kharkiv_2009 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕPСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКPАЇНИ ДЕPЖАВНЕ УПPАВЛІННЯ OХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПPО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПPИPОДНОГО СЕPЕДОВИЩА В ХАPКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ в 2009 PОЦІ

Харків 2010 р.

У звітній доповіді "Про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2009 році" наведено систематизовані офіційні дані щодо стану навколишнього природного середовища в області з характеристиками повітряного басейну, водних об’єктів, земельних ресурсів, рослинного і тваринного світу, проведено аналіз стану і використання природних ресурсів у порівнянні з попередніми роками, визначено основні напрямки діяльності Деpжупpавління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, шляхи впровадження державної екологічної політики в регіоні, наукову та міжнародну діяльність з охорони навколишнього природного середовища. В доповіді за 2009 рік знайшли своє відображення діяльність громадських природоохоронних організацій і екологічна освіта, наукові розробки, спрямовані на розв’язання екологічних проблем в області, міжнародна діяльність з охорони навколишнього природного середовища. Офіційну інформацію для підготовки доповіді надали: Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Головне управління Держкомзему в Харківській області, Державна інспекція захисту рослин в Харківській області, Харківський обласний центр з гідрометеорології, обласне управління статистики, обласна санітарно-епідеміологічна станція, Харківське регіональне управління водних ресурсів, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Північно-Східний науковий центр НВФ ’’Технологія’’, Інститут проблем машинобудування імені А.М.Підгорного НАН України, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харківська національна академія міського господарства, Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УНДІ ’’УкрВОДГЕО’’, Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Державна податкова адміністрація у Харківській області, Харківський обласний центр Облродючість, Харківська Комплексна геологічна партія, Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, Державна інспекція по карантину рослин по Харківській області, Головне Державне управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Харківській області, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Харківське обласне Державне агролісомеліоративне підприємство «Харківоблагроліс», та інші. Аналіз стану навколишнього природного середовища за звітний та попередні роки свідчить про продовження тенденції стабілізації. У підготовці матеріалів для Національної доповіді 2009 року брали участь фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області: Квартенко Р.О. – начальник держуправління – керівник авторського колективу, начальники відділів – О.М.Зозуля, О.М..Биков, заступники начальників відділів – Л.П. Крячко, Д.В.Топчій, О.Б.Соколенко, завідувач сектору – Б.С. Антоненко, та спеціалісти держуправління – О.Д.Баталіна, О.В.Колісник, Ю.В.Лисенко, О.В.Шатун. Загальну редакцію і впорядкування здійснювала Л.П.Крячко. Відповідальний за випуск Р.О. Квартенко 2

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АК – акціонерна компанія АТ – акціонерне товариство АТЗТ – акціонерне товариство закритого типу ВАТ – відкрите акціонерне товариство ВКФ – водоканалізаційна філія ВО – виробниче об’єднання ВТ – відкрите товариство ВУВГ – виробниче управління водного господарства ВУВКГ – виробниче управління водоканалізаційного господарства ГДК – гранично допустима концентрація ДВУ – державне-виробниче управління ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання ДКП – державне комунальне підприємство ДЛГО – державне лісогосподарське об’єднання ДП – державне підприємство ЄДРПОУ– єдиний державний реєстр підприємств організацій установ ЗАТ – закрите акціонерне товариство КБО – комплекс біологічної очистки МЕЗ – маслоекстракційний завод НГП – нафтогазопромисел ПБЗ – приладобудівний завод ПГОО – пило-газо-очисні обладнання ПЗРВ – пункт захоронення радіоактивних відходів ПЗФ – природно-заповідний фонд ПСЗ – пункт спостереження РЛП – регіональний ландшафтний парк смт. – селище міського типу у.п./грн – умовного палива ТВО – територіальне виробниче об’єднання ТЕС – теплова електростанція ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю ФТІНТ – фізико-технічний інститут низьких температур ХГМЦ – Харківський Гідрометцентр

ЗМІСТ Вступне слово

1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2. Забруднення повітря та руйнування шару та 2.1.1. Динамікаатмосферного викидів забруднюючих речовинозонового стаціонарними пересувними джерелами 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання Заходи, спрямовані на покращення 4.2. Забрудненя поверхневих вод якості атмосферного повітря 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

8 8 10 14

14 19 19 24 27 27 31 31 31 33 34 34 38 40 41 44 45 52 52 52 57 57 58 58 59 59

4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі екомережі 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківськької області 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Якість грунтів 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2. Забруднення грунтів

61 64 64 64

67 68 69 72 72 73 77 78 79 81 83 83 84 84 85 87 90 90 90 93 98 99 101 102 102 5

6.4. Охорона земель 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Харківської області 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовища 12.1. Транспортна система Харківської області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3. Використання альтернативних видів палива

104 106 109 109 109 114 119 122 125 126 126 126 128 133 133 133 133 133 135 135 136 135 137 137 1 138 140 142 142 142 144 146 149 149 151 152 153 153 6

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Харківської області 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

153 153 156 168 186 188 189 189 192

13.7.Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

198

13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої діяльності 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки і пропозиції

199 200 200 218 221 224 226 232 233 233 233 235

1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України – лісостепу і степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра. На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31420 кв. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км. Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%. Ріка Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дону, на території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін. Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна. Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2. Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80% взимку і 60–70% улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне та арктичне повітря. Клімат області характеризується такими показниками. Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні); Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88%), а мінімум припадає на травень (61%). Середньорічна величина вологості – 74%. Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо. У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 8

525-608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах. Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин). Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід. Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення). Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 3,3 м/сек, а в районі м. Харкова та м. Богодухова – більше 4,0 м/сек. В цілому, зима 2008-2009 рр. характеризувалась двома періодами: зі стійким зимовим режимом погоди протягом другої декади грудня – першої половини січня і тривалою відлигою впродовж 15 січня – 19 лютого. Гідрологічна ситуація узимку на річках регіону була нестійкою. У першому періоді утримувалась зимова межень з інтенсивними процесами льодоутворення. У другому періоді, під час відлиги, на річках регіону відмічався тало-дощовий паводок, який проходив у межах русел річок. У весняний період 2009 року тепла погода сприяла таненню снігового покриву, який майже повсюдно зійшов у першій половині лютого, але потім неодноразово короткочасно утворювався і одразу розтавав. Одночасно з початком весни (7-8 березня, що на 3-13 діб раніше середньобагаторічних строків) на території регіону розпочалось весняне водопілля, у строки близькі до середніх багаторічних. Воно було слабо вираженим і дуже низьким за своїми показниками. Максимальні рівні води коливались у межах 40-85% норми; максимальні витрати води – 10-20% норми; об’єми водопілля становили 15-35% норми. Протягом майже всього літнього періоду переважала тепла погода (в більшості днів липня - спекотна) з грозовими дощами. Опади носили локальний характер, були різної інтенсивності та тривалості і вкрай нерівномірно розподілялись по території регіону. Винятком був лише серпень, який виявився прохолоднішим майже на 1-1,3°С за норму, і також відмічався дефіцит опадів. На річках басейну Сіверського Дінця протягом червня-серпня відмічався малозмінний режим літньої межені. На окремих річках відмічались швидкоплинні підйоми рівнів води до 0.5 м, які були обумовлені зливами або водогосподарчою діяльністю. Восени 2009 року переважала тепла, в окремі дні зі зливовими дощами, погода. Опади були різної інтенсивності і нерівномірно розподілялись по території і у часі. Такі погодні умови сприяли незначній зміні гідрологічної ситуації в регіоні. На річках басейну Сіверського Дінця спостерігались незначні добові коливання рівнів води з загальною тенденцією повільного росту. 9

Протягом 2009 року в регіоні відбулися наступні стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди: - заморозки на поверхні ґрунту та місцями у повітрі 20-27.04; 20-22.09; 01.10; 04.10; 06-07.10; - різке зниження температури 19.04; 24.05; - град 25 мм 25.06 (Золочів, явище не було попереджено); - надзвичайно висока пожежна небезпека 24-30.04; 01-05.05; 27-30.06; 01-04.07; 23-25.07; 15-31.08; 18-29.09; - складні погодні умови 16-19.12; погіршення погодних умов 17-19.12; 19-21.12 (у Первомайському районі знеструмлені селища, підвищилась кількість ДТП внаслідок сильної ожеледиці 21 грудня, місцями зупинений рух автотранспорту). 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області Харківська область є однією з найбільших областей України по території, населенню та розвитку народногосподарського комплексу. Розміщена на північному сході країни, область межує як з найбільш промислово-розвинутими Донецькою, Луганською та Дніпропетровською областями, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. У 2009 році населення Харківської області складає 2,764 млн. осіб, в тому числі: 1,449 млн. осіб по м. Харкову та 1,315 млн. осіб по районах області; з них міське населення по області – 2,587 млн.осіб та відповідно 1,718 по м. Харкову. Щільність населення всього по області 88 чол. на 1км2 . Найбільша щільність населення в містах обласного підпорядкування, а саме: у м. Лозова – 3796 чол. на 1км2 та м. Чугуїв – 2602 чол. на 1км2; у містах районного підпорядкування м. Мерефа - 5654 чол. на 1км2 , м. Дергачі – 3908 чол. на 1км2 та м. Зміїв -2923 чол. на 1км2 . Із районів області найбільша щільність населення у Харківському районі – 130 чол. на 1км2 та Дергачівському районі – 106 чол. на 1 км2. Найменша щільність населення в Ізюмському районі – 12 чол. на 1км2 та у Первомайському районі – 14 чол. на 1 км2 та. Площа Харківської області складає 31,4 тис.км2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям. Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, із заходу на схід – на 225 км. Харківська область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами та посідає 24-те місце серед областей України по цьому показнику (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій). Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10. 10

На території області створено 56 водосховищ із загальним об'ємом води 1505 млн. м3, До водогосподарської системи області також належать 2538 ставків із загальною площею дзеркала 15,8 тис. га, які використовуються для водозабезпечення, риборозведення та інших потреб. Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як надзвичайно низька (менше 1 тис.куб.м на 1 людину). Питання охорони поверхневих вод від забруднення має для маловодної Харківської області першочергове значення. Причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через каналізацію; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин з поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь. Стан забезпечення населення Харківської області безпечною та якісною питною водою є досить напруженим. За останні 3-4 роки відмічається тенденція до погіршення якості питної води, як за бактеріологічними, так і санітарнохімічними показниками. Харківська область розташована на території північно-східного району Лівобережної України в межах двох природних зон Лісостепу та Степу, що обумовлює її природні умови. У цілому структура земельного фонду визначається дуже високим сільськогосподарським освоєнням території, урбанізацією й індустріалізацією життєвого простору. У Харківській області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон - лісостепової та степової. Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені. В грунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%), звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%) Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов мають меншу родючість. Структура земельного фонду області свідчить, що 77,0% території області зайнято сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,3% території, забудовані землі займають 3,9%, землі під пісками, ярами та іншими відкритими землями без рослинного покриву – 1,1%, під водою – 1,9% території області. Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин і 5 об’єктів обліку родовищ корисних копалин що застосовуються у будівництві, з яких розробляється лише 25 родовищ. Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, 11

технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титано-цирконійових руд). Паливно-енергетична база Харківської області складається також з кам’яного та бурого вугілля, якого налічується 7 родовищ. Стан навколишнього природного середовища значною мірою залежить від географічного розташування, кліматичних умов області, а також від впливу на довкілля антропогенних факторів. Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується. Завдяки постійному контролю за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням заходів, спрямованих на оздоровлення довкілля, на Харківщині намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря. За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) за 2007 рік становив – 5,03 за 2008 рік – 4,89 у 2009 році дорівнює 4,81, Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря. Автомобільний транспорт завжди був одним із найзначніших джерел забруднення атмосферного повітря. Єдиний транспортний комплекс Харківської області представлений такими складовими, як автомобільний, залізничний, авіаційний, міський наземний електричний транспорт та метрополітен. В транспортному секторі області найбільше місце займає автомобільний, залізничний і повітряний транспорт. На частку транспорта приходиться до 60-70% хімічного та до 90% шумового забруднення природного середовища середи, особливо в містах. Основною причиною інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є щорічне збільшення загальної кількості автотранспорту, експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, незадовільний стан автомобільних шляхів, відсутність об'їзних маршрутів. Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається у Харківській області проблема утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ). В 2009 році в області за даними форми держстатзвітності №14-МТП в області утворилось 475,777тис.тонн ТПВ. Так, за даними Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, в області нараховується 93 полігонів та звалищ ТПВ (з 12

них 75 паспортизовані), площею – 300,8 га. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал. Їх завантаженість складає близько 80,0%. Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва. Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області за 2009 р. утворилося 2883,129 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 405,642 тис.тонн більше, ніж у 2008 році (2477,487 тис.тонн). Утворення твердих побутових відходів на особу складає: у 2008 р3 0,955 м / на 1 чол.; у 2009 р.- 0,857 м3/ на 1 чол.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху.Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 пробу повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10-6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 (в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю. На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3. Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89. Пил Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 6999 проб повітря, з них 2,4 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустимий норматив ( в 2008 р. – 3,5 %). Стан забруднення атмосфери міста пилом дещо покращився. Середньорічна концентрація пилу в цілому по місту становить 0,10 мг/м 3 (в 2008р. – 0,12 мг/м3, гранично допустима концентрація (ГДК) середньодобова дорівнює 0,15 мг/м3). Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,69, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову гранично допустиму норму. В 2009 році найбільш запиленим виявився район Іванівки (ПСЗ № 13, 14

вул. Пащенківська, 4). Середньорічна концентрація пилу в цьому районі 0,24 мг/м3, що в 1,6 разів перевищувала норму, максимальна концентрація в 4,4 рази вища максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК). Всього відібрано і проаналізовано в цьому районі 846 проб повітря на пил, з них 13,1 % перевищували норматив. Індекс забруднення атмосфери пилом 1,61 (в 2008 р. – 2,06). Зменшилось забруднення пилом району Павлового Поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня, 34). Індекс забруднення становить 1,05 (в 2008 р. – 1,2). Повторюваність проб повітря з концентраціями, вищими за норму, дорівнює 4,4% (в 2008 р. – 5,5 %). Середньорічна концентрація 0,16 мг/м3, що в 1,1 рази перевищує ГДК середньодобову (в 2008 р. – 0,18 мг/м3). Максимальна концентрація перевищувала норму в 7 разів. Зменшився вміст пилу в районі Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе). Середньорічна концентрація 0,11 мг/м3 (в 2008 р. – 0,13 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 0,2 % (в 2008 р. – 0,7 %). Також зменшився вміст пилу в районі пр. Героїв Сталінграду, середньорічна концентрація 0,12 мг/м 3 (в 2008 р. – 0,15 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК середньодобову – 1,6 % (в 2008 р. – 1,9 %). Зменшилась середньорічна концентрація пилу в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе, 120) з 0,15 мг/м3 в 2008 році до 0,12 мг/м3 в звітному. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 0,7 %. Індекс забруднення 0,82. Збільшився рівень забруднення атмосферного повітря пилом району Холодної гори (ПСЗ № 16, вул. Єлізарова, 4). Середньорічна концентрація 0,07 мг/м3 (в 2008 р. – 0,06 мг/м3). Індекс забруднення 0,44, в 2008 році – 0,42. В усіх інших районах міста, крім Павлового поля та Іванівки, середньорічні концентрації пилу не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію, індекси забруднення атмосфери пилом менше одиниці. Двоокис азоту Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. За звітний період відібрано і проаналізовано 9530 проб повітря, з них 2,5 % мають концентрації, перевищуючі максимально разову гранично допустиму норму (в 2008 р. – 4,6 %). Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту в цілому по місту становить 0,73 (в 2008 р. – 0,81). Середньорічна концентрація діоксиду азоту залишилась на рівні минулого року і склала 0,03 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0,04 мг/м3. Максимальна концентрація в 4,6 разів перевищувала норматив. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту по районах міста, відмічаємо, що майже в усіх районах середньорічні концентрації дещо зменшились або залишились на рівні минулого року. На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту в Центральному 15

районі (ПСЗ № 11), в районі Салтівки (ПСЗ № 12 та № 19), в районі Іванівки (ПСЗ № 13) та в районі 15 міської лікарні (ПСЗ № 24), де середньорічні концентрації діоксиду азоту менше або на рівні середньодобової гранично допустимої норми. Зменшився вміст діоксиду азоту в районі Павлового поля. Середньорічна концентрація становила 0,04 мг/м3 (в 2008 р. – 0,05 мг/м3). Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становила 3,6 %. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту склав 1,04. Максимальна концентрація в 2,6 разів перевищувала допустиму норму. Також зменшився вміст діоксиду азоту в районі пр. Героїв Сталінграду. Середньорічна концентрація в цьому районі дорівнювала 0,04 мг/м 3 (в 2008 р. – 0,05 мг/м3). Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, склала 3,7 % (в 2008 р. – 9,2 %). Максимальна концентрація в 3,1 рази перевищувала допустиму норму. В районі Баварії також відмічалось зменшення середньорічної концентрації діоксиду азоту з 0,03 мг/м3 в 2008 р. до 0,02 мг/м3 в звітному. Індекс забруднення становить 0,42. Збільшилась середньорічна концентрація діоксиду азоту в районі Холодної гори до 0,04 мг/м3 з 0,03 мг/м3 в 2008 р. Відмічались високі максимальні концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму від 3 до 4,6 разів. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становить 4,5 %. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту дорівнює 0,84. Окис вуглецю Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5609 проб повітря. Зменшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму, з 1,2 % в 2008 році до 1,1 % в звітному. Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по місту збільшилась і становить 1,9 мг/м3 (1,7 мг/м3 в 2008 р.). Індекс забруднення атмосфери міста оксидом вуглецю становить 0,67 (в 2008 р. – 0,61). Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста по районах, відмічаємо незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю майже в усіх районах. Збільшився вміст оксиду вуглецю в атмосферному повітрі в районі Павлового поля з 1,8 мг/м3 в 2008 р. до 2,1 мг/м3 в звітному, в Центральному районі з 1,5 мг/м3 до 1,9 мг/м3, в районі Сокольників з 1,7 мг/м3 до 1,9 мг/м3, на пр. Героїв Сталінграду з 1,9 мг/м3 до 2,1 мг/м3, на Салтівському шосе з 1,9 мг/м3 до 2,3 мг/м3. На рівні минулого року залишився вміст оксиду вуглецю в районі Іванівки, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3, в районі Боварії 1,4 мг/м3, в районі 15 міської лікарні 1,8 мг/м3. Середньодобова гранично допустима концентрація становить 3,0 мг/м3. Максимальні концентрації перевищували максимально разову гранично допустиму норму в районі Павлового поля в 1,6 рази, в Центральному районі в 2,2 рази, в районі Іванівки в 1,8, в районі Сокольників в 2,8, в районі пр. Героїв 16

Сталінграду в 1,4, в районі Салтівки в 1,6 – 1,8 разів. Фенол Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 3197 проб повітря, з них 0,4 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму, в 2008 році – 0,7 %. Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту дорівнює 0,002 мг/м3, що на рівні минулого року (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери міста фенолом 0,55. Максимальна концентрація перевищувала норматив в 2,3 рази. Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря фенолом по районах міста, відмічаємо зменшення кількості проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив, в районі вул. 23 Серпня з 1 % до 0,8 %. Індекс забруднення атмосферного повітря фенолом цього району становить 0,67. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в 2,3 рази. В районі Іванівки зменшилась повторюваність проб з концентраціями, вищими за ГДК, з 0,9 % в 2008 році до 0,3 % в звітному. Індекс забруднення 0,50. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 1,1 рази. В районі Холодної гори повторюваність проб з концентраціями, вищими за ГДК, становить 0,2 %. Індекс забруднення - 0,47. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 1,5 рази. Середньорічні концентрації фенолу в усіх районах міста залишились на рівні минулого року і становлять 0,002 мг/м3. Формальдегід Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 7 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7476 проб повітря. Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту не змінилась в порівнянні з минулим роком і залишилась на рівні середньодобової гранично допустимої норми (ГДК 0,003 мг/м3). Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту зменшився з 1,14 в минулому році до 1,03 в звітному. Зменшився вміст формальдегіду в районі Павлового поля. Індекс забруднення становить 1,19 (в 2008 році – 1,57), середньорічна концентрація 0,003 мг/м3 (в 2008 р. – 0,004 мг/м3) , що на рівні середньодобової ГДК. Також зменшився вміст формальдегіду в районі пр. Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Середньорічна концентрація становить 0,003 мг/м3 (в 2008 році – 0,004 мг/м3). Індекс забруднення становить 0,97. Зменшилась середньорічна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі в районі Холодної гори - 0,003 мг/м3 (в 2008 р. - 0,004 мг/м3). Індекс забруднення цього району формальдегідом становить 1,09. На рівні минулого року залишився вміст формальдегіду в Центральному районі, районі Салтівки, в районі Сокольників та 15 міської лікарні, 17

середньорічні концентрації становили 0,003 мг/м3. Середньорічні концентрації формальдегіду по районах міста на рівні середньодобової гранично допустимої концентрації. В звітному році не відмічалось перевищення максимально разової гранично допустимої концентрації формальдегіду (ГДКм.р. 0,035 мг/м3). Важкі метали Спостереження за вмістом важких металів в атмосферному повітрі міста проводяться в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе) та в Центральному районі (ПСЗ № 11, пров. Театральний). Аналізуючи дані проб повітря на важкі метали, відмічаємо зменшення середньомісячних концентрацій кадмію, міді, хрому, цинку та заліза та незначне збільшення концентрацій марганцю, нікелю та свинцю. В Центральному районі (ПСЗ № 11) відмічалось зменшення вмісту кадмію, заліза, хрому та збільшення вмісту нікелю, свинцю та цинку. На рівні минулого року вміст марганцю, міді. В районі Салтівки (ПСЗ № 19) збільшились середньорічні концентрації нікелю, свинцю, зменшились концентрації кадмію, заліза, міді, хрому та цинку. На рівні минулого року залишилась концентрація марганцю. В цілому по місту збільшились концентрації: нікелю – 0,03 мкг/м3 (0,01 мкг/м3 в 2008 р.), свинцю – 0,04 мкг/м3 (0,02 мкг/м3 в 2008 р.), зменшилися середньорічні концентрації кадмію – 0 мкг/м3 (0,005 мкг/м3 в 2008 р.), заліза – 1,54 мкг/м3 (1,58 мкг/м3 в 2008 р.), міді – 0,26 мкг/м3 (0,40 мкг/м3 в 2008 р.), хрому – 0,01 мкг/м3 (0,02 мкг/м3 в 2008 р.), цинку – 0,08 мкг/м3 (0,09 мкг/м3 в 2008 р.). Вміст всіх вище перелічених металів знаходився в межах відповідних гранично допустимих концентрацій по середньомісячних значеннях. Бенз(а)пирен Лабораторія проводить спостереження за вмістом бенз(а)пирену в атмосферному повітрі міста на 4 стаціонарних пунктах в районах: Павлового поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня), Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська), Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе), на проспекті Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Аналізуючи дані середньомісячних концентрацій бенз(а)пирену, відмічаємо зменшення його вмісту в атмосферному повітрі міста. Середня по місту концентрація не перевищує середньодобову гранично допустиму норму і складає 0,55*10-6 мг/м3 (0,75*10-6 мг/м3 в 2008 р.). Максимальні концентрації бенз(а)пирену з середньомісячних значень перевищували гранично допустиму концентрацію в районі Іванівки в 1,5 рази, в районі Павлового поля в 1,3 рази. Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок знаходяться в межах відповідних гранично допустимих норм. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими 18

домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо незначне погіршення якості атмосферного повітря в районі ПСЗ № 12 (607 мкр Салтівського житлового масиву) – 2,71 (в 2008 р. – 2,65). На рівні минулого року залишився індекс забруднення атмосферного повітря Центрального району, ІЗА дорівнює 2,41. В усіх інших районах міста відзначалось зменшення рівня забруднення атмосферного повітря. В районі Павлового поля 4,82 (в 2008 р. – 5,47), в районі Іванівки 3,88 (в 2008 р. – 4,40), 15 міської лікарні 2,75 (в 2008 р. – 2,86), Сокольників 3,34 (в 2008 р. – 3,58), району пр. Героїв Сталінграду 4,23 (в 2008 р. – 4,64), в районі Холодної гори 3,58 (в 2008 р. – 3,64), в районі Баварії 1,5 (в 2008 р. – 1,75). Найбільш забрудненим районом міста залишається район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34. Найменш забруднений район Боварії. Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років, відзначаємо тенденцію до покращення по діоксиду сірки, кадмію, свинцю, цинку та бенз(а)пирену. Не змінився рівень забруднення по пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду, сажі та оксиду азоту. Намітилась тенденція погіршення якості атмосферного повітря по сірководню, залізу, марганцю, міді, нікелю та хрому. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. тонн Таблиця 2.1.1.1 Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.

Всього

2000 2005 2006 2007 2008 2009

268,567 301,600 324,155 296,679 310,411 266,14

у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 143,667 124,900 158,728 142,900 182,383 141,772 160,065 136,614 173,116 137,295 139,44 126,696

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

4572,62 5051,9866 5804,8747 5094,5479 5509,9178 4438,2053

48,613 55,9162 64,6618 57,0842 62,0672 50,2364

0,012 0,01 0,0067 0,0052 -

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих атмосферне повітря у містах Харківської області

речовин

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.тонн Таблиця 2.1.2.1 Всього Харківська область, Назва районів м.Харків (міськрада) м.Ізюм (міськрада) м.Куп’янськ (міськрада)

2000

2005

2006

2007

2008

2009

143,667

158,728

182,383

160,065

173,116

139443.973

20,601

6,961

6,682

6,160

5,981

4,625

0,574

0,219

0,231

0,212

0,209

0,261

2,4

2,131

2,387

2,715

2,788

1,811

м.Лозова (міськрада)

0,773

0,516

0,779

0,661

0,764

0,545

м.Люботин (міськрада)

0,162

0,146

0,139

0,192

0,149

0,148

м.Первомайський (міськрада)

1,091

2,488

1,784

1,469

1,190

0,676

м.Чугуїв (міськрада)

0,179

0,771

0,593

0,557

0,423

0,427

Балаклійський р-н

13,074

15,968

18,212

21,755

18,155

8,976

Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н

0,076 0,076 0,319 0,862 0,52 0,42 0,965 0,063 1,796 0,055 95,414 0,23 0,023 0,34 0,148 0,416 0,434 0,09 0,056 0,016 0,022 0,065 0,621 1,623 0,161

0,031 0,017 0,245 1,888 2,063 0,511 0,669 0,041 2,727 0,059 104,716 0,334 0,76 1,283 0,209 1,82 2,459 0,11 0,312 0,029 0,263 0,025 2,235 7,03 0,372

0,033 0,011 0,269 1,665 2,086 0,469 0,571 0,037 2,852 0,017 123,939 0,336 0,246 2,002 0,239 1,954 2,233 0,102 0,816 0,029 0,226 0,025 2,089 8,962 0,368

0,03 0,011 0,595 1,1 2,085 0,428 0,572 0,036 2,558 0,019 99,199 0,3 0,255 2,287 0,23 1,565 1,754 0,103 0,568 0,029 0,239 0,015 2,067 9,99 0,307

0,061 0,011 0,33 1,131 0,64 0,45 0,667 0,15 2,27 0,017 115,857 0,289 0,179 1,604 0,184 1,530 1,001 0,112 0,342 0,001 0,221 0,011 1,868 14,432 0,238

0,035 0,019 0,604 0,736 0,541 0,455 0,775 0,014 5,554 0,017 95,316 0,102 0,178 1,49 0,190 2,067 0,727 0,099 0,318 0,001 0,062 0,018 1,459 10,972 0,023

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.1.2.2

3,474 0,217 0,618 0,361 0,055 0,047 0,041 3,115 0,025 0,024 0,149 0,079 0,233 0,128 0,320 0,014 0,397 0,006 1,513 0,141 0,003 0,069 0,077 0,132 0,160 0,016 0,016 0,007 0,002 0,003 0,157 0,197 0,063 11,865

оксид вуглецю

1,682 0,120 0,252 0,163 0,044 0,725 0,052 2,331 0,032 0,006 0,024 0,482 0,064 0,032 0,081 0,008 1,212 0,002 16,644 0,033 0,010 0,091 0,035 0,158 0,121 0,004 0,021 0,002 0,001 0,007 0,082 0,281 0,020 24,830

діоксид азоту

0,237 0,104 0,112 0,062 0,020 0,001 0,003 0,058 0,005 0,011 0,077 0,0004 0,012 0,061 0,193 0,004 0,032 0,018 35,665 0,019 0,002 0,003 0,014 0,064 0,025 0,025 0,0154 0,002 0,0102 0,041 0,087 0,666 0,007 37,645

діоксид сірки

оксид вуглецю

1,125 0,061 0,057 0,107 0,020 0,088 0,008 3,028 0,010 0,034 0,048 0,001 0,054 0,153 0,053 0,035 0,100 0,015 41,499 0,023 0,008 0,007 0,009 0,013 0,028 0,040 0,014 0,001 0,007 0,008 0,165 0,310 0,024 47,165

пил

діоксид азоту

20,601 0,574 2,4 0,773 0,162 1,091 0,179 13,074 0,076 0,076 0,319 0,862 0,52 0,42 0,965 0,063 1,796 0,055 95,414 0,23 0,023 0,34 0,148 0,416 0,434 0,09 0,056 0,016 0,022 0,065 0,621 1,623 0,161 143,667

разом

діоксид сірки

м.Харків м.Ізюм м.Куп’янськ м.Лозова м.Люботин м.Первомайський м.Чугуїв Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепілівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н Харківська обл.

пил

Населені пункти

2005 р. в т.ч.

разом

2000 р. в т.ч.

6,961 0,219 2,131 0,516 0,146 2,488 0,771 15,968 0,031 0,017 0,245 1,888 2,063 0,511 0,669 0,041 2,727 0,059 104,716 0,334 0,76 1,283 0,209 1,82 2,459 0,11 0,312 0,029 0,263 0,025 2,235 7,03 0,372 158,728

0,994 0,021 0,040 0,034 0,011 0,024 0,002 6,357 0,008 0,003 0,015 0,007 0,115 0,126 0,034 0,031 0,104 0,052 31,899 0,020 0,034 0,014 0,003 0,042 0,179 0,023 0,038 0,015 0,000 0,015 0,064 0,757 0,036 41,118

0,217 0,001 0,054 0,018 0,011 0,000 0,000 0,118 0,001 0,000 0,016 0,000 0,005 0,038 0,082 0,001 0,016 0,004 65,053 0,003 0,002 0,004 0,017 0,021 0,080 0,028 0,003 0,010 0,000 0,001 0,003 1,157 0,001 66,964

1,826 0,034 0,212 0,101 0,044 1,405 0,068 2,066 0,001 0,002 0,018 1,050 0,035 0,101 0,050 0,001 1,627 0,001 5,762 0,032 0,029 0,030 0,002 0,325 0,083 0,014 0,017 0,001 0,000 0,001 0,062 0,338 0,006 15,346

2,274 0,082 0,588 0,223 0,043 0,194 0,038 2,814 0,004 0,010 0,093 0,226 0,764 0,092 0,167 0,008 0,225 0,002 0,821 0,096 0,000 0,095 0,074 1,211 1,441 0,037 0,096 0,003 0,000 0,008 0,272 1,299 0,014 13,314

Продовження таблиці 2006 р.

2007 р

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

Населені пункти

в т.ч.

разом

в т.ч.

6,682 0,231 2,387 0,779 0,139 1,784 0,593 18,212 0,033 0,011 0,269 1,665 2,086 0,469 0,571 0,037 2,852 0,017 123,939 0,336 0,246 2,002 0,239 1,954 2,233 0,102 0,816 0,029 0,226 0,025 2,089 8,962 0,368 182,383

0,839 0,021 0,074 0,039 0,022 0,011 0,002 7,509 0,009 0,003 0,018 0,023 0,162 0,175 0,033 0,030 0,144 0,006 38,236 0,007 0,032 0,016 0,003 0,092 0,155 0,024 0,031 0,015 0,000 0,015 0,051 1,891 0,032 49,779

0,274 0,002 0,050 0,016 0,013 0,000 0,000 0,107 0,000 0,000 0,019 0,000 0,017 0,027 0,082 0,000 0,030 0,006 76,389 0,002 0,004 0,004 0,005 0,003 0,053 0,027 0,004 0,010 0,000 0,001 0,004 1,749 0,001 78,898

1,955 0,032 0,363 0,173 0,032 0,781 0,077 2,208 0,001 0,001 0,022 0,612 0,032 0,054 0,049 0,000 1,757 0,001 7,288 0,039 0,036 0,059 0,038 0,400 0,074 0,011 0,016 0,001 0,000 0,001 0,056 0,619 0,005 16,795

2,195 0,091 0,664 0,417 0,036 0,037 0,045 2,586 0,003 0,005 0,116 0,291 0,746 0,098 0,170 0,006 0,229 0,003 0,906 0,127 0,006 0,105 0,108 1,128 1,351 0,032 0,094 0,003 0,000 0,008 0,215 1,328 0,013 13,161

6,160 0,212 2,715 0,661 0,192 1,469 0,557 21,755 0,03 0,011 0,595 1,1 2,085 0,428 0,572 0,036 2,558 0,019 99,199 0,3 0,255 2,287 0,23 1,565 1,754 0,103 0,568 0,029 0,239 0,015 2,067 9,99 0,307 160,065

0,865 0,020 0,080 0,037 0,017 0,006 0,002 7,907 0,008 0,003 0,042 0,010 0,170 0,171 0,030 0,030 0,156 0,008 30,307 0,023 0,093 0,018 0,003 0,084 0,111 0,023 0,034 0,015 0,000 0,011 0,073 3,326 0,041 43,725

0,420 0,002 0,051 0,012 0,021 0,000 0,000 0,100 0,002 0,000 0,023 0,000 0,017 0,014 0,083 0,000 0,012 0,006 60,727 0,002 0,004 0,005 0,004 0,063 0,028 0,027 0,004 0,010 0,000 0,000 0,003 3,555 0,001 65,196

1,711 0,029 0,318 0,147 0,050 0,599 0,061 3,061 0,001 0,001 0,033 0,472 0,027 0,070 0,051 0,000 1,441 0,001 6,353 0,023 0,039 0,039 0,037 0,391 0,096 0,011 0,014 0,001 0,000 0,000 0,053 1,011 0,006 16,147

1,869 0,082 0,604 0,369 0,080 0,033 0,036 2,683 0,003 0,005 0,166 0,054 0,742 0,101 0,163 0,006 0,225 0,004 0,770 0,084 0,010 0,094 0,096 0,460 0,927 0,036 0,084 0,003 0,000 0,004 0,153 0,505 0,015 10,465

Продовження таблиці Населені пункти

2008 р.

2009 р. оксид вуглецю

1,666 0,089 0,37 0,473 0,057 0,027 0,015 2,341 0,01 0,005 0,043 0,076 0,098 0,054 0,191 0,003 0,172 0,003 0,846 0,077 0,01 0,113 0,081 0,509 0,478 0,032 0,066 0 0 0,001 0,113 0,448 0,036 8,501

діоксид азоту

1,801 0,032 0,197 0,131 0,023 0,418 0,016 3,287 0,007 0,001 0,041 0,443 0,027 0,046 0,049 0,001 0,941 0,001 7,826 0,024 0,004 0,076 0,028 0,44 0,104 0,005 0,014 0 0 0 0,095 1,727 0,017 17,825

діоксид сірки

0,447 0,002 0,048 0,01 0,009 0 0 0,216 0,016 0 0,017 0 0,007 0,012 0,072 0,001 0,276 0,005 74,197 0,003 0,002 0,005 0,004 0,065 0,027 0,042 0,004 0 0 0 0,003 5,125 0,003 80,617

пил

діоксид азоту

0,849 0,023 0,085 0,024 0,014 0,004 0,002 7,328 0,017 0,004 0,027 0,021 0,043 0,143 0,056 0,008 0,155 0,007 32,027 0,027 0,067 0,023 0,001 0,092 0,045 0,027 0,033 0 0 0,009 0,045 5,868 0,047 47,122

Разом

діоксид сірки

5,981 0,209 2,788 0,764 0,149 1,19 0,423 18,155 0,061 0,011 0,33 1,131 0,64 0,45 0,667 0,15 2,27 0,017 115,857 0,289 0,179 1,604 0,184 1,53 1,001 0,112 0,342 0,001 0,221 0,011 1,868 14,432 0,238 173,116

оксид вуглецю

пил

в т.ч.

разом

в т.ч.

4,625 0,261 1,811 0,545 0,148 0,676 0,427 8,976 0,035 0,019 0,604 0,736 0,541 0,455 0,775 0,014 5,554 0,017 95,316 0,102 0,178 1,49 0,19 2,067 0,727 0,099 0,318 0,001 0,062 0,018 1,459 10,972 0,023 139,444

0,467 0,025 0,28 0,018 0,014 0,009 0,002 1,103 0,012 0,012 0,019 0,038 0,02 0,111 0,078 0,008 0,225 0,007 28,766 0,024 0,067 0,028 0,001 0,132 0,038 0,019 0,029 0,00007 0,013 0,053 3,63 0,038 35,034

1,739 0,02 0,076 0,097 0,017 0,207 0,027 0,614 0,003 0,001 0,049 0,187 0,017 0,035 0,092 0,001 0,667 0,001 6,535 0,008 0,003 0,067 0,028 0,537 0,088 0,005 0,012 0,0002 0,00002 0,001 0,104 1,529 0,019 12,787

0,26 0,001 0,04 0,01 0,01 0,0001 0,0001 0,44 0,009 0,043 0,003 0,004 0,103 0,001 3,242 0,005 58,746 0,002 0,002 0,007 0,003 0,034 0,059 0,041 0,002 0,0001 0,0001 0,015 4,123 0,004 67,209

1,227 0,145 0,125 0,283 0,063 0,017 0,018 0,835 0,003 0,005 0,083 0,025 0,072 0,052 0,292 0,002 0,2 0,002 0,734 0,021 0,01 0,094 0,094 0,538 0,3 0,028 0,026 0,0004 0,00002 0,0005 0,114 0,345 0,042 5,796

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Таблиця 2.1.2.3 Обсяги викидів, тонн

ВСЬОГО м.Харків (міськрада) м.Ізюм (міськрада) м.Куп’янськ (міськрада) м.Лозова (міськрада) м.Люботин (міськрада) м.Первомайський (міськрада) м.Чугуїв (міськрада) Балаклійський р-н Барвінківський р-н Близнюківський р-н Богодухівський р-н Борівський р-н Валківський р-н Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Дворічанський р-н Дергачівський р-н Зачепилівський р-н Зміївський р-н Золочівський р-н Ізюмський р-н Кегичівський р-н Коломацький р-н Красноградський р-н Краснокутський р-н Лозівський р-н Нововодолазький р-н Первомайський р-н Печенізький р-н Сахновщинський р-н Харківський р-н Чугуївський р-н Шевченківський р-н

у 2009 р. 139443,973 4624,837 260,743 1811,059 544,74 148,192 675,907 427,138 8975,570 34,814 18,591 603,550 735,606 541,113 455,387 774,938 14,435 5553,689 16,643 95316,104 101,602 178,158 1490,219 189,927 2066,645 727,381 98,714 317,642 0,903 61,628 18,429 1458,834 10972,467 227,423

у 2008 р. 173116,108 5,981 208,681 2787,752 763,758 149,232 1190,222 422,588 18154,762 60,750 11,361 329,795 1130,761 639,941 450,276 666,639 14,632 2270,472 16,754 115856,737 288,598 178,919 1603,88 183,836 1529,204 1001,270 111,81 341,652 0,92 220,825 10,681 1867,636 14431,54 238,354

Збільшення/ зменшення викидів у 2009 р. проти січня-грудня 2008 р.,тонн -33672,135 -1356,536 52,062 -976,693 -219,018 -1,04 -514,315 4,55 -9179,192 -25,936 7,23 273,755 -395,155 98,828 5,111 108,299 -0,197 3283,217 -0,111 -20540,633 -183,996 -0,761 -113,661 6,091 537,441 -273,889 -13,096 -24,010 -0,017 -159,197 7,748 -408,802 -3459,073 -10,931

Обсяги викидів у Викинуто в 2009 р. до 2008 р., середньому одним % підприємством, тонн

80,5 77,3 124,9 65,0 71,3 99,3 56,8 101,1 49,4 57,3 163,6 183,0 65,1 84,6 101,1 116,2 98,7 244,6 99,3 82,3 35,2 99,6 92,9 103,3 135,1 72,6 88,3 93,0 98,2 27,9 172,5 78,1 76,0 95,4

329,655 26,129 16,296 120,737 34,046 24,699 168,977 42,714 407,980 5,802 6,197 43,111 147,121 67,639 50,599 51,663 7,218 326,688 8,322 4538,862 25,401 59,386 248,37 94,964 147,618 80,82 16,452 35,294 0,903 61,628 6,143 58,353 609,582 20,675

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря Таблиця 2.1.3.1 № з/п

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2009 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення зменшення вироблення електроенергії впровадження скорочення технологічного процесу

114855,762

94705,822

-20149,94

Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК Міністерство «Центренерго» палива та енергетики ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТАкціонерні УКРАЇНА» товариства відкритого типу

11547,3

1016,447

-10530,853

ДП ТЕЦ-2 «Есхар»

12608,958

9173,891

-3435,067

Міністерство палива та енергетики

зменшення обсягів виробництва

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.2.3.2 № з/п

423

139,44

97,0

1.1.

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 329,655

0,686

92,3

29,545

1.2

Добувна промисловість

6,388

110,0

580,749

1.3 1.4

Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

202 63

7,828 2,326

92,7 96,9

38,750 36,924

1.5

Текстильне виробництво

0,029

71,4

5,875

1.7

Оброблення деревини

0,104

100

51,803

1.8

Целюлозно-паперове виробництво

0,22

88,9

27,512

1.9

Видавнича та поліграфічна діяльність

0,101

80,0

25,347

1.10

Виробництво коксу, продуктів нафто перероблення та ядерних матеріалів

1,284

75,0

427,854

1.11

Хімічне виробництво

0,805

100,0

61,937

1.12

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування

1,715

84,6

77,953

0,079

116,7

5,638

0,462

79,3

20,075

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

11,63

103,0

3253,833

0,586

100,0

17,761

1.17

Діяльність транспорту та зв’язку

11,716

146,8

169,809

1.18

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

0,126

100,0

63,192

1.19

Надання комунальних та індивідуальних послуг

0,19

90,0

21,114

1.13 1.14 1.15 1.16

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2008 р.

На території Харківської області до стаціонарних джерел забруднення слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо паливноенергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-3, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ “Балцем”, Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе, ДП “Завод ім. Малишева”, ЗАТ “Харківський коксовий завод”. Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 86%. Але, треба відмітити той факт, що протягом 2009 р. зменшилися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Зміївської ТЕС ВАТ „Центренерго” на 20,15 тис.тонн. ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» у 2009 році здійснювало виробничу діяльність по скороченому технологічному 25

процесу. На привозному клінкері проводився помел цементу, його зберігання та відвантаження споживачам. Добування сировини, виробництво шламу та обпалювання клінкеру в обертових печах не проводилось. Також були закінчені пуско-налагоджувальні роботи на електрофільтрі сушильного барабану №1 (після заміни електрофільтру ДГПН-32-3ск на електрофільтр ЕФД 2-35-3-1к1), що дало змогу скоротити викиди з джерела на 116 т/рік. Враховуючи вищевикладене та відсутність викидів від основних джерел (обертові печі), обсяг викидів забруднюючих речовин від діяльності підприємства у 2009 році скоротився на 10,53 тис.т у порівнянні з 2008 роком і склав 1,016тис.т. Аналізуючи стан атмосферного повітря міста у 2009 році відмічається зменшення вмісту пилу, бенз(а)пірену, кадмію, цинку, заліза та хрому. Відмічається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, сажі, марганцю, міді, нікелю. Вміст діоксид у азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, аміаку, формальдегіду залишився на рівні 2008 року. Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) у 2009 році дорівнював 4,81, у 2008 – 4,89 В перелік головних забруднювачів повітря, особливо міського, включився автомобільний транспорт, кількість якого за даними обласного управління ДАІ у місті та області щорічно збільшується на 15-20 тисяч одиниць. Забруднення атмосфери від автотранспорту посідає третє місце після виробництва електроенергії, газу та води та обробної промисловості. У теперішній час автотранспорт є невід’ємною частиною міської інфраструктури. У великих містах світу забруднення довкілля викидами автотранспорту складає 40-80%. В області цей вклад становить 44% від загального обсягу викидів. При згоранні в автомобільному двигуні 1 тонни палива в атмосферу викидається від 150 до 800 кг шкідливих речовин. Автомобілі викидають у повітря велику кількість відпрацьованих вихлопних газів, що складаються більш ніж з 200 різних речовин. Багато з них є сильні отрути: окис вуглецю, окисли азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, а також канцерогенні вуглеводні, наприклад, бена(а)пирени, що мають дуже високу активність і токсичність. В 1 кубометрі вихлопних газів міститься біля 0,5 мг бенз(а)пирену. Умови життя великого міста пов’язані з необхідністю поїздок в межах міста. Транспортні потоки на магістралях великих міст складають 1000-2000 машин за годину, а в годину «пік» – у 4-6 разів більше. У місцях скупчення автомобілів, наприклад, перехрестях – концентрація шкідливих речовин значно підвищується. Накопиченню токсичних речовин в атмосфері сприяють також гаражі в межах міста. Особливо небезпечна «шкідлива зона» в радіусі 2-3 м від вихлопної труби автомобіля. Кількість окису вуглецю в цій зоні в десятки разів перевищує гранично допустимі цифри. Однак радіус розповсюдження вихлопних газів сягає 20-30 м, тому їх шкідливі компоненти насичують повітря далеко від дороги, в тому числі повітря парків і скверів. Вихлопні гази піднімаються на висоту до 15 м та потрапляють до квартир навіть верхніх поверхів. 26

Загальні викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану дороги, якості палива. Пересування міського транспорту (трамвай, тролейбус) супроводжується підвищенням рівнів вторинного здіймання пилу. Високі рівні забруднення атмосферного повітря м.Харкова за рахунок пересувних джерел пояснюється, головним чином, експлуатацією технічно застарілого автомобільного парку, аварійним станом доріг, невідпрацьованими режимами швидкості дорожнього руху, особливо в центрі міста. 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології пункти спостереження за транскордонним переносом речовин, що забруднюють атмосферне повітря, розташовані тільки на метеостанціях Світязь та Рава Руська. 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Значна кількість розташованих в м. Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста, як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до значного збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря і складає 92% від загального обсягу викидів по м. Харкову. Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 пробу повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10 -6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 27

(в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю. На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3. Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89. Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок знаходяться в межах відповідних гранично допустимих норм. Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо незначне погіршення якості атмосферного повітря в районі ПСЗ № 12 (607 мкр Салтівського житлового масиву) – 2,71 (в 2008 р. – 2,65). На рівні минулого року залишився індекс забруднення атмосферного повітря Центрального району, ІЗА дорівнює 2,41. В усіх інших районах міста відзначалось зменшення рівня забруднення атмосферного повітря. В районі Павлового поля 4,82 (в 2008 р. – 5,47), в районі Іванівки 3,88 (в 2008 р. – 4,40), 15 міської лікарні 2,75 (в 2008 р. – 2,86), Сокольників 3,34 (в 2008 р. – 3,58), району пр. Героїв Сталінграду 4,23 (в 2008 р. – 4,64), в районі Холодної гори 3,58 (в 2008 р. – 3,64), в районі Баварії 1,5 (в 2008 р. – 1,75). Найбільш забрудненим районом міста залишається район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34. Найменш забруднений район Боварії. Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років, відзначаємо тенденцію до покращення по діоксиду сірки, кадмію, свинцю, цинку та бенз(а)пирену. Не змінився рівень забруднення по пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду, сажі та оксиду азоту. Намітилась тенденція погіршення якості атмосферного повітря по сірководню, залізу, марганцю, міді, нікелю та хрому.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1.1 Речовина

Клас небезпеки

Пил Діоксид сірки Сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Фенол Сажа Аміак Формальдегід

3 3 4 4

Кількість міст охоплених спостереженнями м. Харків

2 3 2 2 3 4 2

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

0,10 0,006 0,00 1,9

0,15 0,05 3,0

3,50 0,046 0,01 14,0

0,5 0,5 5,0

0,03 0,02 0,002 0,002 0,03 0,01 0,003

0,04 0,06 0,003 0,05 0,04 0,003

0,39 0,08 0,008 0,023 0,39 0,06 0,044

0,085 0,4 0,008 0,01 0,15 0,2 0,035

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:* 1 5 10 ГДК ГДК ГДК -

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:* 1 5 10 ГДК ГДК ГДК -

* – графи не заповнюються, оскільки стаціонарні пункти спостереження розташовані тільки по м. Харків.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.1.2 Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Сірководень Фенол Сажа Аміак Формальдегід

Місто

Середньорічна концентрація

Харків

0,7 0,1 0,0 0,6 0,8 0,3 0,0 0,6 0,5 0,1 1,0

Максимально разова середньорічна концентрація 7,0 0,1 0,0 2,8 4,6 0,2 1,0 2,3 2,6 0,3 1,3

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.1.3 Міста, (значення ІЗА) Харків (0,69; 0,73; 1,03)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Пил, діоксид азоту, формальдегід

Зміна середнього рівня ( q cр., мг/ м3 ) забруднення атмосферного повітря за 5 років (2005 – 2009 рр.) по м. Харкову Таблиця 2.1.4 Домішки Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Фенол Сірководень Аміак Формальдегід Сажа Оксид азоту Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пирен

Характеристики q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n q cp. n

2005 0,1 7099 0,007 8473 2 5669 0,03 9610 0,002 3234 0,001 1081 0,01 2120 0,003 7489 0,03 848 0,02 1097 0,01 22 0,72 22 0,02 22 0,05 22 0,01 22 0,04 22 0,01 22 0,17 22 2,0 32

2006 0,1 7105 0,007 8493 2 5682 0,03 9526 0,002 3165 0,001 1072 0,01 2120 0,003 7467 0,01 843 0,02 1072 0,00 24 0,86 24 0,02 24 0,10 24 0,01 24 0,03 24 0,01 24 0,10 24 0,9 40

Роки /5 років/ 2007 0,1 7063 0,007 8452 3 5682 0,03 9550 0,002 3185 0,001 1073 0,00 2146 0,003 7450 0,02 846 0,02 1074 0,00 20 1,16 20 0,02 20 0,20 20 0,01 20 0,02 20 0,01 20 0,08 20 0,7 28

2008 0,1 7070 0,007 8478 2 5688 0,03 9628 0,002 3234 0,001 1079 0,01 2157 0,003 7536 0,01 849 0,02 1079 0,00 20 1,51 20 0,03 20 0,38 20 0,01 20 0,02 20 0,02 20 0,09 20 0,7 44

2009 0,1 6999 0,006 8382 2 5609 0,03 9530 0,002 3197 0,002 1038 0,01 2154 0,003 7476 0,03 841 0,02 1077 0,00 22 1,54 22 0,04 22 0,26 22 0,03 22 0,04 22 0,01 22 0,08 22 0,6 36

Тенденція 0 -0,0002 0 0 0 +0,0002 0 0 0 0 -0,002 +0,229 +0,005 +0,07 +0,004 -0,001 +0,001 -0,019 -0,3

2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря Аналіз радіаційного забруднення повітря Харківської області здійснювався на основі даних спостережень, наданих Харківським обласним центром з гідрометеорології, на 11 пунктах спостереження області у населених пунктах: Харків, Золочів, Богодухів, Коломак, Великий Бурлук, Печеніги, Комсомольське, Куп’янськ, Красноград, Лозова, Ізюм . За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології потужність експозиційної дози гамма - випромінювання у 2009 року по області становила 11 мкР/год, що суттєво не відрізняється від минулорічних показників, нижче за рівень природного фону (15-17 мкР/год). 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Вплив озоноруйнівних речовин на довкілля є загрозою здоров’ю для населення та біосфери. Як свідчать спостереження, за загальним вмістом озону над територією України, за останні 10 років товщина озонового шару зменшилась приблизно на 5%. Руйнування озонового шару відбувається внаслідок таких причин: - активне функціонування хімічної промисловості; - використання азотних добрив; - хлорування питної води; - використання фреонів; - спалювання ракетного палива двигунами літаківт; - утворення смогу у великих індустріальних містах. У разі підвищення УФ-фону (ультра-фіолетового фону) знижується врожайність багатьох культур, розвиваються серйозні захворювання людей і тварин, збільшується кількість шкідливих мутацій. Збільшення інтенсивності УФ-випромінювання призводить до додаткової генерації озону у приземних шарах атмосфери та підвищенню концентрації інших потенційно шкідливих оксидантів. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров’я населення. Стан атмосферного повітря міста Харкова та Харківської області формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. На території Харківської області 5580 підприємств мають джерела викидів в атмосферне повітря. Найбільша частина викидів приходиться на підприємства паливно-енергетичного комплексу. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ „ЄВРОЦЕМЕНТ- Україна” та інші. На території області моніторинг забруднення атмосферного повітря здійснюють лабораторії обласної, міської м.Харкова та районних санепідстанцій. Лабораторні дослідження атмосферного повітря здійснюються на маршрутних постах біля автошляхів міста та області, а також в зоні впливу 31

підприємств, які мають вплив на оточуюче природне середовище, зокрема на атмосферне повітря. Протягом 2009 року по області відібрано понад 25402 проби атмосферного повітря, з них 851 з перевищенням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, що становить 3,4 % (за 2008 рік відібрано 22402 проби атмосферного повітря, з них в 778 пробах виявлено перевищення ГДК, що становило 3,5 %). Таблиця 2.6.1. Рік 2006 2007 2008 2009

Харківська область Всього досліджень Проб з перевищенням ГДК 19143 21475 22402 25148

626 747 778 851

Відсоток проб з перевищенням ГДК 3,2% 3,6% 3,5% 3,4%

Як свідчать дані порівняльного аналізу, якість атмосферного повітря має нерівномірний характер. Так, питома вага досліджень атмосферного повітря у 2009 році з перевищенням ГДК у Богодухівському районі становить 6,66%, у Валківському – 6,66%, у Ізюмському – 3,4%, у Красноградському районі – 3,1%, у Куп’янському районі – 4,7%, Лозівському районі – 20,3%, у Харківському районі – 3,9%, у Чугуївському районі – 4,4%. Протягом 2009 року по місту Харкову досліджено 14206 проб, з перевищенням ГДК – 430, що становить 3%. Для порівняння: за 2008 рік проведено дослідження 11387 проб, з перевищенням ГДК – 397 проб, що становить 3,5%. Таблиця 2.6.2. Рік 2006 2007 2008 2009

Всього досліджень 11370 11390 11387 14206

м. Харків Проб з перевищенням ГДК 436 444 397 430

Відсоток проб з перевищенням ГДК 4% 3,8% 3,5% 3%

За останні 4 роки на території Харківської області кількість випадків досліджень атмосферного повітря з перевищенням гранично-допустимих концентрацій тримається в коридорі від 3% до 4%. Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлене на центральних вулицях міста – вул. Новгородській (питома вага нестандартних проб складає 42,6%), на перехресті вул. К.Маркса та вул. Малиновського (40%), пр. Л.Свободи (38,5%), на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Єлізарова (36,7%), пр. Московському (22,2%), на перехресті вул. Кірова та Плеханівській (15,6%). В 2009 році у досліджених пробах атмосферного повітря, відібраних на автошляхах, було виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по вмісту оксиду вуглецю, пилу, діоксиду азоту, формальдегіду та фенолу. Рівень забруднення атмосферного повітря на більшості автошляхів міста оцінюється як недопустимий, ступінь небезпечності – помірно небезпечний, що пояснюється зростанням інтенсивності руху автотранспорту, 32

незадовільним станом асфальтового покриття вулиць та незабезпеченням своєчасного та якісного прибирання та ремонту. Забруднення атмосферного повітря несприятливо впливає на загальну захворюваність населення. Доведено прямий зв'язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров'я, а також ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет. Забруднення впливає на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Воно спричиняє серцево-судинні та інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну, канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію. Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості тощо. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря За 2009 рік Зміївською ТЕС ВАТ „Центренерго” було проведений ремонт установок очистки газу, що призвело до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на 90,8 т/рік. АТЗТ «Харківський коксовий завод» було розроблене техніко-економічне обґрунтування на будівництво дослідно-промислової установки щодо очищення коксового газу від сірчаного ангідриду, що дасть можливість зниження обсягів викидів діоксиду сірки до 217,94 т/рік. Термін виконання – 2011-2015 р.р. За звітний період ВАТ «Євроцемент-Україна» здійснювало виробничу діяльність по скороченому технологічному процесу. На привозному клінкері проводився помел цемент, його зберігання та відвантаження споживачам. Добування сировини, виробництво шламу та обпалювання клінкеру в обертових печах не проводилось. У 2009 році були закінчені пуско-налагоджувальні роботи на електрофільтрі сушильного барабану № 1 (після заміни електрофільтру ДГПН32-3ск на електрофільтр ЕФД 2-35-3-1к1), що дало змогу скоротити викиди забруднюючих речовин на 116 т/рік.

3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Зміна клімату є однією з найбільш важливих та складних проблем в сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату представниками 150 країн свідчить про те, що зміна клімату є нагальною загрозою екології Землі та економічному розвитку людства. Поки що недостатньо достовірно визначено потенційні наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна температурного режиму. Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток багатьох країн. Нема сумніву в тому, що глобальне потепління може викликати також непередбачені зміни в довкіллі. Навіть незначна зміна складових радіаційного балансу може спричинити зміни напрямків вітру та течій океану, що сильно змінить існуючі кліматичні умови. Це може привести до непередбачених наслідків. При тому навантаженні, яке несе зараз наша планета в умовах великої чисельності населення та економічного зростання, які в найближчі десятиріччя будуть стрімко збільшуватися, таких наслідків достатньо, щоб населенню Землі та більшості її екосистем було заподіяно непоправної шкоди. Головна мета Конвенції полягає в «стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему». При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи. Всі заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять до прийнятих органами управління держави програм розвитку економіки України та її галузей. Базові прогнози показують, що в 2012 р. рівень 1990 р. не буде перевищено. Таким чином, для виконання зобов'язань по Кіотському протоколу Україна може не вдаватись до спеціальних заходів. Разом з тим, участь у гнучких механізмах Кіотського протоколу, зокрема у міжнародній торгівлі викидами, може істотно змінити ситуацію, тому що сумарні викиди мають не перевищувати величину квоти за винятком проданої частини. Участь у механізмі спільного здійснення Кіотського протоколу також пов'язана з передачею частини квоти, але її зменшення має компенсуватися скороченням фактичних викидів у результаті здійснення проектів. Для забезпечення виконання всіх умов, необхідних для повноцінної та ефективної участі у зазначених механізмах, Указом Президента України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України призначено національним координатором діяльності по виконанню зобов'язань 34

України по Кіотському протоколу. Кабінет Міністрів України прийняв Національний план заходів щодо реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН по зміні клімату, що передбачає: – створення національної системи інвентаризації викидів і поглинання парникових газів (ПГ); – створення системи обліку викидів і поглинання (реєстру) ПГ; – формування інфраструктури проектів спільного впровадження; – розробку національної системи торгівлі викидами ПГ; – регулярну підготовку національних повідомлень; – розробку національного і регіональних планів пом'якшення наслідків зміни клімату; – створення бази даних екологічно безпечних технологій. Як енергозалежна держава, що має одну із найбільш енергоємних економік світу, Україна докладає послідовних зусиль у напрямку підвищення енергоефективності суспільного виробництва та енергозбереження. Національні завдання по енергозбереженню закріплені у Додаткових заходах і уточнених показниках виконання Комплексної державної програми енергозбереження України. Моніторинг реалізації цих завдань здійснювався Державним Комітетом України по енергозбереженню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України. Незважаючи на те, що через дефіцит фінансових ресурсів завдання цієї програми виконані не повністю, з 1998 р. відзначається стійка тенденція до зниження показника енергоємності ВВП (на 35%). У паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) заплановано великомасштабні заходи, що мають привести до істотного зменшення викидів парникових газів. Основні з них включають: – впровадження сучасних приладів і систем обліку енергоносіїв при виробництві, транспортуванні і споживанні; – поліпшення якості вугілля для використання у традиційній вугільній енергетиці; – поліпшення стану електричних мереж, зниження технологічних втрат електроенергії при її транспортуванні і розподілі; – розширення використання когенераційних установок; – установка нових газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах; – розширення використання вторинних енергоресурсів і відходів вуглезбагачення; – встановлення компенсувальних пристроїв в електричних мережах і т.п. У житлово-комунальному господарстві основні заходи припускають розвиток когенерації, модернізацію і заміну котельного устаткування і теплових мереж, оснащення житлового фонду засобами обліку енергоспоживання. Реалізація таких заходів, як впровадження енергоефективних технологій, машин, устаткування, побутових електропристроїв, проведення активної енергозберігаючої політики, використання поновлюваних джерел енергії та розвиток атомної енергетики дозволить забезпечити щорічну 35

економію енергоресурсів до 2010 року – 3100-3200 ПДж; до 2015 року – 41004200 ПДж. Порівняльний аналіз, показує, що найбільш ефективними є заходи, пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обpобці осаду стічних вод. Однак необхідно враховувати, що для цілої низки розглянутих заходів зниження викидів ПГ є непрямим ефектом. Доцільність їх впровадження обумовлена, іншими економічними, екологічними та соціальними факторами. Скорочення викидів парникових газів в області пов’язано з галузевою структурою промисловості області, до складу якої входять електроенергетична, видобувна, хімічна, машинобудування, металообробна галузі промисловості. У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей: Зміївська ТЕС, ДП "Завод ім. Малишева", ВАТ "Харківський тракторний завод", ДП "Харківській електромеханічний завод", ВАТ "Серп і Молот", ДП "Харківське державне виробниче авіаційне підприємство", ДНВО "Комунар", ДП "Завод ФЕД" значно зменшили обсяги випуску продукції. Харківською державною адміністрацією в кінці минулого року було затверджено «План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату» у відповідності з яким підприємства повинні виконати ряд заходів. ДКП „Харківкомуночиствод” розроблено інвестиційний проект „Вдосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд з метою отримання біогазу й виробництво на його основі теплової та електричної енергії”. Вартість – 14553 тис.євро. впровадження проекту дозволить знизити викиди метану на 3688,1 тис.тон. На теперішній час ДКП «Харківкомуночиствод» проводиться розробка ТЕО інвестиційного проекту. Отримання біогазу та його основі вироблення електричної і теплової енергії». У той же час, разом з ХІРЕ реалізується пілотний проект з утилізації осадів та одержання альтернативного біопалива. Паралельно для пошуку технології, при якій вдасться максимально зменшити обсяги осадів стічних вод, розглядається і варіант утилізації осадів методом сушки та спалення з використанням турботехнологій фірми «Vomrn» (Італія). Такі заходи закладені в «Концепцію розвитку системи водовідведення м.Харкова до 2020р.». Але у зв’язку з високою вартістю впровадження будьякого з вищеназваних заходів терміни виконання можуть переноситися за відсутністю фінансування означених робіт. КП «Харківські теплові мережі»: у 2009 р. зниження викидів парникових газів склало 349,5 тис.т СО2екв. Підприємством КП «Харківські теплові мережі» за звітний період виконані наступні роботи: реконструкція 36,1 км теплових мереж в пінополіуретановій ізоляції; замінено 9 застарівших 36

котлів на високоефективні; проведена реконструкція системи теплозабезпечення з підключенням споживачів до централізованого теплопостачання та погашенням дрібних неефективних котелень. У 1 кварталі поточного року проведено верифікацію. Розпочато реконструкцію тепло-розподільчих станцій, ліквідацію заборонених до експлуатації вбудованих у підвальних приміщеннях житлових будинків котелень з підключенням споживачів до котелень, на яких проведена реконструкція з заміною на нові високоефективні котли. При цьому прокладено 0,8 км теплових мереж. ДП ТЕЦ «Есхар»: ВАТ «Український науковий центр технічної екології» у 2009 році розроблено техніко-економічне обґрунтування технічного переозброєння підприємства. На даний момент ТЕО знаходиться в стадії погодження. Скорочення викидів парникових газів в області пов’язане з галузевою структурой промисловості області, до складу якої входять електрична, видобувна, хімічна, металообробна галузі промисловості. У порівнянні з 1990 роком найкрупніші підприємства зазначених галузей, такі як: Зміївська ТЕС, ДП «Завод ім. Малышева», ВАТ «Харківський тракторний завод», ДП «Харківський електромеханічний завод», ВАТ «Серп і Молот, ДП «Харківське державне виробниче авіаційне підприємство», ДНВО «Комунар», ДП «Завод ФЕД» значно зменшили обсяги випуску продукції, що призвело до зменшення обсягів викидів. Зокрема, викиди парникових газів Зміївської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго», які складають більше 36% від загальних викидів стаціонарних джерел в атмосферне повітря в області зменшились з 12,934 млн.тон у 1990 році до 5,54 млн.тон у 2009 році (на 43 відсотки). Спостереження за станом озонового шару ведеться в Україні на шести ознометричних станціях, розміщених у містах Борисполі, Києві, Львові, Прилуках, Сімферополі, Тернополі.

Перелік проектів спільного впровадження (ПСВ) у Харківській області Таблиця 3.1.1. № п/п

Зниження викидів діоксиду вуглецю за рахунок удосконалення системи керування теплопостачання регіону, ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"

Номер та дата листа- Власник об'єкту схвалення

вул.Горького,1 с.Подворки, Дергачівський р-н, Харківська обл. 62371 Використання полігонного газу на 10716/20/1-7 8455/10/3-10 КП пл. Конституції, 12 полігоні Дергачі, Харківська область 27.10.04. 02.10.06. "Муніципальна м. Харків 61003 компанія поводження з відходами" Проект з будівництва автономних 1688/10/3-10 ТзОВ "Володар- вул.Малиновськог газових котелень – ТОВ „Володар – 20.02.07. Україна" о,30 м.Харків Україна” 61052 Реконструкція ТЕЦ-3 із будівництвом 8077/10/10-07 ЗАТ вул.Енергетична, 3 нового турбогенератора 20 МВт 20.07.07. "Теплоелектром.Харків 61036 централь-3" Реконструкція системи 11552/11/10-07 1144/23/7 КП вул. Доброхотова, теплопостачання у місті Харкові 23.10.07. 24.12.08. "Харківські 11 теплові мережі" м. Харків 61037 Вдосконалення системи мулового 4909/11/10-08 Державне вул.Шевченка, 2 господарства каналізаційних очисних 15.04.08. комунальне м.Харків 61013 споруд м. Харкова. II етап – отримання підприємство біогазу й виробництво на його основі каналізаційного теплової та електричної енергії господарства "Харківкомуночи ствод" Проект утилізації лушпиння соняшника 7560/11/10-08 ТзОВ вул.Центральна, 1 для енергозабезпечення 12.06.08. "Пересічанський смт.Пересічне, Пересічанського маслоекстракційного маслоекстракцій Дергачівський р-н, заводу, що розташований в Харківській ний завод" Харківська обл. області 62362 Всього 10383/20/27,10 18.10.04.

ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"

Адреса власника

Скорочення викидів ПГ (2008-2012 рр.), тонни СО2екв. 77 000

Назва ПСВ

Номер та дата листапідтримки

331 680

947 380

375 100

2 236 195

402 300

233 000

4 602 655

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів З метою спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації необхідної для оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів і прийняття відповідних управлінських рішень створюється Національна система оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів. Національна система охоплює суб’єктів господарювання діяльність яких призводить або може призвести до антропогенних викидів та поглинання парникових газів. Національна система оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів передбачає: -оцінку даних про антропогенні викиди та поглинання парникових газів; -підготовку щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і національного повідомлення з питань зміни клімату, відповідно до вимог Кіотського протоколу; - планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної 38

інвентаризації антропогенних викидів та поглинання парникових газів; - складання щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і контроль за його якістю; - забезпечення архівного зберігання інформації щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів і матеріалів до нього. Функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів забезпечується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади з питань виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та впровадження механізмів Кіотського протоколу, іншими уповноваженими державними органами, а також суб'єктами господарювання, які здійснюють викиди парникових газів та заходи, спрямовані на поглинання парникових газів. Суб’єкти господарювання, що мають джерела і поглиначі парникових газів, зобов’язані у встановленому порядку безоплатно надавати необхідну інформацію для проведення інвентаризації і складання щорічного національного кадастру антропогенних викидів та поглинання парникових газів до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади з питань виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та впровадження механізмів Кіотського протоколу. Порядок функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та поглинання парникових газів визначається Кабінетом Міністрів України. Вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O) та озон (O3) є ПГ прямої дії, оскільки вони безпосередньо викликають парниковий ефект. Хоча ці гази постійно виробляються в атмосфері природним чином, збільшення їх концентрації останнім часом є значною мірою наслідком людської діяльності. Таке зростання концентрації ПГ вплинуло на атмосферний баланс Землі та в майбутньому може суттєво змінити клімат планети. З 1800 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері збільшилась більш ніж на 25%, концентрація метану більш ніж подвоїлась, концентрація закису азоту збільшилась на 8%. Більш того, в результаті антропогенної діяльності з’явились парникові гази прямої дії, які раніше в атмосфері не спостерігалися. До них відносяться хлорфторовуглеці (CFCs) – родина створених людиною сполук, їх замінники гідрофторвуглеці (HFCs) та інші сполуки, як наприклад, перфторвуглеці (PFCs). Використання хлорфторвуглеців як речовин, що порушують озоновий шар Землі, контролюються Монреальським протоколом (1987 р.). Крім того, існують інші гази, такі як моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs), які безпосередньо не є парниковими газами, але опосередковано впливають на парниковий ефект в результаті хімічних реакцій в атмосфері. Їх називають прекурсорами або парниковими газами непрямої дії. 39

При розробці національного кадастру ПГ в Україні згідно за рекомендаціями МДЕЗК враховувались три ПГ прямої дії: вуглекислий газ (CO2), метан (CH4), закис азоту (N2O), та ПГ непрямої дії: моноксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOX) та леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs). В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Зростання промислового виробництва відбувається переважно на старій технічній і технологічній базі внаслідок залучення у виробничий процес потужностей, що раніше простоювали (відновлювальне зростання). Скорочення і збільшення обсягів виробництва і надання послуг супроводжувалося значною мірою адекватною зміною обсягів споживання первинних енергоресурсів. Результати наукових досліджень, проведених в останні роки, свідчать про те, що зміна клімату в Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та прибережні ресурси. Висока вірогідність суттєвої зміни врожайності сільськогосподарських культур. У процесі потепління клімату на території України, ймовірно, буде проходити трансформація типів лісу, його видового складу, продуктивності та стабільності. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Для формування національної адаптаційної політики в Україні проводяться комплексні дослідження, спрямовані на визначення позитивних і негативних наслідків глобального потепління. Ці дослідження стосуються різних сфер господарської діяльності і природного середовища як у цілому для країни, так і в регіональному аспекті. Південні регіони України належать до зони недостатнього зволоження, а північно-західні – до зони надмірного зволоження. Проведені дослідження показали, що географічний розподіл атмосферних опадів під впливом глобального потепління до 1–2С є сприятливим для економіки України, тому що він вирівнює поле річної кількості атмосферних 8 ропадів на території країни. Катастрофічним для України може бути зрушення в помірні широти північної периферії пояса субтропічних антициклонів, спричинене глобальним потеплінням. Це може призвести до необоротного процесу перетворення південних регіонів країни на пустелю. Правда, такий катастрофічний ефект для економіки України очікується, якщо глобальне потепління перейде рівень 2,5-5,0С (тобто через століття). Основними несприятливими умовами для ведення сільського господарства є посушливі умови влітку і восени та несприятливі умови перезимівлі. У результаті зміни клімату в Україні трохи змінилась агрокліматична зональність – підсилилась посушливість крайньої східної частини країни, покращились умови зволоження в південнозахідних районах. Зміна клімату може помітно вплинути на сільськогосподарське виробництво України. Ступінь готовності галузі до впровадження заходів щодо адаптації до очікуваних змін досить низька. 40

Головною зерновою культурою в Україні є озима пшениця, зона гарантованого вирощування якої може зрушитися в більш високі широти. У цьому разі її частина в структурі зернових може зменшитись до 20–25%. При цьому складаються умови для збільшення посівів ячменя, вівса, кукурудзи, зернобобових (до 20%), а також істотного збільшення обсягів вирощування фуражного зерна, розширення посівів багаторічних трав. Найбільш вразливими до процесів потепління є ліси з огляду забезпечення рекреації, збереження біорізноманіття, і соціального захисту населення, задіяного в лісопромисловому комплексі. Ідентифіковано такі основні адаптаційні заходи для лісового господарства: - посилення робіт із захисту лісу від шкідників і хвороб; - розвиток методичної бази робіт по захисту лісу від шкідників і хвороб; - виведення стійких порід деревини, що забезпечували б високу продуктивність при прогнозованих змінах клімату; - розвиток методів діагностики і прогнозування стану лісів; - розвиток досліджень по селекції і вирощуванню нових культур. У частині водопостачання для всіх кліматичних сценаріїв, що були розглянуті при розрахунках по моделі керування водними ресурсами, основна увага приділялась питному водопостачанню. Встановлено, що населення і тваринництво будуть забезпечені достатньою кількістю води. Разом з тим може відбутися погіршення якості поверхневих вод, особливо у маловодні роки. Заходи по адаптації мають передбачати використання для питного водопостачання глибоких підземних вод. Для вирішення проблем зменшення викидів ПГ та адаптації екосистем до зміни клімату, в першу чергу, необхідно вивчати, контролювати та прогнозувати ці зміни на майбутнє. Необхідно проводити глибокі системні дослідження та поширювати інформацію серед населення з метою ознайомлення з проблемою глобальної зміни клімату. 4. Стан водних ресурсів Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10. Регіон має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами - це 1,8 % від загальних водних ресурсів України. Водні ресурси області формуються як за рахунок атмосферних опадів (місцевий річковий стік, ґрунтова волога, підземні води), так і за рахунок зовнішнього притоку із суміжних територій (транзитні води Росії). Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини. На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України. 41

В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра. Для Харківської області притаманні високий рівень урбанізації і індустріалізації та інтенсивне сільське господарство. Це в порівнянні з низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами виносить на перший план екологічні проблеми та проблеми питного водопостачання населення. Згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, затвердженої Законом України від 17.01.2002 року за № 2988-111, забезпеченість водними ресурсами Харківської області у порівнянні з Україною в цілому, складає: - середній по водності рік - 3,41 км3 ( 209,8 км3 у цілому по Україні); - маловодний рік - 1,5 км3 (151,4 км3 у цілому по Україні); - питомі середні місцеві ресурси на 1 жителя - 0,72 тис.м3 (1,04 км3 у цілому по Україні). Джерелом покриття потреб у водних ресурсах по області є підземні води та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра. Харківська область розташована у північно-східній частині України та займає південно-західний край Середньоруської височини. На півночі та північно-східній частині область межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південно-східній частині – з Донецькою, на південно-західній частині – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською і на північно-західній частині – з Сумською областями України. В фізико-географічному відношенні область розташована на межі лісостепової та степової зон в межах водорозділу річкових систем басейнів Дону та Дніпра. Площа території області складає 31,4 тис. км2, що складає 5,2 % території України (4 місце серед областей України). Протяжність Харківської області: - із півночі на південь - 200 км; - із заходу на схід - 225 км. В адміністративно-територіальному відношенні Харківська область розподілена на 27 адміністративно-територіальних районів, має 17 міст (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 61 селище міського типу та 1683 сільських населених пунктів. Адміністративний центр області – м. Харків. Чисельність населення Харківської області станом на 01.12.2009 р. склала 2782,4тис.осіб, з них міське населення склало 80,0% від загальної кількості. Щільність населення на км² - 88 осіб. Середньобагаторічна забезпеченість сумарними водними ресурсами на 1 жителя складає 1,35 тис.м3 /рік, в тому числі річковим стоком – 0,74 тис.м3 /рік. Джерелом водопостачання населення та галузей економіки є підземні та поверхневі води басейну річок Сіверського Дінця та Дніпра. Крім того, в маловодні регіони області (Лозівський, Первомайський, Харківський райони) та м.Харків здійснюється перекидання води з каналу Дніпро-Донбас. 42

Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та галузей економіки в повному обсязі. Прогнозні запаси підземних вод області складають у сумарному розрахунку 1432,2 млн.м3 /рік або 3867 тис.м3 /добу. Розвідані і затверджені експлуатаційні запаси – 385,5 млн.м3 /рік або 26,9 % від прогнозних. Забір у звітному році становив 46,6 млн.м3, що не перевищує 12,1% затверджених експлуатаційних запасів. Управління і раціональне використання водних ресурсів басейну Сіверського Дінця та Дніпра Харківській області. Режим роботи основних водосховищ і водогосподарських систем Для оптимального перерозподілу та зарегулювання річного стоку в Харківській області створено 57 водосховищ. Найбільші з них (Червонооскільське, Краснопавлівське, Печенізьке) – комплексного призначення, входять до єдиної водогосподарської системи канал ДніпроДонбас – р. Сіверський Донець, що є основним джерелом водопостачання великого промислового регіону України, який включає Харківську, Донецьку, Луганську та частково Дніпропетровську області. Інші 54 водосховища використовуються для зрошення, сільгоспводопостачання, риборозведення та інших потреб. Водосховища Харківської області підпорядковані різним організаціям: 1. КП "ВТП "Вода" ВУВГ «Донець» – Печенізьке, В’ялівське. 2. Слов'янському регіональному управлінню комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" – Червонооскільське. 3. Управлінню каналу "Дніпро-Донбас" – Краснопавлівське, Орільське. 4. Сіверсько-Донецькому басейновому управлінню водних ресурсів – Берекське. 5. Харківському облводгоспу – 15 водосховищ: Трав’янське, Муромське, Рогозянське, Великобурлуцьке, Олександрівське, Африканівське, Бідилівське, Гусинське, Коробківське, Прудянське, Слатінське, Тимофіївське, Шевелівське, Трудолюбівське та «Степок» (став-накопичувач). 6. Комунальному підприємству "Комплекс з експлуатації об'єктів водозниження і зливової каналізації" (Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради) – Лозовенківське. Територію Харківської області перетинають: канал Дніпро-Донбас І черга – для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області, а також – для подачі води в р. Сіверський Донець; водовод Кочеток-Харків для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області; - водовод Краснопавлівське водосховище для водопостачання м. Харків та інших населених пунктів Харківської області дніпровською водою. Режими роботи комплексних водосховищ пов’язані між собою: Печенізьке водосховище чинить регулюючий вплив на стік з верхньої частини басейну Сіверського Донця, від величини якого залежать величини попусків з Червонооскільського водосховища; в свою чергу подача води з 43

Краснопавлівського водосховища залежить від наявності місцевих водних ресурсів, величина яких в значній мірі визначається запасом води в Печенізькому та Червонооскільському водосховищах. Режими роботи водосховищ і водогосподарських систем у басейнах річок Сіверського Донця, Дніпра та Приазов'я в межах Харківської, Донецької та Луганської областей узгоджуються Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з основними водокористувачами. В Харківській області протягом 2009 року значно погіршилася ситуація з якістю питної води в Краснопавлівському водосховищі каналу ДніпроДонбас, із якого подається вода населенню міст Харків, Лозова, Первомайськ та ряду інших населених пунктів Харківської області. Так, у місці питного водозабору на м. Харків, якість води по вмісту жорсткості варіювала в межах 7,9 до 8,1 ммоль/дм3 (при нормі 7,0 ммоль/дм3). Крім того, у звітному році об’єм води у водосховищі зменшився на 52,091 млн.м3. На початок 2009 року об’єм водосховища складав 177,441 млн.м3 (43,28% від НПР), наприкінці року – 125,350 млн.м3 (30,6% від НПР). Динаміка зменшення об’єму в Краснопавлівському водосховищі у 2009 році наведена на рис. 4.1. 450

400

350

млн.м3

300

250

200

150

100

фактичний об'єм на кінець місяця

Рис.4.1 Динаміка водосховищі у 2009 році.

зменшення

де нь гр у

па д ли ст о

ен ь вт жо

ве

ре се н

нь се рп е

ли п

ен

ь ен че рв

тр

ав е

нь

нь те кв і

бе

ре з

ен ь

ти й лю

сі че нь

об'єм водосховища при НПР

об’єму

Краснопавлівському

Заходи щодо поліпшення ситуації в Краснопавлівському водосховищі, у звітному році, розглядалися на засіданнях Міжвідомчої комісії СіверськоДонецького БУВР по встановленню режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем в басейнах річок Сіверського Дінця та Приазов’я, та на засіданні з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації. 44

Харківською облдержадміністрацією були направлені листи Прем’єрміністру України, першому віце-прем’єру України – голові Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо необхідності виділення коштів на проведення в 2009 році водообміну в Краснопавлівському водосховищі (останній водообмін в Краснопавлівському водосховищі з подачею води із р. Дніпро був проведений у жовтні-листопаді місяці 2007р.). В результаті, Міністерство фінансів України, передбачило фінансування з державного бюджету на збільшення асигнувань Держводгоспу на оплату електроенергії для здійснення водообміну у Краснопавлівському водосховищі на 2010 р. (вих. № 31-13030-12-21/24758 від 16.09.09 р.). 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області Таблиця 4.1.1. Показники

2009рі,млн.м 3

№ п/п

Забір води всього в тому числі: поверхневої підземної Використано на потреби всього в тому числі: господарсько питні виробничі зрошення сільгоспводопостачання Інші потреби Оборотне та повторне водопостачання

Втрати при транспортуванні

2008рік, млн.м3

Відхилення зб. (+) зм.(-)

% до мину-лого року

331,1 284,5 46,6 282,4

362,7 309,7 53,0 316,9

-31,6 -25,2 -6,4 -34,5

91,3 91,9 87,9 89,1

142,7 100,9 1,8 4,9 32,1

150,1 127,3 2,5 5,3 31,7

-7,4 -26,4 -0,7 -0,4 -0,6

95,1 79,3 72,0 92,4 101,3

1404 107,0

1574 104,2

-170,0 +2,8

89,2 102,7

Обсяг води, перекинутої з каналу Дніпро-Донбас до Харківської області, не входить до загального обсягу забраної води, а враховується в обсягу використаної води. У 2009 році цей обсяг складає 61,17млн.м3, що на 0,82 млн.м3 більше, ніж у минулому році. Динаміка забору води та скидання зворотних вод,у тому числі абруднених Таблиця 4.1.2. Харківська область Обсяги забору води, млн. м3 * Обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти, млн. м3 Обсяги скидання забруднених зворотних вод, млн. м3 Втрати води при транспортуванні, млн. м3

2005

2006

2007

2008

2009

357,4

350,2

348,5

362,7

331,1

305,2

310,2

308,1

316,1

294,0

21,7

21,6

12,2

16,1

14,1

117,8

114,2

109,0

104,2

107,0

4.2. Забруднення поверхневих вод За звітний 2009 рік 106 водокористувачами Харківської області було скинуто в поверхневі водні об’єкти 294,0 млн.м3 зворотних вод , в тому числі: 45

 нормативно-чистих - 56,0 млн.м3 (19,0%);  нормативно-очищених - 223,9млн.м3 (76,2%);  забруднених - 14,1 млн.м3 (4,8%), з них:  без очистки - 6,7 млн.м3 (2,3%);  недостатньо-очищених - 7,4 млн.м3 (2,5%). Основні показники водовідведення в Харківській області Таблиця 4.2.1 № п/п

Показники

1. 2. 3.

Кількість підприємств що мають випуски Відведено зворотних вод, всього Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: неочищених недостатньо очищених Відведено нормативно чистих без очистки Відведено нормативно очищених стічних вод Відведено в накопичувачі, на рельєф Відведено колекторно-дренажних вод Відведено транзитних вод Відведено в канали Відведено шахтно-кар'єрних вод

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

2009рі,млн.м 3

2008рік, млн.м3

Відхилення зб. (+) зм.(-)

% до минулого року

106 299,8 294,0

109 323,3 316,1

-3 -23,5 -22,1

97,2 92,7 93,0

14,1

16,1

-2,0

87,6

6,7 7,4 56,0 223,9 5,7 1,2 0,7 3,2 1,8

7,8 8,3 66,5 233,5 7,1 1,3 0,8 3,8 1,0

-1,1 -0,9 -10,5 -9,6 -1,4 -0,1 -0,1 -0,6 +0,8

85,9 89,2 84,2 95,9 80,3 92,3 87,5 84,2 180,0

Водовідведення основними галузями економіки в басейні Сіверського Донця. Загальне водовідведення без транзиту в басейні р.Сіверський Донець у 2009р становить 292,9 млн.м3 , що на 21,9млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. При цьому, скид до до накопичувачів зменшився на 0,7млн.м3 і складає 4,0 млн.м3 . До поверхневих водних обєктів мають випуски 86 підприємств. Загальна кількість скинутих стічних до поверхневих водних об’єктів 288,9 млн.м3 – на 21,1 млн.м3 менше, ніж у минулому році. У тому числі забруднених 11,0 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 56,0 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах – 221,9 млн.м3 . Обсяг скинутих стічних вод у 2009р в розрізі галузей економіки: - промисловість – 59,4млн.м3, 20,5% від загального скиду по басейну ; - комунальне господарство – 225,5млн.м3, 78,1% від загального скиду по басейну - сільське господарство – 2,9млн.м3, 1,0% від загального скиду по басейну. Структура скиду стічних вод в басейні Сіверського Донця надана в діаграмі 4.2.1.

1,1; 0% 59,4; 21%

2,9; 1% 225,5; 78%

промисловість сільське господарство комунальне господарство інші галузі

Діаграма 4.2.1. Скид стічних вод до водних об’єктів в басейні р.Сіверський Донець . Аналіз статистичних даних свідчить, що в 2009р. динаміка скиду стічних вод по басейну Сіверського Дінця характеризується зниженням обсягів скиду забруднених стічних вод, а саме: 1. Скид забруднених без очистки – становить 5,348 млн.м3, що на 0,6 млн.м3менше, ніж у минулому році за рахунок зниження скиду КП ВТП «Вода» в р.Тетлега, що пояснюється зниженням обсягів забору з р. Сіверький Донець та застосуванням іншого флокулянта. 2. Скид недостатньо очищених – становить 5,694 млн.м3, що менше на 0,76 млн.м3 за рахунок:  загального зниження скиду підприємствами житлово-комунального господарства на 0,251 млн.м3, що є наслідком раціонального використання води населенням та промисловості на 0,3млн.м3 - через спад виробництва. В тому числі у 2009р скид стічних вод ТОВ «Кронекс-Україна» змінився на іншу категорію - нормативно-очищені, що дало зниження 0,146 млн.м3;  зниження скиду Куп’янського будівельно-монтежне експлуатаційне упрапвління на 0,076 млн.м3 через зменшення рівня водоспоживання; 3. Скид нормативно чистих без очистки становить 55,93млн.м3, що на 10,4 млн.м3 менше за рахунок, в основному, скиду теплообмінних вод ДП ТЕЦ-2 «Есхар». 4. Скид нормативно очищених -становить 221,9 млн.м3, що на 9,3 млн.м3 менше за рахунок:  зниження скиду на КБО «Диканівський» - 5,1 млн.м3 , КБО «Безлюдівський» - 3,1 млн.м3, на Ізюмському КВ ВКП – 0,115млн.м3, на Куп’янському ВУВКГ – 0,534 млн.м3, що пояснюється зниженням водоспоживання населенням та іншими споживачами;  припинення скиду ВАТ «Куп’янський цукровий комбінат» - на 0,187 млн.м3 через ліквідацію виробництва; Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки вказана на діаграмі 4. 47

1,2 1,1

інші

2,9 2,9

сільське господарство

235,2

комунальне господарство

225,5 70,8

промисловість

59,4

100

150

200

250

2008 2009

Діаграма 4.2.2. Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки . Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33. Загальний скид склав 60,3 млн.м3, на 12,0 млн.м3 менше, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 59,4 млн.м3 на 11,4 млн.м3 менше . Скид забруднених по промисловості становить 1,549 млн.м3, що становить 14,0% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно-чистих без очистки – 53,3 млн.м3 або 95,3% від загального скиду нормативно-чистих без очистки по басейну р.Сіверський Донець; нормативноочищених на очисних спорудах – 4,48 млн.м3 або 2,0% від загального скиду нормативно-очищених. По даній галузі має місце зниження скиду за звітний період нормативно-чистих без очистки на 10,9 млн.м3, що пояснюється наступною динамікою: зниженням обсягу скинутих стічних вод ДП «ТЕЦ-2 Есхар"» на 10,2 млн.м3, Зміївської ТЕС –на 1,3 млн.м3 та збільшенням скиду кар’єрних вод ВАТ «Євро цемент Україна» на 0,731 млн.м3 . Зниження скиду нормативно-очищених стічних вод на 3 0,456 млн.м ,також, пояснюється зниженням спаду виробництва Зміївської ТЕС. Збільшення кількості забруднених стічних вод без очистки (на 0,239 млн.м3 ) відбулося, в основному, через зміну категорії стічних вод ДП «Харківське авіаційне підприємство (у 2008р були нормативно-чисті без очистки). Стоки категорії «недостатньо-очищені» знизились на 0,3 млн.м3, в тому числі найбільше зниження на ТОВ «Кронекс-Україна» (зміна категорії на нормативно-очищені, що дало зниження 0,146 млн.м3). Житлово-комунальне господарство. Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 31. 48

Загальний скид склав 226,7 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 225,5 млн.м3 або 78,0% від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених стічних вод по комунальному господарству становить 8,127 млн.м3 , що становить 73,9% від загального скиду забруднених по басейну; нормативно-очищених на очисних спорудах – 217,4 млн.м3 або 98,0% від загального скиду по басейну нормативноочищених. Обсяг загального скиду зворотних вод у порівнянні з минулим роком зменшився на 9,7 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів –на 9,7 млн.м3 , з них: недостатньо-очищених – зменшено 0,251 млн.м3 , забруднених без очистки – зменшились на 0,517 млн.м3; нормативно-очищених – зменшено на 8,9 млн.м3 . Зокрема, внаслідок зниження водоспоживання населенням та іншими споживачами зниження скиду нормативно-очищених стічних вод становить: на КБО «Диканівський» - 5,1 млн.м3, КБО «Безлюдівський» - 3,1 млн.м3, на Ізюмське КВ ВКП – 0,115 млн.м3, на Куп’янське ВУВКГ – 0,534 млн.м3. Зниження скиду забруднених без очистки обумовлено скидом КП ВТП «Вода» за рахунок зниженням обсягів забору з річки Сіверький Донець та застосуванням іншого флокулянта, який потребує меншу кількість промивних вод. Сільське господарство. Кількість підприємств галузі , що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 6. Загальний скид склав 4,175 млн.м3, в тому числі до поверхневих водних обєктів – 2,938 млн.м3 або 1,0 % від загального скиду до поверхневих водних обєктів по басейну. Скид забруднених зворотних вод становить 0,357 млн.м3, що становить 3,2% від загального скиду забруднених стічних вод по басейну; нормативно чистих без очистки – 2,581 млн.м3 або 4,6% від загального скиду по басейну нормативно чистих без очистки. Обсяг загального скиду зворотних вод, у порівнянні з минулим роком зменшився на 0,085 млн.м3.Скид до поверхневих водних обєктів – на 0,068 млн.м3 збільшився, з них: забруднених без очистки – на 0,313 млн.м3 менше, скид нормативно чистих без очистки – на 0,381 млн.м3 більше за рахунок зміни категорії стічних вод ВАТ «Печенізький рибгосп» і скиду нового водокористувача – СПДФО Захаров. Скид в накопичувачі, рель’єф місцевості та інші становить 1,237 млн.м3 що на 0,153 млн.м3 менше, у зв’язку зі зниженням обсягу сільгоспводопостачання. Басейн річки Дніпро Водовідведення основними галузями економіки в басейні Дніпра Загальне водовідведення у 2009р (без транзиту та скиду в канал для використання) становить 6,902 млн.м3 , що на 1,584 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком. Скид до підземних горизонтів складає 0,014 млн.м3; скид до накопичувачів -1,738 млн.м3, на 0,649 млн.м3 менше. 49

0,117

2008

0,119

інші

2009

0,725 0,857

сільське господарство

3,445

комунальне господарство

3,701

промисловість

4,199

2,225

0,5

1,5

2,5

3,5

4,5

Діаграма 4.2.3.. Загальний скид зворотних вод галузями економіки До поверхневих водних обєктів мають випуски 20 підприємств. В поточному році мають місце 1 нових скид: Богодухівський рибгосп – в Мокрий Мерчик. Загальна кількість скинутих до водних об’єктів стічних становить 5,15 млн.м3 – на 0,937 млн.м3 менше, ніж у минулому році. В тому числі: - забруднених: 3,07 млн.м3 , на 0,653 млн.м3 менше; - нормативно-чистих без очистки – 0,027 млн.м3, на 0,053 млн.м3 менше; - нормативно-очищених на очисних спорудах – 2,058 млн.м3, на 0,226 млн.м3 менше. У 2009р скид транзитних вод по басейну р.Дніпро відсутній. Динаміка водовідведення в даному басейні визначається, в основному, наступним:  промисловість: загальний скид знизився на 1,974 млн.м3; в тому числі до поверхневих водних обєктів – на 1,542 млн.м3, що обумовлено відсутністю скиду забруднених, недостатньо-очищених, стічних вод ДП «Хімпром»(зниження на 0,67 млн.м3/рік) і зниженням забруднених, без очистки, стічних вод цукровими заводами НВФ «Сінтал Д» на 0,7 млн.м3 та ЗАТ «ЛКМЗ» - на 0,13 млн.м3;  комунальне господарство: скид до водних об’єктів збільшився на 0,342 млн.м3, що пояснюється загальним збільшення забруднених стічних вод на 0,551 млн.м3 Первомайського КВУВКГ і КП «Вода» Валківської районної ради, які в 2009р. здійснювали скид весь звітний період, у минулому році – протягом 3-4 кварталу (прийняли на баланс очисні споруди в 3 кв.2008р) і зниженням скиду нормативно-очищених на 0,211 млн.м3 КП «Водоканал» Лозівської міської ради;  сільське господарство: загальне водовідведення збільшилось на 0,132 млн.м3 за рахунок нового скиду до водного об’єкту забруднених стічних вод без очистки Богодухівського рибгоспу в кількості 0,265 млн.м3 та зниженням скиду в накопичувачі. Статистичні дані свідчать про зниження обсягів водокористування та водовідведення, що пов‫ۥ‬язано, насамперед, зі спадом виробництва в основних 50

галузях промисловості, сільського господарства і комунального господарства. Значну роль відіграють, також, заходи по економії та обліку використаної води, які виконуються водокористувачами. При цьому, вагомим чинником, який стимулює економне витрачання свіжої води є впровадження інструментального обліку водокористування на підприємствах та обладнання водомірними приладами житлового фонду. Статистика свідчить про стійку динаміку зниження використання води на господарсько-побутові потреби населення. Аналіз даних 2-ТП(водгосп) показав про наявність значних обсягів непродуктивних втрат води при транспортуванні на підприємствах комунального господарства, що є наслідком, в основному, незадовільного технічного стану систем водопостачання. Незадовільний технічний стан призводить до того, що в окремих районах області втрачається більше 40% поданої в мережу питної води. Загалом по області цей показник досягає 40,1 %, в т.ч. в басейні Сів.Донця - 39,4 %. Основні показники водовідведенняв басейні р.Сіверський Донець Таблиця 4.2.2. № п/п

Показники

1. 2. 3.

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

2009рік, млн.м3

2008рік, млн.м3

% до минулого року

90 314,8 310,0

Відхилення зб. (+) зм.(-) -4,0 -21,9 -21,1

86 292,9 288,9 11,0

12,4

-1,4

88,7

5,3 5,7 56,0 221,9 4,0 1,2 0,7 1,8

5,9 6,5 66,4 231,2 4,7 1,2 0,8 1,0

-0,6 -0,8 -10,4 -9,3 -0,7 -0,1 +0,8

89,8 87,7 84,3 96,0 85,1 87,5 180,0

95,5 92,0 93,2

Основні показники водовідведення в басейні р.Дніпро Таблиця 4.2.3. № п/п

Показники

1. 2. 3.

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

2009рік, млн.м3

2008рік, млн.м3

% до минулого року

19 8,5 6,1

Відхилення зб. (+) зм.(-) +1,0 -1,6 -1,0

20 6,9 5,1 3,1

3,7

-0,6

83,8

1,4 1,7 0,0 2,0 1,7 0,0 3,2 0,0

1,9 1,8 0,1 2,3 2,4 0,1 3,8 0,0

-0,5 -0,1 -0,1 -0,3 -0,7 -0,1 -0,6 0,0

73,7 94,45 00,0 86,9 70,8 00,0 84,2 0,0

105,3 81,2 83,6

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки: Таблиця 4.2.1.1 Галузь економіки Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно

Кількість очисних споруд, всього, шт 34 16 18 43

в тому числі по видам очистки фізхімія механіка біологія 3 10 21 4 6 1

11 10 42

1 -

13 29 1

1 15

1 15 94

1 12

15 79

32 62

1 2

5 75

26 53

13 30 1 1 16

1 2

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,5 млн.м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн.м3/рік. Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн.м3 /рік - біологічна - 79/463,0 фізико-хімічна - 3/9,7 - механічна - 12/18,7 З них ефективно працюють: 26 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 417,9 млн.м3/рік або 85,0% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 5,9млн.м3/рік або 1,2% від загальної потужності, 1- фізико-хімічної потужністю 2,2 млн.м3/рік або 0,4 % від загальної потужності. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Скид по басейнам річок складає: р. Сіверський Донець: скид: ДП "ТЕЦ-2"Эсхар" - 59,36 млн. м3/рік, Зміївська ТЕЦ 6,72 млн. м3/рік р. Уди: скид: КБО «Безлюдівський» - 65,75 млн. м3/рік, р. Тетлега: скид КП ВТП «Вода» - 5,04 млн. м3/рік, р. Лопань: скид КБО «Диканівський» - 156,88 млн. м3/рік, 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість води басейну р. Сіверський Донець на території Харківській області контролювалася по 8 створах. На протязі 2009 року у водах річки 52

Сіверський Донець спостерігається перевищення біохімічного та хімічного споживання кисню, про що свідчать дані гідрохімічних аналізів, виконаних протягом поточного року. Загальна жорсткість у створах спостережень коливалася від 5,5 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3. Загалом у басейні р. Сіверський Донець ситуація була наступною: У воді річки Сіверський Донець на кордоні з РФ, с. Огурцове, кисневий режим - задовільний. В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі с. Огурцове (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь - 2,7 ГДК, марганець - 2,4 ГДК, хром6+ - 2,3 ГДК, нафтопродукти - 1,9 ГДК, кобальт - 1,8 ГДК. Наочно, ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче. Показники БСК5 та ХСК залишилися на рівні минулого року та склали 2,61 мгО2/дм3 та 21,1 мгО/дм3 відповідно. Дещо збільшилися сухий залишок води з 485,3 мг/дм3 до 529,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води з 6,2 ммоль/дм3 до 6,4 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ. Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,056.

У воді річки Вовча на кордоні з РФ, с. Землянки, кисневий режим задовільний. В порівнянні з 2008 роком, у створі с. Землянки (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: марганець – 2,3 ГДК, мідь – 2,3 ГДК, хром6+ 1,8 ГДК, кобальт – 1,8 ГДК, загальне залізо – 1,2 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче. 53

Показники БСК5 та ХСК, у порівнянні з 2008 роком, не змінилися – складають 1,93 мгО2/дм3 та 14,7 мгО/дм3,відповідно. Незначно зріс солесклад води – з 508,3 мг/дм3 до 521,6 мг/дм3, проте зменшилася загальна жорсткість води – з 6,8 ммоль/дм3 до 6,7 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин не змінився та лишився в межах ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ. Клас якості води залишився 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 1,686.

У воді річки Уди, кордон з РФ, с. Окоп, кисневий режим задовільний. У порівнянні з минулим роком, якість води у створі не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Перевищення ГДК спостерігається по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, марганець – 3,2 ГДК, залізо загальне – 2,7 ГДК, хром6+ - 2,5 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче. Показник БСК5 майже не змінився – 3,37 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Показник ХСК незначно зріс – з 25,9 мгО/дм3 до 26,2 мгО/дм3. Зменшився вміст марганцю – з 0,071 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3, заліза загального – з 0,35 мг/дм3 до 0,27 мг/дм3, міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,14 мг/дм3 до 0,09 мг/дм3, фосфатів – з 1,60 мг/дм3 до 0,89 мг/дм3. Вміст кобальту зріс – з 0,020 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3. Сухий залишок та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року та склали 551,8 мг/дм3 та 7,1 ммоль/дм3, відповідно. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ. Клас якості води у створі не змінився – 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,389.

В створі річки гирло с. Есхар, кисневий режим задовільний. У порівнянні з минулим 2008 роком, показники БСК5 та ХСК зменшилися з 5,51 мгО2/дм3 до 4,05 мгО2/дм3 та з 33,9 мгО/дм3 до 28,6 мгО/дм3 відповідно та обидва продовжують перевищувати ГДК. Зменшився вміст амонію сольового – з 2,18 мг/дм3 до 1,09 мг/дм3, заліза загального – з 0,22 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3, кобальту – з 0,026 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3, міді – з 0,007 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,20 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3, алюмінію – з 0,013 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3, фосфатів - з 3,34 мг/дм3 до 2,85 мг/дм3. Зріс вміст марганцю – з 0,032 мг/дм3 до 0,039 мг/дм3. Сухий залишок води збільшився – з 699,3 мг/дм3 до 719,2 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зменшилася – з 7,2 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Клас якості води у створі змінився – з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна», ІЗВ складає 5,150.

У воді річки Лопань, кордоні з РФ, с. Казача Лопань, кисневий режим задовільний. В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі, кордон з РФ, с. Казача Лопань, якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для 55

рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 3,0 ГДК, хром6+ - 2,8 ГДК, марганець – 2,7 ГДК, залізо загальне – 2,0 ГДК, кобальт – 1,7 ГДК. Показник БСК5 зріс - з 3,51 мгО2/дм3 до 4,08 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК), показник ХСК незначно зменшився – з 28,6 мгО/дм3 до 27,3 мгО/дм3. Зріс вміст цинку – з 0,008 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3. Знизилися середні концентрації амонію сольового – з 1,06 мг/дм3 до 0,41 мг/дм3, марганцю – з 0,048 мг/дм3 до 0,027 мг/дм3, заліза загального – з 0,26 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3, кобальту – з 0,022 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, міді – з 0,004 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, сульфатів – з 169,56 мг/дм3 до 120,76 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 746,4 мг/дм3 до 656,4 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 9,3 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ. Клас якості води у створі змінився з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,357.

У воді річки Харків на всьому протязі від кордону з РФ, с. Стрілеча, кисневий режим – задовільний. В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі кордон з РФ, с. Стрілеча, якість води не відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, хром6+ - 3,0 ГДК, марганець – 2,5 ГДК, нафтопродукти – 2,3 ГДК, кобальт – 2,0 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче. Показники БСК5 та ХСК майже не змінилися – складають 4,07 мгО2/дм3 та 27,9 мгО/дм3 , відповідно (перевищують ГДК). Зріс вміст кобальту – з 0,016 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Зменшилися середні концентрації міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, марганцю – з 0,041 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 622,0 мг/дм3 до 559,9 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,5 ммоль/дм3 до 6,6 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ. 56

Клас якості води не змінився - 4 «забруднена», ІЗВ складає 2,635. 4.3. Якість поверхневих вод Оцінка стану водних об'єктів проводилася за трьома напрямками досліджень: гідрохімічному, радіологічному та токсикологічному. Згідно досліджень та данних результатів аналізів за поточний рік, можна зробити такі висновки: стан якості водних об'єктів задовільний. Спостерігалися перевищення ГДК в басейні р. Сіверський Донець по БСК5 та ХСК. Це можна пояснити забрудненням річок зворотними водами, внаслідок недостатньо ефективної роботи очисних споруд міст і промислових підприємств. Якісний стан вод поверхневих водойм за вмістом специфічних показників варіював у межах ГДК, відповідно до санітарних норм. Клас якості води змінився з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна» у р. Уди, гирло, с. Єсхар та з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена» у р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань. Поверхневі води басейну р. Сіверський Донець на території Харківської області знаходяться під інтенсивним антропогенним навантаженням. У річки скидаються недостатньо очищені води, що містять БСК5 , ХСК, мінеральні форми азоту, нафтопродукти, СПАР, та інші хімічні сполуки, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів. Загальний обсяг скинутих у 2009 році зворотних вод склав 297,243 млн.м3, з них 17,356 млн.м3 – забруднені, що у порівнянні з минулим 2008 роком, менше на 22,714 млн.м3. Забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець відбувається внаслідок впливу р. Уди, яка впадає до р. Сіверський Донець та формується за рахунок зворотних вод КБО «Безлюдівський» та КБО «Диканівський», підприємств м. Харкова та Чугуєва та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова, Чугуєва та інших населених пунктів. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Аналіз змін кількості забруднюючих печовин, скинутих в водойми Таблиця 4.3.1.1. Збільшення Цинк, т 2009/2008 р. 4,116/2,192 Нікель, т 2009/2008 р. 4,044/3,201

- по КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський» ці показники в 2008 році контролювалися не повний рік, оскільки були введені в дозвіл на спецводокористування, виданий 01 липня 2008 року.

Ціаніди, т 0,001

- по КП «Вовчанські очисні споруди» зі збільшенням середньорічної концентрації ціанідів в промислових стічних водах ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»

Натрій, т - по ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» пов’язано з вичерпанням 2009/2008 р. 55,25/46,65 використовуємої свердловини та поглибленням відкачки більшмінералізованної та росольної Магній, т води 2009/2008 р. 7,538/4,901 Кальцій, т 2009/2008 р. 26,35/20,04

Зменшення Жири, масла, т 2009/2008 р. 0,670/0,913

- по ТОВ «Екологія» з припиненням діяльності цеху з переробки молока; -ТОВ «Рибоконсервний завод Екватор» з припиненням скиду виробничих стічних вод після очисних споруд до р. Мерла.

Мідь, т 2009/2008 р. 1,098/1,347

- по КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський» зі зменшенням об’ємів скиду зворотних вод підприємств м. Харкова: - ДП «Завод Електроважмаш»; - ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок»»; - ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» . - по КП ВТП «Вода» (ВУВГ «Донець» смт. Кочеток) зі застосуванням флокулянту “MAGNOFLOCK” для очистки води, замість коагулянту алюмінію сірчанокислого.

Алюміній, т 2009/2008 р. 0,515/0,715

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів У 2009 році токсикологічні дослідження проводилися по 8-ми хлорорганічним пестицидам ( альфа-ГХЦГ, гама-ГХЦГ, трефлан, гептахлор, 4.4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4.4-ДДТ, дикофол) та за 4-ма триазиновими гербіцидами (пропазин, атразин, симазин, прометрин) у 5 транскордонних створах. Дослідження в інших 3 створах здійснювалися лише по 8-ми хлорорганічним пестицидам. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом останніх років якість питної води з системи централізованого водопостачання не має тенденції до покращення за бактеріологічними показниками. Відмічається стійка тенденція перевищення гігієнічних нормативів за бактеріологічними показниками. Із поверхневих джерел після водопідготовки вода подається до міст Харкова, Лозової, Ізюма, Первомайського, Чугуєва, смт. Краснопавлівка Лозівського району, смт Покотилівка, Безлюдівка, Пісочин Харківського району. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у поточному році захворюваність на вірусний гепатит «А» по області в цілому зросла на 25%. Відмічається перевищення середньообласного показника (1,45%) у Дворічанському, Борівському, Вовчанському, Красноградському, Краснокутському, Куп’янському, Сахновщинському районах області та місті Люботин. Після водопідготовки здійснюється знезараження води хлором. Традиційна система водопідготовки (знезараження води хлором) неефективна до збудника вірусного гепатиту «А» , донні відкладення річок є суттєвими джерелами вторинного надходження мікроорганізмів у воду, хлор також не діє на спори найпростіших мікроорганізмів. Крім того, при хлоруванні відбувається утворення токсичних хлорорганічних сполук, що потребує застосування сучасних систем знезараження (перш за все використання в системі очисних споруд кавітаціонної установки для знезараження стічних вод та переробки осаду стічних вод, озонування, знезараження ультрафіолетовим випромінюванням та інш.), при застосуванні яких не утворюються 58

хлорорганічні сполуки та здійснюється надійне видалення простійших мікроорганізмів. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічний моніторинг виконувався відповідно до «Програми моніторингу довкілля в частині здійснення Сіверсько Донецьким БУВР контролю якості воперхневих вод». Радіологічні дослідження включають визначення вмісту радіонуклідів, стронцію-90 та цезію-137 в поверхневих водах та виконання замірів рівня гама-фону над поверхнею водних об'єктів у створах. Радіологічні дослідження проводилися в 6 створах басейну Сіверського Донця, 4 з яких, є прикордонними створами з РФ, а саме:  р.Сів.Донець, кордон з РФ, с.Огурцове;  р.Лопань, кордон з РФ, с.Казача Лопань;  р.Уди, кордон з РФ, с.Окоп;  р. Вовча, кордон з РФ, с.Землянки. Крім того, радіологічні дослідження води проводилися на Печенізькому водосховищі та на р.Уди, гирло, с.Есхар. У 2009 році токсикологічні дослідження проводилися по 8-ми хлорорганічним пестицидам ( альфа-ГХЦГ, гама-ГХЦГ, трефлан, гептахлор, 4.4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4.4-ДДТ, дикофол) та за 4-ма триазиновими гербіцидами (пропазин, атразин, симазин, прометрин) у 5 транскордонних створах. Дослідження в інших 3 створах здійснювалися лише по 8-ми хлорорганічним пестицидам. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Стан забезпечення населення Харківської області безпечною та якісною питною водою є досить напруженим. Водопостачання населення області здійснюється з 125 комунальних водогонів, 567 сільських водогонів, 343 відомчих водогонів та 7422 джерел децентралізованого водопостачання. Поверхневі джерела водопостачання представлені р.Сіверський Донець (Печенізьке водосховище) і каналом Дніпро-Донбас, до складу якого входить Краснопавлівське водосховище. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання. Водогони області забирають питну воду 1752 артезіанськими свердловинами, 14 водогонів забирають воду із відкритих водойм. Протягом останніх років якість питної води з системи централізованого водопостачання не має тенденції до покращення як за бактеріологічними, так і санітарно-хімічними показниками. Відмічається стійка тенденція перевищення гігієнічних нормативів за бактеріологічними показниками (5%) та за санітарнохімічними показниками (12%). Нестандартні проби води пов’язані з технічною спрацьованістю водопровідних мереж, їх несвоєчасною заміною і ремонтом, в деяких районах області та міста – з високим рівнем грунтових вод, в результаті затоплення оглядових колодязів і попадання грунтових вод в мережу. 59

Протягом багатьох років у Дергачівському, Зміївському, Золочівському, Лозівському, Первомайському, Чугуївському та Харківському районах області якість води з централізованих систем водопостачання не відповідає санітарним вимогам за вмістом заліза. Встановлення установок знезалізнення здійснюється незадовільно. Лише у Балаклійському та Барвенківському районах на комунальних водогонах встановлені установки водопідготовки, які дозволили знизити вміст заліза у питній воді. Сімдесят відсотків сільського населення області отримує питну воду з джерел децентралізованого водопостачання (шахтних колодязів, самовільно побудованих свердловин), якість води в яких багато років не відповідає санітарним вимогам за вмістом нітратів, бактеріологічними показниками. Відсоток нестандартних проб з об’єктів децентралізованого водопостачання протягом останніх років залишається на рівні 30% за бактеріологічними показниками та 50% за санітарно-хімічними показниками. Причинами незадовільної якості води в природних джерелах залишаються склад природних вод, недостатня захищеність їх від забруднення, застій у зв’язку з недостатнім розбором джерельної води, проникнення забруднення з поверхневим стоком, значне антропогенне навантаження на території міста, а також самовільне та хаотичне облаштування індивідуальних джерел децентралізованого водопостачання. До загальних недоліків при експлуатації індивідуальних колодязів слід віднести незадовільний технічний стан, відсутність щорічної очистки та дезінфекції. Про існуючий стан забезпечення населення області питною водою з децентралізованих джерел водопостачання санепідслужбою щорічно здійснюється інформування голів районних державних адміністрацій. Ще однією з причин незадовільного стану якості питної води є стан поверхневих вод. Найважливішими проблемами забруднення поверхневих та підземних вод, що сприяють низькій якості води на питних водозаборах з водних об’єктів, є: - незадовільний стан водогонів та каналізаційних колекторів (великі втрати питних та забруднених вод); - неконтролюємий, неорганізований скид зливових стічних вод у поверхневі водойми або на рельєф місцевості; - забруднення територій, неорганізовані звалища тощо; - розораність прибережних захисних смуг; - розміщення у водоохоронних, санітарних зонах та захисних смугах поверхневих водойм житлових забудов, незадовільне складування та утримання гнію, недотримання режиму водоохоронних зон; - змив з полів ядохімікатів; - невідрегульовані законодавчі відносини; - скид недоочищених або неочищених стічних вод до поверхневих водойм та по рельєфу місцевості через неефективну роботу, або відсутністність очисних споруд та каналізаційних колекторів. 60

Санітарно-епідеміологічна служба регулярно проводить серед населення роз’яснювальну роботу про необхідність доочищення питної води з джерел централізованого питного водопостачання і рекомендує вживати для пиття кип’ячену і спеціально очищену воду. Є відомості про те, що висока мінералізація питної води є чинником, що може впливати на збільшення захворюваності нервової системи і органів чуття. Підвищений вміст хлоридів у воді може сприяти розвитку хвороб системи кровообігу, новоутворень сечостатевих органів, хлоридів і сульфатів – виникненню новоутворень стравоходу, шлунку і інших органів травлення. Фахівці вважають, що підвищена жорсткість питної води, обумовлена присутністю солей, є однією з причин розвитку хвороб сечостатевих органів, у тому числі сечокам’яної хвороби (уролітіазу). Урологи виділяють так звані «кам’яні зони» - території, на яких уролітіаз може вважатися ендемічним захворюванням. Як правило, джерела питної води в цих зонах характеризуються високою жорсткістю. Згідно з відомостями, опублікованими в Україні, нітрати і нітрити, що містяться в питній воді, можуть привести до збільшення поширеності серед населення хвороб системи кровообігу, хвороб крові і кровотворних органів. Нітрати постійно присутні в природних водах і є продуктами окислення органічних азотовміщуючих речовин в грунті і воді водоймищ. Нітрати техногенного походження широко застосовуються в промисловості і особливо в сільському господарстві. При недотриманні норм добрива полів нітрати накопичуються в грунті, в джерелах водопостачання і харчових продуктах. Протягом 2005-2010 років в області зареєстровано 22 випадки отруєння нітратами дітей віком до 1 року. Всі випадки отруєння пов’язані з вживанням питної води із шахтних колодязів для приготування молочних сумішей. Випадки отруєнь були зареєстровані у Красноградському, Зміївському, Великобурлуцькому, Вовчанському, Лозівському, Дергачівському, Нововодолазькому, Барвінківському, Харківському, Сахновщинському, Ізюмському, Коломацькому, Шевченківському районах області. Як правило, перевищення вмісту нітратів у воді колодязів реєструється протягом тривалого часу і за кількістю перевищує гранично-допустиму концентрацію від 2 до 20 разів майже в усіх районах області. 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Виконання природоохоронних заходів для покращення екологічного стану річок, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та виконання противопаводкових заходів, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Розробка проектів та винос в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, іх облаштування. З метою створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також, зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються 61

водоохоронні зони, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, що регулюється чинним законодавством. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами на основі нормативно-технічної документації. Порядок визначення розмірів та меж водоохоронних зон, режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього природного середовища, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад (Відповідно до «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.96 р.). До інших спеціально уповноважених органів, щодо замовників проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, відносяться відповідні місцеві Ради та інші підприємства, установи і організації, в яких створено спеціальні служби догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами. Розробка проектів та винос в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг у 2009 році за рахунок коштів Державного бюджету не проводилась через відсутність фінансування. При наданні земельних ділянок (з водними об’єктами, прибережними захисними смугами та з землями під гідротехнічними спорудами) із земель водного фонду в оренду, розробляється документація по прибережним захисним смугам з уточненням їх меж на місцевості та винесенням в натуру. Розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з винесенням прибережних захисних смуг відбувається за рахунок коштів орендарів. В таблиці 4.6.1 „Звіт про виконання водоохоронних заходів на річках та водоймах Харківської області”, надано обсяги виконаних робіт щодо упорядкування річищ малих річок, встановлення меж прибережних захисних смуг, їх залуження та заліснення у 2009 році.

Адміністративна область Виконано,км Держбюджет,тис.грн

Інші джерела,тис.грн Разом,тис.грн Виконано, га Держбюджет, тис.грн

Разом, тис.грн Виконано, га Держбюджет, тис.грн

Інші джерела, тис.грн Разом, тис.грн Виконано, км Держбюджет, тис.грн

Інші джерела, тис.грн Разом, тис.грн Виконано, тис. м3 Держбюджет, тис. грн

Разом, тис.грн

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 0 11 1 2 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

1280,0 642,3 642,3 20,3 138,7 138,7 79,9 506,4 506,4 2,6 300,0 300,0 -

33 34 35

Берегоукріплення, км Будівництво водойм, ставків, тис.м3

37 38 39

7,94 2530,0

Упорядкування річищ малих рік, км

3 6

397,05

Фінансування

Встановлення водоохор. зон

Фінансування

49,0

Фінансування

Заліснення ПЗС, га

Фінансування

4079,5

Будівництво водойм, ставків

Залуження земель в ПЗС, га

Берегоукріплювальні гідротехнічні роботи

3355,4

Упорядкування річищ малих річок

9621,8

Заліснення прибережних захисних смуг

Встановлення меж ПЗС, км

Інші джерела, тис.грн

Місцевий бюджет, тис.грн

Фінансування

Місцевий бюджет, тис.грн

Залуження земель в прибережних захисних смугах

Місцевий бюджет, тис.грн

Фінансування

Інші джерела, тис.грн

Встановлення меж прибережних захисних смуг *

Місцевий бюджет, тис.грн

№ п /п

Харківська обл.

Звіт про виконання водоохоронних заходів на річках України (по Харківській області) за період 1985-2009 р.р. Таблиця 4.6.1

Всього за весь період виконання робіт (1985 – 2009 р.р.)

5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Сучасний стан біологічного різноманіття Харківської області визначається сукупністю природних та антропогенних чинників. Насамперед, географічним положенням її території, розташованої в межах двох ландшафтно-кліматичних зон – лісостепової та степової, а отже характерним ландшафтним різноманіттям, що й обумовило відносне багатство біотопів, а загалом й наявність відповідних непорушених біоценозів, що збереглися лише поза межами населених пунктів. Особливістю області також є те, що вона знаходиться в межах двох річкових басейнів – Сіверського Дінця (притока Дону) та Дніпра. Специфічною для біоти Харківщини є наявність на її території рефугіумів з унікальною реліктовою флорою та фауною, відірваних від основного ареалу: сфагнові болота надлучних терас річок Мерла, Уди, Мжа, Сіверський Донець, де мешкають релікти льодовикового періоду; солончаки в урочищі „Горіла Долина”, де виявлені релікти ксеротермічного періоду; крейдяні крутосхили річок Вовча та Оскіл, де збереглися третинні й ксеротермічні релікти; піщані степи й відкриті піски в районі «Ізюмської Луки» та в околицях с. Кицівка Печенізького району, де зафіксовані релікти середньоазіатського походження. 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових Стан біорізноманіття Харківської області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення. Основні принципи формування екологічної мережі в Харківській області розроблені відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки» № 1989-ІІІ (2000 р.) та затверджені рішенням Харківської облради «Про затвердження Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 роки» від 21.05.2002 року. Основу екологічної мережі складають 57 територій та об’єктів природнозаповідного фонду, 22 особливо цінних водно-болотних угіддя, 58 об’єктів, що зарезервовані для наступного заповідання, та мережа захисних лісових смуг. У межах екологічної мережі охороняється понад 295 видів судинних рослин, у тому числі 23 види занесені до Європейського Червоного списку, 68 видів занесено до Червоної книги України та понад 204 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 376 видів тварин, у тому числі 42 види, які занесені до Європейського Червоного списку, 137 видів, які занесені до Червоної книги України, і 197 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 29 угруповань рослин, які занесені до Зеленої книги України, а 64

також 138 видів мігруючих диких тварин, які потребують особливої охорони в Харківській області. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1.1.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 38232,5 93101,4

2006 55416,77 93101,4

2007 57509,02 93101,4

2008 57237,45 93101,4

33619,4 -

88914,8

2009 65701,21 93101,4 33619,4 88914,8

Природне різноманіття ландшафтів в області представлено 35 ландшафтними місцевостями, які за ознаками поширення ґрунтів та особливостей рослинного покриву поділяються на такі категорії: типові рідкісні, а також зникаючі місцевості (Табл. 5.1.1.2). Різноманіття природних ландшафтних місцевостей Харківської області Таблиця 5.1.1.2 № з/п

Природні комплекси

ТИПОВІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Плакорні місцевості Плоскі та слабохвилясті простори із сірими та темно-сірими лісовими ґрунтами, з чорноземами типовими середньогумусними, реградованими, опідзоленими, переважно на лесових породах з кленово-липово-дубовими лісами, з ділянками лучних степів Теж саме з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, 2 реградованими та звичайними, переважно на лесових породах, з сільськогосподарською рослинністю Балково-долинні місцевості Верхів’я річок, балкоподібні долини малих річок, крупні балки з постійними або тимчасовими водотоками, на схилах з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, 3 реградованими, переважно на лесових породах з а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучною різнотравно-злаковою рослинністю 4 Теж саме з ділянками чорноземів звичайних середньогумусних Балки на схилах з чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, реградованими, переважно на 5 лесових породах з а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучною різнотравно-злаковою рослинністю 6 Теж саме з ділянками чорноземів звичайних Похилі улоговини стоку з лучними, часом лучно-болотними ґрунтами на лесових породах з а) листяними 7 лісами; б) бур’янистою, лучною різнотравно-злаковою та лучно-болотною рослинністю Піщано-терасові місцевості Горбисті (крупно-та дрібнококучугурні) простори з дерновими підзолистими та дерновими розвиненими 8 піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами на давньому алювії, часом із слабозадернованими пісками, з сосновими та сосново-дубовими лісами (піщано-борові місцевості) Плоскі та слабохвилясті простори з дерновими підзолистими та дерновими розвиненими піщаними ґрунтами на 9 давньому алювії з сільськогосподарською рослинністю Заплавні місцевості Плоскі простори з лучно-чорноземними та лучно-чорноземними солонцюватими, чорноземно-лучними та 10 чорноземно-лучними солонцюватими ґрунтами, із злаково-різнотравною рослинністю під сіножатями, випасами, а також городами та частково розорані Плоскі простори з дерновими опідзоленими, дерново-лучними та лучними ґрунтами під лісами переважно із 11 вільхи чорної, тополі, верби, дуба Місцевості заболочених озер, старичних рукавів, з водно-болотною рослинністю на підвищених ділянках між ними з листяними лісами із вільхи чорної, тополі, верби та лучно-злаковою рослинністю на лучних та дернових 12 ґрунтах 1

Лесово-терасові місцевості Плоскі простори молодих четвертинних терас, слабо розчленовані балками та похилосхиловими улоговинами, з 13 чорноземами типовими, переважно на лесових породах, із сільськогосподарськими угіддями, з неглибокими

розораними просадочними блюдцями з лучно-чорноземними ґрунтами Те ж саме з чорноземами типовими середньогумусними та чорноземами звичайними, місцями вилугованими та 14 солонцюватими, переважно на лесових породах, із сільськогосподарськими угіддями Плоскі простори давніх четвертинних терас, слаборозчленовані балками та похилосхиловими улоговинами, чорноземами типовими середньогумусними, часом вилугованими, опідзоленими та реградованими, переважно 15 на лесових породах із сільськогосподарськими угіддями, з неглибокими розораними просадочними блюдцями з лучно-чорноземними ґрунтами Те ж саме, з чорноземами типовими середньогумусними, місцями вилугованими, переважно на лесових породах, 16 з чорноземами слабосолонцюватими, із сільськогосподарськими угіддями Пониження терас із заболоченими просадочними блюдцями з ярово-болотними, лучно-чорноземними 17 солонцюватими, оглеєними чорноземами, осадово-солончаковими ґрунтами з водно-болотною та лучноболотною рослинністю під випасами та сіножатями Похилохвилясті простори неогенових терас, розчленованих балками, ярами та улоговинами стоку, чорноземами 18 типовими середньогумусними, з ділянками вилугованих та опідзолених, переважно на лесових породах, із сільськогосподарською рослинністю Те ж саме з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами реградованими та опідзоленими, переважно на 19 лесових породах, під кленово-липово-дубовими лісами Те ж саме з чорноземами типовими середньогумусними, звичайними середньогумусними, переважно на лесових 20 породах із сільськогосподарською рослинністю РІДКІСНІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Схилові прирічкові місцевості Круті слаборозчленовані схили із змитими чорноземами глинисто-піщаними та супіщаними з лучно-степовою 1 рослинністю Те ж саме із змитими чорноземами карбонатними, на елювії щільних карбонатних порід з лучно-степовою 2 рослинністю Те ж саме із змитими дерновими карбонатними ґрунтами на елювії щільних карбонатних порід з лучно3 степовою рослинністю Яружно-балкові місцевості, часом із зсувами із змитими чорноземами карбонатними на елювії щільних 4 карбонатних порід з а) листяними лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю Те ж саме із змитими дерновими карбонатними ґрунтами на елювії щільних карбонатних порід з а) листяними 5 лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю Те ж саме із змитими чорноземами на щільних глинах з а) листяними лісами на схилах та одвершках; 6 б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю Те ж саме із змитими чорноземами солонцюватими на щільних засолених глинах з а) листяними лісами на 7 схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю Балково-долинні місцевості Балки на схилах з чорноземами на щільних та а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою 8 рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучно-різнотравно-злаковою рослинністю Піщано-терасові місцевості Плоскі та слабохвилясті простори з чорноземами глинисто-піщаними та супіщаними на давньому алювії з 9 сільськогосподарською рослинністю 10 Заболочені піщано-борові місцевості 11 Заозерені піщано-борові місцевості Заплавні місцевості Плоскі простори з дерновими оглеєними піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами, із злаково-різнотравною 12 рослинністю під сіножатями та випасами Плоскі западини з лучно-болотними, болотними, часом болотними солонцюватими ґрунтами, болотно13 різнотравною та чагарниковою рослинністю під сіножатями, випасами Те ж саме з лучно-чорноземними осолоділими ґрунтами, із злаково-різнотравною рослинністю під сіножатями 14 та випасами Плоскі западини з торфовисто-болотними та торфово-болотними ґрунтами, болотно-різнотравною та 15 чагарниковою рослинністю під сіножатями, випасами ЗНИКАЮЧІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Плакорні місцевості Плакорні місцевості, майже суцільно розорані з незначними за площами залишками природної рослинності, якій загрожує повне знищення 1 Плоскі та слабохвилясті 2 З ділянками звичайних середньогумусних чорноземів та ділянками лучних і різнотравно-злакових степів

Серед типових природних комплексів виділено 20 місцевостей, які займають понад 98% території області. Рідкісні природні комплекси представлені 15 місцевостями, площа яких становить 0,84% території області. Зникаючі природні комплекси являють собою залишки первинних природних лісів, луків та степів серед суцільно розорених земель, яким загрожує, внаслідок подальшого антропогенного впливу на земельні ресурси та розширення сільськогосподарських угідь, зменшення їх площ та погіршення природного стану. 66

Виходячи з того, що для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається «природним будинком», а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області. Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення На жаль, характерною рисою сучасної біоти Харківщини є те, що кожна з двох фізико-географічних зон була межею ареалу для значної кількості видів, що вимерли або були знищені. Зокрема, у результаті скорочення площі пралісів зникли на території області такі лісові види, як ведмідь, рись, а із комах – великий дубовий вусач. У результаті повного розорювання степів на плато така ж доля спіткала і степові види, деякі з них ще зустрічалися 150 років тому. Це – сайгак, тарпан, хохітва, дрохва, орел степовий, журавель степовий. Внаслідок зарегулювання Дону, Дніпра і їх приток та промислового забруднення річок стали рідкісними в регіоні мінога українська, стерлядь, ялець Данилевського та вирезуб. І нарешті, збідніння біорізноманіття Харківської області обумовлене господарською діяльністю людини, яка докорінно змінила колишній первісний ландшафт Слобожанщини з пралісами та цілинними степами і перетворила його впродовж 350 років у антропогенний. Зараз первісні цілинні степи на плато повністю замінені на агроценози з широкою мережею полезахисних лісових смуг, створених за останні 50-60 років. Залишки цілинних степів відводяться під садово-городні ділянки та піддаються залісненню. Через це під загрозою повного знищення опинилися цінні резервати степової рослинності біля сіл Рогань, Липкуватівка, Вільхівка. В інших місцях на стан рослин негативно впливають надмірний випас худоби, щорічне випалювання, сінокосіння та нерегламентований збір лікарських і декоративних рослин. Навіть на заповідних територіях області спостерігається такий негативний антропогенний вплив. Особливо великих змін зазнала степова рослинність на ділянках, де протягом багатьох років випасали худобу. Під впливом випасу різнобарвна рослинність природних степів змінилась на одноманітні типчакові або тонконогово-деревійні збої. Тому невеликі ділянки лучних степів на схилах балок перебувають у дигресивному стані. Рідкісний комплекс крейдолюбних видів рослин практично не охороняється, а знищується надмірними випасами, кар’єрами для видобутку крейди та утворенням терас при залісненні крутих крейдяних схилів. Така негативна господарська діяльність людини призводить до зникнення рідкісних видів рослин, тому в цих рослинних угрупуваннях все значнішою стає роль рудеральних видів. Осоково-сфагнові фітоценози області перебувають під загрозою повного знищення. Вже висохло в межах м. Харків „Клюквове” болото. Така ж доля і у „Мохуватого” болота (околиці с. Гаврилівка Дергачівського району), гідрологічний режим якого повністю змінився внаслідок видобутку поблизу з 67

ним піску, і зараз це болото вже висохло. Значних збитків природним екосистемам завдали: інтенсивне застосування в агроценозах інсектицидів і гербіцидів, будівництво дачних ділянок на непридатних для сільського господарства землях, надмірний випас худоби та щорічне випалювання сухої рослинності в степових балках, лісосмугах, заплавах річок. Сучасний стан біорізноманіття області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення. Для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається «природним будинком», а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області. Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області. Тому затвердження районними радами місцевих схем екомережі у 2010 році, дасть можливість забезпечити збалансоване і невиснажливе використання природних ресурсів, інвентаризацію природних комплексів та їх компонентів, організацію ведення кадастрів природних ресурсів та моніторингу довкілля у межах національної екологічної мережі, створення відповідних банків даних і геоінформаційних систем. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Харківська область розташована в межах двох природних зон: лісостепової та степової. На її території представлені як зональні, так і азональні типи рослинності. Репрезентативність типів рослинності Харківської області Таблиця 5.2.1. № з/п

Типи рослинності Зональна природна рослинність

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

Нагірні діброви (лісостепова зона) Байрачні дубові ліси (лісостепова і степова зони) Березові ліси (лісостепова зона) Суходільні луки (лісостепова зона) Лучні степи (лісостепова зона) Різнотравно-типчаково-ковилові степи (степова зона) Рослинність крейдових відслонень (лісостепова і степова зони) Азональна природна рослинність Заплавні ліси Соснові і широколистяно-соснові ліси Заплавні луки Галофітна рослинність Осоково-злакові і мохово-осокові болота Прибережно-водна рослинність 68

14. 15.

Рослинність антропогенного походження Агрофітоценози на місці зведених зональних широколистяних лісів, азональних соснових лісів, розораних зональних лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів Синантропна рослинність

5.2.1. Лісові ресурси Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області становить 419,4 тис.га. Вони виконують переважно екологічні функції - водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні і мають обмежене експлуатаційне значення.Ліси розташовані фрагментарними ділянками більшої чи меншої площі. Лісистість області займає 15 місце по Україні. Загальний запас деревостанів у лісах області складає 68,3 млн.м3. По запасу ми знаходимося на 10 місці в державі. Ліси області перебувають у підпорядкуванні різних користувачів: Міністерства АПК - 91,5 тис.га (21,8%), Міноборони- 2,6 тис.га (0,6%), Держкомунгоспу - 2,1 тис.га (0,5%) та іншим-3,7 тис.га (1,0%). Основна площа лісів (319,5 тис. га або 76,1%) підпорядкована Державному комітету лісового господарства України. Йому ж за Лісовим кодексом України належить контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області є Харківське обласне управління лісового господарства (далі – управління) з 10 держлісгоспами, Національним природним парком «Гомільшанські ліси» та двома державними мисливськими господарствами. В постійному підпорядкуванні підприємств управління перебуває 298,9 тис. га земель лісового фонду. Згідно з існуючим поділом лісового фонду усі ліси Харківської області віднесено до І групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша їх частина виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції (більше 178 тис. га, або 50%). Друге місце займають захисні ліси (більше 113 тис. га, або 36%). Частина водоохоронних лісів є незначною (8%). Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.2.1.1. № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення інших міністерств та відомств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 419,4

тис. га

319,4

тис. га

97,7

га

2013

тис. га

327,2

12,1

Примітка 5

Найважливіший стратегічний напрям діяльності лісогосподарських підприємств області, - це збільшення лісистості, тому в області приділяється значна увага відтворенню лісів. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.1.2. 69

Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду,га Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях,га Створення полезахисних лісових смуг,га

2000 1506 -

2006 2187,4 66,5

2007 1410,4 229

2008 1668,1 -

2009 2274,0 -

2,1

Сьогодні збільшення об’ємів посадки і цим виконання екологічного показника – збільшення лісистості можливе тільки за рахунок створення нових лісів на не придатних для ведення сільського господарства землях, ярках, балках. Тому прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 581 «Про затвердження Державної програми «Ліси України» на 2002 – 2015 роки, з метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства області, на підставі статті: 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська обласна рада рішенням ІХ сесії ХХІV скликання від 24 квітня 2003 року затвердила програму «Ліси Харківської області», яка включає в себе 6 розділів від стану лісів та їх біолого-екологічного та соціального значення до пріоритетних завдань лісового господарства де одним із основних розділів є планові завдання обсягів лісовідновлення та захисного лісорозведення. Згідно програми до 2015 року в області необхідно створити захисні насадження на площі більше 15 тис га. Лісистість області 12,1%, нормативна 15,0% і щоб досягти нормативу треба посадити нових посадок на площі 91 тис.га. При тому фінансуванні, яке сьогодні маємо, при не вирішених питаннях на рівні держави, щодо передачі земель інших землекористувачів під заліснення ми ніколи не досягнемо оптимальної лісистості області. Для збільшення енергетичного ресурсу лісогосподарські підприємства області поступово переходять до вирощування стандартного високогенетичного посадкового матеріалу в контрольованому середовищі, створюючи свою селекційно-клонову базу та проводячи з неї заготівлю насіння. Лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях проводилось посадкою лісових культур, однорічними сіянцями хвойних та листяних порід. В основному створювались чисті лісові культури сосни звичайної та дуба звичайного. Стан пожежної ситуації в області визначається високими класами пожежної небезпеки лісових насаджень та значним рекреаційним навантаженням на лісові насадження. Аналіз показує, що в області 95% лісових пожеж виникає з вини населення: внаслідок необачного поводження з вогнем чи підпалу. В Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства забезпечено виконання комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, організовано роботу сил пожежегасіння, пожежно-сторожової та диспетчерської служб у відповідності до вимог відомчих документів. Протипожежні заходи виконуються згідно Проектів організації та розвитку лісового господарства підприємств в повному обсязі та проектів протипожежного облаштування лісових насаджень. На підпорядкованих підприємствах Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства організовано роботу 36 70

лісових пожежних станцій (в т. ч. 3 ЛПС 2 типу), організовано спеціалізовані лісопожежні команди силами яких здійснюється гасіння лісових пожеж. Для спостереження за лісовими масивами створено розгалужену мережу пожежно-спостережних пунктів, які укомплектовані планово-картографічним матеріалом, компасами, біноклями, раціями, телефонним зв’язком, позивними рацій, телефонними довідниками, лінійками, всією необхідною документацією. Всього їх 40 в т. ч. 28 веж з яких 8 облаштовано ПТУ. Для оперативного контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах створено 70 рейдових бригад та 62 пости, які проводять перевірки дотримання вимог "Правил пожежної безпеки в лісах України" громадянами та роз'яснювальну роботу, а в разі виявлення порушень притягують винних до відповідальності. На протязі пожежонебезпечного періоду в лісах аграрного сектору створено та проведено доглядів за існуючими смугами загальною протяжністю 205 км. Перекрито 58 позапланових доріг та в’їздів в хвойні насадження. У місцях в’їзду в ліс виставлені плакати та аншлаги з протипожежною агітацією в кількості 62 штук. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.2.1.3. Пройдено пожежами , га

Найменування підприємств

Кількість випадків, шт.

Балаклійський

Вовчанський

Гутянський

Зміївський

№

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

0,2

0,08

5,153

0,11

0,05

2,050

2,05

0,56

0,65

1,698

0,09

0,04

13,6

Ізюмський

1,35

52,17

11484,0

374,783

Куп’янський

160

0,46

1,44

119,7

113,802

Красноградський

0,40

0,62

3,26

Жовтневий

237

0,12

0,10

40,082

40,03

Чугуєво-Бабчанський

0,7

0,17

87,865

76,135

10.

Близнюківський

0,07

11.

НПП ліси»

«Гомільшанські

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році Таблиця 5.2.1.4. Затверд- Фактичн жена о зрубано розраразом, хункова га/тис.м3 лісосіка, тис. м3

Район

Харківське

обласне

60,7

36,2

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 м3 21,4 9,3 26,2 21,3 13,1 5,6

управління лісового мисливського господарства

та

Поступові рубки головного користування в лісгоспах не проводяться, так як основним способом лісовідновлення в природно-кліматичних умовах (степова та лісостепова зони) області може бути тільки створення лісових культур. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Розпорядженням обласної державної адміністрації від 17.08.07 № 526 встановлені максимальні норми безоплатного збору громадянами дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів, крім видів занесених до Червоної книги України: Перелік дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів та норми їх збору Таблиця 5.2.2.1. №№ з/п

Найменування лісових ресурсів

Максимальна норма безоплатного збору, кг (за добу на 1 чол.)

Дикорослі ягоди - 10 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Суниця Малина Бузина Горобина звичайна Шипшина Інші

7. 8. 9.

Білий, маслюк, польський Опеньки Інші

10. 11. 12. 13. 14. 15.

Чебрець, трава Звіробій звичайний, трава Корінь аїру Інші види трав Інші види листя Інші види коріння

3 1 1 1 3 1 Гриби -30 12 15 3 Трав’яні рослини (у свіжому вигляді) - 15 1 3 1 4 3 3 Квіти усіх дозволених до збору видів - 1

В цілому, побічні користування в області не досить розвинені. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В умовах глобального антропогенного впливу на природний рослинний покрив найважливішим природоохоронним завданням є збереження видового різноманіття рослинних угрупувань, та перш за все, забезпечення охорони рідких видів рослин. Найбільш ефективною формою охорони рідкісних видів є створення резерватів в місцях їх проростання, де можливо спостереження за станом їх популяцій. Таму одним із першочергових завдань є виділення ділянок для організації та вивчення біології, онтогенеза видів, які знаходять під загрозою зникнення. Тому в регіоні на базі ботанічного саду потрібно створити лабораторію для отримання насіннєвого матеріалу з подальшим реінтродуктивуванням в природні фітоценози. 72

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.2.3.1. Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

114

Всього по області

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

5.2.4. Адвентивні види рослин Адвентивні рослини – це заносні види, що акліматизувалися та зайняли певне місце в рослинному покриві певної території. Заносяться людиною, водою, тваринами тощо. Адвентивні види на територію України потрапляють різними шляхами: з імпортними зернопродуктами і товарами, в результаті інтродукційної роботи, а також з інших регіонів, де вони закріпилися і утворили осередки подальшого поширення. За характером початкових стадій експансії близько 70% нових адвентивних рослин в Україні належить до групи «зернових емігрантів» (завезені з інших територій із зернопродуктами). Залізниці є основними місцезростаннями, через які відбувається проникнення адвентивних видів в нові регіони. Важливе місце при цьому надається захисту території країни від адвентивних бур’янів. Завдяки роботі карантинної інспекції загроза проникнення нових видів істотно зменшується. Але під наглядом внутрішньої карантинної інспекції України перебуває лише 20 видів бур’янів. На Харківщині зафіксоване місцезростання 3 карантинних видів: 1. Ambrosia artemisiifolia L. – Амброзія полинолиста 2. Cenchus pauciflorus Benth. – Ценхус малоквітковий 3. Cuscuta campestris Yunck. – Повитиця польова За часом проникнення на нову територію адвентивні види рослини поділяють на дві групи: археофіти – відомі з доісторичних часів, занесені ще до кінця 15 сторіччя; кенофіти – занесені в новітні часи, починаючи з 16ст. Саме ці види є найбільш небезпечними бур’янами. Переважна більшість всіх адвентивних видів є епекофітами – зростають лише у штучних місцезростаннях і поводять себе, як бур’яни. Лише виняткові види оселилися в природних фітоценозах: барвінок малий, лепеха звичайна, елодея канадська, переступень білий, ехіноцистис шипуватий тощо – переважно вони приурочені до умов надмірного зволоження. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори* Таблиця 5.2.4.1. Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

- інформація за наданою формою відсутня

Список адвентивної флори Харківщини Таблиця 5.2.4.2. Назва виду №

латинська

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

Abutilontheophrasti Medic. Acernegundo L. Acoruscalamus L. Aethusacynapium L. Althaeaofficinalis L. Amaranthusalbus L. Amaranthuspaniculatus L. Amaranthusretroflexus L. Ambrosiaartemisiifolia L. Anchusaofficinalis L. Anisanthatectorum (L.) Nevsci Anthemiscotula L. Aperaspica-venti (L.) Beauv. Arabidopsis thaliana (L.) Heynh. Artemisiaabsinthium Asclepiassyriaca L. Atriplexhortensis L. Atriplextatarica L. Avenafatua L.

20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31.

Ballotaruderalis Sw. Bidensfrondosa L. Boragoofficinalis L. Bromusarvensis L. Bromuscommutatus Schrad. Bromussquarrosus L. Bryoniaalba L. Buglossoidesarvensis (L.) Johust. Buniasorientalis L. Bupleurumrotundifolium L. Camelinasativa (L.) Crantz Capsellabursa-pastoris (L.) Medic.

32. Cardariadraba (L.) Desv. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39.

Carduusacanthoides L. Carduusnutans L. Cenchus pauciflorus Benth. Centaureacyanus L. Centaureadiffusa Lam. Chamomillarecutita (L.) Rauschert. Chamomillasuaveolens (Pursh)

Назва родини українська

Час проникнення в Україну*

латинська

українська

Malvaceae Aceraceae Araceae

Мальвові Кленові Ароїдні

кен. 1855 кен. ар.

Apiaceae Malvaceae Amaranthaceae Amaranthaceae Amaranthaceae

Зонтичні Мальвові Щирицеві Щирицеві Щирицеві

ар. ар. кен. 1882 кен. 1972 кен.

Asteraceae Boraginaceae

Айстрові

кен. ар.

Poaceae Asteraceae Poaceae Brassicaceae Asteraceae

Злакові Айстрові Злакові Капустяні Айстрові

ар. ар. ар. кен. ар.

Asclepiadaceae Chenopodiaceae Chenopodiaceae

Ластівневі Лободові Лободові

кен. 1887 кен. кен.

Poaceae

Злакові

ар.

Lamiaceae Asteraceae

Губоцвіті Айстрові

ар. кен.

Boraginaceae Poaceae Poaceae

Шорстколисті Злакові Злакові

кен. ар. кен.

Poaceae Cucurbitaceae

Злакові Гарбузові

кен. кен.

Boraginaceae Brassicaceae

Шорстколисті Капустяні

ар. кен. 1864

Apiaceae Brassicaceae

Зонтичні Капустяні

ар. ар.

Грицики звичайнi Кардарія крупковидна Будяк акантовидний Будяк пониклий Ценхус малоквітковий Волошка синя Волошка розлога

Brassicaceae

Капустяні

ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен. 1855

Asteraceae Asteraceae

Айстрові Айстрові

ар. ар.

Poaceae Asteraceae Asteraceae

Айстрові Айстрові

кен. 1950 ар. кен.

Хамомiла обiдрана Хамомiла запашна

Asteraceae Asteraceae

Айстрові Айстрові

ар. кен.

Канатник Теофраста Клен ясенолистий Лепеха звичайна Собача петрушка звичайна Алтея лікарська Щириця біла Щириця волотиста Щириця загнута Амброзія полинолиста Воловик лікарський Анізанта покрівельна Роман собачий Метлюг звичайний Різушка Таля Полин гіркий Ваточник сирійський Лутига садова Лутига татарська Овес звичайний, вівсюг М'яточник бур'яновий Череда листяна Огірочник лікарський Бромус польовий Бромус мінливий Бромус розчепірений Переступень білий Буглосоїдес польовий Свербига схiдна Ласкавець круглолистий Рижiй посiвний

Rudb. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52.

Chenopodiumambrosioides L. Chenopodiumhybridum L. Chenopodiummurale L. Chorisporatenella (Pall.) DC Cichoriumintybus L. Coniummaculatum L. Consolidaregalis Cotinuscoggygria Scop. Cuscutacampestris Yunck. Cuscutaepithymum Weihe Cyclachaenaxanthiifolia (Nutt.) Fresen. Daturastramonium L. Descurainiasophia (L.) Webb. et Prantl

53. 54. 55. 56.

Digitariaaegyptiaca (Retz.) Willd. Digitariaischaemum (Schrtb.) Muehl. Digitariasanguinalis (L.) Scop. Diplotaxistenuifolia (L.) DC

57. Dracocephalumthymiflorum L. 58. 59. 60.

Duchesneaindica (Andr.) Focke Echinochloacrus-galli (L.) Beauv. Echinocystislobata (Michx.) Torr. et Gray

61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75.

Elaeagnusangustifolia L. Elodeacanadensis Mschx. Eragrostisminor Host Eragrostispilosa (L.) Beauv. Erigeroncanadensis L. Euclidiumsyriacum (L.) R. Br. Euphorbiahelioscopia L. Euphorbiapeplis L. Fumariaofficinalis L. Fumariaschleicheri Soy.-Willem Fumariavaillantii Loisel Galinsogaparviflora Cav. Galiumspurium L. Geraniummolle L. Grindeliasquarrosa (Pursh) Dun.

76. 77. 78. 79. 80. 81.

Heliopsisscabra Dun. Hibiscustrionum L. Hordeumleporinum Link Hordeummurinum L. Hyoscyamusniger L. Impatiensglandulifera (Royle)

82. 83. 84. 85. 86.

Impatiensparviflora DC. Kochialaniflora (S.G.Gmel.) Bobr. Kochiascoparia (L.) Schrad. Lactucaserriola L. Lamiumamplexicaule L.

Лобода амброзiевидна Лобода гiбридна Лобода мурова Хориспора нiжна Цикорiй дикий Болиголов плямистий Сокирки польові Скумпiя звичайна Повитиця польова Повитиця чебрецева Чорнощир нетрейолистий Дурман звичайний

Chenopodiaceae Chenopodiaceae Chenopodiaceae Brassicaceae Asteraceae

Лободові Лободові Лободові Капустяні Айстрові

кен. ар. ар. кен. ар.

Apiaceae Ranunculaceae Anacardiaceae Cuscutaceae

Зонтичні Жовтецеві Фісташкові Повитицеві

ар. ар. кен. кен. 1915

Cuscutaceae

Повитицеві

ар.

Asteraceae Solanaceae

Айстрові Пасльонові

кен. 1842 кен.

Кудрявець Софії Пальчатка єгипетська

Brassicaceae

Капустяні

ар.

Poaceae

Злакові

кен.

Пальчатка звичайна Пальчатка кров'яна Дворядник тонколистий Змієголовник чебрецевий Дюшенея індійськаa Плоскуха звичайна Ехіноцистис шипуватий Маслинка вузьколиста Елодея канадська Гусятник малий Гусятник волосистий Злинка канадська Евклідій сирійський Молочай соняшний Молочай щебриковидний Рутка лікарська Рутка Шлейхера Рутка Вайяна Галiнсога вiйчаста Пiдмаренник несправжнiй Герань м'яка Гринделія розчепірена Геліопсис шорсткий Гібіск трійчастий Ячмінь заячий Ячмінь мишачий Блекота черна Розрив-трава залозиста Розрив-трава дрібноквіткова

Poaceae Poaceae

Злакові Злакові

ар. ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Lamiaceae

Губоцвіті

кен.

Rosaceae Poaceae

Розові Злакові

кен. ар.

Cucurbitaceae

Гарбузові

кен. 1946

Elaeagnaceae Hydrocharitaceae Poaceae

Маслинкові Жабурникові Злакові

кен. кен. 1894 кен.

Poaceae Asteraceae

Злакові Айстрові

кен. кен.

Brassicaceae Euphorbiaceae

Капустяні Молочайні

кен. ар.

Euphorbiaceae Fumariaceae Fumariaceae Fumariaceae Asteraceae

Молочайні Руткові Руткові Руткові Айстрові

ар. ар. ар. ар. кен. 1855

Rubiaceae Geraniaceae

Маренові Геранієві

ар. кен.

Asteraceae

Айстрові

кен. 1949

Asteraceae Malvaceae Poaceae Poaceae Solanaceae

Айстрові Мальвові Злакові Злакові Пасльонові

кен. ар. кен. ар. кен.

Balsaminaceae

Бальзамінові

кен.

Balsaminaceae

Бальзамінові

кен. 1908

Chenopodiaceae Chenopodiaceae Asteraceae

Лободові Лободові Айстрові

кен. кен. ар.

Lamiaceae

Губоцвіті

ар.

Вінничя шерстиста Вінничя справжнє Латук компасний Глуха кропива стеблообгортна

87. 88. 89.

Lappulasquarrosa (Retz.) Dumort. Lathyrustuberosus L. Leonurusquinquelobatus

90. 91. 92.

Lepidiumperfoliatum L. Lepidiumruderale L. Loliummultiflorum Lam.

93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109.

Loliumperenne L. Lyciumbarbatum L. Lycopsisarvensis L. Malvacrispa L. Malvamauritiana L. Malvamoschata L. Malvaneglecta Wallr. Malvapusilla Smith Malvasylvestris L. Marrubiumvulgare L. Matricariaperforata Merat. Medicagosativa L. Melilotusaltissimus Thuill. Melilotuswolgicus Poir. Myosotisarvensis (L.) Hill. Oenotherabiennis L. Oenotheraparviflora L.

110. Onobrychisviciifolia Scop. 111. Orobanchecumana Wallr. 112. Orobancheramosa L. 113. Oxybaphusnyctagineus 114. Panicumcapillare L. 115. Papaverrhoeas L. 116. Peganumharmala L. 117. Phalariscanariensis L. 118. Polygonumsachalinense Fr. 119. Portulacaoleracea 120. Raphanusraphanistrum L. 121. Rapistrumperenna (L.) All. 122. Rapistrumrugosum (L.) All. 123. Resedalutea L. 124. Robiniahispida L. 125. Robiniapseudoacacia L. 126. Salixfragilis L. 127. Saponariaofficinalis 128. Sclerochloadura (L.) Beauv. 129. Sedumreflexum L. 130. Setariaglauca Beauv. 131. Setariaitalica (L.) Beauv. 132. Setariaverticillata (L.) Beauv. 133. Setariaviridis (L.) Beauv. 134. Sicyosangulata L. 135. Sinapisalba L. 136. Sinapisarvensis L. 137. Sisymbriumaltissimum L. 138. Sisymbriumloeselii L.

Липучка відхила Чина бульвиста Собача кропива пятилопатева Хрiниця пронизанолиста Хрiниця смердюча Пажитниця багатоквіткова Пажитниця багаторічна Повій звичайний Кривоцвіт польовий Калачики кучеряві Калачики мавританські Калачики мускусні Калачики непомітні Калачики маленькі Калачики лісові Шандра звичайна Ромашка непахуча Люцерна посівна Буркун високий Буркун волзький Незабудка польова Енотера дворічна Енотера дрібноквіткова Еспарцет виколистий Вовчок соняшниковий Вовчок гіллястий Оксибафус нічноцвітний Просо волосовидне Мак дикий Гармала звичайна Канаркова трава справжня Гірчак сахалінський Портулак городній Редька дика Ріпниця багаторічна Ріпниця зморшкувата Резеда жовта Робінія щетиниста Робінія біла акація Верба ламка Мильнянка лікарська Твердоколос стиснутий Очиток відхилений Мишій сизий Мишій італійський Мишій кільчастий Мишій зелений Сиціос кутастий Гірчиця біла Гірчиця польова Сухоребрик високий Сухоребрик Льозеліїв

Boraginaceae Fabaceae

Шорстколисті Бобові

ар. ар.

Lamiaceae

Губоцвіті

ар.

Brassicaceae Brassicaceae

Капустяні Капустяні

кен. ар.

Poaceae

Злакові

кен.

Poaceae Solanaceae

Злакові Пасльонові

кен. ар.

Boraginaceae Malvaceae

Шорстколисті Мальвові

ар. кен.

Malvaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Malvaceae Lamiaceae Asteraceae Fabaceae Fabaceae Fabaceae Boraginaceae Onagraceae

Мальвові Мальвові Мальвові Мальвові Мальвові Губоцвіті Айстрові Бобові Бобові Бобові Шорстколисті Онагрові

кен. кен. ар. ар. ар. ар. ар. кен. кен. кен. ар. кен.

Onagraceae

Онагрові

кен.

Fabaceae

Бобові

кен.

Orobanchaceae Orobanchaceae

Вовчкові Вовчкові

кен. кен.

Nyctaginaceae Poaceae Papaveraceae Peganaceae

Ніктагінові Злакові Макові Гармалові

кен. кен. 1895 ар. кен.

Poaceae

Злакові

кен.

Polygonaceae Portulacaceae Brassicaceae

Гречкові Портулакові Капустяні

кен. ар. ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Brassicaceae Resedaceae Fabaceae Fabaceae Salicaceae

Капустяні Резедові Бобові Бобові Вербові

кен. кен. кен. кен. ар.

Caryophyllaceae

Гвоздичні

кен.

Poaceae Crassulaceae Poaceae Poaceae Poaceae Poaceae Cucurbitaceae Brassicaceae Brassicaceae

Злакові Товстолисті Злакові Злакові Злакові Злакові Гарбузові Капустяні Капустяні

ар. кен. ар. кен. ар. ар. кен. 1855 ар. ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

139. Sisymbriumofficinale (L.) Scop. 140. Sisymbriumpolymorphum (Murr.) Roth. 141. Sisymbriumwolgense Bieb. et Fourn. 142. Solanumnigrum L. 143. Solidagocanadensis L. 144. Sonchusarvensis L. 145. Sonchusoleraceus L. 146. Stachysannua (L.) L. 147. Stenactisannua Nees. 148. Thlaspiarvense L. 149. Thlaspiperfoliatum L. 150. Tribulusterrestris L. 151. Trifoliumhybridum L. 152. Turgenialatifolia (L.) Hoffm. 153. Urticaurens L. 154. Veronicaarvensis L. 155. Veronicaopaca Fries. 156. Viciatetrasperma Schreb. 157. Viciavillosa Roth. 158. Vincaminor L. 159. Violaarvensis Murr. 160. Xanthiumalbinum (Willd.) H. Scholz. 161. Xanthiumcalifornicum Greene 162. Xanthiumrupicola Holub 163. Xanthiumspinosum L. 164. Xanthiumstrumarium L. 165. Xanthoxalisdillenii (Jacq.) Holub 166. Xanthoxalisfontana (Bunge) Holub 167. Zizanialatifolia Griseb.) Stapf

Сухоребрик лікарський Сухоребрик мінливий Сухоребрик волзький Паслін чорний Золотушник канадський Жовтий осот польовий Жовтий осот городній Чистець однорічний Стенактис однорічний Талабан польовий Талабан пронизанолистий Якірці сланкі Конюшина гібридна Тургенія широколиста Кропива жалка Вероніка польова Вероніка тьмяна Горошок чотиринасінний Горошок волохатий Барвінок малий Фіалка польова Нетреба ельбінська Нетреба каліфорнійська Нетреба берегова Нетреба колюча Нетреба звичайна Ксантоксаліс Ділена Ксантоксаліс джерельна Цицанія широколиста

Brassicaceae

Капустяні

ар.

Brassicaceae

Капустяні

кен.

Brassicaceae Solanaceae

Капустяні Пасльонові

кен. ар.

Asteraceae

Айстрові

кен.

Asteraceae

Айстрові

ар.

Asteraceae

Айстрові

ар.

Lamiaceae

Губоцвіті

ар.

Asteraceae Brassicaceae

Айстрові Капустяні

кен. 1895 ар.

Brassicaceae Zygophyllaceae

Капустяні Паролистові

кен. кен.

Fabaceae

Бобові

кен.

Apiaceae Urticaceae Scrophulariaceae Scrophulariaceae

Зонтичні Кропивові Ранникові Ранникові

кен. ар. ар. ар.

Fabaceae Fabaceae Apocynaceae Violaceae

Бобові Бобові Барвінкові Фіалкові

ар. ар. кен. ар.

Asteraceae

Айстрові

кен. 1928

Asteraceae Asteraceae Asteraceae Asteraceae

Айстрові Айстрові Айстрові Айстрові

кен. 1932 кен. 1946 кен. 1769 кен.

Oxalidaceae

Квасеницеві

кен. 1855

Oxalidaceae

Квасеницеві

кен.

Poaceae

Злакові

кен.

– ар. – археофіт; кен. – кенофіт.

5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області Площа усіх зелених насаджень міст та інших населених пунктів Харківської області складає біля 30 тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові – 15,4 тис.га, що складає 105 м2 на одного мешканці при нормі 90 м2. В місті нараховується 6 парків культури та відпочинку площею 442 га; 18 районних парків і парків відомств площею 228 га; 5 садів площею 88 га; 139 скверів площею 488 га; 8 набережних і 28 бульварів загальною площею 257 га; лісопарк площею 1858 га; 3 гаю площею 62 га; 5 гідропарків і лугопарків площею 429 га; 10 зелених зон площею 1430 га та ін. Доглядом за зеленими насадженнями в місті займається спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» та 4 районних підприємств і дільниць зеленого господарства, які повністю забезпечують утримання об’єктів зеленого господарства в належному стані. 77

Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.5.1. Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 0,3 23,7 -

2005 0,964 -

Рік 2006 1,364 -

2007 1,725 -

2008 1,683 -

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Фауна Харківської області налічує понад 10000 видів тварин, із них, хребетних – понад 370 видів (риб – понад 30 видів, земноводних – 11, плазунів – 10, птахів – понад 250, ссавців – близько 60) із безхребетних – понад 6000 видів комах, а також близько 1000 видів водних безхребетних тварин. Безхребетні тварини Харківської області заселяють два різко відмінні між собою середовища: наземне і водне. Хоча існує значна частина комах, яка належить до земноводних форм, що в доімагінальній стадії заселяють водойми, а в стадії імаго ведуть наземний спосіб життя (бабки, одноденки, веснянки, сизири, волохокрильці, комарі, мошки, мокриці, хірономіди, гедзі, львинки). Вони належать до метаценотичних груп тварин, що беруть участь у міжбіоценотичних зв’язках наземних екосистем. Наземні безхребетні у межах області заселяють різноманітні біотопи як природні, так і антропогенні; як зональні (лісові, степові), так і азональні з реліктовою фауною (крейдяні відслонення, піски, солончаки). Тваринне населення водної біоти Харківської області налічує понад 2000 видів і представлене різними систематичними групами (найпростіші, губки, олігохети, п’явки, молюски, ракоподібні, водяні кліщі й павуки, водяні комахи), які заселяють різноманітні біотопи (річки, стариці, водосховища, озера, ставки, болота різних типів, струмки, степові поди, джерела типу реокрена чи гелокрена). Рідкісні види тварин виступають індикаторами фауністичного різноманіття. Аналіз розподілу рідкісних видів безхребетних Харківщини за систематичним складом свідчить, що до класу комахи належить понад 97% вивченого біорізноманіття (із 229 видів – 223), по 2 види відносяться до класів п’явки та ракоподібні, по 1 виду до класів дощові черви і молюски. Місцеположення Харківської області на межі лісу зі степом визначило межі поширення як степових видів на північ, так і лісових на південь. Теж саме можна сказати і про водно-болотні види. Тут проходить межа поширення на північ лежня, дерихвоста степового, жайворонка степового, жайворонка малого, щеврика польового, чаплі рудої, чепури великої і чепури малої, розташовані північні гніздові поселення квака, кулика-довгонога. По області проходить південна межа таких лісових видів, як синиця чубата, дріздомелюх, чикотень, чиж, слуква, південніше не гніздиться чечевиця, журавель сірий. В останні десятиріччя антропогенна трансформація найбільше торкнулась навколоводних просторів і перш за все долинних ландшафтів. Зі створенням на території області великих водосховищ (Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське, Орільківське, Рогозянське тощо) орнітофауна поповнилась елементами, нетиповими для внутрішньоматерикових водойм, або видами що вкрай рідко зустрічались до 78

появи водосховищ. З’явились птахи – мешканці морських узберіжжь, що в пролітний час зустрічаються на великих озерах і водосховищах, і зимують на незамерзаючих ділянках моря. Збільшилось видове різноманіття, змінився статус і чисельність мартинів, крячків, куликів, чапель. На водосховищах під час прольоту зареєстровані нові види птахів, що раніше не зустрічались (баклан великий, казарка білощока, казарка червоновола, луток, морянка, крохаль довгоносий, турпан, чернь морська, гага звичайна). Сучасна орнітофауна Харківської області представлена близько 270 видами, що належать до 18 рядів. З них понад 80 видів рідкісні: 7 видів занесено до Європейського Червоного списку 38 – до Червоного списку Харківщини. 189 видів птахів гніздяться (38 видів осілі), 51 вид зустрічається на прольоті, 21 вид залітний, 10 видів зимуючих. З 189 видів, що гніздяться, 79 видів лісових, 74 – водно-болотних і лучних, 14 видів належать до степового комплексу, 12 видів гніздяться переважно в яругах і берегових урвищах, 10 – у будівлях, біля житла людини. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області Станом на 01.01.10 р. в Харківській області існує 16 користувачів мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області складає 2639,4 тис.га. На посадах штатних районних мисливствознавців в області працює 16 осіб, а також 10 за сумісництвом. Укомплектованість посад районних мисливствознавців області складає 61,5%. В області щорічно працюють до 70 спеціалізованих бригад з регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин за дозволами Управління. Комплектація єгерської служби користувачів мисливських угідь області, відповідно до вимог ст. 29 Закону України « Про мисливське господарство та полювання» по області задовільна, навантаження на 1 єгеря в середньому становить 12,9 тис. га. Найгірший показник по ХОО УТМР – 15,8 тис. га. В підвідомчих Харківському обласному управлінню ЛМГ підприємствах навантаження на 1 єгеря складає 4,4 тис. га При кожному лісгоспі в області створені постійні рейдові бригади з охорони державного мисливського фонду та контролю за дотриманням мисливцями правил техніки безпеки при проведенні полювань, до яких залучаються представники МВС, інспектора екології, ЗМІ. Ефективність роботи рейдових бригад свідчить сама за себе, щорічно складається 10-15% протоколів від загальної кількості по Україні. Роз’яснювальна робота серед населення щодо необхідності збереження навколишнього природного середовища, охорони та відтворення мисливських тварин через засоби масової інформації ведеться задовільно. В мисливських угіддях області у січні – лютому поточного року проводився облік мисливських тварин під контролем представників лісової охорони і працівників державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. На території області збудовано 8 вольєрів для штучного розведення диких копитних тварин загальною площею 42,5га, в яких утримується 79

196 кабанів, 18 оленів благородних і 17 оленів плямистих. Окремо на території підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства існує 3 діючих вольєри в яких утримується 52 кабана і 18 оленів благородних. Практикується реалізація вольєрного кабана і випуск приплоду в угіддя. Крім того, на території базового мисливського господарства ДП «Гутянське лісове господарство» працює фазанарій на 1000 голів з приміщенням для інкубації яєць. Птахи реалізуються і випускаються в мисливські угіддя. В цілому, ведення мисливського господарства по області порівняно до минулого року покращилась, про що свідчить збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, (голів) Таблиця 5.3.1.1. Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000р 9893 183351 606240

2005р 9248 173375 656930

2006р 9253 156257 593783

2007р 8933 145957 604605

2008р 8997 144659 714737

2009р 9988 139918 916711

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.2. Рік

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Олень благ. Олень плям. Козуля Кабан Бабак Олень благ. Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак Куниця Олень благ Олень плям. Козуля Кабан Бабак

4 251 249 1036 2 5 171 267 130 25 7 9 245 397 40 20 4 13 222 434 40 17 4 11 194 396 35 18 4 15 248 479 26

4 228 229 2 5 182 278 130 25 7 9 265 402 40 20 4 13 222 434 49 17 2 11 156 309 22 18 4 13 234 476 13

2 214 167 611 2 4 160 216 130 2 5 190 276 40 25 4 5 171 308 40 172 9 134 248 22 18 4 10 211 394 13

Не використано ліцензій, шт. 2 14 62 1 18 51 5 4 40 25 -

2 2 38 13

Причини невикористання Низька результативність полювання Пізні сніги Пізні сніги Не використана селекція Пізні сніги Пізні сніги Полювання до 29.01.06 Не проведений живовідл. Не полювали

Полювання до 29.01.07 Пізні сніги Пізні сніги Низька результативність полювання Відсутність бажаючих купити тварин Відсутність бажаючих купити тварин

Куниця

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області Загальний фонд рибогосподарських водних об’єктів Харківської області налічує: річок –131, ставків - 2538, озер - 584, водосховищ—57. Рибогосподарська діяльність на території області здійснюється згідно з науково-біологічними обґрунтуваннями та режимами рибогосподарської експлуатації водойм, які розробляються науково-дослідними установами та організаціями відповідно до Програм науково-дослідних робіт. Користувачами, які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації, вселення водних живих ресурсів у 2009 р. водойми області склало 2,426813 млн. екз. молоді. Динаміка вилову риби Таблиця 5.3.2.1. к

Водний об‘єкт

1 2000

2 Печенізьке водосховище Червонооскільське водосховище Берекське водосховище Р.Сіверський Донець з заплавними озерами Трав’янське водосховище Муромське водосховище Краснопавлівське водосховище Ставок «Слобожанський» Чугуївські стави Кампличанський кар’єр Печенізьке водосховище Краснопавлівське водосховище Печенізьке водосховище Червонооскільське водосховище Інші Старовірівське водосховище Оз.Лиман Ставок «Слобожанський» Берекське водосховище Лозовеньківське водосховище Івано-Шейчине водосховище Чорноглазівська водойма Великобурлуцьке водосховище Богуславська водойма Червонооскільське водосховище Олександрівське водосховище Лозівська водойма Водойма №2 у с. Водяна балка Лесківська водойма Ковалівське водосховище Бідилівське водосховище Муромське водосховище Трав’янське водосховище Рогозянське водосховище Ставок №12 Люботинської м/р Печенізьке водосховище Ставок біля с. Максимівка Ставок №1 в с. Черемушна Берекське водосховище Великобурлуцьке водосховище Оз. Лиман

2005 2006 2007

2008

2009

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 12,9 14,95 2,1 0,87 1,1 1 4 0,4 0,6 0,5 18,55 2,947 86.2 105,24 394,35 95 143,9 10,5 мін.15,0/опт.38,5 27,73 37,5 10 17 27 145,92 95,8 6,75 5,7 5 52,08 2,2 2,9 3,7 86,7 2,99 128,8 5,99 3,11 19,5 24,1 129

Фактичний вилов, (т) 4 5,69 8,636 2,07 0,688 0,835 0,517 1,629 0,306 0,22 0,498 33,8595 0,098 65,93 49,875 87,99 2,3 140,441 8,625 сер 17,975 3,47 20,956 9,826 16,817 7,579 47,499 3,588 6,111 5,62 2,24 13,5 0,629 2,9 3,602 4,2044 0,3947 108,1025 5,939 2,5 19,241 23,988 114,667

Трав’янське водосховище Муромське водосховище Печенізьке водосховище Олександрівське водосховище Івано-Шейчине водосховище Чорноглазівська водойма Островська водойма Ставок №12 Люботинської м/р Лозівська водойма Богуславська водойма Забродівське водосховище Бидилівське водосховище Рогозянське водосховище Есхарівське водойма Старовірівське водосховище Ковалівське водосховище Бабаківська водойма Вищесолоненська водойма Водойма №1 біля с. Водяна Балка Водойма №2 біля с. Водяна Балка Водойма Новобурлуцької м/р Водойма «Перекошка» Воскросенівське водосховище В’ялівське водосховище Корбино-Іванівське водосховище Коробчанське водосховище Кутузівські водойми №1 і №2 Лесківська водойма Одноробівська водойма Орлянська водойма Ставок біля с. Корсунове Ставок біля с. Пісчане Ставок «Мойка» Ставок на території Жовтневої с/р Ставок біля с. Шестерівка Ставок №1 Черемушнянської с/р Ставок №2 Черемушнянської с/р Ставок в с. Мохорці Ставок №1 в с. Писарівка Ставок №2 в с. Писарівка Ставок №3 в с. Рясне Яковівське в-ще №1 «Нове» Яковівське в-ще №2 «Космач» Ставок №4 біля с Рокитне Ставок біля с. Максимівка Ставок в с. Бригадирівка Лозовенківське водосховище Ставок №1 в с. Піщане Великобабчанської с/р Тимофіївське в-ще Червонооскільське водосховище Краснопавлівське водосховище Ставок (без назви) у с. Старий Мерчик Авангардівське водосховище Ставок №1 біля с Бахметівка Ставок №2 біля с Бахметівка Ставок в с. Шевченково Ставок в с. Шаровка Шарівської с/р Ставок біля с. Кадниця на території Крисинської с/р Ставок «Попівський» Ставок №1 біля с Бахметівка Ставок №2 біля с Бахметівка Ставок в с. Шевченково Ставок в с. Шаровка Шарівської с/р Ставок біля с. Кадниця на території

7 5,9 203 46,6 59,87 10 2,43 3,72 6,75 27 52,6 15,55 92,7 17,3 95 56 0,825 27,3 4,18 5,7 1,5 3,5 20,18 26,74 28,14 5,05 5 1,85 1,902 4,94 12,6 11,35 9,21 8,77 13,67 2,212 24,4 15,25 8 8,5 6,22 8,31 5,4 30,27 5,9

6,162 5,145 96,209 17,779 30,647 0,583 3,714 6,222 21,477 0,21 4,74 21,514 11,59 10,635 5,7 3,019 8,697 1 0,733 1,257 8,529 1,452 0,492 2,072 1,411 5,64 1,643 5,156

24,75 155,92 6 5,05 23,5 2,2 2,76 23,5 2,5

0,629 42,055 3,901 1,458 1,038 2,2 2,76 1,1

1,3 2 2,2 2,76 23,5

2,2 2,76 -

2,5 1,3

1,1 -

Крисинської с/р Ставок СТОВ «Славутич»

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Станом на 01.01.10 в зооекспозицію Харківського зоопарку входить 387 видів тварин в кількості 6674 особин. Серед них 223 види - рідкісні. Володіння цінним поголів’ям рідкісних та зникаючих видів тварин обумовлює багаторічну участь в міжнародних програмах збереження тварин у зоопарках. В програму Інтернаціонального європейського збереження (ЕЕР) із зооколекції зоопарку включено 13 видів тварин, в тому числі орлан-білохвост, чорний гриф, амурський леопард, тигр амурський, кінь Пржевальского, туркменський кулан, а також 10 видів тварин включені до Європейської племінної книги – ESB. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.3.3.1. Район Всього по області

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз. 136

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України на сьогоднішній день є не можливою, тому що досі популяції цих видів не картографовані. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.3.3.2. Назва виду -

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів -

2005

2006

2007

2008

5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Інвазивні чужорідні види – це рослини, тварини, хвороботворні мікроорганізми та інші організми, які не є притаманними до певної екосистеми, і які можуть завдати економічного, екологічного збитку або шкідливо впливати на здоров'я людини. Карантинний організм – вид шкідника, бур’яну , збудника хвороби рослини , який відсутній або частково поширений на території країни й офіційно контролюється , становить потенційну загрозу значних пошкоджень рослин чи продукції в разі занесення чи самостійного проникнення . В Харківській області зареєстровано 7 карантинних організмів та 1 регульований некарантинний організм, що є обмежено розповсюдженими на 83

території України . Ці організми потрапили до України багато років тому , але небезпека від цього не зменшується . Набув поширення карантинний бур’ян - амброзія полинолиста, що впливає на погіршення екології землі. Велику шкоду завдає амброзія посівам сільськогосподарських культур та є алергеном для населення в період цвітіння. Такі карантинні організми як гірчак рожевий, ценхрус якірцевий, золотиста картопляна нематода виявлені на невеликих площах, локалізовані та не набули масового розповсюдження. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Особливій охороні підлягають природні території, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси для збереження сприятливого екологічного стану. Ці території утворюють єдину територіальну систему і включають об’єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя та захисні лісові смуги. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення. Станом на 01.01.10 природно-заповідний фонд області налічує 237 територій і об’єктів загальною площею 65701,21 га, в тому числі, 13 об’єктів загальнодержавного значення площею 23984,6 га, відсоток заповідності становить 2,1 від загальної площі області. Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2009 році здійснювалися відповідно до планів санітарно-оздоровчих заходів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах національного природного парку «Гомільшанські ліси», в межах затвердженого ліміту. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року Таблиця 5.4.1.1. № з\п

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Найменування об’єктів ПЗФ Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 3 22690,0 3 22690,0 1 22,8 1 51,5 2 73,4 4 12507,7 4 12507,7 3

1038,0

163

36753,86

166

37791,86

1 2 -

185,0 853,0 -

13 9 51 5 7 62 16

26043,17 3207,1 3161,9 1292,4 787,9 532,0 1715,5

13 9 52 7 7 62 16

26043,17 3207,1 3346,19 2145,4 787,9 532,0 1715,5

8. 9. 10. 11.

загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні гідрологічні зоологічні геологічні Ботанічні сади Зоологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

1 44

14,6 645,9

1 44

14,6 645,9

1 1 4

41,9 22,0 169,9

2 38 4 1 1

176,3 455,2 14,4 13,25 10,8

2 38 4 2 1 5

176,3 455,2 14,4 55,15 22,0 180,7

23984,6

9 224

2537,2 52529,01

9 237

2537,2 65701,21

Примітка: територія ландшафтного заказника місцевого значення «Печенізький» площею 365,7га входить до складу регіонального ландшафтного парку «Печенізьке поле». Території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Катеринівський» площею 527,0га, загальнозоологічного заказника «Бурлуцький» площею 326,0га, заповідного урочища “Божкове” площею 79,0 га, частини заповідного урочища “Дегтярне” площею 95,0 га входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ». Частина ландшафтного заказника “Гомільшанська лісова дача”, площею 8355,0 га входить до складу національного природного парку “Гомільшанські ліси”. Лісовий заказник місцевого значення «Володимирівська дача», площею 699,0 га входить до складу національного природного парку «Слобожанський». Ботанічні заказники місцевого значення «Конопляне», площею 315,9 га та «Червоний», площею 49,8 га входять до складу національного природного парку «Дворічанський».

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588 га у складі земель лісового фонду. Рекреаційне зонування Харківської області Таблиця 5.4.2.1. Рекреаційні зони Харківська

Площа, тис. га 140,8

Печенізька

63,2

Чугуївська

22,4

Зміївська Балаклійська Ізюмська Червонооскільська

40,0 20,8 61,6 40,0

Краснокутська

54,4

Ландшафтно – природна характеристика Басейни річок Уди та Лопань з лісовими масивами на прирічкових схилах правого та лівого берегів Долина Печенізького водосховища з лісовими масивами на схилах правого та лівого берегів Долина річки Сіверський Донець з дібровними лісами на правому березі, заплавними луками та сосновими борами на пісчаних борових терасах Те ж саме Те ж саме Те ж саме Вздовж долини р. Оскіл та Червонооскільського водосховища. Нагірна діброва та соснові бори на лівобережній боровій терасі Вздовж річкових долини річок Мерло та Мерчик з схиловими та вододільними дібровами, заплавними та схиловими луками, сосновими борами на боровій терасі лівого берега

Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень. В Печенізькій рекреаційній зоні на берегах Печенізького водосховища створені чудові зони відпочинку, дитячі пансіонати, спортивні бази, табори, бази відпочинку. Природні пляжі добре обладнані. В цій зоні розташований регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» між селами Мартова, Артемівка та Борщова (Печенізький район). Площа парку 4997,6 га. Територія парку включає долинний комплекс річки Гнилушка та систему балок, сільськогосподарські угіддя, а також невеликі лісові масиви. На півдні територія парку прилягає до Печенізького водосховища. Надзвичайно сприятливий мікроклімат разом з наявністю пляжів, красивих краєвидів, живописних лісів, роблять і територію парку, і суміжні місцевості неперевершеними об’єктами рекреації, які вже давно оцінені жителями Харківської області. Відпочинок в цих місцях став традиційним. В Зміївській рекреаційній зоні знаходиться національний природний парк «Гомільшанські ліси», на території якого, в районі с. Коропове, розміщується значна кількість баз і будинків відпочинку, пансіонатів, спортивних таборів. На території парку зосереджені найбільш великі озера басейну р.Сів.Донця: Лиман, Чайка, Комишувате, Борове, Біле. На озерах Лиман та Біле - чудові пляжі. Територія парку багата пам’ятками культури різних геологічних епох, починаючи з епохи IV тисячоліття до н.е. до епохи Київської Русі включно. Тут розташовані селища, городища, могильники; деякі з них мають державне значення. В Харківській зоні знаходиться курорт Березівські мінеральні води, розташований на відстані 25 км від міста Харків, біля селища Березівське Дергачівського району. Відкрито цей курорт було у 1862 році, але у переказах місцевих жителів джерело «теплих вод» з цілющими властивостями згадувалось і до цієї офіційної дати. З 1927 року на курорт Березівські мінеральні води направляють хворих за такими показниками: захворюванням шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура, нирок та сечовивідних шляхів, з хворобами обміну речовин, тобто відповідно до наявності природних чинників: мінеральної води, торфових грязей, клімату, тощо. Музей ім. Г.С.Сковороди розташований в селі Сковородинівка (до 1922 року - Пан-Іванівка) Золочівського району Харківської області. Музей є літературно-меморіальним комплексом, створений у зв’язку з 200-річчям з дня народження видатного філософа, письменника, педагога - Григорія Савича 86

Сковороди, який провів тут останні чотири роки свого життя. У 1922 році село було перейменоване у Сковородинівку. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Історико-культурна спадщина області представлена парками пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: “Краснокутський”, “Шарівський”, “Наталіївський”, “Старомерчицький”; дендрологічними парками – ХНАУ ім. В.В.Докучаєва загальнодержавного значення та дендропарком “Дружба” місцевого значення. На сьогодні, в найкращому стані є парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва «Краснокутський», що зберігся до наших днів. В минулому парк мав назву «Основ’янський Акліматизаційний сад Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних». В цьому парку вперше було акліматизовано більше 50 видів рослин. Зараз колекція включає біля 353 видів флори та 29 видів фауни – серед них гінкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський, тощо. На даний час це прекрасний ландшафтний парк з мережею алей, стежок, ставків, містками, дерев’яними скульптурами, альтанками, які створюють мальовничі краєвиди. Тут збереглися залишки підземних переходів, побудованих близько 300 років тому монахами Петропавлівського монастиря. Вони зараз відновлені, входи до підземель художньо оформлені. Дендрологічна колекція налічує понад 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід, серед яких багато екзотів і рідкісних видів. На території зазначеного заповідного об’єкта розташовані унікальні поховання Івана Івановича та Івана Назаровича Каразіних, засновників національного університету та дендропарку І.Н. та І.І.Каразіних. Ансамбль парку пам’ятки садово-паркового мистецтва “Шарівський” — один із найвиразніших серед пам'яток палацово-паркового будівництва нашої країни. Споруджено на початку ХІХ сторіччя, пізніше він був добудований і розширений. Утворився цілий архітектурний комплекс до якого крім величезного палацу, виконаного в готичному стилі, входить оранжерея, фазанник, терасовані кам’яні східці, головна брама. В садибі – чудовий парк, один з трьох найцінніших парків Харківщини. Та його частина, що безпосередньо прилягає до палацу вирішена в регулярному дусі. Її прикрасили розташовані в певній системі красиві тераси, зелень. При створенні палацового паркового комплексу використовувався готичний стиль і стиль ренесансу. Решта території парку непомітно зливається з дубовим пралісом. Ця частина парку була створена відомим паркобудівником Куфальдом в природному або ландшафтному стилі. Хвойні і листяні породи художньо скомпоновані в надзвичайно мальовничі групи, які непомітно зливаються з дубовим пралісом. Є в парку і гарний ставок. Особлива цінність парку в тому, що він є зразком ландшафтно-паркового мистецтва з використанням пралісів. В парку зростають 70 видів деревних і чагарникових порід, більшість з яких є екзотами: сосна Веймутова, бундук канадський, бархат амурський, туя західна, сосна чорна, псевдотсуга голуба, клен Леопольда, калина канадська. Крім цього, віковічні дерева аборигенної дендрофлори: більше 2 десятків дубів віком від 400 до 500 років, ялівець козацький, ялівець звичайний, барбарис звичайний, горобина звичайна. 87

Парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва “Старомерчицький” належить до найбільш цінних пам’яток архітектури не тільки в Харківській області, а й в усій Слобідській Україні. Він вважається першим пейзажним парком, створений на початку ХVIIIст. в с. Старий Мерчик. Свого часу його вважали одним із див світу та «шедеврів паркового класицизму». Первинний сад був закладений в 1724 році та розширений у 1777-1778 роках. Парк розташований на схилах звивистої балки, створений в ландшафтному стилі. В цьому парку зелені масиви дерев чергуються з водними дзеркалами ставків. Внизу знаходиться партер із зеленими живоплотами та газонами. До партеру прилягають щільні насадження дерев, серед яких чимало старожилів. Дендрологічний парк Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва оголошений заповідним в 1991 році, загальна площа – 22,8 га, з яких 14,1 га займає колекція і експозиція, 6 га – архівні та клинові насіннєві плантації сосни і дуба, маточно-сортові плантації фундука, решта – інтродукційний розплідник. В колекції дендропарку 80% дерев і кущів є екзотами. На історико-археологічний об’єкт в с. Верхній Салтів Вовчанського району науковці вперше звернули увагу напередодні ХІІ Загальноросійського археологічного з’їзду, що проводився у м. Харков у 1902 році. Саме в цей час, на межі ХІХ і ХХ століття вчитель місцевої вехньосалтівської школи В.О. Бабенко (ім’я якого присвоєно музею –заповіднику та одній з вулиць села Вехній Салтів) дослідив перші катакомбні поховання, які дали назву і започаткували вчення славнозвісної археологічної культури, що пов’язана з великим державним ранньосередньовічним утворенням – Хозарським магнатом. Ця держава, яка займала території від північного Кавказу до Осколу і Сіверського Дінця від Волги до Дніпра, включала в себе різноетичне населення: алани й болгари, поркомовні і слов'янські племена. Вона мала значний влив на прискорений процес державотворення східних слов'ян і створення Київської Русі. Археологічна пам'ятка Верхній Салтів містить в собі рештки городища із кам'яною цитаделлю, широкий поділ і посад (неукріплена частина), та 4 катакомбних могильники. В науковому розумінні історико-археологічний комплекс є взірцем для вивчення ранньосередньовічних старожитностей нашого краю. Це підтверджує той факт, що понад 100 років дослідники різних країн - України, Росії, Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки, Австрії, Німеччини, Болгарії та Угорщини - виявляють неабияку зацікавленість у матеріалах даної пам'ятки. Починаючи з другої половини XX ст. практично і безперервно українські й російські науковці проводять тут археологічні дослідження, здобуваючи значний науково-інформативний матеріал. На підставі отриманих даних можливо вивчати практично всі питання розвитку ранньосередньовічного суспільства не тільки нашого регіону або країни, але й народів Євразії в цілому. Доказом тому є кілька дисертацій та монографій, а також сотні статей, які написані на матеріалах, виявлених саме у Верхньому Салтові. Село Верхній Салтів — населений пункт, дуже цікавий з точки зору краєзнавства, етнографії і етнології. Цей регіон з часів нашестя гунів і до татаро-монгольського вторгнення був етнічно і політично не стабільним, сюди періодично пересувались племена: 88

сарматів, аланів, булгарів, хазарів, слов'ян, половців, печенігів, монголів, татар, турків, інших прибульців. У місцевості, де зараз знаходиться село Верхній Салтів, на протязі всіх відомих історичних періодів відбувалися цікаві історичні події. (Можливо, саме сюди прямував князь Ігор під час свого славнозвісного походу, змальованого у «Слові о полку Ігоревім»). Край багатий на старожитності козацького часу та періоду освоєння Слобожанщини, вивчення яких має не тільки наукове значення. Саме тут, поблизу стародавнього капища, загинула у грудні 1918 року Єфименко О.Я., перша жінка-професор, що зробила значний внесок у розвиток української етнографії. Верхній Салтів - єдине місце у Харківській області, де у повному обсязі можливо ознайомитися з минулим Слобожанщини. Саме сюди везуть школярів з усього регіону на уроки народознавства: тут проводяться уроки і з гончарства, і з писанкарства, і з народної вишивки, школярі знайомляться з побутом, ремеслами і промислами своїх попередників. Комплекс будівель лікарні для робітників Володимирівської економії у с. Мурафа Краснокутського району (охоронний № 720 переліку пам'яток архітектури, затверджений рішенням Харківського облвиконкому від 05.03.1991 р. № 61) був зведений на замовлення відомого цукрозаводчика Харитоненка. До складу комплексу належать: головний корпус, дві будівлі службових корпусів і водонапірна башта. Всі будівлі комплексу були зведені у 1892 році, автора проекту та історію уведення пам'ятки не встановлено. Територія комплексу зберегла основні риси первісного розпланування. Ділянка комплексу у плані має прямокутну конфігурацію. Два дерев'яних службових корпуси розташовані в глибині території двору, поряд одне-одного. Ділянка озеленена листяними і хвойними породами дерев та кущів, в тому числі рідкісними породами. Комплекс будівель є цінним історичним архітектурним ансамблем, унікальним на території Харківської області по концентрації та схоронності об'єктів. Це - єдиний, збережений дотепер комплекс будівель, де всі об'єкти виконані із деревини. На території Харківської області взагалі збережено три водонапірних башти, водонапірна башта, в с. Мурафа - це єдина споруда, що виконана з деревини. У 1965 року могила філософа Г.С. Сковороди згідно з Постановою РМ УРСР № 711 під № 55 була внесена до списку пам'ятників історії, що перебувають під охороною держави, є національною пам'яткою історії. До наших днів зберігся пам'ятник архітектури XVIII ст. - будинок Ковалівських дві великі господарчі будівлі середини XIX ст., будинок оточений великим старовинним парком, що є фрагментом української паркової культури кінця XVIII - початку XIX ст. Біля ставка знаходяться улюблені місця філософа: криниця та 700-літній дуб. Біля дуба стоїть скульптура - пам'ятний знак роботи скульпторів Л.І.Жуковської та Д.Сови. Неподалік від могили - пам'ятник Г.С.Сковороді (скульптор І.П.Кавалерідзе, 1972 рік). 89

У 1960 році науковці Харківського університету А.М. Ніженець та А.П Ковалівський разом із директором Сковородинівської школи І.М. Глушком створили у школі, що знаходилася до 1970 року у будинку Ковалівських, музей на громадських засадах. В 1972 році у с. Сковородинівці був відкритий літературномеморіальний музей Г.С. Сковороди, у 2004 року музей набув статусу Обласного комунального закладу «Літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди». У грудні 2006 року розпочато роботи щодо створення на базі музею Державного історико-меморіального заповідника Г.С. Сковороди. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва. Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Харківська область - одна з 25 територіальних соціально-економічних систем України обласного рангу. Область розташована в північно-східній частині України. Площа Харківської області складає 31,4 тис.км2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям. Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, із заходу на схід – на 225 км. Харківська область є прикордонною територією. Віддаленість територій від центру країни, як свідчить історія, не сприяє їх розвитку. Однак, безпосереднє сусідство області з паливно-металургійною базою України, індустріальними областями Донбасу і Придніпров'я підвищує її економічний потенціал, що значною мірою компенсує сучасну "периферійність" місцезнаходження. До того ж Харківщина зберігає зручне транспортногеографічне положення на перетині міжнародних шляхів "північ-південь" і "схід-захід". Область перетинають автомобільні та залізничні магістральні шляхи, завдяки яким вона має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до Чорного та Балтійського морів, до багатьох промислових центрів за межами України. 90

У складі області 27 адміністративних районів. Місцевих рад – 458, з них сільських рад – 381, селищних - 60, міських - 17, в тому числі 7 міст обласного значення. Рельєф території Харківської області за своїм походженням є в основних рисах флювіальним, тобто виробленим переважно дією вод, що текли. Територія області являє собою хвилясту рівнину, помірно розчленовану долинами річок. Загальна кількість річок довжиною більше 16 км складає 156, їх загальна довжина - 4650 км, також налічується більш ніж 960 струмків. Найкрупніша річка області - Сiверський Донець з притоками Оскіл, Уди, Мжа, Великий Бурлук, Сухий Торець. На території області створено 56 водосховищ із загальним об'ємом води 1505 млн. м3, з них найбільшими i найважливішими є Печенізьке (корисний об'єм 383 млн. м3), Краснопавлiвське (корисний об'єм 376 млн. м3) та Червонооскiльське (корисний об'єм 477,6 млн. м3). Перелічені водосховища головні об'єкти системи питного водопостачання для Харківської, Донецької та Луганської областей. До водогосподарської системи належить низка водосховищ, які розташовані у північній частині Харківської області: Трав'янське, Муромське, В'ялiвське і Рогозянське. В межах м. Харків Новобаварське, Журавлiвське та Лозовенькiвське водосховища. Призначення цих водосховищ - рекреація, сiльгоспводопостачання та поповнення малих річок м. Харкова, але система не працює у повну міру. До водогосподарської системи області також належать 2538 ставків із загальною площею дзеркала 15,8 тис. га, які використовуються для водозабезпечення, риборозведення та інших потреб. Харківська область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами та посідає 24-те місце серед областей України по цьому показнику (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій). Відповідно до даних ґрунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для лісостепової частини області, хоча по площі вона менше степової частини. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі. Найродючишими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучні чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти – 23 тис.га, чорноземи на пісках 7,7 тис.га, лучно-болотні та болотні ґрунти – 0,77 тис.га, практично не використовуються. Еродовані ґрунти займають 41 % площі с/г угідь. Погіршуються також водно і агрофізичні властивості грунтів. Особливо негативно впливають на стан агроландшафтів розораність сільсьгосподарських угідь, несприятливі природно-антропогенні процеси, техногенні викиди 91

промисловості, забруднення та засмічення земель промисловими та побутовими відходами( свалкі, полігони), формування на території Харківської області гірнично-добувного комплексу, забрудненість радіонуклідами і пестицидами тощо.

Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування, встановлення динамічної рівноваги між антропогенним навантаженням на природне середовище та його здатністю до самовідновлення. В ХХ сторіччі, особливо в часи Радянської влади, порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, сіножатей, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість створеного агроландшафту. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 15 років залишилась майже не змінною. Харківська область розташована на території північно-східного району Лівобережної України в межах двох природних зон Лісостепу та Степу, що обумовлює її природні умови. У цілому структура земельного фонду визначається дуже високим сільськогосподарським освоєнням території, урбанізацією й індустріалізацією життєвого простору. В грунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%), звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%) Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов мають меншу родючість. В ґрунтовому покриві області 40% площі займають ксероморфні види основних типів ґрунтів. Вони, внаслідок формування на схилах і відповідно гіршого волого забезпечення, мають менший на 15-30% 92

потенціал продуктивності. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучно-чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти (23 тис.га), чорноземи на пісках (7,7 тис. га) тощо. Лучно-болотні та болотні ґрунти (0,07 тис.га) практично не використовуються. Характерними для території області є реградовані ґрунти. До них відносяться переважно темно-сірі опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, що пройшли складний шлях розвитку. Значні площі реградованих ґрунтів розташовані в межиріччях Уди, Лопань та Харків, а також у басейні верхньої течії річки Мерла. В окремих місцях області зустрічаються малогумусні чорноземи із слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно меншій площі під впливом гігроморфних умов сформувались солонцюваті та лучні чорноземи. Вони розташовані біля річкових терас. У місцях поширення солонцюватих чорноземів зустрічаються і плями солонців – найменш родючих ґрунтів. Серед орних земель області нараховується 152,2 тис.га кислих і 58,5 тис.га солонцевих ґрунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. Загальна облікова площа зрошуваних земель 90,7 тис.га, які є значним резервом збільшення валових зборів с/г продукції. Про те їх грунтово-меліоративний стан не відповідає науковим і технологічним умовам. Рівень родючості ґрунтів Харківської області наближається до природного. За останні 10 років господарства області на 1 га посівної площі зменшили внесення в 3 рази органічних і в 12 разів мінеральних добрив. Щорічно з 1 га орних земель виноситься 0,5-0,6 тонн гумусу. Баланс гумусу від'ємний. Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу необхідно вносити на 1 га по 10 тонн органічних добрив, а господарствами області в останні роки було внесено лише по 1,5-2,5 тонни. З економічної точки зору, земельні ресурси найбільше інтенсивно використовуються у двох профілюючих галузях - промисловості й землеробстві. 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь Структура земельних угідь Харківській області протягом останніх років в цілому є незмінною. Темпи трансформації орних земель в інші види угідь не можна визнати задовільними. Тенденція надмірного екологічно необґрунтованого сільськогосподарського освоєння території області зберігається і на цей час. Динамика структури земельного фонду області Таблиця 6.1.1.1 Основні види угідь

Загальна територія у тому числі:

2000 Всього, тис.га

3141,8

% до загальної площі території 100

2006 Всього, тис.га

3141,8

% до загальної площі території 100

2007 Всього, тис.га

3141,8

2008 2009 % до Всього, % до Всього, % до загальної тис.га загальної тис.га загальної площі теплощі площі риторії теиторії території 100 3141,8 100 3141,8 100

1. Сільськогоспода рські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

2423,5

77,1

2419,7

2419

2418,7

415,2

13,2

416,3

13,3

416,4

13,3

416,6

13,3

416,5

13,3

118,6

3,8

120,1

3,8

120,6

3,8

121,3

3,9

121,4

3,9

30,3

30,8

30,6

30,7

30,6

33,9

1,1

34,3

1,1

33,6

1,1

33,8

1,1

60 3081,5

1,9 98,1

60,1 3081,5

1,9 98,1

60 3081,5

1,9 98,1

60,1 3081,5

1,9 98,1

60,1 3081,0

1,9 98,1

60,3

1,9

60,5

1,9

61,2

1,9

60,8

1,9

60,8

1,9

Структура земельного фонду області свідчить, що 77,0% території області зайнято сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,3% території, забудовані землі займають 3,9%, землі під пісками, ярами та іншими відкритими землями без рослинного покриву – 1,1%, під водою – 1,9% території області. Динаміка структури земельного фонду області представлена в таблиці. Таке інтенсивне використання земельного фонду в регіоні в значній мірі визначає екологічну ситуацію й негативно впливає на наступний її розвиток стосовно земельних ресурсів. Вплив сільськогосподарського виробництва, промисловості, розвиток комунікацій, урбанізація й індустріалізація обумовили високий ступінь антропогенної деградації земельного фонду. Рівень розораності сільгоспугідь давно перевищив екологічно припустимі норми. Причина - екстенсивний спосіб ведення землеробства, нераціональна структура сільськогосподарських угідь при надзвичайно високій їхній розораності. Природні кормові угіддя становлять усього 11,8%.

Динаміка структури земельного фонду Харківської області

боло води та піски інші 1.9% 1.0% земл ,яри

забу дов. ліси земл 13.2 % і 3.8% с/г угідд я 77.1 %

1.1% і 1.9%

Станом на 1.01.1992 р.

ліси 13.3%

забудов. землі 3.9%

Станом на 1.01.2002 р

води 1.9%

болота 1.0% піски,яри 1.1% інші землі 1.9%

с/г угіддя 77.0%

Станом на 1.01.2010р.

Із площі сільськогосподарських угідь, яка становить 2418,7 тис. га, рілля складає 79,7%, перелоги – 0,6%, багаторічні насадження – 2,0%, сіножаті – 5,0%, пасовища – 12,7%. На одного жителя області припадає 1,14 га земель, в т.ч. 0,88 га сільськогосподарських угідь, з них – 0,70 га ріллі. За роки земельної реформи в структурі сільськогосподарських угідь відбулися деякі зміни. Питома вага ріллі в площі сільськогосподарських угідь зменшилась відповідно з 81,0% у 1992 році до 77,0% у 2009 році, водночас з’явились перелоги загальною площею 14,05 тис. га. Розораність території Харківської області складає 61,3%, лісистість – 13,3%. 95

Тобто спостерігаються позитивні тенденції у зміні структури угідь, що ведуть до зменшення розораності земель області, яка все ще залишається дуже високою. Проте цей процес ще не достатньо впливає на загальний екологічний стан сільськогосподарських угідь. Динаміка складу сільськогосподарських угідь

Станом на 1.01.1992 р.

Станом на 1.01.2002 р.

перелоги 0,6%

багаторічні насадження 2,0%

сіножаті 5,0%

пасовща 12,7%

рілля 79,7%

Станом на 1.01.2010 р.

Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 01.01.2010 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис. га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%. Основними сільськогосподарськими товаровиробниками в області є сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, у користуванні та власності яких перебуває 1154,2 тис. га або 36,7% від загальної площі 96

області, в тому числі в сільськогосподарських товариств різного типу – 543,9 тис. га (17,3%), сільськогосподарських кооперативів – 38,5 тис. га (1,2%), підсобних сільських господарств недержавних підприємств, установ і організацій – 9,2 тис. га (0,3%), інших недержавних сільськогосподарських підприємств – 272,9 тис. га (8,7%), державних сільськогосподарських підприємств – 109,7 тис. га (3,5%), міжгосподарських підприємств – 0,1 тис. га, фермерських господарств – 180,0 тис. га (5,7%). За 2009 рік площа земель селянських (фермерських) господарств збільшилась на 7,2 тис. га. Відбулися деякі зміни у складі земель лісового фонду – загальна площа земель під лісовкритими площами зменшилася на 0,2 тис.га. – за рахунок переведення полезахисних насаджень до сільськогосподарських угідь, внаслідок прийнятих уточнених даних інвентаризації, приватизації та відведення лісових земель підприємствам, організаціям оздоровчого та рекреаційного призначення для створення баз відпочинку, тощо. Змінилась площа земель водного фонду. Проводиться робота по інвентаризації ставків, побудованих на землях сільськогосподарських підприємств та переведених при реформуванні до земель запасу водного фонду, для подальшого надання їх в оренду іншим землекористувачам для риборозведення та цілей рекреації. В 2009 році в постійне користування та в оренду для несільськогосподарського призначення було відведено 56,1 га земель, з них – 36,6га сільськогосподарських угідь, в тому числі 30,8 га ріллі. В 2009 році із земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб в постійне користування було відведено 4 земельні ділянки на площу 3,77 га з них 2,58 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,58 га з ріллі, в оренду було відведено 52,33 га земель, з них – 33,98 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 28.22 га ріллі. До земель сільськогосподарського призначення було повернено земельні ділянки площею 59,31 га, з них 59.31 рілля, на яких була проведена рекультивація після видобування корисних копалин. В цілому по області площа сільськогосподарських угідь в 2009 р. не змінилась. В той же час відбулося збільшення ріллі на 0,8 тис. га за рахунок розорювання перелогів 0,4 тис. га, 0,1 тис. га сіножаті, 0,3 тис. га пасовищ. Відбулися деякі зміни у складі земель лісового фонду – загальна площа земель під лісовкритими площами зменшилася на 0,1 тис. га – за рахунок переведення полезахисних насаджень до сільськогосподарських угідь, внаслідок прийнятих уточнених даних інвентаризації, приватизації та відведення лісових земель підприємствам, організаціям оздоровчого та рекреаційного призначення для створення баз відпочинку, тощо. Змінилась площа земель водного фонду. Проводиться робота по інвентаризації ставків, побудованих на землях сільськогосподарських підприємств та переведених при реформуванні до земель запасу водного фонду, для подальшого надання їх в оренду іншим землекористувачам для риборозведення та цілей рекреації. У звіті прийняті уточнені площі земель під водою. 97

6.1.2 Деградація земель Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 01.01.2009 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис.га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%. На землях Харківщини прискорено розвиваються процеси ерозії. Ерозійні процеси проявляються у вигляді площинного змиву й оврагоутворення. З орних земель у регіоні виноситься щорічно 10-15 т/га родючого шару ґрунту. З 12,8 млн га еродованих земель це сильнозмиті, які потребують невідкладної рекультивації шляхом залісення й залуження. Більше всіх (до 70%) зруйновані самі родючі ґрунти - українські чорноземи, серед яких частина слабозмитих збільшилась за останні 15 років на 26 %, а середньо- і сильнозмитих (це землі, які, по суті, повинні бути виведені з інтенсивного землекористування) - на 23%. Розораність земель у Лісостеповій і Степовій зонах області значно перевищує оптимальні показники, досягаючи 70 % і більше. Це викликає розвиток сильних ерозійних процесів, причому в степових областях землі піддаються як водної, так і вітровий ерозії. Частка еродованих земель постійно зростає й досягла вже 37 % ріллі, що становить понад 12 млн га. З кожного гектара землі щорічно змивається від 5 до 15 м3 ґрунту, в основному верхнього, найбільше родючого шару, що приводить до зменшення врожайності на 3070 % і до зниженню якості сільськогосподарської продукції. На найбільш еродованих землях вартість проведення протиерозійних заходів настільки велика, що їх доцільно перевести в категорію несільськогосподарських, насамперед лісових земель. Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур. В результаті вже більше 40 % ріллі еродовано, зникли або знаходяться у жалюгідному стані більшість малих річок, прогресуючи падає родючість ґрунтів. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний 2009 рік Таблиця 6.1.2.1. Усього на початок року тис.га

% до загальної площі території

2 4,2108 16,2068 20,3052

Види земель

1 Деградовані Малопродуктивні Всього

Проведено консервацію

Потребують консервації

тис.га

% до загальної площі території

тис.га

% до загальної площі території

0,1340 0,5158 0,6498

0 0,0300 0,0300

0 0,0009 0,0009

0 0,9913 0,9913

0 0,0316 0,0316

На території області переважно поширена водна ерозія, яка визивається стоком талих вод. Вітрова ерозія проявляється в основному весною. Підсилення 98

процесів деградації грунтового покриву також обумовлені техногенним забрудненням. До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельєф місцевості. Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час 5,8-6,0 рН, а 7 років тому – 6,2 рН. Серед орних земель області нараховується 742952,0 га (32,9% до с/г угідь) кислих, 147155,0 га (6,5% до с/г угідь) солонцюватих, 1589,0 га (0,1% до с/г угідь) осолоділих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в ґрунтах сільськогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено. Для ґрунтів забруднених важкими металами та іншими токсичними сполученнями не розроблено універсальної методики. Дія кожного методу обробки залежить від особливостей грунту та специфіки ростущей на ній рослинності. Тому в кожному випадку необхідно спеціальне вивчення. Найпоширенішими заходами відновлення ґрунтів є вилуження рухливих елементів шляхом промивання. Значною проблемою для області залишаються зсуви та підтоплення. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Найбільш суттєвими антропогенними факторами що впливають на стан земель Харківщини, є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт як форми активної діяльності людства. До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами, токсикантами, важкими металами , будівництво ставків та водосховищ на території області в минулому, аварійні ситуації які виникають та інше. Значної екологічної шкоди земельним ресурсам області завдає забрудненість ґрунтів викидами промисловості та хімізація в сільському господарстві. Сільськогосподарське виробництво характеризується послідовним посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив Харківщини, що пов’язано не тільки з підвищенням рівня використання земельних ресурсів, але й зростом деградаційних процесів. Незважаючи на сучасне екстенсивне ведення землеробства, деградаційні процеси продовжують зростати в зв’язку з порушенням основних законів природи. Невизначеність у співвідношенні між сільськогосподарськими угіддями, незбалансованість біогеохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалість протиерозійних систем охорони ґрунтів та відсутність агрогрунтового моніторингу зумовлюють не тільки зниження потенційної родючості ґрунтів, але й порушують екологічну стійкість довкілля та знижують продуктивність сільськогосподарського виробництва. За сучасних умов землеробства щорічні втрати гумусу становлять 600-700 кг/га. Втрати поживних речовин з грунту досягають 100 кг/га і більше. Навіть при низьких врожаях сільськогосподарських культур від’ємний баланс елементів 99

живлення у землеробстві становить понад 60 кг/га. Значна деградація ґрунтів відбувається також у результаті ерозійних процесів, щорічні втрати найбільш родючої частини грунту становлять у середньому 15 т/га. Погіршуються також водно- і агрофізичні властивості ґрунтів. Складний характер має забруднення ґрунтів хімічними речовинами. У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. В наслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії ґрунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водойми. Меліорація забруднених ґрунтів. Для відновлення ґрунтів, сильно забруднених важкими металами й іншими токсичними речовинами, немає універсальної методики. Дія кожного методу обробки залежить від особливостей ґрунту й специфіки рослин, що виростають на ній. Тому для кожного випадку необхідні спеціальні дослідження. Найпоширенішими методами відновлення ґрунтів, забруднених металами, є вилуження легкорухливих елементів із ґрунтів шляхом їхнього промивання й переклад катіонів важких металів і мікроелементів у важкорухливі форми внесенням вапна й фосфатів з добавкою органічних речовин. Однак іммобілізація мікроелементів при цьому досягається не завжди, тому що метали, що є присутнім у ґрунті у формі складних органічних комплексів, навіть після сильного вапнування можуть зберігати рухливість. Крім способів фізико-хімічної обробки забруднених металами ґрунтів, використовують перемішування верхнього шару з незабрудненим ґрунтом або зняття верхнього забрудненого шару й засипання привізним незабрудненим ґрунтом. Для відновлення ґрунтів, забруднених нафтою й нафтопродуктами, використовують методи мікробіологічного очищення й обробку ґрунтів негашеним вапном з поверхнево-активними речовинами. Для запобігання забруднення ґрунтів необхідно скорочувати викиди в атмосферу від транспортних засобів і промислових підприємств, ліквідувати на території міста неорганізовані смітники побутового сміття, а поховання відходів проводити відповідно до існуючих екологічних норм. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.2.1. Землі

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Порушені, тис. га % до загальної площі території

2,410

2,426

2,400

2,361

2,4

0,077

0,076

0,075

0,077

Відпрацьовані, тис. га

1,026

1,125

1,189

1,240

1,4

% до загальної площі території

0,032

0,035

0,037

0,039

0,04

Рекультивовані, тис. га

0,173

0,142

0,124

0,154

0,1

% до загальної площі території

0,006

0,005

0,004

0,005

0,003

6.3. Якість грунтів Грунти – багатофункціональні системи, що мають важливе екологічне значення. Вони виконують функцію середовища існування, акумулятора і 100

джерела речовини та енергії для організмів, проміжного ланцюга між біологічним і геологічним кругообігами, захисного бар’єра й умови нормального функціонування біосфери в цілому. Функціонування ґрунтів – значно впливає на стан ландшафтів і біосфери , а через них – на якість середовища існування населення. Крім того, ґрунтовий покрив є основою сільськогосподарського виробництва. Відповідно до даних ґрунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон - лісостепової та степової. Найбільша розмаїтість і строкатість характерні для лісостепової частини області, хоча по площі вона менше степової частини. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі. Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучні чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти – 23 тис.га, чорноземи на пісках 7,7 тис.га, лучно-болотні та болотні ґрунти – 0,77 тис.га, практично не використовуються. Еродовані ґрунти займають 41 % площі с/г угідь. Погіршуються також водно і агрофізичні властивості грунтів. Особливо негативно впливають на стан агроландшафтів розораність сільсьгосподарських угідь, несприятливі природно-антропогенні процеси, техногенні викиди промисловості, забруднення та засмічення земель промисловими та побутовими відходами (свалкі, полігони), формування на території Харківської області гірнично-добувного комплексу, забрудненість радіонуклідами і пестицидами тощо. В грунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%), звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%) Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов мають меншу родючість. В ґрунтовому покриві області 40% площі займають ксероморфні види основних типів ґрунтів. Вони, внаслідок формування на схилах і відповідно гіршого волого забезпечення, мають менший на 15-30% потенціал продуктивності. Серед інших менш поширених ґрунтів області в сільськогосподарському виробництві використовуються лучно-чорноземні та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти (23 тис.га), чорноземи на пісках (7,7 тис. га) тощо. Лучно-болотні та болотні ґрунти (0,07 тис.га) практично не використовуються. Характерними для території області є реградовані ґрунти. До них відносяться переважно темно-сірі опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, що пройшли складний шлях розвитку. Значні площі реградованих ґрунтів розташовані в межиріччях Уди, Лопань та Харків, а також у басейні верхньої течії річки Мерла. 101

В окремих місцях області зустрічаються малогумусні чорноземи із слабкою структурою. Поряд з типовими чорноземами, але на значно меншій площі під впливом гігроморфних умов сформувались солонцюваті та лучні чорноземи. Вони розташовані біля річкових терас. У місцях поширення солонцюватих чорноземів зустрічаються і плями солонців – найменш родючих ґрунтів. Серед орних земель області нараховується 152,2 тис.га кислих і 58,5 тис.га солонцевих ґрунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. Загальна облікова площа зрошуваних земель 90,7 тис.га, які є значним резервом збільшення валових зборів с/г продукції. Про те їх грунтово-меліоративний стан не відповідає науковим і технологічним умовам. Рівень родючості ґрунтів Харківської області наближається до природного. За останні 10 років господарства області на 1 га посівної площі зменшили внесення в 3 рази органічних і в 12 разів мінеральних добрив. 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Основним призначенням сільськогосподарських земель є вирощування на них врожаю культур. Величина врожаю за однакових кліматичних і економічних умов та нормативних затрат буде залежати від родючості ґрунтів. Родючість ґрунту — це його здатність відповідати потребам рослин і забезпечити їх водою, елементами живлення, а їхні кореневі системи сприятливими екологічними умовами. Родючість ґрунту залежить від багатьох його властивостей, але в основному визначається кінцевою кількістю основних показників, серед яких найпершим є вміст і запаси гумусу. Кількісна оцінка якості ґрунтів визначається їх бонітуванням. Бонітування ґрунтів (від латинського — bonitas — доброякісність) — це спеціалізована генетико-виробнича класифікація ґрунтів, побудована за їх об'єктивними природними і стійко набутими у процесі сільськогосподарського використання ознаками та властивостями, які мають найбільше значення для сільськогосподарських культур, і виражена в кількісних показниках — балах. Щорічно з 1 га орних земель виноситься 0,5-0,6 тонн гумусу. Баланс гумусу від'ємний. Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу необхідно вносити на 1 га по 10 тонн органічних добрив, а господарствами області в останні роки було внесено лише по 1,5-2,5 тонни. З економічної точки зору, земельні ресурси найбільше інтенсивно використовуються у двох профілюючих галузях - промисловості й землеробстві. 6.3.2. Забруднення ґрунтів Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища являє собою забруднення ґрунтів і рослинної продукції важкими металами. Рівень забруднення ними вод і ґрунтів може істотно різнитися. Наприклад, найбільш інтенсивне забруднення ґрунтів важкими металами відмічається поблизу джерел забруднення. Зрошення посилює процеси міграції важких металів і, крім того, воно є додатковим джерелом надходження металів до ґрунту і рослин. Рівні та оцінка вмісту важких металів у зрошувальних водах, ґрунтах і рослинах практично не вивчені. Не вивчений також взаємозв'язок у поведінці 102

металів у системі "вода ґрунт рослина". Тому досі не розроблено заходи щодо зменшення надходження важких металів до рослин. Забруднення ґрунту важкими металами призводить до зміни фізикохімічної системи ґрунтів, а дисперсна система є дуже стійкою до цього впливу. У першу чергу змінюються кислотно-лужні умови у напрямку, який залежить від насиченості ґрунту основами і рівня навантаження. Наступним етапом є декальцинація ґрунтів, яка визначається наступними факторами: водним режимом, вмістом обмінного кальцію і магнію та наявністю їх мінеральних форм (природна вилугованість від карбонатів), кислотністю опадів і ґрунтового розчину, характером навантаження (поступове або залпове), кількістю поглинутої забруднюючої речовини і терміном із моменту її надходження. Втрата агрегативної стійкості дисперсної системи може відбуватись тільки у неврівноваженому стані одразу після адсорбції важких металів, тривалість якого обумовлена водним режимом. Основним механізмом негативної дії нафтових вуглеводнів на ґрунт є створення стійкої гідрофобної плівки на поверхні ґрунтових часточок. Залежно від фізичних властивостей забруднюючої речовини і рівня забруднення, набуті ґрунтом зміни можуть мати сталого характеру, можуть зменшуватися з часом, а можуть проявлятися лише в окремі, несприятливі за зволоженням, роки. Гідрофобізація ґрунту, обумовлена важкими фракціями нафти, набуває вирішального значення в умовах сильного забруднення (понад 20 л/м2). В цілому на території Харківської області забруднення ґрунтів солями важких металів не перевищує ГДК. Аналогічна ситуація і з вмістом у грунтах залишкових кількостей пестицидів, перевіщень ГДК не відмічається. Важливим питанням охорони природи при веденні сільського господарства є спосіб його ведення. Як правило землеробство ґрунтується на рівнинно-прямолінійному землекористуванні без урахування природних комплексів і рельєфу місцевості, не здатні забезпечити відтворення родючості грунту та надійний його захист від ерозії, ефективне використання матеріальнотехнічних засобів, підвищення продуктивності галузі. Новітніми досягненнями аграрної науки є досконаліші екологобіосферні методи ведення сільського господарства. Еколого-біосферна система поновлюваного землекористування прив'язує ведення сільського господарства до таких структурних одиниць, як басейни рік. Концепція впровадження цієї системи передбачає загальну організацію господарювання в басейнах малих, середніх і великих річок. Вона будується на засадах рівнозначності для людини всіх штабів рельєфу в цих басейнах. Важливою складовою цієї системи є налагодження повноцінного моніторингу за станом використання земель у сільському господарстві. Передбачається комплекс заходів із сільськогосподарського районування земель, господарське стимулювання грунтоохоронних і ресурсоощадних заходів, удосконалення системи нормування використання грунтів. Встановлюються заборони та обмеження на діяльність, що може негативно вплинути на якісний стан грунтів. Передбачається відшкодування збитків заподіяних власникам або користувачам сільськогосподарських грунтів у зв'язку з їх використанням для несільськогосподарських цілей. Разом з тим, для 103

ефективної дії Закону необхідно прийняти ряд підзаконних актів різного рівня, зокрема, державні програми охорони грунтів. 6.4 Охорона земель Харківська область багата на чорноземні грунти, які визначаються найвищою родючістю серед усіх інших типів грунту. Однак нераціональне використання земельних ресурсів призводить до того, що українські чорноземи втрачають свої властивості, просто вивітрюються та вимиваються водами, і це, відповідно, призводить до погіршення якості земельних ресурсів України. Тому важливим стоїть питання раціонального використання земельних ресурсів та питання їх охорони. Обсяги землеохоронних заходів в Харківської області продовжують залишатися недостатніми і фактично є неспівставними із рівнем поширеності деградаційних процесів. Протягом 2009 року не було розроблено ні одного проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією території сільскогосподарських підприємств. Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок взагалі не проводилося. Основним напрямком з охорони земель є впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель, контролю за їх використанням на сучасному стані розвитку земельних відносин є формування територій новостворених сільських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі складання проектів землеустрою сільськогосподарських підприємств з контурно-меліоративною організацією території. Радикальна екологізація і дійсна інтенсифікація агропромислового комплексу неможливі без оптимізації співвідношення земельних угідь. Можливо вважати оптимальним, коли відношення дестабільних факторів (рілля, сади) до стабільних (природні кормові угіддя, ліси, лісосмуги) не перевищує одиниці. До цього рахунку не входять урбанізовані і техногенно змінені території. Це означає, що розораність земель області не може перевищувати 40%, а частка ріллі від площі сільськогосподарських угідь 50%. Одним із основних напрямків підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва до останнього часу було максимально можливе розширення площ ріллі, що призвело до посилення розвитку ерозійних процесів, зниження родючості ґрунтів і порушення екологічної рівноваги навколишнього середовища. Тому розораність сільськогосподарських угідь в Харківській області досягає 81%. Такого рівня розораності не знає жодна країна світу. Саме через це еродованість ріллі в області досягла 42 %, що є неприпустимим високим показником. Необґрунтоване науково ведення у сільськогосподарське використання малопродуктивних земель (сильноеродованих, піщаних, засолених та ін.) стало причиною не тільки значного економічного ризику, але сприяло розпорошенню матеріальнотехнічних ресурсів, що призвело до зниження темпів інтенсифікації виробництва, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутків. Як показує світовий досвід, підвищення ефективності сільськогосподарського 104

виробництва можливе лише за інтенсивного використання високородючих ґрунтів і за рахунок зниження вкладень у малопродуктивні землі. Ефективне екологічно безпечне сільськогосподарське виробництво можливе лише за умови припинення еродування ґрунтів. Досвід ХХ століття безперечно показує, що одиничними заходами проблеми ерозії не вирішити. Необхідно створювати протиерозійно упорядковані агроландшафти, як просторову базу землеробства ХХI століття .Це можливо лише інженерними методами на підставі опрацьованих проектів. Заходи, що висвітлені у рекомендаціях є першим кроком на шляху створення надійного протиерозійного захисту. Але вони дозволять істотно зменшити ерозійні втрати грунту і підвищити ефективність рослинницьких технологій. Всі заходи пройшли широку апробацію, мають достатнє наукове забезпечення і їх впровадження не потребує спеціальних знань. В окремих випадках необхідні консультації науковців. Рекультивація земель повинна бути завершуючим етапом тих виробничих процесів, які приводять до порушення ґрунтового покриву або літологічної основи території. Це перш за все рекультивація кар’єрів після добування корисних копалин на території Харківської області. Складання проектів рекультивації слід проводити одночасно з проектуванням основного виробничого об’єкту та враховувати весь комплекс природних, господарчих, економічних, соціальних та санітарно-гігіеничних факторів. Вони зазначають вибір направлення рекультиваційних робіт. Багатосторонній вплив техногенезу на природні ландшафти і різна реакція екосистем не дозволяє однозначно вирішувати питання про рекультивацію будь-якої території. Не завжди являється доцільним встановлення минулих комплексів, які були до порушення природної середи. Одночасно рекультивіруємі землі та прилеглі до них території після завершення всього комплексу робіт повинні представляти собою організований та стійкий до техногенного впливу ландшафт. Процеси урбанізації та індустріалізації територій, неконтрольоване сільськогосподарське навантаження на ґрунтовий покрив спричинили глибокі зміни природних властивостей земель, трасформацію внутрігрунтових процесів, втрату ними само відновлювальної здатності. Найважливішим заходом збереження грунтів є правильне формування культурного агроландшафту. У кожній екосистемі має бути своє, науково обгрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами. Це дасть найвищий господарський ефект і збереже довкілля. Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін. Зберегти грунт допоможуть і перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку грунту, перехід на безплужний обробіток. Впровадження поряд з ультрахімізованим методом господарювання органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив. Головною проблемою в питанні охорони земель залишається виділення коштів на реалізацію проектів з охорони земель. Фінансування заходів з 105

охорони земель і ґрунтів, відповідно до ст. 55 Закону «Про охорону земель», здійснюється за рахунок державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять як відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом. На жаль, на практиці ці заходи є малоефективними як через низький рівень фінансування державою заходів з охорони земель та ґрунтів, так і через юридичну нерозвиненість заходів, що становлять зміст економічного стимулювання в цій галузі, відсутність ефективного механізму його реалізації на практиці. Все це негативно позначається на якісному стані земель і як наслідок виникає потенційна небезпека для реального забезпечення екологічної безпеки. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Використання та охорона земель регулюються як загальними, так і спеціальними нормами земельного права, які враховують соціально-економічну та екологічну специфіку земель кожної категорії. Причому питома вага спеціальних норм земельного права в регулюванні суспільних відносин щодо використання земель різних категорій є досить великою. Тому закріплені у статтях 91 та 96 ЗК України обов'язки власників та користувачів земельних ділянок не є вичерпними. Законодавчими актами передбачені й інші їх обов'язки щодо використання та охорони земель земельних ділянок. Отже, правове регулювання використання та охорони земель України враховує поділ її земельного фонду на окремі категорії земель. Крім того, в межах кожної з категорій земель можуть бути землі, вимоги щодо використання та охорони яких істотно відрізняються від вимог, що поширюються на всі землі відповідної категорії. Так, у складі земель сільськогосподарського призначення виділяються меліоровані сільськогосподарські угіддя, тобто угіддя, на яких штучно регулюється водний режим (шляхом зрошення посушливих земель, осушення перезволожених земель тощо). У зв'язку з необхідністю проведення на таких землях штучного регулювання їх водного режиму меліоровані землі виділяються як окремий об'єкт правової охорони у складі земель сільськогосподарського призначення. Загальні вимоги щодо цільового призначення та цільового використання і охорони кожної з категорій земель виявляються в їх назвах. Однак характер використання земельних ділянок, що входять навіть до одної категорії, може істотно різнитися. Тому земельним законодавством встановлені вимоги цільового використання земель, дотримання яких є важливим засобом забезпечення реалізації завдань раціонального використання та охорони як земельного фонду в цілому, так і окремих категорій земель зокрема. Цільове призначення земель означає, що надана громадянинові чи юридичній особі земельна ділянка у власність чи користування, в тому числі в оренду, має використовуватися відповідно до її цільового призначення. Так, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства, особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби. Якщо ділянка 106

надана для садівництва, то громадянин не може використовувати її для ведення фермерського господарства, і навпаки. Також громадянин не може використовувати таку земельну ділянку для несільськогосподарських цілей, наприклад, для будівництва магазину, майстерні тощо. Цільове призначення земельних ділянок встановлюється уповноваженими державою органами і не може змінюватися власниками землі та землекористувачами самостійно. Згідно зі ст. 2 ЗК України віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках — органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Крім того, законодавство забороняє змінювати цільове призначення та переведення до інших категорій особливо цінних земель, до яких віднесені землі з чорноземними ґрунтами, коричневими ґрунтами Південного узбережжя Криму, землі з дерновими глибокими ґрунтами Закарпаття, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, землі природнозаповідного фонду та землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для інших потреб не допускається, за винятком випадків, визначених законом. Отже, цільове призначення земель є ефективним засобом впливу держави на використання та охорону земель, за допомогою якого держава регулює процес розподілу земель країни на категорії та відповідно характер використання земельного фонду для задоволення різних суспільних потреб. Спеціалістами держуправління у 2009 році проведена практична робота по обстеженню земельних ділянок, аналізу, підготовки висновків та погодження матеріалів землеустрою, розгляд матеріалів вибору земельних ділянок, які надходили до держуправлівння. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008р. №610-р держуправлінням зупинено розгляд проектів землеустрою щодо вилучення земельних лісових ділянок, іх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення за рахунок земель лісогосподарського призначення. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 року №509, який набрав чинності з 14.10.2008 року, були внесені зміни до Земельного кодексу України, зокрема до статей 118,123, 151. Керуючись ст. 151 Земельного кодексу України, Постановою КМУ від 31.03.2004 р. №427 “Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів” та листом Мінприроди від 16.12.2008 р. №17519/21/10-08 спеціалістами держуправління протягом 2009 року було розглянуто 7141 матеріалів місць розташування земельних ділянок з них 2502 - відхилено. При розгляді проектів землеустрою особлива увага приділяється землям природно- заповідного фонду, водного фонду, особо цінним землям сільськогосподарського призначення. Аналіз проектів землеустрою та матеріалів вибору земельних ділянок свідчить, що продовжується практика надання органами місцевого самоврядування та виконавчої влади дозволів на розробку проектів землеустрою земельних ділянок сільськогосподарського призначення для цілей не пов’язаних з веденням сільськогосподарської 107

діяльності, зі зміною цільового призначення та категорії земель, що є порушенням ст.ст. 3, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 23 Земельного кодексу України. В 2009 році спеціалістами держуправління було розглянуто 3846 проектів землеустрою з них 347 – відхилено (6652 в 2008 році, відхилено - 616), загальною площею 41246,56 га. З метою реалізації концепції управління та регулювання природоохоронної діяльності в області, спеціалісти держуправління постійно приймають участь в комісіях які створюються для перевірки законності надання земельних ділянок органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади. В 2008 році спеціалістами держуправління було проведено аналіз документів та надані консультації на отримання ліцензії у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами 13 фізичним та юридичним особам. 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база На території Харківської області обліковується 295 родовищ і 64 об’єкти обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 93 родовища і 34 об’єкти обліку експлуатується. Область повністью забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3. Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титано-цирконійових руд). Паливно-енергетична база Харківської області складається також з кам’яного та бурого вугілля, якого налічується 7 родовищ. Кам’яне вугілля зосереджене на території Донецького басейну, якого налічується там 6 родовищ. Балансові запаси вугілля оцінені в 1987,1 млн.т за промисловими категоріями А+В+С1. Максимальна глибина залягання вугленосних пластів коливається від 750 до 1550 м. Одна ділянка – Успенівська №1-2 підготовлена під будівництво шахти виробничою потужністю 1,5 млн.т вугілля на рік. Інші 5 родовищ є перспективними для розвідки. За марками вугілля належить до довгополум’яного та довгополум’яногазового. З небудівельних твердих корисних копалин необхідно визначити розвідані на території області 3 родовища формувальних пісків(Гусарівське, Вишівське та Благодатівське) із загальними запасами 209, 2 млн.т. 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази Формування на території Харківської області гірничо-добувного комплексу та пов’язаних з ним техногенно-екологічних проблем, серед яких на 108

сам перед необхідно виділити високий ступінь техногенного навантаження на територію та забруднення довкілля, формування великих обсягів відходів, активізацію і розвиток небезпечних екзогенних геологічних процесів, порушення гідрогеологічних умов. На території Харківської області знаходиться 54 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 4 – нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 13 – нафтогазоконденсатних, 1 – нафтогазове. Запаси вільного газу підраховані на 50 об’єктах у кількості 323,096 3 млрд.м за категоріями А+В+С1 (32,21% від запасів України). Видобуток вільного газу, який в основному здійснюється на Шебелинському, Єфремівському, Мелихівському, Західно-Хрестищенському, Медведівському, газоконденсатних родовищах, за 2006 р. склав 7,734 млрд. м3 (39,36% від видобутку в Україні). Видобувні запаси розчиненого у нафті газу підраховані на 12 родовищах у кількості 1,540 млрд. м3 за категоріями А+В+С1 (5,73%). У 2006 р. видобуток склав 0,126 млрд. м3 або 11,4% від загального видобутку по Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 18 нафтових об’єктах у кількості 5,223 млн.т за категоріями А+В+С1 (4,58% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти за 2006 р. склав 0,194 млрд. м3 (6,02% від загальних запасів в Україні). Газовий конденсат підрахований на 43 об’єктах у кількості 10,724 млн.т за категоріями А+В+С1 (16,85% від загальних запасів в Україні). Видобуток за 2006 р. склав 0,173 млрд. м3 (15,53% від видобутку в Україні). Перспективними для видобутку газу після проведення повного обсягу геологорозвідувальних робіт є три об’єкти, які підготовлені для глибокого пошуково-розвідувального буріння: Степківська, Токарська, Геніївська площі. Буре вугілля зосереджене на єдиному Новодмитрівському родовищі з балансовими запасами 390,0 млн.т промислових категорій А+В+С1. Родовище підготовлене під будівництво розрізу виробничою потужністю 9 млн.т вугілля на рік. Торф в області представлений 34 родовищами з прогнозними ресурсами 4,5 млн. т, з яких 7 родовищ з ресурсами 0,5 млн.т затоплені і забудовані. В області відомо 22 перспективні родовища сапропелю з балансовими запасами 6,3 млн.т за категорією С2. Окрім того, виявлено 15 озер з прогнозними ресурсами сапропелю близько 12,9 млн.т. Металічні корисні копалини представлені Краснокутським родовищем титано-цирконієвих руд та германієм, що є супутньою корисною копалиною кам’яного вугілля ділянки Успенівська №1-2. В Первомайському районі області за результатами пошуково-оціночних робіт виявлене Біляївське свинцево-цинкове родовище. Запаси свинцю і цинку підраховані за категорією С2 до глибини 400 м, в інтервалі 400-700 м підраховані прогнозні ресурси за категорією Р3. Підрахунок запасів і оцінка прогнозних ресурсів проведені по рядовим і багатим (в сумі вміст свинцю і цинку більше 5%) рудам. Рентабельною являється розробка тільки багатих руд. Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 109

15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується. Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин і 5 об’єктів обліку родовищ корисних копалин що застосовуються у будівництві, з яких розробляється лише 25 родовищ і 1 об’єкт обліку. А також розвідано три родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) з загальними запасами по категорії А+В+С – 210,9 млн.т. З них 2 розробляються (Гусарівське і Вишнівське) з загальними запасами 209767 тис. тонн. Кухонна сіль в області представлена одним родовищем – Єфремівським, яке розробляється. Запаси корисної копалини по категорії А+В+С складають 390,4 млн. т. Видобуток солі за 2006 рік склав 16,9 млн.т. Відкрито одне родовище охристих глин (Суха Кам’янка), сировина якого може використовуватись для виробництва мінеральних пігментів. Запаси його складають 186,6 тис.т, але через низьку якість корисної копалини родовище не розробляється. Скляна сировина представлена 3 родовищами кварцових пісків Новоселівським, Берестовеньківським та Караванським, врахованих Держбалансом. У промисловій розробці перебуває Новоселівське з запасами 22,7 млн. тонн. Існують можливості й для подальшого розвитку цієї сировинної бази. Керамзитова сировина представлена 3 родовищами і 1 об’єктом бліку, але освоєне тільки одне (Харківське) з запасами по категорії А+В+С – 3,6 млн.м3 Видобуток у 2006 році склав 24,67 тис. м3. Виробництво керамзиту можливе за рахунок збільшення потужності діючих заводів, а також залучення до експлуатації резервних родовищ Першотравневого та Смирнівського. Україна не має жодного підготовленого до промислової експлуатації родовища фосфоритів. Сировина для виробництва фосфорних добрив завозиться з Північної Африки. Але коштів на завершення розвідки перспективних, екологічно чистих родовищ фосфоритів у Ізюмському районі досі не знаходиться. Матеріально – сировинна база представлена в табл.7.1.1.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1.1.1 Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

2008

2009

Родовища, що розробляютьс я

2008

Одиниця виміру

Видобуток сировин и в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2010 р.

А+В+С1

С2

2009

в т. ч. по родовищах, що розробляються А+В+С1 С2

1 Вугілля кам'яне

2 7

3 6

4 -

5 6

6 тис. т

7 *

8 1987130

9 94019

10 -

11 -

Вугілля буре Сапропель

1 22

1 -

тис. т тис. т

* *

389985 -

6456

110

Торф Керамзитова сировина Цегельночерепична сировина

2 2+2*

2 4

тис. т тис.м3

* 24,5

283 21201,93

8420

3552,93

100+3*

14+1*

100+ 3*

14+1*

тис.м3

121,6

107348,33

1872

9536,93

сіль кухонна кам’яна фарбова сировина

тис. т

0,7

390361,5

149067

390361,5

149067

тис. т

186,6

29,1

абразивна сировина

руда, тис. т

88,2

25823

пісок формувальний цементна сировина

тис. т

204

207448

110163

113225

23373

тис. т

4830

388971

6311

381524

6311

вапняк для випалювання вапна

тис. т

9436

крейда будівельна

тис. т

5,36

49037,95

22210,95

скляна сировина

тис. т

729

107066

11750

26089

11,75

24+1*

24+2*

7+1*

тис.м3

1159,07

205847,36

58602

34193,26

4026

тис.м3

4+1*

тисм3

18975

Газ природний Нафта Конденсат газовий

51 18 44

52 14+4* 46

27 10 25

27 9+2* 27

млн.м3 тист тис..т

8262 119 172

328888 4862 10330

102241 2118 3334

276168 3671 7953

79293 1103 2534

Вода підземна прісна

млн.м3/доб

Вода підземна мінеральна

млн.м3/доб

пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів камінь будівельний

* інформація не надана

На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами - 1. Нафта в області представлена 12-ма родовищами з балансовими видобувними запасами категорії А+В+С1 – 1,540 млрд.м3. З них 4 родовища розробляються, запаси яких по категоріях А+В+С1 складають 5,6 млн. тонн. Видобуток за 2006 рік склав – 0,126 млрд м3. Газ вільний представлений 50-ма родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких по категоріях А+В+С1 становлять 323,096 млрд.м3. 23 родовища експлуатуються з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 252,6 млрд.м3 (36% від запасів України). Видобуток газу за 2006 рік в області досяг 7,734 млрд.м3. Головними родовищами по видобутку газу є Шебелинське, Єфремівське, Меліховське, Західно-Хрестищенське, Медведівське, видобуток по яких становить 39,36% від загальнодержавного. До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 202,308 млрд. м3, нафти – 111

1,46 млн.т. Відмічається деяке збільшення видобутку нафти та газу – на 7,3%, при незначному зниженні видобутку підземної води на 3,26 тис. тонн. Використання надр Таблиця 7.1.1.2. № з.п

1 1

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації Гірничій відвод

Земельний відвод

ліцензія

2 36

3 ---*

4 ---*

5 36

загальна площа порушених земель, га 6 ---*

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації 7 ---*

Рекультивовано в 2009р

8 ---*

* - інформація не надана.

Харківська область розташована в найбільш розвинутій та заселеній частині України. При розробці нафтогазових родовищ густонаселені райони регіону знаходяться під значним антропогенним впливом, і всі компоненти довкілля потерпають від нього. Частина нафтових та газових родовищ регіону розташована в межах заплав та перших заплавних терас річок, знаходяться поблизу держаних гідрологічних заказників. За таких умов навіть незначні техногенні потоки від родовищ можуть суттєво вплинути на місцеві екосистеми. Особливої шкоди завдають викиди рідких вуглеводнів, що спричиняє збіднення існуючих біоценозів. Аварійні розливи при видобутку газоподібних та рідких горючих корисних копалин високо мінералізованих вод викликають засолення ґрунтів, що призводить як до їх виведення з сільськогосподарського обігу, так і сприяє забрудненню токсичними речовинами інших компонентів навколишнього середовища. На території Харківської області радіаційний контроль під час розвідувальних та видобувних робіт у нафтогазовій галузі не проводиться і дані про радіаційне забруднення території при здобичі відсутні. Область забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн.м3 (Валківське Валківського району, Гаражівське, Байрацьке ІІ, Савинське, Янківське, Шебелинське, Балаклійського району, Гаврилівське, Пересічанське Дергачівського району, Зміївське, Тимченківське Зміївського району, Семенівське Ізюмського району, Ківшарівське, Куп’янське, Куп’янське-3 Куп’янського району, Попівське Красноградського району, Надеждінське, Смирнівське Лозівського району, Орільське Сахновщинського району, Петропавлівське Первомайського району, ВідрадненьськеОлейниківське Шевченківського району, Безлюдівське, Основ'янське, Олешківське Харківського району) з них у промисловій розробці перебуває 6, а саме: - Куп’янське родовище будівельних пісків, с. Новоосинове Куп’янського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Будтехнологія–Н", ліцензія в наявності з 2006 року, документи на відведення землі в наявності, гірничий відвід відсутній, рішенням першого заступника головного державного інспектора Харківської області від 20.09.04 № 01-35-49 виробнича діяльність по добуванню піску було призупинено; 112

- Пересічанське родовище будівельного піску, с. Пересічне Дергачівського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; Гаврілівське родовище будівельного піску, с. Гаврілівка Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; - Олешківське родовище будівельного піску, с. Олешкі Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; - Основ'янське родовище будівельного піску, Червонозаводський район м. Харкова, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності; - Безлюдівське родовище будівельного піску (Нагор'ївська ділянка), c. Безлюдівка Харківського району, розробляється для будівельних потреб ВАТ "Харківське карєроуправління", ліцензія в наявності. На теперішній час підприємством отримано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.02.07 № 4214 терміном дії 20 років на загальну площу 55,9 га. На теперішній час, у зв’язку з зростанням обсягів будівництва в області спостерігається тенденція щодо збільшення добування корисних копалин і в першу чергу піску. Крім того значна кількість проявів піску, які самовільно розроблялись в минулому, на території практично кожної сільської ради на теперішній час розробляються без оформлення відповідної документації та без будь якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що приводить до погіршення стану довкілля. Сировина використовується без врахування ії якості та екологічних наслідків, якість продукції дуже низька. Тому одним з головних шляхів в наведенні порядку у надрокористуванні є передбачене Кодексом України «Про надра» його ліцензування, що передбачає обов’язкове геологічне вивчення родовищ з видачею рекомендацій по їх комплексному використанню, та обов’язкове їх додержання. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища За кількістю зсувопроявів найбільша активність спостерігалась на контрольно-маршрутній зоні «Куп’янськ», де у 2009 році виникло 7 нових зсувів (в основному за рахунок приросту тих, що раніше змістилися), сумарною площею 2,82 тис. м2. У межах контрольно-маршрутної зони «Мелова» активізувався зсув в районі вул. Підлісної. Нижче будинку №15 свіжа тріщина оконтурила зсув 2-го порядку, площею біля 25 тис. м2 (ширина зсуву 120-130 м, довжина 200 м). Посунення зсуву призвело до зниження стійкості усього зсувного схилу та 113

появи заколу на стінці відриву. Ймовірне прогресування процесу на цій ділянці може призвести до відриву блоків від плато із захватом городів та житлових будинків по вул. Підлісній селища Мелова. На цій ділянці потрібно виконати спеціальні дослідження для проектно-кошторисної документації або на виконання протизсувних заходів, або на відселення місцевих мешканців. На контрольно-маршрутній зоні «Вовча», що розташована у цьому ж інженерно-геологічному районі, також зсувна активність йде на спад. У 2009 році зійшло 5 невеличких зсувів, сумарною площею 1,46 тис. м2. На контрольно-маршрутній зоні «Бритай» у 2009 році у порівнянні з попереднім роком, активність суттєво збільшилась. Від плато відкололося 4 блоки, сумарною площею 1,5 тис. м2 (зсуви 1-го порядку), а також на схилі з’явилось 2 великих зсуву 2-го порядку, сумарною площею 5,25 тис. м2. Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення Дані вимірів і розрахунків сезонного прогнозу розвитку підтоплення на 2010 рік свідчать про те, що в Харківській області усі райони, які розташовані на захід від вододілу між басейнами Дніпра та Дона, будуть відчувати наслідки від підтоплення території у низинах рельєфу, оскільки рівні ґрунтових вод тут продовжують поступово підніматися. На зсувних ділянках це може призвести до активізації зсувів. До ділянок, на яких можлива загроза населенню від посунень ґрунту, відносяться Краснокутська, Валківська, Нововодолазька, Красноградська, Богодухівська і Зачепилівська зсувні зони. Ступінь достовірності цих прогнозів буде перевірена у ході подальшого ведення моніторингу екзогенних геологічних процесів. Впродовж 2009 року були продовжені розпочаті у 2008 році польові роботи на ділянках підтоплення у межах Харківської області. Площі обстеження були більш детально оброблені та збільшена площа обстеження у межах режимних ділянок. У межах області були обстежені наступні населені пункти: м. Харків, м. Ізюм, смт. Печеніги, м. Валки, м. Первомайський, м. Барвінкове, смт. Краснопавлівка. У 2009 році підвищення рівнів ґрунтових вод не спостерігалось, у більшості випадків рівень знаходився у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється невеликою кількістю атмосферних опадів впродовж звітного року та поступовим характером відлиги у весняний період. Харківська область У межах Харківської області у звітному 2009 році були продовжені режимні спостереження на ділянках підтоплення: м. Валки, м. Барвінкове, м. Ізюм, смт Первомайський, смт Краснопавлівка, смт Печеніги та м. Харків, відповідно з проектом “Моніторинг поширення та розвитку інженерногеологічних процесів та явищ екзогенних геологічних процесів у межах території Сумської та Харківської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС і протизсувних заходів” на період 2006-2011р.р. та відповідає методичним завданням, що передбачені у даному проекті. Активність процесів підтоплення у 2009 році декілька знизилась у зв’язку з кліматичними особливостями року. У весняний період рівень ґрунтових вод на ділянках підтоплення, у порівнянні з попередніми роками (2007-2008) залягали нижче, але при цьому залишалися на глибинах до 2,0 м. 114

м. Харків На території міста у межах ділянок підтоплення у 2009 році покращення гідрогеологічної обстановки у порівнянні з 2008 роком не відбулося. Процеси підтоплення продовжилися. Відповідно до методики гідрогеологічного районування за умовами підтоплення, розробленої Українським науководослідним інститутом інженерно-наукових технічних вишукувань (УкрНДІІНТВ) разом із Виробничим та науково-дослідним інститутом з інженерних вишукувань у будівництві (ВНДІІВБ), територія міста Харкова виділяються наступні таксономічні зони: I - басейн ґрунтових вод р. Лопань. Вулиці, що прилягають до долини р. Лопань – район сел. Сортувальна, Червоний Жовтень підтоплення цілорічне, рівень ґрунтових вод знаходиться у середньому на глибинах 0,5-1,6 м. У весняний період ґрунтові води досягають поверхні землі. Вулиці, що прилягають до Олексіївського лугопарку мають рівень ґрунтових вод від 0,6 м до 2,0 м. Район Центрально ринку, вул. Котлова та залізничного вокзалу «Харків-Пасажирський» підтоплюються періодично (у багатоводні роки). II - басейн ґрунтових вод р. Харків. Райони Шишковської балки, Журавлівського житлового масиву (біля Журавлівського водосховища), Дальня Журавлівка, Велика, Данилівка, сел. Кірова, Барабашовський ринок та прилеглі до нього вулиці – рівень ґрунтових вод переважно коливається в інтервалі від 0,4-0,7 м до 2,0 м. III - басейн ґрунтових вод р. Немишля (притока р. Харків). Вулиці Печенізька, Краснопільська, Немишлянська, частина вулиць Унечінської та Могилевської, пров. 3-й Прирічний, вул. Офіцерська від б.№13 до русла р. Немишля, проїзд Новопосілковий, вул. Автострадна Набережна, нижня частина вул. Галинської та Л. Українки та інші прилеглі до русла р. Немишля вулиці. Рівень ґрунтових вод у весняний період коливається від 0,40,5 м до 2,0 м, декілька знижуючись влітку, але залишається на глибині до 2,0 м. На території вулиць, що розташовані у присхиловій частині, у літній період рівень ґрунтових вод (РГВ) знижується до глибин, більших за 2,0 м. IV - басейну ґрунтових вод р. Харків (від р. Немишлі), р. Лопань (від р. Харків) і р. Уди (від р. Лопань). Район Новожанове та Новоселівки: вулиці Торгова, Фельдшерська, Светланівська, Пилипівська, Жуковська, Кривомазова, Рябінова, Буданська, Пахаря, пров. Путєпровідний та інші характеризуються високим рівнем ґрунтових вод у весняний період та після злив влітку – вода сягає рівня землі і до глибини 1,5 м. Високий рівень ґрунтових вод залишається високим фактично впродовж року. Район Верещаківки (вулиці Сидоренківська, Червоних Міліціонерів, частина пров. Петровського, частина вул. Надійна, вул. Саратівська від буд №33 по зростанню нумерації, Комсомольська) – рівень ґрунтових вод фіксується на глибині від 0,5-0,8 м до 1,8 м. По вулицям Джерельна, Артюхівська, частина вул. Арматурної, вул. Народна, Колисниченківська, Коновалова, Достоєвського та ін. Глибина ґрунтових вод у весняний період залягає від 0,2-0,4 м до 1,1-1,5 м. 115

Район Основи (вулиці Грозненська, Заводська, Л.Чайка, Ільменська, Хорольська, Вокзальна, Бригадна, Жихарська, Льговська), а також район Диканівки та Гути (вулиці В. Василевської, Зеленського, в’їзд Піонерів та ін.) ґрунтові води залягають на глибині від 0,3-0,5 м до 1,5-1,8 м. На більшій частині підтопленої території РГВ складає 1,6 м. V - басейн ґрунтових вод р. Уди. Вулиці Старомалооснов’янська, Доватора, частина вулиці Володарського (від перехрестя вул. Шмідта), Пушкарівська, Кропивницького, Бондаренківська, Григоріївська, Баварська – глибина залягання РГВ від 0,6 м до 1,5-1,8 м. Вулиці Валер’янівська, Цигарьова, Стара 10-ти Саженна, Нова 10-ти Саженна, пров. Основ’янський – РГВ фіксується на глибині менше 2,0 м. Залізничний шлях в районі сел. Нова Баварія, канатного заводу та прилеглі території, вул. Некрасова, Кібальчича, частини вулиці Конотопської, Лисенко, Московської, Північно-Кавказьської, кладовище №10, території промислових підприємств та вулиці, що розташовані вздовж р. Уди – характеризуються високим рівнем ґрунтових вод від 0,4-0,5 м до 2,0 м. Район сел. Григорівка (включаючи вулиці Тельмана, П’ятисотенська, Коростельська, Цементна, частина вул. Комсомольське шосе), практично повністю підтоплений впродовж року. Глибина до РГВ 0,3-1,1 м. В цілому по місту зниження рівня ґрунтових вод, що відбувалося впродовж 2009 року, до вагомих змін у процесі підтоплення не призвело. смт. Печеніги Під час обстеження у 2009 р. підтопленої території, що охоплює селище з північного-сходу (від околиці) на південний-захід вздовж правого берегу р. Сів. Донець, рівень ґрунтових вод знаходився на глибині до 1,8 м. У геоморфологічному відношенні територія селища знаходиться у заплаві та на перших надзаплавних терасах. Практично на усьому протязі на підтоплених ділянках зустрічаються заболочення. По тальвегу балки Бакайка прокладена дренажна канава, до якої підведені водовідвідні канави для збільшення площі збору та відводу ґрунтових вод. Найбільш підтоплені ділянки, як і у попередні роки, знаходяться у межах кварталів вулиць Харківська, Левадна, Шевченко, 1-го Травня, пров. Базарного, вул. Партизанської, Садової, Робочої, М.Куліка, Чурілова, пров. Харківського. м. Валки За результатами обстеження території міста у 2009 році у весняний період у північній частині рівні ґрунтових вод залягали на глибинах 0,5-1,5 м по вулицях Кооперативній, Чехова, Кірова (від буд№27). Вище, в бік зростання номерів будинків по вул. Кірова РГВ фіксувався на глибинах більше 2,0 м. Ці ділянки у геоморфологічному відношенні є вододільним простором. У північно-східній частині міста (біля вододільної території) підтоплення спостерігається по вулицях К. Лібкнехта, Жовтневій, Дідаренко, де рівні ґрунтових вод залягають від 0,6 м до 2,0 м. Території, що розташовані на схилах вододілу (вул. 1-го Травня, Торгова, Суворова, частина вул. Лермонтова та Борщу), рівні ґрунтових вод відмічаються на глибинах більше 2,5 м. 116

Підтоплення також спостерігалося у заплаві та на низьких терасах р. Мож, як на лівому березі, так і на правому – рівні ґрунтових вод знаходилися на глибинах менше 1,7 м. У приватному секторі спостерігається заболочування. На правобережжі р. Мож у межах привододільних територій, у західній та південно-західній частинах міста рівні ґрунтових вод залягали на глибині менше 1,7 м (вулиці Р. Люксембург, Щорса, Гоголя, Гагаріна). Частини цих вулиць та вул. Чубаря, І.Коваля, Постишева розташовані на схилах вододілу – РГВ відмічалися на глибинах більш 2,3 м. м. Первомайський У геоморфологічному плані територія селища являє собою відносно рівну поверхню (плато). Під час маршрутного обстеження у 2009 році було встановлено, що активність процесів підтоплення у межах селища у порівнянні з попередніми роками знизилася. У весняний період рівні ґрунтових вод на ділянках підтоплення знаходилися на глибинах більш 2,0 м від поверхні землі – це вулиці Леніна, 20-років Жовтня, Нова, Юр’єва, Садова, Фізкультурна, 1-го Травня, Гагаріна, Залізнична, в’їзд Канцева. м. Ізюм У межах підтоплених територій м. Ізюму у 2009 р. Рівень грунтових вод залишилися практично на попередніх рівнях. Процес підтоплення знаходить своє розповсюдження у частинах міста, що знаходяться на лівобережжі р. Сів. Донець та її приток Мокрий Ізюмець, Сухий Ізюмець, а також у закруті р. Сів. Донець, на правобережних терасах. Рівні ґрунтових вод на території, що підтоплюється, знаходяться на глибинах до 2,0 м. На лівобережжі р. Сів. Донець у межах території, що охоплює західну частину міста (вулиці Павлова, Крестьянська, Цусімська, Шмідта, Орджонікідзе, Підлісна, Червоношахтарська, Ярославська), рівень ґрунтових вод фіксувався на глибині ві 0,2-0,3 м до 1,7 м. У північній та північно-західній частині міста (вулиці Донецька, Республіканська, Горького, Островського, Лермонтова, Чкалова, Кірова) рівень ґрунтових вод був на глибині від 0,4-0,6 м до 1,5 м від поверхні землі, знижуючись до глибин 2,2-2,4 м у напрямку до північної околиці міста (вул. Горянська, Партизанська, кінець вул. Московська та ін.). У північно-східній частині міста (район вулиць Путейська, Крупської, Ульянівська, І.Франко, Червоноармійська) відмічається підтоплення типу «верховодка». На правобережжі р. Сів. Донець, починаючи практично з південної околиці міста до закрути ріки, на низьких терасах (до підніжжя гори Кременець), рівні ґрунтових вод фіксувалися на глибині до 2,0 м. смт. Краснопавлівка У звітному році режимні спостереження, розпочаті у 2007 р., були продовжені. Обстежені вулиці Маяковського, Шевченка, Степова, Комунарська, Миру, Енгельса, Свердлова, Суворова, Петровського, Кутузова. У смт. Краснопавлівка були завершені роботи з будівництва дренажної системи (згідно проекту інституту «КомунНДІІпроект») та відбулося зниження рівнів ґрунтових вод та скорочення площ підтоплених територій. Фактичне зниження РГВ, як показало обстеження, знаходиться у межах проектних 117

розробок (до 2,0 м). Під час маршрутного обстеження у 2009 році рівень ґрунтових вод відмічався на глибинах більше 1,8-2,0 м. м. Барвінкове У межах території міста ділянки, що підтоплюються, знаходяться в заплаві та на перших надзаплавних терасах р. Сухий Торець. У 2009 р. рівні ґрунтових вод були нижче, ніж у попередні роки, але залишалися доволі високими. У весняний період РГВ фіксувалися на глибинах від 0,4 м, влітку знижувалися до глибини 1,5-1,8 м. У прируслових ділянках рівні ґрунтових вод залишаються високими і у літній період – у городах повсюдно спостерігаються зарості вологолюбивої рослинності. При віддаленні від русла ріки рівні ґрунтових вод знижуються. Під підтоплення підпадають вулиці Первомайська, Кірова, Матросова, Штирьова, Пушкіна, Войкова, Калініна, Жовтневої Революції, Б. Хмельницького У 2009 році рівні ґрунтових вод по всім екстремальним положенням прогнозуються нижче у порівнянні з минулим роком. На жаль, східна частина Харківської області немає надійної спостережної мережі свердловин для проведення вимірів рівня ґрунтових вод. Тому ця частина території немає достовірних даних по очікуванню коливань рівнів ґрунтових вод. Там, де маємо представницьку спостережну мережу, дані вимірів та розрахунків свідчать, що весняні максимальні рівні ґрунтових вод очікуються в усіх районах області, які розташовані на захід від вододілу між басейнами річок Дніпра та Сіверського Донця. Середня величина зниження річних рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах в порівнянні з 2007 р. складе 0,11 м. Однак у західній частині Харківської області - на території Краснокутського, Валківського, Нововодолазького, Красноградського районів можливі прояви екзогенних геологічних процесів, що пов’язані з високими відмітками рівнів ґрунтових вод. Такі процеси здатні негативно впливати на життєдіяльність населення, оскільки не виключається можливість активізації процесів підтоплення та зсувів. Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1036,51 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів. Загалом зміни у метеорологічній ситуації найбільш відчутно впливають на ґрунтові, тобто, на перші від денної поверхні водоносні горизонти. Зокрема, багаторічна тенденція підвищення температур повітря призводить до поступового підвищення рівнів у межах межирічних ділянок, в той же час внаслідок теплих зим у прирічкових та терасових ділянках часто спостерігаються рівні, які не перевищують нормальних відміток, що особливо характерно для весни та початку літа. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 45 родовищами, з яких на 31 ведеться 118

видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничотехнічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами. Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 3 тис.м /добу. Балансові запаси мінеральних підземних вод складають – 3536 тис.м3/добу. Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горизонти - Новопетрівський і Межигірський- від 20-30 до 70-100м. (хімічний склад-гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвий з мінералізацією до 1г/л.), Бучацько-Канівський-60-80м (гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий з мінералізацією 0,5-1,5г/дм3) крейдяно-мергельний – 150 - 500 м (гідрокарбонатно-кальцієвий при мінералізації 1-1,5 г/дм3) та сеноманнижньокрейдяний від 25 - 950 м.(гідрокарбонатно кальцієвий, мінералізація води 1г/дм3). Для звітного року характерно продовження зниження загального водоспоживання на території регіону, тобто збереження тенденції, яка має місце за останні 13 років (рис.1). 200,0

180,0

160,0

Водовідбір, тис. м3/добу

140,0

120,0

100,0

80,0

60,0

40,0

20,0

0,0

2008 р.

затвердж., 2008 р.

2009 р.

затвердж., 2009 р.

Рис.1 Порівняльна діаграма загального відбору води з підземних джерел та на ділянках затверджених запасів по Харківській області за 2008-2009 роки.

На водозаборах Харкова, працюючих на затверджених запасах, відбір води з палеоцен-верхньокрейдяного водоносного комплексу за звітний період збільшився на 279 м3/добу і склав 3342 м3/добу (експлуатація проводилась тільки на західній околиці міста, на насосній станції 10). В середньому по місту річне підвищення рівнів верхньокрейдяного горизонту склало 0,6 м, у центрі міста приріст рівня характеризувався величиною 0,09 м (свр. 4034), подібний темп зростання рівнів спостерігається на протязі 2-х останніх років. У зв’язку з повним припиненням експлуатації горизонту насосними станціями КП «ВКП Вода», а також скороченням загального відбору води дрібними користувачами, його рівні продовжують мати тенденцію до підвищення, місцями аж до підтоплення (територія 11 насосної станції, абс. відм. рівня в 2009 р. 102,7 м). Найбільш низькі абсолютні відмітки рівнів реєструються в районі н. ст. 1 та н. 119

ст. 4 (85-95 м), що, вочевидь, пов’язане з примусовим дренуванням верхньокрейдяного водоносного горизонту. Однак і в цих випадках простежується загальна багаторічна тенденція до підйому рівнів. Водоспоживання з основного – альб-сеноманського комплексу на ділянках із затвердженими запасами зменшилось на 3425 м3/добу і склало 14274 м3/добу (7,1 % від загальної кількості затверджених запасів в межах міста). При цьому середньорічний рівень по спостережній свердловині 4050 (у центрі депресії) підвищився за рік на 2,2 м. За останні 9 років загальний підйом рівнів комплексу тут склав 22,8 м. Спостереження за дебітом джерел в м. Харкові протягом звітного року проводились на двох ділянках, розташованих в місцях природного розвантаження водоносного горизонту у обухівських відкладах. Середьорічний дебіт джерела «Шатилівське» в Саржиному Яру залишився на рівні 2008р., джерела по вулиці Мінераловодській – після реконструкції, збільшився майже в 2 рази. Аналіз хімічного складу води проведено по величині загальної жорсткості, сухого залишку та по вмісту нітратів. На 6-ти джерелах міста погіршення хімічного складу не виявлено, хоча за попередні роки відмічалось поступове збільшення загальної жорсткості, сухого залишку і вмісту нітратів в водах джерела «Шатилівське», внаслідок недостатньої захищеності водоносного горизонту обухівських відкладів. На водозаборах м. Богодухова Харківської області водоспоживання з альб-сеноманського водоносного комплексу склало у 2009 р. 529 м3/добу (збільшилось за рік на 100 м3/добу), з бучацького горизонту – 96 м3/рік (зменшилось за рік на 59 м3/добу). За хімічним складом вода експлуатаційних горизонтів подібна: сульфатно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Надійні відомості про положення рівнів на ділянках водозаборів відсутні. На водозаборах м. Куп’янська, що експлуатують верхньокрейдяний горизонт, у звітному році продуктивність свердловин на Голубівській ділянці складала 4055 м3/добу і у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 61 м3/добу. На переданій ВУВКГ Ковшарівській ділянці – 2099 м3/добу (збільшення на 107 м3/добу). На Голубівській ділянці відомості про динаміку рівнів відсутні, на Ковшарівській ділянці середня величина зниження рівнів склала 1,1 м. За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна, натрієвокальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питна». На міському водозаборі Ізюмського КДВКП сумарний відбір води з верхньокрейдяного горизонту на 2-х водозабірних ділянках склав 7,3 тис. м3/добу (зменшився за рік на 3,0 тис. м3/добу), з середньо-верхньоюрського – 0,28 тис. м3/добу (збільшився за рік на 0,13 тис. м3/добу). За хімічним складом вода верхньокрейдяного горизонту хлоридно-гідрокарбонатна, натрієвокальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». На протязі 2009 р. спостережна мережа свердловин Первомайського ДП “Хімпром” не функціонувала (підприємство знаходилося в стадії санації). На розташованому поблизу Первомайського ДП “Хімпром” Сивашському 120

водозаборі за звітний рік зареєстровано зниження відбору води з альбсеноманського водоносного комплексу на 0,7 тис. м3/добу (у 2009 р. відбір води склав 7,62 тис. м3/добу). Надійні відомості про положення рівнів на водозаборі відсутні. За хімічним складом вода альб-сеноманського водоносного комплексу хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-натрієва, з мінералізацією до 1 г/дм3, загальною жорсткістю до 4 ммоль/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Міжпластові водоносні горизонти відрізняються від ґрунтових більшою стабільністю хімічного складу, хоча у окремих випадках під впливом експлуатації також спостерігається поступове погіршення їх якості. За даними Харківської КГП суттєві зміни хімічного складу підземних вод на ділянках водозаборів протягом звітного періоду не мали місця. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Освоєння територій без урахування закономірностей розвитку екзогенних геологічних процесів може викликати ланцюгову реакцію в їх активізації та привести до катастрофічних наслідків. Харківщина належить до регіонів з широко розвинутими екзогенними геологічними процесами, такими підтоплення, зсувні явища та просадні ґрунти. В області спостерігається тенденція переважно техногенної активізації цих несприятливих процесів. Зсув – це маса землі і каміння, що раптово обвалюється вниз із крутого схилу гори. Особливо часто зсуви трапляються там, де дощова вода не всмоктується в шар глини чи алевроліту (шаруватої породи, утвореної зі спресованої глини). Зсуви виникають в результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, в горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими і водоносними породами, що чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, внаслідок зволоження ґрунту, а також діяльності людини (техногенні — при гірничих та будівельних роботах тощо). Очікувані зсуви — зсуви, які визначаються попередніми розрахунками згідно з календарними планами розвитку гірничих робіт. Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами, найпоширенішими причинами якого у свою чергу є: - збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою; - ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні осіданнями і підземними водами; - дія сейсмічних поштовхів; - будівельна і господарська діяльність. В основному 2009 рік характеризується досить низькою зсувною активністю, що якоюсь мірою пояснюється помірно посушливими та малосніжними 2007-2008 роками. Зокрема, у відповідності із загальною погодно-кліматичною обстановкою знаходяться ділянки, які розташовані в межах інженерно-геологічного району (відроги Середньо-Руської височини), де йде на спад черговий цикл активізації зсувів, що почався у 2004-2006 роках. Кількість обстежених зсувів по Харківській області склала 289, з них 121

активізація була відмічена на 22 зсувах. Головним висновком аналізу даних обстеження зсувних зон у 2009 році є те, що незначна зсувна активність спостерігалася у східній частині Харківської області. Нарешті території області відмічався період затишшя, період накопичення напруги на зсувних схилах перед подальшим черговим сплеском активності. При обстеженні території розповсюдження зсувів виконувалася ревізія кадастру зсувів, складеного у попередньому сторіччі. Внаслідок обмеження асигнувань у 2009 році, майже усі кошти були використані на проведення моніторингу екзогенних геологічних процесів, незначний залишок асигнувань був задіяний на ревізійні роботи. У 2009 році в межах області було обстежено 53 зсуви. Поширення екзогенних геологічних процесів Табл. 7.2.2.1 Вид (ЕГП) Зсуви Підтоплення

Площа поширення, км2 40,3 126,84

Кількість проявів, од. 1615 25

% ураженості регіону 0,13 0,4

Підтоплення. На території Харківської області підтоплення, як природне і техногенне явище, погіршує умови формування поверхневих і підземних вод та функціонування господарських об’єктів, знижує родючість ґрунтів. Динаміка процесу підтоплення в останні роки має прогресуючий характер. Найбільш інтенсивно підтоплені забудовані території, що прилягають до ділянок зрошення та зон впливу водосховищ, каналів, ставків, річок, розробки родовищ корисних копалин. Тому що порушено природний гідрогеологічний режим підземних вод і зарегульовані поверхневі водотоки області несанкціонованим будівництвом ставків. Змішане живлення річок (опади, ґрунтові води) є причиною значних сезонних відмінностей у формуванні гідрологічного режиму. Підтоплення спостерігається в багатьох сільських населених пунктах Харківського, Великобурлуцького, Балаклійського, Барвінківського, Богодухівського, Близнюківського, Валківського, Вовчанського, Дергачівського, Дворічанського, Зачепілівського, Зміївського, Ізюмського, Лозівського, Красноградського, Кегичівського, Куп'янського та інших районів. Із загальної кількості 1741 сільських населених пунктів в багатоводні роки в області підтопленню піддається 121 село і 29 селищ міського типу. Підтоплення має тимчасовий характер. Крім того, підтоплюються такі міста Харківської області як Балаклія, Богодухів, Вовчанськ, Ізюм, Куп'янськ, Мерефа. У місті Харкові у підтопленому масиви Основи, Журавлівки, Центрального ринку, заводів "Будкераміка" та "Комсомолець", дамби по проспекту Леніна через Саржин Яр, схилів річкової долини вздовж вулиці Клочківської, Журавлівських схилів та інші. В області відмічене постійне підтоплення в 23 сільських населених пунктах. Головним чинником підтоплення населених пунктів є природно високі рівні ґрунтових вод, у зв'язку з тим, що розташовані вони на заплавах та 122

низьких терасах річок. Це населені пункти Балаклійського, Великобурлуцького, Харківського і Чугуївського районів. Найбільш інтенсивному підтопленню піддаються сільські населені Балаклійського, Печенізького, Чугуївського і Шевченківського районів, де питома вага підтоплених сільських населених пунктів перевищує 20 % від загальної кількості сільських населених пунктів районів. Друга частина населених пунктів підтоплюється в результаті знаходження в зоні дії техногенного чинника, яким є підпір ґрунтових вод Червонооскільським водосховищем, відстійниками Орільського цукрового заводу, Орільським водосховищем та каналом Дніпро-Донбас. У 2009 р. було проведено гідрохімічне випробування 42 спостережних точок, що характеризують стан ґрунтових вод. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному: - в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод (рис. 7); у порівнянні з 2008 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився. Найчастіше засипання ярів призводить не тільки до підтоплення, але і до розвитку ерозійних і зсувних процесів. Так, підтоплення, як фактор активізації зсувних процесів має місце в містах Чугуїв, Куп'янськ, Красноград, Валки, Первомайськ і у багатьох сільських населених пунктах області. Підтопленню території сприяє збільшення орних земель, що обумовлює замулення річок, знищення лісів в басейнах, засипання балок. Крім того, природно високі рівні ґрунтових вод мають тенденцію до підвищення через розораність схилів і заплавних ділянок, що активізує замулення річок. Активне замулювання характерно для річок Уди, Лопань, Берека, Оріль та їхніх приток. Помітний вплив на коливання рівнів ґрунтових вод чинять атмосферні опади. Низькі фільтраційні властивості ґрунтів, особливо у південних районах області, близьке залягання водотривких горизонтів призводять до підтоплення. Важливим фактором підтоплення є будівництво ставків і водоймищ, яке проводиться без достатнього інженерно-геологічного обґрунтування. Підтоплення призвело до погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, збільшення захворювань, забруднення води і ґрунтів, заболочення значних ділянок землі. В останні роки в зв'язку з економічними труднощами збільшуються витоки з інженерних мереж, які несуть воду; на їх ремонт та перекладку кошти не виділяються або виділяються недостатньо. Тому стали визначатися об'єкти і райони, де процеси підтоплення створюють загрозливі ситуації зсувів ґрунтів, виходу з ладу інженерних комунікацій. В першу чергу це ділянки у м. Чугуїв , с.Кочеток Чугуївського району, у містах Первомайський, Куп'янськ, Валки. Першочерговими об'єктами щодо захисту від підтоплення є такі населені пункти: Кегичівка, Сахновщина, Орелька і Хижняківка Лозівського району, Лиман Зміївського району, Циркуни, Тишки, Борщова. Жовтневе та Липці Харківського району. 123

Обмеженістю коштів або їх неефектне використання, недостатня координація дій різних верств виконавчої влади, неефективність контролю за забудовою і експлуатацією забудованих та промислово розвинутих територій призводять до активізації процесів підтоплення. Основними й обов'язковими є профілактичні заходи, до яких відносяться: заборона будівництва ставків без спеціалізованих інженерних дослідів: виключення або зниження витоків із водоймищ, каналів і ставків; регулювання поливу сільськогосподарських угідь з урахуванням гідрогеологічних особливостей територій і метеоумов; виключення або зниження витоків з полів фільтрації, підземних резервуарів, мереж водопроводів, тепломереж і каналізації; запобігання замуленню річок і водотоків, розчищення і поглиблення, засипання природних дрен (балок, ярів ї вимивин); скорочення тривалості затоплення траншей і котловин атмосферними опадами при веденні будівництва; регулювання поверхневого стоку, організація і періодичний ремонт мереж зливостоків. Водозахисні споруди комплексного призначення створюються на зарегульованих або незарегульованих водотоках. Вони призначені для захисту від затоплення дамбами обвалування, від берегоруйнування берегоукріплювальними та іншими гідротехнічними спорудами, зведеними також для регулювання річищ, спрямлення річок і спрямування руслового потоку. Для підвищення ефективності здійснення протипаводкових заходів і вирішення питань екологічного оздоровлення річок потрібно насамперед забезпечити існуючі експлуатаційні управління осушувальних систем і протипаводкових споруд необхідними механізмами, матеріалами та спеціалістами. Для запобігання мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно ретельно вивчати та аналізувати і звичайно вчасно розробляти та здійснювати відповідні заходи, забезпечуючи надійність функціонування комплексу захисних засобів і споруд. Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини - її міст, селищ і м. Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізикогеологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Відповідно до даних Донецької територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр в 2009 році на території Харківської області, проведено 39 перевірок, виявлено 125 недоліків та порушення, надано 140 приписів. Виявлено 1 об'єкт несанкціонованого видобутку піску, матеріали цих перевірок надані до Прокуратури області. Подано на зупинення дії спеціального дозволу – 3 об'єкті, анулювання – 2 об’єкті. 124

Відповідно до Розпорядження Харківської обласної ради від 14.09.09 № 146 начальником відділу раціонального використання, відтворення, охорони природних ресурсів, поводження з відходами приймається участь в нарадах робочої групи з метою вивчення питання стосовно законності проведення робіт з розробки родовища будівельного піску в селищі Велика Рогань Харківського району та інших родовищ будівельного піску на території Харківської області. Державною екологічною інспекцією в Харківській області протягом 2009 року проведено наступну роботу з контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері використання надр (в тому числі підземні води): 1. проведено перевірок – 232 одиниці 2. притягнено до адміністративної відповідальності – 198 осіб, на суму – 37 536 грн 3. сума штрафів стягнутих з урахуванням раніше накладених – 36 482 грн. 4. передано матеріалів у правоохоронні органи – 2 матеріали 5. загальна сума розрахованих збитків – 15 821 103 грн 6. кількість пред’явлених претензій – 35 одиниць, на суму – 15 016 563 грн. 7. кількість стягнутих, з урахуванням раніше накладених претензій – 28 претензій, на суму – 31 750 грн 8. кількість випадків призупинення виробничої діяльності – 17 одиниць 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр Фахівцями відділу у 2009 році розглянуто та надано 62 екологічних картки для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. Розглянуто та погоджено 11 планів розвитку гірничих робіт. Аналіз та видача екологічних карток здійснюється відповідно до кодексу України „Про надра” та наказу Мінприроди України від 30.09.96 №119, Постанови №827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 608 «Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами». Відповідно до ст. 43 Кодексу України “Про надра” Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Накопичення відходів ( станом на 01.01.2010 року) Таблиця 8.1.1 № з/п 1.

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

Накопичено відходів, усього

Одиниця виміру од.

Кількість

8861

Примітка Згідно даних державного статистичного спостереження за формою № 1-небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію небезпечних відходів I-III класів небезпеки” за 2009 рік

110385,701

125

3. 4. 5.

у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

т т т

616,924 878,576 108890,201

За даними обласного управління статистики підсумок по області не дорівнює сумі даних по районах за рахунок розміщення філіалів головних підприємств у районах

Показники утворення відходів у динаміці за 2006-2009 роки Таблиця 8.1.2 № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП Відходи паперу та картону Сировина полімерна вторинна Матеріали текстильні вторинні Відходи шкіряні Шини зношені Склобій покупний Недогарки піритні Шлаки доменного виробництва Шлаки сталеплавильного виробництва Шлаки феросплавного виробництва Шлаки ливарного виробництва Зола і золошлакові відходи ТЕЦ інших спалювальних установ Суспензії дистилерні Відходи графітовмісні Відходи будівельного виробництва-бетон і залізобетон Відходи вапнякові Відходи крейди Відходи тверді побутові Канати стальні відпрацьовані Суміші формові відпрацьовані Шлами червоні Вичавки яблучні (сирі) Жом буряковий Барда масляна післядріжджова Барда зернокартопляна Дефекат Лушпиння соняшникове Сироватка молочна Дробина пивна Відходи деревини Гумові відходи Зернові відходи Стержні початків кукурудзи Всього брухту і відходів чорних металів Всього брухту і відходів кольорових металів Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності №1-небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3 Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість утворення відходів на одиницю ВРП кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол.

2006

2007

2008

2009

6840912,487 (4052010) 2788902,487 11094 1591 780 313 870 2157 0 0 418 0 2062 752932

8493719,7 (5888450) 2605269,709 11369 1472 375 0 881 2296 0 0 530 0 1360 632306

8579819,4 (6102332) 2477487,4 13837 1590 389 0 719 15021 0 0 559 0 1387 648398

3758704,8 (875576) 2883128,8 12301 1766 110 81 618 10515 0 0 71 0 817 597270

14 13 892 2095 0 243923 6 22706 0 358 950702 125966 92868 122363 56651 55789 63525 29136 27 62584 325 183106 3636,487 81100

9 7 3217 2093 0 391774 1 28017 0 261 699941 112782 93949 114452 94426 54585 66342 31558 110 61008 612 195934 3602,709 91265

8 2460 516

4 4 11520 195

532900 1 37555 0 227 522441 92452 91510 43246 102452 41160 69268 26620 59 77467 1052 150811 3382,362 80712

475777 20187 0 15 260297 56530 85006 33365 118271 58828 55039 15577 36 59875 206 130551 2720,798 75552,7

1219615 6922012,487

1958870 8593794,709

2664500 8666637,36

2378885 3834257,5

216157,526

195901,22

145930,01

2532,55

2080,44

1359,04

0,432

0,699

0,955

0,857

* ВРП 2009р буде розрахований в серпні місяці 2010 р.

Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає 126

актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва. Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області за 2009 р. утворилося 2883,129 тис.тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 405,642 тис.тонн більше, ніж у 2008 році (2477,487 тис.тонн). Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2009 році є зола і золошлаки ТЕС – 597,270 тис.тонн (використовується при виробництві будівельних матеріалів); відходи тверді побутові – 475,777 тис.тонн (захоронено); барда масляна післядріжджова – 56,530 тис. тонн, барда зернокартопляна – 85,006 тис.тонн. (використано та поставлено іншим підприємствам); жом буряковий – 260,297 тис.тонн (використовується у сільському господарстві); брухт чорних металів – 130,551 тис.тонн; брухт кольорових металів – 2,721 тис. тонн; лушпиння соняшникове – 118,271 тис.тонн, (використовується на паливні потреби);суміші формові відпрацьовані – 20,187 тис.тон, (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ). Основними видами вторинної сировини і відходів виробництва, що утворились в 2009 році є зола і золошлаки ТЕС – 597,270 тис.тонн, що на 7,89% менше ніж в 2008 р. (використовується при виробництві будівельних матеріалів); відходи тверді побутові – 475,777 тис.тонн., що на 10,72% менше ніж в 2008 р. (захоронено); жом буряковий – 260,297 тис.тонн, що на 50,18% менше ніж в 2008 р. (використовується у сільському господарстві); брухт чорних металів – 130,551 тис.тонн, що на 13,43% менше ніж в 2008 р.; лушпиння соняшникове – 118,271 тис.тонн, що на 13,37 % більше ніж у 2008 р. (використовується на паливні потреби); суміші формові відпрацьовані – 20,187 тис.тон, що на 46,247% менше ніж в 2008 р. (використовуються для проміжної ізоляції на полігонах ТПВ). Одним із резервів економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів є залучення до повторного господарського обігу вторинної сировини і відходів виробництва. Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.т) Таблиця 8.2.1. № з/п 1

Показники Утворилося

Одержано від інших підприємств

3 4

у тому числі з інших країн Використано

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1098,0* (261,20) 7,800* (2,400) 275,10* (102,90)

81,100

91,265

80,712

75,553

9,502

1,472

3,259

7,588

6,476

6,502

6,075

4,612

127

Знешкоджено (знищено)

6 7

у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

9 10 11 12

61,600* (20,700) 543,50* (3,700) 280,4* (152,40) 60,300* (1,000) 32248, 21* (65,61)

1,799

1,441

1,631

1,025

0,059 5,404

0,081 4,151

0,043 3,325

0,047 3,712

76,739

79,296

72,367

71,818

5,874

5,149

0,819 т

0,357 т

12,205

7,085

0,036

0,01

90,813

94,995

102,711

110,386

* За даними держстатзвітності №1-токсичні відходи за 2000 рік

У 2009 році, за даними держстатзвітності за формою №1-небезпечні відходи, обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки склали 755,527 тис.тонн, тобто зменшилися в порівнянні з 2008 роком на 5,159 тис. тонн або на 9,2%. Накопичено утворених відходів – 108,89 тис.тонн (2008р102,711 тис.тонн). Використано небезпечних відходів – 4,612 тис. тонн (2008р– 6,075 тис.тонн), знешкоджено –1,025 тис.тонн ( 2008р.- 1,631 тис.тонн), передано на утилізацію іншим підприємствам – 71,82 тис.тонн (2008р – 72,367 тис.тонн.). Внаслідок наявності різних типів виробництв, існуючих в Харківській області, якісний склад відходів різноманітний, а саме: - відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті та відходи, що містять свинець та його сполуки; - відходи неорганічних кислот, нафтовідходи – ІІ клас небезпеки; - відходи гальванічних виробництв, металевий брухт – ІІІ клас небезпеки. Найбільша кількість небезпечних відходів утворилось в виробництві машин та устаткування – 44,615 тис.тонн (83,7% до 2008 р.); транспорті та зв’язку – 11,502 тис.тонн (122,3% до 2008 р.); виробництві та розподіленні електроенергії, газу, пари та гарячої води – 2,385 тис.тонн (102,6% до 2008 р.); виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 2,200 тис.тонн (107,1% до 2008 р.); целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності – 1,111тис.тонн (83,7% до 2008 р. ). Основні утворювачі небезпечних відходів є ВАТ "Харківський підшипниковий завод", ВАТ „Автрамат”, ВАТ „Турбоатом”, Зміївська ТЕС ВАТ ДЕК „Центренерго” (Зміївський район), ВАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ УКРАЇНА" (Балаклійський район), ВАТ ХМЗ „Світло Шахтаря”, ЗАТ "Завод „Південкабель”, ЗАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод". Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року (за формою статзвітності 1- тпв) Таблиця 8.2.2. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

Площі під твердими

Зміни площі (+/-) у

128

побутовими відходами, га 1

4 1 1 2 10 3 1 3 1 5 1 4 1 9 2 1 3 1 22 1 1 1 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1 91

42,8 5 6,4 3 21,2 5,7 1,5 9 1,7 21,7 1,5 35,8 1,5 8,5 3,35 1 8 1 12,4 3 4,3 1 3 2,5 9 8,9 12,5 2,7 6,5 5 9,9 9 268,4

відношенні до попереднього року 5

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

Балаклійський Барвінківський Близнюківський Богодухівський Борівський Валківський Великобурлуцький Вовчанський Дворічанський Дергачівський Зачепилівський Зміївський Золочівський Ізюмський Кегичівський Коломацький Красноградський Краснокутський Куп`янський Лозівський Нововодолазький Первомайський Печенізький Сахновщинський Харківський Чугуївський Шевченківський м.Ізюм м.Куп"янськ м.Лозова м.Первомайський м.Люботин м.Чугуїв Всього

Полігони 1. Комунальне підприємство 2 "Муніципальна компанія поводження з відходами "Головного управління житлово-комунального господарства Харківської міської ради (м. Дергачі) 2. ТОВ "Перероблюючий завод" (смт. Рогань, Харківський ) Всього 2 Заводи по переробці твердих побутових відходів Сміттєперероблювальний комплекс станції 1 Люботин ПЗ (м. Люботин, Харківський р-н)

- 2,7

32,4

32,4 -

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається у Харківській області проблема утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ). В 2009 році в області за даними форми держстатзвітності №14-МТП в області утворилось 475,777тис.тонн ТПВ. Так, за даними Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури, в області нараховується 93 полігонів та звалищ ТПВ (з них 75 паспортизовані), площею – 300,8 га. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал. Їх завантаженість складає близько 80,0%. З 2003 року в області функціонує Сміттєперероблювальний комплекс термічної переробки промислових та побутових відходів Південної залізниці, що розташований на ст. Люботин (м. Люботин Харківської області) потужністю 1 тн/год з хіміко-термічним знешкодженням та використанням вторинного тепла 1 Гкал/тн відходів. 129

Незважаючи на заходи, які вживаються Державною екологічною інспекцією та ОблСЕС, території населених пунктів Харківської області знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до стихійних звалищ. Органами місцевого самоврядування та виконавчої влади не в повній мірі вживаються заходи щодо створення та утримання полігонів захоронення твердих побутових відходів, організації збирання та видалення побутових відходів, розробки схем санітарного очищення населених пунктів. Не забезпечується належний контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами. Не своєчасно здійснюються заходи щодо ліквідації несанкціонованих звалищ. З метою вирішення питання утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів Рішенням Харківської обласної ради від 02 серпня 2005 р. затверджена обласна програма поводження з ТПВ на 2005-2014 роки. В 2009 році було виділено кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 520,00 тис. грн. на реалізацію заходу Програми, а саме будівництво полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки в м. Зміїв Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3. № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Район Балаклійський Барвінківський Близнюківський Богодухівський Борівський Валківський Великобурлуцький Вовчанський Дворічанський Зміївський Золочівський Ізюмський Кегичівський Коломацький Краснокутський Куп`янський Лозівський Нововодолазький Сахновщинський Чугуївський Шевченківський Усього по області

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

13,13 1,35 0

12,741

7,05

4,05

10,75 3,81

3,65 4,91

24,84

28,84

1,365

4,491 17,93 196,102 6,47

0,291

285,923

54,477

23,70

3,77

Кількість на кінець року, т 31,711 0 37,3 70,40 11,00 114,32 29,66 6,60 6,20 17,90 10,85 3,575 9,21 3,00 4,50 0 0 430,80 14,698 41,174 11,00 854,898

Згідно проведеного аналізу, одним з найбільш суттєвих проблемних питань є накопичені в області непридатні до використання пестициди та агрохімікати. Так, згідно інформацій фахівців міжрайонних відділів охорони навколишнього природного середовища станом на 01.01.10 на території Харківської області зберігалося непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів в кількості 854,898 тонн, які зосереджені у 70 місцях 130

розташування зазначених відходів, з них 43 склади – в доброму та задовільному стані (61,4%), 27 – в незадовільному (38,6%). Відсутні непридатні пестициди у Барвінківському, Дергачівському, Зачепилівському, Красноградському, Куп’янському, Лозівському, Первомайському, Печенізькому, Харківському районах. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. Негативним чинником неконтрольованого збільшення обсягів пестицидів в регіоні є діяльність фірм-імпортерів, які, з метою отримання надприбутків, ввозять до регіону велику кількість сільгосхімікатів, яка значно перевищує потреби сільгоспвиробників. З метою вирішення проблеми зберігання непридатних пестицидів на території області, зменшення їх кількості та координації робіт інших уповноважених органів виконавчої влади з цього питання, за пропозиціями Держуправління, рішенням ХLVІ сесії V скликання обласної ради від 29.10.09р. №1407-V у 2009 році виділені кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 4774,9 тис. грн. на проведення робіт по перезатарюванню та ліквідації непридатних пестицидів та ядохімікатів в області. Так 2009 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено роботи по перезатаренню та ліквідації непридатних пестицидів та отрутохімікатів та знешкоджено 285,922 тонн непридатних пестицидів, а саме: в Лозівському районі в кількості 196,102 тонн (на суму 3274,903 тис.грн) та в 9 районах області: Балаклійському, Барвінківському, Борівському, Дворічанському, Зміївському, Ізюмському, Краснокутському, Куп’янському, Нововодолазькому районах в кількості 89,82 тонн (на суму 1500,00 тис.грн.) Операції по перезатаренню та відправці на утилізацію непридатних пестицидів до ТОВ "ЕЛГА" (м. Шостка, Сумська обл.) проводилися Оперативно-рятувальною службою м. Харкова (Ліцензія на проведення операцій від 16.03.06 №047308) В результаті проведених робіт у порівнянні з 2008 роком загальна кількість складів, де зберігаються непридатні пестициди, зменшилася на 15 місць зберігання та на 259,102 тонн. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів, тонн Таблиця 8.3.1. № з/п 1 2 3

Показник

2000 рік*

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

1098000,000 275100,000

6840912,487 5104500,607

8493719,700 7215984,000

8579819,400 7005818,853

3758704,8 1780035,798

25%

75%

85%

82%

47,36%

* Згідно даних статистичної звітності 1-токсичні відходи (з урахуванням 1-4 кл. небезпеки) 131

8.4. Транскордонні перевезення відходів Транскордонних перевезень відходів протягом 2009р. не зафіксовано. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Діяльність держуправління спрямована на виконання основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами: – зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності; – забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; – забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; – забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; – обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації. – сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів. 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки На теперішній час стан екологічної безпеки на території Харківської області є стабільним. Але існує низка проблем екологічного напрямку, які негативно впливають на екологічний стан Харківщини. Найбільш суттєвими проблемними питаннями, пов’язаними з техногенним впливом на навколишнє природне середовище є: 1. Непридатні до використання пестициди та агрохімікати, яких в області накопичено 854,898 тис.т., які зосереджені у 70 місцях розташування зазначених відходів, з них 43 склади – в доброму та задовільному стані (61,4%), 27 – в незадовільному (38,6%). 2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільшими забруднювачами, насамперед Зміївською ТЕС. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС є котлоагрегати, фізичне зношення яких складає – 51,3-99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, та труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91–92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки. Для вирішення цієї проблеми згідно розпорядження КМУ від 08.09.04 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 р.”, було виконано реконструкцію та модернізацію блоку №8 загальною вартість цих робіт склала 200 млн. грн., реконструкції потребують і 132

інші блоки станції №1-7,9,10. Також для зниження викидів в атмосферне повітря необхідно впровадження сірогазоочистки, загальною вартістю 86 млн.грн. 3.Непрацюючи очисні споруди в районах області. Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки: Таблиця 9.1.1 Галузь економіки Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно

Кількість очисних споруд, всього, шт 34 16 18 43

в тому числі по видам очистки фізхімія механіка біологія 3 10 21 4 6 1

11 10 42

1 -

13 29 1

1 15

1 15 94

1 12

15 79

32 62

1 2

5 75

26 53

13 30 1 1 16

1 2

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,5 млн.м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн.м3/рік. Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн.м3 /рік - біологічна - 79/463,0 - фізико-хімічна - 3/9,7 - механічна - 12/18,7 З них, ефективно працюють: 26 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 417,9 млн.м3/рік або 85,0% від загальної потужності; чотири очисних споруди механічної очистки потужністю 5,9млн.м3/рік або 1,2% від загальної потужності, одна очисна споруда - фізико-хімічної потужністю 2,2 млн.м3/рік або 0,4 % від загальної потужності. 4.Забруднення підземних вод. В результаті діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" (с. Андріївка Балаклійського району) у 1984 р. була виявлена наявність нафтопродуктів в індивідуальних криницях для питної води мешканців с. Андріївка, яке знаходиться на відстані 800 м від заводу. На теперішній час проведено ряд основних заходів для вилучення нафтопродуктів з ґрунтових вод зони забруднення: – споруджена стінка у ґрунті із зеленої глини, перед якою встановлено 24 токових фільтрувальних свердловини, звідки відкачується нафтопродукт; – встановлений спеціальний фільтр за територією цвинтаря довжиною 170 м та діаметром 1,3 м з накопичувачем води та нафтопродукту, які по трубопроводу відкачуються на підприємство; 133

– пробурені та обладнані спостережні свердловини для контролю за станом Андріївської зони забруднення; – на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти замінена практично вся каналізаційна система, всі технологічні трубопроводи винесені із землі на естакаду, а також виконані і ряд інших заходів. В результаті проведених заходів площа зони забруднення стабілізувалася та подальшого розширення її не відмічається. За 20 років експлуатації фільтрувальних свердловини з Андріївської зони забруднення вилучено 17450,546 т нафтопродуктів. В результаті проведених заходів на теперішній час площа забруднення складає 52 га. З середини 1985 р. спостерігається забруднення р. Лопань нафтопродуктами, які надходять з території Державного підприємства Харківській бронетанковий ремонтний завод (м. Харків, вул. Котлова, 222). На теперішній час проведено наступні заходи: – Українським державним головним науково-дослідним та виробничим інститутом інженерно-технічних та екологічних вишукувань "УкрНДІНТВ" проведено вишукувальні роботи по визначенню джерел забруднення, просвердлено 82 спостережних свердловин; – ДП "Харківський бронетанковий завод" відрито спостережну траншею до рівня водоносного шару, проводилось відкачування підземних вод забруднених нафтопродуктами. На даний час встановлено, що на території підприємства утворилось 3 дільниці забруднення, загальною площею 3,6 га, вилучено 3072 т. нафтопродуктів. Згідно листа ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" від 01.06.07 за № 638 моніторинг стану навколишнього природного середовища та вилучення нафтопродуктів підприємством не ведеться. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Протягом 2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області обстежено 9 екологічно – небезпечних об’єктів державного значення: комплекс біологічної очистки (КБО) “Диканівський”, КБО „Безлюдівський”, Печенізьке, Червонооскільське водосховища, управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», Придніпровське управління магістрального аміакопроводу Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (аміакопровід «Тольятті-Одеса»), Зміївська ТЕС, ВУВГ «Дінець», ДП «Хіпром» та 12-ти об’єктах, віднесених до екологічно – небезпечних місцевого значення: ВУВКГ м. Ізюма, Національний науковий центр „Харківський фізикотехнічний інститут”, в/ч А-1352 (м. Балаклія), полігон промислових відходів АТ «ХАРП» (м. Чугуїв), очисні споруди Харківської зооветеринарної академії, очисні споруди Жовтневої виправної колонії № 17 (м. Балаклія), ЗАТ компанія „Райз” (підземне сховище непридатних для застосування пестицидів с. Нова Водолага, ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод», ВУВГ «Дніпро» та інші. 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо 134

забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій. Забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки на території Харківської, Полтавської та Сумської областей здійснює Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (далі - Східна держінспекція). Діяльність Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання спрямована на підвищення ядерної та радіаційної безпеки, запобіганню радіаційних аварій та випадків ядерного тероризму на підконтрольній території. Експлуатація пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.3.1. № з/п

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва підприємства

Харківський державний міжобласний спецкомбінат Державної корпорації Українського державного об’єднання «Радон»

Кількість ядерних Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних та радіаційновідходів (РАВ) небезпечних кількість кількість РАВ, м3 радіаційний фон на об’єктів ПЗРВ, од. загальна активність, території (усього), од. Бк ПЗРВ, мкЗв/год Інформація відсутня 1 1 <0,3

*Примітка-Інформація щодо кількості РАВ та загальної активності в Східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України відсутня

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) (станом на 01.01.10) Таблиця 9.3.2 № з / п

1 1 2 3 4 5 6 7

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства 2 Харківська область м. Харків Балаклійський район Дергачівський район Красноградський район Куп’янський район Первомайський район Харківський район

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3 31 23 1 1 1 1 1 3

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна активність радіаційний фон на джерел ДІВ, Бк території іонізуючого підприємства, випромінюмкЗв/год вання, од. 4 5 6 6069 1,0*1015 <0,3 5212 8,7*1014 11 9,1*1011 6 1,5*1011 2 8,9*1012 5 1,5*106 393 2,4*1011 440 1,7*1014

*Примітка- Інформація щодо використання джерел іонізуючого випромінювання підприємствами, організаціями та установами Харківської області надана станом на 01.01.10. В таблиці вказана інформація про підприємства, які використовують джерела іонізуючого випромінювання у закритому та відкритому вигляді і підлягають ліцензуванню.

9.3.1. Радіаційне забруднення територій Оцінка радіоекологічної ситуації є важливим показником стану навколишнього природного середовища та його впливу на здоров'я людей. В санітарно-захисній зоні та зоні спостереження Пункту захоронення радіоактивних відходів ХДМСК проводиться радіоекологічний моніторинг. 135

У 2009 році перевищень контрольних рівнів не зафіксовано. В мережі спостережливих свердловин на пункті захоронення радіоактивних відходів здійснювалось визначення вмісту тритію у воді. Аналіз даних свідчить що стан радіаційної безпеки не зазнав істотних змін та залишався стабільним. Радіаційне забруднення території Чорнобильського походження в Харківській області відсутнє. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження Таблиця 9.3.3.1. № Назва одиниці Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель з/ адміністраРадіаційКільцезій-137 стронцій-90 радій торій калій п тивноний фон на кість (техно(техно(природний) (природний) (природний) теритотериторії, населенгенний) генний) ріального мкЗв/год ня, чол. устрою регіону 1 2 3 4 5 6 За інформацією Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України дані відсутні

9.3.2. Радіоактивні відходи На території Харківської області об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди відсутні. Підприємств, організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), в області – 389, в тому числі: в промисловості та науково-дослідних закладів – 106, лікувальнопрофілактичних установ – 283, зокрема, 31 підприємство, організація та установа, які використовують радіонуклідні ДІВ. У 2009 році спостерігалась тенденція до зменшення кількості суб’єктів діяльності з використання ДІВ у промисловості. Протягом року припинили діяльність з використання ДІВ в повному обсязі 9 підприємств та організацій. До основних радіаційно-небезпечних об’єктів Харківської області відносяться: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Харківський державний міжобласний спец комбінат ДК УкрДО «Радон» (далі – ХДМСК), Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Національний науковий центр «Інститут метрології». З метою посилення контролю за використанням ДІВ, попередження аварійних ситуацій і їх наслідків під особливим контролем Східної держінспекції знаходились підприємства, на яких впроваджені процедури санації і які на своєму балансі мають велику кількість закритих радіонуклідних ДІВ (Первомайське державне підприємство «Хімпром»). Для вирішення питання безпечного завершення діяльності з ДІВ в рамках «Угоди між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччини про співробітництво з питань, що становлять взаємний інтерес у зв’язку з ядерно-технічною безпекою і радіаційним захистом» відповідно до проекту технічної допомоги «Зняття з експлуатації опромінювальних установок та забезпечення безпечного зберігання джерел іонізуючого випромінювання» вищевказаними підприємствами за допомогою Уряду Федеральної Республіки 136

Німеччини були передані за захоронення до ХДМСК ДК «УкрДО «Радон» радіоактивні відходи у вигляді відпрацьованих ДІВ. На території Харківської області діяльність з переробки, тимчасового зберігання низько- і середньоактивних радіоактивних відходів (далі – РАВ), відпрацьованих ДІВ, дезактивації спецодягу і засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами та перевезення радіоактивних матеріалів здійснює ХДМСК згідно з ліцензіями виданими Держатомрегулювання. В зону обслуговування ХДМСК входять Харківська, Полтавська і Сумська області. Радіаційних аварій та інцидентів з ДІВ у 2009 році не було, стан радіаційної безпеки на підприємствах, організаціях та установах Харківської області в цілому задовільний. 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області Стан сільсько - господарського виробництва в області в 2009р. зазнало кризові явища, які відбулися в державі та в світі. Сільське господарство Харківської області спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, соняшника, м'яса, молока, овочів і фруктів. В області є великий селекційний центр «Українка». Сільське господарство характеризується високим рівнем розвитку. Незважаючи на свій індустріальний характер, область дає близько 5 % валової продукції сільського господарства всієї країни. Сільське господарство відноситься до провідних галузей економіки області. Сучасний стан сільського господарства впливає на рівень і якість життя населення, формування експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукцію і поставляють засоби виробництва для аграрного сектору. Основними сільськогосподарськими культурами Харківської області вважаються: зернові культури (озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь, овес, горох, кукурудза на зерно), технічні (цукровий буряк, соняшник, соя), овочебаштанні та картопля, кормові (кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні та однорічні трави). Значно активнішою, ніж у попередні роки, стала робота сільськогосподарських підприємств щодо технічного і технологічного оновлення агропромислового виробництва. У масштабі України Харківська область у 2009 році посіла друге місце за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства і четверте — за темпами зростання. При 3,9% від усієї чисельності сільського населення по Україні і 5,8% від усієї площі сільськогосподарських угідь, частка області у загальнодержавному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства склала 6%, а з виробництва зерна досягла 7,4%, соняшнику— 11,7%. 137

Рослинництво У сучасних умовах близько двох третин валової продукції сільського господарства області виробляється у рослинництві. Розвиток цієї галузі здійснюється прискореними темпами. У середньому за 2005-2007 роки приріст виробництва валової продукції рослинництва по відношенню до середньорічного рівня за 2002-2004 роки склав 14%, а у 2008 -2009році до 2007 року— 15%. Середньорічні обсяги виробництва зерна за всіма категоріями господарств області за 2005-2007 роки досягли 2095,4 тис. тонн проти 1954,7 тис. тонн в середньому за попередні три роки, або зросли на 7,2%. В 2009 р. озимих зернових собрано 30,9 ц/га Озимі на зерно і зелений корм посіяні в 2009р. на площі 481,74 тис. га, що на 12,9% більше, ніж під урожай 2008 року. При цьому з урахуванням пропозицій підприємств — виробників хліба у 1,5 разу розширена площа посіву жита. Удвічі, порівняно з попереднім роком, були збільшені при посіві озимих обсяги внесення мінеральних добрив. Господарства області активно проводять ремонт сільськогосподарської техніки, підготовку насіннєвого матеріалу, закупівлю мінеральних добрив, засобів захисту рослин та пального з метою своєчасного і організованого проведення комплексу весняних польових робіт. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на врожайність, так і на родючість ґрунту. Під врожай 2009 р. було внесено 58,6 тис.т мініральних добрив. На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис.т д.р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д.р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць. З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. По-друге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га - під технічні культури. Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні - по 2,5-3 ц/га, кормові - 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N20-40 P15-20 K20-30, під технічні - N60-90 P30-40 K40-60, під кормові - N90 P10 K40. Окупність 1 кг д.р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць.

138

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.2.1. Показник

2000

2005

2006

2007

2008

2009

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц у тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис.га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг у тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорних-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис.т Удобрена площа % удобреної площі Внесено на 1 га, т

1326,4

1113,5

1146,8

1173,1

1215,0

1204,4

828,5

231,0

330,3

531,4

704,4

586,0

645,1 158,1 25,2 -

158,1 43,2 29,7 -

225,5 58,6 46,2 -

336,3 105,4 89,7 -

465,2 121,8 117,4 -

402,1 94,4 89,0 -

184,8

429,0

559,2

710,9

893,7

749,0

13,9 6,2 4,8 1,2 0,2 --

38,5 20,8 14,2 3,9 2,7 --

48,8 29,0 19,7 5,2 4,1 --

60,6 45,2 28,7 5,2 4,1 --

73,6 58,0 38,3 10,0 9,7 --

62,2 48,7 33,4 7,9 7,4 --

1907,6

941,8

825,1

659,4

477,7

595,7

44,2 3,3 1,4

25,0 2,2 0,8

19,9 1,7 0,7

18,1 1,5 0,6

12,2 1,0 0,4

16,2 1,3 0,5

Застосування біопрепаратів і біостимуляторів В умовах скорочення виробництва та застосування добрив принципово важливим є пошуки і реалізація прийомів, що підвищують ефективність дії органічних добрив на родючість ґрунтів і сприяють більш економному використанню мінеральних добрив. Протягом 2009 року в сільському господарстві було застосовано 1468,136 т біопрепаратів. Одним із прийомів, що збільшує ефективність дії органічних добрив є одночасне внесення органічних і мінеральних добрив у вигляді органомінеральних композицій. В землеробстві Харківської області біля 5% добрив може бути замінено на органо-мінеральні добрива. Мінімальна орієнтована потреба в органо-мінеральних добривах у Харківській області складає 25 тис.т/рік (цю потребу можливо забезпечити при налагодженні досліднопромислового виробництва). Розроблені технології виробництва комплексних органо-мінеральних добрив, органічною основою яких виступають відходи сільськогосподарського виробництва та переробної промисловості. Хімічна меліорація ґрунтів Вапнування кислих ґрунтів В Харківській області нараховується понад 152 тис.га кислих ґрунтів. Вони поширені переважно в північній і західно-північній частинах області, а саме: в Золочівському районі – 17,8 тис. га, Богодухівському – 17,4 тис.га, Краснокутському – 13,9, Балаклійському – 13,8, Дергачівському – 10,6, Нововодолазському – 9,0, Харківському – 6,9, Валківському – 6,8, Зміївському – 5,5 тис.га і в інших районах. 139

Щоб запобігти негативного впливу кислотності ґрунту на врожайність с.-г. культур кислі ґрунти необхідно вапнувати. Вапнування ґрунтів значно підвищує їх родючість. Середньорічна потреба у вапнякових матеріалах складає біля 52,5 тис.т, із них в 2008 р. – 47,5 тис.т, в 2015р. – 10 тис.т. Гіпсування солонцевих ґрунтів В Харківській області загальна площа солонцевих ґрунтів (чорноземів солонцюватих, лучно-чорноземних, чорноземно-лучних і лучних солонцюватих) складає 58 тис.га, в т.ч. в ріллі - 35 тис.га. Вони зустрічаються як в Лісостеповій так і в Степовій зонах області переважно на терасах річок і займають близько 37,0 тис.га, що становить 63,5% від загальної площі солонцевих земель області; в т.ч. ріллі – 7,5 тис.га, на схилах водорозділів – 17,2 тис.га, що становить 36,5%. Плями солонців серед цих ґрунтів зустрічаються мало і займають площу всього в 1,5 тис.га, в т.ч. ріллі – 0,4 тис.га. Для підвищення родючості солонцевих ґрунтів необхідно проводити гіпсування. Середньорічна потреба в гіпсоматеріалах для гіпсування солонцевих ґрунтів в Харківській області складає біля 5 тис.т, із них в 2009р. – 5 тис.т, в 2015р. – 3 тис.т. У зв’язку з близьким заляганням підгрунтових вод на низьких терасах рік солонцеві ґрунти мають ознаки високого засолення. Застосування органічних добрив Наявні матеріально-технічні ресурси не можуть на сьогодні забезпечити достатній рівень застосування органічних добрив. Саме виходячи з цього доцільним є не менше 35% цієї потреби компенсувати за рахунок загортання поживних решток, головним чином соломи озимої пшениці, що разом з гноєм може забезпечити надходження в ґрунт 3-4 т органіки на 1га посівної площі. Слід мати на увазі, що при такому рівні внесення органіки баланс гумусу буде від’ємним. В 2009 р. було внесена 595,7 тис.т. органічних добрив на площі 16,2 тис.га. Відсоток удобреної площі складає 1,6 %, що складає 0,5 т. органічного добрива на 1га., що значно менше науково обґрунтованих норм. Такий рівень внесення органічних добрив хоч і не забезпечить бездефіцитного балансу гумусу, але дозволить дещо стабілізувати родючість ґрунту. Значний внесок в стабілізацію гумусового стану, поряд зі збільшенням надходження в грунт органічних решток, може дати також впровадження в сільськогосподарське виробництво нових розробок вчених з обмеження непродуктивних втрат органіки за рахунок стимуляції процесів гуміфікації, що дає можливість зменшити потребу в органічних добривах в 1,5 рази. 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві В господарствах області використовуються слідуючи пестициди: інсектициди – для боротьби зі шкідниками, фунгіциди – для боротьби з хворобами, гербіциди – для боротьби з бур’янами, протруйники насіння – для передпосівної обробки насіння. Зменшення у кілька разів за останні роки, обсягів використання пестицидів хоча і сприяло зниженню забруднення грунтів та сільськогосподарської продукції , але ситуацію суттєво не змінило. 140

Застосування засобів захисту рослин Показник Витрати засобів захисту рослин, тис.т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000

2006

2007

2008

2009

824,1

1170,3

1450,0

1846,2

1455,8

804,5

1246,8

1575,6

1805,6

1642,8

0,4

0,6

0,7

0,9

1,0

На території Харкiвськiй областi протягом 2009 року для захисту рослин від шкідників та хвороб у сільському господарстві було використано 1455,83 т пестицидiв, на площі 1615,4 тис.га. На цей час в області розроблена i впроваджується Програма « Захист рослин 2008 —2015». Программа офіційно опублiковано i доведено до начальникiв державних iнспекцiй захисту рослин в Харківській області, райдержадміністрацій, управлiнь агропромислового розвитку райдержадмiнiстрацiй, керівників сільських господарств, фермерів та інших зацікавлених осіб. Обласною станцією захисту рослин та науковцями розроблено обґрунтований прогноз розвитку шкiдникiв i хвороб сiльськогосподарських рослин, з визначенням обсягів захисних робiт та потреби засобiв захисту рослин у 2009 роцi на території Харківській області. На території Харківської області в 2009 р нараховувалось 213 складських примiщень для зберiгання придатних для використання в сiльському господарстві пестицидiв i агрохiмiкатiв , з яких паспортизовано 141 складів. В 2009 році господарствами Харківської області проти шкідливих організмів було використано 1455, 8 т. пестицидів на площі 1615,4 тис.га. В тому числі інсектицидів використано - 105,5т., фунгіцидів – 128,3т., гербіцидів –960,7 т., протруйників – 122, 9т., десикантів - 126,7т., фумигантів – 0,3т., родентицидів – 11,5 т.. Залишок пестицидів на 01.01.20-10 р. складає 45,5т. Біологічною лабораторією, яка знаходиться у Вовчанському районі, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги 75 виробляються бiологiчні засоби захисту рослин, які застосовуються для захисту сільськогосподарських культур. В 2009 р. на території області було використано біологічних засобів захисту рослин в кількості 1989,0 млн. особин та 11,5 т. З них, бакторицід 7,7 т, триходирмiн 3,605 т, актофіт 0,154т, трихограми 1982,0 млн. особин, фiтосейулюса 7,0 млн. особин. Біологічні препарати в 2009 р. були застосовані на площі 27, 4 тис. га. що зменшило пестицидне навантаження на 1 га ріллі, та забруднення грунтів та атмосферного повітря. Щорічно розробляеться прогноз фітосанітарного стану агроценозів Харківської області та рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році.У ньому відображений аналіз фітосанітарного стану агроценозів Харківської області та узагальнені особливості динаміки чисельності та показники шкідливості 200 ентомологічних і фітопатологічних об ектів за агро кліматичних умов 2008року.

141

11. Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

2009 -

3817,3 5226,8 -

4137,3 108,4 5804,8 111,06

4257,0 111,52 6479,2 123,96

4454,8 116,7 5936,3 113,57

4576,8 119,9 6116,3 117,02

4053,0 106,2 4803,2 91,9

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Таблиця 11.1.2 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами

Обсяги викидів, тис. т

110,559

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком

Дані відсутні

обсягів викидів 84,1

викиди на одиницю продукції, Дані відсутні

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.3 2000 р.

2005 р.

2006 р.

Всього по області млн. т умовного палива* Вугілля кам’яне

7417,15

8283,95

2359,8

2887,6

Газ природний млрд. м³

3398,4

3684,3

Бензин моторний, тис.т Газойлі (паливо дизельне), тис.т Мазути топкові важкі , тис.т

104,4 235,5 15,6

96,3 236,6 18,5

2007 р. 7850,62

2008 р. 7,9154

2787,2 3275,7

3,258 3,069

93,1 251,0 9,0

0,087 0,248 0,018

2009 р. 6425956,9 т у.п. 2821330,1т 2047959,4 тис.м.куб 79459,9 т 201594,3 т 152762,4 т

11.2. Ефективність енергоспоживання В області діє "Комплексна програма енергозбереження Харківської області на 2003-2010 роки", а також галузеві і виробничі програми підвищення ефективності використання енергоресурсів. Відповідні програми діють також окремо у кожній галузі: освіті, охороні здоров’я, сільському господарстві, культурі, тощо. Структура використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти завидами економічної діяльності у Харківській області у 2009 році: промисловість – 5,7 млн. т.у.п.; добувна – 0,2 млн. т.у.п., переробна – 1,7 млн. т.у.п.; сільське господарство – 0,16 млн. т.у.п. Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Харківській області на енергетичні цілі: споживання електроенергії – 4053,0 млн. кВт.г (що 142

складає 106,2% до обсягу 2000 р.), споживання палива – 4803,2 тис.т у.п. (що складає 91,9 % до обсягу 2000 р.) Відповідно до «Плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату» затвердженого Харківською облдержадміністрацією у 2009 році підприємствами-учасниками плану були виконані наступні роботи: ВАТ «Український науковий центр технічної екології» у 2009 році розроблено техніко-економічне обґрунтування технічного переозброєння ДП ТЕЦ «ЕСХАР». На даний момент ТЕО знаходиться в стадії погодження в Держбудекспертизі. ВАТ «АВТРАМАТ» у 2009 році виконано заміну газових плавильновідображувальних печей на індукційні. КП «Харківські теплові мережі» проведено реконструкцію 36,1 км теплових мереж в пінополіуретановій ізоляції; замінено 9 застарівших котлів на високоефективні; проведена реконструкція системи теплозабезпечення з підключенням споживачів до централізованого теплопостачання та погашенням дрібних неефективних котелень, проведена заміна котлів на високоефективні, розпочато реконструкцію тепло-розподільчих станцій, ліквідацію заборонених до експлуатації вбудованих у підвальних приміщеннях житлових будинків котелень з підключенням споживачів до котелень, на яких проведена реконструкція з заміною на нові високоефективні котли. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.2.1 2000р.

2005р.

2006р.

2007р. 7850,62

2008р. 7915,4

2009 р. 6425956,9т уп

Всього, т умовного палива Первинні види палива

7417,15

8283,95

Вугілля кам’яне, тис.т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу , тис.т Бензин авіаційний,тис.т Бензин моторний, тис.т Фракції легкі інші, тис.т Паливо реактивне типу гас, тис.т Гас для технічних цілей, тис.т Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо),тис.т Мазути топкові важкі тис.т Масла мастильні для процесів очищення тис.т Масла мастильні, тис.т Пропан і бутан скраплені,тисмт Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски,тис.т

2359,8 3398,4

2887,6 3684,3

2787,2

3258

3275,7 16,8

3069,1 14

17,4 22,5

25,2

38,5

2821330,1 тонн 2047959,4 13450,7 3 щільн м 44152,2

18,1 18,1

2,7

1,6

1,2

314,0тонн

0 104,4 -

1,1 96,3 -

0,1 93,1 -

0,1 87,4 -

111,5тонн 79459,9тонн 84,7тонн 76,9тонн

1 0,1

0,4 0,1

0,3 0,1 251

0,4 0,1 248,2

23,7тонн 201594,3тонн

235,5 15,6 -

23,6 18,5 -

9 -

17,7 -

152762,4тонн 2,3тонн

14,2

14,7

8157,4тонн 13984,5 тонн

10,1

13,7

428,3тонн

48,9 тонн -

143

Бітум нафтовий і сланцевий,тис.т Мастила відпрацьовані,тис.т Присадки до мастил та палива,тонн Інші види нафтопродуктів, тонн умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тонн умовного палива

15,2

11,4

9103,3 тонн

16,4 -

14,7 -

186,6 тонн

2,1тонн

21,5

42445,1тис м3

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця 11.2.2 Витрачено т умовного палива

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне тонн тис.м3 тонн тонн)

Всього

6425956,9 2821330,1

2047959,4

79459,9

201594,3

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

164935,3 644,8 5685374,7 2786859,1 201740,9 80,8 1710160,5 182363,0

29303,5 1764706,8 163506,6 296232,6

15423,7 19432,3 3453,8 10371,2

71535,8 26083,7 5731,6 16654,0

100174,6

1226,7

74808,8

930,8

3588,0

1297866,9

175236,6

39746,0

63,0

211,0

200742,7

3198,1

107091,1

4040,8

6195,0

1304967,6 6514,1

5607,3 7303,2

3698,1 26247,0

3773473,3 2604415,3 68424,8 265,4 40651,5

968,9

6341,6

5888,7

13675,9

321694,6

8221,2

182421,0

6844,0

53714,1

41646,1

239,8

16015,9

10762,9

4405,2

53681,8 16672,4 12290,3

20396,7 1433,1 1822,7

22170,9 10520,1 5198,7

4778,5 1418,1 2470,4

1048,3 697,5 189,5

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив енергетики на навколишнє природне середовище узагальнено зводиться до наступного:  водоспоживання й водокористування, що обумовлює зміну водного балансу і якості води;  випадання на поверхню у вигляді твердих часток і рідких розчинів продуктів викидів в атмосферу, у тому числі: кислот і кислотних окислів, металів і їхніх з'єднань, канцерогенних і радіоактивних речовин;  складування продуктів спалювання твердих палив (зола, шлаки), продуктів продувок поверхонь нагрівання (сажа, зола), а також відходів збагачення палива; 144

 викиди твердих і рідких радіоактивних відходів, включаючи відходи видобутку й збагачення уранових руд;  викиди теплоти, наслідком яких можуть бути постійне локальне підвищення температури у водоймі, тимчасове підвищення температури, зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму, зміна умов паводків, зміна розподілів опадів, випарів, туманів, місцеве потепління повітряного басейну;  створення водоймищ у долинах рік або з використанням природного рельєфу поверхні, а також створення штучних ставків-охолоджувачів, що викликає зміну якісного й кількісного состава річкового стоку, зміна гідрології водного басейну, збільшення тиску на дно, проникнення вологи в розлами кори й зміна сейсмічності, зміна умов рибальства, розвиток планктонів і водної рослинності, зміна мікроклімату, умов відпочинку, спортивних занять, бальнеологічних і інших факторів водного середовища, підтоплення й заболочування територій, обвал берегів, перенесення населених пунктів;  зміна ландшафту при спорудженні різних енергетичних об'єктів, у тому числі вирубка лісів, вилучення із сільськогосподарського оберту орних земель, лугів;  вплив скидань, виносів і зміна характеру взаємодії водних басейнів із сушею на структуру й властивості континентальних шельфів. Забруднення домішками можуть сумарно впливати на природний кругообіг і матеріальні баланси тих або інших речовин між гидро-, лито- і атмосферою. Взаємодія ТЕС і навколишнього середовища З усіх типів електростанцій найбільш негативно впливають на навколишнє середовище ТЕС. Це пов'язано, головним чином, із процесами спалювання органічного палива. При спалюванні рідкого палива (мазуту) з викидами в атмосферу надходять: окисли сірки й азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, з'єднання ванадію. При спалюванні природного газу в атмосферу також попадають окисли азоту, але утворюється їх істотно менше, ніж при спалюванні мазуту. Це пояснюється не тільки властивостями самого палива, але й особливостями процесів спалювання. Очевидно, що природний газ – найбільше екологічно чистий вид енергетичного палива. Однак природний газ є коштовною сировиною для хімічних галузей, тому його широке застосування на ТЕС недоцільно. Одним з факторів впливу вугільних ТЕС на навколишнє середовище є відходи системи складування, транспортування, пилозаготівлі й золовидалення. Зола й шлаки, що видаляються з топки утворюють золо-шлаковідвали на поверхні землі. Особливу групу вод, використовуваних ТЕС, становлять охолоджуючі води, що забираються з водойм на охолодження поверхневих теплообмінних апаратів – конденсаторів парових турбін, водо-, масло-, газо- і повітроохолоджувачів. Ці води вносять у водойму велику кількість тепла. З конденсаторів турбін виділяється приблизно до двох третин усієї кількості 145

тепла, одержуваного при згорянні палива, що набагато перевершує суму тепла, що відводиться від інших охолоджуваних теплообмінників. Тому з охолодженням конденсаторів зв'язують звичайно так звані "теплові забруднення" водойм стічними водами ТЕС і АЕС. Про кількість тепла, що відводиться з охолоджуючою водою окремих електростанцій, можна судити по встановлених енергетичних потужностях. Середня витрата охолоджуючої води й кількість тепла, що відводиться, що припадає на 1000 МВт потужності, становлять для ТЕС відповідно 30 м3/с і 4500 Гдж/год, а для АЕС із турбінами насиченої пари середнього тиску – 50 м3/с і 7300 Гдж/год. Крім конденсаторів турбоагрегатів, споживачами охолоджуючої води є маслоохолоджувачі (МО). Інші споживачі технічної води (системи золо- і шлаковидалення, хімводоочистки, охолодження й промивання устаткування) споживають близько 7% загальної витрати води. У той же час саме ці споживачі води є основними джерелами забруднення домішками. При промиванні поверхонь нагрівання котлоагрегатів серійних блоків ТЕС потужністю 300 МВт утвориться до 10000 м3 розведених розчинів соляної кислоти, їдкого натру, аміаку, солей амонію, заліза й інших речовин. Одним з компонентів, що забруднюють навколишнє середовище, – це шумовий вплив. Енергетичне устаткування, як правило, є джерелом значного шуму. Однак основні джерела шуму, такі як парові казани, турбіни, генератори, редукційно-охолоджувальні пристрої, розташовані усередині приміщення ТЕС. Тому вони, як правило, не роблять значного впливу на прилягаючу до ТЕС територію. Від устаткування, розташованого поза головним корпусом, шум може поширюватися за межі території станції. Ця обставина, характерна для всіх типів електростанцій, найбільше значення має для ТЕС які розташовані звичайно в міському масиві. Їхній вплив на райони житлової забудови може виявитися істотним. Джерелами постійного шуму, що роблять істотний вплив на навколишній район, є газорозподільні пункти, трансформатори, градирні, місця забору повітря з атмосфери й на викиди з димарів, особливо періодичні продувки пари в атмосферу. 11.4.Використання альтернативних джерел енергії До альтернативних видів палива відноситься: вітрова, сонячна енергія, теплові насоси, енергія біомаси, воднева енергетика, мала гідроенергетика. В Національній енергетичній програмі України передбачено до 10 відсотків енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Як складову частину цієї програми Державним комітетом України з енергозбереження розроблено, згідно Указу Президента України від 2 квітня 1997 р. №285, Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики (Програму НВДЕ), яка була схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.97р № 1505 і передбачає доведення обсягів використання нетрадиційних джерел енергії та палива в 2010 році до 8-10% від загального споживання енергоресурсів. На сьогодні Україна має наробки щодо технологічних процесів майже усіх видів виробництва та видобутку нетрадиційних палив та енергії, а її 146

промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного обладнання та устаткування. В Україні існує достатня сировинна база для розвитку робіт з виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, так, наприклад, загальні річні обсяги відновлюваних ресурсів біомаси складають 115,5 млн.т. В містах та селищах міського типу України щорічно накопичується близько 40,0 млн.м 3 побутового сміття, яке знешкоджується на чотирьох сміттєспалювальних заводах (Київ, Миколаїв, Харків, Севастополь) та на 660 міських звалищах. Золошлакові відходи ТЕС складають 300 млн.тонн. На території Харківської області знаходиться 10% зазначених відходів. На станції Залютине Південної залізниці, експлуатується теплонасосна установка, що використовується для обігріву станційних будівель, підігріву води і кондиціонування повітря в приміщеннях у жарку пору року. Установку було введено до експлуатації в 2006 році за завданням керівництва Південної залізниці. Вона замінила дві вугільні котельні. Установка не тільки високоефективна (на кожний затрачений кВт/ч електроенергії дозволяє отримати до 3-4 кВт/ч теплової енергії), але й відрізняється екологічною безпекою. Її потужності (50 кВт) з запасом вистачає для забезпечення потреб двох станційних будівель. За висновками спеціалістів теплонасосна установка дозволить заощадити по опаленню до 110 тисяч гривень, а проектування, закупівля і монтаж установки склали близько 300 тисяч гривень. Керівництво залізниці планує й надалі активно впроваджувати енергозберігаючі технології. Нині розглядається питання про установку теплових насосів ще на п'яти об'єктах ПЗ. Дуже важливим питанням є забезпечення новим енергозберігаючим теплотехнічним устаткуванням та іншим обладнанням вітчизняного виробництва галузей економіки, в тому числі і підприємств житловокомунального господарства. Так, питанням виготовлення когенераційних установок, парогенераторів, малопотужних котлів, мінікотельних займається ВАТ "Турбоатом". Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Це призводить до значного росту аварій. Через значну зношеність основних фондів, обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі нераціональні витрати та втрати питної води збільшились непродуктивні витрати електроенергії, так в Харківській області (57,8%) при середніх 36,9%. Попередні розрахунки показують, що загальний річний обсяг витрат природного газу в АПК області в 52 млн.м3 по теплотворності можуть замінити 200 тис. тонн соломи (при розрахунку що спалювання 3-х тонн соломи, по теплотворності прирівнюється 1000 м3 природного газу з 82% ККД котла). Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні, і, як наслідок, пріоритетних напрямків охорони навколишнього природного середовища може стати максимальне використання альтернативних джерел енергії. 147

Прикладом використання відходів виробництва, як палива є ЗАТ "Приколотнянский МЭЗ" де переведено котел ДКВР 20/13 на спалювання соняшникової лузги. Що дозволило заощадити 2 тис.тонн мазуту на суму 2,5 млн. грн. на рік. Щодо виробництва біогазу, то на даний час 13 сільгосппідприємств області, в яких найбільш розвинуто тваринництво мають можливість для організації виробництва біогазу. За рік ці підприємства забезпечують виробництво 820,7 тис. тонн гною в т.ч. від великої рогатої худоби – 138,6 тис. тонн., свиней – 192,1 тис. тонн, птахівництва – 490 тис. тонн. На сьогодні, на базі агрокомбінату "Слобожанський", який в рік продукує 134,9 тис.тонн гною, розроблено проект виробництва біогазу, що дозволить, після його впровадження, щорічно економити 7 млн.кВт електроенергії. Заслуговує на увагу та підтримку діяльність по реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення і приватного підприємства "Світ Вітру", яке розташоване селі Октябрське Харківського р-ну. Спеціалістами даного підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною, – 200 кВт/год при її реалізаційній вартості, залежно від комплектації – 31–41 тис.грн. За минулий рік дане підприємство виготовило та реалізувало 100 таких установок як в Україні так і за її межами. На даний час підприємством розроблено та впроваджується у виробництво і більш потужні зразки вітрогенераторів. Об'єкти та населені пункти, газифікація яких на даний момент неможлива через високу вартість робіт або не доцільна пропонується переводити на опалення електроенергією. Позитивним прикладом впровадженням електричного обігріву може служити Золочівський район. Після переходу на електрообігрів витрати на опалення в опалювальний період 2007-2008 року зменшилися по: Одноробівському дитячому садку – на 15,8 тис. грн.; Одноробовській амбулаторії сімейного лікаря – на 20 тис. грн.; Одноробовській школі мистецтв – на 24,9 тис. грн. Аналогічна робота проводиться в Куп'янському, Первомайському, Харківському та інших районах. Середній строк окупності подібних установок складає 2-3 опалювальних сезони. Іншим шляхом зменшення енергоспоживання є впровадження "когенерации", тобто спільного виробництва як теплової, так і електричної енергії. На котельнях м.Харкова й області експлуатується значна кількість маленьких котлів різної паропродуктивності, які виробляють пар тиском до 1,6 МПа, у той час як на опалення і більшість технологічних потреб необхідно менше 0,6 МПа. "Загублену" при цьому енергію пари можливо використовувати, встановивши, відповідну малопотужну турбіну (орієнтовно діапазон потужностей 0,5-4,0 МВт). Виробництво таких низько-потенційних парових турбін налагоджене на ВАТ "Турбоатом". 148

В Харківській області почали втілюватися технології опалення по типу "тепловий насос", що дозволяє одержувати тепло за рахунок використання низкопотенційного тепла ґрунту або повітря. Подібна технологія дозволяє отримувати до 5 кВт теплової енергії при затраті 1 кВт електричної енергії. Але є дуже дорогою при втіленні. Використанням нетрадиційних джерел енергії, може бути розвиток малої гідроенергетики, вітроустановок, турбодетандерних установок на газорозподільних станціях, а також використання сонячних колекторів. 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 12.1. Транспортна система Харківської області Харківщина має зручне транспортно-географічне положення на перетині міжнародних шляхів. Область перетинають автомобільні та залізничні магістральні шляхи, завдяки яким має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до Чорного та Балтійських морів, до багатьох промислових центрів за межами України. Єдиний транспортний комплекс Харківської області представлений такими складовими, як автомобільний, залізничний, авіаційний, міський наземний електричний транспорт та метрополітен. В транспортному секторі області найбільше місце займає автомобільний, залізничний і повітряний транспорт. На частку транспорта приходиться до 60-70% хімічного та до 90% шумового забруднення природного середовища середи, особливо в містах. Автомобільний транспорт завжди був одним із найзначніших джерел забруднення атмосферного повітря. Основною причиною інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є щорічне збільшення загальної кількості автотранспорту, експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, незадовільний стан автомобільних шляхів, відсутність об'їзних маршрутів, дорожніх розв'язок, підземних пішохідних переходів та погана організація руху. Схема забудови центральної частини м.Харкова, що створена за радіальним принципом, не розрахована на сучасний транспортний потік. Велика кількість автомобілів рухається через центральні райони міста з повільною швидкістю та з великою кількістю зупинок, що призводить до надмірного витрачання пального і є причиною понаднормативної загазованості атмосферного повітря. У відпрацьованих газах, що викидають автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензпірени, оксиди азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні. Це призводить до забруднення автошляхів та прилеглих до шляхового полотна земельних ділянок та лісосмуг, а при опадах ще й поверхневих та ґрунтових вод. Пасажирські перевезення в області виконують автотранспортні підприємства та суб'єкти малого бізнесу – юридичні та фізичні особи на сьогодні перевізники малого бізнесу виконують всі види маршрутних перевезень: внутрішньоміські, приміські, міжміські та міжнародні. 149

Основним завданням у сфері перевезень пасажирів автомобільним транспортом є охоплення транспортним обслуговуванням сільських населених пунктів області Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників. Залізничний транспорт Харківської області, представлений Південною залізницею. Довжина колій в регіоні перевищує 1,5 тис.км. За цим показником Харківська область посідає третє місце в Україні після Донецької та Дніпропетровської областей. Транспортне обслуговування підприємств та населення області здійснюється Харківською та Куп'янською дирекціями залізничних перевезень. Головна функція електричного транспорту у м. Харкові – надійне та якісне забезпечення населення перевезеннями. Щоденно міським електротранспортом перевозиться близько 1,5 млн пасажирів. Харківський метрополітен займає друге місце в Україні за протяжністю ліній і кількістю перевезених пасажирів. На теперішній час протяжність ліній метрополітену складає 35,59 км, на яких розташовано 28 станцій. На залізничному транспорті заплановані заходи з впровадження швидкісного руху пасажирських потягів на 2008-2015 роки. В умовах загострення проблеми зростання фізичного і морального старіння основних фондів продовжиться оновлення пасажирського та вантажного парку вагонів. Шкідливий вплив авіації на довкілля має глобальний і локальний характер. Глобальним є вплив авіації на озоновий шар атмосфери та пов'язані з цим наслідки, основні локальні - проблеми авіаційного шуму, забруднення викидами та скидами шкідливих речовин в атмосферне повітря, підземних вод та ґрунту у районі розташування аеропортів. При перевищенні літаком звукової швидкості виникає громоподібний звук, який при досягненні поверхні землі викликає реакцію хвилювання у живих організмів, за деяких умовах може служить причиню гибелі та руйнування природних та створених людиною об'єктів. На сьогодні практично усі пасажирські та вантажні авіаційні перевезення в регіоні здійснюються через АКП “Міжнародний аеропорт Харків”, з 1995 року аеропорт м. Харків має статус міжнародного.

150

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Вид транспорту

Рік

Залізничний

2000

млн. т 4,6

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

6,8 7,5 7,6 8,3 28,9 27,8

18148,2 611,0

46,1 47,0 47,1 46,9 66,4 102,2

6371,9 1073,8

Водний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

36,5 35,3 42,2 45,4 28,9 -

1824,9 2238,6 2763,2 3574,5 3147,7 -

159,4 169,8 173,9 167,9 160,7 -

1735,8 1953,7 2126,6 1903,2 1694,6 -

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

0,0

0,010

14,6

0,0 0,0 0,0 -

0,023 0,008 0,001

25,9 8,6 1,5

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000

482,3

2005 2006 2007 2008 2009 2000

32,4

611,0

555,8 562,9 509,5 486,5 390,2 627,9

4018,8 4010,3 3614,1 3406,7 2686,8 1098,4

2005 2006 2007 2008 2009

43,3 42,8 49,8 53,7 57,8

1824,9 2238,6 2763,2 3574,5 21295,9

763,5 779,7 730,5 701,3 617,3

5780,5 5972,6 5742,2 5309,9 10753,3

Міський електротранспорт

Всього

Перевезено вантажів %

Вантажооборот млн.т.км. -

Перевезено пасажирів млн. 43,4

Пасажирооборот

млн.пас.км. -

151

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.1.2.1. Тип автомобіля (одиниць)

Всього

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

За видами палива бензин

диз-паливо

зріджений нафтовий газ

стиснений газ

стиснений природний газ і бензин

дизпа-ливо та стиснений природний газ

448276

345905

54105

6964

5168

35113

1021

391332

310927

36740

6779

4867

31061

957

18798 9902

11845 5288

5449 4410

4 15

119 80

1358 98

23 11

3117

695

2377

13885

9846

3405

521

7411 3831

4205 3099

1249 474

72 55

9 7

1873 193

3 5

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 12.1.2.2.,тис.т. Роки 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Вантажні автомобілі 24,6 26,5 24,9 21,5 20,9 17,8

Пасажирські автобуси 10,1 9,8 9,2 7,5 6,7 6,0

Пасажирські легкові автомобілі 6,9 10,2 10,2 10,6 11,1 9,6

Спеціальні легкові автомобілі 2,2 1,7 1,6 1,4 1,3 1,1

Спеціальні нелегкові автомобілі 7,9 7,3 7,5 6,2 6,0 5,4

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.1.2.3. Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

124,9 142,9 141,8 136,6 137,3 126,7

118,2 123,7 119,8 94,6 97,9 92,9

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного палива) стисненого газу 4,9 13,6 14,3 27,5 27,1 22,4

1,8 5,6 7,6 14,5 12,2 11,4

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 94,6 86,6 84,5 69,3 71,3 73,3

152

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.1.2.4. Тип автомобіля

всього

в т ч перебували в експлуатації з моменту випуску заводом-виробником до 3 років включно

від 3,1 до 5 років включно

від 5,1 до 10 років включно

більше 10 років

Автомобілі – всього

448276

70273

67175

98845

211983

у тому числі легкові автомобілі

391332

62361

60688

88900

179383

Вантажні бортові

18798

2355

2347

3769

10327

Самоскиди

9902

749

921

1414

6818

Сідлові тягачі

3117

292

248

665

1912

Спеціальні автомобілі

13885

1440

1505

2233

8707

Пасажирські автобуси

7411

2439

887

1205

2880

Інші транспортні засоби

3831

637

579

659

1956

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для зменшення впливу транспорту на довкілля необхідно: - забезпечити виконання Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки в частині завершення будівництва третьої лінії метрополітену від станції “23 Серпня” до станції “Олексїївська”, будівництво нових станцій в напрямку до аеропорту (вул. Одесська). - оновити рухомий склад автомобільного та електричного транспорту; - провсти реконструкцію дорожнього покриття автомобільних доріг; - збільшити парк автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному паливі; - будівництво нових автомобільних доріг, дорожніх розв'язок в м.Харкові. 12.3. Використання альтернативних видів палива На сьогодні профільними науково-дослідними інститутами м.Харкова ведеться робота по розробці нових типів двигунів внутрішнього згоряння з підвищеними економічними характеристиками та нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії. За браком коштів проведення наукових досліджень та втілення цих результатів здійснюється повільними темпами. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Харківської області Екологічна політика в Україні направлена на забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Для реалізації ефективної екологічної політики необхідно сформувати логічно вибудовану екологічну стратегію, що має на меті 153

економічно й екологічно збалансований, тобто сталий розвиток, чіткі цільові показники і першочергові пріоритети, що випливають з реального поточного стану навколишнього середовища. Інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи по охороні навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно–гігієнічної безпеки території регіону. Одним з головних напрямків проведення екологічної політики в області є державний контроль за екологічно безпечним природокористуванням, який проводиться місцевими спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища. Впровадження системи управління в галузі охорони довкілля є одним з основних напрямків роботи державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Державне управління та регулювання природокористування проводиться шляхом надання відповідних дозволів на спецводокористування, ліцензування гірничо-вишукувальних робіт та розробки надр, лімітування та нормування забруднення навколишнього природного середовища та контролем за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановлених умов природокористування та обсягів антропогенного впливу на довкілля, а також під час державної екологічної експертизи. Лімітуванню та нормуванню підлягають обсяги водокористування та скидів зворотних вод, утворення та розміщення відходів. Державним контролем охоплено використання небезпечних хімічних речовин, ввіз на територію України та використання, а також транзит небезпечних відходів. До функцій державного управління природокористування відноситься проведення у встановленому порядку екологічних експертиз, розглядання та погодження розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), проведення еколого – експертної оцінки проектних матеріалів нових та реконструйованих підприємств всіх форм власності. Під державним контролем, що здійснюється спеціально уповноваженими органами охорони навколишнього природного середовища, знаходиться екологічний стан поверхневих та підземних водних об’єктів, стан рослинного та тваринного світу області, стан та використання земельних ресурсів та надр, забрудненість атмосферного повітря. Одним із дієвих заходів державного контролю в галузі охорони 154

навколишнього природного середовища є проведення перевірок об’єктів з питань дотримання ними вимог природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщенням відходів, яке здійснює державна екологічна інспекція в Харківській області. Інформаційне забезпечення процедур державного контролю природокористування та контролю стану навколишнього природного середовища здійснюється системою державного екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг проводиться в області суб’єктами моніторингу на підставі регіональних програм моніторингу за умови координуючої та інтегруючої ролі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. До напрямів проведення державної екологічної політики відносяться питання формування регіональної частини загальнодержавної екологічної мережі, розвиток заповідної справи. Припинення втрат ландшафтного та біотичного біорізноманіття, зменшення забруднення, поліпшення екологічного стану водних об’єктів. Важливим напрямком проведення державної екологічної політики в Харківській області є організація розробки та реалізації місцевих та регіональних екологічних програм, та організація участі в плануванні та виконанні державних програм, націлених на покращення екологічного стану території області. До робіт цього напрямку відноситься забезпечення економічного механізму природокористування з формування та виконання доходної частини Державного, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, справляння збору за землю та збору за спеціальне користування природними ресурсами. Елементами екологічної політики є організація і координація наукових та проектно-технологічних розробок в галузі охорони навколишнього природного середовища, що проводяться за рахунок бюджетних коштів. Важливою частиною ведення екологічної політики є проведення міжнародної діяльності за широким спектром питань спільного використання транскордонних поверхневих водних ресурсів, транскордонного забруднення.

155

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Протягом 2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області (далі - Інспекція) обстежено 1318 об’єктів різних форм власності, з них: 9 екологічно - небезпечних об’єктів державного значення: комплекс біологічної очистки (КБО) “Диканівський”, КБО „Безлюдівський”, Червонооскільське та Печенізьке водосховища, ВУВГ «Донець», Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (аміакопровід «Тольятті-Одеса») та інші. За порушення природоохоронного законодавства протягом звітного періоду до адміністративної відповідальності притягнуто 2805 посадових осіб та громадян на загальну суму 257 тис. 873 грн., фактично стягнуто 240 тис. 040 грн. Призупинена (тимчасово) виробнича діяльність 76 об’єктів. Загальна кількість та сума нарахованих збитків у звітному періоді склала - 445, на суму 159 млн. 588 тис. 444 грн. Самостійна претензійно – позовна робота щодо відшкодування збитків здійснювалась Інспекцією по 291 розрахованим збиткам на загальну суму 19 млн. 268 тис. 356 грн. З них відшкодовано 207, на суму 608 тис. 200 грн. При здійсненні перевірок, у тому числі підприємств – найбільших забруднювачів довкілля за виявленні порушень природоохоронного законодавства застосовувались заходи інспекційного реагування та надавались відповідні приписи. Атмосферне повітря Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 117783 перевірки, у тому числі: 56763 – пересувних транспортних засобів та 60446 партій вантажів, 574 – стаціонарних об’єктів, з них 7 на екологічно небезпечних об’єктах державного значення. Винесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 343 осіб на суму 55 тис. 454 грн., стягнуто - 51 тис. 510 грн. Тимчасово призупинена діяльність 16-ти об'єктів. Загальна сума нарахованих збитків складає 328 тис. 239 грн., відшкодовано - 134 тис. 278 грн. Основними порушеннями, виявленими в ході перевірок, в частині охорони атмосферного повітря є здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу в цілому по підприємству, та по окремих джерелах. Наприклад, при перевірці ТОВ «Новий час», МПП «Істок», ФОП Денисенка О.О. встановлені факти наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. До адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ «Новий стиль» за ст. 79-1 КупАП на суму 204 грн., ФОП Денисенка О. О. за ст. КупАП на суму 238 грн.; ТОВ «Новий час» - Вороного С. А. за ч.І ст. 78.КУпАП. на суму 85,0 грн.; ТОВ «Агротоп» - головного інженера Зягуна В.І. за ч.І ст. 78 КУпАП на суму 136,0 грн.; ТОВ «Красноградська овочева фабрика»- заступника директора Рубан А.М. за ч.І ст. 78 КУпАП на суму 255,0 грн.; директора ТОВ «Арсо» за ч.І ст. 78 КУпАП. на суму 136,0 грн.

156

Водні ресурси Протягом 2009 року здійснювався державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів місцевими органами влади та самоврядування, підприємствами, установами і організаціями різних форм власності. Всього здійснено 294 перевірки, з них 7 на екологічно - небезпечних об’єктах державного значення; винесено постанов про притягнення до адмінвідповідальності 51 особи - на суму 6 тис. 528 грн., стягнуто 5 тис. 661 грн. Усього нараховано збитків заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 42 тис. 309 грн. відшкодовано з урахуванням раніше нарахованих збитків - 158 тис. 022 грн. Основні забруднювачі водних об’єктів (водний об’єкт, категорія води, що скидається, об’єми), основні виявлені порушення, стан експлуатації очисних споруд. КБО “Безлюдівський” ДКП КГ “Харківкомуночиствод” (р.Уди, комунально-побутова категорія, обсяг скиду за 2008 рік склав – 65753,754 тис.м3, технічний стан очисних споруд задовільний, очисні споруди забезпечують нормативну очистку стоків. Основні порушення – невиконання припису щодо прийняття в експлуатацію хлораторної державною приймальною комісією. До адміністративної відповідальності притягнуто начальника управління капбудівництва КП КГ “Харківкомуночиствод” у вигляді штрафу на суму 170,0 грн. за ст.188-5 КУпАП. МПП «Істок» (р. Джгун, рибогосподарська категорія, технічний стан очисних споруд незадовільний, очисні споруди потребують ремонту. Основні порушення – забруднення поверхневої водойми забрудненими “недостатньо очищеними” стічними водами. За скид у 2008 році стічних вод категорії “недостатньо очищені” в обсязі 24,5 тис.м3 підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 415,0 грн.). ТОВ «Скловолокно» (р.Мерефа, комунально-побутова категорія, обсяг скиду за 2008 рік склав 10,5 тис.м3 технічний стан очисних споруд задовільний, категорія скинутих стічних вод – “нормативно очищені”, основне порушення – відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи на експлуатацію очисних споруд. - КБО “Диканівський” КП КГ “Харківкомуночиствод” (р.Лопань комунально-побутова категорія, обсяг скиду за 2008 рік склав – 156879,4 тис.м3, технічний стан очисних споруд задовільний. Основні порушення – не виконання припису щодо прийняття в експлуатацію хлораторної державною приймальною комісією. За порушення притягнуто начальника управління капбудівництва КП КГ “Харківкомуночиствод” у вигляді штрафу на суму 170,0 грн. за ст. 1885 ); - Кочетоцьке ВКП ВКГ Чугуївського району (р. Тетлега, рибогосподарська категорія, обсяг скиду склав за 2008 рік – 97,6 тис.м3,, технічний стан очисних споруд незадовільний. Основні порушення – забруднення поверхневої водойми забрудненими “недостатньо очищеними” стічними водами. За скид у 2008 році стічних вод категорії “недостатньо 157

очищені” підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 1,355 тис. грн.) - ПП «Будкомунтехсервіс плюс» (р. Харків комунально-побутова категорія, обсяг скиду склав за 2008 рік – 82,0 тис.м3,, технічний стан очисних споруд незадовільний. Основні порушення – забруднення поверхневої водойми забрудненими “недостатньо очищеними ” стічними водами. За скид у 2008 році стічних вод категорії “недостатньо очищені” підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 14,8 грн.). - ЗАТ «Буддеталь» (р. Вільхуватка комунально-побутова категорія, обсяг скиду склав за 2008 рік – 152,2 тис.м3, технічний стан очисних споруд в цілому задовільний. Основні порушення – забруднення поверхневої водойми забрудненими “недостатньо очищеними ” стічними водами. За забруднення водойми у 2008 році “недостатньо очищеними” стічними водами підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 86,85 грн; - ТОВ “Приколотнянський ОЕЗ” (ставок (балка “Медвежий Яр”) з послідуючим надходженням до р.Плотва, комунально-побутова категорія. Технічний стан очисних споруд задовільний. Основне порушення – скидання “недостатньо очищених” стічних вод. За скид у 2008 році стічних вод категорії “недостатньо очищені” підприємству нараховано збиток та пред’явлено претензію на суму 1,544 тис.грн. Користування надрами Протягом звітного періоду по вказаному ресурсу здійснено 232 перевірки, у тому числі 1 на екологічно - небезпечному об’єкті державного значення, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 198 осіб на суму 37 тис. 536 грн., стягнуто - 36 тис. 482 грн. Нараховано збитки на загальну суму 15 млн. 821 тис. 103 грн., відшкодовано 31 тис. 750 грн. Здійснено 17 призупинок виробничої діяльності об’єктів. Основні порушення, виявлені під час проведених перевірок надрокористувачів, приклади застосованих заходів впливу. Будівництво артезіанських свердловин без спеціальних дозволів на користування надрами. За вказані правопорушення до адміністративної відповідальності притягуються посадові особи, приймаються рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по будівництву нафтогазоконденсатних свердловин. Наприклад, протягом звітного періоду Інспекцією прийняті рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по забору води ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» в м. Балаклія, ТОВ «Еко-інвест», Зміївська ТЕС ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», ЗАТ «KGS&Co», ЗАТ «ЛекхімХарків», УМГ «Харківтрансгаз», ТОВ «Комсомольський молокозавод», ТОВ «ХарківСкан», ЗАТ «Будінвест», ВАТ «Насінневе», НВФ «СІНТАЛ’Д» ТОВ, КП «ВТП «Вода». Протягом звітного періоду Інспекцією до Державної геологічної служби Мінприроди України направлено 3 (три) клопотання щодо анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами: ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)», ТОВ НВП «Атол», ВАТ «Харківське кар’єроуправління». 158

В результаті перевірки ТОВ НВП «Атол» встановлено порушення однієї з умов надання спеціального дозволу на користування надрами від 31.12.2004, а саме: обов’язкового виконання обсягів та термінів викладених в Програмі робіт на Яковенківській площі. Рішення стосовно анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами відповідним органом до Інспекції не надходили. Об’єкти рослинного світу Протягом звітного періоду здійснено 174 перевірки, складено 320 протоколів, для розгляду у судові органи передано 24 протоколи, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 296 осіб на суму 29 тис. 087 грн., стягнуто - 27 тис. 897 грн. Загальна сума нарахованих збитків складає 1 млн. 982 тис. 125 грн., відшкодовано 144 тис. 471 грн. Основні порушення, що були виявлені під час перевірок: знесення зелених насаджень без відповідної дозвільної документації, самовільна порубка, порушення вимог пожежної безпеки в лісах, порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду. З метою збереження об’єктів рослинного світу, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах та недопущення незаконної торгівлі ними, з лютого місяця поточного року організовано проведення операції “Первоцвіт – 2009” за участю громадських організацій – Українського товариства охорони природи, органів УМВСУ в Харківській області, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Акція “Первоцвіт – 2009” проводилася згідно з розробленим Планом заходів, який погоджено з усіма зацікавленими установами, а саме: ГУ УМВС України в Харківській області, Обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Президією обласної ради Українського товариства охорони природи, Куп’янською та Харківською митницями. Спільно з органами внутрішніх справ проведено 12 рейдів в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, під час яких складено 24 протоколи про адміністративні правопорушення за реалізацію первоцвітів, що занесені до Червоної книги України на порушників природоохоронного законодавства. Матеріали направлені до судових органів. В рамках виконання спільних дій з дирекцією НПП “Гомільшанські ліси” за незаконне збирання черемші нараховані збитки на загальну суму 58,8 тис. грн. Під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП “Зміївське лісове господарство”, ДП “Куп’янське лісове господарство” внаслідок порушення Лісового Кодексу України, Санітарних правил в лісах України нарахована шкода, яка заподіяна державі на суму відповідно: 208 тис. 752 грн. та 57 тис. 932 грн. Лісогосподарським підприємствам пред’явлені претензії для відшкодування. Відповідно матеріалів, направлених Інспекцією від 03.07.2009 № 2430/0132/05-26 на адресу Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури за незаконну порубку лісу у кварталах 78 та 141 Мереф’янського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп» вздовж узбіччя автодороги до с.Кравцове на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області заподіяна шкода становить 44 тис. 212 грн. По вказаному факту Харківською 159

міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ст. 246 КК України. У грудні 2009 року Інспекцією організована та проведена операція «Новорічна ялинка». Проведено рейди на території лісових масивів області. Складено 35 актів на місцях реалізації хвойних насаджень. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуто 25 осіб. Природно-заповідний фонд Протягом звітного періоду здійснено 36 перевірок. Складено 12 протоколів, для розгляду у судові органи передано 4 протоколи, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 8 осіб на суму 952 грн., які сплачені у повному обсязі. Загальна сума нарахованих збитків склала 86 тис. 871 грн., відшкодовано 25 тис. 343 грн. Основні порушення, виявлені при здійсненні перевірок: не винесення меж в натурі (на місцевості) та відсутність інформаційно-охоронних знаків загальнодержавного зразку, встановлення яких передбачено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 30 від 29.03.94 “Про затвердження Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно – заповідного фонду України”. Під час здійснення планової перевірки ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Дуб Бабушкін», виявлена відсутність організації, на яку покладена охорона об’єкту природно-заповідного фонду. До Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області направлені відповідні листи щодо вирішення зазначеного питання. На звернення гр. Ларшиної М.О. щодо видалення дуба на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Сокольники–Помірки» встановлено, що зазначене дерево було видалено у 61 квадраті Лісопаркового господарства на території об’єкту природно-заповідного фонду у відповідності з діючими вимогами природоохоронного законодавства (в наявності лісорубний квиток на здійснення рубки, план санітарно-оздоровчих заходів погоджений з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області та інші.). При проведенні позапланової перевірки ДКО «Харківський державний зоологічний парк» щодо виконання раніше наданих приписів стосовно усунення виявлених порушень встановлено: невиконання приписів щодо приведення території зоопарку в належний стан та ліквідації смітників, а саме, не ліквідовано смітники на території зоопарку, що є порушенням вимог ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.17 Закону України «Про відходи». В результаті незаконних дій внаслідок самовільного використання земельних ділянок під влаштування сміттєзвалищ нараховані збитки на загальну суму 24 тис. 080 грн., яка відшкодована у повному обсязі. За невжиття своєчасних заходів з ліквідації смітників на території ботанічного саду ХНУ ім. В. Н. Каразіна до адміністративної відповідальності притягнуто заступника директора ботанічного саду.

160

Об’єкти тваринного світу, у тому числі водні живі ресурси Протягом звітного періоду здійснено 110 перевірок, складено 149 протоколів, для розгляду у судові органи передано 12 протоколів, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 140 осіб на суму 5 тис. 967 грн., стягнуто 6 тис. 035 грн. Загальна сума нарахованих збитків склала 1 млн. 519 тис. 587 грн. Відшкодовано з урахуванням раніше накладених – 1 тис. 870 грн. Із складених 149 протоколів, 3 постанови винесені по протоколам посадових осіб УТМР. З метою недопущення порушень Законів України “Про мисливське господарство та полювання”, “Про тваринний світ” проведено 22 перевірки щодо дотримання користувачами мисливських угідь порядку обліку, видачі відстріляних карток відповідно до пропускної спроможності, затверджених норм добування пернатої дичини, охорони державного мисливського фонду від браконьєрів та проведення профілактичних заходів щодо недопущення небезпечних хвороб птиці. Для посилення державного контролю за охороною рибних ресурсів, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, за період квітень травень 2009 року, спільно з головним Державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області проведена операція “Нерест”. Відповідно до наказу начальника головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області "Щодо посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у весняно- літній нерестовий період 2009 року" вилов риби заборонено: у водосховищах - з 1 квітня по 10 червня; на річках - з 1 квітня по 21 травня в корінних водах, а в придаткових з 1 квітня по 30 червня 2009 року. Вилов раків заборонено в усіх водоймах області в період виношування ікри, личинок, першої ліньки з 1 квітня по 30 червня, другої ліньки з 20 серпня до 30 вересня 2009 року. Для забезпечення постійного державного контролю за охороною рибних ресурсів, Державною екологічною інспекцією в Харківській області розроблений та погоджений з ГУМВС України в Харківській області та Головним Державним управлінням, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області план спільних заходів по боротьбі з браконьєрством та іншими порушеннями правил рибальства під час проведення операції "Нерест" у весняно-літній нерестовий період 2009 року. У ході виконання зазначеного плану Інспекцією здійснювались рейдові перевірки території Харківської області з метою виявлення осіб, які займаються незаконним виловом риби та інших водних живих ресурсів на Печенізькому, Червонооскільському, Лиманському, Трав’янському, Краснопавлівському та інших водосховищах Харківської області. Під час рейдів виявлено 31 порушення вимог природоохоронного законодавства, з яких: 2 порушників притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.3 КУпАП, у вигляді штрафу на загальну суму 816 грн. В семи випадках на правопорушників складені протоколи про адміністративне правопорушення, відповідальність за які передбачена ст.85 ч.4 КУпАП. 161

Під час здійснення рейду по боротьбі з браконьєрством, на території Печенізького району Печенізького водосховища виявлений факт незаконного видобування риби, в результаті чого заподіяна шкода на загальну суму 1 тис. 870 грн. На гр. Савченка Я. П., винному в незаконному вилові складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 85 ч.4 КУпАП, який передано для прийняття рішення до судових органів. Заподіяна шкода відшкодована гр. Савченко Я. П. у повному обсязі. У квітні 2009 року при здійсненні рейду по боротьбі з браконьєрством, на Печенізькому водосховищі Печенізького району та Лиманському водосховищі Зміївського району виявлені факти незаконного видобування риби, в результаті чого заподіяна шкода склала відповідно: 5 тис. 207 грн. та 5 тис. 537 грн. На осіб винних в незаконному вилові складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 85 ч.4 КУпАП, які передано для прийняття рішення до судових органів. За перевищення пропускної спроможності при полюванні на пернату дичину в мисливських угіддях Морозівського господарства Харківської гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України до адмінвідповідальності притягнуто мисливствознавця Штефана І.А. По факту незаконного добування невстановленими особами кабана (труп якого знайдено в петлі) на території мисливських угідь РуськоЛозівського господарства вищезазначеній організації розраховано збиток, сума якого склала 10 тис. грн., матеріали направлені до органів внутрішних справ Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області. За дорученням Держекоінспекції Мінприроди України №5-10/392-11 від 17.11.09 проведена перевірка по зверненню директора Харківської благодійної організації «Центр усиновлення тварин» О. М. Ратникової-Фон Зассе стосовно порушення вимог природоохоронного законодавства при утриманні та стерилізації безпритульних тварин Харківською державною зооветеринарною академією. Під час перевірки встановлено, що вищезазначені роботи здійснюються в рамках «Програми поводження з домашніми тваринами та регулювання їх чисельності у м. Харкові на 2007-2012 рр.», яка затверджена Харківською міською радою 03.10.2007 № 216/07 і на виконання якої Харківською державною зооветеринарною академією укладено договір від 24.03.2009 № 60 з ТОВ “Чистий дім” на проведення ветеринарно-санітарних робіт. Враховуючи той факт, що на теперішній час відсутня будь-яка нормативнаправова база щодо утримання та перетримки тварин, які підлягають стерилізації та стерилізовані, відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначення умов утримання, що виключають жорстокість, не можливо. Державна екологічна інспекція в Харківській області звернулася до президента Асоціації зоозахисних організацій України Серпінської А.В. з пропозицією зосередити увагу всіх зоозахисних організацій на розробці, затвердженню та втіленню в життя нормативно-правової бази, яка дозволила б регламентувати порядок утримання безпритульних тварин, включаючи питання стерилізації. 162

Проведені дві позапланові перевірки Харківського міського дельфінарію «Немо» за зверненнями ГО «Екологічна ініціатива заради майбутнього» та за дорученням Держекоінспекції Мінприроди України від 08.12.09 №5-12/М 1459 щодо умов утримання китоподібних ссавців. Фактів жорстокого поводження з тваринами не виявлено, водночас стосовно діяльності дельфінарію керівництву надано припис який знаходиться на контролі в Інспекції. Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Протягом звітного періоду здійснено 1189 перевірок, винесено постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 1625 осіб на суму 87 тис. 669 грн., стягнуто 77 тис. 945 грн. Здійснено 27 призупинок виробничої діяльності об’єктів. Загальна сума нарахованих збитків склала 13 млн. 597 тис. 034 грн., відшкодовано 113 тис. 462 грн. За звітний період здійснені перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами, роботи постійно діючих комісій по безхазяйних відходах, робота щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та здійснення заходів по попередженню їх утворення. За виявлені порушення до адмінвідповідальності за ст.ст. 20,21 Закону України “Про відходи” за ст. 82 КУпАП притягнуто 25 голів органів місцевого самоврядування на загальну суму 4 тис. 088 грн. З метою усунення виявлених порушень надані обов’язкові до виконання приписи. Перевірено 23 місця складування непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР) у тому числі 20 місць ХЗЗР, які згідно інвентаризації ХЗЗР 2007 року знаходяться у незадовільному стані, власники яких не встановлено. Основним порушенням при перевірці суб’єктів господарювання з питань поводження з небезпечними хімічними речовинами у звітному періоді, є відсутність дозволів на їх використання та зберігання. Так, за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 16 посадових осіб на суму 1 тис. 972 грн., винесено 22 рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності. Приклади здійснення державного контролю у сфері поводження з відходами. При розгляді фактів, викладених у зверненні гр. Савкової Г. П. щодо порушень дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами на території м. Первомайський здійснено позапланову перевірку КП “Комунальник” у ході якої виявлено смітники (сухе гілля) по вулиці Леніна. За виявлене порушення директора зазначеного підприємства Шинкаренка О. В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на 255 грн. та розраховано шкоду та винесено по ній претензію на суму 14 тис. 550 грн. При перевірці Сахновщанської селищної ради встановлено порушення природоохоронного законодавства щодо експлуатації полігону: відсутня проектно-кошторисна документація за розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи; дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; відсутністій 163

моніторингу за впливом на навколишнє природне середовище. За порушення правил зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин до адміністративної відповідальності за ст.. 82 КУпАП притягнуто в. о. директора ВАТ "Федорівське" на суму 85,0 грн. При перевірці у травні ТОВ «Олійно-жировий альянс» виявлено факт порушення зберігання та використання небезпечних хімічних речовин, а саме: на підприємстві зберігаються та використовуються хімічні речовини згідно переліку Постанови КМУ від 20.06.95 № 440, за виявлене порушення за ст.. 83 КУпАП до адміністративної відповідальності притягнуто заступника директора підприємства на суму 119, 0 грн. При розгляді фактів, викладених у зверненні гр. Король О. М. щодо порушень природоохоронного законодавства актом обстеження зафіксовано засмічення побутовими відходами земельної ділянки вздовж ґрунтової дороги поруч з гаражним кооперативом «60 річчя Жовтня» (неподалік від вул.Дружби Народів) у м. Харкові. По вказаному факту нарахована шкода, заподіяна державі засміченням земельних ресурсів відходами на суму 35 тис. 16 грн., який у тому числі направлений до прокуратури Московського району м.Харкова в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. При перевірці ТОВ фірми «ЛЕГ», ТОВ «Харківська ювелірна фабрика», ЗАТ «Харківський велозавод ім.Петровського» виявлені факти порушення зберігання та використання небезпечних хімічних речовин, а саме: на підприємстві зберігаються та використовуються хімічні речовини згідно з переліком постанови КМУ від 20.06.1995 № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» без відповідного дозволу. За виявлене порушення за ст. 83 КУпАП до адміністративної відповідальності притягнуті відповідальні посадові особи. Державною екологічною інспекцією в Харківській області протягом звітного періоду перевірялись суб’єкти господарювання, що здійснюють реалізацію нафтопродуктів, а саме: ПП «Укрнафтапостач», ТОВ ПКФ «ВАРТА-КОМПАНІ, ЛТД», ТОВ «УТН-Восток», ТОВ «ТІСА», ТОВ «ХАДОХолдінг», ТОВ «Контакт 92», ФОП Сербін М. Г. До адміністративної відповідальності притягнуто 7 осіб за ст. 78 ч. 1; ст. 82; ст. ст. 47, 791. Винесено 2 рішення про тимчасову заборону діяльності з експлуатації АЗС. Основними порушеннями виявленими у ході перевірок є відсутність: позитивного висновку державної екологічної експертизи; дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів; дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. Екологічний контроль на державному кордоні У звітному періоді Інспекцією перевірено 56761 одиниця транспортних засобів та 60446 партій різноманітних вантажів, із яких: радіологічний контроль – 30,11 млн. тонн, екологічний контроль – 19,51 млн. тонн вантажів. 164

У пункті пропуску «Вовчанськ» (з пунктом контролю «Куп’янськ») припинено 1 спробу незаконного перевезення екологічно небезпечних вантажів (брухт та відходи чорних металів) загальною вагою 267,60 тонн. Вантаж було затримано до усунення порушень чинного законодавства у зв’язку з відсутністю роз’яснень Мінприроди України на імпорт відходів Зеленого переліку (постанова КМУ від 13.07.2000 № 1120). Після представлення відповідних роз’яснень Мінприроди України вантаж був направлений вантажоотримувачу. У пункті пропуску «Гоптівка» припинено 16 спроб незаконного перевезення вантажів з порушенням встановлених норм та правил, визначених постановами Кабінетом Міністрів України від 20.06.1995 № 440, від 13.07.2000 № 1120 та від 27.12.2008 № 1123, а саме: свинцево-сурм’янистий сплав у злитках, вуглець технічний, лар-вітрини низькотемпературні, холодильники та морозильники побутові, косметичні засоби і засоби гігієни загальною вагою 178,658 тонн. В зв’язку з відсутністю дозвільних та роз’яснювальних документів Мінприроди України на транспортування даних вантажів їх було затримано до усунення виявлених порушень. Після представлення необхідних дозвільних та роз’яснювальних документів Мінприроди України вантажі були направлені вантажеотримувачам. У пункті пропуску «Козача Лопань» (з пунктом контролю Харків) припинено 1 спробу незаконного перевезення екологічно небезпечного вантажу (соапсток світлих рослинних олій) загальною вагою 68,0 тонн. В зв’язку з відсутністю роз’яснень Мінприроди України на імпорт відходів Зеленого переліку (ПКМУ від 13.07.2000 року № 1120) даний вантаж був затриманий до усунення виявленого порушення. Після представлення відповідних роз’яснень Мінприроди України вантаж був направлений вантажеотримувачу. Відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції здійснювався постійний контроль за якістю поверхневих вод на річках м. Харкова та області. Відібрано та проаналізовано 113 проб поверхневих вод у створах рік м. Харкова та області. Виконано 2702 визначення. Перевірено дотримання ГДВ на 30 стаціонарних джерелах, виконано 831 визначень. Перевірено дотримання нормативів норм ГДС на очисних спорудах 88 підприємств (відібрано 218 проби, виконано 3813 визначень). Відібрано та проаналізовано 354 проб ґрунту, виконано 1619 визначень). Надзвичайні ситуації (або некласифіковані події ) Протягом звітного періоду сталось одна надзвичайна ситуація та три некласифіковані події. 1. 13 лютого 2009 року о 1400 відбувся прорив самопливного каналізаційного колектора по вул. Харківській у м. Чугуєві, який знаходиться на обслуговуванні Чугуївського виробничого підприємства водопровідноканалізаційного господарства (ВП ВКГ). З метою недопущення витоку каналізаційних стоків о 1500 зазначеним суб’єктом господарювання було припинено водопостачання м. Чугуєва та розпочаті роботи по усуненню аварії. При виїзді чергової оперативної групи Інспекції на місце, зафіксовано витік залишків каналізаційних стоків (зворотної води), які текли по рельєфу 165

місцевості (тверде покриття) з попаданням до р. Чуговки та відібрані проби зворотної води та води з р. Чуговка вище та нижче місця скиду. На місці виникнення пориву колектора Чугуївським ВП ВКГ здійснені роботи по: знезараженню стічних вод гіпохлоридом натрію, шляхом подачі в котлован; відкачці стічних вод, з місця аварії, асенізаційними машинами та вивозу їх на каналізаційну насосну станцію; хлоруванню р. Чуговки нижче місця попадання стічних вод. На 930 14.02.2009 витік зворотних вод по рельєфу місцевості було припинено. Стічні води направлені через ділянку зливової каналізації шляхом установки 2-х перемичок які з’єднали вище та нижче аварійної ділянки з самопливним колектором. Таким чином, стічні води направлено на КНС, о 18 00 14.02.2009 водопостачання міста, відновлено. Під час пориву самопливного каналізаційного колектора до р. Чуговка потрапило 70 м3. Сума збитку, розрахованого відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 37, зареєстрованою в Мінюсті України від 01.06.1995 за № 162/698» склала 33 копійки. 2. 09 лютого 2009 року на території складських приміщень ТОВ «Супіна Інтернейшенал” с. Катеринівка, вул. Степова, 3 Лозівського району Харківської області сталось займання непридатних для використання пестицидів. Оперативною черговою групою Інспекції здійснений виїзд на місце. У результаті обстеження встановлено пошкодження даху 5 (п’ятої) секції складського приміщення (зірвано металевий каркас), у якому зберігаються заборонені та непридатні до використання в сільському господарстві хімічні засоби захисту рослин та зафіксовано задимлення (витікання диму білого кольору). При візуальному обстеженні факту винесення забруднюючих речовин на ґрунт прилеглої території - не виявлено. На місці пригоди відібрані проби ґрунту для проведення досліджень на вміст забруднюючих речовин у межах галузі атестації. За результатами досліджень перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано. 3. 22 березня 2009 року стався випадок загибелі диких гусей поблизу с. Катеринівка, Лозівського району в межах прибережної смуги Краснопавлівського водосховища. Підрозділами МНС України в Харківській області проведений комплекс організаційних та практичних заходів по ліквідації наслідків надзвичайної події, а саме: організована робота щодо надання допомоги фахівцям ветеринарної служби по збору та утилізації загиблої птиці. Загальна кількість зібраних та утилізованих загиблих перелітних гусей складає 1473 голів; організований постійний моніторинг стану навколишнього природного середовища (лабораторні дослідження води, моніторинг випадків загибелі свійської птиці та інш.) із подальшим інформуванням населення району та області про ситуацію. 166

За висновками досліджень обласної санітарно-епідеміологічної служби, показники наявності у воді хімічних та органічних сполук відповідають державним стандартам. Фахівцями відділу охорони здоров’я Лозівської райдержадміністрації, із залученням районного відділу МВС та співробітників районного управління МНС України в області, у населених пунктах, розташованих поблизу водосховища здійснювався подвірний обхід, під час якого оглянуто 256 домоволодінь. Погіршень стану здоров’я населення, а також випадків загибелі свійської птиці не виявлено. Відповідно до рекомендацій обласної комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, трьом мисливським організаціям видано дозвіл на проведення діагностичного (санітарного) відстрілу дикої перелітної птиці на території Лозівського району. За результатами звіту Державного наукового-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 23.03.2009 № 0291-0315 «Про результати проведених досліджень паталогічного матеріалу», у досліджених пробах пат матеріалу (25 трупів диких гусей) вірусу пташиного грипу не виявлено. Сумісною комісією у складі фахівців управління ветеринарної медицини, Головного управління агропромислового розвитку, фахівців з орнітології та інших задіяних служб здійснені заходи по відпрацюванню версії отруєння дикої птиці у результаті вживання зернових культур або кукурудзи, що були оброблені отрутохімікатами та мінеральними добривами. Державною екологічною інспекцією після припинення загибелі гусей обчислений розмір збитків та нарахована заподіяна шкода завдана загальна сума якої склала 736 тис. 500 грн. Зазначений збиток у складі матеріалів з ознаками злочину направлений до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури в порядку ст. 97 КПК України. 4. 27 квітня 2009 року внаслідок спеки, сталося займання речовини невідомого походження, яка знаходилася на незахищеній земельній ділянці. На момент прибуття оперативної групи Інспекції на місці пригоди силами ГУ МНС України в Харківській області проведені роботи по ліквідації займання. Згідно з результатами досліджень проб ґрунту, відібраних на місці пригоди, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції в межах галузі акредитації перевищень нормативів гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин та фонових значень не виявлено. 5. 10 вересня 2009 року на перехресті вул. 12 Квітня та вул. Миру м. Харкова внаслідок порушення правил перевезення небезпечних хімічних речовин (НХР) і пошкодження цистерни стався витік концентрованої сірчаної кислоти. Оперативна група Держекоінспекції в Харківській області виїхала на місце пригоди. У результаті обстеження виявлено, що силами підрозділів МНС України в Харківській області після нейтралізації кислоти содою проводився змив залишків реагентів водою. За результатами досліджень проб ґрунту, відібраних на місці пригоди спеціалістами відділу інструментальнолабораторного контролю Інспекції, перевищень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті не виявлено. Відповідно до інформації Харківської міської санепідемстанції вміст 167

шкідливих речовин в атмосферному повітрі знаходиться в межах допустимих норм. Інспекцією у звітному періоді, на виконання вимог рішення колегії Держекоінспекції Мінприроди України від 27.03.2009 № 1, № 2 спільно з органами статистики, держуправлінням з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, відповідними управліннями Харківської обласної державної адміністрації складений, погоджений та затверджений Харківською облдержадміністрацією Перелік суб’єктів господарювання Харківській області з високим та середнім ступенями ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Харківська область виникла на історичному транспортному перехресті Східної частини Європи, чим обумовлено багатофункціональне індустріальне навантаження її території. Водночас – це частина одного з найпродуктивніших сільськогосподарських регіонів континенту. Іншими словами, Харківська область, як суб'єкт господарювання, є одним з найпотужніших природокористувачів, а тому несе в собі відповідну потенційну екологічну небезпеку. Область розташована на сході держави і її північно-східний адміністративний кордон є державним кордоном з Російською Федерацією. Область межує з не менш економічно розвиненими територіями України та Росії. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Одним з головних шляхів до розв’язання існуючих екологічних проблем є створення належної системи управління навколишнім природним середовищем, головною складовою якого виступає екологічний моніторинг. Його основою є систематичне спостереження за станом довкілля, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації стосовно його змін, розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі раціонального природокористування. Державний моніторинг довкілля в Харківській області здійснюється суб’єктами моніторингу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98р. №391 у відповідності до відомчих програм спостереження. В Харківській області вищезазначені суб’єкти представлені наступними організаціями: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища “УкрВОДГЕО”, Харківський обласний центр з гідрометеорології, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, Харківське виробниче управління меліорації і водного господарства, Головне управління Деркомзему у Харківській області, Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Зміївська районна державна адміністрація, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Український 168

науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП), Державне комунальне підприємство “Харківкомуночиствод”, Державна інспекція захисту рослин Харківської області, Державна екологічна інспекція в Харківській області, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Головне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Харківській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області “Харківдержрибоохорона”, Харківський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, Харківська комплексна геологічна партія, Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, Східне державне підприємство геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики (ДП “Східгеоінформ”), Харківська національна академія міського господарства, Харківська обласна рада, науково – дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, Харківське регіональне управління водних ресурсів. На Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області покладено основні функції по збиранню, обробленню, передаванню, збереженню та аналізу інформації стосовно змін стану довкілля. Стан річок Харківської області. Якість води ріки Сіверський Донець залежить від надходження у річки басейну забруднень, які визначаються природними особливостями ландшафтів, водозбору, характером господарського використання заплав та інтенсивності господарської діяльності на площі всього водозбору. З території житлової та промислової забудови до річок потрапляють фіксовані стоки – скиди підприємств та міських очисних споруд і неконтрольовані поверхневі змиви. У стоках з сільськогосподарських угідь домінують органіка, біогенні речовини та пестициди. Серед природних факторів на хімічний склад води значно впливає клімат, який зумовлює величину водного стоку. Пов’язуючи вищевказане з водоймами басейну річки Сіверський Донець, відмічаємо, що весняне водопілля 2009 року на річках басейну р. Сіверський Донець розпочалось одночасно, було слабо вираженим і дуже низьким за своїми показниками. Проходження максимумів було неодночасним по території, тобто формувалось протягом тривалого періоду. Розвиток весняного водопілля проходив переважно в межах русел. В 2009 році спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводились Харківським обласним центром з гідрометеорології на 9 створах (7 створів ІІІ категорії і 2 створи IV категорії), а також на основних її притоках ріках Уди (4 створи ІІІ категорії), Лопань (2 створи ІІІ категорії), Харків (1 створ ІІІ категорії), Оскіл (2 створи ІІІ категорії), Вовча (1 створ IV категорії) та двох водосховищах – Печенізькому (смт. Печеніги) та Червонооскільському (с Червоний Оскіл та с. Сінькове). Всі створи розташовані на території Харківської області. Вхідний створ на р. Сіверський Донець – с. Огурцове (на кордоні з 169

Бєлгородською областю Російської Федерації). На якість води в цьому створі впливає промисловість Бєлгородської області. Якість води створу дещо погіршилась в порівнянні з минулим роком, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зниження середньорічних концентрацій спостерігалось по фенолах, -ГХЦГ. На рівні минулого року залишились середньорічні концентрації нафтопродуктів, хрому шестивалентного. Збільшилась середньорічна концентрація по азоту амонійному, цинку, азоту нітритному. Середньорічні і максимальні концентрації Таблиця 13.3.1. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 8,65 0,35 0,069 23,5 2,7 0,002 0,01 0,0001 0,0001

2008р. 9,47 0,25 0,034 12,6 3 0,003 0,01 0,001 0 3

Максимальні 2009р. 5,08 (ГДК – 6,0) 0,65 (1,7 ГДК) 0,146 (7,3 ГДК) 48 (4,8 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК)

Мінералізація коливалась від 589 мг/дм до 671 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 629 мг/дм3 (602 мг/дм3 – 2008р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК. Річка Сіверський Донець – в районі міста Чугуєва спостереження ведуться у двох створах: вище і нижче міста. Якість води в створі вище міста (1 км вище міста Чугуєва) майже не змінилась в порівнянні з минулим роком. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного та хрому шестивалентного. Залишився на рівні минулого року середньорічний вміст нафтопродуктів, фенолів. -ГХЦГ не виявлений. Збільшився вміст азоту нітритного, -ГХЦГ. Таблиця 13.3.2. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,96 0,10 0,021 1 0,002 0,01 0,0002 0

2008р. 9,19 0,17 0,011 3 0,002 0,01 0 0

Максимальні 2009р. 6,80 (ГДК – 6,0) 0,15 (0,38 ГДК) 0,057 (2,85 ГДК) 2 (2 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,03 (0,6 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0

Створ нижче міста Чугуєва (5 км нижче впадіння р. Уди в Сіверський Донець) характеризує об’єднані скиди міста Чугуєва і промислові скиди міста Харкова. Якість води в цьому створі покращилась. Зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, хрому шестивалентного, фенолів, нафтопродуктів та -ГХЦГ. -ГХЦГ не виявлений.. Таблиця 13.3.3. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3

Середньорічні 2009р. 7,03 0,50 0,107

2008р. 7,55 0,74 0,193

Максимальні 2009р. 4,76 (ГДК – 6,0) 5,01 (12,8 ГДК) 0,281 (14,0 ГДК)

170

Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

1,7 0,002 0,02 0,0002 0

4 0,003 0,03 0,0005 0

4 (4 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0

Кисневий режим в створах вище та нижче міста Чугуєва задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 633 мг/дм3 до 725 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 685 мг/дм3 (685 мг/дм3 – 2008р.), в створі нижче міста від 756 мг/дм3 до 879 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 820 мг/дм3 (761 мг/дм3 – 2008р.). Інші показники були в межах ГДК. В районі міста Зміїва спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах, вище і нижче міста. Якість води в створі вище м. Зміїв (1,5 км вище міста) дещо погіршилась по азоту нітритному. Покращилась по азоту амонійному, хрому шестивалентному, фенолах, нафтопродуктах. Таблиця 13.3.4. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2009р. 7,64 0,24 0,084 1 0,002 0,02

2008р. 8,18 0,36 0,062 4 0,003 0,04

Максимальні 2009р. 4,99 (ГДК – 6,0) 0,92 (2,36 ГДК) 0,316 (15,8 ГДК) 2 (2 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,05 (1 ГДК)

Якість води в створі нижче м. Зміїв (6 км нижче міста) покращилась в порівнянні з минулим роком. Середньорічна концентрація нафтопродуктів, хрому шестивалентного, фенолів, азоту амонійного зменшилась. Спостерігалось збільшення середньорічних концентрацій по азоту нітритному. Таблиця 13.3.5 Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3

Середньорічні 2009р. 8,64 0,23 0,070 2 0,002 0,02

2008р. 7,94 0,33 0,053 4 0,003 0,06

Максимальні 2009р. 6,22 (ГДК – 6,0) 0,71 (1,82 ГДК) 0,205 (10,25 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК)

Якість води р. Сіверський Донець в створах вище і нижче міста Зміїва майже однакова внаслідок впливу скидів м. Харкова в створі вище міста і скидів Зміївської ТЕС (Міністерство палива і енергетики); військової частини А-2354 (Міністерство оборони) в створі нижче міста. Кисневий режим задовільний в обох створах. Мінералізація в створі вище міста Зміїв коливалась від 797 мг/дм3 до 849 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 829 мг/дм3 (707 мг/дм3 – 2008р.). Нижче міста мінералізація коливалась від 748 мг/дм3 до 873 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 819 мг/дм3 (711 мг/дм3 – 2008р.). Решта показників знаходиться в межах ГДК. В районі міста Балаклеї спостереження за якістю води р. Сіверський Донець ведуться в двох створах. В створі вище м. Балаклеї (1 км вище міста) якість води покращилась. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, нафтопродуктів, фенолів, хрому шестивалентного, цинку, -ГХЦГ. Збільшились середньорічні концентрації азоту нітритного. 171

Таблиця 13.3.6. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 8,33 0,24 0,047 2 0,002 0,02 20 0 0

2008р. 8,77 0,29 0,030 4 0,003 0,03 31 0,002 0,0003

Максимальні 2009р. 6,34 (ГДК – 6,0) 0,53 (1,36 ГДК) 0,104 (5,2 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 29 (2,9 ГДК) 0 0

На якість води в створі нижче міста Балаклеї (6 км нижче міста) впливають скиди ПЖКХ “Курганське” (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Савинської ділянки Балаклійського ВУВКГ (Державний комітет житлово-комунального господарства); В/ч А/2028 (Міністерство оборони); Червонодонецької КНС (Шебелинка газвидобування). Якість води в цьому створі дещо покращилась в порівнянні з минулим роком. Спостерігалося зменшення середньорічних концентрацій азоту амонійного, хрому шестивалентного, фенолів. Збільшилась середньорічна концентрація азоту нітритного та цинку. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів. Таблиця 13.3.7. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 8,97 0,29 0,027 2 0,002 0,017 20

2008р. 8,84 0,30 0,024 4 0,004 0,015 10,7

Максимальні 2009р. 7,25 (ГДК – 6,0) 0,66 (1,69 ГДК) 0,037 (1,85 ГДК) 4 (4 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 30 (3 ГДК)

Кисневий режим в двох створах задовільний. В створі вище міста Балаклеї мінералізація коливалась від 782 мг/дм3 до 900 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 842 мг/дм3 (746 мг/дм3 – 2008р.). Решта показників була в межах ГДК, В створі нижче міста мінералізація коливалась від 787 мг/дм3 до 936 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 855 мг/дм3 (820 мг/дм3 – 2008р.). Решта інгредієнтів знаходиться в межах ГДК. Заключні створи ріки Сіверський Донець розташовані в районі м. Ізюм. Якість води в створі вище м. Ізюм (1 км вище міста) залишилась на рівні минулого року, хоча спостерігались невеликі коливання як в бік збільшення, так і в бік зниження. Середньорічні концентрації хрому шестивалентного, міді, нафтопродуктів трохи зменшились, а вміст цинку, азоту нітритного, азоту амонійного збільшився. Таблиця 13.3.8. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 10,2 1,18 0,028 2 0,002 0,01 17 2,3

2008р. 9,29 0,28 0,025 4 0,003 0,02 14 2,9

Максимальні 2009р. 8,83 (ГДК – 6,0) 0,41 (1,05 ГДК) 0,060 (3 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 26 (2,6 ГДК) 3,6 (3,6 ГДК)

172

Якість води в створі нижче міста Ізюм (1,5 км нижче міста) також залишилась на рівні минулого року, хоча спостерігалось коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік збільшення, так і в бік зниження. Знизились середньорічні концентрації азоту амонійного, хрому шестивалентного, нафтопродуктів, фенолів. По азоту нітритному та цинку середньорічні концентрації збільшились. Таблиця 13.3.9. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,96 0,20 0,028 2 0,002 0,01 20 2,5

2008р. 9,61 0,31 0,025 4 0,004 0,03 8 2,8

Максимальні 2009р. 6,80 (ГДК – 6,0) 0,46 (1,18 ГДК) 0,076 (3,8 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 30 (3 ГДК) 5,2 (5,2 ГДК)

Кисневий режим в 2-х створах був задовільний. Мінералізація в створі вище міста Ізюм коливалась від 894 мг/дм3 до 1105 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 989 мг/дм3 (877 мг/дм3 – 2008 р.). В створі нижче міста мінералізація коливалась від 882 мг/дм3 до 1138 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 992 мг/дм3 (861 мг/дм3 – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, були в межах ГДК. Порівнюючи середньорічні концентрації забруднюючих речовин в створі сел. Огурцове, вхідний створ на р. Сіверський Донець (на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації), зі створом м. Ізюм (1,5 км нижче міста), заключний створ в межах Харківської області, відмічаємо, що якість води річки Сіверський Донець, протікаючи по території Харківської області, дещо покращилась. Зменшились середньорічні концентрації хрому шестивалентного, цинку, азоту амонійного, азоту нітритного, БСК5. Покращився кисневий режим. Незмінною залишається концентрація фенолів, нафтопродуктів. Збільшився вміст азоту нітратного, ХСК, фосфору мінерального та міді. Значно зростає середньорічна концентрація мінералізації р. Сіверський Донець. В створі м. Ізюм (1,5 км нижче міста) – 992 мг/дм3, в створі сел. Огурцове – 629 мг/дм3. Таблиця 13.3.10. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Хром6+, мкг/ дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Азот нітратний, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Фосфор мінеральний, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3

р. Сіверський Донець, сел. Огурцове 8,65 0,35 0,069 0,002 2,7 0,01 23,5 0,44 24,4

р. Сіверський Донець, м. Ізюм (1,5 км нижче міста) 9,96 0,20 0,028 0,002 1,75 0,01 20 0,80 26,9

0,494

0,654

2,79 1,9

1,57 2,5

173

Ріка Уди – права притока р. Сіверський Донець. Спостереження за якістю води проводяться щомісячно на 4-х створах. Якість води в створі 10 км вище м. Харкова дещо покращилась, хоча спостерігалось невелике коливання середньорічних концентрацій як в бік незначного збільшення, так і в бік зменшення. Збільшились середньорічні концентрації азоту нітритного, цинку. Зменшився середньорічний вміст азоту амонійного, фенолів, міді, хрому шестивалентного, -ГХЦГ. Залишився на рівні минулого року вміст нафтопродуктів. Таблиця 13.3.11. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,04 0,47 0,029 2 0,002 0,02 2,43 15 0,0001 0,0001

2008р. 8,77 0,56 0,025 3 0,003 0,02 2,8 12 0,002 0,001

Максимальні 2009р. 6,34 (ГДК – 6,0) 1,83 (4,69 ГДК) 0,117 (5,85 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,05 (1 ГДК) 4,8 (4,8 ГДК) 31 (3,1 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК)

На якість води в створах р. Уди нижче міста Харкова впливає Безлюдівська каналізаційна станція. Якість води в цих створах покращилась в порівнянні з минулим роком по азоту нітритному, азоту амонійному, фенолах, хрому шестивалентному, незначно збільшився вміст міді, цинку. Таблиця 13.3.12. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 6,26 2,09 0,228 2 0,002 0,04 3,5 23 42,5

2008р. 5,96 3,23 0,329 4 0,003 0,04 3,4 13 23

Максимальні 2009р. 3,82 (ГДК – 6,0) 2,47 (6,33 ГДК) 0,551 (27,5 ГДК) 6 (6 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,16 (3,2 ГДК) 6,4 (6,4 ГДК) 35 (3,5 ГДК) 66 (6,6 ГДК)

Мінералізація в створі вище міста Харкова коливалась від 612 мг/дм3 до 751 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 683 мг/дм3 (652 мг/дм3 – 2008р.). В створі нижче міста - від 844 мг/дм3 до 902 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 875 мг/дм3 (756 мг/дм3 – 2008р.). Заключний створ на р. Уди розташований в смт. Есхар (0,1 км вище гирла). На якість води в цьому створі впливають промислові скиди м. Харкова. Якість води в створі погіршилась по цинку, міді, нафтопродуктах та марганцю. На рівні минулого року залишився вміст фенолів. Якість води покращилась по азоту амонійному, азоту нітритному, хрому шестивалентному. Розчинений кисень в червні знизився до 4,38 мгО2/дм3. Мінералізація коливалась від 863 мг/дм3 до 950 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 904 мг/дм3 (796 мг/дм3 – 2008р.). Решта показників в межах ГДК. Таблиця 13.3.13. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 6,68 0,93 0,190 21

2008р. 6,53 1,83 0,35 17

Максимальні 2009р. 4,38 (ГДК – 6,0) 2,52 (6,46 ГДК) 0,333 (16,65 ГДК) 28 (2,8 ГДК)

174

Хром6+, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Марганець, мкг/м3

2 5,9 0,002 0,04 38

4,5 4,5 0,002 0,03 25

6 (6 ГДК) 12 (12 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,12 (2,4 ГДК) 59 (5,9 ГДК)

Ріка Лопань – права притока р. Уди. Спостереження ведуться на двох створах: 1 км вище м. Харкова і в межах міста (0,1 км вище гирла). На якість води в створі вище м. Харкова впливає Дергачівське ДВКП (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики); Дергачівський завод турбокомпресорів (Міністерство промисловості); змиви з території м. Дергачі та сільськогосподарських угідь. Якість води в цьому створі покращилась по азоту амонійному, нафтопродуктах, міді, фенолах, хрому шестивалентному. Збільшився середньорічний вміст азоту нітритного, марганцю та цинку. На рівні минулого року залишилась концентрація -ГХЦГ. Таблиця 13.3.14. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Марганець, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,12 0,28 0,037 1 0,001 0,02 82 17 2,5 0,001 0

2008р. 8,69 0,44 0,023 3 0,002 0,03 38 11 3,2 0,001 0

Максимальні 2009р. 6,03 (ГДК – 6,0) 0,62 (1,59 ГДК) 0,074 (3,7 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,005 (5 ГДК) 0,04 (0,8 ГДК) 171 (17,1 ГДК) 33 (3,3 ГДК) 5,6 (5,6 ГДК) 0,004 (0,4 ГДК) 0

В створі 0,1 км вище гирла, після Диканівських очисних споруд якість води покращилась. Зменшились середньорічні концентрації хрому шестивалентного, нафтопродуктів, азоту амонійного, азоту нітритного, міді. Збільшилась концентрація цинку. На рівні минулого року залишився вміст фенолів. Таблиця 13.3.15. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 7,51 2,02 0,161 2 0,002 0,05 25,5 2,9

2008р. 7,42 2,32 0,181 4 0,002 0,06 15 13,3

Максимальні 2009р. 4,37 (ГДК – 6,0) 3,29 (8,4 ГДК) 0,354 (17,7 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,22 (4,4 ГДК) 42 (4,2 ГДК) 6,0 (6,0 ГДК)

Кисневий режим в обох створах задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 760 мг/дм3 до 915 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 823 мг/дм3 (785 мг/дм3 – 2008р.); в створі вище гирла від 774 мг/дм3 до 960 мг/дм3, середньорічна концентрація 864 мг/дм3 (783 мг/дм3 – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, фосфор загальний, азот нітратний, залишились в межах ГДК. Ріка Харків – ліва притока ріки Лопань. Спостереження ведуться в створі 0,2 км вище гирла. Організовані скиди в річку відсутні. Якість води дещо покращилась в порівнянні з минулим роком по нафтопродуктах, азоту амонійному, хрому шестивалентному, міді. Збільшилась середньорічна 175

концентрація азоту нітритного, цинку, марганцю. На рівні минулого року залишився вміст фенолів. Таблиця 13.3.16. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,01 0,52 0,052 18 1,75 0,0014 0,05 2,7 71

2008р. 9,22 0,70 0,034 9 4 0,002 0,07 4,6 6

Максимальні 2009р. 4,69 (ГДК – 6,0) 1,18 (3,02 ГДК) 0,147 (7,35 ГДК) 32 (3,2 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,25 (5 ГДК) 4,0 (4,0 ГДК) 137 (13,7 ГДК)

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 710 мг/дм3 до 870 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 771 мг/дм3 (693 мг/дм3 – 2008р.). Решта інгредієнтів в межах відповідних ГДК. Річка Вовча – ліва притока ріки Сіверський Донець. Користувачами цього водного об’єкту є Вовчанський олійноекстракційний завод (Мінагропром); ВАТ “Вовчанський агрегатний завод” (Міністерство конверсії). Якість води в цьому створі погіршилась по азоту нітритному, але покращилась по азоту амонійному, хрому шестивалентному, фенолах. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів, -ГХЦГ, -ГХЦГ. Таблиця 13.3.17. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 10,2 0,11 0,045 1,3 0,002 0,01 0 0

2008р. 9,69 0,25 0,014 3 0,004 0,01 0 0

Максимальні 2009р. 8,06 (ГДК – 6,0) 0,17 (0,44 ГДК) 0,113 (5,65 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 0 0

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 605 мг/дм 3 до 790 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 682 мг/дм3 (696 мг/дм3 – 2008р.). Решта показників знаходилась в межах ГДК. Річка Оскіл – ліва притока р. Сіверський Донець. Спостереження ведуться на 2-х створах: вище і нижче м. Куп’янськ. На якість води в цих створах впливає Куп’янське ВУВКГ (Державний комітет житловокомунального господарства). Якість води в створі вище м. Куп’янськ (1 км вище міста) дещо покращилась. Знизився середньорічний вміст азоту амонійного, хрому шестивалентного, нафтопродуктів, фенолів, міді. Збільшились концентрації азоту нітритного, марганцю, цинку. Таблиця 13.3.18. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,88 0,15 0,033 1,3 19 0,002 0,01 2,0 18

2008р. 9,89 0,19 0,017 3 18 0,003 0,02 2,7 16

Максимальні 2009р. 6,80 (ГДК – 6,0) 0,30 (0,77 ГДК) 0,100 (5 ГДК) 3 (3 ГДК) 28 (2,8 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 3,6 (3,6 ГДК) 12 (1,2 ГДК)

176

-ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

0,0002 0

0,001 0

0,001 (0,1 ГДК) 0

Якість води в створі нижче м. Куп’янськ (3 км нижче міста) незначно погіршилась. Спостерігалось підвищення середньорічної концентрації азоту амонійного, азоту нітритного, цинку, міді. Зменшився вміст хрому шестивалентного. На рівні минулого року залишився вміст нафтопродуктів та фенолів. Таблиця 13.3.19. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,43 0,20 0,031 1,3 17,2 0,002 0,02 2,1

2008р. 9,35 0,18 0,015 3 4 0,002 0,02 1,9

Максимальні 2009р. 6,67 (ГДК – 6,0) 0,44 (1,1 ГДК) 0,101 (5,05 ГДК) 4 (4 ГДК) 26 (2,6 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,08 (1,6 ГДК) 4 (4 ГДК)

Кисневий режим в створах міста Куп’янська задовільний. Мінералізація в створі вище міста коливалась від 495 мг/дм3 до 843 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 621 мг/дм3 (626 мг/дм3 – 2008р.). В створі нижче міста мінералізація коливалась від 520 мг/дм3 до 729 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 633 мг/дм3 (630 мг/дм3 – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, хлориди, сульфати, нітрати, були в межах ГДК. Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець і є основним джерелом питного водопостачання м. Харкова. Спостереження за якістю води проводяться в створі 0,5 м від поверхні та 0,5 м від дна водосховища, на відстані 2,3 км вище греблі. Якість води в цьому створі дещо покращилась по азоту амонійному, нафтопродуктах, фенолах, хрому шестивалентному, міді. Збільшились концентрації азоту нітритного, цинку, марганцю. Таблиця 13.3.20. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Мідь, мкг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3 Цинк, мкг/дм3 Марганець, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,60 1,26 0,13 0,022 2,25 0,001 0,01 2,1 0,0002 0 20 11

2008р. 9,55 2,65 0,16 0,010 3 0,002 0,02 2,65 0,0008 0 12 9

Максимальні 2009р. 7,48 (ГДК – 6,0) 2,01 (0,67 ГДК) 0,58 (1,49 ГДК) 0,069 (3,45 ГДК) 4 (4 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,02 (0,4 ГДК) 3,6 (3,6 ГДК) 0,001 (0,1 ГДК) 0 35 (3,5 ГДК) 15 (1,5 ГДК)

Кисневий режим задовільний. Мінералізація коливалась від 619 мг/дм 3 до 750 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 648 мг/дм3 (613 мг/дм3 – 2008р.). Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, азот нітратний, знаходились в межах ГДК. Червонооскільське водосховище розташоване на р. Оскіл. Спостереження ведуться на 2-х створах – с. Червоний Оскіл і с. Сінькове. Якість води, в цілому, залишилась на рівні минулого року. В обох створах спостерігалось коливання середньорічних концентрацій як в бік підвищення, так і в бік зменшення. В створі с. Червоний Оскіл якість води покращилась, зменшились 177

середньорічні концентрації азоту амонійного, БСК5, нафтопродуктів. Збільшились концентрації азоту нітритного, хрому шестивалентного. На рівні минулого року залишився вміст фенолів. Таблиця 13.3.21. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 11,5 1,24 0,07 0,021 3 0,003 0,01 0 0

2008р. 9,01 2,40 0,15 0,011 2 0,003 0,02 0,0005 0 3

Максимальні 2009р. 6,67 (ГДК – 6,0) 2,52 (0,84 ГДК) 0,10 (0,26 ГДК) 0,076 (3,8 ГДК) 3 (3 ГДК) 0,003 (3 ГДК) 0,01 (0,2 ГДК) 0 0

Мінералізація коливалась від 587 мг/дм до 698 мг/дм3. Середньорічна концентрація склала 636 мг/дм3 (613 мг/дм3 – 2008р.). В створі с. Сінькове зменшились середньорічні концентрації азоту амонійного, БСК5, нафтопродуктів. На рівні минулого року залишився вміст хрому шестивалентного, азоту нітритного, фенолу, -ГХЦГ. Таблиця 13.3.22. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Азот нітритний, мг/дм3 Хром6+, мкг/дм3 Феноли, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 -ГХЦГ, мкг/дм3 - ГХЦГ, мкг/дм3

Середньорічні 2009р. 9,94 1,41 0,10 0,019 2 0,003 0,01 0 0

2008р. 9,60 2,29 0,19 0,017 2 0,003 0,02 0,0008 0

Максимальні 2009р. 7,50 (ГДК – 6,0) 1,87 (0,62 ГДК) 0,15 (0,38 ГДК) 0,041 (2,05 ГДК) 5 (5 ГДК) 0,004 (4 ГДК) 0,01 (0,2 ГДК) 0 0

Кисневий режим в водосховищі був задовільний. Мінералізація коливалась від 613 мг/дм3 до 714 мг/дм3, середньорічна концентрація склала 651 мг/дм3 (666 мг/дм3 – 2008р.). Решта показників була в межах ГДК. Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів була надана інформація про стан якості води у транскордонних водних об’єктах за 2009 рік (кордон з Російською Федерацією). Спостереження проводились в наступних створах: р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огурцове (12 спостережень); р. Оскіл, с. Тополі (4 спостереження); р. Лопань, 65 км від гирла, с. Козача Лопань (4 спостереження); р. Уди, 134 км від гирла, с. Окоп (4 спостереження); р. Вовча, 62 км від гирла, с. Землянки (4 спостереження). Результати спостережень та оцінка стану поверхневих вод в транскордонних створах свідчать про те, що в створах р. Сіверський Донець, с. Огурцове; р. Оскіл, с. Тополі; р. Уди, с. Окоп; р. Вовча, с. Землянки клас якості води залишився на рівні минулого року - 3 «помірно-забруднена». В транскордонному створі р. Лопань, с. Козача Лопань в порівнянні з 2008 роком спостерігалась зміна класу якості з 4 «забруднена» на 3 «помірно-забруднена». Якість води в створі р. Сіверський Донець, 944 км, с. Огурцове в порівнянні з минулим роком дещо погіршилась по таких показниках, як нафтопродукти, мідь, марганець, БСК5.

178

Таблиця 13.3.23. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм3 8,38 0,203 0,104 4,13 2,61 22,0 0,095 0,80 0 0,11 0,0064 0,0023 0,0027 0,0178 0,0073 0,0235 0 0

2009 рік в долях рибогосп 1,3 0,103 1,3 1,9 1,1 0,64 0,117 2,7 1,78 0,73 2,35 -

ГДК

мг/дм3 7,73 0,229 0,123 4,35 2,4 20,89 0,08 0,91 0,0002 0,14 0,0053 0,0022 0,0026 0,0183 0,0077 0,0196 0 0

2008 рік в долях рибогосп 1,53 0,109 1,2 1,6 0,2 1,4 0,53 0,11 2,6 1,83 0,77 1,96 -

ГДК

Зменшились концентрації кобальту, нітритів та заліза загального. Мінералізація склала 529 мг/дм3 (491 мг/дм3 в 2008 р.). Кисневий режим був задовільний. Такі показники, як АСПАР, сульфати, хлориди, були в межах ГДК рибогосподарських водойм. Якість води в створі р. Оскіл, с. Тополі в 2009 році в порівнянні з 2008 роком дещо покращилась по нафтопродуктах, марганцю, кобальту. При цьому незначно зросли концентрації міді, БСК5, заліза загального. Таблиця 13.3.24. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм

8,72 0,150 0,049 4,45 2,01 13,7 0,0495 0,52 0 0,12 0,0073 0,002 0,0023 0,0115 0,0073 0,0133 0 0

2009 рік в долях рибогосп 0,613 0,111 1,005 0,99 1,2 0,73 0,1 2,3 1,15 0,73 1,33 -

ГДК

мг/дм

8,62 0,138 0,053 5,65 1,73 14,65 0,11 0,82 0,0003 0,085 0,0060 0,0018 0,0015 0,0128 0,0075 0,0135 0 0

2008 рік в долях рибогосп 0,662 0,141 0,864 2,25 0,3 0,85 0,6 0,087 1,5 1,28 0,75 1,35 -

ГДК

Кисневий режим у цьому створі задовільний. Мінералізація 516 мг/дм3 (як і в 2008 році). В створі р. Лопань, 65 км від гирла, с. Козача Лопань спостерігалось 179

коливання середньорічних концентрацій забруднюючих речовин як в бік підвищення, так і зниження. Зменшився вміст марганцю, міді, заліза загального, кобальту, сульфатів, нікелю, азоту амонійного. Зросла концентрація БСК5, цинку, нафтопродуктів. Таблиця 13.3.25. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм

7,94 0,32 0,043 3,1 4,08 27,28 0,085 0 0,20 0,01 0,0028 0,003 0,017 0,007 0,0268 120,8 0 0

2009 рік в долях рибогосп 0,537 0,078 2,04 1,7 2 1 0,138 3 1,7 0,7 2,68 1,2 -

ГДК

мг/дм

8,40 0,825 0,064 3,74 3,51 28,60 0,074 0,0005 0,26 0,0078 0,0030 0,004 0,0218 0,0113 0,0483 169,6 0 0

2008 рік в долях рибогосп 0,79 0,093 1,76 1,48 0,5 2,6 0,78 0,15 4 2,18 1,13 4,83 1,7 -

ГДК

Мінералізація склала 656 мг/дм3 (746 мг/дм3 в 2008 р.), кисневий режим задовільний. Якість води в створі р. Уди, 134 км від гирла, с. Окоп в порівнянні з минулим роком покращилась. Знизились концентрації нітритів, нафтопродуктів, фосфатів, заліза загального, міді, кобальту, нікелю та марганцю. На рівні 2008 року залишилась концентрація азоту амонійного, нітратів, ХСК, хрому шестивалентного. Дещо збільшився вміст цинку, БСК5. Таблиця 13.3.26. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати, мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм3 7,11 0,28 0,083 7,65 3,37 26,2 0,088 0,89 0 0,265 0,0105 0,0025 0,004 0,0163 0,0085 0,0315 0 0

2009 рік в долях рибогосп 1,041 0,191 1,68 1,77 2,65 1,05 0,125 4 1,63 0,85 3,15 -

ГДК

мг/дм3 8,40 0,28 0,093 7,79 3,25 25,9 0,14 1,60 0,0005 0,35 0,0083 0,0025 0,005 0,0203 0,0105 0,0715 0 0

2008 рік в долях рибогосп 1,159 0,195 1,62 2,8 0,5 3,5 0,83 0,125 5 2,03 1,05 7,15 -

ГДК

Кисневий режим задовільний, мінералізація 552 мг/дм3 (569 мг/дм3 в 180

2008 р.). Концентрації забруднюючих речовин в створі р. Вовча, 62 км від гирла, с. Землянки зменшились в порівнянні з 2008 роком по таких показниках, як нафтопродукти, мідь, марганець, залізо загальне, азот амонійний. Не змінився вміст БСК5 та нікелю. Дещо збільшилась концентрація кобальту. Таблиця 13.3.27. Показник Кисень, мгО2/дм3 Азот амонійний, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 БСК5, мг/дм3 ХСК, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Фосфати (Р), мг/дм3 Феноли, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Цинк, мг/дм3 Хром6+, мг/ дм3 Мідь, мг/дм3 Кобальт, мг/дм3 Нікель, мг/дм3 Марганець, мг/дм3 -ГХЦГ, мг/дм3 - ГХЦГ, мг/дм3

мг/дм

8,79 0,18 0,066 7,82 1,93 14,7 0,048 0,093 0 0,12 0,0073 0,0018 0,0023 0,017 0,0068 0,0225 0 0

2009 рік в долях рибогосп 0,82 0,195 0,96 0,97 0,464 1,2 0,73 0,087 2,23 1,7 0,68 2,25 -

ГДК

мг/дм

7,56 0,19 0,061 7,44 1,93 14,43 0,05 0,111 0 0,165 0,0043 0,0023 0,003 0,0148 0,0068 0,0235 0 0

2008 рік в долях рибогосп 0,76 0,186 0,96 1 0,555 1,65 0,43 0,113 3 1,48 0,68 2,35 -

ГДК

Мінералізація в цьому створі склала 522 мг/дм3 (508 мг/дм3 в 2008 р.). Кисневий режим був задовільний. Харківською обласною санітарно-епідеміологічною станцією у 2009 році відповідно до «Програми комплексного моніторингу за станом якості води рік Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець в межах України» на річці Сіверський Донець було встановлено 5 створів постійного спостереження: № 1 – в с. Огурцове Вовчанського району (межа Харківської та Бєлгородської областей); № 2 – в с. Старий Салтів Вовчанського району; № 3 – в с. Есхар Чугуївського району; № 4 – в с. Мілове Балаклійського району; № 5 – в с. ремівна Ізюмського району (межа Харківської та Донецької областей); а також створ № 6 на р. Орель (притока р. Дніпро) – в с. Залінейне Зачепилівського району. Лабораторний контроль згідно з програмою моніторингу здійснювався у створі № 1 щомісячно, в усіх п’яти створах – щоквартально. Інформація надана за 2008 та 2009 роки і представлена нижче в табличній формі (середньорічні концентрації). Таблиця 13.3.28. Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5 , мг/дм3 Окислюваність, мг/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3

Створ № 1 р. Сіверський Донець, с. Огурцове мг/дм3 мг/дм3 2008 рік 2009 рік 7,58 8,46 1,53 1,89 4,26 3,84

Створ № 2 р. Сіверський Донець, с. Старий Салтів мг/дм3 мг/дм3 2008 рік 2009 рік 9,06 8,67 1,78 1,92 4,99 4,29

572

400

251

263

0,32

0,25

0,24

0,26

181

Хлориди , мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Аміак, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/ дм3 Цинк, мг/дм3

116 178 0,29 0,022 6,93

110 170 0,37 0,048 4,24

119 173 0,56 0,296 12,56

113 176 0,26 0,065 9,55

0,017

0,014

0,011

0,012

Менш 0,001 0,102

Менш 0,001 0,185

0,006 0,119

Менш 0,001 0,117

Продовження таблиці Показник Кисень, мгО2/дм3 БСК5 , мг/дм3 Окислюваність, мг/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Хлориди , мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Аміак, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/ дм3 Цинк, мг/дм3

Створ № 3 р. Сіверський Донець, с. Есхар мг/дм3 мг/дм3 2008 рік 2009 рік 8,9 8,3 1,05 1,43 6,45 6,7

Створ № 4 р. Сіверський Донець, с. Мілове мг/дм3 мг/дм3 2008 рік 2009 рік 8,78 9,05 4,1 4,0 11,85 12,08

500

509

861

889

0,09 38 190 Менш 0,003 0,014 3,36

0,16 46 162 0,016 0,03 3,53

0,43 162 408 0,26 0,033 40,53

0,37 118 408,5 0,23 0,011 37,05

0,3

0 Менш 0,01

0 0,043

0 0,159

0 0,255

Продовження таблиці Показник

Кисень, мгО2/дм3 БСК5 , мг/дм3 Окислюваність, мг/дм3 Сухий залишок, мг/дм3 Залізо загальне, мг/дм3 Хлориди , мг/дм3 Сульфати, мг/дм3 Аміак, мг/дм3 Нітрити, мг/дм3 Нітрати, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мг/ дм3 Цинк, мг/дм3

Створ № 6 р. Орель, с. Залінейне

Створ № 5 р. Сіверський Донець, с. Яремівка мг/дм3 2008 рік 8,93 1,92 5,54

мг/дм3 2009 рік 8,46 2,37 5,99

мг/дм3 2008 рік 2,4 9,35

мг/дм3 2009 рік 6,13 2,25 8,43

642

549

620

582

0,075 53 167 0,85 0,062 5,48

0,198 74 168 0,17 0,038 7,2

0,23 123 352 0,65 0,043 1,42

0,19 125 293 0,22 0,036 3,17

Менш 0,03

0 0,012

0 0,051

0 0,004

0 0,006

Під контролем санепідслужби області у 2009 році знаходилось 155 водоохоронних об’єктів, з яких 87 мали скиди стічних вод у відкриті водоймища (в тому числі господарсько-побутових стічних вод через 76 випусків та промислових стічних вод через 13 випусків). Недостатньо очищені стічні води скидались через 24 випуски (в тому числі господарсько-побутові через 22 випуски, промислові стічні води через 2 випуски). Також в річки області через 139 випусків поверхневих зливних вод надходить до 1,5 млн. м 3 182

неочищеного поверхневого водостоку. За даними лабораторних досліджень у 2009 році у порівнянні з попереднім роком якість води у водоймах області І категорії має тенденцію до поліпшення як за хімічними показниками (відсоток нестандартних проб 1,55% у 2009р. проти 4,0% у 2008р.), так і за бактеріологічними показниками (12,02% проти 25,5%). У водоймах ІІ категорії якість води за хімічними показниками погіршилась (у 2009р. відсоток нестандартних проб становив 24,86% проти 19,1% у 2008р.), а за бактеріологічними показниками має тенденцію до покращення (11,7% у 2009р. проти 13,3% у 2008р.). У звітному році з 52 створів на річках м. Харкова було відібрано 248 проб води для проведення хімічних досліджень, з яких не відповідали нормативам 137 проб, що становить 55,2% (у 2008р. – 68,2%). Вода за хімічними показниками не відповідала по БСК5, рН, залізу, нафтопродуктах, марганцю. Пояснюється це засміченням території, незадовільним станом прибирання вулиць міста, незадовільним утриманням територій на підприємствах. Для проведення бактеріологічних досліджень було відібрано 163 проби води, з яких не відповідало нормативам 37, що становить 22,7% (у 2008р. – 34,3%). В порівнянні з минулим роком частково зменшився відсоток нестандартних проб води, відібраних з об’єктів централізованого водопостачання, за мікробіологічними показниками з 6,4% у 2008р. до 6,0% у 2009р., та за хімічними показниками з 13% у 2008р. до 12,6% у 2009р., у т.ч. з сільських водогонів за мікробіологічними показниками з 16% у 2008р. до 13,5% у 2009р., та за хімічними показниками з 22,9% у 2008р. до 21% у 2009р. Показники води з комунальних та відомчих водогонів залишаються на рівні 2008 року. Відсоток нестандартних проб води, відібраних з об’єктів децентралізованого водопостачання, залишається на рівні минулого року та складає 30% за мікробіологічними показниками та 50% за хімічними показниками. При здійсненні санепіднагляду за об’єктами водопостачання та водними об’єктами протягом 2009 року оштрафовано 367 осіб, винесено 859 постанов про припинення функціонування об’єктів, з них 106 на постійно та 753 на тимчасово, направлено 7 справ до прокуратури та в слідчі органи, за відсутність медичних оглядів відсторонено від роботи 170 осіб. Стан забруднення атмосферного повітря. Значна кількість розташованих в м. Харкові та області кооперативних, комерційних та приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, що експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Внаслідок цього окремі райони міста, як і раніше, відносяться до територій з підвищеним рівнем забруднення атмосфери, про що свідчать дані щорічних спостережень за забрудненням повітряного басейну, що проводяться Харківським обласним центром з гідрометеорології. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до значного збільшення 183

загальної кількості викидів в атмосферне повітря і складає 92% від загального обсягу викидів по м. Харкову. Динаміка змін викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена в табл. 13.3.29. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 13.3.29. Показники Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів господарювання, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів господарювання, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами господарювання, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т(разом з залізн. та авіа - трансп.) у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

2007 рік -

Валовий викид, т 2008 рік 2009 рік -

748

747

774

2890

2105

2533

407,75

403,217

404,91

296,679

310,411

266,14

160,065

173,116

139,444

136,614 118,315 9,44

137,295 119,634 9,879

126,696 113,06 8,472

105,8

111,29

95,884

5,09

5,51

4,44

57,0842

62,0672

50,24

4,348

4,369

4,032

Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 проба повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10 -6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 (в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю. На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, 184

перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %. Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3. Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 13.3.30. Назва забруднюючої речовини

Валовий викид, т 2008 рік

2007 рік

1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2009 рік

296,679

310,411

266,14

160,065 0,194 0,000319 10,464 65,217 16,628

173,116 0,227 0,000606 8,5 80,636 18,163

139,444 0,148 0,000157 5,8 67,227 12,787

43,724

47,122

35,034

4,39 136,614 1,4 16,2 102,1 15,0

3,584 137,295 1,451 15,741 102,642 15,419

3,28 126,696 1,249 13,413 95,702 14,569

1,4

1,467

1,246

118,315

119,634

113,06

0,8 9,2 93,5 13,6

0,82 9,25 94,223 14,005

0,753 8,597 89,07 13,42

0,8

0,876

0,788

12,012

11,148

11,345

Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області Таблиця 13.3.31.

1 2 1. ВАТ „ЄВРОЦЕМЕНТУКРАЇНА”

4 1016,447

6 8975,6 – Балаклійський р-н

фактичне

очікуване

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн..

загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

до загального обсягу викидів (населеного пункту) , %

Назва забруднюючої Частка викидів забруднюючої речовини Заходи, спрямовані на зменшення речовини викидів зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік* до загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва об’єкту

усього викидів, т/рік

№ з/п

4390,0

1197,9

116,1

185

Метали та їх сполуки Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю 2.

ВАТ „Харківська ТЕЦ-5

ДП ТЕЦ-2 Есхар

0,005

938,806

92,36

10,459

20,766

2,04

0,23

0,0

56,423

5,55

37,784

0,93

0,629 5553,7Дергач.р-н 0,68

62,91

1,55

1,133

616,679

15,15

11,104

3232,074

79,41

58,20

99,792

2,45

1,797

0,109

0,003

0,002

20,779 825650,385

0,51 -

4,7

0,051

0,374 10972,5Чугуїв.р-н 0,043

3468,781

37,81

31,61

1496,348

16,31

13,64

4119,892

44,9

37,55

76,583

0,83

0,698

0,989

0,011

0,009

6,574 0,022 0,001 652136,155

0,072 0,00024 0,000011 -

0,0599 0,0002 0,000009

9173,891 Метали та їх сполуки Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю Неметанові леткі органічні сполуки метан Стійкі органічні сполуки Фтор та його сполуки Діоксид вуглецю

0,044

4070,127 Метали та їх сполуки Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю Неметанові леткі органічні сполуки метан Діоксид вуглецю

0,452

Зміївська ТЕС

94705,822 Метали та їх сполуки Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Оксид вуглецю Неметанові леткі органічні сполуки метан Хлор та сполуки хлору Фтор та його сполуки Діоксид вуглецю

3959,5

200,0

90,8

95316,15418,48 Зміївськ.р-н 0,0579

55,246

0,058

28738,647

31,34

30,15

6409,215

6,767

6,72

58743,854

62,03

61,63

694,287

0,73

0,728

4,164

0,0044

0,00436

60,19 0,21 0,009 5540141,7

0,064 0,00021 0,00001 -

0,063 0,00022 0,0000094 -

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2009 року на державну екологічну експертизу надійшло 437 матеріали проектно-кошторисної документації, серед яких позитивну оцінку отримало 360, повернуто на доопрацювання – 70. В порівнянні з 2008 роком показник надходження документації на державну екологічну експертизу зменшився на 35 відсотків.

Загальна кількість проведених експертиз проектно-кошторисної документації, у т.ч:

2008 рік

2009 рік

697

437

186

- позитивних

468

360

- негативних

229

При здійсненні державної екологічної експертизи аналізуються якість та повнота підготовки проектними організаціями матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовища у складі документації на будівництво об'єктів загальнодержавного значення, а також об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Основними причинами повернення на доопрацювання проектної документації є :  відсутність у складі проектно-кошторисної документації матеріалів ОВНС; -відсутність погодження “Заяви про наміри” органами місцевого самоврядування; відсутність матеріалів стосовно інформування громадськості про планову діяльність, мету і шляхи її здійснення. - відсутність даних фонового забруднення атмосфери в районі розміщення запроектованого об'єкта та розрахунків розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу; - не врахування наявності у зонах впливів планованої діяльності об'єктів природно-заповідного фонду. При проведенні державної екологічної експертизи значна увага приділяється питанню наявності в “Заяві про екологічні наслідки діяльності” інформації щодо очікуємого впливу на навколишнє природне середовище та врахування думки громадськості щодо запланованої діяльності. Початком врахування думки громадськості є погодження держуправлінням та опублікування в засобах інформації “Заяви про наміри”. Наступним етапом є проведення громадських слухань або відкритих засідань на яких замовник планованої діяльності забезпечує інформування громадськості про прийняті проектні рішення. За результатом проведення громадських слухань оформлюється відповідний протокол. Заключним етапом є опублікування “Заяви про екологічна наслідки діяльності”, яка містять узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій. З метою інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля щотижня готується інформація на веб-сайт держуправління про надходження та розгляд до державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації. Для удосконалення проведення державної екологічної експертизи та оцінювання впливу запланованої діяльності суб’єктами господарювання Мінприроди розроблена “Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища”. Ця методика дозволяє досліджувати екологічні ризики, їх рівні та визначає методи дослідження небезпек і кількісні оцінки ризиків. Також Мінприроди внесено зміни до Переліку видів діяльності та об’єктів, що встановлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік розширено та конкретизовано. У тому числі включено “виробництво продукції з використанням генетично-модифікованих організмів”. На даний час Перелік 187

надано на затвердження до Кабінету Міністрів України. До найзначніших об’єктів, які пройшли державну екологічну експертизу протягом 2009 року та отримали оцінку: Позитивну: 1. Робочий проект “Несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування верхньої будівлі колії залізниці з переробкою твердих відходів в м. Харкові по майд. Привокзальному, 1”. 2. Робочий проект “АГЗП ТОВ "Тополь", газифікація АЗС по вул.Українська, 12 в с. Кам"янка Ізюмського району Харківської області”. 3. Робочий проект на спорудження розвідувальної свердловини №7 Ольгівської площі. Негативну: 1. Робочий проект “Модернізація технологічної лінії з виготовлення соусів на підприємстві ЗАТ “Філіп Морріс Україна”. 2. Робочий проект “Об"єкти облаштування УПГ Денисівського ГКР. Чугуївський район. Будівництво шлейфу та інгібіторопроводу від свердловини .№3”. 3. Проект будівництва очисних споруд по технології повної біологічної очистки госпобутових стоків "Віотал" продуктивністю 50 м.куб./добу. 13.5. Економічні засади природокористування Засади формування економічного механізму природокористування в Україні регламентуються Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також Водним, Змельним, Лісовим кодексами України, Кодексом України про надра, Законами України „Про плату за землю” та „Про тваринний світ”. Так, за даними Державної податкової адміністрації у Харківській області фактичне надходження до зведеного бюджету області за 2009 рік збору за спеціальне використання природних ресурсів складає: - плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до Державного бюджету в 2009 році складає 73242,0 тис. грн. (2008 р. складає 70751,9 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 34075,8 тис. грн..); плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до місцевого бюджету в 2009 році складає 1555,6 тис. грн. (2008 р. складає 2646,1 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 1432,1 тис. грн.); - плата за землю (земельний податок та орендна плата за землю з юридичних осіб) до місцевого бюджету в 2009 році складає 473026,5 тис. грн. (2008 р. складає 381769,0 та відповідно 2007 р. – 305888,4 тис. грн.); - збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до Державного бюджету в 2009 році складає 1154,2 тис. грн. (2008 р. складає 1149,8 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 1150,4 тис. грн.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до місцевого бюджету в 2009 році складає 4952,3 тис. грн. (2008 р. складає 6783,7 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 5202,5 тис. грн.); - збір за спеціальне використання водних ресурсів до Державного 188

бюджету в 2009 році складає 21074,1 тис. грн. (2008 р. складає 19535,9 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 13797,0 тис.грн.); - збір за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів до Державного бюджету в 2009 році складає 2,0 тис. грн. (2008 р. складає 3,4 тис. та відповідно грн. 2007 р. – 2,8 тис. грн.). 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності Найважливішими функціональними елементами системи управління природоохоронною діяльністю є складові економічного механізму природокористування та природоохронної діяльності. До економічного механізму природоохоронної діяльності відноситься формування та виконання доходної частини Державного бюджету, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, визначення розмірів зборів за забруднення довкілля, системи фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, збору за спеціальне користування природними ресурсами та механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля. Для достовірного та обґрунтованого планування доходів фондів, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за участю Державної податкової адміністрації у Харківській області були підготовлені очікувані на 2009 р. та прогнозні показники надходження на 2010 р. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища по Харківській області і направлено до Міністерства фінансів України. У 2009 році до фондів охорони навколишнього природного середовища від збору за забруднення навколишнього природного середовища фактично надійшло, а саме: - до місцевих бюджетів – 35409,9 тис. грн., з них: - до обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) – 20119,2 тис.грн.; - до місцевих бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонди охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) – 15290,7 тис. грн. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки території регіону. Відповідно до Розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та напрямів їх використання у 2009 році, затвердженого рішення Харківської обласної ради від 29 жовтня 2009 року № 1407-V (XLVІІ сесії V скликання) „Про обласний бюджет’’ (зі змінами), заплановано 40 заходів на суму 20 057,753 тис. грн. 189

Станом на 01.01.2010 року було профінансовано 28 заходів на суму 18 142, 28 тис. грн. (2008 рік – 10989,9 тис. грн. ), а саме, за розділами: І. Охорона і раціональне використання водних ресурсів профінансовано 14 заходів на суму 11239,589 тис. грн. при плані 12 012,596 тис. грн.. (2008 рік – 13 заходів на суму 7312,8 тис. грн. при плані 7918,9 тис. грн..); 1 захід - ’’Коригування проектно - кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд біологічної очистки стічних вод в м. Барвінкове’’ на суму 77,5 тис.грн. не профінансовано. ІІ. Охорона і раціональне використання земель профінансовано 3 заходи на суму 1037,64 тис. грн. при плані 1038,753 тис. грн.. (2008 рік – 1 захід на суму 801,1 тис. грн. при плані – 830,0 тис. грн..). ІІІ. Раціональне використання, зберігання або знищення відходів виробництва та побутових відходів профінансовано 3 заходи на суму 5179,551 тис. грн. при плані 5754,904 тис. грн.. (2008 рік – 6 заходів на суму 2032,2 тис. грн. при плані 2770,7 тис. грн.) 2 заходи ’’Придбання сміттєвозів для м. Чугуєва та для Дергачівського району’’ на суму 460,0 тис. грн.. не профінансовано. ІУ. Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів профінансовано 1 захід на суму 398,0 тис. грн. при плані 400,0тис. грн..(2008 році заходи не планувалися). У. Збереження природно заповідного фонду профінансовано 3 заходи на суму 108,5 тис. грн. при плані 589,5 тис. грн.. (2008 рік – 3 заходи на суму 394,1 тис. грн. при плані 397,5 тис. грн.); інші 4 заходи виконанні але не профінансовані. УІ. Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони природного середовища профінансовано 4 заходи на суму 179,0 тис. грн. при плані 262,0 тис. грн. (2008 рік - 8 заходів на суму 352,5 тис. грн. при плані 391,5 тис. грн..); інші 2 заходи виконані, але не профінансовані. Станом на 01.04.2010 року було профінансовано 35 заходів на суму 18472,59 тис. грн..

190

18472,59 20000 18000 16000 10989,9

14000 12000 10000

7746,1

7059,9

8361,1

8000 6000 4000 2000 0

2005

2006

2007

2008

2009

Рис.13.5.2.1.Використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи з охорони навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки. Основними пріоритеними напрямками для першочергового та невідкладного фінансування природоохронних заходів з обласного фонду є програми „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”. У 2009 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилась: - будівництво очисних споруд за технологією "Біоплато", смт. Близнюки на суму 376,127 тис. грн. та м. Змієві на суму 678,949 тис. грн.; - реконструкція очисних споруд для очищення побутових стічних вод в смт. Золочів на суму 930,0тис. грн. та в смт. Есхар Чугуївського району на суму 2 518,095 тис. грн.; - каналізування та очистка стічних вод в смт. Дворічна, будівництво (в тому числі корегування проектно - кошторисної документації) на суму 165,07 тис. грн.; - реконструкція мережі каналізації в смт. Великий Бурлук на суму 227,009 тис. грн. та м. Харкова на суму 1999,97 тис. грн.; - реконструкція напірного каналізаційного колектору в м. Краснограді (в тому числі розробка проектно - кошторисної документації) на суму – 1900,0 тис. грн.; - розроблення мобільної установки з очищення водних ресурсів на суму 1750,0 тис. грн..

191

З метою покращання стану захоронення ТПВ у 2009 році було здійснено будівництво полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки в м. Змієві на суму 409,134 тис.грн.; У 2009 році за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища було виконані роботи на суму 4774,9 тис. грн. з перезатарення та ліквідації 285,922 тонн непридатних пестицидів, які зберігалися на складах у незадовільному стані, а саме: - проведення робіт з перезатарення та ліквідації непридатних пестицидів та отрутохімікатів по районам Харківської області на суму 1 500 ,0 тис. грн. (89,82 тонн), а саме по (9 районах): Балаклійський, Барвінківський, Борівський, Дворічанський, Зміївський, Ізюмський, Краснокутський, Куп’янський та Нововодолажський районах; - проведення робіт з перезатарення та ліквідації непридатних пестицидів та отрутохімікатів в Лозівському районі Харківської області на суму 3274,903 тис. грн. (196,102 тонн). З метою упередження надзвичайні ситуації яка склалася в смт. Кочеток було профінансовано протизсувні роботи на суму 353,975 тис. грн. Також були проведені інженерно-вишукувальні роботи та розробка проектів протизсувних робіт в м. Куп’янську на суму 408,0 тис. грн.. та на меморіальному комплексу ’’Висота Маршала І.С.Конєва’’ в смт. Солоницівка Дергачівського району на суму 275,665 тис. грн. У 2008 та 2009 роках кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не виділялися. тис.грн

25350

30000 25000 20000 15000 10000

6437,9

5000 0

2006

2007

рік

Рис.13.5.2.2. Використання грошових коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року схвалено КМУ 17 жовтня 2007 року.

192

Розроблення стратегічного документу обумовлене необхідністю підвищення ефективності структури управління в сфері охорони довкілля на державному та регіональному рівнях. Схвалення Концепції – дійсно великий прорив у сфері нормативноправового забезпечення екологічної політики держави. Подібний засадничий документ природоохоронної діяльності не приймався в Україні десятиріччями. Метою стратегії національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення екологічного стану території України, шляхом утвердження національної екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально – економічного розвитку держави, для забезпечення переходу до сталого (екологічно збалансованого) розвитку та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Головними принципами, на яких грунтується національна екологічна політика Концепція проголошує: принцип рівноправності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної); принцип екологічної відповідальності; принцип попередження або запобігання; принцип інтеграції екологічної складової в секторальні політики; принцип "Забруднювач та користувач платять повну ціну"; принцип міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики широкого кола зацікавлених сторін. Генеральними цілями національної екологічної політики Концепція визначає: - захист здоров’я населення від техногенного та антропогенного навантажень; - удосконалення системи інтегрованого екологічного управління щодо інтеграції екологічної складової до програм розвитку секторів економіки; - розвиток екологічно збалансованого використання природних ресурсів; - екологічна безпека, усунення зростання навантаження на навколишнє природне середовище у зв'язку з економічним зростанням; - регіоналізація екологічної політики; - припинення втрат ландшафтного та біотичного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи; - розвиток громадянського суспільства, підвищення громадської екологічної свідомості. Крім того Концепція декларує необхідність екологізації секторальних політик та, відповідно, виписує першочергові завдання у таких галузях народного господарства як промисловість, транспорт, енергетика, водні ресурси, сільське та лісове господарство. Для кожної цілі Концепція виписує низку завдань, шляхи та інструменти реалізації. Очікувані результати, які прогнозуються від реалізації Стратегії такі: - усунення прямого зв’язку між економічним зростанням та погіршенням стану навколишнього середовища; - впровадження дієвої системи інформування населення щодо збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку; - підвищення обсягу видатків на природоохоронні цілі з державного бюджету; 193

- стабілізація та подальше зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - зменшення обсягів відведення забруднених зворотних вод; - досягнення водних Цілей Розвитку Тисячоліття; - зменшення обсягів утворення токсичних відходів; - збільшення показника лісистості; - збільшення показника заповідності; - створення розгалуженої екомережі та припинення втрат біорізноманіття. Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного людського суспільства. Інтенсивне і нераціональне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, все це приводить до екологічної кризи. Її розвитку в Україні також послужила Чорнобильська катастрофа, наслідки якої набули глобального характеру. Екологічні проблеми в Харківській області можливо подолати шляхом здійснення системи науково обґрунтованих правових, організаційних, економічних і інших заходів з охорони навколишнього природного середовища. Для подолання наслідків екологічної кризи, необхідно знати її причини, щоб визначити оцінку виникаючих процесів і виробити необхідні рекомендації. Основою для розробки будь-яких систем оцінок стану довкілля є екологічний моніторинг. Тому важливим етапом визначення якості навколишнього природного середовища є система збору інформації про його стан. Актуальність даного питання обумовлено тим, що серед пріоритетних заходів по стабілізації і поліпшення екологічної обстановки в Україні є формування системи екологічного моніторингу. Не випадково Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року, до основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів віднесено вирішення такого завдання, як завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Необхідно відзначити істотний інтерес до цієї важливої проблеми вчених–екологів. Крім того, ряд важливих питань, що стосуються правового забезпечення екологічного моніторингу, які були поставлені вченими, не знайшли однозначного наукового та законодавчого вирішення та на сьогодні залишаються дискусійними. Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена кількома причинами. По-перше, це аналіз діючого екологічного законодавства щодо здійснення екологічного моніторингу та практики його застосування і реалізації. По-друге, теоретичне визначення правових норм по забезпеченню екологічного моніторингу як інституту екологічного права. По-третє, великого значення набуває екологічний моніторинг в системі реалізації екологічних прав громадян, їх проживанні в безпечному для життя та здоров’я навколишньому природному середовищі. 194

Зазначені обставини й зумовлюють гостроту проблеми правового забезпечення екологічного моніторингу і вимагають впровадження результатів теоретичних напрацювань до законодавства та правозастосовної практики. Екологічний моніторинг як самостійна функція управління природокористуванням та охороною довкілля. Екологічний моніторинг необхідно розглядати в таких аспектах: як правовий інститут екологічного права; як функцію управління у сфері природокористування та охорони довкілля. Розглядаючи екологічний моніторинг як функцію управління в сфері природокористування та охорони довкілля, Управління підтримує точку зору, яка є в юридичній літературі та відносить зазначену функцію до групи попереджувально-охоронних функцій управління. До цієї групи функцій відносяться також екологічний контроль та екологічна експертиза. Всі функції, що входять до групи попереджувально-охоронних, взаємопов’язані між собою, мають спільну мету охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки населення, раціонального використання природних ресурсів, попередження нанесення шкоди довкіллю. Слід відмітити чималий науковий і практичний інтерес питання співвідношення функцій екологічного моніторингу, екологічної експертизи та екологічного контролю. Окрім означених, функція екологічного моніторингу взаємодіє з іншими функціями управління в сфері екології, зокрема – природоресурсового кадастру, прогнозування, планування, тощо. Екологічний моніторинг в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Екологічний моніторинг є одним із важливих елементів реалізації права людини на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Засобом здійснення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля виступають інші екологічні права громадян, наприклад, право на отримання повної і достовірної інформації про стан довкілля. Зазначене право належить до важливих прав людини. Одним з найважливіших джерел екологічної інформації є дані системи екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг є важливою ланкою інформаційного обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. А також забезпечення екологічною інформацією населення країни (в тому числі Харківської області). Так, в інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя включаються відомості про стан повітря, води, продуктів харчування. Джерелом цієї інформації є екологічний та інші види моніторингу, які тісно з ним пов’язані. Зокрема, генетичний моніторинг включає нагляд за станом навколишнього природного середовища з точки зору його впливу на стан здоров’я людини; радіаційний моніторинг, створення системи якого на даний час запроваджується в Україні, відіграє дуже велику роль в захисті населення від радіаційного випромінювання. Тобто можна дійти висновку, що державна система екологічного моніторингу прагне досягнення такої мети як підвищення рівня та якості 195

інформаційного обслуговування споживачів екологічної інформації на всіх рівнях цієї системи. Пропонуємо в законодавстві України врегулювати питання про організацію проведення громадського екологічного моніторингу за станом навколишнього природного середовища. Розробка концепції громадського екологічного моніторингу є важливою і необхідною насамперед з метою реалізації права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище. Міжнародно-правові стандарти екологічного моніторингу в Україні. Існуюча система екологічного моніторингу України потребує підвищення її ефективності та гармонізації з міжнаціональними та міжнародними системами. Необхідність гармонізації визначається характером екологічних проблем. Проблема забезпечення екологічного моніторингу виходить за рамки національної, носить глобальний характер. У зв’язку з цим, національне державне регулювання зазначених питань повинно максимально повно імплементувати стандарти та вимоги міжнародного права, які склалися щодо здійснення екологічного моніторингу і використати накопичений досвід міжнародного співробітництва в цій сфері. Аналіз основних багатосторонніх міжнародних конвенцій в галузі здійснення екологічного моніторингу, в першу чергу таких, як Конвенція про біологічне різноманіття (1992 р.); Конвенція ООН з морського права (1982 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Венська Конвенція про охорону озонового шару (1985 р.) та інші показує, що діюче національне законодавство, яке регулює здійснення екологічного моніторингу, потребує суттєвого вдосконалення, доповнення та побудови його згідно з виробленими міжнародними принципами і стандартами. Екологічний моніторинг у правовідносинах використання природних ресурсів. Використання природних ресурсів, їх експлуатація власниками та природокористувачами, здійснюється на підставі та в межах, визначених діючим екологічним законодавством. При цьому, великого значення як для якості природних ресурсів, що використовуються, так і для власників та користувачів природних ресурсів набуває екологічний моніторинг. Його значення полягає саме у тому, що це є відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відтворення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям. В процесі ведення екологічного моніторингу за використанням природних ресурсів відбувається: отримання відомостей про природний стан об’єктів природи та надання цієї інформації для опрацювання і аналізу; використання отриманої інформації про стан природних ресурсів в процесі їх експлуатації; реалізація управлінських функцій стосовно природних ресурсів, які експлуатуються. Крім того, отримані за допомогою екологічного моніторингу дані, використовуються при визначені меж користування природними ресурсами та при наданні природних ресурсів у користування (в тому числі на умовах оренди) або у власність. Використання кожного із природних ресурсів має свої особливості, обумовлені економічними, екологічними, культурно-оздоровчими, 196

рекреаційними та іншими чинниками. Відповідно до цього екологічний моніторинг, який проводиться в галузі використання природних ресурсів, теж має свої особливості, обумовлені об’єктами природи, їх станом та можливостями експлуатації. Найбільш урегульованим є здійснення моніторингу відносно використання земельних та водних ресурсів. Діє низка нормативно-правових актів, якими передбачено регулювання суспільних відносин у зазначених сферах. Здійснення моніторингу щодо використання лісових ресурсів, тваринного світу, надр в екологічному законодавстві передбачено лише в загальному, опосередкованому вигляді. Правовою основою здійснення моніторингу лісів є постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Цією постановою передбачено створення Державної системи екологічного моніторингу, невід’ємною складовою частиною якої повинен бути моніторинг лісів. Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, визначеному законодавством про моніторинг довкілля. Необхідно також відзначити і те, що поза увагою законодавства залишилося питання правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі здійснення моніторингу надр. Кодекс України про надра, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в сфері охорони та використанню надр, не передбачають проведення відповідного різновиду екологічного моніторингу. Разом із тим, одним із напрямків діяльності Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинних ресурсів, проведення еколого-геологічних досліджень з метою забезпечення раціонального використання родовищ корисних копалин. У зв’язку із наведеним, необхідно розробити низки нормативноправових актів, які повинні урегулювати питання здійснення моніторингу відносно зазначених природних ресурсів, що експлуатуються, та пропонує структуру цих правових джерел. Основним нормативно-правовим актом у сфері моніторингу охорони навколишнього природного середовища є Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. Система моніторингу охорони довкілля спрямована на підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Доцільним шляхом вдосконалення правового регулювання екологічного моніторингу в Україні, є розробка та прийняття нормативно-правового акту – Закону України “Про екологічний моніторинг”. Його прийняття надасть змогу усунути прогалини, неузгодженості, що мають місце в законодавстві. У роботі 197

пропонується проект загальної структури Закону України “Про екологічний моніторинг”. Аналізуючи цю велику сукупність проблем, ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави, виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування. “Базовими ”недоліками України на сучасному етапі є складні, многогранні фактори, які здійснюють комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання, і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень, тобто системного розв’язку з боку Держави. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Засобом поєднання екологічних інтересів з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» називає екологічні стандарти і нормативи (статті 31—33). Мета екологічної стандартизації і нормування — це встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки (ст. 31). Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливому впливу забрудненого навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища і використанням природних ресурсів (ст. 32). Відповідно до ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» розрізняють, залежно від суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти: «національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією». В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст. 4) нормативні документи з питань стандартизації розрізняються за сферою дії і поділяються на: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. Управління діяльністю щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів забезпечується постійно діючою та поновлюваною системою нормативної документації для контролю за забрудненням атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів, а також для нагляду за викидами в природне середовище. Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність" відносить до сфери державного метрологічного нагляду контроль стану навколишнього природного середовища, а вимірювання в цій сфері повинні виконуватися атестованими відповідно до „Правил уповноважень та атестації у державній метрологічній системі" лабораторіями. У м. Харкові та Харківській області атестовані такі лабораторії, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища: 198

- відділ інструментального лабораторного контролю Харківської державної екологічної інспекції, що виконує роботи з контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, якості питних, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, бере участь у ряді міжнародних проектів по оздоровленню рік області, надає консультаційну допомогу з питань визначення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі; - аналітичний центр Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, що займається розробкою методичного забезпечення, організацією міжлабораторного контролю по визначенню викидів шкідливих речовин в атмосферу, якості питної води, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища. 13.8. Екологічний аудит Відповідно до Закону “Про екологічний аудит” екологічному аудиту підлягають державні підприємства, які перебувають в процесі приватизації і види діяльності яких становлять підвищену екологічну небезпеку. Посвідчення екологічних аудиторів в області для здійснення екологічного аудиту відповідно до Закону України “Про екологічний аудит” отримали наступні юридичні та фізичні особи: Екологічні аудитори, що мають право на здійснення екологічного аудиту Таблиця 13.8.1. № з/п 1

П.І.Б. екологічного аудитора 2

Серія та номер сертифіката екологічного аудитора

Місцезнаходження (адреса, тел./факс, e-mail)

Номер та дата рішення про внесення 5

Люшуков Олег Дмитрович

ЕА № 008

м. Харків, пр. Леніна, 38, Будинок проектів, 8 поверх, офіс 818 а, тел. 8 (057) 702-61-31 тел. 8 (057) 713-51-90 факс 8 (057) 717-03-39

№ 374, 18.07.2008 р.

Размєтаєв Сергій Володимирович

ЕА № 009

61013, м. Харків, вул. Шевченка, 6, тел./факс 8 (0572) 43-11-56

№ 290, 10.08.2005 р.

Внукова Наталія Володимирівна

ЕА № 030

61002, м. Харків, вул. Петровського, 25, тел. 8 (057) 707-37-97 тел. 8 (057) 707-37-41 тел. 8 (057) 707-31-34

№ 533, 30.12.2005 р.

Ієвлєва Ольга Юріївна

ЕА № 043

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

Міняйло Віталій Петрович

ЕА № 044

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

Топчій Ростислав Валерійович

ЕА № 045

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

Шустов Олексій Леонідович

ЕА № 046

61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15-92

№ 74, 22.02.2006 р.

Крайнов Ігор Павлович ЕА № 076

61093, м. Харків, вул. Кандаурова, 46-Б, тел. 8 (057) 372-50-72

№ 416, 13.08.2007 р

Нестеренко Уляна Юріївна

ЕА № 082

м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 79в/110, тел. 8 (057) 755-01-04

№ 154, 27.03.2008 р.

Малєй Ольга Вікторівна

ЕА № 089

м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел. 8 (057) 702-15-92

№ 374 18.07.2008 р.

Артемова Олена Сергіївна

ЕА № 103

61067, м. Харків, вул. Рельєфна, 1-а/ 1, тел. 8 (050) 632-08-12

№ 590 18.11.2008 р.

199

Карташов Віктор Вікторович

ЕА № 106

м. Харьків, вул. Бакуліна, 6 тел. 8 (057) 702-15-96

№ 178 22.04.2009

Юридичні особи, що мають право на здійснення екологічного аудиту Таблиця 13.8.2. № з/п

Назва юридичної особи, код за ЄДРПОУ

Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища "УкрВОДГЕО"

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП)

Місцезнаходження , тел./факс, email, веб-сайт 61013 м. Харків, вул. Шевченка, 6 тел. 8 (057) 761-09-27 факс 8 (057) 706-40-63 61166 м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./факс 8 (057) 702-15-92

Номер та дата рішення про внесення

№ 14, 01.11.2005 р.

№ 27, 12.04.2006 р.

13.9. Екологічне страхування З метою запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення в країні введено механізм надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. Розгляд заявок та надання відповідних дозволів здійснюється Держуправлінням згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 440 та наказу Мінприроди України від 30.07.02 N 294. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об’єктах підвищеної небезпеки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1788. За 2009 рік суб'єктам господарювання області було надано 125 дозволів на поводження з отруйними речовинами, серед яких ТОВ ФК «Здоров'я», ГПУ «Шебелинкагазвидобування», ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», ЗАТ фірма «Харківхім» та інші. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно 200

співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств. Серед розробок та досліджень у 2009 році необхідно виділити наступні: Український науково – дослідний інститут екологічних проблем В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи: 1. „Розробка інтегрованої системи транскордонного моніторингу стану та оцінки поверхневих вод басейну річки Лопань”. Мета: Побудова інтегрованої системи транскордонного моніторингу поверхневих вод басейну річки Лопань на основі сучасних науково-методичних підходів. Екологічний та економічний ефект: Розробка спільних заходів з організації дієвої системи транскордонного моніторингу стану поверхневих вод річки з урахуванням нових науково-методичних підходів. 2. „Розробка проектів створення гідрологічних заказників «В'язове», «Новопавлівський», «Пристін» та ландшафтного заказника «Яремівський»”. Мета: Створення необхідної документації для оголошення 4-х територій у складі природно-заповідного фонду рішенням облради. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення умов подальшого розвитку мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як національного надбання. 3. „Державна кадастрова інвентаризація природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області”. Мета: Проведення кадастрової інвентаризації природних комплексів наступних 50-ти територій природно-заповідного фонду області. Екологічний та економічний ефект: Оцінка складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, організація їх охорони та забезпечення державних органів необхідною інформацією для вирішення питань соціальноекономічного розвитку адміністративних територій. В рамках контрактів з Мінприроди України виконані роботи: 1. „Розроблення державного реєстру мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація системо утворюючих банків даних Мінприроди і розроблення та впровадження методичних рекомендацій з проведення оптимізації мереж спостережень”. Мета: Створення державного реєстру пунктів спостережень мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація впроваджених у діяльність територіальних органів Мінприроди України банків даних щодо мереж спостережень, шляхом розширення їх функцій та актуалізації занесеної до них інформації; розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо проведення робіт з оптимізації єдиних мереж спостережень за атмосферним повітрям, поверхневими водами та ґрунтами загальнодержавного та регіонального рівнів державної системи моніторингу довкілля. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативнометодичної бази державної системи моніторингу довкілля. 201

2. „Розроблення нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і його впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля”. Мета: Розроблення та впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами, встановлюють типовий порядок організацій і здійснення інформаційної взаємодії між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і центрами моніторингу. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативнометодичної бази державної системи моніторингу довкілля. 3. „Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) надзвичайних екологічних ситуацій (НЕС) для регіональних органів міністерства та засобів надання інформації оперативного моніторингу довкілля в Інформаційно-аналітичний центр Мінприроди (далі Регламент)”. Мета: Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) НЕС. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні або загрозі виникнення НЕС. 4. „Розроблення та затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки (ОПЕН)”. Мета: Розвиток та удосконалення екологічного контролю за рахунок впровадження автоматизованих систем спостережень і локального моніторингу впливу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки на стан атмосферного повітря та поверхневих вод, своєчасного оповіщення про випадки перевищень нормованих значень показників складу та властивостей поверхневих вод та вмісту забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Екологічний та економічний ефект: Розвиток та удосконалення екологічного контролю і моніторингу ОПЕН. 5. „Науково-економічне обґрунтування щодо ратифікації Україною Конвенції Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй про транскордонний вплив промислових аварій відповідно до зобов’язань України прийнятих на Нараді вищого рівня у Женеві (Швейцарія) 15 грудня 2005 року та розроблення нормативно-правових актів”. Мета: Проведення попереднього оціночного аналізу щодо фінансових наслідків ратифікації Україною Конвенції, оцінка економічної доцільності ратифікації та аналіз правових і інституціональних механізмів забезпечення промислової безпеки на національному рівні у транскордонному контексті, заповнення прогалин у чинному законодавстві та розроблення плану дій щодо їх усунення. Екологічний та економічний ефект: Створення безпечних умов життєдіяльності суспільства та довкілля. 6. „Розроблення нових нормативів збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у 202

водні об’єкти, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та порядку їх справляння”. Мета: Розробка законопроекту про збір за забруднення навколишнього природного середовища. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення діючої системи збору за забруднення навколишнього природного середовища. 7. „Розроблення проекту методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями (І етап)”. Мета: Вдосконалення системи еколого-аналітичного контролю вод, гідрохімічної та гідробіологічної оцінки стану водних екосистем та інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень у сфері охорони вод в умовах наявних складних гідробіологічних проблем в Україні та сусідніх країнах. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення контролю за екологічним станом поверхневих вод, вдосконалення інформаційної підтримки заходів із підвищення екологічної безпеки водного господарства, врахування регіональних особливостей водних об’єктів України та їх ділянок, подальша гармонізація нормативного забезпечення водоохоронної діяльності в Україні з вимогами ЄС. 8. „Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню”. Мета: Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню із глибинних шарів води Чорного моря. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення екологічного стану морських вод Чорного моря. 9. „Наукове обґрунтування щодо застосування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем” Мета: Обґрунтування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем. Екологічний та економічний ефект: Укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів. 10. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” п’яти методик виконання вимірювань (МВВ) концентрацій забруднюючих речовин у викидах: − капролактам, кобальт, магній, мідь – фото колориметричним методом; водень ціаністий – потенціометричним методом”. Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань концентрацій забруднюючих речовин у викидах. Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів. 203

11. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” десяти методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод: нафтопродукти, жири та масла – гравіметричним методом; ХСК – фотометричним методом; нітрати – фотоколориметричним методом; хлориди, кальцій, магній – титрометричним методом; мідь, нікель – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; алюміній, хром – атомно-абсорбційним методом при електротермічній атомізації”. Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод. Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів. 12. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” шести методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах ґрунтів: – ацетальдегід, формальдегід – титрометричним методом; – свинець (рухомі форми) – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; – нафтопродукти (неполярні вуглеводні) – спектрофотометричним методом; сульфати (водна витяжка) – турбідиметричним методом; – аніонні поверхневоактивних речовин (АПАР) – фотометричним методом”. Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій забруднюючих речовин при проведенні державного контролю складу та властивостей ґрунтів. Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів. 13. „Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків завданих навколишньому природному середовищу за самовільне користування надрами”. Мета: Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок за самовільного користування надрами, розробленої у 2007 р. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення навколишнього природного середовища України. 14. „Збір, аналіз інформації та підготовка інформаційно-аналітичного огляду „Стан довкілля в Україні” і його розміщення на Веб-сайті Міністерства”. Мета: Розроблення та видання щомісячного та щоквартального інформаційно-аналітичного огляду про стан довкілля в Україні для забезпечення органів державного управління, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій, громадськості 204

об’єктивною оперативною інформацією щодо стану забруднення довкілля та радіаційного стану в межах існуючих можливостей та періодичності отримання зазначеної інформації на діючих мережах спостережень суб’єктів державної системи моніторингу довкілля. Екологічний та економічний ефект: Поліпшення підготовки та обґрунтованості прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища, сприяння поширенню екологічної інформації. 15. „Проведення прикладних наукових досліджень з питань здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання екологічної звітності підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища”. Мета: Наукове обґрунтування механізму здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та розроблення нормативно-правових та методичних документів щодо його проведення. Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативноправової документації, що затверджує механізм здійснення моніторингу НПС та надання екологічних даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища. 16. „Забезпечення підтримки інформаційної бази національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища”. Мета: Розроблення та забезпечення інформаційної підтримки довідковоінформаційної бази даних про наявність та зміст національних нормативноправових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища. Екологічний та економічний ефект: Підвищення оперативності пошуку та ефективності використання законодавчих актів, нормативно-правових документів, міжнародних угод з питань моніторингу навколишнього природного середовища фахівцями Мінприроди України та іншими суб’єктами системи моніторингу, більш повне врахування вимог згаданих документів при прийнятті управлінських рішень в галузі моніторингу довкілля. Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва Національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва приймає участь у виконанні завдань: 1. «Дати теоретичне обґрунтування стану і закономірностей динаміки показників основних агрохімічних властивостей ґрунтів, розробити заходи з раціонального використання мінеральних добрив і місцевих сировинних ресурсів та збереження родючості ґрунтів» НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів». 205

Метою роботи є дослідження та визначення екологічного стану ґрунтів; встановлення ролі органічної частини ґрунту в формуванні основних властивостей його родючості; визначення та добір асоціацій рослин природних і культурних ценозів на вміст гумусу; дослідження еволюції процесів ґрунтотворення і родючості ґрунтів різних ландшафтних екосистем природних зон України; дослідження індикаторів екологічного стану ґрунтів екосистем басейну р. Сіверський Донець та Дніпро; встановлюються діагностичні елементи екологічної трансформації ґрунтів Лісостепу і Полісся України при внесенні добрив. Впровадження: дослідження проводяться по всій території України у заказниках, заповідниках та на територіях господарств різних форм власності, на основі результатів будуть розроблені системи землеробства та рекомендації комплексних системних заходів по відновленню та поліпшенню родючості ґрунтів та покращенню екологічного стану агроекосистем окультурених ґрунтів України. 2. «Розробити нормативно-методичну базу управління якістю ґрунтів і продукції рослинництва для зони Лісостепу України» в межах НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів». Мета досліджень: визначити методи оптимізації мікроелементного складу та методологію визначення і діагностики стану хімічних елементів (важкі метали, мікроелементи) в системах ґрунт-рослина; розробити пропозиції щодо екологічного впливу добрив на гумусовий стан ґрунту. Впровадження: дослідження проводяться на територіях господарств різних форм власності Північного Лісостепу України, результати впроваджуються в практику сільськогосподарського виробництва господарств. 3. «Розробка і удосконалення екологічно безпечних систем захисту сільськогосподарських культур від хвороб в умовах Східного Лісостепу України». Мета досліджень: вивчається вплив екологічно безпечних біопрепаратів (триходермін, агат-25К) для захисту сільсько- господарських культур від хвороб; проводиться моніторинг та розробляється прогноз розвитку та поширеності основних захворювань рослин в Східному Лісостепу України. Впровадження: отримані дані широко використовуються в захисті посівів господарств Харківської, Донецької, Луганської областей від патогенної мікрофлори. 4. «Система збереження і раціонального використання рослинного багатства». Мета досліджень: встановлення видового складу природних популяцій та фітоценотичних угрупувань Харківської області; дослідження динаміки екологічного стану рослинних угрупувань під впливом антропогенного навантаження (у тому числі розорювання та засмічення). Впровадження: результати досліджень впровадженні в заказниках Харківської області, що дозволило відновити 10 популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин в Харківській області. 5. «Розробка еколого-генетичних методів селекції сортів сільськогосподарських культур». 206

Мета досліджень: створення нових сортів сільськогосподарських культур методами штучного добору без використання генно-модифікованих організмів, ці сорти створюються на принципах екологічного районування та повністю пристосовані для вирощування в певних агроекологічних умовах. Впровадження: створено 5 високопродуктивних сортів амаранту, 3 сорти ячменю, та 1 сорт квасолі, що широко використовуються в господарствах України. 6. «Удосконалення і стандартизація методик і засобів хімікоаналітичного контролю якості ґрунтів і продукції рослинництва». Мета досліджень: розробка нових методик визначення забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції продуктами розпаду хімічних речовин; дослідження впливу хімічного забруднення довкілля на безпеку та якість сільсько- господарської продукції. Впровадження: результати досліджень використовуються лабораторіями університету при визначенні стану забруднення елементів довкілля важкими металами, хімічними речовинами тощо, а також створені методики використовуються іншими лабораторіями України при визначенні екологічного забруднення довкілля. 7. «Розробка системи кількісного оцінювання ґрунтоохоронної ефективності «No-till» технології в агроландшафтах східної частини України». Мета досліджень: створення рекомендацій виробництву по впровадженню елементів «No-till» технології в системах обробітку ґрунту польових сівозмін Сходу України. Впровадження: розроблені рекомендації впровадженні в господарствах України що використовують новітні технології сільсько-господарського виробництва (у тому числі й «No-till» технології). 8. «Розробити біотехнологію виробництва органічних добрив з відходів комунального господарства». Мета досліджень: розробка технологічного регламенту на виробництво органічних добрив за ЕМ-технологією та створення рекомендації по їх застосуванню; розробка методик утилізації відходів комунального господарства, що призведе до зменшення забруднення довкілля. Впровадження: виробництво органічних добрив при переробці побутових відходів налагоджено в господарствах Харківської та Донецької областей. Економічний й екологічний ефект від розробки та впровадження нових екологічно орієнтованих технологій ведення сільськогосподарського виробництва визначається 30-40% прибавками врожаю сільськогосподарських культур в господарствах де ці технології впроваджені. Також розроблені методики екологічного аналізу стану довкіллі дозволяють проводити спеціалізовані заходи по відновленню родючості ґрунтів та веденню сільськогосподарського виробництва на екологічних засадах. На період до 2015 року планується проводити поглиблене вивчення названих проблем, а також розробити технології та методики відновлення екологічно-порушених ґрунтів Харківської області та Східної і Північносхідної частини Лісостепу України. 207

Основними проблемами по впровадженню новітніх розробок в дослідженні екологічних проблем довкілля є низький рівень фінансування наукових програм ВУЗів по поліпшенню стану довкілля, а також не високий рівень зацікавленості виробників мінеральних добрив та пестицидів у переведенні сільськогосподарського виробництва на екологічно-орієнтований рівень господарювання (а саме низьке впровадження органічного виробництва та низька інформованість про засади органічного руху). Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури В 2009 р. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури (ХДТУБА) приймав участь в виконанні 11 науково-дослідних роботах (НДР), що фінансуються з держбюджету. Три науково - дослідні роботи мають екологічний напрямок: 1. "Розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж". Робота проводилась під керівництвом професора, доктора технічних наук, проректора з наукової роботи Гончаренка Дмитра Федоровича. Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі. Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на відновлення та подовження ресурсу інженерних мереж, а саме мереж водовідведення, водо-, тепло- та газопостачання. Метою проекту є обґрунтування та розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують експлуатаційну довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж. В результаті досліджень отримано нові та покращено існуючі технічні, технологічні та організаційні рішення, які дозволять підвищити експлуатаційний ресурс стальних трубопроводів. Використання полімерних матеріалів при ремонті та відновленні стальних трубопроводів дозволило знизити, а в окремих випадках усунути вплив корозії. В роботі розроблено систему моніторингу стану стальних трубопроводів різного призначення. Отримані результати дозволяють підвищити надійність трубопроводів, а отже знизити ризик негативного впливу на навколишнє середовище при аварії. 2. "Розробка технологій та нових економічних у будівництві компактних споруд для очистки поверхнево-зливового стоку урбанізованих територій " робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича. Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: зберігання навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі. Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на розробку ефективних технологій та малогабаритних очисних споруд для очищення стічних вод різних категорій з метою створення замкнених циклів водопостачання та покращення екологічного стану водних джерел. 208

Метою проекту є розробка технологій по регулюванню та очищенню поверхнево-зливового стоку (ПЗС), що формується на урбанізованих територіях, створення ефективних економічних у будівництві компактних споруд для очистки та повторного використання ПЗС для технічних потреб підприємств. 3. "Теоретичні основи створення енергозаощаджуючої технології гіпсових в’яжучих та матеріалів з техногенного та природного гіпсу" робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора кафедри механізації будівельних процесів Вінниченко В.І. Метою проекту є створення наукових основ для розробки технології та обладнання по виробництву будівельних матеріалів та виробів на основі природного гіпсу та фосфогіпсу. Конкурентоспроможність результатів НДР обумовлюються тим, що на відміну від існуючого обладнання для випалу гіпсової сировини, термічна обробка у дегідраторі, відбуваючись у висхідному потоці теплоносія, триває лише декілька секунд, що сприяє зменшенню витрати енергії на виробництво гіпсового в’яжучого. Крім того, в порівнянні з існуючими технологіями переробки фосфогіпсу на в’яжуче, технологія з дегідратором менш металоємна, обладнання займає меншу виробничу площу, має менший викид в атмосферу забруднюючих газів і не містить стічних вод, що потребують знешкодження. В порівнянні з гіпсоварильними котлами, в яких витрата палива складає 48÷52 кг у.п./т, витрата палива в дегідраторі – 30÷35 кг у.п./т. Металоємність дегідратора при продуктивності 5 т/год складає 4 т (у гіпсоварильних котлів – 43 т), а виробнича площа, що займається дегідратором – 8 м2 (у гіпсоварильних котлів – 100 м2). Результати роботи можуть використовуватись на хімічних підприємствах по виробництву мінеральних добрив, на підприємствах будівельних матеріалів при виробництві з гіпсу та фосфогіпсу в’яжучого. При цьому витрата енергії, металоємність та виробнича площа розробленої технології значно менші в порівнянні з існуючими технологіями Розроблено та передано ТОВ «Екологія–Дніпро 2004» технічне завдання на розробку робочого проекту будівництва технологічної лінії по виробництву місцевих в’яжучих з відвального фосфогіпсу м. Дніпродзержинська. В рамках господарчих договорів з підприємствами та установами в ХДТУБА виконувалася госпдоговірна НДДКР "Розробка та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з мулових майданчиків", що проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедрою водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича. Метою проекту є створення та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з перевантажених мулових майданчиків. В результаті виконання НДДКР розроблено модульну установку для видалення мулової води, проведено експериментальні дослідження для виявлення раціональних технологічних параметрів роботи установки, проведено математичну обробку експериментальних даних, розроблено 209

математичну модель фільтрації мулової води в дренажні елементи модульної установки, що дозволяє розрахувати її раціональні параметри та час ефективної роботи; розробляються практичні рекомендації. Результатом досліджень є устаткування та метод підвищення ефективності видалення мулової води з перевантажених мулових майданчиків. Дослідження впроваджено на діючих очисних спорудах сумісно з КП КГ «Харківкомуночиствод». Конкурентоспроможність результатів НДДКР обумовлюються тим, що розроблено обладнання, яке дозволяє осушити, звільнити та покращити санітарно-епідеміологічне становище більш 100 га території, що займається муловими майданчиками. Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна 1. Розпочато виконання науково-дослідної роботи «Теорія і практика формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населення України (географічні закономірності)», керівник – проф. Некос В. Ю. Мета проведення роботи: визначення формування екологічної якості рослинної продукції широкого вжитку населенням України, визначення трофогеографічних закономірностей. Основними результатами дослідження є наступні: - визначено здатність овочевої продукції, що найбільш часто споживається населенням і є найбільш корисною, накопичувати різні концентрації важких металів; - розпочато дослідження різних типів рослинної продукції (картопля, томат, огірок) та деякі типи ґрунту (чорнозем звичайний типовий та ін.) на вміст важких металів (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn) в умовах різного ступеню антропогенного навантаження; - досліджено та визначено головні шляхи надходження важких металів до рослинної продукції широкого споживання населенням. Крім того, важливим результатом науково-дослідної роботи є визначення трофогеографічних закономірностей формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населенням України. За результатами проведення науково-дослідної роботи у 2009 р. опубліковано 12 статей, зокрема 6 - у фахових виданнях. 2. Закінчено проведення науково-дослідної роботи „Функціональне використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів на базі адаптивної стратегії природокористування (на прикладі Слобожанського регіону)”, керівник – проф. Некос В. Ю. Результатом проведеного дослідження стала розробка стратегії функціонального використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів (садоводачних ділянок в межах адміністративних районів), ґрунтуючись на адаптивній стратегії природокористування. В ході проведеної науково-дослідної роботи вивчено структуру нетрадиційних рекреаційних ресурсів в межах Слобожанського регіону, складено опис їх функціонального використання та екологічного стану. Крім того, здійснено моделювання навантаження на навколишнє середовище в наслідок інтенсифікації використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів. 210

За результатами науково-дослідної роботи опубліковано 17 статей, із них 8- у фахових виданнях. Результати роботи апробовані на 12 наукових конференціях та 3 нарадах. Результати роботи запропоновано до запровадження у відповідні органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. 3. Завершено виконання науково-дослідної роботи «Нормування кількості навчальної інформації для формування висококваліфікованого фахівця-еколога міжнародного рівня», керівник – проф. Некос А. Н. В рамках проведеної науково-дослідної роботи розраховано кількість навчальної інформації для формування висококваліфікованого фахівця-еколога. Авторами дослідження розроблено систему показників для визначення кількості інформації. За результатом науково-дослідної роботи опубліковано 9 статей, з них 7 у фахових виданнях. Крім того, результати роботи апробовані під час навчального процесу на екологічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Результати роботи впроваджуються у виданні підручників та навчальних посібників, що входять до «Бібліотеки еколога», що у 2009 р. поповнилась 5 виданнями. 4. Продовжується виконання науково-дослідної роботи «Технології та обладнання промислової переробки полімерних відходів», керівник – ст. викладач Горох М.П. В рамках науково-дослідної роботи розроблено технології та технічні рішення для організації обладнання щодо переробки полімерних відходів, а також використання полімерних відходів для виробництва продукції господарського вжитку. Керівником науково-дослідної роботи отримано патент на виготовлення каналізаційних технічних елементів із полімерних відходів. За результатами виконання науково-дослідної роботи підготовлено та видано навчальний посібник. Крім того, результати роботи апробовані під час виробничого процесу на державному комунальному підприємстві «Харківкоммуночиствод». Захищено кандидатську дисертацію ст. викладачем Горохом М.П. на тему: «Екологічно безпечні технології переробки полімерних відходів (на прикладі Харківського регіону)». Робота виконана на державно-комунальному підприємстві «Харківкоммуночиствод». Інститут проблем машинобудування ім. А.М.Підгорного НАН України У 2009 році інститутом виконувались наступні науково-дослідні роботи: 1. НДР "Розробка наукових засад оптимального використання біопалива в двигунах внутрішнього згоряння (ДВЗ) (2 етап. Розрахунковоекспериментальні дослідження робочих процесів ДВЗ на біопаливах)" за договором між ІПМаш НАН України та Національною академією наук України в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біомаса як паливна сировина» (“Біопалива”). Розроблена методика оптимального регулювання іскрового запалення для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) дозволяє зменшити витрати палива 211

та сумарної за експлуатаційним циклом токсичності відпрацьованих газів ДВЗ транспортних засобів. Впроваджено на ТОВ "ЕНЕРГОЕКОН" (м. Донецьк). Розроблена методика оцінки ефективності використання біодомішки (БД) у сумішевих паливах для дизельних двигунів призначена для визначення оптимальних концентрацій БД у сумішевих паливах, які дозволяють заощаджувати до 60 % дизельного палива нафтового походження та знизити рівень токсичності відпрацьованих газів на  30 %. Використана в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (м. Київ). 2. За напрямком "Утворення, зберігання та утилізація відходів виробництва і споживання" в 2009 р. в Донецьку обласну державну адміністрацію подано проект "Мобільна установка для утилізації шахтних газів. Експериментальний зразок" з терміном виконання 2009 – 2010 рр. 3. Розроблено проект «Комплекс по демінералізації шахтних вод з утилізацією розсолу до проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2» Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну України» на замовлення ТОВ «ССІ- Любеля» м. Львів. Північно-Східний науковий центр НВФ «Технологія» Підприємством у 2009 році проведені наступні розробки у сфері поводження з відходами: Розроблено та узгоджено пілотний проект «Несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування верхньої будови колії залізниці переробкою твердих побутових відходів в м. Харкові, пл. Привокзальна,1». Запроектована установка (несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування будівлі колії залізниці з переробкою твердих відходів, МПК-300) призначена для прийняття, сортування та термічної переробки (спалювання) твердих побутових відходів, які утворюються у вагонах пасажирських поїздів, залізничних станцій та служб південної залізниці. Потужність установки – 300кг/годину. Установка має 5-ти ступеневу систему очистки димових газів, що дозволяє встановлювати обладнання в межах міста. У 2009 році установку було розміщено на установочному шляху № 6 вантажного району станції Харків-Пасажирський, раніше передавалися спеціалізованому підприємству для вивозу на полігон ТПВ. Зараз вокзал Харків-Пасажирський має можливість знешкоджувати відходи з найменшими витратамит коштів та впливом на навколишнє середовище. В плани на перспективу входить розробка системи використання альтернативного палива при роботі Установки: можливість використання замість дизпалива відпрацьованого моторного мастила. Це дає можливість зекономити кошти на придбанні дизпалива. Харківська національна академія міського господарства Харківська національна академія міського господарства у 2008-2009 роках виграла конкурс на виконання науково-дослідницької роботи «Моніторинг та моделювання процесів забруднення поверхневих вод мікро забруднювачами у зв’язку з соціально-економічними показниками» в рамках 212

Програми спільних дій в галузі науково-технологічного співробітництва між Україною і Францією «Дніпро». Був проведений аналіз та теоретичне обґрунтування процесів забруднення поверхневих вод мікро забруднювачами. Визначені основні види мікрозабруднювачів поверхневих вод. Проведені дослідження щодо удосконалення методичних підходів до проведення моніторингу окремих мікро забруднювачів поверхневих вод у зв’язку з соціально-економічними показниками водокористування. Академія продовжує дослідження в галузі фітотехнології. В цьому напрямку до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України направлено на затвердження проект керівного нормативного документа «Створення та експлуатації очисних споруд фітотехнології з вищими водними рослинами, узгоджений з відповідними міністерствами та відомствами. Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища УНДІ «УкрВОДГЕО». Наукові дослідження в сфері екології в 2009 році. 1. «Локальний моніторинг за станом підземних вод в акваторії відокремленого ставка-випарювача в Утлювському лимані. Хімічний аналіз шламів вісників-освітлювачів шахтних вод Запорізького залізорудного комбінату. Мета: Визначення стабільності системи «Визначення стабільності системи «ставок-випарювач та відстійники – навколишнє середовище. Екологічний ефект: Створення позитивної взаємодії екологічної системи регіону. 2. «Розробка рекомендацій по очистці стічних вод з метою оптимізації технологічного режиму роботи, біохімустановки в умовах ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Мета: Оптимізація очисних споруд. Екологічний ефект: Повторне використання очищення стічних вод, попередження забруднення повітря. 3. Зниження вмісту сірководню в газових викидах з каналізаційних мереж м. Харкова. Мета: Зниження мікробіологічної сірчанокислотної корозії бетону в мережах водовідведення. Екологічний ефект: Знешкодження викидів в атмосферу. 4. «Дослідження седиментаційних властивостей активного мулу КБО «Безлюдівські». Мета: Зневоднення активного мулу комплексу біологічної очистки. Екологічний ефект: Попередження мікробіологічного забруднення водойм. 5. «Оцінка агресивності експлуатаційного середовища і прогноз експлуатаційної довговічності ділянок головного колектора м. Харкова та м. Сімферополя». Мета: Збільшення довговічності експлуатації колекторів. 213

Екологічний ефект: Попередження мікробіологічного забруднення водойм. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди 1. «Теоретичне і експериментальне обґрунтування ентомобіоіндикації екосистем». Біоіндикаційні дослідження антропогенного впливу на навколишнє природне середовище з кожним роком розширюються і приваблюють увагу біологів усіх напрямів і спеціалістів по всім таксономічним групам живих організмів Пошук і вивчення потенційних біоіндикаторів має не тільки теоретичне, практичне, але і методологічне значення, оскільки розкриває слабко вивчені біологічні закономірності процесів в екосистемах, що піддаються антропогенній трансформації. Одними з ефективних об'єктів біоіндикаційних досліджень є комахи. У літературі накопичена значна кількість даних про зміну параметрів популяцій комах в антропогенного трансформованих ландшафтах. Ці дані цікаві в плані використання їх як біоіндикаторів. Вони відрізняються великим видовим і екологічним різноманіттям, стійкістю до антропогенних впливів та різними специфічними реакціями на них. З біоіндикаційною роллю комах пов'язані і такі науково-прикладні проблеми, як скорочення їх видового різноманіття, чисельності і ареалів та проблема збереження комах на територіях з підвищеним антропогенним тиском. У 2009 р. за даною темою виконане наступне: - Розроблене теоретичне обґрунтування біоіндикаційної ролі комах для оцінки стану екосистем; - Вивчені реакції популяцій комах на різні форми антропогенного впливу; - Розроблені критерії вибору найбільш інформативних і чутливих (універсальних чи спеціалізованих) ентомобіоіндикаторів; - розроблена принципова схема еколого-ентомологічного моніторингу та сформувати систему індикаційних показників, придатну для оцінки, біотестування змін, контролю і прогнозу стану водних і наземних екосистем в умовах антропогенного навантаження. 2. Комплексна оцінка якості багатокомпонентних екосистем Землі з екологічних позицій. У рамках теми виконувався моніторинг родючості ґрунтів ріллі Малого Полісся України. Як показали результати досліджень в шостому циклі обстеження ґрунтів рівень ЗПЯГ досяг свого максимуму - 56,8 бала при рівні часткових (приватних) показників родючості 66,6 бала за вмістом гумусу, 49,4 та 42,8 бала відносно вмісту рухомих форм фосфору та калію. Але починаючи з 1995 року спостерігається тенденція до зниження рівня часткових (приватних) показників родючості ґрунтів зони Малого Полісся України. Особливо це характерно для вмісту в ґрунтах рухомих форм калію (38,1 бала) та фосфору (47,5 бала) в сьомому циклі агрохімічного обстеження ґрунтів. Це пояснюється 214

суттєвим зменшенням обсягів застосування мінеральних і органічних добрив та фактичним призупиненням вапнування кислих ґрунтів. 3. Вивчення флори і рослинності об'єктів природно-заповідного фонду та перспективних для заповідання територій. За темою виконуються роботи по ботанічному опису 138 об'єктів, що ввійдуть до складу екомережі Харківщини, зокрема: 22 водно-болотні угіддя, 60 територій природно-заповідного фонду, понад 56 територій, що перспективні для заповідання в складі екомережі. Складені картки кадастрової інвентаризації для 50 об'єктів природно-заповідного фонду Харківщини. Здійснюються експедиційні виїзди на об'єкти природно-заповідного фонду і перспективні для заповідання території. На кожній ділянці проводяться обстеження сучасного стану флори і рослинності, вивчали рідкісні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України та Зелених списків Харківщини і рідкісні види рослин, включені до Європейського Червоного списку, Червоної книги України та регіональних Червоних списків, складали списки лікарської флори. 4. Моніторинг стану продуктивності та біорізноманіття лісів України в умовах антропогенної трансформації оточуючого середовища. За темою виконуються роботи з екологічного моніторингу лісів північно-східної України. Було створено та удосконалено комп'ютерну програму „Bio - Sylva ", що допомагає визначати тип лісорослинних умов на основі розрахунків фітоіндикаційних показників, а також проводити оцінки рослинного різноманіття ділянок лісового моніторингу інтенсивного рівня. 5. Вплив рекреаційного навантаження на зелену зону м. Харкова. Дослідження проводяться в рекреаційної зоні Журавлівського гідропарку та Алексіївського гідропарку. В парках було закладено по 15 пробних площ, на яких проводились дослідження. Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що ці гідропарки є місцями інтенсивного антропогенного навантаження, яке зростає в період із квітня по жовтень. У порівнянні з попередніми роками, кількість ділянок із критичними значеннями ступені дигресії, не збільшилась, але на критичних ділянках ступінь дигресії збільшена на 0,15. Це пов'язано із тим, що вказані ділянки є місцями активного відпочинку. Трав'янистий покрив на них переважає із бур'янової рослинності, проективне покриття зменшилось на 7%. Достатній запас екологічних ємностей дозволяє, при належному догляді за критичними ділянками, зменшити ступінь дигресії. Зелені насадженні погіршують свій стан внаслідок рекреаційних навантажень. На 7 ділянках, що досліджувались, санітарний стан деревних насаджень незадовільний, трав'янистий покрив є витоптаним на 40%. Санітарний стан дерев та чагарників на 14 пробних площах задовільний, трав'янистий покрив витоптаний на 20%. На останніх ділянках санітарний стан деревних видів добрий, трав'янистий покрив витоптаний на 10%. 6. Відтворення і збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в північно-східних регіонах України. У рамках цієї теми наукові дослідження проводились за програмою «Міжнародна ІВА програма (Important Bird Area Programme) - території важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів 215

Дослідження за цією програмою координуються Українським товариством охорони птахів - офіційним партнером BirdLife International. За цією програмою здійснюється моніторинг стану біотопів та орнітофауни на ІВА територіях, що включені до Національного та Європейського списків ІВА територій ("Долина р.Мжа", "Озеро Лиман", "Печенізьке водосховище"). Вивчається стан популяцій рідкісних видів гніздових орнітокомплексів, динаміка сезонних (весняної та осінньої) міграцій птахів на цих територіях, вплив антропогенних факторів на стан біотопів. Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту В НТУ "ХПІ" наукові дослідження в області охорони природного середовища виконуються за наступними напрямками: - розробка нових екологічно-орієнтованих та екологізація існуючих технологій в хімічної, металургійної та харчової промисловості; - очистка та утилізація стічних вод промислових та інших виробництв; - утилізація твердих відходів промислових та інших виробництв; утилізація ракетного палива; - розробка каталізаторів для очистки газових викидів промислових підприємств і вихлопних газів ДВЗ; - розробка pinch-технологій зменшення теплового забруднення навколишнього природного середовища. Науковими дослідженнями в сфері екології займаються на 3-х факультетах та 5-и кафедрах: на факультеті інтегрованих технологій і хімічної техніки: - кафедра автоматизації хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу; - кафедра хімічної техніки та промислової екології; -кафедра інтегрованих технологій, процесів і апаратів; на факультеті технології неорганічних речовин: - кафедра хімічної технології, каталізу і екології; на факультеті механіко-технологічному: - кафедра охорони праці та навколишнього середовища. За спеціалізацією "Екологічна безпека" захищено 2 кандидатські дисертації, опублікована 1 монографія, проведена 1 міжнародна конференція, 5 експонатів представлені на Міжнародну екологічну виставку. Слід підкреслити дослідження, спрямовані на розробку технології утилізації відходів тваринництва в біогаз й органічні добрива методом метанового зброджування (рис. 1). Розроблювальна технологія має наступні переваги. Біогаз, що складається в середньому з 60-70% метану можна з високою ефективністю використовувати в якості газоподібного палива або за допомогою газогенератора трансформувати в електричну і теплову види енергії. Зброджувана маса містить біогенні елементи які можуть використовуватися як органічне добриво.

216

Рис. 1 - Загальний вигляд установки "БІОГАЗ - 301С" Таким чином, технологія метанового зброджування дозволяє одночасно вирішити екологічну, енергетичну, агрохімічну проблеми сільськогосподарських підприємств. Розроблено інвестиційний проект "Автономний біоенергетичний центр для вироблення електричної та теплової енергії та виробництва органічних добрив з відходів сільськогосподарського виробництва" для Агрокомбінату "Слобожанський" (Чугуївський р-н, Харківської обл.). Реалізація даного проекту дозволить отримати за рахунок утилізації відходів свинокомплекса: 3750 МВт/рік електроенергії, 1700 Гкал/рік теплової енергії, 22000 тон/рік органічних добрив. В університеті розроблен новий метод утилізації твердих побутових відходів і осадів комунальних стічних вод на основі технології "Мокрого" спалювання. Суть розробки полягає в тім, що органічна маса піддається обробці концентрованою сірчаною кислотою з наступною нейтралізацією надлишку кислоти. Висушена маса являє собою органо-мінеральне добриво. Випробування, проведені в лісових господарствах Харківської області, показали, що по ефективності ці добрива не уступають стандартним мінеральним добривам. В Університеті розроблена установка термокаталітичного знешкодження відходів призначена для переробки твердих побутових, промислових відходів, а також непридатних до використання лікарських засобів з дотриманням екологічних нормативів країн СНД, що діють (рис. 2).

217

Рис. 2 - Установка термокаталитического знешкодження відходів Впровадження установки термокаталітичного знешкодження дозволить: – більш чим в 10 разів знизити вивіз відходів на полігон, що дозволить вирішити екологічні, санітарні та інші проблеми, пов’язані з утворенням нових і використанням існуючих полігонів; - витягувати цінну вторинну сировину (метали, макулатуру, скло, пластик), реалізація якої приносить значний прибуток; - отримувати теплову енергію без використання додаткових енергоресурсів. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У відповідності до Орхуської Конвенції Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області здійснюються необхідні заходи з метою дотримання положень доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища. Дотримуючись вимог Конвенції стосовно створення та підтримки прозорої і злагодженої структури для забезпечення громадськості достовірною інформацією Держуправлінням ОНПС в Харківській області створено Орхуський інформаційний центр на базі Українського державного науководослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО». Центр забезпечує умови безперешкодного доступу громадськості до екологічної інформації та залучення її до прийняття важливих екологічних рішень, бере участь у виконанні завдань Держуправління ОНПС в Харківській області щодо впровадження вимог Орхуської конвенції. 218

З 2004 року Центром проводяться консультації громадськості, що стосуються стану складових навколишнього природного середовища (повітря, атмосфера, вода, земля і природні об’єкти), надається максимум екологічної інформації про фактори, що впливають на складові довкілля. У тісній співпраці здійснюється інформаційно-пропагандистська діяльність, спрямована на підвищення інформованості громадськості з екологічних проблем, причин їх виникнення та шляхів подолання. З метою розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області створено Громадську раду. Основним завданям Громадської ради є активізація процесу формування свідомості та позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики, підтримка громадських ініціатив, організація обміну екологічною інформацією між держуправлінням та громадськістю Харківщини. Громадська рада є організатором конференцій, “круглих столів”, семінарів, тощо. Станом на 1 січня 2010 року до Громадської ради входить 19 громадських екологічних організацій, що є важливим кроком у процесі координації діяльності держуправління і громадськості. Протягом 2009 року було проведено 2 засідання ради, на яких розглядалися питання: ’’Про організацію роботи Громадської ради при Держуправлінні протягом року’’, проведення Дня Довкілля в Харківській області, питання щодо розбудови природно-заповідного фонду Харківщини. Також розглядався звіт та план роботи з громадськістю та діяльності Громадської ради на ІІ півріччя 2009 року. Обмін екологічною інформацією між Держуправлінням та громадськістю Харківської області також здійснюється шляхом розміщення інформації на веб-сайті, розсилки електронною поштою прес-релізів, поширення інформаційних повідомлень серед регіональних ЗМІ. Крім цього ведеться робота по розповсюдженню поліграфічних видань: «По заповідним місцям Харківщини», «Екологічна ситуація в Харківській області», спецвипуск журналу «Губернія», Екологічний атлас Харківської області. Щорічно здійснюється видання розділу Національної доповіді України про охорону навколишнього природного середовища Харківської області, що відповідає вимогам статті 3 Орхуської Конвенції про безперешкодний доступ громадян до інформації. Держуправління ОНПС бере участь у проведенні екологічних конференцій та конкурсів на екологічну тематику. Щорічно запрошується до складу жюрі екологічної дитячої обласної виставки, що проводиться в рамках Всеукраїнського екологічного конкурсу «Замість ялинки – новорічний букет» головною метою, якої було формування екологічної, естетичної культури учнівської молоді, гармонії їх відносин з природою. У виставці взяли участь школярі, учнівські колективи шкіл, позашкільних навчальних закладів з 35ти районів і міст Харківської області. 9 січня 2009 року відбулась прес – конференція, присвячена підведенню підсумків операції «Новорічна ялинка - 2009», крім того, результати проведення операції широко висвітлювались регіональними ЗМІ. 219

У 2009 рокці Держуправління разом з Державною екологічною інспекцією взяла участь у проведенні екологічної природоохоронної акції «День байбака», прийняла активну участь в організації інформаційно-просвітницьких заходів з метою підвищення екологічної свідомості населення, у тому числі в проведенні дитячої екологічної виставки; обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Ліси для нащадків», «Птах року», які проводились Харківським обласним Палацом дитячої та юнацької творчості. Фахівці Держуправління беруть участь у громадських слуханнях стосовно актуальних для харківської громади питань, які проводить міська влада, це – діяльності підприємств, видалення дерев, будівництво нових транспортних та соціальних об’єктів, тощо. Враховуючи п. 5 наказу Мінприроди від 15.03.07 № 101 «Про затвердження Порядку взаємодії державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі» у засобах масової інформації (ЗМІ) висвітлюються спільні заходи, що здійснюються Держекоінспекцією в Харківській області та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. Крім того, екологічний стан області, діяльність Державної екологічної інспекції в Харківській області висвітлюється в газеті „Екологія сьогодні”, засновником якої є Державна екологічна інспекція в Харківській області. Протягом 2009 року видано 49 номерів газети. Відповідна інформація розміщується також на веб-сайтах Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Державної екологічної інспекції в Харківській області та надається для розміщення на веб-портал Мінприроди. Відповідно до вимог Орхуської конвенції Інспекцією здійснюються необхідні заходи щодо дотримання положень конвенції в частині доступу громадськості до інформації та прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища. Інспекцією, через власні засоби масової інформації та регіональні ЗМІ до грамдськості доведена інформація щодо відкриття гарячої лінії Мінприроди України. Також, у січні 2009 року громадськість проінформована про необхідність санкціонованої утилізації сухих хвойних дерев. Вищезазначена інформація широко висвітлювалась у регіональних засобах масової інформації, друкованому виданні Інспекції газеті “Екологія сьогодні”. Інформація про початок сезону полювання в Харківській області, а також вимоги до його проведення, ліміт відстрілу дичини була доведена до відома громадськості наприкінці серпня 2009 року через сайт Держекоінспекції та друковані ЗМІ Харківської області. У серпні та вересні громадськість проінформавана щодо недопущення несанкціонованого спалення стерні та сухого листя. Щотижнево, Інспекцією проводились рейдові перевірки з виявлення порушників природоохоронного законодавства, що здійснювали несанкціонаване спалення листя та залишків сухої рослинності. 220

Для забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації на базі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області було створено громадську приймальню де працює «гаряча телефонна лінія» (тел. (8057) 705 56 57). Прийом відвідувачів проводитися фахівцями-екологами та керівництвом Держуправління. Таким чином, громадськість Харківщини має змогу брати участь у процесі прийняття рішень стосовно екологічних питань, активно залучається до обговорення актуальних екологічних проблем. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області створено всі умови для оперативного інформування громадськості про стан довкілля області. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій На сьогодні найбільш активну, лідируючу позицію займають в Харківській області вже досить відомі в Україні, і, навіть, за кордоном такі громадські екологічні організації, як Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, Харківська обласна Рада Українського товариства охорони природи, обласна та міська організації Партії Зелених України і УЕА „Зелений Світ”, Харківська міська громадська організація «Партнерство”, молодіжна громадська організація школярів та учнівської молоді «Екоцентр» та інші. Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги у своїй діяльності ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в регіоні, сформувати природоохоронний менталітет, підвищити рівень екологічної освіти і культури громадян, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосується конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. У цій діяльності Товариство співпрацює з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією, обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ін.. У 2009 році фахівцями Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (ХОО ВЕЛ) розроблено наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Петровські балки» у Харківському районі Харківської області. В березні - травні провели щорічний фестиваль дитячої екологічної творчості «Свіжий вітер». В червні - серпні 2009 року, з метою здійснення належного екологічного виховання молоді, поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища організовувала та провела міжнародний польовий екологічний табір. Місце розташування табору – Харківський район Харківської області на території майбутнього регіонального ландшафтного парку «Петровські балки». Програмою табору передбачалося проведення польової практики студентів Харківської національної академії міського господарства, міжнародний семінар з біоакустики, семінар по екологічній освіті школярів, вивчення досвіду роботи волонтерського табору Харківської організації «Новий 221

Акрополь» та міжнародного волонтерського табору «Світ України». В жовтні місяці активісти ХОО ВЕЛ прийняли участь в акції «Посади своє дерево». За підтримки Харківської обласної організації “Всеукраїнська екологічна ліга” в області створено 15 організацій Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, що опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічної свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частиною світу, в якому ми живемо. У 2009 році в роботі президії Харківської обласної Ради Українського товариства охорони природи (УкрТОП) значне місце відводилось вихованню екологічної культури населення за допомогою всіх просвітницьких засобів. Завдяки фінансовій підтримці обласного фонду охорони навколишнього природного середовища президією Харківської обласної Ради (УкрТОП) було проведено обласні масові екологічні акції: - «Весняна толока з озеленення та благоустрою»; «Всеукраїнський День Довкілля»; «День Землі»; «Чиста України – чиста Земля-2009»; «Осінь без диму»; « До чистих джерел». Спільно с обласним Палацом дитячої та юнацької творчості організовано 11 обласних конкурсів: - «Мій рідний край, моя Земля»; «За чисте місто» (селище, село)»; «Ліси для нащадків»; «В об’єктиві натураліста»; «Птах року»; «Рослини – рятівники від радіації»; «На краще внутрішнє та зовнішнє озеленення навчальних закладів»; «Джміль та бджілка»; «Екологічних агітбригад»; «На кращу екологічну стежку». Президією Харківської обласної Ради Українського товариства охорони природи спільно с обласним Палацом дитячої та юнацької творчості проведено чотири обласні виставки: - «Щедрість рідної землі»; «Коли відходи стають корисними»; «Наша мрія – вода чиста, Земля красива»; «Замість ялинки – новорічний букет». У 2009 році президією обласної ради УкрТОП видано: - Збірка «З природою живи у дружбі» - ілюстрований каталог кращих творчих наукових, дослідницьких та експериментальних робіт школярів та учнівських колективів Харківщини за підсумками обласних екологічних акцій, конкурсів, виставок. - Кольоровий плакат «Червона Книга Харківщини. Рослинний світ.» Здійснювалось поновлення матеріалу на 4-х стендах обласної інформаційної вітрини, що в саду ім. Т.Г. Шевченка, проводилися і інші практичні й просвітницькі заходи із залученням широкого загалу учнівської та студентської молоді, активістів - природолюбів. Президія обласної та районних рад Товариства у звітному періоді організували та провели ряд масових екологічних акцій, спрямованих на залучення громадян до конкретної практичної природоохоронної діяльності. Так, на виконання Указу Президента України були широко розгорнуті роботи по наведенню санітарно-екологічного порядку на території населених пунктів, лісових масивів, в межах водоохоронних зон. Найбільша увага приділялася ліквідації стихійних сміттєзвалищ, впорядкуванню територій природно222

заповідних об’єктів, парків, скверів, братських могил, меморіалів, створенню нових зелених насаджень, розбивці газонів, квітників. Серед заходів, ініційованих Президією облради (УкрТОП), треба відзначити обласну акцію «Чиста Україна - чиста Земля», в якій у 2009 році взяло участь 245750 чол. Проведено велику кількість просвітних природоохоронних заходів під гаслом «Збережемо чистою нашу Землю». Природоохоронна громадськість області в 2009 році продовжила заходи з обліку, розчистки, благоустрою джерел, витоків малих річок в рамках щорічної акції «До чистих джерел». В рамках акції спільно з обласним Палацом дитячої та юнацької творчості проведено щорічний обласний конкурс «До чистих джерел», на який було представлено понад 60 матеріалів – звітів про роботу шкіл та позашкільних закладів освіти з вивчення стану та практичних заходів щодо збереження малих річок, джерел та інших водойм області. В звітному періоді значну увагу було приділено заходам зі збереження та розширення природно-заповідного фонду області. Активісти товариства взяли участь у підготовці Колегії облдержадміністрації 17.07.2009 з проблем збереження ПЗФ, на якій розглянуто стан та перспективи його розширення. Було організовано масовий виїзд активістів - природолюбів до Шарівського парку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, в якому взяли участь і вищі посадові особи області. Під час екологічного суботника на його території був виконаний значний обсяг робіт по розчистці парку від сухих гілок, побутового сміття, догляду за деревами та кущами. На протязі кількох років обласне товариство охорони природи спільно з молодіжною громадською організацією школярів та учнівської молоді «Екоцентр» та Харківським обласним Палацом дитячої та юнацької творчості проводять акцію «Діти-дітям», в рамках якої члени обласної юнацької секції вирощують розсаду квітів, декоративних кущів та передають їх для озеленення Харківського обласного дитячого будинку №1, Харківського обласного інтернату № 4, шпиталю для ветеранів Великої Вітчизняної війни. Серед найбільш масових екологічних акцій треба відзначити: - обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край, моя Земля»; «На кращу навчально-виховну екологічну стежку»; «В об’єктиві натураліста»; «Ліси для нащадків»; «Птах року», в ході якого проведено акції «День зустрічі птахів», «Годівничка», «Будинок для птахів», конкурси «На кращу розповідь про птахів»; - обласний тур дитячого Всеукраїнського конкурсу «Джміль та Бджілка»; - обласний етап Всеукраїнського конкурсу-огляду внутрішнього та зовнішнього озеленення навчальних закладів; - новорічна акції «Замість ялинки – зимовий букет»; - обласний етап Всеукраїнської акції «Рослини – рятівники від радіації». В місті Харкові та області продовжували свою діяльність головні центри з підвищення екологічної культури населення народні університети «Природа». Навчання в обласному університету здійснювалось за програмою екологічного факультету. Спільно з Харківським національним універсітетом ім.. В.Н. Каразіна були організовані IV-ті наукові Таліївські читання, присвячені пам’яті 223

засновника громадського природоохоронного руху в Україні і на Харківщині, приват-доцента Харківського університету В.І. Талієва. При президії обласної Ради Українського товариства охорони природи працює громадська експертна рада з проведення незалежної громадської екологічної експертизи. Через економічну кризу значно скоротилась кількість громадських екологічних експертиз стосовно проектів, потенційно небезпечних для довкілля та таких, що мають значний громадський резонанс. Так, було виконано громадську екологічну експертизу проекту реконструкції вулиці Римарської, пов’язаного зі знесенням значної кількості зелених насаджень, та розробки проектно-кошторисної документації з розчищення русла р. Харків. Новою ефективною формою роботи президії обласної Ради Товариства, спрямованою на покращення стану довкілля та оперативне вирішення питань стосовно порушень природоохоронного законодавства, стало функціонування в приміщенні Товариства Громадської приймальні та гарячої лінії, за якою кожен мешканець м. Харкова чи області може звернутися зі скаргою чи пропозицією. Кожне таке звернення оперативно розглядається начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області і за його дорученням співробітники управління перевіряють сигнали. За звітній період скарги населення стосувалися, головним чином, знищення окремих дерев чи цілих парків та скверів під забудову, несанкціоновані сміттєзвалища, незаконне розташування дач у водоохоронних зонах, розповсюдження омели і відсутності ефективних засобів боротьби з нею. Президії обласної та районної рад Товариства взяли участь в організації та проведенні більшості масових екологічних акцій 2009 року, головна мета яких – залучення всіх верств населення для здійснення конкретних екологічних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу довкілля на життя людей. Важливу роль у поширенні екологічної інформації відіграють громадські екологічні організації, розміщуючи її на власних сайтах. Для найбільш ефективного використання інформації деякі організації створили власні бази електронної розсилки. Серед таких організацій необхідно відмітити Харківську міську громадську організацію “Незалежна агенція екологічної інформації”, яка створила і постійно поновлює інформацію на Веб-сайті “Світ відходів” (www.waste.com.ua). Таким чином, діяльність екологічних громадських організацій на Харківщині здійснюється у тісній співпраці з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища, та, за деякими винятками, направлена на пропаганду охорони довкілля та проведення просвітницьких заходів.

13.11.2. Громадські рухи Надаючи великого значення громадському екологічному руху, Держуправління розглядає свої функції не як регулюючі i регламентуючі громадський рух, а як функції, які сприяють i надають методичну допомогу в роботі. 224

На думку вчених, громадський екологічний рух в Україні зародився саме в Харкові, доказом цього є факт виникнення при Харківському університеті Харківського товариства любителів природи, перші збори якого відбулися у 1906 році. Згодом, наступником цієї організації стало Українське товариство охорони природи, яке діє на Харківщині більше 60 років. Основним напрямом роботи товариства є виховна та просвітницька робота серед населення області, особливо серед дітей та молоді. Завдяки тісному співробітництву Товариства зі шкільними та позашкільними дитячими закладами, центрами дитячої та юнацької творчості, в області регулярно проводяться конкурси дитячої творчості, уроки екології в школах, дитячі екологічні семінари та виставки тощо. Просвітницька діяльність Товариства здійснюється також через видавничу діяльність, шляхом регулярних виступів у ЗМІ, насамперед, у радіота телевізійних передачах екологічного спрямування, а також – завдяки проведенню круглих столів та семінарів, організації тематичних виставок, проведенню екскурсій по заповідним місцям регіону, екологічних суботників. Харківська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в регіоні, сформувати природоохоронний менталітет, підвищити рівень екологічної освіти і культури громадян, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосується конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. Молодіжний екологічний рух на Харківщині представлений такими організаціями як Дружини охорони природи Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди та Харківського аграрного університету ім.. В.В. Докучаєва, які систематично аналізують діяльність органів влади та місцевого самоврядування, активно відстоюють позицію щодо збереження біорізноманіття та невтручання в екосистеми. Активно діє студентська агітбригада, загін волонтерів - екологів. Студенти - активні учасники Всеукраїнських та Міжнародних науково - практичних конференцій з екологічних проблем. Окремим напрямом екологічного руху на Харківщині є наука. Харків є центром українського студентства, містом з великою кількістю вузів, де готують фахівців-екологів для усієї країни. Наукові роботи та дослідження студентів-харків’ян високо оцінюють на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, виставках та семінарах тощо. Громадських рух Харківщини також представлений діяльністю такої відомої в Україні та за її межами Харківською міською організацією “Мама-86Харків”, яка займається просвітницькою діяльністю серед широких верств населення, особливо жіноцтва. Приймає активну участь у семінарах та акціях на національному та місцевому рівнях щодо вирішення проблем безпечної утилізації непридатних для використання пестицидів і взагалі відходів, а також підвищення якості питної води. Таким чином, громадський екологічних рух на Харківщині має сталі сторічні традиції, представлений організаціями, які мають різні пріоритети у 225

своїй щоденній діяльності, але разом з тим мають єдину мету – покращення екологічної ситуації та збереження довкілля Харківщини. 13.12. Виконання державних екологічних програм Державні цільові, міждержавні, регіональні, місцеві та інші регіональні програми розробляються і приймаються з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму формування національної екологічної мережі в області на 2002— 2015 роки (далі Програма), затверджену рішенням Харківської обласної ради від 21 травня 2002 р. (ІІ сесія XXIV скликання). Програма має на меті збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. Другим етапом програми (2006-2015 рр.) передбачено доведення площі національної екологічної мережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки області, введення в дію елементів національної екологічної мережі місцевого значення.Відповідно до Розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища і напрямів їх використання у 2009 році, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 29 жовтня 2009 року №1407-V (XLVІІ сесія V скликання) „Про внесення змін до рішення обласної ради від 03 лютого 2009 року №1107-V „Про обласний бюджет на 2009 рік” (із змінами), на виконання заходів Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002—2015 роки було передбачено 138 тис. грн. За напрямом реалізації Програми „Ведення державного кадастру природно-заповідного фонду області” було заплановано та освоєно 49,0 тис. грн. на державну кадастрову інвентаризацію природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області. За напрямом „Розроблення проектів створення, відведення земель для організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду області” було заплановано та освоєно 98 тис. грн. на реалізацію заходів: - розробка проектів створення гідрологічних заказників „В’язове”, „Новопавлівський”, „Пристін” та ландшафтного заказника "Яремівський" – 49 тис. грн.; - коригування проекту створення національного природного парку "Слобожанський" – 40 тис. грн. Протягом року створено наступні об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, передбачені Програмою: 1) ботанічний заказник місцевого значення «Зелений гай», площа 0,020 тис. га (рішення Харківської обласної ради від 26.03.09 №1165-V); 226

2) ботанічний заказник місцевого значення «Капранський», площа 0,0749 тис. га (рішення Харківської обласної ради від 25.06.09 №1274-V); 3) гідрологічний заказник місцевого значення «Чернещинський», площа 0,0069 тис. га (рішення Харківської обласної ради від 25.06.09 №1274-V); 4) гідрологічний заказник місцевого значення «Радянський», площа 0,4973 тис. га, (рішення Харківської обласної ради від 27.08.09 №1354-V); 5) гідрологічний заказник місцевого значення «Дмитрівський», площа 0,0397 тис. га (рішення Харківської обласної ради від 29.10.09 №1423-V). Указом Президента України від 11 грудня 2009 року N1047/2009 на території Краснокутського району області створено Національний природний парк "Слобожанський". До території національного природного парку "Слобожанський" погоджено в установленому порядку включення 5244 гектарів земель державної власності, які вилучаються у державного підприємства "Гутянське лісове господарство" та надаються національному природному парку в постійне користування. В 2009 році проведено засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі на якому було розглянуті першочергові завдання щодо реалізації Програми формування національної екологічної мережі в області на 2010 рік, про результати роботи з розширення природно-заповідного фонду області та про необхідність розширення території національного природного парку «Гомільшанські ліси». До складу Загальнодержавної програми розвитку водного господарства включаються і виконуються відповідно до її положень заходи Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води має на меті відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Виконання заходів Програми в 2009 році було профінансовано на суму 6678,51 тис. грн., що складає 79,4 % від плану. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були завершені роботи та введено в експлуатацію перший пусковий комплекс очисних споруд за технологією «Біоплато» в смт. Близнюки (р. Черьомушки) - 377,4 тис. грн., завершено капітальний ремонт каналізаційних мереж в с. Губарівка Богодухівського району - 224,02 тис.грн. У 2009 році згідно з планом виконання робіт по Комплексній програмі захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, схваленій постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 901, передбачалось фінансування за рахунок коштів Державного бюджету в сумі 300 тис. грн. Протягом року кошти було освоєно в повному обсязі: розчищено 2,6 227

км р. Харків з метою захисту від підтоплення с. Тишки, с. Циркуни Харківського району (таблиця 13.12.1). Стан виконання програми з початку реалізації складає 14%. Організаційне забезпечення виконання Програми в Харківській області здійснює Харківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. На реалізацію заходів Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1704 (із змінами), було заплановано фінансування за рахунок коштів Державного бюджету в сумі 16206,6 тис. грн. Зазначені кошти в повному обсязі були використані на фінансування експлуатаційних витрат по водогосподарським організаціям (таблиця 13.12.1). Стан виконання програми з початку реалізації складає 135%. Організаційне забезпечення виконання Програми в Харківській області здійснює Харківське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. Державна програма “Ліси України” на 2002-2015 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву програму “Ліси Харківської області”, затверджену рішенням Харківської обласної ради від 24 квітня 2003 р. (ІX сесія XXIV скликання). Головною метою програми є забезпечення сталого (невиснажливого) розвитку лісів та лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів області. Другий етап реалізації заходів програми (2006-2015 роки) передбачає впровадження нових природозберігаючих технологій лісогосподарських робіт, гармонізованих систем ведення лісового господарства на зональнотипологічній і програмно-цільовій основі. Обсяг коштів за планом щодо виконання заходів Програми в 2009 році разом з капітальними вкладеннями склав 70614,8 тис. грн., в т.ч. за рахунок Державного бюджету – 25969,6тис. грн., місцевого бюджету – 15,0 тис. грн. та інших джерел – 44630,2 тис. грн. Фактичний обсяг фінансування заходів Програми у 2009 році 72808,5 тис. грн., що складає 103% від планових обсягів, з них кошти Державного бюджету - 22177,0 тис. грн., місцевого бюджету – 15,0 тис. грн. та інших джерел – 50616,5 тис. грн. В тому числі: 1. захисне лісорозведення – 1689,5 тис. грн. (Держбюджет – 1329,3 тис. грн.); 2. лісовідновлення – 6349,3 тис. грн. (Держбюджет – 1871 тис. грн.); 3. рубки, пов’язані з веденням лісового господарства – 16263,5 тис. грн. (Держбюджет – 315,3 тис. грн.); 4. створення мінералізованих смуг – 76,6 тис. грн. (Держбюджет – 3,2 тис. грн.); 5. догляд за протипожежними розривами та мінералізованими смугами – 333,8 тис. грн. (Держбюджет – 22,2 тис. грн.); 6. утримання лісової пожежної служби та радіозв’язку, придбання пожежних автомобілів та радіостанцій, здійснення невідкладних протипожежних заходів – 4114,1 тис. грн. (Держбюджет – 842,3 тис. грн.); 7. лісозахисні заходи – 43,1 тис. грн. (держбюджет – 0); 228

8. утримання природно-заповідного фонду, що перебуває у користуванні підприємств та організацій, які належать до сфери управління Держкомлісгоспу – 914,5 тис. грн. (Держбюджет – 899,5 тис. грн.); 9. ведення мисливського господарства – 231,6 тис. грн. (Держбюджет – 20,2 тис. грн.); 10. рубки головного користування – 2357,6 тис. грн. (Держбюджет – 0); 11. підвищення ефективності управління лісовим господарством 38998,2 тис. грн. (Держбюджет – 16572,3 тис. грн.); 12. покращення наукового та кадрового забезпечення виконання програми – 101,7 тис. грн. (Держбюджет – 101,7 тис. грн.); 13. капітальні вкладення – 1335,0 тис. грн. (Держбюджет – 200 тис. грн.). Загальнодержавна програма „Питна вода України” на 2006-2020 роки реалізується в Харківській області через відповідну місцеву Програму “Питна вода Харківської області” на 2006-2020 роки, затверджену рішенням Харківської обласної ради від 28 березня 2006 р. (XXXІX сесія IV скликання). Метою Програми є покращення рівня забезпечення населення Харківської області питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування; як наслідок, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в області; відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання. Загальний обсяг передбаченого Програмою на 2006-2020 роки фінансування складає 1146 млн. грн. У 2009 році фінансування заходів Програми склало 54,2 млн.грн. (63,7% від запланованого обсягу), у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету профінансовано 2,4 млн.грн. (10,4%), з обласного бюджету – 12,0 млн.грн. (85,4 %), за рахунок місцевих бюджетів та коштів підприємств – 39,8 млн.грн. (84,0 %). Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №1065 «Деякі питання використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві» передбачено фінансування з Державного бюджету об’єктів водопостачання та водовідведення в сумі 9548,85 тис.грн. Кошти для реалізації зазначених проектів отримано не було. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році були завершені роботи та введено в експлуатацію: - реконструкція мережі каналізації в смт. Великий Бурлук (227,0 тис.грн.); - реконструкція очисних споруд для очищення побутових стічних вод в смт. Золочів (930 тис. грн.); реконструкція очисних споруд в смт. Есхар Чугуївського району (2518,1 тис. грн.); 229

розробка проектно-кошторисної документації на реконструкцію каналізаційного колектору в м.Чугуєві (297,5 тис. грн.). За рахунок коштів місцевих бюджетів та підприємств водопровідноканалізаційного господарства проведені чисельні ремонти мереж водопостачання та водовідведення, виконано заміну електрообладнання на водопровідних та каналізаційних насосних станціях. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 р. №265 „Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами” рішенням Харківської обласної ради від 02 серпня 2005 року (XXVIII сесія IV скликання) затверджено обласну Програму поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2014 роки. Метою Програми є подальший розвиток системи санітарного очищення всієї території Харківської області (включаючи сільську місцевість), забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження і видалення твердих побутових відходів (далі ТПВ), зведення до мінімуму утворення відходів, зниження (до повної ліквідації) шкідливого впливу місць захоронення ТПВ на навколишнє природне середовище і перетворення Харківської області в екологічно чистий регіон, що відповідає європейському рівню. Загальний обсяг коштів, рекомендований на реалізацію заходів Програми за весь період дії, складає 55 млн. грн. В 2009 році Програмою передбачено за рахунок усіх джерел фінансування здійснити заходи на суму 4,82 млн. грн., в тому числі: - з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища – 3,35 млн. грн.; - з районних та міських бюджетів – 1,47 млн. грн. Рішенням Харківської обласної ради від 26.03.2009 №1136-V (XL сесія V скликання) „Про внесення змін до рішення обласної ради від 03 лютого 2009 року №1107-V „Про обласний бюджет на 2009 рік” (із змінами) було передбачено 520,0 тис. грн. на продовження будівництва полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки в м. Змієві. Обсяг фактичних видатків за даним заходом склав 409,1 тис. грн. З місцевих бюджетів районів і міст обласного значення в рамках реалізації Програми було витрачено 2,95 млн. грн. за рахунок яких придбано 7 одиниць спецтехніки, в тому числі 4 сміттєвози на загальну суму 0,63 млн.грн. (в Дергачівському (2), Шевченківському (1), Красноградському (1) та Зміївському районах (1); здійснено оновлення контейнерного господарства на суму 0,9 млн.грн в Дергачівському, Ізюмському, Нововодолазькому, Харківському, Чугуївському, Шевченківському, Зміївському районах, м. Лозова, м. Люботин. На виготовлення проектно-кошторисної документації, а також проведення робіт, пов’язаних із закриттям та рекультивацією, інженернотехнічним облаштуванням звалищ ТПВ з районних та міських бюджетів витрачено 0,2 млн.грн., 1,22 млн. грн. витрачено на ліквідацію несанкціонованих звалищ.

230

Інформація щодо виконання заходів Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року та Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року

Таблиця 13.12.1 Назва заходу, що виконувався у звітному кварталі

1 Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020року (Харківська обл.). Разом за програмою в тому числі: Розчищення р. Харків з метою захисту від підтоплення сіл Тишки, Циркуни у Харківському районі Розчистка русла р. Оріль в Сахновщинському районі Розчистка русла р. Сухий Торець з метою створення водоприймача для захисту від підтоплення сел Василівка, Гусарівка, Нікополь Барвінківського району Харківської області Інші роботи Комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року (Харківська обл.).

Загальна вартість тис.грн 2

54312

Обсяги фінансування (тис. грн.) З початку реалізації заходу Заплановано на 2009р. ДержавМісцевий Інші ДержавМісцевий Інші ний бюджет кошти ний бюджет кошти бюджет бюджет 3

6848,128

373,3

Стан виконання (реалізації) програми % % Початок та виконання з Коментарі викокінець початку та проблемні нання за виконання реалізації питання 2009 рік заходу 9 10 11 12

–

300,0 у т.ч. за 12 міс. – 300,0

–

2001-2010

–

2005-2010

100

–

3437,03

1458,78

8,3

–

300,0 у т.ч. за 12 міс. – 300,0

4119,38

315,21

–

2007-2011

–

5992,34

432,225

–

2008-2011

–

1749,773

–

59495

64012,7

–

– 16206,6 у т.ч. за 12 міс. – 16206,6

–

2006-2010

100

135

–

231

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Харківська область має великий досвід міжнародного співробітництва. Так, ще у грудні 2001 року Харківська обласна державна адміністрація України і Адміністрація Бєлгородської області Російської Федерації керуючись цілями і принципами Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Програми міждержавного і прикордонного співробітництва України та Російської Федерації, підписали Угоду про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво. Держуправлінням разом з Харківською обласною державною адміністрацією розроблено План реалізації заходів до оновленої Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року. На виконання протоколу до Угоди від 26 лютого 2003 року між Харківською обласною державною адміністрацією та Адміністрацією Курської області Російської Федерації про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво постійно продовжується обмін інформацією природоресурсного та екологічного напрямку. Державною екологічною інспекцією в Харківській області регулярно проводяться моніторингові дослідження стану поверхневих вод річок Сіверський Донець та Оскіл у трансграничних створах з Белгородською областю. У випадку виявлення високого та екстремально – високого забруднення інформація передається до Федеральної державної установи «Управление эксплуатации Белгородского водохранилища» (Російська Федерація). Крім того згідно «Программы контроля качества воды по гидрохимическим и токсикологическим показателям в пограничных створах трансграничных водных объектов зоны деятельности Северсько – Донецкого бассейнового управления (Украины) и Донского бассейнового водного управления (Россия) на 2006-2010 годы», затвердженої Уповноваженими Кабінету Міністрів України та Росії по виконанню угод між Урядами України та Російської Федерації «О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов» Харківським регіональним управлінням водних ресурсів відбираються проби у транскордонних створах на річках Оскіл та Сіверський Донець. В інституті УкрНДІЕП діє Центр підготовки операторів системи "Гамма", призначений для практичного навчання персоналу системи "Гамма" на діючому макеті, який містить наступні основні елементи: станція радіаційного моніторингу, метеостанція, засоби зв'язку та обробки інформації. Протягом року на базі Інституту продовжив свою роботу Регіональний тематичний центр моніторингу забруднення під егідою міжнародної програми ГЕФ/ПРООН «Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра». У 2009 році фахівці УкрНДІЕП взяли участь у ряді міжнародних робочих зустрічей, проведених в рамках Проекту створення глибоководного судового ходу в українській частині дельти Дунаю. З 7 по 11 вересня 2009 р. силами УкрНДІЕП у м. Алушта була проведена Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та 232

шляхи їх вирішення", в якій взяли участь провідні фахівці з України, Росії, Білорусі. 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом Інформація відсутня 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги У 2009 році Інститут продовжив діяльність по встановленню контактів та розвитку співробітництва з фірмами та компаніями зарубіжних країн стосовно організації спільних проектів в Україні, підготовки та проведення семінарів, робочих зустрічей експертів. Фахівці УкрНДІЕП брали участь у навчальних курсах, організованих міжнародними консалтинговими фірмами в рамках довгострокових природоохоронних програм міжнародних екологічних установ. Інститутом УкрНДІЕП було прийнято декілька зарубіжних делегацій в рамках реалізації міжнародних проектів та програм: 1. Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення" (Білорусь); 2. Міжнародна науково-практична конференція "Екологічна безпека: проблеми та шляхи їх вирішення" (Росія). Прийнято участь у наступних заходах:  Технічна нарада з екомоделювання в цілях забезпечення екологічної безпеки (EMRAS II);  Робоча зустріч за «Чорноморська наукова мережа (шоста рамкова програма);  Третя міжнародна екологічна конференція «Радіоактивність та радіоактивні елементи у середовищі перебування людини». Зарубіжні установи з якими співпрацює інститут: - Програма розвитку ООН; - Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО); - Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ); - Міжнародний розвиткові-дослідний центр (Оттава, Канада); - Міністерство природних ресурсів Росії; - Міністерство природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь; - Університет м. Плімут (Великобританія); - Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ); - Делегація Європейської комісії в Україні. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області продовжується співробітництво та реалізація заходів, передбачених Програмою, в рамках існуючих угод про співробітництво між Харківською обласною державною адміністрацією України та Адміністрацією Бєлгородської, Курської та Московської областей Російської Федерації. 16 лютого 2001 року між п’ятьма областями (Белгородська, Харківська, Донецька, 233

Луганська, Ростовська) був підписаний Меморандум про сумісні дії з охорони та використанню вод річки Сіверський Донець.

234

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ В цілому за результатами аналізу стану навколишнього природного середовища Харківської області можна стверджувати, що за останні 6 років екологічна ситуація стабілізувалася з тенденціями поступового покращання. Результати постійних спостережень за станом навколишнього природного середовища в області свідчать про те, що в 2009 pоці, як і в попередніх роках, істотних змін в екологічній ситуації не відбулося, підтримується тенденція до її стабілізації. На даний час необхідно зосередити увагу на наявних екологічних проблемах та мобілізувати зусилля на їх вирішення. Загальний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 році склав 266,14 тис.тонн (з них стаціонарними джерелами – 139,44 тис.тонн, пересувними – 26,7 тис.тонн) і зменшився відносно 2008 року на 44,3 тис.тонн. Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10-6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 (в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю. На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду. В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %. За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста за 2009 рік становив – 4,81 за 2008 рік – 4,89. Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосферного повітря автотранспортом є: – постійно зростаюча кількість автотранспорту; – експлуатація технічно застарілого автомобільного парку; – низька якість паливно-мастильних матеріалів. Ситуація в сфері поводження з відходами має стабільну тенденцію до покращання. Зменшилось утворення відходів в цілому по області, щорічно зростає відсоток відходів, які утилізуються. Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. У звітному році з даними держстатзвітності за формою № 1-небезпечні відходи, відходів 1-3 класів небезпеки в області утворилося 75,6 тис.тонн (в 2008 році – 83,2 тис.тонн). Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. 235

Централізований збір та вивезення ТПВ в сільської місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%). Згідно з інвентаризацією, станом на 01.01.2010 року на території Харківської області зберігається непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів в кількості 854,988 тонн в порівнянні з 2008 році (1114,0 т.), які зосереджені в 70 місцях зберігання (2008 р.- 85 місцях), з яких 1– в доброму стані (2008 р. - 3), 42 – у задовільному (2008р- 45) і 27 знаходяться у незадовільному стані (2008 р.- 37). Структура земельних угідь Харківській області протягом останніх років в цілому є незмінною. Темпи трансформації орних земель в інші види угідь не можна визнати задовільними. Тенденція надмірного екологічно необґрунтованого сільськогосподарського освоєння території області зберігається і на цей час. Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу – розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту. Наслідком високого господарського освоєння земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони та відтворення як виробничого ресурсу й важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу продовольчій безпеці області. Станом на 1.01.2010 року на території Харківської області обліковувалось 1192,4 тис. га земель, підданих ерозії, що складає 38% від загальної площі області, та 13,7 тис. га підтоплених земель або 0,4%. Основні шляхи вирішення існуючих проблем – це віднесення екологічних проблем до числа пріоритетних на державному рівні, збільшення обсягів фінансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу” певних відсотків від надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, ліси). У 2009 році підвищення рівнів ґрунтових вод не спостерігалось, у більшості випадків рівень знаходився у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється невеликою кількістю атмосферних опадів впродовж звітного року та поступовим характером відлиги у весняний період. В області в 2009 році було забрано 331,1 млн.м3 води, що на 31,6 млн.м3 менше ніж у попередньому році., з них: з поверхневих водних джерел 284,5млн.м3, із підземних – 46,6млн.м3. Протягом року було використано 282,4 млн.м3, в тому числі: на виробничі потреби – 100,9 млн.м3, на господарсько-питні потреби – 142,7млн.м3 води, зрошення – 1,8 млн.м3 води. Забір підземної води у звітному році становив 46,6 млн.м3, що не перевищує 12,1% затверджених експлуатаційних запасів. Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти склав 294,0млн.м3, що на 22,1 млн.м3 менше ніж у 2008році, з них 14,1 млн.м3 забруднених, 56,0 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно 236

очищених 223,9 млн.м3. При цьому зменшився скид забруднених стічних вод на 2,0 млн.м3. Згідно досліджень та данних результатів аналізів за поточний рік, можна зробити такі висновки: стан якості водних об'єктів задовільний. Спостерігалися перевищення ГДК в басейні р. Сіверський Донець по БСК5 та ХСК. Це можна пояснити забрудненням річок зворотними водами, внаслідок недостатньо ефективної роботи очисних споруд міст і промислових підприємств. Якісний стан вод поверхневих водойм за вмістом специфічних показників варіював у межах ГДК, відповідно до санітарних норм. Клас якості води змінився з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна» у р. Уди, гирло, с. Єсхар з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена» у р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань. Поверхневі води басейну р. Сіверський Донець на території Харківської області знаходяться під інтенсивним антропогенним навантаженням. У річки скидаються недостатньо очищені води, що містять БСК5, ХСК, мінеральні форми азоту, нафтопродукти, СПАР, та інші хімічні сполуки, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів. Забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець відбувається внаслідок впливу р. Уди, яка впадає до р. Сіверський Донець та формується за рахунок зворотних вод КБО «Безлюдівський» та КБО «Диканівський», підприємств м. Харкова та Чугуєва та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова, Чугуєва та інших населених пунктів. Аналіз стану будівництва природоохоронних об'єктів та інвестицій в основний капітал спрямованих на охорону навколишнього середовища свідчить, що частка інвестицій у загальному обсязі інвестицій в будівництво не велика. Це відбувається через низький рівень фінансування будівництва із Державного та місцевих бюджетів, а власних коштів у підприємств не вистачає. Пропонуємо внести зміни до Закону України “Про екологічний аудит”. На теперішній час відсутній механізм реалізації вимог Закону України “Про екологічний аудит”. В держуправлінні відсутня інформація щодо проведення екологічного аудиту органами місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями. Пропонуємо внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 1996р. № 644 “Про нормативи витрати на проведення державної екологічної експертизи”, а саме встановити фіксований відсоток витрат на проведення державної екологічної експертизи від вартості розроблення інвестиційної документації, що сприятиме спрощенню здійснення відповідних розрахунків.

237

Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна! З доповіді про стан наколишнього природного середовища в Харківській області за 2009 рік у зв’язку з відсутністю інформації виключені пункти з розділів, а саме: Розділ 4, пункт 4.4 ’’Екологічний стан Азовського та Чорного морів’’ Розділ 5, пункт 5.1.3. ’’Біобезпека генетично модифікованих організмів’’; пункт 5.3.4. ’’Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними’’.

238