krym_2007 by Administrator Dovkillia

РЕСПУБЛІКАНСЬКА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛИКИ КРИМ У 2007 РОЦІ

ВСТУП Республіканську доповідь “Про стан навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим у 2007 році” підготовлено на підставі даних Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, а також за наданими матеріалами:  Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим;  Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;  Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим;  Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;  Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим;  Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошувального землеробства;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства;  Виробничого об'єднання “Кримводоканал”;  Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим;  Державного комітету статистики Автономної Республіки Крим;  Державної станції захисту рослин Автономної Республіки Крим;  Кримської республіканської санепідемстанції;  Кримського республіканського центру по гідрометеорології;  Казенного підприємства “Південекогеоцентр”;  Кримського медичного державного університету ім. С.І. Георгіївського;  Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління по відтворенню, охороні водних живих ресурсів і регуляції риболовства;  Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок;  Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії;  Територіального відділу “Геоінформ” в Автономній Республіці Крим;  Підприємств і організацій Криму. Координацію робіт з підготовки доповіді здійснював перший заступник голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Лєсов О.М.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1.

Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (АРК)

Крим розташований на півдні України. Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км. Ландшафтна різноманітність Криму є наслідком унікального розташування півострова – на стику помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим – низинна рівнина, на півдні височать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно пологі північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір’я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні південне й північне зниження. Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі клімат помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м’якою зимою, в передгір’ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманний середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м’якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин. По території Кримського півострова течуть 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тыс.км2, які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх належать дві Салгір і Чатирлик. Мережа гідрографії Криму розвинена дуже нерівномірно. Найгустіша мережа - у гірській частині басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають з гір і відрізняються повноводністю в зимово-весняний період під час паводків. Практично усі річки Криму зрегульовані водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів’ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя є понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солі і лікувальних грязей. На рівнині півострова переважають різновиди південних і карбонатних чорноземів, рідко зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму зустрічаються бурі гірсько-лісові й гірськолугні ґрунти.

Схили Кримських гір вкриті дубовими, буковими, грабовими і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси, вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: мускус під’язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан – білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні). Особливу цінність має заповідний фонд Криму, що відіграє істотну роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 5,2% площі півострова (без м. Севастополя). 1.2. Соціальний та економічний розвиток АРК Головні тенденції соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим (АРК) у 2007 році принципово не змінилися. Деяке пожвавлення економічної кон'юнктури в окремих галузях і регіонах АРК істотно не змінило характеру регіонального розвитку. Промисловими підприємствами Автономної Республіки Крим за звітний рік вироблено промислової продукції (робіт, послуг) на 12,3% більше, ніж за 2006 рік. Приріст промислового виробництва досягнуто у переробній промисловості (+14,3%), у тому числі у машинобудуванні (+33,1%), виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (+14,3%), виробництві інших неметалевих мінеральних виробів (+8,9%), у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (+8,5%), хімічній і нафтохімічній промисловості (+7,5%). На підприємствах, зайнятих виробництвом і розподіленням електроенергії, приріст склав 9,7%. У видобувній промисловості відбулося зниження виробництва промислової продукції (-4,1%). Сільське господарство. Обсяг виробництва продукції у порівнянних цінах збільшився на 14,3% у порівнянні з 2006 роком. Під врожай у всіх категоріях господарств було посіяно 766,8 тис. га сільськогосподарських культур, що на 74,3 тис. га більше рівня 2006 року. Озимі культури посіяні на площі 520,4 тис. га (102 відсотка), у т.ч. на зерно – 504,3 тис. га (101 відсоток), що відповідно на 59,2 та 56,5 тис. га більше рівня 2006 року. У тваринництві усіма категоріями господарств вироблено: м'яса (у живій вазі) – 186,3 тис. т (+12,6% у порівнянні з 2006 р.); молока – 348,7 тис. т (+3,6%); яєць – 631 млн. шт. (+3,7%). Будівельними підприємствами усіх форм власності обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами, склав 2567,4 млн. грн. (+13,1% до 2006 року). 4

Кількість відпочиваючих досягла 5727 тис. осіб, що на 594,9 тис. осіб, або на 11,6% більше, ніж у 2006 році. Організовано відпочило у санаторно-курортних і туристичних установах автономії 1268,5 тис. осіб, що на 174 тис. осіб, або на 16% більше, ніж у 2006 році. Транспортним комплексом за звітний рік перевезено 13,4 млн. т вантажів (на 1% більше, ніж у 2006 році). Послугами пасажирського транспорту скористалися 243,1 млн. пасажирів (на 1,6% більше, ніж у 2006 році). Оберт роздрібної торгівлі склав 13,2 млрд. грн., що в порівнянних цінах на 30% більше, ніж у 2006 році. До загального фонду зведеного бюджету Автономної Республіки Крим надійшло доходів на суму 3841 млн. грн. або 107,2% до прогнозних показників Міністерства фінансів України на рік (на 48,4% більше, ніж за 2006 рік). У сфері зайнятості у порівнянні з 2006 роком рівень працевлаштування через службу зайнятості збільшився з 37,5% до 44,5%. Працевлаштовано 39,3 тис. осіб; кількість зареєстрованих безробітних склала 20,9 тис. осіб; рівень зареєстрованого безробіття знизився з 2,4% до 1,7%. Потреба у робітничий силі, заявлена підприємствами в службу зайнятості, склала 6,4 тис. осіб. На одне вільне робоче місце на фіксованому ринку праці претендують 3 особи. Індекс інфляції склав 115,6% (по Україні – 116,6%), у тому числі на продовольчі товари – 121,6%, на непродовольчі товари – 105,2%, на послуги – 110%. Екологічні аспекти Основними блоками екологічного життя регіону є:- природно-ресурсний (лібералізація форм власності, роздержавлення земель і т.п., створення певним соціальним групам умов для отримання у користування природно-ресурсних об'єктів з високим економічним потенціалом і територій, що мають важливе природоохоронне значення; нерідко, при приватизації об'єктів нерухомості, роздержавлення земель, екологічні вимоги і обмеження враховуються не повною мірою); - довкільно-утворювальний (чинники навколишнього середовища, що забезпечують нормальну життєдіяльність населення, на тлі зменшення техногенного навантаження не погіршали; проте, довготривалі наслідки антропогенної дії можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій екологічного характеру); - виробничо-економічний (вплив на екологічну ситуацію господарського комплексу регіону, що характеризується наявністю структурних диспропорцій, високим ступенем зносу основних фондів, високою енерго- і ресурсу ємністю виробництва; при збереженні існуючого положення може призвести до серйозного погіршення стану навколишнього середовища); - організаційно-правовий (включає усі аспекти діяльності системи суб'єктів управління природоохоронною діяльністю і природокористуванням; рівень забезпечення і управлінські інструменти не відповідають потребам переходу до сталого регіонального розвитку в умовах ринкових відносин; адміністративні 5

методи управління різко переважають над економічними, що знижує мотивацію до раціонального природокористування у суб'єктів господарської діяльності); - соціально-психологічний (ставлення суспільства до екологічних проблем, обмежень і пріоритетів регіонального розвитку характеризується низьким рівнем поінформованості, соціальній активності населення у цілому; пропаганда екологічних ідеалів недостатньо ефективна, оскільки не носить системного характеру; система безперервної екологічної освіти знаходиться ще у стадії становлення; у той же час, відчувається явний недолік у безпосередньому спілкуванні людей з природними об'єктами не спотвореними господарською діяльністю). У цілому, екологічна складова є невід'ємною частиною соціальноекономічному розвитку АРК, як система регуляторів і обмежень регіонального природокористування і природоохоронної діяльності. Екологічні проблеми регіону можуть бути ефективно вирішені тільки за умов реальних позитивних змін у соціально-економічному стані суспільства і усвідомлення природоохоронних пріоритетів.

2.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ Промислові підприємства та різні види транспорту є джерелами забруднення атмосферного повітря (стаціонарними й пересувними). У 2007 році в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим стаціонарними джерелами забруднення було викинуто - 33,779 тис. тонн шкідливих речовин, у тому числі твердих - 5,895 тис. тонн, газоподібних та рідких - 27,884 тис. тонн. Викиди пересувних джерел в 2007 році склали – 114,564 тис. тонн, в тому числі від автомобільного транспорту -105,148 тис. тонн. На території Автономної Республіки Крим від пересувних джерел основний вклад до загального об’єму дає автотранспорт: автомобілі індивідуальних власників – 60,9%; автотранспорт суб’єктів господарської діяльності - 36,7 %. Для визначення обсягів викидів від пересувних джерел в 2007році застосовано нову методику розрахунків, яка додатково включає розрахунок викидів від дизельного транспорту та викиди від дорожньої техніки та механізмів. За рахунок цього у порівнянні з 2007 р. загальний обсяг викидів збільшився на 25,13 тис. тонн. У 2007р стаціонарними джерелами викидів викинуто забруднюючих речовин на 0,412 тис.т., що обумовлено в першу чергу впровадженням повітряно - охоронних заходів на технологічному обладнанні основних підприємств - забруднювачів атмосферного повітря. За період 2007р впроваджено 27 заходів на стаціонарних джерелах викидів, загальною сумою виконаних робіт – 1786,9 тис. грн., що надало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 0,359 тис. тонн проти очікуваного - 0,334 тис. тонн Динаміка викидів за останні три роки наведено у табл. 2.1. Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по республіці

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис.т

125,356

123,213

148,342

- від стаціонарних джерел забруднення, тис.т.

35,109

34,191

33,779

- від автотранспорту, тис.т

86,946

85,429

105,148

Порівняно з 2006 роком у звітному році обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел значно зменшився в містах: Красноперекопськ, Ялта, та населених пунктах Сімферопольського, Красногвардійського районів; збільшився в населених пунктах Бахчисарайського району та м. Армянська. Збільшення викидів обумовлено ростом випуску продукції. 7

Динаміка викидів в атмосферне пунктів АР Крим наведено у табл. 2.2.

повітря

розрізі

населених

Водночас, не зважаючи на тенденцію до зниження викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, рівень забруднення атмосфери (відповідно до даних Центру по гідрометеорології АРК) залишився на рівні 2005 року. За результатами отриманих від відомчих інформаційних служб даних встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану навколишнього природного середовища в 2007 році не спостерігається, однак тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря в містах Армянську, Красноперекопську, Керчі, Ялті. Зокрема спостерігається збільшення по пилу 2,4÷4,8 ГДК(м. Армянськ, м. Ялта, м. Керч), аміаку – 1,45÷3,9 ГДК (м.Красноперекопськ), фтористому водню - 4,6÷4,8 ГДК (м. Армянськ, Красноперекопськ), хлористому водню - 8,5 ГДК (м. Красноперекопськ), оксидам азоту - 2.1÷4,8 ГДК (м. Керч, м.Армянськ, м. Ялта, м.Красноперекопськ), решта інгредієнтів відповідають нормам ГДК. Це передусім повязано з нестабільною роботою підприємств хімічної промисловості, викидами від автотранспорту, роботою котелень та зі спаленням сміття. У місті Сімферополі у порівнянні з 2006 роком за такими інгредієнтами, як діоксид сірки, діоксид азоту спостерігається тенденція до зниження рівня забруднення атмосферного повітря по пилу та оксиду вуглецю. Згідно до інформації, наданій Кримською республіканською СЕС, перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ -97, протягом 2007р на території автономії не зафіксовано. Середній показник забруднення атмосферного повітря склав 5,4*10-6 Бк/л, максимальний – 14,8*10-6 Бк/л. Радіоактивні опади радіонуклідів у 2007р були нижче за допустимі концентрації та не перевищували ГДК. Рівень забруднення атмосферного повітря на території Автономної Республіки Крим у 2007 році зумовлено викидами від підприємств різних відомств та міністерств, при цьому основна частка припадає на підприємства акціонерних товариств відкритого типу, створених на базі державних підприємств (33,6 % ), Українських міжгалузевих об’єднань, консорціумів, асоціацій та інших організацій, створених на добровільній основі (12,7 %) та підприємств, заснованих фізичними особами (36,2 %), а також від автотранспорту. Перелік підприємств-основних забруднювачів атмосферного повітря надано у табл. 2.3. Основними напрямками роботи Рескомприроди Криму в частині охорони атмосферного повітря є нормування викидів та здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Станом на 01.01.08 р. зареєстровано понад 1858 об'єктів підприємств і організацій, які здійснюють викиди від стаціонарних джерел. За 2007 рік проведено 812 перевірок підприємств, виконано інструментальних вимірів на 409 стаціонарних джерелах. За результатами інструментального контролю на джерелах викидів встановлено 24 перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин. На правопорушників накладено -516 штрафних санкцій на суму 51, 051 тис. грн., пред'явлено 25 позовів суб’єктам господарювання на суму 186,394 тис. грн. за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Контроль за викидами від автотранспорту здійснювався в рамках проведення 2-х етапів операції “Чисте повітря” и частково при перетинанні транспорту пунктів пропуску через кордон. У 2007 році перевірено 19373 одиниць автотранспорту, застосовано 1126 штрафних санкцій за перевищення вимог стандартів, на загальну суму – 23, 18 тис. грн.

0,411 0,114 0,459 0,153 8,76 0,307 11,185

31,565 5,307 5,575 7,727 1,253 0,956 89,021

32,379 2,014 0,392 6,528 0,316 0,051 9,284 2,413 0,352 10,479 0,704 0,182 10,71 9,255 0,182 11,268 10,055 0,974 148,343 33,779 3,721

Пересувні джерела

0,473 0,044 0,507 0,105 0,564 0,036 2,773

Оксид вуглецю

0,124 0,043 0,441 0,271 0,128 7,432 9,237

Діоксид азоту

0,387 0,065 0,312 0,231 0,212 0,971 3,979

Діоксид сірки

1,916 0,385 2,355 0,842 10,027 9,738 34,191

1 6

0,106 0,041 0,51 0,228 0,023 7,671 9,506

0,623 0,049 0,495 0,109 0,587 0,384 3,468

0,405 0,088 0,44 0,133 8,055 0,348 10,585

30,365 6,212 6,871 9,775 1,455 1,213 114,564

+ + + + + +

+ + + -

+ + +

+ + + + + +

+ -

+ + + + + +

Пил

33,481 5,692 7,93 8,569 11,28 10,694 123,212

разом

Разом

Оксид вуглецю

(+/-) 2005 р. до 2004 р. в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч.

Діоксид азоту

пил

разом

Пересувні джерела

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Діоксид сірки

2007 р. в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч. Діоксид сірки

Сімферополь Євпаторія Керч Ялта Красноперекопськ Армянськ Усього у Криму

Пил

разом

Населені пункти

разом

2006 р. в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч.

Пересувні джерела

Таблиця 2.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Автономної Республіці Крим та в розрізі населених пунктів, тис. т.

Таблиця 2.3. Забруднення атмосферного повітря Кількість, шт.

№ з.п.

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва забруднюючої речовини(ЗР), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду(ГДВ) 2 Азоту оксида Вуглецю оксид Пил Бром Фтористий водень Хлористий водень Сірчана кислота Сірководень Діоксид сірки Хлор Аміак Разом

встановлених на джерелах перевищень ГДВ Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР 3 137 137 52 3 6 5 9 2 47 5 6 409

Разом 4 3 5 6 1 15

до 2разів 5 2 3 2 7

В тому числі від5 до 10 від 2до 5разів разів 6 7 1 1 1 3 1 1 5 3

понад 10 разів 8 -

Таблиця 2.4.Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря № з/п 1 1.

Підприємство-забруднювач 2 ВАТ “Кримський содовий завод”

Сімферопольська ТЕЦ ВАТ «КримТЕЦ»

ЗАТ “Кримський ТИТАН”

ЗАТ “Бахчисарайський комбінат “Будіндустрія”

ОП „Кримтеплокомуненерго”

Відомча приналежність 3

Валовий викид, т 2006р. 2007р. 5 5

Зменшення/збільшення/+ 6

Причина зменшення/ збільшення/+ 7

Акціонерне товариство відкритого типу, створено на базі державних підприємств

9762,4

8780,9

застосування заходів по зменшенню викидів

Орендне підприємство, створено на базі державних підприємств

534,9

646,2

збільшення обсягів виробництва

Підприємство, засноване фізичними особами

9735,7

Збільшення обсягу продукції

Мінархитектури і будівельної політики АРК

1570,6

2272,5

Орендне підприємство, створено на базі державних підприємств

1254,8

1113,871

Збільшення обсягу продукції Перехід на газове паливо

4. ЗМІНА КЛІМАТУ Джерелами викидів парникових газів, виділених Кіотським протоколом є господарча діяльність людини, включаючи його життєзабезпечення. У першу чергу це виробництво енергії та використання органічного палива у виробничій та комунальних сферах. Автономна Республіка Крим має великий потенціал для впровадження заходів, які дають змогу вирішувати проблему енергоефективності виробництва, зниження обсягів викидів забруднюючих речовин за рахунок застосування нових технологій. Основними підприємствами-забруднювачами атмосферного повітря заплановано заходи виконанням на період до 2010 року, які мають остаточною метою зниження парникових газів (ЗАТ «Кримський ТИТАН», ВАТ «Кримський содовий завод»). Радою міністрів Автономної Республіки Крим подано пропозиції до «Нацекоінвест» - агентства України - щодо 5 проектів, щодо підвищення енергоефективності, впровадження нових джерел енергії та мають кінцевим результатом скорочення викидів парникових газів. За концепцією реалізації проектів спільного впровадження (СВ) на території Криму зареєстровано та розробляється 3 проекти, які вже отримали листи підтримки Мінприроди України, а саме: «Реконструкція системи теплопостачання Криму», «Збір та утилізація метану на полігонах твердих побутових відходів м. Ялти та м. Алушти», «Будівництво вітрових електростанцій загальною потужністю 300 МВт».

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих та морських вод У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 15%, 85 % споживаної води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Так у 2007 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1542,0 млн. м. куб., у тому числі:  Вода Північно-Кримського каналу – 1314,6 млн. м3 ( 85,2 % від загального забору води);  Місцевий стік – 121,06 млн. м3 (7,9 %);  Підземна вода – 102,4 млн. м3 (6,6 %);  Морська вода – 3,94 млн. м3 (0,26 %). 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти У порівнянні з 2006 роком, загальний обсяг забору води з природних джерел зменшився на 86,0 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на 87,9 млн. м3 на потреби зрошування. Відповідно збільшилось використання води по галузях економіки (див.табл.4.1), в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 29,5 млн.м3 . Сільським господарством використано 564,1 млн. м3 (72,4 %), житлово-комунальним господарством – 166,7 млн. м3 ( 21,4 %) і промисловістю – 46,95 млн. м3 ( 6,02 %). Загальний скид зворотних вод (287,6 млн. м3) зменшився у порівнянні з 2006 роком на 58,13 млн.м3 (20,2 %) у зв’язку із зменшенням забору на потреби зрошування. При цьому, обсяги скидів стічних вод, що пройшли нормативне очищення на очисних спорудах, склали 80,05 млн.м3 , що на 4,11 млн. м 3 (5,13 %) більше, ніж у 2006 році. Відповідно зменшився скид забруднених зворотних вод у водні об'єкти у 2007 році на 11,33 млн,м3 ( 14,4 %). Скид зменшився за рахунок зменшення скиду недостатньо очищених стічних вод на каналізаційних очисних спорудах КРП «ВПВКГ м. Сімферополя» ( 2,7 млн.м3 ), а також припинення скиду недостатньо очищених стічних вод на КРП «ВПВКГ м. Саки» ( 1,57 млн.м3 ), Комункомбінаті ВПВКГсмт Нижньогірськ ( 0,3 млн.м3 ), КРП «ВПВКГ м. Керч» ( 6,77 млн.м3 ), ЗАТ «Дружба народів Нова» ( 0,42 млн.м3 ). Спостерігається зменшення скиду забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів з 57179 т у 2006 році до 53982 т у 2007 році (табл.4.4 ).

Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 “Вода питна». У 2007 році було досліджено 13920 проб питної води за хімпоказниками та 14978 по бактеріології. Нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками - 811, за мікробіологічними – 293, що ненабагато більше ніж у 2006 році. Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 “Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії”, та ВНД 33-5.502-97 “Якість води для зрошення. Екологічні критерії”. За комплексом показників ДСТУ 2730-94 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2007 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості “Придатна” на 80,9% зрошуваних площ та на 19,1 % площ - II класу якості “Обмежено придатна”. За екологічними критеріями - відповідає 100% зрошуваних площ. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень слід зазначити, що особливих змін якості річок Криму та водогосподарських обєктів комплексного призначення (Північно-Кримського каналу, Міжгірного, Сімферопольського, Старо-Кримського, Білогірського, Кутузівського водосховищ) у порівнянні з 2006 роком не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає 99% скиду забруднених стічних вод (табл.4.6). Відбір зразків води на радіологічний і гідрохімічний аналіз стану води Каховського та Північно-Кримського каналів здійснювався у відповідності до Програми гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод, затвердженої наказом Держводгоспу України від 16.06.06р.№ 125, у наступних створах нагляду: - р. Дніпро, 106 км. – ГНС Каховського маг каналу, с. Любимівка; - р. Дніпро,100км. – ГНС Північно-Кримського каналу, 6 км. нижче с. Цукури. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.07р. № 61, допустима концентрація радіоцезію і стронцію-90 у пітний воді становить 54,0 пКи/л (2,0 Бк/дм3 ). Результати аналізів на визначення радіоцезію та стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Каховського та ПівнічноКримського каналів за цей період знаходилися значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання і складали 0,70 – 1,70 пКи/л. Гідрохімічні показники якості води протягом року значно не змінилися і знаходяться близькими до значень, зафіксованих у попередні роки.

Таблиця 4.2.1. Забір і використання води, млн.. м3 на рік

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

2006 Разом по області 2007 Разом по області

Промисловість

2005 Разом по області

Разом

1 2 2002 Разом по області 2003 Разом по області 2004 Разом по області

З підземних джерел

Річковий басейн

Роки

Використано води

З поверхневих джерел

Забрано води

1425,5

117,5

1543

30,25

32,17

182,3

507,9

19,93

5,4

1592,2

111,8

1704

37,07

23,49

186,61

553,3

21,61

3,62

1327

105,0

1432

35,58

15,35

175,9

417,5

29,25

2,82

1431,5

107,5

1539

49,9

12,12

177,2

514,3

30,48

2,7

1350

106

1456

43,64

7,7

170,3

492,3

22,8

2,46

1439,6

102,4

1542

46,95

7,2

166,7

521,8

35,10

2,35

Таблиця 4.2.2. Скидання зворотних вод, млн. м3 на Скинуто зворотних вод Рік 1 2002

2003

2004

2005

2006

2007

Категорія очищення О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО Разом по області

Річковий басейн 2

У поверхневі водні об’єкти 3 84,79 10,71 62,83 261,3 419,626 119,31 11,17 19,29 259,9 409,67 80,36 10,98 66,35 190,8 348,49 71,58 7,723 74,93 180,2 334,433 75,94 8,28 72,05 159,6 315,87 80,05 8,49 60,51 106,6 255,65

У підземні горизонти 4 0,003 -

Скидання зворотних вод Разом

Промисловість

5 419,623 409,66 348,49 334,433 315,87 255,7

6 5,674 0,070 2,027 0,839 8,61 5,67 0,07 1,99 1,72 9,45 5,39 0,07 2,075 2,70 10,235 6,947 0,065 2,421 2,096 11,53 1,92 0,042 1,936 13,898 8,605 0,041 1,999 10,64

Сільське господарство 7 0,253 0,565 0,063 259,1 259,981 0,14 0,06 0,07 255,3 255,57 0,3 0,23 0,051 185,7 186,281 0,002 0,619 174,2 174,8 0,133 0,455 154,3 154,888 0,556 101,2 101,7

Комунгосп

Інші галузі

8 78,86 10,07 60,71 1,323 150,963 113,5 11,04 17,16 2,87 144,57 74,67 10,68 64,15 2,4 151,9 64,62 7,658 71,82 3,904 148,0 63,55 8,28 71,55 3,282 146,662 70,88 8,491 60,47 3,430 143,.27

9 0,003 0,005 0,03 0,038 0,069 0,07 0,01 0,08 0,074 0,074 0,011 0,07 0,1 0,345 0,082 0,427 0,009 0,001 0,09

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Таблиця 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Назва водного обєкту

1 р.Салгір

Кількість створів, в яких здійснювались вимірювання, од. усього з перевищенням ГДК 2 3 8 7

Відібрано та проаналізовано проб води, од

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од

4 35

5 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти, АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди(12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 5 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість,

6 28-БСК5, 33-завислі речовини. 2-нафтопродукти, 14-амоній, 15-нітрити, 2-сульфати.

р. Біюк-Карасу

р. Чурук-Су

р.Альма

2 2

3 2

4 2

1 р.Бодрак

6-завислі речовини, 4-БСК5, 2-амоній.

8-БСК5, 4-нітрити, 1-залізо, 8–завислі речовини, 2амоній.

2-БСК, 2-завислі речовини.

6 2- завислі речовини.

р.Кача

р.Демерджі

р.Малий Салгір

р.Побєдна

завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти, АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди(12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників)) 30(t0С, рН, кольоровість, запах, прозорість, завислі речовини, сухий залишок, хлорид-іони, сульфат-іони, амоній-іони, нітрит-іони, нітратіони, фосфат-іони, залізо загальне, мідь, хром загальний, нікель, цинк, марганець, ХСК, БСК5, розчинений кисень, нафтопродукти АПАР, феноли, карбонати, бікарбонати, жорсткість, кальцій, магній, пестициди (12 показників))

2-завислі речовини, 2-БСК5, , 2-залізо загальне.

4- БСК5 , 3-нітрати, 4–завислі речовини.

7-завислі речовини, 7- БСК5, 2-амоній , 1-нітрити, 4сульфати, 2-залізо загальне.

52-завислі речовини, 51- БСК5, 36-нітрити, 4-нафтопродукти, 12-фосфати, 43-хлориди, 52-сульфати, 3-залізо загальне.

Таблиця 4.4. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік

Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Біол. очистка

Фіз.-хім. очистка

Механічна очистка

Разом

В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

Потужність очисних споруд

Разом

Нормативно очищених на очисних спорудах

2002 Разом по області

447,4

84,79

84,14

0,19

0,46

365,5

327,5

2003 Разом по області

437,7

119,26

118,3

0,43

0,53

397,7

361,3

2004 Разом по області

348,5

80,36

79,95

0,41

391,8

357,6

2005 Разом по області

334,4

71,58

69,57

1,8

0,21

389,3

362,5

2006 Разом по області

345,73

75,94

68,87

5,39

1,68

383,9

362,2

2007 Разом по області

287,6

80,05

76,56

3,293

0,197

382,.5

363,.5

Таблиця 4.5. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік У тому числі Водний об’єкт

Всього

БСК

ХСК

Завислі речовини

3 4734,28 27052,07 55147,34 1758,115 383,0 8512,665 97587,47 5303,246 25444,598 54893,522 1680,113 59 7381,631 94762,11 4305,266 23167,589 18475,358 118,12 191 8229,246 54486,579 4375,236 25185,015 21595,21 1822,019 162 5967,431 59106,911* 919,213 25064,061 18534,213 1816,121 181,00 10665,291

4 261 1036 1170 62 7 203 2739 223 714 1165 48 7 184 2341 255 1000 1149 49 2 156 2611 213 986 1246 43 1 148 2637 139 932 1175 34 2 227

5 2 2 297 297 268 63 -

6 197 705 1091 41 51 454 2539 184 631 913 33 52 550 2363 191 733 1016 33 4 376 2353 161 740 1118 25 6 395 2445 105 655 916 25 7 762

Рік 1 2002

2003

2004

2005

2006

2 Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші

№*(сума мі неральних форм) 7 197 1640 1488 33 192 3550 108 1439 1510 30 155 3242 202 1574 1576 36 104 3492 335 1119 1627 77 102 3260 407 1827 1639 91 0 211

Р (ортофосфати)

Мінералізація я

Нафтопродук ти

8 15 3 4 22 3 4 7 1 35 36 1 3 4 8 3

9 4064 23670 51390 1622 325 7659 88730 4783 22660 51300 1569 6488 86800 3657 19860 14730 185 7558 45990 3369 22340 17600 1677 155 5319 50460 0 21650 14730 1666 172 9462

10 0,28 1,07 5,34 0,115 0,665 7,47 0,246 0,598 5,522 0,113 0,631 7,11 0,266 0,589 3,358 0,120 0,246 4,579 0,236 0,015 3,210 0,019 0,431 3,911 0,213 0,061 3,213 0,121 0,0291

2007

Разом по області Азовське море р.Салгір Чорне море Кача Улу-Узень Інші Разом по області

57179,899* 1007,236 22504,310 19000,279 1750,119 10,000 9710,289 53982,233*

2509 154 827 1168 42 2 197 2390

331 297 228 56 4 585

2470 117 583 912 23 8 483 2126

4175 439 1656 1617 93 0 225 4030

11 5 3 8

47680 19210 15240 1592 8798 44840

3,899 0,236 0,310 2,279 0,119 0,289 3,233

Примітка: скинуто забруднюючих речовин, усього по регіону у 2005 році -387530 т, у 2006 році -729100 т, у 2007 році -546300 т.

Таблиця 4.6. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Рік

Галузь економіки

1 2002

Разом по області 2003

Разом по області 2004

Разом по області 2005

Разом по області 2006

Разом по області 2007

Разом по області

Галузь Економіки 2 Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі

Оборотне

Повторно - послідовне

3 178,5 2,705 0,815 0,08 182,1 249,6 2,41 0,39 0,1 252,5 283,1 0,65 0,39 0,16 284,3 308,8 2,7 3,79 0,31 315,6 293,9 1,59 3,72 0,19 299,4 301,1 1,754 0,608 0,138 303,6

4 10,48 16,74 0,68 27,9 9,38 12,03 0,71 22,12 10,6 13,4 1,61 25,61 9,92 10,64 1,56 22,12 8,66 10,43 1,53 0,02 20,64 9,347 10,63 1,315 0,008 21,3

Безповоротне водоспоживання 5 12,1 536,2 23,6 1,6 573,5 13,94 582,1 28,01 6,95 631 11,65 445,5 16,54 473,69 22,65 540,3 19,96 0,99 583,9 14,23 508,3 16,76 0,91 540,2 18,22 547,7 16,37 0,71 583,0

Економія свіжої води, % 6 87,57 60,81 2,87 74,2 88,4 63,94 1,59 77,96 88,04 26,39 4,14 78,52 86,51 58,23 11,59 78,38 87,38 46,65 11,89 78,83 86,78 46,98 4,321 78,49

4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Таблиця 4.6.1. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів та обсяги забруднення водних обєктів Відомство

Підприємствозабруднювач

Водний обєкт

Обєм скидання, млн. м3

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

Рік 1 2002

2 Мінхімпром Мінжитлокомунгосп

Мінжитлокомунгосп

Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта

Рескомводгосп

УЗС м. Джанкой

Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп. Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Міноборони України Мінжитлокомунгосп Держкомнафтопрод.

ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський АФ “Дружба народів Нова” ВУЖКГ смт Красногвардійське Винзавод м. Бахчисарай ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район РУВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак В/Ч а –0279 Сімферопольський район ВПВКГ м. Бахчисарай ПОНП Нафтобаза м. Феодосія

Разом 5

НО 6

НДО 7

т/рік 8

Чер Азо

1,941 0,023

0,05 0,023

1,891 -

22847,242 64,216

Чер-Бабу Азо-Побєдна

0,659 0,063

0,659 -

0,063

309,687 77,003

Азо-Сиваш

0,187

81,0

Азо-Салгір

0,018

Азо-Салгір Азо-Сиваш Азо-Сиваш

0.28 0,178 0,717

0,717

0,28 0,178 -

389 553,115

Чер-Чорох-Су

0,002

Азо-Салгір

60,574

2,214

58,36

41007,84

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Азо Чер

0,538 1,12 4,795 0,04

0,538 1,12 4,795 -

0,04

411,99 993,45 107,687 424,2

Азо-Самарли Чер Кізіл-Коба

0,565 0,826 0,194

0,565 -

0,826 0,194

9 2079,528 47,67

Чер-Чорох-Су Чер

0,51 0,036

1918,189 30,036

Мінрибгосп Держкомрибгосп Міносвіти Мінжитлокомунгосп

Рибколгосп ім. 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивний табір “Ікар” ВУЖКГ п. Леніне

Чер Чер Чер

0,012 0,084 0,074

2,0 8,26 8.0

Акташ

0,271 73,7

10,7

0,271 63,0

1154,0

Чер Азо

1,986 0,028

0,05 0,028

1,936 -

23241,238 38,005

Чер-Бабу Азо-Побєдна

0,656 0,032

0,656 -

0,032

162,591 41,008

Азо-Індол Азо-Сиваш

0,037 0,165

Азо-Салгір

0,017

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,305 0,72

0,72

0,305 -

470 405,215

Чер-Чорох-Су

0,0001

Азо-Салгір

2,183

1123,805

0,556 1,126 5,145

86,808 1058,48 843,966

0,019

187,001

Разом 2003

Мінхімпром Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп

Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта

Рескомводгосп

УЗС м. Джанкой

Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп. Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Міноборони України Держкомнафтапрод. Мінрибгосп

С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське З-д Продтовари м. Бахчисарай ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Чер-БулганакДжарджава Чер

РУВКХ смт. Леніне 2-3-4 кв. 2003р. РУВКХ смт. Леніне 1 кв. 2003р. ВПВКГ м.Судак

Азо-Самарли

0,728

0,627

0,101

79,004

Азо-Самарли

0,059

Чер

1,246

4117,36

В/Ч а –0279 Сімферопольський район ПОНП Нафтобаза м. Феодосія Рибоколгосп ім 1 Мая

Кізіл-Коба

0,075

Чер Чер

0,068 0,006

0,039 -

Держкомрибгосп Міносвіти Мінжитлокомунгосп

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Управління справами президента України Міноборони Росії

ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ВУЖКГ п. Леніне Пансіонат “Криворізький гірняк”, м. Ялта Санаторій “Кастрополь”, м. Ялта ВПВКГ м. Джанкой ВПВКГ м. Євпаторія ВПВГ м.Щолкіне

Чер Чер

0,033 0,083

3 6

Акташ Чер

0,003 0,012

0,119

Чер

0,012

Азо Чер Акташ

4,159 10,51 0,008

7988,838 42521,026 391,17

СК “Зорі України” , м. Ялта

Чер

0,071

5,284

В/ч 76410 смт. Гвардійське

Салгір

0,146

478,075

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Разом 2004

Мінхімпром Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінсільгосппрод Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Держдепартамент Рибгосп.

ВУЖКГ смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району Хімзавод, м. Саки ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське Консервний з-д смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, Ленінський район

Чер

0,178

203,002

Кизил-Коба

0,084

Чер Азо

30,49 2,063 0,029

11,2 0,066 0,029

19,29 1,997 -

364 59,046

Чер-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,623 0,051 0,146

0,623 -

0,051 0,146

2142,838 3 63

Азо-Салгір

0,005

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,301 0,589

0,589

0,301 -

458 464,648

Азо-Салгір

60,362

1,912

58,45

32595,496

0,549 1,041 5,149

1485,123 20048,604 6121,061

0,024

231,001

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Чер-БулганакДжарджава Чер

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп

РУВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак

Азо-Самарли Чер

0,953 1,788

0,790 -

0,163 1,788

1981,286 4279,764

Держкомнафтопрод. Мінрибгосп

ПОНП Нафтобаза м. Феодосія Рибоколгосп ім. 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ДП „Скат” м. Ялта СК “Зорі України” , м. Ялта

Чер Чер

0,078 0,01

0,047 1

Чер Чер

0,044 0,073

4,114 7,275

Чер Чер

0,082 0,037

9,015 5,004

В/ч 76410 смт. Гвардійське

Салгір

0,111

Держкомрибгосп Міносвіти Управління справами президента України Міноборони Росії

Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінжитлокомунгосп Мінсільгосп

ВУЖКГ смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району ТОСК „Примор’я” м. Феодосія ПП „Лора” Сімферопольського району КП „Водостік” м Феодосія

Чер

0,122

127,001

Кизил-Коба

0,223

44,975

Чорох-Су Салгір

2,4 0,226

0,226

2,4 -

696,849 65

Чер Салгір

0,052 0,145

11,005 44,006

Чер

0,052 77,328

10,979

0,052 66,349

54,001

Чер Чер Чер

2,005 0,121 0,401

0,065 -

1,94 0,121 0,401

3830 29 50,3

Азо

0,026

15,3

Чер-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,640 0,059 0,124

0,64 -

0,059 0,124

285,2 9

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,277 0,432

0,432

0,277 -

388 269,6

Азо-Салгір

58,35

24485

0,521 1,099 12,054

0,521 1,099 4,186

7,868

163 7854

0,018

166

Азо-Самарли Чер Чер Чер

0,888 1,668 0,072 0,007

0,753 -

0,128 1,668 0,072 0,007

587 2799 0,031 44

Чер Чер

0,055 0,078

5,1 6,0

Салгір

0,173

348

Разом 2005

Мінхімпром Мінсудпром Мінхімпром Мінбуд Мінбуд Мінсільгосппрод Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Держдепартамент Рибгосп. Мінбуд Держкомнафтопрод. Мінрибгосп Держкомрибгосп Міносвіти

Хімзавод, м. Саки ДОК „Берегове”, м.Ялта ВАТ „Бром”, м.Красноперекопськ ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, м.Керч РПВКХ смт. Леніне ВПВКГ м.Судак ПОНП Нафтобаза м. Феодосія Рибколгосп ім. 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ПП „Лора” Сімферопольського району

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Чер-БулганакДжарджава Чер

Мінбуд Мінбуд Мінсільгосп

КП „Водостік” смт. Орджонікідзе, м. Феодосія КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району КП „Ком-Бит”, Бахчисарайського району

Чер

0,174

199

Кизил-Коба

0,195

33,9

Чорох-Су Салгір

2,481 0,56

1830 68

Чер Альма

0,182

82,652

7,722

74,93

Азо

0,022

32,42

Чер-Бабу Азо-Індол Азо-Сиваш

0,509 0,037 0,117

0,509 0,117

0,037 -

1967,38 160,23

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,304 0,381

0,381

0,304 -

481 282,14

Азо-Салгір

58,2

36683,22

0,566 1,169 11,619

0,566 1,169 4,850

6,769

1266 12838 8320,6

0,016

149

Азо-Самарли Чер Чер

0,775 1,491 0,007

0,663 -

0,112 1,491 0,007

506,03 3211,9 13

Чер Чер

0,019 0,079

2,04 8,2

Салгір

0,14

369,51

Разом 2006 Мінбуд Мінбуд Мінсільгосппрод Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Мінбуд Держдепартамент Рибгосп. Мінбуд Мінрибгосп Держкомрибгосп Міносвіти

ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта С/г “Золоте поле” ВУЖКГ смт. Кіровське ВУЖКГ смт Нижньогірський ВУЖКГ смт Красногвардійське ВПВКГ м. Сімферополь ВПВКГ м. Алушта ВПВКГ м. Феодосія ВПВКГ м. Керч Р/к “Жемчужина моря”, м.Керч РПВКХ смт. Леніне ВПВКГ м. Судак Рибоколгосп ім. 1 Мая ОАО “Рибокомбінат” м. Керч Оздоровчий спортивній табір “Ікар” ПП „Лора” Сімферопольського району

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Чер-БулганакДжарджава Чер

Мінбуд Мінбуд Мінсільгосп

КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району ВПВКГ м. Бахчисарай ЗАТ „Дружба народів Нова” Красногвардійського району КП „Ком-Бит”, Бахчисарайського району Щолкінське ВПВКГ ВПВКГ м. Сакі

Кизил-Коба

0,169

35,7

Чорох-Су Салгір

2,509 0,418

2391 104

Чер Альма

0,162

Азо Акташ Чер

0,043 1,571 80,323

8,28

0,043 1,571 72,05

361,65 5392,55

ВУЖКГ м. Старий Крим ВПВКГ м. Ялта КП ВУЖКГ смт. Кіровське ВУЖКГ смт Нижньогірський КП ВУЖКГ смт Красногвардійське КРП «ВПВКГ м. Сімферополь» КРП «ВПВКГ м. Алушта» КРП «ВПВКГ м. Феодосія» КРП «ВПВКГ м. Керч»

Азо

0,036

52,53

Чер-Бабу Азо-Сиваш

0,477 0,109

1369,57 142,478

Азо-Салгір Азо-Сиваш

0,336 0,345

0,345

0,336 -

249,63

Азо-Салгір

55,53

0,029

55,50

31899,25

0,588 1,1 5,076

0,588 1,100 5,076

1526,118 14107,82 889,32

0,012

Азо-Самарли Чер Чер

0,784 1,518 0,013

0,675 -

0,109 1,518 0,013

1345,01 -

Чер Салгір

0,016 0,133

Кизил-Коба

0,180

Чорох-Су Чер Альма

2,383 0,014

Азо Акташ Чер

0,002 0,057

0,057

0,002 -

4,18

Бодрак

0,165

Чер

0,075

Разом 2007г Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Держдепартамент Рибгосп. Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінрибгосп Держкомрибгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Мінжилкомунгосп Управління справами президента Мінжилкомунгосп Міносвіти України

Р/к “Жемчужина моря”, м. Керч РПВКХ смт. Леніне КРП «ВПВКГ м. Судак» Рибоколгосп ім. 1 Мая ВАТ “Рибокомбінат” м. Керч ПП „Лора” Сімферопольського району КП ЖКГ “Городок” Сімферопольського району КРП «ВПВКГ м. Бахчисарай» КП „Ком-Бит”, Бахчисарайського району Щолкінське ВПВКГ Санаторній комплекс «Зорі України», м. Ялта ПП «Скалисте – ВК», Бахчисарайський район Спортивно-оздоровчий табір

Чер-Улу-Узень Чер-Байбуга Чер-БулганакДжарджава Чер

Укрпрофспілка Разом

„Ікар”, м. Алушта Філіал Кримського ЗАТ по туризму та екскурсіям ТОСК «Примор'є», м. Феодосія

Арматлук

0,048

0,48

8,49

60,51

Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування ) АдміністРік

ративно-терито

Кількість водозаборів Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів , які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підзем них

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по області

1103

566

255

235

9 -

3822

2507

228

612

508

104

391

4925

3073

319

867

743

124

448

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по області

1108

571

280

251

4027

2522

219

797

640

157

321

5135

3093

316

1077

891

186

405

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по області

1110

582

100

317

282

4156

2537

226

917

694

223

264

5266

3119

326

1234

976

258

386

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по області

1150

603

272

226

284

4196

2558

218

1042

696

346

363

5346

3161

315

1314

922

392

647

Всього для міст обласного підпорядкування

1200

653

100

323

285

ріальна одиниця 1 2002

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

2003

2004

122

2005

2006

210

Всього по районах Разом по області

4396

2696

215

1095

791

304

274

5596

3349

315

1418

1076

342

494

Всього для міст обласного підпорядкування Всього по районах Разом по області

1221

682

338

312

153

4521

2730

150

1163

975

188

584

5742

3412

248

1501

1287

214

737

2007

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Науково-дослідним центром „Технології сталого розвитку" Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (відповідно до укладених договорів від 18.09.2003 №19 та від 19.09.2003 №20) на замовлення комітету за рахунок Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища АР Крим були виконані науководослідні роботи за темами: „Концепція програми охорони навколишнього середовища АР Крим до 2010 року" (УДК 502.3 (477) реєстраційний №0103Ш07667) та „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" (УДК 911.2:388.49:574 реєстраційний №0103Ш07666). Згідно з рефератом до НДР „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" від 23.12.2003 р. підставою для роботи став п.7 розд. 2 Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", згідно з яким елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональними схемами формування екологічної мережі. За результатами зазначеної НДР було визначено теоретичні те методичні підходи до організації регіональної екологічної мережі, передумови її створення, науково-методична база для обґрунтування та виділення мережі, проект структури мережі та заходи регіональної програми на період до 2015 року. Рішенням вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 22.11.2004 №11 у 2005 році було надруковано Регіональну програму формування екологічної мережі в АР Крим на період до 2015 року (надалі - Регіональна програма). Розробленою регіональною програмою визначено, що Крим є одним із світових центрів біорізноманіття. Флора судинних рослин налічує 2775 видів (охоплює 60 % флори України) серед них 279 видів - ендеміки, 164 занесено до Червоної книги України, які складають 37% описаних в ній представників папоротеподібних та насіннєвих. Стан природних фітоценозів, особливо у степовій зоні Криму, в значній мірі визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71 % сільгоспугідь та біля 47 % рілля від всій території півострова). Метою Регіональної програми є збільшення в регіоні площ земель з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження біологічного різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, а також 34

поетапне формування їх інтегрованої територіальної системи, спрямованої на збереження природних екосистем і ландшафтів, видів рослинного і тваринного світу, яка забезпечуватиме функціонування природних шляхів їх міграції і розповсюдження. На даний час доопрацьовану Регіональну програму формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим направлено на розгляд та узгодження до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

№ з/п Одиниці адміністративнотериторіального устрою

1 2 Автономна Республіка Крим Загальна площа екомережі, тис. га

3 2608,1 4 1505,0 5 135,3 6 245 7 5,1 8 40,2 9 211,4 10 298,9 11 1,6 12 3,3 13 1,0 14 125,8 15 443,7

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Загальна площа, тис. га Об’єкти ПЗФ

Таблиця 5.1. Складові структурних елементів екологічної мережі Складові елементи екомережі, тис. га

16 -

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни - ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71% сільгоспугідь, із них близько 48 % орних земель від загальної площі півострова). Реліктові південнобережні насадження також страждають від високого антропогенного навантаження. 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду АРК Ліси Криму поряд із водорегулювальними та ґрунтозахисними виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції. Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 299,25 га (понад 11% від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами. За останні 50 років площа вкритих лісом територій на півострові зросла на 47 тис. га., однак в останні роки даний процес має неухильну тенденцію до зниження. Функції організації та ведення лісового господарства в Автономній Республіці Крим покладено на Рескомліс Криму, у його віданні знаходяться понад 80% лісових площ. Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодники становлять 13%, середньовікові насадження - 28%, дозріваючі - 16%, стиглі - 25%, перестиглі - 18%. Такий стан указує на необхідність проведення невідкладних лісовідтворювальних заходів. Кримською гірсько-лісовою дослідною станцією розроблено ряд лісогосподарських заходів, спрямованих на сприяння природному відновленню лісів та реконструкції малоцінних насаджень.

Таблиця5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2008 року) № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 299,25 -

5 -

тис. га

239,9

тис. га

га

42,9

тис. га

278,5

11,5

До лісів першої групи належать і лісосмуги. За останні п’ятдесят років площа під лісосмугами в Криму збільшилась від 7,7 тис. га до 40 тис. га. Однак в останні роки у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування постійно знижуються обсяги створення лісових захисних насаджень по всім відомствам. Динаміку лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведено у таблиці: Таблиця5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2002 78 68 21

2003 13 51 11

2004 77 23

2005 89 11

2006 310 -

2007 1015 -

Відповідно до Державної програми «Ліси України» і Регіональної програми по охороні і відтворюванню лісів, підвищенню їх продуктивності і раціонального використання на 2005-2015 роки, затвердженої Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.10.2004 р. № 1055-4/04 Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим із лісового і мисливського господарства в 2007г. проведено певні заході щодо створення лісових насаджень. Лісовідновні заходи: - проведено лісовідновлення на згарищах і площах, що вийшли з-під суцільних рубок - 15 га, з них лісові культури – 11 га, сприяння природному поновленню – 4 га. Лісорозведення: - створено нових захисних насаджень в державному лісовому фонді (нові ліси) на площі 1000 га. Захисне лісорозведення на землях інших користувачів і створення полезахисних лісових смуг підприємствами лісового господарства в 2007 році не планувалося і не велося унаслідок відсутності відповідних замовлень 38

землекористувачів і робіт.

бюджетного фінансування на проведення такого виду

Таблиця5.2.1.3. Динаміка загибелі лісових культур за 2004-2007годы Роки Площа загиблих культур, га

2004 10

2005 0

2006 0

2007 259

Площа пожеж, що виникли в звітному році, за даними Рескомлісу АРК складає 1194,06 га, (у тому числі 292,19 га - верхового). Велика частина насаджень яка постраждала від лісових пожеж, вимагає спеціальної розробки. В насадженні де сталося верхова пожежа, потребують проведення суцільних рубок. Зберігання деревини: Станом на 1 січня 2008 року в лісі зберігалося деревини, в основному дрова, в кількості – 3676 м3. Хвойна деревина в лісі тривалий час не зберігається, а вивозиться споживачами одночасно з проведенням рубок. Короткочасне зберігання деревини листяних і хвойних порід не відбилося на санітарному стані лісів. Контрольними перевірками грубих порушень санітарних вимог на рубках догляду і санітарних рубках не виявлено. За усіма лісними насадженнями на території держлісфонду проводиться поточне лісопатологічне обстеження з метою здійснення заходів щодо боротьби із спалахами масового розмноження та поширення шкідників та хвороб лісу.

Таблиця 5.2.1.4. Наявність пошкоджених насаджень за 2007 рік по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства Загальна площа

Причини виникнення

А Пошкоджено - Всього, у тому

№ рядка

Не потребують л/г втручання

Всього

в т.ч. хвойних

виникло в звітному році

Із загальної площі пошкоджених насаджень Потребують л/г втручання Загиблих від пошкодження

є в наявності на кінець звітного року

виникло в звітному році

розроблено в звітному році

є в наявності на кінець звітного року

виникло в звітному році

розроблено в звітному році

є в наявності на кінець звітного року в т.ч. всього хвойних 10

хвой них

числі:

8383,29

1523,155

663,8

4354,8

1099,86

62,3

1411,65

367,71

48,4

545,3

Шкідливими комахами Дикими тваринами Свійськими тваринами Хворобами лісу Антропогенними факторами Разом, з них промисловими викидами в т.ч.хімічними сільгосп. викидами негативною госп.діяльністю Несприятливими погодними умовами Лісовими пожежами Пониження рівня ґрунтових вод Підвищення рівня ґрунтових вод Іншими факторами - Разом з них вітровалами, бурелом. сніголамами зсувами, змивами

2 3 4 5

6451 101,8

650

4341

101,8

33,8

101,8

3,1

7 8 9 10

3,1

1408,19

1324,755

13,8

983,36

12,4

1041,95

328,91

40,5

442,1

12 13

1215,29 67,3

1199,155

13,8

983,36

2,4 10

982,65 57,3

328,91

36,5

322,9

125,6

119,2

419,2 419,2

93,5 93,5

3,9 3,9

1,4 1,4

2 116,5 116,5

49,9 49,9

366,6 366,6

5 5

16 17

5.2.1.5.Зараженість насаджень шкідниками і хворобами. Характеристика діючих осередків шкідників і хвороб лісу та прогноз розвитку на 2007 рік Погодні умови, що склалися протягом вегетаційного періоду 2007 року були в цілому сприятливими для лісової рослинності, але несприятливі фактори, такі як: температурні скачки, спекотний вітер негативно відбилися на розвитку шкідників. Зимовий період виявився вітряним та холодним (середня температура за січень-лютий складає – 100 С). З кінця березня по листопад місяць була спекотна погода, Середньодобові температури в цей період утримувалися на відмітці 35°–45° С тепла. Масове відродження зеленої дубової листовійки, позначці спостерігання на початку квітня. Такі кліматичні умови сприяли не тільки загасанню осередків зеленої дубової листовійки, але і швидкому відновленню пошкодженого листя і оздоровленню лісу. Непарного шовкопряду на території підзвітній Рескомлісу АР Крим не виявлено. Зелена дубова листовійка. У поточному році пошкодженість крон дерев від гусінь листовійки в більшості лісогосподарських підприємств відмічено в слабкому ступені і не перевищувала 10% об'їдання листя. Під впливом природних чинників спостерігалося повсюдно зниження щільності шкідника і часткове загасання осередків. При лісопатологічному обстеженні виявлені нові осередки ЗДЛ. За станом і розвитком шкідника наступного року можна обмежитися плановим наглядом. П'ядун зимовий і інші види, що мали місце на початку звітного року не одержали розвитку і розповсюдження. Білий американський метелик - на території підзвітній Рескомлісу АР Крим не виявлений. Древесниця уїдлива - найбільш поширений шкідник у лісових насадженнях ДП «Ленінське ЛГ». Подальше проведення оздоровчих заходів у осередках древесниці уїдливої буде продовжено у 2008 році. Соснові лубоїди - площі заражені лубоїдом є: У Ленінському ЛГ на площі 61 га, переважно у Мисовському лісництві. Тут у зв'язку з підтопленням та несприятливими умовами місць зростання, насадження сосни знаходяться в ослабленому стані, чим забезпечуються сприятливі умови для його розвитку, але у поточному році осередок під впливом природних умов згас. Ялтинському ГЛПЗ на пл. 30 га, заражені лубоїдом соснові насадження в основному знаходяться на Ай-Петрінській яйлі, де є вітровали і сніголами, жорсткі кліматичні умови. У поточному році осередок під впливом природних умов згас.

Інші лістогризучи шкідники і хвороби лісу, вказані в зведеній відомості інвентаризації осередків не представляють господарської небезпеки для лісу, тому їх характеристика не наводиться. Таблиця 5.2.1.5.1. Динаміка осередків шкідників та хвороб лісу (га) за 2007 рік по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства Загальна площа осередків на початок звітного періоду Шкідники і хвороби лісу

Ліквідовано заходами боротьби в поточному році

Затухло під впливом природних факторів

3 645

4 14

5 2968

1 6420

у т.ч. потребує заходів боротьби 2 192

5768

140

310

2451

3627

530

5768

140

310

2451

3627

530

262

335

154

443

всього А 1.Шкідники лісу - всього 1.1.Хвоэгризучі шкідникивсього в тому числі: сосновий шовкопряд сосновий п’ядун рудий сосновий пильщик звичайний сосновий пильщик і т.д. 1.2.Листогрзучі шкідникивсього в тому числі: непарний шовкопряд золотогуз зелена дубова та інші листовійки і т.д. 1.3.Інші шкідники лісу-всього в тому числі: стовбурові шкідники з них: стенограф великий сосновий лубоїд типограф і т.д. хрущі сосновий підкорений клоп гризуни 2.Хвороби лісу-всього в тому числі: плодів та насіння сіянців та саджанців листя та хвої стовбурів та коренів із них коренева губка

Виникло знову

Загальна площа осередків на кінець звітного року у т.ч. потребує всього заходів боротьби 6 7 4083 530

191

168

266

167

177

363

390

363 27

25 27

363 14

Таблиця 5.2.1.5.2. Лісозахисні заходи Виконання плану наземних біологічних заходів боротьби з шкідниками лісу у 2007 році по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства №

Підприємство

№ з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Розвішування гнізд для птахів Засел план факт ено

2 ДП "Бахчисарайське ЛГ" ДП "Білогірське ЛГ" ДП "Куйбишевське ЛГ" ДП "Ленінське ЛГ" ДП "Сімферопольське ЛМГ" ДП "Старокримське ЛМГ" ДП "МГ "Холодна гора"" Усього

шт.

га

шт.

га

5 400

6 100

7 100

50 50 120 50

15 20 60 10

50 50 200 50

15 30 107 10

100 100 100 100

270

105

750

262

100

Охорона мурашників Пристосування Збір та обробка Всього огороджування переселення поїлок, купалок, підкорм. знешкодження гнізд, яйцекладок біологічними препаратами винищувальних заходів місць план факт план факт план, факт, план, факт, план, факт, шт. га шт. га шт. га шт. га план, га факт, га га га га га га га 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 100 650 650 650 650 15 15 30 30 60 107 10 10 220 220 220 220 870 870 985 1132

Таблиця 5.2.1.5.3. Наявність та потреба в хімічних та біологічних препаратах для боротьби з шкідниками та хворобами лісу по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства

Назва препарату

Перехідний залишок на 01.01.2008р., кг

Поступило в поточному році за кошти бюджету кг

власні кошти грн.

кг

грн.

Витрачено в поточному році кг

на суму, грн.

Залишок на кінець поточного року, кг всього

у т.ч. придатних для використання

Хімічні

Блискавка

Потрібно додатково, кг

Біологічні

Вірін-НШ

РАЗОМ

Планується провести

наземних, га

біологічних

препарат

наземних, га

розвішування гнізд, шт.

площа

авіаційних, га

обробка насаджень

шт.

га

шт.

га

650

220

870

ДП "Алуштинське ЛГ"

ЗДЛ

700

250

ДП "Бахчисарайське ЛГ"

ЗДЛ

500

100

ДП "Білогірське ЛГ"

ЗДЛ

400

ДП "Джанкойське ЛМГ"

проф.

ДП "Євпаторійське ЛГ"

проф.

ДП "Куйбишевське ЛГ"

проф.

125

ДП "Ленінське ЛГ"

ЗДЛ

100

ДП "Роздольненське ЛМГ"

проф.

ДП "Сімферопольске ЛМГ"

проф.

125

ДП "Старокримське ЛМГ"

ЗДЛ

927

125

ДП "Судацьке ЛМГ"

ЗДЛ

1000

ДП "МГ "Холодна гора""

проф.

Всього

3627

1315

Охорона мурашників, шт.

огороджуван ня мурашників

100

Пристосування поїлок, купалок, підкорм. місць

330

переселе ння мурашни ків 15

застосування біопрепаратів, га

авіаційних, га

Площа осередку, га

Підприємство

Вид шкідника, хвороби

№№ з/п

хімічних

збір знешкодження яйцекладок вручну, га

Таблиця 5.2.1.5.4. Проект плану хімічних та біологічних заходів боротьби з шкідниками та хворобами лісу на 2007 рік по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства

Таблиця 5.2.1.5.5. Наявність та потреба в апаратурі для проведення біологічної та хімічної боротьби по підприємствам Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства Є в наявності, шт. №№ з/п

1 1 2 3

Назва машини, механізму

2 Апарат для приготовлення робочій рідини Мотооприскувач Ранцевий лісовий оприскувач Усього

у тому числі потребу придатних для ють використання ремонту 5 6

Потрі бно додат ково, шт..

Заводська марка

всього

АПЖ-12

РЛО-М

340

170

343

342

потребу ють списання 7

180

Організація і пропаганда захисту лісу Безпосередньо організацію проведення лісозахисних заходів покладено на лісогосподарські підприємства і в їх межах - на лісництва Технічне керівництво і контроль за своєчасним і якісним виконанням лісозахисних заходів покладено на Кримське державне лісозахисне підприємство та Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства. Згідно з планом у лісогосподарських підприємствах проведено лісопатологічне обстеження на площі 62 144 га (при плані 61 000 га), а також здійснюється рекогносцирувальний нагляд за найголовнішими листогризучими шкідниками лісу. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Одним з найбільш активних рослинних об’єктів, що використовуються, є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. Основними видами лікарських рослин Криму є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець. Ряд рослинних масивів знаходиться на території об ’єктів природнозаповідного фонду. Ліміти заготівлі недеревних рослинних ресурсів лікарських рослин затверджуються постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В 2000 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим було прийнято постанову “Про організацію раціонального використання 45

недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. Заготівлю лікарської сировини здійснюють організації: ЗАТ “Фармфабрика”, РВО “Фармація”, Рескомліс АРК, ТОВ “Елкор”, та приватні підприємці. Дані щодо заготівлі недеревних рослинних ресурсів основними заготівниками в Автономній Республіці Крим за 2002-2005 роки наведено у таблиці. Таблиця5.2.2. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік

Вид сировини

1 2003 р.

Встановлені ліміти

Фактично заготовлено 3

Бузина чорна, плоди

5.0

Бузина чорна, квітки

2.0

0.122

Гірчак перцевий, трава Глід криваво-червоний, плоди

15.0 7.0

1,0 1,79

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

Грицики, трава Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя

10.0 3.0 4.5 15.0

0.22 1.33 2.13 1.3

Материнка звичайна, трава

4.5

0.83

Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Чебрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста

1.0 5.0 50.0 30.0 5.0 4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

0.7,34 1,1 48,8 23,012 0.7 2,99 0,59 0.1 18 -

217,4

105,72

Разом по території АРК 1 2004 р.

Бузина чорна, плоди

5.0

0.075

Бузина чорна, квітки

2.0

0.138

Гірчак перцевий, трава Глід криваво-червоний, плоди

15.0 7.0

0.12 3.04

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

0.05

Грицики, трава Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя

10.0 3.0 4.5 15.0 4.5

0.94 1.59 2.45 1.96 0.65

1.0 5.0 50.0 30.0

0.9 2.49 34.71 48.1

Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти

Собача кропива серцева, трава

5.0 5.0

0.94 5.0

4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

1.85 1.12 0.2 23.41 0.15

222.4

129.883

Солодка гола, корінь Чебрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста Разом по території АРК 1 2005г.

Бузина чорна, квітки

2.0

0.2

Глід криваво-червоний, плоди

7.0 0.2

6,65 0.2

10,0 4.5 15.0 4.5

10,0 4,3 11 4,5

Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава

1.0 5.0 50.0 30.0 5.0

1,0 4,1 43,5 26 4,2

Спориш, трава

15.5

10,1

Деревій, трава

3,0

2,45

Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста

4.5 5.0 0.2 50.0 0.5

4,5 5,0 0.2 43.5 0.4

212,9

183,6

Глід криваво-червоний, квіти Грицики, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя Материнка звичайна, трава

Разом по території АРК 1 2006г.

Бузина чорна, квітки

6.0

2.0

Бузина чорна, плоди

6.0

5.0

Буркун лікарській, трава Глід криваво-червоний,

5.0 30.0

4.5 28.5

Глід криваво-червоний, квіти

1,0

0.5

Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння

5.0 10,0 30.0 5.0 1,0 20.0 0.5 20.0 6.0

4.3 9.0 24.5 4.0 0.5 14,3 0.3 11 4.8

Ліщина звичайна, листя

5.0

4.5

Лопух, коріння

10.0

9.0

Материнка звичайна, трава

15.0

14,5

Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Солодка гола, коріння Софора японська, плоди

5.0 5.0 5.0 7.0 80.0 50.0 5.0 1.0 20.0 15.0

2.4 4.2 4.0 5,1 63,5 38.4 4,2 0.6 19.3 10.1

2.0

1.3

3.0

2.9

5.0

4.2

5.0

4.3

15.0 3.0 3.0 100.0

14,5 3.0 2.2 90.5

504,5

415,4

Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК 1 2007г.

Бузина чорна, квітки

6.0

5,5

Бузина чорна, плоди

6.0

5.0

5,0

Глід криваво-червоний, плоди

30.0

28.5

Глід криваво-червоний, квіти

1,0

0.9

5.0 10,0 30.0 5.0 1,0 20.0 0.5 20.0 6.0 0,1

4.0 9.5 23.0 5.0 1,0 19,0 0.5 17,5 3,5 -

Ліщина звичайна, листя

5.0

3.5

Лопух, коріння

10.0

Материнка звичайна, трава

15.0

15,0

Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Собача кропива, трава

5.0 5.0 0,1 1000 5.0 7.0 80.0 50.0 1.0 20.0 5,0

5,0 3,0 750 5.0 7,0 27,0 48,0 1,0 20,0 4,3

Буркун, трава

15.0

14,5

2.0

1.0

3.0

2.0

5.0

4.0

5.0

4.5

15.0 3.0 3.0 1000

15,0 2,6 2.3 110

2404,7

1182,6

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Криму є унікальним за своєю видовою різноманітністю. Так, з 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджено в Криму. Антропогенні фактори, що пов'язані з довготерміновими наслідками господарської діяльності, продовжували значно впливати на стан тваринного світу Криму. Основними факторами негативного впливу є: недосконалість деяких законодавчих та нормативно-правових актів; відсутність системи економічної мотивації раціонального природокористування; низький рівень фінансування заходів по відтворенню тваринного світу; несформовані системи екологічного виховання та освіти населення. Основними видами використання тваринного світу в Криму, як загальнодержавного ресурсу, є аматорське та промислове рибальство і полювання. 5.3.1. Ведення мисливського господарств: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Загальна площа мисливських угідь Криму становить 2018,6 тис. га. Вони закріплені за 38 користувачами: 9 державних мисливських господарств Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству автономії, 18 організацій Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок, 2 військових товариства та 11 мисливських клубів. Данні щодо чисельності основних видів мисливських тварин в Криму наведено у таблиці. Динаміка виконання затвердженого ліміту добування основних видів мисливської фауни за 2007 рік наведено у табл. 5.3.1.2., дані про виявлені факти браконьєрства - у табл. 5.3.1.3.

Таблиця 5.3.1.1. Інформація про численність основних видів мисливської фауни Вид тварин

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

олень кабан козуля Заєць русак Фазан Сіра куріпка

1129 944 3459 178754 20054 193405

984 1187 3868 133503 19245 163951

850 1089 3538 125649 18946 159623

1603 1089 3538 125649 18946 159623

1638 1134 3745 98740 22827 120813

2093 1427 3873 102745 23523 140143

Таблиця 5.3.1.2. Динаміка виконання затвердженого ліміту добування основних видів мисливської фауни за 2007 рік Види мисливських тварин Олень Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування 27 93 156

Добуто 18 45 134

Причина не виконання ліміту * * **

* обмеження колективного полювання на оленя та козулю, тобто проведення в основному індивідуального полювання; * * складні природні умови полювання на кабана.

Таблиця 5.3.1.3. Кількість виявлених фактів браконьєрства Виявлено фактів браконьєрства, од сума штрафів, грн.

2004 р 545 11177

2005 р 357 12141

2006 р 337 15098

2007 р 186 13039

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Фонд рибогосподарчих водоймищ Криму включає: прилеглу до півострова частину Чорного моря (довжина берегової лінії 843.8 км), Азовського моря (192 км), 21 річку (довжина 1163 км), 15 озер (площа 25785 га), 24 водосховища (4700 га). Основу вилову в Азовському і Чорному морях за останні 30 років складають дрібні пелагічні риби - азовська та чорноморська хамса, азовська тюлька, чорноморський шпрот і ставрида. Наприкінці 80-х - початку 90-х років спад вилову пелагічних риб, за винятком шпроту, відбувся внаслідок випадкової інтродукції гребневика мнеопсіса - харчового конкурента планктоноїдних риб, а також з причин надвилову чорноморської хамси та ставриди на місцях зимівлі. На сьогодні, за результатами досліджень інституту ПівденНДРО, запаси азовської хамси та тюльки частково відновилися і тільки чисельність ставриди продовжує залишатися на вкрай низькому рівні. До окремої групи слід віднести популяції риб, що знаходяться в неблагополучному стані - бички Азовського моря, аборигенні кефалі (сингіль, лобан, гостроніс). Їхня промислова значущість невелика. Серед придонних риб тенденція до скорочення запасів спостерігається у осетрових (браконьєрство і, головне, скорочення обсягів штучного відтворення в Азовському морі), азовського калкана і сиваської глоси (несприятлива для відтворення солоність води на місцях нересту), катрана (порушення репродуктивних систем самиць, вірогідно через забруднення води). Слід особливо відзначити факт різкого зменшення чисельності осетрових риб в Азово-Чорноморському басейні. Аналіз динаміки чисельності азовських осетрових риб у морі за даними тралових зйомок вказує на те, що з 1992 року тут спостерігається істотне зменшення (у три рази) поголів’я осетрових. В ході здійснення державного контролю в частині охорони і відтворення рибних запасів структурними підрозділами Рескомприроди Криму в 2007р. було притягнуто до адміністративної відповідальності 491 осіб. Накладено штрафних санкцій на загальну суму 35,408 тис.грн. Передано для розгляду у судові органи 66 протоколів.

Таблиця 5.3.2. Динаміка вилову риби (т) в АР Крим Водний об’єкт

Роки

Азовське море та Керченська протока Чорне море

2003

2004

2005

2006

2007

5708,6

8664,5

18324,4

9218,4

31930,7

24269,1

35954

19177

9,53

44,33

6363,5

5877

37648,8

32977,9

60641,9

34272,4

Внутрішні водойми Всього по АР Крим

5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні На території Автономної Республіки Крим розташовано 152 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 135315,9356 га, з низ 43 об’єкти загальнодержавного значення площею 101104,57 га та 109 об’єктів місцевого значення площею 34211,3656 га. В цілому на долю заповідного фонду на півострові припадає 5,2 % території. 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду АРК Дані використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду наведено у таблиці. Верховною Радою Автономної Республіки Крим прийнято постанову від 20 грудня 2006 року «Про виконання Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.10.2004 р №1097-4/04 «Про встановлення меж природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в Автономній Республіці Крим». П.5 вищевказаної постанови підтверджено статус 80 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення оголошених (створених) рішеннями виконавчого комітету Кримської обласної Ради народних депутатів. Розроблено «Регіональну програму формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим як складової частини національної екологічної мережі України». Відповідно до неї передбачається створення 11 заповідників загальною площею 4006 га, 23 пам'ятки природи загальною площею 490 га, 3 заповідних урочища площею 30 га, 6 парків пам'ятників садово-паркового мистецтва площею 69,2 га. Виконання цих робіт дозволить збільшити відсоток заповідності до 178468 га, що складатиме 6,8 % від загальної площі півострова. Основною проблемою створення природно-заповідного фонду в регіоні є відсутність проектів землеустрою з організації і встановлення меж об'єктів ПЗФ. Причиною цього є недостатнє фінансування цих робот, особливо для об’єктів загальнодержавного значення. За попередніми підрахунками, для виконання робіт з приведення у відповідність до вимог чинного 53

законодавства документації, що встановлює право на об'єкти ПЗФ АРК необхідно 24,5 млн. грн.: з Державного бюджету - 12 млн. грн. з місцевого – 12,5 млн. грн. Із Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. виділено 254 тис. грн. для проведення робіт щодо розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж об'єктів ПЗФ.

Таблиця.5.5.1.1. Розподіл об’єктів ПЗФ за їх значенням, категоріями та типами (станом на 1 січня 2008 року) Категорії об’єктів ПЗФ кількість, шт

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні охоронна зона ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоологічні парки Разом

загальнодержавного значення площа, га усього у т.ч. надана в постійне користування

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, шт.

усього

разом

площа, га у т.ч. надана в постійне користування

кількість, шт.

2 6 13 3 5 2 1 2 13 6 2 1 4 1 10

3 63855,07 35457,7 848,7 2247 27696 250 4416 639 410 132 24 73 876,6 276,2

4 63855,07 X X X X X X X X X X X X X X Х X X X X X 876,6 156,2

5 4 17 6 1 10 56 16 1 3 15 22 8 1 1 21

6 21834 7218,8 2676 172 4370,8 2760,081 737,491 850,488 0,09 1980 42,5 1217,43 33,16 3,2 291,779

7 X X X X X X X X X X X X X X Х X X X X X 122,0

8 6 4 30 9 1 15 2 1 2 69 22 1 5 16 24 8 2 1 31

101104,57

64887,87

1 109

2,4276 34211,3656

122,0

1 152

площа, га усього у т.ч. надана в постійне користування 9 10 63855,07 3564,27 21834 42676,5 X 3524,7 X 172 X 6617,8 X X 27696 X X X 250 X 4416 X X X 3399,081 X 1147,491 X 850,488 Х 132,09 X X 2004 X 115,5 X 1217,43 X 909,76 876,6 3,2 567,979 150,1 2,4276 135315,9356

4590,97

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

11 47,2 16,1 31,5 2,6 0,1 4,2 21,5 0,2 3,4 2,5 0,8 0,6 0,1 1,5 0,1 1,0 0,7 0,002 0,4 0,002 100

Таблиця.5.5.1.2. Динаміка структури природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки - пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки - пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення Разом % площі ПЗФ від площі АРК охоронна зона пам'ятки природи місцевого значення

На 01.01. 2004 р.

На 01.01. 2005 р.

На 01.01. 2006 р.

На 01.01. 2007 р.

Кількість,шт.

Площа, га

Кількість,шт.

Площа, га

Кількість,шт.

Площа, га

Кількість,шт.

Площа, га

2 6 2

3 63855,07 13520

4 6 4

3 63508,07 13520

2 6 2

3 63855,07 13520

2 6 2

35457,7

10368,4

639

2105,59

1215,3

На 01.01.2008 р. Площа, га

3 63855,07 13520

Кількість,ш т. 4 6 4

35457,7

10368,4

7218,8

639

2105,59

2642,49

2643,49

2760,081

1215,3

1217,43

876,6

33,16

3,2

2,4276

276,2

325,779

283,779

291,779

147

128645,2666 4,93 -

147

128298,2666 4,93 -

149

129173,3266 4,95 -

149

129182,3266 4,95

152

135315,9356 5,2 850,488

5 63855,07 21834

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ 6.1. Структура та стан земель В республіці майже 4864.81 га земель знаходиться у порушеному стані, 1502.05 га з них потребують рекультивації. У звітному періоді в Автономній Республіці Крим відновлено 497,05 га відпрацьованих земель, які передані до сільськогосподарського користування. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, що пов’язані з розвідкою, здобиччю, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду довкіллю завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводородів.. Загальна площа земель АРК складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя в республіці займають 1858,4 тис.га, або 71.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1264,06 тис.га (48.4 %). У порівняні з 2007 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась - забудованих земель, при зменшенні площі багаторічних сільгоспнасаджень та пасовищ. У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га. Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 1-3° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%. Таблиця 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Типи земель та угідь

Площа земель та угідь за роками, тис.га 2002 2003 2004

2005

2006

2007

Земель загалом

2608.1

2608,1

Сільгоспугіддя загалом

1801.8

1802.0

1800.9

1800.0

1858,4

- рілля

1250.7

1255.4

1261.0

1262.2

1262.7

1264,06

- багаторічні сільгоспнасадження - перелоги

89.4

85.6

83.5

81.9

8108

80,06

13.6

14.3

12.6

13.1

12,06

- сіножаті

2.1

2,0

- пасовища

446.0

444.4

442.8

441.6

440.3

439,1

Ліси та інші лісовкриті площі

298.7

298.6

298.7

299.0

299,2

Забудовані землі

102.7

102.9

103.4

107.6

108.1

107,06

4.9

5.1

5,1

124.6

125.7

129.9

125.8

126.4

126,6

216.7

215.4

211.4

211.0

211,1

Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

6.1.2. Деградація земель В Автономній Республіці Крим більше 70 % (1242.3 тис.га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, в тому числі ріллі – 50% (870.3 тис.га). Найбільше вітрової ерозії зазнали землі у Чорноморському, Сакському та Первомайському районах (94-96% території). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менше 50%. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Залишається невирішеним питання утилізації, захоронення непридатних, заборонених отрутохімікатів, що складають особливу групу високотоксичних відходів, віднесених до 1 та 2 класів небезпеки. Ці хімічні препарати поділяються на: заборонені до застосування; непридатні до використання (головним чином з простроченим терміном придатності, зіпсовані в результаті порушень правил зберігання) та невідомі (внаслідок втрати маркування). Це створює певні екологічні проблеми, у зв'язку з тим, що в Україні на сьогодні практично відсутні ефективні технології знешкоджування пестицидів, заборонених, непридатних до застосування та засобів їхньої утилізації. Також є актуальною проблема зберігання заборонених і непридатних пестицидів: виготовлення спеціальних контейнерів, перезатарювання в них пестицидів та накопичення їх в складах хімічних баз. Радою міністрів Автономної Республіки Крим з метою виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.10.2005.р. №54539/1/1-05 до пункту 5 постанови Верховної Ради України від 06.10.2005 р. №2967 ” Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення” прийнято розпорядження від 26.01.2006 р. № 24-р ” Про проведення інвентаризації місць зберігання непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів”. На виконання вищезгаданого розпорядження були створені Республіканська та районні комісії з проведення інвентаризації місць зберігання. За результатами інвентаризації в АРК зберігаються 1180 тонн заборонених і непридатних до використання у сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин, більшість з яких – у непридатній тарі . Зі 118 складських приміщень 40 знаходяться у незадовільному стані. Знищення пестицидів у 2000-2007 р. не відбувалося. Центром “Кримдержродючість” проводиться агрохімічне обстеження земель та контроль забруднення ґрунту пестицидами та радіонуклідами. Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом гумусу показує, що середньозважений показник у 2001-2007 рр. становить 2,31 %, що на 0,17 % нижче попереднього туру обстеження 1996-2000 рр. Середній вміст фосфору (Р2О5 – 26.0 мг/кг) та калію (К2О - 330 мг/кг) у ґрунтах, що були обстежені, майже не змінився за останні роки. Одним з основних факторів техногенного впливу на стан земельних 58

ресурсів є також розробка родовищ корисних копалин. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, які пов’язані з розвідкою, видобутком, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводороду. 6.3. Охорона земель Республіканським комітетом впродовж звітного періоду було проведено 864 перевірок підприємств (в т.ч. 5 відносених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”). Кількість складених протоколів - 690. Притягнуто до адміністративної відповідальності 690 осіб. Сума штрафів: накладено – 384,402 гр., стягнуто – 102,031 гр. Також у сфері державного контролю за земельними ресурсами було пред’явлено 18 позовів на суму 155,608 гр., стягнуто за 7 позовами – 44,125 грн. 6.3.1. Практичні заходи Відділом екоконтролю за охороною надр та земель постійно здійснюється перевірка гірничодобувних підприємств стосовно додержання вимог земельного кодексу України під час видобутку корисних копалин. За 2007 рік у сфері контролю за охороною надр та земельних ресурсів разом із Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у АРК та Держінспекцією Криму було проведено 73 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ( у 2006 р. – 71), складено 78 протоколів ( у 2006 р.-34), сума штрафів склала 15 759 грн. (у 2006 р. – 4 182 грн.). також виконано 18 розрахунків збитків на загальну суму 155 608 грн. ( у 2006 р.- 68 507 грн.). Призупинено діяльність 3 підприємств ( у 2006 р.- 1), у т.ч. за порушення законодавства у сфері користування надрами, а саме: - Сільськогосподарський виробничій кооператив «Красний Крим», Первомайського району АР Крим; - Сільськогосподарський виробничій кооператив «Шевченко» , Роздольненського району АР Крим; - ВАТ «Керчбудматеріали», м. Керч АР Крим. 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво     

Нормативно-правові акти: Кодекс «О надрах»; Закон України «Про пестициди і агрохімікати»; Земельний Кодекс України ; Постанова КМУ № 440 від 20.06.1995 р.; Постанова КМУ № 273 от 27.02.2008 р.; 59

 Положення «Про Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища» от 09.08.2005 р. № 359»;  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;  Інші нормативно правові акти, які регулюють правовідносини у сфері природоохоронного законодавства.

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировина база Для Кримського регіону притаманне нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, пов’язано з просторовим розміщенням структурноформаційних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами притаманна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного, Чорноморського району – 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольненського районів – по 16 родовищ у кожнім, Первомайському району – 15, Симферопольського району – 14. На території решти районів та міських рад знайдено по 5 родовищ твердих корисних копалин, а в Совєтському районі лише 1 родовище будівельного каміння. 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Відповідно до Державного балансу запасів України в Кримському регіоні на обліку є 271 родовище 32 різновидів корисних копалин. Взагалі до освоєння включено родовища, або 39,5 % їх загальної кількості, що характеризує високий рівень промислового освоєння мінеральних ресурсів республіки. В структурі мінерально-сировинного потенціалу переважають родовища будівельної мінеральної сировини – 154, або 58,8 %. Наступні за кількістю вуглеводи – 44 родовища ( 16,8 % ), лікувальні грязі – 22 родовища ( 8,4 % ), прісні, мінеральні та термальні води – 23 родовища (8,8 % ), металургійна сировина 16 родовищ (6,2 % ), горно-хімічна сировина – 3 родовища (1,1 %). 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази Основу паливно-енергетичної сировини складають вуглеводи: нафта, природний газ та газовий конденсат. Місцезнаходження цих видів сировини в Криму та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів відносяться до Південного нафтогазоносного регіону України, де вони зустрічаються переважно у його східній частині. На основі геолого-структурної будови регіону виділяють Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна, Азово-Єйська газоносна, Індоло-Кубанська нафтогазоносна та Чорноморська перспективна області. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Основними чинниками, що впливають на стан підземних вод, є метеорологічні умови і господарська діяльність: експлуатаційний водовідбір, фільтраційні витрати в зоні ПКК і на зрошуваних площах. Метеорологічні умови 2007р. для багатьох районів Криму, як і у 2006 році, були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менше, ніж у минулому році на 361

140 мм, за винятком 2-х районів, де їх випало більше на 14-24 мм (с. Владиславівка, м. Сімферополь). Як і в попередні роки експлуатаційний водовідбір по Криму продовжує зменшуватися і в 2007р. становив 332,019 тис.м3/добу, що на 21,709 тис.м3/добу менше, ніж у 2006 році. Незважаючи на постійне скорочення експлуатаційного відбору підземних вод та завдяки несприятливим для поповнення запасів підземних вод метеорологічним умовам, регіональний підйом рівнів, що спостерігався раніше, припинився. За поточний рік значного поліпшення гідрохімічної обстановки не відбулося. Як і раніше значна частина водозаборів Криму перебуває у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 100 водозаборах, у т.ч. на 6 – із запасами, затвердженими ДКЗ і УТКЗ. По водоносному горизонту четвертинних відкладів у Криму, несприятлива гідрохімічна обстановка спостерігається у Білогірському та Бахчисарайському районах, де 2 господарства (с/з “Передгір’я” – с. Кирпичне, КП “Істок” – с.с. Фурманівка, Долинне, Новеньке) користуються підземними водами з мінералізацією до 2,0 г/дм3, жорсткістю – до 16,5 мг-екв/дм3. Водоносний горизонт меотисних, понтичних, єдиних сармат-меотиспонтичних відкладів характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Первомайському, Красногвардійському районах, землях м. Керчі. У Джанкойському районі несприятлива гідрохімічна ситуація спостерігалася у 4 господарствах, у Красноперекопському районі - на ділянках 14 господарств, у Роздольненському районі - у межах 7 господарств. Погіршення якості підземних вод, вочевидь, відбувається внаслідок підтягнення солоних вод по пласту із нижніх шарів, а також часткового перетоку мінералізованих вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів по затрубному простору. У Сакському районі істотних змін не сталося. Два водозабори (Сакський хімзавод і Охотніковський), що раніше експлуатували даний водоносний горизонт, повністю засолено і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором. У Первомайському районі в 5 господарствах підземні води мають мінералізацію 1,2-5,6 г/дм3, в зв’язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньоміоценових відкладів и переводити полив присадибних ділянок водами ПКК. Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понтмеотичних відкладів, необхідно зазначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води в населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригорівський водозабори. По водоносному горизонту сарматських відкладів несприятлива обстановка зберігається у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах, землях м. Севастополя. 62

У Первомайському районі, через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться у складних гідрохімічних умовах експлуатації. Водовідбір зменшився на 1,146 тис.м 3/добу (в порівнянні з 2006р.) і становив 3,261 тис.м3/добу (в 1999р. становив 14,2 тис.м3/добу). Загалом по району стабілізація якості підземних вод, що намітилася раніше, зберігається завдяки зменшенню водовідбору по району за рахунок часткового перекладання зрошування присадибних ділянок поверхневими водами ПКК, перебурюванням свердловин на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньоміоценових відкладів. Складна гідрохімічна ситуація продовжує залишатися в Чорноморському районі, де 12 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3. Водовідбір у 2007р. по району зменшився на 0,111 тис.м3/добу і становив 6,554 тис.м3/добу. Заплановані роботи по штучному поповненню запасів підземних вод перенесено на невизначений термін через складну економічну обстановку. У Сакському районі 6 господарств використовують підземні води сарматських відкладів з мінералізацією 1,1-3,5 г/дм3. Водовідбір в 2007р. зменшився на 4,61 тис.м3/добу і тому стабілізація якості вод, що намітилася раніше, збереглася. Продовжує залишатися складною ситуація на Чеботарському водозаборі, де мінералізація підземних вод досягла 1,4-1,7 г/дм3, що вочевидь пов’язано з перетоком мінералізованих вод з вищезалягаючого водоносного горизонту, а також внаслідок підтягнення солоних вод по пласту. Водовідбір в цьому році зменшився на 3,716 тис.м3/добу і становив 22,442 тис.м3/добу. На водозаборі розпочато буріння свердловин на водоносний горизонт середньо міоценових відкладів, що містять прісні підземні води. У межах Рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньоміоценових відкладів збільшився в порівнянні з минулим роком на 5,157 тис.м3/добу і становить 26,02 тис.м3/добу. Як і в попередні роки, у 2007р спостерігалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполуками, причиною яких є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області живлення водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних систем в сільських населених пунктах. За поточний рік виявлено 29 осередків забруднення підземних вод в АР Крим і 4 - на землях м. Севастополь. Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабо захищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів. Водоносні горизонти, поширені у Сімферопольському районі, найбільш забруднені. Вміст нітратів досягнув: у алювіальному водоносному горизонті долини р. Салгір 114,4-122,9 мг/дм3, у пліоценовому водоносному горизонті – до 141,9 г/дм3, у сарматському водоносному горизонті до 110,6 мг/дм3, у середньоміоценовому водоносному горизонті до 46,4-129 мг/дм3, у палеогеновому водоносному горизонті до 89 мг/дм3 у крейдяному водоносному горизонті до 90 мг/дм3 . 63

Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин рік південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2 мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інше. Нітратне забруднення також притаманне для Білогірського району, у Сакському районі по деяких свердловинах фіксуються нітрати до 79,2 мг/ дм3 . У четвертинному водоносному горизонті та в крейдяних відкладах бактеріологічне забруднення виявлене на території Сімферопольського району, у воді джерел юрського водоносного горизонту, на землях м.м. Алушта і Ялта. Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлено ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води. У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузлу продовжує зберігатися ареал забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – у четвертинних, верхньосередньопліоценових і понт-меотис-сарматських відкладах. Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість в них пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га в 1985р до 1,8 кг/га в 2001р) по незначній кількості відібраних проб в минулому році, в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксована. Таким чином, в 2007 році в Криму під впливом різних чинників стабілізувалися процеси засолення, але забруднення підземних вод що продовжується.

7.2. Стан геологічного середовища У межах території Криму розвинені зсувні, обвальні, абразивні, карстові, селеві процеси. Цім явищам у найбільшій мірі підвладні берегова смуга та гірська частина півострова. 7.2.1. Гірничо видобувні регіони Для Кримського регіону характерне нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, що пов’язано з просторовим розміщенням структурноформаціоних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами характерна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного, Чорноморського району – 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольнінського районів – по 16 родовищ в кожнім, Первомайському району – 15, Симферопольського району – 14. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси На 31.12.06 у Криму зафіксовано 1576 зсувів (згідно з даними Кадастру). У 2006 р. обстежено 1172 зсуви, в активному стані знаходяться 108 зсувів, таким чином активність становить 18,34 % проти 18,24 у 2006р. Інтенсивний розвиток різноманітних господарчих споруд, будівництво будинків-котеджей призвело до появи більшого різноманіття техногенних впливів на геологічну середу. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. У звітному періоді їх кількість досягла 608, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя-гора Каптель) техногенні зсуви становлять більше 55%. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Значну небезпеку спричиняють обвально-абразійні процеси, розповсюджені на 745 км вздовж узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегу має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський та Карантиний, в селище Морське - від балки Чобан-Куле до р. Ворон, в м. Алупка та сан. „Ай-Даниль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцівській косі. Обвали спричиняють загрозу населенню у рекреаційних зонах: мис Айя мис Батилиман, сел. Кача, у районі мису Фіолент та г. Хрестова. Селеві процеси найбільш активно проявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні селі з витратою 10-15 м3 /с та швидкістю потоку до 2-4 м/с. У 2006 році паводки спостерігались по долинам річок Учан-Су, Дерзкої, Авунда, Нефан-Узень, Ворон, Ай-Серез, Шелен (південно-східний Крим). Підвищення опадів може спонукати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автошлях Сімферополь 65

Ялта Севастополь та Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасилівка – с. Плодове, с. Прохладне – с. Научне, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережної дороги, окремі споруди санаторних комплексів. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Республіканським комітетом впродовж звітного періоду було проведено 546 перевірок об’єктів (в т. ч. 4 віднесених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”). Кількість складених протоколів - 376. Притягнуто до адміністративної відповідальності 375 осіб. Сума штрафів: накладено – 35603 гр., стягнуто – 30519 гр. Також у сфері державного контролю за надрами було пред’явлено 105 позовів на суму 1 724 143 гр., стягнуто 47 позовів на суму 206 909 гр., випадків призупинення роботи - 13. Передано 68 матеріалів до правоохоронних органів Притягнуто до кримінальної відповідальності – 3. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2007 року Рескомприроди Криму було видано 26 погоджень (екологічних карток) на користування надрами, з них 5 - на геологічне вивчення вуглеводородів, 21 - на користування пиляним вапняком.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів З огляду на особливості Криму як курорту, де на незначній площі території півострова практично поруч існують природні рекреаційні зони і промислові підприємства, проблема поводження з відходами має особливе значення. На території Криму станом на 01.01.2008 р. тільки на підприємствах, підзвітних Держкомстату, у спеціально відведених місцях чи об'єктах та території підприємств, наявність токсичних відходів 1-3 класу небезпеки складає 1326,688 тис.т. ( табл. 8. 1.). Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний. На цей час у Криму, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, зареєстровано 18 видів токсичних відходів, в тому числі: 1 класу небезпеки – 4; 2 класу небезпеки – 6; 3 класу небезпеки –8. Дані про зареєстровані відходи наведено у табл. 8.1.1. 8.2.Поводження з відходами( зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) За даними статистики відходи 1 класу небезпеки складають відпрацьовані ртутьутримуючі люмінесцентні лампи, 2 класу - відходи неорганічних кислот, 3 класу – відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи. Збір і транспортування ртутьутримуючих ламп на демеркуризацію до ТОВ “Микитртуть”, крім самого підприємства, здійснюють ЧФ “ АІС і К” ТОВ „Вікторія”, МВКП “Вікінг”, Державне підприємство « Національний центр поводження з небезпечними відходами».У 2007 році було передано до утилізації 175 тис од. ламп. Основними забруднювачами навколишнього природного середовища відходами 2 класу небезпеки є ЗАТ «Кримський Титан» Перекопського промислового вузла, який належить до ста підприємств-забруднювачів України. Через відсутність відповідних технологій утилізації, переробки промвідходів, погіршується екологічний стан в регіоні. В Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами не передбачено заходів для реалізації їх у Криму, однак рішення цієї проблеми для Криму, з огляду на рекреаційний напрям розвитку регіону, особливо важливий. В республіці частково вирішено питання, що стосуються знешкодження автопокришок. Відпрацьовані автопокришки збираються підприємствами які мають ліцензії на цей вид діяльності, та здаються на утилізацію зовнішньоторговельному підприємству «Маг», якій знаходиться у 67

Полтавській області. У 2007 році з Криму до підприємства передано на утилізацію 148,3 т. автопокришок. Окрім токсичних відходів в Криму утворюється та накопичується велика кількість відходів гірничодобувної промисловості, металобрухту, вторсировини. Серйозною екологічною проблемою для Криму, як і у попередні роки, є проблема утилізації та переробки кісткових відходів, трупів тварин. Для їхньої утилізації у Криму є 215 ям “Беккері”, з них паспортизовано 122, 26 трупоспалюючих печей, але цієї кількості недостатньо. Мають місце випадки самочинного захоронення названих вище відходів, що створює загрозу забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод продуктами розпаду. Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть у Криму проблема утилізації побутових відходів. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування цих звалищ (полігонів) ТПВ на них вже накопичено 22,3 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється більш ніж 0,9-1,2 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ на 01.01.2008р. вичерпала свої можливості. Особливо скрутний стан з утилізацією побутових відходів у м.м.Ялті, Сімферополі, Керчі, Старому Криму, Судаку, смт. Коктебель, Октябрьське, Азовське, Багерове та інші. З 28 полігонів - 15 отримали Державні акти на право користування землею, 12 полігонів і 5 сільських звалищ мають дозволи та ліміти на розміщення відходів на 2008 рік. З метою визначення невідкладних і перспективних заходів щодо реалізації основних напрямків модернізації системи поводження з відходами в автономії була розроблена та затверджена постановою Верховної Ради АРК № 699-3/03 від 22.10.2003 Програма поводження з відходами в Автономній Республіці Крим на 2003-2007 роки (далі Програма). У 2004-2007 роках заходи Програми зі всіх рівнів бюджетів профінансовано на суму-150 млн.грн. (інвестиції склали -60,5 млн.грн.). У 2003-2007 роках тільки з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходи Програми на суму 12,778 млн.грн, та з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України - на суму 17,678 млн. грн. У 2007 році на будівництво та реконструкцію полігонів, придбання автотранспорту для збирання сміття, та інші природоохоронні заходи з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано більш ніж 3 млн.грн. У рамках Програми здійснюється робота з будівництва нових і реконструкції діючих полігонів твердих побутових відходів. В м. Судак будівництво полігону із сміттєпереробним комплексом, в містах Джанкой і 68

Красноперекопськ продовжується будівництво других черг полігонів. Працюють постійно діюча комісія при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами і Міжвідомча комісія з питань моніторингу навколишнього природного середовища. Проведено вісім засідань робочої групи Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами, де розглядалися питання погодження інвестиційних проектів у сфері поводження з відходами. З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій в об'єкти переробки ТПВ за замовленням Міністерства економіки Автономної Республіки Крим розроблено Стратегію поводження з відходами Автономній Республіці Крим на 2008-2011 роки. З Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища заплановано виділення у 2008 році 50 тис.грн. на розробку Програми поводження з відходами в Автономній Республіці Крим на 2008-2011 роки. У 2007 році на одному із засідань постійно діючої комісії розглянуто питання про ситуацію, що склалася на полігонах ТПВ мм. Сімферополь та Ялта. У даний час Радою міністрів Автономної Республіки Крим проведено переговори з компанією Benreg Europe GmbH (ФРН) про співпрацю у сфері переробки та утилізації ТПВ, в тому числі і будівництво сміттєпереробного комплексу для утилізації ТПВ Сімферопольського регіону. З ініціативи виконкому Ялтинської міськради Кабінетом Міністрів України створено робочу групу з вивчення невідкладних соціальноекономічних та екологічних проблем Великої Ялти. Ситуація з розміщенням ТПВ м. Ялта неодноразово розглядалася на всіх рівнях виконавчої влади. Проблема полягає ще і в тому, що полігон ТПВ смт Гаспра розташовано у межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, що є неприпустимо з точки зору природоохоронного законодавства. Розпорядженням Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 № 549-р створено робочу комісію з підготовки пропозицій щодо розміщення полігону твердих побутових відходів міста Ялта на території Бахчисарайського району. На думку членів комісії найдоцільнішою є схема переробки твердих побутових відходів м. Ялта з урахуванням використання сміттєпереробного комплексу, який передбачається побудувати у м. Бахчисарай. До того ж між Бахчисарайською райдержадміністрацією і чеською фірмою «Техпродсервіс» укладено договір на суму 30 млн. євро на будівництво сміттєпереробного комплексу. У 2008 році розпочнеться будівництво першого етапу. Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. На кінець грудня 2007 р. затверджено 638 реєстрових карт об’єкті утворення, обробки та утилізації відходів, 43 паспорта місць видалення відходів. Вжито заходів щодо активізації роботи природоохоронних та інших 69

контролюючих органів. За 2007 рік державними інспекторами комітету здійснено 2252 перевірки у сфері поводження з відходами - на 70 % більше ніж за аналогічний період 2006 року. Складено 2640 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 2640 посадових осіб та громадян (у 1,8 разів більш ніж за 2006 рік), на суму 175,85 тис.грн.(у 2006 році -84,027 тис.грн.), стягнуто на суму 148,738 тис.грн.(у 2006р.-64,49тис.грн.). Передано до прокуратур для прийняття заходів прокурорського реагування 23 позови на суму 30376,6 тис.грн., у суди -30 позовів на суму 9,34 тис.грн. Судами задоволено 29 позовів на суму 8,308 тис.грн. У звітному періоді на території автономії державними інспекторами було виявлено 351 несанкціоноване звалище, загальною площею 4,8 га., обсягом 40,5м3, з них ліквідовано 249 звалищ, на площі 4,18 га. За порушення вимог чинного законодавства, за наявність несанкціонованих звалищ видано 577 приписів, притягнуто до адміністративної відповідальності 975 посадовців і громадян, на яких накладено штрафів на суму 52519 грн. Поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами в республіці було визначено одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності у 2007 році. Питання виконання заходів щодо усунення порушень у сфері поводження з відходами розглядались на засіданнях постійно діючої комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами, створеною постановою Ради міністрів АРК від 10.04.01р. № 141, апаратних нарадах райдержадміністрацій, сесіях міських, сільських і селищних рад. Комітетом було відмовлено у видачі дозволів і лімітів на розміщення побутових відходів комунальним підприємствам (полігонам ТПВ), які експлуатуються з порушенням природоохоронних вимог, а також підприємствам, які утворюють побутові відходи та користуються послугами цих полігонів. На екологічну експертизу було представлено проект будівництва сміттєпереробного комплексу у м. Бахчисарай» та 2 проекти «Дегазація полігона ТПВ у м. Алушта» та«Дегазація полігона ТПВ у смт. Гаспра» із них усі одержали позитивний висновок. До реєстру об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів Автономної Республіки Крим у 2007 році увійшло 638 підприємств. Дані про інвентаризацію місць видалення побутових відходів наведені у табл. 8.2.

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Проблемою переробки полімерних відходів переймаються ТОВ „Південне сяйво”, ВАТ „Дімакс”, ППКП „Алгеал” та інші. Утилізовано за 2007 рік полімерних відходів -265,6 т. З липня 2006 року працює сміттєсортувальний комплекс в м. Саки. З початку роботи ( 01.06.2006р) проведено сортування 8519,3 тон ТПВ. За 2007 рік проведено сортування 6731,3 тон ТПВ. У 2007 році нові об’єкти для утилізації, зберігання та захоронення відходів, в тому числі токсичних і оборонної промисловості, не створювались. Земельні ділянки для розміщення означених об’єктів також не відводилися. Дані про підприємства, що здійснюють утилізацію відходів, які утворюються у Криму, наведено у табл. 8.4.

Таблиця 8.1.Утворення, використання (утилізації) та видалення відходів у 2007 р., т ( згідно з даними 201 підприємств АР Крим ) Назва відходу

1 Всього по1,2,3 класу небезпеки Відходи 1 класу небезпеки у т.ч. по окремих видах: Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи таки, що містять органічні сполуки інші Відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) Інші відходи Відходи 2 класу небезпеки У т.ч. по окремих видах Відходи, що містять не метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та іхні сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи виробництва та застосування органічної хімії. Чи таки, що містять органічні сполуки інші Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Інші групи відходів

Накопичено відходів на підприємств ах на початок року 2 1129499

Утворено відходів на підприємствах на початок року

Отримано від інших власників

Використано (утилізовано) за рік

Передано іншим підприємств ам за рік

Видалено (захоронено)

3 216626,939

4 -

5 12914,696

6 -

7 -

131,914

2,016

122,216

0,073

9,498

1,943

0,2

0 2 1127341

0 3 211291,232

124,394

0,1

1127286

211165,381

0,1

0,997

0,26

за рік

5 12617,37

за рік

0 6

9 198585,358

10 1326688,565

0,078

0,568

66,026

0,078

0,368

64,708

0,620

0,24

8 0,1

9 198547,798

0 10 1325892,956

4,181

61,298

12615,504

198543,617

Накопичено відходів на підприємства х на кінець року

8 39,199

0,2

1,866 -

Видалено, розміщено

за рік

4 -

Видалено (знешкоджен о)

1325828,667 -

1,438

0,964

0,598

Відходи 3 класу небезпеки У т.ч. по окремих видах: Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи виробництва та застосування органічної хімії. Чи таки, що містять органічні сполуки інші

2154

5203,793

295,310

112,675

0,034

0,261

0,028

3,6

59,762

Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи

0,015

0,056

277

4620,828

230,950

33,713

11,787

255,266

1666

406,596

55,389

5,308

22,109

238,390

Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Інші відходи

39,021

36,002

729,583

2,069

123,614

99,38

8,909

1,027

4,682

8,217

0,034

Таблиця 8.1.1. Зареєстровано відходів у АРК у 2007 р. Клас небезпеки

1 Всього (усіх класів небезпеки) У тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

18 4 6 8

У тому числі для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення 4

18 4 6 8

для яких визначено підприємства або виробництва по їх утилізації 5

7 4 4 8

для яких визначено місця видалення відходів

16 4 6 8

Таблиця 8.2. Інвентаризація місць видалення побутових відходів (захоронення та зберігання) на території області у 2007 р.

1 Всього По Області

Кількість зареєстрован их місць видалення відходів

У т.ч. де власник ще не визначено

Загальна площа тис.м2

Загальний фактичний обєм тис.м3

Загальна фактична маса на початок року тис.т

71727,6

21518,28

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис.т 7

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року тис.т 8

Загальна фактична маса на кінець року тис.т

Кількість місць, що не відповідають діючим нормативам

Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг

829,5

22347,78

2707,47

Центрально-Кримський регіон

423,0

26669,4

7977,76

327,9

8305,66

Північно-Кримський регіон Західно-Кримський Регіон

340,1

5553,419

1574,4

27,3

54,6

1629,0

445,0

7048,973

1663,5

177,4

112,1

1775,6

Південно-Кримський регіон

126,3

12486,1

3226,3

171,1

3397,4

Східно-Кримський регіон

301,2

7793,5

1049,96

3,26

66,9

1116,86

Перекопський регіон Керченський регіон

4 4

319,27 329,6

1825,25 10350,958

581,6 3020,26

37,4 59,5

619 3079,76

0 3

4 1

в т.ч. по кожному регіону:

Таблиця 8.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів на 2007 рік Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.

Разом по області

514

4042,8135 135780 шт. ламп 1903 шт. акумуляторів 6937шт. авто шин 20714 шт. шприц 42 шт.конден. .500 м3 шлам 500м3 баласт 220.м3буд. відходу 1115м3скло

507

3642,782 44943шт. ламп 638шт. акумуляторів 2776 шт. авто шин .2100. шт. шприц

400,0315 90837шт. ламп 1265шт. акумуля торів 4161 шт. авто шин 18614 шт. шприц 20шт.конден. 220 м3буд. відходу 1115 м3скло

74,2

В тому по кожному району (місту): м. Сімферополь

50282 шт. ламп 251 шт. акумуляторів 2445 шт. авто шин 3514 шт. шприц

22 конден. 500 м3 шлам 500м3 баласт

74,2

32 ,4

50282 шт. ламп 251 шт. акумуляторів 2445 шт. авто шин 3514 шт. шприц

15003 шт. ламп 18 шт. акумуляторів 520 шт. авто шин

41,8 35279 шт. ламп 233 акумуляторів 1925 шт. авто шин 3514 шт. шприц

Сімферопольський район

6,2 1166 шт. ламп 156 шт. акумуляторів 612 шт. авто шин

Бахчисарайський район

Білогірський район

м. Джанкой Джанкойський р-н Нижньогірський р-н Октябрьський р-н Красногвардійський р-н Совєтський р-н

20 2 3 0 10 3

3 8 1

20 2 3 10 3

м. Керч

63,1 244 шт. ламп 23,4 6 шт. ламп 4,5 2120 шт. ламп 768 шт. акумуляторів 355 шт. авто шин 500 м3 шламу 220 м3 буд.відходи 500 м3балласта 1115 м3скло 54,5 11200 шт. ламп 2023 шт. авто шин 302 шт. акумуляторів

Ленінський район

5,4 650 шт. ламп 48 шт. авто шин

м. Красноперекопськ

2744,8 9811 шт. ламп 35 шт. акумуляторів 142 шт. авто шин

Красноперекопський район

8,2 40 шт. ламп 30 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин

6,2 1097 шт. ламп 156 шт. акумуляторів 612 шт. авто шин 63,1 244 шт. ламп 23,4 6шт. ламп 4,5 2120 шт. ламп 768 шт. акумуляторів 355шт. авто шин

3,0 312 шт. ламп 32 шт. акумуляторів 280 шт. авто шин 23,9 48 шт. ламп 4,8 6 шт. ламп 1.2 728 шт. ламп 336 шт. акумуляторів 158 шт. авто шин 500 м3 шламу 500 м3балласта

3,2 785 шт. ламп 124 шт. акумуляторів 332 шт. авто шин

54,5 11200 шт. ламп 302 шт. акумуляторів 2023 шт. авто шин 5,4 650 шт. ламп 48 шт. авто шин

26,1 5577 шт. ламп 125 шт. акумуляторів 1010 шт. авто шин

28,4 5623 шт. ламп 177 шт. акумуляторів 1013 шт. авто шин

0.6 150 шт. ламп 22 шт. авто шин

4,8 500 шт. ламп 26 шт. авто шин

2744,8 9811 шт. ламп 35 шт. акумуляторів 80 шт. авто шин 8,2 40 шт. ламп 30 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин

2707,7 3812 шт. ламп 15 шт. акумуляторів 30 шт. авто шин

37,1 5999 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 62 шт. авто шин

6,2 20 шт. ламп 10 шт. акумуляторів 10 шт. авто шин

2,0 20 шт. ламп 20 шт. акумуляторів 20 шт. авто шин

39,2 196 18,6 3,3 1362 шт. ламп 402 шт. акумуляторів 197 шт. авто шин 220 м3 буд.відходи 1115 м3скло

м. Армянськ

Сакський район Саки

7 18

1 1

Первомайський район Роздольненський р-н

1 3

1 1

м. Євпаторія

Чорноморський район

м. Феодосія

м. Судак Кіровський р-н м. Ялта

12 6 78

м. Алушта

989,324 88 54 шт. ламп 46,08 8070 шт. ламп 484 шт. шини 0,0825 14 шт. ламп

7 18

3 47

0,642 1135 шт. ламп 6,4 17668 шт. ламп 24 шт. акумуляторів 454 шт. авто шин 2 шт. конденс

12 6 78

2, 9 8812 шт. ламп 28 шт. акумуляторів 142 шт. антошин 17200шт. шприци

3,9 6208 шт. ламп 39 шт. акумуляторів 0,085 2200 шт. ламп 9,1 7300 шт. ламп 270 шт. акумуляторів 202 шт. авто шин 40 шт. конденс

989,324 8854 шт. ламп 46,08 8070 шт. ламп 484 шт. шини 0,00503 14 шт. ламп

801,886 2020 шт. ламп 26,08 930шт. ламп 315 шт. шини 0,012

187,438 6834 шт. ламп 20,0 7140 шт. шини 169 шт. шини 0,0813 14 шт. ламп

3,9 шт. ламп 6208 шт. ламп 39 шт. акумуляторів 0,085 2200 шт. ламп 9,1 7300 шт. ламп 270шт. акумуляторів 202 шт. авто шин 40 шт. конденс 0,642 1135 шт. ламп 6,4 17668 шт. ламп 24 шт. акумуляторів 454 шт. авто шин 2 шт. конденс 2,9 8812 шт. ламп 28 шт. акумуляторів 142 шт. автошин 17200 шт. шприци

2,0 1345 шт. ламп 8 шт. акумуляторів 0,03 550 шт. ламп 3,2 2300шт. ламп 70 шт. акумуляторів 85 шт. авто шин 20 шт. конденс

1,9 4863 шт. ламп 31 шт. акумуляторів 0,055 1650 шт. ламп 5,9 5000шт. ламп 200 шт. акумуляторів 117шт. авто шин 20 шт. конденс

0,174 488 шт. ламп 2,1 7544 шт. ламп 10 шт. акумуляторів 304 шт. автошин 2 шт. конденс

0,468 647 шт. ламп 4,3 10124 шт. ламп 150 шт. автошин 14 акумуляторів

1, 4 4110 шт. ламп 14 шт. акумуляторів 42 шт. автошин 2100 шт. шприци

1,5 4702 шт. ламп 14 шт. акумуляторів 100 шт. автошин 15100 шт. шприци

Таблиця 8.4 . Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів у 2007 р. N з/п 1

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ВАТ “Бром” м. Красноперекопськ

ЗАТ “Титан” м. Армянськ

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Шлам вапняний ,вторинна переробка шляхом гасіння гідроокисом кальцію Розчин хлорного заліза. Отримання хлорного заліза кристалічного, шляхом випарювання та крістализації 1.

Гідролізна кислота 1.1Вторинна переробка на двоокис титану.

1.2.Використовується в цеху концентрованої сірчаної кислоти, використовується у виробництві амофосу як вторинна сировина 2. Залізний купорос. Утилізація залізного купоросу в виробництві залізокисних пігментів у якості сировини

Потужність, т /рік 4 1400

Утилізовано відходів за звітний рік,т 5 0

2450 1690,5* 36000

0 6478,881

21400

9945

9536,532

3600 Переробка (утилізація) здійснюється на ТОВ “Микитртуть”Донецька обл., потужність утилізації до 40 млн. шт. відпрацьованих ламп на рік. Практично ТОВ “Фірма Діола” має можливість одноразово отримати до 5 млн. ламп на рік 160000 шт.

1520,97 ТОВ “Фірма Діола” у 2006 р. не отримано від підприємств Криму відпрацьованих ламп.

3. Промивна кислота. Після випарювання в цеху концентрованої сірчаної кислоти використовується у виробництві амофосу як вторинна сировина Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Збирання, перевезення та утилізація на ТОВ Діола” “Микитртуть”, Микитівський ртутний комбінат, 36002, м. Полтава, вул. Кагамлика 3а Донецька обл., відходів, що містять ртуть та її сполуки (за винятком ртутьорганічних сполук): відпрацьованих ламп з ртутним наповненням, відпрацьованих приладів та інших виробів, що містять ртуть, відпрацьованої металічної ртуті та інших рідких ртутних відходів, елементів обладнання, будівельних конструкцій, ґрунтів, забруднених ртуттю та інших твердих відходів МВКП Вікінг” утилізація відпрацьованих люмінесцентних ламп 54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 26 А шт.; ртуть відпрацьована кг прилади ртутьутрімованні, шт. ВАТ “Полівтор” 96000, м. Красноперекопськ, Відходи поліетиленові вул. Таврійська, 2а Приватна фірма “АІС і Ко” Збір та транспортування відпрацьованих м. Сімферополь-35, а/с 1072 люмінесцентних ламп, а також ламп та приладів, яки утримують ртуть.

1000, 0 необмежена

0 шт. 0 0 0 153871 шт.

ЗТП „ МАГ”, м. Комсомольськ, Полтавської обл., вул. Міра 24 ТОВ „ Микитртуть” м. Горловка, Донецька обл.,вул. Вознесенського, 20 ПВП „Екосера” 61125,м. Харьків,вул.Малом′ясницька,2

Збір та транспортування відпрацьованих покришок, кг

Збір та транспортування: відпрацьованих люмінесцентних ламп;шт. ртуті; кг

10000т/р

148,3 т.

175 тис. шт. -

Збирання, перевезення відходи які містять ртуть; відходи гальванічного виробництва; відходи хімічних матеріалів; відпрацьовані нафтопродукти, не придатні до використання за призначенням( у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші); відпрацьовані батареї свинцево – кислотних акумуляторів; відходи фармацевтичних препаратів; відходи речовин або виробів які містять, складаються або забруднені полі хлондартам, мають прострочений термін придатності, чи не придатні для використання за призначенням.; відпрацьовані шини.

ВАТ „ Пластик”, м. Сімферополь, пер. Елеваторний, 16 ВАТ „ Дімакс”, АРК, м. Керч, пер. Лермонтова, 5.

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

105 т/р

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

120 т/р

71,6 т

ЧПКП „ Алгеал” м. Керч, вул. Ватутіна, 1-А ТОВ„ Південне сяйво», м. Керч, вул. Цементна слобідка, 15 ТОВ „ Укрекоморсервіс” м. Саки, вул, Полтавська, 5-б

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

45 т/р

22,212 т

Збір та переробка відходів полімерного виробництва, кг

„Аквілон”- 100 кг/година „Большевік” 200кг/ година

171,789 т

Сортування ТПВ

6731,3 т

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Відмінною рисою екологічної ситуації сучасності є концентроване відображення результатів тривалої нераціональної взаємодії людини з природою. Економічне відродження Криму неможливо без вирішення давно назрілих екологічних проблем, які взаємообумовлені і взаємозалежні між собою. Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території республіки є підприємства видобувної та хімічної промисловості, агропромислового комплексу, об’єкти теплоенергетики, житлово-комунального господарства, транспорт. Рівень забруднення атмосферного повітря на території автономії зумовлений викидами від підприємств палива та енергетики та складає 6,58%, переробна промисловість в т.ч. хімічне виробництво – 26,959%, сільське господарство – 16,5%. Основними забруднювачами атмосферного повітря є стаціонарні джерела викидів підприємств : Сімферопольська ТЕЦ, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”, ЗАТ „Кримський Титан”, Камиш-Бурунська ТЕЦ, ВАТ „Кримський содовий завод”, пересувні джерела. За результатами отриманих даних від відомчих інформаційних служб встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану довкілля в 2007 році не спостерігається, але має місце збільшення обсягу викидів від пересувних джерел, за рахунок посилення контролю за викидами (враховано у 2007 році викиди від дизельного вантажного автотранспорту та дорожніх механізмів). Валовий викид забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів зменшився за рахунок впровадження природоохоронних заходів на 0,412 тис.т., проте збільшились викиди оксиду азоту – 3,076 тис.т., діоксину сірки – 0,214 тис.т. На території автономії розташовано 23 водосховища, з них 9 водосховищ наповнюються водою з Північно-Кримського каналу, 14 – за рахунок поверхневого стоку гірських річок. У зв’язку з природними особливостями Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 15 %, а 85 % води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Загальний обсяг забору води з природних джерел становить: 85,2 % - вода ПівничноКримського каналу, 7,9% - місцевий стік, 6,6% - підземна вода. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень за станом поверхневих водоймищ, які здійснювалися на 11 водних артеріях Кримського півострова (річках Салгір, Малий Салгір, Біюк-Карасу, Качі, Альмі, Чурук-Су, Демерджи, Бистрій та інших) особливих змін комплексного призначення не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). 81

Практично усі види господарської діяльності впливають на забруднення вод. Основним забруднювачем водного басейну республіки є об'єкти комунального господарства, на частку яких припадає близько 99% скиду забруднених стічних вод. У зв’язку з відсутністю зворотного водопостачання на водоочисних спорудах до водних об'єктів надходять промивні води, які обумовлюють забруднення малих рік. Перевірки ефективності робіт очисних споруд показали, що значна кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована саме в сільський місцевості: у Сімферопольському, Бахчисарайському, Роздольненському, Первомайському, Кіровському, Нижньогірському районах. Скид очищених стічних вод об'єктів, розташованих у Великій Ялті, містах Алушта, Феодосія, Євпаторія, смт. Чорноморське відповідає нормативним вимогам. Нагляд за якістю води в водоймищах та водогонах здійснюється щомісячно. На бактеріологічні показники досліджено 14978 проби. З 38 об’єктів, які увійшли до переліку екологічно небезпечних, 32віднесено до нього з причин порушення вимог екологічної безпеки в процесі поводження з відходами ( з них 28 – полігони твердих побутових відходів). Більша частина відходів виробництва розміщується на територіях:  Камиш-Бурунського залізорудного комбінату (відходи агломератного виробництва, гальваношлами ВАТ „Суднобудівний завод “Залів”);  ЗАТ “Кримський Титан” (неорганічні кислоти, фосфогіпс, залізний купорос, чорний шлам);  ВАТ “Кримський содовий завод” (тверда фаза дистилятної рідини, шламу підчищення розсолу);  ВАТ “Бром” (розчини хлорного заліза);  ВАТ “Сантехпром” (продукти нейтралізації стічних вод гальванічного виробництва);  об’єктів сільського господарства (непридатні для використання і заборонені агрохімікати і пестициди). На території Криму станом на 01.01.08 р. на підприємствах, що подають звіти до Держкомстату, накопичено 1326,688 тис.т. відходів 1-3 класу небезпеки. У зв'язку з відсутністю в республіці полігону для захоронення токсичних відходів підприємства Криму вирішують питання їх утилізації за межами Криму. У 2007 р. підприємствами автономії передано близько 175 тис. одиниць відпрацьованих люмінесцентних ламп, 148 т зношених шин, а також 265 т полімерних матеріалів. Якщо спад економічного розвитку дозволяє вести розмову про деякі зниження частки промислових відходів, то обсяг побутових відходів динамічно зростає. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування полігонів ТПВ на них накопичено 22,3 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється близько 1 млн. т. ТПВ. Більша частина полігонів ТПВ вичерпала свої можливості, не відповідає санітарно-технічним вимогам. 82

Моніторинг стану ґрунтів здійснюється за санітарно-хімічними, мікробіологічними і гельмінтологічними показниками. За його результатами питома вага проб ґрунту з відхиленням від санітарних норм за санітарнохімічними показниками склала 15,3 %, за солями важких металів – 50%, за мікробіологічними показникам -17%. Розміщення промислових і побутових відходів, що відбувається з порушенням екологічних вимог, погіршує екологічний стан і створює загрозу забруднення поверхневих і підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря та негативно позначається на стані рослинного і тваринного світу. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля екологічно небезпечних об’єктів триває робота з комплексної оцінки впливу на навколишнє природне середовище полігонів ТПВ та паспортизація місць видалення промислових відходів. Станом на 01.01.2008 р. на території автономії виконано паспортизацію 43-х об’єктів видалення відходів, затверджено 638 реєстрових карт об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів. З метою регулювання використання у господарській діяльності небезпечних хімічних речовин комітетом здійснювалася дозвільна діяльність. У 2007 році на поводження з небезпечними хімічними речовинами видано 36 дозволів. За даними інвентаризації на хімічних базах „Райагрохім” Бахчисарайського та Джанкойського районів, хімічних складах підприємств зберігається більше 1180,04 т заборонених і непридатних пестицидів. Більшість складських приміщень (70) мають задовільний стан. У незадовільному стані є 40 складських приміщень, більшість з яких припадає на Ленінський та Сімферопольський райони. При виникненні стихійного лиха або аварій Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим працює у взаємодії з Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Республіканською СЕС, комісіями з надзвичайних ситуацій при адміністраціях міст та районів, а також військовими формуваннями військ цивільної оборони. У 2007 році на території республіки не зафіксовано аварій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами і відходами. Проте, 11 листопада 2007 р. у Керченській протоці в результаті шторму зазнали аварії і затонули 3 сухогрузи РФ, на борту яких було близько 8 тис.т. сірки (комової і грубозернистої). У цей же період в районі о. Коса Тузла розколовся навпіл і затонув танкер «Волганефть 139» РФ з приблизно 4077 тонами мазуту, що призвело до негативного екологічного стану Керченськії протоки та прибережної смуги. Рескомприроди Криму щоденно виконувалися моніторингові спостереження за якісним складом ґрунту прибережної смуги Керченської протоки та о. Коса Тузла. 83

Силами МНС України, працівниками берегової служби проводився збір ґрунту, забрудненого нафтопродуктами. Всього на території прибережної смуги Керченської протоки зібрано близько 4000 тон суміші та 200 тон – на території Ленінського району. Кратність перевищення фонових показників нафтопродуктів у пробах ґрунту в перші дні спостереження становила до 1500 разів. Після проведення берегоочисних робіт в наступні дні результати лабораторних досліджень показали значне зниження кратності до 200-10 разів. Станом на 08.12.07 13.12.2007 цей показник значно не змінювався та становив 3-5 разів, на 26.12.2007 максимальне перевищення фонових концентрацій на о. Коса Тузла складало 24,2 раза, на прибережній смузі Керченського півострова – 2,5 раза. Перевищень ГДК та фонових показників сульфат-іонів у відібраних пробах ґрунтів не спостерігалось. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Об’єктами підвищеної екологічної території Автономної Республіки Крим, є :

небезпеки,

розташованими

на

ЗАТ « Кримський ТИТАН» (м.Армянськ): - в частині утворення та розміщення відходів : накопичено відходів фосфогіпсу ( 4кл.) -3,736 млн.т., гідролізної та промивної кислоти (2 кл) - 8, 933 млн. т., відсутні потужності з утилізації відходів фосфогіпсу. - в частині забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин. 2. ВАТ « Кримський содовий завод» (м.Красноперекопськ): - в частині утворення та розміщення відходів : накопичено промислових відходів (4 кл) - 26,837 млн. т., відсутні потужності з утилізації промислових відходів. - в частині забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин. 3. ВАТ « Бром» (м.Красноперекопськ): - в частині утворення та розміщення відходів : накопичено промислових відходів (4 кл) - 11,9 тис.т., відсутні потужності з утилізації промислових відходів. 4. Полігон твердих побутових відходів, м. Ялта, (смт. Гаспра) : - в частині розміщення відходів: накопичено твердих побутових відходів відходів - 8,307 млн. м3. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим від 27.04.2007 року за № 20/6 дію полігону ТПВ тимчасово призупинено. Потребує вирішення питання щодо проектування та будівництва сміттєпереребного комплексу. 5. Сакський державний хімічний завод ( СДХЗ) : в частині розміщення відходів: накопичено промислових відходів виробництва перманганату калію - 99,616 тис.т., існуючі шламонакопичувачі 1.

становлять загрозу забруднення довкілля, відсутні технології з утилізації промислових відходів. 6. КРП «Виробничне підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Сімферополь» Держжитлокомунгоспу України. - в частині забруднення водних ресурсів. Незадовільний стан каналізаційних очисних споруд м. Сімферополя. Підприємство є найбільшим забруднювачем водних ресурсів у автономії. Скиди забруднених зворотних вод у 2007 році склали 55,53 млн. м3, що становить 80,5 % від загального скиду зворотних вод. Потрібне вирішення питання реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд. 7. Отрадненська хімбаза ВАТ «Райагрохім Джанкойського району»: - в частині розміщення та зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів : накопичено 409 тон непридатних або заборонених до використання пестицидів, відсутність потужностей з утилізації непридатних або заборонених пестицидів. 8. ВАТ «Райагрохім Бахчисарайського району»: - в частині розміщення та зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів : накопичено 136 тон непридатних або заборонених до використання пестицидів, відсутність потужностей з утилізації непридатних або заборонених пестицидів. 9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій На території Криму відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) використовуються в усіх галузях народного господарства: в промисловості, медицині, наукових закладах. У 2007 р. на території АРК ДІВ використовувалися в 288 медичних закладах і підприємствах немедичного профілю. 248 лікувально-профілактичних установ використовують рентгенівські апарати та радіонуклідні джерела. Основними ДІВ в медицині є рентгенодіагностичні апарати та радіо фармацевтичні препарати, які використовуються для променевої діагностики, а також рентгено-, гаматерапевтичні апарати, закриті та відкриті радіоактивні препарати, що використовуються у променевій терапії. 37 підприємств, установ, організацій (далі-підприємства) використовують 2387 ДІВ, серед яких 90 рентгенівських апаратів, 2277 радіонуклідних джерела, з них 272 РСД з радіонуклідом 239Pu, 1670 пожежних повідомника типу MHG-108 з радіонуклідом 241Am та 56 контрольних джерела. Небезпека, яка повязана з використанням ДІВ, обмежується наданням дозволів на здійснення діяльності з ДІВ, здійснення нагляду за дотриманням 85

вимог, умов та правил здійснення діяльності з ДІВ, за виконанням умов виданих ліцензій. 27 підприємств є потенційними ліцензіантами. У 2007 р. 20 організацій мали ліцензії на здійснення діяльності з ДІВ. У 2007 р. 6 підприємств - ВАТ «Суднобудівний завод «Залив», ДАТ «Чорноморнафтогаз», Кримська регіональна митниця, Фірма «КримМедмаркет», ВАТ «Кримський содовий завод», ДП «Сі Ен Жи Ес Інжиніринг» отримали ліцензію на використання ДІВ, з них 2 підприємства (Кримська регіональна митниця, ДП «Сі Ен Жи Ес Інжиніринг») отримали ліцензію вперше, 3 підприємства: ЗАТ «Кримський Титан» з філіями «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» та «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», Республіканське підприємство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», ВАТ ФСК «Море» надали документи для отримання (переоформлення) ліцензії, з них 1 (Республіканське підприємство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь») має отримати ліцензію вперше. Термін отримання ліцензій січень-лютий 2008 р. За даними державної інвентаризації ДІВ 118 медичних закладів має отримати ліцензію на використання ДІВ. Дві лікарні використовують радіонуклідні ДІВ, одна з них, вже має ліцензію - це Кримський республіканський клінічний онкологічний диспансер. Медичні установи використовують ДІВ під наглядом органів СЕС: Кримської Республіканської та відомчих. Стан радіаційного захисту персоналу, який здійснює практичну діяльність з ДІВ, характеризується рівнем опромінення персоналу. Санітарноепідеміологічна служба веде нагляд за 700 особами. Контроль за опроміненням включає індивідуальний контроль дози зовнішнього опромінення. В 2007 р. середні індивідуальні дози опромінення персоналу не перевищили 20 мЗв./рік. та склали на промислових підприємствах і науково-дослідних установах – 6,0 мЗв/рік, в медичних закладах - 0,7 мЗв/рік. Діяльність з перевезення радіоактивних матеріалів на території Криму виконує Кримська партія по геофізичним дослідженням свердловин КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика». Ліцензією дозволяється перевезення ДІВ типів ИБН-9, ГСS 70.21.2 у транспортних пакувальних комплектах КНК-Т та УКТ1В-80 відповідно до вимог сертифікату про затвердження спеціальних умов перевезення UA/013/Х (Rev. 0). Нагляд за радіаційним станом навколишнього природного середовища у республіці здійснює Міністерство охорони здоровя Автономної Республіки Крим, Кримський центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим. Для забезпечення постійного моніторингу за радіаційним забрудненням навколишнього середовища, питної води, продуктів харчування та будівельних матеріалів організовано пункти постійного контролю, на яких проводиться плановий відбір проб. За 2007 рік виконано 2136 досліджень. Природний радіаційний фон складається з космічного випромінювання та випромінювання від природних радіонуклідів, розсіяних у земний корі, воді, повітрі та інших об’єктах природного середовища. У формуванні 86

радіаційного стану беруть участь підприємства нафтової, газової, теплової енергетики. Під час їх експлуатації можуть перерозподілятися природні радіонукліди у навколишньому середовищі. Інформація про рівні гамма-фону та радіоактивні опади радіонуклідів базується на даних щомісячних довідок, які надаються комітету Кримським ЦГМ. Як свідчать спостереження радіаційний фон на території автономії протягом 10 років є сталим та не перевищує 20 мкР/год. Природний гамма-фон у 2007 р. знаходився у лімітах 5-20 мкР/год. та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.), а саме: № з/п

Регіон

Рівень гамма-фону, мкР/год. мінімум максимум 2007 р. 2006 р. 2007 р. 2006 р. 7 7 18 17

Північно-Кримський 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Перекопський Західно-Кримський Східно-Кримський Центрально-Кримський Керченський Південно-Кримський

6 6 7 6 6 7

6 6 7 5 7 8

15 14 17 15 15 16

13 13 18 15 15 16

Рівень гамма-фону на територіях колишнього Багерівського полігону («могильник радіоактивних відходів») складає 10-12 мкР/год. За даними попередніх досліджень проб ґрунту та рослин, які відбиралися з тіла „могильника” та у його санітарно-захисній зоні, рівні вмісту радіоактивних речовин (137 Cs, 90Sr, 226 Ra, 232Th, 40K) відповідає середнім величинам для Криму. № з/п

1. 2. 3.

Найменування проби Рослинність Грунт з тіла могильника Грунт з санітарно-захисної зони

Середня питома бета активність, Бк/кг 498,2 318,9 511,5

K, Бк/кг 470,1 238,7 431,3

226

Ra, Бк/кг

Не виявлено 27,6 22,5

232

Th, Бк/кг

Не виявлено 20,3 19,2

Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території автономії не зафіксовано. Середній показник забруднення атмосферного повітря склав 5,4*10 -6 Бк/л, максимальний – 14,8*10-6 Бк/л. Радіоактивні опади радіонуклідів у 2007 р. були нижче за допустимі концентрації та не перевищували ГДК (ГДК= 110 Бк/ м2.)

Радіоактивні випадання , Бк/м2. мінімум максимум

№ з/п Пункт контролю

середнє

2007

2006

2007

2006

2007

2006

м. Керч

0,0

4,6

3,8

2,1

2,0

2. 3. 4.

м. Сімферополь м. Феодосія смт. Чорноморське

0,5 0,0 0,0

4,1 4,6 5,3

3,8 4,2 4,2

2,1 2,1 2,1

2,1 2,0 2,0

Щільність опадів радіонуклідів з атмосфери не перевищує гранично допустимі концентрації: Щільність випадань, Бк/м2* місяць

Показник

Середня за 2007 р.

бета-акт.

60,7

60,0

59,3

62,8

64,2

61,6

63,1

62,4

56,3

56,9

64,2

62,9

734,4

137

0,24

0,23

0,35

0,38

0,33

0,39

0,18

0,28

0,20

0,29

0,22

0,30

3,39

0,84

0,59

0,63

Середнє утримування радіонуклідів досліджень складає: Об'єкт контролю

утримування радіонуклідів Бк/л, Бк/м

Повітря

137

Cs за результатами радіологічних Норми радіаційної безпеки

Cs,

Бк/л, Бк/м2

0,000007

0,2

10,0

1000,0

Питна вода

0,0020-0,0045

2,0

Вода водоймищ

0,0037-0,0080

2,0

Грунт

Вміст штучних радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді відповідає нормативам ДР-2006. У будівельних матеріалах вміст радіонуклідів не перевищує нормативів НРБУ-97 і ДБН В.1.4-2.01-97. Інформацію про радіологічний стан Північно-Кримського каналу надано Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів. Результати аналізів у 2007 р. на вміст контрольованих радіонуклідів у воді Північно-Кримського каналу значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання (54,0 пКи/л) і складали – 0,70 – 1,70 пКи\л. Радіаційного забруднення на території республіки не виявлено. За інформацією, наданою Кримською Республіканською СЕС, вміст у ґрунті радіонуклідів 137Cs , 90Sr знаходиться на рівні багаторічних досліджень. Місце відбору проби Мул Північно-Кримського каналу м. Сімферополь м. Алушта (горна частина) м. Джанкой (степова частина)

137

Cs 5,4-+ 1,0 17,9 6,5 4,9

Активність Бк/л 90 Sr 3,7-+ 1,0 4,48 1,41 3,33

Державним центром „Центрдержродючість” у 2007 році обстежено 2582,4 гектарів рілля, пасовищ, луків на вміст у ґрунті радіонуклідів цезія-137, стронція-90. Вміст радіонуклідів відповідає найнижчому рівню забруднення (< 1 Кі/км2) та характеризується сталістю значень. Щільність забруднення радіонуклідами цезію та стронцію сільськогосподарських угідь у 2007 р. наведено у таблиці: Район

обстежено

Площа, тис.га цезій-137 до 1

Бахчисарайський район: Агрофірма ім..Ілліча,с.Танкове Білогірський район: ДКСП ім..Чапаєва, с.Чорнопілляя КГСП «Зоря»,с.Зибине Джанкойський район: СТОВ «Росія»,с. Майське СВАТ ім..Тімірязева, с.Рощіне Кіровський район: КФГ»Возрождение», с. Василькове ВАТ «Старокримський», с. Первомайське Красногвардійський район: СТОВ «Росія», с.Восход СПК «Таврида», с.Колодязне Красноперекопський район: СТОВ «Герої Сиваша», с.Ішунь СПК «Сиваш»,с.Суворове Ленінський район : ПП ім..Кірова, с. Батальне Смт. Леніне С.Семенівка Нижньогірський район: СПК ім..Кірова,с.Сємєнне ВАТ «Побєда» Первомайський район: СПК «Страна советов», с. Правда СПК «Прогрес», с. Братське Роздольненський район: ПСП «Чернишевське»,с.Чернишевське СКП ім..Шевченка, с. Аврора Сакський район: СПК ім.Калініна, с.Наташине СПК ім..Горького,с.Уютне Сімферопольський район: СПК «Донське».с. Донське АПК «Степ» Совєтський район: ЗАТ «Нова Побєда»,с. Завітне СК «Росток», с.Дмитрівка м. Судак : Р-завод «Морський»,с. Морське Р-завод «Веселівський»,с. Веселе Чорноморський район: А/ф «Вікторія», с.Артемівка СПК «Красноярський»,с. Красноярське

Щільність забруднення, Кі/кв. км цезій-137 стронцій-90 1-15 0,02-0,15

рілля

67,0

рілля рілля

13,7 6,9

рілля рілля

91,7 69,4

рілля рілля

307,3 76,9

рілля пасовище

51,7 70,6

рілля рілля

113,9 19,3

Луг пасовище пасовище

71,5 150,0 100,0

рілля рілля

73,2 9,3

рілля рілля рілля рілля рілля

83,6 141,7

77,4 86,3

рілля рілля

77,9 144,9

рілля рілля

9,2 261,0

рілля рілля багаторічні насадження багаторічні насадження

59,2 196,8

2,18

4,4

91,7 69,4 307,3 76,9 51,7 70,6 113,9 19,3 71,5 150,0 100,0 73,2 9,3 83,6 141,7 77,4 86,3 77,9 144,9 9,2 261,0 59,2 196,8 2,18 4,4 пашня пашня

Автономна Республіка Крим пашня багаторічні насадження луг, пасовище

22,6 120,1

2582,4

2183,7 6,58 392,1

Основними проблемами, повязаними з використанням ДІВ, є: використання або зберігання закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано; відсутність коштів на перевірку технічного стану закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано; наявність на території Криму підприємств, які не є юридичними особами Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту. Інспекцією зупинено діяльність відділення з ДІВ; відсутність бажання готувати документи для отримання ліцензії, як у керівництва наукових закладів (НААНУ Інститут ефіроолійних та лікарських рослин, м. Сімферополь) так і відповідальних виконавців та керівництва медичних закладів (Кримська Республіканська установа «Діагностичний центр» (м. Сімферополь), Центральна міська лікарня м. Красноперекопська, Центральна міська лікарня м. Армянська). На підставі аналізу отриманої інформації можливо зробити наступні висновки: перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, воді, ґрунті, встановлених НРБУ-97, не спостерігалося. 9.3.2. Радіоактивні відходи Діяльність 56 підприємств Криму призводить до створення радіоактивних відходів. У зв’язку з рекреаційним призначенням на території Криму відсутні об'єкти поводження з радіоактивними відходами. Роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ виконує ЗАТ «Промелектромонтаж» (м. Одеса), який транспортує ДІВ до Одеського державного міжобласного спеціалізованого комбінату УКР ДО «Радон». У 2007 р. до спеціалізованих комбінатів Укр ДО «Радон» передано 311 ДІВ, з них до Одеського державного міжобласного спецкомбінату УКР ДО «Радон» 4 підприємства передали 300 ДІВ, до Дніпропетровського державного міжобласного спецкомбінату Укр ДО «Радон»- 1 підприємство передало 11 ДІВ.

10.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Україні На сьогодні отримання високих сільськогосподарських врожаїв неможливе без застосування мінеральних і органічних добрив . З метою ефективного використання добрив Державним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Центргосплодродючисть» проводиться агрохімічне обстеження сільгоспугідь в Автономній Республіці Крим. За підсумками досліджень складаються картограми вмісту елементів родючості в ґрунті, гумусі і солонцеватості ґрунтів. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження Науковообгрунтоване застосування добрив з урахуванням вмісту елементів родючості в ґрунті дозволяє раціонально використовувати добрива, забезпечує їх високу окупність і запобігає можливому негативному впливу на навколишнє середовище. Згідно з формою ч 9-б-сх Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим за останні три роки, по республіці сталося збільшення удобрених площ і доз внесення мінеральних добрив на 1 га посівної площі . Так, в 2005 р. удобрена площа складала 341,8 тис. га, в 2006 році-347,8 тис. га, в 2007 році -400,6 тис. га Внесено мінеральних добрив в 2005 році - 14,6 тис. тонн д.в., у 2006 р. 17,7 тис. т. д.в., у 2007 г.- 22,8 тис. т. речовини, що діє. На 1 га посівної площі внесено: у 2005 г.- 24,7 кг д.в., у 2006 р. -33,4 кг д.в., у 2007 г.- 39,7 кг д.в. мінеральних добрив. За 2007 рік зросли також обсяги внесення органічних добрив по сільгосппідприємствах республіки. Так, в 2005 році органічні добрива внесені на площу 29,8 тис. га, в 2006 році - 41,8 тис. га, в 2007 г.- 50,9 тис.га. Обсяги внесених органічних добрив в 2005 р. склали 211,8 тис. т., в 2006 р. -304,5 тис. т., в 2007 р. -434,1 тис.т. На 1 га посівної площі внесено: у 2005 г.- 0,4 т., в 2006 г.- 0,6 т., в 2007 г.0,8 т. органічних добрив. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві У сільгосппідприємствах республіки хімічні засоби захисту рослин застосовуються згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання на території України», який затверджується департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього середовища України. 91

У Криму проводиться певна робота по недопущенню забруднення навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин . Всі хімічні обробки сільгоспугідь здійснюються після їх обстеження на зараженість хворобами, шкідниками і смітною рослинністю з урахуванням економічного порогу шкідливості . Пестицидне навантаження на 1 га сільгоспугідь в середньому за останні роки значно зменшилося . Так, в 1990 році вона складала 5,2 кг/га, в 2006 г.- 0,8 кг/га, в 2007 г.-0,6 кг/га, в середньому за останні 3 роки - 0,73 кг/га. Має місце зменшення пестицидного навантаження унаслідок застосування пестицидів з мінімальною нормою витрати, застосування осередкових обробок і застосування малооб'ємного внесення пестицидів. Витрата пестицидів по сільгосппідприємствах республіки в 2005 році склала 1086 т., в 2006 г.- 1008 т., в 2007 г.-1214 т., середній за останні 3 року 1103 т.

11. ЕНЕРГЕТИКА Проблема енергоефективності виробництва є одною з найбільш гострих проблем економіки автономії сьогодення. Аналіз енергоспоживання в Криму показав, що спожиті енергоресурси використовуються недостатньо ефективно. Використання енергетичних ресурсів по АРК наведено в таблиці 11.1. Використання теплової енергії за основними видами економічної діяльності, тис. Гкал наведено в таблиці 11.2 Використання підприємствами та організаціями основних видів енергетичних матеріалів та продуктів переробки нафти на кінцеве споживання надано в таблиці 11.3. Загальне використання підприємствами (організаціями) основних видів енергетичних матеріалів та продуктів переробки нафти представлене в таблиці 11.4. Таблиця 11.1. Аналіз використання енергетичних ресурсів по АРК Рік 2006 2007

Теплоенергія, тис. Гкал 3451,3 3420,5

Електроенергія, млн. кВт/ч 2077,5 2242,8

Таблиця 11.2. Аналіз використання теплової енергії за основними видами економічної діяльності по АРК Показник Всього у тому числі сільське господарство, мисливство, лісове господарство промисловість будівництво оптова та дрібна торгівля освіта охорона здоров’я та соціальна допомога інші види діяльності

2006р 3451,3

2007р 3420,5

280,5

256,8

2442,0 18,9 11,4 42,0 268,4

2512,1 16,8 8,8 30,3 245,9

245,9

224,9

Таблиця 11.3. Використання підприємствами та організаціями основних видів енергетичних матеріалів та продуктів переробки нафти на кінцеве споживання Назва палива Всього палива, тут у тому числі кам’яне вугілля, т газ природний, тис. м3 7дрова для опалення, пл. м3 бензин, т газойлі (паливо дизельне) мазуті паливні тяжкі, т

Використання в 2006р. 676769,4

Використано в 2007р 719079,6

32279,0 237575,5 4256,6 68357,7 157172,4 13743,4

26991,8 283807,7 6855,3 64654,1 156035,4 10350,4

Таблиця 11.4. Аналіз загального використання підприємствами та організаціями основних видів енергетичних матеріалів та продуктів переробки нафти Назва палива Всього палива , тут у тому числі кам’яне вугілля, т газ природний, тис. м3 дрова для опалення, пл. м3 бензин, т газойлі (паливо дизельне) мазуті паливні тяжкі, т

Використання в 2006р. 1852173,5

Використано в 2007р 1835134,7

127319,0 1146689,3 10309,7 68366,6 159821,3 42944,7

103440,4 1165302,3 16953,1 64659,6 157924,1 31071,2

Вирішенню цієї проблеми приділяється достатня увага. При Раді міністрів Автономної Республіки Крим створено Міжвідомчу робочу комісію по енергозбереженню, до роботи якої залучаються представники підприємств, наукових установ та громадськості. Метою такої структури є зробити доступною для всіх інформацію про нові енергоефективні технології, сучасне обладнання, про організації, підприємства та фірми, що працюють на ринку України у сфері енергозбереження. В Криму працює постійно діюча виставка енергозберігаючих технологій та продукції. В 2007 році в автономії було розроблено проект Комплексної Програми підвищення енергоефективності та енергозбереження в АРК на період до 2010 року.

12. ТРАНСПОРТ Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі на сучасному етапі слід зазначити транспорт. Левова частка загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим надходить від пересувних транспортних засобів. Викиди від автотранспорту складають - 70,9 % загального обсягу викидів. Станом на 2007рік автомобільним транспортом підприємств та підприємців фізичних осіб виконано: - 1091209,8 тис. км вантажообіг; - 2119460,7 тис. км пасажирообіг. Розподілення автомобілів по видам конструкцій, що дозволяють використовувати паливо на кінець 2007 року наведено у табл. 12.1. Таблиця 12.1. Показник

Автомобілі

Всього

295977

тільки бензин

тільки паливо

244210

43183

В тому числі по видам палива зріджений стиснутий нафтовий газ газ 180

стиснутий природний газ

304

8100

дизельне паливо та природний газ -

Характеристика парку автомобілів по терміну находження в експлуатації на кінець 2007 року наведено у табл.. 12.2. Таблиця 12.2. Показник Автомобілі

Всього

295977

В тому числі по терміну експлуатації до 3 років від 3,1 до 5років 40028

62882

від 5,1 до 10 років 79961

більше за 10 років 113106

З метою зменшення забруднення повітря населених пунктів автономії від пересувних джерел велика увага приділяється перевірці автотранспортних засобів, у 20,1% з яких виявлені перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Спільно з органами ДАІ двічі на рік проводиться операція «Чисте повітря». Результати перевірок 2007 року показують, що зросла частка автомобілів, які не відповідають вимогам екологічних стандартів, (у 2006 році -17,6 % від числа перевірених автомобілів). Це сталося через відсутність достатньої інфраструктури для технічного обслуговування та діагностики все зростаючої кількості автомобільних заходів.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Згідно з Конституцією України людина, його життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Таким чином, захист людини, охорона його життя і здоров'я від негативного впливу навколишнього середовища є пріоритетним напрямом державної політики, у тому числі і в сфері екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища. Конституція України визначає як обов'язок держави збереження генофонду українського народу, забезпечення екологічної безпеки для людини і всього тваринного світу, подолання особливо негативних для України наслідків Чорнобильської катастрофи. Виконання вимог ст. 16 Конституції України можливо лише за умови ефективної політики держави у сфері використання і охорони природних ресурсів. Потрібно відрізняти використання і охорону природних ресурсів. При використанні природних ресурсів досягаються певні господарські і інші цілі (здобич, переробка і т. п.). Мета охорони - запобігти екологічно шкідливому впливу господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, захистити її від забруднення, псування, виснаження або руйнування, створити безпечне навколишнє середовище для життя і здоров'я людей. Названі мети взаємозалежні і взаємообумовлені, оскільки раціональне використання природних ресурсів обумовлює дбайливе до них ставлення, недопущення незворотних для них наслідків, тобто їх охорону. Визначення екологічної політики в Україні здійснює Верховна Рада України, яка затверджує загальнодержавні програми охорони навколишнього середовища, встановлює підстави використання природних ресурсів. Екологічна політика України направлена на удосконалення природоохоронного законодавства і регламентацію режимів природокористування з метою їх адаптації до умов реформування економіки, зміни форм власності; впровадження програмно-цільових методів реалізації екологічної політики шляхом розробки різного рівня програм охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів; удосконалення економічного механізму природокористування відповідно до здійснюваних економічних реформ; послідовний перехід на міжнародні екологічні стандарти технологічних процесів переробки і виробництва продукції; організація єдиної системи нагляду і контролю за станом природних ресурсів і об'єктів навколишнього природного середовища; гарантування екологічній безпеці ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення і 96

навколишнього середовища, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС; поліпшення екологічної освіти і виховання, удосконалення інформування населення про стан навколишнього природного середовища. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Основними законодавчими актами в даній сфері є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» і ряд інших. Разом з тим, окремі аспекти природокористування і природоохоронної діяльності знаходять своє віддзеркалення у галузевому законодавстві (земельному, водному, лісовому, про надра, про тваринний світ і т. п.). Кабінет Міністрів України координує роботу органів державного управління по загальному природокористуванню, проведенню природоохоронних заходів і реалізації значних екологічних програм державного і міжнародного значення через систему органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Під управлінням у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища розуміється організаторська діяльність по забезпеченню раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. Основними функціями управління в області природокористування і охорони навколишнього природного середовища є:  нормотворча діяльність із раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища;  організаційна діяльність в даній сфері, зокрема планування, фінансування, ліцензування;  моніторинг навколишнього природного середовища, контроль і нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства. У сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища застосовуються такі методи управління, як розпорядження, заборони і дозволи. Значне місце в діяльності природоохоронних органів має видача відповідних дозволів на використання природних ресурсів (ліцензування), узгодження тих або інших видів діяльності, рекомендації по раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища.

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Удосконалення системи управління і законодавчого регулювання у сфері охорони навколишнього середовища безпосередньо витікає з необхідності виходу з екологічної кризи, в якій опинилася не тільки наша країна, але і вся світова спільнота в цілому. За останні п'ять років не покращала жодна глобальна екологічна характеристика (виснаження озонового шару, концентрація парникових газів в атмосфері, втрати лісовкритих територій, площа пустель і земель, яким загрожує запустинювання, забруднення Світового океану і поверхневих вод суходолу - всі показники зростають від року в рік). Ми йдемо до Землі, з якою збриті ліси, з отруєним океаном, помиями замість прісної води на суходолі і всіма іншими властивостями, про які ми навіть не здогадувалися. На такій Землі людина жити не зможе, і йти йому буде нікуди, а захиститися нічим. Його економічні і технічні можливості стануть приростати все повільніше у міру руйнування природи, а соціальні проблеми все більш загострюватимуться. У цій украй важкій екологічній ситуації потрібні абсолютно якісні важелі захисту природи, які вже не можуть просто обмежуватися реформуванням екологічних державних органів, а мова повинна йти про нові ідеї державності, причому не тільки в Україні, але і в світі в цілому. Уряд України не має стратегічної концепції реформ, що проводяться, як у сфері економіки, так і в екології. У сфері управління раціонального природокористування і охорони довкілля відбувається нерідко незрозуміле реформування органів охорони природи. Не повною мірою використовується такий важливий механізм, як правове стимулювання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, щороку знижується фінансування розділу "Охорона навколишнього середовища" . У сучасний період необхідно радикально удосконалити систему державних органів по раціональному природокористуванню і охороні навколишнього природного середовища, забезпечити ухвалення не тільки нових, але і якісних екологічних законів, забезпечити науковий підхід в законотворчості, що неможливе без концепції правового регулювання в цій сфері, удосконалювати інші організаційно-правові форми діяльності держави з урахуванням нового періоду, до якого повинна перейти наша країна. Рекомендується здійснювати побудову податкової системи з урахуванням екологічного чинника, зокрема пільгового оподаткування; участь комерційних банків у сфері стимулювання екологічно орієнтованої підприємницької діяльності, пропонується сформувати ринок екологічних послуг; створити системи оцінки окремих природних ресурсів; впровадити довгострокові екологічні програми; розробити нові моделі співпраці між державою і галузями промисловості у сфері екології, розробити загальну державну методику 98

визначення розмірів збитку навколишньому природному середовищу, а також приватні методики кожної області України, з урахуванням їх особливостей. 13.4 Державний контроль Спеціально уповноваженим органом з контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території АР Крим є Рескомприроди Криму, який здійснює контроль за додержанням природоохоронного законодавства, джерелами забруднення навколишнього природного середовища, станом та використанням природних ресурсів. Штатна чисельність державних інспекторів у 2007 р. – 96, у т.ч. 5 – керівництво комітету, 18 - держінспектори на державному кордоні, станом на 01.01.2007 р. – в комітету біло 7 вакансій. У 2007 році державними інспекторами комітету було проведено 25525 перевірок, в т.ч. 6152 перевірок об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнуто 7092 особи, що на 2701 більше, ніж у 2006 році. Накладено адміністративних штрафів на суму понад 535,3 тис. грн., стягнуто – 447,4 тис. грн. (за 2006 рік відповідно 281,8 тис. грн. та 223,6 тис. грн.). Стягнення накладених адміністративних штрафів становить 84 %, що перевищує минулорічні показники. За шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред’явлено 408 позовів на суму 34545,170 тис. грн., з яких стягнуто 730,214 тис. грн. До правоохоронних органів передано 224 матеріалів за якими порушено 17 карних справ. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності 135 об’єктів. Інформація про проведення інспекційної діяльності територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на території АР Крим наведена у табл. 13.4. Таблиця 13.4. Рік № 1 2 3 4

Назва заходу Перевірено об'єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень

2006 3909 778 23277 4576

2007 4503 827 25525 7342

5 6

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол. Накладено адміністративних стягнень, тис. грн.

4391 281,8

7092 535,3

Стягнуто штрафів, тис. грн.

223,6

8 9 10

Пред'явлено позовів, шт./тис.грн. 506/33533,8 Стягнуто позовів, шт./тис.грн. 269/1077,1 Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності 17 Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування 16 - на викиди в атмосферу 24

11 12 13

447,4 408/34545,170 177/730,214 135 18 15

14 15 16 17 18 19

- на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

342 409 656

214 565 893

5 5

224 17

На обліку в Рескомприроди Криму знаходиться 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України. Перевірки природоохоронної діяльності об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що тимчасово перебуває на території України, проводились у відповідності з щоквартальними планами-графіками, затвердженими Держекоінспекцією України і погодженими начальником штабу Чорноморського флоту Російської Федерації. У 2007 році перевірено 16 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що базуються на території Криму. У ході перевірок виявлено ряд порушень вимог Закону України „Про відходи”, Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, Водного кодексу України. За результатами перевірок складено 11 протоколів про адміністративне порушення (ст..48,59,60,78,82,82-1,91-3 Кодексу України про адміністративні порушення), виконано 6 розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 1464,612 тис.грн., матеріали направлено до воєнної прокуратури м. Севастополя. У 2007 році комітетом винесено рішення про тимчасове призупинення виробничої діяльності Феодосійської філії підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Російської Федерації” у зв'язку з відсутністю дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 13.5. Стандартизація, метрологія охорони навколишнього природного середовища і природокористування Для забезпечення достовірності вимірювань в 2007 році згідно з Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність» фахівцями ДП «Кримстандартметрологія» атестувалися лабораторії на право проведення вимірювань під час контролі навколишнього природного середовища на 19-ти підприємствах: Фахівці ДП «Кримстандартметрологія» щорічно проводять перевірку, налагодження та ремонт газоаналізаторів і інших засобів вимірювальної техніки, вживаних при відборі і дослідженні проб повітря робочої зони, атмосферного повітря, стічних, підземних, поверхневих вод, ґрунтів. ДП «Кримстандартметрологія» має сертифікат на систему екологічного 100

управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001-2007 «Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування». З березня 2006 року ДП «Кримстандартметрологія» є першим регіональним представником Органу з сертифікації Всеукраїнської громадської організації «Жива Планета» в АР Крим. 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Для запобігання негативного впливу запланованої господарської діяльності на навколишнє природне середовище, проводиться державна екологічна експертиза проектної документації. Усі відносини в області екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища” і “Про екологічну експертизу”. Зокрема, цими законами визначено обов'язковість державної екологічної експертизи проектної документації на будівництво об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Безпосереднє її проведення на території АРК покладено на Рескомприроди Криму. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.07р. №1269 державна екологічна експертиза проектної документації проводиться у складі комплексної державної експертизи. У 2007 р. до комітету подано 614 заяв на проведення екологічної експертизи проектної документації. Основними напрямками проектування були: об'єкти промислового, сільськогосподарського, комунально-побутового призначення, лінійні споруди та інші. Найбільш значимими з природоохоронної та господарської точки зору з розглянутих проектів можна виділити такі: - Дегазація полігону ТБВ в м. Алушта; - Інженерний захист від підтоплення м. Євпаторії і сіл Сакського району. 1-а черга; Споруди біологічного очищення стічних вод в смт.Почтове Бахчисарайського району; - Схема планування території АРК; - Облаштування Акташського нафтового родовища; - ТЕО «Постійні кондиції Північно-Баксанського родовища вапняків в Білогірському районі для ВАТ «Кримський содовий завод»; - Генплан м. Саки; Завод сухих будівельних сумішей ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»; Станція біологічного очищення стічних вод ковбасного цеху «КУБО» в с.Скворцове Сімферопольського району. Понад 33 % розглянутої документації поверталося на доробку чи відхилялося від узгодження через недостатність передбачених природоохоронних заходів, або невідповідність вимогам природоохоронного законодавства та чинним нормам і правилам. Основними та характерними недоліками проектної документації залишаються: - поверхнева розробка розділу “Оцінка впливу на навколишнє природне 101

середовище (ОВНС); - не розглядаються можливі аварійні ситуації, а також заходи щодо їх ліквідації; - не вирішуються питання щодо утилізації відходів; - розділ охорони зелених насаджень розробляється з порушенням “Правил утримання зелених насаджень у містах і селищах України”; та інші. З метою підвищення якості документації, яка надходить на експертизу, комітетом у поточному році проведено вибіркові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при складанні проектно-кошторисної документації в проектних організаціях: - ТОВ «Архонт-Крим» (м. Сімферополь); - МП «Геолог» (м. Феодосія); - інститут «Кримагропроект» (м. Сімферополь); - ЗАТ «Альфагазінвест» (м. Сімферополь); - «Кримпроектбуд» (м. Сімферополь). Узагальнені табл..13.6.1.

результати

екологічної

експертизи відображено у

Таблиця 13.6.1.Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. № з.п

Виконана робота

Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної документації (проект, робочий проект) Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

3. 4.

Загальна Кількість

Позитивно оцінено

Негативно Оцінено

% відхилених

614

413

201

542

364

178

13.7. Екологічний аудит В 2007 році екологічний аудит на підприємствах, в організаціях та установах не здійснювався.

102

13.8. Екологічний моніторинг Система спостережень за станом навколишнього середовища є фактично системою, яка має за мету отримання, накопичення і обробку даних про стан довкілля та про причини його забруднення. Завданням регіонального моніторингу Криму є також надання інформації, яка б дозволяла провести оцінку стану довкілля в межах даного регіону, і можливості на її основі прийняти управлінські рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів. Регіональна система моніторингу Автономної республіки Крим є складовою частиною державної системи моніторингу України. З метою реалізації основних принципів і напрямків державної політики з питань створення і функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим створено постійну діючу Міжвідомчу комісію, до якої увійшли представники 24 суб'єктів регіонального моніторингу Криму. В систему щорічних спостережень екологічного моніторингу входить контроль: забруднення атмосферного повітря, промислових викидів, поверхневих, морських, зворотних, дренажних, питних та підземних вод, ґрунтів, екзогенних геологічних процесів, гідромінеральних та земельних ресурсів (табл. 13.8.1). Таблиця 13.8.1. Система щорічних спостережень екологічного моніторингу Суб’єкти моніторингу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища

Об’єкти спостереження поверхневі, зворотні води; джерела промислових викидів в атмосферу, ґрунти, відходи

Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція

морські води; зворотні води поверхневі, підземні води; ґрунти; атмосферне повітря; поверхневі води; дренажні води; Північно-Кримський канал підземні води; екзогенні процеси питна вода; зворотні води стан лісів

Республіканська санітарноепідеміологічна станція Республіканський комітет АРК з водогосподарського будівництва та зрошувальному землеробству Казенне підприємство “Південекогеоцентр” Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Республіканський комітет лісового та мисливського господарства Міністерство курортів та туризму

мінеральні води, лікувальні грязі

Контроль за станом навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим здійснюється рядом міністерств та установ, які є суб’єктами регіонального моніторингу: Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Кримським Республіканським центром з гідрометеорології, 103

Державною Азово – Чорноморською екологічною інспекцією, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, Казенним підприємством “Південекогеоцентр”, Республіканською санітарноепідеміологічною станцією (Міністерство охорони здоров’я), Феодосійською, Сакською та Євпаторійською режимно-експлуатаційними станціями (Міністерство курортів та туризму АРК), ВО «Кримводоканал» (Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства), Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства (УкрНДІЛГА, УкрНДІміськліс) та іншими, за відповідними регіональними програмами. На базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського створено регіональний інформаційно-аналітичний центр (РІАЦ) моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим – головний інформаційно-аналітичний орган системи моніторингу. РІАЦ створено з метою забезпечення в Автономній Республіці Крим реалізації державної політики України у сфері створення і функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня в тісній взаємодії з державним управлінням екології і природних ресурсів в республіці, іншими суб'єктами моніторингу, координації із впровадження технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення регіональної системи моніторингу на всіх етапах його життєвого циклу. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створено експертну Раду та секції при постійно діючій Міжвідомчій комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища по напрямках: - моніторингу вод; - моніторингу атмосферного повітря; - моніторингу земель і відходів; - з питань інформаційного забезпечення. Затверджено положення про експертну Раду та секції за даними напрямками. Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля затверджено Положення про систему моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в кризових ситуаціях, а також затверджена Концепція Програми регіонального моніторингу. Науково-виробничим підприємством «Екоцентр» розроблено та встановлено програмно-аналітичний комплекс, що дозволяє проводити збір, структуроване накопичення, обробку та аналіз даних про стан природних об'єктів, що надходять від суб'єктів регіонального моніторингу, створювати регіональний банк даних суб'єктів моніторингу та представляти первинну інформацію і результати аналізу на веб-сайті системи. У зв’язку із затвердженням державної програми екологічного 104

моніторингу виникла можливість для розробки та впровадження регіональної програми. Виконавцем робіт визначено НДЦ «Технології сталого розвитку» м. Сімферополя (на базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського). Виконання регіональних і державних програм екологічного моніторингу дозволить створити умови для забезпечення збалансованого соціально економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, у тому числі завдяки ефективному використанню природних ресурсів. 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності Протягом 2007 року комітетом приділялась увага підвищенню ефективності економічного механізму природоохоронної діяльності і раціонального природокористування. Зокрема, комітетом підготовлено пропозиції щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в частині стягнення збору за забруднення, який сплачується за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря пересувними джерелами викидів. Пропозиції було враховано у проекті Податкового Кодексу України. Підготовлено і направлено до Мінприроди України пропозиції щодо вдосконалення методики розрахунку нормативів плати за розміщення відходів. З метою виявлення резервів по збільшенню надходжень від збору за забруднення, комітет запропонував Міністерству житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим проаналізувати практику формування тарифів по збиранню та вивозу твердих побутових відходів та про включення до тарифів збору за забруднення навколишнього природного середовища. Для вирішення цього питання Постійно діюча комісія при Раді міністрів Автономній Республіки Крим з питань поводження з відходами рекомендувала Державній податковій адміністрації в Автономної Республіці Крим проаналізувати повноту і своєчасність сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами, які експлуатують полігони твердих побутових відходів. Відповідно до укладеної угоди між Мінприроди України та Державної податкової адміністрації України щокварталу здійснюється обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим. Проводяться спільні перевірки платників збору за забруднення. Так, в 2007 р. працівники комітету взяли участь у 41 перевірці, яки проводила Державна податкова служба. За результатами перевірок донараховано збору за забруднення навколишнього природного середовища (з врахуванням штрафних 105

санкцій) на суму 8295,8 тис. грн. В результаті перевірок було виявлено факти несплати збору за розміщення відходів, в тому числі Сімферопольським комунальним підприємством «Полігон ХХІ», в результаті чого було донараховано збору за забруднення зі штрафними санкціями на суму 7950,4 тис. грн. Всього за результатами перевірок вже надійшло до бюджету понад 170 тис. грн. З метою розширення кола фізичних і юридичних осіб, які повинні отримувати ліміти на розміщення відходів комітет звернувся до Державної податкової адміністрації із проханням надати інформацію про платників збору за забруднення, які сплачують за розміщення відходів більше 10 грн., що дозволило виявити нові підприємства, які повинні отримувати дозволи і ліміти на розміщення відходів. Отриману інформацію буде використано при формуванні (корегуванні) переліку підприємств, яки повинні отримувати ліміти на розміщення відходів на поточний рік. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі Основними бюджетними джерелами фінансування природоохоронних заходів є Державний і Республіканський (Автономної Республіки Крим) фонди охорони навколишнього природного середовища. З Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 році було виділено 7900,0 тис. грн. на виконання природоохоронних заходів, в тому числі: - на виконання заходів по збереженню природно-заповідного фонду, земель та підземних вод (820,0 тис. грн.); - на будівництво (реконструкцію) полігонів твердих побутових відходів та придбання спеціалізованої техніки для транспортування та складування відходів (2274,0 тис. грн.); - на заходи з покращення стану поверхневих водних об’єктів (4373,2 тис. грн.); У звітному періоді тривало будівництво 3-х полігонів твердих побутових відходів в м.м. Джанкой (700,0 тис. грн.), Красноперекопськ (400,0 тис. грн.), Судак (719,0 тис. грн.). Виділені кошти освоєно у повному обсязі. Для покращення санітарного стану території сільських населених пунктів профінансовано придбання техніки для збору, транспортування і складування побутових відходів (всього на суму 455,0 тис. грн.). Розроблено Стратегію поводження з відходами в Автономній Республіці Крим (98,0 тис. грн.). Профінансовано роботи з реконструкції систем водовідведення в м.м. Бахчисарай (700,0 тис. грн.), Красноперекопськ (400,0 тис. грн.), населених пунктах: Новофедорівка (550,0 тис. грн.) та Михайлівка (594,5 тис. грн.). Розроблено проектну документацію будівництва каналізаційних очисних споруд с. смт Красногвардійське (270,0 тис. грн.). Завершено реконструкцію і введено в експлуатацію башту донного водовипуску на Бахчисарайському водосховищі (72,8 тис. грн.), в результаті чого покращено гідрологічний режим р. Кача. З метою стабільного водопостачання сільських населених пунктів Ленінського району та зменшення втрат води при транспортуванні профінансовано роботи з 106

реконструкції 3-х насосних станцій в мережі водопостачання Ленінського району (1141,0 тис. грн.), реконструкція двох завершено у 2007 р, ще одну планується завершити у 2008 р. Профінансовано роботи з розробки проектів землевпорядкування з організації та встановленню меж 13 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (293,0 тис. грн.). Завершено будівництво 1 черги гідротехнічних споруд для захисту від підтоплення м. Армянську (300,0 тис. грн.), в результаті чого захищено від підтоплення територію площею 47 га. З метою вдосконалення системи регіонального моніторингу розроблено і впроваджено програмне забезпечення, яке дозволило автоматизувати роботу з електронними базами даних (99,9 тис. грн.) та інші. Починаючи з 2007 року введено в дію новий Порядок утворення і використання Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища – фінансування природоохоронних заходів, замовниками яких виступають місцеві органи влади, здійснюється шляхом надання субвенцій з бюджету Автономної республіки Крим місцевим бюджетам, або, якщо замовниками є органи влади Автономної Республіки Крим, вони виступають головними розпорядниками коштів. Таким чином, замовники самостійно здійснюють фінансування природоохоронних заходів, що дозволило суттєво підвищити ефективність контролю і відповідальність з їх боку. Як підтвердження цього – в 2007 році залишки невикористаних коштів на кінець року значно менше ніж у 2006 р. Надходження та використання коштів Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища наведено у табл. 13.9.2. Таблиця 13.9.2. Показник Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоду - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду

2005 0,0 3943,4 3943,4 0,0

Рік 2006 0,0 3624,942 3624,942 0,0

2007* 0,0 309,5 147,43** 0,0

* розпорядником яких є Рескомприроди Криму ** кошти освоєно не в повному обсягу через неможливість проведення тендерів по визначенню виконавців.

107

У 2007 р., вперше за багато років, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання природоохоронних заходів було виділено 14547,0 тис. грн. (діаграма). обсяг коштів (тис. грн), виділених з Державного фонду охорони довкілля

16000

14547

14000 12000 10000 тис. грн. 8000

обсяг коштів (тис. грн)

6000 4000 1500 2000

550

0 2005 р

2006 р роки

2007 р

У тому числі:

- 11800,0 тис. грн. на продовження реконструкції систем водовідведення в містах Сімферополь (5000,0 тис. грн.), проектна потужність очисних споруд 240,0 тис. м3/добу, Саки (2400,0 тис. грн.), проектна потужність очисних споруд 11,0 тис. м3/добу, Євпаторія (2400,0 тис. грн.), проектна потужність напірного колектору 44,0 тис. м3/добу та Керч (2000,0 тис. грн.), проектна потужність 43,0 тис. м3/добу; - 2747,0 тис. грн. на будівництво нового полігону твердих побутових відходів в м. Судак. Новий полігон (площадку для складування брикетованої неутилізованої частини відходів) розміщено за межами 2-км. водоохоронної зони Чорного моря. Полігон розраховано на експлуатацію протягом 36 років. Виділені кошти освоєно в повному обсязі. Проте, через невизначеність механізму передачі коштів замовникам природоохоронних заходів, майже 4 місяці комітет на мав можливості приступити до фінансування природоохоронних заходів, але у 2008 році фінансування на підставі трьохсторонніх договорів не буде можливим у зв’язку із забороною зазначеної схеми Державним казначейством України. Для забезпечення виконання Державного бюджету України у 2008 році необхідно визначити механізм фінансування природоохоронних заходів, а саме порядок передачі коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища безпосередньо замовникам природоохоронних заходів – органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Як варіант - фінансування 108

природоохоронних заходів здійснювати шляхом надання субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим. Впровадження механізму фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища через надання субвенцій місцевим бюджетам дозволить суттєво прискорити виконання природоохоронних заходів, підвищити ефективність контролю та відповідальність з боку місцевих органів виконавчої влади. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля В Автономній Республіці Крим є достатній науковий і технічний потенціал для розробки та впровадження нових технологій з очищення забруднених вод, нафтовміщуючих вод, пилегазоочисних споруд і рішення інших проблем у сфері охорони навколишнього середовища і природних ресурсів. Проте, у сучасній економічній ситуації впровадження наукових розробок залишається проблематичним через відсутність фінансування. У Криму приблизно на 40 різних об’єктах, у т.ч. на автозаправних станціях та мініпансіонатах збудовано локальні очисні споруди (типу “Біотал”, “ІМТЕХ” та інші.), які характеризуються принципово новими науковими і технічними рішеннями, високою ефективністю, якістю і надійністю роботи, прості в обслуговуванні. Значна увага приділялася впровадженню модульних автономних котелень, що працюють на природному газі. Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу від існуючих котелень, також здійснюється перевод їх роботи на екологічно чисте паливо - природний газ. На сьогодні у Криму загострилася проблема енергопостачання підприємств та організацій. Ефективним рішенням цієї проблеми є застосування нетрадиційних джерел енергії, зокрема - геліоколекторів і геліоустановок. Геліоустановки використовуються для забезпечення гарячою водою і теплом індивідуальних і колективних господарств, рекреаційних об'єктів (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів), сушки сільськогосподарської продукції, оснащення теплиць. В Криму експлуатуються понад 44 станції сонячних колекторів. ВАТ “Південстальмонтаж” у Криму виробляє і монтує геліо-системи різноманітної потужності. Крим володіє широким досвідом у сфері використання енергії вітру, яка вважається найбільш важливим джерелом в системі енергозбереження. Найбільшими ВЕС є Донузлавська, Мирнівська (Сакський район), Сакська (м. Євпаторія), Тарханкутська (мис Тарханкут), Судакська (мис Меганом), Пресноводненська ВЕС у Ленінському районі. Планується будівництво нової ВЕС у Черноморському районі на базі більш потужних вітромашин (600 кВт), раніше користувались вітромашинами на 100 кВт. За рахунок нетрадиційних джерел енергії спостерігається загальна економія паливно-енергетичних ресурсів та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 109

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Рескомприроди Криму активно співпрацює з екологічною громадськістю. Завдяки участі екологічних організацій у природоохоронній роботі, комітет, взаємодіючи з ними, має можливість виявляти найбільш актуальні регіональні проблеми, а також враховувати у своїй роботі різні суспільні думки. З метою об'єднання зусиль екологічної громадськості при комітеті створено Координаційну раду, до якою увійшли найбільш впливові громадські екологічні організації регіону. Громадські екологічні організації Криму своєю роботою охоплюють учнів, студентів, учених, лікарів, фахівців різних напрямків. Вони займаються екологічним вихованням і екологічною пропагандою, організують науковопрактичні конференції, екологічні табори, збори, виступають у засобах масової інформації, беруть участь у практичних заходах по благоустрою територій, у спільних з комітетом акціях, спрямованих на формування у молоді екологічного світогляду та активної екологічної позиції. Разом з Рескомприроди Криму та іншими природоохоронними органами вони також виявляють порушників природоохоронного законодавства. Громадські інспектори разом з держінспекторами комітету проводять рейди-перевірки, виявляють і притягують до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Вчені, фахівці-екологи - члени громадських екологічних організацій проводять наукові дослідження і вивчення екологічних проблем Криму, беруть участь у розробці природоохоронних проектів, а також здійснюють суспільноосвітню діяльність у сфері екології. Представники громадських екологічних організацій у звітному періоді брали участь у спільних акціях з комітетом і іншими природоохоронними структурами: операціях і акціях «Зелений паросток майбутнього», «Первоцвіт», «Новорічна ялинка», «Чисті береги», «Дерево-життя», «До чистих джерел» та інших. Найвідомішою та впливовою екологічною громадською організацією Криму є Республіканська Асоціація «Екологія і Мир" (КРАЕМ), метою діяльності якої є захист екологічних інтересів громадян. Члени Асоціації брали активну участь у засіданнях колегії Рескомприроди Криму, у наукових семінарах, конференціях і проектах, виступали в засобах масової інформації щодо розв’язання проблемних екологічних питань. КРАЕМ - учасник Координаційної ради громадських екологічних організацій і Рескомприроди Криму У звітному періоді КРАЕМ відгукувалася у своїй діяльності на дуже багато подій: Тарханкут (національний природний парк або військовий полігон?), проект "Кримські золоті піски", жахливий стан річки Побєдна у Джанкойському районі, розробка нових кар'єрів під розбудову 110

Красноперекопського содового заводу, цементного заводу Бахчисараю, пожежі у Степовому і Гірському Криму. Члени Асоціації мобілізували громадську думку на користь збереження лісів і проти комерціалізації діяльності на шкоду природно-заповідному фонду. Під час подій на горі Ай-Петрі вони зверталися до кримських властей і Президента України з проханням включити територію селища Мисливське у межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника. КРАЕМ рішуче засудила введення військової техніки і стрілянину у природному заповіднику Казантіп, була у гущавині подій у зв'язку з екологічною катастрофою у Керченській протоці. Багато чого було зроблено у рамках двох проектів КРАЕМ: «Сталий розвиток сільських громад Криму» і проект Нова-еко-300 «Будівництво у Криму ВЕС потужністю 300 Мвт». Протягом звітного року «Екологія і Мир» тісно співпрацювала з Кримською Академією Наук. Спільно з вченими були підготовлені різні публікації, видано фундаментальну монографічну роботу «Крим у параметрах сталого розвитку» - підсумкова робота серії «Сталий Крим» 2008 р.). Постійно здійснюється співпраця з Верховною Радою АРК, районними і сільськими радами, Кримським республіканським регіональним відділенням Партії зелених України, а також із ЗМІ Криму. Сайт «Екології і Мир» за рік поповнився сотнями матеріалів з проблем стану навколишнього середовища Криму, України, зарубіжжя. Сайт відвідали багато тисяч користувачів з Криму, України і країн СНД. У складі Асоціації також діють регіональні підрозділи. Кожне з них проводить природоохоронну роботу у межах своїх населених пунктів. Задача комітету полягає в об'єднанні громадськості, залученні їхніх зусиль до цілеспрямованої природоохоронної роботи. Надзвичайно важливо на даному етапі працювати над розвитком спільних інформаційних систем, зміцненням зв'язків державних структур, засобів масової інформації та громадських екологічних організацій. Спільна робота державних природоохоронних структур і громадських організацій повинна сьогодні стати значною силою, здатною впливати на рішення актуальних проблем для всіх регіонів України, сприяти впровадженню нових проектів, виконанню прийнятих природоохоронних програм, тим самим сприяти стабілізації екологічної ситуації, формуванню ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації соціальноекономічних планів.

111

13.11.2. Громадські рухи Перелік місцевих громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з комітетом, їх адреси Керівник № 1.

Назва організації Кримська Республіканська Асоціація “Екологія і мир” (м. Сімферополь)

“Асоціація підтримки біологічної та ландшафтної розмаїтості “Криму” – “Гурзуф-97” (м. Сімферополь)

Боков В.О. Рудик О.Н.

«Громадський науково-практичний медикоекологічний центр»

Євстаф'єва Є.В.

Екологічне товариство "Галантус"

Миронова Л.П.

Благодійній фонд “Порятунок рідких рослин і тварин” (м. Алушта)

Паршинцев А.В.

“Товариство геоекологів Криму” (м. Сімферополь)

Смирнов В.О.

Дитяча екологічна організація “Фауна” (м. Джанкой)

Тувишева Л.В.

„МАМА-86-Феодосія”

Ковальчук А.М.

Джанкойське відділення КРАЕМ

Тувишев О.І.

10.

Громадська Рада дитячих і молодіжних організацій

Тувишева Л.В.

11.

Дитяча громадська екологічна організація «Едельвейс» «Центр екологічного здоров’я»

Михеєва Л.Г.

12.

Тарасенко В.С.

Артов А.М.

Адреса 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua 95007, м.Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ, bokov@tnu.crimea.ua 95006, м. Сімферополь, бул., Леніна 5/7, helene@csmu.strake.net 98187, м. Феодосія, с. Щєбетовка, а/с 555 98500, м. Алушта, вул.Партизанська, 42 griff58@mail.ru 95007, м. Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ 96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 8 fauna@inbox.ru 98100, м. Феодосія, вул. Кримська, 21-62, а/с51, mama86feodosia@gus62.s f.ukrtel.net

м. Джанкой, вул. Кирова, 73/21, 96100 sawa1957@inbox.ru м. Джанкой, вул. Рози Люксембург, 16, 96100 с. Ярке, Джанкойський р-н 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua

112

13.12. Виконання державних екологічних програм Таблиця13.12. Перелік діючих республіканських природоохоронних програм № з/п

Назва програми

Ким прийнята

№ та дата прийняття

Кількість виділених коштів, тис. грн. 5 за 2003-2007 – 12778,0*

1 1

2 Програма поводження з відходами в Автономній Республіки Крим на 20032007 роки

3 Верховна Рада Автономної республіки Крим

4 №699-3/03 від 22.10.2003 р.

Програма розвитку водного господарства Автономної Республіки Крим на період до 2015 року

№1121-4/04 від 17.11.2004 р.

за 2007 рік 1069,43

Програма розвитку мінеральносировинної бази Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року.

Верховна Рада Автономної республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим

№ 450-5/07 від 23.05.07

* за рахунок коштів Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В 2007 році комітет брав участь у реалізації заходів, визначених у протоколах про міжрегіональне співробітництво, укладених між органами влади Автономної Республіки Крим та органами влади міста Москви, Краснодарського краю та Курської області Російської Федерації. Налагоджуються контакти, проводиться обмін досвідом з питань охорони і раціонального використання природних ресурсів (обмін нормативними документами, інформаційними матеріалами та інше). У сфери міжнародного співробітництва в частини вирішення питань поводження з відходами Радою міністрів Автономної Республіки Крим проводяться переговори з представниками Федеративної Республіки Німеччина про співпрацю, в тому числі по будівництву сміттепереробних комплексів у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим. Бахчисарайською районною державною адміністрацією укладено угоду з чеською фірмою «Техпродсервіс» про будівництво сміттепереробного комплексу, будівництво якого розпочато у 2008 р.

113

22. ВИСНОВКИ Аналіз економічного розвитку Автономної Республіки Крим свідчить про ефективність здійснених реформ на етапі трансформації вітчизняної економіки, особливо в промисловій політиці, що підтверджене виходом на високі темпи економічного зростання і закріпленням цієї тенденції впродовж 2000-2007 років. Проте про будь-яку істотну позитивну динаміку в реалізації економічної стратегії Криму – забезпеченні переходу до сталого, екологічно припустимого соціально-економічного розвитку – говорити ще зарано. Оцінюючи екологічну складову життя регіону, слід зазначити: - у природно-ресурсному блоці – ще не створено механізму екологічних обмежень при лібералізації форм власності, роздержавлювання земель, що призвело до порушень природоохоронного законодавства в цій сфері і доступу окремих соціальних груп до використання природно-ресурсних об'єктів і територій з високим економічним потенціалом і природоохоронною цінністю; - у довкільно-утворювальному блоці – як і раніше, система природоохоронних заходів не може виключити можливості виникнення надзвичайних ситуацій в результаті довготривалого антропогенного впливу на навколишнє середовище; - виробничо-економічний блок: характеризується високим ступенем зносу основних фондів, господарського комплексу, високою енерго-ресурсоємністю, що призводить до погіршення стану навколишнього природного середовища; - організаційно-правовий блок – низький рівень мотивації до раціонального природокористування у суб'єктів господарської діяльності обумовлено переважанням адміністративних методів управління в економічній діяльності; - соціально-психологічний блок: ставлення суспільства до екологічних проблем, обмеженнях та пріоритетах регіонального розвитку, характеризуються низьким рівнем поінформованості, система безперервної екологічної освіти знаходиться ще на стадії становлення, в той же час відчувається явний недолік в безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами, не навантаженими господарською діяльністю. Комітет здійснює чималу роботу у межах своєї компетенції. Проте екологічна ситуація за багатьма показникам залишається складною. Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, які потребують першочергового рішення, є наступні: 1. Неврегульованість земельного, водного законодавства, положень Закону «Про курорти» - тих, що стосуються статусу і забудови 100 м і 2-х км охоронних зон суворого режиму морів, прибережних захисних смуг морів. 2. Відсутність генеральних планів забудови і виносу в натурі меж населених пунктів і територій. 3. Відсутність меж в натурі територій і об'єктів ПЗФ, прибережних захисних смуг, водозахисних зон річок, водоймищ, Чорного і Азовського морів. 4. Недостатня адміністративна і відсутність кримінальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства, особливо в частині самовільного захоплення земельних ділянок. 114

5. Перевантаження існуючих потужностей каналізаційно-очисних споруд. 6. Забруднення малих річок Криму скиданнями господарсько-будівельних, промислових, стічних вод, а також скиданнями із зрошувальних систем. 7. Забруднення викидами забруднюючих речовин атмосферного повітря. 8. Недостатня рекультивація порушених земель унаслідок видобутку корисних копалин. 9. Невирішені питання:  Утилізація, знищення, екологічно безпечне складування (поховання) відходів.  Знищення непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів, накопичених в автономії.  Збереження зелених насаджень в населених пунктах і на території об'єктів природно-заповідного фонду.  Відтворення рідкісних і занесених до Червоної книги України тварин, організація науково обґрунтованої системи ведення мисливського господарства, спрямованої на підвищення ефективності розведення основних мисливських тварин, відтворення і збереження їх генофонду.  Відсутність фінансування будівництва природоохоронних об'єктів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. У 2008 році планується створити ряд передумов для істотної зміни ситуації, для чого необхідно вжити заходів: 1. Створення системи регіонального моніторингу навколишнього природного середовища. 2. Розробка і реалізація заходів щодо розвитку мінерально-сировинного комплексу автономії. 3. Участь в реалізації Республіканської програми поводження з відходами. Сприяти будівництву сміттєпереробних заводів, придбанню і будівництву піролізних установок по знищенню як побутових так і промислових відходів. Зокрема, для вирішення проблем Криму в частині поводження з відходами необхідно:  розробка Програми поводження з відходами в Автономній Республіці Крим на 2008-2011 роки;  розробка Генеральної схеми розміщення переробних комплексів і санітарних полігонів на території автономії;  будівництво в Криму сміттєпереробних комплексів з попереднім сортуванням відходів з метою використання їх як вторинної сировини;  реконструкція і обладнання діючих звалищ, полігонів ТПВ, розробка на кожне місце організованого складування відходів проектів по забезпеченню їхнього зберігання у відповідності до технічних, санітарних і екологічних норм;  проведення робіт з вибору земельних ділянок і проектування сільських звалищ, ліквідації несанкціонованих звалищ; 115

 вирішення на державному рівні питання про розміщення полігону для утилізації і захоронення токсичних відходів, накопичених в Україні і тих, що не підлягають утилізації;  розробка та впровадження технологій утилізації токсичних промислових відходів Криму, в тому числі: відходів кислотонакопичувача ЗАТ «Кримський Титан», відходів виробництва Сакського державного хімічного заводу, гальваношламів, відпрацьованих нафтопродуктів та інших;  удосконалення законодавчої та нормативної бази поводження з відходами, особливо токсичними;  створення сприятливих умов інвесторам для залучення інвестицій в сферу обігу відходів. 4. Розробити і запропонувати до реалізації програму формування регіональної екологічної мережі. 5. Продовжити фінансування з природоохоронних фондів різних рівнів заходи щодо: - винесення в натуру меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду, водозахисних зон; - підтримки популяцій дикої фауни; - будівництва і реконструкції систем водопостачання і водовідведення; - будівництва полігонів ТПВ як в містах так і сільській місцевості. 6. Забезпечити ефективний контроль за станом навколишнього природного середовища, раціональним використанням водних, земельних, лісових ресурсів.

116

ДОДАТКИ Відповідальні виконавці розділів доповіді Рекомприроди Криму за 2007 рік Назва розділу Вступ

Відповідальні Варшавський П.М.

Посада Головний спеціаліст

Стор. 2

Варшавський П.М.

Головний спеціаліст

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Зміна клімату

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Водні ресурси

Сєрова І. Г.

Начальник відділу

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Макріді І.Б.

Начальник відділу

Земельні ресурси і ґрунти

Сахнов І.С.

Начальник відділу

Надра

Сахнов І.С.

Начальник відділу

Відходи

Томчишина Н.О.

Начальник відділу

Екологічна безпека

Сидоренко В.Д.

Заст. нач. відділу

10. Сільське господарство

Сахнов І.С.

Начальник відділу

11. Енергетика

Сулік Р.П.

Начальник відділу

12. Транспорт

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Байков А.М., Сологуб Н.О. Потьомкіна В., Вєлієв Р.Ш.

Начальники відділів

Лєсов О.М...

І заст..голови комітету

114

Головний спеціаліст

117

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції Додатки

Варшавський П.М

117