kirovograd_2006 by Administrator Dovkillia

ВСТУП Шановні колеги, друзі! Між Дніпром та Південним Бугом із сходу на захід, від лісостепової Черкащини до степової Миколаївщини з півночі на південь, на висоті 108-269 м над рівнем моря на площі 24,6 тис. км2, в центрі України простягається хвиляста рівнина. Саме тут розташована Кіровоградська область. На території області протікає 438 річок загальною довжиною 5,5 тис. км. Найбільші з них – Дніпро, Південний Буг, Інгул, Інгулець, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик. На річках та в балках збудовано 84 водосховища та 2518 ставків загальною площею 25,7 тис. га. Найбільші водосховища області – Кременчуцьке та Дніпродзержинське, великі водосховища є також на річках Інгулець (Інгул, Синюха, Південний Буг). Вони забезпечують потреби водопостачання, енергетики, рибного господарства тощо, проте Кіровоградська область відчуває дефіцит води. Тому проблема збереження і охорони водних ресурсів є однією з найголовніших екологічних проблем сьогодення. Лісистість території області складає 7,2%. Водойми та болота займають 69,8тис. га, рілля - 1,8 млн. га. Розореність території області – одна із найбільших в Україні. В надрах Кіровоградщини є золото, графіт, уран, залізна та нікелева руда, буре вугілля, горючі сланці, вогнетривкі каоліни, різноманітні будівельні матеріали. Справжнім багатством нашого краю є родючі чорноземні грунти. За ступенем природної родючості грунтів Кіровоградська область перебуває на 4 позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості грунти Кіровоградщини оцінені у 67 балів. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку на Кіровоградщині багатогалузевого сільського господарства, але збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси в умовах низької технологічної культури призвели до прискорення процесу деградації грунтів, зниження їх природної родючості. Найбільшої шкоди грунтам завдають водна та вітрова ерозія. В області розроблено систему заходів земель від ерозії та інших видів деградації земель. Проблеми екології, збереження природи стали одними з найактуальніших проблем сьогодення. Відтак від розв’язання екологічних проблем залежить, зрештою, доля людства. Сучасне екологічне становище території України, у тому числі Кіровоградщини, потребує оздоровлення та здійснення ефективного моніторингу та державного контролю за станом охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Кіровоградщини. Для забезпечення державного контролю за станом довкілля по дотриманню природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, розміщення відходів, регулювання природокористування в області, управління в 2006 році в межах своїх повноважень забезпечило реалізацію в області державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища. Основне завдання управління щодо проблем навколишнього природного середовища: контроль та регулювання антропогенного навантаження на 1

навколишнє природне середовища, екологічна експертиза об’єктів, які можуть негативно впливати на довкілля, підготовка матеріалів щодо відшкодування збитків, завданих державі при порушенні природоохоронного законодавства. З метою посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів створено у складі держуправління обласну державну лісову інспекцію. При управлінні ефективно працює Громадська екологічна рада. Громадська рада є консультативно-дорадчим органом при державному управлінні, активізує процеси формування свідомої та активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України та підтримки громадських ініціатив у процесі охорони довкілля, сприяє розвитку дієвих взаємодій неурядових організацій і владних структур усіх рівнів для вирішення екологічних проблем регіону. Держуправління охорони наколишнього природного середовища в Кіровоградській області вважає одним із основних напрямків своєї діяльності тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та громадянами. І в цьому допоможуть і матеріали Національної доповіді. Найкращою школою екологічної освіти є спілкування з природою, пізнання її закономірностей, допоможе її збереженні. Різноманітна і приваблива земля Кіровоградщини розташована в центрі України. Важливо зберегти її різноманіття, багатства, природні ресурси для нащадків. На цьому і стоїть вся діяльність державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області як територіального органу Мінприроди України. З повагою Начальник управління

М.Власенко

1. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК Офіційною датою утворення області вважається 10 січня 1939 року. Область нараховує 23 адміністративних райони, з них - 2 райони у місті Кіровограді, а також 12 міст, з яких 4 обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1021 сільський населений пункт. Розвиненими містами з промисловим виробництвом, крім обласного центру, є міста обласного підпорядкування Олександрія і Світловодськ, а також великі залізничні вузли Знам’янка і Помічна. Населення області складає 1053,1 тис. чоловік. Середня густота населення – 42,8 чол. на км2. Міське населення - 644,3 тис. чол. (61,2 %), сільське – 408,8тис.чол. (38,8 %). В області живуть представники майже 30 національностей. Українці складають 90,1 %, росіяни - 7,5 %, представники інших національностей - 2,4 %. Область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, гребель, курганів, штучних зрошувальних систем, які порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення. Грунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами грунтів. Грунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні й середньогумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні. За механічним складом грунти північних районів важкосуглинкові, південних - легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко- та середньосуглинкові. В області 2041,6 тис. га сільськогосподарських угідь, рілля в них складає 86,9 %. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку багатогалузевого сільського господарства. На території області 46,3 тис. га зрошуваних земель, основна частина яких (38,3 тис. га) належить недержавним сільськогосподарським підприємствам. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га, з них вкритих лісом – 132,3 тис. га. За останні 5 років площа земель державного лісового фонду збільшилася на 35,6%. Фактична лісистість території області (6,5%) є недостатньою. Щорічно в області створюється близько 1 тис.га лісових культур. Загальний запас деревини в лісах Кіровоградщини становить 19,0 млн. м3. Постійними лісокористувачами щорічно заготовляється 4,7- 48,0 тис. м3 деревини. Наявністю в межах області докембрійського щита зумовлене багатство та 3

різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінеральносировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інш. У стадії геологічного вивчення знаходяться 2 родовища золота, поклади ільменіту, літію, каоліну. Сучасний стан запасів корисних копалин по більшості видів мінеральної сировини забезпечує потреби не тільки області, а й держави. Окремі види корисних копалин експортуються. Незважаючи на значні запаси і різноманіття корисних копалин, видобуток їх з року в рік зменшується, що пов’язано з нестачею коштів на їх розробку. На території краю протікає 438 річок, нараховується 1074 річечок та струмочків загальною довжиною відповідно 5558 і 2595 км, збудовано 2185 ставків і 85 водосховищ. Переважають так звані малі річки. Найбільші ріки області – Інгулець, Тясмин, Інгул, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик і Ятрань належать до басейнів Дніпра та Південного Бугу. Область розташована в зоні Українського кристалічного щита і малозабезпечена місцевими водними ресурсами. У структурі валового випуску продукції на долю промисловості припадає 20,7 %. В ній зайнято 75,1 тис. чоловік. Промислову продукцію випускають більш ніж 3 тисячі підприємств та виробництв, 295 з яких складають основну групу самостійних промислових підприємств та об’єднань. Промисловий комплекс охоплює 13 провідних галузей: харчова промисловість – 39 %; машинобудування і металообробка – 17,8 %; електроенергетика – 12,3 %; промисловість будівельних матеріалів – 6,6 %; кольорова металургія – 1,2 %; легка промисловість – 1,9 %; паливна промисловість – 4,4 %. На товарному ринку України область займає провідні позиції по виробництву графіту, гірського воску, буровугільних брикетів, мостових електричних кранів, продукції харчової промисловості: м’ясо-молочних продуктів, цукру, олії та інших. На сільське господарство припадає 37 % валового випуску продукції. В галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 70 %. Основні культури, які вирощуються на території області: зернові (озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, гречка); бобові (горох); технічні культури (соняшник, цукровий буряк). Садівництво представлене вирощуванням яблук, груш, слив, вишні та ягід. Сільське господарство області складає 523 підприємства, у тому числі 355 колективних сільськогосподарських підприємств, 25 міжгосподарських підприємств, 143 інших агропромислових формувань, 1984 селянських (фермерських) господарств. У сільському господарстві зайнято 115,9 тис. чол. Область має розвинуту транспортну мережу. Транзитні перевезення здійснюються на напрямку Донбас - Карпати. На Одеському напрямку залізничні колії пов’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські південні та центральні райони України. Експлуатаційна довжина колій - 944 км, з яких електрифіковано 601 км. Густота мережі - 38 км на 1000 км2. Територією області 4

проходять 10 міжнародних автомагістралей довжиною 728,7 км, 4 газопроводи та 2 нафтопродуктопроводи. Протяжність ліній електропередач різної потужності складає близько 33 тис. км. В останні роки через дефіцит обігових коштів на підприємствах основні фонди в машинобудуванні щорічно оновлювались у межах 3,0 – 3,6 %, добувній промисловості – 7 %, внаслідок чого знос основних фондів в цих галузях відповідно склав 50 – 70 % та 60 – 85 %. У легкій промисловості основні фонди оновлюються лише на 1 – 3 %, а знос їх досяг від 60 до 80 %. У 2006 році на підприємствах по обробці деревини та виготовленню виробів з неї в значній мірі оновлені основні фонди на державних підприємствах лісового господарства (Олександрівське лісове господарство – 13 %, Голованівське державне лісопромислове господарство – 21 %). На інших підприємствах галузі вони не оновлювались і їх знос складає 80 – 90 %. На підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості обсяги виробництва продукції зросли за рахунок використання більш сучасного устаткування, термін використання якого не перевищує 10 років, за винятком ВАТ “Чисті метали”. Підприємства по виробництву меблів мають доволі застаріле обладнання, знос якого складає 80 – 90 %. На оновлення основних фондів у 2006 р. витрачалося до 1 % обігових коштів. Суб’єкти господарювання протягом 2006 р. з метою покращення екологічної ситуації та зменшення енергомісткості виробництва впроваджували природоохоронні заходи. Так, зменшився обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за рахунок впровадження заходу переведення заводської котельні та технологічного обладнання з мазута на природний газ ТОВ "Побузький феронікелевий комбінат" в Голованіському районі. Надходження плати за забруднення довкілля в розрахунку на душу населення в 2006 році склало 7,56 грн..

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Клімат області помірно-континентальний, теплий. Середньорічна температура повітря 7-8 0С. Зима мало снігова, м’яка з частими відлигами. Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий) по області мінус 5-8 0С. При різких змінах температур взимку на території області часто виникають тумани, ожеледь. Річна кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна кількість опадів по області 470-510. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий покрив утримується недовго. Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Бурі та урагани до 25-30 м/сек характерні для осінньо-літнього періоду. Кіровоградщині властиві такі небезпечні погодні явища, як сильні зливи, грози, градобій, ожеледь, паводки, штормові вітри, пилові бурі та суховії, і негативні природні процеси: зсуви, вітрова та водна ерозія, переробка берегів Кременчуцького водосховища, яроутворення.

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Протягом 2006 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами склали 61,929 тис. т, що на 14,2 % менше, ніж у 2005 р., з них викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами склали 22,591 тис. т. Порівняно з 2005 р. обсяги викидів від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 10,4 тис. т або на 31,5 %, а з 1996 р. скоротились в 2,6 рази. Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, на душу населення зменшились з 30,0 кг до 21,0 кг. Динаміка викидів за останні три роки наведена в таблиці 1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 1 Показники

2004 рік. 2005 рік.

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що 398 здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених 226 на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають 148 дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне 110,444 повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 72,178 стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел , тис. т 29,406 від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

42,772 42,324

2006 рік

404

433

234

270

203

110,554

119,068

70,293

61,929

32,978

22,591

37,315 36,876

39,338 38,931 6

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 2,917 стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 66,300 стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 1,196 стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 0,026 стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних 1,721 джерел у розрахунку на км2, т

2,841

2,519

64,900

58,400

1,341

0,919

0,030

0,021

1,500

1,600

Контроль за станом забруднення атмосферного повітря проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології в м. Кіровограді відповідно постам по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, оксид вуглецю, розчинні сульфати, формальдегід та в м. Олександрія по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа, розчинні сульфати. За станом забруднення атмосферного повітря м. Світловодськ проводить спостереження Світловодська лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, розчинні сульфати, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід. У м. Кіровограді спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах, які розташовані по вул. Луначарського, 4, вул. Андріївська, 89, вул. Пугачова, 2, у м. Олександрія один пост спостереження по вул. Першотравнева, 17, у м.Світловодськ один пост спостереження по вул. Леніна, 3. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2 Забруднююча речовина 1 Пил Діоксид азоту Оксид вуглецю Сажа Формальдегід Пил Діоксид сірки Сажа Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту формальдегід

Місто

ГДК

2 Кіровоград

3 0,15 0,03 3,0 0,05 0,03 0,15 0,03 0,05 0,15 0,05 3,0 0,03 0,006 0,003

Олександрія

Світловодськ

Середня концентрація 4 1,7 * 0,9 1,0 1,3 1,5 0,37 * 2,2 0,36 0,75 0,5 3,0

Максимальна з разових концентрацій 5 1,6 1,1 1,6 1,5 * 1,6 * 1,2 1,8 0,14 0,66 0,71 0,43 0,74

*-середньорічна концентрація даного інгредієнта не перевищує ГДК

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 3 Назва забруднюючої речовини 1 1.Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1 стаціонарних джерел метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел сірчистий ангідрид оксиди азоту оксиди вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від : 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн..т СО2 – екв.

2004 рік 2 113,097

2005 рік 3 105,199

2006 рік 4 98,198

0,030 0,006 4,202 11,161 3,347 8,505 1,108

0,652 0,001 4,378 11,858 4,136 9,249 1,113

0,418 0,001 2,722 6,225 2,516 7,411 1,058

0,204 2,934 33,693 5,707 0,049 0,001

0,200 2,679 29,173 5,023 0,044 0,001

0,218 2,873 30,694 5,298 0,038 0,001

0,192 2,761 33,529 5,668 -

0,188 2,506 29,014 4,984 -

0,207 2,710 30,548 5,26 -

Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в 2006 році сталось майже в половині районів області, суттєве зменшення відбулося в Голованівському, Компаніївському, Олександрівському, Світловодському районах, місті Олександрія. Це сталося за рахунок впровадження природоохоронних заходів на ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” в Голованівському районі. В Компаніївському, Олександрівському, Світловодському районах зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від обладнання компресорних станцій ДК “Укртрансгаз” сталося за рахунок обчислення викидів по результатах фактичних вимірів, а не по коефіцієнтах емісії, як було у минулому році. В м.Олександрія зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення відбулося в результаті: - припинення виробничої діяльності ТОВ “Олександрійська енергетична компанія” (викиди зменшилися з 2518,951 т в 2005 р. до 0,028 т в 2006 р.); - зменшення обсягів виробництва Олександрійської ТЕЦ – 3 ЗАТ “Енерговугілля” (викиди зменшилися з 6173,944 т в 2005 р. до 5263,741 т в 2006 р.); - зменшення обсягів виробництва брикетної фабрики “Димитрівська” ЗАТ“Енерговугілля” (викиди зменшилися з 281,762 т в 2005 р. до 215,639 т в 2006р.) Однією з важливих проблем охорони повітряного басейну області від забруднення шкідливими речовинами, зокрема в плані скорочення обсягів викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, є те, що наявне на підприємствах технологічне обладнання, устаткування та очисні споруди, які 8

призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів ГДВ, морально застаріли та фізично зношені. Це, в першу чергу, стосується ТЕЦ № 3 та брикетної фабрики “Димитрівська”, що входять до складу ОФ ЗАТ “Енерговугілля” та ТОВ “Олександрійська енергетична компанія”, викиди яких в 2005 році складали 27,2 % від валових викидів, які надходять в повітряний басейн області від стаціонарних джерел забруднення. В 2006 році викиди цих об‫׳‬єктів складали 24,3 % від валових викидів, які надходять в повітряний басейн області від стаціонарних джерел забруднення. Відчутну шкоду повітряному басейну завдає експлуатація автомобільного транспорту. Так, протягом 2006 р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 38,931 тис. т шкідливих речовин, що на 2,055 тис. т більше, ніж у попередньому році. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природний газ. В 2006 році впроваджено ряд заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, саме: - На ТОВ “Побужький феронікелевий комбінат” переведено роботу горілок ТВП (обертаючих пічей ), сушіння ковшів та заводську котельню з мазута на природний газ. - На ВАТ “Кіровоградолія”, на виконання проекту спільного впровадження в рамках Кіотського протоколу, застосовується конгераційна технологія спалювання лушпиння соняшника. Перша черга введенна в дію в кінці 2006 року. Це зменшить викиди твердих забруднюючих речовин в повітря на 35%, що поліпшить екологічний стан міста в цілому та зніме соціальне напруження, так як підприємство розташовано в центрі житлового масиву. Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: брикетна фабрика “Димитрівська”, ТЕЦ-3 ЗАТ “Енерговугілля”, КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська” ДК “Укртрансгаз”, відповідно, Олександрівського та Компаніївського, КС “Задніпровська” ДК “Укртрансгаз” Світловодського, ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” Голованівського районів, які були основними забруднювачами повітря в 2006 р. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря в області надано в таблиці 4.

Основні забруднювачі атмосферного повітря за 2006 рік

1 1

3 Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оскид вуглецю Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток

4 5263,741

6 78,6

1822,903 64,643 3361,659 13,041 215,639

34,6 1,2 63,9 0,2

27,2 0,9 50,2 0,2 3,2

215,619

99,9

3,2

ЗАТ “Олександрійський цукровий завод”, смт Приютівка, Олександрійський район.

Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Оскид вуглецю

213,879

25,431 32,267 154,858

ТОВ “Агро-ГарантЦукор”, м. Новоукраїнка, вул. Промислова,1.

Всього, у тому числі: Сполуки азоту Сполуки сірки Оскид вуглецю

676,809 38,647 459,837 143,453

Олександрійська теплоелектроцентраль № 3, ЗАТ “Енерговугілля” с. Димитрово м. Олександрія. Брикетна фабрика “Димитрівська” ЗАТ “Енерговугілля” с. Димитрово м. Олександрія

8 23

9 97,5

97,5

65,5

88,8

65,5

88,8

36,8

31,6

95,7

11,9 15,0 72,4

4,4 5,6 26,6

31,6

95,7

43,0 2,4 29,2 9,1

11,3

97,8

5,7 67,9 21,2

Факти чне

Фактично витрачено з початку виконання заходу, Очікутис.грн. ване

Заходи, спрямовані на зменшення викидів Зменшення викидів після впровадження заходу т/рік

Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис.грн.

До загального обсягу викидів (населенного пункту), % До загального обсягу викидів (району), %

Частка викидів забруднюючої речовини

До загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва забруднюючої речовини

Всього викидів, т/рік

Назва об’єкту

Частка оснащення джерел викидів установками очистки газу, % Ступінь очищення установок очистки газу, %

Таблиця 4 № з/ п

1 5

2 Олександрівське ЛВУМГ КС “Олександрівська”, смт Олександрівка Олександрівське ЛВУМГ КС “Кіровоградська”, с. Мар’ївка, Компаніївський район

3 Всього, у тому числі: Сполуки азоту Оксид вуглецю Метан

1028,487 415,520 8,967

Всього, у тому числі: Сполуки азоту Оксид вуглецю Метан

1082,614 471,241 101,897

Кременчуцьке ЛВУМГ КС “Задніпровська”, с. Піщане, Світловодський район.

Всього, у тому числі: Сполуки азоту Оксид вуглецю Метан Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Оскид вуглецю Всього, у тому числі: Сполуки азоту Неметановані легкі органичні сполуки Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оскид вуглецю Неметановані легкі органичні сполуки Всього, у тому числі: Метали та їх сполуки Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оскид вуглецю

1265,765 615,430 77,803 572,481 772,977

ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (Петрівський рудник), смт Петрово. ЗАТ “Креатив” м.Кіровоград пр.Промисловий ВАТ “Кіровоградолія”, м.Кіровоград.

ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”, смт Побузьке Голованівського району.

603,944

509,426

40,4 0,8 58,7

7 74,8 30,2 0,6 43,9

43,5 9,4 47,0

95,3 41,5 8,9 44,8

48,6 6,1 45,2

93,2 45,3 5,7 42,1 83,0

542,464 31,951 196,332 298,479 6,691

70,2 4,1 25,4

58,2 3,4 21,5

287,476 819,258

96,3

406,886 86,038 180,750 110536

49,6 10,5 22,0 13,5

13,9 2,9 6,2 3,8

26,268 93,661 0,052

3,2

0,9

0,1

76,576 0,792 16,163 0,072

81,7 0,8 17,2 0,1

2,2

10,2 0,2

15,4

83,2

60,3

82,5

60,3

82,5

4,2 0,1

42,0

79,5

3,4 0,1 0,7 0,1

42,0

79,5

9,8 28,0

136,116 535,1

165,389 844,7

47,8 89,7

58,08 217,8

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ТЕЦ – 3 м. Олександрія

ТЕЦ – 1-2 м. Олександрія

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ВАТ “Кировоградолія”

ТЕЦ м. Кіровоград

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 5 № з/п

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних корисних копалин Добування вугілля, пігніту і торфу Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Добування металевих руд Інші галузі добувної промисловості Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво харчових продуктів, напоїв Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутру Текстильне виробництво Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюловно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них Виробнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Хімічне виробництво Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Металургійне виробництво Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів Виробництво інших транспортних засобів Інші галузі промисловості Виробництво меблів; виробництво іншої продукції Оброблення відходів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Діяльність наземного транспорту Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

1.1 1.2 2 3 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 4 4.1 4.2 5 5.1 6 7 8 9 10 10.1 11 12 13 14 15 15.1 16 16.1 16.2 16.3 16.4 16.5 16.6 17 18 19 19.1 20 21 22 22.1 22.2 23 24 25 26 27 28

Обсяги викидів по регіону тис.т у % до підсумку 22,590 100,000 0,353 0,350 0,002 8,635 6,910 6,719 1,725 0,772 0,952 6,378 3,347 3,347 0,026 0,024 0,001 0,002 0,003 0,001 0,0006 0,0007

1,6 1,6 38,2 30,6 29,7 7,6 3,4 4,2 28,2 14,8 14,8 0,1 0,1 -

0,107 0,015 0,333 2,215

0,5 0,1 1,5 9,8

2,043 0,172 0,290 0,027 0,002 0,0006 0,002 0,004 0,001 0,003 0,642 0,612

9,0 0,8 1,3 0,1 2,8 2,7

0,778 0,429

3,4 1,9

0,0005 4,256 3,617 0,0002 0,027

18,8 16,0 0,1

0,805 0,001 0,259 0,022

3,6 1,1 0,1 14

4. Водні ресурси Кіровоградська область є одним із найменш забезпечених місцевими водними ресурсами регіонів держави. Їх запаси майже вдвічі менше ніж у середньому по Україні. Вони становлять 3,3 дм3 /добу на душу населення. Водні ресурси області формуються за рахунок транзиту вод по Дніпру, Південному Бугу, їх притоках з Черкаської та Вінницької областей, місцевого стоку в межах області та експлуатаційних запасів підземних вод. Місцеві водні ресурси (поверхневі і підземні) становлять 1110 млн. м3. Затверджені запаси підземних вод області складають 218,7 млн. м3 що становить 51,9% від прогнозних ресурсів. Середньо-багаторічний транзит вод становить по Дніпру біля 45400 млн. м3 і по Південному Бугу 1900 млн. м3. Транзитні води р. Дніпро і р. Південний Буг сконцентровані на крайніх північно-східному та південнозахідному кордонах області невеликими ділянками, що обмежує їх використання в найбільш розвинених промислових центрах і сільськогосподарських районах. Через це збільшення доступних для використання водних ресурсів здійснюється системою ставків і водосховищ. Вона представлена в області 2712 об’єктами із загальною площею водної поверхні 25628 га. Регулювання використання водних ресурсів у 2006 році здійснено також за допомогою подачі води водогоном ОКВП “Дніпро-Кіровоград” в обсязі 37,325 млн. м3 на рік для основних міст області (Світловодськ, Олександрія, Знам’янка, Кіровоград), а також скидом 30,0 млн. м3 дніпровської води в р.Інгулець каналом “Дніпро-Інгулець”. У 2006 р. з природних водних джерел області було забрано 116,2млн.м3 води, при цьому забір підземних вод склав 34,31 млн. м3, а поверхневих вод – 81,84 млн. м3. Втрати води при транспортуванні склали 19,68 млн. м3. В 2006 р. використано прісної води 45,43 млн. м3, в т.ч. на господарськопитні потреби – 24,29 млн. м3, виробничі – 15,64 млн. м3, сільськогосподарське водопостачання – 3,653 млн. м3, зрошення – 1,842 млн. м3. Відповідно водоємкість сільського господарства склала 2690,99 м3 на 1 тисячу га сільгоспугідь. Економія природної води за рахунок оборотного та послідовного водопостачання склала 114,5 млн. м3 або 87,98% , що на 4,28% більше чим у 2005 році. Загальне водовідведення склало 65,19 млн. м3, при цьому 57,3 млн.м3 відведено в поверхневі водні об’єкти, а 7,683 млн. м3 – у накопичувачі та поля фільтрації. З 57,3 млн.м3 зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти, 35,81 млн. куб. м – це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 21,38 млн. м3 – недостатньо-очищені стоки та 0,113млн.м3 зворотні води без очистки. Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 31,89млн. м3 або 55,7 %, решта – 25,41 млн. м3 або 44,3 % – шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води. Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 28,39 млн. м3 або 49,55 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,63 млн. м 3, та механічної очистки – 4,784 млн. м3 та фізико-хімічної – 2,976 млн. м3 . 15

Разом з зворотними водами у 2006 році було скинуто у природні водні об’єкти 38815,8 т забруднюючих речовин, а в 2005 році – скинуто 38294,1 т забруднюючих речовин. Обсяги скидів зворотних вод у 2006 році зменшились протягом року на 0,88млн. м3 або 1,5 % в порівнянні з попереднім роком. Обсяги скидів забруднених зворотних вод зменшились на 4,2 млн. м3 або на 16,37% в порівнянні з 2005 роком. Характеристика річок Таблиця 6

Усього: 438 шт. Всього по всіх річках в регіоні:

4649 5558

685

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт

166 9 175 176 90 30 94 36 802

Продукто-

Велика Вись Висунь Інгул Інгулець Синюха Тясмин Чорний Ташлик Ятрань Усього:

Великі річки 4 9 13 Середні річки 16 16 14 20 4 7 3 67 Малі річки 605

Аміако-

23 84 107

Нафто-

Дніпро Південний Буг Усього:

Газо-

Протяжність по Кількість території населених регіону, км пунктів вздовж берегової смуги

Кількість гребель (водосховищ)

Назва річки

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

1 1 2

3 3

1 8 9

4 4 4 3 1 5 1 23

2 2 1 1 4

1 1 1 1 3

20 20 21 15 9 25 7 115

185

309

Водні об’єкти регіону Таблиця 7 Одиниця виміру Кількість Усього у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об`єктів загального загальнодержавного значення частинчастин) з них передано в оренду ставків

од.

Примітка

2712

од. од.

2712

од.

926

Динамика водокористування Таблиця 8 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього

Одиниця виміру 2 млн. м3

2004 рік

2005 рік

3 135,8

4 115,8

2006 рік 5 116,2

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

94,95 40,85 127,15

82,63 33,17 108,5

81,84 34,31 108,8

млн. м3

57,1

53,09

45,43

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

26,55 23,12 5,49 53,38 19,32 14

26,48 18,97 4,22 49,7 18,46 15,94

24,29 15,64 3,65 42,53 19,68 16,9

75,83

57,1

65,19

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

8,84 11,54 64,29

0,9 9,21 56,97

0,201

млн. м3

64,29

56,97

57,3

млн. м3

16,76

22,08

28,39

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

5,054 2,98 8,725 8,73 38,79

14,33 2,98 4,77 9,24 25,65

20,63 2,976 4,78 7,42 21,49

млн. м3 млн. м3 м3

38,68 0,115 60,2

25,57 0,086 53,3

21,38 0,113 53,65

у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

57,3

Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 9 Види економічної діяльності

Усього по області у тому числі: промисловість . сільське господарство Житлово-комунальне господарство

2004 р. 2005 р. 2006 р. млн. м3 на у %до млн. м3 на у %до млн. м3 на рік у % до рік спожитої рік спожитої спожитої свіжої води свіжої води свіжої води 111,1

82,77

97,41

83,7

114,5

87,98

104,4 0,027 6.37

39,05 0 44,4

93,78 0,027 3,36

89,21 0 35,07

110,9 0,044 3,35

92,49 34,41

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 10 Назва водокористувачазабруднювача

Знамянське міське виробниче управління водоканалізаційного господарства

2004 р. об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

2005 р. об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

р. Інгулець басейн р. Дніпро 0,631 593,13 0,581

2006 р. об'єм обсяг скидання забруд зворотних нюючих вод, млн. м3 речовин, т

367,9

0,543

843,1

р.Інгул басейн р.Південний Буг ТОВ "Водне господарство" м. Кіровоград (КП ”Кіровоградводоканал“)

18.35

12224.6

16,150

11719,0

4,22

2790,9

Інгульська шахта Схід ГЗК

2,112

4179,4

2,175

4077,9

2,589

5206,5

ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат"

1,871

1,315

690,0

0,590

420,8

р. Південний Буг 459.7

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 11 2004 рік

Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 2 42,42

2005 рік

% до загального обсягу 3

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 4 36,48

Х 0,057

0,13

2006 рік

% до загального обсягу 5

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 6 38,36

Х 0,046

0,13

% до загаль -ного обсяг у 7 Х

0,038

0,1

Примітка:

підприємства-забруднювачі скидають недостатньо очищені зворотні води з перевищенням допустимих концентрацій, а перевищення лімітів забруднюючих речовин у зворотних водах незначні.

ВОДНІ РЕСУРСИ

ТОВ “Водне господарство” м. Кіровоград

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 12

1 ГДК водного об’єкту рибо-господарського призначення, мг/дм3

1. р.Інгул, 3 км вище м.Кіровограда, в межах с.Лелеківка, 0,8км вище впадіння р.Грузька 2. р.Інгул, 0,5км нижче скиду ДП"Теплоенергоцентраль" 3. р.Інгул, 2,5км нижче міста, 3-4 км нижче впаді ння р.Сугоклея 4. р.Інгул, нижче міста, 0,5км вище скиду очисних споруд ТОВ"Водне господарство"

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

0,25 до фону фон 10,0

3,0

100

300

0,5

40,0

0,05

1000,0

0,08

3,12

0,1

0,001 до фону фон 0,02

0,01

0,1

1,0

1,3

1,02

0,2

0,5

0,14

1,0

0,72

0,63

0,73

1,6

1,0

1,7

0,7

1,0

1,2

1,4

0,23

0,6

0,07

1,0

0,77

0,06

0,7

1,9

1,0

1,9

0,5

1,1

1,6

1,8

0,27

0,74

0,28

1,7

0,77

2,2

0,75

2,6

1,15

0,9

1,2

2,3

1,9

0,31

0,84

0,26

1,7

0,83

2,5

0,89

2,4

1,5

2,0

0,9

Продовження табл.12

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

5.р.Інгул, с.Клинці 1 км нижче скиду о/с ТОВ"Водне господарство"

1,25

1,8

0,3

1,4

0,33

2,6

0,72

4,0

0,87

3,9

1,25

1,7

1,3

6.р.Інгул,с.Інгуло-Кам’янка 7.р.Інгул, 0,5 км вище впадіння р.Березівка 8. р.Інгул, с.Розанівка, 0,5км нижче впадіння р.Березівка, на кордоні з Миколаївською областю 9. р.Березівка, 0,5 км до впадіння в р.Інгул

1,1 1,0

1,3 1,1

1,5 1,8

0,3 0,46

0,35 0,42

0,19 0,08

1,0 1,25

0,78 0,8

1,0 1,2

0,83 0,5

3,0 2,7

1,0 1,0

1,5 1,0

0,5 0,5

0,98

1,36

1,9

0,5

0,44

0,07

1,0

0,9

0,8

0,5

2,5

1,0

0,5

0,98

1,12

2,7

0,56

0,42

0,06

1,0

0,37

2,2

0,9

1,5

0,5

Продовження табл.12

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

10. р.Інгулець, м.Олександрія вище міста в межах Олександр рійського водосховища

1,15

1,23

1,25

0,14

0,46

0,07

1,0

0,53

0,38

0,64

2,1

1,0

1,15

0,5

11. р.Інгулець, вище м.Олек сандрії 0,5км вище скиду очисних споруд КП " Олександрія водоканал"

1,2

1,3

0,12

0,6

0,09

1,6

0,51

1,2

0,78

3,2

1,2

1,8

0,75

12. р.Інгулець, нижче міста.в межах с.Звениго родка 0,5км нижче скиду очисних споруд КП " Олександрія водоканал" 13. р.Інгулець, с.НовийСтародуб

1,2

1,4

1,3

0,14

1,1

0,14

1,6

0,53

2,1

0,92

4,0

1,5

2,0

0,8

1,1

1,13

1,9

0,25

0,68

0,09

1,0

0,72

1,2

0,86

2,8

1,0

1,8

0,5

Продовження табл.12

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

14. р.Інгулець, смт Петрово (міст)

1,1

1,2

1,7

0,37

0,76

0,06

1,0

0,7

0,9

0,82

3,5

1,0

1,5

0,6

15. р.Інгулець, с.Іскровка, 0,5 км вище впадіння р. Жовта 16. р.Інгулець, 0,5 км нижче впадіння р.Жовта на кордоні Дніпропетровськ кої і Кіровоградської областей

1,1

1,2

2,2

0,26

0,8

0,06

1,0

0,77

1,0

0,82

2,4

1,0

1,5

0,5

1,1

1,3

2,6

0,72

0,17

1,1

0,86

1,2

0,86

3,4

1,2

1,8

0,6

17. р.Жовта. с.Іскровка 0,5км вище гирла р.Жовта

1,2

1,5

3,1

0,8

0,72

0,38

1,2

1,1

2,0

1,0

4,5

1,5

1,8

0,7

Продовження табл.12

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

18. Басейн р.Південний Буг, м.Гайворон,05 км вище впадіння р. Ташличка на кордоні з Вінницькою обл..

1,0

1,1

0,58

0,12

0,44

0,05

1,0

0,42

1,0

0,48

2,3

1,0

0,4

19. р.Південний Буг, м.Гайворон,05 км. Нижче впадіння р.Ташличка 20. Південний Буг, 0,5 км вище скиду ТОВ «Побужського феронікелевого комбінату» 21. р.Південний Буг,0,5 км нижче скиду ТОВ «Побужського феронікелевого комбінату» на кордоні з Миколаївською областю

1,0

1,3

0,67

0,12

0,44

0,06

1,0

0,44

1,0

0,5

2,0

1,0

1,4

0,4

0,98

1,2

0,58

0,12

0,44

0,06

1,0

0,42

0,8

0,5

1,8

1,0

1,5

0,4

1,0

1,1

0,68

0,11

0,4

0,07

1,0

0,41

0,62

1,2

2,1

1,0

1,5

0,4

Продовження табл.12

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

22. р.Синюха, Сталеве в місці впадіння р. Велика Вись на кордоні з Черкаською областю

1,0

1,1

0,5

0,15

0,58

0,05

1,0

0,47

0,7

1,1

2,4

0,5

1,0

0,4

23. р.Синюха,Новоархангельськ 24. р.Синюха ,с. Вільшанка нижче впадіння р. Чорний Ташлик на кордоні з Миколаївською областю 25. р.Ятранть,с. Перегонівка на кордоні з Черкаською обл..(біля цукрового заводу) 26.р. Ятрань,с. Покотилове

1,07 0,9

1,1 1,1

0,55 0,64

0,12 0,14

0,6 0,44

0,05 0,03

1,0 1,0

0,46 0,52

0,7 1,0

1,1 0,45

2,3 2,4

0,5 0,5

1,2 1,0

0,4 0,6

1,0

1,1

0,6

0,15

0,4

0,07

1,0

0,4

0,8

0,73

2,0

0,5

1,0

0,6

1,1

1,2

0,7

0,15

0,4

0,04

1,0

0,5

0,6

0,67

2,7

0,75

1,0

0,05

27.р. Чорний Ташлик, м. Новоукраїнка,в місці водозабору цукрового заводу

1,0

1,4

1,9

0,3

0,6

0,11

1,0

0,8

0,45

2,8

1,0

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

Сульфати

БСК5

Завислі речовини

Показники складу та властивостей Місце спостереження за якістю води

28. р.Чорний Ташлик, Помічнянське водосховище

1,1

1,3

2,1

0,27

0,4

0,12

1,0

0,85

1,0

0,8

2,0

0,9

1,3

0,5

29. р.Дніпро, Кременчуцьке водосховище 4,5 км. вище м.Світловодськ 30. р.Дніпро,Кременчуцьке водосховище м.Світловодськ,0,4 км на захід від греблі ГЕС 31.р.Дніпро,Дніпродзержин ське водосховище 0,5 км нижче скиду очисних споруд КП «Світловодський міськводоканал», в районі с.Кам-ні Потоки, Кременчуцького району.

1,1

0,27

0,07

0,4

0,04

1,0

0,25

0,8

0,5

2,0

1,2

1,6

0,4

1,1

1,2

0,27

0,08

0,4

0,03

1,0

0,25

0,7

0,46

2,0

1,5

2,0

0,4

1,1

1,2

0,26

0,07

0,5

0,03

1,0

0,24

0,6

0,54

2,6

1,4

1,5

0,4

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

32. р.Дніпро, Дніпродзержинське водосховище, с.Власівка, в районі скиду ЗАТ «Світловодське кар єроупрвління» 33. р.Дніпро, Кременчуцьке водосховище ,с.Ревівка водозабір водоводу «ДніпроКіровоград»

1,05

1,0

0,28

0,08

0,4

0,08

1,0

0,25

2,0

0,5

3,0

1,0

1,5

0,4

1,1

1,0

0,27

0,07

0,4

0,03

1,0

0,23

0,9

0,54

2,4

1,5

0,4

Інструментально- лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 13

Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усьог З перевищено ням ГДК 2 3

Відібрано та проаналізов ано проб води,од.

Кількість показників в тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

4 5 1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області 31 28

1. Ріка Інгул та її притоки

2. Ріка Інгулець та її притоки

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК,од. 6 6 – завислі речовини 9 – БСК 11 – іони амонію 31 – залізо 5 – сухий залишок 5 – нафтопродукти 12 – цинк 10– мідь 7 – нітрити 15 – сульфати 2 - фосфати 8 – завислі речовини 14 – БСК 9– іони амонію 27 – залізо 34– сухий залишок 3 – нафтопродукти 12 – мідь 12- цинк 6- нітрири

Продовження табл. 13 1

3. Ріка Південний Буг та її притоки

4.Ріка Дніпро та її притоки

6 18 – сульфати 10 – БСК 30 – залізо 10 – цинк 8 – мідь 7 – сульфати 4 – завислі речовини 2 - фосфати 10 – мідь 19– залізо 12 – цинк 4– нітрити 10 – БСК

5. Земельні ресурси Територія області становить 24,6 тис. кв. км або 4,07 відсотків території України. Область розташована в досить широкій смузі переходу лісостепової зони України у степову. Відповідно до цього північна частина області відносіться до Лісостепу, південна – до північного Степу України. Протяжність області з півночі на південь майже 170 км. Із заходу на схід понад 300 км. Область межує з Вінницькою, Черкаською, Полтавською, Дніпропетровською, Миколаївською та Одеською областями. Кіровоградська область має надзвичайно потужний земельно – ресурсний потенціал. Із 2458,8 тис. га території області 2040,7 тис. га (83%) складають сільсьгосподарські угіддя, 181,6 тис. га (7,4%) лісові землі, 76,0 тис. га (3,1%) під водою, 87,8тис. га (3,6%) земель забудовано. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства у користуванні яких перебуває 1266,5 тис. га (51,5%) загальної площі області. У власності і користуванні громадян знаходиться 635,6 тис га (25,8%). Всього в області 748,3 тис. власників землі і землекористувачів. Розпайовано 1466,0 тис.га сільськогосподарських угідь або (94,4%) земель колективної власності. Розмір середньої частки (паю) відповідно до виданих сертифікатів по області складає 5,8 га. За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Кіровоградська область є однією з провідних областей України. Внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території суши області досягла 85,7 та 74,4 відсотка відповідно. Через це в області спостерігається надмірний вплив сільськогосподарського виробництва на стан земельних ресурсів, що викликано надмірною розораністю території, хімізацією та меліорацію земель. Наслідком високої господарської освоєнності земельного фонду, без належних заходів щодо його охорони, відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області, процес втрати гумусності прогресує. Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах з кожним роком зменшується. Отже за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану. Принциповим заходом у ході земельної реформи є збалансування процесів між використанням і охороною земель, забезпечення належного фінансування виконання грунтоохоронних заходів щодо використання та охорони земель. На сучасному етапі необхідно здійснити: - забезпечення раціонального, невиснажливого, ґрунтозахисного та еколого безпечного землекористування;

- комплексний науково обґрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих земле меліоративних і земле охоронних заходів; - формування в усіх землероб них районах високопродуктивних, ерозійних та екобезпечних агро ландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовими, водними, тощо); - удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального й асиміляційного потенціалів. Структура земельного фонду регіону Таблиця 14 2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

усього, % до усього, % до усього, % до Усь Основні види земель та тис. га загальної загальної тис. га загальної ого, угідь площі тис. га площі площі тис. території території території га 1 Загальна територія

2006 рік

% до Усь % до загальної ого, загально площі тис. га ї площі території територі ї 9 10 11

2458,8

100,0

2458,8

100,0

2458,8

100,0

2458, 8

100,0

2458,8

100,0

2042,0

83,1

2041,8

83,1

2041,6

83,1

2041, 3

83,0

2040,7

83,0

1766,9

71,9

1764,8

71,8

1764,1

71,8

71,7

1762,6

71,7

1763, 1 -

26,9

1,1

26,7

1,1

26,5

1,1

26,4

1,1

26,4

1,1

248,2

10,1

250,3

10,2

251,0

10,2

251,8

10,2

251,7

10,2

180,6

7,3

180,6

7,3

180,7

7,3

181,3

7,4

181,6

7,4

161,2

6,6

161,3

6,6

162,7

6,6

162,9

6,6

163,0

6,6

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження Сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю

3. Забудовані землі 4. Відкриті заболо-чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

88,2

3,6

87,8

3,6

87,7

3,6

87,7

3,6

87,8

3,6

10,4

0,4

10,5

0,4

10,4

0,4

10,5

0,4

10,5

0,4

12,5

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

49,4

2,0

49,6

2,0

49,7

2,0

49,3

2,0

Усього земель (суша)

2383,1

96,9

2383,2

96,9

2383,0

96,9

49,3 2383, 0

96,9

2382,8

96,9

Території, що пок-риті поверхневими водами

75,7

3,1

75,6

3,1

75,8

3,1

76,0

3,1

75,8

Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 15 Землі 1

2002 рік 2 4,7 0,19 1,3 0,05 0,2 0,008

Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2003 рік 3 4,4 0,18 1,2 0,05 0,1 0,004

2004 рік 4 4,4 0,18 1,3 0,05 0,1 0,004

2005 рік 5 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2006 рік 6 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Таблиця 16 Види земель

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3

Проведено консервацію тис. га % до загальної площі території 4 5

Потребують консервації тис. га % до зага-льної площі території 6

Орні землі

0,085

26,644

6. НАДРА У надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, на балансі в “Геоінформі” числиться 270, з них розробляється 88. Залізна руда добувається на Петрівському та Артемівському родовищах, де запаси її складають 320 млн. т. Значні запаси металічного нікелю та кобальту розвідані на Побужжі. Балансові запаси бурого вугілля на розвіданих родовищах складають 84 млн.т. Графіту тільки на Заваллівському родовищі розвідано 6,4 млн.т., крім того 37 млн.т. графітової руди виявлено під бурим вугіллям Балахівського розрізу. Крім того в області розвідані і розробляються значні запаси підземних вод, урану, граніту, цегельної сировини, пісків, інші цінні будівельні матеріали. У районі с. Бовтишка Олександрівського району знайдено великі запаси горючих сланців (3,7 млрд.т.), які на даний час знаходяться у резерві. В стадії геологічного вивчення знаходяться 2 родовища золота, поклади ільменіту, літію, каоліну. Концепція поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. №1606. На виконання вищевказаної постанови в області розроблена та затверджена Програма екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області. На виконання Програми в районах проведена інвентаризація порушених земель. Станом на 1 січня 2007 року таких по області налічується 4461га- 455 кар’єрів та копалин. З них біля 350 кар’єри місцевого значення, які використовувалися у свій час колишніми КСП та населенням для задоволення власних потреб. Ряд гірничих виробок (10 об’єктів), що не розроблялися, приведені в еколого-безпечний стан на період консервації. В рамках виконання Програми на більшості гірничодобувних підприємствах налагоджено контроль на об’єктовому рівні зі кількістю та складом скидів у водні об’єкти і викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Ведеться облік утворення та розміщення промислових та побутових відходів. Розроблені та реалізуються комплексні плани природоохоронних заходів щодо запобігання або зменшення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, виснаження природних ресурсів. Через відсутність фінансування з державного бюджету в області не ведуться роботи по комплексному екологогідрогеологічному вивченню підземних вод територій, де здійснюється закриття вугледобувних об’єктів. 33

У відповідності до Програми ведуться роботи по відновленню порушених гірничими роботами земель. Найбільші площі порушених земель в Олександрійському 1175га, Петрівському- 930га, Знам”янському - 203га, Гайворонському- 605га, Голованівському- 318га, Кіровоградському районах - 232га.

Родовища, що експлуатуються Таблиця 17 № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання усього

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

розроблюється 3

Площа, га

родови ща 5

Площа рекультивованих. земель, га

Обсяг накопичених порід, млн. т (м3)

відвалів 6

відвали 7

хвостосховища 9

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

I. Горючі корисні копалини Олександрійський район 1 2 3 4

Миронівське родовище бурого вугілля

Морозівське родовище бурого вугілля Бандурівське родовище бурого вугілля

3,7 24,6

Семенівсько-олександрійське родовище бурого вугілля

ІІ. Металеві корисні копалини 5

Голованівський район Липовенківське родовище силікатнонікелевих руд, хромітові руди

Капітанівське нікелю

родовище

руд

32,7

Кіровоградський район 7 8

Мічурінське родовище уранових руд Центральне родовище уранових руд

Маловисківський район

9 10 11

Ватутінське родовище уранових руд Петрівський район

174,3

Петровське родовище залізистих кварцитів Артемівське родовище залізистих кварцитів

266 175

ІІI. Неметалеві корисні копалини

Вільшанський район Вільшанське (Підгороднянське) родовище граніту

Гайворонський район 13 14

15 16 17

Гайворонське родовище мігматиту, суглинку Завалівське (Південно-Східна ділянка) родовище графітової, гранатової руд (скельової породи) Гайворонське (діл. Будонівська) родовище прісних підземних вод Завалівське родовище чарнокіту

16,25

Саранське родовище граніту

30,8

76,3

131

Голованівський район 18

Перегонівське родовище граніту

16,25

Лебединське родовище чарнокіту (блочного каменю) Добровеличківський район

30,8

Кирилівське родовище граніту (буд, щебінь) Скопіївське родовище граніту (буд, щебінь) Добровеличківське родовище прісних підземних вод Долинський район

32,6

21 22

22,34 -

23 24

25 26 27 28

Іванівське родовище чарнокіту (облицювальне каміння) Марфіївське родовище граніту (буд, щебінь) Знам’янський район Знам’янське родовище суглинку (цегельна сировина) Суботцівське родовище граніту (буд, щебінь) Суботівське родовище гнейсу (буд, щебінь) Знам’янське родовище (ділянка Петрівське) підземних мінеральних вод Кіровоградський район

3,2 26,8

11,1 28,4 34,8

29 30

Обознівське родовище суглинку, закладного піску,озалізнених каолінів, вторинних каолінів Коноплярське родовище трепелу

Коноплярське родовище мергелю

Кіровоградське (Сугокліївське) родовище граніту (бут, щебінь) Новопавлівське (діл.Північна) родовище граніту (бут, щебінь) Крупська-ІІ родовище граніту (облицювальне каміння, бут, щебінь) Соколівське-І родовище суглинку (цегельна сировина) Веселівське родовище суглинку

44,2

Коноплярське родовище пісчаноглинистих порід (закладні піски) Обознівське родовище піску будівельного Червоноярське родовище піску будівельного Кіровоградське (діл.Обознівська) родовище прісних підземних вод

9,06

33 34

35 36 37 38 39 40

48,5 51

22,6 2,2

8,61 129

3,27 30,9 -

Кіровоградське (діл.Балка базарна водозабір ”Холодні ключі“ родовище прісних підземних вод Кіровоградське (діл.Лелеківська) родовище прісних підземних вод Кіровоградське (діл.Северинківська, Кандаурівська) родовище прісних підземних вод Компаніївський район

Живанівське родовище граніту (буд, щебінь) Маловисківський район

7,3

Смолінське родовище закладних пісків Анастасіївське родовище граніту (облицювального каміння) Краснополківське родовище граніту (бут, щебінь) Новгородківський район

81,8

Новгородківське родовище граніту

42 43

46 47

4,9 4,3

Новоархангельський район 49

Торговицьке родовище граніту

9,97

Новомиргородський район 50 51

Кам’янське родовище лабрадориту (буд, щебінь) Новомиргородське родовище прісних підземних вод Новоукраїнський район

5,2

Войнівське родовище граніту (облицювальне каміння) Капустянське (південно-східна частина лівобережної ділянки) родовище граніту (облицювальне каміння)

5,33

1,33

55 56 57 58

Капустянське (Лівобережна ділянка) родовище граніту (буд, щебінь) Капустянське (Правобережна ділянка) родовище граніту (облицювальне каміння) Горіхівське (Новоукраїнське) граніту (облицювальне каміння) Новоукраїнське-1 родовище граніту (бут, щебінь) Бантишівське родовище монцоніту (бут, щебінь)

19,87

114,7 32,7

24,3

Перлівське (Адабашівське) родовище граніту (бут, щебінь) Ташлицьке родовище граніту (облицювальне каміння) Євдокимівське родовище граніту (облицювальне каміння) Олександрівський район

19,3

Єлізаветградківське родовище суглинку Олександрійський район

8,61

Олександрійське родовище мінеральних радонових вод Олександрійське (діл.Пилипівська) родовище прісних підземних вод Світловодський район

59 60 61

65 66

Кремгесівське родовище піску (для виготовлення силікатної цегли) Власівське родовище граніту (бут, щебінь)

7,07

1,3

17 66

6. ВІДХОДИ Станом на 01 січня 2007 року в Кіровоградській області на обліку значиться 411 підприємств, установ, організацій, виробнича діяльність яких пов”язана з утворенням промислових та побутових відходів. За даними статистичної звітності на 01.01.2007 р. на території області накопичено 16025,028 т відходів, а саме: відходи 1 класу небезпеки – 1537,019 т; відходи 2 класу небезпеки – 896,0 т; відходи 3 класу небезпеки – 13592,009 т. З усієї кількості утворених відходів 99,95% приходиться на хвости збагачення Східного ГЗК, які скидаються у хвостосховище в балці “Щербаківська”, що у Петрівському районі, та золу Олександрійських ТЕЦ 1-2, 3, яка зберігається в золовідвалах зазначених підприємств. Загальна кількість токсичних відходів, що утворюються в області з року в рік практично не збільшується, за винятком хвостів збагачення Східного ГЗК, який є основним утворювачем токсичних відходів в регіоні. В області проводиться робота щодо формування системи економічних механізмів запобігання надмірному утворенню токсичних відходів та розвитку промислової інфраструктури для їх переробки, утилізації, поховання та знищення. Промислові підприємства, установи та організації області усіх форм власності та господарювання, які є утворювачами промислових відходів, мають відповідні дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів. З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людини в області створено і ведуться обласні реєстри: реєстр місць видалення відходів та реєстр об’єктів утворення, оброблення і утилізації небезпечних відходів. Реєстр місць видалення відходів створюється на підставі паспортів місць видалення відходів, які складаються власниками. На даний час до реєстру включено 43 об’єктів. Реєстр об’єктів утворення, оброблення і утилізації небезпечних відходів складається і ведеться на підставі реєстрових карт, які заповнюються підприємствами. На даний час до реєстру включено 52 об’єктів. Науково-виробничою фірмою “Екоцентр” створено підприємство по знешкодженню токсичних відходів. На підприємстві проводиться утилізація відпрацьованих ртутьвмісних ламп та приладів, а також працює лінія омонолічування гальваношламів в шлаколужні бетони, що сприяє запобіганню надмірного утворення токсичних відходів, підтриманню безпечного балансу накопичення і знешкодження значної частки відходів І-ІІІ класів небезпеки на території області. За 2006 рік знешкоджено 31,008 т відпрацьованих ртутьвміщуючих ламп, 7,308 т осаду очисних споруд та 10,533 т вод промивних кислото-лужних відпрацьованих від гальванічних процесів. В той же час, якщо на працюючих підприємствах відходи знаходяться під постійним наглядом працівників підприємств та інспекторів різних служб, то на непрацюючих контроль за станом їх зберігання втрачається. Так, на початок роботи ліквідаційної комісії Агентства з питань банкрутства 40

заводу “Калькулятор”, що у м. Світловодську, на заводі залишилося на збері-ганні більше 10 куб. м високотоксичних розчинів; більше 1 т. твердих відходів, до складу яких входять мідь, цинк, хром, нікель, 3 т. кека; 320 куб. м. промислових стоків, до складу яких входять іони міді, цинку, заліза, нікеля, фтору, хрому, хлору в прокородованих та частково зруйнованих ємкостях; 30 куб. м. стічних вод у відстійниках. Це створило загрозу їх попадання у грунт та Кременчуцьке водосховище. Ситуацію погіршує ще й те, що завод знаходиться на березі водосховища біля І підйому водозабору водоводу “Дніпро – Кіровоград”. У червні 2004 року держуправлінням проведено визначення ступеню забруднення грунтів у промисловій зоні заводу “Калькулятор”. Встановлено перевищення гранично-допустимих концентрацій по міді у 20 разів. Обраховано збитки, заподіяні довкіллю, пред»явлено ліквідаційної комісії претензію на суму 69,184 тис.грн., також направлено у встановленому порядку позов до Господарського суду. На міжвідомчий нараді, яка відбулася у м.Світловодську у травні 2004 року, прийняті рішення , які ставлять за мету запобігти забрудненню довкілля. За поданням державного управління екоресурсів, для проведення знешкодження відходів , що накопичені безпосередньо на території заводу “Калькулятор”, в 2004 році виділено 56,918 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища . Протягом 2004 року науково-виробничою фірмою "Екоцентр" прийнято від заводу “Калькулятор” для подальшої утилізації 41,2 тонн токсичних відходів. В бункері заводу “Калькулятор” зберігається 280,3 тонни відходів виробництва (ІІ – ІІІ класів небезпеки) та 16,199 тонн невідомих отрутохімікатів. Бункер знаходиться у занедбаному стані. Герметичність його порушена, що призво-дить до попадання до нього атмосферних опадів та забруднення підземних вод. Враховуючи відсутність в області спеціалізованого полігона для зберігання токсичних відходів, частина підприємств накопичують відходи виробництва на своїй території, такі, як ВАТ “Завод Сегмент”, ЗАТ “Радій”, ВАТ “Гідросила”, ВАТ “Олімп”, НВО “Етал”; ВАТ “Завод Пуансон”, ВАТ ”Актан”. Що б змусити підприємства передавати накопичені відходи на утилізацію, а не зберігати їх у себе проводиться робота по отриманню цими підприємтсвами, відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ліцензій на такий вид господарської дяльності як зберігання небезпечних відходів виробництва на своїй території. На ВАТ “Чисті метали” м. Світловодськ обладнано герметичний бункер для поховання токсичних промислових відходів, які не підлягають утилізації. Станом на 01.01.2007 року в бункері накопичено відходів 2 класу небезпеки, тонн: - відходи кремнію з сурмою – 12,040; - відходи кремнію з миш’яком – 0,525; - відходи з телуром, кадмієм, ртуттю – 13,825; - відходи з миш’яком –172,470. Крім того, в бункері знаходяться відходи 3 класу небезпеки, тонн: - кеки після станції нейтралізації – 3051,0. На полігоні в районі переїзду Можарове м. Кіровоград зберігається 7342,618 т відходів 1-3 класів небезпеки, звезених туди ще з 70-х років, у тому 41

числі: 1 класу небезпеки - 898,45 т (цианіди,оксиди міді, хрому, кадмію, нікелю та інших важких металів); 2 класу небезпеки - 360,988 т (відходи, що містять неметали та їх сполуки); 3 класу небезпеки – 6083,18 т (відпрацьовані мастильно- охолоджуючи рідини). Ці відходи розміщені в металевих ємкістях на незахищеному грунті та земляних траншеях. Внаслідок корозії металеві ємкості разгерметизовані, що створює реальну загрозу забруднення високотоксичними відходами землі, води, повітря. В 2006 році 411 підприємства області оформили ліміти на розміщення та утворення відходів виробництва та споживання. На території м.Кіровограда та Кіровоградського району працюють суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право збирання , заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, а саме: ТОВ “ВТОРМА Кіровоградвторма”, ТОВ “Центр Агропром”, ТОВ “Екоцентр”, ПП “Реал – сервіс”. В 2006 році підприємства області не імпортували небезпечні відходи для переробки. За результатами проведеної інвентаризації встановлено, що на 01.01.2007 р. на території області непридатні та заборонені пестициди та агрохімікати у кількості 1191,739 тонн зберігаються у 160 хімскладах. Встановлено, що із 160 складів 98 у задовільному стані, 30 – у незадовільному, 32 – зруйновані. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області разом з головним управлінням МНС України в Кіровоградській області у 2006 році вжито цілу низку заходів щодо вирішення питання поводження з непридатними та забороненими пестицидами та агрохімікатами. У районах було визначено хімсклади, які відповідають вимогам природоохоронного законодавства, та перевезено в них непридатні та заборонені пестициди і агрохімікати з аварійних та зруйнованих хімскладів. Таким чином кількість складів в яких зберігались отрутохімікати скоротилась з 219 до 160. Відповідно до Переліку природоохоронних об"єктів і заходів, фінансування яких здійснювалося у 2006 році за рахунок коштів ОФОНПС, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 27 січня 2006 року №551 (в редакції рішення Кіровоградської обласної ради від 24 листопада 2006 року №100), заплановано та профінансовано в повному обсязі наступні природоохоронні заходи по знешкодженню непридатних для використання пестицидів та невідомих отрутохімікатів: 1.Проведення заходів по знешкодженню токсичних відходів на хімскладі с.Куцівка Новгородківського району – 47,8 тис.грн. (перезатарювання та знищення). 2.Ремонт та повна герметизація хімскладу по зберіганню непридатних для використання та невідомих отрутохімікатів біля с.Куйбишевише Бобринецького району - 74,0 тис.грн. З Державного ФОНПС згідно з Витягом з Плану природоохоронних заходів за бюджетною програмою ДФОНПС 2401250 «Поводження з відходами та 42

небезпечними хімічними речовинами» на 2006 рік в повному обсязі профінансовані заходи із знешкодження непридатних до використання пестицидів на території Кіровоградського району в сумі 248,7 тис.грн. (перезатарювання та знищення). В 2006 році на ТОВ “Елга” на знищення було вивезено 16,260 тонн непридатних пестицидів та агрохімікатів ( з Кіровоградського району- 12,5 тонн, з Новгородківського району – 3,760 тонн. ). За наданими даними, в області наліковується 510 сміттєзвалищ побутових відходів на загальну площу 542,1га. В м. Кіровограді для приведення у відповідність території міського с м і ттєзва ли щ а п ри й ня то р іш е нн я с е сі ї Кір о вог р а д с ько ї м і с ько ї р а ди від 16.03.2004 року № 830 "Про перерозподіл площ та надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок" та рішення сесії Кіровоградської міської ради від 03.09.2004 року № 1203 "Про регулювання земельних відносин" п. 19.2. передбачено проведення робіт по санації міського сміттєзвалища, будівництву об'єкта по сортуванню та переробці сміття, встановленню меж впливу на прилеглі території. Також надано згоду на розробку проекту відведення в оренду на 49 років ТОВ "КАТП-1128" земельної ділянки площею 21,7 га для будівництва об'єкта по сортуванню та переробці сміття. Рішенням сесії Кіровоградської міської ради від 25.01.2005 року № 1428 затверджено проект землеустрою та надано в оренду ТОВ "КАТП-1128" земельну ділянку площею 18,78 га в районі Завадівки під будівництво об'єкта по сортуванню та переробці сміття. Дане питання розглядалось сесією Кіровоградської міської ради та прийняте відповідне рішення від 29.11.2005 року № 1569 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення заводу по переробці твердих побутових відходів", де пунктом 2 передбачено погодити місце розташування та надати ПП "НАІР" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років площею 6,5 га в районі Завадівки біля існуючого сміттєзвалища під будівництво заводу по переробці твердих побутових відходів. Відповідно до кадастрових даних документи, що посвідчують право користування, оренди або власності на земельну ділянку в районі Завадівки для розміщення полігону твердих побутових відходів відсутні у зв'язку з не визначенням землекористувача. Згідно протоколу наради обласної державної адміністрації від 18 червня 2006 року проводиться робота щодо передачі земель колишнього комплексу «Канатове» до комунальної власності для подальшого будівництва на цій території сміттєпереробного комплексу з повною переробкою твердих побутових відходів. У м. Олександрія існує одне сміттєзвалище, яке рішенням сесії Олександрійської міської ради від 26.08.2005 року надано у постійне користування комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин та раціонального природо-використання Олександрійської міської ради земельну ділянку площею 70530,6 м2 по вул. Польовій.

Накопичення відходів ( станом на 01.01.2007 року) (за формою статзвітності 1-НВ) Таблиця 18 № з/п 1 1

2 3 4 5

Показник 2 Підприємства, установи, організації виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів Накопичено відходів відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру 3 од.

Кількість

Примітка

4 411

тонн тонн тонн тонн

16025,028 1537,019 896,000 13592,009

Суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону Таблиця 19 № з/п

Назва

Місце знаходження

1 1

2 ТОВ «К-2 Лтд»

Приватний підприємець Степанов С.М. ТОВ НВФ «Екоцентр»

3 м.Кіровоград, вул.Героїв Сталінграду, 12 – а, кв.40 м.Кіровоград, вул.Яновського, 62 кв.29 м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 59

4 5

ТОВ «Промснаб – Кіровоград» ЗАТ «Радій»

ТОВ «Нафто трейд»

ВАТ «Чисті метали»

м.Кіровоград, вул.Гоголя, 80 м.Кіровоград, вул.Героїв Сталінграда, 29 м.Світловодськ, вул.Комсомольсь ка, 36

м.Світловодськ, вул.Заводська, 3

Номер та строк дії ліцензії 4 23.12.2009 р.

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів)

13.10.2007 р.

зберігання небезпечних відходів (відпрацьовані свинцево - кислотні акумулятори) збирання, зберігання, знешкодження нафтопродуктів, непридатних до використання за призначенням ( у то-му числі відпрацьо-ваних моторних масел та їх суміші); відходи що містять ртуть,; відходи гальванічного виробництва; осад з відстійників після реагентного або електроагуляційного очищення; електро-літ відпрацьований із акумуляторних батарей. збирання, зберігання батарей свинцевокислотних акумуляторів збирання, видалення осаду очисних споруд гальвановиробництва (гальванічний шлам)

23.12.2009 р.

17.03.2010р. 11.08.2010р.

5 збирання, зберігання небезпечних відходів (відпрацьовані свинцево - кислотні акумулятори)

21.07.2010р.

збирання, переве-зення, зберігання, оброблення, вида-лення, знешкоджен-ня відпрацьованих нафтопродуктів непридатних до вико-ристання за призначенням, донних осадів нафтових резервуарів, залиш-ків очищення резервуарів, нафто-шламів технічної очистки стічних вод.

22.09.2010р.

збирання, захоронення відходи що кеки після кислот.

зберігання, знешкодження, відходів, що містять миш’як; містять телур, кадмій, ртуть, станції нейтралізації сумішей

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 20 № з/п

Назва

Місце знаходження

1 1

2 ТОВ «Кіровоградвторма »

3 вул.Радянська, 2 – а, с.Сонячне Кіровоградський район

ТОВ «Центр – Агропром» ПП «Реал – сервіс»

м.Кіровоград вул.Енергетиків, 6 м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 2 к.112

Номер та строк дії ліцензії 4 23.08.2007р.

09.04.2010р. 08.07.2007р.

Спеціалізація (види вторинної сировини)

5 збирання, заготівля окремих видів відхо-дів як вторинної сировини (макула-тури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних) збирання, заготівля окреми видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних) збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів гумових, у тому числі зношених шин)

Динаміка утворення відходів І -ІІІ класів небезпеки Таблиця21 Утворення промислових токсичних відходів на 1 км2, т/км2 Утворення промислових токсичних відходів на 1 особу, кг/особу

2004 рік.

2005 рік

2256,450 50102,600

0,616 12,970

2006 рік 0,642 13,01

Основні показники поводження з відходами I – III класів небезпеки (тис. т) (за формою статзвітності 1 – НВ) Таблиця 22 № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємства

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1300,157 0,237 473,176 0,181 821,546

15,163 0,241 2,317 0,136

2,741 3,363 0,207 0,103 3,963 315,242

9,512 -

0,001 -

5585,946 -

3,530

17,740

55508,768

15,163

16025,028

Основні утворювачі відходів ( за даними статзвітності 1 – НВ) Таблиця 23 № з/п

Назва підприємства, адреса

Назва відходу

1 1

2 ВАТ «Олімп» м.Світловодськ вул.Заводська, 4

3 Відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять відпрацьовані та не призначені для використання за первинним призначенням мінеральні масла Відходи, що містять хром та його сполуки Відходи, що містять арсен та його сполуки Кеки після станції нейтралізації, інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи видобування та збагачування руд уранових і торієвих «хвости» збагачення уранових руд

ВАТ «Чисті метали» м.Світловодськ, вул.Заводська, 3 ДП «Східний гірничо збагачувальний комбінат» Дніпропетровська обл. м.Жовті Води вул.Горького Олександрійська ТЕЦ -3 м.Олександрія , с.Димитрово ТЕЦ 1-2 ТОВ ІВОК «Експлерент» м.Олександрія, вул.Кільцева, 9 Смолінська шахта Схід ГЗК Маловиськівський район с.Смоліно Інгульська шахта Схід ГЗК Кіровоградський район с.Неопалимівка

Кла с небезпек и 4 2

Накопичено відходів станом на 01.01.2006 року, тонн 5 41,900

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2005 рік, тонн

При міт ка

6 -

Накопичено відходів станом на 01.01.2007 року , тонн 7 41,900

0,500

276,000

171,420

1,050

172,470

3043,000

8,000

3051,000

36638858,27

1028296,188

37667154,458

Зола

231473,00

19703,00

251176,00

Зола

3575896,000

3344,0

3579239,000

Відходи гірничо видобувної промисловості

5595262,000

181900,000

5777162,00

Відходи гірничо видобувної промисловості

6730416,000

79837,000

6810258,00

8 -

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) (на 01.01.2007 року) Таблиця 24 № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район 2 Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфрієвський район Петрівський район Ульяновський район Устинівський район м.Кіровоград м.Світловодськ м.Олександрія Усього

Кількість МВВ, од.

3 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 9 1 2 4 3 3 42

Кількість внесених у реєстр МВВ, од. 4 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 9 1 2 4 3 3 42

Кількість паспортизованих МВВ, од, 5 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 9 1 2 4 3 3 42

Внесено у реєстр МВВ за звітній період, од 6 1 1

Паспортизов ано за звітний період, од 7 1 1

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2007 року(за формою статзвітності 1 – ТПВ) Таблиця25 № з/п

Назва одиниці адміністративно – територіального устрою регіону

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

42 17 19 24 27 25 15 31 12 25 14 22 23 25 10 31 18 16

7,2 3,4 2,7 5,8 8,1 7,3 5,2 12,5 2,3 5,8 3,8 7,1 4,2 6,3 5,1 5,8 6,6 7,7

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам»янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новомиргородський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Олександрівський район Олександрійський район Онуфріївський район Петрівський район

19 20 21

Світловодський район Ульяновський район Устинівський район Усього

12 18 17 443

4,7 5,9 4,3 121,8

Полігони Усього Усього

Заводи по переробці твердих побутових відходів -

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Основними факторами, які впливають на екологічну ситуацію у техногенній сфері, є: - скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти; - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - використання промисловими підприємствами у технологічних процесах небезпечних речовин; - розміщення та зберігання промислових відходів на територіях підприємств. У 2006р. загальне водовідведення склало 65,19 млн. м3, при цьому 57,3 млн.м3 відведено в поверхневі водні об’єкти, а 7,683 млн. м3 – у накопичувачі та поля фільтрації. З 57,3 млн.м3 зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти, 35,81 млн. куб. м – це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 21,38 млн. м3 – недостатньо-очищені стоки та 0,113млн.м3 зворотні води без очистки. Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 31,89млн. м3 або 55,7 %, решта – 25,41 млн. м3 або 44,3 % – шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води. Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 28,39 млн. м3 або 49,55 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,63 млн. м 3, та механічної очистки – 4,784 млн. м3 та фізико-хімічної – 2,976 млн. м3 . Разом з зворотними водами у 2006 році було скинуто у природні водні об’єкти 38815,8 т забруднюючих речовин, а в 2005 році – скинуто 38294,1 т забруднюючих речовин. Обсяги скидів зворотних вод у 2006 році зменшились протягом року на 0,88млн. м3 або 1,5 % в порівнянні з попереднім роком. Обсяги скидів забруднених зворотних вод зменшились на 4,2 млн. м3 або на 16,37% в порівнянні з 2005 роком. Протягом 2006 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами склали 61,929 тис. т, що на 14,2 % менше, ніж у 2005 р., з них викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами склали 22,591 тис. т. Порівняно з 2005 р. обсяги викидів від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 10,4 тис. т або на 31,5 %, а з 1996 р. скоротились в 2,6 рази. Обсяги викидів шкідливих 48

речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, на душу населення зменшились з 30,0 кг до 21,0 кг. На території області розташовані об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу. Частина їх віднесена до категорії потенційно небезпечних. На цих підприємствах використовуються небезпечні речовини згідно з Переліком до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1998 року №440 та утворюються промислові й побутові відходи. Наприклад, на відстані 2 км від м. Світловодська розташовано бункер для поховання відходів виробництва ВАТ “Чисті метали”. За тривалий час в бункері накопичено біля 3000 т відходів, які містять сполуки миш’яку, кобальту, ртуті, сурми, телуру та інші. За технічними та технологічними особливостями перелічені потенційно еколого-небезпечні виробництва, що можуть бути джерелом надзвичайних ситуацій техногенного характеру, діляться на дві групи - промислові підприємства та системи життєзабезпечення населення, забезпечення функціонування господарського та сільськогосподарського комплексу – енергетики, водо-, газо-, теплопостачання, транспорту (автомобільного, залізничного). На території області є об`єкти, на яких (навколо яких) існує проблема, пов’язана із забрудненням довкілля, у тому числі шламонакопичувачі, золовідвали, скотомогильники та ін., а також ті, що підпадають під зсуви, підтоплення тощо. Наприклад, хвостосховище гідрометалургійного заводу Східного гірничо– збагачувального комбінату розташоване в природному зниженні рельєфу місцевості в балці “Щербаківська”, яка огороджена в гирлі греблею. Хвостосховище знаходиться в південно-східній частині Петрівського району Кіровоградської області. Земельний відвід хвостосховища 614,94 га, у тому числі чаші 256 га, 1/6 санітарно-захисної зони (промисловий майданчик хвостосховища) - 209,57 га. Ширина санітарно - захисної зони до 1000 м. На 01 січня 2007 року згідно з даними статистичної звітності в хвостосховищі накопичено більше 37 млн. т відходів, що складає 71,64 % заповнення. З метою вивчення впливу хвостосховища на стан підземних вод створена мережа з 90 наглядових свердловин глибиною від 20 до 50 метрів. Відбір підземних вод здійснює гідрозагін ГРП-2, а їх аналіз - Центральна науководослідна лабораторія. Гідротехнічні споруди навколо “нової” та “старої” чаш хвостосховища знаходяться в задовільному стані та обладнані засобами контролю. Хвостосховище Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд розташовано у м. Долинська і призначено для зберігання відходів збагачування залізної руди. Загальна місткість хвостосховища складає 10 млн. м 3. Хвостосховище займає площу 1,33 млн.м2. Споруди гребель та загат знаходяться в задовільному технічному стані. Основна гребля хвостосховища відсипана з відміткою гребеня 143,0 м. Золошламонакопичувачі Олександрійських ТЕЦ 1-2 і ТЕЦ 3 знаходяться в залишкових розрізних траншеях бувших розрізів “Байдаківський” та “Семено– Головківський”. Площа золошламонакопичувача ТЕЦ 1-2 становить 110 га, ТЕЦ 3 49

– 33,4 га, їх місткість відповідно – 5,5 млн. м3 і 4,3 млн. м3. Щодобово в золошламосховища скидається 100 – 160 т золи. Станом на 1 січня 2007 року в золошламонакопичувачах Олександрійських ТЕЦ 1-2 накопичено близько 3 млн. 579 тис. т золи, ТЕЦ 3 – 251 тис. т. Їх вплив на забруднення навколишнього природного середовища незначний. Шламонакопичувач філії “Національного центру по розвитку атомної енергетики” (смт Завалля Гайворонського району ) має загальну площу дзеркала накопичувача – 129 га, ставка – відстійника – 15 га. При повній завантаженості підприємства річний обсяг пульпи, що скидається – 800 тис. т, добовий – 3,1 тис. т. Хімічний склад: пісок, глина з незначними домішками рідкого скла, гасу, флотореагента Т-66. З метою визначення впливу хвостосховища збагачувальної фабрики на підземні води створена мережа з 9 спостережних свердловин та точок спостереження з відбором проб підземних і поверхневих вод. З 1992 року спостереження за якістю та складом підземних і поверхневих вод виконує Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем. В теперішній час на хвостосховищі утворилася іхтіофауна з нерестилищами сазана, дзеркального коропа, карася та інших видів риби, місцями гніздування пернатої птиці ( гуси, качки), що свідчить про відсутність негативного впливу хвостосховища на довкілля. Техногенне підтоплення територій грунтовими водами спостерігається в м. Кіровограді та Голованівському, Добровеличківському, Знам’янському, Маловисківському, Новгородківському, Новоукраїнському, Світловодському, Олександрійському, Онуфріївському, Петрівському районах області загальною площею 5,8 км2, або 23,6% території області. З метою поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах, зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій проведено роботу з прогнозу найбільш характерних можливих надзвичайних ситуацій на території області. На підставі даного прогнозу здійснено планування заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям у Кіровоградській області на 2006 рік. Цим планом у 2006 році було передбачено виконання заходів на 7 об’єктах області на загальну суму – 4986,0 тис. грн. Заплановані заходи виконувались на 7 об’єктах на загальну суму 2493,9 тис. грн., що складає 50,6 % від запланованої. Особливості фізико-географічних умов Кіровоградської області, наявність розвиненої різноманітної промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може привести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф, стихійного лиха, виходу з ладу систем життєзабезпечення населення області. В 2006 році виникло 10 надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які не мали впливу на стан довкілля.

8.1.1 Екологічна безпека оборонної діяльності В Кіровоградській області розташовано 25 військових містечок загальною площею 4699,81 га, з яких звільнено та не використовуються за призначенням 12 військових містечок загальною площею 252,625 га. Решта використовуються відповідно до їх цільового призначення. Державні акти на право використання земельних ділянок оформлено більшістю військових частин. Обсяги відчудження земельних ділянок, будівельних споруд (фактичні та перспективні) складають 11,2 % території військових містечок. З метою підвищення ефективності процесу відчудження земельних ділянок військових містечок необхідно прискорити прийняття відповідних рішень Кабінету Міністрів України та забезпечити фінансування витрат передачі іншим власникам об’єктів житлового фонду та земельних ділянок, що потребують рекультивації. Військовими частинами, діяльність яких впливає на екологічний стан області є: - в/ч А 1201 (с. Богданівка Знам’янського району); - в/ч А 1405 (с. Веселівка Кіровоградського району); - в/ч А 0981 (ст. Цибульове Олександрівського району). Основними видами порушень природоохоронного законодавства, виявленими при перевірках військових частин у 2006 році були: 1. Недоочищення стічних вод внаслідок неефективної роботи очисних споруд каналізації, або незавершення їх будівництва (в/ч А 1201). 2. Відсутність належним чином обладнаних об’єктів дла миття автотранспорту. 3. Відсутність відомчого контролю за скидами і викидами від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. 4.Тривале зберігання (більше півроку) на території частин токсичних відходів, зокрема, відпрацьованих кислотних акумуляторів та ртутьвміщуючих лапм. На вимогу держуправління місця для зберігання відходів обладнані у відповідності до вимог чинного природоохоронного законодавста. Відпрацьовані ртутьвміщуючі лампи та відходи, які є вторинною сировиною, передані на утилізацію. Характерними видами відходів, які утворюються у військових частинах, розташованих на території Кіровоградської області є: - відпрацьовані мастила; - відпрацьовані автошини; - відпрацьовані свинцево-кислотні акумулятори; - відпрацьовані ртутьвміщуючиі люмінісцентні лампи; - шлак паливний; - відходи комунальні змішані. Всі військові частини оформили дозволи на спецводокористування, ліміти на утворення та розміщення відходів, дозволи на розміщення відходів і майже всі дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На переважній більшості частин оформлені технічні паспорти відходів. Скрізь наказами призначені особи, відповідальні за охорону навколишнього природного 51

середовища. У травні 2006 року на базі в/ч А 1201 проведені навчання по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій із залученням всіх структурних підрозділів області. У зазначеній частині накопичена значна кількість порохів, які не підлягають утилізації, а потребують знешкодження спалюванням. Перешкодами для вирішення зазначеної проблеми є невизначеність місця та умов спалювання порохів. 8.1.2 Поводження з небезпечними хімічними речовинами Підприємства, установи , організації усіх форм власності, які застосовують у своїй діяльності небезпечні хімічні речовини, оформлюють дозволи згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440. Станом на 1 січня 2007 року 14 суб’єктам підприємницької діяльності видано 21 дозвіл на поводження з отруйними речовинами. В 2006 році державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області спільно з головним управлінням МНС в Кіровоградській області та з головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації здійснено перевірки суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності застосовують препарати хімічного захисту рослин – дозволені до використання гербіциди, пестициди, тощо. Сільськогосподарські агроформування використовують агрохімікати у невеликих обсягах, з колес, відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства. 8.2. Радіоекологічна безпека Кіровоградська область має сировинну базу атомної енергетики – уранодобувну промисловість, яка включає три родовища уранової руди. Видобуток уранової руди здійснюється на двох шахтах: Інгульській та Смолінській. Новоконстянтинівський рудник, який в 1996 році переданий для промислового освоєння, на сьогоднішній день законсервований. Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря являють собою джерела радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фатором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року теріторії: проммайданчика, рудного складу, майданчіка по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Згідно з вимогами “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України” (ОСПЗРБУ-2005) проммайданчики мають санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостереження (ЗС) в яких проводиться радіаційно52

екологічний моніторинг. В приміщеннях житлових будинків та на присадибних ділянках, Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП СхідГЗК та фізико-хімічними лабораторіями Інгульської та Смолінської шахт проводиться вимірювання гама-фону, відбір проб повітря на наявність радону та сумарної альфа-активності пилу. Активність викидів шахтного повітря шахт складає: Через головну вентіляційну установку  Пилу – 0,3 мг/м3;  -активність – 0,025 Бк/м3;  U238 – 0.0045 Бк/м3;  Ra226- 0.0085 Бк/м3;  ЭРОАRn – 876.6 Бк/м3. Через вентиляційну установку ВОД-21  Пилу – 0,5 мг/м3;  -активність – 0,011 Бк/м3;  U238 – 0.003 Бк/м3;  Ra226- 0.009 Бк/м3;  ЭРОАRn – 833.3 Бк/м3. На території Петрівського району в балці “Щербаківська” розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу Схід ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа 3 хвостосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м . На даний час в балці накопичено біля 50 млн. тонн радіоактивних відходів, загальна активність яких складає близько 48400 Кu. На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природних радіонуклидів урано - торієвого ряду. В різні часи Інститутом ядерних досліджень, Інститутом проблем природокористування і екології ( м. Дніпропетровськ ), ГРЕ –37 КП “Кіровгеологія” та НТЦ “КОРО” (м. Жовті Води) проводились дослідження радіологічного стану території міста Кіровограда. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гамма-фон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів (20000 – 50000 Бк/м3 ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порогова концентрація радону і торону в ґрунтах по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м3. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області. 17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов’язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових 53

міркувань або в зв’язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання. Чотири підприємства області в 2006 році передали зняті з експлуатації джерела іонізуючого випромінювання на захоронення – всього 357шт. Проблемою є наявність в області підприємства АТЗТ “Світловодський завод силікатних виробів”, яке має радіоактивні відходи, але не передавало їх на захоронення до спеціалізованого підприємства. Кіровоградською міжрайонною природохоронною прокуратурою відкрито кримінальну справу по даному порушенню. Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2006 році в області не було. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) Таблиця 26 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфрієвський район Петрівський район Ульяновський район Устинівський район м.Кіровоград м.Світловодськ

м.Олександрія

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

1 1 1 21 5 5

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний джерел активність фон на іонізуючого ДІВ , Бк території випромінюпідприємства вання, од. . мкР/год 1 5 20-25 5 1,2х10520-25 360 1,2х105 13-18 12 64 15-18 16,2х10 53

15-18

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Демографічна ситуація в області, внаслідок вичерпання потенціалу демографічного зростання, залишається складною. Відсутні об’єтивні підстави для зміни тенденції скорочення загальної кількості населення. У цій ситуації політика держави повинна бути спрямована насамперед на підвищення рівня і поліпшення якості життя населення. Кількість населення області по даним обласного управління статистики станом на 01.01.2007р. становить 1053,1 тис.чол., в т.ч.: міського – 644,3тис.чол. (61,2%), сільського – 408,98 тис.чол. (38,8 %). За останні роки формування загальної чисельності населення області відбувалося за рахунок природного приросту (скорочення) та міграційного руху. З 1995р. область щорічно втрачає від 11,4 до 17,6 тис. осіб. За цей час чисельність населення зменшилась на 182,7 тис. осіб або 14,8 %, в тому числі за рахунок природного скорочення на 69,7 % і 30,3 % - внаслідок міграції. Зростання рівня життя та поліпшення можливостей працевлаштування економічно активного населення з гідною оплатою праці можуть стати основними факторами для регулювання процесів міграції Кіровоградщини. Показник поширеності захворювань серед всього населення у 2006 р. становив 15722,4 на 10 тисяч населення проти 15621,7 у минулому році, тобто майже не змінився. В порівнянні з попереднім роком показник поширеності захворювань серед дорослого населення (18 років і старші) зріс по наступних захворюваннях: Новоутворення Хвороби крові та кровотворних органів Хвороби системи кровообігу Хвороби органів травлення Хвороби кістково-м’язової системи Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин

на 2,3% на 7,0% на 4,0% на 1,2% на 2,7% на 9,3%

Вище рівня поширеності захворювань серед дорослого населення по Україні за 2005 р. залишається аналогічний показник по області за звітний період по таких хворобах: по розладах психіки та поведінки (Україна – 499,9; область – 519,3); по хворобах ока та його придаткового апарату (Україна – 861,8; область – 913,5); по хворобах системи кровообігу (Україна – 6155,2; область – 6592,0); у тому числі гіпертонічна хвороба (усі форми) (Україна – 2816,9; область 3119,8); ішемічна хвороба серця (Україна – 2075,1; область – 2426,1); стенокардія (Україна – 777,5; область – 956,3); по гострому інфаркту міокарда (Україна – 13,1; область – 16,4); по інсультах (Україна – 31,4; область – 32,6). Область відноситься до областей з високим рівнем онкологічної захворюваності, яка у 2006р. склала 411,2 на 100 тис. населення проти 430,8 у 2005р. (в Україні в 2005 р. - 328,0). 55

Епідситуація щодо туберкульозу в області залишається напруженою. У 2006р. показник захворюваності склав 113,4 на 100 тис. населення проти 109,9 в 2005р. (в Україні в 2005р. – 84,1). Найвища захворюваність на туберкульоз спостерігається в Кіровоградському, Компаніївському, Олександрійському районах. Кількість дітей-інвалідів віком від 0 до 17 років включно на 01.01.2007 р. становила 3904 проти 3842 на 01.01.2006 року. Показник інвалідності дітей у віці 0 – 17 років на 10 тисяч дітей відповідного віку становив 202,05 проти 192,19 за минулий рік і зріс на 5,1%. Від загального числа дітей-інвалідів мають інвалідність через вроджені аномалії – 27,0% - показник на 10 тисяч відповідного населення 54,55 (Україна 2005 рік – 40,6); через хвороби нервової системи – 19,0% - показник 38,40 (Україна 2005 рік – 36,2); через розлади психіки та поведінки – 17,44% - показник 35,25 (Україна 2005 рік – 29,5). Питома вага дітей, які вперше визнані інвалідами у 2006 році через вроджені аномалії – 31,7%, хвороби нервової системи – 15,37%, розлади психіки і поведінки 13,17%, хвороби ендокринної системи – 8,05%. За 2006 рік оздоровлено дітей-інвалідів: у державних дитячих санаторіях – 197 осіб, в обласній бальнеологічній лікарні м. Знам’янка – 93 особи і у дитячій обласній лікарні – 1120 осіб. Структурним підрозділом управління освіти і науки облдержадміністрації Кіровоградською обласною психолого-медико-педагогічною консультацією проводяться роботи стосовно обстеження та направлення до відповідних навчальних закладів дітей з вадами у психофізичному та розумовому розвитку. Показники стану здоров’я населення Кіровоградської області, якості навколишнього середовища вказують на необхідність проведення комплексних заходів, спрямованих на підвищення рівня компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та оздоровлення навколишнього середовища.

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1 Лісові екосистеми, негативні фактори впливу Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га з них вкритих лісом 132,3 тис. га. Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств – 118,27 тис.га. Станом на 01 січня 2007 року під належну охорону взято 118,27 тис. га. лісових площ області, які знаходяться у віданні державних лісогосподарських підприємств. Стан лісів на даний період задовільний, за винятком новоприйнятих лісів від реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, які частково розладнані і потребують проведення господарських заходів. Решта лісових угідь, якими розпоряджаються інші лісокористувачі (сільгосппідприємства, автошляховики, залізничники, об’єкти Міноборони та інші) практично належною охороною не забезпечені. За ними не проводиться відповідний догляд, охорона від незаконних порубок, погіршується породний і якісний склад, ліси розріджуються. Значні території цих лісів захаращені сухостійними деревами, що спричиняє підвищену пожежонебезпечну ситуацію в лісових масивах. Приймаючи до уваги, що на території області зменшилась кількість працюючих промислових підприємств, техногенний вплив на ліси теоретично повинен би знизитись, але практично це зниження зовсім незначне. Продовжуються значні викиди в атмосферу сірчаних сполук від ТЕЦ та котельних, розташовоних в м.Олександрія, на яких паливом є буре вугілля. Постійно збільшується кількість автомобільного транспорту на шляхах області та у населених пунктах. Внаслідок неналежного технічного стану мережі водовідведення та очисних споруд каналізації трапляються випадки скиду в лісові насадження стічних вод. Всі ці фактори негативно впливають на стан лісів. Наприклад спостерігається куртинне всихання хвойних насаджень, створених на рекультивованих землях вуглерозрізів у Олександрійському районі. Спостерігається всихання окремих дерев у захисних смугах вздовж магістральних 57

автодоріг. Антропогенний вплив на ліси проявляється значною мірою у насадженнях, які зазнають рекреаційного навантаження. Негативні наслідки проявляють себе у вигляді численних пожеж. Хоча всі пожежі мали низовий характер, їх повторення на одній і тій же площі призводить до поступового всихання і розладнання насаджень. Істотної шкоди лісовим насадженням завдає також засмічення побутовими та промисловими відходами. Дуже шкідливо впливає на прилеглі лісові насадження міське сміттєзвалище, яке знаходиться в урочищі “Салганні піски” Кіровоградського лісництва. Це звалище існує вже кілька десятків років, воно давно вичерпало свій ресурс, але питання про його закриття та рекультивацію практично не вирішується. Означене звалище завдає величезної екологічної шкоди прилеглим лісовим насадженням, а також річці Інгул, яка протікає поблизу. Залишаються проблемними питання щодо здійснення державного контролю за станом полезахисних лісових смуг, їх охорони, захисту, використання та відтворення внаслідок відсутності єдиного порядку їх використання, в результаті чого при розглядах в судах адміністративних та інших справ питання притягнення до відповідальності винних осіб залишається відкритими. Вирішити дане питання допоможе передача (закріплення) захисних лісових насаджень за власниками або користувачами сільськогосподарських угідь, які змогли б забезпечити їх збереження та догляд за ними. Загальний запас деревини на території державного лісового фонду становить 17 млн. куб. м. По інших лісокористувачах лісовпорядкування не проводилось протягом останніх 20 років, тому запас деревини можливо підрахувати лише орієнтовно: він становить 2,6 млн.куб.м. У лісах переважають твердолистяні породи (дуб, ясен). Хвойні насадження займають 7,5 % загальної площі, у тому числі соснові 7,5%, твердолистяні 90,8%. Загальний запас по області становить 19.6 млн.куб.м. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 27 № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 144,6

тис. га

118,27

тис. га га га тис. га тис. м3 м3

17600,0 0,12

га

0,13 58

6. 7.

Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

м3

16,49 5,9

Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення, станом на 01.01.2007 року Таблиця 28 яри 1 Загальна площа, га у тому числі можливі для лісорозведення: посадка лісу посів лісу

2 3715,4

1313,2

Види деградованих і малопродуктивних земель еродовані Крутосхили піски пустирі, балки галявини 3 4 5 6 319,2

319,2

кар’єри 7 1075,1

118,0

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 29 Рік

Затверд- Фактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3 2

2004 2005 2006

33870 33870 33870

3 34686 34672 32800

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактично розрахунфактично кова зрубано, кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 0 0 33480 34298 390 240 0 0 33480 34413 390 259 0 0 33480 32437 390 363

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України На території Кіровоградської області із червонокнижних рослин найбільш питому вагу у складі фітоценозу займають такі трави як конюшина гірська, цмин пісковий, парило звичайне, горицвіт весняний, деревій, цикорій, материнка звичайна, козельці українські. Останні відносяться до судинних рослин, які занесені до Європейського червоного списку, що знаходяться під загрозою 59

зникнення у світовому масштабі. Також виявлена велика популяція червонокнижних рослин таких як: – ковиль волосистий, касатик понтійський та астрагал шерстистоквітковий. Останній також занесений до Європейського червоного списку. Крім того виявлені цінні та малопоширені види – ауоніс весінній, астрагал безстрілковий, гоніолимон татарський, аурінія скельна. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів. Створення на територіях де вони зростають заповідних та інших об”єктів, що особливо охороняються. Систематичної розробки щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Створення банків їх геофонду, розведення у спеціально створених умовах. Розвитку міжнарожного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів. Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 30 Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

3 Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8: Конюшина гірська Цмин пісковий Парило звичайне Горицвіт весняний Деревій Цикорій Материнка звичайна Козельці українські Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони “ -1: Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3:

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 4

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Калмазівське”-2: Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Заповідне урочище “Осичківське” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Орнітологічний заказник загальнодержавного значення “Бандурівські ставки” -1: Осока ячменевидна Заповідне урочище “Сальківське” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Пушкове” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ботанічний заказник “Блакитний льон” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Катеринівська балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Загальнозоологічний заказник “Братолюбівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Цілина” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Василівська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Золота балка” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Орнітологічний заказник “Шмаліївський” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Гурівський” -2: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Верхів’я Кіровської балки” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Верхів’я Ситаєвої балки” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон лучний Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Клавина балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Балка Куца” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Заповідне урочище“Антоновичські горби” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1: 61

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2: Глечики жовті Латаття біле Ботанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -3: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Польський ліс”-1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1: Підсніжник білосніжний Заповідне урочище “Кіліповське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Розлитий камінь” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “ДолинівськоПокровський” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Кам’яна балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1: Оман високий Ботанічний заказник “Плетений Ташлик” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Білопіль” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Волова балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Квітуча балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) 62

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (Epipactis atroru bens) Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Комплексна пам’ятка природи “Ташлицькі скелі” -1: Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -2: Лілія лісова (Lilium martagon) Сон лучний Ландшафтний заказник “Чагар” -1: Сон лучний Ботанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Розумівська балка”: Конюшина степова Ботанічний заказник “Братерські вали” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шавлієва балка-3”: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) Загальнозоологічний заказник “Деріївський” -1: Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ландшафтний заказник “Суховершок” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) 63

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Заповідне урочище “Солдатське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Литкеви” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Майгорове” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Недагарський” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Ясинуватка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Лозуватське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Бабеньківське” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1: Ковила Дніпровська Заповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Степовий горб” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник “Роза” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Ганно-Леонтовицька” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Селіванівське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Солоноозерне” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2: 64

Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 31 Назва виду (звичайна і наукова)

1 Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Бран душка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Бруслина карликова (Euonymus nana) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) Голонасінник одеський (Gymnospermium odes sanum) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ковила волосиста (Stipa capillata) Ковила вузьколиста (Stipa tirsa) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherima) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipadasyphylla) Ковила українська (Stipa ucrainica) Коручка болотна (Epipactis palustris) Коручка морозниковидна (Epipactis hellebori) Коручка темно-червона(Epipactis atrorubens) Лілія лісова (Lilium martagon) Любка дволиста(Platanthera bifolia) Півники понтичні (Iris pontica) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Цибуля ведмежа (Allium ursinum) Шафран сітчастий (Crocus reticulates ) Усього

Червона книга України 2 *

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список 5 *

* * * *

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

10.3 Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними Станом на початок 2006 р. площа виявлених осередків шкідників дикої флори (дубовий похідний шовкопряд, зелена дубова листовійка, п’ядун обдирало, зимовий п’ядун) становила 8577 га. На протязі року площа осередків шкідників та хвороб збільшилась на 756 га за рахунок осередку по дубовому похідному шовкопряду. В 2006 році ліквідовано мірами боротьби та затухло під дією 65

природних факторів 417 га осередків шкідників та хвороб. 10.4 Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур В Кіровоградській області протягом 2006 року збільшилися площі посівів бобових та овочевих культур, що приводить до відтворення даних сільгоспкультур. З метою зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природнє середовище проводяться роботи по удосконаленню структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощування культур. 10.5 Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними Технологія вирощування усіх багаторічних насаджень сільськогосподарських та інших корисних рослин одним з найголовніших заходів на шляху отримання постійно високих врожаїв та мети досягнення від господарювання є захист земель та культурних рослин від зараження шкідниками, хворобами рослин та засміченності бур’янами, які завжди, при появі їх на полях, посівах чи насадженнях, стають причиною значних втрат врожаїв, а то і повної загибелі, як врожаю, так і самих насаджень. Особливу загрозу для земелдь і рослинних багатств несуть види шкідників, хвороб рослин та бур’янів, віднесених до списків карантинних, а саме: Американський білий метелик, який пошкоджує більш як 200 видів рослин; Східна плодожерка; Каліфорнійська щетинка – пошкоджує до 200 видів плодових та декоративних культур; філаксера – шкідник винограду; Рак картоплі; Фомоксис соняшнику; амброзія полинолистна; Повитиця; Картопляна нематода; Західний кукурудзяний черв’як; Капровий жук; бактеріальний опік плодових; Гірчак повзучій; стриги. Щоб захистити землі та рослинні багатства від зараження організмами рослинного карантину необхідно забезпечити категоричне дотримання і виконання правил завозу і вивозу підкарантинної продукції, допуску до висіву чи посадки насіння та посадкового матеріалу, проведення заходів по своєчасному виявленню, локалізації та знищенню вогнищ заражень, які вже виникли. 10.6 Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Спеціальне використання природних ресурсів - це таке використання, яке здійснюється юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів чи продуктів їх переробки з дозволу Мінекоресурсів України (табл. 32.). Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 32 Вид рослин

2004 ліміт

4,0 20,0

Акація біла (цвіт) Алтей (корінь)

2005 ліміт

2006 ліміт

Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Фіалка триколірна Хміль (шишки) Водяний перець Алтей лікарський. М’ята Хвощ польовий Аїр (корінь) Кукурудзяні рильця Бояришник Безсмертник (квіти) Пустирник Валеріана (корінь) Нагітки (квіти) Калина звичайна (пл) Аронія (плоди) Ромашка аптечна Репяшок Бузина (плоди) Конвалія (трава) Кульбаба (трава) Пастуша сумка Чебрець повзучий

3,0 0,5 10,0 0,728 0,115 3,0 0,5 0,5 2,0 2,0 1,0 2,141 1,5 0,1 2,0 0..165 3 3 9..548 0..498 0.06 10 3..912 2..087 0.005 0.1 0..5 0.01 0.1 2 6 0.2

20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 20,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 10,0 0,5 17,0 10,0 5,0 32,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 76,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 0,1 7,0 10,0 10,0 34,5 10,0 20,0 10,0 10,0 12,0 1,0 0,1 0,2

20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 30,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 20,0 0,5 17,0 10,0 5,0 30,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 50,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 0,1 7,0 20,0 10,0 35,0 0,5 20,0 10,0 15,0 17,0 1,0 0,1 0,2

Девисил (квіти) Щавель кінський Інша сировина

0.012 0.41

7,0 -

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека) Генетично змінені організми на території області відсутні. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу (створено нових зелених насаджень) надана в табл. 33. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу, га Таблиця 33

Заходи Створено нових зелених насаджень

2004

2005

2006

4,9

6,05

6,0

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1 Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Степові території Кіровоградщини та дикі тварини внаслідок розорювання великих площ зазнали значних змін. На початку XIX ст.. на території області були винищені та витіснені з неї на південь такі типові степові види тварин, як сайгак та байбак, скоротилась чисельність дрохви, хохітви, степового орла і степового журавля. Нині типові для степових територій види тварин трапляються по ярах та балках, де збереглась степова рослинність. На незайманих ділянках серед степової рослинності зустрічаються тхір степовий, перев'язка і тушканчик великий, жайворонок степовий та малий, вівсянка велика та садова, боривітер степовий. Численним є перепел. На ділянках балок і річкових схилах трапляються гадюка степова, полоз жовточеревний. Дуже рідко і лише під час перельотів на степових ділянках зустрічаються орел степовий, лунь степовий, дрохва. Фауністичний склад різних типів лісів і лісових насаджень Кіровоградщини порівняно багатший. Ліси населяють різноманітні хижі птахи, з яких найбільше численний яструб великий. Можна зустріти чимало червонокнижних метеликів: махаон, подалірій, мнемозима, ванесса чорно-руда, синявець-мелеагр, бражник дубовий, скабіозовий, прозерпіна. На лісових галявинах можна побачити сатурній. У мішаних і листяних 68

лісах мешкають стрічкарки. Особливим різноманіттям і високими кількісними показниками відрізняється населення тварин водно-болотних угідь, які представлені дніпровськими водосховищами, численними ставками та досить розгалуженою системою річок. Із рідкісних ссавців в Придніпровській частині області трапляються видра річкова, горностай, можливо ще збереглась норка Європейська, ондатра, бобри. Водно болотні птахи представлені різними видами чапель, качок, куликів, частушкових, мартинів, деякими видами горобинних. Із чапель -біла та мала біла, на дніпровських островах зустрічається баклан великий, рідкісний мартин - реготун чорноголовий, мартин сріблястий та звичайний, крячок річковий та малий. В заплавах річок, які заросли болотним високотрав'ям є різноманітні очеретянки, кобилочки, качки, шугайчики, болотні луні, лебідь - шипун. Однією з найактуальніших природоохоронних проблем нашої області є збереження генофонду тваринного світу, чисельність і видовий склад яких постійно зменшується. Особливу роль для їх охорони відіграють природно - заповідні території, на яких проводиться вивчення, дослідження та охорона фауни області. Щоб зберегти дикорослі види Європи, був складений та у 1991 — 1992 роках вийшов у світ Європейський Червоний список рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення. До списку занесеного 60 видів ссавців, 28 - птахів, 37 рептилій, 19 - амфібій, 38 - прісноводних риб, 238-безхребетних і 4500 видів вищих рослин. На території області ще можна зустріти 5 видів ссавців, 10 видів птахів і 8 видів комах, що занесені до Європейського Червоного списку, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Із 115 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України в межах Кіровоградщини зустрічаються 114, в тому числі 61 вид ссавців, 43 - птахів, плазунів - 4, які найбільше зустрічаються на природоохоронних територіях. На території більшості країн Європи багато тварин опинились на межі зникнення, в той час як на території Кіровоградщини вони не є рідкісними і можуть завдавати відчутної шкоди господарству людини. Це вовк і сліпак звичайний. До Європейського Червоного списку належать такі види: нічниця ставкова, вечірниця велетенська, сліпак звичайний, видра річкова, перев'язка звичайна. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 34 Назва виду (звичайна і наукова)

1 Борсук (Meles meles) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) Видра річкова (Lutra lutra) Вовчок садовий (Eliomys quercinus) Горностай (Mustela erminea) Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera)

Червона книга України

Берн ська конвен ція

C I T E S

2 * *

3 * *

* * * * *

C M S

A E W A

EURO BATS

Європей ський черво ний список 8

* *

Мишівка степова(Sicista subtilis) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie) Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) Тушканчик великий (Allactaga jaculus) Тхір степовий (Mustela eversmanni) Ховрах європейський (Citellus citellus) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан (Falco cherrug Gray) Беркут (Aquila chrysaetos) Боривітер степовий (Falco naumanni) Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha) Гага звичайна(Somateria mollisima) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) Дрохва (Otis tarda) Журавель сірий(Grus grus) Журавель степовий (Anthropoides vigro) Змієїд (Circaetus gallicus) Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) Канюк степовий (Buteo rufinus) Кроншнеп великий (Numenius arquata) Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) Крохаль довгоносий (Mergus serrator) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) Лежень (Burhinus oedicemus) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Могильник (Aquila heliacal Savigny) Огар (Haliaeetus albicilla ) Орел степовий (Aquila rapax) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Орел-карлик (Hieraatus pennatus) Підорлик великий (Aquila clanga) Поручайник (Tringa stagnatilis) Пугач (Bubo bubo) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus)

* *

* * *

* *

* * *

* *

* * *

* *

* * * * * * * *

* * * * *

* *

* * *

Савка (Oxyura leucocephala) Сипуха(Tyto alba) Скопа (pandion haliaetus) Сапсан (Falco pe regrinus) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Ходуличник (Himantopus himantopus) Хохітва(Tetrax tetrax) Чернь білоока (Aythya nyroca) Шпак рожевий (Sturnus roseus) Шуліка рудий (Milvus milvus) Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) Мідянка(Coronella austriaca) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima) Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga) Бражник дубовий (Marumba quercus) Бражник мертва голова (Acherontia atropos) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina) Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri) Джміль вірменський (Bombus armeniacus) Джміль глинистий (Bombus argillaceus) Джміль-лезус (Bombus laesus) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль пахучий (Bombus fragrans) Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum)

* * * * * *

* *

* * * * *

* *

* * * *

* *

* * *

* * * * * * * * * * * * * * *

* * 71

Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) Жук-олень (Lucanus cervus) Жук-самітник (Osmoderma eremita) Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Ктир гігантський (Satanas gigas) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis) Махаон (Papilio machaon) Мегахіла округла (Megachile rotundata) Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Пістрянка весела (Lygaena laeta) Подалі рій (Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) Сатурнія руда (Aglia tau) Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta) Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi) Усього

* * * *

* *

* * * * * * * * * * *

* * * * * * * * * 108

11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними Із найбільш поширених інфекційних захворювань слід відзначити туляремію, пастерельоз, бруцельоз, туберкульоз, сказ, ящур, хвороба Нюкейле та орнітоз. Із інвазійних хвороб найбільш часто зустрічаються: спірохетоз, кокцидиоз, гельминтоз, трихинельоз, диктиокаульоз, мюлеріоз, цистицероз, ехінококоз, фасціольоз, аскарідоз, парафасціолопсоз і опісторхоз. Заходи по боротьбі з хворобами мисливської фауни можна розділити на профілактичні і лікувальні. Профілактичні міри направлені на запобігання захворювань диких тварин і обмеження їх поширення. Ведеться нагляд за станом звірів та птахів, щоб своєчасно виявити ознаки появи тієї або іншої хвороби. Основою профілактичних заходів 72

являється штучна дегельмінтезація як місць підгодівлі, так і безпосередньо тварин, а також селекційне вилучення неповноцінної частини поголів'я. Велике значення в попередженні захворювань диких тварин має правильна організація проведення підгодівлі, яка забезпечує добру вгодованість на протязі року. Гарна годівля звірів і птахів різко підвищує опірність їх організму до інфекцій і захворювань. У всіх випадках при виявленні звірів та птахів, зовнішній вид яких різко відрізняється від здорових, підлягають огляду ветеринарним лікарем. З метою попередження інфекційних захворювань постійно проводяться наступні профілактичні заходи (крім вищезазначених): - постійно підтримуються контакти з ветеринарно-зоотехнічною службою області з метою одержання інформації про санітарну обстановку, щоб не допускати поширення захворювань свійських тварин у середовище звірів та птахів; - при всіх завозах і випусках диких тварин в угіддя проводиться їх ветеринарне обстеження та дотримуються правила перетримування, кволих і хворих тварин не випускають в угіддя, а залишають у вольєрах до їх вилікування або вибраковки; - постійно при підкормці тварин додаються до кормів мікроелементи, лікувальні й профілактичні засоби. Розтин загиблих тварин і лабораторні дослідження являються основними критеріями уточнення епізоотичної обстановки на території області. З метою профілактики інфекційних та інвазійних захворювань риби, проводиться комплекс загальних рибоводно–меліоративних і ветеринарносанітарних заходів. За всіма рибницькими господарствами встановлено постійний ветеринарний нагляд з метою прийняття своєчасних мір профілактики і ліквідації захворювання риби. Кожний рік, незалежно від епізоотичної ситуації, рибу піддають ветеринарному огляду і іхтіопаталогічним дослідженням при планових весняних і осінніх, а також в разі необхідності при контрольних обловах. При необхідності позапланових досліджень, по висновку ветеринарних спеціалістів проводять додаткові контрольні облови риби. Ветеринарно-санітарні дослідження риби проводять органи ветсаннагляду відповідно до порядку, встановленого ветеринарно-санітарними правилами для рибницьких господарств та інструкцією з ветеринарно-санітарного нагляду за перевезенням живої риби, заплідненої ікри, раків та інших водних організмів.Один раз на рік державна ветеринарна медицина проводить комплексне обстеження всіх рибницьких господарств з метою вивчення епізоотичногоблагополуччя та санітарного стану водойм. Під час даного обстеження проводиться відбір зразків для проведення ветеринарного лабораторного контролю на вміст токсичних елементів, пестицидів, гістамінів, Н-нітрозамінів, солей важких металів, ступенем радіоактивного забруднення живої риби. Дані показники досліджень заносяться в ветеринарно - санітарний паспорт рибницького господарства. Крім планових у випадках загибелі риби проводиться бактеріологідне дослідження. Кожна партія виловленої риби перед її реалізацією обов'язково підлягає ветеринарно-санітарній експертизі, по результатам якої виписується ветеринарне свідоцтво Ф№1. 73

Виконання комплексу ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні риби забезпечить в даній галузі стабільну епізоотичну обстановку та дасть можливість виростити здорову у ветеринарному відношенні рибу. Щодо ветеринарно-санітарного контролю на рибопереробних підприємствах здійснюються заходи по дотриманню технологічних режимів при переробці риби та умовами зберігання як риби так і продуктів її переробки. 11.3. Ведення мисливського господарства З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє біля 400 ділянок по відтворенню диких тварин загальною площею 490тис. га, три приписні господарства облради УТМР на площі 41,4 тис. га, а також п'ять приписних господарств об'єднання "Кіровоградліс" на площі 67,1тис. га. На території області мешкають види тварин, які занесені до Червоної книги України: борсук – 85 , видра річкова - 463, голуб синяк та інші. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 35 Види мисливських тварин 1 Кабан Козуля Олень Заєць-русак

2004 рік 2 572 5139 178 86875

2005 рік 3 548 5136 184 91369

2006 рік 4 625 5357 186 -

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 36 Рік

1 2004

2005

2006

Види мисливських тварин 2 Кабан Козуля Олень

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

3 50 183 3

4 50 183 3

5 36 148 3

Не використано ліцензій 6 14 35 -

Причина невикористання

Кабан

Козуля Олень

179 8

170 8

137 6

23 2

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

Кабан Козуля Олень

27 112 3

21 94 3

2 -

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

7 Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

В області налічується 15057 мисливців, 402 мисливських колективи. Ними ведеться роз’яснувальна робота серед населення про непорушність екосистеми між тваринним світом та людиною, постійно проводиться заготівля кормів, ремонт біотехнічних споруд та інші заходи для охорони і відтворення диких тварин. За останні роки кількість випадків порушення правил полювання та браконьєрства на жаль не зменшилась. Як правило, браконьєри більш технічно оснащені, особливо у порівнянні з інспекторами держуправління екоресурсів та іншими спеціально уповноваженими природоохоронними органами., які здійснюють контроль 74

за охороною та відтворенням тваринного світу. Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 37 Виявлено фактів браконьєрства, од. Всього: Держекоінспекція Держлісгосп УТМР ТВМР Всього: Держекоінспекція Держрибінспекція Разом:

2004 рік Тваринний світ 191 31 109 50 1 Рибні ресурси 2162 46 2116 2353

2005 рік

2006 рік

259 55 125 73 6

287 77 118 90 2

2102 116 1986

2280 118 2162

2361

2567

11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Промисловий вилов риби на території області ведеться в басейні річки Дніпро на Кременчуцькому водосховищі КРП ТОВ “Дніпровське”, РПА “Андрусівське”, ПС РПП “Маяк”, МПП “Лад”, ПСРП “Дніпровець”, ПП Колесник, ПП Голина, СФГ “Пелиха”, ПП Бур’янський, ПП Дмитренко, ТОВ “Ера”, ПП Мельниченко та Дніпродзержинському водосховищі ВАТ “Станція придніпровська”. Динаміка вилову водних живих ресурсів приведена в таблиці 38. Динаміка вилову риби Таблиця 38 Рік 1 2004

2005

2006

Водний об’єкт 2 Кременчуцьке водосховище Дніпрдзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпрдзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпрдзержинське водосховище Разом:

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 1432,42 10,1 1442,52 1185,01 4,7 1189,71 927,37 9,75 937,12

Фактичний вилов, т/рік 4 860,8 8,8 869,6 745,8 4,5 750,3 855,5 9,155 864,655

Для Кіровоградської області пріоритетним напрямком в рибогосподарській діяльності повинно стати рибництво. Рибництво є високопродуктивною галуззю народного господарства. Ведення ставкового рибництва дозволяє протягом вегетаційного періоду одержати товарну рибу штучною масою 0,4 – 0,45 кг без особливих затрат, середньорічний приріст білого і строкатого товстолобика в умовах водосховищ становить 2 - 2,5 кг, білого амура – до 3 кг. Для вирішення питання розвитку рибного господарства в Кіровоградській 75

області та з метою раціонального та ефективного використання водних ресурсів слід провести інвентарізацію (паспортизацію) всіх водойм і встановити власника, який повинен нести відповідальність за водокористування і вирощування риби з додержанням вимог природоохоронного законодавства і дотримуватись його при ведені лову. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження В останні роки проводиться розселення фазанів по території області, створені штучні фазанарії для вирощування та подальшого їх розселення. В Світловодському районі завезено та розселено байбака, ведеться спостереження. Водні об’єкти зариблюються рослиноїдними видами риб: товстолобиком, білим амуром.

12. ТЕТИТОРІЇ ТА ОБ"ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1 Розвиток природно-заповідного фонду Значна увага в останні десятиріччя приділяється виявленню та збереженню рідкісних видів рослин та тварин. Кожний природний вид – це неповторний витвір природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Втрата його – незворотна, тому збереження біологічного різноманіття є нині однією з найважливіших проблем світового масштабу. В нашій області слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду. Одним з головних завдань є також розширення природно-заповідного фонду за рахунок розширення існуючих об’єктів, підвищення їх статусу охорони і створення нових об’єктів. В останні роки велика увага приділяється виявленню і збереженню рідкісних видів рослин, зокрема і в нашій області. Щоб зберегти дикорослі види Європи у 1991 – 1992 рр. Вийшов у світ Європейський Червоний список рослин, 76

що знаходяться під загрозою зникнення. У флорі Кіровоградщини виявлено три види занесених до Європейського списку, 29 видів, що занесені до Червоної книги України. Види з Європейського червоного списку: гвоздика прибузька, астрагал шерстистоквітковий, козельці українські. Всі ці види представлені на природнозаповідних територіях де й охороняються. Мережа природно-заповідного фонду області на 1.01.2007р. включає в себе 178 заповідних територій та об’єктів на загальній площі 11265,78 тис. га. Із них 26 продно-заповідні території загальнодержавного значення. Процент заповіданості в області на даний час становить 1,2%. Протягом 2005 року було заповідано 3 нових природних територій на загальній площі 402,6 га. Заповідання відбулося в Долинському та Устинівському районах. Ця робота направлена на виконання Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженої постановою Верховної ради України, Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки” та у відповідності до конвенції “Про біологічне різноманіття”, та “Програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.” Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах. Заповідні території виділені у природоохоронних цілях з метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів. Аналізуючи кількість природно-заповідних територій Кіровоградської області по районно, слід зазначити, що найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в Долинському районі (20), Онуфріївському (18) та Новомиргородському (16) районах. Найменша кількість об’єктів природнозаповідного фонду становить в Ульянівському, Вільшанському, Гайворонському районах. Протягом 2006 року проведено наступні заходи: 1. З метою приведення територій водоохоронних зон та прибережнозахисних смуг водних об”єктів у відповідності до вимог екологічного та санітарно-гігієнічного законодавства на замовлення фізичних і юридичних осіб виконана робота з виготовлення договорів оренди земель водного фонду. Даний вид робіт, передбачає собою встановлення та винесення в натурі (закріплення на місцевості) прибережно-захисних смуг. 2. Для припинення розвитку та зниженню ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає собою залуження деградованих земель, та виведення їх з інтенсивного використання. 3. Держуправлінням разом з науковими співробітниками Кіровоградського обласного еколого-експертного центру “Довкілля” розроблена обласна схема формування екологічної мережі (загальнодержавні, загальноєврепейські 77

елементи екомережі, їх картографування). Проведені роботи по веденню державного кадастру рослинного світу області (Мохи, Лишайники) та веденню державного кадастру тваринного світу області (Ссавці); 4. Проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин занесених до Червоної книги України, які проростають на території області (Мохи, Лишайники), по оцінці популяцій видів тварин занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Ссавці). 5. В 2006 році продовжувались роботи по слідуючих напрямках: -Збереження популяцій видів рослин і тварин (продовження): - ведення державного кадастру тваринного та рослинного світу Кіровоградської області; - інвентаризація місцезростання видів рослин, занесених до Червоної книги України, та рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України на території області; - оцінка стану популяцій видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України на території Кіровоградщини. - На території 5 районів області при проведенні польових обстежень визначені природні ядра та природні коридори. - Здійснення заходів, що випливають з виконання зобов”язань України за міжнародними угодами: - Розробка обласної схеми формування екологічної мережі (продовження).

Розподіл територій та об’єктів п риродно-заповідного фонду (станом на 01.01. 2007 року) Таблиця 39 Категорії об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього у тому числі: Ландшафтні Лісові Ботанічні Загально зоологічні Орнітологічні Ентомологічні Іхтіологічні Гідрологічні Загально геологічні Палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: Комплексні Ботанічні Зоологічні Гідрологічні Геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва РАЗОМ

загальнодержавного значення кільплоща, га кість, усього у тому од. числі надана в постійне користування 2 3 4 21 5728,0 X

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, од.

5 1 54

Разом

площа, га усього у тому числі надана в постійне користування 6 7 17530,73 2678,9 X

площа, га у тому числі надана в постійне користування

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

кількість, од.

усього

1 75

15530,73 8406,9

X X

60,4 29,3

30 6 27 4 6 1

4974,4 373,6 1249,3 247 990,0 4,3

17,3 1,4 4,3 0,9 3,4 0,01

1 -

568,0 -

250,1

X X X 3X X X X X X X X X

7 24 2 10 3 49

65,31 124,07 0,4 50,73 9,5 2333,5

X X X X X X

0,25 0,5 0,001 0,2 0,03 8,2

7 1 10 2 1 2

38,44 43,50 768,5 503,6 568,0 9,1

X X X X X X X X X X X X

23 5 17 4 4 1

1130,0 330,1 480,8 247,3 486,4 4,3

240,91

X X X X X X X X X X X X

1 1 -

7,1 2,0 -

6 24 2 9 3 49

58,21 124,07 0,4 48,73 9,5 2333,5

X X X X X X

1 2

109,0 63,7

X X X X X X -

102,67

1 7

109,0 166,37

0,45 0,65

5909,8

153

22855,98

179

28765,78

100

2,0 1,0

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК “МОНАСТИРИЩЕ” УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН

Каньйон річки Інгул

Скеля в заплаві р. Інгул

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Молодило. Заповідне урочище місцевого значення «Розлитий камінь»

р. Савоклія Заповідне урочище місцевого значення «Розлитий камінь» Компаніївський район

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Заповідне урочище місцевого значення «Питомник» Петрівський район

Зоологічна пам`ятка природи «Пташиний базар» Світловодський район

Динаміка структури природно-заповідного фонду Кіровоградської області Таблиця 40 Категорії територій та об’єктів ПЗФ 1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення

Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ

ФАКТИЧНА ПЛОЩА ПЗФ *

На 01.01.2003 року кількість, площа, га од. 2 3

На 01.01.2004 року кількість, площа, од. га 4 5

На 01.01.2005 року кількість, площа, га од. 6 7

На 01.01.2006 року кількість, площа, га од. 8 9

На 01.01.2007 року кількість, площа, од. га 10 11

5325,4

5701,0

1 21

17530,73 5728,0

1 21

17530,73 5728,0

52 2

2639,4 9,1

54 2

2678,9 9,1

54 2

2678,9 9,1

54 2

2678,9 9,1

54 2

2678,9 9,1

240,91

1879,0

2333,5

2371,27

109,0

63,7

102,67

167

10369,18 10369,18

175

10863,18 10863,18

177

11238,78 11238,78

179

28834,28 28834,28

179

28834,28 28834,28

% фактичної площі ПЗФ від 0,4 0,4 0,5 1,2 площі АТО Примітка: * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

1,2

Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі Таблиця 41 № рядка Власники землі, землекористувачі та землі державної власності, не надані у власність або користування за формою 6-зем 1 2 1. Сільськогосподарські підприємства (усього земель у власності та користуванні) 2. Громадяни, яким надані землі у власність і користування 3+4+5 +6 Заклади, установи, організації; промислові та інші підприємства; підприємства та організації транспорту, зв’язку; частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони 7.1 Природоохоронні установи (об’єкти ПЗФ), землі надані в постійне користування 7.2 +7.3 Підприємства, установи, організації оздоровчого, рекреаційного призначення 7.4 Підприємства, установи, організації історико-культурного призначення 8 Лісогосподарські підприємства 9 Водогосподарські підприємства 10 + 11 Підприємства іноземних інвесторів та спільних підприємств 12 Землі запасу та землі, що не надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту РАЗОМ

Площа га 3

% 4

23130,29

80,4

5479,12

0,2

156,37 28765,78

0,4 100

Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями Таблиця 42 № графи за формою 6-зем

Угіддя

Сільськогосподарські землі, усього

з них: сільгоспугіддя

Площі угідь у Площі угідь у межах Разом межах земель, земель, що наданих установам знаходяться у ПЗФ у постійне користуванні інших користування землекористувачів та земель запасу га % Га % Га % 3 4 5 6 7 8 20247,6 70,4 20247,6 70,4 3 3 20247,6 70,4 20247,6 70,4 3 3

14-17 + 20 18 5 6 7 11 12 21 22 28 34 63 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77

Інші забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві із сільгоспугідь: рілля Перелоги багаторічні насадження Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі, усього з них: лісові землі, усього Чагарники Забудовані землі, усього Відкриті заболочені землі, усього Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом з них: кам’янисті місця піски (включаючи пляжі) Яри Інші Води, усього з них: природні водотоки штучні водотоки озера, лимани Ставки Водосховища Усього земель Крім того, моря РАЗОМ

100

20247,6 3 5563,92 5492,42 71,5

70,4

19,3 19,1 0,2

20247,6 3 5563,92 5492,42 71,5

2,0 2333,5

0,007 8,1

2,0 2333,5

0,007 8,1

2333,5

8,1

2333,5

8,1

618,73 368,53

2,2 1,3

618,73 368,53

2,2 1,3

250,2

0,9

250,2

0,9

28765,7 8

100

28765,7 8

100

19,3 19,1 0,2

Розподіл лісових земель об’єктів ПЗФ за їх категоріями Таблиця 43 № графи за формою №1 Державного лісового кадастру 1 2 3 4 5 10 6 7 8 9 11 12

Категорії лісових земель

2 Вкриті лісовою рослинністю, усього у тому числі лісові культури Незімкнуті лісові культури Лісові розсадники, плантації Не вкриті лісовою рослинністю, усього у тому числі: рідколісся Згарища Зруби Галявини Лісові шляхи, просіки тощо Усього лісових земель

Площа в межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування га 3 -

% 4 -

Площа в межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу га % 5 6 5563,92 100 5563,92 100 100

Разом

га 7 5563,92 5563,92 -

% 8 100 100 100

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В 2006 році проведено інвентаризацію санаторно-курортних, оздоровчих та готельних закладів області, згідно якої станом на 01.01.07р. на території області розташовано 66 санаторно-курортних і оздоровчих закладів та 25 готелів. Держуправління закінчує роботу по створенню на території Долинського району першого в області регіонального ландшафтного парку “Боковеньківський ім.Давидова” на загальній площі 17530,14 га. Регіональний ландшафтний парк є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення, який створюються з метою збереження в природному стані типових і унікальних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. До складу РЛП входять долини двох річок – Боковеньки і Бокової разом з балками, які впадають у ці річки, в межах Долинського району. До складу парку входять населені пункти, які знаходяться у цих долинах та балках, а також ділянки, зайняті переважно лісовою рослинністю. Це, зокрема, Гурійський лісовий масив та дендропарк “Веселі Боковеньки” з прилеглим до нього лісом. Протяжність обох частин РЛП (по р.Боковенці і по р.Боковій) з півночі на південь біля 26 км, відстань між річками Боковенька і Бокова коливається в межах 12-18 км. На території РЛП здійснюється функціональне зонування. Як і в національних природних парках, тут виділяється заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. На території РЛП “Боковеньківський” виділено 4 вищеназвані зони. Основними завданнями регіональних ландшафтних парків є збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів, створення умов для організованого туризму та інших видів рекреаційної діяльності, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. 12.3. Історико-культурна спадщина На території Кіровоградської області розташовано 2656 пам”яток археології, та 2491 пам”яток історії та монументального мистецтва. У державному реєстрі пам”яток історії області занесено лише будинок та пам”ятник І.К.Карпенку-Карому на териоторії заповідного музею І.К. Карпенко-Карого (Тобілевича) “Хутір Надія” в с.Миколаївка Кіровоградського району. Палацово-паркових музеїв, музеїв-садиб, парківпам”яток садово-паркового мистецтва та дендрологічних пам”яток у державному реєстрі пам”яток історії та монументального мистецтва не має.

12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) На архітектурні пам’ятки, пам’ятники природний та техногенний вплив відсутній. 12.4.Туризм, як фактор впливу на довкілля Координаця роботи у галузі “Туризм” покладена на управління культури, спорту і туризму облдержадміністрації. В 2006 році надано послуг на 12944,74тис.грн., що на 2470,59 тис.грн. більше ніж за 2005 рік. Кількість обслугованих туристів збільшилась на 18494 осіб і склала 33008 осіб. Про обсяги наданих туристичних послуг у 2006 році Таблиця 44 Кількість

Кількість

Обсяг наданих

Надходження до

ліцензованих

підприємств, які

обслугованих

туристичних послуг

бюджету,

підприємств

працювали у

туристів

тис.грн.

звітному періоді 2005 27

2006

2005

2006

2005

2006

2005

2006

2005

2006

14514

33008

10474,18

12944,738

129,186

900,622

13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.1 Атмосферне повітря Однією з важливих проблем охорони повітряного басейну області від забруднення шкідливими речовинами, зокрема в плані скорочення обсягів викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, є те, що наявне на підприємствах технологічне обладнання, устаткування та очисні споруди, які призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів ГДВ, морально застаріли та фізично зношені. Це, в першу чергу, стосується ТЕЦ №1-2, ТЕЦ № 3 та брикетної фабрики “Димитрівська”, що входять до складу ОФ ТОВ ІПОК “Експелерент” та ЗАТ “Енерговугілля”, викиди яких складають 38,8 % від валових викидів, які надходять в повітряний басейн області від стаціонарних джерел забруднення.

Засобами зменшення викидів від автотранспорту можуть стати введення в країні єдиного обов’язкового талону екологічного контролю, створення більш розвинутої мережі пунктів регулювання паливної апаратури автомобілів, постійний жорсткий контроль за якістю нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі, переведення автомобілів на альтернативні види палива та обладнання їх нейтралізаторами. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо – природний газ.

13.2. Водні ресурси Однією з найважливіших проблем в області залишається охорона поверхневих і підземних вод від забруднення. Вона викликана значною диспропорцією між потужностями водозабірних і каналізаційних споруд, надмірною зношеністю очисних споруд каналізації і каналізаційних мереж. Після ліквідації шахти “Новомиргородська” практично виведені з дії очисні споруди, що належали їй. На них направляються комунальні стоки м.Новомиргорода, які без очистки скидаються у р. Велика Вись, забруднюючи її. Відсутнє доочищення комунальних стічних вод в місті Знам’янці. Неефективно працюють очисні споруди в Голованівську, Добровеличківці, Новгородці, Помічній. Занепокоєння викликає стан зливової каналізації та відсутність очистки зливових стічних вод у містах і населених пунктах, у т.ч. і в м. Кіровограді. Це зумовлює додаткове забруднення поверхневих вод змивом забруднюючих речовин із забудованих територій. Потребує свого вирішення в області і проблема водозабезпечення якісною водою та каналізування населених пунктів, особливо сіл. Із 1023 сіл області системи водопостачання є лише в 271 або в 26,5%. Каналізаційні мережі споруджені лише в 0,49% сіл. Та і в селищах охоплення населення комунальними послугами не перевищує 31%. Близько 21% водопровідних мереж перебуває в аварійному стані, четверта частина каналізаційних мереж амортизовано. Населення 67 сільських населених пунктів південних районів області користується привізною водою. Значна частина населення області користується водою із свердловин, в яких відмічається підвищений вміст заліза, марганцю, азотних сполук, велика жорсткість та мінералізація. Крім того в області налічується близько 500 недіючих свердловин, які є потенційними джерелами забруднення підземних вод та потребують ліквідаційного тампонажу. Надходження у поверхневі водні об’єкти забруднюючих речовин із стічними та зливовими водами привели їх до стану, що відповідно до вимог ГОСТ 2761-84 не дозволяє розглядати більшість річок області як джерела питного водопостачання. Найбільший водозабір поверхневих вод в області розміщений на Кременчуцькому водосховищі і є джерелом водопостачання міст Кіровограда, Олександрії, Світловодська, Знам’янки та ряду сільських населених пунктів. Розрахункова витрата водозабору становить близько 170 тис. куб. м на добу. Через незадовільний стан водогону, цвітіння води, особливо в літній період, спостерігаються складності в забезпеченні очищення води до нормативних показників та забезпечення майже половини населення області якісною питною водою. Чинником негативного впливу на навколишнє середовище є переробка берегів Кременчуцького водосховища на територіях Світловодського району і м. Світловодська. У 2006. виділено 670 тис. грн. на закріплення берегів в 90

районі села Велика Андрусівка та 1156,9 тис.грн. на закріплення берегів в місті Світловодськ. Режим роботи водосховища та гідрологічні умови сприяють процесу переробки берега, який носить незатухаючий характер і може спричинити в недалекому майбутньому руйнування житла. Основними напрямками вирішення цих проблем є: 1. Реконструкція існуючих очисних споруд та будівництво нових, з залученням новітніх вітчизняних біотехнологій очистки господарськопобутових та промислових стічних вод 2. Проведення паспортизації колекторів зливової каналізації, встановлення контрольних створів для визначення оцінки впливу скиду на навколишнє природне середовище 3. Ремонт існуючих каналізаційних мереж та будівництво нових. Для вирішення цієї проблеми рішенням обласної ради №270 від 26 вересня 2001 року затверджена “Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Кіровоградської області на 2002-2005 роки та до 2010 року,” якою передбачений комплекс заходів по ремонту, реконструкції та будівництву каналізаційних мереж та споруд. Але вони виконуються дуже повільно через відсутність належного фінансування. 13.3. Відходи та радіаційна безпека Основними проблемами, які потребують вирішення у сфері поводження з відходами є: 1. Накопичення значної кількості токсичних відходів на території підприємств. 2. Стан експлуатації сміттєзвалища в м. Кіровограді не відповідає вимогам чинного природоохоронного законодавства. 3. Стан полігонів твердих побутових відходів в населених пунктах області не відповідає вимогам чинного природоохоронного законодавства. 4. Зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів в непристосованих приміщеннях, відсутність власників цих відходів. Шляхи вирішення проблем. 1. Будівництво в області полігону для зберігання токсичних відходів. 2. Будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Кіровограді. 3. Приведення стану експлуатації існуючих полігонів до екологічно безпечних норм. 4. Проведення утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів на спеціалізованих підприємствах або відновлення складів для їх безпечного зберігання. Основними проблемами радіоекології в області є: 1. Есхаляція радону з поверхні хвостосховищ та відвалів уранодобувних шахт. 91

2. Перенесення з частками пилу радіонуклідів на значні відстані (до 650 м) від основного джерела забруднення. 3. Скиди забруднених шахтних вод та змив радіоактивних речовин поверхневими водами з забруднених проммайданчиків шахт у природні води. 4. Великі по об’ємах відвали гірських порід та забалансової руди, які розташовані в межах населених пунктів області та м. Кіровограда. Шляхи вирішення проблем: 1. Запровадження системи спостережень радононебезпечних територій. 2. Розроблення і реалізація заходів щодо зменшення радону в місцях довготривалого знаходження людей. 13.4. Земельні ресурси Наслідком високої господарської освоєнності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області, процес втрати гумусності прогресує. Середньозважений вміст гумусу в грунтах з кожним роком зменшується. Отже за такої тенденції грунти області протягом дуже короткого в історії грунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану. Принциповим заходом у ході земельної реформи, є збалансування процесів між використанням і охороною земель, забезпечення їх належного фінансування виконання грунтоохоронних заходів щодо використання та охорона земель. На сучасному етапі необхідно здійснити: 1. Забезпечення раціонального, невиснажливого, грунтозахисного та екобезпечного землекористування. 2. Комплексний науково обгрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих землемеліоративних і землеохоронних заходів. 3. Формування в усіх землеробних районах високопродуктивних, ерозійних та екобезпечних агроландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовими, водними, тощо). 4. Удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального й асиміляційного потенціалів. З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон 92

виділяються прибережні захисні смуги (далі ПЗС), які входять до складу земель водного фонду. Розміри та межі водоохоронних зон (разом з ПЗС) визначаються проектом. Проекти розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноваженних органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, власниками землі і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами рад. За кошти фонду охорони було профінансовано розроблення проекту та винесення в натуру меж прибережних захисних смуг р. Інгул. Вважаємо, що приведення розмірів у відповідність до вимог ст. 88 Водного Кодексу України здійснюється дуже повільно. Основна причина – недостатність фінансування заходу з бюджетів всіх рівнів, а також з фонду охорони навколишнього природного середовища. Не надавати земелі водного фонду в оренду без прибережно захисних смуг, які є захисною зоною водних об’єктів. Відповідно при розробці проектної документації земельної ділянки враховувати межі ПЗС та винесення їх в натуру. Найбільшою проблемою ПЗС є розорювання земель, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, а також будівництво капітальних споруд. Вирішення цієї проблеми на наш погляд полягає у створенні спеціалізованих підрозділів по догляду за ПЗС, визначенні та винесенні в натуру меж ПЗС, що полегшить здійснення контролю за охороною ПЗС. 13.5. Лісові ресурси Залишаються проблемними питання щодо здійснення державного контролю за станом полезахисних лісових смуг, їх охорони, захисту, використання та відтворення внаслідок відсутності єдиного порядку їх використання, в результаті чого при розглядах в судах адміністративних та інших справ питання притягнення до відповідальності винних осіб залишається відкритими. Вирішити дане питання допоможе передача (закріплення) захисних лісових насаджень за власниками або користувачами сільськогосподарських угідь, які змогли б забезпечити їх збереження та догляд за ними. 13.6. Надра До проблемних питань при використанні надр відноситься: 1. Проведення рекультивації окремих особливо глибоких кар’єрів місцевого значення колишніх КСП, на що у місцевих бюджетах не вистачає коштів. 2. Проведення заходів по консервації (тобто приведення в екологобезпечний стан) кар’єрів, які залишились безхазяйними. 3. Користування надрами нерозвіданих родовищ підземних прісних вод для централізованого забезпечення населення питною водою окремими 93

житлово-комунальними підприємствами без спецдозволів (ліцензій) на користування надрами, тому що в них не вистачає власних коштів для оформлення спецдозволу на проведення геологічного вивчення родовищ. 4. При розробці родовищ постійно не проводиться радіаційний контроль за вмістом природних радіонуклідів в корисних копалинах. 5. При розробці родовищ не дотримуються технологія, яка передбачається проектом розробки, що часто призводить до затоплень, це в свою чергу знижує якість корисних копалин і промислову цінність родовища. Вирішення: 1. при наданні ліцензії зобов’язать підприємства в необхідності проведення постійного радіаційного контролю. 2. Охорона родовищ від факторів, що спричиняють зниженню якості корисних копалин. 3. Недопущення згубного впливу робіт по видобуванню корисних копалин на довкілля. У разі неможливості подальшої експлуатації родовища проведення обов’язкової консервації у встановленому порядку з приведенням гірничої виробки у стан, безпечний для населення і довкілля, із складанням акту про консервацію. 13.7. Природо-заповідний фонд Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах. В нашій області слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєнності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду. Із 175-ти територій та об’єктів природно-заповідного фонду області 174 не мають державних актів на землі природно-заповідного фонду, також межі всіх об’єктів природно-заповідного фонду не винесені в натуру це пов’язано з відсутністю коштів в органах місцевого самоврядування. Передбачити кошти у місцевих радах для виготовлення державних актів на землі природо-заповідного фонду та винесення територій і об’єктів в 94

натуру. 13.8. Тваринний світ За останні роки кількість випадків порушення правил полювання та браконьєрства на жаль не зменшилась. Як правило, браконьєри більш технічно оснащені, особливо у порівнянні з інспекторами держуправління екоресурсів та іншими спеціально уповноваженими природоохоронними органами, які здійснюють контроль за охороною та відтворенням тваринного світу. Пропозиції: 1. Розробити та затвердити інструкцію про порядок та методи обліку диких мисливських тварин. 2. Обмежити облавне полювання на парнокопитних тварин, замінивши його на індивідуальне, як більш раціональне та ефективне по відбору та збереження диких тварин. 3. Внести зміни до ст. 85 ч. 1 КупАП в частині порушення правил полювання, щодо вилучення заборонених знарядь полювання та їх конфіскації посадовими особами спеціально уповноваженних органів, які здійснюють охорону та відтворення тваринного світу. 4. Створити спеціалізовану природоохоронну патрульну службу “природоохоронна поліція” в областях, регіонах із прямим підпорядкуванням Києву. 5. Розробити та затвердити правила утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах. Для вирішення питання розвитку рибного господарства в Кіровоградській області та з метою раціонального та ефективного використання водних ресурсів слід провести інвентарізацію (паспортизацію) всіх водойм і встановити власника, який повинен нести відповідальність за водокористування і вирощування риби з додержанням вимог природоохоронного законодавства і дотримуватись його при ведені лову. Розробити нормативно-правову законодавчу базу на державному рівні, яка повинна врегулювати правовідносини між орендаторами та природоохоронними органами, зокрема : 1. Порядок надання водних об’єктів (водних живих ресурсів) в оренду, порядок обліку при вилученні, вселенню, розведенню водних живих ресурсів. 2. Вирішити питання щодо раціонального використання водних об’єктів для риборозведення, а також заходи до орендаторів, які нераціонально ведуть рибне господарство (порушують норми зариблення, технологічний процес або не мають його зовсім). 3. Внести зміни до ст. 85 ч.3 КупАП в частині порушень правил рибальства, щодо вилучених заборонених знарядь лову та їх конфіскації посадовими особами уповноваженних органів, які здійснюють охорону та відтворення тваринного світу. 4. Внести зміни до ст. 88-1 щодо об’єктів тваринного світу. В статті 95

необхідно залишити тільки конфіскацію об’єктів тваринного світу, в іншому випадку розробити порядок вилучення, зберігання, фінансування цих заходів та визначити нормативно – правову законодавчу базу в цьому випадку. 5. Розробити порядок вилучення у порушників предметів, які є знаряддям скоєння правопорушення, транспортних засобів (плавзасобів), незаконно добутої продукції та відповідних документів 13.9. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води Централізованим питним водопостачанням забезпечено усі 12 міст та 26 селищ міського типу, а також 268 із 1015 сільських населених пунктів понад 70% міського та 25% сільського населення області. Системами водовідведення забезпечено 11 міст, 18 селищ міського типу-43% населення, і 10 сільських населених пунктів, що становить близько 1% від загальної чисельності проти 24,5% по Україні. Рівень охоплення населення області послугами з централізованого водопостачання та водовідведення досить низький і нерівномірний. Питне водопостачання області майже на 70% забезпечується за рахунок поверхневих вод. Якість води у поверхневих водних об’єктах є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення. У межах області розвідані і затверджені Державною комісією з запасів підземних вод 14 родовищ на 34 ділянках в 11 адміністративних районах із загальними експлуатаційними запасами 218,7 млн. куб. м за рік, що становить 51,9% від прогнозних ресурсів. Ресурси підземних вод області розподілені вкрай нерівномірно: від 4,0 тис. куб. м/добу в Добровеличківському та Компаніївському районах до 67,2 тис. куб. м/добу в Кіровоградському районі. Найменше забезпечені ресурсами підземних вод Вільшанський, Новгородківський, Новоукраїнський та Устинівський райони. В окремих населених пунктах питна вода підземних джерел за фізикохімічними показниками ( загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”, на багатьох джерелах та об’єктах питного водопостачання не дотримується режим зон санітарної охорони. Обласна та районі санітарно-епідеміологічні станції проводять періодичний контроль за якістю води на всіх 292 централізованих водопроводах області. За 2004 рік санепідстанціями було виконано 4567 санітарно- хімічних і 5366 бактеріологічних досліджень проб води централізованих водопроводів (у 2003р.-4778 і 6046 відповідно). Дані лабораторного контролю СЕС свідчать, що в 2004 році відзначене незначне погіршення якості води господарсько- питних водопроводів, як по хімічним, та і за мікробіологічними показниками. Основною причиною цього погіршення є метеорологічні умови року при поганому санітарно-технічному стані водогінних мереж. 96

Потужність водопроводу складає 590,6 тис. куб. м/добу, загальна довжина водопровідних мереж – 5158,1 км, з яких в аварійному стані 1486,1км, або 28,8%. В області діє 334 джерела централізованого водопостачання: 263 - сільські; 1 – міжрайонний водопровід. Із 21 адміністративного району 13 районів використовують для питного водопостачання підземні води, 8 районів – змішане водопостачання. Змішане водопостачання використовує населення 3-х міст, 6 міст – виключно підземні води, 3 міста – поверхневі води, 242 сільських населених пунктів споживає підземні води, 29 – поверхневі. Населення споживає 82% води, що подається комунальними водопроводами. Загальне середнє питне водоспоживання по області становить 163 дм3/добу, а по містам обласного значення – 288 дм3/добу. 21% населення міст і селищ та 72% населення сіл області для питних цілей використовують воду з індивідуальних колодязів. Належний санітарний нагляд за станом індивідуальних колодязів відсутній, дезінфекція не проводиться. Як наслідок, у воді більше ніж половини колодязів виявлено вміст органічних сполук, що у 2-3 рази, а в окремих випадках до 20 разів, перевищує допустимі норми. В області нараховується 81064 - джерела децентралізованого водопостачання: 80829 - шахтних та трубчатих колодязів; 230 індивідуальних свердловин: 5 - каптажів. Загальна довжина каналізаційної мережі складає 1153,9 км. Довжина напірних колекторів складає при цьому 120,1 км. Каналізаційна мережа прокладалась в основному понад 30 років тому. При цьому, як аварійні, потребують заміни 350,8 км мережі, або 30% від її загальної довжини, витоки з яких крім забруднення джерел питного водопостачання, обумовлюють підтоплення територій населених пунктів в окремих регіонах. Пропускна спроможність очисних споруд перевищує обсяг стоків, які надходять на очищення, використовуються на 15-50% до потужності. Технічний стан практично всіх каналізаційних очисних споруд потребує їх модернізації або реконструкції. При цьому незадовільна якість очищення стічних вод спостерігається майже на всіх каналізаційних очисних системах, не вирішується обробка осадів (крім ТОВ "Водне господарство" м.Кіровоград), що утворюються в процесі очищення стічних вод. Споруди фізично зношені і не виконують своїх технологічних функцій. Переважна кількість стоків, які пройшли очищення на очисних системах, не відповідають не лише стандартам, але і тимчасово встановленим нормам. Із 25 каналізаційних очисних систем в області 14 працюють незадовільно. Поліпшення стану водопровідно-каналізаційного господарства області здійснюється згідно з Програмою розвитку водпровідно-каналізаційного господарства Кіровоградської області на 2002-2005 роки та до 2010 року, затвердженої рішенням обласної ради від 26 вересня 2001року №270. З метою задоволення потреб населення області з водопостачання та водовідведення на належному рівні та підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення 97

населення розроблені та затверджені рішеннями обласної ради відповідно від 20 вересня 2004 року №331 та від 16 липня 2004 року №323 обласні програми “Питна вода Кіровоградської області” і “Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства Кіровоградської області на 2004-2010 роки”. Згідно з цими програмами з обласного бюджету у 2006 році профінансовані заходи у сумі 4230,73 тис. грн. за рахунок яких придбано прилади та обладнання для розвитку аналітичних лабораторій по контролю води та стічних вод, проведені реконструкції очисних споруд каналізації, виконані роботи по впровадженню енергозберігаючих заходів на об’єктах водопостачання, водовідведення.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища на території області здійснює державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області, яке є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки на території області. Одним з основних завдань управління є державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності та громадянами України, особами без громадянства, іноземними юридичними і фізичними особами на відповідній території. Для забезпечення державного контролю у складі управління створено державну екологічну. Всього у структурі державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області у 2006 році було 70 державних інспекторів, в тому числі 4 ресурсних відділа (16 інспекторів), відділ аналітичного контролю та моніторингу (8 інспекторів), група екологічного контролю на митному кордоні (3 інспектори). Крім того контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на території області здійснювали підрозділи Держводгоспу України: Регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів ПівденноБузького басейнового управління водних ресурсів (4 особи) та обласне виробниче управління меліорації та водного господарства (22 особи), а також Головне управління земельних ресурсів (42 особи) і Обласне управління лісового господарства (414 осіб). До здійснення державного контролю у 2006 році держуправлінням було залучено 23 громадських інспектори. Інспекторським складом держуправління протягом 2006 року було проведено 10319 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, в ході яких було складено 1731 протоколів про адміністративні правопорушення, 58 протоколів передано для розгляду у місцеві судові органи. Загальна сума накладених штрафів становить 120,655 тис. грн., сума стягнутих штрафів складає 94,415 тис грн. Відсоток стягнення становить 78,3 %. Держуправлінням перевірено 3818 об’єктів області, з яких 18 входять до "Переліку еколого-небезпечних об’єктів державного та обласного рівня", проведено 471 комплексних перевірок (спільно з обласним управлінням земельних ресурсів, обласною СЕС, обласним управлінням водного господарства, управлінням СБУ у Кіровоградській області, управлінням МВС в Кіровоградській області та іншими контролюючими органами). 99

У звітному періоді державним управлінням в правоохоронні органи передано 30 матеріалів у т.ч. в органи прокуратури - 9 справ, пред’явлено 129 позовів та претензій на загальну суму 381,856 тис. грн., 106 з яких розглянуто та відшкодовано державі 246,781 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність тринадцяті підприємств до усунення виявлених порушень. Результати державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства по всіх ресурсах представлені у таблиці 45. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 45 № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

10. 11.

11.1 11.2 11.3 12. 13.

Назва заходу 2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

Одиниця виміру 3 од. од. од.

2004 4 5078 5078 1427

Роки 2005 5 3399 3399 1404

2006 6 3818 3818 1731

чол/грн.

1392/97,58

1367/91,99

1677/120,65

чол/грн. од./грн. од./грн. од.

-/57,26 82/754,7 33/11,61 24

-/73,95 61/88,76 55/81,09 9

-/94,42 129/381,86 106/246,78 13

од.

од. од. од. од. од.

33 33 2 0 0

20 12 1 0 2

25 11 5 0 1

од.

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Контроль дотримання вимог природоохоронного законодавства на території області протягом 2006 року крім державного управління охорони 100

накколишнього природного середовища здійснювали установи та організації водного і лісового господарства, земельних ресурсів та інші. Для поліпшення стану державного контролю бажано сконцентрувати всі контролюючі організації в єдиному територіальному органі, тобто створити єдину державну систему контролю, замість існуючої відомчої. Державне управління здійснює нормування природокористування, встановлює ліміти їх використання, видає відповідні дозволи. Протягом 2006 року видано дозволів: - на викиди в атмосферне повітря – 84; - на спеціальне водокористування – 188; - на використання рослинних ресурсів – 4; - на розміщення відходів – 394; - на поводження з отруйними речовинами – 27. Основними проблемами щодо нормування спеціального використання природних ресурсів залишаються відсутність “Інструкції про порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування”. За 2006 рік держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано 116 висновків державної екологічної експертизи по проектній документації на будівництво об’єктів різних галузей суспільного виробництва, у тому числі 76 - у складі комплексної державної експертизи. Документація на 70 об’єктів ( що складає більше 60 % ) була повернута проектним організаціям на доопрацювання через виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, нормативів з екологічної безпеки, будівельних норм і правил. Із загальної кількості розглянутих проектів - 79 віднесено до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 р. та № 142 від 14.02.2001 р. Велика кількість проектної документації у минулому періоді була пов’язана з газифікацією населених пунктів області, будівництвом підвідних газопроводів до них, а також влаштуванням теплопостачання окремих об’єктів – шкіл, дитячих дошкільних закладів, лікарень, ФАПів та ін. Планувалось переведення на автономне опалення та газифікація шкіл в Петровському і Бобринецькому районах, смт. Компаніївка, закладів культури в смт. Новоархангельську та сілах Ульяновського району, протитуберкульозного диспансеру в м. Олександрії, окремих виробничих об’єктів Побузького феронікелевого комбінату в Голованівському районі та багато інших. Замість несанкціонованих сміттєзвалищ, що створюють значну небезпеку для довкілля, було запроектовано впровадження нових та реконструкцію існуючих полігонів твердих побутових відходів у місті Олександрія, селах Луганка та Братське Петрівського району. Оскільки для Кіровоградської області набула надзвичайної важливості проблема недостатньої очистки стічних вод, та одночасно здійснюється будівництво природоохоронних об’єктів, які фінансуються з 101

природоохоронних фондів бюджетів різних рівнів, за минулий період екологічній експертизі були піддані робочі проекти реконструкції каналізаційних очисних споруд у місті Світловодську, проект здійснення невідкладних заходів з ліквідації підтоплення у цьому місті та у місті Долинській, встановлення споруд біологічної очистки стоків в смт. Новоархангельську та ін. Серед великих промислових об’єктів, які розглядалися експертами, здійснено реконструкцію потужних агропромислових підприємств „Кіровоградолія” і ЗАТ „Вісма-Плюс”, що перейшли на енергозберігаючі та сучасні технології. Протягом року отримала негативну експертну оцінку проектнокошторисна документація на реконструкцію окремих ділянок автомобільної дороги державного значення Київ-Луганськ-Ізварине, що входить до складу 9-го міжнародного транспортного коридору та пролягає територією Кіровоградської області; автодороги Олександрівка-Кіровоград-Міколаїв, технічного переозброєння ЗАТ „Креатив”, влаштування цеху абразивного порошку на виробничих площах Побузького феронікелевого комбінату та ін. Основною причиною формування негативної експертної оцінки названих об’єктів є невідповідність проектних рішень вимогам Закону України „ Про охорону навколишнього природного середовища ”, Закону України „ Про охорону атмосферного повітря ”, Водного та Земельного кодексів України, в тому числі : порушення режиму обмеження та регулювання господарської діяльності на землях водного фонду ; перевищення нормативів гранично-допустимих концентрацій викидів й скидів забруднюючих речовин, особливо на межі санітарнозахисної зони; відсутність комплексної екологічної оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів ; відсутність впровадження сучасних досконалих мало- і безвідходних технологічних процесів ; в неналежній формі підготовлена, або взагалі відсутня Заява про екологічні наслідки проектованої діяльності. 54 робочих проекти після отримання негативних висновків та внесення відповідних змін і доповнень до проектної документації, погоджено за результатами повторного розгляду. У 2006 р. держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягається підготовкою та погодженням органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючим обговоренням тексту Заяви про екологічні наслідки, проведенням громадських слухань. Широко застосовується практика надання негативної 102

експертної оцінки з вимогою здійснення громадської екологічної експертизи та отримання позитивного її результату. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. Таблиця 44. № з/п

Виконання робіт

Загальна кількість

Загалом проведено експертиз з них: - у рамках комплексної державної експертизи - самостійно

1.1. 1.2. 2. 3. 4

Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів) Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

116

Позитивно оцінено, кількість 46

Негативно оцінено, кількість 70

% відхиле них 60,34

69,74

42,50

0.00

115

60.87

0,00

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ В Кіровоградській області існує багатовідомча система спостережень за станом довкілля. Спостереження за станом навколишнього природного середовища на території Кіровоградщини здійснюють держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, Центр з гідрометеорології (здійснює спостереження за станом атмосферного повітря в 3 пунктах в м. Кіровограді та по одному в містах Олександрія та Світловодськ), обласна СЕС (здійснює контроль поверхневих вод в 5 пунктах по 37 показниках), центр “Облдержродючість” (проводить дослідження грунтів області на токсикологічні та радіологічні показники, а також на вміст важких металів), регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів (минулого року обстежено 11 водних об`єктів в басейнах Південного Бугу та Дніпра, в тому числі 2 питні водозабори, 2 водосховища), підприємства обласного управління житлово-комунального господарства ОДА та ДП “Центрукргеологія” (здійснює контроль якісного складу підземних вод на постах в м.Знам’янка, смт Олександрівка та селах Диківка, Оситняжка). Однією із складових частин розв’язання екологічних проблем є розвиток існуючої системи моніторингу довкілля з залученням сучасної науково-методичної бази, інформаційних технологій, засобів спостереження за станом довкілля та виміру даних, організаційного забезпечення. В області розроблена та затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26 серпня 2005 року № 545-р Програма моніторингу довкілля Кіровоградської області. Програма визначає основні напрями дій та етапи робіт щодо створення обласної системи моніторингу довкілля з комплексом заходів, розрахунками вартості та терміном їх виконання. Програма передбачає систему заходів за пріоритетними напрямами: 103

- удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля; - впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; - удосконалення системи управління охороною довкілля (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля; - розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Вирішення завдань Програми планується виконати до 2010 року у кілька етапів. Протягом 2007-2010рр. триватиме здійснення науково-дослідних, проектно-дослідних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, впроваджувальних робіт. Фінансування заходів планується за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, державного, обласного, районних, міських бюджетів, самих суб’єктів моніторингу, підприємств-забруднювачів, інших інвестицій. В 2005 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансувалися заходи даної програми на суму 103,9 тис.грн.. Виконання завдань Програми дозволить запобігти виникненню нових та більш швидкому розв’язанню існуючих екологічних проблем. Система спостережень за станом довкілля Таблиця 46 № з/п

1 1 2

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Кіровоградська обласна СЕС Кіровоградський центр “Облдержродючість” Кіровоградський регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів Управління житловокомунального господарства Кіровоградської ОДА

стаціонарні атмос- джерела ферне вікидів в повітря атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела джерела скидів скидів скидів зворотзворотзворотповерх- них вод у морсь- них вод у підземні них вод у неві повер- кі води морські води глибокі води хневі води підземні води водоносні горизонти 5 6 7 8 9 10 5 12 -

грунти

3 -

4 -

11 -

104

1 0

1 1

Кіровоградський центр з метеорології ДП ”Центрукргеоло гія“ (м.Черкаси) Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кіровоградсь-ке обласне управління лісового господарства Управління земельних ресурсів в Кіровоградській області Управління водного господарства Кіровоградської ОДА Держуправління оНПС в Кіровоградській області

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28 жовтня 2004 р. № 655-р утворено обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля та затверджено Положення про неї. Основними завданнями Комісії є створення та функціонування системи моніторингу довкілля Кіровоградщини на основі єдиного нормативного, методологічного і метрологічного забезпечення та координація взаємодії територіальних органів міністерств і відомств України в області, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, природокористувачів під час розробки й здійснення природоохоронних заходів на території Кіровоградської області. Програма моніторингу довкілля Кіровоградської області” відображає сучасний стан довкілля та природоохоронної діяльності в Кіровоградській області, визначає основні напрями дій та етапи робіт щодо створення обласної системи моніторингу довкілля з комплексом заходів, розрахунками вартості та терміном їх виконання. Мета програми – виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров’я населення, 105

збільшення рівня знань про стан навколишнього природного середовища, поліпшення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях, більш якісного обґрунтування виконання природоохоронних заходів в сфері поводження з відходами, при очистці зворотних вод, при вирішенні питань знешкодження заборонених та непридатних для використання отрутохімікатів, при виявленні аномальних концентрацій радіоактивних речовин в житлових та виробничих приміщеннях, дитячих закладах тощо. Направлені запити у ДФОНПС та обласний ФОНПС на виділення коштів на впровадження регіональної системи моніторингу довкілля на суму відповідно 500 тис.грн. та 298 тис. грн. 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Одним із основних елементів економічного механізму фінансування природоохоронної діяльності є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, організацій та добровільні внески. На протязі 2006 р. підприємствам області, з урахуванням відпрацьованого часу, всього нараховано до сплати за забруднення навколишнього природного середовища збори на суму 7965,553 тис. грн. Понад 50% загального обсягу платежів нараховано за викиди в атмосферне повітря, 10% за збитки, заподіяні природі та штрафи за порушення природоохоронного законодавства. На міста Кіровоград, Олександрію та Петрівський район припало майже дві третини всіх нарахованих зборів по області за забруднення навколишнього природного середовища. Найбільшу суму екологічних зборів пред»явлено підприємствам добувної промисловості (1512 тис.грн., з них сплачено – 24,2%), обробної прмисловості (839,4 тис.грн., 97,7%) та підприємствам, які виробляли електроенергію, воду (678,5 тис.грн., 14,4%). За звітний період інспекційними підрозділами держуправління проведено 10319 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. По їх підсумках 1677 громадян та посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафів 120,655 тис. грн..,зяких стягнуто 94, 415 тис. грн.. Проте, як і раніше, підприємства, організації та установи сплатили лише частину екологічних зборів від нарахованих. Зокрема, до фондів охорони навколишнього природного середовища в цілому в області перераховано 2,2 млн. грн., порівняно з минулим роком сплачено на 31,5 % менше, що пояснюється відновленням дії економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Фінансування природоохоронних заходів у 2006 році здійснювалося за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 106

профінансовані кошти в сумі 947,21 тис.грн., із них: 698,51 тис.грн на реконструкцію очисних споруд в м. Новомиргороді Новомиргородського району та 248 тис. грн.. на проведення заходів із знешкодження непридатних до використання пестицидів на території Кіровоградської області. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням залишків на початок року, використано кошти в обсязі 2230,2 тис.грн на наступні природоохоронні цілі: розроблення обласної програми моніторингу довкілля, реконструкція очисних споруд Новгородківської ЛДКГ, проведення заходів по розширенню національної екологічної мережі на території Кіровоградської області,проведення заходів по знешкодженню токсичних відходів на хімскладах с. Куцівка Новгородківського району та інше. Динаміку надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища наведено в табл 47. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища табли ця 47 № з/п 1 2 3 4 5

Обігкоштів 2004 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

Рік 2005

2006 610,4

179,5 1035,0

86,0 2223,2

1991,4

1128,5 179,5

1698,8 86,0

2048,6 610,4

93,0

73,5

78,7

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області в 2006 році разом з науковими співробітниками обласного громадського еколого-експертного центру “Довкілля” та Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та Мінприроди України проводились наукові обстеження щодо подальшого заповідання визначених територій Долинського, Добровеличківського, Вільшанського, Новгородківського, Новоукраїнського, Компаніївського районів. 107

Науковими співробітниками Кіровоградського обласного громадського еколого-експертного центру “Довкілля” розроблена науково-технічна документація: - "Державнний кадастр рослинного світу України. Кіровоградська область (Розові)"; - "Державний кадастр тваринного світу України. Кіровоградська область (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив"янкові)"; - "Регіональна схема національної екологічної мережі України на території Гайворонського, Голованівського, Кіровоградського, Новоархангельського, Олександрійського, Ульянівського, Онуфріївського районів Кіровоградської області". Проводяться дослідні роботи по відпрацюванню технології омолічування відходів гальванічних виробництв у шлаколужні бетони на дослідно-експерементальній установці у науково-виробничий фірмі “Екоцентр”. З метою вирішеня проблем регіону та підвищення рівня підготовки спеціалістів-екологів держуправлінням спільно з науковцями Кіровоградського Національного технічного університету видано 7 навчальних посібників з серії "Екологія". Для підвищення наукової обгрунтованості висновків державної екологічної експертизи та проведення попередньої оцінки проектних матеріалів по ряду об’єктів залучались науково-дослідницькі організації НАН України, Міноборони України та Мінприроди України.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Вирішення екологічних проблем у значній мірі визначається якісною зміною людини, тому державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області природоохоронні організації області спрямовують свою роботу на організацію екологічної освіти і виховання та намагаються охопити всі вікові категорії населення: - екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно програм „Дитина” і „Малятко”; - спецкурси екології викладаються в школах №6, №8, №18, №24, №25, №32, №34 м. Кіровограда, в класах біолого-хімічного профілю в школах №9, №20, №22, №26 м. Олександрії, Кіровоградському колегіумі; - в м. Кіровограді створена Мала академія наук, де функціонує секція екології, яку очолює старший викладач кафедри „Екологія та охорона навколишнього природного середовища” Кіровоградського Національного технічного університету – Кривошей Ю.І. і яка працює в тісній 108

співдружності з обласним центром натуралістичної творчості молоді та громадською організацією дитячо-юнацьким екологічним центром „Ексампей” при Кіровоградському колегіумі; - працюють гуртки екологічного профілю в обласному центрі екологонатуралістичної творчості молоді, дитячому центрі (ДЮЦ) м. Кіровограда, Олександрії та Світловодській станції юних натуралістів (СЮН), Гайвороні, Онуфріївці, Малій Висці, Новоархангельську, Ульяновці. Юні екологи піклуються про заповідні місця, збирають матеріали у місцевих жителей про цікаві, загадкові, легендарні місця області, краю, ведуть дослідження, спостереження, роблять замальовки і фотографії, відроджують екологічні стежини. У сфері екологічної освіти в рамках міжнародного співробітництва з ініціативи і підтримки держуправління у дитячо-юнацькому екоцентрі “Ексампей” працюють волонтери-екологи Корпусу Миру США та Польщі за Міжнародною програмою “Глоуб” (глобальне вивчення клімату Землі, флори і фауни нашої планети та регіону), що дає можливість дітям не лише займатися екологією, а й вивчати і вдосконалювати знання англійської мови. Для учителів біології, географії, хімії викладається спецкурс “Актуальні проблеми охорони довкілля та екологічне виховання школярів” на базі обласного інституту вдосконалення вчителів та обласного центру еколого-натуралістичної творчості молоді, громадської організації дитячоюнацького екологічного центру “Ексампей”. В школах області викладаються курси “Основи екології” та “Охорона природи”, а також факультативи з екологічної тематики. В області функціонують три вищі учбові заклади: 1. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Вінниченка: - курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і охорона природи”; - для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра зоології та екології, на базі якої, з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень, створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природно-заповідних територій Кіровоградської області; - на природничо-географічному та інших факультетів університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів. 2. Кіровоградський Національний технічний університет: - з 1993 року університет веде підготовку екологів. Кафедра “Екологія та охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів,екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково-дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, по розробці альтернативних 109

видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробці апаратів для охорони навколишнього середовища; - проводиться неформальна екологічна освіта шляхом залучення студентів у зелений рух, молодіжні екологічні організації, створено студентську громадську організацію екологічного спрямування “СТОП”; - у 2004 році проведений спільний науково-практичний екологічний семінар на тему: “Збережемо ліси для нащадків”, в якому взяли участь науковці, викладачі, студенти вузів регіону, фахівці лісової інспекції держуправління екоресурсів, ДЛГО “Кіровоградліс” та представники громадських організацій. 3. Державна льотна академія України: - у 2006 році вивчення дисципліни “Основи екології” проводились на кафедрі авіаційної метрології. У відповідності з програмою курсанти вивчають витоки екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів. На базі вищих учбових закладів області в 2006-2007 навчальному році з метою пропаганди і поширення екологічних знань та методів вирішення покращення стану довкілля, підвищення рівня екологічної свідомості проводились семінари та конференції: “Збережемо зелень і блакить”, “Жити в злагоді з довкіллям”, “Життя в краплині води”, “Світ в твоїх долонях”. З ініціативи та при підтримці держуправління екоресурсів, в області започатковано рух молодіжних студентських та учнівських природоохоронних дружин; - вже традиційним в їх роботі стали семінари, наради, що дозволяє постійно координувати їх діяльність, обмінюватись досвідом, розширювати сфери впливу. Протягом 2006 року юні екологи та їх вихователі прийняли активну участь в акціях: “До чистих джерел”, “Жива вода”, “Малі річки Кіровоградщини”, “Чисте повітря”, “Моя земля – мій рідний дім”, “Зелена весна”, “Дзвони Чорнобилю”, “День довкілля”, “Парк тисячоліття” та інше. З ініціативи та підтримки облдержадміністрації, управлінь освіти та екології природних ресурсів, Корпусу Миру США в Україні на базі обласного дитячого центру “Ексампей” Кіровоградського колегіуму, проведено Міжнародний екологічний форум “День землі” та науковопрактичну екологічну конференцію “Ми діти України – нам жити в чистому довкіллі”, в яких прийняли участь делегації юних екологів трьох областей України, Польщі, Росії, волонтери-екологи Корпусу Миру США в Україні, представники організацій і установ, громадських природоохоронних об’єднань. Учасниками форуму висаджено 150 саджанців в різних зелених зонах міста, упорядковано алею ім. А. Тарковського у міському саду. Держуправлінням екоресурсів спільно з управлінням освіти і науки проведено обласний семінар для директорів, методистів, керівників гуртків рай(міськ)СЮН, еколого-натуралістичних відділів позашкільних закладів 110

освіти на тему: “Реалізація та втілення в життя концепції екологічного виховання школярів у позашкільному закладі”. Спільно з екоцентром “Ексампей” започатковано молодіжний творчий конкурс „Жити в злагоді з довкіллям”. У рамках цього конкурсу діти дослідили і вивчили 10 екологічних стежин: “Монастирище”, “Розлитий камінь”, “Чорне озеро” та інші, провели наукові конференції та випустили буклети. По підсумках Всеукраїнського конкурсу на кращу екологічну стежину екоцентру “Ексампей” присуджено перше місце в Україні. Свої наукові роботи юні екологи представляли на Всеукраїнських конкурсах творчих робіт. З метою постійного інформування громадськості про екологічний стан і проблеми області, а також для забезпечення висвітлення пріоритетів державної екологічної політики в області та виконання положень Орхуської конвенції про право громадськості на вільний доступ до інформації екологічного спрямування, держуправління постійно і плідно співпрацює з обласними та місцевими засобами масової інформації: газетами “Народне слово”, “Кіровоградська правда”, “21-й канал”, “Наша газета” та іншими. Крім того, матеріали про реалізацію державної екологічної політики в регіоні висвітлюються на обласних радіо і телебаченні. В держуправлінні створено і функціонує WEB-сторінка. Спільними зусиллями держуправління та бібліотеки ім. Чижевського відкрито інформаційний центр, де крім послуг надання інформації, яка є в банку даних центру або в бібліотеці, діє WEB-сторінка, де постійно поновлюється інформація екологічного напрямку. Держуправлінням щорічно друкуються в засобах масової інформації матеріали “Про стан навколишнього природного середовища” та "Екологічний паспорт Кіровоградської області", які мають великий попит серед викладачів, студентів, школярів та громадськості області. З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди в регіональних засобах масової інформації та зміцнення взаємодії з ними, державним управлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області в розрізі забезпечення додержання прав громадян на отримання достовірної інформації щомісячно проводяться планові і оперативні висвітлення через засоби масової інформації, засідань колегій, оперативних нарад, проведення прес-конференцій, прес-клубів, робочих нарад, семінарів, засідань Громадської ради, зустрічей з учнівською та студентською молоддю, проведення природоохоронних акцій і заходів, особливо залучаючи на ці цілі обласну телерадіокомпанію. Згідно Орхуської конвенції “Про доступ громадськості до інформації, з метою здійснення систематичного відкритого публікування інформації про екологічний стан регіону, роботу екологічних інспекцій в містах та районах, про екологічні проблеми та явища, що відбуваються в області, в місцевих та районних засобах масової інформації відкрито і працюють рубрики «Екологічна інспекція інформує”, “Екологія і ми”, “Природа і людина”, “Хто ми є на землі”, “Екоосвіта”, “Екологія і молодь”, в яких, щомісячно, для всіх 111

верств населення висвітлюються найважливіші та болючіші природоохоронні проблеми. З 2004 року започаткована і виходить в обласні газеті “Народне слово”, два рази, на місяць екосторінка “Екопанорама”, в якій висвітлюється рубрики “Екологічна політика Уряду України”, “Екологічний стан області”, “Цифри і факти екологічного контролю”, “Екоосвіта і виховання”, “Жити в злагоді з довкіллям”, “Сторінки Червоної Книги України і Кіровоградщини”, працює екологічна скринька та зелена лінія “Гарячий телефон”. З метою постійного інформування населення про екологічний стан області, кожні шість місяців, держуправління разом з обласною санепідемстанцією веде збір, аналіз та висвітлення даних про стан навколишнього природного середовища, один раз на місяць публікується рубрика “Державна управління охорони навколишнього природного середовища інформує” про роботу держуправління, екологічних інспекцій в містах та районах області по виконанню природоохоронного законодавства організаціями, установами та підприємствами області. В ефірі облтелерадіокомпанії, в передачах “Прес-клуб реформ”, “Круглий стіл”, “З перших вуст”, “Вечірні зустрічі”, “Репортаж на задану тему”, “Питання дня”, “День за днем” постійно виступають керівники та спеціалісти держуправління. У 2006 році в газетах області відбулось 93 публікацій екологічного спрямування та 57 виступів на радіо, 17 на телебаченні, відбулось 53 круглих столів та прес-конференцій. Для більш об’ємної і достовірної інформації населення з екологічних питань та виконуючи рішення Орхуської Конвенції в області, держуправлінням екоресурсів проведено низку “Круглих столів”, “Пресклубів”, на базі обласної державної універсальної бібліотеки ім. Чижевського відкрито Інформаційний центр з WEB-сторінкою держу правління. З метою практичного застосування основних положень Орхуської конвенції та подальшим забезпеченням права громадськості на достовірну і повну інформацію про екологічні проблеми в регіоні, екологічний стан в області і вплив його на здоров’я населення держуправлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області на базі універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського створено постійно діючий Веб-сайт “Еко-Кіровоград”, який розміщено в Інтернеті за адресою: www.kr.ua/Eко-Кіровоград. У наш час все більше уваги вимагає співпраця та взаємодія з громадськими організаціями. У всіх сферах життєдіяльності держави роль громадськості, після ратифікації Орхуської конвенції, стає все більш значимою. Положенням цієї конвенції передбачена участь громадськості в процесі прийняття управлінських рішень, що впливають на стан навколишнього середовища. Взаємодія держуправління з громадськими організаціями у вирішенні екологічних проблем області зберігає пріоритетні позиції. Одним з основних напрямків своєї діяльності управління екоресурсів вважає тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та 112

громадянами, яким не байдужа доля нашого довкілля. Тому найважливішим завданням є спільна розробка і проведення ефективної природоохоронної роботи, яка повинна спиратись на розуміння і підтримку громадськості. З цією метою при держуправлінні створено Громадську Раду, до складу якої входять представники громадських організацій, зареєстрованих в обласному управлінні юстиції, а також представники навчальних закладів та установ. До громадських організацій екологічного спрямування відносяться: обласна організація Українського товариства охорони природи, Кіровоградська обласна та Кіровоградська, Знам’янська, Світловодська міські організації “Зелений світ”, Світловодський клуб партії Зелених України, обласна молодіжна організація “Екорух”, обласна громадська організація “Екологічний щит”, обласний дитячий екоцентр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі, громадські жіночі організації “Берегиня” та “Союз Українок”. З ними налагоджено тісний зв’язок, проводяться спільні засідання держуправління і Громадської Ради та громадські слухання, до інспекційних перевірок залучаються громадські інспектори, відкрито Громадську приймальню, працює телефонна лінія “Гарячий телефон”, до яких за 2006 рік звернулось 39 громадян, мешканців м. Кіровограда і області, проводиться обмін інформаціями, надається необхідна допомога. Головою Громадської Ради обрано голову обласної асоціації “Зелений світ” Погрібного Віктора Олексійовича. Держуправлінням разом з громадськими організаціями проводяться спільні загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “Жива вода – до чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Марш парків”, “Первоцвіт”, також проводяться семінари та конференції по проблемам екології землі, чистої води, створені і постійно функціонують в бібліотеках ім. Д.Чижевського, В.Бойченка, музеї ім. В. Осмьоркіна екофотовиставки “Нехай прибуде світ прекрасний”, “Моя земля – земля моїх батьків”, ековідеотека “Екологія – ХХІ століття”, кінолекторій. Взаємодія із засобами масової інформації та зв’язки з громадськістю Таблиця 481 Показники

Одиниця виміру

20 04 рік

20 05 рік

2 006 р ік

1. Інформаційно-просвітницькі заходи, у тому числі із залученням: періодичних видань

од.

9 3

телебачення

од.

1 7

радіомовлення

од.

5 7

мережі Інтернет (Інтернет-повідомлень) виставкових заходів

од. од.

2 113

1 2. Консультації з громадськістю, у тому числі: громадські слухання круглі столи

од. од.

15 8

4 5

2 5 3

зустрічі з громадськістю

од.

3 5

семінари

од.

1 0

громадська приймальна (кількість відвідувачів) Інтернет-конференції Інтерактивне спілкування (теле-радіодіалоги) 3. Робота Орхуських інформаційних центрів, у тому числі: семінари тематичні семінари-навчання конференції

од.

5 5

од. од.

од.

4 1 16

4 1 11

4 1 1

од. од.

2 8

2 3

од. од.

0 засідання робочих груп засідання громадської ради

2 2

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ У 2006 році діяльність державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області була спрямована на забезпечення виконання завдань уряду щодо підвищення безпеки людини і довкілля мінімізації впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище, скорочення обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, накопичення відходів. Це досягалось: - доведенням обгрунтованих лімітів використання природних ресурсів, що гарантує їх відтворення; - відшкодуванням збитків завданих порушенням природоохоронного законодавства, дотриманням принципу “забруднювач платить”; - залученням громадськості до участі у розв’язанні регіональних і місцевих проблем, зокрема, через громадську раду; - впровадженням механізмів, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату; - стабілізацією екологічного стану в містах і області, забезпеченням відновлення лісів, збільшення їх площі, збереженням біологічного і ландшафтного різноманіття, охороною рослинного і тваринного світу та іншими заходами. 114

В 2006 році держуправління в міжнародних проектах участі не приймало. 21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки”, рішення сесії Кіровоградської обласної ради від 24 січня 2003 року №141 прийнята обласна Програма формування національної екологічної мережі на 2003-2015 роки, яка дозволить збільшити площу природо-заповідного фонду області з 0,46 до 1,2. На виконання заходів обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015р.р. протягом 2006 року за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (60 тис. грн.) завершені роботи по розробленню регіональної схеми національної екологічної мережі в межах територій Гайворонського, Голованівського, Кіровоградського, Новоархангельського, Олександрійського, Онуфріївського та Ульянівського районів; проведені роботи по веденню державного кадастру рослинного світу області (Дводольні - розові) та веденню державного кадастру тваринного світу області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові); проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які проростають на території області (Дводольні - розові), по оцінці популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові). 21.2 Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Протягом 2006 р. виконаний значний обсяг робіт по виконанню заходів передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, які профінансовані на суму 19949,2 тис. грн. Проведена рекультивація 342,6 га земель ліквідованого розрізу "Бандуровський" в 2006 році профінансовано робіт на суму 3710,11тис.грн. На рекультивацію 76,5 га земель, порушених вугільним розрізом “Верболозівський”, державної холдінгової компанії “Олександріявугілля” виконані роботи на суму 1813,0 тис. грн.. 115

Виконувались роботи на суму 1156,9 тис. грн. по закріпленню берегів Кременчуцького водосховища в м. Світловодську на 0,25 км, де зона переробки берегів підходить до житлової забудови. У той же час продовжувалось виконання відповідних робіт на суму 670,0 тис. грн. с. Велика Андрусівка Світловодського району на 0,13 км. Згідно заходу “Розширення і реконструкції першої черги районного водопроводу “Дніпро-Кіровоград” в 2006 році проведено робіт по його реконструкції на суму 2442,0 тис. грн.. З державного бюджету профінансовані слідуючі заходи: - рекострукція Димитрівських очисних споруд каналізації м. Олександрії на суму 680 тис. грн.; - реконструкція та заміна існуючого обладнання на Марто-Іванівських очисних спорудах та каналізаційних мережах КП "Олександріяводоканал" на суму 483,995 тис.грн. Не розпочаті роботи по обладнанню мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин, у містах Олександрії та Світловодську. Всі наведені заходи не виконувались через відсутність фінансування.

22. ВИСНОВКИ У 2006 році основні зусилля були спрямовані на перевірки дотримання вимог діючого природоохоронного законодавства на об’єктах області, а також екологонебезпечних підприємствах, що потребують постійного нагляду екологічної інспекції. Здійснені комплексні перевірки підприємств, організацій та установ, що експлуатують полігони твердих побутових відходів, а також склади заборонених, непридатних і невідомих пестицидів. Здійснені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у прибережних захисних смугах, зокрема, орендарями земель водного фонду. Перевірені всі АЗС на території області. Протягом року значно збільшилось кількість довідок, інформацій та інших матеріалів, що надавались, органам виконавчої влади, а особливо прокуратурі, що при наявних штатах інспекційних підрозділів значно скорочує час на проведення перевірок об’єктів. У минулому році покращено стан матеріально-технічної бази інспекційних підрозділів управління щодо забезпечення транспортом, електронною технікою. 116

Для поліпшення роботи інспекторського складу управління необхідно продовжити роботи в цьому напрямку, збільшити обсяги навчання інспекекторів у системі Мінприроди та управління, поширювати обмін досвідом. У 2006 році скид недостатньо-очищених зворотних вод скоротився на 4,2 млн. куб. м у порівнянні з попереднім роком. Зменшилась і їх частка на 7,5% від загального водовідведення. Здійснення реконструкції очисних споруд міста Новомиргород та Димитрівських очисних споруд м.Олександрія дає можливість сподіватись на поліпшення стану поверхневих водних ресурсів у 2007 році. У 2006 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел зменшились на 10,4 тис. т, або на 31,5 % менше, ніж у 2005році. В цілому по області обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, а у розрахунку на душу населення зменшились з 30,0 кг до 21,0 кг. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природній газ, зменшення експлуатації технічно несправних автомобілів та використання високоякісного палива. Протягом 2006 року значна увага приділена перевіркам об’єктів на землях водного фонду. Необхідно доопрацювати законодавчі документи, що стосуються питань поліпшення використання земельних ресурсів та відновлення гумусу в орному шарі грунту, дотримання науково обгрунтованих сівозмін та структури посівних площ, відновленню її родючості шляхом збалансованого внесення органічних та мінеральних добрив, виведенню із сівозмін сильно та середньо еродованих земель та їх залуження і залісненя. У 2006 р. виконувались заходи, які передбачались Загальнодержавною програмою поводження з токсичними відходами: проведення інвентаризації та паспортизації місць видалення відходів, поповнення обласного реєстру об’єктів оброблення, утворення і утилізації відходів. Посилені вимоги щодо поводження з відходами виробництва та споживання (екологонебезпечні об’єкти, заклади охорони здоров’я, полігони твердих побутових відходів). З метою інформування громадськості щодо розв’язання проблем з відходами, сприяння розвитку екологічної освіти населення практикувалися виступи спеціалістів управління в засобах масової інформації, на конференціях, семінарах, які проводилися в учбових та наукових закладах області. Ці ж питання щомісячно публікувалися на сайті Кіровоградської області на WEB-сторінці Мінприроди України. Працівники управління постійно взаємодіяли з викладацьким складом Кіровоградських технічного та педагогічного університетів з питань удосконалення екологічних програм, що стосуються сфери поводження з відходами. 117

У 2006 р. більше уваги приділено приведенню до вимог екологічних та санітарних правил стану експлуатації міських, селищних та сільських сміттєзвалищ, розширенню мережі організацій та установ, які займаються збором відходів як вторинної сировини, збільшенню кількості токсичних відходів, які будуть знешкоджені чи утилізовані. Терміновому вирішенню підлягає питання утилізації, захоронення невідомих, заборонених та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки” та відповідної обласної програми, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року №141 проводились перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на заповідних територіях, визначений перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які необхідно винести в натуру (на місцевість). Використанню, відтворенню, захисту та охороні рослинного світу (у т.ч лісових ресурсів) на різних категоріях земель, сприяло б прийняття постанов Уряду, відповідних інструкцій , узгоджених із новим Земельним кодексом України, які б визначали єдиний порядок використання полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, інших захисних лісових насаджень, які не віднесено до земель лісового фонду України. Лісовий фонд повинен залишатися у віданні держави (за винятком невеликих лісових урочищ площею до 5 га), це забезпечить збереження лісового фонду, його розвиток і відтворення. Внести доповнення до нормативних документів щодо обрахування нанесених збитків навколишньому природному середовищу внаслідок випалювання природної сухої рослинності на територіях різних категорій земель. Для більш вдосконалого управління природно-заповідним фондом необхідна розробка економічного механізму функціонування територій та об’єктів ПЗФ, виходячи з умов існування та місцевого розташування, фінансового забезпечення, реалізації стратегії збереження біорізноманіття.

ДОДАТКИ Громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з органами Мінприроди Додаток 1 № з/п

Назва організацій

Юридична адреса

Організації, включені до складу громадської ради при теріторіальному органі 118

2 3

Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливець та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ”

м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 76, тел.2414-62 м.Кіровоград, вул.Єгорова, 40 тел.24-36-10

Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи Дитяча екологічна громадська організація “Флора”

м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 76 тел.2207-33 м.Кіровоград, вул.Пугачова, 2 тел.22-0597 м.Кіровоград вул.Володарського, 25, тел.24-95-25 тел.22-57-08

Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі

Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит”

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чонобиль»

Кіровоградська обласна організація Спілки археологів України Кіровоградський регіональний відділ Спілки землевпорядників України Кіровоградський обласний Комітіе молодіжних організацій (КОКМО) Кіровоградський молодіжний центр волонтерів «Геліос»

10.

11. 12.

м.Кіровоград вул. Тімірязєва, 84 к.112 тел. 2414-29 тел.24-42-96 м.Кіровоград, вул.. Шевченка 54, а/с 12, тел: 22-49-85 М.Кіровоград, пл..Кірова, 1 будинок Рад, кім. 404 м.Кіровоград, вул.. Тімірязєва, 84

спецпідрозділі Мінприроди Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ” Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охор. природи Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит” -

м.Кіровоград, вул..Леніна, 41/26, кім.233, тел: 24-05-56 м. Кіровоград, вул.. К.Маркса, 11/11, корп.7 кв.11, тел: 24-57-07,

13.

Кіровоградська обласна організація «Народно-демократична ліга молоді»

м. Кіровоград, вул..Гагаріна, 9 тел.2285-53, тел. 24-96-16

14.

Кіровоградська обласна громадська організація «ЕКО РУХ» Молодіжна екологічна спілка Кіровоградщини Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України»

м. Кіровоград, вул.. Орджонікідзе 7, кім.46 м.Кіровоград, вул.. Новгородська 66, кв.2

Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Студентське товариство охорони природи» (СТОП) Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив»

м.Кіровоград, проспект Університетський, 8

м.Кіровоград, вул.. Дзержинського 71, кв.29

15. 16.

17.

18.

19.

м . Кіровоград, вул.. Кіровоградська обласна Мотокросна, 24, тел: громадська організація «Союз тел. 23-84-07 Чорнобиль України» тел. 22-39-64 Кіровоградський обласний м.Кіровоград, вул.. громадський еколого- експертний Дзержинського 42 центр «Довкілля» тел.22-44-51 тел.22-76-81

119

№ з/п 1

Найменування Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливець та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ”

Дата і № реєстрації 17.05.93 № 6 12.01.94 № 27

Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи

30.10.96 № 77

Дитяча екологічна громадська організація “Флора”

26.05.00 № 222

Кіровградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі

04.08.00 №234

Кіровоградська обласна організація молодіжної організації “Екорух” Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит”

23.10.00 № 251

14.05.01 № 293

Адреса

Керівник

м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 76 тел.24-14-62 м.Кіровоград, вул.Єгорова, 40 т.24-36-10 м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 76 тел.22-07-33

Головко Микола Іванович

м.Кіровоград, вул.Пугачова, 2 Тел.22-05-97 м.Кіровоград вул.Володарського, 25 тел.24-95-25 тел.22-57-08 м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе,7 М.Кіровоград вул. Тімірязєва, 84 к.112

Погрібний Віктор Олексійович Кривий Василь Семенович Єрофеєв Афанасій Єлісеєвич Покотиленко Ірина Валентинівна Бабанська Ніна Ігорівна Косаренко Дмитро Анатолійович Давида Олександр Миколайович

120

Зміст Вступ 1. Соціальний та економічний розвиток 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища 3. Атмосферне повітря 4. Водні ресурси 5. Земельні ресурси та грунти 6. Надра 7. Відходи 8. Екологічна безпека 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічнимиречовинами 8.2. Радіоекологічна безпека 9.Вплив негативних факторів довкілля на здоров’я населення 10.Рослинний світ 10.1.Лісові екосистеми, негативні фактори впливу 10.2.Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України 10.3.Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними 10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур 10.5.Хвороби та шкідники сільсько-господарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними 10.6. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів 10.7. Генетично змінені організми (біобезпека) 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу 11. Тваринний світ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 11.2. Хвороби диких тварин, заходи профілактики та боротьба з ними 11.3. Ведення мисливського господарства 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в бассейнах річок та морів 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі

1 3 6 6 15 30 32 39 47 47 50 51 51 54 56 56

58 64 64 65 66 66 66 67

67 71 72

73 121

риб), наявність, динаміка розповсюдження 74 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 75 12.1. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 75 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 85 12.3. Історико-культурна спадщина 85 12.3.1 Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) 85 12.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля 86 13. Екологічні проблеми Кіровоградської області та шляхи їх вирішення 86 13.1. Атмосферне повітря 86 13.2. Водні ресурси 87 13.3. Відходи та радіаційна безпека 88 13.4. Земельні ресурси 89 13.5. Лісові ресурси 90 13.6. Надра 90 13.7. Природо-заповідний фонд 91 13.8. Тваринний світ 91 13.9. Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води 92 14. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства 95 15. Управління в галузі охорони довкілля 96 16. Моніторинг довкілля 99 17. Економічні засади природокористування 101 18. Стан та перспективи наукових досліджень в галузі охорони довкілля 103 19. Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації 103 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 109 21. Виконання екологічних програм державного 21.1 та міжнародного рівнів 109 національної екологічної мережі України 109 21.2 Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води 110 22. Висновки 111 Додатки 113 Зміст 115 122