kirovograd_2007 by Administrator Dovkillia

ВСТУП Шановні колеги, друзі! Між Дніпром та Південним Бугом із сходу на захід, від лісостепової Черкащини до степової Миколаївщини з півночі на південь, на висоті 108-269 м над рівнем моря на площі 24,6 тис. км2, в центрі України простягається хвиляста рівнина. Саме тут розташована Кіровоградська область. На території області протікає 438 річок загальною довжиною 5,5 тис. км. Найбільші з них – Дніпро, Південний Буг, Інгул, Інгулець, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик. На річках та в балках збудовано 85 водосховищ та 2585 ставків загальною площею 25,7 тис.га. Найбільші водосховища області – Кременчуцьке та Дніпродзержинське, великі водосховища є також на річках Інгулець (Інгул, Синюха, Південний Буг). Вони забезпечують потреби водопостачання, енергетики, рибного господарства тощо, проте Кіровоградська область відчуває дефіцит води. Тому проблема збереження і охорони водних ресурсів є однією з найголовніших екологічних проблем сьогодення. Лісистість території області складає 7,2%. Водойми та болота займають 69,8тис. га, рілля - 1,8 млн. га. Розореність території області – одна із найбільших в Україні. В надрах Кіровоградщини є золото, графіт, уран, залізна та нікелева руда, буре вугілля, горючі сланці, вогнетривкі каоліни, різноманітні будівельні матеріали. Справжнім багатством нашого краю є родючі чорноземні грунти. За ступенем природної родючості грунтів Кіровоградська область перебуває на 4 позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості грунти Кіровоградщини оцінені у 67 балів. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку на Кіровоградщині багатогалузевого сільського господарства, але збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси в умовах низької технологічної культури призвели до прискорення процесу деградації грунтів, зниження їх природної родючості. Найбільшої шкоди грунтам завдають водна та вітрова ерозія. В області розроблено систему заходів земель від ерозії та інших видів деградації земель. Проблеми екології, збереження природи стали одними з найактуальніших проблем сьогодення. Відтак від розв’язання екологічних проблем залежить, зрештою, доля людства. Сучасне екологічне становище території України, у тому числі Кіровоградщини, потребує оздоровлення та здійснення ефективного моніторингу та державного контролю за станом охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Кіровоградщини. Основне завдання управління – забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. При управлінні ефективно працює Громадська екологічна рада. Громадська рада є консультативно-дорадчим органом при державному управлінні, активізує процеси формування свідомої та активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України та підтримки громадських ініціатив у 1

процесі охорони довкілля, сприяє розвитку дієвих взаємодій неурядових організацій і владних структур усіх рівнів для вирішення екологічних проблем регіону. З метою більш тісної взаємодії з громадкістю держуправлінням з жовтня 2007 року започатковано випуск газети "Екологічний вісник Кіровоградщини", яка висвітлює екологічні проблеми області та шляхи їх подалання. Держуправління охорони наколишнього природного середовища в Кіровоградській області вважає одним із основних напрямків своєї діяльності тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та громадянами. І в цьому допоможуть і матеріали Національної доповіді. Найкращою школою екологічної освіти є спілкування з природою, пізнання її закономірностей, допоможе її збереженні. Різноманітна і приваблива земля Кіровоградщини розташована в центрі України. Важливо зберегти її різноманіття, багатства, природні ресурси для нащадків. На цьому і стоїть вся діяльність державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області як територіального органу Мінприроди України. З повагою Начальник управління

М.Власенко

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Кіровоградська область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. Клімат області помірно-континентальний, теплий. Середньорічна 0 температура повітря 7-8 С. Зима мало снігова, м’яка з частими відлигами. Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий) по області мінус 5-8 0С. При різких змінах температур взимку на території області часто виникають тумани, ожеледь. Річна кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна кількість опадів по області 470-510 мм/рік. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий покрив утримується недовго. Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Бурі та урагани до 25-30 м/с характерні для осінньо-літнього періоду. Ґрунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами ґрунтів. Ґрунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні мало гумусні й середньо гумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо та мало гумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі мало гумусні та малопотужні. За механічним складом ґрунти північних районів - важко суглинкові, південних - легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко та середньо суглинкові. Наявністю в межах області докембрійського щита зумовлене багатство та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінеральносировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інші. На території краю протікає 438 річок, нараховується 1074 річечок та струмочків загальною довжиною відповідно 5558 і 2595 км, збудовано 2185 ставків і 85 водосховищ. Переважають так звані малі річки. Найбільші ріки області – Інгулець, Тясмин, Інгул, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик і Ятрань належать до басейнів Дніпра та Південного Бугу. Кіровоградщині властиві такі небезпечні погодні явища, як сильні зливи, грози, градобій, ожеледь, паводки, штормові вітри, пилові бурі та суховії, і негативні природні процеси: зсуви, вітрова та водна ерозія, переробка берегів Кременчуцького водосховища, яроутворення. 3

1.2. Соціальний та економічний розвиток області Офіційною датою утворення області вважається 10 січня 1939 року. Область нараховує 23 адміністративних райони, з них - 2 райони у місті Кіровограді, а також 12 міст, з яких 4 обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1021 сільський населений пункт. Розвиненими містами з промисловим виробництвом, крім обласного центру, є міста обласного підпорядкування Олександрія і Світловодськ, а також великі залізничні вузли Знам’янка і Помічна. Населення області складає 1053,1 тис. чоловік. Середня густота населення – 42,8 чол. на км2. Міське населення - 644,3 тис. чол. (61,2 %), сільське – 408,8тис.чол. (38,8 %). В області живуть представники майже 30 національностей. Українці складають 90,1 %, росіяни - 7,5 %, представники інших національностей - 2,4 %. Область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, гребель, курганів, штучних зрошувальних систем, які порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення. Грунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами грунтів. Грунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні й середньогумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні. За механічним складом грунти північних районів важкосуглинкові, південних - легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко- та середньосуглинкові. В області 2041,6 тис. га сільськогосподарських угідь, рілля в них складає 86,9%. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку багатогалузевого сільського господарства. На території області 46,3 тис. га зрошуваних земель, основна частина яких (38,3 тис. га) належить недержавним сільськогосподарським підприємствам. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га, з них вкритих лісом – 132,3 тис. га. За останні 5 років площа земель державного лісового фонду збільшилася на 35,6 %. Фактична лісистість території області (6,5%) є недостатньою. Щорічно в області створюється близько 1 тис.га лісових культур. Загальний запас деревини в лісах Кіровоградщини становить 19,0 млн. м³. Постійними лісокористувачами щорічно заготовляється 4,7- 48,0 тис. м³ деревини. 4

Наявністю в межах області докембрійського щита зумовлене багатство та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінеральносировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інш. У стадії геологічного вивчення знаходяться 2 родовища золота, поклади ільменіту, літію, каоліну. Сучасний стан запасів корисних копалин по більшості видів мінеральної сировини забезпечує потреби не тільки області, а й держави. Окремі види корисних копалин експортуються. Незважаючи на значні запаси і різноманіття корисних копалин, видобуток їх з року в рік зменшується, що пов’язано з нестачею коштів на їх розробку. Область розташована в зоні Українського кристалічного щита і малозабезпечена місцевими водними ресурсами. У структурі валового випуску продукції на долю промисловості припадає 20,7 %. В ній зайнято 75,1 тис. чоловік. Промислову продукцію випускають більш ніж 3 тисячі підприємств та виробництв, 295 з яких складають основну групу самостійних промислових підприємств та об’єднань. Промисловий комплекс охоплює 13 провідних галузей: харчова промисловість – 39 %; машинобудування і металообробка – 17,8 %; електроенергетика – 12,3 %; промисловість будівельних матеріалів – 6,6 %; кольорова металургія – 1,2 %; легка промисловість – 1,9 %; паливна промисловість – 4,4 %. На товарному ринку України область займає провідні позиції по виробництву графіту, гірського воску, буровугільних брикетів, мостових електричних кранів, продукції харчової промисловості: м’ясо-молочних продуктів, цукру, олії та інших. На сільське господарство припадає 37 % валового випуску продукції. В галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 70 %. Основні культури, які вирощуються на території області: зернові (озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, гречка); бобові (горох); технічні культури (соняшник, цукровий буряк). Садівництво представлене вирощуванням яблук, груш, слив, вишні та ягід. Сільське господарство області складає 523 підприємства, у тому числі 355 колективних сільськогосподарських підприємств, 25 міжгосподарських підприємств, 143 інших агропромислових формувань, 1984 селянських (фермерських) господарств. У сільському господарстві зайнято 115,9 тис. чол. Область має розвинуту транспортну мережу. Транзитні перевезення здійснюються на напрямку Донбас - Карпати. На Одеському напрямку залізничні колії пов’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські південні та центральні райони України. Експлуатаційна довжина колій - 944 км, з яких електрифіковано 601 км. Густота мережі - 38 км на 1000 км2. Територією області проходять 10 міжнародних автомагістралей довжиною 728,7 км, 4 газопроводи та 2 нафтопродуктопроводи. Протяжність ліній електропередач різної потужності складає близько 5

33 тис. км. В останні роки через дефіцит обігових коштів на підприємствах основні фонди в машинобудуванні щорічно оновлювались у межах 3,0 – 3,6 %, добувній промисловості – 7 %, внаслідок чого знос основних фондів в цих галузях відповідно склав 50 – 70 % та 60 – 85 %. У легкій промисловості основні фонди оновлюються лише на 1 – 3 %, а знос їх досяг від 60 до 80 %. У 2007 році на підприємствах по обробці деревини та виготовленню виробів з неї в значній мірі оновлені основні фонди на державних підприємствах лісового господарства (Олександрівське лісове господарство – 13 %, Голованівське державне лісопромислове господарство – 21 %). На інших підприємствах галузі вони не оновлювались і їх знос складає 80 – 90 %. На підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості обсяги виробництва продукції зросли за рахунок використання більш сучасного устаткування, термін використання якого не перевищує 10 років, за винятком ВАТ “Чисті метали”. Підприємства по виробництву меблів мають доволі застаріле обладнання, знос якого складає 80 – 90 %. На оновлення основних фондів у 2007 р. витрачалося до 1 % обігових коштів. Суб’єкти господарювання протягом 2007 р. з метою покращення екологічної ситуації та зменшення енергомісткості виробництва впроваджували природоохоронні заходи. Так, зменшився обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за рахунок впровадження заходу переведення заводської котельні та технологічного обладнання з мазута на природний газ ТОВ "Побузький феронікелевий комбінат" в Голованіському районі.

2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Протягом 2007 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами склали 80,251 тис.т. Порівняно з 2006 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 12,8 тис. т або на 63,5 %, а в порівнянні з 2000 роком скоротились в 2,2 рази, але викиди від пересувних джерел за рахунок автотранспорту збільшились в 2,3 рази в порівнянні з 2000 роком, і в 1,5 рази в порівнянні з 2006 роком. Викиди шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, і на одну особу зменшились з 21,3 кг до 19,2 кг. Контроль за станом забруднення атмосферного повітря проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології в м. Кіровограді відповідно постам по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, оксид вуглецю, розчинні 6

сульфати, формальдегід та в м. Олександрія по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа, розчинні сульфати. За станом забруднення атмосферного повітря м. Світловодськ проводить спостереження Світловодська лабораторія спостереження за забруденням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, розчинні сульфати, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід. У м.Кіровограді спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах, які розташовані по вул. Луначарського, 4, вул. Андріївська, 89, вул. Пугачова, 2, у м. Олександрія один пост спостереження по вул. Першотравнева, 17, у м. Світловодськ один пост спостереження по вул. Леніна, 3. В 2007 році спостерігається зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в більшості районах області. Суттєве скорочення обсягів викидів відбулося в Олександрійському, Олександрівському, Голованівському, Новоархангельському, Новоукраїнському районах. Це сталося за рахунок впровадження природоохоронних заходів на ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” в Голованівському районі. В Компаніївському, Олександрівському районах зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від обладнання компресорних станцій ДК “Укртрансгаз” сталося за рахунок обчислення викидів по результатах фактичних вимірів, а не по коефіцієнтах емісії, як було у минулому році. В м.Олександрія зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення відбулося в результаті: - зменшення обсягів виробництва брикетної фабрики “Димитрівська” ЗАТ “Енерговугілля” (викиди зменшилися з 215,639 тонн в 2006 році до 193,108тонн в 2007 році); - зменшення обсягів викидів ЗАТ «Олександрійський цукровий завод» (викиди зменшилися з 213,879 тонн в 2006 році до 121,612 тонн в 2007 році); В Новоукраїнському районі спостерігається скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за рахунок значного зменшення обсягів викидів ТОВ «Агро-Гарант-Цукор» (викиди зменшилися з 676,809 тонн в 2006 році до 122,106 тонн в 2007 році). Однією з актуальних проблем охорони повітряного басейну області від забруднення шкідливими речовинами, зокрема в плані скорочення обсягів викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, є те, що наявне на підприємствах технологічне обладнання, устаткування та очисні споруди, які призначені для зменшення концентрації забруднюючих речовин у викидах з метою досягнення нормативів ГДВ, застаріли або взагалі відсутні. Це, в першу чергу, стосується ТЕЦ № 3 та брикетної фабрики “Димитрівська”, що входять до складу ОФ ЗАТ “Енерговугілля”. Відчутну шкоду повітряному басейну завдає експлуатація автомобільного транспорту. Так, протягом 2007 р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 51,572 тис. т шкідливих речовин, що на 20,7 тис. т більше, ніж у попередньому році. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню 7

обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природний газ. На виконання проекту спільного впровадження в рамках Кіотського протоколу на ВАТ “Кіровоградолія”, застосовується конгераційна технологія спалювання лушпиння соняшника. Перша черга введенна в дію в кінці 2007 року. Це зменшить викиди твердих забруднюючих речовин в повітря на 35%, що поліпшить екологічний стан міста в цілому та зніме соціальне напруження, так як підприємство розташовано в центрі житлового масиву. Значний вплив на формування екологічної ситуації області мають такі підприємства: брикетна фабрика “Димитрівська”, ТЕЦ-3 ЗАТ “Енерговугілля”, ЗАТ «Олександрійський цукровий завод»,ТОВ «Агро-Гарант-Цукор», ВАТ «Кіровоградолія», ЗАТ «Креатив», КС “Олександрівська” та КС “Кіровоградська” ДК “Укртрансгаз”, відповідно, Олександрівського та Компаніївського, КС “Задніпровська” ДК “Укртрансгаз” Світловодського, ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” Голованівського районів, які були основними забруднювачами повітря в 2007 р. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Таблиця 2.1. Показники

2005 рік. 404

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, 234 поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що 203 мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в 110,55 атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 70,29 стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел , тис. т 32,98

2006 рік 2007 рік 433

425

270

271

319

119,07

61,93

80,25

22,59

20,16

від пересувних джерел, тис. т

37,31

39,34

60,09

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

36,88

38,93

51,57

2,84

2,52

2,92

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км2, т

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 64,90 стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 1,34 стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 30,0 стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 1,50 пересувних джерел у розрахунку на км2, т

58,40

68,55

0,92

0,82

21,30

19,26

1,60

2,09

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.2. Назва забруднюючої речовини 1 1.Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1 стаціонарних джерел метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел сірчистий ангідрид оксиди азоту оксиди вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від : 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн..т СО2 – екв.

2005 рік 2 105,199

2006 рік 3 98,198

2007 рік 4 129,549

0,652 0,001 4,378 11,858 4,136 9,249 1,113

0,418 0,001 2,722 6,225 2,516 7,411 1,058

0,363 0,001 2,290 5,310 2,379 6,616 0,945

0,200 2,679 29,173 5,023 0,044 0,001

0,218 2,873 30,694 5,298 0,038 0,001

0,729 7,069 44,452 0,234 6,848 0,747

0,188 2,506 29,014 4,984 -

0,207 2,710 30,548 5,26 -

0,392 4,401 40,132 6,024 2039,0

2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області Таблиця 2.3. Назва забруднюючої речовини Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки

2005 р. 632,026 306,088 296,00

2006 р. 2007 р. м. Кіровоград 904,667 1226,765 322,082 278,81 312,976 410,469 9

Оксид вуглецю Диоксид вуглецю Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оксид вуглецю Диоксид вуглецю Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оксид вуглецю Диоксид вуглецю Речовини у вигляді твердих суспендованих часток Сполуки азоту Сполуки сірки Оксид вуглецю Диоксид вуглецю

264,629 207927,731

400,429 368,511 220848,571 162832,046 м. Олександрія 4427,65 2435,993 2140,714 293,752 120,747 102,57 7722,217 4065,951 3491,292 56,832 44,295 40,652 134607,303 95630,732 69553,609 м. Світловодськ 114,42 479,232 326,57 117,892 77,34 75,22 25,087 26,822 21,024 64,485 83,02 67,65 164547,431 395963,971 233902,928 м. Знам’янка 151,424 178,948 111,778 32,628 22,738 31,926 89,244 90,343 101,152 55,491 59,596 48,687 8375,356 8202,616 6362,195

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).

Основні забруднювачі атмосферного повітря за 2007 рік

6 78,6

1895,329 72,958 3448,817 12,857 193,108

35,0 1,34 63,5 0,24

27,2 0,9 50,2 0,2 3,3

193,092

99,9

3,3

97,5

65,5

88,8

65,5

88,8

Фактичне

9 97,5

Очікуване

8 23

Фактично витрачено з початку виконання заходу, тис.грн.

Заходи, спрямовані на зменшення викидів Зменшення викидів після впровадженн я заходу т/рік

Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис.грн.

4 5431,357

Ступінь очищення установок очистки газу, %

3 Всього, у тому числі: речовини у вигляді твердих суспендованих часток сполуки азоту сполуки сірки оскид вуглецю Брикетна фабрика Всього, у тому “Димитрівська” числі: ЗАТ “Енерговугілля” речовини у вигляді с. Димитрово твердих м. Олександрія суспендованих часток

До загального обсягу викидів (району), %

2 Олександрійська теплоелектроцентраль № 3, ЗАТ “Енерговугілля” с. Димитрово м. Олександрія.

Частка викидів забруднюючої речовини До загального обсягу викидів (населенного пункту), %

1 1

Назва забруднюючої речовини

До загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва об’єкту

Всього викидів, т/рік

№ з/ п

Частка оснащення джерел викидів установками очистки газу, %

Таблиця 2.4.

1 3

2 ЗАТ “Олександрійський цукровий завод”, смт Приютівка, Олександрійський район.

3 Всього, у тому числі: Речовини у вигляді твердих суспендованих часток сполуки азоту оскид вуглецю ТОВ “Агро-Гарант- Всього, у тому Цукор”, числі: м. Новоукраїнка, сполуки азоту вул. Промислова,1. сполуки сірки оскид вуглецю

4 121,612

Олександрівське ЛВУМГ КС “Олександрівська”, смт Олександрівка

Всього, у тому числі: сполуки азоту оксид вуглецю метан

677,238

Олександрівське ЛВУМГ КС “Кіровоградська”, с. Мар’ївка, Компаніївський район

Всього, у тому числі: сполуки азоту оксид вуглецю метан

1241,421

Кременчуцьке ЛВУМГ КС “Задніпровська”, с. Піщане, Світловодський район

Всього, у тому числі: сполуки азоту оксид вуглецю метан

1534,360 608,967 67,404 849,999

27,0

14,389 22,058 84,371 122,106

12,0 18,13 69,4

8,374 82,823 24,497

38,0 68,0 20,06

313,130 2,546 361,506

482,306 66,628 692,437

3,1 4,9 18,74 16,0

7 31,6

8 95,7

31,6

95,7

11,3

97,8

9 4,256

10 4,256

11 1,51

12 1,51

1,1 11,0 3,2 72,45

46,2 0,4 53,4

33,5 0,3 38,7 96,2

39,0 5,37 56,0

37,4 5,16 53,6

39,7 4,4 55,4

94,2 37,4 4,1 52,2

1 8

2 ВАТ “Центральний гірничозбагачувальний комбінат” (Петрівський рудник), смт Петрово. ЗАТ “Креатив” м.Кіровоград пр.Промисловий ВАТ “Кіровоградолія”, м.Кіровоград.

ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат”, смт Побузьке Голованівського району

3 Всього, у тому числі: речовини у вигляді твердих суспендованих часток сполуки азоту оскид вуглецю Всього, у тому числі: сполуки азоту неметановані легкі органичні сполуки Всього, у тому числі: речовини у вигляді твердих суспендованих часток сполуки азоту сполуки сірки оскид вуглецю неметановані легкі органичні сполуки

4 759,586

493,366 26,882 237,045 267,861

65,0 3,5 31,2

6,335

2,3

0,2

257,522 787,976

96,1

8,4 25,8

397,640 84,368 171,525 108,421

50,4 10,7 21,8 13,7

13,0 2,8 5,6 3,5

17,602 1949,433

2,23

0,6

Всього, у тому числі: метали та їх сполуки 362,071 речовини у вигляді твердих суспендованих часток 543,618 сполуки азоту 293,244 сполуки сірки 4,674 оскид вуглецю 744,236

7 81,0

15,4

83,2

60,3

82,5

60,3

82,5

42,0

79,5

42,0

79,5

52,56 2,86 25,25 8,76

87,2 18,6

16,2

27,9 15,0 0,2 38,2

24,3 13,1 0,2 33,3

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності у 2007 році Таблиця 2.5. № з/п 1 1 1.1 1.2 2 3 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 4 4.1 4.2 5 5.1 6 7 8 9 10 10.1 11 12 13 14 15 15.1 16 16.1 16.2 16.3 16.4 16.5 16.6

Види економічної діяльності

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних корисних копалин Добування вугілля, пігніту і торфу Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Добування металевих руд Інші галузі добувної промисловості Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво харчових продуктів, напоїв Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Текстильне виробництво Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них Виробнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Хімічне виробництво Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Металургійне виробництво Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів Виробництво інших транспортних засобів Інші галузі промисловості

Обсяги викидів по регіону тис.т у % до підсумку 3 4 20,161 0,410

100,0 2,0

0,348 0,062 8,012 6,045 5,865 1,967 0,759 1,207 4,910

1,7 0,3 39,7 30,0 29,1 9,8 3,8 6,0 24,4

2,212 2,212 0,024

11,0 11,0 0,1

0,022 0,024 0,002

0,1 0,1 -

0,009 0,001

0,001 0,0002 0,037 0,015 0,376 1,941 1,877 0,063 0,256 0,026 0,002 0,0009 0,002 0,005

0,2 0,1 1,9 9,6 9,3 0,3 1,3 0,1 14

17 18 19 19.1 20 21 22 22.1 22.2 23 24 25 26 27 28

Виробництво меблів; виробництво іншої продукції Оброблення відходів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Діяльність наземного транспорту Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

0,001 0,004 0,340

1,7

0,318 0,668

1,6 3,3

0,426 0,0006 4,161 3,816 0,0003

2,1 20,6 18,9 -

0,015 0,908 0,001 0,306

0,1 4,5 1,5

0,00004

2.2. Якість повітря у населених пунктах Контроль за станом забруднення атмосферного повітря по м. Кіровограду проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського центру з гідрометеорології відповідно постам по інгредієнтам: пил, дюксид сірки, дюксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, сажа, розчинені сульфати, формальдегід. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.6. Забруднююча речовина

Місто

ГДК

Пил Діоксид азоту Оксид вуглецю Сажа Формальдегід

Кіровоград

Пил Діоксид сірки Сажа Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту формальдегід

Олександрія

Світловодськ

0,15 0,03 3,0 0,05 0,03

Середня концентрація 1,7 * 0,9 1,0 1,3

Максимальна з разових концентрацій 1,6 1,1 1,6 1,5 *

0,15 0,03 0,05 0,15 0,05 3,0 0,03 0,006 0,003

1,5 0,37 * 2,2 0,36 0,75 0,5 3,0

1,6 * 1,2 1,8 0,14 0,66 0,71 0,43 0,74

*-середньорічна концентрація даного інгредієнта не перевищує ГДК

Лабораторія висилає проби повітря в Київський та Донецький центри з гідрометеорології, де проводять аналіз проб повітря по інгредієнтам: мідь, цинк, свинець, марганець, нікель, кадмій, залізо, хром, бенз/а/пирен. В 2007 році проведено 15047 спостережень по двом опорним та одному стаціонарному постах. До найбільш розповсюджених видів промислового забруднення повітря 15

відносяться: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, розчинені сульфати, оксид азоту, діоксид азоту, сажа, формальдегід, бенз/а/пирен. Аналізуючи дані, можна зробити висновок, що рівень забруднення атмосфери міста пилом та формальдегідом перевищує величину середньої ГДК. Комітети, міністерства, підприємства, які відповідальні за забруднення повітря міста: Міністерство палива та енергетики України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство аграрної політики України, Міністерство промислової політики України. В повітрі міста відмічався підвищений середній вміст пилу 1,6 ГДК. Середньорічні концентрації по пилу ( норма 0,15 мг/м 3) в різних районах різні: - 1,6 ГДК в районі ВАТ "Червона Зірка", ТЕЦ (ПСЗ-1); - 1,8 ГДК в районі Колгоспного ринку, ВАТ"Кіровоградолія" (ПСЗ-2); - 1,3 ГДК в чистій зоні міста район станції юнатів ( ПСЗ-4 ). Середньорічні концентрації по сажі ( норма 0,05 мг/м3 ): - 0,8 ГДК в районі ПСЗ-1; - 0,8 ГДК в районі ПСЗ-2 ; - 0,6 ГДК в районі ПСЗ-4. Середньорічна концентрація по формальдегіду перевищує ГДК ( норма 0,003 мг/м3): - 1,3 ГДК в районі ВАТ "Червона Зірка" (ПСЗ-1); Середньорічні концентрації по діоксиду азоту, оксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, сажі нижче величини ГДК. Максимально разова концентрація по пилу досягла 1,6 ГДК (норма 3 0,5мг/м ) в районі Колгоспного ринку, ВАТ" Кіровоградолія "( ПСЗ-2 ) 07 квітня о 19 годині при західно-північно-західному вітрі. - максимально разова концентрація по сажі досягла 1,3 ГДК ( норма 0,15 мг/м3) в районі Колгоспного ринку (ПСЗ-2) 04 жовтня о 07 годині при південно-південо-східному вітрі та 26 березня о 19 годині при північно-північнозахідному вітрі в районі ВАТ "Червона Зірка", ТЕЦ (ПСЗ-1).максимально разова

концентрація по оксиду вуглецю досягла 1,4 ГДК( норма 5 мг/м3) в районі Колгоспного ринку (ПСЗ-2) 27 жовтня о 07 годині при північно-східному вітрі. - максимально разова концентрація по діоксиду азоту 0,7 ГДК ( норма 0,085 мг/м3) спостерігалась в районі Колгоспного ринку (ПСЗ-2 ) 15 листопада о 7 годині при східному вітрі. Перевищення максимально разових концентрацій по діоксиду сірки, оксиду азоту, розчинених сульфатів, формальдегіду за контрольований період не спостерігалось. Підвищений вміст пилу в повітрі відмічено по всьому місту, вище на опорних постах (ПСЗ-1, ПСЗ-2). Підвищений вміст формальдегіду відмічено в районі ВАТ " Червона Зірка", ДП "Кіровоградтепло" ТОВ ЦНТІ "УНГА" (ПСЗ-1). Вміст важких металів не перевищує ГДК. Головними джерелами забруднення шкідливими інгредієнтами являються промислові підприємства ВАТ "Кіровоградолія", ДП "Кіровоградтепло" ТОВ ЦНТІ "УНГА", Інгульська шахта Схід ГЗК та автотранспорт. Причини забруднення атмосферного повітря домішками промислових 16

підприємств пов'язані: - з порушенням норм та правил експлуатації установок очистки та пилу; - більше половини доріг в місті знаходяться в незадовільному стані; - місто оточене щільним кільцем приватного сектору, який опалює пали вом низької якості; - продовжують спалювати листя та сміття в приватному секторі весною та восени. Велике значення на забруднення повітря міста впливає його промислова зона, а також несправний автотранспорт. В 2007 році в повітрі по м. Кіровограду вміст сажі, формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду азоту, розчинених сульфатів, залишився на рівні 2006 року. Вміст пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю зменшився. За останні 5 років намітилась тенденція зниження забруднення атмосфер ного повітря пилом, діоксидом сірки, важкими металами (міді, свинцем, марганцем, нікелем, цинком). Вміст розчинених сульфатів стабілізувався. Вміст оксиду азоту, формальдегіду та деяких важких металів (кадмію,заліза, хрому) збільшився. В річному ході збільшення середніх концентрацій по пилу відмічалося з квітня по вересень. В річному ході збільшення середніх концентрацій по діоксиду азоту відмічалося з березня по липень. Вміст діоксиду азоту в повітрі міста пов'язаний з викидами автотранспорту, з опалюванням великої кількості твердого палива та мазуту, з недостатньою та малоефективною працею очисних споруджень. В річному ході збільшення середніх концентрацій по діоксиду сірки відмічалось з січня по лютий. Це пов'язано з опалювальним сезоном та зниженням температури повітря. В річному ході збільшення концентрацій по оксиду вуглецю спостеріга лось з вересня по грудень. В річному ході зростання сажі спостерігалось з січня по березень та з жов тня по грудень . В річному ході збільшення середніх концентрацій по формальдегіду спостерігалось з липня по вересень . В річному ході різких коливань в концентраціях розчинених сульфатів не було, що пов'язано з деякою однорідністю даних речовин. Випадків ВЗ та ЕВЗ в атмосферному повітрі на контрольованій території не спостерігалось. Випадків на наявність концентрацій визначуваних інгредієнтів рівних та більше 5 ГДК в м. Кіровограді не спостерігалось Протягом 2007 року фахівцями міськрай СЕС відібрано 2522 проби атмосферного повітря на дослідження в т. ч. 2492 проби на стаціонарних постах. З них перевищують ГДК 47, що складає 1,8% (сірчатий газ, окисли азоту). Дані показники не впливають на здоров’я населення.

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ТЕЦ – 3 м. Олександрія

ТЕЦ – 1-2 м. Олександрія

Основні забруднювачі атмосферного повітря

ВАТ “Кировоградолія”

ТЕЦ м. Кіровоград

3. ВОДНІ РЕСУРСИ

23 84 107

Велика Вись Висунь Інгул Інгулець Синюха Тясмин Чорний Ташлик Ятрань Усього:

166 9 175 176 90 30 94 36 802

Усього: 438 шт.

4649

Великі річки 4 1 9 1 13 2 Середні річки 16 4 16 4 14 4 20 3 4 1 7 5 3 1 67 23 Малі річки 605 60

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

3 3

1 8 9

2 2 1 1 4

1 1 1 1 3

20 20 21 15 9 25 7 115

185

Продукто-

Аміако-

Дніпро Південний Буг Усього:

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Нафто-

Протяжність по території регіону, км

Газо-

Назва річки

Кількість гребель (водосховищ)

3.1 Стан поверхневих вод Кіровоградська область є одним із найменш забезпечених місцевими водними ресурсами регіонів держави. Їх запаси майже вдвічі менше ніж у середньому по Україні. Вони становлять 3,3 дм3 /добу на душу населення. Водні ресурси області формуються за рахунок транзиту вод по Дніпру, Південному Бугу, їх притоках з Черкаської та Вінницької областей, місцевого стоку в межах області та експлуатаційних запасів підземних вод. Місцеві водні ресурси (поверхневі і підземні) становлять 1110 млн. м3. Затверджені запаси підземних вод області складають 218,7 млн. м3 що становить 51,9% від прогнозних ресурсів. Середньо-багаторічний транзит вод становить по Дніпру біля 45400 млн. м3 і по Південному Бугу 1900 млн. м3. Транзитні води р. Дніпро і р. Південний Буг сконцентровані на крайніх північно-східному та південнозахідному кордонах області невеликими ділянками, що обмежує їх використання в найбільш розвинених промислових центрах і сільськогосподарських районах. Через це збільшення доступних для використання водних ресурсів здійснюється системою ставків і водосховищ. Вона представлена в області 2712 об’єктами із загальною площею водної поверхні 25628 га. Регулювання використання водних ресурсів у 2007 році здійснено також за допомогою подачі води водогоном ОКВП “Дніпро-Кіровоград” в обсязі 36,2 млн. м3 на рік для основних міст області (Світловодськ, Олександрія, Знам’янка, Кіровоград), а також скидом 30,0 млн. м3 дніпровської води в р.Інгулець каналом “Дніпро-Інгулець”. Характеристика річок Таблиця 3.1.

Всього по всіх річках в регіоні:

5558

685

309

Водні об’єкти регіону Таблиця 3.2. Усього у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об`єктів загального загальнодержавного значення частинчастин) з них передано в оренду ставків

Одиниця виміру

Кількість

од.

2712

Примітка

од. од.

2712

од.

926

3.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти В 2007 році з природних водних джерел області забрано 111,8 млн. м3 води, при цьому забір підземних вод склав 29,92 млн.м3. Використано прісної води в об’ємі 44,44 млн.м3, у тому числі на господарсько-побутові потреби – 23,68 млн.м3, виробничі – 15,07 млн.м3, сільськогосподарське водопостачання – 2,99 млн.м3, зрошення – 2,68 млн.м3. Загальне водовідведення склало 62,92 млн. м3, при цьому 56,96 млн. м3, відведено в поверхневі водні об’єкти, а 5,96 млн. м3 – у накопичувачі та поля фільтрації. З 56,96 млн. м3 зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти, 28,01 млн. м3 – це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 28,56 млн. м3 – недостатньо-очищені стоки та 0,386 млн. м3 зворотні води без очистки. Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 30,3 млн. м3, або 48,16 %, решта – 32,63 млн. м3 або 51,84 % – шахтний водовідлив та колекторнодренажні води. Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 18,603 млн. м3 або 39,45 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,33 млн. м3, та механічної очистки – 2,297 млн. м3 та фізико-хімічної – 2,976 млн. м3 . Разом з тим, протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води, а також з більш раціональним її використанням, яке пов’язано із встановленням приладів обліку. Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2007 році склало 62,9 млн. м3. Порівняно з 2006 р. цей показник зменшився на 3,5 %, з 2000р. – на 38,9 %. Скиди зворотних вод у повехневі водні об"єкти у 2007 році зменшились в порівнянні з попереднім роком на 0,34 млн. м3, або 0,6 %. Обсяг скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2007 році склав 28,95 млн. м3 і збільшився в порівнянні з 2006 роком на 7,49 млн. м3, або 34,9 %. 21

Динамика водокористування Таблиця 3.3. Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005 рік

2006 рік

2007 рік

3 115,8

4 116,2

5 111,8

млн. м3 млн. м3 млн. м3

82,63 33,17 -

81,84 34,31 -

81,88 29,92 -

м3 млн. м3

108,5 53,09

108,8 45,43

106,1 44,44

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

26,48 18,97 4,22 -

24,29 15,64 3,65 -

23,68 15,07 2,987

м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

49,7 18,46 15,94

42,53 19,68 16,9

42,2 19,63 11,9

67,1

65,19

62,92

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0,9 9,21 56,97

0,201

57,3

0,96 5,0 56,96

млн. м3

56,97

57,3

56,96

млн. м3

22,08

28,39

18,61

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

14,33 2,98 4,77 9,24 25,65

20,63 2,976 4,78 7,42 21,49

13,33 2,97 2,3 9,3 28,95

млн. м3 млн. м3

25,57 0,086

21,38 0,113

28,56 0,386

м3

53,3

53,65

54,09

Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води 22

Таблиця 3.4. Види економічної діяльності

Усього по області у тому числі: промисловість . сільське господарство житлово-комунальне господарство

2005 р. млн. м3 у % д о на рік спожитої свіжої води 97,41 83,7

2006 р. млн. м3 у % до на рік спожитої свіжої води 114,5 87,98

93,78 0,027 3,36

110,9 0,044 3,35

89,21 0 35,07

92,49 34,41

2007р. млн. м3 на у % до рік спожитої свіжої води 119,1

88,76

92,72 0,04 3,31

95,5 34,1

Підприємства - забруднювачі по Кіровоградській області в 2007 році Таблиця 3.5. господарство № п/п

1. 2.

3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22.. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29.

Скинуто в водний об'єкт (млн. м3) Без очистки Недостатньо-очищених стічн.вод Без очистки Побужський феронікелевий комбінат 0,701 БМЕУ-Зст. Помічна 0,109 Обласна бальнеологічна лікарня 0,0775 КП "Знам'янський водоканал" 0,520 ООО "Оберіг", смт. Олександрівка 0,0308 КП "Малависка водоканал" 0,0619 КП "Комунальник", смт. Добровеличківка 0,045 Бобринецький водоканал 0,031 Голованівський ККП 0,015 Н. Миргородське ВУЖКГ 0,0586 Новоукраїнське ЖКП 0,0502 Бобринецька школа - інтернат 0,004 Облпсихлікарня 0,046 "Інгульська шахта", м. Кіровоград 0,317 3,1965 Онуфрієвський ККП 0,012 Новгородківська ЛДВКГ 0,011 ВАТ "Світловодський кар'єр" 0,813 ДП Смолінський енерговодоканал 0,283 КП "Теплоенергетик", с. Нове 0,197 В/ч АО 981 ст. Цибулеве 0,1795 ЖКП Созонівської сільради 0,0608 Новоукраїнський кар'єр 0,017 ЖКП "Обрій", с. Катеринівка 0,0316 В/К 49 с. Н. Стародуб 0,046 Голованівська райлікарня 0,0108 Кіровоградське рудоуправління 1,791 ВАТ "Новоукраїнський кар'єр" 0,2089 ТОВ "Водне господарство", м. Кіровоград 19,234 КП "Світловодський водоканал" 0,787 Найменування підприємства

Всього по області

0,3864

28,5597

Скидання забруднюючих речовин із зворотними во дами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 3.6. Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2005 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 36,48 Х 0,046

0,13

2006 рік обсяг % до забрудзагальнюючих ного речовин, обсягу тис. т 37,36 Х 0,038

0,1

2007 рік обсяг % до забруд- загаль нюючих -ного речовин, обсяг тис. т у 37,58 Х 0,040

0,11

Протягом останніх років основними забруднювачами водних ресурсів були комунальні підприємства очистки каналізаційних стоків, які підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, а також шахти, вугільні розрізи, підприємства, які підпорядковані Міністерству палива та енергетики України. За підсумками 2007 року 16 комунальних підприємств не забезпечили належної очистки стічних вод, у тому числі ТОВ "Водне господарство", обсяг скидів недостатньо очищених воду р. Інгул якого складає 19,2 млн. м3 . В 2007 році скинуто із зворотними водами у повехневі водні об"єкти: сульфатів -8,9 тис.т, хлоридів – 5,5 тис.т, нітратів – 0,9 тис.т, завислих речовин – 0,7 тис.т, жирів – 0,028 тис. т, заліза – 0,0135 тис.т. 3.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Ріка Інгул Ріка Інгул є лівою притокою Південного Бугу в нижній течії, протікає через м. Кіровоград, Кіровоградський, Новгородківський та Устинівський райони. Спостереження проводились по 9 створах. Верхів’я ріки розташоване в південній лісостеповій зоні в межах с.Лелеківка вище м. Кіровограда. Якість води залишилась на рівні минулого року і по всіх показниках відповідає нормативам водойм господарсько-побутової категорії. В літній період відмічене підвищення вмісту органічних речовин та заліза. Далі за течією нижче міста Кіровограда спостерігається погіршення стану поверхневих вод, що є наслідком значного техногенного впливу міста. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в річку, являються ДП "Теплоенергоцентраль", ТОВ "Водне господарство", Інгульська шахта. Якість води у водоймі нижче скиду теплової станції задовільна. Лише в період опалювального сезону в створі фіксується підвищення вмісту сульфатів та хлоридів на рівні 196,0 мг/дм3 та 118,0 мг/дм3. За останні роки на Інгульській шахті виявлена диспропорція між проектною потужністю очисних споруд фізико-хімічної очистки шахтних вод та виробничими об’ємами скидів, в результаті чого шахтні води проходять недостатню очистку. В створі нижче скиду шахтних вод періодично фіксується 24

забруднення нітритами, завислими речовинами та сульфатами. В порівнянні з минулим роком в створі нижче скиду очисних споруд ТОВ "Водне господарство", яке проводить повну біологічну очистку господарсько побутових та промислових стоків міста Кіровограда, вміст нітритів та заліза залишився на тому ж рівні, збільшився вміст біогенів: амонію сольового з 0,71 мг/дм3 до 0,98 мг/дм3, фосфатів - з 2,7 мг/дм3 до 3,8 мг/дм3. На кордоні з Миколаївською областю за рахунок самоочищення водойми та завдяки відсутності скидів зворотних вод вміст біогенних елементів та органічних речовин виходить на рівень нормованих і порівняно з попереднім роком не змінився. Залишається характерним підвищений вміст сухого залишку до 1000,0 мг/дм3 та сульфатів до 206,0 мг/дм3 за рахунок надходження у річку Інгул мінералізованих природних вод р. Березівка. В порівнянні з минулими роками відмічається зменшення мінералізації. На всіх створах спостерігається підвищений вміст міді, заліза, цинку. Кисневий режим водойми задовільний. Ріка Інгулець Ріка Інгулець задовольняє потреби водокористувачів Олександрійського, Петровського та Знам’янського районів. Моніторинг поверхневих вод проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки залишається стабільним, результати проведених вимірювань свідчать, що показники якості води відповідають нормативам для водойм господарськопитного призначення. В створі № 1 вище м. Олександрії в межах Олександрійського водосховища протягом року відхилень від граничних концентрацій по основних показниках, які характеризують стан водойми, не виявлено. В серпні місяці в період високої температури повітря відмічалось збільшення вмісту іонів амонію до 0,52 мг/дм3 та органічних речовин по ХСК до 27,5 мг/дм3, зменшення розчиненого кисню до 4,8 мг/дм3 в результаті посилення процесів бактеріологічних розпаду органічних речовин. В даний період спостерігались заморні явища. На початку вересня ситуація стабілізувалась. В створі № 3 нижче скиду очисних споруд КП "Олександрія-водоканал" стан ріки погіршується. Періодично фіксуються підвищені рівні біогенних речовин, нітритів - 0,8 мг/дм3, заліза - 0,54 мг/дм3, що пов’язано з нестабільною роботою очисних споруд каналізації. В межах Петровського району стан ріки характеризується як задовільний та стабільний і порівняно з минулим роком не погіршився. На кордоні з Дніпропетровською областю відмічена підвищена мінералізація води, що характерно для водойм степової зони. Сухий залишок становить 1096,0 мг/дм3, сульфати - 327,0 мг/дм3. На всіх контрольованих створах кисневий режим задовільний, фіксуються підвищені концентрації міді, цинку, що мають природний характер. Ріка Південний Буг Басейн ріки розташований в лісостеповій та степовій зонах, ріка протікає на заході Кіровоградської області. Численні притоки Південного Бугу - Синюха, 25

Ятрань, Помічна, Добра, Ташличка, Кільтень, Кайнара, Мала та Велика Вись задовольняють потреби значної частини водокористувачів області. Моніторингові спостереження проводились по 11 створах. Аналітичні дослідження стану приток Південного Бугу - рік Синюхи, Ятрані, Сухого та Чорного Ташлика (створи 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9) показали, що показники складу води відповідають нормативам якості для водних об’єктів господарсько-питного і культурно-побутового призначення. Якість води в створах вище та нижче скиду ТОВ"Побужський феронікелевий комбінат" характеризується стабільними показниками. В порівнянні з минулим роком комбінат поліпшив біологічну очистку господарсько-побутових скидів селища Побузьке. Встановлені перевищення по вмісту нітратів та заліза (1,4 ГДК), виявлений незначний вплив на струмок балки Очеретна, куди здійснює скид підприємство, що, однак, не впливає на якість вод Південного Бугу. Це пов’язано з достатньою для процесів природного очищення відстанню струмка до впадіння в ріку і незначною витратою струмка порівняно з повноводним Бугом. В створах № 10, 11 на річці Чорний Ташлик та Помічнянському водосховищі природні води є досить мінералізованими, сухий залишок складає 920,0 - 950,0 мг/дм3 при вмісті сульфатів 210,0 - 240,0 мг/дм3. Періодично фіксується підвищений вміст біогенних та органічних речовин, які надходять у водойми з атмосферними опадами, промисловими та побутовими стічними водами. В басейн ріки здійснюють скиди недостатньо-очищених стічних вод Новоукраїнське ЖКП, БМЕУ-3 ст. Помічна, очисні споруди яких працюють нестабільно і потребують реконструкції. Для поверхневих вод регіону характерний підвищений вміст міді, цинку, заліза, що мають природне походження. Ріка Дніпро Моніторингові спостереження р.Дніпро (Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища) проводились по 5 створах. Стан поверхневих вод залишився на рівні минулого року. Загальна характеристика складу та властивостей вод задовільна, основні гідрохімічні показники знаходяться в межах ГДК для водойм рибогосподарської категорії. Фіксується збільшення органічних речовин до 1,3 ГДК та заліза - 2,3 ГДК. В створі № 4 в районі скиду ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління” виявлено перевищення вмісту заліза до 5,0 ГДК. Протягом року ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління” здійснювало скид по 2 випусках з підвищеним вмістом заліза (1,6 ГДК), що явилось чинником впливу на стан ріки. В літні місяці підвищення температури повітря та води сприяють тривалому цвітінню водойм, зниженню вмісту розчиненого кисню, що погіршує органолептичні показники води. Також підвищується вміст заліза, органічних речовин. При зниженні температури якість води у водосховищах поліпшується, стан водойм характеризується як задовільний. В дніпровській воді періодично фіксуються підвищені концентрації міді та цинку, вміст яких характерний для даного регіону.

ВОДНІ РЕСУРСИ

ТОВ “Водне господарство” м. Кіровоград

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за 2007 рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 3.7

1 ГДК водного об’єкту рибо-господарського призначення, мг/дм3

1. р.Інгул, 3 км вище м.Кіровограда, в межах с.Лелеківка, 0,8км вище впадіння р.Грузька 2. р.Інгул, 0,5км нижче скиду ДП"Теплоенергоцентраль" 3. р.Інгул, 2,5км нижче міста, 3-4 км нижче впаді ння р.Сугоклея 4. р.Інгул, нижче міста, 0,5км вище скиду очисних споруд ТОВ"Водне господарство"

2 0,25 до фону фон 10,0

3,0

100

300

0,5

40,0

0,05

1000,0

0,08

3,12

0,1

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

0,001 до фону фон 0,02

0,01

0,1

1,05

1,27

1,35

0,24

0,64

0,06

1,0

0,77

0,88

0,64

2,1

1,0

1,4

0,5

1,06

1,27

1,65

0,32

0,54

0,09

1,4

0,83

0,75

0,72

2,4

1,0

1,5

0,7

1,23

1,2

1,5

0,32

0,64

0,16

1,2

0,83

0,94

1,01

2,6

1,2

1,8

0,6

1,26

1,67

1,96

0,39

1,1

0,22

1,74

0,81

4,0

0,89

3,5

1,2

1,5

0,87

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

5.р.Інгул, с.Клинці 1 км нижче скиду о/с ТОВ"Водне господарство"

1,43

2,18

1,85

0,38

1,96

0,23

1,8

0,84

4,25

1,23

3,9

1,0

1,5

0,9

6.р.Інгул,с.Інгуло-Кам’янка 7.р.Інгул, 0,5 км вище впадіння р.Березівка 8. р.Інгул, с.Розанівка, 0,5км нижче впадіння р.Березівка, на кордоні з Миколаївською областю 9. р.Березівка, 0,5 км до впадіння в р.Інгул

1,2 1,05

1,2 1,13

1,05 1,34

0,35 0,45

0,66 1,8

0,22 0,1

1,2 0,8

0,89 0,9

2,5 1,0

0,83 0,99

2,9 3,0

1,0 1,0

0,6 0,4

1,05

1,13

2,06

0,81

1,24

0,1

0,8

1,01

1,0

0,99

3,0

1,0

0,4

1,05

1,0

2,52

1,0

1,4

0,1

0,8

1,21

1,25

0,93

2,8

0,5

1,0

0,4

10. р.Інгулець, м.Олександрія вище міста в межах Олександрійського водосховища

0,84

1,17

1,82

0,19

0,61

0,05

1,0

0,7

0,63

0,77

2,1

1,0

1,15

0,5

11. р.Інгулець, вище м.Олександрії 0,5км вище скиду очисних споруд КП " Олександрія водоканал"

0,77

1,23

2,07

0,3

0,64

0,11

1,06

0,83

0,88

0,67

3,2

1,2

1,8

0,75

12. р.Інгулець, нижче міста.в межах с.Звениго родка 0,5км нижче скиду очисних споруд КП " Олександрія водоканал" 13. р.Інгулець, с.НовийСтародуб

0,79

1,35

2,24

0,3

0,9

0,15

1,2

0,81

5,13

0,89

4,0

1,5

2,0

0,8

0,78

1,1

2,12

0,29

1,02

0,08

1,0

0,77

2,25

0,79

2,8

1,0

1,8

0,5

Цинк

Нітрити

Хлориди

БСК5

АПАР

Мідь

Залізо

Фосфати

Сухий залишок

Амоній сольовий

Сульфати

Завислі речовини

Нафтопродукти

Показники складу та властивостей

Нітрати

Місце спостереження за якістю води

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

14. р.Інгулець, смт Петрово (міст)

0,8

1,1

2,0

0,23

1,06

0,08

1,0

0,77

1,9

0,77

2,5

1,0

0,55

15. р.Інгулець, с.Іскровка, 0,5 км вище впадіння р. Жовта 16. р.Інгулець, 0,5 км нижче впадіння р.Жовта на кордоні Дніпропетровської і Кіровоградської областей

0,76

1,13

2,88

0,32

0,9

0,06

1,0

0,89

0,69

0,77

3,5

1,25

1,0

0,73

0,82

1,17

2,65

0,38

0,92

0,09

1,0

0,91

0,81

0,86

3,7

1,28

1,0

0,83

17. р.Жовта. с.Іскровка 0,5км вище гирла р.Жовта

0,77

1,33

3,63

0,72

1,02

0,21

1,0

1,21

1,06

0,96

2,77

1,0

1,5

0,7

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Амоній сольовий

Сухий залишок

Нафтопродукти

Хлориди

БСК5 2

Нітрати

Сульфати

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

18. Басейн р.Південний Буг, м.Гайворон,05 км вище впадіння р. Ташличка на кордоні з Вінницькою обл..

1,08

1,17

0,82

0,16

0,44

0,07

1,0

0,46

1,4

0,5

2,3

0,75

1,5

0,5

19. р.Південний Буг, м.Гайворон,05 км. Нижче впадіння р.Ташличка 20. Південний Буг, 0,5 км вище скиду ТОВ «Побужського феронікелевого комбінату» 21. р.Південний Буг,0,5 км нижче скиду ТОВ «Побужського феронікелевого комбінату» на кордоні з Миколаївською областю

1,13

1,18

0,95

0,18

0,54

0,07

1,1

0,49

1,9

0,61

2,45

0,75

1,5

0,5

1,05

1,23

0,64

0,14

0,36

0,06

1,0

0,48

0,69

0,53

1,45

1,0

0,5

1,1

1,23

0,61

0,15

0,39

0,08

1,0

0,47

0,75

0,56

1,9

1,0

0,5

АПАР

Цинк

Мідь

Залізо

Фосфати

Нітрити

Сухий залишок

Нафтопродукти

Нітрати

Амоній сольовий

Хлориди

БСК5

Сульфати

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

22. р.Синюха, Сталеве в місці впадіння р. Велика Вись на кордоні з Черкаською областю

0,95

1,03

0,55

0,16

0,6

0,09

1,0

0,51

0,8

0,44

2,6

0,75

1,0

0,45

23. р.Синюха,Новоархангельс ьк 24. р.Синюха ,с. Вільшанка нижче впадіння р. Чорний Ташлик на кордоні з Миколаївською областю 25. р.Ятранть,с. Перегонівка на кордоні з Черкаською обл..(біля цукрового заводу) 26.р. Ятрань,с. Покотилове

0,95

1,01

0,57

0,16

0,5

0,08

1,0

0,52

0,96

0,55

2,6

1,0

0,4

1,05

1,0

0,69

0,17

0,58

0,05

1,0

0,54

1,0

0,54

2,6

1,0

0,4

1,05

1,07

0,47

0,13

0,58

0,07

1,0

0,45

1,31

0,47

2,7

1,0

0,45

1,03

1,15

0,42

0,14

0,64

0,09

1,0

0,48

1,13

0,61

4,5

0,5

1,5

0,35

27.р. Чорний Ташлик, м. Новоукраїнка,в місці водозабору цукрового заводу

1,25

1,33

2,28

0,31

0,56

0,39

1,0

0,95

1,25

0,58

2,2

1,0

0,8

Нітрати

Нафтопродукти

Сухий залишок

Нітрити

Фосфати

28. р.Чорний Ташлик, Помічнянське водосховище

1,15

1,27

2,34

0,33

0,76

0,09

1,0

0,93

1,0

0,77

2,8

1,0

0,6

29. р.Дніпро, Кременчуцьке водосховище 4,5 км. вище м.Світловодськ 30. р.Дніпро,Кременчуцьке водосховище м.Світловодськ,0,4 км на захід від греблі ГЕС 31. р.Дніпро,Дніпродзержинс ьке водосховище 0,5 км нижче скиду очисних споруд КП «Світловодський міськводоканал», в районі с.Кам-ні Потоки, Кременчуцького району.

1,13

1,07

0,2

0,09

0,56

0,04

1,0

0,26

0,6

0,65

2,4

1,0

1,5

0,45

1,13

1,05

0,23

0,08

0,64

0,04

1,0

0,25

0,9

0,49

2,7

0,75

1,0

0,5

1,05

1,06

0,26

0,08

0,42

0,02

1,0

0,27

0,6

0,57

2,4

1,0

1,4

0,5

АПАР

Амоній сольовий

Цинк

Хлориди

Мідь

Сульфати

Залізо

БСК5

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

Амоній сольовий

Нітрати

Нафтопродукти

Сухий залишок

Нітрити

Фосфати

32. р.Дніпро, Дніпродзержинське водосховище, с.Власівка, в районі скиду ЗАТ «Світловодське кар єроупрвління» 33. р.Дніпро, Кременчуцьке водосховище ,с.Ревівка водозабір водоводу «Дніпро-Кіровоград»

1,15

1,33

0,31

0,12

0,7

0,05

1,0

0,38

0,75

0,37

5,0

1,0

1,8

0,4

1,0

1,03

0,23

0,07

0,52

0,03

1,0

0,28

0,56

0,31

3,3

1,5

0,4

Цинк

АПАР

Хлориди

Мідь

Сульфати

Залізо

БСК5

Показники складу та властивостей

Завислі речовини

Місце спостереження за якістю води

Інструментально- лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 3.8 Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усьго

З перевищенням ГДК

Відібрано та проаналізов ано проб води,од.

Кількість показників в тому числі забруднюючих речовин, що визначалися,од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК,од.

1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області 1. Ріка Інгул та її притоки

2. Ріка Інгулець та її притоки

3 – завислі речовини 14 – БСК 10 – іони амонію 23 – залізо 2 – сухий залишок 4 – нафтопродукти 6 – цинк 6– мідь 12 – нітрити 16 – сульфати 6 - фосфати

6 – завислі речовини 16 – БСК 8– іони амонію 25 – залізо 4– сухий залишок 3 – нафтопродукти 9 – мідь 10- цинк 8- нітрити 22 – сульфати

3. Ріка Південний Буг та її притоки

10 – БСК 24 – залізо 8 – цинк 6 – мідь 4 – сульфати 2 – завислі речовини 2 - фосфати

4.Ріка Дніпро та її притоки

8 – мідь 12– залізо 10 – цинк 2– нітрити 8 – БСК 2 – завислі речовини 18 – сульфати

3. Ріка Південний Буг та її притоки

10 – БСК 30 – залізо 10 – цинк 8 – мідь 7 – сульфати 4 – завислі речовини 2 - фосфати

4. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 4.1. Охорона , використання та відтворення рослинного світу 4.1.1. Лісові ресурси Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га з них вкритих лісом 132,3 тис. га. Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств – 119,27 тис. га. Станом на 01 січня 2008 року під належну охорону взято 119,27 тис. га лісових площ області, які знаходяться у віданні державних лісогосподарських підприємств. Стан лісів на даний період задовільний, за винятком новоприйнятих лісів від реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, які частково розладнані і потребують проведення господарських заходів. Решта лісових угідь, якими розпоряджаються інші лісокористувачі (сільгосппідприємства, автошляховики, залізничники, об’єкти Міноборони та інші) практично належною охороною не забезпечені. За ними не проводиться відповідний догляд, охорона від незаконних порубок, погіршується породний і якісний склад, ліси розріджуються. Значні території цих лісів захаращені сухостійними деревами, що спричиняє підвищену пожежонебезпечну ситуацію в лісових масивах. Приймаючи до уваги, що на території області зменшилась кількість працюючих промислових підприємств, техногенний вплив на ліси теоретично повинен би знизитись, але практично це зниження зовсім незначне. Продовжуються значні викиди в атмосферу сірчаних сполук від ТЕЦ та котельних, розташованих в м. Олександрія, на яких паливом є буре вугілля. Постійно збільшується кількість автомобільного транспорту на шляхах області та у населених пунктах. Внаслідок неналежного технічного стану мережі водовідведення та очисних споруд каналізації трапляються випадки скиду в лісові насадження стічних вод. Всі ці фактори негативно впливають на стан лісів. Наприклад спостерігається куртинне всихання хвойних насаджень, створених на рекультивованих землях вуглерозрізів у Олександрійському районі. Спостерігається всихання окремих дерев у захисних смугах вздовж магістральних автодоріг. Антропогенний вплив на ліси проявляється значною мірою у насадженнях, які зазнають рекреаційного навантаження. Негативні наслідки проявляють себе у вигляді численних пожеж. Хоча всі пожежі мали низовий характер, їх повторення на одній і тій же площі призводить до поступового всихання і розладнання насаджень. Істотної шкоди лісовим насадженням завдає також засмічення побутовими та промисловими відходами. Дуже шкідливо впливає на прилеглі лісові насадження міське сміттєзвалище, яке знаходиться в урочищі “Салганні піски” Кіровоградського лісництва. Це звалище існує вже кілька десятків років, воно давно вичерпало свій ресурс, але питання про його закриття та рекультивацію практично не вирішується. Означене звалище завдає величезної екологічної шкоди прилеглим лісовим насадженням, а також річці Інгул, яка протікає поблизу. Залишаються проблемними питання щодо здійснення державного контролю за станом полезахисних лісових смуг, їх охорони, захисту, використання та відтворення внаслідок відсутності єдиного порядку їх використання, в результаті чого при 38

розглядах в судах адміністративних та інших справ питання притягнення до відповідальності винних осіб залишається відкритими. Вирішити дане питання допоможе передача (закріплення) захисних лісових насаджень за власниками або користувачами сільськогосподарських угідь, які змогли б забезпечити їх збереження та догляд за ними. Загальний запас деревини на території державного лісового фонду становить 17,6 млн. куб. м. По інших лісокористувачах лісовпорядкування не проводилось протягом останніх 20 років, тому запас деревини можливо підрахувати лише орієнтовно: він становить 2,6 млн. куб. м. Експлуатаційні ліси на території області відсутні. У лісах переважають твердолистяні породи (дуб, ясен). Хвойні насадження займають 7,3 % загальної площі, у тому числі соснові 7,3%, твердолистяні 90,2%, м»яколистяні – 1,6%, інші – 0,9%. Структура породного складу лісів: хвойні – 7,3%, твердолистяні – 91,0%, м»яколистяні – 1,5%, інші – 0,2%. Середній вік лісових насаджень: хвойні – 39 років, твердолистяні – 59 років, м»яколистяні – 41 рік, загальний – 58 років. Віковий склад лісів у відсотках до загальної площі лісів, станом на 1 січня 2008 року: молодняки – 21,3%, середньовікові – 56,4%, простигаючі – 8,6%, стиглі й перестійні – 13,7%. Загальний запас по області становить 19.6 млн.куб.м. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 4.1. № з/п 1

1.1 1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

3 тис. га

4 144,6

тис. га

119,27

тис. га га га тис. га

110,1

тис.. м3 м3

17600,0 0,14

га м3

0,14 17,04 7,6

Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення, станом на 01.01.2008 року Таблиця 4.2. яри

еродовані балки 2 3 3715,4

1 Загальна площа, га у тому числі можливі для лісорозведення: посадка лісу посів лісу

1313,2

Види деградованих і малопродуктивних земель Крутосхили піски пустирі, галявини 4 5 6 319,2

кар’єри 7 1075,1

319,2

118,0

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 4.3. Рік

Затверд -жена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

2005 2006 2007

33870 33870 37670

34672 32800 38743

Зрубано по господарствах Хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахунфактич розрахун фактично розрахунфактично кова но -кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 тис. м3 м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 0 0 33480 34413 390 259 0 0 33480 32437 390 363 0 0 37310 38381 360 362

4.1.2. Динаміка лісових пожеж. хвороб та шкідників Найбільшої шкоди від лісових пожеж у минулому році зазнали такі лісогосподарські підприємства області: ДП «Долинський лісгосп»- пошкоджено пожежею – 12,75 га, сума збитків – 5,9 тис.грн., ДП «Оникіївський лісгосп» - пошкоджено пожежею – 11,14 га, сума збитків – 14,3 тис.грн., Дп «Світловодський лісгосп» - пошкоджено пожежею – 11,86 га, сума збитків – 6,4 тис.грн. Станом на початок 2007 р. площа виявлених осередків шкідників дикої флори (дубовий похідний шовкопряд, зелена дубова листовійка, п’ядун обдирало, зимовий п’ядун) становила 8577 га. На протязі року площа осередків шкідників та хвороб збільшилась на 756 га за рахунок осередку по дубовому похідному шовкопряду. В 2007 році ліквідовано мірами боротьби та затухло під дією природних факторів 417 га осередків шкідників та хвороб. 4.1.3. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Спеціальне використання природних ресурсів - це таке використання, яке здійснюється юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та 40

наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів чи продуктів їх переробки з дозволу Мінекоресурсів України (табл. 32.). Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 4.4 Вид рослин 1

Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Фіалка триколірна Хміль (шишки) Водяний перець

2005 ліміт 2 4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 20,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 10,0 0,5 17,0 10,0 5,0 32,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 76,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 0,1 7,0 10,0

2006 ліміт 3 4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 30,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 20,0 0,5 17,0 10,0 5,0 30,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 50,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 0,1 7,0 20,0

2007 ліміт 4 4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 30,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 20,0 0,5 17,0 10,0 5,0 30,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 50,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 0,1 7,0 20,0 41

Алтей лікарський. М’ята Хвощ польовий Аїр (корінь) Кукурудзяні рильця Бояришник Безсмертник (квіти) Пустирник Валеріана (корінь) Нагітки (квіти) Калина звичайна (пл) Аронія (плоди) Ромашка аптечна Репяшок Бузина (плоди) Конвалія (трава) Кульбаба (трава) Пастуша сумка Чебрець повзучий Девисил (квіти) Щавель кінський Інша сировина

10,0 34,5 10,0 20,0 10,0 10,0 12,0 1,0 0,1 0,2

10,0 35,0 0,5 20,0 10,0 15,0 17,0 1,0 0,1 0,2

7,0 -

4.1.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України На території Кіровоградської області із червонокнижних рослин найбільш питому вагу у складі фітоценозу займають такі трави як конюшина гірська, цмин пісковий, парило звичайне, горицвіт весняний, деревій, цикорій, материнка звичайна, козельці українські. Останні відносяться до судинних рослин, які занесені до Європейського червоного списку, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Також виявлена велика популяція червонокнижних рослин таких як: – ковиль волосистий, касатик понтійський та астрагал шерстистоквітковий. Останній також занесений до Європейського червоного списку. Крім того виявлені цінні та малопоширені види – ауоніс весінній, астрагал безстрілковий, гоніолимон татарський, аурінія скельна. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів. Створення на територіях де вони зростають заповідних та інших об”єктів, що особливо охороняються. Систематичної розробки щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Створення банків їх геофонду, розведення у спеціально створених умовах. Розвитку міжнарожного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів.

Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 4.5. Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

3 Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8: Конюшина гірська Цмин пісковий Парило звичайне Горицвіт весняний Деревій Цикорій Материнка звичайна Козельці українські Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони “ -1: Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Калмазівське”-2: Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Заповідне урочище “Осичківське” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Орнітологічний заказник загальнодержавного значення “Бандурівські ставки” -1: Осока ячменевидна Заповідне урочище “Сальківське” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Пушкове” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ботанічний заказник “Блакитний льон” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Катеринівська балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Загальнозоологічний заказник “Братолюбівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)

Ботанічний заказник “Цілина” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Василівська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Золота балка” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Орнітологічний заказник “Шмаліївський” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Гурівський” -2: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Верхів’я Кіровської балки” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Верхів’я Ситаєвої балки” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон лучний Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Клавина балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Балка Куца” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Заповідне урочище“Антоновичські горби” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2: Глечики жовті Латаття біле Ботанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -3: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Польський ліс”-1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1: Підсніжник білосніжний Заповідне урочище “Кіліповське” -2: 44

Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Розлитий камінь” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Долинівсько-Покровський” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Кам’яна балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1: Оман високий Ботанічний заказник “Плетений Ташлик” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Білопіль” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Волова балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Квітуча балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (Epipactis atroru bens) Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Комплексна пам’ятка природи “Ташлицькі скелі” -1: Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -2: Лілія лісова (Lilium martagon) 45

Сон лучний Ландшафтний заказник “Чагар” -1: Сон лучний Ботанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Розумівська балка”: Конюшина степова Ботанічний заказник “Братерські вали” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шавлієва балка-3”: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) Загальнозоологічний заказник “Деріївський” -1: Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ландшафтний заказник “Суховершок” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Заповідне урочище “Солдатське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Литкеви” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Майгорове” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Недагарський” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Ясинуватка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Лозуватське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Бабеньківське” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1: 46

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1: Ковила Дніпровська Заповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Степовий горб” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник “Роза” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Ганно-Леонтовицька” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Селіванівське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Солоноозерне” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 4.6. Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1 Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Бран душка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Бруслина карликова (Euonymus nana) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) Голонасінник одеський (Gymnospermium odes sanum) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ковила волосиста (Stipa capillata) Ковила вузьколиста (Stipa tirsa) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherima) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipadasyphylla) Ковила українська (Stipa ucrainica)

2 *

Бернська конвенція

Європейський червоний список

CITES

5 *

* * * *

* * * * * * * * * 47

Коручка болотна (Epipactis palustris) Коручка морозниковидна (Epipactis hellebori) Коручка темно-червона(Epipactis atrorubens) Лілія лісова (Lilium martagon) Любка дволиста(Platanthera bifolia) Півники понтичні (Iris pontica) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Цибуля ведмежа (Allium ursinum) Шафран сітчастий (Crocus reticulates ) Усього

* * * * * * * * * * * * * * *

4.2. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 4.2.1. Ведення мисливського господарства З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє біля 400 ділянок по відтворенню диких тварин загальною площею 490тис. га, три приписні господарства облради УТМР на площі 41,4 тис. га, а також п'ять приписних господарств об'єднання "Кіровоградліс" на площі 67,1тис. га. На території області мешкають види тварин, які занесені до Червоної книги України: борсук – 85 , видра річкова - 463, голуб синяк та інші. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 4.7 Види мисливських тварин 1 Кабан Козуля Олень Заєць-русак

2005 рік 2 548 5136 184 91369

2006 рік 3 625 5357 186 -

2007 рік 4 677 5632 193 88624

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 4.8. Рік

1 2005

2006

2007

Види мисливських тварин 2 Кабан Козуля Олень

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

3 53 179 8

4 62 170 8

5 37 137 6

Не використано ліцензій 6 25 23 2

Причина невикористання

Кабан

Козуля Олень

112 3

94 3

2 -

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

Кабан Козуля Олень

49 130 7

43 117 4

6 13 3

Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

7 Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

В області налічується 15057 мисливців, 402 мисливських колективи. Ними ведеться роз’яснувальна робота серед населення про непорушність екосистеми між тваринним світом та людиною, постійно проводиться заготівля кормів, ремонт біотехнічних споруд та інші заходи для охорони і відтворення диких тварин. За останні роки кількість випадків порушення правил полювання та браконьєрства на жаль не зменшилась. Як правило, браконьєри більш технічно оснащені, особливо у порівнянні з інспекторами держуправління екоресурсів та іншими спеціально уповноваженими природоохоронними органами., які здійснюють контроль за охороною та відтворенням тваринного світу. Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 4.9 Виявлено фактів браконьєрства, од.

2005 рік Тваринний світ 259 55 125 73 6 Рибні ресурси 2102 116 1986

Всього: Держекоінспекція Держлісгосп УТМР ТВМР Всього: Держекоінспекція Держрибінспекція Разом:

2361

2006 рік

2007 рік

287 77 118 90 2

371 118 157 93 3

2280 118 2162

2176 100 2076

2567

2547

4.2.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Промисловий вилов риби на території області ведеться в басейні річки Дніпро на Кременчуцькому водосховищі КРП ТОВ “Дніпровське”, РПА “Андрусівське”, ПС РПП “Маяк”, МПП “Лад”, ПСРП “Дніпровець”, ПП Колесник, ПП Голина, СФГ “Пелиха”, ПП Бур’янський, ПП Дмитренко, ТОВ “Ера”, ПП Мельниченко та Дніпродзержинському водосховищі ВАТ “Станція придніпровська”. Динаміка вилову водних живих ресурсів приведена в таблиці 38. Динаміка вилову риби Таблиця 4.10. Рік 1 2005

2006

2007

Водний об’єкт 2 Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом:

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 1185,01 4,7 1189,71 927,37 9,75 937,12 1171,325 9,718 1181,043

Фактичний вилов, т/рік 4 745,8 4,5 750,3 855,5 9,155 864,655 1003,35 7,689 1011,039

Для Кіровоградської області пріоритетним напрямком в рибогосподарській 49

діяльності повинно стати рибництво. Рибництво є високопродуктивною галуззю народного господарства. Ведення ставкового рибництва дозволяє протягом вегетаційного періоду одержати товарну рибу штучною масою 0,4 – 0,45 кг без особливих затрат, середньорічний приріст білого і строкатого товстолобика в умовах водосховищ становить 2 - 2,5 кг, білого амура – до 3 кг. Для вирішення питання розвитку рибного господарства в Кіровоградській області та з метою раціонального та ефективного використання водних ресурсів слід провести інвентарізацію (паспортизацію) всіх водойм і встановити власника, який повинен нести відповідальність за водокористування і вирощування риби з додержанням вимог природоохоронного законодавства і дотримуватись його при ведені лову. 4.2.3. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Степові території Кіровоградщини та дикі тварини внаслідок розорювання великих площ зазнали значних змін. На початку XIX ст.. на території області були винищені та витіснені з неї на південь такі типові степові види тварин, як сайгак та байбак, скоротилась чисельність дрохви, хохітви, степового орла і степового журавля. Нині типові для степових територій види тварин трапляються по ярах та балках, де збереглась степова рослинність. На незайманих ділянках серед степової рослинності зустрічаються тхір степовий, перев'язка і тушканчик великий, жайворонок степовий та малий, вівсянка велика та садова, боривітер степовий. Численним є перепел. На ділянках балок і річкових схилах трапляються гадюка степова, полоз жовточеревний. Дуже рідко і лише під час перельотів на степових ділянках зустрічаються орел степовий, лунь степовий, дрохва. Фауністичний склад різних типів лісів і лісових насаджень Кіровоградщини порівняно багатший. Ліси населяють різноманітні хижі птахи, з яких найбільше численний яструб великий. Можна зустріти чимало червонокнижних метеликів: махаон, подалірій, мнемозима, ванесса чорно-руда, синявець-мелеагр, бражник дубовий, скабіозовий, прозерпіна. На лісових галявинах можна побачити сатурній. У мішаних і листяних лісах мешкають стрічкарки. Особливим різноманіттям і високими кількісними показниками відрізняється населення тварин водно-болотних угідь, які представлені дніпровськими водосховищами, численними ставками та досить розгалуженою системою річок. Із рідкісних ссавців в Придніпровській частині області трапляються видра річкова, горностай, можливо ще збереглась норка Європейська, ондатра, бобри. Водно болотні птахи представлені різними видами чапель, качок, куликів, частушкових, мартинів, деякими видами горобинних. Із чапель -біла та мала біла, на дніпровських островах зустрічається баклан великий, рідкісний мартин - реготун чорноголовий, мартин сріблястий та звичайний, крячок річковий та малий. В заплавах річок, які заросли болотним високотрав'ям є різноманітні очеретянки, кобилочки, качки, шугайчики, болотні луні, лебідь - шипун. Однією з найактуальніших природоохоронних проблем нашої області є 50

збереження генофонду тваринного світу, чисельність і видовий склад яких постійно зменшується. Особливу роль для їх охорони відіграють природно - заповідні території, на яких проводиться вивчення, дослідження та охорона фауни області. Щоб зберегти дикорослі види Європи, був складений та у 1991 — 1992 роках вийшов у світ Європейський Червоний список рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення. До списку занесеного 60 видів ссавців, 28 - птахів, 37 - рептилій, 19 - амфібій, 38 - прісноводних риб, 238-безхребетних і 4500 видів вищих рослин. На території області ще можна зустріти 5 видів ссавців, 10 видів птахів і 8 видів комах, що занесені до Європейського Червоного списку, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Із 115 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України в межах Кіровоградщини зустрічаються 114, в тому числі 61 вид ссавців, 43 - птахів, плазунів 4, які найбільше зустрічаються на природоохоронних територіях. На території більшості країн Європи багато тварин опинились на межі зникнення, в той час як на території Кіровоградщини вони не є рідкісними і можуть завдавати відчутної шкоди господарству людини. Це вовк і сліпак звичайний. До Європейського Червоного списку належать такі види: нічниця ставкова, вечірниця велетенська, сліпак звичайний, видра річкова, перев'язка звичайна. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2008 року) Таблиця4.11. Назва виду (звичайна і наукова)

1 Борсук (Meles meles) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) Видра річкова (Lutra lutra) Вовчок садовий (Eliomys quercinus) Горностай (Mustela erminea) Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera) Мишівка степова(Sicista subtilis) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie) Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) Тушканчик великий (Allactaga jaculus) Тхір степовий (Mustela eversmanni) Ховрах європейський (Citellus citellus) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан (Falco cherrug Gray) Беркут (Aquila chrysaetos) Боривітер степовий (Falco naumanni) Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha) Гага звичайна(Somateria mollisima) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni)

C I T E S 4

C M S

A E W A

EURO BATS

Європейс ький черво ний список 8

Червона книга України

Берн ська конвен ція

2 * *

3 * *

* * * * *

* *

* * * *

* * *

* * * * *

* * * *

* * *

* *

Дрохва (Otis tarda) Журавель сірий(Grus grus) Журавель степовий (Anthropoides vigro) Змієїд (Circaetus gallicus) Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) Канюк степовий (Buteo rufinus) Кроншнеп великий (Numenius arquata) Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) Крохаль довгоносий (Mergus serrator) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) Лежень (Burhinus oedicemus) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Могильник (Aquila heliacal Savigny) Огар (Haliaeetus albicilla ) Орел степовий (Aquila rapax) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Орел-карлик (Hieraatus pennatus) Підорлик великий (Aquila clanga) Поручайник (Tringa stagnatilis) Пугач (Bubo bubo) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) Савка (Oxyura leucocephala) Сипуха(Tyto alba) Скопа (pandion haliaetus) Сапсан (Falco pe regrinus) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Ходуличник (Himantopus himantopus) Хохітва(Tetrax tetrax) Чернь білоока (Aythya nyroca) Шпак рожевий (Sturnus roseus) Шуліка рудий (Milvus milvus) Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) Мідянка(Coronella austriaca) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima) Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga) Бражник дубовий (Marumba quercus) Бражник мертва голова (Acherontia atropos) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina) Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)

* * *

* *

* * *

* * * * * * * * * * * * * * * *

* * * * * * * * * * * * * *

* * * * * *

* * *

* * * * * *

* * *

* * * * * *

* * *

* *

* * *

* * * * * * 52

Вусач мускусний (Aromia moschata) Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri) Джміль вірменський (Bombus armeniacus) Джміль глинистий (Bombus argillaceus) Джміль-лезус (Bombus laesus) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль пахучий (Bombus fragrans) Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) Жук-олень (Lucanus cervus) Жук-самітник (Osmoderma eremita) Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Ктир гігантський (Satanas gigas) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis) Махаон (Papilio machaon) Мегахіла округла (Megachile rotundata) Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Пістрянка весела (Lygaena laeta) Подалі рій (Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) Сатурнія руда (Aglia tau) Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta) Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi)

Усього

* * * * * * * * *

* * * * * *

* *

* * * * * * * * * * * * * *

* * * * * *

108

4.2.4. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними Із найбільш поширених інфекційних захворювань слід відзначити туляремію, пастерельоз, бруцельоз, туберкульоз, сказ, ящур, хвороба Нюкейле та орнітоз. Із інвазійних хвороб найбільш часто зустрічаються: спірохетоз, кокцидиоз, гельминтоз, трихинельоз, диктиокаульоз, мюлеріоз, цистицероз, ехінококоз, 53

фасціольоз, аскарідоз, парафасціолопсоз і опісторхоз. Заходи по боротьбі з хворобами мисливської фауни можна розділити на профілактичні і лікувальні. Профілактичні міри направлені на запобігання захворювань диких тварин і обмеження їх поширення. Ведеться нагляд за станом звірів та птахів, щоб своєчасно виявити ознаки появи тієї або іншої хвороби. Основою профілактичних заходів являється штучна дегельмінтезація як місць підгодівлі, так і безпосередньо тварин, а також селекційне вилучення неповноцінної частини поголів'я. Велике значення в попередженні захворювань диких тварин має правильна організація проведення підгодівлі, яка забезпечує добру вгодованість на протязі року. Гарна годівля звірів і птахів різко підвищує опірність їх організму до інфекцій і захворювань. У всіх випадках при виявленні звірів та птахів, зовнішній вид яких різко відрізняється від здорових, підлягають огляду ветеринарним лікарем. З метою попередження інфекційних захворювань постійно проводяться наступні профілактичні заходи (крім вищезазначених): - постійно підтримуються контакти з ветеринарно-зоотехнічною службою області з метою одержання інформації про санітарну обстановку, щоб не допускати поширення захворювань свійських тварин у середовище звірів та птахів; - при всіх завозах і випусках диких тварин в угіддя проводиться їх ветеринарне обстеження та дотримуються правила перетримування, кволих і хворих тварин не випускають в угіддя, а залишають у вольєрах до їх вилікування або вибраковки; - постійно при підкормці тварин додаються до кормів мікроелементи, лікувальні й профілактичні засоби. Розтин загиблих тварин і лабораторні дослідження являються основними критеріями уточнення епізоотичної обстановки на території області. З метою профілактики інфекційних та інвазійних захворювань риби, проводиться комплекс загальних рибоводно–меліоративних і ветеринарно-санітарних заходів. За всіма рибницькими господарствами встановлено постійний ветеринарний нагляд з метою прийняття своєчасних мір профілактики і ліквідації захворювання риби. Кожний рік, незалежно від епізоотичної ситуації, рибу піддають ветеринарному огляду і іхтіопаталогічним дослідженням при планових весняних і осінніх, а також в разі необхідності при контрольних обловах. При необхідності позапланових досліджень, по висновку ветеринарних спеціалістів проводять додаткові контрольні облови риби. Ветеринарно-санітарні дослідження риби проводять органи ветсаннагляду відповідно до порядку, встановленого ветеринарно-санітарними правилами для рибницьких господарств та інструкцією з ветеринарно-санітарного нагляду за перевезенням живої риби, заплідненої ікри, раків та інших водних організмів.Один раз на рік державна ветеринарна медицина проводить комплексне обстеження всіх рибницьких господарств з метою вивчення епізоотичногоблагополуччя та санітарного стану водойм. Під час даного обстеження проводиться відбір зразків для проведення ветеринарного лабораторного контролю на вміст токсичних елементів, пестицидів, гістамінів, Ннітрозамінів, солей важких металів, ступенем радіоактивного забруднення живої риби. Дані показники досліджень заносяться в ветеринарно - санітарний паспорт рибницького господарства. Крім планових у випадках загибелі риби проводиться бактеріологідне дослідження. Кожна партія виловленої риби перед її реалізацією обов'язково підлягає ветеринарно54

санітарній експертизі, по результатам якої виписується ветеринарне свідоцтво Ф№1. Виконання комплексу ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні риби забезпечить в даній галузі стабільну епізоотичну обстановку та дасть можливість виростити здорову у ветеринарному відношенні рибу. Щодо ветеринарно-санітарного контролю на рибопереробних підприємствах здійснюються заходи по дотриманню технологічних режимів при переробці риби та умовами зберігання як риби так і продуктів її переробки. 4.3. Природні території, що підлягають особливій охороні 4.3.1. Розвиток природно-заповідного фонду Значна увага в останні десятиріччя приділяється виявленню та збереженню рідкісних видів рослин та тварин. Кожний природний вид – це неповторний витвір природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Втрата його – незворотна, тому збереження біологічного різноманіття є нині однією з найважливіших проблем світового масштабу. В нашій області слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду. Одним з головних завдань є також розширення природно-заповідного фонду за рахунок розширення існуючих об’єктів, підвищення їх статусу охорони і створення нових об’єктів. В останні роки велика увага приділяється виявленню і збереженню рідкісних видів рослин, зокрема і в нашій області. Щоб зберегти дикорослі види Європи у 1991 – 1992 рр. Вийшов у світ Європейський Червоний список рослин, що знаходяться під загрозою зникнення. У флорі Кіровоградщини виявлено три види занесених до Європейського списку, 29 видів, що занесені до Червоної книги України. Види з Європейського червоного списку: гвоздика прибузька, астрагал шерстистоквітковий, козельці українські. Всі ці види представлені на природнозаповідних територіях де й охороняються. Мережа природно-заповідного фонду області на 1.01.2008 р. включає в себе 178 заповідних територій та об’єктів на загальній площі 11265,78 тис. га. Із них 26 продно-заповідні території загальнодержавного значення. Процент заповіданості в області на даний час становить 1,2%. Протягом 2005 року було заповідано 3 нових природних територій на загальній площі 402,6 га. Заповідання відбулося в Долинському та Устинівському районах. Також створено регіональний ландшафтний парк “Боковеньківський ім.М.Л.Давидова” на загальній площі 17,5 тис.га. Ця робота направлена на виконання Програми перспективного розвитку 55

заповідної справи в Україні, затвердженої постановою Верховної ради України, Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки” та у відповідності до конвенції “Про біологічне різноманіття”, та “Програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.” Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах. Заповідні території виділені у природоохоронних цілях з метою збереження природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів. Аналізуючи кількість природно-заповідних територій Кіровоградської області по районно, слід зазначити, що найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в Долинському районі (20), Онуфріївському (18) та Новомиргородському (16) районах. Найменша кількість об’єктів природнозаповідного фонду становить в Ульянівському, Вільшанському, Гайворонському районах. Протягом 2007 року проведено наступні заходи: 1. З метою приведення територій водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об”єктів у відповідності до вимог екологічного та санітарногігієнічного законодавства на замовлення фізичних і юридичних осіб виконана робота з виготовлення договорів оренди земель водного фонду. Даний вид робіт, передбачає собою встановлення та винесення в натурі (закріплення на місцевості) прибережно-захисних смуг. 2. Для припинення розвитку та зниженню ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає собою залуження деградованих земель, та виведення їх з інтенсивного використання. 3. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області разом з науковими співробітниками Кіровоградського обласного еколого-експертного центру “Довкілля” закінчена робота по розробленню регіональної схеми національної екологічної мережі в межах територій Гайворонського, Голованівського, Кіровоградського, Новоархангельського, Олександрійського, Онуфріївського та Ульянівського районів; проведені роботи по веденню державного кадастру рослинного світу області (Дводольні – розові, Айстрові) та веденню державного кадастру тваринного світу області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові, горобині); проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які проростають на території області (Дводольні – розові, Айстрові), по оцінці популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові, горобині).4. Проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин занесених до Червоної книги України, які 56

проростають на території області (Мохи, Лишайники), по оцінці популяцій видів тварин занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Ссавці). Протягом 2007 року було проведено узагальнення даних та уточнення схеми складових елементів екомережі за результатами наукових досліджень за попередні роки і складено текстову частину проекту регіональної схеми національної екологічної мережі на території Кіровоградської області, проведено оцінку її ефективності та виготовлено картографічні матеріали. 5. В 2007 році продовжувались роботи по слідуючих напрямках: -Збереження популяцій видів рослин і тварин (продовження): - ведення державного кадастру тваринного та рослинного світу Кіровоградської області; - інвентаризація місцезростання видів рослин, занесених до Червоної книги України, та рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України на території області; - оцінка стану популяцій видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України на території Кіровоградщини. - На території 5 районів області при проведенні польових обстежень визначені природні ядра та природні коридори. - Здійснення заходів, що випливають з виконання зобов”язань України за міжнародними угодами: - Розробка обласної схеми формування екологічної мережі (продовження).

Розподіл територій та об’єктів природно -заповідного фонду (станом на 01.01. 2008 року) Таблиця 4.12. Категорії об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього у тому числі: Ландшафтні Лісові Ботанічні Загально зоологічні Орнітологічні Ентомологічні Іхтіологічні Гідрологічні Загально геологічні Палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: Комплексні Ботанічні Зоологічні Гідрологічні Геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва РАЗОМ

загальнодержавного значення кільплоща, га кість, усього у тому од. числі надана в постійне користування 2 3 4 21 5728,0 X

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, од.

5 1 54

Разом

площа, га усього у тому числі надана в постійне користування 6 7 17530,73 2678,9 X

площа, га у тому числі надана в постійне користування

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

кількість, од.

усього

1 75

15530,73 8406,9

X X

60,4 29,3

30 6 27 4 6 1

4974,4 373,6 1249,3 247 990,0 4,3

17,3 1,4 4,3 0,9 3,4 0,01

1 -

568,0 -

250,1

X X X 3X X X X X X X X X

7 24 2 10 3 49

65,31 124,07 0,4 50,73 9,5 2333,5

X X X X X X

0,25 0,5 0,001 0,2 0,03 8,2

7 1 10 2 1 2

38,44 43,50 768,5 503,6 568,0 9,1

X X X X X X X X X X X X

23 5 17 4 4 1

1130,0 330,1 480,8 247,3 486,4 4,3

240,91

X X X X X X X X X X X X

1 1 -

7,1 2,0 -

6 24 2 9 3 49

58,21 124,07 0,4 48,73 9,5 2333,5

X X X X X X

1 2

109,0 63,7

X X X X X X -

102,67

1 7

109,0 166,37

0,45 0,65

5909,8

153

22855,98

179

28765,78

100

2,0 1,0

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК “МОНАСТИРИЩЕ” УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН

Каньйон річки Інгул

Скеля в заплаві р. Інгул 59

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

Каскади

Чорний ліс

4.3.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В 2007 році проведено інвентаризацію санаторно-курортних, оздоровчих та готельних закладів області, згідно якої станом на 01.01.08р. на території області розташовано 66 санаторно-курортних і оздоровчих закладів та 25 готелів. Держуправління закінчує роботу по створенню на території Долинського району першого в області регіонального ландшафтного парку “Боковеньківський ім.Давидова” на загальній площі 17530,14 га. Регіональний ландшафтний парк є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення, який створюються з метою збереження в природному стані типових і унікальних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. До складу РЛП входять долини двох річок – Боковеньки і Бокової разом з балками, які впадають у ці річки, в межах Долинського району. До складу парку входять населені пункти, які знаходяться у цих долинах та балках, а також ділянки, зайняті переважно лісовою рослинністю. Це, зокрема, Гурійський лісовий масив та дендропарк “Веселі Боковеньки” з прилеглим до нього лісом. Протяжність обох частин РЛП (по р.Боковенці і по р.Боковій) з півночі на південь біля 26 км, відстань між річками Боковенька і Бокова коливається в межах 12-18 км. На території РЛП здійснюється функціональне зонування. Як і в національних природних парках, тут виділяється заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. На території РЛП “Боковеньківський” виділено 4 вищеназвані зони. Основними завданнями регіональних ландшафтних парків є збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів, створення умов для організованого туризму та інших видів рекреаційної діяльності, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. 4.3.3. Історико-культурна спадщина На території Кіровоградської області розташовано 2656 пам”яток археології, та 2491 пам”яток історії та монументального мистецтва. У державному реєстрі пам”яток історії області занесено лише будинок та пам”ятник І.К.Карпенку-Карому на териоторії заповідного музею І.К. КарпенкоКарого (Тобілевича) “Хутір Надія” в с.Миколаївка Кіровоградського району. Палацово-паркових музеїв, музеїв-садиб, парків-пам”яток садово-паркового мистецтва та дендрологічних пам”яток у державному реєстрі пам”яток історії та монументального мистецтва не має. 4.3.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля Координаця роботи у галузі “Туризм” покладена на управління культури, спорту і туризму облдержадміністрації. В 2007 році надано послуг на 12944,74тис.грн., що на 2470,59 тис.грн. більше ніж за 2006 рік. Кількість обслугованих туристів збільшилась на 18494 осіб і склала 33008 осіб. 61

Про обсяги наданих туристичних послуг у 2007 році Таблиця 4.13. Кількість

Кількість

Обсяг наданих

Надходження до

ліцензованих

підприємств, які

обслугованих

туристичних послуг

бюджету,

підприємств

працювали у

туристів

тис.грн.

звітному періоді 2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

2007

2006

20067

14514

33008

10474,18

12944,738

129,186

900,622

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ Площа земель в Кіровоградській області складає 2458,8 тис. га, що становить 4,07 % території України, з яких сільськогосподарські землі – 2039,8 тис. га. Кіровоградська область разом з Дніпропетровською і Запорізькою входить до Придніпровського економічного району і за структурою економіки є індустріальноаграрною. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1762,5 тис. га, багаторічні насадження – 26,1 тис. га, пасовища та сіножаті –251,2 тис. га. Розораність земель в області 71,1 % суші. Поряд з тим дещо скорочується площа орних земель. Це пояснюється тим, що землі, які розміщуються на крутосхилах, виведені в пасовища і сіножаті, під залуження та консервацію. Небезпекою для земель області є водна ерозія. Це пояснюється насамперед сильно пересіченою місцевістю, особливо в Придніпров’ї, значною розораністю сільськогосподарських угідь та зливовим характером дощів. Основними заходами боротьби з цими процесами є виведення з орних земель площ з кутом нахилу більше 5 градусів, оптимізація польових сівозмін, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, заліснення крутосхилів. 5.1. Структура та стан земель Структура та стан земель Таблиця 5.1 2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної тис. га загаль- тис. га загальОсновні види земель та площі площі площі ної ної угідь територ територ територ площі площі ії ії ії терито терит -рії о-рії 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Загальна територія 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0 у тому числі: 1.Сільськогосподарські 2041,8 угіддя

83,1

2041,6

83,1

2041,8

83,1

2041,6

83,1

2039,8

83,0

з них: 62

рілля

1764,8

1762,5

71,7

1,1

26,1

1,1

251,0

10,2

251,2

10,2

7,3

180,7

7,3

182,0

7,4

161,3

6,6

162,7

6,6

163,0

6,6

3,6

87,8

3,6

87,7

3,6

87,8

3,6

10,4

0,4

10,5

0,4

10,4

0,4

10,7

0,4

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

12,9

0,5

13,0

0,5

2,0

49,7

2,0

49,6

2,0

49,7

2,0

49,3

2,0

2383,2

96,9

2383,0

96,9

2383,2

96,9

2383,0

96,9

2382,6

96,9

75,6

3,1

75,8

3,1

75,6

3,1

75,8

3,1

76,2

3,1

перелоги багаторічні 26,7 насадження сіножаті і 250,3 пасовища 2. Ліси і інші лісо180,6 вкриті площі з них вкриті лісовою 161,3 рослинністю 3. Забудовані землі 87,8 4. Відкриті заболочені 10,5 землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 12,9 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 49,6 Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

71,8

1764,1

71,8

1764,8

71,8

1764,1

71,8

1,1

26,5

1,1

26,7

1,1

26,5

10,2

251,0

10,2

250,3

10,2

7,3

180,7

7,3

180,6

6,6

162,7

6,6

3,6

87,7

0,4

Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 5.2 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2003 рік 2 4,4 0,18 1,2 0,05 0,1 0,004

2004 рік 3 4,4 0,18 1,3 0,05 0,1 0,004

2005 рік 4 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2006 рік 5 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2007 рік 6 4,0 0,16 1,1 0,04 0,21 0,009

Консервація деградованих і малопродуктивних земель в 2007 році Таблиця 5.3 Види земель

1 Орні землі

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3 1762,5 71,7

Проведено консервацію тис. га % до загальної площі території 4 5 -

Потребують консервації тис. га % до загальної площі території 6 226,0

7 9,2

Поширення деградаційних процесів: -

Піддані водній ерозії – 1029,1 тис. га. Засолені – 3,9 тис. га. Солонцюваті – 0,8 тис. га. Кислі – 12,6 тис. га. Перезволожені – 3,4 тис. га. 63

Заболочені – 8,3 тис. га. Кам’янисті – 0,5 тис. га. Дефляційно небезпечні – 1111,7 тис. га.

На процеси ерозії земель впливає, високий рівень розораності угідь в області, в тому числі на схилах, укрупнення полів, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів призводять до розвитку ерозійних та деградаційно-руйнівних процесів. Як наслідок втрачається гумус, з ерозією втрачається до 30% внесених мінеральних добрив. Відсоток підтоплених земель складає 0,4% від загальної площі земель. Підтоплення земель пов’язано із незадовільним станом водопровідних та каналізаційних мереж населених пунктів області, планування та забудова міст та селищ без врахування гідрогеологічних умов регіонів, процесам підтоплення територій сприяє і зарегулюваність р. Дніпро – підпір водосховищ Дніпровського каскаду, значна розораність земель області, у тому числі прибережних захисних смуг в межах населених пунктах. Площа зсувонебезпечних ділянок складає 12,9 тис.га. тобто 0,5 % до загальної площі. Протягом минулого року проведено будівництво валів доріг на території Маловиськівського району площею 0,4га, проектна потужність складає 334 погонних метри, а також на території Кіровоградського району на площі 0,097га, проектна потужність – 890 погонних метри. Крім того проводилися заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Проведені заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок Таблиця 5.4. Заходи

1 Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, валидороги) Створення протиерозійних ставків – мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру 2 га

Обсяг вжитих заходів за роками 2003

2004

2005

2006

2007

4 528

5 193

6 122

7 54

7 1142

%, з 2005р. до 2006р. 8 4,72

0,6

0,38

га км

0,4

0,6

шт.\га км

1\52 0,45

0,40

0,23

При дефіциті ресурсів і коштів, в тому числі і на впровадження ефективних ґрунтозахисних заходів, важливим напрямком зменшення інтенсивності ерозійних процесів та подальшої деградації агроландшафтів і ґрунтового покриву є продовження робіт по вилученню з обробітку малопродуктивних змитих земель та їх консервація. 64

На 2008 рік заплановано провести залуження деградованих земель на площі 26906 га, в т.ч. по районах: Кіровоградський – 1830 га; Вільшанський – 789 га; Гайворонський – 475 га; Голованівський – 726 га; Добровеличківський – 1238 га; Долинський – 1031 га; Знам’янський – 1821 га; Олександрівський-1758 га; Онуфріївський – 1901 га; Світловодський – 1408 га;

Устинівський – 906 га; Компаніївський – 1345 га; Маловиськівський – 861 га; Новгородківський–1274 га; Новархангельський-1480 га; Новомиргородський-987 га; Новоукраїнський – 1722 га; Олександрійський–2188 га; Петрівський – 1004 га; Ульянівський – 664га.

Сума передбачених коштів на проведення даних робіт складає 3 млн. грн.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база Розташування території області в центрі українського кристалічного щита зумовлює утворення значних родовищ рідкісних корисних копалин та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інші. Мінерально-сировинна база області на 15,7 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, бітум), на 57,7 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води. На 43 об'єктах бурого вугілля (12 родовищ) враховані запаси в кількості 751,1 млн. т за категорією А+В+С1, що входять до Олександрійського та Ватутінського геологопромислових районів Дніпровського басейну. На 16 об'єктах, що входять до складу п’яти родовищ бурого вугілля, підраховані запаси бітуму за категоріями В+С1 у кількості 3,99 млн. т. Із металічних корисних копалин Держбалансом враховується три родовища заліза із запасами 385,46 млн. т. В області враховується також 5 комплексних родовищ нікелю і кобальту. Область має хороші перспективи збільшення запасів нікелевих руд (а також кобальту, який не утворює самостійних родовищ, а міститься в нікелевих рудах. 65

Корінні руди золота оцінені за категоріями С1+Р2 на Клинцівському родовищі (вміст золота 6,65 г/т), Юр’ївському родовищі - за категорією Р2 (вміст золота - 6,1 г/т). У майбутньому на території області можливе створення сировинних баз інших металічних корисних копалин, а саме хромових руд у межах Капітанівського масиву, де завершується детальна розвідка південного флангу Капітанівського родовища. Запаси хрому оцінюються в 435 тис. т. Руди літію виявлені на Полохівському петалітовому та Станкуватському сподумен-петалітовому родовищах. На даний час область посідає монопольне становище в Україні за запасами і видобутком урану. У Кіровоградському рудоносному районі розвідані і підготовлені до експлуатації значні та унікальні за запасами родовища. Гірничорудна сировина на території області представлена трьома родовищами графіту з загальними запасами 7,9 млн. т за категоріями А+В+С1. Супутньою корисною копалиною на Заваллівському родовищі графіту є абразивна сировина, запаси якої оцінюються в 20,3 млн. т за промисловими категоріями А+В+С1. Із нерудної сировини для металургії промисловістю освоєне лише Обознівське родовище вторинного каоліну з чотирьох розвіданих і врахованих Держбалансом. Вогнетривкі глини представлені одним Шестаківським родовищем, попередньо оцінені запаси якого складають 37919 тис. т за категорією С2. Держбалансом враховане одне Малоскелівське родовище кварциту та кварцу для вогнетривів, розвідані запаси якого складають 15208 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Пісок формувальний представлений одним родовищем - Маловисківським, запаси якого складають 4122 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Корисні копалини для будівництва представлені 152 родовищами. Цементна сировина представлена одним родовищем і двома об'єктами обліку із загальними запасами 11262 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. В області налічується 17 родовищ будівельного піску, запаси якого складають 46763,4 тис.м3 за промисловими категоріями А+В+С1, що повністю забезпечує потреби області. Підприємства області повністю забезпечені сировиною для виробництва бутощебеневої та облицювальної продукції. Держбалансом враховано 59 родовищ каменю будівельного з запасами 783,9 млн. м3 за промисловими категоріями. Камінь облицювальний представлений 11 родовищами з запасами 19,3 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1. Держбалансом враховано по одному родовищу сировини крем’яної, вапняку для випалювання на вапно, каменю пиляного, сировини керамзитової. Запаси цегельно-черепичної сировини, кількість яких складає 82685,7 тис. м3 за промисловими категоріями А+В+С1, зосереджені на 59 родовищах. Питні та технічні підземні води в Кіровоградській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 38 ділянках. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів питних та технічних вод складає 225,700 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, 162,300 тис. м3/добу з них не розроблялись. 66

Підземні мінеральні води Кіровоградської області відносяться до типу радонових і використовуються в бальнеолікуванні, розвідані на двох ділянках. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 433,0 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року № 33 щодо реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України рішенням Кіровоградської обласної ради від 19 квітня 2002 року № 14 затверджена “Програма екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 2002-2010 роки” (надалі - Програма). Необхідність розроблення Програми була викликана значним впливом гірничих підприємств на стан довкілля, а саме: порушення природної поверхні землі, геологічного становища, ландшафту із змінами гідрологічного режиму в результаті відкачування певної кількості підземних вод, скиди промислових та побутових стоків у поверхневі водні об’єкти та інше. Згідно даних державної статистичної звітності станом на 1 січня 2008 року в області нараховується 4236 га порушених земель, 3117 га під відкритими розробками та кар'єрами, що експлуатуються, решта родовищ на площі 1278 га, в переважній більшості місцевого значення, не функціонує. Найбільші площі порушених земель в Олександрійському - 1021 га, Петрівському 920 га, Гайворонському - 607 га, Голованівському - 318 га, Кіровоградському - 236 га, Знам'янському районах - 183 га. У рамках виконання Програми у 2007 році було заплановано провести роботи по рекультивації порушених земель на площі 340,5 га, у тому числі: Артемівського кар'єру ВАТ "ЦГЗК" Петрівського району - 10,0 га; вуглерозрізу "Верболозівський" Олександрійського району - 124,0 га; шахти "Медвежоярська" Олександрійського району - 19,7 га; вуглерозрізу "Бандурівський" Олександрійського району - 173,1 га; глиняного кар'єру на балці Білий Камінь в ЗСО ІІ-го поясу водозабору "Лелеківський" м. Кіровоград - 13,7 га. На виконання цих робіт у 2007 році передбачалося виділити 8935,0 тис. грн. за рахунок коштів державного бюджету. Фактично профінансовано 8922,0 тис. грн. Станом на 1 січня 2008 року роботи по рекультивації порушених земель проведені на площі 215 га, у тому числі: розріз "Бандурівський" - 30,2 га під пасовище; розріз "Верболозівський" - 178,8 га, у тому числі: 142,0 га знаходяться в стадії меліоративної підготовки та 36,8 га передано під заліснення Олександрійському лісництву Онуфріївського держлісгоспу; глиняний кар'єр на балці Білий Камінь в ЗСО ІІ-го поясу водозабору "Лелеківський" м. Кіровоград - 6,0 га.

Родовища, що експлуатуються Таблиця 6.1. № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання усього

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

розроблюється 3

Площа, га

родови ща 5

Площа рекультивованих. земель, га

Обсяг накопичених порід, млн. т (м3)

відвалів 6

відвали 7

хвостосховища 9

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

I. Горючі корисні копалини Олександрійський район 1 2 3 4

Миронівське родовище бурого вугілля

Морозівське родовище бурого вугілля Бандурівське родовище бурого вугілля

3,7 24,6

Семенівсько-олександрійське родовище бурого вугілля

ІІ. Металеві корисні копалини 5

Голованівський район Липовенківське родовище силікатнонікелевих руд, хромітові руди

Капітанівське нікелю

родовище

руд

32,7

Кіровоградський район 7

Мічурінське родовище уранових руд

Центральне родовище уранових руд

Маловисківський район 9 10 11

Ватутінське родовище уранових руд Петрівський район

174,3

Петровське родовище залізистих кварцитів Артемівське родовище залізистих кварцитів

266 175

ІІI. Неметалеві корисні копалини

Вільшанський район Вільшанське (Підгороднянське) родовище граніту

Гайворонський район 13 14

15 16 17

Гайворонське родовище мігматиту, суглинку Завалівське (Південно-Східна ділянка) родовище графітової, гранатової руд (скельової породи) Гайворонське (діл. Будонівська) родовище прісних підземних вод Завалівське родовище чарнокіту

16,25

Саранське родовище граніту

30,8

76,3

131

Голованівський район 18

Перегонівське родовище граніту

16,25

Лебединське родовище чарнокіту (блочного каменю)

30,8 69

Добровеличківський район 20 21 22

23 24

25 26 27 28

Кирилівське родовище граніту (буд, щебінь) Скопіївське родовище граніту (буд, щебінь) Добровеличківське родовище прісних підземних вод Долинський район Іванівське родовище чарнокіту (облицювальне каміння) Марфіївське родовище граніту (буд, щебінь) Знам’янський район Знам’янське родовище суглинку (цегельна сировина) Суботцівське родовище граніту (буд, щебінь) Суботівське родовище гнейсу (буд, щебінь) Знам’янське родовище (ділянка Петрівське) підземних мінеральних вод Кіровоградський район

29 30

Обознівське родовище суглинку, закладного піску,озалізнених каолінів, вторинних каолінів Коноплярське родовище трепелу

Коноплярське родовище мергелю

Кіровоградське (Сугокліївське) родовище граніту (бут, щебінь) Новопавлівське (діл.Північна) родовище граніту (бут, щебінь)

32,6 22,34 -

3,2 26,8

11,1 28,4 34,8

48,5 51 44,2 22,6

35 36

Крупська-ІІ родовище граніту (облицювальне каміння, бут, щебінь) Соколівське-І родовище суглинку (цегельна сировина) Веселівське родовище суглинку

2,2

8,61 129

Коноплярське родовище пісчаноглинистих порід (закладні піски) Обознівське родовище піску будівельного Червоноярське родовище піску будівельного Кіровоградське (діл.Обознівська) родовище прісних підземних вод Кіровоградське (діл.Балка базарна водозабір ”Холодні ключі“ родовище прісних підземних вод Кіровоградське (діл.Лелеківська) родовище прісних підземних вод Кіровоградське (діл.Северинківська, Кандаурівська) родовище прісних підземних вод Компаніївський район

9,06

Живанівське родовище граніту (буд, щебінь) Маловисківський район

7,3

Смолінське родовище закладних пісків Анастасіївське родовище граніту (облицювального каміння) Краснополківське родовище граніту (бут, щебінь) Новгородківський район

81,8

37 38 39 40 41

42 43

46 47

3,27 30,9 -

4,9 4,3

Новгородківське родовище граніту

Новоархангельський район 49

Торговицьке родовище граніту

9,97

Новомиргородський район 50 51

55 56 57 58

59 60

Кам’янське родовище лабрадориту (буд, щебінь) Новомиргородське родовище прісних підземних вод Новоукраїнський район

5,2

Войнівське родовище граніту (облицювальне каміння) Капустянське (південно-східна частина лівобережної ділянки) родовище граніту (облицювальне каміння) Капустянське (Лівобережна ділянка) родовище граніту (буд, щебінь) Капустянське (Правобережна ділянка) родовище граніту (облицювальне каміння) Горіхівське (Новоукраїнське) граніту (облицювальне каміння) Новоукраїнське-1 родовище граніту (бут, щебінь) Бантишівське родовище монцоніту (бут, щебінь)

5,33

Перлівське (Адабашівське) родовище граніту (бут, щебінь) Ташлицьке родовище граніту (облицювальне каміння)

1,33

19,87

114,7 32,7

24,3 19,3 7,07

Євдокимівське родовище граніту (облицювальне каміння) Олександрівський район

1,3

Єлізаветградківське родовище суглинку Олександрійський район

8,61

Олександрійське родовище мінеральних радонових вод Олександрійське (діл.Пилипівська) родовище прісних підземних вод Світловодський район

65 66

Кремгесівське родовище піску (для виготовлення силікатної цегли) Власівське родовище граніту (бут, щебінь)

17 66

7. ВІДХОДИ 7.1. Структура утворення та накопичення відходів. З усієї кількості утворених відходів в області 99,7% приходиться на хвости збагачення Східного ГЗК, які скидаються у хвостосховище в балці “Щербаківська", що у Петрівському районі, золу Олександрійських ТЕЦ 1-2, 3, яка зберігається у золовідвалах зазначених підприємств, шлаки Побужського ференікелевого комбінату, шлам та хвости збагачувальних фабрик (відходи виробництва графіту) ТОВ "Завалівський графітовий комбінат", що у смт. Завалля Гайворонського району. Загальна кількість відходів, що утворюються в області з року в рік практично не змінюється, за винятком хвостів збагачення Східного ГЗК, які є основним видом відходів, що утворюється в регіоні. 7.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація). Накопичення відходів ( станом на 01.01.2008 року) (за формою статзвітності 1-НВ) Таблиця 7.1. № з/п

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

Підприємства, установи, організації виробнича діяльність яких пов"язана з утворенням промислових та побутових відходів

од.

543

Накопичено відходів

тонн

15150,133

відходи 1 класу небезпеки

тонн

1537,685

відходи 2 класу небезпеки

тонн

755,253

відходи 3 класу небезпеки

тонн

12857,195

Суб"єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону Таблиця 7.2. № з/п

Найменування юридичної особи

Ідентифікаційний код

Місце знаходження юридичної особи

Строк дії ліцензії

Вид господарської діяльності

м.Кіровоград, вул.Героїв Сталінграду, 12 – а,

23.12.2009р.

збирання, зберігання небезпечних відходів (відпрацьовані

ТОВ «К – 2 Лтд»

кв.40 2

ТОВ НВФ «Екоцентр»

м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 59

23.12.2009р.

ТОВ «Промснаб – Кіровоград»

м.Кіровоград, вул.Гоголя, 80

17.03.2010р.

ЗАТ «Радій»

14312430

м.Кіровоград, вул.Героїв Сталінграда, 29

11.08.2010р.

ТОВ «Нафтотрейд»

30078626

м.Світловодськ, вул.Комсомольська, 36

21.07.2010р.

ВАТ «Чисті метали»

00194748

м.Світловодськ, вул.Заводська, 3

22.09.2010р.

ТОВ «РАФ ПЛЮС»

3185987

65025

13.04.2012

13744541

м. Одеса, вул. Ковалевського,

свинцево - кислотні акумулятори) збирання, зберігання, знешкодження нафтопродуктів, непридатних до використання за призначенням ( у тому числі відпрацьованих моторних масел та їх суміші); відходи що містять ртуть,; відходи гальванічного виробництва; осад з відстійників після реагентного або електроагуляційного очищення; електроліт відпрацьований із акумуляторних батарей. збирання, зберігання батарей свинцевокислотних акумуляторів збирання, видалення осаду очисних споруд гальвановиробництва (гальванічний шлам) збирання, перевезення, зберігання, оброблення, видалення, знешкодження відпрацьованих нафтопродуктів непридатних до використання за призначенням, донних осадів нафтових резервуарів, залиш-ків очищення резервуарів, нафтошламів технічної очистки стічних вод. збирання, зберігання, знешкодження, захоронення відходів, що містять миш»як; відходи що містять телур, кадмій, ртуть, кеки після станції нейтралізації сумішей кислот. збирання, перевезення, зберігання (відпрацьовані люмінесцентні лампи 75

30 А

та прилади, що містять ртуть, відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів, відпрацьовані нафтопродукти, відходи виробництва, одержання і застосування фармацевтичних препаратів, клінічні та подібні їм відходи, відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсій

Динаміка утворення промислових токсичних відходів Таблиця 7.3. 2005 рік

2006 рік

2007 рік

Утворення промислових токсичних відходів на 1 км2, т/км2

0,616

0,642

0,127

Утворення промислових токсичних відходів на 1 особу, кг/особу

12,970

2,315

2,637

Основні показники поводження з відходами I – III класів небезпеки (тис. т) (за формою статзвітності 1 – НВ) Таблиця 7.4. № п/п

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Утворилося

15,163

2,741

3,121

Одержано від інших підприємств

0,241

3,363

3,519

у тому числі з інших країн

Використано

0,207

0,251

Знешкоджено (знищено)

0,103

0,204

у тому числі спалено

2,317

0,004

0,006

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

0,136

0,315

0,026

Передано іншим підприємствам

0,001

5,586

4,528

у тому числі іншим країнам

Направлено в місця неорганізованого складування за

межі підприємств 11

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

3,530

0,018

2,765

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємства

15,163

16,025

15,150

Основні утворювачі відходів( за даними статзвітності 1 – НВ) Таблиця 7.5. № з/п

Назва підприємства, адреса

1 1

2 ВАТ «Олімп» м.Світловодськ вул.Заводська, 4

Назва відходу

Клас небезпеки

3 Відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять хром та його сполуки Кеки після станції нейтралізації, інші відходи, що містять метали та їх сполуки ДП «Східний Відходи гірничо – видобування збагачувальний та комбінат» збагачування Дніпропетровруд уранових і ська обл. торієвих м.Жовті Води «хвости» вул.Горького збагачення уранових руд

4 2

Накопичено відходів станом на 01.01.2007 року, тонн 5 41,900

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2007 рік, тонн 6 -

Накопичено відходів станом на 01.01.2008 року , Тонн 7 41,900

Примітка

276,000

3043,000

8,000

3051,000

37667154,458 1023352,8474 38690507,305

Смолінська шахта Схід ГЗК Маловисківський район с.Смоліно Інгульська шахта Схід ГЗК Кіровоградський район с.Неопалимівка

Відходи гірничо видобувної промисловості

5776562,000

103300,000

5879862,000

Відходи гірничо видобувної промисловості

6810253,000

121518,000

6929772,000

8 -

НАЙГІРШЕ СМІТТЄЗВАЛИЩЕ

м. Кіровоград, вул. Байкальська, 104

Звалище твердих побутових відходів смт Онуфріївка

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) (на 01.01.2008 року) Таблиця 7.6. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район

Кількість МВВ, од.

Кількість внесених у реєстр МВВ, од.

Кількість паспортизованих МВВ, од,

Внесено у реєстр МВВ за звітній період, од

Паспортизовано за звітний період, од

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

2 Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфріївський район Петрівський район Ульяновський район Устинівський район м.Кіровоград м.Світловодськ м.Олександрія Усього

3 1 1 2 2 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 3 9 1 2 4 3 4 45

4 1 1 2 2 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 3 9 1 2 4 3 4 45

1 1 2 2 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 3 9 1 2 4 3 4 45

1 1 1 3

Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 7.7. № п/п

1 1 2 3

Назва району

2 Бобринецький Вільшанський Гайворонський

Кількість Всього складів в пестици яких дів по зберігаються матеріа непридатні лах та інвента заборонені ризації до 2007 рік використанн тонн я пестициди та агрохімікати 3 4 1 131,7 10 31,99 13 61,469

Протягом 2007 року Перезатарено пестицидів агрохімікаті в

Передано на утилізацію пестицидів агрохіміка тів

5 13,000

6 -

Всього агрохіміка тів станом на 01.01.08 року

7 131,7 25,390 61,469 79

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Голованіський Добровеличківсь-кий Долинський Компаніївський Маловисківський Новгородківський Новоархангельський Новомиргородський Новоукраїнський Онуфріївський Олександрівський Петрівський Світловодський Ульянівський Устинівський Знам”янський Олександрійський Кіровоградський

13 12 1 6 11 1 12 12 19 2 1 4 7 6 3 1 6 5 146

ВСЬОГО

58,853 20,46 28,800 42,500 333,500 15,000 65,700 21,59 70,00 19,18 150,0 57,422 21,455 14,601 40,1 44,32 46,70 25,585 1300,925

11,509 2,36 10,000 0,800 28,96 10,000 9,80 11,45 7,0 104,879

28,96 10,000 9,80 11,45 60,210

58,853 20,46 28,800 42,500 333,500 15,000 65,700 21,59 70,00 29,255 150,0 47,07 21,455 14,601 37,00 32,87 46,70 25,585 1279,498

7.3. Використання відходів, як вторинної сировини. Суб"єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 7.8. № з/п 1

Найменування юридичної особи 2

Ідентифіка ційний код 3

Місце знаходження юридичної особи 4 м.Кіровоград вул.Радянська, 2 – а, с.Сонячне Кіровоградський район

Строк дії ліцензії 5

Вид господарської діяльності 6

11.07.2012р.

Збирання, заготівля окремих видів відхо-дів як вторинної сировини (макула-тури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних) Збирання, заготівля окреми видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних)

ТОВ «Кіровоградвторма» директор Рибін Юрій Миколайович 30-79-65 30-64-70 30-78 49

05511975

ТОВ «Центр – Агропром» директор Степник Микола Миколайович 23-34-56 ПП «Реал – сервіс» директор Шкляр Олег Геннадійович 27-02-47 Акціонерне товариство закритого типу Кіровоградекологія» директор Парамонов Вктор

30860816

м.Кіровоград вул.Енергетиків, 6

09.04.2010р.

30227030

м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 2 к.112

11.07.2012р.

03335824

м. Кіровоград, вул. Промислова, 1

17.03.2010р.

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів гумових, у тому числі зношених шин) Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин) 80

Анатолійович 56-33-38 6

Компаніївське районне споживче товариство голова правління Жученко Микола Леонідович

01756071

смт Компаніївка Кіровоградська обл., смт Компаніївка, вул.Калініна, 32

30.03.2011р.

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою )

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Основними факторами, які впливають на екологічну ситуацію у техногенній сфері, є: скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; використання промисловими підприємствами у технологічних процесах небезпечних речовин; розміщення та зберігання промислових відходів на територіях підприємств. В 2007 році з природних водних джерел області забрано 111,8 млн. м3 води, при цьому забір підземних вод склав 29,92 млн.м3. Використано прісної води в об’ємі 44,44 млн.м3, у тому числі на господарсько-побутові потреби – 23,68 млн.м3, виробничі – 15,07 млн.м3, сільськогосподарське водопостачання – 2,99 млн.м3, зрошення – 2,68 млн.м3. Загальне водовідведення склало 62,92 млн. м3, при цьому 56,96 млн. м3, відведено в поверхневі водні об’єкти, а 5,96 млн. м3 – у накопичувачі та поля фільтрації. З 56,96 млн. м3 зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об’єкти, 28,01 млн. м3 – це нормативно-очищені на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 28,56 млн. м3 – недостатньо-очищені стоки та 0,386 млн. м3 зворотні води без очистки. Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунальному господарстві, промисловості) складають 30,3 млн. м3, або 48,16 %, решта – 32,63 млн. м3 або 51,84 % – шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води. Кількість нормативно-очищених зворотних вод на спорудах очистки дорівнювала 18,603 млн. м3 або 39,45 % від загальної кількості стоків. При цьому на спорудах біологічної очистки очищено 20,33 млн. м3, та механічної очистки – 2,297 млн. м3 та фізико-хімічної – 2,976 млн. м3 . Разом з тим, протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води, а також з більш раціональним її використанням, яке пов’язано із встановленням приладів обліку. Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2007 році склало 62,9 млн. м3. Порівняно з 2006 р. цей показник зменшився на 3,5 %, з 2000р. – на 38,9 %. Скиди зворотних вод у повехневі водні об"єкти у 2007 році зменшились в порівнянні з попереднім роком на 0,34 млн. м3, або 0,6 %. 81

Обсяг скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2007 році склав 28,95 млн. м3 і збільшився в порівнянні з 2006 роком на 7,49 млн. м3, або 34,9 %. Протягом 2007 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами склали 80,251 тис.т. Порівняно з 2006 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 12,8 тис. т або на 63,5 %, а в порівнянні з 2000 роком скоротились в 2,2 рази, але викиди від пересувних джерел за рахунок автотранспорту збільшились в 2,3 рази в порівнянні з 2000 роком, і в 1,5 рази в порівнянні з 2006 роком. Викиди шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, і на одну особу зменшились з 21,3 кг до 19,2 кг. На території області розташовані об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу. Частина їх віднесена до категорії потенційно небезпечних. На цих підприємствах використовуються небезпечні речовини згідно з Переліком до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1998 року №440 та утворюються промислові й побутові відходи. Наприклад, на відстані 2 км від м. Світловодська розташовано бункер для поховання відходів виробництва ВАТ“Чисті метали”. За тривалий час в бункері накопичено біля 3000 т відходів, які містять сполуки миш’яку, кобальту, ртуті, сурми, телуру та інші. За технічними та технологічними особливостями перелічені потенційно еколого-небезпечні виробництва, що можуть бути джерелом надзвичайних ситуацій техногенного характеру, діляться на дві групи - промислові підприємства та системи життєзабезпечення населення, забезпечення функціонування господарського та сільськогосподарського комплексу – енергетики, водо-, газо-, теплопостачання, транспорту (автомобільного, залізничного). На території області є об`єкти, на яких (навколо яких) існує проблема, пов’язана із забрудненням довкілля, у тому числі шламонакопичувачі, золовідвали, скотомогильники та ін., а також ті, що підпадають під зсуви, підтоплення тощо. Наприклад, хвостосховище гідрометалургійного заводу Східного гірничо– збагачувального комбінату розташоване в природному зниженні рельєфу місцевості в балці “Щербаківська”, яка огороджена в гирлі греблею. Хвостосховище знаходиться в південно-східній частині Петрівського району Кіровоградської області. Земельний відвід хвостосховища 614,94 га, у тому числі чаші 256 га, 1/6 санітарнозахисної зони (промисловий майданчик хвостосховища) - 209,57 га. Ширина санітарно - захисної зони до 1000 м. На 01 січня 2007 року згідно з даними статистичної звітності в хвостосховищі накопичено більше 37 млн. т відходів, що складає 71,64 % заповнення. З метою вивчення впливу хвостосховища на стан підземних вод створена мережа з 90 наглядових свердловин глибиною від 20 до 50 метрів. Відбір підземних вод здійснює гідрозагін ГРП-2, а їх аналіз - Центральна науково-дослідна лабораторія. Гідротехнічні споруди навколо “нової” та “старої” чаш хвостосховища знаходяться в задовільному стані та обладнані засобами контролю. Хвостосховище Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд розташовано у м. Долинська і призначено для зберігання відходів збагачування залізної руди. Загальна місткість хвостосховища складає 10 млн. м3. Хвостосховище 82

займає площу 1,33 млн.м2. Споруди гребель та загат знаходяться в задовільному технічному стані. Основна гребля хвостосховища відсипана з відміткою гребеня 143,0 м. Золошламонакопичувачі Олександрійських ТЕЦ 1-2 і ТЕЦ 3 знаходяться в залишкових розрізних траншеях бувших розрізів “Байдаківський” та “Семено– Головківський”. Площа золошламонакопичувача ТЕЦ 1-2 становить 110 га, ТЕЦ 3 – 33,4 га, їх місткість відповідно – 5,5 млн. м3 і 4,3 млн. м3. Щодобово в золошламосховища скидається 100 – 160 т золи. Станом на 1 січня 2007 року в золошламонакопичувачах Олександрійських ТЕЦ 1-2 накопичено близько 3 млн. 579 тис. т золи, ТЕЦ 3 – 251 тис. т. Їх вплив на забруднення навколишнього природного середовища незначний. Шламонакопичувач філії “Національного центру по розвитку атомної енергетики” (смт Завалля Гайворонського району ) має загальну площу дзеркала накопичувача – 129 га, ставка – відстійника – 15 га. При повній завантаженості підприємства річний обсяг пульпи, що скидається – 800 тис. т, добовий – 3,1 тис. т. Хімічний склад: пісок, глина з незначними домішками рідкого скла, гасу, флотореагента Т-66. З метою визначення впливу хвостосховища збагачувальної фабрики на підземні води створена мережа з 9 спостережних свердловин та точок спостереження з відбором проб підземних і поверхневих вод. З 1992 року спостереження за якістю та складом підземних і поверхневих вод виконує Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем. В теперішній час на хвостосховищі утворилася іхтіофауна з нерестилищами сазана, дзеркального коропа, карася та інших видів риби, місцями гніздування пернатої птиці ( гуси, качки), що свідчить про відсутність негативного впливу хвостосховища на довкілля. Техногенне підтоплення територій грунтовими водами спостерігається в м. Кіровограді та Голованівському, Добровеличківському, Знам’янському, Маловисківському, Новгородківському, Новоукраїнському, Світловодському, Олександрійському, Онуфріївському, Петрівському районах області загальною площею 5,8 км2, або 23,6% території області. З метою поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах, зниження рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій проведено роботу з прогнозу найбільш характерних можливих надзвичайних ситуацій на території Особливості фізико-географічних умов Кіровоградської області, наявність розвиненої різноманітної промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може привести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф, стихійного лиха, виходу з ладу систем життєзабезпечення населення області. В 2007 році виникла 1 надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру, яка не мала впливу на стан довкілля. 8.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки 1. Найбільшими утворювачами відходів на території області є хвостосховище 83

балки «Щербаківська» державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яке розташовано на території Петрівського району. Дане хвостосховище експлуатується з 1959 року і призначено для зберігання та накопичення твердих та рідких слабоактивних радіактивних відходів уранозбагачувальної промисловості – «хвостів збагачення». В хвостосховищі, яке розташовано в балці «Щербаківська» Петрівського району, станом на 1 січня 2008 року накопичено 38,7 млн.тонн відходів переробки уранових руд. Еколого-небезпечна виробнича діяльність підприємства урано-добувної промисловості призводе до підвищеного дозового навантаження опромінення населення. 2. На території Кіровоградської області у м.Світловодську знаходиться збанкрутілий завод «Калькулятор». На території підприємства, у бункері та в складських приміщеннях підприємства накопичено біля 560 тонн відходів гальванічного виробництва, а саме: у бункері, який розташований на відстані 7 км від Кременчуцького водосховища, зберігається 276,2 тонни гальваничних відходів та 16,199 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів; у гальванічному цеху (територія підприємства) –12 тонн кристалізованих осадів гальванічних ван та 500л розчинів травильних ван; На даний час у бункері утворились проломи та нещільність бетонного покриття. Як наслідок існує реальна загроза попадання токсичних відходів у грунтові води та Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища. 3. Найбільшим забруднювачем водних ресурсів області є ТОВ «Водне господарство» м.Кіровограда, яке включено до переліку 100 найбільших забруднювачів України». Очисні споруди каналізації ТОВ «Водне господарство» будувались у дві черги. Перша черга введена в дію у 1974 році, друга у 2004 році. Потужність очисних споруд складає 60000 куб. м./ добу. У зв»язку із зношеністю устаткування на очисних спорудах першої черги, які тривалий час експлуатуються і потребують капітального ремонту та реконструкції, ТОВ «Водне господарство» з року в рік не досягає необхідного рівня очищення зворотних вод. Протягом 2007 року підприємством скинуто в р.Інгул 19,234 млн. куб.м. недостатньо очищених вод, що призводять до погіршення екологічного стану Кіровоградської області. 4. В області існує багато проблем, пов»язаних з твердими побутовими відходами. Однією із нагальних проблем є сміттєзвалище у м.Кіровограді, яке експлуатується з 1953 року і є джерелом забруднення довкілля. Часткове обвалування звалища сприяє доступу на його територію дощових та талих вод та їх забрудненню. Спостережні свердловини відсутні, здійснювати контроль за якістю підземних вод неможливо. Санітарно-захисна зона не витримується, звалище практично досягло межі житлової забудови міста. Періодичне загоряння та димлення відходів погіршує стан атмосферного повітря та негативно впливає на довкілля та здоров»я населення. 5. Серед підприємств області, які мають найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря це ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», який займається виробництвом кольорових металів (нікелю). Обсяги забруднюючих речовин в атмосферне повітря станом на 1 січня 2008 року складають 84

близько 5000 т. Не ефективно працюють очисні споруди. Так, у 2007 році скид недостатньо очищених стоків у водні об»єкти склав 701 тис. м. куб. Дане підприємство є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. 8.3. Радіоекологічна безпека Кіровоградська область має сировинну базу атомної енергетики – уранодобувну промисловість, яка включає три родовища уранової руди. Видобуток уранової руди здійснюється на двох шахтах: Інгульській та Смолінській. Новоконстянтинівський рудник, який в 1996 році переданий для промислового освоєння, на сьогоднішній день законсервований. Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря являють собою джерела радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фатором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року теріторії: проммайданчика, рудного складу, майданчіка по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог “Норм радіаційної безпеки України” (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Згідно з вимогами “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України” (ОСПЗРБУ-2005) проммайданчики мають санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостереження (ЗС) в яких проводиться радіаційно-екологічний моніторинг. В приміщеннях житлових будинків та на присадибних ділянках, Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП СхідГЗК та фізикохімічними лабораторіями Інгульської та Смолінської шахт проводиться вимірювання гама-фону, відбір проб повітря на наявність радону та сумарної альфа-активності пилу. Активність викидів шахтного повітря шахт складає: Через головну вентіляційну установку  Пилу – 0,3 мг/м3;  -активність – 0,025 Бк/м3;  U238 – 0.0045 Бк/м3;  Ra226- 0.0085 Бк/м3;  ЭРОАRn – 876.6 Бк/м3. Через вентиляційну установку ВОД-21  Пилу – 0,5 мг/м3;  -активність – 0,011 Бк/м3;  U238 – 0.003 Бк/м3;  Ra226- 0.009 Бк/м3;  ЭРОАRn – 833.3 Бк/м3. На території Петрівського району в балці “Щербаківська” розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу Схід ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа хвостосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м3. На даний час в балці накопичено біля 85

40 млн. тонн радіоактивних відходів, загальна активність яких складає близько 48400 Кu. На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природних радіонуклидів урано - торієвого ряду. В різні часи Інститутом ядерних досліджень, Інститутом проблем природокористування і екології ( м. Дніпропетровськ ), ГРЕ –37 КП “Кіровгеологія” та НТЦ “КОРО” (м. Жовті Води) проводились дослідження радіологічного стану території міста Кіровограда. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гамма-фон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів (20000 – 50000 Бк/м3 ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порогова концентрація радону і торону в ґрунтах по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м3. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) Таблиця 8.1. № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, Бобринецький район назва підприємства Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфрієвський район Петрівський район Ульяновський район Устинівський район м.Кіровоград м.Світловодськ м.Олександрія

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів(усього),- од. 1 1 1 21 5 5

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що кількість загальна радіаційний фон використовуються джерел активність на території іонізуючого ДІВ , Бкпідприємства. випромінюмкР/год 1 вання, од. 5 20-25 5 1,2х10520-25 360 1,2х105 13-18 64 16,2х10 15-18 53 15-18

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області. 17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов’язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових міркувань або в зв’язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання. Чотири підприємства області в 2007 році передали зняті з експлуатації джерела іонізуючого випромінювання на захоронення – всього 86

357шт. Проблемою є наявність в області підприємства АТЗТ “Світловодський завод силікатних виробів”, яке має радіоактивні відходи, але не передавало їх на захоронення до спеціалізованого підприємства. Кіровоградською міжрайонною природохоронною прокуратурою відкрито кримінальну справу по даному порушенню. Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2007 році в області не було. 9. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Кіровоградська область здавна відома, як регіон з добре розвиненим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі виробництва валової продукції агропромислового комплексу провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає більше 73%. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 2,04 млн. га (4,9% с. г. угідь України), у тому числі 1,76 млн. га ріллі (5,3%> ріллі України). Природно - кліматичні умови, помірно - континентальний клімат, та багатий ґрунтовий покрив - чорноземи, дають змогу агроформуванням на території області вирощувати всі сільськогосподарські культури степової та лісостепової зони. Переважною спеціалізацією у рослинництві є вирощування зернових культур, основними з яких є озима пшениця, кукурудза та ячмінь. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник та цукрові буряки. Проте за останні роки все більшого поширення набувають такі культури, як соя та ріпак, вирощування яких у порівнянні з 2000 роком зросло у десятки разів. В області сільськогосподарську діяльність здійснюють більше ніж 4,5тис. господарств різних форм власності та підпорядкування, з яких біля 400 господарських товариств, 2700 фермерських господарств, 219 приватних підприємств та ряд інших підприємств, які виробляють валової продукції рослинництва більше ніж на 1,5 млрд. грн. У структурі посівних площ біля 52% площ ріллі відвозиться під зернові культури, третина (до 33%») - під технічні, решта під кормові та овоче-баштанні культури і картоплю. У середньому по області щорічно вирощується біля 2,4 млн. тонн зерна, в тому числі біля 1 млн. тонн - пшениці, 400 - 450 тис. тонн -кукурудзи, 600 - 650 тис. тонн - ячменю.Середньо багаторічне виробництво цукрових буряків знаходиться в межах 750-800 тис. тонн, соняшнику - 320-350 тис. тонн. Така кількість виробленої продукції рослинництва дає можливість повністю забезпечити населення області продуктами харчування, тваринництво - кормами, а переробні підприємства - сировиною. Як виняток був 2007 рік, коли через погодно - кліматичні умови, які були обумовлені сильною повітряною та ґрунтовою посухою, що негативно вплинула на ріст і розвиток сільськогосподарських культур та призвела до загибелі рослин на значних площах їх посіву. Середня урожайність зернових склала лише 15,7 ц/га, а валове виробництво 87

зерна 1278 тис. тонн, що майже у 2 рази менше 2006 року. Дещо менше ніж було за прогнозами одержано валове виробництво цукрових буряків, соняшнику, картоплі та овочів, відповідно 398,2, 397,7, 298,7 та 163,8 тис. тонн. Проте незважаючи на зменшення валового виробництва продукції рослинництва населення області в повному обсязі були забезпечені продуктами харчування, тваринництво - кормами, а переробна промисловість сировиною. Зростанню виробництва продукції рослинництва (крім 2007 року) сприяє постійне збільшення застосування мінеральних добрив та інтегрованого захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб. У 2007 році на 1 гектар ріллі було внесено 32,4 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, або по 40 кг/га посівної площі, що на 11 кг/га більше попереднього року, в тому числі було внесено під посів пшениці -44 кг/га, кукурудзи на зерно - 72 кг/га, цукрові буряки - 187 кг/га, картоплю - 31 кг/га, овочі - 97 кг/га та кормові культури - 13 кг/га. Проте у зв'язку із скороченням поголів'я худоби зменшились обсяги внесення органічних добрив, які становлять 0.2 тонни на гектар. Поряд з цим значно зросли обсяги приорювання пожнивних решток, що сприяє накопиченню органічної маси у ґрунті, зменшенню ерозійних процесів та за сприятливих погодних умов підвищенню урожайності сільгоспкультур. Для захисту рослин від шкодочинних організмів було проведено обробіток посівів пестицидами на площі 1143,2 тис. га, у тому числі 623,1 тис. га гербіцидами проти бур'янів, 339,5 тис. га інсектицидами проти шкідників та 110„7 тис. га фунгіцидами проти хвороб. Разом з цим на площі 52,6 тис. га були застосовані біопрепарати, що забезпечило зменшення хімічного навантаження на грунт та виробництво екологічно чистої продукції. 10. ЕНЕРГЕТИКА 1. Енергетика (інформація по області за 2007 рік): - кінцеве енергоспоживання - 1623,7 тис.тонн умовного палива (т у.п); - загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива1804,1 тис. т у.п., у тому числі: Вид енергоресурсу електроенергія теплова енергія природний газ вугілля, у тому числі: кам 'яне буре нафтопродукти

У натуральному виразі 2925,4 млн.кВт.год 1078,0 тис.Гкал 644,1 млн.куб.м 303,5 тис.т 116,9 тис.т 186,6 тис.т 116,0 тис.т

- енергоємність - 0,36 кг/грн; - енергоспоживання на основі відновлювальних джерел - вироблено малими ГЕС ВАТ "Кіровоградобленерго" - 25,514 млн.кВт.год. 88

11. ТРАНСПОРТ Викиди в атмосферу від пересувних джерел за рахунок автотранспорту збільшились в 2,3 рази в порівнянні з 2000 роком, і в 1,5 рази в порівнянні з 2006 роком. За 2007 рік пасажирооборот всіма видами транспорту в області складає 1215,6 млн. пас.км, вантажооборот - 26530,5 млн. ткм. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів назва транспортного засобу

легковий вантажний автобус мотоцикл

всього

вид використовуваного палива

(ОД.)

92438 19239 2731 33973

середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів

бензин (од.)

дизельне паливо (од.)

природний газ (од.)

89347 11058 1815 33971

3090 8149 912 2

1 32 4

* *

12. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 12.1. Державний контроль У складі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області станом на 1 січня 2008 року працював 43 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі 11 інспекторів у відділі екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні та 7 – у відділі інструментальнолабораторного контролю. Протягом 2007 року було проведено 8485 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства (у 2006 році – 10319), в тому числі 3811 (у 2006 році – 5395) пересувних транспортних засобів. В ході перевірок було складено 2921 протоколів про адміністративні правопорушення (у 2006 році – 1731), 99 (у 2006 році – 58) з яких передано для розгляду у місцеві судові органи. Загальна сума накладених штрафів становить 299,373 тис. грн. (у 2006 році – 120,655 тис. грн.), сума стягнутих штрафів складає 222,054 тис грн. (у 2006 році – 94,415 тис. грн.). Відсоток стягнення становить 74,2 % (78,2 %). Кількість перевірок без пересувних транспортних засобів становить 4674 (у 2006 році – 4924). Таким чином, за 2007 рік кількість перевірок (без пересувних транспортних засобів) зменшилась на 250 об’єктів, тобто у 1,05 разів у порівнянні з відповідним періодом 2006 року, натомість кількість складених протоколів збільшилась у 1,7 разів, а сума накладених штрафів – у 2,5 разів. У 2007 році відсоток стягнення штрафів дещо зменшився (на 4 %). Перевірено 2812 об’єктів області, з яких 23 входять до Переліку екологонебезпечних об’єктів державного рівня, проведено 863 комплексних перевірок об’єктів, в тому числі з залученням фахівців обласного управління земельних 89

ресурсів, обласної СЕС, обласного управління водного господарства, управління МВС в Кіровоградській області та інших контролюючих органів. Пред’явлено 218 позовів та претензій (у 2006 році – 129) на загальну суму 1738,560 (у 2006 році – 381,856) тис. грн., 154 з яких розглянуто та відшкодовано державі 254,651 тис. грн. (у 2006 році – 246,781 тис. грн.). Таким чином, у 2007 році кількість пред’явлених позовів та претензій збільшилася у 1,7 разів, а кількість стягнутих сум за позовами та претензіями – у 1,5 рази у порівнянні з аналогічним періодом 2006 року. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 29 підприємств до усунення виявлених порушень (у 2006 році – 13). Основні показники здійснення державного екологічного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства наведені у таблиці 12.1. Основні показники здійснення державного екологічного контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства у 2005-2007 роках Таблиця 12.1. Найменування показника № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10

Проведено перевірок у тому числі занесених до «Переліку…» Перевірено об’єктів Складено протоколів у тому числі передано у судові органи 1. Притягнуто до адмінвідповідальності Накладено штрафів, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Передано матеріалів у правоохоронні органи Пред’явлено позовів та претензій, кількість/сума у тис. грн. Стягнуто позовів та претензій, кількість/сума у тис. грн. Призупинено виробничу діяльність

Показники за рік 2005 2006 2007 8282 58 3399 1403 42 1367 91,993 73,952 16 61 88,759 55 81,093 9

10319 18 3818 1731 58 1677 120,655 94,415 30 129 381,856 106 246,781 13

8485 23 2812 2921 99 2822 299,373 222,054 17 218 1738,560 154 254,651 29

12.1.1. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів Протягом 2007 року проведено 632 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при користуванні поверхневими водними ресурсами та 177 перевірок об’єктів, що використовують підземні води області. За порушення вимог водоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 307 посадових осіб (69 по підземним водам), загальна сума штрафів становить 32,436 тис. грн., стягнуто на користь держави 25,550 тис. грн. За самовільне водокористування, забір води з підземних джерел пред’явлено 14 претензій на суму 43,631 тис. грн., 12 з яких на суму 43,004 тис. грн. відшкодовано. Серед самовільних водокористувачів необхідно відмітити КП «Тепловод» м. Долинська – 32,515 тис. грн., Атабаське кар’єроуправління Новоукраїнського району 90

– 2,013 тис. грн., КП Карбівське 2,718 тис. грн. та інші підприємства. Крім того стягнуто позов за самовільне використання поверхневих вод Олександрійською ТЕЦ3 на суму 19,695 тис. грн. За забруднення поверхневих вод скидом недостатньо очищених стічних вод пред’явлені претензії 14 підприємствам області на суму 6,034 тис. грн.: КП «Малависка-водоканал» – 0,172 тис. грн.; КП «Міськводоканал», м. Бобринець – 0,084 тис. грн.; КП «Теплоенергетик», селище Нове – 0,480 тис. грн.; КП «Комунальник», смт Добровеличківка - 0,139 тис. грн.; КП «Енерговодоканал», смт Смоліно - 0,808 тис. грн.; КП «Сазонівка», Кіровоградський район - 0,094 тис. грн.; Знам’янське МВУВКГ, м. Знам’янка - 1,253 тис. грн.; ВК 49 с. Новий Стародуб Петрівський район – 0,098 тис. грн.; ЗАТ «Світловодське кар’єроуправління» – 0,147 тис. грн.; Інгульська шахта Східного ГЗК, м. Кіровоград – 1,088 тис. грн.; ТОВ «Згода» – 0,032 тис. грн.; ТОВ «Водне господарство», м. Кіровоград – 1,141 тис. грн. На даний час 12 претензій на суму 4,687 тис. грн. відшкодовані. Для забезпечення контролю за станом водних ресурсів відпрацьовано 420 проб, виконано 8210 визначень. Перевірено 17 відомчих лабораторій, які проводять аналізи поверхневих і стічних вод, прийнято участь в атестації 5 лабораторій. 12.1.2. Контроль за охороною атмосферного повітря Протягом 2007 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони атмосферного повітря на 945 підприємствах, установах та організаціях області, з яких 50 – автотранспортні. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 401 посадову особу на загальну суму штрафів 50,433 тис грн., з яких 42,025 тис. грн. стягнуті. Серед притягнутих до адміністративної відповідальності головний інженер ЗАТ «Кіровоград Союз», заступник директора ТОВ «Евріс», директор Бобринецької філії ТОВ «Елеватор зерноторгівельна компанія» та АБЗ м. Знам’янка (ПП Геворгян А.Р.), три посадові особи ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» та посадові особи інших підприємств області. За порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря призупинено виробничу діяльність 22 підприємств, в тому числі 14 – у другому кварталі, 6 – у третьому кварталі та 1 – у четвертому кварталі. Рішенням від 17.04.2007 р. № 02-07 призупинено виробничу діяльність сушильного відділення ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» смт Побузьке, вул. Промислова, 12. Підприємство виробляє феронікель. Викиди забруднюючих речовин від обладнання не враховані в дозволі на викиди. Слід відзначити, що зазначене підприємство входить до переліку екологічно-небезпечних об’єктів загальнодержавного рівня. Крім того було призупинено виробничу діяльність ТОВ «Медіфарм» м. Олександрія, вул. Червоного козацтва, 120 (переробка деревини), ТОВ «Оміс» смт Олександрівка, вул. Леніна, 126 (переробка деревини), АБЗ ПП «Геворгян» м. Знам’янка (відсутня дозвільна документація), котлоагрегати № 2,3 котельної ВАТ 91

«Кіровоградолія», м. Кіровоград (перевищення ГДВ по оксиду вуглецю), філії «Новоукраїнський райавтодор», м. Новоукраїнка (відсутня дозвільна документація), філії «Новоархангельська ДЕД», смт Новоархангельськ (не враховані в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря викиди від асфальтозмішувача ДС – 185), філії «Світловодський райавтодор», м. Світловодськ (відсутня дозвільна документація), філії «Кіровоградський райавтодор», с. Сазонівка (не враховані в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря викиди від асфальтозмішувача ДС – 158), фарбувальної камери ВАТ «Кіровоград-Авто» (відсутня дозвільна документація), цех по преробці сої ФГ «Агропродукт КС» (відсутня дозвільна документація), деревообробні верстати Виправної колонії № 37 с. Інгульське (відсутня дозвільна документація) та інших об’єктів. Фахівцями Держекоінспекції проведено контрольні виміри обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відібрано 248 проби, виконано 1580 визначень. По результатам вимірів нараховані збитки за наднормативні викиди 16 підприємствам на загальну суму 51,6 тис. грн., з яких 15 на суму 47,573 тис. грн. сплачені. Претензії на відшкодування збитків були направлені ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», смт Побузьке – 5,526 та 1,517 тис. грн. (сплачені), ВАТ «Кіровоградолія» - 15,284 тис. грн. та 7,610 тис. грн. (сплачені), АБЗ Бобринецький райавтодор – 5,040 тис. грн. (сплачено), фірма «Ласка» м. Кіровоград – 3,534 тис. грн. (сплачено), ТОВ «Укрбудінвест» - 4,023 тис. грн., ВАТ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів № 1» - 3,156 тис. грн.(сплачено) та іншим підприємствам. На усунення виявлених недоліків надані приписи, найбільше – ВАТ «Куцівський елеватор», Бобринецька філія ТОВ «Елеватор - зерноторгівельна компанія», Соколівський консервний цех ЗАТ «Креатив», ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», ВАТ «Кіровоградолія», ВАТ Кіровоградський механічний завод, Знам’янські локомотивне та вагонне депо та інші. Під час проведення першого та другого етапу загальнодержавної операції «Чисте повітря» на відповідність державним стандартам здійснено виміри концентрації забруднюючих речовин у відпрацьованих газах 3811 автотранспортних засобів, що належать як фізичним особам так і різним підприємствам, установам, організаціям господарствам, тощо. Загалом виявлено 244 порушення стандартів, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 20 посадових осіб та 224 індивідуальних власників. Загальна сума накладених на порушників штрафів становить 6,323 тис. грн., стягнуто – 4,537 тис. грн. 12.1.3. Контроль за охороною і використанням земель Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється відповідно до плану робіт. Протягом 2007 року здійснено 884 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто 368 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 61,321 тис. грн., з яких стягнуто 42,106 тис. грн. Перевірками виявлені порушення щодо забруднення та засмічення земельних ресурсів на території 25 підприємств, яким направлені претензії на відшкодування завданих збитків: ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», забруднення нафтопродуктами – 92

0,908 тис. грн., які сплачені підприємством; ТОВ «Олімп» в Голованівському районі також забруднення нафтопродуктами – 2,441 тис. грн.; ВАТ «Олександрійський авторемонтний завод», забруднення нафтопродуктами – 3,974 тис. грн.; СВК «Колос», м. Знам’янка, засмічення будівельними відходами - 0,398 тис. грн.; КП «Водне господарство», м. Кіровоград, забруднення нафтопродуктами -2,033 тис. грн.; ВАТ «Знам’янська райагрохімія», забруднення нафтопродуктами 0,015 тис. грн.; ПП Ковальов, м. Світловодськ, забруднення території важкими металами – 116,023 тис. грн.. Справа передана до Світловодської прокуратури. ДП «Світловодський завод силікатних виробів» - засмічення земельної ділянки – 1,018 тис. грн.; ЗАТ «Вторинні ресурси», м. Кіровоград – засмічення земельної ділянки 8,850 тис. грн.; ПП «Спецзовнішкомплект» - 9,899 тис. грн.; ВАТ «Інтерресурси» - 79,313 тис. грн.; Олександрійський рудоремонтний завод ОФ ЗАТ «Енерговугілля» - 183,248 тис. грн.; ОП (ф) ЗАТ «Оболонь» - 30,500 тис. грн.; БФ «Дмитрівська» ОФ ЗАТ «Енерговугілля» - 53,027 тис. грн.; Олександрійська ТЕЦ – 3 ОФ ЗАТ «Енерговугілля» - 10,951 тис.грн. Загальна сума збитків завданих державі засміченням та забрудненням земель становить 516,049 тис. грн. В травні місяці на складі по зберіганню непридатних, невідомих та заборонених до використання на території України отрутохімікатів, який належить ВАТ «Онуфріївська райсільгоспхімія» сталася пожежа. Спеціалістами відділу на місці було відібрано проби ґрунту. За результатами інструментально-лабораторних вимірів було встановлено перевищення фонових показників по нітритам та нітратам. Підприємству направлено позов на відшкодування збитків, сума яких становить 0,088 тис. грн.. На даний час відшкодовані збитки по 10 претензіям на суму 17,920 тис. грн. Протягом 2007 року відібрано 96 проби ґрунтів, проведено 550 визначень. За порушення вимог земельного законодавства призупинено діяльність трьох підприємств області, а саме: ТОВ «Ноксен» Маловисківський район, СВК «Колос» м. Знам’янка та Автомийка гр. Цимбаленко Л.А. в м. Кіровограді. 12.1.4. Контроль за охороною і використанням надр На виконання плану робіт за звітний період проведено 258 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні надр (в тому числі – 177 підземних вод), до адміністративної відповідальності притягнуто 106 посадових осіб. Загальна сума штрафів склала 13,326 тис. грн., з яких 10,845 тис. грн. стягнуто. По результатах перевірки до Державної геологічної служи України направлено лист з пропозиціями щодо анулювання спеціального дозволу (ліцензії) на користування 93

надрами відповідно до вимог ст.26 Кодексу України про надра по наступним підприємствам: ВАТ «Укрзакордонгелогія» розвідка родовища золота в с. Клинці Кіровоградського району; КСП ім. Карла Маркса розробка родовища суглинків в с. Аджамка Кіровоградського району. Значна увага при перевірках підприємств-надрокористувачів приділена дотриманню особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами. Так, при перевірці ЗАТ «Капустянський граніт» та ЗАТ «Новоукраїнський гранкар’єр» виявлено, що цими підприємствами не виконуються особливі умови ліцензії, а саме вимоги екологічної картки, щодо розробки розділу ОВНС до робочих проектів, так як видобуток корисних копалин здійснюється у водоохоронних зонах. За виявлені порушення відповідальні посадові особи притягнуті до адміністративної відповідальності. 12.1.5. Контроль за поводженням з відходами На контролі в області перебуває 710 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із утворенням відходів виробництва. За 2007 рік проведено 1369 перевірки об’єктів області, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами виробництва і споживання, в тому числі – промисловими відходами – 813. За порушення вимог Закону України «Про відходи» до адміністративної відповідальності притягнуто 949 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 99,143 тис. грн., з яких стягнуто 71,756 тис. грн. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.12.2006 р. № 28089/16/1-06 до протоколу № 6 від 27.11.2006 р. засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій проведені комплексні перевірки за участю представників органів статистики, управлінь з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації та державної станції захисту рослин щодо встановлення точного обсягу непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів. За результатами проведеної інвентаризації встановлено, що на 01.02.2007 р. на території області непридатні та заборонені пестициди та агрохімікати у кількості 1191,739 тонн зберігаються у 160 хімічних складах. При перевірках підприємств встановлені несанкціоновані сміттєзвалища на 28 об’єктах. Зокрема, серед них наступні організації та підприємства: Кіровоградська міська рада – 405,496 тис. грн.; Комітет містобудування ЖКГ Олександрійської міської ради – 29,477 тис. грн.; Аджамська сільська рада – 10,153 тис. грн.; КП «Комунальник» смт Компаніївка – 8,760 тис. грн.; Філія «Світловодський райавтодор» – 1,118 тис. грн.; Пантаївська селищна рада – 47,684 тис. грн; ПП «Спецзовнішкомплект» - 9,899 тис. грн.; ВАТ «Кіровоградський завод дозуючих автоматів» - 169,343 тис. грн.; Інгульська шахта ДП «Схід ГЗК» - 18,249 тис. грн.; ВАТ «Новоукраїнський кар’єр» - 16,343 тис. грн.; 94

Завод «Буддеталь» ЗАТ ОДЕБП – 4,145 тис. грн. Загальна сума збитків завданих державі засміченням земель становить 814,847 тис. грн., з яких стягнуто 74,067 тис. грн. 12.1.6. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів За 2007 рік в сфері державного контролю за рослинним світом при здійсненні інспекторських перевірок лісокористувачів по дотриманню вимог природоохоронного законодавства було проведено 337 перевірок. По наслідках перевірок складено 355 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 320 осіб, 35 протоколів передано до суду у межах операції «Новорічна ялинка» та «Первоцвіт». Сума накладених штрафів складає 25,834 тис. грн., з них стягнуто 20,930 тис. грн. За порушення вимог лісового законодавства на виявленого порушника нараховані майнові стягнення на суму 170,954 тис. грн. та відшкодовані майнові стягнення на суму 45,128 тис. грн. Протягом даного періоду проведено перевірку по додержанню вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства лісництвами в ДП «Онуфріївське ЛГ», ДП «Оникіївське ЛГ», ДП «Олександрівське ЛГ», ДП «Світловодське ЛГ», ДП «Чорноліське НВ ЛГ» та військовим Черкаським лісництвом. Перевірками було встановлено, що у лісах державного лісового фонду допускаються порушення вимог Санітарних правил в лісах України, а саме: мають місце факти незадовільного очищення місць рубок від порубкових залишків, захаращення суміжних ділянок прилеглих до лісосік, виявлені порушення несвоєчасного вивезення деревини, а також зберігання її в лісі в літній період з порушенням встановлених вимог та інше. За незаконну порубку дерев (без належного оформлення дозволу) на території Новенської селищної ради м. Кіровограда, державі заподіяна шкода на суму 7,850 тис. грн., до відповідальності притягнуто заступника селищного голови Новенської селищної ради Полякова В.Г., підготовлена претензія направлена на адресу селищної ради, претензійна сума відшкодована у повному обсязі. За незаконну порубку дерев (без належного оформлення дозволу) КП «Трест зеленого господарства» на території ПЗФ парк «Ковалівський» державі заподіяна шкода у розмірі 13,064 тис. грн., до відповідальності притягнуто керівника підприємства, підготовлена та направлена претензія. Також здійснювався постійний контроль щодо недопущення самовільних пошкоджень газонів під час будівництва чи реконструкції об’єктів. 12.1.7. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу За 2007 рік проведено 82 рейдів - перевірок дотримання природоохоронного законодавства при полюванні. Складено 118 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких 5 протоколів – по браконьєрству. До адміністративної відповідальності притягнуто 112 порушників, з них 5 – за браконьєрство (6 протоколів передано для розгляду до місцевих судів) на загальну суму штрафів 10,897 тис. грн., з яких 7,956 тис. грн. стягнуто. Проведено контрольні обліки у трьох 95

користувачів мисливських угідь. При проведенні перевірок виявлено порушення порядку проведення таксації у Долинській та Ульяновській райрадах УТМР, голів президій райрад УТМР притягнуто до адміністративної відповідальності. В мисливських угіддях Червононерубаївського приписного господарства обласної ради УТМР затримано групу із 5 порушників правил полювання, які здійснювали незаконне полювання. У порушників було вилучено 5 мисливських рушниць, 3 з яких без відповідних документів. Протягом 2007 року у правопорушників вилучено 5 одиниць незареєстрованої вогнепальної мисливської зброї. На виконання плану спільних заходів із управлінням МВС в Кіровоградській області, обласного управління лісового господарства проводяться спільні рейди по виявленню фактів порушень правил полювання. 12.1.8. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) Для посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період 2007 року Держекоінспекцією були вжиті заходи для посилення роботи з недопущення порушень природоохоронного законодавства в період заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів. Розроблено та погоджено «План спільних заходів по охороні рибних запасів та боротьбі з браконьєрством в Кіровоградській області з УМВС України в Кіровоградській області, інспекцією рибоохорони на період нерестової заборони лову водних живих ресурсів», який затверджено облдержадміністрацією. Створено 6 оперативних груп на час проведення нерестової компанії, до складу яких увійшли державні інспектори екологічної інспекції, рибінспекції, працівники управління внутрішніх справ, УТМР, громадські інспектори з охорони довкілля. За 2007 рік проведено 93 рейдів-перевірок, складено 140 протоколів, із них 40 передано на розгляд до судових органів. Накладено штрафів на суму 7,886 тис. грн., з них стягнуто 4,421 тис. грн. Пред’явлено 3 позови на суму 0,520 тис. грн., які повністю стягнуті. Протягом 2007 року вилучено 181 кг риби та 67 одиниць заборонених знарядь лову. Інформація про проведену роботу в період нересту доводилась до населення через засоби масової інформації та місцеве телебачення. У травні 2007 року при проведенні рейдової перевірки були затримані громадяни Гончаренко І.О. та Коваль В.В. які здійснювали незаконний вилов риби забороненими знаряддями лову (сітками вічко 32х32 мм довжиною 200м.) на ставку Новгородківського району. 12.1.9. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду Протягом 2007 року проведено 74 перевірки природоохоронного режиму на об’єктах ПЗФ Кіровоградського, Олександрійського, Онуфріївського, Долинського, Новоукраїнського та інших районів області. Складено 22 протоколів про адміністративні 96

правопорушення, 18 з них передано на розгляд до судових органів. До адміністративної відповідальності притягнуто 4 посадові особи, сума штрафів 0,612 тис. грн., з яких стягнуто 0,595 тис. грн. При проведенні перевірки на території ботанічного заказника загальнодержавного значення «Бузове» в Онуфріївському районі було виявлено порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Землекористувачем є Попівська сільська рада. Сума збитків склала 4,600 тис. грн. На території Устинівського району встановлено спалювання залишків сухої рослинності в межах заповідного урочища «Ставраківське» на площі 5,0 га. Сума збитків складає 125,600 тис. грн. Матеріали передані до природоохоронної прокуратури. 12.1.10. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання) Територія нашого регіону знаходиться на Українському кристалічному щиті і багата рудними корисними копалинами. В області розробляються родовища уранової руди. Видобуток руди проводиться з Інгульською шахтою в м. Кіровограді та Смолінською шахтою на території Маловисківського району. Основним на Інгульській шахті є промисловий майданчик «Північний» Мічурінського родовища. Він включає в себе дробильно-сортувальний комплекс (ДСК), рудозбагачувальну установку (РЗУ), рудний склад, майданчик завантаження руди в залізничний транспорт та відвальні поля, на яких складуються нетоксичні відходи гірничого виробництва. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фактором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року території: проммайданчика, рудного складу, майданчика по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Перевіркою радіологічним відділом Кіровоградської Обласної СЄС (акт від 24.02.2005 р.) не виявлено погіршення радіаційної ситуації на території проммайданчика, СЗЗ та ЗС. 12.1.11. Екологічний контроль на митному кордоні В зоні діяльності Кіровоградської митниці, яка являється внутрішньою, діють чотири пости екологічного контролю: «Гайворон», «Кіровоград», «Олександрія», «Світловодськ». Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області за 2007 року не встановлено. Ввезення на територію Кіровоградської області недоброякісної імпортної продукції протягом звітного періоду не зафіксовано. Служба екологічного контролю здійснює контроль за виконанням вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, який вступив в дію з 01 січня 1989 року. Несанкціонованого ввезення чи вивезення речовин або продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини не відмічалося. Протягом 2007 року службою екологічного контролю у зоні діяльності Кіровоградської митниці перевірено 8999 партій вантажів загальною вагою близько 97

1835,808 тисяч тонн, зокрема: - екологічний контроль 4365 партій вантажів загальною вагою 1493,275 тис. тонн; - радіологічний контроль 4634 партій вантажів загальною вагою 342,533 тис. тонн. За звітний період випадків затримання або повернення вантажів, які б не відповідали вимогам чинного природоохоронного законодавства, не було. Це, можна пояснити тим, що по-перше, Кіровоградська область не має державного кордону, а по-друге, в області практично відсутнє екологічно-небезпечне виробництво, пов’язане з зовнішньоекономічною діяльністю. Крім того, відділом за 2007 рік проведено перевірку, щодо дотримання вимог діючого природоохоронного законодавства на 452 об’єктах, у тому числі 122 об’єкта перевірено комплексно, складено 538 протоколів про адмінправопорушення, з них 5 протоколів направлено до розгляду в місцеві суди. До адміністративної відповідальності притягнуто 533 осіб, сума накладених штрафів складає 49,773 тис. грн., стягнуто 43,110 тис. грн. 12.1.12. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища В травні місяці на складі по зберіганню непридатних, невідомих та заборонених до використання на території України отрутохімікатів, який належить ВАТ «Онуфріївська райсільгоспхімія» сталася пожежа. Спеціалістами відділу на місці було відібрано проби ґрунту. За результатами інструментально-лабораторних вимірів було встановлено перевищення фонових показників по нітритам та нітратам. Підприємству направлено претензію щодо відшкодування збитків, сума яких становить 0,088 тис. грн., які в даний час відшкодовано. 12.2. Державна екологічна експертиза проектної документації У 2007 р. Держуправлінням підготовлено та видано 162 висновки державної екологічної експертизи по проектній документації на будівництво об’єктів різних галузей суспільного виробництва. Із загальної кількості розглянутих проектів було 130 таких, що у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 р. та № 142 від 14.02.2001 р. віднесено до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Документація на 80 об’єктів (що складає майже 50 %) була повернута на доопрацювання через виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, нормативів з екологічної безпеки та будівельних норм і правил. Тобто певна частина проектної документації, розробленої ліцензованими проектними організаціями, не відповідала в першій редакції екологічним нормативам та стандартам. 71 робочий проект надійшов до Держуправління через державну комплексну експертизу, це великі потужні промислові об'єкти. 91 комплект документації було прийнято у відокремленому (самостійному) порядку, в основному це природоохоронні об'єкти – реконструкція очисних споруд, рекультивація порушених земель, оснащення установ та організацій автономним опаленням. Також у відокремленому порядку здійснювалась експертиза об'єктів дорожнього будівництва – реконструкція та будівництво автомобільних доріг 98

державного значення, які проводяться за кошти Державного бюджету. Якщо у 2006 р. дуже велика кількість проектної документації була пов’язана з газифікацією населених пунктів області, будівництвом підвідних газопроводів до них, а також влаштуванням автономного опалення окремих об’єктів – шкіл, дитячих дошкільних закладів, лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та ін., то у 2007 основна частина проектів відносилась до переробки сільськогосподарської продукції. Кіровоградська область належить до регіонів, із розвиненим агропромисловим комплексом, тому проектувалось багато елеваторів, зерносушарок, цехів з переробки зернових культур, виготовлення борошна, круп, комбікормові заводи тощо. Кіровоградська область в звітному періоді надавала запити на отримання коштів з бюджетів різних рівнів на вирішення природоохоронних питань, у зв'язку з чим проектувались очисні споруди із сучасними методами доочистки комунальних стічних вод у місті Світловодську, районних центрах - Новоархангельську, Бобринці, Олександрівці, Добровеличківці, у виправній колонії № 49 Петрівського району. За власні кошти за новими сучасними технологіями проектували очисні споруди підприємства у Знам'янському, Кіровоградському, Компаніївському районах та обласному центрі. Замість несанкціонованих сміттєзвалищ, що створюють значну небезпеку для довкілля, було запроектовано впровадження нових та реконструкцію існуючих полігонів твердих побутових відходів у м Новоукраїнка, у селищі Димитровому м. Олександрії, в с. Протопопівка Олександрійського району, в с. Братське Петрівського району. Робочий проект санації Кіровоградського сміттєзвалища отримав негативний висновок державної екологічної експертизи, але після доопрацювання документації його реалізація буде можливою. Аналогічна ситуація з регіональним полігоном ТПВ Олександрівського району. Серед великих промислових об’єктів, які розглядалися експертами у 2007 році, були проекти реконструкції із збільшенням виробничих потужностей агропромислового підприємства „Завод модифікованих жирів ” в м. Кіровограді, будівництва заводу по переробці заморожених овочів у с. Бережинка Кіровоградського району, будівництво фабрики з переробки молока в с. Подорожньому Світловодського району, реконструкція Кіровоградського аеровокзалу, будівництво сучасних житлових мегакомплексів в Кіровограді та ін. Розпочалось будівництво міжнародної автомагістралі "Стрий-Тернопіль-КіровоградЗнам'янка", яка проходить територією області, продовжуються роботи на автодорозі Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв. У нових об'єктах будівництва передбачено застосування найсучасніших екологічно-безпечних технологій, достатній рівень озеленення та благоустрою, виконання повного комплексу природоохоронних заходів та ін. для досягнення встановлених в Україні екологічних норм. Проблемним питанням, що не вдалося вирішити протягом минулого періоду, залишається досить високий відсоток відхилення проектної документації від погодження, тобто її якість не завжди відповідає сучасним вимогам природоохоронного законодавства, будівельних норм і правил. Основною причиною формування негативної експертної оцінки була невідповідність проектних рішень вимогам Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про охорону атмосферного повітря”, Водного та Земельного кодексів України, а саме :

- порушення режиму обмеження та регулювання господарської діяльності на землях водного фонду шляхом проектування об'єктів у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах ; - перевищення нормативів гранично - допустимих концентрацій викидів й скидів забруднюючих речовин, особливо на межі санітарно-захисної зони, зони постійного проживання населення; - відсутність комплексної екологічної оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів ; - відсутність впровадження сучасних досконалих мало- і безвідходних технологічних процесів . 58 робочих проектів після отримання негативних висновків та внесення відповідних змін і доповнень до проектної документації, було погоджено за результатами повторного розгляду. У 2007 р. Держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягається підготовкою та погодженням органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючим обговоренням тексту Заяви про екологічні наслідки. Широко застосовується практика надання негативної експертної оцінки з вимогою здійснення громадської екологічної експертизи, або проведення громадських слухань та отримання їх позитивного результату. Адже у відповідності до міжнародної Орхуської Конвенції, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України роль громадськості останнім часом зростає і інколи навіть є вирішальною. У 2007 році силами Держуправління та за участю його фахівців було проведено 5 громадських слухань з питань доцільності будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: - біологічних очисних споруд в смт. Новоархангельську та м. Світловодську; - автозаправної станції по вул. Героїв Сталінграду в м. Олександрія; - реконструкції системи теплопостачання в м. Кіровограді ; - перенесення інженерних мереж у зв'язку з розчисткою русла р. Інгул. Перелічені види діяльності належать до об'єктів підвищеної громадської уваги, бо потребують знесення великої кількості дерев, призводять до значного обсягу скидів у природну гідрографічну мережу, або будуть експлуатуватись неподалік житлових кварталів. Одним з приоритетних завдань в галузі державної екологічної експертизи на 2008 рік Держуправління вбачає більш широке залучення спеціалізованих наукових організацій для попереднього еколого-експертного розгляду проектної документації та підготовки матеріалів наукових еколого-експертних оцінок щодо неї з метою отримання більш об'єктивних, незалежних та науково-обґрунтованих висновків. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. Таблиця 12.2. № з/п 1.

Виконання робіт

Загальна кількість

Позитивно оцінено, кількість

Негативно оцінено, кількість

% відхилени х

Загалом проведено експертиз

162

49,38

100

1.1. 1.2. 2. 3

з них: - у рамках комплексної державної експертизи - самостійно Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів ) Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

83,10

23,08

12.3.Екологічний моніторинг В Кіровоградській області існує багатовідомча система спостережень за станом довкілля. Спостереження за станом навколишнього природного середовища на території Кіровоградщини здійснюють держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, Центр з гідрометеорології (здійснює спостереження за станом атмосферного повітря в 3 пунктах в м. Кіровограді та по одному в містах Олександрія та Світловодськ), обласна СЕС (здійснює контроль поверхневих вод в 5 пунктах по 37 показниках), центр “Облдержродючість” (проводить дослідження грунтів області на токсикологічні та радіологічні показники, а також на вміст важких металів), регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів (минулого року обстежено 11 водних об`єктів в басейнах Південного Бугу та Дніпра, в тому числі 2 питні водозабори, 2 водосховища), підприємства обласного управління житлово-комунального господарства ОДА та ДП “Центрукргеологія” (здійснює контроль якісного складу підземних вод на постах в м.Знам’янка, смт Олександрівка та селах Диківка, Оситняжка). Однією із складових частин розв’язання екологічних проблем є розвиток існуючої системи моніторингу довкілля з залученням сучасної науково-методичної бази, інформаційних технологій, засобів спостереження за станом довкілля та виміру даних, організаційного забезпечення. В області розроблена та затверджена рішенням голови обласної ради від 26 жовтня 2007 року № 330 «Обласна програма моніторингу довкілля Кіровоградської області на 207-2010 роки». Програма визначає основні напрями дій та етапи робіт щодо створення обласної системи моніторингу довкілля з комплексом заходів, розрахунками вартості та терміном їх виконання. Програма передбачає систему заходів за пріоритетними напрямами: - удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля; - впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; - удосконалення системи управління охороною довкілля (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля; - розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Вирішення завдань Програми планується виконати до 2010 року. Фінансування заходів планується за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, державного, обласного, районних, міських бюджетів, самих 101

суб’єктів моніторингу, підприємств-забруднювачів, інших інвестицій. Виконання завдань Програми дозволить запобігти виникненню нових та більш швидкому розв’язанню існуючих екологічних проблем. Система спостережень за станом довкілля Таблиця 12.3. № з/п

1 1 2

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Кіровоградська обласна СЕС Кіровоградський центр “Облдержродючість” Кіровоградський регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів Управління житловокомунального господарства Кіровоградської ОДА Кіровоградський центр з метеорології ДП ”Центрукргеоло гія“ (м.Черкаси) Головне управління з питань Н С та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кіровоградсь-ке обласне управління лісового господарства Управління земельних ресурсів в Кіровоградській області Управління водного господарства

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела скидів скидів зворотзворотповерх- них вод у морсь-кі них вод у підземні поверморські неві води води хневі води води води

3 -

4 -

5 5

6 12

7 -

8 -

9 -

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водонос-ні горизонти 10 -

стаціонарні атмос- джерела ферне вікидів в повітря атмосферне повітря

грунти

11 -

102

Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області

12.4. Економічні засади природокористування Одним із основних елементів економічного механізму фінансування природоохоронної діяльності є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, організацій та добровільні внески. За останні роки спостерігається збільшення фінансових ресурсів, які можуть витрачатися на природоохоронну діяльність. Так, суми сплаченого збору за забруднення навколишнього природного середовища збільшилися з 7965,5 тис. грн. у 2006 році до 10344,236 тис. грн. у 2007 році. Це насамперед пов”язано з розвитком нормативно–правової бази збору за забруднення навколишнього природного середовища. За 2007 рік інспекторами Екологічної інспекції вКіровоградській області проведено 8485 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. По їх підсумках 2822 громадян та посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафів 299,373 тис. грн.,зяких стягнуто 222,054 тис. грн.. До фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів в цілому по області перераховано 3705,8 тис.грн., фактично використано на природоохоронні цілі 3042,5 тис. грн. Фінансування природоохоронних заходів у 2007 році здійснювалося за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилося фінансування за бюджетною програмою 2401230 "Очистка стічних вод" у сумі 8499,770 тис.грн. на виконання природоохоронного заходу "Запобігання забруднення підземних вод та грунтів на території Кіровоградській області". З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням залишків на початок року, використано кошти в обсязі 2207,5 тис.грн. на наступі природоохоронні цілі: заходи по збереженню та відтворенню природно-заповідного фонду області, ліквідаційний тампонаж недіючих свердловин, проведення заходів по знешкодженню непридатних до використання пестицидів та отрутохімікатів, реконструкцію та переосна-щення очисних споруд та інші заходи. Динаміку надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища наведено в таблиці 12.4.

103

Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2 005-2007 роках Таблиця 12.4 № з/п

Назва природоохоронного заходу

Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн.

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

Ступінь готовності природоохоронного заходу, %

Обсяг фактичних видатків з Державного фонду, тис. грн.

Обсяг фактичних видатків з інших джерел, тис. грн.

Інформація щодо стану виконання природоохоронного заходу (завершення або зведення в експлуатацію) 8

2000,0

в експлуатацію не введено

2005 рік 1

Впровадження комплекту обладнання для первинної переробки картонної, скляної, металевої та пластмасової тари в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській областях та Автономній Республіці Крим

4997,256

Реконструкція очисних споруд у м. Новомиргороді Кіровоградської області Проведення заходів із знешкодження непридатних до використання пестицидів на території Кіровоградської області

1733378,0

до 2008 р.

54,1

698,51

240,0

не завершено

548,7

45,3

248,7

не завершено

Заходи по запобіганню забруднення підземних вод та грунтів на території Кіровоградської обл.

8499,770

2007

8499,770

Реконструкція очисних споруд в м. Новомиргороді Новомиргородського району

1733,378

2008

204,585

2006 рік

2007 рік завершений

100,0

не завершений

104

Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році Таблиця 12.5. Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн. 3

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

Ступінь готовності природоохоронного заходу, %

Обсяг фактичних видатків з обласного фонду, тис. грн. 6

№ з/п

Назва природоохоронного заходу

Організація території природно-заповідного фонду (виготовлення державного акта на право постійного користування земельними ділянками заказника «Чорнолісь кий»)

60,1

Виготовлення проектно-кошторисної документації на здійснення заходів щодо відновлення озеленення корінних природних комплексів у заповіднику-музеї "Хутір Надія" у Кіровоградському районі Здійснення заходів щодо відновлення озеленення корінних природних комплексів у заповіднику-музеї "Хутір Надія" у Кіровоградському районі Система водовідведення м.Ульяновка - реконструкція (перша черга) Проведення заходів по розширенню національної екомережі на території Кіровоградської області Наукове обстеження Прозорової балки в Новгородківському районі Впорядкування музейно-природного заповідника «Батьківщина Карпенка-Карого» та ландшафтноорнітологічного заказника «Карпенків Край» Ліквідаційний тампонаж недіючих свердловин, м.Світловодськ Виготовлення проектно-кошторисної документації на газопилоочисну установку для котельні Покотилівської ЗОШ Новоархангельського району

49,0

4 5 6 7

8 9.

Створення системи моніторингу довкілля Кіровоградської області (другий етап)

4 2007 рік

Обсяг фактичних видатків з інших джерел, тис. грн. 7

Інформація щодо стану виконання природоохоронного заходу (завершення або зведення в експлуатацію) 8

49,2 60,0 10,0 29,946

130,0 4,0

105

11 12 13

15 16

18 19 20 21 22 23

24 25 26

28 29

Створення та утримання регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський", ім..Давидова, Долинський район Ліквідаційний тампонаж недіючих свердловин, м.Олександрія Виготовлення проектно-кошторисної документації по рекультивації полігону твердих побутових відходіа, Добровеличківський район Виготовлення проектно-кошторисної документації напорного колектора обласного онкологічного диспансеру, м.Кіровоград Виготовлення актів винесення в натуру природно-заповідних територій області Виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та грунтів на території Кіровоградської області Відновлення Онуфріївського парку в смт Онуфріївка Кіровоградської області Проведення заходів по знешкодженню хімічних засобів захисту рослин , Онуфріївський район Знешкодження непридатних до використання пестицидів в Устинівському районі Знешкодження непридатних пестицидів, які зберігаються на території НВФ "Екоцентр" Знешкодження непридатних до використання пестицидів у с.Богданівка Знам"янського району Знешкодження непридатних до використання пестицидів в Онуфріївському районі Проведення аналітичних досліджень якісного складу непридатних та заборонених до використання пестицидів в області Реконструкція очисних споруд у м.Новомиргороді Будівництво полігону твердих побутових відходів в с. Луганка Петрівського району Придбання насосного та технологічного обладнання для заміни такого, що використало свої технологічні можливості на очисних спорудах психіатричної лікарні Реконструкція центральної площі з відновленням рослинних масивів заповідника-музею "Хутір Надія" у Кіровоградському районі Реконструкція алеї з відновленням рослинних масивів заповідника-музею "Хутір Надія" у Кіровоградському районі Технічне переоснащення очисних споруд Голованівської

0 201,7 40,5

45,0

0 45,0

98,0

136,0 101,6 0 190,0 193,1 19,5

1733,4 247,7

100,0 129,7

не виконаний

49,0

завершений

49,0

завершений

не завершений

70,0

936,036 118,9

не завершений

54,0 48,0

2008 2008

106

32 33 34 35 36 37 38

центральної районної лікарні Реконструкція та повна герметизація будівлі для довгострокового зберігання непридатних для використання пестицидів та невідомих отрутохімікатів, яка знаходиться біля с.Богданівка Знам»янського району Кіровоградської області Ремонт та повна герметизація складу для зберігання непридатних до використання невідомих отрутохімікатів біля с.Куйбишеве Бобринецького району Реконструкція центральної частини дендропарку "Веселі Боковеньки" (фонтан0 Долинського району Будівництво звалища твердих побутових і нетоксичних промислових відходів у м.Олександрії Проведення Дня Довкілля Обласний відкритий конкурс екологічного плакату "Я хочу жити в якісному світі2 Видання поліграфічної продукції, книг, реставрація кінофільмів з екологічної тематики Проведення науково-технічних конференцій, семінарів з екологічної тематики 7 чудес України (проведення заходів з визначення та обґрунтування природних об"єктів

115,9

65,8

не завершений

180,0

2007

55,0

0,9

99,0

не завершений

13,0

2008

38,0

не завершений

1406,5

2008

17,0

168,1

239,1

не завершений

59,6 5,0 90,0 18,0 19,9

107

12.5. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області в 2007 році разом з науковими співробітниками обласного громадського еколого-експертного центру “Довкілля” та Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та Мінприроди України проводились наукові обстеження щодо подальшого заповідання визначених територій Долинського, Добровеличківського, Вільшанського, Новгородківського, Новоукраїнського, Компаніївського районів. Науковими співробітниками Кіровоградського обласного громадського еколого-експертного центру “Довкілля” розроблена науково-технічна документація: - "Державнний кадастр рослинного світу України. Кіровоградська область (Розові)"; - "Державний кадастр тваринного світу України. Кіровоградська область (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив"янкові)"; - "Регіональна схема національної екологічної мережі України на території Гайворонського, Голованівського, Кіровоградського, Новоархангельського, Олександрійського, Ульянівського, Онуфріївського районів Кіровоградської області". Проводяться дослідні роботи по відпрацюванню технології омолічування відходів гальванічних виробництв у шлаколужні бетони на дослідноексперементальній установці у науково-виробничий фірмі “Екоцентр”. З метою вирішеня проблем регіону та підвищення рівня підготовки спеціалістів-екологів держуправлінням спільно з науковцями Кіровоградського Національного технічного університету видано 7 навчальних посібників з серії "Екологія". Для підвищення наукової обгрунтованості висновків державної екологічної експертизи та проведення попередньої оцінки проектних матеріалів по ряду об’єктів залучались науково-дослідницькі організації НАН України, Міноборони України та Мінприроди України. 12.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Вирішення екологічних проблем у значній мірі визначається якісною зміною людини, тому державне управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області природоохоронні організації області спрямовують свою роботу на організацію екологічної освіти і виховання та намагаються охопити всі вікові категорії населення: - екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно програм „Дитина” і „Малятко”; - спецкурси екології викладаються в школах №6, №8, №18, №24, №25, №32, №34 м. Кіровограда, в класах біолого-хімічного профілю в школах №9, №20, №22, №26 м. Олександрії, Кіровоградському колегіумі; - в м. Кіровограді створена Мала академія наук, де функціонує секція екології, яку очолює старший викладач кафедри „Екологія та охорона навколишнього 108

природного середовища” Кіровоградського Національного технічного університету – Кривошей Ю.І. і яка працює в тісній співдружності з обласним центром натуралістичної творчості молоді та громадською організацією дитячоюнацьким екологічним центром „Ексампей” при Кіровоградському колегіумі; - працюють гуртки екологічного профілю в обласному центрі екологонатуралістичної творчості молоді, дитячому центрі (ДЮЦ) м. Кіровограда, Олександрії та Світловодській станції юних натуралістів (СЮН), Гайвороні, Онуфріївці, Малій Висці, Новоархангельську, Ульяновці. Юні екологи піклуються про заповідні місця, збирають матеріали у місцевих жителей про цікаві, загадкові, легендарні місця області, краю, ведуть дослідження, спостереження, роблять замальовки і фотографії, відроджують екологічні стежини. У сфері екологічної освіти в рамках міжнародного співробітництва з ініціативи і підтримки держуправління у дитячо-юнацькому екоцентрі “Ексампей” працюють волонтери-екологи Корпусу Миру США та Польщі за Міжнародною програмою “Глоуб” (глобальне вивчення клімату Землі, флори і фауни нашої планети та регіону), що дає можливість дітям не лише займатися екологією, а й вивчати і вдосконалювати знання англійської мови. Для учителів біології, географії, хімії викладається спецкурс “Актуальні проблеми охорони довкілля та екологічне виховання школярів” на базі обласного інституту вдосконалення вчителів та обласного центру еколого-натуралістичної творчості молоді, громадської організації дитячо-юнацького екологічного центру “Ексампей”. В школах області викладаються курси “Основи екології” та “Охорона природи”, а також факультативи з екологічної тематики. В області функціонують три вищі учбові заклади: 1. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Вінниченка: - курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і охорона природи”; - для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра зоології та екології, на базі якої, з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень, створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природно-заповідних територій Кіровоградської області; - на природничо-географічному та інших факультетів університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів. 2. Кіровоградський Національний технічний університет: - з 1993 року університет веде підготовку екологів. Кафедра “Екологія та охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів,екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково-дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, по розробці альтернативних видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробці апаратів для охорони навколишнього середовища; - проводиться неформальна екологічна освіта шляхом залучення студентів у зелений рух, молодіжні екологічні організації, створено студентську громадську 109

організацію екологічного спрямування “СТОП”; - у 2004 році проведений спільний науково-практичний екологічний семінар на тему: “Збережемо ліси для нащадків”, в якому взяли участь науковці, викладачі, студенти вузів регіону, фахівці лісової інспекції держуправління екоресурсів, ДЛГО “Кіровоградліс” та представники громадських організацій. 3. Державна льотна академія України: - у 2006 році вивчення дисципліни “Основи екології” проводились на кафедрі авіаційної метрології. У відповідності з програмою курсанти вивчають витоки екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів. На базі вищих учбових закладів області в 2006-2007 навчальному році з метою пропаганди і поширення екологічних знань та методів вирішення покращення стану довкілля, підвищення рівня екологічної свідомості проводились семінари та конференції: “Збережемо зелень і блакить”, “Жити в злагоді з довкіллям”, “Життя в краплині води”, “Світ в твоїх долонях”. З ініціативи та при підтримці держуправління екоресурсів, в області започатковано рух молодіжних студентських та учнівських природоохоронних дружин; - вже традиційним в їх роботі стали семінари, наради, що дозволяє постійно координувати їх діяльність, обмінюватись досвідом, розширювати сфери впливу. Протягом 2006 року юні екологи та їх вихователі прийняли активну участь в акціях: “До чистих джерел”, “Жива вода”, “Малі річки Кіровоградщини”, “Чисте повітря”, “Моя земля – мій рідний дім”, “Зелена весна”, “Дзвони Чорнобилю”, “День довкілля”, “Парк тисячоліття” та інше. З ініціативи та підтримки облдержадміністрації, управлінь освіти та екології природних ресурсів, Корпусу Миру США в Україні на базі обласного дитячого центру “Ексампей” Кіровоградського колегіуму, проведено Міжнародний екологічний форум “День землі” та науково-практичну екологічну конференцію “Ми діти України – нам жити в чистому довкіллі”, в яких прийняли участь делегації юних екологів трьох областей України, Польщі, Росії, волонтери-екологи Корпусу Миру США в Україні, представники організацій і установ, громадських природоохоронних об’єднань. Учасниками форуму висаджено 150 саджанців в різних зелених зонах міста, упорядковано алею ім. А. Тарковського у міському саду. Держуправлінням екоресурсів спільно з управлінням освіти і науки проведено обласний семінар для директорів, методистів, керівників гуртків рай(міськ)СЮН, еколого-натуралістичних відділів позашкільних закладів освіти на тему: “Реалізація та втілення в життя концепції екологічного виховання школярів у позашкільному закладі”. Спільно з екоцентром “Ексампей” започатковано молодіжний творчий конкурс „Жити в злагоді з довкіллям”. У рамках цього конкурсу діти дослідили і вивчили 10 екологічних стежин: “Монастирище”, “Розлитий камінь”, “Чорне озеро” та інші, провели наукові конференції та випустили буклети. По підсумках Всеукраїнського конкурсу на кращу екологічну стежину екоцентру “Ексампей” присуджено перше місце в Україні. Свої наукові роботи юні екологи представляли на Всеукраїнських конкурсах творчих робіт. З метою постійного інформування громадськості про екологічний стан і проблеми області, а також для забезпечення висвітлення пріоритетів державної 110

екологічної політики в області та виконання положень Орхуської конвенції про право громадськості на вільний доступ до інформації екологічного спрямування, держуправління постійно і плідно співпрацює з обласними та місцевими засобами масової інформації: газетами “Народне слово”, “Кіровоградська правда”, “21-й канал”, “Наша газета” та іншими. Крім того, матеріали про реалізацію державної екологічної політики в регіоні висвітлюються на обласних радіо і телебаченні. В держуправлінні створено і функціонує WEB-сторінка. Спільними зусиллями держуправління та бібліотеки ім. Чижевського відкрито інформаційний центр, де крім послуг надання інформації, яка є в банку даних центру або в бібліотеці, діє WEB-сторінка, де постійно поновлюється інформація екологічного напрямку. Держуправлінням щорічно друкуються в засобах масової інформації матеріали “Про стан навколишнього природного середовища” та "Екологічний паспорт Кіровоградської області", які мають великий попит серед викладачів, студентів, школярів та громадськості області. З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди в регіональних засобах масової інформації та зміцнення взаємодії з ними, державним управлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області в розрізі забезпечення додержання прав громадян на отримання достовірної інформації щомісячно проводяться планові і оперативні висвітлення через засоби масової інформації, засідань колегій, оперативних нарад, проведення пресконференцій, прес-клубів, робочих нарад, семінарів, засідань Громадської ради, зустрічей з учнівською та студентською молоддю, проведення природоохоронних акцій і заходів, особливо залучаючи на ці цілі обласну телерадіокомпанію. Згідно Орхуської конвенції “Про доступ громадськості до інформації, з метою здійснення систематичного відкритого публікування інформації про екологічний стан регіону, роботу екологічних інспекцій в містах та районах, про екологічні проблеми та явища, що відбуваються в області, в місцевих та районних засобах масової інформації відкрито і працюють рубрики «Екологічна інспекція інформує”, “Екологія і ми”, “Природа і людина”, “Хто ми є на землі”, “Екоосвіта”, “Екологія і молодь”, в яких, щомісячно, для всіх верств населення висвітлюються найважливіші та болючіші природоохоронні проблеми. З 2004 року започаткована і виходить в обласні газеті “Народне слово”, два рази, на місяць екосторінка “Екопанорама”, в якій висвітлюється рубрики “Екологічна політика Уряду України”, “Екологічний стан області”, “Цифри і факти екологічного контролю”, “Екоосвіта і виховання”, “Жити в злагоді з довкіллям”, “Сторінки Червоної Книги України і Кіровоградщини”, працює екологічна скринька та зелена лінія “Гарячий телефон”. З метою постійного інформування населення про екологічний стан області, кожні шість місяців, держуправління разом з обласною санепідемстанцією веде збір, аналіз та висвітлення даних про стан навколишнього природного середовища, один раз на місяць публікується рубрика “Державне управління охорони навколишнього природного середовища інформує” про роботу держуправління, екологічних інспекцій в містах та районах області по виконанню природоохоронного законодавства організаціями, установами та підприємствами області. В ефірі облтелерадіокомпанії, в передачах “Прес-клуб реформ”, “Круглий 111

стіл”, “З перших вуст”, “Вечірні зустрічі”, “Репортаж на задану тему”, “Питання дня”, “День за днем” постійно виступають керівники та спеціалісти держуправління. У 2006 році в газетах області відбулось 93 публікацій екологічного спрямування та 57 виступів на радіо, 17 на телебаченні, відбулось 53 круглих столів та прес-конференцій. Для більш об’ємної і достовірної інформації населення з екологічних питань та виконуючи рішення Орхуської Конвенції в області, держуправлінням ОНПС проведено низку “Круглих столів”, “Прес-клубів”, на базі обласної державної універсальної бібліотеки ім. Чижевського відкрито Інформаційний центр з WEBсторінкою держу правління. З метою практичного застосування основних положень Орхуської конвенції та подальшим забезпеченням права громадськості на достовірну і повну інформацію про екологічні проблеми в регіоні, екологічний стан в області і вплив його на здоров’я населення держуправлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області на базі універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського створено постійно діючий Веб-сайт “Еко-Кіровоград”, який розміщено в Інтернеті за адресою: www.kr.ua/Eко-Кіровоград. У наш час все більше уваги вимагає співпраця та взаємодія з громадськими організаціями. У всіх сферах життєдіяльності держави роль громадськості, після ратифікації Орхуської конвенції, стає все більш значимою. Положенням цієї конвенції передбачена участь громадськості в процесі прийняття управлінських рішень, що впливають на стан навколишнього середовища. Взаємодія держуправління з громадськими організаціями у вирішенні екологічних проблем області зберігає пріоритетні позиції. Одним з основних напрямків своєї діяльності держуправління ОНПС вважає тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та громадянами, яким не байдужа доля нашого довкілля. Тому найважливішим завданням є спільна розробка і проведення ефективної природоохоронної роботи, яка повинна спиратись на розуміння і підтримку громадськості. З цією метою при держуправлінні створено Громадську Раду, до складу якої входять представники громадських організацій, зареєстрованих в обласному управлінні юстиції, а також представники навчальних закладів та установ. До громадських організацій екологічного спрямування відносяться: обласна організація Українського товариства охорони природи, Кіровоградська обласна та Кіровоградська, Знам’янська, Світловодська міські організації “Зелений світ”, Світловодський клуб партії Зелених України, обласна молодіжна організація “Екорух”, обласна громадська організація “Екологічний щит”, обласний дитячий екоцентр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі, громадські жіночі організації “Берегиня” та “Союз Українок”. З ними налагоджено тісний зв’язок, проводяться спільні засідання держуправління і Громадської Ради та громадські слухання, до інспекційних перевірок залучаються громадські інспектори, відкрито Громадську приймальню, працює телефонна лінія “Гарячий телефон”, до яких за 2007 рік звернулось 39 громадян, мешканців м. Кіровограда і області, проводиться обмін інформаціями, надається необхідна допомога. Головою Громадської Ради обрано голову обласної асоціації “Зелений світ” Погрібного Віктора Олексійовича. Держуправлінням разом з громадськими організаціями проводяться спільні загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “Жива вода – до чистих 112

джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Марш парків”, “Первоцвіт”, також проводяться семінари та конференції по проблемам екології землі, чистої води, створені і постійно функціонують в бібліотеках ім. Д.Чижевського, В.Бойченка, музеї ім. В. Осмьоркіна екофотовиставки “Нехай прибуде світ прекрасний”, “Моя земля – земля моїх батьків”, ековідеотека “Екологія – ХХІ століття”, кінолекторій Взаємодія із засобами масової інформації та зв’язки з громадськістю Таблиця 12.6 Одиниця виміру

Показники 1. Інформаційно-просвітницькі заходи, у тому числі із залученням: періодичних видань телебачення радіомовлення мережі Інтернет (Інтернет-повідомлень) виставкових заходів 2. Консультації з громадськістю, у тому числі: громадські слухання круглі столи зустрічі з громадськістю семінари громадська приймальна (кількість відвідувачів) Інтернет-конференції Інтерактивне спілкування (теле-радіо-діалоги) 3. Робота Орхуських інформаційних центрів, у тому числі: семінари тематичні семінари-навчання конференції засідання робочих груп засідання громадської ради

2005 рік

2007 рік

2006 рік

од. од.

83 12

93 17

81 40

од. од. од.

38 61

57 21

72 22

од. од. од. од. од.

4 5 33 11 83

2 53 35 10 55

5 3 37 11 28 8

од. од.

од. од. од.

4 1 11 2 3

4 1 10 2 2

4 1 16 2 1

од. од.

Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві) Таблиця 12.7 № з/п 1

Назва організацій 2

Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливець та рибалок

Крайова організація асоціації “Зелений Світ”

Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи Дитяча екологічна громадська організація “Флора”

екологічної

Юридична адреса 3 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76, тел.24-14-62 м. Кіровоград, вул. Єгорова, 40 тел. 24-36-10 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76 тел. 22-07-33 м. Кіровоград, вул. Пугачова, 2 тел. 22-05-97

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі спецпідрозділі Мінприроди 3 Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ” Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охор. природи -

113

Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі

м. Кіровоград вул. Володарського, 25, тел. 24-95-25; 22-57-08

Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит”

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чонобиль»

Кіровоградська обласна організація Спілки археологів України Кіровоградський регіональний відділ Спілки землевпорядників України Кіровоградський обласний Комітет молодіжних організацій (КОКМО) Кіровоградський молодіжний центр волонтерів «Геліос»

м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к.112 тел. 24-14-29; 24-42-96 м. Кіровоград, вул. Шевченка, 54, а/с 12, тел: 22-49-85 м. Кіровоград, пл. Кірова, 1 будинок Рад, кім. 404 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 м. Кіровоград, вул. Леніна, 41/26, кім.233, тел: 24-05-56 м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 11/11, корп.7 кв.11, тел: 24-57-07,

10. 11. 12.

Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит” -

13.

Кіровоградська обласна організація «Народно-демократична ліга молоді»

м. Кіровоград, вул. Гагаріна, 9 тел.22-85-53, 24-96-16

14.

Кіровоградська обласна громадська організація «ЕКО РУХ» Молодіжна екологічна спілка Кіровоградщини Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України»

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кім.46 м. Кіровоград, вул. Новгородська, 66, кв.2

15. 16.

м Кіровоград, вул. Мотокросна, 24, тел. 23-84-07; 22-39-64 обласний м. Кіровоград, експертний вул. Дзержинського, 42 тел.22-44-51; 22-76-81

17.

Кіровоградський громадський екологоцентр «Довкілля»

18.

Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Студентське товариство охорони природи» (СТОП) Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив» Кіровоградська регіональна бібліотечна асоціація

19.

Громадська справа"

організація

Громадська організація "Берегиня"

Кіровоградська обласна організація Всеукраїської екологічної ліги

Дитяча "Екосвіт"

Дитячо-юнацька спортивно-екологічна організація "Сокіл"

екологічна

"Жіноча

організація

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України» -

м. Кіровоград, проспект Університетський, 8

м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 71, кв.29

м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 24, тел. 22-65-06; 24-84-40 м. Кіровоград, вул. Пацаєва,5, к.4, кв. 65 тел. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 5, к.4, кв. 65 тел.. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 тел.23-31-10, 24-14-29, моб.80501885960 м. Кіровоград, вул. Лєванєвського, 2 ЗОШ № 25; тел. 34-52-56 м. Кіровоград, вул. Декабристів, 31; тел. 56-67-92

Всеукраїнська екологічна ліга -

114

12.8. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки”, рішення сесії Кіровоградської обласної ради від 24 січня 2003 року №141 прийнята обласна Програма формування національної екологічної мережі на 2003-2015 роки, яка дозволить збільшити площу природо-заповідного фонду області з 0,46 до 1,2. На виконання заходів обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015р.р. протягом 2007 року за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (60 тис. грн.) завершені роботи по розробленню регіональної схеми національної екологічної мережі в межах територій Гайворонського, Голованівського, Кіровоградського, Новоархангельського, Олександрійського, Онуфріївського та Ульянівського районів; проведені роботи по веденню державного кадастру рослинного світу області (Дводольні - розові) та веденню державного кадастру тваринного світу області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові); проведені роботи по оцінці популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які проростають на території області (Дводольні - розові), по оцінці популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які мешкають на території області (Птахи – ластівкові, жайворонкові, плискові, сорокопудові, вивільгові, шпакові, воронові, тинівкові, кропив’янкові). Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Протягом 2007 р. виконаний значний обсяг робіт по виконанню заходів передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, які профінансовані на суму 55641,93 тис. грн. Виконувались роботи на суму 750,0 тис. грн. по закріпленню берегів Кременчуцького водосховища в м. Світловодську на 0,25 км, де зона переробки берегів підходить до житлової забудови. У той же час продовжувалось виконання відповідних робіт на суму 720,0 тис. грн. с. Велика Андрусівка Світловодського району на 0,13 км. водопроводу “Дніпро-Кіровоград” в 2007 році проведено робіт по його реконструкції на суму 1876,9 тис. грн.. З державного бюджету профінансовані слідуючі заходи: - рекострукція Димитрівських очисних споруд каналізації м. Олександрії на суму 293,49 тис. грн. Не розпочаті роботи по обладнанню мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин, у містах Олександрії та Світловодську. Всі наведені заходи не виконувались через відсутність фінансування. 115

Перелік регіональних (місцевих) природоохоронних програм Таблиця 12.8 № п/п 1

Назва програми

2 Програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Кіровоградській області на 2000-20010 рр. Обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки Програма екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 2002-2010 роки Програма моніторингу довкілля Кіровоградської області

Ким прийнята

3 Рішенням Кіровоградської обласної ради

Рішенням Кіровоградської обласної ради

№ та дата прийняття 4 №115 від 28 січня 2000 р. (в редакції рішення Кіровоградської ради від 19 вересня 2003 року №190) №141 від 24 січня 2003 року

Кількісь виділених коштів у 2007р., тис. грн.. 5 55641,93

76,7

Рішенням Кіровоградської обласної ради

314 від 19 квітня 2002 року

1025

Розпорядженням голови Кіровоградської обл. держадміністрації

№ 330-р. Від 26.10.07р.

298,2

12.8. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля У 2007 році діяльність державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області була спрямована на забезпечення виконання завдань уряду щодо підвищення безпеки людини і довкілля мінімізації впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище, скорочення обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, накопичення відходів. Це досягалось: - доведенням обгрунтованих лімітів використання природних ресурсів, що гарантує їх відтворення; - відшкодуванням збитків завданих порушенням природоохоронного законодавства, дотриманням принципу “забруднювач платить”; - залученням громадськості до участі у розв’язанні регіональних і місцевих проблем, зокрема, через громадську раду; - впровадженням механізмів, передбачених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату; - стабілізацією екологічного стану в містах і області, забезпеченням відновлення лісів, збільшення їх площі, збереженням біологічного і ландшафтного різноманіття, охороною рослинного і тваринного світу та іншими заходами. В 2007 році держуправління в міжнародних проектах участі не приймало.

116

ВИСНОВКИ Аналіз стану навколишнього природного середовища в Кіровоградській області свідчить про те, що в 2007 році істотного поліпшення екологічного стану не відбулося. У 2007 р. обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел зменшились на 12,8 тис. т, або на 63,5 % менше, ніж у 2006 р., викиди від пересувних джерел збільшились в 1,5 рази в порівнянні з 2006 р. В цілому по області обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на квадратний кілометр зменшились з 1,3 т до 0,9 т, а у розрахунку на душу населення зменшились з 21,3 кг до 19,2 кг. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природній газ, зменшення експлуатації технічно несправних автомобілів та використання високоякісного палива. Здійснення реконструкції очисних споруд міста Новомиргород та Димитрівських очисних споруд м.Олександрія дає можливість сподіватись на поліпшення стану поверхневих водних ресурсів у 2008 році. У 2007 р. виконувались заходи, які передбачались Загальнодержавною програмою поводження з токсичними відходами: проведення інвентаризації та паспортизації місць видалення відходів, поповнення обласного реєстру об’єктів оброблення, утворення і утилізації відходів. Посилені вимоги щодо поводження з відходами виробництва та споживання (екологонебезпечні об’єкти, заклади охорони здоров’я, полігони твердих побутових відходів). З метою інформування громадськості щодо розв’язання проблем з відходами, сприяння розвитку екологічної освіти населення практикувалися виступи спеціалістів управління в засобах масової інформації, на конференціях, семінарах, які проводилися в учбових та наукових закладах області. Ці ж питання щомісячно публікувалися на сайті Кіровоградської області на WEB-сторінці Мінприроди України. Працівники управління постійно взаємодіяли з викладацьким складом Кіровоградських технічного та педагогічного університетів з питань удосконалення екологічних програм, що стосуються сфери поводження з відходами. У 2007 р. більше уваги приділено приведенню до вимог екологічних та санітарних правил стану експлуатації міських, селищних та сільських сміттєзвалищ, розширенню мережі організацій та установ, які займаються збором відходів як вторинної сировини, збільшенню кількості токсичних відходів, які будуть знешкоджені чи утилізовані. Терміновому вирішенню підлягає питання утилізації, захоронення невідомих, заборонених та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки” та відповідної обласної програми, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 24 січня 2003 року №141 проводились перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на заповідних територіях, визначений перелік територій та об’єктів природнозаповідного фонду, які необхідно винести в натуру (на місцевість). 117

Використанню, відтворенню, захисту та охороні рослинного світу ( у т.ч лісових ресурсів) на різних категоріях земель, сприяло б прийняття постанов Уряду, відповідних інструкцій, узгоджених із новим Земельним кодексом України, які б визначали єдиний порядок використання полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, інших захисних лісових насаджень, які не віднесено до земель лісового фонду України. Лісовий фонд повинен залишатися у віданні держави ( за винятком невеликих лісових урочищ площею до 5 га ), це забезпечить збереження лісового фонду, його розвиток і відтворення. Внести доповнення до нормативних документів щодо обрахування нанесених збитків навколишньому природному середовищу внаслідок випалювання природної сухої рослинності на територіях різних категорій земель. Для більш досконалого управління природно-заповідним фондом необхідна розробка економічного механізму функціонування територій та об’єктів ПЗФ, виходячи з умов існування та місцевого розташування, фінансового забезпечення, реалізації стратегії збереження біорізноманіття.

118

Зміст ВСТУП 1 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 3 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області 3 1.2. Соціальний та економічний розвиток області 4 2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 6 2.1.Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 6 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 8 2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області 9 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 11 2.2. Якість повітря у населених пунктах 15 3. ВОДНІ РЕСУРСИ 20 3.1.Стан поверхневих вод 20 3.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 21 3.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 24 4. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 38 4.1. Охорона , використання та відтворення рослинного світу 38 4.1.1. Лісові ресурси 38 4.1.2. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 40 4.1.3. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів 40 4.1.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України 42 4.2. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 48 4.2.1. Ведення мисливського господарства 48 4.2.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів 49 4.2.3. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 50 4.2.4. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними 53 4.3. Природні території, що підлягають особливій охороні 55 4.3.1. Розвиток природно-заповідного фонду 55 4.3.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 61 4.3.3. Історико-культурна спадщина 61 4.3.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля 61 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 62 5.1. Структура та стан земель 62 119

6. НАДРА 65 6.1. Мінерально-сировинна база 65 7. ВІДХОДИ 74 7.1 Структура утворення та накопичення відходів 74 7.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 74 7.3. Використання відходів, як вторинної сировини 80 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 81 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 81 8.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки 83 8.3. Радіоекологічна безпека 85 9. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 87 10. ЕНЕРГЕТИКА 88 11. ТРАНСПОРТ 89 12. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 89 12.1. Державний контроль 89 12.2. Державна екологічна експертиза проектної документації 98 12.3.Екологічний моніторинг 101 12.4. Економічні засади природокористування 103 12.5. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 108 12.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 108 12.8. Виконання державних екологічних програм 115 12.8. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 116 ВИСНОВКИ 117 Зміст 119

120