kyiv_2008 by Administrator Dovkillia

ЗМІСТ ВСТУП 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості 1.2. Соціальний та економічний розвиток 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

5 6 6 10 25 25 32 32 37 41 43 44 46 47 48 49 50 51 52 52 56 58 60 60 60 61 75 75 76 76 76 1

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень України 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6 СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища

77 79 79 82 83 84 87 90 92

93 95 96 100 103 104

105 106 106 106 111 114 117 119 123 123 123 125 126 128 129 130 130 130 131 2

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12. ТРАНСПОРТ 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3.Використання альтернативних видів палива 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі

131 133 141 142 144 144 146 152 154 154 157 157 157 160 160 161 164 164 165 165 167 167 169 171 172 173 173 174 176 178 178 179 179 180 182 188 193 193 195 3

13.6. Удосконалення системи управління та нормативноправового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво ВИСНОВКИ ПРОПОЗИЦІЇ

196 198 201 202 203 204 207 210 216 218 218 218 218 219

ВСУПНЕ СЛОВО Доповідь про стан навколишнього природного середовища в м. Києві у 2008 році підготовлена згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Це щорічний випуск об’єктивної аналітичної інформації про екологічний стан міста, яка є необхідною для вирішення екологічних проблем міста Києва. Хоча місто Київ за рівнем техногенного впливу вигідно відрізняється від інших регіонів України з розвиненими гірничо-металургійними та сировинно-переробними комплексами, він має низку екологічних проблем над вирішенням яких працює Державне управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві. Ціллю діяльності Держуправління є реалізація принципу сталого розвитку шляхом екологізації економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, становлення дієвої системи екологічного моніторингу. Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку дозволяє виявити головні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль. Насамперед це: • критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, збільшення об'ємів викидів шкідливих речовин автотранспортом у навколишнє природне середовище; • високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переоснащення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків. • зростання рівня забруднення навколишнього природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження; • недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста; • зростання ролі м. Києва у світових глобалізаційних та інтеграційних процесах. 5

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Дата заснування м. Києва – 482 рік Площа, км2 - 835,6 Кількість адміністративних районів - 10 Щільність населення, тис.чол. на 1 км2 - 3,3 Населення міста Києва (по районах) Таблиця 1.1 Назва району Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом’янський Шевченківський Всього по місту

Кількість наявного населення, тис. чол. 228,146 305,842 352,428 343,611 313,086 137,749 188,156 330,631 333,453 232,429 2740,233

Площа,км2

156,2 133,3 148,0 66,7 110,2 19,6 34,0 101,0 40,0 26,6 835,6

Щільність наявного населення, тис. чол/км2 1,460 2,294 2,381 5,151 2,841 7,028 5,534 3,274 8,336 8,737 3,279

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва Сучасний Київ, де сьогодні мешкає понад 2,740 млн. чол., входить до числа десяти найбільших міст Європи, а за кількістю населення та площею території, що в межах міської смуги становить 835,6 км², поступається лише таким європейським містам як Москва, Лондон, Санкт-Петербург, Рим, та Берлін. Географічні координати: північна широта - 50° 26'; східна довгота 30° 34'; середня висота над рівнем моря - 105 м. Місто Київ розташовано в центрі східної Європи на обох берегах р. Дніпро, у його середній течії, нижче впадіння лівої притоки – р. Десна. Своєрідність і різноманітність природних умов Києва пов’язані з його розташуванням на межі фізико-географічних зон: лісостепової та мішаних лісів. Північна частина міста розташована на Поліській низовині, південнозахідна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині. Поверхня правобережної частини міста – підвищена платоподібна рівнина, розчленована ярами та балками, долинами невеликих річок, лівобережної – низовинна рівнина. Характерні форми рельєфу правобережжя – гори-останці, зокрема, Печерська (її висота найбільша – 196 м над рівнем моря), Старокиївська (188 м), Батиєва (176 м), Хоревиця (174 м), Багринова (170 м), Щекавиця, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса. Найвідоміші яри: Бабин, Хрещатий, Смородинський, Кмитів, Протасів, Цимбалів та інші. 6

Найнижчі ділянки міста відповідають рівню води в Дніпрі – близько 92 м над рівнем моря. У геологічному відношенні м. Київ з прилеглими до нього територіями розташований у зоні стику двох регіональних структур північно-східного схилу Українського кристалічного щита та південно-західного борту ДніпровськоДонецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Завдяки цьому Київ знаходиться у досить спокійній тектонічній зоні.

Фото 1.1. Київ з космосу

Фото 1.2. Київ на мапі

Ґрунтовий покрив Києва є вельми строкатим, зважаючи на різноманітність природних умов. Північним околицям міста, що тяжіють до Полісся, властиві дерново-підзолисті ґрунти, сформовані переважно під хвойними лісами. На правобережній високій частині міста панують звичні для більшої частини України ґрунти – чорноземи. Утворились вони переважно на дуже своєрідних пухких, добре провітрюваних і відносно сухих суглинках – лесах. У природних київських лісопарках поширені темно – сірі лісові ґрунти, що утворились під пологом широколистяних лісів. Місто Київ є багатим на воду: існують значні запаси підземної води; окрім цього, великою є кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. Загалом водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 % території. Гідрографічна мережа району представлена р. Дніпро, річками його басейну (Десна, Либідь, Сирець, Нивка, Горенка, Віта, стр. Пляховий), озерами, болотами, штучними ставками і каналами. р. Дніпро і його долина мають вирішальний вплив на природні умови Києва і дислокацію елементів його житлово-промислової агломерації. Характерним для режиму всіх річок є чітко виражена весняна повінь, низька літня межень, дещо підвищені рівні восени через сезонні дощі. Живлення річок змішане з переважаючим живленням ґрунтовими водами. Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом і м’якою зимою, оптимальною є зволоженість.

Фото 1.3. Паноарма міста

Клімат Києва помірно континентальний, з достатньо м'якою зимою і теплим літом. Відчутний вплив на клімат Києва здійснює Дніпро, що в межах міста витягнутий в субмеридіональному напрямку. Велика рухома водна площа сприяє формуванню бризового перенесенню повітря: вдень різниця температур між водною та суходолом створює потоки свіжого вологого повітря до міста. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода. Середньорічна температура повітря +8,9 – +11,90С. Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не могли обминути і Київ. Більше того, на кліматичні умови істотно впливає саме місто – розсіювання тепла з теплотрас, будинків, ТЕЦ і т. ін. У зв’язку з цим температура повітря у місті вища, ніж на його околицях. Підвищення температури повітря у Києві за останні десятиріччя є більшим, ніж глобальне на планеті. Середньорічна кількість опадів становить 600-700 мм. Переважаючий напрямок вітру влітку – західний, взимку – північно-західний. Загальна площа м. Києва становить 835,6 км². Забудовані землі міста – 364,0 км² або 43,5 %, із них під житловою та громадською забудовою знаходиться 115,0 км². Значна кількість земель зайнята промисловими об’єктами – 56,0 км² , об’єктами транспорту та зв’язку – 22,0 км². По функціональному використанню територія м. Києва розділяється на такі зони: - селітебну (міська і сільська забудова); - промислову; - рекреаційну (лісові масиви, парки, сквери, зелені насадження загального користування, об’єкти природоохоронного фонду, водоймища). Кожна із функціональних зон характеризується своїми особливостями, призначенням і впливом на навколишнє природне середовище. Селітебна зона характеризується висотною забудовою в центральній правобережній частині міста, на нових масивах - Оболонь, Виноградар, Теремки та ін., на Лівобережжі - масиви Троєщина, Харківський, а також приватною забудовою, яка розташована переважно на околиці міста по його периметру. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище можна оцінити як середній. Промислова зона складається з промислових та автотранспортних підприємств. В межах Київської міської агломерації вони згруповані в промислові вузли і зони: Подільсько-Оболоньський, Шулявка, Нижньолибідський, Дарницький, Тельбінський. Негативний вплив цієї зони на навколишнє природне середовище оцінюється як сильний. Рекреаційна зона представлена умовно природними ландшафтами (ліси, луки, озера, річки), які збереглися в межах міста і його околиць, а також штучними зеленими насадженнями (парками, лісозахисними смугами і т.п.). Зона позитивно впливає на стан навколишнього природного середовища і є показником екологічного благополуччя. Лише у межах забудованої частини міста площа паркових насаджень досягає 183,0 км² , а навколишнє зелене кільце з лісовими масивами Голосієва, Пущі – Водиці та Дарниці становить біля 339,0 км². 9

1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва Промисловість У грудні 2008р. відносно листопада 2008р. промислове виробництво збільшилось на 7,5%, а відносно грудня минулого року зменшилось на 16,1%. За 2008р. обсяг продукції скоротився на 1,5% відносно 2007р. Зменшення виробництва відносно минулого року спостерігалось на підприємствах майже всіх видів діяльності, найбільше в машинобудуванні – на 13,2%; легкій промисловості та в обробленні деревини і виробництві виробів з деревини – на 7,5%; у металургійному виробництві – на 4,9%; у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – на 4,8%. Перевищено рівень минулого року на підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності (приріст – 10,0%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (3,8%) та хімічної і нафтохімічної промисловості (2,2%). Щодо районів міста, то в грудні 2008р. порівняно з листопадом скоротилось виробництво продукції на підприємствах шести районів, найбільше в Дніпровському – на 12,4%, Святошинському – на 12,2%, Подільському – на 12,0%, Голосіївському – на 10,6%. Відносно 2007р. виробництво продукції зросло на підприємствах шести районів, зокрема в Печерському – на 5,9%, Оболонському – на 4,3%, Голосіївському – на 3,1%, Подільському – на 2,4%, Святошинському – на 1,2%, Дніпровському – на 0,5%. Скоротився випуск продукції в Шевченківському, Дарницькому, Деснянському та Солом’янському районах. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у грудні 2008р. проти листопада 2008р. відбулось зниження виробництва на 2,3%, а за січень–грудень п.р. відносно відповідного періоду минулого року – підвищення на 3,8%. Зростання обсягів продукції харчової промисловості у 2008р. проти минулого року відбулося, в першу чергу, за рахунок такої продукції як пиво, тютюнові вироби, безалкогольні напої. Збільшилось також виробництво кондитерських виробів (здобних виробів, пряників, шоколадних цукерок). А першочергові продукти харчування, такі, як ковбасні вироби, молоко, жирні сири, кисломолочні продукти, зазнали скорочення виробництва. У легкій промисловості в грудні 2008р. виробництво продукції проти листопада знизилось на 9%, а в 2008р. проти 2007р. – на 7,5%. Основні види продукції, випуск яких зменшився, це – тканини з волокон хімічних; білизна постільна; трикотаж верхній; пальта, напівпальта, плащі, куртки чоловічі; брюки, блузки, спідниці жіночі; взуття. По окремих видах продукції легкої промисловості відзначалось підвищення виробництва, це – пальта жіночі, спідній трикотаж, сукні жіночі, брюки чоловічі тощо. 10

На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини в січні–грудні п.р. зменшено обсяги минулого року на 7,5% за рахунок зниження виробництва дерев’яних будівельних конструкцій. На підприємствах целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності обсяги продукції за січень–грудень п.р. проти січня–грудня м.р. зросли на 10%. Це відбулося за рахунок збільшення на 8,7% виробництва шкільних та канцелярських товарів, на 34,2% – друкування іншої продукції тощо. У хімічній і нафтохімічній промисловості обсяги продукції в 2008р. відносно 2007р. зросли на 2,2 %, в тому числі по видах продукції: препарати лікарські, які містять кортикостероїдні гормони – на 15,4%, антибіотики – на 12,5%, сироватки та вакцини – на 10,2%, засоби миючі – в 1,4р. У гумовій і пластмасовій промисловості більше, ніж торік, виготовлено коробок, ящиків, тари пластмасової; блоків дверних і віконних з пластмаси та іншої продукції. На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції темп зниження обсягів виробництва за 2008р. проти 2007р. склав 4,8%. Це зумовлено скороченням випуску стінових матеріалів; цегли керамічної невогнетривкої; елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю; розчинів будівельних та іншої продукції. На підприємствах машинобудування зниження проти торішніх обсягів за 2008р. склало 13,2%. У переліку продукції, випуск якої зменшився, машини та устаткування для виробництва хлібобулочних виробів, прилади напівпровідникові, апаратура електрична низьковольтна, двигуни і силові установки, насоси відцентровані для перекачки рідин, газогенератори інтегральні схеми, газоміри. Поряд з цим, збільшилось виробництво електроприладів для опалювання приміщень, електроконвекторів, лічильників електроенергії, акумуляторів електричних для запуску двигунів внутрішнього згорання, апаратури електричної високовольтної. Будівельна діяльність Подальшими змінами позначена діяльність підприємств та організацій, що виконують будівельні роботи. У 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяг робіт в цілому по місту зменшився на 15,7% і становить 18443,1 млн.грн. (за фактичними цінами 2008р.). Порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли обсяги робіт лише в Шевченківському (на 2,0%) районі. В загальному обсязі роботи по капітальному ремонту становили 1148,6 млн.грн. або 6,2%. Роботи з поточного ремонту складали 689,5 млн.грн. або 3,7%. Порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги капітального ремонту зменшилися на 39,8%, поточного – на 19,7%. 11

Фото 1.4. Столичний район. Київ – місто інтенсивного будівництва Господарським способом виконано будівельних робіт на 221,3 млн.грн. або 1,2 % від їх загального обсягу. За видами будівельної діяльності найбільший обсяг робіт виконано з будівництва будівель та споруд – 15890,7 млн.грн. або 86,2% від загального обсягу. За всіма видами будівельної діяльності спостерігається зниження обсягів будівництва порівняно з відповідним періодом попереднього року. Так, у 2008р. на 44,9% скорочено обсяги робіт з оренди будівельної техніки з оператором, на 15,7% – з будівництва будівель та споруд, на 14,4% – з установлення інженерного устаткування будівель та споруд, на 14,1% – з завершення будівництва, на 4,0% – з підготовки будівельних ділянок. У 2008р. працювало 99,7% від загальної кількості підприємств, що виконують будівельні роботи у м.Києві. Однак 62,2% підприємств від їх загальної кількості скоротили обсяги робіт порівняно з відповідним періодом попереднього року, що в значній мірі впливає на зниження обсягів будівельних робіт в цілому по місту. Нефінансові послуги За січень–грудень 2008р. підприємствами сфери послуг усім споживачам надано різних видів послуг на суму 61484,6 млн.грн., що перевищило рівень відповідного періоду минулого року у фактичних цінах на 33,8%. В середньому одним підприємством сфери послуг за січень–грудень 2008р. було реалізовано послуг на 13208,3 тис.грн. Найбільшим цей показник був у Печерському (24619,7), Шевченківському (19596,3), Подільському (14111,7) районах, найменшим – у Святошинському (5248,9) та Дарницькому (4390,0) районах міста. У порівнянні з листопадом поточного року обсяг реалізованих послуг у грудні поточного року збільшився на 13,1% і склав 6043,5 млн.грн. 12

Більше половини (51,3%) загального обсягу послуг припадало на послуги, що віднесені до секції І “Діяльність транспорту та зв’язку”, в тому числі питома вага послуг транспорту в загальному обсязі реалізованих послуг складала 16,0%, пошти та зв’язку – 31,4%. Частка послуг, реалізованих населенню за січень–грудень 2008р., порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилась на 0,6 в.п. і становила 28,3% від загального обсягу реалізованих послуг. Абсолютний приріст обсягу реалізованих послуг на одну особу за січень– грудень 2008р. до відповідного періоду минулого року складає 5649,8 грн. Попитом у населення протягом дванадцяти місяців 2008р. користувалися, переважно, послуги охорони здоров’я людини, готелів та інших місць для тимчасового проживання, освіти (відповідно 81,5%, 82,2% та 75,3% від загального обсягу з даного виду послуг). Транспорт Автомобільним транспортом за всіма видами сполучень (за оперативними даними) у січні–грудні 2008р. перевезено 12,9 млн.т комерційних вантажів, що на 18,9% (3,0 млн.т) менше, ніж за 2007р. Вантажооборот, виконаний автомобілями у звітному періоді, зменшився на 45 млн.ткм (1,6%) порівняно з 2007р. і склав 2,9 млрд.ткм. Пасажирськими автобусами за всіма видами сполучень у січні–грудні 2008р. перевезено 408,1 млн.чол., що на 0,9% (9,0 млн.) менше, ніж у 2007р. Пасажирооборот у звітному періоді склав 5,7 млрд.пас.км, що на 14,4% більше обсягу, виконаного за 2007р. Авіакомпаніями, зареєстрованими у м.Києві, у січні–грудні 2008р. перевезено 2467,4 тис. пасажирів (130,6% до січня–грудня 2007р.), а також 61,2 тис.т вантажів (95,8% до рівня 2007р.). З аеропорту “Київ” (Жуляни) протягом 2008р. відправлено 33,4% пасажирів від рівня відповідного періоду минулого року. За цей же період аеропорт прийняв 32,4% пасажирів від рівня 2007р. Водним транспортом у січні–грудні 2008р. перевезено 7,8 млн.т вантажів (80,5% до січня–грудня 2007р.), в тому числі річковим 4,1 млн.т (76,3% до січня–грудня 2007р.). Пасажирськими суднами за січень– грудень перевезено 360,3 тис. пасажирів (88,4% до січня– грудня 2007р.). Міським електричним транспортом за 2008р. перевезено 1095,5 млн. пасажирів (103,6% до січня–грудня 2007р.). Підприємствами зв’язку за січень–листопад 2008р. отримано доходів від послуг зв’язку на суму 17,2 млрд.грн., що на 10,0% більше, ніж за відповідний період минулого року. Доходи від надання послуг населенню досягли 7,4 млрд.грн., що на 7,8% більше порівняно з січнем – листопадом 2007р. Найбільша питома вага в загальному обсязі доходів належить стільниковому зв’язку (66,0%), в тому числі в доходах від надання послуг населенню – 78,9%. 13

Зовнішньоекономічна діяльність Обсяг експорту зовнішньої торгівлі м.Києва товарами за січень–листопад 2008р. становив 7849,6 млн.дол.США і збільшився порівняно з січнем– листопадом 2007р. на 63,0%, імпорту – 31293,9 млн.дол. і збільшився на 43,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 23444,3 млн.дол. Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства міста здійснювали з партнерами 185 країн світу.

Фото 1.5. МІД України До країн СНД було експортовано 27,7% усіх товарів, до інших країн – 72,3% (у 2007р. – відповідно 39,2% і 60,8%). З країн СНД імпортовано 40,0% усіх товарів, з інших країн світу  60,0% (у 2007р. – 46,6% і 53,4%). Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером столиці (16,5% експортних та 16,1% імпортних надходжень). До Нідерландів, Саудівської Аравії, Туреччини, Єгипту, Білорусії, Іспанії, Італії та Німеччини здійснювалось 37,2% експортних поставок міста. Надходження з Туркменістану, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Японії, Білорусії, Китаю, Казахстану, Узбекистану та Польщі разом становили 51,1% від загального обсягу імпорту. Головні торгові партнери м.Києва як в експорті так і в імпорті товарів значно збільшили обсяги експортно-імпортних операції в порівнянні з відповідним періодом минулого року, крім Туркменістану, обсяги імпорту з якого зменшились на 19,9%. 14

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі м.Києва у січні–листопаді 2008р. склали: в експорті – продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти та недорогоцінні метали та вироби з них; в імпорті – палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки, наземні транспортні засоби, механічне та електричне обладнання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси. У загальному обсязі експорту товарів за січень–листопад 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась частка продуктів рослинного походження, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, добрив. Натомість, зменшилась частка продуктів переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин. У загальному обсязі імпорту товарів найбільше зросла частка всіх видів транспортних засобів; дорогоцінних та напівдорогоцінних металів та виробів з них, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв; фармацевтичної продукції та добрив. Значного зменшення імпортних поставок у м.Київ у звітному періоді не відбулось. У січні–листопаді 2008р. експорт давальницької сировини становив 18,9 млн.дол. Імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 15,2 млн.дол. У той же час в м.Київ надійшло іноземної давальницької сировини на 212,8 млн.дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 473,3 млн.дол. Основними партнерами в операціях з давальницькою сировиною були Швейцарія, Сполучені Штати Америки, Австралія, Індонезія, Німеччина, Італія та Швеція та Російська Федерація. Оптова й роздрібна торгівля, ресторанне господарство Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та фізичними особами-підприємцями) за січень–грудень 2008р.становив 61365,9 млн.грн., що на 19,5% більше обсягів січня–грудня 2007р. Оборот ресторанного господарства (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з ресторанного господарства, розрахункові дані щодо обороту ресторанного господарства фізичних осіб-підприємців) за січень–грудень 2008р. проти січня–грудня попереднього року збільшився на 0,2% і становив 2757,8 млн.грн. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень–грудень 2008р. становив 46502,1 млн.грн., що на 17,5% більше, ніж за відповідний період попереднього року.

Порівняно з попереднім місяцем обсяг роздрібного товарообороту підприємств за грудень 2008р. збільшився на 21,3% – до 4672,7 млн.грн., що на 1,0% більше, ніж за грудень 2007р. Обсяг продажу сільгосппродуктів за вибірковим колом ринків міста 2008р. порівняно з 2007р. зменшився на 5,4% при збільшенні цін у 1,5 раза. Ціни збільшились як на продукти рослинництва, так і тваринництва відповідно на 37,6% та в 1,7 раза при збільшенні обсягів продажу продуктів рослинництва на 2,2% і зменшенні обсягів продажу продуктів тваринництва на 12,4%. За грудень п.р. проти попереднього місяця обсяг продажу сільськогосподарських товарів на ринках зменшився на 4,6% при збільшенні цін на 1,4%. Обсяг продажу продуктів рослинництва зменшився на 18,4% при збільшенні цін на 9,5%, а обсяг продажу продуктів тваринництва збільшився на 2,6% при зменшенні цін на 2,1%. Порівняно з груднем 2007р. сільгосппродукти подорожчали в 1,5 раза при зменшенні обсягів продажу на 7,4%. Обсяг продажу продуктів рослинництва збільшився на 0,8%, а тваринництва – зменшився на 13,6% при зростанні цін відповідно на 20,2% та в 1,7 раза. Ціни і тарифи Збільшення споживчих цін у грудні 2008р. до відповідного періоду 2007р. склало по м.Києву 21,6%. За розміром цього показника столиця знаходиться на шістнадцятому місці. По Україні індекс споживчих цін грудня 2008р. до грудня 2007р. склав 122,3%. Одна із визначаючих складових розміру інфляції у м.Києві – індекс споживчих цін на «Транспорт» (168,3%). Суттєвий вплив на цей показник справило підвищення тарифів у столиці на транспортні послуги – більш як у 2,5 рази з початку року. Зокрема, вартість перевезень автодорожнім пасажирським транспортом протягом січня–грудня 2008р. збільшилася майже у 3,0 рази. Також подорожчали послуги залізничного транспорту – на 26,3%. При цьому вартість палива та мастил зменшилася на 3,3%. Індекси споживчих цін Таблиця 1.2. Грудень 2008р. до грудня 2007р. (%) Індекс споживчих цін всього Продукти харчування та безалкогольні напої Алкогольні напої, тютюнові вироби Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива Охорона здоров’я Транспорт Відпочинок і культура Освіта Ресторани та готелі

121,6 124,3 121,0 109,0 114,0 168,3 115,4 126,9 126,6

Наступною за розміром складовою були послуги освіти. Вартість їх отримання зросла у грудні 2008р. порівняно з груднем 2007р. на 26,9%. Також підвищилися ціни за позицією «Ресторани та готелі». Вартість їх відвідування та перебування зросла протягом січня–грудня на 26,6%. Відбулося збільшення цін у групі «Відпочинок і культура» (на 15,4%). Тарифи на послуги відпочинку і культури, що входять до цієї групи, зросли в середньому на 22,8%, газети, книжки та канцелярські товари – на 14,2%. Значно підвищилася вартість послуг з охорони здоров‘я (на 14,0%). Аналіз динаміки споживчих цін на продукти харчування по м.Києву у грудні 2008р. порівняно з груднем 2007р. у розрізі груп показав досить суттєву амплітуду коливання індексів: від зменшення на 10,9% на овочі до збільшення на 47,6% − на фрукти. Серед продуктів харчування досить значно подорожчали за цей період хліб − на 36,4%, макаронні вироби – на 35,1%, м’ясо і м’ясопродукти − на 31,1%, тютюнові вироби − на 30,1%, яйця – на 27,7%, риба та продукти з риби − на 26,0%, безалкогольні напої – на 20,8%, олія та жири − на 18,9%. У групі «Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла» індекс споживчих цін склав 114,5%. На величину цього індекса вплинуло подорожчання домашнього текстилю (на 16,9%), побутової техніки (на 11,4%) і меблів та предметів обстановки, килимів та інших покриттів для підлоги (на 10,0%). За позицією «Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» (індекс грудня 2008р. до грудня 2007р. склав 109,0%) збільшення цінових показників сталося за рахунок подорожчання природного газу (на 54,1%) і утримання та ремонту житла (на 26,9%). Спостереження за змінами цін виробників промислової продукції у грудні 2008р. до грудня 2007р. показало їх збільшення на 35,6%. По Україні цей показник був дещо менший − 23,0%. У розрізі видів економічної діяльності на 47,6% збільшилися ціни у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води, на 20,7% − у переробній промисловості, на 15,2% − у добувній. Серед представників переробної промисловості найбільше зростання спостерігалося у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів − на 32,9%, хімічній та нафтохімічній промисловості − на 23,1%, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції − на 20,3%, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів − на 17,4%. Доходи населення Кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців) у грудні 2008р. порівняно з попереднім місяцем зменшилась на 1,6 % і склала 1146,0 тис. осіб. Середній розмір їхньої заробітної плати становив 3549 грн., що значно перевищує законодавчо встановлені державні соціальні стандарти: в 6,5 раза – рівень мінімальної заробітної плати 17

(з 1 грудня 2008р. – 605 грн.), та у 5,3 раза – прожитковий мінімум для працездатної особи (з 1 жовтня 2008р. – 669 грн.). Порівняно з груднем попереднього року розмір заробітної плати збільшився в середньому на 16,8%, а у порівнянні з листопадом 2008р. –на 13,0%. Нарахування за одну оплачену годину порівняно з попереднім місяцем збільшилися в середньому на 1,8% і становили 21,31 грн. До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належали пошта та зв’язок, авіаційний транспорт, фінансова діяльність, державне управління, де середня заробітна плата працівників перевищила середній показник в економіці в 1,5 – 1,9 раза. Значно меншою була заробітна плата працівників підприємств роздрібної торгівлі, ремонту побутових виробів та предметів особистого вжитку; готелів і ресторанів; установ охорони здоров’я та соціальної допомоги; освіти, де її розмір був у межах 53,9 – 73,1%% середньої в економіці. До районів з найвищим рівнем оплати праці належали: Шевченківський (4412 грн.), Печерський (4308 грн.) та Голосіївський (3860 грн.), де розмір середньої заробітної плати перевищив середній показник в економіці відповідно на 24,3%, 21,4% та 8,8%. У 2008р. за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг щомісячно у середньому зверталось 4,6 тис. сімей, що у 2,7 рази менше ніж у 2007р. У грудні 2008р. 15,8 тис. сімей міста одержували субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що у 1,8 рази менше ніж у грудні 2007р. Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім’ю у грудні 2008р. зменшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 15,9 % і становив 38,7 тис.грн. У 2008р. 37,7 тис. сімей призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що становило 68,7% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Загальна сума субсидій призначених сім’ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у 2008р. становила 2049,1 тис.грн., що у 3,6 рази менше відповідного показника 2007р. Крім того, з початку 2008р. 31 сім’я отримала субсидії готівкою для відшкодування витрат на придання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива на суму 17.3 тис.грн. Середній розмір субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у грудні 2008р. на одну сім’ю становив 800 грн.

Ринок праці За даними державної служби зайнятості у грудні 2008р. послугами цієї установи скористалися 6644 особи, які не зайняті трудовою діяльністю. На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня 2009р. перебувало 10762 незайняті особи. Серед зазначеної категорії 10040 осіб, або 93,3% громадян мали офіційний статус безробітних. Порівняно з відповідною датою попереднього року чисельність зареєстрованих незайнятих осіб збільшилась в 1,9 раза, а безробітних – майже у 2,0 раза. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2009р. становив 0,6% кількості населення працездатного віку. За повідомленням підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж грудня 2008р. зменшилась на 28,5% і на кінець місяця становила 24059, що на 33,5% менше в порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на 100 вільних робочих місць (вакансій) по м.Києву становило майже 45 осіб. Загалом серед незайнятих громадян, які шукали роботу через державну службу зайнятості, 21,3% раніше обіймали місця робітників, 72,9% – посади службовців, решту становили особи без професії або такі, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. За сприянням державної служби зайнятості у грудні 2008р. було працевлаштовано 2302 особи, що на 25,1% менше ніж у попередньому місяці та на 2,5% більше ніж у грудні 2007р. Серед працевлаштованих осіб більше половини (52,9%) становили жінки, а молодь у віці до 35 років – 62,7%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян у грудні 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився на 10,5 в.п. та становив 16,1%. Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт, які забезпечують тимчасове працевлаштування. У грудні 2008р. на громадські роботи було направлено 53 особи з тих, які не зайняті трудовою діяльністю. Чисельність громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з листопадом 2008р. зменшилась у 7,1 раза. Одним із напрямків підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійне навчання, на яке державною службою зайнятості у грудні 2008р. було направлено 602 безробітних проти 670 осіб у листопаді 2008р. З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у грудні 2008р. було витрачено на допомогу по безробіттю 6115,4 тис.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 5703 особи. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який її отримав у грудні 2008р., складав 1072 грн., що на 2,0% більше порівняно з відповідним періодом 2007р. та на 18,0% менше ніж у попередньому місяці. 19

Демографічна ситуація За оцінкою на 1 грудня 2008р. чисельність наявного населення м.Києва становила 2762,7 тис. осіб. За січень–листопад 2008р. вона збільшилась на 22419 осіб, або на 8,9 осіб на 1000 населення.

Фото 1.6. Свято на центральній вулиці міста Збільшення чисельності населення відбулося за рахунок міграційного приросту (20658 осіб або 8,2 на 1000 осіб) та природного приросту населення (1761 особа або 0,7 на 1000 осіб). Порівняно з січнем–листопадом 2007р. природне скорочення змінилось на природний приріст, що є наслідком зростання народжуваності та незначного зменшення смертності. Зростання чисельності населення відбулося в усіх районах міста, крім Шевченківського. Загальна характеристика природного руху населення м.Києва Таблиця 1.3 Усього

Кількість народжених живими, осіб

cічень– листопад 2008р.

cічень– листопад 2007р.

29228

26108

Січень–листопад 2008р. у % до січня– листопада 2007р.

112,0

На 1000 осіб2 cічень– листопад 2008р.

cічень– листопад 2007р.

11,6

10,5

крім того, кількість мертвонароджених

159

153

103,9

5,93

6,43

27467

28412

96,7

10,9

11,4

262

252

104,0

9,54

Природний (приріст) скорочення населення, осіб

1761

–2304

0,7

–0,9

Кількість шлюбів, одиниць

20446

24276

84,2

8,1

9,7

Кількість розлучень, одиниць

9130

9672

94,4

3,6

3,9

Кількість померлих, осіб у т.ч. дітей віком до 1 року

9,74

Порівняно з відповідним періодом минулого року народжуваність у січні – листопаді 2008р. зросла з 10,5 до 11,6 немовлят на 1000 населення. Така тенденція спостерігалась у всіх районах столиці. Рівень народжуваності характеризується значними відмінностями по окремих районах: від 9,8‰ у Оболонському до 14,5‰ у Дарницькому. Показники природного приросту населення (по районах) Таблиця 1.4 Кількість народжених на 1000 осіб, ‰

Райони з відповідними показниками народжуваності м.Київ Оболонський Голосіївський, Солом′янський, Шевченківський Дніпровський, Деснянський, Святошинський Подільський, Печерський, Дарницький

11,6 до 9,9 9,9-11,1 11,2-12,4 Понад 12,5

У січні–листопаді 2008р. смертність у м.Києві порівняно із січнем– листопадом 2007р. зменшилась із 11,4 до 10,9 померлих на 1000 жителів. Зменшення смертності було зареєстровано у всіх районах столиці, крім Подільського. Рівень смертності коливався від 8,2‰ у Дарницькому районі до 25,0‰ у Шевченківському районі. Показники природної смертності населення (по районах) Таблиця 1.5 Кількість померлих на 1000 осіб, ‰ 10,9 до 9,1 9,1-14,7 Понад 14,8

Райони з відповідними показниками смертності м.Київ Дарницький, Деснянський, Голосіївський Печерський, Оболонський, Солом′янський, Святошинський, Подільський, Дніпровський Шевченківський

В м.Києві у січні–листопаді 2008р. зареєстровано: народжень – 29387 осіб (з них 159 мертвонароджених); померлих у віці до 1 року – 262, померлих у перинатальному періоді – 253. Смертність дітей до 1 року збільшилась на 4,0% у порівнянні із січнем – листопадом 2007р. Основними причинами дитячої смертності залишаються окремі стани, що виникають в перинатальному періоді – 53,3% та вроджені аномалії – 30,9% від загальної кількості померлих дітей у віці до 1 року. Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті Таблиця 1.6 Осіб січень– листопад 2008р. Усього померлих дітей віком до 1 року у т.ч. від деяких інфекційних та паразитарних хвороб хвороб органів дихання хвороб органів травлення окремих станів, що виникають у перинатальному періоді природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій не уточнених та невідомих причин смерті зовнішніх причин

січень– листопад 2007р.

У % до підсумку січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

262

252

100,0

10 10 1

7 12 –

3,8 3,8 0,4

2,8 4,8 –

142

144

54,2

57,1

81 6 3

72 3 6

31,0 2,3 1,1

28,5 1,6 2,4

Структура причин смерті населення у січні–листопаді 2008р. порівняно із січнем–листопадом 2007р. майже не змінилась: хвороби системи кровообігу складають 62,0% від загальної кількості померлих, 15,8% припадає на новоутворення, 6,9% – на зовнішні причини смерті. Розподіл померлих за основними причинами смерті Таблиця 1.7 Осіб

Усього померлих у т.ч. від хвороб системи кровообігу новоутворень зовнішніх причин смерті із них від транспортних нещасних випадків випадкових утоплень та занурень у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження

У % до підсумку січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

На 100 тис.осіб січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

січень– листопад 2008р.

січень– листопад 2007р.

27467

28412

100,0

1090,7

1138,1

17027 4339 1902

17517 4376 2196

62,0 15,8 6,9

61,7 15,4 7,7

676,1 172,3 75,5

701,7 175,3 88,0

50 10 99

49 12 125

0,2 0,0 0,4

2,0 0,4 3,9

2,0 0,5 5,0

0,3

3,7

3,9

У січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року інтенсивність укладання шлюбів зменшилась на 1,6‰ і дорівнює 8,1‰. За цей же період рівень розлучень зменшився з 3,9‰ до 3,6‰. За січень–листопад 2008р. у столиці інтенсивність міграційних переміщень збільшилась у порівнянні із січнем–листопадом 2007р. У міграційному обороті питома вага міжрегіонального міграційного потоку у січні–листопаді 2008р. складала 94,3%, тоді як на міждержавний потік припадало лише 5,7%. У всіх районах м.Києва за січень–листопад 2008р. зафіксовано міграційний приріст населення. Його рівень був найбільшим у Солом′янському районі (18,9‰). Міграційний рух населення за районами за січень–листопад 2008 року Таблиця 1.8 Число прибулих осіб м.Київ райони Голосіївський Дарницький Деснянський Дніпровський Оболонський Печерський Подільський Святошинський Солом`янський Шевченківський

Число вибулих

на 1000 осіб

осіб

на 1000 осіб

Міграційний приріст (скорочення) на 1000 осіб осіб

50400

20,0

29742

11,8

20658

8,2

7789 5074 3355 4472 3341 3571 1988 3771 11593 5446

37,6 18,2 10,4 14,3 11,7 28,5 11,6 12,5 38,4 25,6

5106 3669 2344 1905 2379 2666 1148 2072 5891 2562

24,7 13,2 7,3 6,1 8,3 21,3 6,7 6,9 19,5 12,0

2683 1405 1011 2567 962 905 840 1699 5702 2884

12,9 5,0 3,1 8,2 3,4 7,2 4,9 5,6 18,9 13,6

Серед прибулих до столиці 94,0% становили мігранти з інших областей, 3,2% – з країн СНД, 2,8% – з інших країн. До інших областей вибуло 95,0% емігрантів, до країн СНД – 1,2%, до країн “далекого зарубіжжя” – 3,8%. 1.2.11. Криміногенна ситуація За повідомленням органів внутрішніх справ (без урахування податкової міліції), протягом 2008 р. зареєстровано 25586 злочинів, що на 2,6% більше, ніж у 2007 р., крім того 770 виявлено податковою міліцією. Із загального числа зафіксованих кримінальних проявів 36,9% – тяжкі та особливо тяжкі. У загальній кількості злочинів 63,0% становили злочини проти власності, 13,0% – злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, 5,6% – злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, 5,2% – злочини проти безпеки руху та 23

експлуатації транспорту, 3,5% – злочини проти громадського порядку та моральності, 3,0% – злочини у сфері службової діяльності, 2,5% – злочини проти життя та здоров’я особи, 1,6% – злочини у сфері господарської діяльності, 0,8% – злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, 0,7% – злочини проти громадської безпеки. Протягом 2008 р. скоєно 105 умисних вбивств та замахів на вбивство, 29 зґвалтувань та замахів на зґвалтування. Кількість крадіжок (9963) та грабежів (2738) за звітний період порівняно із відповідним періодом 2007 р., збільшилась відповідно на 12,6% та зменшилась на 16,4%. Органами внутрішніх справ за 2008р. виявлено 18 організованих груп та злочинних організацій, що скоїли 275 злочинів, з яких 78,2% становили тяжкі та особливо тяжкі. Кількість потерпілих від злочинів за 2008р. становила 17681 особу (на 7,4% більше, ніж у 2007р.), з числа яких 5986 – жінки, 615 – пенсіонери та 814 – неповнолітні. Найбільша кількість потерпілих (69,6%) від крадіжок та грабежів. Внаслідок дорожньо-транспортних пригод постраждало 1010 осіб, з яких 15,7% загинуло. Всього внаслідок злочинних діянь загинуло 372 особи, з числа яких 13,4% – в результаті нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, 27,4% було вбито. Із загального числа причетних до злочинів осіб (8795), встановлених органами внутрішніх справ, 14,8% раніше вже ставали на злочинний шлях, 8,3% знаходились у стані алкогольного сп’яніння. З числа виявлених осіб 11,3% – жінки, 4,4% – неповнолітні. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент вчинення злочину не працювали і не навчались, становила 59,8 відсотка.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря проводився Центральною геофізичною абсерваторіею на 16-ти стацiонаpних постах (ПСЗ) в 8-ми районах столиці. Для визначення забрудненості повітря в 2008 р. було відібрано і проаналізовано 76100 проб. На постах №№ 1, 4, 6, 10 в окремі місяці року спостереження проводились не в повному обсязі, на ПСЗ №20 – тільки у І кварталі, але спостереження за оксидом вуглецю проводились на посту весь рік. Основні причини – відключення постів від електроенергії, в районі ПСЗ №20 довгострокова реконструкція Московської площі. На всiх стацiонаpних постах визначався вмiст основних забpуднювальних домішок – завислі речовини (пил), діоксид сірки, оксид вуглецю і діоксид азоту, на одному посту – вміст розчинних сульфатів і оксиду азоту. За вмiстом специфiчних речовин - сipководень, фенол, фтоpистий водень, хлоpистий водень, амiак, фоpмальдегiд, бенз(а)пiрен, залiзо, кадмiй, маpганець, мiдь, нiкель, свинець, хpом, цинк спостереження проводились на окpемих постах з уpахуванням викидів пpомислових пiдпpиємств, pозташованих поблизу ПСЗ, а також в районах найбільш завантажених автомагістралей міста. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (в кратності ГДК) по місту Києву 3,0 2,5 2,0 1,5

2006 2007

1,0

2008 0,5

гід -д е

фо рм ал ь

ти й хл ор ис

ти й ри с

ам іак

нь во де

ол фе н фт о

зо ту да ок си

аз от у д

цю дв

ок си

ді ок си

уг ле

сір д ді ок си

пи

ки

0,0

Рисунок 2.1. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Загальний рівень забруднення повітря у 2008 р. у Києві оцінювався як підвищений. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Києва у 2008 році Таблиця 2.1 Речовина Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньо- Середньо- Максирічний добові мальний вміст, ГДК вміст, мг/м3 мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 ГДК

Завислі речовини

0,114

0,8

0,3

0,6

діоксид сірки

0,008

0,2

0,146

0,3

оксид вуглецю

1,07

0,4

32,0

6,4

діоксид азоту

0,071

1,8

0,42

4,9

оксид азоту

0,042

0,7

0,08

0,2

фенол

0,003

1,0

0,011

1,1

фтористий водень

0,000

0,0

0,004

0,2

хлористий водень

0,047

0,2

0,169

0,9

аміак

0,007

0,2

0,120

0,6

формальдегід

0,006

2,0

0,029

0,8

бенз(а)пірен

0,4 нг/м3

0,4

6,6 нг/м3

6,6

кадмій

0,02 мкг/м3

0,1

0,13 мкг/м3

0,4

залізо

1,93 мкг/м3

0,0

6,30 мкг/м3

0,2

марганець

0,04 мкг/м3

0,0

0,14 мкг/м3

0,1

мідь

0,17 мкг/м3

0,1

1,88 мкг/м3

0,9

нікель

0,01 мкг/м3

0,0

0,04 мкг/м3

0,0

свинець

0,02 мкг/м3

0,1

0,12 мкг/м3

0,4

5 ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК

хром

0,01 мкг/м3

0,0

0,04 мкг/м3

0,0

цинк

0,20 мкг/м3

0,0

0,93 мкг/м3

0,0

В цілому по Києву перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) спостерігалось з формальдегіду у 2 рази, з діоксиду азоту – у 1,8 раза; середньорічна концентрація фенолу була на рівні 1,0 ГДК с.д. Це речовини 2-го класу небезпеки. Сеpедньоpiчнi концентpацiї завислих речовин, діоксиду сipки, оксиду вуглецю не пеpевищували відповідні ГДК як по мiсту, так i на постах, за винятком завислих речовин, середньорічний вміст яких на Бессарабській площі та проспекті Перемоги дорівнював 1,1 ГДКс.д.. З оксиду вуглецю середньорічні концентрація перевищила ГДКс.д. в 1,1 раза тільки на Московській площі. В цілому по мiсту сеpедні концентpацiї за рік доpiвнювали: завислих речовин – 0,8 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4, діоксиду сipки – 0,2 ГДКс.д.. За максимальними концентраціями вміст завислих речовин та діоксиду сірки не перевищував ГДКм.р. З оксиду вуглецю пеpевищення ГДКм.р відмічалось на всіх постах, крім ПСЗ № 5 (район Багринової гори). Найбільші концентpацiї оксиду вуглецю на рівні 6,4 ГДКм.р. спостерігались на Бесарабській площі у квітні, 5,8 ГДК м.р. – на бульварі Лесі Українки у березні, 4,0 ГДКм.р. – на Оболонському проспекті у червні; на інших постах вони були в межах 1,2-2,6 ГДКм.р. (табл.2). Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень з оксиду вуглецю становила на Московській площі 12%, на Бесарабській площі – 9% (по мiсту вона становила 2%). Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р. (оксид вуглецю)

Лю ти й Бе ре зе нь Кв іте нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Ли пе нь Се рп ен ь Ве ре се нь Ж ов те нь Ли ст оп ад Гр уд ен ь

0,800 0,700 0,600 0,500 0,400 0,300 0,200 0,100 0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.2. Динаміка вмісту оксиду вуглецю в атмосферному повітрі 27

Вміст діоксиду азоту за середньорічними та максимальними концентраціями перевищував рівень відповідних ГДК на всіх постах, крім ПСЗ № 5. Найбільш високі середньорічні концентрації діоксиду азоту спостеpiгались на постах, якi pозташованi поблизу автомагiстpалей з iнтенсивним pухом тpанспоpту: в районі Бесарабської площі (ПСЗ №7) – 2,3 ГДКс.д., Оболонського проспекту (ПСЗ №17), бульвару Лесі Українки (ПСЗ №8), вулиць Довженка (ПСЗ №2), Попудренка (ПСЗ №3), Скляренка (ПСЗ №21), Межигірської (ПСЗ №10), Лазо (ПСЗ №4), проспекту Перемоги (ПСЗ №11) та площі Перемоги (ПСЗ №6) – 2,0 ГДКс.д. Середньорічні концентрації на рівні 0,5-1,5 ГДКс.д. відмічені в більш "чистих" зонах – на проспекті Науки та на території Експоцентру України і Гідропарку. У першому кварталі в районі Московської площі (ПСЗ № 20) середня концентрація діоксиду азоту становила 4,2 ГДКс.д. У 2008 р. з діоксиду азоту випадків високого забpуднення (5 ГДК м.р. і вище) не було зареєстровано (в 2007р. відмічено 14 випадків). Максимальні концентpацiї діоксиду азоту на рівні 4,9 ГДКм.р. відмічені на Московській площі, 3,9 ГДКм.р. – на вулиці Довженка (район метро Шулявка), 3,6 ГДКм.р. – на Оболонському проспекті, 3,4-3,1 ГДКм.р. – на вулицях Лазо, Стражеска (ПСЗ № 1), проспекті Перемоги (район метро Святошин), Бесарабській площі та бульварі Лесі Українки. Hа iнших постах максимальнi концентpацiї діоксиду азоту були в межах 0,9 – 2,9 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень по мiсту становила 32%, причому найвищі повторюваністі відмічено на ПСЗ №20 та ПСЗ №7 – 78% і 51% відповідно. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р. (діоксид азоту) 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500

Лю ти й Бе ре зе нь Кв іте нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Ли пе нь Се рп ен ь Ве ре се нь Ж ов те нь Ли ст оп ад Гр уд ен ь

0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.3. Динаміка вмісту діоксиду азоту в атмосферному повітрі 28

Вміст фенолу в середньому по постах був в межах 0,7-1,0 ГДК с.д. Максимальні разові концентрації на всіх постах були в межах 1,0-1,1 ГДКм.р. Повтоpюванiсть випадкiв пеpевищення максимально pазової ГДК від загальної кількості спостережень з фенолу становила по місту 0,1%. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києві в 2008 р. (фенол) 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500

ю ти й

Бе ре зе нь К ві те нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Л ип ен ь С ер пе нь В ер ес ен ь Ж ов те нь Л ис то па д Гр уд ен ь

0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.4. Динаміка вмісту фенолу в атмосферному повітрі Вміст формальдегіду у повітрі міста був високий. Середньорічні концентрації цієї домішки майже на усіх постах, де вона визначалась, перевищували середньодобову ГДК в 1,3-2,7 раза (за винятком Московської площі, де спостереження проводились лише в перші місяці року). Найбільш високий вміст формальдегіду спостерігався на Бесарабській площі, проспекті Перемоги та площі Перемоги. Максимальні концентрації формальдегіду на постах були в межах 0,3-0,8 ГДКм.р. Динаміка вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Києва в 2008 р.(формальдегід)

ю ти й

Бе ре зе нь К ві те нь Тр ав ен ь Че рв ен ь Л ип ен ь С ер пе нь В ер ес ен ь Ж ов те нь Л ис то па д Гр уд ен ь

3,500 3,000 2,500 2,000 1,500 1,000 0,500 0,000

Середньомісячна концентрація ЗР, у кратності ГДК

Рисунок 2.5. Динаміка вмісту формальдегіду в атмосферному повітрі 29

Сеpедньоpiчний вміст інших специфічних домішок в цілому по мiсту складав: хлоpистого водню та аміаку – 0,2 ГДКс.д., фтоpистого водню – менше 0,1 ГДКс.д., оксиду азоту (дані І кварталу) – 0,7 ГДКс.д. Дані по pозчинних сульфатах i сipководню в кратності ГДКс.д. не наводяться через їх відсутність для цих речовин. Максимальні концентрації вищезгаданих речовин не перевищували відповідні ГДК. Вміст важких металів, за винятком міді, був значно нижче рівня відповідних гранично допустимих концентрацій. Найбільші концентраціі міді відмічені у січні, лютому та квітні на ПСЗ № 4 (вул.Лазо) на рівні 0,8-0,9 ГДКс.д. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовини І класу небезпеки) в цілому по місту становила 0,4 ГДКс.д. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену перевищували або досягали рівня ГДК на п’яти постах. Найбільші їх значення відмічено у січні, лютому і березні на Московській площі – 6,6 ГДКс.д., 2,1 ГДКс.д., 2,6 ГДКс.д. відповідно, на вул. Каунаській – 1,8 ГДКс.д. у січні, на пр. Перемоги – 1,6 ГДКс.д. у лютому. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2 Забруднююча речовина Завислі речовини діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту фенол фтористий водень хлористий водень аміак формальдегід бенз(а)пірен кадмій залізо марганець мідь нікель свинець хром цинк

Місто Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ Київ

Середньорічна концентрація 0,8 0,2 0,4 1,8 0,7 1,0 0,0 0,2 0,2 2,0 0,4 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0

Максимально разова концентрація 0,6 0,3 6,4 4,9 0,2 1,1 0,2 0,9 0,6 0,8 6,6 0,4 0,2 0,1 0,9 0,0 0,4 0,0 0,0

У річному ході середньомісячних концентрацій підвищення вмісту оксиду вуглецю відмічено з травня по липень, діоксиду азоту – у лютому, березні та серпні, бенз(а)пірену і фенолу – з січня по березень. Суттєве зростання вмісту формальдегіду у повітрі відмічається, як завжди, у веснянолітній період (квітень-серпень). По іншим домішкам значних коливань не відмічено. Оцінка сумарного забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) вказувала на високий рівень забруднення з лютого по серпень, підвищений – у всі інші місяці року. 30

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3 Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Київ, 6,9

Формальдегід, діоксид азоту, фенол, завислі речовини, оксид вуглецю

Значення ІЗА по постам м.Києва за 2008 р.

ІЗА

Оксид азоту

Аміак Діоксид сірки

Пил 6

Оксид вуглецю Фенол

Формальдегід 2

Діоксид азоту ІЗА по місту

вул.Скляренка

Оболонський просп. Московська площа*

Гідропарк

вул.Межигірська (М Шевченка) просп.Перемоги (М Святошин) Експоцентр України

вул.Каунаська

площа Перемоги Бесарабська площа бульвар Л.Українки

пр.Науки

вул.Лазо

вул.Довженка (М_Шулявка) вул.Попудренка (М Чернігівська)

вул.Стражеска

Пости спостережень

Рисунок 2.6. Значення ІЗА по постам м. Києва в 2008 р Значення ІЗА по постах Києва за 2008 рік Таблиця 2.4 № поста 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 13 15 17 20 21 по місту

Розташування поста вул. Стражеска вул. Довженка вул. Попудренка вул. Лазо проспект Науки площа Перемоги площа Бесарабська бул. Лесі Україники вул. Каунаська вул. Межи гірська (район метро Шевченка) проспект Перемоги (район метро Святошин) Експоцентр України Гідропарк Оболонський проспект (район метро Оболонь) площа Московська вул. Скляренка

Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) 5,1 7,5 5,7 3,8 1,3 7,4 8,7 7,2 6,3 7,6 8,0 2,2 2,7 7,0 9,9 6,2 6,9

У 2008 р. місцями найбільшого забруднення були Московська площа (спостереження проводились тільки у першому кварталі), Бесарабська площа та проспект Перемоги (район метро Святошин). Також високим рівнем забруднення характеризувались вул. Межигірська (район метро Тараса Шевченка), вул. Довженка (район метро Шулявка), площа Перемоги, бульвар Лесі Українки та Оболонський проспект. Підвищений рівень забруднення зафіксовано на вулицях Каунаській, Скляренка, Попудренка, Стражеска. Менш забрудненими (низький рівень) були райони вулиці Лазо, проспекту Науки, Експоцентру України та Гідропарку. У поpiвняннi з попеpеднiм pоком загальний рівень забруднення атмосферного повітря знизився з високого до підвищеного. Відмічено зниження середнього вмісту діоксиду азоту та фенолу, невелике зниження оксиду вуглецю, хлористого водню та бенз(а)пірену. Вміст інших домішок суттєво не змінився. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Протягом 2008 року в атмосферу міста надійшло 275,2 тис. т. забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Щільність викидів в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр території міста склала 329,2 т. шкідливих речовин. Основними забруднювачами атмосферного повітря м. Києва є пересувні джерела, серед яких на першому місці знаходиться автотранспорт (90 %). Другорядну роль відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства будівельної індустрії, машинобудівної, хіміко-фармацевтичної та харчової промисловостей. Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів спостерігалось в усіх районах міста. Основні зони забруднення повітря зосереджуються в місцях, що прилягають до автомагістралей та в місцях концентрації промислових підприємств. Місто Київ має потужний промисловий комплекс різногалузевих підприємств, подекуди з неудосконаленими енерговитратними та ресурсовитратними технологіями без належної очистки викидів. Протягом 2008 року викиди забруднюючих речовин у повітряний басейн міста здійснювали 465 підприємств, установ та організацій міста. Від них в атмосферу надійшло 27тис. т забруднюючих речовин. Найбільша кількість забруднюючих речовин від стаціонарних джерел надійшла у повітря Дніпровського (12,5 тис. тон) , Голосіївського (5,04 тис. тон) та Деснянського ( 2,36 тис. тон) районів. 32

Фото 2.1. Теплоелектроцентраль № 5 АЕК "Київенерго" На сьогоднішній день автомобільний транспорт в м. Києві, як і в ряді інших великих міст України, є одним з основних забруднювачів атмосферного повітря. Обсяги викидів від автотранспорту мають тенденцію до зростання, що обумовлено постійним збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива та недостатньо розвиненою законодавчою та юридичною базою у галузі ефективного управління автотранспортом. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем м. Києва. Доцільно відмітити, що зростання викидів відбулось від автомобілів індивідуальних власників

Фото 2.2. Затори на вулицях міста 33

Від роботи двигунів мобільних (автомобільний, авіаційний, залізничний і річковий) джерел забруднення у 2008 році в повітря надійшло 248,2 тис.т. забруднюючих речовин, що на 44,21 тис. т більше порівняно з попереднім роком. Переважна частина з них - 236,8 тис.т. (95,4%) – це викиди автомобільного транспорту. В 2008 році викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел значно збільшились за рахунок значного зростання кількості автомобільного транспорту. З кожним роком автотранспорт все більше впливає на погіршення стану довкілля. Поряд з постійними автомобілями, які щоденно рухаються вулицями значний внесок у забруднення повітряного басейну вносять, також, транзитні автотранспортні засоби, та ті, що прибувають у столицю з інших міст на довгостроковий період. Загальна кількість таких автомобілів становить, за даними ДАІ м. Києва, 80-100 тис. одиниць за добу. Кординально вирішити екологічну проблему забруднення атмосферного повітря автотранспортом може заміна моторних палив нафтового походження екологічно чистим природним газом або використання альтернативних видів пального. Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 2.5 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т

2006 рік 2

від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

2007 рік 3

2008 рік 4 456

1632

1712

736

745

1620

1647

105,2

100,94

227,1

230,5

275,2

26,4

26,5

200,7 191,0

204 190,8

27,0 248,2 236,8

271,7

275,7

84,0

84,5

31,6

31,7

9,7

240,2

244,1

745 1249

329,2 90,2 32,3 9,8 296,9

Сьогодні в столиці України функціонують практично всі відомі види міського транспорту, вплив яких на екологію міста є неоднаковим. Питома вага перевезень пасажирів міським транспортом на сьогодні становить: трамвай – 12,7%; тролейбус – 20,4%; автобус – 24,9% і метро – 42%.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.т. Таблиця 2.6 Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 170,4 32,6 137,8 220,5 33,6 186,9 227,1 26,4 200,7 230,5 26,5 204,0 275,2 27,0 248,2

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 203800 263700 245700 275800 329200

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП, кг. / 1 млн.грн.

64,7 82,7 75,9 84,5 90,2

-* 2,859 2,384 1,696 ВРП відсутній

* - ВРП розраховується тільки з 2004 року

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - всього 300

275,2

250 200

220,5

227,1

230,5

2005

2006

2007

170,4

150 100 50 0 2000

2008

тис.т.

Рисунок 2.7. Динаміка викидів забруднюючих речовин

Диміка викидів забруднюючих речови в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел 300 248,2

250 200

204

200,7

186,9 137,8

150 100 32,6 50

33,6

26,5

26,4

0 2000

2005

2006

стаціонарними джерелами

2007

2008

пересувними джерелами

Рисунок 2.8. Диміка викидів забруднюючих речови Розподіл викидів забуруднюючих речовин за джерелами 10%

90%

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

Рисунок 2.9. Розподіл викиду забруднюючих речовин за джереалим

За звітний період Державною екологічною інспекцією в м. Києві перевірено 187 об’єктів. Всього проаналізовано 3 689 проб, виконано 3 689 визначень. Основними порушеннями, виявленими під час перевірок, були відсутність дозволу на викиди, недотримання вимог дозволу в галузі здійснення аналітичного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення на відповідальних осіб були накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів. За результатами інструментально-лабораторного контролю нараховано претензії Державному підприємству «Київський державний міжобласний спецкомбінат» УДО «Радон», Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод», ТОВ «АДМ», Дочірньому підприємству ВАТ «Завод «Ленінська кузня» «ЛК - Металургія», які здійснювали викиди без дозволу, Державному підприємству «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. К. Антонова», де виявлені перевищення дозволених обсягів викидів. Винесено рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності Автомобільній газозаправній станції «Барс-2000» та печі для спалювання відходів деревини на Державному підприємстві «Дарницький вагоноремонтний завод». Під час перевірок проводилось обстеження установок очистки газу, а саме газоочисного устаткування на ВАТ «Київмедпрепарат», ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.Ковальської», ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К.Маркса». За результатами інструментально-лабораторного контролю перевірене газоочисне устаткування працює задовільно. Під час перевірок виявлені випадки відсутності виробничого контролю підприємством ефективності роботи газоочисного устаткування, за що на відповідальних осіб були накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Києві Основними речовинами, що забруднюють атмосферне повітря, є оксид вуглецю (191,3 тис. т), сполуки азоту (39,9 тис.т.), леткі органічні сполуки (33,4 тис. т), діоксид та інші сполуки сірки (6,0 тис.т.). На їх долю припадає понад 95% від загальної кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста . Найбільш питому вагу у забруднення атмосфери міста вносять підприємства енергетики: ЗАТ „Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль", ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та філіал Завод “Енергія Київенерго”, викиди яких у 2008 році становили більше 62% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.7 Назва населених пунктів

2000

2005

2006

2007

2008

М.Київ, всього,

32,6

33,6

26,4

26,5

26,97

8,0 5,3 4,5 10,2 1,1 0,2 0,9 0,9 1,3 1,2

5,6 1,6 3,6 10,3 1,1 0,1 0,9 0,9 1,2 1,1

4,9 1,7 2,7 12,0 1,1 0,1 0,9 0,9 1,1 1,1

5,04 1,74 2,36 12,5 1,07 0,1 0,90 1,07 1,15 1,04

Голосіївський район Дарницький район Деснянський район Дніпровський район Оболонський район Печерський район Подільський район Святошинський район Солом’янський район Шевченківський район

Викиди забрудньоючих речовин від стаціонарних джерел по районах м. Києва. 14 12 10 8 6 4 2

Дн

сь

ки й

ра іп йо ро н вс ьк ий Об ра ол йо он н сь ки й ра Пе йо че н рс ьк ий ра По йо ді н ль сь к Св ий ят ра ош йо ин н сь к Со ий ло ра м’ йо ян н сь ки Ш й ев ра че йо нк н івс ьк ий ра йо н

йо н ра сн ян

Де

ць ки й рн и

Да

Го ло сії

вс ь

ки й

ра

йо н

тис.т.

Рисунок 2.10. Викиди забрудньоючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по місту, тис. тонн Таблиця 2.8.

оксид вуглецю

діоксид азоту 8,5

3,4

діоксид сірки 6,0

пил

оксид вуглецю 3,4

4,5

діоксид азоту 9,1

разом

діоксид сірки 5,4

26,97

пил

оксид вуглецю 3,6

2008 р. в т.ч.

4,4

діоксид азоту 9,8

разом

діоксид сірки 5,1

230,5

пил

оксид вуглецю 7,6

2007 р. в т.ч.

3,6

діоксид азоту 13,1

разом

діоксид сірки 4,7

227,1

пил

оксид вуглецю 8,9

2006 р. в т.ч.

3,3

діоксид азоту 10,1

разом

діоксид сірки 6,3

220,5

пил

2005 р. в т.ч.

4,0

разом 170,4

м.Київ

Населені пункти

2000 р. в т.ч.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.9. Обсяги викидів, тонн м.Київ Голосіївськи й район Дарницький Деснянськи й Дніпровськи й Оболонськи й Печерський Подільський Святошинсь кий Солом’янсь кий Шевченківс ький

у 2008 р.

у 2007 р.

26970 5042

26484 4943

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн + 486 + 99

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., % 101,8 102,0

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 57,8 56,7

1742 2364

1731 2682

+ 11 - 318

100,6 88,1

42,5 73,9

12501

11978

+ 523

104,4

240,4

1069

1139

- 70

93,8

14,9

100 893 1074

74 871 893

+ 26 + 22 + 181

135,1 102,5 120,3

5,3 19,8 18,2

1150

1076

+ 74

106,8

15,5

1035

1097

- 62

94,3

19,5

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 2.10 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

205,4

230,5

275,2

26,4 0,1 0,0 3,6 5,1 9,8

26,5 0,1 0,0 3,4 5,4 9,1

27,0 0,1 0,0 3,4 6,0 8,5

3,6 3,7 179,0 1,6 18,8 133,9 1 22,0 -

4,4 3,3 204,0 1,8 21,3 152,5 1 25,4 -

4,5 3,5 248,2 2,0 23,6 187,9 1 31,4 -

167,8 1,3 13,6 130,2 1 20,6 -

190,8 1,4 15,2 148,1 1 23,7 -

236,8 1,7 18,5 183,9 1 29,9 -

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по речовинах, % 0%

13%

17%

23%

34%

метали та їх сполуки

стійкі органічні забруднювачі

оксид вуглецю

діоксид та інші сполуки сірки

оксиди азоту

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

леткі органічні сполуки

Рисунок 2.11. Викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по речовинах 40

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по речовинах, % 13%

10%

76% сірчистий ангідрид

оксиди азоту

оксид вуглецю

вуглеводні

леткі органічні сполуки

Рисунок 2.11. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел по речовинах 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до серйозних наслідків для людства. Саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання сонця, що завдає великої шкоди кліткам живих організмів. Зниження концентрації озону на 1% приводить в середньому до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету у поверхні землі на 2%. Вперше думка про небезпеку руйнування озонового шару була висловлена ще в кінці 1960-х років, тоді вважалося, що основну небезпеку для атмосферного озону являють викиди водяної пари і окисів азоту (NOХ) з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет. Викиди окисів азоту з поверхні землі внаслідок спалення викопного палива, масового виробництва і застосування азотних добрив також представляють певну небезпеку для озонового шару, але окиси азоту нестійкі і легко руйнуються в нижніх шарах атмосфери. Дослідження у 1974 році показали, що хлорфторвуглеці (ХФВ) можуть руйнувати озон. З того часу так звана хлорфторвуглецева проблема стала однією з основних. ХФВ вже більше 60 років використовуються як “холодоагенти” в холодильниках і кондиціонерах, пропеленти для аерозольних сумішей, піноутворюючі агенти у вогнегасниках, очищувачі для електронних приладів, при хімічному чищенні одягу, при виробництві пінопластиків. Колись вони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні і неактивні, а значить не токсичні. Як це не 41

парадоксально, але саме інертність цих з'єднань робить їх небезпечною для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, який має межі від поверхні землі до висоти 10 км), як це відбувається з більшістю оксидів азоту, а проникають в стратосферу, верхня межа якої розташовується на висоті біля 50 км. Коли молекули ХФВ підіймаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони зазнають інтенсивного впливу ультрафіолетового випромінювання, який не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі в звичайних умовах молекули ХФВ, які розпадаються на компоненти що володіють високою реакційною здатністю, зокрема атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносить хлор з поверхні землі через тропосферу у нижні шари атмосфери, де менш інертні з'єднання хлору руйнуються, в стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору, в ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього, один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону перш ніж його буде дезактивовано або повернуто в тропосферу. Зараз викид ХФВ в атмосферу оцінюється мільйонами тонн, але потрібно зазначити, що навіть у випадку повного припинення виробництва і використання ХФВ негайного результату досягнути не вдасться: дія ХФВ, що вже попали в атмосферу буде продовжуватися декілька десятиріч. Вважається, що час життя в атмосфері для двох ХФВ фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2), що найбільш широко використовуються становить 75 і 100 років відповідно. Приймаючи до уваги ці аргументи багато країн почали вживати заходів, направлених на скорочення виробництва і використання хлорфторвуглеців (ХФВ). У вересні 1987 р. 23 найрозвинутіші країни світу підписали в Монреалі конвенцію, що зобов'язує їх знизити споживання ХФВ. Україна підписала та ратифікувала в 1988 році Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, в 1996 році ратифіковано Лондонські, а в 2000 році Копенгагенські поправки до Монреальського протоколу. Приєднання до Монреальського протоколу створило в Україні правові, технологічні та організаційні умови для охорони озонового шару, що випливає з потреб гармонізації екологічного законодавства України з відповідним законодавством Європейського Союзу. З урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”. Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних 42

речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень. Ряд підприємств здійснюють конверсію виробництва за рахунок власних ресурсів. На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності. Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря економіки)

(за галузями

Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 2.11 № п/п

Підприємство забруднювач Філіал "Завод "Енергія" Київенерго ЗАТ "Енергогенеруюча Компанія Дартеплоцентраль ТЕЦ-5 АЕК "Київенерго" ТЕЦ №6 АЕК "Київенерго"

1 2

3 4

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

АЕК”Київенерго”

Зменшення/збільшення/+

1026

1042

10858,8

10216,9

АЕК”Київенерго”

3165

3375,1

АЕК”Київенерго”

1946

2426,4

Причина зменшення/ збільшення

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності 2008 р. Таблиця 2.12 № з/п

Види економічної діяльності 1

1.1.

1.2 1.2.1

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Переробна промисловість, у тому числі Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 465

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р. 27,0

101,8

Викинуто в середньому одним підприємством, т. 57,8

0,1

102,5

15,3

209

5,5

100,3

26,5

0,8

97,2

28,8

1.2.2 1.2.3

1.2.4 1.2.5

1.2.6 1.2.7

1.2.8 1.3

1.4 1.5

1.6 1.6.1

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Хімічне виробництво Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво машин та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку у т.ч. наземного транспорту

0,6

97,2

95,3

0,3

90,4

36,4

0,1

89,4

5,7

0,3

122,4

15,6

1,3

99,9

91,9

1,4

109,8

55,4

0,3

98,8

12,3

19,5

100,1

1627,4

0,2

90,9

7,8

0,8

186,1

11,6

0,5

282,4

11,4

Фото 2.3. ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В 70-х роках, в час піку індустріалізації Європи постало питання про глобальний вплив викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому 09.11.1979 р. Організацією Об'єднаних Націй (ООН) була прийнята Конвенція 44

про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Україною вона ратифікована 05.06.1980 р. На виконання умов конвенції підписано наступні Протоколи: – протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків (12.08.1986 р.); – протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків (24.07.1989 р.); – протокол стосовно подальшого скорочення викидів сірки (17.12.1996 р.); - протокол про стійкі органічні забруднювачі (23.10.2003 р.); - протокол про важкі метали ввійшли (29.12.2003 р.). Транскордонне забруднення повітря на великі відстані розраховується згідно з методологією Спільної програми спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані (ЕМЕП). ( http://www.eea.europa.eu/) Європа розбита на квадрати розміром 50 км х 50 км, м. Київ знаходиться в 4 квадратах, по яким Держуправлінням проводяться спостереження та оцінку розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані і надає інформацію про викиди забруднюючих речовин, а саме SO2, N0x, NH3, НМЛОС, СО та по важких металах з розбивкою за секторами.

Рис.2.12. Київ в системі ЕМЕП

2.4. Вплив біорізноманіття

забруднюючих

речовин

на

здоров’я

людини

та

За даними експертів серед чинників довкілля виділено основні медикоекологічні проблеми міста, які завдають шкоду здоров’ю населення: забруднення атмосферного повітря, якість питної води, накопичення відходів. Стан забруднення атмосферного повітря впливає на здоров'я населення, шляхом загострення хронічних хвороб серцево-судинних, органів дихання, крові, нервової системи, алергічним проявом, тощо. Особливо це відчувається в районах житлової забудови, прилеглої до автомагістралей з інтенсивним транспортним рухом, де рівні забруднення повітря на порядок вищі ніж в районах, де відповідний рух відсутній, а також в зелених зонах відпочинку населення. Вихлопні гази автотранспорту містять різні сполуки (чадний газ, вуглеводні, оксиди азоту, альдегіди тощо), які утворюючи фотооксиданти, здійснюють подразнюючий, токсичний, канцерогенний, мутагенний вплив на людський організм. Чадний газ насичує людську кров, замість кисню сполучається з еритроцитами та переноситься до всіх органів У людини порушується сон та працездатність, підвищується втомлюваність, послаблюється увага, різко змінюється настрій. При хронічному отруєнні чадним газом порушується робота нервової системи, печінки, нирок. Зростання кількості викидів свинцю в атмосферу відображується на здоров’ї населення міста і в першу чергу дітей. Автотранспорт, крім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, також спричиняє негативне акустичне забруднення. Це особливо вагомий чинник для центральних магістралей міста. Дослідження свідчать про те, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смертності населення. Відомо, що від 10 до 20 % полютантів володіють властивістю викликати віддалені наслідки, які характеризуються підвищеним рівнем генетичної та онкологічної патології. За результатами контролю держсанепідслужби в зазначених вище районах, рівні забруднення приземного шару атмосферного повітря за вмістом азоту диоксиду, вуглецю оксиду, сірки диоксиду (сірчистого ангідриду) і пилу перевищують гранично-допустимі рівні в середньому від 2-х до 5-ти разів, а в окремих випадках і більше. При цьому радіус забруднення від автомагістралей, переповнених автотранспортом, поширюється на 100 метрів і більше, захоплюючи прилеглі прибудинкові території. Слід відзначити, що за останні 10-15 років, в зв'язку з інтенсивним збільшенням автотранспортного руху і скороченням викидів промислових підприємств, відмічається превалювання автотранспорту в забрудненні повітряного середовища м.Києва над підприємствами. Останнє підтверджується висновками науковців Інституту гігієни та медичної екології ім..О.М.Марзеєва АМН України за результатами багаторічних спостережень держсанепідслужби за станом повітря, що рівень захворюваності населення, 46

особливо дітей, в місцях впливу автотранспорту майже (за вищевизначеними захворюваннями) вдвічі більший, ніж в так званих „чистих зонах" і навіть в зонах впливу підприємств м.Києва. Тому зусилля держсанепідслужби, природоохоронців, місцевих органів влади і самоврядування повинні бути спрямовані, в першу чергу, на зменшення забруднення автотранспортом міських територій і прилеглих до міста зон відпочинку. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Слід зазначити, що в 2008 році з метою зменшення навантаження на атмосферне повітря впроваджено наступні заходи за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища, а саме: - на філіалі "Завод "Енергія"Київенерго" закінчується розробка проекту системи хімічного очищення димових газів, профінансовано 133,4 тис.грн. - проведено обстеження забруднення атмосферного повітря, визначено найбільш раціональні місця розміщення стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря (Печерський, Солом’янський райони), профінансовано 99,2 тис.грн. - розроблено проект та встановлено автоматизований стаціонарний пост спостереження за станом атмосферного повітря на житловому масиві Троєщина, профінансовано 5 тис.грн. - проведено аналіз динаміки забруднення атмосферного повітря у м. Києві в залежності від метеорологічних умов за даними спостережень Центральної геофізичної обсерваторії, профінансовано 6,0 тис.грн; - оснащено другу чергу котлів ТЕЦ-5 „АЕК „Київенерго” (котел № 4) стаціонарним комплексом екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до Інформаційно аналітичного центру, профінансовано 80,00 тис.грн.; - продовжено роботу по створенню системи моніторингу з орієнтацією на "кризову" підсистему, профінансовано 44,0 тис. грн.; - придбано мобільну лабораторію екологічного контролю стану забруднення навколишнього природного середовища, профінансовано 14,1 тис. грн.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ Вивченням клімату, його коливань та змін займається наука кліматологія, яка нараховує близько двох тисяч років. Однак, до недавнього часу кліматологія не викликала суспільного інтересу, та навіть державні інституції, на діяльність яких суттєво впливає клімат, мало цікавились результатами досліджень та висновками кліматологів. Як відомо фахівцям, ще на початку 60-тих років минулого століття відомий радянський кліматолог М.Будико прогнозував прийдешнє потепління. У ті часи навіть з фахівців мало хто відносився до цих передбачень з довірою. Проте, у наш час не проходить жодного року чи сезону, щоб знову і знову не велись розмови, як на побутовому рівні, так і на рівні політиків, про те, що "клімат теплішає". Існує декілька концепцій зміни клімату, кожна з них ґрунтується на своїх аргументах. Прибічники природних причин обґрунтовано стверджують, що клімат в минулому неодноразово змінювався. За останні дві тисячі років нашої ери спостерігалися три періоди потепління та 3 похолодання, останнє з яких закінчилось в першій половині ХІХ століття. Тому, прибічники природних причин стверджують, що за періодом потепління настане похолодання. Послідовники іншої теорії наводять свої аргументи. По-перше, раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Природні фактори не можуть так швидко "розігрівати" атмосферу. По-друге, доведено, що завжди в історії планети збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось аналогічним підвищенням температури повітря біля землі - всім давно відомий "парниковий ефект". За рахунок людської діяльності вміст СО2 в атмосфері збільшився на 34%. Встановлено, що здатність атмосфери Землі поглинати теплові потоки збільшується із підвищенням концентрації в ній вуглекислого газу (С02), закиси азоту, метану, хлорфторвуглеводнів. Потепління клімату призводить до збільшення інтенсивності та повторюваності небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які ведуть до зростання втрат від несприятливих погодних умов. Збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось за рахунок розвитку промисловості та збільшенням автотранспорту. Протягом останніх десятиліть майже удвічі зросла концентрація в атмосфері метану. Основні джерела його утворення – вирощування рису, розведення жуйних тварин, спалювання біомаси в тропіках і саванах, міські звалища, втрати природного газу при добуванні, транспортуванні та використанні, гірничо видобувні роботи тощо. Приріст концентрації метану становить близько одного відсотка на рік. Вважають, що внесок цього газу в парниковий ефект може стати не набагато меншим, ніж вуглекислого, оскільки радіаційні властивості метану в двадцятеро ефективніші, ніж С02. 2008 рік увійде в десятку найтепліших за всю історію систематичних спостережень за світовою погодою і займе в цьому рейтингу восьме місце. Однак на фоні високої середньої річної температури повітря у різних регіонах 48

світу були зафіксовані різкі перепади температури повітря, які супроводжувались екстремальними явищами ( руйнівні повені, сильні засухи). Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії МНС України проаналізували результати метеорологічних спостережень у Києві за 2008 рік і дійшли висновку, що цей рік став другим у рейтингу найтепліших років за 150річний період метеорологічних спостережень у Києві. Найтеплішим залишився 2007 рік з середньою річною температурою 9,9°С. 2008 повторив значення 1975 та 1989 років – середня річна температура повітря в ці роки досягла 9,6°С. Середне багаторічне значення (стандартна кліматична норма), розраховане за період 1961-90рр ( період, визначений Всесвітньою метеорологічною організацією, як такий , що найбільш характеризує зміни глобального клімату) становить для Київа 7,7 °С, у 2008 році річна норма була перевищена на 1,9°С . Найбільше перевищення середньої місячної температури повітря було зафіксовано у лютому – майже на 5°С, взагалі у минулому році саме у зимові місяці температура повітря найбільш перевищувала багаторічну норму, дуже теплими були весняні місяці та осінь. Лише травень та вересень виявились трохи холоднішими за норму. Як ми можемо бачити, глобальне потепління яскраво прослідковується в останні десятиріччя, причому з роками воно стає більш інтенсивним. Про це можуть свідчити наступні дані - середня річна температура повітря у Києві в різні періоди становила: 1881-1960 - 7,1°С, 1961-1990 - 7,7°С, 1991-2007 - 8,6°С. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Збільшення концентрації вуглекислого газу (головна причина потепління), змусили політиків прийняти міжнародні домовленості (Рамкова Конвенція ООН про зміни клімату 1992 року та "Кіотський протокол" 1997 року на виконання вимог Конвенції) по зменшенню темпів приросту викидів СО2 в атмосферу. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату була підготовлена Міжурядовим комітетом по проведенню переговорів Рамкової конвенції про зміну клімату у 1990-1992 рр. і прийнята 9 травня 1992 року у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку членами Ради цього комітету. Конвенція підписана більш ніж 180 країнами світу, Україною ратифікована в 1996 році . Головна мета Конвенції - визнання того, що зміна клімату є загальнолюдською проблемою, розробка глобальної стратегії захисту системи клімату та її збереження для сучасного та майбутнього поколінь, спільний пошук можливостей стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що відвертав би шкідливе антропогенне втручання в систему клімату. У грудні 1997 року на зустрічі в Кіото (Японія), яка присвячена глобальній зміні клімату, делегатами із понад ста шістдесяти країн був прийнятий протокол, що зобов'язує розвинені країни скоротити викиди СО2. Кіотський протокол зобов'язує тридцять вісім індустріально-розвинених країн скоротити до 2008-2012 років викиди СО2 на 5% від рівня 1990 року. 49

Країни, що підписали протокол одержують право скористатися фінансовими механізмами його виконання, до яких відноситься: спільне виконання зобов'язань, спільне здійснення проектів, механізм чистого розвитку, торгівля квотами на викиди парникових газів. На виконання рішень Кіотського протоколу Україна прийняла наступні розпорядчі документи: - Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №206 "Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів"; - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №341 "Про затвердження Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження". - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №342 "Про затвердження Вимог до підготовки проектів спільного впровадження". 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Парниковий газ – це газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів належать - двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторовуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (SF6). Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі - національна система) - це система організаційнотехнічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, необхідної для оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Національна система охоплює всі види діяльності, які призводять (можуть призвести) до антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря із джерел (підприємства, цехи, агрегати, установки, транспортні засоби тощо), а також ті, що пов'язані з абсорбцією парникових газів. Метою національної системи є виконання вимог Кiотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та рішень Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, зокрема: - планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі інвентаризація); - узагальнення результатів інвентаризації; - складання національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і контроль за його якістю; - забезпечення архівного зберігання інформації національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і матеріалів до нього. 50

На підставі даних інвентаризації щороку готується національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також національне повідомлення з питань зміни клімату та досліджень, пов'язаних з покращенням якості оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Викиди парникових газів повинні бути розраховані по секторах народного господарства за спеціальною методологією, яку розробила міжнародна група експертів з питань змін клімату (ІРСС). До цього часу викиди цих газів ніколи не враховувались в національній статистичній звітності, на них не встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК), вони не нормуються, не лімітуються. Кількість СО2 в атмосфері неухильно росте, тому що як джерело енергії стали широко застосовуватися види викопного палива (вугілля і нафта). Крім того, як результат людської діяльності в атмосферу потрапляють і інші парникові гази, наприклад метан, закис азоту і цілий ряд хлормістких речовин. Не дивлячись на те, що вони виробляються в менших об'ємах, деякі з цих газів куди небезпечніші з погляду глобального потеплення, ніж вуглекислий газ. В місті Києві особливої уваги заслуговують викиди парникових газів, що пов’язані з функціонуванням паливно-енергетичного комплексу та спричиняють більше половини парникового ефекту. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Заходи по виконанню зобов'язань щодо Кіотського протоколу повинні включатись до Програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, так і до програм, що пов’язані з структурною перебудовою народного господарства, зокрема, щодо енергозбереження. Необхідно впровадити заходи щодо підвищення ефективності енергокористування та переходу до альтернативних видів палива (відмова від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля). Для зменшення викидів парникових газів в атмосферу в місті необхідно впроваджувати наступні заходи: - на підприємствах-виробниках модернізувати обладнання; - впроваджувати енергозберігаючі технології; - здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів. Оскільки потепління клімату, викликане людською діяльністю, а саме споживанням енергії більше на 50%, необхідно змінити практику цього споживання.

4 СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водні об’єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0 %. З них річки та струмки становлять 5,1 тис.га, озера – 0,9 тис. га, канали та колектори – 0,06тис.га, ставки – 0,19 тис.га, штучні водосховища – 0,4 тис.га. На території міста Києва розташовано 422 водойми різного типу, місцевого значення - 269, з них 38 штучних водойм, тому числі – 6 технічних Це озера, системи ставків, малі ріки, а також р. Дніпро, яка нижче м. Києва утворює Канівське водосховище. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності . Протяжність річок по території міста складає 104.28 км.

Рисунок 4.1. Схема розташування водних об’єктів міста

Характеристика річок

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об»єкт

Продукто-

Аміако-

Газо-

Нафто-

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

Кількість гребель (водосховищ)

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги

Назва

Протяжність по території, м.Києва, км

Таблиця 4.1.

Великі річки Канівське вдсх (р.Дніпро)

Всього

Десенка Віта Притока р.Віта Горенка Катурка Коник Либідь Нивка Сирець Всього Всього по всіх річках в місті

10,2 9,9 13,9 4,4 2,96 3,8 11,0 11,42 5,7 73,28 104,28

м. Київ м. Київ м. Київ м.Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ

Малі річки -

Водні об’єкти міста Таблиця 4.2. Усього, у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об'єктів (їх частин) загальнодержавного значення

Одиниця виміру од.

Кількість 422

од.

269

од.

Примітка з них 38 штучних водойм (в т.ч. 6 – технічних)

Сучасний стан малих водойм міста викликає серйозне занепокоєння тому, що багато з них засмічені, прибережні смуги захаращені несанкціонованими звалищами побутових та будівельних відходів. Міські водойми і водотоки перетворено у водні об’єкти переважно дощового живлення, тому якість їх води залежить від якісного складу поверхневого стоку. Цей факт може призвести до непередбачених санітарноепідемічних ситуацій.

Фото 4.1. р. Дніпро У 2008 році із природних водних об’єктів було забрано 771,9 млн.м3 води, що на 1,2 % (786,4 млн.м3) менше порівняно з 2008 роком (табл). Втрати води при транспортуванні у 2008 році склали 62,71 млн.м3, що становить 8,4 відсотка від забраної води з природних водних об’єктів. Основні показники використання і відведення води, млн.м3 Таблиця 4.3. Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього

1990 1146,5

2000 874,5

2005 938,1

2006 859,9

2007 786,4

2008 771,9

у тому числі для використання

1146,5

874,5

938,1

859,9

786,4

771,9

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї

1093,0

776,9

872,5

793,0

727,7

708,7

629,5 463,5

389,8 387,0

526,2 346,2

462,6 330,3

421,7 305,9

412,0 296,7

48,35 1015,0

0,017 97,64 821,2

0,032 0,012 64,67 899,7

0,031 0,005 66,96 817,342

0,052 0,052 57,9 723,137

0,087 0,009 62,71 715,0

1014,0

820,5

899,6

817,3

723,1

714,9

1,159 0,396 510,6 501,8 823,9 57 587,2

23,3 23,25 468,7 328,4 465,5 54 659,3

437,47 24,27 0,019 462,1 501,3 49 658,0

419,84 25,94 0,018 397,4 461,8 50 658,0

366,16 25,86 0,018 356,9 491,0 54 658,0

366,3 24,53 0,025 348,6 473,5 54 657,9

на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

Динаміка використання води 1400 1200

1146,5 1093

млн.м.куб.

1000

874,5 776,9

800

938,1 872,5

859,9 793

786,4 727,7

771,9 708,7

2007

2008

600 400 200 0 1990

2000

2005

2006

Забрано води з природних вод-них об'єктів - всього Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

Рисунок 4.2. Динаміка забору та використання води Динаміка водовідведення 1200 1000 800 600 400 200 0 1990

2000

2005

2006

2007

2008

Загальне водовідведення, млн.м.куб

Рисунок 4.3. Динаміка водовідведення води

Забір, використання та відведення води, млн.м3 Таблиця 4.4. Назва водного об’єкту р. Дніпро

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 706,5

Використано води

646,4

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 714,9 366,3

Динаміка використання води на господарсько-побутові потреби ( на 1 особу) 160

142

140

135

129

122

120

111

108

2007

2008

100 80 60 40 20 0 2003

2004

2005

2006

Використання на 1 особу

Рисунок 4.4. Динаміка використання води на господарсько-побутові потреби 4.2. Забруднення поверхневих вод Хімічне забруднення поверхневих вод в м. Києві визначається більш як на 70 створах в межах басейну р Дніпро. Облік ведеться по таких фізичних та хімічних показниках як температура, завислі речовини, водневий показник рН, сухий залишок, розчинений кисень, БСК5, окислюваність, ХСК, хлоридні іони, сульфатні іони, магній, кальцій, натрій+калій, загальна жорсткість, лужність, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфатні іони, залізо загальне, мідь, марганець, цинк, свинець, нікель, кадмій, нафтопродукти, АПАР, феноли, кольоровість, запах, прозорість, Cs-137, Sr-90, хром ІІІ та інші, до 40 показників. Результати аналізів порівнювалися з нормативами ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування. В 2008 ріці в м. Києві обстежено стан таких водойм як р. Дніпро, р. Либідь, р.Нивка, оз. Нижній Тельбін, оз. Тельбін, стр. Сирець , стр. Віта, стр. Курячий брід, стр. Совки, Русанівький канал, затока Коник; каскад озер Пуща-Водиця, озера: Видубицьке, Вирлиця, Синє, Райдужне, Лісове, Міністерське, Сонячне, Харківське, затока Десенка. 56

У результаті проведених обстежень та виконаних гідрохімічних аналізів виявлено такий стан водойм. р. Дніпро За результатами гідрохімічних визначень у І кварталі 2008 року якість води у контрольних створах №1 0,5 км вище гирла р. Десна, №2 0,5 км нижче гирла р. Десна, №5 0,5 км нижче гирла р. Либідь та №6 0,5 км нижче розсіюючого випуску БСА відповідає нормам ГДК для водойм господарськопобутового водокористування. У створі №3 0,5 км вище мосту Патона виявлено перевищення норм ГДК по нафтопродуктах (1,3 ГДК) та по загальноорганічному забрудненню – ХСК (1,2 ГДК). У створі №4 0,5 км нижче гирла р. Дарниця спостерігалося підвищення вмісту завислих речовин а також перевищення нормативів по ХСК – 1,2 ГДК та нафтопродуктах – 1,4 ГДК. У ІІ – ІІI кварталах 2008 року перевищень встановлених нормативів не зафіксовано, окрім перевищень у створі №6 по ХСК в межах похибки методики визначення у ІІ кварталі та перевищень у створах №3 та № 4 по ХСК в межах похибки методики визначення у ІІІ кварталі. У IV кварталі виявлено перевищення в межах похибки методики визначення по ХСК у створах №2 та №4. У створі №4 також виявлено перевищення норм ГДК по вмісту нафтопродуктів – 1,7 ГДК. р. Либідь За результатами гідрохімічних визначень у І кварталі спостерігалося перевищення норм ГДК по ХСК (до 1,4 ГДК). Також зафіксовано перевищення норм ГДК по нафтопродуктам (від перевищень в межах похибки методики визначення до 1,3 ГДК). У ІІ кварталі на всіх створах спостерігалося незначне підвищення рівня загально-органічного забруднення (ХСК) з перевищеннями нормативів в межах похибки методики визначення. Інші показники, що визначались, відповідають встановленим нормативам. У ІІІ кварталі зафіксовано перевищення норм ГДК по ХСК (від 1,5 ГДК до 1,7 ГДК), вміст інших показників якості води залишається стабільним, перевищень встановлених нормативів по показникам, що визначались не зафіксовано. р. Нивка У І кварталі 2008 року виявлено незначне підвищення загальноорганічного забруднення (ХСК) з перевищенням норм ГДК до 1,3. Інші показники, що досліджувались, відповідають встановленим нормативам. За результатами хімічних аналізів за ІІ квартал 2008 року виявлено підвищення рівня загально органічного забруднення (ХСК) у створі №3 пр. Перемоги, кемп. "Пролісок" з перевищенням норми до 1,4 ГДК. У ІІІ кварталі у створі №1 на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська виявлено незначне підвищення рівня загальноорганічного забруднення (ХСК) до 1,2 ГДК. У IV кварталі виявлено перевищення в межах похибки методики визначення по ХСК у створі №1 на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська . Інші показники, що визначалися, відповідають встановленим нормативам. стр. Сирець За результатами хімічних аналізів у I кварталі виявлено перевищення норм ГДК по нафтопродуктах у створах №1 витік, ПКтаВ "Нивки" з/пл. "Рубежанський", №2 вул. Кузьминська, №4 гирло, місце 57

впадіння в оз. Кирилівське від 1,2 до 1,4 ГДК. Також, спостерігалось підвищення загально-органічного забруднення у створах №№ 2, 3 вул. Сирецька, 4 з перевищенням норм ГДК по ХСК в межах до 1,3 ГДК. У ІІІ кварталі виявлено перевищення по ХСК у створах №№ 2-4 до 1,3 ГДК. Якість іншик показників, що визначалися, відповідає встановленим нормативам. У IV кварталі виявлено перевищення у створаз №3 та №4 по ХСК та нафтопродуктах - до 1,3ГДК. Інші показники, що визначалися, відповідають встановленим нормативам. Стр. Курячий Брід Спостерігалося перевищення норм ГДК по загальноорганічному забрудненню (ХСК) до 1,2ГДК та вмісту нафтопродуктів – до 1,4ГДК у І кварталі, за інший період 2008 року перевищень встановлених нормативів не виявлено. Якість води інших водних об’єктів, що контролюються (каскад озер Опечінь, Русанівська протока, затока Коник, стр. Віта, стр. Совки стр. Сирець, озера Прірва, Сонячне, Лісове, Райдужне, Видубицьке, Харківського масиву, затока Десенка) відповідала встановленим нормативам. Через аварійну ситуацію, що сталася в Голосіївському районі м.Києва 21 жовтня 2008 року біля Голосіївських озер у звязку з витіканням стічних вод з Мишоловського каналізаційного колектора, здійснювався систематичний контроль за станом навколишніх водойм (ставок №1 (Голосіївські озера), ставок №2 (Голосіївські озера), cтавок біля вул. Квітки-Основяненка та Весняної, струмок Голосіївський (вихід з колектору по вул.Корчуватській). За результатами гідрохімічних аналізів за період 22-24 жовтня 2008р. у ставку №1 Голосіївських озер встановленовлено значні перевищення нормативів ГДК для водойм культурно-побутового водокористування відповідно до СанПиН №4630-88 по загальноорганічному забрудненню (ХСК), аміаку, азоту, біологічному споживанню кисню (БСК5) та інші. Крім того, вміст розчиненого кисню складав біля 1,5 мг/дм3 при нормі не менше ніж 4 мг/дм3. Станом на 3 листопада забруднена вода з ставка №1 перекачана до Мишоловського каналізаційного колектора. За результатами гідрохімічнихдосліджень водойм, що розташовані нижче аварійного скиду Мишоловського колектора, за період жовтень-листопад спостерігалася стабілізація процесів до самоочищення . 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Водокористувачі здійснюють скидання зворотних вод безпосередньо в р. Дніпро та водні об’єкти міста або скидають забруднені стоки до міськканалізації (як з попередньою очисткою, так і без неї), після чого вони поступають на міські очисні споруди Бортницької станції аерації, проектною потужністю 1,8 млн. м3/добу, 657 млн. м3/рік.

Фото 4.2. Бортницька станція аерації ВАТ "АК "Київводоканал". Водоскидний лоток

Рисунок 4.5. Схема очистки стічних вод Бортницькою станцією аерації Поверхневі води перед подачею в водопровідні мережі очищуються та знезаражуються на Дніпровській та Деснянський водопровідних станціях реагентним методом по класичній схемі.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн.м3 Таблиця 4.5 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на: побутово-питні потреби

виробничі потреби

365,0 0,042 0,614

0,963 0,018 0,239

364,0 0,024 0,375

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х 346,4 346,4 -

5,550 311,37

2,414 283,47

3,136 27,90

367,2

366,3

0,874

1,444 8,872 3,875 2,414

0,392 0,591 1,661 0,917

1,034 8,281 2,215 1,497

0,607 0,002 0,566 -

0,607 0,002 0,542 -

9,519 708,7

6,035 296,7

3,538 412,0

0,125 714,9

366,3

0,175 348,6

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Результати аналітичного контролю якості поверхневих вод м.Києва за 2008 рік

р. Дніпро

0,5 км вище гирла р.Десна

мг/л

мг О2/л

БСК5

мг О2/л

мг/л

NH4+

NO2-

NO3-

Cl-

SO42-

АПАР

ХСК

Нафтопроду кти

створу

рН

мг/л

мгекв/л

мг/л

PO43-

Загальна жосткість

п/п.

t,oC

Розчинений кисень

об*єкту, пункту,

Сухий залишок

ств.

Показники якості води Завислі речовини

Назва водного

Кількість

№

Категорія об'єкту

Таблиця 4.6

Ca2+

Mg2+

Cu2+

Ni2+

Zn2+

Cr6+

заг.

культурно-побутова

4,6 21,0

7,90 7,76

11,20 8,00

321 257

9,70 8,50

24,70 19,60

1,20 1,40

0,24 0,04

0,040 0,140

4,3 2,20

17,6 13,9

43,7 21,6

0,270 0,160

3,91 2,61

31,0 30,1

28,8 19,5

0,150 0,140

0,000 0,000

н/в н/в

0,000 0,000

н/в н/в

0,080 0,143

0,028 0,051

вересень

17,5

8,03

16,40

473

8,82

22,30

0,90

0,19

0,160

3,20

45,2

35,7

0,070

2,95

27,1

19,5

0,310

0,004

н/в

0,000

н/в

0,174

0,036

листопад min значення max значення

3,5 3,5 21,0

7,60 7,60 8,03

16,40 8,00 16,40

274 257 473

7,90 7,90 9,70

28,6 19,60 28,60

3,00 0,90 3,00

0,58 0,04 0,58

0,060 0,040 0,160

6,05 2,20 6,05

37,4 13,9 45,2

41,0 21,6 43,7

0,270 0,070 0,270

2,55 2,55 3,91

27,1 27,1 31,0

14,6 14,6 28,8

0,200 0,140 0,310

0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,158 0,080 0,174

0,030 0,028 0,051

середнє за 2008р.

11,7

7,82

13,00

331

8,73

23,8

1,63

0,26

0,100

3,94

28,5

35,5

0,193

3,01

28,8

20,6

0,200

0,001

н/в

0,000

н/в

0,139

0,036

min значення max значення

13,6 4,8 20,0 18,0 4,0 4,0 20,0

7,95 7,80 7,77 7,84 7,60 7,60 7,84

12,20 12,40 7,20 14,00 15,20 7,20 15,20

321 314 271 494 298 271 494

8,36 8,90 8,90 8,92 8,10 8,10 8,92

27,5 27,00 17,60 24,10 33,3 17,60 33,30

1,40 1,80 1,50 1,06 2,60 1,06 2,60

0,84 0,48 0,06 0,24 0,82 0,06 0,82

0,100 0,050 0,120 0,200 0,050 0,050 0,200

3,17 2,90 2,10 2,90 6,77 2,10 6,77

28,7 37,4 23,8 43,2 48,4 23,8 48,4

25,0 38,4 22,0 28,6 38,8 22,0 38,8

0,355 0,320 0,120 0,100 0,340 0,100 0,340

2,80 4,37 2,52 3,04 3,10 2,52 4,37

30,3 36,5 32,1 28,1 35,1 28,1 36,5

19,9 31,0 14,6 19,5 16,4 14,6 31,0

0,135 0,280 0,110 0,250 0,260 0,110 0,280

0,001 0,000 0,000 0,004 0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,006 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,201 0,160 0,121 0,154 0,271 0,121 0,271

0,036 0,081 0,093 0,022 0,080 0,022 0,093

середнє за 2008р.

11,7

7,8

12,20

344

8,71

25,5

1,74

0,40

0,105

3,67

38,2

32,0

0,220

3,26

33,0

20,4

0,225

0,001

н/в

0,000

н/в

0,177

0,069

13,7 5,2 22,0

7,80 8,10 7,00

12,60 15,20 8,80

316 343 331

8,03 8,40 8,20

28,40 36,00 25,50

1,33 2,00 2,00

0,67 1,00 0,14

0,053 0,060 0,170

1,73 2,70 2,40

34,8 37,4 23,8

28,2 36,5 27,3

0,388 0,180 0,160

3,80 4,73 2,70

32,7 38,3 28,1

20,7 34,3 19,5

0,178 0,270 0,100

0,003 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,015 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,266 0,385 0,214

0,050 0,039 0,143

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Десна

середнє за 2007р. 0,5 км вище мосту Патона

березень червень

березень червень вересень листопад

березень червень

вересень листопад

min значення max значення

18,5 4,0 4,0 22,0

8,20 7,90 7,00 8,20

20,40 18,00 8,80 20,40

510 402 331 510

8,41 8,60 8,20 8,60

33,80 24,8 24,80 36,00

1,47 4,60 1,47 4,60

0,80 1,77 0,14 1,77

0,100 0,080 0,060 0,170

2,10 4,09 2,10 4,09

44,2 44,0 23,8 44,2

37,3 52,4 27,3 52,4

0,170 0,260 0,160 0,260

2,76 2,75 2,70 4,73

23,0 30,1 23,0 38,3

19,5 14,6 14,6 34,3

0,280 0,230 0,100 0,280

0,016 0,000 0,000 0,016

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,250 0,350 0,214 0,385

0,082 0,010 0,010 0,143

середнє за 2008р.

12,4

7,8

15,60

397

8,40

30,0

2,52

0,93

0,103

2,82

37,4

38,4

0,193

3,24

29,9

22,0

0,220

0,004

н/в

0,000

н/в

0,300

0,069

13,5 4,7

7,90 7,70

14,70 29,60

327 356

8,00 9,50

30,70 36,00

1,88 2,20

1,01 0,63

0,090 0,030

2,23 2,60

27,5 35,2

23,1 36,0

0,323 0,410

3,70 4,91

31,3 40,1

21,1 35,4

0,158 0,150

0,000 0,000

н/в н/в

0,010 0,000

н/в н/в

0,280 0,421

0,058 0,094

min значення max значення

21,0 19,5 4,5 4,5 21,0

6,89 7,46 7,40 6,89 7,70

22,80 44,00 20,80 20,80 44,00

332 535 275 275 535

8,30 8,65 7,00 7,00 9,50

26,50 31,80 34,3 26,50 36,00

2,20 1,47 1,07 1,07 2,20

0,18 0,42 1,60 0,18 1,60

0,130 0,050 0,040 0,030 0,130

2,00 3,30 3,23 2,00 3,30

21,8 46,3 46,2 21,8 46,3

30,2 45,9 27,5 27,5 45,9

0,180 0,060 0,490 0,060 0,490

2,52 3,14 3,10 2,52 4,91

24,0 26,1 34,1 24,0 40,1

19,5 20,7 17,0 17,0 35,4

0,140 0,180 0,270 0,140 0,270

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,154 0,286 0,279 0,154 0,421

0,102 0,022 0,150 0,022 0,150

середнє за 2008р.

12,4

7,4

29,30

375

8,36

32,2

1,74

0,71

0,063

2,78

37,4

34,9

0,285

3,42

31,1

23,2

0,185

0,000

н/в

0,000

н/в

0,285

0,092

14,2 4,5

8,00 7,90

23,20 12,80

325 320

7,33 9,70

29,60 27,00

1,65 1,80

0,90 0,49

0,075 0,050

3,58 3,80

31,5 41,8

26,2 39,8

0,390 0,570

3,80 4,91

32,3 43,8

22,2 33,2

0,173 0,280

0,000 0,000

н/в н/в

0,020 0,000

н/в н/в

0,307 0,160

0,078 0,106

min значення max значення

22,0 20,0 4,0 4,0 22,0

7,03 8,30 7,80 7,03 8,30

14,40 13,20 20,40 12,80 20,40

339 491 324 320 491

8,10 9,14 8,20 8,10 9,70

28,40 26,70 28,6 26,70 28,60

2,60 1,39 2,80 1,39 2,80

0,22 0,20 0,79 0,20 0,79

0,150 0,130 0,080 0,050 0,150

2,20 5,20 5,29 2,20 5,29

21,8 40,1 37,4 21,8 41,8

36,5 34,9 27,0 27,0 39,8

0,130 0,180 2,040 0,130 2,040

2,70 2,85 3,20 2,70 4,91

25,1 24,0 34,1 24,0 43,8

21,3 20,7 18,2 18,2 33,2

0,120 0,210 0,270 0,120 0,280

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,207 0,154 0,382 0,154 0,382

0,073 0,069 0,150 0,069 0,150

середнє за 2008р.

12,6

7,8

15,20

369

8,79

27,7

2,15

0,43

0,103

4,12

35,3

34,6

0,730

3,42

31,8

23,4

0,220

0,000

н/в

0,000

н/в

0,226

0,100

min значення max значення

13,6 4,9 22,0 20,0 5,5 4,9 22,0

7,80 7,60 7,51 7,76 7,30 7,30 7,76

16,50 12,40 11,60 8,00 20,40 8,00 20,40

313 348 358 481 320 320 481

7,88 9,50 7,70 8,24 8,40 7,70 9,50

29,90 24,70 34,30 28,30 27,6 24,70 34,30

1,15 2,40 3,00 1,14 3,60 1,14 3,60

0,91 0,59 0,67 0,84 1,58 0,59 1,58

0,085 0,060 0,310 0,060 0,180 0,060 0,310

4,10 4,40 4,3, 3,70 13,72 3,70 13,72

32,3 41,8 27,8 41,1 46,2 27,8 46,2

35,3 37,4 43,2 38,1 30,3 30,3 43,2

0,470 0,790 0,710 0,250 2,830 0,250 2,830

3,70 4,82 2,52 2,95 3,25 2,52 4,82

32,5 34,6 24,0 25,1 30,1 24,0 34,6

21,7 37,6 19,5 20,1 20,1 19,5 37,6

0,203 0,230 0,170 0,140 0,250 0,140 0,250

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,019 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,317 0,240 0,080 0,160 0,382 0,080 0,382

0,085 0,108 0,059 0,029 0,150 0,029 0,150

середнє за 2008р.

13,1

7,5

13,10

377

8,46

28,7

2,54

0,92

0,153

7,27

39,2

37,3

1,145

3,39

28,5

24,3

0,198

0,000

н/в

0,000

н/в

0,216

0,087

середнє за 2007р.

15,2

7,80

13,60

334

6,78

33,30

1,88

3,56

0,323

12,22

35,2

34,7

1,080

2,90

33,1

22,6

0,158

0,010

н/в

0,005

н/в

0,270

0,118

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Дарниця

середнє за 2007р. 0,5 км нижче гирла р.Либідь

середнє за 2007р. 0,5 км нижче розсіючого випуску БСА 6

р. Либідь

березень

червень вересень листопад

березень

червень вересень листопад

березень червень вересень листопад

культ.-побутова

вул.Ушинського

min значення max значення

3,2 15,0 23,4 3,2 23,4

7,50 7,80 7,70 7,50 7,80

26,00 14,80 6,00 6,00 26,00

318 284 412 284 412

3,20 6,70 4,56 3,20 6,70

28,60 42,00 30,00 28,60 42,00

0,80 1,40 1,60 0,80 1,60

1,61 0,46 6,56 0,46 6,56

0,050 0,100 0,340 0,050 0,340

2,96 2,10 10,00 2,10 10,00

48,4 25,5 39,1 25,5 48,4

49,7 39,4 18,4 18,4 49,7

0,330 0,300 0,600 0,300 0,600

5,01 3,15 4,00 3,15 5,01

51,1 40,1 46,1 40,1 51,1

29,9 8,5 9,7 8,5 29,9

0,270 0,310 0,230 0,230 0,310

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,229 0,267 0,057 0,057 0,267

0,040 0,029 0,050 0,029 0,050

середнє за 2008р.

13,9

7,7

15,60

338

4,82

33,5

1,27

2,88

0,163

5,02

37,7

35,8

0,410

4,05

45,8

16,0

0,270

0,000

н/в

0,000

н/в

0,184

0,040

середнє за 2007р.

10,9

7,80

60,73

374

6,09

45,00

2,00

1,30

0,073

3,36

84,1

41,6

0,687

4,90

45,3

32,2

0,283

0,003

н/в

0,010

н/в

0,299

0,040

min значення

4,5 14,5 24,0 4,5

7,80 7,40 7,80 7,40

30,80 35,00 5,20 5,20

358 295 474 295

4,50 8,90 4,68 4,50

32,70 34,00 44,00 32,70

0,80 1,00 1,76 0,80

4,09 0,23 1,19 0,23

0,040 0,050 0,190 0,040

3,04 1,60 8,30 1,60

63,7 29,8 411,2 29,8

93,7 44,2 67,2 44,2

0,560 0,260 0,890 0,260

5,19 3,51 3,82 3,51

49,2 44,1 38,1 38,1

33,2 10,3 8,5 8,5

0,290 0,270 0,160 0,160

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,010 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,333 0,182 0,114 0,114

0,090 0,019 0,090 0,019

вул.Комінтерна,

max значення

24,0

7,80

35,00

474

8,90

44,00

1,76

4,09

0,190

8,30

411,2

93,7

0,890

5,19

49,2

33,2

0,290

0,000

н/в

0,010

н/в

0,333

0,090

14,3

7,7

23,67

376

6,03

36,9

1,19

1,84

0,093

4,31

168,2

68,4

0,570

4,17

43,8

17,3

0,240

0,000

н/в

0,003

н/в

0,210

0,066

середнє за 2007р.

12,5

7,90

56,27

389

5,97

42,50

1,40

1,85

0,043

3,15

68,7

47,6

0,443

5,30

46,5

35,9

0,307

0,007

н/в

0,027

н/в

0,359

0,013

min значення max значення

4,0 15,0 23,6 4,0 23,6

7,70 7,20 7,90 7,20 7,90

42,80 10,80 9,60 9,60 42,80

486 271 595 271 595

4,00 8,40 4,17 4,00 8,40

30,60 32,00 50,00 30,60 50,00

2,00 0,80 2,24 0,80 2,24

3,28 0,17 1,79 0,17 3,28

0,070 0,080 0,200 0,070 0,200

4,71 1,30 10,60 1,30 10,60

98,9 26,9 78,1 26,9 98,9

79,4 38,4 49,9 38,4 79,4

0,720 0,240 0,570 0,240 0,720

5,10 3,33 4,37 3,33 5,10

51,1 42,1 38,1 38,1 51,1

31,0 9,1 7,3 7,3 31,0

0,320 0,260 0,190 0,190 0,320

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,030 0,000 0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в н/в

0,320 0,240 0,171 0,171 0,320

0,100 0,016 0,110 0,016 0,110

середнє за 2008р.

14,2

7,6

21,07

451

5,52

37,5

1,68

1,75

0,117

5,54

68,0

55,9

0,510

4,27

43,8

15,8

0,257

0,000

н/в

0,010

н/в

0,244

0,075

середнє за 2007р.

12,4

7,90

66,87

372

5,78

40,10

2,80

1,70

0,057

3,3

72,8

46,8

0,510

5,20

42,6

37,5

0,333

0,003

н/в

0,023

н/в

0,376

0,060

min значення max значення

3,4 15,5 23,4 3,4 23,4

7,80 7,60 8,00 7,60 8,00

60,80 14,00 12,80 12,80 60,80

486 253 465 253 486

3,40 8,10 4,08 3,40 8,10

38,80 30,00 52,00 30,00 52,00

2,00 0,80 2,08 0,80 2,08

5,06 0,16 1,95 0,16 5,06

0,040 0,050 0,200 0,040 0,200

2,06 1,20 11,30 1,20 11,30

101,1 35,5 72,0 35,5 101,1

51,4 32,1 51,5 32,1 51,5

0,570 0,210 0,720 0,210 0,720

5,10 3,15 4,37 3,15 5,10

51,1 40,1 42,1 40,1 51,1

31,0 7,9 6,1 6,1 31,0

0,280 0,270 0,240 0,240 0,280

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,030 0,000 0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в н/в

0,400 0,250 0,171 0,171 0,400

0,120 0,013 0,130 0,013 0,130

середнє за 2008р.

14,1

7,8

29,20

401

5,19

40,3

1,63

2,39

0,097

4,85

69,5

45,0

0,500

4,21

44,4

15,0

0,263

0,000

н/в

0,010

н/в

0,274

0,088

середнє за 2007р.

12,0

7,90

75,73

372

5,53

49,60

1,99

3,22

0,050

2,5

73,6

29,1

0,523

5,20

42,6

37,5

0,270

0,003

н/в

0,023

н/в

0,398

0,080

4,7 22,3

7,80 8,03

9,60 9,60

300 553

5,70 6,60

33,70 29,70

1,20 1,20

1,28 0,40

0,040 0,860

0,80 9,60

22,0 98,7

36,5 191,9

0,210 0,310

3,8 3,7

34,6 54,1

25,5 12,2

0,260 0,220

0,014 0,000

н/в н/в

0,030 0,000

н/в н/в

0,300 0,148

0,068 0,028

23,8

8,30

10,80

358

9,92

36,90

4,00

3,36

0,020

6,70

44,0

51,5

0,110

3,4

37,1

28,0

0,050

0,000

н/в

0,000

н/в

0,100

0,016

Гирло, Видубичі

лютий травень серпень

середнє за 2008р.

Протасів Яр, під мостом

лютий травень серпень

р. Нивка на розі вулиць Ю. Смолича і вул. Московська

лютий травень серпень

культ.-побут. березень 4 травень липень

листопад 1

min значення max значення

7,0 4,7 23,8

7,56 7,56 8,30

14,80 9,60 14,80

493 300 553

9,63 5,70 9,92

33,0 29,70 36,90

2,37 1,20 4,00

0,14 0,14 3,36

0,030 0,020 0,860

4,60 0,80 9,60

26,7 22,0 98,7

25,5 25,5 191,9

0,110 0,110 0,310

3,99 3,42 3,99

43,1 34,6 54,1

22,5 12,2 28,0

0,180 0,050 0,260

0,004 0,000 0,014

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,030

н/в н/в н/в

0,231 0,100 0,300

0,029 0,016 0,068

середнє за 2008р.

14,5

7,9

11,20

426

7,96

33,3

2,19

1,30

0,238

5,43

47,9

76,4

0,185

3,73

42,2

22,1

0,178

0,005

н/в

0,008

н/в

0,195

0,035

min значення max значення

7,5 4,3 22,5 23,2 7,5 4,3 23,2

7,90 7,70 8,10 7,90 7,41 7,41 8,10

9,20 8,80 8,80 30,80 23,20 8,80 30,80

295 299 758 558 474 299 758

7,21 5,30 7,20 9,44 8,24 5,30 9,44

25,8 38,20 25,70 19,40 27,0 19,40 38,20

1,25 1,20 1,80 3,20 1,22 1,20 3,20

0,83 1,01 0,19 6,86 0,13 0,13 6,86

0,060 0,060 0,630 0,200 0,03 0,030 0,630

0,82 1,70 5,90 15,00 4,100 1,70 15,00

29,8 35,2 78,3 120,9 28,8 28,8 120,9

19,3 29,7 193,4 67,2 31,0 29,7 193,4

0,290 0,300 0,150 0,180 0,090 0,090 0,300

3,6 3,6 4,4 3,6 3,80 3,60 4,41

32,8 32,8 56,1 42,1 39,1 32,8 56,1

24,3 24,3 19,5 22,5 22,5 19,5 24,3

0,290 0,250 0,130 0,270 0,280 0,130 0,280

0,020 0,002 0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,090 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в н/в н/в

0,240 0,200 0,167 0,300 0,138 0,138 0,300

0,080 0,114 0,031 0,041 0,049 0,031 0,114

середнє за 2008р.

14,4

7,8

17,90

522

7,55

27,6

1,86

2,05

0,230

6,68

65,8

80,3

0,180

3,86

42,5

22,2

0,233

0,002

н/в

0,000

н/в

0,201

0,059

середнє за 2007р.

16,6

7,95

9,60

331

8,03

33,30

1,06

0,93

0,160

7,40

41,9

26,9

0,330

3,5

32,8

22,7

0,210

0,005

н/в

0,090

н/в

0,302

0,085

3,9

8,10

9,20

292

5,50

36,00

1,40

1,11

0,050

1,70

28,6

24,9

0,300

3,7

29,2

27,7

0,210

0,000

н/в

0,010

н/в

0,300

0,114

min значення max значення

23,1 24,2 7,5 3,9 24,2

7,95 7,70 7,70 7,70 8,10

9,20 6,40 14,40 6,40 14,40

699 265 415 265 699

7,30 7,80 9,63 5,50 9,63

41,60 27,20 25,0 25,00 41,60

2,60 5,92 1,80 1,40 5,92

0,39 4,53 0,17 0,17 4,53

0,600 0,100 0,020 0,020 0,600

4,10 6,90 5,40 1,70 6,90

105,5 54,9 25,7 25,7 105,5

209,2 53,0 28,6 24,9 209,2

0,210 0,110 0,060 0,060 0,300

4,3 3,1 3,61 3,06 4,32

49,1 69,1 38,1 29,2 69,1

22,5 21,3 20,7 20,7 27,7

0,210 0,100 0,110 0,100 0,210

0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в н/в

0,261 0,200 0,250 0,200 0,300

0,048 0,037 0,022 0,022 0,114

середнє за 2008р.

14,7

7,9

9,80

418

7,56

32,5

2,93

1,55

0,193

4,53

53,7

78,9

0,170

3,68

46,4

23,1

0,158

0,001

н/в

0,003

н/в

0,253

0,055

середнє за 2007р.

17,7

7,90

6,80

288

10,21

30,40

1,13

1,26

0,050

1,13

36,4

22,7

0,270

3,5

31,0

23,2

0,175

0,000

н/в

0,045

н/в

0,305

0,085

min значення max значення

13,0 22,8 13,0 22,8

7,50 7,00 7,00 7,50

13,20 14,80 13,20 14,80

272 245 245 272

6,90 6,70 6,70 6,90

24,00 22,20 22,20 24,00

1,80 1,76 1,76 1,80

0,33 0,48 0,33 0,48

0,230 0,010 0,010 0,230

1,80 2,22 1,80 2,22

24,1 55,5 24,1 55,5

34,6 38,9 34,6 38,9

0,280 0,160 0,160 0,280

3,3 3,3 3,3 3,3

42,1 62,1 42,1 62,1

10,3 4,9 4,9 10,3

0,260 0,110 0,110 0,260

0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,222 0,114 0,114 0,222

0,023 0,080 0,023 0,080

середнє за 2008р.

17,9

7,3

14,00

259

6,80

23,1

1,78

0,41

0,120

2,01

39,8

36,8

0,220

3,3

52,1

7,6

0,185

0,010

н/в

0,000

н/в

0,168

0,052

середнє за 2007р. с.Жуляни, вул.Шевченка

березень травень липень листопад

пр.Перемоги,

березень

кемп."Пролісок"

травень липень листопад

р. Дарниця

культ.побутова

вул.Попудренко, поворот русла

травень вересень

середнє за 2007р.

ств.

12,4

7,80

14,60

330

9,23

29,95

2,07

0,67

0,070

1,83

36,1

27,7

0,375

4,2

34,4

30,7

0,295

0,015

н/в

0,010

н/в

0,257

0,080

4,8

7,60

12,40

215

5,80

30,60

0,40

2,27

0,050

3,63

15,4

27,1

0,430

4,4

34,6

32,1

0,180

0,000

н/в

0,000

н/в

0,229

0,080

min значення max значення

14,5 22,7 4,8 22,7

7,80 7,40 7,40 7,80

15,60 5,60 5,60 15,60

253 278 215 278

6,50 6,50 5,80 6,50

28,00 25,90 25,90 30,60

1,20 1,28 0,40 1,28

0,33 0,02 0,02 2,27

0,180 0,010 0,010 0,180

2,00 1,16 1,16 3,63

22,7 43,2 15,4 43,2

39,4 42,0 27,1 42,0

0,280 0,080 0,080 0,430

3,2 3,2 3,2 4,4

40,1 20,0 20,0 40,1

9,1 9,7 9,1 32,1

0,270 0,120 0,120 0,270

0,000 0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в н/в

0,182 0,171 0,171 0,229

0,031 0,090 0,031 0,090

середнє за 2008р.

14,0

7,60

11,20

249

6,27

28,17

0,96

0,87

0,080

2,26

27,1

36,2

0,263

3,6

31,6

17,0

0,190

0,003

н/в

0,003

н/в

0,194

0,067

середнє за 2007р.

16,6

7,97

13,60

293

6,94

31,40

1,97

1,34

0,063

2,93

30,6

29,4

0,403

4,4

40,1

29,1

0,210

0,003

н/в

0,017

н/в

0,303

0,083

4,0

7,90

12,40

268

5,60

33,30

0,20

0,66

0,070

1,33

19,8

83,1

1,000

3,7

38,3

22,1

0,270

0,000

н/в

0,000

н/в

0,206

0,100

min значення max значення

14,5 23,6 4,0 23,6

7,50 8,20 7,50 8,20

14,80 7,60 7,60 14,80

226 299 226 299

9,20 4,20 4,20 9,20

26,00 27,80 26,00 33,30

1,00 1,44 0,20 1,44

0,40 0,25 0,25 0,66

0,100 0,050 0,050 0,100

2,70 1,86 1,33 2,70

26,9 43,2 19,8 43,2

27,3 57,7 27,3 83,1

0,250 0,270 0,250 1,000

3,4 4,8 3,4 4,8

43,1 62,1 38,3 62,1

10,9 7,3 7,3 22,1

0,210 0,300 0,210 0,300

0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,250 0,171 0,171 0,250

0,028 0,100 0,028 0,100

середнє за 2008р.

14,0

7,87

11,60

264

6,33

29,03

0,88

0,44

0,073

1,96

30,0

56,0

0,507

4,0

47,8

13,4

0,260

0,007

н/в

0,000

н/в

0,209

0,076

середнє за 2007р.

15,5

7,93

17,20

299

6,81

36,07

2,08

0,90

0,063

2,92

30,6

38,2

0,535

4,3

38,3

29,3

0,215

0,000

н/в

0,020

н/в

0,347

0,110

3,8

8,10

12,00

312

5,40

28,70

0,60

0,90

0,070

0,54

24,2

99,1

0,810

3,73

31,0

26,6

0,160

0,000

н/в

0,000

н/в

0,229

0,110

min значення max значення

12,5 23,4 3,8 23,4

7,60 8,20 7,60 8,20

12,90 9,20 9,20 12,90

208 377 208 377

9,60 4,20 4,20 9,60

28,00 31,50 28,00 31,50

1,00 1,60 0,60 1,60

0,36 0,75 0,36 0,90

0,050 0,060 0,050 0,070

2,10 2,39 0,54 2,39

29,8 63,7 24,2 63,7

22,0 60,9 22,0 99,1

0,230 0,330 0,230 0,810

2,88 4,70 2,88 4,70

38,1 38,1 31,0 38,1

7,9 6,1 6,1 26,6

0,190 0,280 0,160 0,280

0,000 0,030 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,030 0,000 0,030

н/в н/в н/в н/в

0,261 0,229 0,229 0,261

0,024 0,110 0,024 0,110

середнє за 2008р.

13,2

7,97

11,37

299

6,40

29,40

1,07

0,67

0,060

1,68

39,2

60,7

0,457

3,77

35,7

13,5

0,210

0,010

н/в

0,010

н/в

0,240

0,081

середнє за 2007р.

13,5

7,80

20,80

302

6,65

36,07

2,47

1,18

0,073

1,11

31,1

51,1

0,693

3,80

31,3

26,7

0,263

0,003

н/в

0,013

н/в

0,371

0,140

Вхід в колектор по

лютий

вул.Червоногвард.

травень вересень

Гирло, місце впадін-

лютий

ня в оз.Н.Тельбін

травень вересень

озеро Н.Тельбін,

культ.побутова

оз. Н.Тельбін, нижче

лютий

гирла р.Дарниця

травень вересень

озеро Тельбін,

культ.побутова

оз. Тельбін вул.Тичини

min значення max значення

3,6 15,0 23,0 3,6 23,0

7,40 7,30 8,60 7,30 8,60

12,80 12,30 9,60 9,60 12,80

256 203 301 203 301

5,30 9,70 7,80 5,30 9,70

29,60 22,00 29,60 22,00 29,60

0,80 1,20 1,76 0,80 1,76

1,31 0,31 0,21 0,21 1,31

0,130 0,130 0,010 0,010 0,130

2,71 2,10 1,86 1,86 2,71

22,0 19,9 41,1 19,9 41,1

44,5 17,2 27,9 17,2 44,5

0,440 0,250 0,130 0,130 0,440

4,00 3,33 5,00 3,33 5,00

32,8 42,1 58,1 32,8 58,1

28,8 10,3 9,7 9,7 28,8

0,250 0,180 0,140 0,140 0,250

0,000 0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,020 0,000 0,020

н/в н/в н/в н/в н/в

0,223 0,185 0,286 0,185 0,286

0,020 0,024 0,120 0,020 0,120

середнє за 2008р.

13,9

7,77

11,57

253

7,60

27,07

1,25

0,61

0,090

2,22

27,7

29,9

0,273

4,11

44,3

16,3

0,190

0,007

н/в

0,007

н/в

0,231

0,055

середнє за 2007р.

13,8

7,80

23,20

271

7,47

42,30

3,39

1,49

0,060

3,16

25,8

28,3

0,617

3,70

27,6

28,5

0,193

0,000

н/в

0,003

н/в

0,295

0,033

min значення max значення

6,2 22,0 3,5 3,5 22,0

8,00 7,35 8,03 7,35 8,03

42,00 14,80 19,20 14,80 42,00

394 415 511 394 511

7,70 7,90 8,57 7,70 8,57

48,60 24,50 35,00 24,50 48,60

1,40 2,30 1,31 1,31 2,30

1,13 0,32 0,39 0,32 1,13

0,100 0,360 0,100 0,100 0,360

2,70 3,20 1,50 1,50 3,20

48,5 49,6 42,2 42,2 49,6

46,1 44,2 30,2 30,2 46,1

1,080 0,560 0,130 0,130 1,080

3,91 2,97 3,14 2,97 3,91

49,1 28,1 33,1 28,1 49,1

26,8 18,8 18,2 18,2 26,8

0,300 0,170 0,210 0,170 0,300

0,000 0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,333 0,250 0,320 0,250 0,333

0,096 0,090 0,069 0,069 0,096

середнє за 2008р.

10,6

7,79

25,33

440

8,06

36,03

1,67

0,61

0,187

2,47

46,8

40,2

0,590

3,34

36,8

21,3

0,227

0,001

н/в

0,000

н/в

0,301

0,085

середнє за 2007р.

19,0

7,50

6,90

303

6,80

35,80

1,10

0,47

0,120

0,64

20,9

16,1

0,470

4,00

37,4

26,3

0,625

0,005

н/в

0,010

н/в

0,311

0,135

6,3

7,65

36,40

405

8,30

41,10

2,20

1,23

0,190

2,10

52,7

40,8

0,940

3,73

48,1

24,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,323

0,134

min значення max значення

23,5 4,0 4,0 23,5

7,71 7,65 7,65 7,71

23,20 8,40 8,40 36,40

434 540 405 540

7,30 8,08 7,30 8,30

30,40 33,00 30,40 41,10

2,20 1,55 1,55 2,20

0,57 0,54 0,54 1,23

0,290 0,080 0,080 0,290

4,10 2,30 2,10 4,10

45,7 44,2 44,2 52,7

51,4 23,1 23,1 51,4

0,720 0,090 0,090 0,940

2,70 3,33 2,70 3,73

26,1 31,1 26,1 48,1

17,0 21,3 17,0 24,3

0,230 0,320 0,200 0,320

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,370 0,286 0,286 0,370

0,143 0,042 0,042 0,143

середнє за 2008р.

11,3

7,67

22,67

460

7,89

34,83

1,98

0,78

0,187

2,83

47,5

38,4

0,583

3,25

35,1

20,9

0,250

0,001

н/в

0,000

н/в

0,326

0,106

середнє за 2007р.

19,1

7,70

11,60

323

6,85

31,80

1,15

0,60

0,095

0,76

25,3

16,5

0,435

3,90

33,8

27,1

0,640

0,010

н/в

0,030

н/в

0,313

0,185

6,5

7,93

18,40

378

8,50

39,30

2,20

1,31

0,090

2,50

46,2

61,0

0,590

3,46

44,1

19,5

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,308

0,080

23,0 3,5 3,5 23,0

8,02 7,32 7,32 8,02

25,20 18,80 18,40 25,20

407 563 378 563

7,40 7,43 7,40 8,50

35,30 36,00 35,30 39,30

2,10 1,55 1,55 2,20

0,63 0,65 0,63 1,31

0,340 0,070 0,070 0,340

3,40 4,70 2,50 4,70

47,6 42,2 42,2 47,6

42,7 25,6 25,6 61,0

0,380 0,050 0,050 0,590

2,52 3,14 2,52 3,46

31,1 32,1 31,1 44,1

11,6 20,7 11,6 20,7

0,280 0,390 0,280 0,390

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,364 0,333 0,308 0,364

0,097 0,022 0,022 0,097

каскад оз.Опечінь оз.Пташине, вул.Полярна

лютий травень вересень

культ.побутова квітень серпень грудень

оз.Опечінь,

квітень

вул.Богатирська

серпень грудень

оз.Кирилівське,вище

квітень

гирла стр.Сирець

серпень грудень

min значення max значення

середнє за 2008р.

11,0

7,76

20,80

449

7,78

36,87

1,95

0,86

0,167

3,53

45,3

43,1

0,340

3,04

35,8

17,3

0,320

0,001

н/в

0,000

н/в

0,335

0,066

середнє за 2007р.

19,1

7,60

11,00

295

6,85

36,30

1,65

0,13

0,080

0,94

31,9

26,7

0,470

4,30

40,1

27,7

0,510

0,010

н/в

0,025

н/в

0,263

0,190

6,8

7,51

57,50

433

7,70

39,30

2,20

0,92

0,230

1,60

54,9

59,6

0,800

3,82

45,1

24,9

0,250

0,000

н/в

0,000

н/в

0,261

0,201

min значення max значення

20,5 4,0 4,0 20,5

7,61 8,03 7,51 8,03

16,80 5,60 5,60 57,50

427 482 427 482

7,70 8,57 7,70 8,57

30,40 27,00 27,00 39,30

2,00 1,55 1,55 2,20

0,27 0,23 0,23 0,92

0,390 0,020 0,020 0,390

2,30 3,30 1,60 3,30

49,6 32,9 32,9 54,9

55,2 35,7 35,7 59,6

0,240 0,040 0,040 0,800

2,43 2,85 2,43 3,82

31,1 26,1 26,1 45,1

10,9 18,8 10,9 24,9

0,170 0,140 0,140 0,250

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,308 0,160 0,160 0,308

0,143 0,022 0,022 0,201

середнє за 2008р.

10,4

7,72

26,63

447

7,99

32,23

1,92

0,47

0,213

2,40

45,8

50,2

0,360

3,03

34,1

18,2

0,187

0,001

н/в

0,000

н/в

0,243

0,122

18,6 6,7

7,70 7,75

11,20 21,40

330 414

7,15 7,70

34,30 43,00

2,25 2,00

0,10 0,83

0,105 0,290

1,37 2,80

26,4 65,9

22,4 49,5

0,480 0,000

4,20 3,5

37,4 33,1

28,8 21,3

0,275 0,250

0,010 0,000

н/в н/в

0,025 0,000

н/в н/в

0,292 0,267

0,150 0,098

min значення max значення

24,0 3,0 3,0 24,0

8,20 7,55 7,55 8,20

7,20 9,20 7,20 21,40

341 457 341 457

7,90 9,22 7,70 9,22

26,50 29,00 26,50 43,00

1,70 1,63 1,63 2,00

0,05 0,12 0,05 0,83

0,090 0,020 0,020 0,290

4,30 1,60 1,60 4,30

39,7 39,1 39,1 65,9

49,0 22,4 22,4 49,5

0,380 0,110 0,000 0,380

1,89 2,28 1,9 3,5

26,1 26,1 26,1 33,1

7,3 11,6 7,3 21,3

0,160 0,250 0,160 0,250

0,000 0,004 0,000 0,004

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,182 0,071 0,071 0,267

0,03 0,03 0,029 0,098

середнє за 2008р.

11,2

7,83

12,60

404

8,27

32,83

1,78

0,33

0,133

2,90

48,2

40,3

0,163

2,5

28,4

13,4

0,220

0,001

н/в

0,000

н/в

0,173

0,053

середнє за 2007р.

19,0

7,30

13,00

342

7,15

33,40

1,25

0,49

0,080

1,18

16,5

14,2

0,335

4,0

35,6

26,8

0,245

0,015

н/в

0,050

н/в

0,285

0,100

6,5

7,65

30,50

388

8,60

29,40

1,90

0,13

0,130

2,40

33,0

39,8

0,410

4,4

37,1

31,0

0,260

0,006

н/в

0,000

н/в

0,342

0,035

min значення max значення

23,0 2,5 2,5 23,0

7,80 7,35 7,35 7,80

22,80 5,20 5,20 30,50

378 378 378 388

8,48 10,20 8,48 10,20

26,70 22,50 22,50 29,40

2,40 0,98 0,98 2,40

0,37 0,11 0,11 0,37

0,090 0,030 0,030 0,130

2,10 2,90 2,10 2,90

35,0 31,9 31,9 35,0

33,4 17,6 17,6 39,8

0,350 0,040 0,040 0,410

4,3 2,4 2,38 4,37

37,1 28,1 28,1 37,1

28,0 11,6 11,6 31,0

0,290 0,110 0,110 0,290

0,003 0,000 0,000 0,006

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,267 0,214 0,214 0,342

0,029 0,022 0,022 0,035

середнє за 2008р.

10,7

7,60

19,50

381

9,09

26,20

1,76

0,20

0,083

2,47

33,3

30,3

0,267

3,69

34,1

23,5

0,220

0,003

н/в

0,000

н/в

0,274

0,029

середнє за 2007р.

8,7

8,20

8,80

320

6,96

32,20

1,28

0,80

0,080

2,64

31,9

24,1

0,360

4,7

45,6

29,9

0,310

0,010

н/в

0,060

н/в

0,252

0,120

6,7

7,43

29,60

390

8,10

33,00

1,60

0,22

0,140

1,80

37,4

46,6

0,540

4,3

36,1

35,3

0,270

0,006

н/в

0,000

н/в

0,345

0,068

оз.Йорданське,

квітень

Оболонський пр.

серпень грудень

середнє за 2007р. оз.Вербне, пр.Червоних Козаків

квітень

серпень грудень

струмок Сирець

культ.побутова

витік, ПКтаВ"Нивки"

квітень

з/пл."Рубежанський"

липень грудень

вул.Кузьминська

квітень

липень грудень 2

min значення max значення

22,0 3,0 3,0 22,0

7,90 7,50 7,43 7,90

30,00 14,00 14,00 30,00

408 394 390 408

8,16 9,71 8,10 9,71

36,20 27,00 27,00 36,20

2,08 1,14 1,14 2,08

0,75 0,16 0,16 0,75

0,120 0,030 0,030 0,140

2,00 3,00 1,80 3,00

37,0 32,9 32,9 37,4

49,1 20,0 20,0 49,1

0,310 0,040 0,040 0,540

4,4 2,5 2,47 4,41

37,1 28,1 28,1 37,1

29,8 12,8 12,8 35,3

0,270 0,210 0,210 0,270

0,004 0,000 0,000 0,006

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,333 0,261 0,261 0,345

0,056 0,029 0,029 0,068

середнє за 2008р.

10,6

7,61

24,53

397

8,66

32,07

1,61

0,38

0,097

2,27

35,8

38,6

0,297

3,72

33,8

26,0

0,250

0,003

н/в

0,000

н/в

0,313

0,051

середнє за 2007р.

8,8

8,00

7,90

330

6,96

32,20

1,44

0,89

0,080

2,44

37,6

30,3

0,330

4,5

41,9

28,8

0,290

0,010

н/в

0,070

н/в

0,320

0,050

min значення max значення

7,0 22,5 3,0 3,0 22,5

7,75 7,82 7,35 7,35 7,82

42,30 38,40 22,80 22,80 42,30

375 369 413 369 413

7,80 7,76 9,80 7,76 9,80

38,50 34,30 33,50 33,50 38,50

1,80 2,40 1,39 1,39 2,40

0,26 0,40 0,22 0,22 0,40

0,120 0,170 0,020 0,020 0,170

2,30 3,00 1,20 1,20 3,00

41,8 47,3 40,1 40,1 47,3

56,7 55,4 23,1 23,1 56,7

0,590 0,470 0,070 0,070 0,590

4,2 4,1 2,7 2,66 4,19

38,1 35,1 30,1 30,1 38,1

28,0 26,1 14,0 14,0 28,0

0,290 0,290 0,280 0,280 0,290

0,017 0,006 0,011 0,006 0,017

н/в н/в н/в н/в н/в

0,010 0,040 0,000 0,000 0,040

н/в н/в н/в н/в н/в

0,267 0,267 0,333 0,267 0,333

0,081 0,077 0,076 0,076 0,081

середнє за 2008р.

10,8

7,64

34,50

386

8,45

35,43

1,86

0,29

0,103

2,17

43,1

45,1

0,377

3,63

34,4

22,7

0,287

0,011

н/в

0,017

н/в

0,289

0,078

середнє за 2007р.

8,8

8,10

6,80

337

7,04

27,60

1,12

0,65

0,090

2,68

36,9

27,2

0,320

4,5

38,3

31,0

0,250

0,020

н/в

0,090

н/в

0,316

0,060

6,8

8,05

20,40

344

7,50

40,40

2,20

0,40

0,100

1,60

37,4

48,5

0,870

3,6

35,1

27,4

0,230

0,001

н/в

0,000

н/в

0,435

0,197

min значення max значення

25,0 4,5 4,5 25,0

8,10 7,70 7,70 8,10

29,20 16,40 16,40 29,20

358 358 344 358

7,36 8,41 7,36 8,41

38,10 35,00 35,00 40,40

2,72 1,47 1,47 2,72

0,48 0,39 0,39 0,48

0,100 0,030 0,030 0,100

3,20 1,80 1,60 3,20

39,1 39,1 37,4 39,1

49,1 20,0 20,0 49,1

0,600 0,100 0,100 0,870

3,8 2,4 2,38 3,78

36,1 28,1 28,1 36,1

25,5 11,6 11,6 27,4

0,300 0,320 0,230 0,320

0,006 0,016 0,001 0,016

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,320 0,385 0,320 0,435

0,117 0,162 0,117 0,197

середнє за 2008р.

12,1

7,95

22,00

353

7,76

37,83

2,13

0,42

0,077

2,20

38,5

39,2

0,523

3,27

33,1

21,5

0,283

0,008

н/в

0,000

н/в

0,380

0,159

9,0

8,00

11,30

342

6,80

33,10

1,28

1,02

0,080

2,33

35,5

22,2

0,300

4,5

40,1

29,9

0,270

0,010

н/в

0,030

н/в

0,334

0,070

21,5

8,05

5,20

345

8,60

21,00

1,20

0,12

0,240

2,80

39,7

28,8

0,220

2,3

27,1

14,0

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,074

0,059

21,5

8,05

5,20

345

8,60

21,00

1,20

0,12

0,240

2,80

39,7

28,8

0,220

2,3

27,1

14,0

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,074

0,059

11,2

7,80

14,76

206

4,90

24,00

0,40

0,07

0,060

0,34

22,0

21,4

0,240

3,6

31,0

25,5

0,250

0,000

н/в

0,010

н/в

0,104

0,140

вул.Сирецька, 37

квітень липень грудень

Гирло, місце впадін-

квітень

ня в оз.Кирилівське

липень грудень

середнє за 2007р. оз. Видубицьке

культ.побутова

НабережноПечерська дорога

червень

середнє за 2008р. середнє за 2007р. оз. Синє

культ.побутова

Північний берег min значення max значення 1

11,0 2,0 25,5

8,00 7,35 8,00

11,30 11,20 48,80

312 302 439

8,20 6,23 9,70

26,50 29,50 33,70

1,23 1,40 2,50

0,55 0,74 1,17

0,012 0,050 0,220

1,65 1,60 3,10

41,6 22,0 35,7

31,5 27,3 49,1

0,220 0,570 0,630

4,6 2,7 4,5

44,9 23,0 32,8

28,7 18,8 34,3

0,220 0,140 0,280

0,000 0,000 0,004

н/в н/в н/в

0,032 0,010 0,012

н/в н/в н/в

0,310 0,300 0,364

0,060 0,080 0,180

середнє за 2008р.

13,8

7,68

30,00

371

7,97

31,60

1,95

0,96

0,135

2,35

28,9

38,2

0,600

3,6

27,9

26,6

0,210

0,002

н/в

0,011

н/в

0,332

0,130

середнє за 2007р.

10,8

8,1

13,8

371

10,55

1,6

0,65

0,030

1,47

30,1

26,0

0,805

4,1

35,6

28,3

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,314

0,105

Н. - Корчуватська в кінці вулиці

квітень

липень

24,0

7,96

42,80

451

6,31

31,70

2,40

1,11

0,260

2,40

36,7

54,6

0,840

2,6

23,0

17,6

0,110

0,005

н/в

0,001

н/в

0,333

0,082

липень

24,5

7,74

34,00

429

7,36

28,70

1,70

0,57

0,120

4,80

35,7

50,7

0,130

2,5

20,0

18,2

0,180

0,014

н/в

0,005

н/в

0,254

0,022

липень

23,0

7,95

21,20

457

7,59

25,70

1,10

0,53

0,190

6,40

38,7

56,2

0,200

2,7

23,0

18,8

0,210

0,011

н/в

0,010

н/в

0,296

0,029

3,2

7,9

9,60

305

9,70

26,70

1,60

0,29

0,050

1,60

28,6

40,3

0,550

4,7

38,3

34,3

0,330

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,065

середнє за 2008р.

3,2

7,9

9,60

305

9,70

26,7

3,13

0,29

0,050

1,60

28,6

40,3

0,550

4,7

38,3

34,3

0,330

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,065

середнє за 2007р.

8,9

7,8

8,2

363

8,8

28,2

3,13

0,25

0,045

1,33

39,5

33,1

0,585

4,5

42,9

28,3

0,265

0,000

н/в

0,005

н/в

0,244

0,103

3,1

7,6

10,00

310

9,50

28,90

1,40

1,36

0,070

1,40

30,8

36,5

0,540

4,6

36,5

33,2

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,073

середнє за 2008р.

3,1

7,6

10,00

310

9,50

28,9

1,40

1,36

0,070

1,40

30,8

36,5

0,540

4,6

36,5

33,2

0,290

0,000

н/в

0,000

н/в

0,200

0,073

середнє за 2007р.

8,5

7,6

9,20

320

7,90

26,1

1,10

1,22

0,050

1,35

39,0

38,6

0,550

4,6

44,3

29,1

0,265

0,000

н/в

0,000

н/в

0,239

0,075

25,6

8,10

19,60

378

7,90

26,00

2,08

0,84

0,020

0,30

54,9

46,7

0,100

3,9

38,1

26,8

0,070

0,000

н/в

0,000

н/в

0,100

0,060

праворуч від вул. 2

Новопирогівської о. Жуків, біля розв.

на столичному шосе

стр.Віта

с.Пирогів, вул.Крута

с.Чапаївка,

культ.побутова

березень

вул.Любомирська

озеро Вирлиця створ №1,

культ.побутова липень

вул.Ревуцького min значення max значення 1

6,0 6,0 25,6

7,40 7,40 8,10

12,80 12,80 19,60

312 312 378

8,88 7,90 8,88

26,0 26,00 26,00

2,20 2,08 2,20

0,58 0,58 0,84

0,040 0,020 0,040

1,92 0,30 1,92

15,4 15,4 54,9

39,0 39,0 46,7

0,270 0,100 0,270

2,90 2,9 3,9

32,1 32,1 38,1

15,8 15,8 26,8

0,290 0,070 0,290

0,010 0,000 0,010

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,124 0,100 0,124

0,060 0,060 0,060

середнє за 2008р.

15,8

7,75

16,20

345

8,39

26,00

2,14

0,71

0,030

1,11

35,2

42,9

0,185

3,4

35,1

21,3

0,180

0,005

н/в

0,000

н/в

0,112

0,060

середнє за 2007р. створ №2,

13,0

7,65

8,00

322

7,85

25,80

1,10

0,46

0,020

2,85

27,5

26,6

0,240

3,7

35,6

24,6

0,220

0,000

н/в

0,015

н/в

0,172

0,040

25,4

7,60

15,60

429

7,30

36,00

1,68

1,20

0,080

0,72

33,0

48,6

0,670

3,5

36,1

21,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,190

0,110

5,5 5,5 25,4

7,80 7,60 7,80

11,20 11,20 15,60

212 212 429

8,40 7,30 8,40

24,0 24,00 36,00

2,00 1,68 2,00

0,90 0,90 1,20

0,140 0,080 0,140

3,98 0,72 3,98

37,4 33,0 37,4

41,1 41,1 48,6

0,260 0,260 0,670

2,95 3,0 3,5

33,1 33,1 36,1

14,6 14,6 21,3

0,290 0,190 0,290

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,190 0,190 0,190

0,100 0,100 0,110

середнє за 2008р.

15,5

7,70

13,40

321

7,85

30,00

1,84

1,05

0,110

2,35

35,2

44,9

0,465

3,2

34,6

18,0

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,190

0,105

середнє за 2007р.

13,6

7,70

10,20

311

7,90

26,25

1,25

0,65

0,025

3,37

33,0

26,4

0,245

3,6

36,5

22,8

0,215

0,000

н/в

0,015

н/в

0,177

0,040

вул.Колекторна,

липень

нижче з-д "Енергія" min значення max значення

листопад

оз. Синє створ №1,

зі сторони лісу

листопад

культ.побутова

7,0

6,89

5,60

530

9,02

18,90

0,90

0,19

0,260

4,40

19,9

36,5

0,040

3,4

36,1

20,7

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,143

0,022

середнє за 2008р.

вересень

7,0

6,89

5,60

530

9,02

18,90

0,90

0,19

0,260

4,40

19,9

36,5

0,040

3,4

36,1

20,7

0,150

0,000

н/в

0,000

н/в

0,143

0,022

середнє за 2007р.

11,3

7,65

8,90

281

6,85

17,50

0,70

0,13

0,070

0,58

28,4

23,0

0,220

3,7

32,8

24,9

0,280

0,005

н/в

0,010

н/в

0,125

0,077

8,0

7,15

11,20

551

8,40

20,20

1,11

0,20

0,240

4,00

19,9

38,9

0,160

3,3

34,1

20,7

0,140

0,000

н/в

0,000

н/в

0,160

0,082

середнє за 2008р.

8,0

7,15

11,20

551

8,40

20,20

1,11

0,20

0,240

4,00

19,9

38,9

0,160

3,3

34,1

20,7

0,140

0,000

н/в

0,000

н/в

0,160

0,082

середнє за 2007р.

11,4

7,65

9,90

282

6,85

20,15

0,60

0,17

0,050

0,62

30,9

23,5

0,395

3,7

35,6

23,2

0,300

0,000

н/в

0,020

н/в

0,197

0,155

22,0

7,60

9,50

195

7,20

25,90

1,40

0,62

0,030

1,40

18,4

30,2

0,230

3,4

42,1

10,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,162

0,007

створ №2, зі сторони гаражів

каскад озер

вересень

культ.побутова

Пуща-Водиця 1

створ №1 5-а лінія

червень

середнє за 2008р.

22,0

7,60

9,50

195

7,20

25,90

1,40

0,62

0,030

1,40

18,4

30,2

0,230

3,4

42,1

10,3

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,162

0,007

середнє за 2007р.

24,0

7,8

12,8

245

0,5

0,47

0,05

1,39

32,2

24,8

0,19

3,46

32,8

22,1

0,22

0,000

н/в

0,01

н/в

0,264

0,010

22,5

7,40

7,10

205

7,50

23,80

0,80

0,79

0,090

2,00

21,3

26,9

0,230

3,6

40,1

11,6

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,004

середнє за 2008р.

22,5

7,40

7,10

205

7,50

23,80

0,80

0,79

0,090

2,00

21,3

26,9

0,230

3,6

40,1

11,6

0,190

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,004

середнє за 2007р. створ №3

23,0

7,7

11,2

312

9,8

0,96

0,02

1,52

94,5

28,1

0,19

4,19

34,6

29,9

0,28

0,000

н/в

0,02

н/в

0,240

0,010

22,0

7,80

5,70

185

8,00

19,40

1,00

0,41

0,050

1,40

15,6

22,5

0,200

3,8

43,1

12,8

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,108

0,002

середнє за 2008р.

22,0

7,80

5,70

185

8,00

19,40

1,00

0,41

0,050

1,40

15,6

22,5

0,200

3,8

43,1

12,8

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,108

0,002

середнє за 2007р.

23,0

7,9

7,6

264

9,7

1,5

0,61

0,04

0,87

17,4

0,14

3,37

29,2

23,2

0,15

0,000

н/в

0,000

н/в

0,186

0,010

min значення max значення

18,5 26,0 18,5 26,0

7,20 7,50 7,20 7,50

9,70 10,80 9,70 10,80

184 277 184 277

7,30 7,60 7,30 7,60

22,0 29,10 22,00 29,10

1,00 2,40 1,00 2,40

0,14 2,93 0,14 2,93

0,060 0,040 0,040 0,060

1,20 3,50 1,20 3,50

19,9 30,8 19,9 30,8

16,3 28,5 16,3 28,5

0,200 0,130 0,130 0,200

2,9 3,5 2,9 3,5

38,1 37,1 37,1 38,1

7,9 28,0 7,9 28,0

0,190 0,150 0,150 0,190

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,111 0,100 0,100 0,111

0,011 0,015 0,011 0,015

середнє за 2008р.

22,3

7,35

10,25

231

7,45

25,55

1,70

1,54

0,050

2,35

25,4

22,4

0,165

3,2

37,6

18,0

0,170

0,000

н/в

0,000

н/в

0,106

0,013

середнє за 2007р.

22,1

7,00

12,40

286

7,10

23,00

1,00

0,24

0,040

0,98

15,4

13,8

0,220

4,1

32,8

29,9

0,170

0,010

н/в

0,010

н/в

0,196

0,150

min значення max значення

11,5 25,4 11,5 25,4

7,40 7,60 7,40 7,60

12,30 8,90 8,90 12,30

220 286 220 286

7,70 8,08 7,70 8,08

26,00 27,20 26,00 27,20

1,40 1,44 1,40 1,44

0,06 3,71 0,06 3,71

0,030 0,050 0,030 0,050

1,30 4,40 1,30 4,40

17,0 37,4 17,0 37,4

28,8 31,0 28,8 31,0

0,220 0,120 0,120 0,220

3,2 3,2 3,2 3,2

40,1 33,1 33,1 40,1

9,1 25,5 9,1 25,5

0,180 0,130 0,130 0,180

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,216 0,100 0,100 0,216

0,007 0,019 0,007 0,019

середнє за 2008р.

18,5

7,50

10,60

253

7,89

26,60

1,42

1,89

0,040

2,85

27,2

29,9

0,170

3,2

36,6

17,3

0,155

0,000

н/в

0,000

н/в

0,158

0,013

середнє за 2007р.

20,1

7,50

8,40

306

7,10

18,00

1,00

0,05

0,020

0,52

15,4

12,8

0,210

4,3

32,8

32,1

0,290

0,010

н/в

0,010

н/в

0,138

0,140

створ №2 7-а лінія, пляж

оз.Сапсаїв Став

оз.Райдужне вул.Райдужна

оз.Лісове вул.Крайня

червень

культ.побутова травень липень

культ.побутова травень 2 липень

Русанівський кан. створ №1, вул.Флоренція

культ.побутова 19,5

7,40

7,60

241

8,20

17,00

1,20

0,12

0,160

2,40

19,8

29,7

0,170

2,8

34,1

21,3

0,160

0,000

н/в

0,020

н/в

0,167

0,041

середнє за 2008р.

19,5

7,40

7,60

241

8,20

17,00

1,20

0,12

0,160

2,40

19,8

29,7

0,170

2,8

34,1

21,3

0,160

0,000

н/в

0,020

н/в

0,167

0,041

середнє за 2007р.

14,5

7,75

14,60

329

8,40

29,25

1,00

0,69

0,040

0,45

59,3

43,9

0,370

4,5

40,2

30,5

0,275

0,000

н/в

0,000

н/в

0,303

0,100

19,0

7,80

8,40

257

8,40

21,00

0,90

0,15

0,160

2,00

26,4

29,7

0,200

2,6

31,1

19,5

0,180

0,000

н/в

0,020

н/в

0,190

0,053

середнє за 2008р.

19,0

7,80

8,40

257

8,40

21,00

0,90

0,15

0,160

2,00

26,4

29,7

0,200

2,6

31,1

19,5

0,180

0,000

н/в

0,020

н/в

0,190

0,053

середнє за 2007р.

14,7

7,60

15,80

312

8,55

27,35

1,30

0,46

0,035

0,83

51,7

33,6

0,275

4,5

41,5

29,7

0,290

0,000

н/в

0,015

н/в

0,291

0,075

19,0

7,48

9,60

239

8,10

19,00

1,10

0,12

0,120

1,60

24,2

26,4

0,180

3,1

35,1

21,9

0,190

0,001

н/в

0,000

н/в

0,143

0,045

середнє за 2008р.

19,0

7,48

9,60

239

8,10

19,00

1,10

0,12

0,120

1,60

24,2

26,4

0,180

3,1

35,1

21,9

0,190

0,001

н/в

0,000

н/в

0,143

0,045

середнє за 2007р.

15,0

7,85

13,80

321

8,85

29,30

1,20

0,66

0,035

0,90

48,4

33,4

0,285

4,1

37,4

27,2

0,280

0,000

н/в

0,000

н/в

0,290

0,070

5,0

7,70

14,80

298

5,60

31,10

1,40

0,080

2,20

28,6

40,3

0,320

4,1

32,8

29,9

0,240

0,000

н/в

0,000

н/в

0,333

0,070

min значення max значення

21,7 18,3 5,0 21,7

7,34 7,40 7,34 7,70

14,80 16,80 14,80 16,80

1211 498 298 1211

5,10 4,30 4,30 5,60

25,70 27,20 25,70 31,10

2,00 1,10 1,10 2,00

2,10 0,15 0,15 2,10

4,560 0,010 0,010 4,560

49,10 0,90 0,90 49,10

78,3 33,0 28,6 78,3

251,6 34,2 34,2 251,6

1,430 0,150 0,150 1,430

20,4 9,1 4,1 20,4

288,6 150,3 32,8 288,6

71,7 59,6 29,9 71,7

0,240 0,200 0,200 0,240

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,200 0,167 0,167 0,333

0,015 0,011 0,011 0,070

середнє за 2008р.

15,0

7,48

15,47

669

5,00

28,00

1,50

1,22

1,550

17,40

46,6

108,7

0,633

11,2

157,2

53,7

0,227

0,000

н/в

0,000

н/в

0,233

0,032

середнє за 2007р.

3,0

7,50

15,70

302

6,23

33,10

2,28

1,80

0,110

2,02

83,7

50,0

0,650

4,4

36,5

31,0

0,250

0,010

н/в

0,030

н/в

0,310

0,110

5,0

7,80

12,80

310

5,40

28,90

1,20

1,19

0,100

0,80

33,0

38,9

0,430

3,9

34,6

26,6

0,250

0,001

н/в

0,000

н/в

0,400

0,117

створ №2,

червень

вул.Ентузіастів

створ №3,

червень

біля к/т "Славутич"

1 стр.Курячий Брід

культ.побутова

вул. Брестська,25

лютий

(вихід з колектору)

травень червень

500 м нижче виходу

лютий

з колектору 100м нижче min значення max значення

травень червень

27,5 18,5 5,0 27,5

7,35 7,30 7,30 7,80

12,80 20,00 12,80 20,00

1023 684 310 1023

4,50 2,60 2,60 5,40

27,70 29,10 27,70 29,10

1,80 1,30 1,20 1,80

2,38 0,01 0,01 2,38

3,420 0,010 0,010 3,420

100,0 1,10 0,80 100,0

74,9 39,6 33,0 74,9

273,2 52,2 38,9 273,2

1,480 0,190 0,190 1,480

20,0 8,6 3,9 20,0

242,5 238,5 34,6 242,5

96,1 59,6 26,6 96,1

0,240 0,190 0,190 0,250

0,000 0,000 0,000 0,001

н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в

0,300 0,167 0,167 0,400

0,019 0,190 0,019 0,190

середнє за 2008р.

17,0

7,48

15,20

672

4,17

28,57

1,43

1,19

1,177

33,97

49,2

121,4

0,700

10,8

171,9

60,8

0,227

0,000

н/в

0,000

н/в

0,289

0,109

середнє за 2007р.

2,8

7,60

25,00

323

6,00

35,90

2,74

2,08

0,130

0,89

76,6

44,2

0,700

4,1

34,6

28,8

0,290

0,020

н/в

0,030

н/в

0,426

0,180

15,5

7,90

10,40

348

7,70

18,70

1,40

0,05

0,000

6,70

23,4

57,2

0,110

3,6

36,1

21,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,240

0,003

середнє за 2008р.

15,5

7,90

10,40

348

7,70

18,70

1,40

0,05

0,000

6,70

23,4

57,2

0,110

3,6

36,1

21,3

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,240

0,003

середнє за 2007р.

14,8

7,85

10,10

300

8,80

20,25

1,05

0,29

0,050

1,49

36,1

21,9

0,160

3,5

32,6

22,1

0,265

0,005

н/в

0,005

н/в

0,150

0,075

22,0

7,32

18,80

318

7,70

38,00

1,80

0,22

0,210

1,60

53,6

20,6

0,360

3,2

28,1

21,3

0,260

0,004

н/в

0,000

н/в

0,333

0,240

8,0 8,0 22,0

7,60 7,32 7,60

12,80 12,80 18,80

214,0 214 318

9,20 7,70 9,20

23,8 23,80 38,00

1,76 1,76 1,80

1,22 0,22 1,22

0,030 0,030 0,210

4,00 1,60 4,00

41,8 41,8 53,6

67,2 20,6 67,2

0,070 0,070 0,360

3,33 3,2 3,3

26,8 26,8 28,1

12,8 12,8 21,3

0,270 0,260 0,270

0,068 0,004 0,068

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в

0,130 0,130 0,333

0,177 0,177 0,240

min значення max значення

15,0 23,0 8,5 8,5 23,0

7,46 7,64 7,80 7,64 7,80

15,80 14,40 15,20 14,40 15,20

266 337 398 337 398

8,45 7,90 8,88 7,90 8,88

30,90 34,00 35,6 34,00 35,60

1,78 1,60 2,40 1,60 2,40

0,72 0,23 1,19 0,23 1,19

0,120 0,250 0,150 0,150 0,250

2,80 2,80 5,70 2,80 5,70

47,7 49,6 52,7 49,6 52,7

43,9 29,3 76,6 29,3 76,6

0,215 0,320 0,190 0,190 0,320

3,2 2,9 4,05 2,9 4,1

27,5 24,0 38,1 24,0 38,1

17,1 20,7 17,6 17,6 20,7

0,265 0,150 0,240 0,150 0,240

0,036 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

н/в н/в н/в н/в н/в

0,232 0,348 0,210 0,210 0,348

0,209 0,130 0,024 0,024 0,130

середнє за 2008р.

15,8

7,72

14,80

368

8,39

34,80

2,00

0,71

0,200

4,25

51,2

53,0

0,255

3,5

31,1

19,2

0,195

0,000

н/в

0,000

н/в

0,279

0,077

14,4

7,65

8,50

311

8,55

26,30

1,25

0,41

0,050

5,69

44,1

24,1

0,330

2,9

27,4

17,6

0,255

0,000

н/в

0,005

н/в

0,208

0,075

3,5

7,70

10,00

331

5,60

26,70

1,00

1,17

0,070

2,60

39,6

39,8

0,450

4,6

31,9

37,1

0,280

0,000

н/в

0,010

н/в

0,200

0,064

11,5 3,5 11,5

7,86 7,70 7,86

26,80 10,00 26,80

367 331 367

7,08 5,60 7,08

49,30 26,70 49,30

1,87 1,00 1,87

0,55 0,55 1,17

0,190 0,070 0,190

1,30 1,30 2,60

33,7 33,7 39,6

27,9 27,9 39,8

0,070 0,070 0,450

2,1 2,1 4,6

27,1 27,1 31,9

8,5 8,5 37,1

0,220 0,220 0,280

0,011 0,000 0,011

н/в н/в н/в

0,000 0,000 0,010

н/в н/в н/в

0,538 0,200 0,538

0,082 0,064 0,082

оз. Сонячне вул. Ревуцького

травень

оз. Харківський масив 1

біля станції

червень

м. "Харківська" min значення max значення

листопад

середнє за 2008р. пр. Бажана

червень листопад

середнє за 2007р. стр.Совки проспект Червонозоряний min значення max значення

культ.побутова лютий 2 вересень

середнє за 2008р. середнє за 2007р. затока Десенка Воскресенські сади середнє за 2008р.

7,5

7,78

18,40

349

6,34

38,00

1,44

0,86

0,130

1,95

36,7

33,9

0,260

3,4

29,5

22,8

0,250

0,006

н/в

0,005

н/в

0,369

0,073

6,2

7,80

8,40

351

7,07

25,90

1,11

1,20

0,045

0,73

55,2

36,1

0,710

4,7

38,5

33,2

0,260

0,000

н/в

0,030

н/в

0,281

0,080

18,5

7,60

8,80

217

8,1

24,0

1,40

0,1

0,11

1,40

17,0

39,40

0,2

3,1

40,1

9,7

0,2

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,009

18,5

7,60

8,80

217

8,10

24,00

1,40

0,12

0,110

1,40

17,0

39,4

0,170

3,1

40,1

9,7

0,200

0,000

н/в

0,000

н/в

0,133

0,009

культ.побутова травень

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості води р. Дніпро в 2008 році свідчить про несуттєві зміни у стані гідробіоценозів Дніпровських водосховищ порівняно з 2007 роком. Сезонна динаміка, яка є важливою характеристикою сталої екологічної ситуації, спостерігалася на всіх водосховищах. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначалось помірне забруднення вод, ІІІ клас якості. Покращення сапробіологічного стану визначено для Київського вдсх., де суттєво збільшилась загальна видова представленість ценозів, чисельність та біомаса гідробіонтів. "Цвітіння" вод навесні та влітку за рахунок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей відмічено в акваторії Канівського вдсх. Якісні показники розвитку гідробіонтів збільшилися порівняно з попереднім роком. Фітопланктон Канівського вдсх. в районі м. Києва характеризувався збільшенням частки високосапробних діатомових водоростей (до 61%), що приводило до зниження якості вод. Показники кількісного та якісного розвитку фітопланктону були в цілому невисокими, домінували діатомові та евгленові водорості, а влітку масово розвивалися зелені та синьозелені водорості. Результати оцінки сапробіологічної ситуації за створами були згладжені. Максимальні показники розвитку зоопланктону спостерігались в червні, у другій половині року, сезонна динаміка розвитку угруповання була порушена. Звичайно домінували коловертки та несапробні ювенільні стадії циклопід, влітку значно зросла частка гіллястовусих ракоподібних. Токсичність вод визначалася в хронічних дослідах біотестування на тестоб'єкті Ceriodaphnia affinis. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тестоб'єкту було встановлено у 45% відібраних і проаналізованих проб (у минулому році у 21,8% проб). На Канівському водосховищі в пункті м. Київ якість вод порівняно з минулим роком, погіршилася. Найгірша якість вод за показниками біотестування була визначена у серпні, жовтні та листопаді звітного року. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об'єкту у ці строки спостережень було встановлено у всіх пробах. Можна помітити тенденцію збільшення частки проб із хронічною токсичністю восени. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію В 2008 році держсанепідслужбою з систем водопостачання було відібрано і досліджено 5666 проб за санітарно-хімічними показниками, 5171 проб за бактеріологічними показниками; з них зареєстровано 0,7% проб – з відхиленням від санітарно-гігієнічних вимог по хімпоказникам, 0,9% проб – по бак показникам. Епідемічна ситуація в місті Києві, яка пов’язана з вживанням населенням питної води з централізованих джерел водопостачання, залишається стабільною. Протягом багатьох років (більше 35) в м. Києві не зареєстровано 75

жодного спалаху інфекційної захворюваності, пов’язаної з вживанням питної води. Разом з тим, у відкритих водоймах, що використовуються, як джерела централізованого водопостачання, р. Дніпро, р. Десна виявляються рота-віруси, колі-фаги і відмічається підвищення забруднення внаслідок життєдіяльності людини, що вимагає з боку ВАТ «АК «Київводоканал» впроваджувати додаткові заходи з очищення води, що готується для питних цілей. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод В 2008 році держсанепідслужбою з систем водопостачання було відібрано і досліджено 260 проб за радіологічними показниками – з відхиленням 0 %. Загалом у 2008 році концентрація стронцію 90 та цезію 137 дніпровської води поблизу м. Києва були набагато меншими за допустимі рівні для цих радіонуклідів (2000 Бк/м³), встановлених "Допустимими рівнями вмісту радіонуклідів стронцію 90 та цезію 137 у харчових продуктах та питній воді" (ДР- 2006). Враховуючи те, що у зоні відчуження продовжуються роботи по запобіганню виносу радіонуклідів у воду Київського водосховища, можна стверджувати, що ситуація стосовно забруднення води дніпровського каскаду характеризуються як стабільна. Якщо не буде несприятливих гідрологічних умов у басейні Прип'яті та Київського водосховища, радіаційний стан дніпровського каскаду водосховищ, зокрема Канівського, буде і надалі поліпшуватись. 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення. Державна санітарно-епідеміологічна служба міста Києва у відповідності з вимогами ст. 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення здійснює вибірковий контроль за якістю питного водопостачання населення міста. В 2008 році з масиву відібраних проб зафіксовано відхилення 0,7% проб – з відхиленням від санітарно-гігієнічних норм по хімпоказникам, 0,9 проб – по бак показникам, за радіологічними показниками – 0%. Також відхилення від нормативів у питній воді зареєстровані за органолептичними показниками, вмістом заліза та колі-індексом. Захворювань пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води в місті Києві впродовж останніх 30-ти років держсанепідслужбою не зареєстровано.

Фото 4.3. Деснянська водопровідна станція Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ "АК "Київодоканал". Обладнання для хлорування води 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою поліпшення стану водних ресурсів в 2008 р. за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища реалізовуються наступні заходи: - розпочато технічне переобладнання 10 вторинних відстійників 2-го та 3го блоків БСА зубчастими водозливами, профінансовано 472,6 тис.грн; - розпочато заміну схеми аерації в аеробних стабілізаторах №2 та №3 ІІІ блоку БСА, профінансовано 324,6 тис.грн; - реконструкція, благоустрій та відновлення Голосіївського ім. М.Т. Рильського парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у Голосіївському районі м. Києва, профінансовано 2046,6 тис.грн. - створення стратегічного запасу сорбенту для ліквідації аварійних ситуацій на водних об’єктах, профінансовано 45 тис. грн.; - проведення очищення та благоустрою каскаду озер масиву "Райдужний", профінансовано 8,3 тис. грн. На виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва в 2008 р з міського бюджету фінансувалися наступні заходи.: - розробка техніко-економічного обгрунтування реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, проведення робіт на очисних спорудах другої та третьої черги БСА з метою підготовки їх до роботи з повним навантаженням при зупинці першої черги на реконструкцію. Для забезпечення

роботи II і I I I блоків станції на період реконструкції І блоку, виконано наступний обсяг робіт: 1. Технічне переоснащення грабельного відділення II та ІІІ блоків станції (загальна вартість робіт складає 10 99,4 тис. грн.); Ефект від заходів по заміні решіток грабельного відділення: - на 30% зменшиться виділення неприємних запахів в процесі очистки стічних вод на Бортницькій станції аерації; - робота грабельного відділення II та III блоків перейде в режим автоматизованої системи управління; - в процесі нової реконструкції грабельне відділення II та III черг БСА в проект реконструкції не будуть включені, як такі, що відповідають вимогам і техніко-економічним обґрунтуванням. 2. Удосконалення процесу видалення органічних сполук і підвищення енергетичної ефективності Бортницької станції аерації (загальна вартість робіт - 33 788,7 тис, грн.). Ефект від заходів по реконструкції аеротенків: - повна автоматизація процесу очистки стічних вод в аеротенках з відповідним дозуванням подачі повітря та активного мулу, а також зменшення вдвічі часу перебування стоків в спорудах; - зменшення енергетичних затрат на 30%.; - повна очистка води від сполук азоту та фосфору (при діючій схемі очистки зазначені сполуки не виявляються); - практично повна відсутність виділення неприємних запахів під час обробки води в аеротенках. 3. Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів БСА. Розпочато проектні роботи по реконструкції дамб мулових полів № 1, 2. Ефект від реконструкції дамб мулових полів - збільшення проектної потужності мулових полів та ліквідація можливості техногенної катастрофи; 4. Розчистка і ремонт споруд Русанівського каналу та концепції розвитку прилеглої до каналу території. Освоєно 6046,6 тис. грн. Профінансовано за рахунок коштів підприємств і організацій міста (власних коштів) 3,2 тис. грн.; 5. Реконструкція недобудованих очисних споруд зливових вод на ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга). Профінансовано за рахунок коштів підприємств і організацій міста (власних коштів) 0,4 тис. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Екомережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного i рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. Терміном «екомережа» позначають сукупність ділянок відносно недоторканої природи, де тварини і рослини практично позбавлені впливу людини (ядра екомережі), та шляхів, якими ці ділянки сполучаються між собою (екологічні коридори). Так наприклад, ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором – річка, що протікає між ними. Руслом і берегами річки тварини зможуть пересуватися з однієї ділянки лісу в інший. Це приклад локальної мережі, такі системи поєднуються у більші, котрі в свою чергу формують глобальну екомережу, що охоплює всю планету. Територія екологічної мережі це свого роду данина, це той мінімум, який ми лишаємо живим істотам Землі, і який обов’язково має бути звільненим від впливу господарської діяльності людини. Основною метою створення екомережі м. Києва є формування територіально єдиної системи для збереження територій з найбільш неушкодженими природними ландшафтами, збалансоване та невиснажливе використання природних ресурсів, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Формування, збереження та використання екомережі здійснюється відповідно до таких основних принципів: а) забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі; б) збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі; в) зупинення втрат природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території комережі; г) забезпечення державної підтримки, стимулювання суб'єктів осподарювання при створенні на їх землях територій та об'єктів природнозаповідного фонду, інших територій, що підлягають особливій охороні, розвитку екомережі; 79

д) забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробленні пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та використання екомережі; е) забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської екомережі, всебічний розвиток міжнародної співпраці у цій сфері; є) удосконалення складу земель України шляхом забезпечення науковообґрунтованого співвідношення між різними категоріями земель; ж) системне врахування екологічних, соціальних та економічних інтересів суспільства. Згідно Закону України "Про екологічну мережу України" до складових структурних елементів екомережі включаються: а) території та об'єкти природно-заповідного фонду; б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; в) землі лісового фонду; г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; д) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність); ж) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; з) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; и) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо; і) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом. На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", у м. Києві розроблено заходи, якими передбачено створення нових природно-заповідних об’єктів, проведення інвентаризації природних комплексів та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), створення автоматизованої системи ведення державного кадастру, розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі та розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях ПЗФ.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця5.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000

2005

2006

2007

2008

1,2

1,3

1,2

0,6

6,7 0,3 27,4

6,7 0,4 0,3 27,3

6,7 0,4 0,3 27,1

6,7 0,4 0,3 27,0

0,3

36,1

35,9

35,8

Площі земельних угідь - складових екомережі м. Києва , тис.га (2008 р) 0

0,6

0 6,7

0,3

35,8 27 0,3

Землі природного призначення

Сіножаті та пасовища

Землі водного господарства (рибні ставки)

Землі водного фонду

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі історико-культурного призначення

Ліси

Рисунок 5.1. Площі земельн угідь Розробка екологічної мережі міста Києва є наступним логічним кроком розвитку природоохоронної справи у місті після формування системи територій природно-заповідного фонду. Екологічна мережа міста розглядається як єдина територіальна природна система об’єктів та територій, розташованих в межах адміністративних кордонів міста, яка включає не тільки ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об’єкти природнозаповідного фонду, а й зелені насадження загального та спеціального користування. При формуванні екологічної мережі Києва враховувалось те, що на території міста майже не залишилось корінних ландшафтів. Внаслідок будівництва інженерних споруд та багатоповерхових будинків, планувальних, 81

меліоративних, протиерозійних та інших робіт суттєвих змін зазнали літогенні, грунтові, водні та біотичні компоненти ландшафтів, змінено видовий склад природних насаджень, спрощена їх структура. 5.1.1. Стан природних складових довкілля Законом «Про екологічну мережу України» визначено перелік категорій земель, які включаються до структурних елементів екомережі. Це території, що вже мають певний охоронний статус (території та об'єкти природнозаповідного фонду, ліси першої групи, прибережні захисні смуги, рекреаційні території тощо), а також ті, що не охороняються і екстенсивно використовуються (природні сіножаті та пасовища, ліси другої групи тощо). До цього переліку включено й радіоактивно забруднені землі, що не використовуються і підлягають охороні як об'єкти з особливим статусом, а також території з деградованим рослинним покривом, які підлягають ренатуралізації. Розрізняють біосферний, континентальний, національний, регіональний (обласний) та локальний (місцевий) рівні екомереж. Ключовим є регіональний рівень, оскільки він забезпечує формування реальної територіальної системи екомережі. Проблема деградації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для великих міст. По мірі розвитку міста Києва збільшується його площа, ускладнюється інфраструктура, росте чисельність населення і антропогенний прес на урболандшафт. Змінюється екологічне середовище, змінюється видовий склад фауни. При забудові міста, створюються мікрорайони, розділені досить великими ділянками природних територій – лісами, луками, полями. Це зберігає високу мозаїчність середовища існування, а отже і високий рівень біорізноманіття в цілому, а також завчасно виявити та взяти під охорону окремі ділянки – рефугіуми. Рефугіуми не тільки забезпечують виживання багатьох диких видів, але і приваблюють види, які уникають урболандшафтів, тобто вони працюють на перспективу, підвищуючи біорізноманіття міст не тільки на сьогодні, а і роблять певний запас на майбутнє. Розподіл рослинності обумовлений характером ґрунтового покриву, який у межах сучасної території Києва, дуже різноманітний. Одним з найбільш важливих елементів екологічної мережі міста міг би стати регіональний ландшафтний парк “Дніпровські острови”. Саме ця територія є тим природним регіоном, що забезпечить у повній мірі збереження біорізноманіття та середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин при невиснажливому використанні наявних природних ресурсів у рекреаційних цілях. При цьому, на основі комплексного обстеження ландшафтів та господарської діяльності прилеглих територій можна науково обгрунтувати та визначити межі природного коридору, який з’єднає даний природний регіон з аналогічними на території Київської області, а також буферних зон для захисту природних регіонів та 82

природних коридорів від негативного впливу господарської та іншої діяльності людини. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі, біорізноманіття в м. Києві є транспорт, промисловість, енергетика та будівництво.

Фото 5.1. "Новий будівельний майданчик" Найбільш захищеними територіями у місті є природні комплекси у межах природно-заповідного фонду. Всього у м. Києві нараховується 110 таких територій та об’єктів загальною площею 12,8 тис.га. Важливою складовою частиною національної екологічної мережі у межах міста Києва є міські ліси, загальна площа яких становить 35,8 тис.га. Усі вони виконують захисні функції і відносяться до лісів 1 групи. Враховуючи, що у місті відсутні вільні землі для створення додаткових лісонасаджень, збільшення їх площі не передбачається. На території міста відсутні землі деградовані та забруднені, які потребують консервації або заліснення.

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця5.2

8 -

11 0,2

12 27,0

13 -

14 -

15 0,6

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

10 35,8

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

9 6,7

Землі під консервацією

Рекреаційні території

7 -

Курортні та лікувальнооздоровчі території

6 6,9

Ліси та інші лісовкриті площі

5 12,8

Землі водного фонду

4 46,9

Водоохоронні зони, винесені в натуру

3 83,6

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

2 м. Київ

Загальна площа екомережі , тис. га

Водно-болотні угіддя

1 1

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ Одиниці з/п адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

16 -

У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення та збільшення забудованих земель. Слід зазначити, що незважаючи на брак необхідних коштів, у місті створюються нові озеленені території та парки. Протягом останніх років закладено парки у нових районах міста – житлових масивах Троєщина та Позняки, де на міських пустирях висаджено дерева та чагарники, проведено благоустрій, створено нові місця відпочинку. Структура природно-заповідного фонду м. Києва дуже різноманітна, сьогодні її площа складає 12,8 тис.га. До неї входять парки, заповідники, ботанічні сади, заказники, дендропарки, парки-пам’ятки. З метою зменшення рекреаційного та техногенного тиску на природні комплекси та збереження екомережі, біорізноманіття, зелених насаджень міста, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві розглянуто 1524 (у 2007р. - 2904) проектів землеустрою та інших матеріалів щодо відведення земельних ділянок, за результатами видано висновки щодо умов використання земель, виконання вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва, з них 120 (у 2007р. - 51) відхилено як таких, що не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, погоджено – 1192 (у 2007р. - 2013), надано інформаційних відповідей – 212 (у 2007р. - 840). При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливого впливу діяльності підприємств. 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в м. Києві Заходи щодо збереження біорізноманіття стали важливим компонентом державної екологічної політики, конкретизуючи та розвиваючи ідеологію традиційної охорони природи. 84

Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні органи, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюється із залученням громадян та їх об'єднань і забезпеченням їх широкого доступу до інформації з цих питань. Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи. Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. З метою збереження удосконалення екомережі та відтворення об’єктів рослинного світу та збереження біорізноманіття за кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища здійснено наступні заходи: - проведено обробку даних отриманих за результатами 10 річних досліджень стану зелених насаджень міста, профінансовано 70 тис. грн. - благоустрій скверу по вул. Тургенєвській, 65-67 (озеленення) профінансовано 50 тис.грн; - реконструкція парку „Відрадний” у Солом’янському районі м. Києва профінансовано 1728,3 тис.грн; - проведено комплексне обстеження об’єктів рослинного і тваринного світу Труханового острова та розробку проекту створення РЛП „Труханів острів”, профінансовано 49,2 тис.грн. Держуправлінням розглянуто клопотання громадської природоохоронної спілки "Порятунок Голосієва" про оголошення урочища "Мишоловські яри" ландшафтним заказником місцевого значення. Спільно з головою спілки проведено натурне обстеження земельної ділянки, що пропонується до заповідання. Установлено, що урочище "Мишоловські яри" являє собою розгалужену мережу ярів серед приватної малоповерхової, а зі сторони просп. Науки багатоповерхової забудови. На час обстеження територія урочища "Мишоловські яри" представляє собою сильно трансформовану антропогенним чинником земельну ділянку. 85

Круті схили ярів укриті похідними деревними формаціями, переважно кленами ясенелистим та гостролистим, іноді грабом, березою, а в пониззі вільхою чорною. Значну частину схилів укривають зарості вишні, сливи. Більша частина пологих схилів використовуються власниками суміжних земельних ділянок під садівництво. Урочище "Мишоловські яри" на підставі рішення Київради від 19.07.05р. №806/3381 включено до “Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста” і віднесені до насаджень загального користування. Зазначена земельна ділянка потенційно може розглядатись як територія для майбутнього заповідання за умови проведення землевпорядних робіт із визначенням меж об’єкту та користувача зеленими насадженнями, ліквідації несанкціонованих звалищ, відчуження самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення об’єктів самовільної забудови тощо. Опрацьовано матеріали, а Київрадою прийнято рішення від 17.07.08 №19/19 "Про надання природоохоронного статусу та оголошення 6 нових пам’яток природи місцевого значення". Спільно з Київським еколого-культурним центром підготовлено матеріали та проект рішення Київради щодо заповідання ще 8 пам'яток природи місцевого значення, а саме: Татарський дуб, Дуб Стеценка, Кипарисовик Сухіна, Перунів дуб, Черешні Бурдзинського, Платан Стачинського, Ясен Шарлеманя, тополі Бурдзинського. Даний проект рішення знаходиться на погодженні у Постійній комісії Київради з питань екологічної політики. На виконання Указу Президента України "Про деякі питання національного природного парку "Голосіївський"", яким передбачено вилучення частини земель Національного природного парку та Голосіївського лісу на площі 10,77га, Держуправлінням підготовлено пропозиції до Мінприроди, які підтримано. З метою збереження загальної площі першої черги НПП до його складу включено землі Національного аграрного університету, зокрема урочище "Голосіївське" на площі 15га. Дана територія безпосередньо межує з парком–пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Голосіївський ліс", є його продовженням і зберегла природну цінність. Це дало можливість зняти соціальну напругу, яка могла б виникнути у зв'язку з вилученням частини Голосіївського лісу та зміною її функціонального призначення. Відповідно до Указу Президента України від 30.10.08 № 976/2008 загальна площа першої черги НПП "Голосіївський" збільшилась і становить 4525,52 га. Проведено комісійне обстеження багатовікового історичного дерева "Тарасів дуб" (Дуб звичайний – Quercus robur L.), який зростає в парку пам'ятці садово-паркового мистецтва "Березовий гай" в Подільському районі м. Києва. За результатами науково-пошукових робіт Київським еколого-культурним центром під егідою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві видано барвистий буклет "Выдающиеся вековые деревья - символы древнего Києва". 86

Схвалено проект "Загальнодержавної цільової програми формування та невиснажливого використання національної екомережі України на 2009-2018 роки", проведено науково-експертне оцінювання проекту змін до загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Розглянуто звернення Київського зоопарку з питання підготовки рекомендацій щодо переселення лісових мурашок. Фахівцями управління підготовлено науковий огляд і розкрито біолого-лісівничий аспект з проблеми переселення лісових мурашок. Київському зоопарку запропоновано провести спільно з фахівцями Держуправління науково-пошукову роботу з питання переселення лісових мурашок, розробити рекомендації та оформити експозицію "Лісовий мурашник" на території зоопарку. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України, Законом "Про рослинний світ" та іншими нормативно-правовими актами. Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Об'єкти рослинного світу - дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів шт.

2000 56

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 56 56 56

2008 56

Під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог: - збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; - збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; - науково обгрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; - здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; - охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; - здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу; - регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення. Вказані вимоги враховуються під час розробки проектів законодавчих актів, загальнодержавних, міждержавних, регіональних програм та здійснення заходів з охорони, використання та відтворення рослинного світу. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань. З метою поліпшення стану лісового фонду міста здійснюються спеціальні заходи за участю спеціалістів - лісопатологів по виявленню таких насаджень та поступовому вирівнюванню шляхом проведення лісогосподарських заходів вікової структури лісових насаджень міста, створенням нових високопродуктивних та високостійких деревостанів. Крім цього, на території лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського та "Конча – Заспа") здійснюється заміна ослаблених та розладнаних деревостанів шляхом створення лісових культур. Проведені заходи щодо збереження та відновлення лісів Таблиця 5.4 м. Київ

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Посадка і посів лісів в місті, тис. га

0,169

0,132

0,114

0,091

Посадка і посів лісів в місті, тис. га 0,18

0,169

0,16 0,132

0,14

0,114

0,12

0,091

0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0 2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Посадка і посів лісів в місті, тис. га

Рисунок 5.2. Динаміка збереження та відновлення лісів в м. Києві

Фото 5.2. Відтворення хвойних чагарників Посадка і посів лісів в місті Києві проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Відмічено низький рівень підготовки лісосік до розробки, відсутність дієвого контролю з боку державної лісової охорони за ходом їх розробки, допущення до лісозаготівельних робіт фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів 89

лісокористування та недостатню кількість природозберігаючих технологій і механізмів. 5.2.1. Лісові ресурси До системи зелених насаджень м. Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. У межах міста ліси і інші лісовкриті площі м. Києва займають – 35,47 тис. га (42,4%). Утримують міські ліси комунальні підприємства "Дарницьке лісопаркове господарство", "Святошинське лісопаркове господарство" та "Лісопаркове господарство Конча-Заспа" Київського комунального об'єднання зеленого будівництва і експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд". Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубовососнові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи.

Фото 5.3. Центральний вхід в Національний природній парк "Голосіївський" У лісові ресурси входять: деревина, живиця, пробка, гриби, плоди, ягоди, горіхи, лікарські рослини, мисливські-промислові ресурси і т.д., а також 90

корисні властивості лісу — водоохоронні, кліматорегулюючі, протиерозійні, оздоровчі й ін. Лісові ресурси відносяться до поновлюваних ресурсів. На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста Києва розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з наявністю клена гостролистого, ясена високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї). На території лісового фонду об'єднання „Київзеленбуд" виявлено значна кількість лісових насаджень, які внаслідок розпаду деревостанів втрачають захисні, водоохоронні, рекреаційні та інші корисні якості, або повністю втратили свої фізіологічні властивості. Внаслідок рекреаційного навантаження, пониження рівня ґрунтових вод, стадійного старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна, знезаражувальна, киснеутворююча здатність насаджень сильно знижена, проходить прискорене всихання, загибель та перетворення на осередки ентомошкідників та фітозахворювань. Розподіл земель лісогосподарського призначення та динаміка зміни вікової структури лісів наведено в таблиці. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.5 № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 га

Кількість

Примітка

4 35468,8

га

33916,4 30000,6

42,4

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.6 Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 82,0 -

2005 147,6 -

2006 133,6 -

2007 124,8 -

2008 91,1 -

Ліси м. Києва за екологічним і соціально-економічним значенням та виконуваних ними функцій відносяться до захисних, рекреаційних лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Вони виконують водоохоронні, ґрунтозахисні, санітатарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Не дивлячись на інтенсивний антропогенний вплив: різні форми забруднення, інтенсивна забудова, рекреаційний тягар і т.д. ліси та лісопарки Києва, площа яких сягає понад 35 тисяч гектарів, являють собою значну цінність з точки зору охорони навколишнього природного середовища. Навколишні ліси Києва об'єднані в три лісопаркових господарства. У східній частині міста, на лівому березі Дніпра, створено Дарницьке лісопаркове господарство. У його складі – 5 лісництв. У північно-західній околиці міста по вододілу річок Дніпра й Ірпінь розташоване Святошинське лісопаркове господарство. У південній частині Києва, на правому березі Дніпра, розташувались найстаріші лісові урочища лісопаркового господарства "КончаЗаспа". У його складі Голосіївські вікові діброви та кончазаспівські сосни. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.7 Пройдено пожежами , га №

Кількість випадків

Район

м. Київ

Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими

274

41,7

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. т..

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

0,15

0,23

10,1

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.8 Район

м. Київ

Затверд- Фактичн жена розра- о зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м -

Вогонь є історичним супутником соснових лісів. Відновлення системи протипожежного нагляду за лісами дозволило ефективно ліквідовувати осередки виникнення вогню в лісах. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Більше половини лікарських препаратів виготовляється з лікарських трав. Тому одна з причин відсутності вітчизняних препаратів - це відсутність 92

достатньої кількості і асортименту лікарської рослинної сировини для їх виготовлення. Раніше в "застійні" часи в Україні вирощували і заготовляли до 12 тис. тон лікарської сировини в рік. Все це поставлялось в систему "Союзлекраспрома", яка об'єднувала всі підприємства по вирощуванню, заготівлі і переробці лікарської сировини. Україна багата такими лікарськими рослинами, як валеріана, шипшина, фіалка триколірна, дурман, кульбаба, материнка звичайна, барвінок малий, лепеха звичайна, тмин пісковий, суниці лісові, живокіст лікарський, оман високий, ромашка, брусниця, чорна порічка, чорниця, малина, калина, лаванда, м’ята перцева, горицвіт весняний, меліса, золототисячник, кропива дводомна, чистотіл, звіробій, подорожник великий, обліпиха, цикорій дикий, толокнянка, спориш звичайний, конвалія та інші. Багато видів дикорослих лікарських рослин уже занесено до Червоної книги України. Це – цибуля ведмежа, тирлич жовтий, астрагал шерстистоквітний та інші. Більшість лікарських рослин росте в природніх умовах, деякі – культивуються людиною. Для лікувальних цілей використовують листя, стебла, плоди, коріння. Заготівля здійснюється переважно навесні, влітку і восени (рідше зимою). Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.9 Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007 2008

встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У межах міста та його зеленої зони зустрічаються понад 25 видів рідкісних судинних рослин, занесених до “Червоної книги України”. Це такі види як береза низька — реліктовий вид, що зростає на Романівському болоті, відкасник осотовидний ендемічний вид, зростає на сухих лісових полянах та галявинах; лілія лісова — декоративний, рідкісний вид на галявинах листяних та змішаних лісів; ситник бульбистий — вид, що зростає на болотах і заплавних луках. Значна кількість видів родини орхідних, які характеризуються високою декоративністю, мають вузьку екологічну амплітуду і вимагають специфічних умов для розвитку. Це пальчатокорінники Фукса та бузиновий, зозулинець блощичний, що знаходяться на межі ареалу, трапляються на болотах, узліссях, галявинах, берегах річок; любка дволисти та зеленоквіткова — світлі мішані ліси, галявини; зозулині сльози яйцевидні — сирі луки, чагарники, заболочені місця; билинець комарниковий — вид на межі ареалу, зростає на луках, лісових галявинах; коручки чемерниковидна та темно-червона — в лісах та на узліссях; 93

болотна — на заболочених луках, болотах, берегах річок та озер. У водоймах зустрічаються сальвінія плаваюча — рідкісна папороть і водяний горіх плаваючий.

Фото 5.4. Лілія лісова Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.10 Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 5

Відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно створених умовах. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення; установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди 94

середовищу їх перебування (зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і відтворення об'єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації біосферних заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами. Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до законодавства. 5.2.4. Адвентивні види рослин Київ є одним із найбільших центрів в Україні первинного проникнення, закріплення, автономного розселення, повної натуралізації та подальшої експансії адвентивних (заносних) рослин. Зараз в урбанофлорі Києва їх нараховується понад 600 видів. Найбільша кількість адвентивних рослин походить з Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи. На першому місці за ступенем негативного впливу стоять експансивні адвентивні види, кількість яких останнім часом становить близько 80 видів. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створюють монодомінантні низькодекоративні угруповання, викликають відчуття занедбаності парків і скверів. Значну частину адвентивної компоненти урбанофлори Києва складають злісні та карантинні бур'яни (74 види). Серед адвентивних рослин є отруйні, яких загалом нараховується 111 видів. Найбільш небезпечними є болиголов, чорнощир, переступень, лаконіс, ваточник та ін. Ще одна група рослин є продуцентами алергенів (44 види), які викликають у людей стійкі та важковиліковувані полінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення.

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.11 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

Східноєвропейськоазіатська

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

5.2.5. Стан зелених насаджень Києва До системи зелених насаджень м. Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. В межах міста ліси і інші лісовкриті площі займають 35,5 тис. га, або 42,4 % від загальної площі міста. Крім цього до зелених насаджень міста загального користування відносяться парки, сквери, інші зелені насадження – 6,6 тис. га. Переважна більшість лісовкритих площ входить до складу 3 –х лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського та “Конча-Заспа”. У цілому забезпеченість міста зеленими насадженнями складає 163 кв. м. на 1 мешканця. В екологічному аспекті провідне місце належить насадженням загального користування як таким, що безпосередньо формують характер міської селітебної зони, забезпечують відпочинок населення і визначають ступінь забезпеченості зеленими насадженнями одного міського жителя. Місто Київ розташовано на межі лісової (Полісся) та лісостепової зон, що визначає специфіку як природної, так і культивованої рослинності. Природна рослинність оточує місто майже суцільним кільцем шириною до 10 км і відносно добре збереглася. Вона представлена лісами, луками, болотами, водними угрупованнями, фрагментами степів та пустищ, площа яких становить близько 45 тис. га, із яких ліси займають понад 35 тис. га. Найкраще збереглися ліси на південь від міста в районі Конча-Заспа, в північній частині — біля Пущі-Водиці, західній — біля с. Романівка і східній - північніше Броварів. Окремі ділянки лісів мають вік понад 100 років. В урочищах Феофанія, Лиса гора в деревостанах трапляються могутні дуби віком понад 150 років. Більшу площу лісів займають молоді посадки віком до 40 років. Ліси в околицях Києва досить різноманітні. Найпоширенішими є дубовососнові та соснові ліси. У трав'яному покриві їх домінують орляк, чорниця, конвалія, куничник наземний та зелені мохи. На правому березі Дніпра в південно-західній частині міста розповсюджені широколистяні грабово-дубові ліси з участю клена гостролистого, ясена 96

високого, липи серцелистої, що характерні для лісостепу. Найкраще збереглися вони в урочищах Феофанія, на Лисій горі, гірше — в Голосіївському парку. У заплавах невеликих річок, заболочених місцях поширені вільхові ліси, які прорізають соснові масиви. Піщані береги Дніпра раніше були покриті вербовими та тополевими лісами, які трапляються тепер фрагментарно. Місцями піщані наноси на берегах Дніпра вкриті заростями чагарникової верби-шелюги. Досить цікавими в заплаві Дніпра є фрагменти дубових лісів, де окремі дерева мають діаметр понад 2 м. Залишки дубово-соснових лісів можна побачити серед житлових масивів Дарниці, Святошин, Біличів. У більшості парків, на схилах крутого берега Дніпра деревостани формують як природні види (клен гостролистий, липа серцелиста, ясен високий, тополя біла, тополя чорна), так і інтродуковані (гіркокаштан кінський, дуб північний, тополя срібляста, клен пенсильванський, робінія, псевдоакація, ялини, туї). Значні площі в околицях міста займає лучна рослинність. Заплавні луки представлені угрупованнями лисохвоста лучного, щучки дернистої, трясунки середньої, костриці лучної, тонконога лучного; суходільні — тонконога вузьколистого, грястиці збірної, костриці червоної, мітлиці виноградолистої. У заплавах річок поширені низинні евтрофні болота. На піщаних відкладах у місцях зведених лісів формуються специфічні пустища, розріджений трав'яний покрив яких утворюють посухолюбні види, наприклад, типчак поліський, келерія сиза, полин дніпровський, чебрець боровий, куничник та занесена до „Червоної книги України” ковила дніпровська. Степова рослинність представлена фрагментарно на крутих південних схилах лісових підвищень. Наприклад, на Лисій горі збереглася ділянка з ковилою волосистою. Водна рослинність змінюється залежно від глибини водойм, характеру течії та хімічного складу води. Біля берега розташовуються угруповання, утворені переважно середньо-, високотравними повітряноводними видами (ситняг болотний, сусак зонтичний, частуха подорожниковидна). У затоках руслової частини флористичне та ценотичне різноманіття багатше. Водна рослинність прибережних ділянок русла Дніпра відзначається переважанням угруповань, утворених прикріпленими зануреними (рдест пронизанолистий, рдест гребінчастий, водопериця колосова) і прикріпленими з плаваючими листками (переважно глечики жовті та німфея біла) видами. Серед угруповань справжньої водної рослинності трапляються рідкісні з домінуванням рдеста туполистого, рдеста здавленого, а також сальвінії плаваючої і значно рідше (на крайній південній частині міста) водяного горіха плаваючого. Відомо, що корисні властивості проявляють лише здорові, стадійно молоді дерева та чагарники. Внаслідок старіння та поступового згасання біологічних процесів фітонцидна‚ знезаражувальна‚ киснеутворююча здатність зелених насаджень сильно знижена і практично не має місця. Вони приречені на прискорене всихання‚ загибель та перетворення на осередки ентомо-шкідників та фітохвороб. Внаслідок недостатнього догляду значна кількість дерев 97

листяних порід уражена паразитуючою омелою, у місті значно збільшилась кількість перестійних, потенційно аварійних дерев тополі, які потребують поступової заміни на молоді дерева цінних порід, з поліпшеними декоративними та естетичними властивостями. Санітарний стан зелених насаджень загального користування (парків, скверів, бульварів) здебільшого не відповідає сучасним вимогам ведення паркового господарства. Основною причиною такого становища є відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх реконструкції, нестача капіталовкладень на їх впорядкування та догляд за ними. Це призводить до збільшення кількості сухостійних дерев, захаращення, зміни порід та інших негативних явищ. Велика кількість дерев різних порід вражена омелою білою, як в парках так і в вуличних насадженнях. До цього часу крім обрізання гілок, вражених омелою, інших ефективних методів боротьби з цією хворобою для умов міста немає. Разом з тим, одним із заходів по запобіганню розповсюдження цього паразита, є поступова заміна вразливих омелою порід на невразливі, над реалізацією якого мають працювати місцеві органи виконавчої влади, КО “Київзеленбуд” та Держуправління екоресурсів в м. Києві.

Фото 5.5. Трутовик сірко-жовтий 98

З метою поліпшення санітарного стану лісів підрозділами КО “Київзеленбуд” проводяться лісівничі заходи, які полягають у проведенні рубок догляду за лісом (протягом року проведено на площі 368 га), санітарно оздоровчих рубок – 2619 га, створенню нових лісових культур – 216,6 га, тощо. Разом з тим, навіть в умовах недостатнього фінансування, підприємствами КО “Київзеленбуд” із залученням громадськості протягом року виконані значні обсяги робіт з озеленення і підготовки парків, скверів, бульварів, лісопаркових зон міста, благоустрою бюветів питної води. Розпочата і продовжується поетапна реконструкція зелених насаджень міських парків. Такі роботи проведені протягом року у парках “Хрещатий”, “Міський сад”, „Маріїнський”. Виконані першочергові роботи по закладанню Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України. Значна кількість коштів вкладені в створення нових зелених насаджень 39,1 тис. шт., кущів – 18,2 тис. шт., газонів –248,5 га, ландшафтну реконструкцію зелених насаджень, догляд за зеленими насадженнями, тощо.

Фото 5.6. Маріїнський парк Протягом багатьох років догляд за київськими парками був недостатнім. Це призвело до надмірного зростання дерев, масового поширення низько декоративних видів (наприклад, клену ясенелистого), самосіву. У частині парків на схилах правого берега Дніпра є багато старих дерев, які уражені трутовиками, починають всихати і втрачати декоративність. З метою покращення стану зелених насаджень у місті запроваджено проведення щорічних весняних та осінніх місячників з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста, у День довкілля та під час місячників створюються зелені насадження, висаджується від 15 до 20 тисяч молодих дерев, понад 30 тисяч декоративних чагарників, інші елементи 99

озеленення, квітники та газони. Здійснюється також постійний догляд за ними та проводиться ландшафтна реконструкція існуючих зелених насаджень. Жодний будівельний об’єкт у м. Києві не приймається в експлуатацію без озеленення прилеглої території. На виконання наказу Мінприроди від 04.11.04 №429 здійснюються компенсаційні висадження дерев, чагарників та інших зелених насаджень у кількостях, рівних кількості знесених. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.12 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000

2005

80,5

16,6

Рік 2006 17,0 9255,64

2007 16,1 30,5 9255,64

2008 11,84 58,6 8130,11

Найкраще забезпечені озелененими територіями жителі Шевченківського, Голосіївського, Дніпровського, Святошинського та Солом’янського районів, а найменш забезпечені Подільського району. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Хоча дослідження фауни Києва ще далеко не завершені, вже відомо, що в межах міста, мешкає не одна тисяча видів тварин. На початку 1970-х років з 259 видів тварин, занесених до Червоної книги, 83 мешкало в Києві. За останні 30 років майже половину видів цього списку (41 вид) вже не побачиш. Поясненням цього є збільшення частки міської забудови. Неабиякий інтерес викликають на перший погляд непомітні безхребетні тварини, наявність у Києві яких - це ознака того, що екологічний стан міста ще не зовсім поганий. Це, в першу чергу, мешканці водойм, зовні неподібні на тварин губки, різноманітні ракоподібні, молюски, серед яких чимало наземних видів, і навіть п'явки. П'явку медичну занесено до Європейського Червоного списку тварин, що зникають у світовому масштабі. Останнім часом зустрічаються певні види тварин, які не тільки добре себе почувають у великих містах, а вже й навіть жити не можуть у відриві від цивілізації. Прикладом може стати єдиний представник ряду скутигер мухоловка звичайна. Ця хижа тварина, що живе на південному узбережжі Криму, пристосувалася до життя у панельних будинках, де полює на невеликих павуків, тарганів і кімнатних мух, і стала в Києві більш пересічною ніж у природних умовах. Цікавим прикладом є урочище «Лиса гора», фактично острів посеред міської забудови Києва, яке протягом багатьох років було військовим об'єктом. Завдяки цьому, за даними співробітників Інституту зоології НАН України, до останнього часу збереглись червонокнижні види – чорний аполон, махаон, голубянка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечорниця. Найчисленнішими представниками дикої фауни столиці по праву можна вважати комах, кількість видів яких навіть у межах такого індустріально 100

насиченого мегаполіса, як Київ, налічує кілька тисяч. Особливий природоохоронний та естетичний інтерес викликають великі комахи: бабки, богомоли, коники, метелики, жуки і джмелі. Всього в межах Києва виявлено близько 30 рідкісних і тих, які охороняються, видів комах. До них належать дивовижно чарівні бабки красуня-діва і блискуча, найбільший представник цього ряду дозорець-імператор. Поміж жуків привертає увагу рогач звичайний вид Червоної книги, що охороняється в масштабі всієї Європи. Його можна зустріти в Голосієві та Пущі-Водиці. Там, де ще залишилися старі верби, зустрічається зелений мускусний вусач. Особливу увагу привертають червонокнижні представники ряду лускокрилі. У заказниках ще можна побачити найбільших денних метеликів— парусників: махаона і мнемозіну. Мешкають у нашому місті й рідкісні нічні метелики. У заказнику „Лісники”, лісопарку „Конча-Заспа” та урочищі „Феофанія” ще трапляються великі метелики сатурнії, яких ще звуть „нічними павиноочками”. Зацікавленість вчених-натуралістів викликають найбільш швидкісні комахи метеликибражники, які годуються нектаром. У межах Києва є види комах, занесені до Червоної книги: прозерпіна та бражник скабіозовий. У місті зустрічається чимало жалючих комах: джміль моховий і яскравий. Деякі з них потребують особливої охорони, і їх також занесено до Червоної книги. На відкритих ділянках лісопарку „Конча-Заспа” можна зустріти види, притаманні степовій зоні: сколію-гіганта і яскравих металево-синіх бджіл-теслярів. Цікаво, що звичайну для наших лісів руду лісову мурашку включено до Європейського Червоного списку.

Фото 5.7. Бабка дозорець-імператор 101

Список риб, що водяться в водоймах міста налічує щонайменше 52 види, що входять до складу 8 рядів. Найбільше представлений ряд коропоподібні, до якого відносяться головні промислові види Дніпра: плітка і лящ, а також ще 20 видів. До другого за числом видів ряду окунеподібних відносяться як звичайні види: окунь, судак, йорж звичайний, так і мало кому відомий кремезний йорж Балона, а також не менш ніж 15 видів бичків. Звичайними в Дніпрі біля Києва залишаються щука, сом і минь, з'явилися й інші морські види: тюлька і морська іглиця пухлощока, яка зараз є дуже чисельною у всіх чистих озерах дніпровської заплави. За останні 30 років видовий склад риб Київщини, з одного боку, збагатився не менш ніж на 17 видів малоцінних і нехарчових видів-інтродуцентів, серед яких є навіть тропічна рибка гупі, що живе протягом цілого року у каналах Бортницкої очисної системи. З іншого боку, іхтіофауна Києва побіднішала не менш ніж на 10 видів, причому за рахунок таких цінних промислових риб як марена дніпровська, вирезуб, підуст, стерлядь, йорж-носар. Важко тепер уявити, але ще на початку XX сторіччя в озерах Конча і Заспа неодноразово зустрічалися двометрові осетри. Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, протоками, островами. Тут не тільки гніздяться десятки видів птахів, але й відмічаються тисячні скупчення останніх в період перелетів та зимівель. Причому, нерідко це червонокнижні види. Так, в період весняної міграції, навпроти ж/м Оболонь спостерігались скупчення гоголя до декількох сотень особів. На Бортницькій зрошувальній системі зимувало до двох десятків орланів-білохвостів.

Фото 5.8. Черепаха болотяна 102

У Київському мегаполісі зустрічаються 6 видів плазунів: 4 види ящірок, 1 – змій (вуж звичайний) і 1 — черепах. Рептилії погано витримують антропогенне навантаження і саме тому в забудованій частині міста не зустрічаються. Тільки в зеленій зоні можна натрапити на ящірку прудку і веретільницю. В Кончі-Заспі ще зрідка зустрічаються ящірки живородна і зелена. У більшості київських озер ще збереглися досить численні популяції черепахи болотяної, яка вже практично вимерла в Західній Європі. Саме тому її занесено до Червоної книги Міжнародної спілки охорони природи. У межах Києва гніздиться понад 110 видів птахів. Варто зазначити, що практично всі види потребують особливої охорони. На центральних вулицях нашої столиці можна почути спів птахів, яких необхідно брати під охорону: великої синиці, чорного дрозда, рихвістки-чорнушки, сірої мухоловки, шпака, зяблика й зеленяка, а білу плиску можливо побачити на тротуарах Хрещатика. На горищах будівель гніздиться невеличкий сокіл - чеглик; часто зустрічається значний за розміром хижак — канюк звичайний. У міських парках столиці стали звичайні чикотень, блакитна синиця, мухоловка строката, в пущах можна зустріти гнізда славок і вівчариків, а в зимовий період — і сов. Найулюбленішим пернатим мешканцем наших парків по праву вважається соловей, проте його кількість за останні 30 років зменшилась. Особливий інтерес викликають, добре помітні біляводні та водоплавні птахи: мартин озерний, крячок річковий, очеретянки велика і ставкова курочка водяна, лиска, крижень та бугайчик. Подекуди .в передмістях Києва (Троєщині, Кончі-Заспі) ще є гнізда білого лелеки. Світ ссавців Києва ненабагато бідніший, в межах Києва зустрічається 48 видів. Найбільш численними в місті є представники рядів комахоїдні (їжак звичайний, кріт європейський, землерийка-бурозубка звичайна та землерийкабілозубка мала) і гризуни. Тільки мишоподібних гризунів у Києві налічують 13 видів. В місті зустрічаються й інші види: соня сіра і горішкова, підземний мешканець сліпак подільський, якого занесено до Червоної книги і білка звичайна, яку можна вважати живим символом міста. На особливу увагу та охорону заслуговують кажани. Це єдиний ряд ссавців, якому загрожує зникнення в Європі. Тому всі види кажанів, належать до видів, що підлягають особливій охороні. У межах Києва зафіксовано 10 видів кажанів, занесені до Червоної книги: мала вечірниця, ставкова нічниця, середземноморський нетопир. 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Промислового значення тваринний світ міста немає й підлягає охороні. У межах міста мисливство заборонено, мисливські господарства відсутні. Відповідно до законів України "Про тваринний світ", "Про мисливські господарства та полювання" та згідно з рішенням Київської обласної Ради народних депутатів №102-09 XXII від 05.03.97 р., №109-10 XX від 25.12.97 р., 103

№230-13 XXIII від 05.10.00 р. за користувачами Київської області угіддя закріплені на площі 2115.1 тис. га. Не закріплених за користувачами мисливських угідь в Київській області немає. Всі мисливські користувачі уклали договори "Про умови ведення мисливського господарства" з Державним лісогосподарським об`єднанням "Київліс". Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.13 Види мисливських тварин

2000

Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

158 813 470

142 829 490

151 805 420

175 917 630

Зазначені представники тваринного світу підлягають охороні і не є об’єктами мисливства. Слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 року затверджено перелік видів тварин, які підлягають особливій охороні на території м. Києва. До нього увійшли представники безхребетних (56 видів), хребетних ( земноводні, риби, плазуни, птахи – всього 22 види). Загальна чисельність видів фауни, що охороняється на території м. Києва, становить 82 види (таблиця 5.11.). Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.14 Рік 2000 2005 2006 2007 2008

Види мисливських тварин -

Затверджений ліміт добування, гол. -

Видано ліцензій, т.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, -

Причини невикористання -

Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.15 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. Загальна чисельність видів фауни , од.

2005 рік 56

2006 рік 56

2007 рік 56

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Києві Сучасний стан ведення рибного господарства в Україні визначається, перш за все, складною загальною економічною ситуацією, яка, до того ж, ускладнюється через суттєві екологічні наслідки антропогенного характеру. 104

Однією з основних проблем, що впливають на зменшення запасів промислових водних живих ресурсів, є значне погіршення якості води. Лише протягом 1998 р. до поверхневих водних об’єктів України скинуто 9,2 км3 стічних вод, з яких 4,2 км3 забруднено різноманітними відходами діяльності людини. Різко погіршилась якість води у головній водній артерії України — Дніпрі з його каскадом водосховищ (підвищились забарвленість, вміст заліза й марганцю, зменшився вміст кисню), причому спеціалісти прогнозують збереження, а то і подальше посилення таких екологічних ускладнень протягом найближчих років. Штучно створені водосховища повноцінно і комплексно не використовуються з причини несумісності інтересів енергетиків, судноплавців, працівників рибного та сільського господарства, представників інших зацікавлених галузей. Недосконалим є законодавче та нормативно-правове забезпечення рибогосподарської галузі. В першу чергу це стосується питань платного використання запасів водних живих ресурсів, одержання та використання квот на право їх видобування, а також компенсаційних та штрафних коштів за шкоду, завдану цим ресурсам і рибному господарству, надання у користування та експлуатації рибогосподарських водних об’єктів, здійснення рибництва і діяльності колективних рибогосподарських підприємств. Динаміка вилову риби* Таблиця 5.16 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 -

3 -

4 -

* - промислового значення рибне господарство в місті Києві не має, рибні запаси підлягають охороні. У межах міста рибний промисел відсутній. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.17 Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

105

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.18 Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів

2005

2006

2007

2008

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За відсутності спеціалізованих мисливських господарств у межах міста систематичний ветеринарний нагляд за дикою фауною не проводиться. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Найбільшим шкідливим проявом дії інвазивних видів спостерігається через зараження людини, тварин глистами, комахами, кліщами. У межах міста спостерігається поява істот, не характерних для міста, а саме міграція баклана – приморського виду розповсюдилась північніше Києва, до гирла Прип'яті. На даний час популяції інвазивних видів не загрожують місцевому біорізноманіттю. Дані про динаміку кількості й чисельності інвазивних видів на території м. Києві відсутні. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Найбільш ефективним заходом по охороні довкілля є пошук цінних природних територій та об’єктів з метою надання їм природоохоронного статусу та оголошення їх заповідними. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.19 Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Регіональні лафшафтні парки Заказники

Кількість

1990 -

1995 -

2000 -

Площа, тис. га

2008 -

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

4525,5

252,1

610,0

2652,2

1130,2

1161,2

1241,2

5134,2

1110,2

106

Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Зоопарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

33,6

38,1

131,7

30,0

3 1 1 20

3 1 1 21

205,7 6,5 39,5 1937,8

205,7 6,5 39,5 2132,0

205,7 6,5 39,5 1758,5

205,7 6,5 39,5 1942,5

Динаміка ПЗФ, га 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0 1990

1995 РЛП

Заказники

2000

2008

Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

Динаміка ПЗФ, га 250

200

150

100

0 1990

1995 Пам'ятки природи

Ботанічні сади

2000 Дендропарки

2008 Зоопарки

Рисунок 5.4. Диміка природоохоронних об’єктів м. Києва 107

Серед найбільш цінних природно-заповідних територій слід назвати Центральний ботсад ім. Гришка та ботсад ім. Фоміна, які є науковими та методичними базами у підготовці фахівців-ботаніків, в ботсаду також займаються розведенням та розселенням інпродукованих порід. Значне місце серед природно-заповідних територій займають парки та лісопарки, які відіграють виключно важливу роль у очищенні повітряного басейну міста.

Фото 5.9. Національний Ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України Унікальним природним комплексом на території міста є ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лісники”, що знаходиться на південній межі Києва. Тут, на порівняно невеликій території (1110 га), збереглись фрагменти унікальних за мальовничістю лісових ландшафтів із залишками вікових дібров (вік дерев понад 350 років), що ще не так давно були поширені у південній частині правобережжя Києва. Тут зростає понад 400 видів вищих судинних рослин, понад 100 видів мохів та лишайників, живуть понад 100 видів птахів, 33 види ссавців, 14 видів земноводних та плазунів.

108

Динаміка структури природно-заповідного фонду Таблиця 5.20. Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення

На 01.01.2004 року кількість, площа, од. га 2 3 3 3925,9

На 01.01.2005 року кількість, од. площа, га 4

На 01.01.2006 року кількість, од. площа, га

5140,29

6 4

7 5140,29

На 01.01.2007 року кількість, од. площа, га 8 9 4 5140,3

На 01.01.2008 року кількість, од. площа, га 10 11 1 4521,29 3 1467,69

1 13

1110,2 2007,0

1 14

1110,2 2107

1 15

1110,2 4024,0

1 15

1110,2 4024,0

1 15

1110,2 4024,0

1 48 -

30 13,2 -

1 53 -

30,0 16,75 -

1 53 -

30,0 16,75 -

1 54 -

30,0 20,5 -

1 56 -

30,0 131,7 -

3 -

205,7 -

205,7

3 -

205,7 -

3 -

205,7 -

3 -

205,7 -

6,5

13,7

39,5 -

1 -

39,5 -

1942,5

189,5 12722,4 12722,4 15,2

12 104 104

189,5 13682,28 12833,6 15,4

Зоологічні парки загальнодержавного значення 1 39,5 1 39,5 1 39,5 1 Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 9 2211,4 9 1942,5 9 1942,5 9 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення 11 228,2 11 179,3 11 179,3 12 РАЗОМ 91 9392,0 98 10777,7 99 12694,74 102 Фактична площа ПЗФ * 9392,0 10777,7 12694,74 % фактичної площі ПЗФ від площі АТО 11,2 12,8 15,1 Примітка: * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

109

Структура ПЗФ станом на 01.01.2009 0% 0% 0% 0% 2% 1%0%

14%

1%0% 33%

0% 0%

29% 11% 8% Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

Рисунок 5.5. Структура природно-заповідного фонду м. Києва З метою екологічного виховання населення, за участю Держуправління на території заказника було влаштовано екологічну стежку “Лісники”, пройшовши якою, можна побачити куточки добре збереженої живої природи: величні соснові бори, могутні крислаті дуби, почути шелест крон, пісню солов'я, дзюрчання чистих струмків, тощо. Умови сьогодення і розвиток заповідної справи диктують необхідність перегляду приорітетів при формуванні природно-заповідної мережі міста у напрямку збільшення кількості територій поліфункціонального призначення, які створюються як для збереження природних комплексів, так і для забезпечення соціальних функцій. Робота по створенню системи природнозаповідних об'єктів комплексного призначення – особливо актуальна для Києва з його щільною забудовою. При цьому важливо найбільш раціонально використати наявні рекреаційні ресурси, створити сприятливі умови для відпочинку населення не завдаючи шкоди цінним природним комплексам, що збереглись на території міста. Саме таким цілям відповідатиме створення національного природного парку “Голосіїв”, проект першої черги якого на площі 5887 га розроблено на замовлення Держуправління. 110

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Києва Розвиток природно-заповідного фонду України (ПЗФ) має бути одним із основних пріоритетів екологічної політики держави. Природно-заповідний фонд має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Природне довкілля є не лише природним середовищем проживання людини, а й природним капіталом, що надає людині безліч ресурсів та послуг. Людська цивілізація переходить від ери, в якій обмежуючим фактором розвитку був капітал, створений людиною, до ери, в якій таким дефіцитним чинником стає природний капітал. Логіка ефективних управлінських дій за таких умов вимагає максимального підвищення продуктивності використання природного капіталу та постійного нарощування інвестицій у збільшення його відновлювальної частини. Ядром відновлювального природного капіталу будьякої нації є її природно-заповідний фонд. Структура природно-заповідного фонду міста станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.21 № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

7. 8. 9. 10.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 4525,5 1 4525,2 1 6,5 1 13,7 2 20,2 4 2652,2 4 2652,2 1 1110,2 15 4024,0 16 5134,2 5 1321,0 5 1321,0 6 2007,0 6 2007,0 1 1110,2 1 1110,2 3 665,0 3 665,0 1 31,0 1 31,0 1

30,0

131,7

161,7

1 3

30,0 205,7

4 54 4 -

115,2 16,5 -

4 55 4 3

115,2 46,5 205,7

1942,5

189,5

2132,0

39,5 5826,6

39,5

7011,22

111

12837,82

111

На виконання ст. 56-59 Закону України “Про природно-заповідний фонд” ведеться постійний облік об"єктів рослинного та тваринного світу у межах заповідних територій. За відсутністю рішень державних органів щодо ведення державного кадастру щорічні зміни у стані ПЗФ заносяться до карток тимчасового обліку, затверджених наказом Головного управління національних природних парків та заповідної справи Мінприроди України від 07.05.1998 р. №8. Опрацьовано матеріали, а Київрадою прийнято рішення від 17.07.08 №19/19 "Про надання природоохоронного статусу та оголошення 6 нових пам’яток природи місцевого значення". На даний час загальна кількість територій та об'єктів на території м. Києва становить 110 загальною площею 12,8 тис.га. Виявлено два 50-ти річних дерева гінкго дволопатевого та направлено лист до Київського еколого-культурного центру про підготовку наукового обґрунтування для заповідання згаданих дерев як пам'яток природи. Держуправлінням проводиться значна робота по виявленню, за необхідності, "лікуванню" та підготовці необхідних документів, клопотань, наукових обґрунтувань та проектів рішень щодо надання окремим унікальним деревам статусу об'єктів природно-заповідного фонду України. Спільно з Київським еколого-культурним центром підготовлено матеріали та проект рішення Київради щодо заповідання ще 8 пам'яток природи місцевого значення, а саме: Татарський дуб, Дуб Стеценка, Кипарисовик Сухіна, Перунів дуб, Черешні Бурдзинського, Платан Стачинського, Ясен Шарлеманя, тополі Бурдзинського. Даний проект рішення знаходиться на погодженні у Постійній комісії Київради з питань екологічної політики.

Фото 5.10. Національний природній парк "Голосіївський" 112

На виконання Указу Президента України "Про деякі питання національного природного парку "Голосіївський"", яким передбачено вилучення частини земель Національного природного парку та Голосіївського лісу на площі 10,77га, Держуправлінням підготовлено пропозиції до Мінприроди, які підтримано. З метою збереження загальної площі першої черги НПП до його складу включено землі Національного аграрного університету, зокрема урочище "Голосіївське" на площі 15га. Це дало можливість зняти соціальну напругу, яка могла б виникнути у зв'язку з вилученням частини Голосіївського лісу та зміною її функціонального призначення. Відповідно до Указу Президента України від 30.10.08 № 976/2008 загальна площа першої черги НПП "Голосіївський" збільшилась і становить 4525,52 га.

Фото 5.11. Ландшафтний заказник місцевого значення "Жуків острів" На виконання Закону України “Про загальнодержавну екологічну мережу України” на розгляд до Держуправління надійшли матеріали щодо надання природоохоронного статусу 5 цінним природним об'єктам. У даний час вони опрацьовуються. За результатами опрацювання буде прийнято рішення щодо можливості заповідання даних об'єктів, а також підготовлено відповідний проект рішення Київради. На даний час території та об'єкти ПЗФ у м. Києві становлять 12,8 тис.га, або 15,2 % міської території. Пошук цінних природних територій та об'єктів продовжується. Держуправлінням розглянуто клопотання громадської природоохоронної спілки "Порятунок Голосіїва" про оголошення урочища "Мишоловські яри" ландшафтним заказником місцевого значення. Спільно з головою спілки проведено натурне обстеження земельної ділянки, що пропонується до заповідання. Зазначена земельна ділянка потенційно може розглядатись як територія для майбутнього заповідання за умови проведення землевпорядних 113

робіт із визначенням меж об’єкту та користувача зеленими насадженнями, ліквідації несанкціонованих звалищ, відчуження самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення об’єктів самовільної забудови тощо. Проведено комісійне обстеження багатовікового історичного дерева "Тарасів дуб" (Дуб звичайний – Quercus robur L.), який зростає в парку пам'ятці садово-паркового мистецтва "Березовий гай" в Подільському районі м. Києва. За результатами науково-пошукових робіт Київським еколого-культурним центром під егідою Держуправління видано барвистий буклет "Выдающиеся вековые деревья - символы древнего Києва". Схвалено проект "Загальнодержавної цільової програми формування та невиснажливого використання національної екомережі України на 2009-2018 роки", проведено науково-експертне оцінювання проекту змін до загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. Започатковані Держуправлінням роботи по виявленню, санації, організації території біля унікальних дерев, забезпечення охоронними зобов"язаннями, охоронними та інформаційним знаками, забезпечення наукового супроводу об"єктів природно заповідного фонду будуть продовжені і в наступні роки. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Місто Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів Європи. За кількістю населення входить до числа 10 найбільших міст Європи. Київ – туристський центр, початковий, кінцевий чи транзитний пункт міжнародних та місцевих маршрутів та має вагомі об’єктивні передумови, щоб увійти до найбільш розвинутих у туристичному відношенні столичних міст Європи. Київ має цінні курортологічні ресурси, цілісні лісо-озерні природні комплекси з комфортними мікрокліматичними характеристиками. Сприятливі природні умови Києва зумовили формування та розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів налічує 53 об'єкти. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис. місць, площа – 302,2 га. З них 5 санаторіїв, 10 дитячих санаторіїв, 11 санаторіївпрофілакторіїв, 26 пансіонатів і баз відпочинку та 2 бальнео-лікарні. Для відпочинку та дозвілля в Києві нараховується близько 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон відпочинку на території міських лісів. Постійно зростає кількість об’єктів природно-заповідного фонду. Важливим фактором розвитку міського туризму є рекреаційна сфера – це невід'ємна частина іміджу привабливості для туристів міста, його ландшафтнопросторового сприйняття. Система зелених насаджень Києва, розміщення лісопарків, парків, скверів, вуличних зелених насаджень з урахуванням рельєфу і плануванням історичної частини міста та новобудов, розділених Дніпром, на 114

правобережну і лівобережну частини, створюють його неповторний вигляд, як одного з найкращих міст Європи. Київ прикрашають 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: Володимирська гірка, Маріїнський парк, Сирецький гай, Феофанія, Голосіївський парк ім. Рильського та 13 парківпам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення: парк „Аскольдова могила”, парк Слави, парк Національного технічного університету (КПІ), парк ім. Тараса Шевченка, Хрещатий парк та інші. Чудові зони відпочинку, які приваблюють киян та гостей міста, розкинулись на берегах Дніпра та озер. Це зони відпочинку в Гідропарку, на Трухановому, Жуковому, Долобецькому та інших островах, пляжі Дніпровська Рив’єра, Центральний, Венеція, Молодіжний, Золотий, Сонячний тощо. У місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім. М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету. Аналіз природних комплексів (рекреаційних ресурсів) свідчить про широкий діапазон можливостей для здійснення різноманітних видів відпочинку. У межах Києва формуються великі території масового відпочинку. Улюбленими місцями відпочинку киян та гостей міста є також три ботанічні сади (площею 206,0 га), зоопарк (40,0 га), НК "Експоцентр України" (285,0 га), Музей народної архітектури і побуту (135,0 га), зони історико-культурних заповідників (18,0 га), ділянка для гольф-клубу в урочищі Оболонь, зони історико-культурних заповідників, зокрема Феофанія, Пирогово-Китаєво. Парки і гідропарки долини р. Дніпро є своєрідним водно-зеленим діаметром, що має довжину до 30 км і ширину від 1,5 до 5,0 км. Він включає нагірні парки (Володимирська гірка, Хрещатий, Маріїнський, Міський сад, Аскольдова могила, парк Слави, Печерський, ботанічний сад НАНУ, парк 1500-річчя Києва на Лисій горі) та парки заплави (парк Дружби народів в урочищі Чорторий, парки на Трухановому, Долобецькому, Венеціанському островах). На виконання Програми розвитку туризму в м. Києві до 2010р. в поточному 2008 році завершені роботи з реконструкції і благоустрою та здані в експлуатацію парки Партизанської слави, Національного технічного університету (КПІ), Відрадний. Здійснено капітальний ремонт паркових сходів до Аскольдової могили, відновлено підпірну стінку та газони в парку ім. Т.Г.Шевченка, створено сквер на Пейзажній алеї, здійснено влаштування газонів та гранітне мощення на території прилеглій до Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні. Для поліпшення благоустрою м. Києва та розширення туристичних можливостей виконуються проектні роботи на реконструкцію парків Нивки, Сирецький гай, меморіального парку "Бабин яр", розроблено концепцію по створенню інформаційного комплексу ООН на території Наводницького парку, озеленення та благоустрій територій прилеглих до автодороги "Бориспіль – Київ". 115

З метою поліпшення екології та естетичного вигляду міста працівниками Київзеленбуду в 2008 році висаджено понад 17 тис дерев, 57,3 тис. кущів, понад 15 млн. квітів. Проведено роботи по впорядкуванню зелених насаджень вздовж центральних магістралей та вулиць міста. Для запобігання виникнення нещасних випадків в місцях масового відпочинку людей знесені 7850 сухостійних та аварійних дерев. Після проведення дозвілля мешканців в лісопаркових зонах ліквідовано понад 200 сміттєзвалищ, вивезено понад 30 куб.м. сміття. В м. Києві проводиться значна робота по облаштуванню приміських в’їзних територій та транспортних коридорів місцями для короткочасного відпочинку туристів. Відповідно до Програми будівництва і реконструкції дорожньотранспортних об’єктів на період до 2011 року на протязі 2007-2011 років в Києві заплановано відремонтувати 27 автомобільних доріг та побудувати 11 нових. Загальна вартість робіт складає 19, 629 млрд. грн., з них 12, 110 млрд. грн. передбачається витрати на дорожні роботи. На сьогодні всіма районними у м. Києві державними адміністраціями визначені можливі місця паркування, стоянок і зупинок туристичноекскурсійного транспорту, вирішені питання щодо організації безкоштовних місць паркування екскурсійного автотранспорту для дитячих екскурсійних груп. Основними завданнями розвитку галузі є:  Комплексний розвиток туристично-рекреаційної індустрії, визначення перспектив та напрямів розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, координація діяльності туристичних підприємств, санаторно-курортних закладів;  Розробка проектів та програм економічного і соціального розвитку міста, цільових програм, спрямованих на підвищення рівня забезпеченості населення та гостей міста туристичними, курортними та екскурсійними послугами, поліпшення їх якості;  Проведення заходів, спрямованих на вдосконалення роботи туристичних підприємств і підприємств курортної сфери, розвиток їх інфраструктури;  Залучення в порядку, визначеному законодавством, підприємств, установ та організацій до участі в розвитку курортного і туристичного господарства міста;  Організація та контроль, відповідно до чинного законодавства, додержання підвідомчими структурами правил прийому та обслуговування туристів;  Участь у залученні інвестицій, отриманні кредитів для потреб розвитку туристичної індустрії міста;  Організація та здійснення рекламно-інформаційної та виставкової діяльності.

116

5.4.2. Історико-культурна спадщина Київ, поєднавши в собі різні епохи і періоди літочислення, відзначається неповторною природною і архітектурною своєрідністю. Виключне значення об'єктів його історико-культурної спадщини неодноразово стверджувалось багатьма постановами Уряду. Саме тому стародавній історичний центр міста, його унікально-мальовничий ландшафт запропоновані Національною комісією України у справах ЮНЕСКО до включення у список всесвітньої культурної спадщини. На цей час триває робота по оформленню належних документів.

Фото 5.12. Золоті ворота

Фото 5.13. Києво-печерська лавра 117

Після створення єдиного державного пам'яткоохоронного органу в місті Києві з 1992 по 2002 роки на державний облік було взято понад 1600 об'єктів. Більшість з них поки що мають статус ново виявлених пам'яток 1201 об'єктів. Робота по виявленню нових будівель і пам'яток археології та монументального мистецтва ведеться постійно. Перелік пам'яток поповнюється новими цінними об'єктами.45 Площа міста складає 836 кв. км. , площа забудови міста - 364 кв. км., в тому числі історичної- 90 кв. км., історична забудова в цілому нараховує 12 000 споруд. З майже 3,5 тисяч пам'яток історії та архітектури Києва - 51 відноситься до списків всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 338 - державного значення, 1893 - місцевого значення. На території міста розташовано 4 архітектурних та археологічних заповідника. Два з них мають всесвітнє значення: ансамбль Софії Київської та комплекс Києво-Печерської Лаври. У приміській зоні Києва знаходиться два архітектурних заповідника: Музейнародної архітектури і побуту "Пирогово", в якому сконцентровано 243 пам'ятки архітектури, та заповідник "Китаєво", в якому знаходяться 18 пам'яток архітектури. Окрім того, в Києві є 4 археологічних заповідника з 11-ма пам'ятками. На території колишніх дачних місцевостей Святошин та Пуща-Водиця налічується відповідно 7 та 11 пам'яток. До Поясу бойової слави міста Києва (1941-43 рр.) увійшло 5 пам'яток історії. Робота по виявленню нових пам'яток культури триває. Міжнародний статус Києва як столиці великої європейської держави потребує нової містобудівної концепції розвитку, упорядкування і благоустрою його території, особливо історичного центру. Це стосується в першу чергу проведення ремонтно-реставраційних робіт, відродження видатних архітектурних ансамблів і пам'яток національної культурної спадщини. Як відомо, без минулого немає сучасного, без сучасного не може бути майбутнього. Величезну культурну спадщину залишили нам предки. І все найцінніше, що дійшло до нас через віки, потрібно зберегти для прийдеш них поколінь. Кількість об'єктів культурної спадщини м. Києва З АБД станом на 01.01.2009 (по районам) Таблиця 5.22 Район Дарницький Оболонського

Кількість 38 42

Святошинського

142

Соломенського

133

Шевченківського

1730

Дніпровський

Деснянського

Подільського

485

118

Печерського

786

Голосіївський

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туризм і природа вступають в конфлікт. При цьому туризм наносить шкоду довкіллю і природним ресурсам. Захисники довкілля чинити опір такому туризму, за допомогою введення заборон і обмежень. Загалом, дія туризму на довкілля залежить від масштабів і типа туристичної діяльності. Окремий турист робить зазвичай незначний вплив. Проблеми з'являються при збільшенні числа туристів або при зміні мірі використання ресурсів. Отже, хоча туризм і є значним джерелом доходу, з ним пов'язані серйозні проблеми. Вплив туризму на території, що охороняються, можна розділити на 2 категорії, прямий і непрямий. Прямий вплив туризму пов'язаний з безпосередньою присутністю туристичної діяльності, непрямий - з туристичною інфраструктурою. Крім того, можна виділити такі типи впливу: вплив на мінерали і копалини, на грунт, на водні ресурси, на рослинність, на тваринний світ, на санітарний стан території, естетичний вплив на ландшафт, вплив на культурне середовище регіону. Результати дії туристичної діяльності на довкілля часто виявляються в приведеній вище послідовності. Ті явища, які слідують завжди один за одним або разом, можна попередити. Першими зазнають серйозні зміни території, на яких найбільш розвинена рекреаційна діяльність. На їх досвіді можна прогнозувати і запобігати ситуації в інших регіонах де туризм тільки розвивається. Держава розглядає туризм як важливу складову частину розвитку економіки та соціально-культурної сфери і надає розвитку туризму особливе значення. Прикладом цього стало прийняття Указу Президента України від 21.02.2007р. №136/2007 "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні" та визначення 2008 року Роком туризму і курортів в Україні. Туристична галузь міста Києва впродовж останніх восьми років характеризується позитивною та сталою динамікою розвитку. Неухильне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг, комплексний підхід до розвитку туризму, готельного господарства та курортів на місцевому рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері створили новий імідж українського продукту, конкурентоспроможного в нашій державі та за кордоном. Щорічно київські туристичні фірми обслуговують 1/3 частину іноземних туристів, які прямують до Україні із майже 130 країн світу та 2/3 вітчизняних туристів подорожуючих за кордон.

119

На сьогодні у м. Києві працює 1697 туристичних підприємства, що складає близько 30% від загальної кількості туристичних підприємств України. За 2008 рік видано 448 ліцензій київським підприємствам на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності. У 2008 році згідно аналізу даних по формі державної статичної звітності 1 ТУР туристичними організаціями обслуговано 2 млн. 086 тис. 495 особи, з них 313,427 тис. іноземних туристів, 377,058 тис. внутрішніх туристів, а 243,031 тис. осіб перебувало на екскурсійних маршрутах. До бюджетів усіх рівнів у 2008 році туристичними підприємствами м. Києва перераховано 80,961 млн. грн. Обсяг наданих турпослуг склав 5 млрд. 062 млн. 797 тис. грн. Динаміка обсягу туристичних потоків Таблиця 5.23 Одиниця виміру

Показники 1

2 3 4

Загальний обсяг туристичних потоків, в тому числі: - іноземних туристів - туристів, що виїжджали - внутрішніх туристів - екскурсантів Обсяг наданих туристичних послуг Надходження до бюджету Кількість працівників

Роки 2000

2006

2007

2008

2007-2008 % +/-

327,14

1472,877

1814,052

2086,495

15,0

107,469 75,977 143,703 60,907

208,931 878,142 385,805 243,703

286,901 1116,582 410,569 204,617

313,427 1396,010 377,058 243,031

9,2 25,0 -8,2 -0,1

311860

2076476

3209300

5062797

57,7

47378

56323

68757

80961

17,7

5720

5427

6732

7340

9,0

тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. осіб тис. грн. тис. грн. чол..

Диміка туристичного потоку 2500,00

2000,00

1500,00

1000,00

500,00

0,00 2000

2006 Загальна кількість туристів

2007

2008

іноземні туристи

Русунок 5.6. Динаміка туристичного потоку 120

В даний час в місті Києві фахівцями туристичної галузі розроблено біля 110 екскурсійних маршрутів: 25 міських автобусних, 9 міських пішохідних, 55 музейних, 19 заміських автобусних, 2 теплохідні маршрути. На виконання Закону України „Про туризм” Київською міськдержадміністрацією розроблено Положення про порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу та створення акредитаційної комісії. Ведеться робота по видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу на території м. Києва. Протягом 2007-2009 років видано 270 дозволів. Дозволи видаються на безкоштовній основі та за принцом організаційної єдності ("єдиного вікна").

Фото 5.14. Хотель "Хаят" – 5 зірок Для організації методичного забезпечення екскурсійної діяльності в м. Києві опрацьовуються питання створення міського екскурсійно-методичного центру, методичної ради. Станом на сьогодні в м. Києві працює один туристсько-інформаційний центр (ТІЦ) у формі комунального підприємства у Шевченківського районі, урочисте офіційне відкриття якого відбулось 26.06.2008 року. Невід’ємною складовою індустрії туризму є галузь готельного господарства. За вимогами УЄФА, в рамках підготовки до фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу, загальна потреба у номерному фонді засобів розміщення в м. Києві має бути:  3740 номерів – у готелях категорії 5 зірок; 121

 4250 номерів – у готелях категорії 4 зірки; – 400 номерів – у готелях категорії 3 зірки; – 200 000 місць в готелях та інших засобах розміщення. На сьогоднішній день номерний фонд м. Києва фактично нараховує: – 661 номер – у готелях категорії 5 зірок; –1204 номери – у готелях категорії 4 зірки; – 3432 номери – у готелях 3 зірки; Кількість номерів у готелях категорії 1-2 зірки та без визначеної категорії комфортності у сумі складають 1941 номер. Враховуючи число об’єктів готельного призначення, що планується ввести в дію до 2012 року, згідно з Міською цільовою програмою підготовки та проведення в м. Києві фінального чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою 31.01.2008 р. рішенням сесії Київради, номерний фонд м. Київ налічуватиме: – 4856 номерів – в готелях категорії 5 зірок; – 3608 номерів – у готелях категорії 4 зірки; – 7056 номерів – у готелях категорії 3 зірки. Для забезпечення своєчасного введення в експлуатацію готелів, що будуються у м. Києві до Євро 2012 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.11.2008 № 1542 «Про утворення робочої групи для вирішення питань будівництва та своєчасного введення в експлуатацію готелів у м. Києві, які будуються до Євро 2012» (рішення Колегії виконавчого органу Київської міської ради від 12.09.2008 р. №41 «Про затвердження Схеми розміщення готелів у м. Києві на період до 2020 року») утворено робочу групу під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації А.К. Голубченка. Основним завданнями робочої групи є оперативне вирішення питань та координація заходів, спрямованих на розв’язання проблем, які пов’язані з будівництвом та своєчасним введенням в експлуатацію готелів, визначених Генеральним планом інфраструктури розміщення м. Києва до Євро 2012. Київ, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Київ робить лише перші кроки в цьому напрямі.

122

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Характерною і важливою особливістю земель м. Києва є їхня забудовна диференціація: поруч із щільно забудованими центральними районами‚ існують малозабудовані, або зовсім незабудовані‚ головним чином периферійні території‚ які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі‚ які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середовище – утворююче‚ екологічне значення і потребують охорони та збереження. Разом з тим спостерігається тенденція щодо забудови вільних територій часто за рахунок скорочення зеленої зони міста, що обумовлює втрату земельних екологічно важливих резервантів міста та екологічного пріоритету в процесі містобудування. Земельний фонд міста Києва налічує 83,5 тисячі гектарів. При цьому в структурі земель міста Києва 35,5% від загальної площі використовується для відпочинку, 33,7% земель використовуються для житлової забудови та громадського призначення, ще 15,7% земель займають об’єкти промисловості, 7,1% площі Києва відведено під транспорт та зв’язок. Лише 5,9% столичної землі використовується у комерційних цілях. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) структура земельного фонду міста має такий склад (таб. 6.1.). Динаміка структури земельного фонду м. Києва Таблиця 6.1 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис.га

2005

2006

2007

2008

% до % до % до % до загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території території

Всього, тис.га

% до загальн ої площі терито рії

83,6

100

83,6

100

83,6

100

83,6

100

83,6

100

5,9

7,1

5,9

7,1

5,9

7,1

5,8

6,9

4,8

5,7

36,1

43,2

36,1

43,2

36,1

43,2

35,9

43,0

35,5

42,4

34,0

41,0

34,5

41,0

34,6

41,2

35,9

41,6

36,4

43,5

0,3

0,4

0,3

0,4

0,3

0,4

0,3

0,4

0,15

0,2

0,1

0,04

0,05

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими

123

скелями) 6. Інші землі

Усього земель (суша)

76,9

91,9

Території, що покриті поверхневими водами

6,7

8,1

Структура земельного фонду, тис.га

42%

44%

1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Території, що покриті поверхневими водами

Рисунок 6.1. Структура земельно фонду м. Києва Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце у ньому належить забудованим землям, які займають площу 36,4 тис.га, а це 43,5% від загальної площі міста та землям, що належать лісовим насадженням площею 35,5 або 42,4 % (рис. 6.1). Крім цього в м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, що використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

124

Динаміка росут забудованих земель, тис.га 37,00 36,40

36,50 35,90

36,00 35,50 35,00 34,50 34,00

34,50

34,60

2005

2006

34,00

33,50 33,00 32,50 2000

2007

2008

Забудовані землі, тис.га

Рисунок 6.2. Динаміка селітебної зони

Водні об`єкти на території міста займають площу 6,7 тис. га. На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів інших водойм сягає близько 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного і тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення і формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котетжної забудови‚ в тому числі у межах водоохоронної зони. У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення міста. 6.1.2. Деградація земель Деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів. "Деградація земель" означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як: 125

- вітрова, водна ерозія грунтів; - погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей грунтів; - довготермінова втрата природного рослинного покриву та ін. Зважаючи на незначну площу земель, які використовуються в м. Києві для ведення сільського господарства, в загальній структурі земельного фонду вони займають 4,8 тис. га або 5,7%, деградовані землі в межах м. Києва практично відсутні. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.2 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси міста є транспорт, промисловість та енергетика. Також основним фактором забруднення земельних ресурсів столиці, який негативно впливає на загальний стан навколишнього природного середовища, є утворення та накопичення різних видів промислових та побутових відходів, а також відходів біологічного походження. Основними забруднювачами ґрунтів у місті є нафтопродукти, хлориди, свинець, ртуть, мідь, цинк, та ін.. Середній по місту Києву вміст важких металів у ґрунтах – порівняно невеликий. Водночас зустрічаються ділянки із середнім, небезпечним і дуже небезпечним рівнями забруднення. Зазначені рівні забруднення визначаються сумою надфонових концентрацій важких металів у ґрунті. Міський транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля й відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, 126

акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та інше, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено. Моніторингові спостереження ґрунтів, та державний контроль грунтів проводять в м. Києві ДРГП „Північгеологія”, Центральна геофізична обсерваторія, СЕС в м. Києві та Державна екологічна інспекця в м. Києві. Максимально забруднені ділянки виявлені в Дарниці, на Подолі, Шулявці, в с.Пирогів. Забруднення ґрунтів в Дарниці зумовлене виробничою діяльністю заводу „Радикал”, який протягом майже 50 років використовував сполуки ртуті без належних заходів захисту атмосферного повітря і ґрунтів. На Подолі і Шулявці забруднення ґрунтів зумовлене діяльністю підприємств електротехнічної, хімічної, машинобудівельної, поліграфічної промисловості. Отже, ділянки забруднення переважно співпадають з промисловими зонами та автодорогами, які і є основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища. Найбільша за площею ділянка з небезпечними рівнями забруднення знаходиться в межах заводу „Радикал”, який тривалий час випускав препарати хімічного захисту рослин. На цій ділянці концентрації ртуті (метал першого класу небезпеки) перевищують фонові. Уміст металу в ґрунті сягає 10 мг/кг і навіть більше. Перевищення над фоновими стосуються також міді та олова. Вміст свинцю та цинку є більшим за фоновий. Ще одна ділянка зі значним (небезпечним) рівнем забруднення розташована поряд із Гаванню поблизу заводу „Ленінська кузня” і річкового вантажного порту. Характерні перевищення вмісту важких металів : мідь, олово, срібло, свинець і цинк. Порушення та рекультивація земел Таблиця 6.3 Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

Показники державного контролю грунтів Таблиця 6.4 Показники, що Площа Площа земельної контролювалис земель ділянки, на якій ь ної ділянки зафіксовано на якій перевищення назва кількіс контролюв нормовано ть ався вмісту визна показник, показника чень, м2 шт м2 % всь ого

Кількість визначень, в яких виявлено перевищення вмісту показника ГДК

у тому числі, раз від 2 від 5 від 10 до 5 до 10 % ш % ш % ш % т т т

до 2 ш т

фонового вмісту

в с ь о г о

у тому числі, раз від 2 від 5 від 10 до 5 до 10 % ш % ш % ш % т т т

до 2 ш т

127

нафто пр. хлори ди

520

4 2

За даними Державної екологічної інспекції в м. Києві

Спостереження за забрудненням земель сільськогосподарського призначення на території м. Києва не проводяться, так як їх частка в загальній структурі земельного фонду незначна і складає менше 5,7 %. 6.3. Охорона земель Раціональне використання земель та їх охорона – головне соціальноекономічне та екологічне завдання сучасного суспільства, найважливіша передумова національної безпеки держави. Охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. З метою забезпечення необхідних заходів щодо використання та охорони земель у м. Києві розроблена “Програма використання та охорони земель на 2006-2010 роки”, затверджена рішенням Київської міської ради від 21.12.06 р. Даною Програмою передбачено проведення практичних заходів по встановленню меж землекористувань, проведення оцінки земель, топографогеодезичних робіт, а також робіт із рекультивації порушених земель. На фінансування вищевказаних заходів передбачені кошти з міського бюджету. Загальна кількість коштів, які протягом 2006-2010 років виділяються й будуть виділятись на проведення даних робіт, становить 366 млн. грн. Регулювання в галузі охорони земель здійснюють центральні органи всіх гілок влади, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом. Спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузі охорони земель є: центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів; центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики. Зокрема, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві – територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (Мінприроди України) приймало участь у розробленні програм щодо використання та 128

охорони земель, розглядало проекти землеустрою та інші матеріали щодо відведення земельних ділянок суб’єктам господарювання та фізичним особам. Протягом 2008 року Держуправлінням розглянуто 1524 матеріалів, за результатами яких видані висновки щодо умов використання земель, вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва. При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря, тощо. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Повноваження органів Мінприроди в сфері земельних відносин визначені Земельним кодексом України. Законами України “Про охорону земель” та “Про землеустрій” передбачається розробка і реалізація державних і регіональних програм, стандартів, норм, нормативів, правил, регламентів у галузі охорони земель; забезпечення їх родючості; проведення обліку показників родючості земель; формування правових обмежень у використанні земель; складання планів здійснення агротехнічних, меліоративних, протиерозійних та ін. заходів Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду країни, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист земельних ресурсів від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення та підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей. Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відновлюючий характер та передбачати збереження ґрунтів, обмеження шкідливого впливу на них, а також на рослинний та тваринний світ й інші компоненти навколишнього природного середовища. Проекти з міжнародного співробітництва в галузі охорони земель в м. Києві вісутні.

129

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Київ з прилеглими до нього територіями розташовано у зоні стику двох регіональних структур: північно-східного схилу Українського щита та південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Межею між ними слугує Дніпровська зона розломів північно-західного простягання. Поверхня кристалічного фундаменту в районі Києва поступово занурюється у північно-східному напрямку і в районі м. Бровари залягає на глибині понад 650 м. Найближчі до міста виходи кристалічних порід на денну поверхню відомі в долині р. Удава біля с. Плисецьке. Осадові породи, що залягають над кристалічним фундаментом, представлено пісками, глинами, мергелями. В межах міста Києва знаходяться Заводське родовище будівельного піску місцевого значення. Родовище розташовано в руслі р. Дніпро між правим берегом Дніпра і островом Великим. Запаси затверджені ДКЗ України у 2006 році за категорією А+В+С в кількості 1202 тис. м3. Родовище не розробляється. На території міста існують родовища будівельних матеріалів (піски, глини), підземних вод. Останнім часом розробка будівельних глин (Нижньоюрківське та Пирогівське родовища) зупинена. Заводське родовище будівельного піску теж не розробляється. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1 Види корисних копалин Нерудні корисні копалини

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09 тис. тон Кат. В+С1 1202

Використання надр Таблиця 7.2 № з.п.

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

Родовище Заводське

Родовище ПівнічноЛибідське

Родовище Либідське

ліцензії

№4480 від 01.11.2007 (видобування). ДЗК УКР. №1167 2006р. №2336 від 31.12.2004 (розвідка). ДЗК УКР. №1278 2007р. (анульовано) №2592 від 04.11.2004

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивован о в 2008р.

130

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання, обробки, підготовки, збереження та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки. На 01.10.2009 році спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня по м. Києву складається із 22 спостережних пунктів (с.п.), в тому числі: в природному режимі – 3 с.п. – на грунтові води, в порушеному – 19 с.п. (2 – на між пластові води, 17 с.п. – на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод). 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Станом на 2008 рік по м. Києву розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, Укр ТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 1 родовищу яке включає 9 ділянок із загальними розвіданими експлуатаційними запасами 699,10 тис. м3/добу. Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів м. Києва у 2008 році становив 265,42 тис. м3/добу, з них використано 265,42 тис. м3/добу, в тому числі: 234,02 тис. м3/добу – на господарсько-питне водопостачання, 31,30 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб, 0,08 тис. м3/добу – на зрошення земель, 0,01 тис. м3/добу – на сільськогосподарські потреби, 0,01 тис. м3/добу – на промисловий розлив. Видобуток підземних вод з розвіданих родовищ у 2008 році становив 256,95 тис. м3/добу, з них використано 256,95 тис. м3/добу, в тому числі: 228,67 тис. м3/добу – на господарсько-питне водопостачання, 28,18 тис. м3/добу – для виробничо-технічних потреб, 0,08 тис. м3/добу – на зрошення земель, 0,01 тис. м3/добу – на сільськогосподарські потреби, 0,01 тис. м3/добу – на промисловий розлив. З 9 ділянок розвіданих родовищ питних підземних вод в експлуатацію введено 8 ділянок. В м. Києві існує 2 основних осередки забруднення підземних вод, в межах яких підземні води четвертинних відкладів мають сухий залишок до 1200 мг/дм3 та підвищений вміст хлоридів. Водозабори м. Києва працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових речовин.

131

Фото 7.1. Бювет. Гідропарк Мінеральні води Станом на 2008 рік по м. Києву розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, Укр ТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 3 родовищам, які включають 3 ділянки із загальними розвіданими експлуатаційними запасами 439,600 м3/добу. Видобуток підземних мінеральних вод з розвіданих родовищ у 2008 році становив 550,707 м3/добу, з них використано: 344,132 м3/добу – для промислового розливу без обробки, без використання скинуто 6,027 м3/добу. З 4 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод експлуатується 3 ділянки. Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих родовищ мінеральних підземних вод у 2008 році склала – 43,94 %. 132

Експлуатаційні запаси та видобуток на ділянках родовищ мінеральних вод станом на 01.01.2009 року Одиниця виміру : м3/добу Таблиця 7.3 Назва родовища, ділянки Каліпсо

Індекс водоносн. горизонту J2B

Конча-заспа

AR-PR1

39,60

Софія київська

J2B

300,00

164,132

Оболонь

J2B

800,00

347,945

Ном з/п 1

Балансові запаси А+В+С1 С2 100,00

Всього 38,630

Видобуток Використ. Скид без використ. 32,603 6,027

Природнє розвантаж.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У м. Київ зафіксовано 101 зсув, з них 6 зсувних рельєфів (міські зсувонебезпечні ділянки), загальною площею близько 5,28 км . У напруженому стані знаходяться дніпровські схили на Подільській (вул. Боричів Тік) та Центральній ділянках (Паркова дорога), де спостерігається розтріскування та випирання підпірних стінок, порушення асфальтових доріг, сходів, жолобів по відведенню атмосферних опадів. Активізація зсувів постійно відмічається на правому схилі Сирецької балки у вигляді локальних зміщень. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.1 № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення,

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

км2

з с ув и

5,28

101

0,6

Перелік основних зсувних у зсувонебезпечних ділянок у м, Києві. - Схил, прилеглий до тильного фасаду 10-го корпусу Національного аграрного університету по вул. Героїв Оборони, 11. Діючий зсув площею близько 1300 м2. Схил потребує невідкладного укріплення. - Схил, прилеглий до садиб по вул. Адмірала Ушакова, 24 і 26 і КвіткиОснов'яненка, 14. Діючий зсув грунту площею до 1400 м2 в тилу садиб. Існує загроза садибам і будівлям. Протизсувні заходи не виконуються. Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. На громадських слуханнях мешканці мікрорайону не підтримали таку пропозицію. - Схил яру, прилеглий до садиби по вул. Адмірала Ушакова, 6-а і до вулиці (біля гаражів). Діючий зсув. Є загроза будівлям і дорозі. Площа зсуву близько 1600 м2. Є розпорядження КМДА від 23.06.2006 р. № 1267 "Про укріплення схилу біля садиби № 6-а по вул. Адмірала Ушакова у 133

Голосіївському районі", згідно якого СУППР є замовником виконання протизсувних заходів. Схил потребує укріплення. - Схил по вул. Протасів яр, 39. Діючий зсув, на якому необхідно виконати протизсувні заходи. Зруйнована підпірна стіна між територіями ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО-ГРУП" та ТОВ "Бора". Об’єкт внесено до проекту Програми виконання заходів щодо підвищення стійкості схилів у м. Києві на період 2006 – 2010 рр. СУППР видано технічні умови ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО-ГРУП" та ТОВ "Бора", які розташовані на зсувному схилі. Проектні матеріали на погодження до СУППР не надавались. Площа зсувної території 7500 м2. - Схили на пров. Моторному біля озера, яке знаходиться в районі ВАТ "Корчуватський завод будматеріалів і конструкцій". Зсув грунту площею близько 2800 м2. необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. - Схили Національного ботанічного саду НАНУ ім. М. Гришка. Зсувні явища та ерозія на схилах вздовж Наддніпрянського шосе на площі біля 5000 м2. Необхідно виконати протизсувні заходи. - Схил між пров. Кленовим і АТП–7 (вул. Кіквідзе, 43). Періодичне ерозійне розмивання схилу площею близько 4000 м2 з виносами розрідженого ґрунту на територію ВАТ"АТП-7". Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні і протиерозійні заходи. - Схил, прилеглий до садиби п вул. Менделєєва, 45. Деформація поверхні насипного укосу, тріщини заколу внаслідок самовільного некваліфікованого будівництва мешканцями садиби на площі близько 600 м2. Можливе виникнення зсувних явищ. - Схил біля вул. Ягідної, 60, корп. 7. Зсув площею близько 1700 м2. Необхідно визначити замовника і виконати протизсувні заходи. - Схил біля Маріїнського парку на ділянці від Музичної раковини до оглядового майданчика на Радянській площі. Зсувний процес на протязі останніх десятиліть руйнує прибрівочну частину плато. Площа зсувного схилу складає біля 24500 м2. Замовником на виконання протизсувних заходів, згідно розпорядження КМДА від 07.10.1999 р. № 1641, визначено Дирекцію будівництва шляхово-транспортних споруд КК „Київавтодор". Проект протизсувнихзаходів реалізований не в повному обсязі. Об'єкт внесено до програми Першочергових заходів щодо підвищення стійкості схилів у місті Києві на період 2006-2007 років, затвердженої Київським міським головою. В 2008 році кошти на протизсувні заходи не виділялись, роботи не проводились. - Підпірні стіни біля будинків № 10 по вул. Костьольній і № 5/1-а по вул. Трьохсвятительській знаходиться в гостроаварійному стані. Технічний стан підпірних стін (верхньої, побудованої з блоків ФБС та нижньої - цегляної) погіршується. Стіни відхиляються від вертикалі, деформуються, обрушується цегла нижньої стіни і бетонні блоки верхньої підпірної стіни; на дорозі біля будинку № 10 по вул. Костьольній утворились тріщини заколу. В будь-який момент стіни можуть повністю зруйнуватись. При цьому буде зруйнована тепломережа і частина дороги по вул. Костьольній. 134

- Про гостроаварійний стан підпірних стін та можливу катастрофу при їхньому обрушенні ВАТ «СУППР» неодноразово повідомляло КП ЖЕК «Михайлівська», КП «ШЕУ ремонту та утримання автошляхів і споруд на них» Шевченківського району м. Києва, Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію, Управління з питань ТЕБ та НС Шевченківського району, але становище до цього часу не виправлено. - Схил біля садиби по вул. Військовій, 15-а. Деформація самовільно збудованих на схилі підпірних стін на площі близько 700 м2. Новому землевласнику необхідно укріпити схил протизсувними спорудами по проекту, погодженому з СУППР. - Схили рекультивованого звалища твердих побутових відходів в с. Пирогів. Надмірне водонасичення укосів фільтратом і поверхневими водами, ерозія та руйнування схилів з північно-західного і південно-східного боку звалища. Необхідно виконати протизсувні та протиерозійні заходи в повному обсязі, відновити новозбудовані зруйновані протизсувні споруди. - Схили яру біля вул. Весняної від будинків №№33,35 і до озера. Необхідно виконати протизсувні, протиерозійні заходи, організацію поверхневих і побутових стоків в мікрорайоні для запобігання можливим зсувам. - Схили в кінці вул. Писаржевського розмиваються невпорядкованими поверхневими стоками з дороги. Для недопущення зсувів потрібно забезпечити стійкість укосів і схилів та виконати протиерозійні заходи. - Схил між автостоянкою №48 Спілки автомобілістів України та ГБК „Деміївський яр" на пров. Бурмистенка перебуває в нестійкому стані, деформується. Гаражі останнього ряду автостоянки № 48, які самовільно побудовані, похилились. Необхідно укріпити схил. - Схил, прилеглий до оглядового майданчика в районі Арки Возз'єднання в парку "Хрещатий". Зсув ґрунтів на площі близько 200 м2 Є небезпека розвитку зсувного процесу і руйнування прогулянкової території парку. Про порушення, які призвели до зсуву, СУППР повідомляло: ПП "Фірма" Ніка", Центральний парк культури і відпочинку, Управління архітектурно будівельного контролю. Об'єкт було включено до переліку на виконання першочергових заходів щодо підвищення стійкості схилів у місті Києві на період 2006-2007 років, затверджений Київським міським головою. Кошти на проведення робіт не виділялись. - Схили озера біля вулиць Квітки - Основ'яненка та Військової, 31-а. Періодичні зсувні явища на площі до 2 700 м2. Слід забезпечити стійкість схилів. - Схил вздовж ГБК „Дніпро-2" біля приватних садиб на ділянці між вул. О. Кошового і Добрий шлях знаходиться в стані відносної стійкості. Слід укріпити стрімкий уступ схилу на площі до 1500 м2. - Схил біля садиб по вул. Малокитаївській, 82, 84. Деформації новозбудованої підпірної стіни. Проводились роботи її підсиленню, але у зв'язку з невпорядкованістю поверхневих стоків у садибах можливий 135

розвиток зсувних явищ. Землевласникам необхідно організувати поверхневі стоки в садибах. - Схил, прилеглий до підпірної стіни по вул. Китаївській, 14-16. Деформації існуючих підпірних стін можуть призвести до їх руйнування і зсуву. Експлуатуючій організації необхідно реконструювати і підсилити підпірні стіни. - Схил біля садиби №5-а по вул. Закарпатській. Без погодження проекту забудовником пересипано яр. Деформується недобудована підпірна стіна, недосконало організовано пропуск води по дну яру. Можливі зсувні явища. Землевласнику слід упорядкувати стік води на території ділянки і по дну яру. - Схили яру біля пров. Стратегічного, 23 привантажено насипом фунту, вони розмиваються неорганізованими поверхневими стоками з вулиці і садиби. Можливі зсувні явища. Слід визначити замовника, виконати протизсувні заходи на схилах яру, першочергово організувавши поверхневі стоки в районі садиби №23. - Схили яру в біля вул. Військової, 36-а,б та вул. Маршальської, 22. Значна стрімкість схилів і невпорядкованість поверхневих стоків в садибах можуть призвести до зсувів. Необхідні укріплювальні та інші протизсувні заходи. - Схил між дорогами навпроти садиби по вул. Академіка Кащенка, 7 знаходиться в нестійкому стані, має тріщини заколів. Можливий зсув площею до 300 м2. Необхідно визначити замовника і виконати укріплення схилу і організацію поверхневих стоків. - Схил біля дороги навпроти будинку по вул. Парниковій,4. Початкова стадія розвитку зсуву (площа біля 180 м2), деформація дороги. Для збереження дороги, інженерних комунікацій, прилеглих споруд і схилу необхідно невідкладно перекласти водопровід, забезпечити його належну безаварійну експлуатацію, влаштувати на дорозі зливову каналізацію і шляховий борт та укріпити схил. - Схили яру в лісі біля вул. Ягідної, 58. Діючі зсуви площею біля 1800 м 2. внаслідок концентрованого розмивання і водонасичення ґрунтів поверхневими водами з дороги. Необхідно забезпечити стійкість схилів, першочергово організувавши відведення шляхових поверхневих стоків до тальвегу яру і по ньому до озера. Забезпечити належну експлуатацію водопроводу на вул. Ягідній, на якому часто трапляються аварії. - Схили вздовж вул. Ракетної, Панорамної до Лисогірського узвозу поступово розмиваються поверхневими стоками і руйнуються. Можливі зсуви. Слід організувати відведення поверхневих стоків з плато і виконати укріплювальні заходи. - Схили і укоси Пирогівського кар'єру, де в даний час знаходиться полігон №6 ВАТ "Київспецтранс" (вул. Червонопрапорна, 9496) поступово руйнуються і потребують влаштування стійкого профілю укосів, удосконалення організації поверхневих стоків. 136

- Ділянка схилу альпійської гірки Ботанічного саду імені академіка О.В.Фоміна Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Зсувний процес в верхній частині альпінарію, відбувається осідання ґрунту по тріщині заколу через водонасичення ґрунтів схилу. Необхідно виконати спеціальні протизсувні заходи. Площа 2 зсувонебезпечної території 4000 м . - Зсувонебезпечний схил між Міжнародним центром культури і мистецтв профспілок України (вул. Інститутська, 1) і Інститутом історії України та ВАТ"Київоздоббуд" (вул.Грушевського, 4).Порушення, допущені при влаштуванні дощової каналізації і відсутності належного технічного обслуговування цієї каналізації, викликали руйнування схилу. Можливе виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної із зсувом ґрунтів та руйнуванням будівель. Для виправлення становища необхідно привести до робочого стану дощову каналізацію і ліквідувати промивини на схилі. З цього приводу було проведено засідання Комісії ТЕБ та НС Печерської РДА, - XXI зсувний цирк (ур. Спаський Яр) на правому березі р. Дніпра. Відбуваються деформації і осідання оглядового майданчика і алеї парку, руйнуються підпірні стіни СУППР. Можливе виникнення зсуву. - Об'єкт - "Будівництво офісно-житлового центру по вул. Мечникова між будинками, 9-а і 11" (замовник будівництва - ТОВ "Георгій"). При влаштуванні пальового огородження котловану відбулося осідання брівки схилу і прибудинкової території будинку № 7 на вул. І. Маряненка. Можливий розвиток зсувного процесу. Для виправлення становища СУППР надало припис генпідряднику ТОВ "Газ-Тех-Комплект" з вимогою забезпечити стійкість схилу іприбудинкової території. Вимоги припису не виконано. Згідно протокольних доручень Комісії ТЕБ та НС забудовник зобов'язаний виконати термінові протидеформаційні заходи для будинку № 7 на вул. І. Мар'яненка і негайно приступити до виконання робіт з влаштування контрфорсів підпірної стінки з боку котловану по вул. Мечникова, 9-а - 11. - Об'єкт - "Будівництво 2 житлових будинків № 5-а і 5-6 на вул. Мечникова, офісного центру на вул. Мечникова, 1 та медичного комплексу на вул. Шовковичній, 39/1" (замовник – УПІК "Проміндустрія"). При виконанні земляних робіт підрізано зсувонебезпечні схили без тимчасового кріплення укосів на території Олександрівської клінічної лікарні. Можливі виникнення зсувів ґрунтів, є загроза руйнування дороги і споруд лікарні. - Об'єкт - "Будівництво житлового будинку по вул. Шовковичній, 39/1-а. При виконанні земляних робіт забудовником "Житло-Буд" небезпечно підрізано схил без укріплення укосу. Можливе виникнення зсуву ґрунтів. Для виправлення становища СУППР надало припис порушнику ТОВ "Житло-Буд" з вимогою забезпечити стійкість підрізаного укосу і повідомило Київську міську державну адміністрацію. Вимоги припису не виконано. Згідно протоколу доручень № 99 наради Постійної комісії ТЕБ та НС КМДА від 01.12.2008 р. "Про ситуацію, яка склалася на майданчику по вул. Шовковичній, 39/1-а у Печерському районі" ТОВ 'Житло-Буд" повинне здійснити заходи щодо поновлення благоустрою на земельній ділянці по вул. Шовковичній, 137

39/1-а. На теперішній час ці заходи не виконуються і схил знаходиться в нестійкому стані. - Кловський узвіз, 14-18. Внаслідок незадовільної експлуатації дощової каналізації прибудинкових територій будинків №№ 15, 17, 19 на Печерському узвозі (служба КП "Липкижитлосервіс") зруйновано оглядовий колодязь. Дощова арда з колодязя тече на схил, руйнується схил і підпірна стіна ВАТ "СУППР" в підніжжя схилу. Можливе виникнення зсуву аварійного характеру. ВАТ "СУППР" надало приписи порушникам протизсувного режиму КП "Липкижитлосервіс" і ЖБК "Печерський" з вимогою привести до робочого стану дощову каналізацію та повідомило про порушення Управління житлово-комунального господарства Печерської РДА. Вимоги приписів не виконуються. - Схил біля Дальніх печер Києво-Печерської Лаври з боку Набережного шосе (біля джерела). Підрізано зсувонебезпечний схил під час відновлення джерела. Без проектної документації будується каплиця. Існує небезпека обрушення схилу і вище розташованої території. Необхідно забезпечити стійкість підрізаного схилу. - Площа І. Франка. Неупорядкованість і випуск поверхневих стоків з прибудинкових територій будинків №№ 19-6, 21/12, 17-а на вул. Лютеранській призвело до руйнування схилу з боку пл. І. Франка. Утворились вимивини фунту, водовідвідний лоток і цегляна підпірна стіна зазнали руйнувань. Можливе виникнення зсуву ґрунтів. СУППР надало приписи порушникам ЖЕО-601 і Гімназії № 86 "Консул" (ДНЗ № 107) з вимогою організувати поверхневі стоки на прибудинкових територіях, ліквідувати на схилі вимивини ґрунту, привести до робочого стану водовідвідний лоток, підпірну стіну та повідомило КП "Печерськжитло" і Управління житлового господарства Печерської РДА. Вимоги приписів не виконуються. - Вул. Мечникова, 7-а. Відсутність дощової каналізації з прибудинкових територій будинку №14 на вул. І. Мар'яненка призвела до потрапляння поверхневої води на прилеглий схил. У нижній частині схилу утворились ерозійні вимивини, руйнується підпірна стіна нприбудинковій території будинку № 7-а на вул. Мечникова. Можливе виникнення зсувуґрунтів. У зв'язку з цим порушенням протизсувного режиму СУППР повідомило Печерську РДА і ЖБК "Дружба". - Пров. К. Гордієнка, 3. Після ліквідації аварії на водокомунікаціях відбувається осідання ґрунту, яким було засипано провал, і борту вздовж укосу біля будинку № 3. Атмосферна вода з прибудинкової території тече на схил, надмірно зволожуються ґрунти схилу. Якщо якісно не відновити борт вздовж укосу, то це може призвести до зсуву ґрунтів і повторної аварії водокомунікацій. Для виправлення становища СУППР надало припис КП "ШЕУ "Печерського району" і повідомило про це Управління з питань ТЕБ та НС Печерської РДА. На сьогоднішній день порушення не виправлено. - Схил Байкової гори між садибами № 48-56 по вул. Волзькій та ГБК "Козацькій" по вул.Кіровоградській. Неукріплена ділянка схилу: існуюча стіна не відповідає навантаженням від схилу. Необхідно припинити потрапляння 138

побутових стоків мешканців вул. Волзької на схил, укріпити протизсувною спорудою ділянки схилу. - Садиба по вул. Монтажників, 32. Руйнування незакріпленої ділянки схилу внаслідок розмивання поверхневим стоком. Необхідно прокласти дощову каналізацію до тальвегу Божкового яру, запроектувати та виконати протизсувні заходи. Замовник КП УЖГ Солом'янського району. - Схили Солом'янського ландшафтного парку. Ерозія схилу внаслідок неупорядкованого поверхневого стоку. Слід відновити роботу дощової каналізації, вжити заходи для недопущення розвитку ерозії з території міської клінічної лікарні № 4 до вул. Механізаторів. Замовник КП УЗН Солом'янського району. СУППР надало технічні умови замовнику, проектні матеріали на розгляд та погодження до СУППР не надавались. - БК "Волгоградський", вул. Городня, 13. Розмивання ділянки схилу внаслідок неупорядкованого поверхневого стоку. Необхідно довести дощову каналізацію до тальвегу яру, укріпити схили. Відповідальний ГБК "Волгограський". - Ділянка схилу Батиєвої гори по вул. Провідницькій, 21, 21-а. Влаштовано насип на зсувонебезпечний схил без влаштування тимчасового кріплення укосів. При водонасиченні ґрунтів поверхневими стоками можливе обрушення схилу. Відповідальний приватний забудовник. СУППР надало технічні умови на проектування замовнику, проектні матеріали на розгляд та погодження до СУППР не надавались. Порушнику вручено припис, укоси частково закріплені. - Ділянка Міського саду, який є продовженням Марийського парку, в даний час руйнується через ерозійні процеси. СУППР є замовником проекту інженерних захисних заходів для стабілізації ділянки схилу. Проект розроблений (розпорядження КМДА від 10.06.2005р. № 989). Постійна комісія з питань екологічної політики Київської міської ради не дає згоди на знесення зелених насаджень. - Схил Нижньоюрківського яру по вул. Нижньоюрківській,53. Зсув ґрунту. Площа 14000 м2. Необхідно завершити будівництво протизсувних споруд. В Програмі капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації на 2009р. фінансування не передбачено. - Аварійний стан ділянки підпірної стіни ЗАТ "Трикотажна фабрика "Роза" на вул. М. Грінченка, 2/1. Утворення "пазух" між застійним водовідвідним лотком та підпірною стіною, тріщина в підпірній стіні. Необхідно привести ділянку підпірної стіни в належний робочий стан, забезпечити відведення поверхневого стоку з боку схилу. - Аварійний стан схилу Совської балки біля магістрального трубопроводу теплових мереж в районі насосної станції № 2 теплових мереж по вул. Зеленогірській (біля Совських ставків). Внаслідок зсуву зруйнована недобудована підпірна стіна, а також підпірна стіна в підніжжі схилу. Відмічається відсутність експлуатації протизсувних споруд. Під загрозою руйнування знаходиться магістральний трубопровід теплових мереж. 139

Необхідно запроектувати та виконати комплекс протизсувних заходів для забезпечення довготривалої стійкості схилу. - Зсув ґрунтів на схилі Совської балки на вул. Колоскова, навпроти приватної садиби № 5, площею 300 м2. Небезпека обрушення дороги вул. Колоскова. Причина зсуву: водонасичення ґрунтів за рахунок витікання з водопровідної системи, потрапляння розріджених ґрунтів до підніжжя схилу та динамічні навантаження від автотранспорту, відсутність нормативного запасу стійкості схилу. КП "ШЕУ Солом'янського району" необхідно виконати протизсувні заходи на зсувному схилі, забезпечити стійкість схилу та дороги вул. Колоскова. - Володимирська гірка. Згідно розпорядження КМДА від 18.08.98р. № 1709 розроблено проект реконструкції і благоустрою Володимирської гірки, яким було передбачено влаштування підпірної стіни для укріплення брівки схилу біля пам'ятника Св. Володимиру. На сьогоднішній день підпірна стіна не побудована. В період весняної повені 2009р. виникли заколи, осідання брівки схилу та руйнування вимощення доріжки, яка проходить по схилу від пам'ятника Св.Володимиру до Володимирського узвозу. Можливе різке загострення зсувної ситуації. Для збереження стійкості цієї частини схилу необхідно побудувати підпірну стіну, виконати організацію поверхневих стоків, влаштувати борт на брівці схилу, ліквідувати депресії рельєфу, де накопичується вода. - Об'єкт - будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального побуту та вбудованим паркінгом на вул. Глибочицькій, 43. Роботу виконує ТОВ «Міракс-Груп» з порушенням вимог протизсувного режиму. Підрізано схил з боку вул. Лук'янівської, 63 без застосування належного кріплення. Роботи виконуються з відхиленнями від погодженого СУППР проекту. Схил руйнується. Є загроза руйнування будинку №63 та бойлерної. Необхідно зобов'язати забудовника виконати протизсувні заходи згідно проекту. - Дніпровський узвіз. Внаслідок водонасичення ґрунтів поверхневими стоками та динамічних навантажень від автотранспорту відбуваються деформації: - ділянка дороги (лівий бік в напрямку Набережного шосе) в 180 м нижче повороту на естакаду; - ділянка дороги (правий бік в напрямку Набережного шосе) в 50 м вище повороту на естакаду, де можлива активізація зсуву. На даний час під тиском ґрунтів борт тротуару вже відхилився від вертикалі; - ділянка дороги (правий бік в напрямку Набережного шосе) в районі Панкратієвого яру в 480 м нижче від каплиці Св. Апостола Андрія Первозваного. Для попередження руйнування дороги необхідно виконати укріплювальні роботи.

140

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснює відділ контролю за геологічним вивченням надр, структурний підрозділ Управління державного геологічного контролю Державної геологічної служби. У своїй діяльності Відділ керується Законом України "Про державну геологічну службу України", Кодексом України про надра, Водним Кодексом України, іншими законами України, "Положенням про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню надр України", затвердженому постановою КМ України від 30.11.1994 р. № 801, іншими постановами та розпорядженнями виконавчої влади, наказами і розпорядженнями Міністерства охорони навколишнього природного України і ДГС, положеннями про ДГС, Управління, а також положенням про Відділ контролю за геологічним вивченням надр Управління державного геологічного контролю. Робота Відділу ведеться у співпраці з іншими відділами і управліннями ДГС із залученням працівників виробничих, науково-дослідних та інших, координованих ДГС, організацій. Головними завданнями відділу є забезпечення ефективного та систематичного контролю діяльності гірничодобувних підприємств на теренах України, незалежно від їх підпорядкування та форм власності. Узагальнення та аналіз матеріалів перевірок. Здійснення контролю за використанням і охороною надр, додержанням встановлених лімітів використання природних ресурсів. Координація роботи, аналіз та узагальнення звітів територіальних інспекцій держгеолконтролю щодо відповідності діючому законодавству діяльності надрокористувачів з видобування корисних копалин. Надання різносторонньої допомоги територіальним інспекціям у здійсненні ними контролю на особливо складних об`єктах надрокористування. Сприяння втіленню нових прогресивних методик в практику розробки родовищ корисних копалин, маючи на меті підвищення ефективності видобувних робіт і зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище. Здійснення координації та необхідного методичного забезпечення діяльності територіальних інспекцій держгеолконтролю. Відділ, відповідно до покладених до нього завдань здійснює, спільно з Київською територіальною інспекцією держгеолконтролю, державний контроль за: - виконанням державних програм геологічних робіт, геологічних завдань і замовлень з паливних корисних копалин; - обґрунтованістю напрямків пошукових, розвідувальних та інших геологічних робіт; - виконанням рішень з питань методичного забезпечення геологічних робіт з паливних корисних копалин; - обгрунтованістю застосування методик і технологій, якістю, комплексністю, ефективністю геологічних робіт з паливних корисних копалин; 141

- ефективністю та цільовим використанням державних коштів, спрямованих на геологічні роботи з паливних корисних копалин; - повнотою і вірогідністю вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин і компонентів, що містяться в них; своєчасністю і правильністю державної реєстрації геологічних робіт, наявністю спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та виконанням передбачених ліцензійних умов; - дотриманням міністерствами, відомствами, підприємствами їх об'єднаннями, установами та організаціями нормативів, стандартів та інших вимог; - відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам з проведення таких робіт; - повнотою вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов родовищ корисних копалин; - використанням технічних засобів і методів ведення геологічних робіт, що виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; - виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин та інших контролюючих органів; - дотриманням під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому їх промислової цінності; - збереженням розвідувальних свердловин, геологічної документації, зразків порід і дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр. 7.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр, а саме на спеціальне водокористування регулюються ст.ст. 48, 49 Водного кодексу України. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища м. Києва надаються дозволи на спеціальне водокористування. За станом на 01.01.2009 р. на обліку в Держуправлінні нараховувалось 324 первинних водокористувачів із загальною кількістю артезіанських свердловин – 983 од. За 2008 рік підприємствам, установам, організаціям, суб’єктам господарювання видано 95 дозвіл на спеціальне водокористування, а також 5 дозволів на буріння артезіанських свердловин. Встановлений ліміт забору води суб’єктам господарювання м. Києва з підземних вод в 2008 р. - 5835,126 тис. м3, з поверхневих вод – 8168,07 тис.м3, з міськводопровода – 4485, 53 тис.м3.

142

Держуправлінням у 2008 році підготовлено 11 екологічних карток про погодження матеріалів щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення.

143

8. ВІДХОДИ 8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів Сучасне життя людини неминуче пов`язано з утворенням великої кількості відходів. Накопичення відходів у навколишньому природному середовищі є одним з потенційних джерел забруднення довкілля м. Києва і значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. Відходи, при їх накопиченні в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги, створюють негативний імідж місту. Разом з цим, накопичення значної кількості відходів свідчить про нездатність держави використовувати в достатній мірі такий вид місцевої сировини, якою є вторинні матеріальні ресурси. В організації цієї роботи в Україні взагалі, і в Києві зокрема, ще є значні недоліки і невикористані можливості. Захаращення міської території всіма видами відходів обумовлюють такі основні фактори: - неефективні технології переробки первинної сировини і матеріалів, що призводить до утворення значної кількості відходів; - недоліки в розробці нових та використанні наявних (вже розроблених і відомих у світовій практиці) технологій утилізації відходів на місцях їхнього утворення; - недоліки системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах; - недоліки існуючих механізмів (правового, інформаційного, кадрового тощо) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття. Небезпечні відходи, при їхньому накопичені в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки. Накопичення їх, як на полігонах, так і на підприємствах обумовлене відсутністю ефективних новітніх технологій та потужностей по переробці відходів та вторинної сировини, можливості використання різних видів відходів для виробничо-господарських потреб. На початок 2009 року 89,0% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщувались на території підприємств, організацій та установ. У загальній кількості відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування та на території підприємств, найбільшу питому вагу складають відходи, що містять метали та їхні сполуки, відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки. 144

Понад 65 % відходів І-ІІІ класів небезпеки сконцентровані у Дарницькому, Оболонському, Святошинському та Печерському районах столиці. Майже третина надзвичайно небезпечних відходів (І клас небезпеки) знаходиться у Солом’янському районі . Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1 № з/п 1 2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

2794,7

т т т

308,3 19,2 2467,2

Примітка

573

Структура утворення та нокопичення відходів І-ІІІ класу небезпеки 308,3

19,2

2467,2

відходи 1 класу небезпеки

відходи 2 класу небезпеки

відходи 3 класу небезпеки

Рисунок 8.1. Динаміка утворення та накопичення відходів Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.3 № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т

2006 рік

2007 рік

2008 рік

658975 8933,7

791598 13451,1

338607 10880,9

5683,5

5803,0

5972,1

145

Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

93,775

98,978

2,10

2,14

2,21

* - ВРП відсутній

Утворення твердих побутових відходів 2,22

2,21

2,2 2,18 2,16 2,14

2,14 2,12 2,1

2,1

2,08 2,06 2,04 2006 рік

2007 рік

2008 рік

м³/ на 1 чол.

Рисунок 8.2. Утворення ТПВ 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) У Києві щорічно утворюється близько 1,4 млн. т твердих побутових відходів (ТПВ) із тенденцією до зростання, з них 250 тис. т спалюється на підприємстві по термічній переробці побутових відходів Філія «Завод «Енергія» Київенерго» АЕК «Київенерго» ( м.Київ, вул. Колекторна, 44), 250 тис. т завозиться для захоронення на полігон твердих побутових відходів № 5 у с. Великі Дмитровичі Обухівського району (площа 63,7 га), 200 тис. т вилучається підприємствами по збору вторинної сировини, решта (понад 700 тис.т) захоронюється на звалищах. Використання полігонів на сьогоднішній день є екологічно недоцільним, а також спричиняє соціальну напругу серед мешканців Київської області, які проживають у наближених до полігонів місцях. Суттєву потенційну небезпеку становлять токсичні відходи. За санітарно-екологічною ситуацією на полігоні № 5 та прилеглих до нього територій встановлено постійний контроль. Стан підземних вод контролюється через систему спостережних свердловин (12 шт.), які розташовано по периметру полігону. 146

Фото 8.1. Полігон №6 ВАТ "Київспецтранс " . ТОВ " ГрінКо-Київ"

Фото 8.2. Полігон №6 ВАТ "Київспецтранс ". Автотранспортний засіб ТОВ " ГрінКо-Київ". З лютого 1999р. на полігоні працює німецька установка «Палл Рохем», яка дозволяє очищати фільтрат, накопичений у спеціально ізольованих озерах. Продуктивність установки 200 куб.м фільтрату на добу, з них 15% потребують додаткового знешкодження. Наявність однієї установки «Палл Рохем» 147

проблему знешкодження наявного фільтрату не вирішує, тому на полігоні збудовано цех по очистці фільтрату з використанням італійської установки фірми «VOMM», потужністю 400 куб.м на добу, технологічна котельня, дві насосні станції, вагова, трансформаторна підстанція, контрольно-пропускний пункт, адміністративно-побутовий корпус з даховою котельнею та проведена реконструкція інженерних мереж. Завершується дослідна експлуатація установки, закінчуються роботи по виводу комплексу на проектну потужність та прийняття в промислову експлуатацію. Отриманий після випаровування осад має ІV клас небезпеки. Робота зазначеної італійської установки в промисловому режимі суттєво покращить екологічну ситуацію в районі полігону та надасть можливість продовжити функціонування полігону. Але, потужності полігону № 5 майже вичерпані, крім того, відповідно до директиви ЄС з 2011 року відкрите захоронення відходів забороняється. У зв`язку з цим прийнято рішення щодо будівництва нового сміттєпереробного підприємства- ТЕЦ на відновленому паливі в Деснянському районі м.Києва. Під забудову виділено земельну ділянку площею 5,05 га. Потужність підприємства-500 тис. куб.м в рік. Термін вводу ТЕЦ в експлуатацію - 2010 рік. Полігон № 6 (м.Київ, вул.Червонопрапорна, 94-96) займає вироблену частину Пирогівського кар`єру глин Корчуватського комбінату будівельних матеріалів (площею 16,7 га) і призначений для прийому будівельних та великогабаритних відходів. З метою забезпечення експлуатації полігону, здійснюються роботи по укріпленню його схилів та створенню карт складування відходів на ІІІ черзі полігону. На проммайданчику площею 3,96 га, який розташовано по вул. Червонопрапорній, 94-96 в Голосіївському районі м. Києва, для сортування твердих побутових відходів з метою вилучення цінних компонентів , що дозволить зменшити кількість відходів, побудована сміттєсортувальна станція потужністю 200 тис. тонн на рік. Вилучення цінних компонентів у ході сортування твердих побутових відходів забезпечить переробні підприємства гарантованими поставками вторсировини (макулатура, полімери, текстиль, брухт чорних та кольорових металів, склобій та ін.). На даний час сміттєсортувальна станція знаходиться в стадії введення в експлуатацію. Система транспортування сміття до спеціальних місць в свою чергу сприяє утворенню несанкціонованих звалищ на території міста і за його межами, що не тільки псує вигляд міста, але і сприяє погіршенню санітарноепідеміологічної ситуації в місті. Збирання і транспортування побутових відходів в м. Києві здійснюється близько 300 спеціальними автомобілями, які на 50 % відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. Високий рівень тарифів з надання послуг у сфері поводження з відходами призводить до зменшення кількості укладених договорів на ці послуги. Діюча система санітарної очистки міста не задовільна.

148

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.4 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

4728,5 8,0 2357,0 105,7

8933,7 2617,6 5444,3 178,6 76,7 122,0 6066,0 2927,0

13451,1 2286,2 7009,0 180,7 23,5 81,6 8559,1 16,8 2769,1

10880,9 1613,0 5793,2 120,6 24,0 92,4 6414,9 25,0 2794,7

51,7 2354,5 51,7 171440, 1

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2008 року Таблиця 8.5 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість)

2 Сміттєзвалища

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

Всього …. 1.

Полігони Полігон №5 ВАТ «Київспецтранс» Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Філіал «Завод «Енергія» Київенерго» Усього

1 1

35,75 35,75

0 0

8,83

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.6 № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т Непридатні пестициди в м.Києві відсутні

Кількість на кінець року, т

Усього

Не менш важливе значення має і утилізація відходів від автотранспортних засобів, кількість яких щорічно збільшується. Не до кінця вирішена проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. Через те, що наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій, тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації (БСА) щодобово затримують 9-12 тис.куб.м органічних речовин, забруднених солями 149

важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.т осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.т піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється в зв’язку з відсутністю технологій очистки і переробки. Це потребує відведення нових територій для їх накопичення. Не завершено захоронення берилійвмісних відходів, які зберігаються на підприємстві «Захід». Підприємством „Захід” завершено роботи по створенню тимчасового пункту зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами і виконано значний об`єм робіт, а саме: очищено територію підприємства, приміщення та будівельні конструкції і обладнання спецкорпусу, відпрацьовані фільтри вентсистем, пластикове покриття, елементи демонтованого устаткування та оснащення герметично упаковано в металеві спецконтейнери в кількісті 111 штук. Пункт тимчасового зберігання контейнерів з берилійвмісними відходами обладнано безпосередньо на території підприємства „Захід” у приміщенні технологічного корпусу, грунт, на якому були розміщені контейнери, знято і також завантажено у сховище. Остаточним завершенням очисних робіт повинно бути встановлення залишкових рівнів забруднення на підприємстві, прийняття результатів очистки міжвідомчою комісією та забезпечення охорони вказаного об`єкту. Слід зазначити, що екологічно безпечні технології знищення чи утилізації берилійвмісних відходів в Україні відсутні. На даний час на виконання Окремого доручення Прем`єр-міністра України Януковича В.Ф. від 17.10.2006 року № 1521, Київськими міською та обласною державними адміністраціями вирішується питання щодо визначення місця розташування спеціального об`єкта для захоронення токсичних промислових відходів. Окремо потрібно розглядати відходи рослинного походження, які щорічно утворюються у достатньо великій кількості - це відходи деревини, листя та гілок від обрізки зелених насаджень. В даний час ці тонни рослинної маси частково спалюються, а частково вивозяться на полігони. Проте, без великих затрат для міста, можливо налагодити переробку їх в біогумус з наступним поверненням його в обіг землекористування для збагачення та рекультивації земель паркової зони. Національним аграрним Університетом виконано науково-дослідну роботу “Біотехнологічна утилізація органічних відходів та використання кінцевих продуктів для реанімації грунтів”, яка не впроваджується. В місті збільшується кількість підприємств, що займаються збором та утилізацією окремих видів відходів як вторинної сировини, а саме: макулатура, склобій, полімерні відходи, відходи гуми, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні та інше (табл. 8.7.). Відповідно до Закону України “Про ліцензування окремих видів діяльності” ліцензії на поводження з небезпечними відходами та ліцензії на 150

право збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини видаються Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами регулюється шляхом: - надання лімітів і дозволів на утворення та розміщення відходів, надано у 2008 році 1732 лімітів і дозволів (у 2007р. -1946); - ведення реєстру місць видалення відходів, погодження та проведення ревізій (перегляд й оновлення) даних паспортів місць видалення відходів. У 2008 році 134 погоджень та проведення ревізій (у 2007р. -114); - ведення реєстру об’єктів утворення та оброблення відходів, затвердження реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. За звітній період затверджено 92 реєстрових карти (у 2007р. -134); - надання дозволів на зберігання, використання, захоронення, знешкодження та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів. У 2008 році надано 207 дозволів (у 2007р. -148). Крім цього, надано 36 (у 2007р. - 26) погоджень місць поховання твердих побутових відходів та нетоксичних промислових відходів, 3 висновки для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, 4 висновки підприємствам м. Києва для отримання ліцензії на господарську діяльність. Слід вказати на позитивні зрушення в сфері поводження з відходами. За кошти Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році здійснено наступні заходи: - збір та демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігаються в бюджетних закладах освіти, медицини, культури, профінансовано 26,2 тис.грн; - розроблено процес зв’язування фільтрату у твердий, практично водонерозчинний стан на полігоні твердих побутових відходів, що дозволить запобігти прониканню фільтрату в грунтові та підземні води, профінансовано 220,00 тис.грн. Крім цього виконувались наступні роботи: - на виконання Програми утилізації рослинних відходів у м. Києві на 20072010 роки проводилась утилізації та компостування рослинних відходів; - щомісяця ліквідувались несанкціоновані звалища відходів, можна відмітити, що у їх ліквідації активну участь приймали студенти, школярі та молодіжні екологічні організації. В листопаді відбулась акція по прибиранню території лісу прилеглого до ДВРЗ-1. В акції приймали участь волонтери ГО “Молодіжний екологічний центр Дніпровського району”, а також всі бажаючі жителі столиці. На виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва в 2008 р з міського бюджету фінансувалися наступні заходи: - придбання контейнерів для подальшого впровадження роздільного збору відходів, профінансовано 10 000,0 тис. грн.; 151

- закупівля спецавтомобілів для вивезення роздільно зібраних відходів; - проведення відповідної агітаційно-роз'яснювальної та виховної роботи серед населення міста. Головним управлінням комунального господарства впроваджується комплексна системи санітарної очистки міста, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях. Передбачено виділення 52 887,7 тис. грн. на здійснення заходів з удосконалення санітарної очистки міста. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Об`єми утворення відходів в найбільшому мегаполісі країни постійно зростають і лише 10-15 відсотків використовується як вторинний ресурс, хоча розраховані потенційні можливості складають 75 % вторинної сировини. Решта відходів – 85-90 відсотків потрапляє на звалища без сортування. До морфологічного складу ТПВ належать наступні компоненти: папір, картон 2030%, харчові відходи 28-45%, деревина 1,5-4%, метал чорний 1,5-4,5%, текстиль 4-7%, скло 3-8%, шкіра, гума, взуття 1-4%, фаянс 1-3%, пластмаса 1,55%. Існуюча система збору побутових відходів не дозволяє охопити і виділити із загальної маси відходів фракції ресурсоцінних матеріалів (паперу, картону, скла, металу, пластмаси і інших корисних матеріалів). Динаміка використання відходів Таблиця 8.7 № з/п 1 2 3

Показник

2000 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2006 рік

4728,5 2357,0 50

8933,7 5444,3 61

2007 рік

2008 рік

13451,1 7009,0 52

10880,9 5793,2 53

Динаміка утворення-використання відходів 16000 13451,1

14000 12000

10880,9

10000

8933,7

8000 6000 4000

7009 5793,2

5444,3

4728,5 2357

2000 0 2000 рік

2006 рік

Обсяги утворення відходів, т

2007 рік

2008 рік

Обсяги використання відходів, т

Рисунок 8.3. Динаміка утворення-використання відходів 152

Одним із болючих питань є питання створення та розміщення об`єктів по збиранню відходів рослинного походження (опале листя, трава, дрібне гілля деревини) для подальшого їх компостування (спецмайданчики). На сьогоднішній день спецмайданчики створено не в усіх районах міста, в результаті чого відходи рослинного походження в перемішку з побутовими і іншими відходами вивозяться на полігони міста Києва і завод «Енергія», що є порушенням чинного законодавства. Для вирішення вказаних проблем необхідно використати комплексний підхід, складовою частиною якого є впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів твердих побутових відходів. Комплексний підхід до вирішення задач по впровадженню системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ включає необхідність вирішення наступних задач: -екологічна - зменшення використання природних ресурсів за рахунок повернення у цикл виробництва вторинних матеріалів, а також подовження терміну дії існуючих полігонів ТПВ за рахунок зменшення об`ємів відходів, які надходять для захоронення; -естетична впровадження системи роздільного збору передбачає використання євроконтейнерів і мусоровозів із заднім завантаженням, які білиш гармонійно вписуються в інфраструктуру міста і не спричиняють забрудненню території як при збиранні, так і при транспортуванні відходів; -економічна – одержання додаткового доходу від реалізації вторинних ресурсів і їх витрати на подальший розвиток системи поводження з відходами, а також зменшення витрат на вивезення і захоронення ТПВ. Практичний досвід впровадження системи роздільного збору ресурсноцінних компонентів ТПВ показує, що її використання дозволяє лише на початковому етапі скоротити об`єми ТПВ, які раніше вивозилися на полігон, мінімум на 20 – 30 %. В м. Києві з 2007 року розпочато впровадження системи роздільного збору ТПВ. Для удосконалення системи використання вторинних ресурсів в народногосподарському комплексі міста необхідно вирішити комплекс питань інформативного, організаційно-правового, науково-технічного та економічного характеру. Більшість цих питань для свого вирішення не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та організаційної діяльності місцевих органів управління.

153

8.4. Транскордонні перевезення відходів Інформація щодо транскордонних перевезень відходів на митній території м. Києва за 2008 рік. Таблиця 8.8 Види відходів

Імпорт, т

Шлаки, що містять мідь Одяг бувший у вжитку

Експорт, т 2075

3583

Тютюнова жилка

Відходи пластмас

119

Вуглець технічний (сажа)

180

Відходи бавовни

520

Склобій

140

1922

Відходи какао

Відпрацьовані каталізатори

Шини бувші у вжитку

Шлак доменний

8946

Пивна суха дробина

115

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Існуюча нормативно-правова база потребує розробки і впровадження заходів пов’язаних з організаційними та економічними засадами діяльності направленої на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України. Для вирішення цих питань необхідно по-перше розробити і впровадити нову редакцію Державного класифікатору відходів, тобто зробити систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці. Розробка повинна проводитись на базі різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів. Для отримання такої інформації необхідно впровадити єдину систему (базу даних) по всій Україні. База даних повинна відображати всі види відходів, які утворюються на території України у всіх галузях промисловості та сільського господарства. Дані для наповнення бази даних повинні отримувати місцеві управління спираючись на інформацію представлену підприємствами та установами на яких утворюються відходи. Аналіз отриманих даних повинні провести експерти і запровадити єдину форму комп’ютерної версії по всій території України. По-друге розробити відповідно до появи нових галузей промисловості та нових технологій, від яких утворюються відходи, перелік окремих видів відходів як вторинної сировини. Визначить щодо напрямків використання вторинної 154

сировини, рекомендацій по застосуванню різних видів вторинної сировини в якості сировини, для різних технологічних процесів. Керуючись створеною базою ретельно контролювати перевезення через кордон України різних видів вторинної сировини. Розробити доповнення до Державного класифікатору відходів спираючись на представлені виробниками відходів статистичні відомості (сформовані на базі нормативно-правових актів) щодо визначення класу небезпеки відходів різних галузей промисловості та сільського господарства. Залучити до проведення цієї роботи фахівців органів СЕС та МОЗ. Керуючись єдиною створеною базою даних щодо підприємств та відходів які утворюються в наслідок їх господарської діяльності, можливо запровадити єдиний організаційно-економічний механізм стимулювання господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Для цього необхідно проводити лімітування обсягів утворення та розміщення відходів. Межи лімітування встановлювати для кожного окремого підприємства і для окремого населеного пункту, виходячи із потужностей полігонів для захоронення відходів, а також із виробничих потужностей підприємств по переробці токсичних відходів, або по використанню відходів в якості сировини. Встановити нормативи плати за розміщення відходів із диференціацією платежів залежно від рівня небезпеки відходів та цінності території. Надавати фінансову підтримку у вигляді податкових, кредитних та інших пільг підприємствам, які утилізують, зменшують обсяги та впроваджують нові технології по переробці і утилізації відходів. Звернути окрему увагу на фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх створення. Надавати можливість підприємствам фінансувати науково-дослідні роботи із фондів для цільового фінансування заходів щодо утилізації відходів (можливість залучення вітчизняних та іноземних інвесторів) та частини коштів від платежів за розміщення відходів. За розміщення відходів у навколишньому природному середовищу із суб’єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Одержані кошти зараховуються до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища. Поповнення фондів необхідно для подальшого фінансування заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення, впровадження нових технологій та проведення відповідної соціальної політики серед населення. Від плати за розміщення відходів на своїх територіях звільняються підприємства, які мають ліцензії на певний вид господарської діяльності пов'язаний із заготівлею вторинної сировини Нове європейське законодавство вважає, що єдиним екологічно та економічно ефективним методом утилізації ТПВ є метод термічної переробки, усі інші методи є умовно достатніми. Починаючи з червня 2005р., згідно з директивою ЄС заборонено вивозити на полігони необроблені відходи. 155

Вважаємо, що в умовах України необхідно об’єднати процеси сортування ТПВ (щорічний ріст обсягів утворення ТПВ становить 20% - що необхідно враховувати при плануванні схеми утилізації та проектування потужностей з сортування та переробки сміття) з термічною обробкою. Якщо дотримуватись цих принципів у сфері поводження з відходами потенційні інвестори отримують технології, які забезпечать їм прибуток в якості отримання вторинних ресурсів і додаткового тепла та електроенергії (що в умовах мирового енергетичного кризу дуже актуально). Реалізація принципу відповідальності виробника за збір і переробку окремих видів продукції після її використання полягає в розумінні основного принципу створення будь якого виробництва, ще на стадії проектування будь якого підприємства, до складу проекту повинні входити заходи по реалізації відходів виробництва а також збору та переробки окремих видів продукції. Що стосується стимулювання населення на підтримку програми роздільного збору відходів, для цього потрібно створити соціальну програму по розробці поетапного впровадження соціальних і економічних заходів при роботі з населенням. До загальних пунктів такої програми можуть відноситись створення правових економічних важелів впливу на установи та організації міста (Ст.40 Закону України «Про відходи») з ціллю забезпечення мінімального утворення відходів в цілому та розширення їх використання у господарській діяльності, запобігаючи при цьому шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище. Необхідно також впровадження передових науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання. Впровадження передових технологій дасть необхідний економічний ефект, що в свою чергу підвищить рентабельність підприємств і «спрацює» в якості додаткового аргументу на користь збору вторинної сировини.

156

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Технологічний розвиток ставить людину в умови, коли вона може зруйнувати сама себе і свій світ. Іншими словами, домінантною стає думка про те, що зараз не тільки військовими, але й іншими засобами можна зруйнувати світ. Сьогодні відповідальність за виживання людського роду набуває більш широкого значення, стосується мирного використання технологічних засобів, зв’язує між собою основні форми життя суспільства: кількість і якість розвитку, екологічну рівновагу, демографічний ріст, військові витрати. Діяльність підприємств, що становлять підвищену екологічну небезпеку, може призвести до негативних явищ, до незворотних змін у системі „здоров’я населення – навколишнє природне середовище”, до виникнення аварії, наслідки якої призведуть до порушення нормальних умов життя і діяльності людей, функціонування рослинного та тваринного світу та погіршення стану довкілля в цілому. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки З метою завчасного запобігання виникнення техногенно-екологічної небезпеки, Постановою Кабінету Міністрів від 27.07.1995р. № 554, затверджений перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. До таких об’єктів можна віднести: Дніпровську водопровідну станцію, Деснянську водопровідну станцію, ТЕЦ-5 АЕК "Київенерго", ТЕЦ-6 АЕК "Київенерго”, Філіал "Завод "Енергія" Київенерго", ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль", Бортницьку станцію аерації (БСА), ВАТ "Радикал", Підприємство "Захід", Київський ПЗРВДМСК УкрДО "Радон". Дніпровська водопровідна станція ВАТ “АК “Київводоканал” Дніпровська водопровідна станція (ДнВС) є одним з основних джерел постачання питної води до міст Києва та Вишгорода. Основну небезпеку становить хлорне господарство. Небезпека об'єктів хлорного господарства станції пов'язана з можливістю викиду хлору і розповсюдженням токсичної хлорної хвилі. Хлор є сильнодіючою отруйною речовиною 2-го класу небезпеки, використовується у кількості, яка перевищує критичні значення, тому в аварійній ситуації можливе зараження хлором не тільки території станції, а також поруч розташованих дачних ділянок, лікарняного комплексу, ґрунту, атмосфери, води р. Дніпро, лісових насаджень, інтоксикації населення. Крім цього, підприємство здійснює скиди забруднюючих речовин в р. Дніпро. Обсяг скидів забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти в 2007 році складав 978,6 т, в минулому році обсяг скиду забруднюючих речовин складаd 1226,5 т. 157

З метою запобігання ситуаціям техногенного та природного характеру в 2008 р. виконано наступні заходи за власні кошти підприємства: - облаштовано вагомі рами хлору сигналізаторів УЗ УУС; - облаштовано танки рівнемірами хлору. Деснянська водопровідна станція ВАТ “АК “Київводоканал” Деснянська водопровідна станція є одним з основних джерел постачання питної води. Основна небезпека – можливість витоку хлору та зараженням ним ґрунту, атмосфери, води та зелених насаджень. Морально зношене та застаріле обладнання збільшує кількість аварійних витоків та пошкоджень. В Русанівську протоку в 2007 році обсяг скидання забруднюючих речовин складав – 6807.0 т, в минулому році - 5209,1 т . З метою запобігання ситуаціям техногенного та природного характеру в 2007 р. за власні кошти виконано наступні заходи : - облаштовано танки рівнемірами хлору; - облаштовано випарну видаткового складу хлору санітарною колоною. Бортницька станція аерації Аналіз наявної інформації щодо функціонування Бортницької станції аерації (БСА) ВАТ “АК “Київводоканал” свідчить про можливі негативні наслідки її подальшої експлуатації без проведення капітального ремонту. Основною проблемою нормального функціонування споруд БСА є їх повний фізичний та моральний знос, будівельні конструкції, насоси, трубопроводи та інше обладнання 1-ї черги очисних споруд станції є непридатним для їх подальшої експлуатації, а деякі з них знаходяться в аварійному стані. Крім цього, подальше використання існуючих мулових полів може призвести до їх переповнення, прориву дамби, так як на даний час фактичний обсяг осадів вдвічі перевищує проектне навантаження. Не вирішення проблеми може призвести до виникнення техногенних аварій та створити передумови до виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Полігон № 5 знаходиться в зоні надмірного зволоження (атмосферні опади – 667 мм, випаровування з поверхні – 420 мм), що призвело до накопичення великих мас фільтраційних вод, за оцінками різних інституцій, від 300 до 500 тис.т. Експлуатація очисної установки німецької фірми „Пал-Рохем”, яка почала працювати з лютого 1999 р., не вирішила проблеми зменшення об’єму фільтрату, тому що проектна потужність установки складає 70 тис.м3 фільтрату в рік, тоді як від атмосферних опадів фільтрату утворюється близько 83 тис.м3 без урахування води, яка поступає з побутовими відходами (на 14.06.2006 р. установка з моменту запуску очистила близько 220 тис.м3 фільтрату і отримала 198 тис.м3 перміату та більше не працювала). Все це є потенційною загрозою для забруднення поверхневих та підземних вод, а також не виключена можливість прориву дамб, що може призвести до непередбачених наслідків в результаті попадання величезної кількості фільтрату через р. Сіверка в р. Дніпро. 158

На весні 2006 року таки стався прорив захисної дамби, в результаті чого спостерігалося аварійне забруднення прилеглої території та р. Сіверка. Через не вирішення питання знешкодження фільтрату, в регіоні склалася загрозлива для довкілля і здоров’я населення ситуація. Однак, попри очевидну екологічну небезпеку для довкілля та здоров'я населення, яка існує тривалий час, проблеми полігону не вирішувалися, кошти в повному обсязі на реконструкцію полігону та модернізацію обладнання не виділялись. Крім цього, на території м. Києва довгий час працювали підприємства, відходи виробництва яких негативно впливали і продовжують впливати на стан довкілля. До осередків забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей, можна віднести такі підприємства , як ВАТ „Радикал” та підприємство „Захід”. ВАТ „Радикал” (колишній завод хімікатів) було введено в експлуатацію в 1954 р. Для виробництва хлору і каустику на підприємстві використовувалася ртуть. На основі хлору вироблялись ДДТ і дуети ДДТ, хлорокис міді, дихлоральсечовина, монохлорамін і ціла низка інших ядохімікатів і гербіцидів, що призвело до забруднення шкідливими речовинами не тільки території підприємства, а й прилеглих до нього міських територій. На цей час усі шкідливі виробництва ВАТ „Радикал” виведено з експлуатації. Ртуть з електролізерів вилучено і відправлено на переробку в м. Горлівку, але проблема очищення забруднених будівель і територій залишається. На підприємстві „Захід” потребує вирішення питання зберігання відходів берилієвого виробництва, які упаковано в 111 контейнерів і знаходяться на території підприємства, що категорично заборонено санітарними нормами. Це може призвести до забруднення території берилієм (перший клас небезпеки).

Фото 9.1. Державне підприємство "Київський державний міжобласний спецкомбінат "УДО "Радон" 159

На Київському ПЗРВДМСК УкрДО "Радон" – зберігаються відходи в рідкій та твердій фазі. Найбільша кількість тритію скупчена в заглиблених в землю сховищах твердих радіоактивних відходів. Сховища твердих високоактивних джерел іонізуючих випромінювань є потенційно небезпечними. Порушення цілісності сховищ твердих радіоактивних відходів може спричинити забруднення підземних водних горизонтів, що негативно вплине на навколишнє природне середовище та на здоров'я населення. Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме: 1. Підприємства, які знаходяться в межах Києва і носять в собі потенційну небезпеку (техногенну і як наслідок екологічну) необхідно винести за межі Києва. Потрібно зазначити, що соціальні питання пов’язані з даною проблемою (віддаленість від житла працівників, додаткові виплати на проїзд та інше) потрібно вирішувати не тільки підприємствам, але й на рівні Київської державної адміністрації та Уряду України. 2. Нагальною потребою є створення більш жорстких умов щодо сплати відшкодування за дії, які заподіяли шкоду навколишньому природному середовищу. Підприємству на сьогодні вигідніше заплатити штраф за заподіяну шкоду ніж закупити дороге обладнання для очищення власних виробничих викидів. Принцип „платить забруднювач” повинен бути реально втілений в діяльність контролюючих органів. 3. Необхідною умовою повинна стати обов’язкова екологічна паспортизація підприємств та екологічний аудит, з метою перевірки та оцінки діяльності підприємств, які здійснюють екологічно-небезпечну діяльність, а також джерел підвищеної екологічної небезпеки. Проведення екологічного аудиту є обов'язковим для: екологонебезпечних об'єктів і підприємств; військових, оборонних та інших об'єктів, що становлять державну таємницю та які мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, або потенційно здатні негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я населення; проведення екологічного страхування з метою визначення ставок чи розмірів страхових платежів і відшкодування збитків, заподіяних порушенням вимог екологічного законодавства. 9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення території Радіаційний стан у м. Києві залишається стабільним. Протягом останніх років у м. Києві експозиційна доза гамма-випромінювання становить 11-14 мкР/год., має незначні сезонні коливання. У 2008 році різких коливань та аномально високих показників гамма-випромінювання в атмосферному повітрі у межах м. Києва не зафіксовано.

160

Середньорічне значення гамма-фону мкР/год за постами в м. Києві (2008 р.) 14,00

12,00

10,00

8,00 Київ AМСЦ (Жуляни)

АМСЦ Святошин

Багринова гора

Гідропарк

Рисунок 9.1. Радіаційний стан 9.3.2. Радіоактивні відходи Діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, що утворюються при використанні джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві, виконує державне об’єднання „Радон”, яке має у своєму складі шість державних міжобласних спеціалізованих комбінатів (ДМСК), один з них розташовано на території м. Києва. Державне об’єднання „Радон” виконує роботи, пов’язані із збиранням, транспортуванням, зберіганням та захороненням низько - і середньо-активних твердих радіоактивних відходів та рідких радіоактивних відходів, а також відпрацьованих ДІВ з усіх підприємств, установ та організацій, крім підприємств енергетичної галузі. На Київському ДМСК експлуатується технологічний ангар для тимчасового зберігання твердих радіоактивних відходів (ТРВ). Сховища Київського ДМСК будувались за недосконалими проектами, розробленими ще в кінці 50-х років, що призвело до радіаційної аварії на Київському ДМСК, внаслідок якої сталося забруднення ґрунтових вод радіонуклідом тритію поза межами сховищ в санітарно-захисній зоні ДМСК. Для кардинального вирішення проблеми нерозповсюдження радіонуклідів з аварійних сховищ необхідно здійснити перезахоронення твердих радіоактивних відходів. Звертає на себе увагу швидке заповнення 161

проектних об’ємів сховищ твердих радіоактивних відходів. Це відбувається внаслідок того, що тверді радіоактивні відходи в цих сховищах зберігаються/захоронюються без будь-якого кондиціонування, а захоронення відпрацьованих ДІВ здійснюється у біозахисті, в той час, згідно з вимогами нормативних документів, їх захоронення має проводитися тільки у спеціалізованих сховищах шляхом безконтейнерного розвантаження джерел. Проблема наявності вільних сховищ на Київському ДМСК та надійності їх конструкції з точки зору радіаційної безпеки є найбільш гострою. Відсутність технологій і обладнання для переробки радіоактивних відходів на Київському ДМСК ще більш загострює цю проблему. Іншою проблемою, яка потребує якнайшвидшого вирішення, є значний дефіцит на Київському ДМСК обладнання для вимірювання вмісту тритію в різних середовищах, не достатньо апаратури для визначення радіонуклідного складу альфа– та бета– випромінюючих радіоактивних речовин. Через недостатнє фінансування ця проблема не вирішується. Джерела іонізуючого випромінювання у вигляді радіоактивних речовин або пристроїв, генеруючих іонізуюче випромінювання, ефективно використовуються в багатьох галузях народного господарства України. Разом з тим, використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) створює ризик додаткового опромінення, тому небезпека, пов’язана з використанням ДІВ, обмежується державою через державне регулювання безпеки діяльності з ДІВ. Державне регулювання здійснення діяльності з ДІВ, передбачає: встановлення норм, правил та стандартів з радіаційної безпеки; сертифікацію ДІВ з підвищеною небезпекою, державну реєстрацію ДІВ та надання ліцензій на ведення діяльності з ДІВ; здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів. Наглядова діяльність, державний контроль, відповідно до ст. 5 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, віднесена до основних принципів державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту. Здійснення інспекційних перевірок дають можливість підтримувати радіаційну безпеку в м. Києві на рівні, який відповідає національним та міжнародним стандартам з радіаційної безпеки. Окремою проблемою залишається поводження з відпрацьованими ДІВ високої активності (більше тисячі Кі) на основі кобальту-60 та стронцію-90. Зберігання таких джерел на спеціалізованих підприємствах по поводженню з радіоактивними відходами потребує побудови спеціальних сховищ. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2006р №796 «Питання державного комітету ядерного регулювання» та на виконання спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету ядерного регулювання України від 05.07.2006р. №320/100 повноваження щодо ліцензування провадженню діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, а також здійсненню контролю за додержанням вимог норм та правил з радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання передано Державному комітету ядерного регулювання України. 162

Державною екологічною інспекцією в м. Києві в межах своєї компетенції здійснювався радіологічний контроль вантажів та транспортних засобів.

163

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні Сільське господарство – одна з головних галузей матеріального виробництва, що має важливе значення для постачання продовольства для населення та сировини для промисловості. Сільське господарство України складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця, соняшнику, картоплі, овочів, плодів, ягід, винограду тощо. У складі тваринництва переважають скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, конярство, звіроводство, рибоводство. Основу сільськогосподарського виробництва творять земельні ресурси. Землі, придатні для ведення сільського господарства, одержали назву сільськогосподарських угідь. Сільське господарство у м. Києві слабо розвинуто, оскільки місто швидко розвивається та щільно забудоване. Найтиповіші представники цієї галузі в м. Києві є: СГ ТОВ АК "Хотівське", КСП "Пуща-Водиця". Агрокомбінат "Хотівський" створений у 2000 році, згідно з Указом президента України від 03.12.1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки". Територіально господарство розташоване на півдні району на землях 4 рад: Голосіївської (м.Київ), Лісниківської, Ходосівської, Хотівської сільських рад та 6 населених пунктів: Пирогів, Чапаївка, Ходосівка, Лісники, Кремени ще та Хотів. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 2512га. У господарстві є машиннотракторний парк, автопарк, ремонтна майстерня, будівельний цех, цех переробки, тепличне господарство. СГ ТОВ АК "Хотівський" займається вирощуванням зернових та кормових культур, овочів та продукції садівництва та грибівництва. Під посіви зернових культур щорічно відводиться до 550га посівних площ. Крім того на підприємстві займаються вирощуванням багаторічних трав та насінників канюшини, рейгасу, люцерни та вівсяниці червоної. Господарство має 86га багаторічних насаджень (садів). Агрокомбінат “Пуща-Водиця” є високорентабельним прибутковим багатогалузевим господарством. Сільськогосподарські угіддя агрокомбінату розташовані в двох адміністративних районах м. Києва – Оболонському й Подільському. Підприємство здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 261,2 га, з яких 85,2га оброблюваних земель та 176,09 га земель зайнятих багаторічними насадженнями. Виробнича спеціалізація: овочівництво закритого і відкритого ґрунтів, промислове грибівництво, садівництво, молочне і м’ясне тваринництво, переробка овочів, фруктів, грибів і м’яса. Виробництво має цілорічний характер. На ринки Києва, Київської області та інших регіонів України агрокомбінат постачає свіжу овочеву продукцію, гриби, фрукти, ягоди, плодоовочеві, грибні та м’ясні консерви, вітамінізовані соки й напої, м’ясо і 164

молокопродукти, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, квіти. Загалом, в асортименті підприємства налічується 118 найменувань продукції. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі Мінеральні та органічні добрива містять елементи живлення рослин і застосовуються для підвищення родючості грунту. На території України дозволяється використання тільки тих мінеральних та органічних добрив, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та включені до "Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні". Однією із обов'язкових умов державної реєстрації та включення до "Переліку" є наявність позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, обґрунтованого на підставі токсиколого гігієнічної оцінки небезпечності для здоров'я людини та середовища життєдіяльності і затвердженого Головним державним санітарним лікарем України. Рівні небезпечних факторів при поводженні з мінеральними добривами не повинні перевищувати встановлених санітарних норм. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.1 2000 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2005 3,020

2006 2,906

2007 2,773

2008 2,451

2,254 0,361 0,733 3,348 2,184

2,085 0,473 0,892 3,450 2,317

1,588 0,328 0,592 2,509 1,938

1,103 0,126 0,437 1,666 1,605

507 780530 104873 223029 1108492

452 784775 75008 188680 1048463

386 509849 68938 169596 748383

327 355650 47067 122154 524871

28,759 0,375

27,192 0,319

21,393 0,395

13,917 0,442

76,7

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Пестициди – токсичні сполуки або суміші речовин хімічного й біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів – бур’янів, комах, гризунів, бактерій тощо, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. 165

В Україні використовують пестициди трьох груп. До першої належать препарати рослинного, грибного і бактеріального походження, до другої неорганічні препарати міді, заліза, до третьої - препарати промислового органічного синтезу: органічні сполуки хлору, фосфору, ртуті та інших металів. Застосування пестицидів в Україні регламентовано законодавством. В 2003 році до Переліку дозволених пестицидів було внесено 492 препарати, діючу речовину яких представляють 219 хімічних сполук. Серед них: - Вуглеводні, спирти, феноли, прості ефіри, альдегіди, кетони, хінони; Хлорорганічні сполуки; - Органічні сполуки фосфору; - Нітросполуки; - Аміни та солі четвертинних амонієвих солей; - Карбонові кислоти та їхні похідні; - Похідні вугільної кислоти; - Похідні карбамінової кислоти; - Похідні тіо та дитіокарбамінової кислот; - Похідні сечовини та тіосечовини, гуанідину; - Похідні урацилу; - Тіоли; - сульфіди сильфони та їхні похідні; - Тіоціанати та ізотіоціанати; - Похідні сульфітної та сульфатної кислот; - Сильфонові кислоти та їхні похідні; - Похідні гідразину та азосполуки; - Гетероциклічні сполуки; - Органічні сполуки ртуті; - Органічні сполуки олова, кремнію, германію та свиню; - Сполуки миш'яку, сурми, вісмуту, заліза, бору; - Неорганічні пестициди. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.2 2000 Витрати засобів захисту рослин, т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2005 5,08 300

2006 4,8 300

2007 3,3 300

2008 2,7 300

16,9

166

11 ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2000

2005

2006

2007

2008

6043,6

9665,1

9098,2

8499,3

8628,4

–

159,9

150,5

140,6

142,8

2852,7

3887,4

3398,1

3298,1

3765,7

–

136,3

119,1

115,6

132,0

4278,5

5077,7

4426,8

4168,2

4000,7

–

118,7

103,5

97,4

93,5

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. 12000 9665,1

10000

9098,2

8499,3

8628,4

2007

2008

8000 6043,6 6000 4000 2000 0 2000

2005

2006

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.у.п.

167

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємств, що виробляють електроенергію, газ та воду у 2008 році Таблиця 11.2 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності:

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

19,5 –

– –

12 –

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів 100,1 –

викиди на одиницю продукції, – –

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3 Всього по Україні млн. т умовного палива /місто у % Вугілля кам’яне/ місто, у % Газ природний, млрд. м³ / місто, у % Бензин моторний / місто, у % Газойлі (паливо дизельне) / місто, у% Мазути топкові важкі / місто , у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

100,0 1,5 87,4 2,4 3,9 1,4

100,0 1,3 88,5 2,3 4,9 0,1

100,0 1,5 84,1 3,0 6,9 0,3

100,0 2,0 80,7 3,5 8,4 0,1

100,0 2,3 79,5 4,0 8,8 0,0

Структура використання паливних матеріалів

0%2%

85%

Вугілля кам’яне

Газ природний

Газойлі (паливо дизельне)

Мазути топкові важкі

Бензин моторний

Рисинук 11.2 Структура споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

168

11.2. Ефективність енергоспоживання Під чинником ефективності енергоспоживання розуміються дії — комплекс аналогічних за своєю спрямованістю заходів, — що є причиною зміни стану основних елементів виробництва, тобто зміни стану техніки, технології, організації виробництва, праці і управління, кваліфікаційного складу працюючих і поліпшення їх використання . Всі чинники, що визначають рівень розвитку енергоспоживання, поділяються на зовнішні і внутрішні. Внутрішніми або внутрішньозаводськими називаються чинники, що залежать від діяльності розглянутого підприємства і функціонують в рамках даного підприємства. Одним із найзначніших і таких, що прямо впливають на обсяг споживання енергії, є такий внутрішній чинник, як обсяг виробництва окремих видів продукції. При збільшенні кількості виробленої продукції частіше всього збільшується і кількість спожитих енергоресурсів. Однак, це характерно не для всіх випадків. Вплив даного чинника не можна розглядати окремо від чинника структури виробленої продукції. При збільшенні виробництва менш енергоємної продукції величина основного показника споживання енергії — енергоємності — зменшиться, а при значних структурних змінах може зменшитися і кількість споживаних енергоресурсів. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.4 Всього, т умовного палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тонн умовного палива

2000 р. 2005 р. 4729447,0 5607842,0 Первинні види палива 176207,0 184435,0 3594879,0 4316914,0 6260,0 5194,0 58,0 1721,0 Продукти переробки палива

2006 р. 5072709,2

2007 р.

2008 р.

4928380,5

4828661,8

193755,6 3709605,0 5058,6

252920,4 3456506,8 3860,1

273366,8 3337822,4 6323,6

5954,0

1627,2

1750,3

947,0 0,3 77429,1 … 36558,4 1012,5 48,7 128064,2 46835,5

57,0 0,4 86220,1 35,0 39297,5 222,7 36,5 187887,5 3246,5

19,3 35,3 100449,2 210,8 56078,5 289,6 26,9 240747,1 10258,1

234,3 948,9 116319,7 208,3 67639,7 209,2 20,4 286675,7 2203,9

5,8 459,8 130171,4 113,4 58690,0 308,2 19,1 293064,0 1153,8

… … 1948,0

59,7 4977,4 3749,7

43,0 5222,7 5419,8

35,2 5503,8 8006,4

3,1 5195,2 10889,9

… 28266,0 194,8 –

365,0 28665,0 197,0 1,0

84,6 33059,7 281,8 5,8

62,8 37612,5 63,2 210,8

30,8 36215,5 88,9 0,9

–

41,0

97,1

130,4

169

Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м Інші продукти переробки палива, тонн умовного палива

–

1038,0

2424,0

2061,0

1045,0

–

Динаміка використання газу природнього 5000000 4316914

4500000 4000000

3709605

3594879

3500000

3456506,8

3337822,4

3000000 2500000 2000000 1500000 1000000 500000 0 2 000р.

2 005р.

2 006р.

2 007р.

2 008р.

тис.м.куб

Рисунок 11.3. Динаміка використання газу природного газу, тис.м.куб. Динаміка використання вугілля кам'яного 300000 250000 200000 150000 100000 50000 0 2 000р.

2 005р.

2 006р.

2 007р.

2 008р.

тис.т

Рисунок 11.4. Динаміка використання вугілля кам’яного , тис.т. 170

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.5 Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероб-нення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльністьтранспортутазв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та нада-ння соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

4566193,9

273366,8

3337822,4

130171,4

293064,0

15025,6 3864223,0 1688,9 367472,6

57,9 261860,3 260,9

1701,9 3208376,8 268759,2

2220,0 22209,2 468,7 17614,4

6715,6 25708,7 683,1 22103,6

11713,5

15,6

6149,4

861,0

2312,1

224,7

–

108,4

54,3

13,2

91016,3

–

66035,2

5368,5

4880,5

3495061,6 92794,8

261599,4 334,3

2939617,6 7537,0

4126,1 13412,9

2922,0 44144,1

171803,5 303941,3

16,3 7346,8

65609,7 15429,1

29508,7 28154,4

36122,7 166430,2

51236,9 12228,0 9909,5

1424,9 2298,3 10,0

19727,2 4639,1 6996,8

13531,7 2818,7 1035,9

5394,0 1226,5 217,7

8357,2 36674,1

– 18,0

2687,9 5116,9

2239,5 15040,4

1330,5 5774,0

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Нинішній стан паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) міста характеризується наявністю низки проблем, які перешкоджають його сталому функціонуванню, особливо в умовах значного зростання вартості енергоносіїв. Понад 25% кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41% трансформаторних підстанцій експлуатуються більше 25 років, що спричиняє зростання втрат електроенергії (2000 рік – 9,8%, 2007 рік – 15,6 %). Потребують відновлення і модернізації 49% магістральних теплових мереж, 43% теплових розподільчих мереж, 68% обладнання теплових пунктів; унаслідок незадовільної теплоізоляції в магістральних теплопроводах втрачається 16 % загальної величини відпуску теплоенергії, суттєвими є економічні збитки від частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт. Відсутність упродовж останнього десятиліття комплексного підходу до територіального розвитку міста обумовила поглиблення невідповідності між розвитком інженерної інфраструктури та темпами нового будівництва. Щороку

171

Фото 11.1. Теплоелектроцентраль № 6 АЕК "Київенерго" максимальне електричне навантаження споживачів зростає на 5-6%. В окремих районах столиці склався дефіцит потужностей через брак джерел живлення (зокрема, в центрі, на лівобережжі, районах Подолу, Воскресінки). Вичерпано резерви теплопостачання новобудов у центральній частині Києва, районах житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Нивки, Лівобережний. Негативний вплив на розвиток теплоенергетики має недостатнє впровадження у виробництво та житлово-комунальне господарство енергозберігаючих технологій низький рівень оснащення житла приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, особливо теплової енергії. Відповідно до цілей розвитку й оцінки проблем ПЕК міста, пріоритетними завданнями на 2009 рік є істотне збільшення обсягів капіталовкладень в оновлення основних фондів ПЕК, в т.ч. шляхом залучення коштів державного бюджету в рамках виконання заходів міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а також кредитів міжнародних фінансових організацій, підвищення ефективності і використання паливно-енергетичних ресурсів, реалізація системних заходів у сфері енергозбереження. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел в м.Києві здійснюється на «Філії «Завод Енергія» АЕК «Київенерго» - 226808 т твердих побутових відходів.

172

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1 Транспортна система м. Києва Формування ефективного транспортного комплексу, спроможного задовольнити потреби населення у відповідних послугах та сповна реалізувати переваги транспортно-географічного розташування м. Києва є вагомим. Розширення площі житлових масивів, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності (з урахуванням приїжджих, іногородніх студентів, трудових і маятникових мігрантів людність Києва оцінюється на рівні близько 4 млн. осіб), швидке зростання парку приватного автотранспорту (за останні 10 років кількість транспортних засобів, зареєстрованих у м. Києві, зросли на 84% і в 2010 році прогнозується на рівні близько 900 тис. автомобілів) обумовили поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та потребами в ній.

Фото 12.1. Загазованість на дорогах міста Зі швидкою забудовою лівобережної частини міста загострились проблеми з обслуговуванням транспортних потоків на мостових переходах через р. Дніпро. Інтенсивність руху між правим і лівим берегом становить понад 300 тис. приведених одиниць на добу, в т.ч. за «години пік» — 27,1 тис, що на 20% перевищує пропускну спроможність діючих мостів. Такі ж тенденції характерні для більшості магістралей Києва, особливо його центру. Це призводить до значних економічних витрат, пов’язаних із зростанням та 173

перепробігами транспорту, втрат пального, погіршення безпеки руху й екологічної ситуації в місті. Зростає навантаження на громадський транспорт. У «години пік» наповнюваність транспортних засобів перевищує їх пасажиромісткість у 1,5-2 рази, при цьому близько 70% парку транспортних засобів має понаднормативний знос (один і більше амортизаційних строків), створюючи тим самим перманентну аварійно небезпечну ситуацію. Існуючі підходи до управління транспортним комплексом Києва не спроможні вирішити наявні проблеми. Необхідним є перехід від практики вибіркової реконструкції окремих, найбільш перевантажених елементів вулично-шляхової мережі до комплексної реконструкції та будівництва магістралей і транспортних вузлів різних рівнів відповідно до положень Комплексної схеми транспорту м. Києва на період до 2020 року, забезпечення випереджаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамваю, тролейбусів) і скорочення кількості маршрутних таксомоторів як найбільш невигідного, з огляду на стан довкілля і безпеку руху, виду транспорту. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Автомобільним транспортом за всіма видами сполучень (за оперативними даними) у січні–грудні 2008р. перевезено 12,9 млн.т комерційних вантажів, що на 18,9% (3,0 млн.т) менше, ніж за 2007р. Вантажооборот, виконаний автомобілями у звітному періоді, зменшився на 45 млн.ткм (1,6%) порівняно з 2007р. і склав 2,9 млрд.ткм. Пасажирськими автобусами за всіма видами сполучень у січні–грудні 2008р. перевезено 408,1 млн.чол., що на 0,9% (9,0 млн.) менше, ніж у 2007р. Пасажирооборот у звітному періоді склав 5,7 млрд.пас.км, що на 14,4% більше обсягу, виконаного за 2007р. Авіакомпаніями, зареєстрованими у м.Києві, у січні–грудні 2008р. перевезено 2467,4 тис. пасажирів (130,6% до січня–грудня 2007р.), а також 61,2 тис.т вантажів (95,8% до рівня 2007р.). З аеропорту “Київ” (Жуляни) протягом 2008р. відправлено 33,4% пасажирів від рівня відповідного періоду минулого року. За цей же період аеропорт прийняв 32,4% пасажирів від рівня 2007р. Водним транспортом у січні–грудні 2008р. перевезено 7,8 млн.т вантажів (80,5% до січня–грудня 2007р.), в тому числі річковим 4,1 млн.т (76,3% до січня–грудня 2007р.). Пасажирськими суднами за січень– грудень перевезено 360,3 тис. пасажирів (88,4% до січня– грудня 2007р.). Міським електричним транспортом за 2008р. перевезено 1095,5 млн. пасажирів (103,6% до січня–грудня 2007р.).

174

Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1 Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т % 15,9 40,5

Залізничний*

2000

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

27,9 30,5 34,2 34,7 16,4**

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

Авіаційний

Вантажооборот

Перевезено пасажирів млн. % 128,0 8,0

млн.т.км. 30800,0

% 81,1

51,6 50,9 48,2 53,8 41,7

42300,0 48200,0 54300,0 52800,0 1434,9**

80,8 79,0 78,2 77,9 3,8

138,3 139,2 136,4 137,9 402,7

17,8 20,0 26,9 21,9 7,0

32,9 33,4 37,9 34,0 17,8

3657,8 4031,2 4711,9 5656,3 5705,7

7,0 6,6 6,8 8,3 15,0

2005 2006 2007 2008 2000

8,3 9,3 9,7 7,8 0,0

15,3 15,5 13,7 12,1 0,0

6163,2 8570,1 10086,2 9008,7 21,5

Трубопровідний транспорт***

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

0,1 0,1 0,1 0,1 -

0,2 0,2 0,1 0,2 -

Міський електротранспорт

2000

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

х х х х 39,3 54,1 59,9 70,9 64,5

Всього

Примітки.

Пасажирооборот млн.пас.км. 16400,0

% 58,4

8,1 8,2 8,0 7,6 25,0

17700,0 18000,0 17770,0 17850,0 2862,3

55,6 53,5 51,3 48,2 10,2

524,6 515,3 519,1 574,8 0,0

30,7 30,3 30,3 31,7 0,0

4492,3 5350,4 5733,6 6784,6 7,3

14,1 15,9 16,6 18,3 0,0

11,8 14,0 14,5 13,3 0,1

0,3 0,4 0,4 0,4 0,7

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

17,3 33,9 27,5 23,6 1255,8

0,1 0,1 0,1 0,1 4,5

247,3 239,9 312,4 291,9 -

0,5 0,4 0,5 0,4 -

1,3 1,5 1,9 2,5 х х х х х

0,1 0,1 0,1 0,1 -

2239,2 2808,7 3500,7 4486,6 х х х х х

7,0 8,3 10,1 12,1 -

1077,1

67,0

7540,0

26,9

100 100 100 100 100

х х х х 37962,1 52368,3 61041,2 69410,5 67756,9

100 100 100 100 100

1045,0 1043,9 1057,7 1095,6 1608,5 1709,5 1700,3 1715,5 1811,2

61,1 61,4 61,7 60,5 100 100 100 100 100

7398,6 7457,6 7581,7 7866,1 28065,4 31847,3 33650,6 34613,5 37010,9

23,2 22,2 21,9 21,3 100 100 100 100 100

*) Південно-Західна залізниця в цілому **) без урахування фізичних осіб-підприємців

175

Динаміка пасажирообороту 40000

37010,9

35000 30000

31847,3

33650,6

34613,5

2006

2007

28065,4

25000 20000 15000 10000 5000 0 2000

2005

2008

млн.пас.км

Рисунок 12.1. Динаміка пасажирообороту Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств міста, тис.т. Таблиця 12.2 Вантажні автомобілі

Роки 2000 2005 2006 2007 2008

Пасажирські автобуси 19,3 23,1 23,5 20,5 18,1

Пасажирські легкові автомобілі 9,9 8,3 8,0 6,8 5,8

Спеціальні нелегкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

7,9 16,5 17,5 17,2 17,1

1,6 1,8 1,9 1,7 1,7

6,9 6,6 6,4 5,4 4,6

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3 Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові

За видами палива Всього

бензин

дизпаливо

зріджений нафтовий газ

стиснений природний

стиснений газ

газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

845975

725083

89539

31339

723648

679742

24317

–

19589

–

17835

7662

5814

4350

176

Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

8280

2178

5595

–

506

8939

432

8392

–

112

11244

3373

7198

–

673

–

20060 55969

5263 26433

13256 24967

– –

1541 4568

– 1

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.4 У тому числі від використання Роки

Обсяги викидів, тис.т.

2000 2005 2006 2007 2008

бензину

137,8 186,9 200,7 204,0 248,2

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

бен-зин авіційни й

8,3 24,4 17,6 32,8 35,0

1,7 1,5 1,8 7,6 6,8

... ... 0,0 0,0

127,8 158,3 171,6 159,9 203,1

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

пали-во реактив-не типу гас ... 2,7 ... 3,7 3,3

92,7 84,7 85,5 78,4 81,8

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.5 Всього

Від 2 до 3 років

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

2008 377915 8285 5161

328171

2007 401909 355565 7878

7715 4831

4723

2006 373264

8078 4820

327725

2005 354847

... ...

311014

2000 ...

2251 357

...

2007

2008 81301

1999 371

57382

2006

79096

2005

1790 251

59420

70634

80914 1827 254

52943

... ...

65820

2008

2000 ...

74606 1499 440

...

1131 295

60923

2007 56974

1015 181

46637

2005

2006 42310

1127 204

33785

2000

37805

2008

... ...

30299

...

312153 5800 2322

...

4348 1456

277172

2007 209563

3378 873

182063

2006 182504

2464 559

160280

2005 130766

... ...

114226

2000 ...

17835 8280

...

2008 845975

15356 6845

723648

2007 747542

13898 6136

643685

2006 668712

13496

Самоскиди

5837

574733

2005 604332

...

521359

Вантажні бортові

...

Легкові автомобілі

...

Автомобілі - всього

...

2000

Тип автомобіля

177

3253 4654 17474

10917

2970 10941 3792 16040

3025 3797 15901

10270

2926 3360 13416

11233

... ... ...

...

2395 2159 14000

2757

2240 2024 10364

2678

1886

1425

1949 9395

2420

2026 7551

2011

...

739

... ...

...

1495 8220

1290

599 1415 5512

1385

552 1003 4624

1150

624 954 3731

866

...

2552

... …

...

2936 16275

5096

1464 3209 13029

3994

1089 3004 11130

2750

877 2671 7879

2090

... ... ...

...

8939 11244 55969

20060

7273 10440 44945

18998

6552 9753 41050

16590

5852 16200

... ...

9011

Інші транспортн і засоби

32577

Пасажирсь кі автобуси

...

Спеціальні автомобілі

...

Сідлові тягачі

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Транспорт являється основним забрудником атмосферного повітря м. Києва. Тенденція збільшення транспортних засобів в населення в останні роки призводить до утворення великої кількості заторів на дорогах та як наслідок загазованості. Для усунення цієї проблеми в Києві заборонили в'їзд вантажного транспорту з 7 - 20.00. Даний захід суттєво зменшив кількість заторів, та загазованість на проблемних ділянках автошляхів міста. 12.3. Використання альтернативних видів палива Одним з приорітетних альтернативних видів палива для автотранспорту є природній газ. Стиснутий до 200 атмосфер природний газ як моторне паливо має низку важливих переваг порівняно з бензиновим і дизельним. Серед них цілий набір чудових екологічних достоїнств — на сьогодні він є найчистішим альтернативним паливом для транспортних засобів. Досить сказати, що у вихлопі двигуна, котрий працює на газі, маса канцерогенів у 10, а іноді й у 100 разів менша, аніж в інших видах палива. Особливо небезпечним є дизельне — воно складне за вмістом, і вихлопні гази при його спалюванні містять понад 40 сполук. Серед них можна знайти канцерогени, мутаногени і речовини, котрі порушують функції ендокринної системи, викликають респіраторні захворювання. На даний момент частка використання стиснутого газа як палива на автомобілях порівняно до бензину мізерна, але зважаючи на нові Європейські стандарти можна вважати що в майбутньому альтернативне паливо посяде одне зперших місцью

178

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика м. Києва В місті Києві здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення максимально ефективного використання та активізації природного фактора, сприяння здоровому способу життя киян.

Фото 13.1.Колегія Держуправління Це означає необхідність створення умов для мешканців та гостей столиці України користуватися чистим повітрям, чистою водою, екологічно чистими продуктами харчування, екологічно чистими рекреаційними ресурсами міста. Для забезпечення цих основних умов здорової життєдіяльно- сті населення в місті необхідно ефективно використовувати наявні природні ресурси та розробляти і реалізовувати заходи, спрямовані на постійне поліпшення якості навколишнього природного середовища в столиці України. Основним завданням екологічної політики є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України, економічно, соціально та екологічно збалансованого вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі. При чому, екологічна складова сталого розвитку виступає на перший план і є пріоритетною, порівняно з досягненням економічних та соціальних результатів, бо стан 179

навколишнього природного середовища за сучасних умов є визначальним фактором життєзабезпечення. Політика сталого розвитку означає, що екологічна політика в м. Києві (як її складова) має передбачати дотримання деяких принципів, які визначають сталий розвиток міста: По-перше, відмову від практики орієнтації процесу розвитку тільки на традиційні економічні показники, зокрема на темпи та обсяги росту внутрішнього валового продукту. Необхідно забезпечити в результаті розвитку не тільки досягнення певних економічних зрушень, але й екологічну стабільність (не порушити навколишнє природне середовище). Для досягнення стійкого сталого розвитку захист навколишнього природного середовища не може розглядатися окремо, у відриві від забезпечення виконання намічених завдань економічного та соціального характеру. Потрібно в кожному конкретному випадку знаходити прийнятний баланс між економічним розвитком і збереженням природи. Екологічна політика в столиці має створити умови для забезпечення антропогенного впливу на довкілля не вище нормативно допустимого рівня, досягнення та підтримання життєзабезпечуючих якостей природної екосистеми до рівня, що гарантує екологічну безпеку територіальної громади міста. По-друге, необхідність збільшення значення державного регулювання процесів вирішення проблем якості життя населення, забезпечення оптимального взаємовідношення важелів державного управління та ринкового регулювання соціально-економічного розвитку. По-третє, необхідність раціонального природокористування та ефективного використання всіх видів ресурсів, особливо природного походження. При цьому важливе значення має інноваційна політика, спрямована на підвищення ефективності ресурсоспоживання, зниження обсягів відходів, які утворюються в процесі виробництва та споживання, а також широке використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства В м. Києві Державна екологічна інспекція в м. Києві є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України. Основними завданнями інспекції є: - реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний і рослинний світ) поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної безпеки, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території; 180

Фото 13.2. Рейд "Новорічна ялинка" - здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території; - здійснення державного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань, а також здійснює контроль у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення; - подання до Мінприроди, територіальних органів Мінприроди та Держекоінспекції у межах своєї компетенції пропозицій щодо розроблення нормативів зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища та порядку їх стягнення, а також видачу, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, транскордонного переміщення об’єктів рослинного та тваринного світу; - обстеження в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 181

- взаємодія із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища; - інформування в межах своєї компетенції органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і населення про додержання вимог природоохоронного законодавства, випадки і причини забруднення довкілля 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Мета моніторингу - забезпечення збереження якості різних компонентів середовища. Моніторинг є одним із основних елементів в системі управління якістю навколишнього природного середовища. Головними завданнями моніторингу є: Основними завданнями системи є: - збір, збереження та оброблення даних про стан довкілля; - налагодження інформаційної взаємодії суб’єктів державної системи моніторингу довкілля та забезпечення інформаційних потреб користувачів; - створення та ведення банків даних; - аналіз інформації, комплексна оцінка стану навколишнього природного середовища і впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін та інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; - забезпечення достовірності інформації, що надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, громадським і міжнародним організаціям; - оцінка ситуації (значень параметрів та концентрацій) та тенденції; - оцінка масових потоків (навантажень); - перевірка відповідності стану середовища вимогам діючих стандартів та класифікацій; - раннє попередження та виявлення забруднень. Система моніторингу спрямована на: - підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; - сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. 182

В зв’язку з важливістю, багатоплановістю та багатоетапністю завдання створення системи моніторингу довкілля, її виконання вимагає значних наукових та фінансових витрат і поетапного створення та введення в дію. Створення системи екологічного моніторингу міста дозволить забезпечити: - постійний контроль об'єктів міста; - оперативний контроль надзвичайних ситуацій, якi здатні привести до катастрофи; - повноту i достовiрнiсть екологічної iнформацiї з метою вироблення науково-обгрунтованих рекомендацій для органів державної влади по управлінню якістю довкілля. Суб’єктами моніторингу в м. Києві є: - ЦГО. Одна з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження: - атмосферного повітря (вміст забруднюючих речовин (далі - ЗР), поверхневих вод, ґрунтів, наземних і водних екосистем (біоіндикаторні визначення); - організація гідрометеорологічної служби: атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, поверхневих вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР), ґрунтів (вміст ЗР), радіаційної обстановки (на пунктах стаціонарної мережі спостережень).

Фото 13.3. Пост спостереження за забрудненням атмосферного повітря Київське міське територіальне медичне об'єднання "Санепідемслужба". Забезпечує санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, зокрема щодо організації державного соціально-гігієнічного моніторингу, а також який є однією з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження за станом (у місцях проживання і відпочинку населення,) - атмосферного 183

повітря (вміст шкідливих хімічних речовин); поверхневих вод і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); озер та водойм (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць геогельмінтів); фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо). ПДРГП „Північгеологія”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС: - ґрунтів і ландшафтів (вміст ЗР); ґрунтових та підземних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); екзогенних та ендогенних процесів; речовинного складу гірських порід, ґрунтів, донних відкладів, ґрунтового повітря, стихійних та небезпечних гідрометеорологічних явищ, повеней, паводків, селів. - дослідження забрудненості комплексно еколого-геохімічні літо -, гідросфери; контроль якості природних та стічних вод; визначення величини техногенного навантаження на оточуюче середовище; обстеження екологічного стану жилого фонду та присадибних ділянок; визначення екологічного стану територій, прилеглих до техногенних та інших об’єктів (включаючи оцінку забруднення ґрунтів, снігу, рослинності та т.п. радіонуклідами та важкими металами); геохімічні дослідження геологічних утворень; еколого-геохімічні дослідження усіх складових навколишнього середовища. ВАТ „АК «Київводоканал”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Головним напрямком роботи є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, систем міжгалузевого водопостачання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих вод у місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); прибережних зон водойм (переформування берегів і підтоплення територій). Дніпровське басейнове управління водних ресурсів. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Одна з організацій, головним напрямком роботи якої є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання (вміст ЗР, в тому числі радіонуклідів), водойм у зонах впливу основних забруднювачів регіону, прибережних зон водосховищ. Система моніторингу м. Києва повинна об'єднати окремі суб'єкти моніторингу на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного та метрологічного забезпечення, яке на сьогодні знаходиться в стадії розробки. Моніторинг довкілля м. Києва є складовою частиною державної системи моніторингу і водночас - частиною регіональної інформаційної аналітичної системи м. Києва загального призначення. Відносно незначна кількість відомостей, що отримується за сучасним станом, розрізненість інформації та різноманітність засобів її обробки лише в певній мірі відповідають початковому рівню формування системи моніторингу. Функціонування системи екологічного моніторингу є одним із основних 184

напрямків підвищення ефективності управління станом навколишнього природного середовища. Система спостережень за станом довкілля

СЕС

Державна екологічна інспекція 4 ПДРГП "Північ геологія " 5 Дніпровське басейнове управління водних ресурсів 3

ґрунти

ЦГО

підземні води

7824

222

195

морські води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

поверхневі води

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

Суб’єкти моніторингу довкілля

атмосферне повітря

№ з/п

джерела скидів зворотних вод у морські води

Кількість точок спостережень, од.

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

Таблиця 13.1.

Комплексно із залученням багатьох організацій розробників та виконавців за принципом необхідної відповідності робіт сучасним вимогам світових стандартів під науково-технічним керівництвом Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України розпочато створення системи моніторингу довкілля міста (СМДМ), розроблено регіональну “Програму створення системи моніторингу довкілля міста Києва (СМДМ) на 1999-2002 роки (І черга)”, що затверджена Рішенням Київради №366/467 від 08.07.1998 року та Технічне завдання (ТЗ) на її реалізацію. Ці документи розроблялись концептуально як типові регіональні з метою їх подальшого тиражування в різних регіонах України з урахуванням особливостей кожного з регіонів та принципів їх сталого розвитку. Технічне завдання на СМДМ м. Києва розроблено вперше в Україні та зареєстровано в Мінекоресурсів України у 2001 році за № 26М 0001/11/3. У складі системи моніторингу довкілля Києва створено Центр оперативного моніторингу в Держуправлінні м. Києва, Інформаційноаналітичний центр в Управлінні охорони навколишнього природного середовища КМДА та територіально розподілену корпоративну комп’ютерну мережу проблемно-орієнтованих комплексів контролю атмосфери вздовж автомагістралей, довкілля житлової зони з використанням датчиків та приладів для автоматичного контролю NOx, СО, SOx , а також контролю приземного шару атмосфери та ґрунтів. 185

Рисунок 13.1. Схема організації моніторингу навколишнього природного середовища м. Києва Результати виконання робіт по створенню СМДМ Києва неодноразово демонструвались на виставках регіонального та Міжнародного рівнів та доповідалися на відповідних семінарах, виставках. Результати отримали позитивну оцінку і підтримку керівництва Кабінету Міністрів України. Стан робіт щодо розбудови системи моніторингу довкілля м. Києва Протягом останніх, керуючись ст.85 Бюджетного Кодексу України та відповідно до “Програми створення системи моніторингу довкілля міста Києва на 1999-2002 роки”, Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА продовжено роботи по розвитку муніципальної складової „Системи моніторингу довкілля міста” (далі-СМДМ) та впроваджуванню її складових з урахуванням вимог технічного завдання (далі - ТЗ) на створення системи, зареєстрованого в Мінпроироди України за №26М 0001/11/3, а саме: - створено Інформаційно-аналітичний центр (ІАЦ) на базі Управління охорони навколишнього природного середовища, як підрозділу Київської міської держадміністрації; - встановлено автоматизовані пости спостереження за станом атмосферного повітря на Харківському житловому масиві по вул. Ревуцького, 186

32/1 та житловому масиві „Троєщина” на розі вул.Закревського-Данькевича (передбачені 1-ю чергою СМДМ ПОКК забруднень навколишнього середовища у житлових зонах –„ПОКК-2”), які здійснюють автоматизовані заміри СО, NO NO2 , SO2 та метеопараметри; - модернізовано п’ять (№№2, 3, 6, 7, 20) стаціонарних постів контролю (ЦГО) рівня забруднення атмосферного повітря (встановлення автоматизованого комплексу контролю атмосферного повітря на діючих визначених та погоджених з ЦГО стаціонарних постах спостережень (передбачено 1-ю чергою СМДМ ПОКК забруднень навколишнього середовища у житлових зонах – „ПОКК-2”), які здійснюють автоматизовані заміри СО, NO NO2 , SO2; - встановлено автономний стаціонарний автотрасовий газоаналізатор спостереження за станом атмосферного повітря на пл. Перемоги (передбачений 1-ю чергою СМДМ ПОКК забруднень навколишнього середовища у житлових зонах –„ПОКК-1”), який здійснює автоматизовані заміри СО, NO2 , SO2; - оснащено димові труби ТЕЦ-5 стаціонарними комплексами екологічного контролю з передачею даних до ІАЦ та ЦОМ (Центр оперативного моніторингу) (передбачено 1-ю чергою СМДМ ПОКК забруднення атмосферного повітря від джерел промислових викидів –„ПОКК-1”); - придбана мобільна лабораторія екологічного контролю стану забруднення навколишнього середовища (передбачено 1-ю чергою СМДМ ПОКК радіаційного забруднення приземного шару атмосфери та ґрунтів – „ПОКК-3”). - організована передача даних від систем приладів постійно діючого контролю величин викидів та покращання регулювання процесу спалення сміття на заводі „Енергія” (передбачено 1-ю чергою СМДМ ПОКК забруднення атмосферного повітря від джерел промислових викидів – „ПОКК-1”); - розпочато створення системи моніторингу з реалізацією на „кризову” підсистему, шляхом встановлення датчиків за екологічно небезпечними об’єктами (комбінат „Прогрес” – датчики аміаку; Дніпровська водопровідна станція – датчики хлору), що передбачено СМДМ ( ПОКК надзвичайних ситуацій –„ПОКК-6”). Стосовно стану забезпечення картографічним та програмними продуктами, Управлінням охорони навколишнього природного середовища КМДА відповідно до розділу №5 ТЗ, в якому передбачені вимоги до інформаційного забезпечення системи, впроваджено геоінформаційну систему (ГІС) з використанням базових програмних засобів для роботи з просторовими даними програмних продуктів ArcGIS 9.х у складі: ArcReader; ArcGIS Publisher; ArcView; ArcEditor; ArcInfo; ArcIMS; ArcSDE; ArcExplorer. Відповідну систему також необхідно запровадити для ЦОМу (Центр оперативного моніторингу) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві. Слід зазначити, що, супроводження та утримання системи моніторингу не відноситься до переліку природоохоронних заходів, які затверджені 187

постановою Кабінету Міністрів від 17.09.96 р. № 1147, що можуть фінансуватися за рахунок природоохоронних фондів. Для забезпечення принципів цілісності та послідовності функціонування системи моніторингу необхідно розробити нормативні та методичні документи, які б чітко вказували можливі джерела фінансування для утримання та забезпечення нормального функціонування СМДМ. Тим паче планується подальша розбудова СМДМ з урахуванням взаємозв’язків всіх рівнів, починаючи від підприємств установ та організацій до вищих владних структур, за якими законодавчо встановлені повноваження в галузі моніторингу охорони довкілля. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у м. Києві та Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА передбачена розробка нової Програми моніторингу навколишнього природного середовища екосистем міста Києва з регламентами передачі даних від суб’єктів моніторингу довкілля. Вказаний захід запропонований до „Переліку природоохоронних заходів у м. Києві для фінансування з міського фонду охорони навколишнього природного середовища в 2009 році ”. Для повноцінного функціонування СМДМ необхідно: - створення та забезпечення функціонування інфраструктури системи моніторингу довкілля, як основи інтеграції відомчих мереж в єдину систему спостережень – дана система об'єднує моніторинг в єдину систему, на сучасному етапі це об'єднання ЦОМ Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та ІАЦ Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА ; - обладнання ЦОМ Держуправління технічно та морально застаріло і не може отримувати інформацію від ІАЦ в режимі реального часу, його необхідно модернізувати замінивши сучасним обладнанням, забезпечити необхідними програмними продуктами, та відновити робочі місця для обслуговування функціонування ЦОМ; - для удосконалення мереж спостережень за станом довкілля потрібно збільшити кількість пунктів вимірювання, щоб мати більш точну інформацію про стан по місту, та впровадити систему спостереження за водними об’єктами; - створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля ; - для створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля – необхідно створити комплексну автоматизовану систему яка б якісно оцінювала зміни та дозволяла прогнозувати зміни в довкіллі використовуючи базу та отримані дані; - розроблення та удосконалення необхідних нормативно-правових та методичних документів. 13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації. Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному 188

дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. Основними завданнями екологічної експертизи є: - визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; - організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; - встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; - оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів; - оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; - підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи. Здійснення еколого-експертної діяльності проводиться згідно з вимогами діючого природоохоронного законодавства України, положеннями постанов Уряду України, інструктивно-методичних документів. Протягом 2008 р. відділом екологічної експертизи Державного управління було проведено державну екологічну експертизу передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації в кількості 305 проектів, з них 169 оцінено позитивно та 136 – негативно (44,6 % від загальної кількості розглянутих проектів), в тому числі у рамках комплексної державної експертизи розглянуто 124 проекти, з них 36 оцінено позитивно та 88 – негативно (70,97%), у відокремленому порядку (самостійно) розглянуто 181 проект, з них 133 оцінено позитивно та 48 – негативно (26,52 % від загальної кількості розглянутих проектів). Останнім часом зросла кількість проектної документації, яка повертається на доопрацювання у зв’язку з їх низькою якістю, а саме : - не відповідність матеріалів розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище» вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд»; - при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів не забезпечується раціональне використання природних ресурсів і дотримання встановлених 189

нормативів гранично - допустимих концентрацій шкідливих викидів у навколишнє природне середовище, що не відповідає ст. ст. 30, 32, 33, 40, 51, 55, 60, 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; - не дотримання ст.ст. 8, 10, 13, 14, 15, 32, 35, 36 Закону України «Про екологічну експертизу» у частині гласності екологічної експертизи (в т.ч. оголошення через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній «Заяві про екологічні наслідки діяльності») та спеціальних вимог до проектної документації на об’єкти державної екологічної експертизи; - порушення вимог діючих нормативних документів - ДБН А.2.2-3-04 «Склад, порядок розробки, узгодження проектної документації для будівництва», ст.ст. 87, 88, 105 Водного Кодексу України, ДБН-360-92*, ДБН А.2.2-1-2003, тощо; - неопрацьованість питань з охорони атмосферного повітря та водного басейну; - в наданих на експертизу проектних матеріалах недостатньо обґрунтовується питання щодо доцільності влаштування індивідуальних котелень; - в наданих на експертизу проектах реконструкції існуючих підприємств (окремих виробничих дільниць) не враховується загальний екологічний стан і вплив на навколишнє середовище підприємства; - здебільшого відсутні розрахунки економічної ефективності природоохоронних заходів, що передбачені проектом; - в розроблених проектах приймаються нераціональні та неефективні методи очистки стічних вод, особливо дощових вод з території об’єктів. Основні тенденції, які виявлені при проведенні державної екологічної експертизи наданих матеріалів за 2008р: - зростання кількості об'єктів, які мають автономне джерело теплопостачання, в тому числі влаштування топкових та котелень на газовому паливі, а також на нетрадиційних видах палива (відходи деревини); - встановлення резервних дизельних електростанцій для забезпечення аварійного електропостачання об'єктів (лікарень, банківських установ, автоматичних телефонних станцій та станцій мобільного зв’язку, тощо); - проведення реконструкції існуючих котелень із зменшенням існуючої теплової потужності та заміною морально застарілого котельного обладнання з значними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря на сучасні котли, які мають діапазон регулювання температури води в системі опалення, низькі показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, високі теплотехнічні і екологічні показники, що забезпечують надійність, економічність теплопостачання та економію пального. Підвищена увага при розгляді проектної документації приділялась питанням: 190

- контролю виконання умов та обмежень, зазначених у висновках до матеріалів відведення земельних ділянок; - стимулювання переходу виробників на екологічно безпечні ресурсо та енергозберігаючі технології (запроектований та погоджений висновком Держуправління проект “Реконструкція заводу “Енергія” “Київенерго” з встановленням турбоагрегату для вироблення електроенергії та видачею теплової, електричної енергії в міські мережі по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва”, яким передбачене використання теплової енергії відпрацьованих газів сміттєспалювальних котлів, 70% якої до цього часу викидалось в атмосферу. При впровадженні цього проекту поліпшиться тепло та електропостачання окремих мікрорайонів Дарницького району м. Києва, а також зменшаться викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на РК “Позняки” завдяки використанню тепла відпрацьованих газів сміттєспалювального заводу та інше); - збереженню існуючих зелених насаджень на територіях, запланованих під будівництво об’єктів; - впровадженню комплексу заходів, спрямованих на недопущення погіршення стану територій та об’єктів природо-заповідного фонду, інших особливоцінних земель; земель, зарезервованих до заповідання, водоохоронних зон, прибережно-захисних смуг, інших територій та об’єктів, які є складовими екомережі; - наявності в складі проекту дендроплану, у складі якого передбачена обов’язкова компенсаційна висадка зрілих дерев із сформованою кореневою системою згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.04 №429; - раціональному використанню водних ресурсів (наявність зворотних систем, повторне використання води на виробничі потреби, недопустимість використання артезіанської води на виробничі потреби); - раціонального використання земель та їх захисту від шкідливого антропогенного впливу (Держуправлінням проведена державна екологічна експертиза матеріалів проекту : “Реконструкція захисних дамб мулових полів №№1, 2 з метою збільшення акумуляції та каналів по відведенню освітленої води на Бортницькій станції аерації по вул. Колекторній, 1 у Дарницькому районі м. Києва”, які отримали позитивний висновок. Необхідність проведення реконструкції пов’язана з наповненням більшості мулових полів Бортницької станції аерації до проектних позначок, що може призвести до їх переповнення за рахунок збільшення кількості населення і кількості стічних вод. А це у свою чергу може призвести до переливу або прориву дамби, спричинити екологічну катастрофу. Тому, до моменту поки зміниться технологія переробки мулу, необхідно забезпечити його безпечну акумуляцію. Одним із варіантів можна було б розглянути будівництво нових мулових відстійників. Але це вимагає виділення під їх будівництво значних сільськогосподарських угідь та створення інфраструктури по подачі мулу та відведенню освітленої води. Проектними матеріалами передбачено нарощування висоти дамб на 2-х 191

ділянках мулових полів з проведенням реконструкції системи подачі мулу та відведення освітленої води, що є екологічно і економічно доцільним у даних умовах. Проведення реконструкції захисних дамб дозволить тимчасово збільшити термін експлуатації мулових полів від 5 до 10 років та збільшить акумулюючу здатність мулових полів). забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ( в тому числі максимального збереження площі земельних ділянок з грунтовим і рослинним покривом, зняття та складування у визначених місцях родючого шару грунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон, недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок); застосування в проектах найсучаснішого технологічного, екологічно безпечного обладнання з мінімальною емісією забруднюючих речовин в атмосферне повітря, сучасних високоефективних методів очистки повітря (розроблено та погоджено позитивним висновком Держуправління ТЕР будівництва системи хімічного очищення димових газів на філіалі "Завод енергія "Київенерго". Передбачено 4 ступеня очищення. Впровадження цього проекту дасть змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1789т/рік); зменшенню шкідливих викидів від автотранспорту (розроблені та погоджені висновками Держуправління проекти будівництва першої черги Лівобережної лінії метрополітену Троєщина-Осокорки від вулиці Милославської до станції метрополітену "Лівобережна" з електродепо "Троєщина" у Деснянському та Дарницькому районі, реконструкції транспортної розв’язки на Ленінградській площі, ТЕО будівництва автомобільної дороги “Набережно-Рибальської” від вулиці НабережноХрещатицької до пр. Червоних Козаків у Подільському районі м. Києва та інше); з метою охорони поверхневих вод від забруднення, засмічення розроблено та погоджено висновком екологічної експертизи робочі проекти реконструкції каналізаційних колекторів, в тому числі напірних колекторів №1 та №2 КНС "М. Борщагівка №2" , робочі проекти ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу артезіанських свердловин, проекти водопостачання та каналізування секторів малоповерхової приватної забудови, тощо; забезпеченню екологічно-безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів, максимально-можливу утилізацію відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації (розроблено та погоджено проект часткового технічного переоснащення цеху термопластичних матеріалів і штапельного волокна на території ВАТ "Київхімволокно, яким передбачене впровадження технологій по переробці 192

відходів термопластичних полімерів у вторинну полімерну сировину та інше); - дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та гранично - допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - обладнанню локальними очисними спорудами дощового стоку існуючих об’єктів (переважно автогосподарства) та впровадженню систем зворотного водопостачання на існуючих мийках автомобілів; - дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів. Для поліпшення екологічної ситуації в місті необхідно прискорити розробку і затвердження схеми теплопостачання м. Києва, детальних планів територій (ДПТ) м. Києва з чітким визначенням його охоронних зон та зон збереження ландшафту, регулювання і регламентування забудови, рекреаційних і спортивних територій, вирішення питань транспортного обслуговування населення, в тому числі в цих ДПТ значну уваги приділити екологічно-чистим видам транспорту. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природокористування Економічні механізми природокористування та природоохоронної діяльності в Україні базується на таких головних засадах: 1. Платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. В основу методології встановлення нормативів, які визначали розміри плати за забруднення, було покладено: - величину еколого-економічного збитку; - обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету; - економічний стан підприємств-забруднювачів. Стимулююча функція платежів спрямована на запобігання виснаження природних ресурсів і припинення безоплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин. Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів — стягується з прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи, які є 193

суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу. Для бюджетних організацій збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків. Кошти сплачені підприємствами надходять до бюджету міста, а в подальшому використовуються для проведення заходів на підприємстві, удосконалення технологічних процесів. Кошти природоохоронних фондів використовуються для цільового фінансування природоохоронних заходів, відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року та розподіляються на підставі плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів. Економічний механізм природоохоронної діяльності визначається економічними правовими засобами, що застосовуються і спрямовуються на досягнення мети і завдань екологічної політики. Здійснення на національному, регіональному та об`єктному рівнях найбільш гострих поточних завдань і довгострокових пріоритетів екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, розвиток і вдосконалення законодавчо-правової бази, застосування економічних інструментів (поетапного впровадження платного природокористування) для відтворення та використання природних ресурсів. Згідно з Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, визначаються єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 плата за забруднення залежить від кількості та „якості” забруднюючих речовин і справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти та за розміщення відходів. Держуправління разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік платників збору та подають його до органів державної податкової служби. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека”, Державний та Київський міський фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. 194

Головною метою економічних механізмів природокористування та природоохоронної діяльності є: стимулювання шляхом впровадження еколого-економічних інструментів природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції. - створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт. Економічна суть плати за забруднення полягає в тому, що: - забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та ін. При цьому слід врахувати, що наразі не йдеться про юридичну відповідальність у повному обсязі за забруднення навколишнього природного середовища; - платежі за забруднення стали основою створення Київського міського і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища. Плата за забруднення, яка здійснюється в межах граничнодопустимих викидів (ГДВ), граничнодопустимих скидів (ГДС), тимчасово –погоджених викидів (ТПВ), тимчасово-погоджених скидів (ТПС) відноситься на собівартість продукції (включається до валових витрат і оплачується споживачем, чим реалізовано принцип “споживач платить”. До понаднормативного (понад ГДВ, ГДС, ТПВ, ТПС), понадлімітного забруднення застосовуються штрафні санкції, які сплачуються за рахунок прибутку підприємства-забруднювача. Найбільшим бюджетоутворюючим підприємством є ВАТ “АК “Київводоканал”, яке відноситься до підприємств житлово-комунального господарства. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Основними платниками збору в м. Києві за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення протягом останн залишаються підприємства енергетики, такі як АЕК „Київенерго” та ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль". Надходження збору від цих підприємств залежить від кількості, якості та структури використаного палива протягом року та середньодобових температур в опалювальний період. За забруднення навколишнього природного середовища в 2008 році до зведеного бюджету надійшло 40,080 тис.грн, в т.ч. до державного бюджету – 26,050 тис.грн. В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 7,725 млн. грн або майже на 20%.

195

13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки Система управління в галузі охорони довкілля потребує удосконалення. Потребує удосконалення й законодавче та нормативно-правове регулювання, а саме: 1. Внести зміни до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в ст.19 пункт д) „Компетенція виконавчих та розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів у галузі охорони навколишнього природного середовища” та в частину шосту ст.47. 2. З метою скорочення та спрощення процедури отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів, необхідно внести зміни до ст.1, 20, 23 Закону України „Про відходи”. 3. Необхідно внести зміни у статтю 123 п. 6, ст. 151 п. 8, ст. 118 п. 9 Земельного Кодексу України. Рішенням Київської міської ради від 26.06.03 №512/672 прийнято новий “Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві”, в якому передбачено, що проекти відведення земельних ділянок у м. Києві узгоджується створеним у м. Києві Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської держадміністрації), яке на цей час привласнює собі функції Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (територіального органу Мінприроди України) в частині порядку погодження питань, пов’язаних із вилученням (викупом), відведенням та наданням в оренду земельних ділянок (ст. 151, 123, 118 Земельного кодексу України). Згідно з пунктом 8 ст. 151, пунктом 6 ст. 123 Земельного кодексу України найбільш доцільні місця розташування об’єктів, розміри намічуваних для вилучення (відведення) земельних ділянок та умови їх вилучення (відведення) мають погоджуватись зацікавленими у цьому юридичними особами з районними (міськими) природоохоронними органами. 4. Для забезпечення дієвих адміністративних заходів у відношенні порушників природоохоронного законодавства у питаннях охорони біоресурсів, у тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, Держуправління вважає за доцільне віднести до повноважень органів Мінприроди застосування ст.ст.91, 91-2, 91-3, 85, 85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для чого внести відповідні зміни до статей 242-1 та 221 зазначеного Кодексу. 5. Для вдосконалення нормативно правової бази з охорони водних ресурсів необхідно внести зміни та доповнення до ст. 16, 70, 88, 89, 105 Водного кодексу України. Пункт 9 ст.16 викласти у такій редакції: “погодження умов дозволів на спеціальне водокристування в разі використання поверхневих вод”. Доповнити абзац 2 ст.70 після слів «…скидання забруднюючих речовин» словами «та дозволу на спеціальне водокористування». 196

Змінити назву ст. 79 на «Класифікація водних об’єктів України». Доповнити її поняттям «штучні водойми» та «озера». Статтю 88 доповнити розміром прибережних захисних смуг для штучних водойм (технічного та технологічного призначення), озер та для малих річок в тих місцях, де вони протікають у відкритому та закритому колекторі. До ст.89 доповнити другим абзацом „У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розміщення авторемонтних майстерень, автозаправочних станцій, складів паливномастильних матеріалів та зливно-наливних естакад нафтопродуктів”. Доповнити п.6 ст.89 Водного кодексу України словами “звалищ побутових, будівельних відходів”. З абзацу 4 ст.105 вилучити слово “пошукових”, а після слів” …на балансі яких вони знаходяться”, доповнити “…після їх обстеження і надання висновку спеціалізованими організаціями, які мають дозволи (ліцензії) на проведення цих робіт та дозволу органів Мінекобезпеки на проведення ліквідаційного тампонажу”. 6. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98р. № 1218 „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”: 7. Відповідно до п.5 та п.6 Постанови Кабміну України від 12.07. 2005 р. № 557 “Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду” необхідно розробити та затвердити перелік документів, які додаються до заяви, зразок заяви та форма дозволу, які повинні затверджуватись Міністерством будівництва архітектури та житловокомунального господарства, Мінприроди та Держводгоспом. 8. На підставі п.3 постанови КМУ від 13.03.2002р. № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування» та внесення змін до постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 необхідно розробити Інструкцію щодо надання дозволів на спецводокористування. 9. Розробити нормативно-правовий документ щодо послідовності та першочерговості отримання водокористувачами - надрокористувачами дозволів на спецводокористування та спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами (підземними водами), із встановленням термінів отримання ними ліцензій. 10. Необхідно розробити норми допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних дощових водах, що відводяться до міської дощової каналізації. 11. Запровадити надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ і організацій в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідходні, ресурсо- та енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації та знешкодження відходів, приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, 197

а також виконання інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища. 13.7. Стандартизація, природокористування

метрологія

охорони

довкілля

З прийняттям у 2001 році Законів України "Про підтвердження відповідності" та "Про стандартизацію" виникла об'єктивна необхідність у прискоренні впровадження положень Європейських Директив у вітчизняне законодавство. А це в свою чергу передбачає розробку загальних та спеціальних технічних регламентів з різних питань, у тому числі з екологічної та промислової безпеки. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки населення. Екологічні стандарти є обов’язковими для виконання і визначають режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання його забрудненню, інші питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів міста. Для Києва можуть встановлюватися більш суворі, ніж загальнодержавні, нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Така можливість передбачена ст.33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Система стандартів ІSО 14000, на відміну від багатьох інших природоохоронних стандартів, зорієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрація речовини і т.д.) та технології (вимога використовувати або не використовувати визначені технологічні процеси), а на створення системи управління навколишнім середовищем, яка є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством. Структура, обов'язки, досвід, технічні правила, методики для реалізації екологічної політики повинні бути скоординовані з зусиллями в інших сферах управління підприємством, наприклад, в управління якістю. Наявність на підприємстві впровадженої та сертифікованої системи управління якістю згідно стандартам ДСТУ ІSО 9000 набагато полегшує впровадження системи управління навколишнім середовищем і робить її більш ефективною. Впровадження систем управління навколишнім середовищем на підприємстві дає значний ефект підвищення рівня економічної діяльності без значних капітальних витрат. Головною метою впровадження добровільної державної стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища є об’єднання напрямків, що надає можливість комплексної оцінки вирішення екологічних 198

питань та консолідації зусиль всіх зацікавлених сторін: бізнесу – влади – громадськості. Добровільна державна стандартизація в галузі охорони навколишнього природного середовища спрямована на підтримку зусиль підприємств та організацій у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості, екологічності та конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю та довкіллям. У рамках стандартизації в галузі охорони навколишнього природного середовища необхідно впровадити систему екологічного маркування, проводити спеціалізовані виставки та всеукраїнські науково-практичні семінари, мета яких ознайомлюють вітчизняних виробників та представників місцевого самоврядування з сучасними науковими підходами в галузі охорони довкілля, інформування щодо впровадження міжнародних та європейських систем стандартизації та сертифікації, екологічного маркування, здійснення інформування громадськості із залученням засобів масової інформації, проводяться прес-конференції. Екологічне маркування може виступати і як засіб підкорення зовнішніх ринків, що особливо актуально зараз, коли Україна має намір вступити до Всесвітньої Організації торгівлі, а також до ЄС. Знак екологічного маркування повинен надавати споживачам можливість вибирати та підтримувати виробників, котрі піклуються про навколишнє природне середовище, поліпшують екологічні аспекти своєї діяльності, виробляють більш екологічно безпечний та якісний товар та впроваджують системи екологічного менеджменту. В місті Києві є ряд підприємств, які запровадили систему управління навколишнім середовищем та отримали міжнародні сертифікати ІSO 14001, а саме: ВАТ “Київмедпрепарат” є одним з лідерів фармацевтичного виробництва в Україні, яке одне з перших запровадило сертифіковану систему управління навколишнім середовищем у відповідності до ДСТУ ISO 14001-97. Підприємство модернізувало обладнання аміачно-компресорної станції з метою зменшення аміаку системі та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Старе обладнання аміачно-компресорної станції замінено на 2 холодильні машини FXPP виробництва Нідерландів. За рахунок модернізації кількість аміаку в системі зменшено з 7000 кг до 50 кг, а викиди аміаку в атмосферу – з 1500 кг на рік до 0.3 кг на рік. ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” - найбільший виробник вітчизняних ліків постійно вдосконалює технології виробництва та вводить у дію найсучасніші виробничі лінії. Підприємство має міжнародні сертифікати ISO 9001 та ISO- 14001-97. Введено в експлуатацію виробничий комплекс твердих лікарських форм, який включає новітнє технологічне обладнання передових фірм Європи, системи чистих приміщень та централізовану систему пилозбирання. Завдяки цьому значно скорочені викиди в атмосферне повітря часток фармацевтичних субстанцій. Централізована система пилозбирання облаштована ефективною 199

системою фільтрації повітря та системою збору твердих часток в спеціальні контейнери для подальшої утилізації. Система високоефективної фільтрації має функцію автоматичного контролю ступеню забруднення фільтрів, що виключає можливість збоїв в роботі системи та попадання фармацевтичних продуктів у навколишнє природне середовище. Значно знижено використання води для очистки технологічного обладнання за рахунок експлуатації автоматичної миючої станції. Нові методи підготовки води виключили використання кислот та лугів у технологічному процесі підготовки води і як наслідок запобігання її забруднення. ЗАТ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод” На підприємстві функціонує інтегрована система управління якістю та навколишнім природним середовищем (ISO 9001 та ISO- 14001-97). Підприємством проведена режимна наладка котлів котельні, що зменшило викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин, проведено заміну 168 люмінісцентних ламп на освітлення, що не містить шкідливих речовин і є більш енергозберігаючим, проводиться реконструкція та технічне переоснащення виробництва сиропів, яке облаштовано системою повітря - підготовки, з новою технологією, що зменшить викиди в атмосферне повітря, зменшено використання озоноруйнуючого холодоагенту R-22 за рахунок переходу на озонобезпечні технології, зменшили використання природного газу за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій. Крім цього, підприємство активно приймає участь в проектах по охороні навколишнього природного середовища в Центральній Європі. ЗАТ “Лакма” – виробник лакофарбової продукції з більш ніж 75річною історією. Значну увагу підприємство приділяє охороні навколишнього природного середовища, працюючи в правовому полі, в межах дозволеного ліміту на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з функціонуючою системою управління природоохоронною діяльністю. На підприємстві постійно проводиться контроль за викидами в атмосферне повітря і скидами у стічні води, який здійснюється атестованою санітарно-екологічною лабораторією. Своєчасно утилізовуються відходи виробництва. На підприємстві вперше в галузі застосована мікробіологічна очистка шкідливих викидів в атмосферу за допомогою біофільтраційної установки, яка закріплена Патентом. Діє локальна установка дощових стічних вод. Зусилля в природоохоронній роботі оцінено програмою Європейської співдружності Таsis, якою виділено грант для надання допомоги підприємству в проведенні підготовки виробництва до сертифікації по Системі екологічного менеджменту ISO-14001, На сьогодні сертифікована система управління навколишнім природним середовищем відповідно до ДСТУ ISO 14001 на підприємстві впроваджена. Це дозволяє суттєво підвищити імідж лакофарбової продукції “Лакма”, поставити на новий, більш високий рівень організацію природоохоронної діяльності на підприємстві, покращити його екологічні показники. 200

ЗАТ “Оболонь” – лідер у виробництві пива і слабоалкогольних напоїв, один з найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод з екологічно чистої сировини. Підприємство першим в галузі отримало сертифікат на відповідність системи якості міжнародного стандарту ІSO 9001 та сертифікат ІSO 14001. Державна метрологічна система створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, діяльність якої спрямована на: реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології, захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань, підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок, економію всіх видів матеріальних ресурсів, забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі. Діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ). 13.8. Екологічний аудит Державна політика у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки головною задачею на найближчі роки визначила подолання негативних проявів деекологізації виробництва і забезпечення стабілізації екологічної ситуації як передумови для сталого розвитку суспільства. Ефективним інструментом реалізації поставленої задачі є створення і впровадження на промислових підприємствах системи екологічного управління. Проблема впровадження систем екологічного управління підіймає цілий комплекс питань, які потребують нагального вирішення. До таких питань, перш за все, відноситься екологічний аудит. Екологічний аудит с невід'ємною складовою управління навколишнім природним середовищем, він проводиться для визначення ефективності роботи системи як на етапі її сертифікації, так і в процесі її функціонування. Необхідність проведення екологічного аудиту пов'язана з недостатністю достовірної інформації стосовно негативних впливів суб'єктів господарювання на навколишнє природне середовище. Прагнення України інтегрувати до Європейської спільноти, де екологічний аудит набув значного поширення, надає поштовху до прискореного розвитку напряму діяльності та його широкого застосування. Екологічний аудит, як новий вид аудиторських послуг, активізувався з 2004 року, у зв'язку із виходом Закону України «Про екологічний аудит». Аналіз розвитку еколого-аудиторської діяльності за період дії цього Закону показав, що стоїть завдання удосконалення організаційних, нормативноправових та економічних механізмів забезпечення розвитку робіт, пов'язаних з екологічним аудитом. 201

Стаття 12 Закону вказує на сфери і обставини, за яких певні об'єкти піддаються екоаудиту в обов'язковому порядку. Це може стосуватись виключно об'єктів, які законодавство України визнає екологічно небезпечними, тобто таких, які включені до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. При цьому, перший досвід реалізації Закону дає підстави для висновку про те, що сфери застосування обов'язкового екологічного аудиту не є вичерпними, за межами обов'язкового екоаудиту залишилось ще чимало сфер, де проведення такої діяльності є доцільним і необхідним. Вважаємо, зокрема, що не варто обмежувати обов'язковий екоаудит лише об'єктами підвищеної екологічної небезпеки. Це повинні бути також інші об'єкти, обов'язковий екоаудит на яких призначається, зокрема, за приписами уповноважених органів виконавчої влади при виникненні спірних ситуацій в процесі контрольно-наглядової діяльності чи в інших випадках необхідності отримання незалежної експертної оцінки; за ініціативою органів ліцензування або сертифікації при ліцензуванні чи сертифікації видів діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; при обгрунтуванні інвестиційних проектів і програм, якщо це передбачено умовами інвестування; в інших випадках, передбачених законом. Необхідно призначити обов’язковий екоаудит щодо виявлених завершених будівництвом об’єктів, що в порушення законодавства не пройшли обов’язкової екологічної експертизи. Резервною сферою відповідного екоаудиту є також аудит територій, які приватизуються, передаються в постійне користування чи довгострокову оренду, особливо якщо йдеться про землі водного фонду та лісогосподарського призначення. Підприємства, які отримали міжнародні стандарти ІSO 14001 в обв’язковому порядку пройшли екологічний аудит. 13.9. Екологічне страхування Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення 202

сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: - Слабкими стимулами добровільного страхування; - Відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди; - Низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. Найголовніше, що треба зробити зараз – це запровадити принцип безумовної відповідальності за шкоду довкіллю, заподіяну будь-якими суб’єктами підприємницької діяльності. Це основна загальносвітова тенденція в галузі законодавства про відповідальність за екологічну шкоду. За таких умов не треба доводити, що забруднювач діяв протизаконно або недбало. Безумовна відповідальність змушує підприємства гарантувати наявність додаткових коштів по компенсації витрат, в тому числі, і у вигляді страхування. Останнім часом Україна почала приділяти більше уваги проблемам фінансового забезпечення екологічної політики. Відповідальність за забруднення довкілля встановлена багатьма чинними законодавчими актами, якими закладено основи обов’язкового страхування, наприклад, при транспортуванні небезпечних речовин та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. Чи не першу в Україні спробу запровадження суворої відповідальності за забруднення довкілля треба оцінити позитивно та надалі підтримувати. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Основою нових прогресивних засобів виробництва і систем є наукові дослідження. Київ характеризується унікальною концентрацією науководослідних інститутів і вищих навчальних закладів з потужними науковими школами світового значення, 7 технопарків («Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів», «Інститут технічної теплофізики», «Київська політехніка», «Інтелектуальні інформаційні технології», «Агротехнопарк»). Відносно розвинутою є інфраструктура інноваційної діяльності (створено КП «Центр високих технологій та інновацій», діє 300 інноваційних фондів і компаній). Крім того, в Києві знаходиться велика кількість ВУЗів з екологічними спеціальностями . Причиною гальмування науково-дослідної діяльності є недостатня фінансова підтримка держави. З міського бюджету фінансуються тільки 203

прикладні дослідження, спрямовані на одержання нових знань із метою їх практичного використання у господарстві міста. Чинним законодавством і нормативно-правовими актами капіталовкладення на наукове забезпечення міської інфраструктури, а саме: впровадження результатів наукових розробок, не передбачаються. У зв'язку з цим виконання науково-технічних робіт призупиняється на завершальних, найбільш ресурсоємних етапах виготовлення та дослідження експериментальних зразків. Хоча існують негативні тенденції в наукових дослідженнях слід також відзначити, що збільшується кількість робіт саме в галузі екології. Ведуться дослідження в сфері переробки ТПВ, що є однією з найактуальніших проблем Києва. Перспектива проведення ЄВРО 2012 в Україні спонукає до покращення стану навколишнього середовища і як наслідок зацікавленості влади. Тому очікується збільшення фінансування в науково-дослідну роботу. Також, досліджуються найефективніші способи переробки пестицидів, та досліди в використані нетрадиційних джерел енергії, а саме дослідження біопалива. НАН України була розроблена та поступово впроваджується Цільова комплексна програма наукових досліджень “Біомаса як паливна сировина” (“Біопалива”). 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Києві проходять засідання Громадської екологічної Ради, до складу якої входять представники громадських організацій та їх об'єднань, а також громадяни України. Основними завданням Громадської ради є:  сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами з питань, що стосуються довкілля та сталого (збалансованого) розвитку;  участь у формуванні та реалізації екологічної політики та підтримка громадських ініціатив щодо цього процесу;  сприяння інтеграції екологічної політики до інших складових державного розвитку, як основної передумови переходу держави до сталого розвитку;  участь у контролі щодо врахування центральними органами виконавчої влади громадської думки у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень з питань, що стосуються довкілля та сталого розвитку;  сприяння заходам просвіти та освіти в інтересах сталого розвитку;  участь у обговоренні проектів нормативно-правових актів у сфері охорони довкілля, природокористування та формування громадських ініціатив щодо вдосконалення і розвитку природоохоронного законодавства;  сприяння обміну екологічною інформацією між Мінприроди України, іншими органами державної влади та громадськістю України. 204

Фото 13.4. Лекція у загальноосвітній школі № 11 Можливість доступу до інформації дозволяє громадськості краще зрозуміти ситуацію і взнати про існування екологічних ризиків і дій, що впливають на них, їх сім'ї і місцеві громади. Право громадян на участь у процесі прийняття рішень базується на визначених Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію" та Орхуською конвенцією гарантіях прав громадян: вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію.

Фото 13.5. Прибирання на території Жукова острова 205

Участь громадськості в процесі ухвалення рішень, у рамках Орхуської конвенції, підвищує якість ухвалених рішень і процесу їх виконання, надає громадськості можливості висловлювати свою занепокоєність і дає змогу органам виконавчої влади забезпечувати належним чином врахування таких інтересів. Держуправління підтримує права громадян на отримання достовірної інформації, що стосується довкілля, визнає важливість окремих громадян, неурядових організацій, що відіграють важливу роль в справі охорони навколишнього природного середовища. Представники громадськості також мають право брати участь в проведенні державної екологічної експертизи, шляхом виступів у ЗМІ (засоби масової інформації), подання скарг, пропозицій та рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій. Скарги та звернення громадян щодо недотримання організаціями природоохоронного законодавства розглядалися з виїздом на місце та з прийняттям відповідних мір, а саме притягненням до адміністративної відповідальності. Враховуючи думку громадськості, суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Еколого-експертні органи після завершення екологічної експертизи повинні висвітлити про її висновки щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта, через засоби масової інформації та надіслати відповідним органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи та зацікавленим особам або замовникам об’єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася. Для кращого інформаційного забезпечення громадськості, Держуправління також співпрацює з пресою, радіо, телебаченням, де обговорюються питання забруднення атмосферного повітря, води, проблеми утилізації сміття, незаконного знесення зелених насаджень, питання забудови міста, проведення природоохоронних заходів тощо. За 2008 рік проведено 14 виступів на телебаченні: ТРК "Сіті", ТРК "Київ", "ICTV", "5-канал", "Перший діловий", "Тоніс" , 6 публікацій в газетах: "Киевское слово", "Економічна газета", "Правда України", "Обзор", "Експрес"; 6 виступів на радіо: "Голос Києва", Національне радіо, "Промінь". Слід зазначити, що використовується два аспекти надання інформації: - активне - надання інформації поширюється з власної ініціативи органів Державної влади; - пасивне – надання інформації на запит. Публічний доступ до даних, завдяки активному наданню інформації, сприяє інформованості громадськості про навколишнє природне середовище. З метою ефективного доступу до екологічної інформації крім друкованих матеріалів, використовуються і електронні засоби масової інформації. Для широкого кола громадськості інформація про стан охорони навколишнього природного середовищам розміщується в Інтернеті на сайті Мінприроди України. Поповнення веб-порталу Мінприроди України екологічною інформацією здійснюється регулярно. Формування та постійне оновлення 206

електронних баз даних екологічної інформації надає громадськості вільний доступ до неї через мережу Інтернет.

Фото 13.6. Підведення підсумків конкурсу «Первоцвіти під охороною» Пасивне поширення інформації може задовольнити потреби окремої людини, а активне - широке коло громадськості. Отримання достовірної екологічної інформації є невід'ємним правом кожного члена суспільства. Екологічна інформація може забезпечувати різний ступінь екологічних знань, різну їхню глибину, ґрунтовність залежно від індивідуально-психологічних особливостей, віку, життєвого досвіду, фаху, моральної та соціальної позиції індивіда. Необ’єктивні знання призводять до формування та розвитку викривленої екологічної свідомості. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Одним із пріоритетних напрямків роботи Держуправління м. Києва є залучення до вирішення місцевих екологічних проблем, а також формуванню екологічної культури і світогляду громадських екологічних організацій. Найбільш активну, позицію займають вже досить, відомі громадські екологічні організації. У 1997 році утворилася громадська організація Всеукраїнська екологічна ліга, яка ставить за мету радикально змінити екологічну ситуацію в державі, сформувати новий природоохоронний менталітет, створити дієву модель та механізми участі громадськості у прийнятті та реалізації рішень, що стосуються конкретних екологічних проблем, здійснення вільного обміну досвідом та інформацією у сфері збереження довкілля. Основними завданнями Ліги є : 207

- організація громадського екологічного контролю за виконанням природоохоронного законодавства; - боротьба за припинення діяльності, яка загрожує екологічній безпеці, біологічному різноманіттю, здоров’ю громадян; - розширення участі громадськості у формуванні державної екологічної політики, внесення пропозицій до органів влади і управління, участь у підготовці рішень, реалізація яких суттєво впливає на стан довкілля; - формування екологічної свідомості шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян. Всеукраїнська дитяча спілка „Екологічна варта” об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Метою діяльності Спілки є виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86» є неурядовою організацією, яка була заснована у 1990 році і нині об’єднує 17 організацій із різних регіонів України. Діяльність ВЕГО «МАМА-86» спрямована на формування умов для переходу України до сталого розвитку з особливою увагою до вирішення комплексних проблем захисту довкілля в умовах економіки перехідного типу і ролі громадськості в цих процесах. «МАМА-86» веде активну просвітницьку діяльність серед широких верств населення, особливо жіноцтва, шляхом збору та поширення інформації, проведення постійного навчання та громадських і міжсекторальних обговорень, лобіювання урядових рішень в інтересах громадян. Особлива увага приділяється активізації діяльності жінок, дітей та молоді, посиленню ролі неурядових організацій щодо урахування чинників довкілля, здоров’я та прав громадянського суспільства при розробці урядових планів, програм та політики. Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» утворилась згідно рішення установчого з'їзду у 2001 році і зареєстрована Міністерством юстиції України, з метою координації та об'єднання зусиль для вирішення актуальних завдань в сфері охорони навколишнього природного середовища, освіти, культури, формування екологічного світогляду, свідомого та дбайливого ставлення до особистого здоров'я і довкілля. Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» має представництва у 19 регіонах України. На виконання своєї статутної мети організацією впроваджено низку природоохоронних програм і проектів спрямованих на вирішення проблем з відходами, ресурсо- і енергоспоживання та пропагування екологічних знань. Крім того, ВГО "Жива планета" за сприяння Комітету Верховної Ради України питань екологічної політики та Мінприроди України, впроваджує програму екологічного маркування в Україні. Мета програми - формування 208

попиту на продукцію, яка мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище та здоров'я людини протягом всього життєвого циклу. Молодіжний екологічний центр (повна назва – "Молодіжний екологічний центр" Дніпровського району м. Києва) – громадська організація, що постійно впроваджує різноманітні програми екологічної освіти дітей та юнацтва, які сприяють формуванню екологічної свідомості підростаючого покоління, вихованню їх небайдужого ставлення до оточуючого навколишнього середовища, допомагають збереженню довкілля. Метою роботи МЕЦу є здійснення діяльності спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, творчих, економічних, духовних та інших спільних інтересів. Для формування в учнів та студентської молоді вміння бачити вплив антропогенного натиску на довкілля, оцінювати його наслідки в лісопаркових зонах була створена Школа велопатрулювання, яка уможливлює формування норм поведінки учнів та студентської молоді у природному середовищі, допомагає організовувати дослідження, експерименти, поглиблювати екологічну освіту та виховання, формувати екологічну свідомість. Громадська еколого – правова організація „ЕкоПраво – Київ” – незалежна неурядова організація, заснована у 1992 році. Головна мета організації – сприяти розвитку демократії та побудові громадянського суспільства шляхом охорони довкілля та реалізації екологічних прав людини на безпечне для їх життя та здоров’я довкілля. Завдання організації сприяти: -реалізації міжнародних зобов’язань, прийнятих Україною, на місцевому та національному рівнях; -забезпеченню доступу громадськості до інформації, участі у прийнятті рішень та доступу до правосуддя на місцевому та національному рівнях; -налагодженню ефективної взаємодії та співпраці між владою (місцевою, національною) та організацій громадянського суспільства і громадськістю. Для підвищення рівня екологічної свідомості із школярами середньо освітніх шкіл в 2008 р. проведено тренінги та семінари щодо екологічних проблем м. Києва та шляхів їх вирішення, ощадливого використання природних ресурсів. В рамках XI виставки-ярмарку ""Екологія-2008" проведено семінар на тему "Моніторинг навколишнього середовища". Для підприємств та організацій проведено семінар у ТОВ "Знання" щодо проблем природоохоронної діяльності та дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах та установах міста. З метою збереження та відтворення рідкісних видів рослин, проводився конкурс "Первоцвіти під охороною". До проведення міжнародного "Дня довкілля" проведено семінари та круглі столи: "Екологія, діти, майбутнє", "Екологічні проблеми рідного міста", "Безпека довкілля людини". Підведено підсумки фотоконкурсу "Довкілля нашого міста", проведено акцію-гру "Прибери планету". У 2008 році у загальноміських заходах взяли участь близько 75 тис. мешканців міста. 209

В цілому по місту в День довкілля виконані такі обсяги робіт: створено нових лісових насаджень загальною площею 85,1 га; упорядковано територій парків, скверів, алей близько 1,7 тис. га; висаджено більше 11 тис. шт. дерев та близько 14 тис. шт. кущів; ліквідовано близько 112 стихійних звалищ; прибрано від побутового сміття, піскозмету на території площею 3000 м2. 13.11.2 Громадські рухи

Українське товариство охорони природи Українське товариство охорони природи (УкрТОП) засноване 28 червня 1946 року і має цікаву та сповнену боротьби історію першопочатківців українського природоохоронного руху. З одержанням Україною незалежності УкрТОП було перереєстроване Мін'юстом 2 грудня 1992 року (свідоцтво № 335) згідно Статуту, затвердженого 9-им з'їздом УкрТОП від 21 листопада 1991 року (зі змінами). З'їзд УкрТОП формує Всеукраїнську раду (та її Президію), більшість членів якої традиційно здійснюють повноваження на громадських засадах. З самого початку свого заснування УкрТОП очолювали віддані природоохоронній справі громадські діячі та науковці, під чиїм керівництвом виборювалось право громадян на чисте довкілля. УкрТОП проводило громадський контроль за екологічними забрудненнями внаслідок господарювання. Відстоювання екологічних прав в умовах відсутності демократії було важким навіть для всесвітньо відомих науковців. Однак, під тиском УкрТОП Уряд Української РСР у 1967 році прийняв рішення створити Державний комітет охорони природи, як центральний орган влади. Він став праобразом Мінекоресурсів, створеного у 1992 році. З 2002 року головою Президії Всеукраїнської ради УкрТОП є Шевчук В. Я. (див. список членів Президії та Всеукраїнської ради УкрТОП). УкрТОП є всеукраїнською громадською неприбутковою організацією. Вищим керівним органом управління УкрТОП є з'їзд, а в період між з'їздами, що відбуваються раз на 5 років, є Всеукраїнська рада та її Президія. Всеукраїнській раді підпорядковані 21 обласна, Київська та Севастопольська міські організації УкрТОП. У складі обласних та Київської і Севастопольської міських організацій є 354 районних і 70 міських осередків, до складу яких входить 23 тисячі первинних організацій та більше 10 тисяч колективних членів, понад 2 мільйони індивідуальних членів. Українська екологічна асоціація "Зелений світ" Головною метою діяльності організації є сприяння координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на території України і сприяння забезпеченню стійкого співіснування людини, довкілля та захисту спільних інтересів своїх членів. Головні напрямки діяльності: 210

брати участь, сприяти, організовувати і проводити наукові конференції, семінари, лекції, конкурси, фестивалі, святкові заходи, прес-конференції, пікетування, мітинги, демонстрації та інші заходи з екологічних питань;  порушувати питання перед державними та правозахисними органами про притягнення до адміністративної і матеріальної відповідальності осіб, які порушують екологічне законодавство України;  залучати фахівців та громадськість для проведення в установленому порядку громадських екологічних експертиз та висвітлення результатів цих експертиз в органах масової інформації;  створювати банк інформації УЕА «ЗС» про екологічну ситуацію в Україні; створювати громадську екологічну інспекцію УЕА «ЗС», як проблемний осередок національного рівня, та її органи на місцях. Досвід діяльності організації зі збереження малих річок. З 1994 р. по 1998 р. виконано понад 18 проектів за фінансової підтримки організації ISAR (як на розв'язання організаційних питань, так і на численні екологічні акції). У 1999-2001 рр. був виконаний проект, підтриманий міжнародним фондом "Відродження", на видання неурядової екологічної газети України «Зелений Світ», а також громадських наукових та науково-популярних видань різних видів. З 2002 року до травня 2003 року виконувався проект «Київ-2003». Українська екологічна асоціація "Зелений світ" неодноразово брала участь у різноманітних акціях, спрямованих на вивчення та покращення стану водного басейну України. Разом із студентами вищих навчальних закладів проводилися екологічні експедиції (зокрема на Вінниччині), головною метою яких було вивчення стану малих річок Тяжилівка, Вишня, Вінничка, Сільниця, Бернадинка, а також екологічного стану поверхневих та підземних вод. Результати цих експедицій були оприлюднені на фотовиставках, на засіданні Вченої Ради Вінницького Державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, а також у місцевих та обласних теле- і радіопрограмах. Члени УЕА "Зелений світ" брали активну участь у конференціях, семінарах, круглих столах та інших заходах, присвячених проблемам водних ресурсів України, в тому числі, організованих Українською річковою мережею. 

Українська екологічна академія Академію екологічних наук заснував Президент України Віктор Ющенко. Ця наукова установа повинна забезпечувати комплексний розвиток екологічної науки, проведення фундаментальних і прикладних досліджень з питань екологічної безпеки, а також, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Академія також проводитиме науково-аналітичний огляд сучасних особливостей переходу України до гармонійного розвитку, сприятиме становленню та розвитку вітчизняної екологічної наукової школи, формуванню системи підготовки високопрофесійних наукових кадрів у сфері екології. 211

Крім того, в обов'язки установи увійде: прогнозування розвитку науковотехнічного прогресу і його впливу на навколишнє середовище, визначення пріоритетних напрямків розвитку екологічної науки для забезпечення сталого розвитку України, а також координація діяльності науково-дослідних і методичних установ, наукових підрозділів вищих навчальних закладів щодо проведення наукових екологічних досліджень. Академія екологічних наук займатиметься і внесенням в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Згідно із Указом, в Академії буде 25 дійсних членів і 52 членівкореспондентів. Також Ющенко доручив Кабінету Міністрів здійснити необхідні заходи, пов'язані із створенням Академії екологічних наук України, фінансуванням і забезпеченням умов для її роботи, а також визначити перелік установ і закладів, які передаються Академії. Президент також доручив кабміну затвердити згідно із законодавством Статут Академії. Українське відділення міжнародної організації "Грінпіс". Міжнародну громадську організацію охорони природи Грінпіс (Greenpeace) було засновано 1971 року. Основним завданням є вирішення глобальних екологічних проблем. Діяльність спрямована на запобігання радіаційного зараження, хімічного і нафтового забруднення навколишнього середовища, на запобігання катастрофічних змін клімату, пошук нешкідливих шляхів вироблення енергії, інформування людей про екологічні злочини. Існує на пожертви громадян і внесків благодійних фондів, не приймає фінансової допомоги від державних організацій, комерційних структур і політичних партій. Грінпіс не підтримує жодну політичну партію. Національні офіси Грінпіс відкриті в 40 країнах світу як самостійні одиниці, що працюють над реалізацією своїх національних проектів. Керування кожним таким відділення здійснює національне правління. На чолі кожного відділення стоїть виконавчий директор Загальна політика і стратегія міжнародних проектів визначається на щорічних зустрічах виконавчих директорів і директорів з кампаній всіх офісів Грінпіс. Фінансується організація і її відділення виключно за рахунок особистих добровільних пожертвувань прихильників руху у світі. Головним керівним органом є Рада «Грінпіс», що складається з представників всіх офісів організації. Рада щорічно збирається для обговорення подальшої діяльності організації, розробки щорічного бюджету й обрання міжнародного Правління, яке звітує за свою роботу перед Радою. У свою чергу Правління обирає голову Правління і призначає виконавчого директора, відповідального за щоденну роботу організації. Виконавчий директор звітує про свою роботу перед Правлінням. Правління відповідає за фінансові справи організації, за виконання рішень Правління і прийняття довгострокової політики «Грінпіс». 212

Національний екологічний центр України Національний екологічний центр України (НЕЦУ) - неприбуткова громадська природоохоронна організація національного рівня. Дата заснування - 30 серпня 1991 р. НЕЦУ має 25 територіальних відділень, що діють по всій Україні. Діяльність задля створення здорового довкілля та поліпшення якості життя людей в Україні, що ґрунтується на підтримці державної незалежності України, побудові громадянського суспільства та втіленні ідей збалансованого розвитку в Україні. Головною метою діяльності oрганізації є консолідація інтелектуального і творчого потенціалу України, налагодження та підтримання неформальних зв’язків між науковцями, фахівцями з питань екології, вивчення, охорони та управління станом довкілля, урядовцями, громадськими діячами. Головні напрямки діяльності: - сприяння створенню дієвої системи управління охороною довкілля; - збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; - сприяння створенню екологічної мережі; - сприяння розвитку природно-заповідного фонду; - проведення наукових екологічних експертиз; - розвиток екологічної освіти та просвіти; - підготовка та видання книжок, буклетів і журналів з питань екології та збереження довкілля; - наукова підтримка та проведення громадських природоохоронних проектів та акцій; - протистояння екологічно шкідливим і небезпечним технологіям та проектам; - сприяння розвитку енергозбереження; - створення екологічної мережі; - проведення наукових екологічних експертиз; - розробка та видання книжок, буклетів та журналів з екології та збереження довкілля; - наукова підтримка і проведення громадських природоохоронних проектів та акцій. Досвід діяльності і досягнення. Серед наукових досягнень НЕЦУ - успішне виконання проектів Міністерства науки і технологій України: - “Комплексна оцінка гідросфери району Азовського моря – відновлення можливостей”; - “Розвиток концепції розповсюдження рослинності на Україні”; - “Пріоритети, концепція та національна програма використання природи на Україні”; - “Дослідження Чорнобильської катастрофи, вплив на рослинність в 30 км Чорнобильській зоні”. НЕЦУ брав активну участь у роботі над законами України “Про природно-заповідний фонд України”, “Про тваринний світ”, “Про охорону 213

рослинного світу”; у розробці Концепції і проекту Державної програми “Збереження біологічного різноманіття в Україні". У 1993 р. на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів України НЕЦУ підготував до видання та видрукував “Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні" за 1992 рік. НЕЦУ виконав міжнародний проект “Подвійний зелений еліпс”, розробив проект створення природного заповідника “Єланецький степ”, здійснив розробку наукової програми “Створення географічної інформаційної системи (ГІС) і підготовка її елементів до впровадження у “Карпатському біосферному заповіднику” та заповіднику “Дунайські плавні” (ІНЕКО). НЕЦУ ініціював та брав участь у створенні низки важливих об’єктів природно-заповідного фонду, таких як регіональні ландшафтні парки “Гранітно-степове Побужжя”, “Кінбурнська коса”, “Тилігульський”, “Прип'ятьСтохід”, “Згарський”, “Дніпрова лука” тощо. У 1995-1996 рр. НЕЦУ спільно з Інститутом сталих спільнот (Вермонт, США) при підтримці Міністерства екології та природних ресурсів України успішно виконав проект “Екологічне телебачення та громадська обізнаність”. Головною метою цього проекту було залучення громадськості до розробки низки програм охорони довкілля. У 1995 р. НЕЦУ був членом Національного оргкомітету Європейського року охорони дикої природи (ENCY-95). У рамках заходів, присвячених цій події, при підтримці Ради Європи та Мінекоресурсів України НЕЦУ провів конференцію “Урбанізація навколишнього середовища: охорона природи та здоров'я людини”. НЕЦУ виконував проекти IUCN “Збереження та раціональне використання лісів у Центральній та Східній Європі”, "Розвиток екомережі в країнах Центральної та Східної Європі (українська частина)", “Стійке сільське господарство та збереження біорізноманіття степів в Україні і Росії” (ІНЕКО), брав участь у підготовці та проведенні Української установчої конференції IUCN. НЕЦУ здійснював згідно з угодою між урядом України та США проект UNDP "Заснування Нового регіонального екологічного центру – Київ (РЕЦКиїв)”. НЕЦУ виконав освітній проект “Навчайтесь з нами” (фонд “Відродження” – програма “Схід-Схід”), провів загальнонаціональні кампанії “Жива вода–96” і “Жива вода–98”, які були підтримані Адміністрацією Президента України, курував виконання проекту для Регіональної мережі причорноморських НУО “Розвиток сільського зеленого туризму на заповідних територіях і рекреаційних зонах Північного Причорномор’я”. У 1999 р. НЕЦУ реалізував проект “Участь громадськості і засобів масової інформації у прийнятті рішень у галузі охорони довкілля, в рамках якого було проведено аналіз діяльності NGO в Україні. Організація брала участь у низці Державних екологічних експертиз, виступала ініціатором перших в Україні Громадських слухань з цілого ряду важливих екологічних питань. 214

У 1997 році НЕЦУ було нагороджено Європейською премією Фундації Гете (Базель) за досягнення у галузі охорони природи. Цей вибір було зроблено серед багатьох НУО континенту. Вперше цю відзнаку отримав представник громадських організацій Центральної та Східної Європи З метою поліпшення взаємодії між екологічними НУО та активізації їхньої участі у підготовці V Міністерської конференції "Довкілля для Європи" (Київ-2003), НЕЦУ був одним з ініціаторів створення коаліції "Громадськість за нову екологічну політику" (АЛЬТЕР-ЕКО). У червні 2000 р. НЕЦУ організував та успішно провів Міжнародну конференцію Ради Європи і Міністерства екології та природних ресурсів України "Збереження та моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття в Україні". У вересні 2002 року НЕЦУ за підтримки Всесвітньої спілки охорони природи (IUCN) розпочав трирічний проект “Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні”. У квітні 2003 р. НЕЦУ спільно з організацією Fondazione Lanza (Італія) провів 5-у Міжнародну конференцію з етики та екологічної політики "Бізнес стилі і сталий розвиток". За час існування організації, лише Центральним офісом НЕЦУ було здійснено понад 50 проектів та проведено більше 20 конференцій та семінарів. Зараз організація виконує такі проекти: - “Знамениті та історичні дерева України” (за підтримки амбасади Королівства Нідерланди); - Моніторинг соціологічних та соціальних аспектів діяльності міжнародних фінансових інституцій в Україні, а також у регіоні Європи та Центральної Азії (CEE Bankwatch Network); - Екологічні та соціо-екологічні засади розвитку фермерського рибництва в Україні (RSS). НЕЦУ є офіційним членом IUCN (МСОП), мережі CEE Bankwatch Network, мережі Climate Action Network у Центральній та Східній Європі (CAN CEE), номінує в Україні міжнародну програму “Global Releaf International”, входить до Регіональної мережі причорноморських НУО, має акредитацію як НУО при Всесвітній екологічній фундації (GEF). Досвід діяльності організації зі збереження малих річок. У 1996 р. НЕЦУ ініціював проведення загальнонаціональної кампанії зі збереження малих річок "Жива вода", яка проводилась за підтримки Мінекобезпеки України та Інституту збалансованих спільнот (США). Головною метою кампанії було привернути увагу громадськості до проблеми малих річок України. Кампанію підтримали Адміністрація Президента України, Верховна Рада України, Мінекобезпеки України, Міносвіти України, Держкомітет України з питань телебачення та радіомовлення. Було виготовлено 2500 листівок та 500 прес-релізів для засобів масової інформації, які містили аналітичну інформацію про стан річок України. Прес-релізи було надіслано на адресу газет різного рівня (центральні, обласні, місцеві), а листівки - майже 215

усім екологічним НУО України та по каналам Мінекобезпеки і Міносвіти державним установам. По радіо і телебаченню транслювалися спеціально підготовлені передачі та короткі повідомлення про кампанію та проблеми збереження річок. Кампанія знайшла підтримку у багатьох людей. Близько 8 тис. чоловік взяли участь у кампанії. Вони садили дерева вздовж берегів річок, прибирали сміття, розчищали струмки і джерела, проводили експедиційні дослідження, читали лекції, подавали статті в газети тощо. У 1998 р. НЕЦУ спільно з Мінекобезпеки України за фінансової підтримки програми TACIS провів кампанію “Жива вода – 98” (До чистих джерел). Цього разу у кампанії взяли участь 17 тис. чоловік. У 1999 р. НЕЦУ та Інститут екології НЕЦУ підготували “Концепцію діяльності українських неурядових організацій зі збереження та відновлення річок”, яку було схвалено за засіданні Громадської Ради при Мінекобезпеки України 22 вересня 1999 р. У листопаді 2000 р. НЕЦУ спільно з Чорноморською програмою “Wetlands International” підготували та провели загальнонаціональний семінар “Участь громадськості у збереженні малих річок України”. У роботі семінару взяли участь 74 представники екологічних неурядових організацій, які займаються збереженням малих річок, Мінекоресурсів України, Державного комітету України з водного господарства, Державної екологічної інспекції України, науково-дослідних установ. 19 листопада учасники зустрічі ухвалили “Декларацію про створення Української річкової мережі (УРМ)”. У 2001-2003 рр. НЕЦУ брав активну участь в організації щорічних робочих зустрічей української річкової мережі. У червні 2002 р. НЕЦУ провів Дніпровський форум НУО України, на якому обговорювалися екологічні проблеми басейну Дніпра і перспективи участі громадськості у вирішенні цих проблем та у Програмі ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра. У жовтні 2002 р. НЕЦУ організував і провів в Києві Міжнародний Дніпровський форум НУО, на якому було створено Міжнародну Дніпровську річкову мережу, в яку увійшли НУО Білорусі, Росії та України. Упродовж 2001-2003 рр. НЕЦУ видав 5 інформаційних бюлетенів Програми ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра "Дніпро: партнерство в ім'я відродження" українською, російською та англійською мовами. 13.13. Виконання державних екологічних програм Екологічні Програми розробляються з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та запобігання його забруднення шляхом розробки та впровадження відповідних заходів: з охорони земельних ресурсів та використання надр; з охорони і раціонального використання водних ресурсів; по захисту атмосферного повітря; з охорони і раціонального використання лісових ресурсів; щодо розвитку природно-заповідної справи та раціонального використання рекреаційних ресурсів; розміщення побутових та виробничих і утилізації токсичних відходів. 216

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.00р. №1989-ІІІ На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", розроблено заходи, якими передбачено створення нових природно-заповідних об’єктів, проведення інвентаризації природних комплексів та об’єктів ПЗФ, створення автоматизованої системи ведення державного кадастру, розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі та розроблення наукової моделі організації моніторингу довкілля на територіях природно – заповідного фонду (ПЗФ). Програма розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджена Рішенням Київради від 19.07.2005 р № 806/3381 З метою визначення містобудівних параметрів формування, функціонування розвитку мережі озеленених територій міста та організаційнотехнічних заходів щодо їх досягнення розроблена та затверджена Програма розвитку зеленої зони міста Києва на період до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста. Зелені насадження є важливим компонентом міського середовища, що має значний вплив на його містобудівні та естетичні ландшафтні характеристики. Тому у м. Києві здійснюється реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва м. Києва, які одночасно є рекреаційними установами та відносяться до природно-заповідного фонду України. Завдяки проведеним заходам у парках “Маріїнський”, “Міський сад”, “Хрещатий”, “Перемога” (перша черга) значно поліпшено видовий склад зелених насаджень, їх санітарний стан, створено умови для організованого відпочинку населення та розширено їх рекреаційні можливості. При цьому відведення стадійно старих, аварійних, сухостійних та вражених хворобами дерев до вирубки здійснювалось розширеною комісією у складі фахівців дендрологів та вчених – біологів Національного ботанічного саду ім. М.Гришка. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Проблема поліпшення екологічного стану басейну Дніпра займає одне з найважливіших місць серед завдань економічного та соціального розвитку природоохоронної політики країни. Метою Програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання захисту водних об’єктів від забруднення та виснаження. Для забезпечення Національної програми розроблена Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Проведений аналіз показує, що стратегічні заходи її реалізації розроблено, а практичні потребують вирішення кола питань у вигляді конкретних цілеспрямованих взаємопов’язаних дій щодо забезпечення достатнім фінансуванням та відповідним механізмом реалізації на державному та місцевому рівнях. 217

Одним із пріоритетних завдань Програм є упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях. В 2004 році розроблена та затверджена „Програма розвитку та реконструкції водопровідного господарства м.Києва на 2004-2015рр.” Виконання заходів цих Програм припинить засмічення водних об’єктів та скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм. 13.13. Міжнародне співробітництво Держуправління протягом 2008 не приймало участь в проектах міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища. 13.13.1. Міжнародне співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво

218

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Аналіз стану навколишнього природного середовища міста показує, що екологічна ситуація в місті загалом нормальна, показники екологічної життєдіяльності столиці кращі, ніж у більшості регіонів України. Але, в м. Києві має місце забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів в обсягах, що можуть суттєво зменшитися за умови вирішення ряду екологічних проблем. В першу чергу необхідно підвищити екологізацію міського транспорту, екологізацію енергетики, екологізацію промислового виробництва та капітального будівництва, покращити утилізацію та знешкодження усіх видів відходів. Необхідно забезпечити максимально можливе в існуючих соціальноекономічних умовах зменшення масштабів негативного впливу шкідливих екологічних факторів техногенного і антропогенного характеру на повітряний басейн, поверхневі та підземні води, земельні ресурси та рослинний світ. Саме тому, в місті Києві здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров'я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, тобто політика сталого розвитку. В місті існує ряд екологічних проблем, які потребують першочергового вирішення та допомоги державних органів влади, а саме: 1. Стан водогонно-каналізаційного господарства. Якість питної води. В Києві склалась критична ситуація зі станом міських каналізаційних колекторів, яка може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. На балансі ДКО “Київводоканал” знаходиться 2449,5 км каналізаційних мереж, із яких в аварійному стані – 887,5 км (36%), які потребують ремонту. Значний відсоток амортизації основних фондів (мереж та обладнання) і недостатні обсяги фінансування експлуатаційної діяльності протягом останніх років призвели до збільшення кількості аварійних витоків та пошкоджень. За результатами проведеної інвентаризації існуючих очисних споруд на дощовій каналізації водовипусків дощових вод у водні об’єкти міста, які відводять неочищені стічні води у Київську дощову каналізацію, в місті із 533 підприємств і організацій, де існує дощова каналізація, дощові споруди побудовано на 188. Лише 5 водовипусків дощової каналізації з житлових масивів міста обладнано очисними спорудами. Їх технічна експлуатація не забезпечує достатню якість очистки стічних вод, що в значній мірі впливає на стан та властивості води в р. Дніпро. На виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (Постанова Верховної Ради України від 27.02.97р.) необхідно: - здійснити будівництво очисних споруд дощових вод;

219

- підприємства, які займаються виробничою діяльністю, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забруднення водойм міста неочищеними дощовими водами. На даний час в м. Києві залишаються не вирішеними питання забезпечення міста якісною питною водою. Основними з яких є: - вибір ефективно діючих очисних споруд для попередньої очистки природних вод з метою максимального вилучення органічних сполук; - реконструкція та модернізація існуючої технологічної схеми на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях; - впровадження нових більш ефективних реагентів; - кондиціонування питної води на кінцевій стадії на фільтрах з засипкою активованим вугіллям. 2. Технічний стан Бортницької станції аерації Аналіз наявної інформації щодо функціонування Бортницької станції аерації ВАТ “АК “Київводоканал” (БСА) свідчить про можливі негативні наслідки її подальшої експлуатації. Основною проблемою нормального функціонування споруд БСА є їх повний фізичний та моральний знос: будівельні конструкції, насоси, трубопроводи та інше обладнання 1-ї черги очисних споруд станції є непридатним для їх подальшої експлуатації, а деякі з них знаходяться в аварійному стані. Мулові поля БСА (загальна площа-276 га, проектний об’єм – 3,2 млн.куб.м.) переповнені осадом. На даний момент вони перетворилися, фактично, в мулонакоплювачі та джерело вторинного забруднення і створюють потенційну небезпеку р. Дніпро. Подальше використання існуючих мулових полів може призвести до прориву дамби та виникнення техногенної аварії, створити передумови до виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Погіршилась якість очищення стічних вод. Для вирішення проблеми необхідно: - провести повну реконструкцію 1-ї черги БСА; - впровадити технологію механічного зневоднення осадів, що утворюється на станції та будівництво резервних мулових майданчиків згідно з будівельними нормами і правилами. 3. Забруднення атмосферного повітря Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зростають завдяки викидам від автотранспорту. Це, перш за все, зумовлено збільшенням кількості автотранспорту в місті, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний автотранспорт, транзит), недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним об'єктом. Поява на транспортній мережі великої кількості маршрутних таксомоторів негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і відповідно на збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 220

Викликає занепокоєння й збільшення викидів забруднюючих речовин з стаціонарних джерел ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль” . Збільшення викидів пояснюється збільшенням використанням у структурі палива вугілля низької якості. Іншими причинами значних обсягів викидів від підприємств енергетики є застарілість основних фондів енергетичних підприємств та неефективні технології нейтралізації забруднюючих речовин, неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів окремими виробниками та споживачами енергії. Для поліпшення стану атмосферного повітря міста необхідно: - здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів, заборонити в’їзд до міста транспорту без каталізаторів, організувати стоянки для нього; - при подальшій розробці схем забудови передбачити пункти паркування на в'їздах у місто (на кінцевих зупинках транспорту загального користування), проаналізувати стару забудову міста та спланувати нові місця паркування; - заборонити в’їзд до міста транзитного автотранспорту; встановити стаціонарні газоаналізатори на станціях теплоелектропостачання: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль", СТ-1, СТ-2 з метою контролю та регулювання режимів експлуатації котлоагрегатів; створити єдину кільцеву систему теплогенерації та тепловодозабезпечення міста за рахунок ТЕЦ, районних котелень та котелень підприємств міста; - вивести за межі міста екологічно небезпечні виробництва із значними викидами забруднюючих речовин в атмосферу; - для зменшення впливу вітру в міжбудинкових просторах та зниження впливу автомототранспорту на мешканців житлової забудови бажано проводити селітебну забудову кварталу як одного цілісного будинку з підземними гаражами та об’єктами культурного і побутового комплексу у центрі та південній частині цієї забудови, спортивними та дитячими майданчиками з півночі і закритими службовими проїздами транспорту на одну сторону. 4.Поводження з відходами Невирішеними залишаються такі основні проблеми поводження з відходами: - не запроваджена система роздільного збору відходів та їх переробки; - не впроваджена система поводження з токсичними відходами, не вирішено питання щодо створення спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах сконцентровано близько 170 тис. т промислових токсичних відходів. Через відсутність полігону токсичних відходів не вирішено питання розміщення забруднених будівельних відходів після санації корпусів ВАТ 221

«Радикал», берилієвмістимих відходів ДНВП «Захід», вапняних та ванадійвмістимих шламів, що утворюються на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та золошлакової суміші ЗАТ „Енергогенеруюча компанія “Дартеплоцентраль". - недостатньо потужностей існуючого полігону побутових відходів. Реалізація зазначеного дасть змогу збільшити обсяг використання відходів, зменшити їх негативний вплив на довкілля і здоров’я людей та сформувати дійову систему управління у сфері поводження з відходами. Для успішного розв’язання проблем утилізації, знешкодження та переробки відходів реконструкція існуючого полігону з будівництвом сміттєспалювального заводу і потужність яких буде достатньо для задоволення потреб великого міста передбачається застосування механізмів організаційноекономічного, фінансового та правового характеру. 5.Стан Київського державного міжобласного комбінату „Радон” Недофінансування КДМСК УкрДО „Радон” протягом останніх п’яти років не дає можливості остаточно вирішити питання аварійновідновлювальних робіт з ліквідації радіаційної аварії і мінімізації її наслідків на навколишнє природне середовище. З усієї кількості захоронених в пункті захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) у складі радіоактивних відходів (РАВ) радіонуклідів виявлена активна міграція тритію. Стан сховищ твердих радіоактивних відходів ПЗРВ Київського спецкомбінату не відповідає вимогам діючих в Україні нормативних документів, якими обумовлюються правила роботи з РАВ. Сховища твердих джерел іонізуючих випромінювань є потенційно небезпечними через недосконалість конструкції сховищ та технології захоронення. У сховищах міститься 432 м3 рідких слабоактивних радіоактивних відходів що є потенційно небезпечним. Першочергові завдання 1. Для поліпшення стану атмосферного повітря міста: - встановлення нових стаціонарних автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітря; - заборонити використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів, в’їзду до міста транспорту з периферії без вищевказаних каталізаторів; - розробити схему теплопостачання м. Києва з метою визначення оптимального розміщення котелень; - вирішити питання введення в дію системи дезодорації запахів на Бортницькій станції аерації. 2. Продовжити роботи по створенню системи моніторингу довкілля міста Києва. 3. Для поліпшення екологічного стану водних об’єктів необхідно: - створити перелік (кадастр) існуючих об’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, для подальшого винесення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам (ст.89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України); 222

- заборонити будь-яке будівництво на землях водного фонду, яке іде всупереч з вимогами існуючого чинного законодавства; при наданні права користування земельними ділянками на землях водного фонду на умовах оренди, суворо дотримуватись вимог Земельного та Водного кодексів України та інших нормативно-правових документів у галузі охорони навколишнього природного середовища; об’єкти господарювання, розташовані в водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах та на островах, в обов’язковому порядку, повинні бути підключені до міських каналізаційних мереж; прийняти відповідні міри впливу, передбачені ст. 212 Земельного кодексу України, до громадян та юридичних осіб, що здійснили самозахоплення земельних ділянок на землях водного фонду; здійснювати будівництво очисних споруд дощових вод; - впровадити технологію механічного зневоднення осадів, що утворюється на БСА та будівництво резервних мулових майданчиків згідно з будівельними нормами і правилами. 4. Вирішити питання щодо створення спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів. Дорученням Президента України від 22 липня 1999 року № 137/22093-01 та Прем'єр-Міністра України від 26 липня 1999 року № 16511/2 передбачено створення державного підприємства та спеціалізованого полігону токсичних промислових відходів, в тому числі для підприємств м. Києва. На сьогодні проблема його створення не вирішена. 5. Запровадити 100 % - го контроль за надходженням на територію м. Києва небезпечних вантажів. Вирішення проблеми полягає у направленні всіх без винятку небезпечних вантажів для проходження екоконтролю за місцем надходження. 6. Відпрацювати механізм взаємодії з Київською міською службою “Київдержекспертиза” з метою залучення спеціалізованих організацій – співвиконавців державної екологічної експертизи, відповідно до рекомендацій, викладених у листі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.05р №2059/21-8,10 та на виконання п. 4 ст. 37 Закону України “Про екологічну експертизу”. 7. Організувати централізоване забезпечення підрозділів, які займаються екологічною експертизою, нормативною та технічною інформацією для практичного використання її в роботі. 8. Створити єдину базу даних щодо проведення держекоекспертиз за єдиною програмою для всіх регіонів України. Програма має надавати можливість проведення реєстрації проектних матеріалів, які надійшли на розгляд, формувати відповідні звіти за результатами проведення екологічної експертизи, розміщувати інформацію про проведення держекоекпертизи на вебсайтах Міністерства та його органів на місцях.

223