krym_2008 by Administrator Dovkillia

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ У 2008 РОЦІ ВСТУП Регіональну доповідь «Про стан навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим у 2008 році» підготовлено на підставі даних Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, а також за наданими матеріалами:  Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим;  Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;  Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим;  Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;  Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим;  Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошувального землеробства;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства;  Виробничого об'єднання “Кримводоканал”;  Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим;  Державного комітету статистики Автономної Республіки Крим;  Державної станції захисту рослин Автономної Республіки Крим;  Кримської республіканської санепідемстанції;  Кримського республіканського центру по гідрометеорології;  Казенного підприємства “Південекогеоцентр”;  Кримського медичного державного університету ім. С.І. Георгіївського;  Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління по відтворенню, охороні водних живих ресурсів і регуляції риболовства;  Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок;  Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії;  Територіального відділу “Геоінформ” в Автономній Республіці Крим;  Підприємств і організацій Криму. Координацію робіт з підготовки доповіді здійснював перший заступник голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Лєсов О.М.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1.

Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (АРК)

Крим розташований на півдні України. Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км. Ландшафтна різноманітність Криму є наслідком унікального розташування півострова – на стику помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим – низинна рівнина, на півдні височать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно пологі -північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір’я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні південне й північне зниження. Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі клімат помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м’якою зимою, в передгір’ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманний середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м’якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин. По території Кримського півострова течуть 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тыс.км2, які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх належать дві - Салгір і Чатирлик. Мережа гідрографії Криму розвинена дуже нерівномірно. Найгустіша мережа - у гірській частині басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають з гір і відрізняються повноводністю в зимововесняний період під час паводків. Практично усі річки Криму зрегульовані водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів’ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя є понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солі і лікувальних грязей. На рівнині півострова переважають різновиди південних і карбонатних чорноземів, рідко зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму зустрічаються бурі гірсько-лісові й гірсько-лугні ґрунти. Схили Кримських гір вкриті дубовими, буковими, грабовими і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси, вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих 2

рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: мускус під’язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан – білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні). Особливу цінність має заповідний фонд Криму, що відіграє істотну роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 5,4% площі півострова (без м. Севастополя). 1.2. Соціальний та економічний розвиток АРК Промисловими підприємствами Автономної Республіки Крим за 2008 рік вироблено продукції (робіт, послуг) на 3,1% більше, ніж за 2007 рік. Приріст промислового виробництва досягнуто у переробній промисловості (+4,1%), у тому числі у машинобудуванні (+5,8%), виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (+6,7%), виробництві інших неметалевих мінеральних виробів (+2,6%). На підприємствах, зайнятих виробництвом і розподіленням електроенергії, приріст склав 4,9%. Промисловими підприємствами Автономної Республіки Крим у січнілистопаді 2008 року реалізовано продукції на суму 8,6 млрд. грн., у тому числі продукції видобувної промисловості – 0,6 млрд. грн. (6,7% від загальної суми), переробної – 6,2 млрд. грн. (72%), виробництва і розподілення електроенергії – 1,8 млрд. грн. (21,3%). Сільське господарство. За 2008 рік обсяг виробництва продукції в порівнянних цінах збільшився на 20,8% у порівнянні з 2007 роком. У тваринництві за 2008 рік усіма категоріями господарств вироблено:  м'яса (у живій вазі) – 191,9 тис. т (+2,7% у порівнянні з 2007 р.);  молока – 364,1 тис. т (+1,3%);  яєць – 700,3 млн. шт. (+7,4%). Послугами пасажирського транспорту скористалися 262,3 млн. пасажирів (на 7,9% більше, ніж у 2007 році). Оборот роздрібної торгівлі за 2008 рік склав 18,9 млрд. грн., що в порівнянних цінах на 19,7% більше, ніж у 2007 році. Обсяг експорту товарів за січень-листопад 2008 року склав 545,6 млн. дол. США (+32,2%), імпорту – 402,1 млн. дол. США (+69,6%). Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі склало 143,5 млн. дол. США. Підприємствами та організаціями Автономної Республіки Крим за січеньлистопад 2008 року від звичайної діяльності до оподаткування отримано 297,3 3

млн. грн. прибутку (сальдо). Загальна сума прибутку складає 1 млрд. 318,3 млн. грн., збитків – 1 млрд. 21 млн. грн. Питома вага прибуткових підприємств склала 63,8% (за січень-листопад 2007 року – 62,3%). За 2008 рік до загального фонду зведеного бюджету Автономної Республіки Крим надійшло доходів на суму 4 млрд. 647,6 млн. грн. або 106,6% до прогнозних показників Міністерства фінансів України на рік (на 21% більше, ніж за 2007 рік). В січні-листопаді 2008 року номінальна середньомісячна заробітна плата склала 1596 грн., темп росту до січня-листопада 2007 року – 133,5%. Індекс реальної заробітної плати склав 105,1%. У 2008 році в сфері зайнятості у порівнянні з 2007 роком: - рівень працевлаштування через службу зайнятості збільшився з 44,5% до 45,3%; - працевлаштовано 39,4 тис. осіб на вільні та на знов створені робочі місця. Екологічний аспект Аналіз соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим свідчить про те, що про будь-яку істотну позитивну динаміку в реалізації економічної стратегії Криму – забезпеченні переходу до сталого, екологічно припустимого соціально-економічного розвитку – говорити ще зарано Оцінюючи екологічну складову життя регіону, слід зазначити: - ще не створено механізм екологічних обмежень лібералізації форм власності, роздержавлення земель. Це призводить до порушень природоохоронного законодавства в цій сфері; - система природоохоронних заходів не може виключити можливості виникнення надзвичайних ситуацій в результаті довготривалого антропогенного впливу на довкілля; - висока ступінь зносу основних фондів, господарського комплексу, висока енерго-ресурсоємність призводять до погіршення стану навколишнього природного середовища; - низький рівень мотивації раціонального природокористування суб'єктами господарської діяльності обумовлено переважанням адміністративних методів управління економічної діяльності; - ставлення суспільства до екологічних проблем характеризуються низьким рівнем поінформованості. Система безперервної екологічної освіти знаходиться ще на стадії становлення, у той же час відчувається явний недолік у безпосередньому спілкуванні з природними об’єктами. У цілому, екологічна складова є невід'ємною частиною соціальноекономічному розвитку АРК, як система регуляторів і обмежень регіонального природокористування і природоохоронної діяльності. Екологічні проблеми регіону можуть бути ефективно вирішені тільки за умов реальних позитивних змін у соціально-економічному стані суспільства і усвідомлення природоохоронних пріоритетів.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Систематичні спостереження за вмістом забруднюючих речовин у приземному шарі атмосферного повітря проводилися Комплексною лабораторією Центру з гідрометеорології в АРК в 5 містах автономії. За результатами моніторингу забруднення атмосферного повітря, які отримано за даними систематичних спостережень від Центру з гідрометеорології в АРК встановлено, що у цілому тенденції погіршення стану навколишнього природного середовища у 2008 році не спостерігається, однак рівень забруднення атмосферного повітря не відповідає санітарногігієнічним нормам по максимально-разовим концентраціям) у містах Армянську, Красноперекопську, Керчі, Ялті. Зокрема по пилу 1,6 3 ГДК(м. Армянськ, м. Ялта, м. Керч, м. Красноперекопськ), фтористому водню – 2,6-2,9 ГДК (м. Армянськ, Красноперекопськ), хлористому водню – 9,5 ГДК (м. Красноперекопськ), оксидам азоту - 2.2 - 5,4 ГДК (м. Керч, м.Армянськ, м. Ялта, м.Красноперекопськ), формальдегіду 1,2 ГДК (м. Сімферополь, м. Ялта), по оксиду вуглецю 1,2-1,6 ГДК (м. Сімферополь, м. Ялта, м. Керч), решта інгредієнтів відповідають нормам ГДК. Середньомісячні концентрації забруднюючих речовин також змінювались у звітному періоді: підтверджується перевищення нормативу по пилу 1,3-2,7 ПДК ( Керч, Ялта, Красноперекопськ, Армянськ); по діоксиду азоту 1,1 – 1,5 ГДК (Керч, Красноперекопськ); по оксиду вуглецю 1,3 ГДК в Красноперекопську; по фтористому водню ( 1,6-1,8 ГДК (Армянськ, Красноперекопськ); формальдегід 1,3 – 3,0 ГДК перевищував показники по всіх населених пунктах де велось спостереження. Перевищення нормативів по пилу, діоксиду азоту, фтористому водню, діоксиду сірки, хлористому водню передусім повязано з нестабільною роботою підприємств хімічної промисловості - підприємства ЗАТ «Кримський ТИТАН» , ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Бром», які розташовані у м. Армянськ та м. Красноперекопськ, та, частково із сезонною експлуатацією котелень. Перевищення нормативів по оксиду вуглецю та формальдегіду пов’язано з викидами пересувних джерел, у першу чергу – автотранспорту. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наведено у таблиці 2.1.1. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведено у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

СередньоСередньо- Макси- Макси- Частка міст (%), де річний добові мальмально середньорічний вміст, мг/м3 ний разові вміст перевищував: ГДК вміст, ГДК мг/м3 1 5 10 ГДК

Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

ГДК

100

5 3

Діоксид азоту

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

Сімферополь

0,101

Ялта

0,3

Керч

0,195

0,8

Армянськ

0,405

0,8

Красноперекопськ

0,405

0,7

Сімферополь

0,02

0,05

ккк Ялта

0,016

Керч

0,044

0,046

Армянськ

0,06

0,38

Красноперекопськ

0,04

0,187

Сімферополь

0,011

0,0025

Ялта

0,02

Керч

0,004

0,0017

Армянськ

0,037

0,012

Красноперекопськ 4

0,038

0,012

Сімферополь

0,99

Ялта

3,0

Керч

2,01

Красноперекопськ

3,9

Сімферополь

0,006

0,015

Ялта

0,0051

Керч

0,0039

0,024

Армянськ

0,0081

0,0301

Красноперекопськ

0,009

0,028

2,0 0,15

1,5

0,5

0,085

0,05

5,0

0,035

100

5 2

0,04

0,034

5 3

Нормальнегід

0,05

3,0

0,01

5,0

5 2

0,003

0,042

Аміак

3 Керч

0,01

Армянськ

0,03

Красноперекопськ

0,04

0,53

Армянськ

0,009

0,058

Красноперекопськ

0,008

0,005

0,062

0,02

0,16

0,2

1,9

0,2

Фтористий водень

0,09 0,04

0,32

0,2

66,6

2 2

Хлористий водень

100

1 2

Красноперекопськ

100

Таблиця 2.1.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

Діоксид сірки

Формальдегід

Аміак

Фтористий водень Хлористий водень

Місто Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Керч Красноперекопськ Армянськ Красноперекопськ Армянськ Красноперекопськ

Середньо річна концентрація 0,67 2,0 1,3 2,7 2,7 0,5 1,0 1,1 1,5 1,0 0,33 1,0 0,67 1,3 0,22 0,4 0,08 0,76 0,74 2,0 1,7 1,3 3,0 2,7 0,25 1,0 0,75 1,6 1,8 0,8

Максимальна з разових концентрацій 4,0 3,0 1,6 1,4 1,6 0,59 2,7 5,4 4,47 2,2 1,2 1,0 1,6 1,6 0,05 0,4 0,034 0,24 0,24 0,43 1,2 0,69 0,8 0,86 0,45 2,65 1,6 3,1 2,9 9,5

Таблиця 2.1.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста

значення ІЗА

Керч

Сімферополь

Ялта

Армянськ

Красноперекопськ

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

1,73

Формальдегід

1,33

Пил

1,3

Діоксид азоту

0,6

Оксид вуглецю

0,08

Діоксид сірки

0,4

Пил

0,22

Сірчистий ангідрид

0,53

Оксид вуглецю

0,29

Діоксид азоту

2,29

Формальдегід

2,0

Пил

0,4

Сірчистий ангідрид

1,1

Оксид вуглецю

1,3

Діоксид азоту

2,21

Формальдегід

2,7

Пил

0,74

Сірчистий ангідрид

0,45

Аміак

3,51

Формальдегід

2,34

Фтористий водень

2,7

Пил

0,74

Сірчистий ангідрид

0,45

Аміак

3,51

Формальдегід

2,08

Фтористий водень

1,04

Хлористий водень

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Джерелами забруднення атмосферного повітря в Автономній Республіці Крим є промислові підприємства та різні види транспорту. За 2008 рік в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим стаціонарними джерелами забруднення було викинуто 31,146 тис. тонн шкідливих речовин, у тому числі твердих - 5,322 тис. тон, газоподібних та рідких - 25,824 тис. тон. Станом на 1.01.2009 року на території автономії збережено позитивну динаміку зменшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів: викинуто забруднюючих речовин на 0,412 тис.тон менше ніж у 2007році, що обумовлено у першу чергу впровадженням повітряно - охоронних заходів на технологічному обладнанні підприємств. За період 2008 р впроваджено 29 заходів на стаціонарних джерелах викидів, загальною сумою виконаних робіт – 8

4777,1 тис. грн., що надало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 0,034 тис. тон проти очікуваного - 0,033 тис. тонн. Основною проблемою для АРК залишається високий чинник викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел. Викиди від пересувних джерел в 2008 році перевищили рівень 2007 року та склали – 124,1 тис. тон, у тому числі від автомобільного транспорту -114,2 тис. тон. На території Автономної Республіки Крим від пересувних джерел левову частку в загальний обсяг дає автотранспорт: автомобілі індивідуальних власників – 60,9%; автотранспорт суб’єктів господарської діяльності - 36,7 %. За останні 2 роки кількість одиниць автотранспорту, що експлуатується населенням, значно збільшилось: так в 2007 році нараховувалось – 295977 транспортних засобів, а в 2008 році – 311043 одиниці, з них легкові – 256678. У Криму окрім транспорту, що зареєстрований в автономії великий внесок до загального обсягу викидів дає транзитний транспорт, особливо в літній період, до 10 раз. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміку викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами наведено у таблиці 2.2.1.1. Таблиця 2.2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря ( тис. т) Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 123,39 125,356 123,213 148,342 155,2

33,47 35,109 34,191 33,779 31,146

89,92 90,247 89,022 114,563 124,054

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

4731,1 4806,6 4724,42 5687,788 5950,800

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 58,3 63,3 63,5 78,891 78,891

Обсяг викидів на одиницю ВРП

нема даних -/-/-/-/-

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах АРК У порівнянні із 2007 роком у звітному році обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел значно зменшився у містах Армянськ, Ялта, Керч, Сімферополь. Збільшився у м. Красноперекопську. Збільшення викидів обумовлено ростом випуску продукції, та застосуванням резервніх видів палива. Динаміку викидів в атмосферне повітря у розрізі населених пунктів АР Крим наведено у таблиці 2.2.2.1.

Таблиця 2.2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам ( тис.т) 2000

2005

2006

2007

2008

Всього, АРК

33,47

35,109

34,191

33,779

31,146

м. Сімферополь м. Алушта м. Джанкой м. Євпаторія м. Керч м. Красноперекопськ м. Саки м. Армянськ м. Феодосія м. Судак м. Ялта

1,96 0,28 0,42 0,31 10,65 8,57 0,077 6,06 0,77 0,17 0,84

1,939 0,25 0,266 0,389 2,474 10,804 0,041 9,716 0,547 0,245 1,3

1,916 0,224 0,198 0,384 2,355 10,027 0,038 9,738 0,469 0,247 0,842

2,014 0,191 0,182 0,316 2,413 9,255 0,053 10,055 0,517 0,191 0,704

1,764 0,201 0,169 0,323 1,768 9,769 0,035 9,362 0,508 0,154 0,566

Таблиця 2.2.2.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тон) Населений пункт

Всього, АРК м. Сімферополь м. Алушта м. Джанкой м. Євпаторія м. Керч м. Красноперекопськ м. Саки м. Армянськ м. Феодосія м. Судак м. Ялта Бахчисарайський район Білогірський район Джанкойський район Кіровський район Красногвардійський район Красноперекоп ський район Ленінський район Нижньогірський район Первомайський район Роздольненський район Сакський район Сімферопольсь -кий район Совєтський район Чорноморський

Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

у 2007 р.

Збільшення \ зменшення Обсяги викидів Викинуто в викидів у 2008 р. проти у середньому 2007 р.,тон 2008 р. до 2007 одним р., % підприємством (тон) -2633,497 92,2 67,145 -249,296 87,6 36,757 9,694 105,1 5,419 -13,408 92,6 15,338 6,608 102,1 5,873 -644,86 73,3 41,123 513,751 105,6 814,086

31146,884 1764,320 200,510 168,721 323,024 1768,305 9769,03

33779,381 2013,616 190,816 182,129 316,416 2413,165 9255,279

35,259 9362,084 507,922 154,492 565,807 2214,239

52,978 10055,410 516,660 191,176 703,843 3029,94

-17,719 -693,326 -8,738 -36,684 -138,036 -815,701

66,6 93,1 98,3 80,8 80,4 73,1

3,205 1337,441 14,109 11,035 6,9 76,353

126,13

169,859

-43,729

74,3

11,466

32,262

38,990

-6,728

82,7

11,131

57,23

153,732

-96,502

37,2

4,402

2210,289

2223,613

-13,324

99,4

147,353

4,224

5,552

-1,328

76,1

1,056

55,442

49,503

5,939

112,0

5,544

126,544

169,794

-43,25

74,5

25,309

43,131

52,372

-9,241

82,4

8,626

6,678

6,41

0,268

104,2

2,226

1085,645

1037,108

48,537

104,7

98,695

223,91

640,927

-417,017

34,9

11,785

45,595

69,53

-23,935

65,6

15,198

295,091

240,563

54,528

122,7

59,018

Населений пункт

Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

у 2007 р.

Збільшення \ зменшення Обсяги викидів Викинуто в викидів у 2008 р. проти у середньому 2007 р.,тон 2008 р. до 2007 одним р., % підприємством (тон)

район

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля На території Автономної Республіки Крим відсутні виробництва, що застосовують при виготовленні продукції озоноруйнівних речовини. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007року № 1411 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот» у 2008 році у пунктах пропусків через митницю проводиться контроль вантажів. Рескомприроди Криму видано у звітному періоді 28 листів роз’яснень щодо вмісту озоноруйнівних речовин у продукції, яка ввозиться /вивозиться в Україну. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Рівень забруднення атмосферного повітря на території Автономної Республіки Крим у 2008 році зумовлений викидами від підприємств різних відомств та міністерств, при цьому основна частка припадає на підприємства акціонерних товариств відкритого типу, створених на базі державних підприємств (33,6 % ), Українських міжгалузевих об’єднань, консорціумів, асоціацій та інших організацій, створених на добровільній основі (12,7 %) та підприємств, заснованих фізичними особами (36,2 %), а також від автотранспорту. Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства 1 групи впливу на навколишнє середовище Перекопського промислового вузла, які входять до 10 найбільших підприємств-забруднювачів України. Складова хімічної промисловості у народногосподарському комплексі АРК становить в 1,5 рази більше, ніж у середньому по Україні. Викиди від хімічного виробництва складають до 61% від загального обсягу викидів стаціонарними джерелами автономії. Таблиця 2.2.4.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря № з/п

Підприємство забруднювач

ЗАТ «Кримський ТИТАН»

ВАТ «Кримський содовий завод»

Відомча приналежність Підприємства, засновані фізичними особами Акціонерні товариства відкритого типу, створених на базі державних підприємств

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення Зменшення обсягів випускаємої продукції

9196,59

9999,6

-803,01

9489,67

8780,9

+708,77 Збільшення обсягів випускаємої продукції

Таблиця 2.2.4.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

1.1.

1.2. 1.2.1. 1.2.2. 1.2.3. 1.3

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Переробна промисловість

462

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р. 31,145 92,2

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

3,663

89,8

81,4

100

21,865

95,1

218,6

із них: виробництво харчових продуктів хімічне виробництво

0,392

96,8

10,1

19,059

99,4

4765,5

виробництво іншої неметалевої продукції енергетика

1,991

73,0

124,4

1,971

80,6

61,6

67,44

0,106 0,623

0,098 0,045 0,389 0,082 0,028 0,033 0,117 0,385 0,065 0,043 0,044 0,114 0,316 0,051 0,041 0,049 0,088 0,323 0,032

0,039

0,06

0,08

0,385 0,8 2,474 0,286 0,51 0,508 0,516 2,355 0,312 0,441 0,507 0,459 2,413 0,352 0,51 0,495 0,44 1,768 0,201

0,347

0,475

0,363

0,333

0,325

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

2007 р. в т.ч.

0,088

0,332

1,764

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

2006 р. в т.ч.

0,405

0,392

2,014

0,411

0,473

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

2005 р. в т.ч.

0,124

0,387

1,916

0,511

0,123

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

2000 р. в т.ч.

0,145

0,289

2,14

0,404

0,75

0,169

0,024

1,962

4,469

Керч 0,309

Євпаторія

10,646

Таблиця2.2.4.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів ( тис. тон) 2008 р. в т.ч.

Сімферополь

0,218 0,053 9,716 0,728 7,981 0,347 0,167 9,738 0,971 7,432 0,036 0,307 10,055 0,974 7,671 0,384 0,348 9,362 1,263

6,903

0,329

0,401

2,917 10,54 35,109 3,191 9,812 3,447 12,615 34,191 3,979 9,237 2,773 11,185 33,779 3,721 9,506 3,468 10,585 31,146 3,484

8,410

2,560

10,603

6,058

4,428

Всього по Республіці 10,243

33,469

8,446

0,624

0,062

0,236

9,769

8,055

0,587

0,023

0,182

9,255

8,76

0,564

0,128

0,212

10,027

9,540

0,623

0,039

0,228

10,804

7,499

0,579

0,018

8,565

0,121

0,097

0,158

0,107

0,566

0,133

0,109

0,228

0,182

0,704

0,153

0,105

0,271

0,231

0,842

0,407

0,102

0,361

0,086

1,3

0,144

0,129

0,274

0,839

Ялта

Красноперекопськ

Армянськ

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Основним напрямком роботи Рескомприроди Криму щодо покращання якості атмосферного повітря є нормування обсягів викидів і здійснення контролю за встановленими нормативами. У 2008 році за рахунок підприємств було впроваджено ряд заходів що дозволять зменшити викиди забруднюючих речовин від об’єктів: - ОП «Кримтеплокомуненерго» (модернізація пальників на котлах, ремонт теплових мереж, застосування природного газу на котельнях з твердим та рідким паливом ) на 205 т/рік; - ЗАТ «Кримський ТИТАН» виготовлено та змонтовано 2 додаткових реактори розкладу, які оснащено газоочисною спорудою, що дасть можливість зменшити викиди забруднюючих речовин на 192 т/рік; - ЗАТ «Кримський ТИТАН» виконано наладку та удосконалення технологічного процесу сушки пігменту в цеху №2, що дало змогу досягнути встановленого нормативу викиду; - ЗАТ «Кримський ТИТАН» виконано модернізацію системи управління ПГОУ в цеху №2. Загальний обсяг витрат – 103,тис. грн., що призвело до зменшення викиду забруднюючої речовини на 2,66 тон. - ВАТ «Бром» виконано капітальний ремонт з застосуванням ретурної технології на шостій баштовій системі, що ліквідувало джерело викиду. - ВАТ «Кримський содовий завод» виконано роботу з налагоджування режимів горіння на котлоагрегатах та автоматизація цих процесів. Діюче обладнання підприємств - основних забруднювачів, у тому числі пило газоочисні споруди, потребують модернізації та заміни. Підприємствами розроблено програму заходів до 2011 року щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Сучасна енергетика заснована на використанні викопних видів палива (вугіль, нафта, природний газ), негативно впливає на природне середовище. Спалювання цих енергоносіїв є основним фактором забруднювання повітря. Використання викопних ресурсів приводить до збільшення концентрацій парникових газів, що в свою чергу приводить до зміни клімату. Джерелами викидів парникових газів, що виділено Кіотським протоколом, є господарча діяльність людини. На виконання окремих заходів Національного плану заходів із реалізації положень Кіотського протоколу за період з 2006 до 2009 року на території Автономної Республіки Крим розроблено 3 проекти спільного впровадження, що отримали позитивні висновки та листи – підтримки Мінприроди України, а саме: - «Реконструкція системи теплопостачання Криму». Проект розроблено Інститутом промислової екології м. Київ, замовник Орендне Підприємство «Кримтеплокомуненерго»; - «Збір та спалювання метану з полігонів твердих побутових відходів у м. Ялта, та м. Алушта. Проект розроблено та впроваджено на полігоні м. Алушти ТОВ «Гафса–Схід» м. Стрий, замовник Комунальні господарства м.м. Ялти, Алушти; - «Будівництво вітрових електростанцій загальною потужністю 300 МВт у Чорноморському та Ленінському районах Автономної Республіки Крим». Проект розроблено та планується до реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Ново-Еко» м. Київ. На сьогодні на розгляд до Національної агенції екологічних інвестицій України надійшов проект «100 мВт Конкорд – Груп – Казантипська ВЕС» . Два перші з названих проектів вже частково реалізовано: проведення реконструкції систем теплопостачання в АРК дозволило знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; позитивний досвід збору метану планується впровадити на полігоні ТПВ м. Феодосії. На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації об’єднаних Націй про зміну клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 року № 346-р, Радою міністрів Автономної Республіки Крим було надано відповідні пропозиції щодо скорочення викидів парникових газів з основних забруднювачів атмосферного повітря до 2012 року. Пропозиції до плану заходів на території Автономної Республіки Крим було розроблено на основі проекту Комплексної програми підвищення енергоефективності та енергозбереження в Автономній Республіці Крим. Оскільки показник зниження парникових газів не розраховувався під час розробки проекту Програми, Міністерство промполітики, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичного комплексу Автономної Республіки Крим доручило розробку Програми енергозбереження Автономної Республіки Крим на період з 2009 до 2012 років Інституту відновлювальної енергетики НАН України. 16

На сьогодні першочерговим завданням у сфері пом’якшення клімату є проведення інвентаризації викидів парникових газів на регіональному рівні та розробка регіональної програми дій. Формування регіонального плану заходів з пом’якшення впливу на зміну клімату планується після розробки та затвердження Програми з енергозбереження Автономної Республіки Крим на період з 2009 до 2012 років.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 16%, 84 % споживаної води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Так у 2008 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1396,0 млн. м. куб., у тому числі:  Вода Північно-Кримського каналу – 1176,5 млн. м3 ( 84,1 % від загального забору води);  Місцевий стік – 117,52 млн. м3 (8,5 %);  Підземна вода – 98,74 млн. м3 (7,1 %);  Морська вода – 3,25 млн. м3 (0,3 %); У порівнянні з 2007 роком, загальний обсяг забору води з природних джерел зменшився на 138,1 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на потреби зрошування. Відповідно зменшилось використання води по галузях економіки, в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 70,1 млн.м3. Сільським господарством використано 487,68 млн. м3 (71,3 %), житловокомунальним господарством – 155,8 млн. м3 ( 22,8 %) і промисловістю – 39,05 млн. м3 ( 5,7 %). 4.1. Водні ресурси та їх використання Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води

(млн. м3) Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

Потужність очисних споруд

1990 3735

2000 1943

2005 1539

2006 1456

2007 1542

2008 1396

2607

1105

786,7

739,3

780,1

684,2

183,2 262,9

44,43 171,5

49,9 177,2

43,64 170,3

46,95 166,7

73,55 155,8

1983 177,2 н/д 875,2 1098

758,4 106,33 19,87 739,3 603,5

514,3 12,12 30,48 625,9 334,4

492,3 7,7 22,8 601,2 345,73

521,8 7,2 35,1 638,6 287,6

451,7 7,16 28,82 579,6 272,8

1035

569,63

334,4

315,87

255,65

241,92

142,3 7,923 140 752,8 45,3

71,18 10,35 83,05 415,4 236,05 75,7

82,65 7,72 71,58 180,2 337,7 78,4

80,33 8,28 75,94 159,6 320,0 78,4

69,0 8,49 80,05 106,6 324,9 78,5

70,75 12,84 68,07 103,1 313,93 80,4

396,7

89,3

383,9

382,5

269,8

Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води (млн. м3) Назва водного об’єкту Всього, у тому числі Вода ПівнічноКримського каналу

Місцевий стік Підземна вода Морська вода

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 1396 1176,5

Використано води

117,52 98,74 3,25

684,2 -

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 241,92 70,75 -

4.2. Забруднення поверхневих вод Разом з тим, протягом останніх трьох років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору і використання води. Скиди зворотних вод у 2008 році зменшились в порівнянні з попереднім роком на 14,9 млн. м3, або 5,5 % у зв’язку з зменшенням забору на потреби зрошування. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2008 році склав 70,75 млн. м3 і збільшився у порівнянні з 2007 роком на 1,75 млн. м3, або 2,5 %. Скид збільшився за рахунок переводу стічних вод КРП «ВПВКГ м. Саки» ( 1,8 млн.м3 ) з категорії „нормативно-очищених” у категорію „недостатньо - очищених”. Процент забруднених зворотних вод складає 26 % від загального водовідведення у 2008 році та 24% у 2007 році. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти На території Автономної Республіки Крим налічується 244 комплекси очисних споруд, на теперішній час функціонують 65 споруд, загальною потужністю 269,8 тис. м3/добу, у тому числі 62 - повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Сучасний стан водних об’єктів Автономної Республіки Крим характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 57, 9 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. В останні роки погіршився гідрохімічний стан р.Салгір, Побєдна, Чурук-Су, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міст скиди стічних вод каналізаційних споруд та розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. 19

Спостерігається зменшення скиду забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів з 53982 т у 2007 році до 53373 т у 2008 році. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає 99% скиду забруднених стічних вод. Таблиця 4.2.2.1. Основні забруднювачі водного басейну республіки №

Підприємства 2006 рік млн. % до м3 загального скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

1 2 3 4

КРП «ВПВКГ м. Сімферополь» КРП «ВПВКГ м. Керч» КРП «ВПВКГ м. Бахчисарай» КРП «ВПВКГ м. Судак»

Скиди забруднених зворотних вод 2007 рік 2008 рік млн. м3 % до загального млн. % до скиду м3 загального забруднених скиду зворотних вод у забруднених водні об’єкти зворотних вод у водні об’єкти

2009 рік млн. % до м3 загальн ого скиду забрудн ених зворот них вод у водні об’єкти -

58,2

72,45

55,53

80,5

50,82

11,62

14,46

5,076

7,36

4,461

6,3

2,51

3,12

2,38

3,36

2,38

3,36

1,49

1,85

1,518

2,2

2,02

2,86

Таблиця 4.2.2.2. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (млн. м3) Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього * Стічні води КРП «ВПВКГ м. Керч»

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у з них тому без числі очище забру ння днени х 0,884 4,95 4,95* 1,437 -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

5,372 0,065 30,01

0,171 0,015 0,947

5,198 0,050 29,06

0,225 144,19

0,097 114,26

0,128 27,40

131,5

65,6

7,82

486,6 2,349 2,118 0,647

0,319 0,229 1,395 0,087

2,064 1,624 0,708 0,557

98,96 0,597 -

0,037 -

12,62 684,2

38,28 155,8

6,76 73,55

3,59 241,92

0,17 70,75

5,02 12,836

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Не належить до компетенції комітету. 20

4.3. Якість поверхневих вод Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 “Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії”, та ВНД 33-5.502-97 “Якість води для зрошення. Екологічні критерії”. За комплексом показників ДСТУ 2730-94 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2008 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості “Придатна” на 67% зрошуваних площ та на 33 % площ - II класу якості “Обмежено придатна”. За екологічними критеріями - відповідає 100% (зрошуваних площ I класу якості “Придатна”). Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень слід зазначити, що особливих змін якості річок Криму та водогосподарських обєктів комплексного призначення (Північно-Кримського каналу, Міжгірного, Сімферопольського, Старо-Кримського, Білогірського, Кутузівського водосховищ) у порівнянні з 2007 роком не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Протягом 2008 р. у процесі контролю якості поверхневих водних об'єктів за гідрохімічними показниками визначалося від 21 до 65 показників фізико-хімічних властивостей і компонентів хімічного складу поверхневих вод водогосподарських об'єктів Криму. У всіх контрольованих водних об'єктах, всі вимірювані показники знаходилися в межах нормативних значень, за виключенням ХСК, БСК-5 і вмісту алюмінію та марганцю. Протягом 2008 року в пробах води ПКК спостерігалося перевищення ГДК по ХСК (середнє значення за 2008 рік дорівнює 33 мгО/дм 3), значення якого по трьох створах спостереження синхронно підвищувалось впродовж всього періоду заповнення каналу водою. Найбільше значення ХСК відмічено 17.07.2008г. у створі ПК -1129(м. Армянськ) – 41 мгО/дм3, а найвище значення показника БСК-5 – 2,54 мгО/дм3 зафіксовано 18.07.2008 у створі ПК-3485 (смт. Леніне). Слід зазначити високу концентрацію розчиненого кисню у воді, який бере участь в окислювальних реакціях, необхідних для нормального самоочищення водних об'єктів В порівнянні з 2007р. якість води контрольованих об'єктів комплексного призначення значно не змінилася. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Не належить до компетенції комітету. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Не належить до компетенції комітету.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Відбір зразків води на радіологічний і гідрохімічний аналіз стану води Каховського та Північно-Кримського каналів здійснювався у відповідності до Програми гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод, затвердженою наказом Держводгоспу України від 16.06.06р.№ 125, у наступних створах нагляду: - р. Дніпро, 106 км. – ГНС Каховського маг каналу, с. Любимівка; - р.Дніпро,100км. – ГНС Північно-Кримського каналу, 6 км. нижче с. Цукури. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.07р. № 61, придопустима концентрація радіоцезію і стронцію-90 у пітний воді становить 54,0 пКи/л (2,0 Бк/дм3 ). Результати аналізів на визначення стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Каховського та Північно-Кримського каналів за цей період знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання і складали 0,75 – 1,13 пКи/л. Гідрохімічні показники якості води протягом року значно не змінилися і знаходяться близькими до значень, зафіксованих у попередні роки. 4.4. Морські води Не належить до компетенції комітету. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 «Вода питна». У 2008 році було досліджено 13750 проб питної води за хімпоказниками та 14631 по бактеріології. Нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками - 855, за мікробіологічними – 231, що менш ніж у 2007 році. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, у 2008 році освоєно коштів: - з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 2000,0 тис. грн. на будівництво каналізаційного колектора від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд, в м. Ялта – 2000,0 тис.грн.; - з Республіканського АРК фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано реконструкція та розширення Бондаренківських КОС м. Керч (другий пусковий комплекс) – 100,0 тис. грн.; реконструкція КОС в с. Новофедорівка Сакського району – 300,0 тис. грн..; реконструкція КОС у с. Михайлівка Нижньогірьского району – 300,0 тис. грн.; 22

реконструкція першого аеротенку біологічних очисних споруд у м. Красноперекопськ – 300 тис. грн. У 2008 році за рахунок коштів Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища завершено роботи з реконструкції насосної станції водопостачання № 3 Ленінського району (145,0 тис. грн.) та блоку фільтрувальних станцій у системі водопостачання Ленінського району ( 1148,0 тис. грн.). Протягом 2008 року здійснювалось водоохоронне будівництво на об’єктах. З метою покращення гідрологічного стану малих річок Автономної Республіки Крим здійснено розчистку русел, розробку проектів прибережних захисних меж, берегоукріплювані роботи на суму 14,7 млн.грн., у т.ч. за рахунок Державного бюджету 9,47 млн.грн (Красногвардійському, Ленінському та Кіровському районах) та 3,8 млн.грн за рахунок місцевих рад та кошти підприємств. Протягом 2008 року виконано тампонаж 5 свердловин за кошти Держбюджету Україні, загальна вартість робіт 140 тис.грн. КРП "Кримводоканал" розроблено План виконання невідкладних заходів по доведенню якості очистки стічних вод на каналізаційних очисних спорудах м. Сімферополь, Судак, Саки, Керч та ін. до нормативу ГДС. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2009 році, заплановано з Республіканського АРК фонду охорони навколишнього природного середовища 2785,0 тис. грн. (будівництво станції очистки стічних вод у Ленінському районі (1000,0 тис.грн.), реконструкція очисних споруд м. Красноперекопськ (800 тис.грн.), смт Чорноморське (619,0 тис.грн.), будівництво каналізаційних очисних споруд смт Красногвардійське (111,7 тис.грн.) та ін.)

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі У 2003 році науково-дослідним центром „Технології сталого розвитку" Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (відповідно до укладених договорів від 18.09.2003 №19 та від 19.09.2003 №20) Комітету за рахунок Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища АР Крим було виконано науководослідні роботи за темами: „Концепція програми охорони навколишнього середовища АР Крим до 2010 року" (УДК 502.3 (477) реєстраційний №0103Ш07667) та „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" (УДК 911.2:388.49:574 реєстраційний №0103Ш07666). Згідно з рефератом до НДР „Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі в АР Крим як складової частини національної екологічної мережі України" від 23.12.2003 р. підставою для роботи виступив п.7 розд. 2 Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", згідно з яким елементи національної екологічної мережі місцевого значення визначаються відповідними регіональними програмами та регіональними схемами формування екологічної мережі. За результатами зазначеної НДР було визначено теоретичні та методичні підходи до організації регіональної екологічної мережі, передумови її створення, науково-методична база для обґрунтування та виділення мережі, проект структури мережі та заходи регіональної програми на період до 2015 року. За рішенням вченої ради Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського від 22.11.2004 №11 у 2005 році було надруковано Регіональну програма формування екологічної мережі в АР Крим на період до 2015 року (надалі - Регіональна програма). На даний час Регіональну програму доопрацьовано, узгоджено постійною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим з аграрних та земельних питань, екології та раціональному природокористуванні. На найближчому пленарному засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим буде розглянуто питання про її затвердження. Регіональною програмою визначено, що Крим є одним із світових центрів біорізноманіття. Флора судинних рослин нараховує 2775 видів (охоплює 60 % флори України) серед них 279 видів - ендеміки, 164 занесено до Червоної книги України, які складають 37% описаних в ній представників папоротеподібних та насіннєвих. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму в значній мірі визначається 24

високим рівнем господарського навантаження на територію (71 % сільгоспугідь та біля 47 % рілля від всій території півострова). За мету Регіональної програми ставилось збільшення в регіоні площ земель з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження біологічного різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, а також поетапне формування їх інтегрованої територіальної системи, спрямованої на збереження природних екосистем і ландшафтів, видів рослинного і тваринного світу, яка забезпечуватиме функціонування природних шляхів їх міграції і розповсюдження. Екологічна мережа Криму повинна стати частиною екомережі України та Панєвропейської мережі. Методологічною основою виступає Панєвропейська і Українська стратегія збереження різноманіття. Панєвропейську стратегію збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (РЕВІЮ8) розроблено як реалізацію ідеї Конвенції Ріо-де-Жанейро (1992 рік), а також як інструмент Бернської конвенції. Основними функціями екологічної мережі виступають забезпечення відтворення природного середовища, підтримка екологічного балансу, виконання функцій екологічного планування, збереження та покращення рекреаційних якостей природи країни, стимулювання за рахунок цих якостей туристичного бізнесу і екологічного туризму, залучення населення до охорони навколишнього середовища. Сьогодні відбуваються активні процеси приватизації земель в Україні, які можуть вкрай негативно вплинути на перспективний розвиток природно-заповідного фонду, як основи екологічної мережі. Тому в процесі роздержавлення земель не враховується наявність елементів екологічної мережі. Більше того, чинним законодавством про екологічну мережу не передбачено механізму виявлення, оголошення і встановлення режиму охорони і використання для її елементів. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за рокам ( тис.га) Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 -

2005 122,8 443.7 211,4 7,7 1,6 3,3

2006 124,2 442,4 211,0 7,7 1,6 3,9

2007 124,2 441,1 211,2 7,9 1,6 3,9

2008 124,3 440,9 211,4 8,0 1,6 4,3

4,3

278,3

283,9

263,1

284,3

5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Відповідно до закону України «Про екологічну мережу України» № 1864-IV від 24 червня 2004 р. до складових структурних елементів екомережі належать: а) території та об'єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі, а саме - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заповідники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні і карстово-спелеологічні), пам'ятки природи, а також їх охоронні зони; штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва); б) водні об'єкти (ділянки морів, озера, водосховища, річки), водноболотні угіддя, водозахисні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, які створюють відповідні басейнові системи; в) землі лісового фонду; г) полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, які не віднесено до земель лісового фонду; д) землі оздоровчого призначення (курортні і лікувально-оздоровчі території) з їх природними ресурсами; е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму, проведення спортивних заходів; ж) інші природні території і об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сінокісні луги, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, які мають особливу природну цінність); з) земельні ділянки, на яких виростають природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України; и) території, які є місцями проживання або зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книгу України; й) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луги, сінокісні луги і т.п.; к) радіоактивно забруднені землі, які не використовуються і підлягають особливій охороні як природні регіони з особливим статусом. Відповідно до вищевикладеного до структурних елементів екомережі в Криму можна віднести: •Існуючі території та об'єкти природно-заповідного фонду (134 373 га, 5,2% території АРК); •Водно-болотні угіддя (Центральний і Східний Сиваш, 80 і 165 тис. га відповідно; Каркинітська і Джарилгачська затоки Чорного моря, більше 40 26

тис. га), аквально-прибережні комплекси 3 природних заповідників (Карадазького, Казантіпського і Опукського - 224, 251 і 775 га відповідно); •Водні об'єкти (річки, озера, водосховища, ділянки моря, включаючи їх водозахисні зони, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); •Землі лісового фонду; •Курортні і лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами; •Рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму; •Інші природні території (ділянки степової рослинності, солончаків та ін.); •Частково землі сільськогосподарського призначення з екстенсивним використанням (пасовища - в Криму близько 450 тис. га, сінокосів, лугів). Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, за даними державної статистичної звітності (форма 6-зем) визначені прогнозні цифри площ земельних угідь - складових національної екологічної мережі України в Автономній Республіці Крим (таблиця 5.1.2.1). Таблиця 5.1.2.1. Складові структурних елементів екологічної мережі

1 5 440,9

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві 16

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

126

Землі під консервацією

1,4

Рекреаційні території

4,3

Курортні та лікувальнооздоровчі території

1,6

Ліси та інші лісовкриті площі

40,2

299,4

Землі водного фонду

211,4

Відкриті заболочені землі

5,1

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ 5

245

Автономна Республіка Крим

135,3

Загальна площа екомережі, тис. га 3

1510,6

Загальна площа, тис. га

2608,1

Одиниці адмініс-тративнотериторіального устрою

№ з/п

Складові елементи екомережі, тис. га

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Згідно з Програмою формування регіональної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим на період до 2015 року (далі Програма), затвердженою постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 №968-5/08, було профінансовано 1081 тис.грн, з них із Державного бюджету 500 тис.грн, із Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища – 581 тис.грн. Щодо виконання Програми відбулися засідання Координаційної ради: - 29.02.08 р. при Раді міністрів Автономної Республіки Крим із всіма органами місцевого самоврядування та виконавчої влади автономії проведено селекторну нараду: «Про виконання Указу Президента України від 27

23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо подальшого розвитку природнозаповідної справи в Україні» в частині винесення меж об'єктів ПЗФ в натуру». - 03.06.2008 р. проведено засідання з питань формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим («Про стан винесення меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим», «Про встановлення охоронних зон територій і об'єктів природнозаповідного фонду АРК»). - 07.08.08 проведено засідання з питань формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим («Про стан винесення меж парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський» і «Масандрівський» на територіях Ялтинського міського, Кореїзької і Масандрівської селищних рад», «Про стан винесення меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим (по роботах, що проводяться)». 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни - ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого - рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим ступеням господарського навантаження на територію (71% сільгоспугідь, із них близько 48 % орних земель від загальної площі півострова). Реліктові південнобережні насадження також страждають від високого антропогенного навантаження. Таблиця 5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Судинні рослини * Гриби * Водорості * Лишайники * Разом: * * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

2000 * * * * *

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 * * * * * * * * * * * * * * *

2008 * * * * *

5.2.1. Лісові ресурси Ліси Криму поряд із водорегулювальними та ґрунтозахисними виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції.

Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 341,4 га ( 10,7 % від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами. За останні 50 років площа вкритих лісом територій на півострові зросла на 47 тис. га., однак в останні роки даний процес має неухильну тенденцію до зниження. Функції організації та ведення лісового господарства в Автономній Республіці Крим покладено на Республіканський комітет з лісового та мисливського господарства, у його віданні знаходяться понад 80% лісових площ. Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодники становлять 13%, середньовікові насадження 28%, дозріваючі - 16%, стиглі - 25%, перестиглі - 18%. Такий стан вказує на необхідність проведення невідкладних лісовідтволювальних заходів. Кримською гірсько-лісовою дослідною станцією розроблено низка лісогосподарських заходів, спрямованих на сприяння природному відновленню лісів та реконструкції малоцінних насаджень. Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 2. 3.

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

3 тис. га -

4 341,4 -

5 -

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис. га

283,7

тис. га

42,9

278,5

10,7

га га тис. га %

До лісів першої групи належать і лісосмуги. За останні 50 років площа під лісосмугами у Криму збільшилась від 7,7 тис. га до 40 тис. га. Однак в останні роки у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування постійно знижуються обсяги створення лісових захисних насаджень за усіма відомствами. Динаміку лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведено у таблиці 5.2.1.2: Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2002 78

2003 13

2004 -

2005 -

2006 310

2007 1015

2008 1006

Відповідно до Державної програми «Ліси України» і Регіональної програми з охорони і відтворювання лісів, підвищення їх продуктивності і 29

раціонального використання на 2005-2015 роки, затвердженої Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.10.2004 р. № 1055-4/04 Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим із лісового і мисливського господарства в 2008 г. проведено певні заході щодо створення лісових насаджень. Лісовідновні заходи: - проведено лісовідновлення на згарищах і площах, що вийшли з-під суцільних рубок - 15 га, з них лісові культури – 11 га, сприяння природному поновленню – 4 га. Лісорозведення: - створено нових захисних насаджень в державному лісовому фонді (нові ліси) на площі 1000 га. Захисне лісорозведення на землях інших користувачів і створення полезахисних лісових смуг підприємствами лісового господарства в 2008 році не планувалося і не велося унаслідок відсутності відповідних замовлень землекористувачів і бюджетного фінансування на проведення такого виду робіт. Таблиця 5.2.1.3. Загибель лісових насаджень від пожеж у 2008 році Пройдено пожежами, га № з/п

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

Держлісгосп

ДП «Алуштинське ЛГ» ДП «Бахчисарайське ЛГ» ДП «Білогірське ЛГ» ДП «Джанкойське ЛМГ» ДП «Євпаторійське ЛХ» ДП «Куйбишевське ЛГ» ДП «Ленінське ЛГ» ДП «Роздольненське ЛГ» ДП «Сімферопольське ЛМГ» ДП «Старокримське ЛМГ» ДП «Судацьке ЛМГ» Ялтинський ГЛПЗ ДП «МГ «Холодна гора» Всього

К-ть випадків

Лісові землі

Нелісові землі

Всього

в т.ч. верховими

20 8 1 10 4 1 45

2,71 25,99 2,8 22,54 3,17 21,2

10,0 0,5 0,8 -

4,4 0,09 -

10,06

1,0

3 44 152

15,4 53,28 157,15

0,2 2,25 14,75

4,49

Площа на 1 випадок Звітни Попередй ний рік, рік, га га

Завдані збитки, тис. грн. Всього

в т.ч. побічні

0,14 3,24 2,8 2,7 0,79 0.09

1,12 2,33 0,5 2,75 2,16 1,65 -

5,6 84,3 4,5 10,9 3,6 -

5,4 84,1 4,5 10,9 2,6 -

0,47

0,48

3,2

0,63

0,67

32,0

21,0

5,13 1,36 1,06

1,34 24,35 6,19

40,5 1509,2 1693,8

4,7 385,1 521,5

У звітному році Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства виконана певна робота з організації охорони і захисту лісу. В своїй роботі по охороні, і захисту лісу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства (далі Рескомліс АРК) та державні лісогосподарські підприємства, що входять до його сфери управління, керувалися нормативно-правовими І законодавчими актами України, наказами і розпорядженнями Державного комітету лісового господарства України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, 30

Відповідно до Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 230 від 25 квітня 2006 року «Про затвердження заходів із забезпечення охорони лісів Автономної Республіки Крим від лісових пожеж на 2006-2010 роки» заходи виконано у повному обсязі. Згідно до протокольного рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол № 1 від 18 березня 2008 року) Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства спільно з Головним управлінням МНС України в Автономній Республіці Крим розроблено комплексний план дій з протипожежного захисту лісів, затверджений Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства. У березні 2008 року проведено перевірки стану готовності лісових пожежних станцій лісогосподарських підприємств до своєчасного виявлення і гасіння лісових пожеж. До пожежно-небезпечного періоду підрозділи лісових пожежних станцій було укомплектовано необхідною технікою, засобами гасіння, зв'язку та особовим складом згідно зі штатним розписом, здійснено інженерно-технічні, заходи, а також створено відповідно до встановлених нормативів відомчі запаси пально-мастильних матеріалів на випадок гасіння лісових пожеж. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства спільно з головним управлінням МНС України в АРК розроблено мобілізаційно-оперативний план реагування під час виникнення загрози і ліквідації наслідків лісових пожеж на території

Автономної Республіки Крим на 2008 рік. Також до пожеженебезпечного періоду державними лісогосподарськими підприємствами було відкориговано, погоджено і затверджено в районних і міських адміністраціях оперативно-мобілізаційні плани на випадок гасіння лісових пожеж. Для підвищення оперативності при організації охорони лісів від| пожеж і лісопорушень здійснюється на частотах МНС взаємодія Рескомлісу АРК з Головним управлінням по матеріальному резерву; оборонномобілізаційної роботи та цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим при ліквідації надзвичайних ситуацій, проведенні тренувань та навчань на території державного лісового фонду. Мобільними групами працівників державної лісової охорони проводився контроль за дотриманням Правил пожежної безпеки в місцях масового відвідування лісів. Серед місцевого населення, відпочиваючих та туристів велась роз'яснювальна робота стосовно охорони лісу від пожеж. У звітному році значно більше, у порівнянні із 2007 роком, було встановлено наочної агітації на протипожежну тематику у вигляді панно і аншлагів вздовж основних доріг і населених пунктів. Велось авіапатрулювання лісових масивів вздовж Південного берега Криму вертольотом Мі-2 Української державної бази авіаційної охорони 31

лісів, що базується в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику. Для підвищення рівня протипожежного захисту підвідомчих об'єктів в лісництвах, цехах і інших підрозділах лісогосподарських підприємств сформовані добровільні пожежні дружини У 2008 році за рахунок державного бюджету України, власних грошових коштів підприємств і спонсорських грошей покращено матеріально-технічну базу лісових пожежних станції: у Ялтинському ГЛПЗ отримано 4 пожежних автомобіля із 6, сплачених за рахунок коштів Ялтинського міського бюджету на суму 300 тис. грн. За рознарядкою Держкомлісгоспу України отримано 2 пожежних автомобілі на базі ЗІЛ-131 в ДП «Бахчисарайське ЛГ» і Сімферопольське ЛМГ, а також у Ялтинському ГЛПЗ пожежні автомобілі КАМАЗ - 1 шт., МЕРСЕДЕС - 2 шт. За рахунок Державного бюджету України закуплено 6 провідних систем відео спостереження за станом лісових масивів на загальну суму 120 тис. грн. У 2008 році за рознарядкою Держкомлісгоспу України отримано сучасну радіостанцію типу «ЇСОМ» для організації радіозв'язку з гелікоптером Української державної бази авіаційної охорони лісів. На плато Ай-Петрі для розширення зони дії радіозв'язку уздовж південного побережжя встановлено ретранслятор, організовано сталий оперативний радіозв'язок по Сімферопольському району. Діючій службовий корпоративний мобільний зв'язок мережі «Київстар» включає більше 100 номерів працівників лісового господарства Рескомлісу АРК, та державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери його управління. Керівники лісогосподарських підприємств, не зважаючи на фінансові труднощі, за рахунок власних коштів підприємств, запрацьованих шляхом господарської і рекреаційної діяльності, намагаються поліпшити матеріально-технічну базу лісових пожежних станцій, створюють запаси паливно-мастильних матеріалів для своєчасного реагування на випадок виникнення лісових пожеж. Завдяки проведеним заходам, незважаючи на високотемпературний літний період, у 2008 році вдалося знизити кількість лісових пожеж, в порівнянні з 2007 роком, у 1,3 разів , а їх площі - у 7,3 разів. Таблиця 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Район

Затверд- Фактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні розрахунфактично розрахун- фактично кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3

ДП «Бахчисарайське ЛГ»

40/0,566

7/0,097

33/0,469

ДП «Алуштинське ЛГ» ДП «Білогірське ЛГ» ДП «Євпаторійське ЛХ» ДП «Куйбишевське ЛГ» ДП «Ленінське ЛГ»

497/9,274 666/9,624 4/0,140 183/4,525 90/1,352

160/2,989 45/0,658 4/0,140 30/0,754 71/1,060

324/6,052 580/8,387 139/3,442 19/0,292

м’яколистяні розраху- фактич нкова но лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 -

13/0,233 41/0,579 14/0,329 -

ДП «Сімферопольське ЛМГ» ДП «Старокримське ЛМГ» ДП «Судацьке ЛМГ» Ялтинський ГЛПЗ ДП «МГ «Холодна гора»

675/12,848

69/1,314

547/10,421

59/1,113

842/9,771 218/3,287 52/8,668 9/0,077

17/0,196 7/0,102 50/8,405 9/0,077

757/8,788 209/3,150 2/0,263 -

68/0,787 2/0,035 -

Таблиця 5.2.1.5. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Назва підприємства

Затвер джена розраху нкова лісо сіка, тис.м. куб.

Фактично зрубано разом га/тис. м. куб

ДП «Алуштинське ЛГ» ДП «Бахчисарайське ЛГ» ДП «Білогірське ЛГ» ДП «Євпаторійське ЛХ» ДП «Куйбишевське ЛГ» ДП «Ленінське ЛГ» ДП «Сімферопольське ЛМГ»

40/0,566 497/9,274 666/9,624 4/0,140 183/4,525 90/1,352 675/12,848

ДП «Старокримське ЛМГ» ДП «Судацьке ЛМГ» Ялтинський ГЛПЗ ДП «МГ «Холодна гора»

842/9,771 218/3,287 52/8,668 9/0,077

хвойні Розра фактично хун зрубано кова разом лісосі га/тис.м. ка, куб тис. м.куб. 7/0,097 160/2,989 45/0,658 4/0,140 30/0,754 71/1,060 69/1,314 -

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні Розрахун ФактичРозрахун фактич кова но кова но лісосіка, зрубано лісосіка, зрубано тис. разом тис.м. разом м.куб. га/тис.м. куб. га/тис куб .м. куб -

17/0,196 7/0,102 50/8,405 9/0,077

33/0,469 324/6,052 580/8,387 139/3,442 19/0,292 547/10,42 1 757/8,788 209/3,150 2/0,263 -

13/0,233 41/0,579 14/0,329 59/1,113

68/0,787 2/0,035 -

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Одним з найбільш активних рослинних об’єктів, що використовуються, є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. Основними видами лікарських рослин Криму є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець. Ряд рослинних масивів є на території об’єктів природно-заповідного фонду. Ліміти заготовки недеревних рослинних ресурсів - лікарських рослин затверджуються постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В 2000 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим було ухвалено постанову “Про організацію раціонального використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. Заготівлю лікарської сировини здійснюють організації: ЗАТ “Фармфабрика”, РВО “Фармація”, Рескомліс АРК, ТОВ “Елкор”, та приватні підприємці. Дані щодо заготівлі недеревних рослинних ресурсів основними заготівниками в Автономній Республіці Крим за останні роки наведено у таблиці. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини ( т) Рік 2005г.

Вид рослин Бузина чорна, квітки

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти 2,0

фактично заготовлено 0,2

Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Грицики, трава Звіробій звичайний, трава Кропива дводомна, листя Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Подорожник, лист Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Спориш, трава Деревій, трава Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Липа серцелиста Разом по території АРК 2006г. Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун лікарській, трава Глід криваво-червоний, Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК 2007г. Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун, трава Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння

7,0 0,2 10,0 4,5 15,0 4,5 1,0 5,0 50,0 30,0 5,0 15,5 3,0 4,5 5,0 0,2 50,0 0,5 212,9 6,0 6,0 5,0 30,0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0 1,0 20,0 0,5 20,0 6,0 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 5,0 7,0 80,0 50,0 5,0 1,0 20,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3,0 3,0 100,0 504,5 6,0 6,0 5,0 30.0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0 1,0 20,0 0,5 20,0 6,0

6,65 0,2 10,0 4,3 11,0 4,5 1,0 4,1 43,5 26,0 4,2 10,1 2,45 4,5 5,0 0,2 43,5 0,4 183,6 2.0 5.0 4.5 28.5 0.5 4.3 9.0 24.5 4.0 0.5 14,3 0.3 11 4.8 4.5 9.0 14,5 2.4 4.2 4.0 5,1 63,5 38.4 4,2 0.6 19.3 10.1 1.3 2.9 4.2 4.3 14,5 3.0 2,2 90,5 415,4 5,5 5,0 5,0 28,5 0,9 4,0 9,5 23,0 5,0 1,0 19,0 0,5 17,5 3,5

Котяча м’ята Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Собача кропива, трава Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК 2008г. Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун, трава Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Котяча м’ята, трава Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Собача кропива, трава Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК

0,1 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 0,1 1000 5,0 7,0 80,0 50,0 1,0 20,0 5,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3,0 3,0 1000 2404,7 6,0 6,0 5,0 30,0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0 1,0 20,0 0,5 20,0 6,0 0,1 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 0,1 1200 5,0 7,0 80,0 50,0 1,0 25,0 5,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3.0 3.0 1000 2603,7

5,0 10,0 15,0 5,0 3,0 750,0 5,0 7,0 27,0 48,0 1,0 20,0 4,3 14,5 1,0 2,0 4,0 4,5 15,0 2,6 2,3 110,0 1182,6 2,8 2,0 1,0 17,6 0,5 0,23 8,5 10,2 1,5 0,5 7,7 0,5 12,5 2,0 0,1 4,7 11,12 2,9 2,0 897,5 3,0 3,0 4,0 32,5 8,5 1,0 4,7 2,0 3,2 9,9 1,9 1,2 108,0 1168,75

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 5.2.3.1. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Одиниця адміністративно-територіального устрою

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Автономна Республіка Крим 214 * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

5.2.4. Адвентивні види рослин Таблиця 5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

12 67

9 50,4

13 27 14

9,7 20,3 10,6

5.2.5. Стан зелених насаджень АР Крим Таблиця 5.2.5.1. Озеленення населених пунктів ( га) Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 3,9 1761,6

2005 8,9 2505,0

Рік 2006 10,3 766,5

2007 15,6 8369,9

2008 138,6 6,2 5746,6

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Криму є унікальним за своєю видовою різноманітністю. Так, з 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджено в Криму. Антропогенні фактори, що пов'язані з довготерміновими наслідками господарської діяльності, продовжували значно впливати на стан тваринного світу Криму. Основними факторами негативного впливу є: недосконалість деяких законодавчих та нормативно-правових актів; відсутність системи економічної мотивації раціонального природокористування; низький рівень фінансування заходів із відтворення тваринного світу; несформовані системи екологічного виховання та освіти населення.

Основними видами використання тваринного світу в Криму, як загальнодержавного ресурсу, є аматорське та промислове рибальство і полювання. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Загальна площа мисливських угідь Криму становить 2018,6 тис. га. Вони закріплені за 38 користувачами: 9 державних мисливських господарств Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству автономії, 18 - організацій Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок, 2 - військових товариства та 11 мисливських клубів. Дані щодо чисельності основних видів мисливських тварин в Криму наведено у таблиці 5.3.1., Динаміка виконання затвердженого ліміту видобування основних видів мисливської фауни за 2008 рік наведено у табл. 5.3.2. Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні (олень, кабан, козуля) Хутрові (заєць русак) Пернаті (фазан, сіра куріпка)

2002

2005

2006

2007

2008

5532 178754

6230 125649

5615 106740

6149 102745

6061 109008

213459

178569

153233

163666

156598

Таблиця 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік 1 2006

2007

2008

Види мисливських тварин 2 Олень Козуля Кабан Олень Козуля Кабан Куниця Олень Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування.гол 3 26 114 177 41 127 216 5 36 142 209

Видано ліцензій,шт

Добуто,гол

Не використано ліцензій,шт

Причина невикористання

4 27 140 181 44 143 247 5 37 153 233

5 18 45 134 17 77 221 0 29 98 157

6 1 53 3 10 22 26 5 0 4 6

Неспроможність користувачів вчасно реалізувати ліцензії

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Фонд рибогосподарчих водоймищ Криму включає: прилеглу до півострова частину Чорного моря (довжина берегової лінії 843.8 км), Азовського моря (192 км), 21 річку (довжина 1163 км), 15 озер (площа 25785 га), 24 водосховища (4700 га). Основу вилову в Азовському і Чорному морях за останні 30 років складають дрібні пелагічні риби - азовська та чорноморська хамса, азовська тюлька, чорноморський шпрот і ставрида. Наприкінці 80-х - початку 90-х років спад вилову пелагічних риб, за винятком шпроту, відбувся внаслідок випадкової інтродукції гребневика мнеопсіса - харчового конкурента планктоноїдних риб, а також з причин надвилову чорноморської хамси та 37

ставриди на місцях зимівлі. На сьогодні, за результатами досліджень інституту ПівденНДРО, запаси азовської хамси та тюльки частково відновилися і тільки чисельність ставриди продовжує залишатися на вкрай низькому рівні. До окремої групи слід віднести популяції риб, що знаходяться в неблагополучному стані - бички Азовського моря, аборигенні кефалі (сингіль, лобан, гостроніс). Їхня промислова значущість невелика. Серед придонних риб тенденція до скорочення запасів спостерігається у осетрових (браконьєрство і, головне, скорочення обсягів штучного відтворення в Азовському морі), азовського калкана і сиваської глоси (несприятлива для відтворення солоність води на місцях нересту), катрана (порушення репродуктивних систем самиць, вірогідно через забруднення води). Слід особливо відзначити факт різкого зменшення чисельності осетрових риб в Азово-Чорноморському басейні. Аналіз динаміки чисельності азовських осетрових риб у морі за даними тралових зйомок вказує на те, що з 1992 року тут спостерігається істотне зменшення (у три рази) поголів’я осетрових. В ході здійснення державного контролю в частині охорони і відтворення рибних запасів структурними підрозділами Рескомприроди Криму в 2008р. було притягнуто до адміністративної відповідальності 613 осіб. Накладено штрафних санкцій на загальну суму 40.087тис.грн. Передано для розгляду до судових органів 151 протокол. Таблиця 5.3.2.1. Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

2 Азовське море та Керченська протока Чорне море Внутрішні водойми

Фактичний вилов, (т) 4

24186,1 61987,0 12985,9

18324,4 35954,0 6363,5

166200

32977,932

24186,1 61987,0 12985,9

9218,4 19177 5877

166200

34272,4

163884,5 124974 207200

3205,748 8749,654 202960

496058,5

214915,402

2006 Разом по АРК 2007

Азовське море та Керченська протока Чорне море Внутрішні водойми

Разом по АРК 2008

Азовське море та Керченська протока Чорне море Внутрішні водойми

Разом по АРК

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 5.3.3.2. Охорона та відтворення тваринного світу Одиниця адміністративнотериторіалного устрою

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які

Автономна Республіка Крим 214 * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

зникли , од., назва *

Таблиця 5.3.2.3. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів

1 2 * * * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

2005

2006

2007

2008

3 *

4 *

5 *

6 *

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними Рескомлісу Криму протягом 2008 року на території АРК не спостерігалося випадків масової загибелі диких тварин або масових захворювань. Загальний стан - задовільний. Спостерігалися поодинокі випадки захворювань диких хижаків на сказ, які не мали масового характеру, У цілях профілактики розповсюдження захворювань диких тварин, своєчасного реагування на виникнення випадків особливо небезпечних хвороб здійснювалися наступні заходи: - постійні спостереження за дикими тваринами на території мисливських угідь штатними працівниками користувачів мисливських угідь, а також періодичні обстеження з цією метою мисливських угідь вказаними працівниками спільно із фахівцями органів ветеринарної медицини; - регулювання чисельності в мисливських угіддях хижаків у процесі ведення мисливського господарства; - діагностичний відстріл диких тварин та проведення лабораторних досліджень на предмет діагностування небезпечних захворювань; - ветеринарно-санітарна експертиза м'яса диких парнокопитних тварин, добутих під час проведення полювання. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Вовк не є для Криму чужорідним, але протягом тривалого періоду на півострові не існувало будь-якої стабільної популяції цього хижака, спостерігалися лише поодинокі випадки його заходів з прилеглих територій. З 2005 року, після першого підтвердженого випадку добування вовка на території Криму за останні 30 років, спостерігається стабільне щорічне збільшення обсягів добування хижака, що свідчить про створення кримської популяції (2005 - 9,2006 - 12, 2007 - 17, 2008 - 25). На 2008 рік достовірно підтверджений ареал вовка у Криму, за даними спостережень, обмежується степовою природною зоною та, частково - передгір'ям, обмежуючись з півдня автодорогою Феодосія - Білогірськ - Сімферополь Бахчисарай. Особливого впливу на місцеве біорізноманіття з боку популяції вовка за період з 2005 по 2008 роки не відмічено. Шакал. Зареєстровано поодинокий випадок спостереження та добування шакала на території Криму за останні роки: 21 жовтня 2007р. на території Завітненської сільської ради Ленінського району. 39

Види дикої фауни, що у різні роки були акліматизовані у Криму: зубр, муфлон, лань, білка, кеклік, фазан. Крім того, у 50-і - 70-і роки був реакліматизований кабан. На цей час популяції зубра та лані цілком відсутні. Досить стабільна популяція муфлона існує на території Кримського природного заповідника, росту або зниження чисельності, а також впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція білки на початку 80-х років XX ст. з невідомих достовірно причин різко (у декілька разів) скоротилася, і до цього часу не відновилася до того ж рівня, але чисельність білки протягом більше 10 років достатньо стабільна. Білка зайняла вільну екологічну нішу, впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція кекліка у 80-х роках XX ст. з невідомих достовірно причин різко скоротилася, фактично кеклик у Криму майже зник і залишилися декілька окремих мікропопуляцій на Південному узбережжі. Популяція фазана у межах придатних для існування даного виду угідь існує достатньо стабільно, з певними коливаннями чисельності виду. Впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція кабана стабільна, що підтверджується щорічними обліками тварин на території мисливських господарств та природних заповідників. Практично цей вид здобув свою екологічну нішу, що була певний період вільною внаслідок винищення (або загибелі) його у Криму у досить давні часи.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Таблиця 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

17637,17

57761,67

63855,07

17637,17

57761,67

63855,07

27 -

29 8

39905,7 -

41116,5 1217,43

39905,7 -

41116,5 1217,43

2736,519

3399,1

2736,519

3399,1

876,6

909,76

876,6

909,76

1 31

393,45

424,4

520,84

3,2 567,979

393,45

424,4

520,84

567,979

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України На території Автономної Республіки Крим, без урахування м. Севастополь, розташовано 152 об'єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею 135,3 тис. га, з них 43 об'єкти загальнодержавного значення займають площу 101,1 тис.га та 109 об'єктів ПЗФ місцевого значення займають площу 34,2 тис. га. У даний час одним з основних чинників негативного впливу на стан природно-заповідного фонду в автономії є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів ПЗФ у встановленому законом порядку, що призводить до різних порушень заповідного режиму. Приклад - забудова заповідних територій: Нікітського ботанічного саду (фітоцентр), Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника (Хаста-Баш, Ай-Петрі), Місхорського, Масандрівського, Лівадійського, Алупкинського парків тощо. У даний час винесено межі 50 об'єктів ПЗФ на площі 5902,9 га, що складає 32,9 % від загальної кількості. Щорічно з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища виділялися кошти для проведення вищезгаданих робіт. Так, наприклад, у 2006 р. – 400 тис.грн., у 2007 р. - 254 тис.грн, у 2008 р. - 381 тис.грн., у 2009 р.- 2082,9 тис.грн. У 2008 році на виконання робіт з винесення меж 4 об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення згідно з програмою соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим через Держземагенство України було виділено 0,5 млн. грн. У стадії завершення роботи з винесення меж у натурі 15 об’єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення . Разом з тим, для завершення робіт щодо встановлення меж об'єктів ПЗФ в цілому необхідно 20,5 млн. грн., з них 10 млн. - для об'єктів загальнодержавного і 10,5 млн. - для об'єктів місцевого значення. У поточному році Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало роз’яснення щодо можливості використання республіканських коштів для винесення меж об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення. На 2010 рік з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища заплановано виділення 2,5 млн. грн. для винесення меж об’єктів ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення. Залишається невирішеним питання з винесення меж природних заповідників автономії - Кримського, Опукського, Ялтинського гірськолісового, а також Нікітського ботанічного саду, яке належить до компетенції Мінприроди України. На рівні Міністерства необхідно створення робочих груп і ухвалення колегіальних рішень про встановлення меж і площ вказаних об'єктів і підготовки відповідних указів Президента України.

Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області (станом на 01.01.2009 рок) № з\п Найменування об’єктів ПЗФ

1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9.

Природні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки- пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення значення Кількість Площа Кількі Площа Кількі сть сть 6 63855,07 6 1 3,2 1 5 23395 5 13 3545,7 16 5658,8 29 3 848,7 5 1116 8 1 172 1 5 2247 10 4370,1803 15 2 27696 2 1 250 1 -

Всього Площа 63855,07 3,2 23395 41116,5 1964,7 172 6617,1803 27696 250 -

639

2760,1

3399,1

6 2 1 4 1

410 132 24 73 876,6

16 3 15 22 1

737,5903 0,09 1980 42.5 33,16

22 5 16 24 2

1147,5903 132,09

276,2

291,779

567,979

101104,57

8 109

1217,43 333361,9769

8 152

1217,43 134466,5469

2004 115,5 909,76

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Загальна площа земель Автономної Республіки Крим складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя у республіці займають 1857,6 тис.га, або 73.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1265,6 тис.га (50 %). У порівняні з 2007 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась площа забудованих земель, при зменшенні площі сільгоспнасаджень та пасовищ. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га. Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 1-3° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%. Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області 2004 Основні види Всього, угідь тис.га Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогоспо дарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

2005

% до загальної Всього, площі тис.га території

2006

% до загальної Всього, площі тис.га території

2007

% до загальної Всього, площі тис.га території

2008

% до % до загальзагальн Всього, ної ої площі тис.га площі терито терирії торії

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

1802,0

69,1

1800,9

69,0

1262,7

48,4

1264,06

48,5

1265,6

48,5

298,6

11,4

298,7

11,5

299,0

11,5

299,2

11,5

299,4

11,5

103,4

3,9

107,6

4,1

108,1

4,1

107,6

4,1

108,6

4,2

4,9

0,15

5,1

0,2

5,1

0,2

5,1

0,2

5,1

0,2

129,9

4,98

125,8

4,82

126,4

4,85

126,6

4,85

126,0

4,83

6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

269,3 2387,8

215,4

10,3 91,55

8,3

270,0

10,35

2391,6

91,7

211,4

8,1

806,8 2392,0

211,0

30,93 91,71

805,54

30,89

803,4

30,8

2391,9

91,71

2391,6

90,55

211,1

8,1

211,4

8,1

6.1.2. Деградація земель В Автономній Республіці Крим більше 66 % (1242,3 тис. га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, у тому числі ріллі – 68 % (870,3 тис. га). Понад усе до вітрової ерозії схильні землі в Чорноморському, Сакському і Первомайському районах (94-96% територій). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менше 50%. В межах території Криму розвинуті зсувні, обвальні, абразивні, карстові і селеві процеси. До цих явищ в найбільшій мірі схильні прибережна смуга і гірська частина півострова. У Криму зафіксовано 1562 зсуви. Інтенсивний розвиток всіляких господарських об'єктів, будівництво будинків, котеджів призвело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. У звітному періоді їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя - гора Кастель) техногенні зсуви складають більш ніж 55%. Значну небезпеку представляють обвально-абразийні процеси, поширені впродовж 745 км узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегів має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський і Карантинний, в селі Морське - від балки ЧобанКале до р. Ворон, в м. Алупка і санаторії „Ай-Даніль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцевській косі. Обвали становлять загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя мис Батіліман, р. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової. Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні сілі з витратою 10-15 м3/с і швидкістю потоку до 2-4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь - Ялта - Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасильевка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів. Необхідно продовжити виконання заходів щодо захисту земель населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення і затоплення, визначити балансутримуючого розділової греблі на оз. Сасик-Сиваш і виділити кошти на її реконструкцію. Розпорядник коштів – Держводгосп України.

Таблиця 6.1.2.1. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів* 2000 2005 2006 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га * данні відсутні у зв’язку з недостатнім фінансуванням дослідницьких робіт

2007

2008

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, які пов’язані з розвідкою, видобутком, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводнів. Основними видами забруднюючих речовин є важкі метали і залишкова кількість пестицидів. За даними інвентаризації 2008 років, проведеною відповідно до розпорядження Ради міністрів АРК від 11 серпня 2008 року № 487-р, на 95-ти складах знаходяться 1 058,517 тон непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів. З них: групи А (заборонені) – 287, 0165 тонн, групи Б (непридатні) – 120,0344 тон, групи В (невідомі) – 651, 4665 тон, 44 склади (47% від загальної кількості) знаходяться в незадовільному стані, під охороною знаходяться лише 39 складів (41,5% від загальної кількості), 43,3% тари в незадовільному стані. Одним із основних чинників техногенного впливу на стан земельних ресурсів є також розробка родовищ корисних копалини. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, пов'язані з розвідкою, видобутком, переробкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією нафти і нафтопродуктів. У 2008 році проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства: ТОВ «КримТехасНафта» (Ленінський рн), ДП «Кримгеологія» (Ленінський р-н), ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Чорноморський, Ленінський, Джанкойський р-ни), ВАТ «Керчгаз». Рескомприроди Криму в межах своєї компетенції відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 27.09.2007 № 52055/41/1-06 до протокольного рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 18.09.2007 № 3 «Про перебування техногенно-екологічної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах, які використовують в технологічних процесах небезпечні хімічні речовини” регулярно проводить перевірки на таких об'єктах в АР Крим. Перевірено: ДАТ „Чорноморнафтогаз”, ЗАТ „Нафтопереробний завод „Крим”, ВАТ „Євпаторійський хладокомбінат”, ДП „Гурзуф”, КРП ВП ВКГ ПБК, СПК „Світ”, ТОВ „Начало”, Агрофірма „Прибережна”, СПК „Путь Леніна”, ВАТ „Керченський металургійний комбінат”, ВАТ „Нива”, ЗАТ „Кримський 46

Титан”, ВАТ „Пивобезалкогольний комбінат „Крим”, ДК „Мегатрейд-юг” та інші. В Республіці майже 4878.02 га земель знаходиться у порушеному стані, 1506,99 га з них потребують рекультивації. У звітному періоді в Автономній Республіці Крим відновлено 565,25 га відпрацьованих земель, які передані до сільськогосподарського користування. Таблиця 6..2.1. Порушення та рекультивація земель Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис.га % до загальної площі території Рекультивовані, тис га % до загальної площі території

2003 рік 1 0.005139 0.19

2004 рік 2 0.004998 0.19

2005 рік 3 0.004985 0.19

2006 рік 4 0.004866 0.19

2007 рік 5 0.004865 0.19

2008 рік 6 0,004878 0.18

0.001534 0.05

0.001629 0.06

0.001713 0.06

0.001502 0.05

0,001506 0,05

0.000043 0.001

0.000123 0.004

0.000069 0.002

0.000407 0.015

0.000498 0.019

0,000565 0,21

6.3. Охорона земель Рескомприроди Криму у 2008 році проведено 867 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у земельній сфері (за весь 2007 р. – 864 перевірки), складено 708 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 708 посадових осіб (2007 р. – 690). Сума штрафів склала 137 085 грн. (2007 р. – 102 031 грн.); стягнуто 121 598 грн. (2007 р. – 84 402 грн.). Пред'явлено 17 позовних заяв за забруднення і засмічення земель на суму 238 955 грн. (2007 р. – 18 на суму 155 608 грн.). Порушено 1 кримінальну справу (у 2007 р. – 1). Ухвалено 29 рішень про призупинення діяльності, у т.ч. 6 призупинень виробничої діяльності гірничодобувних підприємств. Необхідно зазначити, що на території АР Крим велика кількість порушених і покинутих кар'єрів знаходиться на землях колишніх КСП, які відпрацьовані в 60-80 рр. минулого століття. Всі вони перебувають на обліку в землях запасу районів. Проблеми проведення їх рекультивації не вирішено до теперішнього часу. Одним із шляхів здійснення рекультивації покинутих кар'єрів, що мають відпрацьовані запаси, на наш погляд могла б бути їх рекультивація за рахунок коштів, що надходять за відшкодування сільськогосподарських і лісогосподарських втрат, а для нових кар'єрів страхування ризиків на етапі укладання договорів оренди земельних ділянок для розробки надр. Не по всіх родовищах залучаються до відпрацювання запаси вапняків, що пролягають (міотичних) нижче, у зв'язку з чим, порушені землі залишаються нерекультивованими. Необхідно ініціювати або консервацію таких ділянок родовища, або списання невигідних до відпрацювання запасів корисних копалини, що дозволило б виконати рекультивацію на даній території. Згідно з пунктом 28 Заходів Програми розвитку мінеральносировинного комплексу Автономної Республіки Криму на період до 2010 47

року, затвердженої Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Криму від 23.05.07 р. № 450 - 5/07, Республіканським комітетом Автономної Республіки Криму з охорони природного довкілля при розгляді заяв про надання земельних ділянок на Республіканській міжвідомчій комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Криму, по розміщенню продуктивних сил зокрема увага приділяється питанню рекультивації земель, які порушено в результаті видобутку корисних копалин. При видачі суб'єктам підприємницької діяльності попередніх узгоджень для отримання ліцензій на користування надрами (екологічних карт) Рескомприроди Криму наполягає на необхідності проведення рекультивації на раніше відпрацьованих площах. Основними порушеннями є: забруднення і засмічення земель, використання земельних ділянок, в т.ч. експлуатація родовищ корисних копалини, за відсутності документації, що встановлює право, на землю; невиконання умов зняття і перенесення родючого шару ґрунту (скальна вскриша нерідко складується на грунтово-рослинному покриві або припускається часткове змішування грунтово-рослинного шару і скальної вскриші), складування вскришних порід за межами відведених земельних ділянок. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Слід зазначити, що існуючі протиріччя нормативно правової бази, а також недотримання органами місцевого самоврядування вимог чинного законодавства затрудняють здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Для усунення порушень при виділенні земельних ділянок, розміщенні і будівництві об'єктів необхідно: - проведення інвентаризації земель, створення індексної кадастрової карти Криму в електронному вигляді; - проведення робіт із розмежування земель державної і комунальної власності; - встановлення меж населених пунктів, затвердження і винесення їх в натуру в порядку, встановленому Земельним Кодексом України; - встановлення меж прибережних захисних смуг і водозахисних зон морів, інших водних об'єктів і режиму користування ними; - встановлення кордонів об'єктів ПЗФ, затвердження і винесення їх у натуру. Для фінансування цих заходів необхідно передбачити в проектах бюджетів всіх рівнів цільові засоби. Основні порушення при виділенні земельних ділянок, розміщенні і будівництві об'єктів обумовлені також наявними протиріччями в законодавстві. Наприклад, в частині використання 100-метрової охоронної 48

зони моря (між ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», «Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів», а також Законом України «Про курорти»), а саме: 1. ДБН 360-92 забороняє будь-яке будівництво в 100-метровій охоронній зоні морів. «Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів» дозволено розміщення в цій зоні об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням курортно-рекреаційної зони. Стаття 31 Закону України «Про курорти» забороняє будь-яку господарську діяльність, у разі негативного її впливу на природні і лікувальні чинники курорту. 2. Крім того, Законом України «Про курорти» визначено 100 - метрову охоронну зону строгого режиму Чорного, Азовського морів, а у Водному кодексі України її визначення відсутнє і статтею 88 встановлено лише 2 – км прибережну смугу. У Земельному кодексі України відсутнє визначення, як 100-метрової, так і 2-х км прибережних захисних смуг морів, пунктом 3 ст.60 розмір і кордони прибережної захисної смуги уздовж морів встановлюються по проектах землеустрою, а в межах населених пунктів – з урахуванням містобудівної документації. 3. Статтею 90 Водного кодексу України в 2-х км. прибережній смузі моря дозволяється будівництво лише лікувальних і оздоровчих установ і в той же час, забороняється всього чотири конкретні види господарської діяльності. 4. Земельним кодексом України передбачено державну, комунальну і приватну власність на землі водного фонду, а статтею 85 Водного кодексу України передбачається надання земель водного фонду лише в тимчасове і постійне користування. Вдосконалення нормативно-правової бази, а також виконання місцевими радами вищеперелічених заходів, дозволить чіткіше формулювати вимоги при розгляді матеріалів вибору земельних ділянок, проектній документації і здійсненні державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Крім того, Рескомприроди Криму пропонує унести наступні зміни до законодавства: 1. Унести зміни до Земельного кодексу України відносно можливості придбання права оренди земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, на неконкурентних принципах юридичними і фізичними особами, які у встановленому законодавством порядку отримали дозвіл (ліцензії) на видобуток корисних копалини, спеціальне водокористування, а також громадянами для фермерства, ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 2. Розширити перелік особливо цінних земель, зокрема земель Південного узбережжя Криму. 49

3. Внести зміни до Лісового і Земельного кодексів України, відносно вилучення земельних ділянок лісового фонду, незалежно від їх площі, виключно за рішенням Кабінету Міністрів України. 4. Внести зміни до Водного кодексу України відносно чіткого визначення повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади по питаннях контролю за станом прибережних смуг моря внутрішніх водоймищ. 5. У Законі України «Про курорти» визначити перелік об'єктів, які можуть бути розміщені в першій зоні (зоні строгого режиму) санітарної охорони курортів. 6. Ухвалити закони «Про ринок земель», «Про інвентаризацію земель», «Про державний земельний кадастр». Окремою невирішеною проблемою для Криму є масове самозахоплення земель кримськими татарами. Наприклад, в м. Сімферополі за даними органів земельних ресурсів під самозахопленнями знаходяться більше 12 земельних масивів, загальною площею 369, 2 га. На всіх 12-ти масивах ведеться незаконне будівництво. У Сімферопольському районі захоплено 24 земельних масиви, загальною площею 760 га. На 23 масиви завезено будматеріали, на 19 - ведеться інтенсивне будівництво. Частина самовільно зайнятих ділянок знаходяться у водозахисних зонах і прибережних смугах річок Салгір і Ангарка: на території Мирнівської сільради – район «Жигулін гай», Добровської сільради – район розміщення АЗС ПЕК «Сучасник», станції техобслуговування «Ласпі», с. Піонерське-2, с. Перевальне. За інформацією Сімферопольського ЛМГ самозахопленнями зайнято землі лісового фонду в районі вул. Маршала Жукова – 5 га, в районі вул. Балаклавської – 5 га. Ухвали судів про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок органами Державної виконавчої служби не виконуються. Правоохоронні органи не діють. В даний час на виконанні знаходиться більше 80 впроваджень.

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база На виконання підпунктів 2.2 та 2.3 пункту 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2004 року № 1100-4/04 ” Про розвиток мінерально-сировинного комплексу Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року” , Закону України ”Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на термін до 2010 року” Радою міністрів Автономної Республіки Крим розроблено Програму розвитку мінерально-сировинної бази Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року, яку затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 23.05.07 № 450-5/07. Згідно з Державнім балансом запасів України в Кримському регіоні на обліку знаходяться 271 родовища 32 різновидів корисних копалин. В даний час в розробці знаходяться 98 родовищ, ще 52 готові до експлуатації. Взагалі до освоєння включено родовища, або 40,1 % їх загальної кількості, що характеризує високий ступень промислового освоєння мінеральних ресурсів республіки. В структурі мінерально-сировинного потенціалу переважають родовища будівельної мінеральної сировини – 154, або 58,8 %. Наступні за кількістю вуглеводи – 44 родовища ( 16,8 % ), лікувальні грязі – 22 родовища ( 8,4 % ), прісні, мінеральні та термальні води – 23 родовища (8,8 % ), металургійна сировина 16 родовищ (6,2 % ), горно-хімічна сировина – 3 родовища (1,1 %). Для Кримського регіону характерно нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, що пов’язано з просторовим розміщенням структурноформаційних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами характерна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного, Чорноморського району - 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольненського районів – по 16 родовищ в кожнім, Первомайському району – 15, Сімферопольському району – 14. На території решти районів та міських рад знайдено по 5 родовищ твердих корисних копалин, а у Совєтському районі лише 1 родовище будівельного каміння. Основу паливно-енергетичної сировини складають вуглеводи: нафта, природний газ та газовий конденсат. Місцезнаходження цих видів сировини в Криму та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів відносяться до Південного нафтогазоносного регіону України, де вони знаходяться переважно у його східній частині. На основі геолого-структурної будови регіону виділяють: Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну, АзовоЄйську газоносну, Індоло-Кубанську нафтогазоносну та Чорноморську перспективну область.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Таблиця 7.1.1.1. Мінерально - сировинна база* Види корисних копалин Газ природний нафта Залізна руда Сіль кухонна Сіль магнієва фосфорит бром Бентонітові глини Вапняковий флюс Цементна сировина вапняк для

Загальна кількість родовищ 2007 р. 20 11 9 2 2 3 1 2 8 3

2008 р.

2+4* випалювання Гіпс та ангідрид 1 Мегрель 2 будівельна Пісок 4 будівельний Суміш пісчано1 гравійна Камінь 2 облицювальний Камінь 24+4* будівельний Камінь пиляний 98 керамзити 4 Цегло-черепична 11+1* сировинна Вода питна та 85 технічна Вода мінеральна 16 загалом 306+23* * не підведені підсумки за 2008 рік. Дані відсутні.

Родовища, що розробляються 2007 р. 2 1 0 2 1 0 1 1 4 1 2 0 1 2 1 0 14+3* 54 1 5

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09

2008 р. млн..м.куб млн..м.куб тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. м.куб. тис. м. куб. тис. м. куб тис.м.куб тис.м.куб тис.м.куб тис.м.куб

110969 3124 868733 77948 0 30000 24,0 430,0 1056090 164513 66830 2123 1336 12675 3259 3485 151494 338954 29384 33686

53 6 148+10*

Таблиця 7.1.2. Використання надр № з/п

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 276

Наявність документації гірничий земельний відвід відвід 100

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2008р.

180

4878,02

1506,99

68,89

7.2. Система моніторингу геологічного середовища В 2008 році моніторинг підземних вод проводився по 192 наглядовим точкам державної та регіональної сітки, з яких у 32 точках досліджуються водоносні горизонти у природних слабо порушених умовах, а у 160 - у порушених умовах, у т. ч. 140 т.н. – у зоні дії водозаборів, 10 т.н. – в зоні дії зрошення та 10 т.н. у зоні дії підтоплення. Моніторинг екзогенних геологічних процесів у зв’язку зі зниженням фінансування проводиться обмежено: у 2008 році проводився щорічний напівінструментальний нагляд за розвитком 991 зсуву (з загальної кількості 1576), а також досліджено 10 обвалонебезпечних ділянок. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність. Метеорологічні умови 2008 року для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 35-215 мм, за винятком 3-х районів, де їх випало більше на 21-72 мм (Чорноморське, Роздольне, Білогірськ). Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2008 році він склав 353,727 тис.м3/добу, що на 19,6 тис.м3/добу менше ніж в 2007 році. Внаслідок метеорологічних умов, які у 2008 році були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод і експлуатаційного відбору підземних вод, що постійно скорочується, як і раніше у Криму спостерігається регіональний підйом рівнів. Однак значного поліпшення гідрохімічного стану не сталося, через те, що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий. Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 95 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. Забір води з водоносного горизонту у четвертинних відкладеннях по Криму у 2008 році склав 49,362 тис. м3 /добу. У несприятливих гідрохімічних умовах експлуатуються окремі свердловини у Білогірському і Бахчисарайському районах, де мінералізація підземних вод досягає 2г/дм 3, жорсткість - до 16,5 мг-екв/дм3.

Водоносний горизонт понт-меотичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі. У Джанкойському районі несприятливий гідрохімічний стан спостерігається у 5 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 12 господарств, у Роздольненському районі - в межах 9 господарств. Погіршення якості підземних вод, вочевидь, відбувається внаслідок підтягнення солоних вод по пласту і з нижніх пластів і часткового перетоку мінералізованих вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів по затрубному простору. У Сакському районі два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували даний водоносний горизонт, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором. У Первомайському районі в 5 господарствах, що експлуатують понтмеотичний водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,2-5,6 г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньо міоценових відкладень. Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понтмеотичних відкладень, необхідно зазначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригорівський водозабори. По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації. Складний гідрохімічний стан продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3. У Сакському районі 6 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-3,5 г/дм3. Водовідбір у 2008 році збільшився на 3,488 тис. м3/добу. Продовжує залишатися складною обстановка на Чоботарському водозаборі, де мінералізація підземних вод досягла 1,2-1,4 г/дм3. У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньо міоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 4,163 тис. м3/добу і склав 20,863 тис. м3/добу. Як і в попередні роки, у 2008 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполуками, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області 54

постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах. Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабозахищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів. Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Вміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 99 мг/дм3, в пліоценовому водоносному горизонті – до 141,9мг/дм3, в сарматському водоносному горизонті - до 110,6 мг/дм3, в середньо міоценовому - до 12 9мг/дм3, в палеогеновому - до 89 мг/дм3 , в крейдяному - до 90 мг/дм3. Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інше. Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долини р.Біюк-Карасу вміст нітратів досягає 75мг/дм3, в сарматських і середньо міоценових відкладеннях вміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах від 3 до 59,7мг/дм3, в юрських – до 24,3мг/дм3. У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понтмеотичний і сарматський водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 39,6мг/дм3. Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і муловому водоносних горизонтах Сімферопольського району. Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлено ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води. У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузла, продовжує зберігатися ареал забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотіс-сарматський. Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано. У цілому, у 2008 році в Криму стабілізувалися процеси як засолення, так і забруднення підземних вод.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси В межах території Криму розвинено зсувні, обвальні, абразивні, карстові і селеві процеси. До цих явищ у найбільшій мірі схильні прибережна смуга і гірська частина півострова. У Криму зафіксовано 1562 зсуви. Інтенсивний розвиток всіляких господарських об'єктів, будівництво будинків, котеджів привело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. У звітний період їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя - гора Кастель) техногенні зсуви складають більш ніж 55%. Значну небезпеку представляють обвально-абразивні процеси, поширені впродовж 745 км побережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берега має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський і Карантинний, в селі Морське - від балки ЧобанКале до р. Ворон, в м. Алупка і санаторії „Ай-Даніль”, на побережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцевій косі. Обвали представляють загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя - мис Батіліман, с. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової. Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного побережжя. Це, в основному, водно-кам'яні сіли з витратою 10-15 м3/с і швидкістю потоку до 2-4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь - Ялта - Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасильевка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів. Необхідно продовжити виконання заходів щодо захисту земель населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення і затоплення, визначити балансоутримувача розділової греблі на оз. Сасык-Сиваш і виділити кошти на її реконструкцію. Розпорядник коштів – Держводгосп України. Таблиця 7.2.2.1. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення,

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

км2

зсуви

58,1

1576

1,68

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Республіканським комітетом впродовж звітного періоду було проведено 1093 перевірки об’єктів (у т. ч. 4 - зачислених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України” ). Кількість складених протоколів - 880. Притягнуто до адміністративної відповідальності 880 осіб. Сума 56

штрафів: накладено – 171,6120 гр., стягнуто – 155,7130 гр. Також у сфері державного контролю за надрами було пред’явлено 18 позовів на суму 243,325 гр., стягнуто 6 позовів на 13,493гр., випадків призупинення роботи 13. Передано матеріалів до правоохоронних органів – 9. Притягнуто до кримінальної відповідальності - 4. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2008 року Рескомприроди Криму було видано 19 погоджень (екологічних карток) на отримання дозволу користування надрами (у 2007 р. – 25), надано 24 дозволи на дiяльнiсть з отруйними речовинами (у 2007 р. – 36), платних послуг на 21 660 грн. (у 2007 р. – 10370 грн.).

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів На території Криму станом на 01.01.2009р. тільки на підприємствах, підзвітних Держкомстату, у спеціально відведених місцях чи об'єктах та території підприємств наявність токсичних відходів 1-3 класу небезпеки складає 1528,729 тис.т. (таблиця 8. 1.). Талиця8.1.1. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2 Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість 257

1528729,59

т т т

11,047 1527986,39 723,123

Примітка

Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний. На цей час у Криму, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, зареєстровано 18 видів токсичних відходів, в тому числі: 1 класу небезпеки – 4; 2 класу небезпеки – 6; 3 класу небезпеки – 8. Таблиця 8.1.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Показник № з/п 1

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1064550 180344

1130936 216629,9

917913 218995,746

2207,3 1065216,2

2765,0 1131765,5

2614,16 918697,25

824,53

1046,13

1031,95

180,344

216,629

218,995

0,091

0,109

0,11

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) За даними статистики відходи 1 класу небезпеки складають відпрацьовані ртутьутримуючі люмінесцентні лампи, 2 класу - відходи неорганічних кислот, 3 класу – відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи. Збір і транспортування ртутьутримуючих ламп на демеркуризацію до ТОВ “Микитьртуть”, крім самого підприємства, здійснюють ЧФ “ АІС і 58

К” ОВ „Вікторія”, МВКП “Вікінг”, Державне підприємство «Національний центр поводження з небезпечними відходами».У 2008 році було передано на утилізацію майже 200 тис од. ламп. Основними забруднювачами навколишнього природного середовища відходами 2 класу небезпеки є ЗАТ «Кримський Титан» Перекопського промислового вузла, якій належить до числа ста підприємств-забруднювачів України. У регіоні через відсутність відповідних технологій утилізації, переробки промвідходів погіршується екологічний стан. В Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами не передбачено заходів для реалізації їх у Криму, однак рішення цієї проблеми для Криму, з огляду на рекреаційний напрям розвитку регіону, особливо важливе. В республіці частково вирішено питання знешкодження автопокришок. Відпрацьовані автопокришки збираються підприємствами які мають ліцензії на цей вид діяльності, та здаються до утилізації зовнішньоторговельному підприємству «Маг», якій знаходиться у Полтавській області. У 2008 році з Криму до підприємства передано на утилізацію 203 т. автопокришок. Окрім токсичних відходів в Криму накопичено велику кількість відходів гірничодобувної промисловості, утворюються відходи металобрухту, вторсировини. Серйозною екологічною проблемою для Криму, як і у попередні роки, є проблема утилізації та переробки кісткових відходів, трупів тварин. Для їх утилізації у Криму є 215 ям “Беккері”, з них паспортизовано 122, 26 трупоспалюючих печей, але цієї кількості недостатньо. Мають місце випадки самочинного захоронення названих вище відходів, що створює загрозу забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод продуктами розпаду. Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть у Криму і проблема утилізації побутових відходів. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування звалищ (полігонів) ТПВ на них вже накопичено 23 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється більш ніж 0,9-1,2 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ на 01.01.2009р. вичерпала свої можливості. Лише в містах Армянськ, Красноперекопськ, Джанкой, Алушта, Євпаторія, Саки, а також в Роздольненському, Первомайському, Совєтському, Кіровському, Ленінському, Чорноморському районах полігони мають ємнісну спроможність дозвільну документацію на розміщення ТПВ. Велика частина полігонів вичерпала свої проектні потужності. Особливо незадовільний стан утилізації відходів у містах Сімферополь, Ялта, Судак, Феодосія, Керч, Старий Крим, смт. Коктебель, Багерове, Октябрське, Азовське та інших населених пунктах. З 28 полігонів ТПВ тільки 16 одержали Державні акти на право користування землею, 14 полігонів і 7 сільських звалищ мають дозволи і ліміти на

розміщення відходів на 2009 рік. На 2009 рік дозволи і ліміти на утворення та розміщення відходів одержало 825 підприємств, організацій і установ. Експлуатацію 13 полігонів і 77 сільських звалищ тимчасово призупинено Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим у зв'язку з грубими порушеннями вимог природоохоронного законодавства. Разом з тим за останні півтора-два роки робота у сфері поводження з ТПВ набула вже конкретні контури: - функціонує сміттєсортувальна станція в м. Саки; - розпочато будівництво сміттєпереробного комплексу в м. Бахчисарай (на даний час припинено у зв'язку з відсутністю інвестицій); - продовжується будівництво полігонів в м. Судак, Джанкой, Красноперекопськ; - укладено концесійну угоду щодо експлуатації полігону ТПВ в м. Сімферополь з будівництвом сміттєсортувального комплексу; - здійснюються роботи щодо облаштування полігону м. Керч. Під час економічної кризи процес залучення інвестицій в сферу поводження з відходами сповільнився. З метою створення сприятливих умов для залучення інвестицій на об'єкти переробки ТПВ за замовленням Міністерства економіки Автономної Республіки Крим розроблено Стратегію і проект Програми організації поводження з ТПВ на період до 2012 року з урахуванням сучасних вимог до інвестиційних проектів. Розроблено схему розміщення сміттєпереробних комплексів в Автономній Республіці Крим. В 2009 році виділено 200 тис.грн. на розробку другого етапу Програми (поводження з промисловими відходами). Створено електронну базу інвестиційних проектів, запропонованих до реалізації. Розроблені основні вимоги до інвестиційних проектів і умов їх реалізації. Робота проводиться при координації Постійно діючої комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим і її робочих груп. У 2008 році з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища на поводження з відходами було виділено та освоєно 2,7 млн.грн.: на розробку Програми поводження з відходами на 2009-2012 роки, на роботи з виконання регіональної програми захисту населення від загрози радіаційного забруднення території і науково-дослідні роботи з поводження з промисловими відходами Сакського державного хімічного підприємства, на будівництво полігонів твердих побутових відходів, на придбання техніки зі збору сміття. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на будівництво полігону з сміттєсортувальним комплексом в м. Судак профінансовано 2 млн.грн. На 2009 рік з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища заплановано фінансування на суму 4,5 млн.грн, у тому числі на подальше будівництво полігонів в містах

Джанкой, Красноперекопськ, Судак і Нижньогірськ, розробку другого етапу Програми поводження з відходами на 2009-2012 роки та інші заходи. Працює також постійно діюча Міжвідомча комісія з питань моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим. У 2008 році відбулось 2 засідання комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим по поводженню з відходами та три засідання робочої групи з питань поводження з відходами, на яких розглянуто ситуацію, яка склалася на полігонах ТПВ мм. Ялта, Феодосія, Сімферополь та Сімферопольського району, та питання щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. При Представнику Президента України в Криму проведено нараду з питання поводження з побутовими відходами у м. Ялта. За рішенням Ялтинської міської ради на замовлення управління міського господарства, проектним інститутом «Кримкомунпроект» (м. Сімферополь) виконано «Проект з рекультивації полігону захоронення ТПВ у районі смт. Гаспра» який отримав позитивний висновок держекологічної експертизи від 26.12.2008 р. № 9-2-611/9533. Взяли активну участь у роботі Міжнародного Форуму «Майбутнє Криму» - (секція «Інвестування в сферу створення системи санітарного очищення територій»). Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. На кінець грудня 2008 р. затверджено 721 реєстрову карту об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, 51 паспорт місць видалення відходів. Поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами в республіці було визначено одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності у 2008 році. Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік 2006 рік

2007 рік

2008 рік

180344 48 13436 75 22 163,933 3895 0

216626,9 31,65 12914,696 39,199 23,847 198585,35 5188,127 0

218995,746 15,762 15223,598 465,27 25,821 202190,282 1264,38 0

0.01

1129499

1325892,956

1528729,592

Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) ( станом на 01.01. 2008 р.) № з/п 1

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища м. Ялта, Управління житлово-комунального господарства, смт. Гаспра, полігон побутових відходів Кіровський район, м. Старий Крим, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів. Ленінський район, смт. Багерове, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів м. Керч Керченське КАТП – 122804, полігон побутових відходів

Кількість) 3

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4

Не експлуатується з 01.08.2008 1

5,76

0,4

21,9

Красногвардійський район, с . Амурське, (Амурська с/р)Виробничне управління житловокомунального господарства, полігон побутових відходів Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, Комунальне господарство, полігон побутових відходів Джанкойський район, смт. Азовське, КП « Азовкомунсервіс» Нижньогірський район, смт. Нижньогірський, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів

4,0

7,3

2,9

4,1

м. Судак, Комунальне господарство, полігон побутових відходів

4,5

10.

м. Феодосія, Комунальне господарство “Комбінат благоустрою 2000”, полігон побутових відходів м. Феодосія, смт. Коктебель, Комунальне господарство, полігони побутових відходів

7.0

3,0

17,546

7. 8.

11. 12.

3. 4.

7. 8. 9.

м. Бахчисарай, вул. Кооперативна,12 Бахчисарайський полігон Всього Полігони м. Алушта, Виробничне управління житловокомунального господарства, полігон побутових відходів Кіровський район, смт. Кіровське, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Совєтський район, смт. Совєтський, Комунальне господарство, полігон побутових відходів Ленінський район, смт. Леніне Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Ленінський район, смт. Щолкіне, Управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів. Роздольненський район, смт. Роздольне, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів м. Сімферополь, Комунальне господарство, полігон побутових відходів м. Джанкой, Комбінат комунального господарства, полігон побутових відходів Первомайський район,смт Первомайське. Виробниче управління житлово- комунального господарства, полігон побутових відходів

5,0

12 1

6,87

9,7

4,0

7,69

2,97

5,0

23,86

18,61

4,0

№ з/п 1 10.

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

2 м. Євпаторія, Управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Чорноморський район, смт Чорноморське, Комунальне господарство, полігон побутових відходів м. Саки, Комунальне господарство, полігон побутових відходів

3 1

13. 14.

11. 12.

15. 16.

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4 28,0

7,5

5,0

Сакський район смт. Мірне, «Наш дім» вул. Шкільна 4-а

3,9

м. Білогірськ вул. Садова, 2а Білогірський полігон побутових відходів м.Армянськ, Міський полігон ТВП

4,1

6,92

м. Красноперекопськ Виробничне об'єднання житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Всього

10,0

Заводи по переробці твердих побутових відходів ТОВ „ Укрекоморсервіс” м. Саки, вул., Полтавська, 5-б Усього

2,0

Таблиця 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Ленінський Красноперекопський Білогірський Бахчисарайський Кіровський Сакський Черноморський Сімферопольський Красногвардійский Джанкойський Бахчисарайський Первомайський Роздольненський Совєтський Нижньогірський Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

0,10552 7,439 -

48,70 34881 6,666 -

Утворено (виявлено) впродовж року, т 40,0 7,415 3,912 -

Кількість на кінець року, т 4,391 42.80 69,215 73,591 6,584 55,2 2,0 135,337 0 408,62 136,042 76,352 11,678 2,390 33,770 1058,517

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Проблему переробки полімерних відходів вирішують ВАТ „Дімакс”, ППКП „Алгеал” та інші. За 2008 рік утилізовано полімерних відходів 167,1 тон. З липня 2006 року працює сміттєсортувальний комплекс в м. Саки. За 2008 рік проведено сортування 5725,37 тон ТПВ. Відібрано 723,82 т. ресурсоцінних відходів. У 2008 році нові об’єкти для утилізації, зберігання та захоронення відходів, в тому числі токсичних і оборонної промисловості, не

створювались. Земельні ділянки для розміщення означених об’єктів також не відводилися. Таблиця 8.3.1.Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник

2000 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2006 рік

2007 рік

2008 рік

842534 13436 0,016

1046015129,9 12914,696 0,012

1003195,746 15223,598 0,015

8.4. Транскордонні перевезення відходів Транскордонне перевезення відходів у 2008 році не здійснювалось. 8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище для розгляду на рівні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України: 1. Необхідно розробити і реалізувати заходи щодо поступового переходу на безполігонну систему поводження з твердими побутовими відходами, будівництва сміттєпереробних комплексів. 2. Створити базу даних, рекомендованих до впровадження технологій і установок з переробки ТПВ. 3. Передбачити виділення коштів з бюджетів всіх рівнів на: проведення заходів щодо екологічно безпечного знешкодження заборонених і непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів, накопичених в Автономній Республіці Крим(8 млн.грн.); - розробку і сертифікацію установки, у тому числі мобільної, з утилізації і знешкодження токсичних відходів, у тому числі непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів, медичних відходів; - реалізацію проекту з рекультивації Ялтинського полігону ТПВ (Доручення Прем'єр –Міністра України від 16.10.2008 № 50546/1/1-08 до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для проведення невідкладних заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації, яка склалася на території полігону твердих побутових відходів в районі смт Гаспра міста Ялта) -44 млн.грн.; - будівництво полігону з сміттєсортувальним комплексом в м. Судак («Державна Програма соціально-економічного розвитку в Автономній Республіки Крим на період до 2017 року», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2008 № 1067) -10 млн.грн.; - будівництво заводів з утилізації і переробки боєнських відходів тваринництва, трупів тварин;

4. Створити банк даних стратегічних інвесторів у сфері поводження з відходами, їх пропозицій про створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сферу поводження з відходами.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Відмінною рисою екологічної ситуації сучасності є концентроване відображення результатів тривалої нераціональної взаємодії людини з природою. Економічне відродження Криму неможливе без вирішення давно назрілих екологічних проблем, які взаємообумовлені і взаємозалежні між собою. Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території республіки є підприємства видобувної та хімічної промисловості, агропромислового комплексу, об’єкти теплоенергетики, житлово-комунального господарства, транспорт. Рівень забруднення атмосферного повітря на території автономії зумовлений викидами від підприємств палива та енергетики та складає 6,3%, переробна промисловість в т.ч. хімічне виробництво – 61,19%, сільське господарство – 11,76%. Основними забруднювачами атмосферного повітря є стаціонарні джерела викидів підприємств : Сімферопольська ТЕЦ, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”, ЗАТ „Кримський Титан”, Камиш-Бурунська ТЕЦ, ВАТ „Кримський содовий завод”, пересувні джерела. За результатами отриманих даних від відомчих інформаційних служб встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану довкілля в 2008 році не спостерігається, але має місце збільшення обсягу викидів від пересувних джерел, за рахунок посилення контролю за викидами (враховано у 2008 році викиди від дизельного вантажного автотранспорту та дорожніх механізмів), та збільшення кількості приватного автотранспорту. На території автономії розташовано 23 водосховища, з них 9 водосховищ наповнюються водою з Північно-Кримського каналу, 14 – за рахунок поверхневого стоку гірських річок. У зв’язку з природними особливостями Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 16 %, а 84 % води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Загальний обсяг забору води з природних джерел становить: 84,1 % - вода ПівничноКримського каналу, 8,5% - місцевий стік, 7,1% - підземна вода. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень за станом поверхневих водоймищ, які здійснювалися на 11 водних артеріях Кримського півострова (річках Салгір, Малий Салгір, Біюк-Карасу, Качі, Альмі, Чурук-Су, Демерджи, Бистрій та інших) особливих змін комплексного призначення не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). Практично усі види господарської діяльності впливають на забруднення вод. Основним забруднювачем водного басейну республіки є об'єкти комунального господарства, на частку яких припадає близько 99% скиду забруднених стічних вод. У зв’язку з відсутністю зворотного водопостачання на водоочисних спорудах до водних об'єктів надходять промивні води, які обумовлюють забруднення малих рік. Перевірки 66

ефективності робіт очисних споруд показали, що значна кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована саме в сільський місцевості: у Сімферопольському, Бахчисарайському, Роздольненському, Первомайському, Кіровському, Нижньогірському районах. Скид очищених стічних вод об'єктів, розташованих у Великій Ялті, містах Алушта, Феодосія, Євпаторія відповідає нормативним вимогам. Нагляд за якістю води в водоймищах та водогонах здійснюється щомісячно. З 38 об’єктів, які увійшли до переліку екологічно небезпечних, 32віднесено до нього з причин порушення вимог екологічної безпеки в процесі поводження з відходами ( з них 28 – полігони твердих побутових відходів). Більша частина відходів виробництва розміщується на територіях:  Камиш-Бурунського залізорудного комбінату (відходи агломератного виробництва, гальваношлами ВАТ „Суднобудівний завод “Залів”);  ЗАТ “Кримський Титан” (неорганічні кислоти, фосфогіпс, залізний купорос, чорний шлам);  ВАТ “Кримський содовий завод” (тверда фаза дистилятної рідини, шламу підчищення розсолу);  ВАТ “Бром” (розчини хлорного заліза);  об’єктів сільського господарства (непридатні для використання і заборонені агрохімікати і пестициди). На території Криму станом на 01.01.09 р. на підприємствах, що подають звіти до Держкомстату, накопичено 1528729,59 тонн відходів 1-3 класу небезпеки. У зв'язку з відсутністю в республіці полігону для захоронення токсичних відходів підприємства Криму вирішують питання їх утилізації за межами Криму. У 2008 р. підприємствами автономії передано близько 200 тис. одиниць відпрацьованих люмінесцентних ламп, 203 т зношених шин. Якщо спад економічного розвитку дозволяє вести розмову про деякі зниження частки промислових відходів, то обсяг побутових відходів динамічно зростає. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування полігонів ТПВ на них накопичено 23 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється близько 0,9-1,2 млн. т. ТПВ. Більша частина полігонів ТПВ вичерпала свої можливості, не відповідає санітарно-технічним вимогам. Розміщення промислових і побутових відходів, що відбувається з порушенням екологічних вимог, погіршує екологічний стан і створює загрозу забруднення поверхневих і підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря та негативно позначається на стані рослинного і тваринного світу. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля екологічно небезпечних об’єктів триває робота з комплексної оцінки впливу на навколишнє природне середовище полігонів ТПВ та паспортизація місць видалення промислових відходів. Станом на 01.01.2008 р. на території автономії виконано паспортизацію 51-х об’єктів видалення відходів. З метою регулювання використання у господарській діяльності небезпечних 67

хімічних речовин комітетом здійснювалася дозвільна діяльність. На 2009 рік дозволи і ліміти на утворення та розміщення відходів одержало 825 підприємств, організацій і установ. У 2008 році на поводження з небезпечними хімічними речовинами видано 28 дозволів. За даними інвентаризації 2008 рок, проведеною відповідно до розпорядження Ради міністрів АР Крим від 11 серпня 2008 року № 487-р, на 95-ти складах знаходяться 1058,517 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. 44 склади (47% від загальної кількості) знаходяться в небезпечному стані, під охороною знаходяться лише 39 складів, 43% тари в незадовільному стані. При виникненні стихійного лиха або аварій Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим працює у взаємодії з Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Республіканською СЕС, комісіями з надзвичайних ситуацій при адміністраціях міст та районів, а також військовими формуваннями військ цивільної оборони. У 2008 році на території республіки не зафіксовано аварій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами і відходами. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки Об’єктами підвищеної екологічної небезпеки, розташованими на території Автономної Республіки Крим, є : ЗАТ « Кримський ТИТАН» (м.Армянськ): - в частині утворення та розміщення відходів : накопичено відходів фосфогіпсу ( 4кл.) - 3,9 млн.т., гідролізної та промивної кислоти (2 кл) – 9,3 млн. т., відсутні потужності з утилізації відходів фосфогіпсу. - в частині забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин. 2. ВАТ « Кримський содовий завод» (м.Красноперекопськ): - в частині утворення та розміщення відходів : накопичено промислових відходів (4 кл) – 27,9 млн. т., відсутні потужності з утилізації промислових відходів. - в частині забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин. 3. Полігон твердих побутових відходів м. Судак : - в частині розміщення відходів: накопичено твердих побутових відходів 4,7 млн. м3. 4. Полігон твердих побутових відходів, м. Ялта, (смт. Гаспра) : - в частині розміщення відходів: накопичено твердих побутових відходів - 8,5 млн. м3. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим від 27.04.2007 року за № 20/6 1.

дію полігону ТПВ тимчасово призупинено. Потребує вирішення питання щодо проектування та будівництва сміттєпереребного комплексу. 5. КРП «Виробничне підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Сімферополь» Держжитлокомунгоспу України. - в частині забруднення водних ресурсів. Незадовільний стан каналізаційних очисних споруд м. Сімферополя. Підприємство є найбільшим забруднювачем водних ресурсів у автономії. Скиди забруднених зворотних вод у 2008 році склали 50,82 млн. м3, що становить 72 % від загального скиду зворотних вод. Потрібне вирішення питання реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд. 9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій На території Криму відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) використовуються в усіх галузях народного господарства: в промисловості, медицині, наукових закладах. У 2008 р. на території Автономної Республіки Крим ДІВ використовувалися в 260 медичних закладах і підприємствах немедичного профілю. 220 лікувально-профілактичних установ використовують рентгенівські апарати та радіонуклідні джерела. Основними ДІВ в медицині є рентгенодіагностичні апарати та радіо-фармацевтичні препарати, які використовуються для променевої діагностики, а також рентгено-, гаматерапевтичні апарати, закриті та відкриті радіоактивні препарати, що використовуються у променевій терапії. 31 підприємство, установа, організація (далі-підприємства) використовують ДІВ, серед яких рентгенівські апарати, радіонуклідні джерела, пожежні повідомники та контрольні джерела. Небезпека, яка повязана з використанням ДІВ, обмежується наданням дозволів на здійснення діяльності з ДІВ, здійснення нагляду за дотриманням вимог, умов та правил здійснення діяльності з ДІВ, за виконанням умов виданих ліцензій. 31 підприємство є потенційним ліцензіатом. Протягом 2008 року 25 організацій та підприємств мали ліцензії на здійснення діяльності з ДІВ. Три підприємства припинили діяльність з ДІВ (ВАТ «Шахрінський кар’єр», ЗАТ «Бахчисарайська «Будіндустрія», Інститут ефіроолійних та лікарських рослин). У 2008 році підприємства: ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», «Керченський судноремонтний завод», ВАТ «Кримгазбуд», ЗАТ «Альфагазінвест», ВАТ «Бром», Керченська митниця, ВАТ «ФСК «Море», Керченська митниця, ЗАТ «Кримський Титан» отримали ліцензію на використання ДІВ. За даними державної інвентаризації ДІВ 118 медичних закладів має отримати ліцензію на використання ДІВ. Дві лікарні використовують 69

радіонуклідні ДІВ та мають ліцензію - це Кримський Республіканська установа «Онкологічний клінічний диспансер» та Кримська Республіканська установа «Клінічна лікарня ім. Семашка». Медичні установи використовують ДІВ під наглядом органів СЕС: Кримської Республіканської та відомчих. Стан радіаційного захисту персоналу, який здійснює практичну діяльність з ДІВ, характеризується рівнем опромінення персоналу. Санітарно-епідеміологічна служба веде нагляд за 781 особою. Контроль за опроміненням включає індивідуальний контроль дози зовнішнього опромінення. В 2008 р. середні індивідуальні дози опромінення персоналу не перевищили 20 мЗв./рік. та склали: на промислових підприємствах та науково-дослідних установах – 6,0 мЗв/рік, в медичних закладах - 0,7 мЗв/рік. Діяльність з перевезення радіоактивних матеріалів виконують: Кримська партія по геофізичним дослідженням свердловин КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика» та ЗАТ «Укрпромгеофізика». Ліцензіатам дозволено перевезення ДІВ типів ИБН-9, ГСS 70.21.2 у транспортних пакувальних комплектах КНК-Т та УКТ1В-80 відповідно до вимог сертифікату про затвердження спеціальних умов перевезення UA/013/Х (Rev.о). Нагляд за радіаційним станом навколишнього природного середовища у республіці здійснює Міністерство охорони здоровя Автономної Республіки Крим, Кримський центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим. Для забезпечення постійного моніторингу за радіаційним забрудненням навколишнього середовища, питної води, продуктів харчування та будівельних матеріалів на території республіки організовано пункти постійного контролю, на яких проводиться плановий відбір проб. За 2008 рік виконано 2736 досліджень. Вміст штучних радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді відповідає нормативам ДР-2006. У будівельних матеріалах вміст радіонуклідів не перевищує нормативів НРБУ-97 і ДБН В.1.4-2.01-97. Середній вміст радіонуклідів 137Cs за результатами досліджень Кримської республіканської СЕС складає:

радіологічних

Таблиця 9.3.1.1. Середній вміст радіонуклідів 137Cs Об'єкт контролю Ґрунт

Утримування радіонуклідів

137

Cs, Бк/л,Бк/м

Норми радіаційної безпеки Бк/л,Бк/м

0,5-50,0

1000,0

Питна вода

0,0020-0,0060

2,0

Вода водоймищ

0,0030-0,0080

2,0

0,02-0,2

20,0-2500,0

Продукти харчування

Середній вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у питній воді складає: Таблиця 9.3.1.2. Середній вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у питній воді 137

Концентрація

Середня

2007

2008

2007

2008

0,0060

0,0050

0,0025

0,0030

За інформацією, наданою санітарно – епідеміологічними станціями, вміст радіонуклідів 137Cs , 90Sr знаходиться на рівні багаторічних досліджень: Таблиця 9.3.1.3. Вміст радіонуклідів 137Cs , 90Sr Місце відбору проби Мул Північно-Кримського каналу м. Сімферополь м. Алушта (горна частина) м. Джанкой (степова частина) м. Ялта

Активність Бк/л 90 Sr

137

Cs 4,4 5,6 18,5 3,0 40,0

2,0 3,0 4,0 1,5 7,0

Природний радіаційний фон складається з космічного випромінювання та випромінювання від природних радіонуклідів, розсіяних у земний корі, воді, повітрі та інших об’єктах природного середовища. У формуванні радіаційного стану беруть участь підприємства нафтової, газової, теплової енергетики. Під час їх експлуатації можуть перерозподілятися природні радіонукліди у навколишньому середовищі. Інформація щодо рівня гамма-фону та радіоактивні опади радіонуклідів базується на даних довідок Кримського ЦГМ. Як свідчать спостереження, радіаційний фон на території автономії протягом 10 років є сталим та складає <10-20 мкР/год та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.). Перевищень припустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території автономії не зафіксовано. Випадання радіонуклідів та концентрація радіоактивних речовин у приземному шарі атмосфери у 2008 році були нижчими за допустимі концентрації та не перевищували ГДК (ГДК= 110 Бк/ м2.) Радіаційного забруднення території республіки не виявлено. За інформацією, наданою Кримської Республіканської СЕС, вміст у ґрунті радіонуклідів 137Cs , 90Sr знаходиться на рівні багаторічних досліджень: Таблиця 9.3.1.4. Вміст у ґрунті радіонуклідів 137Cs , 90Sr Місце відбору проби Мул Північно-Кримського каналу м. Сімферополь м. Алушта (горна частина) м. Джанкой (степова частина)

137

Cs 5,4-+ 1,0 17,9 6,5 4,9

Активність Бк/л 90 Sr 3,7-+ 1,0 4,48 1,41 3,33

Державним центром „Центрдержродючисть” у 2008 році обстежено 2459,0 гектарів пашні, пасовищ, лугів на вміст у ґрунті радіонуклідів цезія71

137, стронція-90. Вміст радіонуклідів відповідає найнижчому рівню забруднення (< 1 Кі/км2) та характеризується сталістю значень. Щільність забруднення радіонуклідами цезію та стронцію сільськогосподарських угідь у 2008 р. наведено у таблиці: Таблиця 9.3.1.5. Щільність забруднення радіонуклідами цезію та стронцію сільськогосподарських угідь у 2008 р. Район

Бахчисарайський район: Агрофірма ім..Ілліча,с.Танкове Білогірський район: СХГ ім..Войкова КСП ім..Кірова, ВАТ «Вєста» Джанкойський район: СТОВ «Росія»,м. Майське СВАТ ім.Тімірязева, с.Рощіне Кіровський район: КФГ"Відродження", с. Василькове ВАТ «Старокримський», с. Первомайське Красногвардійський район: СТОВ «Росія», с.Восход СПК «Таврида», с. Колодязне Красноперекопський район: СТОВ «Герої Сиваша», с.Ішунь СПК «Сиваш»,с.Суворове Ленінський район : ПП ім.Кірова, с. Батальне Смт. Леніне с.Семенівка Нижньогірський район: СПК ім..Кірова,с.Семенне ВАТ «Побєда» Первомайський район: СПК «Страна совєтов», с. Правда СПК «Прогрес», с. Братське Роздольненський район: ПСП «Чернишевське»,с.Чернишевське СКП ім. Шевченка, с. Аврора Сакський район: СПК ім. Калініна, с.Наташине СПК ім. Горького,с.Уютне Сімферопольський район: ВАТ «Житниця-Плюс» АПК «Степ» Совєтський район: ЗАТ «Новая Побєда»,с. Завітне СК «Росток», с.Дмитрівка м. Судак : Р-завод «Морський»,с. Морське Р-завод «Веселівський»,с. Веселе Чорноморський район: А/ф «Вікторія», с.Артемівка СПК «Красноярський»,с. Красноярське

обстежено

Площа, тис.га

Щільність забруднення, Кі/кв. км цезій-137 цезій-137 стронцій-90 до 1 1-15 0,02-0,15 67,0 67,0

рілля

67,0

рілля багаторічні

13,7 6,9

рілля рілля

91,7 69,4

рілля рілля

307,3 76,9

рілля пасовище

51,7 70,6

рілля рілля

113,9 19,3

Луг рілля рілля

71,5 150,0 100,0

рілля рілля

73,2 9,3

рілля пашня рілля рілля рілля

83,6 141,7

77,4 73,5

рілля рілля

77,9 144,9

рілля рілля

18,9 261,0

рілля рілля багаторічні насадження багаторічні

59,2 76,5

2,18 4,4

рілля рілля

22,6 120,1

2459,0

1933,3 13,5 512,2

13,7 6,9

91,7 69,4 307,3 76,9 51,7 70,6 113,9 19,3 71,5 150,0 100,0 73,2 9,3 83,6 141,7 77,4 73,5 77,9 144,9 18,9 261,0 59,2 76,5 2,18 4,4 -

Автономна Республіка Крим рілля багаторічні луг, пасовище

22,6 120,1

У 2008 році спільною міжвідомчою комісією проводився огляд території Багерівського могильнику. За результатами огляду встановлено, що на території об’єкту радіаційний фон у нормі, силами особового складу військової частини А 0156 організована та здійснюється цілодобова охорона. Роботи щодо приведення об’єкту до екологічно-небезпечного стану проводяться згідно з проектно-кошторисною документацією, але дуже повільно. Виконано всього 23% від запланованого, у зв’язку з недостатнім фінансуванням з боку Міністерства оборони України. Радіаційних аварій на території Кримського регіону у 2008 році не відбулося. 9.3.2. Радіоактивні відходи Діяльність 56 підприємств сприяє створенню радіоактивних відходів, які підлягають захороненню за межами Кримського півострова у зв’язку з рекреаційним призначенням території Криму, де відсутні об'єкти поводження з радіоактивними відходами. Роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ, виконував до зупинення його ліцензії ЗАТ «Промелектромонтаж» (м. Одеса), який транспортував ДІВ до Одеського державного міжобласного спеціалізованого комбінату УКР ДО «Радон». За 2008 рік 9 підприємств, установ та організацій (КДАП «УніверсалАвіа», ВАТ «Шархінський кар’єр», ЗАТ «Бахчисарайська «Будіндустрія», Інститут біології Південних морів, СНУЯЕтаП, ВАТ ЦКБ «Корал», УкрНДІ гідрометеорології, Сакський державний хімічний завод, Інститут ефіроолійних та лікарських рослин) передали 184 ДІВ (137Cs, 90Sr+90Y, 238 Pu, 60 Co, 239 Pu, 241Am, 63Ni, 3Н, 14С) до Одеського державного спеціалізованого підприємства Укр ДО «Радон» та 1 підприємство (ВАТ «ФСК «Море») передало ДІВ (192 Ir) до УВДП «Ізотоп». «Гаммарід 192/120» зав. № 659 1988 р. випуску, у 2007 р. знайдений на території підприємства ТОВ «Панельні системи» (м. Сімферополь), що належав ВАТ «Південстальмонтаж», яке раніше займало цю територію, передано до Одеського спецкомбінату. У 2008 році з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 100 тис.грн. на заходи на передачу ДІВ, що належали Сакському державному хімічному заводу, який визнано банкрутом, для їх транспортування та захоронення до Одеського державного спеціалізованого підприємства Укр ДО «Радон».

10.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні На сьогодні отримання високих сільськогосподарських врожаїв неможливе без застосування мінеральних і органічних добрив. З метою ефективного використання добрив Державним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Центргосплодродючисть» проводиться агрохімічне обстеження сільгоспугідь в Автономній Республіці Крим. За підсумками досліджень складаються картограми вмісту елементів родючості у ґрунті, гумусі і солонцюватості ґрунтів. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження Науково обґрунтоване застосування добрив з урахуванням вмісту елементів родючості в ґрунті дозволяє раціонально використовувати добрива, забезпечує їх високу окупність і запобігає можливому негативному впливу на навколишнє середовище. Згідно з формою ч 9-б-сх Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим за останні три роки, сталося збільшення удобрених площ і доз внесення мінеральних добрив на 1 га посівної площі. Так, у 2006 р. удобрена площа складала 347,8 тис. га, у 2007 році 400,6 тис. га, у 2008 році - 400,8 тис. га Внесено мінеральних добрив у 2006 році - 17,7 тис. т. д.в., у 2007 р. 22,8 тис. т. д.в., у 2008 г.- 23,6 тис. т. речовини, що діє. На 1 га посівної площі внесено: у 2006 г.- 33,4 кг д.в., у 2006 р. -39,7 кг д.в., у 2008 г.- 40,1 кг д.в. мінеральних добрив. За 2008 рік зросли також обсяги внесення органічних добрив по сільгосппідприємствах республіки. Так, у 2006 році органічні добрива внесені на площу 41,8 тис. га, у 2007 році – 50,9 тис. га, у 2008 г.- 52,3 тис.га. Обсяги внесених органічних добрив у 2006 р. склали 304,5 тис. т., у 2007 р. - 434,1 тис. т., у 2008 р. - 482,5 тис.т. На 1 га посівної площі внесено: у 2006 г.- 0,6 т., у 2007 г.- 0,8 т., у 2008 г.- 0,9 т. органічних добрив. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві У сільгосппідприємствах республіки хімічні засоби захисту рослин застосовуються згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання на території України», який затверджується департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього середовища України. У Криму проводиться певна робота по недопущенню забруднення навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин . 74

Всі хімічні обробки сільгоспугідь здійснюються після їх обстеження на зараженість хворобами, шкідниками і смітною рослинністю з урахуванням економічного порогу шкідливості . Пестицидне навантаження на 1 га сільгоспугідь у середньому за останні роки значно зменшилося . Так, у 1990 році вона складала 5,2 кг/га, у 2006 г.- 0,8 кг/га, у 2007 г.-0,6 кг/га, в середньому за останні 3 роки - 0,71 кг/га. Має місце зменшення пестицидного навантаження унаслідок застосування пестицидів з мінімальною нормою витрати, застосування осередкових обробок і застосування малооб'ємного внесення пестицидів. Витрата пестицидів по сільгосппідприємствах республіки у 2006 році склала 1086 т., у 2007 г.- 1008 т., у 2008 г.- 1214 т., середній за останні 3 роки -1103 т.

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави У порівнянні з 2000 роком обсяги використання енергоносіїв постійно збільшуються. Питома вага Автономної Республіки Крим у загальному обсязі споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Україні становить за 2008 рік 1,1% - 2 місце у ряду південних областей. Динаміку використання паливно-енергетичних ресурсів наведено у таблиці 11.1.1. Динаміку споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведено у таблиці 11.1.2. Таблиця 11.1.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2000

2005

2006

2007

2008

2270,091

2235,178

2742,312

2828,926

2904,636

98,5

120,8

124,6

127,9

1916,0

2057,2

2077,5

2242,8

2272,1

107,4

108,4

117,1

118,6

1172,0

1635,5

1473,5

1511,7

1577,0

139,5

125,7

128,9

134,6

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Таблиця 11.1.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

н/д

178,693 /-

182,17 /-

Вугілля кам’яне/ область, у % * Газ природний, млрд. м³ / область, у %* Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у %*

-/ 167476 -/ 771,903 -/ 63102,6 -/ 195236,0

-/ 152643 -/ 1168,56 -/ 63102,6 -/ 135260,0

-/ 127319,0 -/ 1146,689 -/ 68366,6 -/ 159821,3

Мазути топкові важкі / область, у %*

-/ 65521,4

-/ 41246,8

-/ 42944,7

-/ 103440,4 -/ 1165,302 -/ 64659,6 / -/ 157924,1 -/ 31071,2

164,937 /1,1 -/ 120325,2 -/ 1130,741 -/ 61603,9 -/ 157588,6

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у %

-/25686,4 *- Обсяги споживання енергетичних матеріалів за відсутністю даних по Україні надано в натуральному показнику, тонн

Таблиця 11.1.3. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: виробництво та розподіл елетроєнергії пару, газу та води розподілення та постачання газу, виробництво електроенергії постачання пари та гор води

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

462

31,1

1,7

5 4 14

0,1 0,6 1,0

Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з 2007 одиницю роком реалізованої продукції, кг/грн обсягів викидів викиди на одиницю продукції, н/д -

92,2

н/д

84,4

83,8 94,3 79,2

11.2. Ефективність енергоспоживання За даними Головного управління статистики АРК підприємствами та організаціями Автономної Республіки Крим за 2008 рік використано 1788,1 тис. тон умовного палива, що на 2,6% менше, ніж за попередній рік. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі використаних енергетичних матеріалів та продуктів перероблювання нафти склали газ природний (72,7%), паливо дизельне (128%), бензин моторний та вугілля кам`яне. У порівнянні з 2007 роком знижено споживання наступних видів палива: на 77-79% нафти сирої, коксу та напівкоксу з вугілля кам’яного на 13-17% мазуту топкового важкого, масел та мастил, на 2-8% газу природного, дров для опалення, бензину моторного, пропану та бутану скраплених. Відповідно скоротились і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За видами від економічної діяльності за 2008 рік 75,5 % спожитих енергетичних матеріалів припадає на промислові підприємства, на сільскогосподарські - 6,8 %, транспортні - 5,8%, інші – 11,9%. Аналіз енергоспоживання у Криму показав, що спожиті енергоресурси використовуються недостатньо ефективно. Енергетичне обладнання потребує модернізації та оновлення. Динаміку використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведено у таблиці 11.2.1. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році наведено у таблиці 1.1.2.2. Таблиця 11.2.1. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива

2000 р. 1597685

2005 р. 1875670

2006 р. 1852173,5

167476 771903 8396

152643 1168560 12015

126863,7 1140731,1 10149,9

4362

5691

4771

54548

2165

1451,2

5,1 63102,6 658,6 320,4 33,3 195236,0 65521,4 7636,1 2736

182,8 62507,7 247,8 1207,1 620,0 5,6 135260,0 41246,8 4519,3 4301,6

210,4 68366,6 637,0 1127,1 200,5 3,2 143336,3 41288,5 4491,1 2978,7

805 -

40731 72 -

14126,1 71,6 -

2007 р.

2008 р.

1835134,7

1788065,9

103440,4 1165302,3 16953,1 2159,3

120325,2 1130741,1 16601,0 2001,1

1904,3 47,6 64659,6 707 848,6 122,8 3,9 157924,1 31071,2 4539,6 3434,6 -

223,5 44,4 61603,9 1013,6 879,0 78,6 2,9 157588,6 25686,4 3960,8 3149,2 -

17593,8 54,5 -

13707,6 38,7 -

Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2587

2597,4

1768

891

3357,8

1565,9

Таблиця 11.2.2. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

1788065,9

120325,2

1130741,1

61603,9

157588,6

120779,7

3210,7

31904,1

10291,1

41320,5

1349680,9 57579,5 662599,9

88039,2 68,7 87430,2

1034345,7 25503,9 483907,2

16819,0 1941,3 9060,3

28780,6 15042,8 11746,0

44039,3

25,9

24492,2

5446,2

2542,2

629501,5

540,3

524934,6

5811,3

1991,8

69053,1

214,9

2161,0

8039,4

20188,3

25526,2

309,6

3283,9

4830,4

9234,3

103396,8

7195,3

10904,6

6586,0

48391,3

19010,2

839,6

8444,8

3497,1

2238,6

19770,4 5683,6

7037,2 935,5

5050,5 2941,4

3330,4 600,9

674,5 437,2

49810,5

11055,3

22260,4

3823,5

2289,6

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі На відміну від загальнодержавної ситуації в автономії відсоток викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря енергетичного комплексу складає 5,5% від загального обсягу викидів стаціонарних джерел. На Україні такий показник становить до 30%. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Автономна Республіка Крім має достатньо високий потенціал ветроенергетичних ресурсів, що створює значні передумови для розвитку нетрадиційних джерел енергії у Криму. Рескомприроди Криму підтримує державну політику в сфері енергозбереження, бережливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів і вважає доцільним і необхідним подальший розвиток нетрадиційних поновлюваних джерел енергії та їх використання у 78

системі енергопостачання Криму, як екологічно чистого виду енергії, і завжди, в першу чергу, підтримує і погоджує заходи, що направлено на поліпшення екологічного стану Криму, як курортного регіону. Вітроенергетика є складовою частиною Національної енергетичної програми України. У виконання Указу Президента України від 02 березня 1996 р. №159 і доручення Прем'єр-міністра України від 12 березня 1996 р. розроблена і діє Комплексна програма будівництва вітрових електростанцій. Метою програми є виробництво ВЕУ і будівництво промислових ВЕС у складі електроенергетичних систем. Комплексна програма будівництва ВЕС передбачає вирішення технічних і організаційних проблем розвитку вітроенергетики, включаючи створення сертифікатних центрів, ремонтних баз, навчання експлуатаційного персоналу, розробку законодавчо-правової і нормативної бази. Політика у сфері енергозбереження також визначається раніше затвердженими державними програмами «Комплексна державна програма енергозбереження України» (ухвала КМУ від 05.02.97г. №148;), «Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії і малою гидро-тепло-енергетики». Розроблено проект «Комплексна програма енергозбереження в Автономній Республіці Крим до 2010 року», проте проект до теперішнього часу не реалізований. Крим володіє обширним досвідом у сфері використання енергії вітру, яка вважається найбільш важливим поновлюваним джерелом енергії в країні. В даний час в Криму в рамках виконання вищезгаданих програм здійснюється будівництво і експлуатація наступних вітроелектростанцій: - Донузлавська ВЕС; - Судацька ділянка Донузлавської ВЕС (мис.Меганом Судацький регіон); - Чорноморська ділянка Донузлавської ВЕС; - Акташська ділянка Східно-кримської ВЕС (Ленінський район); - Мирнівська ВЕС (Сакський район ); - Тарханкутська ВЕС (Чорноморський район); - Пресноводненська ВЕС (Ленінський район). До початку виконання Комплексної програми українськими заводами на чолі з ПО «Південмаш» було освоєно до розробки виробництво ліцензійної ВЕУ USW 56-100 потужністю 107,5 кВт. В даний час ухвалено рішення про доцільність впровадження в Україні могутніших ВЕУ потужністю 600 кВт і вище. Проектна документація на будівництво цих ВЕС, зокрема з впровадженням могутніших ВЕУ, отримала позитивні висновки держекологічної експертизи. У 1-му кварталі 2009 року Рескомприроди Криму підготовлено позитивний висновок держекологічної експертизи ТЕР «Західно-Кримська ВЕС потужністю 250 мВт Чорноморського району Автономної Республіки Крим» (замовник ТОВ «Західно-Кримська ВЕС» ). У Криму також є досвід експлуатації станцій сонячних колекторів для нагріву води. У Красногвардійському і Джанкойському районах працюють дві геотермальні установки. 79

З метою поліпшення екологічного стану санаторно-курортного комплексу Криму доцільно створювати подальші умови для впровадження геліоколекторів для обмеження використання котельних в літній період, так само розвивати мережу геотермальних установок. За рахунок впровадження нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії у Криму можна досягнути певної економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система Криму Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі на сучасному етапі слід зазначити транспорт. Левова частка загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим надходить від пересувних транспортних засобів. Тільки викиди від автотранспорту складають -70, 9% загального обсягу викидів. Зважаючи на те, що в 2008 році питома вага перевозок вантажів автомобільним транспортом у загальному обсязі перевезень зменшилась (у 2008 році – 20,3%, у 2007 році – 20,7% ) та питома вага перевозок пасажирів автомобільним транспортом у загальному обсязі перевезень також зменшилась (становить за 2008 рік – 51,9% , у 2007 році – 55,7%) зростання обсягів викидів забруднюючих речовин відбулося від приватного автотранспорту. Обсяги транспортних перевезень надано в таблиці 12.1.1. Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області надано в таблиці 12.1.2. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т Питом а вага у загальн ому обсязі % 6,4 25,6

Вантажооборот

Перевезено пасажирів млн. Питома вага у загальн ому обсязі % 29,2 9,6

млн.т.км.

Питома вага у загально му обсязі %

4980,0

85,6

22,8 23,0 23,4 23,3 139,3

Пасажирооборот млн.пас. км.

Питома вага у загально му обсязі %

3553,2

67,3

9,8 9,6 9,6 8,9 45,4

3629,2 3570,3 3719,4 3736,1 1645,9

60,8 60,0 58,6 55,3 31,2

Залізничний

2000

7,0 7,5 7,6 7,3 17,0

23,6 23,8 20,7 20,3 67,7

5549,0 6023,6

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

661,6 6851,3

82,6 83,5 82,1 80,2 8,4

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

20,1 21,4 26,4 26,1 0,6

68,0 67,8 72,5 72,7 2,5

489,2 737,4 810,0 1091,2 1259,8

11,0 11,2 13,6 14,7 2,7

128,6 138,5 135,2 135,8 0,7

55,0 58,1 55,7 51,9 0,2

1819,3 1907,8 2119,4 2425,3 13,0

30,5 32,0 33,4 35,9 0,2

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

0,9 1,1 0,9 1,0 0,0

3,2 3,4 2,6 2,8 0,0

156,2 146,8 112,9 108,5 169,2

2,2 1,6 1,3 2,0 -

1,2 1,2 1,4 1,2 0,1

0,5 0,5 0,6 0,5 0,0

32,6 29,5 46,0 38,1 67,4

0,5 0,5 0,7 0,6 1,3

0,0 0,0 0,0 0,0 1,1

0,0 0,0 0,0 0,0 4,2

2,8 20,4 17,4 12,8 10,5

0,3 0,2 0,2 0,1 3,3

0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 -

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2000

1,6 0,0 7,6 -

0,0 0,1 -

2005 2006 2007 2008

1,5 1,6 1,5 1,5

5,2 5,0 4,2 4,2

190,5 261,8 253,6 226,1

3,9 3,5 2,8 3,0

Міський електротранспорт

2000

257,2

137,8

44,8

н/д

Всього

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

25,1 29,5 31,6 36,4 35,9

100 100 100 100 100

5818,7 6716,3 7217,5 8050,2 8548,0

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

81,3 76,1 82,7 101,6 307,1 233,9 238,8 242,7 261,9

34,7 31,8 34,1 38,7 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

488,8 444,3 465,4 549,5 5279,5 5971,6 5951,9 6350,2 6756,6

8,2 7,5 7,3 8,1 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Таблиця 12.1.2.Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008

12,583 11,737

4,324 4,212

6,697 6,66

1,425 1,519

Спеціальні нелегкові автомобілі 4,221 4,165

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього

За видами палива зріджений стиснений стиснений нафтовий газ природний газ газ і бензин

бензин

дизпаливо

дизпаливо та стиснений природний газ

311043

257845

44331

196

303

8365

256678

245952

5955

123

185

4465

12272 7251

1751 804

9705 6447

9 -

807 -

3515

711

2520

182

10431

4482

2971

2895

15582 5314

1359 2786

14223 2510

Таблиця 12.1.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

89,9

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % -

2005 2006 2007 2008

86,9 85,4 114,6 124,1

79,9 78,4 89,3 95,6

4,9 5,0 18,8 19,7

2,1 2,0 6,4 8,7

91,9 91,8 77,9 77,0

Таблиця 12.1.2.3. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Всього

Від 2 до 3 років

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

2008 106278 82873 6603 2268 1346 5043 2291

6454

2007 113106 86617 6407 3258 1576 5332 2735

7181

2006 112827 86683 6896 3878 1672 3708 2772

7218

2005 137016 109113 6836 4061 1663 4361 2853

8129

2000 -

2008 80403 66313 2364 2292 1010 2044 2075

4305

2007 79961 65936 2321 5337 923 2147 2063

4234

2006 81081 66704 2144 2402 906 2656 1864

4405

2005

2000 -

81761 67019

2485

2449 2449 946

2438

1880

4544

2008 64296 55247 1995 1246 2906 1438 1880

779

2007 62882 54799 1884 1140 768 1411 662

2218

2005

2006 61579

61911 53761

53659 1722

1829 1025

1004 764

711

1341 586

2503

1493 654

2438

2000 -

2008 60066 52245 1910 1445 380 1906 263

1917

2007 40028 35319 1322 389 801 1616 239

342

2006 40823 36438 779 366 797 1833 345

265

2000

2005 35209

31131 686

389 299

1698

197

809

2008 311043 256678 12272 7251 15582 10431 5314

3515

2007 295977 242671 11934 7124 3609 10506 5699

14434

2006 296310 243484 11541 7650 3607 14923

2005 315897 261024 11836 7924 3619 15920

253180 10584 8673

9538

Інші транспортн і засоби

5567

Пасажирсь кі автобуси

9990

Спеціальні автомобілі

5584

Сідлові тягачі

2995

Самоскиди

10444

Вантажні бортові

7682

Легкові автомобілі

14385

Автомобілі - всього

307943

2000

Тип автомобіля

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля З метою зменшення забруднення повітря населених пунктів автономії від пересувних джерел велика увага приділяється перевірці автотранспортних засобів на відповідність встановленим нормативам викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Спільно з органами ДАІ двічі на рік проводиться операція «Чисте повітря». Результати перевірок у 2008 році показують, що зросла частка автомобілів, які не відповідають вимогам стандартів (у 2006 році – 17,6% від числа перевірених, у 2007 році – 20,1 %, у 2008 році – 21,9%). Такому положенню справ сприяє відсутність достатньої інфраструктури для технічного обслуговування та діагностики все зростаючої кількості автомобільних заходів. Рескомприроди Криму приділяє велику увагу розробці програм оздоровлення повітря у містах де відмічається перевищення санітарно83

гігієнічних нормативів забруднюючих речовин у приземному шарі. У складі таких програм передбачаються інженерно-організаційні заходи: зниження інтенсивності та організація руху автотранспорту, будівництво об’їзних доріг. 12.3. Використання альтернативних видів палива Використання альтернативних видів палива – один із засобів зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В 2008 році обсяги перевезень в АРК на міському електротранспорті збільшились на 15,3 % по відношенню до 2007року.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Згідно з Конституцією України людина, його життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Таким чином, захист людини, охорона його життя і здоров'я від негативного впливу навколишнього середовища є пріоритетним напрямом державної політики, у тому числі і в сфері екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища. Конституція України визначає як обов'язок держави збереження генофонду українського народу, забезпечення екологічної безпеки для людини і всього тваринного світу, подолання особливо негативних для України наслідків Чорнобильської катастрофи. Виконання вимог ст. 16 Конституції України можливо лише за умови ефективної політики держави у сфері використання і охорони природних ресурсів. Треба відрізняти використання і охорону природних ресурсів. При використанні природних ресурсів досягаються певні господарські і інші цілі (здобич, переробка і т. п.). Мета охорони - запобігти екологічно шкідливому впливу господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, захистити її від забруднення, псування, виснаження або руйнування, створити безпечне навколишнє середовище для життя і здоров'я людей. Названі цілі взаємозалежні і взаємообумовлені, оскільки раціональне використання природних ресурсів обумовлює дбайливе до них ставлення, недопущення незворотних для них наслідків, тобто їх охорону. Визначення екологічної політики в Україні здійснює Верховна Рада України, яка затверджує загальнодержавні програми охорони навколишнього середовища, встановлює підстави використання природних ресурсів. Екологічна політика України направлена на удосконалення природоохоронного законодавства і регламентацію режимів природокористування з метою їх адаптації до умов реформування економіки, зміни форм власності; впровадження програмно-цільових методів реалізації екологічної політики шляхом розробки різного рівня програм охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів; удосконалення економічного механізму природокористування відповідно до здійснюваних економічних реформ; послідовний перехід на міжнародні екологічні стандарти технологічних процесів переробки і виробництва продукції; організація єдиної системи нагляду і контролю за станом природних ресурсів і об'єктів навколишнього природного середовища; гарантування екологічній безпеці ядерних об'єктів і 85

радіаційного захисту населення і навколишнього середовища, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС; поліпшення екологічної освіти і виховання, удосконалення інформування населення про стан навколишнього природного середовища. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Спеціально уповноваженим органом з контролю дотримання природоохоронного законодавства на території АР Крим є Рескомприроди Криму, який здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, джерелами забруднення навколишнього природного середовища, станом та використанням природних ресурсів. Штатна чисельність державних інспекторів у 2008 р. – 134, в т.ч. 5 – керівництво комітету, 17 - держінспектори на державному кордоні, станом на 01.01.2009 р. – у комітеті було 5 вакансій. Фактично 84 інспектори здійснювали державний контроль. У 2008 р. державними інспекторами комітету було проведено 11946 перевірок, в т.ч. 6337 перевірок без врахування автотранспорту. За результатами перевірок складено 8111 протоколів про адміністративні правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 7751 особу, що на 659 більше ніж у 2007 р. Накладено адміністративних штрафів на суму понад 735 тис. грн. (на 200,0 тис. грн.. більше, ніж за 12 міс. 2007 р.), стягнуто – 659,8 тис. грн. або 90% (за 12 міс. 2007 р. – 447,4 тис. грн.. або 83,5%). Пред’явлено 553 позови на суму 5886,9 тис. грн., стягнуто 257 позовів на суму 948,5 тис. грн. Тимчасово призупинено діяльність 211 об’єктів, що на 76 більше, ніж у 2007 р. Результати інспекційної діяльності у порівняння з 2007 р. наведено у таблиці. 13.1. Таблиця 13.2.1. Проведення інспекційної діяльності Рескомприроди Криму у 2008 році Рік № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Назва заходу Перевірено об'єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол. Накладено адміністративних стягнень, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Пред'явлено позовів, шт./тис.грн. Стягнуто позовів, шт./тис.грн. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2007 4503 827 25525 7342 7092 535,261 447,442 408/34545,17 177/730,214 135

2008 4561 1161 11946 8111 7751 735,394 659,829 553/5886,892 257/948,471 211

224 17

239 30

На обліку в Рескомприроди Криму є 19 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебувають на території України. 86

Перевірки природоохоронної діяльності об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебувають на території України, проводились у відповідності із щоквартальними планами-графіками, затвердженими Держекоінспекцією України і погодженими начальником штабу Чорноморського флоту Російської Федерації. У 2008 році проведено 15 перевірок об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації на території Криму. У ході перевірок виявлено ряд порушень вимог Закону України „Про відходи”, Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, Водного кодексу України. За результатами перевірок складено 15 протоколів про адміністративне порушення (ст. 59, 60,78, 79, 82, 91,3 188,5 Кодексу України про адміністративні порушення), виконано 3 розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 34,2 тис. грн. Винесено 2 рішення про тимчасове призупинення діяльності об’єктів на території військових частин Чорноморського флоту РФ.

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Система спостережень за станом навколишнього середовища є фактично системою, яка має за мету отримання, накопичення і обробку даних про стан довкілля та про причини його забруднення. Завданням регіонального моніторингу Криму є також надання інформації, яка б дозволяла провести оцінку стану довкілля в межах даного регіону, і можливості на її основі прийняти управлінські рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів. Регіональна система моніторингу Автономної Республіки Крим є складової частиною державної системи моніторингу України. З метою реалізації основних принципів і напрямків державної політики з питань створення і функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим створено постійно діюча Міжвідомчу комісію, до якої увійшли представники 24 суб'єктів регіонального моніторингу Криму. Контроль за станом навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим здійснюється рядом міністерств та установ, які є суб’єктами регіонального моніторингу: Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Кримським Республіканським центром з гідрометеорології, Державною Азово – Чорноморською екологічною інспекцією, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, Казенним підприємством “Південекогеоцентр”, Республіканською санітарноепідеміологічною станцією (Міністерство охорони здоров’я), Феодосійською, Сакською та Євпаторійською режимно-експлуатаційними станціями (Міністерство курортів та туризму АРК), ВО «Кримводоканал» (Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства), Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства (УкрНДІЛГА, УкрНДІміськліс) та ін (таблиця 13.3.1.).

Таблиця 13.3.1. Система спостережень за станом довкілля Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень Поверхневі води №

1 1

2 3 4 5 6 7 8 9

Субєкти моніторингу довкілля

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНЗ МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держкомводгосп Держкомзем Держбуд Міністерство курортів і туризму

Атмосферн е повітря

Промислові викиди в атмосферу

Річки та водоймища

Джерела скидів стічних вод 5

---

202

110

12 61

Решта 6

Джерела скидів стічних вод 7

Морські води

Підземні води

Ґрунти

6 метеостанцій

Решта 8

383

В систему щорічних спостережень екологічного моніторингу входить контроль забруднення атмосферного повітря, промислових викидів, поверхневих, морських, зворотних, дренажних, питних та підземних вод, ґрунтів, екзогенних геологічних процесів, гідромінеральних та земельних ресурсів (таблиця 13.3.2). Таблиця 13.3.2. Система щорічних спостережень екологічного моніторингу Суб’єкти моніторингу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Республіканська санітарноепідеміологічна станція Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства Казенне підприємство “Південекогеоцентр” Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Республіканський комітет лісового та мисливського господарства Міністерство курортів та туризму

Об’єкти спостереження поверхневі, зворотні води; джерела промислових викидів в атмосферу, ґрунти, відходи морські води; зворотні води поверхневі, підземні води; ґрунти; атмосферне повітря; поверхневі води; дренажні води; Північно-Кримський канал підземні води; екзогенні процеси питна вода; зворотні води стан лісів мінеральні води, лікувальні грязі

Рескомприроди Криму здійснює збір інформації від суб'єктів моніторингу, її обробку та розміщення на інформаційно-аналітичному вебпорталі. Паралельно дані моніторингових спостережень надаються до Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту для підготовки щомісячного огляду «Стан довкілля в Україні». У зв’язку із затвердженням державної програми екологічного моніторингу виникла можливість для розробки та впровадження регіональної програми. Фахівцями НДЦ «Технології сталого розвитку» Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського розроблено проект Програми регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на період до 2012 року. Основними завданнями Програми є: - створення інформаційної інфраструктури регіональної мережі моніторингу навколишнього середовища, що забезпечує функціонування єдиної інформаційної мережі збору, передачі і зберігання інформації про стан навколишнього середовища та природоохоронну діяльність; - створення єдиної регіональної мережі моніторингових спостережень АР Крим на базі інтеграції і розвитку існуючих наглядових мереж суб'єктів моніторингу; - вдосконалення і впровадження в діяльність суб'єктів регіональної мережі екологічного моніторингу АР Крим єдиної нормативної бази; - розвиток матеріально-технічної бази регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища; - створення механізмів комплексної оцінки, прогнозування і управління станом навколишнього середовища. 90

На базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського створено регіональний інформаційно-аналітичний центр (РІАЦ) моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим – головний інформаційно-аналітичний орган системи моніторингу. РІАЦ створений з метою забезпечення в Автономній Республіці Крим реалізації державної політики України у сфері створення і функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня в тісній взаємодії з державним управлінням екології і природних ресурсів в республіці, іншими суб'єктами моніторингу, координації по впровадженню технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення регіональної системи моніторингу на всіх етапах його життєвого циклу. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створено експертну Раду та секції при постійно діючій Міжвідомчій комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища по напрямах: - моніторингу вод; - моніторингу атмосферного повітря; - моніторингу земель і відходів; - з питань інформаційного забезпечення. Затверджено положення про експертну Раду та секції за даними напрямами. Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля затверджено Положення про систему моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в кризових ситуаціях, а також затверджено концепцію програми регіонального моніторингу. Науково-виробничим підприємством «Екоцентр» розроблено та встановлено програмно-аналітичний комплекс, що дозволяє проводити збір, структуроване накопичення, обробку та аналіз даних про стан природних об'єктів, що надходять від суб'єктів регіонального моніторингу, створювати регіональний банк даних суб'єктів моніторингу та оприлюднювати первинну інформацію і результати аналізу на веб-сайті системи. Технічні роботи з розміщення програмно-аналітичного комплексу в мережі Інтернет завершено, ІАС знаходиться за адресою www.ecrimea.gov.ua. Система дозволить автоматизувати та прискорити обмін даними між суб’єктами моніторингу і є предметом внутрішнього користування. Виконання регіональних і державних програм екологічного моніторингу дозволить створити умови для забезпечення збалансованого соціально - економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, у тому числі завдяки ефективному використанню природних ресурсів.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Для запобігання негативного впливу запланованої господарської діяльності на навколишнє природне середовище, проводиться державна екологічна експертиза проектної документації. Усі відносини в області екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища” і “Про екологічну експертизу”. Зокрема, цими законами визначена обов'язковість державної екологічної експертизи проектної документації на будівництво об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Безпосереднє її проведення на території АРК покладено на Рескомприроди Криму. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.07р. №1269 державна екологічна експертиза проектної документації проводиться у складі комплексної. У 2008 р. до комітету надано 617 заяв на проведення екологічної експертизи проектної документації. Основними напрямками проектування були: об'єкти промислового, сільськогосподарського, комунальнопобутового призначення, лінійні споруди та інші. Найбільш значимими з природоохоронної та господарської точки зору з розглянутих проектів можна виділити такі: - «Свиноферма в ур.Чиркчи Джанкойського району», - «Рекультивація полігону ТПВ в районі смт. Гаспра», - «ВАТ «Кримський содовий завод». Технологія упарювання вод північного відсіку оз.Красне в випарному басейні пл.1200 га», - «Використання водовугільного палива на ВАТ «Кримський содовий завод», - «Розширення цеху розливу вин на винзаводі ВАТ «Старокримський» в с.Ізюмівка Кіровського р-ну», - «Будівництво КОС в смт.Красногвардійське». Понад 34 % із розглянутої документації поверталося на доробку чи відхилялося від узгодження через недостатність передбачених природоохоронних заходів, або невідповідність вимогам природоохоронного законодавства та чинним нормам і правилам. Основними та характерними недоліками проектної документації залишаються: - поверхова розробка розділу “Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - не розглядаються можливі аварійні ситуації, а також заходи щодо їх ліквідації; - не вирішуються питання щодо утилізації відходів; - розділ охорони зелених насаджень розробляється з порушенням “Правил утримання зелених насаджень у містах і селищах України”; - та інші. З метою підвищення якості документації, яка надходить на експертизу, комітетом у поточному році проведено вибіркові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при складанні проектно92

кошторисної документації в проектних організаціях: «ДІО Крим» (м. Сімферополь); проектній групі ВАТ «Кримгаз» (м. Сімферополь); СК «Полініт» (м. Сімферополь); ТОВ «Котломонтаж» (м. Сімферополь). Узагальнені результати з екологічної експертизи відображено у таблиці 13.4.1. Таблиця 13.4.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2008 р. № з.п.

Виконана робота

Загальна кількість

Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної документації (проект, робочий проект)

Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

У рамках комплексної

У відокремленому порядку (самостійно)

державної експертизи

Позитивно оцінено

Негативно оцінено

% відхилених

617

409

208

513

326

187

103

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності Протягом 2008 року комітетом приділялась увага підвищенню ефективності економічного механізму природоохоронної діяльності і раціонального природокористування. З метою виявлення резервів збільшення надходжень від збору за забруднення навколишнього природного середовища комітетом підготовлено пропозиції Мінприроди України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в частині стягнення збору за забруднення, який сплачується за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря пересувними джерелами викидів. Відповідно до укладеної угоди між Мінприроди України та Державною податковою адміністрацією України щокварталу здійснюється обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Основними бюджетними джерелами фінансування природоохоронних заходів, що реалізуються на території Автономної Республіки Крим є Державний і Республіканський (Автономної Республіки Крим) фонди охорони навколишнього природного середовища. З Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 р. було заплановано виділення 8234,0 тис. грн. на виконання природоохоронних заходів, в тому числі: 93

- на охорону і раціональне використання природних ресурсів виділено 1366,0 тис. грн. з яких освоєно 1243,0 тис. грн.: на виконання заходів із розробки проектів землеустрою по організації і встановленню меж об’єктів природнозаповідного фонду виділено 381,0 тис. грн., освоєно 354,6 тис. грн., на захист від забруднення земель та підземних вод виділено 200,0 тис. грн., освоєно 198,0 тис. грн. (перезатарено 44 т. заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин), розроблено Схему регіональної екологічної мережі АР Крим (200,0 тис. грн.), придбано машину для Караларського ландшафтного парку місцевого значення (50,0 тис. грн.), проведено заходи по захисту від підтоплення с. Дмитрівка Совєтського району (виділено 450,0 тис. грн., освоєно 387,8 тис. грн.), на покращення гідротехнічного стану Чокурельського водосховища (Сімферопольський район) виділено 85,0 тис. грн., освоєно 52,6 тис. грн.; - на утилізацію відходів виділено 3179,9 тис. грн., освоєно 3167,8 тис. грн., в т.ч.: на продовження будівництва/реконструкції полігонів твердих побутових відходів в м. м. Красноперекопськ і Судак виділено і освоєно по 400,0 тис. грн., в м. Джанкой виділено 820,0 тис. грн., освоєно 809,3 тис. грн. Розроблено робочий проект будівництва полігону ТПВ в с. Іллічове Ленінського району (90,0 тис. грн.). Придбано 6 одиниць техніки для збору, транспортуванню і складуванню твердих побутових відходів на суму 1169,3 тис. грн.), що дозволить своєчасно проводити санітарну очистку території та виключити можливість утворення стихійних звалищ на території селищ Леніне (Ленінського району), Молодіжне (Сімферопольського району), Совєтське (Совєтського району), Первомайське (Первомайського району), Чорнишове (Роздольненського району) та Чорноморське (Чорноморського району). Розроблено 1-й етап Програми поводження з відходами в АР Крим (200,0 тис. грн.). Крім того, проведено заходи з утилізації джерел іонізуючого випромінювання, що зберігались та Сакському державному хімічному заводі (100,0 тис. грн.); - на ліквідацію іншого забруднення було передбачено 3371,0 тис. грн., освоєно 3064,0 тис. грн., в т.ч.: завершено реконструкцію насосної станції №3 (об’єкт введено до експлуатації) і блоку фільтрувальних станцій в системі водопостачання Ленінського району (освоєно відповідно 145,0 і 1143,0 тис. грн.), профінансовано роботи з реконструкції систем водовідведення м. Красноперекопськ (300,0 тис. грн.), с. Михайлівка Нижньогірського району (300,0 тис. грн.) – завершено 1 чергу будівництва, в м. Керчі (100,0 тис. грн.). Розроблено проектну документацію будівництва станції очистки стічних вод в с. Леніне Ленінського району (778,0 тис. грн.). Профінансовано заходи з виносу об’єктів забруднення з прибережних смуг Азовського моря Ленінський район (100,0 тис. грн.), та оз. Сасик-Сиваш Сакського району – проведення наукових досліджень (198,0 тис. грн.); - на виконання інших заходів у сфері охорони довкілля було заплановано виділення 317,7 тис. грн., я яких освоєно 317,5 тис. грн. (зміцнення матеріальнотехнічної бази комітету, виконання науково-дослідних робіт). Використання коштів Фонду, розпорядником яких є Рескомприроди Криму наведено у таблиці 13.5.2.1. Всього у 2008 р. за рахунок Республіканського (АР Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища освоєно 7791,3 тис. грн. або 94,6% передбачених коштів. Таке високе освоєння стало можливим завдяки 94

впровадженню з 2007 р. нового Порядку утворення і використання Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища – фінансування природоохоронних заходів, замовниками яких виступають місцеві органи влади шляхом надання субвенцій з бюджету Автономної республіки Крим місцевим бюджетам, або через головних розпорядників коштів - якщо замовниками є органи влади Автономної Республіки Крим. Таким чином, замовники самостійно здійснюють фінансування природоохоронних заходів, що дозволило суттєво підвищити ефективність контролю і відповідальність з боку замовників. Таблиця 13.5.2.1. Надходження та використання коштів Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища Показник 2006 0,0 3624,942 3624,942 0,0

Рік 2007* 0,0 309,5 147,43** 0,0

2008* Залишок коштів на початок звітного періоду 0,0 Надійшло коштів у звітному періоду - всього 317,7 Використано коштів - всього 317,5 Залишок коштів на кінець звітного періоду 0,0 * розпорядником яких є Рескомприроди Криму ** кошти освоєно не в повному обсягу через неможливість проведення тендерів по визначенню виконавців.

В 2008 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання природоохоронних заходів було виділено 4000,0 тис. грн., в тому числі: - 2000,0 тис. грн. на докладку 3 нитки каналізаційного напірного колектору в м. Ялта. Кошти освоєно в повному обсязі; - 2000,0 тис. грн. на будівництво нового полігону твердих побутових відходів в м. Судак. Новий полігон (майданчик для складування брикетованої неутилізованої частини відходів) розміщено за межами 2-км. водоохоронної зони Чорного моря. Полігон розраховано на експлуатацію протягом 36 років. Виділені кошти освоєно в повному обсязі. Але, через невизначеність механізму передачі коштів замовникам природоохоронних заходів, виникають складнощі з фінансуванням природоохоронних заходів через що кошти, що будуть виділені у 2009р. можуть бути неосвоєні. Для забезпечення виконання Державного бюджету України у 2009 р. необхідно визначити механізм фінансування природоохоронних заходів, а саме порядок передачі коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища безпосередньо замовникам природоохоронних заходів – органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Як варіант фінансування природоохоронних заходів здійснювати шляхом надання субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим. Впровадження механізму фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища через надання субвенцій місцевим бюджетам дозволить суттєво прискорити виконання природоохоронних заходів, підвищити ефективність контролю та відповідальність з боку місцевих органів виконавчої влади.

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Основними законодавчими актами в даній сфері є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» і ряд інших. Разом з тим, окремі аспекти природокористування і природоохоронної діяльності знаходять своє віддзеркалення у галузевому законодавстві (земельному, водному, лісовому, про надра, про тваринний світ і т. п.). Кабінет Міністрів України координує роботу органів державного управління по загальному природокористуванню, проведенню природоохоронних заходів і реалізації значних екологічних програм державного і міжнародного значення через систему органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Під управлінням у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища розуміється організаторська діяльність по забезпеченню раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. Основними функціями управління в області природокористування і охорони навколишнього природного середовища є:  нормотворча діяльність із раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища;  організаційна діяльність в даній сфері, зокрема планування, фінансування, ліцензування;  моніторинг навколишнього природного середовища, контроль і нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства. У сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища застосовуються такі методи управління, як розпорядження, заборони і дозволи. Значне місце в діяльності природоохоронних органів має видача відповідних дозволів на використання природних ресурсів (ліцензування), узгодження тих або інших видів діяльності, рекомендації по раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища. Удосконалення системи управління і законодавчого регулювання у сфері охорони навколишнього середовища безпосередньо витікає з необхідності виходу з екологічної кризи, в якій опинилася не тільки наша країна, але і вся світова спільнота в цілому. За останні п'ять років не покращала жодна глобальна екологічна характеристика (виснаження озонового шару, концентрація парникових газів в атмосфері, втрати лісовкритих територій, площа пустель і земель, яким загрожує запустинювання, забруднення Світового океану і поверхневих вод 96

суходолу - всі показники зростають від року в рік). Ми йдемо до Землі, з якою збриті ліси, з отруєним океаном, помиями замість прісної води на суходолі і всіма іншими властивостями, про які ми навіть не здогадувалися. На такій Землі людина жити не зможе, і йти йому буде нікуди, а захиститися нічим. Його економічні і технічні можливості стануть приростати все повільніше у міру руйнування природи, а соціальні проблеми все більш загострюватимуться. У цій украй важкій екологічній ситуації потрібні абсолютно якісні важелі захисту природи, які вже не можуть просто обмежуватися реформуванням екологічних державних органів, а мова повинна йти про нові ідеї державності, причому не тільки в Україні, але і в світі в цілому. Уряд України не має стратегічної концепції реформ, що проводяться, як у сфері економіки, так і в екології. У сфері управління раціонального природокористування і охорони довкілля відбувається нерідко незрозуміле реформування органів охорони природи. Не повною мірою використовується такий важливий механізм, як правове стимулювання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, щороку знижується фінансування розділу "Охорона навколишнього середовища" . У сучасний період необхідно радикально удосконалити систему державних органів по раціональному природокористуванню і охороні навколишнього природного середовища, забезпечити ухвалення не тільки нових, але і якісних екологічних законів, забезпечити науковий підхід в законотворчості, що неможливе без концепції правового регулювання в цій сфері, удосконалювати інші організаційно-правові форми діяльності держави з урахуванням нового періоду, до якого повинна перейти наша країна. Рекомендується здійснювати побудову податкової системи з урахуванням екологічного чинника, зокрема пільгового оподаткування; участь комерційних банків у сфері стимулювання екологічно орієнтованої підприємницької діяльності, пропонується сформувати ринок екологічних послуг; створити системи оцінки окремих природних ресурсів; впровадити довгострокові екологічні програми; розробити нові моделі співпраці між державою і галузями промисловості у сфері екології, розробити загальну державну методику визначення розмірів збитку навколишньому природному середовищу, а також приватні методики кожної області України, з урахуванням їх особливостей. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Для забезпечення достовірності вимірювань в 2008 році згідно з Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність» фахівцями ДП «Кримстандартметрологія» за участю представників Рескомприроди Криму атестувалися лабораторії на право проведення вимірювань під час контролю навколишнього природного середовища на 2-х підприємствах. Проведено перевірку 12 лабораторій з контролю якості зворотних вод. Фахівці ДП «Кримстандартметрологія» щорічно проводять перевірку, налагодження та ремонт газоаналізаторів і інших засобів вимірювальної 97

техніки, вживаних при відборі і дослідженні проб повітря робочої зони, атмосферного повітря, зворотних, підземних, поверхневих вод, ґрунтів. ДП «Кримстандартметрологія» має сертифікат на систему екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001-2007 «Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування». З березня 2006 року ДП «Кримстандартметрологія» є першим регіональним представником Органу з сертифікації Всеукраїнської громадської організації «Жива Планета» в АР Крим. 13.8. Екологічний аудит У 2008 році екологічний аудит на підприємствах, в організаціях та установах не здійснювався. 13.9. Екологічне страхування У 2008 році екологічне страхування на підприємствах, в організаціях та установах не здійснювалось. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля В Автономній Республіці Крим є достатній науковий і технічний потенціал для розробки та впровадження нових технологій з очищення забруднених вод, нафтовміщуючих вод, пилегазоочисних споруд і рішення інших проблем у сфері охорони навколишнього середовища і природних ресурсів. Проте, у сучасній економічній ситуації впровадження наукових розробок залишається проблематичним через відсутність фінансування. У Криму приблизно на 50 різних об’єктах, у т.ч. на автозаправних станціях та міні пансіонатах побудовано локальні очисні споруди (типа “Біотал”, “ІМТЕХ” та ін.), які характеризуються принципово новими науковими і технічними рішеннями, високою ефективністю, якістю і надійністю роботи, прості в обслуговуванні. Значна увага приділялася впровадженню модульних автономних котелень, що працюють на природному газі. Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу від існуючих котелень, також здійснюється перевод їх роботи на екологічно чисте паливо - природний газ. У даний час у Криму загострилася проблема енергопостачання підприємств та організацій. Ефективним рішенням цієї проблеми є застосування нетрадиційних джерел енергії, зокрема - геліоколекторів і геліоустановок. Геліоустановки використовуються для забезпечення гарячою водою і теплом індивідуальних і колективних господарств, рекреаційних об'єктів (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів), сушки сільськогосподарської продукції, оснащення теплиць. В Криму експлуатуються понад 44 станції сонячних колекторів. ВАТ 98

“Південстальмонтаж” у Криму виробляє і монтує геліо-системи різноманітної потужності. Крим володіє широким досвідом у сфері використання енергії вітру, яка вважається найбільш важливим джерелом в системі енергозбереження. Найбільшими ВЕС є Донузлавська, Мирнівська (Сакський район), Сакська (м. Євпаторія), Тарханкутська (Тарханкут), Судацька (мис Меганом), Пресноводненська ВЕС у Ленінському районі. Планується будівництво нової ВЕС у Чорноморському районі на базі більш потужних вітромашин (600 кВт, раніше користувались вітромашинами на 100 кВт). За рахунок нетрадиційних джерел енергії спостерігається загальна економія паливно-енергетичних ресурсів та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря .

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Рескомприроди Криму активно співпрацює з екологічною громадськістю. Завдяки участі екологічних організацій у природоохоронній роботі, комітет, взаємодіючи з ними, має можливість виявляти найбільш актуальні регіональні проблеми, а також враховувати у своїй роботі різні суспільні думки. З метою об'єднання зусиль екологічної громадськості при комітеті створено Координаційну раду, до якою увійшли найбільш впливові громадські екологічні організації регіону. Громадські екологічні організації Криму своєю роботою охоплюють учнів, студентів, учених, лікарів, фахівців різних напрямків. Вони займаються екологічним вихованням і екологічною пропагандою, організують науково-практичні конференції, екологічні табори, збори, виступають у засобах масової інформації, беруть участь у практичних заходах по благоустрою територій, у спільних з комітетом акціях, спрямованих на формування у молоді екологічного світогляду та активної екологічної позиції. Разом з Рескомприроди Криму та іншими природоохоронними органами вони також виявляють порушників природоохоронного законодавства. Громадські інспектори разом з держінспекторами комітету проводять рейди-перевірки, виявляють і притягують до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Вчені, фахівці-екологи - члени громадських екологічних організацій проводять наукові дослідження і вивчення екологічних проблем Криму, беруть участь у розробці природоохоронних проектів, а також здійснюють суспільно-освітню діяльність у сфері екології. Представники громадських екологічних організацій у звітному періоді брали участь у спільних акціях з комітетом і іншими природоохоронними структурами: операціях і акціях «Зелений паросток майбутнього», «Первоцвіт», «Новорічна ялинка», «Чисті береги», «Дерево-життя», «До чистих джерел» та інших. Найвідомішою та впливовою екологічною громадською організацією Криму є Республіканська Асоціація «Екологія і Мир" (КРАЕМ), метою діяльності якої є захист екологічних інтересів громадян. Члени Асоціації брали активну участь у засіданнях колегії Рескомприроди Криму, у наукових семінарах, конференціях і проектах, виступали в засобах масової інформації щодо розв’язання проблемних екологічних питань. КРАЕМ - учасник Координаційної ради громадських екологічних організацій і Рескомприроди Криму. У звітному періоді експертами КРАЕМ розроблено рекомендації у зв'язку з екологічною катастрофою у Керченській протоці - план дій з ліквідації наслідків розливу нафтопродуктів строком на 3 роки і обсягом фінансування в 6 млн. євро. КРАЕМ спільно з Кримською Академією Наук (КАН) бере участь в громадській експертизі проекту плану компанії «Авліта» щодо 100

перевалювання через Камишову бухту більше 4 млн. т/рік вугілля, що коксується, і ще 4,5 млн. тонн сипких будматеріалів; підтримує зусилля екологів і громадськості Севастополя у проведенні слухань, «круглих» столів, звернень до громадськості Криму і України та ін. Серед поточних справ звітного року: завершення проекту «Сталий розвиток для Криму» (2006-2008 рр.). Участь у проекті компанії «Ново-Еко» з розвитку вітроенергетики в Криму, двох проектів щодо участі громадськості у реалізації стратегії звернення з ТПВ, почато проект «Крим без тютюнового диму». Асоціація активно працює з ученими КАН у рішенні екологічних проблем Великої Ялти: генплану міста, стану геологічних сфер, водопостачання і каналізування, проблеми ПЗФ, стану морської води і пляжів, звернення з ТПВ, проекти для сталого розвитку Ялти і т.д. Організацією видано і презентовано у бібліотеці ім. І. Франка нову книгу «Крим у параметрах сталого розвитку». Продовжувалося видання журналу «Екомир». КРАЕМ брала участь в організації і проведенні конференцій, зокрема, вже традиційною у Керчі - «Екологічні проблеми Азово-чорноморського басейну», у роботі II-го Евроазійського форуму у м. Київ, II форуму «Майбутнє Криму» в Ялті. Лекторськими групами прочитано лекції з екології Криму у бібліотеці ім. І.Франка, а також у районних і міських бібліотеках, у школах і університетах Криму. Лекції та «круглі столи» проведено в екологічні дати: День Води, День Землі, День Здоров'я, День біорізноманітності і захисту птахів. Всесвітній День навколишнього природного середовища був відзначений 9 годинним телемарафоном «Подаруй життя лісу» на ДТРК «Крим». Зібрані гроші протягом року використовувалися на відновлення кримських лісів і лісосмуг. КРАЕМ активно брала участь у громадській експертизі проекту будівництва сміттєпереробного комплексу у Бахчисараї, а також каналізаційного колектора глибокого залягання у м. Сімферополь. Серед нових форм діяльності: дві експедиційні поїздки в м. Керч (у морський торговий порт - моніторинг мазутно-піщаної «піраміди Хеопса»); три поїздки на острів Коса Тузла спільно з представниками ЗМІ і одна поїздка у смт Чорноморське на мис Такіл, для моніторингу мазутного забруднення. За результатами проводились прес-конференції у Республіканському прес-центрі. Були також екологічні експедиції у Опукський, Казантіпський, Ялтинський і Кримський природні заповідники, на озеро Донузлав і п-ів Тарханкут за програмою створення першого в Криму національного природного парку, а також у парки на ПБК (участь у роботі урядової комісії з питань винесення меж територій ПЗФ Криму). В Асоціації є традицією співпраця із телебаченням, радіо і багатьма ЗМІ Криму і України. Їхні виступи відбулись на ДТРК «Крим» на програмі «Зелена лампа», на Чорноморській ТРК, «Інтер», «1+1», «Тоніс», «ICTV» і інших телерадіокомпаніях. Тривала робота з електронними ЗМІ, на сайті КРАЕМ і КРРВ ПЗУ з'явилися сотні нових злободенних матеріалів з проблем 101

екології Криму. Сайт КРАЕМ відвідали тисячі користувачів з Криму, України, країн СНД і далекого зарубіжжя. Продовжувалася діяльність регіональних організацій КРАЕМ: в Ялті проводилася велика екологічна освітня робота із студентством і школярами, екологічні табори з прибиранням територій у горах і на пляжах, з висадкою дерев. Красиво і яскраво відбувалися Дні охорони природи, День гір, «Хвойна красуня »та ін. Наприклад, регіональне відділення Феодосії свої акції присвятило санітарії і гігієні курорту, висаджували квіти і дерева, святково відзначили День Чорного моря. Екологічному вихованню було присвячено діяльність екологів м. Євпаторія, смт. Чорноморське. Традиційно активно і успішно працювали Джанкойська і Керченська організації. Тут вирішувалися питання екологічної освіти і виховання молоді, сталого розвитку районів, озеленення територій. На 10 рік створення Джанкойського відділення КРАЕМ у звітному році було висаджено 2000 дерев (дуб, клен, ясен) на всій території Криму . Задача комітету полягає в об'єднанні громадськості, залученні їхніх зусиль до цілеспрямованої природоохоронної роботи. Надзвичайно важливо на даному етапі працювати над розвитком спільних інформаційних систем, зміцненням зв'язків державних структур, засобів масової інформації та громадських екологічних організацій. Спільна робота державних природоохоронних структур і громадських організацій повинна сьогодні стати значною силою, здатною впливати на рішення актуальних проблем для всіх регіонів України, сприяти впровадженню нових проектів, виконанню прийнятих природоохоронних програм, тим самим сприяти стабілізації екологічної ситуації, формуванню ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації соціально-економічних планів.

102

13.11.2. Громадські рухи Перелік місцевих громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з комітетом, їх адреси Керівник № 1.

Назва організації Кримська Республіканська Асоціація “Екологія і мир” (м. Сімферополь)

Тарасенко В.С.

“Асоціація підтримки біологічної та ландшафтної розмаїтості “Криму” – “Гурзуф-97” (м. Сімферополь)

Боков В.О. Рудик О.Н.

«Громадський науково-практичний медико-екологічний Євстаф'єва Є.В. центр»

Екологічне товариство "Галантус"

Миронова Л.П.

Благодійній фонд “Порятунок рідких рослин і тварин” (м. Алушта)

Паршинцев А.В.

“Товариство геоекологів Криму” (м. Сімферополь)

Смирнов В.О.

Дитяча екологічна організація “Фауна” (м. Джанкой)

Тувишева Л.В.

„МАМА-86-Феодосія”

Ковальчук А.М.

Джанкойське відділення КРАЕМ

Тувишев О.І.

10.

Громадська Рада дитячих і молодіжних організацій

Тувишева Л.В.

11.

Дитяча громадська екологічна організація «Едельвейс» «Центр екологічного здоров’я»

Міхеєва Л.Г.

12.

Артов А.М.

Адреса 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua 95007, м.Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ, bokov@tnu.crimea.ua 95006, м. Сімферополь, бул., Леніна 5/7, helene@csmu.strake.net 98187, м. Феодосія, с. Щєбетівка, а/с 555 98500, м. Алушта, вул.Партизанська, 42 griff58@mail.ru 95007, м. Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ 96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 8 fauna@inbox.ru 98100, м. Феодосія, вул. Кримська, 21-62, а/с51, mama86feodosia@gus62.sf.ukrt el.net м. Джанкой, вул. Кирова, 73/21, 96100 sawa1957@inbox.ru м. Джанкой, вул. Рози Люксембург, 16, 96100 с. Ярке, Джанкойський р-н 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua

13.12. Виконання державних екологічних програм У 2008 р. за рахунок Державного і Республіканського (Автономної Республіки Крим) фондів охорони навколишнього природного середовища здійснювалось фінансування заходів, передбачених державними цільовими програмами. Так, у 2008 р. в рамках виконання заходів Загальнодержавної програми охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів було профінансовано заходи по реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Красноперекопська (300,0 тис. грн.), м. Керчі (100,0 тис. грн.) - з Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища, а також докладка третьої нитки каналізаційного колектору в м. Ялта (2000,0 тис. грн. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища). В рамках виконання заходів Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної республіки Крим на період до 2017 р. за рахунок коштів Республіканського (АРК) фонду охорони 103

навколишнього природного середовища профінансовано заходи з реконструкції систем водопостачання (1288,0 тис. грн.), систем водовідведення (1078,0 тис. грн.), захисту від підтоплення (440,4 тис. грн.), створення системи поводження з відходами (3167,8 тис. грн.), розробки проектів землеустрою з організації із встановлення меж об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення (354,6 тис. грн.), знищення заборонених до використання ХЗЗР (перезатрення 44 т. заборонених отрутохімікатів – 198,0 тис. грн.). 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом У 2008 році співробітництво з країнами Європейського Союзу не відбувалося. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги Рескомприроди Криму у звітному році не залучав зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В 2008 році комітет брав участь у реалізації заходів, визначених у протоколах про міжрегіональне співробітництво, укладених між органами влади Автономної Республіки Крим та органами влади міста Москви, Краснодарського краю та Курської області Російської Федерації, а також з деякими областями України (Запорізька, Донецька, Вінницька, Чернівецька, Львівська області). Налагоджуються контакти, проводиться обмін досвідом з питань фінансування природоохоронних заходів, здійснення моніторингу довкілля (обмін нормативними документами, інформаційними матеріалами та інше).

104

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Комітет здійснює певну роботу у межах своєї компетенції. Проте екологічна ситуація за багатьма показникам залишається складною. Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, є наступні: 1. Неврегульованість земельного, водного законодавства, положень закону «Про курорти» - тих, що стосуються статусу і забудови 100 м і 2-х км охоронних зон суворого режиму морів, прибережних захисних смуг морів. 2. Відсутність генеральних планів забудови і виносу в натурі меж населених пунктів і територій. 3. Відсутність меж в натурі територій і об'єктів ПЗФ, прибережних захисних смуг, водозахисних зон річок, водоймищ, Чорного і Азовського морів. 4. Недостатня адміністративна і відсутність кримінальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства, особливо в частині самовільного захоплення земельних ділянок. 5. Перевантаження існуючих потужностей каналізаційно-очисних споруд. 6. Забруднення викидами забруднюючих речовин атмосферного повітря від пересувних джерел. 7. Недостатня рекультивація порушених земель унаслідок видобутку корисних копалин. 8. Невирішені питання:  Утилізація, знищення, екологічно безпечне складування (поховання) відходів.  Знищення непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів, накопичених в автономії.  Збереження зелених насаджень в населених пунктах і на території об'єктів природно-заповідного фонду.  Відтворення рідкісних і занесених до Червоної книги України тварин, організації науково обґрунтованої системи ведення мисливського господарства, спрямовану на підвищення ефективності розведення основних мисливських тварин, відтворення і збереження їх генофонду.  Недостатнє фінансування будівництва природоохоронних об'єктів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та Держбюджету. Аналіз найважливіших екологічних проблем та пропозиції Забруднення водних ресурсів. Основним джерелом забруднення водних ресурсів є підприємства житлово-комунального господарства. На їх частку припадає понад 90% від загального обсягу забруднень. Незадовільний технічний стан системи водовідведення, недостатня потужність, в першу чергу каналізаційних очисних споруд, і повільні темпи реконструкції через недостатнє фінансування призводять до забруднення і погіршення якості водних ресурсів. Існуючи системи водовідведення були збудовані у 70-80 роки минулого століття, технічно і морально застаріли.

105

Застарілі технології у сучасних умовах не дозволяють забезпечити необхідну якість очищення стоків. Окрім заходів, передбачених Загальнодержавною програмою охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, необхідно провести будівництво (реконструкцію) об’єктів водовідведення в селищах Піщане (Бахчисарайський район), Щебетівка, Коктебель, Орджонікідзе (Феодосійська міськрада), Морське, Веселе, Новий Світ (Судацька міськрада), Партеніт (Алуштинська міськрада), Миколаївка (Сімферопольський район), Новофедорівка (Сакський район), Красногвардійське (Красногвардійський район), Леніне (Ленінський район) і Совєтське (Совєтський район). Для вирішення проблеми необхідно перш за все забезпечити стабільне фінансування заходів з реконструкції об’єктів системи водовідведення. В тому числі за рахунок щорічного виділення коштів (у вигляді субвенції з Державного бюджету України бюджету АРК та відповідних місцевих бюджетів) на продовження реконструкції систем водовідведення, в першу чергу - об’єктів, фінансування яких передбачено Загальнодержавною програмою охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Пропозиції щодо зменшення забруднення водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів. З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об’єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення реконструкцій другої черги Сімферопольських очисних споруд, основного забруднювача водного басейну р. Салгір. Одним з головних завдань на шляху оздоровлення р. Салгір є реконструкція каналізаційних очисних споруд, виконання розчистки русла на окремих ділянках, влаштування прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, згідно з вимогами Водного кодексу України. З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу. Разом з тим, одним із перспективних напрямків постачання населення якісною питною водою є використання саме підземних вод, а також рішення питання впровадження опріснювальних споруд. В даний час у відсотковому відношенні використання підземних вод налічує усього близько 7 %. Для забезпечення сільського населення підземною водою необхідно розширення експлуатації розвіданих родовищ, застосування опріснювальних установок для питного водопостачання, прискорення облаштованості й впровадження в дію пробурених свердловин. Крім того, сільські комунальні підприємства не мають спеціальних дозволів на користування надрами, необхідне вирішення питання виділення цільових коштів для виконання геологорозвідувальних робіт з метою затвердження запасів прісних підземних вод для водозабезпечення сільського населення. В автономії склалася катастрофічна ситуація з водозабезпеченням багатьох сільських населених пунктів Роздольненського, Ленінського, Чорноморського, Первомайського, Красноперекопського, Сакського та 106

Джанкойського районів. Вирішити цю проблему у даний час можливо лише за умов фінансування буріння артезіанських свердловин на воду з Республіканського Автономної Республіки Крим фонду охорони навколишнього природного середовища. Для цього необхідно розглянути питання про внесення змін до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року №1147, а саме: включити до Переліку заходи щодо буріння артезіанських свердловин. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N297-р схвалено Концепція Державної програми "Питна вода Криму" на 2006 - 2020 роки. Розроблено проект Державний програми „Питна вода Криму” на 2006-2020 роки. На сьогодні Кабінетом Міністрів України ухвалено Постанову № 1067 «Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року», до якої включено заходи проекту Держаної програми «Питна вода Криму» на 2007-2020 роки з метою їх фінансування до 2017 року. Для реалізації Програми в Автономній Республіці Крим необхідні кошти у сумі 2597,05 млн. грн., у т.ч. для удосконалення системи водовідведення та підвищення якості очистки стоків потрібно 887,42 млн. грн. Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати завдання щодо підвищення ефективності та надійності функціонування систем водопровідно-каналізаційного господарства, удосконалення механізму водокористування, у тому числі за рахунок державної підтримки. Накопичення відходів і небезпечних хімічних речовин. Сьогодні у Криму накопичено понад 22 млн. т. твердих побутових відходів і це тільки на полігонах, що стоять на обліку. Щорічне накопичення, з урахуванням інтенсивності курортного сезону, сягає 0,9-1,2 млн. т. З 28 полігонів твердих побутових відходів 13 полігонів не відповідають вимогам природоохоронного законодавства і їх експлуатацію призупинено. Особливо гостро стоїть питання розміщення відходів у містах Ялта, Сімферополь, Судак, Керч, Старий Крим, селищах Коктебель, Октябрьське, Азовське, Багерове. Гострим залишається питання щодо переробки та використання у вигляді вторинної сировини або знешкодження відходів підприємств хімічної промисловості, розташованих в м.м. Армянськ, Краснопрекопськ, Саки. Необхідно розробити технології їх утилізації або знешкодження. На території Автономної Республіки Крим, за даними інвентаризації, зберігається 1058,5 т заборонених і непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин, які необхідно знешкодити або знищити. Для вирішення питання необхідно виділення коштів з Державного бюджету України (у вигляді дольової участі) на проведення заходів по знешкодженню (знищенню) заборонених і непридатних хімічних засобів захисту рослин і тари з під них. Збереження природно-заповідного фонду. На території Автономної Республіки Крим, без урахування м. Севастополя, розташовано 152 об'єкти 107

природно-заповідного фонду загальною площею 134,5 тис. га, з них 43 об'єкти загальнодержавного значення займають площу 101,1 тис. га та 109 об'єктів ПЗФ місцевого значення займають площу 33,4 тис. га. На сьогодні винесено в натуру межі 37 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 5732,8 га, що складає 24,3 % від загальної кількості об’єктів природнозаповідного фонду. Відсутність встановлених на місцевості меж об’єктів природнозаповідного фонду призводить до чисельних порушень вимог заповідного режиму. Особливо гостро стоїть ця проблема для об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення. Для забезпечення розроблення проектів землеустрою з організації і встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення необхідно виділити з Державного бюджету України 12,0 млн. грн. Захист території від шкідливої дії вод. Розподільча дамба на оз. Сасик-Сиваш є в аварійному стані, через що існує загроза її прориву та затоплення території Сакського району, автомобільної і залізничної доріг, а також м. Євпаторія. В результаті можливого виникнення несприятливих погодних умов (дощі, сильний вітер), ситуація на оз. Сасик-Сиваш Сакського району може значно погіршитися. Дамба є на балансі Сакського державного хімічного заводу, який перебуває у стадії банкрутства. Необхідно вирішити питання щодо передачі дамби на баланс спеціалізованої водогосподарської організації та виділити кошти на її реконструкцію у сумі 10,4 млн. грн. Потрібно продовжити виконання заходів по захисту від підтоплення с. Приозерне Ленінського району. Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації в Керченській протоці. Залишається напруженою екологічна ситуація в акваторії та прибережній смузі Азовського моря та Керченської протоки, на о. Коса Тузла в результаті потрапляння нафтопродуктів у навколишнє середовище, внаслідок стихійного лиха, яке сталося 11 – 12 листопада 2007 року. Порушено цілісність залізобетонних плит на південно-східній частині острова Коса Тузла. Потребують вирішення питання: - реалізація програми моніторингових досліджень Керченської протоки та прилеглих акваторій Азовського і Чорного морів; - розробка комплексу заходів щодо визначення ступеня остаточного забруднення та відновлення рекреаційного і природного потенціалів території, що зазнали негативного впливу внаслідок аварії в Керченській протоці, а також визначення попереджувальних заходів щодо захисту акваторії та прибережної смуги у випадку загрози забруднення нафтопродуктами. Окрім того, необхідно розробити вимоги до організації та проведення вантажних операцій на якірних стоянках в Керченській протоці. Щодо фінансування природоохоронних заходів. Через недоліки у законодавчих і нормативних актах виникають серйозні проблеми з освоєнням коштів, що виділяються з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, оскільки не визначено механізм їх передачі від головного розпорядника коштів (Міністерства охорони навколишнього природного середовища України) і його територіальних органів, які виступають розпорядниками коштів 3 рівня, 108

безпосередньо замовникам природоохоронних заходів – органам виконавчої влади і місцевого самоврядування, які виступають замовниками будівництва (реконструкції) об’єктів комунальної власності. Необхідно визначити механізм передачі коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища безпосередньо замовникам заходів, як варіант - через надання субвенцій зі спеціального фонду Державного бюджету України місцевим бюджетам на виконання природоохоронних заходів.

109

ДОДАТКИ Відповідальні виконавці розділів «Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим у 2008 році» Назва розділу Вступ

Відповідальні Варшавський П.М.

Посада Головний спеціаліст

Стор. 1

Варшавський П.М.

Головний спеціаліст

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Зміна клімату

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Стан водних ресурсів

Сєрова І. Г.

Начальник відділу

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Макріді І.Б.

Начальник відділу

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Сахнов І.С.

Начальник відділу

Надра

Сахнов І.С.

Начальник відділу

Відходи

Томчишина Н.О.

Начальник відділу

Екологічна безпека

Сидоренко В.Д.

Заст. нач. відділу

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

Сахнов І.С.

Начальник відділу

11. Вплив енергетики на довкілля

Сулік Р.П.

Начальник відділу

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

Сулік Р.П.

Начальник відділу

Байков А.М., Сологуб Н.О. Потьомкіна В., Вєлієв Р.Ш.

Начальники відділів

Лєсов О.М...

І заст..голови комітету

105

Головний спеціаліст

110

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції Додатки

Варшавський П.М

110