khmelnytsky_2006 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2006 році (Матеріали до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році)

Хмельницький 2007 р.

ЗМІСТ 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

9. 10. 11. 12.

13.

14. 15.

16. 17. 18.

19.

Загальна характеристика природних умов і екологічної ситуації........................ Мережа державного екологічного моніторингу області....................................... Атмосферне повітря.................................................................................................. Водні ресурси............................................................................................................ Земельні ресурси та ґрунти...................................................................................... Надра.......................................................................................................................... Відходи....................................................................................................................... Екологічна безпека.................................................................................................... 8.1. Загальна характеристика екологічної безпеки області................................... 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності..................................................... 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами................................. 8.2. Радіоекологічна безпека.................................................................................... Вплив факторів довкілля на здоров’я населення................................................... Рослинний свiт.......................................................................................................... Тваринний світ.......................................................................................................... Заповідна справа....................................................................................................... 12.1. Території та об’єкти з особливим статусом охорони................................... 12.2. Історико-культурна спадщина........................................................................ 12.3. Туризм як фактор впливу на довкілля........................................................... Екологічні проблеми................................................................................................ 13.1. Екомережа і біорізноманіття........................................................................... 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону............................ Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища................................................................................................................. Управління в галузі охорони довкілля.................................................................... 15.1. Організація управління охороною довкілля.................................................. 15.2. Фінансування природоохоронної галузі........................................................ 15.3. Еколого – експертна діяльність...................................................................... Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм.............. Наукові дослідження в галузі екології.................................................................... Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи..................... 18.1. Екологічна освіта............................................................................................. 18.2. Механізми інформування громадськості....................................................... 18.3. Громадський екологічний рух........................................................................ Висновки....................................................................................................................

3 6 9 15 30 33 35 40 40 41 42 42 44 45 48 51 51 54 54 55 55 58 59 64 64 65 67 68 68 69 69 73 73 75

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, орографічно займаючи центральну та західну частини Волино – Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя займають 76,1 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно – сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га або 60,8 % рілля області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками – Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають понад 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить : у Придністров’ї – 17 % , Хмельницькому Побужжі – 15 % , північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно – континентальний. За даними обласного центру з гідрометеорології середня річна температура повітря у 2006 році становила 7,5..8,5°C, а за останні 5 років – 7,7..8,6°C тепла. При цьому максимальна температура повітря сягала у 2006 р. +33,2..35,6°C, у 2002-2006 рр. + 33,2..35,6°C, а мінімальна, відповідно, –21,2..28,2°C і –22,4..28,2°C. Середня річна кількість опадів у 2006 р. становила 645693 мм, за останні 5 років – 580-637 мм. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області. Техногенний вплив на довкілля здійснювало 1002 користувачі водних ресурсів, 277 – надр, 1453 підприємств із стаціонарними джерелами забруднення довкілля, 178 тис. одиниць автомобільного транспорту, 314 підприємств – утворювачів відходів. Середні обсяги споживання природних ресурсів у 2006 р. у розрахунку на одного мешканця області, зокрема, поверхневих вод становили 66,6 м3, підземних – 39,4 м3. Непросте економічне становище переважної частини підприємств не дозволяло 3

поновлювати їх основні фонди, зменшувати енерговитрати на виробництво одиниці продукції. За умов відсутності об’єктів або зношеності обладнання з забезпечення очистки стічних вод і атмосферного повітря, вичерпання ресурсів чи необлаштованості полігонів побутових відходів у переважній частині населених пунктів, скорочення асигнувань на впровадження заходів боротьби з ерозією та відновлення родючості ґрунтів – утримувати стабільний екологічний стан області стає все важче. Забезпечення ефективної очистки виробничих і зливових стоків, безпечного для довкілля складування та переробки побутових і промислових відходів, припинення ерозії та відновлення родючості рільних земель залишаються найголовнішими з екологічних проблем Хмельниччини. За статистичними даними у 2006 р. у повітряний басейн області викинуто 57,8 тис.тонн забруднюючих речовин, у водні об’єкти скинуто 55,69 млн. м3 зворотних вод, у т.ч. 6,98 млн.м3 недостатньо очищених і без очистки, утворено 1,292 тис.тонн промислових і 357 тис.тонн побутових відходів. У розрахунку на одного мешканця області у повітряний басейн викинуто 42,3 кг забруднюючих речовин. Обсяги утворених побутових відходів у розрахунку на одного міського жителя становили в середньому 62 кг, а скидів забруднюючих речовин разом з каналізаційними зворотними водами – відповідно 18 кг. Основними забруднювачами атмосферного повітря були підприємства переробної промисловості та автотранспорт, водних ресурсів – підприємства комунального господарства та заклади охорони здоров’я, виправні установи департаменту з питань виконання покарань. Як і в попередні роки, в усіх річках, за якими велось спостереження, відмічалось перевищення норм гранично – допустимих концентрацій (далі ГДК) для водойм рибогосподарського призначення легкоокисних органічних речовин. Залишалися високими, особливо у річках північних районів області та Південному Бузі, концентрації солей важких металів, зокрема, міді. Значно зменшилась концентрація у поверхневих водах солей важких металів: солі нікелю, цинку, заліза, реєструвались, переважно, в річках південної та центральної частини області. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області не зареєстровано. Забруднення поверхневих вод, порівнюючи з попереднім роком, не значне. За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 13,3%, за бактеріологічними показниками – 11,7% . У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно – хімічними нормативами складали 13,3% , за санітарно – бактеріологічними –10,9% . Підземні води окремих регіонів області характеризувались підвищеною жорсткістю, а на водозаборах Чернелівки та Городка з четвертинного водоносного горизонту, який не захищений від поверхневого забруднення, спостерігався ще й підвищений вміст нітратів. Відмічалося підвищення рівня підземних вод. 4

Амплітуда коливання середньорічного рівня підземних вод на експлуатаційних водозаборах склала від +1,39 до – 0,01 м. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації двоокису сірки, сульфатів, оксиду вуглецю. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 3,0%, у сільських населених пунктах – у 2,2% цих проб. З причин різкого зменшення внесення в ґрунти сільськогосподарського призначення засобів хімічного захисту рослин та інших препаратів, хімічний склад орних земель занепокоєння не викликав. У той же час, економічні труднощі новітніх агроформувань призвели до занепаду значних площ земель, заростанню їх бур’янами, зниженню родючості тощо. Як і в попередні роки, на екологічному стані земель негативно позначилась невирішеність проблем організованого збору та складування побутового і будівельного сміття, інших видів відходів, забруднення територій підприємств, автомобільних стоянок нафтопродуктами. За даними органів санітарного нагляду 2,5% проб ґрунтів, відібраних у місцях проживання та відпочинку населення не відповідали нормативам за санітарно – хімічними, 1,0% – за бактеріологічними показниками. Практично не велись роботи з рекультивації порушених земель і відпрацьованих кар’єрів. Радіаційний стан території області – у межах природних показників. Гамма-фон на пунктах спостереження становив 9-21, а на території ХАЕС і в межах 30кілометрової контрольованої зони – 8-11 мікрорентген на годину. Вміст радіонуклідів в атмосферних випадіннях і аерозолях, в окремих річках, а також у кормах і продуктах тваринництва був значно нижчим допустимих рівнів. Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанов Кабінету Міністрів України , 17 сесії обласної ради від 27.04.2005 року № 1317/2005 прийнята „Програма моніторингу довкілля Хмельницької області на 2005-2009 роки”. Основною метою Програми є ефективна і цілеспрямована діяльність з організації та координації заходів щодо здійснення моніторингу довкілля, досягнення належного рівня інформаційного забезпечення державного контролю за станом довкілля, удосконаленні функціонування в області регіональної системи моніторингу довкілля для забезпечення повноти збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень.

2 МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища, що здійснюється у відповідності з “Положенням про державну систему моніторингу спеціально уповноваженими державними органами (табл. 2.1). Координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Хмельницької області. Табл. 2.1 Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень поверхневі води

№

1 1

2 3 4 5 6 7 8

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС (Гідромет) МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп Держкомзем Держбуд

атмосферне повітря

промислові викиди в атмосферу

річки та водоймища джерел скидів стічних вод

моря

решта

джерел скидів стічних вод

решта

підзем ні води

ґрунти

4 108

5 59

6 78

7 -

8 -

9 137

10 38

2 13 -

5 70 82

139 39

69 30

9 -

Спостереження за станом поверхневих вод велося на 62 створах державного та місцевого значення і охоплювало 19 водних об’єктів області. Держуправління охорони навколишнього природного середовища здійснювало відбір проб та їх аналіз один раз у квартал в 48 створах 18 річок. Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2-х створах, його притокою – Бужком (1 створ) та Случем (2 створи) – два рази в квартал. Регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів (РВ КВВР) аналізував проби води раз у місяць на постах спостереження Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал – на постах спостережень за Південним Бугом і Горинню. Моніторинг за рівневим режимом та забрудненням підземних вод забезпечувався Подільською гідрогеологічною партією у 29 пунктах спостереження (137 спостережній свердловині) один раз у рік. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відслідковувався обласним центром з гідрометеорології щомісячно на 2 постах спостереження у м. 6

Хмельницькому, радіоактивних речовин в атмосферних випадіннях і аерозолях – на Шепетівському гідрометеорологічному посту та кліматичними умовами області – на 5ти метеостанціях. Кількість виміруємих інгредієнтів та постів спостережень за станом атмосферного повітря залишилась без змін в порівняні з попередніми роками. Лабораторією держуправління охорони навколишнього природного середовища проводились заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах області . Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” визначав ступінь забруднення рільних земель на 30 пунктах спостереження 2 рази в рік та радіологічні дослідження на 15 контрольних ділянках, розташованих по „розі вітрів” 30-ти км зони Хмельницької АЕС і 2-х ділянках в зоні посиленого контролю. Спостереження за станом грунтів проводились держуправлінням охорони навколишнього природного середовища на землях природоохоронного, сільськогосподарського призначення та землях промисловості та населених пунктів. Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод І категорії на 4-х створах у місцях розташування водозаборів та ІІ категорії у 66 створах – у місцях масового відпочинку населення, а також за станом атмосферного повітря і ґрунтів у межах санітарно-захисних зон підприємств. Моніторинг радіаційного фону території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постах спостереження у мм.. Хмельницькому, Шепетівці і Кам’янці-Подільському та селищах міського типу Ямполі Білогірського району і Новій Ушиці. Взаємодія із суб’єктами моніторингу сусідніх областей здійснювалася у відповідності із Планом спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між держуправліннями екоресурсів Рівненської, Вінницької, Тернопільської і Чернівецької областей шляхом щоквартального обміну відповідною інформацією. Варто, також, зазначити, що фінансові та матеріальні труднощі сьогодення не сприяли розвитку системи спостереження за довкіллям області, зміцненню матеріальної бази суб’єктів моніторингу, своєчасному забезпеченню їх хімреактивами, транспортом тощо. Особливо негативно позначились ці обставини на діяльності установ з обмеженими можливостями одержання позабюджетних коштів на ведення необхідних досліджень стану природних ресурсів та низьким рівнем оплати праці їх працівників. Не розв’язаною залишається, поки що, проблема визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин в поверхневих водах, зокрема іонів міді.

Табл. 2.2 Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п.

1 1.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

2 Комплексна програма охорони довкілля Хмельницької області. Затверджена рішенням восьмої сесії обласної ради №11 від 24 листопада 1999 р., м. Хмельницький Програма моніторингу довкілля Хмельницької області на 2005-2009 роки. Затверджена рішенням сімнадцятої сесії обласної ради №13-17/2005 від 27 квітня 2005 р., м. Хмельницький Регіональна програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2002-2008 рр. Затверджена рішенням третьої сесії обласної ради №14 від 26.09.2002 р., м. Хмельницький

3 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області. Хмельницький регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів. Хмельницька обласна санітарноепідеміологічна станція. Хмельницький обласний центр з гідрометеорології. Подільська гідрогеологічна партія. Обласний державний проектнотехнологічний центр родючості ґрунтів та сільськогосподарської якості продукції “Облдержродючість”.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Вдосконалити систему моніторингу довкілля області. Привести систему у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля в області, налагодити більш повне інформування населення щодо екологічної ситуації регіону.

Табл. 2.3 Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля №

Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 Система діє з 1993 року

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 Обласний природоохорон-ний фонд -80,0

1 1

2 Регіональна система моніторингу поверхневих вод

Регіональна система моніторингу атмосферного повітря

Система діє з 1993 року

Обласний природоохорон-ний фонд -10,0

Регіональна система моніторингу грунтів

Система діє з 1993 року

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 Можливість більш детального спостереження та оцінки стану поверхневих вод Можливість більш детального спостереження та оцінки стану атмосферного повітря Можливість більш детального спостереження та оцінки стану грунтів

3 АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ В цілому по області стан атмосферного повітря у 2006 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницький на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2006 рік становили 57,8 тис.тонн, в тому числі від стаціонарних джерел - 17,9 тис.тонн, від пересувних джерел – 39,9 тис.тонн(табл.3.1). Табл. 3.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області

2004р.

2005р.

2006р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

56.2

52.4

57,8

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

16.9

16,0

17,9

- від пересувних джерел, тис. т

39.4

36.4

39,9

Викиди від пересувних джерел включають в себе викиди від всіх видів автомобілів, які склали 39,4 тис.тонн, від залізничного транспорту –0,497 тис.тонн та від авіаційного транспорту – 0,077 тис.тонн. Порівнюючи з минулим роком загальні обсяги викидів збільшились на 5,4 тис.тонн, від стаціонарних джерел на 1,9 тис.тонн, викиди від пересувних джерел на 3,5 тис.тонн. За даними обласного УДАІ кількість транспортних засобів області складає приблизно 187 тис.одиниць ( в т.ч. фізичних осіб –152 тисяч, юридичних осіб 35 тисяч), із них автомобілів 168 тис.одиниць. Протягом останіх років спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості автомобілів в області. За 2006 рік їх число збільшилось на 15 тис. одиниць (в т.ч. по м.Хмельницький на 6 тис.одиниць) відносно до минулого року. Зростання викидів від пересувних джерел відбулась в м.Хмельницький на 1,9 тис.тонн, в м.Шепетівка на 0,478 тис.тонн, в м.Кам”янець-Подільський на 0,458 тис.тонн, в м.Старокостянтинів на 0,451 тис.тонн, в м.Славута на 0,150 тис.тонн. Зменшення викидів відбулось в Чемеровецькому районі на 0,160 тис.тонн, в Шепетівському районі на 0,061 тис.тонн, в Старокостянтинівському районі на 0,057 тис.тонн (табл. 3.2).

Викиди забруднюючих речовин від автомобільного транспорту в міській місцевості складає 35,1 тис.тоон (89,0 %), а в сільській - 4,3 тис.тонн (11,0 %). Найбільший вклад в кількість викидів від пересувних джерел вніс автотранспорт індивідуальних власників 19,3 тис.тонн (49,0 %) та автотранспорт приватної форми власності 13,9 тис.тонн (35,2%). Автомобілі працюючі на бензині дають найбільшу частку викидів (86,8%) 34,2 тис.тонн в загальну кількість викидів від всіх видів палива. Відповідно до наказу Дежкомстату України №411 від 25.06.2004 р. третій рік, як діє нова форма статзвітності №2ТП-(повітря) “Звіт про охорону атмосферного повітря”,яку здають підприємства взяті на державний облік, тому кількість підприємств, які надали статзвітність в обласне управління статистики скоротилась ще на 15 підприємств, і склала 351 підприємств, проти 366 в минулому році. Ряд районів області збільшив свої викиди проти минулого року, а саме: Красилівський район на 1,786 тис.тонн, Городоцький район на 0,260 тис.тонн, Теофіпольський район на 0,205 тис.тонн. Найбільше скорочення викидів відбулось в м.Славута на 0,220 тис.тонн., в м.Хмельницький на 0,124 тис.тонн, в Славутському районі на 0,106 тис.тонн. За галузями народного господарства найбільші обсяги викидів належали підприємствам обробної промисловості 11,5 тис.тонн (64,5%), підприємствам транспорту 3,8 тис.тонн (21,0%), підприємствам по виробництву електроенергії, газу та води 0,8 тис.тонн (4,5 %). Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (39,5% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2006 році склали 7,06 тис.тонн і зменьшились відносно 2005 року на 0,179 тис. тонн та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,550 тис.тонн і збільшились на 1,78 тис.тонн за рахунок зміни методики обрахування викидів метану. Протягом 2006 року на окремих підприємствах області здійснено заходи по скороченню викидів в атмосферне повітря. По області виконано 15 заходів по зменшенню викидів на які витрачено 721,3 тис.грн. За рахунок виконання заходів кількість викидів зменшилась на 8,6 тонн, проти запланованих 7,1 тонн. Спостережень за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), облСЕС здійснювали відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС”- за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині (табл. 3.3.). Протягом року в м. Хмельницькому спостерігалось забруднення атмосферного повітря двоокисом азоту, формальдегідом, середньомісячні концентрації яких становили відповідно 1,3-2,5 ГДК та 1,1 -2,3 ГДК. Максимальні рівні двоокису азоту зафіксували в лютому, максимально разова концентрація становили 4,4 ГДК. 10

В порівнянні з минулим роком вміст в атмосферному повітрі аміаку, сульфатів, хлороводню та формальдегіду збільшився. Відмічено незначне, порівнюючи з попереднім роком, зменшення в повітрі двоокису азоту. В м. Нетішині не встановлено забруднення повітряного басейну, середньомісячна концентрація окислів сірки та азоту в атмосферному повітрі становили 0,024 та 0,23 ГДК відповідно. Така концентрація цих речовин була стабільною протягом року Відхилення від встановлених норм ГДК виявлено органами санітарного нагляду у 3,0 % проб, відібраних у житловій забудові міських поселень та у 2,2% проб – у сільських населених пунктах. За даними досліджень відхилення від нормативів за окремими інгредієнтами становили, зокрема, сірчистому газу – 4,5%, діоксиду азоту 6,4% (рис.3.1.) Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя . Рис.3.1 Динаміка виявленого забрудненняатмосферного повітря в населених пунктах області у відсоткахпо відношеннюдо кількості відібраних проб ( за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції). Міські населені пункти

сільські населені пункти

% виявлених відхилень

12 10 8 6 4 2 0 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

За даними контролю держуправління охорони навколишнього природного середовища встановлено, що понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювали підприємства м. Полонного ЗАТ «Полонський фарфор» , філія «Полонський молокопереробний завод» ПП консалтингова фірма «Прометей», а також м Хмельницького - ТОВ „Меблева фабрика «Маршал», Хмельницька філія ВАТ «Південьзахідшляхбуд», приватне підприємство «Рубан» і м Дунаєвці ТОВ «Дунаєвецький арматурний завод».

0,001 0,004 0,009 0,450 0,358 0,023 0,006 0,007 0,010 0,335 0,335 0,013 0,001 0,001 0,005 0,003 0,322 -0,023 -0,010 -0,005 +0,001 -0,002 -0,007 -0,013

0,108 0,080 0,054 0,058 1,036 1,353 0,350 0,098 0,051 0,061 0,055 1,003 1,400 0,373 0,100 0,054 0,057 0,059 1,027 +0,047 +0,023 +0,002 +0,003 -0,004 +0,004 +0,024

Волочиський р-н 0,021

Віньковецький р-н

0,424

Білогірський р-н діокид сірки діоксид азоту оксид вуглецю пересувні джерела

в т.ч. стаціонарні джерела Стаціонарні джерела в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч. стаціонарні джерела

+1,901

-0,057

Пил

Пункти

-0,033

-0,018

-0,003

-0,043

разом (+/-) 2006р. до 2005р

+0,458

-0,035

-0,001

-0,009

-0,008

-0,124

разом

2006р.

+0,150

-0,018

-0,014

+0,007

-0,026

+1,777

пересувні джерела

оксид вуглецю

2005р.

+0,478

-0,002

+0,012

-0,076

-0,146

-0,015

-0,059

15,235

0,375

2004р.

+0,451

+0,001

-0,010

+0,001

+0,012

+0,003

+0,443

1,745

0,001

діоксид азоту

Населені

+0,061

+0,001

-0,012

+0,173

+0,201

-0,0700,220 -0,220

4,125

0,051

0,217

діокид сірки

пил

Разом

пересувні джерела

в т.ч.

+0,001

-0,001

м.Старокостянтинів

м.Шепетівка +0,481

1,456

м.Славута

+0,652

2,203

0,096

0,079

+0,061

2,046

0,140

0,093

0,001

0,200

0,623

0,086

0,121

0,013

0,008

1,058

0,017

0,087

0,118

0,077

0,017

16,293

0,036

0,020,

0,522

0,276

1,762

13,334

оксид вуглец

діоксид азоту

діокид сірки

пил

в т.ч.

0,006

0,015

0,197

0,972

4,401

1,778

0,432

0,005

0,250

0,520

2,428

3,667

0,001

0,012

0,491

2,723

1,306

0,086

0,235

0,060

2,537

1,725

0,114

0,001

0,082

0,683

1,595

0,142

0,107

0,010

0,243

0,562

0,085

0,109

0,006

0,016

разом

0,016

0,097

0,194

0,077

1,182

14,516

пересувні джерела

0,048

0,019

0,668

0,043

1,821

14,511

в т.ч.

0,006

0,015

0,185

0,291

3,958

1,857

діоксид азоту

0,004

0,077

1,192

2,498

4,013

діокид сірки

0,013

0,517

2,242

1,688

пил

0,290

1,885

1,428

разом

оксид вуглецю

Разом

0,060

0,622

1,830

0,376

0,332

0,086

0,281

1,316

15,827

0,590

0,017

0,026

0,362

0,044

0,465

2,322

0,307

0,207

0,024

0,130

0,725

4,738

0,126

0,116

0,301

0,718

1,331

3,019

0,157

0,084

0,027

0,182

0,542

1,970 3

0,090

0,031

0,004

0,072

0,298

2,128 2

0,025

0,006

0,017

0,075

0,665

м.Кам”янецьПодільський

0,471

1 м.Хмельниць-кий

1,460

Табл. 3.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т*

в т.ч.

23 24 25 26 27 28 29

м.Нетішин

0,026 0,001 0,007 0,017 0,787 0,949 0,169 0,002 0,006 0,043 0,071 0,780 1,164 0,374 0,019 0,010 0,006 0,228 0,790 +0,215 +0,205 +0,017 +0,004 -0,037 +0,0157 +0,010

0,276 0,081 0,012 0,041 0,737 1,016 0,404 0,250 0,060 0,007 0,031 0,612 1,193 0,441 0,220 0,052 0,022 0,080 0,752 +0,177 +0,037 -0,030 -0,008 +0,015 +0,049 +0,140

Хмельницький р-н 0,296

Теофіпольський р-н

0,452

Старосинявський р-н +0,002

+0,012

-0,024

-0,045 -0,057

-0,002

-0,001

-0,002

Славутський р-н

-0,008

-0,040

-0,001

-0,011

-0,100

+0,001

-0,106

Полонський р-н

-0,006

+0,081

-0,022

-0,006

-0,003

+0,032

+0,004

Новоушицький р-н +0,033

-0,001

+0,001

+0,006

+0,008

+0,056

+0,052

-0,005

+1,786

+1,809

1,333

0,788

0,833

0,014

0,025

3,755

5,088

1,310

0,732

0,781

0,014

0,030

1,969

3,279

1,353

0,821

0,869

0,019

0,037

2,206

3,559

+0,062 +0,023

+0,004

+0,003

+0,017

+0,026

+0,088

0,837

0,052

0,013

0,065

0.,38

0.,79

1,116

0,775

0,052

0,009

0,062

0,121

0,253

1,028

0,862

0,052

0,008

0,065

0,162

0,299

1,161

Летичівський р-н

+0,041

0,302

0,015

0,003

0,008

0,028

0,.074

0,.376

0,269

0,016

0,004

0,007

0,022

0,066

0,335

0,284

0,008

0,001

0,002

0,015

0,299

Красилівський р-н

+0,085

1,014

0,094

0,040

0,041

0,169

0,372

1,386

0,933

0,116

0,046

0,044

0,137

0,368

1,301

1,015

0,152

0,051

0,055

0,186

0,495

1,510

-0,051

-0,039

-0,430

-0,019

+0,279

-0,202

-0,253

0,608

0,894

1,148

0,025

5,127

7,219

7,827

0,659

0,933

1,578

0,044

4,848

7,421

8,080

0,703

0,834

1,066

0,032

4,351

6,310

7,013

-0,034

-0,004

-0,006

+0,005

+0,018

+0,023

-0,011

0,916

0,076

0,025

0,040

0,078

0,300

1,216

0,950

0,080

0,031

0,035

0,060

0,277

1,227

1,052

0,077

0,027

0,072

0,099

0,378

1,43

Ізяславський р-н

-0,146

0,179

0,007

0,005

0,071

0,010

0,098

0,277

0,219

0,008

0,016

0,171

0,009

0,204

0,423

0,227

0,007

0,002

0,029

0,015

0,058

0,285

+0,087

-0,005

-0,003

-0,021

-0,049

+0,038

0,986

0,023

0,010

0,003

0,070

0,125

1,111

0,899

0,028

0,013

0,024

0,091

0,174

1,073

1,029

0,023

0,012

0,016

0,067

0,135

1,164

Дунаєвецький р-н

-0,065

0,211

0,031

0,009

0,054

0,055

0,150

0,361

0,268

0,029

0,009

0,042

0,079

0,158

0,426

0,315

0,029

0,005

0,046

0,051

0,135

0,450

+0,028

-0,004

+0,005

-0,005

+0,006

+0,005

+0,033

0,556

0,022

0,014

0,043

0,016

0,103

0,659

0,528

0,026

0,009

0,048

0,010

0,098

0,626

0,575

0,039

0,008

0,056

0,028

0,143

0,718

Деражнянський

-0,051

0,318

0,014

0,003

0,007

0,016

0,039

0,357

0,363

0,016

0,004

0,007

0,018

0,045

0,408

0,307

0,012

0,002

0,007

0,017

0,040

0,347

Старокостянтинівський р-н

1,083

Кам”янецьПодільський р-н

1,189

+0,016

+0,072

+0,008

+0,023

+0,115

+0,260

+0,276

0,906

0,088

0,024

0,055

0,136

0,383

1,289

0,890

0,016

0,032

0,021

0,123

1,013

0,946

0,011

0,015

0,096

0,041

0,208

1,154

Городоцький р-н

№ п/п Підприємство - забруднювач

1 2 Відомча приналежність Валовий викид,т

2005р.

0,593 0,137 0,075 0,009 0,008 0,013 0,456 0,611 0,110 0,059 0,005 0,006 0,011

52,462 16,037 7,211 1,022 3,269 3,202 36,425 57,846 17,867 7,601 0,829 2,802 3,378

3 5 5 6

1 ЗАТ “Подільський цемент” Концерн “Укрцемент” 7239,3 7059,6 -179,7

2 Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів УМП “Київтрансгаз” 1750,6 3530,3 +1779,7

-0,004 -0,002 -0,002 +0,045

-0,193 -0,467 +0,176

2006р.

Зменшення/збільшення/+ Причина зменшення/ збільшення

+3,554

-0,061

+0,013

-0,002

-0,016 +0,005

+0,016

-0,045

0,306

0,084

0,007

0,024

0,035

0,156

0,462

0,367

0,071

0,007

0,026

0,030

0,140

0,507

0,371

0,110

0,013

0,036

0,042

0,206

0,577

+0,390

-0,027

0,536

39,389

+1,830

0,025

3,525

+0,018

0,008

2,983

+5,384

0,009

1,520

0,501

0,035

7,013

39,979

0,110

16,876

Разом по області 0,646

Ярмолинецький р-н

56,265

-0,160

+0,020

-0,005

-0,004

+0,008

+0,026

-0,134

0,682

0,043

0,012

0,006

0,033

0,109

0,791

0,842

0,023

0,017

0,010

0,025

0,083

0,925

0,887

0,102

0,017

0,025

0,193

1,080

Чемеровецький р-н

Шепетівський р-н

Табл. 3.3 Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря

Зміна методики обрахування викидів метану

4 ВОДНІ РЕСУРСИ Доступність водних ресурсів відповідної якості у необхідній кількості значною мірою визначає умови життя людей і економічного розвитку країни. Станом на 01.01.2007р. обліком водокористування в області охоплено 969 водокористувачів, в тому числі 503 сільськогосподарських формування, 466 промислових підприємств, організацій та установ. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП - "водгосп" забір води у 2006 р. становив 144,4 млн.м3, що на 3,0 млн.м3 більше ніж у 2005 році. З поверхневих водних об"єктів забрано 90,73 млн м3 (у 2005 р. - 86,59 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 56,46 млн.м3, Дністровського басейну 15,13 млн.м3, Південно Бузького басейну - 19,11 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 53,67 млн.м3. (у 2005 р. - 54,81 млн.м3). Зменшення забору води зумовлено, очевидно, впливом економічних чинників на водокористування. Загальні обсяги використаної води склали 107,00 млн.м3 , що майже на 5 млн.м3 більше минулого року (2005р. - 102,06). Збільшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 44,86 млн.м 3 до 47,00 млн.м3, що пояснюється зменшенням об'ємів в оборотній системі водозабезпеченя на деяких промислових підприємствах , комунальні господарства збільшили 3 3 використання води з 32,54 млн.м до 38,2 млн.м , сільськогосподарськими 3 формуваннями використано 21,71 млн.м , в т.ч. - риборозведення 18,05 млн.м3, іншими галузями - 4,75 млн.м3. (табл. 4.1.) Скиди стічних вод з 70 підприємств, яким були доведені відповідні ліміти, становили 49,59 млн.м3. В минулому році було скинуто 50,86 млн . м 3 стічних вод. Збільшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2006 році вони становили 6,98 млн.м3, у 2005 - 5,989 млн.м3, що пояснюється, очевидно, з погіршенням роботи очисних споруд. Вміст забруднюючих речовин в стічних водах збільшився на 290 тонн - з 7658 т у 2005 році до 7948 т у 2006 році. (табл. 4.2.) Скид недостатньо-очищених стічних вод у відкриті водойми допустили 45 підприємств. Серед них найбільшими забруднювачами поверхневих вод у 2006 році були: МКП "Хмельницькводоканал", Кам’янець-Подільський ЗАТ "Теплокомуненергія", Красилівське ПВКГ, МКП "Джерело" с. Січенці Дунаєвецького р-ну, ВАТ "Славутський солодовий завод", Хмельницька обласна психіатрична лікарня №1 с. Скаржинці Ярмолинецького р-ну та ін. (табл. 4.3.-4.7.)

Табл. 4.1 Забір і використання води, млн. куб.м на рік 2006 р. Роки

2004

Наймену вання річкового басейну

Забрано води З поверх-невих джерел

З підземних джерел

Всього

Промисло-вість

47,97 15,94 27,02

35,86 9.06 10,98

83,83 25.0 38.0

33,66 10,86 1,904

90,9

55,9

146,8

51,89 14,60 20,10 86,59 56,46

36,07 9,51 9,24 54,81 37,2 8,62 7,852 53,67

87,96 24,10 29,35 141,4 93,66 23,75 26,96 144,37

Дніпро Дністер П.Буг

Всього по області Дніпро Дністер П.Буг Всього по області Дніпро 2006 Дністер П. Буг Всього по області

Використано води

2005

15,13 19,11 90,73

Сільське господар-ство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

1,88 1,099 0,487

7,97 3,147 18,29

8,136 2,528 10,33

0,614 0,106 0,810

46,43

3,466

29,41

21,0

1,494

37,45 4,86 2,54 44,86 39,55 4,95 2,5 47,0

1,732 1,136 ,44 3,308 2,22 1,04 0,40 3,66

20,00 7,93 4,61 32,54 25,35 8,35 4,5 38,2

0,001 0,026 0,027 0,001 0,019 0,012 0,032

7,1 2,01 7,91 17,03 10,11 2,53 5,41 18,05

2,752 0,66 0,823 4,235 2,6 1,2 0,95 4,75

Табл. 4.2 Скидання зворотних вод , м лн. куб. м на рік Категорія очищення

6,621

0,664

5,957

НО Дніпро НДО НЧБО О НО Дністер НДО НЧБО О НО Південний Буг НДО НЧБО Всього по області О НО Дніпро НО НЧБО О НО Дністер НДО НЧБО О НО Південний Буг НДО НЧБО Всього по області

8,586 9,05 6,408 0,062 1,802 2,528 15,78 0,43 10,33 61,6

8,586 9,05 6,408 0,062 1,802 2,528 15,78 0,43 10,33 61,6 5,845 4,394 7,336 6,461 0,025 1,391 2,011 15,50 -0,204 7,687 50,86

8,154 0,917 5,705 0,04 0,724 0,141 16,34

8,136 2,528 10,33 20,99

0,392 0,703 0,023 1,079 15,78 0,289 24,22 5,161 0,699 6,349 0,672 15,50 0,071 27,82

0,04 -

2005

Скидання зворотних вод галузями економіки в поверхневі водойми

Скинуто зворотних вод У підземні горизон ти 5

Роки

2004

Наймену Вання Річко-вого басейну

У поверхн. водні об’єкти

5,845 4,394 7,336 6,461 0,025 1,391 2,011 15,50 0,204 7,687

50,86

Всього

Промисловість

Сільське госп-во

Комунгосп

Інші галузі

0,679 3,659 0,009 0,101 0,025 0,686 0,133 -

7,327 0,011 0,032 2,011 7,687 5,292

17,07

0,05

0,678

Продовження табл. 4.2 Скидання зворотних вод , м лн. куб. м на рік Роки

Кате-горія очищення

Найменуванн я річково го басейну

У поверхн. Водні об’єкти

У підземні горизонти

Всього

Промисловість

Сільське госпво

Комунгосп

Інші галузі

5,78

0,252

5,259

0,001

5,78

НО

Дніпро

НДО НЧБО О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО

2006

Скидання зворотних вод галузями економіки в поверхневі водойми

Скинуто зворотних вод

Дністер

Південний Буг

Всього по області

4,178 7,723 5,671 1,623 2,103 14,26 1,179 7,072

3,606 0,009 0,068 0,168 0,127 -

7,714 0,017 0,005 2,103 7,072

0,533 5,585 1,450 14,26 1,053 -

0,039 0

49,59

4,23

16,91

28,41

0,04

* Скидання стічних вод об’єктами сільського господарства (колонка 8) враховує скид зворотних вод рибного господарста.

Табл. 4.3 Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік Рік

Нормативно очищених на очисних спорудах

Водний об’єкт (річко-вий басейн)

Скинуто разом

Дніпро

Фіз.-хім. очистка.

Механіч-на очистка

Потужність очисних споруд В т.ч. перед Всього скиданням у водний об’єкт

Всього

Біол. очистка

24,26

6,621

6,613

0,008

37,84

37,81

П.Буг Дністер Всього по області Дніпро 2005 П.Буг Дністер

26,54 9,8 61,6 20,18 24,46 11,80

15,78 6,408 28,81 5,845 15,50 6,461

15,78 6,364 28,76 5,698 15,50 6,461

0,043 0,051 0,148 -

39,77 26,95 104,6 32,42 39,13 23,50

39,27 26,94 104,0 32,39 39,13 23,49

Всього по області Дніпро 2006 П. Буг Дністер Всього по області

56,44 17.68 22.51 9.397 49.59

27,66 5,78 14,26 5,671 25,71

27,66 5,755 14,26 5,671 25,69

0,148 0,026 0,026

95,04 29,264 39,22 24,03 92,51

95,01 39,22 39,22 24,02 92,48

2004

Табл. 4.4 Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік

Рік

Водний об’єкт (річковий басейн)

Разом

БСК

ХСК

Завислі речовини

Дніпро

4 167

5 409

6 185

Південний Буг

277

204

р.Дністер

140

419

2004

Всього по області

2005

2006

P (ортофосфати)

Мінера-лізація

Нафтопродукти

9 27,79

10 5875

11 0,185

327

44,42

9930

0,469

101

25,6

1577

0,005

584

856

490

510

97,81

17380

0,49

Дніпро

124

409

137

121

33,9

4506

0083

Південний Буг

276

199

247

49,82

9420

0,223

Дністер

124

384

153

32,25

4642

524

810

432

521

115,97

18570

0,306

Дніпро

124

267

104

102

29,81

4256

131

Південний Буг

235

223

263

51,95

9378

173

103 462

333 611

98 425

82 447

30,37 112,1

4366 18080

1 305

Всього по області

Дністер Разом по області

8038

В тому числі N (сума мінераль-них форм) 8 104

7658

7948

* У колонці 3 ( скид забруднюючих речовин разом) врахований скид всіх забруднюючих речовин за винятком мінералізації

Табл. 4.5 Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водокористування, млн. куб.м на рік Роки 1

Галузь народного господарства

Оборотне

Повторно - послідовне

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспожив.

1048

9,998

96,62

34,45

С/господарство

0,073

Комунгосп

0,155

5,867

5,829

Інші галузі

0,845

1,292

1049

11,29

102,487

41,45

2708,87

4,855

98,48

38,48

С/господарство

0,629

Комунгосп

0,096

7,925

Інші галузі

0,034

0,516

2709

4,855

98,36

47,55

2985,9

5,508

98,48

42,83

С/господарство

0,069

Комунгосп

0,083

7,30

Інші галузі

0,026

5,508

2986,0

5,508

Промисловість

2004

Разом по області Промисловість

2005

Разом по області Промисловість

1,098

2006

Разом по області

0,01 98,35

50,21

Табл. 4.6 Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об’єктів та обсяги забруднення водних об’єктів Об’єм скидання, млн. куб.м Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об’єкт

3 2004 р. р.Дністер р.Смотрич (Дністер) р.Вовк р.Цвітоха р.Південний Буг

1.Староушицьке ВУВКГ 2.Виправна колонія № 78 с.Райківці 3. Деражнянський плодоконсервний завод 4.Виправна колонія № 98 с.Климентовичі 5.Богданівці КХП 6.Віньковецьке ПВКГ

Селищна рада МВС України Облспоживспілка МВС України Міністерство аграрної політики Селищна рада

Обсяг забруднююч. речо- вин, що скидаються, т/рік 7

Всього

НО

НДО

0,073 0,086 0,0253 0,091

51,3 77,697 36,106 131,62

0,1103

177,51

0,027

54,58

р.Калюс

0,027 0,111

0,002

7.Чемеровецький ВУЖКГ

Селищна рада

р.Жванчик

1. Чемеровецьке ВУЖКГ

Облжитлокомунуправління

р.Жванчик

0,0426

64,55

- \\ -

р.Тернава

0,502

0,043

0,458

363,08

-\\-

р.Ушиця

0,074

35,96

-\\-

р.Хомора

0,251

243,21

-\\-

р.Ушиця

0,076

72,59

МВС України

р.Цвітоха

0,091

111,19

р.П.Буг

0,110

103,1

р. П.Буг

14,99

2910,0

0,109

108,74

2005 р. 2.Очисні споруди"Січенці" м.Дунаївці 3.Староушицьке ВУЖКГ Кам"янець-Подільський р-н 4. Полонське ВУЖКГ 5.Водоканал "Сервіс" смт.Ярмолинці 6.Виправна колонія с.Климен-товичі Шепетівського р-ну 7.Богданівці КХП с.Богданівці Хмельницького району

Міністерство аграрної політики

2006 1. МКП "Хмельницькводоканал"

Комунальна власність

2. ЗАТ "Тепловоденергія", м. Кам’янець-Подільський

–"–

р. Мукша - Дністер

4,87

1661,0

3. ПВКГ м. Красилів

–"–

р. Случ - Дніпро

0,71

171,0

Приватна власність

р. Полква - Дніпро

0,42

177,0

–"–

р. Горинь - Дніпро

0,72

185,0

р. Вовк - П.Буг

0,23

29,0

р. Тернава - Дністер

0,57

199,0

4. ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" 5. ВАТ "Славутський солодовий завод" 6. Хмельницька лікарня №1

обласна

психіатрична

7. МКП "Джерело", м. Дунаєвці

Міністерство ОЗ Комунальна власність

Табл. 4.7 Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області 2004–2006 р.р. Адміністративно-територіальна одиниця

Кількість водозаборів Всього

К-сть водоски-дів

Кількість організа-цій водокористув ачів

Кількість водокористувачів , які мають дозволи

Кількість водокористувачів , дозволи яких просрочені

Кількість водокористувачів, які вза- галі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

4 2004 1025 11 6 25 32 19 28 44 69 53

1025 11 6 25 32 19 28 44 69 53

102 2 3 2 3 1 15

184 3 5 5 10 3 14 12

48 49 48 53 64 41 36 46 66 53 33 40 74 56 32 45

3 1 2 10 2 1 1 8 6 3 10 14 3 11 1

6 2 12 5 3 2 10 13 7 20 6 12 12 9 4 9

139 2 2 5

В т.ч. підземних

1 Всього по області, в т. ч. м Кам.-Подільський м Нетішин м Славута м Хмельницький м Шепетівка Білогірський р-н Віньковецький Волочиський Городоцький

2701 47 22 51 144 46 67 98 148 173

2627 46 21 45 137 43 67 98 145 171

71 1 6 2 2 1 3 4 7

Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам.-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

122 78 149 109 196 76 66 107 147 144 86 126 163 117 117 102

117 78 144 105 193 70 65 100 145 141 83 123 160 114 115 101

3 3 1 3 1 1 3 4 3 3 2 2 6 1 3 6

Всього по області, в т. ч. м Кам.-Подільський м Нетішин м Славута м Хмельницький

2383 45 21 43 136

2353 44 20 37 129

69 1 1 5 3

48 49 48 53 64 41 36 46 66 53 33 40 74 56 32 45 2005 992 10 6 25 32

992 10 6 25 32

132 4 -

Продовження таблиці 4.7 Кількість водозаборів

К-сть водоски-дів

Кількість організацій водокорис тувачів

Кількість водокористу вачів, які мають дозволи

Кількість водокористу вачів, дозволи яких просрочені

Кількість водокористувачів, які вза- галі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

3 2 1 3 4 6 3 3 1 3 1 2 3 4 2 3 2 1 6 1 3 5

5 18 25 38 63 47 42 48 43 52 61 44 31 42 58 56 29 38 65 49 29 41

6 1 11 7 0 7 2 16 15 2 4 1 10 8 5 5 5 3 9 6

7 -

8 2 3 4 6 7 5 6 7 5 16 11 4 5 5 5 7 5 13 3 2 9

2244 45 21 45 142 27 30 94 121 154 76 56 129 87 201

70 1 1 5 3 2 1 3 4 6 3 3 1 3 1

4 18 25 38 63 47 42 48 43 52 61 44 31 42 58 56 29 38 65 49 29 41 2006 969 10 6 24 35 19 24 36 57 46 41 50 43 50 62

37 67 98 151 138 85 88 144 94 190 63 59 86 94 146 59 115 101 113 101 94

969 10 6 24 35 19 24 36 57 46 41 50 43 50 62

125 4 0 4 2 1 3 2 8 17 1 5 6 7 0

235 2 2 9 9 13 4 8 13 8 13 12 12 17 16

Адміністративно-територіальна одиниця всього

1 м Шепетівка Білогірський р-н Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам.-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький Всього по області, в т. ч. м Кам.-Подільський м Нетішин м Славута м Хмельницький м Шепетівка Білогірський р-н Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам.-Подільський Красилівський

В т.ч. підземних 2

40 68 98 154 140 90 89 150 98 193 67 60 93 96 149 62 116 104 116 103 95 2306 47 22 51 148 30 31 94 124 157 78 58 132 89 202

Закінчення таблиці 4.7 Адміністративно-територіальна одиниця

1 Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

Кількість водозаборів,що експлуатуються Всьо В т.ч. го підземних

73 43 90 97 168 59 121 120 116 75 81

68 42 83 96 164 58 119 118 114 74 80

К-сть водоски-дів

Кількість організацій – водокористувачів

Кількість водокористувачів , які мають дозволи

Кількість водокористувачів , дозволи яких просрочені

Кількість водокористувачів, які вза- галі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

3 2 3 4 3 3 2 1 6 1 3 5

4 47 27 41 55 59 28 38 62 48 21 40

5 47 27 41 55 59 28 38 62 48 21 40

6 1 5 3 10 12 3 2 21 4 6 3

7 -

8 12 5 3 21 14 1 3 16 7 11 8

Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, регіональним відділом комплексного використання водних ресурсів по 19 річках на 62 створах та облСЕС на водоймах І-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 66 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. Проведеними спостереженнями лабораторій встановлено, що рівень забруднення органічними речовинами басейну річки Дністер (Збруч, Смотрич, Мукша, Ушиця, Калюс, Студениця, Жванчик, Тернава) та річках Хоморі, Бужку зменшився в 1,04 – 1,95 рази до минулого року, проте, залишається ще високим. Рівень концентрації органічних речовин у цих річках коливався від 1,1 до 3,2 ГДК. Найбільший вміст органічних речовин встановлено в р. Південний Буг с. Копистин, с Червона Зірка Хмельницького району 2,6 – 3,2 ГДК. Рівень концентрації органічних речовин річок Вовк, Іква, Случ, Косецька залишився на рівні минулого року, а у річках Південний Буг, Горинь, Цвітоха, Гуска збільшився в 1,01-1,23 рази (рис. 1). Концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецькій, Південному Бузі, Мукші, Калюсі вони перевищували нормативи ГДК. Так концентрація амонію сольового у р. Південному Бузі с. Копистин, Червона Зірка сягала 6,4 – 9,4 ГДК, а в р. Мукша – 1,5 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Мукша, Ушиця, Калюс, Студениця, Жванчик, Тернава), Південний Буг (Вовк, Іква) та Дніпра (Случ, Хомора, Гуска) в 1,2-3,9 рази, а в річках Горині, Цвітосі, Косецькій збільшився в 1,1 -1,9 рази, а в інших залишився на рівні минулого року (рис.2,3 ). Забруднення річок фосфатами зменшилося, проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Південний Буг, Збруч, Жванчик, Гуска, Ушиця. Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема, заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2005 роком зменшилася. Значно зменшилися концентрації солей заліза в таких річках як Дністер, Збруч, Смотрич, Мукша, Калюс, Студениця, Жванчик, Тернава, Вовк, Іква, Горинь, Хомора, Случ Цвітоха, Косецька. Найвищі концентрації солей заліза 3,2-3,6 ГДК спостерігали у річках Калюсі та Тернаві. В всіх інших річках вони перевищували норми ГДК в 1,2-1,8 рази, або були нижчими встановлених норм (рис.4). Солі міді реєстрували в річках Південно бузького та Дніпровського басейнів області. В таких річках як Південний Буг, Хомора, Случ, Косецька, Гуска вміст міді становила від 4 до 9 ГДК. В річках басейну Дністра їх концентрації не перевищували нормативів ГДК. Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Хомора, Гуска, Косецька, Південний Буг. Рівень концентрації солей цих металів коливався від 1,1 до 1,5 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми. Перевищення допустимих рівнів забруднюючих речовин у поверхневих водах пояснюється, передусім, неефективною роботою очисних споруд або їх відсутністю. 26

Значні перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів у зворотних водах виявлено у скидах очисних споруд КП «Хмельницькводоканал», ТОВ «Білогіря молокопродукт», МКП “Джерело” м.Дунаївці, КП „Господарник” смт.Чемерівці, ПЖКГ „Комунальник” смт.Віньківці, госпрозрахункового підприємства „Водоканал” смт. Нова Ушиця, КП «Водоканал-Сервіс» смт. Ярмолинці, Богдановецького КХП Хмельницького району, Шепетівської виправної установи №98 с. Климентовичі, Райковецької виправної установи №78 Хмельницького району. Негативно впливали на стан поверхневих вод області неканалізовані і неочищені зливові стоки. Дослідження органами санітарії проб води з водойм питного призначення виявили відхилення від встановлених нормативів за санітарнохімічними показниками у 13,3 % , за мікробіологічними - у 11,7 % відібраних проб. У пробах води господарського значення відхилення за санітарно – хімічними показниками складали 13,3 %, за санітарно-бактеріологічними – 10,9%. У 9-ти пробах води водойм ІІ категорії Білогірського, Деражнянського, Ізяславського, Красилівського, Славутського, Чемеровецького районів виділялися патогенні збудники кишкових інфекцій, а в 15 - ти пробах – Віньковецького, Волочиського, Славутського, Кам’янець-Подільського, Летичівського, Старокостянтинівського, Теофіпольського, Шепетівського районів виявляли збудники гельмінтозів людини. Моніторинг підземних вод на території області здійснювався Подільською гідрогеологічною партією, на яку покладені функції вивчення режиму підземних вод, зокрема оцінки і прогнозу змін гідрогеологічної обстановки, а також їх хімічного стану. Вивчення підземних вод в природних і порушених умовах проводилися по закладеній мережі спостережних пунктів у попередні роки. Спостережна мережа моніторингу сформована з свердловин, пробурених на різні водоносні горизонти, а також колодязів. Режим ґрунтових та міжпластових підземних вод в природних умовах протягом 2006 року був стабільним. Амплітуда коливання середньорічних рівнів, порівнюючи з попереднім роком, змінювалася від -0,09 до +1,38 м. Кліматичні умови сприяли поповненню ґрунтових вод атмосферними опадами. Спостереження за режимом підземних вод в порушених умовах (на ділянках інтенсивного водовідбору) проводилися на водозаборах «Шаровечка», «Західний», «Центральний» м.Хмельницький, Чернелівському – ділянка «Кам’янка», Шепетівському водозаборах «Дубовий гай» та «Східному» у Городку з метою оцінки достовірності експлуатаційних запасів підземних вод. За даними цих спостережень відмічалося підвищення рівня підземних вод порівнюючи з минулим роком. Амплітуда коливання середньорічного рівня підземних вод на експлуатаційних водозаборах складала від +1,39 до –0,01 м. Коливання рівня води експлуатаційних водоносних горизонтів залежало від кількості видобутої води. Хімічний стан підземних вод залишався стабільним. Відмічалося перевищення ГДК окремих забруднюючих речовин. Вміст нітратів, що значно перевищували рівні ГДК, виявлено в пробах води, відібраних на водозаборах Чернелівки та Городка з четвертинного водоносного горизонту, який не захищений від поверхневого забруднення, загальна жорсткість в даних пробах води складала від 8,5 до 17,7 мг мгекв/л при нормі 7,0 мг- екв/л. 27

Лабораторією якості продукції і хімікотоксичних досліджень Хмельницького центру «Облдержродючість» проводився контроль за вмістом нітратів в підземних вододжерелах ( криницях) сільських населених пунктів. У 8,8% проаналізованих проб встановлено перевищення нормативів ГДК. Рис.1 Вміст органічних речовин в річках області Забруднення річок області органічними речовинами 18

Концентрація, мг/дм3

16 14 12

2004

2005

2006

6 4

р. Случ

р. Вовк

р. П.Буг

р. Іква

р. Студениця

р. Калюс

р. Ушиця

р. Жванчик

р. Збруч

р. Дністер

р. Тернавка

р. Смотрич

р. Цвітоха

р. Косецька

р. Гуска

р. Хомора

р. Горинь

р. Мукша

Назва річки

Рис.2 Вміст амонію сольового в річках області Забруднення річок області амонієм сольовим

4 3,5 3

2004

2,5

2005

2006

1,5 1

р. Случ

р. Вовк

р. П.Буг

р. Іква

р. Студениця

р. Калюс

р. Ушиця

р. Жванчик

р. Збруч

р. Дністер

р. Тернавка

р. Смотрич

р. Цвітоха

р. Косецька

р. Гуска

р. Хомора

р. Мукша

0,5

р. Горинь

Концентрація, мг/дм3

4,5

Назва річки

р. Случ

р. Вовк

р. П.Буг

р. Іква

р. Студениця

р. Калюс

р. Ушиця

р. Жванчик

р. Збруч

р. Дністер

р. Тернавка

р. Мукша

р. Смотрич

р. Цвітоха

р. Косецька

р. Гуска

р. Хомора

р. Горинь

Концентрація,мг/дм3

р. Случ

р. Вовк

р. П.Буг

р. Іква

р. Студениця

р. Калюс

р. Ушиця

р. Жванчик

р. Збруч

р. Дністер

р. Тернавка

р. Мукша

р. Смотрич

р. Цвітоха

р. Косецька

р. Гуска

р. Хомора

р. Горинь

Концентрація, мг/дм3

Рис.3 Вміст нітритів в річках області

Забруднення річок області нітритами

0,35

0,3

0,25

0,2

2004

0,15

2005

0,1

2006

0,05

Назва річки

Рис.4 Вміст заліза загального в річках області Забруднення річок області іонами заліза

0,8

0,7

0,6

0,5

2004

0,4

2005

0,3

0,2

2006

0,1

Назва річки

Рис.5 Динаміка виявленого забруднення поверхневих вод в місцях масового відпочинку населення у відсотках по відношенню до кількості відібраних проб (за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції) санітарно-хімічні показники

мікробіологічні показники

20% 18%

% виявлених відхилень

16% 14% 12% 10% 8% 6% 4% 2% 0%

2002 р.

2003р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Рис.6 Динаміка виявленого забруднення поверхневих вод в місцях розташування водозаборів у відсотках по відношенню до кількості відібраних проб (за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції) санітарно-хімічні показники

мікробіологічні показники

% виявлених відхилень

18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

5 ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ Земельний фонд області складає 2062.9 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 76,1%, в тому числі 60,8%- рілля, 2,0% багаторічні насадження, 13,2% сіножаті і пасовища. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,8% території, забудовані землі займають 4,2%, болота 1%, під водою 1,9% (Рис. 5.1). Рис.5.1 Розподіл земель Хмельницької області за категоріями

Сільськогосподарські угіддя 76,1 %

Болота 1,0 %

Відкриті без рослинного покриву 1,1 % Вкриті водою 1,9 %

Під забудовою 4,2 %

Ліси 13,9 %

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися зміни. Площа орних земель збільшилася на 0,1 тис. га, відбулося збільшення площ лісів та інших лісовкритих площ на 0,6 тис.га. Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли за рахунок відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів, щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів, створення інших захисних насаджень. Площі сіножатей зменшились на 0,2 тис.га., а пасовищ - на 0,1 тис.га.(табл. 5.1). В області нараховується 2,1 тис. га зрошуваних та 116,1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,7 тис. га. За останніми даними земельного обліку, в області нараховується 664,2 тис. га еродованих, 2.84 тис. га порушених і 0.64 тис. га відпрацьованих земель. Рекультивація відпрацьованих кар’єрів у 2006р. проведена на площі 6,5 га (Табл. 5.25.6).

Табл. 5.1 Структура земельного фонду за цільовим призначенням Категорії земель

разом, тис.га

2004 % до загальної площі території 77,9 76,1 1,8 3,0 2,0 -

разом, тис.га

Рік 2005 % до загальної площі території 77,9 76,1 1,8 3,0 2,0 -

разом, тис.га

2006 % до загальної площі території 77,9 76,1 1,8 3,0 2,0 -

Землі сільськогосподарського призначення, у тому числі: 1606,3 1605,7 1605,8 - сільськогосподарські угіддя 1570,1 1569,5 1569,6 - несільськогосподарські угіддя 36,2 36,2 36,2 Землі водного фонду, у тому числі зайняті: 61,1 61,1 61,1 - водними об’єктами 40,4 40,4 40,4 - островами * - прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм (42,6) 2,1 (42,6) 2,1 (42,6) 2,1 - береговими смугами водних шляхів - інші 20,7 1,0 20,7 1,0 20,7 1,0 Землі житлової та громадської забудови 25,7 1,2 25,5 1,2 25,7 1,2 Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного 305,4 14,8 305,6 14,8 305,6 14,8 призначення, у тому числі зайняті: - біосферними заповідниками - природними заповідниками - національними природними парками 261,3 12,7 261,3 12,7 261,3 12,7 - регіональними ландшафтними парками 16,9 0,8 16,9 0,8 16,9 0,8 - заказниками 23,9 1,2 24,1 1,2 24,1 1,2 - заповідними урочищами 1,2 0,1 1,2 0,1 1,2 0,1 - інші 2,1 0,1 2,1 0,1 2,1 0,1 Землі лісового фонду 284,7 13,8 285,3 13,8 285,8 13,9 Землі оздоровчого призначення 0,5 х 0,5 х 0,5 Х Землі історико-культурного призначення 0,4 х 0,4 Х 0,4 Х Землі рекреаційного призначення 4,3 0,2 4,3 0,2 4,3 0,2 Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі: 79,9 3,9 80,1 3,9 79,3 3,8 - землі промисловості 7,9 0,4 7,9 0,4 7,8 0,4 - землі транспорту 23,9 1,1 24,0 1,1 24,0 1,1 - землі зв’язку 0,2 х 0,2 х 0,2 Х - землі енергетики 3,1 0,2 3,1 0,2 3,1 0,2 - землі оборони 8,0 0,4 8,0 0,4 6,1 0,3 - інші 36,8 1,8 36,9 1,8 38,1 1,8 Примітка: * - площі земель прибережних захисних смуг включені у площі земель, зайняті пасовищами та сіножатями. (див. табл. 5.3.1)

Табл. 5.2 Земельний фонд Види земель та угідь Сільськогосподарські угіддя, у тому числі: - рілля - перелоги -багаторічні насадження - сіножаті - пасовища Ліси та інші лісовкриті площі, з них: - вкриті лісовою рослинністю - не вкриті лісовою рослинністю - інші лісовкриті площі, у тому числі: - полезахисні лісові смуги - інші захисні лісові насадження - чагарники Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у тому числі: - піски - яри - землі, зайняті зсувами, щебенем , галькою, голими скелями Інші землі Разом земель (суходіл) Води (території, що покриті поверхневими водами) Разом (територія)

разом, тис.га 1570,1 1254,2 1,9 40,9 135,9 137,1 284,7 266,0 3,3 54,2 4,2 41,9 8,1 86,3 20,8

2004 % до загальної площі території 76,1 60,8 0,1 2,0 6,6 6,6 13,8 12,9 0,2 2,7 0,2 2,1 0,4 4,2 1,0

разом, тис.га 1569,6 1254,2 1,9 40,9 135,3 137,2 285,3 266,6 3,3 54,2 4,2 41,9 8,1 86,4 20,7

Рік 2005 % до загальної площі території 76,1 60,8 0,1 2,0 6,6 6,6 13,8 12,9 0,2 2,7 0,2 2,1 0,4 4,2 1,0

разом, тис.га 1569,6 1254,3 2,2 40,9 135,1 137,1 285,8 266,8 3,5 54,2 4,2 41,9 8,1 86,1 20,6

2006 % до загальної площі території 76,1 60,8 0,1 2,0 6,5 6,6 13,9 12,9 0,2 2,7 0,2 2,1 0,4 4,2 1,0

24,4

1,2

24,3

1,2

24,2

1,1

0,2 2,8 1,8 36,2 2022,5 40,4 2062,9

х 0,1 0,1 1,8 98,1 1,9 100,0

0,2 2,8 1,8 36,2 2022,5 40,4 2062,9

х 0,1 0,1 1,8 98,1 1,9 100,0

0,2 2,8 1,8 36,2 2022,5 40,4 2062,9

Х 0,1 0,1 1,8 98,1 1,9 100,0

Зниження обсягів внесення на 1 га посівної площі органічних добрив (2001р. – 3,2т., 2002р.- 2,5т., 2003р. – 2,2т., 2004р. – 1,7т., 2005р – 1,6т., 2006р. – 1,6т.), а також продовження науково необґрунтованого збору соломи зернових культур призводить до зменшення вмісту гумусу у ґрунтах, падіння їх родючості. За даними останнього туру агрохімічного обстеження грунтів, проведеного Хмельницьким проектнотехнологічним центром “Облдержродючість”, середній вміст гумусу в .ґрунтах області складає близько 3%, в межах районів коливається від 1,76% до 4,1%. Ґрунти з високим вмістом гумусу(4,1-5,0%) поширені на території Волочиського, Красилівського, Теофіпольського районів, а з низьким(1,1-2,0%) –в Славутському, Ізяславському, Летичівському районах. За останні три роки обстеження показник гумусованості грунтів зменшується повільно, вміст гумусу дещо стабілізувався, але на нижній критичній межі , яка властива даному типу ґрунту. З 13,2 тис.га до 42,2 тис.га збільшились площі сильно-кислих ґрунтів. Для боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур господарствами області витрачено 237,3 тонн пестицидів на площі 911,1 тис.га. На 1 га. ріллі внесено 0,190 кг. діючої речовини. З різким скороченням застосування пестицидів і мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві залишкова кількість токсикантів у ґрунтах була значно нижчою гранично допустимих концентрацій. Табл. 5.3 Заходи з охорони земель та відновлення родючості грунтів Заходи

Одиниця виміру

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд: - земельні вали різних конструкцій (вали-канави, вали-тераси, валидороги) - водоскидні споруди, лотки, перепади, водоскиди, загати, інші - землювання еродованих земель з виположуванням ярів - протиерозійні ставки-мулонакопичувачі - берегоукріплення для захисту сільгоспугідь Рекультивація порушених земель Консервація деградованих та малопродуктивних земель Закріплення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг

Обсяг вжитих заходів за роками 2004 2005 2006

шт.

% 2006 р. до 2005 р.

т.га

га га тис. грн.

27,7 10,3 31,2

89,3 12,6 80,0

110,5 12,6 220,0

123,7 100,0 275,0

км.

шт. га тис .грн. км га га х

31,2 49,9 -

80,0 1,0 -

220,0 6,5 -

275,0 650,0 -

Табл. 5.4 Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру тис. га %

Разом орних земель 1254 100,0

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 439,2 180,6 134,0 35,0 14,4 10,7

<1 481,6 38,4

>7 18,6 1,5

Табл. 5.5 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2006 р. Види земель Деградовані землі Малопродуктивні землі

Разом на початок року, тис.га

Проведено консервацію, тис.га

331,1 40,4

Потребують консервації, тис.га 331,1 40,4

Табл. 5.6 Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

2004 2,84 0,64 0,05

Рік 2005 2,85 0,64 0,001

2006 2,84 0,64 0,006

6 НАДРА На території області розвідано 371 родовище корисних копалин та 55 родовищ підземних прісних, мінеральних та столових вод. У 2006 році на обліку Держуправління екоресурсів знаходилось 287 надрокористувачів, які розробляли родовища та прояви корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню і вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, граніт) (табл. 6.1). Табл. 6.1 Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1

І.Камінь будівельний 1. Граніт, чарнокіт, гранодіорит,.., гнейс, мигматит 2. Вапняк ІІ.Камінь пиляний вапняк ІІІ.Камінь облицювальний травертин ІV.Сировина цегельно-черепична 1. Суглинок, глина, пісок, каолін V.Глина тугоплавка VI.Сировина керамзитова VII.Сировина піщано-гравійна 1. Пісок будівельний 2. Піщано-гравійна суміш (включаючи піщано-гравійний баласт) VIII.Сировина скляна Кварцовий пісок IX. Крейда будівельна Х.Вапняк для випалювання на вапно ХІ.Гіпс та ангідрит ХІІ. Сировина цементна Вапняк, глина, мергель, суглинок 1

Загальна кількість Родовища, що родовищ розробляють-ся 2005р. 2006р. 2005р 2006р. 2 3 4 5 Неметалічні корисні копалини Будівельні корисні копалини

Одиниця виміру 6

Видобуток сировини в 2006 р. 7

Балансові запаси станом на 01.01.07р. 8

тис. м3 19

-“-

800,84

253095,7

95672,7

-“-“-

49,3

30580

-“-

126 1 2

125 1 2

22 0 1

20 0 2

-“Тис.т тис. м3

237,6 0 21,4

94885,33 167 6774,2

-“-

436,17

66619,99

-“-

5956

Тис.т

1054

-“-

1436

-“-

312,5

43426,3

-“-

49,0

1559

Тис.т

2973

504192

3 4 5 Гірничохімічні корисні копалини 1 0 0

ХІІІ.Сапоніт 1 ХVI.Сировина для вапнування кислих грунтів 9 9 0 1 вапняк XV. Сировина карбонатна для 1 2 0 0 кормових домішок XVI.Сировина карбонатна для цукрової промисловості Вапняк 6 6 3 3 ХVІI. Сировина агрохімічна Фосфорит, апатит 2 2 ХV. Електро- та радіотехнічна сировина Графіт 1 1 0 Гірничорудні корисні копалини XVIII.Каолін 9 9 5 6

-“-

22664

-“-

10571

-“-

крейда 2216 вапняк 2115

-“-

799,1

121680,5

-“-

113390,9

-“-

61,3

8175

XIX.Сировина ювелірно-виробна XX.Онікс мармуровий ХXI. Сировина абразивна Кремінь XXII.Глини бентонітові

213

1 1

1 0

Тис.т -“-

4,1 0

2821,09 113

Продовження табл. 6.1 ХVІ.Сировина для мінеральних пігментів Глауконіт 2

0 1 Горючі корисні копалини 80 80 0 0 Води підземні

Торф

-“-

0,5

2422,8

-“-

24214

62,20 м3/добу

3,676 тис.м3/добу

Вода мінеральна

тис.м3

Вода мінеральна природна столова

-“-

Вода прісна

-“-

0,25 114,495 тис.м3/добу

425,92 тис.м3/добу

Видобуток корисних копалин проводили 94 підприємств різних форм власності. За даними Державного науково-виробничого підприємства „Державний інформаційний геологічний фонд України “Геоінформ України” станом на 11.01.2007 року спеціальні дозволи на користування надрами одержали 92 надрокористувачі, в т.ч. 8 - на пошуки і розвідку (табл. 6.2). Табл. 6.2 Використання надр Наявність документації

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, Рекульти-вовано в що підлягають 2006р. рекультивації

№ п/п

Загальна ксть кар`єрів та розробок

гірничий відвід

земельний відвід

ліцензії

243

2840

640

6,5

Забір води з підземних водоносних горизонтів для питних потреб здійснювало 11 підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Спостереження за режимом, а також оцінкою і прогнозом змін гідрологічної обстановки підземних вод здійснювалися Подільською гідрологічною партією. Вивчення режиму ґрунтових та підземних вод проводилось по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована із свердловин, пробурених на різні водоносні горизонти, а також колодязів. Режим ґрунтових вод та міжпластових підземних вод в природних, слабопорушених та порушених умовах на протязі 2006 року порівняно стабільним. Амплітуда коливання середньорічних рівнів, в порівнянні з минулим роком змінюється від -0,09 м до +1,38 м. Поповнення підземних вод відбулося за рахунок атмосферних опадів. Спостереження за режимом підземних вод в порушених умовах (на ділянках інтенсивного водовідбору) проводились на водозаборах м. Хмельницького, Чернелівському водозаборі, Шепетівському водозаборі – ділянки „Дубовий гай” та „Кам’янка” та „Східному” м.Городок з метою оцінки достовірності експлуатаційних запасів. На всіх водозаборах в 2006 році відмічено підняття середньорічних рівнів до +1,39 м (ділянка „Західна” Хмельницького водозабору). Виняток складає ділянка „Південна” Хмельницького водозабору, де середньорічний рівень понизився на 0,01 м, або практично ідентичний середньорічному рівню 2005 року. Середньорічний рівень на недіючий ділянці „Дубовий Гай” став вищим на 0,59 м. Хімічний стан підземних вод відповідає вимогам ДСТУ „Вода питна”.За звітний період проведено опробування свердловин державної мережі моніторингу. Негативної зміни якісного складу підземних вод не спостерігалося. Лише в пробах води відібраних на посту „Чернелівка” та „Городок” виявлено вміст нітритів, що 35

значно перевищують ГДК, оскільки води горизонту не захищені від поверхневого забруднення. Спостереження на ділянці підтоплення в м. Шепетівка, пост №26. Середньорічний рівень в 2006 році в порівнянні з минулим роком зріс на 0,22 м. Спостереження за осушенням підземних вод проводились на посту „Летичів” (Ялинівка). В 2006 році тут зафіксовано зниження середньорічного рівня на 0,02 м в порівнянні з минулорічним. Станом на 1.01.2007 року на території області виявлено і запаспортизовано 397 зсувів загальною площею 1811 га. Подільською ГГП проводиться стаціонарне вивчення зсувів на Кам’янець-Подільському і Заваллівсько - Мілівецькому стаціонарах та спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти – м. Городок, с. Верхні Панівці, с.Цибулівка, с. Каскада, смт. Віньківці. Щорічному обстеженню підлягає 69 зсувів загальною площею 568 га. За результатами виконаних робіт в 2006 році встановлено, що усі зсуви знаходились в фазі стабілізації за виключенням зсувів №30 в с. Зіньківці Кам’янець-Подільського р-ну та №101 в с. Сутківці Ярмолинецького р-ну. Перший зсув, в результаті його активізації, створив загрозу деформації житлового індивідуального сектору, другий – частково вивів з ладу автодорогу районного підпорядкування Сутківці – Баранівка. Розвитку нових зсувів не виявлено. 7 ВІДХОДИ За даними обласного статистичного управління, станом на 01.01.2007р. в області накопичено 655.763 т відходів першого класу небезпеки, з них – 624.9 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 94,686 т – другого, 1637,964 т – третього. За 2006 рік утворено 30,464 т відходів першого класу небезпеки, у т.ч. 12,664 т ХЗЗР, 453,423 т – другого, 808,125 т – третього класу. Загальні обсяги утворених і накопичених відходів Назва відходів

Промислові відходи* Всього промислових відходів Відпрацьовані ртуть- місткі лампи Побутові відходи** Примітка:  

Клас небезпеки I II III

Утворено в 2005р., т 100,87 632,3 496,97

Накопичено станом Утворено в 2006р, Накопичено станом на 01.01.2006р, т т на 01.01.2007р, т 642,86* 30,464 655,763* 85,65 453,423 94,686 1600,5 808,125 1637,964

1230,14

2329,01

1292,012

2388,413*

85680 шт.

6480 шт.

68670 шт.

9360 шт.

320 тис.т

6890 тис.т

357 тис.т

7860 тис.т

* в т.ч непридатні та заборонені ХЗЗР – 624,9т ** відходи обласного та районних центрів і міст обласного підпорядкування

Складування і тимчасове зберігання побутових і промислових відходів здійснювалось на територіях 423 підприємств області. Проведена інвентаризація заборонених і непридатних до використання хімічних засобів рослин (ХЗЗР) в агроформуваннях області. Кількість ХЗЗР складає 624,9 тн (у тому числі 142 тн у контейнерах), які зберігаються у 252 складських приміщеннях. Умови їх зберігання не виключають можливості міграції у довкілля та його забруднення. Частково проблема зменшення негативного впливу небезпечних відходів вирішується шляхом їх передачі на переробку спеціалізованим підприємствам або 36

повторного використання у виробництві. На території області діє 3 приймальних пункти відпрацьованих ламп, які мають ртутне наповнення (2 у м.Хмельницький та м.Нетішин), прийом відпрацьованих акумуляторів, прийом відпрацьованих шин, для подальшої їх передачі на утилізацію. Упродовж року відправлено на демеркуризацію більше 65 тис.шт. відпрацьованих ламп, які містять ртутне наповнення. Продовжується передача спеціалізованим підприємствам шламів гальванічних. Протягом року передано майже 42 тн за рахунок чого зменшились обсяги їх накопичення на території підприємств (ВАТ „Модуль” м.Кам”янець-Подільський, ВАТ „Термопластавтомат”, ВАТ „Укрелектроапарат” м.Хмельницький). Протягом року утворено 742 т полімерних відходів, з яких використано 228 т, передано іншим підприємствам 552 т. Відправлено на переробні підприємства в якості вторинної сировини 383 т зношених автомобільних шин (у 2005 році – 135 т), 301.5 т відпрацьованих мастил використано в інших технологічних процесах, в якості палива використано 67 т (у 2005 році –16.3 т). Більша частина відпрацьованих мастил 138 т утворено внаслідок застарілого технологічного обладнання і використано на ВАТ „Подільський цемент”. Через ПЗЗАТ „Вторкольормет” передано на утилізацію всього 110 т відпрацьованих акумуляторів, в попередньому – 325,9 т. Заготівельними підприємствами області прийнято від населення та суб”єктів господарської діяльності майже 5824 т макулатури, з якої використано 760 т в якості палива і 3640 т передано на переробку. Промисловими підприємствами перероблено 5089 т технологічних відходів м’ясопереробних підприємств, 46510 т піритних недогарків, 188284.3 т граншлаку. На полігони твердих побутових відходів комунальними підприємствами обласного і районних центрів та міст обласного підпорядкування вивезено близько 357 тис.т відходів. Протягом 2006 року на території області було виявлено і ліквідовано 399 стихійних звалищ відходів на площі 8,8га. Площа, яку займають відходи у відвалах та місцях накопичення складає 438.2 га. Протягом 2006 року власниками відходів паспортизовано 42 місця видалення відходів. Всього в області суб”єктами господарської діяльності оформлено 104 паспорти, промисловими підприємствами 37, комунальними – 67 (табл. 7.1 – 7.5). 157 підприємствами розроблені технічні паспорти відходів. В місті Хмельницькому впроваджується Програма Європейського банку реконструкції та розвитку під гарантії Уряду щодо реформування системи поводження з твердими побутовими відходами. На жаль є проблеми і при експлуатації діючих полігонів: полігони ТПВ м.м. Хмельницького і Кам’янець-Подільського вичерпали свої можливості, недостатність коштів для їх обслуговування, застарілий парк техніки, її відсутність, не проводиться сортування відходів, не проводиться відбір вторинної сировини та інше. Питання поводження з відходами та всі проблеми які пов”язані з цим розглядалися. на парламентських слуханнях Верховної Ради України. Наголошено на відсутність дійових економічних стимулів для збору та переробки значної маси відходів, недосконалість сформованої інфраструктури і практики збору та видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективне збирання корисних компонентів відходів як вторинної сировини. Рекомендовано внести зміни в існуючі відповідні закони та розробити нові, переглянути прийняті програми (Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами до 2010 року), 37

скорегувати терміни виконання та забезпечити їх відповідними джерелами фінансування. Табл. 7.1 Утворення, використання(утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т Назва відходів

1 Відходи 1 класу небезпеки,в т.ч. за окремими видами Мідь та їі сполуки Розчини хромовмісні відпр.у гальв.процесах Ртутномісткі лампи Отрутохімікати Шлами гальванічні Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Акумулятори свинцеві відпрацьовані Відходи термічних ванн Нафтовідходи Відходи, що місять марганець та його сполуки Відходи, що містять олово та його сполуки Відходи, що містять срібло та його сполуки Відходи, що місять азиди чи речовини вибухового характеру Відходи, що містять відпрацьовані луги Відходи, що містять відпрацьовані кислоти Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч за окремими видами Відходи, що містять алюміній та його сполуки Відходи, що місять нікель та його сполуки Відпрацьований електроліт Відходи, що містять органічні розчинники Відходи фарб, лаків Відходи, що містять відпрацьовані МОР Прилади медичного призначення Залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять нафтопродукти Відпрацьовані фільтри Відходи, забруднені нафтопродуктамидрантя Шлами гальванічні Всього по області

Видалено за рік В т. ч. Захоронено в Знешкоджено місцях ор(знищено) ганізованого складування 6 7

Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

642,86

30,464

251,0

655,763

Використано (утилізовано) Всього за рік

Направлено в місця неорганізованого складування 8

1,0

6480 шт. 612,3 30,56

68667 шт. 12,664 -

65786 шт. -

9360 шт. 624,9 30,56

85,654

453,423

448,069

2,258

94,686

41,768

83,303

85,246

39,83

4,1

0,05

4,1

35,99

366,9

360,62

2,258

40,012

2,44

0,068

0,982

2,259

1,094

2,147

0,306

0,589

0,491

0,357

1593,316

808,125

763,477

6,778

11,194

1637,964

18,022

609,145

550,186

76,981

2,169

2,235

2,58

1,824

2,265

2,238

0,027

10,746

2,026

12,002

0,77

0,4

11,674

12,074

0,47

11,194

5,138

1,089

2,942

1,818

45,39

1,773

1,803

45,36

0,11

5,115

1515,173 2321,83

38,578 1292,012

43,324 1462,546

6,778

9,036

11,194

1510,427 2388,413

2,213

Табл. 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Кількість Обласний центр, зареєстрованих у т.ч. де міста обласного підпорядкування, місць власник ще не райони видалення визначено відходів Всього по області 139 м.Хмельницький 11 м.Кам.-Подільський 2 м.Нетішин 3 м.Славута м.Шепетівка 2 м.Старокостянтинів 2 Білогірський р-н 1 Віньковецький р-н 1 Волочиський р-н 5 Городоцький р-н 3 Деражнянський р-н 39 Дунаєвецький р-н 4 Ізяславський р-н 2 Кам.-Подільський р-н 1 Красилівський р-н 4 Летичівський р-н 34 Новоушицький р-н Полонський р-н 4 Славутський р-н 5 Старокостянтинівський р-н Старосинявський р-н Теофіпольський р-н 2 Хмельницький р-н 12 Чемеровецький р-н 1 Шепетівський р-н 1 Ярмолинецький р-н -

Загальна площа тис.кв.м 4382,1 146,79 118 65,18 -623 526 14 140 106 115,7 153,8 81,1 310 315 182,1 175 204 158,5 313 54,9 570 10 -

Загальний фактичний об’єм тис.куб.м -

Загальна фактична маса на початок року, тис.т 7503,16 3363,23 2073,8 5,23 176 152,5 17,1 67,03 196,25 110,68 99,2 343,3 73,3 1,2 240,62 56,74 231,57 227,96 28,9 23,3 4,55 10,7 -

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис.т

467,34 122,83 42,23 1,33 25,5 17,5 28,47 2,4 19,42 41,89 15,3 4,136 18,5 8,4 17,05 6,35 4,43 33,18 22,78 4,68 26,88 4,08 -

Направлено Загальна фактично фактична відходів на місце маса на кінець видалення року протягом року тис.т тис.т

357,21 132,01 40,94 0,26 21,0 12,1 9,8 1,12 12,9 9,055 12,9 3,08 15,05 3,47 12,29 2,1 4,11 21,7 14,05 3,22 24,55 1,5 -

7860,37 3495,24 2114,8 5,49 197,0 164,4 26,9 68,2 209,16 119,74 112,1 346,4 88,35 4,67 252,9 58,84 235,68 249,67 42,95 26,52 29,1 12,18 -

Кількість місць, що не відповідають діючим нормативам -

Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг 33 4 1 3 1 1 1 3 1 2 2 1 1 2 1 2 4 1 1 1 -

Табл. 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони Всього по області м.Хмельницький м.Кам.-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянтинів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам”янець-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький

323

1478

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т. 343,0

126 22 13 13 22 17

3 8 7 9 4 15 1 7 9 5 4 6 3

3 10 6 3 7

585 126 49 58 121 90 18 21 31 28 8 65 1 42 42 21 17 35 15 9 47 19 5 25

137,16 85,41 10,3 9,47 9,54 8,69 0,61 4,51 5,51 6,2 7,94 14,37 5,86 6,71 8,95 4,83 0,75 4,62 9,55 1,12 0,357 0,07 0,005 0,45

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

323

645,06

343,0

7,59

126 22 13 13 22 17

3 8 7 9 4 15 1 7 9 5 4 6 3

205,32 150,82 20,6 18,94 19,08 17,38 1,22 9,02 11,02 12,4 18,8 74,0 11,72 13,42 17,9 9,66 1,5 9,24 19,1 -

3 10 6 3 7

2,24 0,71 0,14 0,01 0,84

137,16 85,41 10,3 9,47 9,54 8,69 0,61 4,51 5,51 6,2 7,94 14,37 5,86 6,71 8,95 4,83 0,75 4,62 9,55 1,12 0,357 0,07 0,005 0,45

0,28 0,16 0,81 3,35 0,06 0,017 0,002 0,03 0,02 0,18 0,014 0,12 0,08 2,4 0,016 0,05 0,003

Табл. 7.4 Зареєстровано відходів в області (видів) Клас небезпеки Всього (усіх класів небезпеки), у т. ч.: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів 108

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 107

7 20 24 57

6 20 24 57

У тому числі Для яких визначено для яких визначено умови зберігання, підприємства або транспортування, виробництва по їх видалення утилізації 108 108

7 20 24 57

Для яких визначено місця видалення відходів * 108

7 20 24 57

Примітка: *– місця видалення для тимчасового зберігання відходів на території підприємства

Табл. 7.5 Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів) N з/п

Назва підприємства, адреса Назва виробництва

Шепетівський ветсанзавод м.Шепетівка, вул.Лісова 1

3 4

Хмельницький Державний завод по виготовленню м’ясокісткового борошна “Ветсанзавод” Хмельницький район, с.Н.Вовковинці Агрофірма “Авіс” с.Гуменці, Кам-Подільського району ВАТ “Шепетівський м’ясокомбінат” с.Судилків, вул.Гагаріна 3 Шепетівського району ДП «Нігинський карєр» селище Сахкамінь Камянець-Подільський район ВАТ „Подільський цемент” Кам”янець-Подільський район, с. Гуменці

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина, конфіскати, кістки) Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина, конфіскати, кістки)

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

4200

712

6500

3724

Послід курячий

6100

1200

Технологічні відходи

4000

1365

Щебінь фракції до 20 мм

400 000

227 000

Огарки піритні граншлак барда

80000 220000 2400

46510 188284,27 1569

8 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1 Загальна характеристика екологічної безпеки області Екологічна безпека області пов’язана, передусім, з обсягами впливу на природне середовище розташованих на території області об’єктів різного призначення, їх потенційною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю населення. Станом на 01.01.2007р. в області нараховувалося 1002 підприємства, організацій, установ, які здійснювали забір підземних і поверхневих вод у відповідності з дозволами на спецводокористування, 1453 – забруднювач атмосферного повітря, 277 – користувачів надрами, 314 – утворювачів відходів (табл. 8.1.1).

Табл. 8.1.1 Перелік потенційно – екологічно небезпечних об'єктів № з/п 1 1

Відомча належність (форма власності) 4 Міністерство палива та енергетики України

Назва об'єкта

Вид діяльності

2 ВП НАЕК „Хмельницька АЕС”

3 Виробництво електроенергії

АТ “Подільський цемент”

Виробництво цементу

Акціонерне товариство

Магістральні газопроводи

Транспортування газу

УМК “Київтрансгаз”

Магістральний продуктопровід

Транспортування світлих нафтопродуктів

Нафтопровід “Дружба”

Транспортування нафтисирцю

КП “Славутський завод “Лотос” Підприємство з утилізації авіаційних засобів ураження філія ДП „Укроборонсервіс „УОСДМ” Полігони ТПВ (34 об’єкта) Склади нафтопродуктів (25 об’єктів)

Прикарпатське регіональне управління магістральних продуктопроводів Державне акціонерне товариство магістральних нафтопроводів “Дружба” Підприємство банкрут

8 9

10 11

Автозаправочні станції (188 об’єктів) Військові частини

Виплавка з авіабомб тротилу, випуск тротилу гранульованого

Міноборони України

Розміщення побутових відходів Зберігання нафтопродуктів

Виконкоми міських рад

Забезпечення нафтопродуктами Оборонна

Держпаливрезерв України Акціонерні товариства Колективна та приватна Міноборони України

Примітки 5 Об’єкт загальнодержавного значення Об’єкт загальнодержавного значення Об’єкти міжнародного значення Об’єкт загальнодержавного значення Об’єкт міжнародного значення Об’єкт регіонального значення Об’єкт загальнодержавного значення Об’кти місцевого значення Об’єкти загальнодержавного і місцевого значення Об’єкти місцевого значення Об’єкти загальнодержавного значення

Потенційну загрозу навколишньому середовищу становлять Хмельницька АЕС, звалища побутових відходів, у свій час невикористані і заборонені для подальшого застосування засоби хімічного захисту рослин, склади нафтопродуктів, боєприпасів тощо. Станом на 1.01.2006 року в області нараховувалось 21 підприємство, які використовували прилади з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ). Усі непридатні (прострочені терміном дії) ДІВ вивезені протягом року на спецкомбінат В результаті проведеної інвентаризації у 2006 році кількість непридатних, заборонених та невідомих хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) в області становить 624,9 т. (з урахуванням законтейнеризованих 142 т.), зберігання ведуться у 252 складських приміщеннях. 8.1.1 Екологічна безпека оборонної діяльності За звітний період в дислокованих на території області військових частинах посилено увагу до питань дотримання природоохоронного законодавства , зменшення негативного впливу військової діяльності на довкілля. У кожній військовій частині призначені відповідальні за екологічний стан їх територій, використання природних ресурсів, розміщення відходів тощо. Покращилась роз’яснювально-виховна робота з питань охорони довкілля. У відповідності з природоохоронним законодавством у військових частинах здійснювалося водокористування, розміщення і видалення відходів. Проведеними 42

перевірками ведення лісової справи Шепетівським військовим лісгоспом та Кам′янець-Подільським військовим лісництвом суттєвих порушень природоохоронного законодавства не виявлено. Поряд із зазначеним, в діяльності військових частин ще непоодинокі випадки порушення природоохоронного законодавства. Так за браком фінансування на виконання природоохоронних заходів військовим частинам, зокрема на проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, окремі військові частини не оформили відповідних дозволів. Типовими порушеннями значної частини об’єктів Міноборони є відсутність обладнаних приладами контролю пунктів діагностики регулювання і перевірки транспортних засобів на токсичність і димність відпрацьованих газів, а також організованої системної природоохоронної роботи. За окремими графіками вивозяться за межі області боєприпаси, а окремі їх види переробляються на військовому об’єкті в області. Держуправління і надалі контролює стан охорони довкілля на всіх військових об′єктах області. 8.1.2 Поводження з небезпечними хімічними речовинами З початку дозвільної діяльності управлінням екоресурсів видано 627 дозволів 90 підприємствам області на зберігання, використання та транспортування небезпечних хімічних речовин. Серед підприємств, що одержали дозволи, Хмельницька АЕС, підприємства машинобудування, цукрової, молоко- та м”ясопереробної промисловості. У 2006 році на поводження з небезпечними хімічними речовинами видано 97 дозволів 63 підприємствам. Основними видами отруйних речовин, на поводження з якими видано дозволи, є неорганічні кислоти, луги, нітрит натрію, аміак, формалін та інші, всього 17 найменувань. Табл. 8.1.2.1 Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин та відходів, на поводження з якими було видано дозволи продукти біотехнології

що містять ртуть

що містять свинець

гальванічного виробництва

нафтопродуктів

інші промислові

16 -

пестициди

15 -

інші

12 13 14 2 23 1

формальдегід

11 6

Відходи

ізоціанати

8 9 10 4 13 41

галогеновані вуглеводні кисневовмісні розчинники

ароматичні вуглеводні

7 -

інші

6 -

ціаніди

5 -

луги

нікелю

4 -

Органічні сполуки

кислоти

ванадію

3 -

аміак

свинцю

2 -

хрому

ртуті

1 97

миш’яку

Разом видано дозволів (шт)

Кадмію

Неорганічні сполуки

17 -

18 4

19 2

20 -

21 1

22 -

23 -

24 -

27 -

8 -

На території Хмельницької області у 2006 році аварій щодо поводження з отруйними речовинами у тому числі з продуктами біотехнології не виникало. 8.2 Радіоекологічна безпека Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки в області є Хмельницька АЕС. Реакторні установки обох блоків ХАЕС належать до сучасної серії водоводяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000. Спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС. Рівень 43

забруднення промислового майданчика, санітарно-захисної зони та зони спостереження оцінюється вмістом радіонуклідів цезію-137, цезію-134, стронцію-90, марганцю-54, кобальту-60, хрому-51, йоду-131 та інших. С пуском другого енергоблоку на ХАЕС впроваджена автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), яка дозволяє здійснювати у режимі реального часу контроль радіаційної обстановки на проммайданчику, санітарнозахисній зоні, зоні спостереження, здійснення метеорологічного контролю. Найбільший вклад впливу ХАЕС на атмосферне повітря вносять газоподібні радіоактивні викиди із вентиляційної системи. Середньодобові значення їх активності складають: радіоактивні інертні гази – 38,07 ГБк/добу (0,059 % від гранично допустимого викиду (ГДВ); довгоживучі радіонукліди – 69,98 кБк/добу (0,011% від ГДВ); йод-131 – 214,69 Бк/добу (0,0218 % від ГДВ). Вміст радіонуклідів цезію-137 в атмосферному повітрі санітарно-захисної зони станції та населених пунктів становив 38,7 – 95,7 мкБк/м3, в ставку-охолоджувачі АЕС – 6,89 Бк/м3 та р.Горині - 4,68 – 5,98 Бк/м3, в ґрунтах контрольованих населених пунктів – 1,61•102 – 38,2•102 Бк/м2, а стронцію-90 – 12,1 – 117 Бк/м2. Радіонуклідів цезію-134, кобальту-60, марганцю-54 та йоду-131 в пробах ґрунтів не виявлено. Протягом року на станції зафіксовано 9 порушень, з яких 6 – на енергоблоці № 2. Оцінка порушень за шкалою “INES” не вища за “0”, радіаційна обстановка на території ХАЕС та за її межами не змінилася і залишається в нормі. За результатами роботи в 2006 році було перевищено квоту колективної дози опромінення персоналу хімцеху. По ХАЕС в цілому за підсумками 2006 року дане перевищення було компенсовано. За регламентованими для ХАЕС контрольними рівнями скидів та викидів перевищень не було. В цілому радіаційні параметри, що характеризують роботу ХАЕС за 2006 рік, не перевищували нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечувалися на достатньому рівні. Рівень гамма-фону в зоні спостереження ХАЕС становив 8-11 мкР/год. За даними радіоекологічного моніторингу області перевищень вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах рослинного та тваринного походження в 2006 році не виявлено. Так, за даними обласного гідрометеорологічного центру вміст радіоактивних речовин в випадіннях (сумарна бета-активність) становив 5,6-7,6 Бк/м2 при нормі 110 Бк/м2, а в аерозолях - 24-126 х10-5 Бк/м3 при нормі 3700 х10-5 Бк/м3. Спостереження за станом річок в 2006 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець-Подільський), р. П.Буг (м. Хмельницький, м. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,084 Бк/л,  по стронцію-90 0,102 - 0,198 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. Радіоактивного забруднення продуктів харчування тваринного походження (м’ясо ВРХ , молоко та молочні продукти) та кормів не виявлено. Вміст цезію-137 в м’ясі ВРХ становив 3,3-8,3 Бк/кг при нормі 200 Бк/кг, в молоці – 3,4-6,4 Бк/кг при нормі 100 Бк/кг. 44

Природний радіаційний фон на території області становив 8-14,7 мкР/год. У відповідності з Національною програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, органами санітарного нагляду здійснюється постійний контроль за радіаційним фоном, проводяться дослідження проб молока та картоплі у населених пунктах Чемеровецького (села Мала Зелена, Велика Зелена, Шидлівці, Вікторівка, Криків) і Кам’янець – Подільського (Шустівці, Нововолодимирівка, Чорнокозинці, Ніверка) районів, віднесених до четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю. В 2006 році два підприємства області, які зберігали без ліцензій джерела іонізуючого випромінювання, що віднесені до категорії радіоактивних відходів, здали всі належні ним джерела на захоронення на спецкомбінати . На одному підприємстві, ВАТ “Силікат” м. Славута, на кінець 2006 року знаходилось 51 джерело іонізуючого випромінювання, що переведено до категорії радіоактивних відходів, сумарною активністю 15,44•1011 Бк. В березні 2007 року всі належні підприємству джерела іонізуючого випромінювання також були здані на захоронення на спецкомбінат. 9 ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Значна частина населення області пов’язує причини захворюваності та підвищеного рівня смертності з забрудненням довкілля, негативними наслідками Чорнобильської катастрофи, споживанням з окремими продуктами харчування канцерогенних та інших шкідливих для здоров’я людини харчових домішок. Проте, статистичні дані, зокрема, про народжуваність та смертність населення області вказують на визначальність у цьому процесі не екологічного, а демографічного чинника. За розрахунковими даними облстатуправління чисельність населення області станом на 01.01.2007 року становила 1361368 людей. За останній рік народилось 13477 чол., а померло майже вдвоє більше - 23569 чол.. Кількість зареєстрованих захворювань у розрахунку на 10,0 тис. населення області, порівнюючи з попереднім роком, дещо збільшилось і становила 16527 випадок. Дещо збільшилась поширеність хвороб дітей – 17737 випадків, збереглася на одному рівні з минулим роком захворюваність дорослого населення – 16107 випадків та підлітків – 17575 на 10,0 тис. населення (табл. 9.1). Табл. 9.1 Рівень захворюваності на 10 тис. населення Категорія населення Дорослі Підлітки Діти

Рік 2003 15586 16845 17210

2004 15266 17085 17083

2005 16220 17955 17502

2006 16107 17575 17737

За класами хвороб домінували хвороби системи кровообігу – 4893 та органів дихання – 3004 захворювань на 10 тис. населення. Майже на рівні минулорічного була захворюваність на новоутворення – 282, на хвороби крові і кровотворних органів – 299, ендокринної системи, розладу живлення і порушення обміну речовин – 855 випадків на 10 тис. населення (табл. 9.2). Табл. 9.2 Поширеність хвороб на 10 тис. населення Класи хвороб Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

Рік 2003 4511 3179 278 820 251

2004 4673 2726 281 762 262

2005 4881 3062 286 852 282

2006 4893 3004 282 855 299

В 2006 році епідемічна ситуація в області була керованою, не допущено спалахів та групових випадків інфекційних захворювань. Досягнуто зниження показників захворюваності по сальмонельозах – на 35,8% (обласний показник 11,1%, державний 16,48%), по сумі гострих кишкових інфекцій, як за рахунок дизентерії, так і гастроентероколітів – на 34,7% (обласний показник 101,0%, державний 150,7%). Зменшився рівень захворюваності на вірусний гепатит В на 14,8%, гельмінтозами на 15%, враженості коростою на 4%. Не було зареєстровано випадків черевного та висипного тифів, малярії, полімеліту. У 2006 році в області не зареєстровано жодного випадку дифтерії, невиділено носіїв токсигенного штаму дифтерії, в 2,3 рази зменшилась кількість носіїв нетоксигенного штаму дифтерії, нище державних показників захворюваність на кашлюк (обласний показник 2,3; державний 5,22), менінгокову інфекцію(1,6 та 1,86), епідпаротит (обласний 4,0; державний 7,91), краснуху (9,2 та 32,0). Минулий рік співпав з роком періодичного підйому захворюваності на кір, який зареєстрований не тільки у Хмельницькій області, а по всій Україні. В області зареєстровано 1587 випадків захворювань, інтенсивний показник 117,9 (державний 90,7). В умовах негативного впливу на довкілля промислової сфери (80 підприємств) проживало 2580 чол. або 0,17% населення області. Відмінностей у стані здоров’я мешканців Кам’янець–Подільського та Чемеровецького районів, проживаючих на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях, не відмічено. Території діючих оздоровчих закладів області – санаторіїв Сатанівської курортної зони Городоцького та Макова Дунаєвецького районів знаходяться за межами інтенсивного впливу на їх екологічний стан. Основними екологічними проблемами цих оздоровчих закладів є незабезпеченість належної очистки стічних вод, потенціальна загроза забруднення неочищеними стоками поверхневих та підземних родовищ мінеральних вод. Випадків захворювань мешканців певної території чи працівників підприємств, установ внаслідок отруєння чи променевого ураження не було. 10 РОСЛИННИЙ СВIТ Загальна площа лiсiв залишилася на рівні попереднього року і становила 284,3 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 266,0 тис.га, що складає 12,9 % територiї областi. Запас деревини становить 33,3 млн.куб.м, з них спiлої - 3,05 млн.куб.м. Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,5 тис.га. Лiси, що були у користуваннi сiльськогосподарських пiдприємств займають площу 87,3 тис.га. Протягом 20002006 років обласною радою прийняті рішення щодо надання в постійне користування створеним лісогосподарським підприємствам земель лісового фонду на площі 82,6 тис.га у 20 районах. Передача земель в натурі проведена 20 підприємствами загальною площею 82,5 тис.га. Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 10,5 тис.га. Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств управління лісового господарства в Хмельницькій області. У 2006 р. у лiсах областi вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 320 тис.куб.м, з них обласне управління лісового господарства 46

235,3 тис.куб.м, лісогосподарськими пiдприємствами – 78,3 тис.куб.м, iншими лiсокористувачами – 6,2 тис.куб.м. (табл. 10.1 та “Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами”) Табл. 10.1 Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

Затверджена розрахункова лісосіка,тис.куб.м

Фактично зрубано (тис.куб.м)

1 2001 2002 2003 2004 2005 2006

2 250,7 250,7 333,4 335,4 341,4 341,4

3 192,3 192,3 293,0 307,2 309,7 320,0

В т.ч. по господарствах твердо- листяниих розрахункова фактично лісосіка зрубано 6 7 109,8 83,6 109,8 83,8 187,0 157,6 187,5 166,8 182,2 166,9 182,2 167,4

Хвойних розрахункова фактично лісосіка зрубано 4 5 92,7 77,8 92,7 77,8 84,5 82,2 84,9 86,6 90,1 87,4 90,2 88,8

м`яко-листяних розрахункова фактично лісосіка зрубано 8 9 48,2 30,9 48,2 30,9 62,0 53,2 63,0 54,2 69,1 55,4 69,0 63,7

Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами № 1 2 1

3 4

В тому числі по роках Одиниця виміру 2001 2002 2003 2004 Площа лісів тис. га 284,3 284,3 284,3 284,3 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 266,0 266,0 266,0 266,0 Лісистість території % 12,9 12,9 12,9 12,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,1 186,1 186,1 З них вкриті лісовою рослинністю тис. га 171,1 171,1 171,1 171,1 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 87,8 87,8 87,8 З них вкрита лісовою рослинністю тис. га 84,5 84,5 84,5 84,5 Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,4 10,4 10,4 Головне користування Площа лісосік га 874 874 1097,4 1176 Заготовлено деревини тис.куб.м 225,7 225,7 293 307,2 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 716 716 818 818 Заготовлено деревини тис.куб.м 192,2 192,2 233,5 232,9 Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 133 204 245,4 326 Заготовлено деревини тис.куб.м 28,8 46,5 53,5 66,2 Інші лісокористувачі Площа лісосік га 25 25 25 32 Заготовлено деревини тис.куб.м 4,7 4,7 6,0 8,1 Найменування показників

2005 284,3 266,0 12,9

2006 284,3 266,0 12,9

186,1 171,1

186,5 171,1

87,8 84,5

87,3 84,5

10,4

10,5

1169 309,7

* 319,9

808 232,7

* 235,3

330 69,6

* 78,3

31 7,4

* 6,2

*: данні управлінням лісового господарства не обліковуються

Впродовж року створено 1891 га різних видів лісонасаджень, за рахунок лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк. У тому числі 1357 га у лісах державного лісового фонду, 510 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 25 га (табл. 10.2, рис. 10.1) Рис. 10.1 Диніміка рубок головного користування та лісовідновлення 2400

2355 1640

2000 1600

га

1640

1510

1400

1578

1169

1200 800

1169

1176

945

874

1063

400 0 2001

2002

2003

2004

площа лісонасадження,га

2005

2006

площа рубок, га

Табл. 10.2 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2001 1211 1211 161 -

2002 1510 1510 184 -

2003 1578 1578 -

2004 1640 1619 58 3,5

2005 2010 2010 110 -

2006 1891 1891 464 -

Охороною лісів займалося 1374 чол., з них 855 чол. Держліс охорони. У 2006 році внаслідок загорянь загинуло лісових культур на площі 4,17 га. Завдяки оперативним діям лісової охорони вдалося не допустити нанесення більшої шкоди лісовому господарству. Від несприятливих погодних умов та хвороб загинуло 41,4 га. лісових культур, з них 31,4 га в лісах Міноборони. Управлінням лісового господарства в Хмельницькій області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 40,6 тис.га, виготовлено i розвішано 14,6 тис. шпаківень, переселено 1125 мурашників. З метою покращання стану лісів проведені рубки догляду на площі 7,1 тис.га, при цьому заготовлено 114,8 тис. куб.м деревини. Обсяги використання дикорослих рослин протягом останніх років мають здатність до незначного зменшення. У 2006 році, зокрема, зменшилися обсяги заготівлі природніх ресурсів лісового походження – дубової кори, березових бруньок, які заготовляються при проведені рубок догляду за лісом. При цьому харчова і фармацевтична промисловість отримує цінну сировину. Раніше хворост від цих рубок залишався на лісових ділянках для перегнивання. Стабільним залишається попит і відповідно обсяги заготівель кореня глечиків жовтих, який експортується до Японії, що в свою чергу свідчить про екологічну чистоту річок басейну р.Случ. У той же час, реальні обсяги заготовленої лікарської сировини становили лише 20% від затверджених лімітів. Бережливе, раціональне використаня дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей (табл. 10.3). Табл. 10.3 Динаміка заготівлі лікарської сировини в області, т. Вид рослин 1.Звіробій звичайний 2.Кропива дводомна 3.Липа серцелиста 4. Суниці лісові 5.Чистотіл великий 6. Деревій тонколистий 7. Шипшина собача 8. Полин гіркий 9. Мати-й-мачуха звичайна 10. Горобина звичайна 11. Подорожник великий 12. Спориш звичайний 13. Череда трироздільна 14. Хвощ польовий 15. Цмін пісковий 16. Бузина чорна, (квітки) 17. Материнка звичайна 18. Глечики жовті 19. Аїр 20. Глід колючий 21. Гриби 22. Грицики польові 23. Дуб (кора) 24. Крушина ламка (кора) 25. Береза (бруньки) Разом

2002 2003 2004 Ліміт Факт Ліміт Факт Ліміт Факт 52,0 26,61 59,730 36,021 87,730 41,233 16,7 10,72 37,252 23,591 44,002 22,441 3,2 2,25 18,458 14,961 20,208 10,71 4,5 4,0 1,950 0,900 2,400 1,2 4,5 3,69 23,445 14,393 27,600 14,352 7,0 4,9 29,875 26,348 32,625 18,596 16,8 5,62 47,140 13,619 52,010 23,404 5,5 5,48 22,310 17,512 25,300 11,891 16,3 13,48 23,170 6,053 41,120 21,793 35,4 34,1 35,274 27,208 52,874 28,023 9,1 6,88 11,553 6,541 24,953 11,728 8,2 7,97 23,010 21,701 34,950 20,271 18,6 12,37 32,800 23,810 41,8 20,9 13,1 5,51 57,510 44,223 59,33 30,258 6,0 3,0 22,300 18,235 24,00 10,32 3,83 1,51 11,139 6,496 15,859 7,612 2,4 2,4 11,002 6,424 6,702 3,284 15,0 5,03 6,801 0 6,801 0 23,0 21,56 33,160 23,895 34,410 15,829 7,5 5,75 38,219 35,242 42,129 21,488 45,0 6,84 362,000 55,700 390,00 206,7 3,72 2,5 0 0 0 0 61,5 61,35 84,007 64,005 98,007 46,063 70,4 62,07 71,570 54,596 88,870 44,435 0 0 0 0 13,954 6,558 449,25 315,59 1063,68 541,474 1267,634 639,089

2005 Ліміт Факт 87,730 40,02 44,002 23,251 20,208 3,062 2,400 0,82 27,6 12,38 32,625 8,35 52,010 16,94 25,300 9,356 41,120 18,21 52,874 31,52 24,953 12,31 34,950 23,05 41,8 21,38 59,33 32,41 24,00 11,83 15,859 6,24 6,702 3,59 6,801 5,32 34,410 18,28 42,129 28,43 390,00 212,3 0 0 98,007 52,94 88,870 49,68 13,954 8,81 1267,634 650,479

2006 Ліміт 87,7 44,0 20,2 2,5 27,6 32,6 52,0 25,3 41,1 52,9 24,9 34,9 41,8 59,3 24,0 15,8 6,7 6,8 34,4 42,1 750,0 0 98,0 88,8 13,9 1627,3

Факт 36,02 23,25 3,02 0,82 12,30 8,30 16,90 9,30 18,20 30,21 12,30 23,0 21,4 34,4 11,8 6,2 3,6 5,3 18,2 28,4 212,3 0 50,0 50,0 8,0 643,22

Фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища проводиться значна робота з розроблення та проведення природоохоронних заходів, лімітування природокористувань. В галузі інспекційного контролю проводилася робота з виявлення мiсць нерегламентованої заготiвлi та реалiзацiї недеревних рослинних ресурсiв, вживалися заходи з недопущення у подальшому таких випадків. Особлива увага надавалася охоронi ранньовесняних першоцвiтiв, занесених до Червоної книги України. З метою охорони, збереження та вiдтворення рiдкiсних, цiнних видiв рослин природної флори, лiсових i ландшафтних комплексiв ведеться робота з їх заповiдання. Під час проведення Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього” i Дня довкілля закладені нові сквери, здійснені озеленення житлових масивів, промислових територій, шкіл та інших дитячих закладів на площі 18 га (табл. 10.4) Табл. 10.4 Озеленення населених пунктів (га) Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2001 62 28

2002 54 -

2003 18 -

2004 21,0 1

2005 18,0 7,0

2006 18,0 7,0

8663

9906

10993

13200

11000

11 ТВАРИНИЙ СВІТ За даними наукових досліджень фауна області нараховує понад 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб, 11 – амфібій, 10 – рептилій, 190 – птахів, 60 –ссавців. Тваринний світ області представлений такими типовими видами як лось, козуля, кабан, заєць – русак, білка, лисиця, тхір, куниця, так і нетиповими – олень плямистий, байбак, фазан європейський (табл. 11.1). Табл. 11.1 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Види мисливських тварин Лось Олень Кабан Козуля Заєць-русак

Роки 2001 117 120 1048 3950 69900

2002 113 128 1088 3966 64924

2003 111 109 1102 4225 76837

2004 97 95 847 3672 61465

2005 85 103 933 3623 60561

2006 87 109 968 3820 55668

Рішенням 3 сесії обласної ради № 16 від 26 вересня 2002 року „Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області” затверджено переліки видів фауни області, що занесені до Червоної книги України, що є рідкісними, погранично-ареальними або чисельність яких зменшується та на які поширюється лімітоване використання в мисливських цілях. З представників герпетофауни в значній кількості в області мешкають ящірки, вужі, тритони, жаби, в меншій – гадюки. Найпоширенішими видами риб є плітка, окунь, щука, лящ, короп, карась, у Дністрі та деяких інших великих річках – сом. З водоплавних і болотних птахів – дикі гуси, качки, лебеді, чаплі. 82 види тварин області занесено до Червоної книги України, найбільш відомими з яких є рак широкопалий, жук-олень, бражник мертва голова, мідянка звичайна, лелека чорний, орел-карлик, журавель сірий, борсук звичайний, видра річкова, тхір степовий, сліпак подільський. Площа мисливських угідь області складає 1573,3 тис. га., у тому числі охоплених мисливським упорядкуванням – 1467,4 тис. га. За обласною радою УТМР закріплено 1437,2 тис.га., за підприємствами Хмельницького обласного управління 49

лісового господарства – 111,6 тис.га., товариством військових мисливців і рибалок – 16,1 тис.га., Орининським товариством мисливців та рибалок “Подільський мисливець” – 10,2 тис. га. мисливських угідь. В штаті мисливського господарства 129 чол., з них, штатних єгерів – 26, мисливствознавців – 9 чол. Витрати на ведення мисливського господарства у 2006 році склали 1826161 грн. Загальні надходження від ведення мисливського господарства склали 744861 грн. Ліміти добування основних видів мисливської фауни затверджувались з урахуванням чисельності диких тварин, з них: 6 – оленя плямистого, 59 – кабана, 155 – козулі. З 6 виданих ліцензій на відстріл оленя добуто 5, з 59 – на кабана – добуто 32, з 155 – на козулю – добуто 123 (табл. 11.2). За порушення правил полювання оштрафовано 356 чол. на загальну суму – 10647 грн. сума пред’явлених збитків 100 грн. З метою забезпечення охорони та відтворення чисельності червонокнижних та рідкісних видів тварин і птахів за підприємствами Хмельницького обласного управління лісового господарства закріплено 43337,5 га територій заповідного фонду із загально зоологічними та орнітологічними заказниками. Так, у заказниках “Тарасівський” Ярмолинецького ДЛГ охороняється колонія сірої чаплі, “Лизнявський” Шепетівського ДЛГ – поселення бобрів, в урочищі “Чоботарня” Летичівського ДЛГ – популяція борсуків, у заказнику “Плужнянський” Ізяславського ДЛГ – гніздівлі лелеки чорного. Також на території області існують лісомисливські господарства де розводять мисливських звірів для розселення. Розплідники для розведення кабанів: обласна організація УТМР (16 гол.), державне лісомисливське господарство (4 гол.), ДП «Ізяславський лісгосп» (20 гол.), ДП «Славутський лісгосп» (4 гол.), ДП «Шепетівський лісгосп» (4 гол.); розплідники для розведення оленя плямистого: ДП «Кам’янець-Подільський лісгосп» (42 гол.). Табл. 11.2 Добування основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин 2002 Лось Олень плямистий Кабан Козуля Заєць – русак 2003 Лось Олень плямистий Кабан Козуля Заєць – русак 2004 Лось Олень плямистий Кабан Козуля Заєць – русак 2005 Лось Олень плямистий Кабан Козуля Заєць - русак 2006 Лось Олень плямистий Кабан Козуля Заєць - русак

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

8 65 110 9416

6 65 110 9416

Не добувався 2 52 107 8568

1 13 3 848

Складні погодні умови Складні погодні умови

3 55 143 11467

7 69 152 5300

Не добувався 2 43 113 8790

5 1 2 -

У зв’язку з неплатоспроможністю населення

3 55 143 9948

3 58 148 9120

Не добувався 2 21 99 9441

1 16 19 -

У зв’язку з неплатоспроможністю населення

5 43 154 11227

7 40 139

Не добувався 5 17 99 8870

У зв’язку з неплатоспроможністю населення

6 59 155 11227

6 59 155

Не добувався 5 32 123 8122

1 27 32 -

У зв’язку з неплатоспроможністю населення

Добуто

Невикористано ліцензій

Причина невикористання

Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів , які займаються риборозведенням. Обсяги виловленої товарної риби збільшилися, порівняно з попереднім роком, на 23,6 т. і становили 769,5 т. На 20,1 т. збільшило вилов риби ВАТ “Хмельницькрибгосп”, а також , збільшили вилов риби на 3,5 т. інші господарства ( Таб.11.3 "Загальні обсяги виловленої риби"). Квоти на вилов риби на руслових водоймах області на 2006 не видавались. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). ( Табл.11.4 „Динаміка вилову риби в руслових водоймах виловленої риби”). Табл. 11.3 Загальні обсяги виловленої риби Вилов риби Всього в т. ч. в ставках та руслових водоймах ВАТ “Хмельницькрибгосп” в ставках сільськогосподарських формувань та інших користувачів

2002 848,7

2003 853,4

2004 729,3

2005 745,9

2006 769,5

782,5

796,4

695,0

714,6

734,7

66,2

57,0

34,3

31,3

34,8

Табл. 11.4 Динаміка вилову риби в руслових водоймах, тис. тонн Рік 2002

2003

2004

2005

2006

Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Затверджений ліміт вилову 77,5 11,0 40,5 (заг.лім.) 20,0 149,0 76,8 11,0 65,2(загальний лімі) 18,15 170,95 76,8 19,7 15,39 18,15 130,04 73,4 17,1 26,635 18,15

Разом по області: Щедрівське водосховище Водойма – охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Разом по області:

135,285 СТРГ СТРГ Мораторій СТРГ ---

Водний об’єкт

Фактично виловлено 16,8 11,169 19,74 2,58 50,049 14,15 11,79 22,9 2,65 56,65 9,616 37,971 12,726 0,726 61,039 13,834 14,141 20,039 0,291 48,35 18,49 ----0,941 19,43

В 2006р. зариблення проведено тільки у водоймі - охолоджувачі Хмельницької АЕС - вселено 475076 тис. шт. однолітньої молоді рослиноїдних порід і дволіток коропа. Забезпечуючи охорону рибних запасів природних водойм області, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища та обласною рибною інспекцією проведено 849 рейдові перевірки дотримання 51

природоохоронного законодавства та правил любительського і спортивного рибальства, за виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 1500 осіб, 904 справи направлені у місцеві суди, сума штрафів склала 9554,00 грн. сплачено 5934,00 грн., порушено 6 кримінальних справ. Конфісковано 603 безгосподарських знарядь лову, заявлено 307 позовів на відшкодування завданих рибним запасам збитків на суму 70643 тис. грн. З допомогою засобів масової інформації велась інформаційно-роз’яснювальна робота, протягом року було проведено 126 виступів . 12 ЗАПОВІДНА СПРАВА 12.1 Території та об’єкти з особливим статусом охорони Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 472 об’єкти загальною площею 305695,03 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (Див. таблицю 12.1.1 “Мережа територій та об’єктів природнозаповідного фонду Хмельницької області”). Указом Президента України від 12 вересня 2005 року № 1238/2005 оголошено 2 об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: ландшафтний заказник „Долина”, площею 255,9 га. у Летичівському районі та ботанічний заказник „Теребіжі”, площею 32,1 га у Славутському районі. (табл. 12.1.2.). Проводилась робота із збору матеріалів для розробки проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. З 1 жовтня 2006 року в області розпочато реалізацію проекту «Ідентифікація та збереження ключових природних територій регіональної екологічної мережі Хмельниччини». Проект проводився під патронатом Хмельницької обласної державної адміністрації. В ході реавлізації проекту ідентифіковано та забезпечено збереження ключових природних територій екомережі Хмельницької області шляхом консолідації зусиль місцевої влади та населення направлених на збереження біорізноманіття, зокрема створення двох національних приролдних парків («Верхнє Побужжя» – в центральній частині області, та «Мале Полісся» – у північній частині). Проте, стан утримання, догляду та використання природно-заповідного фонду ще не відповідає чинному природоохоронному законодавству. Продовжується руйнування товтрового кряжу у межах Національного природного парку „Подільські Товтри” акціонерними підприємствами з виробництва цементу, вапнякового каменю для потреб цукрової промисловості, непоодинокі випадки влаштування на заповідних територіях стежок, доріг, розпалювання багать, проведення незаконних рубок, самозахвату земель, незаконного будівництва тощо. Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні ”. 52

Табл. 12.1.1 Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2007 року) Райони та міста області

РЛП «Мальованка»

Заказники М*

3* 2*

Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП) Національний природний парк Городоцький Кам.-Подільський Чемеровецький м. Кам.-Подільський Всього:

1 2 1 1 3

206,0 270,0 244,0 109,0 661,9

3981,0 1

32,1

410,0

12938,4

16919,4

З*

5 7 7 5 4 5 12 9 5 4 2 9 14 4 6 3 4 4

822,0 353,0 469,6 153,6 2142,5 1202,0 2877,9 2094,1 2619,09 3106,3 582,0 423,9 2141,4 351,5 304,0 1052,0 561,8 837,0

118,0

М* 2*

8,2

1933,0

111

22211,69

8,2

15 3 8 4

7727,8 2903,5 4257,3 567,0

4842,9

165,0

11 6

4673,0 169,9

3 1

9660,8

129

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва З* М*

Пам’ятки природи

27084,89

3 6 6 6 1 12 9 12 11 14 7 13 19 2 10 1 15 5 5

11,2 17,81 0,92 55,61 6,9 53,18 232,61 14,66 38,72 15,86 56,7 69,03 500,2 44,0 51,3 0,01 58,72 4,4 0,56

53,2

14,4

47,1

61,0

Заповідні урочища

Ботсад ( З*)

Разом %

13,3

3 1

36,2 59,9

4 2 2

174,9 291,0 36,3

846,5 380,71 676,52 515,41 2215,3 1558,38 3419,61 2414,16 3356,01 3127,98 4676,8 585,03 2662,0 395,5 355,3 1709,31 13558,92 1560,7 180,51 143,9

1,1 0,6 0,6 0,5 2,4 1,3 2,7 2,0 3,3 3,7 5,4 0,5 2,2 0,6 0,5 1,4 11,3 1,7 2,1 2,2

44338,55

2,25

9,9

2 2 1

6,0 6,0 17,0

3 1 3

5,9 10,0 60,0

23,3

224,0

7 4

469,3 179,95

250,0

25,9

9 14 14 16 8 23 28 24 21 21 12 26 35 6 16 10 19 17 9 3 331

157

1232,39

8 175,7 27

787,35

1111,5

99 1 150,0 25 15,0 8 63 173,2 254

212,51 17,0 153,15 35,41 6,95 1445,0

1 1

25,76

180,0

12,7 1

180,0

1291,5

22,0 22,0

Зоопарк ( М*)

1 9 197,7 29

13,06 813,11

1,57

17,5

1 1

1,57 1,57

1 17,5 1 17,5

1 (139) 5 48 20 66 472**

261316 12,7 (13195,04) 2942,5 2,6 9246,15 6,0 967,31 1,0 39,08 1,5 305654,55** 14,8

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри”

Табл. 12.1.2 Динаміка структури природно-заповідного фонду Хмельницької області Категорія заповідних територій та об’єктів Природні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення місцевого значення Пам’ятки природи: загальнодержавного значення місцевого значення Зоологічні парки: загальнодержавного значення місцевого значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення місцевого значення Разом :

На 1.01.2002 к-ть площа 1 261316 1 15660,3 145 22389,29 22 1489,0* 123 20900,29 244 1256,91 5 8,2* 239 1248,71* 1,57* 1 -

На 1.01.2003 к-ть площа 1 261316 1 15660,3 151 24092,59* 23 1733,0* 128 22359,59* 245 1268,19* 5 8,2* 240 1259,99* 1,57* 1 -

На 01.01.2004 к-сть площа 1 261316 1 15660,3 151 24092,59* 23 1733,0* 128 22359,59* 245 1268,19* 5 8,2* 240 1259,99* 1,57* 1 -

На 01.01.2005 к-сть площа 1 261316 1 16919,4 152 36457,69 23 9372,8 129 27084,89 259 1618,2 5 173,2 254 1445,0 1,57* 1 -

На 01.01.2006 к-сть площа 1 261316 1 16919,4 153 36715,39 25 9660,8 128 27054,59 259 1618,2 5 173,2 254 1445,0 1,57* 1 -

1 38

1,57 772,42

1 38

1,57 775,35

1 38

1,57 775,35

1 38

1,57,* 1010,81

1 38

1,57,* 1010,81

9 29 16 1 1 447

175,7* 596,72* 1159,2 17,5 17,5 302571,62

9 29 17 1 1 455

175,7* 599,65* 1187,1 17,5 17,5 304299,53

9 29 17 1 1 455

175,7* 599,65* 1187,1 17,5 17,5 304299,53

9 29 18 1 1

197,7* 813,11* 1291,5 17,5* 17,5*

9 29 18 1 1

197,7* 813,11* 1291,5 17,5* 17,5*

471**

305437,3**

472**

30565455**

*-території без врахування площ, які ввійшли до національного природного парку «Подільські Товтри» ** - включаючи РЛП „Мальованка” та НПП „Подільські Товтри”

12.2 Історико-культурна спадщина Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам”янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парківпам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 29 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки. 12.3 Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2007 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53. Протягом 2006 року туристичні послуги надано 81 тис. туристів, послугами внутрішнього туризму скористалося більше 36 тис. людей. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2006 році понад 83 тисячі. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші.

13 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 13.1 Екомережа і біорізноманіття З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. Площа заповідних об’єктів збільшилась на 286,9 тис. га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління ОНПС та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245. Третій рік поспіль ВАТ “Хмельницькрибгосп” і рибдільницею ХАЕС проводиться зариблення Дністровського і Щедрівського водосховищ та ставкаохолоджувача ХАЕС молоддю цінних видів риб, у воду випущено близько 195 тис. шт. коропа та рослиноїдних риб. Стабілізації і зростанню чисельності популяцій флори і фауни, в певній мірі, сприяло також складне економічне становище сільгоспформувань і промислових підприємств внаслідок чого з інтенсивного використання виведено 29,8 тис. га. рільних земель. Зменшилися обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище (табл. 13.1.1-13.1.9). Табл. 13.1.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси Примітка: х - дані відсутні

2000

2003

301,8

303,6

274.8

273,1

17,9

18,4

60,9 17,9 0,14 0,1

61,1 18,4 0,15 0,16

2004 305,4

2005

2006

305,6

273,0

272,5

272,2

18,6

61,2 18,6 0,5 4,3

61,1

0,5 4,3

0,1

0,4

284,2

284,7

285,3

285,8

Табл. 13.1.2 Добування риби за роками, т. Водойми Природні Штучні

2002 848,7

2003 853,4

2004 729,3

2005 745,9

2006 769,5

Табл. 13.1.3 Стан популяцій диких тварин за роками, голів 2000 Тварини лось олень козуля кабан заєць лисиця

разом 420 114 4709 1756 55952 5200

2003 у т.ч. добуто 12 4 285 118 14675 1635

разом 127 127 4003 1183 64918 7173

2004 у т.ч. добуто 6 56 17 8529 4840

разом 97 95 3672 847 61465 3121

2005 у т.ч. добуто 2 99 21 9441 3491

разом 85 103 3682 927 60561 4659

2006 у т.ч. добуто 5 99 17 8870 3628

разом 84 109 968 3820 55668 3910

у т.ч. добуто 5 123 32 8122 4185

Табл. 13.1.4 Площа відновлювальних земель за роками, тис.га Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в т.ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацію Примітка: x – дані відсутні

2000 22,8 42,6

2003 23,2 42,6

2004 38,0 42,6

2005 101,9 42,6

2006 123,1 42,6

331,1 26,9

331,1 29,8

Табл. 13.1.5 Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва класу

Кількість видів, яким загрожує небезпека 2004 2005 Тваринний світ 137 137 38 38 72 72 6 6 3 3 17 17 1 1 27 27 164 164 Рослинний світ 237 237 ... ... 3 3 5 5 ... ... ... ... ... ... 245 245

2003

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні Риби Круглороті Безхребетні РАЗОМ:

137 38 72 6 3 17 1 27 164

Судинні рослини Голонасінні Папоротеподібні Плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби РАЗОМ:

237 ... 3 5 ... ... ... 245

2006 137 38 72 6 3 17 1 27 164 237 ... 3 5 ... ... ... 245

Табл. 13.1.6 Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками № 1.

Назва зоопарку (місце знаходження, рік заснування) Кам’янецьПодільський зоопарк м. Кам’янецьПодільський Хмельницької області заснований рішенням обласної ради від 16.12.1998 року №13

Роки

Кількість видів тварин і популяцій

Площа, га

1990 2000 2003 2004 2005 2006

в т.ч. рідкісні хребетні

Разом

ссавці

птахи

плазуни

земноводні

риби

безхребетні

10 10 10 10 10

12 15 15 15 15

5 5 5 5 5

3 3 3 3 3

15 21 21 21 21

1,57 45 54 54 54 54

Табл. 13.1.7 Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва ОПЗФ місцевого значення

Кількість 2004 2005 3 4

2000 1

2003 2

Площа, тис.га 2003 2004 2005 7 8 9

2006 10

Площа територій суворої заповідності, га 2000 2003 2004 2005 2006 11 12 13 15 16

2006 5

2000 6

261,316 261,316 261,316 261,316 261,316 1603,8

1603,8

1603,8 1603,8

141

151

152

153

33,385

36,708 36,457

36,457

36,715

9284,8

9372,8

9372,8 9660,8

1,342

1,367

1,291

247

245

259

1,641

1,643

1,618

173,2

0,836

0,842

1,029

215,2

405

415

414

413

43,192

30,732 46,263 46, 263 46,231

Табл. 13.1.8 Кількість видів флори і фауни, які знаходяться під охороною за роками Назва Флора Фауна

1993 201 77

1996 201 77

1997 233 164

1999 233 164

2000 233 164

2001 233 164

2002 245 164

2003 245 164

2004 245 164

2005 245 164

2006 245 164

Табл. 13.1.9 Кількість видів тварин, які знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2) Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3) Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2) Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2)

Кількість Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-

Перелік видів Кількість Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) -**Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) -**Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) -**Разом: 44 видів Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) -**Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) -**Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) -**Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) -**Разом: 4 види Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) -**Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) -**Разом: 2 види * ЧКУ – види тварин, що занесені до Червоної книги України (1994) з вказівкою категорії стану та ступеня загрози для популяцій цих видів. ** ЄЧСТ – види тварин, які включені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991). *** Бк – види тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією (1979).

13.2 Характеристика основних екологічних проблем регіону Екологічні проблеми області зумовлені особливостями її розвитку як аграрноіндустріального регіону, потенційною небезпекою виникнення надзвичайних екологічних ситуацій на окремих об’єктах енергетики та військового відомства, незабезпеченням раціонального використання та охорони окремих природних ресурсів. Однією з найгостріших екологічних проблем є проблема безпечного складування і утилізації побутових відходів у найбільших містах області, знешкодження майже 624,9 т. у свій час не використаних і заборонених для подальшого застосування засобів хімічного захисту рослин, використання накопичених 15,2 млн. т вапняків дрібної фракції у кар’єрах корпорації “Укрцукрокамінь”, ВАТ “Подільський цемент” та інших користувачів в межах товтрового кряжу на території Національного природного парку “Подільські Товтри”. Не менш актуальною проблемою області є незабезпеченість належної очистки зворотних і повної відсутності систем очистки зливових вод, недопущення попадання брудних стоків у поверхневі води, особливо господарсько – питного призначення. У визначенні ступеня забруднення поверхневих вод є гострою необхідність наукового встановлення фонових концентрацій по міді. З огляду на те, що в економіці області аграрному секторі належить провідне місце, особливої актуальності набула проблема призупинення ерозії ґрунтів, (загальна площа еродованих земель в області становить 664,2 тис. га – 42% її території), а також відновлення родючості рільних земель. Особливої гостроти в останнє десятиріччя набула проблема збереження та відновлення рибних запасів на природних водоймах області, а також мисливської фауни, введено мораторій на вилов риби на Дністровському водосховищі. З причин відсутності коштів, в області не розширюється мережа моніторингу атмосферного повітря, ступінь забруднення якого визначається лише на 2 стаціонарних постах в обласному центрі. З урахуванням високої питомої ваги (70%) забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом, потребує невідкладного розв’язання проблема організації державного контролю якості автомобільного пального на державному рівні. 59

Ряд екологічних проблем, які хвилюють громадськість, зумовлені діяльністю потенційно небезпечних об’єктів, розташованих в окремих районах області. З вини Міноборони України не розв′язується проблема з оцінкою впливу на природне середовище діючих об′єктів, на яких зберігаються та утилізуються боєприпаси – авіабомби снаряди, міни тощо. 14 ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Одним із способів покращення екологічної ситуації поряд із заходами з ліквідації несприятливих чинників впливу на довкілля є недопущення погіршення його стану. Протягом 2006 року інспекційними підрозділами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області здійснено 3152 інспекційних, 146 лабораторних перевірок дотримання природоохоронного законодавства. У процесі перевірок більше уваги надавалося підприємствам і виробництвам, віднесеним до переліку екологічно небезпечних, дотриманню природоохоронного законодавства при поводженні з відходами (725 перевірок) стану охорони рослинних (406 перевірки), земельних ресурсів (847 перевірок), а також надр (114 перевірок). Особлива увага надавалася контролю за станом додержання природоохоронного законодавства у межах водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, територій і об’єктів природно-заповідного фонду. Перевірено, також, токсичність 4593 одиниць автомобільного транспорту, 6652 вантажів. За встановленими фактами порушення екологічного законодавства до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто 2365 посадових та приватних осіб. Заявлено позовів у 2006 р. – 222, передано справ у прокуратуру - 44, по 26 із них порушувалися кримінальні справи, у 19 випадках призупинялась робота окремих підприємств, цехів, ліній. Загальна сума застосованих штрафів склала понад 110 тис. грн., а позовів 620 тис. грн, з яких стягнуто 96% (табл. 14.1 – 14.5). Державний контроль за впливом господарської діяльності на навколишнє середовище здійснювали, також, органи санітарного нагляду, державна інспекція з охорони та відтворення рибних запасів і регулювання рибальства, обласне управління земельних ресурсів. Табл. 14.1 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства №

Назва заходу

з/п 1

Одиниця виміру

Роки 2004

2005

2006

Кількість перевірених об’єктів

од.

2907

3437

3147

Складено актів перевірок

од.

2907

3437

3147

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2324

2437

2365

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2194/99786

2359/109822

2269/110788

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

1694/62637

1815/75598

1780/68357

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

218/263094

177/376997

222/621759

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

165/110480

110/217538

185/596665

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спеціальне водокористування

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.1

189

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

114

159

135

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од. 60

Табл. 14.2 Державний контроль за додержанням природоохоронного законодавства в межах природно-заповідного фонду області № п.п. 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

9. 10.

11.

Найменування заходів 2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями) (чол/грн.) Стягнуто штрафів (чол/грн. ) Заявлено позовів на відшкодування збитків шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів. Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2004

2005

2006

3 114 51 111 51

4 136 20

5 106 33

8/697 7/7544

8/680 -

21/493 -

3/2452

Табл. 14.3 Хіміко – аналітичний контроль ґрунтів та відходів ґрунтів

Відібрано проб відходів

1 103

Всього відібрано та проаналізовано проб 3 103

2 -

Здійснено компонентовизначень 4 880

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників 5 19(рН, гідролітична кислотність, нітрати, обмінний амоній, рухо-ма сірка, рухомі форми фосфору, Са обмінний, Мg обмінний, Cu, Zn, Ni, Mn, Pb, К2О, нафто-продукти, гумус)

Кількість випадків з перевищенням ГДК чи кларків 6 22 –нафтопродукти 2 – амоній рухомий 1 – нітрати 4 - фосфати 6 – мідь 4 – цинк 4 – свинець 1 - нікель 2 – калій

Табл. 14.4 Хіміко – аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом

1 р. Південний Буг

2 17

тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 3 17

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

4 47

5 37 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, хром заг., хром(VІ), фосфати, АПАР, нафтопродукти, фосфор загальний, кремній, феноли, магній, діоксид вуглецю)

р. Случ

29 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, хлориди, сульфати, бікарбонати, калій + натрій, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинний кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, хром заг., фосфати, АПАР, нафтопродукти )

р. Кудрянка

-“-

р. Смотрич

-“-

р. Вовк

-“-

р. Іква р. Збруч

2 5

6 12

-“-“-

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 4–завислі речовини 31-БСКповн 11-амоній сольовий 1-нітрити 15-фосфати 1-залізо заг. 7-мідь 2-цинк 1-нікель 5-АПАР 11-БСКповн 4-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 1-цинк 2-БСКповн 1-амоній сольовий 1-завислі речовини 6-БСКповн 2-фосфати 1-завислі речовини 10-БСКповн 2-фосфати 2-БСКповн 6-БСКповн 6-фосфати

р. Горинь

р. Гуска

-“-

р. Цвітоха р. Хомора

1 8

1 19

-“-“-

р. Хоморець

-“-

р. Косецька

-“-

р. Ушиця

17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР )

р. Бованець

14 (рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., фосфати, нафтопродукти, АПАР)

6 14-БСКповн 2-амоній сольовий 6-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 1-цинк 1-АПАР 2-БСКповн 2-фосфати 1-БСКповн 2-завислі речовини 10-БСКповн 3-амоній сольовий 7-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 2-нікель 1-цинк 1-завислі речовини 4-БСКповн 1-фосфати 1-завислі речовини 12-БСКповн 2-амоній сольовий 5-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 2- нікель 1-АПАР 1-завислі речовини 2-БСКповн 2-фосфати 1-завислі речовини 2-БСКповн 1-амоній сольовий 1-фосфати

р. Богушівка

-“-

р. Мшанець

1-завислі речовини 2-БСКповн 1-фосфати

р. Плоска

-“-

р. Утка

-“-

1–завислі речовини 2-БСКповн 2-фосфати 2-мідь 2-БСКповн

2-БСКповн

1 р. Любачівка

2 2

3 2

4 2

5 -“-

р. Дністер

24 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк, Cr(заг.), фосфати, температура)

р. Жванчик

-“-

р. Мукша

-“-

р. Тернавка

-“-

р. Студениця р. Дібруха

1 2

4 4

-“17 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., фосфати, температура)

р. Калюс

-“-

6 1–завислі речовини 2-БСКповн 15-БСКповне 9-амоній сольовий 5-нітрити 2-фосфати 5-Залізо заг. 14-Мідь 15-БСКповне 10-амоній сольовий 9-нітрити 6-фосфати 12-Залізо заг. 18-БСКповне 16-амоній сольовий 5-нітрити 1-нітрати 6-фосфати 9-Залізо заг. 1-Мідь 20-БСКповне 11-амоній сольовий 10-нітрити 11-фосфати 15-Залізо заг. 4-БСКповне 4-БСКповне 4-амоній сольовий 2-нітрити 2-фосфати 2-Залізо заг. 4-завислі речовини 33-БСКповне 25-амоній сольовий 21-нітрити 27-фосфати 32-Залізо заг.

Табл. 14.5 Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах) № з.п.

1 1 2 3 4 5 6

Назва забруднюючих речовин, по яких встановлено перевищення нормативів

Перевірено джерел забруднення

кількість джерел

3 83 5 84 14 5 9 200

4 5 2 2 1 1 1 12

Азоту оксиди (сума) Аміак Вуглецю оксид Пил Сажа Сірки діоксид Всього

Встановлено перевищення нормативів ГДВ кратність перевищення 1-2 2-5 5-10 5 6 7 1 2 – 1 1 – 1 1 – – – 1 – – – – 1 – 3 5 1

понад 10 8 – – – – 1 – 1

15 УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1 Організація управління охороною довкілля Державне управління охорони навколишнього природного середовища залишалось головною установою, на яку покладені обов’язки комплексного управління системою охорони довкілля в області. У його структурі 11 відділів, 2 регіональні, 18 районних і 2 міські державні інспекції екоресурсів. Чисельність працівників управління, включаючи технічний персонал – 100 чол. Головна увага в діяльності управління у 2006р. була спрямована на забезпечення державного інспекційного та аналітичного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, за станом охорони та використання природних ресурсів, радіаційної безпеки на об’єктах виробничої та соціальної сфери, при транспортуванні вантажів, які ввозились в область і вивозились за її межі, а також забезпечення державної екологічної експертизи проектів будівництва та реконструкції екологічнонебезпечних об’єктів, ведення заповідної справи, екологічного моніторингу довкілля тощо. Охороною окремих природних ресурсів займалися, також, Хмельницьке обласне головне управління земельних ресурсів, спеціалізовані установи та організації області – обласне управління лісового господарства, облдержрибінспекція, обласна організація УТМР та деякі інші. З урахуванням високої питомої ваги у забрудненні довкілля та розв’язання екологічних проблем обласного центру, в структурі виконкому Хмельницької міської ради функціонуває відділ з питань екології та раціонального природокористування. Найбільш важливі та проблемні для області питання, розглянуті на сесіях обласної ради і засіданнях колегії облдержадміністрації. В жовтні 2006 року сесією обласної ради прийнята „Програма поводження з твердими побутовими відходами області на 2006-2011рр.” загальна вартість заходів якої становить 109,8 млн.грн. Затверджено розподіл коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 рік. Найбільш важливі питання розглядались на засіданнях колегії держуправління, а саме: з питань підведення підсумків роботи у 2005 році та завдань щодо підвищення ефективності природоохоронної роботи у 2006 році, роботи інспекцій держуправління в Білогірському, Славутському, Хмельницькому, Городоцькому районах, підсумків роботи держуправління в І кварталі та І півріччі 2006 року; про хід виконання рішення колегії держуправління 14,09,2005 року №11 „Про дотримання вимог земельного законодавства”; про стан використання природоохоронних коштів; про стан виконання рішень колегії держуправління стосовно поводження з відходами та інші. Протягом року проведено 6 засідань колегії управління на яких розглянуто 14 питань. В засіданнях колегії брали участь представники Мінприроди України, обласної держадміністрації, органів самоврядування, суміжних служб, підприємств та організацій, а також громадськості. 65

Основні екологічні проблеми в області: врегулювання поводження з твердими побутовими і токсичними промисловими відходами, зокрема з непридатними ХЗЗР (хімічними засобами захисту рослин), а також очищення побутових каналізаційних стоків в райцентрах і селищах міського типу області для розв’язання цих та інших проблем з ініціативи держуправління у свій час розроблено та затвердженно сесієями обласної ради цілий ряд програм(див. табл. 15.1.1): Табл. 15.1.1 Діючі природоохоронні програми по Хмельницькій області № з/п

Назва програми

Ким затверджена

№ та дата затверд Ження 24.11.1999р № 11

Термін реалі зації До 2010 року

За ким звітність

Комплексна програма охорони довкілля в Хмельницькій області

Рішенням 8-ї сесії Хмельницької обласної ради

Регіональна програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області Програма моніторингу довкілля Хмельницької області

Рішенням 3-ї сесії Хмельницької обласної ради Рішенням 17-ї сесії четвертого скликання Хмельницької обласної ради

26.09.2002р №14

20022008рр.

27.04.2005р №13-17/205

20052009рр.

Програма поводження з твердими побутовими відходами Хмельницької області

Рішенням четвертої сесії Хмельницької обласної ради

18.10.2006р №7-4/2006

20062011рр.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільгоспугідь в Хмельницькій обл..

Хмельницька обласна рада

щорічно

На кожен рік

Постановою Верховної Ради України

27.02.1997р №123/97

19972010рр.

Постановою КМУ

26.07.2000р №1173

До 2010р.

Хмельницькобл водгосп Держуправління ОНПС поквартально

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Державна програма „Ліси України”

Закон України (обласна програма в стадії розробки) Постанова КМУ

21.09.2000р №1989-Ш

2002-2015

29.04.2002р №581

2002-2015

Програма розвитку рибного господарства України

Постанова Верховної Ради України

13.07.2000р №1885-Ш

2005-2010

Держуправління ОНПС щорічно Управління лісгосподарства Держуправління ОНПСщорічно Облрибінспекція Держуправління ОНПС щорічно

Держуправління ОНПСщорічно Держуправління ОНПС – щорічно Держуправління ОППСщорічно Управління ЖКГ Держуправління ОНПС щорічно Держуправління ОНПС щорічно Держуправління ОНПС поквартально

15.2 Фінансування природоохоронної галузі Загальні обсяги фінансування природоохоронних заходів у 2006 році склали 2411,7тис. грн. З цієї суми виділялись кошти у сумі 1725тис.грн. з Державного бюджету, кошти у сумі 619,7тис. грн. з обласного фонду ОНПС, 67тис. грн. – кошти Українського фонду соціальних інвестицій., проте коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища(ОНПС) не виділялись. Таким чином, Державний бюджет і обласний фонди ОНПС були основними джерелами фінансування природоохоронної галузі. 1012тис.грн. або 42% загальних обсягів фінансування природоохоронних заходів у 2006році склали капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів. За рахунок цих коштів велось будівництво самопливного колектору у смт.Стара Синява – 100тис.грн., реконструкція каналізаційної мережі та очисних 66

споруд райцентру Летичів - 200тис.грн., реконструкція міських очисних споруд м.Славута – 625тис. грн. За рахунок коштів Українського фонду соціальних інвестицій заходи по рекультивації полігону твердих побутових відходів смт.Деражня – 67тис.грн., та виділено з обласного фонду ОНПС на ліквідацію складів, перезатарювання та передачу на знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Городоцькому районі. Певні суми коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища направлялося на проведення державної системи моніторингу довкілля Держуправління охорони навколишнього природного середовища та Хмельницького обласного центру з гідрометеорології, на заходи по облаштуванню приміщень ботанічного саду загально-державного значення м.Кам”янець-Подільський та деякі інші еколого-просвітницькі заходи. Проблемою ефективного використання коштів місцевих фондів ОНПС є як і в попередньому році їх розпорошеність по великій кількості рахунків. За цих умов кошти або залишаються на рахунках, або використовується не на першочергові природоохоронні заходи. Фінансування природоохоронних заходів у 2003-2006 рр. тис.грн. Рік Обсяги фінансування природоохоронних заходів

2003

2004

2005

2006

3881,7

4039,3

2051,1

2411,7

Табл. 15.2.1 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн. №

Обіг коштів

1. 2. 3. 4. 5.

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

Рік 2005 96,721 1012,416 45,963 1155,100 96

2004 94,012 858,900 96,721 856,191 90,23

2006 45,963 619,7 619,7 45,963 100

Табл. 15.2.2 Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища, тис.грн. № 1. 2. 3. 4. 5.

Рік

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2004 183,745 347,400 214,605 316,540 59,6

2005 214,605 404,967 269,572 350,000 56,4

2006 418,830 396,461 512,898 302,393 37,1

Табл. 15.2.3 Стан будівництва природоохоронних об‘єктів тис.грн. Вид діяльності

Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

план

2004 факт

план

Рік 2005 факт

3678,9

100

1222,6

план

2006 факт

100

300

100

Справляння збору за спеціальне користування природними ресурсами тис.грн. Назва плати

2005р. 38631,400 3803,500 4017,800 8710,000 55162,700

Плата за землю Збір за спецвикористання лісових ресурсів Збір за спецвикористання водних ресурсів Плата за користування надрами Всього

2006р. 42921,3 4555,0 4296,5 9523,1 60295,9

15.3 Еколого – експертна діяльність Державна екологічна експертиза здійснюється як складова частина комплексної державної експертизи у відповідності Постанови КМУ від 11 квітня 2002 року №483 „Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” Виконання державної екологічної експертизи здійснюється у відповідності Закону України „Про екологічну експертизу”. Відділом державної екологічної експертизи держуправління розглянуто 96 матеріалів проектно–кошторисної документації будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об’єктів різного призначення. 74 матеріали розглянуто у складі комплексної державної експертизи, відповідальними виконавцями якої були обласні служби “Хмельницькінвестекспертиза” і “Облагроінвестекспертиза”. У зв’язку з невідповідністю проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства, неповним висвітленням впливу запроектованих об’єктів на навколишнє середовище чи використання застарілих технологій очистки стічних вод 18 матеріалів було направлено на доопрацювання. Районними та міськими держінспекціями охорони навколишнього природного середовища розглянуто 566 матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів, у тому числі 78 під промислове будівництво (табл. 15.3.1). Найбільш проблемними об’єктами, проектні матеріали яких розглядаються екологічною експертизою, були проекти будівництва автозаправних станцій (АЗС), виробництва холодної прокатки з відділенням травлення і лінії гарячого безперервного цинкування на Кам’янець-Подільському ВАТ „Модуль”, скидного колектора, підприємства з переробки вторинної сировини (відпрацьованих шин). Як і в попередні роки, найбільш гострою проблемою цих об’єктів стало місця їх розташування. Через відсутність попередньої оцінки впливу таких об’єктів на стан навколишнього природного середовища, частіше порушувались нормативні вимоги щодо надання земельних ділянок для їх цільового використання. Табл. 15.3.1 Еколого–експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. №

Виконання робіт

1. 1.1

Загалом проведено експертиз З них: - у рамках комплексної державної експертизи - самостійно Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів у тому числі під промислове будівництво (промислові об’єкти)

1.2 2. 3. 4. 4.1

Позитивно оцінено, кількість 78

Негативно оцінено, кількість 18

74 22 0

61 17 0

13 5 0

17,5 22.7 0

96 566

78 555

18 11

18,5 1,9

0,0

Загальна кількість

% відхилених 18,5

При цьому не погоджено зайняття: ріллі – 0 га, лісів 1 групи – 0 га. 68

16 ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ Екологічному оздоровленню території області, зокрема її північної частини, у значній мірі сприяло би виконання заходів, передбачених Планом реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води по Хмельницькій області, прийнятого обласною державною адміністрацією у 1999 році. У зоні Дніпровського басейну Хмельниччини розташовано 8 районів, у т. ч. 5 міст і 7 селищ міського типу. По його території протікає більше 50 річок довжиною від 10 до 659 км. До найбільших річок басейну відносяться Горинь, Случ і Хомора. Обсяг бюджетних призначень на реалізацію програми у межах області становить 40000,3 тис. грн. у т.ч. 12100 тис.грн. з Державного і 28200 тис.грн. з місцевих бюджетів. Фактичне фінансування заходів програми, з часу її прийняття, становило 5459,2тис. грн. – 13,6%. При цьому фінансування з Держбюджету склало 4847 тис. грн. – 91%. Фінансування природоохоронних заходів, передбачених планом реалізації Програми у 2006 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища відсутні. Протягом року велось будівництво каналізаційно-очисних споруд у Летичеві, Старій Синяві та Славуті, здійснювалися протипаводкові заходи у с.Ганнівка Дунаевецького району, с.Кугаївці Чемеровецького району та с.Нижнє і с.Черешенька Деражнянського району. На ці заходи реалізовано 1400тис.грн. Державного бюджету. 171,4 тис.грн. коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища реалізовано на ліквідацію складів, перезатарювання та передачу на знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Городоцькому районі. За рахунок Українського фонду соціальних інвестицій продовжувалось будівництво полігону ТПВ в м.Деражня (67тис.грн.). Велася робота з виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі на 2000-2015 рр. 17 НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ Центрами наукових досліджень в галузі екології були Хмельницький національний університет, Кам'янець-Подільський державний університет та Подільська державна аграрно-технічна академія. У 2006 році професорсько-викладацьким складом Хмельницького національного університету проводились наукові дослідження за такими темами: “Регіональна екологія та природні ресурси Хмельницької області” (моніторинг довкілля, вплив промислового комплексу на довкілля, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, вдосконалення екологічної освіти та виховання студентства й учнівської молоді), “Фізико-хімічне обґрунтування дії магнітного поля на водні розчини для розробки систем техногенно-екологічної безпеки”, “Розробка технології рециклінгу полімермістких відходів”. Продовжені розпочаті у попередніх роках науково-дослідні роботи «Дослідження рослин, віднесених до Червоної книги України Верхньобузької 69

височини Хмельницької області», за якою подано наукове обґрунтування щодо створення 12 нових природно-заповідних об’єктів (пам’яток природи, заказників) на території Хмельницької області. Видана монографія «Червона книга України: рослини Хмельниччини», яка містить повний список рослин області, які віднесені до міжнародних Червоних книг та списків, Червоної книги України. На основі проведених наукових досліджень підготовлено список рослин, що потребують охорони у Хмельницькій області. В рамках проекту “Участь громадськості у дослідженні, охороні та відновленні екологічного стану малих річок України” (за фінансової підтримки Британського фонду “Довкілля для Європи” та сприяння Міністерства у справах охорони довкілля, харчових продуктів та сільського господарства Великобританії та Британської Ради в Україні) викладачі та студенти університету влітку 2006 року провели експедицію з дослідження екологічного стану малих річок Хмельниччини. Завдання науково-пізнавального і культурно-виховного екологічного центру виконує ботанічний сад Хмельницького національного університету. Експозиційні колекції ботанічного саду (відділ хвойних рослин, відділ рідкісних рослин, кам’яниста гірка, японський сад, сад папоротей, подільська діброва тощо) є не тільки прикладом створення культурного середовища в урбанізованій зоні та високодекоративним ландшафтним ансамблем але, як музей живої природи, використовується в навчальному процесі та загальноосвітніх цілях. Представники флори, які характеризуються унікальними або рідкісними біологічними особливостями є гарною демонстрацією в навчальній та освітній роботі. Тематикою наукової роботи ботанічного саду Хмельницького національного університету є збереження рідкісних та зникаючих видів Волино–Поділля, які занесені до "Червоної книги України" та регіонально рідкісних рослин Хмельниччини, що є новим науковим напрямком збереження раритетного різноманіття в умовах ex sity (в культурі). Багато років досліджує рослинність Хмельницького Придністров’я кандидат біологічних наук, завідуюча кафедрою Кам'янець-Подільського державного університету Л.Г.Любінська. Темою наукових досліджень були особливості деяких інвазійних видів рослин в умовах м.Кам'янець–Подільського. Колективом авторів, за керівництвом доктора біологічних наук Андрієнко Т.Л. – керівника Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ ведення заповідної справи НАН України та Мінприроди, видано науково-популярні книги „Заповідні перлини Хмельниччини” та проектовані національні природні парки „Мале Полісся” і „Верхнє Побужжя”. 18 ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ 18.1 Екологічна освіта Екологічна освіта і виховання учнівської молоді у 2006 році проводилась відповідно до вимог діючих нормативних документів та завдань Комплексної програми заходів з екологічної освіти і виховання підростаючого покоління Хмельниччини на 2006-2010 рр. В області нараховується 25 навчальних закладів передового педагогічного досвіду з питань екологічної освіти і виховання учнівської молоді. Школярі цих закладів є активними учасниками Всеукраїнських масових заходів екологічного 70

спрямування, Всеукраїнських науково-освітніх проектів, конкурсів, стають призерами і отримують дипломи І, ІІ, ІІІ ступенів. З метою формування екологічної культури школярів в закладах освіти області створені і діють 1814 еколого-натуралістичних гуртків, у яких навчаються 25201 юннат, з них 288 гуртків юних екологів, 927 гуртків середнього та 490 старшого шкільного віку, 36 гуртків юних лісівників-дендрологів, 122 гуртка юних друзів природи, 358 екологічних загонів, з них 418 “зелених патрулів”, 295 “голубих патрулів”, 210 агітбригад. Протягом року у області проведено на тему екології та охорони природи 308 семінарів, 384 конференції, 163 наради, 198 “круглих столів”, 18 телепередач, випущено 74 брошури, 1034 листівки, 2968 плакатів, 38 дитячих оздоровчих таборів еколого-натуралістичного профілю, в яких оздоровлено 5925 дітей. З 2002-2006рр. Національним еколого-натуралістичним центром та відділом ліхенології Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України проводився Всеукраїнський науково-освітній проект „Лишайники-індикатори стану атмосферного повітря”. Мета проекту - ознайомлення учасників з основними групами лишайників України та отримання навичок у зборі, визначенні та гербаризації матеріалу, оволодіння та методиками вивчення видової різноманітності та встановлення видового складу лишайників досліджуваної місцевості, методів оцінки стану антропогенних факторів на навколишнє середовище. Серед переможців у 2006 році учнівська молодь Хмельниччини, а саме: Іськова Людмила, учениця 7 класу Пеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівського району та Бублей Ольга - учасник проекту, член клубу „Екос” загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 4 ім. Валі Котика м.Шепетівка які нагороджені путівками до Всеукраїнського табору „Юннат” м.Київ за проведену науково-дослідну роботу з ботаніки в рамках проекту. Грамотою Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України за вагомі наукові результати по програмі науково - освітнього проекту „Лишайники-індикатори стану атмосферного повітря” нагороджено: Климчук Євгенію та Піскорську Анастасію, вихованок гуртка „Юні ботаніки” Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру Міністерства освіти і науки України учнів та юннатівські колективи за зайняте ІІІ місце нагороджено: Гурток „Юні натуралісти” Дунаєвецької районної станції юних натуралістів, Щур Марію, ученицю 7 класу навчально-виховного комплексу № 4 м. Хмельницького, Тернового О., учня 7 класу Нетішинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4. З вересня 2003 року Національним ЕНЦУМ Міністерства освіти і науки України, Держкомітетом лісового господарства України проводиться Всеукраїнська акція школярів та учнівської молоді “Ліси для нащадків”. Вона передбачає в період осінніх та весняних лісокультурних робіт здійснення посадки лісу за участю учнівської молоді, членів учнівських лісництв та студентів навчальних закладів І- ІV рівнів акредитації. Більшість шкіл і позашкільних закладів, включившись у проведення акції надавали допомогу лісництвам у посадці лісу, зокрема, проводилась посадка саджанців листяних і хвойних порід дерев, збір лікарської сировини, насіння, закладались парки, сади, висаджувались фруктові дерева. З метою формування екологічної та економічної культури підростаючого покоління, удосконалення форм і методів трудового навчання і виховання, залучення до активної природоохоронної діяльності, у 2006 році проходив Всеукраїнський етап акції „Ліси для нащадків”. На підставі рішень оргкомітету 71

Косовський Максим, учень 11 класу Судилківської ЗОШ І-ІІ ступенів Шепетівського району нагороджений путівкою до Всеукраїнського табору „Юннат” м. Київ. Відповідно до Указу Президента України від 01.04.2005 р. № 571/2005 „Про Всеукраїнську акцію „Зелений паросток майбутнього” Міністерство освіти і науки України ініціювало проведення з 9 квітня по 9 травня 2005 року щорічної Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього” серед навчальних закладів України. Акція спрямована на поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрій населених пунктів та прилеглих територій, очищення акваторій, збереження природоохоронних територій, заповідних та інших особливо цінних об’єктів, здійснення екологічного виховання та зокрема, формування у юних громадян таких якостей, як почуття соціальної відповідальності, небайдужості, прагнення до активних дій з впорядкування і оздоровлення довкілля. Акція передбачала заходи: із впорядкування та благоустрою територій довкола навчальних закладів; вулиць міст, сільських населених пунктів засобами „трудових десантів”, операцій з прибирання та вивезення сміття, ліквідації стихійних сміттєзвалищ; очищення та впорядкування водних джерел і прибережних смуг; прибирання парків, скверів, зелених насаджень в населених пунктах та їх околицях; збереження природно-заповідних територій та інших особливо цінних об’єктів. Акція проводилася за напрямами „Чисте подвір’я” , „Жива зелена хвиля подвір’я”, „Лісам, паркам, скверам - бути чистими”, „Чисті прибережні смуги - живі водні плеса і джерела”. В рамках операції „Чисте повітря” вихованці гуртка „Народні умільці” еколого-натуралістичного центру учнівської молоді м.Кам’янець-Подільського приймали активну участь. Учні 3-6 класів наводили порядок на території біля своїх будинків, вони прибирали та вивозили сміття, сухі гілки. Учні 7х-8х класів прибирали сміття на території парку у м. Славута. Вихованцями гуртка „Юні натуралісти”, що діє при Кам’янець-Подільському МЕНЦУМ, започаткована акція „Рідному місту - турботу юних”, в ході якої вихованці проводять екологічний патруль для підтримання порядку, чистоти у сквері і інших зонах відпочинку. Учні 11 класів НВК № 9 м. Кам’янець-Подільського на згадку вирішили посадити біля школи вишні. За участь у акції грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України за зайняте ІІ місце нагороджено Яблонську Наталію - ученицю 7класу Кульчинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Красилівського району - за зайняте ІІІ місце: - Учнівський колектив 7-8 класів НВК „ЗОШ ІІ-ІІІ ст., гімназія” Славутського району ; -Гурток „Народні умільці” Кам’янець-Подільського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ; -Вихованців гуртка „Зелений патруль” Ставищанської ЗОШ І-ІІ ст. Дунаєвецького району; - Вихованців НВК №9 спеціалізованої ЗОШ І-ІІІст. м.Кам’янець-Подільського; - Вихованців гуртка „Юні натуралісти” екологічного центру м. Славута; - Старшокласники шкіл області стали активними учасниками Малої академії наук України, де вони здобувають нові знання, розвивають свої таланти та здібності в галузі сільського господарства, біології, медицини, екології та ін. У закладах освіти області створені і діють наукові товариства учнів, в яких у 2006 році займалися дослідницькою роботою та поглиблювали знання з біології понад 1,5 тис. 72

школярів, зокрема в секції екології - 155, біології - 184, сільського господарства 100, лісового господарства - 45. У 2006 році Всеукраїнською екологічно лігою серед молоді України на базі Одеського екологічного університету було проведено конкурс екологічних проектів. У очному етапі конкурсу перше місце в Україні посіла учениця 9 класу Полянської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району Стецюк Тетяна за роботу „Мальованські озера чудовий акорд”. У 2006 році на секцію екологія хіміко-біологічного МАН обдарованою молоддю Хмельниччини було підготовлено 94 роботи серед них 27 - на секцію екологія. Найбільш цікавими виявились роботи за такою тематикою:- „Вивчення різноманітності весняних видів рослин місцевого регіону” - Білецької Ірини учениці 11 класу Староушицької СЗОШ Кам’янець-Подільського району; „Визначення біоіндикатора (серед культурних рослин) на вміст свинцю у грунті” - Вальчук Рената, учениці 11класу гімназії № 2 м. Хмельницького; „Лісові ресурси Поділля: проблеми і перспективи” - Блажко Тетяна, учениця 9 класу Маківського НВК „ЗОШ І-ІІІ ст., колегіум”; „Біоекологічні особливості та якісні характеристики деревини клена-явора „пташине око”, сформованої за межами ареалу в Україні” - Мнюх Олександр, учень 10 класу Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району; „Вивчення та дослідження екологічного стану водойм Нетішина” - Ореховської Оксани, учениці 11 класу Нетішинської ЗОШ І-ІІІст.; „Еколого-гідрологічна характеристика деяких поверхневих водойм і зони санітарного контролю Маківського родовища мінеральних вод” - Сидорчука Володимира, учня 10 класу Шатавського НВК, колегіуму Дунаєвецького району та інші. В мережі вищої школи найбільш помітне місце в екологічній освіті та вихованні студентської молоді займають Хмельницький національний університет, Кам’янець – Подільський державний університет та Подільський державний аграрно-технічний університет. В цих навчальних закладах ведеться підготовка фахівців-екологів за спеціальністю “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Екологічна освіта та виховання у Хмельницькому національному університеті реалізується через викладання студентам усіх спеціальностей та форм навчання курсу “Основи екології” та проведення екологічних заходів загальнодержавного, обласного, міського та університетського рівнів. Крім того, Хмельницький національний університет здійснює підготовку фахівців з освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр за спеціальністю “Екологія та охорона навколишнього природного середовища”. Навчання проводиться за циклами гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (біологія, геологія, метеорологія, ґрунтознавство тощо) та76 фахової підготовки (моніторинг довкілля, екологічна експертиза, екологічне інспектування, заповідна справа, техноекологія, радіоекологія, екологія людини, екологічний менеджмент та аудит тощо). Загалом в університеті викладається біля 40 дисциплін екологічного спрямування. Для розширення сфери діяльності майбутніх фахівців та для забезпечення ринку праці області підготовка спеціалістів передбачає можливість отримання спеціалізацій “Екологія садово-паркового господарства”, “Екологічний контроль на митниці” з викладанням відповідних дисциплін. Підвищення науково-педагогічного рівня за даним напрямком забезпечується аспірантурою за спеціальністю “Екологія”. 73

18.2 Механізми інформування громадськості В забезпеченні поінформованості громадськості області про стан довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, держуправління керувалося положенням Оргуської Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, а також урядовою постановою №3 від 04.01.2002 р. “Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”. В управлінні створені всі можливі умови для задоволення інформаційних потреб мешканців області в галузі довкілля. З метою одержання необхідної інформації протягом року до керівництва управління, в районні і міські держінспекції екоресурсів звернулося 231 громадянин. Зміст екологічного інформування, основними питаннями, які хвилювали населення, були, переважно, екологічний, у т.ч. радіаційний, стан територій області, безпека роботи Хмельницької АЕС, стан водних ресурсів, правомірність застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства тощо. Необхідна інформація з зазначених проблем надавалася як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Основу інформаційної роботи держуправління складали інформаційно-аналітичні матеріали, які друкувалися в обласній та районних газетах, передавалися по радіо та телебаченню. Впродовж року, за допомогою ЗМІ, природоохоронцями було обнародувано 153 матеріали, в т.ч. 95 у друкованих виданнях, 32 по радіо і 26 по телебаченню. Обласною телерадіомовною компанією “Поділля – центр”, разом з держуправлінням, обласною санітарноепідеміологічною станцією, деякими громадськими екологічними організаціями готувалися тематичні екологічні телепередачі. Всього протягом року було підготовлено 16 таких радіо і телепередач. В інформаційній роботі використовувались також зустрічі з учнівською і студентською молоддю, вчителями освітніх і викладачами навчальних закладів. Поряд із зазначеним, слід відмітити, що систематичне недофінансування держуправління, комерціалізація ЗМІ не дають можливості забезпечити екологічне інформування населення на рівні сучасних вимог і технічних можливостей. З причин браку коштів затримується створення офіційного сайту держуправління. Потребує вдосконалення законодавчо-нормативна база забезпечення інформування громадськості з питань, що стосується довкілля. 18.3 Громадський екологічний рух В області зареєстровано 8 громадських недержавних екологічних організацій, з яких 4 - організації Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Подільське екологічне товариство та осередок “Поділля Всеукраїнської спілки “Врятування від Чорнобилів” мають статус обласних, решта – місцеві. Членами цих організацій є понад 380 чоловік, переважно учнівська та студентська молодь. Представники обласних екологічних організацій, а також Хмельницької обласної та міської організації Українського товариства охорони природи увійшли в громадську раду, що діє при Держуправлінні. Членами ради є, також, науковці вузів, працівники закладів освіти, культури, засобів масової інформації та інших організацій і установ області. 74

Головна увага в роботі громадських екологічних об’єднань зосереджувалася на просвітницьких заходах – проведенні конференцій, “круглих столів”, бесід, зустрічей тощо. Так, за активної участі обласної організації Подільського екологічного товариства протягом 2006 року був проведений обласний фестиваль дитячої творчості “Чарівна квітка”, активісти Кам’янець–Подільського товариства природолюбів і природодослідників постійні учасники наукової експедиції по товтровому кряжу Національного природного парку “Подільські Товтри”. Організована виставка про еколого-освітню роботу Національного природного парку „Подільські Товтри” та 10-річчя його створення У полі зору громадськості було, також, будівництво в районах житлових забудов АЗС, розташування торгівельних вагончиків, кіосків на зелених газонах в міських населених пунктах, безпека експлуатації ХАЕС та деяких інших об’єктів. Відношення до цих об’єктів носило, здебільшого, протестний характер. Його зміст висвітлив недостатню орієнтацію громадськості в природоохоронному законодавстві в питаннях, що знаходяться в компетенції природоохоронних органів та органів санітарного нагляду.

19 ВИСНОВКИ Для екологічної служби області 2006 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази. Всі зусилля служби були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв’язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Як і в докризовий період розвитку економіки області концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів технічних відходів. З-за браку коштів та їх розпорошеності по різних об’єктах в області не виконуються передбачені Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і Комплексною програмою охорони довкілля природоохоронні заходи. За умов, що склалися, діяльність Держуправління з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області. Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності необхідного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях та виконання Комплексної програми охорони довкілля Хмельницької області на 1999 – 2010 роки. Сподіваємося, мине небагато часу – і в результаті нашої спільної роботи, суттєво оздоровиться природа, зникнуть сміттєзвалища. які захаращують родючий чорнозем Поділля, повернуться до життя джерела та річки, новими барвами розквітнуть відроджені ліси, луки та гаї. Начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

Г. А. Сагайдак

вик. В. М. Купчишин тел. 76-51-04

Додаток № 1 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, які співпрацювали з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області №

Назва організації

Хмельницька обласна еколого-правова громадська організація “Подільське екологічне товариство”

Хмельницька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

3 4 5 6

Хмельницький обласний осередок “Поділля” Української екологічної спілки “Врятування від Чорнобилів” Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи Хмельницька міська організація Українського товариства охорони природи Хмельницька обласна громадська організація „Спеліологічний клуб Антлантіда”

Товариство Подільських природодослідників та природолюбів

Дружина охорони природи при Кам’янець-Подільському державному університеті, природничий факультет

Адреса, телефон 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, к.66 тел. 65-20-82, факс 65-43-75 29017, м.Хмельницький,17 а/с-397, тел/факс 76-25-53 29009, м. Хмельницький, а/с 544 тел.64-01-35 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 10, кім.121 тел.79-24-16 29019, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 57/4 тел.3-23-78 29009,м.Хмельницький, вул. Курчатова, 1г, кв 164, тел 55-11-93 32301,м.Кам’янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6, тел 8 (038249) 5-12-70, 5-17-71 32300,м.Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 61.

Додаток №2 СПИСОК працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2006 р. № 1 2

Назва розділу Загальна характеристика природних умов і екологічної ситуації Мережа державного екологічного моніторингу області

Атмосферне повітря

Водні ресурси

Земельні ресурси та ґрунти

Надра

Відходи

Екологічна безпека 8.1.Загальна характеристика екологічної безпеки області 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.2.Поводження з небезпечними хімічними речовинами

8.2. Радіоекологічна безпека Вплив факторів довкілля на здоров’я населення

Рослинний світ

Тваринний світ

Заповідна справа 12.1. Території та об’єкти з особливим статусом охорони 12.2. Історико-культурна спадщина

14 15

12.3. Туризм, як фактор впливу на довкілля Екологічні проблеми 13.1. Екомережа та біорізноманіття 13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища Управління в галузі охорони довкілля 15.1. Організація управління охороною довкілля 15.2.Фінансування природоохоронної галузі 15.3. Еколого-експертна діяльність

16 17 18 19

Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм Наукові дослідження в галузі екології Екологічна освіта, інформування громадян, громадський рух Висновки

П.І.Б., посада відповідального за підготовку розділу Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Хоменко С. О. - нач. відділу аналітичного контролю і моніторингу Іванова Г. В. – головний спеціаліст відділу контролю атмосферного повітря Недовіс П. С. – голов. спеціаліст відділу контролю водних ресурсів та рибних запасів Білик Р.Г. – нач. відділу контролю земель, надр та заповідної справи Шибецька В.О.- начальник відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Жолдак Г. В. - нач. відділу безпеки хімічних речовин та відходів Баранов А.М. – головний спеціаліст відділу безпеки хімічних речовин та відходів Андреєв В. В. – перший заступник начальника управління Жолдак Г. В. – нач. відділу безпеки хімічних речовин та відходів Фалєткіна Н.Г.- нач. відділу радіаційної безпеки та екологічного контролю на митниці. Купчишин В.М.- гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Нікіфоров В.В. – головний спеціаліст відділу контролю земель, надр та заповідної справи Яткевич І.Ю. - головний спеціаліст відділу контролю земель, надр та заповідної справи Білик Р. Г.- нач. відділу контролю земель, надр та заповідної справи Білик Р. Г.- нач. відділу контролю земель, надр та заповідної справи Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Білик Р. Г. нач. відділу контролю земель, надр та заповідної справи Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Андреєв В. В. – перший заступник начальника управління

Андреєв В. В. - перший заступник начальника управління Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Бородіна В.В. – голов. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Шибецька В.О.- головний спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Рудницька В.В. – головний спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації Купчишин В.М. – гол. спеціаліст відділу держекоекспертизи, економіки та інформації