kyivska_obl_2006 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Київської області у 2006 році

Київ – 2007

ВСТУПНЕ СЛОВО Характеристика сучасного екологічного стану Київської області у 2006 році суттєво не змінилася та свідчить про необхідність прийняття відповідних заходів по його поліпшенню. Основний вклад в загальну кількість викинутих в атмосферне повітря шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС. Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів їх загальна кількість залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області. В області 183 підприємства провело режимні налагоджувальні роботи на паливовикористовуючому обладнанні, що сприяє зменшенню викидів в атмосферне повітря та економному використанню пального. Однією з важливих екологічних проблем є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, загальний обсяг яких становить 56,97 % загальних викидів. Із загальної кількості водокористувачів близько 80,91 % - об`єкти промисловості, 7,86 % - сільського господарства, 10,98 % - житловокомунального господарства. В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водних об’єктів (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка). Із поверхневих джерел вода також використовується для технологічних потреб. Найпотужнішим водокористувачем в області є Трипільська ТЕС, яка використовує воду з Канівського водосховища для охолодження обладнання у об”ємах, що становить 64,49 % загального водоспоживання області (68,08 % загального водоспоживання з поверхневих джерел). Значна частка водоспоживання з поверхневих водойм для технологічних потреб припадає на цукрові та спиртові заводи. Збільшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного збільшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти. Із загального обсягу водовідведення у водні об`єкти скидаються у переважній більшості нормативно-чисті стічні води. Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житловокомунального господарства . У сфері охорони водних ресурсів екологічні проблеми полягають у забрудненні нафтопродуктами підземних вод в районі м.Біла Церква, м.Узин Білоцерківського району, с.Проліски Бориспільського району, відсутності очисних споруд зливової каналізації в мм. Біла Церква, Бровари, Васильків та інших, низькій ефективності роботи ряду очисних споруд біологічної очистки в зв’язку з їх незадовільним технічним станом. Як і минулі роки, спостерігалася

неритмічна робота очисних споруд міст Васильків, Богуслав, Кагарлик та, як наслідок, в певній мірі забруднення басейнів р.р. Ірпінь, Унава, Бучанка. На р.Нивка мали місце періодичні аварійні скиди неочищених стічних вод з КНС та аварійні скиди мазуту та неочищених стічних вод підприємств м. Києва. Потребує вирішення проблема забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами грунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку „Олександрія”. Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га., Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%. Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в області на принципах максимального використання природних ресурсів без дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів витримувати антропогенне навантаження і забезпечити всю сукупність факторів, які визначають якість середовища, його комфортність та екологічне благополуччя населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів. Незбалансоване антропогенне навантаження на природні ресурси області досягло розмірів, за якими вбачаються катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і в цілому для соціальної сфери. Одним з головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію є сільськогосподарська освоєність і розораність, яка складає відповідно 64,2 %, та 45,7 % території.. Близько 23 % площ орних земель розміщена на схилах крутістю до 50 градусів , а крутістю більше 50 – 2,4 %. Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени – від вододілу до заплави – у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини – гумусу тощо. На даний час розроблена “Схема охорони земель Київської області від деградаційних процесів та основні заходи з їх стабілізації”, де детально охарактеризовано всі деградаційні процеси та намічено заходи з їх стабілізації. В області значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га., з них близько 1800 га. Займають відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються.

Концепція використання порушених земель, яка склалася у минулі роки, передбачає безумовне повернення їх після рекультивації у ті самі угіддя, з яких вони були вилучені, тобто, здебільшого у ріллю. Але в зв’язку з нестачею коштів рекультивація не проводилась, що також негативно впливає на екологічний стан земельних ресурсів області. На підприємствах в спеціально відведених місцях зберігається 4854,846 т промислових відходів 1-3 класів небезпеки. Із них: 1-го класу –3,28%, 2-го – 81,56%, 3-го – 15,16% . На даний час в області налічується 12 об’єктів, на яких зберігаються промислові відходи і 37 звалищ для твердих побутових відходів (ТПВ), їх загальна площа складає 540,8 га, обсяг накопичених відходів – 69 млн. 876 тис.587 т . Загальна площа місць видалення твердих побутових відходів складає 264,59 га.. Переробку, знешкодження та утилізацію відходів здійснюють 22 підприємства, більшість яких знаходиться в Броварському районі. Більшість місць захоронення твердих побутових відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, а саме – відсутні системи інженерного захисту підземних і поверхневих вод від забруднення токсичними компонентами відходів. Значну потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людей становить полігон ТПВ № 5 м. Києва. Основна небезпека пов’язана з великими обсягами накопиченого фільтрату та проникненням його токсичних компонентів у підземні води та за межі полігону. Потребує вирішення питання утилізації непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються в господарствах і хімоб'єднаннях у кількості 1917,76 тонн. Обладнані спорудами для контролю за станом підземних вод полігони ТПВ, підпорядковані комунальним підприємствам, які складають 32 % від загальної кількості місць видалення відходів. Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 739,7 тис.га. Середня лісистість складає 20,4%. В північних районах Київського Полісся вона є в середньому 44%, а на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,21,5%. Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Тому в області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. В майбутньому це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування. Потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41

тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області. Загальна площа мисливських угідь області складає 2076,3 тис.га., які закріплені за 60 мисливськими господарствами, переважна більшість з них (58,1% ) входять до складу обласної організації УТМР. За останні 2-3 роки популяція диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях стабілізувалась та спостерігається тенденція до збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Це обумовлено, перш за все тим, що збільшилась кількість приписних мисливських господарств, які вкладають значні кошти в розвиток мисливського господарства Київської області. Мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 150 територій та об’єктів загальною площею 32376,2 га. Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду винесення меж заповідних територій в натуру та відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання. 1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Екологічна політика Київської області є невід’ємною складовою екологічної політики України. Основи екологічної політики України закладені в «Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Основною метою екологічної політики області, як і в цілому в державі є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності є обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Екологічна політика спрямована на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Київської області, охорону, раціональне використання й відтворення усіх видів природних ресурсів шляхом: - Утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціальноекономічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку; - Формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і

споживання, екологічно-інноваційної модернізації економіки України; - Поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; - Стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах; - Збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідної справи; - Розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексного використання природних ресурсів; - Удосконалення системи задоволення потреб економіки, науки, освіти та оборони країни у геопросторовій інформації та картографічній продукції; - Реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки країни, розширення участі України у міжнародному співробітництві. Концепція державної політики визначає наступні положення. Для стимулювання сталого розвитку районів запроваджується договірна система відносин між урядом, центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Умови договору передбачають здійснення певних заходів, які мають державний пріоритет і фінансуються на основі принципу додатковості з державного бюджету. У цих заходах визначаються зобов’язання органів місцевого самоврядування. З метою врахування інтересів регіонів і центральної влади у плануванні районного розвитку, узгодження їх дій та прозорості у визначенні депресивних територій створюється спеціальна парламентсько-урядова комісія з питань сталого розвитку районів, яка має виконувати функції арбітра при розв’язані проблемних питань у договірних відносинах. 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Київська область розташована на півночі України, в середній течії річки Дніпро, головним чином на Правобережжі, в зоні Полісся і Лісостепу. На заході Київська область межує з Житомирською та Вінницькою областями, на півдні – з Черкаською, на сході – з Чернігівською та Полтавською, на півночі – з Гомельською областю республіки Білорусь. Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га. Основне призначення земель 59,6% – сільськогосподарське, з яких 45,7% займає рілля, землі лісового фонду - 23,1%, водного фонду - 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони –2,3%. Моніторинг забpуднення атмосфеpного повітpя в Київській області пpоводився в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві - на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці - на одному посту.

Визначався вміст чотиpьох основних домішок: пилу, діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП)* і восьми важких металів: заліза, кадмію, маpганцю, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку. За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7028 проб атмосферного повітря, у Броварах – 3447 проб, Обухові – 3238 проб, Українці – 3240 проб, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО. Сеpедньоpічні концентрації визначаємих домішок не перевищували сеpедньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д.**), за винятком діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту. Зміни середньомісячних концентрацій (в кратності ГДК) цієї домішки в атмосферному повітрі міст Київської області протягом року представлені на рис.1. В 2006 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України. Рис.2.1. Річний хід діоксиду азоту в містах Київської області за 2006р. 2,5

ГДК

Біла Церква

2,0

Бровари

1,5

Обухів

1,0

Українка

0,5

0,0 1

місяць

Місто БІЛА ЦЕРКВА Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул.Леваневського (ПСЗ №1) та вул.Сломчинського (ПСЗ № 2).

* - пилові фільтри на вміст бенз(а)пірену аналізуються в лабораторії Донецького ЦГМ, яка відновила свою роботу тільки у травні ц.р. Тому інформація по БП надається за квітень-грудень 2006 року. ** - згідно РД 52.04-186-89 середньодобові ГДК стосуються тривалої дії забруднюючих домiшок і з цими ГДК порівнюються середньомісячні концентрації; максимально разовi ГДК відносяться до випадків відбору проб протягом 20 хвилин і з цими ГДК порівнюються разові концентрації домішок.

В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 1,8 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: пилу – 0,5, діоксиду сіpки та оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: діоксиду азоту – 2,0 ГДК, оксиду вуглецю та пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сіpки – 0,2 ГДК. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 17-22% (в 2005 році – 21%). Рівень забpуднення повітpя діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ № 2; вміст інших домішок був однорідним. Сеpедні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0,9 ГДКс.д. (у грудні), по свинцю – 0,3 (у серпні), по залізу – 0,2 ГДКс.д. (у липні); з інших металів максимальні концентрації не перевищували 0,1 ГДКс.д. У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у червні-серпні та жовтні, пилу – у березні та травні, діоксиду сірки – у серпні. Концентрації оксиду вуглецю протягом року були майже на одному рівні. Поpівняно з 2005 pоком забpуднення атмосфеpного повітря пилом та діоксидом сірки дещо зменшилось, іншими домішками – не змінилось. Місто БРОВАРИ Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1). Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднюючих домішок становили: пилу та діоксиду сіpки – 0,3, оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту – 1,4 ГДК, оксиду вуглецю – 0,6, пилу – 0,2, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 8% (в минулому році – 11%). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй забpуднюючих pечовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у червні, окису вуглецю – у грудні, пилу – в березні. Річний хід концентрацій діоксиду сірки не зазнав значних коливань.

Поpівняно з 2005 pоком забpуднення атмосфеpного повітря оксидом вуглецю знизилось; вміст інших домішок залишився на тому ж рівні. Місто ОБУХІВ Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Миру (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації забpуднюючих pечовин становили: діоксиду азоту – 1,2 ГДКс.д., пилу, діоксиду сіpки та оксиду вуглецю – 0,3 ГДКс.д. Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,6 ГДК, оксиду вуглецю – 0,8, пилу – 0,4, діоксиду сіpки – 0,1 ГДК. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 9% (в минулому році – 16%). По важких металах і бенз(а)пірену сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй: діоксиду азоту у травні, серпні та грудні, окису вуглецю – у листопаді, діоксиду сірки – у травні, пилу – у жовтні та грудні. Поpівняно з 2005 роком pівень забpуднення атмосфеpного повітря діоксидом азоту знизився, іншими домішками – суттєво не змінився. Місто УКРАЇHКА Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Зв'язку (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації шкідливих pечовин у повітpі міста доpівнювали: діоксиду азоту – 0,8 ГДКс.д., пилу – 0,3, діоксиду сіpки і оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні з pазових концентpацій досягли: з діоксиду азоту – 1,5 ГДК, з оксиду вуглецю – 0,6, з пилу – 0,4, з діоксиду сіpки – 0,1 ГДК. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 4% (в минулому році – 6%). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході звітного року спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту у березні та липні-серпні, оксиду вуглецю – з жовтня по грудень, пилу – в травні. Поpівняно з 2005 pоком дещо знизився pівень забpуднення атмосферного повітря діоксидом азоту; вміст інших домішок суттєво не змінився. Спостеpеження за станом забpуднення водних об’єктів Київської області

по гідpохімічних показниках пpоводились меpежею гідрометслужби у 2006 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах. Гідробіологічні спостереження проводились на Київському і Канівському водосховищах та на рр. Десна, Рось. На цих водосховищах і річках Десна, Рось, Тетерів, Недра, Трубіж, Ірпінь виконувались визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis. Річки. За даними гідрохімічних спостеpежень вміст pозчиненого у воді кисню був достатнім і знаходився в межах 8,44 - 10,97 мгО2/дм3. Річки Київської області були забpуднені пеpеважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили по: - азоту нітpитному – 1 – 3 гранично допустимої концентрації (ГДК) на pp.Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось; - азоту амонійному - були майже на рівні гранично допустимої концентрації; - фенолах – 1 - 2 ГДК на рр.Ірпінь, Рось; - нафтопродуктах – 2 ГДК на р. Рось в створі 9 км вище м. Біла Церква - сполуках міді - 1 - 4 ГДК, сполуках маpганцю – 2 - 5 ГДК та заліза загального – 1 - 5 ГДК на pp.Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м.Біла Церква); - сполуках цинку – 1 - 2 ГДК на рр. Десна, Рось (м. Біла Церква); - сполуках хpому шестивалентного – 7 - 11 ГДК у всіх пунктах спостережень. Протягом року на річках спостерігались випадки високого забруднення (вище 10 ГДК, по сполуках міді, хрому шестивалентного, нафтопродуктах, фенолах – вище 30 ГДК): - сполуками маpганцю – 11 - 16 ГДК на рр. Ірпінь, Унава, - сполуками заліза загального – 19 ГДК на р. Унава; Водосховища. Вміст pозчиненого кисню у воді Київського і Канівського водосховищ знаходився в межах 8,13 - 10,58 мгО2/дм3 Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили по: - азоту амонійному – 1,0 - 2,0 ГДК в усіх пунктах Київського водосховища; - азоту нітpитному –на рівні ГДК на Канівському водосховищі нижче м. Київ; - фенолах – на рівні ГДК на водосховищах Київському, Канівському в межах м.Ржищів; - сполуках міді - 1 - 4 ГДК, сполуках маpганцю та заліза загального – 1 - 5 ГДК на Київському та Канівському водосховищах; - сполуках цинку – 1 - ГДК на вдсх. Київському (с.Страхолісся), Канівському (мм. Українка, Ржищів); - сполуках хpому шестивалентного – 7 - 13 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ.

Протягом року спостерігались випадки високого забруднення: - сполуками маpганцю – 11 - 17 ГДК на Канівському водосховищі в районі мм.Київ, Ржищів, - сполуками заліза загального – 10 - 14 ГДК на Канівському водосховищі в районі міст Київ та Українка; - сполуками міді-30 ГДК, азоту нітритного - 12 ГДК - на Канівському водосховищі в межах м. Київ. Порівняно з 2005 роком у воді річок та водосховищ Київської області дещо зменшились концентрації сполук заліза загального, цинку у воді Канівського водосховища в районі м. Київ, у воді річки Рось в створах 1 км вище і 3 км нижче м. Біла Церква – сполук цинку; збільшився вміст нафтопродуктів у воді р.Рось в створі 9 км вище міста Біла Церква, сполук марганцю - в районі м.Ржищів Канівського водосховища. За вмістом інших забpуднюючих pечовин суттєвих змін не відмічено. Річки. За даними гідробіологічних спостережень стан планктонних угруповань р. Десна - с. Літки свідчив про антропогенне навантаження. В розвитку зоопланктонного угрупованя спостерігалося порушення сезонної динаміки. В зимово-осінній період в пробах зустрічалися лише поодинокі планктонні організми. Альгопланктоценоз був досить чисельним і різноманітним. Продуктивність (трофність) вод змінювалася від оліготрофні (низькопродуктивні) до мезотрофні (середньопродуктивні) у червні. Планктоценоз р. Рось на ділянці м. Біла Церква був досить чисельним і різноманітним. Розвиток фіто-та зоопланктону відповідав сезонній динаміці. Досить високі значення індексу Шеннона вказували на суттєве різноманіття угруповань, що свідчило про стабільний стан гідробіоценозів. На створі 9 км вище міста (водозабір) з червня по жовтень домінували синьозелені водорості. У серпні на цьому створі зареєстровано найбільші чисельність і біомасу синьозелених водоростей. Індекс сапробності змінювався в межах 1,89 – 2,24. В зоопланктонному угрупованні в більшості проб домінували циклопіди та гіллястовусі і часто вони складали суттєву частку зоопланктоценозу. ІС змінювався в межах 1,45 – 1,83. В цілому води р. Рось в районі м. Біла Церква відповідали II класу, 3 категорії якості вод, β–мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від мезо-евтрофні до гіпертрофні (високопродуктивні) у серпні на створі 9 км вище міста. У серпні зафіксована початкова стадія “цвітіння ” вод. Біотестування вод р. Рось на створах м. Біла Церква проводилося щомісячно, за винятком листопада та грудня. На створах м. Богуслав біотестування вод проводилось у лютому, квітні, серпні та жовтні. Хронічну токсичність вод р. Рось було визначено у лютому на всіх 3-х створах м.Біла Церква, у березні - на створі 1км вище міста і у квітні - на створі 3 км нижче міста. Визначення хронічної токсичності вод на р. Трубіж - смт Баришівка, м.

Переяслав-Хмельницький, р. Десна - с. Літки, р. Ірпінь - с. Мостище, р. Недра м. Березань, р.Тетерів - м. Іванків виявило токсичну дію вод на р. Трубіж у січні на всіх 4-х створах, у серпні - на 2-х створах смт. Баришівка та створі 1км нижче м. Переяслав-Хмельницький, у січні і травні - на р.Недра, у липні - на р. Ірпінь. Київське водосховище. Розвиток планктонних угруповань водосховища відповідав сезонній динаміці. Як і в попередні роки фітопланктон найбільш чисельним і різноманітним був у верхів’ї водосховища (на створах і вертикалях м. Чорнобиль). Основу альгофлори навесні складали діатомові водорості, а в літньо-осінній період – синьозелені. ІС змінювався в межах 1,78 – 2,30 ( в 2005р. – 1,74- 2,27). Найвищий розвиток зоопланктону зафіксовано в середній частині водосховища (на вертикалях с. Зелений Мис). В більшості випадків домінували коловертки, рідше – циклопіди. В багатьох випадках були присутні гіллястовусі і в чверті проб вони складали суттєву частку угруповання (20 –60%). ІС змінювався в межах 1,41 – 1,96 ( в 2005р. – 1,50 – 1,99). Досить високі значення індексу Шеннона (особливо за фітопланктоном) вказували на значне різноманіття планктонних угруповань, що свідчило про менш інтенсивне антропогенне навантаження. За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Київського водосховища в середньому за рік відповідали вимогам II-III класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні до політрофні. Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища проводились у квітні, червні, вересні та жовтні на 11 вертикалях. Хронічну токсичну дію вод було визначено у червні на створі 3,5 км нижче м. Чорнобиля та у жовтні - на створі в межах с. Зелений Мис. Канівське водосховище. В розвитку планктонних угруповань спостерігалась сезонна динаміка. У фітопланктоні водосховища провідна роль належала діатомовим і зеленим водоростям. Відносно висока чисельність альгофлори обумовлювалась високим розвитком синьозелених водоростей, що найчастіше спостерігався у липні та вересні. ІС змінювався в межах 1,75 – 2,70 ( в 2005р. – 1,27 -3,15). Одержані значення індексу Шеннона, що змінювались від 0,245 до 3,820, вказували на невелике різноманіття фітопланктону і свідчили про антропогенне навантаження на альгопланктоценоз. Зоопланктонне угруповання на ділянці м. Києва було більш чисельним і різноманітним, у порівнянні з нижньою частиною водосховища в районі мм. Українка і Ржищів. Основу угруповання складали гіллястовусі, рідше коловертки і циклопіди (науплії, ювенільні стадії циклопід). ІС змінювався в межах 1,40 – 2,16 ( в 2005р. – 1,35 – 1,99). Індекс Шеннона змінювався в межах 0,171- 3,902; низькі значення індексу Шеннона можна пояснити розвитком

монодомінантів, як з групи гіллястовусих так і найчастіше циклопід ( науплії і ювенільні стадії). За екологічною класифікацією якості поверхневих вод води Канівського водосховища на контрольованих ділянках в середньому за рік відповідали вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, β-мезосапробної зони. Трофність вод змінювалася від оліготрофні ( в більшості випадків спостережень) до мезоевтрофні – евтрофні. Оцінка якості вод Канівського водосховища в хронічних дослідах біотестування виконувалась на ділянці м. Києва (247 проб) і в нижній частині водосховища - мм. Українка, Ржищів (20 проб). Хронічна токсичність води була визначена в 102 пробах (38%) у січні, лютому, червні, вересні, жовтні, грудні, причому на більшості контрольованих вертикалях - у березні, травні, листопаді. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ У 2006 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств області становив 108,3 тис. тонн, що на 35,3 тис. тонн більше, ніж у 2005 році (таблиця 3.1.). Незважаючи на проведену роботу по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, загальна кількість викидів по області залишається досить значною, що зумовлює підвищений рівень забруднення повітря у деяких містах області. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі показані в таблиці 3.2. Основні забруднювачі атмосферного повітря за 2006 рік представлені в таблиці 3.3. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності показані у таблиці 3.4. В області проводяться спостереження за станом атмосферного повітря Центральною геофізичною обсерваторією Мінприроди України в чотирьох містах : Білій Церкві на двох стаціонарних постах спостережень, в Броварах, Обухові, Українці – на одному посту. Однією з важливих екологічних проблем в Київській області є забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів, в т.ч. вуглеводнями, оксидами вуглецю та азоту. Обсяг викидів від автотранспорту за 2006 рік склав 88,1 тис.тонн, що становить 88,3 % загальних викидів по області. Із загальної кількості викинутих автотранспортом забруднюючих речовин 41,0 тис.тонн (46.5%) – викинуто автомобілями суб”єктів господарської діяльності, 47,1 тис.тонн (43,5%) автомобілями індивідульних власників. У порівнянні з 2005 роком викиди від автотранспорту суб”єктів господарської діяльності зменшилися на 1,4%, індивідуальних власників – на 14. У таблиці 3.5. представлена динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів.

Основний вклад в загальну кількість викинутих шкідливих речовин вносить Трипільська ТЕС, викиди якої становили 74,6 тис. тонн (68,9 %), порівняно з 2005 роком збільшились на 21,4 тис. тонн. У 2006 році відбулося збільшення спалення вугілля на 470256 т.н.п. та мазуту на 968 т.н.п., зменшення кількості спаленого газу на 126990 т.н.п., збільшення виробленої електроенергії на 517000 тис.кВт.год. В 2004 році розпочата реконструкція електрофільтрів блоку № 1 –А, використано 16 268 тис грн. з державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання плану природоохоронних заходів, фінансованих за бюджетною програмою „Підвищення якості атмосферного повітря”, після проведення якої збільшиться коефіцієнт корисної дії електрофільтра з 92,51% до 99,86% та зменшаться викиди в атмосферу на 4596,978 т/ рік або на 18.1 %. (таблиця 3.6.). Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Показники

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди

1275

1388

1702

423

562

550

537

598

838

148,104

957,089

157,091

173,088

169,754

201,937

від стаціонарних джерел, тис. т

78,888

73,054

108,312

від пересувних джерел, тис. т

94,200

96,700

93,625

88,100

6,095

5,975

7,190

92,864

91,04

159,612

2,807

2,600

3,855

42,320

41,070

62,000

3,352

3,441

3,332

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі:

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

Таблиця 3.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст -

Забруднююча речовина 1 Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид

Місто

2 Біла Церква

ГДК

Бровари Обухів Українка -

3 0,05 0,05 3 0,04 0,05 0,05 3 0,04 0,05 0,05 3 0,04 0,05 0,05 3 0,04

Середня концентрац ія 4 0,5 0,4 0,4 1,8 0,3 0,3 0,2 1,2 0,3 0,3 0,3 1,2 0,3 0,2 0,2 0,8

Максимальна з разових концентрацій 5 0,4 0,2 0,4 2 0,4 0,2 0,4 2 0,4 0,1 0,8 1,6 0,4 0,1 0,6 1,5

Таблиця складена за даними Центральної геофізичної обсерваторії. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря по містам проводились на постах спостереження: ПСЗ №1 та №2 м.Біла Церква в районі вулиць Леваневського та Сломчинського; ПСЗ № 1 м.Бровари вул.Черняхівського; ПСЗ №1 м.Обухів вул.Миру; ПСЗ №1 м.Українка вул. Зв’язку.

Таблиця 3.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря за2006 рік

1 1

„Трипільська ТЕС”

Всього

74605,0

100

м.Українка

Метали та їх сполуки

22,087

0,03

твердих частинок

21951,116

29,42

Сполуки азоту

11108,921

14,89

Діоксид та інші сполуки сірки

40909,568

54,83

Оксид вуглецю

564,363

0,76

Речовини у вигляді суспендованих

Неметанові леткі органічні сполуки Метан Фтор та його сполуки

* - відповідно до Київської області  графи 12 та 13 заповнюються тільки щодо виконаних заходів

5 68,9 *

8 33

72,5-96,1

10 16286

11 16087, 743

зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік

фактичне

* очікуване

виконання заходу, тис. грн..

грн. фактично витрачено з початку

загальний обсяг витрат за 9

кошторисною вартістю, тис.

Заходи, спрямовані на зменшення викидів

роботи Ефективність % % (ГОУ),ГОУ, установками

викидів газоочисними

(населеного пункту) , %

усього викидів, т/рік

з/п

Частка оснащення джерел

Частка викидів забруднюючої речовини до загального обсягу викидів

Назва забруднюючої речовини

об’єкту, %

Назва об’єкту

до загального обсягу викидів

№

Таблиця 3.4. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності -

№

з/п

Види економічної діяльності

Усі види економічної

Обсяги викидів по регіону

тис. т

108,3

у % до підсумку -

100,0

діяльності -

у тому числі:

1.1.

Сільське господарство,

2,7

2,5

Переробна промисловість

8,3

7,7

75,5

69,7

мисливство, -

Лісове господарство

1.2

1.3

Виробництво електроенергії

1.4

Транспортування газу трубо-

проводами

18,2

16,8

Таблиця 3.5. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т 2005 р.

2006 р.

в тому числі

Стаціонарні джерела Населені пункти

Раз ом

Разом по

169,7

Пил

Діокс

ид

сірки

азоту

29,14

13,1

в тому числі

Стаціонарні джерела

в тому числі

Разо

(+/-) 2006 р. до 2005 р.

Окси д вугле

Пересув ні

в тому числі Разом

джерела

Раз ом

201,93 6,45

області в тому числі м. Біла Церква

12,51 8

2,31 9

0,08 7

0,035

0,446

0,472

м. Березань

0,361

0,05 5

0,00 1

м. Бориспіль

2,496 6,049

0,02 9 0,09 2

0,001

м. Бровари

0,41 0 0,45 5

м. Васильків

1,298

0,15 2

м. Ірпінь

10,02 3

м. П.Хмельницьк 2,028 ий

Діокси

Оксид

вуглец

сірки

азоту

41,426

15,337

7,205

108,3 23,60

96,717

в тому числі

Пере

Діокси Пил

цю

73,03 16,65

Стаціонарні джерела

сувні

Разом

джер

ела

Пил

сид сірк и

Діокси

ні Оксид

джерел

вуглецю

2,237

0,755

-3,092

д азоту

93,62

+32,18

35,27

6,94

12,2

0,03 0 0,00 1 0,02 0 0,00 3 0,00 8 0,00 3

0,00 3

0,090

-0,052

-1,148

-0,019

-0,054

0,007

-0,007

0,137

0,006

-0,015

-0,352

-0,001

-0,006

-0,137

-0,229

-0,037

-1,153

-0,003

-0,001

-0,344

10,199

11,203

2,15 2

0,11 0

0,038

0,536

0,420

9,051

-1,315

0,167

0,037

0,306

0,278

0,02 6

0,018

0,252

-0,083

0,029

0,073

0,227

2,086

2,625

0,080

0,220

2,223

+0,129

0,008

0,042

0,125

5,594

5,710

0,04 9 0,09 5

0,001

0,004

0,40 2 0,46 8

0,004

0,048

0,11

5,242

-0,339

0,013

0,02 1

0,000 3

0,008

0,029

1,146

1,177

0,16 8

0,01 3

0,007

0,023

1,009

-0,121

0,016

1,83 1

0,19 1

0,061

1,215

0,277

8,192

8,581

1,54 2

0,18 8

0,059

0,986

0,240

7,039

-1,442

0,289

0,06 9

0,01 1

0,017

0,020

0,018

1,959

1,686

0,07 1

0,01 1

0,018

0,017

1,615

-0,342

0,002

Діок

Разо

Пересув

0,00 03 0,00 2 0,00 1

м. Фастів

2,891

м. Ржищів

0,065

м. Славутич

1,921

0,46 5 0,26 6

0,09 3 0,00 4

0,007

0,046

0,169

2,426

3,042

0,065

0,055

0,066

0,054

0,083

1,655

1,761

0,47 5 -0,33 0

0,10 0 0,00 6

0,012

0,038

0,064

2,567

+0,151

0,010

0,055

-0,01

0,12

0,045

0,094

1,431

-0,160

0,064

0,00 7 0,00 2

0,00 5 0,05 4

-0,008

-0,105

0,141

-0,010

-0,009

0,011

-0,224

Таблиця 3.6. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 2006 р. № п/п

Підприємство – забруднювач

Трипільська ТЕС

Відомча приналежність

Мінпаливенерго України

Валовий викид, тис. тонн 2005 р.

53,204

2006 р.

74,605

Зменшення /збільшення /+ тис. тонн

+21,400

Причина зменшення / збільшення За рахунок : 1. Збільшення кількості спаленого - вугілля на 470256 т.н.п. - мазутак на 968 т.н.п. Зменьшення кількості спаленого газу на 126990 т.н.п. Збільшення виробленої електроенергії на 517000 тис.кВт З рахунок: 1. Зменьшення кількості спаленого - газу на 149,101 .н.м3. 1.

ЗАТ „Росава”

675,868

625,814

-32,054

4. ВОДНІ РЕСУРСИ В 2006 році об`єктами господарювання Київської області було забрано 1002,0 млн. куб. м води, в тому числі з поверхневих джерел 952,03 млн. куб м, з підземних джерел 49,97 млн. куб. м. Вцілому, в порівнянні з минулим роком, забрано води більше на 1,26 % (табл.4.1). Із загальної кількості водокористувачів близько 72,78 % - об`єкти промисловості, 0,68 % - сільського господарства, 5,52 % - житловокомунального господарства. Так, об’єктами промисловості за 2006 рік було використано 729,3 млн. куб. м води, що на 71,2 млн. куб. м (на 8,89 %) менше у порівнянні з минулим роком (див.табл.4.1). У сільському господарстві використано 6,89 млн. куб. м проти 77,8 млн. куб. м у 2005 році, що менше на 70,91 млн. куб. м. Підприємствами житловокомунального господарства впродовж 2006 року використано 55,4 млн. куб. м води, це на 53,3 млн. куб. м або на 49,03 % менше ніж у минулому році (див.табл.4.1). В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водних об’єктів (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка). Крім того, із поверхневих джерел використовується вода для технологічних потреб. Найпотужнішим водокористувачем в області є Трипільська теплова електростанція, яка використовує воду з р.Дніпро (Канівське водосховище) для охолодження обладнання. У 2006 році обсяг водозабору складав 696,679 млн. куб. м, що становить 69,52 % загального водоспоживання області (73,17 % загального водоспоживання з поверхневих джерел). Значна частка водоспоживання з поверхневих водойм для технологічних потреб припадає на цукрові та спиртові заводи. Збільшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного збільшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти Київської області. За 2006 рік у р. Дніпро з його водосховищами та притоками було відведено 761,4 млн. куб. м, у 2005 р. – 721,8 млн. куб. м (табл.4.2) . Із загального обсягу водовідведення у водні об`єкти скидаються у переважній більшості нормативно-чисті стічні води. Їх обсяг у 2006 році складав 709,1 млн. куб. м вод, що на 44,5 млн. куб. м більше у порівнянні з минулим роком. Обсяг скиду неочищених та недостатньо-очищених стічних вод у 2006 році складав відповідно 5,32 млн. куб. м та 11,12 млн. куб. м (див.табл. 4.2). Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житлово-комунального господарства (табл.4.6). Серед 20

забруднювачів водних об`єктів продовжують залишатися загальноміські каналізаційні очисні споруди (КОС) в смт.Іванків, смт.Козин, смт.Ставище, м.Кагарлик, м.Васильків, м.Славутич. У 2006 році, завдяки постійному тиску з боку Держуправління, проведено технічне переоснащення споруд попередньої очистки стічних вод птахозабійного цеху ВАТ "Комплекс Агромарс"(с. Гаврилівка) із застосуванням технології та обладнання голландської фірми “Ньюхауз Вотер Технолоджи”. Завдяки використанню методів флотації та флокуляції вміст зважених речовин у стічних водах знизився на 50-70%, нітратів на 20-30%, жирів на 60-80%, фосфору загального на 10-20%. На експертизу представлений робочий проект “Очисні споруди потужністю 8000 куб.м на добу, що у 2,4 рази перевищує потужність діючих очисних споруд. Впроваджений у 2003 році ЗАТ “Крафт Фудз Україна” проект будівництва очисних споруд через ряд технологічних прорахунків не забезпечив належної очистки стоків. Протягом 2000-2005 років була проведена модернізація, але вона дала можливість досягти ефективність очистки стоків близько 30-40%. Під тиском Держуправління протягом 2006 року за кошти лише іноземних інвестицій (близько 2,2 млн. долл..США) було проведено комплексну модернізацію очисних споруд з впровадженням систем попередньої анаеробної та аеробної очистки. Впродовж року тривали комплексні пусконалагоджувальні роботи.

Табл. 4.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік Роки

Річковий басейн

1 2 2002 Разом по області 2003 Разом по області 2004 Разом по області 2005 Разом по області 2006 Разом по області

З поверхне вих джерел 3

Забрано води З Разом підземни х джерел 4 5

Використано води Комунгосп Зрошення

Промисл овість

Сільське господарс тво

Рибороз ведення

Інші галузі

1105,6

53,4

1159,0

881,0

13,7

65,1

0,46

58,9

1,8

1039,6

50,3

1090,0

787,4

68,08

60,6

0,014

29,9

1,95

862,2

50,7

912,9

763,6

4,9

70,7

1,5

70,3

1,9

937,1

52,17

989,3

800,5

77,8

108,7

1,1

38,5

4,2

952,03

49,97

1002,0

729,3

6,89

55,4

1,155

81,0

1,51

Табл. 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м3 на рік Скинуто зворотних вод Рік

Категорія очищення

Річковий басейн

2002

Промисло

Сільське

вість

госп-во

Комунгосп

Інші галузі

об’єкти 43,8

13,4

0,4

29,3

0,7

НО

---

7,5

4,1

0,02

3,3

0,08

НДО

---

12,2

0,4

11,7

0,1

НЧБО

---

859,8

837,4

20,7

1,7

923,3

855,3

21,1

44,3

2,6

---

38,72

13,13

0,704

24,72

0,166

НО

---

19,69

3,823

13,24

2,586

0,041

НДО

---

12,61

1,121

11,44

0,049

НЧБО

---

765,7

747,0

16,63

0,366

1,794

836,72

765,0

30,57

39,1

2,05

---

39,7

14,4

0,2

25,1

0,0

НО

---

3,9

2,0

0,0

1,9

0,0

НДО

---

13,3

1,7

0,7

10,9

0,0

НЧБО

---

636,8

613,8

21,2

1,8

0,0

693,7

631,9

22,1

39,7

0,0

---

38,6

НО

---

5,3

3,9

0,7

13,9

НДО

---

13,4

14,7

0,2

23,7

НЧБО

---

664,6

640,3

22,6

0,0

721,8

658,9

23,4

37,6

1,9

35,82

12,55

0,21

23,01

0,05

Разом по області 2006

Разом

43,8

Разом по області 2005

горизонти

р.Дніпро

Разом по області 2004

У підземні

водні

Разом по області 2003

У поверхневі

Скидання зворотних вод галузями економіки

---

НО

---

5,32

1,881

0,00

3,439

0,00

НДО

---

11,12

1,473

0,716

8,706

0,23

НЧБО

---

709,1

689,8

17,65

0,004

1,65

761,4

705,7

18,6

35,2

1,92

Разом по області

Табл. 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Рік

Водний об’єкт

1 2002

Разом

Біол.

Фіз.-хім.

Механічна

очистка

очистка.

очистка

В т.ч. перед скиданням до водного об”єкта

923,3

43,79

43,78

0,013

165,3

136,4

836,72

38,72

38,25

0,474

166,9

138,6

705,7

39,7

39,6

0,1

167,7

136,7

0,2

168,8

138,8

0,101

168,1

138,9

Басейн р.Дніпро

Разом по області 2006

Разом

Басейн р.Дніпро

Разом по області 2005

Потужність очисних споруд

Басейн р.Дніпро

Разом по області 2004

Нормативно очищених на очисних спорудах

Басейн р.Дніпро

Разом по області 2003

Скинуто разом

721,8

38,6

38,4

Басейн р.Дніпро

Разом по області

761,4

35,82

35,71

0,009

Табл. 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об’єкт

Разом БСК

1 2 2002 Басейн р.Дніпро Разом по області 2003 Басейн р.Дніпро Разом по області 2004 Басейн р.Дніпро Разом по області 2005 Басейн р.Дніпро Разом по області 2006 Басейн р.Дніпро Разом по області

ХСК

Скидання забруднюючих речовин Завислі N (сума P (орто речовини мінеральних фосфати) форм) 6 7 8

63,5

0,691

2,991

0,662

2672,72

454,04

1336,58

605,0

223,8

0,7

2,8

221,8

0,7

167,231

0,648

Мінераліза ція

Нафтопро дукти

10 7,536

252,49

23,32

---

1,295

0,6

193,0

22,6

2,6

0,7

210,7

7,1

2,702

0,561

156,1

7,22

4,1

Табл. 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно – послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Рік

Оборотне

Повторно – послідовне

Безповоротне водоспоживання

Галузь економіки 1 2002 Разом по області 2003 Разом по області 2004 Разом по області 2005 Разом по області 2006 Разом по області

3 458,5

Економія свіжої води, % 6

88,6

79,77

474,0

25,0

92,43

80,0

467,4

25,9

78,9

82,3

462,4

29,0

72,51

81,5

462,4

29,06

0,16

81,5

Табл. 4.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів

Рік

Підприємство-забруднювач

Відомство

Об’єм скидання,млн.м3

Водний об’єкт

Обсяг забруднюючих

Разом

НО

речовин,

НДО

скидаються, т/рік 1 2002

2 Київське управління

3 обласне житлово-

міськводоканал,

р.Трубіж

0,638

ЖКК “Немішаєво”, смт.Немішаєво

р.Рокач

0,150

р.Пісківка

0,056

р.Здвиж

0,098

р.Рось

0,027

р.Рось

2,362

ставок

0,277

р.Без назви

0,366

Березанський

м.Березань

комунального господарства

Бородянського району ВАТ

“Пісківський

скловиробів”,

завод

0,056

с.Пісківка

Бородянського району ВАТ “Борекс”, смт.Бородянка КОКП

ВПКГ

Богуславська ЕДВКГ КОКП ВПКГ

“Київоблводоканал”

“Київоблводоканал”, м.Богуслав

Київське

КОКП ВКГ “Київоблводоканал”,

управління

обласне житлово-

0,098

м.Біла Церква

комунального господарства ВАТ

“Січневий

цукрозавод”,

с.Озерна Білоцерківського району КОКП “Київоблводоканал”

ВПКГ

Узинська ЕДВКГ КОКП ВПКГ “Київоблводоканал”, м.Узин

0,366

що

Київське управління

обласне

Броварське ВУКГ, м.Бровари

р.Красилівка

6,017

0,005

Казенний

р.Красилівка

0,707

р.Трубіж

0,114

ВАТ “Слава”, м.Васильків

р.Стугна

0,012

СВГ “Катюжанка”, с.Катюжанка

р.Здвиж

0,003

КП “Іванківводоканал”, м.Іванків

р.Тетерів

0,214

ВУЖКГ м.Кагарлик

р.Росава

0,150

ставок

0,194

р.Ірпінь

0,017

рівч.БезНазви

0,016

р.Рокач

0,197

р.Кізка

0,074

Панські стави

0,082

р.Бучанка

0,033

6,012

житлово-

комунального господарства Мінпромполітики

завод

порошкової

металургії, м.Бровари Укрзалізниця

Ст.Бобрик

Пд.-зх.

Залізниці

0,114

Броварський район 0,012

Вишгородського району Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства ВАТ

“Кагарлицький

цукровий

0,194

завод”, м.Кагарлик КСП ім.Т.Шевченка,

с.Гореничі,

Києво-Святошинський район Національний університет

аграрний

Боярська лісова дослідна станція НАУ, м.Боярка АНТК

“Антонов”,

смт.Гостомель

ВАТ “Прогрес”, м.Ірпінь

пл.№2,

ВАТ

СГП

“Дмитрівка”,

с.Дмитрівка

р.Бучанка

0,005

0,052

Києво-

Святошинського району ВАТ

“Комбінат

“Перемога”,

р.Бучанка

0,052

Учбово-оздоровчий

комплекс

р.Боярка

0,031

р.Бучанка

0,038

р.Здвиж

0,259

Миронівський ККП, м.Миронівка

р.Росава

0,105

ДЖКП

р.Росава

0,040

р.Росава

0,403

р.Віта

0,030

р.Дніпро

0,726

м.Ірпінь Міноборони України

Київського

військового

ліцею

ім.І.Богуна, м.Боярка ВАТ “Ірпіньмаш”, м.Ірпінь АТ “Макарівський молокозавод”, с.Калинівка Макарівського району Київське управління

обласне

0,105

житлово-

комунального господарства с.Центральне

0,040

Миронівського району Київське управління

обласне

Українське ВКГ, м.Українка

житлово-

комунального господарства Полігон

ТПВ

№5

“Київспецтранс”,

ВАТ

с.Підгірці

Обухівського району Київське управління

обласне житлово-

Переяслав-Хмельницьке

ВУКГ,

м.Переяслав-Хмельницький

комунального господарства

0,726

ВАТ

“Переяславський

р.Супій

0,025

комбінат

р.Сквирка

0,006

цукровий

ставок

0,605

р.Стугна

0,092

ВАТ “Електронагрівач”, м.Фастів

р.Унава

0,035

ВАТ “Факел”, м.Фастів

р.Унава

0,057

Жовтень”,

р.Унава

0,047

ДП “Яготинський цукровий завод”,

р.Супій

0,162

р.Прип’ять

1,453

р.Дніпро

2,903

експериментальний хлібопродуктів”,

0,025

комбінат

с.Переяславське

Переяслав-Хмельницького району ВАТ

“Сквирський

хлібопродуктів”, м.Сквира ВАТ

“Кашперівський

завод”, с.Кашперівка Тетіївського району ВАТ

“Мотовилівський

ДОК”,

0,092

смт.Борова Фастівського району

ВАТ

“Червоний

м.Фастів

м.Яготин ДСП “ЧАЕС”, м.Прип’ять Київське управління

обласне

КП УЖКГ м.Славутич

2,903

житлово-

комунального господарства Разом по області 2003

Київське управління

18,878 обласне житлово-

Березанський

місьводоканал,

р.Трубіж

м.Березань

комунального господарства

0,506

6,986

11,892 0,506

ВАТ

“Баришівське

Р.Трубіж

0,005

р.Здвиж

0,108

р.Пісківка

0,172

р.Карань

0,065

водоканал”,

р.Рось

0,343

0,009

КОКП ВКГ “Київоблводоканал”,

р.Рось

2,396

р.Безим’яна

0,283

ставок

0,158

ставок

0,851

р.Красилівка

5,680

заготівельне

переробно-

підприємство”,

смт.Баришівка ВАТ “Борекс”, смт.Бородянка ВАТ

“Пісківський

скловиробів”,

завод с.Пісківка

Бородянського району ВАТ

“Старинський

сільгоспкомбінат”,

с.Старе

Бориспільського району Київське управління

обласне житлово-

КП

“Богуслав

0,334

м.Богуслав

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

м.Біла Церква

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

КП

“Узинводоканал”,

м.Узин

Білоцерківського району

комунального господарства ВАТ “Січневий цукровий завод”, с.Озерна Білоцерківського району ВАТ “Узинський цукрокомбінат”, м.Узин Білоцерківського району Київське управління

обласне

КП ВКГ м.Бровари

житлово-

комунального господарства

5,680

Броварський

казенний

завод

р.Красилівка

0,320

р.Ірпінь

0,438

р.Стугна

0,122

КП “Васильківська шкірфірма”

р.Стугна

0,956

ЖКК м.Васильків

р.Стугна

0,179

КП “Іванківводоканал”, смт.Іванків

р.Тетерів

0,172

ТОВ “Краєвид”, смт.Згурівка

р.Супій

0,232

обласне

Кагарлицьке

ВУЖКГ,

р.Росава

0,120

житлово-

смт.Кагарлик

цукровий

ставок

0,219

р.Безіменний

0,016

ВАТ “Прогрес”, м.Ірпінь

р.Бучанка

0,119

ВАТ

0,01

0,320

порошкової металургії, м.Бровари ЖКК

ІМЕСГ

смт.Глеваха

0,438

Васильківського району ВАТ

“Васильківський

завод

0,122

холодильників”, м.Васильків

Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства

Київське управління

0,232 0,120

комунального господарства ВАТ

“Кагарлицький

завод”, смт.Кагарлик Національний

аграрний

університет

Боярська

лісодослідна станція,

м.Боярка

“Комбінат

“Перемога”,

р.Бучанка

0,01

“Кодрянський

склозавод”,

р.Кодра

0,013

р.Росава

0,043

м.Ірпінь ВАТ

0,013

смт.Кодра Макарівського району Київське управління

обласне

Миронівський ККП, м.Миронівка

житлово-

комунального господарства

0,043

ВАТ ДЕК “Центренерго”

Трипільська

ТЕС,

м.Українка

р.Дніпро

0,022

ВУКГ,

р.Дніпро

0,756

“Переяславський

р.Супій

0,025

р.Сквирка

0,043

р.Роська

0,101

ставок

0,136

р.Стугна

0,06

ВАТ “Електронагрівач”, м.Фастів

р.Унава

0,031

ВАТ “Факел”, м.Фастів

р.Унава

0,052

Обухівського району Київське управління

обласне житлово-

Переяслв-Хмельницьке м.Переяслав-Хмельницький

комунального господарства ВАТ

експериментальний хлібопродуктів”,

комбінат

с.Переяславське

Переяслав-Хмельницького району ВАТ

“Сквирський

комбінат

хлібопродуктів”, м.Свира Київське управління

обласне

КП “Тетіївводоканал”

житлово-

комунального господарства ВАТ

“Цукрозавод

Шевченка”,

ім.Тараса

0,136

с.Денихівка

Тетіївського району ВАТ

“Мотовилівський

ДОК”,

0,06

смт.Борова Фастівського району

ВАТ

“Червоний

Жовтень”,

р.Унава

0,047

“Яготинський

цукровий

р.Супій

13,176

р.Прип’ять

1,235

м.Фастів Мінпромполітики України

ВАТ

завод”, м.Яготин ДСП

“Чорнобильська

АЕС“,

м.Прип’ять

Київське управління

обласне

КП УЖКГ м.Славутич

р.Дніпро

3,000

0,140

2,860

32,210

17,266

14,944

житлово-

комунального господарства Разом по області 2004

Київське управління

обласне житлово-

Березанський

міськводоканал,

р.Трубіж

0,422

р.Трубіж

0,005

р.Здвиж

0,339

р.Здвиж

0,114

р.Рось

0,322

р.Рось

1,204

р.Безим’яна

0,237

ставок

0,158

0,422

м.Березань

комунального господарства ВАТ

“Баришівське

заготівельне

переробно-

0,005

підприємство”,

смт.Баришівка Київське управління

обласне житлово-

ЕДВКГ смт.Бородянка

комунального господарства ВАТ “Борекс”, смт.Бородянка Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства Київське управління

управління

“Богуславводоканал”,

м.Богуслав

обласне житлово-

комунального господарства Київське

КП

КОКП ВКГ “Київоблводоканал” , м.Б Церква

обласне житлово-

КП

“Узинводоканал”,

Білоцерківського району

Київське

ВАТ “Січневий цукровий завод”,

управління

житлово-

0,237

м.Узин

комунального господарства обласне

1,204

с.Озерна Білоцерківського району

комунального господарства

0,158

Мінпромполітики України

ВАТ “Узинський цукрокомбінат”,

ставок

0,851

р.Трубіж

0,077

р.Стугна

0,424

р.Ірпінь

0,100

р.Стугна

1,520

р.Кізка

0,631

р.Тетерів

0,175

ВУЖКГ,

р.Росава

0,099

цукровий

Ставок

0,245

р.Бучанка

0,204

0,851

м.Узин Білоцерківського району КГ

Шевченківської

с.Шевченкове

сільради,

Броварського

району ЖКК військового містечка №11, м Васильків КЖЕП

Глевахівської

селищної

ради, смт.Глеваха Васильківського району КП “Васильківська шкірфірма” ЗАТ

“Комплекс

с.Гаврилівка

Агромарс”,

Вишгородського

району Київське управління

обласне житлово-

0,001

0,174

КП “Іванківводоканал”, смт.Іванків

комунального господарства Київське управління

обласне

Кагарлицьке

житлово-

смт.Кагарлик

0,099

комунального господарства ВАТ

“Кагарлицький

0,245

завод”, смт.Кагарлик Києво-Святошинське с.Капітанівка

ШЕУ, Киево-

Святошинського району

0,204

Мінпромполітики

р.Рокач

0,152

р.Кізка

0,292

Панські стави

0,096

р.Кодра

0,013

р.Дніпро

0,100

р.Дніпро

0,383

р.Віта

0,015

р.Гн.Тікич

0,099

ВАТ “Електронагрівач”,м.Фастів

р.Унава

0,045

ВАТ “Факел”, м.Фастів

р.Унава

0,107

Жовтень”,

р.Унава

0,050

рада,

р.Стугна

0,065

р.Супій

0,136

р.Дніпро

3,108

11,788

6,868

АНТК

“Антонова”,

пл.№2,

смт.Гостомель ВАТ

“Кодрянський

склозавод”,

смт.Кодра Макарівського району Київське управління

обласне житлово-

ТОВ “Агробудівник”, смт.Козин

комунального господарства

Обухівського району

Київське

Українське

управління

обласне житлово-

комунального господарства

водоканальне

господарство

м.Українка

Обухівського району ВАТ “Київспецтранс”, с.Безрадичі Обухівського району

Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства

Ставищенське

житлово-

комунальне

підприємство,

смт.Ставище

ВАТ

“Червоний

м.Фастів Борівська

селищна

смт.Борова Фастівського району ДП

“Яготинський

цукрозавод”,

м.Яготин КП УЖКГ м.Славутич Разом по області

4,92

2005

Київське управління

обласне житлово-

Березанський міськводоканал,

р.Трубіж

0,495

р.Здвиж

0,339

р.Здвиж

0,122

р.Пісківка

0,120

р.Рось

0,355

0,001

р.Рось

1,811

р.Безим’яна

0,226

Ставок

0,361

р.Красилівка

0,521

р.Красилівка

0,584

м.Березань

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

КП “Бородянка водоканал” смт.Бородянка

комунального господарства ВАТ “Борекс”, смт.Бородянка ВАТ

“Пісківський

завод

скловиробів”, смт.Пісківка Бородянського району Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства Київське управління

управління

“Богуславводоканал”,

м.Богуслав

обласне житлово-

комунального господарства Київське

КП

КОКП ВКГ “Київоблводоканал” , м.Б Церква

обласне житлово-

комунального господарства

0,354

КП

“Узинводоканал”,

0,226

м.Узин

Білоцерківського району Філія

ТОВ

(Січневий

“Інтерагроінвест” цукровий

0,361

завод)

с.Озерне Білоцерківського району Київське управління

обласне

КП ВКГ м.Бровари

0,521

житлово-

комунального господарства Мінпромполітики України

Броварський

казенний

завод

порошкової металургії, м.Бровари

0,584

ВАТ

“Васильківський

завод

р.Стугна

0,061

КП “Васильківська шкірфірма”

р.Стугна

1,273

КЖЕП смт. Глеваха

р.Ірпінь

0,447

р.Кізка

0,651

р.Тетерів

0,168

р.Росава

0,107

ВАТ “Прогрес”, м.Ірпінь

р.Бучанка

0,125

ВАТ

р.Бучанка

0,047

р.Росава

0,479

р.Дніпро

0,100

р.Дніпро

0,100

р.Віта

0,021

0,061

холодильників”, м.Васильків

ЗАТ

“Комплекс

с.Гаврилівка

Агромарс”,

Вишгородського

району Київське управління

обласне житлово-

КП “Іванківводоканал”, смт.Іванків

комунального господарства Київське управління

обласне

Кагарлицьке

житлово-

смт.Кагарлик

ВУЖКГ,

комунального господарства

“Комбінат

“Перемога”,

0,125 0,047

м.Ірпінь Київське управління

обласне

Миронівський ККП, м.Миронівка

0,052

0,427

житлово-

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

ТОВ “Агробудівник”, смт.Козин

комунального господарства

Обухівського району

Київське

Українське

управління

обласне житлово-

0,100

ВКП,

м.Українка

Обухівського району

комунального господарства ВАТ “Київспецтранс” полігон №5 с.Безрадичі Обухівського району

ВАТ

“Переяславський

р.Супій

0,027

р.Рось

0,137

р.Сквирка

0,200

КП “Тетіївводоканал”

р.Роська

0,071

ВАТ “Електронагрівач”, м.Фастів

р.Унава

0,004

ВАТ “Факел”, м.Фастів

р.Унава

0,125

Жовтень”,

р.Унава

0,054

рада

р.Стугна

0,087

р.Супій

0,212

р.Уж

0,594

р.Дніпро

2,915

0,345

2,57

12,939

3,976

8,963

експериментальний хлібопродуктів”,

комбінат

с.Переяславське

Переяслав-Хмельницького району Рокитнянське ВУЖКГ Київське управління

обласне

КП ВКГ м.Сквира

житлово-

комунального господарства Київське управління

обласне житлово-

комунального господарства

ВАТ

“Червоний

м.Фастів Борівська

сільська

0,087

смт..Борова Фастівського району ДП “Яготинський цукровий завод”,

0,212

м.Яготин ДП

“Чорнобильсервіс”

0,594

м.Чорнобиль Київське управління

обласне

КП УЖКГ м.Славутич

житлово-

комунального господарства Разом по області 2006

ВАТ “Борекс”, смт.Бородянка

р.Здвиж

0,115

ВАТ

“Пісківський

завод

р.Пісківка

0,120

КОР

р.Рось

0,363

0,041

р.Рось

2,296

ставок, р.Безим’яна

0,003

р.Безим’яна

0,206

р.Красилівка

5,216

р.Красилівка

0,617

скловиробів”, смт.Пісківка Бородянського району Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

КП

0,322

«Богуславтепловодопостачання», паливно-

м.Богуслав

комплексу

Київської ОДА Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

КОКП ВКГ «Київоблводоканал», м.Біла Церква

паливнокомплексу

Київської ОДА ВАТ

«Узинський

цукрозавод»,

м.Узин Білоцерківського району Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

КП

«Узинводоканал»,

м.Узин

Білоцерківського району паливнокомплексу

Київської ОДА Управління

житлово-

КП ВКГ м.Бровари

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Казенний

завод

порошкової

металургії, м.Бровари

0,617

Шевченківська

сільська

рада Броварського району

КГ

Шевченківської

с/р,

р.Трубіж

0,043

завод

р.Стугна

0,030

«Васильківська шкірфірма»,

р.Стугна

1,219

р.Ірпінь

0,454

р.Кізка

0,715

р.Дніпро

0,090

КП «Іванківводоканал», м.Іванків

р.Тетерів

0,156

ВУЖКГ м.Кагарлик

р.Росава

0,104

рівч.БезНазви, р.Бучанка

0,019

0,043

с.Шевченко Броварського району ВАТ

«Васильківський

0,030

холодильників», м.Васильків КП

м.Васильків Глевахівська селищна рада

КЖЕП

Глевахівської

селищної

Васильківського району

ради, смт.Глеваха Васильківського району ЗАТ

«Комплекс

с.Гаврилівка

Агромарс»,

Вишгородського

району Київської області Вишгородська філія ЗАТ «Крафт Фудз Україна», с.Нові Петрівці Вишгородського району Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Національний університет

аграрний

Боярська лісова дослідна станція НАУ, м.Боярка

Києво-Святошинське

ДЕУ,

р.Бучанка

0,202

р.Рокач

0,29

р.Кізка

0,151

Панські стави

0,100

ВАТ “Ірпіньмаш”, м.Ірпінь

р.Бучанка

0,035

ВАТ

р.Бучанка

0,306

ККП м.Миронівка

р.Росава

0,102

ТОВ «Агробудівник», смт.Козин

р.Дніпро

0,136

0,049

с.Капітанівка

0,202

Киево-

Святошинського району

АНТК

“Антонова”,

пл.№2,

смт.Гостомель

“Комбінат

“Перемога”,

м.Ірпінь Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Козинська

селищна

рада

Обухівського району

Управління

Українське

житлово-

комунального господарства, енергетичного

ВКГ,

м.Українка

р.Дніпро

Санаторій «Зміна» Трипільської

р.Дніпро

Обухівського району паливнокомплексу

Київської ОДА

ТЕС,

м.Українка

Обухівського

району

Управління

житлово-

ЖКП смт.Ставище

р.Гн.Тікич

0,090

р.Котлуй

0,006

ставок, р.Роська

0,293

ВАТ «Електронагрівач», м.Фастів

р.Унава

0,050

ВАТ «Факел», м.Фастів

р.Унава

0,113

жовтень»,

р.Унава

0,047

КОС Борівської селищної ради,

р.Стугна

0,107

р.Іржавець

0,008

р.Дніпро

2,450

0,428

2,022

16,713

4,920

11,793

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Управління

житлово-

комунального господарства, енергетичного

КП

«Таращаводоканал»,

смт.Тараща паливнокомплексу

Київської ОДА ТОВ «Цукрозавод ім.Т.Шевченка», с.Денихівка Тетіївського району

ВАТ

«Червоний

м.Фастівр.Унава Борівська

селищна

рада

Фастівського району

смт.Борова Фастівського району ВАТ «Яготинський маслозавод», м.Яготин

Управління

житлово-

ВУЖКГ м.Славутич

комунального господарства, енергетичного

паливнокомплексу

Київської ОДА Разом по області

5 ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Ґрунти відіграють складну і багатогранну роль у розвитку і функціонуванні біосфери, забезпечують біологічний кругообіг речовин у природі, підтримують екологічну рівновагу життя на землі, є головним засобом виробництва у сільському господарстві, просторовим базисом розміщення і розвитку всіх галузей господарства. Інтенсифікація землеробства разом з підвищенням продуктивності сільськогосподарських угідь в ряді випадків призводить до непередбачуваних екологічних наслідків у навколишньому середовищі, які відображаються на продуктивності земельних ресурсів. Розподіл земельного територіального ресурсу за цільовим призначенням носить довільний характер і до цього часу не має економічної та екологічної обґрунтованості і екологічна незбалансованість земельного фонду суттєво погіршує ефективність використання та охорони земель, зокрема, обумовила відносну дефіцитність землі, як ресурсу територіального розвитку, ускладнює проведення земельної реформи, погіршує природну здатність ґрунтового покриву до самовідновлення, призвела до збіднення видового розмаїття флори і фауни. Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га., сільськогосподарські угіддя складають 1674,3 тис. га. або 59,5% території, з яких 1367,4 тис. га. займає рілля (45,7%), 13,7 тис. га. - перелоги (0,5%), 40,4 тис. га - багаторічні насадження (2,2%), 252,8.га.- сіножаті та пасовища (13,9%) .Значну частину території області займають ліси та інші лісовкриті площі-648,7 тис. га. (23,1%), з яких вкрита лісовою рослинністю площа становить 594,1 тис. га. (21,1%). Характеристика земельного фонду Київської області приведена в таблиці та на рисунку. Розподіл земельного фонду за цільовим призначенням приведений в табл.5.2.1. Як видно з таблиці основне призначення земель 1804,3 тис. га (59,6%) це сільськогосподарське. Землі лісового фонду –648,7 тис. га. або 23,1%, водного фонду-175,6га., або 6,2%, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони тощо -66,0 тис. га. або 2,3%. Особливо цінні в екологічному відношенні, є території природоохоронного призначення , що становлять 31,1 тис. га. або 1,1% з яких основними становлять заказники місцевого значення 9,3 тис. га, регіональні природні парки 5,1 тис. га. Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в області на принципах максимального використання природних ресурсів без

дотримання екологічних вимог, призвели до зниження стійкості ландшафтів, їх здатності до самоочищення і самовідновлення, загострили протиріччя між зростаючими потребами суспільства та можливостями природних комплексів витримувати антропогенне навантаження і забезпечити всю сукупність факторів, які

визначають

якість

середовища,

його

комфортність

та

екологічне

благополуччя населення, а також призвело до інтенсивного розвитку деградаційних процесів. Незбалансоване антропогенне навантаження на природні ресурсі Київської області досягло розмірів, за якими вбачаються катастрофічні наслідки не тільки для всієї системи природокористування, але і в цілому для соціальної сфери. Одним з головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію є сільськогосподарська освоєність і розораність території. Сільськогосподарська освоєність території складає 64,2 %, розораність території - 45,7 %. Близько 23 % площ орних земель розміщена на схилах крутістю до 50, а крутістю більше 50 – 2,4 % Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів. Нестримне розорювання земель з усієї ландшафтної катени - від вододілу до заплави - у сукупності з низьким технічним оснащенням землеробства різко загострило процеси водної ерозії. Втрати від ерозії вимірюються мільйонами гривень на рік, знищенням найбільш родючих шарів грунту, його найважливішої складової частини - гумусу тощо. На даний час розроблена “Схема охорони земель Київської області від деградаційних процесів та основні заходи з їх стабілізації”, де детально охарактеризовано всі деградаційні процеси та намічено заходи з їх стабілізації. В Київській області значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га., з них близько 1800 га. займають відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються. Концепції використання порушених земель, яка склалася у минулі роки, 43

передбачає безумовне повернення їх після рекультивації у ті самі угіддя, з яких вони були вилучені, тобто, здебільшого у ріллю. Але в зв’язку з нестачею коштів

рекультивація не проводилась, що

також негативно впливає на

екологічний стан земельних ресурсів області. Таблиця 5.1. Стан земельних ресурсів за 2006 рік Основні види угідь Всього, тис.

% до загальної площі території

га 1 Сільськогосподарські угіддя

1672,4

59,5

У тому числі: - рілля

1364,3

- перелоги

45,7

13,6

- багаторічні насадження

0,5 40,8

2,2

- сіножаті та пасовища

253,7

13,9

Ліси та інші лісовкривні площі

648,2

23,1

чагарники

17,0

0,6

лісові землі

631,2

22,4

593,9

21,1

- полезахисні лісові смуги

12,7

0,4

- інші захисні лісові смуги

53,3

1,9

- не вкриті лісовою рослинністю

10,0

0,35

- інші лісовкривні площі

27,4

1,0

Забудовані землі

117,3

4,1

Відкриті заболочені землі

49,9

1,8

Відкриті землі без рослинного покриву або незначним рослинним покривом

17,4

0,6

- піски

5,0

0,2

- яри

4,9

0,2

- землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями

7,5

0,3

З них:

З них: - вкритих лісовою рослинністю у тому числі:

у тому числі:

Інші землі

131,6

Всього земель (суша)

2636,7

93,8

Води

175,6

6,2

Разом (територія)

2812,1

100

4,7

Таблиця 5.2. Структура земельного фонду Київської області за цільовим призначенням (2006 р.).

Категорія земель разом, тис. га

% до загальної площі території

Землі сільськогосподарського призначення

1804,3

64,2

- сільськогосподарські угіддя

1672,4

59,5

- несільськогосподарські угіддя

130,8

4,6

175,4

6,2

- водними об’єктами

173,8

6,2

Землі житлової та громадської забудови

31,7

1,1

Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного

31,1

1,1

- регіональними природними парками

5,1

0,2

- заказниками

9,3

0,3

- заповідними урочищами

1,6

0,05

- інші

15,0

0,6

Землі лісового фонду

648,2

23,1

Землі оздоровчого призначення

0,3

Землі історико-культурного призначення

0,6

Землі рекреаційного призначення

1,0

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та

66,0

2,3

- землі промисловості

9,8

0,3

- землі транспорту

26,4

0,9

- землі зв’язку

0,4

0,01

- землі енергетики

0,7

0,02

- землі оборони

26,3

0,9

- інші

2,4

0,08

у тому числі:

Землі водного фонду у тому числі:

призначення в тому числі:

іншого призначення у тому числі:

Таблиця 5.3. Заходи щодо охорони земель Заходи

Одиниця

Обсяг вжитих заходів за роками

виміру Створення захисних лісових насаджень

га.

4180

Створення полезахисних лісових смуг

га.

12014,45

Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд: - земельні вали різних конструкцій (вали-канави, вали-

Км

тераси, вали-дороги) - водоскидні споруди

шт.

- лотки, перепади, водоскиди, загати, інші

шт.

- землювання еродованих земель з виположуванням ярів

га.

- рекультивація порушених земель

га.

- консервація деградованих та малопродуктивних земель

Га

1033,86

Таблиця 5.4. Розподіл орних земель за крутизною схилів Одиниці виміру Тис .га %

Разом орних земель 1251,4

<1 927,1 74,1

У тому числі за крутизною схилів (градуси) 1-3 3-5 5-7 255,4 38,8 17,7 20,4 3,1 1,4

>7 12,4 1,0

Таблиця 5.5. Наявність деградованих і малопродуктивних земель їх консервація Види земель

Разом на початок року, тис .га

Проведено консервацію, тис. га

Потребують консервації, тис. га

1,2

1,1

0,1

Деградовані землі Малопродуктивні землі

Таблиця 5.6. Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація, тис. га Землі Порушені Відпрацьовані Рекультивовані

3,8 1,8 -

6. НАДРА Порівняно з іншими областями України Київська область бідна на корисні копалини. З 316 родовищ (таблиця 6.1.) переважна кількість представлена сировиною для виготовлення будівельних матеріалів (105 родовищ цегельно-черепичної сировини, 31-будівельного піску, 22-будівельного каменю), торфом (49 родовище), прісними та мінеральними підземними водами (102 родовища). В центральній частині Київської області плануються пошукові роботи по виявленню проявів дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, польового шпату та мусковіту. Розвідані родовища каменю будівельного тільки частково можуть служити сировинною базою, так як більшість родовищ мають невеликі запаси Видобуток піску будівельного в руслах Дніпра і Десни забезпечує потреби області і частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України. Водопостачання, в цілому по області, за рахунок прісних підземних вод, складає 39,9% від затверджених експлуатаційних запасів, що передбачає можливість збільшення видобутку при умові освоєння недіючих ділянок родовищ підземних вод. Мінеральні води розвідані на 8 родовищах, 3 з яких розробляються, а балансові запаси становлять 2476 тис. м3 Згідно звітів регіональних і районних екологічних інспекцій у Київській області загальна кількість кар`єрів та розробок дорівнює 79 одиниць, із них торфорозробок 14. З порушенням існуючого законодавства України по використанню надр займаються видобутком сировини корисних копалин значна частина підприємств та кооперативів, так земельні відводи мають 65 підприємства, ліцензій-33, гірничий відвід-39. підлягає Загальна площа порушених земель в 2006 році склала більше 3000 га, з них площа відпрацьованих земель, що рекультивації -1800 га. За відсутності коштів в 2006 році рекультивація відпрацьованих земель не проводилась.

Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Загальна кількість

Родовищ що

родовищ

розробляються

Види корисних копалин

Одиниця

Видобуток сировини в

Балансові запаси на

виміру

2005

01.01.06

2004

2005

2004

2005

1. Торф

тис. т.

105298

2. Сапропель

тис. т

1291

5. Скляна сировина

тис. т.

423

6. Пісок будівельний

тис.м3

1037,45

244407,2

Тверді корисні копалини

Будівельні корисні копал. Копалини

7. Камінь облицювальний граніт

тис.м

6241,4

8. Камінь будівельний

тис.м3

925,6

138828

9. Керамзитова сировина

тис.м3

24644,0

105

тис.м3

391,2

175319,9

тис.

353,8

1668,2

6,45

2476

10. Цегельно-черепична сировина Води прісні 11. Води підземні (прісні)

м3/доб. 12. Води підземні (мінеральні)

тис.

м /доб.

7. ВІДХОДИ Структура утворення та накопичення відходів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в на 2006 рік видано 42 дозволи на розміщення відходів на звалищах, полігонах, шламота шлаконакопичувачах на загальну кількість 2602,3 тис.тон. (табл.7.1) На даний час в області налічується 12 об’єктів (полігони, шламонакопичувачі, золовідвали), на які видаляються промислові відходи і 37 звалищ для твердих побутових відходів (ТПВ), їх загальна площа складає 540,8 га, обсяг накопичених відходів – 69 901 643,1 т (табл. 7.2). В Броварському районі розташовано 4 шламонакопичувача промислових відходів гальванічного виробництва. В 2-х шламонакопичувачах розміщено відходи підприємств м. Києва: ВАТ “Радикал”, у кількості 120 тис. т відходів 3 класу небезпеки (з 1998 р. не функціонує) і ВАТ “Хімволокно”(з 2001 р. не функціонує), у кількості 152 тис. т відходів 3 і 4 класів небезпеки. На шламонакопичувачах комунального підприємства “Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій” і ДП "Київського заводу порошкової металургії" розміщено відповідно 48088,0 і 702,193 т відходів 4 кл. небезпеки. В Білоцерківському районі (с. Черкас) експлуатується полігон для розміщення відходів гумово - технічних виробів ЗАТ "РОСАВА". Обсяг розміщених відходів на ньому складає 31033,16 т. На золовідвалі Трипільської ТЕС Обухівського району, площа якого складає 125 га накопичено 22792600,0 т золошлакових відходів. В цьому ж районі на звалищі скопу ВАТ "Картонно-паперового комбінату" розміщено 888411,7 т відходів. Загальна площа місць видалення твердих побутових відходів складає 264,59 га. Станом на 01.01.2007 на них розміщено 15,4 млн. т відходів, з них біля 7 млн. 214 тис. т із міста Києва (полігон ТПВ № 5 ВАТ "Київспецтранс"). Основні підприємства утворювачі відходів в області представлені в таблиці 7.3 Збирання, зберігання та видалення відходів В області функціонує 4 підприємства (фірми), які мають ліцензії на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і 4 підприємства, які здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. (Табл.7.4 і 7,5). Переробку, знешкодження та утилізацію власних відходів здійснюють 19 підприємств області, більшість яких знаходиться в Броварському районі (табл.7.6). В 2006 році на території області ліквідовано 1859 стихійних та несанкціонованих сміттєзвалищ, впорядковано та очищено від сміття 6670 км вулиць, 420,0 га скверів, 441,0 га парків, 1398,8 км лісосмуг уздовж шляхів. Приведено у належний стан та впорядковано 1608 км берегів річок і водоймищ. Вказана робота проводилась на виконання розпорядження Київської 50

облдержадміністрації від 22.03.2006 р. № 221 "Про проведення в Київській області двомісячника благоустрою населених пунктів". З даного приводу, іІнспекторами з охорони навколишнього природного середовища притягнуто до адмінвідповідальності 163 посадові особи на загльну суму 14340,0 грн. Відповідно даним статистики станом на 01.01.2006 р. на підприємствах в спеціально відведених місцях зберігається 4854,846 т промислових відходів 1-3 класів небезпеки. Із них: 1-го класу –3,28%, 2-го – 81,56%, 3-го – 15,16% .

Таблиця. 7.1 Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів на 2006 рік Обласний центр, міста

Видано дозволів

Кількість

На яку

Видано лімітів на

Кількість

Дозволено

обласного

на розміщення

підприємств,

місць

кількість

утворення та

підприємств,

утворити

розмістити

підпорядкування, райони

відходів

яким видано

видалення

відходів

розміщення відходів

яким видано

відходів

відходів на

відходів на інших

дозволи

відходів, на

видано

ліміти

тис.т.

своїх

підприємствах,

(загальна)

які видано

дозволи,

підприємства

тис.т.

дозволи

тис.т.

х,

(ТПВ) 5.

тис.т. 9.

10.

1.Поліський

0,2

0,1

2.Іванківський

3,3

0,009

3,3

0,003

3.Бородянський

40,0

6,9

40,0

6,52

4.Вишгородський

27,6

20,8

26,5

15,6

5.Броварський

117,9

4,9

117,9

3,17

6.Макарівський

2,6

110,1

2,6

82,6

7.Києво-Святошинський

52,2

2,4

52,7

1,80

8.Бориспільський

43,8

167,1

43,8

125,3

9.Баришівський

6,7

15,9

6,7

11,9

10.Згурівський

1,6

129,8

1,6

97,35

11.Яготинський

4,1

140,8

4,1

105,60

12.Фастівський

20,7

78,3

20,7

58,72

13.Васильківський

17,1

488,8

17,1

366,60

14Обухівський

835,9

240,0

835,9

180,00

15.Переяслав-

5,7

0,07

5,7

0,05

Хмельницький

16.Сквирський

1,6

113,6

1,6

85,20

17.Білоцерківський

88,3

191,4

88,3

143,55

18.Рокитнянський

8,0

91,6

8,0

68,70

19.Кагарлицький

6,1

126,4

6,1

94,80

20.Миронівський

2,5

146,7

2,5

110,02

21.Володарський

1,5

20,4

1,5

15,30

22.Таращанський

3,2

127,3

3,2

95,47

23.Богуславський

2,4

0,2

2,4

0,10

24.Тетіївський

1,9

92,2

1,9

69,15

25.Ставищенський

0,9

12,1

0,9

9,07

26.Чорнобильська

17,7

0,7

17,7

0,5

27 Ірпінська

0,05

3,4

0,05

2,55

Всього:

356

1313,35

356

2332,079

1288,95

1749,723

Таблиця 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста

Кількість

Загальна

Загальний

Загальна

Обсяги

Направлено

Загальна

Кількість

обласного

зареєстрованих місць

площа

фактичний

фактична маса на

лімітів на

фактично

фактична маса

місць, що не

місць, де

підпорядкування, райони

видалення відходів

га

об’єм,

початок року

розміщення

відходів на

на кінець року

відповідают здійснюється

куб. м

відходів на

місце видалення

у т.ч. де

даних місцях

протягом року

власника ще

видалення т

разом

ь діючим

екологічний

нормативам

моніторинг

не визначено 1

1. м. Березань

5,0

36740,9

8083,0

3105,0

3001,0

11084

2. м. Біла Церква

10,6

3036000,0

2120000,0

108000,0

100 000,0

2220 000

5. м. Васильків

6,0

919226,8

202229,9

15925,6

218155,5

8. м. Ржищів

1,4

148181,8

32600,0

1100

33700,0

9. м. Славутич

9,0

254477,2

155985,0

15150,0

171135,0

11. Баришівський

9,0

64340,9

14155,0

2195,1

16350,1

12. Білоцерківський

32,02

164008,3

80817,8

24695,3

102767,0

13. Богуславський

1,5

586000,0

128920,0

2422,3

131342,3

14. Бориспільський

8,3

763027,8

167866,1

43840,0

211706,1

15. Бородянський

3,0

1109127,3

244008,0

40000,0

284008,0

16. Броварський

37,28

4654297,5

1068324,5

116966,5

1185290,1

17. Васильківський

10,6

68181,8

15000,0

770,0

15770,0

18. Вишгородський

12,1

754931,8

166085,0

26494,6

42579,6

19. Володарський

5,0

165909,0

36500,0

1473,2

37973,2

20. Згурівський

3,7

22500,0

4950,0

1627,8

6577,8

21 Зона відчуження

99,0

781795,4

747245,0

47445,3

794690,3

22. Іванківський

3,6

620995,4

136619,0

3300,0

139919,0

23. Кагарлицький

1,5

1204545,4

265000,0

5000,0

270000,0

24. Києво-Святошинський

16,8

1553781,8

341832,0

36012,7

377844,7

25. Макарівський

7,0

637181,8

140180,0

2471,0

142651,0

26. Миронівський

4,1

1781972,7

392034,0

3381,4

395415,4

27. Обухівський

196,7

3309296,1

60944158,9

1396034,8

5,0

446818,2

98300,0

5720,0

104020,0

29. Рокитнянський

2,0

501954,5

110430,0

8000,0

118430,0

30. Сквирський

10,0

381545,4

83940,0

1630,0

85570,0

31. Ставищанський

2,2

331818,1

73000,0

816,0

73816,0

32. Таращанський

2,8

104681,8

23030,0

2606,0

25636,0

33. Тетіївський

2,2

216750,0

47685,0

2620,0

50305,0

34. Фастівський

24,4

2407640,9

529681,0

20395,2

550076,2

35. Яготинський

5,0

166026,8

36525,9

4046,7

40572,6

Разом по області

540,8

27193760,4

68415191,1

1943251,5

1 935 148,5

69901643,1

28.

Переяслав-

62340193,7

Хмельницький

Таблиця 7.3. Основні утворювачі відходів №

Назва підприємства,

з/п

адреса

ЗАТ „Росава”

Назва відходу

Фактично утворилось

Накопичено

небезпеки

відходів станом на

відходів на

відходів станом

01.01.2006р., тонн

підприємстві за 2006

на 01.01.2007р.,

рік, тонн

тонн

Примітка

4733,55 796,855

394,00 142,60

5144,558 839,455

297,70

172,30

470,0

а) Золошлаки

22478370,15

769933,35

2324830,5

Золовідвал Трипільської ТЕС, передача іншим підприємствам, утилізація на власному підприємстві

854728,70

54600,00

909328,7

Власний полігон промвідходів, утилізація на власному підприємстві

824728,30

22000,00

846728,3

49088,00

1000,00

50088,00

Шламонакопичувач

618,328

0,49

618,818

Шламонакопичувач

Трипільська ТЕС

ВАТ „Київський а) Відходи виробництва картону та IV картонно-паперовий паперу комбінат” б) Відходи очищення вод стічних IV Кп „Київський завод Осад очисних споруд IV алюмінієвих будівельних гальванічного виробництва конструкцій” Казенний завод Відходи Гальванічого виробництва IV порошкової металургії

Накопичено

а)Виробниче сміття зі змітками хімікатів ІІ-ІІІ б)Відпрацьовані діафрагми ІV в) Відходи гумової суміші та інші ІV

Клас

Полігон „Черкас”

Таблиця 7.4. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини №

Назва

Місце знаходження

з/п

Номер та

Спеціалізація (види вторинної сировини)

строк дії ліцензії

1 1

2 Мале

3 приватне

підприємство „РАДА”

Вул. м.

Тургенівська,25, Ірпінь,

Київська

5 Збирання заготівля макулатури, склобою, відходів полімерів, відходів гумових, у т.ч. зношених шин,

13.10.2010

матеріалів текстильних вторинних

обл., 06200

Заготівельно-виробниче

Вул. Леніна, смт. В.

приватне

Димера Броварський р-

16.09.2004-

„РЕГІОН-2001

н, київська обл., 07442

16.09.2007

ТОВ „ЕКО-ВТОРМА”

м.

13.10.2004-

ТОВ Німецька „БІОС”

підприємство

„Українськокомпанія

Фастів,

вул.

І=І=І

Червоний шлях, 12

13.10.2007

І=І=І

Пр-т 40-річчя Жовтня,

№14

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатура, склобою, відходів

100/2, м. Київ

11.05.2007-

полімерних, відходів гумових, у т.ч. зношених шин, матеріалів текстильних вторинних

11.05.2012

Таблиця 7.5. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону №

Назва

Місце знаходження

з/п

Номер та

Спеціалізація

строк дії

(операції та види небезпечних відходів)

ліцензії 1 1

Мале приватне

Вул. Тургенівська,25,

підприємство „РАДА”

м. Ірпінь, Київська

5 Збирання, зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів

13.10.2010

обл.. 06200 2 3

ТОВ „ГАЛСАНА

Пров.Лабораторний,1

Збирання, перевезення, зберігання, оброблення нафтових шламів,

м. Київ, 01133

16.09.2007

відпрацьованих нафтових олив, донних осадів нафтових резервуарів

Державне

вул. Дегтярівська, 39,

№13

1. Відпрацьовані лампи та прилади що містять ртуть

підприємство

м. Київ, 03113

25.04.2007-

2. Відпрацьовані люмінесцентні лампи

25.04.2012

3. відпрацьовані акумулятори.

„національний центр поводження з

4. Відпрацьовані нафтопродукти

небезпечними відходами” 4

ТОВ „Промпостач –

Вул. Клеманська,5,

Київ”

Літ.А, м. Київ,02081

Зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів 15.07.2010

Таблиця 7.6. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N

Назва підприємства або виробництва, адреса

Спеціалізація

Потужність,

Утилізовано відходів

(види відходів, що утилізуються)

т /рік

за звітний рік, т

ТОВ "Інтер-ГТВ",

Відходи гуми

400

831,978

0,8

2000-4000 л/рік

38,98

Брак колодок, б/у колодки МПС України

24 т/годину

1000,0

Відходи корду, відходи гумові

1500

Золошлакові відходи

3000,0

55 т - на шлакоблоки;

з/п 1 1.

09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського,85 2.

ЗАТ “Росава” ,

Відходи вхіднихикомпоннтів при

09100, Київська обл. м.Біла Церква, вул.

виробництві шин

Леваневського, 91 3.

ВАТ “Трібо” (Білоцерківський завод АТВ) 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського,95

Кооператив "Шинник" 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91

Трипільська ТЕС, 08700,Київська обл., Обухівський р-н,

78983,0 т - на обваловку золовідвалу

Українка,вул.Енергетиків,1 6.

ВАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”

Макулатура

300 000

19320,0

Метиленхлорид

15,0

7,6

Відходи тваринного походження

750 т/зміну

16170,0

08700, Київська обл. м.Обухів, вул. Київська, 130 7.

СП "Урітал" 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130

Завод по виробництву м”ясокісткового борошна “Ветсанутиль”, 09031, Київська обл. Сквирський р-н, с.Пищики

Завод “Ветсанутиль”,

-“-

500 т/зміну

9852,0

Відходи скла

уточнюється

7039,0

ВАТ "Електромашкомплект",

Відходи поліетиленових: плівки, мішків,

.ЛГП-60- 150т/рік

840,0

07811, Київська обл. Бородянський район, с.Нове

труб та інш. Відходи алюмінію

5000,0

2407,5

Поліетилен

10 т/міс

107,0

ВАТ Броварський шиноремонтний завод

Автомобільні покришки з текстильним

600,0

265,0

07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол

кордом

Казенний завод порошкової металургії, 07400,

Вторинна обробка чорних металів

15000,0

5530,0

Брухт кольорових металів

50 т/ міс

310,24

ТОВ СП "АТАД К"

Тирса, стружка деревини

450

51,8

Відходи поліетилену

0,2

161,7

Лузга гречана

9000,0

6800

07500, Київська обл., смт. Баришівка 10.

ВАТ "Гостомельський склозавод", 08290, смт. Гостомель Київської області, вул. Леніна, 86

11.

Залісся 12.

КП "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій ", 07400, Київська обл., м. Бровари, Промзона

13.

ЗАТ "Полімер-ПАК" 07411, Броварський р-н, с. Літки, вул. Гагаріна,2-а

14.

15.

Київська обл. м. Бровари, Промвузол 16.

ТОВ "Втортех" 07400, Київська обл. м. Бровари, вул.Богунського,26

1 17.

08290,смт. Гостомель Київської обл. вул. Леніна, 82-а 18.

ВАТ "Елопак-Фастів" 08500, м. Фастів, вул. Великоснітинська,67

19.

ВАТ "Сквирський КХП", 09000, м. Сквира, вул.Київська,1

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА Техногенну та природну небезпеку Київської області в 2006 році визначали: Серед природних загроз - процеси підтоплення та комплексні гідрометеорологічні явища, погіршення медико-біологічної обстановки, а саме: - шквальні вітри; - сильні опади у вигляді дощу та снігу; - сильна ожеледиця на електролініях та автодорогах; - часткове підтоплення житлових, промислових будівель і сільгоспугідь у басейні річок Дніпро та Десна, а також в містах Бровари, Фастів та с. Пісківка Бородянського району, в період весняних повеней та при зливах ; - виникнення пожеж на торфовищах у літній пожежонебезпечний період в господарствах агропромислового комплексу, прилеглих до лісових масивів в Києво-Святошинському, Вишгородському, Бородянському, Іванківському, Поліському районах та на територіях Ірпінської міськради. - небезпечні захворювання тварин (сказ). Внаслідок несприятливих погодних умов та природних процесів впродовж минулого року виникали пов’язані з цим надзвичайні ситуації, що призводили до порушення систем енергопостачання, часткових пошкоджень житлових та господарських споруд, завдання або знищення сільськогосподарських угідь, підтоплення помешкань громадян, дорожньотранспортних пригод тощо. У Київській області функціонує розвинута мережа автомобільних доріг, з них траси загальнодержавного значення: Київ-Чернігів (М01), Київ-Харків (М03), Київ-Луганськ (М04), Київ-Одеса (М05), Київ-Чоп (М06), Київ-Ковель (М07). Впродовж 2006 року найбільш постраждали внаслідок виникнення великої кількості дорожньо-транспортних пригод Києво-Святошинський, Обухівський, Бородянський, Миронівський та Васильківський райони. Потенційно-небезпечними техногенними об’єктами у сфері житловокомунального господарства є підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст Біла Церква, Бровари, Богуслав, Миронівка, Славутич, Фастів, які застосовують на своєму виробництві рідкий хлор і несуть потенційну хімічну небезпеку; в паливно-енергетичному комплексі – 236 автозаправочних станцій, 25 автогазозаправочних станцій та пунктів, 17 нафтобаз, 49 газорозподільних станцій, а також Білоцерківська ТЕЦ та Трипільська ТЕС, які несуть потенційну вибухопожежонебезпеку. На території області н айбільша кількість особливо небезпечних техногенних об’єктів знаходиться в містах Біла Церква, Бровари, Фастів, КиєвоСвятошинському, Бориспільському та Обухівському районах. Серед них ЗАТ „Росава” (м. Біла Церква), Трипільська ТЕС м. Українка, ВАТ «Трипільський біохімзавод» та ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», полігон твердих побутових відходів № 5 ВАТ Київспецтранс (Обухівський район), 61

Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій, Броварський завод пластмас, Каскад Київських ГЕС та ГАЕС, гребля Київської ГЕС, Броварський та Білицький Доки, Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», Фастівський залізничний вузол, Київський міськмолзавод №3 та ЗАТ „Київський м’ясопереробний завод” м. Вишневе (Києво-Святошинський район), об’єкти Яготинського та Боярського лінійних виробничих управлінь магістральних газопроводів, а також значна кількість природних та штучних водоймищ і гідроспоруд. Особливу загрозу являють собою території та об’єкти, розташовані в зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення, в першу чергу об’єкти ДСП «Чорнобильська атомна електростанція». В області нараховується 23 хімічно-небезпечних адміністративнотериторіальних одиниці, із них І, II ступеня – немає, III ступеня – 2, IV ступеня – 21. Всього 35 хімічно – небезпечних об’єктів, із них І ступеня – немає, ІІ ступеня – 5, III ступеня – 22, IV ступеня – 8. На ХНО використовується: хлор – 85,1 тонн, аміак – 182,6 тонн. Кількість систем автоматичного виявлення ХНР – 7, у тому числі за ступенями хімічної небезпеки, ІІ – 2, III ступеня – 4, IV ступеня – 1. Чисельність працівників та службовців на них складає близько 48 тис. осіб. Чисельність населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного зараження від них – 6,71 тис. чол. У великих кількостях потенційно небезпечні речовини на своїх виробництвах використовують такі підприємства області: ВОС "Київоблводоканал" (м. Біла Церква) використовує хлор - 52 т, ступінь хімічної небезпеки - 2; ВАТ "Київський МПЗ" (м. Вишневе) використовує аміак60 т, ступінь хімічної небезпеки-2. Крім того ВАТ «Київський картоннопаперовий комбінат» (м. Обухів) – хлор – 4,5 т, HNO3 - 39,6 тонн, HCl – 371 тонн, H2SO4 – 59 тонн. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами. Значну небезпеку для навколишнього природного середовища до цього часу становлять непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, в тому числі пестициди, яких на території Київської області знаходиться 1917,7607 т. Слід зазначити, що 264,399 т (13,8 %) з названого числа цих отрутохімікатів становить ДДТ (більше половини - 129,8 т знаходиться в Кагарлицькому районі). Із наведеної загальної кількості непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин тільки 790,171 т (41,2 %) завантажені та зберігаються в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах. Інша і значно більша частина, а саме 1127,59 т (58,8 %) зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості (діаграма 8.1.).

Діаграма 8.1. Загальна кількісь пестицидів на території Київської області

Знешкоджено: 26,815 т

Не законтейнеризовано: 1055,76 т

Законтейнеризовано: 790,171 т

Використано: 45 т

В області налічується 294 склади, в яких зберігаються непридатні до використання ХЗЗР. Із них 16 належать агрохімформуванням (централізовані склади) та 278 знаходяться в окремих господарствах. Паспортизований 121 склад. Найбільша кількість непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин знаходиться на територіях Згурівського (348,9 т або 18,2 % від загальної кількості), Кагарлицького (286,1 т або 14,9 %), Таращанського (194,5 т або 10,1 %) та Васильківського ( 172,4 т або 9,0 %) районів. При цьому найбільше неконтейнеризованих отрутохімікатів зберігається в Кагарлицькому (286,1 т – 25,4 %), Білоцерківському (121,3 т 10,7 5) та Фастівському (86,8 т – 7,7 %) районах. Найменше цих небезпечних хімічних речовин знаходиться у Києво-Святошинському (3,6 т- 0,19 %), Макарівському (3,8 т – 0,2 % ) та Поліському (8,5 т-0,44 %) районах. В цілому ж найбільша кількість (1749 т – 91,2 % від загальної кількості) та концентрація на одиниці площі таких речовин спостерігається в південній та лівобережній частинах області. За результатами проведеної інвентаризації цих речовин були прийняті першочергові заходи щодо безпечного зберігання заборонених і непридатних ХЗЗР. За 5 останніх років частково чи повністю вирішено питання покращання умов зберігання непридатних ХЗЗР в господарствах Рокитнянського, Згурівського, Васильківського, Бородянського районів: переміщено в герметичні 63

контейнери для довгострокового зберігання 790,171 т (570 контейнерів) непридатних до використання ХЗЗР з централізованих складів в смт Згурівка, с. Багрин Васильківського, смт Ольшаниця Рокитнянського, смт КлавдієвоТарасове Бородянського районів і господарств Бориспільського, Рокитнянського районів та Ірпінської міськради. Контейнери з отрутохімікатами, які зберігались в смт Ольшаниця, Згурівка та Клавдієве-Тарасове розміщені на спеціально побудованих майданчиках з твердим покриттям (сховищах). Передано на утилізацію товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛГА", м. Шостка Сумської області, 26,815 тонн ХЗЗР з господарств Вишгородського району. Таким чином не потребують контейнеризації отрутохімікати, які зберігаються на територіях Ірпінської міськради, Вишгородського та Рокитнянського районів. Законтейнеризована більша частина непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на територіях Згурівського (341,5 – 97,8 %), Таращанського (149 т – 76,6%), Васильківського (144 т - 83,5%) та Бородянського (92,6 т - 82,3 %) районів. На даний час на складах господарств і хімічних об’єднань Київської області залишається на зберіганні 1127,59 тонн отрутохімікатів. Для зберігання заборонених та непридатних ХЗЗР відповідно до розроблених проектів побудовані майданчики в Таращанському, Згурівському та Бородянському районах. Разом з тим, контейнеризація заборонених та непридатних ХЗЗР не принесла бажаного результату і не зняла соціальної напруги в місцях зберігання ХЗЗР. Так, у Васильківському районі законтейнеризовані ХЗЗР зберігаються на площадці біля складу отрутохімікатів, неподалік від житлової забудови, що призводило до неодноразових скарг і звернень громадян та засобів масової інформації до органів влади різних рівнів. На території Згурівської селищної ради Згурівського району і Багринської селищної ради Васильківського району в місцях зберігання законтейнеризованих непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин, у кінці 2005 - на початку 2006 років, під дією низьких температур, виникло пошкодження та розгерметизація 9 і 8 контейнерів, відповідно.

Таблиця 8.1. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01. 2007 року) №з/ п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район)

Баришівський

Бориспільський

3 4 5

Білоцерківський Богуславський Бородянський

6 7

Броварський Васильківський

8 9 10

Вишгородський Володарський Згурівський

Іванівський

Ірпінський

13 14 15 16 17 18 19 20

Кагарлицький Києво-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський Переяслав хмельницький Поліський Рокитнянський

21 22 23

Сквирський Ставищанський Таращанський

24 25 26 27

Тетіївський Фастівський Яготинський Зона відчуження ЧАЕС ВСЬОГО

Кількість, т Кількість складів, од.

Стан складських приміщень добрий, од задовільни із них незадові й, од паспортиз льний, овані, од од 1 6 4 4

69,954

49,9 з них 31,151 законтейнериз овані 121,27 34,315 112,507 з них 92,650 законтейнериз овані 10,282 172,43 з них 144,0 законтейнериз овані 0 22,289 348,95 з них 341,5 законтейнериз овані 21,689

22 14 12

5 3 1

7 8 8

10 6 2

5 0 2

14 15

1 0

6 7

1 6

2 2

10 16 6

2 0 2

8 5 3

1 9 1

1 2 2

16,6 законтейнериз овані 276,911 3,65 3,80 9,828 27,3 27,738 8,5 13,270 законтейнериз овані 76,37 14,0 194,548 з них 149 законтейнериз овані 14,45 96,8 66,5 56,045

27 2 7 10 16 18 1 15

0 0 1 1 0 0 0 0

4 1 2 6 6 10 1 6

2 0 4 3 10 6 0 5

21 0 1 1 0 2 0 4

21 13 15

2 1 1

15 5 12

6 5 0

0 3

21 3 6 1

0 0 0 0

3 1 3 1

15 2 2 0

3 0 1 0

327

151

1917,764 з них законтейнери зовані 790,171

Таблиця 8.2. Найбільші забруднювачі №

Назва підприємства

показники

з/п 1

Згурівський р-н

Кагарлицький р-н

Васильківський р-н

Накопичено пестицидів, тис. т

0,349

у % до загального накопичення

18,20

Накопичено пестицидів, тис. т

0,276

у % до загального накопичення

14,39

Накопичено пестицидів, тис. т

0,172

у % до загального накопичення

8,97

У зв’язку з тим, що контейнеризація пестицидів не принесла бажаного результату і не зняла соціальної напруги в місцях їх зберігання Рішенням Київської обласної Ради в 2007 році виділено 3 млн.55 тис. грн. на знешкодження ХЗЗР. 9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Серед техногенних загроз для території та населення області становили загрози: - аварій на автомобільних та залізничних шляхах, падіння літальних апаратів тощо; - аварій на гідроспорудах; - аварій на магістральних газопроводах (через збільшення випадків порушень їх охоронних зон); - виникнення пожеж; - порушення роботи систем життєзабезпечення населення; - отруєння навколишнього природного середовища, в тому числі водоносних горизонтів, хімічними речовинами: непридатними і забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин, фільтратом з полігону твердих побутових відходів, залишками авіаційного палива тощо ; - надзвичайні ситуації, пов’язані з неконтрольованим вибухом боєприпасів (сучасних та часів ІІ-ї світової війни), зазначена небезпека особливо притаманна для Білоцерківського та Рокитнянського районів.

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1.Загальна

площа

земель

лісового 66

фонду

Київщини

становить

746,0тис.га. Лісистість області 20,4%, але нерівномірна. Якщо в північних районах Київського Полісся вона складає в середньому 44%, то на півдні та південному сході вона дуже низька – 1,2-1,5% (Яготинський, Згурівський райони). За породним складом переважають шпилькові насадження (сосна) – 60%. Твердолистяні породи (дуб, ясен, граб) займають площу близько 27%, решту території займають м’яколистяні породи /вільха, тополя та ін./. Загальний запас лісів обласного підпорядкування – 116,6 млн.куб.м, в тому числі стиглих і перестійних – 12,8 млн.куб.м. Середній запас деревини на 1га становить: 204,0гкуб.м стиглих і перестійних – 284,0куб.м. За екологічним і господарським значенням ліси області поділяються на першу і другу групи. До першої групи на площі 550,7тис.га (73,8% від загальної площі) належать ліси , що виконують переважно природоохоронні функції. Друга група на площі 195,3 тис.га (26,2%) – ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Всього лісів першої та другої групи, можливих для експлуатації, по області 294,9 тис.га, а 451,0 тис.га /60%/ взагалі не включено в розрахунок головного користування , в тому числі захисні насадження – 254,9 тис.га та лісовий фонд зони відчуження 240,6 тис.га. Згідно матеріалів лісовпорядкування середній приріст деревини на 1га покритої лісом площі за рік по області становить 4куб.м., загальний приріст деревини по області становить близько 2,3 млн.куб.м. за рік. Заготівля деревини по головному користуванню в лісах державних лісогосподарських підприємств та інших лісокористувачів щорічно проводиться в суворій звітності з розрахунковою лісосікою. Згідно розпорядження облдержадміністрації від 30.12.2005. № 292 право на спеціальне використання лісових ресурсів в 2006 році надано в об’ємі 634,6 тис.куб.м було надано: 1. Підприємствам Держкомлігоспу

574,3 тис.куб.м

2. Національному аграрному університету /в лісах Боярської ЛДС/

38,1 тис.куб.м

3. Міністерству оборони /в лісах Ржищівського військового лісгоспу/

15,0 тис.куб.м

4. Головному управлінню сільського господарства і продовольства облдержадміністрації (в лісах Іванківського державного агролісогосподарського підприємства) 67

7,2 тис.куб.м

Об’єм лісовідновлення по області проводиться на площі біля 3,0 тис.га. Таким чином, зрубані площі повністю відновлюються з деяким перевищенням за рахунок не покритих лісовою рослинністю земель. Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Це видно з вікової структури лісів: - молодняки - 35,7% - середньовікові - 45,9% - пристигаючі - 11% - стиглі, перестійні - 7,4% Тому в Київській області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. По-перше, це велика доля лісів, виведених з розрахунку головного користування, в тому числі радіоактивно забруднені ліси відчуження ЧАЕС (де щорічно приростає біля 0,5 млн.куб.м деревини), а також значна кількість лісів з різними категоріями захисності. По-друге, зростання в цих лісах долі спілих та перестійних насаджень (із зміною їх вікової структури). Це приведе до збільшення об’ємів суцільних рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Крім того, потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Лісистість області (20,4%) відстає від оптимальної, особливо по зоні Лісостепу. Середня для цієї зони області становить 8,3% (рекомендована 19%). Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25тис.га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41тис.га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.

Таблиця 10.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Зрубано по господарствах хвойних

твердолистяних

м`яколистяних

Рік

Затверджена розрахункова лісосіка, тис м3

Фактично зрубано, тис. м3

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

розрахункова лісосіка

фактично зрубано

2003

395,1

391,5

236,9

237,8

72,3

70,9

85,9

82,8

2004

416,6

411,3

251,9

252,8

74,3

73,2

90,4

85,3

2005

418,5

418,4

259,1

261,6

73,3

73,7

86,0

83,1

2006

445,5

444,1

281,8

281,2

84,0

83,2

80,5

80,2

Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень , га Заходи

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

2764

2718

2768

2919,3

В т.ч. залісення лісосік

2764

2718

2768

2919,3

164

─

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

В Київській області не заготовляють лікарську сировину.

10.2. В Київській області відсутні затверджені регіональні переліки видів флори, грибів та рослинних угрупувань, що підлягають особливій охороні. Обласною екологічною програмою “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2010року” Передбачено розробка переліку рідкісних та зникаючих видів рослин, що підлягають охороні в Київській області, які занесених до Червоної книги України. Таблиця 10.3. Види флори, що охороняються 2004 рік

2005 рік

2006 рік

─

Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

Таблиця 10.4. Перелік видів флори, що охороняється в регіоні №

Назва виду (звичайна і наукова)

п/п

Червона

Бернська

книга

конвенція

України

Плауноподібні Дифазіаструм сплюснутий

ІІ

1 Diphasiastrum complanatum (L.) Holub Дифазіаструм Зейлера

ІІ

2 Diphasiastrum zeilleri (Reuy) Плаун річний, плаун колючий

ІІ

3 Lycopodium annotinum L. Баранець звичайний

4 Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Папоротеподібні Гронянка півмісяцева

ІІ

5 Botrychium lunaria (L.) Sw. Сальвінія плаваюча 6

II Salvinia natans (L.) AIl.

CITES

Європейський червоний список

Покритонасінні Альдрованда пухирчаста 7

II Aldrovanda vesiculosa L. Астрагал шерстистоквітковий

ІІ

Astragalus dasyanthus Pall. Береза низька 9

III Betula humilis Schrank Билинець довгорогий, билинець комарниковий

ІІІ

10 Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Брандушка різнокольорова

11 Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. Булатка довголиста

ІІ

12 Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch Верба Старке, верба сиза

ІIІ

13 Salix starkeana Willd. Верба чорнична

ІІI

14 Salix myrtilloides L. Водяний горіх плаваючий

ІІ

15 Trapa natans L. s. L. Глід український 16

Crataegus ucrainica Pojark Гніздівка звичайна

ІІІ

17 Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Гудайєра повзуча

ІІ

18 Goodyera repens (L.) R. Br. Зозулинець блощичний

ІІІ

20 Orchis coriophora L. Зозулинець болотний

ІІI

21 Orchis palustris Jacq Зозулинець рідкоквітковий

ІІ

22 Orchis laxiflora Lam. Зозулинець шоломоносний

ІІІ

23 Orcitis militaris L. Зозулині сльози яйцевидні

ІІІ

24 Listera ovata (L.) R. Br. Зозулині черевички справжні (черевички зозулині)

ІІ

25 Cypripedium calceolus L. Ковила волосиста, тирса

ІІІ

26 Stipa capillata L.

Ковила вузьколиста

ІІ

27 Stipa tirsa Stev. Ковила дніпровська

ІІ

28 Stipa borysthenica Klok. ex Prokud. Ковила пірчаста, ковила Іоанна

ІІ

29 Stipa pennata L. Коручка болотяна

ІІІ

30 Epipactis palustris (L) Cranlz Коручка темно-червона

ІІІ

31 Epipactis atrorubens ( Hoffm. ex Bernb.) Schult. Коручка 32

чемерниковидна,

коручка

морозниковидна,

коручка широколиста

ІІ

Epipactis helleborine (L.) Crantz. Лілія лісова (лілія кучерява)

ІІІ

34 Lilium martagon L. Любка дволиста

ІІІ

36 Platanthera bifolia (L.) Rich. Любка зеленоквіткова

ІIІ

37 Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Малаксис однолистий

ІІ

38 Malaxis monophyllos ( L.) Sw. Неотіанта каптурувата

ІІ

39 Neottianthe cucullata (L.) Schlechter Осока Буксбаума

ІІ

40 Carex buxbaumii W ahlenb. Пальчатокорінник м’ясочервоний

ІІІ

41 Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Пальчатокорінник травневий 42

ІІІ

Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes Пальчатокорінник Траунштейнера

ІI

43 Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soo Пальчатокорінник Фукса

ІІІ

44 Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Півники борові

ІІ

45 Iris pineticola Klok. Підсніжник білосніжний,

ІI

47 Galanthus nivalis L. Сон чорніючий, сон-трава чорніюча

ІІ

51 Pulsatilla nigricans Storck

Тюльпан дібровний

ІІІ

52 Tulipa quercetorum Klok. et Zoz Цибуля ведмежа

ІІ

53 Allium ursinum L. Шафран сітчастий, крокус сітчастий

ІІI

54 Crocus reticulatus Stev. Ex Adam. Шеxйцерія болотна

55 Scheuchzeria palustris L. Шолудивник королівський

56 Pedicularis sceptrum-carolinum L. Гриби Грифола зонтична, поліпіл зонтичний

ІІI

57 Grifola umbellata (Fr.) Pil. Грифола листянолісова, поліпіл листянолісовий

ІII

58 Grifola frondosa (Fr.) S. F Grav Зморшок степовий

ІІI

59 Morchella steppicola Zer. Леукоагарик довгастокореневий 60

I Leucoagaricus macrorhirus Мутин собачий

ІІІ

61 Mulinus caninus Fr. Мухомор щетинистий

62 Amanita solitaria (Bull.: Fr ) Mer. Печериця таблитчаста

63 Agaricus tabularis Pk. Рядовка опеньковидна, армілярія комірчаста

ІII

64 Tricholoma focale (Fr.) Ricken Трюфель літній (трюфель їстівний)

ІІІ

65 Tuber aestivum Vitt. Феолепіота золотиста 66

II Phaeolepiota aurea (Fr ) R.Mre ex Konr.et Maubl. Усього

Примітки:

2.Категорії охорони за Європейським Червоним Списком: R – рідкісні: види, світові популяції яких невеликі і які зараз не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», але їм також загрожує небезпека зникнення. І – невизначені: види, про які відомо, що вони належать до «зникаючих», «вразливих» або «рідкісних», але відсутня достовірна інформація, яка давала б змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать.

10.8 Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу облаті представлена у таблиці 10.5. Таблиця 10.5. Динаміка стану зелених насаджень. № п/п

Найменування показника

Одиниця

кількість

виміру 1.

Загальна площа зелених насаджень, всього, у

га

1968,5

га

0,15

т.ч - на 1 жителя

Площа зелених насаджень загального користування, всього, в.т.ч.

м /чол.

150

га

2365,5

га

0,012

- на 1 жителя

м /чол.

Процент зелених насаджень загального користування охопленості доглядом

Витрати на утримання зелених насаджень загального користування, всього, у.т.ч.

тис.грн.

2254,8

тис.грн.га

0,965

од./чол.

29/276

- утримання 1 га зелених насаджень загального користування

Кількість підприємств зеленого господарства та чисельність працюючих , всього у.т.ч:

комунальними

од./чол.

28/251

приватними

од./чол.

1/25

тис.грн

3199,7

Обсяги виконання робіт, всього у.т.ч. -

комунальними

тис.грн

2873,9

приватними

тис.грн

325,8

11. ТВАРИННИЙ СВІТ Таблиця 11.1. Види фауни, що охороняються 2004 рік

2005 рік

2006 рік

Загальна чисельність видів фауни , од.

─

107

% до загальної чисельності видів України

─

382

─

Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ

існування

Європі

(Бернської

конвенції), од. Види,

занесені

збереження

до

додатків

мігруючих

видів

Конвенції диких

про

тварин

(Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

Таблиця 11.2. Перелік видів фауни, що охороняються в регіоні №п/п Назва виду (звичайна і наукова)

Червона

Бернська

книга

конвенція

Європейський СІТЕS

СМS

ЕUROBATS червоний список

України Кільчасті черви П`явка медична 1.

Hirudo medicinalis Linnaeus Бранхіпус Шафера 2.

I Branchipus schaefferi Fisher Ракоподібні Бранхіпус Шафера

I Branchipus schaefferi Fisher

Комахи Аноплій самарський 4.

IV Anoplius samariensis Pallas Бітак

італійський,

комарівка-бітак

італійська

Bittacus italicus Muller Бражник дубовий 6.

Marumba

quercus

Denis

III

Schiffermuller Бражник мертва голова 7.

III Acherontia atropos Linnaeus Бражник Прозерпіна

Рroserpinus proserpina Pallas

III

Ванесса чорно-руда 9.

III Nymphalis xanthomelas Esper Ведмедиця

10.

гера,

ведмедиця

чотирикрапкова

Callimorpha quadripunctaria Poda Ведмедиця-хозяйка 11.

II Callimorpha dominula Linnaeus Вусач великий дубовий західний

12.

ІІ

Cerambux cerdo cerdo Linnaeus Вусач 13.

земляний

хрестоносець,

коренеїд хрестоносець

Dorcadion equestre Laxmann Вусач мускусний 14.

III Aromia moschata Linnaeus Вусач червонокрилий Келлера

15.

III Purpurikenus kaehleri Linnaeus Джміль вірменський

16.

II Bombus armeniacus Radoszkowski Джміль мінливий

17.

II Bombus proteus Gerskaecker Джміль моховий

18.

II Bombus muscorum Fabricius Джміль пахучий

19.

II Bombus fragrans Pallas Джміль лезус

20.

ІІ

Bombus lacsus.F. Morawitz

Джміль червонуватий 21.

II Bombus ruderatus Fabricius Дозорець-імператор

22.

III Anax imperator Leach Ендроміс березовий

23.

II Endromis versicolora Linnaeus Жук-олень, рогач звичайний

24.

II Lucanus cervus Linnaeus Linnaeus Кордулегастер кільчастий

25.

Cordulegaster

annulatus

III

Latreille Красотіл пахучий 26.

Calosoma sycophanta Linnaeus Красуня-діва 27.

III Calopteryx virgo Linnaeus Ксилокопа звичайна, бджола-тесляр

28.

звичайний

Хyloсоpa valgа Gerstaecker Ксилокопа фіолетова, бджола-тесляр 29.

фіолетовий

Хуlocopa violaceae Linnaeus Ктир гігантський 30.

II Satanas gigas Eversman Ктир шершнеподібний

31.

III Asilus crabroniformis Linnaeus Махаон

32.

II Papilio machaon Linnaeus Мегариса Рогохвостова

33.

III Megarhyssa superba Schrank Мегахіла округла, бджола листоріз

34.

люцерновий

Magachile rotundata Fabricius Мелітурга булавовуса 35.

II Melitturga clavicornis Latreille Мнемозина

36.

II Parnassius mnemosyne Linnaeus Мурашка руда лісова

37.

V Formica rufa Перинеура приструмкова

38.

III Perineura rubi Panzer

Плавунець широкий 39.

E Dytiscus lattissimus Подалірій

40.

II Iphiclides podalirius Linnaeus Поліксена

41.

Zerуnthіa

polyxena

Denis

Schiffermuller Райдужниця велика 42.

II Apatura iris Linnaeus Рофітоїдес сірий

43.

Rhophіtoides canus Eversmann Сатурнія руда

44.

IV Aglia tau Linnaeus

45.

Синявець ероїдес

Polyommatus eroides Frivaldszky Синявець мелеагр 46.

Polyommatus

daphnis

Denis

Schiffermuller Сінниця Геро, сінниця борова 47.

II Coenonympha hero Сіобла Бальзамінова

48.

III Siobla sturmi Klug Сколія-гігант

49.

Scolіa makulata Drury Сколія степова

50.

Scolіa hіrta Schranck Совка розкішна

51.

III Staurophora celsia Linnaeus Стрічкарка блакитна

52.

II Catocala fraxini Linnaeus Стрічкарка

53.

орденська

малинова,

стрічкарка малинова

Catocala sponsa Linnaeus Стрічкарка тополева 54.

II Limenitis populi Linnaeus Шовкопряд кульбабовий,

55.

Lemonia

taraxaci

Denis

Schiffermuller Молюски

Слимак виноградний 56.

R Helix pomatia Круглороті Мінога українська

57.

III

Eudontumyzon mariae Berg Риби Марена дніпровська 58.

II Barbus barbus borysthenicus Dydowski Стерлядь

59.

II Acipenser ruthenus Linnaeus Плазуни Мідянка

60.

II Coronella austriaca Laurenti Птахи Балобан, сокіл-балобан, кібець

61.

III Falco cherrug Gray Беркут, орел скельний, халзан

62.

III Agyila chrysaetos L. Глухар, глушець

63.

Тetrao urogallus Linnaeus Гоголь

64.

III Bucephala clangula Linnaeus Деркач

65.

R Crex crex Журавель сірий

66.

Grus grus Linnaeus Змієїд, крачун 67.

III Circaetus gallicus Gmelin Колпиця, косар

68.

II Platalea leucorodia Linnaeus Кроншнеп великий

69.

II Numenius arguata Linnaeus Крохаль

70.

довгоносий,

крохаль

середній

Mergus serrator Linnaeus Кулик-сорока, пискун 71.

III Haematopus ostralegus Linnaeus Лелека чорний

72.

II Ciconia nigra Linnaeus

Лунь польовий, мишолов, рябець 73.

I Circus cyaneus Linnaeus Лунь степовий, мишолов, рябець

74.

I Circus macrourus S.G.Gmelin Могильник, орел-могильник

75.

II Aquila heliaca Savigny Орел-карлик

76.

I Hieraaetus pennatus Gmelin Орлан-білохвіст, сіруватень

77.

Haliaeetus albicila Linnaeus Очеретянка прудка, очеретянка вертка 78.

III

Acrocephalus paludicola Vieillot Підорлик великий, орел-скигляк 79.

III Aquila clanga Pallas Підорлик малий, орел-скигляк малий

80.

III Aquila pomarina C.L.Brehm Поручайник

81.

II Tringa stagnatilis Bechstein Пугач

82.

II Bubo bubo Linnaeus Сипуха

83.

II Tuto alba skopoli Сич волохатий

84.

IV Aegolius funereus Linnaeus Сичик-горобець

85.

Glaucidium passerinum Linnaeus Скопа 86.

III Pandion haliaetus Linnaeus Сокіл-сапсан,

87.

сапсан,

мандрівний

сокіл II

Falco peregrinus Tunstall Сорокопуд сірий 88.

IV Lanius excubitor Linnaeus Ходуличник

89.

II Himantopus himantopus Linnaeus Чеграва,

90.

II Hydroprogne caspia Pallas Червоновола казарка

91.

II Rufibrenta ruficollis Pallas

Чернь білоока 92.

II Aythya nyroca Culdenstadt Ссавці Борсук звичайний

93.

II Meles meles Linnaeus Вечірниця

94.

велетенська,

вечірниця

велика

III

Nyctalus lasiopterus Schreber Вечірниця мала, вечірниця Лейслера 95.

III Nyctalus leisleri Kuhl Видра річкова

96.

Lutra lutra Linnaeus Вухань бурий 97.

I Plekotus auritus Горностай

98.

IV Mustela erminea Linnaeus Заєць білий,заєць-біляк

99.

I Lepus timidus Linnaeus Зубр

100.

Bison bonasus Linnaeus Кутора мала, 101.

III-IV Neomys anomalus Cabrera Мишівка степова

102.

III Sicista subtilis Pallas Нічниця ставкова, лилик ставковий

103.

III

Myotis dasycneme Boie Норка європейська, 104.

II Mustela (Lutreola) lutreola Linnaeus Рись звичайна

105.

II Lynx lynx Linnaeus Сліпак звичайний

106.

I Spalax microphtabnus Тушканчик великий

107.

II Allactaga jaculusPallas Тхір степовий

108.

III Mustela (Putorius) eversmanni Lesson Широковух

109.

європейський,

широковух звичайний

Ваrbastella barbastella

Вечірниця мала, вечірниця Лейслера 110.

1 Nyctalus leisleri Вечірниця

111.

велетенська,

вечірниця

велика

Nyctalus lasioptterus Усього

107

Примітки:

1.Категорії охорони за Червоною книгою України: I – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан II – вразливі: види, які у найближчому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан. III – рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. IV – невизначені: види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня. 2.Категорії охорони за Європейським Червоним Списком: Е — зникаючі види, перебувають під загрозою зникнення; збереження їх малоймовірне, відтворення неможливе без здійснення спеціальних заходів. V — вразливі види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», коли продовжиться дія факторів, що впливають на їхній стан. R — рідкісні види, популяції яких невеликі, у даний час не віднесені до категорії «зникаючих» та «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. І — невизначені види, про яких відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволила визначити, до котрої саме із зазначених категорій їх можна віднести, відсутня. К — недостатньо відомі види, які можна було б віднести до однієї з вище перелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається нез'ясованим. К* — категорії птахів, які в даний час вивчає Міжнародна Рада по охороні птахів і які найближчим часом, мабуть, будуть віднесені до вищеперелічених категорій. * — категорії тварин, про яких відомо, що вони перебувають під загрозою зникнення, і які у даний час вивчаються Міжнародним союзом охорони природи.

11.3. Станом на 01.01.2007 р. загальна площа мисливських угідь Київської області складає 2083,4 тис.га, які закріплені за 61 мисливськими господарствами, в тому числі лісові 488,5 тис.га, польові 1414,9 тис.га, водно-болотні 129,5 тис.га, та інших 50,5 тис.га. Незакріплених мисливських угідь в Київській області немає. Всі мисливські угіддя надані у користування мисливським господарствам у відповідності до рішень Київської обласної ради. Відповідно до вимог ст. ст. 21, 22 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” між Київським обласним управлінням лісового господарства та мисливськими користувачами укладені типові договори про умови ведення мисливського господарства. Мисливським упорядкуванням охоплено 2083,4 тис.га, що становить 100% 82

від загальної площі мисливських угідь, які закріплені за мисливськими користувачами Київської області. Переважна більшість, а саме 25 мисливських господарств, входять до складу Київської обласної організації УТМР, за якою закріплено 1206,4 тис.га угідь, що становить 57,9% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 217,5 тис.га закріплені за 8 мисливськими господарствами Київського обласного управління лісового господарства, що становить 10,8% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 183,3 тис. га закріплені за 4 мисливськими господарствами товариства мисливців та рибалок ЗС України, що становить 8,8% мисливських угідь області. Угіддя площею 72,1 тис. га закріплені за 3 мисливськими господарствами ЦСМРК обласної ради „Динамо”, що становить 3,5% мисливських угідь області. Угіддя площею 24,1 тис. га закріплені за мисливським господарством “Леонівське” Київської міської ради УТМР, що становить 1,2% мисливських угідь області. Угіддя площею 61,9 тис. га закріплені за Державною резиденцією Президента України “Залісся”, ”Регіон” та “Дніпровсько-Тетерівським” мисливським господарством, що становить 2,98 % мисливських угідь області. За останні роки в Київській області створено 16 приписних мисливських господарств і їх кількість на даний час становить 18 мисливських господарств, за якими закріплено 31,59 тис. га, що становить 15,31 % від загальної площі мисливських угідь області. За даними статистичної звітності 2ТП (мисливство) на кінець 2006 року в мисливському господарстві Київської області було задіяно 409 працівників з яких 56 мисливствознавців та 256 штатних єгеря. Загальні витрати користувачів на ведення мисливського господарства склали 8 245 354,00 грн., з них на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи – 1 552 039,00 грн. Таблиця 11.2. Динаміка чисельності мисливських тварин у 2002-2006 рр. № п/п

Вид тварин

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Лось

375

459

482

532

569

Олень благородний

1503

1743

1663

1736

1842

Олень плямистий

504

587

553

561

567

Кабан

1695

3060

3172

3539

3711

Козуля

7250

7685

7766

8252

8581

За останні 2-3 роки популяція диких парнокопитних тварин в мисливських угіддях області стабілізувалась та спостерігається тенденція до збільшення чисельності основних видів мисливських тварин. Це обумовлено, перш за все тим, що збільшилась кількість приписних мисливських господарств, які вкладають значні кошти в розвиток мисливського господарства Київської області. Таблиця 11.3. Ліміти використання по копитним області. 2006 рік Види мисливських

Затверджений

Видано ліцензій

Добуто

Не використано

тварин

ліміт добування

148

106

Козуля

732

588

144

Кабан

954

832

122

1884

1416

332

Причина не використання 6

Олень

Полювання не

благородний

відбулось

Олень

Полювання не

плямистий

відбулось Полювання не відбулось Полювання не відбулось

Всього

Полювання не

по області

відбулось

В період сезону полювання 2006 року ліміт по оленю благородному використано на 72 %, по оленю плямистому на 92 %, кабану 87 % та козулі на 80 %, а всього по копитним по області ліміт використано на 75 %. Крім того ведеться робота по розселенню мисливських тварин. Таблиця 11.4. Інформація про розселення тварин у 2006 році Вид тварин

Місце відлову тварин

Місце розселення тварин (повна

Кількість голів

назва угідь) Лань європейська

Азово-Сівашський

Національний

ДО „Білоозерське” с. Хоцьки П.-

природний парк

Хмельницький район

Олень благородний

ДО „Резиденція „Залісся”

ДО „ЛГ „Білоозерське”

Кабан

ДО „Резиденція „Залісся”

ДО „ЛГ „Білоозерське”

Лань

ДО „Резиденція „Залісся”

Агрофірма

„Київська”

Макарівський район Олень благородний

ДО „Резиденція „Залісся”

Агрофірма Макарівський район

Кабан

ДО „Резиденція „Залісся”

Агрофірма Макарівський район

Кабан

ДО „Резиденція „Залісся”

ТМР „Лісівник” Харківська обл..

Олень благородний

ДО „Резиденція „Залісся”

Селянське господарство

„Оскар”

Одеська обл. Олень плямистий

ДО „Резиденція „Залісся”

Селянське господарство Одеська обл.

Кабан

ДО „Резиденція „Залісся”

Селянське господарство Одеська обл.

Олень благородний

ДО „Резиденція „Залісся”

ДП „Печеніги”, Харківська обл..

Олень плямистий

ДО „Резиденція „Залісся”

ДП „Фастівський ЛГ”

Фазан

ДО „Резиденція „Залісся”

Розселено на території господарства

136

Качки

ДО „Резиденція „Залісся”

Кабан

МГ „Трахтемирів” Миронівський

737 Відловлено для переселення

район

Таблиця 11.5. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Лось

482

532

569

Олень благородний

1663

1736

1842

Олень плямистий

553

561

567

Лань

106

145

165

Кабан

3172

3539

3711

Козуля

7766

8252

8581

Таблиця 11.6. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік

2004

2005

2006

Види

Затвердже

Видано

мисливських

ний ліміт

ліцензій

тварин

добування

Добуто

Не

Причина невикористання

використано ліцензій

Лось

Полювання не відбулось

Олень благ.

Полювання не відбулось

Олень плям.

Полювання не відбулось

Лань

Полювання не відбулось

Кабан

664

515

149

Полювання не відбулось

Козуля

560

463

Полювання не відбулось

Лось

Полювання не відбулось

Олень благ.

122

Полювання не відбулось

Олень плям.

Полювання не відбулось

Кабан

807

662

145

Полювання не відбулось

Косуля

730

560

170

Полювання не відбулось

Лось

Полювання не відбулось

Олень благ.

148

106

Полювання не відбулось

Олень плям.

Полювання не відбулось

Кабан

954

832

122

Полювання не відбулось

Козуля

732

588

144

Полювання не відбулось

11.4. Таблиця 11.7. Динаміка вилову риби Рік

Водний об’єкт

Затверджений ліміт вилову,

Фактичний вилов, т/рік

т/рік 1

750,0

428,289

704,0

381,360

2006

781,5

377,262

2004

1632,37

548,216

1329,5

644,369

940,10

612,132

2004 2005

2005

Канівське водосховище

Київське водосховище

2006

Таблиця 11.8. Кількість виявлених фактів браконьєрства 2004 рік

2005 рік

2006 рік

Виявлено фактів браконьєрства по охоті, од.

298

195

327

Виявлено фактів браконьєрства по рибі, од.

---

8786

12* ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ Питання формування екомережі були інтегровані в „Програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екобезпеки в Київській області на період до 2005р.” У 2006 році Регіональна схема формування національної екомережі в області не розроблялась. На сьогоднішній день в Київській області відсутня регіональна програма формування національної екологічної мережі та регіональна схема екологічної мережі. В обласній екологічній програмі “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2010року” передбачені кошти на розробку регіональної програми формування національної екологічної мережі та регіональної схеми екологічної мережі. Площа деградованих земель – 1,2 тис. га, техногенно забруднених земель – 83,2 тис. га, із них забруднено радіонуклідами сільськогосподарськог угіддя – 83, 2 тис. га, 0,1 тис. га землі потребують консервації. Площі водних об’єктів – ставків у кількості 2533 (площею 16,079 тис. га), водосховищ – 63, площею 9,278 тис. га. 86

у 2006 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти не виділялись, в зв’язку з тим, що програма „Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” схвалена розпорядженням голови Київської облдержадміністрації, але не затверджена сесією обласної ради. У 2006 році засідань Координаційної ради з питання формування національної екомережі не відбувалось. В засобах масової інформації питання н висвітлювались. 12. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 12.1.Станом на 01.01.2007р. до складу природно-заповідного фонду області входить 14 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, загальна кількість територій та об’єктів – 20, площею 14723,4 га. До об’єктів місцевого значення входить 55 заказника, 49 пам’ятки природи, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ, 1 регіональний ландшафтний парк, загальна кількість територій та об’єктів – 130, площа 17512,52 га. Всього мережа природно-заповідного фонду Київщини нараховує 150 територій та об’єктів загальною площею 32376,2 га. На виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України та Мінприроди України, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області була проведена відповідна робота по створенню ландшафтного заказника загальнодержавного значення “КончаОзерна”, площею 40,0 га в адміністративних межах Козинської селищної ради. В зв’язку з відмовою всіх землевласників та землекористувачів неможливо створити даний природно-заповідний об’єкт. Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини Держуправлінням планує подальше надання статусу заповідних територіям, а саме: 1. Створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон” загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах ПереяславХмельницького району: 2. Створення Національного природного парку на базі ДніпровськоТетерівського державного лісомисливського господарства. загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів. 3. Створення Національного природного парку “Голосіївський” - в адміністративних межах міста Києва та Київської області (КиєвоСвятошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення 87

“Заплавний” і “Обухівський та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о. Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха” та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району. 4. Створення спеціалізованого загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення “Чорнобильський” в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, площею 48 тис.870 га. Основні проблеми збереження та розвитку природно-заповідного фонду. Винесення меж заповідних територій в натуру. Мережа природнозаповідного фонду області нараховує 150 територій та об’єктів, та лише близько 70% цих територій винесені в натуру (в основному це території, які знаходяться на землях державного лісового фонду), і тому виникає гостра необхідність щодо встановлення відповідності площ заповідних територій в натурі площам, які закріплені у відповідних нормативних актах. Необхідно винести 5 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею ─ 4897,2 га, і 40 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею ─ 6659,95 га Відсутність фінансування робіт щодо проведення наукових обстежень природних територій з метою їх подальшого заповідання, розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду, а також для проведення кадастру існуючих заповідних територій та об’єктів. Відсутність методичних рекомендацій, затверджених Мінюстом, щодо розробки Положень про заказники, зокрема рекомендацій про встановлення заповідного режиму індивідуально для кожної категорії заказників. Це призводить до конфліктних ситуацій, особливо при розгляді прокуратурою правопорушень на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

Таблиця 12.1. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Київської області На 01.01.2002р. Кількість Категорія, тип

Площа, га

об’єктів

На 01.01.2003р. Кількіс

Площа, га

ть

На 01.01.2004р. Кількість

Площа, га

об’єктів

На 01.01.2005р. Кількість

Площа, га

об’єктів

На 01.01.2006р. Кількість

Площа, га

об’єктів

На 01.01.2007р. Кількість

Площа, га

об’єктів

об’єкті в 1 Дендрологічний

297,0

5148,7

13976,0

9278,9

9829,7

10035,2

10523,2

10541,63

92,0

153,86

172,41

173,21

180,45

парк

загальнодержавного значення Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники

місцевого

значення Пам’ятки

природи

загальнодержавного значення Пам’ятки

природи

місцевого значення

Парки-пам’ятки садовопаркового

мистецтва

загальнодержавного

488,5

127,2

127,22

1585,0

1507,5

1515,4

1524,7

130

31148,06

134

31639,03

140

31853,23

140

32341,25

150

32376,2

150

32376,2

значення Парки-пам’ятки садовопаркового

мистецтва

місцевого значення Заповідні урочища Всього

Таблиця 12.2. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Київської області, у 2006році. №

з/п

Назва

Загальна

Використання

Збирання ягід,

Збирання лікарської

об'єкта

площа

орних земель

плодів, насіння,

сировини

природно-

об'єкта

заповідного

ПЗФ, га

Сінокосіння

Випасання худоби

території в

грибів

рекреаційних, культурно-

фонду

Використання

освітніх цілях

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

га

га - кг

га- кг

га

га-гол

га- гол

га- чол

га - чол

ЗЛандЗД “Козинський”

967,0

─

350,0

617/1100

─

ДПЗД “Олександрія”

297,0

11,1

11,1*

─

3,0

─

ПСМЗД “Згурівський”

309,0

1,5

─

4,4

─

ПСМЗД “Ташанський”

144,0

─

2,0

─

ЗЛЗД “Урочище Унава”

974,0

6,2

─

ЗЛЗД

785,0

─

19,2

─

„Урочище

Мутвицьке”Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було видано 10 дозволів на Примітка.

використання природних ресурсів на підставі ліміту Державної служби заповідної справи від 29.03.2006 №29-6-2006/83 * ─ на використання природних ресурсів (використання орних земель) ДПЗД „Олександрія” було видано 2 дозволи: 1. орні землі під городи для працівників парку ─ 0,5 га; 2. орні землі під науковий розсадник ─10,6 га 91

Таблиця 12.3. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість 1990

1995

2000

Площа, тис. га 2006

1990

1995

2000

Площа територій суворої заповідності 2006

1990

1995

2000

2005

Території та об’єкти загальнодержавного значення Заказники

Пам’ятки природи

Дендрологічні парки

7878,1

10792,4

13976,9

─

0.78,0

0.92,0

─

0.205,0

0.297,0

─

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва

0.344,5

0.488,5

─

Регіональний ландшафтний парк

─

5148,7

─

Території та об’єкти місцевого значення Заказники

3884,1

8682,9

9278,9

10541,63

─

Пам’ятки природи

0.115,32

0.133,4

0.153,86

0.180,45

─

Парк-пам’ятки садовопаркового мистецтва

0.110,2

0.257,2

0.127,2

0.127,22

─

Заповідні урочища

0.800,9

1567,6

1585,0

1524,7

─

Разом

119

130

150

13416,12

22057,5

31148,06

32376,2

─

12.3. Історико-культурна спадщина. Знайдені під час археологічних розкопок матеріальні залишки свідчать, що за часів пізнього палеоліту (давнього кам’яного віку) 20-15 тис. років тому в середньому Подніпров’ї жили первісні люди. Вони займалися мисливством та рибальством. Їхні стоянки, залишки кам’яних знарядь праці виявлено на території Києва, Фастова, поблизу Яготина. У VІ-ІV тис. до н.е. в долинах і на берегах Дніпра та Ірпеня жили люди так званого неолітичного (нового кам’яного віку) періоду. Вони вже знали керамічний посуд, розводили тварин. Очевидно на цей період припадають і перші спроби землеробства. Наукою зафіксовані характерні для Київщини дві різні культури цього періоду. Це так звана дніпровсько-донецька культура і культура ямково-гребінцевої кераміки. Культура, яка прийшла на зміну пізньокроманьйонській дніпровськодонецькій культурі на терени тодішньої Київщини в Ш тис. до н.е., особливо значуща. Йдеться про трипільську культуру. У пізньотрипільський період особливої досконалості досягає художній розпис керамічних виробів. Зброї серед тогочасних знарядь не знайдено. Мирне життя сприяло збільшенню густоти населення, а почасти і перенаселенню. У період Ранньої бронзи на Київщині панівне становище завоювали племена так званої ямної культури. Трипільські племена ще кілька століть протистояли новим звичаям, але наприкінці П тис. до н.е. були зовсім розпорошені. У П-І тис.до н.е. існували племена, яких вважають праслов’янами. Весь той період називають доісторичним, бо звідти не дійшли до нас писемні пам’ятки. На початку нашої ери населення середнього Подніпров’я вже знало залізо. Першими повели мову про відокремлення від південних сусідів –кімерійців, скіфів, сарматів – люд, що заселяв середнє і північне Подніпров’я та займався землеробством. Землі Київщини були джерелом розселення слов’ян – носіїв розвинутої землеробської культури. З Ш-П ст. до н.е. і аж до П ст.н.е. безпосередньо формуються слов’янські племена, а на території Київщини домінує плем’я полян. Воно заселяло правий берег середньої течії Дніпра переважно між Россю та Ірпенем. Тільки північ області між Тетеревом і Прип’ятю заселяли деревляни. У збиранні слов’янських племен у державу з назвою Київська Русь полянському племені належить чільна роль. Як свідчить літопис, після смерті Кия полянське князівство переходить до його прямих нащадків- династії Кивичів. Починаючи з князя Олега, правлячу династію Києвичів змінює династія Рюріковичів із домішками варязької крові. Київщина користується всіма перевагами свого географічного положення, швидко розвивається самобутня і багатогранна її культура внаслідок прийняття 93

християнства. Та попри всі оборонні старання київських князів, Київська Русь постійно зазнає ударів від войовничих південних сусідів, спершу печенігів, а згодом і половців. На початку ХШ ст. на історичній арені з’являється татаромонгольська орда, перетворивши на руїни міста давніх культур Середньої Азії. Наступною метою завойовників стали землі Київської Русі. В кінці ХШ ст., коли на історичну арену вийшла нова сила – Велике князівство Литовське. В 1362 році великий князь литовський Ольгерд захопив землі Київщини і Переяславщини. Було відновлено давні оборонні замки Київщини у Білгороді, Вишгороді та Чорнобилі, збудовано новий замок для литовських князів у Києві на горі, яка відтоді стала називатися Замковою. З 1482 р. з княжими традиціями було покінчено, надто непокірними ставали київські князі. Замість Київського князівства було утворено Київське воєводство у складі Польсько-Литовської держави. Влітку 1654 року на Київщину вступило московське військо, посилаючись на те, що угода від 18 січня 1654 року, укладена з Богданом Хмельницьким зумовлює захист український земель, почало будувати свою фортецю в Києві. З 1917 року Київщина у складі Української РСР. Утворення Київської області припадає на період згортання НЕПу. Смерть Л.Брежнєва у 1982 р. поклала початок перехідного періоду в радянському керівництві. З приходом до влади М.Горбачова почалися спроби реформування існуючої соціальнополітичної системи. Але ще перші горбачовські реформи не встигли дати свої плоди, як 26 квітня 1986 року вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Київщина постраждала першою. Очевидно, саме від Чорнобиля почався відлік новітньої історії України, яка через п’ять років всенародним референдумом була проголошена суверенною незалежною державою. Принципово нові процеси розпочалися і на Київщині. Одночасно з демонтажем командно-адміністративної, політичної, економічної системи необхідно було опановувати демократичну, ринкову культуру, формувати нове політичне та економічне середовище, вживатися в нього, виробляти і реалізовувати відповідну соціальну та духовну політику. Київщина сьогодні – це поліетнічний регіон, де, крім українців, проживають росіяни (8.7%), білоруси (0,6 %), євреї (0,4%), поляки (0,3%0, представники багатьох інших національностей. Етномовна ситуація є сприятливою для зміцнення державницького статусу української мови, подальшого її поширення у повсякденному житті, а також для відродження мов національних меншин. 12.4 На виконання Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні”, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надало пропозиції 94

до Київської обласної державної адміністрації включити в заходи із розвитку внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності Київської області території та об’єкти природно-заповідного фонду Київської області, а саме: 1) дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”, м. Біла Церква; 2) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Кагарлицький”, м. Кагарлик; 3) парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Згурівський”, смт. Згурівка; 4) паркпам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Ташанський”, с. Ташань Переяслав-Хмельницький район. Дані об’єкти мають екологічну, наукову та історико-культурну цінність.

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ Київська область розташована у північній частині України, її територія 28,1 тис. км2 (4,7 % території України), населення – 1778,9 тис. осіб. (3,8 % жителів України). У складі області – 25 територіально-адміністративних районів, 11 міст обласного та 14 районного значення, 29 селищ міського типу, 1134 сільських населених пунктів. Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва – на 9 з 25 адміністративних районів області припадає приблизно 75 % всієї потужності промислового виробництва. Основу промислового потенціалу становлять 335 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська ТЕС, Броварський завод порошкової металургії, найбільший в Європі Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин – ЗАТ СП “Росава”, екскаваторів – ВАТ “Борекс”, хімічного обладнання – ВАТ “Червоний Жовтень” та деякі інші підприємства. Область має високорозвинене сільськогосподарське виробництво. У рослинництві основну роль відіграють зернові та кормові культури, питома вага яких у загальній площі сільгоспугідь складає відповідно 45 % та 37 %. Картопля та овочі займають 10 % сільгоспугідь, технічні культури – 8 %. Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, Львів-Москва, СанктПетербург-Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області. Сумарна довжина річок становить 8700 км. Водоспоживання за рахунок поверхневих вод в межах області задовольняється в басейні р. Прип’ять – на 95

96 %, р. Десна – на 94 %, р. Рось – на 81 %, р. Тетерів – на 75 %, р. Трубіж – на 68 %, р. Ірпінь – на 44 %. При цьому найбільші об’єми використання поверхневих вод припадають на міста. Так, від загального водоспоживання вони становлять: м. Біла Церква – 99,9 %, м. Бровари – 92 %, м. Ірпінь – 63 %. Потреби Трипільської ТЕС задовольняються на 99 % також за рахунок поверхневого стоку. Згадані міста є й основними джерелами скиду в поверхневі водні джерела стічних вод. Площа земель сільськогосподарського призначення становить 59,6 % території, з яких 48,6 % – рілля, 0,6 % – перелоги, 1,4 % – багаторічні насадження, 9,0 % – сіножаті та пасовища. Землі лісового фонду займають 23,1 %, водного фонду – 6,2 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони – 3,0 %. Надмірне розорювання, особливо силових земель, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії. Значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га, з них близько 1800 га – відпрацьовані розробки, кар’єри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються. Порівняно з іншими Київська область бідна на корисні копалини. З 316 родовищ переважна кількість представлена сировиною для виготовлення будівельних матеріалів (106 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 – будівельного піску, 22 – будівельного каменю), торфом (51 родовище), прісними та мінеральними підземними водами (99 родовищ). Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв'язку із значним зменшенням обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище. За даними спостережень у 2006 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів № 5 ВАТ “Київспецтранс” та Трипільська ТЕС. Полігон ТПВ забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів та продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення тут надзвичайної ситуації, пов’язаної із ймовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська ТЕС – основний забруднювач атмосферного повітря. 96

В деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів ГДС на скидах підприємств області, які також мали місце в 2005 р. свідчить про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднювальних речовин. У зв’язку з цим найбільш забрудненими можна назвати річки Стугна, куди скидає зворотні води Колективне підприємство “Васильківська шкірфірма”, р. Кізка, в яку потрапляють зворотні води ЗAT “Комплекс Агромарс”, де продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд. У смт. Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів. Спостереження за станом річок в місцях водозаборів в повеневий період вказують на погіршення якості води поверхневих водойм по органолептичним показникам: забарвленість, прозорість, каламутність, запах. З початку 2005 року мали місце перевищення нормативних показників якості води в питних водозаборах мм. Біла Церква, Богуслав та Бровари. Київська область на кордоні з Житомирською та Чернігівською має значні території, забруднені в результаті аварії на ЧАЕС. Викиди та скиди м. Києва також створюють додатковий тиск на навколишнє природне середовище області. Залишається не вирішеною проблема ліквідації техногенного забруднення авіаційним гасом території в районі м. Узин та забезпечення, у зв’язку з цим, якісною питною водою мешканців близько 20-х населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького та м. Узин. Типовою є ситуація, коли відсутній необхідний набір очисних споруд та знезаражуючих установок для якісної водопідготовки. Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд в ряді населених пунктів та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам.

Сучасному екологічному стану також сприяло зволікання з відведенням прибережних водоохоронних смуг річок і водойм, порушення правил господарської діяльності в їх межах, неналежне інструментальне оснащення служб, які контролюють стан навколишнього природного середовища, відсутність належної екологічної освіти та екологічного виховання населення тощо. З метою реалізації природоохоронних заходів у 2006 році з коштів фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 8 186,3 тис. грн., в тому числі з Державного фонду – 6 960,2 тис. грн., з обласного – 4 626,7 тис. грн., з місцевих фондів – 1 850,7 тис. грн. Кошти Державного фонду охорони середовища на 2006 рік виділялися на:

навколишнього

природного

Реконструкцію каналізаційних очисних споруд м.Славутич Київської області (придбання обладнання), будівництво біогазової установки в Київській області, ліквідацію наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м.Біла Церква Київської області. Протягом останніх 5 років в області ліквідовано 1750 смітників, впорядковано та очищено від сміття 6762 км вулиць, 682 майдани, 460,0 га скверів, 498,0 га парків, 1585,2 км лісосмуг уздовж шляхів. Приведено у належний стан та впорядковано 1021,3 км берегів річок і водоймищ. Проводяться заходи щодо створення мережі приймально-сортувальних пунктів для використаної тари (упаковки) із забезпеченням їх приміщеннями, технічним обладнанням та кваліфікованим персоналом. Повільно вирішуються питання переробки непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів, золошлакових відходів Трипільської ТЕС, знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах. В більшості сіл та селищ не налагоджена система регулярної санітарної очистки підпорядкованих територій. Залишаються актуальними питання збору і вивозу сміття від приватного сектору та садових товариств. Однак повітряний басейн промислових міст області залишається забрудненим. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами так і пересувними засобами в 2004 році в області становили 173,2 тис. тонн, що складає 34% від рівня 1990 року. Значне забруднення атмосфери і здійснюється також автотранспортом. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості. 98

Серйозна проблема виникла у зв'язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров'я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв'язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками. Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. У 2004 році було скинуто 17 млн. м 3 забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об'єкти області, в тому числі 4 млн. м 3 без очищення і 13 – недостатньо очищених. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й тваринницькими відходами, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо. Ліси є основними екологічними "легенями" області, тому їх охорона, раціональне використання і відновлення набувають першочергового значення. У 2000 році лісовому фонду Київської області в результаті пожеж було заподіяно збитків на суму 36,6 тис. гривень. В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об'єкт – Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів. Таким чином, екологічні проблеми Київської області як і усіх регіонів України належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення. 14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Держуправління у звітному періоді здійснювало комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, державний контроль за використанням і охороною природних ресурсів, екологічний контроль на державному кордоні України та внутрішніх митницях області, проводило державну екологічну експертизу, нормування природокористування. Заходи здійснювались, згідно планів роботи управління, наказів і розпоряджень Мінприроди України, прокуратури Київської області, облдержадміністрації, рішень колегії Держуправління. Аналітичний контроль На здійснення аналітичного контролю за станом навколишнього 99

природного середовища Держуправлінням відібрано 203 проби і виконано близько 2374 гідрохімічних аналізів на вміст забруднюючих речовин у скидах в поверхневі водойми області. Відібрано також 39 об’єднаних проб повітря від стаціонарних джерел забруднення атмосфери і виконано 105 визначень забруднюючих речовин. Підготовлені та атестовані 7 лабораторних підрозділів підприємств. Надано близько 100 консультацій з питань проведення лабораторного контролю за викидами та скидами забруднюючих речовин. Встановлено перевищення нормативів ГДС на скидах 12 підприємств. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів. Перевіркою Вишгородської філії ЗАТ “Крафт Фудз Україна” встановлено, що в процесі виробничої діяльності, пов’язаної з переробкою картоплі на чіпси, не забезпечується необхідний ступінь очистки зворотних вод. Подальший скид забруднюючих речовин з неочищеними зворотними водами призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовище, Прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності цеху виробництва чіпсів. В результаті збудовані та введені в експлуатацію очисні споруди. Показники очистки відповідають нормативам. Перевіркою ТОВ “Макарівська птахофабрика” за участю представників Макарівської РДА, райСЕС встановлено, що ТОВ “Макарівська птахофабрика” здійснюється реконструкція комплексу ВРХ у птахофабрику з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Прийнято рішення про тимчасову заборону робіт з реконструкції комплексу ВРХ у птахофабрику, а також виробничої діяльності 2 пташників. Перевірені каналізаційні очисні споруди навчально-оздоровчого комплексу ім.І.Богуна у м.Боярка Києво-Святошинського району. Встановлено, що вищезазначені КОС не працюють та разом із каналізаційною насосною станцією передані на баланс комунального підприємства “Боярка - водоканал”. Стічні води практично відводяться в яр на території Боярського лісу. На припинення несанкціонованого скиду неочищених стічних вод директору КП “Боярка-водоканал” виданий припис. На протязі звітного періоду проведено аналіз протоколів досліджень проб зворотних вод Березанського КП “Міськводоканал” Він показав, що якість стоків після очисних споруд не відповідає встановленим для комунальних споруд повного біологічного очищення нормативам гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин. Виробнича діяльність підприємства здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: порушуються умови дозволу на спеціальне використання водних ресурсів. У 100

зв’язку з цим прийнято рішення “Про тимчасове призупинення дії дозволу на спеціальне водокористування Березанського комунального підприємства “Міськводоканал”. Контроль за охороною атмосферного повітря Виявлені суттєві порушення на: ЗАТ „Росава” в м. Біла Церква. При проведенні перевірки автотранспорту на токсичність, з 23 перевірених карбюраторних автомобілів не відповідають нормативам „ДЕСТ 4277-2004” 8 автомобілів, начальника транспортного цеху притягнуто до адміністративної відповідальності; - Боярське ВЛУ магістральних газопроводів в м.Боярка. Експлуатація паливовикористовуючого обладнання здійснюється без режимної наладки та пилоочисних установок з порушенням правил експлуатації. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2 відповідальних посадових осіб; „Ставищанське ЖКП”. Закінчився термін дії проведених налагоджувальних робіт на 4 котлах, відсутній дозвіл на спецводокористування на 2006 рік. За виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності одну посадову особу; - КП теплових мереж „Фастівтепломережа”. Відсутні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та на розміщення відходів на 2006 рік, не проведена наладка котельного обладнання на 77 котлах, не проводиться регулювання паливного обладнання автотранспорту, порівняно із звітом інвентаризації виявлені додаткові джерела забруднюючих речовин в атмосферу. Притягнуто до адмінвідповідальності одну посадову особу; - КП „Броваритеплоенергомережа”. Не проведена наладка котельного обладнання, відсутня довідка про взяття підприємства на держоблік в галузі охорони атмосферного повітря, відсутній контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу; - ТОВ „Транспортна компанія „Автосоюз” в м. Бровари. Відсутні дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розміщення відходів. Притягнуто до адмінвідповідальності посадову особу; - ТОВ „Броварський домобудівний комбінат „Меркурій” в м. Бровари. Закінчився термін дії проведених налагоджувальних робіт на 2 котлах, відсутні паспорти на пилогазоочисні установки. Притягнуто до адмінвідповідальності посадову особу; Проведено операцію “Чисте повітря”. Не відповідали вимогам державних стандартів 15,3% автомобілів. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря притягнуто до адміністративної відповідальності 47 осіб на загальну суму 2040 грн., з них 23 посадові особи на загальну суму 1632 грн., 1 водій державного автотранспортного засобу на суму 17 грн та 23 власники 101

індивідуальних транспортних засобів на загальну суму 391 грн. Контроль за охороною і використанням земель. В значній кількості інспекційна робота проводилася під час розгляду звернень громадян В Обухівському районі проведено 20 перевірок дотримання вимог земельного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ АПП “Регул” на суму 102 грн. та нараховано збитки 519 849 грн., в даний час по даному питанню проходять судові засідання. Також до адмінвідповідальності притягнуто директора департаменту утилізації відходів ВАТ “Київспецтранс” на суму 136 грн. В Васильківському районі проведено 6 перевірок, за якими притягнуто до адміністративної відповідальності заступника директора ТОВ “Аутера”на суму 102 грн.; технічного директора ТОВ “Аутера” на суму 102 грн.; директора ТОВ “Арсенал” на суму 85грн. та директора ТОВ “БП-ГРУП” на суму 85грн. Перевірки проведені по Кіровській та Головурівській сільських радах Бориспільського району, ЗАТ “Фозі”, ПП “Витичі”, військовому радгоспу “Бориспільський”. Притягнуто до адміністративної відповідальності голову Кіровської сільради, директора ПП “Витичі”, керуючого універмагом ЗАТ “Фозі”, директора військового радгоспу “Бориспільський”. На них накладено штрафи у розмірі по 85,0 грн. кожному. Спільно з працівниками Баришівського районного відділу земельних ресурсів проведено перевірку законності виділення земельної ділянки громадянину Кудюкіну П.В. загальною площею 2,0 га в с. Коржі. Матеріали про результати перевірки передані до Броварського спеціального міжрайонного відділу УБЕЗ ГУ МВС України в Київській області. Контроль за охороною і використанням надр. Спільно з УДСБЕЗ ГУ в Київській області перевірено законність розробки глиняних кар’єрів суб’єктами господарювання в Тетіївському районі, прийняті відповідні рішення про призупинення незаконної діяльності. Здійснено перевірки 10 підприємств м. Бровари та Броварського району. Притягнуто до адмінвідповідальності 2 особи. Пред’явлено претензії про відшкодування збитків за самовільне використання води з артезіанських свердловин ВАТ Племптахорадгосп “Броварський” претензія на суму – 1604,80 грн. та СТОВ “Требухівське” – 71,83 грн. Контроль за станом поводження з відходами. Проведено 2 перевірки вимог природоохоронного законодавства при експлуатації полігону №5 ВАТ „Київспецтранс”. Винесено рішення „Про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності (розміщення відходів) на полігоні твердих побутових відходів №5 ВАТ „Київспецтранс” через відсутність 102

дозволу на розміщення відходів, дозволу на спецводокористування, порушення технології розміщення відходів, нараховані збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного використання підземних вод, сума нанесених збитків склала 788,93 грн. до адмінвідповідальності притягнуто посадову особу на 85 грн. Прокуратуру Київської області поінформовано про невиконання цього рішення ВАТ “Київспецтранс”. В результаті другої комплексної перевірки виявлено витікання фільтрату за межі полігону, що привело до забруднення навколишнього природного середовища, за що голову правління ВАТ „Київспецтранс” та його заступника притягнуто до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на 170 і 85 грн. відповідно. Київська міська Рада виділила 87 млн. грн. для закупівлі і будівництва очисних споруд італійської фірми „Vomm” потужністю 400 м3 на добу, що дасть можливість забезпечити експлуатацію полігону без загрози забруднення навколишнього природного середовища фільтратом і, на нашу думку, зніме соціальну напругу в регіоні. На даний час на території полігону проводяться пуско-налагоджувальні роботи очисних споруд. На виконання Рішення Київської обласної Ради п’ятого скликання „Про проведення екологічної експертизи полігону твердих побутових відходів №5 ВАТ „Київспецтранс” від 04.07.2006 №048-04-V створена міжгалузева експертна комісія, яка вивчить всі матеріали досліджень і прийме остаточне рішення щодо подальшої експлуатації полігону ТПВ №5 ВАТ „Київспецтранс”. У м. Узин проведено перевірку ЗВП „Хутровик”. Виявлено незаконне розміщення відходів, директора оштрафовано на суму 136 грн. Проведені перевірки ЗВПП „Регіон -2001” (Броварський район), МПП „РАДА” (Ірпінська зона), ТОВ „Еколак” щодо дотримання ліцензійних умов збирання вторинної сировини та вимог природоохоронного законодавства при зійсненні цієї діяльності.. За порушення правил складування, зберігання промислових відходів директор ЗВПП „Регіон-2001” і директор ТОВ „Еколак” притягнуті до адмінвідповідальності. Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при експлуатації полігонів і сміттєзвалищ твердих побутових відходів. Перевірено 23 полігони із 37. Під час перевірок виявлено такі порушення: - порушення технології складування відходів (без пошарового трамбування та присипки ґрунтом) – на 7 об’єктах (Васильківське ККП, Гребінківське ККП, Березанське ККП, КП „Теплотрансбуд” м. Обухів, Переяслав-Хмельницьке ВУКГ, Фастівське ККП, КП „Таращаблагоустрій”, ТОВ „Еко-Сервіс” м. Бориспіль); - не ведеться журнал первинного обліку відходів, або ведеться з порушенням – на 6 об’єктах (КП „Житлокомунсервіс” м. Сквира, ДКВП 103

„Комунальник” смт. Терезине, ВУЖКГ м. Узин, ЖКВП „Фурсівське”, КП „Служба благоустрою м. Ржищів, Березанське ККП); - спалювання ТПВ – на 2 об’єктах (Фастівське ККП, ТОВ фірма „Металіст”); - відсутній контроль за станом підземних вод (відсутні свердловини, свердловини знаходяться в неналежному стані, не ведуться спостереження) – на 5 об’єктах (КП „Житлокомунсервіс” м. Сквира, Яготинське ОКП „Комунальник”, Васильківське ККП, Березанське ККП, КП „Служба благоустрою м. Ржищів, ТОВ „Еко –Сервіс”); - відсутній паспорт місця видалення відходів – на 3 об’єктах (КП ВУЖКГ м. Рокитне, КП „Служба благоустрою м. Ржищів, ТОВ фірма „Метліст”, ТОВ „Еко-Сервіс”); - не облаштовані дезбар’єри – на 2 об’єктах (ТОВ фірма „Металіст”, Гребінківське ККП); - складування відходів поза межами полігонів і сміттєзвалищ – на 2 об’єктах (КП „Міськрембудсервіс” м. Кагарлик, ТОВ фірма „Металіст”). Траплялись випадки складування на полігоні ТПВ відходів від забою та переробки тварин (Березанське ККП), не вирішені питання збору та очистки фільтрату (Васильківське ККП) та інші порушення. За результатами перевірок накладено 18 штрафів на загальну суму 1733 гривень, а ТОВ „Еко-Сервіс” відізвано дозвіл на розміщення відходів. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. Спільно з УДСБЕЗ ГУ МВС у Київській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні лісового господарства в ДП “Білоцерківське лісове господарство”. Встановлено факт незаконної вирубки лісових насаджень в заказнику місцевого значення “Пустоварівка” Сквирського лісництва ДП “Білоцерківське лісове господарство”. Збитки нанесені навколишньому природному середовищу становлять 104 844 грн. Матеріали передані в правоохоронні органи. Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду в адміністративних межах Києво-Святошинського району, а саме на територіях ЗЛЗД “Жуків Хутір”, ЗОЗД “Жорнівський”, ППСПМ “Жорнівський” та ЗУр. “Корчуватник”. На території ЗЛЗД “Жуків Хутір” в Ірпінському лісництві ДП “Київське лісове господарство” наказом Господарського суду міста Києва від 19.12.2003р. №22/591 було зобов’язано ТОВ “Укр-Петроліум” знести пилораму. На момент перевірки наказ Господарського суду м. Києва не виконано. Матеріали перевірки 104

направлені в Чорнобильську міжрайонну природоохоронну прокуратуру для вжиття відповідних заходів. Проведено інвентаризацію наявних документів на кожну природнозаповідну територію, а саме охоронне зобов’язання, Положення на заказники та картографічні матеріали, наявність проектів землеустрою та винос меж в натуру. Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та заповідного режиму на територіях лісового заказника “Маслівський” на землях ДП “Ржищівське лісове господарство”, заказника “Туленецькі переліски” на землях Туленецької сільської ради та Регіонального ландшафтного парку “Трахтемирів”, в результаті яких видані приписи про усунення недоліків. Розроблено та затверджено Положення про дендрологічний парк загальнодержавного значення “Олександрія”. Перевіркою природно-заповідного фонду в адміністративних межах Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району встановлено, що в південній частині заказника “Урочище Кирикове”, що межує з приватною забудовою через невизначеності чітких меж, як заказника так і приватного сектора, мешканцями можливо проводиться освоєння земель заказника. На сьогоднішній день неможливо визначити розміри (площу) самовільного захвату земельних ділянок в заказнику мешканцями сусідніх будинків. Після винесення меж в натуру (на місцевості) територій природно-заповідного фонду, винні особи будуть притягнуті до відповідальності. Підготовлені пропозиції до Мінприроди України щодо створення заказника загальнодержавного значення “Конча-Озерна” площею 40,0 га, проведена відповідна робота по погодженню з землекористувачами та землевласниками, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади по створенню заказника на даній території. Внесені пропозиції до проекту Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи до 2020 року. щодо створення в області ДніпровськоТетерівського, Переяслав-Хмельницького і Голосіївського національних природних парків; заказників загальнодержавного значення “Конча-Озерна”, “Прип’ятський” в зоні відчуження та інших Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та дотримання заповідного режиму на територіях природнозаповідного фонду на землях держлісфонду ДП “Київське ЛГ” та ДП “Ржищівське ЛГ”, на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”. На території заказника “Козинський” виявлено факт самовільної вирубки 37 дерев (породи дуб). Збитки навколишньому природному середовищу становлять 17312грн. Матеріали передані в Чорнобильську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. 105

Проведена перевірка ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Хутір Чубинського” в с. Чубинське Бориспільського району, в результаті якої було виявлено незаконне будівництво газорозподільного пункту, прокладена дорога з асфальтним покриттям та знищений звичайний газон. При цьому, завдано шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 80600,00 тис.грн. Матеріали передані в Чорнобильську міжрайонну природоохоронну прокуратуру. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Здійснювався контроль за проведенням таксації мисливських тварин у Дніпрово-Тетерівському ДЛМГ, ДМГ "Кагарлицьке", ДМГ "Богуславське", МГ "Ошитки", "Ужському" МГ, "Дубраво-Ленінське" МГ ТВМР ЗС України, МГ "Альянс Плюс" та МГ "Фауна". Під час проведення таксації виявлено три випадки порушення природоохоронного законодавства, складено три протоколи. На винних осіб накладено адмінштрафи в розмірі 408 гр. Розглянуто та погоджено проекти лімітів добування мисливських тварин на сезон полювання 2005-2006років користувачів Київської області. Проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства мисливськими господарствами МГ “Ошитки” та ТзОВ “Метос”, видані приписи по усуненню виявлених порушень. Проводились рейдові перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства під час полювання. Притягнуто до адміністративної відповідальності 18 осіб по ст. 85 КУпАП, на суму 2176 грн., з них сплачено на суму 2040 грн., 4 справи передано до суду.

Контроль за охороною, захистом, використанням, відтворенням лісів. Організовано проведення операції “Первоцвіт-2005”. Спільно з УД СБЕЗГУ в Київській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території кафе-бар "Три мушкетери", нараховані збитки на суму 23451 грн. 50 коп. Матеріали направлені в прокуратуру Київської області Проведено обстеження захисних насаджень вздовж автомобільних доріг в Таращанському, Тетіївському районах та автодороги Київ-Ковель. Встановлено факт незаконної вирубки захисних пришляхових насаджень на автодорозі, яка обслуговується Тетіївським райДУ. Збитки нанесені навколишньому 106

середовищу становлять 29302.9 гривень. Матеріали передані в прокуратуру області. Встановлено факт незаконної вирубки зелених насаджень в с. Семиполки Броварського району. Довкіллю нанесені збитки в сумі 45 930 грн.. Матеріали передано в Чорнобильську природоохоронну прокуратуру. Встановлено факт незаконної вирубки зелених насаджень м. Вишневе, розмір збитків становить 56772,5 грн. Матеріали передані в правоохоронні органи та СБУ для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності. За незаконну порубку аварійних дерев тополі в адміністративних межах Іванківської сільської ради Бориспільського району притягнуто до адміністративної відповідальності штраф – 204,00 грн директора ТОВ “КаскадАгросервіс”. Нараховані та відшколовані збитки в розмірі 338,20 грн. Виявлено незаконну вирубку зелених насаджень на території с. Підгірці Обухівського району гр.Шарковим О.К., накладено штраф у розмірі 51 грн. та нараховано збитки на суму 487,5 грн. Проведено спільну перевірку з Держлісінспекцією України по зверненню депутата Переяслав-Хмельницької міської ради за фактом пожежі в лісових масивах ДП “Переяслав-Хмельницьке лісове господарство”. Факти викладені у звернені не підтвердились. Підготовлено та направлено претензію до ДП “Клавдієвське лісове господарство” про відшкодування збитків завданих довкіллю в результаті вирубки дерев за межами відводу на суму 666 грн. 40 копійок. В результаті перевірки звернення членів садових товариств масиву „Круглик” виявлено незаконну вирубку дерев різних порід та нараховані збитки в розмірі 1176.4 грн., матеріали передані в Києво-Святошинський РВ ГУ МВС для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності. Проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного та лісового законодавства на території Броварського району. Готуються висновки та пропозиції щодо передачі земель вкритих лісом, які знаходяться на землях сільських рад в ДП “Київське лісове господарство”. Перевірено дотримання вимог природоохоронного та лісового законодавства на землях Іванківського державного агролісгоспу”. Виявлено вирубку дерев за межами відводу на не призначеній для рубки ділянці. Збитки становлять 4749 грн. Підготовлена і направлена претензія в ДП “Іванківське лісове господарство” про їх відшкодування. До адміністративної відповідальності притягнуто шість посадових осіб на загальну суму 510 грн . Проведена робота по відшкодуванню збитків нанесених навколишньому природному середовищу Вишгородською філією ЗАТ “Крафт Фудз Україна”, в результаті протікання стічних вод з резервуара-накопичувача, відбулося 107

всихання лісових насаджень на території Старопетрівського лісництва ДП “Київська ЛНДС”. Збитки нанесені довкіллю становлять 120.208,7 тис. грн. Збитки відшкодовані повністю. Також відшкодовано 107.834,16 тис. грн. на прибирання пошкоджених деревостанів та на відновлення лісу. З виїздом на місце, розглянуто звернення ВАТ “Молочник” щодо порушення природоохоронного законодавства. В результаті притягнуто до адміністративної відповідальності двох посадових осіб на суму 340 грн. Проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Ірпінь, смт.Буча та смт. Ворзель Видані приписи Ірпінській міській раді, Бучанській та Ворзельській селищним радам, Бучанській лісогосподарській установі щодо усунення виявлених порушень. Притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина за засмічення побутовими відходами лісової території на суму 51грн. Перевірено дотримання вимог природоохоронного та лісового законодавства на території Боярської ЛДС. Притягнуто до адміністративної відповідальності шість посадових осіб на суму 612 грн. На території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району, виявлено факт самовільної вирубки зелених насаджень в кількості 16 дерев. Збитки завдані навколишньому природному середовищу в розмірі 11180,00 грн. відшкодовано. Проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП “Ржищівський військовий лісгосп”, видані приписи. Проведено перевірки на території держлісфонду Тетіївського агролісництва та ДП “Поліське лісове господарство”. Нараховані збитки навколишньому природному середовищу в сумі 1,3 тис. гривень, дві посадові особи притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 170 грн. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. Структурними підрозділами Держуправління проводились заходи спільно з органами рибоохорони, МВС та громадськими інспекторами. Рейдові бригади не були забезпечені паливо-мастильними матеріалами, рейди проводились на автотранспорті та плавзасобах громадських інспекторів. Через засоби масової інформації надавалась інформація про встановлення весняно-літньої заборони та обмеження на лов риби, інших водних живих ресурсів. Аварійні забруднення об”єктів навколишнього природного середовища. У квітні –червні 2006 року виникла надзвичайна ситуація, пов”язана з перетіканням фільтрату через стримуючу дамбу П черги полігону твердих 108

побутових відходів №5 ВАТ “Київспецтранс”, розташованого в Обухівському районі області. Факт забруднення фільтратом території за межами полігону та можливість нарахування збитків за забруднення водних об”єктів, розташованих в безпосередній близькості від полігону з”ясовується. В останній декаді червня встановлено масовий замор водних живих ресурсів на р.Тетерів. Причина - зменшення вмісту кисню у воді у період значного підвищення температури у літній період. Забруднення р.Нивки нафтопродуктами (мазут) з території м.Києва. Збитки нараховані Держекоінспекцією становлять 2477 грн., джерело забруднення не встановлено. Екологічний контроль на кордоні При здійснені екологічного контролю вантажів та транспортних засобів в пунктах пропуску через державний кордон України у вантажному терміналі міжнародного аеропорту „Бориспіль”, аеродромі „Гостомель”, автопереході „Вільча”, аеродромі „Східний міст”(м.Узин) та на внутрішніх митницях „Біла Церква”, ”Васильків”, ”Обухів”, ”Фастів”, ”Яготин”, ”Бровари”, ”Миронівка”, „Бориспіль залізничний”, ”Бородянка” перевірено 300250 тонн вантажу та 5365 транспортних засобів, в тому числі 226165 тонн пройшло радіаційний контроль. Один раз вантаж (0,03 т) повертався вантажовідправнику. Загальні показники контролю. Всього у звітному періоді здійснено 6118 перевірок, в тому чмслі 1746 перевірки пересувних транспортних засобів. До адміністративної відповідальності притягнуто 1295 осіб на суму 128 646 грн., стягнуто 95 211 грн. 5 матеріалиів, які на думку Держуправління містять ознаки злочину направлено до правоохоронних органів для порушення кримінальних справ. За 136 порушень Держуправлінням нараховані збитки на загальну суму 1 125 795 грн., стягнуто 206 514 грн. 50 разів Держуправління призупиняло діяльність підприємств або їх окремих сфер діяльності. 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ у 2006 році розглянуто матеріали та зареєстровано 52 паспорти на пилогазоочисні установки. Розглянуті та погоджені 208 екологічних програм та 165 технічних звіти по результатам проведення пусконалагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні. Зареєстровано 9 нових налагоджувальних організацій та підготовлено 13 висновків на проведення пусконалагоджувальних робіт. Видано 35 листів-роз”яснень на вміст озоноруйнуючих речовин в вінтажі, який перетинав кордони України. 109

У звітному періоді розглянуто 117 звітів інвентаризації джерел викидів та встановлені нормативи гранично допустимих викидів для 110 організацій, 18 проектів нормативів гранично допустимих скидів у водні об”єкти, підготовлено 310 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 282 дозвола на спецводокористування. Встановлено 45 лімітів скиду забруднюючих речовин у водні об"”кти, для 185 організацій встановлено значення фонових концентрацій. Погоджено 100 лімітів використання води абонентами підприємства, 43 проект індивідуальних технологічних норм водокористування, правила приймання стічних вод для 3 організацій, Розглянуто матеріали 224 організацій по взяттю на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря. Надано 390 дозволів на розміщення відходів на 2007 рік та додатково 65 дозволів на 2006 рік. Розглянуті і погоджені відповідні ліміти. Розглянуто матеріали та зареєстровано 2 паспорти МВВ. Розглянуті документи і надані відповідні дозволи 12 підприємствам на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин. Надано 26 дозволів на захоронення неякісної продукції на полігонах ТПВ. Підготовлені 2 екологічних висновки для отримання ліцензій на операції у сфері поводження з небезпечними відходами. Надано 20 погоджень для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на експлуатацію родовища корисних копалин та 13 погоджень для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами. Основними джерелами фінансування заходів щодо охорони довкілля виступають Державний, обласний та місцеві (районні, міські, сільські, селищні) фонди охорони навколишнього природного середовища, а також проводиться фінансування природоохоронних заходів з Державного та Обласного бюджетів. На даний час в Київській області діє більше 600 місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. За оперативною інформацією Управління Державного казначейства у Київській області надійшло коштів до Фондів охорони навколишнього природного середовища в Київській області за 2006 рік 18 506,9 тис. грн., в тому числі: Державний фонд – 12 029,5 тис. грн.; обласний фонд – 4 626,7 тис. грн.; місцеві фонди – 1 850,7 тис.грн. З метою реалізації природоохоронних заходів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було опрацьовано 16 запитів на суму 19 556,976 тис. грн. для фінансування з 110

Державного фонду охорони навколишнього природного середовища і 20 пропозицій на суму 8 164,759 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. На виконання природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища виділено в 2006 році 8 186,3 тис. грн. В тому числі: - з Державного фонду – 6 960,2 тис. грн.; - з обласного фонду – 79,0 тис. грн.; - з місцевих фондів – 1 147,1 тис. грн.. Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 рік виділялися за наступними бюджетними програмами: 2401230 “Очистка стічних” вод на: “Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Славутич Київської області” (придбання обладнання) – 946,54 тис. грн.. 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на: - “Будівництво біогазової установки в Київській області ”– 2 500,0 тис. грн.; - «Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м.Біла Церква Київської області» - 3 513,7 тис. грн.. На початку 2006 року розпорядженням голови Київської облдержадміністрації затверджено перелік природоохоронних заходів на 2006 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фону охорони навколишнього природного середовища на суму 2 900,0 тис. грн., але кошти не були використані у зв’язку з відсутністю затвердженої обласної екологічної програми, на яку виділено 79,0 тис. грн. (Програма «Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів в Київській області на період до 2010 року довкілля та раціональне використання природних ресурсів в Київській області на період до 2010 року»). З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за 2006 рік виділено на природоохоронні заходи 1 147,1 тис. грн. з них на: - охорону і раціональне використання водних ресурсів – 559,4 тис. грн.; - раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – 187,0 тис. грн.; - охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів – 377,6 тис. грн.; - науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, організацію праці – 23,1 тис. грн. 111

15.4. Результати еколого-експертної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області За ІV квартал 2006 р. погоджено: Робочих проектів – 716 шт. Проектів землеустрою щодо відведеня в оренду земельних ділянок-2240шт; Висновки про погодження місця розташування земельних ділянок-1286 шт; Дозволи на буріння артезіанських свердловин -66 шт; Передпроектна документація -25 шт. 16.МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Державний моніторинг стану навколишнього природного середовища на території Київської області існує у вигляді мережі спостережень: - Центральної геофізичної обсерваторії Мінприроди України, яка включає 5 постійних точок спостережень за станом атмосферного повітря і 14 за станом водного басейну; - в системі Держводгоспу України моніторинг довкілля області здійснюється Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів в 14 створах р.Дніпро у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками; - в Головному управлінні МНС України в Київській області проводиться спостереження за станом навколишнього природного середовища на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення згідно з “Регламентом робіт ДСНВП “Екоцентр” з радіаційно-екологічного моніторингу на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення”; - Державна екологічна інспекція в Київській області здійснює контроль якості води на скидах зворотних вод підприємств, контроль якості поверхневої води в місцях розташування питних водозаборів та в транскордонних створах; - Санітарно-епідеміологічна служба Київської області приймає участь у виконанні “Програми комплексного моніторингу” національної програми по екологічному оздоровленню басейну р.Дніпро на території області і має встановлені створи постійного спостереження в місцях рекреаційного водокористування населення, на водозаборах водопроводів господарсько-питного призначення, а також вище та нижче випусків стічних вод після очистки на очисних каналізаційних спорудах. Недостатнє технічне оснащення не дозволяє накопичувати, зберігати та обробляти великі об’єми інформації від суб’єктів моніторингу і тому висновки щодо стану довкілля в регіоні не можуть бути достатньо обґрунтованими.

112

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Основними джерелами фінансування заходів щодо охорони довкілля виступають Державний, обласний та місцеві (районні, міські, сільські, селищні) фонди охорони навколишнього природного середовища, а також проводиться фінансування природоохоронних заходів з Державного та Обласного бюджетів. На даний час в Київській області діє більше 600 місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. За оперативною інформацією Управління Державного казначейства у Київській області надійшло коштів до Фондів охорони навколишнього природного середовища в Київській області за 2006 рік 18 506,9 тис. грн., в тому числі: Державний фонд – 12 029,5 тис. грн.; обласний фонд – 4 626,7 тис. грн.; місцеві фонди – 1 850,7 тис.грн. З метою реалізації природоохоронних заходів Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області було опрацьовано 16 запитів на суму 19 556,976 тис. грн. для фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища і 20 пропозицій на суму 8 164,759 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. На виконання природоохоронних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища виділено в 2006 році 8 186,3 тис. грн. В тому числі: - з Державного фонду – 6 960,2 тис. грн.; - з обласного фонду – 79,0 тис. грн.; - з місцевих фондів – 1 147,1 тис. грн.. Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2006 рік виділялися за наступними бюджетними програмами: 2401230 “Очистка стічних” вод на: “Реконструкція каналізаційних очисних споруд м.Славутич Київської області” (придбання обладнання) – 946,54 тис. грн.. 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на: - “Будівництво біогазової установки в Київській області ”– 2 500,0 тис. грн.; - «Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м.Біла Церква 113

Київської області» - 3 513,7 тис. грн.. На початку 2006 року розпорядженням голови Київської облдержадміністрації затверджено перелік природоохоронних заходів на 2006 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фону охорони навколишнього природного середовища на суму 2 900,0 тис. грн., але кошти не були використані у зв’язку з відсутністю затвердженої обласної екологічної програми, на яку виділено 79,0 тис. грн. (Програма «Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів в Київській області на період до 2010 року довкілля та раціональне використання природних ресурсів в Київській області на період до 2010 року»). З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за 2006 рік виділено на природоохоронні заходи 1 147,1 тис. грн. з них на: - охорону і раціональне використання водних ресурсів – 559,4 тис. грн.; - раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – 187,0 тис. грн.; - охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів – 377,6 тис. грн.; - науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, організацію праці – 23,1 тис. грн.. 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. З метою висвітлення пріоритетів державної екологічної політики в області була організована діяльність 32 громадських екологічних приймалень, які оперативно доносили до відома засобів масової інформації, громадськості інформацію про сучасні екологічні проблеми області, перспективи їх розв”язання, повідомляли людям про діяльність органів виконавчої влади, спрямовану на подолання екологічних проблем, інформували про роботу Держуправління, тощо. Прийом громадян вели працівники Держуправління, громадських організацій екологічного спрямування , еколого-натуралістичних центрів і станцій юних натуралістів. У звітному періоді Держуправління отримало 821 звернення громадян. Найбільше (198) зачіпали питання забруднення землі, у 122 випадках звернення стосувались питань знищення лісових та інших зелених насаджень, у 108 випадках – питання забруднення водних об”єктів та підземних вод. У 591 випадку проблеми підняті у зверненнях вирішено позитивно. у 56 випадках факти не підтвердилися, у 148 випадках заявникам надані півні роз”яснення. У 18 випадках питання виходили за межі повноважень управління. 114

Вподовж року місцеві канали радіомовлення транслювали 16 виступів по телебаченню, вийшло 9 передач з участю керівництва управління. Проведено більше як 100 зустрічей з громадянами. На розгляд сесії обласної ради підготовлено десятки питань. Через засоби масової інформації надавалась інформація щодо проведення Дня довкілля, місячника благоустрою, операцій “ Первоцвіт”,“Нерест“, “Чисте повітря“, акцій: “ Зелена весна”, “Ялинка”,“До чистих джерел” та інших заходів. В пресі опубліковано десятки статей та повідомлень з вище перелічених питань. Діяльність громадських організацій екологічного спрямування в області координується Громадською Колегією, створеною при Держуправлінні на виконання урядової Постанови № 356 від 18.05.05 р. Її очолює академік Української екологічної академії наук (УЕАН) Слюсар І.Т. Перелік державних і громадських організацій екологічного спрямування, що діють на території облас ті представлений у таблиці 19.1. Таблиця 19.1. Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві) №

Назва організацій

Юридична адреса

Організації,

з/п

включені

до

складу громадської ради при територіаль-ному органі та спец- підрозділі Мінприроди

1 1.

2 Громадська

організація

“Товариство

любителів

м. Київ, вул. Дегтярівська,

не включена

полювання та рибальства”

48.

Мисливське товариство “Лісомир”

Київська

область,

не включена

Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Леніна, 53а. 3.

Громадська організація „Мисливсько-рибальський Клуб

м. Київ, вул. Депутатська,

„Фортуна”

Громадська організація „Природоохоронна зона”

03150,

м.

Київ,

вул.

не включена

Червоноармійська, 145/1 5.

Київська обласна організація Українського товариства

м.

Київ-53,

вул.

мисливців та рибалок

Нестерівський пров., буд.

включена

7/9, тел.212-25-63, 212-4305 6.

Київська обласна організація Українського товариства

м.

Київ-033,

охорони природи

Тарасівська, тел.224-75-59

115

буд.

вул.. 12,

включена

Київська обласна організація Всеукраїнської екологічної

252024,

м.

Київ,

Ліги (КОВЕЛ)

вул.Лютеранська, буд. 19 –

включена

б, тел. 462-02-82 8.

Обласний осередок Партії зелених України

м. Київ, вул.Хрещатик,115.

включена

Кв.30-31,451-75-41 9.

Київська міська організація «Зелений світ»

м. Київ, 258-12-48

включена

10.

Спілка врятування від Чорнобилів

м. Київ, 449-14-58

включена

11.

Спілка «Порятунок Голосіївка»

м. Київ, 524-79-22

включена

12.

Громадська організація “Рідна земля”

м. Київ, пр-т Науки, 25, кв.

не включена

53, 267-65-34. 13.

Товариство козаків Київщини

м.

Київ,

вул.

не включена

Б.Хмельницького, буд. 14, к. 9, т.: 224-03-80, 14.

15.

Київське обласне козацьке товариство Всеукраїнської

м.

Київ,

вул.

громадської організації „Українське реєстрове Козацтво”

Хмельницького, 68, кв. 12

Громадська організація „Екологія та Соціальний захист

Київська

Київської області

Святошинський

обл.,

Б.

Києвор-н,

не включена

с.

Білогородка, вул. Леніна, буд.60 16.

Громадська організація „Екологічна фундація”

Київська

обл.,

м.

Вишгород,

не включена

вул.

Набережна, 4-Г 17.

Громадська організація Козацьке Товариство Київщини

03148

м.

Київ,

вул.

не включена

м.Васи-

не включена

Картвелішвілі, 5, кв. 31 18.

Громадська організація «ПАРОСТОК»

Київськ.

обл.,

льків,вул. Соборна, 72

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ Вирішити екологічні проблеми, які стали перед Київщиною можна тільки керуючись довгостроковою стратегією, комплексною та чітко структурованою екологічною програмою. Відповідно до “Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, прийнятих Верховною Радою України, виконувались програми, спрямовані на покращення екологічної ситуації на Київщині: Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (затверджено Постановою Верховної ради України від 27.02.97р. № 123/97-ВР); Програма ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах 116

Київської області на 2003-2030 роки (схвалена сесією Київської обласної ради від 02.03.06 р. № 368-32-IV); Комплексна програма захисту населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь Київської області від шкідливої дії вод у 2005-2010 роках та прогноз до 2015 року (схвалена сесією Київської ради від 02.03.06 р. № 367-32-IV); Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Київської області на 2005-2010 роки (Затверджено рішенням сесії Київської ради від 23.12..05 р. № 27-IV). У 2006 році на реалізацію природоохоронних заходів, визначених Національною та регіональними програмами було виділено 16 451, 5 тис. грн., зокрема на: - реконструкцію систем водовідведення, водопостачання – 8 976,3 тис. грн.; - будівництво систем водовідведення, водопостачання – 1 392,3 тис. грн.; - ліквідацію наслідків підтоплення територій – 1 704,0 тис. грн.; - захист населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод – 4 378,9 тис. грн. Фінансування вищевказаних заходів здійснювалось за рахунок Державного та місцевих бюджетів, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. 22. ВИСНОВКИ Щодо охорони атмосферного повітря. В минулі роки щорічне зниження обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел пов”язувалось, не в останню чергу, із кризовими явищами в економіці. Сьогодні вводяться в дію нові потужності, тому обсяги викидів збільшуються. Для покращення стану атмосферного повітря необхідно: - подальше впровадження заходів по охороні атмосферного повітря на підприємствах- забруднювачах; - подальший перевод автотранспорту на використання природного газу, шляхом розширення мережі газонаповнювальних автомобільних станцій та використання економічного механізму природокористування. Щодо охорони водних ресурсів – у 2006 році продовжувалось збільшення забору і використання води з поверхневих та підземних джерел, що відповідно збільшило обсяг скиду стічних вод у водні об”єкти та привело до погіршення їх стану. Для покращення стану водних об»єктів необхідно: - побудувати очисні споруди зливової каналізації в ряді міст та селищ області; 117

- провести реконструкцію та будівництво очисних споруд для очистки господарсько-фекальних стічних вод в ряді міст та селищ з багатоповерховою забудовою. Щодо охорони земель – як і в минулі роки, залишаються наболілими питання рекультивації земель, порушених при добуванні корисних копалин, відновлення деградованих земельних угідь. Щодо поводження з відходами – у звітному періоді зберігалася тенденція подальшого впровадження технологій по переробці окремих видів вторсировини, однак їх кількість є недостатньою. Значна частина відходів придатних для повторного використання в процесах переробки не задіяна. Відсутність обласної програми охорони довкілля у 2006 році не дозволила реалізовувати в області природоохоронні заходи за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

стор.

ЗМІСТ ВСТУП 1. Екологічна політика Київської області 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища 3.Атмосферне повітря 4.Водні ресурси 5. Земельні ресурси та грунти 6. Надра 7. Відходи 8. Екологічна безпека 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення 10. Рослинний світ 11. Тваринний світ 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля 15. Управління в галузі охорони довкілля 16. Моніторинг довкілля 17. Економічні засади природокористування 16. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи 17. Висновки

118

Додаток 2

119

Додаток3

120

Додаток 4

121

Додаток 6

122

Додаток 7

123

Додаток 8

124

Додаток 9 Дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”

125

Додаток 10 Дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”

126

Додаток 11 Дендрологічний парк загальнодержавного значення „Олександрія”

127

Додаток 1

128

Додаток 12 Звалище твердих побутових відходів в м. Фастів

129

Додаток 13 Реконструкція полігону твердих побутових відходів № 5

130

Додаток 14 Відповідальні за підготовку розділів: 1. Коротченко В.С. – заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. 2. Шевчук Г.Я. - начальник відділу економіки природокористування, моніторингу довкілля та тендерних процедур. 3. Голюга В.А.- начальник відділу природокористування. 4. Йовчик О.П. – начальник відділу державної екологічної експертизи. 5. Витрикуш О.І. – начальник відділу біоресурсів, природно-заповідної справи, інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю.

131