kyiv_2007

_

ЗМІСТ ВСТУП 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості 1.2. Соціальний та економічний розвиток 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА 14 РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу _

4 5 5 10

14 24 25 31 36 37 39 40 41 41 42 44 44 46 50 54 55 55 60 60 61 62

62 64

_

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного

76

5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні

81 82

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.2. Стан геологічного середовища 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.3. Енергоємність 11.4.Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел 12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива

98 98 100

світу

_

102 103 106 106 106 114 116 116 119 127 129 131 131 131 134 136 136 136 136 137 137 137 138 138 139 140 141 142

_

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки 13.4. Державний контроль 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг 13.9. Економічні засади природокористування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ВИСНОВКИ ПРОПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПІДГОТОВКУ РОЗДІЛІВ

_

142 142 143 143 144 148

150 155 158 162 163 168 175 176 186 187 188 189

_

ВСТУП Доповідь про стан навколишнього природного середовища в м. Києві у 2007 році підготовлена згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Це щорічний випуск об’єктивної аналітичної інформації про екологічний стан міста, яка є необхідною для вирішення екологічних проблем міста Києва. Хоча місто Київ за рівнем техногенного впливу вигідно відрізняється від інших регіонів України з розвиненими гірничо-металургійними та сировинно-переробними комплексами, він має низку екологічних проблем над вирішенням яких працює Державне управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві. Ціллю діяльності Держуправління є реалізація принципу сталого розвитку шляхом екологізації економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, стано_влення дієвої системи екологічного моніторингу. Але ці проблеми можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями всіх громадян і з допомогою держави. Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку дозволяє виявити головні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль. Насамперед це: • критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропуск_ної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, збільшення об'ємів викидів шкідливих речовин автотранспортом у навколишнє природне середовище; * високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переоснащення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, _

_

наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризи_ків. * зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсу_тності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження; недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста; * зростання ролі м. Києва у світових глобалізаційних та інтеграційних процесах.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дата заснування м.Києва – 482 рік Площа, км2 - 835,6 Кількість адміністративних районів - 10 Щільність населення, тис.чол. на 1 км2 - 3,3 Чисельність населення в районах міста Назва району Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський Всього по місту

Таблиця 1.1 Щільність наявного населення, тис. чол/км2

Кількість наявного населення, тис. чол.

Площа,км2

224,707

156,2

1,439

302,560

133,3

2,270

350,084

148,0

2,365

340,996

66,7

5,112

311,947

110,2

2,831

135,994

19,6

6,938

186,708

34,0

5,491

327,969

101,0

3,247

326,725

40,0

8,168

232,543

26,6

8,742

2740,233

835,6

3,279

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості м. Києва

_

_

Сучасний Київ, де сьогодні мешкає понад 2,7 млн. чоловік, за кількістю населення входить до числа десяти найбільших міст Європи, а за площею території, що в межах міської смуги становить 835,6 км² , щільність населення – 3.3 тис. чоловік на кв. км, поступається лише п’яти європейським містам – Лондону, Риму, Будапешту, Москві та Берліну. Місто Київ розташовано в центрі східної Європи на обох берегах р. Дніпро, у його середній течії, нижче впадіння лівої притоки – р. Десна. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов’язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на Поліській низовині, південно-західна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині. Поверхня правобережної частини міста – підвищена платоподібна лісова рівнина, розчленована ярами та балками, долинами невеликих річок, лівобережної – низовинна рівнина. Характерні форми рельєфу правобережжя – гори-останці, зокрема, Печерська (її висота найбільша – 196 м над рівнем моря), Старокиївська (188 м), Батиєва (176 м), Хоревиця (174 м), Багринова (170 м), Щекавиця, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса. Найвідоміші яри: Бабин, Смородинський, Кмитів, Протасів, Цимбалів та інші. Найнижчі ділянки міста відповідають рівню води в Дніпрі – близько 92 м над рівнем моря. У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташовано у зоні стику двох регіональних тектонічних структур північно-східного схилу Українського кристалічного щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів, яка простягається в північно-західному напрямку. Завдяки цьому Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.

_

_

Рис. 1.1.

площа Перемоги

Ґрунтовий покрив Києва є вельми строкатим, зважаючи на різноманітність природних умов. Північним околицям міста, що тяжіють до Полісся, властиві дерново-підзолисті ґрунти, сформовані переважно під хвойними лісами. На правобережній високій частині міста панують звичні для більшої частини України ґрунти – чорноземи. Утворились вони переважно на дуже своєрідних пухких, добре провітрюваних і відносно сухих суглинках – лесах. У природних київських лісопарках поширені темно–сірі лісові ґрунти, що утворились під пологом широколистяних лісів. Місто Київ є багатим на воду: існують значні запаси підземної води. Окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. Загалом водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис.га або 8,0 % території.

_

_

Гідрографічна мережа району представлена р. Дніпро, річками його басейну (Десна, Либідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, стр. Пляховий), озерами, болотами, штучними ставками і каналами. Дніпро і його долина мають вирішальний вплив на природні умови Києва і дислокацію елементів його житлово-промислової агломерації. Характерним для режиму всіх річок є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень, дещо підвищені рівні восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами. Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом і м’якою зимою, оптимальною є зволоженість.

_

_

Рис. 1.2. р. Дніпро Клімат будь-якої території, насампе_ред, залежить від надходження сонячної радіації, що, в свою чергу, визначається кутом падіння сонячних променів. У день літнього сонцестояння (22 червня) ви_сота Сонця над обрієм у Києві сягає 63°. Тривалість цього дня - 16,5 год. У день зимового сонцестояння (22 грудня) найбільша висота Сонця - 16°, і день триває лише 8 годин. Сумарна сонячна радіація у Києві стано_вить 4,0 х 10 9 Дж/м2. Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік становить 1 927 год. або 43% можливої. Протягом року найбільша тривалість сонячного сяйва спо_стерігається у червні та липні (по 279 год.), найменша (39 год.) - у грудні. Значні відмінності у висоті стояння Сон_ця і тривалості сонячного сяйва протягом року визначають сезонні зміни темпера_тури повітря. _

_ Клімат у місті визначається передусім атмосферною циркуляцією, зокрема, чергуванням циклонів та антициклонів. Основна причина їх утворення – нерівномірність нагрівання суходолу та моря. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, безхмарна погода. Прихід циклонів супроводжується значними змінами температури, опадами та вітром.

0

С – +11.90С. Середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку – західний, взимку – північно- західний. В умовах Києва зменшення прозорості атмосфери відбувається через значну забрудненість пилом, що перешкоджає надходженню со_нячної радіації. На її кількість вплива_ють також значні площі забудови міста та вузькі вулиці. Однак, у місті до розсія_ної радіації приєднується відбита стінами та бруківкою. Саме цим обумовлюється відчуття спеки та задухи, характерне для міста влітку. Результати спостережень свідчать, що останніми десятиріччями у Києві кіль_кість прямої сонячної радіації зменшуєть_ся, а розсіяної збільшується. Ці явища пояснюються збільшенням хмарності та зменшенням прозорості атмосфери міста. У районах міста, що забудовані висотними спорудами, через закритість відкритого простору зменшується тривалість сонячного сяйва. Така сама тенденція спостерігається і в промислових зонах, але через підвище_ний вміст аерозолів в атмосфері. Завдяки потужним «островам тепла» у місті завжди тепліше, ніж на околицях. Так, середня річна температура повітря у Києві вища, ніж у розташованих півден_ніше містах Умані та Білій Церкві. Відчутний вплив на клімат Києва здійс_нює Дніпро, що в межах міста витягнутий у меридіональному напрямку. Велика ру_хома водна площа сприяє формуванню бризового переносу повітря: вдень різниця температур між поверхнями міста та річки створює потоки свіжого вологого повітря до міста (що менше відчувається на правому березі завдяки специфіці рельєфу), а ввечері-навпаки, витягуючи міський пил та кіптяву. Зелені насадження навколо річки підвищують цю „санітарну функцію”. Впливає Дніпро й на інші погодні умови. У частині міста, що розміщена у заплаві, зростає швидкість та частота вітрів, підвищується вологість повітря, повторюваність туманів. Взимку тут холодніше, ніж у віддалених від Дніпра районах. Клімат Києва загалом є сприятливим для проживання, однак різкі зміни погоди, що супроводжуються метеорологічними явищами, несприятливими для київського довкілля, для нього теж характерні. Одним з відчутних чинників комплекс_ного впливу на екосистему Києва є кіль_кість та інтенсивність опадів. Періоди надмір_ного випадання опадів чи різкої нестачі створю_ють екологічні й господарські проблеми. Так, під час інтенсивних злив посилено розмивається грунт та нещільні гірські породи, а низовинні ділянки міста інколи затоплюються, сильні снігопади завда_ють чимало клопоту комунальним служ_бам міста та паралізують роботу наземного транспорту, а ожеледі та ожеледиці Середньорічна температура повітря +8.9

_

_

викликають посилений травматизм. Бо_ротьба з ожеледдю ведеться переважно із застосуванням солі, що знижує темпера_туру замерзання води. Однак, під час та_нення солонуваті талі води, потрапляючи до Дніпра, пригнічують розвиток прісно_водної флори та фауни річки. Майже щороку в Києві фіксуються 2-3 дні з градом, який утворюється при ви_сокій вологості та висхідних рухах повітря під час грози. Фіксувались у місті й ураганні вітри. Інколи сильний вітер призводить до пошкодження старих дерев, недостатньо закріплених деталей будівель, рекламних носіїв значної площі, ліній зв'язку та елек_тропередач. Зрідка у Києві спостерігаються пило_ві бурі, що утворюються, якщо під час по_сухи швидкість вітру зростає настільки, щоб підняти із земної поверхні та пере_нести частки пилу та піску. Середня кіль_кість днів з пиловими бурями - 2 за де_сятиріччя. Клімат є одним з найвпливовіших чин_ників формування міської природної та го_сподарської систем. Сонячна радіація формує характер_ні турбулентні потоки, що впливають на умови забруднення і вентиляції. Хоча вітер великої швидкості завдає незручностей, однак завдяки йому змен_шується рівень забруднення атмосферного повітря. Натомість, за слабкого вітру за_бруднення повітря часто зростає, особли_во влітку на оточених пагорбами низинних ділянках. Характерне для Києва західне перенесення повітряних мас, теж, певною мірою позначається на характері забруднення повітря: на за_хідних околицях міста воно чистіше, ніж на східних чи південно-східних.

_

_

_

_

Рис.1.3. Роза вітрів м. Києва

Підвищення температури повітря в холодну пору року в цілому є позитивним явищем. У такому випадку економляться теплоносії (відповідно, зменшується за_бруднення атмосфери), полегшується при_бирання снігу. Однак, загальне потепління сприяє поширенню з півдня адвентивних рослин, що створює додаткові екологіч_ні проблеми. Влітку підвищення температури пові_тря у поєднанні з низькою відносною во_логістю та сухим вітром є несприятливим. Воно викликає напруження у водопоста_чанні, призводить до додаткових витрат електроенергії для введення в дію додат_кових засобів водозабезпечення. Наявність у окремі роки посушливих періодів, тривалість яких може досяга_ти кількох місяців, теж негативно впли_ває на екологічну систему міста. Посухи негативно позначаються, насамперед, на стані рослинності. Під час посух зростає запиленість атмосфери, що позначається на характеристиках сонячної радіації та викликає бронхолегеневі за_гострення й погіршення загального стану здоров'я киян. Загальна площа м. Києва становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста – 34,8 тис.га або 41,6 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 28,1 тис. га або 33, 6 %. Значна кількість земель зайнята промисловими об’єктами – 5,6 тис. га, об’єктами транспорту та зв’язку – 2,2 тис.га. За функціональному використанням територія м. Києва розділяється на такі зони: - селітебну (міська і сільська забудова); - промислову; - рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об’єкти природоохоронного фонду, водоймища). Кожна із функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище. _

_

Селітебна зона призначена для проживання населення і характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах - Оболонь, Виноградар, Теремки та ін., на Лівобережжі - масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою сільського типу, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній. Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. В межах Київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболонський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний. Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста і його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахисними смугами і т.п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах забудованої частини міста площа паркових насаджень досягає 183,0 км2, а навколишнє зелене кільце з лісовими масивами Голосієва, Пущі – Водиці та Дарниці становить біля 3830,0 км2.

1.2. Соціально-економічний розвиток міста Упродовж останніх років у м. Києві спостерігається тенденція економічного зростання, підвищення доходів і рівня життя населення, завдяки чому істотно поліпшилися позиції столиці серед регіонів України, вивівши її на провідне місце за переважною більшістю характеристик соціально-економічного розвитку. Ресурсний потенціал, відносно диверсифікована структура економіки, більш розвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура, переваги, пов’язані зі столичним статусом, сприяли зростанню інвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткості внутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб’єктів господарювання за багатьма видами економічної діяльності. Відбулось зростання валової доданої вартості(ВДВ). Складо_вими росту ВДВ є збільшення валового нагромадження основного капіталу, поліпшення фінансового стану підприємств, підвищення грошових доходів населення, що стимулює сукупний споживчий попит. Обсяг реалізованої промислової продукції порівняно з 2006 роком зріс на 8,0% (до 27,0 млрд. грн.), у т.ч. обробної промисловості — на 10,0%. По_зитивним явищем є подальше збільшення у загальному випуску промислової продукції питомої ваги обробної промисловості та випереджаючий розвиток високотехнологічних і стратегічно важливих для міста галузей, що виробля_ють продукцію кінцевого споживання: машинобудування— 112,0%, вироб_ництво інших неметалевих мінеральних _

_

виробів — 115,2%, харчова промис_ловість — 114,0%, целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа — 110,0%. Аналіз вказує на наявність потенціалу для подальшого збереження високих темпів росту промислового виробництва. Нині можливості розвитку промисловості обмежуються незадовільним станом її матеріально-технічної бази, високою фізичною зношеністю виробничих фондів. На низькому рівні залишається інноваційна активність підприємств, включаючи впровадження нових технологічних процесів, у т.ч. маловідходних, ресурсозберігаючих, ін_новаційна продукція становить лише 11,6% загального обсягу реалізованої промислової продукції. Поліпшенню ситуації сприятиме спрямування бю_джетних коштів на розвиток інноваційної інфраструктури та підтримку нау_кових розробок, а також переорієнтація ресурсів па пріоритетні напрями нау_ково-технічного й інноваційного розвитку з урахуванням показників перспе_ктивної окупності витрат. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очіку_ється в обсязі 39,1 млрд. грн., що на 29,1% більше порівняно з 2006 роком. Ви_рішальну роль у його формуванні відіграють прибутки підприємств промисло_вості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування. Розвиток підприємництва в м. Києві характеризується збільшенням кі_лькості суб'єктів економічної діяльності, зростанням надходжень податків і зборів від них до бюджету, підвищенням внеску у забезпечення зайнятості населення міста. У 2007 року кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності- платників податків становила 320,9 тис.од., що на 2,4% більше, ніж у попередньому році. Позитивній динаміці сприяла реалізація міською владою низки за_ходів у сфері підтримки малого бізнесу, зокрема, фінансування розвитку ма_лого підприємництва з міського бюджету в розмірі 53,8 млн. грн. З іншого боку, за часткою малого підприємництва у забезпеченні зайня_тості населення, надходженні податків і зборів, формуванні валового регіона_льного продукту м. Київ поступається багатьом європейським столицям. Згід_но з оцінками фахівців, ці показники, за умови повноцінного використання наявних переваг (інвестиційна привабливість, велика місткість ринку будіве_льних робіт, транзитне географічне положення тощо), уже в середньостроковій перспективі можуть бути істотно збільшені. Неоднозначними змінами ха_рактеризується господарська діяльність підприємницького сектора: з одного боку, зростанням фінансових результатів, з іншого — недостатньою економі_чною ефективністю виробництва, коли 37% малих підприємств у 2007 році працювало збитково, а питома вага продукції, реалізованої малими підприєм_ствами, в загальному обсязі реалізації по місту становила лише 3,8%.

_

_

Зберігається тенденція випере_джального зростання імпорту товарів, що обумовлено дією чинників, які ма_ли місце у попередньому році, зокрема, це потреба в імпортованому облад_нанні для модернізації підприємств і підвищення цін на енергоносії, як наслі_док, погіршення позицій київських експортерів на світових ринках за товар_ними групами «хімічна промисловість» і «металопродукція». Київ демонструє високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80% припадає на інвестиції в основний капітал. Обсяги інвестицій в основний капітал у 2007 році перевищило обсяги 2006 року. Збереглася позитивна тенденція до зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про продовження процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. У структурі інвестицій 42,4% складають витрати на придбання машин і обладнання, 57,6% — на капітальне будівництво. Пріоритетним напрямом капітального будівництва є спорудження жит_ла, що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за тем_пами введення в експлуатацію житлової площі. Зросли обсяги будівництва житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту, їм безоплатно передано 84,5 тис.м2 житла, збудованого за кошти міського бюджету й одержаного від підприємств та організацій у порядку відрахувань, що на 14,0% більше, порі_вняно з попереднім роком. Економічне зростання та збільшення бюджетних надходжень є чинниками поліпшення рівня життя населення. У 2007 році реальні грошові доходи киян зросли за рахунок підвищення рівня оплати праці зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, зростання державних соціальних стандартів. _

_

Успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забез_печує роботою не лише киян, але й осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах. Рівень

життя

населення

є

одним

із

чинників

формування

демографічно_го потенціалу міста. Станом на 1 січня 2008 року чисельність наявного населення м. Києва згідно з офіційними даними становить 2740,233 тис. осіб. Характерними рисами демографічної ситуації є зростання кількості жителів за рахунок міг_рації при від'ємному природному прирості. Аналіз соціально-економічного розвитку дозволяє виявити головні проблеми

столиці,

що

потребують

першочергового

вирішення

та

концентрації зусиль міської влади. Насамперед це: • критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропуск_ної

спроможності

та

неефективна

конфігурація

дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських збільшення

столиць об'ємів

показ_ники

викидів

шкідливих

навколишнє природне середовище; _

дорожньо-транспортних речовин

пригод,

автотранспортом

у

_

* високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переосна_щення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризи_ків. На актуальність цієї проблеми вказує подорожчання в 2008 році вартості імпортного природного газу до критичного, за оцінками фахівців, рівня для багатьох підгалузей хімічної промисловості, а також житлово-комунального господарства; * зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсу_тності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів мо_дернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, пе_реробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження; * недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реа_лізації економічного потенціалу міста; * надмірна соціальна стратифікація та низький рівень доходів значної частини киян в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін та швидкого зростання вартості життя, що обмежує споживчий попит як вагомий чинник росту регіональної економіки (за обсягами споживання продуктів харчуван_ня, насамперед м'яса, риби, овочів, фруктів, багато домогосподарств столиці істотно відстають від фізіологічних норм, за забезпеченістю товарами трива_лого користування — від показників розвинутих країн); * невідповідність житлової політики потребам і можливостям киян (на ринку житла існує дефіцит квартир економ-класу, натомість відбувається стрімке збільшення елітних новобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобом вкладення капіталу й/або використовується для одер_жання тіньової ренти); * недостатня ефективність механізмів управління розвитком міста, не_ узгодженість дій структурних підрозділів міської влади щодо впровадження низки першочергових ініціатив.

_

_

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Протягом 2007 року в атмосферу міста надійшло 230,5 тис. т. забруднюючих речовин від стаціонарних та рухомих джерел забруднення, що на 1,5% більше порівняно з попереднім роком (табл.2.1). Щільність викидів в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр території міста склала 275,7 т. шкідливих речовин, що перевищило середній показник по Україні в 23 рази. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця.2.1. Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне 220,5 205,4 повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

_

2005 рік 2

2006 рік

1625

1632

1712

698

736

745

1615

1620

1647

91,337

105,2

105,2

3

2007 рік 4

230,5

_ у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне 223.5 214,1 повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

33, 6 186.9 176,5

26,4 179,0 167,8

26,5 204 190,8

263,7

245,7

275,7

82,3

75,9

84,5

40,2

31,6

31,7

12,5

9,8

9,7 244,0

Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Києва є пересувні джерела, серед яких на першому місці знаходиться автотранспорт (82.8 %). Другорядну роль відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства будівельної індустрії, машинобудівної, хіміко-фармацевтичної та харчової промисловостей (рис. 2.1.). Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів спостерігалось в усіх районах міста. Основні зони забруднення повітря зосереджуються в місцях, що прилягають до автомагістралей та в місцях концентрації промислових комплексів. Рис.2. 1. Розподіл викидів забруднюючих речовин за джерелами викидів

Рис. 2. 2. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по районах (тис. т.) Всього м. Київ райони Голосіївський Дарницький Деснянський

_

Від стаціонарних джерел

Таблиця 2.2. Від пересувних джерел

230,5

26,5

204,0

22,5 19,3 21,9

4,9 1,7 2.7

17,6 17,6 19,2

_ Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський

33,3 21,3 15,3 23,9 23,0 24,3 25,7

12,0 1,1 0,1 0.9 0,9 1,1 1,1

21,3 20,2 15,2 23,0 22,1 23,2 24,6

Стаціонарні джерела Місто Київ має потужний промисловий комплекс різногалузевих підприємств, подекуди з неудосконаленими енерговитратними та ресурсовитратними технологіями без належної очистки викидів. Протягом 2007 року викиди забруднюючих речовин у повітряний басейн міста здійснювали 418 підприємств, установ та організацій міста. Від них в атмосферу надійшло 26,5 тис. т забруднюючих речовин, що на 0,1 тис. т або на 0,4% більше порівняно з 2006 роком (рис 2.3.). Рис.2. 3. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел Найбільша кількість забруднюючих речовин від стаціонарних джерел надійшла у повітря Дніпровського (45,2 %) , Голосіївського (18,7%) та Деснянського ( 10,1 %) районів. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2007 році по районах Таблиця 2.3. Назва району м. Київ райони Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський

Кількість підприємств, які мали викиди 418 82 40 26 43 64 13 49 59 66 53

Обсяги викидів, т 26486,7 4943,1 1731,3 2682,4 11978,3 1139,6 74,0 871,0 893,4 1076,1 1097,5

Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел викидів спостерігалось у 5 районах міста (Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Подільському, Святошинському). Пересувні джерела На сьогоднішній день автомобільний транспорт в м. Києві, як і в ряді інших великих міст України, є одним з основних забруднювачів атмосферного повітря. _

_

Обсяги викидів від автотранспорту мають тенденцію до зростання, що обумовлено постійним збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива та недостатньо розвиненою законодавчою та юридичною базою у галузі ефективного управління автотранспортом. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем м. Києва. Доцільно відмітити, що зростання викидів відбулось від автомобілів індивідуальних власників. Від роботи двигунів мобільних (автомобільний, авіаційний, залізничний і річковий) джерел забруднення у 2007 році в повітря надійшло 204,0 тис.т. забруднюючих речовин, що на 23,0 тис. т (11.3%) більше порівняно з попереднім роком (табл.. 2.1.). Переважна частина з них - 190,8 тис.т. (93.5%) – це викиди автомобільного транспорту. В 2007 році викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел значно збільшились за рахунок автомобільного транспорту.

Викиди шкідливих речовин за джерелами забруднення (тис.т) Таблиця 2. 4.

2006 Всі джерела забруднення у тому числі: автомобільний транспорт залізничний транспорт авіаційний транспорт водний транспорт виробнича техніка

179,0 167,8 1,3 3,2 6,4 0,3

2007 204,0 190,8 1,4 3,8 7,4 0,6

З кожним роком автотранспорт все більше впливає на погіршення стану довкілля. Поряд з постійними автомобілями, які щоденно рухаються вулицями значний внесок у забруднення повітряного басейну вносять, також, транзитні автотранспортні засоби, та ті, що прибувають у столицю з інших міст на довгостроковий період. Загальна кількість таких автомобілів становить, за даними ДАІ м. Києва, 80-100 тис. одиниць за добу. Кординально вирішити екологічну проблему забруднення атмосферного повітря автотранспортом може заміна моторних палив нафтового походження екологічно чистим природним газом або використання альтернативних видів пального. Сьогодні в столиці України функціонують практично всі відомі види міського транспорту, вплив яких на екологію міста є неоднаковим. Питома вага перевезень пасажирів міським транспортом на сьогодні становить: трамвай – 12,7%; тролейбус – 20,4%; автобус – 24,9% і метро – 42%.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря Основними речовинами, що забруднюють атмосферне повітря, є оксид вуглецю (155.9 тис. т), сполуки азоту (30.4 тис.т.), леткі органічні сполуки (28.7 тис. т), діоксид та інші сполуки сірки (7.2 тис.т.). На їх долю припадає 96 % або 222.2 тис. т від загальної кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста (табл.2.5.). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря _

_

Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: 33.6 метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю 7,6 діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 3,9 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю 143.7 вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю 140,6 вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

2005 рік 3 220.5

2006 рік 4 205.4

26.4 0,1 0 3.6 4,8 13,1 3,3 3.7 186.9 1.2 16,4 133.9 1,2 176,5

Таблиця 2.5.

2007 рік 2 230,5

26,5 0,1 0

0,1 0 3,4

5.1 9.8 3,6

5,4 9,1 4,4 3,3

179.0 1.6 18.8

204.0 1,8 21.3 152,5

1,0 11,9 130,2 -

22.0 167.8

25,4

1,3 13,6

1,4 15.2

190,8

148,1 20.6 -

23,7 -

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря Характеристика основних підприємств - забруднювачів атмосферного повітря міста наведена в табл. 2.4. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1

1.

2.

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2.6.

2.7.

_

Таблиця 2.6. Обсяги викидів по місту

Види економічної діяльності

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Переробна промисловість у тому числі: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів виробництво хліба та хлібобулочних виробів оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність хімічне виробництво виробництво гумових та пластмасових виробів виробництво іншої неметалевої

тис. т 3 26,5

у % до підсумку 4 100,0

0.06

0.2

5.7

21,5

0.8

3,0

0.6

2.3

0.32

1.2

0.25

0,9

0.11 1.29

0.4 4,9

1.27

4.8

_ мінеральної продукції виробництво машин та устаткування виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування виробництво транспортних засобів та устаткування інші галузі промисловості Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку у тому числі: діяльність наземного транспорту функціонування інфраструктури залізничного транспорту Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцями Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

2.8.

2.9.

2.10.

2.11.

3.

4.

5.

6.

6.1.

6.2.

7.

8.

0.33 0.15

1.2 0.6

0.54

2.0

0.04 19,.51

0.2 73,6

0.24 0.37

0.9 1.4

0.44

1.7

0.19 0.17

0.7 0.6

0.10

0.4

0.08

0.3

Рис. 2. 4. Основні забруднювачі атмосферного повітря викидами від стаціонарних джерел Найбільш питому вагу у забруднення атмосфери міста вносять підприємства енергетики: ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль", ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та філіал Завод “Енергія Київенерго”, викиди яких у 2007 році становили більше 64%. Рис. 2.5. ТЕЦ-6

Рис. 2.6. ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль" _

_

Основними причинами великих обсягів викидів вище згаданих підприємствами є: - переважне використання твердого палива (вугілля) ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль" ; - застарілість основних фондів енергетичних підприємств та неефективні технології нейтралізації забруднюючих речовин; - неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів окремими виробниками та споживачами енергії. Треба зазначити, що практично всі підприємства міста, діяльність яких обумовлює формування шкідливих для атмосферного повітря викидів забруднюючих речовин, потребують суттєвої модернізації виробництва та існуючих систем уловлення шкідливих речовин.

_

_

Основні забруднювачі атмосферного повітря Таблиця 2.7. Частка викидів забруднюючої речовини

№ з/п

Назва об’єкту

Назва забруднюючої речовини усього викидів, т/рік

1 1.

_

Філіал “Завод “Енерг ія” Київен ерго

2 Всього викиді в

3 1042,1

Діокси д та інші сполук и сірки Оксид вуглец ю

до загальн ого обсягу викидів об’єкту ,%

до загальн ого обсягу викидів (населе ного пункту) ,%

9 98

10 1076,7 4

фактич но витрач ено з початк у виконан ня заходу, тис. грн.. очікув ане 11 12 1076,7 3,700 4

фактич не 13 3,754

4

5 0,6

38,1

3,7

0,02

-

-

465,9

44,7

0,2

3,000

3,281

-

8 5,9

загальн ий обсяг витрат за коштор исною вартіс тю, тис. грн.

Частка оснащенн я джерел викидів газоочисн ими установк ами (ГОУ), % зменше ння викидів після впровад ження заходу, т/рік *

Ефек тивні сть робот и ГОУ, %

Заходи, спрямовані на зменшення викидів

_

2.

ЗАТ ”Енерг огенер уюча компан ія” Дартеп лоцент раль”

Оксид и азоту (в перера хунку на NO2) Речови ни у вигляд і суспен довани х тверди х частин ок (мікро частин ки) Немета нові леткі органі чні сполук и Метал и та їх сполук и Всього викиді в

Діокси д та

_

308,3

29,6

0,13

0,200

0,200

97,1

9,3

0,04

0,100

0,095

0,6

0,06

0,0002

-

-

8,2

0,8

0,004

-

-

10216, 9

-

4,43

50,2 5123,8

2,22

20,6

90,5

-

-

-

-

_

ТЕЦ-5

_

інші сполук и сірки Оксид вуглец ю Оксид и азоту (в перера хунку на NO2) Речови ни у вигляд і суспен довани х тверди х частин ок (мікро частин ки та волокн а) Немета нові леткі органі чні сполук и (НМЛ ОС) Метал и та їх сполук и Всього

2,1

0,09

1756,8

17,2

0,76

3115,5

30,5

1,35

5,4

0,05

0,002

3,6

0,04

0,0016

3375,1

-

1,46

211,6

21,9

82,5

325,47

325,47

18,0

18,0

_ 3.

Київен ерго АЕК «Київе нерго»

викиді в

Діокси д та інші сполук и сірки Оксид вуглец ю Оксид и азоту (в (в перера хунку на N02) Речови ни у вигляд і суспен довани х тверди х частин ок (мікро частин ки та волокн а) Немета нові леткі органі чні сполук и

_

6

49,9

1,5

0,02

614,1

18,2

0,27

2669,5

79,1

1,16

1,7

3,4

0,05

0,1

0,0007

0,0015

6

_

4.

Теплое лектро центра ль №6 АЕК «Київе нерго”

(НМЛ ОС) Метал и та їх сполук и Всього викиді в

Діокси д та інші сполук и сірки Оксид вуглец ю Оксид и азоту (в перера хунку на N02) Речови ни у вигляд і суспен довани х тверди х частин ок (мікро частин ки та

_

0,4

0,01

0,0001 8

2426,4

-

0,01

0,0004

0,0000 03

475,4

19,6

0,21

-

1918,8

79,1

0,83

-

0,03

0,0011

0,0000 13

1,053

11,8

-

91.7

228,03 1

228,03 1

58,01

58,01

_ волокн а) Немета нові леткі органі чні сполук и (НМЛ ОС) Метал и та їх сполук и

_

4,2

0,2

0,0018

0,05

0,002

0,0000 23

_

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В 70-х роках, в час піку індустріалізації Європи постало питання про глобальний вплив викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому 09.11.1979 р. Організацією Об'єднаних Націй (ООН) була прийнята Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Україною вона ратифікована 05.06.1980 р. На виконання умов конвенції підписано наступні Протоколи: – Протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків (12.08.1986 р.); – Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків (24.07.1989 р.); – Протокол стосовно подальшого скорочення викидів сірки (17.12.1996 р.); - Протокол про стійкі органічні забруднювачі (23.10.2003 р.); - Протокол про важкі метали ввійшли (29.12.2003 р.). Транскордонне забруднення повітря на великі відстані розраховується згідно з методологією Спільної програми спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані (ЕМЕП). Європи розбита на квадрати розміром 50 км х 50 км, м. Київ знаходиться в 4 квадратах, по яким Держуправлінням проводяться спостереження та оцінка розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані і надається інформація про викиди забруднюючих речовин, а саме SO2, N0x, NH3, НМЛОС, СО та по важких металах з розбивкою за секторами. Рис. Київ в системі ЕМЕП 2.3. Якість повітря міста Моніторинг забруднення атмосферного повітря міста проводиться Центральною геофізичною обсерваторією на 16-ти стацiонаpних постах (ПСЗ) в 8-ми районах столиці. Для визначення забрудненості повітря в 2007 р. було відібрано і проаналізовано 76811 проб. На постах №№ 2, 4, 6, 11, 21 в окремі місяці року спостереження проводились не в повному обсязі. У квітні-травні не проводились спостереження за оксидом вуглецю. Основні причини – відсутність електроенергії на ПСЗ та ремонт і повірка приладів. http://www.cgo.org.ua/kyiv/data/lszapost.gif_

Розташування постів спостережень: №1 вул. Стражеска, 6а №9 вул. Каунаська, 10а №2 вул. Довженка, 8 №10 ул. Межигірська, 56/60 №3 вул. Попудренка, 50 №11 пр. Перемоги, 98/2 №4 вул. Лазо, 2 №13 Експоцентр України _

_

№5 пр. Науки, 37 №6 пл. Перемоги №7 пл. Бессарабська №8 бул. Л.Українки, 29

№15 Гідропарк №17 пр. Оболонський, 14 №20 пл. Московська №21 вул. Скляренка

На всiх стацiонаpних постах визначався вмiст основних забpуднюючих pечовин (пил, діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту), на одному посту – вміст розчинних сульфатів і оксиду азоту. За вмiстом специфiчних речовин (сipководень, фенол, фтоpистий водень, хлоpистий водень, амiак, фоpмальдегiд, бенз(а)пiрен(, важкi метали - залiзо, кадмiй, маpганець, мiдь, нiкель, свинець, хpом, цинк) спостереження проводились на окpемих постах з уpахуванням викидів пpомислових пiдпpиємств, pозташованих поблизу ПСЗ, а також в районах найбільш завантажених автомагістралей міста. Рис. 2.7. Московська площа За

даними спостережень ЦГО загальний рівень забруднення повітря у 2007 р. у Києві був вище середнього по Україні і оцінювався як високий. Серед визначаємих домішок перевищення середньодобових гранично- допустимих концентрацій (ГДКс.д)

спостерігалось з діоксиду азоту, фенолу та формальдегіду (речовини 2-го класу небезпеки). Сеpедньоpiчнi концентpацiї пилу, діоксиду сipки, оксиду вуглецю не пеpевищували ГДК як в сеpедньому по мiсту, так i на постах, за винятком пилу, середньорічний вміст якого дорівнював 1,3 ГДКс.д. на Бессарабській площі та 1,2 ГДКс.д. на проспекті Перемоги. По мiсту сеpедньоpiчні концентpацiї доpiвнювали: пилу – 0,8 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д, діоксиду сipки – 0,2 ГДКс.д.. Максимальна концентpацiя пилу на Бессарабській площі у квітні становила 1,4 ГДКм.р., на інших постах – перевищень не зафіксовано. Вміст оксиду вуглецю за максимальними концентраціями пеpевищував ГДК на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (район Багринової гори). Найбільші концентpацiї оксиду вуглецю на рівні 4,6 ГДКм.р. спостерігались на Бессарабській площі у липні, 3,6 ГДКм.р. – на вул.Скляренка у лютому, 3,4 ГДКм.р. – на вулиці Каунаській (ПСЗ № 9) та 3,0 ГДКм.р. – на площі Перемоги у жовтні; на інших постах вони були в межах 0,8-2,8 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально-pазової ГДК від загальної кількості спостережень з оксиду вуглецю становила по мiсту 2%. Сеpедньоpiчна концентрація діоксиду азоту в цілому по місту була на piвнi 2,3 ГДКс.д. На всіх постах середній вміст цієї домішки також перевищував допустимі _

_

санітарні норми. Високі середньорічні концентрації діоксиду азоту спостеpiгались на постах, якi pозташованi поблизу автомагiстpалей з iнтенсив_ним pухом тpанспоpту: в районі Бессарабської площі (ПСЗ № 7) – 3,3 ГДКс.д., Московської площі (ПСЗ № 20) – 3,0 ГДКс.д., бульвару Лесі Українки (ПСЗ № 8), вулиць Довженка (ПСЗ № 2), Попудренка (ПСЗ № 3), Скляренка (ПСЗ № 21), проспекту Перемоги (ПСЗ № 11) та площі Перемоги (ПСЗ № 6) – 2,5 ГДКс.д. Середньорічні концентрації на рівні 1,0-1,5 ГДКс.д. відмічені в більш "чистих" зонах – проспекту Науки ("зелена зона" території метеостанції ЦГО) та на території Експоцентру України.

У 2007 р. було зареєстровано 14 випадків високого забpуднення - 5 ГДКм.р. і вище - з діоксиду азоту (в минулому році було зафіксовано 4 випадки). По два випадки відмічено у квітні і травні та 10 випадків – у червні. Один з них зафіксовано на Московській площі з концентрацією 5,5 ГДКм.р., всі інші – на Бессарабській площі з максимальною концентрацією – 8,1 ГДКм.р. Накопиченню діоксиду азоту у повітрі сприяли крім інтенсивного руху автотранспорту й погодні умови – висока температура повітря, наявність приземних інверсій (коли утворюється затримуючий шар повітря, який перешкоджає розсіюванню забруднюючих домішок в атмосфері). Максимальні концентpацiї діоксиду азоту на рівні 4,9 ГДКм.р. відмічені на вулиці Стражеска (ПСЗ № 1) та Оболонському проспекті (ПСЗ № 17), 4,4 ГДКм.р. – на проспекті Перемоги (район метро Святошин), 4,2 ГДКм.р. – на вулицях Попудренка (район метро Чернігівська) та Лазо (ПСЗ № 4).

Hа iнших постах максимальнi концентpацiї діоксиду азоту були в межах 1,8 – 3,8 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень по мiсту з діоксиду азоту становила 45%, причому найвищі повторюваності зафіксовано на ПСЗ №7 і №20 – 70% - 64% відповідно. Протягом року в атмосфері міста утримувався високий вміст фенолу. Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту становила 2,0 ГДКс.д. Максимальні разові концентрації перевищували відповідну ГДК, також, на всіх постах і були в межах 1,2-1,9 ГДКм.р. Найбільша концентрація на рівні 1,9 ГДКм.р. зафіксована на вул. Стражеска у березні. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК фенолу від загальної кількості спостережень становила по місту 4%. Вміст формальдегіду у повітрі міста був на рівні 2,0 ГДКс.д. Середньорічні концентрації цієї домішки на усіх постах, де вона визначалась, перевищували середньодобову ГДК в 1,0-2,7 раза, причому найбільш високий вміст формальдегіду спостерігався на Бессарабській площі та Московській площі.

_

_

_

_

Суттєве зростання вмісту формальдегіду у повітрі відмічається майже кожного року у весняно-літній період. З підвищенням температури повітря та інтенсивності сонячної радіації прискорюються фотохімічні реакції. У І півріччі 2007 р. досить тривалий період спостерігалась жарка, суха погода, високий рівень сонячної радіації, що сприяло утворенню у повітрі дуже високих концентрацій формальдегіду, особливо у травні і червні. Окрім промислових викидів, формальдегід утворюється у повітрі як вторинна домішка внаслідок фотохімічної реакції між вуглеводнями та окислами азоту. Основними джерелами потрапляння вуглеводнів та оксидів азоту в атмосферу у місті є автотранспорт. Значні викиди цих шкідливих речовин у повітря сприяють їх високому накопиченню в атмосфері. Максимальні концентрації формальдегіду на постах були в межах 1,0-2,1 ГДКм.р. Найбільша концентрація формальдегіду 2,1 ГДКм.р. зафіксована на вул.Скляренка у травні. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень по мiсту становила 1,3%. Сеpедньоpiчний вміст інших специфічних домішок в цілому по мiсту складав: оксиду азоту – 0,7 ГДКс.д., хлоpистого водню – 0,4, аміаку – 0,2, фтоpистого водню – 0,2 ГДКс.д.. Дані по pозчинних сульфатах i сipководню в кратності ГДКс.д. не наводяться через їх відсутність для цих речовин. Максимальнi концентpацiї хлоpистого водню на Бессарабській площі та пр.Перемоги у квітні становили 1,3 ГДКм.р., на пл.Перемоги у березні – 1,1 ГДКм.р.; ще на чотирьох постах не перевищували рівень ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень становила по мiсту 0,4%.

_

_

Максимальні концентрації діоксиду сірки, оксиду азоту, сірководню, фтористого водню та аміаку не перевищували відповідні ГДК. Вміст важких металів, за винятком міді, був значно нижче рівня допустимих санітарних норм. По міді найбільші концентраціі спостерігались протягом всього року на вул.Лазо (ПСЗ № 4) – середньорічна концентрація становила 0,7 ГДКс.д, максимальна з середньомісячних – 0,9 ГДКс.д (у лютому). _

_

Середньорічні концентрації бенз(а)пірену на двох постах з 14-ти перевищували ГДКс.д: на пр.Перемоги – 1,8 ГДКс.д, на вул.Каунаській – 1,2 ГДКс.д. На інших постах середньорічні концентрації були в межах (0,3 – 0,9 ГДКс.д. В цілому по місту середня концентрація бенз(а)пірену за 8 місяців 2007р. (січень-березень та червень-жовтень) становила 0,7 ГДКс.д. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену перевищували або досягали рівня ГДК на дев’яти постах. Найбільші їх значення відмічено у лютому на вул.Каунаській та пр.Перемоги – 2,4 та 2,3 ГДКс.д відповідно. У річному ході середньомісячних концентрацій підвищення вмісту пилу відмічено у березні-квітні, оксиду вуглецю – з червня по серпень, діоксиду азоту – у січні, лютому та жовтні. Високий вміст формальдегіду у повітрі міста спостерігався з березня по серпень, дуже високі середньомісячні концентрації відмічені у травні - 6,7 ГДКс.д. і червні - 7,0 ГДКс.д.. Найбільші середньомісячні концентрації фенолу протягом року відмічені з травня по серпень, бенз(а)пірену – у січні-березні. По іншим домішкам значних коливань не відмічено. Оцінка сумарного забруднення атмосферного повітря по ІЗА в усі місяці року вказувала на високий рівень забруднення з березня по серпень, дуже високий у травні-червні. У 2007р. зонами найбільшого забруднення були Бессарабська і Московська площі, бульвар Лесі Українки. Також високий рівень забруднення спостерігався на вулицях Скляренка, Каунаській, Межигірській (район метро Тараса Шевченка) та Оболонському проспекті. Менш забрудненими були райони проспекту Науки, Експоцентру України, Гідропарку, вулиці Лазо, площі Перемоги, вулиці Попудренка. У поpiвняннi з попеpеднiм pоком загальний рівень забруднення атмосферного повітря підвищився за рахунок зростання середнього вмісту фенолу та формальдегіду. Водночас, вміст діоксиду азоту дещо знизився. Вміст інших домішок суттєво не змінився. ІЗА

12 Діоксид сірки

10

Окс ид азоту

8

Аміак Хлорис тий водень

6

Пил

4

Окс ид вуглецю Фенол

2 0

_ _

Формальдегід

й и к ь с . н р о п л о б О

а к н е р я л к С . л у в

к г ь о с м р е гі р и ж а е П . и е п с .М о л р у п в

а к н е ж в о .Д л у в

к н е р д у п а о П . л у в

а щ о л п

и г о м е р е П

о з а Л . л у в

а к ь с б а р а с е Б

а щ о л п

к р а п о р ід Г

а к ь с а н у а К . л у в

а к с е ж а р т С . л у в

і с е Л р а в ь л у б

и к н ї а р к У

а к ь с в о к с о М

а щ о л п

и к у а .Н р п

р т н е ц о п с к Е

и н ї а р к У

Діоксид азоту

Розташув ання постів спостережень

_

Рис. 2.7. Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) на мережі постів ЦГО в м.Києві за 2007 рік та вклад кожної домішки в загальну суму 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару Шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до серйозних наслідків для людства. Саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання сонця, що завдає великої шкоди кліткам живих організмів.

Рис. 2. 8. Озоновий шар Зниження концентрації озону на 1% приводить в середньому до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету у поверхні землі на 2%. Вперше думка про небезпеку руйнування озонового шару була висловлена ще в кінці 1960-х років, тоді вважалося, що основну небезпеку для атмосферного озону являють викиди водяної пари і окисів азоту (NOХ) з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет. Викиди окисів азоту з поверхні землі внаслідок спалення викопного палива, масового виробництва і застосування азотних добрив також представляють певну небезпеку для озонового шару, але окиси азоту нестійкі і легко руйнуються в нижніх шарах атмосфери. _

_

Дослідження у 1974 році показали, що хлорфторвуглеці (ХФВ) можуть руйнувати озон. З того часу так звана хлорфторвуглецева проблема стала однією з основних. ХФВ вже більше 60 років використовуються як “холодоагенти” в холодильниках і кондиціонерах, пропеленти для аерозольних сумішей, піноутворюючі агенти у вогнегасниках, очищувачі для електронних приладів, при хімічному чищенні одягу, при виробництві пінопластиків. Колись вони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні і неактивні, а значить не токсичні. Як це не парадоксально, але саме інертність цих з'єднань робить їх небезпечною для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, який має межі від поверхні землі до висоти 10 км), як це відбувається з більшістю оксидів азоту, а проникають в стратосферу, верхня межа якої розташовується на висоті біля 50 км. Коли молекули ХФВ підіймаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони зазнають інтенсивного впливу ультрафіолетового випромінювання, який не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі в звичайних умовах молекули ХФВ, які розпадаються на компоненти що володіють високою реакційною здатністю, зокрема атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносить хлор з поверхні землі через тропосферу у нижні шари атмосфери, де менш інертні з'єднання хлору руйнуються, в стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору, в ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього, один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону перш ніж його буде дезактивовано або повернуто в тропосферу. Зараз викид ХФВ в атмосферу оцінюється мільйонами тонн, але потрібно зазначити, що навіть у випадку повного припинення виробництва і використання ХФВ негайного результату досягнути не вдасться: дія ХФВ, що вже попали в атмосферу буде продовжуватися декілька десятиріч. Вважається, що час життя в атмосфері для двох ХФВ фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2), що найбільш широко використовуються становить 75 і 100 років відповідно. Приймаючи до уваги ці аргументи багато країн почали вживати заходів, направлених на скорочення виробництва і використання хлорфторвуглеців (ХФВ). У вересні 1987 р. 23 найрозвинутіші країни світу підписали в Монреалі конвенцію, що зобов'язує їх знизити споживання ХФВ. Україна підписала та ратифікувала в 1988 році Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, в 1996 році ратифіковано Лондонські, а в 2000 році Копенгагенські поправки до Монреальського протоколу. Приєднання до Монреальського протоколу створило в Україні правові, технологічні та організаційні умови для охорони озонового шару, що випливає з потреб гармонізації екологічного законодавства України з відповідним законодавством Європейського Союзу. З урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для _

_

реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”. Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень. Ряд підприємств здійснюють конверсію виробництва за рахунок власних ресурсів. На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності. Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану.

2.4.2. Активність Сонця Сонце висвітлює і зігріває нашу планету, без цього було б неможливе життя на ній не тільки людини, але навіть мікроорганізмів. Сонце - головний (хоча і не єдиний) двигун процесів, що відбуваються на Землі. Але не тільки тепло і світло одержує Земля від Сонця. Різні види сонячного випромінювання і потоки часток впливають на її життя. Сонце посилає на Землю електромагнітні хвилі всіх областей спектра - від багатокілометрових радіохвиль до гамма-променів. Околиць Землі досягають також заряджені частки різних енергій - як високих (сонячні космічні промені), так і низьких і середніх (потоки сонячного вітру, викиди від спалахів). На кінець, Сонце випускає могутній потік елементарних часток - нейтрино. Однак, вплив останніх на земні процеси малий: для цих часток земна куля прозора, і вони вільно крізь нього пролітають. Тільки дуже мала частина заряджених часток з міжпланетного простору попадає в атмосферу Землі (інші чи відхиляє чи затримує геомагнітне поле). Але їхньої енергії досить для того щоб викликати полярні сяйва і зміни магнітного поля нашої планети, усе це неминуче впливає на все живе і, можливо, неживе на планеті Земля. Однією із самих чудових особливостей Сонця є майже періодичні, регулярні зміни різних проявів сонячної активності, тобто всієї сукупності явищ на Сонці. Це і сонячні плями - області із сильним магнітним полем і внаслідок цього зниженння температури, і сонячні спалахи - найбільш могутні і швидкі вибухові процеси, що впливають на всю сонячну атмосферу над активною областю, і сонячні волокна - плазменні утворення в магнітному полі сонячної атмосфери, що мають вид витягнутих (до сотень тисяч кілометрів) волоконоподібних структур. Сонячні плями - найбільш відомі явища на Сонці. Вперше в телескоп їх спостерігав Г. Галілей у 1610 р. Наприкінці ХІ сторіччя два спостерігачі - Г. Шперер у Німеччині й Е. Маундер в Англії вказали на той факт, що протягом 70-літнього періоду аж до 1716р. плям на сонячному диску, очевидно, було дуже мало. Вже в наш час Д. Едді, заново проаналізувавши всі дані, прийшов до висновку, що дійсно в цей період був спад сонячної активності, названий Маундерівським мінімумом. До 1843р. після 20-літніх спостережень аматор астрономії Г. Швабі з Німеччини зібрав досить багато даних для того, щоб показати, що число плям на диску Сонця циклічно міняється, досягаючи мінімуму приблизно через кожні одинадцять років. Найдужчий прояв сонячної активності, що впливає на Землю, - сонячні спалахи. Вони розвиваються в активних областях зі складною будівлею магнітного полюсу і торкаються всієї товщі сонячної атмосфери. Енергія великого сонячного спалаху досягає величезної величини, порівняної з кількістю сонячної енергії, що одержана нашою _

_ планетою протягом цілого року. Це приблизно в 100 разів більше всієї теплової енергії, яку можна було б одержати при спалюванні всіх розвіданих запасів нафти, газу і вугілля. У той же час це енергія, що випускається всім Сонцем за одну двадцяту частку секунди, з потужністю, що не перевищує сотих часток відсотка від потужності повного випромінювання нашої зірки. Це приводить до підйому загального та електромагнітного випромінювання Сонця. Магнітне поле планет (у тому числі Землі) служить захистом від сонячного вітру, але частина заряджених часток здатна проникати усередину магнітосфери Землі. Це відбувається в основному у високих широтах, де є дві так звані лійки: одна в Північному, інша в Південному півкулях. Взаємодія цих заряджених часток з атомами і молекулами атмосферних газів викликає світіння, що називається північним сяйвом. Енергія, що приходить у виді цих часток, далі розподіляється в різних процесах навколо всієї земної кулі, у результаті чого відбуваються зміни в атмосфері й іоносфері на всіх широтах і довготах. Але ці зміни на середніх і низьких широтах відбуваються після подій у високих широтах, і в наслідок у різних областях, на різних широтах і в різний час різні. Тому, наслідки вторгнення часток сонячного вітру різні в залежності від регіону. В останні роки все частіше говориться про сонячну активність, магнітні бурі і їхній вплив на людей. Тому що сонячна активність наростає, питання впливу цього явища на здоров'я стає актуальним. Помічено, що погіршення стану хворих максимально виявляється, по-перше, відразу після сонячного спалаху і, по-друге, - з початком магнітної бурі. Це пояснюється тим, що за 8 хвилин від початку сонячного спалаху сонячне світло (а також рентгенівське випромінювання) досягають атмосфери Землі і викликають там процеси, що впливають на функціонування організму, а приблизно через добу починається сама магнітосферна буря Землі. З усіх захворювань, що піддані впливу магнітосферних бур, серцево-судинні були виділені, оскільки їхній зв'язок із сонячною і магнітною активністю був найбільш очевидним. Під час магнітних бур виявляються суб'єктивні симптоми погіршення стану хворих, частішають випадки підвищення артеріального тиску, погіршується коронарний кровообіг. Дослідження показали, що в день, коли на Сонці відбувається спалах, число випадків інфаркту міокарда збільшується. Воно досягає максимуму наступного дня після спалаху. Виявлено зв'язок сонячної активності і з функціонуванням інших систем організму, з онкозахворюваннями. Найбільша захворюваність раком мала місце в період спокійного Сонця, найменша - при найвищій сонячній активності. Припускають, що це зв'язано з гальмуючою дією сонячної активності на мало диференційовані клітинні елементи, у тому числі на ракові клітки. Під час магнітної бури частіше починаються передчасні пологи, а до кінця бурі збільшується число швидких пологів. Учені також прийшли до висновку, що рівень сонячної активності в рік народження дитини істотно відбивається на його конституційних особливостях. Дослідженнями в різних країнах показано, що число нещасливих випадків і травматизму на транспорті збільшується під час сонячних і магнітних бур, що пояснюється змінами діяльності центральної нервової системи. При цьому збільшується час реакції на зовнішні світловий і звуковий сигнали, з'являється загальмованість, повільність, погіршується кмітливість, збільшується імовірність прийняття невірних рішень. Проводилися спостереження впливу магнітних і сонячних бур на хворих, що страждають психічними захворюваннями, зокрема , маніакально-депресивним синдромом. Встановлено, що в них при високій сонячній активності переважали маніакальні фази, а при низкій - депресивні. При цьому активується імунна система, відповідно перебудовуються нервові процеси й ендокринна система, навіть збільшується працездатність. Суб'єктивно це сприймається здоровою людиною як поліпшення самопочуття, підйом настрою. Спостереження не одного покоління вчених говорять про те, що людина, що знаходиться в стані творчого підйому, стає малочутливим до будь-яких впливів хвороботворних факторів. Вплив Сонячної Активності на дитину. Відомо, що будь-яке навантаження дається дітям великою напругою психічних, емоційних і фізичних функцій. Під час екстремальних космічних і геофізичних ситуацій страждає енергетика дитини, розвиваються функціональні розлади з боку нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної й іншої систем. Дитина відчуває дискомфорт, що не може пояснити. З'являються порушення сну, занепокоєння, плаксивість, губиться апетит. Іноді може підніматися температура. Після закінчення екстремальної ситуації усе приходить у норму, і в цьому випадку прибігати до лікування невідомої хвороби не потрібно. Результати наукових спостережень за сонячною активністю протягом останніх 170 років дозволяють віднести максимум 11-літнього циклу в 2001р. до самого могутнього за цей період. Він збігається з входженням у максимум 576 літнього циклу протистояння великих планет у 2000р., що дозволяє вченим припустити посилення психопатогенного космічного впливу на біосферу в 2000-2001р.

2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття

_

_

За даними експертів серед чинників довкілля виділено основні медико-екологічні проблеми міста, які завдають шкоду здоров’ю населення: забруднення атмосферного повітря, якість питної води, накопичення відходів. Стан забруднення атмосферного повітря впливає на здоров'я населення, шляхом загострення хронічних хвороб серцево-судинних, органів дихання, крові, нервової системи, алергічним проявом, тощо. Особливо це відчувається в районах житлової забудови, прилеглої до автомагістралей з інтенсивним транспортним рухом, де рівні забруднення повітря на порядок вищі ніж в районах, де відповідний рух відсутній, а також в зелених зонах відпочинку населення. Вихлопні гази автотранспорту містять різні сполуки (чадний газ, вуглеводні, оксиди азоту, альдегіди тощо), які утворюючи фотооксиданти, здійснюють подразнюючий, токсичний, канцерогенний, мутагенний вплив на людський організм. Чадний газ насичує людську кров, замість кисню сполучається з еритроцитами та переноситься до всіх органів У людини порушується сон та працездатність, підвищується втомлюваність, послаблюється увага, різко змінюється настрій. При хронічному отруєнні чадним газом порушується робота нервової системи, печінки, нирок. Зростання кількості викидів свинцю в атмосферу відображується на здоров’ї населення міста і в першу чергу дітей. Автотранспорт, крім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, також спричиняє негативне акустичне забруднення. Це особливо вагомий чинник для центральних магістралей міста. Дослідження свідчать про те, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смертності населення. Відомо, що від 10 до 20 % полютантів володіють властивістю викликати віддалені наслідки, які характеризуються підвищеним рівнем генетичної та онкологічної патології. За результатами контролю держсанепідслужби в зазначених вище районах, рівні забруднення приземного шару

атмосферного повітря за вмістом азоту диоксиду, вуглецю оксиду, сірки диоксиду (сірчистого ангідриду) і пилу перевищують гранично-допустимі рівні в середньому від 2-х до 5-ти разів, а в окремих випадках і більше. При цьому радіус забруднення від автомагістралей, переповнених автотранспортом, поширюється на 100 метрів і більше, захоплюючи прилеглі прибудинкові території. Слід відзначити, що за останні 10-15 років, в зв'язку з інтенсивним збільшенням автотранспортного руху і скороченням викидів промислових підприємств, відмічається превалювання автотранспорту в забрудненні повітряного середовища м.Києва над підприємствами. Останнє підтверджується висновками науковців Інституту гігієни та медичної екології ім..О.М.Марзеєва АМН України за результатами багаторічних спостережень держсанепідслужби за станом повітря, що рівень захворюваності населення, особливо дітей, в місцях впливу автотранспорту майже (за вищевизначеними захворюваннями) вдвічі більший, ніж в так званих „чистих зонах" і навіть в зонах впливу підприємств м.Києва. _

_

Тому зусилля держсанепідслужби, природоохоронців, місцевих органів влади і самоврядування повинні бути спрямовані, в першу чергу, на зменшення забруднення автотранспортом міських територій і прилеглих до міста зон відпочинку.

2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Одним з основних аспектів екологічної безпеки є надійна робота очисного обладнання, де уловлюються та знешкоджуються шкідливі речовини, модернізація морально застарілих технологій та засобів виробництва. З метою охорони атмосферного повітря у 2007 році підприємства міста здійснили 82 природоохоронних заходів, на які було витрачено 4,5 млн. гривень. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 276,0 т., що становить 101,8% від очікуваного обсягу зменшення. Вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки Києва потребує системного підходу, спрямованого на оп-тимізацію процесів природокористування та екологізацію міської економіки. Завданням 2008 року є продовження реалізації діючих і започаткувати низки нових інвестиційних проектів у транспортній сфері, житлово-комунальному господарстві, промисловому комплексі міста, насамперед спрямованих на усунення причин зростання рівня забруднення довкілля, тому Програмою соціально-економічного розвитку міста на 2008 рік передбачено: * будівництво ТЕЦ на відновлювальному паливі в Деснянському районі м. Києва біля ТЕЦ-6 (кошти інвесторів); реконструкція та розбудова дорожньо-транспортної інфраструктури (бу_дівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро, будівництво та реконструкція багаторівневих транспортних розв'язок, перекладка мереж II пускового комплексу Великої Окружної дороги від Гостомельського шосе до вул. Богатирської та ін.), прискорення роз_витку метро та скорочення ліній маршрутного таксі як найбільш екологічно невигідного виду транспорту, за рахунок цього підвищення пропу_скної спроможності доріг, виведення транзитних транспортних потоків за межі міста, виключення «холостих пробігів» і зниження викидів автотранспортом забруднюючих речовин в атмосферне повітря; реконструкція «Заводу «Енергія» філіалу АЕК «Київенерго», впровадження системи комплексного очищення димових газів від сміттєспалювальних котлоагрегатів; продовження робіт зі створення системи моніторингу довкілля м. Києва, поповнення ресурсних баз даних стану довкілля міста, створення системи інформування щодо стану навколишнього середовища та гідрометеорологічних умов і явищ ; встановлення нових і модернізація діючих стаціонарних автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітря; _

_

продовження робіт з оснащення димових труб великих промислових підприємств міста стаціонарними комплексами екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря ; розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо заборони ви_користання у місті (в т.ч. заборони в'їзду іногороднього транспорту) без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів; •забезпечення жорсткого екологічного контролю за якістю та відповідністю державним стандартам пального, що реалізується автозаправними станціями міста, а також за екологічними параметрами автотранспорту; •введення зон обмеженого доступу автотранспорту в разі перевищення на території житлової забудови гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосфері, а також гранично допустимого рівня шуму від автотранспорту; •опрацювання можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств — забруднювачів довкілля за межі міста.

_

_

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Вивченням клімату, його коливань та змін займається наука кліматологія, яка нараховує близько двох тисяч років. Однак, до недавнього часу кліматологія не викликала суспільного інтересу, та навіть державні інституції, на діяльність яких суттєво впливає клімат, мало цікавились результатами досліджень та висновками кліматологів. Як відомо фахівцям, ще на початку 60-тих років минулого століття відомий радянський кліматолог М.Будико прогнозував прийдешнє потепління. У ті часи навіть з фахівців мало хто відносився до цих передбачень з довірою. Проте, у наш час не проходить жодного року чи сезону, щоб знову і знову не велись розмови, як на побутовому рівні, так і на рівні політиків, про те, що "клімат теплішає". Існує декілька концепцій зміни клімату, кожна з них ґрунтується на своїх аргументах. Прибічники природних причин обґрунтовано стверджують, що клімат в минулому неодноразово змінювався. За останні дві тисячі років нашої ери спостерігалися три періоди потепління та 3 похолодання, останнє з яких закінчилось в першій половині ХІХ століття. Тому, прибічники природних причин стверджують, що за періодом потепління настане похолодання. Послідовники іншої теорії наводять свої аргументи. По-перше, раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Природні фактори не можуть так швидко "розігрівати" атмосферу. По-друге, доведено, що завжди в історії планети збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось аналогічним підвищенням температури повітря біля землі - всім давно відомий "парниковий ефект". За рахунок людської діяльності вміст СО2 в атмосфері збільшився на 34%. Встановлено, що здатність атмосфери Землі поглинати теплові потоки збільшується із підвищенням концентрації в ній вуглекислого газу (С02), закиси азоту, метану, хлорфторвуглеводнів. Потепління клімату призводить до збільшення інтенсивності та повторюваності небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які ведуть до зростання втрат від несприятливих погодних умов. Збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось за рахунок розвитку промисловості та збільшенням автотранспорту. Протягом останніх десятиліть майже удвічі зросла концентрація в атмосфері метану. Основні джерела його утворення – вирощування рису, розведення жуйних тварин, спалювання біомаси в тропіках і саванах, міські звалища, втрати природного газу при добуванні, транспортуванні та використанні, гірничо видобувні роботи тощо. Приріст концентрації метану становить близько одного _

_

відсотка на рік. Вважають, що внесок цього газу в парниковий ефект може стати не набагато меншим, ніж вуглекислого, оскільки радіаційні властивості метану в двадцятеро ефективніші, ніж С02. Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не обминули і Київ. Температура Києва у 2007 році стала рекордно теплою і склала 9.9°С, тобто 2007 рік стан найтеплішим за всю майже півтора столітню історію метеорологічних спостережень. До цього часу тримався рекорд 1975 року, повторений у 1989 році – середня річна температура повітря в ці роки досягла 9,6°С. Більше того, на кліматичні умови істотно впливає саме місто – розсіювання тепла з теплотрас, будинків, ТЕЦ і т.д. Підвищення температури повітря у Києві за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Глобальне потепління продовжує свій наступ і в 2008 році. Якщо глобальне потепління і надалі буде впливати на клімат міста таким чином, героїні відомої казки буде потрібною допомога Дванадцяти місяців, аби на Новий рік назбирати у лісі корзину пролісків.

3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Збільшення концентрації вуглекислого газу (головна причина потепління), змусили політиків прийняти міжнародні домовленості (Рамкова Конвенція ООН про зміни клімату 1992 року та "Кіотський протокол" 1997 року на виконання вимог Конвенції) по зменшенню темпів приросту викидів СО2 в атмосферу. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату була підготовлена Міжурядовим комітетом по проведенню переговорів Рамкової конвенції про зміну клімату у 1990-1992 рр. і прийнята 9 травня 1992 року у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку членами Ради цього комітету. Конвенція підписана більш ніж 180 країнами світу, Україною ратифікована в 1996 році . Головна мета Конвенції - визнання того, що зміна клімату є загальнолюдською проблемою, розробка глобальної стратегії захисту системи клімату та її збереження для сучасного та майбутнього поколінь, спільний пошук можливостей стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що відвертав би шкідливе антропогенне втручання в систему клімату.

У грудні 1997 року на зустрічі в Кіото (Японія), яка присвячена глобальній зміні клімату, делегатами із понад ста шістдесяти країн був прийнятий протокол, що зобов'язує розвинені країни скоротити викиди СО2. Кіотський протокол зобов'язує тридцять вісім індустріально-розвинених країн скоротити до 2008-2012 років викиди СО2 на 5% від рівня 1990 року. Країни, що підписали протокол одержують право скористатися фінансовими механізмами його виконання, до яких відноситься: спільне виконання зобов'язань, спільне здійснення проектів, механізм чистого розвитку, торгівля квотами на викиди парникових газів. На виконання рішень Кіотського протоколу Україна прийняла наступні розпорядчі документи: _

_

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №206 "Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів"; - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №341 "Про затвердження Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження".

- Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №342 "Про затвердження Вимог до підготовки проектів спільного впровадження".

3.2. Національна система інвентаризації парникових газів Парниковий газ – це газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів належать - двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторовуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (SF6). Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі - національна система) - це система організаційно-технічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, необхідної для оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Національна система охоплює всі види діяльності, які призводять (можуть призвести) до антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря із джерел (підприємства, цехи, агрегати, установки, транспортні засоби тощо), а також ті, що пов'язані з абсорбцією парникових газів. Метою національної системи є виконання вимог Кiотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та рішень Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, зокрема: - планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі - інвентаризація); - узагальнення результатів інвентаризації; - складання національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і контроль за його якістю; - забезпечення архівного зберігання інформації національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і матеріалів до нього. На підставі даних інвентаризації щороку готується національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також національне повідомлення з питань зміни клімату та досліджень, пов'язаних з покращенням якості оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Викиди парникових газів повинні бути розраховані по секторах народного господарства за спеціальною методологією, яку розробила міжнародна група експертів з питань змін клімату (ІРСС). До цього часу викиди цих газів ніколи не

_

_

враховувались в національній статистичній звітності, на них не встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК), вони не нормуються, не лімітуються. Кількість СО2 в атмосфері неухильно росте, тому що як джерело енергії стали широко застосовуватися види викопного палива (вугілля і нафта). Крім того, як результат людської діяльності в атмосферу потрапляють і інші парникові гази, наприклад метан, закис азоту і цілий ряд хлормістких речовин. Не дивлячись на те, що вони виробляються в менших об'ємах, деякі з цих газів куди небезпечніші з погляду глобального потеплення, ніж вуглекислий газ. В місті Києві особливої уваги заслуговують викиди парникових газів, що пов’язані з функціонуванням паливно-енергетичного комплексу та спричиняють більше половини парникового ефекту.

3.3. Прогноз викидів парникових газів Україна, будучи країною з перехідною економікою, відроджує свої економічні можливості і в короткі терміни не може досягти модернізації всіх секторів, на що потрібні великі фінансові ресурси. Рівень зобов’язання країни на другий період Кіотського протоколу має ґрунтуватися на прогнозах економічного розвитку країни та потенціалу знижень викидів парникових газів. Статистичні показники за останні роки вказують, що в Україні, при економічному зростанні і рості ВВП до 12% на рік, рівень викидів парникових газів тримається на рівні 41-44% від рівня викидів 1990 р. протягом останніх семи років. Тобто при рості економіки не відбувається пропорційного росту викидів парникових газів. Парадоксу ніякого в цьому немає: промисловість в Україні зараз розвивається в інших умовах, ніж це було за Радянського Союзу – в умовах високих цін на енергоресурси та в умовах необхідності їх ефективного використання для досягнення конкурентоспроможності на ринку. І така тенденція триватиме, поки українські підприємства не досягнуть енергоємності на одиницю ВВП рівня розвинених країн. Схожа ситуація росту економіки з незначним збільшенням викидів парникових газів промисловими підприємствами відбувається в усіх країнах Центральної та Східної Європи. На другий період Кіотського протоколу 2013-2017 рр. Україна повинна взяти на себе зобов’язання зниження викидів парникових газів на - 45% у порівнянні із 1990 р. За новою енергетичною стратегією на 2017 рік базовий рівень викидів парникових газів в Україні складатиме 60% від рівня викидів 1990 р. без урахування чистого поглинання парникових газів в секторі землекористування (за песимістичним сценарієм - лише 53% від рівня 1990 року). Зобов’язання на рівні - 45% є цілком обґрунтованим з точки зору запланованого розвитку економіки і створить стимул більш активної державної політики у сфері зниження викидів парникових газів. Крім того, існує ряд обґрунтувань, що фактично в 2017 році рівень викидів парникових газів не досягне 60% від рівня 1990 р.

_

_

по-перше, в енергетичній стратегії закладені дуже низькі показники енергоефективності промисловості та енергетичного сектору, в той час як економічно доцільний потенціал енергозбереження країни визначається на рівні 45% від обсягів сучасного споживання паливно-енергетичних ресурсів; по-друге, за енергетичною стратегією рівень викидів парникових газів до 2017 року збільшиться на 34% у порівнянні з 2004 р, що є надвисоким ростом викидів парникових газів. Для порівняння: такого темпу зростання викидів парникових газів не прогнозують навіть Китаю з його високим економічним зростанням; по-третє, до теперішнього часу Україна не проводила цілеспрямованої політики зниження викидів парникових газів, що є обов’язком за Конвенцією зі зміни клімату. Політику енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії проводять усі країни незалежно від їх причетності до Кіотського протоколу, і Український уряд також повинен належним чином впроваджувати кліматоохоронну політику. Проблеми країни притамання й місту Києву. За останні роки викиди парникових газів не зменшуються.

3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату Заходи по виконанню зобов'язань щодо Кіотського протоколу повинні включатись до Програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, так і до програм, що пов’язані з структурною перебудовою народного господарства, зокрема, щодо енергозбереження. Необхідно впровадити заходи щодо підвищення ефективності енергокористування та переходу до альтернативних видів палива (відмова від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля). Для зменшення викидів парникових газів в атмосферу в місті необхідно впроваджувати наступні заходи: на підприємствах-виробниках модернізувати обладнання; - впроваджувати енергозберігаючі технології; - здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів. Оскільки потепління клімату, викликане людською діяльністю, а саме споживанням енергії більше на 50%, необхідно змінити практику цього споживання.

_

_

4. ВОДНІ РЕСУРСИ

4.1 Стан поверхневих вод Водні об’єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 %. З них річки та струмки становлять 5,1 тис.га, озера – 0,9 тис. га, канали та колектори – 0,06тис.га, ставки – 0,19 тис.га, штучні водосховища – 0,4 тис.га. На території міста Києва розташовано 422 водойми різного типу, місцевого значення - 269, з них 38 штучних водойм, тому числі – 6 технічних (рис. 4.1, табл.

4.2.). Це озера, системи ставків, малі ріки, а також р. Дніпро, яка нижче м. Києва утворює Канівське водосховище. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності (табл. 4.1). Протяжність річок по території міста складає 104.28 км ( див.табл.4.1.).

_

_

Рис. 4.1 Схема розташування водних об’єктів міста

Характеристика річок Таблиця 4.1. Назва

Протяж ність по територі ї, м.Києва, км

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Кількість гребель (водосхови щ) Газо-

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Нафто-

Аміако-

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об»єкт Продукто-

Великі річки

Канівське вдсх (р.Дніпро)

31

Всього

31

_

1 1

-

_ Малі річки Десенка Віта Притока р.Віта Горенка Катурка Коник Либідь Нивка Сирець Всього Всього по всіх річках в місті

10,2 9,9 13,9

м. Київ м. Київ м. Київ

-

-

4,4 2,96 3,8 11,0 11,42 5,7 73,28 104,28

м.Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ

-

-

-

-

Рис.4.2. р. Дніпро Водні об’єкти міста Таблиця 4.2. Одиниця виміру од.

Усього, у тому числі:

Кількість 422

місцевого значення

од.

269

з них передано в оренду водних об'єктів (їх частин) загальнодержавного значення

од.

-

од.

-

Примітка

з них 38 штучних водойм (в т.ч. 6 – технічних)

Сучасний стан малих водойм міста викликає серйозне занепокоєння тому, що багато з них засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів. Міські водойми і водотоки перетворено у водні об’єкти переважно дощового живлення, тому якість їх води залежить від якісного складу поверхневого стоку. Цей факт може призвести до непередбачених санітарно-епідемічних ситуацій.

4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти У 2007 році із природних водних об’єктів було забрано 786,5 млн.м3 води, що на 8,5 % (73,4 млн.м3) менше порівняно з 2006 роком (табл.4.3). Переважна більшість 91,4% (718,9 млн.м3) води забрано з поверхневих джерел, і тільки 8,6 % (67,6 млн.м3) – з підземних. Втрати води при транспортуванні у 2007 році склали 57,9 млн.м3, що становить 7,4 відсотка від забраної води з природних водних об’єктів. Динаміка водокористування Таблиця 4.3. Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні млн. м3 виробничі

_

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005 рік

2006 рік

3 938,1

4 859,9

861,8 76,27 348,32

787,7 72,22 316,36

718,9 67,57 286,57

млн. м3

872,5

793,0

727,7

346,2 млн. м3

526,2

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

330,3

2007 рік 5 786,5

305,9

462,6

421,7

_ сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі та на млн. м3 поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах млн. м3 механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних м3 вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до заб раної води млн. м3

0,012 0,032 323,96

0,005 0,031 291,75

0,052 0,052 265,58

64,67 7,5

66,96 8,5

57,9 7,4

899,7

817,3

723,1

млн. м3 0,11

-

0,042

0,037

млн. м3

899,6

817,3

723,1

млн. м3

899,6

817,3

723,1

млн. м3

0,019

млн. м3 млн. м3 0,006

-

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 334,02

0,013 0,005

462,1 437,47 413,2 24,27 300,69

0,018

0,018

0,013

0,013 0,005

397,4 419,84

356,9 366,16

393,9 25,94

340,3 25,86 263,88

Водокористувачі здійснюють скидання зворотних вод безпосередньо в р. Дніпро та водні об’єкти міста або скидають забруднені стоки до міськканалізації (як з попередньою очисткою, так і без неї), після чого вони поступають на міські очисні споруди Бортницької станції аерації, проектною потужністю 1,8 млн. м3/добу, 657 млн. м3/рік (рис. 4.4). Рис. 4.3. Схема очистки стічних вод Бортницькою станцією аерації

Рис.4.4. Бортницька станція аерації Поверхневі води перед подачею в водопровідні мережі очищуються та знезаражуються на Дніпровській та Деснянський водопровідних станціях реагентним методом по класичній схемі ( рис.4.3.). Основними водокористувачами в місті були 13,7 тис. підприємств, установ та організацій, якими у 2007 році спожито 727,7 млн.м3 свіжої води, що на 65,3 млн.м3 (8,2%) менше у порівнянні з попереднім роком. На виробничі потреби промислових підприємств використано 57,9% (421,7 млн.м3) всієї використаної води, на господарсько-питні потреби 42,0% (305,9 млн.м3) ( див. табл.. 4.3.). Протягом року на душу населення використано 265,6 м3 води, на господарсько – питні потреби використано на одну особу – 111,0 м3 (рис. 4.6). _

_

Рис. 4. 5. Динаміка забору води з природних водних об’єктів (млн. куб. метрів) Рис. 4. 6. Динаміка використання води на господарсько-питні потреби (на 1особу) Потреби промисловості задовольнялись, також, шляхом залучення води в оборотні і повторно-послідовні системи (табл.4.4). За рахунок цього протягом 2007 року зекономлено 93 % свіжої води. Як і в минулі роки найбільшими користувачами води (90,0%) є підприємства енергетичної галузі. Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.4.

Види економічної діяльності

2005 рік усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

2007 рік

2006 рік усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

501,3

57,57

461,8

58,2

491,0

474,5 1,125 19,99

94,5 61,1 5,5

437 0,036 19,54

100,7 2,2 5,5

465,0 1,1 19,4

87,6 92,97 48,6 25,9

Слід зазначити, що з року в рік використання води на господарсько – питні потреби зменшується. Кияни прагнуть берегти воду. На це вплинуло підвищення тарифів, установка по будинкових та внутрішньо квартирних лічильників, а також належний стан сантехнічного устаткування квартир і приватних будинків. Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2007 році склало 723,1 млн.м3, що на 94,2 млн.м3 або на 11,5 % менше порівняно з 2006 роком. Скидання забруднених стоків та безповоротний забір негативно впливають на водні ресурси. Так, протягом 2007 року у водойми скинуто 366,2 млн.м3 забруднених стоків, решта 356,9 млн.м3 – надійшли у водойми як нормативно чисті. Частка забруднених вод без будь-якого очищення зменшилось порівняно з 2006 роком на 0,08 млн.м3 (0,3%) і становила 25,86 млн.м3 (див табл.. 4.3.). Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами – забруднювачами поверхневих водних об'єктів Назва водокористувача-з абруднювача

Таблиця 4.5.

2005 рік Об’єм скидання

_

обсяг забруднююч

2006 рік Об’єм скидання

обсяг забруднюючи

2007 рік Об’єм скидання,

обсяг забруднюючих

_

Русанівська протока Деснянська водопровідна станція р.Дніпро Дніпровська водопровідна станція Канівське вдсх Бортницька станція аерації

зворотних вод, млн.м3

их речовин, т

зворотних вод, млн.м3

х речовин, т

забруднюючих речовин, млн.м3

речовин, т

16,013

4695,0

16,565

5209,1

15,667

6807

8,255

1201,8

9.378

1226,5

10,189

978,6

413,154

162203,2

383.892

140 414,4

340,294

116834

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 4.6.

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Скидання забруднюючих речовин по регіону

1 Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

обсяг забруд-ню ючих речовин, тис. т

% до загаль-н ого обсягу

обсяг забруд-ню ючих речовин, тис. т

% до загаль-н ого обсягу

обсяг забруд-ню ючих речовин, тис. т

% до загаль-но го обсягу

2

3

4

5

6

7

168,1

Х

146,85

Х

124,62

Х

6,096

3,6

7,217

4,9

32,6

26,16

Якщо в кількісному відношенні місто задовольняється питною водою, то проблема чистої води стає все гострішою. Одним із основних факторів забруднення р. Дніпро (Канівського водосховища) та внутрішніх водойм в межах міста є зливові стоки. Поверхневі стічні води з території міста відводяться мережею колекторів зливової каналізації в р. Дніпро, з них лише на деяких збудовані очисні споруди, але й їхня технічна оснащеність не забезпечує достатню якість очистки стічних вод, що значною мірою впливає на стан та властивості води річки Дніпро. На очищення зворотних вод у 2007 році підприємствами було витрачено 73,5 млн. грн, з яких 2,7% – капітальні інвестиції. Поточні витрати підприємств на аналітичні виміри, контроль, лабораторні дослідження склали 997,5 тис. гривень.

4.3 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Джерелом водопостачання м. Києва є поверхневі води річок Дніпро, Десна та підземні води горизонтів сеноман-келовейського та середньоюрського водоносних горизонтів. Стан водних ресурсів міста визначається компонентами _

_

природного середовища та господарською діяльністю. На сьогодні, надмірне антропогенне навантаження на природне середовище міста, посилене наслідками Чорнобильської катастрофи, істотно знизило якість водноресурсного потенціалу м. Києва. Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 4.7. Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.

р. Либідь

2 6

4

4

4

5

18

12

276

2

9

207

р.Дарниця

3

2

9

207

оз.Тельбін

1

1

3

69

1

стр.Сирець

1

5

4

4

1

1

стр.Віта

2

1 1 1 1

2

оз. Райдужне стр. Совки оз. Лісове 1 Русанівський канал Стр. Крячий Брід 2

оз Міністерське Оз.Соняче Оз.б/н по пр-ту 1 Бажана

2 3 1 1 3

3

5

затока Коник

оз. Синє оз.Пуща-Водиця

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

1 2

1

-

1

1

69

10

4

230

92

1

23

2 2

46 46

2 3

46 69

1 1

23 23

1

23 6

2

46 23 23

ХСК-1 залізо заг.-1 ХСК-2 нафтопродукти -2

46

1

ХСК-8; залізо заг.-3; Нафтопродукти 7 ХСК-3; залізо заг.-1; нафтопродукти 2 ХСК-5 нафтопродукти -4 ХСК-2 нафтопродукти -1 ХСК-3 залізо заг.-2 нафтопродукти -3 ХСК-9 залізо заг.-3 нафтопродукти -2 ХСК-3 залізо заг.-1 нафтопродукти -3 ХСК-1 нафтопродукти -1 ХСК-1 ХСК-1 залізо заг.-1 ХСК-1

138

2

1

6 ХСК-5; залізо заг.-1; нафтопродукти -4 азот амонійний- 1

414

3

каскад оз.Опечінь

_

3 6

р.Нивка

оз. Нижній Тельбін

оз. Вирлиця

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

з перевищенням ГДК

усього 1 р.Дніпро

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

залізо заг.-1

_

За даними ВАТ "АК "Київводоканал" якість води джерел водопостачання в першому півріччі 2007 р. характеризувалась значним забрудненням. Основні показники якості води р. Дніпро наведені в табл. 4.8. В другому півріччі якість води кожного джерела змінювалась індивідуально, крім температури вихідної води, яка починаючи вже з травня, на відміну від попередніх років, досягла досить високих значень, що було зумовлено спекотною погодою. В зимовий період, на початку 2007 р., якість дніпровської води характеризувалась більш високим рівнем забруднення, ніж у цей же період 2006 р. В березні надзвичайно рано почала підвищуватись температура вихідної води, а з 26 березня на р. Дніпро розпочалась весняна повінь – відбувалось збільшення кольоровості, окислюваності, вмісту заліза. Весь весняний період продовжувалось поступове погіршення якості води за основними показниками. Літній період характеризувався покращенням якості води по основних показниках, за виключенням фіто – та зоопланктону. В кінці серпня почала погіршуватись якість води джерел водопостачання – поступово підвищувалась кольоровість, збільшився вміст органічних речовин, про що свідчили високі показники по окислюваності. Така ситуація тривала протягом вересня та двох декад жовтня, після чого розпочалось поступове покращення якості води р. Дніпро. Основні показники якості води р. Десна наведені в табл. 4.9. На початку року якість води р. Десна характеризувалась досить значним забрудненням. Показники по кольоровості, каламутності та окислюваності перевищували значення попередніх років. Весняна повінь на р. Десні розпочалась досить рано. 11 березня різко підвищилась каламутність (максимальне значення по каламутності було зафіксовано 12 квітня і становило 88 мг/дм3), підвищувалась кольоровість, збільшився вміст заліза, фітопланктону. Повінь продовжувалась протягом наступного місяця. В літній період, в порівнянні з попередніми роками, вода була менш забрудненою. Проте, вміст фітопланктону залишався нестабільним і коливався в значному діапазоні. Основні показники якості води р. Дніпро за 2007 р. Таблиця 4.8. Місяці Темпер атара, град Січень Лютий Березень Квітень Травень

_

0,5 2,4 0,2 0,5 0,2 6,4 6,6 11,2 10

Кольор овість, град

Каламу тність, мг/дм3

Лужніс ть, мг-екв/д м3

Окислю ваність , мг/дм3

Залізо, мг/дм3

Колііндекс, КУО/ дм3

60 62 48 60 48 62 62 82 68

1,5 2,5 1,5 2,3 1,5 2,65 1,6 2,7 1,8

ЗД 3,3 3,15 3,5 2,6 3,15 2,2 2,65 2,2

8,5 п,о 8,1 9,0 8,2 11,2 10,2 13,2 12,0

0,3 0,34 0,3 0,33 0,3 0,53 0,42 0,5 0,42

<9 636 <9 234 <9 135 <9 545 <9

Мікроб не число, КУО/ дм3 1 23 1 11 0 15 1 55 1

Фітопл анктон, кл/см3

Марган ець, мг/дм3

35 60 ЗО 65 65 1150 120 430 175

0,03 0,04 0,03 0,04 0,03 0,06 0,03 0,07 0,05

_

Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень За рік

23 22 24 20 24 22,5 23 15 22 9 15 1,5 9 0,3 1,5 0,3 24

76 58 66 48 58 46 70 70 94 74 94 46 74 36 46 36 94

2,5 1,3 2,9 2,0 3,5 2,7 4,2 2,8 4,3 1,8 ЗД 1,6 2,7 1,0 1,7 1,5 4,3

2,75 2,7 3,0 2,75 2,95 2,6 2,9 2,5 2,65 2,6 2,8 2,8 3,15 3,0 3.3 2,2 3,3

13,6 п,о 13,2 10,5 12,8 10,2 13,0 13,0 14,8 11,8 14,2 9,6 11,2 7,2 10,2 8,1 14,8

0,5 0,27 0,44 0,21 0,29 0,22 0,3 0,28 0,42 0,24 0,35 0,2 0,32 0,15 0,2 0,15 0,5

818 23 1000 <9 2900 9 3000 9 1909 <9 363 <9 153 <9 63 <9 3000

170 60 1400 4000 5100 13 1600 6 1000 5 190 1 24 1 14 1 5100

9125 220 2105 2950 42300 6425 69000 7725 30000 1050 12900 450 1150 300 3775 ЗО 69000

0,06 0,04 0,06 0,04 0,05 0,04 0,07 0,07 0,08 0,05 0,07 0,05 0,08 0,04 0,05 0,03 0,08

У вересні дещо підвищувалась каламутність. У грудні знов почала поступово підвищуватись кольоровість. Знизились окислювальність. Вміст заліза залишався досить високим. Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводилось ЦГО на Канівському водосховищі на створах 1,5 км вище міста, в межах міста, 6 км нижче міста.

Основні показники якості води р. Десна за 2007 р. Таблиця 4.9. Місяці Темпер атара, град

Кольор овість, град

Каламу тність, мг/дм3

Лужніс ть, мг-екв/д м3

Окислю ваність , мг/дм3

Залізо, мг/дм3

6,8 8,8

0,4 0,58

7,6

Колііндекс, КУО/ дм3

Фітопл анктон, кл/см3

Марган ець, мг/дм3

23 1545

Мікроб не число, КУО/ дм3 5 46

230 1620

0,034

0,3 0,57

23 727

2 15

550 3200

0,036

Січень

0,4 3,0

34 41

3,7 11,7

4,1 4,35

Лютий

0,4

35 39

2,8 5,5

4,2 4,3

0,4 7,5 8,0 12,0

36 43 38 42

3,7 24,0 4,8 11,5

3,2 4,4 2,85 3,2

7,4 8,8 7,8 9,2

0,4 0,87 0,21 0,48

23 1363 <9 454

4 59 4 89

4100 24000 900 28600

0,026 0,12 0,062

10 24,5

33 40

4,5 7,3

3,0 3,85

7,2 9,8

0,19 0,27

23 2072

27 1125

900 11900

0,072

0,07

Березень Квітень

Травень

6,7

Червень

23 25

29 37

5Д 10,8

3,7 4,1

8,0 8,6

0,22 0,36

230 4545

210 1100

3400 36300

Липень

20 26

23 29

2,8 6,8

3,8 4,05

6,2 8,0

0,18 0,28

23 2727

200 930

3800 18900

_

од

_ Серпень Вересень Жовтень

22 24,5 14,5 22 9 14,5

Листопад

1 9

Грудень За рік

0,5 1,0 0,5 26

22 24 22 26 20 26

2,8 4,4 3,4 10,5 5,2 10,2

3,7 4,05 3,75 4,1 3,85 4,2

6,0 6,4 6,2 7,8 7,0 7,8

0,2 0,4 0,26 0,68 0,43 0,63

23 909 23 1818 23 1818

260 1390 300 520 89 450

1425 10800 3450 44500 9300 41700

20 23 22 32 20 42

4 6,3 3,2 6,0 2,8 24

4Д 4,2

7,2 8,0

0,31 0,58 0,48 0,68 0,18 0,68

23 1818 18 360 23 4545

4 21 23 220 2 1390

5300 15500 700 13300 230 44500

4,0 4,25 2,85 4,4

7,2 8Д 6,8 9,8

п по 0,09 од 0,084

0,01 0,04 0,046 0,01 0,12

В цілому Канівське водосховище (за даними ЦГО) забруднено легкоокисними органічним речовинам по (БСК5) на рівні 1,0 – 1,2 ГДК в створах 1,5 км вище міста, азотом амонійним - 1,0 – 1,1 ГДК в районі міста, азотом нітритним – 1,0-2,2 ГДК. Підвищений вміст фенолів в межах 1,0 - 2,0 ГДК, сполук цинку – 1,0 – 1,8 ГДК, сполук міді – 1,2-4,4 ГДК, сполук марганцю – 1,0-3,3 ГДК відмічено в усіх пунктах спостережень Канівського водосховища. Вміст хрому шестивалентного в межах міста спостерігався на рівні 4,1-17,8 ГДК – в усіх пунктах спостережень водосховища. Порівняно з 2006 роком збільшилась забрудненість води фенолами в усіх пунктах контролю, сполуками хрому шестивалентного - у створі 1,5 км вище м. Києва. Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища в районі м. Києва у липні, серпні і вересні виявило токсичну дію вод на тест-об’єкт у липні на створі в межах Києва, у серпні і вересні – у верхньому створі та у створі 6 км нижче м. Києва. Рис. 4.7. Канівське водосховище 4.4 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості води р. Дніпро свідчить, що в кінці травня 2007 року почалось підвищення вмісту по зоо- та фітопланктону. Літній період характеризувався покращенням якості води по основних показниках, за виключенням фіто – та зоопланктону, значення яких були досить високими (максимальна кількість фітопланктону становила 69000кл/дм3, зоопланктону – 44900 екз/дм3). В кінці серпня почала погіршуватись якість води джерел водопостачання – поступово підвищувалась кольоровість, збільшився вміст органічних речовин, про що свідчили високі показники по окислюваності. Така ситуація тривала протягом вересня та двох декад жовтня, після чого розпочалось поступове покращення якості води р. Дніпро. Весняна повінь на р. Десні розпочалась досить рано. 11 березня різко підвищилась каламутність (максимальне значення по каламутності було зафіксовано 12 квітня і становило 88 мг/дм3), підвищувалась кольоровість, збільшився вміст _

_

фітопланктону. Повінь продовжувалась протягом наступного місяця. Особливо слід відмітити, що за останні п'ять років вперше протягом тривалого часу (дев’ять місяців) в джерелі водопостачання відбувались коливання по вмісту фітопланктону у досить значному діапазоні. Максимальне значення фітопланктону було зафіксоване у вересні і становило 44500 кл/дм3. В літній період, в порівнянні з попередніми роками, вода була менш забрудненою. Проте, вміст фітопланктону залишався нестабільним і коливався в значному діапазоні. У вересні дещо підвищувалась каламутність. Вміст фітопланктону залишився без змін. У грудні знов почала поступово підвищуватись кольоровість. Знизились окислювальність та фітопланктон. Вміст заліза залишався досить високим. Фітопланктонні угрупування в весняно-літній період Канівського водосховища були набагато чисельнішими та різноманітнішими, ніж за аналогічний період 2006 р. Постійними домінантами були синьо-зелені водорості. На створі в межах м. Києва відмічався значний розвиток евгленових водоростей (індикаторів органічного забруднення), це сприяло погіршенню якості вод. У нижній частині водосховища чисельні та якісні показники були нижчими, але стан угруповання лишався стабільним та структурованим. Поверхневі води в районі м.Києва відрізняються великою забрудненістю органічними речовинами природного походження – фульвіновими та гуміновими кислотами. Крім того вода річки Десна в окремі періоди року має велику кількість бактеріальних забруднень.

4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію Санепідслужбою постійно проводиться контроль за якістю питної води, що надходить у водопровідну мережу. За результатами санітарно-хімічних і санітарно-бактеріологічних досліджень питна вода, що подавалась в водопровідну мережу міста, відповідала в основному нормативам стандарту 2874-82 «Вода питьевая». Питна вода була безпечна в епідемічному відношенні, нешкідлива за хімічним складом. В окремих випадках санепідслужбою надавались приписи власникам водопровідних мереж щодо проведення промивки та дезінфекції. В системах централізованого водопостачання на новобудовах відібрано і досліджено проби води. Якість води за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками відповідала вимогам стандарту 2874-82 «Вода питьевая». Зареєстровано окремі відхилення показників якості були поодинокі, пов’язані з природними властивостями хімічного складу води, як то вміст заліза, марганцю, фтору. Такі відхилення були на рівні 0,1-0,3%. Для запобігання такого явища ВАТ «АК «Київводоканал» проводиться пошук новітніх технологій очищення питної води. Епідемічна ситуація в місті Києві, яка пов’язана з вживанням населенням питної води з централізованих джерел водопостачання, залишається стабільною. Протягом багатьох років (більше 35) в м. Києві не зареєстровано жодного спалаху інфекційної захворюваності, пов’язаної з вживанням питної води. Разом з тим, у _

_

відкритих водоймах, що використовуються, як джерела централізованого водопостачання, р. Дніпро, р. Десна виявляються рота-віруси, колі-фаги і відмічається підвищення забруднення внаслідок життєдіяльності людини, що вимагає з боку ВАТ «АК «Київводоканал» впроваджувати додаткові заходи з очищення води, що готується для питних цілей.

4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) На території міста Києва розташовано 431 водний об’єкт. Всі водні об’єкти міста становлять єдину водну систему, тісно пов’язану з басейном Дніпра, відносяться до водних об’єктів загальнодержавного значення. Тому забруднення водних об’єктів м. Києва незмінно призводить до забруднення головної водної артерії України – р. Дніпро. Загальна кількість зворотних вод за 2007 р. становить – 723,1 млн.куб.м, із них: нормативно чисті (без очистки) – 356,9 млн.куб.м. ( Електромеханічна служба Київського метрополітена, підприємство Київських теплових мереж, Дарницька ТЕЦ №4, ТЕЦ №5, холодокомбінат №2, ВАТ “АК “Київводоканал”, Київська телефонно-телеграфна станція, дослідне господарство “Нивка”, підприємство по розливу води, ШЕУрайонів - Подільського, Дарницького, Деснянського); нормативно очищені – 0,018 млн.куб.м. (ДКП Міжнародний аеропорт “Київ”); забруднені без очистки – 366,2 млн.куб.м. (ВАТ “АК” Київводоканал”). Перелік підприємств-забруднювачів водних об’єктів, в стічних водах яких зафіксовано перевищення ГДС у 2007 році приведений в табл. 7. 10.

_

_

Підприємства – забруднювачі водних об'єктів, в стічних водах яких зафіксовано перевищення ГДС у 2007 році Таблиця 4.10. № з/п Міністе рство, відомст во, підприє мство

1 1

_

2 Бортн ицька станці я аераці ї Депар тамен ту експл уатаці ї каналі заційн ого госпо дарст ва АК “Київ водок анал”

Код за даними 2ТП водгосп

3 30021 8

Тип очисних споруд

4 біолог ічна очист ка

5

Потуж -ність тис.м3/ рікпрое ктна

6

Потуж -ність тис.м3/ рікфак тична

7 4

54000 0

47277 8,2

Кіль-кіс ть від-бо-р ів

Контро люємий показни к

Місце скиду/ басейн ріки

Вплив на водойму (кратн. перев. ГДС у контр. ств.)

Назва

Факт ична конц. макси м., мг/дм3

Крат ність перев и-щен ь ГДС

8

9

10

11

ХСК

40,0 Перев и-щен ь норм ТПС не виявл ено

р.Дніп ро

12

Перелік показни ків на які встано влено ГДС

13 ХСК

_

БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Залізо загаль не Завис лі речов ини Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК 2

_

Дніпр овськ а водоп ровідн а станці я Депар тамен ту експл уатаці ї

30021 8

Меха нічна очист ка

БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Залізо загаль не Завис лі речов ини Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК

1,325 2,4325

0,3875 8,2 0,815 21,45 21,825 0,33

14,6

249,75

0,058

43,4

2 18,1м лн. м3/рік

12,2м лн. м3/рік

Перев и-щен ь норм ТПС не виявл ено

р.Дніп ро

_ водоп ровідн ого госпо дарст ва АК “Київ водок анал” БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов ини(ф ільтри ) Завис лі речов ини(ві дстійн ик) Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК

_

1,05 0,765

0,045 1,435 0,128 12,1 60,65 72,0

БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов ини

156,0

285

0,093

41,75

Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК

_ 3

Десня нська водоп ровідн а станці я Депар тамен ту експл уатаці ї водоп ровідн ого госпо дарст ва АК “Київ водок анал”

30021 8

Меха нічна очист ка

Перев и-щен ь норм ТПС не виявл ено

2 20 135

15 616

БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов. Мінер алізац ія

_

1,85 0,795

0,035 1,76 0,27 22,0 47,55 16,55

370,5

Русані в-ська прото ка р.Дніп ро

БСК5 Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов. Мінер алізац ія

_

4

5

_

ЗАТ “Київ ська конди терськ а фабри ка ім.К. Маркс а”

Елект родеп о “Обол онь” КП “Київ

30014 7

42 400

1

Нафто проду кти ХСК

50,0

Меха нічна очист ка

Перев и-щен ь норм ТПС не виявл ено

1 Меха нічна очист ка

Нафто проду кти ХСК

0,112

Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов. Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК

р.Либі дь

0,68

0,04 0,61 0,47 44,7 29,9 12,4

311

0,388

68,0

Перев и-щен ь норм ТПС не виявл

озеро Опечі нь

Азот амоні йний Нітри ти Нітра ти Фосф ати Хлори ди Сульф ати Завис лі речов. Мінер алізац ія Нафто проду кти ХСК

_ ський метро політе н”

ено

Нафто проду кти Хлори ди Сульф ати Залізо заг. АПАР Завис лі речов. Сухий залиш ок

_

0,252

24,2 42,9 0,13 0,12 14,4

142,0

Нафто проду кти Хлори ди Сульф ати Залізо заг. АПАР Завис лі речов. Сухий залиш ок

_ 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод

Протягом 2007 року радіаційний стан поверхневих вод в районі м. Києва (Канівське водосховище) у порівнянні з попередніми роками істотних змін не зазнав. У каскаді дніпровських водосховищ під впливом природних факторів відбувається трансформація забруднених радіонуклідами прип’ятських вод, що веде до поступового зменшення концентрації радіонуклідів по довжині каскаду. Вміст стронцію 90 у воді зменшується внаслідок розбавлення вод більш чистими водами приток (рр. Дніпро, Десна та інші). Зниження концентрації цезію 137 відбувається більш інтенсивно, оскільки визначається як процесами розбавлення, так і седиментаційними процесами у водосховищах. У 2007 році середньорічна концентрація стронцію 90 при проходженні забруднених прип’ятських вод від м. Чорнобиля до м. Києва (Гідропарк) зменшилась більш ніж вдвічі і склала 52 Бк/м³, середня річна концентрація цезію 137 знизилась у вісім разів і становила 6,5 Бк/м³. Вміст радіонуклідів у воді р. Дніпро в районі м. Києва у 2007 році наведений у табл. 4.11. Вміст радіонуклідів у воді Канівського водосховища (м. Київ) у 2007 році Таблиця 4.11. Об’єкт та пункт спостереження

Вміст, Бк/м³

Канівське водосх.-м. Київ

мін.

6,4

Cs 137 макс.

6,6

середній 6,5

Sr 90 мін.

25

макс.

80

середній 52

Загалом у 2007 році концентрація стронцію 90 та цезію 137 дніпровської води поблизу м. Києва були набагато меншими за допустимі рівні для цих радіонуклідів (2000 Бк/м³), встановлених "Допустимими рівнями вмісту радіонуклідів стронцію 90 та цезію 137 у харчових продуктах та питній воді" (ДР2006). Враховуючи те, що у зоні відчуження продовжуються роботи по запобіганню виносу радіонуклідів у воду Київського водосховища, можна стверджувати, що ситуація стосовно забруднення води дніпровського каскаду характеризуються як стабільна. Якщо не буде несприятливих гідрологічних умов у басейні Прип'яті та Київського водосховища, радіаційний стан дніпровського каскаду водосховищ, зокрема Канівського, буде і надалі поліпшуватись.

4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини За результатами контролю якості питної води, що подається населенню м. Києва з централізованих джерел водопостачання, вода відповідає гігієнічним вимогам і безпечна для здоров'я людини. Відхилення від гігієнічних нормативів за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками складають 0,8 і 0,6% відповідно. На порядок вищі відхилення відповідних показників з бюветних комплексів (артсвердловин) і локальних джерел водопостачання (відповідно 2,8% і 1,6%), що обумовлено природним станом якості води цих _

_

джерел, особливостями їх експлуатації, відсутністю єдиного балансоутримувача та експлуатаційної служби, нормативної документації, наявності можливих джерел забруднення. Ще гірші показники якості питної води з громадських шахтних колодязів і джерел, що використовуються населенням переважно приватного сектору, через відсутність централізованих джерел водопостачання. Відповідні відхилення якості води дорівнюють 10,6 і 23,3% і більше, що обумовлено наявністю постійних джерел їх забруднення, недоліками в експлуатації, в т.ч. відсутністю постійного балансоутримувача, порушення правил водокористування, тощо. Стосовно бутильованої питної води, що продається в магазинах в спеціальній тарі (ПЕТ-пляшки), то якість цієї води визначається її джерелом і гарантується виробником, постачальником і продавцем. Періодичний контроль держсанепідслужби в більшості випадків підтверджує її якість. На цей час, випадків отруєння або спалахів інфекційних захворювань через якість питної води у м. Києві не зареєстровано.

4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів

З метою покращення стану водних об’ектів Програмою соціально-економічного розвитку міста на 2008 рік передбачено наступні заходи: будівництво каналізаційних колекторів (другої нитки Головного міського каналізаційного колектора, Південно-Західного каналізаційного коле_ктора) та очисних споруд міських водогонів, що знизить ризик виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок аварійного скиду неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро; розробка техніко-економічного обгрунтування реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, проведення робіт на очисних спорудах другої та третьої черги БСА з метою підготовки їх до роботи з повним навантаженням при зупинці першої черги на реконструкцію ; реконструкція дамб мулових полів №№ 1,2; проектування будівництва станцій зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях, будівництво очисних споруд зливових вод ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга); • розробка регіональної програми відродження та збереження водних об'єктів м. Києва на період до 2015 року, а також схеми меж прибереж_них захисних смуг об'єктів водного фонду м.Києва. Очікувані результати. Реалізація проектів і заходів із модернізації та будівництва інфраструктури комунального господарства дозволить запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, скоротити втрати у во_допровідно-каналізаційних мережах, покращити умови каналізування, змен_шити вміст шкідливих речовин в очищених водах.

_

_

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Екомережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. Відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в основу формування екологічної мережі України та м. Києва мають увійти такі її компоненти, як створення природних регіонів, природних коридорів та буферних зон, які у своїй безперервній єдності утворюють мережу, що об’єднує ділянки природних ландшафтів у територіально цілісну систему, в якій виділяються елементи загальнодержавного та місцевого значення. Для цього мають бути максимально використані існуючі території та об’єкти природно-заповідного фонду, міські ліси, об’єкти водного фонду, курортні зони, тощо. Основною метою створення екомережі м. Києва є формування територіально єдиної системи для збереження територій з найбільш неушкодженими природними ландшафтами, збалансоване та невиснажливе використання природних ресурсів, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Одними із основних завдань планування схеми екомережі міста Києва є забезпечення умов відносно безконфліктного функціонування природи і суспільства. Тому кількісні параметри екомережі не можуть бути однаковими в різних районах міста і залежать від цілого комплексу природних, історичних і соціально-економічних факторів. Формування, збереження та використання екомережі здійснюються відповідно до таких основних принципів: - забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі; - збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі; - зупинення втрат природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупуваннями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території екомережі;

_

_

- забезпечення державної підтримки, стимулювання суб’єктів господарювання при створенні на їх землях територій та об’єктів природно-заповідного фонду, інших територій, що підлягають особливій охороні, розвитку екомережі; - забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробці пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та використання екомережі; - забезпечення поєднання екомережі Києва з національною екомережею; - системне врахування екологічних, соціальних та економічних інтересів суспільства. Розробка екологічної мережі міста Києва є наступним логічним кроком розвитку природоохоронної справи у місті після формування системи територій природно-заповідного фонду. Екологічна мережа міста розглядається як єдина територіальна природна система об’єктів та територій, розташованих в межах адміністративних кордонів міста, яка включає не тільки ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об’єкти природно-заповідного фонду, а й зелені насадження загального та спеціального користування. При формуванні екологічної мережі Києва враховувалось те, що на території міста майже не залишилось корінних ландшафтів. Внаслідок будівництва інженерних споруд та багатоповерхових будинків, планувальних, меліоративних, протиерозійних та інших робіт суттєвих змін зазнали літогенні, грунтові, водні та біотичні компоненти ландшафтів, змінено видовий склад природних насаджень, спрощена їх структура. На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", у м. Києві розроблено заходи, якими передбачено створення нових природно-заповідних об’єктів, проведення інвентаризації природних комплексів та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), створення автоматизованої системи ведення державного кадастру, розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі та розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях ПЗФ. Складові структурних елементів екологічної мережі за роками наводяться в таблиці 5.1. Складові структурних елементів екомережі Таблиця 5.1. Назва угіддя

Площа (тис. га) 2006 рік

Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі у тому числі: - ліси -лісосмуги -чагарники Відкриті заболочені землі

_

2007 рік 1,2 0,1 36,1

1,1 0,1 34,2

35,8 0,3 0,3

33,9 0,3 0,3

_ Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються у господарстві Відкриті землі без рослинного покрову Води – всього у тому числі -природні водотоки -штучні водотоки -озера -штучні водосховища Всього

0,8 6,7

0,8 6,7

5,1 0,1 1,1 0,4 45,2

5,1 0,1 1,1 0,4 43,2

Одним з найбільш важливих елементів екологічної мережі міста міг би стати регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”. Саме ця територія є тим природним регіоном, що забезпечить у повній мірі збереження біорізноманіття та середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин при невиснажливому використанні наявних природних ресурсів у рекреаційних цілях. При цьому, на основі комплексного обстеження ландшафтів та господарської діяльності прилеглих територій можна науково обгрунтувати та визначити межі природного коридору, який з’єднає даний природний регіон з аналогічними на території Київської області, а також буферних зон для захисту природних регіонів та природних коридорів від негативного впливу господарської та іншої діяльності людини. Проблема деградації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для великих міст та оточуючих районів. По мірі розвитку міста збільшується його площа, ускладнюється інфраструктура, росте чисельність населення і антропогенний прес на урболандшафт. Змінюється екологічне середовище, змінюється видовий склад фауни. При забудові міста, створюються мікрорайони, розділені досить великими ділянками природних територій – лісами, луками, полями. Це зберігає високу мозаїчність середовища існування, а отже і високий рівень біорізноманіття в цілому, а також завчасно виявити та взяти під охорону окремі ділянки – рефугіуми. Рефугіуми не тільки забезпечують виживання багатьох диких видів, але і приваблюють види, які уникають урболандшафтів, тобто вони працюють на перспективу, підвищуючи біорізноманіття міст не тільки на сьогодні, а і роблять певний запас на майбутнє. Розподіл рослинності обумовлений характером ґрунтового покриву, який у межах сучасної території Києва, дуже різноманітний.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду України До системи зелених насаджень м.Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. У межах міста ліси й інші лісовкриті площі займають 35,9 тис. га, або 43, 0 % від загальної площі міста. Переважна більшість лісовкритих площ входить до складу 3 –х лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського та “Конча-Заспа”. _

_

Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоши_ренішими є дубово-соснові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи. На правому березі Дніпра в південно-західній час_тині міста розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з наявністю клена гостролистого, ясена високого, ли_пи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, то_поля чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї). Доведено, що при нормальній віковій структурі лісових насаджень частка стиглих і перестиглих насаджень не повинна перевищувати 1-3 %. З утворенням у 1956 році Управління зеленої зони м. Києва, зміною у зв'язку з цим категорій захищеності лісового фонду і передачею його до відання територіальної громади міста Києва - лісовідновні рубки на території міських лісів забороненo. В результаті цього вікова структура лісового фонду лісопаркових господарств об'єднання "Київзеленбуд" значно погіршилась: середній вік лісових насаджень збільшився.

5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів. На території лісового фонду об'єднання „Київзеленбуд" виявлено 1715,6 га лісових насаджень, які внаслідок розпаду деревостанів втрачають захисні, водоохоронні, рекреаційні та інші корисні якості, або повністю втратили свої фізіологічні властивості. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань. Для поліпшення стану лісового фонду міста здійснюються спеціальні заходи за участю спеціалістів - лісопатологів по виявленню таких насаджень та поступовому вирівнюванню шляхом проведення лісогосподарських заходів вікової структури лісових насаджень міста, створенням нових високопродуктивних та високостійких деревостанів. Крім цього, здійснюється заміна ослаблених та розладнаних деревостанів шляхом створення лісових культур. Необхідно створити додаткові лісові розсадники, які б забезпечили вирощування високоякісного та адаптованого до місцевих умов зростання садівного матеріалу. Розподіл земель лісогосподарського призначення та динаміка зміни вікової структури лісів наведено в таблицях 5.2. та 5.3. Землі лісогосподарського призначення (станом на 01.01.2008 року) _

_

№ з/п 1 1

1.1 1.2 1.3 1.4 2 3 4 5 6 7

Таблиця 5.2 . Одиниця виміру 2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю загальний запас деревини за звітний період запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення площа лісів у розрахунку на одну особу запас деревини у розрахунку на одну особу лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі )

Кількість

3 тис. га

4 33,9

тис. га % тис. га

33,9

га га

-

тис. га

30,6

тис. м ³ м³

10,1 0,29

га м³ %

0,02 0,003 36

Динаміка зміни вікової структури лісів

по КО "Київзеленбуд"

Показники

Таблиця 5.3.

Середній вік деревостанів, років Площа стиглих та перестійних насаджень, га

1980 54

1990 68

Роки 2006 76

-

4130

4477

2007 80

4136

5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Ліси м. Києва за екологічним і соціально-економічним значенням та виконуваних ними функцій відносяться до захисних, рекреаційних лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, санітатарно-гігієнічні та оздоровчі функції.

5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього в користування. В Україні, за умови додержання законодавства, лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів: - заготівля деревини під час рубок головного користування; - заготівля живиці; - заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); - побічні лісові користування.

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування _

_

Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в лісових насадженнях м. Києва не проводиться.

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки – не проводяться.

5.2.1.2.1.2. Поступові рубки – не проводяться.

5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів – не проводиться.

5.2.1.2.3. Побічні лісові користування - не проводяться.

5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Ліс – взаємопроникаюча єдність, взаємодіючий комплекс лісових рослин, тварин і зайнятого ними середовища. Не дивлячись на інтенсивний антропогенний вплив: різні форми забруднення, інтенсивна забудова, рекреаційний тягар і т.д. ліси та лісопарки Києва, площа яких сягає понад 30 тисяч гектарів, являють собою значну цінність з точки зору охорони навколишнього природного середовища. Навколишні ліси Києва об"єднані в три лісопаркових господарства. У східній частині міста, на лівому березі Дніпра, створено Дарницьке лісопаркове господарство. У його складі – 5 лісництв. У північно-західній околиці міста по вододілу річок Дніпра й Ірпінь розташоване Святошинське лісопаркове господарство. У південній частині Києва, на правому березі Дніпра, розташувались найстаріші лісові урочища лісопаркового господарства "Конча-Заспа". У його складі Голосіївські вікові діброви та кончазаспівські сосни. Рис.5.1. Ботанічний сад ім. Академіка Фоміна Київ являє собою одну з найбільших міських агломерацій в Україні, тому очевидно, що об'єм потреб у відпочинку такого великого скупчення міського населення, що проживає до того ж у сильно індустріалізованому й всебічно зміненому середовищі, включаючи й "чорнобильський фактор", надто великий. У приміських лісах зосереджені сотні закладів охорони здоров"я – лікарні, санаторії, профілакторії, диспансери різного профілю, дитячі здравниці, спортивні бази провідних клубів ("Динамо", "Сокіл", "Арсенал" тощо) дитячих та профспілкових організацій. Міські ліси Києва є постійно діючою лабораторією для проведення науково-дослідних та освітньо-виховної роботи. Щорічно студенти, молоді вчені, учні загальноосвітніх шкіл проводять тут свої досліди й учбові практики. З метою популяризації природоохоронних знань у ботанічному заказнику "Лісники" та Голосіївському лісництві відкрито "екологічні стежки". Для задоволення киян у відпочинку працівниками лісопаркових господарств відкрито 40 обладнаних лісовими меблями зон відпочинку на загальній площі 5035 га. У цілому м. Київ‚ як розвинута урбаністично-промислова агломерація‚ має сприятливе забезпечення біологічними ресурсами - лісами‚ міськими зеленими _

_

насадженнями‚ водами‚ лучними формаціями‚ тощо. Це значною мірою нейтралізує техногенний вплив на міське довкілля‚ компенсуючи тимчасову нестачу технічних засобів екологічного захисту. Тому забезпечення біоекологічного потенціалу міста постає вельми актуальним‚ важливим та необхідним завданням як міських служб так і державних природоохоронних органів. Виходячи із цього‚ зусилля Держуправління зосереджуються нині на максимальному збереженні наявних земельних‚ рослинних‚ водних ресурсів міста‚ їх повній охороні та збереженні.

5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов"язаних і не пов"язаних із веденням лісового господарства наведена в таб.5.4. Проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних з вирубуванням деревини Таблиця 5.4 Рік

Зага-ль на площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

хвойні площа, га

фактично зрубано, га/тис. м3 1 2 3 4 5 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2007 3381,7 124,8 3381,7 124,8 2007

445

18,8

твердолистяні площа, га фактично зрубано, га/тис. м3 6 7 -

у тому числі: 1. Рубки догляду 445 18,8 -

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9

-

-

-

-

-

-

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки (таб.5.5). З метою поліпшення санітарного стану лісів проводяться лісівничі заходи, що полягають у проведенні рубок догляду за лісом, санітарно-оздоровчих рубок. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.5.

Рік

Зага-льн а площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

хвойні площа, га

твердолистяні м’яколистяні фактично площа, га фактично площа, зрубано, зрубано, га га/тис. м3 га/тис. м3 1 2 3 4 5 6 7 8 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2004 3367.7 151.9 3367.7 151.9 2005 3527.7 147.6 3527.7 147.6 2006 3181.8 133.6 3181.8 133.6 2007 3381,7 124,8 3381,7 124,8 у тому числі: 1. Рубки догляду 2004 5022 20.9 502.2 20.9 2005 439.8 20.4 439.8 20.4 2006 475.3 19.7 475.3 19.7 -

_

фактично зрубано, га/тис. м3 9 -

_ 2007

445

18,8

2004 2005 2006 2007

133.2 77 86.6 64,7

42.4 23.5 29.2 22,7

2004 2005 2006 2007

59.8 74.6 52.4 9,4

16.7 23.0 15.8 1,7

445

18,8 2. Лісовідновні рубки 133.2 42.4 77 23.5 86.6 29.2 64,7 22,7 3. Суцільні санітарні рубки 59.8 16.7 74.6 23.0 52.4 15.8 9,4 1,7 -

-

-

-

-

Рис.5.2. Динаміка проведення лісогосподарських заходів (рубка лісу, тис. куб. м) 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1.Лісовідновлення Лісовідновлення, як діяльність, що пов"язана з посадками лісу на землях, які в минулому були під лісами. Поділяється на природне, штучне й комбіноване. За штучного лісовідновлення висівають насіння або висаджують сіянці та саджанці, вирощені в лісових розсадниках. Комбіноване лісовідновлення поєднує природне й штучне відновлення на одній площі. Щороку в місті проводяться лісовідновні рубки, в 2007 році площа лісовідновних рубок склала 0.1 тис. га. На землях лісового фонду Комунального об"єднання "Київзеленбуд" в останні роки застосовується штучне лісовідновлення. Динаміка лісовідновлення зображена на рис. 5.3. Рис. 5.3. Динаміка лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури У 2007 році на землях лісового фонду КП "Святошинське ЛПГ", КП "Дарницьке ЛПГ", КП "ЛПГ "Конча-Заспа" закультивовано всі види вирубки, створено лісових культур на загальній площі 114,6 га.

5.2.1.4.2.2. Природне поновлення забезпечує збереження молодняку та життєздатного підросту під час рубки лісу й включає проведення заходів, які активізують появу самосіву. Даний спосіб лісовідновлення застосовується частково разом зі створенням лісових культур, як правило за наявності життєздатного підросту дуба звичайного та сосни.

5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів у межах м. Києва не проводиться.

5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення в межах м. Києва не проводиться.

5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг. Не створюються.

5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур (таб.5.6). _

_

Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 5.6.

1 Усього за 2004 рік Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

Держком-лі сгосп 2 -

Мінагро-полі тики 3 -

-

-

-

-

-

-

Інші

-

-

-

Мінприроди 5 -

-

-

-

Міноборони 4 -

Усього 6 0.3 7.2 7.5

7 0.3 7.2 7.5

7.5

7.5

-

-

7.5 -

7.5 -

-

-

-

-

7,5

7,5

-

-

-

-

3,0

3,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4,5 -

-

-

-

4,5 -

-

-

-

-

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників З метою підготовки лісів міста Києва до пожежнебезпечного періоду лісопарковими господарствами об"єднання "Київзеленбуд" підготовлені й утримуються в повній технічній готовності протипожежна техніка: 17 пожежних машин, 12 тракторів із плугами ПЛ-75-15, 3 мотоцикли, 11 спостережних веж, 2 екскаватори, 60 одиниць мобільного зв"язку, 21 пункт зосередження пожежного інвентарю. В кожному районі, що межують із лісовими масивами, затверджено порядок дій при ліквідації лісових пожеж, які загрожують районам стихійним лихом. На випадок необхідності узгоджено взаємодію об"єднання "Київзеленбуд" із Головним управлінням МНС України в м. Києві, комунальною корпорацією "Київавтодор", Київським обласним управлінням лісового господарства. У лісопаркових господарствах об"єднання "Київзеленбуд" створено недоторканий запас паливно-мастильних матеріалів в обсязі 10 тонн, перекрито 74 непланових дороги й заїздів до лісу, установлено 151 аншлаг, прибрана поза лісосічна захаращеність на площі 139,7 га, створено мінералізованих смуг та протипожежних розривів протяжністю 1824 км, укладено договори на авіопатрулювання міських лісів з авіабазою Держкомлісу України. Проведено агітаційно-просвітницьку роботу із протипожежної тематики: 10 виступів на телебаченні, 12 – на радіо, надруковано 16 публікацій у ЗМІ.

5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж (таб.5.7). _

_

Динаміка лісових пожеж на території м. Києва Таблиця 5.7. Лісові пожежі По КО "Київзеленбуд", к-ть/га Середня площа однієї пожежі, га Збитки нанесені пожежами, грн

2004 рік 223/33,32 0,15

2005 рік 153/25,13 0,16

2006 рік 247/53,33 0,22

2007 рік 478/110,95 0,23

15329,98

18515,19

23705,7

49752.13

У зв’язку з незначним розповсюдженням міко- та ентомозахворювань динаміка їх чисельності в об’єднані "Київзеленбуд" не ведеться.

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів та заготівля лікарських рослин у м. Києві не проводиться.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України Вчені-екологи, зелені, люди доброї волі б’ють на сполох: наша планета в небезпеці! І цю небезпеку створили самі люди. Неконтрольовані викиди в атмосферу, скиди шкідливих забруднюючих речовин у водні об’єкти, техногенні аварії, випромінювання промислових та побутових приладів, недбала утилізація сміття, тощо призвели до того, що на планеті Земля залишається все менше місць, де можна спокійно вдихнути повітря на повні груди, випити води, не боячись отруїтися, не потрапити в зону небезпечного випромінювання. Катастрофічно швидко зникають окремі види рослин, знищуються тварини. Задля збереження флори й фауни людство вдалося навіть до створення спеціальних книг, Червоної та Зеленої, куди вносяться об’єкти, для існування яких виникла реальна небезпека. З кожним роком вплив господарської діяльності людини на фауну й флору зростає, з кожним десятиріччям усе більше видів зникає з лиця Землі. Початок всесвітнього перепису зникаючих видів флори й фауни було покладено в 1948 році Міжнародною спілкою охорони природи й природних ресурсів (МСОП) постійної комісії служби виживання, що ввійшла в нашу літературу як Комісія з рідкісних та зникаючих видах. Рис. 5.4. Природна орхідея Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є: хорологічний – поширення й стан ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів, диз’юнктивно-ареальних (із розірваними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори; флорогенезний – реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають із природних причин; еколого-ценотичний – види різних рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; прагматичний – практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних _

_

сортів; естетичний – включення гарно квітучих та інших дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі тощо. В Україні створена Національна комісія з питань Червоної книги , рішення якої про внесення того чи іншого виду приймається простою більшістю в присутності не менше 2/3 членів комісії. Найбільші правопорушення в м. Києві пов"язані з незаконною торгівлею Червонокнижними красиво квітучими рослинами в ранньовесняний період. У першу чергу, це відноситься до торгівлі підсніжниками складчастим та білосніжним, шафранами Гейфелів та Палласа, цибулею ведмежою (черемшою). Указані рослини зростають у Криму, Закарпатті, а черемша в Чернівецькій, Хмельницькій, Тернопільській та Вінницькій областях. Потрібно відмітити, що це добре налагоджена, структурована бізнесова акція із чітко розмежованими обов’язками – заготівельники, транспортники, реалізатори. У Києві ми фактично маємо справу з останньою ланкою. Необхідно всебічно підсилити роботи в регіонах у період масової заготівлі – середина лютого до cередини березня. З метою охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, на території лісового фонду міста Києва створена система заказників у кількості 16, загальна площа яких становить у даний час 5,1 тис.га. Відповідно до вимог законодавства за станом рослинного світу здійснюється постійний моніторинг, результати якого заносяться до тимчасових карток обліку територій та об”єктів природно-заповідного фонду України – первинних карток обліку, які стануть основою для ведення кадастру ПЗФ. Зміни, що відбуваються протягом року в стані та кількості популяцій рослин, заносяться до карток з метою визначення можливого скорочення площ або зменшення їх кількості. Крім того, рішенням Київської міськради від 29.06.2000 №219/940 затверджено перелік 48 видів рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення рослин на території міста Києва.

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Адвентивні (чужі, зайшлі) види рослин з"являються на певній територій внаслідок переміщення виду одного біогеоценозу або області поширення з наступною акліматизацією. Адвентивність є результатом випадкового занесення організмів людиною або різними природними чинниками (тваринами, водами, повітряними течіями тощо) в інші регіони. Цьому сприяє розвиток світового товарообігу, туризму тощо. Адвентивні рослини часто відіграють важливу роль у формуванні угрупувань, оскільки зайшлі види внаслідок натуралізації можуть набувати в них певного положення, а іноді навіть перешкоджати відтворенню місцевих видів. До таких рослин у м. Києві можна віднести каштан кінський, акацію білу, клен американський і інш. Київ є одним із найбільших в Україні центрів первинного проникнення, _

_

автономного розселення, закріплення, повної натуралізації та подальшої експансії рослин, що випадково занесені людиною, тваринами, вітром чи водою з інших територій, природних зон чи навіть континентів. Найбільша кількість адвентивних рослин нашого міста походить із Середземномор’я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи. Швидко пристосовуючись до нових умов зростання, вони сприяють зменшенню біорізноманіття і порушують стабільність міських екосистем. Багато адвентивних видів є патогенними, тобто такими, що чинять негативний вплив на природне середовище міста та здоров'я його мешканців. Значна їх частина - бур'яни. Флора Києва налічує понад 700 видів бур'янів, 560 з яких – адвентивні. Значну частину (74 види) складають карантинні бур'яни, які засмічують парки, сквери, сади, квітники, вулиці, двори, залізничні колії, землі, порушені техногенними та ерозійними процесами. Сприятливими для заселення є ділянки довгобудів і будь-які інші, де природна флора знищується. Уніфікуючи фітоландшафти, створюючи низько декоративні зарості, бур'яни викликають відчуття занедбаності зелених зон міста. Першість за негативним впливом на населення втримують адвентивні отруйні рослини (111 видів) та такі, що викликають алергічні загострення (44 види). Серед отруйних особливо небезпечними є цикута, болиголов, чорнощир, переступень, лаконос, ваточник. Продуценти алергенів викликають у людей стійкі та важковиліковувані поліноми. Найвідоміша з таких рослин – амброзія полинолиста, що спричиняє сінну лихоманку та астматичні загострення. Експансія цієї рослини захопила територію міста майже на 40 %. Близько 35 видів рослин можуть пригнічувати діяльність нервової системи, 11 – викликати дерматози, запалення та опіки шкіри, а 17 видів своїм неприємним запахом спричиняють головний біль, підвищення артеріального тиску, запаморочення. З метою охорони здоров’я населення, поліпшення екологічного стану столиці, збереження природних комплексів та ландшафтного різноманіття Київська міська рада прийняла рішення від 23.12.2000 р. за №177/2287 "Про організацію заходів із регулювання чисельності та поширення окремих видів карантинних та адвентивних рослин, що викликають біологічне забруднення м. Києва". Зазначеним рішенням Київська міськрада зобов"язала прикордонну державну інспекцію з карантинних рослин по м. Києву, суб"єкти господарювання проводити роботу по виявленню, ідентифікації та знищенню карантинних та загрозливих адвентивних рослин.

5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень міста В місті розгалужена мережа міських і районних парків, скверів, бульварів, озеленених вулиць і площ обмеженого користування та спеціального призначення, що пов’язана "зеленими коридорами" з насадженнями лісопаркового поясу. А за межами міста – з периферійною частиною зеленої зони м. Києва. Ці насадження поділяються за функціональною ознакою на три основні групи: _

_

а) озеленені території загального користування: парки культури та відпочинку, сквери і бульвари. Спеціалізовані парки (ботанічні сади, зоопарк, Музей народної архітектури та побуту, НК "Експоцентр України", гольф-парк); б) озеленені території обмеженого користування – на між будинкових житлових територіях, ділянках землекористування дитячих закладів, шкіл, вузлів, наукових і лікувальних закладів, підприємств та організацій; в) озеленені території спеціального призначення - санітарно-захисні зони промислових підприємств, водоохоронні, меліоративні та лісозахисні смуги, оранжерейні господарства коридори інженерних мереж, озеленені частини вулиць, доріг і кладовищ. Міські парки є своєрідними вузлами, що об’єднують мережу зелених територій, створюючи комфортні умови для відпочинку. Більшість парків створено на основі природної рослинності: лісів із сосни звичайної, дуба звичайного, рослинності річкових заплав. У парках кожної з цих груп можуть бути ділянки, сформовані на основі інтразональної рослинності (наприклад, вільшаники, що хоч і є зразком болотної рослинності, однак зустрічається в парках кожної з трьох груп). Окремим прикладом є парк Відрадний, створений на основі плодового саду, хоч раніше на цьому місці був сосновий ліс. Сучасний стан паркових насаджень, створених на основі рослинності заплав річок, є результатом неодноразових змін конфігурації берегової лінії Дніпра та його проток. Протягом багатьох років догляд за київськими парками був недостатнім. Це призвело до надмірного зростання дерев, масового поширення низько декоративних видів (наприклад, клену ясенелистого), самосіву. У частині парків на схилах правого берега Дніпра є багато старих дерев, які уражені трутовиками, починають всихати і втрачати декоративність. Санітарний стан зелених насаджень загального користування (парків, скверів, бульварів) здебільшого не відповідає сучасним вимогам ведення паркового господарства. Основною причиною такого становища є відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх реконструкції, нестача капіталовкладень на їх впорядкування та догляд за ними. Це призводить до збільшення кількості сухостійних дерев, захаращення, зміни порід та інших негативних явищ. Велика кількість дерев різних порід вражена омелою білою, як в парках так і в вуличних насадженнях. З метою покращення стану зелених насаджень у місті запроваджено проведення щорічних весняних та осінніх місячників з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста, у День довкілля та під час місячників створюються зелені насадження, висаджується від 15 до 20 тисяч молодих дерев, понад 30 тисяч декоративних чагарників, інші елементи озеленення, квітники та газони. Здійснюється також постійний догляд за ними та проводиться ландшафтна реконструкція існуючих зелених насаджень. Жодний будівельний об’єкт у м. Києві не приймається в експлуатацію без _

_

озеленення прилеглої території. На виконання наказу Мінприроди від 04.11.04 №429 здійснюються компенсаційні висадження дерев, чагарників та інших зелених насаджень у кількостях, рівних кількості знесених.

Озеленення міста Таблиця 5.8 . Заходи

Рік 2004

2005

2006

2007

Створено нових зелених насаджень, (тис.шт.)

25

27

32

86

Проведено ландшафтну реконструкцію, (га)

35,4

34,4

40,3

39.5

Проведено догляд за насадженнями, без лісів (га)

-

-

218,7

9827.3

Найкраще забезпечені озелененими територіями жителі Шевченківського, Голосіївського, Дніпровського, Святошинського та Солом’янського районів, а найменш забезпечені Подільського району. Озеленення міста Києва по районах Таблиця 5.9. Райони Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський

2006

Всього, тис.шт

2007 5009 4100 3354 5490 10143 10953 4042 10701 3280 15775 72853

7805 7000 5519 12020 7116 6229 1853 10117 10047 21581 90727

Значні площі в околицях міста займає лучна рослинність. Заплавні луки представлені угрупованнями лисохвоста лучного, щучки дернистої, трясунки середньої, костриці лучної, тонконога лучного; суходільні – тонконога вузьколистого, грястиці збірної, костриці червоної, мітлиці віноградолистої. У заплаві річок поширені низинні евтрофні болота. Водна рослинність змінюється залежно від глибини водойм, характеру течії та хімічного складу води. У затоках руслової частини флористичне та ценотичне різноманіття багатше. Водна рослинність прибережних ділянок русла Дніпра відзначається переважанням угрупувань, утворених прикріпленими зануреними (родесник пронизанолистий, рдесник гребінчастий, водопериця колосова) і прикріпленими з плаваючими листками (переважно глечики жовті та нім фея біла) видами. Серед угрупувань справжньої водної рослинності трапляються рідкісні з домінуванням рдесника туполистого, рдесника стиснутого, а також _

_

сальвінії плаваючої і значно рідше (на крайній південній частині міста) водяного горіха плаваючого.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

Аналіз фауни міських лісів, островів та водних об”єктів показав, що вона відрізняється великою різноманітністю. Тільки хребетних тварин у регіоні відмічено 212 видів 31 роду 6 класів. Переважну більшість складають птахи – 121 вид. Зустрічаються 30 видів ссавців. До найбільш типових можна віднести лише мілких представників, таких як кріт звичайний, бурозубка звичайна, полівка лісова та звичайна, миша велика та мала лісова, білка. Нечисленно зустрічаються їжак звичайний, кутора звичайна, лисиця, куниця кам’яна, заєцю сірий. З парнокопитних у невеликій кількості мешкають козуля європейська, свиня дика, лось. Рис 5.5. Лисиця рижа Найчисленнішими представниками дикої фауни сто_лиці по праву можна вважати комах, кількість видів яких навіть у межах такого індустріально насиченого мегаполіса, як Київ, налічує кілька тисяч. Особливий при_родоохоронний та естетичний інтерес викликають ве_ликі комахи: бабки, богомоли, коники, метелики, жуки і джмелі. Всього в межах Києва виявлено близько 30 рідкісних і тих, які охороняються, видів комах. До них належать дивовижно чарівні бабки красуня-діва і блис_куча, найбільший представник цього ряду дозорець-ім_ператор. Поміж жуків привертає увагу ро_гач звичайний - вид Червоної книги, що охороняється в масштабі всієї Європи. Його можна зустрі_ти в Голосієві та Пущі-Водиці. У межах Києва є види комах, занесені до Червоної книги: прозерпіна та бражник скабіозовий. У місті зустрічається чимало жалючих комах: джміль моховий і яскравий. Деякі з них потребують особливої охорони, і їх та_кож занесено до Червоної книги. Цікаво, що звичайну для наших лісів руду лісову мурашку включено до Євро_пейського Червоного списку. Рис 5.6. Жук- олень Цікавим прикладом є урочище «Лиса гора», фактично острів посеред міської забудови Києва, яке протягом багатьох років було військовим об'єктом. Завдяки цьому, за даними співробітників Інституту зоології НАН України, до останнього часу збереглись червонокнижні види – чорний аполон, махаон, голубянка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. В межах міста ще зустрічаються поселення бобрів, відносно нещодавно ще зустрічалась видра. Є чимало інших прикладів, які стосуються як червонокнижних, так і тих, що охороняються, але рідких для Києва видів. Список риб, що водяться в водоймах міста налічує щонаймен_ше 52 види, що _

_

входять до складу 8 рядів. Найбільше представлений ряд коропоподібні, до якого відносяться головні промислові види Дніпра: плітка і лящ, а також ще 20 видів. До другого за числом видів ряду окунеподібних відносяться як звичайні види: окунь, судак, йорж звичай_ний, так і мало кому відомий кремезний йорж Балона, а також не менш ніж 15 видів бичків. Звичайними в Дніпрі біля Києва залиша_ються щука, сом і минь, з'явилися й інші морські види: тюлька і морська іглиця пухлощока, яка зараз є дуже чисель_ною у всіх чистих озерах дніпровської заплави. У Київському мегаполісі зустрічаються 6 видів пла_зунів: 4 види ящірок, 1 – змій (вуж звичайний) і 1 - че_репах. Рептилії погано витримують антропогенне навантаження і саме тому в забудованій частині міста не зустрічаються. Тільки в зеленій зоні можна натра_пити на ящірку прудку і веретільни_цю. Найбільш численними в місті є представники рядів ко_махоїдних (їжак звичайний, кріт європейський, землерийка-бурозубка звичайна та землерийка-білозубка мала) і гризуни. Тільки мишоподібних гризунів у Києві налічують 13 видів. В місті зустрічаються й інші види: соня сіра і горішкова, підземний мешканець слі_пак подільський, якого занесено до Червоної книги і білка звичайна, яку можна вважати живим символом міста. На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Єв_ропі. Тому всі види кажанів, належать до видів, що підлягають особливій охороні. У межах Києва зафіксовано 10 видів кажанів, занесені до Червоної книги: мала вечірниця, ставкова ніч_ниця, середземноморський нетопир. Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, протоками, островами. Тут не тільки гніздяться понад 110 видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перелетів та зимівель. Причому, нерідко це червонокнижні види. На центральних вулицях нашої столиці можна почути спів птахів, яких необхідно брати під охорону: великої синиці, чорного дрозда, рихвістки-чорнушки, сірої мухоловки, шпака, зяблика й зеленяка, а білу плиску можливо побачити на тротуарах Хрещатика. На горищах будівель гніздиться невеличкий сокіл - чеглик; часто зустрічається значний за розміром хижак — канюк звичайний. За звичай у міських парках столиці стали зустрічатися чикотень, блакитна синиця, мухоловка строката, в пущах можна побачити гнізда славок і вівчариків, а в зимовий період — і сов. Подекуди, в передмістях Києва (Троєщині, Кончі-Заспі) ще є гнізда білого лелеки.

5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Промислового значення тваринний світ міста немає й підлягає охороні. У межах міста мисливство заборонено, мисливські господарства відсутні. Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, протоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх у період перелетів та зимівель. _

_

Причому, нерідко це червонокнижні види. На Бортницькій зрошувальній системі декілька років тому зимувало до двох десятків орланів-білохвостів. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.10. Види мисливських тварин Копитні Лось Козуля Кабан Хутрові Заєць русак Білка Ондатра Бобер Лисиця Борсук Куниця Тхір чорний Пернаті Сіра куріпка Гуси Качки Лиски

2004

2005

2006

2007

147 4 108 35 751 292 314 12 11 51 4 58 9 550 179 18 308 45

127 4 94 29 685 241 303 5 8 78

142 6 95 41 827 274 360 20 10 75 8 70 10 490 130 20 250 90

151 6 100 46 805 278 382 20 10 30 10 65 10 420 130 20 200 70

50 406 176 168 62

Зазначені представники тваринного світу підлягають охороні і не є об’єктами мисливства. Слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 року затверджено перелік видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва. До нього увійшли представники безхребетних (56 видів), хребетних ( земноводні, риби, плазуни, птахи – всього 22 види). Загальна чисельність видів фауни, що охороняється на території м. Києва, становить 82 види (таблиця 5.11.). Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.11.

2005 рік Загальна кількість видів флори на території регіону, од. Загальна чисельність видів фауни , од.

2006 рік 56

2007 рік 56

56

82

82

82

Кількість представників тваринного світу, що підлягають охороні в Київському зоопарку, приводиться в таблиці 5.12. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками Таблиця 5.12. № Назва з/п зоопарку

1.

_

Київсь кий зоопар

Роки

1990

пло ща

39,5

Кількість видів тварин і популяцій ссавці

птахи

87

120

плазун и 42

земноводні 8

Разом риби 80

безхребетні 5

345

-

У т.ч. рідкісні хребетні

_ к (види) (кількі сть) 2000 2006 1990 2000 2006 2007

-“-“-“-“-“-

79 84 500 369 288 239

151 138 510 832 848 789

37 45 90 85 90 150

5 3 48 11 6 64

64 105 1100 425 730 677

27 39 82 545 976 1303

363 410 2330 2267 2957 3222

68 108 240 216 234

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок Промислового значення рибне господарство в місті не має, рибні запаси підлягають охороні. У межах міста рибний промисел відсутній.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України З метою охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України на території міста Києва створена система заказників: загальнозоологічних, комплексних, ботанічних. У цих природних резерватах зберігаються й відтворюються представники корінної фауни.

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За відсутності спеціалізованих мисливських господарств у межах міста систематичний ветеринарний нагляд за дикою фауною не проводиться.

5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Найбільшим шкідливим проявом дії інвазивних видів спостерігається через зараження людини, тварин глистами, комахами, кліщами. У межах міста спостерігається поява істот, не характерних для міста, а саме міграція баклана – приморського виду розповсюдилась північніше Києва, до гирла Прип"яті. На даний час популяції інвазивних видів не загрожують місцевому біорізноманіттю. Дані про динаміку кількості й чисельності інвазивних видів на території м. Києві відсутні.

5.4. Безпека генетично модифікованих організмів В Україні діє державна програма екологічної безпеки при використанні генетично модифікованих організмів, яка базується на Законі України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", прийнятого 31 травня 2007 року N 1103-V. Біологічна безпека розглядається як стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру й функцію людської особи в теперішньому й майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній _

_

негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини й тварини. Генетична безпека - стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродний вплив на людський геном, відсутній будь-який неприродний вплив на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей. Генетично модифікований організм, живий змінений організм (ГМО) будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах. Аналіз ризику при використанні (ГМО) - це процес, що складається із трьох взаємопов'язаних компонентів: оцінка ризику ГМО, управління (керування) ризиком та повідомлення про ризик. Державний реєстр ГМО - спеціалізований перелік ГМО, які пройшли реєстрацію, з визначенням їх подальшого господарського призначення. Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження із ГМО є: - пріоритетність збереження здоров'я людини й охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО; - забезпечення заходів щодо дотримання біологічної й генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях; - контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом; - загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної й генетичної безпеки; - державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної й генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях. На Міністерство охорони навколишнього природного середовища України покладено функції: - здійснення державної екологічної експертизи ГМО, призначених для використання у відкритій системі; - на основі наукових принципів та міжнародного досвіду розробка критеріїв оцінки ризику потенційноговпливу ГМО на навколишнє природне середовище; - здійснення державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих із використанням ГМО; _

_

- здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням заходів біологічної й генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі; - надання дозволів на вивільнення ГМО у відкритій системі. ГМО, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання. Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні. Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО до їх державної реєстрації. Вище перераховані зобов’язання не входять до функціональних обов’язків Держуправління.

5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Природно-заповідний фонд м. Києва – одна з найбільш важливих ланок в умовах урбанізованого міста, що забезпечує збереження природних територій та комплексів, а також використання їх у рекреаційних цілях, у тому числі для масового відпочинку населення.

5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду м. Києва Сучасний природно-заповідний фонд Києва складається з 104 територій та об’єктів, з яких 16 загальнодержавного значення (табл. 5.13.). На території міста розташований національний природний парк "Голосіївський". Наше місто прикрашають 21 парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва. Відомим у Європі є Київський зоопарк. У місті працюють 3 ботанічних сади та 2 дендропарки, у яких культивуються цінні представники флори з усіх куточків Землі. За останні роки в Києві створено 4 регіональних ландшафтних парки, які є природоохоронними установами багатофункціонального призначення.

_

_

Динаміка структури природно-заповідного фонду Категорії територій та об’єктів ПЗФ кількіс площа, ть, од. га 1 2 3 Природні заповідн ики Біосферн і заповідн ики Націонал ьні природні парки Регіональ 3 3925,9 ні ландшаф тні парки Заказник и 1 1110,2 загально державно го значення Заказник 13 2007,0 и місцевог о значення Пам’ятки природи 1 30 загально державно го значення Пам’ятки 48 13,2 природи місцевог о

_

На 01.01.2004 року кількіс площа, кількіс ть, од. га ть, од.

4 5 6 -

На 01.01.2005 року площа, кількіс площа, га ть, од. га 7 8 9 -

На 01.01.2006 року кількіс площа, ть, од. га 10 11 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

4521,29

4

5140,29

4

5140,29

4

5140,3

3

1467,69

1

1110,2

1

1110,2

1

1110,2

1

1110,2

14

2107

15

4024,0

15

4024,0

15

4024,0

1

30,0

1

30,0

1

30,0

1

30,0

53

16,75

53

16,75

54

20,5

56

131,7

На 01.01.2007 року

Таблиця 5.13. На 01.01.2008 року

_ значення Заповідні урочища Ботанічні сади загально державно го значення Ботанічні сади місцевог о значення Дендрол огічні парки загально державно го значення Дендрол огічні парки місцевог о значення Зоологіч ні парки загально державно го значення Зоологіч ні парки місцевог о значення Парки-па м’ятки садово-п аркового мистецтв

_

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

205,7

3

205,7

3

205,7

3

205,7

3

205,7

-

-

-

-

-

-

-

1

6,5

1

6,5

1

6,5

1

6,5

1

6,5

-

-

-

-

-

-

1

13,7

1

13,7

1

39,5

1

39,5

1

39,5

1

39,5

1

39,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

2211,4

9

1942,5

1942,5

9

1942,5

9

1942,5

-

-

9

_ а загально державно го значення Парки-па м’ятки садово-п аркового мистецтв а місцевог о значення РАЗОМ

11

91

228,2

11

179,3

11

179,3

12

189,5

12

189,5

9392,0

98

10777,7

99

12694,7 4 12694,7 4

102

12722,4

104

13682,2 8 12833,6

Фактичн 9392,0 10777,7 12722,4 104 а площа ПЗФ * % 11,2 12,8 15,1 15,2 15,4 фактично ї площі ПЗФ від площі АТО Примітка: * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

_

_

Характеризуючи заповідний фонд міста важливо відзначити, що в ньому присутні також невеликі по площі об’єкти цільового призначення (заказники, пам’ятки природи). Так, на вул.. Володимирській росте унікальна 500 річна липа, яка пам’ятає ще Богдана Хмельницького, на території Києво-Печерської Лаври – три найстаріших у м. Києві каштани – символи нашого міста. Крім цього охороні на території міста підлягають ще 53 окремих дерев, груп дерев, цілющих джерел, та інших об’єктів, які мають не тільки природне, а й значне історико-культурне значення. Серед найбільш цінних природно-заповідних об’єктів міста слід назвати Національний ботанічний сад ім.Академіка М.Гришка та ботанічний сад ім. Академіка І.Фоміна, які є науковими та методичними базами в підготовці фахівців – біологів вищих учбових закладів м. Києва, проводять наукові дослідження, розробляють рекомендації щодо визначення оптимального складу зелених насаджень у межах міста, займаються розведенням та розселенням інтродукованих порід дерев та чагарників, тощо. Унікальним явищем на південній околиці міста є ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лісники”, оголошений у 1989 році на порівняно невеликій території (1110 га) у межах лісового масиву Конча-Заспа. Тут збереглися фрагменти унікальних за мальовничістю лісових ландшафтів із залишками старих дібров, віком понад 350 років, які ще недавно були поширені в південній частині правобережжя Києва та в заплаві Дніпра. Тут зростає понад 400 видів судинних рослин, понад 100 видів мохів та лишайників, 103 види птахів, 33 види ссавців, 14 видів земноводних та плазунів. Із представлених у заказнику видів до Червоної Книги України занесено 13 видів рослин, 7 видів птахів, 2 види ссавців та понад два десятки видів комах. Не менш цінними є також штучно створені природно-заповідні об’єкти, серед яких слід відзначити парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Володимирська гірка”, “Маріїнський”, ім. Т.Шевченка, які є улюбленими місцями відпочинку киян та гостей столиці. Одним із наймальовничіших місць столиці, що бентежить душу, є Голосіївський ліс, зелена окраса нашої столиці (рис.5.7.). Неповторний сам по собі, він унікальний також своїм місцем розташування. Справді, де ще знайти сучасне місто, посеред якого знаходиться прадавній ліс із кількома сотнями старезних дубів, вік яких сягає 400-500 років. Видове різноманіття флори й фауни тут просто вражає. У цьому заповідному куточку знаходять собі притулок і харч численні дикі мешканці лісу. Тільки дерев тут нараховується 260 порід. Пересічена місцевість, значна кількість ярів, улоговин, потічків та крутосхилів створюють тут надзвичайно сприятливі умови не тільки для існування дикої флори та фауни, а й рекреаційного використання цієї території, яка є найулюбленішим місцем відпочинку жителів міста. _

_

Розуміючи необхідність збереження для майбутніх поколінь цінних у природному відношенні комплексів та окремих об’єктів, Держуправління та Київська міська влада приділяють значну увагу їх пошуку та подальшому заповіданню. У порівнянні з 1994 роком кількість таких об’єктів зросла вдвічі й у даний час їх загальна площа становить майже 12,83 тис.га, що складає 15,4 % усієї території міста. Рис.5.7. парк «Голосіївський» Лише протягом 2007 року в м. Києві оголошено 2 нових заповідних територій, які поповнили природно-заповідний фонд Києва як складову частину світової системи природних територій, що перебувають під особливою охороною. Для порівняння, у цілому по Україні доля заповідних територій ледь перевищує 4% . На виконання Програми та заходів Київської міської держадміністрації протягом 2000-2007 років у м. Києві створено 22 нових об”єктів ПЗФ на загальній площі 3065 га, серед яких 1 регіональний ландшафтний парк, 1 дендропарк, 6 заказників та 14 пам”яток природи місцевого значення. Проведена інвентаризація природних комплексів парків-пам”яток садово-паркового мистецтва “Володимирська гірка”, “Хрещатий”, “Міський сад”, “Маріїнський” та “Парк Вічної Слави” та ін. На черзі створення автоматизованої системи ведення державного кадастру ПЗФ, оцінка стану популяцій видів рослин і тварин, занесених до Червоної Книги України, а також розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях ПЗФ. Виконання вищевказаних заходів має бути завершено в 2007 році. Рис. 5.8. Структура природно - заповідного фонду в 2007 році Разом із тим, міський заповідний фонд потребує відповідного режиму охорони, а території парків – реконструкції та оновлення з метою розширення їх рекреаційних можливостей. Іншими словами, в умовах міста необхідно здійснювати заходи по поліпшенню умов відпочинку населення без нанесення шкоди колекціям флори та іншим елементам озеленення, які підлягають охороні. З метою реалізації таких заходів Київською міською владою проведена реконструкція заповідних парків “Хрещатий”, “Міський сад” та “Маріїнський”, передбачається реконструкція парку “Володимирська гірка”. У подальшому всі міські парки підлягатимуть реконструкції на основі світового досвіду ландшафтного будівництва. Як уже неодноразово заявлялось, Держуправління розуміє необхідність, і _

_

підтримує ідею створення національного природного парку в зазначених межах. Разом із тим, не відповідає дійсності точка зору деяких громадських екологічних організацій, про поступову деградацію та загибель цих унікальних природних комплексів. Генеральним планом розвитку м. Києва до 2020 р. вони не підлягають забудові, будуть збережені в природному стані як резервати цінних рослинних угруповань, об’єктів тваринного світу, а також у рекреаційних цілях для організації відпочинку населення, розвитку туризму, тощо. Рис. 5. 9. Динаміка розбудови природно-заповідного фонду(га) 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

В м. Києві землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях. Водні об`єкти на території міста займають площу 6,7 тис.га. З огляду на зазначене, біологічні та водні ресурси міста є достатніми для забезпечення організації відпочинку та оздоровлення населення. Для відпочинку та дозвілля в Києві нараховується 131 парк, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон – на території міських лісів. Київ прикрашають 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: Володимирська гірка, Маріїнський парк, Сирецький гай, Феофанія, Голосіївський парк ім. Рильського та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення: парк „Аскольдова могила”, парк Слави, парк Національного технічного університету (КПІ), парк ім.Тараса Шевченка, Хрещатий парк та інші. Чудові зони відпочинку, які приваблюють киян та гостей міста, розкинулись на берегах Дніпра та озер. Це зони відпочинку в Гідропарку, на Трухановому, Жуковому, Долобецькому та інших островах, пляжі Дніпровська Рив’єра, Центральний, Венеція, Молодіжний, Золотий, Сонячний тощо. У місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім.М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету. З метою покращення благоустрою міста та умов відпочинку інтенсивно проводиться реконструкція міських парків. За останні роки виконано реконструкцію парків: Вічної Слави, ім. Т.Г.Шевченка, Хрещатого, Маріїнського, Міського саду. Завершується реконструкція та благоустрій парків Перемоги, Національного технічного університету (КПІ) та Партизанської слави, створено нові парки на вул. Закревського, Дендропарк на схилах Дніпра, на розі вулиць Драгоманова та Григоренка, закладено парк Пам'яті борців за свободу і Незалежність України. Проведено реконструкцію скверів на вул. Цитадельній, вул. Миколаївській вул. Героїв Сталінграда, вул. Кудрявській, вул. Лагерній, проспекті Червонозоряному, вул. _

_

Вишгородській. Для поліпшення благоустрою м. Києва та розширення туристичних можливостей виконуються проектні роботи на реконструкцію парків Нивки, Сирецький гай, меморіального парку "Бабин яр", розроблено концепцію по створенню інформаційного комплексу ООН на території Наводницького парку, створення ландшафтного парку "Дніпровські острови". Мережа санаторно-курортних закладів міста, складається з 56 підприємств. З них 5 санаторіїв, 10 дитячих санаторіїв, 11 санаторіїв-профілакторіїв, 23 пансіонатів і баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів та 2 бальнеолікарні. Кількість стаціонарних ліжко-місць у працюючих закладах зросла порівняно з минулим роком і склала 8151 місце. Загальна кількість оздоровлених порівняно з попереднім роком зросла з 65 тис. чол. і становить 67 тис. чол., а загальна кількість людино-днів зросла з 1 млн. 230 тис. до 1 млн. 234 тис. Середній період перебування кожної людини на оздоровленні становить в середньому 18,5 днів. Туристичні ресурси часто розташовуються нерівномірно й мають певну територіальну локалізацію. Крім того, окремі території мають різну транспортну та пішохідну доступність. Розроблено основні принципи створення туристичних зон в м. Києві та розпочато формування туристичних зон згідно з запланованим заходом „Формування рекреаційних та туристичних зон м. Києва і пов‘язаних з ними туристичних маршрутів” . Станом на сьогодні туристичні зони визначено майже в усіх районах міста Києва.

5.5.3. Історико-культурна спадщина Місто Київ – це місто музей під відкритим небом. Місто є колискою розвитку культур трьох слов’янських народів – українського, російського та білоруського. На цій території понад 15 століть формувалась історія українського народу її православна віра. Тут збереглись унікальні витвори древньої й сучасної архітектури, мистецтва та унікальні природні комплекси пралісів Полісся та Лісостепу. Частина зелених насаджень є залишками тих природних лісових масивів, що у давнину займали більшу частину території сучасного міста. Інші парки є штучними насадженнями пізніших часів. Перший парк у Києві закладено у 1638 р. на митрополичому подвір’ї у Голосієві митрополитом Петром Могилою. У 40-х роках XVIII століття за проектом, розробленим під керівництвом архітектора Б.Ф.Растреллі, закладений Царський сад (зараз Міський сад). Парки і сквери Києва особливо масово почали створюватися лише в першій половині XIX століття, особливо після видання спеціальної урядової постанови, якою передбачався розвиток паркового господарства, розширення і захист його зелених насаджень як важливих елементів благоустрою міста та створення у 1887 р. спеціальної міської садової комісії.

_

_

Рис.5.10. Софія Київська Одним із найстаріших і найбагатших за своїм видовим складом садів міста є Київський Ботанічний сад ім. академіка Фоміна, створений ще 1842 р. на основі цінних рослинних колекцій, переданих з ліквідованого у той час Кременецького ліцею. До цього тут був пустир, який використовувався як міське звалище. У складі деревних насаджень Ботанічного саду поруч із звичайними, місцевими листяними породами значне місце посідають також різні види екзотичної рослинності. Тут можна бачити представників рослинності майже всіх природно-географічних зон земної кулі. Представники флори країн, де клімат мало чим різниться від нашого, ростуть на вільному повітрі, а рослини з тропічних та субтропічних країн зібрані у багатих оранжереях Ботанічного саду. Останні за кількістю видів набагато перевищують представників рослинності країн помірної та холодної зон, що ростуть у відкритому ґрунті. Значно більший за розмірами є створений у роки радянської влади новий Ботанічний сад Національної Академії наук України, розташований на ма_льовничих схилах правого берега Дніпра у районі звіринцю, там, де в давнину, як гадають, був заповідний ліс, у якому київські князі влаштовували полювання на звірів. Новий ботанічний сад площею біля 200 га, крім штучних насаджень, включає і грабову діброву (біля 10 га), розташовану у так званій Пролісковій лощині. Вона є залишком тих природних лісів, які вкривали більшу частину території сучасного міста, і складається з дубів 150 - 200-річного віку з домішкою граба, липи, ясена, клена та інших порід, властивих дібровам лісостепу. Виключне місце у парковому господарстві міста посідають зелені насадження схилів Дніпра, які складаються з ряду парків, витягнутих уздовж течії Дніпра від Володимирської гірки до Печерської лаври. Разом вони становлять найбільший зелений масив міста. Цей зелений масив ділиться на кілька частин, які вважаються самостійними парками: парк Володимирської гірки,

Хрещатий парк, „Міський сад” парковий комплекс стадіону „Динамо”, Маріїнський парк, парк Аскольдова Могила та Печерський ландшафтний парк. Він є лише мізерним залишком тих могутніх і густих грабових дібров, які у минулому вкривали дніпровські висоти і їх схили, а потім були по-варвар_ському знищені. Аскольдова могила - площа 20 га. Оголошено парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Місце парку відноситься до давніх урочищ. Під назвою „Угорське” воно згадується в „Повісті временних літ”. За переказами тут похований князь Аскольд. За церквою площа понижується рядом терас, де ростуть тополі, туї, клени гостролисті, гіркокаштани. На терасах та схилах на сьогодні посадки-самосівів клена гостролистого, бузини чорної. Видовий склад _

_

налічує близько 86 видів та форм дерев і кущів. Парк включає 34 виділи. Деревними угрупованнями зайнята площа 14,7 га, що складає 73,8%. Володимирська Гірка – площа становить 10,6 га. Оголошено парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Сформовано парковий ландшафт з елементами регулярного. Збереглися старі алеї, що йшли вздовж стін монастиря та по середній терасі до пам'ятника. Схил по вулиці Володимирський Узвіз вкритий майже суцільними насадженнями з клена гостролистого, ясена звичайного, робінії звичайної та інших порід. Всього в парку росте 79 видів та форм дерев і кущів. Зустрічаються малопоширені види та форми: магнолія оберненояйцевидна, Суяанжа, карія біла, береза даурська, магонія падуболиста, тамарикс Кочі, липа широколиста форми розсіченолистої та ін. Із старих дерев є дуб звичайний, клен гостролистий, гіркокаштан звичайний, ясен звичайний, в'яз гірський, тополі. У парку нараховується 51 виділ, площа яких складає 7,82 га або 73,8% площі парку. Середня площа виділу 1 533 м2 і коливається від 159м2 до 13 800 м2, тобто є досить репрезентативною для аналізу. Міський Сад (Царський сад, Першотравневий) – площа 10 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Міський Сад розташовано на схилах київських пагорбів між нинішніми Маріїнським та Хрещатим парками. В середині XVIII ст. місцевість парку, де тепер стадіон „Динамо” була добре декорована. Дерев’яні сходи вели до „долини троянд” та басейнів. Основними видами зелених насаджень тоді були берези, липи, шовковиця, малина. Проте привозили також екзотичні види, а сам парк перетворили на плодовий сад з вишнями, сливами, горіхами та виноградом. Але в кінці XVIII ст. парк був залишений без догляду. Парк знаходився у гарному стані до 1881 р. потім знову був занедбаний, побудовано на орендованій площі купецький клуб (тепер Національна філармонія). Пізніше під тиском прогресивної київської інтелігенції парк було знову відновлено. На місці нинішньої Петровської Алеї була гора - так званий Наддніпрянський пагорб. Петровська Алея розділила Царський Сад на два парки: Купецький Сад (нині Хрещатий) і Царський (нині Міський). Хрещатий парк (Піонерський) – площа 11,9 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Після Жовтневої революції „Купецький сад” був перейменований в Пролетарський парк, а в 1935 р. в Хрещатий парк. Деревна рослинність представлена породами, характерними для Лісостепу: кленами, в’язами, липами, ясенем. У післявоєнні роки почали насаджувати хвойні, берези. Зараз нараховується 83 види дерев та кущів. Серед рідкісних можна назвати _

_

псевдотсугу Мензиса, софору японську, хеномелес японський, тамарикс чотиритичинковий та ін. В 2003 р. відбулася реставрація парку, посаджено багато екзотичних видів дерев та кущів: туї західної, самшиту, ялівцю, ялини звичайної та сизої. На території парку нараховується 59 виділів площею 89 220,5 м2, що складає 74,8 2 % від площі парку. Середня площа виділу 1512 м і коливається від 85 2 2 м до 7 805,4 м . За віковою структурою різко переважають дерева молодого та середнього віку (56,6%). В цілому площа виділів, де представлені дерева молодого віку, становить 74,9 %, а середнього - 92,7 %. Практично відсутні ділянки із стиглим віком (0,3%), що знижує рекреаційну цінність парку. Маріїнський парк, площа 8,9 га (рис. 5.11). Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Парк засновано в 1874 р. на місці плацу перед Маріїнським палацом (до 1870 р. палац звався Царським). Парк отримав назву Маріїнський в 1993 р., до цього мав назву Пролетарський, потім Радянський, ім. Ватутіна. У парку росте 106 видів та форм дерев і кущів. Рядові та алейні посадки з гіркокаштану звичайного ідуть вздовж деяких доріжок та нового фонтану, біля пам’ятника Ватутіну - алея з сакур. На більшій частині територій посадки ландшафтні. Галявин небагато. Переважають старі насадження, які мають зімкненість 0,7-0,9. Найбільш розповсюджені види - ясен звичайний, клен гостролистий, в’яз гірський, в’яз гладкий, гіркокаштан звичайний. Є старі дерева цих видів, а також дуба звичайного, тополі сіруватої, клена цукристого, бундука канадського, гледичії (є типові рослини і рослини безколючкової форми), явору, софори японської. З малопоширених дерев і форм зустрічаються сакура, магнолія Кобус і магнолія оберненояйцевидна, робінія звичайна пірамідальної форми, липа широколиста розсіченолистої форми. Парк нараховує 35 виділів площею 10,275 га. Середня площа виділу 2 935м2 і коливається від 493 м2 до 15 097,5 м2, тобто виділи є досить великими. Рис. 5. 11. Маріїнський парк За віковою структурою переважають (61,9%) різновікові деревостани. При цьому співвідношення виділів з участю вікових груп наступне: молодники - 74%, середній вік - 82,6%, достигаючий 79,8%, стиглий 72.1%, перестійний 71,5%, що є досить оптимальним. Рис. 5.12. парк ім. Т. Шевченка _

_

У період відродження та реконструкції паркового господарства, занедбаного у минулому, у придніпровських парках були проведені великі роботи по їх розширенню і благоустрою. Парки поповнились багатьма видами нових дерев, кущів, а частково і трав'яних рослин, серед яких значне місце посідають екзотичні декоративні форми. Серед інших паркових насаджень, якими так славиться Київ, слід назвати зоопарк, що був створений Київським товариством любителів природи і спочатку розташовувався на території Ботанічного саду ім. академіка Фоміна. У 1913 р. зоопарк було перенесено на нову територію, де знаходиться і до цього часу. Зазначимо, що Київський зоопарк - один з найбільших у Північній Євразії Він розташований на площі близько 40 га. У парку налічується понад 3500 екземплярів тварин і птахів. На території парку ростуть більше 130 видів дерев та кущів, серед яких зустрічається чимало рідкісних. Досить значну територію займає розташований проти зоопарку парк Національного технічного університету, який за видовим складом деревних порід ще до недавнього часу займав одне з перших місць серед парків Києва. На жаль, багато цінних порід з різних причин загинуло або було вирубано. Але ще й тепер тут можна бачити такі досить цікаві та рідкісні у нас форми, як гінго, кавказьку лапину, кавове дерево (бундук), цукровий клен тощо. Пірамідальними тополями, каштанами, липами, ясенелистими кленами засаджені майже всі вулиці і бульвари Києва. Ці породи дерев є основними елементами декоративного вбрання міста. Велична і красива пірамідальна тополя у минулому була невід'ємною частиною київського пейзажу, її насаджували у найрізноманітніших місцях: на вулицях, у парках, садибах. Вони оспівані у безсмертній поемі Пушкіна „Полтава”, у творах Шевченка, їх стрункими рядами був вражений і зачарований під час перебування у Києві Михайло Глінка. Проте окрім величі та краси тополиний пух під час цвітіння є причиною багатьох алергічних загострень у мешканців міста. Особливе місце серед штучних насаджень належить каштану, який надає Києву неповторного колориту. Недаремно він обраний символом міста.

5.5.3. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична галузь міста впродовж останніх п’яти років характеризується позитивною та сталою динамікою. Неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг, комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на місцевому рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері створили новий імідж українського продукту, конкурентноспроможного в нашій державі та за кордоном. В результаті поступального розвитку міжнародного співробітництва у сфері туризму кількість іноземних туристів, які відвідують місто Київ, щороку зростає. Обсяг внутрішнього туризму поступово збільшується.

У м. Києві зареєстровано 1162 підприємства: 674 туроператора, 53 з яких займаються в’їзним та внутрішнім туризмом, та 488 турагентів. Безпосередньо в туристичних підприємствах працює близько 6000 чоловік. Київ має один з найбільших в Україні історико-культурний потенціал. На державному обліку в місті перебуває понад 3,5 тис. пам’яток (потенціал – _

_

понад 10 тис.), з них 62 –пам’ятки археології, 1396 – пам’ятки історії, 433 – пам’ятки монументального мистецтва, 1814 – пам’ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та об’єкти науки і техніки. Функціонує 21 історико-культурний заповідник. Рис. 5.13. пам’ятник Володимиру Хрестителю У місті зосереджено понад 100 музеїв, у тому числі 22 музеї міського підпорядкування, 33 театри та театри-студії, 53 культові споруди, 141 бібліотека, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів, цирк. Враховуючи міжнародний досвід та наявний туристичний потенціал Києва, одним з основних напрямків розвитку туристичної діяльності протягом останніх років є орієнтації туристичного сектора столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального та рекреаційного видів туризму. Збільшення кількості виставок і ярмарків, проведення міжнародних конгресів, розширення кола їх учасників позитивно впливає на розвиток ділового та культурно-пізнавального туризму в місті. Однак, для перетворення Києва на центр ділового туризму потрібно вирішити багато завдань, у першу чергу, пов’язаних із зміною співвідношення ціна/якість у бік зменшення вартісної складової. Спортивно-оздоровчий, зелений(соціальний) та інтенсив-туризм не є провідними для Києва, але в комплексі з основними видами дають певний економічний, і особливо, соціальний ефект. В місті ведеться певна робота по підтримці діяльності та створенню молодіжних туристських клубів, розроблені спортивні туристичні маршрути вихідного дня. В рамках спортивно-оздоровчого туризму постійно проводяться різноманітні заходи, серед яких слід відзначити традиційні відкриті зльоти туристів м. Києва, відкриті змагання з техніки спортивного туризму, з техніки водного туризму, з техніки гірського туризму, з техніки велосипедного туризму, з техніки пішохідного туризму, відкриті змагання (сімейні) "Мама, тато, я - туристична сім'я" та інші. На виконання Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року та з метою розвитку дитячого, молодіжного та сімейного туризму, екскурсійної справи у м. Києві розроблено спеціалізовані туристично-екскурсійних програми для сімейного туризму та 2 маршрути для школярів та студентів по м. Києву в рамках туристично-екскурсійної експедиції “Україна – моя Батьківщина”, а саме “Древній Поділ” та “Шляхи, які я міряв”. Видано каталог туристично-екскурсійних маршрутів для дітей, молоді та сімейного відпочинку. Щорічно в заходах приймає участь близько 100 команд м. Києва. Основне завдання збільшення в'їзного туризму відповідно до завдань _

_

Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010 року полягає в значному покращенню умов прийому і розміщення, якості проживання і послуг. З метою підвищення безпеки і захисту споживачів туристичних і екскурсійних послуг розроблено проект Програми забезпечення безпеки туристів і екскурсантів у м. Києві, в заходах реалізації якої передбачено створення в структурі ГУ МВС України у м. Києві спеціалізованого підрозділу туристичної муніципальної міліції для забезпечення безпеки туристів та здійснення контролю за проведенням екскурсій. Практика створення таких підрозділів існує в багатьох країнах світу (Туреччина, Єгипет, Таїланд, Індія) і рекомендовано Всесвітньою туристичною організацією. Повнота і якість інформаційно-довідкового обслуговування практично в усіх європейських столицях забезпечується ефективною роботою туристичних інформаційних центрів (ТІЦ) та екскурсійних пунктів. Київ – єдине столичне місто, що має лише один ТІЦ (Шевченківський район). Науково-дослідним інститутом туризму та курортів розроблено основні положення організації і функції туристичних інформаційних центрів та туристично-екскурсійних пунктів в м. Києві. Опрацьовується питання по створенню інформаційно-довідкових туристичних центрів та екскурсійних пунктів на залізничному вокзалі „Дарниця” та станції метро „Бориспільська”. Екскурсійна справа у Києві має глибокі корені та вагомий практичний досвід. На сьогодні в Києві розроблені та проводяться більше 100 тематичних екскурсій. На виконання Програми розвитку туризму в м. Києві видано анотований перелік екскурсій „Київ екскурсійний”. Туристичними підприємствами міста в своїй діяльності широко використовуються заміські транспортні екскурсії в міста України, які мають культурну та історичну цінність (Чернігів, Біла Церква, Львів, Кам’янець-Подільський та ін.). Для організації методичного забезпечення екскурсійної діяльності у м. Києві опрацьовані питання створення міського екскурсійно-методичного центру, методичної ради. На виконання Закону України „Про туризм” розроблено Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу та створення акредитаційної комісії. Ведеться робота по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території м. Києва. Важливим напрямком у розвитку екскурсійної діяльності є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації екскурсоводів. Базовими в цьому стали Інститут туризму Федерації профспілок України та Київський університет туризму, економіки і права. Для стимулювання розвитку екскурсійної діяльності, удосконалення методики її організації, підвищення кваліфікації туристсько-екскурсійних кадрів та пропагування екскурсійної справи в м. Києві проведено конкурси _

_

на кращу екскурсію. Розпочато роботи по створенню Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів сфери туризму. Київ має найбільшу в Україні мережу готелів. На сьогодні в місті функціонують 117 підприємств готельного господарства різної форми власності та відомчого підпорядкування. В їх числі 23 великих готелі (потужністю понад 100 номерів), 60 малих готелів (до 100 номерів), решта закладів розміщення належить до категорії гуртожитків готельного типу. Сьогодні у готелях міста нараховується 8700 номерів розрахованих на 15641 місць (у 2004 році: 8679 номерів, розрахованих на 15868 місць, а у 2000 році: 7037 номерів та 12739 місць). Сьогодні на український ринок прийшли такі іноземні готельні мережеві оператори, як “Radisson”, “Intercontinental Hotel Group”, „Hayatt”, “Hilton”, „Геленджин Інк” та ін. Триває будівництво ще 23 об’єктів готельного господарства, введення в експлуатацію яких відбудеться у 2008-2009 роках. Програмою розвитку туризму у м. Києві до 2010 року спільно з Програмою створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів (МТК) в Україні у районі Києва передбачено створення п’яти потужних транспортних комплексів для обслуговування перевезень туристів автомобільним, залізничним та водним транспортом. Проводяться роботи по визначенню та створенню місць паркування, стоянок і зупинок туристично-екскурсійного транспорту. Районними у м. Києві державними адміністраціями вирішено питання щодо організації безкоштовних місць паркування екскурсійного автотранспорту, що обслуговує дитячі групи. Науково-дослідний інститут туризму та курортів виконав роботу по проведенню інвентаризації природних та історико-культурних ресурсів м. Києва, результати якої покладено в основу виконання заходів „Проведення інвентаризації, виконання кількісно-якісної оцінки природних ресурсів та установлення межі охоронних зон усіх видів об‘єктів природно-заповідного фонду м. Києва” та „Розробка та впровадження системи обліку даних екологічного моніторингу об‘єктів і зон м. Києва”. З метою розвитку ділових відносин у галузі туризму, популяризації туристичних можливостей м. Києва на міжнародному туристичному ринку та обміну досвідом з іншими столицями укладено договори про співпрацю в галузі туризму з м. Москва, м. Санкт-Петербург та м. Варшава. Підготовлено та видано багато рекламної друкованої та відео продукції українською та іноземними мовами, у тому числі: путівник „Київ туристичний” (українською, російською, англійською, французькою, німецькою мовами), туристичні карти „Київ – центр та околиці” та „Оглядова екскурсія по м. Києву” (українською, російською, англійською мовами), _

_

буклети „Андріївський узвіз”, „Стародавня столиця Київської Русі” (українською, російською, англійською мовами), кольорові пакети з туристичною емблемою Києва, СD-диск тощо. Проведено щорічну акцію „Лідери туристичної індустрії м. Києва”. Визначені переможці в 14 номінаціях. Підготовку фахівців для туристичної галузі проводять близько 10 вищих навчальних закладів різної форми власності та рівнів акредитації. Розвиток туристичної діяльності в місті здійснюється і шляхом проведення наукових досліджень з актуальних напрямів розвитку туристичної діяльності, виконання науково-практичних розробок та наукового супроводу Програми Розвиток туризму в м. Києві сприяє створенню потужної туристичної галузі, посиленню впливу державного регулювання на розвиток інфраструктури туризму, зростанню життєвого рівня населення міста, дотриманню екологічної безпеки, збереженню пам’яток історії та культури, підвищенню рівня природоохоронної діяльності, піднесенню духовного потенціалу суспільства, зростанню міжнародного авторитету м. Києва, як туристичної столиці України. Зростання темпів розвитку туризму приведе до збільшення у 2010р. прийому іноземних туристів в 6 разів, а чисельність вітчизняних туристів та екскурсантів має зрости втричі. Проведення гнучкої державної податкової політики, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму дасть можливість збільшення надходжень до державного бюджету приблизно в 3 рази.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 6.1. Структура та стан земель Характерною й важливою особливістю земель м. Києва є їх забудовна диференціація: поруч із щільно забудованими центральними районами існують малозабудовані або зовсім незабудовані‚ головним чином, периферійні території‚ які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі‚ які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середовище – утворююче‚ екологічне значення й потребують охорони та _

_

збереження. Разом із тим спостерігається тенденція щодо забудови вільних зараз територій часто за рахунок скорочення зеленої зони міста, що обумовлює втрату земельних екологічно важливих резерватів міста та екологічного пріоритету в процесі містобудування.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадмміністрації) структура земельного фонду міста має такий склад (таб. 6.1.). Структура земельного фонду регіону Таблиця 6.1.

2003 рік

Основні види земель та угідь усього, усього, тис. га тис. га

1 Загальна територія у тому числі: 1. Сільсько господар -ські угіддя з них: рілля перелоги багаторіч ні насаджен ня сіножаті і пасовищ а 2. Ліси і інші лісо-вкри ті площі з них вкриті лісовою рослинні стю 3. Забудова ні землі 4. Відкриті заболо-ч ені землі 5. Відкриті землі без рослинно го покриву або з

_

2004 рік

2005 рік

усього, тис. га

усьогo, тис. га

усьогo, тис. га

2006 рік усього, тис. га

2007 рік

4 83.6

6 83.6

8 83.6

10 83.6

10 83.6

% до загальн ої площі терито рії 7 100

усьогo, тис. га

8 83.6

% до загальн ої площі терито рії 9 100

10 83.6

% до загальн ої площі терито рії 11 100

5.5

5.5

5.9

5.9

5.9

7

5.9

7.1

5.8

6.9

1.1 3.2

1.1 3.2

1.2 3.3

1.2 3.2

1.2 3.2

1.3 4

1.2 3.3

1.4 4

1.2 3.2

1.4 4

1.3

1.3

1.2

1.2

1.2

2

1.2

1.4

1.2

1.4

36.1

36.1

36.2

36.1

36.1

43.2

36.2

43.3

35.9

43.0

36.0

36.0

36.0

36.0

36.0

43.1

36.0

43.1

35.8

42.8

34.0

34.1

34.5

34.6

34.6

41

34.5

41.2

34.8

41.6

0.3

0.3

0.3

0.3

0.3

0.4

0.3

0.4

0.3

0.4

-

-

-

-

-

-

-

-

0,1

0,1

_ незначни м рослинни м покриво м (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території , що покриті поверхне вими водами

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

76.9

76.9

76.9

76.9

76.9

92

76.9

92

76.9

92

6.7

6.7

6.7

6.7

6.7

8

6.7

8

6.7

8

Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце в ньому належить лісовим насадженням, які займають площу 35.9 тис. га або 43,09 % від загальної площі міста та забудованим землям – 34.8 тис. га або 41.6 % (рис. 6.1). Крім цього в м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, що використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях. Водні об`єкти на території міста займають площу 6,7 тис.га. На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів інших водойм сягає близько 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного й тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення й формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котеджної забудови‚ у тому числі в межах водоохоронної зони. Рис. 6.1. Структура земельного фонду станом на 2007 рік (%) У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення, приблизно на 0,1 тис. га щорічно.

6.1.2. Деградація земель Деградовані землі в межах м. Києва відсутні.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основним фактором забруднення земельних ресурсів столиці, який негативно впливає на загальний стан навколишнього природного середовища, є утворення та накопичення різних видів промислових та _

_ побутових відходів, а також відходів біологічного походження.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси міста є транспорт, промисловість та енергетика. Міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля й відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та інше, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено. За даними ЦГО в місцях відбору проб значні перевищення вмісту металів, зокрема цинку в 2-9 ГДК спостерігались по вул. Каунівській біля ЗАТ "Київвтормет", вул. Довженка, 10, на території ЗАТ "Кисневий завод"; свинцю в 2,5-6 ГДК вул. Каунівській та Березневій біля ЗАТ "Київвтормет", на території ЗАТ "Кисневий завод"; а також поблизу ПСЗ№1(ЦГО) на території медмістечка; міді в 2-5 ГДК по вул. Каунівській біля ЗАТ "Київвтормет", по вул. Березневій біля ЗАТ "Кисневий завод", поблизу ПСЗ№1(ЦГО) на території медмістечка. Спостереження за забрудненням земель сільськогосподарського призначення на території м. Києва не проводяться, так як їх частка в загальній структурі земельного фонду незначна і складає менше 5 %. Основними забруднювачами ґрунтів у місті є свинець, ртуть, мідь, цинк. Середній по місту Києву вміст важких металів у ґрунтах – порівняно невеликий. Водночас зустрічаються ділянки із середнім, небезпечним і дуже небезпечним рівнями забруднення. Зазначені рівні забруднення визначаються сумою надфонових концентрацій важких металів у ґрунті. Як правило, значна забрудненість ґрунтів спостерігається в межах промислових зон, а також звалищ побутового сміття. Показники державного контролю грунтів приведено в табл. 6.2.

_

_

Та бли ця 6.2. Показн ики держав ного контро лю грунтів Кількість визначень, в яких виявлено перевищення вмісту показника

Показники, що контролювались назва кількість визначень, шт

ГДК всього до 2

Cu Zn Pb

37 37 37

Ni Cd Mn

37 37 37

За даним и Центр альної геофіз ичної обсер ваторі ї.

_

3 12 15

шт

%

10 6

27 16, 6

шт 2 1 9

від 2 до 5 % шт 5,4 1 2,7 1 24, 3

від 5 до 10 % шт 2,7

фонового вмісту

у тому числі, раз від 10 до 2 %

шт

%

шт

всього від 2 від 5 від 10 до 5 до 10 % шт % шт %

у тому числі, раз

_

_

_

Найбільша за площею ділянка з небезпечними рівнями забруднення знаходиться в межах заводу „Радикал”, який тривалий час випускав препарати хімічного захисту рослин. На цій ділянці концентрації ртуті (метал першого класу небезпеки) перевищують фонові. Уміст металу в ґрунті сягає 10 мг/кг і навіть більше. Перевищення над фоновими стосуються також міді та олова. Вміст свинцю та цинку є більшим за фоновий. Ще одна ділянка зі значним (небезпечним) рівнем забруднення розташована поряд із Гаванню поблизу заводу „Ленінська кузня” і річкового вантажного порту. Характерні перевищення вмісту важких металів : мідь, олово, срібло, свинець і цинк. За даними обліку земельного фонду загальна площа м. Києва станом на 01.01.2007р. становить 83,6 тис. га. Забудовані землі міста становлять 34,6 тис. га, або 41,4 %. Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце в ньому належить лісовим насадженням, які займають площу 36,1 тис. га або 43,2 % від загальної площі міста. Крім цього в м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, що використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи З метою забезпечення необхідних заходів щодо використання та охорони земель у м. Києві розроблена “Програма використання та охорони земель на 2006-2010 роки”, затверджена рішенням Київської міської ради від 21.12.06 р. Даною Програмою передбачено проведення практичних заходів по встановленню меж землекористувань, проведення оцінки земель, топографо-геодезичних робіт, а також робіт із рекультивації порушених земель. На фінансування вищевказаних заходів передбачені кошти з міського бюджету. Загальна кількість коштів, які протягом 2006-2010 років виділяються й будуть виділятись на проведення даних робіт, становить 366 млн. грн.

6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність. Повноваження органів Мінприроди в сфері земельних відносин визначені Земельним кодексом України. Зокрема, Держуправління приймало участь у розробленні програм щодо використання та охорони земель, розглядало проекти землеустрою та інші матеріали щодо відведення земельних ділянок суб’єктам господарювання та фізичним особам. Протягом 2007 року Держуправлінням розглянуто понад 2000 матеріалів, за результатами якого видані висновки щодо умов використання земель, що надаються, вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва. При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря, тощо.

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база

7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Київ з прилеглими до нього терито_ріями розташовано у зоні стику двох регіональних структур: північно-східно_го схилу Українського щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними слугує Дні_провська зона розломів північно-захід_ного простягання. Поверхня кристалічного фундаменту в районі Києва поступово занурюється у північно-східному напрямку і в районі м. Бровари залягає на глибині понад _

_

650 м. Найближчі до міста виходи кристалічних порід на денну поверхню відомі в долині р. Унава біля с. Плисецьке. Осадові породи, що залягають над кристалічним фунда_ментом, представлено пісками, глинами, мергелями. В межах міста Києва знаходяться Заводське родовище будівельного піску місцевого значення. Родовище розташовано в руслі р. Дніпро між правим берегом Дніпра і островом Великим. Запаси затверджені ДКЗ 3

. Родовище не розробляється.

7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази На території міста існують родовища будівельних матеріалів (піски, глини), під_земних вод. Останнім часом розробка бу_дівельних глин (Нижньоюрківське та Пирогівське родовища) зупинена. Заводське родовище будівельного піску теж не розробляється.

7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Надра Києва багаті на підземні води. Для водозабезпечення міста розвідано та експлуатується Київське родовище прісних підземних вод загальнодержавного значення. Запаси питних підземних вод затверджені по сеноман-келовейському водоносному горизонту (288,7 тис. м3/добу) ДКЗ СРСР та ДКЗ України в період 1972-2006 р.р. Всього затверджено 724,4 тис. м3/добу за категоріями А+В. Родовище експлуатується ВАТ АК "Київводоканал", вул. Лейпцигська, 1а. Найближчий до поверхні - четвертинний водоносний горизонт, потужністю від 1 -2 до 30 м і більше. Його води виходять на поверхню у вигляді джерел. Хоча вони слабко захищені від забруднення з по_верхні і не завжди гарантованої якості, проте, широко використовуються для господарських потреб. Кращою є захищеність і якість води з більших глибин - водоносних горизонтів, що тяжіють до олігоцен-пліоценових, сеноман-келовейських (на глибині 80-150 м) і середньоюрських (170-250 м) відкла_дів. Забір води з двох останніх горизонтів сягає 200-250 тис.м3 на добу. Більша її частина надходить до міської водопровід_ної мережі та використовується у харчовій промисловості. Глибина свердловин, які експлуатує ВАТ „АК „Київводоканал”, сягає 90-320 метрів. На сьогодні добова подача питної води з Дніпровської водопровідної станції складає в середньому 3 3 350 тис.м , а з Деснянської – 700-750 тис.м . Система артезіанського водопостачання побудо_вана таким чином, що вода групи свердловин, розта_шованих поряд, надходить по водоводах спочатку до резервуарів чистої води, знезаражується невеликими дозами хлору чи гіпохлориду і подається насосними станціями другого підйому до загальної водопровід_ної мережі міста. В результаті експлуатації свердловинами родовища питних підземних вод відбувається розвиток депресійних воронок та зниження рівнів підземних вод. За період експлуатації рівень сеноман-келовейського водоносного комплексу знизився на 12-15 м, рівень середньоюрського водоносного горизонту знижується на 2-3 м/рік. Комплекс споруд артезіанського водопроводу на_раховує 371 артезіанську України у 2006 році за категорією А+В+С в кількості 1202 тис. м

_

_

свердловину, 34 насосних водопровідних станції, 25 підкачуючих насосних стан_цій, бювети. Загальна потужність артезіанського водопроводу складає 360 тис. м3 на добу. Рис. 7.1. Бювет

Для забезпечення киян природною водою високої якості, в 1997 р. створено бюветне господарство, яке на даний час нараховує 209 бюветних комплексів, в тому числі: - на свердловинах ВАТ "АК"Київводоканал" – 52; - на відомчих свердловинах – 17; - на нових свердловинах – 140. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.12.98р. №2442 на ВАТ "АК"Київводоканал" покладено зобов’язання з виконання техобслуговування бюветних комплексів, капітального та поточного ремонтів свердловин, інженерного обладнання та проведення постійного санітарно-лабораторного контролю за якістю питної води відповідно до графіків, погоджених міською санепідемслужбою. Центральною лабораторією ДЕВГ ВАТ "АК"Київводоканал" було відібрано 1987 проб на хімічний та 4928 проб на бактеріологічний аналізи якості води у бюветних комплексах. При виявленні відхилень від нормативів проводились санітарно-технічні заходи по дезінфекції та промивці свердловин, водоводів та водорозбірних колонок. Виконання вказаних робіт проводиться на підставі укладених угод з "балансоутримувачами" бюветів. Станом на 01.01.2008 р. з різних причин тимчасово виведено з експлуатації 15 бюветів. В місті розвідано та експлуатуються родовища мінеральних підземних вод загальнодержавного значення: «Каліпсо», «Конча-Заспа», «Софія Київська» та «Оболонська». Запаси родовища мінеральних природних столових вод «Каліпсо» затверджені ДКЗ України по середньоюрському водоносному горизонту (1 свердловина) у кількості 100 м3/добу за категорією В у 2001 році. Родовище експлуатується ЗАТ "Орлан", вул. Донця, 29. Запаси родовища мінеральних природних столових вод «Конча-Заспа», затверджені ДКЗ СРСР по архей-нижньопротезійському водоносному горизонту (1 свердловина) у кількості 39,6 м3/добу за категорією В у 1966 році. Родовище не експлуатується. Запаси родовища мінеральних природних столових вод «Софія Київська» затверджені ДКЗ України по середньоюрському водоносному горизонту (1 свердловина) у кількості 300 м3/добу за категорією В у 2006 році. Родовище експлуатується Київським колективним заводом безалкогольних напоїв (ККЗБН) "Росинка", вул. Ежена Потьє, 6. Запаси родовища мінеральних природних столових вод «Оболонська» _

_

затверджені ДКЗ України по середньоюрському водоносному горизонту (1 свердловина) у кількості 800 м3/добу за категорією А у 2007 році. Родовище експлуатується ЗАТ "Оболонь" вул. Богатирська, 3. Всього станом на 01.01.2008 р. запасів питних підземних вод категорією А+В+С1 – 724,4 тис.м3/добу. Фактичний водовідбір становить 273,4 тис. м3/добу. Всього станом на 01.01.2008 р. запасів мінеральних підземних вод категорією А+В+С1 – 1239,6 тис.м3/добу. Фактичний водовідбір становить 240,6 тис. м3/добу. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод Таблиця 7.1 Ділянка, осередок забруднення і його місце знаходження

Дата виявлення ділянки, осередку

Геологічний індекс забрудненого водоносного горизонту

Характеристика ділянок, осередків, забруднення

Площа забруднення, км2

1 Шламонакопичувачі ТЕЦ-5 Голосіївський район Шламонакопичувачі ТЕЦ-6 Деснянський район Територія заводу "Радикал" Деснянський район Полігон ТПВ №1, Голосіївський район

2 1971

3

Глибина проникнення забруднення

Основні забруднюючі компоненти, їх кількісний склад, мг/дм3 6 Хлориди 400-800 Мг/ди3 Сульфади 20-485 Мг/ди3

4 0,01

5 8-12

1981

0,09

10-12

1970

0,9

6-8

Ртуть

1986

1,2

0-4

Мінералізація, органічні сполуки Сu, Cr

Наявність режимної мережі (кількість свердловин)

7 14

3 Відсутня Режимна мережа зруйнування

Якість води підземних горизонтів відповідає нормативним вимогам, які установлено для питної води. Лише в окремих районах міста Києва в підземній воді присутні незвичайні бактерії, так звані, „синьо–зелені” водорості, які в комплексі з залізобактеріями значно погіршують очищення води. В зв’язку з цим виникає необхідність розроблення технології їх очищення і будівництво очисних споруд. Лабораторії Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій цілодобово проводять контроль технології водопідготовки та якості питної води перед подачею її населенню міста. Лабораторія мереж водопостачання здійснює контроль якості питної води в усіх адміністративних районах ( понад 100 контрольних точках, 29 насосних водопровідних станціях, 143 водозабірних свердловинах та 209 бюветних комплексах).

A . _

_

ВАТ "АК „Київводоканал”, застосувавши нові технологічні рішення, знизило вміст хлорорганічних сполук в питній воді до нормативних вимог (не вище 60 мкг/дм3). З метою використання безпечніших технологій знезараження питної води ВАТ АК „Київводоканал” поступово переводить роботу артезіанського водопроводу на використання (замість рідкого хлору) гіпохлориту натрію, який виробляється з харчової солі шляхом електролізу безпосередньо на насосних станціях. У результаті цього за останні роки зменшились витрати хлору майже вдвічі.

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидовувні регіони в місті відсутні.

7.2.2. Ендогенні геологічні процеси Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні. Причиною є наявність у глибинах земної кори дуже стійкої геологічної структури Східно_європейської платформи. Вона простягається від Карпатських до Уральських гір та від Льодовитого океану до Кавказу і Криму. Київ стоїть на ще міцнішому геологічному утворенні, так званому Українському щиті-масиві кристалічних порід (гранітів, гнейсів, кварцитів, мігматитів тощо), що простягається від поліського міста Овруча до азовського Маріуполя. Ця велетенська кристалічна брила у надрах Землі і є справжнім оберегом міста від тектонічного неспокою. Сейсмічну активність території міста Києва визначає осередок у районі гір Вранча (Румунія). Тут за останні 200 років відбулося сім сейсмічних подій з інтенсивними струсами в епіцентрі, що перевищують 8 балів. Їх відлуння відчувалося і в Києві. Після останнього відчутного землетрусу (30.05.1990р.) була вперше складена карта-схема інтенсивності струсів території Києва. На ній визначена частина міста, де сила поштовхів перевищувала 4 бали. Максимальна ж сила поштовхів може становити 5,5 бали. Сила поштовхів є більшою на ділянках зі складним рельєфом, за наявності печер і залежить від обводненості пластів порід. Важливу роль відіграють також інженерно-механічні властивості ґрунтів, рівень підземних вод, наявність тектонічних порушень і ряд інших чинників.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Яри та зсувонебезпечні ділянки урізно_манітнюють рельєф міста, однак створю_ють перешкоди для господарського вико_ристання земель. Виникнення, стабілізація або активізація зсувів залежить від при_родних або штучних факторів, а саме: особливостей рельєфу (нахил поверхні); присутності в геологічній будові порід, здатних до утворення зсувів (чергування суглинків, глин, пісків); гідрологічних умов (обводненість або підвищена зволоженість порід); _

_

метеорологічних умов (інтенсивність опа_дів, температура, вологість повітря); тектонічних струсів; техногенного впливу (підрізання схилів, перевантаження надсхилових територій, нерегульоване скидання стоків). В межах міста Києва поширені екзогенні геологічні процеси, що наведено в табл.7.1. Поширення екзогенних геологічних процесів Таблиця 7.1. № з/п 1 1 2 3

Вид (ЕГП) 2 Зсуви Підтоплення Просідання

Площа поширення, км2 3 5.55 12.0 3,3

Кількість проявів, шт.

4 107 10 7

% ураженості регіону 5 0,009 0,020 0,005

Загальна площа зсувонебезпечних ділянок у м. Києві становить 5,5 тис. га, а їх кількість перевищує 100. Проблемою забезпечення техногенної безпеки, пов’язаною з можливими ерозійними процесами, займається Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт (СУППР). Значна активізація зсувів у м. Києві зафіксована на схилах Сиренької балки, гори Щекавиця, Батиєвої гори, Глибочицької та Голосіївської балок. У напруженому стані знаходяться дніпровські схили між вул. Нижньоюрківською – Володимирівським узвозом – Бульваром Дружби Народів. Протягом 2007 року вищевказаним Управлінням виконувались протизсувні заходи: у парку Вічної Слави; на схилах Батиєвої гори; біля Свято-Пантелеймонівського монастиря (Феофанія); на схилах біля Киянівського провулку; по вул. Лауреатській; на схилах Наддніпрянського шосе; на схилах Микільської балки. Виконано робіт на загальну суму 18 млн. грн. При цьому створено нових штолень – 500 м, водозливних лотків – 350 м, підземних дренажів – 250 м, підпірних стінок – 1500 м. Крім цього здійснювався поточний ремонт та експлуатація існуючих протизсувних споруд. Враховуючи, що основна частина зсувонебезпечних територій не укріплена на сьогоднішній день, є прояви зсувних процесів в м. Києві, які, в основному, пов'язані з техногенними факторами - підтопленням територій, привантаженням схилів тощо. Основна увага надається виконанню профілактичних протизсувних заходів для попередження аварійних ситуацій. Перелік основних зсувних і зсувонебезпечних ділянок у м. Києві: Схили Нижньоюрківського яру біля території АГК «Макарівський» (вул. _

_

Отто Шмідта, 2/2). Активний розвиток зсуву ґрунту (площа близько 4000 м2) на схилі між територією АГК «Макарівський» та «УкрросЕКСО» (вул. Нижньоюрківська, 12). Схил, прилеглий до вул. Вільшанської, від вул. Підвисоцького до будинку по Вільшанській, 2- в. Біля території автопідприємства по вул. Кіквідзе,17 активно розвиваються зсуви на площі близько 5000 м.кв. Ведеться інструментальний нагляд за станом зсувного схилу. На даний час верхню частину схилу частково розвантажено від споруд і ґрунту, укріплення схилу не виконується. Для попередження техногенної аварії з важкими наслідками необхідно терміново виконати протизсувні заходи по проекту. Схил яру, прилеглий до садиби по вул. Адмірала Ушакова, 6-а і до вулиці (біля гаражів). Діючий зсув, є загроза будівлям і дорозі. Площа зсуву близько 1600м2. Є розпорядження КМДА від 23.08.2006 р. №1267 „Про укріплення схилу біля садиби № 6-а по вул. Адмірала Ушакова у Голосіївському районі". Зсув ґрунтів біля Пішохідного мосту через Дніпро (2-й зсувний цирк). Площа зсуву -250 м2. Зсув ґрунтів і деформації житлових будинків на вул. Пирятинській,13-1, 13-2, 15-1, 15-2 і Мічуріна, 48/11, 50. Є загроза руйнування цих будинків. Необхідно терміново виконати протизсувні заходи. Володимирський узвіз, відбуваються деформації і осідання підпірної стіни, яка утримує дорогу з тротуаром. Підпірна стіна не розрахована на сучасні динамічні і статичні навантаження, які пов'язані із розширенням дороги і водонасиченням ґрунтів. Не виключена можливість зсуву. Протизсувні і протидеформаційні заходи для укріплення Володимирського узвозу виконуються в 2007 і 2008 роках. Схил, прилеглий до тильного фасаду 10-го корпусу Національного аграрного університету по вул. Героїв Оборони,11. Діючий зсув площею близько 1300м2 в активній фазі. Схил яру в районі будинку №31 по вул. Буковинській. Активне руйнування схилів яру. Необхідно припинити розвиток ерозійних і зсувних процесів, влаштувати водостічну систему, укріпити схили. Площа - 5000 м2. Розпочато протизсувні роботи, але призупинено у зв'язку з протидією мешканців мікрорайону. Діючий зсув (площею 2000 м2) на схилі між ГБК "Вільний" (вул. Кудрявська, 39) та ГБК "Сигнал" (вул. Петрівська, 32-34). Необхідно виконати протизсувні заходи. Схил, прилеглий до садиб по вул. Адмірала Ушакова, 24 і 26 і Квітки-Основяненка,14. Діючий зсув ґрунту площею до 1400 кв.м в тилу садиб. Існує загроза садибам і будівлям. Необхідно виконати протизсувні заходи. Схил між садибами по вул. Корчуватській,13-17 та Голубим озером на вул. Квітки-Основ'яненка. Діючий зсув площею близько 1500 м2. При подальшому розвитку зсувного процесу є загроза руйнування житлових _

_

будинків. Схил по вул. Протасів яр, 39. Діючий зсув, на якому необхідно виконати протизсувні заходи. Зруйнована підпірна стіна між територіями ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО-ГРУП" та ТОВ "Бора". Об'єкт внесено до проекту Програми виконання заходів щодо підвищення стійкості схилів у м. Києві на період 2006 -2010 рр. Площа зсувної території 7500 м2. Схили Багрінового яру, що руйнуються біля території ГБК „Юпітер", „Волна", УІСП „Венето", складів заводу „Радар". Необхідна реконструкція, чистка існуючого водостічного колектора, прокладеного по дну Багрінового яру. Колектор перебуває у незадовільному стані. Слід продовжити його будівництво далі по тальвегу нижньої частини яру і укріпити схили яру на площі близько 15 000 м2. Схили на пров. Моторному біля озера, яке знаходиться в районі ВАТ „Корчуватський завод будматеріалів і конструкцій". Зсув грунту площею близько 2800 м2. Необхідно виконати протизсувні заходи. Схили Національного ботанічного саду НАНУ ім. М. Гришка. Зсувні явища та ерозія на схилах вздовж Наддніпрянського шосе на площі біля 5000м2. Необхідно виконати протизсувні заходи. Схил, де періодично відбуваються виноси розрідженого ґрунту на дорогу і в садибу біля його підніжжя на вул. Червонопрапорній, 58 внаслідок невпорядкованості поверхневих стоків з плато. Площа близько 2 000 м2. Слід організувати відведення поверхневих стоків з плато, виконати укріплювальні заходи на схилі. Схили озера на місці бувшого кар'єру цегельної сировини біля Либідської площі з боку пров.Філатова - бульв. Дружби Народів. Періодична активізація зсувних явищ на площі біля 9000м2. Необхідно виконати протизсувні заходи. Схили, прилеглі до ГБК "Буран" (Стратегічного шосе) та Голосіївського заводу СМІК і ГБК "Голос". Деформації і періодичні обрушення стрімких схилів і укосів старого кар'єру, що становить загрозу для гаражів, інших споруд та земельних ділянок. Необхідно виконати протизсувні і протиерозійні заходи на площі близько 7000 м2. Схил між пров. Кленовим і АТП - 7 (вул. Кіквідзе,43). Періодичне ерозійне розмивання схилу площею близько 4000 м2 з виносами розрідженого ґрунту на територію ВАТ „АТП-7". Необхідно виконати протизсувні і протиерозійні заходи. Схил біля вул. Ягідної,60, корп.7. Зсув площею близько 1700 м2. Діючі зсуви на схилі Куренівського озера: з боку вул. Достоєвського та на схилі озера між вул.Фруктовою, 20-6 і вул. Копилівською. Площа зсувів 10 000 м2. Загроза знищення гідротехнічних споруд СУППР. Необхідно виконати протизсувні заходи. Кмитів яр. Зсув ґрунтів на території АК «Артемовець», вул. Мельникова, 6. Площа аварійної ділянки схилу 300 м2. Необхідно терміно виконати протизсувні заходи. _

_

Схил біля вул. Кудряшова, 3. Внаслідок забудови і складних інженерно-геологічних умов, виник зсув на схилі, прилеглому до дороги вул. Краснодонської. Загроза подальшого розвитку зсувного процесу і руйнування дороги та міських комунікацій на вул. Краснодонській. Площа -2300 м2. Слід збудувати підпірну стіну вздовж вул. Краснодонської, дренажну систему, побутову і дощову каналізацію. Схили Божкового яру. Техногенні зсуви. Яр пересипаний ґрунтовою греблею, за якою накопичуються атмосферні, підземні та технічні стоки. Потрібно прокласти водозливний колектор по дну яру, виконати протизсувні заходи. Лівий схил Глибочицької балки між вулицями Лук'янівською, 63 та Глибочицькою, 69-71. Руйнування схилів внаслідок активної ерозії за рахунок витікань з пожежного гідранту і, можливо, з інших водоносних комунікацій. Площа розмивання - 420 м2. Слід засипати вимивини, укріпити схил. Діючий зсув на схилі Глибочицької балки між (вул. Пимоненка, 13-а) та кооперативною автостоянкою “Глибочицька" (вул. Глибочицька, 12). Площа зсуву - 400 м2. Будівництво протизсувних споруд, які б забезпечили довготривалу стійкість схилу, до теперішнього часу не виконано. Схил біля Маріїнського парку на ділянці від Музичної раковини до Марийського палацу. Зсувний процес протягом останніх десятиліть руйнує прибрівочну частину плато. Площа зсувного схилу складає біля 24500 м2. Внесено до програми Першочергових заходів щодо підвищення стійкості схилів у місті Києві на період 2006-2007 років. Схил біля садиби по вул. Військовій, 15-а. Деформація самовільно збудованих на схилі підпірних стін на площі близько 700 м2. Новому землевласнику необхідно укріпити схил протизсувними спорудами. Схил, прилеглий до садиби по вул. Менделєєва, 45. Деформація поверхні насипного укосу, тріщини заколу внаслідок самовільного некваліфікованого будівництва мешканцями садиби на площі близько 600 м2. Можливий зсув. Землекористувачу слід забезпечити стійкість схилу згідно з пректом. Підпірна стіна між будинком № 10 по вул. Костьольній, 5/1 по вул. Трьохсвятительській знаходиться в гостроаварійному стані. Можливий зсув з руйнуванням мереж газопроводу і теплопостачання. Необхідно прискорити проектування та виконання протизсувних заходів. Схили рекультивованого звалища твердих побутових відходів в с. Пирогів. Надмірне водонасичення укосів фільтратом і поверхневими водами, руйнування та ерозія схилів з південно-східного боку звалища. Необхідно виконати протизсувні та протиерозійні заходи. Схили яру біля вул. Весняної від будинків №№ 33,35 і до озера. Необхідно виконати протизсувні, протиерозійні заходи, організацію поверхневих і побутових стоків в мікрорайоні для запобігання можливим зсувам. Схили в кінці вул. Писаржевського розмиваються невпорядкованими поверхневими стоками з дороги. _

_

Для недопущення зсувів потрібно забезпечити стійкість укосів і схилів та виконати протиерозійні заходи. Схил між автостоянкою №48 Спілки автомобілістів України та ГБК „Деміївський яр" на пров. Бурмистенка перебуває в нестійкому стані, деформується. Гаражі останнього ряду автостоянки № 48, які самовільно побудовані, похилились. Необхідно демонтувати останній ряд гаражів та укріпити схил. Схили пагорбу Андріївської церкви. Активний розвиток ерозійних процесів, відсутність нормативного запасу стійкості пагорбу. СУППР надані технічні умови на проектування невідкладних захисних заходів укріплення пагорбу Андріївської церкви. Схил, прилеглий до оглядового майданчика в районі Арки Возз'єднання в парку "Хрещатий". Зсув ґрунтів на площі близько 200 м2 . Є небезпека розвитку зсувного процесу і руйнування прогулянкової території парку. Схили озера біля вулиць Квітки - Основ'яненка та Військової, 31-а. Періодичні зсувні явища на площі до 2 700 кв. м. Слід забезпечити стійкість схилів. Схил вздовж ГБК „Дніпро-2" біля приватних садиб на ділянці між вул. О. Кошового і Добрий шлях знаходиться в стані відносної стійкості. Слід укріпити стрімкий уступ 2 схилу на площі до 1500 м . Схил біля садиб по вул. Малокитаївській, 82,84. Деформації новозбудованої підпірної стіни. Проводились роботи по її підсиленню, але у зв'язку з невпорядкованістю поверхневих стоків у садибах можливий розвиток зсувних явищ. Землевласникам необхідно організувати поверхневі стоки в садибах. Схил, прилеглий до підпірної стіни по вул. Китаївській, 14-16. Деформації існуючих підпірних стін можуть призвести до їх руйнування і зсуву. Забудовникам необхідно реконструювати і підсилити підпірні стіни. Схил біля садиби №5-а по вул. Закарпатській. Без погодження проекту забудовником пересипано яр. Деформується недобудована підпірна стіна, недосконало організовано пропуск води по дну яру. Можливі зсувні явища. Слід упорядкувати стік води на території ділянки і по дну яру. Схили яру біля пров. Стратегічного, 23 привантажено насипом ґрунту, вони розмиваються неорганізованими поверхневими стоками з вулиці і садиби. Порушений стік води по тальвегу яру. Можливі зсувні явища. Слід визначити замовника, виконати протизсувні заходи на схилах яру, першочергово організувавши поверхневі стоки в районі садиби №23. Схили яру біля вул. Військової, 36-а,б та вул. Маршальської, 22. Значна стрімкість схилів і невпорядкованість поверхневих стоків в садибах можуть призвести до зсувів. Необхідні укріплювальні та інші протизсувні заходи. Схил між дорогами навпроти садиби по вул. Академіка Кащенка, 7 знаходиться в нестійкому стані, розвиваються тріщини заколів. Можливий зсув площею до 300 м2. Необхідно визначити замовника і виконати _

_

укріплення схилу і організацію поверхневих стоків. Схил біля дороги навпроти будинку по вул. Парниковій, 4. Початкова стадія розвитку зсуву (площа біля 180 м2), деформація дороги. Для збереження дороги, інженерних комунікацій, прилеглих споруд і схилу необхідно невідкладно перекласти водопровід, забезпечити його належну безаварійну експлуатацію, влаштувати на дорозі зливову каналізацію і шляховий борт та укріпити схил. Схил біля ділянки будівництва житлового будинку по вул. Редутній 65-71. Прогресуючі деформації в суміжних будинках і садибах, які виникли після початку будівництва. Необхідно вирішити питання забезпечення стійкості території приватної забудови і схилу від можливих зсувів і руйнувань (насамперед в районі садиби №59 по вул. Редутній).

2

внаслідок водонасичення ґрунтів поверхневими водами з дороги. Необхідно забезпечити стійкість схилів, першочергово організувавши відведення шляхових поверхневих стоків до тальвегу яру. Схили вздовж вул. Ракетної, Панорамної до Лисогірського узвозу, поступово розмиваються поверхневими стоками і руйнуються. Можливі зсуви. Слід організувати відведення поверхневих стоків з плато і виконати укріплювальні заходи. Схил на вул. Чорногірській біля садиб №32,34,36. Значні деформації, відхилення підпірних стін в бік гаража Федерації профспілок у зв'язку з водонасиченням ґрунтів побутовими стоками. Площа близько 1200 м2. Необхідно виконати підсилення підпірних стін для недопущення зсуву. Схили яру в лісі біля вул. Ягідної, 58. Діючі зсуви площею біля 1500 м

Схили і укоси Пирогівського кар'єру, де в даний час знаходиться полігон № 6 ВАТ"Київспецтранс" (вул. Червонопрапорна, 94-96) поступово руйнуються і потребують влаштування стійкого профілю укосів, удосконалення організації поверхневих стоків.

Ділянка схилу альпійської гірки Ботанічного саду імені акад. О.В.Фоміна Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Зсувний процес в верхній частині альпінарія, відбувається осідання ґрунту по тріщині заколу через водонасичення ґрунтів схилу. Площа зсувонебезпечної території 4000 м2. Зсувонебезпечний схил між Міжнародним центром культури і мистецтв профспілок України (вул. Інститутська, 1) і Інститутом історії України та ВАТ"Київоздоббуд" (вул. Грушевського, 4). Порушення, допущені при влаштуванні дощової каналізації і відсутності належного технічного обслуговування цієї каналізації, викликали руйнування схилу. Можливе виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної із зсувом ґрунтів та руйнуванням будівель.

XXXI зсувний цирк (ур. Спаський Яр) на правому березі р. Дніпра. Відбуваються деформації і осідання оглядового майданчика і алеї парку, руйнуються підпірні стіни СУППР. Можливе виникнення зсуву. Об'єкт - "Будівництво офісно-житлового центру по вул. Мечникова між будинками, 9-а і 11. Можливий розвиток зсувного процесу, в зв'язку з підрізанням схилу з боку житлових будинків на вул. І. Мар'яненка, 7 і 9, динамічними навантаженнями від роботи будівельної техніки, виносами розріджених ґрунтів тощо. _

_ Об'єкт - "Будівництво 2 житлових будинків № 5-а і 5-б на вул. Мечникова, офісного центру на вул.

При виконанні земляних робіт підрізано зсувонебезпечні схили без тимчасового кріплення укосів на території Центральної міської клінічної лікарні. Можливі виникнення зсувів ґрунтів, є загроза руйнування дороги і споруд лікарні. Земельна ділянка, де відбуваються деформації багатоповерхового будинку по вул. Драгомирова, 2 при будівництві суміжного будинку в житловому кварталі з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка). Можливий розвиток зсувного процесу. Необхідні проти деформаційні заходи, забезпечення стійкості укосів котловану, недопущення екскавації розріджених ґрунтів у котлован. Схил Байкової гори, територія СКП "Київський крематорій". Необхідне перекладання аварійних водонесучих комунікацій, розробка проекту та будівництво утримуючої споруди в підніжжі схилу з боку ГБК "Олімпійський". Схил Байкової гори між садибами № 48-56 по вул. Волзькій та ГБК "Козацькій" по вул. Кіровоградській. Неукріплена ділянка схилу: існуюча стіна не відповідає навантаженням від схилу. Необхідно припинити потрапляння побутових стоків мешканців вул. Волзької на схил, укріпити протизсувною спорудою ділянки схилу. Садиба по вул. Монтажників, 32. Руйнування незакріпленої ділянки схилу внаслідок розмивання поверхневим стоком. Необхідно прокласти дощову каналізацію до тальвегу Божкового яру, запроектувати та виконати протизсувні заходи. Схили Солом'янського ландшафтного парку. Ерозія схилу внаслідок неупорядкованого поверхневого стоку. Слід відновити роботу дощової каналізації, вжити заходи для недопущення розвитку ерозії з території міської клінічної лікарні № 4 до вул. Механізаторів. БК "Волгоградський", вул. Городня, 13. Розмивання ділянки схилу внаслідок неупорядкованого поверхневого стоку. Необхідно довести дощову каналізацію до тальвегу яру, укріпити схили. Ділянка схилу Батиєвої гори по вул. Провідницькій, 21, 21-а. Влаштовано насип на зсувонебезпечний схил без влаштування тимчасового кріплення укосів. При водонасиченні ґрунтів поверхневими стоками можливе обрушення схилу. Схил над Парковою дорогою на ділянці від Паркового мосту до Музичної естради. Не укріплений вертикальний уступ підпірними спорудами, руйнується плато. Схил Нижньоюрківського яру по вул. Нижньоюрківській, 53. Зсув грунту . Площа 14000 м2. Виконуються протизсувні заходи. Схил Нижньоюрківського яру біля будівлі Свято-Макаріївської церкви (вул.Стара-Поляна,40). Розвиток зсувних процесів. Площа 3000 м2 Виконання протизсувних заходів. Схил Сирецького яру на території а/к "Бакинській" (вул. Бакинська,35). Мечникова, 1 та медичного комплексу на вул. Шовковичній, 39/1".

_

_

Самовільне виконання земляних та будівельних робіт. Підрізано схили, заходи з укріплення не виконуються.Необхідно виконати комплекс протизсувних заходів. Територія виробничих баз комунальних підприємств Шевченківського району на вул. Бакинській, 35. Відсутність заходів по забезпеченню стійкості насипів. Основними зонами активного підтоплення є: територія району Троєщина до парку „Перемоги”, включаючи район Старої Дарниці, Дарницького вагонно-ремонтного заводу. Крім двох зон активного підтоплення виділяються ще дві зони перспективного підтоплення, проспект Бажана та с. Бортничі. Головними факторами, що викликають підтоплення є: природний підйом ґрунтових вод, незадовільна експлуатація гідротехнічних споруд та технічний стан струмка Пляхового, збільшення скидів золошлакової пульпи ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль" до озера шламонакопичувача. Це явище призводить до перезволоження підвалів і нижньої частини будинків з подальшою їх деформацією. Також, впливає на захворюваність жителів і ускладнює зберігання архівів та музейних цінностей.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр, а саме на спеціальне водокористування регулюються ст.ст. 48, 49 Водного кодексу України. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища м. Києва надаються дозволи на спеціальне водокористування. За станом на 01.01.2008 р. на обліку в Держуправлінні нараховувалось 309 первинних водокористувачів із загальною кількістю артезіанських свердловин – 931 од. За 2007 рік підприємствам, установам, організаціям, суб’єктам господарювання видано 101 дозвіл на спеціальне водокористування. Встановлений ліміт забору води суб’єктам господарювання м. Києва з підземних вод в 2007 р. - 14738,264 тис. м3, з поверхневих вод – 500461,87 тис.м3, з міськводопровода – 8806, 916 тис.м3. Держуправлінням у 2007 році підготовлено 10 екологічних карток про погодження матеріалів щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення.

_

_

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Сучасне життя людини неминуче пов`язано з утворенням великої кількості відходів. Накопичення відходів у навколишньому природному середовищі є одним з потенційних джерел забруднення довкілля м. Києва і значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня _

_

благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. Відходи, при їх накопиченні в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги, створюють негативний імідж місту. Разом з цим, накопичення значної кількості відходів свідчить про нездатність держави використовувати в достатній мірі такий вид місцевої сировини, якою є вторинні матеріальні ресурси. В організації цієї роботи в Україні взагалі, і в Києві зокрема, ще є значні недоліки і невикористані можливості.

Рис. 8.1. Захаращення відходами

_

_

Захаращення міської території всіма видами відходів обумовлюють такі основні фактори: - неефективні технології переробки первинної сировини і матеріалів, що призводить до утворення значної кількості відходів; - недоліки в розробці нових та використанні наявних (вже розроблених і відомих у світовій практиці) технологій утилізації відходів на місцях їхнього утворення; - недоліки системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах; - недоліки існуючих механізмів (правового, інформаційного, кадрового тощо) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття.

Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 8.1.

2005 рік Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км², т Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг

2006 рік

8,8

10,7

16,1

2,8

3.3

4,9

2007 рік

Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на підприємствах міста за класами небезпеки Таблиця 8..2. Всього (тонн) у тому числі І класу небезпеки ІІ класу небезпеки ІІІ класу небезпеки

2006

2007

8933,7 104,9 80,2 8748,6

13451,1 119,3 107,4 13224,4

Рис. 8. 2. Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на підприємствах міста за класами небезпеки (тонн) На підприємствах міста протягом 2007 року утворилось 13 451,1 т. відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 50, 6% більше порівняно з 2006 роком. Основна частина утворених відходів - 13224,4 т. ( 98,3% від загального обсягу) належать до ІІІ класу небезпеки. Відходи ІІ класу небезпеки склали 107,4 т. та І класу – 119.3 т. ( табл. 8.2., рис. 8.2.) Значна кількість утворених відходів (19,7%) це відходи виробництва та застосування органічної хімії чи _

_

такі, що містять інші органічні сполуки, 15,3% – відходи, що містять метали та їхні сполуки, 15,1% – відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки. Рис. 8.3. Динаміка утворення небезпечних відходів 1-3 класу безпеки Частка відходів, які були повністю використані для одержання тієї чи іншої продукції, або знешкоджено, у загальному обсязі утворених склала 63%, а частка знешкоджених та використаних відходів І класу небезпеки у загальному обсязі утворених склала в цілому по місту майже 79.4%. Із загальної кількості утворених відходів 122,0 т (1,4%) розміщено у місцях організованого складування. У цілому станом на 1 січня 2008р. у сховищах організованого складування та на території підприємств міста накопичилось 2769.1 т. відходів, з них 310.6 т. (або 11,2% до загальної кількості) належать до І класу небезпеки, 35.1 т. (або 0,9%) – до ІІ класу небезпеки та 2423.4 т. до Ш класу небезпеки (рис.8.4.). Рис. 8.4. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств за класами небезпеки Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств за класами небезпеки Таблиця 8.3.

Всього (тонн) у тому числі І класу небезпеки ІІ класу небезпеки ІІІ класу небезпеки

2006

2007

2927,0 40,2 26,8 2860,0

2769,1 310,6 35,1 2423,4

Небезпечні відходи, при їхньому накопичені в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки. Накопичення їх, як на полігонах, так і на підприємствах обумовлене відсутністю ефективних новітніх технологій та потужностей по переробці відходів та вторинної сировини, можливості використання різних видів відходів для виробничо-господарських потреб. На початок 2008 року 89,0% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщувались на території підприємств, організацій та установ. У загальній кількості відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування та на території підприємств, найбільшу питому вагу складають відходи, що містять метали та їхні сполуки, відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки. Понад 65 % відходів І-ІІІ класів небезпеки сконцентровані у Дарницькому, Оболонському, Святошинському та Печерському районах столиці. Майже третина надзвичайно небезпечних відходів (І клас небезпеки) знаходиться у Солом’янському районі (табл.. 8.4.).

Наявність небезпечних відходів І – Ш класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств за районами Таблиця 8.4.

_

_ 2006 рік м. Київ райони Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський

2007 рік

Всього, т

У % до підсумку

Всього, т

У % до підсумку

2927,0

100,0

2769.1

100.0

239,5 255,9

8,2 8,7

19,8 155,5 523,8 413,3 89,5

0,7 5,3 17,9 14,1 3,1

432,1 681,7 115,9

14,8 23,3 3,9

145.2 568.0 18.1 146.2 593.0 452.5 101,5 402,1 251.2 91.3

52 20.5 0,7 5,3 21.4 16.3 3,7 14,5 9.1 3,3

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) У Києві щорічно утворюється близько 1,4 млн. т твердих побутових від_ходів (ТПВ) із тенденцією до зростання, з них 250 тис. т спалюється на підприємстві по термічній переробці побутових відходів Філія «Завод «Енергія» Київенерго» АЕК

250 тис. т завозиться для захоронення на полігон твердих побутових відходів № 5 у с. Великі Дмитровичі Обухівського району (площа 63,7 га), 200 тис. т вилучається підприємствами по збору вторинної сиро_вини, решта (понад 700 тис.т) захоронюється на звалищах. Використання полі_гонів на сьогоднішній день є екологічно недоцільним, а також спричиняє со_ціальну напругу серед мешканців Київської області, які проживають у на_ближених до полігонів місцях. Суттєву потенційну небезпеку становлять то_ксичні відходи. За санітарно-екологічною ситуацією на полігоні № 5 та прилеглих до нього територій встановлено постійний контроль. Стан підземних вод контролюється через систему спостережних свердловин (12 шт.), які розташовано по периметру полігону. З лютого 1999р. на полігоні працює німецька установка «Палл Рохем», яка дозволяє очищати фільтрат, накопичений у спеціально ізольованих озерах. Продуктивність установки 200 куб.м фільтрату на добу, з них 15% потребують додаткового знешкодження. Наявність однієї установки «Палл Рохем» проблему знешкодження наявного фільтрату не вирішує, тому на полігоні збудовано цех по очистці фільтрату з використанням італійської установки фірми «VOMM», потужністю 400 куб.м на добу, технологічна котельня, дві насосні станції, вагова, трансформаторна підстанція, контрольно-пропускний пункт, адміністративно-побутовий корпус з даховою котельнею та проведена реконструкція інженерних мереж. Завершується дослідна експлуатація установки, закінчуються роботи по виводу комплексу на проектну потужність та прийняття в промислову експлуатацію. Отриманий після випаровування осад має ІV клас небезпеки. Робота зазначеної італійської установки в промисловому режимі суттєво покращить екологічну ситуацію в районі полігону та надасть можливість продовжити функціонування полігону. «Київенерго» ( м.Київ, вул. Колекторна, 44),

_

_

Але, потужності полігону № 5 майже вичерпані, крім того, відповідно до директиви ЄС з 2011 року відкрите захоронення відходів забороняється. У зв`язку з цим прийнято рішення щодо будівництва нового сміттєпереробного підприємства- ТЕЦ на відновленому паливі в Деснянському районі м.Києва. Під забудову виділено земельну ділянку площею 5,05 га. Потужність підприємства-500 тис. куб.м в рік. Термін вводу ТЕЦ в експлуатацію - 2010 рік. Полігон № 6 (м.Київ, вул.Червонопрапорна, 94-96) займає вироблену частину Пирогівського кар`єру глин Корчуватського комбінату будівельних матеріалів (площею 16,7 га) і призначений для прийому будівельних та великогабаритних відходів. З метою забезпечення експлуатації полігону, здійснюються роботи по укріпленню його схилів та створенню карт складування відходів на ІІІ черзі полігону. На проммайданчику площею 3,96 га, який розташовано по вул. Червонопрапорній, 94-96 в Голосіївському районі м. Києва, для сортування твердих побутових відходів з метою вилучення цінних компонентів , що дозволить зменшити кількість відходів, побудована сміттєсортувальна станція потужністю 200 тис. тонн на рік. Вилучення цінних компонентів у ході сортування твердих побутових відходів забезпечить переробні підприємства гарантованими поставками вторсировини (макулатура, полімери, текстиль, брухт чорних та кольорових металів, склобій та ін.). На даний час сміттєсортувальна станція знаходиться в стадії введення в експлуатацію. Система транспортування сміття до спеціальних місць в свою чергу сприяє утворенню несанкціонованих звалищ на території міста і за його межами, що не тільки псує вигляд міста, але і сприяє погіршенню санітарно-епідеміологічної ситуації в місті. Збирання і транспортування побутових відходів в м.Києві здійснюється близько 300 спеціальними автомобілями, які на 50 % відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. Високий рівень тарифів з надання послуг у сфері поводження з відходами призводить до зменшення кількості укладених договорів на ці послуги. Діюча система санітарної очистки міста не задовільна. Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності 1-нв) Таблиця 8.5. № з/п

Назва підприєм ства

Найменуван ня відходу

Клас небезпеки

Накопичено відходів станом на 01.01.2007 р., т

1

2 м.Київ ТЕЦ-5

3

4 1-3 кл.

1

5 3200,0 -

1

_

Лампи люмінесцен тні

Фактично утворилось відходів на підприємст ві за 2007 рік (звітний), т 6 13451,0 0,403

Накопичено відходів станом на 01.01.2008р, т

Примітка

7 2769,0 -

8

_

2

3

4

Завод "Енергія Київенерго"

ТЕЦ-6

ЗАТ „Енергогене руюча компанія “Дартеплоц ентраль»

відпрацьова ні Шлами, що не містять нафтопроду ктів (в процесі виробництв а енергії електричної Лампи люмінесцен тні відпрацьова ні Шини зіпсовані або відпрацьова ні Масла та мастила моторні відпрацьова ні Залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять нафтопроду кти Матеріали обтиральні зіпсовані Лампи люмінесцен тні відпрацьова ні Масла та мастила моторні відпрацьова ні Шлами, що не містять нафтопроду ктів (в процесі виробництв а енергії електричної Лампи люмінесцен тні відпрацьова ні

3

37,550

-

37,550

1

-

0,063

-

3

-

2,700

-

3

-

2,300

-

3

-

4,850

-

3

-

0,100

-

1

0,030

0,416

-

3

-

4,000

-

3

11,339

-

11,339

1

-

0,254

-

На підприємствах теплоенергетики міста ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 утворюються та зберігаються в накопичувачах вапняний та ванадійвмісткий шлами, а на ТЕЦ-4 – золошлакова суміш. Шламонакопичувачі на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 заповнені на 63% та 78% відповідно, тобто перед ними гостро стоїть _

_

проблема утилізації шламу та золошлакової суміші (табл.8.5.). Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) (за формою статзвітності 1-нв) № з/п 1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11

12

Таблиця 8.6. Показники Утворилося 7,369 Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено 0,175 (знищено) у тому числі спалено Направлено в 0,322 сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів 0,024 внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2005 рік

2006 рік

8,934 1,557 -

2,618

2,541 0,179

2007 рік

13,451 2,286 5,444

7,009 0,181 0,024

2,108

0,082

6,997 -

6,066

0

0

-

3,087

8,559 0 0,017

2, 927

2,769

Не менш важливе значення має і утилізація відходів від автотранспортних засобів, кількість яких щорічно збільшується. Не до кінця вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. Через те, що наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій, тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації (БСА) щодобово затримують 9-12 тис.куб.м органічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.т осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.т піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється в зв’язку з відсутністю технологій очистки і переробки. Це потребує відведення нових територій для їх накопичення. Не завершено захоронення берилійвмісних відходів, які зберігаються на підприємстві «Захід». Підприємством „Захід” завершено роботи по створенню тимчасового пункту зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами і виконано значний об`єм робіт, а саме: очищено територію підприємства, приміщення та будівельні конструкції і обладнання спецкорпусу, відпрацьовані фільтри _

_

вентсистем, пластикове покриття, елементи демонтованого устаткування та оснащення герметично упаковано в металеві спецконтейнери в кількісті 111 штук. Пункт тимчасового зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами обладнано безпосередньо на території підприємства „Захід” у приміщенні технологічного корпусу, грунт, на якому були розміщені контейнери, знято і також завантажено у сховище. Остаточним завершенням очисних робіт повинно бути встановлення залишкових рівнів забруднення на підприємстві, прийняття результатів очистки міжвідомчою комісією та забезпечення охорони вказаного об`єкту. Слід зазначити, що екологічно безпечні технології знищення чи утилізації берилійвмісних відходів в Україні відсутні. На даний час на виконання Окремого доручення Прем`єр-міністра України Януковича В.Ф. від 17.10.2006 року № 1521, Київськими міською та обласною державними адміністраціями вирішується питання щодо визначення місця розташування спеціального об`єкта для захоронення токсичних промислових відходів. Окремо потрібно розглядати відходи рослинного походження, які щорічно утворюються у достатньо великій кількості - це відходи деревини, листя та гілок від обрізки зелених насаджень. В даний час ці тонни рослинної маси частково спалюються, а частково вивозяться на полігони. Проте, без великих затрат для міста, можливо налагодити переробку їх в біогумус з наступним поверненням його в обіг землекористування для збагачення та рекультивації земель паркової зони. Національним аграрним Університетом виконано науково-дослідну роботу “Біотехнологічна утилізація органічних відходів та використання кінцевих продуктів для реанімації грунтів”, яка не впроваджується. В місті збільшується кількість підприємств, що займаються збором та утилізацією окремих видів відходів як вторинної сировини, а саме: макулатура, склобій, полімерні відходи, відходи гуми, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні та інше (табл.8.7.). Відповідно до Закону України “Про ліцензування окремих видів діяльності” ліцензії на поводження з небезпечними відходами та ліцензії на право збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини видаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Поводження з відходами регулюється шляхом: надання лімітів і дозволів на утворення та розміщення відходів; погодження та проведення ревізій (перегляд й оновлення) даних паспортів місць видалення відходів (МВВ); затвердження реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері _

_

поводження з небезпечними відходами Таблиця 8.7. № Назва з/ п 1 1

2.

3.

4

5

6.

7

8 9

2

Місце знаходження

3 ЕВП «Екологічна лабораторія»

Номер та строк дії ліцензії

4 02225, м.Київ, вул.Каштанова, 3, кв.86

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів)

5

Відходи і брухт електричних та електронних вузлів(трубки променеві, телеприймачі, монітори комп’ютерів). ТОВ «Еколект» 02088, м.Київ, 081456/ Відпрацьовані вул.Першого Травня, 09.03.2006 батареї 1-А свинцево-кислих акумуляторів, що містять як складові або забруднювачі свинець, сполуки свинцю. ПП «Компанія 04073, м.Київ, 081486/ Відпрацьовані люмінесцентні лампи, що «Катран плюс» пр.Московський, 15-А 19.05.2010 містять ртуть. Підприємець 02206, м. Київ, 103042/ Відпрацьовані батареї свинцево-кислих Буданов Олексій вул.Бойченка, 6,кв.24 17.03.2010 акумуляторів, відпрацьований акумуляторний Ігорович електроліт. ТОВ 01133, м.Київ, 201517/ Відпрацьовані «Науково-виробничи бул.Лесі Українки, 23.06.2010 нафтопродукти, , й центр 26, к.607 нафтові шлами, «ІНГЕОКОМ» донні осади нафтових резервуарів. ТОВ «Галсана» 01133, м. Київ, пров.

361351/ Нафтові шлами, Лабораторний, 1 15.09.2012 відпрацьовані нафтові мастила (оливи) та відпрацьовані суміші нафтопродуктів, донні осади нафтових резервуарів. ТОВ «Український 03187, м.Київ, пр.

154898/ Відпрацьовані нафтопродукти, емульсії, дослідницький Глушкова, 32, кв.85 20.07.2011 нафтолами, стічні води підприємств. центр екології нафти і газу» ТОВ «ЕКОД» 03164, м. Київ, вул.

115492/ Відпрацьовані люмінесцентні лампи, що Підлісна, 6, к.27 06.07.2011 містять ртуть. ТОВ «Демікон» 03142, м.Київ, вул.

115370/ Відпрацьовані люмінесцентні лампи, що А.Кримського, 27 21.04.2011 містять ртуть.

201783/ 17.11.2010

За 2007 рік підготовлено та надано 1946 лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів (2006р.– 1860) (рис. 8.8.), проведено 114 ревізій (2006р.136) паспортів місць видалення відходів (МВВ), затверджено 134 реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (2006р.- 2002). Рис. 8.8. Динаміка надання лімітів та дозволів на розміщення та утворення відходів Поводження з небезпечними хімічними речовинами регулюється шляхом _

_

надання дозволів та здійснення перевірок дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства підприємствами та організаціями, які отримали дозволи. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 8.8. № з/п 1 1.

Назва

Місце знаходження

2 ТОВ „Дніпромет”

3 м.Київ,вул..Грушевського, 36

Номер та строк дії ліцензії 4 110678/22.01.10

2.

ТОВ „Елада 21”

м.Київ, вул. П.Лумумби,15А

078957/04.08.10

3.

ЗАТ „Київвтормет”

м.Київ, вул.Каунаська, 27

110893/18.03.10

4.

ПП „Експорт-Тоейд”

110883/27.01.10

5.

6.

7.

8.

ЗАТ „Вторкольормет” ТОВ „АДМ” ТОВ”Ренак” ТОВ „Еколект”

м.Київ, вул. Круглоуніверситецька,22А,к4 м.Київ, вул.Бакуніна, 3 м.Київ, вул.Сирецька,33 м.Київ, вул.Пимоненка, 8А м.Київ, вул..Першого Травня, 1А

340242/29.01.10 270685/10.11.10 078938/27.06.11 270625/06.10.10

Відходи кольорових металів

9.

м.Київ, вул.Вінницька,14/39

298559/22.12.11

10.

11.

ТОВ „Екоресурс-Україна” СПД Романенко О.Ф. ВАТ „Грат”

м.Київ, пр.Свободи, 32,кв.41 м.Київ, вул.Колекторна,38/40

871966/27.01.10

Гумові відходи в т.ч. зношені шини Полімерні відходи

12.

ТОВ „Конкорд”

м.Київ, вул.Дегтяренка,26/28

технологія в-ва 298737/25.04.12

13.

14.

ТОВ „Фарммаш” ЗАТ „Київський склотарний завод” ТОВ „Ековторполімер” ТОВ „ПЗП”Крамар-Вторре сурси”

м.Київ, вул..Фрунзе, 59 м.Київ, пров.Балтійський,23

технологія в-ва

Склобій

м.Київ, Залізничне шосе, 57

201704/30.10.10

17.

ТОВ „Рамзес Мюс”

м.Київ, вул..Тверська, 6,кім.226

18.

ЗАТ „Київська м.Київ, вул. Волинська, 40 154911/20.07.11 фасувально-картонаж на фабрика” ДП фірма м.Київ, 871768/30.10.07 „Альтфатер Київ” пр.Повітрофлотськи й, 72 СП „Роква” м.Київ, вул.Тропініна, 4б

Макулатура, скло бій, відходи полімерні, відходи гумові в т.ч. зношені шини, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара (ящики, фляги, каністри, алюмінієві банки, балончики) Макулатура, скло бій, відходи полімерні, відходи гумові в т.ч. зношені шини, матеріали текстильні вторинні Макулатура, склобій полімерні відходи Макулатура, полімерні відходи

15.

16.

19.

20.

21.

22.

_

ЗАТ „Вторресурси №3” ТОВ „Українсько-німецька компанія „ БІОС”

м.Київ, вул..Г.Севастополя,29, кв.64

115444/31.05.11

м.Київ, вул.Колекторна, 38/40

201627/11.08.10

м.Київ, пр.40-річчя Жовтня, 100/2

298742/11.05.12

Спеціалізація (види вторинної сировини) 5 Відходи чорних металів

Макулатура, полімерні відходи Макулатура, полімерні відходи, матеріали текстильні вторинні, відходи гумові в т.ч. зношені шини

_ 23.

ТОВ „Київміськресурси”

м.Київ, вул.Сагайдака, 112

871533/19.07.07

Макулатура, білий картон, поліетилен, ПЕТ-пляшки, текстиль, пластмаса, відпрацьовані шини Макулатура, скло бій, поліетилен, текстиль, відходи гумові

24.

25.

26.

ПП „Вторресурси №8” ВАТ „ВЗП-2” Кобець Микола Михайлович

м.Київ, вул.Біличанська, 112 м.Київ, вул.Смольна, 7 м.Київ, вул.Щусева, 7, кв.58

871560/02.08.07

27.

ВАТ „Вторес”

м.Київ, вул.Марка Вовчка, 16б

871550/22.07.07

Макулатура, скло бій, поліетилен, текстиль, відходи гумові

28.

ТОВ „Галсана”

М.Київ, пров.Лабораторний,1

871725/16.09.07

29.

ТОВ „Роксана”

м.Київ, вул.І.Франка, 20-б

871980/11.03.10

Відпрацьовані нафтопродукти Полімерні відходи

Дозволи на поводження з небезпечними хімічними речовинами видаються згідно з вимогами постанови КМУ від 20.06.95р. № 440 “Порядок одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин….” В 2007 році видано 140 дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами різних видів діяльності. Дозволи видаються на 3 роки (рис.

8.9.). Рис.8.9. Динаміка надання дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ) (на 01.01.2008 року) Таблиця 8.9. № з/п

Кількіст ь МВВ, од.

1 1.

2.

3.

4.

5.

Назва одиниці адміністративно-тер иторіального устрою регіону (район) 2 Шевченківський Печерський Подільський Оболонський Святошинський

Кількість паспортизо-ва них МВВ, од.

5 24 17 19 19 31

Внесено у реєстр МВВ за звітний період, од.

6 15 8 13 11 17

Паспортизовано за звітний період, од.

3 24 17 19 19 31

Кількість внесених у реєстр МВВ, од.

4 24 17 19 19 31

6.

7.

8.

9.

10

Солом’янський

29

28

28

16

-

Голосіївський Деснянський Дніпровський Дарницький Усього

33 6 19 10 207

33 6 19 10 206

33 6 19 10 206

14 2 11 7 114

-

7 -

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, вдосконалення механізму їх обліку, впорядкування, в тому числі приведення до належного естетичного та санітарного стану парків, скверів та інших об`єктів масового перебування та відпочинку населення , а також на прилеглих до них територіях (в ярах), необхідно удосконалити роботу комісій з питань поводження з безхазяйними відходими (виявлення, облік, утилізація). Робота зазначених комісій здійснюється лише під час проведення _

_

двомісячника з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану м.Києва. На території м.Києва нараховується більше 20 несанкціонованих сміттєзвалищ. Пропозиції щодо покращення екологічного і санітарного стану: збільшення кількості контейнерів для збирання відходів, організація місць збирання відходів на безпечній відстані від дитячих та спортивних майданчиків, вирішення питання утилізації приватних автомобілів, які технічно не придатні до експлуатації і зняті з обліку, відповідним органам посилити контроль за поводженням з відходами у гаражних кооперативах міста. Нова соціально-економічна, екологічна та санітарно-епідеміологічна ситуація, становлення м.Києва як столиці незалежної Європейської держави вимагає термінового вдосконалення організації і впровадження системи високоефективної санітарної очистки території міста. За цих умов виникає негайна потреба в розробці нової Генеральної схеми санітарної очистки м. Києва, яка дозволить вирішити нагальні потреби міста в поліпшенні санітарного стану, забезпеченні екологічної безпеки та санітарно-епідемічного благополуччя населення.

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Об`єми утворення відходів в найбільшому мегаполісі країни постійно зростають і лише 10-15 відсотків використовується як вторинний ресурс, хоча розраховані потенційні можливості складають 75 % вторинної сировини. Решта відходів – 85-90 відсотків потрапляє на звалища без сортування. До морфологічного складу ТПВ належать наступні компоненти: папір, картон 20-30%, харчові відходи 28-45%, деревина 1,5-4%, метал чорний 1,5-4,5%, текстиль 4-7%, скло 3-8%, шкіра, гума, взуття 1-4%, фаянс 1-3%, пластмаса 1,5-5%. Існуюча система збору побутових відходів не дозволяє охопити і виділити із загальної маси відходів фракції ресурсоцінних матеріалів (паперу, картону, скла, металу, пластмаси і інших корисних матеріалів). Перелік підприємств м. Києва, які використовують відходи як вторинний ресурс Таблиця 8.10. Назва підприємства ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика» Підприємець Буданов Олексій Ігорович ЗАТ «Київський склотарний завод» ТОВ «Конкорд»

Вторинний ресурс

Перероблено у 2007р., т.

Макулатура Полімерні відходи відпрацьований електроліт

6571.263 5.978 8,762

склобій Полімерні відходи

10 558.320 11.100

Одним із болючих питань є питання створення та розміщення об`єктів по збиранню відходів рослинного походження (опале листя, трава, дрібне гілля деревини) для подальшого їх компостування (спецмайданчики). На _

_

сьогоднішній день спецмайданчики створено не в усіх районах міста, в результаті чого відходи рослинного походження в перемішку з побутовими і іншими відходами вивозяться на полігони міста Києва і завод «Енергія», що є порушенням чинного законодавства. Для вирішення вказаних проблем необхідно використати комплексний підхід, складовою частиною якого є впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів твердих побутових відходів. Комплексний підхід до вирішення задач по впровадженню системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ включає необхідність вирішення наступних задач: -екологічна - зменшення використання природних ресурсів за рахунок повернення у цикл виробництва вторинних матеріалів, а також подовження терміну дії існуючих полігонів ТПВ за рахунок зменшення об`ємів відходів, які надходять для захоронення; -естетична - впровадження системи роздільного збору передбачає використання євроконтейнерів і мусоровозів із заднім завантаженням, які білиш гармонійно вписуються в інфраструктуру міста і не спричиняють забрудненню території як при збиранні, так і при транспортуванні відходів; -економічна – одержання додаткового доходу від реалізації вторинних ресурсів і їх витрати на подальший розвиток системи поводження з відходами, а також зменшення витрат на вивезення і захоронення ТПВ. Практичний досвід впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ показує, що її використання дозволяє лише на початковому етапі скоротити об`єми ТПВ, які раніше вивозилися на полігон, мінімум на 20 – 30 %. В м. Києві з 2007 року розпочато впровадження системи роздільного збору ТПВ. Для удосконалення системи використання вторинних ресурсів в народногосподарському комплексі міста необхідно вирішити комплекс питань інформативного, організаційно-правового, науково-технічного та економічного характеру. Більшість цих питань для свого вирішення не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та організаційної діяльності місцевих органів управління. Для досягнення поставленої мети Програмою соціально-економіного розвитку міста на 2008 рік передбачається вирішення таких основних завдань: * реконструкція заводу «Енергія» та полігону по захороненню відходів № 5, освоєння третьої черги полігону № 6; * впровадження комплексної системи санітарної очистки, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим_ їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компостуваннням_ органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддається утилізації,_ та складуванням його на спеціальному полігоні; _

_

* оновлення парку автотранспорту зі збирання та вивозу побутових відходів (у т.ч. за рахунок поповнення його великовантажними сміттєвозами); дослідження можливостей впровадження прийнятних для міського середовища технологічних рішень щодо утилізації побутових відходів; будівництво нового сміттєпереробного підприємства - ТЕЦ на відновлювальному паливі № 1 в Деснянському р-ні м. Києва біля ТЕЦ-6 ; проведення заходів щодо зберігання та перевезення на спеціалізований полігон берилієвих відходів із державного науково-виробничого підпри_ємства «Захід»; мінімізація наслідків аварії на пункті захоронення радіоактивних відходів КДМС УкрДО «Радон» шляхом локалізації розповсюдження тритію, ви_везення радіоактивних відходів з аварійних сховищ №№ 5, 6, 7 до схо_вищ комплексу «ВЕКТОР» у зоні відчуження, а також у подальшому перепрофілювання пункту захоронення радіоактивних відходів на пункт їх зберігання, проведення технічного переоснащення спецкомбінату; продовження робіт із санації території ВАТ «Радикал» (знезараження, вивезення небезпечних відходів із території підприємства з наступною їх утилізацією), що усуне забруднення навколишнього природного середо_вища небезпечними хімічними речовинами та сприятиме створенню привабливого інвестиційного клімату для підприємництва; впровадження комплексної системи санітарної очистки міста, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компо_стуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддаєть_ся утилізації, та складуванням його на спеціальному полігоні; збір і демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігають_ся в закладах та установах міста, впровадження системи збору й утиліза_ції відходів автотранспорту (відпрацьованих акумуляторів, нафтомасел, масляних фільтрів, автошин, мулу, що утворюється при митті транспор_тних засобів, тощо); розробка біотехнологічного методу утилізації органічних відходів м. Києва з використанням отриманих продуктів. Очікувані результати. Реалізація проектів і заходів із модернізації та будівництва інфраструктури комунального господарства дозволить запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, зменшити не_гативний вплив відходів на навколишнє середовище, збільшити рівень використання вторинних ресурсів. Реалізація заходів у сфері поводження з токсичними відходами сприятиме ліквідації потенційних небезпек радіаційного забруд_нення (насамперед, районів Феофанія та Конча-Заспа), запобіганню ймовір_ним економічним збиткам і зменшенню соціальної напруги серед мешканців міста.

_

_

8.4. Транскордонні перевезення відходів Екологічний та радіологічний контроль за транспортуванням відходів в м. Києві відбувається на всіх постах екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць. Згідно з Постановою КМУ від 13 липня 2000р. №1120 ,,Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів,, та на виконання міжнародних зобов’язань України, що випливають з її участі у Базельській конвенції, контроль за транскордонним перевезенням відходів покладено на Мінприроди України та його територіальні органи. Під час здійснення екологічного контролю перевірці підлягають документи, наявність яких передбачена відповідними постановами Кабінету Міністрів України та міжнародними угодами для перевезень будь-яким видом транспорту. За період 2007 року в м. Києві держінспекторами було проведено екологічний контроль транспортування 9 897т відходів, до яких входять мідні шлаки, склобій, одяг, який був у вжитку, тютюнова жилка, ганчір’я, шини б/в. Транскордонне перевезення відходів в 2007 році здійснювали наступні організації: - ТОВ ,,Ренак,, - 1080 т мідних шлаків; - СП ТОВ ,,Екометал,, -219 т мідних шлаків; - ТОВ ,,Сермента корпорейшн,, - 11т брухту з вмістом платини; - ТОВ ,,Завод Вулкан,, - 97,3 т сажі; - ВАТ ,,Київгума,, - 19,335 т сажі; - ЗАТ ,,Хіммет,, - 66,9т відпрацьованих каталізаторів; - ТОВ ,, ТД Солярій,, - 15т брухту електровиробництва; - ДП ,,Риборгсервіс,, - 1672,05т склобою; - ТОВ ,, Київ Дніпро» - 97,6т ганчір’я; - АТ ,,Імперіал табако продакшн,, - 2038 т жилки тютюнової; - ПП ,,Анком технопарт,, - 32 т б/в шин; -ТОВ ,,Доктор шина» - 19 т б/в шин; - ТОВ ,,НВФ Пластмодерн,, - 72,4 т обрізок плівки; -ТОВ ,,Ековтор,, - 24,7 т обрізок плівки; - ТОВ ,,Полімер груп,, - 147,44т відходів полімерів етилену; - ТОВ ,,Біоресурс груп,, - 20,4т брикетів; - Державна скарбниця України - 0,6т брухт золота.

_

_

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Технологічний розвиток ставить людину в умови, коли вона може зруйнувати сама себе і свій світ. Іншими словами, домінантною стає думка про те, що зараз не тільки військовими, але й іншими засобами можна зруйнувати світ. Сьогодні відповідальність за виживання людського роду набуває більш широкого значення, стосується мирного використання технологічних засобів, зв’язує між собою основні форми життя суспільства: кількість і якість розвитку, екологічну рівновагу, демографічний ріст, військові витрати. Діяльність підприємств, що становлять підвищену екологічну небезпеку, може призвести до негативних явищ, до незворотних змін у системі „здоров’я населення – навколишнє природне середовище”, до виникнення аварії, наслідки якої призведуть до порушення нормальних умов життя і діяльності людей, функціонування рослинного та тваринного світу та погіршення стану довкілля в цілому.

9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки З метою завчасного запобігання виникнення техногенно-екологічної небезпеки, Постановою Кабінету Міністрів від 27.07.1995р. № 554, затверджений перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. До таких об’єктів можна віднести: Дніпровську водопровідну станцію, Деснянську водопровідну станцію, ТЕЦ-5 АЕК "Київенерго", ТЕЦ-6 АЕК "Київенерго”, Філіал "Завод "Енергія" Київенерго", _

_

ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль", Бортницьку станцію аерації (БСА), ВАТ "Радикал", Підприємство "Захід", Київський ПЗРВДМСК УкрДО "Радон". Дніпровська водопровідна станція ВАТ “АК “Київводоканал” Дніпровська водопровідна станція (ДнВС) є одним з основних джерел постачання питної води до міст Києва та Вишгорода. Основну небезпеку становить хлорне господарство. Небезпека об'єктів хлорного господарства станції пов'язана з можливістю викиду хлору і розповсюдженням токсичної хлорної хвилі. Хлор є сильнодіючою отруйною речовиною 2-го класу небезпеки, використовується у кількості, яка перевищує критичні значення, тому в аварійній ситуації можливе зараження хлором не тільки території станції, а також поруч розташованих дачних ділянок, лікарняного комплексу, ґрунту, атмосфери, води р. Дніпро, лісових насаджень, інтоксикації населення. Крім цього, підприємство здійснює скиди забруднюючих речовин в р. Дніпро. Обсяг скидів забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти в 2007 році складав 978,6 т, в минулому році обсяг скиду забруднюючих речовин складаd 1226,5 т. З метою запобігання ситуаціям техногенного та природного характеру в 2007 р. виконано наступні заходи за власні кошти підприємства: - облаштовано вагомі рами хлору сигналізаторів УЗ УУС; - облаштовано танки рівнемірами хлору. Деснянська водопровідна станція ВАТ “АК “Київводоканал” Деснянська водопровідна станція є одним з основних джерел постачання питної води. Основна небезпека – можливість витоку хлору та зараженням ним ґрунту, атмосфери, води та зелених насаджень. Морально зношене та застаріле обладнання збільшує кількість аварійних витоків та пошкоджень. В Русанівську протоку в 2007 році обсяг скидання забруднюючих речовин складав – 6807.0 т, в минулому році - 5209,1 т . З метою запобігання ситуаціям техногенного та природного характеру в 2007 р. за власні кошти виконано наступні заходи : - облаштовано танки рівнемірами хлору; - облаштовано випарну видаткового складу хлору санітарною колоною. Бортницька станція аерації Аналіз наявної інформації щодо функціонування Бортницької станції аерації (БСА) ВАТ “АК “Київводоканал” свідчить про можливі негативні наслідки її подальшої експлуатації без проведення капітального ремонту. Основною проблемою нормального функціонування споруд БСА є їх повний фізичний та моральний знос, будівельні конструкції, насоси, трубопроводи та інше обладнання 1-ї черги очисних споруд станції є непридатним для їх подальшої експлуатації, а деякі з них знаходяться в аварійному стані. Крім цього, подальше використання існуючих мулових полів може призвести до їх _

_

переповнення, прориву дамби, так як на даний час фактичний обсяг осадів вдвічі перевищує проектне навантаження. Не вирішення проблеми може призвести до виникнення техногенних аварій та створити передумови до виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Полігон № 5 знаходиться в зоні надмірного зволоження (атмосферні опади – 667 мм, випаровування з поверхні – 420 мм), що призвело до накопичення великих мас фільтраційних вод, за оцінками різних інституцій, від 300 до 500 тис.т. Експлуатація очисної установки німецької фірми „Пал-Рохем”, яка почала працювати з лютого 1999 р., не вирішила проблеми зменшення об’єму фільтрату, тому що 3

фільтрату в рік, тоді як від атмосферних опадів фільтрату утворюється близько 83 тис.м3 без урахування води, яка поступає з побутовими відходами (на 14.06.2006 р. установка з моменту запуску очистила близько 220 тис.м3 фільтрату і отримала 198 тис.м3 перміату та більше не працювала). Все це є потенційною загрозою для забруднення поверхневих та підземних вод, а також не виключена можливість прориву дамб, що може призвести до непередбачених наслідків в результаті попадання величезної кількості фільтрату через р. Сіверка в р. Дніпро. На весні 2006 року таки стався прорив захисної дамби, в результаті чого спостерігалося аварійне забруднення прилеглої території та р. Сіверка. Через не вирішення питання знешкодження фільтрату, в регіоні склалася загрозлива для довкілля і здоров’я населення ситуація. Однак, попри очевидну екологічну небезпеку для довкілля та здоров'я населення, яка існує тривалий час, проблеми полігону не вирішувалися, кошти в повному обсязі на реконструкцію полігону та модернізацію обладнання не виділялись. Крім цього, на території м. Києва довгий час працювали підпри_ємства, відходи виробництва яких негативно впливали і продовжують впливати на стан довкілля. До осередків забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей, можна віднести такі підприємства , як ВАТ „Радикал” та підприємство „Захід”. ВАТ „Радикал” (колишній завод хімікатів) було вве_дено в експлуатацію в 1954 р. Для виробництва хло_ру і каустику на підприємстві використовувалася ртуть. На основі хлору вироблялись ДДТ і дуети ДДТ, хлорокис міді, дихлоральсечовина, монохлорамін і ціла низка інших ядохімікатів і гербіцидів, що призвело до забруднення шкідливими речовинами не тільки тери_торії підприємства, а й прилеглих до нього міських те_риторій. На цей час усі шкідливі виробництва ВАТ „Ра_дикал” виведено з експлуатації. Ртуть з електролізерів вилучено і відправлено на переробку в м. Горлівку, але проблема очищення забруднених будівель і територій залишається. На підприємстві „Захід” пот_ребує вирішення питання зберігання відходів бериліє_вого виробництва, які упаковано в 111 контейнерів і знаходяться на території підприємства, що категорично заборонено санітарними нормами. Це може призвести до забруднення території берилієм (перший клас проектна потужність установки складає 70 тис.м

_

_

небезпеки). На Київському ПЗРВДМСК УкрДО "Радон" – зберігаються відходи в рідкій та твердій фазі. Найбільша кількість тритію скупчена в заглиблених в землю сховищах твердих радіоактивних відходів. Сховища твердих високоактивних джерел іонізуючих випромінювань є потенційно небезпечними. Порушення цілісності сховищ твердих радіоактивних відходів може спричинити забруднення підземних водних горизонтів, що негативно вплине на навколишнє природне середовище та на здоров'я населення. Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:

1. Підприємства, які знаходяться в межах Києва і носять в собі потенційну небезпеку (техногенну і як наслідок екологічну) необхідно винести за межі Києва. Потрібно зазначити, що соціальні питання пов’язані з даною проблемою (віддаленість від житла працівників, додаткові виплати на проїзд та інше) потрібно вирішувати не тільки підприємствам, але й на рівні Київської державної адміністрації та Уряду України.

2. Нагальною потребою є створення більш жорстких умов щодо сплати відшкодування за дії, які заподіяли шкоду навколишньому природному середовищу. Підприємству на сьогодні вигідніше заплатити штраф за заподіяну шкоду ніж закупити дороге обладнання для очищення власних виробничих викидів. Принцип „платить забруднювач” повинен бути реально втілений в діяльність контролюючих органів.

3. Необхідною умовою повинна стати обов’язкова екологічна паспортизація підприємств та екологічний аудит, з метою перевірки та оцінки діяльності підприємств, які здійснюють екологічно-небезпечну діяльність, а також джерел підвищеної екологічної небезпеки. Проведення екологічного аудиту є обов'язковим для: еколого-небезпечних об'єктів і підприємств; військових, оборонних та інших об'єктів, що становлять державну таємницю та які мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, або потенційно здатні негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я населення; проведення екологічного страхування з метою визначення ставок чи розмірів страхових платежів і відшкодування збитків, заподіяних порушенням вимог екологічного законодавства.

9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення території Радіаційний стан у м. Києві залишається стабільним. Протягом останніх років у м. Києві експозиційна доза гамма-випромінювання становить 11-14 мкР/год., має незначні сезонні коливання. У 2007 році різких коливань та аномально високих показників гамма-випромінювання в атмосферному повітрі у межах м. Києва не зафіксовано.

9.3.2.Радіоактивні відходи Діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, що утворюються при використанні джерел іонізуючого випромінювання в народному _

_

господарстві, виконує державне об’єднання „Радон”, яке має у своєму складі шість державних міжобласних спеціалізованих комбінатів (ДМСК), один з них розташовано на території м. Києва. Державне об’єднання „Радон” виконує роботи, пов’язані із збиранням, транспортуванням, зберіганням та захороненням низько - і середньо-активних твердих радіоактивних відходів та рідких радіоактивних відходів, а також відпрацьованих ДІВ з усіх підприємств, установ та організацій, крім підприємств енергетичної галузі. На Київському ДМСК експлуатується технологічний ангар для тимчасового зберігання твердих радіоактивних відходів (ТРВ). Сховища Київського ДМСК будувались за недосконалими проектами, розробленими ще в кінці 50-х років, що призвело до радіаційної аварії на Київському ДМСК, внаслідок якої сталося забруднення ґрунтових вод радіонуклідом тритію поза межами сховищ в санітарно-захисній зоні ДМСК. Для кардинального вирішення проблеми нерозповсюдження радіонуклідів з аварійних сховищ необхідно здійснити перезахоронення твердих радіоактивних відходів. Звертає на себе увагу швидке заповнення проектних об’ємів сховищ твердих радіоактивних відходів. Це відбувається внаслідок того, що тверді радіоактивні відходи в цих сховищах зберігаються/захоронюються без будь-якого кондиціонування, а захоронення відпрацьованих ДІВ здійснюється у біозахисті, в той час, згідно з вимогами нормативних документів, їх захоронення має проводитися тільки у спеціалізованих сховищах шляхом безконтейнерного розвантаження джерел. Проблема наявності вільних сховищ на Київському ДМСК та надійності їх конструкції з точки зору радіаційної безпеки є найбільш гострою. Відсутність технологій і обладнання для переробки радіоактивних відходів на Київському ДМСК ще більш загострює цю проблему. Іншою проблемою, яка потребує якнайшвидшого вирішення, є значний дефіцит на Київському ДМСК обладнання для вимірювання вмісту тритію в різних середовищах, не достатньо апаратури для визначення радіонуклідного складу альфа– та бета– випромінюючих радіоактивних речовин. Через недостатнє фінансування ця проблема не вирішується. Джерела іонізуючого випромінювання у вигляді радіоактивних речовин або пристроїв, генеруючих іонізуюче випромінювання, ефективно використовуються в багатьох галузях народного господарства України. Разом з тим, використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) створює ризик додаткового опромінення, тому небезпека, пов’язана з використанням ДІВ, обмежується державою через державне регулювання безпеки діяльності з ДІВ. Державне регулювання здійснення діяльності з ДІВ, передбачає: встановлення норм, правил та стандартів з радіаційної безпеки; сертифікацію ДІВ з підвищеною небезпекою, державну реєстрацію ДІВ та надання ліцензій на ведення діяльності з ДІВ; здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів. _

_

Наглядова діяльність, державний контроль, відповідно до ст. 5 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, віднесена до основних принципів державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту. Здійснення інспекційних перевірок дають можливість підтримувати радіаційну безпеку в м. Києві на рівні, який відповідає національним та міжнародним стандартам з радіаційної безпеки. Окремою проблемою залишається поводження з відпрацьованими ДІВ високої активності (більше тисячі Кі) на основі кобальту-60 та стронцію-90. Зберігання таких джерел на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами потребує побудови спеціальних сховищ. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2006р №796 «Питання державного комітету ядерного регулювання» та на виконання спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету ядерного регулювання України від 05.07.2006р. №320/100 повноваження щодо ліцензування провадженню діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, а також здійсненню контролю за додержанням вимог норм та правил з радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання передано Державному комітету ядерного регулювання України. Державною екологічною інспекцією в м. Києві в межах своєї компетенції здійснювався радіологічний контроль вантажів та транспортних засобів.

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в м. Києві Сільське господарство, як галузь народно-господарського м. Києва, що виробляє продукцію рослинного походження, представляє агрокомбінат "Пуща-Водиця". Сільськогосподарські угіддя агрокомбінату розташовані в двох адміністративних районах м. Києва – Оболонському й Подільському. Підприємство здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 261,29 га, з яких 85,2 га оброблюваних земель та 176,09 га земель зайнятих багаторічними насадженнями. На полях, плантаціях, у теплицях і садах вирощують овочі, фрукти, гриби, і ягоди для мешканців столиці.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі Мінеральні та органічні добрива містять елементи живлення рослин і застосовуються для підвищення родючості грунту. На агрокомбінаті "Пуща-Водиця" у 2007 році було застосовано 250 т мінеральних та 5,5 тис. т органічних добрив. Добрива для багаторічних насаджень не застосовувались.

_

_

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Пестициди – токсичні сполуки або суміші речовин хімічного й біологічного походження. Призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів – бур’янів, комах, гризунів, бактерій тощо. Агрокомбінат "Пуща-Водиця", відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р., має ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Підприємство постійно отримує дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, включених до розділу А Жовтого Переліку відходів.

11. ЕНЕРГЕТИКА Нинішній стан паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) міста характеризується наявністю низки проблем, які перешкоджають його сталому функціонуванню, особливо в умовах значного зростання вартості енергоносіїв. Понад 25% кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41% трансформаторних підстанцій експлуатуються більше 25 років, що спричиняє зростання втрат електроенергії (2000 рік – 9,8%, 2007 рік – 15,6 %). Потребують відновлення і модернізації 49% магістральних теплових мереж, 43% теплових розподільчих мереж, 68% обладнання теплових пунктів; унаслідок незадовільної теплоізоляції в магістральних теплопроводах втрачається 16 % загальної величини відпуску теплоенергії, суттєвими є економічні збитки від частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт. Відсутність упродовж останнього десятиліття комплексного підходу до територіального розвитку міста обумовила поглиблення невідповідності між _

_

розвитком інженерної інфраструктури та темпами нового будівництва. Щороку максимальне електричне навантаження споживачів зростає на 5-6%. В окремих районах столиці склався дефіцит потужностей через брак джерел живлення (зокрема, в центрі, на лівобережжі, районах Подолу, Воскресінки). Вичерпано резерви теплопостачання новобудов у центральній частині Києва, районах житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Нивки, Лівобережний. Негативний вплив на розвиток теплоенергетики має недостатнє впровадження у виробництво та житлово-комунальне господарство енергозберігаючих технологій низький рівень оснащення житла приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, особливо теплової енергії. Відповідно до цілей розвитку й оцінки проблем ПЕК міста, пріоритетними завданнями на 2008 рік є істотне збільшення обсягів капіталовкладень в оновлення основних фондів ПЕК, в т.ч. шляхом залучення коштів державного бюджету в рамках виконання заходів міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а також кредитів міжнародних фінансових організацій, підвищення ефективності і використання паливно-енергетичних ресурсів, реалізація системних заходів у сфері енергозбереження.

11.1 Кінцеве енергоспоживання За 2007 рік підприємствами м.Києва використано: - палива - 4168189 т.у.п.; - теплоенергії – 5366629 Гкал; - електроенергії – 3298073 тис. кВт. Год.

11.2 Загальний обсяг енергоспоживання в цілому по місту у 2007 р. – 4168189 т.у.п. та по основних видах палива: газ - 3994270 т.у.п.; мазут – 1591 т.у.п.; вугілля – 172328 т.у.п.

11.3 Енергоємність Питомі витрати палива: - на відпуск електроенергії – 227,5 г/кВт.год; - на відпуск тепла – 151,7 кг/Гкал.

11.4 Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел в м.Києві здійснюється на «Філії «Завод Енергія» АЕК «Київенерго» - 226808 т твердих побутових відходів.

_

_

12. ТРАНСПОРТ Формування ефективного транспортно_го комплексу, спроможного задовольнити потреби населення у відповідних послугах та сповна реалізувати переваги транспортно-географічного розташування м. Києва є вагомим. Розширення площі житлових масивів, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності (з урахуванням приїжджих, іногородніх студентів, трудових і маятникових мігрантів людність Києва _

_

оцінюється на рівні близько 4 млн. осіб), швидке зростання парку приватного автотранспорту (за останні 10 років кількість транспортних засобів, зареєстрованих у м. Києві, зросли на 84% і в 2010 році прогнозується на рівні близько 900 тис. автомобілів) обу_мовили поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та потребами в ній. Зі швидкою забудовою лівобережної частини міста загострились проблеми з обслуговуванням транспортних потоків на мостових переходах через р. Дніпро. Інтенсивність руху між правим і лівим берегом становить понад 300 тис. приведених одиниць на добу, в т.ч. за «години пік» — 27,1 тис, що на 20% перевищує пропускну спроможність діючих мостів. Такі ж тенденції характерні для більшості магістралей Києва, особливо його центру. Це призводить до значних економічних витрат, пов’язаних із зростанням та перепробігами транспорту, втрат пального, погіршення безпеки руху й екологічної ситуації в місті. Зростає навантаження на громадський транспорт. У «години пік» наповнюваність транспортних засобів перевищує їх пасажиромісткість у 1,5-2 рази, при цьому близько 70% парку транспортних засобів має понаднорма_тивний знос (один і більше амортизаційних строків), створюючи тим самим перманентну аварійно небезпечну ситуацію. Існуючі підходи до управління транспортним комплексом Києва не спроможні вирішити наявні проблеми. Необхідним є перехід від практики вибіркової реконструкції окремих, найбільш перевантажених елементів ву_лично-шляхової мережі до комплексної реконструкції та будівництва магіст_ралей і транспортних вузлів різних рівнів відповідно до положень Комплекс_ної схеми транспорту м. Києва на період до 2020 року, забезпечення випере_джаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамваю, тролейбусів) і скорочення кількості маршрутних таксомоторів як найбільш невигідного, з огляду на стан довкілля і безпеку руху, виду транспорту. Завданням 2008 року є започаткування створення збалансованої опорної транспортної мережі, розвитку метрополітену більш як у 2 рази. Здійснювати_меться будівництво: • другого входу на ст. м.«Вокзальна»; • дільниці від ст. м. "Харківська" до Харківської площі з електродепо "Харківське" (Сирецько-Печерська лінія); здійснення проектних робіт по будівництву виходу зі ст. м. «Львівська брама» (Сирецько-Печерська лінія); виконання робіт із проектування реконструкції пересадочного вузла між ст. м. "Майдан Незалежності" та “Хрещатик"; дільниці від ст. м "Либідська" до ст. м. "Виставковий центр" (Куренівсь-ко-Червоноармійська лінія); У 2008 році планується ввести в експлуатацію: _

_

І пусковий комплекс від ст. м. "Либідська" до ст. м. "Васильківська" з 3-ма станціями, протяжніс_тю 3,8 км; дільниці від ст. м. "Глибочицька" до ст. м. "Райдужна" (Подільсько-Вигурівська лінія) з відгалуженням на станцію «Проспект Ватутіна» (6 станцій, протяжність 8,37 км.

12.1 Пасажирообіг – загальний обсяг пасажирської роботи, який дорівнює сумі добутків кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення, вимірюється в пасажиро-кілометрах (на морському транспорті – у пасажиро-милях). Перевезення пасажирів – загальна кількість пасажирів, транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, тролейбуси, трамваї, літаки). Пасажирообіг, виконаний окремими видами транспорту 2004 2 3741,8 20,8 1818,0

1 Автомобільний Водний Авіаційний

Таблиця 12.1 (млн.пас.км.)

2007 2006 5 4 4853,3 4731,4 27,5 33,9 3500,7 2808,7

2005 3 3696,3 17,3 2239,2

Рис.12.1. Структура пасажирських перевезень міським транспортом Перевезення пасажирів окремими видами транспорту підприємств-перевізників Таблиця 12.2 Автобус (міський маршрутний), млн. Трамвай, млн. Тролейбус, млн. Метрополітен, млн. Водний, тис. Авіаційний, тис.

2004 320,4

2005 347,1

2006 378,7

2007 359,3

192,8 286,7 558,6 325,8 1083,7

175,6 284,5 584,9 348,6 1334,1

170,0 261,6 612,3 368,7 1547,2

162,8 253,1 641,8 407,6 1898,3

Структура пасажирських перевезень міським транспортом Таблиця 12.3 (відсотків) 2004 14,2

Трамвай Тролейбус Автобус (міський) Метрополітен

_

2005 12,7 20,4

21.1 23,6 41,1

2006 11.9 18,5 26,6

24,9 42,0

43,0

2007 11,4 17,9 25,4 45,3

_

12.2 Вантажообіг – загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків перевезеного вантажу на відстань перевезення по кожній партії вантажу, вимірюється в тонно-кілометрах (на морському транспорті – у тонно-милях). Перевезення вантажів – загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони, річкові та морські судна, літаки) або трубопроводами, вимірюється в тоннах (перекачка газу, аміаку – в тоннах або м3). Вантажообіг, виконаний окремими видами транспорту Автомобільний (вкл. для власних потреб) Водний Авіаційний

2004 2570,4

2005 2811,5

5993,1 265,0

6163,2 247,3

2006 2775,1

Таблиця 12.4. (млн. ткм.)

2007 3323,1

8570,1 239,9

10086,2 312,4

Комерційні перевезення вантажів окремими видами транспорту підприємств-перевізників Таблиця 12.5.

2004 11,0 8,1 64,3

Автомобільний, млн. т Водний, млн. т Авіаційний, тис. т

2005 11,4 8,3 63,6

2006 11,4 9,3 56,7

2007 16,6 9,7 65,2

12.3 Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Групування автотранспорту за конструкцією паливної системи (станом на кінець 2007 р.) Таблиця 12.6. Всього Автомобілі – всього, тис.од. з них у власності населення

_

747,5 653,3

Бензинові

Дизельні

91,0

599,8 532,8

67,1

На зрідженому газі 52,0 52,0

На стисненому газі 4,7 1,4

_

12.4 Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Групування автотранспорту залежно від часу перебування в експлуатації (станом на кінець 2007 р.) Таблиця 12.7 Всього Автомобілі – всього, тис.од. з них у власності населення

747,5 653,3

до 3 років включно

від 3,1 до 5 років включно 56,9

від 5,1 до 10 років включно 79,1

165,4

42,6

63.9

209,6

Більше 10 років 401,9 381,2

12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення на території міста відсутні у 2007 році.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика м. Києва В місті Києві здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення максимально ефективного використання та активізації _

_

природного фактора, сприяння здоровому способу життя киян. Це означає необхідність створення умов для мешканців та гостей столиці України користуватися чистим повітрям, чистою водою, екологічно чистими продуктами харчування, екологічно чистими рекреаційними ресурсами міста. Для забезпечення цих основних умов здорової життєдіяльності населення в місті необхідно ефективно використовувати наявні природні ресурси та розробляти і реалізовувати заходи, спрямовані на постійне поліпшення якості навколишнього природного середовища в столиці України. Основним завданням екологічної політики є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України, економічно, соціально та екологічно збалансованого вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі. При чому, екологічна складова сталого розвитку виступає на перший план і є пріоритетною, порівняно з досягненням економічних та соціальних результатів, бо стан навколишнього природного середовища за сучасних умов є визначальним фактором життєзабезпечення. Політика сталого розвитку означає, що екологічна політика в м. Києві (як її складова) має передбачати дотримання деяких принципів, які визначають сталий розвиток міста: По-перше, відмову від практики орієнтації процесу розвитку тільки на традиційні економічні показники, зокрема на темпи та обсяги росту внутрішнього валового продукту. Необхідно забезпечити в результаті розвитку не тільки досягнення певних економічних зрушень, але й екологічну стабільність (не порушити навколишнє природне середовище). Для досягнення стійкого сталого розвитку захист навколишнього природного середовища не може розглядатися окремо, у відриві від забезпечення виконання намічених завдань економічного та соціального характеру. Потрібно в кожному конкретному випадку знаходити прийнятний баланс між економічним розвитком і збереженням природи. Екологічна політика в столиці має створити умови для забезпечення антропогенного впливу на довкілля не вище нормативно допустимого рівня, досягнення та підтримання життєзабезпечуючих якостей природної екосистеми до рівня, що гарантує екологічну безпеку територіальної громади міста. По-друге, необхідність збільшення значення державного регулювання процесів вирішення проблем якості життя населення, забезпечення оптимального взаємовідношення важелів державного управління та ринкового регулювання соціально-економічного розвитку. По-третє, необхідність раціонального природокористування та ефективного використання всіх видів ресурсів, особливо природного походження. При цьому важливе значення має інноваційна політика, спрямована на підвищення ефективності ресурсоспоживання, зниження обсягів відходів, які _

_

утворюються в процесі виробництва та споживання, а також широке використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів.

13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Природоохоронна політика в м. Києві спрямована на удосконалення системи екологічного управління, поліпшення екологічного стану міських територій, раціонального використання міських природних ресурсів, екологізацію виробництва, припинення втрат ландшафтного та біотичного різноманіття, розвиток екомережі та заповідної справи, посилення заходів екологічної безпеки та зменшення рівня забруднення довкілля, формування інформаційного простору щодо питань збереження довкілля, а також забезпечення екологічного благополуччя населення міста. Цілями органів, що здійснюють природоохоронну політику в м. Києві є: утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально економічного розвитку, з метою переходу до екологічно-збалансованого розвитку; формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, еколого – інноваційної модернізації економіки; поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; розширення і зміцнення мінерально–сировинного потенціалу та комплексного використання природних ресурсів; - реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки; - збереження біорізноманіття, подальший розвиток системи його невиснажливого використання і відтворення, розвиток екомережі та заповідної справи; забезпечення охорони земель в процесі гармонійного розвитку міста; удосконалення системи управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів; - забезпечення стимулювання переходу виробників на екологічно безпечні ресурсо – та енергозберігаючі технології, підвищення ролі еколого – економічних інструментів та більш ефективне впровадження принципу „забруднювач платить” - формування інформаційного простору щодо питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, активне залучення громадськості до вирішення екологічних проблем; - створення єдиної системи державного контролю за використанням природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; - розроблення, прийняття та реалізація програми моніторингу навколишнього _

_

природного середовища; - покращення якості води та задоволення потреб населення щодо користування природними водами на засадах басейного управління водними ресурсами; - створення умов фінансово–економічного забезпечення виконання водоохоронних заходів, в першу чергу реконструкція та будівництво очисних споруд; - здійснити перехід на інтегровані дозволи, що викидаються за принципом "єдиного вікна", шляхом удосконалення порядку видачі дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів та збору за забруднення навколишнього природного середовища; - проведення постійних консультацій з громадськістю щодо підготовки та прийняття управлінських рішень, що стосуються довкілля. Таку політику здійснюють Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Державна екологічна інспекція в м. Києві та Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради. Пріоритетними напрямками основних засад екологічної політики м. Києва є: - вирішення питань утилізації побутових та промислових відходів; - поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів, земельних ресурсів м. Києва та якості питної води; - гарантування радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; - формування збалансованої системи природокористування та структурної перебудови виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві та на транспорті; - збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; - благоустрій та озеленення міста; - екологічна освіта та виховання; - створення системи інформування та моніторингу довкілля міста; - вдосконалення системи екологічного управління містом. Основні напрямки забезпечення соціально-економічного розвитку: Екологізація промислового виробництва Екологізацію промислового виробництва передбачено проводити на основі комплексності рішень щодо розвитку промисловості з питаннями охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій. При цьому передбачено: обов’язковість екологічної експертизи всіх проектів та бізнес-планів промислового спрямування; недопущення введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх екологічних вимог, передбачених нормативною та проектною документацією, і виконання заходів екологічного

спрямування, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення); _

_

при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об’єктів забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, дотримання нормативів можливих шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства, установи й організації, діяльність яких пов’язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію, мають бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів та рівня шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Необхідно забезпечити винесення екологічно небезпечних підприємств, які з об’єктивних причин неможливо закрити, за межі житлових зон міста. Екологізація капітального будівництва При здійсненні або проектуванні нового будівництва в місті передбачено: розміщення та нову забудову здійснювати з урахуванням екологічної ємності території, дотриманням вимог охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів з метою забезпечення екологічної безпеки; при реалізації Генерального плану розвитку Києва і розміщення нового будівництва визначити режим використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки у приміських та зелених зонах. Екологізація міського транспорту Першочергова увага приділяється забезпеченню зменшення викидів забруднюючих речовин автотранспортними засобами та передбачається: використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, модифікаторів кінематичних вузлів автомобілів, впровадження каталітичних перетворювачів палива, що приведе до зменшення витрат пального, зменшення викидів забруднюючих речовин та збільшення моторесурсів двигунів; жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і реалізується в місті автозаправочними станціями, його відповідністю державним стандартам; заміни на автотранспорті палива нафтового походження екологічно чистим природним газом, передусім в системі комунального транспорту; забезпечення максимально можливого перевезення пасажирів на електротранспорті (метро, тролейбус, трамвай). Насамперед, це означає необхідність подовження системи ліній Київського метрополітену, зокрема: Куренівсько-Червоноармійської в бік Національного комплексу “Експоцентр України” і будівництво лінії метрополітену на масиві Троєщина. Розвиток цих ліній метрополітену дасть змогу зменшити обсяги використання _

_

наземного транспорту (автобусів). Утилізація та знешкодження всіх видів відходів З метою очищення міста від відходів необхідно: формування і реалізація програми поводження з відходами шляхом створення відповідних організаційних, нормативно-правових, економічних та інформаційних передумов; Рис.13.1. Несанкціоноване звалище перехід до мало - і безвідходних технологій виробництва продукції, забезпечення замкнених циклів ресурсоспоживання з метою зниження обсягів відходів та зменшення ресурсної залежності міста від завозу сировини та матеріалів за рахунок зниження витрат первинної сировини в загальному обсязі ресурсоспоживання; поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання найважливіших видів вторинних ресурсів, утилізація відходів на місцях їхнього утворення (застосування комплексних схем використання відходів як вторинних ресурсів); недопущення стихійних звалищ в місті; організація науково-дослідних і конструкторських розробок перспективних ресурсозберігаючих та маловідходних технологій, що передбачають ефективне використання мінерально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів; створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур до реалізації заходів; налагодження конструктивних взаємовигідних відносин у сфері співробітництва з використання, переробки та утилізації відходів із зарубіжними країнами і міжнародними організаціями.

13.3 Удосконалення правого регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Система управління в галузі охорони довкілля потребує удосконалення. Потребує удосконалення й законодавче та нормативно-правове регулювання, а саме: 1. Внести зміни до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в ст.19 пункт д) „Компетенція виконавчих та розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів у галузі охорони навколишнього природного середовища” та в частину шосту ст.47.

2. З метою скорочення та спрощення процедури отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів, необхідно внести зміни до ст.1, 20, 23 Закону України „Про відходи”. _

_

3. Необхідно внести зміни у статтю 123 п. 6, ст. 151 п. 8, ст. 118 п. 9 Земельного Кодексу України. Рішенням Київської міської ради від 26.06.03 №512/672 прийнято новий “Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві”, в якому передбачено, що проекти відведення земельних ділянок у м. Києві узгоджується створеним у м. Києві Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської держадміністрації), яке на цей час привласнює собі функції Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (територіального органу Мінприроди України) в частині порядку погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом), відведенням та наданням в оренду земельних ділянок (ст. 151, 123, 118 Земельного кодексу України). Згідно з пунктом 8 ст. 151, пунктом 6 ст. 123 Земельного кодексу України найбільш доцільні місця розташування об’єктів, розміри намічуваних для вилучення (відведення) земельних ділянок та умови їх вилучення (відведення) мають погоджуватись зацікавленими у цьому юридичними особами з районними (міськими) природоохоронними органами.

4. Для забезпечення дієвих адміністративних заходів у відношенні порушників природоохоронного законодавства у питаннях охорони біоресурсів, у тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, Держуправління вважає за доцільне віднести до повноважень органів Мінприроди застосування ст.ст.91, 91-2, 91-3, 85, 85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для чого внести відповідні зміни до статей 242-1 та 221 зазначеного Кодексу.

5. Для вдосконалення нормативно правової бази з охорони водних ресурсів необхідно внести зміни та доповнення до ст. 16, 70, 88, 89, 105 Водного кодексу України. Пункт 9 ст.16 викласти у такій редакції: “погодження умов дозволів на спеціальне водокристування в разі використання поверхневих вод”. Доповнити абзац 2 ст.70 після слів «…скидання забруднюючих речовин» словами «та дозволу на спеціальне водокористування». Змінити назву ст. 79 на «Класифікація водних об’єктів України». Доповнити її поняттям «штучні водойми» та «озера». Статтю 88 доповнити розміром прибережних захисних смуг для штучних водойм (технічного та технологічного призначення), озер та для малих річок в тих місцях, де вони протікають у відкритому та закритому колекторі. До ст.89 доповнити другим абзацом „У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розміщення авторемонтних майстерень, автозаправочних станцій, складів паливно-мастильних матеріалів та зливно-наливних естакад _

_

нафтопродуктів”. Доповнити п.6 ст.89 Водного кодексу України словами “звалищ побутових, будівельних відходів”. З абзацу 4 ст.105 вилучити слово “пошукових”, а після слів” …на балансі яких вони знаходяться”, доповнити “…після їх обстеження і надання висновку спеціалізованими організаціями, які мають дозволи (ліцензії) на проведення цих робіт та дозволу органів Мінекобезпеки на проведення ліквідаційного тампонажу”.

6. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98р. № 1218 „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”: 7. Відповідно до п.5 та п.6 Постанови Кабміну України від 12.07. 2005 р. № 557 “Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду” необхідно розробити та затвердити перелік документів, які додаються до заяви, зразок заяви та форма дозволу, які повинні затверджуватись Міністерством будівництва архітектури та житлово-комунального господарства, Мінприроди та Держводгоспом.

8. На підставі п.3 постанови КМУ від 13.03.2002р. № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування» та внесення змін до постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 необхідно розробити Інструкцію щодо надання дозволів на спецводокористування.

9. Розробити нормативно-правовий документ щодо послідовності та першочерговості отримання водокористувачами - надрокористувачами дозволів на спецводокористування та спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами (підземними водами), із встановленням термінів отримання ними ліцензій.

10. Необхідно розробити норми допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних дощових водах, що відводяться до міської дощової каналізації.

11. Запровадити надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ і організацій в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідходні, ресурсо- та енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації та знешкодження відходів, приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, а також виконання інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища.

13.4. Державний контроль Державний контроль в галузі охорони довкілля здійснює Державна

екологічна інспекція в м. Києві відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в м. Києві. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної _

_

політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території міста Києва. Робота Державної екологічної інспекції в м. Києві спрямована на здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища з питань охорони та використання земель, охороною, використанням та відтворенням рослинного, тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, охороною атмосферного повітря, водних ресурсів, розміщення, складування та утилізації відходів виробництва на підприємствах м. Києва, надання консультацій з питань охорони довкілля та методичної допомоги з питань виконання природоохоронного законодавства України та інше. Перевірки підприємств здійснюються підрозділами як екологічної інспекції, так і з залученням співробітників Київської природоохоронної прокуратури, прокуратури районів міста Києва, працівників районних держадміністрацій в м. Києві. За 2007 рік співробітниками Державної екологічної інспекції в м. Києві здійснено 4849 перевірок. На усунення порушень природоохоронного законодавства, що виявлені у ході перевірок, видані відповідні приписи та акти реагування згідно чинного законодавства України. За виявлені порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 1442 особи, накладено штрафні санкції на суму 215,27 тис. грн., стягнуто 192,1 тис. грн., виставлено 164 претензії на суму 1484,31 тис. грн., стягнуто 129 претензій на суму 822,038 тис. грн. В частині контролю в галузі використання та охорони водних об'єктів здійснено 395 перевірок, за порушення водоохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуто 214 осіб на суму 22,75 тис.грн., з них сплачено 21,44 тис. грн., виставлено 2 претензії на суму 2,12 тис. грн., які стягнуті в повному обсязі. Вищевказані перевірки виявили ряд порушень, основними з яких є:

- відсутність первинного обліку водокористування; - відсутність очисних споруд на дощовій каналізації; - нездійснення лабораторного контролю за якістю дощових (снігових) стічних вод та ефективністю роботи очисних споруд; - відсутність журналів обліку якості стічних вод; - відсутність оборотної системи водопостачання. Винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності 25 об'єктів. За 2007 рік здійснено перевірки за дотриманням норм ГДС на ЗАТ «Кондитерська фабрика ім. К. Маркса», Бортницька станція аерації, Дніпровська водопровідна станція, Деснянська водопровідна станція, СП «Електродепо «Оболонь». За результатами хімічних аналізів перевищень допустимих концентрацій скидів не виявлено. _

_

Під час перевірок відбирались контрольні проби виробничих та дощових стічних вод. Всього відібрано 209 проб стічних вод та 129 проб поверхневих вод, виконано 4663 хімічних визначень. За 2007 рік відібрано проби на водовипусках дощової каналізації міста у поверхневі водойми Голосіївського, Солом'янського, Шевченківського, Подільського, Дніпровського та Деснянського районів. Всього обстежено 45 водовипусків. За результатами хімічних аналізів на деяких водовипусках виявлено підвищення загальноорганічного забруднення (ХСК), вмісту нафтопродуктів та хлоридів у весняний період у порівнянні з літньо-осіннім періодом, це пов'язано з весняним сніготаянням. Перевищення по ХСК та нафтопродуктам становлять 1,2 - 1,5 ГДК для водойм культурно-побутового водокористування або знаходяться в межах похибок методів визначення. У 2007 році обстежено стан наступних водойм м. Києва: р. Дніпро, р. Либідь, р. Нивки, р. Дарниця, оз. Нижній Тельбін, стр. Сирець, стр. Курячий Брід, стр. Совки, Русанівська протока, Русанівський канал, оз. Синє, каскад озер Опечінь, оз. Вирлиця, оз. Райдужне, оз. Лісове, оз. Міністерське, озера Харківського масиву. Проби води відбиралися в контрольних спостережних створах та аналізувалися по наступним інгредієнтам: розчинений кисень, хімічне споживання кисню (ХСК), азотна група (амоній сольовий, нітрити, нітрати), фосфати, хлориди, сульфати, солі жорсткості (кальцій, магній), метали (залізо, цинк, мідь, нікель, хром (VI)), нафтопродукти, АПАР, водневий показчик (рН), сухий залишок, завислі речовини. Результати хімічних аналізів порівнювались з нормами гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм культурно-побутового водокористування згідно СНиП №4630-88 «Санитарные нормы и правила охраны поверхностных вод от загрязнений». У результаті проведених обстежень та виконаних хімічних аналізів виявлено такий стан водойм: р.Дніпро. За результатами хімічних аналізів, проведених у весняний період, спостерігався підвищений рівень органічного забруднення (ХСК) у створах №2 (0,5 км нижче гирла р. Десна), №3 (0,5 км вище мосту ім. Патона), №4 (0,5 км нижче гирла р. Дарниця) та №5 (0,5 км нижче гирла р. Либідь) з перевищенням до 1,3 ГДК. У цей же період у створах №№ 3,4,5 спостерігався підвищений вміст нафтопродуктів з перевищенням норм в межах 1,2 - 1,3 ГДК. У III кварталі спостерігалось погіршення якості води у контрольному створі №6 (0,5 км нижче розсіючого випуску БСА), а саме перевищення норм ГДК по азоту амонійному - 3,5 ГДК та підвищення концентрації нітратів без перевищення встановлених норм ГДК. Інші показники якості води знаходяться в межах норм, їх значення залишаються стабільними. р.Либідь. За результатами хімічних визначень, в усіх створах постійно спостерігалось перевищення норм ГДК по ХСК (1,5-2,2 ГДК). У І кварталі зафіксовано перевищення норм ГДК по нафтопродуктам в межах похибки методики визначення в створі №1 (вул. Ушинського). Вміст нафтопродуктів _

_

у створах №2 (вул. Жилянська), №3 (Протасів Яр) та №4 (гирло, Видубичі), за цей період перевищує встановлені норми до 1,4 ГДК. У II кварталі у створах №№ 2-4 вміст нафтопродуктів також перевищував норми до 1,3 ГДК. Періодично виявлялись перевищення норм ГДК по залізу загальному в межах похибки методики визначення у створах №2 та №3.

стр.Сирець. У створах №2 (вул. Кузьминська), №3 (вул. Сирецька) та №4 (гирло, впадіння в оз. Кирилівське) спостерігалось незначне перевищення норм ГДК по нафтопродуктах в межах похибки за методиками визначення. Виявлено підвищення загально органічного забруднення у створах №1, №2 та №4 з перевищенням норм ГДК в межах похибки методики визначення. Вміст інших показників якості води струмка залишається постійним. р.Нивка. У спостережних створах №2 (с. Жуляни, вул. Шевченка) та №3 (просп. Перемоги) виявлено перевищення норм ГДК по ХСК в межах похибки методики визначення. Спостерігалось перевищення норм ГДК по вмісту нафтопродуктів у створах №2 та №3 в межах 1,2-1,3 ГДК. Каскад озер Опечінь. За результатами хімічних аналізів в усіх контрольних створах (№1 - оз. Пташине, №2 - оз. Опечінь, вул. Богатирська, №3 - оз. Кирилівське, №4 - оз. Йорданське, №5 - оз. Вербне) спостерігалось постійне перевищення норм ГДК по ХСК в межах 1,2-1,3 ГДК, також було перевищення норм ГДК по вмісту нафтопродуктів у створах №1 та №2 (1,5-2,2 ГДК). У III кварталі виявлено перевищення норм ГДК по вмісту заліза загального у створах №1, №2 та №3 в межах 3,2 ГДК, 3,3 ГДК та 2,5 ГДК відповідно. р.Дарниця. У створах №2 (вул. Червоногвардійська) та №3 (гирло, впадіння в оз. Нижній Тельбін) протягом 2007 року виявлено перевищення горм ГДК по ХСК та вмісту нафтопродуктів в межах до 1,3 ГДК. оз.Нижній Тельбін. Протягом 2007 року спостерігались перевищення встановлених норм по ХСК (до 1,2 ГДК), залізу загальному (до 1,2 ГДК), вмісту нафтопродуктів (1,2-1,3 ГДК). Інші показники якості води відповідають нормам ГДК. оз.Тельбін. У весняно-літній період 2007 року виявлено перевищення норм ГДК по ХСК (до 1,6 ГДК). Також у весняний період спостерігається підвищення вмісту нафтопродуктів з перевищенням норм ГДК в межах похибки методики визначення. стр.Курячий брід. Спостеріглось перевищення норм ГДК по загально річному забрудненню (ХСК) до 1,2 ГДК та вмісту нафтопродуктів - до 1,4 ГДК. Якість води інших водних об'єктів, що контролювались (Русанівський канал, стр. Віта, стр. Совки, оз. Синє, оз. Міністерське, оз. Райдужне, оз. Лісове, оз. Сонячне, оз. Вирлиця) відповідала встановленим нормативам. В частині екологічного контролю атмосферного повітря здійснено 3203 перевірки, в тому числі стаціонарних об'єктів - 304, пересувних транспортних засобів - 2899. Кількість складених протоколів - 495 на суму 32,54 тис.грн., з них сплачено 30,52 тис.грн. Основними порушеннями екологічних вимог є відсутність дозволу на викиди _

_

забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, відсутність паспортів газоочисних установок, нездійснення інструментально-лабораторного контролю ефективності роботи газоочисних установок. Проведено операцію "Чисте повітря". Під час операції перевірено 20 автотранспортних підприємств. Крім того, при перевірці підприємств перевірено 125 автомобілів, які є на балансі підприємств. Серед індивідуального транспорту 2774 автомобілі. За виявлені в ході операції порушення вимог природоохоронного законодавства, екологічних норм і правил притягнуто до адмінвідповідальності 268 осіб, видано 243 приписи на ліквідацію виявлених порушень. В результаті проведених перевірок за порушення вимог Закону України "Про атмосферне повітря" пред'явлено 12 претензій на загальну суму 62,67 тис.грн, з них сплачено 62,67 тис.грн, що складає 100%. Претензії пред'являлись за перевищення допустимих встановлених нормативів викидів та за викиди забруднюючих речовин без дозволів. Під час перевірок перевірено 308 джерел забруднення атмосфери (ДЗА) та виконано 4971 визначень. В частині використання та охорони земель здійснено 290 перевірок, кількість складених проколів - 120 на суму 84,01 тис.грн., з них реально сплачено 74,02 тис.грн. Винесено 9 рішень про тимчасову заборону (зупинення).

Як правило, значна забрудненість ґрунтів спостерігається в межах промислових зон, а також несанкціонованих звалищ побутових та промислових відходів. Найбільша за площею ділянка з небезпечними рівнями забруднення знаходиться в межах заводу «Радикал», який тривалий час випускав препарати хімічного захисту рослин. На цій ділянці концентрації ртуті (метал першого класу небезпеки) перевищують фонові. Вміст металу у ґрунті становить 10 мг/кг і навіть більше. Вміст свинцю, цинку міді та олова був більшим за фоновий. _

_ Інші поля з небезпечним рівнем забруднення грунтів важкими

металами зафіксовано поблизу заводу «Ленінська кузня» (вулиці Комінтерну та Старовокзальна), заводів «Промзв’язок», «Більшовик», «Радіовимірювач», «Зеніт», «Квант», «Енергія». Ці поля забруднення зумовлені насамперед високими концентраціями свинцю, міді, цинку, срібла, олова, кобальту та ін. Вміст вищезгаданих металів у ґрунті може перевищувати фоновий у 10 - 30 разів. Стосовно водних об'єктів на території міста, то за підсумками неодноразових перевірок прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об'єктів міста можна стверджувати, що відсутність розроблених і затверджених водоохоронних зон (ВЗ) і ПЗС міста Києва і виносу їх в натуру (на місцевості) призвели до наступних порушень природоохоронного законодавства України: - надання земельних ділянок прибережних захисних смуг (земель водного фонду) у власність або тимчасове користування; порушення господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; наявність несанкціонованих звалищ побутових та будівельних відходів; самозахоплення земельних ділянок прибережних захисних смуг. У зв'язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція до зменшення рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення, приблизно на 0,2 тис. га щорічно.

З метою забезпечення необхідних заходів щодо використання та охорони земель у м. Києві розроблена «Програма використання та охорони земель на 2006-2010 роки», затверджена рішенням Київської міської ради 21.12.2006 р. Даною Програмою передбачено проведення практичних заходів по встановленню меж землекористувань, проведення оцінки земель, топографо-геодезичних робіт, а також робіт з рекультивації порушених земель. На фінансування вищевказаних заходів передбачені кошти з міського бюджету. В частині використання та охорони надр здійснено 51 перевірку, притягнуто до адмінвідповідальності 36 осіб на суму 3,96 тис.грн. Пред'явлено 16 претензій за самовільний забір підземних вод на суму 42,04 тис.грн., з них сплачено - 15 на суму 15,45 тис.грн. За відсутність дозволу на спеціальне водокористування винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) 1 підприємства. Для забезпечення міста основними горизонтами підземних вод, що експлуатуються є сеноман-келовейський водоносний комплекс і середньоюрський водоносний горизонт. У сфері контролю поводження з відходами здійснено 390 перевірок підприємств та організацій міста. За результатами перевірок виявлено ряд порушень: відсутність дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, порушення правил складування, зберігання та видалення відходів. До адміністративної відповідальності притягнуто 425 посадових та фізичних осіб. Загальна сума штрафів складає 57,20 тис.грн., із них сплачено 51,98 _

_

тис.грн. Винесено 7 рішеннь про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності, серед них сміттєсортувальна станція ВАТ "Грінко-Центр". Під час проведення весняного двомісячника з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста обстежено території міста та виявлено 52 несанкціонованих звалища відходів. Надано приписи районним адміністраціям щодо ліквідації виявлених несанкціонованих звалищ та недопущення утворення нових в подальшому. При здійсненні державного контролю за станом рослинного світу протягом 2007 року проведено 434 перевірки. За незаконне (самовільне) знесення та пошкодження зелених насаджень на території міста до адміністративної відповідальності притягнуто 128 посадових осіб на загальну суму 13,19 тис.грн., стягнуто 10,13 тис.грн. На відшкодування збитків, нанесених державі, виставлено 124 претензії на загальну суму 944,53 тис. грн, сплачено 93 претензії на суму 705,30 тис. грн. Матеріали по 4 складених протоколах передані до судових органів, матеріали по 16 справах відправлено для прокурорського реагування та 8 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. При здійсненні державного контролю за станом природно-заповідного фонду міста проведено 39 перевірок, складено 5 протоколів, які передано на розгляд до судових органів. Пред'явлено 8 претензій на суму 47,88 тис. грн., з яких сплачено 6 на суму 36,05 тис.грн. Контроль у сфері охорони, використання та відтворення об'єктів тваринного світу здійснювався переважно у рамках проведення щорічної операції „Нерест" та під час сезону полювання. У ході операції „Нерест" проведено 25 перевірок, за якими 14 осіб притягнуто до адмінвідповідальності та 1 протокол передано до судових органів. Екологічний та радіологічний контроль вантажів та транспортних засобів здійснюється в пункті пропуску "Київ-аеропорт (Жуляни)", "Київський річковий порт" та на семи постах Київської регіональної митниці. За 2007 рік здійснено екологічний контроль 23345 вантажів загальною вагою 940250 тонн та радіологічний контроль 509240 тонн вантажів. Додатково проведено екологічний контроль 90473947 тонн природного газу. Крім того, на кур'єрській службі ЦР8 був затриманий вантаж з цирконієм, вогою 12 кг, республіка Бразилія, потужність еквівалентної дози випромінювання якого 1200 мкр/год, що є перевищенням допустимих норм (50 мкр/год). Вантаж вилучено з незаконного обігу та передано на зберігання до ПЗРВ Київського ДМСК ДК "Укр. ДО "Радон".

13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування З прийняттям у 2001 році Законів України "Про підтвердження відповідності" та "Про стандартизацію" виникла об'єктивна необхідність у прискоренні впровадження положень Європейських Директив у вітчизняне законодавство. А це в свою чергу передбачає розробку загальних та спеціальних технічних регламентів з різних питань, у тому числі з екологічної та промислової безпеки. _

_

Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки населення. Екологічні стандарти є обов’язковими для виконання і визначають режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання його забрудненню, інші питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів міста. Для Києва можуть встановлюватися більш суворі, ніж загальнодержавні, нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Така можливість передбачена ст.33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Система стандартів ІSО 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, зорієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрація речовини і т.д.) та технології (вимога використовувати або не використовувати визначені технологічні процеси), а на створення системи управління навколишнім середовищем, яка є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики для реалізації екологічної політики повинні бути скоординовані з зусиллями в інших сферах управління підприємством, наприклад, в управління якістю. Наявність на підприємстві впровадженої та сертифікованої системи управління якістю згідно стандартам ДСТУ ІSО 9000 набагато полегшує впровадження системи управління навколишнім середовищем і робить її більш ефективною. Впровадження систем управління навколишнім середовищем на підприємстві дає значний ефект підвищення рівня економічної діяльності без значних капітальних витрат. Головною метою впровадження добровільної державної стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища є об’єднання напрямків, що надає можливість комплексної оцінки вирішення екологічних питань та консолідації зусиль всіх зацікавлених сторін: бізнесу – влади – громадськості. Добровільна державна стандартизація в галузі охорони навколишнього природного середовища спрямована на підтримку зусиль підприємств та організацій у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості, екологічності та конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю та довкіллям. У рамках стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища необхідно впровадити систему екологічного маркування, проводити спеціалізовані виставки та всеукраїнські науково-практичні _

_

семінари, мета яких ознайомлюють вітчизняних виробників та представників місцевого самоврядування з сучасними науковими підходами в галузі охорони довкілля, інформування щодо впровадження міжнародних та європейських систем стандартизації та сертифікації, екологічного маркування, здійснення інформування громадськості із залученням засобів масової інформації, проводяться прес-конференції. Екологічне маркування може виступати і як засіб підкорення зовнішніх ринків, що особливо актуально зараз, коли Україна має намір вступити до Всесвітньої Організації торгівлі, а також до ЄС. Знак екологічного маркування повинен надавати споживачам можливість вибирати та підтримувати виробників, котрі піклуються про навколишнє природне середовище, поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності, виробляють більш екологічно безпечний та якісний товар та впроваджують системи екологічного менеджменту. В місті Києві є ряд підприємств, які запровадили систему управління навколишнім середовищем та отримали міжнародні сертифікати ІSO 14001, а саме: ВАТ “Київмедпрепарат” є одним з лідерів фармацевтичного виробництва в Україні, яке одне з перших запровадило сертифіковану систему управління навколишнім середовищем у відповідності до ДСТУ ISO 14001-97. Підприємство модернізувало обладнання аміачно-компресорної станції з метою зменшення аміаку системі та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Старе обладнання аміачно-компресорної станції замінено на 2 холодильні машини FXPP виробництва Нідерландів. За рахунок модернізації кількість аміаку в системі зменшено з 7000 кг до 50 кг, а викиди аміаку в атмосферу – з 1500 кг на рік до 0.3 кг на рік. ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” - найбільший виробник вітчизняних ліків постійно вдосконалює технології виробництва та вводить у дію найсучасніші виробничі лінії. Підприємство має міжнародні сертифікати ISO 9001 та ISO- 14001-97. Введено в експлуатацію виробничий комплекс твердих лікарських форм, який включає новітнє технологічне обладнання передових фірм Європи, системи чистих приміщень та централізовану систему пилозбирання. Завдяки цьому значно скорочені викиди в атмосферне повітря часток фармацевтичних субстанцій. Централізована система пилозбирання облаштована ефективною системою фільтрації повітря та системою збору твердих часток в спеціальні контейнери для подальшої утилізації. Система високоефективної фільтрації має функцію автоматичного контролю ступеню забруднення фільтрів, що виключає можливість збоїв в роботі системи та попадання фармацевтичних продуктів у навколишнє природне середовище. Значно знижено використання води для очистки технологічного обладнання за рахунок експлуатації автоматичної миючої станції. Нові методи підготовки води виключили використання кислот та лугів у технологічному _

_

процесі підготовки води і як наслідок запобігання її забруднення. ЗАТ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” На підприємстві функціонує інтегрована система управління якістю та навколишнім природним середовищем (ISO 9001 та ISO- 14001-97). Підприємством проведена режимна наладка котлів котельні, що зменшило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин, проведено заміну 168 люмінісцентних ламп на освітлення, що не містить шкідливих речовин і є більш енергозберігаючим, проводиться реконструкція та технічне переоснащення виробництва сиропів, яке облаштовано системою повітря підготовки, з новою технологією, що зменшить викиди в атмосферне повітря, зменшено використання озоноруйнуючого холодоагенту R-22 за рахунок переходу на озонобезпечні технології, зменшили використання природного газу за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій. Крім цього, підприємство активно приймає участь в проектах по охороні навколишнього природного середовища в Центральній Європі. ЗАТ “Лакма” – виробник лакофарбової продукції з більш ніж 75-річною історією. Значну увагу підприємство приділяє охороні навколишнього природного середовища, працюючи в правовому полі, в межах дозволеного ліміту на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з функціонуючою системою управління природоохоронною діяльністю. На підприємстві постійно проводиться контроль за викидами в атмосферне повітря і скидами у стічні води, який здійснюється атестованою санітарно-екологічною лабораторією. Своєчасно утилізовуються відходи виробництва. На підприємстві вперше в галузі застосована мікробіологічна очистка шкідливих викидів в атмосферу за допомогою біофільтраційної установки, яка закріплена Патентом. Діє локальна установка дощових стічних вод. Зусилля в природоохоронній роботі оцінено програмою Європейської співдружності Таsis, якою виділено грант для надання допомоги підприємству в проведенні підготовки виробництва до сертифікації по Системі екологічного менеджменту ISO-14001, На сьогодні сертифікована система управління навколишнім природним середовищем відповідно до ДСТУ ISO 14001 на підприємстві впроваджена. Це дозволяє суттєво підвищити імідж лакофарбової продукції “Лакма”, поставити на новий, більш високий рівень організацію природоохоронної діяльності на підприємстві, покращити його екологічні показники. ЗАТ “Оболонь” – лідер у виробництві пива і слабоалкогольних напоїв, один з найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод з екологічно чистої сировини. Підприємство першим в галузі отримало сертифікат на відповідність системи якості міжнародного стандарту ІSO 9001 та сертифікат ІSO 14001. Державна метрологічна система створює необхідні засади для _

_

забезпечення єдності вимірювань у державі, діяльність якої спрямована на: реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології, захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань, підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок, економію всіх видів матеріальних ресурсів, забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі. Діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ).

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. Основними завданнями екологічної експертизи є: визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; - організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; - встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів; - оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; - підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи. Здійснення еколого-експертної діяльності проводиться згідно з вимогами діючого природоохоронного законодавства України, положеннями постанов Уряду України, інструктивно-методичних документів. _

_

Протягом 2007р. відділом екологічної експертизи Державного управління було розглянуто 324 проектних матеріалів, в т.ч. повернуті на доопрацювання – 143 (44,1%), оцінено позитивно – 181 проект. Останнім часом зросла кількість проектної документації, яка повертається на доопрацювання у зв’язку з їх низькою якістю, а саме : - не відповідність матеріалів розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище» вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд»; - при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів не забезпечується раціональне використання природних ресурсів і дотримання встановлених нормативів гранично-допустимих концентрацій шкідливих викидів у навколишнє природне середовище, що не відповідає ст. ст. 30, 32, 33, 40, 51, 55, 60, 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; - не дотримання ст.ст. 8, 10, 13, 14, 15, 32, 35, 36 Закону України «Про екологічну експертизу» у частині оприлюднення екологічної експертизи (в т.ч. оголошення через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній «Заяві про екологічні наслідки діяльності») та спеціальних вимог до проектної документації на об’єкти державної екологічної експертизи; - порушення вимог діючих нормативних документів - ДБН А.2.2-3-04 «Склад, порядок розробки, узгодження проектної документації для будівництва», ст.ст. 87, 88, 105 Водного Кодексу України, ДБН-360-92*, ДБН А.2.2-1-2003, тощо; - неопрацьованість питань з охорони атмосферного повітря та водного басейну: розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу виконуються за методиками, а не за паспортними даними технологічного обладнання; - в наданих на експертизу проектних матеріалах недостатньо обґрунтовується питання щодо доцільності влаштування індивідуальних котелень; - в наданих на експертизу проектах реконструкції існуючих підприємств (окремих виробничих дільниць) не враховується загальний екологічний стан і вплив на навколишнє середовище підприємства; здебільшого відсутні розрахунки економічної ефективності природоохоронних заходів, що передбачені проектом; - в розроблених проектах приймаються нераціональні та неефективні методи очистки стічних вод, особливо дощових вод з території об’єктів. Основні тенденції, які виявлені при проведенні державної екологічної експертизи наданих матеріалів за 2007р: _

_

- зростання кількості об'єктів, які мають автономне джерело теплопостачання, в тому числі влаштування топкових та котелень на газовому паливі, а також на нетрадиційних видах палива (відходи деревини); - встановлення резервних дизельних електростанцій для забезпечення аварійного електропостачання об'єктів (лікарень, банківських установ, автоматичних телефонних станцій та станцій мобільного зв’язку, тощо); - проведення реконструкції існуючих котелень із зменшенням існуючої теплової потужності та заміною морально застарілого котельного обладнання з значними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря на сучасні котли, які мають діапазон регулювання температури води в системі опалення, низькі показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, високі теплотехнічні і екологічні показники, що забезпечують надійність, економічність теплопостачання та економію пального. Підвищена увага при розгляді проектної документації приділялась питанням: - контролю виконання умов та обмежень, зазначених у висновках до матеріалів відведення земельних ділянок; - стимулювання переходу виробників на екологічно безпечні ресурсо та енергозберігаючі технології (запроектований та погоджений висновком Держуправління проект встановлення когенераційної установки на вул. Борщагівській, 154 у м. Києві та інше); - збереженню існуючих зелених насаджень на територіях, запланованих під будівництво об’єктів; - впровадженню комплексу заходів, спрямованих на недопущення погіршення стану територій та об’єктів природо-заповідного фонду, інших особливо-цінних земель; земель, зарезервованих до заповідання, водоохоронних зон, прибережно-захисних смуг, інших територій та об’єктів, які є складовими екомережі (погоджені проекти схем зовнішніх меж прибережно-захисних смуг Деснянського та Дніпровського районів тощо); - наявності в складі проекту дендроплану, у складі якого передбачена обов’язкова компенсаційна висадка зрілих дерев із сформованою кореневою системою згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.04р. №429; - раціональному використанню водних ресурсів (наявність зворотних систем, повторне використання води на виробничі потреби, недопустимість використання артезіанської води на виробничі потреби); - раціонального використання земель та їх захисту від шкідливого антропогенного впливу, забезпечення особливого режиму _

_

використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (в тому числі максимального збереження площі земельних ділянок з грунтовим і рослинним покривом, зняття та складування у визначених місцях родючого шару грунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон, недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок); - застосування в проектах найсучаснішого технологічного, екологічно безпечного обладнання з мінімальною емісією забруднюючих речовин в атмосферне повітря, сучасних високоефективних методів очистки повітря (розроблений та погоджений висновком Держуправління робочий проект “Реконструкція установки по знешкодженню органічних забруднюючих речовин пилогазового потоку систем вентиляції ВАТ “Київмедпрепарат” по вул. Саксаганського, 139 , в м. Києві. Заміна установки каталітичного допалу (УКД) на плазмокаталітичну установку “Плазкат-аеро” та інше) та стічних вод (розроблені та погоджені висновками Держуправління проекти: “Будівництво очисних споруд зливових стічних вод з проммайданчика ВАТ "Укрпластик», «Технічне переоснащення станції очистки стічних вод гальванічного виробництва по вул. Шутова, 9», «Проект відбудовного ремонту очисних споруджень дощових вод ВАТ "Фармак" та інші); - зменшенню шкідливих викидів від автотранспорту (розроблені та погоджені висновками Держуправління проекти будівництва дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від станції “Глибочицька” до станції “Райдужна” з відгалуженням в бік житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» в м. Києві”, транспортної розв’язки біля ст. м. Сирецька,

капітального ремонту вул. Метрологічної від вул. Академіка Заболотного до розворотного кінця в районі інституту теоретичної фізики та інше); - з метою охорони поверхневих вод від забруднення, засмічення розроблено та погоджено висновком екологічної експертизи робочий проект: “Очисні споруди зливових вод ж/м Оболонь, мікрорайон 3-а у Оболонському районі м. Києва” (фінансування з міського фонду охорони навколишнього природного середовища), робочі проекти ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу артезіанських свердловин, проекти водопостачання та каналізування секторів малоповерхової приватної забудови, проект відновлення озера Зариваха у Дарницькому районі м. Києва тощо; - забезпеченню екологічно-безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів, максимально-можливу утилізацію відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації; - дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та гранично - допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; _

_

- обладнанню локальними очисними спорудами дощового стоку існуючих об’єктів (переважно автогосподарства) та впровадженню систем зворотного водопостачання на існуючих мийках автомобілів; - дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

13.7. Екологічний аудит Державна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки головною задачею на найближчі роки визначила подолання негативних проявів деекологізації виробництва і забезпечення стабілізації екологічної ситуації як передумови для сталого розвитку суспільства. Ефективним інструментом реалізації поставленої задачі є створення і впровадження на промислових підприємствах системи екологічного управління. Проблема впровадження систем екологічного управління підіймає цілий комплекс питань, які потребують нагального вирішення. До таких питань, перш за все, відноситься екологічний аудит. Екологічний аудит с невід'ємною складовою управління навколишнім природним середовищем, він проводиться для визначення ефективності роботи системи як на етапі її сертифікації, так і в процесі її функціонування. Необхідність проведення екологічного аудиту пов'язана з недостатністю достовірної інформації стосовно негативних впливів суб'єктів господарювання на навколишнє природне середовище. Прагнення України інтегрувати до Європейської спільноти, де екологічний аудит набув значного поширення, надає поштовху до прискореного розвитку напряму діяльності та його широкого застосування. Екологічний аудит, як новий вид аудиторських послуг, активізувався з 2004 року, у зв'язку із виходом Закону України «Про екологічний аудит». Аналіз розвитку еколого-аудиторської діяльності за період дії цього Закону показав, що стоїть завдання удосконалення організаційних, нормативно-правових та економічних механізмів забезпечення розвитку робіт, пов'язаних з екологічним аудитом. Стаття 12 Закону вказує на сфери і обставини, за яких певні об'єкти піддаються екоаудиту в обов'язковому порядку. Це може стосуватись виключно об'єктів, які законодавство України визнає екологічно небезпечними, тобто таких, які включені до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. При цьому, перший досвід реалізації Закону дає підстави для висновку про те, що сфери застосування обов'язкового екологічного аудиту не є вичерпними, за межами обов'язкового екоаудиту залишилось ще чимало сфер, де проведення такої діяльності є доцільним і необхідним. Вважаємо, зокрема, що не варто обмежувати обов'язковий екоаудит лише об'єктами підвищеної екологічної небезпеки. Це повинні бути також інші об'єкти, обов'язковий екоаудит на яких призначається, зокрема, за _

_

приписами уповноважених органів виконавчої влади при виникненні спірних ситуацій в процесі контрольно-наглядової діяльності чи в інших випадках необхідності отримання незалежної експертної оцінки; за ініціативою органів ліцензування або сертифікації при ліцензуванні чи сертифікації видів діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; при обгрунтуванні інвестиційних проектів і програм, якщо це передбачено умовами інвестування; в інших випадках, передбачених законом. Необхідно призначити обов’язковий екоаудит щодо виявлених завершених будівництвом об’єктів, що в порушення законодавства не пройшли обов’язкової екологічної експертизи. Резервною сферою відповідного екоаудиту є також аудит територій, які приватизуються, передаються в постійне користування чи довгострокову оренду, особливо якщо йдеться про землі водного фонду та лісогосподарського призначення. Підприємства, які отримали міжнародні стандарти ІSO 14001 в обв’язковому порядку пройшли екологічний аудит. В 2007 році в м. Києві під час проведення приватизації проведено обов’язковий екологічний аудит ЦМК державного комунального виробничо-комерційного побутового підприємства "Мета".

13.8. Екологічний моніторинг Система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Мета моніторингу - забезпечення збереження якості різних компонентів середовища. Моніторинг є одним із основних елементів в системі управління якістю навколишнього природного середовища. Головними завданнями моніторингу є: - оцінка ситуації (значень параметрів та концентрацій) та тенденції; - оцінка масових потоків (навантажень); - перевірка відповідності стану середовища вимогам діючих стандартів та класифікацій; раннє попередження та виявлення забруднень. Система моніторингу спрямована на: підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; - сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

В зв’язку з важливістю, багатоплановістю та багатоетапністю завдання створення системи моніторингу довкілля, її виконання вимагає значних наукових та фінансових витрат і поетапного створення та введення в дію. Створення системи екологічного моніторингу міста дозволить забезпечити: _

_

- постійний контроль об'єктів міста; - оперативний контроль надзвичайних ситуацій, якi здатні привести до катастрофи; - повноту i достовiрнiсть екологічної iнформацiї з метою вироблення науково-обгрунтованих рекомендацій для органів державної влади по управлінню якістю довкілля. Суб’єктами моніторингу в м.Києві є: ЦГО. Одна з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження: атмосферного повітря (вміст забруднюючих речовин (далі - ЗР), поверхневих вод, ґрунтів, наземних і водних екосистем (біоіндикаторні визначення); - організація гідрометеорологічної служби: атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, поверхневих вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР), ґрунтів (вміст ЗР), радіаційної обстановки (на пунктах стаціонарної мережі спостережень). Київське міське територіальне медичне об'єднання "Санепідемслужба". Забезпечує санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, зокрема щодо організації державного соціально-гігієнічного моніторингу, а також який є однією з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження за станом (у місцях проживання і відпочинку населення) - атмосферного повітря (вміст шкідливих хімічних речовин); поверхневих вод і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); озер та водойм (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць геогельмінтів); фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо). ПДРГП „Північгеологія”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС: - ґрунтів і ландшафтів (вміст ЗР); грунтових та підземних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); екзогенних та ендогенних процесів; речовинного складу гірських порід, ґрунтів, донних відкладів, ґрунтового повітря, стихійних та небезпечних гідрометеорологічних явищ, повеней, паводків, селів.

- дослідження забрудненості комплексно еколого-геохімічні літо -, гідросфери; контроль якості природних та стічних вод; визначення величини техногенного навантаження на оточуюче середовище; обстеження екологічного стану жилого фонду та присадибних ділянок; визначення екологічного стану територій, прилеглих до техногенних та інших об’єктів (включаючи оцінку забруднення ґрунтів, снігу, рослинності та т.п. радіонуклідами та важкими металами); геохімічні дослідження геологічних утворень; еколого-геохімічні дослідження усіх складових навколишнього середовища. _

_

ВАТ „АК «Київводоканал”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Головним напрямком роботи є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, систем міжгалузевого водопостачання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих вод у місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); прибережних зон водойм (переформування берегів і підтоплення територій). Дніпровське басейнове управління водних ресурсів. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Одна з організацій, головним напрямком роботи якої є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання (вміст ЗР, в тому числі радіонуклідів), водойм у зонах впливу основних забруднювачів регіону, прибережних зон водосховищ. Система спостережень за станом довкілля міста приведена в табл. 13.1. Система спостережень за станом довкілля № з/п

Таблиця 13.1. Суб’єкти моніторингу довкілля

1 1 2 3

4

5

2 ЦГО СЕС Держуп равлінн я ПДРГП "Північ геологія " Дніпров ське басейно ве управлі ння водних ресурсі в

Кількість точок спостережень, од. атмосф ерне повітря

стаціон арні джерел а викидів в атмосф ерне повітря

поверхн еві води

джерел а скидів зворот них вод у поверхн еві води

морські води

джерел а скидів зворот них вод у морські води

підземн і води

ґрунти

9 205 -

джерел а скидів зворот них вод у глибокі підземн і водонос ні горизон ти 10 -

3 16 11 148 -

4 -

5 3 3 48

6 1 5

7 -

8 -

-

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

7

1

-

-

-

-

-

Система моніторингу м.Києва повинна об'єднати окремі суб'єкти моніторингу на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного та метрологічного забезпечення, яке на сьогодні _

11 13 210 -

_

знаходиться в стадії розробки. Моніторинг довкілля м.Києва є складовою частиною державної системи моніторингу і водночас - частиною регіональної інформаційної аналітичної системи м.Києва загального призначення. Відносно незначна кількість відомостей, що отримується за сучасним станом, розрізненість інформації та різноманітність засобів її обробки лише в певній мірі відповідають початковому рівню формування системи моніторингу. Схема організації моніторингу навколишнього природного середовища м. Києва Функціонування системи екологічного моніторингу є одним із основних напрямків підвищення ефективності управління станом навколишнього природного середовища. Комплексно із залученням багатьох організацій розробників та виконавців за принципом необхідної відповідності робіт сучасним вимогам світових стандартів під науково-технічним керівництвом Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України розпочато створення системи моніторингу довкілля міста (СМДМ), розроблено регіональну “Програму створення системи моніторингу довкілля міста Києва (СМДМ) на 1999-2002 роки (І черга)”, що затверджена Рішенням Київради №366/467 від 08.07.1998 року та Технічне завдання (ТЗ) на її реалізацію. Ці документи розроблялись концептуально як типові регіональні з метою їх подальшого тиражування в різних регіонах України з урахуванням особливостей кожного з регіонів та принципів їх сталого розвитку. Технічне завдання на СМДМ м. Києва розроблено вперше в Україні та зареєстровано в Мінеко_ресурсів України у 2001 році за № 26М 0001/11/3. У складі системи моніторингу довкілля Києва створено Центр оперативного моніторингу в Держуправлінні м. Києва, Інформаційно-аналітичний центр в Управлінні охорони навколишнього природного середовища КМДА та територіально розподілену корпоративну комп’ютерну мережу проблемно-орієнтованих комплексів контролю атмосфери вздовж автомагістралей, довкілля житлової зони з використанням датчиків та приладів для автоматичного контролю NOx, СО, SOx , а також контролю приземного шару атмосфери та ґрунтів. Результати виконання робіт по створенню СМДМ Києва неодноразово демонструвались на виставках регіонального та Міжнародного рівнів та доповідалися на відповідних семінарах, виставках. Результати отримали позитивну оцінку і підтримку керівництва Кабінету Міністрів України. Протягом 2007 року проведено ряд робіт та заходів спрямованих на розбудову існуючої системи моніторингу довкілля міста, а саме: - проведено роботи по організації системи обміну інформацією між Інформаційно-аналітичним центром Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА та Центром оперативного моніторингу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. _

_

Києві в режимі реального часу. На даному етапі встановлено прямий зв'язок через VPN; - на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. №1551 Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля підготовлено проект Розпорядження КМДА щодо створення (оновлення) міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, який проходить стадію погодження. Також розроблено новий проект Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля міста; - розроблено проекти угод про співробітництво в сфері моніторингу довкілля між Держуправлінням та основними суб’єктами моніторингу довкілля м. Києва та регламенти обміну даними між суб’єктами моніторингу довкілля; - розроблено проект Програми моніторингу навколишнього природного середовища м. Києва. Для повноцінного функціонування системи планується: - створення та забезпечення функціонування інфраструктури системи моніторингу довкілля, як основи інтеграції відомчих мереж в єдину систему спостережень – дана система об'єднує моніторинг в єдину систему, на сучасному етапі об'єднанні ЦОМ та ІАЦ ; - удосконалення мереж спостережень за станом довкілля – потрібно збільшити кількість пунктів вимірювання, щоб точніше мати інформацію по місту та впровадити систему спостереження за водними об’єктами ; - створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля ; - створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля – необхідність створити автоматизовану систему яка б якісно оцінювала зміни та дозволяла прогнозувати зміни в довкіллі використовуючи базу та отримані дані.

13.9. Економічні засади природокористування Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю. В подальшому розвиток механізму з різною мірою повноти здійснювався у розроблених відповідно до цього Закону в земельному, водному, лісовому законодавстві, законодавстві про надра, про охорону атмосферного повітря, постановах Кабінету Міністрів України та в ряді інших інструктивних та нормативно-методичних документах. Економічні механізми природокористування та природоохоронної діяльності в Україні базується на таких головних засадах: Платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля. Цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. _

_

В основу методології встановлення нормативів, які визначали розміри плати за забруднення, було покладено: - величину еколого-економічного збитку; - обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету; - економічний стан підприємств-забруднювачів. Стимулююча функція платежів спрямована на запобігання виснаження природних ресурсів і припинення безоплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин.

_

_

_

_

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів — стягується з прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу. Для бюджетних організацій збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків. Кошти сплачені підприємствами надходять до бюджету міста, а в подальшому використовуються для проведення заходів на підприємстві, удосконалення технологічних процесів. Кошти природоохоронних фондів використовуються для цільового фінансування природоохоронних заходів, відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року та розподіляються на підставі плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів.

13.9.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності Економічний механізм природоохоронної діяльності визначається економічними правовими засобами, що застосовуються і спрямовуються на досягнення мети і завдань екологічної політики. Здійснення на національному, регіональному та об`єктному рівнях найбільш гострих поточних завдань і довгострокових пріоритетів екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, розвиток і вдосконалення законодавчо-правової бази, застосування економічних інструментів (поетапного впровадження платного природокористування) для відтворення та використання природних ресурсів. Згідно з Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, визначаються єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення. Екологічні платежі за забруднення навколишнього природного середовища Таблиця 13.2.

2006 Екологічні збори, пред’явлені підприємствам, організаціям, установам за забруднення навколишнього природного середовища, млн. грн. у тому числі: збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за розміщення відходів Позови за збитки, заподіяні природі та штрафи за порушення природоохоронного законодавства Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред’явлених, відсотків

2007

24,2

18,5

6,9

7,6

2,8 11,7

3,0 4,8

0,0

0,2

61,6

97,8

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 плата за забруднення залежить від кількості та „якості” забруднюючих _

_

речовин і справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти та за розміщення відходів. Держуправління разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік платників збору та подають його до органів державної податкової служби. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”, Державний та Київський міський фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. Головною метою економічних механізмів природокористування та природоохоронної діяльності є: - стимулювання шляхом впровадження еколого-економічних інструментів природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції.

- створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт. Економічна суть плати за забруднення полягає в тому, що: - забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та ін. При цьому слід врахувати, що наразі не йдеться про юридичну відповідальність у повному обсязі за забруднення навколишнього природного середовища; - платежі за забруднення стали основою створення Київського міського і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища. Плата за забруднення, яка здійснюється в межах граничнодопустимих викидів (ГДВ), граничнодопустимих скидів (ГДС), тимчасово –погоджених викидів (ТПВ), тимчасово-погоджених скидів (ТПС) відноситься на собівартість продукції (включається до валових витрат і оплачується споживачем, чим реалізовано принцип “споживач платить”. До понаднормативного (понад ГДВ, ГДС, ТПВ, ТПС), понадлімітного _

_

забруднення застосовуються штрафні санкції, які сплачуються за рахунок прибутку підприємства-забруднювача. В умовах ринкових відносин, конкуренції плата стимулює виробника до зменшення рівня забруднення, з метою зменшення ціни продукції та підвищення її конкурентоспроможності. Слід зазначити, що екологічні нормативи (ГДВ, ГДС, ТПВ,ТПС) регулярно переглядаються і стають більш жорсткими та встановлюються на окремі терміни із зазначенням природоохоронних робіт, які має виконати підприємство-забруднювач. З метою посилення контролю за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища зусиллями Держуправління проведено звірки, в результаті яких виявлено нові підприємства, що значно збільшило надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища. По збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік у м. Києві до зведеного бюджету надійшло 32354,8 тис.грн, в т.ч. до державного бюджету – 21030,6 тис.грн., що складає 103 % від показників розрахункової бази (рис.13.2.). В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 7 504,0 тис.грн або на 30%. Податкові зобов’язання платниками використовуються в повному обсязі. Рис. 13.2. Динаміка надходження коштів Податковий борг до зведеного бюджету станом на 01.01.2008 року складає 61,5 тис.грн. Податкові органи вживають всі необхідні заходи щодо погашення в повному обсязі заборгованості по платежах. Найбільшим бюджетоутворюючим підприємством є ВАТ «АК “Київводоканал”, яке відноситься до підприємств житлово-комунального господарства, надходження зменшились на 53 відсотки. Основними платниками збору в м. Києві за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення протягом останніх років залишаються підприємства енергетики, такі як АЕК „Київенерго” та ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль". Надходження збору від цих підприємств залежить від кількості, якості та структури використаного палива протягом року та середньодобових температур в опалювальний період.

Динаміка надходження коштів Таблиця 13.3. Надходження коштів до зведеного бюджету України від зборів за забруднення навколишнього природного середовища Державний фонд (Держказначейство) грн.

2001

_

1 708 606,06

Міський фонд (Фінуправління КМДА), грн.

Разом

4 503 080,20

6 211 686,26

Надходження коштів разом з іншими , грн. Інші надходження коштів до спец. фонду місцевого бюджету , грн.

6 211 686,26

_

2002

1 754 312,92

5 385 849,00

7 140 161,92

2003

1 788 606,29

5 315 766,70

7 104 372,99

130 220,32

2004 2005

3 401 112,50 3 534 840,00

7 935 929,15 8 247 960,00

11 337 041,65 11 782 800,00

182 431,24

2006

16 153 020,00

8 697 780,00

2007

21 030 600.00

11 324 200.00

7 140 161,92 7 234 593,31 11 519 472,89

24 850 800,00 32 354800.00

13.9.2. Стан фінансування природоохоронної галузі Капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища Таблиця 13.4.

2006 Витрати на охорону навколишнього природного середовища, млн., грн. у тому числі Капітальні інвестиції Поточні витрати Індекси витрат на охорону навколишнього природного середовища, відсотків до попереднього року

2007

422,0 219,8 202,2

469,5 211,1 258,4

124,4

111,3

Оплата послуг природоохоронного призначення на всі види витрат у 2007 році (млн.грн) Таблиця 13.5..

2006 Всього по місту у тому числі Державному сектору

2007

27,8

53,3

0,3

0,5

Структура витрат на охорону навколишнього природного середовища (%) Таблиця 13.6. Всього За напрямками на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату Охорону та раціональне використання водних ресурсів Поводження з відходами Захист і реабілітацію ґрунту підземних і поверхневих вод Зниження шумового і вібраційного впливу Збереження біорізноманіття і середовища існування Радіаційну безпеку Науково – дослідні роботи природоохоронного спрямування Інші напрями природоохоронної діяльності

100,0 5,8 81,2 12,4 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,5

Крім цього, фінансування природоохоронних програм та заходів здійснюється за кошти фондів охорони навколишнього природного середовища. Незважаючи на обмеженість коштів на природоохоронну діяльність, має місце залишок невикористаних коштів на кінець року. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 році на фінансуванння природоохоронних заходів кошти не виділялися. З Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища в 2007 р. профінансовано природоохоронні заходи на суму _

_

8 118,9 тис. грн. ( 2006 рік-12117,7324 тис.грн.) (табл..13.7.). Перелік природоохоронних заходів, що фінансувалися з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.7. № п\pla inп

1.

2.

3.

Назва роботи

Впровадження проекту автоматизації топочного процесу спалювання твердих побутових відходів на філіалі „Завод „Енергія” Київенерго” (1 котлоагрегат) Проведення аналізу динаміки забруднення атмосферного повітря у м. Києві в залежності від метеорологічних умов за даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії у 2006-2007 роках Розробка проекту (ТЕО та РД) системи хімічного очищення димових газів на філіалі „Завод „Енергія” Київенерго”

Заплановані обсяги фінансування у 2007 р. тис. грн.

Профінансовано у 2007 році (тис. грн.)

Залишки на 2008 рік по укладених договорах

-

-

25,0

12,0

6,0

1700,0

-

945,0 (економія за рахунок тендера)

600,0

4.

Проведення експертизи ефективності методів дезодорації запахів із застосуванням озону (на Бортницькій станції аерації)

8,0

8,0

0,0

5.

Закупівля бону для локалізації розливів і сорбування нафтопродуктів на поверхні води для ККАРС „Київська служба порятунку” Благоустрій водойми у парку „Орлятко” Солом’янського р-ну м. Києва (облаштування протифільтраційного екрану ложа озера) Розробка ТЕО „Розміщення майданчиків для складування снігу” на території м. Києва. Реалізація проекту „Розчистка та ремонт споруд Русанівського каналу та концепції розвитку прилеглої до каналу території” Збір та демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігаються в бюджетних закладах та установах міста. Проведення експертизи ефективності методів очищення фільтрату із застосуванням озону (полігони ТПВ №1 та № 5) Ведення ресурсних баз даних стану довкілля міста та їх поповнення (в ДУОНСП та УОНПС) Оснащення другої черги котлів ТЕЦ-5 „АЕК „Київенерго” (котел № 4) стаціонарним комплексом екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до ІАЦ. Створення системи інформування КМДА щодо стану навколишнього середовища та гідрометеорологічних умов та явищ (УкрГМЦ – ІАЦ - ЦОМ) Проведення інвентаризації зелених насаджень в м. Києві, у тому числі тих, що знаходяться на утриманні підприємств, установ та організацій (порода, вік, стан, місцезнаходження) та розробка рекомендацій щодо покращення породного складу та стану. Проведення заходів з лікування вікових дерев – пам’яток природи в м. Києві Розроблення наукових основ і методичних

100,0

97,9

0,0

300,0

209,7

0,0

407,0

-

3775,3

3775,3

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

_

-

-

0,0

-

100,0 -

-

120,0

118,5

0,0

200,0

120,0

80,0

70,0

70,0

0,0

200,0

-

-

29,0

25,0 50,0

49,4

0,0

_

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

_

рекомендацій по підвищенню сухостійкості гіркокаштана звичайного в умовах м. Києва Модернізація 2 стаціонарних постів контролю рівнів забруднення атмосферного повітря (СО, SO2, NO, NO2) з метою паралельного відбору проб (у тому числі і в автоматизованому режимі) Розробка проекту та встановлення автоматизованого стаціонарного посту спостереження за станом атмосферного повітря на Харківському житловому масиві. Розробка проекту та встановлення автоматизованого стаціонарного посту спостереження за станом атмосферного повітря на житловому масиві Троєщина. Розробка робочої документації впровадження автоматизації топочного процесу спалювання твердих побутових відходів на філіалі „Завод „Енергія” Київенерго”

Винесення в натуру (на місцевості) прибережних захисних смуг водних об(єктів міста Києва (по мірі затвердження проектної документації). Розробка проекту водоохоронного знаку. Розробка проекту прибережних захисних смуг водних об(єктів міста Києва. Реалізація заходів щодо захисту навколишнього середовища від факторів радіаційного забруднення на Київському міжобласному спецкомбінаті „Радон” Створення системи моніторингу з орієнтацією на „кризову” підсистему Оснащення димових труб ТЕЦ-5 „АЕК „Київенерго” стаціонарними комплексами екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до ІАЦ та ЦОМ Організація та проведення щорічного міського конкурсу «До чистих джерел» Моніторинг виконання Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року Розробка проекту організації території та проекту утримання регіонального ландшафтного парку „Дніпровські острови” Розробка проекту Положення „Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля м. Києва, у тому числі про об’єкти, що є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища, екологічно небезпечні та надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” Коригування робочого проекту пілотної установки утилізації обезводненого активного мулу каналізаційних очисних споруд станції в с. Бортничі Київської області у зв’язку із зміною тепло енергозабезпечення Очищення та благоустрій каскаду озер масиву „Райдужний” Обробка даних, отриманих за результатами проведених за останні 10 років досліджень та робіт щодо стану зелених насаджень міста та чинників, які впливають на їх стан Заходи, що були профінансовані додатково відповідно до п. 83 рішення Київради від 28.12.2006 р. „Про бюджет м. Києва на 2007 рік” Забезпечення просвітницької та виховної роботи, підготовка та проведення виставок екологічного

33,0

33,0

0,0

20,0

20,0

0,0

54,5

49,5

5,0

5,0

5,0

0,0

300,0

-

299,0

27,4

27,4

0,0

701,2

518.8

182,4

65,0

16,0

49,0

65,0

65,0

195,4

25.3

2,0

2,0

0,0

49,8 0,0

14,7

14,7

0,0

14,0

14,0

0,0

25,00

-

25,0

1507,9

1455,2

52,7

70,00

70,00

926,8

926,8

895,2

485,4

_ спрямування. Забезпечення проведення природоохоронних акцій громадськими об’єднаннями. Видання поліграфічної та кіно-продукції з екологічної тематики. Розробка міських нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього середовища. Наукові дослідження та проектні розробки. Підготовка кадрів Відзначення міжнародного Дня Землі Виставка неурядових громадських екологічних організацій до Дня Землі Науково-практична конференція з питань охорони довкілля Заходи на базі ГО „Молодіжний екологічний центр Дніпровського району” Видання інформаційних плакатів до акції (перевидання по макетах минулого року) Створення видання „Природа рідного міста” (екологічний путівник дошколярика) Еколого-просвітницька робота КП „Київський міський будинок природи” Розробка та впровадження екологічного інформаційно-просвітницького проекту для дітей середнього шкільного віку „Місто, в якому ти живеш” Підготовка кадрів на базі ун-ту „Україна” (2007-2008) Підтримка діяльності „Школи екологічного велопатруля” Міський фестиваль екологічної творчості молоді „Свіжий вітер” Розробка і впровадження інформаційно-просвітницької кампанії „Збережи ялинку” Створення відеопродукції та рекламної продукції з екологічної тематики з подальшим її розміщенням на телебаченні Підготовка та видання збірника „Екологічний стан м. Києва” Видання плакатів „Первоцвіти”

Підготовка та видання настінного перекидного календаря за матеріалами дитячих творчих робіт – учасників природоохоронних та екологічних конкурсів Перевидання плакату „Будь природі другом” Виготовлення анімаційного фільму з тематики „Збережемо ялинку” Розміщення рекламної продукції у Київському метрополітені Навчання студентів-екологів ВМУРЛ„Україна” Виготовлення рекламних матеріалів (плакатів) у метрополітені

50,0 18,0

50,0 15,0

0,0 0,0

10,0

10,0

0,0

15,0

15,0

0,0

7,0

6,93

0,0

145,0

125,9

0,0

120,0

119,3

0,0

60,0

60,0

0,0

50,00

-

-

19,8

19,5

0,0

16,4

16,4

0,0

28,0

28,0

0,0

202,5

-

200,0

110,0

-

110,0

42,3

42,3

12,0

12,0

17, 8

0,0

7, 3

10,5

13,2

-

13,2

7,0

-

7,0

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Основою нових прогресивних засобів виробництва і систем є наукові дослідження. Київ характеризується унікальною концентрацією науково-дослідних ін_ститутів і вищих навчальних закладів з потужними науковими школами сві_тового значення, 7 технопарків («Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені _

_

Є.О. Патона», «Інститут монокристалів», «Інститут технічної теплофізики», «Київська політехніка», «Інтелектуальні інформаційні технології», «Агротехнопарк»). Відносно розвинутою є інфраструктура інноваційної діяльності (створено КП «Центр високих технологій та інновацій», діє 300 інноваційних фондів і компаній). Крім того, в Києві знаходиться велика кількість ВУЗів з екологічними спеціальностями . Проте повноцінна реалізація наявного потенціалу обмежується недостатнім рівнем фінансування наукової діяльності, а також низькою ефективністю використання ресурсів. Існує негативна тен_денція відтоку наукових кадрів до інших галузей економіки та за межі Украї_ни (протягом 2007 року чисельність наукових працівників основної діяльнос_ті наукових організацій зменшилась на 2,4%). Найбільшого розмаху такі про_цеси одержали в галузевому та заводському секторах науки, які максимально зорієнтовані на науково-технологічне забезпечення виробництва. Причиною гальму_вання науково-дослідної діяльності є недостатня фінансова підтримка держави. З міського бюджету фінансуються тільки прикладні дослідження, спрямовані на одер_жання нових знань із метою їх практичного використання у господарстві міс_та. Чинним законодавством і нормативно-правовими актами капіталовкла_дення на наукове забезпечення міської інфраструктури, а саме: впровадження результатів наукових розробок, не передбачаються. У зв'язку з цим виконан_ня науково-технічних робіт призупиняється на завершальних, найбільш ресурсоємних етапах виготовлення та дослідження експериментальних зразків. В 2007 році в Києві було розроблено наукові основи і методичні рекомендації по підвищенню сухостійкості гірко каштана звичайного в умовах м. Києва. Ця робота була профінансована з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища в розмірі 49,4 тис. гр. Також було проведено експертизу ефективності методів очищення фільтрату із застосуванням озону (полігони ТПВ №1 та № 5) Хоча існують негативні тенденції в наукових дослідженнях слід також відзначити, що збільшується кількість робіт саме в галузі екології. Ведуться дослідження в сфері переробки ТПВ, що є однією з найактуальніших проблем Києва. Перспектива проведення ЄВРО 2012 в Україні спонукає до покращення стану навколишнього середовища і як наслідок зацікавленості влади. Тому очікується збільшення фінансування в науково-дослідну роботу. Також, досліджуються найефективніші способи переробки пестицидів, та досліди в використані нетрадиційних джерел енергії, а саме дослідження біопалива. НАН України була розроблена та поступово впроваджується Цільова комплексна програма наукових досліджень “Біомаса як паливна сировина” (“Біопалива”). Очікувані результати. У 2008 році прогнозується збільшення на 8,9% загального обсягу науково-технічних робіт, виконаних власними силами _

_

наукових організацій. Цьому сприятиме зростання на 8,7% фінансових видатків на виконання науково-технічних робіт, у т.ч. з державного бюджету— на 14,3%, місцевого бюджету — на 7,6%.

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Для забезпечення дієвої екологічної освіти в м. Києві велике значення надається підготовці кадрів з питань охорони навколишнього природного середовища. Екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для усіх посадових осіб в місті, особливо якщо їх діяльність пов’язана з використанням природних ресурсів та призводить до негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Спеціально визначені вищі та професійні навчальні заклади розширюють практику підготовки спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища. Підвищення екологічної культури суспільства та професійна підготовка спеціалістів забезпечується загальною обов’язковою комплексною освітою та вихованням в галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі в дошкільних дитячих закладах, в системі загальної середньої, професійної та вищої освіти, а також в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Крім цього, проводяться конференції, семінари, виставки на екологічні теми, де приймають участь спеціалісти наукових закладів. Одним з основних напрямків діяльності Держуправління та Управління КМДА є еколого-просвітницька робота, співпраця з неурядовими громадськими екологічними організаціями, навчально-виховними закладами міста, підтримка просвітницьких проектів, до реалізації яких залучаються школярі, студенти, вихованці різноманітних дитячих клубів, гуртків, центрів. Для підвищення екологічної свідомості громадян, пропагування дбайливого відношення до природи, інформаційної підтримки екологічної політики держави проводяться круглі столи, семінари, прес-конференції, виставки. З метою поглибленого вивчення екології, поширення світогляду в галузі охорони навколишнього природного середовища із школярами середньоосвітніх шкіл в 2007 р. проведено навчання-тренінги щодо екологічних проблем міста та шляхів їх вирішення. Для підприємств та організацій міста проводились семінари (спільно з ТОВ “Знання”) на теми: “Очистка стічних вод”, “Проблеми природоохоронної діяльності та дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах та установах”. Прийнято участь в Х Міжнародній виставці-ярмарку "Екологія - 2007". З метою збереження та відтворення біологічного різноманіття рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин проводилась _

_

операція “Первоцвіт – 2007”, в ході якої проведено конкурс "Первоцвіти під охороною". До проведення Всеукраїнської акції "Зелений паросток майбутнього" проведено семінари та круглі столи: "Парки, сквери – легені столиці", "Дивовижний світ захоплень", "Київ - як середовище існування". Організовано екскурсію до Водно-інформаційного центру (Музею води) для дітей Веселохутірської сільської школи Черкаської області.

_

_

Рис. 13.3. Київський еколого-культурний центр проводить заходи з лікування _

_

вікових дерев (липа біля Десятинної церкви) Організовано та проведено численні міські практичні заходи природоохоронного характеру, як, наприклад, Всеукраїнська акція „Зелений паросток майбутнього”. У 2007 році у заходах акції взяли участь близько 100 тис. киян та гостей міста, силами яких висаджено близько 12 тис. дерев та 30 тис. кущів, упорядковано 1561 га територій, ліквідовано 63 стихійних сміттєзвалища, створено більше 60 га квітників, виконано інші роботи з благоустрою територій міста. На територіях міських лісопаркових господарств висаджено близько 40 тисяч саджанців лісових культур. Активно приймали участь у акції „Зелений паросток майбутнього” громадські екологічні організації міста - ГО „Жива планета”, Київська міська організація Всеукраїнської екологічної ліги та Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, ГО МАМА-86, ГО „Молодіжний центр Дніпровського району”, дитячий екологічний клуб „Біон”, силами яких було проведено багато як практичних, так і інформаційно-просвітницьких заходів конференцій, семінарів, зустрічей, екологічних тренінгів тощо.

_ Рис.13.4. Основна частина заходів проводиться на базі міського Будинку природи

_

_

_ Рис.13.5. Школярі ГО „Жива планета” прибирають парк „Нивки”

_ Рис.13.6. Свято „День Землі” у Київському зоопарку З нагоди Всесвітнього дня Землі (22 квітня) громадська організація „Жива планета” провела святкові заходи у міському зоопарку, у програмі яких були проведені: шоу-програма «Розбудимо Землю!», виступи дитячих та молодіжних колективів, нагородження переможців екологічних конкурсів, виставка робіт дитячої творчості. У цей же день, на Хрещатику Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» провела виставку неурядових організацій екологічного спрямування, яка була присвячена проблемі зміни клімату.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Усе більшого значення у формуванні екологічної культури і світогляду, _

_

інформування населення щодо охорони навколишнього природного середовища набувають громадські організації екологічного спрямування. Найбільш активну, позицію займають вже досить, відомі громадські екологічні організації. У 1997 році утворилася громадська організація Всеукраїнська екологічна ліга, яка об’єднує відомих вчених, громадських діячів, вчителів, підприємців, державних службовців з усіх регіонів України. Організація ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в державі, сформувати новий природоохоронний менталітет, підвищити рівень екологічної освіти та культури громадян, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосуються конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. Завданнями Ліги є : - організація громадського екологічного контролю за виконанням природоохоронного законодавства; - боротьба за припинення діяльності, яка загрожує екологічній безпеці, біологічному різноманіттю, здоров’ю громадян; - розширення участі громадськості у формуванні державної екологічної політики, внесення пропозицій до органів влади і управління, участь у підготовці рішень, реалізація яких суттєво впливає на стан довкілля; - формування екологічної свідомості шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян. Всеукраїнська дитяча спілка „Екологічна варта” об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Метою діяльності Спілки є виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86» є широкою мережею екологічних неурядових організацій. У всеукраїнському статусі вона зареєстрована у січні 2001 року і нині об’єднує 17 організацій із різних регіонів України. Діяльність ВЕГО «МАМА-86» спрямована на формування умов для переходу України до сталого розвитку з особливою увагою до вирішення комплексних проблем захисту довкілля в умовах економіки перехідного типу і ролі громадськості в цих процесах. «МАМА-86» веде активну просвітницьку діяльність серед широких верств населення, особливо жіноцтва, шляхом збору та поширення інформації, проведення постійного навчання та громадських і міжсекторальних обговорень, лобіювання урядових рішень в інтересах громадян. Особлива увага приділяється активізації діяльності жінок, дітей та молоді, посиленню ролі неурядових організацій щодо урахування чинників довкілля, здоров’я та прав громадянського суспільства _

_

при розробці урядових планів, програм та політики. Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» утворилась згідно рішення установчого з'їзду у 2001 році і зареєстрована Міністерством юстиції України, з метою координації та об'єднання зусиль для вирішення актуальних завдань в сфері охорони навколишнього природного середовища, освіти, культури, формування екологічного світогляду, свідомого та дбайливого ставлення до особистого здоров'я і довкілля. Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» має представництва у 19 регіонах України. На виконання своєї статутної мети організацією впроваджено низку природоохоронних програм і проектів спрямованих на вирішення проблем з відходами, ресурсо- і енергоспоживання та пропагування екологічних знань. За ініціативою організації „Жива планета” з 2002 року впроваджується Програма екологічного маркування в Україні. Мета програми полягає у створенні організаційних, нормативно – правових та економічних механізмів здійснення державної підтримки та стимулювання підприємств – виробників продукції, яка відповідає критеріям екологічної якості, на основі ефективного використання ресурсного та науково – виробничого потенціалу. Національний екологічний центр України (НЕЦУ) засновано 30 серпня 1991 р. Це одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня. Нині НЕЦУ має 24 територіальних відділення, що діють по всій Україні. У 2003 р. було відновлено діяльність Молодіжного відділення НЕЦУ. НЕЦУ ставить собі на меті створення здорового довкілля та поліпшення якості життя людей, донесення позиції фахівців з охорони довкілля до посадовців, які приймають рішення у різних галузях господарства. Громадська еколого – правова організація „ЕкоПраво – Київ” – незалежна неурядова організація, заснована у 1992 році. Головна мета організації – сприяти розвитку демократії та побудові громадянського суспільства шляхом охорони довкілля та реалізації екологічних прав людини на безпечне для їх життя та здоров’я довкілля. Завдання організації сприяти: -реалізації міжнародних зобов’язань, прийнятих Україною, на місцевому та національному рівнях; -забезпеченню доступу громадськості до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя на місцевому та національному рівнях; -налагодженню ефективної взаємодії та співпраці між владою (місцевою, національною) та організацій громадянського суспільства і громадськістю. _ Рис.13.7. Виставка громадських екологічних організацій на Хрещатику

З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та широкого залучення громадськості до _

_

участі у підготовці та прийнятті важливих рішень в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Києві створено Громадську раду. До складу Громадської ради входять 10 громадських організацій: Громадська еколого – правова організація „ЕкоПраво - Київ”; Київська міська організація „Всеукраїнська екологічна ліга”; Незалежний інтелектуальний центр; Всеукраїнська екологічна громадська організація „МАМА - 86”; Спілка „Порятунок Голосієва”; Екологічні ініціативи; ГО «Молодіжний екологічний центр» Дніпровського району м. Києва; Фундація „Дніпро”; Громадська організація „Зелений світ”; Київська міська організація „Екологічна варта”. На проведених в 2007 р. засіданнях Громадської екологічної ради обговорювались важливі екологічні проблеми м. Києва та шляхи їх вирішення. Зокрема, розглянуто питання щодо створення національного парку „Голосієвський” та підготовки Національного звіту про стан охорони навколишнього природного середовища. Крім засідань, по мірі виникнення потреби у громадській думці, проводяться консультації з громадськістю з актуальних екологічних проблем міста. Роль громадських організацій у нашій країні визначається як допоміжна в діяльності державних органів влади й управління різних рівнів. Такими функціями громадські організації наділено і в галузі охорони навколишнього природного середовища. Привернення уваги суспільства до екологічних проблем зумовило надання інспекційних повноважень громадським організаціям. В умовах демократизації і екологізації соціальних процесів громадськість отримує все більше можливостей для участі в екологічному управлінні, активно їх реалізує як самостійно, так і на партнерських засадах з органами державного екологічного управління. Цей ефективний напрямок громадської діяльності потребує належного нормативного забезпечення. Для участі в проведенні державної екологічної експертизи теж залучаються представники громадськості. Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об’єднань, а також органів місцевого самоврядування незалежно від державної екологічної експертизи. Висновки громадської екологічної експертизи враховуються органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікавлені в реалізації проектних рішень або експлуатують відповідний об’єкт. Право громадян на участь у процесі прийняття рішень при здійсненні екологічного управління передбачено багатьма правовими актами Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього _

_

природного середовища", Законами України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію", Орхуською конвенцією та інш. Керуючись вимогами Орхуської конвенції щодо доступу до інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань довкілля Держуправління підтримує права громадян на отримання достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, вчасно надаються відповіді на скарги та звернення громадян. Скарги та звернення щодо недотримання організаціями та підприємствами природоохоронного законодавства розглядалися з виїздом на місце та з прийняттям відповідних мір, а саме: притягненням до адміністративної відповідальності, наданням приписів по усуненню порушень природоохоронного законодавства. За самовільне знищення зелених насаджень порушувались адміністративні справи, подавались приписи про припинення незаконного вирубування зелених насаджень, нараховувались збитки нанесені державі незаконною рубкою дерев, справи передавались до прокуратури для подальшої роботи. Матеріали перевірки направлялись в природоохоронну прокуратуру. Забезпечення громадськості достовірною інформацією відбувалося також і через ЗМІ (засоби масової інформації) - телебачення, радіо, газети та журнали. Також, громадяни можуть отримати інформацію електронною поштою, звичайною поштою, безпосередньо спілкуючись з спеціалістами органів влади, по гарячій телефонній лінії, завдяки екологічній літературі. Здійснюється співпраця з пресою, телебаченням, радіо. За 2007 рік проведено 13 виступів на телебаченні (ТРК «Сіті», СТБ, ТРК «Тоніс», «ICTV», 1+1, Інтер, УТ-1, Новий канал, ТРК «Київ», «1+1».), 17 публікацій в газетах: “Хрещатик”, "Блік”, "Вечірній Київ", "Аргументи і факти", "Україна молода", "День", "Газета по-київські", "Кіевское слово", "Мой район", "Профіль", “Уікенд”, «Сегодня», Щотижневик 2000; 3 виступи на радіо: «Голос Києва», «День столиці», "Ера"). В засобах масової інформації, на радіо та на телебаченні обговорювались питання забруднення атмосферного повітря, забудови міста, збір та сортування відходів, проведення природоохоронних операцій та інше. Слід зазначити, що використовується два аспекти надання інформації: - активне - надання інформації поширюється з власної ініціативи органів Державної влади; - пасивне – надання інформації на запит. Публічний доступ до даних, завдяки активному наданню інформації, сприяє інформованості громадськості про навколишнє природне середовище. З метою ефективного доступу до екологічної інформації крім друкованих матеріалів, використовуються і електронні засоби масової інформації. Для широкого кола громадськості інформація про стан охорони навколишнього природного середовищам розміщується в Інтернеті на сайті Мінприроди України. Поповнення веб-порталу Мінприроди України екологічною _

_

інформацією здійснюється регулярно. Формування та постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації надає громадськості вільний доступ до неї через мережу Інтернет. Пасивне поширення інформації може задовольнити потреби окремої людини, а активне - широке коло громадськості.

13.12. Виконання державних екологічних програм Екологічні Програми розробляються з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та запобігання його забруднення шляхом розробки та впровадження відповідних заходів: з охорони земельних ресурсів та використання надр; з охорони і раціонального використання водних ресурсів; по захисту атмосферного повітря; з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів; розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів.

Київська міська програма охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року, затверджена Рішенням Київради № 1062/2472 від 28.12.2004 р. З метою забезпечення сталого розвитку міста шляхом узгодженості економічного, соціального та екологічного аспектів розвитку столиці розроблена та затверджена "Київська міська програма охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року". Основні завдання Програми – це забезпечення реалізації міської екологічної політики щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та запобігання його забрудненню в процесі соціально-економічного розвитку міста розробки і впровадження системи цільових заходів. Фінансування Програми передбачалося здійснювати за кошти державного та міського фондів охорони навколишнього природного середовища, кошти державного та міського бюджетів, інвестиційні кошти, власні кошти підприємств. Заходи, що передбачено програмою виконано на 70 %, не виконані заходи включено до проекту Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2011 року. Не виконання заходів Програми пояснюється не повним фінансуванням. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.00р. №1989-ІІІ На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", розроблено заходи, якими передбачено створення нових природно-заповідних об’єктів, проведення інвентаризації природних комплексів та об’єктів ПЗФ, створення автоматизованої системи ведення державного кадастру, розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі та розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях природно – заповідного фонду (ПЗФ). На виконання вищевказаної Програми протягом 2007 р. у м. Києві оголошено цінні природні території пам’ятками природи місцевого значення “Дніпрові _

_

кручі” та “Замкова гора” на загальній площі 110 га. Підготовлено проект рішення Київради про оголошення 6 нових пам'яток природи місцевого значення, більшість яких знаходяться на території Деснянського району. Продовжено роботу по розробленню проектів землеустрою озеленених територій загального користування, природно-заповідного фонду, винесенням меж в натуру (на місцевості). Усі ці заходи спрямовані на збереження цінних природних територій як національного надбання. Згідно з Указом Призидента України від 27.08.07 №794/2007 у м. Києві створено Національний природний парк "Голосіївський". Програма розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджена Рішенням Київради від 19.07.2005 р № 806/3381 З метою визначення містобудівних параметрів формування, функціонування розвитку мережі озеленених територій міста та організаційно-технічних заходів щодо їх досягнення розроблена та затверджена Програма розвитку зеленої зони міста Києва на період до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста. Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики. Тому у м. Києві здійснюється реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва м. Києва, які одночасно є рекреаційними установами та відносяться до природно-заповідного фонду України. Завдяки проведеним заходам у парках “Маріїнський”, “Міський сад”, “Хрещатий”, “Перемога” (перша черга) значно поліпшено видовий склад зелених насаджень, їх санітарний стан, створено умови для організованого відпочинку населення та розширено їх рекреаційні можливості. При цьому відведення стадійно старих, аварійних, сухостійних та вражених хворобами дерев до вирубки здійснювалось розширеною комісією у складі фахівців дендрологів та вчених – біологів Національного ботанічного саду ім. М.Гришка.

Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Проблема поліпшення екологічного стану басейну Дніпра займає одне з найважливіших місць серед завдань економічного та соціального розвитку природоохоронної політики країни. Метою Програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання захисту водних об’єктів від забруднення та виснаження. Для забезпечення Національної програми розроблена Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Проведений аналіз показує, що стратегічні заходи її реалізації розроблено, а практичні потребують вирішення кола питань у вигляді конкретних цілеспрямованих взаємопов’язаних дій щодо забезпечення достатнім фінансуванням та відповідним механізмом реалізації на державному та місцевому рівнях. Одним із пріоритетних завдань Програм є упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях. В 2004 році розроблена та затверджена „Програма розвитку та реконструкції водопровідного господарства м.Києва на 2004-2015рр.” Протягом 2007 року ВАТ "Київводоканал" здійснив реконструкцію І-ої черги очисних споруд Бортницькій станції аереції. В 2007 р. затверджена „Програма ремонту, реконструкції та розвитку каналізаційного господарства м. Києва на період 2006-2010рр". На виконання вищевказаної Програми протягом 2007 р. у м. Києві здійснено будівництво міських каналізаційних колекторів довжиною 7, 2 км, освоєно _

_

коштів з державного бюджету - 34.4 млн. грн. , з міського бюджету- 132.1 млн.грн. Виконання заходів цих Програм припинить засмічення водних об’єктів та скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Основним завданням в цій галузі є реалізація інтересів м.Києва шляхом участі у вирішенні регіональних екологічних проблем в інтересах сталого розви_тку столиці. Для цього необхідні, зокрема: участь Києва у консолідації зусиль світового співтовариства у збережен_ні навколишнього природного середовища, в тому числі у розробці і виконанні міжнародних договорів з його охорони; сприяння екологізації соціально-економічного розвитку столиці в межах діючих і запланованих міжрегіональних та міжнародних договорів; активізація роботи з впровадження міжнародного досвіду на підприємст_вах та в установах м.Києва більш чистих технологій і послідовної екологізації шкідливих виробництв з участю Агентств системи ООН (ЮНІДО, ЮНЕП) і Європейської комісії; активна участь в роботі загальнодержавних та міжнародних екологічних організаціях та програмах, у тому числі в тих, які входять до системи Організації Об'єднаних Націй та Європейського союзу; забезпечення обов'язкової державної екологічної експертизи та екологіч_ного контролю за всіма міжнародними програмами і проектами, котрі реалізу_ються на території міста; забезпечення активної участі столиці в міжнародних переговорах щодо використання природних ресурсів, трансферу технологій, товарів і послуг, здат_них завдати екологічної шкоди населенню і навколишньому середовищу; • активізація роботи із залучення зарубіжних інвестицій у природоохорон_ну діяльність в м.Києві.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ _

_

Аналіз стану навколишнього природного середовища міста показує, що екологічна ситуація в місті загалом нормальна, показники екологічної життєдіяльності столиці кращі, ніж у більшості регіонів України. Але, в м. Києві має місце забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів в обсягах, що можуть суттєво зменшитися за умови вирішення ряду екологічних проблем. В першу чергу необхідно підвищити екологізацію міського транспорту, екологізацію енергетики, екологізацію промислового виробництва та капітального будівництва, покращити утилізацію та знешкодження усіх видів відходів. Необхідно забезпечити максимально можливе в існуючих соціально-економічних умовах зменшення масштабів негативного впливу шкідливих екологічних факторів техногенного і антропогенного характеру на повітряний басейн, поверхневі та підземні води, земельні ресурси та рослинний світ. Саме тому, в місті Києві здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров'я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, тобто політика сталого розвитку. В місті існує ряд екологічних проблем, які потребують першочергового вирішення та допомоги державних органів влади, а саме: 1. Стан водогонно-каналізаційного господарства. Якість питної води. В Києві склалась критична ситуація зі станом міських каналізаційних колекторів, яка може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. На балансі ДКО “Київводоканал” знаходиться 2449,5 км каналізаційних мереж, із яких в аварійному стані – 887,5 км (36%), які потребують ремонту. Значний відсоток амортизації основних фондів (мереж та обладнання) і недостатні обсяги фінансування експлуатаційної діяльності протягом останніх років призвели до збільшення кількості аварійних витоків та пошкоджень. За результатами проведеної інвентаризації існуючих очисних споруд на дощовій каналізації водовипусків дощових вод у водні об’єкти міста, які відводять неочищені стічні води у Київську дощову каналізацію, в місті із 533 підприємств і організацій, де існує дощова каналізація, дощові споруди побудовано на 188. Лише 5 водовипусків дощової каналізації з житлових масивів міста обладнано очисними спорудами. Їх технічна експлуатація не забезпечує достатню якість очистки стічних вод, що в значній мірі впливає на стан та властивості води в р. Дніпро. На виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (Постанова Верховної Ради України від 27.02.97р.) необхідно: _

_

- здійснити будівництво очисних споруд дощових вод; - підприємства, які займаються виробничою діяльністю, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забруднення водойм міста неочищеними дощовими водами. На даний час в м. Києві залишаються не вирішеними питання забезпечення міста якісною питною водою. Основними з яких є: - вибір ефективно діючих очисних споруд для попередньої очистки природних вод з метою максимального вилучення органічних сполук; - реконструкція та модернізація існуючої технологічної схеми на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях; - впровадження нових більш ефективних реагентів; - кондиціонування питної води на кінцевій стадії на фільтрах з засипкою активованим вугіллям.

2. Технічний стан Бортницької станції аерації Аналіз наявної інформації щодо функціонування Бортницької станції аерації ВАТ “АК “Київводоканал” (БСА) свідчить про можливі негативні наслідки її подальшої експлуатації. Основною проблемою нормального функціонування споруд БСА є їх повний фізичний та моральний знос: будівельні конструкції, насоси, трубопроводи та інше обладнання 1-ї черги очисних споруд станції є непридатним для їх подальшої експлуатації, а деякі з них знаходяться в аварійному стані. Мулові поля БСА (загальна площа-276 га, проектний об’єм – 3,2 млн.куб.м.) переповнені осадом. Станом на 01.01.2008 року на мулових полях знаходиться 8 млн. куб.м осадів. Через це вони перетворилися, фактично, в мулонакоплювачі та джерело вторинного забруднення і створюють потенційну небезпеку р. Дніпро. Подальше використання існуючих мулових полів може призвести до прориву дамби та виникнення техногенної аварії, створити передумови до виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Погіршилась якість очищення стічних вод. Для вирішення проблеми необхідно: - провести повну реконструкцію 1-ї черги БСА; - впровадити технологію механічного зневоднення осадів, що утворюється на станції та будівництво резервних мулових майданчиків згідно з будівельними нормами і правилами.

3. Забруднення атмосферного повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зростають завдяки викидам від автотранспорту. Це, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту в місті, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит), недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним _

_

об'єктом. Поява на транспортній мережі великої кількості маршрутних таксомоторів негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і відповідно на збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викликає занепокоєння й збільшення викидів забруднюючих речовин з стаціонарних джерел ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” . Збільшення викидів пояснюється збільшенням використанням у структурі палива вугілля низької якості. Іншими причинами значних обсягів викидів від підприємств енергетики є застарілість основних фондів енергетичних підприємств та неефективні технології нейтралізації забруднюючих речовин, неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів окремими виробниками та споживачами енергії. Для поліпшення стану атмосферного повітря міста необхідно: - здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів, заборонити в’їзд до міста транспорту без каталізаторів, організувати стоянки для нього; - при подальшій розробці схем забудови передбачити пункти паркування на в'їздах у місто (на кінцевих зупинках транспорту загального користування), проаналізувати стару забудову міста та спланувати нові місця паркування; - заборонити в’їзд до міста транзитного автотранспорту; - встановити стаціонарні газоаналізатори на станціях теплоелектропостачання: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль", СТ-1, СТ-2 з метою контролю та регулювання режимів експлуатації котлоагрегатів; - створити єдину кільцеву систему теплогенерації та тепловодозабезпечення міста за рахунок ТЕЦ, районних котелень та котелень підприємств міста; - вивести за межі міста екологічно небезпечні виробництва із значними викидами забруднюючих речовин в атмосферу; - для зменшення впливу вітру в міжбудинкових просторах та зниження впливу автомототранспорту на мешканців житлової забудови бажано проводити селітебну забудову кварталу як одного цілісного будинку з підземними гаражами та об’єктами культурного і побутового комплексу у центрі та південній частині цієї забудови, спортивними та дитячими майданчиками з півночі і закритими службовими проїздами транспорту на одну сторону.

4.Поводження з відходами Невирішеними залишаються такі основні проблеми поводження з відходами: - не запроваджена система роздільного збору відходів та їх переробки; - не впроваджена система поводження з токсичними відходами, не вирішено питання щодо створення спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. т промислових токсичних відходів. Через відсутність полігону токсичних відходів не вирішено питання розміщення забруднених будівельних відходів після санації корпусів ВАТ _

_

«Радикал», берилієвмістимих відходів ДНВП «Захід», вапняних та ванадійвмістимих шламів, що утворюються на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та золошлакової суміші ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль".

- недостатньо потужностей існуючого полігону побутових відходів. Реалізація зазначеного дасть змогу збільшити обсяг використання відходів, зменшити їх негативний вплив на довкілля і здоров’я людей та сформувати дійову систему управління у сфері поводження з відходами. Для успішного розв’язання проблем утилізації, знешкодження та переробки відходів реконструкція існуючого полігону з будівництвом сміттєспалювального заводу і потужність яких буде достатньо для задоволення потреб великого міста передбачається застосування механізмів організаційно-економічного, фінансового та правового характеру.

5.Стан Київського державного міжобласного комбінату „Радон” Недофінансування КДМСК УкрДО „Радон” протягом останніх п’яти років не дає можливості остаточно вирішити питання аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації радіаційної аварії і мінімізації її наслідків на навколишнє природне середовище. З усієї кількості захоронених в пункті захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) у складі радіоактивних відходів (РАВ) радіонуклідів виявлена активна міграція тритію. Стан сховищ твердих радіоактивних відходів ПЗРВ Київського спецкомбінату не відповідає вимогам діючих в Україні нормативних документів, якими обумовлюються правила роботи з РАВ. Сховища твердих джерел іонізуючих випромінювань є потенційно небезпечними через недосконалість конструкції сховищ та технології захоронення. У сховищах міститься 432 м3 рідких слабоактивних радіоактивних відходів що є потенційно небезпечним.

6. Відсутність встановлених та узгоджених меж зелених насаджень загального користування, що може призвести до їх поступового (повзучого) самовільного захоплення та використання не за призначенням. Роботи по встановленню та узгодженню зовнішніх меж зелених насаджень загального користування (парки, сквери та ін.), міських лісів та природно-заповідного фонду розпочато, їх необхідно завершити. У місті відчувається дефіцит земельних ділянок для розміщення об'єктів житлового та громадського призначення. Враховуючи розміщення значної кількості зелених насаджень загального користування та об’єктів ПЗФ у центральній частині міста та за відсутності чітких меж між ними та забудованими землями, існує реальна загроза втрати останніх осередків зелені в умовах урбанізованого міста, які створювались не одним поколінням киян. На вирішення цієї нагальної проблеми необхідно спрямувати кошти з місцевого бюджету, та з Державного та Київського міського фонда охорони навколишнього природного середовища. Для вирішення проблеми необхідно : _

_

- закінчити інвентаризацію зелених насаджень міста з метою впровадження концепції формування вуличних насаджень на території м. Києва; - розробити у кожному районі згідно з генеральним планом розвитку міста плани озеленення, у яких передбачити створення нових та реконструкцію існуючих зелених насаджень загального користування; - з метою повного забезпечення потреб міста у посадковому матеріалі цінних деревно-чагарникових порід здійснити заходи по розширенню та реконструкції розсадників КО ”Київзеленбуд”; продовжувати роботи над пошуком цінних природних територій та об’єктів з метою надання їм природоохоронного статусу та оголошення їх заповідними.

Першочергові завдання 1. Для поліпшення стану атмосферного повітря міста: - встановлення нових стаціонарних автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітря; - заборонити використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів, в’їзду до міста транспорту з периферії без вищевказаних каталізаторів; - розробити схему теплопостачання м. Києва з метою визначення оптимального розміщення котелень; - вирішити питання введення в дію системи дезодорації запахів на Бортницькій станції аерації.

2. Продовжити роботи по створенню системи моніторингу довкілля міста Києва.

3. Для поліпшення екологічного стану водних об’єктів необхідно: - створити перелік (кадастр) існуючих об’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, для подальшого винесення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам (ст.89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України); - заборонити будь-яке будівництво на землях водного фонду, яке іде всупереч з вимогами існуючого чинного законодавства; при наданні права користування земельними ділянками на землях водного фонду на умовах оренди, суворо дотримуватись вимог Земельного та Водного кодексів України та інших нормативно-правових документів у галузі охорони навколишнього природного середовища; об’єкти господарювання, розташовані в водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах та на островах, в обов’язковому порядку, повинні бути підключені до міських каналізаційних мереж; прийняти відповідні міри впливу, передбачені ст. 212 Земельного кодексу України, до громадян та юридичних осіб, що здійснили самозахоплення земельних ділянок на землях водного фонду; здійснювати будівництво очисних споруд дощових вод; - впровадити технологію механічного зневоднення осадів, що утворюється на БСА та будівництво _

_ резервних мулових майданчиків згідно з будівельними нормами і правилами.

4. Вирішити питання щодо створення спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів. Дорученням Президента України від 22 липня 1999 року № 137/22093-01 та Прем'єр-Міністра України від 26 липня 1999 року № 16511/2 передбачено створення державного підприємства та спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів, в тому числі для підприємств м. Києва. На сьогодні проблема його створення не вирішена.

5. Провести роботи по встановленню та узгодженню зовнішніх меж зелених насаджень загального користування (парки, сквери та ін.), міських лісів та природно-заповідного фонду.

6. Запровадити 100 %-го контроль за надходженням на територію м. Києва небезпечних вантажів. Вирішення проблеми полягає у направленні всіх без винятку небезпечних вантажів для проходження екоконтролю за місцем надходження.

7. Відпрацювати механізм взаємодії з Київською міською службою “Київдержекспертиза” з метою залучення спеціалізованих організацій – співвиконавців державної екологічної експертизи, відповідно до рекомендацій, викладених у листі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.05р №2059/21-8,10 та на виконання п. 4 ст. 37 Закону України “Про екологічну експертизу”.

8. Організувати централізоване забезпечення підрозділів, які займаються екологічною експертизою, нормативною та технічною інформацією для практичного використання її в роботі.

9. Створити єдину базу даних щодо проведення держекоекспертиз за єдиною програмою для всіх регіонів України. Програма має надавати можливість проведення реєстрації проектних матеріалів, які надійшли на розгляд, формувати відповідні звіти за результатами проведення екологічної експертизи, розміщувати інформацію про проведення держекоекпертизи на веб-сайтах Міністерства та його органів на місцях.

_

_

ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПІДГОТОВКУ РОЗДІЛІВ Назва розділу 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України 1.2. Соціальний та економічний розвиток України 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.

2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих та морських вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів

Відповідальні Назва відділу Начальник відділу Начальник відділу моніторингу, планування, Доценко Т.В. прогнозування та зв’язків з громадськістю Начальник відділу регулювання природокористування Начальник відділу моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з громадськістю

Начальник відділу моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з громадськістю Начальник відділу регулювання природокористування

Подоляк І.П.

Доценко Т.В.

Доценко Т.В.

Подоляк І.П.

Начальник відділу регулювання природокористування Подоляк І.П.

Начальник відділу моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з громадськістю Доценко Т.В

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні

_

Начальник відділу земельних, біоресурсів та екологічного обстеження об’єктів Начальник відділу моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з громадськістю

Михалюк В. П.

Доценко Т.В

_

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ Начальник відділу земельних, Михалюк В. П.

6.1. Структура та стан земель біоресурсів та екологічного 6.2. Основні чинники антропогенного обстеження об’єктів впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 7. НАДРА Начальник відділу 7.1. Мінерально-сировинна база регулювання Подоляк І.П.

7.2. Стан геологічного середовища природокористування 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Начальник відділу 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з Доценко Т.В громадськістю 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека

Начальник відділу регулювання природокористування Начальник відділу моніторингу, планування, прогнозування та зв’язків з громадськістю

Подоляк І.П. Доценко Т.В

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Начальник відділу Михалюк В. П.

10.1. Ведення сільського господарства в Україні земельних, біоресурсів та 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на екологічного обстеження оброблювані землі і під багаторічні насадження об’єктів 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ЕНЕРГЕТИКА Подоляк І.П. Начальник відділу регулювання 11.1. Кінцеве енергоспоживання природокористування 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.3. Енергоємність 11.4.Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел 12. ТРАНСПОРТ Подоляк І.П. Начальник відділу 12.1. Пасажирообіг регулювання 12.2. Вантажообіг природокористування 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ Начальник відділу Доценко Т.В. НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА моніторингу, 13.1. Екологічна політика України планування, 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого прогнозування та регулювання у галузі охорони довкілля зв’язків з громадськістю Савицький Е.А.

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного Начальник відділу середовища та забезпечення екологічної безпеки екологічної експертизи 13.4. Державний контроль 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації.

13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг 13.9. Економічні засади природокористування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

_

_

_