kharkiv_2007 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕPСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКPАЇНИ ДЕPЖАВНЕ УПPАВЛІННЯ OХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПPО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПPИPОДНОГО СЕPЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 2007 PОЦІ

Харків 2008 р.

У звітній доповіді "Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2007 році" наведено систематизовані офіційні дані щодо стану навколишнього природного середовища в області з характеристиками повітряного басейну, водних об’єктів, земельних ресурсів, рослинного і тваринного світу, проведено аналіз стану і використання природних ресурсів у порівнянні з попередніми роками, визначено основні напрямки діяльності деpжупpавління екології та природних ресурсів в Харківській області, шляхи впровадження державної екологічної політики в регіоні, наукову та міжнародну діяльність з охорони навколишнього природного середовища. В доповіді – 2007 знайшли своє відображення діяльність громадських природоохоронних організацій і екологічна освіта, наукові розробки, спрямовані на розв’язання екологічних проблем в області, міжнародна діяльність з охорони навколишнього природного середовища. Офіційну інформацію для підготовки доповіді надали: Державна екологічна інспекція в Харківській області, обласний центр гідрометеорології, обласне управління статистики, обласна санітарно-епідеміологічна станція, “Харківське обласне управління лісового господарства”, управління земельних ресурсів, головне управління сільського господарства та продовольства, управління охорони здоров’я, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Український науково-дослідний інститут прогресивних технологій у комунальному господарстві, Харківський науково-дослідний інститут лісового господарства, Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології, Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківський державний університет, Харківська державна академія міського господарства, Харківський державний університет будівництва та архітектури та ін. Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про подовження тенденції стабілізації, не зважаючи на постійний, стабільний приріст виробництва та пов’язаного з цим навантаження на навколишнє природне середовища. У підготовці матеріалів для Національної доповіді-2007 брали участь фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області: В.Б.Бакуменко – начальник держуправління – керівник авторського колективу, перший заступник начальника держуправління – В.В.Задніпровський, заступник начальника держуправління – О.М.Голобородько, начальники відділів –В.В.Белан, О.М.Зозуля, В.Ф.Сервуля, заступники начальників відділів – Л.П. Крячко, Д.В.Топчій, начальник сектору – Б.С. Антоненко, та спеціалісти держуправління – О.В.Євдокімова, Л.Ю.Ільченко, Ю.В.Лисенко, О.Д.Баталіна, І.І.Дейнека. Загальну редакцію і впорядкування здійснювала Крячко Л.П. Відповідальний за випуск В.В.Задніпровський.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АК – акціонерна компанія АТ – акціонерне товариство АТЗТ – акціонерне товариство закритого типу ВАТ – відкрите акціонерне товариство ВКФ – водоканалізаційна філія ВО – виробниче об’єднання ВТ – відкрите товариство ВУВГ – виробниче управління водного господарства ВУВКГ – виробниче управління водоканалізаційного господарства ГДК – гранично допустима концентрація ДВУ – державне-виробниче управління ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання ДКП – державне комунальне підприємство ДЛГО – державне лісогосподарське об’єднання ДП – державне підприємство ЄДРПОУ– єдиний державний реєстр підприємств організацій установ ЗАТ – закрите акціонерне товариство КБО – комплекс біологічної очистки МЕЗ – маслоекстракційний завод НГП – нафтогазопромисел ПБЗ – приладобудівний завод ПГОО – пило-газо-очисні обладнання ПЗРВ – пункт захоронення радіоактивних відходів ПЗФ – природно-заповідний фонд ПСЗ – пункт спостереження РЛП – регіональний ландшафтний парк смт. – селище міського типу у.п./грн – умовного палива ТВО – територіальне виробниче об’єднання ТЕС – теплова електростанція ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ФТІНТ – фізико-технічний інститут низьких температур ХГМЦ – Харківський Гідрометцентр

ЗМІСТ Вступне слово начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Харківській області 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару 2.4.2. Активність Сонця 2.5. Вплив якості біорізноманіття

атмосферного

повітря

на

здоров’я

людини

та

2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. Зміна клімату 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату 4. Водні ресурси 4.1. Стан поверхневих вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) 4.6.2. транскордонне забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини 4.9. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів 4

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду Харківської області 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт 5.2.1.3. Заготівля деревени під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки. 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури 5.2.1.4.2. Природне поновлення 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорівУкраїни 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5

5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Інвазивні чужородні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5.Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.5.3. Історико-культурна спадщина 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. Земельні ресурси і ґрунти 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова регіональної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. Сільське господарство 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. Енергетика 11.1. Кінцеве енергоспоживання в цілому та по основних видах палива. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та основних видах палива 11.3.Енергоємність 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел 12. Транспорт. 12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Харківської області 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки 13.4. Державний контроль 13.5.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг 13.9. Економічні засади природокористування 7

13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Висновки і пропозиції Додатки

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України – Лісостепу і Степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на північному сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31420 кв2. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км. Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%. Ріка Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дона, на території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін. Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна. Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80% річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2. Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80% взимку і 60–70% улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне й арктичне повітря. Клімат області характеризується такими показниками. Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні); Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (86), а мінімум припадає на травень (60). Середньорічна величина вологості – 74. Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо. У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 9

497-608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломацький, Богодухівський, Краснокутський) та північно-східних (Великобурлуцький) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах. Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин). Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід. Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення). Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 4,0 м/сек, а в районі м. Харкова – більше 5,0 м/сек. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області Харківська область є однією з найбільших областей України по території, населенню та розвитку народногосподарського комплексу. Розміщена на північному сході країни, область межує як з найбільш промислово-розвинутими Донецькою, Луганською та Дніпропетровською областями, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Область розділена на 27 адміністративних районів, до її складу входить 18 міст, з них 7 міст обласного підпорядкування, 61 селище міського типу, 381 сільська рада, 1683 сільських населених пунктів. Станом на 01.01.08. населення Харківської області складало 2,780 млн. осіб, з них 79,4% міське населення. Щільність населення районів області за винятком Дергачівського – 105,98 особи на 1 км2 та Харківського – 130,39 особи на 1км2, значно менше і коливається від 54,95 особи на 1км2 в Зміївському до 2,85 особи на 1км2 в Кегичівському. Вигідне географічне розташування області є сприятливою передумовою для розвитку зовнішньої та внутрішньої торгівлі, транспортних послуг. Харківщина має потужний промисловий, аграрний і науковий потенціал. Тут розташовано понад 1200 промислових підприємств, будівельних, транспортних організацій, значна кількість підприємств аграрного комплексу, більш 200 наукових установ та 76 навчальних заклади I–IV рівнів акредитації. За загальним природно-ресурсним потенціалом Харківська область посідає 5-е місце в Україні, її мінерально-сировинна база складається на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7% із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів, прісні мінеральні підземні води. На території області налічується 267 родовища корисних копалин, з них експлуатується 135. У структурі промислового виробництва області переважають харчова промисловість (32,5%), машинобудування (26,5%) та енергетична 10

промисловість (16,5%). Більше 400 підприємств в регіоні зайнято виробництвом товарів народного споживання, яких випускається близько 9 тис. видів – 9% загального випуску таких товарів по Україні. Основу багатогалузевої структури сільськогосподарського виробництва регіону складають рослинництво – 53% і тваринництво – 47%. Стан навколишнього природного середовища значною мірою залежить від географічного розташування, кліматичних умов області, а також від впливу на довкілля антропогенних факторів. Не зважаючи на приріст обсягів виробництва, завдяки постійному контролю за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням заходів, спрямованих на оздоровлення довкілля, на Харківщині намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2007 рік становив – 5,03. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічного застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами і посідає 24 місце серед областей України (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій). Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як надзвичайно низька (менше 1 тис.куб.м на 1 людину). Питання охорони поверхневих вод від забруднення має для маловодної Харківської області першочергове значення. Причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через каналізацію; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин з поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь. Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 91,265 тис.тонн (в 2006 році – 81,100 тис.тонн). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%). Наповненість звалищ по районах Харківської області складає переважно 60-85%. Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщанському та 11

Шевченківському районах, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98%. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені, для складування ТПВ лишилися насамперед дрібні сільські звалища. З екологічної точки зору земельні ресурси Харківської області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатується не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні. Площа області складає 31420 кв2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 1247тис. га. або 40,0% від загальної площі. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме: наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Структура земельного фонду Харківської області свідчить, що 79% території області зайнято сільськогосподарськими землями, 77,0% сільськогосподарських угідь, в тому числі: ріллі – 61,2%, перелогів – 0,6%, багаторічних насаджень – 1,6%, сіножатей і пасовищ – 13,6%. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 416,5 тис.га, що складає – 13,25% території, забудовані землі займають 188,7 тис.га – (6,0%), болота 30,8 тис.га (1,0%), інші землі (піски, яри, зсуви і т.п.) – 34,3 тис.га (1,1%), під водою – 60,6 тис.га (1,9%). Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Харківська область розташована на північному сході України в лісостеповій та степовій зонах, а тому лісистість території Харківщини становить 12,1%, що менше, ніж у цілому по Україні (14%) та менше науково обґрунтованої лісистості (15%). Для її досягнення необхідно створити близько 200 тис. га нових лісів.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Таблиця 2.1.1. Показники Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис.т (разом з залізничним та авіа- транспортом) у тому числі від автомобільного транспорту, тис.т

2005 рік

2006 рік

2007 рік

301,6

324,155

296,679

158,7

182,383

160,065

142,9 136,7

141,772 135,104

136,614 118,315

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Харківській області Таблиця 2.1.2. Назва забруднюючої речовини 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2005 рік 301,6

2006 рік 324,155

2007 296,679

158,7 0,232 13,313 67,008 15,345

182,383 0,197 0,000387 13,162 78,926 16,795

160,065 0,194 0,000319 10,464 65,217 16,628

41,118 6,538 142,9 0,723 11,112 112,833 19,342 0,204

49,779 5,901 141,772 0,747 11,322 109,739 19,039 -

43,724 4,39 136,614* 1,4 16,2 102,1 0,5 15,0

0,652

0,470

1,4

136,7 0,538 8,183 108,869 18,616 -

135,104 0,550 8,212 107,603 18,270 -

118,315 0,8 9,2 93,5 0,4 13,6

0,451

0,469

0,8

11,399

11,445

12,012

* – зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел у 2007 році відбулося за рахунок зміни методики розрахунку

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Таблиця 2.1.3. № з/п 1. 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8. 1.9. 2. 2.1.

Галузь економіки/назва підприємства Виробництво та розподілення електроенергії, газу Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК “Центренерго” ДП ТЕЦ-2 “Есхар” ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” Первомайське управління магістральних газопроводів підприємства “Черкаситрансгаз” КС „Борова”, КС „Первомайська” УМГ „Харківтрансгаз” Шебелинське ЛВУМГ УМГ „Харківтрансгаз” Харківське ЛВУМГ Газопромислове управління “Шебелинкагазвидобування” ГПУ„Харківгазвидобування” Краснокутське НГП Юліївське НГП УМГ „Харківтрансгаз” Куп’янське ЛВУМГ Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції ВАТ „Балцем”

В Харківській області основними стаціонарними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства теплоенергетичної, нафтогазовидобувної та цементної галузей. Це такі підприємства, як Зміївська ТЕС, ГПУ “Харківгазвидобування”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ “Балцем”, ДП ТЕЦ-2 “Есхар”, ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” та інші. Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 90%. Протягом 2007 р. зменшилися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Зміївської ТЕС ВАТ „Центренерго” на 25 тис.тонн за рахунок зменшення вироблення електроенергії. На теперішній час на Зміївській ТЕС закінчена реконструкція 8-го енергоблоку. Встановлені нові високоефективні фільтри, які дозволять знизити вміст твердих речовин, що викидаються в атмосферу. Технологією передбачено повернення вловленої золи в топку котла на доопалення у кількості 80% від початкової. Даний захід сприяє переведенню золи в шлак у результаті спікання в топці котла. 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря. За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології пункти спостереження за транскордонним переносом речовин, що забруднюють атмосферне повітря, розташовані тільки на метеостанціях Світязь та Рава Руська. 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.3.1. Стан забруднення атмосферного повітря м Харкова Значна кількість розташованих в м.Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології. 14

Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями „ПОСТ-1" та „ПОСТ-2". Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2007 році 47085 проб повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста відмічаємо збільшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,14 мг/м3 (в 2006 році 0,12 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 2,5 мг/м3 (в 2006 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,02 мг/м3 (в 2006 році 0,01 мг/м3), вмісту заліза. Відзначається незначне зменшення вмісту бенз/а/пирену, свинцю, цинку, міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, марганцю, нікелю, кадмію та хрому. В звітному році значно збільшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 2,7% до 4,6%, оксиду вуглецю з 1,8% до 9%, діоксиду азоту з 2,1% до 3,7%, сажі з 0,1% до 1,3%. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 6 разів, оксиду вуглецю в 4,2, діоксиду азоту в 4,1 рази, фенолу в 3,3 рази, формальдегіду в 1,6, сажі в 2,8, бенз/а/пирену в 1,8 разів (по середньомісячних концентраціях). Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2007 році дорівнював 5,03 (в 2006 році – 4,71). Пил. Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7063 проби повітря, з них 4,6% мають концентрації перевищуючі гранично допустимий норматив (в 2006 р. – 2,7%). Стан забруднення атмосфери міста пилом декілька погіршився. Середньорічна концентрація пилу в цілому по місту становить 0,14 мг/м3 (в 2006 р. – 0,12 мг/м3, гранично допустима концентрація (ГДК) середньодобова дорівнює 0,15 мг/м3). Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,90, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову гранично допустиму норму. В 2007 році найбільш запиленим виявився район Іванівки (ПСЗ № 13, вул.Пащенківська,4). Середньорічна концентрація пилу в цьому районі 0,28 мг/м3, що в 1,9 разів перевищує норму, максимальна концентрація в 6 разів вища максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК). Всього 15

відібрано і проаналізовано в цьому районі 839 проб повітря на пил, з них 16,7% перевищують норматив. Індекс забруднення атмосфери пилом 1,86 (в 2006р. – 1,65). Значно збільшилось забруднення пилом району Павлового Поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня, 34). Індекс забруднення становить 1,67 (в 2006 році – 1,31). Повторюваність проб повітря з концентраціями вищими за норму дорівнює 13,2% (в 2006 р. – 5,2%). Середньорічна концентрація 0,25 мг/м3, що в 1,7 разів перевищує ГДК середньодобову (в 2006 р. – 0,20 мг/м3). Максимальна концентрація перевищувала норму в 3 рази. Збільшився вміст пилу в районі Сокольників. Середньорічна концентрація 0,16 мг/м3 (в 2006 р. – 0,15 мг/м3), відсоток проб з концентраціями перевищуючими ГДК середньодобову – 2,3% (в 2006 р. – 1,1%). Також збільшився вміст пилу в районі вул. Героїв Сталінграду, середньорічна концентрація 0,19 мг/м3 (в 2006 р. – 0,15 мг/м3), відсоток проб з концентраціями перевищуючими ГДК середньодобову – 7,2% (в 2006 р. – 3,2%). Знизився рівень забруднення атмосферного повітря пилом району Холодної гори (ПСЗ № 16, вул. Єлізарова,4). Середньорічна концентрація 0,07 мг/м3 (в 2006 р. – 0,08 мг/м3). Індекс забруднення 0,46, в 2006 році – 0,51. Знизилась середньорічна концентрація пилу в районі Салтівського шосе, 120 (ПСЗ № 19) з 0,15 мг/м3 в 2006 році до 0,14 мг/м3 в звітному. Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими ГДК 1,2%. Індекс забруднення 0,94. В усіх інших районах міста, крім Павлового поля, Іванівки, Сокольників та вул. Героїв Сталінграду середньорічні концентрації пилу не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію, індекси забруднення атмосфери пилом менше 1. Діоксид азоту. Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. За звітний період відібрано і проаналізовано 9550 проб повітря, з них 3,7% мають концентрації перевищуючі максимально разову гранично допустиму норму (в 2006 році – 2,1%). Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту в цілому по місту становить 0,77 (в 2006 р. – 0,68). Середньорічна концентрація діоксиду азоту на рівні минулого року 0,03 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0,04 мг/м3. Максимальна концентрація в 4,1 рази (в 2006 р. – в 3,4) перевищувала норматив. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту по районах міста, відмічаємо, що майже в усіх районах середньорічні концентрації на рівні минулого року. Значно збільшився вміст діоксиду азоту в районі Павлового поля. Середньорічна концентрація діоксиду азоту становила 0,05 мг/м3 (в 2006 р. – 0,03 мг/м3), що в 1,2 рази перевищує ГДК середньодобову. Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими ГДК становить 7,4%. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту 1,24. Максимальна концентрація в 4,1 рази перевищувала допустиму норму. 16

Декілька збільшився також вміст діоксиду азоту в районі пр. Героїв Сталінграду. Середньорічна концентрація в цьому районі 0,05 мг/м3 (в 2006 р. – 0,04 мг/м3), що в 1,2 рази перевищує середньодобову ГДК. Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими ГДК 8,3% (в 2006 р. – 5,9%). Максимальна концентрація в 2,5 рази перевищувала допустиму норму. В Центральному районі середньорічна концентрація 0,03 мг/м 3. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту на рівні минулого року і становить 0,62. Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими ГДК становить 1,4% (в 2006р. – 2%). Максимальна концентрація в 1,5 рази перевищувала допустиму норму. На рівні минулого року також середньорічна концентрація діоксиду азоту в районі Холодної гори 0,02 мг/м3. Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими норматив 0,7%. Індекс забруднення атмосферного повітря цього району 0,38. Максимальна концентрація в 1,6 разів перевищувала допустиму норму. Оксид вуглецю. Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5682 проби повітря. Значно збільшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму з 1,8% в 2006 р. до 9% в звітному. Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по місту збільшилась і становить 2,5 мг/м3 (1,7 мг/м3 в 2006 р.). Індекс забруднення атмосфери міста оксидом вуглецю 0,86 (в 2006 р. – 0,61). Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста по районах, відмічаємо збільшення вмісту оксиду вуглецю в усіх районах. Значно збільшився вміст оксиду вуглецю в атмосферному повітрі в районі Павлового Поля з 2,6 мг/м3 до 3,6 мг/м3, в районі Іванівки з 1,7 мг/м3 до 2,8 мг/м3, в районі Сокольників з 2 мг/м3 до 2,7 мг/м3, на пр. Героїв Сталінграду з 2,2 мг/м3 до 3 мг/м3, на Салтівському шосе з 1,9 мг/м3 до 2,7 мг/м3. Середня за рік концентрація оксиду вуглецю в Центральному районі 2,5 мг/м3 (в 2006 р. – 1,7 мг/м3), повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив зросла до 7%. Максимальна концентрація в 2,6 рази вища за норму. Індекс забруднення 0,86 (в 2006 р. – 0,59). Максимальні концентрації перевищували максимально разову гранично допустиму норму в районі Павлового поля в 4,2 рази, в районі Іванівки в 3, в районі Сокольників в 3,8, в районі пр. Героїв Сталінграду в 3,8, в районі Салтівки в 4 рази. Необхідно відмітити, що середньорічна концентрація в районі Павлового поля перевищувала ГДК середньодобову в 1,2 рази, в районі вул. Героїв Сталінграду середньорічна концентрація на рівні середньодобової гранично допустимої норми, в усіх інших районах міста середньорічні концентрації нижчі ГДК середньодобової. Фенол. Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього 17

відібрано і проаналізовано 3185 проб повітря, з них 1% мають концентрації перевищуючі гранично допустиму норму, в 2006 р. – 1,4%. Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту дорівнює 0,002 мг/м3, що на рівні минулого року (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери міста фенолом 0,46. Максимальна концентрація перевищує норматив в 3,3 рази. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря фенолом по районах міста, відмічаємо зменшення кількості проб з концентраціями перевищуючими допустимий норматив в районі вулиці 23 Серпня з 2,2% до 1,26%. Індекс забруднення атмосферного повітря фенолом цього району 0,55. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в 2,6 разів. В районі Іванівки середньорічна концентрація зменшилась в порівнянні з минулим роком від 0,002 мг/м3 до 0,001 мг/м3. Зменшилась повторюваність проб з концентраціями вищими за ГДК з 1,3% в 2006 р. до 0,5% в звітному. Індекс забруднення – 0,38. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 2,2 рази. В районі Холодної гори середньорічна концентрація на рівні минулого року 0,002 мг/м3. Збільшилась повторюваність проб з концентраціями вищими за 1 ГДК з 0,7% в 2006 р. до 1,4% в звітному. Індекс забруднення – 0,47. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 3,3 рази. Формальдегід. Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 7 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7450 проб повітря, з них 0,2% проб мають концентрації перевищуючі гранично допустиму норму. Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту не змінилась в порівнянні з минулим роком і на рівні середньодобової гранично допустимої норми (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту незначно збільшився з 1,03 в минулому році до 1,07 в звітному. Збільшився вміст формальдегіду в районі Павлового поля. Індекс забруднення становить 1,4 (в 2006 р. – 1,17), середньорічна концентрація 0,004 мг/м3, що в 1,3 рази перевищує середньодобову ГДК. Також збільшився вміст формальдегіду в районі 15 міської лікарні (ПСЗ № 24). Середньорічна концентрація становить 0,003 мг/м3 (в 2006 р. – 0,002 мг/м3). Зменшилась середньорічна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі в районі Холодної гори з 0,004 мг/м3 в 2006р. до 0,003 мг/м3 в звітному. Індекс забруднення цього району формальдегідом становить 1,19. На рівні минулого року вміст формальдегіду в Центральному районі, районі Салтівки, пр. Героїв Сталінграду, середньорічна концентрація становить 0,003 мг/м3.

Повторюваність проб з концентраціями вищими за ГДК в районі Салтівки та Холодної гори 0,4%, повторюваність проб в районі Павлового поля – 0,2%. Середньорічні концентрації формальдегіду перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію в районі Павлового поля, Центральному та районі Салтівки. В усіх інших районах міста середньорічні концентрації формальдегіду на рівні або нижчі середньодобової гранично допустимої концентрації. Важкі метали. Спостереження за вмістом важких металів в атмосферному повітрі міста проводяться в районі Салтівки (ПСЗ № 19,Салтівське шосе) та в Центральному районі (ПСЗ № 11,пров.Театральний). Аналізуючи дані проб повітря на важкі метали, відмічаємо збільшення середньомісячних концентрацій кадмію, заліза, нікелю, хрому та міді в Центральному районі (ПСЗ №11) та зменшення вмісту цинку та свинцю. Зменшились середньорічні концентрації марганцю, нікелю, свинцю в атмосферному повітрі району Салтівки (ПСЗ№ 19). В цілому по місту зменшились концентрації: міді – 0,02 мкг/м 3 (0,10 мкг/м3 в 2006 р.), свинцю – 0,02 мкг/м3 (0,03 мкг/м3 в 2006 р.), цинку 0,08 мкг/м3 (0,10 мкг/м3 в 2006 р.). Збільшились концентрації заліза – 1,16 мкг/м3 (0,86 мкг/м3 в 2006 р.), на рівні минулого року середньорічний вміст нікелю, марганцю, кадмію, хрому. Вміст всіх перелічених металів в межах відповідних гранично допустимих концентрацій по середньомісячних значеннях. Бенз(а)пирен. Лабораторія проводить спостереження за вмістом бенз(а)пирену в атмосферному повітрі міста на 4 стаціонарних пунктах в районах: Павлового поля (ПСЗ № 9,вул.23 Серпня), Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська),Сокольників (ПСЗ № 17, ріг.вул.Дерев'янко та Бєлгородського шосе), на проспекті Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Аналізуючи дані середньомісячних концентрацій бенз(а)пирену відмічаємо, що вміст його в атмосферному повітрі міста декілька зменшився. Середня по місту концентрація не перевищує середньодобову гранично допустиму норму і складає 0,7-10-6 мг/м3. Максимальні концентрації бенз(а)пирену перевищували гранично допустиму концентрацію в районі Іванівки в 1,8 разів, в районі Павлового поля в 1,5 рази. Середньорічні концентрації бенз(а)пирену в районі Сокольників та пр. Героїв Сталінграду не перевищували гранично допустимий норматив. Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок в межах відповідних гранично допустимих норм. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо покращення якості атмосферного повітря в районі Холодної гори 3,32 (в 2006 р. – 3,47). Погіршилась якість атмосферного повітря району Павлового поля 6,19 (в 2006 р. – 4,95), району пр. Героїв Сталінграду – 5,07 (в 2006 р. – 4,22), району 19

Іванівки 4,51 (в 2006 р. – 4,07), Сокольників 4,04 (в 2006 р. – 3,73), 15 міської лікарні 3,19 (в 2006 р. – 2,85), Салтівського шосе 3,06 (в 2006 р. – 2,83), 607 мкр. Салтівського житлового масиву – 2,89 (в 2006 р. – 2,5), Центрального району 2,84 (в 2006 р. – 2,48), району Баварії 1,72 (в 2006 р. – 1,39). Найбільш забрудненим районом міста виявився район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34 функціонує з 1974 року. Місце розташування вибиралось представниками міської СЕС, архітектурного управління та гідрометслужби. Згідно ГОСТ 17.2.3.01 – 86 "Правила контроля качества атмосферного воздуха населенных пунктов" пункт спостереження був встановлений на майданчику відкритому для розсіювання викидів від автотранспорту та промислових об'єктів. За останні роки навкруги пункту спостереження виросли торгівельні кіоски, ряд магазинів та найголовніше – в'їзд транспорту (з постійними заторами) з вул. 23 Серпня до Павловопольського ринку знаходиться приблизно на відстані 5 м від пункту спостереження. Все це призвело до того, що показники забруднення атмосферного повітря по оксиду вуглецю та діоксиду азоту на цьому пункті спостереження найвищі по місту, індекс забруднення атмосфери (ІЗА) становить 6,19, на 1 вищий, ніж ІЗА в цілому по місту. В таблиці 2 приведені дані про зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря м. Харкова за 5 років (2003-2007 рр.).Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років відзначаємо, що майже по всіх важких металах, бенз(а)пирену, аміаку, сажі намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. Не змінилось забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом азоту, фенолом, сірководнем, формальдегідом та оксидом азоту.

Зміна середнього рівня (qср.) забруднення атмосферного повітря за 5 років (2003 – 2007 рр. ) по м. Харкову Таблиця 2.3. Домішки Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Фенол Сірководень Аміак Формальдегід Сажа Оксид азоту Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пирен

Характеристики qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n qср. n

2003 0,1 7042 0,009 8395 2 5628 0,03 9549 0,002 3215 0,001 1081 0,01 1999 0,003 7477 0,05 845 0,02 1081 0,00 21 0,82 21 0,03 21 0,20 21 0,04 21 0,07 21 0,03 21 0,43 21 1,2 44

2004 0,1 7357 0,007 8797 2 5668 0,03 9700 0,002 3117 0,001 1077 0,01 2140 0,003 7409 0,06 842 0,02 1092 0,00 20 0,86 20 0,03 20 0,11 20 0,04 20 0,05 20 0,04 20 0,32 20 1,5 44

Роки 2005 0,1 7099 0,007 8473 2 5669 0,03 9610 0,002 3234 0,001 1081 0,01 2120 0,003 7489 0,03 848 0,02 1097 0,01 22 0,72 22 0,02 22 0,05 22 0,01 22 0,04 22 0,01 22 0,17 22 2,0 32

2006 0,1 7105 0,007 8493 2 5682 0,03 9526 0,002 3165 0,001 1072 0,01 2120 0,003 7467 0,01 843 0,02 1072 0,00 24 0,86 24 0,02 24 0,10 24 0,01 24 0,03 24 0,01 24 0,10 24 0,9 40

2007 0,1 7063 0,007 8452 3 5682 0,03 9550 0,002 3185 0,001 1073 0,00 2146 0,003 7450 0,02 846 0,02 1074 0,00 20 1,16 20 0,02 20 0,02 20 0,01 20 0,02 20 0,01 20 0,08 20 0,7 28

Тенденція Т 0 -0,0004 +0,2 0 0 0 -0,002 0 -0,011 0 0 +0,068 -0,003 -0,001 -0,009 -0,012 -0,007 -0,092 -0,16

2.4. Використання озоноруйнівних речовин На підставі Наказу Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.05.2006 р. № 198 «Про затвердження Порядку видачі погодження для отримання лiцензiї на експорт та імпорт озоноруйнiвних речовин i продукції, що їх містить» та Постанови КМУ від від 29 грудня 2007 р. № 1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та обсягів квот у 2008 році» Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області видає підприємствам, установам та організаціям листироз’яснення щодо продукції, яка планується до ввезення/вивезення суб'єктом підприємницької дiяльностi та не містить озоноруйнiвних речовин (не є озоноруйнiвною речовиною), імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню. Перелік підприємств, яким було надано листи-розяснення щодо відсутності озоноруйнуючих речовин Таблиця 2.4. № п/п 1 2 3

Найменування суб’єкта господарської діяльності

Адреса

Ізюмський казенний приладобудівний завод, АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" ТОВ "ECO VEND"

м. Ізюм, пр. Леніна, 66 м. Харків, вул. Лозівська, 8 м. Харків, вул.Сумська, 13

2.4.1. Стан озонового шару За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології питання використання озоноруйнівних речовин не вивчається, спостереження за станом озонового шару та активністю Сонця не ведеться. 2.4.2. Активність Сонця Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80% річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2. 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Харківська область є однією з найбільших областей України по території й населенню та має один з найбільш розвинутих народногосподарських комплексів. Розміщена на північному сході країни, область межує як з найбільш промислово-розвинутими областями Донбасу, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. На території м. Харкова та області в 2007 році під контролем установ санітарно-епідеміологічної служби знаходилось 820 підприємств, в тому числі 22

автозаправні станції та малі підприємства, які мають джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Не мають нормативні санітарнозахисні зони (СЗЗ) 38 підприємств. На території області моніторинг стану забруднення атмосферного повітря здійснюється на маршрутних постах біля автошляхів міста та області, а також в зоні впливу підприємств. Всього за останні два роки відмічається збільшення питомої ваги проб з перевищенням гранично-допустимих концентрацій з 3,2% до 3,7%. В м. Харкові проведено 11390 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням гранично-допустимих концентрацій – 3,8% (2006 – 4,0%). У викидах перевищують гігієнічні нормативи вміст азоту діоксиду., оксиду вуглецю, сірчаного газу. В порівнянні з минулим роком стан забруднення атмосферного повітря має незначну тенденцію до поліпшення. Найбільш забруднене атмосферне повітря на пр. Московському, 37 (43% проб з перевищенням ГДК), по вул. Плеханівській, (29,2% проб з перевищенням ГДК), вул. Пушкінській (17,1% проб з перевищенням ГДК). Поблизу автошляхів міста рівень забруднення помірно-небезпечний. Найбільша частина викидів приходиться на підприємства паливноенергетичного комплексу, частка яких перевищує 40% всіх викидів. Основнізабруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 „Есхар", управління магістральних газопроводів, ГІГУ „Шебелинкагазвидобування", ВАТ „Балцем". За пропозиціями санітарно-епідеміологічної служби у 2007 році заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведені на підприємствах області та м. Харкова (ДП „Завод ім. Малишева", АТ „Світло шахтаря", ВАТ „Здоров'я", АТЗТ „Харківський коксовий завод"), Зміївській ТЕС, ВАТ „Балцем", ТОВ „Акваізол". Реконструйовано 23 пилогазоочисні споруди. У звітному році за невиконання „Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць 201-97" накладено 135 штрафів (в 2006 р. – 140), тимчасово припинялась експлуатація об'єктів: складу фірми «М-С-Ай» по вул. Ак. Проскури, ТОВ «Лотопласт» по вул. Ак. Проскури, СТО «Жигулі» по вул. Шишківській, теслярного цеху Держпром Іванівська промзона, СТО ПП «Лана», піч на твердому паливі сауни по пр. Тракторобудівників,71.

2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 1. Здійснення контролю за якістю палива, яке відпускається на АЗС м. Харкова, впровадження використання альтернативних видів палива. 2. Дотримання нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин при розгляді проектної документації на розміщення новостворених об'єктів, розробка та впровадження перспективних і технологічних нормативів для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання. 3. Законодавчо заборонити експлуатацію суб’єктами господарювання застарілого обладнання, яке вичерпало свій життєвий ресурс та не відповідає сучасним вимогам. 4. Посилення контролю щодо виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють виробничу діяльність без дозволу на викиди. 5. Виділення коштів з бюджету міста Харкова на здійснення ремонту вуличного покриття (місцеві органи влади). 6. Розробка нормативів якості атмосферного повітря. 7. Розробка програми оздоровлення атмосферного повітря. 8. Розробка технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Указом Президента України №1239/2005 від 12 вересня 2005 року Мінприроди визначило координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за Рамковою конвенцією ООН про зміну климату та Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН. З метою початку процесу розгляду подальших зобов’язань для Сторон Додатку 1 (до якого входить Україна), на период після 2012 р. Згідно п.9 статті 3 Кіотського протоколу на XI Конференції Сторон Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка діяла в якості I Зустрічі Сторін Кіотського протокол, була заснована робоча група щодо подальших зобов’язань для Сторін Додатку I відповідно до Кіотського протоколу (СРГ). СРГ було розроблено відповідну програму, яка була затверджена на сесіях Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату/Зустрічі Сторін Кіотського протоколу. В 2007 році Держуправлінням розроблено План заходів щодо скорочення викидів парникових газів на підприємствах/установах Харківської області, який було направлено до Мінприроди України. Таблиця 3.1. № з/п

3 4 5

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Джерело фінансування

Встановлення анаеробних біореакторів для отримання біогазу та його спалювання з генерацією теплової та/або електричної енергії на промислових підприємствах, що мають стічні води з високим рівнем органічних речовин Збільшення обсягів спалених з генерацією теплової та/або електричної енергії твердих побутових відходів на сміттєперероблювальних комплексах по переробці ТПВ Збирання та утилізація біогазу на Дергачівському полігоні ТПВ Заходи щодо скорочення викидів парникових газів за рахунок модернізації обладнання Реконструкція блоків №№ 8, 9 зі спорудженням сіркоочистки

ДКП «Харківкомуночиствод»

Сторонні інвестиції

ДП „Південна залізниця”

Дергачівський полігон

Власні кошти

ДП ТЕЦ-«Есхар»

Харківський міськвиконком Власні кошти

Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго»

ВАТ «Центренерго»

Передбачувані Строк обсяги виконання фінансування (тис.грн.) 2000,0 2010

108000,0

2010-2015

35000,0

2009-2010

80000,0

2010-2015

150000,0 1500,0

2015-2020 2010

200,0 6446,0 331847,0

2010 2010-2015 2010

3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод На території Харківської області протікають 867 річок, з них 172 річки більше 10 км (в тому числі 6 річок середніх і одна велика – Сіверський Донець), розташовано 57 водосховищ, 2538 ставків, де зарегульовано 1735,85 млн.м3 води, а також 583 озера. Харківська область є однією з найбільших областей України по території та населенню, і в той же час має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами (1,8% від загальної кількості водних ресурсів України) та посідає 24 місце серед областей України. Ресурси поверхневих вод області за середньобагаторічними показниками складають 3,41 км3/рік. У маловодні роки 95% забезпеченості такі показники дорівнюють 1,5 км3/рік та 0,71 км3/рік відповідно, меженний стік у три рази менше середньорічного. Приблизна площа земель водного фонду становить 125 тис. га і близько 50 тис. га прибережних захисних смуг. В Харківській області загальна кількість річок довжиною більше 10 км становить 172; довжина їх складає 6694,9 км, в тому числі в області – 4591,6 км. Найбільша річка – Сіверський Донець (з притоками: Оскіл, Уди, Мжа, Великий Бурлук, Сухий Торець і Мерла). На території області створено 57 водосховищ, загальним об'ємом 1509,12 млн.м3, з них найбільшими є Печенізьке, Краснопавлівське і Червонооскільське. В межах Харківської області розташовано: – 2538 ставків загальною площею дзеркала 13174 га і об'ємом до 228,7 млн.м3; – 583 озера, із яких великих – 36 (Лиман, Сухий Лиман, Камишовате, Чайка, Батиня, Борова тощо). Довжина прибережних захисних смуг – 16147 км. Площа земель водного фонду в області (орієнтовно) становить 125 тис. га, в тому числі біля 50 тис. га прибережні захисні смуги. Одною, із основних, метою діяльності держуправління є забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами в необхідній кількості і відповідної якості. Сучасні водогосподарські та екологічні проблеми Харківської області набули не тільки регіонального, але й загальнодержавного значення. Раціональне використання водних ресурсів, охорона річок, інших водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження – найбільш важливий аспект збереження води, найважливішої частини екосистеми. Звіт виконано в розрізі басейнів р.р. Сіверський Донець та Дніпро. У звіті надана інформація по створенню сприятливих умов функціонування водогосподарського комплексу області, де для економічного та соціального розвитку значне місце займає питання охорони та раціонального використання водних ресурсів. 26

Для оптимального перерозподілу та зарегулювання річного стоку в Харківській області створено 57 водосховищ. Найбільші з них (Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке) – комплексного призначення, входять до єдиної водогосподарської системи канал Дніпро – Донбас – р. Сіверський Донець, яка є основним джерелом водопостачання великого промислового регіону України, який включає Харківську, Донецьку, Луганську та частково Дніпропетровську області. Інші 54 водосховища використовуються для зрошення, сільгоспводопостачання, риборозведення та інших потреб. Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке водосховища використовуються, в основному, для забезпечення населення питною водою, промисловості і сільського господарства технічною водою, а також для риборозведення та рекреації. Режими роботи великих водосховищ і водогосподарських систем у басейнах річок Сіверського Донця, Дніпра та Приазов'я в межах Харківської, Донецької та Луганської областей узгоджувались Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з основними водоспоживачами. У відповідальні періоди (повінь, межень) Сіверсько-Донецьке БУВР за участю керівників регіональних управлінь, представників контролюючих організацій та великих підприємств-водокористувачів, які експлуатують основні водосховища регіону, проводило міжвідомчі наради по встановленню режимів роботи основних водогосподарських систем на річках басейну. Виходячи з гідрометеорологічного прогнозу та з урахуванням водогосподарської обстановки, яка склалася в басейнах річок, з метою забезпечення сталого функціонування водогосподарського комплексу і санітарноепідеміологічного благополуччя в регіоні, за погодженням з КП "ВТП "Вода" та Слов'янського регіонального управління Компания КП "Вода Донбасу": були встановлені режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем на період літньо-осінньої межені 2007 року: Режими роботи комплексних водосховищ пов’язані між собою: Печенізьке водосховище чинить регулюючий вплив на стік з верхньої частини басейну Сіверського Донця, від величини якого залежать розміри попусків з Червонооскільського водосховища; в свою чергу подача води з Краснопавлівського водосховища залежить від наявності місцевих водних ресурсів, величина яких в значній мірі визначається запасом води в Печенізькому та Червонооскільському водосховищах. Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем у басейнах річок Сіверського Донця, Дніпра та Приазов'я в межах Харківської, Донецької та Луганської областей узгоджуються Сіверсько – Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з основними водокористувачами. Встановлення режимів роботи водосховищ і інших водогосподарських систем в більш відповідальні періоди (повінь, межень) приймаються на міжвідомчих нарадах, які проводяться Сіверсько-Донецьким БУВР за участю представників контролюючих організацій областей, великих підприємств-водокористувачів, які експлуатують основні водосховища регіону. Рішення, які приймаються на нарадах, є обов’язковими до виконання всіма учасниками водогосподарського 27

комплексу, а Сіверсько-Донецьке БУВР здійснює координацію їх дій та контроль за дотриманням встановлених режимів роботи основних водосховищ та водогосподарських систем. Протягом звітного року управління плідно співпрацювало з Харківським Облводгоспом, Харківським регіональним управлінням водних ресурсів, Державною екологічною інспекцією, Головним управлінням статистики, Державними податковими інспекціями, органами прокуратури, іншими зацікавленими організаціями. 4.2 Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих

речовин у водні об’єкти Загальний забір води по Харківській області у звітному році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) при ліміті забору 582,8 млн.м3 склав 348,5 млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної – 293,8 млн.м3 (83,3%), підземної – 54,73 млн.м3 (16,7%), з якої –1,941млн.м3 шахтно-кар’єрних (0,8%). З них: – басейн р. Сіверський Донець – забрано 335,8млн.м3, в тому числі: поверхневої – 286,3млн.м3 (85,3% від загального забору), підземної – 49,53 млн.м3 (14,7%), з якої шахтно-кар’єрних –1,929 млн.м3(0,5%); – басейн р. Дніпро – забрано 12,7млн.м3, в тому числі: поверхневої – 7,5 млн.м3 (59,2% від забраної), підземної – 5,2 млн.м3 (40,8%), з якої шахтнокар’єрних 0,012 млн.м3 (0,1%) Загальний обсяг використаної води у 2007 р. становить 294,6 млн.м 3 , що на 2,9 млн.м3 більше, ніж у минулому році. Використання води по джерелам водопостачання та категоріям води: По джерелам водопостачання: – поверхневої – 250,5 млн.м3 (102,3% до минулого року); – підземної – 44,1 млн.м3 (94,2% до минулого року). По категоріям води:  питної – 62,9 млн.м3 (96,7% до минулого року) ;  технічної – 231,7 млн.м3 (102,2%до минулого року) Показники використання води в %-вому співвідношенні від загального використання наступні:  поверхневої – 85,0%;  підземної – 15,0%;  питної – 21,4%;  технічної – 78,6%. До найбільш водоємних галузей економіки відносяться наступні: промисловість (зокрема, електроенергетика, машинобудування, паливна та газова, хімічна, промбудматеріалів, харчова), комунальне господарство, сільське господарство. У порівнянні з минулим роком рівень достовірності форми 2-ТП (водгосп) у 2007 р. підвищився за рахунок обладнання водозаборів та водовипусків контрольно-вимірювальною апаратурою та впорядкуванням системи держобліку. 28

Негативний вплив на якість звітних даних про фактичний забір поверхневих вод, як і в попередні роки, є дані по рибному господарству, а саме: при фактичному використанні води поверхневих об’єктів без забору при узагальненні звіту 2-ТП(водгосп) обсяги води, використаної на ставкове та рибне господарство, враховується в забір поверхневих вод. Основними джерелами водопостачання Харківської області є поверхневі та підземні води басейнів р.Сіверський Донець та р.Дніпро. Крім того, в маловодні регіони області (Лозівський, Первомайський, Харківський райони) та м.Харків здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас. Найбільшою річкою в області є Сіверський Донець, на долю якого припадає 96,3% всієї забраної води (335,8 млн.м3), 85,4% використаної води (251,7 млн.м3), 84,7% безповоротного використання (161,2 млн.м3), та 75,1% всіх забруднених зворотних вод (14,35 млн.м3). На р. Дніпро припадає 3,7% всієї забраної води (12,7 млн.м3), 14,6% використаної води (42,9 млн.м3), 15,3% безповоротного використання (29,20 млн.м3) та 24,9% всіх забруднених зворотних вод (4,77 млн.м3). Характерною ознакою звітних даних про водокористування у 2007р. є наявність водокористувачів, які здійснюють водогосподарську діяльність в обох басейнах, з них найбільші: – Первомайське ДП “Хімпром”: забір з р.Сів.Донець – скид до р. Орель; – КП ВТП “Вода”: – забір та скид ВУВГ “Донець”, бас. р.Сів. Донець; – забір Краснопавлівське вдсх. ВУВГ “Дніпро”, скид зворотних вод в канал Дніпро-Донбас для використання. В сільському господарстві має місце використання стічних вод, в суміші із свіжою, на потреби зрошення регулярного (ВСАТ “Слобожанський”). Продовжують залишатись великими втрати при транспортуванні води від забору до використання та в системах водорозподілу. В поточному році спостерігається зниження цих втрат, за рахунок зменшення комерційних втрат та непродуктивних витоків з мереж. Раціональне використання води населенням є основною причиною зниження обсягів використаної води на господарсько-побутові потреби в комунальному господарстві. В 2007 р. спостерігається збільшення витрат води на виробничі потреби (на 15,0%), що обумовлено нарощуванням виробництва підприємств теплоенергетики. Втрати при транспортуванні у 2007 р. складають 109,0 млн.м3, що на 5,2 млн.м3 менше, ніж у минулому році. Скороченню динаміки втрат води сприяло виконання наступних заходів: 1. Встановлення контрольно-вимірювальної апаратури на вводах субабонентів, що стимулює економне використання води та скороченню непродуктивних втрат води в системі водо розподілу (комерційні втрати, внутрішньо будинкові і т.ін). 2. Ремонт та перекладка зношених та аварійних трубопроводів. Безповоротне використання води становить 295,6 млн.м3 , в тому числі: 29

– в процесі використання – 190,4 млн.м3 – на 1,0 млн.м3 менше, ніж у минулому році; – відносно природних об’єктів – 105,2млн.м3 , що на 4,7 млн.м3 менше, ніж у минулому році. За рахунок перерозподілу поверхневих вод та стоку вод в басейновому розрізі ці показники наступні: в басейні р. Сіверський Донець обсяг безповоротного використання води становить 243,8 млн.м3; в басейні р. Дніпро обсяг безповоротного використання води становить 51,8 млн.м3. Обсяги безповоротного використання води знизились за рахунок наступних факторів, які мають вплив на їх динаміку: – загальний забір води знизився на 1,7 млн.м3; – загальний скид зворотних вод зменшився на 3,6 млн.м3; – використано води на 2,9 млн.м3 більше; – скид в накопичувачі, рель’єф місцевості зменшився на 1,6 млн.м3; – витрати води в системах оборотного та повторного водопостачання в промисловості знизились на 94,0млн.м3; – втрати води при транспортуванні знизились на 5,2 млн.м3; – обсяги витрат води на зрошення збільшились на 0,474 млн.м3. Безповоротне використання в промисловості знизилось на 8,84млн.м3 через зниження витрат води в системах оборотного та повторного водопостачання та з урахуванням збільшення таких складових водного балансу, як: втрат – на 0,19 млн.м3, скиду – на 2,47 млн.м3, використання – на 9,29 млн.м3. Безповоротне використання в комунальному господарстві збільшилось на 12,9 млн.м3 через зниження скиду на 5,3 млн.м3 та зниження втрат води на 5,3млн.м3; з урахуванням збільшенням витрат в системах оборотного водопостачання на 3,3 млн.м3. Безповоротне використання в сільському господарстві знизилось на 1,68 млн.м3 через зниження використання на потреби ставково-рибного господарства на 1,18 млн.м3, загальне водовідведення знизилось на 0,49 млн.м3. Порівняно з 2006 р. (діаграма 2) забір води знизився на 0,5%, а об’єм використаної води збільшився на 0,7%, що обумовлено збільшенням об’ємів використання води на виробничі потреби (на 13,6%), в тому числі забраної з р. Сів.Донець та р. Уди підприємствами теплоенергетики. В поточному році спостерігається тенденція зниження на 4,6% втрат води при її транспортуванні. Якщо у 2006р при загальному водозаборі 350,2 млн.м3 втрати води при транспортуванні становили 114,2 млн.м3 або 32,6% від водозабору, то у 2007 році при зменшенні водозабору до 348,5 млн.м3 втрати при транспортуванні (109,0 млн.м3) складають 31,3% від її забору з водних джерел. Загальне використання води галузями економіки та населенням на різні потреби у порівнянні з минулим роком наведені в таблиці 1 “Основні показники забору та використання води” .

Аналіз даних таблиці свідчить про незначне зниження обсягів забору на 1,7 млн.м3 (99,5% по відношенню до минулого року).Обсяги використаної води збільшились на 2,9 млн.м3 (101% по відношенню до минулого року). На динаміку водоспоживання мають вплив найбільш водоємкі підприємства галузей: – в басейні р.Сів.Донець – ТЕЦ-2“Есхар”, Зміївська ТЕС, КП ВТП “Вода”, ДП“Хімпром”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, Куп’янський цукровий комбінат, Савинський цукровий завод, ВАТ “Сан ІнБевУкраїна” Харківське відділення, ВАТ “Харківський тракторний завод”, ДП “Завод ім. Малишева”, ВАТ "Балцем"; – в басейні р.Дніпро – Новоіванівський цукрозавод, Мурафський цукровий завод, цукрозаводи НВФ “Сінтал Д”. Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання у 2007 р. зменшився на 94,0 млн.м3 . Відсоток економії свіжої води за рахунок використання оборотної води становить 95,8%; коефіцієнт використання свіжої води у 2007 р. становить 0,852, що на 0,01 більше, ніж у минулому році. В 2007 р. збільшено об’єми використання поверхневої води такими підприємствами теплоенергетики, як ТЕЦ-2 “Есхар” – за рахунок підвищення обсягів виробництва та зміни структури палива; Зміївська ТЕС – через збільшення обсягів підкачування води з р. Сів Донець для підтримання водного балансу в ставку-охолоджувачі(в зв’язку з засушливим періодом). В цілому по промисловості, збільшено об’єми використаної води на 12,83 млн.м3 у порівнянні з минулим роком. Зменшення показників водокористування в сільському господарстві у 2007р у порівнянні з минулим роком на 2,0 млн.м3, пов'язане з передачею об’єктів водопостачання в комунальну власність, зниженням обсягів використання на потреби рибного господарства (1,18 млн.м3). Зниження водокористування комунальним господарством у 2007р. на 7,8 млн.м3 пояснюється, в основному, зниженням водоспоживання населенням на госппитні потреби (за рахунок обладнання квартирними лічильниками). Загальна кількість очисних споруд в регіоні: Всього – 158, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів – 90. Таблиця № 4.1 Галузь економіки Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно

Кількість очисних споруд, всього, шт 38 15 23 39

7 32 1 1 12 1 11

фізхімія 3

в тому числі по видам очистки механіка біологія 11 24

4 7

1 -

7 31 1

1 12

11 13 38

1 11

Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно

23 67

4 8

19 56

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,8 млн.м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн.м3. Кількість та розподіл по видам очистки, шт./ млн.м3 біологічна – 75/463,4; фізико-хімічна – 3/9,7; механічна –12/18,7. З них ефективно працюють: 19 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 240,9 млн.м3 або 46,9% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 1,641млн.м3 або0,3% від загальної потужності. Дозволи на забір води з поверхневих джерел мають 58 водокористувачів. Дозволи на скид зворотних вод мають 100 підприємств. 14 водокористувачів здійснювали скид зворотних вод без дозвільної документації. За звітний 2007 рік 118 водокористувачами Харківської області (в т.ч. – 4 водокористувача транзитом) було скинуто в поверхневі водні об'єкти 308,1 млн.м3 зворотних вод, в канал для використання – 3,11 млн.м3 (об’єм зворотних вод ВУВГ «Дніпро» КП ВТП «Вода», які скинуті до Краснопавлівського водосховища каналу Дніпро-Донбас): нормативно-чистих – 46,5 млн.м3 (15,0%); нормативно-очищених – 242,5 млн.м3 (77,9%); забруднених – 22,21 млн.м3, в т.ч канал – 3,11 млн.м3 (7,1%), з них: без очистки – 10,0 млн.м3 (3,2%); недостатньо-очищених – 12,21 млн.м3 , в т.ч канал – 3,11 млн.м3 (3,9%). Загальний об’єм скинутих зворотних вод зменшився, в порівнянні з 2006 роком, на 1,0 млн.м3, що пов’язано із зменшенням об’ємів скинутих зворотних вод КБО «Диканівський», в зв’язку зі зменшенням об’ємів водоспоживання підприємствами м. Харкова, а саме: АТЗТ «Харківський жировий комбінат»; ДП «Енергокомплекс»; ДП «Завод ім. Малишева», а також населенням міста. За звітний період водокористувачами було скинуто 264,7 млн.м3 зворотних вод категорій ”без очистки”, ”недостатньо-очищені” та “нормативноочищені”, що на 5,8 млн.м3 менше, ніж торік. Загальна кількість забруднюючих речовин в них (з урахуванням об’ємів зворотних вод ВУВГ «Дніпро» КП ВТП «Вода», які скинуті до Краснопавлівського водосховища каналу ДніпроДонбас) в 2007 році склала 319,2776 тис. тон (в тому числі хлоридів і сульфатів 79,11 тис. тон), що на 9,4244 тис. тон менше, ніж в 2006 р.. Кількість забруднених зворотних вод («без очистки» та «недостатньоочищених») склала 22,2 млн.м3, що на 0,7 млн.м3 більше, ніж в 2006 р.. Не надали звіти – 9 підприємств. Дані про якість скинутих стічних вод не надали – 55 водокористувачів, мали менше 3 аналізів за звітний період – 59 підприємств. В 2007 році з категорії «нормативно чисті без очистки» в категорію « забруднені без очистки» перейшли зворотні води 1 водокористувача. З категорії “нормативно-очищені” в категорію «недостатньо-очищені» перейшли зворотні води 5 водокористувачів. 32

З категорії «недостатньо-очищені» в категорію «нормативно очищені» перейшли зворотні води 3 водокористувачів. Водокористувачі, які припинили скид у поверхневі водойми у 2007 році: ВАТ «Дергачівський завод турбокомпресорів» (стічні води транспортуються по каналізаційному колектору на очистні споруди КП «Малоданилівський комунальник»); АТЗТ «Будянський фаянс» (не здійснював скид зворотних вод до р. Мерефа, в зв'язку з повною ліквідацією підприємства); ТОВ Рибоконсервний завод «Екватор» (підприємство надало данні про відсутність скиду до р. Мерла); ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» Барвінкове (підприємство надало данні про відсутність скиду до р. Сухий Торець); ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» Шевченкове (підприємство надало данні про відсутність скиду до р. В.Бурлук). Водокористувачі, які надали інформацію про наявність нових скидів у 2007 році: КП «Богодухіввода» (госппобутові стічні води до р.Мерла); КЗОЗ Обласний тубсанаторій «Занки» (скид стічних вод після очисних споруд до р. Сіверський Донець); ЧП «Іващенко С.Г.» (скид зі ставку для відлову риби до р.Оріль); ПВКФ «Лоск» (зливові води до р. Уди); ТОВ «Українська сокова компанія» (виробничі стічні води до р. Роганка). - водокористувачі, які здійснюють забір води та скид зворотних вод до поверхневих джерел. Перелік підприємств, які скидали зворотні води “БЕЗ ОЧИСТКИ” в поверхневі водойми Харківської області в 2007 році Таблиця №4.2 Код

Назва підприємства

Приймач

тис.м 3

630012 630088

ВАТ «ХТЗ ім.Орджонікідзе», м. Харків Харківське державне авіаційне виробниче підприємство

630120 630196

«Ізюмський казенний приладобудівний завод», м.Ізюм ВАТ «Куп’янський цукровий комбінат», м. Куп’янськ ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» ВАТ «Первухінський цукровий завод», Богодухівський р-н ВАТ «Нововодолазький молокозавод»

р. Немишля р. Лопань р. Харків р. С. Донець р. Оскіл,

52,4 209,4 36,8 89,9 451,9

р. Коломак р. Мерла р. Вільховатка

429,3 1317,1 24,9

630200 630201 630255 630335 630382 630390 630825 631377 631413 631535 631577 631582 631584 631623 631695 631744

ВАТ «Печенізьке рибоводне господарство», Печенізький р-н Печенізьке вдсх. ВУВГ «Донець», КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», р. Тетлега Чугуївський р-н КП «Богодухіввода» р. Мерла Червонооскільське ДВСРП, с. Піски, Борівський р-н Червонооскіл. вдсх. Фермерське господарство «Чемерис» р. Лозовенька ТОВ «Кронекс-Україна», Зміївський р-н р. С.Донець Державне підприємство «Енергокомплекс» Лозовень- ківське вдсх. ДП «Комунальник» Малинівське ВУЖКГ р. Гнилица КП «Роганькомунпослуга» р. Роганка НВФ ТОВ «Сінтал’ Д» (Конгресівський цукровий завод) р. Грайворонка НВФ «Сінтал-Д» ТОВ (Пархомівський цукровий завод) р. Котельва ЗАО «Лозовський ковальсько-механічний завод», с Катеринівка ставок, (р.Лозова) КП «Проходівське джерело» пруд, (р.Харків)

300,0 5311,4 1,8 350,0 19,6 3,0 0,2 11,1 11,0 570,6 372,2 462,0 1,2

631763 Підсумок :

ТОВ «Українська сокова компанія», Харківський р-н, с. Затишня

р. Роганка

7,0 10032,8

Перелік підприємств, які скидали “НЕДОСТАТНЬО-ОЧИЩЕНІ” зворотні води в поверхневі водойми Харківської області в 2007 році Таблиця №4.3 Код 630011 630023

Назва підприємства ВАТ «Дергачівський завод турбокомпресорів», м. Дергачі ПО «Хімпром», м. Первомайськ

Приймач р. Лопань р. Оріль

тис.м3 24,6 798,5

630090

ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», м. Вовчанськ ДП « Харківський бронетанковий ремонтний завод» КП «Зміївський ремонтний завод» (в/ч А-2028), м. Зміїв ВАТ «Роганська картонна фабрика» «Ізюмський казенний приладобудівний завод», м.Ізюм Б\в ім. Соіча , с.Ст.Салтів, Вовчанський р-н

р. С. Донець

303,5

р. Лопань р. Мжа р. Роганка р. С.Донець р. Разрита, вдсх р. Лопань

30,2 129,0 11,3 357,6 Печенізьке 3,7

630097 630099 630104 630120 630123 630143 630196 630372 630378 630381 630382 630392 630398 630399 630410 630414 630427 630428 630550 630554 630608 630693 630699 630702 630705 630723 630724 630754 630770 630792 630838 631384 631407 631413 631468 631469 631486 631526

ВАТ ХМЗ «Завод Світло шахтаря», м. Харків ВАТ «Купя’нський цукровий комбінат», м.Куп’янськ Чугуївське ВУВКГ, м. Чугуїв Зміївське РКВКП, с. Бірки Красноградське ВУВКГ, Красноградський р-н ВУВГ «Дніпро», КП «Виробничо-техноло- гічне підприємство» «Вода», Лозівський р-н Зачепилівське КПВКП, Зачепилівський р-н КП Балаклійський водоканал, Балаклійський р-н Сахновщанське КДВКП, Сахновщанський р-н Нововодолазький КП «Буддеталь», смт. Нова Водолага, Нововодолазький р-н КЗОЗ обл. тубсанаторій «Занки» ДП ЗАТ Санаторій «Бермінводи», Дергачівський р-н ДП санаторій «Рай –Оленівка» Хорошевський геріотричний будинок-інтернат, с.Хорошеве, Харківський р-н Дослідний з-д ФТІНТ, м. Валки, Валківський р-н Люботинська школа-інтернат, м.Люботин ЕО «Флора і Фауна» ДПМОУ «Харківський автомобільний ремонтний з-д» (в/ч А – 1144) Балаклійське ВУВКГ, с.Ч.Донець Зміївське РКВКП, м. Зміїв ТОВ «Караванський з-д кормових дріжджів», Харківський р-н Борівське КВКП, Борівський р-н ЗАТ «Автоном», Харківський р-н ВАТ «Мереф’янський механічний з-д», Харківський р-н Люботинське ВКУ, м.Люботин (Північні) (Південні) СТОВ «Протопопівське»,Балаклійський р-н Жовтневська виправна колонія №17 Люботинська ПМС-213,Харківський р-н ТОВ «Кронекс-Україна», Зміївський р-н ЗАТ «Приколотнянский МЕЗ» , Великобурлуцький р-н Хорошевське ТПУЕЖКП и БО Богодухівський. дитячий будинок- інтернат Краснооскільський психонев.інтернат

47,3

р. Гнилиця,

934,8

р. Студенок (р. Уди) пруд (басейн р. Мжа) р. Берестова Краснопавлів-ське вдсх.

1009,4 2,6 523,5 3110,4

р. Берестова р. В.Балаклійка р. Богата р. Вільховатка

23,6 670,0 42,3 140,4

р. С. Донець р.Уди ставок (басейна р. Уди) р. Уди

88,0 225,7 11,6 41,7

р. Карамушкина ставок (басейн р. Уди) Печенізьке вдсх р. Лопань р. С.Донець р. Мжа ставок (басейн р. Мжа) р. Борова р.Мерефа струм. Ржавчик (р. Мерефа) ставок (басейн р. Мерефа) озеро Перебойне р. К Балаклійка р. Уди р. С.Донець р. Плотва р. Уди р. Мерла р. Оскіл

92,6 24,8 9,6 37,3 300,9 87,0 46,0 89,7 38,5 10,3

140,6 0,2 158,8 23,9 133,6 323,5 5,2 29,1 35,6

631556 ВАТ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» 631577 ДП «Комунальник» Малинівського ВУЖКГ, Чугуївський р-н 631582 КП «Роганькомунпослуга» 631586 Золочівське районне ЖКП, м. Золочів 631591 ПП «Будтехнологія-Н» 631601 КП «Будкомтехсервіс» 631602 ПЖКГ «Курганське» 631611 ТОВ «Курязький завод силікатних виробів» 631638 ТОВ «Екологія» 631662 КП «Джерело», Краснокутський р-н 631679 СОШІ п.г.т.Високий 631685 Лозівське комунальне господарство «Теплові мережі», Лозівський р-н 631687 Кочетоцьке ПКППВКХ, п. Кочеток, Чугуївський р-н 631691 КП Старосалтівський КЖКП 631722 ЖКЕУ с. Есхар 631727 ВП « Істок» 631728 ТОВ «Скловолокно» 631729 ООО «Пересічанський МЕЗ.» 631731 ТОВ «Стрілеча водоканал, житло, побут. сервіс» 631734 КП «Малоданилівський комунальник» 631735 ФОП «Сльота В.Б.», Зміївський р-н 631744 КП «Проходівське джерело» 631749 ПВКФ «Лоск» 631751 КЖЕП «Сількомунгосп» 631753 ЧП «Будкомунтехсервіс плюс» 631760 КП «Вовчанські очисні споруди» Підсумок :

р. Харків р. Гнилиця р. Роганка р. Уди р. Лозоватка р. Мерефа р. С.Донець ставок (басейн р.Уди) р. Роганка р. Мерла ставок (басейн р.Уди) р. Орілька р. Тетлега Печенізьке вдсх Р.Уди р. Джгун р. Мерефа р. Уди р. Харків р. Лопань пруд (р. Мжа) пруд (р. Харків) р. Уди пруд (р. Мжа) р. Мерефа р. С.Донець

9,9 96,2 444,6 24,6 40,8 64,5 215,5 2,5 40,4 40,4 7,4 157,8 106,0 15,7 305,0 27,2 11,4 77,5 61,6 118,8 10,1 4,6 49,6 40,6 23,9 62,2 12175,7

Перелік підприємств, які скидали ”НОРМАТИВНО-ОЧИЩЕНІ” зворотні води в поверхневі водойми Харківської області в 2007 році Таблиця №4.4 Код 630002 630080 630116 630143 630156 630157

Назва підприємства ГПУ «Шебелинкагазвидобування», Балаклійський р-н УДЦ «Укрспецвагон», с.Панютине , Лозівський р-н ДПЗ ім. Шевченка, м. Харків Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» ДП «ТЕЦ-2 Есхар», м. Чугуїв Зміївська ТЕС, Зміївський р-н

630209 630294 630373

ЗАТ «Вовчанський ОЕЗ», Вовчанський р-н ВАТ «Балцем», Балаклійський р-н Куп’янське ВУВКГ, Куп’янський р-н

630374 630375 630396 630401 630687

КБО «Безлюдівський», м. Харків КБО «Диканівський», м. Харків Ізюмське КВВКП, Ізюмський р-н Балаклійське ВУВКГ, с.Савинці Куп’янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці, Куп’янський р-н Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці, Харківський р-н Первомайське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, м. Первомайськ Газопромислове управління «Харківгазвидобування», Юльївський НГП, Валківський р-н Кегичівське виробниче Управління під земного зберігання газу, Кегичівський р-н Шебелинське ЛВУ МГ, Балаклійський р-н СПзІІ ТОВ «Скло», Харківський р-н Балаклійське ВУВКГ, с. Пришиб, Балаклійський р-н КП «Водоканал», м. Лозова

630688 630760

631328 631401 631404 631438 631460 631674 Підсумок :

Приймач р. С.Донець р. Лозова р. Лопань р. Лопань р. С.Донець ч/з оз. Личове, С.Донець р. Вовча оз. Єрік р. Гнилиця

тис.м3 43,3 305,4 41,0 17,6 131,6 р. 3958,3 83,6 146,1 2323,7

р. Уди р. Лопань р. С.Донець р. Савинка р. Гнилиця

71990,0 159468,2 1004,9 10,4 586,9

ставок (бас. р.Уди) р. Берека; Червонооскіль-ське вдсх. ставок (р. Мерчик) ставок (бас.р.Оріль) р. С.Донець р. Мерефа р.К.Балаклійка р. Терновка

2,9 2,8 4,4 124,1 2,5 4,8 33,7 6,4 2222,0 242514,6

Перелік підприємств, які скидали “НОРМАТИВНО-ЧИСТІ” зворотні води в поверхневі водойми Харківської області в 2007 році Таблиця №4.5 Код 630060 630090 630156 630157

Назва підприємства ДП «З-д Електроважмаш», Харківський р-н ВАТ «Вовчанський агрегатний з-д» Науково-технічний центр”Есхар”,ТЕЦ-2, Чугуївський р-н Зміївська ТЕС, Зміївський р-н

630162

ТЕЦ-5, с.Подворки, Дергачівський р-н

630204 630205 630209 630292 630294

ДП «Івашківський спиртовий завод», Золочівський р-н ДП «Артемівський спиртовий завод» ЗАТ «Вовчанський ОЕЗ», Вовчанський р-н ЗАТ «Новоселівський ГЗК» Нововодолазький р-н ВАТ «Балцем», Балаклійський р-н

631299 КП ОУСЦ «Акварена», м. Харків 631306 Лиманське ДВСРП Зміївський р-н 631510 ЧП «Іващенко С. Г.» Підсумок :

Приймач р. Роганка, р. С. Донець р. С.Донець

тис.м3 2,5 1,3 37296,1

через оз.Личове р. С.Донець р. Уди

3334,3

р. Грайворонка р. Мерефа р. Вовча р. Вільховатка р. К.Балаклійка р. С.Донець р. Лопань р. С.Донець р. Оріль

78,6 174,4 20,4 94,6 2147,4

778,7

15,1 2200,0 360,0 46503,4

Загальне водовідведення без транзиту та скиду в канал становить 316,3 млн.м3 , що на 3,6 млн.м3 , менше, ніж у минулому році. До поверхневих водних об'єктів скинуто стічних, шахтно-карєрних та колекторно-дренажних вод всього 308,1 млн.м3 – на 2,1 млн.м3 менше, ніж у 2006р. В тому числі забруднених 19,1 млн.м3, нормативно-чистих без очистки 46,5млн.м3 нормативно-очищених 242,5 млн.м3. У 2007 р. зменшено кількість забруднених стічних вод – на 0,4 млн.м3; з них: без очистки – зменшено на 1,52млн.м3 (за рахунок цукрових заводів) , недостатньо-очищених – збільшено 1,12млн.м3 (за рахунок підприємств житлово-комунального господарства та хімічної промисловості). Скид транзитної води у 2007р становить 0,863 млн.м3 . Скид до каналу Дніпро-Донбас для використання – 3,11 млн.м3 , що на 1,08 млн.м3 , більше у порівнянні з минулим роком. 114 водокористувачів мають скиди зворотних вод в водні об’єкти, 1- в канал. 85 водокористувачів мають скиди забруднених стічних вод, з них 6 мають об’єднані скиди забруднених вод: без очистки і недостатньо очищених. 1 водокористувач має скид в 2 басейни, КП ВТП "Вода": басейну р. Сів.Донец, і басейну Дніпра. Обсяг скиду забруднених вод – 19,1 млн.м3 – 6,2% від загального скиду в поверхневі водні об’єкти, в тому числі: – без очистки – 10,05 млн.м3, 24 водокористувача; – недостатньо очищені – 9,05 млн.м3, 61 водокористувач. Скид в канал – 3,11 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод. Басейн р. Сев.Донец – 95 водокористувача: В тому числі: скид забруднених стічних вод мають 71, з них 6 мають об’єднані скиди. Загальний обсяг скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти – 300,6 млн.м3, Обсяг скиду забруднених вод – 14,35 млн.м3 – 4,8% від загального скиду в поверхневі водні об’єкти в басейні, в тому числі: 36

– без очистки – 6,9 млн.м3, 18 водокористувачів; – недостатньо очищені – 7,45 млн.м3, 53 водокористувача. Басейн р.Дніпро– 19 водокористувачів: В тому числі: скид забруднених стічних вод мають 14. Загальний обсяг скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти – 7,55 млн.м3, Обсяг скиду забруднених вод – 4,76 млн.м3 – 63,2% від загального скиду в поверхневі водні об’єкти в басейні, в тому числі: – без очистки – 3,15 млн.м3, 7 водокористувачів; – недостатньо очищені – 1,61 млн.м3, 7 водокористувачів. Порівняльна характеристика основних показників водовідведення за 2006-2007р.р. наведена в табл. 4.7 “Основні показники водовідведення в Харківській області”. Основні показники забору та використання води в Харківській області Таблиця №4.6 № п/п 1.

3. 4.

350,2

Відхилення зб. (+) зм.(-) -1,7

% до мину-лого року 99,5

293,8 54,7 294,6

291,8 58,4 291,7

+2,0 -3,7 +2,9

100,7 93,7 101,0

151,6 104,5 1,5 6,1 30,9

160,5 90,9 1,0 7,3 32,0

-8,9 +13,6 +0,5 -1,2 -1,1

94,5 115,0 150,0 83,5 96,5

1554 109,0

1648 114,2

-94,0 -5,2

94,3 95,4

Показники

2007рік, млн.м3

2006рік, млн.м3

Забір води, всього* в тому числі: поверхневої підземної Використано на потреби, всього в тому числі: господарсько-питні виробничі зрошення сільгоспводопостачання інші потреби Оборотне та повторне водопостачання Втрати при транспортуванні

348,5

* обсяг води, перекинутої з каналу Дніпро-Донбас до Харківської, області, не

входить до загального обсягу забраної води, а враховується в обсягу використаної води. У 2007 році цей обсяг складає 57,87млн.м3, що на 1,36 млн.м3 менше, ніж у минулому році. Основні показники водовідведення в Харківській області Таблиця №4.7 № п/п

Відхилення зб. (+) зм.(-)

2007рік, млн.м3

2006рік, млн.м3

114 316,3 308,1 19,1

111 319,9 310,2 19,5

+3 -3,6 -2,1 -0,4

Кількість підприємств що мають випуски Відведено зворотних вод, всього Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: неочищених недостатньо очищених Відведено нормативно чистих без очистки

10,0 9,1 46,5

11,6 7,9 41,7

-1,6 +1,2 +4,8

6. 7. 8. 9. 10. 11.

Відведено нормативно очищених стічних вод Відведено в накопичувачі, на рельєф Відведено колекторно-дренажних вод Відведено транзитних вод Відведено в канали Відведено шахтно-кар'єрних вод

242,5 8,1 1,1 0,9 3,11 1,9

248,9 9,7 1,6 0,8 2,03 2,8

-6,4 -1,6 -0,5 +0,1 +1,08 -0,9

1. 2. 3. 4.

Показники

% до минулого року 102,8 98,9 99,3 97,9 86,2 115,2 111,5 97,4 83,5 68,8 112,5 153,2 67,8

Басейн річки Сіверський Донець Джерелом водокористування є р. Сів. Донець та його притоки: Уди, Оскол, Лопань, Харків, Немишль, Мерефа, Мжа, Тетлега, Гнилиця, Берека, Люботинка, Крайня Балаклійка, Вовча, Бритай, Лозова, Двурічна, Великий Бурлук, Сухий Торець, Вільхуватка, Печенізьке та Червонооскільське вдсх. Кількість звітів (водокористувачів) становить 634, в тому числі: промисловості – 248, сільського господарства – 116, житлово-комунального господарства – 84, інших -186. З них тих, що мають самостійний забір з поверхневих водних об’єктів – 46. В басейні р.Сів.Донець основними водокористувачами є: ДП ТЕЦ2“Есхар”, Зміївська ТЕС, ТЕЦ-5, ДП “Хімпром”, ВАТ “ХТЗ”, ВАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод", ВАТ “Балцем”, КП ВТП “Вода” , ВАТ “Куп’янський цукровий комбінат”. Великі підприємства, що скидають зворотні води до водних об’єктів: КБО “Диканівський”, КБО “Безлюдівський”, Зміївська ТЕС, ДП ТЕЦ-2 “Есхар”, Ізюмське КВКП, КП “Балаклійський водоканал”. Великі підприємства, що скидають забруднені зворотні води: ВУВКГм.Чугуїв, КП “Балаклійський водоканал”, КП ВТП “Вода”, ВАТ “Куп’янський цукровий завод”, Ізюмський казенний приладобудівний завод. Загальний забір води по басейну р. Сіверський Донець у звітному році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) при ліміті забору 566,5 млн.м3 склав 335,8млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної –286,3млн.м3 або 85,3% від загального обсягу по басейну, підземної – 49,5млн.м3 або 14,7% від загального, з якої –1,929 млн.м3 шахтно-карєрних (0,5% від загального обсягу забраної води). Загальний обсяг використаної води у 2007 р. становить 251,7 млн.м 3 , що на 5,0 млн.м3 більше, ніж у минулому році. Використання води по джерелам водопостачання та категоріям води: По джерелам водопостачання: – поверхневої – 212,3 млн.м3 (103,6% до минулого року); – підземної – 39,4 млн.м3 (94,3% до минулого року). По категоріям води: – питної – 54,0 млн.м3 (97,1% до минулого року) ; – технічної – 197,7 млн.м3 (103,8% до минулого року) Показники використання води в %-вому співвідношенні від загального використання наступні: – поверхневої – 84,3%; – підземної – 15,7%; – питної – 21,4%; – технічної – 78,6%; Використано води на потреби (рис. 3): – госппитні потреби – 123,8 млн.м3 – на 6,9 млн.м3 менше, ніж у 2006р.; – виробничі – 94,0 млн.м3, на 13,5 млн. м3 більше; – зрошення – 1,496 млн.м3, на 0,473млн. м3 більше; – сільгоспводопостачання – 3,992 млн.м3 на 0,925 млн.м3 менше; – рибне господарство 28,37 млн. м3 – на 1,18 млн. м3 менше. 38

Використання на госппитні потреби змінилось за рахунок динаміки водоспоживання галузями: житлово-комунального господарства (зниження на 6,6 млн.м3), промисловості (збільшення на 0,275 млн.м3), транспорту (зниження на 0,163 млн.м3), сільського господарства (зниження на 0,528 млн.м3). Виробничі потреби змінились за рахунок наступної динаміки: 1. Збільшення використання: теплоенергетика – на 14,79 млн.м3 (ТЕЦ-2 "Есхар", Зміївська ТЕС), паливна промисловість – 0,262 млн.м3 , тепломережі – на 0,6 млн.м3; 2. Зменшення використання: хімічна – на 0,388 млн.м3 (ДП"Хімпром"), харчова – на 0,778 млн.м3 (ВАТ “Куп’янський цукровий комбінат”, ВАТ "Савинський цукровий завод"); комунальне господарство – на 0,3 млн.м3, машинобудування і металообробка – на 0,447 млн.м3, промбудматеріали – на 0,254 млн.м3 Витрати води в системах оборотного та повторного використання води становлять 1542 млн.м3 – на 91,0 млн.м3 менше у порівнянні з 2006р., що обумовлено, насамперед зниженням цих показників на Зміївській ТЕС . Водокористування основними галузями економіки в басейні Сіверського Донця. По обсягу забраної та використаної води найбільшими водокористувачами в басейні є підприємства промисловості та житловокомунального господарства. Ці підприємства мають значний вплив на динаміку водоспоживання та водовідведення. В поточному році підприємства всіх галузей економіки водними ресурсами були забезпечені в повному обсязі та відповідної якості. Загальний забір води з природних водних об’єктів залишився на рівні попереднього року. Характерним для 2007 р. є значне збільшення використання на виробничі потреби (116,8% до минулого року) та зниження втрат води при транспортуванні (95,4% до минулого року). Зниження показників використання окремими підприємствами обумовлено зменшенням обсягів виробництва в звітному періоді або впровадженням енергозберігаючих технологій та впорядкування обліку водокористування. Використання води галузями народного господарства, в басейні р. Сів.Донець, надано в рис. 4. Промисловість Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 248,в тому числі з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів – 22. Забрано 88,69 млн.м3 (26,4% від загального забору по басейну) в т.ч. поверхневої – 71,76 млн.м3 , підземної – 16,93 млн.м3 , з них шахтно- карєрних – 1,929 млн.м3 . Водокористування по джерелам водопостачання в промисловості характеризується збільшенням обсягу забраної води з поверхневих джерел на 14,0 млн.м3 та зниженням забору підземної води на 1,58млн.м3. 39

Використано води всього – 91,41 млн.м3 , що на 14,09млн.м3 більше, ніж у минулому році, в тому числі на потреби: – господарсько-побутові – 7,84 млн.м3: на 0,28 млн.м3 більше; – виробничі – 82,31 млн.м3: на 12,83млн.м3 більше; – на інші потреби -1,26млн.м3: на 0,02млн.м3 менше. Аналіз звітних даних свідчить, що в промисловості (в басейні Сів.Донець) великими водокористувачами є: енергетика, яка споживає 75,0% свіжої води по галузі, харчова – 10,2%, машинобудування та металообробка – 6,2%, промбудматеріалів- 3,6%. паливна-2,6%. Енергетика. Підприємства цієї галузі здійснюють забір води з р.Сів.Донець та р.Уди. Забір води підприємствами енергетики у 2007р. збільшився на 14,6 млн.м 3, використання – на 15,55 млн.м3. Динаміка водоспоживання , в поточному році , обумовлена збільшенням обсягів виробленої електроенергії ДП ТЕЦ- 2 "Есхар" (на 93,9 млн.кВт.год)та збільшення частки використання вугля (на 11,1%), що дало підвищення забору води з р.Уди на 10,3 млн.м3. Крім того, аномально-спекотний літній період 2007р. викликав інтенсивне природне випаровування з поверхні акваторії водоймиохолоджувача Зміївської ТЕС, що привело до значного збільшення забору води останнім з р.Сів. Донець, для підтримання в нормі технологічного процесу системи охолодження, на 6,5 млн.м3. Разом з тим, через дефіцит енергоресурсів ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" знизила забір води з р.Уди на 1,05 млн.м3 Промбудматеріали. Водокористування підприємств цієї галузі здійснюється в басейні р.Сів.Донець та її притоків – р.р. Оскіл, Уди, Роганка,Немишля. Загальний забір по галузі знизився на 1,163 млн.м3, що обумовлено зниженням забору ВАТ “Балцем” (на 0,93 млн.м3) за рахунок застосування новітніх технологій для приготування шламу і розширенням обсягу розробки підземних горизонтів для добування сировини (що привело до зниження відкачування кар’єрних вод): Зниження обсягів виробництва ЗАТ"Харківський плитковий завод" є причиною зниження забору води на 0,12 млн.м3. В цілому, інші підприємства цієї галузі знизили обсяги використання через зменшення випуску продукції. Машинобудування та металообробка. Забір води по галузі знизився на 0,121 млн.м3 за рахунок ВАТ “ХТЗ”, ДП “Завод ім.Малишева”, ВАТ Харківський машинобудівний завод “Світло Шахтаря”. ВАТ “Харківський тракторний завод” – знижено обсяг забору та використання підземних вод – на 0,04 млн. м3, в зв’язку зі зниженням випуску продукції та впровадженням заходів по раціональному використанню води: 40

подачі води цеховим споживачам по графіку, реконструкції системи теплопостачання заводу із впровадженням цехових та локальних котелень; введенням в експлуатацію локальних цехових оборотних систем водопостачання. ДП “Завод ім Малишева” – знижено обсяг забору та використання на 0,061 млн.м3 за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів: диференційований режим забезпечення водою споживачів, закриття нерентабельних дільниць виробництва. Ізюмський казенний приладобудівний завод" – зниження на 0,099 млн.м3, що пояснюється реорганізацією та скороченням виробництва. ВАТ Харківський машинобудівний завод “Світло Шахтаря” – знижено забір води з р. Лопань на 0,031 млн.м3: зменшено об’єм виробництва та введені в експлуатацію 3-и оборотні системи водопостачання ливарного та механічного цехів. В басейні р. Сіверський Донець витрати води в системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання в галузях промисловості становлять 1528 млн.м3 , що на 95 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Пояснюється зміною витрат води в системах оборотного та повторнопослідовного водопостачання підприємств електроенергетики (зменшення на 114,0 млн.м3 – Зміївська ТЕС , через зниження обсягів виробництва), паливної (збільшення на 16,5 млн.м3 – Управління з переробки газу та газового конденсату, за рахунок введення в експлуатацію безстічної системи виробництва), хімічної (зниження на 7,1 млн.м3 – ДП "Хімпром") і харчової промисловості (збільшення на 2,0 млн.м3 – ВАТ "Сан ІнБев Україна", за рахунок збільшення обсягів випуску продукції). Житлово-комунальне господарство Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 84, в тому числі в тому числі з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів – 5. Забір поверхневих вод здійснюється 1 водокористувачем (КП ВТП “Вода”) – з р.Сів.Донець. Підземні води забираються в басейні р.р. Оскіл, Сів.Донець, Уди, Лопань. Забрано 209,8 млн.м3 (62,5% від загального забору по басейну) в т.ч. поверхневої – 188,0 млн.м3 , підземної – 21,85 млн.м3 .Забрано на 10,1млн.м3 менше, ніж у 2006р, з них: поверхневих – на 9,5млн.м3 , підземної – на 0,6 млн.м3. Використано води всього – 117,1 млн.м3 , що на 7,0 млн.м3 менше, ніж у минулому році, в тому числі на потреби: – господарсько-побутові – 107,3млн.м3: на 6,6 млн.м3 менше; – виробничі – 9,89 млн.м3: на 0,3млн.м3 менше . В 2007р. використання води на господарсько-побутові потреби населення знизилось за рахунок впровадження заходів, які спонукають до раціонального використання води цією категорією споживачів, а саме: – встановлення квартирних лічильників води; 41

– підключення населення до системи централізованого водопостачання (замість водорозбірних колонок); Великими водокористувачами галузі в басейні є КП ВТП “Вода”, Ізюмське КВКП, ВУВКГ м. Куп'янськ, КП “Балаклійський водоканал”, ВПВКГ м. Чугуїв. Основними факторами, що впливають на динаміку забору підземної води, є: використання води на госппобутові потреби населення, втрати води при транспортуванні, впорядкування обліку водокористування за рахунок обладнання субабонентів лічильниками. В 2007р. в комунальному господарстві спостерігається зниження втрат води при транспортуванні основними водокористувачами на 3,7млн.м3. Цьому сприяло проведення санації та ремонту трубопроводів, своєчасний ремонт та усунення аварійних ділянок в системах водорозподілу, скорочення водорозбірних вуличних колонок (з переходом на внутрішньобудинкове водопостачання), зменшення надлишкового тиску в мережах, встановлення квартирних лічильників. КП ВТП “Вода”. Протягом 2008р. в м.Харкові кількість зареєстрованих приладів обліку субабонентів категорії населення, становить 11131шт. В ході виконання програми по енергозбереженню здійснено санацію водогіна Кочеток-Харків №4; перекладено технічно зношених водопровідних мереж (3,48км); зменшено надлишкового тиску в мережах м. Харкова; обновлена запірна арматура. Показники водокористування цього підприємства в 2007р є наступними: – загальний забір води – 191,3 млн.м3, в тому числі поверхневих вод 187,7 млн.м3, що на 9,5 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком; – використано на господарсько-побутові потреби населення – 88,7 3 млн.м , що на 4,9 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком; – втрати при транспортуванні – 76,0 млн.м3 , що на 3,5 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Куп’янське ВУВКГ. Всього за рік встановлено 1010приладів обліку, що дало економію використання підземної води на господарсько-побутові потреби в обсязі 0,162 млн.м3/рік. Скорочення втрат при транспортуванні у 2007р становить 0,044млн.м3. Використання води на господарсько-побутові потреби знизилось за рахунок: більш економного використання води населенням, в зв’язку з обладнанням квартирними лічильниками. Первомайський КП УВКГ – знизився забір води з підземних джерел на 0,140 млн.м3- за рахунок економного використання води населенням міста: використання підземної води на господарсько-побутові потреби в поточному році становить 0,992 млн.м3 – це на 0,094 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Сільське господарство Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 116, в тому числі з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів – 16, з них 9 – рибного господарства. 42

Загальний обсяг забраної води становить 30,62 млн.м3, що становить 9,1% від загального забору по басейну, в тому числі: з поверхневих джерел – 26,34 млн.м3 , з підземних – 4,28млн.м3. Основними споживачами води в галузі є:  сільгоспвиробництво – забір води 4,93 млн.м3 або 16,1% від загального обсягу по галузі;  рибне господарство – забір 24,29 млн.м3 або 79,3% від загального обсягу по галузі;  зрошувальні системи – забір 1,40млн.м3 або 4,6% від загального обсягу по галузі; Забір води в басейні знизився у порівнянні з минулим роком на 2,1 млн.м3. Використано всього 32,7 млн.м3, що на 2,2 млн.м3 менше,ніж у минулому році. З них на потреби:  господарсько-побутові - 0,361 млн.м3, на 0,528 млн.м3 менше;  виробничі – 0,277 млн.м3, на 0,026 млн.м3 менше;  зрошення – 1,386 млн.м3, на 0,518 млн.м3 більше;  сільгоспводопостачання – 3,568 млн.м3, на 0,934 млн.м3 менше (ВСАТ “Слобожанський – 0,184 млн.м3  ставково–рибне господарство – 27,12 млн.м3 – на 1,19 млн.м3 менше Використання стічних вод на зрошення становить 0,785 млн.м3, що менше, у порівнянні з минулим роком на 0,353 млн.м3 (ВСАТ “Слобожанський – спад виробництва). Збільшення обсягів використання на зрошення регулярне обумовлено взяттям на облік нових водокористувачів (СФГ"Дружба", "Схід Авіа-Агро"). Зниження використання води на сільгоспводопостачання є загальною тенденцією по всіх сільгоспвиробникам, що обумовлено припиненням діяльності системи водопостачання сільських населених пунктів (основні причини цього – відсутність ліцензій, зношеність водопровідних мереж); зменшенням поголів’я худоби та об’єктів соцкульпобуту; недостатністю фінансування в наукових господарствах галузі. Основні показники забору та використання води в басейні р. Сіверський Донець Таблиця №4.8 Показники

2007рік, млн.м 335,8

335,8

286,3 49,5 251,7

283,0 52,8 246,7

+3,3 -3,3 +5,0

101,2 93,8 102,0

123,8 94,0 1,5 4,0 28,4

130,7 80,5 1,0 4,9 29,6

-6,9 +13,5 +0,5 -0,9 -1,2

94,7 116,8 150,0 81,6 95,9

Забір води, всього в тому числі поверхневої підземної Використано на потреби, всього в тому числі господарчо-питні виробничі зрошення сільгоспводопостачання інші потреби Оборотне та повторне водопостачання

% до минулого року 100

Втрати при транспортуванні

1535 83,4

1633 87,4

-98,0 -4,0

94,0 95,4

№ п/п 1.

2006рік, млн.м

Відхилення зб. (+) зм.(-)

Основні показники водовідведенняв басейні р. Сіверський Донець Таблиця №4.9 Відхилення зб. (+) зм.(-)

№ п/п

Показники

2007рік, млн.м3

2006рік, млн.м3

Кількість підприємств що мають випуски

% до мину-лого року 106,8

2. 3. 4.

Відведено зворотних вод, всього Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: без очистки недостатньо очищених Відведено нормативно чистих без очистки Відведено нормативно очищених стічних вод Відведено в накопичувачі, на рельєф Відведено колекторно-дренажних вод Відведено транзитних вод Відведено в канали Відведено шахтно-кар'єрних вод

305,8 300,6

308,6 302,7

-2,8 -2,1

99,1 99,3

14,4 6,9 7,5 46,0 240,2 5,2 1,0 0,9 1,9

14,5 7,5 7,0 41,7 246,5 5,9 1,3 0,8 2,8

-0,1 -0,6 +0,5 +4,3 -6,3 -0,7 -0,3 +0,1 -0,9

99,1 92,0 107,1 110,3 97,4 88,1 76,9 112,5 67,8

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Басейн річки Дніпро Джерелами водокористування є р.р. Орель, Мерла, Мерчик , Грайворонка, Берестова, Вшива, Орілька, Котельва, Коломак, Тернівка, канал Дніпро-Донбас, Краснопавлівське вдсх. Кількість звітів (водокористувачів) становить 161, в тому числі: промисловості – 36, сільського господарства – 76, житлово-комунального господарства – 20, інших -29. З них тих, що мають самостійний забір з поверхневих водних об’єктів – 12. Основними водокористувачами в басейні р.Дніпро є: ВУВГ “Дніпро ” (КПВТП “Вода”), КП “Водоканал” м. Лозова, ВАТ “Первухінський цукрозавод”,цукрозаводи “Сінтал Д”, ВАТ Ново-Іванівський цукрозавод. Великі водокористувачі, що скидають забруднені зворотні води до водних об’єктів: ДП “Хімпром”, ВУВГ “Дніпро”, ВАТ “Первухінський цукрозавод”, НВФ “Сінтал Д”, Ново-Іванівський цукрозавод. Загальний забір води по басейну р. Дніпро у звітному році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) при ліміті забору 16,3 млн.м3 склав 12,75млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної –7,54млн.м3 або 59,1% від загального обсягу по басейну, підземної – 5,21млн.м3 або 40,1% від загального, з якої –0,012 млн.м3 шахтно-карєрних (0,1% від загального обсягу забраної води). Загальний обсяг використаної води у 2006 р. становить 42,86 млн.м3 , що на 2,17млн.м3 менше, ніж у минулому році. Використання води по джерелам водопостачання та категоріям води: По джерелам водопостачання: – поверхневої – 38,21 млн.м3 (127,3% до минулого року); – підземної – 4,66млн.м3 (93,0 до минулого року). По категоріям води:  питної – 8,86млн.м3 (94,2% до минулого року) ;  технічної – 34,0 млн.м3 (95,5%до минулого року) Показники використання води в%-вому співвідношенні від загального використання по басейну: 44

   

поверхневої – 89,2%; підземної – 10,8%; питної – 20,7%; технічної–9,3%

Використано води на потреби: - госппитні потреби – 27,83млн.м3 – на 1,99млн.м3 менше, ніж у 2006р. Використання на госппитні потреби змінились за рахунок: житловокомунального господарства – зниження на 2,36млн.м3, промисловості – збільшення на 0,387 млн.м3; - виробничі – 10,49 млн.м3 , на 0,12млн.м3 більше, ніж у 2006р. Виробничі потреби змінились за рахунок таких галузей, як: промисловість (харчова)зниження на 1,6 млн.м3 , комунальне господарство – збільшення на 1,4млн.м3, обсяг на спорожнення ставків рибних господарств збільшено на 0,36млн.м3; - зрошення – 0,001 млн.м3 ,новий водозабір для зрошення Краснокутської дослідної станції; - сільгоспводопостачання –2,113лн.м3 на 0,205 млн.м3 менше; - рибне господарство 2,434 млн.м3- без змін. Витрати води в системах оборотного та повторного використання води становлять 19 млн.м3 . Забір води основними галузями економіки в басейні Дніпра. По обсягу забраної та використаної води найбільшими водокористувачами в басейні є підприємства харчової промисловості та житлово-комунального господарства. На динаміку водоспоживання та водовідведення в басейні мають значний вплив саме ці підприємства. Забір з поверхневих водних об'єктів зменшився – на 1,302 млн.м3 , що обумовлено зниженням забору води з руслових ставків на 1,6млн.м3 підприємствами харчової промисловості, через скорочення обсягу переробки буряків, всіма цукрозаводами. Наприклад, ВАТ "Первухінський цукрозавод" – (з 230тис.т у 2006р до 158 тис.т у 2007р.) забір води знизився на 0,634 млн.м3. При цьому, підприємством по вирощуванню риби ПП Іващенко в поточному році забрано 0,3 млн.м3 поверхневої води на поповнення ставків. Забір з підземних знизився на 0,347 млн.м3 , що обумовлено, в основному, зниженням в сільському господарстві на 0,212 млн.м3 ,комунальним господарством на 0,04млн.м3 та іншими. Втрати при транспортуванні знизились на 1,16 млн.м3 (за рахунок комунального господарства). Зокрема, КП ВТП "Вода" – зниження втрат становить 1,58 млн.м3 у порівнянні з минулим роком; в системах водопостачання підприємств тепломереж показник втрат збільшився на 0,4 млн.м3. Основна причина збільшення втрат води – це значна ступінь зношеності трубопроводів. 45

Використання води основними галузями економіки в басейні р.Дніпро надана в рис. 4.6. Промисловість Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 36, в тому числі з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів – 8. Найбільший обсяг поверхневої води, в басейні р.р. Мерчик, Мерла,Коломак, Грайворонка, забирають цукрозаводи: ТОВ “Мурафський цукровий завод”, ВАТ “Ново-Іванівський цукровий завод”, ВАТ “Первухінський цукрозавод”, ЗАТ “Цукрове”, НВФ “Сінтал -Д”. Загальний забір у 2007р становить 5,242млн.м3 (41,1% від загального забору по басейну) в т.ч. поверхневої – 4,75 млн.м3 , підземної – 0,493 млн.м3 , з них шахтно- карєрних – 0,012 млн.м3 . Забір води в поточному році знизився на 1,7 млн.м3, в тому числі поверхневої – на 1,658 млн.м3, підземної – на 0,046 млн.м3. Зниження забору води промисловістю обумовлено скороченням обсягу переробки буряків цукрозаводами. З цієї причини знизилися і показники використання промисловими підприємствами. Використано води всього – 6,065млн.м3 , що на 1,259млн.м3 менше, ніж у минулому році, в тому числі на потреби: господарсько-побутові – 0,936 млн.м3: на 0,387 млн.м3 більше; виробничі – 5,128 млн.м3: на 1,644млн.м3 менше; Втрати при транспортуванні по галузі збільшилисьь на 0,405 млн.м3 через зношеність трубопроводів підприємств теплових мереж . Витрати води в системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання на підприємствах харчової галузі, яка є провідною в басейні, становлять 12,98 млн.м3 , що на 2,65млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком.Наприклад, ВАТ "Первухінський цукрозавод" – зниження на 0,6 млн.м3; Житлово-комунальне господарство Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 20, підприємств з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів немає. Найбільша кількість води в басейні використовується каналу ДніпроДонбас. Забір води з каналу і перекидання в м.Харків здійснює ВУВГ “Дніпро” (КП ВТП “Вода”). Частину забраної води транспортує до м.м.Лозова, Первомайськ, Південний, сел.Солоницівка, сел.Покотилівка ТВО “Харківкомунпромвод”. Водопостачанням цих населених пунктів займаються підприємства комунального господарства: ВУВГ Харківського р-ну, Первомайське КВ ВКП, КП “Водоканал” м. Лозова. Водопостачання здійснюється, також, з підземних джерел в західних та південних районах області:Богодухівський, Красноградський,Сахновщанський, Валківський, Краснокутський, Зачепилівський.

Забір води з каналу становить 57,87 млн.м3 – на 1,377 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком, що пояснюється загальною тенденцією зниження використання на господарсько-питні потреби населення. Забрано підземної 2,347млн.м3 (18,4% від загального забору по басейну) і 45,1% від забраної підземної води по басейну р.Дніпро. Забрано на 0,055млн.м3 більше, ніж у 2006р. Використано води всього –31,54млн.м3 , що на 0,940млн.м3 менше, ніж у минулому році, в тому числі на потреби: – господарсько-побутові – 26,58млн.м3: 2,36 млн.м3 менше; – виробничі потреби – 4,962 млн.м3: на 1,425 млн.м3 більше; Втрати води при транспортуванні знизились з 26,65 млн.м3 до 24,97 млн.м3 – на 1,58 млн.м3 . Зниження використання води на господарсько-побутові потреби обумовлено обладнанням абонентів лічильниками води, що сприяло більш раціональному споживанню. КП “Водоканал” м. Лозова. Протягом 2007р. в м.Лозова обладнано засобами обліку води 492 квартир, загальна кількість становить 15001. Зниження втрат при транспортуванні становить 0,483млн.м3. КП ВТП “Вода” . Втрати дніпровської води знизились на 1,12 млн.м3, за рахунок виконання заходів по ефективній експлуатації систем водопостачання (підтримання постійного тиску в мережі, створення контрольних постів). Збільшення витрат води на виробничі потреби обумовлено витратами води на станції водопідготовки ВУВГ "Дніпро" складає 1,4 млн.м3. Кількість звітів (водокористувачів), наданих за 2007р., становить 76, в тому числі в тому числі з самостійним забором з поверхневих водних об’єктів – 3 – це підприємства рибного господарства. Основними споживачами води в галузі є сільгоспвиробники та підприємства по вирощуванню товарної риби, показники забору яких у 2007р є наступними:  Сільгоспвиробництво – 2,104млн.м3 або 42,9% від загального обсягу по галузі;  Рибне господарство –2,794млн.м3 або 47,1% від загального обсягу по галузі; Забрано 4,899млн.м3 (38,4% від загального забору по басейну) в т.ч. поверхневої – 2,794 млн.м3 , підземної – 2,105 млн.м3 . Водокористування характеризується незначними коливанням показників у порівнянні з минулим роком. Забрано на 0,148млн.м3 більше,ніж у 2006р. Використано води всього – 4,901млн.м3 , що на 0,147млн.м3 більше,ніж у минулому році, Використання води на на потреби: - господарсько-побутові - 0,063 млн.м3: на 0,062 млн.м3 більше; - виробничі -0,360 млн.м3:на 0,360 млн.м3 більше ; - зрошення - 0,0:без змін; - сільгоспводопостачання – 2,044 млн.м3: на 0,274 млн.м3 менше; - ставко-рибне господарство – 2,434 млн.м3: без змін; 47

Зниження обсягів використаної води на потреби сільгоспводопостачання пояснюється подальшою реструктуризацією господарств, зменшенням поголівя худоби, передачею водозаборів централізованого водопостачання сел до органів місцевого самоврядування. Відсутність зрошення в поточному році пояснюється ліквідацією системи зрошення в басейні Дніпра в попередні роки. Використання поверхневої води на виробничі потреби збільшилось за рахунок використання на поповнення ставків ставково-рибного господарства ПП Іващенко. Водовідведення основними галузями економіки в басейні Дніпра. Загальне водовідведення без транзиту та скиду по басейну р.Дніпро у 2007р становить 10,47млн.м3 , що на 0,87 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Скид до підземних складає 0,012 млн.м3; скид до накопичувачів збільшився на 0,061 млн.м3 і складає 2,897 млн.м3 До поверхневих водних обєктів мають випуски 19 підприємств. В поточному році мають місце 2 нових скиди до водних об’єктів: КП "Богодухіввода" – в струмок бас.р.Мерла і ПП Іващенко – скид до ставка. Загальна кількість скинутих до водних об’єктів стічних, шахтно-карєрних та колекторно-дренажних вод 7,556 млн.м3 – на 0,064 млн.м3 менше, ніж у минулому році. В тому числі: - забруднених 4,768 млн.м3 , на 0,274 млн.м3 менше; - нормативно-чистих без очистки – 0,439млн.м3 , на 0,36 більше; - нормативно-очищених на очисних спорудах – 2,349 млн.м3 , на 0,018 млн.м3 менше. У 2007р скид транзитних вод по басейну р.Дніпро відсутній. Основними забруднювачами поверхневих вод в басейні р.Дніпро є цукрозаводи, які скидають зворотні води без очистки. Загальний скид забруднених стічних вод без очистки цих підприємств в 2007р. склав 2,689 млн.м3. В узагальнених даних по басейну присутній скид колекторно-дренажних вод, фактично це поверхневі (зливові та снігові) води, відведені з території ЗАТ “Лозівський ковальсько-механічний завод” до ставка. В 2007р. загальний скид зворотних вод (діаграма 8) зменшився в промисловості за рахунок зменшення скиду теплообмінних вод цукрових заводів. Зниження скиду: - промисловість – на 2,427 млн.м3 : цукрозаводи – на 2,189 млн.м3, ДП "Хімпром" – на 0,117млн.м3, КП “Лозовські тепломережі” – на 0,134 млн.м3. Зниження скиду: - комунальне господарство – на 0,587 млн.м3: КП “Водоканал” м.Лозова– на 0,279 млн.м3,Краснопавлівське КВВКП – на 0,163 млн.м3, Красноградський “Водоканал” – на 0,045 млн.м3 та інші дрібні підприємства ; - сільське господарство – на 0,141 млн.м3 – без скиду. Порівняльна характеристика водовідведення по басейну р.Дніпро надана в таблиці 6 “Основні показники водовідведення в басейні р.Дніпро” 48

Аналіз водовідведення в басейні р. Дніпро по основних галузях економіки Промисловість Загальний скид становить 6,077 млн.м3 або 58,0% від загального скиду по басейну; в тому числі до поверхневих водних обєктів – 4,310 млн.м3 або 57,0% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених зворотних вод по промисловості становить 4,108 млн.м3 , що становить 86,2% від загального скиду забруднених вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 0,079млн.м3 або 18% від загального скиду нормативно-чистих без очистки по басейну; нормативно-очищених на очисних спорудах – 0,124 млн.м3 або 5,3% від загального скиду нормативно-очищених по басейну. Загальний скид у порівнянні з минулим роком зменшився на 1,156 млн.м 3 , в тому числі: до поверхневих водних обєктів на 0,264млн.м3 ; скид забруднених зворотних вод зменшився на 0,249млн.м3 ; нормативно-чистих без очистки зменшився на 0,003млн.м3; нормативно очищених на очисних спорудах зменшився на 0,011 млн.м3. Кількість підприємств, що мають скиди зворотних вод – 10. З них, що скидають забруднені стічні води без очистки:ТОВ “Мурафський цукровий завод”, ВАТ “Ново-Іванівський цукровий завод”, ВАТ “Первухінський цукрозавод”, ЗАТ “Цукрове”, НВФ “Сінтал -Д”, ЗАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод". Скид в накопичувачі становить 1,754 млн.м3, на 0,897 млн.м3 меньше у порівнянні з минулим роком. Основними забруднювачами в басейні є наступні галузі: - харчова промисловість, скид становить 2,689 млн.м3 або 65,6% від загального скиду забруднених в басейні по промисловості; - хімічна промисловість , скид становить 0,798 млн.м3 або 19,4% від загального скиду забруднених в басейні по промисловості; - машинобудування, скид становить 0,462 млн.м3 або 11,2% від загального скиду забруднених в басейні по промисловості; - теплові мережі – 0,158млн.м3 або 3,8% від загального скиду забруднених в басейні по промисловості; На динаміку скиду зворотних вод в басейні вплинули обсяги скиду підприємств цих галузей, а саме: зниження скиду забруднених стічних вод пояснюється зменшенням обсягів скиду без очистки в руслові ставки теплообмінних стічних вод 1-ої категорії цукрових заводів на 1,048млн.м3 (через падіння переробки цукрових буряків в звітному році) проти збільшення скиду недостатньоочищених стічних вод в р.Орель ДП "Хімпром" на 0,698 млн.м3 (через спад виробництва та розділенням потоків стічних вод) і збільшенням скиду без очистки в ставок ЗАТ "ЛКМЗ" – на 0,102 млн.м3 (в зв’язку зі збільшенням обсягів виробництва та потужності котельні КП "Теплові мережі", які скидають стоки ХВО). Скид нормативно-чистих без очистки здійснює ДП"Івашківський спиртовий завод" – зміна на грані похибки. 49

Скид нормативно-очищених зменшився за рахунок скиду стічних вод Юліївського НГП до ставка басейну р. Мерчик після біологічної очистки. Житлово-комунальне господарство. Кількість підприємств, які мають скиди зворотних вод – 6. КП ВТП “Вода” здійснює скид стічних вод в канал для використання. Загальний скид зворотних вод становить – 3,168 млн.м3 або 30,3% від загального скиду по басейну, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 2,854 млн.м3 – 37,8% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну; забруднених – 0,632 млн.м3 або 13,3% від загального скиду забруднених зворотних вод по басейну; нормативно очищених на очисних спорудах – 2,222 млн.м3 або 94,6% від загального скиду нормативно-очищених по басейну. Скид в накопичувачі становить 0,315 млн.м3 – 10,8% від загального скиду в накопичувачі по басейну. Скид недостатньо-очищених зворотних вод до поверхневих водних обєктів здійснюють підприємства: КП “Водоканал” м. Красноград, КП “Джерело” м. Краснокутськ, КП "Лозівські теплові мережі". Скид нормативно-очищених зворотних вод КП “Водоканал” м.Лозова Поточний рік характеризується незначними коливаннями обсягів скиду зворотних вод до поверхневих водних обєктів . Загальний скид зворотних вод в басейні у порівнянні з минулим роком збільшився на 0,083 млн.м3 ; до поверхневих водних обєктів зменшився– на 0,03 млн.м3 , з них недостатньо-очищених забруднених – на 0,022 млн.м3 , нормативно-очищених на очисних спорудах – на 0,01 млн.м3 . Скид в накопичувачі збільшився на 0,114 млн.м3, що обумовлено прийняттям на баланс ставка-накопичувача КП "Богодухіввода ". Скид стічних вод в канал збільшився на 1,079 млн.м3 , в звязку із збільшенням витрат води ВУВГ “Дніпро” на станції водопідготовки, що пов’язано з якістю води в Краснопавлівському вдсх. Сільське господарство. В басейні р.Дніпро скид зворотних вод до поверхневих водних об’єктів здійснює ПП Іващенко. Загальний скид зворотних вод становить – 1,112 млн.м3 або 10,6% від загального скиду по басейну, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 0,360 млн.м3 або 4,8% від загального скиду по басейну, до накопичувачів – 0,752 млн.м3, що становить 26,0% від загального скиду до накопичувачів по басейну. Загальний скид збільшився на 0,330млн.м3, що обумовлено скидом ПП Іващенко після використання на потреби риборозведення. Основні показники забору та використання води в басейні р. Дніпро Таблиця №4.10 Показники № п/п

2007рік, млн. м3

2006рік, млн.м3

Відхилення зб. (+) зм.(-)

% до минулого року

Забір води, всього в тому числі поверхневої підземної Використано на потреби, всього

в тому числі господарчо-питні виробничі зрошення сільгоспводопостачання інші потреби Оборотне та повторне водопостачання

Втрати при транспортуванні

12,7

14,4

-1,7

88,2

7,5 5,2

8,8 5,6

-1,3 -0,4

85,2 92,8

42,9

45,0

-2,1

95,3

27,8 10,5 2,1 2,5

29,8 10,4 2,4 2,4

-2,0 +0,1 0,0 -0,3 -0,1

93,3 101,0 100,0 87,5 104,2

19 25,6

15 26,7

+4,0 -1,1

126,7 95,9

Основні показники водовідведення басейні р. Дніпро Таблиця №4.11 Показники

2007рік млн.м3

№ п/п 1.

Кількість підприємств що мають випуски

2. 3.

Відведено зворотних вод, всього Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього

Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі:

5. 6. 7.

Без очистки недостатньо очищених Відведено нормативно чистих без очистки Відведено нормативно очищених стічних вод Відведено в накопичувачі, на рельєф

Відведено колекторно-дренажних вод

9. 10. 11.

Відведено транзитних вод Відведено в канали Відведено шахтно-кар’єрних вод

2006рік, млн.м3

Відхилення зб. (+) зм.(-)

% до минулого року

19 10,5

17 11,3

+2,0 -0,8

111,8 92,9

7,5

0,0

100,0

4,7

5,0

-0,3

94,0

3,1 1,6 0,5 2,3

4,1 0,9 0,1 2,4

-1,0 +0,7 +0,4 -0,1

75,6 177,8 500,0 95,8

2,9

3,8

-0,9

76,3

0,1 3,1 0,0

0,3 2,0 0,0

-0,2 +1,1 -

33,3 155,0 100

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Аналіз стану водних об’єктів з визначенням тенденції щодо його зміни за гідрохімічними, токсикологічними показниками у порівнянні з 2006 роком. Контроль якості води басейну р. Сіверський Донець на території Харківській області починається від транскордонного створу с. Огурцове і здійснюється до с. Червона Гусарівка. Данні гідрохімічних аналізів, виконаних протягом поточного року, свідчать про те, що у водах річок басейнів р.р. Сіверський Донець та Дніпро спостерігається перевищення біохімічного та хімічного споживання кисню, а також мінералізації – у водоймах басейну р. Дніпро. Загальна жорсткість у створах спостережень коливалася від 5,4 ммоль/дм 3 до 26,5 ммоль/дм3. Сухий залишок, сульфати, хлориди Басейн р. Сіверський Донець У 2007 році мінералізація води залишалася на тому ж рівні, що і у 2006 р.. Це пов'язано, в основному, з метеорологічними умовами року (висока водність у басейні, навіть в період сухих літа та осені). Мінімальні концентрації сухого залишку відмічалися у період паводку, а в літку та осінню межень зростали до середніх і максимальних значень. В створі р. Сіверський Донець, Печенізьке водосховище, гребля, с. Печеніги, вище питного водозабору ВУВГ «Донець», вміст сухого залишку склав – 472,5 мг/дм3, сульфатів – 102,4 мг/дм3, хлоридів – 35,1 мг/дм3. Ріка Уди, гирло, надає сухого залишку – 726,3 мг/дм3, сульфатів – 217,3 мг/дм3, хлоридів – 80,3 мг/дм3. Після впадіння р. Уди, основної притоки р. Сіверський Донець, в Харківській області, вміст сухого залишку помітно збільшується з 472,5 мг/дм3 до 684,4 мг/дм3. В р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди, с. Есхар, середньорічна концентрація сухого залишку склала 584,9 мг/дм3, сульфатів – 185,5 мг/дм3, хлоридів – 59,6 мг/дм3. В цілому, по характеру зміни величини мінералізації в р. Сіверський Донець можна виділити дві основні ділянки: - від кордону з РФ с. Огурцове(510,5 мг/дм3) до створу с. Есхар, нижче впадіння р. Уди (584,9 мг/дм3); - від створу нижче впадіння р. Уди(584,9 мг/дм3) до створу с. Червона Гусарівка, нижче міста Балаклія (684,4 мг/дм3). На першій з виділених ділянок зростання мінералізації (в тому числі сульфатів і хлоридів) обумовлено впадінням р. Уди, яка формується за рахунок зворотних вод КБО «Диканівський», КБО «Безлюдівський», підприємств м. Харкова та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова. На другій ділянці, впродовж річки, поступово зростає мінералізація, що головним чином пов'язано з гідрогеологічним характером місцевості (поверхневі та підземні води південно-східної частини області характеризуються підвищеною мінералізацією). Басейн річки Дніпро 52

У південно- західної частині Харківській області, у воді річок Оріль, Берестова, Орчик, Орілька підвищений рівень мінералізації, пов'язаний з особливостями природних підстилаючих пластів грунту. Річки басейну Дніпра у 2007 році характеризувались зменшенням мінералізації у порівнянні з минулим роком. Найбільш мінералізованою залишається річка Орілька, де сухий залишок складає 3098,0 мг/дм3, сульфати – 1722,9 мг/дм3, хлориди – 23,9 мг/дм3. Мінералізація р. Мерла залишається на рівні 2006 року: сухий залишок – 478,2 мг/дм3, сульфати – 102,7 мг/дм3, хлориди – 23,9 мг/дм3 тому, що гідрогеологічний характер місцевості має такі ж властивості, як і більшість території області. Загальна жорсткість Басейн р. Сіверський Донець За течією р. Сіверський Донець у створах спостережень від с. Огурцове до с. Червона Гусарівка, нижче м. Балаклія, середньорічні показники загальної жорсткості води в 2007 році коливались від 5,4 ммоль/дм3 (Пеенізьке водосховище) до 7,1 ммоль/дм3. По всьому басейну просліджується наступне: у транскордонному створі с. Огурцове загальна жорсткість склала 6,4 ммоль/дм3, далі за течією, в Печенізькому водосховищі – знижувалась до 5,4 ммоль/дм3,а потім знову зростає і, в створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар,де становить 6,7 ммоль/дм3 , а у створі с. Червона Гусарівка, нижче м. Балаклія зростає до 7,1 ммоль/дм3 . Басейн річки Дніпро Середньорічна загальна жорсткість води в 2007 році коливалася від 5,8 ммоль/дм3 (р. Мерла) до 26,5 ммоль/дм3 (р. Орілька). Максимальні значення загальної жорсткості відмічалися в створах: р. Орілька, 6 км вище гирла – 31,5 ммоль/дм3, в р. Берестова, гирло – 8,6 ммоль/дм3, в р. Оріль, кордон з Дніпропетровською областю – 15,3 ммоль/дм3, в р. Мерла, кордон з Полтавською областю – 6,3 ммоль/дм3, р. Орчик, 1 км вище гирла, с. Малий Орчик – 11,4 ммоль/дм3. Хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню(БСК5) По усіх створах контролю якості води на протязі всього року відмічалися перевищення БСК5 та ХСК. - середньорічні значення по БСК5 – 2,1 мгО2/дм3 у транскордонному створі с. Огурцове; 2,6 мгО2/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 2,4 – мгО2/дм3 у створі с. Червона Гусарівка; - середньорічні значення по ХСК – 19,3 мгО/дм3 у транскордонному створі с. Огурцове; 23,3 мгО/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 22,9 мгО/дм3 – у створі с. Червона Гусарівка. В цілому у порівнянні з 2006 роком, показники БСК5 та ХСК коливалися незначно. Басейн р. Сіверський Донець Якість вод річок басейну Сіверський Донець за вмістом органічних речовин обумовлена впливом поверхневого стоку з рельєфу місцевості, антропогенним навантаженням території. Слід відзначити значний негативний вплив р. Уди, 53

внаслідок антропогенного навантаження зворотними водами м. Харків, м. Чугуїв, с. Есхар, які в декілька разів перевищують витрати води у річці. Басейн річки Дніпро Середньорічні значення БСК5 та ХСК у воді річок Мерла, Оріль, Орчик, Орілька та Берестова склали від 1,8 мгО2/дм3 (р. Мерла) до 3,7 мгО2/дм3 (р. Оріль) та від 24,6 мгО/дм3 (р. Берестова) до 31,5 мгО/дм3 (р. Орілька) відповідно. В порівнянні з минулим роком показники органічного забруднення БСК 5 та ХСК практично не змінилися, це пов’язано зі значним вмістом гумусових речовин в водах ціх річок, крім р. Мерла та Олександрівського водосховища, де ХСК зросло з 19,7 мгО/дм3 до 25,1 мгО/дм3 (р. Мерла); з 22,0 мгО/дм3 до 26,1 мгО/дм3 (Олександрівське водосховище), а БСК5 зменшилося з 3,1 мгО2/дм3 до 2,2 мгО2/дм3 (Олександрівське водосховище); з 2,4 мгО2/дм3 до 1,8 мгО2/дм3 (р. Мерла). Азот амонійний, нітрити, нітрати Основними джерелами надходження мінеральних форм азоту є підприємства комунального господарства м. Харків, Чугуїв, Зміїв, Балаклія, Дергачі, Куп’янськ, Красноград, Зачепилівка, а також підприємства цукрової промисловості. У створі р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди, с. Есхар підвищений вміст азоту амонійного, нітритів та нітратів спостерігався на протязі всього року. Основний вплив здійснює р. Уди, котра на території м. Харкова формується за рахунок скидів підприємств, об’єктів комунального господарства. Басейн р. С. Донець У порівнянні з 2006 роком середньорічні концентрації азоту амонійного та нітритів практично не змінилися, однак в транскордонному створі с. Огурцове вміст азоту амонійного зменшився з 0,3 мг/дм3 до 0,2 мг/дм3. В створі нижче впадіння р. Уди с. Есхар середньорічна концентрація азоту амонійного також зменшилася з 0,5 мг/дм3 до 0,2 мг/дм3, а вміст нітритів дещо зріс з 0,4 мг/дм3 до 0,6 мг/дм3, за рахунок зменшення середньорічних концентрацій азоту амонійного та збільшення вмісту нітритів р. Уди, гирло, с. Єсхар. В створі с. Ч. Гусарівка середньорічна концентрація азоту амонійного не змінилася та складає 0,2 мг/дм3. Басейн р. Дніпро В басейні річки Дніпро спостерігається тенденція зниження азоту амонійного та нітритів. Мінімальна середньорічна концентрація азоту амонійного у річках басейну склала у створі р. Мерла, кордон з Полтавською обл. – 0,1 мг/дм3, максимальна середня концентрація склала у створі р. Берестова, гирло – 0,4 мг/дм3. Фосфати Басейн р. Сіверський Донець

На протязі 2007 року середньорічні концентрації фосфатів склали 0,9 мг/дм 3 – у транскордонному створі с. Огурцове; 2,3 мг/дм3 – у створі нижче впадіння р. Уди, с. Есхар; 2,2 мг/дм3 – у створі с. Червона Гусарівка. На якість води р. Сіверський Донець негативно впливає якість води р. Уди (у гирлі середньорічна концентрація фосфатів склала 3,4 мг/дм3), що пояснюється антропогенним навантаженням зворотних вод м. Харків та неефективною роботою очисних споруд с. Есхар та м. Чугуїв. Далі за течією р. Сіверський Донець вміст фосфатів у воді зменшується за рахунок самоочищення річки. Басейн річки Дніпро Вміст фосфатів у водах р.р. Оріль, Берестова, Орчик, Орілька, Мерла був, загалом, стабільним і незначно коливався протягом 2007 року. Середньорічні концентрації фосфатів склали від 0,7 мг/дм3 (р. Оріль) до 1,6 мг/дм3 (р. Берестова). Максимальний вміст фосфатів відмічався: - в р. Берестова, гирло – 3,2 мг/дм3, що обумовлено впливом скидів підприємств комунальної промисловості м. Красноград та смт. Зачепилівка; - в р. Орілька, 6 км вище гирла – 4,8 мг/дм3, за рахунок скидів зворотних вод після очисних споруд смт. Краснопавлівка; - в р. Орчик, 1 км вище гирла, с. Малий Орчик – 2,5 мг/дм3. Нафтопродукти Басейн р. Сіверський Донець На всьому протязі р. Сіверський Донець у порівнянні з минулим роком, спостерігається тенденція до зменшення вмісту нафтопродуктів, що пов'язано з погодними умовами 2007 року (незначний сніжний покров у зимній період та засушливе, спекотне літо). Мінімальна середньорічна концентрація відмічена у р. Сіверський Донець, кордон з РФ, с. Огурцове, яка складала 0,06 мг/дм3, а максимальна – у р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди – 0,15 мг/дм3 Басейн річки Дніпро У створах басейну р. Дніпро вміст нафтопродуктів також зменшився. Мінімальна середньорічна концентрація у 2007 році складала 0,04 мг/дм3 у р. Берестова (у 2006 р. – 0,21 мг/дм3), а максимальна – 0,14 мг/дм3 у р. Орчик (у 2006 р. – 0,23 мг/дм3). Ріка Сіверський Донець, права притока р. Дон, бере свій початок в Бєлгородській області та, до перетинання кордону з Російською Федерацією (РФ), проходить близько 108,0 км, по території України 723,0 км, що складає 68,7% довжини річки. Якість води у створі р. Сіверський Донець на кордоні з Росією, с. Огурцове, на протязі 2007 року, в основному, відповідала вимогам рибогосподарчих нормативів. Перевищення ГДК по середньорічним концентраціям спостерігається з наступних показників: нітрити – 1,4 ГДК (0,115 мг/дм3); мідь – 2,2 ГДК (0,0022 мг/дм3); хром VI – 1,8 ГДК (0,0018 мг/дм3); кобальт – 1,5 ГДК (0,015 мг/дм3); марганець – 1,4 ГДК (0,014 мг/дм3); залізо загальне – 1,3 ГДК (0,13 мг/дм3). 55

Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться в межах ГДК. Кисневий режим у створі задовільний. У порівнянні з минулим 2006 роком дещо знизилися середньорічні концентрації: амонію сольового – з 0,33 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3 (в межах ГДК), БСК5 – з 2,49 мгО2/дм3 до 2,09 мгО2/дм3 (став нижче ГДК); нітритів – з 0,177 мг/дм3 до 0,115 мг/дм3; фосфатів – з 1,19 мг/дм3 до 0,88 мг/дм3 . Дещо зросла мінералізація з 472,85 мг/дм3 до 510,5 мг/дм3; вміст нікелю – з 0,006 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3; СПАР – з 0,010 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3; загального заліза – з 0,09 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3 ; ХСК з 20,5 мгО/дм3 до 19,3 мгО/дм3. Загальна жорсткість води майже не змінилася і складає 6,4 ммоль/дм3. Усі ці зміни середньорічних концентрацій не мали значного впливу на клас якості води у створі, який залишився на рівні минулого року – 3 «помірно забруднена», а ІЗВ склав 1,566. Печенізьке водосховище – є джерелом господарсько-питного водопостачання міста Харкова. Кисневий режим у створі, гребля, с.Печеніги, загалом, задовільний. На протязі 2007 року перевищення санітарних норм мало місце лише з ХСК – середньорічна концентрація склала 1,3 ГДК (19,8 мгО/дм3). Середньорічні концентрації інших забруднюючих речовин знаходилися у межах ГДК. У порівнянні з минулим роком, дещо зменшилися показники: БСК5 з 2,3 мгО2/дм3 до 1,7 мгО2/дм3; ХСК- з 20,6 мгО/дм3 до 19,8 мгО/дм3, зменшилася загальна жорсткість води з 5,8 ммоль/дм3 до 5,4 ммоль/дм3, зросла концентрація нікелю з 0,001 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3. Інші показники залишилися на рівні 2006 року. Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірнозабруднена», ІЗВ склав 1,215. Нижче за течією р. Сіверський Донець, у створі р. Сіверський Донець нижче впадіння р. Уди, с. Есхар, забрудненість ріки зростає. Перевищують середньорічні концентрації ГДК з показників БСК5 – 1,1 ГДК (2,5 мгО2/дм3); ХСК – 1,6 ГДК (23,3 мгО/дм3). На якість води у цьому створі негативно впливає р. Уди, яка несе з собою зворотні води підприємств міста Харкова. Кисневий режим задовільний. Вміст інших забруднюючих речовин – у межах ГДК. У порівнянні з 2006 роком знизився показник БСК5 з 3,1 мгО2/дм3 до 2,5 мгО2/дм3; азоту амонійного – з 0,5 мг/дм3 до 0,2 мг/дм3 . Дещо знизився сухий залишок з 613,1 мг/дм3 до 584,9 мг/дм3; загальна жорсткість води залишилася на рівні минулого року і складає 6,7 ммоль/дм3. Зросли концентрації загального заліза з 0,09 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3 ; кобальту – з 0,018 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3 ; марганцю – з 0,012 мг/дм3 до 0,019 мг/дм3 ; нікелю – з 0,005 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3 . Клас якості води у річці залишився на рівні минулого року – 4 «забруднена», а ІЗВ склав – 3,259. Проаналізував результати гідрохімічних досліджень на протязі всієї течії ріки Сів. Донець за 2007 рік, у порівнянні з 2006 роком, у межах Харківської області, можливо зробити висновок, що якісний стан річки майже не змінився, а саме: 56

- відмічено незначне зростання концентрацій заліза загального, кобальту, нікелю, що пов’язано з живленням річок, в основному, грунтовими водами в період спекотного літа та вилуговуванням з грунтів цих металів; - відмічено незначне зменшення концентрацій нафтопродуктів, марганцю, а також загальної жорсткості води; - кисневий режим в річці, впродовж 2007 року, був задовільний. Річка Сіверський Донець, нижче міста Зміїв, с. Задонецьке –у порівнянні з 2006 роком, показники БСК5 та ХСК майже не змінилися, складають 2,5 мгО2/дм3 та 23,7 мгО/дм3 відповідно. Загальна мінералізація складає 626,2 мг/дм3, як і в минулому році. Дещо зменшився вміст азоту амонійного з 0,31 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; нітритів – з 0,34 мг/дм3 до 0,27 мг/дм3; нафтопродуктів з 0,12 мг/дм3 до 0,10 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився в межах ГДК на рівні минулого року. Клас якості води змінився з 4 – «забруднена» на 3 – «помірно-забруднена», а ІЗВ складає – 2,467, що пов'язано зі зниженням середньорічних концентрацій по вище вказаним показникам в гирлі р. Уди, яка значно впливає на р. Сіверський Донець. р. Сіверський Донець, вище м. Балаклея, с. Криничне – показники БСК5 та ХСК дещо зросли, з 2,2 мгО2/дм3 до 2,4 мгО2/дм3 та з 20,7 мгО/дм3 до 22,2 мгО/дм3 відповідно, та продовжують перевищувати ГДК. Також збільшився солесклад води з 608,01 мг/дм3 до 637,2 мг/дм3; концентрації заліза загального з 0,05 мг/дм3 до 0,11 мг/дм3; СПАР – з 0,011 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3; кобальту – з 0,010 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3. Знизився вміст нафтопродуктів з 0,13 мг/дм3 до 0,10 мг/дм3. У порівнянні з минулим роком клас якості не змінився – 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає – 2,152. р. Сіверський Донець, нижче м. Балаклея, с. Червона Гусарівка показники БСК5 (2,39 мгО2/дм3), ХСК (22,9 мгО/дм3) залишилися на рівні минулого року. Дещо збільшилися солесклад води з 655,9 мг/дм3 до 684,4 мг/дм3 та концентрації заліза загального – з 0,05 мг/дм3 до 0,11 мг/дм3; нітритів – з 0,102 мг/дм3 до 0,124 мг/дм3; СПАР – з 0,009 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин не змінився та знаходиться в межах ГДК. Клас якості не змінився – 3 – «помірно-забруднена», ІЗВ склав – 2,139. Основними притоками р. Сіверський Донець на території Харківської області є річки Вовча, Уди та Оскіл. Лівою притокою р. Сіверський Донець є річка Вовча. Довжина річки складає 88,0 км. У 2007 році контролювалася щоквартально в двох створах: на кордоні з РФ, с. Землянки та у гирлі нижче м. Вовчанська, с. Гатище. У створі р. Вовча на кордоні з РФ, с. Землянки контроль якості води проводився щоквартально. Треба зазначити, що середньорічні концентрації перевищують ГДК за рибогосподарськими нормативами з наступних показників: хром VI – 1,5 ГДК (0,0015 мг/дм3); кобальт – 1,7 ГДК (0,0017 мг/дм3); мідь – 1,3 ГДК (0,0013 мг/дм3); загальне залізо – 1,2 ГДК (0,12 мг/дм3); нафтопродукти – 2,5 ГДК (0,125 мг/дм3); марганець – 1,8 ГДК (0,018 мг/дм3). У порівнянні з минулим роком, у створі на кордоні з РФ, зменшилися середньорічні концентрації хрому VI з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; кобальту – з 0,021 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; цинку – з 0,011 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3. Збільшилися концентрації нікелю з 0,007 мг/дм3 до 0,10 мг/дм3; марганцю – з 57

0,009 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,04 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3. Сухий залишок та загальна жорсткість також дещо збільшилися і складають 545,9 мг/дм3 та 6,5 ммоль/дм3 відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі загалом задовільний. Клас якості, як і у 2006 р. залишився – 3 «помірно забруднена», а IЗВ – 1,563. Створ р. Вовча, гирло, с. Гатище у 2007 році контролювався 4 рази. Якість води у створі відповідає санітарним нормам по усіх показниках, крім ХСК, який дещо зріс з 14,7 мгО/дм3 до 17,6 мгО/дм3 та став перевищувати ГДК. Також зросли концентрації нафтопродуктів з 0,05 мг/дм3 до 0,10 мг/дм3; СПАР – з 0,010 мг/дм3до 0,030 мг/дм3; нітратів – з 2,72 мг/дм3 до 5,19 мг/дм3; збільшилася мінералізація з 602,0 мг/дм3 до 630,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,1 ммоль/дм3 до 7,4 ммоль/дм3.Треба відзначити зниження середньорічних концентрацій з кобальту з 0,015 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3; фосфатів – з 0,85 мг/дм3 до 0,50 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться у межах ГДК та на рівні минулого року. Клас якості води залишився 3 «помірно-забруднена», а IЗВ – 1,895. Річка Уди, права притока р. Сіверський Донець, одна з найбільш забруднених річок Харківської області. Вона несе зі своїми водами значну масу забруднюючих речовин у р. Сіверський Донець. Об'єм скинутих КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський» зворотних вод дещо зменшився з 236,1 млн.м3 до 231,5 млн.м3. Ріка Уди контролюється у чотирьох створах: на кордоні з РФ (с. Окоп), вище м. Харкова (смт Пересічне), нижче м. Харкова (с. Хорошеве) та у гирлі, при впадінні у р. Сіверський Донець (с. Есхар). Якість води р. Уди на кордоні з РФ, с. Окоп контролювалася щоквартально. Слід відмітити, що якість води не відповідає рибогосподарським нормативам за наступними показниками: нітрити – 1,5 ГДК (0,12 мг/дм3); БСК5 – 1,6 ГДК (3,3 мгО2/дм3); залізо загальне – 4,4 ГДК (0,44 мг/дм3); нафтопродукти – 3,0 ГДК (0,15 мг/дм3); марганець – 2,5 ГДК (0,025 мг/дм3); мідь – 2,3 ГДК (0,0023 мг/дм3); хром VI – 1,8 ГДК (0,0018 мг/дм3); кобальт – 1,5 ГДК (0,015 мг/дм3); нікель – 1,7 ГДК (0,017 мг/дм3). У 2007 році, у порівнянні з минулим 2006 роком, збільшилися середньорічні концентрації заліза загального з 0,23 мг/дм3 до 0,44 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,09 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; нікелю – з 0,006 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; нітритів – з 0,115 мг/дм3 до 0,121 мг/дм3; алюмінію – з 0,001 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3; сухого залишку – з 483,1 мг/дм3 до 522,3 мг/дм3; а також загальна жорсткість води – з 6,5 ммоль/дм3 до 6,7 ммоль/дм3. Зменшилися вміст амонію сольового з 0,42 мг/дм3 до 0,33 мг/дм3; фосфатів – з 2,01 мг/дм3 до 1,49 мг/дм3; а також показник ХСК – з 28,4 мгО/дм3 до 25,0 мгО/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Всі ці зміни вплили на клас якості річки і він змінився з 3 – «помірнозабруднена» на 4 – «забруднена», а IЗВ – 2,674, що пов'язано з виробничою та господарською діяльністю, яка здійснюється на території РФ. 58

Наступний створ – р. Уди, вище м. Харкова, смт. Пересічне контролювався щомісячно. У порівнянні з минулим роком спостерігається перевищення ГДК з показнику ХСК – 1,6 ГДК (23,6 мгО/дм3). Слід відзначити збільшення середньорічних концентрацій по наступним показникам: загальне залізо – з 0,18 мг/дм3 до 0,29 мг/дм3; кобальт – з 0,016 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3; нітрати – з 2,1 мг/дм3 до 3,5 мг/дм3; нітрити – з 0,05 мг/дм3 до 0,08 мг/дм3; нікель – з 0,002 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3; мідь – з 0,001 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 6,3 ммоль/дм3 до 6,8 ммоль/дм3.Однак, зменшилися середньорічні концентрації БСК5 з 3,21 мгО2/дм3 до 2,41 мгО2/дм3; ХСК –з 25,5 мгО/дм3 до 23,6 мгО/дм3; нафтопродуктів – з 0,13 мг/дм3 до 0,06 мг/дм3; азота амонійного – з 0,32 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості залишився 3 – «помірно забруднена», а IЗВ склав 2,266. Якість води р. Уди, нижче м. Харкова, с. Хорошеве, контролювалася один раз на місяць. Середньорічні концентрації перевищують нормативи СанПін № 4630-88 з БСК5 – 1,7 ГДК (5,38 мгО2/дм3); ХСК – 2,2 ГДК (32,6 мгО/дм3); загальному залізу – 1,3 ГДК (0,40 мг/дм3); фосфатам – 1,1 ГДК (3,8 мг/дм3). Загальна жорсткість води зросла з 7,2 ммоль/дм3 до 7,5 ммоль/дм3. Збільшилися концентрації завислих речовин з 12,1 мг/дм3 до 19,1 мг/дм3; заліза загального – з 0,17 мг/дм3 до 0,40 мг/дм3; нікелю – з 0,011 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3; алюмінію – з 0,003 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3. Зменшився показник БСК5 з 7,0 мгО2/дм3 до 5,4 мгО2/дм3 та середньорічні концентрації азоту амонійного з 1,9 мг/дм3 до 1,1 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,31 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; сухого залишку – з 752,7 мг/дм3 до 671,6 мг/дм3. Показник ХСК залишився на рівні минулого року і становить 32,6 мгО/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться в межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Однак, 14 червня спостерігалося зниження кисню до 2,94 мгО2/дм3. Всі ці зміни сприяли переходу класу якості річки з 6 – «дуже брудна» на 5 – «брудна», а IЗВ – 5,505, що пов'язано зі зменшенням середньорічних концентрацій та кількості скинутих забруднюючих речовин (БСК5, азот амонійний, нафтопродукти) по КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський». Далі за течією, у створі р. Уди, гирло, с. Есхар, забрудненість декілька зменшується за рахунок самоочищення водойми. Таким чином, середньорічні концентрації у створі склали: БСК5 – 1,3 ГДК (3,98 мг/дм3); ХСК – 1,8 ГДК (27,0 мгО/дм3), що вище ГДК. У порівнянні з минулим роком відмічено збільшення середніх концентрацій нікелю з 0,011 мг/дм3 до 0,021 мг/дм3; алюмінію – з 0,005 мг/дм3 до 0,009 мг/дм3; СПАР з 0,021 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3; завислих речовин – з 11,2 мг/дм3 до 13,0 мг/дм3; нітратів – з 17,9 мг/дм3 до 20,6 мг/дм3; нітритів – з 0,97 мг/дм3 до 1,15 мг/дм3. Зменшилися показник БСК5 з 5,53 мгО2/дм3 до 3,98 мгО2/дм3 (вище ГДК); концентрації азоту амонійного з 1,07 мг/дм 3 до 0,50 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,29 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; заліза загального – з 0,18 мг/дм3 до 0,30 мг/дм3 (на межі ГДК); фосфатів – з 3,88 мг/дм3 до 3,38 мг/дм3. 59

Загальна жорсткість води та сухий залишок майже не змінилися і складають 7,3 ммоль/дм3 та 726,3 мг/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин – у межах ГДК. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості, як і у 2006 р., залишився 5 – «брудна», а IЗВ – 4,992. Проаналізувавши результати гідрохімічних досліджень р. Уди у 2007 році можливо зробити висновок, що річка Уди, як і в минулому році, залишається самою забрудненою річкою у Харківській області, що пов'язане зі значним антропогенним навантаженням на річку зворотних вод промислових підприємств та зворотних вод після очисних споруд м. Харкова, які в декілька разів перевищують витрати води у річці. Річка Оскіл у 2007 році контролювалася щоквартально в двох створах: на кордоні з Російською Федерацією (с. Тополі) та нижче м. Куп’янська. Якісний стан р. Оскіл, за всією течією за 2007 рік значно не змінився. Стан якості води у створі р. Оскіл на кордоні з РФ, с. Тополі, в основному, відповідає вимогам рибогосподарських нормативів, але середньорічні концентрації перевищують ГДК з наступних показників: хром VI – 2,0 ГДК (0,002мг/дм3); мідь – 1,5 ГДК (0,0015 мг/дм3); нафтопродукти – 2,2 ГДК (0,11мг/дм3); нікель – 1,3 ГДК (0,013мг/дм3); кобальт – 1,2 ГДК (0,012мг/дм3). У порівнянні з минулим роком зменшилися показники ХСК з 21,9мгО/дм3 до 15,1 мгО/дм3 (став на рівні ГДК); БСК5 – з 2,1 мгО2/дм3 до 1,8 мгО2/дм3 (залишився нижче ГДК); але збільшиился вміст нікелю з 0,009 мг/дм 3 до 0,013 мг/дм3; кобальту – з 0,008 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3; цинку – з 0,004 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,05 мг/дм3 до 0,11 мг/дм3. Зросла загальна жорсткість води склала 5,8 до 7,2 ммоль/дм3 та солесклад з 465,6 до 533,9 мг/дм3. Всі ці зміни концентрацій не мали впливу на клас якості річки, він залишився – 3 «помірно-забруднена», як і в минулому році, ІЗВ склав – 1,550. У р.Оскіл, нижче м. Куп’янська майже всі показники – на рівні нормативів СанПін № 4630-88. Упорівнянні з минулим роком показники БСК5 та ХСК знизилися з 2,47 до 1,97 мгО2/дм3 (став нижче ГДК) та з 21,1 до 16,9 мгО/дм3 (продовжує перевищувати ГДК), відповідно; також знизилися вміст азоту амонійного з 0,22 мг/дм3 до 0,10 мг/дм3; СПАР – з 0,011 мг/дм3 до 0,007 мг/дм3. Але зросли вміст цинку з 0,007 мг/дм3 до 0,012мг/дм3; нітритів – з 0,027 мг/дм3 до 0,053 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин не змінився та знаходиться в межах ГДК. Кисневий режим у створі загалом задовільний. Дещо зросла загальна жорсткість води з 6,2 ммоль/дм3 до 7,3 ммоль/дм3, солесклад – з 466,5 мг/дм3 до 557,8 мг/дм3. Як і в минулому році клас якості залишився 3 – «помірно-забруднена», ІЗВ – 1,586. Річка Лопань, ліва притока р. Уди. Контроль якості води здійснювався на кордоні з РФ в с. Казача Лопань; у створі вище міста Харкова, с. Мала Данилівка та у гирлі, м. Харків. Річка Лопань, с. Казача Лопань, контролювалася щоквартально. Якість води у створі не відповідає вимогам рибогосподарських нормативів за 60

наступними показниками: БСК5 – 1,2 ГДК (2,6 мгО2/дм3); залізо загальне – 2,9 ГДК (0,29мг/дм3); марганець – 1,9 ГДК (0,019 мг/дм3); мідь – 4,0 ГДК (0,004 мг/дм3); нафтопродукти – 2,4 ГДК (0,12 мг/дм3). У порівнянні з минулим роком спостерігалося зменшення середньорычних концентрацій фенолів з 0,002 мг/дм3 до 0,000 мг/дм3; амонію солевого – з 1,50 мг/дм3 до 0,28 мг/дм3; міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3; кобальту – з 0,018 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3; БСК5 – з 3,5 мгО2/дм3 до 2,6 мгО2/дм3. Показник ХСК залишився на рівні минулого року і склав 24,1 мгО/дм 3, однак, зросли середньорічні концентрації заліза загального з 0,18 мг/дм 3 до 0,29 мг/дм3; нікелю – з 0,006 мг/дм3 до 0,013 мг/дм3, дещо збільшилася, але незначно, мінералізація з 664,8 мг/дм3 до 705,5 мг/дм3 та загальна жорсткість води з 7,6 ммоль/дм3 до 8,6 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості, за рахунок цих змін, змінився з 4 – «забруднена» на 3 – «помірно-забруднена», а IЗВ – 2,382, що пов'язано з виробничою та господарською діяльністю, яка здійснюється на території РФ. У створі р. Лопань, вище м. Харкова, с. Мала Данилівка контроль якості води проводився 6 разів на рік. Середньорічні концентрації перевищують нормативи СанПін № 4630-88 за наступними показниками: БСК5 – 1,0 ГДК (2,34 мгО2/дм3); ХСК – 1,4 ГДК (21,7 мгО/дм3). Загальна жорсткість води зросла з 7,5 ммоль/дм3 до 9,1 ммоль/дм3. Збільшилися середньорічні концентрації кобальту з 0,013 мг/дм 3 до 0,022 мг/дм3; нікелю – з 0,004 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; міді – з 0,001 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; сухого залишку – з 636,6 мг/дм3 до 743,6 мг/дм3. Зменшилися показники БСК5 з 3,67 мгО2/дм3 до 2,34 мгО2/дм3; ХСК – з 24,8 мгО/дм3 до 21,7 мгО/дм3; вміст азоту амонійного 0,44 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходиться в межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості річки змінився з 4 – «забруднена» на 3 – «помірно забруднена», IЗВ – 2,324, що пов'язано з поліпшенням якості води у вищерозташованому створі р. Лопань,с. Казача Лопань, по азоту амонійному, БСК5. Найбільш забруднений створ річки Лопань – це гирло, м. Харків. Це пов'язано з антропогенним навантаженням від КБО «Диканівський», м. Харків, який скидає в цьому місці свої зворотні води після очисних споруд. Перевищення середньорічних концентрацій за СанПін № 4630-88 по наступним показникам: ХСК – 2,0 ГДК (29,6 мгО/дм3); БСК5 – 1,7 ГДК (3,81 мгО2/дм3); фосфати – 1,2 ГДК (4,16 мг/дм3). У порівнянні з 2006 роком зменшилися середньорічні концентрації БСК5 з 4,84 мгО2/дм3 до 3,81 мгО2/дм3; нітратів – з 24,6 мг/дм3 до 17,9 мг/дм3; марганцю – з 0,03 мг/дм3 до 0,01 мг/дм3; цинку – з 0,034 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,28 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3. Проте зросли показник ХСК з 26,3 мгО/дм3 до 29,6 мгО/дм3; середньорічні концентрації фосфатів з 3,56 мг/дм3 до 4,16 мг/дм3; заліза загального – з 0,15 мг/дм3 до 0,29 мг/дм3; кобальту – з 0,019 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3; нікелю – з 0,014 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; 61

завислих речовин – з 9,3 мг/дм3 до 14,5 мг/дм3. Загальна жорсткість води залишилася на рівні минулого року і складає 7,5 ммоль/дм3. Це пов'язано зі скиданням зворотних вод очисних споруд м. Харкова – КБО «Диканівський». Вміст інших забруднюючих речовин – у межах ГДК. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості води залишився 4 – «забруднена», IЗВ – 3,289. Лівою притокою р. Лопань є річка Харків. Стан якості води у р. Харків контролювався щоквартально – на кордоні з РФ, с. Стрілече та 8 разів на рік – у гирлі, м. Харків. У створі р. Харків, кордон з Росією, с. Стрілече середньорічні концентрації не відповідають рибогосподарським нормативам за такими показниками: БСК5 – 1,1 ГДК (2,53 мгО2/дм3); хром VI – 2,3 ГДК (0,0023 мг/дм3); мідь – 3,3 ГДК (0,0033 мг/дм3); кобальт – 2,0 ГДК (0,020 мг/дм3); марганець – 1,2 ГДК (0,012 мг/дм3); нікель – 2,0 ГДК (0,020 мг/дм3); сульфати – 1,4 ГДК (144,29 мг/дм3); нафтопродукти – 2,8 ГДК (0,14 мг/дм3). Збільшилися середньорічні концентрації міді з 0,002 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,08 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3; кобальту – з 0,013 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; марганцю – з 0,009 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3; нікелю – з 0,008 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Загальна жорсткість води та сухий залишок, у порівнянні з минулим роком, зросли з 6,5 ммоль/дм3 до 7,3 ммоль/дм3 та з 561,5 мг/дм3 до 597,3 мг/дм3 відповідно. Але зменшився показник БСК5 з 3,43 мгО2/дм3 до 2,53 мгО2/дм3; вміст хрому VI – з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; амонію сольового – з 0,43 мг/дм3 до 0,26 мг/дм3; фенолів з 0,001 мг/дм3 до 0,000 мг/дм3; фосфатів – з 1,12 мг/дм3 до 0,72 мг/дм3. Показник ХСК залишився на рівні минулого року – 22,7 мгО/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості води залишився 3 – «помірно забруднена», IЗВ – 2,244. Наступний за течією створ р. Харків, гирло, м. Харків. Перевищення ГДК з СанПін № 4630-88 спостерігаються по середнім концентраціям наступних показників: БСК5 – 1,5 ГДК (3,43 мгО2/дм3); ХСК – 1,7 ГДК (25,1 мгО/дм3). У порівнянні з 2006 роком, зросли показник ХСК з 21,5 мгО/дм3 до 25,1 мгО/дм3; середньорічні концентрації нікелю з 0,008 мг/дм 3 до 0,019 мг/дм3; кобальту – з 0,025 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,14 мг/дм3 до 0,21 мг/дм3; заліза загального – з 0,18 мг/дм3 до 0,28 мг/дм3; СПАР – з 0,011 мг/дм3 до 0,022 мг/дм3; завислих речовин – з 6,6 мг/дм3 до 12,0 мг/дм3; сухий залишок – з 525,7 мг/дм3 до 617,6 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зросла з 6,5 ммоль/дм3 до 6,6 ммоль/дм3. Зменшилися концентрації марганцю з 0,026 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3; цинку – з 0,015 мг/дм3 до 0,006 мг/дм3; фосфатів – з 0,96 мг/дм3 до 0,66 мг/дм3. Показник БСК5 майже не змінився (3,43 мгО2/дм3), що вище ГДК. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Все це призвело до зміни класу якості з 3 – «помірно забруднена» на 4 – «забруднена», а IЗВ склав 2,945. 62

Річка Немишля є лівою притокою р. Харків. У створі гирло, м. Харків, стан якості води річки контролювався 8 разів на рік. Слід зазначити, що якість води не відповідає вимогам СанПін № 4630-80 з ХСК – 1,5 ГДК (21,8 мгО/дм3); залізу загальному – 1,2 ГДК (0,36 мг/дм3). У порівнянні з минулим роком, зменшилися середньорічні концентрації нафтопродуктів з 0,24 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; азоту амонійного – з 0,41 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3; хрому VI – з 0,003 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; міді – з 0,006 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3; цинку – з 0,014 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3; сухого залишку – з 838,5 мг/дм3 до 751,3 мг/дм3; показник ХСК – з 24,7 мгО/дм3 до 21,8 мгО/дм3; БСК5 – з 2,90 мгО2/дм3 до 2,36 мгО2/дм3. Проте зросли концентрації заліза загального з 0,18 мг/дм3 до 0,36 мг/дм3; кобальту – з 0,024 мг/дм3 до 0,033 мг/дм3; марганцю – з 0,016 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3; нікелю – з 0,010 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3; нітритів – з 0,068 мг/дм3 до 0,099 мг/дм3; завислих речовин – з 10,5 мг/дм3 до 15,6 мг/дм3; загальна жорсткість води зросла з 7,2 ммоль/дм3 до 7,6 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості води залишився 4 – «забруднена», IЗВ – 3,059. Річка Мерла є лівою притокою р. Ворскла, річка контролювалася 4 рази на рік на кордоні з Полтавською областю в створі с. Мала Рублівка. Якість води у цьому створі не відповідає нормам СанПін № 4630-88 з ХСК – 1,7 ГДК (25,6 мгО/дм3). Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. У порівнянні з 2006 роком, зменшилися середньорічні концентрації БСК 5 з 2,35 мгО2/дм3 до 1,78 мгО2/дм3 (став нижче ГДК); міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,001 мг/дм3, але збільшився показник ХСК з 19,7 мгО/дм3 до 25,1 мгО/дм3; вміст кобальту – з 0,009 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3; нікелю – з 0,005 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3; марганцю – з 0,005 мг/дм3 до 0,042 мг/дм3; фосфатів – з 0,40 мг/дм3 до 0,77 мг/дм3. Загальна жорсткість води декілька знизилася з 6,2 ммоль/дм3 до 5,9 ммоль/дм3. Клас якості не змінився, залишився 3 – «помірно забруднена», а IЗВ – 2,171. Ріка Оріль – ліва притока Дніпра, яка контролюється щоквартально на кордоні з Дніпропетровською областю в створі с. Зарічне. Якість води не відповідає нормам СанПін № 4630-88 з ХСК – 1,7 ГДК (25,8 мгО/дм3); БСК5 – 1,6 ГДК (3,71 мгО2/дм3); сульфатів – 1,6 ГДК (788,11 мг/дм3); сухого залишку – 1,8 ГДК (1761,4 мг/дм3). Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Загальна жорсткість води зросла з 10,6 ммоль/дм3 до 15,5 ммоль/дм3. У порівнянні з минулим роком, збільшилися показник БСК5 з 3,58 мгО2/дм3 до 3,71 мгО2/дм3; вміст сульфатів – з 531,94 мг/дм3 до 788,11 мг/дм3; сухого залишку – з 1265,8 мг/дм3 до 1761,4 мг/дм3; СПАР – з 0,010 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3; нікелю – з 0,005 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3; марганцю – з 0,015 мг/дм3 до 0,037 мг/дм3; міді – з 0,004 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, але зменшилися показник 63

ХСК з 28,7 мгО/дм3 до 25,8 мгО/дм3; вміст нафтопродуктів – з 0,30 мг/дм3 до 0,13 мг/дм3; нітратів – з 2,81 мг/дм3 до 0,74 мг/дм3; азоту амонійного – з 0,41 мг/дм3 до 0,29 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Клас якості залишився 4 – «забруднена», IЗВ – 3,942. Річка Берестова – права притока р. Оріль. Контроль якості здійснювався щоквартально в створі гирло, с. Скалонівка. Якість води не відповідає вимогам СанПін № 4630-88 з ХСК – 1,6 ГДК (24,6 мгО/дм3); БСК5 – 1,5 ГДК (3,43 мгО2/дм3); сухого залишку – 1,3 ГДК (1339,4 мг/дм3); сульфатів – 1,1 ГДК (564,5 мг/дм3). Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний, лише 5 вересня вміст розчиненого кисню знижувався до 3,69 мгО2/дм3. У порівнянні з минулим роком, зменшилися показники ХСК – з 30,2 мгО/дм3 до 24,6 мгО/дм3; БСК5 – з 3,68 мгО2/дм3 до 3,43 мгО2/дм3; вміст нафтопродуктів – з 0,21 мг/дм3 до 0,04 мг/дм3; нітратів – з 3,9 мг/дм3 до 0,8 мг/дм3. У той же час зросли концентрації сухого залишку з 1179,9 мг/дм3 до 1339,4 мг/дм3; сульфатів – з 465,9 мг/дм3 до 564,5 мг/дм3; хлоридів – з 100,48 мг/дм3 до 112,97 мг/дм3; заліза загального – з 0,06 мг/дм3 до 0,22 мг/дм3; СПАР – з 0,015 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3. Загальна жорсткість води зросла з 11,8 ммоль/дм3 до 12,3 ммоль/дм3. Клас якості залишився 4 – «забруднена», а IЗВ – 2,979. Річка Орілька – права притока р. Оріль. У створі контролю р. Орілька, 6 км вище гирла, с. Артельне у 2007 році якість води контролювалася 4 рази. Вода в річці високомінералізована. Перевищення санітарних норм якості води спостерігалися по сульфатам – 3,4 ГДК (1722,9 мг/дм3); сухому залишку – 3,1 ГДК (3098,0 мг/дм3); ХСК – 2,1 ГДК (31,5 мгО/дм3); БСК5 – 1,4 ГДК (3,14 мгО2/дм3). У порівнянні з минулим роком, зменшилися середньорічні концентрації сульфатів з 2317,7 мг/дм3 до 1722,9 мг/дм3; хлоридів – з 320,20 мг/дм3 до 205,45 мг/дм3; сухого залишку – з 4247,8 мг/дм3 до 3098,0 мг/дм3; нафтопродуктів – з 0,30 мг/дм3 до 0,08 мг/дм3; заліза загального – з 0,21 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3; кобальту – з 0,024 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3; нітратів – з 7,68 мг/дм3 до 2,98 мг/дм3; завислих речовин – з 6,9 мг/дм3 до 3,9 мг/дм3. Загальна жорсткість води зменшилася з 27,9 ммоль/дм3 до 26,5 ммоль/дм3. Проте зросли концентрації марганцю з 0,015 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3; нікелю – з 0,003 мг/дм3 до 0,014 мг/дм3; міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3; фосфатів – з 1,19 мг/дм3 до 1,63 мг/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний, лише 18 березня спостерігалося зниження вмісту розчиненого кисню до 1,93 мгО2/дм3. Всі ці зміни сприяли поліпшенню класу якості води, який змінився з 6 – «дуже брудна» на 5 – «брудна», IЗВ складає 5,359,що повязано в основному з помітним зменшенням сухого залишку, сульфатів, хлоридів у воді річці в порівнянні з 2006 роком. 64

Річка Орчик – права притока р. Оріль. Контрольний створ р. Орчик знаходиться в створі 1 км вище гирла, с. Малий Орчик. Контроль здійснювався 4 рази на рік. Якість води не відповідає санітарним нормам з ХСК – 1,7 ГДК (25,3 мгО/дм3); БСК5 – 1,3 ГДК (2,92 мгО2/дм3); сухого залишку – 1,2 ГДК (1200,0 мг/дм3). Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний, тільки 5 вересня було відмічено зниження вмісту розчиненого кисню до 1,77 мгО2/дм3. У порівнянні з 2006 роком, зменшилися показники ХСК з 35,6 мгО/дм3 до 25,3 мгО/дм3; БСК5 – з 3,60 мгО2/дм3 до 2,92 мгО2/дм3; вміст нафтопродуктів з 0,23 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3; сульфатів – з 476,54 мг/дм3 до 445,75 мг/дм3; кобальту – з 0,017 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3; азоту амонійного – з 0,33 мг/дм3 до 0,22 мг/дм3; нітратів – з 3,21 мг/дм3 до 1,16 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зменшилася з 11,4 ммоль/дм3 до 10,8 ммоль/дм3. Але зросли концентрації сухого залишку з 1105,3 мг/дм3 до 1200,0 мг/дм3; нікелю – з 0,004 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3; вміст СПАР з 0,009 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Клас якості води залишився 4 – «забруднена», IЗВ – 2,803. Озеро Лиман – ставок-охолоджувач Зміївської ТЕС. Якість води озера Лиман контролювалася щоквартально. Перевищення санітарних норм мало місце з ХСК – 1,7 ГДК (26,2 мгО/дм3); показник БСК5 на межі ГДК – 2,31 мгО2/дм3. У порівнянні з минулим роком, зросли показник ХСК з 25,6 мгО/дм3 до 26,2 мгО/дм3; вміст нафтопродуктів з 0,05 мг/дм3 до 0,15 мг/дм3; кобальту – з 0,011 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3; марганцю – з 0,005 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3; нікелю – з 0,004 мг/дм3 до 0,021 мг/дм3. Загальна жорсткість води зросла з 6,8 ммоль/дм3 до 7,2 ммоль/дм3. Зменшилися концентрація міді з 0,006 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3 та показник БСК5 з 2,7 мгО2/дм3 до 2,3 мгО2/дм3 . Вміст інших забруднюючих речовин знаходився у межах ГДК та на рівні минулого року. Кисневий режим у створі, загалом, задовільний. Все це призвело до зміни класу якості води з 3 – «помірно забруднена» на 4 – «забруднена», а IЗВ складає 2,506. Водосховища області Рогозянське, Трав'янське, Берекське, Олександрівське, Велико- Бурлукське у 2007 році контролювалися один раз на квартал. Перевищення ГДК, згідно СанПін № 4630-88, спостерігалися у всіх водосховищах по показниках органічного забруднення: БСК5 – від 1,0 ГДК до 1,3 ГДК; ХСК – від 1,5 ГДК до 1,8 ГДК. Слід зазначити, що у Берекському водосховищі, кисневий режим був, в основному, задовільним, лише 9 березня спостерігалося зниження вмісту розчиненого кисню до 3,79 мгО2/дм3. У порівнянні з 2006 роком, знизилися концентрації нафтопродуктів з 0,16 3 мг/дм до 0,05 мг/дм3; азоту амонійного – з 0,22 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3; нітритів – з 0,15 мг/дм3 до 0,04 мг/дм3, але збільшилися показник ХСК з 25,4 мгО/дм3 до 27,2 мгО/дм3; вміст сухого залишку з 1022,3 мг/дм3 до 1102,5 мг/дм3 (вище ГДК); сульфатів – з 392,4 мг/дм3 до 427,3 мг/дм3; СПАР – з 0,006 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3; кобальту – з 0,005 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3. 65

Клас якості залишився 4 – «забруднена», IЗВ – 2,687. У Трав'янському водосховищі зменшилися показник БСК5 з 3,1 мгО2/дм3 до 2,5 мгО2/дм3; концентрації марганцю з 0,014 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3; цинку – з 0,009 мг/дм3 до 0,002 мг/дм3; міді – з 0,003 мг/дм3до 0,002 мг/дм3; але зросли концентрації сухого залишку з 448,0 мг/дм3 до 484,9 мг/дм3; заліза загального – з 0,07 мг/дм3 до 0,25 мг/дм3; кобальту – з 0,009 мг/дм3 до 0,018 мг/дм3; СПАР – з 0,004 мг/дм3 до 0,012 мг/дм3. Загальна жорсткість води залишилася на рівні минулого року – 5,3 ммоль/дм3. Клас якості, як і в минулому році, залишився 3 – «помірно забруднена», а IЗВ складає 1,703. У Олександрівському водосховищі знизилися показник БСК5 з 3,1 мгО2/дм3 до 2,2 мгО2/дм3 (нижче ГДК); концентрації нафтопродуктів – з 0,11 мг/дм3 до 0,08 мг/дм3; СПАР – з 0,021 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3; азоту амонійного – з 0,29 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3. Загальна жорсткість води зменшилася з 5,5 ммоль/дм3 до 4,3 ммоль/дм3, сухий залишок залишився на рівні минулого року – 408,4 мг/дм3, проте збільшилися показник з ХСК з 22,0 мгО/дм3 до 26,1 мгО/дм3 (продовжує перевищувати ГДК); вміст марганцю – з 0,015 мг/дм3 до 0,039 мг/дм3; нікелю – з 0,002 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; завислих речовин – з 6,5 мг/дм3 до 9,4 мг/дм3. Клас якості води залишився 3 – «помірно забруднена», IЗВ – 1,992. У Рогозянському водосховищі зменшилися показники ХСК – з 27,2 мгО/дм3 до 24,3 мгО/дм3 (вище ГДК); БСК5 – з 3,25 мгО2/дм3 до 2,48 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК); вміст сульфатів – з 122,20 мг/дм3 до 132,6 мг/дм3; азоту амонійного з 0,37 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3; цинку – з 0,015 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3, але зросли концентрації сухого залишку з 525,5 мг/дм3 до 580,9 мг/дм3; кобальту – з 0,013 мг/дм3 до 0,024 мг/дм3; заліза загального – з0,09 мг/дм3 до 0,18 мг/дм3; нікелю – з 0,000 мг/дм3 до 0,015 мг/дм3. Загальна жорсткість води також дещо зросла з 6,3 ммоль/дм3 до 6,8 ммоль/дм3. Клас якості 3 – «помірно забруднена», IЗВ – 2,094. У Велико- Бурлукському водосховищі зросли показники ХСК та БСК5 з 21,1 мгО/дм3 до 23,9 мгО/дм3 та з 2,33 мгО2/дм3 до 2,83 мгО2/дм3, відповідно, і обидва продовжують перевищувати ГДК, вміст нафтопродуктів – з 0,08 мг/дм3 до 0,11 мг/дм3; заліза загального – з 0,12 мг/дм3 до 0,16 мг/дм3; марганцю – з 0,020 мг/дм3 до 0,028 мг/дм3; нікелю – з 0,001 мг/дм3 до 0,011 мг/дм3; міді – з 0,002 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3. Зменшилися вміст кобальту – з 0,030 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3; загальна жорсткість води з 5,5 ммоль/дм3 до 4,5 ммоль/дм3, а також сухий залишок – з 495,4 мг/дм3 до 471,1 мг/дм3. Клас якості залишився 3 – «помірно забруднена», а IЗВ – 2,283. Токсикологічні дослідження Токсикологічними спостереженнями були охоплені 24 створи рік та 7 – на водосховищах. В усіх пробах води були проведені визначення галогенорганічних пестицидів (α-ГХЦГ, γ-ГХЦГ, дікофол, гептахлор, трефлан, 4,4-ДДЕ, 4,4 – ДДД, 4,4-ДДТ) та триазінових гербіцидів (пропазин, атразин, симазин, прометрин). Концентрації галогенорганічних пестицидів та 66

триазінових гербіцидів у воді водних об’єктів протягом 2007 року були нижче гранично-допустимих концентрацій (ГДК). У порівнянні з минулим роком, токсикологічний стан поверхневих вод у басейні рік Сіверський Донець та Дніпро не змінився та залишився задовільний. 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Роботи з оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Харківськім регіональним управлінням водних ресурсів та лабораторією Державної екологічної інспекції в Харківській області не здійснюється. 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Для упередження мікробіологічної негативної оцінки якості вод з огляду на епідемічну ситуацію надається аналіз санітарно-епідеміологічного стану земель водного фонду в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Харківським РУВР у звітному році проводились перевірки дотримання вимог водного законодавства в прибережних захисних смуг річок та водосховищ області, на питних водозаборах та гідровузлах. В ході перевірок особлива увага приділялась питанням санітарного стану в межах прибережних захисних смуг та водоохоронних зон, дотриманню правил експлуатації, наявності проектної документації на зони санітарної охорони об'єктів. В Харківській області джерелами госппитного водопостачання з поверхневих джерел є 3 водозабори: 1. р. Сіверський Донець (район с. Кочеток Чугуївського району) – водозабір ВУВГ «Донець» КП «ВТП «Вода»; 2. Краснопавлівське водосховище – водозабір ВУВГ «Дніпро» КП «ВТП «Вода»; 3. р. Сіверський Донець (м. Ізюм) – водозабір Ізюмського приладобудівного заводу. 1) ВУВГ «Донець» КП «ВТП «Вода». Головною метою водокористування підприємства є централізоване госппитне водопостачання м. Харкова і попутно м.Чугуєва, а також селищ: Кочеток, Кам'яна Яруга, Рогань та Новопокрівка. На балансі підприємства знаходиться 3 водозабори з поверхневого джерела – р.Сів.Донець та з підземних джерел (3 артсвердловини). Гідровузол Печенізького водосховища експлуатується ВУ "Техводресурси" КП «ВТП «Вода». Відповідно до вимог діючого законодавства, на підприємстві розроблений "Проект зон санітарної охорони водозабору для водопостачання питною водою населення м. Харкова". Проект водозабору на р. Сів. Донець у смт. Кочеток і Печенізького водосховища був розроблений Харківським науковим центром Українського відділення Всесвітньої лабораторії у 1992 році.

В проекті визначені ЗСО та окремі пояси особливого режиму цих зон. Зони санітарної охорони централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму. Усі пояси санітарної охорони винесені в натуру. На всіх водозаборах встановлені водоохоронні знаки, здійснено озеленення, забезпечена постійна охорона. На підприємстві створена служба по догляду за прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами, першим поясом суворого режиму та підтриманню їх у належному стані. В цілому санітарний стан території задовільний. 2) ВУВГ «Дніпро» КП «ВТП «Вода», Краснопавлівське водосховище (канал Дніпро-Донбас). Підприємство здійснює централізоване водопостачання населення, підприємств, організацій та установ міст Лозова, Первомайський, селищ Краснопавлівка, Покотилівка, Високий та передає воду у водопровідну мережу м. Харкова. Забір води здійснюється з Краснопавлівського водосховища, яке створено на каналі Дніпро-Донбас. Територія І поясу зони санітарної охорони водозабору, що включає прибережну смугу, майданчик водопровідних споруд, насосну станцію та інші споруди огороджена, знаходиться в задовільному стані та відповідає природоохоронним вимогам. Водоохоронні знаки встановлені. В цілому санітарний стан території задовільний. 3) Печенізьке водосховище (гідровузол) Виробничого управління «Техводресурси» КП «ВТП «Вода». Печенізьке водосховище побудовано на р. Сів. Донець у 1962 році по проекту "Укргідропроект" та введено в експлуатацію 22.12.1963р. Водосховище входить до єдиного водогосподарського комплексу р. Сів. Донець, яка має загальнодержавне значення. Водосховище призначене для водопостачання м. Харкова, зрошення сільськогосподарських угідь, риборозведення та рекреації. Також використовується як багаторічне компенсуюче регулювання стоку р. Сів. Донець, яка протікає на території Росії і України. Потенційно-небезпечним об'єктом на водосховищі є гідровузол, який експлуатується ВУ "Техводресурси" КП «ВТП «Вода». Зони санітарної охорони (ЗСО) водосховища затверджені розпорядженням Харківського облвиконкому від 26.08.63 р. № 92. Перший пояс ЗСО встановлений у верхньому і нижньому б'єфах водосховища на відстані 300 м від греблі і знаходиться в задовільному стані. Другий пояс ЗСО встановлений уздовж усього периметру водосховища на відстані 200 м від урізу води. У 1993 році на замовлення ТВО «Харківкомунпровод» Українським відділенням Всесвітньої лабораторії разом з ВАТ «Укргідропроект» розроблений «Проект ЗСО водозабору в с. Кочеток на р. Сів. Донець і Печенізького водосховища». Потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод немає. Санітарний стан території дільниці задовільний. 4) Червонооскільське водосховище Слов'янського РВУ КП "Компанія "Вода Донбасу". 68

Водні ресурси водосховища використовуються для господарсько-питного водопостачання міст і сільських населених пунктів, технічного водопостачання промпідприємств, обводнення річок Донбасу, зрошення земель, рибного господарства і рекреації. Червонооскільське водосховище прийняте в експлуатацію, в тому числі гідровузол, у 1961 році (державний акт від 21.04.1961р.). Початок наповнення водосховища – березень 1958 року, досягнення НПР – 1960 рік. В 2001 році на підставі вимог Закону України "Про внесення змін до Водного кодексу України" від 21.09.00 № 1990-ІІІ ВАТ "Укргідропроект" розроблені нові "Правила експлуатації Червонооскільського водосховища на р. Оскіл". У відповідності до вимог законодавства правила експлуатації затверджені Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів № 473 від 15.06.01р. Потенційно-небезпечним об'єктом на Червонооскільському водосховищі є гідровузол. Експлуатацію гідровузла здійснює Червонооскільська дільниця, яка є структурним підрозділом Слов'янського регіонального виробничого управління КП "Компанія "Вода Донбасу", яке згідно Положення № 5 "Про Слов'янське регіональне виробниче управління КП "Компанія "Вода Донбасу" є правонаступником Слов'янського регіонального управління ДВП "Укрпромводчормет". На момент перевірки технічний стан споруд гідровузлу при візуальному обстежені задовільний. При обстеженні санітарного стану прибережних захисних смуг водосховища в районі гідровузлу порушень чинного природоохоронного законодавства не встановлено. Дренажні канали знаходяться в задовільному стані, з метою попередження розмиву канави укріплені бутовим камінням. Проект зон санітарної охорони водосховища розроблений центральною контрольно-дослідною і проектно-вишукувальною водною лабораторією Державного виробничого підприємства із зовнішнього централізованого водоспоживання «Укрпромводчормет» та погоджений з Держуправлінням екології та природних ресурсів в Харківській області. На Червонооскільській експлуатаційній дільниці потенційні джерела забруднення поверхневих вод відсутні. В 2007 році спеціалістами Харківського РУВР за участю представників районних та міських служб і управлінь: Державної екологічної інспекції в Харківській області, санітарно-епідеміологічних станцій, земельних ресурсів, надзвичайних ситуацій; представників підприємств були проведені перевірки стану дотримання вимог водного законодавства в прибережних захисних смугах річок, водосховищ та водоймищ Куп'янського, Вовчанського, Зміївського та Барвінківського районів, а також міст Куп'янськ та Харків. За результатами перевірок були надані обов’язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень та недоліків. За звітний рік було перевірено 245 км прибережних захисних смуг річок, водосховищ та водоймищ. Перевірками стану дотримання вимог водного законодавства в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах районів та міст Харківської області встановлено, що винесення в натуру прибережних захисних 69

смуг водних об'єктів продовжує виконуватися лише при наданні земель водного фонду у оренду або при передачі в постійне користування. Хоча в деяких районних відділах земельних ресурсів області існують проекти водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, розроблені вони у 19801981 роках і на теперішній час не відкориговані у відповідності з діючим законодавством. Головною і єдиною причиною цього залишається висока вартість проектних робіт та відсутність коштів на їх виконання. В цілому, за останній час відмічається тенденція до покращення санітарно-епідеміологічного стану земель водного фонду. Органами влади проводиться робота серед населення щодо недопущення утворення стихійних сміттєзвалищ, які значно погіршують санітарноепідеміологічний стан земель. Відповідними службами сільських, селищних та міських рад з залученням сил та коштів підприємців, організацій та орендарів земель водного фонду здійснюється певна робота щодо ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Під час проведення заходів до Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього" у 2007 році в області було ліквідовано 1488,5 стихійних звалищ, впорядковано – 132 шт. Для поліпшення санітарного стану річок, а також відновлення сприятливого гідрологічного режиму, в області проводиться розчищення найбільш навантажених річок. Так в рамках проведення "Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і с/г угідь в Харківській області" Харківським облводгоспом у І півріччі 2007 рік за рахунок фінансування з державного бюджету, в області було виконано розчистку русел річок: - р. Харків (басейну р. Уди) в Харківському районі – 0,97 км; - р. Мжа (басейну р. Сів. Донець) у Нововодолазькому районі – 1,78 км та провідної мережі – 2.86 км. Також, згідно інформації отриманої від райдержадміністрацій Харківської області, в 2007 році в Нововодолазькому районі була проведена розчистка русла р. Мжа від пікету 94+00 до пікету 151+55 на території Староводолазької сільської ради (за рахунок державного бюджету); у Харківському районі було виконано роботи по розчищенню 700 м русел р. Мерефа та р. Мжа (за рахунок коштів державного бюджету в сумі 172,0 тис.грн.); у Дергачівському районі для раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів проведено обстеження території, підготовлено вихідні данні для замовлення проектно-кошторисної документації щодо покращення екологічного стану поймових земель струмка та р. Лопань в с. Черкаська Лозова. З метою активізації здійснення заходів щодо поліпшення екологічного і водогосподарського стану річок (їх ділянок), виконання цих заходів на сучасному науково-технічному і технологічному рівні, створення умов для безпечного проживання населення і стабільного розвитку економіки держави Держводгоспом видано наказ № 187 від 24.10.2007 року, згідно якого затверджено перелік річок (їх ділянок) намічених до облаштування як еталонних, по Харківській області – р.р. Мжа, Лопань. Розроблені пілотні проекти № 4 "Облаштування прибережної захисної смуги р. Казений Торець (басейн р. Сіверський Донець) та № 7 "Виконання заходів по 70

визначенню джерел забруднення та підготовка рекомендацій по запобіганню забруднення та підвищенню ефективності очистки стічних вод, які скидаються до р. Уди". Розробка проектів та винос в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. Їх облаштування З метою створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони, які є природоохоронною територією з господарською діяльності, що регулюється чинним законодавством. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами на основі нормативно-технічної документації. Порядок визначення розмірів та між водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства, відповідних місцевих рад та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього середовища, земельних ресурсів, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами рад. Під час перевірок встановлено, що в районних відділах земельних ресурсів Харківської області є проекти по встановленню водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок та водойм, які розроблені у 1980 – 1981 р.р. Харківською філією інституту "Укрземпроект" і інституту "Харківгіпроводгосп" та затверджена рішенням Харківської обласної ради народних депутатів № 676 від 11 жовтня 1982 р. По матеріалам проектнотехнічної документації прибережні захисні смуги були винесені в натуру лише частково із-за недостатнього фінансування. Однак, на теперішній час ці проекти не відповідають вимогам чинного законодавства та потребують коригування у відповідності з Водним та Земельним Кодексами України та іншими нормативними актами. Коригування проектів відбувається при розробці проектів землеустрою щодо відведення земельних паїв населенню. При наданні земельних ділянок (з водними об’єктами, з прибережними захисними смугами та під гідротехнічними спорудами) із земель водного фонду в оренду чи постійне користування розробляється документація по прибережним захисним смугам з уточненням їх меж на місцевості та винесенням в натуру, розробка проектів відбувається за рахунок коштів орендарів, а не за кошти державного та місцевих бюджетів. На виконання прийнятого Харківською облдержадміністрацією розпорядження від 12.06.2000 р. № 555 “Про забезпечення створення прибережних захисних смуг уздовж річок і водотоків та утримання їх у належному стані”, райдержадміністраціями разом з обласними управліннями земельних ресурсів, екології та природних ресурсів, були проведені заходи по 71

визначенню земель водного фонду, укріпленню прибережних захисних смуг уздовж річок і водойм. В таблиці 4.19 „Звіт про виконання водоохоронних заходів на річках та водоймах Харківської області”, надано обсяги виконаних робіт щодо упорядкування річищ малих річок, встановлення меж прибережних захисних смуг, їх залуження та заліснення у 2007 році.

4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Водовідведення основними галузями економіки в басейні Сіверського Донця. Загальне водовідведення без транзиту та скиду в басейні р.Сіверський Донець у 2007р становить 305,8 млн.м3 , що на 2,8 млн.м3 менш у порівнянні з минулим роком. Скид до підземних джерел залишився без змін; скид до накопичувачів зменшився на 0,361млн.м3 і складає 5,220 млн.м3 . До поверхневих водних обєктів мають випуски 95 підприємств. Загальна кількість скинутих стічних, шахтно-карєрних та колекторно-дренажних вод 300,6 млн.м3 – на 2,1 млн.м3 більше, ніж у минулому році. У тому числі забруднених 14,35 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 46,06 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах – 240,2 млн.м3 . Обсяг скинутих стічних вод у 2007р в розрізі галузей економіки: промисловість – 52,23млн.м3, 17,4% від загального скиду по басейну; комунальне господарство – 244,1млн.м3, 81,2% від загального скиду по басейну сільське господарство – 2,870млн.м3, 1,0% від загального скиду по басейну ; Основними забруднювачами в басейні є підприємства комунального господарства,які протягом 2007р скинули 9,29 млн.м3 стічних вод (64,7% від загального скиду по басейну забруднених стічних вод). Скид транзитної води збільшився на 0,104 млн.м3 і складає 0,863 млн.м3 за рахунок підприємств промисловості (ГПУ “Шебелинкагазвидобування ”) та сільського господарства (міжрайонні управління водного господарства). Порівняльна характеристика водовідведення по басейну р.Сіверський Донець надана в таблиці 4 “Основні показники водовідведення в басейні р.Сіверський Донець” Аналіз водовідведення в басейні р.Сіверський Донець по основних галузях економіки Промисловість Кількість підприємств галузі , що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 38. 72

Загальний скид склав 53,49 млн.м3, на 3,63 млн.м3 більше, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 52,23 млн.м3 або 17,4% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених по промисловості становить 3,615 млн.м3 , що становить 25,2% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 39,43 млн.м3 або 94,7% від загального скиду нормативно-чистих без очистки по басейну р.Сіверський Донець; нормативно-очищених на очисних спорудах – 5,237 млн.м3 або 2,1% від загального скиду нормативно-очищених. Структура скиду забруднених стічних вод в промисловості надана в діаграмі 4.8 0,143; 4% 0,148; 4%

0,138; 4%

1,328; 37%

машинобудування та металообробка харчова деревообробна промбудматеріали інші

1,858; 51%

Рис. 4.8 Скид забруднених стічних вод промисловості. Основними забруднювачами в промисловості є наступні галузі: - харчова – мають випуски до водних об’єктів 8 водокористувачів ; - машинобудування та металообробка – мають випуски до водних об’єктів 13 водокористувачів; - промбудматерали – мають випуски до водних об’єктів 5 водокористувачів; - деревообробна та целюлозно-паперова – 2 водокористувача. Скид стічних вод по категоріям якості: - забруднені без очистки - 0,896 млн.м3 – на 0,173млн.м3 менше;в основному, за рахунок великих водокористувачів – зниження скиду до р.Оскіл ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» на 0,367млн.м3, до р.Лопань ВАТ "Дергачівський завод турбокомпресорів" –на 0,075млн.м3 та збільшення скиду до р.Лопань Харківського авіаційного ВП – на 0,246 млн.м3; - недостатньо-очищені -2,719 млн.м3 – на 0,054 млн.м3 більше, в основному, через скид до р.Сів. Донець ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" – збільшення на 0,304 млн.м3 (змінили категорію якості), зниження скиду до р.Гнилиця ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» на 0,270млн.м3; - нормативно-чисті без очистки -43,85 млн.м3, на 4,42 млн.м3 більше, що обумовлено збільшення теплообмінних стічних вод до р. Сів.Донець ДП «ТЕЦ-2 «Есхар» – на 10,29млн.м3 (за рахунок нарощування виробництва) та зниженням скиду цієї категорії стічних вод до р.Сів. Донець Зміївської ТЕС на 4,8млн.м3 і скиду кар'єрних вод до р.Сів. Донець ВАТ «Балцем» – на 0,829 млн.м3 . Крім того скид Харківського авіаційного ВП (0,2 млн.м3)переведений в категорію забруднених; 73

- нормативно-очищені – 4,761 млн.м3, на 0,476 млн.м3 менше (скид ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" переведений в категорію забруднених та знизив скид ВАТ «Балцем»). Житлово-комунальне господарство Кількість підприємств галузі , що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 34. Найбільше навантаження мають р.р.Лопань та Уди, які є приймачами стічних вод м. Харкова.Загальний обсяг стічних вод, скинутих в ці водні об’єкти у 2007р, становить 231,5 млн.м3. Такі основні притоки р.Сів.Донець, як Студенок, Мжа, Борова, Лопань, Харків, Мерефа, Балаклійка, приймають недостатньо-очищені стічні води, в обсязі 9,29 млн.м3 . В р.Тетлега здійснюється скид забруднених стічних вод без очистки,після промивання фільтрів на Кочетоцькій водопровідній станції КП ВТП "Вода" – 5,311 млн.м3 за 2007р. Загальний скид склав 245,1 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 244,1 млн.м3 або 81,2% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених стічних вод по комунальному господарству становить 9,29 млн.м3 , що становить 64,7% від загального скиду забруднених по басейну; нормативно-очищених на очисних спорудах – 234,8 млн.м3 або 97,8% від загального скиду по басейну нормативно-очищених. Обсяг загального скиду зворотних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 6,4 млн.м3 , в тому числі до поверхневих водних обєктів –на 5,6 млн.м3 , з них: недостатньо-очищених – збільшено на 0,978 млн.м3 , забруднених без очистки – зменшились на 0,004 млн.м3 ; нормативно-очищених – зменшено на 6,5 млн.м3 . Головними причинами, які впливають на динаміку скиду комунальними підприємствами є наступні: 1. Зміна витрат води на виробничі потреби каналізованих підприємств. 2. Раціональному використання води населенням, обумовлене інструментальним обліком водоспоживання. 3. Якість вихідної води в р.Сів. Донець на водозаборі КП ВТП "Вода". Скид нормативно-очищених стічних вод в басейні Сіверського Донця збільшився за рахунок наступного: 1. Збільшення скиду підприємствами: КБО “Безлюдівський” – скид в р.Уди збільшився на 1,6 млн.м3 , що обумовлено збільшенням обсягів водовідведення великих водокористувачів та за рахунок збільшення абонентів; 2. Зниження скиду підприємствами: - КБО “Диканівський” – скид в р.Лопань зменшився на 6,2 млн.м3, що обумовлено зниженням водовідведення населенням (за рахунок раціонального використання води) 74

- Куп’янське ВУВКГ – скид в р. Гнилиця зменшився на 0,5 млн.м3, що обумовлено зниженням водовідведення населенням за рахунок інструментального обліку; - КП "Балаклійський водоканал" – скид в р.Балаклійка, 1,1млн.м3, переведено в категорію забруднених стічних вод; - Ізюмське КВКП – скид в р.Сів.Донець зменшився на 0,1 млн.м3, що обумовлено зниженням водовідведення населенням за рахунок інструментального обліку; Збільшення скиду недостатньо-очищених пояснюється, в основному, переведенням в категорію забруднених скидів КП "Балаклійський водоканал" та скороченням рівня водоспоживання населенням та організаціями м.Чугуєва, що обумовило зниженням скиду стічних вод цієї категорії в р.Студенок ВПВКГ м.Чугуїв – на 0,263 млн.м3 . Сільське господарство Кількість підприємств галузі , що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 5. Загальний скид склав 4,968 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 2,87 млн.м3 або 1,% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених зворотних вод становить 0,67 млн.м3 , що становить 4,7% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно чистих без очистки – 2,200 млн.м3 або 4,8% від загального скиду по басейну нормативно чистих без очистки. Обсяг загального скиду зворотних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 0,822 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – зменшився на 0,354 млн.м3, з них: забруднених – на 0,354 млн.м3, в тому числі забруднених без очистки – зменшились на 0,348 млн.м3; недостатньо-очищених знизились на 0,006 млн.м3. Скид в накопичувачі, рель’єф місцевості та інші становить 2,098 млн.м3 – 42,2% від загального скиду в накопичувачі по басейну. Скид знизився на 0,468 млн.м3, в зв’язку зі зниженням обсягу сільгоспводопостачання. Забруднені стічні води скидають підприємства рибного господарства – це ВАТ ”Печенізький рибгосп”; Червонооскільське ДВСРП ; ФГ “Чемеріс І.П.”. Зниження скиду забруднених зворотних вод обумовлено скидами в Печенізьке вдсх. ВАТ ”Печенізький рибгосп” (менше на 0,3 млн.м3); та в Червонооскільське вдсх Червонооскільського ДВСРП (0,05 млн.м3). 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод. Контроль якості вод у створах річок Сіверський Донець, Оскіл, Уди, Лопань, Харків, Вовча на кордоні між Україною та Російською Федерацією здійснювався у 2007 році, згідно з «Программа контроля качества воды по гидрохимическим и токсикологическим показателям в пограничных створах трансграничных водных объектов зоны деятельности Северско-Донецкого бассейнового управления водных ресурсов (Украина) и Донского бассейнового водного управления (Россия) на 2006-2010 г.г.». 75

Згідно даних лабораторії Харківського РУВР у 2007році проводився сумісний відбір проб на українсько–російському кордоні на території Російської Федерації в с. Стара Таволжанка; ще на трьох водних обєктах (р. Уди, кордон з РФ, с. Окоп; р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань; в тому числі р. Харків, кордон з РФ, с. Стрілєче) здійснювався паралельний відбір проб води кожною стороною на своєї території. Відбір проб води на території України у річках Сіверський Донець та Оскіл проводився в односторонньому порядку з причини невирішення організаційних питань перетину кордону. На протязі 2007 року в р. Сів. Донець, кордон з РФ, с. Огурцове, лабораторія Харківського РУВР відібрала 12 проб на гідрохімічний аналіз і виконала 432 визначення, 4 проби на радіологічний аналіз (8 визначень) та 4 проби на токсикологічний аналіз (48 визначень). Якість води за період звітнього року, загалом, відповідала вимогам для рибогосподарських нормативів. Середньорічні концентрації перевищують ГДК по наступних показниках: - хром VI – 1,8 ГДК; - мідь – 2,2 ГДК; - кобальт – 1,5 ГДК; - марганець – 1,4 ГДК; - загальне залізо – 1,3 ГДК; - нікель – 1,4 ГДК; - нітрити – 1,4 ГДК; - нафтопродукти – 1,3 ГДК. - Нітрати, амоній сольовий, сульфати, хлориди та інші показники знаходяться у межах ГДК. За результатами гідрохімічних досліджень, клас якості води у створі не змінився і склав – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ склав 1,566. Контроль якості р. Оскіл, на кордоні з РФ, с. Тополі проводився щоквартально. Було відібрано 4 проби на гідрохімічний аналіз, 4 проби на токсикологічний аналіз, 4 проби на радіологічний аналіз та виконано 144; 48; 8 визначень відповідно. Якісний стан води в створі, в основному, відповідав вимогам для рибогосподарських вод, але середньорічні концентрації перевищували ГДК з таких показників: - хром VI – 2,0 ГДК; - мідь – 1,7 ГДК; - нікель – 1,3 ГДК; - цинк – 1,2 ГДК; - кобальт – 1,2 ГДК; - нафтопродукти – 2,3 ГДК; - сульфати – 1,2 ГДК. - Нітрити, нітрати, БСК5, ХСК та інші показники варіювали в межах ГДК. Клас якості води, порівнюючи з 2006 роком, залишився – 3 «помірнозабруднена», ІЗВ – 1,550. Річка Вовча, на кордоні з РФ, с. Землянки. 76

Лабораторією моніторингу вод Харківського РУВР у 2007 році відібрано 4 проби і виконано 144 визначення з гідрохімії, 2 проби – на радіологічний аналіз (4 визначення), 3 проби – на токсикологічний аналіз (36 визначень). За рибогосподарськими нормативами середньорічні концентрації перевищують ГДК за наступними показниками: - хром VI – 1,5 ГДК; - кобальт – 1,7 ГДК; - мідь – 1,3 ГДК; - залізо загальне – 1,2 ГДК; - марганець – 1,8 ГДК; - нафтопродукти – 2,5 ГДК. Клас якості води у даному створі залишився на рівні минулого року – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ склав 1,563. Щоквартально у 2007 році проводився контроль якості води у р. Уди на кордоні з Росією, с. Окоп. Було відібрано 4 проби на гідрохімічний, 3 проби на токсикологічний та 2 проби на радіологічний аналізи. Середньорічні концентрації перевищували рибогосподарські нормативи за показниками: - марганець – 2,5 ГДК; - нікель – 1,7 ГДК; - хром VI – 2,3 ГДК; - залізо загальне – 4,4 ГДК; - мідь – 2,3 ГДК; - кобальт – 1,5 ГДК; - БПК5 – 1,5 ГДК; - нафтопродукти – 3,0 ГДК; - нітрити – 1,5 ГДК. У порівнянні з 2006 роком, клас якості води змінився з 3 «помірнозабруднена» на 4 «брудна», за рахунок скидів підприємств РФ, ІЗВ склав 2,674. У створі р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань, лабораторія проводила контроль якості води 5 разів на рік по гідрохімії, 4 по токсикології та 3 рази – по радіології. Було виконано 180 визначень з гідрохімії, 48 – з токсикології та 6 визначень з радіології. Середньорічні концентрації перевищували рибогосподарські нормативи за наступними показниками: - мідь – 3,8 ГДК; - хром VI – 2,0 ГДК; - марганець – 1,9 ГДК; - кобальт – 1,3 ГДК; - залізо загальне – 2,9 ГДК; - нікель – 1,3 ГДК; - нафтопродукти – 2,5 ГДК; - БСК5 – 1,3 ГДК; сульфати – 1,6 ГДК.

Порівнюючи з минулим роком, клас якості води змінився з 3 «помірнозабруднений» на 4 – «забруднений», також за рахунок скидів підприємств РФ, ІЗВ склав 2,382. В 2007 році в створі р. Харків, кордон з РФ, с. Стрілече контроль якості води проводився щоквартально. Виконано 144 визначення з гідрохімії (відібрано 4 проби) та 36 визначень з токсикології (відібрано 3 проби). Середньорічні концентрації у цьому створі перевищували рибогосподарські нормативи за наступними показниками: - кобальт – 2,0 ГДК; - хром VI – 2,3 ГДК; - мідь – 3,3 ГДК; - нафтопродукти – 2,8 ГДК; - сульфати – 1,4 ГДК; - БСК5 – 1,3 ГДК. - Залізо загальне, ХСК, хлориди та інші показники варіювали у межах ГДК. У порівнянні з минулим роком, клас якості води не змінився – 3 «помірно-забруднена», ІЗВ склав 2,24. Результати аналізів своєчасно надавалися до Сіверсько-Донецького БУВР. Проводився обмін інформацією з Федеральною державною установою «Управління експлуатації Бєлгородського водосховища». Лабораторія моніторингу вод управління. як суб'єкт трансграничного моніторингу, приймала участь у здійсненні проекту TASIS. Завідуюча ЛМВ приймала участь в семінарах по аналітичному контролю якості на яких обговорювались питання розвитку мережі моніторингу, використання програм тестування пріоритетних речовин, вимоги міжнародного стандарту ISO17025. По результатам навчання завідуюча ЛМВ одержала іменний сертифікат по основам менеджменту відносно стандарту. Керівник управління приймав участь у роботі всіх семінарів. які проводили експерти EU щодо здійснення проекту TASIS "Управління транскордонним річним басейном: 2 фаза. Басейн р. Сіверський Донець". Управління приймає активну участь у розробці транскордонного проекту № 16 "Розробка комплексного плану оздоровлення басейну р. Лопань" в межах Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки. На робочій нараді щодо розгляду транскордонного проекту № 16, яка відбулася 07.09.2007 р. були розглянуті та прийняті до виконання заходи щодо початку реалізації проекту № 16 вже у 2008 році. 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічний стан поверхневих вод у басейні рік Сіверський Донець та Дніпро суттєво не змінився у порівнянні з минулим роком. Середньорічні показники складають: по воді річок: 2006 р.: стронцій-90 – 0,024 Бк/дм3; цезій-137 – 0,053Бк/дм3 78

2007 р.: стронцій-90 – 0,022 Бк/дм3; цезій-137 – 0,043Бк/дм3, по воді водосховищ: 2006 р.: стронцій-90 – 0,020 Бк/дм3; цезій-137 – 0,054Бк/дм3 2007 р.: стронцій-90 – 0,020 Бк/дм3; цезій-137 – 0,047Бк/дм3 . За звітний рік нормативи ДР-97 («Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію137 і стронцію-90 в питній воді та продуктах харчування», затверджених головним санітарним лікарем України 25.06.1997 р.) не були перевищені. Наведені нижче дані радіологічних досліджень води та мулів це підтверджують. Інформація про надзвичайні ситуації на водних об’єктах Харківської області протягом 2007року до Харківського РУВР не надходила. Дані радіологічних досліджень води річок Харківської області за 2007рік Таблиця №4.12 № п/п

Стронцій-90, Бк/дм3, кг Назва створу Мінімум

Цезій-137, Бк/дм3, кг

Макси- СередМакси- СередМінімум мум ньорічні мум ньорічні 4 5 6 7 8

р. С. Донець, кордон з РФ, с. Огурцове

0,014

0,029

0,022

0,028

0,062

0,048

р. С. Донець, нижче р. Уди, с. Есхар

0,016

0,036

0,022

0,031

0,055

0,046

р. С. Донець, нижче м. Зміїва, с. Задонецьке

0,015

0,042

0,025

0,021

0,049

0,038

р. С. Донець, нижче м. Балаклія, с. Чер. Гусарівка

0,013

0,019

0,016

0,019

0,036

0,028

7 8

р. Уди, кордон з РФ, с. Окоп р. Уди, гирло, с. Есхар, ДРЕС-2 р. Уди, вище м. Харкова, смт. Пересічне р. Уди, нижче м.Харкова, с. р. Хорошево Лопань, кордон з РФ, с. Коз. Лопань р. Харків, гирло, м. Харків р. Оскіл, кордон з РФ, с. р. Тополі Мерла, кордон Харківської та Полтавської обл., с. М. Рублівка р. Орель, кордон Харківської та Дніпропетр. р. Орілька, обл., с. Зарічне 6 км від гирла, с. Р. Артельне Орчик, гирло, с. М. Орчик Середньорічні значення по воді річок

0,018

0,019

0,041

0,062

0,052

9 10 11 12 13 14 15

16 17

0,013

0,028

0,021

0,029

0,082

0,053

0,025

0,027

0,026

0,040

0,048

0,044

0,013

0,022

0,019

0,030

0,066

0,043

0,016

0,035

0,022

0,047

0,077

0,058

0,017

0,022

0,019

0,023

0,062

0,042

0,018

0,029

0,023

0,039

0,063

0,049

0,026

0,030

0,028

0,024

0,056

0,040

0,020

0,022

0,029

0,026

0,018

0,025

0,022

0,050

0,056

0,053

0,016

0,033

0,025

0,027

0,058

0,043

0,022

0,043

2,0

ДР-97 (допустимі рівні) для питної води, Бк/дм

Дані радіологічних досліджень води і донних відкладень водосховищ Харківської області та озера Лиман за 2007 рік Таблиця №4.13 № п/п

Стронцій-90, Бк/дм3, кг Назва створу

Проба

min

Цезій-137, Бк/дм3, кг max

Середньорічні

min

max

Середньорічні

2 Печенізьке вдсх., с. Печеніги

Рогозянське нижнійб’єф

Олександрівське вдсх., с. Олександрівка

Вода

0,017

0,027

0,022

0,021

0,072

0,039

Мул

3,4

18,7

12,1

12,6

21,2

17,1

Вода

0,016

0,029

0,021

0,043

0,059

0,052

Мул

3,8

15,0

7,8

8,5

20,9

13,1

Вода

0,017

0,023

0,020

0,025

0,061

0,051

Мул

5,7

15,4

11,6

6,9

15,7

11,6

Вода

0,016

0,030

0,023

0,029

0,055

0,044

Мул

3,3

19,2

11,2

7,1

14,0

12,2

Великобурлуцьке вдсх., нижній б’єф

Вода

0,015

0,023

0,018

0,029

0,065

0,042

Мул

2,2

18,3

9,0

8,2

18,1

16,0

Трав’янське вдсх., в/з Трав’янської ЗС

Вода

0,012

0,023

0,019

0,030

0,068

0,044

Мул

7,3

14,4

10,1

7,4

25,9

14,8

Вода

0,014

0,029

0,019

0,047

0,062

0,057

Мул

4,7

11,6

8,1

7,5

18,6

9,5

Вода

0,020

0,047

Мул

10,0

13,5

вдсх.,

Берекське вдсх., нижній б’єф

оз. Лиман, Зміївської ДРЕС, Комсомольське Середньорічні значення по воді та мулах водосховищах

с.

4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини Забезпечення контролю за виконанням санітарних правил, гігієнічних нормативів із забезпечення населення водою для питних, господарських і виробничих потреб, здійснення гігієнічної регламентації факторів, які властиві для питної води з метою визначення критеріїв оцінки ризику щодо їх впливу на здоров'я людини при вживанні питної води – є одним із пріоритетних напрямків роботи державної санепідслужби. Санітарно-епідеміологічний стан та якість води централізованих систем і джерел децентралізованого водопостачання області можна охарактеризувати як напружений. На даний час існує ряд проблем, які потребують вирішення і мають різноманітний характер. Це і суто організаційні питання, і питання фінансування, і питання регламентації показників якості та інш. їх вирішення в значній мірі залежить від умов, які склалися на відповідній території з забезпеченням населення питною водою. Водопостачання населення області здійснюється з 122 комунальних водогонів, 581 водогона сільського господарства, 349 інших відомств та 7741 джерела децентралізованого водопостачання. Основними джерелами водопостачання області є підземні та поверхневі водні ресурси – р.С.Донець (Печенізьке водосховище) і канал Дніпро-Донбас, до складу якого входить Краснопавлівське водосховище. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання. Водогони 80

області забирають питну воду 1763 артезіанськими свердловинами. 16 водогонів забирають воду із відкритих водойм. Із поверхневих джерел після водопідготовки вода подається до м. Харкова, м.Лозова, м.Первомайський, м.Чугуїв, смт.Краснопавлівка Лозівського району, смт.Покотилівка, Безлюдівка, Пісочин Харківського району, з р.Сів.Донець забирає воду відомчий водогін в м.Ізюмі для потреб Ізюмського приладобудівного заводу та м.Ізюм. Послугами централізованих систем водопостачання користується населення 17 міст, 49 селищ міського типу та 218 сільських населених пунктів. Всього по області централізованим водопостачанням забезпечено 62% населення. Жителі райцентрів, міст, селищ міського типу отримують воду з . водогонів до 80%, сільське населення забезпечено питною водою з водогонів „ц на 31%. Решта населення отримує питну воду з джерел децентралізованого водопостачання. Водопідготовка з поверхневих джерел водопостачання здійснюється за традиційною схемою: первинне хлорування, коагуляція, в залежності від якості річної води періодично флокуляція, вторинне хлорування. Нормування якості «н води здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 2874-82 „Вода питна...". На І| сучасному етапі ця схема вважається неефективною. Використання в процесі знезараження води хлору призводить до утворення хлорорганічних сполук, які мають високу ступень токсичності. В першу чергу це стосується комунального водогону м. Харкова водозабезпечення якого здійснюється з поверхневих джерел. Проведені дослідження свідчать, що перевищення нормативного вмісту хлороформу в воді з міського водогону м. Харкова відмічається від 1,5 до Зразів, а питома вага проб питної води, які мали підвищений вміст хлороформу становить за 2006р – 76,9%, за 2007р. – 59,8%. Наявність хлорорганічних сполук у питній воді варто розглядати як один із дієвих чинників підвищення ризику онкологічної захворюваності населення. Хлорування природних вод супроводжується погіршенням їх органолептичних властивостей, що пов'язано з утворенням хлорованих індольних сполук і хлорфенолів. Питна вода перед надходженням до споживача отримує додаткове бактеріологічне та хімічне забруднення у водорозподільних мережах централізованих систем водопостачання при наявності тенденції до погіршення їх стану. Одними із основних причин, що призводять до погіршення якості питної води залишаються : несвоєчасне проведення профілактичних ремонтних робіт, тривале відключення водопостачання, неналежна організація відомчого лабораторного контролю, відсутність адекватної системи водопідготовки, неналежна експлуатація зони санітарної охорони суворого режиму артезіанських свердловин, що може привести до несанкціонованого доступу до них, відсутність централізованих систем каналізування в населених пунктах тощо. Відсоток нестандартних проб питної води з джерел централізованого та децентралізованого водопостачання за бактеріологічними та санітарнохімічними показниками , які досліджені у період з 2003р. по 2007р. наведені на рисунках 1 та 2.

34,6 35

31,6

30,2

30 25

17,7

16,2

16,1

14,5

12,5

15 10

8,5 5,6

5,2

8,1

7,5 5,2

3,5

5,3

4,9 5,2

0 2003

2004

2005

комунальні

відомчи

2006

сільські

2007

шахтні колодязі

60 53,2

51,8

50,8

45,1 40,7

40 30

25,2 20,8

20 10

22,8 18,8

8,8

7,5

19,8

19,7

19,3

21,6

23,3

18,3

8,1

7,4

0 2003

2004 комунальні

2005 відомчи

сільські

2006

2007

шахтні колодязі

Найгірша якість води з джерел децентралізованого водопостачання. Близько 60% колодязів не відповідають санітарним вимогам за вмістом нітратів та бактеріологічними показниками. Вміст нітратів реєструються протягом тривалого часу і за кількістю перевищує гранично допустиму концентрацію від 2 до 20 раз . За 2005р. – 2007р. в області зареєстровано 20 випадків отруєння нітратами дітей віком до Іроку. Отруєння пов'язані з вживанням питної води із шахтних колодязів для приготування мдлочних сумішей. ■ За ініціативою санепідслужби з 2005р. діє спільний наказ Головного управління охорони здоров'я і державної санепідслужби Харківської області в якому визначені заходи спрямовані на попередження таких випадків. Статистичні дані випадків отруєнь (2005-10, 2006-8, 2007-2) свідчать про ефективність проведеної роботи. Протяжність водорозподільної мережі в області становить 2,7тис.км, вуличних водопровідних мереж – 4,9тис.км. На міському водопроводі М. Харкова за 2006р. зареєстровано 4075 поривів, у 2007р. – 2865. Найгірше виконуються роботи з ліквідації аварійних ситуацій на водорозподільних мережах сільських водогонів. Тривалість їх ліквідації триває 1-3 доби і більше. Основною причиною такого стану є відсутність централізованої організації, яка здійснює ремонтні роботи, має необхідне 82

технічне обладнання та спеціалістів. В теперішній час при сільських та селищних радах створені відповідні комунальні підприємства, але їх переважна більшість із-за відсутності техніки та достатньої кількості коштів, не має можливості проводити ремонтні роботи своєчасно. Технічна зношеність водорозподільних мереж становить понад 50%, а несвоєчасна заміна та відсутність планової заміни мереж сприяє вторинному забрудненню питної води безпосередньо перед подачею споживачам, про що свідчить відсоток нестандартних проб із водорозподільних мереж централізованих систем водопостачання за бактеріологічними та санітарнохімічними показниками в період з 2001р. по 2007р. (рисунок 3). 14 12

12,1

11,7

12 11,1

11 10,2

10 8

11,4

8,1

7,5

8,7

8,1 7,3

6,7

5,9

4 2 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

% нестандартних проб за хімічними показниками % нестандартних проб за бактеріологіними показниками

З 2003р. відмічається зростання забруднення питної води у водорозподільних мережах хімічними речовинами у кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації. Такі перевищення реєструються за вмістом заліза, фтору,. аміаку, хлоридів, сульфатів та показниками загальної жорсткості і сухого залишку. Викликає занепокоєння тенденція до зростання відсотку проб, які мають перевищення ГДК за вмістом нітратів у водорозподільних мережах централізованих систем водопостачання, що в першу чергу свідчить про наявність постійно існуючого, тривалого забруднення питної води в водопровідних мережах органічними речовинами. Відсоток проб питної води із водорозподільних мереж централізованих систем водопостачання, які мають перевищення гранично допустимих концентрацій за санітарно-токсикологічними показниками в т.ч. вмістом нітратів за період з 2001р. по 2007р. наведено на рисунку 4.

3,5 3 2,8

2,9 2,7

2,5 2,2

2,2 2

1,9

1,7

1,5

1,6

1,5 1,2

1 0,5

0,9 0,6

0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

% нестандартних проб в яких відмічається перевищення ГДК за вмістом хімічних речовин в т.ч. за вмістом нітратів

При здійсненні державного санітарного нагляду за об'єктами централізованого водопостачання перевірено 1442 об'єкти централізованого водопостачання, на 31,7% об'єктів виявлені порушення. У 208 випадках до відповідальних посадових осіб застосовані заходи адміністративного впливу (у 2006р. – 168), 1 справа передана до слідчих органів, винесено 424 постанови про припинення експлуатації об'єктів (у 2006р. – 401). 4.9.Екологічний стан Азовського та Чорного морів Моря на території Харківської області відсутні.

4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів Інформація про виконання водоохоронних заходів на річках Харківської області за період 1985-2007 р.р. Таблиця №4.14 Залуження земель в БерегоукріВстановлення меж Заліснення прибережних Упорядкування річищ малих прибережних захисних плювальні прибережних захисних смуг * захисних смуг річок смугах гідротехнічні роботи

504,7 -

66.3 Д.Б 171.6 М.Б.

2,75 250 -

250

Встановлення меж ПЗС, км

Залуження земель в ПЗС, га

Заліснення ПЗС, га

Упорядкування річищ малих рік, км

Берегоукріплення, км

Будівництво водойм, ставків, тис.м3

Разом, тис.грн

Інші джерела, тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Виконано, тис. м3

Держбюджет, тис. грн

Разом, тис.грн

Інші джерела, тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Виконано, км

водойм, Всього за весь період виконання робіт (1985 – 2007 р.р.)

Фінансування

Держбюджет, тис.грн

Разом, тис.грн

Інші джерела, тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Виконано, км

Фінансування

Держбюджет, тис.грн

Разом, тис.грн

Інші джерела, тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Разом, тис.грн

Фінансування

Держбюджет, тис.грн

Інші джерела, тис.грн

Виконано, га

Місцевий бюджет, тис.грн

6 7 8 За рахунок 250 орендарів

Фінансування

Держбюджет, тис.грн

Виконано, га

Фінансування

Разом,тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Іншіджерела,тис.грн

Держбюджет,тис.грн

1 2 06 Хар. обл.

Виконано,км

№п /п

Адміністративна область

Фінансування

Будівництво ставків

7231.8 3335.1 3761,8 389,15 7,94 -

* – в показниках «виконано» надано з урахуванням повторних уточнень при наданні водойм в оренду

На території Вовчанського району у травні 2007 р. було проведено санітарноекологічний двомісячник з благоустрою території, який включав в себе: ліквідацію стихійних звалищ (1882 м3), вивіз негабаритного сміття (3239 м3) та сміття з-під борту (475 м3), санітарна очистка території (2241 га), знос дерев (406 шт.) та посадка нових зелених насаджень (6413шт.), очистка водовідвідних канав (2530 п.м). На проведення цих заходів було використано коштів на суму – 58,4 тис. грн., з яких 17,4 тис. грн. – бюджетні кошти та 41,0 тис. грн. – інші джерела фінансування. Трудові витрати становлять – 31845 чол.-днів. Хід акції висвітлювався Вовчанським ЗМІ. На дотримання вимог водного законодавства у прибережних захисних смугах головою Вовчанської райдержадміністрації, проведені наступні роботи: - розроблені та затверджені наказами плани заходів по усуненню виявлених порушень з визначенням відповідальних осіб, копії були надані в Харківське РУВР; - Вовчанською РДА направлено листа до ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з проханням надати кошторис по складанню проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережних смуг р.р. Вовча, Плотва. Після отримання кошторису буде направлено клопотання до Вовчанської районної ради щодо виділення коштів на розробку землевпорядної документації. Встановлення водоохоронних знаків можливе після розробки вищезазначеної документації; - враховуючи погодні умови, частково були ліквідовані сміттєзвалища у ПЗС річок Вовча та Плотва, захаращення та засмічення русла річки Вовча, виявлені в ході перевірки; - Вовчанською райдержадміністрацією направлено лист філії «Вовчанський райавтодор» щодо проведення ремонтних робіт по укріпленню підпірної частини мосту у с. Вовчанські Хутори. За результатами проведення акції "До чистих джерел" на території Зміївського р-ну впорядковано природне джерело "Суворовське" та криницю біля с. Мохнач (на території Скрипаївської сільської ради), джерело поблизу озера Борове (Лиманська сільська рада) і в с. Жаданівка (Таранівська сільська рада); облаштовано водоохоронні зони ставків Дудківського каскаду на території Таранівської сільської ради; приведено у належний санітарно-екологічний стан місця масового відпочинку населення в с. Коропів хутір, в м. Зміїв (на р. Сіверський Донець) та сел. Комсомольське(на оз. Лиман); очищено від сміття 900 п.м прибережної захисної смуги р. Сіверський Донець; висаджено 80 дерев в прибережній захисній смузі р. Сіверський Донець в м. Зміїв; проведено поточні ремонти очисних споруд, відповідно заходів з підготовки до зими на ці потреби витрачено 68 тис. грн.; проведено інформаційно-просвітницьку роботу серед населення (розміщено матеріали про виконання вище зазначених заходів та плани дій з охорони водойм і їх відновлення в районній газеті "Вісті Зміївщини", а також в програмах районного радіомовлення). До виконання робіт було залучено органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, приватних підприємців та населення. Для розвитку водопровідно-каналізаційного господарства охорони водних ресурсів впроваджуються заходи щодо підвищення надійності, ефективності і безпеки водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області 86

на 2000 – 2010 роки (постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1844). Вищезазначені програми затверджені Президентом України (Закон України від 17 січня 2002 року № 2988-ІІІ), схвалені постановою КМУ від 26 липня 2002 року № 1173, а також винесене рішення "Ради національної безпеки і оборони України" від 11 листопада 2002 року "Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України", яка введена в дію Указом Президента України від 4 лютого 2003 року № 75/2003. Указом передбачено, починаючи з 2004 року, виділення Кабінетом Міністрів України для фінансування заходів, визначених державними програмами розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та підвищення якості питної води, коштів у розмірі не меншому від зборів, що надходять до Державного бюджету України за спеціальне водокористування. Підтоплення територій ґрунтовими водами є одним із найбільш шкідливих і небезпечних процесів, який не тільки ускладнює життєдіяльність людей, але й загрожує їх життю. При підтопленні погіршуються санітарно-гігієнічні умови проживання населення, псується житло, інженерні комунікації, ускладнюється експлуатація заглиблених частин будівельних споруд. В умовах підтоплення істотно зменшується врожайність сільськогосподарських культур. Всього в області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га. Особливо схильні до підтоплення м. Харків (3500 га), м. Валки (400 га), м. Ізюм (200 га), смт. Печеніги (200 га), смт. Первомайськ (144 га), м. Барвінкове (134 га), с. Краснопавлівка (120 га). В області найбільш підтоплені землі у 13-ти районах, що складає близько 50% від загальної кількості їх, а саме: Кегичівському, Балаклійському, Сахновщанському, Зачепилівському, Борівському, Куп’янському, Зміївському, Печенізькому, Чугуївському, Лозівському, Великобурлуцькому, Барвінківському, Шевченківському. В цих районах підтоплення земель складає 20 – 80% території населених пунктів. Високий рівень ґрунтових вод зафіксовано на загальній площі 18,8 тис. га. Підвищення рівня ґрунтових вод пов’язане з порушенням поверхневого стоку і дренажу підземних вод внаслідок засипання балок, яруг під час планування під будівництво та зарегулюванням річок і будівництвом ставків і водосховищ без проведення інженерно-геологічних вишукувань і розрахунків їх впливу на рівень ґрунтових вод. Так, на території області площею 31,4 тис. км2 створено 2,54 тис. ставків, що складає 1 ставок на 12,4 км2. Тому, в області розроблена і знаходиться на розгляді Міжвідомчої науковотехнічної ради Держкомітету з питань житлово-комунального господарства України "Комплексна цільова програма захисту населення від підтоплення з визначенням невідкладних попереджувальних заходів", яка направлена на узгодження до Міністерства будівництва та архітектури України. Виконавцями вищезазначених програм в Харківській області є обласне виробниче управління меліорації і водного господарства та управління житловокомунального господарства та розвитку інфраструктури. У 2007 році, відповідно до "Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Харківській області 87

у 2001 – 2005 роках та прогноз до 2010 року", передбачалося проведення робіт Харківським Облводгоспом на суму 800 тис. грн. За рахунок цих коштів планувалося виконання наступних заходів: - регулювання русла р. Мжа, з метою захисту від підтоплення с. Павлівка Нововодолазького району Харківської області; - розчищення р. Харків, з метою захисту від підтоплення сільських населених пунктів Липці, Жовтневе, Борщове в Харківському районі; - капітальний ремонт гідротехнічних споруд в межах Харківської області "Плану соціально економічного розвитку Харківської області на 2007р." (фінансування не розподілене). За 12 місяців звітного року, при плані 800 тис. грн., з державного бюджету було використано 768,588 тис. грн. За рахунок цих коштів виконано наступні заходи: - розчищено русло р. Мжа – 1,78 км. Використано з державного бюджету 405,5 тис. грн.; - розчищено русло р. Харків – 0,97 км. Використано з державного бюджету 134,05 тис. грн.; - капітальний ремонт гідротехнічних споруд в межах Харківської області "Плану соціально економічного розвитку Харківської області на 2007 рік". Використано з державного бюджету 160 тис. грн.; - проведені проектно-вишукувальні роботи. Обсяг фінансування з державного бюджету на 2007 рік склав 100 тис. грн. По "Комплексній програмі розвитку меліоративних земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001 – 2005 рр. та прогноз до 2010 р." фінансування у 2007 році склало 11936,0 тис. грн. По "Комплексній програмі першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням на 2001 – 2005 р.р. і прогноз до 2010 р." Харківському облводгоспу у 2007 році передбачалось фінансування в розмірі 603,5 тис. грн. Облводгоспом виконані проектно-вишукувальні роботи по Дворічанському груповому водопроводу на суму 131,0 тис. грн. при плані 150,0 тис. грн. та будівництво водоводу в с. Малі Проходи на суму 453,5 тис. грн. На виконання "Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" було заплановано виділення коштів з державного бюджету – 6888,8 тис. грн., з місцевого бюджету – 1270,1 тис. грн. Для реалізації цієї програми в області здійснюються заходи щодо реконструкції очисних споруд, відновлювальні роботи щодо водозабезпечення населених пунктів, реконструкції водозабору та будівництва водоводу. В рамках цієї програми в області протягом року були заплановані наступні заходи: - будівництво очисних споруд за технологією "Біоплато" в смт. Близнюки – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 300,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 20%; - будівництво системи водовідведення в м. Богодухів (перший етап пускового комплексу) – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 4151,5 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 73%; 88

- реконструкція очисних споруд обласного навчального виховного комплексу для дітей з вадами розумового розвитку, сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 570,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - реконструкція очисних споруд в смт. Зачепилівка – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 400,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 62%; - капітальний ремонт системи водопостачання в смт. Зачепилівка – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 120,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - капітальний ремонт водопровідної мережі смт. Кегичівка – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 286,8 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - капітальний ремонт водопровідних мереж с. Мажарка Кегичівського району – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 170,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - капітальний ремонт насосної станції м. Красноград – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 168,2 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - капітальний ремонт водогону смт. Краснокутськ – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 220 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - будівництво очисних споруд за технологією "Біоплато" в с. Єлізаветівка Лозівського району – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 220,1 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - реконструкція очисних споруд в смт. Краснопавлівка Лозівського району – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 304,9 тис. грн. Були проведені тендерні торги та визначено переможця. Виграна сума тендеру склала 299,5 тис грн., 5,4 тис. грн. – повернено до державного бюджету. Кошти освоєні в повному обсязі, виконання з початку реалізації заходу – 100%; - будівництво системи водопостачання с. Миронівка Первомайського району (перший етап пускового комплексу) – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 290,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 15%; - будівництво системи водоводу с. Ржавчик Первомайського району – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 377,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - реконструкція із заміною насосних агрегатів каналізаційної насосної станції № 2,4 м. Лозова району – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 257,0 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; - капітальний ремонт (перша черга) самопливного каналізаційного колектора по вул. Карла Маркса до каналізаційної станції №2, м. Лозова – на 2007 рік було заплановано виконання робіт на суму 720 тис. грн., виконання з початку реалізації заходу складає – 100%; На розвиток водопровідно-каналізаційного господарства охорони водних ресурсів у 2007 році заплановано виділення з державного бюджету – 11308,1 тис. грн., з місцевого –3674,9 тис. грн. За 2007 рік було виконано 82% запланованих 89

робіт. У 2007 році на заходи щодо підвищення надійності, ефективності і безпеки водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів Харківської області на 2000 – 2010 роки (постанова Кабінету міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1844) було передбачено з державного бюджету 27022,00 тис. грн., фактично профінансовано – 26913,64 тис. грн. Для забезпечення екологічного благополуччя річок необхідно здійснити науково обґрунтований комплекс водоохоронних заходів. Лісонасадження, які розташовані переважно на вододілах і схилах, сприяють ефективному затриманню поверхневого стоку і збільшенню атмосферних опадів. Тому, водозахисні лісонасадження слід розташовувати на вододільних просторах та схилах рівномірно по площі. При цьому лісонасадження слід утворювати у вигляді полезахисних, водоохоронних, прибалочних, придорожніх, присадибних і інших лісосмуг, лісонасаджень на еродованих ґрунтах, крутосхилах і інших площах, які не придатні для сільськогосподарського використання. Лісистість заплав та більш високих терас, днища балок повинна бути більшою, чим це необхідно для протиерозійних, санітарно-гігієнічних та рекреаційних цілей. При оптимальній водозахисній лісистості підземна складова сумарного річкового стоку збільшиться, а поверхнева – зменшиться. При цьому підвищення меженного стоку призведе до збільшення доступних до використання водних ресурсів. Для зменшення виносу гумусових елементів і скорочення їх надходження в водні об’єкти виконують організаційно-господарські, лісомеліоративні і агротехнічні заходи. Лісомеліоративні заходи передбачають утворення на водоскидах захисних лісних смуг, які знижують в стоках концентрацію нітратного азоту до 15 – 40%, аміачного – до 20 – 50%, завислих речовин – до 75 – 100%, фосфору – до 30 – 65%. До агротехнічних заходів відносяться обмеження розорювання заплави, проведення оранки поперек схилів, вирощування культур з розвиненою кореневою системою, заборона випасу худоби на крутих схилах зі слабким ґрунтовим покриттям, використання екологічно безпечних методів внесення і збереження добрив. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 189 "Про першочергові заходи щодо створення захисних лісових насаджень на неугіддях та в басейнах річок" за 2007 рік в межах Харківської області у водоохоронній зоні лісгоспами області було створено лісових насаджень на площі: Таблиця №4.15 Створено всього, га

в тому числі водоохоронні га 201

1624 в тому числі: - в держлісфонді (лісовідновлення) 1288 201 - в захисному держлісфонді (лісорозведення) 88 – на сільгоспневгіддях (лісорозведення) 248 -

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Найбільш складною проблемою формування екологічної мережі в області є зміни в структурі земельного фонду області. Особливо це стосується ділянок ріллі на заплавних ділянках та схилах крутизною понад 5-7 градусів та стиках природних кордонів, які повинні бути переведені в сіножатні чи пасовищні угіддя. Водночас, є необхідність законсервувати деградовані та забруднені землі на площі 51,1тис.га. Таким чином можливе зменшення ступеню розораності в області з 62,3% до 54,2%. Природні землі в Харківській області складають всього 30,42% від загальної площі області, що недостатньо для дотримання екологічної рівноваги на її території. Одним з дієвих шляхів забезпечення сталого ведення лісового господарства та збереження біорізноманіття є сертифікація лісів, при якій незалежна третя сторона перевіряє, чи є господарювання у лісі екологічно безпечним, соціально корисним і економічно доцільним. Сертифікація лісогосподарської діяльності та поставок деревини, яку спрощено називають лісовою сертифікацією – це відносно новий процес, спрямований на забезпечення високого рівня ведення лісового господарства згідно узгоджених на міжнародному рівні стандартів. Найбільш поширеною та визнаною схемою сертифікації лісів є схема Лісової Опікунської Ради (FSC). Лісова Опікунська Рада є міжнародною неприбутковою організацією, яка сприяє відповідальному управлінню лісами на планеті, і яку підтримують як промисловість, так і соціальні та екологічні рухи. Розроблені FSC загальні принципи і критерії управління лісами використовуються акредитованими FSC організаціями для сертифікації лісів. На даний час сертифіковано понад 88 млн. га лісів у 77 країнах. З деревини, сертифікованої за схемою FSC виготовляється кілька тисяч видів продукції, позначених торговою маркою цієї організації. В Україні за схемою FSC вже сертифіковано понад 1,4 млн. га лісів (переважно у Карпатському регіоні та на Поліссі). На сході України вперше сертифікацію лісів розпочато на Харківщині – в ДП «Гутянське лісове господарство». Ця діяльність розпочата в рамках проекту «Сприяння сталому веденню лісового господарства в Україні», який фінансується урядом Нідерландів. Проект проводиться за підтримки Державного комітету лісового господарства України, в ньому беруть участь голландські компанії FORM International та Probos Foundation, Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА), Голландська асоціація торгівлі деревиною, кілька голландських компаній, що торгують деревиною, а також (з Харківської області) ДП „Гутянське лісове господарство”. Завданнями проекту є сприяння розвитку сталого управління лісовими ресурсами в Україні, покращення торгівельних відносин у лісовому секторі між Україною, Нідерландами та іншими країнами Західної Європи, покращення обізнаності спеціалістів щодо збалансованого ведення лісового господарства, посилення національних технічних, експертних та інституційних можливостей щодо українських підтримки збалансованого ведення лісового 91

господарства, отримання міжнародних сертифікатів для вказаних лісогосподарських підприємств. Очікується, що проект сприятиме проведенню лісової сертифікації та розвитку збалансованого управління лісовими ресурсами України для задовольняння екологічних, соціальних та економічних потреб тепер і в майбутньому, а також для зміцнення лісового сектору України з одночасним зростанням можливостей доступу української лісопродукції на ринки Західної Європи, де постійно зростає потреба у сертифікованій лісопродукції. Основним елементом в процесі сертифікації лісів є сучасний план організації та ведення лісового господарства, в якому крім опису шляхів управління лісовим господарством мають бути відображені наступні аспекти:  Консультації та зв’язки із зацікавленими сторонами;  Оцінка впливу лісогосподарських операцій на довкілля та соціальні аспекти таких заходів;  Моніторинг стану лісів та лісогосподарської діяльності;  Визначення лісів високої цінності, рідкісних і зникаючих видів флори і фауни та спостереження за ними;  Навчання персоналу, заходи безпеки для робітників;  Практичні аспекти, такі як розроблення технологічних карт, планування трелювальних волоків, точне картографування тощо. У травні-червні 2007 року представники сертифікаційної компанії NepCon провели попередній аудит лісогосподарських підприємств у Харківській та Житомирській областях. Вони високо оцінили рівень ведення лісового господарства і надали рекомендація щодо його удосконалення згідно з вимогами FSC. Лісоводи Харківщини відповідально поставилися до процесу сертифікації лісів – спеціалісти ДП „Гутянське лісове господарство” разом з експертами лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА та фахівцями Харківського обласного управління лісового і мисливського господарства розробили план заходів щодо приведення у відповідність до вимог FSC лісогосподарської діяльності на підприємстві. Зважаючи на позитивну оцінку системи ведення лісового господарства у ДП „Гутянське лісове господарство” з боку незалежних міжнародних експертів, держлісгосп отримав сертифікат FSC. Вигодою від сертифікації лісів за схемою FSC є покращення доступу деревини на ринки Західної Європи. Сьогодні все більше і більше покупців, а також торгівельних компаній і промислових підприємств вимагають саме сертифіковану деревину і продукцію з неї, як гарантію того, що деревина, яку вони використовують, отримана з лісів, у яких господарювання проводиться належним чином. Іншими вигодами від сертифікації лісів є покращення збереження природи, налагодження партнерських стосунків та надання підтримки лісовому господарству від місцевих жителів і в багатьох випадках – більш ефективна робота лісогосподарського підприємства. На сьогодні, територіальна система природних територій, що підлягають особливій охороні складається із земельних ділянок, ізольованих на значній відстані одна від одної і які ніде на території області не мають єдиної системи природних ландшафтів. Тому ця система в сучасному стані не в змозі забезпечити збереження ландшафтного та біологічного різноманіття в повному обсязі..В результаті є необхідність розширення мережі ПЗФ та збільшення відсотка заповідності до оптимальної кількості. 92

В області співвідношення між природними та антропогенно зміненими ландшафтами є критичним, воно складає 1:4, що не відповідає європейському стандарту. Необхідно зупинити процес збільшення антропогенно змінених ландшафтів в тому числі і шляхом створення екологічної мережі. Сприяти забезпеченню збереження біологічного різноманіття можна також шляхом відтворення лучних, степових, водно-болотних та інших природних ландшафтів на площі біля 200 тис. га., створення ділянок лісової рослинності на площі 83,3 тис. га. Це створить передумову для збереження середовищ існування 70 видів росли, 119 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 21 видів рослин і 39 видів тварин занесених до Європейського Червоного списку та 27 рослинних угрупувань занесених до Зеленої книги України. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості рослин і тварин та до загрози існування багатьох видів. Це також призвело до того, що поступово зменшується чисельність майже всіх видів природних, рослинних угруповань, майже всіх видів хижих та водолюбних птахів. Змінити ситуацію на краще можна шляхом збільшення площі земель з природними ландшафтами. Дві третини заповідних об’єктів Харківській області представлені заказниками різних типів серед яких особливу цінність мають ландшафтні заказники “Печенізька лісова дача”, “Кочетоцька лісова дача”, “Крейдянська лісова дача”. Тут представлені всі типові для ріки Сіверський Донець біоценози та цілий ряд видів рослин та тварин. На території національного природного парку “Гомільшанські ліси” зростають близько 800 видів вищих судинних рослин. Серед них майже 30 видів рослин включено до Червоної книги України, а 70 – до Червоного списку Харківської області. З тваринного світу парку до Європейського Червоного списку відноситься 20 видів, до Червоної книги України близько 60 видів, до обласного Червоного списку – понад 80. Як позитивне, в області приділяється значна увага створення об’єктів високої категорії заповідання багатофункціонального призначення – національні природні парки, регіональні ландшафтні парки. Науковцями Українського науково – дослідного інституту екологічних проблем в 2004 році були розроблені критерії визначення різних типів водноболотних угідь при цьому, статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних луг і лісів, а також водних об’єктів – природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду. (Порядок надання водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення затверджений постановою кабінету Міністрів України від 29.08.02 року №1287) В результаті найбільш цінними водно-болотними угіддями Харківської області, яким може бути надано статус водно-болотних угідь міжнародного значення названі: – заплава ріки Оріль в місці впадіння ріки Берестової, ріки Орчик, площею 3921,00 га; – Лимарська система озер, площею – 1900,4 га; – Заплава ріки Мож, площею 2442,1 га. 93

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області становить 419,4 тис.га. Вони виконують переважно екологічні функції – водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні і мають обмежене експлуатаційне значення. Ліси розташовані фрагментарними ділянками більшої чи меншої площі. Лісистість області займає 15 місце по Україні. Загальний запас деревостанів у лісах області складає 68,3 млн.м3. По запасу ми знаходимося на 10 місці в державі. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду Харківської області Ліси Харківської області перебувають у підпорядкуванні різних користувачів: Міністерства АПК-91,5тис.га (21,8%), Міноборони- 2,6тис.га (0,6%), Держкомунгоспу-2,1 тис.га (0,5%) та іншим-3,7 тис.га (1,0%). Основна площа лісів (319,5 тис. га або 76,1%) підпорядкована Державному комітету лісового господарства України. Йому ж за Лісовим кодексом України належить контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області є Харківське обласне управління лісового господарства (далі – управління) з 10 держлісгоспами, Національним природним парком „Гомільшанські ліси” та двома державними мисливськими господарствами. В постійному підпорядкуванні підприємств управління перебуває 298,9 тис.га земель лісового фонду. Згідно з існуючим поділом лісового фонду усі ліси Харківської області віднесено до І групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша їх частина виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції (більше 178 тис. га, або 50%). Друге місце займають захисні ліси (більше 113 тис.га, або 36%). Частина водоохоронних лісів є незначною (8%). Організація території лісового фонду обласного управління лісового господарства Таблиця5.2.1.1. №№ п/п

Назва лісогосподарських підприємств

Загальна площа тис.га

Кількість лісництв

Кількість майстерських дільниць

Кількість обходів

1. 2.

Балаклійський Близнюківський

28,3 6,2

6 3

11 4

44 13

3. 4.

Вовчанський Гутянський

27,9 31,1

6 6

11 12

42 60

Зміївський

26,2

6. 7. 8. 9. 10. 11.

Ізюмський Куп’янський Красноградський Жовтневий Чугуєво-Бабчанський Національний природний парк “Гомільшанські ліси” ВСЬОГО:

53,0 37,4 14,6 48,4 22,6 3,2

9 6 5 10 5 1

19 20 9 26 8 1

96 67 32 130 31 4

298,9

134

577

Середні таксаційні показники лісового фонду управління: 1. Із загальної площі, наданої в користування підприємствам управління, вкриті лісом землі 287.9 тис.га 2. По породному складу покриті лісом землі розподіляються: хвойні 98,4 тис.га (34,3%) твердолистяні 173,9 тис.га (60,4%) в т.ч дуб 156,9 тис.га (54,5%) м’яколистяні 15,0 тис.га (5,2%) 3. По віковим групам вкриті лісом землі розподіляються: - молодняки 59,7 тис.га (20,7%) - середньовікові 187,1 тис.га (65,0%) - пристигаючі 22,8 тис.га (7,9%) - стиглі і перестійні 18,3 тис. га (6,4%) 4. Середній вік насаджень складає 60 років. 5. Середній бонітет ІІ. 6. Середній запас насаджень на 1 га вкритих лісом земель становить 207 куб. 7. Середній приріст насаджень області складає 3,6 м3/га. Складовою лісового фонду аграрного сектора Харківської області є три основні категорії лісових насаджень – ліси, що мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища, протиерозійні лісові насадження та полезахисні лісові смуги. Ліси аграрного сектора нерівномірно покривають площу області за районами: основні площі лісів агропромислового комплексу зосереджені у лісостепових північно-західних та центральних районах. Нерівномірна й полезахисна лісистість області – від 0,8% у Лозівському районі, до 3,2% у Куп’янському районі. Науково обґрунтована полезахисна лісистість повинна становити в степових районах 2,5%, в лісостепових – 3,1%. Для їх досягнення необхідно створити близько 7 тис. га нових полезахисних лісових смуг. За віковою структурою лісів переважають середньовікові насадження та молодняки, стиглі і перестояні деревостами складають лише 19%. Стиглі та перестояні деревостани – це деревостани ясена зеленого, клена ясенелистого, різних видів тополі та верби з віком природної стиглості 31-35 років. У лісовому фонді переважають твердолистяні групи порід – в основному з переважанням у складі дуба звичайного, кленів та ясенів насіннєвого і порослевого походження. Вони займають 78,1% або 65,4 тис.га від загальної площі лісів. Хвойні ліси займають площу 10,8% або 9,0 тис.га, а м’яколистяні – 11,1% або 9,4 тис.га. Лісові насадження аграрного сектора низько продуктивні. Розподіл за класами продуктивності (бонітетами) засвідчує, що 86,2% їх належать до ІІІ та нижче бонітетів. Площа низькопродуктивних насаджень складає близько 72 тис. га. При чому основна їх частка представлена твердолистяними породами. 7,1 тис. га полезахисних лісосмуг з головними породами ясена зеленого, клена ясенелистого та різних видів тополі потребують термінової суцільної реконструкції з заміною на більш цінні та продуктивні насадження. Старіння лісів супроводжується погіршенням їх санітарного стану та зниженням екологозахисних функцій. Ведення лісового господарства в лісовому фонді аграрного сектора здійснює 3 спеціалізованих лісогосподарських підприємства: Харківське обласне 95

державне агролісомеліоративне підприємство «Харківоблагроліс», державне підприємство «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство ХНАУ ім. В.В. Докучаєва», комунальне підприємство «Водолагаагроліс». 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Лісовий фонд аграрного сектора області за даними земельного обліку на 01.01.08 складає 92,49 тис. га, в тому числі полезахисних лісових смуг – 26,0 тис. га. Вкриті лісом землі становлять 83,8 тис. га. Площа лісових земель протягом останніх п’яти років залишається сталою. Полезахисна лісистість області та площа лісових насаджень аграрного сектора області до 2003 року мала тенденцію до постійного зростання. Проте з переходом аграрного сектора до ринкових методів ведення господарства, розпаюванням сільгоспугідь земель площ для створення полезахисних лісосмуг та прияружно-прибалкової сітки захисних насаджень не залишено. Лісистість в області залишається нижчою від оптимального рівня, а в окремих степових (південних) районах області є дуже низькою – у 1,5-2 рази нижчою від оптимальної. Для досягнення оптимальної лісистості, що становить 15-16% необхідно суттєво збільшити площі лісів, створити оптимально збалансовані агроландшафти. За останні 20 років спостерігається постійне зростання загального запасу лісів АПК який становить на сьогодні 8594 тис.куб.м., що пояснюється збільшенням загальної площі лісів, зміною вікової структури. Тенденція зростання запасу деревини в лісах збережеться і в найближче десятиріччя. Динаміка площі земель лісового фонду і запасу деревостанів по Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства наведено таблиці 5.2.1.1.1.

Динаміка площі земель лісового фонду і запасу деревостанів за 2007 рік Таблиця 5.2.1.1.1. Показники

Код 01 02

За даними на 01.01.2002 р. 308975 274444

91866 91825 33 5626 154392 98513 37768 2538 15295 1449 63296,61 8468,29

різниця + 1161 1570,82 2138,13

Загальна площа земель лісового фонду, га Вкриті лісовою рослинністю землі в тому числі з перевагою хвойних порід із них: сосна ялина, ялиця хвойних молодняків до 20 років твердолистяних порід із них: дуб високостовбурий дуб низькостовбурий бук твердолистяних молодняків до 20 років М`яколистяних порід із них молодняків до 20 років Загальний запас деревостанів, тис. куб.м в тому числі стиглих і перестійних із загального запасу деревостанів з перевагою: хвойних порід із них стиглих і перестійних твердолистяних порід

на 01.01.2007 р. 298104 261906

10871 12538 1657 1657 5 10449 6013 4346 1815 313 483 -

% 3,5 4,6 1,8 1,8 13,2 26,0 6,3 5,8 10,3 41,7 2,0 25,0 2,5 33,8

03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15

93523 93482 38 4465 164841 104526 42114 4353 15608 1932 61725,79 6330,16

16 17 18

25225,97 752,15 33463,32

26560,55 987,41 33412,85

1334,58 235,26 -

50,47

5,3 31,3 0,2

м`яколистяних порід Загальна середня зміна запасу, тис. куб. м Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі, га Незімкнуті лісові культури, га Не вкриті лісовою рослинністю землі – усього, га в тому числі: забезпечені природним поновленням потребують сприяння природному поновленню потребують створення лісових культур не проектуються під лісовідновлення (ремізи, біополями тощо) Нелісові землі, запроектовані під заліснення (агро- і гідро лісомеліоративний фонд, га)

19 20 21 22 23

3012,93 992,98 130331 6423 7128

3299,97 973,90 127998 10250 4828

287,04 3827 -

19,08 2333 2300

9,5 1,9 1,8 59,6 32,3

24 25 26 27 28

184

265 1 2050 2512 97

81 1 97

2353 29 -

44,0 53,4 1,1 -

4403 2541 -

Примітка: зменшення загальної площі земель лісового фонду, в т.ч вкритих лісовою рослинністю, пояснюється передачею УкрНДІЛГА Дергачівського лісництва, площею 10871 га.

5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Лісовий фонд аграрного сектора області віднесено до I групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша частка їх віднесена до категорії лісів, що виконують переважно протиерозійні та захисні функції. Друге місце за функціональною належністю займають ліси, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Частка водоохоронних лісів є незначною (1,2%). За існуючим поділом лісів 90% лісових насаджень агропромислового комплексу відносяться до категорій захищеності, де за діючими нормативними документами сьогодні забороняється проведення рубок головного користування. Із загальної кількості лісів І групи (83,8 га) для активної господарської експлуатації можуть використовуватися не більше 17 тис. га, або 19,2%. Розподіл земель лісового фонду за їх категоріями в розрізі груп і категорій захисності по Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства наведено таблиці 5.2.1.1.1.

зруби

Галявини пустирі

вкритих не Разом лісовою рослинністю

Лісові шляхи просіки, протипожежні розриви

Разом лісових земель

Рілля

Сіножаті

Пасовища

Багаторічні насадження

сільськогосРазом подарських угідь

Води

Болота

Садиби, споруди

Траси

Піски

Інші нелісові землі

Разом нелісових земель

Економівчна оцінка

Не вкриті лісовою рослинністю загиблі

Згарища насадження

Лісові розсадники плантації

Нелісові землі Сільськогогосподарські угіддя

Рідколісся

Нелісозімкнуті культури

Лісові землі Вкриті лісовою рослинністю разом в т.ч. лісові культури

код

Площа земель лісового фонду постійн ого корист ування

вісові

Розподіл земель лісового фонду за їх категоріями в розрізі груп і категорій захисності станом на 01.01.08 Таблиця 5.2.1.1.2

Усього лісів 1 і 2 груп 298104 261906 127998 10250 857 13 1409 3406 4828 4951 282792 895 Ліси 1 групи – разом 298104 261906 127998 10250 857 13 1409 3406 4828 4951 282792 895 Ліси, що виконують пкреважно водоохоронні функції 26416 21512 13649 1471 67 183 364 547 532 24129 19 Смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер та інших водних об’єктів 26416 21512 13649 1471 67 183 364 547 532 24129 19 Із смуг лісів вздовж берегів річок, навколо озер та інших водних об’єктів, можливі для експлуатації 15229 15229 15229 Ліси, що виконують переважно захисні функції 113479 97830 54773 4306 251 7 593 1589 2189 2234 106810 292 Ліси протиерозійні 14546 12437 6157 94 4 4 37 223 264 43 12842 29 Захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення 8466 7106 5289 594 30 1 114 84 199 139 8068 40 Із захисних смуг лісів вздовж залізниць, автомобільних шляхів державного значення, можливі для експлуатації 5920 5920 5920 Особливо цінні лісові масиви 24942 20122 12895 1518 5 173 504 677 1264 23586 6 Державні захисні лісові смуги 849 783 782 1 2 10 12 1 797 Байрачні та інші ліси, які мають важливе значення для захисту природного середовища 64676 57382 29650 2099 212 2 267 768 1037 787 61517 217 Із лісів, які мають важливе значення для захисту природного середовища, можливі для експлуатації 43471 43471 43471 Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції

02 03 04 05 09 10 13 14 15 16 17 18 21 22 23

145618 130797 56131 4256 466 4 607 1413 Ліси населених пунктів 1085 837 649 45 9 5 28 Ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств 127253 115592 47161 3870 356 556 958

964

381

2303

1425

5622

580

888

109

4385

15312

964

381

2303

1425

5622

580

888

109

4385

15312

136

168

422

1404

136

129

2287

136

168

422

1404

136

129

2287

278

230

813

329

2041

157

316

2953

6669

128

131

1377

1704

179

398

102

109

851

173

1356

152

113

494

212

880

122

1333

3159

2024

2013

139556

580

497

129

1253

615

2103

372

390

1283

6062

1514

1811

123143

366

325

810

406

1464

308

326

769

4110

Б 24 25 26 27 28 30 33 34 37 38 41 44

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Із них лісопаркові частини лісів зелених зон 99602 91833 36552 2498 213 369 604 973 Із лісів зелених зон, можливі для експлуатації 19171 19171 Ліси 1 і 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання 17154 14243 8257 341 101 4 46 427 477 Ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій 126 125 64 В т.ч ліси третьої зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій 83 82 38 Ліси спеціального цільового призначення 12591 11767 3445 217 73 2 26 40 68 Національні природні парки 11096 10341 2526 212 68 2 26 29 57 Із лісів національних природних парків, можливі для експлуатації 5502 5502 Пам’ятки природи, заповідні лісові урочища 1407 13339 919 5 5 11 11 17 Ліси, що мають наукове або історичне значення, включаючи генетичні резервати 88 87 Усього лісів 1 групи, можливих для експлуатації 89293 89293 Усього лісів 1 і 2 груп, можливих для експлуатації 89293 89293 -

1389

96906

241

236

581

222

881

283

229

485

2696

19171

190

15352

212

172

441

178

582

481

1802

126

172

12297

294

154

10832

264

5502

1377

89293

100

5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення (суцільні рубки) Таблиця 5.2.1.2. Рік

Затверд- Фактично жена зрубано розраразом, хункова га/тис.м3 лісосіка, тис. м3 1 2 3 Рубки головного користування 2004 31,4 30,8 2005 31,4 31,8 2006 47,4 36,1 2007 48,6 46,3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні розрахунфактично розрахун- фактично кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 3 3 тис. м тис. м 4 5 6 7

м’яколистяні розрахункова лісосіка, тис. м3 8

9,3 9,3 16,4 16,4

4,8 4,8 10,0 10,9

8,6 9,3 10,4 16,3

17,3 17,3 21,0 21,4

17,5 17,6 20,5 20,8

фактично зрубано, га/тис. м3 9 4,6 4,9 5,2 9,1

Поступові рубки головного користування в лісгоспах не проводяться, так як основним способом лісовідновлення в природно-кліматичних умовах (степова та лісостепова зони) області може бути тільки створення лісових культур. За останні 10 років в лісах аграрного сектора рубки головного користування не проводились, розрахункова лісосіка не затверджувалась. 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки Поступові рубки головного користування в лісгоспах не проводяться, так як основним способом лісовідновлення в природно-кліматичних умовах (степова та лісостепова зони) області може бути тільки створення лісових культур. 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів Заготівлю другорядних лісових матеріалів в лісах області в 2007 році не проводиться. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. Побічні лісові користування здійснюються без заподіяння шкоди лісу. В 2007році заготовлено 10 тон сіна з площі 20га. За поданням Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в області в 2007 році, розпорядженням обласної 101

державної адміністрації від 17.08.07 №526 встановлені максимальні норми безоплатного збору громадянами дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів, крім видів занесених до Червоної книги України: Таблиця 5.2.1.2.3 №№ з/ч

Найменування лісових ресурсів

Дикорослі ягоди – 10 1. Суниця 2. Малина 3. Бузина 4. Горобина звичайна 5. Шипшина 6. Інші Гриби – 30 7. Білий, маслюк, польський 8. Опеньки 9. Інші Трав’яні рослини (у свіжому вигляді) – 15 10. Чебрець, трава 11. Звіробій звичайний, трава 12. Корінь аїру 13. Інші види трав 14. Інші види листя 15. Інші види коріння Квіти усіх дозволених до збору видів – 1

Максимальна безоплатного збору, кг (за добу на 1 чол.)

норма

3 1 1 1 3 1 12 15 3 1 3 1 4 3 3

На теперішній час ХОДАЛП “Харківоблагроліс” не проведена оцінка запасів дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів та грибів на території здійснення господарської діяльності. В незначних обсягах частина вказаних користувань проводиться місцевим населенням на лісових землях аграрного сектора області. В цілому побічні користування в області не досить розвинені. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. За 2007 рік обласною державною адміністрацією, в межах наданих повноважень, прийнято 47 рішень щодо надання юридичним особам та громадянам лвсових ділянок загальною площею 157 га для довгострокового тимчасового користування лісами в рекреаційних та культурно-оздоровчих цілях. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт в лісах аграрного сектору не проводиться. 5.2.1.3. Заготівля деревени під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства Щорічні фактичні обсяги заготівлі деревини від рубок догляду та рубок, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства залишаються на 102

рівні 22 – 25 тис. куб. м. в рік. В подальшому можливе зменшення обсягів заготівлі деревини по причині збільшення площі захисних лісів і заповідних територій у лісовому фонді. Сортимент заготовленої ліквідної деревини за 2007 рік склав: лісоматеріали круглі – 2,573 тис. щільних куб. м, дров’яна деревина для технологічних потреб – 1,426 тис. куб. м, дрова для опалення – 18,468 тис. куб.м. ёУ 2007 році рубки, пов’язані із веденням лісового господарства та очищенням лісу від захаращеності проведені на площі 230 га, у тому числі рубки догляду за лісом – на площі 133 га, санітарних та інші види рубок, пов’язані із веденням лісового господарства – на площі 97 га. Від рубок догляду було заготовлено 20,999 тис. щільних куб. м деревини, у тому числі – 19,371 тис. куб. м. ліквідної деревини (з неї ділової – 2,178 тис. куб. м). Розподіл земель лісового фонду за їх категоріями в розрізі груп і категорій захисності по Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства наведено таблиці 5.2.1.1.1. План і виконання рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок підвідомчими підприємствами Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства наведено таблиці 5.2.1.3.

103

План і виконання рубок,пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок підвідомчими підприємствами Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Таблиця 5.2.1.3. Види рубок

Загальний запас. м3

Площа, га

із гр.4,5 ліквідний запас

із гр.4,5 ділової деревини

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

9324

11273

439699

506316

367760

426165

130038

140795

3130

3150

58206

58129

40358

39909

8142

8145

освітлення прочищення

307 426

338 428

2718 6217

3248 6245

0 280

42 303

0 3

0 5

проріджування прохідні Інші види рубок,пов'язаних з веденням лісового господарства-

1030 1367

1029 1355

15711 33560

15783 32853

12535 27543

12594 26970

1424 6715

1477 6663

всього: з них: вибіркові санітарні суцільні санітарні лісовідновні реконструктивні розчистка ППР лісівничий догляд

6194

8123

381493

448187

327402

386256

121896

132650

4738 560 437 45 35 376

6460 653 422 52 38 485

86688 155094 127793 2032 7606 2235

124194 179810 129047 2498 8723 3512

77381 133036 109912 834 6234 0

111306 155030 111260 1242 7162 0

5418 69816 43373 36 3253 0

10496 74630 43609 65 3761 0

розчистка кв. просік розрубка кв. просік

3 0

45 0

63 0

5 0

11 0

0 0

рубка поодиноких дерев

рубка модельних дерев

237

218

догляд за підліском

0 0

0 4

0 0

0 103

0 0

0 27

0 0

0 201 1 189 9715

0 2412 21 188 13894

0 2615 39 54287 496640

0 4124 2977 54165 567582

0 2393 33 46407 416593

0 3726 2520 46278 478689

0 0 5 18000 148043

0 131 254 17864 159044

1 Рубки,пов'язані з веденням лісового господарства в тому числі : Рубки догляду – всього: з них :

розрубка сада Прибирання П/Л захаращеності Інші рубки Рубки ГК ВСЬОГО рубок :

104

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки. Суцільні санітарні рубки в 2007 році проведено на площі 22,2 га. Від рубок заготовлено 4,55 тис. щільних куб. м деревини, у тому числі – 4,4 тис.м3. ліквідної деревини (з неї ділової – 0,81 тис.м3). Лісовідновні рубки в 2007 році не проводились. Реконструктивні рубки в 2007 році проведено на площі 1,4 га. Від рубок заготовлено 0,121 тис. щільних куб. м деревини, у тому числі – 0,116 тис.м3 ліквідної деревини (з неї ділової – 0,006 тис.м3). Інформація надана в таблиці 5.2.1.3. 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення Найважливіший стратегічний напрям діяльності лісогосподарських підприємств області, – це збільшення лісистості, тому в області приділяється значна увага роботам по лісовідновленню та лісорозведенню. Так, в 2007 році роботи по посадці лісу проведено на площі 1624 га, що склало 111% до плану року та 127% до проведених суцільних зрубів в 2006 р.. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.1.4.1. 2004

2005

2006

2007

Лісовідновлення, лісорозведення – на землях лісового фонду:

1768

1681

2119

1652

в тому числі залісення лісосік

1403

1432

1439

1387

410

248

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях

Обсяги посадок не зважаючи на об’єми їх зменшення, постійно перевищують обсяги зрубів. На непридатних для сільгоспкористування землях створено з 2004 року нових лісів на площі 553га. Заліснення лісосік по агрорарному сектору, га Таблиця 5.2.1.4.1* Заходи

Рік 2002

2003

2004

2005

2006

2007

Заліснення лісосік

23,4

12,6

18,87

25,2

23,6

19,1

Тенденція до зменшення площ лісовідновлення пов’язана з зменшенням площ суцільних рубок в лісових насадженнях. 5.2.1.4.1.1. Лісові культури Створення та списання лісових культур за останні п’ять років Таблиця 5.2.1.4.1.1. Рік Посадка Списання

2003 1858 40

2004 1768 0

2005 1681 270

2006 2119 480

2007 1652 283

106

За п’ять останніх років створено лісогосподарськими підприємствами більше 9 тис. га, із них списано по об’єктивним причинам 1073га, що становить 11% до всього створених лісових культур за ці роки. Сьогодні збільшення об’ємів посадки і цим виконання екологічного показника – збільшення лісистості можливе тільки за рахунок створення нових лісів на не придатних для ведення сільського господарства землях, ярках, балках. Тому прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 581 “Про затвердження Державної програми “Ліси України” на 2002 – 2015 роки, з метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства області, на підставі статті: 43 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» Харківська обласна рада рішенням ІХ сесії ХХІV скликання від 24 квітня 2003 року затвердила програму “Ліси Харківської області”, яка включає в себе 6 розділів від стану лісів та їх біолого-екологічного та соціального значення до пріоритетних завдань лісового господарства де одним із основних розділів є планові завдання обсягів лісовідновлення та захисного лісорозведення. Згідно програми до 2015 року ми маємо створити захисні насадження на площі більше 15 тис га. Сьогодні лісистість області 12,1%, нормативна 15,0% і щоб досягти нормативу треба посадити нових посадок на площі 91 тис.га. При тому фінансуванні, яке ми сьогодні маємо, при не вирішених питаннях на рівні держави, щодо передачі землі інших землекористувачів під заліснення ми ніколи не досягнемо оптимальної лісистості області. Підприємствами області в 2007 році заготовлено 17,2 т насіння деревних і чагарникових порід, що повністю забезпечує потребу для вирощування посадкового матеріалу. Основну частку насіння 88%, або 15,2т займає головна порода області – дуб звичайний. Для збільшення енергетичного ресурсу лісогосподарські підприємства області поступово переходять на вирощування стандартного високогенетичного посадкового матеріалу в контрольованому середовищі, створюючи свою селекційно-клонову базу та проводячи з неї заготівлю насіння. Лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях проводилось посадкою лісових культур, однорічними сіянцями хвойних та листяних порід. В основному створювались чисті лісові культури сосни звичайної та дуба звичайного. 5.2.1.4.2. Природне поновлення Заходи з сприяння природному поновленню лісів в аграрному секторі не проводились. 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів Таблиця 5.2.1.4.2.1. Заходи Створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях

Рік 2002 69,1

2003

2004

2005

2006

2007

9,4

7,1

2,1

4,5

107

5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Тенденція до зменшення площ лісорозведення пов’язана з довготривалою та складною процедурою оформлення право установчих актів на користування землями неугідь, еродованими та малопродуктивними землями, велика вартість робіт з розробки проектів землеустрою, потреба сплати втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні земель сільськогосподарського призначення під заліснення. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг В 2007 році полезахисні лісосмуги в області не створювалися. 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Загибель лісових культур, лісонасаджень та незімкнених лісових культур тісно пов’язана з погодними умовами – довготривалими весняними засухами та суховіями, тривалим бездощовим літнім періодом. Динаміка загибелі лісових культур, га Таблиця 5.2.1.5. Лісові культури року посадки

Рік загибелі лісових культур 2007

2006

2005

2004 2003 2002 2001 2000 Всього

1,4 6,2 1,7 3,1 3,8 16,2

2,0 3,1 0,8 5,9

В розрізі по головних породах в 2007 році загинуло і списано: - сосна звичайна – 11,2 га; - сосна кримська – 0,9 га; - дуб звичайний – 4,1 га. Загибель лісових культур спричинено: засухою – 15,3 га; лісовими пожежами – 0,9 га. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Стан пожежної ситуації в області визначається високими класами пожежної небезпеки лісових насаджень та значним рекреаційним навантаженням на лісові насадження. Аналіз показує що, в області 95% лісових пожеж виникає з вини населення: внаслідок необачного поводження з вогнем чи підпалу. Так, за 2004 рік в насадженнях лісгоспів обласного управління лісового господарства виникла 31 лісова пожежа, всі пожежі виникли з вини населення. Протягом сезону 2005 року виникло 392 випадків лісових пожеж, з яких 329 виникло з вини населення. В 2006 р. в лісових насадженнях 108

управління виникло 331 лісова пожежа, якими пошкоджено 34,59 га лісових насаджень, в т.ч. 0,5 га пройдено верховими пожежами, з загальної кількості в 326 випадках пожежі виникли з вини населення. Протягом 2007 року виникло 450 лісових пожеж, пожежами пройдено 82,9 га лісових насаджень, в т.ч. 4 га пройдено верховими пожежами, в 98,2% випадків пожежі виникли з вини населення. Аналогічна ситуація просліджується з аналізу лісових пожеж за останні 10 років. На протязі 2000-2007 р. р. за умови значної активізації роботи по недопущенню допуску населення в хвойні насадження при високих класах пожежної небезпеки вдалося суттєво зменшити кількість та площу лісових пожеж і заподіяні ними збитки. В обласному управлінні лісового та мисливського господарства забезпечено виконання комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, організовано роботу сил пожежегасіння, пожежно-сторожової та диспетчерської служб у відповідності до вимог відомчих документів. Протипожежні заходи виконуються згідно Проектів організації та розвитку лісового господарства підприємств в повному обсязі та проектів протипожежного облаштування лісових насаджень. 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників В лісових насадженнях та на територіях, що прилягають до лісових масивів влаштовано 27 штучних протипожежних водоймищ та 63 площадки для забору води.

109

Динаміка лісових пожеж по Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства за 1998-2007роки. Таблиця 5.2.1.6.1. Показники Кількість лісових пожеж в т.ч. виникло з вини населення Площа пожеж, га в т.ч. площа верхових пожеж, га Середня площа, га Збитки

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

В середньому

708

910

283

204

329

186

392

331

450

382

695

842

271

197

317

178

329

326

442

363

132,29

121,92

13,31

23,14

25,11

23,75

1,24

50,57

34,59

82,9

50,9

30,4

5,4

2,8

0,93

2,3

0,50

4,83

0,19 243,6 тис. грн.

0,13 181,7 тис. грн.

0,05 51,5 тис. грн.

0,11 85,5 тис. грн.

0,08 60 тис. грн.

0,13 36 тис. грн

0,04 5,1 тис. грн.

0,129 85,7 тис. грн.

0,10 79,8 тис. грн..

0,18 142 тис. грн.

0,13 97,1 грн.

тис.

На підпорядкованих підприємствах Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства діють 36 лісових пожежних станцій (в т. ч. 3 ЛПС 2 типу), організовано спеціалізовані лісопожежні команди силами яких здійснюється гасіння лісових пожеж. В складі лісових пожежних станцій утримується 50 пожежних автомобілів, 1 ВПЛ-149, 1 ГПМ-54. В разі потреби, до гасіння залучається інша техніка управління: 14 бульдозерів, 100 тракторів з ґрунтообробним обладнанням. Поновлюється парк автомобілів. У 2007 році придбано 3 пожежні автомобілі на базі ЗІЛ-131 та 1 ємкість для підвезення води. Для спостереження за лісовими масивами створено розгалужену мережу пожежно-спостережних пунктів, які укомплектовані планово-картографічним матеріалом, компасами, біноклями, раціями, телефонним зв’язком, позивними рацій, телефонними довідниками, лінійками, всією необхідною документацією. Всього їх 40 в т. ч. 28 веж з яких 8 облаштовано ПТУ. Для оперативного контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах створено 70 рейдових бригад та 62 пости, які проводять перевірки дотримання вимог "Правил пожежної безпеки в лісах України" громадянами та роз'яснювальну роботу, а в разі виявлення порушень притягують винних до відповідальності. Щоб вірно оцінити роботу по боротьбі з лісовими пожежами необхідно відмітити, що в переважній кількості лісових пожеж вдається запобігти пошкодженню лісових насаджень і ці пожежі є загоряннями , адже матеріальних збитків не завдається . Аналізуючи практично найголовніший показник ведення пожежеохоронної роботи, оперативності гасіння лісових пожеж – середню площу пожежі слід відзначити позитивну роботу протягом останніх 9 роківсередню площу пожежі вдається утримати на рівні 0,05-0,19 га. Інформація про невелику площу середньої лісової пожежі свідчить про задовільну роботу сил пожежегасіння. В середньому за 10 років отримано 0,18 га. Тобто аналіз лісових пожеж за останні 10 років свідчить про покращення пожежоохоронної роботи протягом останніх років. За 2007 рік було проведено 3517 рейдів, виявлено 1193 порушників Правил пожежної безпеки в лісах, яких оштрафовано на 20,8 тис. грн. У 3 110

випадках виявлено винних у виникненні лісових пожеж, збитки, заподіяні пожежами відшкодовані добровільно. Співпраця з правоохоронними органами щодо виявлення та притягнення до відповідальності винуватців лісових пожеж знаходиться на високому рівні, так за рік залучено до рейдової роботи 1868 працівників ГУ УМВСУ в Х/о в т.ч. 958 працівників райвідділів. В 2007 році в лісах аграрного сектору зареєстровано 22 випадки лісових пожеж. Всі пожежі низові. Пожежами пройдено 18,7 га лісових насаджень. Збитки від лісових пожеж склали лише збитки на гасіння, які становили 10,8 тис. грн. На протязі пожежонебезпечного періоду в лісах аграрного сектору створено та проведено доглядів за існуючими мінсмугами загальною протяжністю 595 км. Перекрито 97 позапланових доріг та в’їздів в хвойні насадження. У місцях в’їзду в ліс виставлені плакати та аншлаги з протипожежною агітацією в кількості 95 штук. Спеціалістами підприємства проводилися виступи в засобах масової інформації та бесіди і лекції з населенням. Проведено 140 рейдів по виявленню порушників правил пожежної безпеки. В лісах аграрного сектора виявлено 28 фактів лісопорушень (самовільних рубок). Маса самовільно зрубаної деревини склала 1732 куб. м. Лісовому господарству завдано шкоди на суму 1501,1 тис. грн. Справи по самовільних рубках передані для розгляду в органи МВС та прокуратури. Санітарний стан лісових та захисних насаджень задовільний. Осередки шкідників та хвороб лісу у межах норми.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин За поданням Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в області в 2007 році, розпорядженням обласної державної адміністрації від 17.08.07 №526 встановлені максимальні норми безоплатного збору громадянами дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів, крім видів занесених до Червоної книги України: №№ з/ч

Найменування лісових ресурсів

Максимальна норма збору, кг (за добу на 1 чол.)

безоплатного

3 1 1 1 3 1 12 15 3 1 3 1 4

111

14. Інші види листя 15. Інші види коріння Квіти усіх дозволених до збору видів – 1

3 3

Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів – заготівля деревних соків, ягід, грибів, лікарських рослин та сировини в аграрному комплексів не проводиться. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В умовах глобального антропогенного впливу на природний рослинний покрив найважливішим природоохоронним завданням є збереження видового різноманіття рослинних угрупувань, та перш за все, забезпечення охорони рідких видів рослин. Найбільш ефективною формою охорони рідкісних видів є створення резерватів в місцях їх проростання, де можливо спостереження за станом їх популяцій. Таму одним із першочергових завдань є виділення ділянок для організації та вивчення біології, онтогенеза видів, які знаходять під загрозою зникнення. Тому в регіоні на базі ботанічного саду потрібно створити лабораторію для отримання насіннєвого матеріалу з подальшим реінтродуктивуванням в природні фітоценози. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Адвентивні види рослин за інформацією постійних користувачів в лісах області відсутні. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Площа усіх зелених насаджень міст та інших населених пунктів Харківської області складає біля 30 тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові – 15,4 тис.га, що складає 105 м2 на одного мешканці при нормі 90 м2. В місті нараховується 6 парків культури та відпочинку площею 442 га; 18 районних парків і парків відомств площею 228 га; 5 садів площею 88 га; 139 скверів площею 488 га; 8 набережних і 28 бульварів загальною площею 257 га; лісопарк площею 1858 га; 3 гаю площею 62 га; 5 гідропарків і лугопарків площею 429 га; 10 зелених зон площею 1430 га та ін. Доглядом за зеленими насадженнями в місті займається спеціалізоване комунальне підприємство „Харківзеленбуд” та 4 районних підприємств і дільниць зеленого господарства, які повністю забезпечують утримання об’єктів зеленого господарства в належному стані. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Станом на 01.01.08 в Харківській області існує 15 користувачів мисливських угідь.Загальна площа мисливських угідь області складає 2639,4 112

тис.га, з яких в користуванні Харківської обласної організації УТМР 2294,2 тис.га – 86,7%. З метою приведення рішення облради «Про надання в користування мисливських угідь ХОО УТМР у відповідність до статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», протягом 2007 року 62,2 тис.га мисливських угідь ХОО УТМР надано в користування іншим користувачам. В порівнянні з 1998 роком площа угідь ХОО УТМР зменшилась на 87,3 тис.га. які були надані в користування приватним мисливським господарствам. Сім районних організацій УТМР перейшли на самостійний баланс, котрі у відповідності зі статтями 22 і 23 Закону збирають матеріали для здійснення надання їм в користування мисливських угідь, але є багато перешкод при погодженні з власниками і користувачами земельних ділянок. В поточному році планується перехід на самостійний баланс ще 3-4 районних організацій УТМР. Згідно актів перевірок умов ведення мисливського господарства користувачами області, питання припинення користування мисливськими угіддями в наслідок систематичного невиконання договірних обов’язків не порушувалось. На посадах штатних районних мисливствознавців в області працює 16 осіб, що на 7 осіб більше порівняно до минулого року, а також 10 за сумісництвом. Укомплектованість посад районних мисливствознавців області складає 61,5%. Посадові обов’язки районними мисливствознавцями виконуються задовільно, про що свідчать гарні показники з охорони державного мисливського фонду в області. Станом на 01.06.2008 року по області складено 203 протокола на порушників мисливського законодавства, у т.ч. 139 протоколів працівниками державної лісової охорони – 69%. Вилучено 11 одиниць зброї. В області щорічно працюють до 70 спеціалізованих бригад по регулюванню чисельності хижих та шкідливих тварин за дозволами Управління. За минулий рік відстріляно 86 вовків, 5560 лисиць, 4220 бродячих собак і 1880 котів Щільність лисиці не перевищує допустиму норму і становить 0,9 голів на 1000 га угідь. Укомплектація єгерської служби користувачів мисливських угідь області, відповідно до вимог ст. 29 Закону України « Про мисливське господарство та полювання » по області задовільна, навантаження на 1 єгеря в середньому становить 12,9 тис.га. Найгірший показник по ХОО УТМР – 15,8 тис.га. В підвідомчих Харківському обласному управлінню ЛМГ підприємствах навантаження на 1 єгеря складає 4,4 тис.га При кожному лісгоспі в області створені постійні рейдові бригади по охороні державного мисливського фонду та контролю за дотриманням мисливцями правил техніки безпеки при проведенні полювань, до яких залучаються представники МВС, інспектора екології, ЗМІ. Ефективність роботи рейдових бригад свідчить сама за себе, щорічно складається 10-15% протоколів від загальної кількості по Україні.

113

Роз’яснювальна робота серед населення, щодо необхідності збереження навколишнього природного середовища, охорони та відтворення мисливських тварин через засоби масової інформації ведеться задовільно. В мисливських угіддях області у січні – лютому поточного року проводився облік мисливських тварин під контролем представників лісової охорони і інспекторів екології. В порівнянні з минулим роком по області спостерігається збільшення чисельності копитних тварин на 204 голови, у т.ч.: оленя благородного на 28 голів, оленя плямистого на 48 голів, козулі на 101 голову і кабана на 29 голів. В угіддях підприємств Управління чисельність копитних збільшилась на 40 голів. На території області збудовано 8 вольєрів для штучного розведення диких копитних тварин загальною площею 42,5га, в яких утримується 196 кабанів, 18 оленів благородних і 17 оленів плямистих. Окремо на території підприємств Харківського обласного управління ЛМГ існує 3 діючих вольєра в яких утримується 52 кабана і 18 оленів благородних. Практикується реалізація вольєрного кабана і випуск приплоду в угіддя. Крім того на території базового мисливського господарства ДП «Гутянське ЛГ» працює фазанарій на 1000 голів з приміщенням для інкубації яєць. Птахи реалізуються і випускаються в мисливські угіддя. В цілому, ведення мисливського господарства по області порівняно до минулого року покращилась, про що свідчить збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Загальний фонд в рибогосподарських водних об’єктів Харківської області налічує: річки –131, ставки- 2538, озер- 584, водосховищ—57. Станом на 01.01.2008р. рибогосподарська діяльність на водоймах області здійснювалася відповідно до Режимів рибогосподарської експлуатації на 54 водоймах. Штучне формування структури рибних області відбувається запасів в головним чином за рахунок вселення рослиноїдних видів риб, вилов яких у 2007р. на водоймах склав 303,734 т., що становить 76% від загального улову по області (399,397 т.) Користувачами , які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації , вселення водних живих ресурсів у 2007р. водойми області склало 2,427231 млн. екз. молоді, що на 25,2% менше ніж у 2006р.

114

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.3.3 Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2005 рік 231 1,86 136 -

2006 рік 231 1,86 136 -

2007 рік 231 1,86 136 -

138

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Наявність лісостепової і степової фізико-географічних зон в досліджуваному регіоні сприяли формуванню в ньому специфічного видового біорізноманіття ссавців. З XVIII ст. різні автори описували склад і особливості теріофауни регіону, або окремі види та їх угруповання Відомості про сучасну теріофауну дотепер мали фрагментарний характер. У зв’язку з цим видовий склад теріофауни потребує ревізії. Крім того, в останні часи відбулися зміни в систематизуванні назв ссавців. В даний список включені види, що в наші часи і в недалекому минулому спостерігалися на теренах Харківщини. Авторський матеріал зібрано у 1981– 2007 рр. Латинські і українські назви ссавців подано згідно із сучасною номенклатурою. Види ссавців поділено на 5 категорій чисельності, відповідно до їх присутності в регіон: чисельний, звичайний, нечисленний, рідкісний, випадковий. Також вказано категорію “інтродуковані ссавці” і 2 оцінки охоронних критеріїв: “потребує охорони” і “потребує регулювання чисельності”. Історичні зміни теріофауни Харківщини Таблиця 5.3.4. Вид

Види

Erinaceus europaeus – Їжак європейський

Talpa europaea – Кріт європейський

Desmana moschata – Хохуля руська

Neomys fodiens – Рясоніжка водяна

Erinaceus concolor – Їжак білочеревий

Авт. Види +

* *

Авт. Види +

*+ +

зн. +

* + зн.

+ +

Neomys anomalus – рясоніжка мала

+ +

Sorex minutus – Мідиця мала

Sorex araneus – Мідиця звичайна

Crocidura leucodon – Білозубка велика

Crocidura suaveolens – Білозубка мала

дод.

115

Rhinolophus hipposideros – Підковик малий Myotis dasycneme – Нічниця ставкова Myotis daubentoni – Нічниця водяна

+ +

Myotis mystacinus – Нічниця вусата (?) Plecotus auritus – Вухань звичайний

Nyctalus lasiopterus – Вечірниця велика Pipistrellus pipistrellus – Нетопир звичайний Pipistrellus nathusii – Нетопир лісовий

дод.

*+ + +

дод.

+ +

дод.

+ +

дод.

+ +

зн.

дод.

+ *+

Nyctalus leisleri – Вечірниця мала Nyctalus noctula – Вечірниця руда

зн.

+ зн.

дод.

Pipistrellus kuhli – Нетопир середземний

дод.

+ +

Vespertilio murinus – Лилик двоколірний

Eptesicus serotinus – Пергач пізній

Eptesicus nilssoni – Пергач північний

Canis lupus – Вовк сірий

Vulpes vulpes – Лисиця звичайна

Nyctereutes procyonoides – Єнот уссурійський

дод.

зн.

дод.

Martes foina – Куниця кам`яна

Martes martes – Куниця звичайна

Mustela nivalis – [Тхір] ласка

Mustela erminea – [Тхір] горностай

Mustela lutreola – Норка європейська

Mustela vison – Норка американська Mustela eversmanni – Тхір степовий

дод.

+ +

Mustela putorius – Тхір чорний

Vormela peregusna – Перегузня звичайна

Meles meles – Борсук звичайний

Lutra lutra – Видра річкова

Lepus europaeus – Заєць сірий (русак)

Lepus timidus – Заєць білий (біляк)

Oryctolagus caniculus – Кріль дикий

зн. +

дод.

зн.

Castor fiber – Бобер європейський

дод.

Sciurus vulgaris – Вивірка звичайна

Marmota bobac – Сурок степовий

Spermophilus suslicus – Ховрах крапчастий

Spermophilus pygmaeus – Ховрах сірий

Myoxus glis – Вовчок сірий

Dryomys nitedula – Соня лісова

Muscardinus avellanarius – Вовчок ліскулька

Sicista subtilis – Мишівка степова

зн. + +

зн.

+ +

зн.

+ зн.

дод.

зн.

Sicista severtsovi – Мишівка темна

дод.

Allactaga major – Тушкан великий

Spalax microphtalmus – Сліпак звичайний

Apodemus agrarius – Миша польова

Micromys minutus – Мишка лучна

Sylvaemus sylvaticus – Мишак лісовий

Sylvaemus tauricus – Мишак жовтогрудий

дод.

Sylvaemus uralensis – Мишак уральський Mus musculus – Миша звичайна

Mus spicilegus – Миша курганцева

+ +

+ дод.

дод.

зн.

Myocastor coypus – Нутрія болотяна

дод.

+ +

дод.

+ +

Rattus norvegicus – Пацюк мандрівний

Cricetus cricetus – Хом`як звичайний

дод.

116

Cricetulus migratorius – Хом`ячок сірий

Ellobius talpinus – Сліпачок звичайний

+ зн.

зн.

Ondatra zibethica – Ондатра звичайна

дод.

Lagurus lagurus – Строкатка степова

дод.

Myodes glareolus – Нориця руда

дод.

Arvicola amphibius – Нориця водяна

Microtus arvalis – Полівка звичайна

+ зн.

дод.

Microtus laevis – Полівка лугова

дод.

Microtus agrestis – Полівка темна

дод.

Microtus oeconomus – Полівка сибірська Terricola subterraneus – Нориця підземна Sus scrofa – Свиня дика Capreolus capreolus – Сарна європейська Alces alces – Лось європейський

дод.

+ +

+ дод.

Cervus dama – [Олень] лань Cervus elaphus – Олень благородний Ovis musimon – [Баран] муфлон

дод.

+ +

дод.

+ +

дод.

+ +

дод.

Примітка: 1. Чернай А. Фауна Харьковской губернии и прилежащих к ней мест составленная, преимущественно по наблюдениям сделанным во время ученой экспедиции, совершенной в 1848 и 1849 годах. Фауна млекопитающих и птиц. – Харьков, 1853. – Вып. 2.; .2. Лисецкий А. С., Кривицкий И. А., Есилевская М. А., Холупяк Ю. К. Методические указания для проведения полевой практики студентов 2 курса по зоологии позвоночных биологического факультета. – Харьков: РИГ ХГУ, 1978. – 49 с.; “Авт.” – дані автора; “+” – вид присутній; “дод.” – вид доданий порівняно з даними попередника; “зн.” – вид зниклий порівняно з даними попередника; позначка «*» – указує на існуючі доповнення в тексті (у описі рядів). Сучасний стан теріофауни Ряд Erinaceiformes – Їжакоподібні Цей ряд включає 1 родину, 1 вид. Вид чисельний. *Дотепер вважали, що в Харківській області, як і в Україні взагалі, зустрічається їжак європейський. Але дослідження І. Загороднюка та А. Мішти (1995) підтвердили мешкання в дослідженому регіоні лише їжака білочеревого. Родина Erinaceidae Fisher, 1814 – Їжакові 1. Erinaceus concolor Martin, 1838 – Їжак білочеревий. Чисельний вид регіону. Ряд Soriciformes – Мідицеподібні Цей ряд включає 2 родини, 7 видів. З них 1 вид чисельний, 3 види звичайні, 1 вид нечисленний, 2 види випадковий і потребують охорони. Родина Soricidae Fisher, 1814 – Мідицеві 1. Sorex minutus Linnaeus, 1766 – Мідиця мала. Звичайний вид регіону. 2. Sorex araneus Linnaeus, 1758 – Мідиця звичайна. Чисельний вид регіону. 3. Neomys fodiens Pennant, 1771 – Рясоніжка водяна. Нечисленний вид регіону. 4. Neomys anomalus Cabrera, 1907 – кутора мала. Випадковий вид. Цей вид було зустріте лише один раз у жовтні 2005 р. поблизу с. Верхній Салтів, Вовчанського району. Вид потребує вивчення і охорони.

117

5. Crocidura leucodon Hermann, 1780 – Білозубка велика. Випадковий вид. Цей вид було зустріте лише один раз у пелетках сови, зібраних на самому сході дослідженого регіону (Борівський район, берег Краснооскільського водосховища). Вид потребує вивчення і охорони. 6. Crocidura suaveolens Pallas, 1811 – Білозубка мала. Звичайний вид регіону. Родина Talpidae Fisher, 1814 – Кротові 7. Talpa europaea Linnaeus, 1758 – Кріт європейський. Звичайний вид регіону. Ряд Vespertilioniformes – Лиликоподібні Дуже вразлива група ссавців. На Харківщині за останні півсторіччя вивчалась недостатньо. Зараз впевнено можна говорити за те, що даний ряд включає 1 родину, 10 видів. З них 1 вид чисельний, 4 види звичайні, 1 вид нечисленний, 3 види рідкісні, 1 вид випадковий. Всі 10 видів підлягають охороні, 5 видів потребують додаткових зусиль з боку природоохоронців. Родина Vespertilionidae Gray, 1821 – Лиликові. 1. Myotis dasycneme Boie, 1825 – Нічниця ставкова. Нечисленний вид. Потребує охорони. 2. Myotis daubentonii Kuhl, 1819 – Нічниця водяна. Звичайний вид. 3. Plecotus auritus Linnaeus, 1758 – Вухань звичайний Рідкісний вид. Потребує охорони. 4. Nyctalus leisleri Kuhl, 1818 – Вечірниця мала. Рідкісний вид. Потребує охорони. 5. Nyctalus noctula Schreber, 1774 – Вечірниця руда. Чисельний вид. 6. Pipistrellus pipistrellus Schreber, 1774 – Нетопир карликовий. Звичайний вид. 7. Pipistrellus nathusii Keyserling et Blasius, 1839 – Нетопир лісовий. Звичайний вид. 8. Pipistrellus kuhlii Kuhl, 1817 – Нетопир середземний. Випадковий вид. Уперше знайдений у 2002 р. в м. Харків – “сталінський чотирьохповерховий дім”. Екземпляр знаходиться у фондах музею “Природа” ХНУ. Вид потребує охорони. 9. Vespertilio murinus Linnaeus, 1758 – Лилик двоколірний. Рідкісний вид. Потребує охорони. 10. Eptesicus serotinus Schreber, 1774 –Пергач пізній. Звичайний вид. Ряд Caniformes – Вовкоподібні Даний ряд включає 2 родини, 14 видів. З них 1 вид чисельний, 7 видів звичайні, 4 види нечисленні, 2 види рідкісні, 6 видів потребують охорони, 3 потребують регулювання чисельності. Родина Canidae Fischer, 1817 – Собачі 1. Canis lupus Linnaeus, 1758 – Вовк сірий. Раніше був нечисленний, зараз – звичайний. Потребує регулювання чисельності. 2. Vulpes vulpes Linnaeus, 1758 – Лисиця звичайна. Чисельний вид. Потребує регулювання чисельності, особливо з епідеміологічних міркувань. 3. Nyctereutes procyonoides Gray, 1834 – Єнот уссурійський. Адвентивний вид. За термін спостережень став звичайним. Потребує регулювання чисельності. 118

Родина Mustelidae Fischer, 1817 –Тхорові 4. Martes foina Erxleben, 1777 – Куниця кам’яна. Звичайний вид. 5. Martes martes Linnaeus, 1758 – Куниця звичайна. Звичайний вид. 6. Mustela nivalis Linnaeus, 1766 – [Тхір] ласка. Звичайний вид. 7. Mustela erminea Linnaeus, 1758 – [Тхір] горностай. Рідкісний вид. Потребує охорони. 8. Mustela lutreola Linnaeus, 1761 – Норка європейська. Нечисленний вид. До того ж, із-за адвентивної – норки американської, яка її місцями повністю витискає, стає рідкісним. Потребує охорони. 9. Mustela vison Schreber 1777 – Норка американська. Адвентивний, нечисленний вид. 10. Mustela eversmanni Lesson, 1827 – Тхір степовий. Нечисленний вид. Потребує охорони. 11. Mustela putorius Linnaeus, 1758 – Тхір чорний. Нечисленний вид. Потребує охорони. 12. Vormela peregusna Güldenstaedt, 1770 – Пеpегузня звичайна. Рідкісний вид. Потребує охорони. 13. Meles meles Linnaeus, 1758 – Борсук звичайний. Звичайний вид, що є результатом дії наданого йому статусу “червонокнижника” і посиленої охорони у останні десятиріччя. 14. Lutra lutra Linnaeus, 1758 – Видра річкова. Нечисленний вид. Потребує охорони. Ряд Cerviformes – Оленеподібні Даний ряд включає 3 родини, 6 видів. З них 2 види чисельні, 1 вид нечисленний, 3 види адвентивні. Всі представники цього ряду тяжіють до лісів і отримують державну охорону на місцях. У ХVIII столітті в дослідженому регіоні кабан не зустрічався (був «изгнан человеком») , сарна майже не зустрічалася, а про лося і зовсім не чули. Тепер, ці Оленеподібні є невід’ємною частиною теріофауни дослідженого регіону. З часом так само може статися з плямистим оленем, зубром та іншими мисливськими ссавцями, якщо ентузіасти візьмуться за їх акліматизацію, чи звірі самі зайдуть в мисливські угіддя Харківщини від сусідів і будуть збережені. Родина Suidae Gray, 1821 – Кабанячі 1. Sus scrofa Linnaeus, 1758 – Свиня дика. Чисельний вид. Родина Cervidae Goldfuss, 1820 – Оленячі 2. Capreolus capreolus Linnaeus, 1758 – Сарна європейська. Чисельний вид. 3. Alces alces Linnaeus, 1758 – Лось європейський. Нечисленний вид. 4. Cervus dama Linnaes, 1758 – [Олень] лань. Адвентивний, рідкісний вид. 5. Cervus elaphus Linnaeus, 1758 – Олень благородний. Адвентивний, рідкісний вид. Родина Bovidae Gray, 1821 – Бикові 6. Ovis musimon Pallas, 1811 – [Баран] муфлон. Адвентивний, рідкісний вид.

119

Ряд Muriformes – Мишоподібні Даний ряд включає 9 родин, 28 видів. З них 8 видів чисельні, 5 видів звичайні, 5 видів нечисленні, 6 видів рідкісні, 2 види випадкові, 2 види адвентивні, 4 види потребують охорони. Надродина Non-Muroidea – Немишоподібні Родина Myocastoridae Miller et Gidley, 1918 – Нутрієві 1. Myocastor coypus Molina, 1782 – Нутрія болотяна. Адвентивний рідкісний вид. Іноді заселяє заплави річок поблизу звіроферм, відкіля ссавцям щастить втекти. Родина Castoridae Gray, 1821 – Боброві 2. Castor fiber Linnaeus, 1758 – Бобер європейський. Вид рідкісний. Є дані про помешкання бобрів в регіоні досліджень у доісторичні час. У 70-ті роки ХХ століття деякими мисливськими колективами проведена їх реакліматизація на річках басейнів Дона та Дніпра. Можливо також, що були і самостійні заходи із сусідніх областей. Зараз бобер реєструється на усіх річках Харківської області, окрім річок Вовчої і Осколу (особисте повідомлення В. Токарського). Вид потребує охорони. Родина Sciuridae Fischer, 1817 – Вивіркові 3. Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758 – вивірка звичайна. Чисельний вид. 4. Marmota bobac Müller, 1776 – Сурок степовий. Чисельний вид. Бабак у недавні часи був на межі зникнення. Зараз опіками науковців ХНУ та президії обл. УТМР, чисельність цього виду настільки піднято, що бабака ввели до списку мисливських ссавців. Як цінний звірок потребує охорони. 5. Spermophilus suslicus Guldenstaedt, 1770 – Ховрах крапчастий. Нечисленний вид. У історичні часи був чисельним. Зараз зустрічі спорадичні. 6. Spermophilus pygmaeus Pallas, 1778 – Ховрах сірий. Рідкісний вид. Поселення малого ховраха, які були відомі у минулому столітті, тепер майже зникли. Родина Myoxidae Gray, 1825 – Вовчкові 7. Dryomys nitedula Pallas, 1779 – Вовчок лісовий. Звичайний вид. Родина Sminthidae Brandt, 1855 – Мишівкові 8. Sicista severtzovi Ognev, 1935 – Мишівка темна. Випадковий вид. За час досліджень зафіксовано лише 1 зустріч у 1982 році (Зачепилівський район). Потребує охорони. Родина Dipodidae Waterhouse, 1842 – Тушканові 9. Allactaga major Kerr, 1792 – Тушкан великий. Рідкісний вид. В недалекому минулому звичайний. Тепер зустрічі спорадичні. Потребує охорони. Надродина Muroidea – Мишоподібні Родина Spalacidae Gray, 1821 – Сліпакові 10. Spalax microphthalmus Guldenstaedt, 1770 – Сліпак звичайний. Чисельний вид. Родина Muridae Illiger, 1811 – Мишачі 11. Apodemus agrarius Pallas, 1771 – Миша польова. Чисельний вид. 12. Micromys minutus Pallas, 1771 — Мишка лучна. Звичайний вид. 13. Mus musculus Linnaeus, 1758 – Миша звичайна. Чисельний вид. 14. Mus spicilegus Peteny, 1882 – Миша курганцева. Звичайний вид.

120

15. Sylvaemus sylvaticus Linnaeus, 1758 – Мишак лісовий. Нечисленний вид, очевидно тому, що по течії Сіверського Дінця проходить східна межа ареалу цього виду. 16. Sylvaemus tauricus Pallas, 1811 – Мишак жовтогрудий. Чисельний вид. 17. Sylvaemus uralensis Pallas, 1811 – Мишак уральський. Чисельний вид. 18. Rattus norvegicus Barkenhout, 1769 – Пацюк мандрівний. Чисельний вид. Родина Cricetidae Fischer von Waldheim, 1817 – Норицеві 19. Cricetus cricetus Linnaeus, 1758 – Хом'як звичайний. Рідкісний вид. В недалекому минулому звичайний. Зараз зустрічається спорадично, наприклад на полях і у балках поблизу полів. За період досліджень був рареєстрован двічі в полі – літом 1982 і 1985 років (Зачепилівський і Чугуївський райони), а також одного разу в степовій балці біля чагарнику терну – влітку 1991 року (Сахновщинський район). Маючи статус шкідника рослин, охороні не підлягає. 20. Сricetulus migratorius Pallas, 1773 – Хом’ячок сірий. Чисельний вид. 21. Lagurus lagurus Pallas, 1773 – Строкатка степова. Рідкісний вид. В недалекому минулому, ще на початку ХХ–го століття, строкатка була звичайною і досить численною. Зараз зустрічається спорадично і найчастіше в сільгоспугіддях. Маючи статус шкідника рослин, охороні не підлягає. 22. Ondatra zibethica Linnaeus, 1766 – Ондатра звичайна. Адвентивний вид. За останні два десятиріччя чисельність зросла помітно. Вид можна оцінити як чисельний. 23. Myodes glareolus Schreber, 1780 – Нориця руда. Чисельний вид. “Але так було не завжди”. О. Чернай (1853) руду норицю не указував, а лише писав, що “Блазиус причисляет к нашей фауне вид лесной полевки”, А.А. Силантьєв (1898) цей вид теж не указував, Н.Н. Сомов (1897) указував, В.Г. Аверін (1915) указував, але посилаючись на Сомова, який її зустрічав лише на північних околицях західної частини губернії. Очевидно, на сході сучасної Сумщини. Але незабаром, О.О. Мигулін (1917) указував руду норицю для губернії як звичайну, а пізніше О.О.Мигулін (1928) наводив про неї дані із заходу, сходу і краю півдня регіону досліджень (Ізюмський у.). А ще через тридцять років І.Т. Сокур (1960) указував, що руда нориця по долині річки Сіверський Дінець зайшла далеко на південь. Таким чином, за п’ятдесят – шістдесят років, цей звірок розширив свій ареал на південь кілометрів на триста. 24. Arvicola amphibius Linnaeus, 1758 – Нориця водяна. Рідкісний вид. В недалекому минулому – звичайний. Зараз зустрічі спорадичні. Маючи статус носія особливо небезпечних інфекцій охороні не підлягає. 25. Microtus levis Miller, 1908 – Полівка лугова. Чисельний вид. Що до її виду – двійника Microtus arvalis, так генетичними методами доведено, що вид – двійник в дослідженому регіоні не зустрічається. 26. Microtus agrestis Linnaeus, 1761 – Полівка темна. Випадковий вид, вказаний в праці В. Гептнера із співавт. (1950) і, як припущення, І. Загороднюком (1999). Зараз мешкання нориці темної в регіоні підтверджене черепами, знайденими в пелетках сов, які було зібрано в травні 1997 р. в Борівському районі. 27. Microtus oeconomus Pallas, 1776 – Полівка сибірська. Рідкісний вид. В Україні цю норицю уперше відмітив Е. Шарлемань в 1915 р. в околицях Києва. Нами цей вид знайдено в 1986 році, реєструється сибірська полівка зрідка, в 121

основному, у північних ділянках регіону. Мешкає в заплавних біотопах, зимою може поселятися в скиртах. Вид, скоріш за все, відновлює свій історичний ареал. 28. Terricola subterraneus Selys-Longchamps, 1836 – Нориця підземна. Нечисленний вид, зустрічається спорадично. Уперше вид знайдено Б. Виноградовим (1922) у Зміївському районі на Донецькій біостанції Харківського державного університету. Зустрічається в основному у схилових і вологих дібровах. Ряд Leporiformes – Зайцеподібні Даний ряд включає 1 родину, 1 вид. Вид чисельний. Родина Leporidae Gray, 1821 –Заячі 1.Lepus europaeus Pall, 1778 – Заєць сірий. Чисельний вид. Сучасна епідеміологічна ситуація з паразитарних хвороб в області є контрольованою. В останні роки в області визначилася тенденція до зниження рівня загальної паразитарної захворюваності. У минулому році виявлено 15502 випадків паразитарних хвороб, у тому числі 12966 випадків гельмінтозів, 1545 випадків протозойних захворювань, 991 випадок корости. У 2007 році на території області реєструвалися 16 нозологічних форм паразитарних захворювань. Найбільш поширеними паразитозами є ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз, короста. Останнім часом загострилась ситуація з опісторхозу, ехінококозу, токсоплазмозу, токсокарозу, дирофіляріозу у зв’язку з збільшенням числа зареєстрованих хворих. У структурі паразитарної захворюваності гельмінтози складають 89,4%, протозойні захворювання – 10,6%. Захворюваність населення біогельмінтозами носила спорадичний характер. У 2007 році було зареєстровано 4 випадки захворювання бичачим ціп’яком, 9 випадків токсокарозу, 10 випадків ехінококозу, 5 випадків дирофіляріозу, 19 випадків токсоплазмозу, поодинокі випадки трихостронгілідозу. У 2007 році збільшилась кількість хворих ехінококозом (з 1 випадку до 10), токсокарозом, дирофіляріозом. Відмічається паразитарне забруднення риби орендних та приватних водоймищ (природних та антропогенних). За даними досліджень паразитологічної лабораторії облСЕС заражуваність риби коропових порід метацеркаріями трематод у 2007 році склала 36,7% від обстежених. При дослідженні молюсків проміжних хазяїв трематодозів в 41,7% досліджених проб виявлені церкарії трематод. Все це свідчить про незадовільний санітарно-технічний та санітарно-ентомологічний стан водоймищ. З кожним роком все ширше здійснюються політичні, культурні, торгові, туристичні міжнародні зв’язки з різними країнами, в тому числі з країнами Африканського, Азіатського континентів, які є ендемічними по карантинним, особливо небезпечним інфекціям, тропічним паразитарним захворюванням. 122

У 2007 році в області було зареєстровано по 3 завізних випадки вісцерального лейшманіозу та тропічної малярії. Напруженою залишається ентомологічна та гідротехнічна ситуація в області, яка характеризується різноманітністю та високими показниками чисельності переносників хвороб, значною анофелогенною площею водоймищ, обмеженістю фінансування на придбання екологічно-безпечних інсектицидних препаратів для обробки. За результатами ентомологічних досліджень, в області налічується близько 200 видів комах, що мають медичне та епідеміологічне значення і створюють умови для виникнення та розповсюдження трансмісивних 007 році в цілому по області чисельність преімагінальних стадій малярійних комарів зменшилась на 10,5%, у тому числі малярійних на 5,1%. Але останнім часом, у зв’язку зі змінами клімату на території області, відмічається перерозподіл основних видів переносників малярії. В популяції збільшується чисельність теплолюбивих видів малярійних комарів. Крім того, відмічається збільшення чисельності окремих видів немалярійних комарів (Mansonia richiardi, Aedes geniculatus), які є «злісними» кровососами та можуть передавати лихоманку Денге, лихоманку Західного Нілу. В області під водою знаходиться 60641,23 га, анофелогенна площа займає 12,48% всього водного дзеркала, що практично в 3,5 рази перевищує епідпоріг та в 1,8 рази – середньореспубліканський показник. Останнім часом значно зросла роль переносників у виникненні і розповсюдженні на території області дирофіляріозу, захворюваність яким виросла у зв’язку з епізоотією цього захворювання серед собак. Дирофіляріоз для Харківської області є проблемним питанням з огляду на збільшення кількості випадків захворювання, тяжкості клінічних проявів. За період 2001-2007 років в області зареєстровано 27 випадків захворювання у людей. За даними досліджень державної лабораторії ветеринарної медицини у 2007 році в районах області і м.Харкові у 9,7% м’ясоїдних тварин виявлено заражуваність мікрофіляріями D.repens. Фахових генетичних досліджень носіїв та переносників збудників інфекцій лабораторіями відділу ОНІ та паразитологічного відділу не провадяться. 5.3.5. Інвазивні чужородні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Порівнюючи у дослідженому регіоні види, указані О. Чернаєм (1853) та О. Лисецьким з співавт. (1978) (Таб. 1), стає очевидним, що теріофауна збідніла на представників 5 видів. Це такі як: у ряду Лиликоподібні – підковик малий; у ряду Зайцеподібні – заєць білий; у ряду Мишоподібні – вовчки сірий і ліскулька та сліпачок звичайний. В той же час, теріофауна регіону збагатилася 18 видами. Це такі як: у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата і нічниця ставкова, вечірниця мала і вечірниця велика, нетопир лісовий та пергач північний; у ряду

123

Вовкоподібні – єнот уссурійський і тхір степовий; у ряду Зайцеподібні – кріль дикий; у ряду Мишоподібні – нориця руда, мишівка степова, мишак жовтогрудий, миша курганцева, строкатка степова і нориця підземна; у ряду Оленеподібні – свиня дика, лось європейський, та олень благородний. Далі, порівнюючи у дослідженому регіоні види указані О. Лисецьким з співавт. (1978), в порівнянні з нашими даними, стає очевидним, що теріофауна збідніла на представників 6 видів. Це такі як: у ряду Мідицеподібні – хохуля руська; у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата, вечірниця велика, пергач північний; у ряду Зайцеподібні – кріль дикий; у ряду Мишоподібні – мишівка степова. За цей же час теріофауна збагатилася 13 видами. Це такі як: у ряду Мідицеподібні – рясоніжка мала, у ряду Лиликоподібні – нетопир середземний; у ряду Вовкоподібні – норка американська; у ряду Мишоподібні – нутрія болотяна, бобер європейський, мишівка темна, мишак уральський, ондатра звичайна, полівки – лугова, темна і сибірська; у ряду Оленеподібні – [Олень] лань, [Баран] муфлон. Причини зникнення видів в дослідженому регіоні, на наш погляд, здебільшого мають антропогенний характер. Так, у ряду Мідицеподібні – хохуля руська, очевидно, не витримала перепромислу; у ряду Лиликоподібні – нічниця вусата (очевидно указана помилково, підковик малий, вечірниця велика, пергач північний, очевидно, були в нашому регіоні рідкісними і чутливими до різнобічних факторів: втрата оселищ, зменшення кормових запасів, пряме винищення, тощо; у ряду Зайцеподібні – заєць білий, очевидно, не зміг пристосуватися в регіоні досліджень після активного зведення лісів у XIX – ХХ століттях; те ж саме відбулося з біляком, наприклад, у Литві, а кріль дикий, адвентивний вид, скоріш за все не витримав пресингу браконьєрів та хижаків; у ряду Мишоподібні – вовчки сірий і ліскулька, мишівка степова і сліпачок звичайний , очевидно, не витримали антропогенного навантаження, яке зруйнувало їх екологічні ніші. У ряду Їжакоподібні – їжак європейський , та у ряду Мишоподібні – полівка звичайна – систематичні назви видів було змінено як не вірні для регіону. Збагачення теріофауни від А. Черная (1853) до нашого часу відбувалося, в основному, завдяки таким чинникам: а) привнесення до фауни адвентивних видів: у ряду Вовкоподібні – єнот уссурійський і норка американська; у ряду Мишоподібні – нутрія болотяна і ондатра звичайна; у ряду Оленеподібні – олень благородний, [Олень] лань, [Баран] муфлон; б) реакліматизація, або розширення ареалів видів: у ряду Мідицеподібні – рясоніжка мала, у ряду Лиликоподібні – нетопир середземний; у ряду Мишоподібні – бобер європейський і нориця руда; у ряду Оленеподібні – свиня дика і лось європейський; в) застосування генетичних методів у діагностуванні видівдвійників: у ряду Мишоподібні – мишівка темна, мишак уральський; г) більш активне підключення до вивчення ссавців спеціалістів-біологів різних регіонів і галузей, що загалом в різні часи давало можливість для більш ретельного вивчення біорізноманіття теріофауни Харківщини: у ряду Лиликоподібні – нічниця ставкова, вечірниці мала, нетопир лісовий; у ряду Вовкоподібні – тхір степовий; у ряду Мишоподібні – миша курганцева, мишак жовтогрудий, строкатка степова, нориця підземна, полівки – темна і сибірська. 124

В Харківській області, в порівнянні з даними О. Черная (1853) та О. Лисецького з співавт. (1978) збіднення теріофауни відбулося за рахунок 1 виду ряду Мідицеподібні , 3 видів ряду Лиликоподібні, 2 видів ряду Зайцеподібні, 4 видів ряду Мишоподібні. Збагачення теріофауни відбулося за рахунок 1 виду ряду Мідицеподібні, 4 видів ряду Лиликоподібні, 2 видів ряду Вовкоподібні, 12 видів ряду Мишоподібні, 5 видів ряду Оленеподібні. У цілому, не зважаючи на види, що не витримали дії антропогенного фактору, результати проведених нами досліджень показують зміни видового складу теріофауни в бік зростання як в Україні, так і в регіоні досліджень майже на 30%, що говорить про наявність тенденції до зростання кількості видів як загалом в Україні, так і в Харківщині. Всього в Харківській області дотепер відомо 10 видів іксодових кліщів, 156 видів гамазових кліщів, 2 види краснотілок і 37 видів бліх. З іксодових кліщів звичайні Ixsodes ricinus, I. apronophorus, I. trianguliceps, I. crenulatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, Ripicephalus rossicus, рідкий Hyaloma plumdeum. Зрідка на терани області має місце занос Haemophisalis punctata (з птахами) і Hyaloma scupense (з худобою). В останні роки останні три види в Харківській області не відмечались і суттевого впливу на біорізноманіття іксодових кліщів і динаміку їх численності не мали. Динаміку чисельності іксодових кліщів в основному визначають 3 види: I. ricinus, D. reticulatus, D. marginatus. Ссавці і іксодові кліщі являються носіями і переносчиками збудників багатьох природно-вогнищевих інфекцій, расповсюджених і у Харківській області: туляремії, бореліозу, лістеріозу, эризіпелоїду та ін.. В кліщах, в останні часи, завдяки дослідженням в ПЛР, проведеним на базі лабораторії «Вірола», в кліщах було виявлено ще ряд збудників: Babesia microti, Erlichia phagocytophila, Bartonella sp., Toxoplasma gondii 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів Інформації про генетично модифіковані організми в області відсутня. 5.5.Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національним природним парком, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення. Станом на 01.01.08 природно-заповідний фонд області налічує 223 території і об’єкти загальною площею 57509,02 га, в тому числі 11 об’єктів загальнодержавного значення площею 15609,4га. Відсоток заповідності становить 1,83 від загальної площі Харківщини.

125

Розміщення заповідних територій в районах області є нерівномірним, відсоток заповідності становить від 23,14% в Печенізькому районі до 0,03% в Шевченківському районі. Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2007 році не здійснювалося. Динаміка структури природно-заповідного фонду області Таблиця 5.5.1. Категорії територій та об’єктів ПЗФ

На 01.01.2006 року кількість, од. площа, га 9 14314,8 12042,2 1038,0 36007,47 -

На 01.01.2007 року кількість, площа, га од. 8 9 1 14314,8 3 12042,2 3 1038,0 153 36007,47 -

На 01.01.2008 року кількість, площа, од. га 10 11 1 14314,8 1 12042,2 3 1038,0 154 36030,37 -

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ Фактична площа ПЗФ * % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

8 1 3 3 153 43 8 1

630,9 1549,2 41,9

43 8 1

630,9 1549,2 41,9

43 9 1

630,9 2537,2 41,9

22,8

1 1

13,25 22,8

1 1

51,5 22,0

1 1

51,5 22,0

1 1

51,5 22,0

169,9

10,8

220

220 55416,77

1,8

223 55416,77

1,8

57507,02 1,83

* – сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588га у складі земель лісового фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, паркипам’ятки садово-паркового мистецтва. 5.5.3. Історико-культурна спадщина Історико-культурна спадщина області представлена парками – пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Краснокутський”, “Шарівський”, “Наталіївський”, “Старомерчицький”; дендрологічними парками – ХНАУ ім. В.В.Докучаєва загальнодержавного значення та дендропарком “Дружба” місцевого значення. 126

На сьогодні, в найкращому стані є парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва “Краснокутський”, що зберігся до наших днів. В минулому парк мав назву “Основ’янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних”. В цьому парку вперше було акліматизовано більше 50 видів рослин. Зараз колекція включає біля 353 видів флори та 29 видів фауни – серед них гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський тощо. На даний час це прекрасний ландшафтний парк з мережею алей, стежок, ставків, містками, дерев’яними скульптурами, альтанками, які створюють мальовничі краєвиди. Тут збереглися залишки підземних переходів, побудованих близько 300 років тому монахами Петропавлівського монастиря. Вони зараз відновлені, входи до підземель художньо оформлені. Дендрологічна колекція налічує понад 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід, серед яких багато екзотів і рідкісних видів. На території зазначеного заповідного об’єкта розташовані унікальні поховання Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних, засновників національного університету та дендропарку І.Н. та І.І.Каразіних. Ансамбль парку пам’ятки садово-паркового мистецтва “Шарівський” — один із найвиразніших серед пам'яток палацово-паркового будівництва нашої країни. Споруджено на початку ХІХ сторіччя, пізніше він був добудований і розширений. Утворився цілий архітектурний комплекс до якого крім величезного палацу, виконаного в готичному стилі, входить оранжерея, фазанник, терасовані кам’яні східці, головна брама. В садибі – чудовий парк, один з трьох найцінніших парків Харківщини. Та його частина, що безпосередньо прилягає до палацу вирішена в регулярному дусі. Її прикрасили розташовані в певній системі красиві тераси, зелень. При створенні палацового паркового комплексу використовувалися готичний стиль і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається з дубовим пралісом. Ця частина парку була створена відомим паркобудівником Куфальдом в природному або ландшафтному стилі. Хвойні і листяні породи художньо скомпоновані в надзвичайно мальовничі групи, які непомітно зливаються з дубовим пралісом. Є в парку і гарний ставок. Особлива цінність парку в тому, що він є зразком ландшафтно-паркового мистецтва з використанням пралісів. В парку зростають 70 видів деревних і чагарникових порід, більшість з яких є екзотами:сосна Веймутова, бундук канадський, бархат амурський, туя західна, сосна чорна, псевдотсуга голуба, клен Леопольда, калина канадська. Крім цього, віковічні дерева аборигенної дендрофлори: більше 2 десятків дубів віком від 400-500 років, ялівець козацький, ялівець звичайний, барбарис звичайний, горобина звичайна. Парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва “Старомерчицький” належить до найбільш цінних пам’яток архітектури не тільки в Харківській області, а й в усій Слобідській Україні. Він вважається першим пейзажним парком, створений на початку ХVIIIст. в с. Старий Мерчик. Свого часу його вважали одним із див світу та «шедеврів паркового класицизму». Первинний сад був закладений в 1724 році та розширений у 1777-1778 роках. Парк розташований на схилах звивистої балки, створений в ландшафтному стилі. В цьому парку зелені масиви дерев чергуються з водними дзеркалами ставків. 127

Внизу знаходиться партер із зеленими живоплотами та газонами. До партеру прилягають щільні насадження дерев, серед яких чимало старожилів. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва оголошений заповідним в 1991 році, загальна площа – 22,8 га, з яких 14,1 га займає колекція і експозиція, 6 га – архівні та клинові насіннєві плантації сосни і дуба, маточно-сортові плантації фундука, решта – інтродукційний розплідник. В колекції дендропарку 80% дерев і кущів є екзотами. На історико-археологічний об’єкт в с. Верхній Салтів Вовчанського району науковий загал вперше звернув увагу напередодні ХІІ Загальноросійського археологічного з’їзду, що проводився у м. Харков у 1902 році. Саме в цей час, на межі ХІХ іХХ ст. вчитель місцевої вехньосалтівської школи В.О. Бабенко (імя якого присвоєно музею –заповіднику та одній вулиць села Вехній Салтів) дослідив перші катакомбні поховання, які дали назву і започаткували вченя славнозвісної археологічної культури, що пов’язана з великим державним ранньосередньовічним утворенням – Хозарським магнатом. Ця держава, яка займала території від північного Кавказу до Осколу і Сіверського Дінця від Волги до Дніпра, включала в себе різноетичне населення: алани й болгари, поркомовні і слов'янські племена. Вона мала значний влив на прискорений процес державотворення східних слов'ян і створення Київської Русі. Археологічна пам'ятка Верхній Салтів містить в собі решки городища із кам'яною цитгаделлю, широкий поділ і посад (неукріплена частина), та 4 катакомбних могильники, В науковому розумінні історико-археологічний комплекс є взірцем для вивчення ранньосередньовічних старожитностей нашого краю. Це підтверджує той факт, що ;понад 100 років дослідники різних країн – Украю, Росії; Ізраїлю, Сполучених Штатів , Америки, Австрії, Німеччини, Болгарії та Угорщини – виявляють неабияку зацікавленість у матеріалах даної пам'ятки. Починаючи з другої половини XX ст. практично і безперервно українські й російські наковці проводять тут археологічні дослідження, здобуваючи значний науково-інформативний матеріал. На підставі отриманих даних і можна вивчати практично всі питання розвитку ранньосередньовічного суспільства не тільки нашого регіону або країни, але й народів Євразії в цілому. Доказом тому є кілька дисертацій та монографій, а також сотні статей, які написані на матеріалах, виявлених саме у Верхньому Салтові. Село Верхній Салтів — населений пункт, дуже цікавий з точки зору краєзнавства, етнографії і етнології. Цей регіон з часів нашестя гунів і до татаро-монгольського вторгнення був етнічно і політично не стабільним: сюди періодично пересувались племена сарматів. аланів, булгарів, хозарів5 слов'ян, половців, печенігів, монголів, татар, турків, інших прибульців. У місцевості, де зараз знаходиться село Верхній Салтів, на протязі всіх відомих історичних періодів відбувалися цікаві історичні події. (Можливо, саме сюди прямував князь Ігор під час свого славнозвісного походу, змальованого у «Слові о полку Ігоревім»}.

128

Край багатий на старожитності козацького часу та періоду освоєння Слобожанщини, вивчення яких має не тільки наукове значення. Саме тут, поблизу стародавнього капища, загинула у грудні 1918 року Єфименко О.Я., перша жінка-профееор, що зробила значний внесок у розвиток української етнографи. Верхній Салтів – єдине місце у Харківській області, де можна У повному обсязі ознайомитися з минувщіною Слобожанщини. Саме сюди везуть школярів з усього регіону на уроки народознавства: тут проводяться уроки і з гончарства, і з писанкарства, і з народної вишивки, школярі знайомляться з побутом, ремеслами і промислами своїх попередників. Комплекс будівель лікарні для робітників Володимирівської економії у с, Мурафа Краснокутського (охоронний № 720 переліку пам'яток архітектури, затвердженого рішенням Харківського облвиконкому від 05,03.1991 р. № 61) району був зведений на замовлення відомого цукрозаводчика Харитоненка. До складу комплексу належать: головний корпус, дві будівлі службових корпусів і водонапірна башта. Всі будівлі комплексу були зведені у 1892 році, автора проекту та історію уведення пам'ятки не встановлено. Територія комплексу зберегла основні риси первісного розпланування. Ділянка комплексу у плані має прямокутну конфігурацію. Два дерев'яних службових корпуси розташовані в глибині території двору, поряд друг з другом. Ділянка озеленена, листяними і хвойними породами дерев та кущів, в тому числі рідкісними породами. Комплекс будівель є цінним історичним архітектурним ансамблем, унікальним на території Харківської області по концентрації та схоронності об'єктів. Це – єдиний, збережений дотепер комплекс будівель, де всі об'єкти виконані із деревини. На території Харківської області взагалі збережено три водонапірних башти, водонапірна башта, в с. Мурафа – це єдина споруда, що виконана з деревини. У 1965 року могила філософа Г.С. Сковороди згідно з Постановою РМ УРСР № 711 під № 55 була внесена до списку пам'ятників історії, що перебувають під охороною: держави, є національною пам'яткою історії. До наших днів зберігся пам'ятник архітектури XVIIIст. – будинок Королівських дві великі господарчі будівлі середини XIX ст., будинок оточений великим старовинним парком, що є фрагментом української паркової культури кінця XVIII – початку XIX ст. Біля ставка знаходяться улюблені місця філософа: криниця та 700-літній дуб. Біля дуба стоїть скульптура – пам'ятний знак роботи скульпторів Л,І,Жуковської та Д. .Сови. Неподалік від могили – пам'ятник Г.С.Сковороді (скульптор І.П.Кавалерідзе, 1972 рік). У 1960 році науковці Харківського університету А.М. Ніженець та А.П Ковалівський разом із директором Сковородинівської школи І.М. Глушком створили у школі, що знаходилася в будинку Ковалівських до 1970 року, музей на громадських засадах. В 1972 році у с. Сковородинівці був відкритий літературномеморіальний музей Г.С. Сковороди, в 2004 року музей набув статусу 129

Обласного комунального закладу "Літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди". У грудні 2006 року розпочато роботи щодо створення на базі музею Державного історико-меморіального заповідника Г.С. Сковороди. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ 130

6.1. Структура та стан земель Харківська область – одна з 25 територіальних соціально-економічних систем України обласного рангу. Область розташована в північно-східній частині України. Площа Харківської області складає 31,4 тис.км2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям. Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, з заходу на схід – на 225 км. У складі області 27 адміністративних районів, 381сільська рада, 17 міст, в тому числі 7 міст обласного значення, 61 селище міського типу, 1683 сільських населених пунктів. Рельєф території Харківської області за своїм походженням є в основних рисах флювіальним, тобто виробленим переважно дією вод, що текли. Територія області являє собою хвилясту рівнину, помірно розчленовану долинами річок. Загальна кількість річок довжиною більше 16 км складає 156, їх загальна довжина – 4650 км, також налічується більш ніж 960 струмків. Найкрупніша річка області – Сiверський Донець з притоками Оскіл, Уди, Мжа, Великий Бурлук, Сухий Торець. На території області створено 56 водосховищ із загальним об'ємом води 1505 млн. м3, з них найбільшими i найважливішими є Печенізьке (корисний об'єм 383 млн. м3), Краснопавлiвське (корисний об'єм 376 млн. м3) та Червонооскiльське (корисний об'єм 477,6 млн. м3). Перелічені водосховища – головні об'єкти системи питного водопостачання для Харківської, Донецької та Луганської областей. Відповідно до даних ґрунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території області до двох зон – лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для лісостепової частини області, хоча по площі вона менше степової частини. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темносірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі. В ґрунтовому покритті області переважають чорноземи типові (38,24%) і звичайні глибокі (33,5%), звичайні (11,35%) та опідзолені (10,81%)(табл.6.1). Структура ґрунтового покриву області Таблиця № 6.1. № п/п 1. 2. 3. 4.

Грунти Сірі лісові в т.ч. схилові Темно-сірі опідзолені в т.ч. схилові Чорноземи опідзолені в т.ч. схилові Чорноземи типові

с/г угіддя 37,3 29,7 141,3 37,0 151,7 100,0 769,2

Площа, тис.га рілля га 27,0 20,7 63,3 39,3 119,3 80,0 740,6

% 1,40 1,06 3,26 2,02 6,15 4,13 38,24

131

5. 6. 7.

в т.ч. схилові Чорноземи звичайні глибокі в т.ч. схилові Чорноземи звичайні в т.ч. схилові Інші грунти Разом

333,7 728,7 331,2 230,6 70,2 423,1 2481,9

290,3 648,9 260,0 219,4 63,1 118,2 1936,7

14,98 33,50 13,42 11,35 3,25 6,10 100

Найродючишими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені Чорноземи звичайні глибокі та звичайні, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу родючість. Серед інших менш поширених грунтів області в с/г виробництві використовуються лучні чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти – 23 тис.га, чорноземи на пісках 7,7 тис.га, лучно-болотні та болотні ґрунти – 0,77 тис.га, практично не використовуються. Еродовані грунти займають 41% площі с/г угідь. Серед орних земель області нараховується 152,2 тис.га кислих і 58,5 тис.га солонцевих ґрунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. Загальна облікова площа зрошуваних земель 90,7 тис.га, які є значним резервом збільшення валових зборів с/г продукції. Про те їх грунтово-меліоративний стан не відповідає науковим і технологічним умовам. Рівень родючості ґрунтів Харківської області наближається до природного. За останні 10 років господарства області на 1 га посівної площі зменшили внесення в 3 рази органічних і в 12 разів мінеральних добрив. Щорічно з 1 га орних земель виноситься 0,5-0,6 тонн гумусу. Баланс гумусу від'ємний. Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу необхідно вносити на 1 га по 10 тонн органічних добрив, а господарствами області в останні роки було внесено лише по 1,5-2,5 тонни. Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 15 років залишилась майже не змінною.

132

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база. На території області обліковується 295 родовищ і 64 об’єкти обліку(з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 93 родовища і 34 об’єкти обліку експлуатується. Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титанцирконійових руд). 7.1.1 Стан мінерально-сировинної бази На території Харківської області знаходиться 54 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 4 – нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 13 – нафтогазоконденсатних, 1 – нафтогазове. Запаси вільного газу підраховані на 50 об’єктах у кількості 323,096 млрд.м3 за категоріями А+В+С1 (32,21% від запасів України). Видобуток вільного газу, який в основному здійснюється на Шебелинському, Єфремівському, Мелихівському, Західно-Хрестищенському, Медведівському, газоконденсатних родовищах, за 2006 р. склав 7,734 млрд. м3 (39,36% від видобутку в Україні). Видобувні запаси розчиненого у нафті газу підраховані на 12 родовищах у кількості 1,540 млрд. м3 за категоріями А+В+С1 (5,73%). У 2006 р. видобуток склав 0,126 млрд. м3 або 11,4% від загального видобутку по Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 18 нафтових об’єктах у кількості 5,223 млн.т за категоріями А+В+С1 (4,58% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти за 2006 р. склав 0,194 млрд. м3 (6,02% від загальних запасів в Україні). Газовий конденсат підрахований на 43 об’єктах у кількості 10,724 млн.т за категоріями А+В+С1 (16,85% від загальних запасів в Україні). Видобуток за 2006 р. склав 0,173 млрд. м3 (15,53% від видобутку в Україні). Перспективними для видобутку газу після проведення повного обсягу геологорозвідувальних робіт є три об’єкти, які підготовлені для глибокого пошуково-розвідувального буріння: Степківська, Токарська, Геніївська площі. Паливно-енергетична база Харківської області складається також з кам’яного та бурого вугілля, якого налічується 7 родовищ. Кам’яне вугілля зосереджене на території Донецького басейну, якого налічується там 6 родовищ. Балансові запаси вугілля оцінені в 1987,1 млн.т за промисловими категоріями А+В+С1. Максимальна глибина залягання вугленосних пластів коливається від 750 до 1550 м. Одна ділянка – Успенівська №1-2 підготовлена під будівництво шахти виробничою потужністю 1,5 млн.т вугілля на рік. Інші 5 133

родовищ є перспективними для розвідки. За марками вугілля належить до довгополум’яного та довгополум’яногазового. Буре вугілля зосереджене на єдиному Новодмитрівському родовищі з балансовими запасами 390,0 млн.т промислових категорій А+В+С1. Родовище підготовлене під будівництво розрізу виробничою потужністю 9 млн.т вугілля на рік. Торф в області представлений 34 родовищами з прогнозними ресурсами 4,5 млн. т, з яких 7 родовищ з ресурсами 0,5 млн.т затоплені і забудовані. В області відомо 22 перспективні родовища сапропелю з балансовими запасами 6,3 млн.т за категорією С2. Окрім того, виявлено 15 озер з прогнозними ресурсами сапропелю близько 12,9 млн.т. Металічні корисні копалини представлені Краснокутським родовищем титано-цирконієвих руд та германієм, що є супутньою корисною копалиною кам’яного вугілля ділянки Успенівська №1-2. В Первомайському районі області за результатами пошуково-оціночних робіт виявлене Біляївське свинцево-цинкове родовище. Запаси свинцю і цинку підраховані за категорією С2 до глибини 400 м, в інтервалі 400-700 м підраховані прогнозні ресурси за категорією Р3. Підрахунок запасів і оцінка прогнозних ресурсів проведені по рядовим і багатим (в сумі вміст свинцю і цинку більше 5%) рудам. Рентабельною являється розробка тільки багатих руд. Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується. Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин і 5 об’єктів обліку родовищ корисних копалин що застосовуються у будівництві, з яких розробляється лише 25 родовищ і 1 об’єкт обліку. А також розвідано три родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) з загальними запасами по категорії А+В+С – 210,9 млн.т. З них 2 розробляються (Гусарівське і Вишнівське) з загальними запасами 209767 тис. тонн. Кухонна сіль в області представлена одним родовищем – Єфремівським, яке розробляється. Запаси корисної копалини по категорії А+В+С складають 390,4 млн. т. Видобуток солі за 2006 рік склав 16,9 млн.т. Відкрито одне родовище охристих глин (Суха Кам’янка), сировина якого може використовуватись для виробництва мінеральних пігментів. Запаси його складають 186,6 тис.т, але через низьку якість корисної копалини родовище не розробляється. Скляна сировина представлена 3 родовищами кварцових пісків – Новоселівським, Берестовеньківським та Караванським, врахованих Держбалансом. У промисловій розробці перебуває Новоселівське з запасами 134

22,7 млн. тонн. Існують можливості й для подальшого розвитку цієї сировинної бази. Керамзитова сировина представлена 3 родовищами і 1 об’єктом бліку, але освоєне тільки одне (Харківське) з запасами по категорії А+В+С – 3,6 млн.м3 Видобуток у 2006 р. склав 24,67 тис. м3. Виробництво керамзиту можливе за рахунок збільшення потужності діючих заводів, а також залучення до експлуатації резервних родовищ Першотравневого та Смирнівського. Україна не має жодного підготовленого до промислової експлуатації родовища фосфоритів. Сировина для виробництва фосфорних добрив завозиться з Північної Африки. Але коштів на завершення розвідки перспективних, екологічно чистих родовищ фосфоритів у Ізюмському районі досі не знаходиться. Мінерально-сировинна база Таблиця 7. 1. Види корисних Загальна копалин кількість родовищ 2006

Родовища, що Одиниця розробляються виміру

2007

2006

А+В+С1

2007

С2

1 2 Вугілля кам'яне 7

6 млн. т

1,5

8 1987,1

Вугілля буре

млн. т

390,0

Сапропель Титан Цирконій Керамзитова сировина

22 1* 1* 4

млн. т млн.м3

0,025

3,6

6,3 -

3,6

Цегельночерепична сировина

103

млн.м3

0,014

107,54

109,7

1,8

сіль кухонна 1 кам’яна

млн. т

16,9

390,4

фарбова сировина

млн. т

0,187

0,03

абразивна сировина

млн. т

0,059

26,406

26,61

пісок формувальний

млн. т

0,435

208,3

210,765

110,166

цементна сировина

млн. т

0,4075

399,250

301,864

6,3

вапняк для 12 випалювання вапна

млн. т

0,02

9,436

крейда будівельна

млн. т

0,002

43,347

43,326

скляна сировина 3

млн. т

0,522

28,0

11,75

28,0

11,75

пісок будівельний

млн.м3

0,742

204,41

54,6

178

54,6

Видобуток Балансові запаси станом на 01.01.2007 р. сировини в 2006 р. А+В+С1 С2 в т. ч. по родовищах, що розробляються 10

135

пісок для 1 пісочниць локомотивів камінь 5 будівельний

млн.м3

18,975

Газ вільний

млрд.м3

7,734

323,096

82 484

Нафта Конденсат газовий

18 43

4 12

млн.т млн..т

0,194 0,173

5,223 10,724

Вода підземна 41 прісна

млн.м3/доб

61,630

965,494

* режимні корисні копалини

7.1.2.Використання мінерально-сировинної бази На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами – 1. Нафта в області представлена 12-ма родовищами з балансовими видобувними запасами категорії А+В+С1 – 1,540 млрд.м3. З них 4 родовища розробляються, запаси яких по категоріях А+В+С1 складають 5,6 млн. тонн. Видобуток за 2006 рік склав – 0,126 млрд м3. Газ вільний представлений 50-ма родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких по категоріях А+В+С1 становлять 323,096 млрд.м3. 23 родовища експлуатуються з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 252,6 млрд.м3 (36% від запасів України). Видобуток газу за 2006 рік в області досяг 7,734 млрд.м3. Головними родовищами по видобутку газу є Шебелинське, Єфремівське, Меліховське, Західно-Хрестищенське, Медведівське, видобуток по яких становить 39,36% від загальнодержавного. До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 202,308 млрд. м3, нафти – 1,46 млн.т. Відмічається деяке збільшення видобутку нафти та газу – на 7,3%, при незначному зниженні видобутку підземної води на 3,26 тис. тонн. Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. Область забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3 (Валківське Валківського району, Гаражівське, Байрацьке ІІ, Савинське, Янківське, Шебелинське, Балаклійського району, Гаврилівське, Пересічанське Дергачівського району, Зміївське, Тимченківське Зміївського району, Семенівське Ізюмського району, Ківшарівське, Куп’янське, Куп’янське-3 Куп’янського району, Попівське Красноградського району, Надеждінське, Смирнівське Лозівського району, Орільське Сахновщинського району, Петропавлівське Первомайського району, ВідрадненьськеОлейниківське Шевченківського району, Безлюдівське, Основ'янське, Олешківське Харківського району) з них у промисловій розробці перебуває 6: 136

– Куп’янське родовище будівельних пісків, с. Новоосинове Куп’янського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Будтехнологія– Н", ліцензія в наявності з 2006 року, документи на відведення землі в наявності, гірничий відвід відсутній, рішенням першого заступника головного державного інспектора Харківської області від 20.09.04 № 01-35-49 виробнича діяльність по добуванню піску було призупинено; – Пересічанське родовище будівельного піску, с. Пересічне Дергачівського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Гаврілівське родовище будівельного піску, с. Гаврілівка Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Олешківське родовище будівельного піску, с. Олешкі Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Основ'янське родовище будівельного піску, Червонозаводський район м. Харкова, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; – Безлюдівське родовище будівельного піску (Нагор'ївська ділянка), c. Безлюдівка Харківського району, розробляється для будівельних потреб ВАТ "Харківське карєроуправління", ліцензія в наявності. На теперішній час підприємством отримано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.02.07 № 4214 терміном дії 20 років на загальну площу 55,9 га. На теперішній час, у зв’язку з зростанням обсягів будівництва в області спостерігається тенденція щодо збільшення добування корисних копалин і першу чергу піску. Значна кількість проявів піску, на теперішній час розробляється без оформлення відповідної документації та без будь-якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що приводить к погіршенню стану довкілля. Не проведена інвентаризація зазначених проявів, значна кількість родовищ будівельних матеріалів області залишилась поза обліком державного балансу корисних копалин. 7.1.3.Підземні води: ресурси, використання, якість. Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 41 родовищами, з яких на 26 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничо137

технічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами. Балансові запаси прісних підземних вод складають – 3 1036,51 тис.м /добу. Видобуток підземної води за 2006 рік склав – 61,630 тис. м3/добу Балансові запаси мінеральних підземних вод складають – 3536 3 тис.м /добу. Видобуток підземної води за 2006 рік склав – 866,27 м3/добу. Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горізонти- Новопетрівський і Межигірський- від 20-30 до 70-100м. (хімічний склад-гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвий з мінералізацією до 1г/л.), Бучацько-Канівський-60-80м.(гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий з мінералізацією 0,5-1,5г/дм3) крейдяно-мергельний -150-500м.(гідрокарбонатнокальцієвий при мінералізації 1-1,5 г/дм3) та сеноман-нижньокрейдяний від 25950м.(гідрокарбонатно кальцієвий, мінералізація води 1г/дм3). Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1036,51 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів. В той же час сучасний екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. В м. Харкові та районних центрах техногенний вплив та проникнення забруднення розповсюджується на глибину залягання основних експлуатаційних водоносних горизонтів, таких як межи гірсько – обухівський (харківсько – верхньокиївський), бучаксько – канівський і верхньокрейдяний. Є дані щодо зниження якості навіть добре захищеного водоносного комплексу – сеноман – нижньокрейдяних відкладень, який для більшої частини області є стратегічним резервом прісних питних вод. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, підвищення показників нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан. Великою проблемою для м. Харкова є значне забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Запаси в кількості біля 50 тис.м3/добу вже не можуть бути використані для господарчо-питного водопостачання. В той же час припинення їх відкачки на насосних станціях ТВО “Харківкомунпромвод” призвело до значного посилення підтоплення в місті. Зараз в м. Харкові в підтопленому стані знаходиться більш 5 тис. га забудованих територій. Ситуація може бути поліпшена тільки з відновленням відкачки з верхньокрейдяного та вищезалеглих водоносних горизонтів з використанням вод на виробничі потреби підприємствами міста. В Харківській області здійснюється промисловий розлив вод джерел Березівський, Шатилівський, Піонерський, Синіха, артезіанських свердловин № 721 (пивзавод “Рогань”), с. Циркуни (“ПолімерАгро”), В 2007 році продовжувалися роботи щодо ліцензування користування надрами держуправлінням розглянуто і узгоджено 64 матеріалів, з яких 14 видано на експлуатацію підземних вод. 138

7.2 Стан геологічного середовища. Територія Харківської області розташована в межах трьох геоструктурних районів: Придніпровського грабена, південного схилу Воронезького масиву та складчастої області північно-західної околиці Донецького кряжу. Район Придніпровського грабена займає більшу частину області, на території області відсутні виходи порід старіше палеогену. Південний схил Воронезького масиву розташований у північно-східній частині області і характеризується пологим схилом пластів к південно-заходу і проявами крейди в річних заплавах. Складчаста область північно-західної околиці Донецького кряжу розташована на півдні та представлена куполовидними антиклинами, в межах яких оголяються мезозойські та палеозойські породи. Покрив Харківської області має спокійний характер. Абсолютні відмітки коливаються від 67 до 258 метрів. Територія Харківської області відноситься до басейну Сіверського Дінця та Дніпра. В геологічній структурі області приймають участь породи від кам’яноугільних до четвертинних, які оголені на поверхні, докембрійські та девонські, які залягають на глибині. Четвертинні, неогенові та палеогенові відложення вкривають всю поверхню області. Складені вони пісками та піщаноглинистими породами. 7.2.1. Гірничовидобувні регіони. Область повністю забезпечена будівельними пісками. Тут налічується 22 і 1 об’єкт обліку, з яких у промисловій розробці перебуває 6 родовищ. Видобуток піску за 2006 рік склав 742,71 тис.м3 (7,1% від видобутку в Україні). На території області розвідано 2 родовища та 1 об’єкт обліку формувальних пісків з загальними запасами 208,3 млн.т за категоріями А+В+С1. У промисловій розробці перебувають Гусарівське та Вищнівське родовища з загальними запасами 114,08 млн.т , піски які використовуються в металургії як основний матеріал (85-95%) при виготовлені ливарних форм і стержнів. Гірничовидобувні підприємства повністю задовольняють потреби металургійних та машинобудівних заводів області всіма марками формувальних пісків і навіть поставляють їх в країни СНД. На території області налічується всього 4 родовища і 1 об’єкт обліку будівельного каменю з запасами 18,975 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, які на даний час не розробляються. Перспектив створення на своїй території власної сировинної бази для виробництва щебеневої продукції із кристалічних порід нема. Покриття дефіциту даного виду сировини може бути вирішене тільки за рахунок завезення її з інших областей України, зокрема Полтавської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської. В області налічується 12 родовищ крейди, із яких розробляються лише 2. 139

Видобуток крейди за 2006 рік склав 1,47 тис.т Перспективними родовищами крейди є Вовчанське 1, Ізюмське, Куп’янське 1, Куп’янське 3, Кам’янське і Савинське. Потреби області в сировині для випалювання на вапно складають 0,2 млн.т для будівельних цілей – до 0,07 млн.т Задовільнити їх можно лише частково за рахунок власної сировинної бази шляхом введення в експлуатацію резервних родовищ, а решту – за рахунок завезення з інших областей, зокрема з Донецької. Цементна сировина представлена 3-ма родовищами (Шебелинське, Куп’янське, Великобурлуцьке) з загальними запасами по категорії А+В+С1 – по крейді – 307898 тис. тонн., по глині – 96614 тис. тонн. Розробляється одне родовище (Шебелинське). Область повністю забезпечена власною сировиною і, крім того, має перспективи для розширення її бази. Цегельно-черепична сировина зосереджена на 103 розвіданих об’єктах з загальними запасами 107,54млн. м3 за категоріями А+В+С. В експлуатації перебуває 14 родовищ та один об’єкт обліку, видобуток на яких у 2006 р. склав 141,94 тис. м3 На сьогоднішній день потреби області в товарній продукції складають 350-400 млн. шт. Цегли на рік. Покриття дефіциту планується за рахунок залучення до розробки резервних родовищ, а також розвідки нових. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси Ендогенні екологічні геологічні процеси, які представлені землетрусами, вулканічною діяльністю, здвижками плат земної кори, цунамі і тайфунами, на території Харківської області не зареєстровані. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Харківщина належить до регіонів з широко розвинутими екзогеннимигеологічними процесами, такими як підтоплення, зсувні явища та просадні грунти. В області спостерігається тенденція переважно техногенної активізації цих несприятливих процесів. До найпоширених екзогенних геологічних процесів відноситься підтоплення земель. Всього в області зареєстровано 460 підтоплених населених пунктів із загальною площею підтоплення близько 6000 га. Особливо схильні до підтоплення м. Харків (3500 га), м. Валки (400 га), м. Ізюм, (200 га), смт. Печеніги (200 га), смт. Первомайськ (144 га), м. Барвенково (134 га), с. Краснопавлівка (120 га). В 63 сільських населених пунктах площа підтоплених земель складає більше 10 га. Найбільш підтопленими за кількістю населених пунктів є такі райони області: Сахновщанський – 59 населених пунктів, Лозівський – 38, Близнюківський – 24, Барвінківський, Борівський та Кегичівський – 19, Кегичівський – 19, Зачепилівський – 18. У решті районів області підтоплення зазнають від 4 до 14 населених пунктів. У кожному районі є небезпечні населені пункти з великою кількістю підтоплених домоволодінь. Підтоплено території 12 райцентрів: смт. Кегичівка — 1350 домоволодінь, смт. Сахновщина — 600, смт. Барвінкове — 500, смт. 140

Близнюки — 46 і територія районної лікарні, м. Дергачі — 376, м. Куп’янськ — 320, смт. Золочів — 142, смт. Великий Бурлук — 128, м. Красноград — 110, смт. Печеніги — 100, смт. Борова — 68, м. Чугуїв — 20. У м. Харкові у підтопленому стані знаходиться близько 3500 га забудованих територій. Найбільш небезпечними є райони Основи, Журавлівки. Центрального ринку, заводів "Будкераміка" та "Комсомолець", дамби по пр.Леніна через Саржин Яр, схилів річної долини вздовж вул. Клочківської, Журавлівських схилів та ін. Підтоплення грунтовими водами території м. Харкова та значної кількості населених пунктів області є однією з причин погіршення екологічного і санітарного стану, умов експлуатації житлового фонду та інженерних мереж забудованих територій. За попередніми даними в населених пунктах області є більше 20 ділянок, де існує ситуація , яка загрожує порушенню стійкості будівель та споруджень. З метою ліквідації підтоплення населених пунктів Постановою Кабінету Міністрів України від 3.07.2006р. № 901 затверджена “Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020р”. На виконання даної програми у 2007 році профінансовано та виконано наступні види робіт: розчистка р. Харків з метою захисту від підтоплення сіл Липці, Жовтневе, Борщове у Харківському, фактично профінансовано – 134,5 тис.грн., Здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод, включаючи поліпшення екологічного стану водних об’єктів, усунення причин, що впливають на формування катастрофічних паводків. Захищено від підтоплення у 2007р. 1 нас. пункт, 5 садиб. регулювання русла річки Мжа з метою захисту від підтоплення с. Павлівка Нововодолазького району Харківської області, фактично профінансовано-405,5 тис.грн., Захищено від підтоплення у 2007 р. 1 нас. пункт, 10 садиб, 50 га с/г угідь. підвищення надійності протипаводкових споруд Великобурлуцького, Рогозянського та Трудолюбівського водосховищ, фактично профінансовано160,0. Захищено від затоплення у 2007р. 5 нас. пунктів, 330 га с/г угідь та 800 садиб. розчистка русла р. Нижняя Дворічна для ліквідації підтоплення смт. Дворічна та села Кутьківка в Дворічанському районі, фактично профінансовано-40,148 тис.грн. Проектно-вишукувальні роботи, буде захищено від підтоплення 2 населених пункти розчищення р. Харків з метою ліквідації підтоплення сс. Тишки, Циркуни у Харківському районі, фактично профінансовано-2,892 тис.грн. Проектновишукувальні роботи, буде захищено від підтоплення 2 населених пункти Розчистка русла річки Оріль в Сахновщинському районі, фактично профінансовано – 56,96 тис.грн. Проектно-вишукувальні роботи, буде захищено від підтоплення 4 населених пункти Взагалі, здійснення першочергових заходів щодо попередження та ліквідації підтоплення на найближчі два – три роки потребує значних капіталовкладень. 141

Балаклійський 1. Барвіківський 2. Близнюківський 3. Богодухівський 4. Борівський 5. Валківський6. Великобурлуцький 7. Вовчанський8. Двурічанський 9. Дергачівський 10. Зачепилівський 11. Зміївський 12. Золочівський13. Іюмський 14. Кегичівський 15. Коломакський 16. Красноградський 17. Краснокутський 18. Куп’янський19. Лозівський 20. Нововодолазький 21. Первомайський 22. Печенізький23. Сахновщинський 24. Харківський25. Чугуївський26. Шевченківський 27. Всього по районах області Місто Харків

137,5 175,0 116,0 84,0 130,5 88,0 129,6 121,0 126,5 120,8 85,0 146,0 121,5 176,0 88,0 87,0 98,0 102,0 125,0 113,9 120,0 125,0 110,0 94,4 135,8 126,0 107,0 105,0

111 51 7 10 19 58 68 106 29 10 29 35 10 121 7 0 26 20 119 27 93 61 12 14 18 28 15 1104 16

10,1 4,6 0,6 0,9 1,7 5,3 6,2 9,6 2,6 0,9 2,6 3,3 0,9 11,0 0,6 0 2,4 1,8 10,7 2,4 8,4 5,5 1,1 1,3 1,6 2,5 1,4 100,0

5,6 3,7 0,5 0,9 1,9 4,5 5,6 5,7 2,6 1,1 3,7 2,6 1,0 8,0 0,9 0 2,6 1,9 9,1 1,9 7,8 5,0 2,6 1,2 1,3 2,4 1,5 3,5 4,8

37 16 0 5 7 29 28 55 14 5 11 5 2 42 2 0 7 9 45 14 39 13 5 5 5 11 7 418 4

8,8 3,8 0 1,2 1,7 6,9 6,7 13,1 3,4 1,2 2,6 1,2 0,5 10,0 0,5 0 1,7 2,2 10,8 3,4 9,3 3,1 1,2 1,2 1,2 2,6 1,7 100,0

на 100 км² площі району

% від загальної кількості

одиниць

Кількісь зсувних ділянок У тому числі активних на 100 км² площі району

% від загальної кількості

Район

Всього одиниць

№№ п/п

Енергія рельєфу (м)

На даний час на території Харківської області виявлено 1120 зсувних ділянок, в тому числі 59 ділянок в межах населених пунктів, причому на 24 ділянках стан оцінюється як “екстремальний”, тобто є реальна загроза для життєдіяльності населення. Природні фактори в межах населених пунктів є сприятливими для зсувотворення. Зсувні ділянки віднесені до крутих схилів річкових долин, балок та ярів. Розподіл зсувних ділянок по адміністративних районах Харківської області і місту Харкову надано нижче в таблиці. Розподіл зсувних ділянок по адміністративних районах Харківської області і місту Харкову Таблиця 7.2.3

1,9 1,2 0 0,4 0,8 2,2 2,3 2,9 1,2 0,6 1,4 0,4 0,2 2,8 0,3 0 0,7 0,9 3,4 1,0 3,3 1,2 1,1 0,5 0,4 1,1 0,7 1,3 1,3

На території Харківської області практично повсюдно поширені просадні лесоподібні суглинки та супіски, породи, подібні за своїми властивостями до типових лесів, для яких характерна видима неозброєним оком пористість (макроструктура), що обумовлена наявністю коротких тонких, практично вертикальних трубчастих пор-канальців, швидка розмокаємість у воді, відсутність дрібної шаруватості, карбонатність, присутність вапняних стяжінь. Просідання в лесових грунтах являє собою нерівномірні деформації переважно вертикального характеру, які відбуваються внаслідок суттєвої зміни фізико-механічних властивостей грунту під впливом дії вологи в умовах 142

певного напруженого стану. Характер прояву і швидкість розвитку просідних деформацій створює великий вплив на деформації різних конструкцій будинків та споруд. Зволоження основи будівлі може викликати серйозні аварії будинків чи споруд та привести їх до стану повної непридатності для подальшої експлуатації. Екологічні проблеми при будівництві на просадних ґрунтах полягають в: - зниженні міцності грунтів і активізація зсувних процесів; - деформації фундаментів і будівельних конструкцій при замочуванні грунтів основ; - розривах і розстикуванні в інженерних мережах, що сприяє збільшенню витоків; - затопленні (при витоках з водонесучих мереж) і зниження експлуатаційної придатності підвалів будинків, основи яких ущільнювалися важкими трамбовками; - погіршенні санітарно-гігієнічних умов при затопленні підвалів. В населених пунктах Харківської області ці процеси широко розповсюджені, але їх масштаби та наслідки менш небезпечні, чим у районах із другим типом грунтових умов за просадочністю (Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська області). Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини – її міст, селищ і м. Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізикогеологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Протягом 2007 р. та першого кварталу 2008 р. держекоінспекцією перевірено наступні підприємства нафтогазового комплексу, які провадять свою діяльність на території Харківської області з порушеннями природоохоронного законодавства: НГВУ "Охтирканафтогаз", Охтирське УБР, ПФ ЗАТ "Девон", ТОВ "Сахалінське", ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (Єфремівський ПВНГК), ГПУ "Харківгазвидобування" (Юліївський НГП), філія БУ "Укрбургаз" (Шебелинське та Хрестищенське ВБР), УПГГК, ТОВ "Денисівське", За результатами перевірок встановлено наступне: НГВУ "Охтирканафтогаз": Роботи проводяться на даний момент на 6 родовищах та площах, 4 з яких знаходяться в промисловому освоєнні. Проекти розробки мають позитивні висновки державної екологічної експертизи. Проекти облаштування родовищ та площ, які вводяться у дослідно-промислову розробку також мають відповідні розділи оцінки впливу на навколишнє природне середовище і отримали по ним позитивні висновки державної екологічної експертизи. Дозволи на розміщення відходів та спеціальне водокористування в наявності по всіх об’єктах НГВУ “Охтирканафтогаз” (нафтові та газові свердловини, установки комплексної та попередньої підготовки газу, водозабори для забезпечення технологічних та побутових потреб тощо). 143

В порушення ст.ст. 26-29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на Качалівському та Західно-Козіївському родовищах здійснюється буріння свердловин № 6 та № 89 відповідно (відсутній позитивний висновок державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації). За виявлене правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу за ст. 79-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Будівництво свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи призвело до порушення особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами, які надані підприємству на Качалівське та Західно-Козіївське родовища. До адміністративної відповідальності за ст. 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто заступника головного геолога підприємства. До Державної геологічної служби направлено подання щодо зупинення дії спеціальних дозволів в порядку, який визначено Законом України "Про нафту та газ" (порушення усунуто, призупинка дії спеціальних дозволів Державною геологічною службою Мінприроди України не здійснювалася). При обстеженні об’єктів видобування вуглеводнів виявлені порушення правил експлуатації водогосподарських систем на Сахалінському УППГ (підтоплено павільйон свердловини на воду підземного типу грунтовими водами), а також порушення водоохоронного режиму на водозборах на ЗахідноКозіївському УКПГ (в результаті порушення герметичності технологічного обладнання можливе забруднення земель нафтопродуктами). За виявлені правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності 2 посадові особи за ст.ст. 59, 61ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Охтирське управління бурових робіт: В порушення ст.ст. 26-29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на Качалівському та Західно-Козіївському родовищах здійснюється буріння свердловин № 6 та № 89 відповідно (відсутній позитивний висновок державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації). На теперішній час притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу за ст. 79-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності не приймалося (порушення усунуто у стислі терміни). Протягом 2006-2007 років на майданчиках бурових №6 Качалівського, № 29 Козіївського та №89 Західно-Козіївського родовищ підприємством здійснюється самовільне водокористування із свердловин на воду без відповідного дозволу. До адміністративної відповідальності притягнуто посадову особу за ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підраховано збитки, які нанесено державі та пред’явлено претензії. На майданчиках бурових №6 Качалівського, № 29 Козіївського та №89 Західно-Козіївського родовищ підприємством здійснено без позитивного 144

висновку державної екологічної експертизи та дозволу буріння свердловин на воду. До адміністративної відповідальності притягнуто посадову особу за ст.ст. 60, 79-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ТОВ "Сахалінське": При обстеженні об’єктів видобування вуглеводнів виявлено порушення водоохоронного режиму на водозборах на Сахалінському УКПГ-2 (в результаті порушення герметичності технологічного обладнання можливе забруднення земель нафтопродуктами). За виявлене правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу за ст.59 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ПФ ЗАТ "Девон": При розгляді дозвільної документації з природоохоронних питань встановлено порушення вимог, які обумовлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме підприємством не проведено в 2006 р. контроль джерел викидів забруднюючих речовин. За виявлене правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності посадову особу за ст. 78 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. БУ “Укрбургаз” ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”: Бурове управління “Укрбургаз” провадить свою діяльність в межах області по спорудженню нафтогазових свердловин на замовлення газопромислових управлінь “Шебелинкагазвидобування” та “Харківгазвидобування” силами Шебелинського та Хрестищенського відділень бурових робіт на ліцензійних ділянках замовника. В результаті перевірок встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме проведення будівництва Філією БУ "Укрбургаз" на замовлення ГПУ "Шебелинкагазвидобування" та ГПУ "Харківгазвидобування" нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи, що є порушенням ст.ст. 26-29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". По встановленому факту до адміністративної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб вищезазначених підприємств, а також прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 25 нафтогазових свердловин до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. ГПУ “Шебелинкагазвидобування” ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”: Роботи проводяться на даний момент на 41 родовищі та площі, 19 з яких знаходяться в промисловому освоєнні. Проекти розробки мають позитивні висновки державної екологічної експертизи. Проекти облаштування родовищ та площ, які вводяться у дослідно-промислову розробку також мають відповідні розділи оцінки впливу на навколишнє природне середовище і отримали по ним позитивні висновки державної екологічної експертизи. Дозволи на викиди в атмосферу, розміщення відходів та спеціальне водокористування в наявності по всіх об’єктах газопромислового управління (нафтові та газові свердловини, установки комплексної та попередньої 145

підготовки газу, водозабори для забезпечення технологічних та побутових потреб тощо). В результаті інспекційних перевірок встановлено факти будівництва свердловин на нафту і газ Буровим управлінням “Укрбургаз” на замовлення ГПУ “Шебелинкагазвидобування” без позитивного висновку державної екологічної експертизи, за що адмінвідповідальності притягнуто посадову особу підприємства. ГПУ “Харківгазвидобування” ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”: Роботи проводяться на даний момент на 11 родовищах та площах, 5 з яких знаходяться в промисловому освоєнні. Проекти розробки мають позитивні висновки державної екологічної експертизи. Проекти облаштування родовищ та площ, які вводяться у дослідно-промислову розробку також мають відповідні розділи оцінки впливу на навколишнє природне середовище і отримали по ним позитивні висновки державної екологічної експертизи. Дозволи на викиди в атмосферу, розміщення відходів та спеціальне водокористування в наявності по всіх об’єктах газопромислового управління (нафтові та газові свердловини, установки комплексної та попередньої підготовки газу, водозабори для забезпечення технологічних та побутових потреб тощо). В результаті інспекційних перевірок встановлено факти будівництва свердловин на нафту і газ Буровим управлінням “Укрбургаз” на замовлення ГПУ “Харківгазвидобування” без позитивного висновку державної екологічної експертизи. За виявлене порушення до адміністративної відповідальності притягнуто посадову особу підприємства. Також в ході перевірки встановлено факт нецільового використання земельної ділянки. Збиток на нецільове використання земельної ділянки склав 82,022 тис. грн. Матеріали передані до Харківської обласної прокуратури (лист Держекоінспекції від 20.12.07 № 04-05/1798). Згідно листа Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 07.02.08 № 205-07 порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГПУ “Харківгазвидобування” ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 3642 КК України. Протягом 2007р. Держекоінспкцією проведені перевірки пыдприэмств, якы займаються видобутком тердих корисних копалин, а саме ВАТ “ХЦЗ №13”, ТОВ “Курязький з-д силікатних виробів”, ТОВ “Інтерфакт плюс”, ТОВ “Завод залізобетонних конструкцій”. В ході перевірки ВАТ “ХЦЗ №13”, яка була проведена 23.05.07р. встановлений факт порушення чинного природоохоронного законодавства, а саме відсутні документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, за що до адміністративною притягнуто голову правління ВАТ “ХЦЗ №13”. Станом на 25.10.07р. договір оренди землі в наявності. Перевірки ТОВ “Інтерфакт плюс” по розробці Валківського-4 родовища суглинків та ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” по розробці Пересічанського родовища піску були проведені 05-06.12.07. В ході перевірок 146

встановлені факти порушення чинного природоохоронного законодавства, а саме відсутність висновків Державної екологічної експертизи по проектам розробки родовищ, за що до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ “Інтерфакт плюс” та директора ТОВ “Курязький завод силікатних виробів” за ст.79-1 КУпАП. Держекоінспекцією винесені рішення про тимчасові заборони (зупинення) діяльності від 07.12.07р. №01-26-40 та №01-26-42 (копію направлено до Мінприроди супроводжувальними листами від 07.12.07 №№4-04-1710, 4-04-1710 відповідно). Також по результатам перевірки ТОВ “ЗЗК” за порушення чинного природоохоронного законодавства, а саме ст.ст. 26-29 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з проведення робіт по розробці Основ’янського родовища піску від 07.12.07р. №01-26-41 (копію направлено до Мінприроди супроводжувальним листом від 07.12.07 №04-04-1712). Крім того Держекоінспекцією проводилися перевірки щодо незаконного видобування корисних копалин місцевого значення (піску, глини, суглинків та інших). Так на території Червонозаводського району м. Харкова невстановленими особами здійснювалося видобування піску на землях державного лісового фонду (Бабаївське лісництво ДП "Жовтневе лісове господарство). Внаслідок незаконних дій площа порушених земель, що підлягають рекультивації становить біля 8000 м2. Середня глибина розробки при цьому приблизно до 3 метрів. Таким чином було незаконно видобуто біля 24 тис.м3 сировини. В Зміївському районі біля с. Омельченки також невстановленими особами було порушено біля 14000 м2 лісових земель. Середня глибина розробки становила біля 3 метрів. Орієнтовний об’єм видобутої сировини (піску) становить близько 42000 м3. На території Харківського району такі незаконні гірничі виробки, де видобувається пісок встановлені біля с. Караван на території Люботинської міської ради та на території Малороганської сільської ради. За результатами проведених перевірок матеріали були направлені до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Прокуратурою в свою чергу порушено чотири кримінальні справи за фактом порушення правил охорони надр за ст. 240 ч.1 Кримінального кодексу України. Держекоінспекцією 11.10.07 проведено перевірку тверджень, викладених у зверненні громадянки Громової Л.А. щодо незаконного видобування корисних копалин (піску) на території кв. 76 виділу 3 Васищевського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство" Харківського району. Особи, що здійснюють видобування піску на момент перевірки не встановлені. Збиток за самовільне захоплення та нецільове використання земельної ділянки в результаті незаконного видобування корисних копалин (піску) склав 173 тис. грн. Матеріали для порушення кримінальної справи листом від 11.10.07 №Г204 передані до прокуратури Харківської області. Також Держекоінспекцією з виїздом на місце 06.12.07 розглянуто звернення громадянина Каряки О.Г. стосовно незаконного видобування піску 147

на території Вільхівської сільської ради Харківського району. На момент перевірки розробка не здійснювалась. По результатам перевірки за самовільне захоплення та нецільове використання земельної ділянки при незаконному видобуванні корисних копалин (піску) нараховано збиток, що нанесений державі, в сумі 69623,01 грн. Матеріали передані до прокуратури Харківської області листом від 12.12.07 №07-05/1746. Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства зафіксовано факт видобування корисних копалин (піску) на землях лісового фонду на території Червонозаводського району м. Харкова в кварталі 26 виділ 1 та в кварталі 31 виділ 13 Бабаївського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” невстановленими особами. Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою по матеріалам перевірок держекоінспекції порушено кримінальну справу №96070011 за фактом порушення правил охорони надр невстановленими особами на території кварталу №26 виділу №1 Бабаївського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” Червонозаводського району м. Харкова та кримінальну справу №96070012 за фактом порушення правил охорони надр невстановленими особами на території кварталу №31 виділу №13 Бабаївського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” Червонозаводського району м. Харкова. Про вищевикладене Харківська міжрайонна природоохоронна прокуратура повідомила Держекінспекцію та директора ДП “Жовтневе лісове господарство” листами від 16.05.07 №№78-07, 79-07. Держекоінспекцією підраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного захоплення та нецільового використання земельної ділянки несанкціонованим видобутком піску відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.07 №963 “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”. Підрахована шкода, що склала 406971, 41 грн. відправлена супроводжувальним листом від 22.02.08 №04-21/27-492 до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури. 7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Спеціалістами держуправління в 2007 році розглянуто 64 матеріалів щодо отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та видано 62 екологічних карток. Аналіз та видача екологічних карток здійснюется відповіно до кодексу України „ Про надри” та наказу Мінприроди України від 30.09.96 №119 та Постанови КМУ №480 від 14.03.2007р „Порядок надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами”.

148

8.ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів У звітному році за даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки, в області утворилося 91,265 тис.тонн (в 2006 р. – 81,100 тис.тонн). У 2007 році збільшилися обсяги виробництв підприємств у галузі машинобудування, наслідком чого є збільшення обсягів утворення відходів у вигляді металевого брухту, який повністю утилізований, також збільшення кількості підприємств, які отримали дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів; налагодження системи обліку відходів на підприємствах. Накопичено утворених небезпечних відходів – 94,995 тис.тонн (2006р. – 90,813 тис.тонн). Використано (утилізовано) небезпечних відходів у власному виробництві – 6,502 тис.тонн, знешкоджено – 1,441 тис.тонн, передано на утилізацію іншим підприємствам – 79,296 тис.тонн. Найбільша кількість небезпечних промислових відходів утворилася в містах Харків (64,641 тис.тонн – 70,8% від загального обсягу), Лозовій (12,685 тис.тонн – 13,9%), Ізюм (1,798 тис.тонн-1,97%), Балаклійському (3,839 тис.тонн – 4,2%), Зміївському (2,441 тис.тонн – 2,67%), Красноградському (1,164 тис.тонн-1,28%) районах області. Основні утворювачі небезпечних відходів – Харківські ВАТ „Турбоатом”, 149

ДП „Завод ім. Малишева”, ДП „Харківський машинобудівний завод „ФЕД”, ДП „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка”, КП „Харківські теплові мережі”, ВАТ „Автрамат”, ЗАТ "Завод „Південкабель”, ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ДП Завод "Електроважмаш”, ВАТ "Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе", УДЦ "Укрспецвагон” (Лозівський район), Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК „Центренерго” (Зміївський район), ВАТ "Балцем" (Балаклійський район), Куп'янська колійна машинна станція – 133 ДГП „Південна залізниця” (Купянський район), Первомайське ДП „Хімпром” (м.Первомайський). Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області утворилося 2605,270 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 499,736 тис.тонн більш, ніж у 2006 р.. Використано (утилізовано) відходів у власному виробництві – 1312,290 тис.тонн (2006-900,176 тис.тонн), що на 142,114 тис. тонн більш ніж у 2006 р.. Поставлено на утилізацію іншим підприємствам-2588,570 тис.тонн, (2006-1141,656 тис.тонн), що на 1446,914 тис.тонн більше, ніж у 2006 р.. Видалено, знешкоджено та захоронено відходів – 882,400 тис.тонн (2006751,778 тис.тонн.), що на 130,622 тис.тонн більш, ніж у 2006 р.. Накопичення утворених відходів зменшилось на 289,680 тис.тонн і складає 33609,918 тис.тонн (2006р. – 33899,598 тис.тонн.) Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2007 році є зола і золошлаки ТЕС –632,306 тис.тонн (використовується при виробництві будівельних матеріалів), жом буряковий699,941 тис.тонн (використаний у сільському господарстві), відпрацьовані формові суміші-28,017 тис.тон, (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ), барда малясна післядріжджова – 112,782 тис.тонн (використано та поставлено іншим підприємствам), відходи тверді побутові – 391,774 тис.тонн (захоронено). Інформація стосовно утворення, використання та видалення відходів по класам небезпеки (та по окремим видам) за формою держстатзвітності № 1– небезпечні відходи, перелік місць видалення та кількість виданих дозволів на розміщення і лімітів на утворення наведені у таблицях 7.1.-7.5. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та

утилізація) Номенклатура утворення різноманітних промислових відходів обумовлена галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробка, цементна та харчова промисловості. На теперішній час зареєстровано 469 видів відходів з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями, у тому числі для 130 видів відходів визначено підприємства (виробництва) щодо їх утилізації. В регіоні впроваджується система управління промисловими відходами на обласному рівні. Особлива увага приділяється питанню забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Відпрацьовані лужні та кислотні акумуляторні батареї передаються для 150

подальшої утилізації спецпідприємствам, що мають відповідні ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з відходами: ТОВ „Екорут”, ТОВ „Вікторія”, ДСАП ПНВ ІСМА НАН України, ТОВ НВП „Екотехпром”, ТОВ „Екотек” та направляються на ТОВ „Владармет”; відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять ртуть передаються для подальшої утилізації спецпідприємствам, що мають відповідні ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з відходами: ТОВ „Екорут”, ТОВ „Вікторія”, ДСАП ПНВ ІСМА НАН України, ТОВ НВП „Промислова утилізація”, ТОВ НВП „Екосфера”, ТОВ „Екотек” та направляються на Микитівський ртутний комбінат (м. Горлівка Донецької області), відходи та брухт та шлаки кольорових металів – на ТОВ “Мета”, відпрацьовані нафтопродукти та мастильно-охолоджувальна рідина на ТОВ НВП “Новінтех”, макулатура на ВАТ “Роганська картонна фабрика”, поліетилен на ТОВ “Харківвторполімер”, зношені шини на зовнішньо-торгівельне підприємство “МАГ”(Полтавська область). З метою зниження навантаження на існуючі звалища твердих побутових відходів в області вживаються заходи щодо збирання та переробки відходів як вторинної сировини. В області діє понад 70 суб’єктів господарювання, які здійснюють збір вторинної сировини, серед яких ТОВ "Еко-стандарт", ТОВ "Ековторма", Приватне підприємство "СВАН", ТОВ "Вікторія", ТОВ НВП "Екосфера", ТОВ "Екорут", ФО-П Джафаров Н.В., ФО-П Христинко С.Є. Деякі види вторинної сировини перероблюються на підприємствах регіону, наприклад, відходи макулатури направляються на переробку на ВАТ “Роганська картонна фабрика”, полімерна сировина на ТОВ “Харківвторполімер”, відходи склобою на СП ТОВ “Скло” (таблиця 2.5.4). В області діє 5 полігонів промислових відходів загальної площею 423 га, на які видаляють відходи 3 та 4 класів небезпеки – ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ВАТ "Харківський тракторний завод", ВАТ “Куп’янський ливарний завод”, Зміївська ТЕС, Обласне спеціалізоване підприємство з виконання норм екологічної безпеки. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини З метою зменшення обсягів накопичених відходів ливарного виробництва в місцях їх розташування здійснюється переробка шлаків та супутніх матеріалів шляхом вилучення матеріалів відвалів та переробки в товарну продукцію. Золошлаки Зміївської ТЕС направляються на золошлаковідвал площею 350 га, якій розташовано з північно-західного боку ТЕС на відстані 2 км. Експлуатація відвалу була розпочата у 1967 році. У 1993 році інститутом «Енергопроект» був розроблений проект нарощування золовідвалу, який узгоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 28.02.94р. № 7-14-6. Згідно цього проекту нарощування золошлаковідвалу ведеться у два яруси до кінцевої позначки гребня огороджуючої дамби – 100 м БС. Нарощування золошлаковідвалу здійснюється в чотири етапи: 1-й ярус другої секції, 1-й ярус першої секції, 2-й ярус другої секції та 2-й ярус першої секції. На сьогоднішній день побудовано 1-і яруси обох секцій, 2-й ярус другої секції та виконано 75% робіт по 151

нарощуванню другого ярусу першої секції. Номінальна потужність золошлаковідвалу на момент закінчення будівництва складатиме 34,13 млн. м3. Станом на 01.01.08р. накопичено 28086,144 тис.тонн. На підставі наукових досліджень золошлаків цілим рядом науково – дослідних інститутів (інститут "Южгіпроцемент", "УкрНДІ захисту ґрунту від ерозії", Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІСІ), Бєлгородський технологічний інститут будівельних матеріалів, Дніпропетровський інженерно – виробничий центр "Екононтакт", Харківський "Промстройниипроэкт”, Уральський теплотехнічний інститут, НВО "Донбасекологія") запропоновано використання золошлаків у будівництві житлових приміщень без обмежень. Зміївською ТЕС постійно здійснюється відвантаження золошлаків населенню та підприємствам для будівельних робіт. На період незадовільних метеорологічних умов Зміївською ТЕС розроблені та узгоджені з СЕС Зміївського району заходи по боротьбі з пилінням золовідвалу. Навколо золошлаковідвалу розташовані спостережні свердловини у кількості 19 штук. Моніторинг стану навколишнього природного середовища в районі розміщення Зміївської ТЕС, у т. ч. моніторинг підземних та поверхневих вод проводиться Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП). Основними екологічними проблемами відходів Зміївської ТЕС є питання забруднення підземних водоносних горизонтів та підтоплення у с.Лиман, утилізації та використання золошлаків у будівництві. Щорічно в Харківській області утворюється більш 400 тис. тонн твердих побутових відходів. Найбільша кількість відходів утворилося в м. Харкові, Харківському, Балаклійському, Дергачівському, Вовчанському районах та містах обласного підпорядкування – Ізюм, Купянськ, Лозова. В Харківській області налічується 68 основних звалищ твердих побутових відходів загальною площею 2,2 тис.га, з них 31 експлуатується комунальними підприємствами. Наповненість звалищ по районах Харківської області складає переважно 60-85%. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ у 2007 році вичерпала свій потенціал. Документи, що посвідчують право користування земельними ділянками мають лише 26 звалищ. Позитивні висновки державної екологічної експертизи мають 19 полігонів ТПВ, лише 13 полігонів мають дозволи на розміщення відходів та ліміти на утворення і розміщення відходів. Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 6595% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%), населення самостійно вивозить відходи на сільські звалища, або сільради періодично надають трактори з причепами для вивезення ТПВ з житлового сектора. Загальна кількість сміттєвозів в області складає 108 од., переважна більшість з них – застарілі сміттєвози з боковим завантаженням; ступінь зносу яких – 70-95%. Наповненість звалищ по районах Харківської області складає переважно 152

60-85%. Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, рн. о град, Нововодолазькому, Сахновщанському та Шевченківському районах, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98%. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені, для складування ТПВ лишилися насамперед дрібні сільські звалища. Залишаються невирішеними питання щодо охоплення плановорегулярною санітарною очисткою території приватного житлового сектору деяких районів міста Харкова, прибирання пустирів, територій зелених насаджень, водоохоронних зон та інших міст обласного підпорядкування, обладнання твердим покриттям місць встановлення контейнерів для сміття, забезпечення достатньої кількості таких контейнерів. З метою вирішення питання утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів Рішенням Харківської обласної ради від 02 серпня 2005р. затверджена обласна програма поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) на 2005-2014 роки. Під час формування розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та напрямів їх використання здійснюється контроль за включенням до переліку пріоритетних напрямів заходів обласної Програми поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2014 роки. З метою виконання програми за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 році проводилась робота щодо будівництва полігону твердих побутових відходів в смт. Вільча Вовчанського району (у т.ч. проектні роботи), на суму 378,906 тис.грн; розробка проектнокошторисної документації на будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Краснограді, на суму 155,541 тис.грн. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. Станом на 31.12.07 року затверджено 678 реєстрові карти об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, 68 паспортів місць видалення відходів. Фінансуванням природоохоронних заходів у 2007 році з Державного фонду, відповідно до витягу з Плану природоохоронних заходів, погоджених дорученням Кабінету Міністрів України від 20.04.07р. №16212/1/1-07, виділено кошти в сумі 350,0 тис.грн. на бюджетну програму „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на захід „Придбання спеціалізованого транспортного засобу та контейнерів для перевезення та збирання побутових відходів (Чугуївська міська рада Харківської області)”. За ці кошти було придбано 1 сміттєвоз та 260 контейнерів. З метою виконання заходів Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами протягом 2007 року в області проводився комплекс заходів щодо організації безпечного поводження з токсичними відходами, зокрема, з непридатними до використання пестицидами і їх сумішами. В області станом на 31.12.07р. накопичено 1,141 тис. т непридатних або заборонених до використання пестицидів. Пестициди зберігаються в 91 складському приміщенні, 16 з яких знаходиться в незадовільному стані, 25 у доброму і 50 у задовільному стані. 153

Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 31.12.2007 року) Таблиця 8.3. № з/п

Назва одиниці Кількість, т адміністративнотериторіального устрою регіону (район)

Кількість складів, од.

Стан складських приміщень

добрий (од.) 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

2 Балаклійський Барвінківський Близнюківський Богодухівський Борівський Валківський Великобурлуцький Вовчанський Дворічанський Дергачівський Зачепилівський Зміївський Золочівський Ізюмський Кегичівський Коломацький Красноградський Краснокутський Куп`янський Лозівський Нововодолазький Первомайський Печенізький Сахновщинський Харківський Чугуївський Шевченківський Усього

3 33,872 0 36,500 70,400 12,500 114,320 29,733 7,200 13,600 0 0 23,417 14,940 27,095 9,210 3,894 0 7,070 17,26 222,045 423,764 0 0 13,375 0,750 50,875 9,300 1141,12

4 6 1 6 1 4 14 3 2 5 0 0 6 10 4 1 3 0 2 1 1 3 0 1 7 3 4 4 91

5 0 0 0 0 1 13 1 0 0 0 0 1 0 0 1 0 0 0 1 1 0 0 1 1 0 3 1 25

задовіль-ний (од.) 6 4 2 1 0 3 1 2 2 1 0 0 4 10 4 0 1 0 2 0 0 2 0 0 6 3 1 1 50

із них паспорти- незадовільний зовані (од.) (од.) 7 8 3 2 0 0 0 5 1 1 1 0 4 0 0 0 0 0 0 4 0 0 0 0 2 1 0 0 1 0 1 0 0 2 0 0 2 0 0 0 1 0 0 1 0 0 1 0 3 0 1 0 2 0 2 2 25 16

Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. Основні місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів Назва підприємства Показники Нововодолазьке підземне Накопичено пестицидів-0,423764 тис. т сховище У відсотках до загального накопичення пестицидів по області – 37,14% УРТОВ „Супіна Інт ЛТД” Накопичено пестицидів-0, 222045 тис. т У відсотках до загального накопичення пестицидів по області – 19,46%

З метою вирішення проблеми зберігання непридатних пестицидів на території області, зменшення їх кількості та координації робіт інших уповноважених органів виконавчої влади з цього питання, за пропозиціями Держуправління, в 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони 154

навколишнього природного середовища та власних коштів підприємств проведено наступні роботи: – знешкоджено непридатні пестициди та агрохімікати, що зберігалися в складах (в першу чергу з незадовільним станом зберігання) на території Балаклійського, Барвінківського, Богодухівського, Вовчанського, Великобурлуцького, Дворічанського, Зміївського, Ізюмського, Коломацького, Нововодолазького, Шевченківського районах області в кількості 92,568 тонн на загальну суму 1155,600 тис грн. (2006 р. – в господарствах Дергачівського та Краснокутського районів в кількості 27,08 тонн на загальну суму 347,7 тис.грн); – проведено моніторинг об'єктів підвищеної екологічної небезпеки в Харківській області, в тому числі Нововодолазького сховища непридатних пестицидів в якому зберігається 420 тонн зазначених відходів та місця несанкціонованого зберігання пестицидів в Первомайському районі на загальну суму 91,2 тис.грн. За ініціативою держуправління проблемні питання у сфері поводження з відходами, серед яких: питання будівництва нового полігону твердих промислових та побутових відходів; стан екологічної та санітарної безпеки на звалищах області; стан поводження з безхазяйними відходами та непридатними пестицидами розглядалися на засіданнях комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Харківської обласної державної адміністрації, на засіданнях обласної координаційних рад з екологічних питань, а також на розширених засіданнях колегії держуправління. Таким чином, в 2007 році ситуація в сфері поводження з відходами залишалася стабільною з тенденцією до покращання. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Імпортування здійснювалося.

на

територію

області

небезпечних

відходів

не

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова регіональної безпеки На теперішній час стан екологічної безпеки на території Харківської області є стабільним. Але існує низка проблем екологічного напрямку, які негативно впливають на екологічний стан Харківщини. Найбільш суттєвими проблемними питаннями, пов’язаними з техногенним впливом на навколишнє природне середовище є: 1.Непридатні до використання пестициди та агрохімікати, яких в області накопичено 1,141 тис.т., які зосереджені у 91 складському приміщенні, з них 16 знаходяться в незадовільному стані. Харківська область посідає 6 місце по Україні за загальною кількістю непридатних пестицидів і 15 місце – за кількістю складів, де вони зберігаються. 2.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільшими забруднювачами, насамперед Зміївською ТЕС. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС є котлоагрегати, фізичне зношення яких складає – 51,3-99,6%. Для 155

очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, та труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91–92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки. Для вирішення цієї проблеми згідно розпорядження КМУ від 08.09.04 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 р.”, було виконано реконструкцію та модернізацію блоку №8 загальною вартість цих робіт склала 200 млн. грн., реконструкції потребують і інші блоки станції №1-7,9,10. Також для зниження викидів в атмосферне повітря необхідно впровадження сірогазоочистки, загальною вартістю 86 млн.грн. 3.Непрацюючи очисні споруди в районах області. На території області налічується 97 очисних споруд для очистки стічних вод зі скидом в поверхневі водойми. З них 28 (29%) знаходиться в комунальної власності, інші відомчі. В задовільному технічному стані знаходиться лише 52 (54%) очисні споруди. Найбільша кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована у Харківському (15 од.), Дергачівському (6 од.), Зміївському (4 од.), Чугуївському (4 од.) районах Харківської області. У 2007 р. необхідно забезпечити закінчення робіт по будівництву та реконструкції очисних споруд, що були розпочаті в попередні роки. Це такі об’єкти, як очисні споруди в с. Есхар, смт. Солоницівка, с. М.Данилівка, смт. Зачепилівка та реконструкція каналізаційної мережі КурязькоСолоницівського промвузла. На ці заходи необхідно фінансування приблизно 8 млн.грн. В результаті діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" (с. Андріївка Балаклійського району) у 1984 р. була виявлена наявність нафтопродуктів в індивідуальних криницях для питної води мешканців с. Андріївка, яке знаходиться на відстані 800 м від заводу. На теперішній час проведено ряд основних заходів для вилучення нафтопродуктів з ґрунтових вод зони забруднення: – споруджена стінка у ґрунті із зеленої глини, перед якою встановлено 24 токових фільтрувальних свердловини, звідки відкачується нафтопродукт; – встановлений спеціальний фільтр за територією цвинтаря довжиною 170 м та діаметром 1,3 м з накопичувачем води та нафтопродукту, які по трубопроводу відкачуються на підприємство; – пробурені та обладнані спостережні свердловини для контролю за станом Андріївської зони забруднення; – на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти замінена практично вся каналізаційна система, всі технологічні трубопроводи винесені із землі на естакаду, а також виконані і ряд інших заходів. В результаті проведених заходів площа зони забруднення стабілізувалася та подальшого розширення її не відмічається. 156

На виконання приписів держуправління, в 2006 р. виконані наступні заходи: – Шебелинським відділенням з переробки газового конденсату і нафти проведено реконструкцію очисних споруд та будівництво комплексу споруд по водопідготовки та водозабезпеченню, на яких передбачена очистка забрудненої нафтопродуктом води з вказаної зони, що дає змогу застосувати більш ефективні засоби очистки зони забруднення. – Харківським державним гідроекологічним відділенням „Гідроек" – УМЦ „Гідротон ЛТД" розроблена та погоджена з держуправлінням "Програма по локалізації втрачених нафтопродуктів"; – для інтенсивного вилучення забрудненої води побудовано два досліднофільтраційних кущі з обладнанням декількох добувних та водних свердловин, з метою отримання водознижуючої воронки, куди стікається нафтопродукт. Вказані свердловини дають змогу відкачувати забруднену воду у кількості до 10-20 м3/годину, яка після додаткової очистки на очисних спорудах використовується на технологічні потреби підприємства. Така система дає змогу зменшити витрати по водозабезпеченню при використанні значної кількості води для технологічних потреб і за короткий термін промити підземні горизонти та зменшити площу зони забруднення. – Українським науково-дослідним інститутом природних газів проведено моніторингові дослідження Андріївської зони забруднення, виконані роботи по топографо-геодезичним вишукуванням об’єкту. За 20 років експлуатації фільтрувальних свердловини з Андріївської зони забруднення вилучено 17450,546 т. нафтопродуктів. В результаті проведених заходів на теперішній час площа забруднення складає 52 га. З середини 1985 р. спостерігається забруднення р. Лопань нафтопродуктами, які надходять з території Державного підприємства Харківській бронетанковий ремонтний завод (м. Харків, вул. Котлова,222). На теперішній час проведено наступні заходи: – Українським державним головним науково-дослідним та виробничим інститутом інженерно-технічних та екологічних вишукувань "УкрНДІНТВ" проведено вишукувальні роботи по визначенню джерел забруднення, просвердлено 82 спостережних свердловин; – ДП "Харківський бронетанковий завод" відрито спостережну траншею до рівня водоносного шару, проводилось відкачування підземних вод забруднених нафтопродуктами. На теперішній час встановлено, що на території підприємства утворилось 3 дільниці забруднення, загальною площею 3,6 га, вилучено 3072 т. нафтопродуктів. Згідно листа ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" від 01.06.07 за № 638 моніторинг стану навколишнього природного середовища та вилучення нафтопродуктів підприємством не ведеться. В минулому році сталося забруднення водойми в с. Попівка Красноградського району, що привело до масової загибелі риби, раків. Матеріали передані до органів прокуратури для відкриття кримінальної справи. Збитки склали 842515 грн. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 157

Здійснені перевірки очисних споруд екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного значення, а саме: комплексу біологічної очистки “Диканівський” ДКП “Харківкомуночиствод”, КБО „Безлюдівський”, місцевого значення – ВУВКГ м. Ізюма, ВУВГ „Дніпро” смт. Краснопавлівка щодо дотримання ними технологічних режимів очистки і знезараження стічних вод, наявність розроблених та затверджених планів заходів із забезпечення безаварійної їх роботи під час пропуску весняної повені 2007 року. 9.3. Радіологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Оцінка радіоекологічної ситуації є важливим показником стану навколишнього природного середовища та його впливу на здоров'я людей. Радіаційний стан території Харківської області визначається значною мірою наявністю природних радіонуклідів уранового і торієвого рядів, а також калія-40 в навколишньому середовищі. Радіаційне забруднення території Чорнобильського походження в Харківській області відсутнє.

9.3.2. Радіоактивні відходи На території Харківської області об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди відсутні. Підприємств, організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), в області – 388, в тому числі: в промисловості та науково-дослідних закладів – 107, лікувальнопрофілактичних установ – 281. До основних радіаційно-небезпечних об’єктів Харківської області відносяться: Національний науковий центр “Харківській фізико-технічний інститут”, Харківській державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання “Радон”, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Науково-технологічний комплекс “Інститут монокристалів” НАН України, Харківський державний науково-дослідний інститут метрології. Ліцензування діяльності підприємств, які використовують ДІВ, здійснюється у відповідності до Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативноправових актів. Ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання у січні-липні 2006 р. здійснювалось відповідно до орієнтовного плану ліцензування, затвердженого 09.01.06. Спільним наказом 158

Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Зазначені функції на території Харківської області виконує Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України. Відповідно до Плану ліцензування у січні-липні 2006 р. видано (переоформлено) 15 ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, організаціях та установах м. Харкова та області. На даний час на території Харківської області знаходиться 30 підприємств, організацій та установ, які не отримали ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ, у зв’язку з тимчасовою відмовою від діяльності з рентгенівськими апаратами /ДІВ відповідним чином законсервовані/. З метою обліку ДІВ, контролю за їх знахоженням і переміщенням, аналізом якісного та кількісного складу в 2006 р. на території Харківської області проведена Державна інвентаризація ДІВ. Спеціалізовану діяльність по поводженню з радіоактивними відходами (РАВ), а саме: збір, транспортування та захоронення радіоактивних відходів, дезактивацію спецодягу і засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами, виконує Харківський державний міжобласний спецкомбінат УкрДО “Радон” (ХДМСК). В зону обслуговування ХДМСК входять Харківська, Полтавська та Сумська області. Кількість, вид і активність відходів, що надійшли на захоронення до ХДМСК у звітному році надані до Держатомрегулювання України. ХДМСК здійснює діяльність по поводженню з РАВ згідно з чинним законодавством України на підставі ліцензій серії ОВ № 000095 і № 000096 від 12.02.2003 р., з терміном дії до 12.02.2008 р., виданих Державним комітетом ядерного регулювання України. Діяльність по поводженню з РАВ проводиться у структурних підрозділах ХДМСК: 1. Пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ); 2. Станція дезактивації (СД). Радіаційний контроль технологічних процесів та стану навколишнього природного середовища в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження здійснює акредитована служба радіаційної безпеки ХДМСК /атестат акредитації, реєстр. № 100-1188/2003 від 31.07.2003 р./ згідно з Регламентами радіаційного контролю, узгодженими Харківською ОблСЕС. Результати радіаційного контролю свідчать, що радіаційний стан у виробничих підрозділах ХДМСК та прилеглій території залишається, в основному, стабільним.

159

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області Сільське господарство відноситься до провідних галузей економіки Харківської області. Стан справ у ньому напряму впливає на рівень і якість життя населення, формування експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукції і поставляють засоби виробництва для аграрного сектору. Сільськогосподарське виробництво Харківщини з екологічної точки зору, характеризується послідовним посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив, що пов’язано не тільки з підвищенням рівня використання земельних ресурсів, але й ростом деградаційних процесів, які продовжують зростати в зв’язку з порушенням основних законів природи. Ефективне, екологічно безпечне сільськогосподарське виробництво можливе лише за умови припинення еродування ґрунтів. Досвіт ХХ століття безперечно показує, що одиничними заходами проблеми не вирішити. Необхідно створювати протиерозійно упорядковані, екологічно безпечні агроландшафти, як просторову базу землеробства ХХ1 століття, обов’язковим урахуванням вимог природоохоронного законодавства. При сільськогосподарським виробництві необхідно підтримувати екологічну рівновагу в склавшихся агроландшафтах області та існуючому природному середовищі, створювати оптимальні умови для росту і розвитку сільськогосподарських рослин. Сучасне сільськогосподарське виробництво в області характеризується високою ступеню розораністю сільськогосподарських земель, невизначеністю у співвідношенні між сільськогосподарськими 160

угіддями, незбалансованістю біохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалістю протиерозійних систем ґрунтів та низьким ступенем екологізації процесу виробництва. Названі причини порушують екологічну стійкість навколишнього середовища та приводять до зниження продуктивності сільськогосподарських угідь. Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур не завжди дають можливість одержати екологічно чисту і біологічно повноцінну рослинницьку продукцію Тому необхідно впровадити екологостабілізуючу ґрунтоохоронну ресурсозберігаючу технологію вирощування сільськогосподарських культур. Ця технологія повинна бути спрямована на збереження фонду екологічно чистих земель в Харківській області, підтримання на високому рівні родючості ґрунтів, забезпечення населення біологічно повноцінними продуктами харчування. На цей час в області діють наступні програми щодо підвищення рівня сільськогосподарського виробництва та охорони довкілля а саме: «Комплексна програма розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 роках та на період до 2010 року» затверджена рішенням Х 11сесії ХХ111 скликання Харківської обласної радою від 19.06.2001р., «Регіональна програма охорони родючості ґрунтів Харківської області «Загальнодержавна комплексна програма розвитку українського села на період до 2015 року», «Програма розвитку рослинництва Харківської області на період до 2015 року», але за відсутністю належного фінансування всі програми у повному обсязі на цей час не виконуються. Більш вагомою у 2007 році стала державна підтримка агропромислового комплексу області за рахунок коштів державного бюджету. 113,9 102,7

47,5 37,9

39,4

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Рис.10.1.Кошти державного бюджету, використані підприємствами агропромислового комплексу Харківської області за програмами підтримки розвитку сільського господарства (млн. грн.) З обласного бюджету на підтримку розвитку молочного скотарства, здешевлення вартості сільськогосподарської техніки, виробленої на промислових підприємствах Харкова і області та часткову компенсацію втрат від посухи у 2007 році було направлено 5823 тис. грн. Значно активнішою, ніж у попередні роки, стала робота сільськогосподарських підприємств щодо технічного і технологічного оновлення агропромислового виробництва. Усього протягом року було 161

придбано різної сільські господарської техніки на загальну суму 481,4 млн. грн., що в 1,9 разу більше, ніж у 2006 р. У комплексі всі ці заходи дозволили забезпечити у 2007 році зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства (у порівняних цінах 2005 року) на 5,9 до фактичного рівня за 2006 рік. Усього за останні три роки (2005-2007 рр.) середньорічні обсяги виробництва валової продукції сільського господарства зросли по відношенню до середньорічного рівня за попередні три роки (2002-2004 рр.) на 8,4%, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах на 9,6%, у господарствах населення — на 7,5%. 5306

5337

2186

2213

2901

3120

3124

середньорічне за 2002-2004 рр.

середньорічне за 2005-2007 рр.

2007 р.

4895

1994

господарства населення

сільськогосподарські підприємства

Рис.10.2.Виробництво валової продукції сільського господарства у порівняних цінах за всіма категоріями господарств (млн. грн.) У масштабі України Харківська область у 2007 році посіла друге місце за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства і четверте — за темпами зростання. При 3,9% від усієї чисельності сільського населення по Україні і 5,8% від усієї площі сільськогосподарських угідь, частка області у загальнодержавному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства у 2007 році склала 6%, а з виробництва зерна досягла 7,4%, соняшнику— 11,7%. У сучасних умовах близько двох третин валової продукції сільського господарства області виробляється у рослинництві. Розвиток цієї галузі здійснюється прискореними темпами. У середньому за 2005-2007 роки приріст виробництва валової продукції рослинництва по відношенню до середньорічного рівня за 2002-2004 роки склав 14%, а у 2007 році до 2006 року – 14,8%. Середньорічні обсяги виробництва зерна за всіма категоріями господарств області за 2005-2007 роки досягли 2095,4 тис. тонн проти 1954,7 тис. тонн в середньому за попередні три роки, або зросли на 7,2%.

162

2162,9

2095,4

1954,7

середньорічне за 2002 - 2004 рр. середньорічне за 2005 - 2007 рр.

2007 р.

Рис.10.3.Виробництво зерна за всіма категоріями господарств (тис. тонн) Суттєве зростання обсягів виробництва в середньому за 2005-2007 роки забезпечено і іншими видами продукції рослинництва: Таблиця 10.3 Вироблені в середньому (тис. тонн) за 2002-2004 рр.

за 2005-2007 рр.

2005-2007 рр. у% до 2002-2004 рр.

Цукрові буряки

1217,9

1259,0

103,4

Соняшник

287,8

388,9

135,1

Картопля

870,9

1124,4

129,1

Овочі

454,5

535,0

117,7

Плоди і ягоди

49,8

56,5

113,4

.Види продукції

Досить несприятливим за погодними умовами для росту і розвитку рослин був вегетаційний період 2007 року. Суховійні явища та спекотна погода без опадів спостерігались протягом усього травня та більшої частини червня. Особливо постраждали від посухи райони південно східної частини області. І все ж сільськогосподарські підприємства і господарства населення змогли і за цих несприятливих умов виростити добрий врожай. Валовий збір зерна склав 2162,9 тис. тонн. Це друге місце серед областей України. У тому числі пшениці озимої і ярої одержано 1156,6 тис. тонн – найбільше по Україні. Сім районів області перевищили у 2007 році 100-тисячний рубіж з виробництва зерна в тому числі найбільше його зібрали у Красноградському (122,0 тис. тонн), Вовчанському (124,0 тис. тонн) і Лозівському (124,1 тис. тонн) районах. Найвищий рівень урожайності зернових отримано у Красноградському (у середньому 34,7 ц/га), Чугуївському (по 33,7 ц/га) та Кегичівському (по 31,5 ц/га) районах. Рекордним для працівників села став 2007 рік з виробництва соняшнику (489,7 тис.тонн) і овочів (544,8 тис. тонн). Одержаний валовий збір цих культур найбільший за всю історію Харківщини. 163

Вирощування цукрових буряків в області все більше зосереджується у великотоварних господарствах, які мають для цього надійну матеріальнотехнічну базу. Це позитивно позначається на підвищенні врожайності цієї культури, яка у 2005 році в середньому по області склала 212 ц, у 2006 р. — 237 ц, а у 2007 році вже досягла 241 ц з 1 гектара. У числі кращих сільськогосподарських підприємств — селянське фермерське господарство «Промінь» Дергачівського району, яке у 2007 році на площі 710 га одержало по 441 ц буряку з гектара. З урахуванням зростаючого попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках, все більшого поширення на полях Харківщини набувають соя і ріпак. Валовий збір сої у 2007 році склав тис. тонн, що на 15% більше проти 2006 року і у 2,4 разу більше проти 2004 року. Озимого і ярого ріпаку зібрано 8 тис. тонн, що на 5,3% більше, ніж у 2006 р., і у 5 разів більше порівняно з 2004 роком. Прискорений розвиток галузей рослинництва в області у значній мірі став можливим завдяки взятому впродовж останніх років курсу на інтенсифікацію виробництва, активне оновлення матеріально-технічної бази господарств, впровадження новітніх технологій. В агротехнічному плані проведення всієї цієї роботи супроводжується подальшим удосконаленням структури посівних площ, впровадженням заходів щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Відповідно до наукових обґрунтувань близько 50% загального приросту врожаю забезпечують мінеральни добрива. Зокрема, під урожай 2007 року сільськогосподарськими підприємствами Харківської області внесено 47,2 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 43% більше, ніж під урожай попереднього року. 50 47,2

33,1 30

23,1 20

21,3 17,1

19,0

0 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Рис.10.4.Внесення мінеральних добрив у сільськогосподарських підприємствах Харківської області (тис. тонн діючої речовини) 164

Добру основу закладено і під урожай 2008 року. Озимі на зерно і зелений корм посіяні на площі 476,5 тис. га, що на 12,9% більше, ніж під урожай 2007 року. При цьому з урахуванням пропозицій підприємств — виробників хліба у 1,5 разу розширена площа посіву жита. Удвічі, порівняно з попереднім роком, були збільшені при посіві озимих обсяги внесення мінеральних добрив. Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 34 т органіки на 1 га посівної площї. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від ємним. В наступний період застосування гною хоч і зросте до 4,8 млн. тонн за рахунок збільшення поголів’я тварин, проте в загальному балансі органічних добрив частка решток польових культур все ще складатиме 50%. Щорічне надходження органіки в ґрунт становитиме 5,3 тонн на га. Такий рівень внесення органічних добрив, хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту. Відповідно до «Регіональної програми охорони родючості ґрунтів Харківської області» в 2010 році рівень застосування органічних добрив в середньому на гектар посівної площі може скласти 7,9 тонн на га, або 13,4 млн.тонн. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Значна увага в сільськогосподарському виробництву Харківщини приділяється інтегрованому методу захисту рослин від шкідників, хвороб рослін, боротьбу з бур янами, Зменшення у кілька разів обсягів використання пестицидів в останні роки хочя і сприяло зниженню забруднення грунтів та сільсьгосподарської продукції, але ситуації суттєво не змінило У 2007 році землекористувачами та землевласниками були проведені заходи щодо захисту рослин на площі 1246,8 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких на площі 1231,8 тис.га сільскогосподарські культури були оброблені хімічними препаратами, а на площі 15,0 тис.га оброботка проведена біологічним методом захисту рослин. Підприємствами, установами, організаціями та фермерськими господарствами області у 2007 році було використано 1450,0 т пестицидів, в тому числі гербіцидів – 1050,9 т, інсектицидів – 130,9 т, фунгіцидів – 79,4 т дісікантів та дефоліантів – 76,6, ротіндіцідів – 31,4 т., протруювачі – 130,9 т Пестицідне навантаження по Харківській області у 2007р. склало 0,8 кг на 1га риллі. В області приділяється увага виробництву біологічних засобів захисту рослин, як перспективним напрямком захисту рослин, або пестициди можуть викликати інтоксикацію, алергійні реакції, пониження імунної реактивності, ураження нервової системи, патологічний стан печінки, сеоцево-судинної системи та інше. Обласною біолабораторіею, яка розташована у смт. Старий Салтів, в 2007р вироблено тріхограмми 2607,0тис.особин, та проведена обробка 22,3 тис.га сільськогосподарських культур, а також бактерінціду15,0 т. 165

11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Розвиток енергетики є найважливішою ланкою у формуванні міцної конкурентоспроможної економіки. Кінцеве енергоспоживання в 2007 році склало: – електрична енергія – 6681,6 млн.кВтг; – теплова енергія – 4015,4 тис.Гкал; – паливо 5936,3 т.у.п. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та основних видах палива Загальний обсяг енергоспоживання в 2007 році склав: – електрична енергія – 7759,4 млн.кВтг; – теплова енергія – 6814 тис.Гкал; 11.3.Енергоємність Енергоємність в 2007 році склала 0,338 кг у.п./грн 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Для вирішення актуальних питань, пов'язаних з надійною роботою електричної системи міста і області, безперебійним електрозабезпеченням споживачів та з метою зменшення втрат електроенергії в мережах АК «Харківобленерго» продовжено реалізацію інвестиційної програми розвитку компанії, яка розрахована до 2011 року І затверджена НКРН України. За 20062007 роки компанія витратила на реалізацію інвестиційної програми більше 186,0 млн. грн. власних коштів. Витрати 2007 року перевищують рівень витрат 2005 року в 1,5 разу. Щороку скорочуються фактичні втрати електроенергії в мережах АК «Харківобленерго». Так, за підсумками 2007 року рівень втрат склав 13,68%, що на 1,64% нижче від нормативної величини. У порівнянні з 2006 роком рівень загальних втрат електроенергії зменшено на 1,04%. З метою економії паливно-енергетичних ресурсів на ЗАТ „Вовчанський олійно – екстракційний завод” було використано 19 тис. тонн соняшникової лузги для виробництва теплової енергії. У 2007 році для підвищення надійності електропостачання споживачів північно-західних районів м. Харкова та запланованого пуску другої дільниці третьої черги Олексіївської лінії метрополітену введено в експлуатацію підстанцію напругою ПО кВ «Перемога». Обсяг інвестування в будівництво пускового комплексу ПС «Перемога» склав майже 53 млн. грн. Це дозволило споживачам області уникнути обмежень в енергопостачанні — фактичне споживання електроенергії в області менше від встановлених граничних рівнів споживання електроенергії та потужності. 166

12. ТРАНСПОРТ. Транспортний комплекс – одна з найважливіших складових виробничої й соціальної інфраструктури Харківської області – досить розвинений і займає помітне місце у транспортному комплексі України. Він повністю і вчасно забезпечує потреби народного господарства та населення у перевезеннях, забезпечує господарські зв’язки між різними територіально-адміністративними одиницями, має істотний вплив на всі сфери життя суспільства – економічну, соціальну, екологічну та інші. Аналіз діяльності підприємств галузі транспорту, зв’язку та дорожнього господарства у 2007 році свідчить, що в області створена відповідна транспортна та телекомунікаційна інфраструктура, яка дозволяє забезпечувати потреби населення та народного господарства області у вантажних та пасажирських перевезеннях, послугах поштового і електрозв’язку. Єдиний транспортний комплекс Харківської області представлений такими складовими, як залізничний, автомобільний, авіаційний, міський наземний електричний транспорт та метрополітен. Залізничний транспорт Харківської області, представлений Південною залізницею, залишається одним з основних елементів транспортної мережі області. Довжина колій в регіоні перевищує 1,5 тис. км. За цим показником Харківська область посідає третє місце в Україні (після Донецької та Дніпропетровської областей). Транспортне обслуговування підприємств та населення області здійснюється Харківською та Куп’янською дирекціями залізничних перевезень. Щодоби з вокзалів залізниці, розташованих в обласному центрі, відправляються понад 100 пасажирських та приміських поїздів. Суперсучасний приміський термінал діє на ст. Харків-Пасажирський, пропускна здатність якого складає п’ять тисяч пасажирів на добу. Це дозволило розвантажити головний вокзал від пасажиропотоку з поїздів дальнього та місцевого сполучення північного напрямку. У вересні 2007 р. на ст. Огульці (Валківський район) Південної залізниці відкрито новий вокзал, якому присвоєно ім’я видатного залізничника О. Пучка. Продовжуються впорядкування станцій і вокзалів Південної залізниці. Тривають роботи по модернізації колійного господарства та електрифікації дільниць Південної залізниці напрямку Кременчук-Бурти на дільниці ПолтаваКременчук-Користівка (у межах Полтавської області) . На залізничному транспорті заплановані заходи по впровадженню швидкісного руху пасажирських поїздів на 2008-2015 роки. В умовах загострення проблеми зростання фізичного і морального старіння основних фондів продовжиться оновлення пасажирського та вантажного парку вагонів. Укрзалізницею передбачається використання власних коштів на модернізацію наявного рухомого складу та фінансування розроблення дослідних зразків рухомого складу нового покоління. У 2007 році автотранспортні підприємства забезпечили потреби населення та господарства області у вантажних та пасажирських перевезеннях. Пасажирські перевезення в області виконують автотранспортні підприємства і суб’єкти малого бізнесу – юридичні і фізичні особи. На сьогодні 167

перевізники малого бізнесу виконують всі види маршрутних перевезень: внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні. У 2007 році кількість автобусів, що обслуговують приміські маршрути збільшилась до 2006 року на 3,6%. Для покращення обслуговування мешканців сільських населених пунктів проводиться робота щодо впорядкування маршрутної мережі та охопленню автобусним сполученням населених пунктів. Завдяки затвердженим інвестиційним програмам оновлюється рухомий склад пасажирського транспорту. У 2007 році автоперевізниками усіх форм власності придбано 279 одиниць рухомого складу що на 8,9% більше ніж у минулому році. Основним завданням у сфері перевезень пасажирів автомобільним транспортом на 2008 рік є охоплення транспортним обслуговуванням сільських населених пунктів області. Автотранспортними підприємствами у 2008 році намічається збільшити обсяги пасажирських перевезень на 5,4%, а вантажних на 5,4% більше ніж 2007 р. На сьогодні практично усі пасажирські та вантажні авіаційні перевезення в регіоні здійснюються через АКП “Міжнародний аеропорт Харків”. 3 аеропорту Харків, що з 1995 року має статус міжнародного, за 2007 рік відправлено відправлення пасажирів зросли на 27,7%. У 2008 році планується збільшити обсяги відправлення пасажирів на 5% у порівнянні з 2007 роком. Головна функція електричного транспорту у м. Харкові – надійне та якісне забезпечення населення перевезеннями. Щоденно міським електротранспортом перевозиться близько 1,5 млн. пасажирів. Цей показник залишається майже незмінним на протязі останніх років. Харківський метрополітен займає друге місце в Україні по протяжності ліній і кількості перевезених пасажирів. На сьогодні протяжність усіх ліній метрополітену складає 35,59 км, на яких розташовано 28 станцій. Харківським метрополітеном перевезено з початку року 278,3 млн. пасажирів, з них безплатних – 55,8 мільйона. Порівняно з 2006р. кількість перевезених пасажирів зменшилась майже на 14,8 млн. чоловік, або на 5,1%, кількість безплатних пасажирів скоротилася на 4,1%. Перевезення пасажирів на 2008 рік розраховані в обсязі 278,3 млн. пасажирів, що на рівні 2007р. У 2008 році планується введення в експлуатацію нової станції “Олексіївська” та закупівля вагонів метро виробництва Митищинського ЗАТ “Метровагонмаш”. Трамваями та тролейбусами міста в цілому за 2007р. перевезено 231,2 млн. пасажирів, це менше на 14,3% порівняно з 2006 роком. Питома вага пільгового контингенту, перевезеного трамваями і тролейбусами, дорівнює 48,8%, або 112,9 млн. пасажирів, і порівняно з 2006р. зменшилась на 1,1%. У 2008 році обсяги перевезень пасажирів трамваями та тролейбусами планується на рівні 2007року. 12.1. Пасажирообіг. Пасажирооборот у 12856,0 млн.пас.км, з них:

Харківській

області

за

2007

рік

склав

– 168

– залізничний транспорт* – 7113,8 млн. пас.км; – автомобільний транспорт** – 2126,6 млн. пас.км; – авіаційний транспорт*** – 1,5 млн. пас.км; – метрополітен – 1808,8 млн. пас.км; – тролейбуси – 893,5 млн. пас.км; – трамваї – 911,8 млн. пас.км. 12.2. Вантажообіг. Вантажооборот у Харківській області за 2007 рік склав – 28842,8 млн. т.км, з них: – залізничний транспорт* – 26587,4 млн. т.км; – автомобільний транспорт** – 2255,4 млн. т.км. * – відправлення пасажирів/вантажів; ** – з урахуванням пасажирських/вантажних перевезень, виконаних підприємцями фізичними-особами; *** – перевезення пасажирів. 12.3. Склад парку дорожніх механічних засобів у розбивці по видах використовуваного палива. ДП «Харківський облавтодор» Таблиця 2.12.3 № п/п

Найменування механізмів

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Екскаватори одноковшеві Автоскрепери Автогрейдери Бульдозери Навантажувачі одноківшеві Трактори Мотокотки Асфальтоукладачі Машини для розмітки доріг Роторні снігочисники Фрези самохідні Машини для ямкового ремонту Всього:

К-сть (один) 27 1 82 40 82 252 57 9 5 11 1 5 572

В т.ч. за видом використовує мого палива Бензин

Диз.паливо

Газ

Диз.пал./бензин

27 1 82 40 82 252 57 9 5

9 1 5 565

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів. Автомобілі всього: 419815 од. В чому числі, які перебували в експлуатації з моменту випуску заводом виготовлювачем - до 3 років включно – 44885 од., - від 3,1 до 5 років включно – 63501 од., - від 5,1 до 10 років включно – 95545 од., - більше 10 років – 215884 од. 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення. Надзвичайних ситуацій загальнодержавного значення за 2007 рік на території Харківської області не було. 169

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Харківської області Головною метою екологічної політики в Україні є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічного збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, і також на інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно – гігієнічної безпеки території регіону. Одним з головних напрямків проведення екологічної політики в області є державний контроль за екологічно безпечним природокористуванням, який проводиться місцевими спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища. Впровадження системи управління в галузі охорони довкілля є одним з основних напрямків роботи державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Державне управління та регулювання природокористування проводиться шляхом надання відповідних дозволів на спецводокористування, ліцензування гірничо-вишукувальних робіт та розробки надр, лімітування та нормування забруднення навколишнього природного середовища та контролем за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановлених умов природокористування та обсягів антропогенного впливу на довкілля. Лімітуванню та нормуванню підлягають обсяги водокористування та скидів зворотних вод, утворення та розміщення відходів. Державним контролем охоплено використання небезпечних хімічних речовин, ввоз на территорію України та використання, а також транзит небезпечних відходів. До функцій державного управління природокористуванням відноситься проведення у встановленому порядку екологічних експертиз, розглядання та погодження розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), проведення еколого – експертної оцінки проектних матеріалів нових та реконструйованих підприємств всіх форм власності. Під державним контролем, що здійснюється спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища, знаходиться 170

екологічний стан поверхневих та підземних водних об’єктів, стан рослинного та тваринного світу області, стан та використання земельних ресурсів та надр, забрудненість атмосферного повітря. Одним із дієвих заходів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища є проведення перевірок об’єктів з питань дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщенням відходів. Інформаційне забезпечення процедур державного контролю природокористування та контролю стану навколишнього природного середовища здійснюється системою державного екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг проводиться в області суб’єктами моніторингу на підставі регіональних програм моніторингу за умови координуючої та інтегруючої ролі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. До напрямів проведення державної екологічної політики відносяться питання формування регіональної частини загальнодержавної екологічної мережі, розвиток заповідної справи. Важливим напрямком проведення державної екологічної політики в Харківській області є організація розробки та реалізації місцевих та регіональних екологічних програм, та організація участі в плануванні та виконанні державних програм, націлених на покращання екологічного стану території області. До робіт цього напрямку відноситься забезпечення економічного механізму природокористування з формування та виконання доходної частини Державного, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, справляння збору за землю та збору за спеціальне користування природними ресурсами. Впродовж 2006 р. в області діяло ряд державних екологічних програм, основними з яких є : 1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки; 2. Міжрегіональна науково-практична програма “Збереження степу та відтворення східно-європейської популяції дрохви в Україні” (термін реалізації –2001-2010 роки); 3. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства (20022011рр.); 4. Державна програма “Ліси України” на 2002-2015 роки. 5. Програма поводження з твердими побутовими відходами (20052011 рр.). Разом з тим в області прийнято та виконується ряд регіональних екологічних програм. Елементами екологічної політики є організація і координація наукових та проектно-технологічних розробок в галузі охорони навколишнього природного середовища, що проводяться за рахунок бюджетних коштів. Важливою частиною ведення екологічної політики є проведення 171

міжнародної діяльності за широким спектром питань спільного використання транскордонних поверхневих водних ресурсів, транскордонного забруднення. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року схвалено КМУ 17 жовтня 2007 року. Розроблення стратегічного документу обумовлене необхідністю підвищення ефективності структури управління в сфері охорони довкілля на державному та регіональному рівнях. Схвалення Концепції – дійсно великий прорив у сфері нормативноправового забезпечення екологічної політики держави. Подібний засадничий документ природоохоронної діяльності не приймався в Україні десятиріччями. Метою стратегії національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення екологічного стану території України, шляхом утвердження національної екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально – економічного розвитку держави, для забезпечення переходу до сталого (екологічно збалансованого) розвитку та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Головними принципами, на яких грунтується національна екологічна політика Концепція проголошує: принцип рівноправності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної); принцип екологічної відповідальності; принцип попередження або запобігання; принцип інтеграції екологічної складової в секторальні політики; принцип "Забруднювач та користувач платять повну ціну"; принцип міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики широкого кола зацікавлених сторін. Генеральними цілями національної екологічної політики Концепція визначає: - захист здоров’я населення від техногенного та антропогенного навантажень; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління щодо інтеграції екологічної складової до програм розвитку секторів економіки; - розвиток екологічно збалансованого використання природних ресурсів; - екологічна безпека, усунення зростання навантаження на навколишнє природне середовище у зв'язку з економічним зростанням; - регіоналізація екологічної політики; - припинення втрат ландшафтного та біотичного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - розвиток громадянського суспільства, підвищення громадської екологічної свідомості. Крім того Концепція декларує необхідність екологізації секторальних політик та, відповідно, виписує першочергові завдання у таких галузях народного господарства як промисловість, транспорт, енергетика, водні ресурси, сільське та лісове господарство. Для кожної цілі Концепція виписує низку завдань, шляхи та інструменти реалізації. 172

Очікувані результати, які прогнозуються від реалізації Стратегії такі: - усунення прямого зв’язку між економічним зростанням та погіршенням стану навколишнього середовища; - впровадження дієвої системи інформування населення щодо збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку; - підвищення обсягу видатків на природоохоронні цілі з державного бюджету; - стабілізація та подальше зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - зменшення обсягів відведення забруднених зворотних вод; - досягнення водних Цілей Розвитку Тисячоліття; - зменшення обсягів утворення токсичних відходів; - збільшення показника лісистості; - збільшення показника заповідності; - створення розгалуженої екомережі та припинення втрат біорізноманіття. 13.3. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного людського суспільства. Інтенсивне і нераціональне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, все це приводить до екологічної кризи. Її розвитку в Україні також послужила Чорнобильська катастрофа, наслідки якої набули глобального характеру. Екологічні проблеми в Харківській області можливо подолати шляхом здійснення системи науково обґрунтованих правових, організаційних, економічних і інших заходів з охорони навколишнього природного середовища. Для подолання наслідків екологічної кризи, необхідно знати її причини, щоб визначити оцінку виникаючих процесів і виробити необхідні рекомендації. Основою для розробки будь-яких систем оцінок стану довкілля є екологічний моніторинг. Тому важливим етапом визначення якості навколишнього природного середовища є система збору інформації про його стан. Актуальність даного питання обумовлено тим, що серед пріоритетних заходів по стабілізації і поліпшення екологічної обстановки в Україні є формування системи екологічного моніторингу. Не випадково Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року, до основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів віднесено вирішення такого завдання, як завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Необхідно відзначити істотний інтерес до цієї важливої проблеми вчених–екологів. Крім того, ряд важливих питань, що стосуються правового забезпечення екологічного моніторингу, які були поставлені вченими, не знайшли 173

однозначного наукового та законодавчого вирішення та на сьогодні залишаються дискусійними. Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена кількома причинами. По-перше, це аналіз діючого екологічного законодавства щодо здійснення екологічного моніторингу та практики його застосування і реалізації. По-друге, теоретичне визначення правових норм по забезпеченню екологічного моніторингу як інституту екологічного права. По-третє, великого значення набуває екологічний моніторинг в системі реалізації екологічних прав громадян, їх проживанні в безпечному для життя та здоров’я навколишньому природному середовищі. Зазначені обставини й зумовлюють гостроту проблеми правового забезпечення екологічного моніторингу і вимагають впровадження результатів теоретичних напрацювань до законодавства та правозастосовної практики. Екологічний моніторинг як самостійна функція управління природокористуванням та охороною довкілля. Екологічний моніторинг необхідно розглядати в таких аспектах: як правовий інститут екологічного права; як функцію управління у сфері природокористування та охорони довкілля. Розглядаючи екологічний моніторинг як функцію управління в сфері природокористування та охорони довкілля, Управління підтримує точку зору, яка є в юридичній літературі та відносить зазначену функцію до групи попереджувально-охоронних функцій управління. До цієї групи функцій відносяться також екологічний контроль та екологічна експертиза. Всі функції, що входять до групи попереджувально-охоронних, взаємопов’язані між собою, мають спільну мету охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки населення, раціонального використання природних ресурсів, попередження нанесення шкоди довкіллю. Слід відмітити чималий науковий і практичний інтерес питання співвідношення функцій екологічного моніторингу, екологічної експертизи та екологічного контролю. Окрім означених, функція екологічного моніторингу взаємодіє з іншими функціями управління в сфері екології, зокрема – природоресурсового кадастру, прогнозування, планування, тощо. Екологічний моніторинг в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Екологічний моніторинг є одним із важливих елементів реалізації права людини на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Засобом здійснення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля виступають інші екологічні права громадян, наприклад, право на отримання повної і достовірної інформації про стан довкілля. Зазначене право належить до важливих прав людини. Одним з найважливіших джерел екологічної інформації є дані системи екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг є важливою ланкою інформаційного обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. А також забезпечення екологічною інформацією населення країни (в тому числі Харківської області). 174

Так, в інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя включаються відомості про стан повітря, води, продуктів харчування. Джерелом цієї інформації є екологічний та інші види моніторингу, які тісно з ним пов’язані. Зокрема, генетичний моніторинг включає нагляд за станом навколишнього природного середовища з точки зору його впливу на стан здоров’я людини; радіаційний моніторинг, створення системи якого на даний час запроваджується в Україні, відіграє дуже велику роль в захисті населення від радіаційного випромінювання. Тобто можна дійти висновку, що державна система екологічного моніторингу прагне досягнення такої мети як підвищення рівня та якості інформаційного обслуговування споживачів екологічної інформації на всіх рівнях цієї системи. Пропонуємо в законодавстві України врегулювати питання про організацію проведення громадського екологічного моніторингу за станом навколишнього природного середовища. Розробка концепції громадського екологічного моніторингу є важливою і необхідною насамперед з метою реалізації права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище. Міжнародно-правові стандарти екологічного моніторингу в Україні. Існуюча система екологічного моніторингу України потребує підвищення її ефективності та гармонізації з міжнаціональними та міжнародними системами. Необхідність гармонізації визначається характером екологічних проблем. Проблема забезпечення екологічного моніторингу виходить за рамки національної, носить глобальний характер. У зв’язку з цим, національне державне регулювання зазначених питань повинно максимально повно імплементувати стандарти та вимоги міжнародного права, які склалися щодо здійснення екологічного моніторингу і використати накопичений досвід міжнародного співробітництва в цій сфері. Аналіз основних багатосторонніх міжнародних конвенцій в галузі здійснення екологічного моніторингу, в першу чергу таких, як Конвенція про біологічне різноманіття (1992 р.); Конвенція ООН з морського права (1982 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Венська Конвенція про охорону озонового шару (1985 р.) та інші показує, що діюче національне законодавство, яке регулює здійснення екологічного моніторингу, потребує суттєвого вдосконалення, доповнення та побудови його згідно з виробленими міжнародними принципами і стандартами. Екологічний моніторинг у правовідносинах використання природних ресурсів. Використання природних ресурсів, їх експлуатація власниками та природокористувачами, здійснюється на підставі та в межах, визначених діючим екологічним законодавством. При цьому, великого значення як для якості природних ресурсів, що використовуються, так і для власників та користувачів природних ресурсів набуває екологічний моніторинг. Його значення полягає саме у тому, що це є відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відтворення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям. В процесі ведення екологічного моніторингу за використанням 175

природних ресурсів відбувається: отримання відомостей про природний стан об’єктів природи та надання цієї інформації для опрацювання і аналізу; використання отриманої інформації про стан природних ресурсів в процесі їх експлуатації; реалізація управлінських функцій стосовно природних ресурсів, які експлуатуються. Крім того, отримані за допомогою екологічного моніторингу дані, використовуються при визначені меж користування природними ресурсами та при наданні природних ресурсів у користування (в тому числі на умовах оренди) або у власність. Використання кожного із природних ресурсів має свої особливості, обумовлені економічними, екологічними, культурно-оздоровчими, рекреаційними та іншими чинниками. Відповідно до цього екологічний моніторинг, який проводиться в галузі використання природних ресурсів, теж має свої особливості, обумовлені об’єктами природи, їх станом та можливостями експлуатації. Найбільш урегульованим є здійснення моніторингу відносно використання земельних та водних ресурсів. Діє низка нормативно-правових актів, якими передбачено регулювання суспільних відносин у зазначених сферах. Здійснення моніторингу щодо використання лісових ресурсів, тваринного світу, надр в екологічному законодавстві передбачено лише в загальному, опосередкованому вигляді. Правовою основою здійснення моніторингу лісів є постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Цією постановою передбачено створення Державної системи екологічного моніторингу, невід’ємною складовою частиною якої повинен бути моніторинг лісів. Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, визначеному законодавством про моніторинг довкілля. Необхідно також відзначити і те, що поза увагою законодавства залишилося питання правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі здійснення моніторингу надр. Кодекс України про надра, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в сфері охорони та використанню надр, не передбачають проведення відповідного різновиду екологічного моніторингу. Разом із тим, одним із напрямків діяльності Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинних ресурсів, проведення еколого-геологічних досліджень з метою забезпечення раціонального використання родовищ корисних копалин. У зв’язку із наведеним, необхідно розробити низки нормативно-правових актів, які повинні урегулювати питання здійснення моніторингу відносно зазначених природних ресурсів, що експлуатуються, та пропонує структуру цих правових джерел. Основним нормативно-правовим актом у сфері моніторингу охорони навколишнього природного середовища є Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. Система моніторингу охорони довкілля спрямована на 176

підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Доцільним шляхом вдосконалення правового регулювання екологічного моніторингу в Україні, є розробка та прийняття нормативно-правового акту – Закону України “Про екологічний моніторинг”. Його прийняття надасть змогу усунути прогалини, неузгодженості, що мають місце в законодавстві. У роботі пропонується проект загальної структури Закону України “Про екологічний моніторинг”. Аналізуючи цю велику сукупність проблем, ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави, виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування. “Базовими ”недоліками України на сучасному етапі є складні, многогранні фактори, які здійснюють комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання, і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень, тобто системного розв’язку з боку Держави. 13.4. Державний контроль У звітному періоді обстежено 2525 об’єктів різних форм власності, з них – 9 об’єктів, віднесених до екологічно-небезпечних загальнодержавного значення відповідно до вказівок Мінекобезпеки України від 01.03.94 № 23-8151, а саме: комплексі біологічної очистки (КБО) “Диканівський”, КБО „Безлюдівський”, ДП „Харківтрансгаз” Печенізьке водосховище, ДП “Хімпром”, ВУВГ “Дінець”, Аміакопровід “Тольятті-Одеса” крім того перевірені екологічно – небезпечні об’єкти місцевого значення: в/ч А-2136; в/ч А-1352; ВУВКГ м. Ізюма; ВУВГ „Дніпро” смт. Краснопавлівка; Національний науковий центр „Харківський фізико-технічний інститут”; Харківська філія ДП „Райз-Агроінвест” ЗАТ компанія „Райз” (підземне сховище непридатних для застосування пестицидів), Жовтневої виправної колонії № 17 та інші. За участю органів прокурорського нагляду перевірено 126 підприємств, організацій та установ, у тому числі: КП „Вода” Валківської районної ради, ТОВ „Моноліт”, Диканівська виправна колонія № 12, Холодногірська виправна колонія № 18, корпорація „Группа BLG”, ВАТ „Первомайськ – Агро”, Первомайське ВУЖКГ, Локомотивне депо „ Харків-Сортувальний”, АФ „Обрій”, Липецька селищна рада, Лозівська селищна рада, ТОВ „Сайрус”, ВАТ НВП „Система”, СПДФО Шабанова І. П., ТОВ „Комбікормовий завод”, Ізюмський казений приладобудівельний завод, Покатилівська водоканалізаційна філія, ХК „САТП-2007”, ТОВ ВКФ „Старк”, Жовтневий ДЛГ Харківської області, ДП ДГ „Червона хвиля”, Барвінківська. Борівська, Первомайська районні організації УТМР та ДМГ „Печеніги”, ПП Тімонькін В. Н., ”Ліга – строй”, ТОВ „Лев”, АТ „Агросервіс – Україна”та інші. Спільно з органами, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, проведено 127 перевірок, у 177

тому числі: ХОДАЛП „Харківоблагроліс”, управління земельних ресурсів Валківського району Харківської області, ТОВ „Марбел – Рогань”, Купянський держлісгосп, Дворічанський держлісгосп, Барвінківська, Борівська, Первомайська УТМР, ДМГ „Печеніги”, АТ „Агросервіс-Україна”, ТОВ ВКФ „Старк”, Жовтневе ДЛГ, територія Чкалівської селищної ради Чугуївського району, ДП „Скрипаївський НДЛГ”, та інші. За порушення природоохоронного законодавства протягом 2007 року складено 3506 протоколів, з них для розгляду у судові органи передано 13 протоколів. Крім того, 9 постанов винесені по протоколам складеними посадовими особами УТМР. Всього винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 3502 посадових осіб та громадян на загальну суму 235 тис. 586 грн., фактично стягнуто 216 тис. 903 грн. За звітний період тимчасово призупинено виробничу діяльність 79 – х об’єктів. У відповідності до вимог листа Держекоінспекції Мінприроди України від 13.09.07 № 3/3-8-797 наводимо дані про розраховані розміри екологічних збитків, які фактично пред’явлені Держекоінспекцією в Харківській області (з урахуванням матеріалів переданих держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області), або подані до господарського суду позовні заяви. Вказана кількість претензій (позовів) усього склала – 138 на суму 8 млн. 961 тис. 473 грн. Фактично сплачено коштів, з урахуванням раніше нарахованих збитків – 107 на суму 71 тис. 841 грн. Найбільші суми збитків нараховані за: - самовільне водокористування – КП „Вода” Валківської районної ради – 1 тис. 292 грн., ПОСП „Прогрес” Лозівського району – 1 тис. 232 грн.; - забруднення водних об’єктів – ПП „Будтехнологія-Н” – 1 тис. 210 грн., ТОВ „Рибоконсервний завод „Екватор” – 1 тис. 123 грн., ЗАТ „Приколотнянський олійно-екстракційний завод” – 1 тис. 690 грн. - самовільну порубку дерев – дендропарк ХНАУ ім. В. В. Докучаєва – 1 тис. 026 грн., учбовий центр академії внутрішніх військ МВСУ – 7 тис. 988 грн., ТОВ „Валтан” – 1 тис. 150 грн., гр. Шляхова Т. Є. – 9 тис. 165 грн., СПДФО Ожереж С. В. – 3 тис. 637 грн., ТОВ „Рожева пальма” – 6 тис. 480 грн., Загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 143 м. Харкова – 22 тис. 140 грн.; - наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Диканівська виправна колонія в Харківській області № 12 – 8 тис. 343 грн. - самовільне користування земельною ділянкою ВАТ „Новоіванівський цукровий завод” – 8 млн. 672 тис. 991 грн Кількість та сума розрахунків розміру заподіяної шкоди, переданих разом з іншими матеріалами у правоохоронні органи склала всього – 12 на суму 725 тис. 331 грн. Найбільші суми збитків, передані до правоохоронних органів були нараховані за: - самовільну порубку дерев – ПП Білецький В. В. (незаконна порубка лісу на території об’єкту природно-заповідного фонду – національного природного парку „Гомільшанські ліси”) – 7 тис. 273 грн., Червонозаводська районна рада 178

м. Харкова – 54 тис. 005 грн.; незаконне знесення зелених насаджень в с. Хролі Харківського району 140 тис. 115 грн - забруднення земель – засміченість земельної ділянки на території історичної пам’ятки Донецьке городище – 79 тис. 520 грн., виконавчий комітет Куп’янської міської ради – 43 тис. 443 грн. - самовільне користування надрами – на території Вільхівської сільської ради Харківського району (розробка кар’єру піску без дозвільної документації) – 69 тис. 623 грн. В ході здійснення державного контролю перед Інспекцією гостро постало питання недостатньої кількості держінспекторів. Загальна їх кількість складає 107 од., з них – 65 здійснює контроль на державному кордоні. Тобто, охопити державним контролем дотриманням вимог біля 30 природоохоронних Законів України територію 37 адміністративнотериторіальних одиниць Харківської області та тисячі розташованих на них підприємств – 42 державних інспектора не в змозі просто фізично. У 3 кварталі Держекоінспекцією почала вирішуватись проблема недостатньої чисельності держінспекторів шляхом залучення громадських інспекторів з охорони довкілля. Крім того, спільно з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області виданий наказ відповідно до якого за районами області закріплені куратори з числа інспекторів Держекоінспекції та спеціалістів держуправління, які до реорганізації виконували інспекторську роботу в управлінні і мають досвід інспекторської роботи і плануються залучатись до здійснення державного контролю як громадські інспектори з охорони довкілля. На сьогоднішній день видано 35 посвідчень громадських інспекторів Здійснюючи громадський контроль з охорони довкілля громадськими інспекторами здійснено 15 самостійних перевірок, складено 11 протоколів. З метою реалізації рішень колегій Державної екологічної інспекції України від 20.07.07, Мінприроди України від 03.08.07 Держекоінспекцією продовжувалась робота спрямована на забезпечення безумовного виконання завдань, визначених у рішенні колегії Мінприроди України від 06.02.07 № 1 „Про підсумки роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. та головні завдання на 2007 рік”, планах з основної діяльності та завдань визначених у актах Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України з питань, що належать до її компетенції. В ході здійснення державного контролю здійснювались перевірки підприємств – найбільших забруднювачів довкілля. При виявленні порушень природоохоронного законодавства застосовувались вичерпні заходи інспекційного реагування та надавались відповідні приписи. На виконання вимог листа Держекоінспекції України від 27.06.06 № 10/28-418 подальша інформація надається за наступними розділами. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів. Протягом звітного періоду 2007 року здійснювався державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів місцевими органами влади та 179

самоврядування, підприємствами, установами і організаціями різних форм власності. Всього здійснено 219 перевірок, складено 219 протокол, винесено постанов про притягненню до адмінвідповідальності 219 особу – на суму 14 тис. 059 грн., стягнуто 15 тис. 742 грн. Нараховано 39 збитків на суму 6 тис. 280 грн. стягнуто, з урахуванням раніше накладених – 6 тис. 015 грн. Призупинена експлуатація 2 очисних споруд. На виконання раніше наданих приписів, реалізується реконструкція очисних споруд на Жовтневій виправній колонії № 17 із зниженням скиду в р. Красна Балаклійка, продовжується реалізація заходів щодо водопониження в с. Лиман Зміївського району. У 1 кварталі звітного періоду організована робота по виконанню розпорядження облдержадміністрації від 16.10.06 № 537 “Про заходи щодо пропуску осінньо-зимових дощових паводків, льодоходу і весняної повені в області у 2006-2007 роках”, а саме: видано доручення від 07.02.07 № 20-д щодо перевірки готовності гідротехнічних споруд розташованих на водоймах області до пропуску дощових паводків, льодоходу та весняної повені 2007 року. Перевірки готовності вищезазначених споруд проводилися спільно з представниками Облводгоспу, ГУ МНС України в Харківській області та інших служб області. Про результати проведеної роботи проінформовано Головне управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації. За результатами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони, раціонального використання та відтворення водних ресурсів на підприємствах, установах, організаціях за виявлені порушення вимог водоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто: головного інженера ВСАТ “Агрокомбінат “Слобожанський” Чугуївського району Кобилку В. І. по ст.1885 КУпАП, директора Хорошівського ТВУЄЖКГ Харківського району Іванова О. М. по ст.1885 КУпАП, заст.директора СТОВ “Протопопівське” Балаклійського району Шевченко О. П. за ст.1885 КУпАП, головного інженера Печенізького КП “Джерело” Житеньова В.Є. за ст.60 КУпАП, генерального директора ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод» Юнакова О. В. та ін. В ході перевірки ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» виявлено надання в державній статзвітній формі 2-ТП (водгосп) за 2006 рік неправдивої інформації щодо кількості та якості стічних вод, які були скинуті з очисних споруд в р. Сів. Дінець, а саме: замість зафіксованого в журналі первинного обліку водовідведення скиду в обсязі 446,859 тис.куб.м за рік в формі 2-ТП (водгосп) відображено – 322,0 тис.куб.м. Що призвело до несплати в повному обсязі до Державного бюджету України платежів за забруднення навколишнього природного середовища за 2006р За встановлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто начальника очисних споруд ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» за ст.188-5 КУпАП на суму 119 грн. Інформація про факт недоплати коштів в Держбюджет України направлена до Державної податкової адміністрацій в Харківської області. Контроль за охороною атмосферного повітря. 180

Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 183753 перевірок, з них: 183294 – пересувних транспортних засобів, складено протоколів та винесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 1591 особу на суму 72 тис. 233 грн., стягнуто 62 тис. 745 грн. Тимчасово призупинена діяльність 21-го об'єкту. В ході здійснення перевірок на 13 підприємствах були виявлені випадки понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За вказані порушення згідно з п. 5.1.2. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" розраховані збитки та пред’явлено Нараховано збитків та пред’явлено 13 претензій на суму 12 тис. 665 грн., відшкодовано 3 тис. 618 грн. грн. В ході перевірки ЗАТ “Укр Рост” встановлено, що підприємством не виконанні раніше надані приписи щодо корегування матеріалів інвентаризації стаціонарних джерел викидів, крім того – відсутній дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Вказане порушення привело до понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В зв’язку з цим, розрахований збиток заподіяний державі, який пред’явлено підприємству у вигляді претензії на суму 189 грн. Збитки підприємством відшкодовані в повному обсязі. Експлуатація неврахованих в інвентаризаційних матеріалах трьох деревообробних станків тимчасово призупинена. Подібним чином склалась ситуація при перевірці Диканівської виправної колонії в Харківській області № 12. Під час проведення інструментальних вимірювань було зафіксовано перевищення дозволених обсягів викидів. За порушення вимог природоохоронного законодавства підприємству пред’явлено претензію на суму 8 тис. 343 грн. за наднормативні викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря. При перевірці ТОВ “Степовий елеватор” виробнича дільниця Балаклея встановлено, що підприємством здійснюється виробнича діяльність без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Також, котли типу АОГВ-16, АОГВ-50, конвектори SF-25 були встановлені без проведення державної екологічної експертизи, що є порушенням ст.ст. 26, 29, 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. В зв’язку з цим, до адмінвідповідальності у вигляді штрафу притягнуто головного інженера за ст. 79-1, 78 ч.1КУпАП та прийняті рішення про тимчасове зупинення експлуатації 2-х зерносушилок ДСП-32; котлів типу АОГВ-16, АОГВ-50, конвекторів SF-25. 07.06.07,від 12.06.07 № 01-26-03, № 01-26-04 проведено опломбування відповідного технологічного обладнання.

181

Під час перевірки ТОВ НВП „Діапазон” виявлено, що підприємством без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу в опалювальний період здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферу, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто директора підприємства на суму 136,0 грн. та нараховано збиток за понаднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферу на суму 93 грн. Протягом ІІІ кварталу Держекоінспекцією у ході проведення цільових перевірок встановлено відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ТОВ „Аромат”, ТОВ „Корал –Декор”, фірма „Шток ЛШТД , ТОВ „Бетонікс” , МПП фірма „Барвінок, управління СУ „Орггазремавтоматика, ТОВ „УкрСибВДМ”, ЗАТ „Важпромавтоматика”, ТОВ „Горизонт”, НВО „Юбісі –Промо”, ТОВ „ОВІС”, ТОВ „УКРПЛАСТ”, ТОВ „Будкераміка”, КП „Жилкомунсервіспослуга”, ТОВ „Красноградський млин” та інші. До адмінвідповідальності за порушення вимог Закону України „Про охорону атмосферного повітря” притягнуто 30 посадових осіб вище перерахованих підприємств за ст. 78 КУпАП. В ході перевірки ТОВ „Ісма-Екопром” виявлено, що підприємством здійснюється експлуатація цеху по виготовленню технічних жирних кислот без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Також встановлено, що підприємство здійснює використання сірчаної кислоти без відповідного дозволу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 „Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”. В зв’язку з цим, держекоінспекцією було прийняте Рішення від 20.12.07 № 01-26-51 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації цеху по виготовленню технічних жирних кислот ТОВ „Ісма-Екопром” до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Також, прийняте Рішення від 21.12.07 № 01-26-53 про тимчасову заборону (зупинення) використання сірчаної кислоти ТОВ „Ісма-Екопром” до отримання відповідного дозволу. Контроль за охороною і використанням земель. Протягом звітного періоду здійснено 391 перевірок, складено протоколів та винесено 253 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності осіб на суму 41 тис. 378 грн., стягнуто 40 тис. 137 грн. Нараховано 21 збиток на суму 8 млн. 777 тис. 954 грн. Здійснені тимчасові призупинки 11–ти об’єктів. При здійсненні інспекційних перевірок увага зверталась на посилення контролю за використанням та охороною земельних ресурсів в області. Аналіз матеріалів проведених перевірок свідчить про виявлені типові порушення, а саме: користування земельними ділянками без правоустановчих документів, порушення режиму прибережно – захисних смуг водойм та річок, будівництво та розміщення об’єктів з порушенням екологічних вимог. 182

У квітні 2007 року здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель на території Задонецької сільської ради Зміївського району гр. Шеметовим С. В. В результаті перевірки встановлено, що роботи по організації зони відпочинку проводяться без позитивних висновків державної екологічної експертизи по «Робочому проекту організації зони відпочинку на території Задонецької сільської ради Зміївського району, Харківської області». Держекоінспекцією прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) вищевказаної діяльності гр. Шеметовим С. В. При здійсненні перевірки Харківського комунального спеціалізованого підприємства – 2007 встановлено, що підприємство веде свою діяльність без документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. До адміністративної відповідальності притягнуто директора Стовбиренко В. О. за ст. 531 КупАП та прийняте рішення про тимчасову заборону діяльності підприємства. Крім того, матеріали передані до органів прокуратури для прийняття заходів прокурорського реагування. Внаслідок ДТП, що сталася 09.08.07 на 31 км. траси „ПриколотнеВеликий Бурлук-Двурічна”, при перевертанні бензовозу, з подальшим розливом нафтопродуктів, спричинено забруднення земельної ділянки площею 16 м2 внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 28 грн. Претензія пред’явлена ДП „Донбаспромресурси”. однак на теперішній час не відшкодований через блокування розрахункового рахунку вказаного підприємства. Наслідки аварійного забруднення ліквідовані. В результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині земельного законодавства ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" встановлено самовільне користування земельною ділянкою, площа якої складає 157,4 га. Розмір шкоди, заподіяної державі в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки, склав 8672991,0 грн. Крім того, нараховано збиток за самовільне захоплення та нецільове використання земельної ділянки в результаті незаконного видобування корисних копалин (піску) на території кв. 76 виділу 3 Васищевського лісництва ДП "Жовтневе лісове господарство" на загальну суму 173 тис. грн. Матеріали передані до прокуратури Харківської області для розгляду питання щодо порушення кримінальної справи. Контроль за охороною і використанням надр. Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 218 перевірок, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 201 особу на суму 29 тис. 342 грн., стягнуто 24 тис. 193 грн. Тимчасово призупинена діяльність 37-ми об'єктів. Нараховано 21 збиток на суму 20 тис. 179 грн., з них стягнуто 4 тис. 613 грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 37-ми об’єктів. У звітному періоді за доручення прокуратури області проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на ГПУ “Харківгазвидобування”, ГПУ “Шебелинкагазвидобування”. В результаті перевірок встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме 183

проведення будівництва нафтових та газових свердловин без позитивних висновків державної екологічної експертизи. По встановленому факту до адміністративної відповідальності притягнуто посадових осіб підприємства, а також винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву 26 нафтогазових свердловин області до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи по робочим проектам будівництва. В квітні поточного року здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на ТОВ ВКФ «Старк». В результаті перевірки встановлено порушення природоохоронного законодавства в частині самовільного користування надрами без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. По встановленому факту Держекоінспекцією прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по проведенню робіт по розробці Вишневського родовища формувальних пісків на території Шевченківського району, Харківської області ТОВ ВКФ «Старк» (рішення від 04.05.07 № 01-26-01). У травні звітного періоду Держекоінспекцією здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Зміївського району Харківської області біля с. Омельченки. В результаті перевірки встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме встановлені ділянки незаконного видобування корисних копалин (піску). Незаконне видобування здійснюється невідомими особами. Матеріали по вказаним перевіркам передані до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття заходів прокурорського реагування. При перевірці 29-30 травня 2007 року дотримання вимог природоохоронного законодавства АТЗТ "Харківській коксовий завод", який є основним забруднювачем області встановлено, що підприємство видобуває підземні води без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 19, 21 Кодексу України "Про надра". За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто заступника головного енергетика АТЗТ "Харківській коксовий завод" Покосенка В. І. за ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Керівництву заводу надані обов’язкові приписи до виконання. Станом на 24 вересня 2007 року приписи (п. п. 5.1., 5.2.) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами по акту перевірки від 2930.05.07 не виконані, про що складено відповідний акт від 24.09.07 та до адміністративної відповідальності за ст. 1885 КУпАП притягнуто інженера АТЗТ "Харківській коксовий завод" Козаченко В. П.. Держекоінспекцією прийнято Рішення про призупинення експлуатації артезіанських свердловин на території на АТЗТ "Харківській коксовий завод". У червні 2007 року проведена перевірка НГВУ «Охтирканафтогаз» в результаті якої встановлено порушення природоохоронного законодавства, а саме проведення будівництва нафтових та газових свердловин на Качалівському та Західно-Козіївському родовищах без позитивних висновків державної екологічної експертизи, що призвело до порушення особливих умов спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. По встановленому факту до адміністративної відповідальності притягнуто посадову особу підприємства за ст. 791 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 184

готується подання до Державної геологічної служби про зупинення дії спеціальних дозволів в порядку, який визначено Законом України «Про нафту та газ». На постійному контролі Інспекції – дотримання вимог Кодексу України „Про надра” у сфері охорони й використання нафтогазоносних надр, твердих корисних копалин і підземних вод на підприємствах міста Харкова й області. За результатами проведених Держекоінспекцією протягом травнячервня поточного року перевірок Кодексу України „Про надра”, Земельного Кодексу України та надання відповідної інформації до обласної ради це питання було розглянуто на ХУІ сесії V скликання Харківської обласної ради 05.07.07 „Про стан використання надр і земельних ресурсів на території Харківської області”. Сесією рекомендовано обласній державної адміністрації : - вивчити стан дотримання на території Харківської області вимог чинного законодавства України щодо використання й збереження надр, земельних, водних і лісових ресурсів, у тому числі при виконанні робіт з дослідницької й промислової розробки надр, впливу даного виду робіт на навколишнє природне середовище; - провести засідання колегії із залученням керівників управлінь ОДА й місцевих органів влади, на якій розглянути зазначені питання та вжити необхідних заходів, спрямованих на виправлення ситуації; - розглядати питання про вилучення (викуп) при наданні земельних ділянок із земель державної власності за умови наявності висновку обласної ради. При здійсненні у ІУ кварталі 2007 року перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині надрокористування ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" та ТОВ "Інтерфакс плюс" встановлені порушення природоохоронного законодавства, а саме проведення робіт по розробці родовищ без позитивних висновків державної екологічної експертизи. По встановленим фактам до адміністративної відповідальності притягнуто посадових осіб підприємств та винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з проведення робіт по розробці родовищ. Контроль за поводженням з відходами. Протягом звітного періоду здійснено 962 перевірок, складено протоколів та винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 910 осіб на суму 57 тис. 018 грн., стягнуто 54 тис. 791 грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 7-ми об'єктів. Затверджений “Реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів в Харківській області”. Реалізується будівництво двох полігонів ТПВ в м. Змійові, с. Комсомольському. Виділені кошти на утилізацію нерозпізнаних та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів в покинутих складах колишніх агропромислових підприємств Балаклійського району. В ході перевірки екологічного стану території Куп’янського району Харківської області, встановлено засмічення земельної ділянки побутовими та будівельними відходами по вул. Леніна в м. Куп’янськ, що є порушенням ст. 19 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” , ст. 21 185

Закону України „Про відходи”. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто міського голову Куп’янського району на суму 255,0 грн., нараховані збитки за засмічення земельної ділянки на суму 43,443 тис грн. Матеріали направлені до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття заходів прокурорського реагування стосовно міського голови Куп’янської міськради. В результаті перевірок дотримання вимог Закону України “Про відходи” на території Харківської області за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності за ст. 82 КупАП притягнуто 14 голів селищних та сільських рад на території яких не розроблені та не затверджені схеми санітарного очищення підвідомчої території, не організовано збирання та видалення відходів, а саме: Ордівської сільської ради Нововодолазького району – Третяк Г.Ф., Васищевської селищної ради Харківського району – Двойнікова С. Л., Білоколодязької селищної ради Вовчанського району – Сердечниного В. В., Іванівської сільської ради Вовчанського району – Барилко Н. В., Котівської сільської ради Вовчанського району – Клюєва Н. М., Караванської сільської ради Нововодолазького району – Сургай І. Г., Станичанської сільської ради Нововодолазького району – Домовець В. М., Охочанської сільської ради Нововодолазького району – Чеботарьова А.Ф., Червонооскільської сільської ради Ізюмського району – Загоруйко Г.М., Ватутінської сільської ради Нововодолазького району – Джусь Ф. А., Староводолазької сільської ради Нововодолазького району – Гапченко В. О., Капитолівської сільської ради Ізюмського району Прудкого С.П., Кам'янської сільської ради Ізюмського району – Дуванського С.В., Студенокської сільської ради Ізюмського району Бурлака В.Л. В ході перевірки ВАТ “Богодухівський молокозавод” виявлено невиконання раніше наданого припису щодо отримання дозволу на поводження з отруйними хімічними речовинами та є порушенням ст. 52 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто заступника директора підприємства на суму 170,0 грн., крім того, Держекоінспекцією прийнято рішення від 21.06.07 № 01-26-09 про тимчасову заборону використання та зберігання отруйних хімічних речовин на вказаному підприємстві. Держекоінспекцією у липні-вересні поточного року проведені інспекційні перевірки дотримання вимог Законів України „Про відходи”, „Про пестициди та агрохімікати” райдержадміністраціями Харківської області, органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств які здійснюють діяльність у сфері поводження, застосування та знешкодження непридатних до використання засобів захисту рослин та агрохімікатів. Підсумки проведених перевірок показали, що вимоги вищенаведених законів суб’єктами господарювання та місцевими органами влади практично не дотримуються. Не встановлений належний контроль з боку райдержадміністрацій та голів міських, селищних, сільських рад з вищезазначених питань. Не ведеться облік безхазяйних відходів, контроль за додержанням умов поводження з відходами – не здійснюється. Погіршилися умови та стан зберігання заборонених та непридатних до використання ХЗЗР на 19 складах – в 186

Шевченківському, Балаклійському, Дворічанському, Краснокутському, Сахновщинському та Валківському районах області. Виходячи з вищевикладеного, з метою попередження негативного впливу на довкілля, Держекоінспекцією направлено листа на ім’я першого заступника голови облдержадміністрації Бабаєва В. М. стосовно зобов’язання голів райдержадміністрацій до вжиття вичерпних заходів щодо належного зберігання та подальшої утилізації непридатних пестицидів і агрохімікатів на підвідомчих територіях у найкоротший термін. Крім того, з вище перерахованих питань Держекоінспекцією проведено засідання колегії у вересні поточного року (дані про колегію наводяться після розділу XII). В листопаді 2007 року на вимогу прокуратури Шевченківського району здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами КП “Шевченківський “Промінь-05”. В результаті перевірки встановлено, що підприємством не виконані приписи акту попередньої перевірки від 07.09.07 акт № 00554, стосовно отримання висновку державної екологічної експертизи, паспорта місця видалення відходів, дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів. Таким чином, розміщення відходів КП “Шевченківський “Промінь-05” здійснювалось без передбаченої діючим природоохоронним законодавством документації, чим порушено ст.13 Закону України “Про екологічну експертизу”, ст.ст. 28, 32 Закону України “Про відходи”, ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. З метою виявлення в грунті кількісних та якісних змін, які сталися в результаті господарської діяльності КП “Шевченківський “Промінь-05” при розміщенні твердих побутових відходів на звалищі розташованому на землях запасу Гетьманівської сільської ради Шевченківського району, здійснено відбір проб грунту. По результатах аналізів (протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 07.12.07 № 27-бп/107-113) вміст забруднюючих речовин знаходився в межах ГДК та фонових значень (з урахуванням похибок виконання вимірювань). За засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відповідно до „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства” затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.04.2007 за № 422/13689 КП “Шевченківський “Промінь-05” нараховані збитки на суму 25105,0 грн. Матеріали, стосовно керівника КП “Шевченківський “Промінь–05” Боготалого В. І. направлені до органів прокуратури для розгляду питання щодо порушення кримінальної справи. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Протягом звітного періоду здійснено 137 перевірок, складено 149 протоколів, для розгляду у судові органи передано 8 протоколів, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 141 осіб на 187

суму 12 тис. 614 грн., стягнуто 11 тис. 220 грн. Нараховано 37 збитків на суму 141 тис. 688 грн. з них стягнуто – 54 тис. 276 грн. В ході перевірки по запитам Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури щодо порушень природоохоронного законодавства встановлено: самовільну порубку ТОВ “Градо” зелених насаджень (200 дерев) на території смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, внаслідок чого нараховано збитки заподіяні державі на суму 54 тис. 005 грн. Також встановлений факт забруднення неочищеними стічними водами кварталу 126. Мереф’янського лісництва ДП “Жовтневе лісове господарство” в результаті чого дерева почали всихати. Шкода заподіяна внаслідок всихання дерев у вищевказаних кварталах становить 33 тис. 174 грн. Для прийняття заходів реагування матеріали по вказаним порушенням передані до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття заходів прокурорського реагування. З метою попередження фактів торгівлі первоцвітами 10.02.06 проведена нарада за участю громадських організацій – Українського товариства охорони природи, екологічної групи “Печеніги”, представників міськвиконкому, працівників органів УМВСУ в Харківській області, обласного державного управління лісового господарства, екологів Південної залізниці щодо проведення операція “Первоцвіт”, розроблений та затверджений план проведення перевірок. Спільно з працівниками УМВСУ в Харківській області проводились рейди-перевірки щодо недопущення торгівлі ранньоквітучими, рідкісними та занесеними до Червоної книги України рослинами-первоцвітами на ринках, станціях метрополітену, інших місцях реалізації продукції рослинного світу. За результатами перевірок складено 73 протоколи, вилучено 983 букети. В рамках проведення операції “Первоцвіт – 2007” Харківським обласним управлінням лісового господарства проведено 264 рейди, організовано 20 виступів у засобах масової інформації, розповсюджено 375 листівок. Адміністрацією НПП ”Гомільшанські ліси” на території Коропівського лісництва затримано порушника, у якого вилучено 2362 букети черемші звичайної. За виявлене порушення Держекоінспекцією нарахований збиток на суму 28344,0 грн. Матеріали по даному питанню адміністрацією НПП ”Гомільшанські ліси” направлені до судових органів. Фактів переміщення ранньоквітучих та занесених до Червоної книги України рослин через пости екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон не встановлено. Протягом ІІІ кварталу 2007 року на запит Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури держекоінспекцією проведена перевірка ХОДАЛП “Харківоблагроліс”, лісосмуга кв. 2 вид. 3 площею 1,1 га біля Першої Гнилицької сільської ради у Великобурлуцькому районі Харківської області. Встановлено, що під час розробки лісосмуги СПДФО Ожеред С. В. було знищено клейма на 42 пнях відведених у рубку дерев та самовільна порубка 45 дерев не відведених у рубку. Збиток заподіяний в результаті порушення вимог чинного законодавства склав 3 тис. 636 грн., який відшкодовано в повному обсязі. 188

При розгляді звернення мешканців буд. № 6 по вул. Старошишківській у м. Харкові Держекоінспекцією було зафіксовано факт знесення зелених насаджень у кількості 20 дерев. Збитки склали 6 тис. 580 грн. Матеріали щодо незаконного знесення дерев направлені до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування та відшкодування заподіяної шкоди. З метою реагування на матеріали засобів масової інформації у зв’язку з занепокоєністю громадськості проведена перевірка законності знесення зелених насаджень по пр. Людвіга Свободи (біля буд. 48) у м. Харкові. В результаті встановлено самовільне знесення 11 дерев ТОВ „Рожева пальма”. Збиток, заподіяний в результаті порушення вимог чинного законодавства склав 6480 грн. які повністю відшкодовані. До адміністративної відповідальності притягнуто 1 особу. Під час рейдового об’їзду Дзержинського району м. Харкова виявлений факт самовільного випалювання рослинності на території ліцею № 149. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто директора ліцею – у вигляді штрафу на суму 1190 грн. В рамках операції “Новорічна ялинка” у передноворічний період 2008 року проведено рейди-перевірки в лісових господарствах області з метою охорони хвойних насаджень від самовільних рубок, а саме в Вовчанському, Чугуївському районах та в м. Харкові. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Протягом звітного періоду здійснено 49 перевірок, складено 70 протоколів, у судові органи передано 1 протокол, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 78 особи, з них 9 постанов винесені по протоколам складеними посадовими особами УТМР. Загальна сума накладених штрафів склала 3 тис. 298 грн., стягнуто 2 тис. 676 грн. Спільно з державним управлінням лісового господарства в період лютого 2007 року та користувачами мисливських угідь здійснювався облік диких тварин на закріпленій території. Облік здійснювався методом шумового прогону, маршрутним методом та подвійного картування слідів при обов’язковій присутності представників держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища та працівників державної лісової охорони. Станом на 01.03.07 усі користувачі мисливських угідь Харківської області мають проекти мисливського упорядкування. З метою поліпшення збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин, посилення боротьби з браконьєрством, неухильного виконання вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» користувачами мисливських угідь розроблені та затверджені програми розвитку на перспективу до 2010 року, в яких намічені шляхи покращення умов перебування мисливських тварин, збільшення їх чисельності і видового складу 189

Державною екологічною інспекцією в ході проведення операції “Нерест” було здійснено 6 рейдів, під час яких виявлено 19 порушень вимог природоохоронного законодавства, на порушників накладені штрафні санкції на суму 1 тис. 241 грн. З метою збереження об’єктів тваринного світу, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах та недопущення незаконної торгівлі ними Інспекцією проведено рейд – перевірку на території “Пташиного ринку” філії ДП “Холодногірський ринок” м. Харкова, в ході якого виявлено реалізацію диких видів тварин – пташеня домового сичику та пташеня пугача (птах, занесений до Червоної книги України) за відсутністю будь-яких документів, що посвідчують придбання, розведення, діяльність, пов’язану з дикими тваринами – громадянином Стадник В. В. По виявленому факту за ст. 88-1 ч. ІІ держінспекторами було складено протокол на гр. Стадника В. В., який направлено до судових органів. У 3 кварталі 2007 року на початку сезону проведення полювання на пернату дичину Держекоінспекцією проведено 5 рейдів-перевірок, під час яких до адміністративної відповідальності за порушення правил полювання притягнуто 16 осіб на суму 1 тис. 173 грн. Крім того, проводились перевірки об'єктів рибогосподарської діяльності у Вовчанському, Печенізькому, Шевченківському районах області. Під час перевірки Чугуївської РО УТМР встановлено, що пропускна спроможність мисливських угідь по зайцю-русаку не погоджена з органами Мінприроди. Враховуючи даний факт, держекоінспекцією було прийнято рішення про тимчасову заборону полювання на зайця-русака в межах мисливських угідь, які надані у користування Чугуївській РО УТМР на території Чугуївського та Печенізького районів області. Після узгодження пропускної спроможності видано рішення на відновлення полювання. З метою охорони об'єктів тваринного світу під час проведення полювання на копитних та на хутрового звіра проведено 5 рейдів-перевірок Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. Протягом звітного періоду здійснено 53 перевірки, складено 67 протоколів, у судові органи передано 3 протоколи, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 64 осіб, загальна сума накладених штрафів склала 3 тис. 128 грн., стягнуто 3 тис. 077 грн. З метою посилення державного контролю за охороною рибних ресурсів, Держекоінспекцією разом з усіма зацікавленими організаціями проведена щорічна операція “Нерест”. Для природного відтворення рибних ресурсів Харківським територіальним відділом Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів виданий наказ від 07.03.07 №14 “Про встановлення весняно-літньої заборони на вилов риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Харківської області в 2007 році”, згідно з яким вилов риби був заборонений: у водосховищах – з 1 квітня по 10 червня; на річках – з 1 квітня по 21 травня в корінних водах, а в придаткових з 1 квітня по 30 червня 2007 року. Вилов раків заборонено в усіх 190

водоймах області в період виношування ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 30 червня, другої линьки з 20 серпня до 30 вересня 2007 року. Для забезпечення постійного державного контролю за охороною рибних ресурсів, Держекоінспекцією розроблений та погоджений з Харківським територіальним відділом Східного державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів план спільних заходів з охорони водних живих ресурсів під час проведення операції “Нерест” у весняно-літній нерестовий період 2007 року. На виконання заходів по боротьбі з браконьєрством, держекоінспекцією спільно з органами внутрішніх справ рибоохорони проводились рейди з охорони рибних ресурсів на водосховищах області. Так, тільки в Лозівському районі під час проведення спільних рейдів з органами внутрішніх справ за незаконний вилов риби було затримано 6 громадян та нараховано збитки на суму 14218,8 грн. У травні 2007 року спостерігалися випадки загибелі риби на Печенізькому водосховищі, що були пов’язані з низьким рівнем кисню в воді внаслідок високих температурних показників повітря, в зв'язку з чим збитки не нараховувались. Безпосередньо Державною екологічною інспекцією в ході операції “Нерест” було здійснено 6 рейдів, під час яких виявлено 19 порушень вимог природоохоронного законодавства, на порушників накладені штрафні санкції на суму 1 тис. 241 грн. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. Протягом звітного періоду здійснено 62 перевірки, складено 46 протоколів, в судові органи передано 1 протокол винесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 45 осіб на суму 2 тис. 561 грн., стягнуто 2 тис. 431 грн. Нараховано 6 збитків на суму 2 тис. 457 грн., (притягнення до адміністративної відповідальності у сфері державного контролю природнозаповідного фонду здійснювалось за ст. 188-5 – невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища). Під час проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства на території об'єктів природно – заповідного фонду основними встановленими порушеннями були: не винесення меж в натурі (на місцевості) та відсутність інформаційно-охоронних знаків загальнодержавного зразка, встановлення яких передбачено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 30 від 29.03.94 “Про затвердження Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно – заповідного фонду України”. За ці порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 18 посадових осіб та надано відповідні обов’язкові для виконання приписи. Держекоінспекцією прийнято рішення про тимчасову призупинку діяльності з обслуговування бази відпочинку ПП “Вадим” на території НПП “Гомільшанські ліси” в кв. 105, в. 22 Задонецького лісництва ДП “Зміївське лісове господарство” в Зміївському районі Харківської області з причини 191

недодержання екологічних вимог під час проектування та будівництва бази відпочинку, а саме розміщення бази відпочинку в прибережній захисній смузі р. Сіверський Донець, відсутності висновку державної екологічної експертизи щодо діяльності ПП “Вадим”. Держекоінспекцією проведена перевірка факту забруднення об’єкту загальнодержавного значення – ботанічного саду ХНУ ім. В. Н. Каразіна відходами виробництва з будмайданчика, що межує з. Ботанічним садом За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто начальника дільниці будівництва та надано приписи щодо недопущення у подальшому порушень вимог природоохоронного законодавства. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ). Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання від 05.07.06 № 320/200 скасована дія спільного наказу Мінприроди України та Держатомрегулювання від 26.02.04 № 417/162 а саме: були скасовані повноваження держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Тому дані в сфері поводження з ДІВ – відсутні. При здійсненні радіаційного контролю при поводженні з металобрухтом надано 17 дозволів на право проведення дозиметричного контролю металобрухту. У лютому 2007 року спеціалістами держуправління спільно з фахівцями ОблСЕС з виїздом на місце здійснена перевірка фактів щодо порушення чинного природоохоронного законодавства в ході поводження з брухтом чорних металів ТОВ "Торговий дім "Промсталь". В результаті чого встановлено, що 18.01.07 ТОВ “Торговий дім ”Промсталь” було відправлено вагон № 67885285 до ВАТ "МК "Азовсталь". 23.01.07 в ході проведення вхідного радіаційного контролю вагону № 67885285 на ВАТ "МК "Азовсталь" виявлений підвищений рівень гамма-випромінювання – від 50 до 500 мкР/годину. Тобто, на стадії відправлення, радіаційний контроль вантажу був здійснений ТОВ «ТД «Промсталь» – формально. Встановлено, що для проведення дозиметричного контролю використовувався дозиметр СРП-6801, який не призначений для вимірювання щільності потоку бета-частинок тому, відповідно, радіаційний контроль був проведений не в повному обсязі, журнал вхідного радіаційного контролю не вівся, відсутній знак радіаційної небезпеки, що є порушенням «Державних санітарно-екологічних правил і норм по радіаційній безпеці при проведенні операцій з металобрухтом». Також встановлено, що договори на передачу відходів на утилізацію спецпідприємствами та на транспортування побутових відходів на полігон ТПВ, дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів відсутній, дозвіл на проведення радіаційного контролю брухту чорних металів. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто директора Єпіфанову Я. В. Приписи щодо виконання вимог діючого законодавства при проведенні радіаційного операцій поводження з металобрухтом ТОВ «ТД «Промсталь» – 192

виконані. На виконання листа Першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 26.04.07 № 7-8-345 Держекоінспекцією в Харківській області з метою посилення контролю за здійсненням вхідного радіаційного контролю металобрухту проведено п’ять вибіркових перевірок підприємств, що здійснюють операції з металобрухтом. На чотирьох підприємствах було зафіксовано невиконання виданих раніше по актах перевірках приписів щодо забезпечення контролю за екологічною та радіаційною безпекою відповідно до вимог законодавства, норм та правил з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом та Державних санітарно-екологічних правил і норм при проведенні операцій з металобрухтом.За виявлені порушення до адмінвідповідальності у вигляді штрафу притягнуто 4 посадові особи. Інформація про результати виконання доручення направлена до Держекоінспекції України (лист від 31.05.07 № 0903/383) Екологічний контроль на державному кордоні. Протягом звітного періоду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.02 № 1569, Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 787/4080, перевірено 83174 одиниці транспортних засобів та 99779 партій різноманітних вантажів, із яких: радіологічний контроль – 48,7 млн. тонн, екологічний контроль – 40,04 млн. тонн вантажів. У пункті пропуску «Вовчанськ» (з пунктом контролю «Куп’янськ») припинено 1 спробу незаконного перевезення екологічно небезпечного вантажу (метанол) загальною вагою 235,09 тонн. `В результаті перевірки товаросупровідних документів на вантаж було встановлено відсутність дозвільного документу на транспортування даної речовини, що є порушенням ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вимог постанов Кабінету Міністрів України від 20.06.95 № 440 «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів». Вантаж затримано до усунення порушень чинного законодавства. У пункті пропуску «Гоптівка» припинено 1 спробу перевезення вантажу який може містити озоноруйнуючі речовини (лікарські засоби) загальною вагою 16,072 тонн. В результаті перевірки товаросупровідних документів на вантаж було встановлено відсутність документу щодо відсутності озоноруйнуючих речовин в продукції, що регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.06 № 1852 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 році». Складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 83 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді 193

штрафу на суму 119,00 грн. Вантаж затримано до усунення виявленого порушення. Виявлено 970 випадків експлуатації екологічно небезпечних вантажних транспортних засобів, а саме: з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах та підтіканням паливно-мастильних матеріалів. За порушення природоохоронного законодавства при перетині державного кордону притягнуто до адміністративної відповідальності 970 осіб. З порушників стягнуто штрафів на загальну суму 17272,00 грн. В рамках першого етапу заходів “Чисте повітря” проведено перевірку автопарку Харківського прикордонного загону. В ході перевірки виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у 36% перевірених автомобілів. Керівництву загону надані приписи щодо усунення порушень. За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. 15 КУпАП матеріали про порушення передані командуванню військовослужбовця. Згідно з наказом по Харківському прикордонному загону від 15.06.07 № 651 підполковника Салюкова Р. О. притягнуто до дисциплінарної відповідальності. В результаті здійснених перевірок стану дотримання природоохоронного законодавства в прикордонній смузі та прилеглих до пунктів пропуску територіях виявлено 24 випадки порушення чинного природоохоронного законодавства. За виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 24 осіб. З порушників стягнуто штрафів на загальну суму 816,00 грн. Крім того відділ екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні на виконання наказу по Держекоінспекції в Харківській області від 03.09.07 № 104 та доручення начальника Держекоінспекції від 04.09.07 № 23-д приймав участь в кураторських перевірках закріплених районів Харківської області. Під час здійснення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства у Дворічанському та Золочівському районах Харківської області виявлено 9 випадки порушення природоохоронного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто 9 осіб та стягнуто штрафів на суму 612,00 грн. Аварійні забруднення об'єктів навколишнього природного середовища. Протягом звітного періоду сталось три аварійні ситуації, а саме: 15.03.07 внаслідок прориву мулопроводу від очисних споруд ДП „Хімпром” до мулових майданчиків стався несанкціонований скид активного мулу до струмка балки з послідуючим надходженням в річку Орільку. Держуправлінням комісійно з виїздом на місце 16.03.07 здійснена перевірка, в якій приймав участь заступник начальника цеху № 800 по очисним спорудам ДП „Хімпром” Потапов М. В. На час перевірки перекачування активного мулу по мулопроводу намулові майданчики ДП „Хімпром” припинено, працівниками ДП „Хімпром” проводилися роботи з ліквідації аварійної ситуації. Внаслідок прориву водопровідної мережі, по струмку балки здіснювався скид водопровідної води з частками активного мулу, який залишився на поверхні грунту балки, в річці Орелька. 194

Для визначення впливу несанкціонованого скиду на довкілля відділом аналітичного контролю та моніторингу держуправління відібрані проби грунту в балці, проби води в місці скиду до річки Орілька та річкової води вище та нижче скиду. По результатам лабораторних досліджень держуправлінням буде вирішено питання щодо нарахування збитків. Держуправління листом від 19.03.07 № 09-04-996 зобов’язало керівництво ДП „Хімпром” вжити всіх невідкланих заходів по ліквідації аварійної ситуації. За інформацією директора по енергозабезпеченню ДП „Хімпром” – Базулука К. Б. станом на 20.03.07 ремонтні роботи на муловоді закінчені, аварія ліквідована, 21.03.07 муловід включено в роботу в регламентному режимі. 25.05.07 о 02 год. 53 хв. охороною нафтопроводу Лисичанськ – Кременчук (d = 1220 мм, Р = 18 БАР), який належить філії державного підприємства ВАТ «УКРТРАНСНАФТА» «Придніпровські магістральні нафтопроводи» та знаходяться в обслуговуванні Лисичанського районного нафтопровідного управління, на території Близнюківського району Харківської області, на відстані 3 км від с. Степове встановлено несанкціоновану врізку, в наслідок чого було забруднено 537 м2 прилеглої території. Маса нафти, що потрапила у грунт складає 0,9305 т. Забруднення за межі території охоронної зони нафтопроводу не поширилось. Роботи по усуненню аварії та очищенню території проведені Лисичанським районним управлінням нафтопроводів. Розмір шкоди нанесеної державі внаслідок забрудненням земель на 151 км нафтопроводу Лисичанськ – Кременчук в результаті несанкціонованої врізки до трубопроводу складає 1057,46 грн. Внаслідок ДТП, що сталося 9.08.07 на 31 км траси „Приколотне – Великий Бурлук – Дворічна” (перевертання бензовозу МАЗ 64229032 Держ№ 12108АР з подальшим розливом дизельного пального) сталося забруднення нафтопродуктами земельної ділянки площею 16 м2. Державі заподіяна шкода на суму 28 грн. Збиток пред’явлений до сплати ДП „Донбаспромресурси”, однак на теперішній час не відшкодований через блокування розрахункового рахунку вказаного підприємства. Наслідки аварійного забруднення ліквідовані. Одночасно інформуємо, що фахівцями відділу інструментальнолабораторного контролю здійснювався постійний контроль за якістю поверхневих вод на річках м. Харкова та області. Перевірено дотримання ГДВ на 18 стаціонарних джерелах, виконано 227 визначень. Перевірено дотримання нормативів норм ГДС на очисних спорудах 92 підприємств (відібрано 175 проби, виконано 3500 визначень). Відібрано та проаналізовано 53 проб ґрунту. 13.5.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Засобом поєднання екологічних інтересів з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» називає екологічні стандарти і нормативи (статті 31—33). Мета екологічної стандартизації і нормування — це встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог з охорони навколишнього 195

природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки (ст. 31). Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливому впливу забрудненого навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища і використанням природних ресурсів (ст. 32). Відповідно до ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» розрізняють, залежно від суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти: «національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією». В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст. 4) нормативні документи з питань стандартизації розрізняються за сферою дії і поділяються на: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. Управління діяльністю щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів забезпечується постійно діючою та поновлюваною системою нормативної документації для контролю за забрудненням атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів, а також для нагляду за викидами в природне середовище. Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність" відносить до сфери державного метрологічного нагляду контроль стану навколишнього природного середовища, а вимірювання в цій сфері повинні виконуватися атестованими відповідно до „Правил уповноважень та атестації у державній метрологічній системі" лабораторіями. У м. Харкові та Харківській області атестовані такі лабораторії, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища: - відділ інструментального лабораторного контролю Харківської державної екологічної інспекції, що виконує роботи з контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, якості питних, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, бере участь у ряді міжнародних проектів по оздоровленню рік області, надає консультаційну допомогу з питань визначення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі; - аналітичний центр Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, що займається розробкою методичного забезпечення, організацією міжлабораторного контролю по визначенню викидів шкідливих речовин в атмосферу, якості питної води, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища. Крім того, атестовані 38 виробничих лабораторій, що входять у сферу управління інших міністерств і які, крім основних виробничих завдань визначають концентрацію шкідливих речовин у промислових викидах, питній, поверхневій і стічних водах, ґрунтах. В 2007 році ДП “Харківстандартметрологія” провів державний метрологічний нагляд у сфері контролю стану навколишнього природного 196

середовища на двох підприємствах. Стан засобів вимірювальної техніки (під час перевірок було обревізовано 16 од. ЗВТ) та методик виконання вимірювань на цих підприємствах задовільний. В цілому метрологічне забезпечення підприємств не відповідає вимогам Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” (відсутні узгоджені переліки ЗВТ, що знаходяться в експлуатації і підлягають повірці). 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2007 року держуправлінням було проведено державних екологічних експертиз передпроектної та проектної документації у кількості 654 (у 2006 р. – 834). Відсоток повернутих на доопрацювання проектнокошторисної документації – у 2007 році склав – 32,11% (210 проект); у 2006 р. – 23,62% (197 проект). Таблиця 13.6. Загальна кількість проведених експертиз

Позитивних

Негативних

Відсоток повернутих на доопрацювання проектнокошторисної документації

2006р.

834

637

197

23,62

2007р.

654

444

210

32,11

При проведенні державної екологічної експертизи основна увага приділяється визначенню ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; організації комплексної, науково обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; оцінки ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища До найзначніших об’єктів, які пройшли державну екологічну експертизу протягом звітного періоду, реалізація яких прямо або побічно, зараз або в майбутньому впливатиме на стан навколишнього природного середовища в м. Харкові та області, відносяться: – робочий проект “Екологічний центр по вивченню флори і фауни р. Сіверський Донець і проведенню гідрометеорологічних досліджень в с. Коробів Хутір Зміївського району; – робочий проект реконструкції існуючих очисних споруд очистки стічних вод по фітотехнології “Біоплато”, що скидаються із санаторію “Занки” та житлового селища Занки; – робочий проект реконструкції та модернізації системи аерації очисних споруд м. Балаклія; – проект реконструкції Шебелінського ВПГКН. Установка ізомеризації легкого бензину”. В порівняльні з 2006 роком відсоток неузгодження проектно-кошторисної документації збільшився на 8,5 і склав у 2007 році – 32,11%. Основними причинами неузгодження проектної документації є :

197

1. відсутність рішень органів виконавчої щодо будівництва об’єкту, або будівництво об’єкту не передбачене програмно-планувальними документами соціально-економічного розвитку територій населених пунктів області; 2. відсутність, або подання не в повному обсязі матеріалів ОВНС; 3. не вирішення питання утилізації відходів виробництва; 4. відсутність розрахунків розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу з урахуванням існуючого фонового забруднення; 5. відсутність погоджень з іншими зацікавленими організаціями. Розгляд проектних матеріалів здійснюється безпосередньо спеціалістами підрозділу держуправління. Але в разі потреби, для забезпечення максимальноможливої комплексності і обґрунтованості висновків проектно-кошторисна документація направляється до контрагентів держуправління або інших спеціалізованих організацій та установ Протягом 2007 року із залученням наукових та інших спеціалізованих організацій було проведено 8 експертиз (у 2006 р. – 6), серед яких: робочий проект “Облаштування Карайкозівського нафтогазоконденсатного родовища. Технологічна установка збору та первинної підготовки газу і нафти”; Техніко-економічне обгрунтування на будівництво фабрики по виробництву теплоізоляційних матеріалів з мінеральної вати ЗАТ “Термолайф” та інші. Еколого-експертні оцінки у рамках комплексної держаної експертизи виконуються при наявності звернення від служби “Держінвестекспертизи”, зокрема Харківської обласної служби України “Держінвестекспертиза”. В рамках комплексної державної експертизи розглянуто проект реконструкції Шебелинського відділення з переробці газового конденсату та нафти Установка ізомеризації легкого бензину. Замовник – Шебелинське відділення з переробці газового конденсату та нафти. З метою розв’язання гострих екологічних проблем та покращення стану інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля щотижня готується інформація на веб-сайт держуправління про надходження та розгляд до державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації; поліпшується співпраця з представниками засобів масової інформації та громадських установ. Для підвищення якісної підготовки матеріалів розділу “ОВНС” держуправління періодично планує та проводить круглі столи з представниками проектних установ за участю спеціалістів держуправління. 13.7 Екологічний аудит Відповідно до Закону України “Про екологічний аудит” екологічному аудиту підлягають державні підприємства, які перебувають в процесі приватизації і види діяльності яких становлять підвищену екологічну небезпеку. Посвідчення екологічних аудиторів в області для здійснення екологічного аудиту відповідно до Закону України “Про екологічний аудит” отримали наступні юридичні та фізичні особи.

198

Юридичні особи, що мають право на здійснення екологічного аудиту в Харківській області Таблиця 13.7. Назва юридичної особи, Місце знаходження, Номер та дата Номер та П.І.Б. екологічного код за ЄДРПОУ тел./факс, e-mail, веб-сайт рішення про дата аудитора внесення рішення про виключення Український державний 61013, м.Харків, науково-дослідний вул.Шевченка, 6 інститут проблем тел.8(057) 761-09-27 водопостачання, факс 8(057) 706-40-63 водовідведення та uwodgeo@rambler.ru охорони навколишнього природного середовища “УкрВОДГЕО” Український науково61166, м.Харків, дослідний інститут вул.Бакуліна, 6 екологічних проблем тел./факс 8(057) 702-15-92 (УкрНДІЕП)

№14 01.11.2005

№27 12.04.2006

Люшуков Олег Дмитрович

Серія та номер сертифіката екологічного аудитора ЕА №008

Размєтаєв Сергій Володимирович

ЕА №009

Топчій Ростислав Валерійович

ЕА №045

Екологічні аудитори, що мають право на здійснення екологічного аудиту в Харківській області Таблиця 13.8. П.І.Б. екологічного аудитора Люшуков Олег Дмитрович Размєтаєв Сергій Володимирович Внукова Наталія Володимирівна Ієвлєва Ольга Юріївна Міняйло Віталій Петрович Топчій Ростислав Валерійович Шустов Олексій Леонідович Крайнов Ігор Павлович Нестеренко Уляна Юріївна

Серія та номер мертифіката екологічного аудитора ЕА №008

ЕА №009 ЕА №030 ЕА №043 ЕА №044 ЕА №045 ЕА №046 ЕА №076 ЕА №082

Місце знаходження (адреса, тел./факс, Номер та дата Номер та e-mail) рішення про внесення дата рішення про виключення м.Харків, пр.Леніна, 38 Будинок проектів, 8 поверх, офіс 818а, тел.8(057) 702-61-31, 8(057) 713-51-90, 8(067)57032-15 м.Харків, вул.Шевченка, 6 тел./факс 8(0572) 43-11-56 м.Харків, вул.Петровського, 25 тел.8(057) 707-37-97, 8(057) 707-37-41 м.Харків, вул.Бакуліна, 6 Тел./факс 8(057) 719-46-82 м.Харків, вул.Бакуліна, 6 Тел./факс 8(057) 702-16-05 м.Харків, вул.Бакуліна, 6 Тел./факс 8(057) 702-15-92 м.Харків, вул.Бакуліна, 6 Тел./факс 8(057) 702-15-92 м.Харків, вул.Кандаурова, 46-Б, тел.8(057) 372-50-72 м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 79-в, кв.110 тел.8(057) 755-01-04

№251 11.07.2005

№290 10.08.205 №533 30.12.2005 №74 22.02.2006 №74 22.02.2006 №74 22.02.2006 №74 22.02.2006 №416 13.08.2007 №154 27.03.2008

Протягом 2007 року екологічними аудиторами, які зареєстровані на території Харківської області екологічні аудити на підприємствах, установах та організаціях області не проводилися. Державне підприємство „Харківстандартметрологія” є орган із сертифікації систем екологічного керування в системі УкрСЕПРО яке одержало свідоцтво № UA.MQ.003 від 11 червня 2007 р Цим підприємством було сертифіковано на відповідність ДСТУ ISO 14001:2006 ”Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування” 7 підприємст по Україні, з них 5 підприємств по м.Харкову, а саме: 1.ЗАТ завод „Південкабель” – сертифікат на систему екологічного керування № UA2.003.02147- 06 від 15.12. 2006 р. 199

2. Товариство з обмеженою відповідальністю „МКС” – сертифікат на систему екологічного керування № UA2.003.02434 - 07 від 27.06. 2007 р. 3. Приватне підприємство „Ал’таір” – сертифікат на систему екологічного керування № UA2.003.02642 - 07 від 23.11. 2007 р. 4. Салон „Спецвузавтоматика” підприємства „Спец” – сертифікат на систему екологічного керування № UA2.003.02652 - 07 від 27.11. 2007 р 5. Приватне підприємство „Екотон” – сертифікат на систему екологічного керування № UA2.003.03017 - 08 від 03.07. 2008 р.

13.8. Екологічний моніторинг Харківська область виникла на історичному транспортному перехресті Східної частини Європи, чим обумовлено багатофункціональне індустріальне навантаження її території. Водночас – це частина одного з найпродуктивніших сільськогосподарських регіонів континенту. Іншими словами – Харківська область, як суб'єкт господарювання, це один з найпотужніших природокористувачів, а тому несе в собі відповідну потенційну екологічну небезпеку. Область розташована на сході держави і її північно-східний адміністративний кордон є державним кордоном з Російською Федерацією. Область межує з не менш економічно розвиненими територіями України та Росії. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Одним з головних шляхів до розв’язання існуючих екологічних проблем є створення належної системи управління навколишнім природним середовищем, головною складовою якого виступає екологічний моніторинг. Його основою є систематичне спостереження за станом довкілля, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації стосовно його змін, розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі раціонального природокористування. Державний моніторинг довкілля в Харківській області здійснюється суб’єктами моніторингу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98р. №391 у відповідності до відомчих програм спостереження. В Харківській області вищезазначені суб’єкти представлені наступними організаціями: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Харківський обласний центр з гідрометеорології, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Харківське виробниче управління меліорації і водного господарства, Харківське регіональне управління водних ресурсів, Харківська комплексна геологічна партія, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання 200

рибальства у Харківській області “Харківдержрибоохорона”, Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій в Харківській області, Головне управління земельних ресурсів у Харківській області, Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, Державна станція захисту рослин Харківської області, Харківський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості та якості продукції “Облдержродючість”, Державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод”, Український державний науководослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища “УкрВОДГЕО”, Український науководослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), Східне державне підприємство геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики ДП “Східгеоінформ”). На Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області покладено основні функції по збиранню, обробленню, передаванню, збереженню та аналізу інформації стосовно змін стану довкілля. Стан річок Харківської області Самим значним природним поверхневим водним об’єктом Харківської області є транзитна річка Сіверський Донець – сама велика притока Дону. Вона бере початок у Бєлгородській області Росії і проходить центром Харківської області. Далі, крізь Донецьку та Луганську області, Сіверський Донець знову потрапляє на територію Росії (в Ростовській області), де впадає в р. Дон – одну з наймогутніших водних артерій Європи. Сіверський Донець та його притоки різного порядку (річки Оскіл, Лопань, Уди, Харків, Вовча, Козинка) мають транскордонний характер. Протягом свого шляху р. Сіверський Донець виступає об’єктом інтенсивного водокористування (енергетичного, гідротехнічного, меліоративного, питного, рекреаційного водопостачання; водовідведення) для найбільш густонаселених, індустріально розвинених адміністративних районів трьох областей України. Водозбірна територія системи р. Сіверський Донець в межах Харківської області сягає майже 80% її загальної площі. Тому, згідно ст.2 Директиви Європейського парламенту та Ради Євросоюзу №2000/60/ЄС від 23.10.2000 р., вказана територія розглядається як невід'ємна частина басейну р. Дон – самої великої з тих річок, які впадають в Азовське море. Переважною мірою саме Дон підтримує у Азові той унікальний гідрохімічний баланс, завдяки якому це море відрізняється багатством біоресурсів та високим потенціалом щодо їх відтворення. В основу професійної сучасної розробки та вдосконалення моніторингової системи повинні закладатися, насамперед, дослідження закономірностей розвитку природно техногенних процесів, характерних для цілісних територіальних природних утворень з урахуванням комплексу техногенного їх навантаження. 201

Аналіз стану моніторингу річок басейну в Харківській області дозволяє виявити ряд суттєвих недоліків. А саме: - масштаб охоплення моніторингом водних об’єктів басейну р. Дніпро в Харківській області невеликий, а тому потребує поширення; - мережа спостережень, яка діє на теперішній час, має недостатню кількість пунктів спостереження та слабо забезпечена сучасними контрольновимірювальними приладами; - служби спостережень роз’єднані і не мають єдиної системи, яка дозволяла б оперативно обмінюватися інформацією у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. Для усунення цих недоліків необхідно вдосконалити та впровадити регіональну систему моніторингу довкілля. В рамках цієї програми треба визначити організаційну і функціональну структури системи моніторингу, її ієрархічні рівні та принципи взаємодії між суб’єктами моніторингу Харківської області. Також, в регіональній програмі моніторингу треба передбачити об’єднання всіх суб’єктів регіонального моніторингу у єдину комп’ютерну мережу з єдиним інформаційно-аналітичним центром. Це дозволить більш ефективно накопичувати, обробляти та аналізувати інформацію стосовно стану довкілля в Харківській області. Таким чином розробка та впровадження регіональної програми зробить функціонування існуючого моніторингу довкілля Харківської області більш ефективним та досконалим. Якість води ріки Сіверський Донець залежить від надходження у річки басейну забруднень, які визначаються природними особливостями ландшафтів, водозбору, характером господарського використання заплав та інтенсивності господарської діяльності на площі всього водозбору. З території житлової та промислової забудови до річок потрапляють фіксовані стоки – скиди підприємств та міських очисних споруд і неконтрольовані поверхневі змиви. У стоках з сільськогосподарських угідь домінують органіка, біогенні речовини та пестициди. Серед природних факторів на хімічний склад води значно впливає клімат, який зумовлює величину водного стоку. Пов’язуючи вищевказане з водоймами басейну р. Сіверський Донець, відмічається, що зимовий та весняний періоди 2007 р. для території басейну р. Сіверський Донець був аномально теплим. На території регіону взагалі весняна повінь не спостерігалась внаслідок відсутності чинників її формування, що вкрай не характерно для басейну р. Сіверського Донця. В 2007 році спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводились на 9 створах (7 створів ІІІ категорії і 2 створи IV категорії), а також на основних її протоках ріках Уди (4 створи ІІІ категорії), Лопань (2 створи ІІІ категорії), Харків (1 створ ІІІ категорії), Оскіл (2 створи ІІІ категорії), Вовча (1 створ IV категорії) та двох водосховищах – Печенізькому (смт. Печеніги) та Червонооскільському (с. Червоний Оскіл та с. Сінькове). Всі створи розташовані на території Харківської області. Вхідний створ на р. Сіверський Донець – с. Огурцеве (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації). На якість води в цьому створі 202

впливає промисловість Бєлгородської області. Якість води створу декілька покращилась в порівнянні з минулим роком, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зменшення середньорічних концентрацій спостерігалось по азоту амонійному, азоту нітратному, хрому (VI). На рівні минулого року середньорічні концентрації фенолів, нафтопродуктів. Збільшилась середньорічна концентрація марганцю та -ГХГЦ. Середньорічні і максимальні концентрації Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,68 0,38 0,030 14 3 0,001 0,06 25 0,002 0

2006р. 8,92 0,53 0,065 17 4 0,001 0,06 20,3 0 0 3

Максимальні 2007р. 4,51(ГДК – 6,0) 0,75 (1,9 ГДК) 0,079 (4,0 ГДК) 36 (3,6 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,002 (2 ГДК) 0,09 (1,8 ГДК) 37 (3,7 ГДК) 0,008 (0,8 ГДК) 0

Мінералізація коливалася від 502 мг/дм до 681 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 583 мг/дм3 (554 мг/дм3 – 2006 р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний були в межах ГДК. Річка Сіверський Донець – в районі міста Чугуєва спостереження ведуться у двох створах: вище і нижче міста. Якість води в створі вище міста (1 км вище міста Чугуєва) покращилась в порівнянні з минулим роком. Трохи зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI), фенолів та нафтопродуктів. Залишився на рівні минулого року середньорічний вміст -ГХГЦ. - ГХГЦ не виявлений. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 9,57 0,30 0,010 3 0,001 0,04 0,004 0

2006р. 9,27 0,32 0,016 4 0,003 0,06 0,004 0

Максимальні 2007р. 6,35 (ГДК – 6,0) 1,07 (2,7 ГДК) 0,026 (1,3 ГДК) 8 (8 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,10 (2,0 ГДК) 0,013 (1,3 ГДК) 0

Створ нижче міста Чугуєва (5 км нижче впадіння р. Уди в Сіверський Донець) характеризує об’єднані скиди м. Чугуєва і промислові скиди м. Харкова. Якість води в цьому створі незначно покращилась, зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, хрому (VI) та -ГХГЦ. Збільшився середньорічний вміст азоту нітритного. На рівні минулого року вміст фенолів та нафтопродуктів. Кисневий режим в обох створах задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 7,90 0,61 0,183 3 0,002 0,08 0,001

2006р. 7,90 0,66 0,137 5 0,002 0,08 0,006

Максимальні 2007р. 4,77 (ГДК – 6,0) 0,93 (2,4 ГДК) 0,527 (26,0 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,15 (3,0 ГДК) 0,004 (0,4 ГДК)

203

- ГХГЦ, мкг/дм3

В районі міста Зміїва спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах:, вище і нижче міста. Якість води в створі вище м. Зміїва (1,5 км вище міста) декілька погіршилась по азоту амонійному, азоту нітратному, фенолах. Покращилась по нафтопродуктах та хрому (VI). Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,25 0,48 0,100 2 0,002 0,06

2006р. 7,85 0,47 0,087 4 0,001 0,07

Максимальні 2007р. 4,16 (ГДК – 6,0) 0,99 (2,5 ГДК) 0,334 (16,7 ГДК) 4 (4 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,10 (2,0 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Зміїва (6 км нижче міста) залишилася на рівні минулого року. Спостерігалось зменшення середньорічних концентрацій по хрому (VI), фенолах. Вміст азоту амонійного та нафтопродуктів залишився на рівні минулого року. Середньорічна концентрація азоту нітритного незначно збільшилась. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,66 0,49 0,083 2 0,001 0,06

2006р. 8,06 0,49 0,081 3 0,002 0,06

Максимальні 2007р. 4,80 (ГДК – 6,0) 1,03 (2,6 ГДК) 0,299 (15,0 ГДК) 7 (7 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,14 (2,8 ГДК)

Якість води р. Сіверський Донець в створах вище і нижче міста Зміїв майже однакова, внаслідок впливу скидів м. Харкова в створі вище міста і скидів Зміївської ТЕС (Міністерство палива і енергетики); військової частини А-2354 (Міністерство оборони) в створі нижче міста. Кисневий режим задовільний в обох створах. В районі міста Балаклеї спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в 2 створах. В створі вище м. Балаклеї (1 км вище міста) збільшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітратного, -ГХГЦ та міді. Залишився на рівні минулого року вміст хрому (VI). Декілька зменшився середньорічний вміст фенолів, нафтопродуктів, цинку. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,26 0,43 0,043 3 0,001 0,06 13 1,5 0,002 0

2006р. 7,39 0,36 0,031 3 0,002 0,07 19 0,86 0,001 0

Максимальні 2007р. 5,76 (ГДК – 6,0) 0,83 (2,1 ГДК) 0,126 (6,3 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,12 (2,4 ГДК) 36 (3,6 ГДК) 36 (3,6 ГДК) 0,012 (1,2 ГДК) 0

На якість води в створі нижче міста Балаклеї (6 км нижче міста) впливають скиди ПЖКХ “Курганське” (Держком. Будівництва, архітектури та житлової політики); Савинської ділянки Балаклійського ВУВКГ (Державний комітет житлово-комунального господарства); В/ч А/2028 (Міністерство оборони); Червонодонецька КНС (Шебелинка газвидобування). Якість води в цьому створі незначно погіршилась в порівнянні з минулим роком. 204

Спостерігалося збільшення середньорічних концентрацій азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів. Знизились середньорічні концентрації хрому (VI), фенолів, цинку та міді. Кисневий режим в обох створах задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,56 0,43 0,030 1 0,001 0,09 14 1,2

2006р. 7,99 0,42 0,024 3 0,003 0,06 21 1,54

Максимальні 2007р. 5,66 (ГДК – 6,0) 0,79 (2,0 ГДК) 0,090 (4,5 ГДК) 2 (2 ГДК) 0,002 (2 ГДК) 0,24 (4,8 ГДК) 41 (4,1 ГДК) 2,8 (2,8 ГДК)

Заключні створи ріки Сіверський Донець розташовані в районі м. Ізюм. Якість води в створі вище м. Ізюм (1 км вище міста) залишилась на рівні 2006 року, хоча спостерігались невеликі коливання як в бік збільшення, так і в бік зниження. Середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, цинку та міді трохи збільшились, а вміст хрому (VI) зменшився. Середньорічний вміст фенолів, нафтопродуктів залишився на рівні 2006 року. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 10,3 0,40 0,028 3 0,001 0,06 13 1,3

2006р. 9,03 0,39 0,023 4 0,001 0,06 10 1,1

Максимальні 2007р. 6,99 (ГДК – 6,0) 0,66 (1,7 ГДК) 0,051 (2,55 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,16 (3,2 ГДК) 46 (4,6 ГДК) 4,4 (4,4 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Ізюм (1,5 км нижче міста) також залишилась на рівні 2006 року, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин, як в бік збільшення так і в бік зниження. Знизились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI), фенолів, цинку. Залишився на рівні 2006 року вміст нафтопродуктів. Збільшилась середньорічна концентрація міді. Кисневий режим в 2-х створах був задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 10,3 0,39 0,025 3 0,001 0,07 10 0,74

2006р. 9,38 0,45 0,034 4 0,002 0,07 26 0,2

Максимальні 2007р. 7,3 (ГДК – 6,0) 0,67 (1,7 ГДК) 0,06 (3,0 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,22 (4,4 ГДК) 18 (1,8 ГДК) 2 (2 ГДК)

Ріка Уди – права притока р. Сіверський Донець. Спостереження за якістю води проводяться щомісячно на 4-х створах. Якість води в створі 10 км вище м. Харкова залишилась на рівні минулого 2006 року, хоча спостерігалось невелике коливання середньорічних концентрацій, як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI), фенолів. Збільшилась середньорічна концентрація цинку, -ГХГЦ. Залишився на рівні минулого року вміст нафтопродуктів. - ГХГЦ відсутній.

205

Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,57 0,54 0,022 3 0,001 0,06 12 0,004 0

2006р. 8,09 0,60 0,024 4 0,002 0,06 10 0,001 0

Максимальні 2007р. 6,09 (ГДК – 6,0) 0,98 (2,5 ГДК) 0,111 (5,6 ГДК) 9 (9 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,13 (2,6 ГДК) 28 (2,8 ГДК) 0,016 (1,6 ГДК) 0

На якість води в створах р. Уди нижче міста впливає Безлюдівська каналізаційна станція. Якість води в цих створах в порівнянні з 2006 роком залишилась га рівні. Спостерігалось збільшення середньорічних концентрацій по азоту амонійному, азоту нітритному, а середньорічний вміст нафтопродуктів, цинку та міді трохи зменшився. Вміст хрому (VI) та фенолів залишився на рівні 2006 року. Кисневий режим в червні 2007 року був низьким і склав 2,08 мгО 2/дм3 в створі 7 км нижче міста; 2,09 мгО2/дм3 в створі 9 км нижче міста. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні

2007р. 5,88 2,89 0,352 4 0,002 0,08 9 0,9

2006р. 6,56 2,44 0,316 4 0,002 0,10 17 1,5

Максимальні 2007р. 2,08 (ГДК – 6,0) 5,67 (14,5 ГДК) 0,554 (27,7 ГДК) 11 (11 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,16 (3,2 ГДК) 16 (1,8 ГДК) 2,8 (2,8 ГДК)

Заключний створ на р. Уди розташований в смт. Есхар (0,1 км вище гирла). На якість води в цьому створі впливають промислові скиди м. Харкова. Якість води в створі погіршилась. Збільшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, цинку, міді та марганцю. Середньорічна концентрація хрому (VI) зменшилась. Вміст фенолів та нафтопродуктів залишився на рівні минулого року. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/м3

Середньорічні 2007р. 7,15 1,27 0,380 15 4 0,002 0,08 2,7 34

2006р. 7,33 0,97 0,256 12 5 0,002 0,08 0,67 27

Максимальні 2007р. 4,47 (ГДК – 6,0) 2,75 (7,0 ГДК) 0,578 (28,9 ГДК) 27 (2,7 ГДК) 8 (8 ГДК) 0,006 (6 ГДК) 0,15 (3,0 ГДК) 8,8 (8,8 ГДК) 7,5 (7,5 ГДК)

Розчинений кисень в липні впав до 4,47 мгО2/дм3. Ріка Лопань – права притока р. Уди. Спостереження ведуться на двох створах: 1 км вище м. Харкова і в межах міста (0,1 км вище гирла). На якість води в створі вище м. Харкова впливає Дергачівське ДВКП (Держком. будівництва, архітектури та житлової політики); Дергачівський завод турбокомпресорів (Міністерство промисловості);, змиви з території м. Дергачі та сільськогосподарських угідь. Якість води в цьому створі трохи покращилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст 206

азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI), нафтопродуктів, цинку та марганцю. Вміст фенолів на рівні минулого року, , -ГХГЦ – відсутні. Декілька зменшилась середньорічна концентрація міді. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,95 0,54 0,029 3 0,001 0,06 9 0 0 1,1 50

2006р. 8,89 0,67 0,032 4 0,001 0,08 15 0 0 0,93 110

Максимальні 2007р. 4,98 (ГДК – 6,0) 0,75 (1,9 ГДК) 0,070 (3,5 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,10 (2,0 ГДК) 27 (2,7 ГДК) 0 0 2,4 (2,4 ГДК) 115 (11,5 ГДК)

В створі 0,1 км вище гирла, після Диканівських очисних споруд якість води погіршилась по середньорічному вмісту азоту амонійного, азоту нітритного. Залишився на рівні 2006 року вміст фенолів, хрому (VI) та цинку. Зменшився вміст нафтопродуктів. Кисневий режим в обох створах задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 7,12 1,26 0,112 4 0,002 0,10 16

2006р. 8,10 0,80 0,091 4 0,002 0,12 16

Максимальні 2007р. 4,36 (ГДК – 6,0) 4,24 (10,9 ГДК) 0,229 (11,4 ГДК) 11 (11 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,18 (3,6 ГДК) 30 (3,0 ГДК)

Ріка Харків – ліва притока ріки Лопань. Спостереження ведуться в створі 0,2 км вище гирла. Організованих скидів в ріку немає. Якість води декілька покращилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, азоту нітритного, цинку, фенолів та марганцю. Збільшилась середньорічна концентрація хрому (VI), міді та нафтопродуктів. Кисневий режим задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,98 0,45 0,038 10 4 0,001 0,16 2 22

2006р. 8,78 0,57 0,041 11 3 0,002 0,13 1,2 40

Максимальні 2007р. 4,05 (ГДК – 6,0) 0,79 (2,0 ГДК) 0,115 (5,75 ГДК) 27 (2,7 ГДК) 12 (12 ГДК) 0,002 (2 ГДК) 0,48 (9,6 ГДК) 4 (4 ГДК) 43 (4,3 ГДК)

Річка Вовча – ліва притока ріки Сіверський Донець. Користувачами цього водного об’єкту є Вовчанський маслоекстракційний завод (Мінагропром); ВАТ “Вовчанський агрегатний завод”. Якість води в цьому створі трохи покращилась по середньорічному вмісту азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI) та нафтопродуктів. Збільшилась середньорічна концентрація фенолів та -ГХГЦ. -ГХГЦ – відсутній. Кисневий режим задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 10,5 0,21 0,008 3

2006р. 9,31 0,27 0,017 4

Максимальні 2007р. 6,08 (ГДК – 6,0) 0,28 (0,7 ГДК) 0,010 (0,5 ГДК) 5 (5 ГДК)

207

Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

0,002 0,05 0,005 0

0,001 0,06 0,003 0

0,003 (3 ГДК) 0,08 (1,6 ГДК) 0,015 (1,5 ГДК) 0

Річка Оскіл – ліва притока р. Сіверський Донець. Спостереження ведуться на 2-х створах: вище і нижче м. Куп’янська. На якість води в цих створах впливає Куп’янське ВУВКГ. Якість води в створі вище м. Куп’янська (1 км вище міста) погіршилась в порівнянні з минулим роком. Збільшились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, цинку, фенолів, -ГХГЦ. Зменшився середньорічний вміст нафтопродуктів, міді та марганцю. Вміст хрому (VI) залишився на рівні минулого року. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 9,84 0,33 0,019 3 17 0,002 0,06 0,002 0 1,9 12

2006р. 9,40 0,28 0,018 3 8 0,001 0,08 0 0 2,4 17,6

Максимальні 2007р. 6,83 (ГДК – 6,0) 0,67 (1,7 ГДК) 0,047 (2,4 ГДК) 7 (7 ГДК) 51 (5,1 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,13 (2,6 ГДК) 0,012 0 4 (4 ГДК) 19 (1,9 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Куп’янська (3 км нижче міста) залишилась на рівні минулого року. Спостерігалось підвищення середньорічних концентрацій по азоту амонійному, цинку та міді. Зменшився середньорічний вміст азоту нітритного, нафтопродуктів. Вміст хрому (VI) залишився на рівні минулого року. Кисневий режим в створах м. Куп’янська задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 9,32 0,30 0,019 3 21 0,002 0,05 1,4

2006р. 8,97 0,27 0,020 3 18 0,002 0,07 0,66

Максимальні 2007р. 5,75 (ГДК – 6,0) 0,54 (1,4 ГДК) 0,046 (2,3 ГДК) 3 (3 ГДК) 86 (8,6 ГДК) 0,007 (7 ГДК) 0,12 (2,4 ГДК) 3,6 (3,6 ГДК)

Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець і являється основним джерелом питного водопостачання м. Харкова. Спостереження за якістю води проводяться в створі 0,5 м від поверхні та 0,5 м від дна водосховища, на відстані 2,3 км вище греблі. В цьому створі зменшились середньорічні концентрації по БСК5, азоту амонійному, азоту нітритному, міді та марганцю. Середньорічна концентрація хрому (VI), фенолів, цинку, нафтопродуктів залишилась на рівні минулого року. , -ГХГЦ – відсутні. Кисневий режим задовільний. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 9,08 1,70 0,24 0,007 2 0,003 0,08 0

2006р. 9,51 2,33 0,26 0,012 2 0,003 0,08 0

Максимальні 2007р. 5,96 (ГДК – 6,0) 2,65 (ГДК – 3,0) 0,62 (1,6 ГДК) 0,015 (0,8 ГДК) 4 (4 ГДК) 0,009 (9 ГДК) 0,11 (2,2 ГДК) 0

208

- ГХГЦ, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

0 13 1,65 12

0 13 1,8 19

0 52 (5,2 ГДК) 2,8 (2,8 ГДК) 52 (5,2 ГДК)

Червонооскільське водосховище розташоване на р. Оскіл. Спостереження ведуться на 2-х створах – с. Червоний Оскіл і с. Сінькове. Якість води в водосховищі залишилась на рівні минулого року. В обох створах спостерігалось коливання середньорічних концентрацій як в бік підвищення, так і в бік зменшення. В створі с. Червоний Оскіл якість води покращилась. Зменшились середньорічні концентрації БСК5, азоту амонійного, азоту нітритного, хрому (VI), фенолів, нафтопродуктів. , -ГХГЦ – відсутні. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 8,54 1,92 0,21 0,015 1 0,005 0,04 0 0

2006р. 8,77 2,53 0,33 0,018 2 0,006 0,09 0 0

Максимальні 2007р. 5,16 (ГДК – 6,0) 2,72 (ГДК – 3,0) 0,54 (2,6 ГДК) 0,054 (2,7 ГДК) 2 (2 ГДК) 0,013 (13 ГДК) 0,07 (1,4 ГДК) 0 0

В створі с. Сінькове зменшились середньорічні концентрації БСК5, азоту амонійного. Збільшився вміст азоту нітритного, фенолів, нафтопродуктів. Залишилась на рівні минулого року середньорічна концентрація хрому (VI). , -ГХГЦ – відсутні. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХГЦ, мкг/дм3 - ГХГЦ, мкг/дм3

Середньорічні 2007р. 9,58 1,77 0,23 0,014 2 0,0035 0,06 0 0

2006р. 9,68 2,37 0,30 0,013 2 0,002 0,05 0 0

Максимальні 2007р. 7,19 (ГДК – 6,0) 2,26 (ГДК – 3,0) 0,50 (1,3 ГДК) 0,037 (1,8 ГДК) 2 (2 ГДК) 0,008 (8 ГДК) 0,14 (2,8 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0

Кисневий режим в водосховищі був задовільний, середньорічна концентрація склала 9,06 мгО2/дм3 (9,22 мгО2/дм3 – 2006 р.). Стан забруднення атмосферного повітря Значна кількість розташованих в м. Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, 209

низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2007 році 47085 проб повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста відмічаємо збільшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,14 мг/м3 (в 2006 р. 0,12 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 2,5 мг/м3 (в 2006 р. 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,02 мг/м3 (в 2006 р. 0,01 мг/м3), вмісту заліза. Відзначається незначне зменшення вмісту бенз(а)пирену, свинцю, цинку, міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, марганцю, нікелю, кадмію та хрому. В звітному році значно збільшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 2,7% до 4,6%, оксиду вуглецю з 1,8% до 9%, діоксиду азоту з 2,1% до 3,7%, сажі з 0,1% до 1,3%. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 6 разів, оксиду вуглецю в 4,2, діоксиду азоту в 4,1 рази, фенолу в 3,3 рази, формальдегіду в 1,6, сажі в 2,8, бенз(а)пирену в 1,8 разів (по середньомісячних концентраціях). Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2007 році дорівнює 5,03, в 2006 – 4,71. Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок в межах відповідних гранично допустимих норм. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо покращення якості атмосферного повітря в район Холодної гори 3,32 (в 2006 р. – 3,47). Найбільш забрудненим районом міста виявився район Павлового поля 6,19 (в 2006 р. – 4,95). Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років відзначаємо, що майже по всіх важких металах, бенз(а)пирену, аміаку, сажі намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. Не змінилось забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом азоту, фенолом, сірководнем, формальдегідом та оксидом азоту. 13.9. Економічні засади природокористування Засади формування економічного механізму природокористування в Україні регламентуються Законом України „Про охорону навколишнього 210

природного середовища”, а також Водним, Змельним, Лісовим кодексами України, Кодексом України про надра, Законами України „Про плату за землю” та „Про тваринний світ”. Так, за даними Державної податкової адміністрації у Харківській області фактичне надходження до зведеного бюджету області за 2007 рік збору за спеціальне використання природних ресурсів складає: - плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до Державного бюджету в 2007 році складає 34075,8 тис. грн. (2006 р. – 36 600,7 тис. грн. та відповідно 2005 р. – 25 656,5 тис. грн.); плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до місцевого бюджету в 2007 році складає 1432,1 тис. грн. (2006 р. – 1289,7 тис. грн. та відповідно 2005 р. – 1335,8 тис. грн.); - плата за землю до місцевого бюджету в 2007 році складає 305888,4 тис. грн. (2006 р. – 216986,7 тис. грн.); - збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогог фонду до Державного бюджету в 2007 році складає 1150,4 тис. грн. (2006 р. – 592,5 тис. грн. та відповідно 2005 р. – 386,5 тис. грн.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісовогог фонду до місцевого бюджету в 2007 році складає 5202,5 тис. грн. (2006 р. – 3029,2 тис. грн. та відповідно 2005 р. – 1 294,8 тис. грн.); - збір за спеціальне використання водних ресурсів до Державного бюджету в 2007 році складає 13797,0 тис. грн. (2006 р. – 7903,9 тис.грн. та відповідно 2005 р. – 9 556,4 тис. грн.); - збір за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів до Державного бюджету в 2007 році складає 2,8 тис. грн. (2006 р. – 7,5 тис. грн.). 13.9.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності До економічного механізму природоохоронної діяльності відноситься формування та виконання доходної частини Державного бюджету, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, визначення розмірів зборів за забруднення довкілля, питання фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, збору за спеціальне користування природними ресурсами, Для достовірного та обґрунтованого планування доходів фондів, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за участю Державної податкової адміністрації у Харківській області були підготовлені очікувані на 2007 р. та прогнозні показники надходження на 2008 р. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища по Харківській області і направлено до Міністерства фінансів України. Згідно з планом соціально –економічного розвитку збір за забруднення навколишнього природного середовища враховано (заплановано) у бюджеті на 211

2007 рік всього в сумі 13039,6 тис. грн., . грн. з них: - до обласного бюджету (обласний фонд) – 9314,0 тис. грн.; - до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонд охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) – 3725,6 тис. грн. Фактично надійшло до бюджету області 13571,3.. тис. грн., з них: - до обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) – 9693,8 тис.грн.; - до міських бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонд охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) –. 3877,5 тис. грн. Бюджет області поповнився на 531,7 тис. грн., що складає 104,1% від запланованих (доведених). 13.9.2. Стан фінансування екологічниї галузі Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки території регіону. Відповідно до рішенням УІ сесії У скликання від 05 липня 2007 р. Харківською обласною радою „Про внесення змін до рішення обласної ради від 26 грудня 2006 року” згідно з розподілом коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було заплановано 46 заходів на суму 10365,812 тис. грн.. в тому числі з урахуванням залишку коштів за 2006 рік – 1051,812 тис. грн. Всього профінансовано 43 природоохоронні заходи на суму 8361,05 тис. грн., а саме: - з розділу І „Охорона і раціональне використання водних ресурсів” із 25 заходів профінансовано 23 заходи на суму 5545,94 тис. грн. при плані (6432,8 тис. грн..) не профінансовано 2 заходи на суму 380,0 тис. грн.; - з розділу ІІ „Охорона і раціональне використання земель” профінансовано 6 заходів на суму 539,1 тис. грн. . при плані (560,500 тис. грн..); - з розділу ІІІ „Раціональне використання, зберігання або знищення відходів виробництва та побутових відходів” із 4 заходів профінансовано 3 заходи на суму 1690,05 тис. грн. при плані (2120,8 тис. грн..) не профінансовано 1 захід на суму 100,0 тис. грн.; - з розділу ІУ „Збереження природно – заповідного фонду” – профінансовано 2 заходи на суму 206,36 тис. грн. при плані (214,5 тис. грн..); - з розділу У „Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів” профінансовано 1 захід на суму 49,5 тис. грн. при плані (49,5 тис. грн..); - з розділу УІІ „Наука інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза , організація праці” профінансовано 8 заходів на суму 330,1 при плані (387,4 тис. грн..).

212

10000 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0

7746,1

2005р.

8361,1 7059,9

2006р.

2 007р.

Рис.13.9.2.1.Використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основними приоритенними напрямками для першочергового та невідкладного фінансування природоохронних заходів як з Державного, так і обласного фонду є програми „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”. У 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилась: - реконструкція очисних споруд в с. Есхар Чугуївського району та смт. Зачепилівка (освоєно 367,6 тис.грн та 382,1 тис.грн відповідно); - реконструкція очисних споруд за технологією „Біоплато” в смт. Шевченкове (освоєно 200,0 тис.грн); - реконструкція каналізаційного колектору від вул. Кірова до КНС 1А в м.Балаклія (освоєно 311,6 тис.грн); - будівництво очисних споруд за технологією „Біоплато” в смт.Близнюки та в с.Єлізаветівка Лозівського району(освоєно 102,8 тис.грн та 210,3 тис.грн відповідно); - будівництво системи водовідведення в м. Богодухові (освоєно 787,3 тис.грн); - реконструкція очисних споруд каналізації в с. Кочеток Чугуївського району (освоєно 150,1 тис.грн); - реконструкція очисних споруд для очищення побутових стічних вод в смт.Золочів (освоєно 253,3 тис.грн); 213

- будівництво об’єкту „Каналізаційні мережі та очисні споруди в смт. Дворічна” (освоєно 201,2 тис.грн); - реконструкція очисних споруд Комарівського дитячого будинкуінтернату в м.Південне (освоєно 347,1 тис.грн); - реконструкція каналізаційних мереж Курязько-Солоницівського промвузла (освоєно 699,8 тис.грн). З метою покращання стану захоронення ТПВ у 2007 році було здійснено будівництво полігонів ТПВ в смт. Вільча Вовчанського району (освоєно 378,9 тис.грн), м. Красно граді (освоєно 155,5 тис.грн). У 2007 році за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища було виконано роботи на суму 1155,6 тис. грн. по перезатарюванню та ліквідації 92,568 тонн непридатних пестицидів, які зберігалися на складах у незадовільному стані. Стосовно фінансування природоохоронних заходів у 2007 році з Державного фонду то відповідно до витягу з Плану природоохоронних заходів, погоджених дорученням Кабінету Міністрів України від 20.04.2007р. № 16212/1/1-07, виділено кошти у сумі 350,0 тис. грн. на бюджетну програму, „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на захід „Придбання спеціалізованого транспортного засобу та контейнерів для перевезення та збирання побутових відходів (Чугуївська міська рада Харківської області)”. За ці кошти було придбано і сміттєвоз та 260 шт. контейнерів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 747 р. управлінню каналом Дніпро-Донбас було виділено з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів у розмірі 25 млн. гривень на поліпшення екологічного стану та зменшення забруднення Краснопавлівського водосховища у Харківській області. тис.грн

25350

30000 25000 20000 15000 10000

6437,9

5000 0

2006

2007

рік

Рис.13.9.2.2. Використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища

214

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств. Серед розробок та досліджень у 2007 року необхідно виділити наступні: Харківський національний автомобільно – дорожній університет 1. Розробка Методологічних основ комплексної оцінки екологічної безпеки функціонування АТК (або комплексу автомобіль – дорога – середовище (АДС)). Метою роботи є проведення аналізу та оцінки екологічної безпеки функціонування комплексу АДС (на прикладі Харківської області), вдосконалення методологічних основ та розробка необхідної нормативної документації. Під час роботи планується: - Розробити вказівки щодо оцінки екологічної безпеки функціонування автотранспортного комплексу; - Провести моніторинг та оцінку рівнів забруднення важкими металами пришляхового простору; - Провести еколого-економічний аналіз функціонування автотранспортної системи; - Зробити аналіз та вдосконалити методологічну і основи визначення екологічних ризиків при функціонуванні комплексу АДС. 2. Аналіз термодинамічної та екологічної ефективності високоманеврених паротурбінних установок з додатковим пароперегрівачем. Мета роботи – провести аналіз термодинамічної та екологічної ефективності високо маневрених паротурбінних установок з додатковим пароперегрівачем. Кінцевим результатом роботи є розробка наукових основ побудови високоефективних термодинамічних циклів енергетичних установок з розщепленням потоку робочого тіла та додатковою системою перегріву енергоносія, що дозволяє підвищити ККД комбінованого паротурбінного циклу на 3-5% та забезпечити високу маневреність і додаткову виробітку 215

електроенергії в кількості 15-17%, порівняно з базовим варіантом навантаження енергоблоку. Для підвищення ефективності використання потенціалу водню, запропонувати нову схему термодинамічного циклу з водневою турбіною потужністю від 30 до 4000 кВт та електрохімічним генератором водню високого тиску. 3. Розробка переліку нормативних документів у сфері автотранспортної галузі та об’єктах інфраструктури з урахуванням екологічного законодавства ЄС при дослідженні, будівництві, реконструкції, експлуатації автомобільних доріг і виробничої бази. Мета роботи – розробка переліку нормативних документів у сфері автотранспортної галузі та об’єктах інфраструктури, яка надасть можливість створювати спільні бази даних про стан довкілля, розробляти стратегію його поліпшення, малювати глобальні процеси, прогнозувати виникнення можливих кризових ситуацій, виконувати спільні дії щодо збереження та раціонального використання природних ресурсів, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, отримання безпечних продуктів харчування. Під час виконання роботи планується проаналізувати законодавче забезпечення природоохоронної діяльності в ЄС, основну увагу приділити компонентам природного середовища (атмосферному повітрю, поверхневим водам, ґрунтам тощо) та вимогам щодо розвитку автомобільного транспорту та відповідної інфраструктури. 4. Розробка методики спостережень і оцінки екологічного стану на територіях, прилеглих до автомобільних доріг і виробничих баз. Мета роботи – аналіз існуючих методик визначення окремих показників якісного і кількісного стану природного середовища, які використовуються для ведення «Екологічного паспорта автомобільних доріг». Планується проаналізувати діючу Методику МС-218-103-992 на певні недоліки щодо оцінки екологічного стану на територіях, прилеглих до автомобільних доріг та промислових зон, а також існуючі методичні підходи призначення пунктів спостережень та їх регламенту. В результаті виконання роботи буде розроблена Методика спостережень і оцінки екологічного стану на територіях, прилеглих до автомобільних доріг і виробничих баз, впровадження яких дозволить при експлуатації автомобільних доріг отримати екологічну оцінку прилеглих територій. 5. Проводяться наукові дослідження в галузі екологічної безпеки транспортування стічних вод. Метою дослідження є забезпечення екологічної безпеки систем водовідведення для атмосфери, гідросфери та літосфери міських територій. Системи водовідведення належать до систем життєзабезпечення населених пунктів. Отже надійність їх роботи зумовлюють рівень життєзабезпеченості міського населення. Як великомасштабні технічні об’єкти вони створюють велике техногенне навантаження на усі середовища довкілля. Зниження цього навантаження що разі дуже актуальна проблема, особливо для урбанізованих територій. Заходи, що розробляються для поліпшення екологічної небезпеки систем водовідведення служать науково-технологічною базою для цілого комплексу навчальних дисциплін екологічної спрямованості: «Екологічна безпека територій та акваторій», «Екологічно безпечні будівельні 216

матеріали», «Засоби та методи захисту гідросфери», «Засоби та методи покращення якості води» та ін. 6. Розробка нових технологій спалювання палив з високим енергоекологічним показником. Метою його досліджень є розробка принципово нових технологій спалювання високо зольного низькореакційного вугілля на традиційних ТЕС без використання природного газу та мазуту. Сьогодні це є першорядним, особливо для енергетики України. В процесі роботи були проведені чисельні та експериментальні дослідження процесів спалювання вугільного пилу в потоці СВЧ-плазми; створені модельні зразки СВЧ-пальників; розроблена технічна документація та створено експериментальний зразок СВЧ-пальника для установки на ТЕС. Отримані два патенти на СВЧ-плазмові технології спалювання вугілля 7. Розробка альтернативного пального на базі продуктів утилізації автопокришок. Мета роботи – розробка альтернативного палива для стаціонарних установок та автомобілів на базі суміші традиційних палив та рідинних продуктів утилізації автопокришок методом піролізу. Кінцевим результатом роботи є отримання альтернативного дизельного пального для автомобілів та альтернативного палива для стаціонарних енергетичних установок, які відповідають стандартним вимогам до традиційних палив. Харківській національний університет ім.. В.Н. Каразіна Виконано 2-й етап „Стан нетрадиційних рекреаційних ресурсів на території південної частини Харківської області, яка є складовою Слобожанщини” науково-дослідної роботи „Функціональне використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів на базі адаптивної стратегії природокористування на прикладі слобожанського регіону)”. Мета роботи є визначення функціонального використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів на території Слобожанського регіону, оптимізація і перспективи розвитку. В наслідок виконаного дослідження на 2-му етапі встановлено : 1. При дослідженні нетрадиційних рекреаційних об‘єктів на території південної частини Харківської області, яка є складовою Слобожанщини, польові дослідження проведено на території: Зачепилівського, Красноградського, Кегічовського, Сахновщанського, Первомайського, Балаклеївського, Шевченківського, Куп‘янського, Борівського, Ізюмського, Барвенківського, Лозівського та Близнюківського районів. 2. Визначено, що на території Зачепіловського, Сахновщанського, Шевченківського, Борівського, Кегичівського районів немає садово-дачних товариств (СДТ). 3. На території Куп‘янського району розташовано 16 СДТ загальною площею понад 376 га, де міститься 4217 садово-дачних ділянок, і з них 66% відвідується і обробляються. У 30% садово-дачних товариств немає водопостачання, і тільки 30% СДТ електрифіковано. Немає організованого сміттезвалища ні в жодному СДТ. Опитано 171 рекреантів в 12 СДТ. 217

4. На території Балакліївського району розташовано 37 СДТ, де організовано 3078 садово-дачних ділянок загальною площею біля 280 га. Майже всі садово-дачні товариства розташовані поблизу водних об‘єктів – озеро, ставок та р. Сіверський Донець. Електропостачання присутнє тільки у 22% СДТ. Одне садово-дачне товариство газифіковане. Централізоване водопостачання у 17% СДТ і майже у 33% СДТ рекреанти привозять воду. 5. На території Ізюмського району розташовано 19 СДТ, та одне містечко з котеджів – с. Червоний Оскіл. Усього організовано 3392 садово-дачних ділянок, загальною площею біля 280 га. Треба визначити надзвичайно мальовничі пейзажі на території Ізюмського району. Майже 80% СДТ розташовані біля лісових масивів і 25% біля Червоно-Оскільського водосховища та річки Сіверський Донець. Майже 50% СДТ електрифіковані і тільки в одному є централізоване водопостачання. Майже 35% СТД є несанкціоновані звалища, садово-дачне товариство «Ізюмець» знаходиться у занедбаному стані, майже покинутий. Відвідуються 51% ділянок, опитано усього 262 рекреантів 6. На території Лозівського району розташовано 56 СДТ, де організовано 11849 садово-дачних ділянок загальною площею біля 1194 га. На деяких товариствах переважають городи. Електрифіковано 29% садово-дачних товариств, централізоване водопостачання існує на території 16% СДТ і відсутнє на території майже 30% СДТ. Польові дослідження виконано на 127 садово-дачних товариствах. Визначено, що віковий склад рекреантів – переважно люди 45-50 віком та більше 50 років. Найбільший термін перебування на території товариств – вихідні дні. На підставі результатів польових досліджень удосконалено систему показників, що визначають природні, соціальні та екологічні умови перебування рекреантів на садово-дачних ділянках та критерії бальної оцінки цих показників. Виконано заключний етап „Обґрунтування кількості навчальних елементів за системою ECTS , необхідних для державної системи оцінки знань та умінь” науково-дослідної роботи „Нормування кількості навчальної інформації для формування висококваліфікованого фахівця-еколога міжнародного рівня” Мета роботи – обґрунтування, визначення та нормування кількості навчальної інформації, яка має бути засвоєна при підготовці фахівця еколога у вищих навчальних закладах України. Шляхи адаптації державної системи оцінювання знань до системи ECTS В наслідок виконаного дослідження визначено, що технологія вищої екологічної освіти передбачає впровадження:  нової структури організації навчального процесу, що виявляється у сприянні поглибленій самостійній роботі студентів за рахунок оптимізації їх навантаження та введення програмних та проблемних лекцій;

218

 нових підходів до організації контролю знань та умінь студентів, що виявляється у запровадженні 7-рівневої системи засвоєння та контролю знань і умінь студентів (консультації, колоквіуми, письмові поточні модульні тестові контролі, аналіз тестових контролів, підсумкова діагностика під час письмового державного іспиту, підсумкова діагностика під час написання та захисту кваліфікаційної роботи);  нового навчального плану підготовки екологів, що характеризується вперше введеною структуризацією змісту освіти у межах інтегральних дисциплін. Особливість їх полягає в охопленні великої кількості змістовних модулів різних навчальних дисциплін і, відповідно, значному обсязі навчального навантаження. Створення структурно-логічної схеми надає не тільки можливість уніфікувати підходи до особливостей підготовки екологів у різних ВНЗ, а і поєднати вимоги ГСВОУ з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Виконано за Договором НДР „Аналіз стану навколишнього середовища в зоні дії лінійного будинку м. Балаклея Харківської області”. Мета роботи: екологічне обґрунтування необхідної діяльності об’єкту, визначення шляхів та способів нормалізування стану навколишнього середовища. В результаті діяльності існуючого лінійного будинку, розташованого по вул. Балтійській, 54 в м. Балаклія, Балаклійського району, Харківської області, що належить ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" порушення природного середовища в районі його розміщення не відбудеться. У зв'язку з вимогами охорони навколишнього природного середовища в даному технічному звіті передбачений ряд заходів зменшуючих забруднення повітря і ґрунту.  передбачені контейнери для збору сміття з наступним вивозом його спеціалізованим підприємством.  вертикальне планування ділянки майданчика вирішене з урахуванням створення найсприятливіших умов для водовідведення зливових вод і збереження природного рельєфу;  на ділянці передбачається тверде асфальтобетонне покриття і бортовий камінь;  розміщення газонів і зелених насаджень з утворенням необхідних ухилів озелененої поверхні, забезпечуючи стік вод при протоці від будівлі до кювет. В результаті діяльності лінійного будиночка викиди забруднюючих речовин в атмосферу відсутні. Основними інгредієнтами, що викидаються в атмосферу в результаті роботи побутового опалювального котла при згоранні природного газу є: азоту двооксид, вуглецю оксид. Максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин: азоту двооксид, вуглецю оксид, на межі розрахункової санітарно-захисної зони з

219

урахуванням фонових концентрацій не перевищують гранично допустимих 1,0 ГДК. Аналіз результатів досліджень, проведених у 2007 році, дозволив зробити висновок: за умови забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов, робота об'єкту, що розглядається, не приводить до погіршення екологічної ситуації в районі його розміщення. Національний технічний університет «Харківській політехнічний інститут» По кафедрі хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології (завідувач кафедрою професор Лобойко О.Я.): 1. Назва роботи «Розробка фізико-хімічних основ каталітичних процесів очистки газів від оксидів нітрогену та їх отримання, створення нового покоління мінеральних добрив». Мета роботи: Теоретичне обґрунтоване локальної системі очистки промислових димових газів від оксидів нітрогену на базі карбаміду. Дослідження каталітичних систем для зниження шкідливих викидів, у тому числі оксидів нітрогену, в вихлопних газах двигунів внутрішнього згорання. Екологічний ефект: Одна з найважливіших та актуальних проблем сучасності – запобігання забруднення біосфери відходами техногенної діяльності людини. Запобігання забруднення атмосферного повітря газоподібними токсичними сполуками, які є викидами теплоенергетичних об’єктив, підприємств хімічної і металургійної промисловості, автотранспорту – одна з важливих екологічних задач в усьому світі. Вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання є основним джерелом шкідливих забруднень атмосфери. Вони містять моно оксид карбону (СО), вуглеводні (СхНу), оксиди нітрогену (NOх) и частинки сажі. Всі ці сполуки треба ефективно вилучати з вихлопних газів для зниження загальної токсичності викидів. Традиційні методі очистки є каталітичні. Економічний ефект: В результаті будуть запропоновані складі каталізаторів, а також методи їх приготування з недефіцитної сировини, що приведе к високому економічному ефекту. Дані розробки дозволять підвищити ступінь очищення димових газів і спростити технологію процесу. Впровадження: В результаті досліджень будуть надані рекомендації зі створення локальної системи очистки димових газів від оксидів нітрогену з високим ступенем очистки. Після дослідження каталітичних систем процесу горіння палива будуть надані рекомендації з оптимального складу каталітичних систем. Перспективна тематика: Протягом останніх декількох десятиліть дія оксиду азоту (І) на навколишнє середовище є предметом пильної уваги. В першу чергу це пов'язано з тим, що з'ясувалася його роль в атмосферних процесах, що приводять до руйнування озонового шару і створення парникового ефекту. Оксид азоту (І) – третій за поширеністю компонент атмосфери після двооксиду вуглецю і метану. Вважають, що ці гази разом з озоном і фреоном грають важливу роль в процесах, що забезпечують тепловий баланс на Землі. Їх молекули адсорбують тепло, що віддається Землею у вигляді інфрачервоного випромінювання, що приводить зрештою до помітного 220

підвищення температури в тропосфері і парникового ефекту. І хоча внесок в сумарний парниковий ефект оцінюється на рівні 6%, оксид азоту (І) приблизно в 260 разів могутніший парниковоутворюючий газ, ніж двооксид вуглецю. Головними джерелами антропогенного походження оксиду азоту (I) визнані теплові електростанції, автомобільний транспорт, сільське господарство і деякі хімічні виробництва. Каталітичне очищення газових викидів хімічних виробництв – один з методів скорочення надходження N 2 O в атмосферу. 2. Назва роботи: „Одержання хімічно осадженого карбонату кальцію з відходів содового виробництва” виконано відповідно державної програми “Концепція розвитку хімічної промисловості України”. Мета роботи: Встановити оптимальний технологічний режим процесу осадження карбонату кальцію у разі використання як сировини відходів содового виробництва, а саме дистилерної рідини виробництва кальцинованої соди, яка містить до 150 г/дм3 Са2+, та надлишкового маточного розчину, що утворюється у виробництві очищеного гідрокарбонату натрію, до складу якого входять іони НСО3– та СО32–, сумарна кількість яких становить 150 г/дм3. Екологічний ефект: Наведені вище відходи содового виробництва утворюються у великій кількості на відповідних підприємствах та складуються у шламонакопичувачах („білі моря”), тому що з-за високої мінералізації не можуть бути скинуті у природні водоймища. Одержані оптимальні технологічні параметри процесу осадження за умов даного хімічного складу вихідних розчинів дозволили осадити іони Са2+ на 96%, а іони НСО3– та СО32– на 97%. Отриманий після процесу осадження розчин може бути використаний у виробництві кальцинованої соди для приготування сирого розсолу. Таким чином, використання запропонованої технології дозволить повністю утилізувати відходи виробництва очищеного гідрокарбонату натрію та частково – відходи виробництва кальцинованої соди. Економічний ефект: Впровадження розробленої технології дає можливість одержати високоякісний товарний продукт – хімічно осаджений карбонат кальцію, що застосовується як мінеральний наповнювач для створення різних композиційних матеріалів. В Україні це достатньо дефіцитний продукт, що має суттєвий попит і завозиться з закордону. Якість одержаного продукту повністю задовольняє усім вимогам ГОСТ 8253-79 для хімічно осадженого карбонату кальцію. Впровадження: Результати досліджень передано для використання Державному науково-дослідному і проектному інституту основної хімії (НІОХІМ) (м. Харків) для вдосконалення технології існуючих виробництв содопродуктів у ВАТ “Лисичанська сода” (м. Лисичанськ) і рекомендуються до вихідних даних на проектування виробництва натрію двовуглекислого потужністю 20,0 тис. т на рік у ВАТ “Кримський содовий завод” (м. Красноперекопськ) в частині утилізації відходів виробництва. 3. Назва роботи “Дослідження процесів кислотоутворення під впливом кавітаційного ефекту та знешкодження викидів в технології азотної кислоти на каталізаторах з металевим носієм”. Мета: дослідження процесів кислотоутворення під впливом кавітаційного ефекту для покращення показників процесу: ступеню поглинання та 221

коефіцієнту досягнення рівноваги, а також зменшення концентрації NOх у викидних газах. Дослідження розроблених каталітичних систем на металевій основі з мінімальним вмістом дорогоцінних металів, що забезпечують очищення викидних газів в технології азотної кислоти від оксидів азоту, а в енергоустановках від оксидів азоту і вуглецю, на стійкість до каталітичних отрут з метою їх універсального використання в різних системах очистки. Екологічний ефект: Інтенсивність процесу кислотоутворення в технології азотної кислоти є не достатньо високою, це обумовлює великі абсорбційні об’єми (до 50 масообмінних тарілок) для досягнення високого ступеню переробки оксидів азоту та наявність каталітичної очистки з витратами дорогоцінних металів. Використання кавітаційного ефекту дозволить створити модель процесу, метою якої є забезпечити збільшення ступеню переробки оксидів азоту з високою швидкістю. Одночасно дослідження по знешкодженню оксидів азоту та інших шкідливих речовин, як в технології азотної кислоти, так і в інших технологіях і енергоустановках, дадуть змогу запропонувати каталітичні системи на металевому носії з мінімальним гідравлічним опором і вмістом дорогоцінних металів. Впровадження: Одержані результати при використанні кавітаційного ефекту на кислотоутворення дадуть змогу удосконалити технологію азотної кислоти. На підставі проведених досліджень по впливу каталітичних отрут на активність та селективність розроблених каталітичних систем будуть визначені оптимальні технологічні умови експлуатації та максимальний строк експлуатації до регенерації каталізатору. 4. Назва роботи “Розробка технології отримання молібдену та ванадію з відпрацьованих каталізаторів нафтохімічної галузі”. Мета: утилізація відпрацьованих каталізаторів нафтохімічної галузі з отриманням сполук молібдену, нікелю, ванадію. Екологічний ефект: утилізація твердих токсичних відходів Економічний ефект: 5 млн. грн/рік Не впроваджена у виробництво у зв’язку з монополізацією ринку каталізаторів зі сторони власників нафтопереробних заводів. По кафедрі «Охорона праці і навколишнього середовища» Наукові розробки кафедри «Охорона праці і навколишнього середовища» НТУ "ХПИ", які виконувались на підприємствах Харківщини у 2007 році: 1. Назва роботи: «Розробка технології й устаткування очищення вод вміщуючих завислі речовини, іони металів, нафтопродукти та інші» Технологія передбачає зменшення чисельності домішок до заданих технологічними вимогами значень з наступним поверненням води у виробництво. Технологія й устаткування пройшли дослідно-промислові випробування і впроваджені на ряді промислових підприємств м. Харкова, м. Запорожжя й ін. Обсяг води, що очищається, від 1 до 20 м 3/год. Вартість устаткування і виконуваних робіт найнижча. Впровадження у 2007 році не відбулось – відсутність на підприємствах коштів. 2. Назва роботи: «Технології й устаткування очищення, регенерації і деструкції мастильно-охолодних рідин (МОР)» 222

Технології передбачають очищення від механічних домішок, знешкодження і видалення вільних масел у процесі експлуатації, що дозволяє використовувати МОР до року і більш без заміни на нову. При необхідності руйнування відпрацьованої МОР, виконується поділ на воду й масло, без застосування хімічних реагентів. Технології пройшли дослідно-промислові випробування, експлуатуються на підприємствах м. Харкова. Вартість устаткування мінімальна при високому ефекті. Технології й устаткування розраховані на будь-які типи й обсяги СОЖ. Впровадження у 2007 році не відбулось – відсутність на підприємствах коштів. 3. Назва роботи: «Мобильное устройство очистки и регенерации водных технологических растворов и масляных эмульсий». Пристрій призначений для локального очищення водяних розчинів на ділянках, де немає очисних систем, а також є необхідність регенерації цих розчинів. Впровадження у 2007 році не відбулось – відсутність на підприємствах коштів. 4. Назва роботи: «Мобільна мийка легкових автомобілів з регенерацією води й автономним джерелом електроживлення». Піонерська розробка виконана разом із заводом «Самохідних шасі» м. Харкова. В даний час маються результати досліджень і проектна документація на виготовлення. Аналоги на Україні відсутні. Пропускна здатність установки 10-15 автомобілів у годину. Незамінна в місцевості, де вода є дефіцитом, і відсутні джерела електроенергії. Може бути використана в заражених районах, для мийки автотранспорту й інших профілактичних заходів. Витрати й устаткування окупається менше ніж за один рік. Впровадження у 2007 році не відбулось – відсутність на підприємствах коштів. 5. Назва роботи: «Методи розділення металевої стружки і охолоджуючих рідин на масляній основі». Виконано дослідження та запропоновано технологію та обладнання розділення суспензійних охолоджуючих рідин і металевої стружки. Проведена систематизація методів розділення може допомогти у виборі оптимальних систем розділення для охолоджуючих рідин і металевої стружки при реконструюванні існуючих і проектуванні нових підприємств, що використовують в своєму виробничому циклі металообробку. Розробка дозволяє повністю припинити забруднення ґрунту мастилами, отримати металевий брухт пригідний до утилізації. Впровадження у 2007 році не відбулось – відсутність на підприємствах коштів. 3. По кафедрі хімічної техніки та промислової екології На кафедрі у 2007 р. виконувались наступні роботи: «Процеси й обладнання для утилізації старих грошових знаків і твердих побутових відходів в органо-мінеральне добриво». 223

Мета роботи: створити комплексну безвідходну технологію переробки твердих побутових відходів з вироблянням продуктів, що мають ринковий попит. Робота має як екологічний так і економічний ефект. Здобуті органомінеральні добрива за своїми властивостями й ефективністю дії не поступаються азотним добривам, що випускаються промисловістю при цьому 1 тонна органо-мінеральних добрив в 5-6 разів дешевше, ніж тих, що випускаються промисловістю. В результаті виконання теми розроблено інвестиційний проект демонстраційної установки. Подані запити в Міністерство освіти і науки України на здобуття інвестицій для впровадження результатів роботи, також запити надавались в міську та обласні адміністрації. Кафедра ХТПЕ і на майбутні роки планує вести дослідження в цьому напрямку на основі госпдоговорчих робіт і державного фінансування. 4. По кафедрі автоматизації хіміко-технологічних систем та екологічному моніторингу. На кафедрі АХТС та ЕКМ в рамках реалізації держбюджетної теми "Створення науково-обгрунтованих математичних моделей фізико-хімічних процесів в перспективних екологічно – орієнтованих технологіях з енергозбереженням", згідно з програмою МОН України в 2007 р. проводились слідуючи роботи: 1. Розроблена перша вітчизняна екологічно безпечна технологія виробництва поверхнево-активних речовин. По даної тематиці в 2007 р. захищена одна докторська і одна кандидатська дисертація. 2. Закінчена робота по дослідженню досконалості процесу очистки відходящих газів від оксидів азоту в технології азотної кислоти, впровадження результатів якої дозволять застосування природного газу на стадії каталітичного відновлювання NOх. По даній тематиці в 2008 р. планується захист одної кандидатської дисертації. 3. Продовжена робота по дослідженню процесу утилізації цинка та заліза із шламів металургійних виробництв, впровадження результатів якої дозволять отримати експортозамінну продукцію. 4. Розпочата робота по дослідженню процесу рекуперації низько потенціальних теплових потоків в технології синтетичного аміаку, впровадження результатів якої дозволить понизити витрату природного газу і зменшити теплові викиди в атмосферу. В 2008 р. пропонується продовжити початі роботи по утилізації шламів металургійних виробництв і рекуперації низько-потенціального тепла в технології синтетичного аміаку. Український науково – дослідний інститут екологічних проблем. В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи: 1. „Попередня оцінка екологічного стану поверхневих вод басейну річки Лопань на основі інвентаризації джерел забруднення”. Мета: Попередня оцінка екологічного стану поверхневих вод басейну річки Лопань на основі інвентаризації джерел забруднення 224

Екологічний та економічний ефект: Становлення основних засад сталого розвитку прикордонних територій з метою подолання периферійності та покращання інвестиційної привабливості. 2. „Обстеження непрацюючих свердловин на воду та обґрунтування заходів щодо попередження забруднення підземних вод в районах Харківської області”. Мета: Обстеження непрацюючих свердловин на воду та обґрунтування заходів щодо попередження забруднення підземних вод в районах Харківської області. Екологічний та економічний ефект: Захист альб-сеноманського водоносного комплексу. 3. „Проведення моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки в Харківській області” Мета: Моніторинг забруднення довкілля (ґрунти, поверхневі та підземні води) в районі розташування об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення екологічного стану в межах забруднених ділянок та створення сприятливих умов для існування людей, тварин і рослинного світу. 4. „Розробка наукового обґрунтування створення транскордонного регіонального ландшафтного парку „Верхнє Придонцов’я”. Мета: Вибір і обґрунтування місця розташування регіонального ландшафтного парку „Верхнє Придонцов’я”. Екологічний та економічний ефект: Створення транскордонних регіональних ландшафтних парків – центрів розвитку рекреаційної діяльності на транскордонному рівні. 5. „Проведення досліджень щодо встановлення стану забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, а також рівня вмісту важких металів у ґрунтах та рослинах у Зміївському районі на території, прилеглої до Зміївскої ТЕС”. Мета: Встановлення стану забруднення об’єктів навколишнього природного середовища Зміївського району у зоні впливу Зміївської ТЕС та розробленні обґрунтованих рекомендацій щодо природоохоронних заходів по зниженню рівня забруднення. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення стану навколишнього природного середовища в Зміївському району Харківської області. В рамках контрактів з Мінприроди України виконані роботи: 1. „Проведення наукових досліджень щодо результативності збору за забруднення навколишнього природного середовища”. Мета: Оцінка стану впровадження постанови КМУ від 01.03.99 № 303 та досягнення цілей, задекларованих при прийнятті постанови. Екологічний та економічний ефект: Необхідність змін нормативної бази збору за забруднення навколишнього природного середовища. 2. „Оцінка стану збереження популяцій видів флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, міжнародні Червоні переліки, розробка заходів щодо їх збереження в межах природоохоронних територій”. 225

Мета: Поліпшення збереження у межах територій та об’єктів природнозаповідного фонду України рідкісних та зникаючих видів флори та фауни, що занесені до Червоної книги України та у додатках чинних в Україні міжнародних природоохоронних конвенцій та угод. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення збереження рідкісних та зникаючих видів флори та фауни. 3. „Розробка технології очистки стічних вод, що скидаються у водні об’єкти, від сполук азоту та фосфору”. Мета: Розробка технології очистки стічних вод від сполук азоту та фосфору і доведення їх вмісту у зворотних водах до нормативного. Екологічний та економічний ефект: Очистка стічних вод, що скидаються у водні об’єкти, від сполук азоту та фосфору. 4. „Системний аналіз виконання Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів та розробка рекомендацій щодо їх подальшого впровадження”. Мета: Системний аналіз виконання Закону України від 22.03.2001 р. № 2333-ІІІ „Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” впродовж 2001-2005 рр. та розробка рекомендацій щодо удосконалення механізму подальшої реалізації Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Екологічний та економічний ефект: Охорона та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» 1. «Розробка установки та методики вимірювання кутових розподілів гамма-вимірювання в тяжких радіаційних умовах». Мета: розробка та виготовлення дослідного зразка установки вимірювання кутових розподілів гамма-випромінювання в тяжких радіаційних умовах на основі експресних методів детектування, а також розробка методики та рекомендацій з її практичного використання. Екологічний ефект: У тяжких радіаційних умовах, насамперед після радіаційної аварії, виникає необхідність оцінки кутових розподілів інтенсивності гамма-випромінювання для визначення розташування основних джерел випромінювання та для організації екранування з метою радіаційного захисту персоналу. Сьогодні і в майбутньому така задача актуальна для забезпечення радіаційної безпеки в процесі перетворення об’єкту «Укриття» Чорнобильської АЕС, зняття з експлуатації енергоблоків станції, ліквідування пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів у зоні відчуження та вирішення інших задач. Розроблена методика буде корисною при ліквідації наслідків будь-якої аварії для оперативного виявлення інтенсивних джерел гамма-випромінювання, особливо в важкодоступних місцях. Це дозволить істотно зменшити дозові навантаження персоналу. Крім того така установка може використовуватися в різних технологічних процесах, які пов’язані з переміщенням великих активностей (зберігання і переробка ядерного палива та високоактивних 226

відходів), для постійного моніторингу радіаційної обстановки та оперативного виявлення відхилень від технологічного процесу. 2. «Створення стенду та методики вимірювання поглинання парів йоду і йодистого метилу адсорбційними фільтрами в умовах, що моделюють роботу систем вентиляції й спецгазоочистки АЕС». Мета: створення в рамках комплексної програми «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» (програми «Ресурс») стенду та методики вимірювання поглинання парів йоду і йодистого метилу адсорбційними фільтрами в умовах, що моделюють роботу систем вентиляції й спецгазоочистки АЕС. Екологічний ефект: отримані результати будуть використані при відновленні відпрацьованих йодних фільтрів АУ-1500 систем вентиляцій АЕС при розробці нових фільтрів на основі адсорбентів українського виробництва. 3. «Дослідження екологічної обстановки в ННЦ ХФТІ і житловому масиві П’ятихатки» Мета: 1) установити кількісний зміст марганцю, хрому, титану, ванадію, калію, кальцію, свинцю, стронцію, ніобію, цирконію, рубідію, ітрію, нікелю, цинку, заліза, міді, без-а-пірену, радіонуклідів радію-226, торію-232, калію-40, цезію-137 у ґрунтових і рослинних покровах на території ННЦ ХФТІ й у житловому масиві П’ятихатки; 2) вивчити сезонні коливання (зимові і літні періоди)змісту зазначених вище речовин на досліджуваній території, по окремих речовинах – тимчасові залежності. Екологічний ефект: розроблені карти вмісту речовин, що складають основу геоінформаційної системи регіону. У перспективі створені карти можуть бути використані для відображення будь-якої іншої інформації, що має просторову прив’язку в цьому регіоні. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У відповідності до Орхуської Конвенції Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області здійснюються необхідні заходи з метою дотримання положень доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Дотримуючись вимог Конвенції стосовно створення та підтримки прозорої і злагодженої структури для забезпечення громадськості достовірною інформацією Держуправлінням ОНПС в Харківській області створено Орхуський інформаційний центр на базі Українського державного науководослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО». Центр забезпечує умови безперешкодного доступу громадськості до екологічної інформації та залучення її до прийняття важливих екологічних рішень. Центр також бере участь у виконанні завдань Держуправління ОНПС в Харківській області стосовно впровадження вимог Орхуської конвенції. 227

З 2004 року Центром проводяться консультації громадськості, що стосуються стану складових навколишнього природного середовища (повітря, атмосфера, вода, земля і природні об’єкти), надається максимум екологічної інформації про фактори, що впливають на складові довкілля. У тісній співпраці здійснюється інформаційно-пропагандистська діяльність, спрямована на підвищення поінформованості громадськості з екологічних проблем, причин їх виникнення та шляхів подолання. Створення при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області Громадської ради, до якої станом на 1 січня 2007 року входять 19 громадських екологічних організацій, було важливим кроком у процесі координації діяльності держуправління і громадськості. Протягом 2007 року було проведено 5 засідань ради, на яких розглядалися питання про організацію роботи громадської приймальні при Держуправлінні, участь у заходах в рамках Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього», про виконання вимог Орхуської конвенції та роботу Орхуського центру, розглянуто матеріали та надано рекомендації конкурсній комісії обласного конкурсу «Краща сільська, селищна, міська рада», розглядалися питання охорони довкілля у зв’язку з підготовкою міста до проведення футбольних матчів «Євро-2012». Громадську раду створено з метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, тобто як складову процесу формування громадянського суспільства. Серед основних завдань Громадської ради – активізація процесу формування свідомості та позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики, підтримка громадських ініціатив, організація обміну екологічною інформацією між держуправлінням та громадськістю Харківщини та інші. Громадська рада є організатором конференцій, “круглих столів”, семінарів, тощо. Обмін екологічною інформацією між Держуправлінням та громадськістю Харківської області також здійснюється шляхом розміщення інформації на вебсайті, розсилки електронною поштою прес-релізів, коментарів керівництва Держуправління стосовно актуальних екологічних питань, поширення інформаційних повідомлень серед регіональних та всеукраїнських ЗМІ. Крім цього ведеться робота по розповсюдженню поліграфічних видань, інформаційних листків, довідників: «По заповідним місцям Харківщини», «Екологічна ситуація в Харківській області», спецвипуск журналу «Губернія», Екологічний атлас Харківської області. Здійснюється видання розділу Національної доповіді України про охорону навколишнього природного середовища Харківської області (щорічно), розробка транскордонного екологічного туристичного маршруту „Природа та екологічна спадщина „Слобожанщини” для пропаганди охорони довкілля та інші просвітницькі видання екологічної тематики, що відповідає вимогам статті 3 Орхуської Конвенції про безперешкодний доступ громадян до інформації. Держуправління ОНПС забезпечує проведення екологічних конференцій та конкурсів на екологічну тематику, організовує виставки, наради та наукові зустрічі, розробляє наочну агітацію у вигляді соціальної реклами, здійснює організацію та проведення масових практичних та просвітніх заходів по збереженню і догляду за природними об’єктами (презентація «Комплексної 228

програми охорони навколишнього природного середовища Харківської області на 2007-2011 роки та на подальшу перспективу до 2020 року», участь у VI Міжнародній науково-практичній конференції з питань охорони навколишнього природного середовища «Використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки»; обласний семінар керівників гуртків природного профілю „Природно-заповідний фонд Харківщини” тощо). Фахівці Держуправління беруть участь у громадських слуханнях, які проводить міська влада, стосовно актуальних для харківської громади питань – діяльності підприємств, видалення дерев, будівництва нових транспортних та соціальних об’єктів тощо. Також при Державному управліннія ОНПС працює Науково-технічна рада до складу якої входять науковці та фахівці держу правління. В основу формування і роботи НТР покладено компонентний принцип, тобто контролюються усі компоненти довкілля: повітря, поверхневі і підземні води, грунти, рослинний і тваринний світ, ландшафти та інші. Робота НТР протягом звітнього періоду виконувалась згідно затвердженому „Плану роботи....”. Науково-технічна рада при Державному управлінню ОНПС у 2007 році розглядала наступні питання: - Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Харківської області на 2007-2011рр. та подальшу перспективу до 2020р.; - заходи щодо покращення рослинного т тваринного світу Харківської області; - очистка стічних вод каветаційно-коагуляційним методом; - стан розробки проектів „Біоплато” та їх впровадження у дію; - стан роботи з впровадження технологій знищення непридатних агрохімікатів; - про доцільність організації підвищення кваліфікації фахівців з охорни навколишнього природного середовища в Харківській області; - формування плану природоохоронних заходів на 2008 рік та деякі інші питання, які вирішуються у робочому порядку. Наприклад, голова НТР доповів на першому засіданні ради про відвідування медіа-форуму „Дунай – Чорне море” (України - Румунія), де розглядалися існуючі проблеми су доходного ходу Дунай – Чорне море. Для забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації на базі Державного управління охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області було створено громадську приймальню. У приймальні працює «гаряча телефонна лінія» (тел. (8057)705 56 57). Прийом відвідувачів проводитися фахівцями-екологами та керівництвом Держуправління. Таким чином, громадськість Харківщини має змогу брати участь у процесі прийняття рішень стосовно екологічних питань, активно долучається до обговорення актуальних екологічних проблем. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області створено всі 229

умови для оперативного інформування громадськості про стан довкілля області.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Найбільш активну, лідируючу позицію займають в Харківській області вже досить на сьогодні відомі в Україні, і, навіть, за кордоном такі громадські екологічні організації, як Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Благодійний екологічний фонд „ЕКОС”, Міжобласне товариство Екологічна група „Печеніги”, Обласна та міська організації Партії Зелених України і УЕА „Зелений Світ, Харківське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації „Громадський контроль” та інші. Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги у своїй діяльності ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в регіоні, сформувати природоохоронний менталітет, підвищити рівень екологічної освіти і культури громадян, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосується конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. За підтримки Харківської обласної організації “Всеукраїнська екологічна ліга” в області створено 15 організацій Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, що опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічносвідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частиною світу, в якому ми живемо. У 2007 році в роботі президії обласної ради Українського товариства охорони природи значне місце відводилось вихованню екологічної культури населення за допомогою всіх просвітницьких засобів. Проводилась робота по відродженню і розвитку лекційної пропаганди з питань охорони довкілля, створення шкіл знань про природу, громадських університетів «Природа» В 2007 році Громадською експертною радою при президії облради Товариства було виконано 7 громадських екологічних експертиз стосовно проектів, реалізація яких може мати негативний вплив на навколишнє природне середовище, серед них: - «Проект жилого дому з вбудовано-прибудованому приміщенні і підземною автостоянкою по вул. Олімпійській в м. Харкові; - «Містобудівне обґрунтування «Розміщення офісу та гаража для автотранспорту по вул. Достоєвського, 3а в м. Харкові; - «Комплекс будівель та споруд з виробництва сухих кормових дріжджів та двох артезіанських свердловин ТОВ «Бикорм» в сел. Малинівка Чугуївського району Харківської області; - «Реконструкція частини будівлі по вул. Залізничній, 31 м. Дергачі Харківської області під фабрику по виробництву картонної упаковки»; 230

- Будівництво комплексу «Пагода» по вул.. Киргізській, 19-е у Фрунзенському районі м. Харкова; - «Розділ ОВНС кварталу житлової забудови (малоповерхової) по вул. Ньютона; - «Проект будівництва дельфінарію по вул.. Сумській (поблизу саду ім. Т.Г. Шевченка). Протягом року були проведені такі масові екологічні акції: - «Чиста Україна – чиста Земля – 2007»; - «Зелена весна»; - «Зелений паросток майбутнього»; - «День Довкілля»; - «День Землі»; - «Парки – легені міст і сіл»; - «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь»; - Трудову екологічну акцію «Турбота молоді тобі, Україно»; Організовано 8 обласних конкурсів: - екологічних агітбригад; - «Ліси для нащадків»; - «В об’єктиві натураліста»; - «На краще внутрішнє та зовнішнє озеленення навчальних закладів»; - «Рослини – рятівники від радіації»; - «Птах року»; - « Мій рідний край, моя земля»; - «Джміль та бджілка». Обласні виставки: - «Щедрість рідної Землі»; - «Наша мрія – вода чиста. Земля красива»; - «Друге життя відходів»; - «Замість ялинки новорічний букет». У 2007 році видано: - Книги: - «Лікарські рослини Харківщини та їх охорона»; - «Редкие исчезающие растения национального природного парка «Гомельшанские леса»; - «Животные – гиганты»; - «Странники тьмы»; - Брошура: «Громадський природоохоронний Рух в Україні розпочинався на Харківщині» - Плакати: «Всеукраїнський День Довкілля»; - Буклет: «Новорічна окраса» (конкурс-акція «Замість ялинки – зимовий букет»). За поданням природоохоронної громадськості було прийнято рішення Харківського міськвиконкому щодо проведення санітарно-екологічного двомісячника «Чисте місто – 2007», в ході якого в районах м. Харкова організовано 8 міських екологічних суботників із залученням до природоохоронних заходів трудових колективів, студентів, школярів, активістів-природолюбів. 231

Відповідно до нового Статуту територіальної громади м. Харкова проведено перші загальноміські громадські слухання, в яких безпосередньо участь взяли члени обласної Ради Товариства та активісти Дзержинської райорганізації УкрТОП. Новою ефективною формою роботи президії обласної Ради Товариства, спрямованою на покращення стану довкілля та оперативне вирішення питань стосовно порушень природоохоронного законодавства, стало функціонування в приміщенні Товариства Громадської приймальні та гарячої лінії, за якою кожен мешканець м. Харкова чи області може звернутися зі скаргою чи пропозицією. Кожне таке звернення оперативно розглядається начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області і за його дорученням співробітники управління із залученням громадських інспекторів перевіряють сигнали. За звітній період скарги населення стосувалися, головним чином, знищення окремих дерев чи цілих парків та скверів під забудову, незаконне розташування дач у водоохоронних зонах, розповсюдження омели і відсутності ефективних засобів боротьби з нею, будівництва у м. Харкові дельфінарію, тощо. Президії обласної та районної рад Товариства взяли участь в організації та проведенні більшості масових екологічних акцій 2007 року, головна мета яких – залучення всіх верств населення для здійснення конкретних екологічних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу довкілля на життя людей. Таким чином, діяльність екологічних громадських організацій на Харківщині здійснюється у тісній співпраці з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, та, за деякими винятками, направлена на пропаганду охорони довкілля та проведення просвітницьких заходів. 13.11.2. Громадські рухи Надаючи великого значення громадському екологічному руху, Держуправління розглядає свої функції не як регулюючі i регламентуючі громадський рух, а як функції, які сприяють i надають методичну допомогу в роботі. На думку вчених, громадський екологічний рух в Україні зародився саме в Харкові, доказом цього є факт виникнення при Харківському університеті Харківського товариства любителів природи, перші збори якого відбулися у 1906 році. Згодом, наступником цієї організації стало Українське товариство охорони природи, яке діє на Харківщині більше 60 років. Основним напрямом роботи товариства є виховна та просвітницька робота серед населення області, особливо серед дітей та молоді. Завдяки тісному співробітництву Товариства зі шкільними та позашкільними дитячими закладами, центрами дитячої та юнацької творчості, в області регулярно проводяться конкурси дитячої творчості, уроки екології в школах, дитячі екологічні семінари та виставки тощо. Просвітницька діяльність Товариства здійснюється також через видавничу діяльність, шляхом регулярних виступів у ЗМІ, насамперед, у радіота телевізійних передачах екологічного спрямування, а також – завдяки 232

проведенню круглих столів та семінарів, організації тематичних виставок, проведенню екскурсій по заповідним місцям регіону, екологічних суботників. Молодіжний екологічний рух на Харківщині представлений такими організаціями як Дружина охорони природи Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, яка систематично аналізує діяльність органів влади та місцевого самоврядування, активно відстоює позицію щодо збереження біорізноманіття та невтручання в екосистеми. Члени організації беруть участь у громадських слуханнях стосовно будівництва нових транспортних та соціальних об’єктів, діяльності підприємств області тощо. В той же час, члени Дружини досить неохоче беруть участь у так званих «прикладних» екологічних заходах, таких як загальноміські та загальнорегіональні суботники. До цих заходів у 2007 році більш активно долучалися представники «біляполітичних» громадських та молодіжних організацій (громадський рух «Разом – уперед!», громадська організація «Харків – сильній регіон» та ін.), члени політичних партій. Окремим напрямом екологічного руху на Харківщині є наука. Харків є центром українського студентства, містом з великою кількістю вузів, де готують фахівців-екологів для усієї країни. Наукові роботи та дослідження студентів-харків’ян високо оцінюють на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, виставках та семінарах тощо. Доклади та дослідження студентів НТУ «ХПІ» було визнано кращими у роботі всеукраїнської студентської наукової конференції «Екологічна безпека навколишнього середовища. Проблеми та шляхи вирішення», Міжнародній науковій конференції «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів», Х Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія. Людина. Суспільство» та ін. Громадських рух Харківщини також представлений діяльністю екологічної групи «Печеніги», яка основними напрямами своєї діяльності називає охорону дикої природи та допомогу населенню у вирішенні локальних екологічних проблем та бере участь у роботі міжнародних екологічних організацій (є членом всеукраїнської асоціації «Зелений Світ», Міжнародного Соціально-Екологічного Союзу тощо). Екологічна група проводить регулярні обстеження природоохоронних територій Харківщини. За результатами цих обстежень інформує громадськість та ініціює громадські обговорення та дискусії в ЗМІ. Крім цього, група аналізує програми кожної з політичних партій країни у частині, присвяченій довкіллю, та публічно надає політикам та чиновникам свої рекомендації та своє власне бачення вирішення екологічних проблем. В той же час, представники групи досить неохоче беруть участь у загально регіональних суботниках. Просвітницька діяльність групи ведеться шляхом розповсюдження друкованої продукції. Таким чином, громадський екологічних рух на Харківщині має сталі сторічні традиції, представлений організаціями, які мають різні пріоритети у своїй щоденній діяльності, але разом з тим мають єдину мету – покращення екологічної ситуації та збереження довкілля Харківщини. 13.12. Виконання державних екологічних програм 233

Єдина політика в галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування визначається державними екологічними програмами, метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків, і реалізується через відповідні регіональні програми, спрямовані на поліпшення співіснування природних екологічних систем і суспільства. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму формування національної екологічної мережі в області на 2002—2015 роки, затверджену рішенням ІІ сесії Харківської обласної ради XXIV скликання від 21 травня 2002 р. Програма має на меті збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. Згідно з рішенням XVI сесії Харківської обласної ради V скликання від 05 липня 2007 року №298-V „Про внесення змін до рішення обласної ради від 26 грудня 2006 року №163-V „Про обласний бюджет на 2007 рік” за розділом „Збереження природно-заповідного фонду” за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було профінансовано наступні заходи: - Розробка проектно-кошторисної документації та реконструкція паркупам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Краснокутський” (186,9 тис. грн.); - Розробка наукового обгрунтування створення транскордонного регіонального ландшафтного парку „Верхнє Придонцов’я” (19,5 тис. грн.). До складу Загальнодержавної програми розвитку водного господарства включаються і виконуються відповідно до її положень заходи Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води має на меті відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Інформацію щодо виконання заходів програми викладено в таблиці 13.12.1

234

Інформація про виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра Таблиця 13.12.1

№п/ п

Найменування об'єктів (назва природоохорон ного заходу (об"єкту)

Головний розпорядн ик бюджетн их коштів

Рік початку і закінчення робіт за заходом (об"єктом )

Загальна коштор исна вартіст ь заходу (об"єкт у) тис.грн.

Національна програма екологічного оздоров-лення басейну Дніпра

Очисні споруди, смт.Зачепилівка – реконструкція

ГУ ЖКГ

2005-2008

3793,4

Обсяги видатків заходу (обєкту) в 2007 році у розрізі джерел фінансування, тис.грн.Обсяги фінансування , тис.грн. заплановано

фактично профінансовано

освоєно

Державний бюдже т

Місцевий бюдже т

інші кошт и

Державний бюдже т

Місцевий бюдже т

інші кошт и

Державний бюдже т

Місцеви й бюдже т

інші кошт и

6888,8

2621,6

6888,8

2621,6

6877,98

2258,8

400

940

400

940

400,0

588,7

Стан готовно сті заходу (об"єкт у за звітній період, %)

Стан готовнос ті заходу (об"єкту )з початку його реалізац ії,%)

Екологоекономічний ефект виконання заходу (об"єкту)

Забезпечення очистки стоків відповідно до санітарних норм

106

Системи водопостачання, смт.Зачепилівка – капітальний ремонт

Каналізація (система водовідведення в м.Богодухові) будівництво (перший етап пускового комплексу)

Очисні споруди обласного навчальновиховного комплексу для дітей з вадами розумового розвитку – сиріт та позбавлення батьківського піклування, м.Богодухів,реконструкція

ГУ ЖКГ

2007

2006-2008

2007

120

9262,6

570

120

3401,5

370

120

750

200

3401,5

370

119,5

750

200

3401,5

370

100

750

189,1

100

Покращення забезпечення споживачів смт. Зачепилівка якісними послугами централізовано го водопостачанн я

Забезпечення міста Богодухів централізовано ю системою водовідведенн я

100

Забезпечення очистки стоків відповідно до санітарних норм

107

Водопровідні мережі, смт.Кегичівка – капітальний ремонт

Водопровідні мережі, с.Мажарка Кегичівського району – капітальний ремонт

Каналізаційна насосна станція, м.Красноград капітальний ремонт

Красноградс ька РДА

2007

168,2

159,6

Водогін, смт.Краснокутсь кий – капітальний ремонт

Краснокутс ька РДА

2007

220

Водовід, с.Ржавчик Первомайського району – будівництво

Водопостачання с.Миронівка Первомайського району (перший пусковий комплекс) – будівництво

Кегечівська РДА

Первомайсь ка РДА

2007

2005-2007

2007-2008

286,8

170

577

2014,1

286,8

170

8,6

159,6

8,6

290

159,6

100

220

377

344

100

170

220

377

290

284,73

375

344

290

100

Підвищення якості послуг централізовано го водопостачанн я

100

344

100

Покращення забезпечення споживачів якісними послугами централізовано го водопостачанн я

100

Підвищення якості послуг централізовано го водопостачанн я Підвищення якості послуг централізовано го водопостачанн я

100

Збільшення частки сільського населення яке забезпечене центр. посл. водопостачанн я

108

Будівництво очисних споруд за технологією “Біоплато” в с.Єлізаветівка Лозівського району

ГУ ЖКГ

Очисні споруди, смт.Краснопавлі вка Лозівського району – реконструкція

Лозівська РДА

Очисні споруди за технологією "Біоплато", смт.Близнюки – будівництво

Каналізаційні насосні станції № 2,4, м.Лозова – реконструкція із заміною насосних агрегатів

Самопливний каналізаційний колектор по вул.К.Маркса до каналізаційної насосної станції № 2, м.Лозова ( перша черга) капітальний ремонт

ГУ ЖКГ

МВК Лозова

2007

2007-2008

2007

2007-2008

220,1

500

1480,3

257,4

720

220,1

304,9

200

234

355

220,1

304,9

100

23,4

35,5

200

234

355

220,1

299,5

100

23,4

35,5

200

233,88

354,25

100

23,4

35,5

100

Забезпечення с.Єлізаветівка системою водовідведенн я

Забезпечення очистки стоків відповідно до санітарних норм

Забезпечення смт.Близнюки системою водовідведенн я

100

Зменшення енергоємності послуг водовідведенн я та підвищення їх якості

109

Відповідно до зміненого плану виконання робіт за Комплексною програмою захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 901, передбачалося виконання робіт на суму 800 тис. грн. В 2007 році природоохоронні заходи було виконано на загальну суму 768,588 тис. грн., що складає 100% до плану 12 місяців. Також профінансована заборгованість за виконані у 2006 р. роботи – 30 тис. грн. Розчищено 2,75 км річки Харків та р. Мжа, що позволило захистити 15 садиб та 50 га сільськогосподарських угідь. Виконано підвищення надійності протипаводкових споруд: Великобурлуцького, Трудолюбівського, Рогозянського водосховищ. Детальна інформація щодо виконання заходів програми викладена в таблиці 13.12.2 З метою виконання в 2007 році Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року на суму 11936,0 тис. грн. профінансовано експлуатаційні витрати з утримання міжгосподарської меліоративної системи. Державна програма “Ліси України” на 2002-2015 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву програму “Ліси Харківської області”, затверджену рішенням ІX сесії Харківської обласної ради XXIV скликання від 24 квітня 2003 р.). Головною метою програми є забезпечення сталого (невиснажливого) розвитку лісів та лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів області. Другий етап реалізації заходів програми (2006-2015 роки) передбачає впровадження нових природозберігаючих технологій лісогосподарських робіт, гармонізованих систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній і програмно-цільовій основі. Фінансове забезпечення виконання програми у 2007 році склало 77641,5 тис.грн., у т.ч. за рахунок коштів державного бюджету – 16988,5 тис. грн. (крім того, капітальні вкладення 1347,3 тис. грн., у т.ч. держбюджет – 306,7 тис. грн.), а саме: 1. лісовідновлення – 7876,2 тис. грн. (держбюджет – 1657,56 тис. грн.); 2. створення протипожежних розривів – 6,2 тис. грн. (держбюджет – 0); 3. створення мінералізованих смуг – 60,7 тис. грн. (держбюджет – 5,4 тис. грн.); 4. догляд за протипожежним розривами та мінералізованими смугами – 249,0 тис. грн. (держбюджет – 20,0 тис. грн.); 5. утримання лісової пожежної служби та радіозв’язку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів – 3889,8 тис. грн. (держбюджет – 350,0 тис. грн.); 6. лісозахисні заходи – 48,6 тис. грн. (держбюджет – 3,0 тис. грн.); 7. рубки, пов’язані з веденням лісового господарства – 18872,8 тис. грн. (держбюджет – 330,5 тис. грн.); 8. рубки головного користування – 2491,7 тис. грн. (держбюджет – 0); 9. захисне лісорозведення – 946,4 тис. грн. (держбюджет – 727,2 тис. грн.); 10. утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користування підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу – 696,0 тис. грн. (держбюджет – 641,9 тис. грн.); 106

Інформація про хід виконання Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010р. та прогноз до 2020 року Таблиця 13.12.2

Назва програми/назва заходу

1 1. Комплексна програма захисту сільських населе-них пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року Разом за програмою у тому числі: Регулювання русла р. Мжа з метою захисту від підтоплення с. Павлівка Нововодолазького р-ну Харківської області Розчищення р. Харків з метою від підтоплення сіл Липці, Жовтневе, Борщове у Харківському районі Об’єкти, введені в експлуатацію

Загальна вартість програм и тис. грн. 2

Обсяги фінансування (тис. грн.) З початку реалізації Заплановано на 2007р. заходу Місце Державни Місцеви вий Державний й Інші й Інші бюдбюджет бюджет бюджет жет 3 4 5 6 7 8

Стан виконання (реалізації) заходу % виконання з початку реалізації заходу

Початок та кінець виконання

% вик. за 2007р.

54312

1948,48

340

–

800

–

2001-2010

100

787

175,83

150

–

405,5

–

2004-2007

100

1030,5

666,25

–

134,5

–

2004-2007

100

670,9

480,4

Коментарі та проблемні питання 12

190

106

Проектні роботи

880

165

100

Капітальний ремонт ГТС

930

461

160

–

2003-2010

100

2003-2007

100

В т.ч. погашення заборгованості 30 тис. грн.

107

11. лісовпорядні роботи – 402,9 тис. грн. (держбюджет – 360,3 тис. грн.); 12. утримання працівників лісового господарства та управління у сфері лісового господарства – 36648,8 тис. грн. (держбюджет – 11480,54 тис. грн.); 13. керівництво та управління у сфері лісового господарства – 1319 тис. грн. (держбюджет – 1319 тис. грн.); 14. наукове забезпечення виконання програми – 93,6 тис. грн. (держбюджет – 0); 15. підготовка кадрів для потреб галузі – 69,5 тис. грн. (держбюджет – 61,4 тис. грн.); 16. ведення мисливського господарства – 3793,7 тис. грн. (держбюджет – 31,7 тис. грн.); 17. капітальне будівництво – 85,2 тис. грн. (держбюджет – 0). Загальнодержавна програма „Питна вода України” на 2006-2020 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму “Питна вода Харківської області” на 2006-2020 роки, затверджену рішенням XXXІX сесії Харківської обласної ради IV скликання від 28 березня 2006 р. Метою Програми є покращення рівня забезпечення населення Харківської області питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідноканалізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування; як наслідок, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в області; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання. Необхідне фінансування для реалізації завдань програми на 2007 рік – 113,1 млн. грн. Виходячи з можливостей бюджетного фінансування і коштів підприємств, передбачалося виділення коштів у сумі 69,1 млн. грн., в т.ч. за рахунок державного бюджету – 45,2 млн.грн., обласного – 9,4 млн.грн., місцевого бюджету і коштів підприємств – 14,5 млн.грн. Станом на 01.01.08 профінансовано і освоєно коштів на загальну суму 67,4 млн.грн. або 98% від запланованого, у т.ч.: за рахунок державного бюджету – 44,8 млн.грн. (99%), обласного – 8,1млн.грн. (86%), місцевого бюджету і коштів підприємств – 14,5 млн.грн. (100%). За рахунок цих коштів виконані заходи щодо розвитку та реконструкції систем водопостачання та водовідведення. Здійснено ремонт та заміну 53 км водопровідних мереж та 9 км каналізаційних мереж. Розпочаті роботи з реконструкції очисних споруд в м.Барвінкове та смт. Шевченкове. Продовжено будівництво системи водовідведення в м.Богодухів (перший етап пускового комплексу). Проводились роботи з реконструкції каналізаційних насосних станцій в м.Валки, м.Красноград, смт.Чкалівське Чугуївського району, м.Лозова та інших. Було введено в експлуатацію очисні споруди за технологією "Біоплато" в с.М.Данилівка Дергачівського району, очисні споруди психоневрологічного інтернату в с.Червоний Оскіл Ізюмського району та очисні споруди Комарівського дитячого будинку-інтернату в м.Південне Харківського району.

108

В м. Харкові проводилися роботи з будівництва головного дублюючого колектору, санації каналізаційного тунельного колектору Д=2000мм по вул. Веронської, модернізації мулонасосної станції. На об’єктах централізованого водопостачання були розпочаті роботи з будівництва 1-ї черги водоводу від смт.Кочеток до м.Харків, були продовжені роботи на системах водопостачання в с.Ржавчик та с.Миронівка Первомайського району, будівництво свердловин в м.Барвінкове, м.Люботин, смт.Коломак, смт.Печеніги, в с.Зарожне Чугуївського району. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області продовжується реалізація заходів, передбачених Програмою, в рамках існуючих угод про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та Адміністрацією Бєлгородської, Курської та Московської областей Російської Федерації. 16 лютого 2001 року між п’ятьма областями (Белгородська, Харківська, Донецька, Луганська, Ростовська) був підписаний Меморандум про сумісні дії з охорони та використанню вод річки Сіверський Донець. Відділом інструментально-аналітичного контролю Державної екологічної інспекції в Харківській області регулярно проводяться моніторингові дослідження стану поверхневих вод річок Сіверський Донець та Оскіл у трансграничних створах з Белгородською областю. У випадку виявлення високого та екстремально високого забруднення інформація передається до Федеральної державної установи «Управление эксплуатации Белгородского водохранилища» (Російська Федерація)ґ Крім того згідно «Программы контроля качества воды по гидрохимическим и токсикологическим показателям в пограничных створах трансграничных водных объектов зоны деятельности Северско -Донецкого бассейнового управления (Украины) и Донского бассейнового водного управления (Россия) на 2006-2010 годы» затвердженої Уповноваженими Кабінету Міністрів України та Росії по виконанню угод між Урядами України та Російської Федерації «О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов» Харківським регіональним управлінням водних ресурсів відбираються проби у транскордонних створах на річках Оскіл та Сіверський Донець. 6 грудня 2001 року Харківська обласна державна адміністрація України і Адміністрація Бєлгородської області Російської Федерації керуючись цілями і принципами Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво прикордонних областей України та Російської Федерації від 27 січня 1995 року і Програми міждержавного і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації на 2001-2007 роки підписали Угоду про торговоекономічне, науково-технічне і культурне співробітництво. Держуправлінням разом з Харківською обласною державною адміністрацією розроблено План реалізації заходів до оновленої Програми 109

міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року. На виконання протоколу до Угоди від 26 лютого 2003 року між Харківською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Курської області Російської Федерації про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво постійно продовжується обмін інформацією природоресурсного та екологічного напрямку. Також протягом 2007 р.УкрНДІЕП продовжив діяльність по встановленню контактів та розвитку співробітництва з фірмами та компаніями зарубіжних країн стосовно організації спільних проектів в Україні, підготовки та проведення семінарів, робочих зустрічей експертів. Фахівці УкрНДІЕП брали участь у навчальних курсах, організованих міжнародними консалтинговими фірмами в рамках довгострокових природоохоронних програм міжнародних екологічних установ. Зарубіжні установи, з якими співпрацює інститут:  Програма розвитку ООН – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Організація ООН з промислового розвитку (ЮШДО) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Міжнародний розвитково-дослідний центр (Оттава, Канада) – реалізація дослідження транскордонного забруднення басейну р.Дніпро в рамках міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Міністерство природних ресурсів Росії – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Університет м. Плімут (Великобританія) – реалізація міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра  Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) – реалізація міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер"  Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) – реалізація міжнародного проекту "Транскордонне співробітництво та стале управління басейном ріки Дністер" У 2007 р. фахівці УкрНДІЕП взяли участь у ряді міжнародних робочих зустрічей, проведених в рамках реалізації міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". В інституті діє Центр підготовки операторів системи "Гамма", призначений для практичного навчання персоналу системи "Гамма" на діючому макеті, який містить наступні основні елементи: станція радіаційного моніторингу, метеостанція, засоби зв'язку та обробки інформації.

110

На базі Інституту продовжив свою роботу Регіональний тематичний центр моніторингу забруднення під егідою міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". З 10 по 14 вересня 2007 р. силами УкрНДІЕП у м. Алушта була проведена III Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення", в якій взяли участь провідні фахівці з України, Росії, Білорусі. Директор УкрНДІЕП взяв участь у міжнародній екологічній конференції, яка проводилась в рамках Міжнародної виставки природоохоронних технологій, що пройшла у м. Монреаль (Канада) з 20 по 22 березня 2007 р. Під час конференції були встановлені контакти з представниками багатьох провідних міжнародних компаній та дослідних організацій, які працюють в галузі охорони навколишнього середовища. Спеціалісти інституту прийняли участь в реалізації Фази 2 Проекту Тасіс ЄС „Інтегроване управління річковими басейнами – Сіверський Донець", в результаті чого був розроблений План управління басейном річки Сіверський Донець та Програма заходів з його реалізації. Протягом року спеціалісти УкрНДІЕП продовжували роботу з підготовки Звіту з екологічного аналізу проекту Бескидського залізничного тунелю та реалізації програми навчання спеціалістів з розробки та запровадження системи управління природоохоронною діяльністю для Державного управління залізничного транспорту України (Укрзалізниці) в рамках Проекту ЄБРР „Запровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України". У 2007 р. УкрНДІЕП прийняв кілька зарубіжних делегацій в рамках реалізації міжнародних проектів та програм: 1. Чергові робочі зустрічі експертів міжнародної програми ГЕФ/ПРООН "Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра". 2. Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення".

111

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ В цілому за результатами аналізу стану навколишнього природного середовища Харківської області можна стверджувати, що за останні 6 років екологічна ситуація стабілізувалася з тенденціями поступового покращання. Результати постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища в області свідчать про те, що в 2007 pоці, як і в попередніх роках, істотних змін в екологічній ситуації не відбулося, підтримується тенденція до її стабілізації. На даний час необхідно зосередити увагу на наявних екологічних проблемах та мобілізувати зусилля на їх вирішення. Викиди у 2007 р. від стаціонарних джерел зменшились у порівнянні з 2006 роком на 22,318 тис.тонн, від пересувних джерел – на 5,158 тис.тонн. Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря зменшився на 27,476 тис.тонн і складають за даними обласного управління статистики 296,679 тис.тонн. Аналізуючи в цілому стан атмосферного повітря м. Харкова відмічаємо збільшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,14 мг/м3 (в 2006 році 0,12 мг/м3), вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 2,5 мг/м3,(в 2006 році 1,7 мг/м3),вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,02 мг/м3 (в 2006 році 0,01 мг/м3), вмісту заліза. Відзначається незначне зменшення вмісту бенз/а/пирену, свинцю, цинку, міді. На рівні минулого року вміст діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, формальдегіду, марганцю, нікелю, кадмію та хрому. У звітному році значно збільшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 2,7% до 4,6%, оксиду вуглецю з 1,8% до 9%, діоксиду азоту з 2,1% до 3,7%, сажі з 0,1% до 1,3%. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 6 разів, оксиду вуглецю в 4,2, діоксиду азоту в 4,1 рази, фенолу в 3,3 рази, формальдегіду в 1,6, сажі в 2,8, бенз/а/пирену в 1,8 разів (по середньомісячних концентраціях). Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2007 році дорівнює 5,03 в 2006 році – 4,71. Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосферного повітря автотранспортом є: – постійно зростаюча кількість автотранспорту; – експлуатація технічно застарілого автомобільного парку; – низька якість паливно-мастильних матеріалів. Ситуація в сфері поводження з відходами має стабільну тенденцію до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються. У звітному році за даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 91,265 тис.тонн (в 2006 р. – 81,100 тис.тонн). 112

Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області утворилося 2605,270 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 499,736 тис.тонн більш, ніж у 2006 р. Використано (утилізовано) відходів у власному виробництві – 1312,290 тис.тонн (2006-900,176 тис.тонн), що на 142,114 тис. тонн більш ніж у 2006 р. Поставлено на утилізацію іншим підприємствам – 2588,570 тис.тонн, (2006-1141,656 тис.тонн), що на 1446,914 тис.тонн більше, ніж у 2006 р.. Видалено, знешкоджено та захоронено відходів – 882,400 тис.тонн (2006751,778 тис.тонн.), що на 130,622 тис.тонн більш, ніж у 2006 р.. Накопичення утворених відходів зменшилось на 289,680 тис.тонн і складає 33609,918 тис.тонн (2006р. – 33899,598 тис.тонн.) В Харківській області станом на 31.12.07 накопичено 1,141 тис.т (2007р. – 1,172 тис.т) непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів, які зосереджені у 91 складському приміщенні, з них 24 знаходяться в доброму стані (26,37%), 49 знаходяться в задовільному стані (53,85%), 18 знаходяться в незадовільному стані (19,78%). В порівнянні з попередньою інвентаризацією, проведеною в 2002 році, загальна кількість складів, де зберігаються непридатні пестициди зменшилась на 66 складів, що складає 42,0%. При цьому, кількість складів в незадовільному стані зменшилась на 27 складів (в 2,5 рази). Але, гостро стоїть проблема належного та систематичного збирання і видалення твердих побутових відходів з території населених пунктів. За звітний 2007 рік 118 водокористувачами Харківської області (в т.ч. – 4 водокористувача транзитом) було скинуто в поверхневі водні об'єкти 308,1 млн.м3 зворотних вод, в канал для використання – 3,11 млн.м3 (об’єм зворотних вод ВУВГ «Дніпро» КП ВТП «Вода», які скинуті до Краснопавлівського водосховища каналу Дніпро-Донбас): – нормативно-чистих – 46,5 млн.м3 (15,0%); – нормативно-очищених – 242,5 млн.м3 (77,9%); – забруднених – 22,21 млн.м3. Загальний об’єм скинутих зворотних вод зменшився, в порівнянні з 2006 роком, на 1,0 млн.м3, що пов’язано із зменшенням об’ємів скинутих зворотних вод КБО «Диканівський», в зв’язку зі зменшенням об’ємів водоспоживання підприємствами м. Харкова а також населенням міста. Однією з важливих проблем залишається забезпечення доброякісною питною водою населення області. Загальний забір води по Харківській області у звітному році за даними статзвітності за ф.2-ТП(водгосп) при ліміті забору 582,8 млн.м3 склав 348,5 млн.м3, у тому числі: поверхневої прісної – 293,8 млн.м3 (83,3%), підземної – 54,73 млн.м3 (16,7%), з якої –1,941млн.м3 шахтно-кар’єрних (0,8%). Екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як стабільний. Ґрунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Суттєвих змін в структурі земельного фонду області не відбулося. Є тенденція щодо незначного зменшення площі ріллі та збільшення площ перелогів, сіножатів та поселищ. Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу – розвиток ерозійних процесів, 113

фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту. Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу” певних відсотків від надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, ліси). Аналіз стану будівництва природоохоронних об’єктів та інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) спрямованих на охорону навколишнього середовища дає можливість зробити висновок, що частка інвестицій у загальному обсязі інвестицій в будівництво невелика. Це відбувається через низький рівень фінансування будівництва із Державного та місцевих бюджетів, а власних коштів у підприємств не вистачає. Пропозиції до перспектив розвитку законодавчої та нормативноправової бази в сфері охорони навколишнього природного середовища В сфері використання земель та надр і їх охороні: 1. При виявлені самовільного порушення поверхневого шару ґрунту на теперішній час неможливо нарахувати збитки нанесені державі, тому пропонуємо доручити відповідним науковим закладам Мінприроди розробити та затвердити методику підрахування збитків за самовільне порушення поверхневого шару ґрунту, що дасть додаткові надходження до бюджету та можливість ефективніше здійснювати контроль. 2. В зв'язку з тим, що контроль в сфері надрокористування здійснюється кількома контролюючими органами, в 1995 році було розроблено та затверджено "Інструкцію щодо розмежування повноважень з контролю за здійсненням заходів, пов'язаних з охороною та раціональним використанням надр", яка затверджена спільним наказом Мінекобезпеки, Держнаглядохоронпраці, Держкомгеології, Держкомзему 30.11.1995р. №136\18\22\4. На теперішній час вона не відповідає діючому законодавству. Пропонуємо розглянути питання на рівні Міністерств та відомств привести дану інструкцію у відповідність чинному законодавству, що дасть можливість підвищити рівень взаємодії між контролюючими органами та ефективність контролю в сфері надрокористування. 3. Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем розроблено "Методику підрахунку збитків за порушення законодавства в сфері надрокористування", яка до цього часу не затверджена. Це не дає можливості підраховувати збитки, які нанесені державі, в тому числі за самовільне користування надрами. її затвердження дозволить ефективніше здійснювати контроль та надасть можливість додаткових надходжень до бюджетів різного рівня і підвищить відповідальність користувачів надрами за раціональне використання природних ресурсів.

114

Внести зміни до Водного Кодексу України наступного характеру: Номер статті (пункту, Діюча редакція статті (пункту, підпункту, абзацу) підпункту, абзаці) Абзац 6 ст.51 Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України

Редакція статті (пункту, підпункту, абзаці), що пропонується Водні об'єкти – ставки в басейнах річної загально – державного значення передаються і оренду в разі їх розташування на території: -двох і більше областей Кабінетом Міністри України; – двох і більше адміністративних районів; – одного адміністративного району Доповнити статтею "Збори за оренду ставків розташованих на річках загальнодержавного значення зараховуються до Державного бюджету України в розмірі 60 відсотків, до бюджеті областей – в розмірі 40 відсотків. Всі зазначені збори спрямовуються на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів підтримання гідроспоруд водних об'єктів в належному стані".

Внесення змін до Водного Кодексу України пропонуємо наступне. В ст.17 п. 1 викласти у такій редакції: - видача спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами для геологічного вивчення (в т.ч. дослідно-промислової розробки) і експлуатації родовищ (ділянок надр) підземних вод за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров'я та нагляду за охороною праці; В ст.49 додати наступні абзаци такого змісту: "У разі використання підземних вод юридичні та фізичні особи повинні одержати згідно з законодавством про охорону і використання надр спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами". Користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу (ліцензії)у випадках, що передбачені Кодексом України «Про надра» В ст.105 текст абзацу першого викласти в такій редакції: "Підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, а також здійснюють підземне зберігання нафтопродуктів та експлуатують продуктопроводи, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод." В назві статті 106 виключити слово "експлуатаційних". Статтю 106 викласти у такій редакції: "Спеціальні роботи по спорудженню свердловин на воду здійснюються згідно з проектно-кошторисною документацією на підставі дозволу на буріння. Дозвіл на буріння свердловин на воду видається державними органами охорони навколишнього природного 'середовища за наявності погодженого проекту і є підставою для фінансування цих робіт. Проектно-кошторисна документація на проведення цих робіт повинна пройти державну екологічну експертизу після попереднього погодження у встановленому порядку з державними органами геології та охорони здоров'я. Виконувати спеціальні роботи по спорудженню свердловин на воду можуть фізичні та юридичні особи, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на право провадження діяльності з виконання таких робіт. 115

Дозвіл (ліцензія) на право провадження діяльності з виконання спеціальних робіт по спорудженню свердловин на воду видається державними органами охорони навколишнього природного середовища". Внести зміни до Кодексу України "Про надра" : В ст. 21 додати абзац наступного змісту: «Критерії, згідно яких підприємствам, організаціям та установам всіх форм власності, а також громадянам необхідно отримувати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами з метою геологічного вивчення (в т.ч. дослідно-промислової розробки) та експлуатації ділянок та родовищ підземних вод встановлюються Кабінетом Міністрів України». З метою покращення стану охорони земель пропонуємо : - внесення зміни до КУпАП в частині відповідальності за порушення вимог земельного законодавства з відповідністю до Земельного Кодексу України; - внесення зміни до Земельного кодексу відповідно до ст. ст. 14, 188 стосовно проведення державного контролю за використанням та охороною земель спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів як передбачено ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; - введення державної системи та програми ведення моніторингу земель; - розроблення програми охорони земель області, передбачивши заходи, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги у природному середовищі, стабільності стану земель, попередження або обмеження негативної дії природно-антропогенних явищ на продуктивність сільскогосподарських земель, оптимізацію структури сільскогосподарських угідь відносно площі ріллі, скорочення площі ріллі шляхом виведення земель непридатних для ефективного землеробства; - розроблення програми виведення малопродуктивних земель з сільскогосподарського виробництва; - проведення інвентаризації лісосмуг, розроблення програми щодо створення ефективних агролісових екосистем області; - введення до природно-заповідного фонду територій з цінними видами ґрунтів, як ґрунтових заказників; - фінансування розробки програм по охороні земель за рахунок частини земельних податків, а також за кошти землекористувачів, та сплати втрат при вилученні земельних ділянок; - забезпечення умов для створення та впровадження екологічнообгрунтованих проектів з агроландшафтної реорганізації території; - визначення зони забруднення ґрунтів області та переліку підприємств які забруднюють ґрунти; - визначення стану ґрунтів в наслідок засолення, осолонцювання, зрошування, пересушення чи перезволоження осушених земель, зміни кислотності ґрунтів, руйнування їх структури;

116

- відвід земель у районах області та населених пунктів під звалище твердих побутових відходів та визначення забруднених ґрунтів несанкціонованим розміщенням звалищ побутових та промислових відходів; - розробка карти деградації та сучасних даних процесів ерозії ґрунтів, розробити екологічні карти техногенного забруднення ґрунтів Харківської області, визначити землі сильно-, середньо-, слабо забруднені та екологічно чисті, які пригодні для вирощування екологічно чистих продуктів, провести агроекологічну оцінку ґрунтів області, - створення обласної системи та програми ведення моніторингу земель як складової частини державної системи моніторингу довкілля; - проведення оцінки екологічного стану земель (кількість особо цінних, цінних земель та ін., кількість екологічно чистих ґрунтів); - для отримання даних щодо площ та просторового розподілу ґрунтів, надійних даних про еродованість ґрунтів забезпечення проведення суцільного ґрунтового обстеження через кожні 20 років; - розробка методичних рекомендацій щодо порядку дій держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища при аварійних ситуаціях в випадках забруднення земель; - виконання заходів щодо утилізації або знищення (знешкодження) непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. З метою покращення стану прибережних захисних смуг водойм пропонуємо: внести зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення в частині збільшення розміру штрафів з посадових осіб і громадян; внести зміни в Методику розрахунків збитків за порушення природоохоронного законодавства щодо підвищення нарахувань розмірів збитків; запровадити окрему сплату за користування землями водного фонду і направити її на конкретні заходи (боротьба з зсувами, руйнуванням берегів, ремонт пошкоджених гребель і ін.). розробити та затвердити режим використання земель водного фонду. В сфері поводження з відходами та вторинними ресурсами: 1. Відсутність державної програми щодо утилізації непридатних пестицидів, розроблені лише методичні рекомендації по організації проведення робіт по очищенню об'єктів, забруднених непридатними та забороненими до використання пестицидами. Пропонуємо передбачити фінансування розроблення державної програми по знищенню та утилізації токсичних відходів. 2. Визначити в Законі України "Про відходи" термін "побутові відходи", зобов'язати фізичних осіб – утворювачів побутових відходів сплачувати збір за утворення побутових відходів, та встановити економічний механізм здійснення плати. Вказане дозволить врегулювати систему економіко-правових взаємовідносин між утворювачами побутових відходів, комунальними підприємствами щодо поводження з ними та органами місцевого самоврядування, що призведе до підвищення ефективності роботи органів 117

місцевого самоврядування в частині виконання ними своїх повноважень щодо санітарної очистки підпорядкованих територій згідно ст. 21 Закону України "Про відходи". З. Виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034. На теперішній час в Україні діє Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів". Вказаною постановою було передбачено розробку Мінекобезпеки за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) та форм паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються. Але на теперішній час вказані документи не розроблені, що ускладнює проведення контролю за веденням підприємствами первинного обліку відходів та за їх паспортизацією. Крім того, пропонуємо скасувати абзац 3 п.5 вказаної постанови щодо ведення державної статистичної звітності про небезпечні відходи за окремою формою. На теперішній час існує 2 форми статистичної звітності про відходи 1-токсичні відходи та 14-МТП. Поєднання вказаних форм зменшить затрати часу на їх складання, статистичну обробку та перевірку достовірності. 4. Відсутність нормативів утворення відходів на одиницю продукції на теперішній час не дозволяє об'єктивно визначити обсяги утворення відходів, що призводе до заниження деякими підприємствами фактичних обсягів утворення відходів. Необхідно розробити та затвердити науково-обґрунтовані нормативи утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), що призведе до встановлення реальної номенклатури та фактичних обсягів утворення відходів на підприємствах, та. відповідно, до збільшення надходження грошових коштів до фондів охорони навколишнього середовища всіх рівнів. В сфері регулювання використання природних ресурсів: 1. На виконання п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.02р. № 321 "Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992р. № 459", визначити водні об'єкти (підземні води), як джерело загальнодержавного або місцевого значення. 2. На виконання п. З Постанови КМУ від 13.03.02р. № 321, затвердити перелік підприємств, які погоджують клопотання водокористувачів про видачу дозволів на спеціальне водокористування у разі використання підземних вод. 3. На виконання п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.02р. № 321, розробити та затвердити зразки бланків дозволу на спеціальне водокористування та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами (особливо у випадку використання водних об'єктів з метою риборозведення) для отримання дозволу. 4. На виконання п. 9 Постанови КМУ від 13.03.02р. № 321, розробити порядок припинення права спеціального водокористування. 5. Переглянути перелік забруднюючих речовин, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод (Постанова Кабінету Міністрів України від 118

11.08.1996р. № 1100 "Про порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується", Список А). 6. Доповнення ст.15 Водного кодексу України абзацом такого змісту: погодження технологічних нормативів використання води. 7. На виконання ст. 74 Водного кодексу України затвердити "Інструкцію встановлення регламентів періодичного скидання зворотних вод у водні об'єкти". 8. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998р. №1218 „Про Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" визначити механізм затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів. 9. Привести відомчі нормативно-правові акти у відповідність із вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". 10. Для покращення роботи та вирішення проблем обміну інформацією територіальними органами Мінприроди з Державною податковою адміністрацією в рамках Угоди "Про взаємодію інформаційних систем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2004 року" та з Головним управлінням статистики у Харківській області в рамках Угоди "Про загальні засади співробітництва між Міністерством охорони В сфері охорони, відтворення, використання водних живих ресурсів при здійсненні промислового лову риби: Необхідно внести зміни та доповнення до Правил промислового рибальства: 1. Додати до пункту "Основні терміни, які використовуються в цих Правилах" визначення СТРГ – "СТРГ – спеціальне товарне рибне господарство, яке здійснює свою діяльність згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації водного об'єкту. Головна мета створення СТРГ – підвищення рибопродуктивності водного об'єкту (його ділянки) за рахунок раціонального ведення рибного господарства та збереження аборигенних видів риб та безхребетних". Додати до "Основні терміни, які використовуються в цих Правилах" – визначення Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкту – "Режим рибогосподарської експлуатації (надалі Режим) – встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського та спортивного рибальства, раціонального використання тварин водних видів тощо виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його ділянці." 2. До п.6 додати "При змерзанні знарядь лову в зимовий період, які неможливо зняти до початку нерестового періоду, користувач повинен відшкодувати збитки, заподіяні рибному господарству, згідно з чинним законодавством України". 119

3. Доповнити п.9.13 "Користувачам водних живих ресурсів забороняється": пунктом 9.13.10. "Залучати сторонніх осіб до проведення промислу". 4. П. 5.1. викласти у редакції "Промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот або в межах регламентованих Режимом рибогосподарської експлуатації обсягів за дозволами та талонами, при отриманні ліцензії на рибогосподарську діяльність (для водосховищ)" та далі за текстом. 5. До п. 15.1. додати абзац: "мінімальний промисловий розмір плоскирки, плітки та інших аборигенних видів, що відсутні в переліку встановлюються на підставі проведених науковими установами досліджень". В сфері державної екологічної експертизи та інвестиційної політики: 1. Пропонуємо внести зміни до Закону України „Про банки і банківську діяльність". Закон України "Про банки і банківську діяльність" дозволяє фінансувати об'єкти (будівництво, розширення) без позитивного висновку Державної екологічної експертизи, що суперечить Законам України "Про державну екологічну експертизу" та "Про охорону навколишнього природного середовища". 2. Пропонуємо внести зміни до Закону України „Про екологічний аудит". На теперішній час відсутній механізм реалізації вимог Закону України "Про екологічний аудит". В Держуправлінні відсутня інформація щодо проведення екологічного аудиту органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями. Вважаємо, що аналіз екологічного законодавства України свідчить про те, що система норм, яка складає правову основу здійснення екологічного моніторингу, являє собою правову спільноту, що характеризується специфічними рисами та дозволяє розглядати її як правовий інститут. Таким чином, на даний час екологічний моніторинг формується як новий правовий інститут, що має своє соціальне значення, особливості, функціональну роль та займає відповідне місце в екологічному праві України. Зазначений інститут об'єднує в собі декілька субінститутів: моніторинг земель, моніторинг вод, моніторинг лісів, моніторинг тваринного світу, моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря, моніторинг рослинного світу.

120

комунальне господарство; 148,7; 50%

інші галузі; 10,81; 4% промисловість; 97,47; 33%

сільське господарство 13%

Рис. 4.1 Використання води в розрізі галузей економіки.

400

250

291,7

294,6

350,2

300

348,5

350

200

2007

2006

109

100 50

114,2

150

0 Забір води

Використано

Втрати при транспортуванні

Рис. 4.2 Основні показники використання водних ресурсів

29,6 28,4

Рибне господарство 4 4,9 1 1,5

Сільгоспводопостачання Зрошення

80,5

Виробничі

130,7

Госппитні

123,8

60 2007

100

120

140

2006

Рис. 4.3 Використання води на потреби в басейні р.Сів.Донець 121

10,47 10,41

інші галузі

117,1 124,1

комунальне господарство 32,72 34,87

сільське господарство

2007р. 2006р.

91,41

промисловість

77,32

100

120

140

рибне

сільгоспводо постачання

зрошення

2006

виробничі

2007

35 30 25 20 15 10 5 0 -5

госппитні

Рис. 4.4. Використання води по басейну р. Сів.Донець в розрізі галузей економіки.

Рис. 4.5. Використано води на потреби.

0,354; 1% 6,065; 14%

промисловість сільське господарство

4,901; 11% 31,52; 74%

комунальне інші

Рис. 4.6. Використання води основними галузями економіки в басейні р.Дніпро.

122

0,24

інші

0,113 0,782 1,112

сільське господарство

3,085 3,168

комунальне господарство

2006 7,233

промисловість

2007

6,077

Р ис. 4.7. Загальний скид зворотних вод галузями економіки

Динаміка структури земельного фонду Харківської області забудов. піски,яр ліси 13,14%

і землі 0,91%

болота и води 0,83% 1,62% інші 1,93% землі 4,46%

с/г угіддя 77,11%

Станом на 1.01.1992 р забудов . землі ліси 3.8% 13.2%

забудо в. ліси землі 13.2%3.8%

с/г угіддя 77.1%

води болота піски,я 1.9% 1.0% риінші 1.1% землі 1.9%

Станом на 1.01.2002 р води болота піски,яр 1.9% 1.0% иінші 1.1% землі 2.0%

с/г угіддя 77.0%

123

Динаміка складу сільськогосподарських угідь пасов ища 11.78 %

б/р сіножа насад ті ження5.20% 1.99%

б/р насадж. сіножаті 4,8% 2,1% перелоги 0,2%

рілля 81.02 %

пасовища 12,4%

рілля 80,5%

Станом на 1.01.1992 р.

Станом на 1.01.2002 р.

б/р насадж. 2,0% перелоги 0,8%

сіножаті 5,0%

пасовища 12,7%

рілля 79,9%

1000

12 87

12 04

10 10

1200

95 5

1400

11 66 11 77

Станом на 1.01.2008 р.

01.01.2008

41 4 39 0

01.01.2007

14 4

01.01.2006

13 6 14 4

200

32 2 32 1

400

32 2

600

43 4

800

землі с/г у власностіЛісогосподарські і Землі запасу таІнші землі підприємств користуванніпідприємства резерву громадян

Рис.6.1.1.Динаміка розподілу земель в розрізі власників землі та землекористувачів

124