kyivska_obl_2008 by Administrator Dovkillia

1. 1.1. 1.2. 2. 2.1. 2.2. 2.2.1. 2.2.2. 2.2.3. 2.2.4. 2.3. 2.4. 2.5. 3. 3.1. 3.2. 3.3. 4. 4.1. 4.2. 4.2.1. 4.2.2. 4.2.3. 4.3. 4.3.1. 4.3.2. 4.3.3. 4.3.4. 4.4. 4.5. 4.6. 5. 5.1. 5.1.1. 5.1.2. 5.1.3. 5.2. 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4.

Стор. Зміст 5 Вступ 7 Загальні відомості Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області 7 Соціальний та економічний розвиток Київської області 8 50 Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 51 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 56 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними 56 джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне 60 повітря у містах України Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 64 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 67 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 68 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 69 Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 70 71 Зміна клімату Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових 73 газів та збільшення їх поглинання Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції 74 парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату 75 77 Стан водних ресурсів Водні ресурси та їх використання 79 Забруднення поверхневих вод 82 Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 83 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Морські води Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Збереження біорізноманіття та формування екомережі Стан природних складових довкілля Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин

84 84 84 84 86 87 88 89 89 90 94 95 98 98 99 100 101 104 105 107

5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3. 5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3 5.4.4. 6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.4. 7. 7.1. 7.1.1. 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4. 8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4. 8.5. 9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1. 9.3.2. 10. 10.1. 10.2.

11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4

Стан зелених насаджень України Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства в державі Стан та ведення рибного господарства в Україні Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

109 110 111 114 115

Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду України Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон . Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів та ґрунтів Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій Радіоактивні відходи Сільське господарство та його вплив на довкілля Ведення сільського господарства в Київській області Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Вплив енергетики на довкілля Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Ефективність енергоспоживання Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Використання альтернативних джерел енергії

119

119 122 125 126 127 128 129 130 130 131 131 132 133 134 136 136 137 137 138 140 142 143 144 151 151 151 155 156 157 157 157 158 159 160 164 164 165 166 167 168 170

12. 12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2. 12.3 13. 13.1. 13.2. 13.3. 13.4. 13.5. 13.5.1. 13.5.2. 13.6. 13.7. 13.8. 13.9. 13.10. 13.11. 13.11.1. 13.11.2. 13.12. 13.13. 13.13.1. 13.13.2. 13.13.3.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Транспортна система Київської області Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля .Використання альтернативних видів палива Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Екологічна політика Київської області Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Моніторинг навколишнього природного середовища Державна екологічна експертиза проектної документації Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Екологічний аудит Екологічне страхування Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень Діяльність громадських екологічних організацій Громадські рухи Виконання державних екологічних програм Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Співробітництво з Європейським Союзом Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки Відповідальні виконавці за підготовку розділів Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

178 179 179 181 182 183 184 184 185 186 186 186 187 188 190 192 192 192 193 193 193 194 195 195 195 195 195 169 200

Вступ Київська область - одна з провідних областей України. В ній зосереджені велика кількість промислових підприємств, об`єктів комунального господарства, магістралі міжнародного та загальнодержавного значення. Київщина вкрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, ЛьвівМосква, Санкт-Петербург-Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип`ять , які протікають по території області. Сьогодні Київська область одна з найрозвиненіших індустріальноаграрних регіонів України. З урахуванням особливостей розміщення продуктивних сил на території області тут відокремлюються три господарських підрайони Поліський, Київський приміський та Південний лісостеповий. Полісся спеціалізується на промисловій переробці сільськогосподарської сировини, Центральний приміський підрайон - на машинобудуванні, електроенергетиці, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості, а особливо легкій та харчовій галузях, Південний лісостеповий - на машинобудуванні, нафтохімічній, харчовій, зокрема цукровій, та легкій галузях промислового виробництва. Основні промислові центри області - міста Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький, Фастів. Основу промислового потенціалу області мають такі підприємства, як Трипільська ТЕС, Броварський завод порошкової металургії, найбільший в Європейський картонно-паперовий комбінат в м. Обухів, а також відомі за межами України виробники шин – ЗАТ СП “Росава” та деякі інші підприємства. Проте, незважаючи на насиченість області промисловими підприємствами, за даними спостережень у 2008 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основним забруднювачем атмосферного повітря є Трипільська ТЕС. Велику увагу приділено лісам, які є екологічними “ легенями” області, їх охороні, раціональному використанню і відновленню. Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Лісогосподарською діяльністю у 2008 р. в області займалися 25 господарств, обсяг продукції, робіт та послуг склав 259.4 млн.грн. (у фактичних цінах, без ПДВ), що на 15.0% більше, ніж у 2007. Частка лісозаготівель у загальних обсягах продукції лісового господарства становили 86.9%. На території Київської області станом на 01.01.2009 року нараховується – 154 територій та об’єктів, загальною площею 81083,62 га, що складає 2,9% від адміністративної площі Київської області, в тому числі 21 об’єкт загальнодержавного значення загальною площею – 63558,2 га та 133 об’єктів місцевого значення загальною площею – 17525,43 га. З них 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки

садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До об’єктів місцевого значення входить 55 заказників, 51 пам’яток природи, 9 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ та 2 регіональних ландшафтних парків. Київщина піклується про збереження унікальних природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів лісу, озер, боліт, надр, піклуються збереженням чистоти атмосферного повітря і води.

1.Загальні відомості 1.1.

Географічне розташування та кліматичні особливості Київської області

Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця, в складі України утворилась 27 лютого 1932 року. Вона розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. Київщина займає площу 28,1 тис.км² (без м.Києва), що становить 4,7 % площі України (з м.Києвом – 28,9 тис.км²). Центром Київської області є столиця України місто Київ. В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 12 міст обласного підпорядкування, 30 міст районного підпорядкування (селища міського типу), 605 сільських рад та 1127 сільських населенних пунктів. Чисельність населення – 1727,9 тис. осіб, у тому числі міського – 1049,8 тис. осіб та сільського – 678,1 тис. осіб. Рельєф Київської області рівнинний із загальним похилом до долини Дніпра. Північна частина області лежить в межах Поліської низовини. На сході в межах області – частина Придніпровської низовини. Найбільш підвищені й розчленовані південна та південно-західна частини, зайняті Придніпровською височиною (висота біля 273 м над рівнем моря). Грунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими є черноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території перевищує 60%. Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 746 тис.га. Для північної частини області характерні масиви хвойних і мішаних лісів, південна частина значною мірою розорана, на тих ділянках, які не зазнали сильного антропогенного впливу, переважають широколистяні ліси. Тваринний світ Київщини дуже різноманітний. Багатство видового складу пов’язане з тим, що область розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Природне середовище території Київщини протягом історичного часу відзначалося сприятливими грунтово-кліматичними умовами. Клімат – помірно континентальний, м’який з достатньою кількістю вологи. У 2008 році по області середня багаторічна температура повітря становила у січні – - 6,1 °С, липні – + 19,1 °С. Середня місячна температура повітря (за Даними Гідрометцентру України) у 2008 році, °С: січень –3,2 квітень 10,4 липень 20,6 жовтень 10,4 лютий 0,4 травень 14,0 серпень 21,2 листопад 3,4 березень 4,5 червень 18,5 вересень 13,3 грудень –0,5 Абсолютний мінімум температури повітря у 2008р. становив – мінус 21,0°, абсолютний максимум температури повітря – плюс 38,0°. Середня річна кількість опадів у 2008 році – 601 мм, норма – 593 мм. 7

Річки Київщини належать, переважно, до басейну Дніпра. По її території протікає 177 річок, довжина яких більше 10 км. Дніпро тече територією області в межах 246 км, його притоки – Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна і Трубіж. Природний режим річок значною мірою змінений, що пов’язано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків і водосховищ. На території області розташовано 55 водосховищ, у тому числі й більша частина Київського та Канівського, понад 2000 ставків та близько 750 невеликих озер. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Київщини ПРОМИСЛОВІСТЬ У 2008р. порівняно з 2007р. обсяги промислового виробництва зросли на 4,5%. Збільшення обсягів продукції спостерігалося майже за всіма основними видами промислової діяльності, крім виробництва харчових продуктів та напоїв і легкої промисловості. Найбільші темпи зростання обсягів продукції зафіксовано в машинобудуванні, металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції, на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості. У грудні 2008р. порівняно з попереднім місяцем спостерігалося зменшення випуску продукції на 10,1%. Зміни обсягів промислового виробництва (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року)

121.0

120.0

119.7 119.3

119.0

117.9 117.6

117.0

115.2 114.2 113.2

113.1 112.3

113.0

110.1

111.0

109.8

110.0

110.7

110.8

111.4 109.8

109.4 108.4

109.0

108.2

108.8

107.0

106.6

105.0

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

грудень

104.5

103.0 січень

відсотки

115.0 113.7

місяці

2 0 0 7р.

2 0 0 8р.

Динаміка промислового виробництва за основними видами промислової діяльності характеризується такими даними Таблиця 1.1 Приріст, зниження (–) (у порівнянних цінах), % грудень 2008р. до

Промисловість Добувна промисловість Добування паливно–енергетичних корисних копалин Добування корисних копалин, крім паливно– енергетичних Переробна промисловість з неї Виробництво харчових продуктів,напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра виробництво шкіри, виробів зі шкірита інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно–паперове виробництво; видавнича справа Хімічна та нафтохімічна промисловість хімічне виробництво виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

довідково: 2007р. до 2006р.

листопада 2008р.

грудня 2007р.

2008р. до 2007р.

–10,1 –34,9 –38,5

–16,8 –3,3 –51,6

4,5 40,4 36,0

8,2 45,0 –5,6

–34,9 –12,8

–2,9 –18,8

40,4 4,1

45,7 8,5

–17,5 –10,0

–4,2 –12,4

–4,7 –8,3

9,3 –9,9

–7,3

–8,9

4,1

–22,8

–14,9

–18,7

–25,1

12,5

–4,3

–33,7

1,1

14,5

5,7

1,8

8,8

–9,0

–7,5 1,3

–29,3 –12,4

8,6 11,2

–1,3 –15,1

–10,5

–34,4

8,0

3,4

–22,4

–24,1

11,3

15,6

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування виробництво машин та устатковання

–23,4 4,0

–24,8 –39,8

12,9 12,9

26,5 21,3

68,0

–14,5

15,8

19,3

виробництво електричного, електрон–ного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання

15,9

–32,7

4,0

14,4

–87,8

–91,7

25,2

35,8

16,6

–0,6

7,6

4,5

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Примітка: У розділі “Промисловість” дані сформовано на підставі термінової звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами малі підприємства. Темпи приросту (зниження) обсягів промислового виробництва визначаються без урахування діяльності з розподілення теплоенергії, газу та води.

У 2008р. проти 2007р. обсяги виробленої продукції в добувній промисловості збільшилися на 40,4%, в переробній – на 4,1%. На підприємствах із виробництва харчових продуктів і напоїв обсяги виробництва зменшилися на 4,7%. Спад виробництва продукції зафіксовано на підприємствах із виробництва цукру (на 40,7%), м’яса і м’ясних продуктів (13,5), рибних продуктів (13,1), готових кормів для тварин (5,1), молочних продуктів і морозива (0,5), продуктів борошномельно–круп’яної промисловості (на 0,2%). Виробництво основних видів продукції характеризувалося такими даними: 9

Таблиця 1.2 Вироблено за Види продукції, т

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р.

грудень 2008р.

2008р.

418

6694

–24,5

–53,7

–37,1

443

5383

53,3

–40,1

–14,2

14294

146902

15,3

2,2

–2,0

20 13

338 323

–9,1 –7,1

–53,5 –76,4

–37,5 –46,1

1708

22160

13,3

–30,6

–17,2

312

17,9

3,1

–9,8

53 204

827 1822

32,5 17,2

–65,6 12,1

5,9 27,8

Риба в’ялена, сушена чи солона, крім філе з риби Оселедці солені

158 125

2073 1267

77,5 111,9

–48,2 –42,9

–1,7 –2,8

Риба солона, крім оселедців Молоко оброблене рідке

15 6406

588 66521

25,0 17,6

–80,3 72,3

22,8 35,1

Вершки Масло вершкове жирністю до 85%

10 243

98 3604

–33,3 40,5

25,0 10,0

18,1 0,6

Сир свіжий неферментований та кисломолочний

948

10473

–3,7

26,1

6,0

Сири жирні

1026

8,2

–1,1

–2,6

3631 339

41650 5720

0,4 –14,4

34,4 –18,7

2,7 –28,7

8556

126064

–82,7

9848,8

–23,2

55516

601262

–2,3

–3,7

–14,2

5088

58247

10,0

–1,2

8,1

293

2379

–13,1

218,5

66,7

1499

25770

–27,2

–41,1

–20,3

Яловичина і телятина свіжі (парні) чи охолоджені Свинина свіжа (парна) чи охолоджена М’ясо і субпродукти харчові свійської птиці свіжі, охолоджені Субпродукти харчові І категорії Субпродукти харчові ІІ категорії Вироби ковбасні Продукти готові та консерви з м’яса свійської птиці Продукти готові та консерви з яловичини і телятини Риба копчена, включаючи філе

Продукти кисломолочні Йогурт Цукор–пісок Корми готові для сільськогоспо–дарських тварин та свійської птиці Вироби хлібобулочні Пиво солодове, включаючи пиво безалкогольне і пиво з вмістом алкоголю менше 0,5%, тис.дал Напої безалкогольні, тис.дал

У легкій промисловості обсяги виробництва зменшилися на 8,3%. Скорочення випуску продукції відбулося на підприємствах із виробництва шкіри, виробів із шкіри та інших матеріалів (на 25,1%), одягу з текстилю (на 16,4%). Водночас, в текстильному виробництві спостерігалося зростання обсягів продукції (на 25,9%). Випуск основних видів продукції легкої промисловості характеризувався такими даними:

Таблиця 1.3 Вироблено за Види продукції, тис.шт.

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р. 2,5 –41,0 58,6

грудень 2008р.

2008р.

8,2

392,6

4,0

37,9

–52,9

–34,4

–40,4

3,5

93,2

–23,9

–55,7

–17,5

11,0

143,4

17,0

–44,4

–24,9

Блузки, туніки, батники, сорочки жіночі і дівчачі

2,1

38,2

61,5

–51,2

–42,7

Сорочки чоловічі та хлопчачі

2,5

55,4

–56,1

–23,5

Шкіра дублена без подальшої обробки  Взуття, тис. пар

328 59,6

3358 1133,8

–2,7 –13,1

3,8 –44,7

–42,0 –16,2

Білизна постільна  Комплекти і костюми робочі, чоловічі та хлопчачі, з тканини Пальта, напівпальта, накидки, плащі, куртки теплі типу “парки” чи “аляски” та вироби аналогічні жіночі та дівчачі Брюки та бриджі жіночі та дівчачі

Підприємствами із оброблення деревини та виробництва виробів із неї (крім меблів) випуск продукції збільшено на 1,1%. Зростання обсягів спостерігалося у лісопильному та стругальному виробництві (на 37,9%). Не досягнуто приросту у виробництві дерев’яних будівельних конструкцій та столярних виробів (на 22,6%). Випуск окремих видів продукції галузі характеризувався такими даними: Таблиця 1.4 Вироблено за Види продукції

Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис.куб.м Вікна, двері, їх рами та пороги, дерев’яні, кв.м Вироби дерев’яні, будівельні та столярні інші, куб.м Піддони дерев’яні, тис.шт.

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. до листо– грудня 2007р. пада 2007р. 2008р.

грудень 2008р.

2008р.

3,2

63,6

–8,6

–49,2

–29,3

953

27573

–12,5

–73,8

–33,6

624 12,8

11248 129,5

–10,1 16,4

–32,2 25,5

–23,8 –23,5

У целюлозно–паперовому виробництві збільшення обсягів випуску склало 8,8%, в тому числі у виробництві паперової маси, паперу, картону та виробів із них – на 9,5, видавничій та поліграфічній діяльності – 5,2%. Дані щодо виробництва окремих видів продукції галузі наведено в таблиці: Таблиця 1.5 Вироблено за Види продукції

Папір та картон, т Коробки, ящики та сумки з гофрованих паперу чи картону, тис.кв.м Папір туалетний, т Товари шкільні та канцелярські з паперу чи картону, т

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. до листо– грудня 2007р. пада 2007р. 2008р. 3,4 4,6 5,5

грудень 2008р.

2008р.

25265

294319

14907,8 4793

181535,9 53167

0,9 11,5

–10,2 11,7

12,0 1,0

154

4529

4,8

–61,4

–20,4

У хімічній та нафтохімічній промисловості обсяги виробництва збільшилися на 8,6%, в тому числі у фармацевтичному виробництві – 21,5, виробництві гумових та пластмасових виробів – 8,0, а у виробництві основної хімічної продукції спостерігалося зменшення – на 7,7%. Виробництво окремих видів продукції характеризується такими даними: Таблиця 1.6 Вироблено за Види продукції, т

Пластмаси у первинних формах Напівфабрикати гумові Трубки, труби, шланги та фітинги жорсткі з полімерів етилену, пропілену, вінілхлориду та інших пластмас Блоки дверні і віконні з пластмаси, тис.шт.

грудень 2008р.

2008р.

1004 202

15137 7844

378 2,6

6636 57,6

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р. –26,2 –37,4 –3,7 115,6 –74,7 –17,8 –37,8 –49,0

–64,0 –45,8

–30,8 0,7

У виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції випуск зріс на 11,3%, у тому числі на підприємствах із оброблення декоративного та будівельного каменю – в 1,6 раза, скла та виробів із скла – на 15,1%, із виробництва виробів з бетону, гіпсу та цементу – 11,3, цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини – на 0,8%. Виробництво основних видів продукції характеризується такими даними: Таблиця 1.7 Вироблено за Види продукції

Ємності для напоїв та харчових продуктів, млн.шт. Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн. шт. умовної цегли Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва, млн. шт. умовної цегли Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.куб.м Суміші бетонні готові для використання, тис.т

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р.

грудень 2008р.

2008р.

52,5

731,3

–4,7

–29,8

15,7

3,5

102,2

–39,7

–43,5

2,3

7,1

269,0

–60,3

–67,9

–6,9

5,5 17,1

124,6 601,1

–32,1 –41,0

–49,1 –53,8

–13,8 3,3

У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів обсяги зросли на 12,9%. Виробництво окремих видів продукції характеризується такими даними: Таблиця 1.8 Вироблено за Види продукції, т

Вироби, одержані холодним штампуванням і гнуттям, зі сталі нелегованої (вуглецевої) Металоконструкції будівельні збірні Резервуари та цистерни металеві місткістю понад 300 л Котли центрального опалення, шт.

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до листо– грудня пада 2007р. 2008р.

2008р. до 2007р.

грудень 2008р.

2008р.

1967 506

33568 10120

–17,8 –33,0

–17,6 –51,0

3,5 –20,2

118 845

1544 10103

–62,5 –3,0

–47,3 –31,2

–9,7 36,2

У машинобудуванні обсяги випуску продукції збільшилися на 12,9%, у тому числі у виробництві транспортних засобів та устатковання – 25,2, виробництві машин і устаткування – 15,8, виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування – на 4%. Дані про деякі види машинобудівної продукції наведені в таблиці: Таблиця 1.9 Вироблено за

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р. –11,7 –55,6 –39,4

Види продукції

грудень 2008р.

2008р.

Апаратура електрична низьковольтна, тис.шт. Проводи та кабелі електричні низьковольтні на напругу до 1000 В, км Світильники електричні підвісні, стельові та настінні, шт.

1100,1

16798,4

2119

60021

–6,7

–57,4

1,0

48895

937392

–29,4

–39,2

1,1

На підприємствах із виробництва та розподілення електроенергії обсяги збільшилися у грудні 2008р. порівняно з листопадом 2008р. на 16,6%, у 2008р. порівняно з 2007р.– на 7,6%. За 2008р. вироблено 5896 млн.кВт. годин електроенергії, що на 489 млн.кВт . годин (9%) більше, ніж за такий же період торік. Дані про виробництво електроенергії наведені в таблиці: Таблиця 1.10 Вироблено за Види продукції, т

грудень 2008р.

2008р.

536

5896

Електроенергія, млн.кВт. год

Приріст, зниження (–), % грудень 2008р. до 2008р. листо– до грудня пада 2007р. 2007р. 2008р. 19,6 0,9 9,0

У грудні 2008р. порівняно з листопадом 2008р. промислове виробництво зменшено в 22 районах та містах області, у 2008р. проти 2007р. збільшено в 20, в Баришівському районі залишилося на рівні попереднього року, (у 2007р. – також в 20). Динаміка промислового виробництва по містах і районах області характеризувалася такими даними: Таблиця 1.11 Приріст, зниження (–) (у порівнянних цінах) грудень 2008р. до

Київська область м.Біла Церква м.Березань м.Бориспіль м.Бровари м.Васильків м.Буча м.Ірпінь

листо– пада 2008р.

грудня 2007р.

2008р. до 2007р.

довідково: 2007р. до 2006р.

–10,1 –8,0 –17,8 –5,5 –9,8 –7,2 –8,2 –9,2

–16,8 –38,5 –6,9 –9,5 –31,5 27,4 –56,5 –30,3

4,5 –2,0 22,8 –9,3 8,5 3,7 –11,6 10,8

8,2 2,0 5,6 –2,1 15,6 –13,1 1,1 12,4

Продовження Приріст, зниження (–) (у порівнянних цінах) грудень 2008р. До

м.П.-Хмельницький м.Фастів м.Ржищів м.Славутич райони Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський

листо– пада 2008р.

грудня 2007р.

2008р. до 2007р.

довідково: 2007р. до 2006р.

24,9 –0,2 16,1 16,8

39,6 –7,7 –29,0 22,1

35,8 6,1 –12,8 12,9

–44,5 –29,6 –0,6 20,9

12,1 –14,3 –5,0 –89,9 –12,1 –38,8 28,8 –50,7 –1,5 –43,5 102,3 –39,9 0,9 19,4 7,3 7,3 8,0 – –77,5 –37,1 –93,1 9,1 –92,3 –34,2 25,5

0,6 –31,4 –27,6 –92,7 2,3 –35,9 156,4 1366,4 –30,0 145,3 171,3 –6,4 –14,9 –10,1 15,6 –7,0 –27,5 – –13,2 16,5 –90,5 –34,5 –67,0 –46,0 –6,9

0,0 24,2 –5,7 16,8 –1,3 3,6 –5,1 33,1 13,9 96,3 1,2 –7,6 3,5 1,0 –4,2 5,6 4,8 – 64,2 6,0 –14,9 –19,2 –58,1 –48,9 –4,2

156,9 11,0 5,7 13,4 17,6 44,8 –7,8 –58,3 20,9 17,3 –35,9 –12,7 17,0 20,7 15,0 5,4 37,4 – –16,9 –7,3 –17,3 –41,9 –31,4 –5,6 24,2

Промисловими підприємствами області за січень–листопад 2008р. реалізовано продукції на 20208,2 млн.грн. Найбільша частка реалізованої продукції припадала на підприємства переробної промисловості, у тому числі із виробництва харчових продуктів і напоїв (30,5%), хімічної та нафтохімічної промисловості (10,8), машинобудування (9,4), із виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (8,6), целюлозно–паперового виробництва та видавничої діяльності (8,2 %), найменша – на підприємства добувної промисловості. Обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) за основними видами промислової діяльності за січень–листопад 2008р. наведені в таблиці:

Таблиця 1.12 Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) тис.грн. у % до загального обсягу Промисловість Добувна промисловість Добування паливно–енергетичних корисних копалин Добування корисних копалин, крім паливно– енергетичних

20208211,0

100,0

109341,8 789,9

0,6 0,0

108551,9

0,6

16012673,1

79,2

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість

6160802,4 406063,1

30,5 2,0

текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

310008,6

1,5

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

Переробна промисловість з неї

96054,5

0,5

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно–паперове виробництво; видавнича справа

72314,9 1660021,1

0,4 8,2

Хімічна та нафтохімічна промисловість хімічне виробництво

2192515,2 388310,4

10,8 1,9

виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

1804204,8 1735705,2

8,9 8,6

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

1344765,9

6,7

Машинобудування виробництво машин та устатковання

1897950,3 900085,7

9,4 4,5

виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання

581942,6

2,9

415922,0

2,1

4086196,1

20,2

виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1

Дані щодо реалізації за видами промислової діяльності сформовані за функціональним принципом (по однорідних продуктах), без урахування продукції, реалізованої підприємствами–замовниками. Розподіл обсягів реалізованої продукції за видами діяльності добувної та переробної промисловості на групи здійснюється органами статистики згідно із загальноприйнятими в міжнародній статистичній практиці підходами.

Серед районів і міст області найбільший обсяг реалізованої продукції був у Обухівському (14,3%), Києво–Святошинському (9,9) Броварському (9,6) районах та м.Біла Церква (10,8%). Дані щодо обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) по містах і районах області за січень–листопад 2008р. наведені в таблиці:

Таблиця 1.13 Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) тис.грн. у % до загального обсягу Київська область м.Біла Церква м.Березань м.Бориспіль м.Бровари м.Васильків м.Буча м.Ірпінь м.П.-Хмельницький м.Фастів м.Ржищів м.Славутич райони Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський

20208211,0 2178105,9 83804,0 471757,0 727831,7 205623,5 140513,4 919760,0 71700,1 622642,2 5038,9 228066,0

100,0 10,8 0,4 2,3 3,6 1,0 0,7 4,6 0,4 3,1 0,0 1,1

50208,9 687417,6 80332,0 434345,0 235059,6 1945557,2 266273,4 41600,6 1703077,3 140672,2 24074,9 286706,1 2005316,0

0,2 3,4 0,4 2,1 1,2 9,6 1,3 0,2 8,4 0,7 0,1 1,4 9,9

119518,7 1060141,6 2883016,7 192541,6 – 101390,8 168196,3 3632,1 37599,1 42236,1 1206,1 571506,4

0,6 5,2 14,3 1,0 – 0,5 0,8 0,0 0,2 0,2 0,0 2,8

У структурі реалізованої продукції добувної і переробної промисловості порівняно з січнем–листопадом 2007р. спостерігалося скорочення частки сировинної продукції і товарів тривалого використання (відповідно на 1,4 і 0,2 в.п.), і збільшення інвестиційної продукції і товарів широкого використання (на 0,8 в.п.). Інформація по районах і містах щодо розподілу обсягів реалізованої продукції добувної і переробної промисловості за групами наведена в таблиці:

Таблиця 1.14 (відсотків) Всього реалізовано продукції добувної і переробної промисловості за січень–листопад 2008р. Київська область м.Біла Церква м.Березань м.Бориспіль м.Бровари м.Васильків м.Буча м.Ірпінь м.П.-Хмельницький м.Фастів м.Ржищів м.Славутич райони Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський

у т.ч. за групами товари інвести– широкого ційна викорис– продук–ція тання 9,3 31,1 6,8 6,6 3,2 11,5 1,1 0,7 17,4 21,7 19,5 15,5 – – 0,6 7,9 2,7 41,4 8,0 13,5 – 74,2 7,0 –

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

сиро– винна про– дукція 55,9 85,6 85,3 98,2 60,8 64,3 100,0 82,0 54,5 73,3 25,8 92,6

товари тривалого викорис– тання 3,7 1,0 – – 0,1 0,7 – 9,5 1,4 5,2 – 0,4

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

49,0 7,6 32,8 2,8 47,0 5,8 45,5 35,3 60,8

– 49,8 17,4 89,6 45,9 1,2 18,7 0,1 5,3

51,0 25,0 49,7 0,9 7,1 93,0 35,8 64,6 26,1

– 17,6 0,1 6,7 – – – – 7,8

100,0 100,0 100,0

78,9 – 8,0

– 8,1 9,8

21,1 91,9 82,2

– – –

100,0 100,0

46,4 66,8

4,3 0,6

40,6 32,6

8,7 –

100,0 100,0 100,0 – 100,0 100,0

87,8 90,7 12,1 – 75,8 33,5

– 1,9 – – – 1,7

12,2 6,1 87,9 – 24,2 64,8

– 1,3 – – – –

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

32,0 58,2 23,0 99,7 0,2

57,9 22,0 – – 2,9

8,3 17,0 77,0 0,3 96,9

1,8 2,8 – – –

БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Будівельними підприємствами області, які працювали у 2008р., виконано будівельних робіт власними силами на 2459,6 млн.грн., що на 17,4% менше, ніж у 2007р. Зміни обсягів підрядних робіт (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року) 115,0

108,8

107,2

107,0

108,6

110,0

106,3 101,1

105,0

99,6

відсотки

103,6 100,0

99,9 102,7

98,7

97,6 97,1

90,0

100,0

105,9

95,0

104,9

104,2

97,3

97,4

94,8

93,0 91,5 82,6

85,0

87,0

2007р.

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

80,0

2008р.

Обсяги виконаних робіт за видами діяльності характеризуються таким чином: 1936 млн.грн. становили роботи по будівництву будівель та споруд, які виконували 284 будівельних підприємства, 476,8 – з установлення інженерного устатковання будівель (42), 42,7 млн.грн. – по підготовці будівельних ділянок (7 підприємств). Скорочення темпів будівельних робіт у 2008р. порівняно з 2007р. відбулося за всіма основними видами будівельної діяльності, а саме на 16,7% скоротились обсяги робіт з будівництва будівель і споруд, 19,6 – з установлення інженерного устатковання будівель та споруд та на 20,7% скоротилися темпи робіт з підготовки будівельних ділянок. Порівняно з січнем-листопадом у січні-грудні п.р. знизилися темпи з підготовки будівельних ділянок на 7 в.п., будівництва будівель та споруд на 4,1 в.п., робіт з установлення в них інженерного устатковання – на 5,9 в.п. Скоротили обсяги будівництва порівняно з 2007р. підприємства 15 районів та 8 міст області. Серед них найбільше – у Кагарлицькому (на 78%), Бориспільському (75,9) та Богуславському районах (на 50,7%) через те, що не було укладено рівноцінних тогорічним контрактів на будівництво. Найбільша частка виконаних будівельних робіт припадала на міста Бровари – 371,3 млн.грн. (15,1% від загального обсягу виконаних робіт), 18

Бориспіль – 338,2 (13,8) та Біла Церква – 269,4 (11), Вишгородський – 398,7 (16,2) і Києво-Святошинський – 323,2 млн.грн. (13,1%) райони. Обсяг виконаних робіт з капітального ремонту склав 423,8 млн.грн. (17,2% від загального обсягу виконаних будівельних робіт), обсяг виконаних робіт з поточного ремонту – 135,7 млн.грн. (5,5% від загального обсягу виконаних будівельних робіт). Із числа підприємств, що за 2008р. проти 2007р. наростили обсяги виконаних робіт, темп росту 100–120% мали 13,1% підприємств, 120,1 і вище – 16,5%. За січень-листопад п.р. обсяг реалізованих будівельних робіт склав 3685 млн.грн., із них 82,1% – за рахунок будівництва будівель і споруд, 16,3 – установлення інженерного устаткування будівель та споруд, 1,5 – підготовки будівельних ділянок та 0,1% – робіт з завершення будівництва. Обсяг реалізованих будівельних робіт за договорами субпідряду становив 1485,8 млн.грн. (40,3% від загального обсягу реалізованих будівельних робіт).

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Обсяг експорту зовнішньої торгівлі області товарами за січень– листопад 2008р. становив 873,4 млн.дол.США і збільшився порівняно з відповідним періодом попереднього року на 25,7%, імпорту – 3236,2 млн.дол. і збільшився на 40,3%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 2362,8 млн.дол.США (у січні–листопаді 2007р. – 1612,6 млн.дол.). Коефіцієнт покриття імпорту експортом дорівнював 0,27. Зовнішньоторговельні операції з товарами здійснювали 1262 підприємства області з партнерами 139 країн світу (експорт – 452 підприємства до 93 країн, імпорт – 1073 підприємства зі 123 країн). Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами наведено у таблиці: Таблиця 1.15 млн. дол. США

Експорт у % до січня– листопада 2007р.

млн. дол. США

Імпорт у % до січня– листопада 2007р.

Сальдо

Усього Країни СНД у тому числі

873,4 506,3

125,7 119,9

3236,2 663,4

140,3 165,3

–2362,8 –157,1

Азербайджан Білорусь Казахстан Молдова Російська Федерація Країни ЄС у тому числі

38,4 52,2 48,0 45,1 270,1

163,7 138,9 105,9 136,2 110,6

0,9 102,5 20,8 1,0 536,0

2517,8 207,3 148,0 190,2 160,1

37,6 –50,3 27,2 44,0 –265,9

211,2

120,8

1887,3

126,1

–1676,1

Італія Нідерланди Німеччина Польща Угорщина Франція Інші країни у тому числі Вірґінські Острови, Британські Китай СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ Туреччина

19,1 10,5 65,7 27,7 13,7 3,1 155,9

169,3 68,8 144,3 136,9 166,8 25,6 159,8

122,2 117,0 482,6 203,3 121,0 201,5 685,5

142,5 97,1 110,0 137,1 152,0 117,2 167,4

–103,1 –106,5 –416,9 –175,6 –107,3 –198,4 –529,6

26,4 1,4 3,9 32,4

x 25,3 195,5 161,3

0,0 178,9 160,9 40,1

69,2 165,4 147,4 207,5

26,4 –177,5 –157,0 –7,7

До країн СНД експортовано 58% усіх товарів, до країн ЄС – 24,2% (у січні–листопаді 2007р. – відповідно 60,8 і 25,2%). Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися до Російської Федерації – 30,9% від загального обсягу експорту області, Німеччини – 7,5, Білорусі – 6, Казахстану – 5,5, Молдови – 5,2, Азербайджану – 4,4, Туреччини – 3,7%. У січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли експортні поставки до більшості 20

торгових партнерів країн СНД, крім Киргизстану і Узбекистану. Серед країн ЄС суттєво збільшилися експортні поставки до Німеччини, Польщі, Румунії та Угорщини, а серед інших країн  до Вірґінських Островів, Британських, Туреччини, Єгипту. Одночасно значно зменшилися обсяги експорту до Нідерландів, Франції, а серед інших країн – до Ірану, Китаю. У січні–листопаді 2008р. потреби в імпортній продукції на 58,3% задовольнялися за рахунок поставок з країн ЄС, на 20,5% – за рахунок торговельних операцій з країнами СНД (у січні–листопаді 2007р. – відповідно 64,9 і 17,4%). Найбільші імпортні надходження товарів здійснювалися з Російської Федерації – 16,6% від загального обсягу імпорту області, Німеччини – 14,9, Польщі – 6,3, Франції – 6,2, Китаю – 5,5, Сполучених Штатів Америки – 5, Італії – 3,8, Угорщини – 3,7, Білорусі – 3,2%. Порівняно з січнем–листопадом 2007р. зросли імпортні поставки більшості головних торгових країнпартнерів області, крім Данії і Нідерландів. Інформацію щодо найважливіших товарних груп у структурі зовнішньої торгівлі області за січень–листопад 2008р. наведено у таблиці: Таблиця 1.16 Експорт у % до у % до січня– загальлистопада ного 2007р. обсягу

млн. дол. США

Імпорт у % до січня– листопада 2007р.

у % до загального обсягу

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

млн. дол. США

Усього у тому числі III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження IV. Готові харчові продукти V. Мiнеральнi продукти з них 27 енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки VI. Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловостi з неї 30 фармацевтична продукція 33 ефiрнi олії, косметичні препарати VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук у тому числі 39 полімерні матеріали, пластмаси 40 каучук, гума X. Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів з неї 48 папiр та картон XV. Недорогоцінні метали та вироби з них з них 76 алюмiнiй i вироби з алюмінію XVI. Механічне та електричне обладнання у тому числі

873,4

125,7

100,0

3236,2

140,3

100,0

105,0 79,3 12,3

187,0 112,1 212,1

12,0 9,1 1,4

9,4 253,3 212,9

153,9 124,0 534,0

0,3 7,8 6,6

10,0

544,3

1,1

206,8

606,3

6,4

20,3

105,7

2,3

748,8

119,7

23,1

3,1 14,3

112,3 105,3

0,4 1,6

450,3 103,7

109,4 145,2

13,9 3,2

138,2

117,8

15,8

304,2

148,9

9,4

20,8 117,4

91,0 124,3

2,4 13,4

207,0 97,2

145,7 156,1

6,4 3,0

186,5

132,9

21,4

201,0

127,3

6,2

173,4

132,6

19,9

155,0

129,8

4,8

44,1

118,7

5,1

246,5

143,7

7,6

29,5

120,4

3,4

83,6

171,1

2,6

74,7

119,4

8,6

717,2

138,4

22,2

84 котли, машини, апарати і механічні пристрої 85 електричнi машини і устаткування

47,7 27,0

114,1 130,2

5,5 3,1

559,5 157,7

127,4 199,4

17,3 4,9

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області у січні– листопаді 2008р. складали механічне та електричне обладнання, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси і каучук, готові харчові продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, жири та олії тваринного або рослинного походження, мінеральнi продукти. У загальному обсязі експорту товарів порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилася частка продуктів рослинного походження, жирів та олій тваринного або рослинного походження. Натомість зменшилася частка м'яса та харчових субпродуктів. У загальному обсязі імпорту товарів значно збільшилася частка нафтопродуктів, а зменшилася – фармацевтичної продукції. До області у січні–листопаді 2008р. надійшло іноземної давальницької сировини на 88,5 млн.дол.США, або 2,7% від загального обсягу імпорту області. Імпорт давальницької сировини порівняно з січнем–листопадом 2007р. збільшився на 25,8%. Обсяг експорту готової продукції з імпортної давальницької сировини збільшився на 21% і становив 140,4 млн.дол. (16,1% від загального обсягу експорту області). Серед регіонів області найбільші обсяги експорту товарів припадали на міста Біла Церква – 16,7%, Бориспіль – 13,9, Фастів – 9,4 і Миронівський – 13,7, Обухівський – 7,9, Вишгородський – 6,5% райони. Найбільші імпортні надходження здійснювалися у міста Бориспіль – 11,3%, Бровари –– 8,8, Біла Церква – 7,7 і Києво-Святошинський – 19,5, Бориспільський – 10,7, Броварський – 8, Васильківський – 6,9, Вишгородський – 6,9% райони.

РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ ТА РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2008р. становив 16163,0 млн.грн., що на 20,5% більше обсягів 2007р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 19,4%. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням фізичних осібпідприємців) за 2008р. проти попереднього року зменшився на 1,1% і становив 557,8 млн.грн. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2008р. становив 9700,9 млн.грн., що у порівнянних цінах на 21,8% більше обсягу 2007р. Зміни обсягів роздрібного товарообороту (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року) 143,3 145

139,5

137,4

140 132,0

134,6 131,5

відсотки

135 130 125

134,8

132,5

131,4

130,5

129,8

129,0

131,0

130,9

131,6

131,0 129,2

129,3

129,0

127,6

120

125,9

125,1

123,8

115

121,8

2007р.

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

110

2008р.

Через мережу автозаправних станцій, що налічує 318 одиниць, у грудні 2008р. було продано у роздріб світлих нафтопродуктів на 212,2 млн.грн., з них бензину автомобільного – на 143,7 млн.грн. (67,7%), дизельного пального – на 68,5 млн.грн (32,3%). Продаж сільськогосподарських продуктів на ринках області за 2008р. зменшився проти попереднього року на 6,6% при збільшенні цін на 58,7 %. При цьому, за рахунок збільшення цін на продукти тваринництва на 72,7% їхній продаж зменшився на 10,2%. Продаж продуктів рослинництва зменшився на 0,8% при збільшенні цін на 39,8%. За 2008р. порівняно з попереднім роком ціни знизилися тільки на кури на 13,6%, по всіх інших групах товарів ціни зросли – на сало свиняче, телятину, яловичину, свинину, олію, масло тваринне, молоко свіже, сир 23

(творог), буряки, яйця, моркву, сметану, рибу, цибулю ріпчасту, капусту свіжу, картоплю, часник на 165,4-1,7%. У грудні 2008р. проти листопада 2008р. продаж сільськогосподарських продуктів на міських ринках зменшився на 10,0% при зменшенні ціни на 2,5%. Середні ціни на окремі сільськогосподарські продукти, що склалися на ринках, наведено в таблиці. Таблиця 1.17 (грн.за кг) Грудень

Листопад 2008р.

2008р.

2007р.

Картопля

2,72

2,13

2,57

Цибуля ріпчаста

2,22

2,60

2,25

Буряки

2,80

3,57

2,74

Морква

3,31

3,95

3,27

Часник

10,20

11,60

Яблука

6,18

4,75

6,74

Цукор

3,91

3,43

3,92

Олія (за літр)

10,16

9,93

11,01

Яловичина

46,90

26,15

48,22

Свинина

51,60

30,85

55,89

Сало свиняче

33,30

11,74

34,83

Молоко свіже

5,02

3,69

4,85

Масло тваринне

23,30

17,71

22,60

Сир (творог)

25,40

19,18

23,67

Сметана

21,45

16,46

19,95

Яйця (за десяток)

8,16

5,51

7,87

Мед

29,25

19,67

29,20

ЦІНИ І ТАРИФИ

Індекс споживчих цін у грудні 2008р. в Київській області (без м. Києва) становив 102,8% (по Україні  102,1%). Індекси споживчих цін у Київській області (без м. Києва) (грудень до грудня попереднього року) 144.5

2007р.

Різні товари та послуги

Ресторани та готелі

Освіта

Відпочинок і культура

Зв`язок

Транспорт

ІСЦ

Охорона здоров'я

105

Житло,вода,електроенерг ія, газ та інші види палива Предмети домашнього вжитку, побутова техніка, поточне утримання житла

115

Одяг і взуття

125

135.2 125.9 125.6 129.0 122.2 121.7 123.9 121.0 115.5 114.3 116.3116.4 115.7 111.8 112.6 112.7 109.4 109.3 105.9 105.3 105.4105.3 103.6 102.9 99.3

Алкогольні напої, тютюнові вироби

135

Продукти харчування та безалкогольні напої

відсотки

145

2008р.

На споживчому ринку у грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,3%. Найбільше подорожчали фрукти (на 9,9%). На 4,2–1,4% стали дорожчими чай, риба та продукти з риби, шоколад, фруктові соки, масло вершкове, молоко, яйця, м’ясо та м’ясопродукти. Разом з тим, на 7,0–1,7% подешевшали олія, цукор, рис, капуста. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 10,7% за рахунок подорожчання плати за природний газ (на 35,1%), гарячу воду та опалення (на 5,0%). На 5,9–3,3% подорожчали предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла, різні товари та послуги, одяг і взуття. На 5,6–0,8% збільшилась плата за послуги у сфері відпочинку і культури, охорони здоров’я та зв’язку. Зниження цін на транспорт на 1,6% насамперед зумовлене зменшенням ціни на паливо і мастила (на 7,5%). За січень-грудень п.р. ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 29,0%. Найбільше подорожчали рис (у 2,5 раза), яйця (на 42,9%), м’ясо та м’ясопродукти (42,7), фрукти (36,9), хліб (35,1), макаронні вироби (34,4), масло (на 34,0%). На 27,0–12,7% подорожчали риба та продукти з риби, чай, кава, молоко, цукор. Водночас на 15,9% знизилися ціни на овочі. 25

Плата за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилася на 44,5%, в першу чергу за рахунок збільшення тарифів на гарячу воду та опалення – 92,2, водопостачання – 50,6, каналізацію – 50,4, квартирну плату – 33,0%. З початку 2008р. у сфері охорони здоров’я ціни зросли на 25,9%, при цьому найбільше подорожчали амбулаторні послуги (36,4) та послуги лікарень (на 35,4%). На 23,9–16,3% подорожчали послуги ресторанів та готелів, закладів освіти, установ відпочинку і культури. За січень – грудень 2008 року відбулося зростання цін на транспорт в цілому на 5,9%, що в першу чергу зумовлене подорожчанням послуг, пов’язаних з обслуговуванням особистого транспорту (38,5%), підвищенням вартості перевезень пасажирським повітряним транспортом (на 30,7%), залізничним та автодорожним транспортом (27,1 та 24,6% відповідно). Індекси споживчих цін на товари та послуги наведено в таблиці. Таблиця 1.18 (відсотків) До попереднього місяця

До грудня попереднього року грудень грудень 2008р. 2007р.

Жовтень 2008р.

Листопад 2008р.

грудень 2008р.

102,1

102,8

125,6

114,3

101,2

101,0

101,3

129,0

122,2

101,2 100,9 100,9 102,4 100,3 100,6 105,6 104,5 118,7 100,5 103,4 97,7 101,5 99,4 100,7 102,6 100,1 100,2 100,1

101,0 101,1 100,9 103,3 100,0 102,1 105,2 103,2 115,5 99,3 107,8 95,5 101,0 99,3 98,7 103,7 103,1 103,4 102,7

101,2 99,8 100,4 100,0 101,4 103,9 101,9 102,7 102,6 97,0 103,0 93,0 109,9 100,8 96,9 102,0 103,3 103,2 103,5

129,2 135,6 135,1 134,4 142,7 127,0 120,5 119,1 142,9 134,1 134,0 104,4 136,9 84,1 112,7 121,0 111,8 111,5 112,9

121,9 113,1 106,7 122,1 114,0 109,0 145,7 153,8 152,3 138,1 149,6 166,2 147,7 146,7 99,9 109,3 105,3 105,6 104,9

110,0

108,1

110,7

144,5

103,6

100,0 100,5 117,7 122,2

100,0 101,7 100,0 100,0

100,0 104,6 104,3 100,0

133,0 125,0 150,6 150,4

97,1 111,7 97,7 95,4

Індекс споживчих цін Продукти харчування та безалкогольні напої Продукти харчування Хліб та хлібопродукти хліб макаронні вироби М’ясо та м’ясопродукти Риба та рибопродукти Молоко, сир та яйця молоко яйця Олія та жири масло олія Фрукти Овочі, включаючи картоплю Цукор Алкогольні напої, тютюнові вироби Одяг і взуття одяг взуття Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива плата за власне житло (квартирна плата) утримання та ремонт житла водопостачання каналізація

До попереднього місяця

електроенергія природний газ гаряча вода, опалення Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла Охорона здоров’я фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання амбулаторні послуги Транспорт паливо і мастила транспортні послуги залізничний пасажирський транспорт автодорожній пасажирський транспорт Зв’язок Відпочинок і культура Освіта дошкільна та початкова освіта середня освіта вища освіта Ресторани та готелі Різні товари та послуги

До грудня попереднього року

Жовтень 2008р.

Листопад 2008р.

грудень 2008р.

грудень 2007р.

100,0 100,0 164,8

100,0 100,0 141,1

100,0 135,1 105,0

100,0 154,1 192,2

100,0 99,7 99,6

100,0 101,7

102,9 103,5

105,9 102,0

112,7 125,9

102,9 109,4

102,8 100,5 99,3 95,8 102,0

101,4 105,3 96,6 87,1 101,0

102,7 101,8 98,4 92,5 100,5

118,5 136,4 105,9 93,0 125,2

107,0 111,9 115,5 137,9 115,1

103,9

104,5

101,4

127,1

114,7

101,7 103,5 100,9 100,2 103,7 100,0 100,0 103,1 101,0

100,0 100,3 101,8 100,7 103,0 103,0 100,0 100,8 102,4

100,0 100,8 105,6 100,2 100,0 100,0 100,0 101,9 105,8

124,6 105,4 116,3 121,7 118,2 110,9 124,7 123,9 135,2

116,1 99,3 105,3 116,4 114,5 107,4 117,5 115,7 112,6

Індекс цін виробників промислової продукції у грудні 2008р. по області становив 103,5%, по країні  99,6%. З початку року по області він був нижчим, ніж по країні і склав 121,7 проти 123,0%. Ціни на продукцію добувної промисловості у грудні залишилися без змін. Ціни в переробній промисловості зросли на 3,3%. Майже на чверть зросли ціни у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів. На 13,3  1,3% подорожчала продукція хімічної і нафтохімічної промисловості, оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, целюлозно-паперового виробництва; видавничої діяльності, легкої промисловості. Разом з тим, на 4,10,6% знизились ціни у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції, електричного, електронного та оптичного устаткування, машинобудуванні. У виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води у грудні відбулося зростання тарифів на 4,4%. За січень-грудень п.р. у добувній промисловості ціни зросли на 16,6%, переробній – 19,3, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – 36,7%. Індекси цін виробників промислової продукції наведено в таблиці.

Таблиця 19 (відсотків) До попереднього місяця жовтень 2008р. Промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Хімічна і нафтохімічна промисловість виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Машинобудування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

листопад 2008р.

До грудня попереднього року грудень 2008р.

грудень 2008р.

грудень 2007р.

100,7

99,8

103,5

121,7

114,2

100,0

116,6

117,9

99,7

103,3

119,3

115,2

99,3

98,0

100,1

111,0

122,8

100,7

100,2

101,3

104,9

101,1

100,6

100,2

110,1

126,1

104,9

100,1

100,0

102,3

121,8

111,2

100,9

101,8

113,3

132,4

107,8

101,3

101,0

110,2

128,7

106,3

99,9

99,8

95,9

119,3

117,5

99,3

105,1

124,1

150,3

107,3

99,4

98,8

99,4

117,4

107,1

106,5

100,5

104,4

136,7

108,9

ФІНАНСИ Доходи і видатки (включаючи кредитування за вирахуванням погашення) місцевого бюджету області за січень–листопад 2008 року характеризувалися такими даними: Таблиця 1.20 Млн. грн.

У % до загальної суми

Доходи – всього (з урахуванням загального та спеціального фондів)

4750,6

100,0

Податкові надходження

2113,9

44,5

Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості

1664,8

35,0

у тому числі податок з доходів фізичних осіб податок на прибуток підприємств

1653,9

34,8

10,9

0,2

Податки на власність

92,0

1,9

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

203,7

4,3

з них плата за землю

189,3

Внутрішні податки на товари та послуги

54,0

1,1

Інші податки

99,4

2,2

Неподаткові надходження

424,0

4,0

8,9

Доходи від власності та підприємницької діяльності

117,0

2,5

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

27,0

0,5

Інші неподаткові надходження

6,1

0,1

273,9

5,8

Власні надходження бюджетних установ Доходи від операцій з капіталом

197,6

4,2

Цільові фонди

38,4

0,8

Разом доходів

2773,9

58,4

Офіційні трансферти

1976,7

41,6

Продовження Млн. грн.

У % до загальної суми

4537,3

100,0

245,0

5,4

2,6

0,1

Освіта

1384,4

30,5

Охорона здоров’я

905,1

20,0

Соціальний захист та соціальне забезпечення

758,6

16,7

Житлово-комунальне господарство

214,5

4,7

Духовний та фізичний розвиток (культура і мистецтво, засоби масової інформації, фізична культура і спорт)

255,1

5,6

Економічна діяльність (будівництво; сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство; транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика; інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю)

500,6

11,0

Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека

5,0

0,1

Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха

3,9

0,1

Обслуговування боргу

0,3

0,0

Цільові фонди

42,3

0,9

Видатки, не віднесені до основних груп

10,9

0,2

Разом видатків

4328,3

95,5

Кошти, що передаються до Державного бюджету України

100,0

2,2

Кошти, що передаються із загального фонду до бюджету розвитку

105,6

2,3

3,4

213,3

Видатки 1 – всього (з урахуванням загального та спеціального фондів) Державне управління Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави

Кредитування за вирахуванням погашення Перевищення доходів над видатками (+) / видатків над доходами (-)2

Угрупування за тимчасовою класифікацією видатків. Без урахування суми міжбюджетних трансфертів, які передаються між місцевими бюджетами різних рівнів або між бюджетами однієї підпорядкованості. 1

Доходна частина, яка склала 4750,6 млн.грн., в основному сформована за рахунок податкових надходжень, які становили 2113,9 млн.грн. (44,5% від загальної суми доходів). Найбільша питома вага в податкових надходженнях припадала на податок із доходів фізичних осіб (78,2%), який у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів становив 34,8%.

У видатках місцевих бюджетів (включаючи кредитування за вирахуванням погашення), що становили 4537,3 млн.грн., вагоме місце займало фінансування соціально-культурних заходів (72,8%). Фінансовий результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за січень-листопад 2008 року становив 150,9 млн.грн., що у 9,6 раза менше, ніж за відповідний період 2007р. Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 66,1%, отримано 2752,9 млн.грн. прибутку, що в 1,2 раза більше, ніж за січень-листопад 2007 року. Основна його частина була сформована у промисловості (51,9%), торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (25,0), діяльності транспорту та зв’язку (10,4), будівництві (6,6%). За результатами січня-листопада 2008 року збитково працювали 33,9% підприємств, що на 1,4 в.п. більше, ніж у січні-листопаді 2007 року. Цими підприємствами отримано 2602,0 млн.грн. збитків, що в 3,3 раза більше, ніж за відповідний період 2007р. Найбільші суми збитків спостерігалися у промисловості (1412,7 млн.грн.), торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (638,7 млн.грн.), транспорті та зв’язку (203,0 млн.грн.), по операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (165,6 млн.грн.).

РИНОК ПРАЦІ На 1 грудня 2008р. на обліку в державній службі зайнятості перебувало 21,1 тис. громадян, які шукали роботу, з них близько двох третин (58,5%) становили жінки, понад третину (41,5%) були у віці до 35 років. Із загальної кількості незайнятих громадян 91,5% мали офіційний статус безробітних, із них 75,8% отримували допомогу по безробіттю. Серед незайнятих громадян, які шукали роботу через державну службу зайнятості, майже половина (48,9%) раніше займали місця робітників, третину (33,8) – посади службовців, майже п’яту частину (17,2%) становили особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки. Основні характеристики зареєстрованого безробітного населення за соціальними групами наведено в таблиці. Таблиця 1.21 Кількість зареєстрованих безробітних на 1 грудня 2008р. у % до

Призначено допомогу по безробіттю, осіб

всього, осіб

загальної кількості безробітних

1 листопада 2008р.

1 грудня 2007р.

Всього

19338

100,0

121,0

107,6

14657

з них: жінки

11584

59,9

114,8

102,1

8399

7905

40,9

124,5

114,6

5508

2686

13,9

108,5

103,7

2017

752

3,9

99,3

51,3

541

8692

44,9

124,4

103,7

молодь у віці до 35 років особи, які потребують особливого соціального захисту вивільнені з економічних причин особи, які проживають у сільській місцевості

Кількість зареєстрованих безробітних в цілому по області впродовж листопада 2008р. збільшилась на 21,0%, у сільській місцевості - на 24,4, у міській – на 18,4%. Зменшення обсягів зареєстрованого безробіття в районах та містах області не спостерігалося. Найменше зростання кількості безробітних відбувалося у Васильківському районі (9,1%). Значне зростання кількості безробітних відбулося у Обухівському (44,8%) і Таращанському (40,9%) районах. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за листопад 2008р. збільшився на 0,3 в.п. та на 1 грудня 2008р. становив 1,8% населення працездатного віку. Зазначений показник сільського населення перевищив рівень зареєстрованого безробіття мешканців міської місцевості та складав 2,3 проти 1,6%.

Рівень зареєстрованого безробіття за місцем проживання

2,9

2,7

2,7 2,5 2,3

1,7

всього

1,6

1,9 1,5

1,8

1,5

1,3

село

1,3

грудень

1,6 1,4

червень

1,5

травень

1,5

квітень

1,5

березень

1,5

лютий

1,5

1,6

2,0

листопад

1,7

1,4

1,9

жовтень

2,0

серпень

2,0

2,1

липень

1,9

2,3

2,2

вересень

2,2

січень 2008р.

3 2,8 2,6 2,4 2,2 2 1,8 1,6 1,4 1,2 1

грудень 2007р.

відсотки

(у % до населення працездатного віку відповідної місцевості, на початок місяця)

місто

Невідповідність виробничих та людських ресурсів у територіальному розрізі зумовлювала високий рівень міжрайонної диференціації зареєстрованого безробіття. Таблиця 1.22 Кількість зареєстрованих безробітних на 1 грудня 2008р., осіб Київська область м. Березань м. Ірпінь м. Ржищів м. Славутич райони Баришівський Білоцерківський1 Богуславський Бориспільський1 Бородянський Броварський1 Васильківський1 Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький1 Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський1 Яготинський

У % до 1 листопада 2008р.

1 грудня 2007р.

населення працездатного віку

19338 222 556 136 452

121,0 115,6 115,8 110,6 121,2

107,6 100,0 111,6 94,4 136,1

1,8 2,0 0,8 2,7 2,6

283 3332 934 554 646 1005 1229 837 349 396 345 325 446 547 705 469 1340 318 267 734 727 1236 450 498

117,9 121,6 122,7 131,0 113,3 119,5 109,1 119,1 131,2 113,8 121,5 115,7 133,9 111,9 129,6 144,8 114,1 112,8 111,7 117,3 140,9 128,5 118,7 137,6

89,8 119,5 119,4 92,6 106,4 114,6 118,2 94,5 129,7 92,1 82,9 114,8 120,5 110,5 101,1 150,3 81,4 97,8 70,8 113,1 109,0 108,9 121,0 115,3

1,3 2,1 4,5 0,8 1,9 1,0 2,1 7,4 0,8 3,8 1,7 1,7 0,5 2,3 3,4 1,1 3,7 1,8 1,2 5,3 4,2 6,5 0,9 2,4

______________ 1 Район разом з містом.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж листопада 2008р. зменшилася на 26,5%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2007р.) - на 23,2% і на 1 грудня 2008р. становила 6,2 тис. осіб. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості, на одне вільне робоче місце (вакансію) загалом по області впродовж листопада 2008р. збільшилося та становило 3 особи. За категоріями робочих місць найбільше навантаження припадало на робочі місця, на які можуть претендувати працівники сільського господарства. За районами значення цього показника коливалося від 1 особи у Бориспільському, Вишгородському, Києво-Святошинському, Сквирському і Фастівському до 22 осіб - у Таращанському і Тетіївському районах. Показники попиту та пропозиції робочої сили характеризують дані, наведені в таблиці. Таблиця 1.23 Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад

Київська область м. Березань м. Ірпінь м. Ржищів м. Славутич райони Баришівський Білоцерківський1 Богуславський Бориспільський1 Бородянський Броварський1 Васильківський1 Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький1 Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський1

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку

Навантаження на одне робоче місце (вакантну посаду), осіб

1 грудня 2008р., осіб

у % до 1 грудня 2007р.

1 грудня 2008р., осіб

у % до 1 грудня 2007р.

6221 71 288 88 141

76,8 76,3 72,4 104,8 88,7

21143 233 597 142 488

111,9 102,2 116,6 95,3 138,6

3 3 2 2 3

2 2 1 2 2

89 1052 57 674 125 413 340 52 363 60 81 33 700 129 56 217 233 74 280 39 37 62 390

50,9 78,6 62,6 79,2 94,0 71,7 100,0 61,9 89,0 87,0 70,4 94,3 70,0 79,1 53,8 63,8 90,3 54,0 76,7 105,4 52,1 103,3 72,6

325 3641 998 614 686 1100 1370 894 386 412 368 345 502 590 806 539 1428 349 294 796 796 1376 497

101,9 123,6 122,3 98,7 110,6 120,5 123,9 95,0 133,6 90,7 86,4 117,7 130,1 117,8 110,6 164,3 84,1 98,0 73,0 116,4 109,0 111,5 130,4

4 3 18 1 5 3 4 17 1 7 5 10 1 5 14 2 6 5 1 20 22 22 1

2 2 9 1 5 2 3 11 1 7 4 8 0 3 7 1 7 3 1 18 10 21 1

1 1 грудня 2008р. грудня 2007р.

Яготинський

101,3

571

119,5

_____________ 1

Район разом з містом.

За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2008р. було працевлаштовано 2,0 тис. осіб, що на 38,1% менше, ніж у жовтні 2008р. і на 17,1% менше, ніж у листопаді 2007р. Серед працевлаштованих жінки складали 55,2%, молодь у віці до 35 років – 45,3%. Рівень працевлаштування незайнятих громадян порівняно з жовтнем 2008р. зменшився на 7,0 в.п., а в порівнянні з листопадом 2007р. - на 2,5 в.п. і становив 8,1%. За районами найвищий рівень працевлаштування спостерігався у Фастівському районі (18,6%), а найнижчий – у Ставищенському (2,6%). Таблиця 1.24 Кількість працевлаштованих у листопаді 2008р., осіб Київська область м. Березань м. Ірпінь м. Ржищів м. Славутич райони Баришівський 1

Білоцерківський Богуславський Бориспільський1 Бородянський Броварський1 Васильківський1 Володарський Вишгородський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький1 Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський1 Яготинський _____________

Рівень працевлаштування2, %

У % до жовтня 2008р.

листопада 2007р.

листопад 2008р.

жовтень 2008р.

довідково: листопад 2007р.

1957 18 89 23 65

61,9 26,9 78,8 74,2 101,6

82,9 85,7 121,9 65,7 69,1

8,1 6,6 12,6 13,6 11,3

15,1 23,7 17,7 18,5 13,1

10,6 7,8 12,1 18,2 19,7

78,4

97,6

10,4

16,1

10,7

268 53 70 66 134 132 31 60 25 15 15 60 48 29 102 220 45 63 22 31 73 121 39

61,6 56,4 54,7 76,7 52,1 103,1 35,2 83,3 32,1 18,3 15,5 65,9 57,8 38,2 106,3 73,1 95,7 100,0 29,7 36,9 45,9 91,7 45,3

78,6 58,9 65,4 120,0 65,4 110,0 96,9 93,8 86,2 37,5 32,6 71,4 72,7 46,0 95,3 101,9 58,4 87,5 51,2 70,5 110,6 110,0 195,0

6,5 4,9 9,6 8,6 10,7 8,6 3,2 12,2 5,6 3,7 4,0 9,8 7,0 3,4 15,2 12,9 10,6 16,9 2,6 3,6 4,9 18,6 6,0

12,5 10,2 20,2 12,6 21,6 9,7 10,5 18,4 17,5 19,8 24,2 18,5 12,9 11,2 19,4 18,9 12,8 19,8 9,8 12,7 13,1 23,5 17,0

9,9 9,6 13,5 8,0 17,5 9,6 3,1 16,7 5,7 8,1 12,9 16,4 11,2 7,8 22,3 11,0 15,8 14,2 5,4 5,4 4,8 21,2 3,7

Район разом з містом. Розраховано як відношення чисельності незайнятих осіб, працевлаштованих державною зайнятості, до загальної чисельності осіб, які перебували на обліку впродовж звітного періоду. 2

службою

З причини самостійного працевлаштування впродовж листопада 2008р. було знято з обліку 1,0 тис. осіб, що на 10,1% менше, ніж у відповідному періоді 2007 року. Поряд з працевлаштуванням на постійній основі, одним із напрямків соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасове працевлаштування. У листопаді 2008р. на громадські роботи було направлено 430 осіб, незайнятих трудовою діяльністю. Кількість громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з жовтнем 2008р. зменшилася на 29,8% та на 1 грудня 2008р. становила 191 особу, або 1,0% від кількості тих, що перебували на обліку. Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності, обласною службою зайнятості у листопаді 2008р. було направлено на навчання 556 осіб проти 634 осіб у попередньому місяці. Загалом, на початок грудня 2008р. за такими направленнями у навчальних закладах усіх типів продовжували навчання 1149 осіб (5,4% незайнятих громадян). З фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом листопада 2008р. на допомогу по безробіттю витрачено 7,4 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 11,4 тис. осіб. Середній розмір допомоги у листопаді 2008р. порівняно з жовтнем 2008р. збільшився на 4,7%, а з відповідним місяцем 2007 року - на 61,3% і становив 644,39 грн., що дорівнює 118,2% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (545 грн.).

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій1 (далі – підприємства) у листопаді 2008р. становила 383,6 тис. осіб, що на 1,3% менше, ніж у жовтні п.р. У листопаді п.р. найбільші абсолютні обсяги зменшення кількості штатних працівників спостерігалися у промисловості (на 2,0 тис. осіб) та сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ними послугах (на 1,8 тис. осіб) Виходячи з обсягів виконаних робіт (послуг) і випуску продукції, у листопаді п.р. завантаження працівників відповідно до встановленої тривалості робочого часу в цілому по економіці становило 98,2% штатної кількості (376,7 тис. осіб), у промисловості – 94,3% (93,1 тис. осіб). Ці показники були нижчі, ніж у жовтні п.р. (відповідно 99,0 та 96,0%), що свідчить про збільшення обсягів неповної зайнятості працівників. Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника в січні-листопаді 2008р. в 2,7 раза перевищила розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (669 грн.) і становила 1837 грн. Середній розмір заробітної плати у листопаді п.р. становив 1906 грн., що значно перевищувало законодавчо встановлені державні соціальні стандарти: рівень мінімальної заробітної плати (545 грн.) – у 3,5 раза та прожитковий мінімум для працездатної особи (669 грн.) – у 2,8 раза. Порівняно з жовтнем 2008р. розмір заробітної плати зменшився в середньому на 3,6%, а з листопадом 2007р. – збільшився на 25,4%. Динаміка номінальної середньомісячної заробітної плати у 2007–2008рр. 2200 2000 1764

1755

1958

1913

1950

1925

1978

1906 1671

1657 1438

1448

1117

1149

січень

лютий

1241

1234

квітень

1384

1400 1200

1436

вересень

1600

серпень

1545

березень

гривні

1800

1874

1492

1520

1285

2007р.

грудень

листопад

жовтень

липень

червень

травень

1000

2008р.

__________

Тут і далі по розділу без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та у фізичних осіб-підприємців. 1

Зменшення рівня заробітної плати у листопаді 2008р. порівняно з жовтнем відбулося у більшості видів економічної діяльності, темпи якого були у межах від 0,6% у добувній промисловості до 22,9% у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів.Водночас, вагоме збільшення заробітної плати відбулося на підприємствах хімічного виробництва (на 15,1%), з добування кам‘яного вугілля, лігніту і торфу (13,7) та авіаційного транспорту (на 12,0%). До видів діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: діяльність авіаційного транспорту, а серед промислових видів –виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та хімічне виробництво, де заробітна плата працівників за листопад п.р. в 1,8–4,0 раза перевищила середній показник по економіці області. Водночас, абсолютний розмір заробітної плати працівників рибальства та рибництва, легкої промисловості, був значно нижчим і не перевищив 57,2% середнього по економіці. Дані про розмір заробітної плати за видами економічної діяльності наведено в таблиці. Таблиця 1.25 Нараховано в розрахунку на одного штатного працівника у листопаді 2008р. за місяць у % до

Усього Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Рибальство, рибництво Промисловість Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку діяльність наземного транспорту діяльність водного транспорту діяльність авіаційного транспорту додаткові транспортні послуги та допоміжні операції діяльність пошти та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям з них дослідження і розробки Державне управління Освіта

за оплачену годину

125,4

середнього рівня по економіці 100,0

13,01

у % до жовтня 2008р. 110,5

95,8

134,0

81,1

10,03

107,5

1554 1091 2164 1613

95,1 108,0 94,3 88,9

103,3 120,4 120,6 93,2

81,5 57,2 113,5 84,6

10,93 6,80 14,72 11,63

113,7 116,7 109,8 104,1

1904 1294 2813 2056 – 7689

90,7 96,1 95,7 92,5 – 112,0

126,4 129,4 127,0 115,9 – 165,5

99,9 67,9 147,6 107,8 – 403,4

12,78 8,52 18,70 13,22 – 49,84

107,2 104,4 108,3 104,2 – 127,2

2853 1737 2599

88,2 103,4 107,9

115,4 119,1 122,9

149,7 91,1 136,3

19,09 12,11 17,85

100,3 117,1 128,8

2121 2910 2539 1512

104,2 110,2 102,7 95,8

134,3 163,5 142,7 129,0

111,3 152,7 133,2 79,3

13,93 19,49 16,82 11,52

118,9 127,2 117,6 108,9

грн.

жовтня 2008р.

листопада 2007р.

1906

96,4

1546

грн.

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

1418

106,0

129,6

74,4

9,26

119,6

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяль-ність у сфері культури та спорту

1304

97,0

133,5

68,4

9,18

109,0

з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг

1286

97,6

137,1

67,4

9,17

109,1

Зменшення рівня заробітної плати відбулося на підприємствах більшості міст та районів, темпи якого коливався в межах 0,2–13,8%. У містах Славутич, Ржищів, Переяслав-Хмельницький та Поліському, Іванківському, Броварському та Бориспільському районах зазначений показник по відношенню до попереднього місяця збільшився на 1,0–10,1%. У Баришівському районі розмір заробітної плати залишився на рівні жовтня. Як і раніше, середній розмір заробітної плати в усіх містах та районах області в 1,8–5,2 раза був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи. Разом з тим, заробітна плата працівників Поліського району була на 34,2% меншою, ніж у середньому по області, а у працівників міста Бориспіль та Бориспільського району – в 1,5–1,8 раза перевищила відповідний показник. Протягом листопада п.р. рівень оплати праці на Київщині залишався одним із найбільших, поступаючись лише місту Києву та Донецькій області. Заробітна плата в області на 4,6% перевищила середній розмір по Україні, але на 39,3% була нижчою за максимальний по місту Києву (3140 грн.).

Заробітна плата штатних працівників за листопад 2008 року

Чернігівська 1416; грн.

Вінницька 1473; грн. 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0

Житомирська 1436; грн.

Черкаська

м.Київ

1495; грн.

3140; грн.

Полтавська

Київська

1617; грн.

1906; грн.

Табельний (встановлений) фонд робочого часу на одного працівника у листопаді п.р. зменшився відносно жовтня на 13,0%, а фактично відпрацьований – на 12,8%. При цьому, коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу збільшився на 0,2 в.п. Динаміку показників використання робочого часу характеризують дані, наведені в таблиці. Таблиця 1.26 2008р. листопад

Довідково: жовтень

листопад 2007р.

Фонд робочого часу на одного штатного працівника, год.: табельний

160

184

фактично відпрацьований

136

156

152

оплачений

147

168

162

Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу, %

85,0

84,8

86,4

176

Реальна заробітна плата штатних працівників у листопаді 2008р. порівняно з жовтнем п.р. зменшилася на 5,6%, а відносно листопада 2007р. – на 0,2%. Разом з цим, за січень–листопад п.р. по відношенню до відповідного періоду попереднього року рівень показника збільшився на 8,8%.

Темпи приросту (зниження) реальної заробітної плати та споживчих цін (листопад до жовтня відповідного року) 4

3,2

3 2

2,0

1,9

1,3

1,2

0,0

відсотки

0 -1 -2 -2,4

-3 -4 -5 -6

-5,6

-7 2004

2005

2006

2007

2008

роки Споживчі ціни

роки

Реальна заробітна плата

Упродовж листопада 2008р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 36,8%, або на 8,6 млн.грн., а порівняно з початком року – на 80,2%, або на 14,3 млн.грн. Загалом обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 грудня становив 32,1 млн.грн., що дорівнювало 4,3% фонду оплати праці, нарахованого за листопад, проти 3,4% на цю ж дату в минулому році. Загальна сума боргу із виплати заробітної плати протягом листопада п.р. зросла у більшості міст та районів області, найсуттєвіше – у місті Біла Церква (на 3,5 млн.грн.) та Києво–Святошинському районі (на 2,6 млн.грн). Водночас на початок грудня, основна частка боргу припадала на підприємства будівництва (35,6%), промисловості (32,9) та сільського господарства (15,9%), при цьому майже третина (29,2%) – на Іванківський, Бориспільський та Баришівський райони. Зростання загальної суми невиплаченої заробітної плати відбулося за рахунок економічно активних підприємств, що характеризують дані, наведені в таблиці. Таблиця 1.27 Сума невиплаченої заробітної плати на 1 грудня 2008р. у т.ч. підприємства: Всього

економічно

економічно банкрути

активні Тис.грн.

32058,4

18403,7

неактивні 2877,4

10777,3

У % до загальної суми

100,0

57,4

9,0

33,6

1 листопада 2008р.

136,8

190,0

99,7

99,2

1 січня 2008р.

180,2

558,9

42,6

139,2

Упродовж листопада заборгованість працівникам економічно активних підприємств збільшилася майже в 2,0 раза, або на 8,7 млн.грн., і на 1 грудня становила 18,4 млн.грн. Серед видів економічної діяльності найвагоміше зростання суми невиплаченої заробітної плати відбулося у промисловості (на 4,1 млн.грн.), переважно за рахунок підприємств з виробництва гумових та пластмасових виробів (на 2,0 млн.грн.) і металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 975,2 тис.грн.), а також на підприємствах, які займаються дослідженнями та розробками (на 2,3 млн.грн.). Серед міст та районів області суттєве збільшення суми боргу відбулося у містах Біла Церква (на 3,5 млн.грн.) та Бориспіль (на 958,9 тис.грн.). При цьому, з’явилася заборгованість у місті Ржищів (271,4 тис.грн.), а також у Миронівському (107,8 тис.грн.), Поліському (144,7), Богуславському (250,7), Баришівському (547,7) та Києво-Святошинському (2,6 млн.грн.) районах. Дані щодо заборгованості працівникам економічно активних підприємств по районах та містах області наведено в таблиці. Таблиця 1.28 Сума невиплаченої заробітної плати працівникам економічно активних підприємств на 1 грудня 2008р. у % до 1 січня 2008р.

Структура боргу, %

всього, млн.грн.

1 листопада 2008р.

18403,7

190,0

558,9

57,4

100,0

4242,4

554,0

2115,9

100,0

28,6

м.Березань

–

м.Бориспіль

1364,5

360,4

86,1

7,0

м.Бровари

2282,0

135,7

98,3

21,3

м.Васильків

399,5

81,5

5875,0

95,9

4,1 –

Київська область м.Біла Церква

загальної суми заборгованості по регіону

м.Буча

125,3

32,5

100,0

м.Ірпінь

265,6

50,5

756,7

74,1

2,1

м.П.-Хмельницький

391,2

359,9

100,0

–

м.Фастів

1374,1

115,2

165,7

97,8

12,7

м.Ржищів

271,4

474,5

100,0

0,2

м.Славутич

588,3

70,2

4943,7

44,5

4,2

547,7

379,0

21,5

– 6,1 –

райони Баришівський Білоцерківський

683,0

247,2

100,0

Богуславський

250,7

42,4

Бориспільський

134,1

171,5

4,2

–

Бородянський

143,3

171,8

218,8

46,8

1,1

Броварський

–

84,4

420,0

76,0

– 0,3

Васильківський

273,0

Володарський

30,9

185,0

21,8

Вишгородський

189,2

96,8

3941,7

96,9

0,2

Згурівський

–

Іванківський

–

Кагарлицький

–

К.-Святошинський

2608,5

5658,4

89,5

–

Макарівський

1,7

166,9

61,2

18,8

15,9

Миронівський

107,8

42,2

–

Обухівський

764,6

131,1

4808,8

86,0

0,1

–

144,7

544,0

100,0

–

20,1

100,0

65,7

10,2

0,2

Ставищенський

─

–

Таращанський

─

–

Тетіївський

167,1

197,5

5390,3

56,7

1,2

Фастівський

860,0

98,9

311,3

91,4

8,8

Яготинський

–

П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський

На початок грудня 2008р. вчасно не отримали заробітну плату 10,2 тис. осіб, що становило 2,7% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Рік тому ці показники склали 17,9 тис. осіб та 4,5% відповідно. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1728 грн., що на 9,3% менше, ніж середній розмір заробітної плати за листопад 2008р. (1906 грн.). Сума заробітної плати, невиплаченої працівникам підприємствбанкрутів, протягом листопада 2008р. зменшилася на 0,3% і на початок грудня становила 2,9 млн.грн. У Баришівському і Таращанському районах частка боргу цих підприємств в загальної сумі боргу була найбільшою і становила відповідно 64,6 та 100,0%. На підприємствах, які призупинили виробничо-господарську діяльність (економічно неактивні), впродовж листопада 2008р. відзначалося зменшення обсягів невиплаченої заробітної плати на 92,1 тис.грн. На 1 грудня 2008р. сума боргу зазначених підприємств становила 10,8 млн.грн. Майже три чверті боргу таких підприємств (73,9%) утворено у будівництві, 17,9% - у сільському господарстві. Серед міст та районів області найбільша частка боргу економічно неактивних підприємств припадала на Іванківський (33,6%) та Бориспільський (28,5%) райони. За січень–листопад 2008р. підприємствами та організаціями області нараховано населенню за надані житлово–комунальні послуги 889,0 млн. грн., сплачено населенням 892,0 млн. грн. (включаючи сплату за попередні 43

роки). Враховуючи непогашену заборгованість з минулих років, рівень сплати склав 77,4%. Протягом листопада 2008р. заборгованість населення за житловокомунальні послуги в цілому по області зросла на 18,4% і на початок грудня 2008р. становила 249,2 млн. грн. Це на 0,7%, або на 1,8 млн. грн. менше в порівнянні з відповідним періодом 2007р. В той же час, по окремих регіонах області заборгованість зросла, найбільше у містах Васильків та Славутич – на 79,3 та 23,0% відповідно, Яготинському та Ставищенському районах на 28,4 та 25,6% відповідно. На 1 грудня 2008р. боржниками за 3 місяці і більше були: по платежах з утримання будинків – 24,6% власників особових рахунків, опаленню – 22,3, по вивозу побутових відходів – 20,1, газопостачанню, постачанню холодної та гарячої води – 18,7, водовідведенню – 16,7%. Термін заборгованості населення по всіх видах послуг (крім електроенергії) на 01.12.08 становив 3,1 місяця. Протягом січня–листопада 2008р. населенням сплачено за використану електроенергію 240,1 млн. грн. (у січні–листопаді 2007р. – 197,0 млн. грн.). Заборгованість на 01.12.08 становила 47,7 млн. грн. (на відповідну дату 2007р. – 31,8 млн. грн.). За січень–листопад 2008р. в області по програмі реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги заключено 2,1 тис. договорів на суму 4,9 млн. грн., сплачено 3,5 млн. грн. (враховуючи сплату по договорах попередніх років). За січень–листопад 2008р. установами соціального захисту населення області призначені субсидії на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг для 42,7 тис. сімей, що на 34,5% менше, ніж рік тому. Із загальної кількості сімей-отримувачів цих субсидій 71% проживали у міських поселеннях. Середній розмір призначеної в безготівковій формі субсидії цього виду у листопаді 2008р. становив 120 грн., у листопаді 2007р. – 105 грн. Розрахунки бюджетів з населенням по субсидіях на житловокомунальні послуги здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахувань коштів безпосередньо організаціям-надавачам цих послуг. Протягом січня-листопада 2008р. організаціям перераховано 25,5 млн. грн., що становило 93,6% від суми нарахувань. В той же час, враховуючи непогашену заборгованість на початок року, рівень перерахувань склав 86,1%. Протягом листопада 2008р. заборгованість бюджетів по субсидіях перед організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг збільшилась у 4 рази і на 1 грудня 2008р. становила 4,1 млн.грн. (на 1 грудня 2007р. – 2,4 млн.грн.). За січень–листопад 2008р. субсидії на відшкодування оплати скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в готівковій формі призначені для 10,8 тис. сімей (94% цих сімей проживали у сільській 44

місцевості). Порівняно з відповідним періодом 2007р. число призначень зменшилось на 13,1%. Середня сума призначених субсидій на тверде паливо у листопаді 2008р. становила 516 грн., у листопаді 2007р. – 456 грн. У січні–листопаді 2008р. на особові рахунки 10,8 тис. сімей перераховано кошти на суму 6,0 млн.грн., що становило 99,8% від розміру призначених субсидій. Протягом листопада 2008р. заборгованість бюджетів по виплаті населенню готівкою субсидій для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива зменшилась на 32,0% і на 1 грудня 2008р. становила 0,2 млн.грн. (на 1 грудня 2007р. – 0,3 млн.грн.).

ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ На 1 грудня 2008р. в області, за оцінкою, проживало 1728,4 тис.осіб. За січень–листопад 2008 року чисельність наявного населення зменшилась на 8826 осіб. Загальне скорочення населення відбулось за рахунок природного скорочення на 9980 осіб, у той час як міграційний приріст населення становив 1154 особи. Упродовж січня–листопада 2008 року природне скорочення порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилось на 1909 осіб. Інтенсивність природного скорочення у розрахунку на 1000 жителів порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилася з 7,5 до 6,3‰. Рівень цього показника найвищий у Поліському та Згурівському районах (відповідно 19,3 і 17,0 осіб на 1000 жителів). Водночас на фоні загального природного скорочення у січні–листопаді 2008р. спостерігалося перевищення числа живонароджених над померлими у містах Бровари (на 104 особи, або на 1,2‰), Славутич (на 59 осіб, або на 2,7‰) та Бориспіль ( на 28 осіб, або на 0,6‰). Таблиця 1.29 Усього1

На 1000 осіб2

Січень–

січень–

листопад

2008р.

2007р.

18369

16973

109 28349

листопад 2008р.

січень–

листопад

2008р.

2007р.

108,2

11,6

10,6

123,9

5.93

5,23

28862

98,2

17,9

18,1

9,04

у % до січня– листопада 2007р.

Кількість народжених живими, осіб крім того, кількість мертвонароджених Кількість померлих, осіб у т.ч. дітей віком до 1 року

133

148

89,9

7,6

населення, осіб

9980

11889

83,9

6,3

7,5

Кількість шлюбів, одиниць

13016

17350

75,0

8,2

10,9

6423

6632

96,8

4,0

4,2

Природне скорочення

Кількість розлучень, одиниць 1

Тут і далі – за даними органів реєстрації актів цивільного стану.

Тут і далі по розділу показники наводяться в розрахунку за рік.

3 На 1000 народжених живими і мертвими. 4 На 1000 живонароджених.

Зменшення природного скорочення населення відбулося за рахунок зростання числа народжених, при незначному зменшенні кількості померлих. У січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року число народжених збільшилось на 1396 осіб (на 8,2%), водночас кількість померлих зменшилась на 513 осіб (на 1,8%). 46

Рівень народжуваності по окремих районах та містах значно різниться: від 8,4 народжених на 1000 жителів у П.-Хмельницькому районі до 13,6 у Броварському районі, про що свідчать дані, наведені в таблиці. Таблиця 1.30 Кількість народжених на 1000 жителів, % 11,6 до 10,5 10,6 – 11,5 11,6 – 12,7 понад 12,7

Райони та міста обласного підпорядкування з відповідними показниками народжуваності Київська область П.-Хмельницький, м.Ржищів, Білоцерківський, м.Славутич, Згурівський, Іванківський, Богуславський, Кагарлицький, м.Біла Церква, Миронівський Ірпінь(міськрада), Баришівський, Тетіївський, Ставищенський, Яготинський, Макарівський, Сквирський Бориспільський,Вишгородський, м.Березань Васильківський, Таращанський, Володарський, Бородянський, Рокитнянський, Обухівський , м.Буча, Фастівський, м. Бровари м.П.-Хмельницький, м.Фастів, м.Бориспіль, К.-Святошинський, Поліський, м. Васильків, Броварський

Народжуваність у міських поселеннях, як і раніше, була вищою, ніж у сільській місцевості (11,9 проти 11,1‰). Рівень смертності в області коливався від 7,0‰ у м.Славутич до 32,4‰ у Поліському районі. Таблиця 1.31 Кількість померлих на 1000 жителів, ‰

Райони та міста обласного підпорядкування з відповідними показниками смертності

17,9 Київська область до 15,2 15,2–21,0 21,1–23,2

понад 23,2

м.Славутич, м.Біла Церква, м.Бровари, м.Бориспіль, Ірпінь (міськрада), К.Святошинський, м.Васильків, м.Буча, м.Березань Обухівський, м.П.-Хмельницький, м.Фастів, Тетіївський, м.Ржищів, Вишгородський, Бориспільський, Богуславський, Броварський, Рокитнянський Бородянський, Миронівський, Ставищенський, Таращанський, Кагарлицький, Білоцерківський, Володарський, Сквирський, Васильківський

Баришівський, Яготинський, П.-Хмельницький, Іванівський, Згурівський, Макарівський, Фастівський, Поліський

У січні–листопаді 2008 року було зареєстровано 109 мертвонароджених дітей (у січні–листопаді 2007 року – 88). За умови низького рівня народжуваності особливо актуальним є збереження життя новонароджених. У січні–листопаді 2008р. в області померло 133 дитини віком до 1 року і в розрахунку на 1000 живонароджених їх кількість зменшилась з 9,0 у відповідному періоді минулого року до 7,6 у поточному році. Основними причинами смерті дітей віком до 1 року залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії.

Таблиця 1.32 Осіб

Усього померлих дітей віком до 1 року у т.ч. від деяких інфекційних та паразитарних хвороб хвороб органів дихання хвороб органів травлення окремих станів, що виникають у перинатальному періоді природжених вад розвитку, дефориацій та хромосомних аномалій неуточнених та невідомих причин смерті зовнішніх причин смерті

У % до підсумку січень– січень–листопад листопад 2008р. 2007р. 100,0 100,0

січень– листопад 2008р. 133

січень– листопад 2007р. 148

9 5 1

16 9 –

6,8 3,8 0,8

10,8 6,1 –

38,3

35,8

50 1 10

42 – 14

37,5 0,8 7,5

28,3 – 9,5

Структура причин смерті населення у січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року зазнала істотних змін. Перше місце посідали хвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смерті. Таблиця 1.33 Осіб січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р. Всього у т.ч. від хвороб системи кровообігу новоутворень зовнішніх причин смерті із них від транспортних нещасних випадків випадкових утоплень та занурень у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження

У % до підсумку січень– січень–листопад листопад 2007р. 2008р.

На 100 тис.осіб січень– січень– листопад листопад 2008р. 2007р.

28349

28862

100,0

1787,3

1807,8

19446 3408

19782 3432

68,6 12,0

68,5 11,9

1226,1 214,9

1239,1 215,0

2295

2386

8,1

8,3

144,7

149,4

588

613

2,1

37,1

38,4

141

181

0,5

0,6

8,9

11,3

0,2

3,2

2,8

340

363

1,2

1,3

21,4

22,7

118

109

0,4

7,4

6,8

У січні–листопаді 2008р. порівняно з відповідним періодом минулого року зареєстровано зменшення кількості шлюбів з 17350 до 13016, а інтенсивність вступу до шлюбу становила 8,2 випадка на 1000 осіб ( у січні– листопаді 2007р. – 10,9‰).

Найвищий рівень реєстрації шлюбу спостерігався у м.П.Хмельницький (10,8‰) та Києво–Святошинському районі (10,4), найнижчий – у Поліському (3,9) та П.-Хмельницькому (5,0‰) районах. Кількість розлучень за цей же період зменшилась з 6632 до 6423. Найвищий рівень розлучуваності спостерігався серед населення, яке проживало у містах Васильків та Славутич (5,6‰), найнижчий – в П.Хмельницькому (2,3) та Поліському районах (2,2‰), тоді як в цілому по області частота розлучень становила 4,0 випадки на 1000 жителів. У січні–листопаді 2008р. зареєстровано міграційний приріст населення, який становив 1154 особи. Таблиця 1.34 Всього, осіб січень– листопад 2008р.

січень– листопад 2007р.

Січень–листопад 2008р. у % до січня– листопада 2007р.

На 1000 осіб січень– листопад 2008р.

січень– жовтень 2007р.

Усі потоки міграції число прибулих

24271

24076

100,8

15,3

15,1

число вибулих

23117

24942

92,7

14,6

15,6

міграційний приріст

1154

–866

в 2,3 рази

0,7

–0,5

Внутрішня міграція число прибулих

6373

7170

88,9

4,0

4,5

число вибулих

6373

7170

88,9

4,0

4,5

міграційний приріст

Зовнішня міграція число прибулих

17898

16906

105,9

11,3

10,6

число вибулих міграційний приріст (скорочення)

16744

17772

94,2

10,6

11,1

1154

–866

в 2,3 рази

0,7

–0,5

Серед прибулих із-за меж України 83,2% становили іммігранти з країн СНД та 16,8% – з інших країн. Серед вибулих – 65,1% виїхали до країн СНД, 34,9% – до інших країн. У 10 районах і 7 містах спостерігався міграційний приріст населення. Найбільшим він був у м.Бровари (11,7‰) та К.-Святошинському районі (10,3‰). Поряд з цим, у 15 районах та 4 містах зареєстровано міграційне скорочення населення. Його рівень був найбільшим у Володарському (19,5‰) та Рокитнянському (16,1‰) районах.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Моніторинг забpуднення атмосфеpного повітpя в Київській області пpоводився в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві - на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці - на одному посту. Визначався вміст чотиpьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП) і восьми важких металів: заліза, кадмію, маpганцю, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку. За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7108 проб атмосферного повітря, у Броварах – 3952 проби, Обухові – 3512 проб, Українці – 3904 проби, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО. Сеpедньоpічні концентрації визначаємих домішок не перевищували сеpедньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д), за винятком діоксиду азоту (речовини 2-го класу небезпеки), викиди якого надходять в повітряний басейн в основному від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і автотранспорту. Зміни середньомісячних концентрацій (в кратності ГДК) цієї домішки в атмосферному повітрі міст Київської області протягом року представлені на рисунку.

2,0

ГДКс.д.

1,8

Біла Церква

1,6

Бровари

1,4

Обухів

1,2

Українка

1,0 0,8 1

місяць

Рис. Річний хід діоксиду азоту в містах Київської області за 2008 р.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1 Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст,

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1 ГДК

5 ГДК

10 ГДК

1 ГДК

5 ГДК

10 ГДК

завислі речовини мг/м3

0,067

0,15

0,20

0,5

діоксид сірки мг/м3

0,018

0,05

0,089

0,50

оксид вуглецю мг/м3

0,9

3,0

4,0

5,0

діоксид азоту мг/м3

0,055

0,04

0,28

0,085

100

бенз(а)пірен , нг/м3

0,05

1,0

0,6

Кадмій, мкг/м3

0,00

0,3

0,01

Залізо, мкг/м3

2,40

40,0

12,78

Марганець, мкг/м3

0,05

1,0

0,18

Мідь, мкг/м3

0,08

2,0

0,19

Нікель, мкг/м3

0,01

1,0

0,04

Свинець, мкг/м3

0,02

0,3

0,03

Хром, мкг/м3

0,01

1,5

0,04

Цинк, мкг/м3

0,42

50,0

2,01

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2 Забруднююча речовина Завислі речовини

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Бенз(а)пірен

Залізо

Марганець

Мідь

Свинець

Місто Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка Біла Церква Бровари Обухів Українка

Середньо річна концентрація 0,5 0,3 0,6 0,3 0,4 0,4 0,3 0,4 0,5 0,1 0,4 0,2 1,5 1,2 1,5 1,2 0,1 0,2 0 0 0,1 0 0 0,1 0,1 0,1 0 0 0,1 0 0 0 0,1 0,1 0 0

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,4 0,2 0,2 0,4 0,2 0,1 0,1 0,1 0,6 0,2 0,6 0,8 3,3 1,8 1,8 2,4 0,6 0,6 0 0 0,1 0,1 0 0,3 0,1 0,2 0 0,2 0,4 0,1 0 0 0,1 0,1 0,1 0,1

Місто БІЛА ЦЕРКВА Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на двох постах: в районі вул.Леваневського (ПСЗ №1) та вул.Сломчинського (ПСЗ № 2). В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 1,5 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: завислих речовин та діоксиду сіpки – 0,5 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. (табл.). Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: діоксиду азоту – 3,3 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,6, завислих речовин – 0,4, діоксиду сіpки – 0,2 ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК з діоксиду азоту становила на обох постах та по місту в цілому 17-19% (як і в 2007 році). 53

Рівень забpуднення повітpя діоксидом сірки був дещо вищим на ПСЗ № 1, оксидом вуглецю – на ПСЗ № 2; вміст завислих речовин та діоксиду азоту був однорідним на обох постах міста. Сеpедні за рік концентрації важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0,6 ГДКс.д. у грудні; максимальні концентрації важких металів не перевищували 0,1-0,2 ГДКс.д., крім міді – 0,4 ГДКс.д. у вересні та грудні. У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у лютому та з червня по серпень, діоксиду сірки – у лютому та грудні, оксиду вуглецю – у листопаді, завислих речовин – у жовтні- грудні. м.Біла Церква Таблиця 2.2.1 Середньорічні концентрації Домішки Завислі речовини Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту

Номери постів (ПСЗ) 1 0.5 0.4 0.5 1.5

2 0.5 0.3 0.6 1.5

Максимальні концентрації

По місту 2008 0.5 0.4 0.5 1.5

2007 0.5 0.5 0.4 1.5

Номери постів (ПСЗ) 1 0.4 0.2 0.4 3.3

2 0.4 0.1 0.6 2.1

По місту 2008 0.4 0.2 0.6 3.3

2007 0.6 0.6 0.4 2.6

Місто БРОВАРИ Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вулиці Черняховського (ПСЗ №1). Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну ГДК в 1,2 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднювальних домішок становили: завислих речовин – 0,3 ГДКс.д., діоксиду сіpки – 0,4, оксиду вуглецю – 0,1 ГДКс.д. (табл.). Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту – 1,8 ГДКм.р., завислих речовин та оксиду вуглецю – 0,2, діоксиду сіpки – 0,1 ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 13% (як і в минулому році). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0,6 ГДК с.д. у серпні. У piчному ході спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту навесні та влітку, бенз(а)пірену – влітку. Річний хід середніх концентрацій інших домішок не зазнав значних коливань. Поpівняно з 2007 p. забpуднення атмосфеpного повітря залишилось на тому ж рівні. 54

м.Бровари (ПСЗ №1) Таблиця 2.2.2 Домішки Завислі речовини Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту

Середньорічні концентрації 2008 0.3 0.4 0.1 1.2

2007 0.3 0.4 0.1 1.2

Максимальні концентрації 2008 0.2 0.1 0.2 1.8

2007 0.4 0.1 0.4 1.9

Місто ОБУХІВ Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Миру (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації забpуднювальних pечовин становили: діоксиду азоту – 1,2 ГДКс.д., завислих речовин – 0,6, оксиду вуглецю – 0,4, діоксиду сіpки – 0,3 ГДКс.д. (табл.). Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,8 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,6, завислих речовин – 0,2, діоксиду сіpки – 0,1 ГДКм.р. Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК по вмісту діоксиду азоту у повітрі складала 24% (в минулому році – 13%). По важких металах і бенз(а)пірену сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй: діоксиду азоту у червні та жовтні, окису вуглецю – у січні, завислих речовин – у липні та листопаді, діоксиду сірки та бенз(а)пірену – у червні. Поpівняно з 2007 р. pівень забpуднення атмосфеpного повітря діоксидом азоту підвищився, іншими домішками – суттєво не змінився. м.Обухів (ПСЗ №1) Таблиця 2.2.3 Домішки Завислі речовини Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту

Середньорічні концентрації 2008 0.6 0.3 0.4 1.5

2007 0.6 0.2 0.3 1.2

Максимальні концентрації 2008 0.2 0.1 0.6 1.8

2007 0.4 0.1 1.4 1.5

Місто УКРАЇHКА Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в районі вул.Зв'язку (ПСЗ №1). Сеpедньоpічні концентpації шкідливих pечовин у повітpі міста доpівнювали: діоксиду азоту – 1,0 ГДКс.д., діоксиду сіpки – 0,4, завислих речовин – 0,3, оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д.

Максимальні з pазових концентpацій досягли: з діоксиду азоту – 2,4 ГДКм.р., з оксиду вуглецю – 0,8, з завислих речовин – 0,4, з діоксиду сіpки – 0,1 ГДКм.р. (табл.). Повтоpюваність випадків пеpевищення максимально pазової ГДК за вмістом діоксиду азоту у повітрі складала 16% (в минулому році – 6%). Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів і бенз(а)пірену були значно нижчими за відповідні ГДК. У piчному ході спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту у березні, червні, серпні і жовтні. Річний хід середніх концентрацій інших домішок не зазнав значних коливань. Поpівняно з 2007 p. дещо підвищився pівень забpуднення атмосферного повітря діоксидом азоту; вміст інших домішок суттєво не змінився. м.Українка (ПСЗ №1) Таблиця 2.2.4 Домішки Завислі речовини Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту

Середньорічні концентрації 2008 0.3 0.4 0.2 1.2

2007 0.3 0.3 0.2 1.0

Максимальні концентрації 2008 0.4 0.1 0.8 2.4

2007 0.4 0.5 0.6 4.1

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3 № п/п 1

Міста

Значення ІЗА

м. Біла Церква

3,2

м. Бровари

2,2

м. Обухів

3,0

м. Українка

2,4

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Діоксид азоту, оксид вуглецю, завислі речовини, діоксид сірки, мідь Діоксид азоту, оксид вуглецю, завислі речовини, діоксид сірки, залізо Діоксид азоту, оксид вуглецю, завислі речовини, діоксид сірки, залізо Діоксид азоту, оксид вуглецю, завислі речовини, діоксид сірки, залізо

У 2008 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка оцінювався, як низький. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Викиди шкідливих речовин в атмосферу від від стаціонарних джерел забруднення За попередніми даними, у 2008р. у повітряний басейн Київської області надійшло від стаціонарних джерел забруднення 107,2 тис.т шкідливих 56

речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю). У порівнянні з 2007р. їх обсяг збільшився на 13,8 тис.т (14,8%). Із загальної кількості шкідливих викидів викиди метану та оксиду азоту, що належать до парникових газів, становили відповідно 14,1 тис.т та 18,4 тис.т. (на 8,9% та 22,2% більше). Крім того, підприємства здійснювали викиди в атмосферу області діоксиду вуглецю, який має парникову дію. Загальні його викиди у 2008р. становили 8389,9 тис.т. У порівнянні з 2007р. викиди діоксиду вуглецю збільшились в цілому по області на 15,1%. Структура викидів шкідливих речовин в атмосферу

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 3815 кг. У розрахунку на душу населення в середньому припадало 62 кг шкідливих речовин. Найсуттєвіше перевищення щільності викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території спостерігалось у Обухівському районі (99982 кг), містах Біла Церква (60464 кг), Ірпінь (36272 кг), Буча (19782 кг) та Бровари (15293 кг).

Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності

Таблиця 2.4 Обсяги викидів у % до підсумку

Викинуто в середньому одним підприємством, т

у% до 2007р.

107191

114,8

100,0

234

89,7

0,1

Усі види економічної діяльності у тому числі добувна промисловість

переробна промисловість виробництво коксу,

5946

90,0

5,5

105,9

0,1

356

105,7

0,3

розподілення електроенергії, газу та води

81398

120,2

75,9

діяльність транспорту та зв'язку

16443

105,3

15,3

1893 / і 392

продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво та

Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення Таблиця 2.5 (т) Викиди шкідливих речовин у повітря – всього у тому числі стаціонарними джерелами забруднення з них діоксид сірки діоксид азоту оксид азоту оксид вуглецю метан1 неметанові леткі органічні сполуки2 сажа пересувними джерелами забруднення з них діоксид сірки діоксид азоту оксид азоту оксид вуглецю метан1 неметанові леткі органічні сполуки2 сажа у тому числі пересувними джерелами за видами транспорту автомобільним транспортом з них

2000

2005

2006

2007

2008

167501

170103

201937

251371

289830

80793

73037

108312

93350

107374

32125 11851 … 13720 461 1077 139 86708

29140 13099 328 6450 2369 3355 298 97066

41427 15337 264 7205 15829 4005 465 93625

35790 15036 213 5572 12910 2683 467 158021

18384 227 4644 14057 2515 379 182456

390 5565 … 66048 11808 … 360

514 6746 … 76259 13032 16 498

702 7958 … 71760 11905 686 548

1683 16401 108 119128 600 18338 1753

1883 18542 127 137650 591 21714 1939

86708

96717

88116

142685

165927

504

527

діоксид сірки

390

діоксид азоту

5565

оксид азоту оксид вуглецю

… 66048

6590 … 76139

6317 … 68870

1203 12302 80 110526

47553

1365 14095 95 128374

метан3 неметанові леткі органічні сполуки сажа авіаційним, залізничним, водним транспортом та виробничою технікою4 з них діоксид сірки діоксид азоту оксид азоту оксид вуглецю 3

метан

неметанові леткі органічні сполуки сажа Крім того, викиди діоксиду вуглецю – всього у тому числі стаціонарними джерелами автомобільним транспортом авіаційним, залізничним, водним транспортом та виробничою технікою

11808 … 360 … … … … … … … … …

12996 …

11865 …

488

537

349

5509

175

156 … 120 36 16

1641 … 2890 40 686

479 16667 1421 15336

480 4099 28 8602 121 1671 332

564 19833 1594 16530

519 4447 32 9276 27 1881

…

10 6287249

11 7393516

9687694

346 11174837

… …

6287249 …

7393516 …

7287474 1596428

8392943 1847450

…

803792

934444

Основними забруднювачами атмосферного повітря, Київській області є пересувні джерела, серед яких на першому місці знаходиться автотранспорт. Другорядну роль відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства будівельної індустрії, машинобудівної, хіміко – фармацевтичної та харчової промисловості Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел викидів спостерігалося у всіх районах Київської області. Найбільше забруднення повітря спостерігається в місцях, що прилягають до автомагістралей та промислових підприємств. Обсяги автотранспорту мають тенденцію до зростання, що обумовлено постійним збільшенням кількості автотранспорту в області, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем області. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення (автомобільний – 165,9 тис.т шкідливих речовин (91%), авіаційний, залізничний і річковий – 16,5 тис.т (9%)) у 2008 році надійшло 182,456 тис. т забруднюючих речовин, що на 24,435 тис. т (на 15,5 %) більше порівняно з 2007 роком.В 2008 році викиди забруднюючих речовин значно збільшились за рахунок зростання автомобільного транспорту.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 167,501 80,793 86,708 170,103 73,037 96,717 201,937 108,312 93,625 251,371 93,350 158,021 289,830 107,374 182,456

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 6000 6000 7200 8900 10300

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Таблиця 2.6 Обсяг викидів на одиницю ВРП

92,9 91,0 159,6 145,0 167,7

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, Таблиця 2.7 2000

2005

2006

2007

тис.т 2008

Київська область 80,793

73,037

108,312

93,350

107,374

2,982 0,102 0,322 0,931 … 0,293 0,930 0,168 0,009 0,194 0,388

2,319 0,055 0,410 0,453 … 0,152 1,831 0,069 – 0,266 0,465

2,153 0,026 0,402 0,468 … 0,169 1,542 0,071 – 0,330 0,475

1,697 0,015 0,408 0,555 0,563 0,205 1,110 0,079 – 0,146 0,412

0,268

–

2,069 0,016 0,243 0,520 0,534 0,171 1,342 0,118 – 0,157 0,317 –

міста Біла Церква Березань Бориспіль Бровари Буча Васильків Ірпінь П.-Хмельницький Ржищів Славутич Фастів Нерозподілене

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.8

93350 -

107374

47553

227

4644

35 447 1885 137 583 175 536 917 199 126 99 191 7315 417 552 66438 68 – 208 825 22 74 376 50 6485

20 250 2038 169 435 331 578 1083 201 92 141 196 8231 580 349 79985 60 – 224 661 17 21 199 28 5998

– 11 – 2 1 10 44 7 18 21 0 3 0 1 0 46372 9 – 5 148 5 0 17 1 0

– 9 17 0 1 4 1 7 0 0 12 7 4 17 1 70 1 – 0 3 2 – 3 1 18

4 46 98 22 108 44 217 357 88 14 77 125 153 24 58 743 10 – 154 268 2 12 119 8 1043

46 402 2956 239 560 142 805 771 383 264 120 186 8219 1252 667 75362 55 – 290 654 12 102 1602 77 7510

оксид вуглецю

70 177 3294 153 547 127 736 262 271 189 156 157 648 2164 398 53931 39 – 369 654 11 138 253 34 2239

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

108312 -

разом

оксид вуглецю

86 342 275 69 372 66 1375 87 278 150 137 220 386 314 442 65055 45 1 435 948 8 154 386 66 2509

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

оксид вуглецю

разом

діоксид азоту

73037 -

оксид вуглецю

діоксид сірки

діоксид азоту

пил

2008 р. в т.ч.

діоксид сірки

оксид вуглецю

2007 р. в т.ч.

пил

діоксид азоту

разом

діоксид сірки

80793

разом Київська область райони Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Вишгородський Володарський Згурівський Іванківський Кагарлицький К-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський

2006 р. в т.ч.

пил

Населені пункти

2005 р. в т.ч.

разом

2000 р. в т.ч.

2982 102 322 931 … 293 930 168 9 194 388 268

2319 55 410 453 … 152 1831 69 – 266 465 –

2153 26 402 468 … 169 1542 71 – 330 475 –

1697 15 408 555 563 205 1110 79 – 146 412 –

2069 16 243 520 534 171 1342 118 – 157 317 –

497 – 1 2 24 0 313 17 – 17 7 -

5 – 1 14 2 23 1 0 – 1 2 -

286 8 26 134 69 54 171 15 – 54 33 -

Викиди шкідливих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення по районах і містах у 2008 році

Таблиця 2.9

У тому числі Обсяги викидів шкід-ливих діоксиду діоксиду речовин– сірки азоту всього, т

Київська область райони Баришівський

метану

окси-ду вугле-цю

оксиду азоту

неметанових летких органічних сполук

Крім того, викиди діоксиду вуглецю, тис.т

107374

47553

227

14057

4644

18384

2515

8392,9

–

0,0

–

Білоцерківський

250

–

Богуславський

2038

–

1206

675

360,0

Бориспільський

169

–

Бородянський

435

–

108

130

0,1

Броварський

331 578

10 44

4 1

144 79

44 217

36 42

7 91

28,3 18,4

Васильківський Вишгородський

1083

357

143

177

15,4

Володарський

201

3,1

Згурівський

92 141

21 0

0 12

0 0

14 77

24 17

29 9

11,9 8,7

Іванківський Кагарлицький

196

–

125

1,0

К.-Святошинський

8231

7862

153

7,5

Макарівський

580

493

10,8

Миронівський

349

11,4

79985

Обухівський

46372

743

14742

103

7063,3

П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський

60 –

9 –

1 –

0 –

10 –

3 –

0,8 –

224

154

0,4

Сквирський

661

148

268

4,5

Ставищенський

–

0,5

Таращанський

21 199

0 17

– 3

– 0

12 119

5 26

3 13

0,0 14,0

–

2,3

Яготинський

5998

4295

1043

598

229,6

міста Біла Церква

Тетіївський Фастівський

2069

497

146

286

424

500

495,3

Березань

–

0,2

Бориспіль

243

0,7

Бровари

520

134

137

2,3

Буча Васильків

534 171

24 0

2 23

0 1

69 54

391 6

16 75

– 2,3

Ірпінь

1342

313

171

671

11,7

П.-Хмельницький

118

11,2

Ржищів

–

Славутич

157

64,9

Фастів

317

174

12,3

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.10 Обсяги викидів, тонн У 2008 р. Київська область райони Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Вишгородський Володарський Згурівський Іванківський Кагарлицький К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський міста Біла Церква Березань Бориспіль Бровари Буча Васильків Ірпінь П.-Хмельницький Ржищів Славутич Фастів Нерозподілене

107374

у 2007 р. 93350

20 250 2038 169 435 331 578 1083 201 92 141 196 8231 580 349 79985 60 – 224 661 17 21 199 28 5998

35 447 1885 137 583 175 536 917 199 126 99 191 7315 417 552 66438 68 – 208 825 22 74 376 50 6485

2069 16 243 520 534 171 1342 118 – 157 317 -

1697 15 408 555 563 205 1110 79 – 146 412 -

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р., тонн

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

+14024

115,02

223,696

-15 -197 +153 +32 -148 +156 +42 +166 +2 -34 +42 +5 +916 +163 -203 +13547 -8 +16 -164 -5 -53 -177 -22 -487

57,14 55,93 108,12 123,36 74,61 189,14 107,84 118,1 101,01 73,02 142,42 102,62 112,52 139,09 63,23 120,39 88,24 107,69 80,12 77,27 28,38 52,93 56,0 92,49

+372 +1 -165 -35 -29 -34 +232 +39 +11 -95 -

121,92 106.67 59,56 93.69 94,84 83,42 120,9 149,37 107,53 76,94 -

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Шар озону, який охоплює нашу планету, знаходиться в більшій небезпеці, ніж вважали раніше. Потоншення цього шару може призвести до серйозних наслідків для людства. Саме озон повністю поглинає смертельне ультрафіолетове випромінювання сонця, що завдає великої шкоди кліткам живих організмів. Зниження концентрації озону на 1% приводить в середньому до збільшення інтенсивності жорсткого ультрафіолету у поверхні землі на 2%. Вперше думка про небезпеку руйнування озонового шару була висловлена ще в кінці 1960-х років, тоді вважалося, що основну небезпеку 64

для атмосферного озону являють викиди водяної пари і окисів азоту (NOХ) з двигунів надзвукових транспортних літаків і ракет. Викиди окисів азоту з поверхні землі внаслідок спалення викопного палива, масового виробництва і застосування азотних добрив також представляють певну небезпеку для озонового шару, але окиси азоту нестійкі і легко руйнуються в нижніх шарах атмосфери. Дослідження у 1974 році показали, що хлорфторвуглеці (ХФВ) можуть руйнувати озон. З того часу так звана хлорфторвуглецева проблема стала однією з основних. ХФВ вже більше 60 років використовуються як “холодоагенти” в холодильниках і кондиціонерах, пропеленти для аерозольних сумішей, піноутворюючі агенти у вогнегасниках, очищувачі для електронних приладів, при хімічному чищенні одягу, при виробництві пінопластиків. Колись вони розглядалися як ідеальні для практичного застосування хімічні речовини, оскільки вони дуже стабільні і неактивні, а значить не токсичні. Як це не парадоксально, але саме інертність цих з'єднань робить їх небезпечною для атмосферного озону. ХФВ не розпадаються швидко в тропосфері (нижньому шарі атмосфери, який має межі від поверхні землі до висоти 10 км), як це відбувається з більшістю оксидів азоту, а проникають в стратосферу, верхня межа якої розташовується на висоті біля 50 км. Коли молекули ХФВ підіймаються до висоти приблизно 25 км, де концентрація озону максимальна, вони зазнають інтенсивного впливу ультрафіолетового випромінювання, який не проникає на менші висоти через екрануючу дію озону. Ультрафіолет руйнує стійкі в звичайних умовах молекули ХФВ, які розпадаються на компоненти що володіють високою реакційною здатністю, зокрема атомний хлор. Таким чином, ХФВ переносить хлор з поверхні землі через тропосферу у нижні шари атмосфери, де менш інертні з'єднання хлору руйнуються, в стратосферу, до шару з найбільшою концентрацією озону. Дуже важливо, що хлор при руйнуванні озону діє подібно каталізатору, в ході хімічного процесу його кількість не зменшується. Внаслідок цього, один атом хлору може зруйнувати до 100 000 молекул озону перш ніж його буде дезактивовано або повернуто в тропосферу. Зараз викид ХФВ в атмосферу оцінюється мільйонами тонн, але потрібно зазначити, що навіть у випадку повного припинення виробництва і використання ХФВ негайного результату досягнути не вдасться: дія ХФВ, що вже попали в атмосферу буде продовжуватися декілька десятиріч. Вважається, що час життя в атмосфері для двох ХФВ фреон-11 (CFCl3) і фреон-12 (CF2Cl2), що найбільш широко використовуються становить 75 і 100 років відповідно. Приймаючи до уваги ці аргументи багато країн почали вживати заходів, направлених на скорочення виробництва і використання хлорфторвуглеців (ХФВ). У вересні 1987 р. 23 найрозвинутіші країни світу підписали в Монреалі конвенцію, що зобов'язує їх знизити споживання ХФВ. Україна підписала та ратифікувала в 1988 році Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, в 1996 році 65

ратифіковано Лондонські, а в 2000 році Копенгагенські поправки до Монреальського протоколу. Приєднання до Монреальського протоколу створило в Україні правові, технологічні та організаційні умови для охорони озонового шару, що випливає з потреб гармонізації екологічного законодавства України з відповідним законодавством Європейського Союзу. З урахуванням економічного стану України Сьомою Конференцією Сторін Монреальського протоколу рекомендовано надати Україні допомогу для реалізації проектів конверсії промислових підприємств. Грантову допомогу отримали три підприємства м. Києва, це НВО „Електронмаш”, ЗАТ „Ремторгустаткування” та „Дніпро – НТО”. Необхідно відзначити, що значна кількість промислових підприємств та сервісних центрів по ремонту холодильного обладнання та систем кондиціонування повітря суттєво обмежили або припинили використання озоноруйнуючих речовин (ОРР) і перейшли на використання озонобезпечних речовин (ОБР) внаслідок перепрофілювання та запровадження альтернативних технічних рішень. Ряд підприємств здійснюють конверсію виробництва за рахунок власних ресурсів. На виконання Постанов Кабінету Міністрів України “Про переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню” здійснюється контроль за ввезенням та вивезенням (ОРР) та продукції, що може містити ОРР, суб’єктами підприємницької діяльності. Відновлення озонового шару - це процес, який потребує часу й наполегливості. Можна вважати досягненням те, що на сьогодні руйнування озонової оболонки принаймні не прогресує. Якщо й надалі здійснюватимуться всі заходи, передбачені Монреальським протоколом, то, за розрахунками експертів, за 50 років озоновий шар відновиться до свого нормального стану. Але, це стане можливим лише тоді, коли жодна з країн ані на крок не відступатиме від узгодженого плану.

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря

ВАТ „ДЕК ”Центренерго”Трипільська ТЕС

Таблиця 2.11 № п/п 1

Підприємство - забруднювач ВАТ „ДЕК ”Центренерго” Трипільська ТЕС юр. ад.: 03151 м.Київ, Солом’янсь-кий р-н., вул.Народно-го Ополчення,1 фак. ад.: 08720 м.Українка, вул. Промислова, 1

Відомча приналежність Відкрите акціонерне товариство

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р. 79313,334

65751,666

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

+ 13561,674

* ПриміткаЗагальна кількість забруднюючих речовин, що були викинуті в атмосферу від котлоагрегатів Трипільської ТЕС у 2008 році складає: 79313,334 тонн, в т.ч.: тверді – 17751,366 тонн, газоподібні – 61561,968 тонн, з них: сірчистий ангідрид – 46357,267 тонн, оксид вуглецю – 638,149 тонни, сполуки азоту 14492,745 тонн, важкі метали – 19,527 тонн. У 2007 році кількість речовин, що були викинуті в атмосферу склала: 65751,666 тонн, в т.ч.: тверді – 18716,307 тонн, газоподібні – 47035,359 тонн: з них сірчистий ангідрид – 35259,635 тонн, оксид вуглецю – 590,366 тонни, сполуки азоту – 11116,779 тонна, важкі метали – 19,527 тонн.

В порівнянні з 2007 роком збільшилась кількість викидів твердих речовин, сірчистого ангідриду, важких металів. Це пов’язано зі зменшенням в паливному балансі частки природного газу в порівнянні з 2007 роком. В 2008 році збільшилися обсяги виробництва в порівнянні з 2007 роком які склали відповідно: в 2007 році – 4126140 тис. кВт год., в 2008 році – 4486879 тис. кВт год.

Таблиця 2.11 Найменування величини Витрата спаленого палива, (т.н.п., газ-т.н.куб.м) Сірка робоча, S% Теплотворна спроможність, ккал/кг Зола робоча, А%

вугілля

газ

мазут 2007 р. 2008 р. 940 2732

2007 р. 1564865

2008 р. 1963508

2007 р. 336031

2008 р. 222712

1,18

1,23

2,16

2,41

5339

5412

7963

7926

9507

8547

23,2

22,7

0,097

0,105

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря В 70-х роках, в час піку індустріалізації Європи постало питання про глобальний вплив викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому 09.11.1979 р. Організацією Об'єднаних Націй (ООН) була прийнята Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Україною вона ратифікована 05.06.1980 р. На виконання умов конвенції підписано наступні Протоколи: – протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків (12.08.1986 р.); – протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків (24.07.1989 р.); – протокол стосовно подальшого скорочення викидів сірки (17.12.1996 р.); - протокол про стійкі органічні забруднювачі (23.10.2003 р.); - протокол про важкі метали ввійшли (29.12.2003 р.). Транскордонне забруднення повітря на великі відстані розраховується згідно з методологією Спільної програми спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані (ЕМЕП). ( http://www.eea.europa.eu/) Європа розбита на квадрати розміром 50 км х 50 км, Київська область знаходиться в 4 квадратах, по яким Центральною геофізичною обсерваторією проводиться моніторинг забpуднення повітpя в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві - на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці - на одному посту. Визначається вміст чотиpьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену (БП) і восьми важких металів: заліза, кадмію, маpганцю, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку.

2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття За даними експертів серед чинників довкілля виділено основні медикоекологічні проблеми міста, які завдають шкоду здоров’ю населення: забруднення атмосферного повітря, якість питної води, накопичення відходів. Стан забруднення атмосферного повітря впливає на здоров'я населення, шляхом загострення хронічних хвороб серцево-судинних, органів дихання, крові, нервової системи, алергічним проявом, тощо. Особливо це відчувається в районах житлової забудови, прилеглої до автомагістралей з інтенсивним транспортним рухом, де рівні забруднення повітря на порядок вищі ніж в районах, де відповідний рух відсутній, а також в зелених зонах відпочинку населення. Вихлопні гази автотранспорту містять різні сполуки (чадний газ, вуглеводні, оксиди азоту, альдегіди тощо), які утворюючи фотооксиданти, здійснюють подразнюючий, токсичний, канцерогенний, мутагенний вплив на людський організм. Чадний газ насичує людську кров, замість кисню сполучається з еритроцитами та переноситься до всіх органів У людини порушується сон та працездатність, підвищується втомлюваність, послаблюється увага, різко змінюється настрій. При хронічному отруєнні чадним газом порушується робота нервової системи, печінки, нирок. Зростання кількості викидів свинцю в атмосферу відображується на здоров’ї населення міста і в першу чергу дітей. Автотранспорт, крім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, також спричиняє негативне акустичне забруднення. Це особливо вагомий чинник для центральних магістралей міста. Дослідження свідчать про те, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смертності населення. Відомо, що від 10 до 20 % полютантів володіють властивістю викликати віддалені наслідки, які характеризуються підвищеним рівнем генетичної та онкологічної патології. За результатами контролю держсанепідслужби в зазначених вище районах, рівні забруднення приземного шару атмосферного повітря за вмістом азоту диоксиду, вуглецю оксиду, сірки диоксиду (сірчистого ангідриду) і пилу перевищують гранично-допустимі рівні в середньому від 2-х до 5-ти разів, а в окремих випадках і більше. При цьому радіус забруднення від автомагістралей, переповнених автотранспортом, поширюється на 100 метрів і більше, захоплюючи прилеглі прибудинкові території. Слід відзначити, що за останні 10-15 років, в зв'язку з інтенсивним збільшенням автотранспортного руху і скороченням викидів промислових підприємств, відмічається превалювання автотранспорту в забрудненні повітряного середовища м.Києва над підприємствами. Останнє підтверджується висновками науковців Інституту гігієни та медичної 69

екології ім..О.М.Марзеєва АМН України за результатами багаторічних спостережень держсанепідслужби за станом повітря, що рівень захворюваності населення, особливо дітей, в місцях впливу автотранспорту майже (за вищевизначеними захворюваннями) вдвічі більший, ніж в так званих „чистих зонах" і навіть в зонах впливу підприємств м.Києва. Тому зусилля держсанепідслужби, природоохоронців, місцевих органів влади і самоврядування повинні бути спрямовані, в першу чергу, на зменшення забруднення автотранспортом міських територій і прилеглих до міста зон відпочинку. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Таблиця 2.12 Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів, т очікуфактич ване не

Кількість заходів

Загаль-ний об-сяг вит-рат за кошто-рисною вар-тістю, тис.грн.

Фактич-но витрачено з початку виконання заходу, тис.грн.

15042,7

17623,0

150,6

142,6

14122,6

16702,9

27,1

27,0

263,0

13,0

641,0

108,9

101,2

16,1

1,6

1,4

Усього у тому числі удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини і т.ін.) будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд підвищення ефективності роботи існуючих установок (включаючи їхню модернізацію, реконструкцію і ремонт) інші заходи

3. Зміна клімату

Вивченням клімату, його коливань та змін займається наука кліматологія, яка нараховує близько двох тисяч років. Однак, до недавнього часу кліматологія не викликала суспільного інтересу, та навіть державні інституції, на діяльність яких суттєво впливає клімат, мало цікавились результатами досліджень та висновками кліматологів. Як відомо фахівцям, ще на початку 60-тих років минулого століття відомий радянський кліматолог М.Будико прогнозував прийдешнє потепління. У ті часи навіть з фахівців мало хто відносився до цих передбачень з довірою. Проте, у наш час не проходить жодного року чи сезону, щоб знову і знову не велись розмови, як на побутовому рівні, так і на рівні політиків, про те, що "клімат теплішає". Існує декілька концепцій зміни клімату, кожна з них ґрунтується на своїх аргументах. Прибічники природних причин обґрунтовано стверджують, що клімат в минулому неодноразово змінювався. За останні дві тисячі років нашої ери спостерігалися три періоди потепління та 3 похолодання, останнє з яких закінчилось в першій половині ХІХ століття. Тому, прибічники природних причин стверджують, що за періодом потепління настане похолодання. Послідовники іншої теорії наводять свої аргументи. По-перше, раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Природні фактори не можуть так швидко "розігрівати" атмосферу. По-друге, доведено, що завжди в історії планети збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось аналогічним підвищенням температури повітря біля землі - всім давно відомий "парниковий ефект". За рахунок людської діяльності вміст СО2 в атмосфері збільшився на 34%. Встановлено, що здатність атмосфери Землі поглинати теплові потоки збільшується із підвищенням концентрації в ній вуглекислого газу (С02), закиси азоту, метану, хлорфторвуглеводнів. Потепління клімату призводить до збільшення інтенсивності та повторюваності небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ, які ведуть до зростання втрат від несприятливих погодних умов. Збільшення вмісту вуглекислого газу (СО2) супроводжувалось за рахунок розвитку промисловості та збільшенням автотранспорту. Протягом останніх десятиліть майже удвічі зросла концентрація в атмосфері метану. Основні джерела його утворення – вирощування рису, розведення жуйних тварин, спалювання біомаси в тропіках і саванах, міські звалища, втрати природного газу при добуванні, транспортуванні та використанні, гірничо видобувні роботи тощо. Приріст концентрації метану становить близько одного відсотка на рік. Вважають, що внесок цього газу в парниковий ефект може стати не набагато меншим, ніж вуглекислого, оскільки радіаційні властивості метану в двадцятеро ефективніші, ніж С02. 2008 рік увійде в десятку найтепліших за всю історію систематичних спостережень за світовою погодою і займе в цьому рейтингу восьме місце. Однак на фоні високої середньої річної температури повітря у різних регіонах світу були зафіксовані різкі перепади температури повітря, які 72

супроводжувались екстремальними явищами ( руйнівні повені, сильні засухи). Кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії МНС України проаналізували результати метеорологічних спостережень у Києві за 2008 рік і дійшли висновку, що цей рік став другим у рейтингу найтепліших років за 150-річний період метеорологічних спостережень у Києві. Найтеплішим залишився 2007 рік з середньою річною температурою 9,9°С. 2008 повторив значення 1975 та 1989 років – середня річна температура повітря в ці роки досягла 9,6°С. Середне багаторічне значення (стандартна кліматична норма), розраховане за період 1961-90рр ( період, визначений Всесвітньою метеорологічною організацією, як такий , що найбільш характеризує зміни глобального клімату) становить для Київа 7,7 °С, у 2008 році річна норма була перевищена на 1,9°С . Найбільше перевищення середньої місячної температури повітря було зафіксовано у лютому – майже на 5°С, взагалі у минулому році саме у зимові місяці температура повітря найбільш перевищувала багаторічну норму, дуже теплими були весняні місяці та осінь. Лише травень та вересень виявились трохи холоднішими за норму. Як ми можемо бачити, глобальне потепління яскраво прослідковується в останні десятиріччя, причому з роками воно стає більш інтенсивним. Про це можуть свідчити наступні дані - середня річна температура повітря у Києві в різні періоди становила: 1881-1960 - 7,1°С, 1961-1990 - 7,7°С, 1991-2007 8,6°С. 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Збільшення концентрації вуглекислого газу (головна причина потепління), змусили політиків прийняти міжнародні домовленості (Рамкова Конвенція ООН про зміни клімату 1992 року та "Кіотський протокол" 1997 року на виконання вимог Конвенції) по зменшенню темпів приросту викидів СО2 в атмосферу. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату була підготовлена Міжурядовим комітетом по проведенню переговорів Рамкової конвенції про зміну клімату у 1990-1992 рр. і прийнята 9 травня 1992 року у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку членами Ради цього комітету. Конвенція підписана більш ніж 180 країнами світу, Україною ратифікована в 1996 році . Головна мета Конвенції - визнання того, що зміна клімату є загальнолюдською проблемою, розробка глобальної стратегії захисту системи клімату та її збереження для сучасного та майбутнього поколінь, спільний пошук можливостей стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що відвертав би шкідливе антропогенне втручання в систему клімату. 73

У грудні 1997 року на зустрічі в Кіото (Японія), яка присвячена глобальній зміні клімату, делегатами із понад ста шістдесяти країн був прийнятий протокол, що зобов'язує розвинені країни скоротити викиди СО2. Кіотський протокол зобов'язує тридцять вісім індустріально-розвинених країн скоротити до 2008-2012 років викиди СО2 на 5% від рівня 1990 року. Країни, що підписали протокол одержують право скористатися фінансовими механізмами його виконання, до яких відноситься: спільне виконання зобов'язань, спільне здійснення проектів, механізм чистого розвитку, торгівля квотами на викиди парникових газів. На виконання рішень Кіотського протоколу Україна прийняла наступні розпорядчі документи: - Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №206 "Про затвердження Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів"; - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №341 "Про затвердження Вимог до документів, у яких обґрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження". - Наказ Мінприроди України від 17.07.2006 №342 "Про затвердження Вимог до підготовки проектів спільного впровадження". 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Парниковий газ – це газ, який затримує інфрачервоне випромінювання земної поверхні, що призводить до глобального потепління на планеті. До основних парникових газів належать - двоокис вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторовуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ) та гексафторид сірки (SF6). Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі - національна система) - це система організаційнотехнічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, необхідної для оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Національна система охоплює всі види діяльності, які призводять (можуть призвести) до антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря із джерел (підприємства, цехи, агрегати, установки, транспортні засоби тощо), а також ті, що пов'язані з абсорбцією парникових газів. Метою національної системи є виконання вимог Кiотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та рішень Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, зокрема: 74

- планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів (далі інвентаризація); - узагальнення результатів інвентаризації; - складання національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і контроль за його якістю; - забезпечення архівного зберігання інформації національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів і матеріалів до нього. На підставі даних інвентаризації щороку готується національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також національне повідомлення з питань зміни клімату та досліджень, пов'язаних з покращенням якості оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Викиди парникових газів повинні бути розраховані по секторах народного господарства за спеціальною методологією, яку розробила міжнародна група експертів з питань змін клімату (ІРСС). До цього часу викиди цих газів ніколи не враховувались в національній статистичній звітності, на них не встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК), вони не нормуються, не лімітуються. Кількість СО2 в атмосфері неухильно росте, тому що як джерело енергії стали широко застосовуватися види викопного палива (вугілля і нафта). Крім того, як результат людської діяльності в атмосферу потрапляють і інші парникові гази, наприклад метан, закис азоту і цілий ряд хлормістких речовин. Не дивлячись на те, що вони виробляються в менших об'ємах, деякі з цих газів куди небезпечніші з погляду глобального потеплення, ніж вуглекислий газ. В Київській області особливої уваги заслуговують викиди парникових газів, що пов’язані з функціонуванням паливно-енергетичного комплексу та спричиняють більше половини парникового ефекту. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Заходи по виконанню зобов'язань щодо Кіотського протоколу повинні включатись до Програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, так і до програм, що пов’язані з структурною перебудовою народного господарства, зокрема, щодо енергозбереження. Необхідно впровадити заходи щодо підвищення ефективності енергокористування та переходу до альтернативних видів палива (відмова від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля). Для зменшення викидів парникових газів в атмосферу в місті необхідно впроваджувати наступні заходи: - на підприємствах-виробниках модернізувати обладнання; - впроваджувати енергозберігаючі технології; 75

- здійснити переведення комунального автотранспорту на електротягу та використання природного газу; - ввести повну заборону використання у місті автомобілів без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів. Оскільки потепління клімату, викликане людською діяльністю, а саме споживанням енергії більше на 50%, необхідно змінити практику цього споживання.

4. Стан водних ресурсів

Особливе місце серед природних ресурсів належить нічим не замінному ресурсові – воді. Вона є основою життя на Землі. Підводним та водогосподарським об’єктам відведено 8% території області. Київщина має густу річкову мережу – 177 річок. На території Київщини протікає 3 велики річки – Дніпро, Прип’ять, Десна із загальною довжиною в межах області 377 км і 8 середніх річок – Уж, Тетерів, Рось, Ірпінь, Трубіж, Супій, Гірський Тікич, Гнилий Тікич загальною довжиною 833 км, а також 1511 малих річок загальною довжиною 7535 км. Характеристика річок Таблиця 4.1

аміако-

продукто-

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

Десна

239,0 73,0 66,0

нафто-

Дніпро Прип’ять

газо-

Кількість гребель (водосховищ), од.

Назва

Кількість Протяжність по населених території регіону, пунктів вздовж км берегової смуги, од.

3 Великі річки -

Кількість трубопро-водів, що проходять через річку, од.

Усього

378

Київська область Усього

804

2 Середні річки 12

Київська область Усього

7563

Малі річки 49

РАЗОМ

8745

Найважливіша водна артерія – Дніпро протяжністю в межах області 246 км. Основні притоки Дніпра: Прип’ять з Ужем, Тетерів зі Здвижем, Ірпінь з Унавою, Стугна, Красна, Рось з Роставицею, Горохуваткою, Протокою, Кам’янкою (праві), Десна, Трубіж, Супій, Перевіз (ліві). Річка Гнилий Тікич належить до басейну Південного Бугу. Всі вони є річками рівнинного типу, які живляться сніговими, дощовими і підземними водами. У водному режимі чітко визначена весняна повінь та значні дощові паводки влітку. Найгустіша річкова сітка в басейні Росі (0,3–0,5 км/км2). Природний режим річок значною мірою змінений, що пов’язано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків та водосховищ. В області є близько 750 невеликих озер, які є старицями річок і, як наслідок, мають дугоподібну форму. Питне водопостачання в області базується на поверхневих водах. В області створено 58 водосховищ (без врахування дніпровських) з повним і корисним об’ємом відповідно 185,7 і 161,7 млн.м 3 води. 78

Найбільшими є Київське та Канівське водосховища, більша частина площі яких розташована в межах території Київщини. В Київській області побудовано також 2389 ставків з об’ємом 259,1 млн.м3. Довжина берегової лінії річок і водойм в межах області складає 17,8 тис.км. Водні об’єкти регіону Таблиця 4.2 Усього у тому числі: місцевого значення з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення з них передано в оренду ставків

Одиниця виміру од.

Кількість 2596

од. од.

2596 1107

Водні об’єкти місцевого значення в Київській області відсутні. 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.3 млн. м3

Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього

1990 -

2000 -

2005 -

2006 1002

2007 995

2008 1015

2131,0

1132,0

812,09

1893

986

711

874,10 735,1

862,50 746,8

880,64 774,7

97 -

76 -

55 -

49,9

48,45

49,31

1,115 2,78 6,138

2,181 1,445 6,045

2,767 1,071 5,915

1806 -

1022 -

735 -

774 761,4

764 776,2

784 773,48

у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

66 -

59 -

39 -

36 709,1

20 712,7

20 733,9

3905 -

1897 -

492 -

474 47,31

374 37,59

323 31,82

Потужність очисних споруд

170

173

169

168

170

171

У 2008 році із природних водних об`єктів було забрано 1015 млн. м3 води, що на 20 млн. м3 більше порівняно з 2007 роком. Спожито свіжої води 880,64 млн. м3 , що на 18,1 млн. м3 більше порівняно з 2007 роком. Потужність очисних споруд залишилася на тому ж рівні, що і в 2007 році. 79

Забір, використання та відведення води Таблиця 4.4 Назва водного об’єкту Десна Дніпро Ірпінь Прип’ять Рось Стугна Супій Тетерів Трубіж Уж Басейн річки Південний Буг-Гнилий Тікич

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 8,11 880,2 20,15 3,14 37,04 3,84 37,98 2,28 7,79 –

Використано води

0,35

0.32

8,1 823,72 17.3 3,14 24,13 3,06 7,0 2.25 7,48 -

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод – – 784,40 30,20 6,30 1,90 0,40 – 19,61 16,69 2,12 1,64 9,34 0,05 0,85 0,44 8,97 6,49 0,40 – –

0,08

З таблиці видно, що при водовідведенні у поверхневі водні об`єкти значно зменшились скиди забруднених зворотних вод. Динаміка споживання свіжої води (млн.м3) 881 2007

862 874

2005

812 786

2003

948 1021 963

2001

1132 1126

1999

1000 1997

1017 1229

1995

1496 0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

Використання свіжої води підприємствами основних галузей економіки (відсотків до загального обсягу)

2007

2008

1,0 2,0 9,6

0,8 1,7

81,1

8,2

Електроенергетика

6,3

83,1 6,2

Житловокомунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Інші галузі

Структура використання свіжої води (відсотків до загального обсягу)

2007 0,3

7,0

2008 Виробничі потреби

0,5

0,3

86,6

5,6 Побутово-питні потреби

5,6

0,5 88,0

Зрошення

Ставково-рибне та сільське господарство Інші потреби

4.2. Забруднення поверхневих вод Спостеpеження за станом забpуднення водних об’єктів Київської області по гідpохімічних показниках пpоводились меpежею гідрометслужби у 2008 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах. Річки. За даними гідрохімічних спостеpежень вміст pозчиненого у воді кисню був достатнім і знаходився в межах 6,54 - 10,35 мгО2/дм3. Річки Київської області були забpуднені пеpеважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному - 1-2 гранично допустимої концентрації (ГДК) на річках Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось (м. Богуслав); - азоту нітpитному – 1 – 3 ГДК на pічках. Ірпінь, Десна, Трубіж, Недра, Рось; - сполуках міді – 2 - 5 ГДК, сполуках маpганцю – 1 - 7 ГДК, сполуках цинку на рівні ГДК у pічках Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м.Біла Церква); - сполуках заліза загального – 1,3 ГДК на р. Ірпінь; - фенолах – 2-5 ГДК, сполуках хрому шестивалентного – 5 - 10 ГДК у всіх пунктах спостережень. Протягом року зафіксовано випадок високого забруднення (ВЗ) по сполуках марганцю на рівні 11 ГДК у воді р. Ірпінь – с. Мостище. Порівняно з 2007 роком у воді майже усіх річок Київської області збільшився вміст фенолів, у річках Десна, Рось (м. Біла Церква) – сполук міді, у р. Ірпінь - сполук марганцю; зменшились концентрації сполук міді у воді р. Унава нижче м. Фастів. Водосховища. Середній вміст pозчиненого кисню у воді Київського та Канівського водосховищ знаходився в межах 7,17 - 8,70 мгО2/дм3. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному-1,0-2,0 ГДК у воді Київського водосховища в районі м.Чорнобиль, сел Страхолісся, Новопетрівці та Канівського водосховища у створі нижче Києва. - азоту нітpитному –1-2 ГДК у воді Канівського водосховища в створі нижче Києва, та у міст Українка і Ржищів; - сполуках заліза загального - 1 - 3 ГДК в усіх пунктах Київського водосховища і в районі м. Київ Канівського водосховища; - сполуках цинку – 1 - 5 ГДК, фенолах, сполуках міді – 3 - 6 ГДК, сполуках марганцю – 1-3 ГДК, сполуках хpому шестивалентного – 5 - 10 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ. Протягом року спостерігались випадки високого забруднення (вище 10 ГДК) по сполуках цинку в межах 10 - 16 ГДК у воді Київського водосховища в районі сел Страхолісся і Новопетрівці, по сполуках марганцю – 11 - 22 ГДК

на Канівському водосховищі в межах Києва та нижче Києва, по сполуках заліза загального – 11 ГДК в створі 6 км нижче Києва. Порівняно з 2007 р. у воді водосховищ Київської області дещо збільшились концентрації фенолів, сполук міді - у пунктах Київського водосховища та Канівського в районі міст Київ, Ржищів, сполук цинку – в пунктах Київського водосховища (села Новопетрівці, Страхолісся) 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти по районах і містах у 2008 році Таблиця 4.5 (млн.м3) без очищення

недостатньо очищених

30,20

4,11

26,09

Частка у загальному обсязі скидання зворотних вод, відсотків 3,9

0,40 0,18 0,31 – 0,12 0,04 0,46 0,95 – – 0,28 0,09 0,10 0,02 0,31 0,60 – – – 0,31 – – 0,06 0,12 0,05

– – – – 0,03 – – – – – 0,28 – – 0,01 – 0,37 – – – 0,14 – – – – 0,05

0,40 0,18 0,31 – 0,09 0,04 0,46 0,95 – – – 0,09 0,10 0,01 0,31 0,23 – – – 0,17 – – 0,06 0,12 –

54,8 100,0 86,8 – 16,4 6,3 55,4 100,0 – – 100,0 100,0 3,1 57,1 100,0 0,1 – – – 36,9 – – 95,2 74,5 0,6

15,43 – 6,05 1,53 0,47 – 2,15

1,90 – 0,66 0,03 0,47 – –

13,53 – 5,39 1,50 – – 2,15

92,0 – 100,0 100,0 64,2 – 100,0

У тому числі Усього Київська область райони Баришівський1 Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Вишгородський Володарський Згурівський Іванківський Кагарлицький2 К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський міста Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Ірпінь3 П.-Хмельницький Славутич

Фастів

0,17

–

0,17

13,6

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.6 млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без забруднених очищення

побутово-питні потреби

виробничі потреби

731,64 0,23

0,25 0,07

731,40 0,16

717,80 0,67

0,04 0,67

1,44 0,74 -

0,36 0,27 -

1,08 0,47 -

– 0,93 -

– 0,72 -

– -

54,49 72,12 7,09 0,99

44,62 1,27 0,75 0,59

9,78 15,16 6,28 0,39

32,62 16,01 2,10 1,65

26,45 0,71 0,30 0,10

0,12 11,78 880,64

0,02 1,11 49,31

0,10 9,88 774,70

– 12,62 784,40

– 1,21 30,20

– -

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За данними обласної санітарної служби в Київській області у 2008 році транскордонних забруднень поверхневих вод не відбувалося. 4.3. Якість поверхневих вод Згідно наказу по санітарно-епідеміологічній службі області від 16.11.1998року №186 “Про здійснення моніторингу якості води р. Дніпро в межах Київської області” в 2008 році з 207 контрольних створів постійного спостереження на 33 річках досліджено 1333 проби води за мікробіологічними показниками, з них не відповідало санітарним вимогам 219 проб, що становить 16,4% та 2433 за санітарно-хімічними показниками, не відповідало нормативам 313(12,8%) проб. Відхилення від гігієнічних вимог по хімічним показникам реєструється, в основному, по біохімічному споживанні кисню, окислюванності, залізу та мутності, по мікробіологічних – по числу лактозопозитивних паличок, в період цвітіння водойм в Білоцерківському, Бориспільському, Миронівському, Рокитнянському, Вишгородському, Богуславському районах. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 84

Спостереження за станом забруднення водних об'єктів Київської області по гідрохімічних показниках проводились мережею гідрометслужби у 2008 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах. Річки. За даними гідрохімічних спостережень вміст розчиненого у воді кисню був достатнім і знаходився в межах 6,54 - 10,35 мгО2/дм3. Річки Київської області були забруднені переважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному - 1-2 гранично допустимої концентрації (ГДК) на річках Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось (м. Богуслав); - азоту нітритному - 1 - 3 ГДК на річках Ірпінь, Десна, Трубіж, Недра, Рось; - сполуках міді - 2 - 5 ГДК, сполуках марганцю - 1 - 7 ГДК, сполуках цинку - на рівні ГДК у річках Ірпінь, Унава, Десна, Рось (м.Біла Церква); - сполуках заліза загального – 1,3 ГДК на р. Ірпінь; - фенолах - 2-5 ГДК, сполуках хрому шестивалентного - 5 - 10 ГДК у всіх пунктах спостережень. Протягом року зафіксовано випадок високого забруднення (ВЗ) по сполуках марганцю на рівні 11 ГДК у воді р. Ірпінь - с. Мостище. Порівняно з 2007 роком у воді майже усіх річок Київської області збільшився вміст фенолів, у річках Десна, Рось (м. Біла Церква) - сполук міді, у р. Ірпінь - сполук марганцю; зменшились концентрації сполук міді у воді р. Унава нижче м. Фастів. Водосховища. Середній вміст розчиненого кисню у воді Київського та Канівського водосховищ знаходився в межах 7,17 - 8.70 мгО2/дм3. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили по: - азоту амонійному-1,0-2,0 ГДК у воді Київського водосховища в районі м.Чорнобиль, сіл Страхолісся, Новопетрівці та Канівського водосховища у створі нижче Києва. - азоту нітритному -1-2 ГДК у воді Канівського водосховища в створі нижче Києва, та у міст Українка і Ржищів; - сполуках заліза загального - 1 - 3 ГДК в усіх пунктах Київського водосховища і в районі м. Київ Канівського водосховища; - сполуках цинку - 1 - 5 ГДК, фенолах, сполуках міді - 3 - 6 ГДК, сполуках марганцю - 1-3 ГДК, сполуках хрому шестивалентного - 5 - 10 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ. Протягом року спостерігались випадки високого забруднення (вище 10 ГДК) по сполуках цинку в межах 1 0 - 1 6 ГДК у воді Київського водосховища в районі сіл Страхолісся і Новопетрівці, по сполуках марганцю - 11 - 2 2 ГДК на Канівському водосховищі в межах Києва та нижче Києва, по сполуках заліза загального - 11 ГДК в створі 6 км нижче Києва. Порівняно з 2007 р. дещо збільшились концентрації фенолів, сполук міді у пунктах Київського і Канівського водосховищ в районі Києва і Ржищева, 85

сполук цинку - в пунктах Київського Страхолісся)

водосховища (сіл Новопетрівці,

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Гідробіологічні спостереження проводилися на Київському і Канівському водосховищах та на річках Десна, Рось. На обох водосховищах і шести річках виконувалося визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis. Річки. За сукупністю планктонного ценозу (фіто- і зоопланктону) стан водної екосистеми р. Десна на ділянці 2,5км ПнЗ с. Літки відповідав ІІІ класу якості вод (помірне забруднення). Стан гідробіоценозів р.Рось у районі м.Біла Церква відповідав ІІІ класу якості вод (помірне забруднення). Донні ценози були різноманітними, знайдені представники різних класів вищих ракоподібних. Планктон характеризувався високими чисельністю, біомасою, загальним видовим багатством. Визначення хронічної токсичності вод проводилося на річках Трубіж, (сел.Баришівка, м.Переяслав-Хмельницький), Рось, (міста Біла Церква та Богуслав), Десна (с. Літки), Ірпінь, (с. Мостище), Недра (м.Березань), Тетерів, (м.Іванків). Токсичну дію вод було встановлено на р.Десна - у липні і вересні, р.Тетерів – у серпні, р.Рось (м.Біла Церква) – у липні і серпні, в районі м.Богуслав – у червні і вересні; р.Трубіж (сел.Баришівка) – у лютому, липні і жовтні, в районі м.Переяслав-Хмельницький – у лютому і жовтні; р.Ірпінь – у лютому і червні, р.Недра – у вересні. Водосховища Якісні та кількісні показники розвитку фітопланктону Київського водосховища, на відміну від минулого року, досягали максимальних значень у верхній частині водосховища в районі м.Чорнобиль. У цій частині водоймища значну частку фітоценозів складали водорості βα– та α-мезосапробного комплексу (водорості-індикатори забруднених вод). У середній частині водосховища (в районі с.Страхолісся) чисельність і біомаса фітопланктону знижувались, і на пригреблевій ділянці (с.Новопетрівці) показники розвитку фітопланктону мали мінімальні значення. Зоопланктонне угруповання водосховища було багатим і різноманітним. Структура угруповань в цілому відповідала сезонній динаміці розвитку гідробіонтів. Чисельні і якісні характеристики розвитку тваринних ценозів значно збільшилися порівняно з минулим роком. У пробах переважали організми – індикатори досить чистих та помірно забруднених вод. Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища протягом року проводилось тричі, всього було відібрано 33 проби. Токсичну дію вод водосховища на виживаність і плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis виявлено в 9,9% проб в пунктах 0,5 км нижче с. Новопетрівці у квітні, м. Чорнобиль, с. Зелений Мис – у серпні. Показники кількісного та якісного розвитку фітопланктону Канівського водосховища були в цілому невисокими, домінували діатомові та евгленові, влітку також масово розмножувались зелені та синьозелені 86

водорості. По створах результати оцінки сапробіологічної ситуації були згладженими. Максимальні показники розвитку зоопланктону спостерігались у червні, у другій половині року сезонна динаміка розвитку угруповань була порушена. У цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені. По визначенню хронічної токсичності вод на Канівському водосховищі було відібрано і проаналізовано 117 проб води. Хронічну токсичність вод встановлено в 53 пробах води (45%) на усіх створах Києва з березня по листопад. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби Київської області проводиться постійна робота, яка направлена на покращення стану водопостачання населення області та профілактику захворювань, пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води. В області за останні роки спалахів інфекційних захворювань етіологічно пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води не зареєстровано. За 2008р. відмічалось зниження захворюваності в порівнянні з 2007роком на вірусний гепатит А з 223 (діти 46) до 135 (діти 15) випадків, на гастроентероколіти з 3502 (діти 2121) до 3044 (діти 1862) випадків, на дизентерію з 476 (діти 321) до 89 (діти 55) випадків. У 2009 році в області захворюваність на гастроентероколіти зменшилася – зареєстровано 1578 випадків з показником – 173,6 на 100 тис. населення (за аналогічний період 2008р. – 1491 випадок з показником 193,8). У 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, в області відмічається зниження захворюваності на вірусні гепатити – зареєстровано 135 випадків проти 161 – у 2008 році з показником – 14,9 на 100 тис. населення, у тому числі на вірусний гепатит А – зареєстровано 35 випадків проти 67 – у 2008 році з показником –3,9 на 100 тис. населення, на шигелльози (дизентерію) – зареєстровано 14 випадків проти 39 – у 2008 році з показником – 1,5 на 100 тис. населення, на сальмонельоз – зареєстровано 129 випадків проти 160 – у 2008 році з показником – 14,2 на 100 тис. населення. Аналіз неінфекційної захворюваності населення області свідчить, що в структурі поширеності хвороб однією з причин яких є вживання питної води, 38,3%, належить хворобам системи кровообігу, 11,4% хворобам органів травлення. У 2008 році у порівнянні з 2007р. загальна захворюваність на 10 тис. населення зменшилась. Цей показник становить 5277,2 у 2008 році проти 5330,0 у 2007 році. Разом з тим зросла захворюваність населення на злоякісні новоутворення (4,3%), хвороби ендокринної системи (1,2%). Стан здоров’я населення, рівень захворюваності на кишкові інфекції та неінфекційної захворюваності в значній мірі залежать від якості питної води, 87

що споживає населення, тому проблема забезпечення населення області якісною питною водою є гострою і актуальною. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Зважаючи на те, що розповсюдження радіонуклідів за межі ЗВ відбувається переважно водним шляхом (до 90 %), моніторинг за радіаційним станом поверхневих вод здійснюється більше, як у 40 пунктах. Особлива увага приділяється р. Прип’ять, через яку здійснюється надходження радіонуклідів з території ЗВ до Київського водосховища. Середні та максимальні значення вмісту 90Sr у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль склали 40 Бк/м3 та 290 Бк/м3 відповідно, 137Cs – 10 та 130 Бк/м3, що не перевищує встановлені нормативним документом ДР-2006 допустимі рівні вмісту радіонуклідів для питної води (2000 Бк/м3). Винос 90Sr виявився одним з найменших за післяаварійний період, що пояснюється насамперед низькою водністю ріки (15,3 км3 у 2008 та 12,4 км3 у 2007 роках), і склав 1,42 ТБк, 137Cs – 0,60 ТБк. За межами ЗВ сформувалось 32 % виносу 90Sr та 82 % – 137Cs. У воді малопроточних та замкнених водойм вміст 90Sr досягав 47000120000 Бк/м3 (оз. Азбучин, Глибоке), 137Cs – до 110000 Бк/м3 (відвідний канал ІІІ черги ЧАЕС). Стічні води. Регулярно проводився відбір проб на вміст радіонуклідів у стічних водах КОС м. Чорнобиль (випуск в р. Уж). За результатами моніторингу, сумарна питома активність 137Cs та 90Sr в стічних водах була близькою до результатів останніх років і не перевищувала контрольне значення для суміші цих радiонуклiдiв, встановлене на рівні 3700 Бк/м3. Переважали значення 200-400 Бк/м3, а максимальне значення не перевищило 1600 Бк/м3. Загальний об’єм скидів за рік склав 1,6×108 Бк, що не перевищує контрольного скиду (3,7×108 Бк). Підземні води. Моніторинг вмісту радіонуклідів проводиться по трьох водоносних комплексах – четвертинному (138 свердловин), еоценовому (водозабір ЧАЕС, м. Прип’ять) та сеноман-нижньокрейдовому (водозабір м. Чорнобиль та міський водопровід). Забруднення еоценового та сеноман-нижньокрейдового комплексів достовірно не зафіксовано. Концентрація 137Cs та 90Sr у воді водозаборів ЧАЕС та м. Чорнобиль не перевищувала 10 Бк/м3 (ДР-2006 для питної води становить 2000 Бк/м3). Суттєвими локальними джерелами радіоактивного забруднення підземних вод четвертинного водоносного комплексу залишаються пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ). В підземних водах цих районів спостерігається постійне перевищення ДКВ для 90Sr у 40-50 разів (ДКВ становить 10000 Бк/м3) – фактично водовміщуючі породи наповнені 88

водою з характеристиками рідких радіоактивних відходів (ОСПУ-2005, додаток 15). Максимальні значення об’ємної активності 90Sr зафіксовані спостережними свердловинами на ПТЛРВ “Рудий ліс” в межах старої Будбази та району озера Азбучин - відповідно 330000 Бк/м3 та 120000 Бк/м3. При цьому значення 137Cs досягали 600-1000 Бк/м3. Поза площами захоронень радіоактивних відходів переважна більшість значень вмісту 90Sr знаходяться в межах 50-200 Бк/м3, 137Cs – 20-40 Бк/м3. Радіаційний стан ґрунтових вод в межах ПЗРВ “Буряківка”, “Підлісний”, “3-я черга ЧАЕС” відзначається певною сталістю без виражених тенденцій зростання вмісту 90Sr як основного забруднювача, який знаходиться в межах 170-1100 Бк/м3, при переважаючих значеннях 200500 Бк/м3. 4.4. Морські води 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Якість питної води за мікробіологічними показниками в області покращилась і становить 2,7 % нестандартних проб води у 2008р. проти 3,2 % в 2007 році. Найвищі показники нестандартних проб води відмічаються в Бориспільському, Білоцерківському, Яготинському, Васильківському, Миронівському, Переяслав – Хмельницькому, Фастівському, Рокитнянському районах. Нестандартні проби води виявлялися на комунальних водопроводах міст Богуслава, Вишгорода, Василькова, Переяслав – Хмельницького, Яготина, Біла Церква. В поточному році досліджено 5671 проб питної води із них нестандартних 52 (0,9 %). Досліджено 2130 проб питної води на відомчих водопроводах із них нестандартних 54 –2,54%. Нестандартні проби води виявлялись на водопроводах Васильківського, Кагарлицького, Таращанського, Бородянського, Фастівського, Києво-Святошинського, Рокитнянського районів. В 2008 році досліджено 3323 проби питної води з сільських водопроводів із них нестандартних 199 – 5,9 %. Найбільша кількість на сільських водопроводах Миронівського, Макарівського, Баришівського, Білоцерківського, Васильківського, Рокитнянського, Ставищенського, Фастівського, Яготинського районів. Відхилення питної води від вимог ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая” за хімічними показниками пов’язані з якістю води джерел водопостачання. Підземні водозабори Київської області, яких нараховується 2010, живляться в основному з Бучацького водоносного горизонту, який характеризується підвищеним вмістом сполук заліза. Тому в питній воді водопроводів 89

Білоцерківського, Бориспільського, Бородянського, Васильківського, Володарського, Вишгородського, Іванківського, Києво-Святошинського, Макарівського, Миронівського, Обухівського, Рокитнянського, Ставищенського, Таращанського, Фастівського районів вміст заліза перевищує допустимі рівні. Найбільша кількість нестандартних проб питної води з централізованих систем водопостачання за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками реєструється на сільських водопроводах, найменша на комунальних. Власники відомчих та сільських систем водопостачання, в складних економічних умовах не спроможні забезпечити водогони обладнанням по знезалізненню питної води. На якість питної води також негативно впливає незадовільний технічний стан водопровідних споруд і мереж, їх зношеність. В даний час потребують покращення санітарно-технічного стану 70 водопроводів області (в Яготинському, Білоцерківському, Обухівському, Іванківському, Таращанському, Бориспільському та інших районах). Незадовільний сантехнічний стан водопровідних мереж спричиняє аварійні ситуації. Власники сільських систем водопостачання – сільські ради, не спроможні забезпечити водогони обладнанням по знезалізненню питної води. На вимогу санепідслужби в більшості районів області створюються організації по експлуатації водопровідно – каналізаційного господарства в сільській місцевості. Не створені такі організації в Бородянському, Таращанському, Тетіївському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському та інших районах. Фахівцями санепідслужби області здійснюється санітарний нагляд за 2571 джерелом децентралізованого водопостачання, в т.ч. 1854 шахтними колодязями громадського користування, 31 каптажами та 686 трубчатими колодязями. За мікробіологічними показниками у 2008р. досліджено 2092 проби з них не відповідало санітарним вимогам 333 проби, що становить 15,92 % . Незадовільна якість питної води з децентралізованих джерел водопостачання пов’язана з забрудненням поверхневих вод в Обухівському, Баришівському, Богуславському, Білоцерківському, Васильківському, Києво–Святошинському, Кагарлицькому, Таращанському, Фастівському, Яготинському районах та м. Ірпінь. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів В області експлуатуються 800 водопроводів, з них 50 – комунальні, 207 – відомчі та 543 – сільські. Із загальної кількості комунальних водопроводів чотири – з поверхневих джерел водопостачання: з річки Рось – водопроводи міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка, з р. Десна – водопровід міста Бровари. Решта 796 водопроводів - з 2010 артезіанських свердловин.

Не затверджена на сесії Київської обласної ради Програма забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2008-2020 роки. В районах та містах області розроблені та затверджені районні “Програми...”. Не розроблені та не затверджені сесіями районних рад «Програми..» в Миронівському, Вишгородському, Іванківському, Макарівському та інших районах. Згідно районних програм побудовано артезіанські свердловини в Бориспільському, Обухівському, Іванківському районах. Замінено водопровідні мережі та споруди в селах Баришівського, Вишгородського, Обухівського районів, завершено будівництво станції знезалізнення та знезаражування питної води на комунальному водопроводі м. Кагарлик. Незважаючи на проведену роботу по будівництву та ремонту водопроводів, артезіанських свердловин, бюветів питної води питання водопостачання та забезпечення населення Києво-Святошинського району водою гарантованої якості в необхідній кількості до цього часу потребує подальшого вирішення. Санепідслужбою встановлено забруднення нітратами Полтавського водоносного горизонту в селах с. Борщагівка, Петровське та м. Вишневе Києво–Святошинського району. В зв’язку з чим проводиться перебурення артезіанських свердловин з Полтавського на Сеноманський водоносний горизонт. Потребує вирішення питання буріння нових артезіанських свердловин для забезпечення вказаних населених пунктів якісною питною водою. Частково проведено заходи по локалізації нафтозабруднення в районах міст Узин та Біла Церква. Підземний водоносний горизонт в районі міста Узин забруднено авіаційним гасом від військового аеродрому. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.93р. №191-р“Про проведення комплексу робіт по ліквідації забруднення нафтопродуктами природного середовища та термінового забезпечення м. Узин та прилеглих населених пунктів якісною питною водою” передбачено будівництво нового водопроводу для м. Узин та навколишніх населених пунктів(с.с.Блощинці,Острійки, Чепеліївка, Сухоліси, Іванівка, Мала Антонівка, Олійникова Слобода) загальною довжиною 18 км. До 1997р. було побудовано 16,5 км водогону. В даний час до закінчення будівництва необхідно добудувати 0,260 км водогону, завершити будівництво 50м переходу через р. Протоку, та провести підсипку грунтом, провести впорядкування, ревізію та ремонт запірної арматури та оглядових колодязів по трасі водопроводу. Вказане питання розглянуто на засіданні постійної комісії Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чсрнобильської катастрофи, вирішується виділення коштів на добудову вказаного водопроводу. Згідно наказу по санітарно-епідеміологічній службі області від 16.11.1998року №186 “Про здійснення моніторингу якості води р. Дніпро в межах Київської області” в 2008 році з 207 контрольних створів постійного спостереження на 33 річках досліджено 1333 проби води за 91

мікробіологічними показниками, з них не відповідало санітарним вимогам 219 проб, що становить 16,4% та 2433 за санітарно-хімічними показниками, не відповідало нормативам 313(12,8%) проб. Відхилення від гігієнічних вимог по хімічним показникам реєструється, в основному, по біохімічному споживанні кисню, окислюванності, залізу та мутності, по мікробіологічних – по числу лактозопозитивних паличок, в період цвітіння водойм в Білоцерківському, Бориспільському, Миронівському, Рокитнянському, Вишгородському, Богуславському районах. Постановою Верховної Ради України від 27.02.97 №123/97-ВР, затверджено національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Вказаною програмою, окрім іншого, до невідкладних природоохоронних заходів шодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра віднесено будівництво каналізаційних очисних споруд у м.Василькові. На даний час, таке будівництво не проведено, внаслідок чого продовжують мати місце факти забруднення вод річки Стугна. Існуючі очисні споруди міста належать КП «Васильківська шкіряна фірма». Побудовані у 1968 році, проектна потужність 10,3 тис.м3/добу, санітарно-захисна зона не витримана, становить 50-70 м. Таким чином, погіршення екологічного стану водних басейнів, зниження якості питної води, нераціональне, виснажливе використання водних ресурсів, критичний стан основних виробничих фондів у системах життєзабезпечення, зокрема водопостачання та водовідведення, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру становлять загрози довкіллю та може завдати істотної шкоди інтересам держави та здоров'ю населення. Для покращання водопостачання населення Київської області необхідно: -

розширення обсягів використання підземних вод для питного водопостачання населення шляхом збільшення мережі водозабірних свердловин. Будівництво та реконструкція водопровідних мереж та споруд. Для попередження скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти передбачити будівництво, реконструкцію каналізаційних очисних споруд і мереж та провести каналізування сільських населених пунктів. Реконструкцію та розширення водозабору з поверхневих джерел водопостачання з р. Рось для міст Біла Церква, Богуслава, Миронівки. Будівництво нових водопроводів з використанням ефективних технологій очищення води. Будівництво очисних споруд поверхневого стоку селітебних територій населених пунктів. 92

Поліпшення зон санітарної охорони джерел водопостачання, проведення подальшого благоустрою водоохоронних зон та прибережних смуг водних об`єктів. Широке впровадження індивідуальних та колективних установок доочищення води для питних потреб у місцях її безпосереднього споживання. Затвердження на сесії Київської обласної ради Програма забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2008-2020 роки. Достатнє фінансування прийнятих Програм за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел надходження.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного i рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні. Терміном «екомережа» визначають сукупність ділянок відносно недоторканої природи, де тварини і рослини практично позбавлені впливу людини (ядра екомережі), та шляхів, якими ці ділянки сполучаються між собою (екологічні коридори). Так наприклад, ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором – річка, що протікає між ними. Руслом і берегами річки тварини зможуть пересуватися з однієї ділянки лісу в інший. Такі системи поєднуються у більші, котрі в свою чергу формують глобальну екомережу, що охоплює всю планету. Територія екологічної мережі - це свого роду данина, це той мінімум, який ми лишаємо живим істотам Землі, і який обов’язково має бути звільненим від впливу господарської діяльності людини. Основною метою створення екомережі Київської області є формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. Формування, збереження та використання екомережі здійснюється відповідно до таких основних принципів: а) забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі; б) збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі; в) зупинення втрат природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території екомережі; г) забезпечення державної підтримки, стимулювання суб'єктів осподарювання при створенні на їх землях територій та об'єктів природнозаповідного фонду, інших територій, що підлягають особливій охороні, розвитку екомережі; 95

д) забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробленні пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та використання екомережі; е) забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської екомережі, всебічний розвиток міжнародної співпраці у цій сфері; є) удосконалення складу земель України шляхом забезпечення науково-обґрунтованого співвідношення між різними категоріями земель; ж) системне врахування екологічних, соціальних та економічних інтересів суспільства. Згідно Закону України "Про екологічну мережу України" до складових структурних елементів екомережі включаються: а) території та об'єкти природно-заповідного фонду; б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; в) землі лісового фонду; г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; д) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність); ж) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; з) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; и) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо; і) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом. На територіях – складових національної екологічної мережі має бути забезпечено проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів та рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення. На виконання Закону України від 21.09.00р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", Київською обласною радою п’ятого скликання затверджена Програма “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року”, якою передбачені заходи: 96

виніс меж в натуру існуючих територій та об’єктів природнозаповідного фонду Київської області; Розробка регіонального списку видів тварин, які охороняються на території Київської області; Розробка кадастру хребетних тварин Київської області, занесених до Червоної книги України; Розробка списку рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори, які підлягають охороні в Київській області; Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі та Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця 5.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 1365,6 251,8

2005 1366,4 252,9

2006 1363,7 253,7

2007 1362,1 253,2

2008 1360,6 252,9

175,5 0,4 1,7

175,6 0,5 2,5

175,3 0,4 2,5

175,4 0,5 2,6

0,1

651,2

648,6

649,3

649,6

649,0

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за 2008р.

175,4 252,9

0,5 2,6

0,1 649

1360,6 Землі природного призначення

Сіножаті та пасовища

Землі водного фонду

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі історико-культурного призначення

Ліси

Розробка екологічної мережі області є наступним логічним кроком розвитку природоохоронної справи після формування системи територій природно-заповідного фонду. Екологічна мережа розглядається як єдина територіальна природна система об’єктів та територій, розташованих в межах адміністративних кордонів області, яка включає не тільки ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об’єкти 97

природно-заповідного фонду, а й зелені насадження загального та спеціального користування. 5.1.1. Стан природних складових довкілля Законом «Про екологічну мережу України» визначено перелік категорій земель, які включаються до структурних елементів екомережі. Це території, що вже мають певний охоронний статус (території та об'єкти природнозаповідного фонду, ліси першої групи, прибережні захисні смуги, рекреаційні території тощо), а також ті, що не охороняються і екстенсивно використовуються (природні сіножаті та пасовища, ліси другої групи тощо). До цього переліку включено й радіоактивно забруднені землі, що не використовуються і підлягають охороні як об'єкти з особливим статусом, а також території з деградованим рослинним покривом, які підлягають ренатуралізації. Розрізняють біосферний, континентальний, національний, регіональний (обласний) та локальний (місцевий) рівні екомережі. Ключовим є регіональний рівень, оскільки він забезпечує формування реальної територіальної системи екомережі. Проблема деградації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для Київської області. Одним з найбільш важливих елементів екологічної мережі Київської області могли б стати національні природні парки “Залісся” у Броварському районі, “Переяславський” у Переяслав-Хмельницькому районі, “Подесіння” у Броварському та Вишгородському районах та “Дніпровсько-Тетерівський” в Іванківському та Вишгородському районах, а також розширення НПП “Голосіївський” з включенням до його складу земель Київської області (Обухівський, Бориспільський та Києво-Святошинський райони). Саме ці території є тим природним регіоном, що забезпечить у повній мірі збереження біорізноманіття та середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин при невиснажливому використанні наявних природних ресурсів у рекреаційних цілях. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі, біорізноманіття в Київській області є промисловість та будівництво котеджних містечок, садових товариств, які як правило будуються біля річок, озер та лісів. Саме тому найбільш захищеними територіями у київській області є природні комплекси у межах природнозаповідного фонду. Важливою складовою частиною національної екологічної мережі у межах Київської області є ліси, загальна площа яких становить 708,8 тис.га, без врахування зони відчуження обов’язкового (безумовного) відселення ЧАЕС.

Складові структурних елементів екологічної мережі

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

6,36

49,22

649,0

2,218

17,6

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті заболочені землі 49,8

83,8

Водно-болотні угіддя -

252,8

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га -

Київська область-

Складові елементи екомережі, тис. га

84093,02

Загальна площа, тис. га

281

Таблиця 5.2 № Одиниці з/п адміністративнотериторіального устрою

У зв’язку з розвитком забудови області поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення та збільшення забудованих земель. 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в Київській області Заходи щодо збереження біорізноманіття стали важливим компонентом державної екологічної політики, конкретизуючи та розвиваючи ідеологію традиційної охорони природи. Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні органи, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. Державне управління у сфері формування, збереження та використання екомережі здійснюється із залученням громадян та їх об'єднань і забезпеченням їх широкого доступу до інформації з цих питань. Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи. 99

Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. З метою збереження удосконалення екомережі та відтворення об’єктів рослинного світу та збереження біорізноманіття Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області у ІІ півріччі розпочало плідну співпрацю з науковими установами, такими як: інститут зоології ім. Шмальгаузена, та Національний ботанічний сад ім. Гришка, громадськими організаціями: Національний екологічний центр України, Київський еколого-культурний центр, ДО “Зелене майбутнє” з метою виявлення цінних територій та об’єктів для наступного їх заповідання. Рішенням Київської обласної ради п’ятого скликання “Про оголошення нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області” у 2008 році було оголошено створення: Ботанічної пам’ятки природи “Ходосівський дуб”, площею 0,04 га на землях ВП НАУ “Боярської лісової дослідної станції” Києво-Святошинського району; Ботанічної пам’ятки природи “Витоки струмка Дніприк”, площею 1,5 га на землях Чабанівської селищної ради КиєвоСвятошинського району; Регіонального ландшафтного парку “Богуславль” площею 7,5 в Богуславському районі. Також Указом Президента України від 11.06.2008 № 538 було розширено територію дендрологічного парку загальнодержавного значення “Олександрія” на 108,8 га. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України, Законом "Про рослинний світ" та іншими нормативно-правовими актами. Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких

100

знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів. Об'єкти рослинного світу - дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Програмою „Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011року” (що затверджена рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007р. №198-13-У) та рішенням сесії обласної ради від 17.07.2008 № 346-18-V було затверджено „Перелік природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду ОНПС” передбачені заходи на: розробку регіональної програми формування екологічної мережі та регіональної схеми екологічної мережі в Київській області; виніс меж у натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного і місцевого значення, (у т.ч. новостворених територій природно-заповідного фонду); розробка кадастру хребетних тварин Київської області, занесених до Червоної книги України; розробка списку рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори, які підлягають охороні в Київській області; розробка регіонального списку видів тварин, які охороняються на території Київської області. З метою поліпшення стану лісового фонду області здійснюються спеціальні заходи за участю спеціалістів ДПСЛ “Київлісозахист” по виявленню таких насаджень та поступовому вирівнюванню шляхом проведення лісогосподарських заходів. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів -

2000 -

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 -

2008 -

5.2.1. Лісові ресурси Станом на 01.01.2009 рік площа лісів Київської області становить 708,8 тис.га, що становить 19,8% від загальної площі області. Площа лісів за останні роки залишається стабільною, та не збільшується по причині вилучення лісів для не лісогосподарських потреб, хоча і створюється щорічно від 100 до 300 га нових лісів. В 2008 році садіння та висівання лісів було здійснено на площі 2,9 тис.га. в області . Обсяги садіння та висівання лісу зменшується внаслідок зменшення обсягів суцільних зрубів хвойного та твердолистяного господарства та збільшення відсотку суцільних зрубів м'яколистяного господарства, 101

відновлення лісу, після якого проходить природним шляхом. Для досягненням оптимальної науково-обгрунтованої лісистості області (23%) необхідно нарощувати обсяги створення захисних лісових насаджень (створення нових лісів) за рахунок деградованих і малородючих грунтів, які доцільно передати державним спеціалізованим підприємствам для заліснення. На жаль на даний час це неможливо по кількох причинах: - необхідно внести доповнення до ст. 208 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 щодо звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва спеціалізованих лісогосподарських підприємств у випадку надання їм у постійне користування для заліснення техногенно-забруднених, деградованих та малородючих земель, що вилучені із сільськогосподарського використання; - необхідно розробити механізм викупу державою під заліснення розпайованих земель, які не використовуються за цільовим призначенням, необхідно розробити загально обласний проект землеустрою щодо зміни цільового призначення деградованих і малородючих грунтів сільськогосподарських земель для їх подальшого заліснення. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.4 № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 Тис.га -

Кількість

Примітка

4 749.297

5 -

575.984

Тис.га

349.82

19.8

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.5 2000

2005 2957,4

Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2006 2457,9

2007 2557,7

2008 2400,1

Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.6 №

Район

Площа на 1 випадок, га Кількість Пройдено пожежами , га випадків Лісові землі Нелісові Звітний Попередній

Завдані збитки, тис. грн. всього

в т.ч.

102

всього

в т.ч. верховими

землі

рік, га

побічні **

Богуславський

0.43

0.6

Бородянський

7,3

0,66

23,5

Іванківський

25,4

10,16

1,06

732

Миронівський

1,4

0,28

9,4

Поліський

6,4

1,28

0,97

3,3

Лісові пожежі Київському ОУМГ ДП „Бориспільський лісгосп”

2,71

0,13

0,09

6,9

ДП „Вищедубечанський л-г”

4,78

0,16

0,13

20,1

13,1

ДП „Дилерській л-г

0,57

0,07

0,08

2,8

Дніпрово-Тетерівське ДЛМГ

1,12

0,28

0,1

0,6

ДП „Іванівський л-г”

12,65

0,84

0,08

13,1

ДП „Київський лісгосп”

123

21,41

0,17

0,09

60,7

ДП „Клавдієвський л-г”

3,8

0,22

0,08

4,3

ДП „Макарівський лісгосп”

7,65

0.29

0,13

18,2

ДП „Поліський лісгосп”

2,24

0,19

0,14

11,6

ДП „П-Хмельницький лг”

1,71

0,1

0,13

7,3

ДП „Ржищівський л-г”

1,59

0,32

0,19

14,3

ДП „Тетерівський л-г”

24,95

2,5

0,27

0,04

72,8

ДП „Фастівський л-г”

4,5

2,5

4,5

12,7

Інші лісокористувачі ВП НАУ „Боярська ЛДС”

15,79

0,42

0,66

97,6

ДСКП „Чорнобильська Пуща”

23,84

1,25

2,89

16,8

103

ДП „Київська ЛНДС”

ДП „Ржищівський ВЛГ” -

КОДО „Київагроліс”

ДО „ЛГ Білоозерське”

ДКОЗБ „Київзеленбуд”

274

0,66

0,02

0,07

1,4

0,67

272,1

5,13

1,24

0,8

0,3

0,97

41,7

0,27

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.7 Затверд- Фактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Район

Іванківський Поліський ДП „Білоцерківський л-г” ДП „Богуславський л-г” ДП „Бориспільський л-г” ДП„Вищедубичанський л-г” ДП „Дитмерський л-г” ДП „Іванівський л-г ДП „Київській л-г” ДП „Клавдієвський л-г” ДП „Поліський л-г ДП „П-Хмельницький л-г ДП „Тетерівський л-г ДП „Ржищівськи л-г ДП „Фастівський л-г” Київська обласна державна організація „Київ агро ліс” ВП НУБІП „Боярська ЛДС ДП „Ржищівський військовий лісгосп” ДО „Лісове господарство Білоозерське”

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактично розрахунко фактично кова зрубано, кова зрубано, ва лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 3,600 3,190 0,500 0,559 1,900 1,340 1,690 1,386 0.090 0,590 0,198 1.8 1.8 27 27 3,3 3,3 8,6 8,4 32,6 26 0,4 0,4 7,1 5,5 4,3 4,5 7,5 6,8 13 11,3 0,6 0,6 7,2 7,8 42 41,7 1,3 1,3 10,9 10,7 64,7 64,7 4 3,1 15,7 9,5 13,1 13 0,4 0,4 6,5 6,5 34,5 34,6 4,6 4,6 19,9 18,7 0,8 0,8 6,2 6,2 10,5 10,6 1,6 1,3 3,9 4,1 103,1 102,2 4,8 4,6 17,3 15,6 1,2 1,2 31,6 31,7 7,1 7,2 1,5 1,5 5,92 4,58 0,59 0,56 2,49 1,54

6,000 2,370 32,1 41,6 18,9 20,8 54,2 84,4 20 39,1 26,9 16 125,2 1,2 40,2 8,37

5,089 1,584 125/32,1 117/34,8 57/16,8 92/19,7 184/53,7 290/77,3 65/19,9 132/39,2 99/25,7 59/16 404/122,4 2/0,7 117/40,4 33/6,68

38,1 15,5

96/37,9 44/11,1

35,5 11,4

35,8 7,4

1,1 1,5

1 1,1

1,5 2,6

1,1 2,6

7,32

15/4,1

6,21

4,1

1,11

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.8 Рік

Вид рослин

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги заготівлі,т встановлені ліміти -

фактично заготовлено -

104

Після аварії на Чорнобильській АЕС заготівля другорядних лісових матеріалів та побічні лісові користування підприємствами лісового господарства не здійснюється. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У межах Київської області зустрічаються понад 66 видів рідкісних судинних рослин, занесених до “Червоної книги України” та 3 види, занесені до Європейського Червоного списку. Програмою “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” затвердженою Київською обласною радою п’ятого скликання передбачено виділення коштів у розмірі 45 тис. грн. на розробку списку рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори, які підлягають охороні в Київській області. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.9 Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно створених умовах. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення; установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і відтворення об'єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання 105

відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації біосферних заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами. Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до законодавства.

ЗОЗУЛИНЕЦЬ БЛОЩИЧНИЙ

Зозулинець болотний

106

Зозулині черевички

Пальчатокорінник м’ясочервоний

5.2.4. Адвентивні види рослин Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.10 № п/п 1

Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

Плауноподібні 1 2 3

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.) Holub Дифазіаструм Зейлера Diphasiastrum zeilleri (Reuy) Плаун річний, плаун колючий Lycopodium annotinum L.

ІІ

107

5 6

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 34 36 37 38

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Папоротеподібні Гронянка півмісяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (L.) AIl. Покритонасінні Альдрованда пухирчаста Aldrovanda vesiculosa L. Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall. Береза низька Betula humilis Schrank Билинець довгорогий, билинець комарниковий Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. Брандушка різнокольорова Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng. Мулатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch Верба Старке, верба сиза Salix starkeana Willd. Верба чорнична Salix myrtilloides L. Водяний горіх плаваючий Trapa natans L. s. L. Глід український Crataegus ucrainica Pojark Гніздівка звичайна Neottia nidus-avis ( L.) Rich. Гудайєра повзуча Goodyera repens (L.) R. Br. Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. Зозулинець болотний Orchis palustris Jacq Зозулинець рідкоквітковий Orchis laxiflora Lam. Зозулинець шоломоносний Orcitis militaris L. Зозулині сльози яйцевидні Listera ovata (L.) R. Br. Зозулині черевички справжні (черевички зозулині) Cypripedium calceolus L. Ковила волосиста, тирса Stipa capillata L. Ковила вузьколиста Stipa tirsa Stev. Ковила дніпровська Stipa borysthenica Klok. ex Prokud. Ковила пірчаста, ковила Іоанна Stipa pennata L. Коручка болотяна Epipactis palustris (L) Cranlz Коручка темно-червона Epipactis atrorubens ( Hoffm. ex Bernb.) Schult. Коручка чемерниковидна, коручка морозниковидна, коручка широколиста Epipactis helleborine (L.) Crantz. Лілія лісова (лілія кучерява) Lilium martagon L. Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. Любка зеленоквіткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Малаксис однолистий Malaxis monophyllos ( L.) Sw.

ІІ

III

ІІІ

ІІ

ІIІ

ІІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІІ

ІIІ

ІІ

108

39 40 41 42 43 44 45 47 51 52 53 54 55 56

57 58 59 60 61 62 63 64 65 66

Неотіанта каптурувата Neottianthe cucullata (L.) Schlechter Осока Буксбаума Carex buxbaumii W ahlenb. Пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis ( Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes Пальчатокорінник Траунштейнера Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soo Пальчатокорінник Фукса Dactylorhiza fuchsii (Druce ) Soo Півники борові Iris pineticola Klok. Підсніжник білосніжний, Galanthus nivalis L. Сон чорніючий, сон-трава чорніюча Pulsatilla nigricans Storck Тюльпан дібровний Tulipa quercetorum Klok. et Zoz Цибуля ведмежа Allium ursinum L. Шафран сітчастий, крокус сітчастий Crocus reticulatus Stev. Ex Adam. Шеxйцерія болотна Scheuchzeria palustris L. Шолудивник королівський Pedicularis sceptrum-carolinum L. Гриби Грифола зонтична, поліпіл зонтичний Grifola umbellata (Fr.) Pil. Грифола листянолісова, поліпіл листянолісовий Grifola frondosa (Fr.) S. F Grav Зморшок степовий Morchella steppicola Zer. Леукоагарик довгастокореневий Leucoagaricus macrorhirus Мутин собачий Mulinus caninus Fr. Мухомор щетинистий Amanita solitaria (Bull.: Fr ) Mer. Печериця таблитчаста Agaricus tabularis Pk. Рядовка опеньковидна, армілярія комірчаста Tricholoma focale (Fr.) Ricken Трюфель літній (трюфель їстівний) Tuber aestivum Vitt.

ІІ

ІІІ

ІI

ІІІ

ІІ

ІI

ІІ

ІІІ

ІІ

ІІI

ІII

ІІI

ІІІ

ІII

ІІІ

Феолепіота золотиста Phaeolepiota aurea (Fr ) R.Mre ex Konr.et Maubl.

Усього

5.2.5. Стан зелених насаджень України Озеленення населених пунктів Таблиця 5.11 га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га * Проведено догляд за насадженнями, га

2000 263,2

2005 425,8

Рік 2006 821,5

2007 406,5

2008 1238,9

1865,0

2114,5

2418,3

2797,0

2937,2

109

* Значені данні відсутні (у відповідності до звітності – „1- Звіт про зелене господарство” наказ Мінжитлокомунгоспу України від 24 грудня 2008 року №401 за погодженням з Держкомстатом України).

Також повідомляємо, що за станом на 01.01.2009 року загальна площа зелених насаджень в Київській області становить 13613,9 га, площа зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом становить 2937,2 га, площа зелених насаджень загального користування – всього 5365,5 га, в тому числі: - парки культури відпочинку – 835,5 га; - парки, міські, районні, сади житлових районів при житлових будинках – 1929,8 га; - сквери – 326,8 га; - набережні та бульвари – 64,2 га; - гідропарки, лугопарки та лісопарки – 1734,2 га; - інші об’єкти благоустрою – 475 га; У 2008 році витрати на утримання зелених насаджень загального користування складали 6,5 млн.грн. На території області працює 29 підприємств, що здійснюють діяльність з утримання зелених насаджень територій загального користування, в тому числі 28 комунальних та 1 приватне. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу На превеликий жаль останні дослідження фауни Київської області проводились ще в 1978 році. Програмою “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року” затвердженою Київською обласною радою п’ятого скликання передбачено виділення коштів у розмірі 20,80 тис. грн. на розробку кадастру хребетних тварин Київській області, занесених до Червоної книги України та 13,90 тис. грн. на розробку регіонального списку видів тварин, які охороняються на території Київської області. До Червоної книги України занесено 107 видів фауни, до Європейського Червоного списку – 15 видів фауни, ЕUROBATS – 4 види, СМS – 2 види.

110

Інформація про розселення мисливських тварин у 2008 році Таблиця 5.12 Вид тварин

Місце відлову тварин

Місце розселення

Кількість

Кабан

ДР „Залісся”

ЗАТ „Українські лови”

Кабан

АТЗТ АЕО „Трахтемирів”

ЗАТ „Українські лови”

Кабан

Вольєр СМГ „Полісся”

Угіддя СМГ „Полісся”

Лань

Вольєр АТЗТ АЕО „Трахтемирів”

АТЗТ АЕО „Трахтемирів”

Кабан

Вольєр АТЗТ АЕО „Трахтемирів”

АТЗТ АЕО „Трахтемирів”

Олень плямистий

ДР „Залісся”

ТОВ СМГ „Ушомир”

Олень благородний

ТОВ СМГ „Переяславське”

Олень плямистий

Азово-Сивасьве підприємство управління справами президента ДР „Залісся”

ПП ТМРГ „Вепр”

Кабан

ДР „Залісся”

ПП ТМРГ „Вепр”

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Станом на 01.01.2009 р. загальна площа мисливських угідь Київської області складає 2083,5 тис. га, які закріплені за 62 мисливськими господарствами, в тому числі лісові 489,1 тис.га, польові 1414,9 тис.га, водно-болотні 129,0тис.га, та інших 50,5 тис.га. Незакріплених мисливських угідь в Київській області немає. Всі мисливські угіддя надані у користування мисливським господарствам у відповідності до рішень Київської обласної ради. Відповідно до вимог ст. ст. 21, 22 Закону України „Про мисливське господарство та 111

полювання” між Київським обласним управлінням лісового господарства та мисливськими користувачами укладені типові договори про умови ведення мисливського господарства. Мисливським упорядкуванням охоплено 2083,5 тис.га, що становить 100% від загальної площі мисливських угідь, які закріплені за мисливськими користувачами Київської області. Переважна більшість, а саме 24 мисливські господарства, входять до складу Київської обласної організації УТМР, за якою закріплено 1206,5 тис. га угідь, що становить 57,9% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 263,8 тис. га закріплені за 10 мисливськими господарствами Київського обласного управління лісового господарства, що становить 12,6% від загальної площі мисливських угідь області. Угіддя площею 183,3 тис. га закріплені за 4 мисливськими господарствами товариства мисливців та рибалок ЗС України, що становить 8,8% мисливських угідь області. Угіддя площею 72,1 тис. га закріплені за 3 мисливськими господарствами ЦСМРК обласної ради „Динамо”, що становить 3,5% мисливських угідь області. Угіддя площею 24,1 тис. га закріплені за мисливським господарством “Леонівське” Київської міської ради УТМР, що становить 1,2% мисливських угідь області.. За останні роки в Київській області створено 16 приписних мисливських господарств і їх кількість на даний час становить 20 мисливських господарств, за якими закріплено 333,7 тис. га, що становить 16,0 % від загальної площі мисливських угідь області. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.13 Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 13321 73769 450000

2005 13259 73308 391400

2006 13821 73490 399700

2007 16294 76560 437200

2008 14671 72275 436500

Динаміка чисельності копитних тварин (голів) 19000 18069 18000 17000

16294

15771

16000 14453

15000

14671 14567

13872

13321 13629

14000 13000 1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

14116

2002

14285

2003

13821 13439 13259

2004

2005

2006

2007

2008

Динаміка чисельності хутрових звірів 112

(голів) 80000

77458 75225

73769 73594 72968

73357

75000

76560

75511 71859

73308 73490

72275

70815 70524

70000 65000 1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Динаміка чисельності пернатої дичини (тис. голів) 600 400

450,0

381,7

375,9

387,2

380,5

367,1

1995

1996

1997

1998

1999

463,6

444,8

397,9

383,5

391,4

399,7

2003

2004

2005

2006

437,2

436,5

2007

2008

200 0 2000

2001

2002

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.14 Рік 2006

Види мисливських тварин Лось Олень благ Лань Кабан козуля

2007

Олень плямистий Лось Олень благ Олень плямистий Лань Кабан козуля

2008

Лось Олень благородний

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

148

105

954

777

177

732

579

153

198

100

120

1086

1986

964

122

727

600

127

212

135

109

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося

113

Олень плямистий Лань Кабан козуля

100

1286

1060

226

749

630

119

Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося Полювання не відбулося

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Сучасний стан ведення рибного господарства в Україні визначається, перш за все, складною загальною економічною ситуацією, яка, до того ж, ускладнюється через суттєві екологічні наслідки антропогенного характеру. Однією з основних проблем, що впливають на зменшення запасів промислових водних живих ресурсів, є значне погіршення якості води. Лише протягом 1998 р. до поверхневих водних об’єктів України скинуто 9,2 км 3 стічних вод, з яких 4,2 км3 забруднено різноманітними відходами діяльності людини. Різко погіршилась якість води у головній водній артерії України — Дніпрі з його каскадом водосховищ (підвищились забарвленість, вміст заліза й марганцю, зменшився вміст кисню), причому спеціалісти прогнозують збереження, а то і подальше посилення таких екологічних ускладнень протягом найближчих років. Штучно створені водосховища повноцінно і комплексно не використовуються з причини несумісності інтересів енергетиків, судноплавців, працівників рибного та сільського господарства, представників інших зацікавлених галузей. Недосконалим є законодавче та нормативно-правове забезпечення рибогосподарської галузі. В першу чергу це стосується питань платного використання запасів водних живих ресурсів, одержання та використання квот на право їх видобування, а також компенсаційних та штрафних коштів за шкоду, завдану цим ресурсам і рибному господарству, надання у користування та експлуатації рибогосподарських водних об’єктів, здійснення рибництва і діяльності колективних рибогосподарських підприємств. Динаміка вилову риби Таблиця 5.15 Рік 1 2004 2005 2006 2007 2008 2004 2005 2006 2007 2008

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

2 Канівське водосховище

3 750 704 781.5 749.5 687 1632.37 1329.5 940.1 910 926

4 428.289 381.360 377.262 440.733 440.928 548.216 644.369 612.132 448.957 398.144

Київське водосховище

114

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні Таблиця 5.16 №п/п Назва виду (звичайна і наукова)

Кільчасті черви 1. 2.

4. 5.

6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.

П`явка медична Hirudo medicinalis Linnaeus Бранхіпус Шафера Branchipus schaefferi Fisher Ракоподібні Бранхіпус Шафера Branchipus schaefferi Fisher Комахи Аноплій самарський x Anoplius samariensis Pallas Бітак італійський, комарівкабітак італійська Bittacus italicus Muller Бражник дубовий Marumba quercus Denis et Schiffermuller Бражник мертва голова Acherontia atropos Linnaeus Бражник Прозерпіна Рroserpinus proserpina Pallas Ванесса чорно-руда Nymphalis xanthomelas Esper Ведмедиця гера, ведмедиця чотирикрапкова Callimorpha quadripunctaria Poda Ведмедиця-хозяйка Callimorpha dominula Linnaeus Вусач великий дубовий західний Cerambux cerdo cerdo Linnaeus Вусач земляний хрестоносець, коренеїд хрестоносець Dorcadion equestre Laxmann Вусач мускусний Aromia moschata Linnaeus Вусач червонокрилий Келлера Purpurikenus kaehleri Linnaeus Джміль вірменський Bombus armeniacus Radoszkowski Джміль мінливий Bombus proteus Gerskaecker Джміль моховий Bombus muscorum Fabricius Джміль пахучий Bombus fragrans Pallas Джміль лезус Bombus lacsus.F. Morawitz Джміль червонуватий Bombus ruderatus Fabricius

Червона книга України

Бернська конвенція

СІТЕS

СМS

Європейський ЕUROBATS червоний список

III

ІІ

III

ІІ

115

22. 23. 24. 25. 26. 27. 28.

29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45.

46. 47. 48. 49. 50. 51.

Дозорець-імператор Anax imperator Leach Ендроміс березовий Endromis versicolora Linnaeus Жук-олень, рогач звичайний Lucanus cervus Linnaeus Linnaeus Кордулегастер кільчастий Cordulegaster annulatus annulatus Latreille Красотіл пахучий Calosoma sycophanta Linnaeus Красуня-діва Calopteryx virgo Linnaeus Ксилокопа звичайна, бджолатесляр звичайний Хyloсоpa valgа Gerstaecker Ксилокопа фіолетова, бджолатесляр фіолетовий Хуlocopa violaceae Linnaeus Ктир гігантський Satanas gigas Eversman Ктир шершнеподібний Asilus crabroniformis Linnaeus Махаон Papilio machaon Linnaeus Мегариса Рогохвостова Megarhyssa superba Schrank Мегахіла округла, бджола листоріз люцерновий Magachile rotundata Fabricius Мелітурга булавовуса Melitturga clavicornis Latreille Мнемозина Parnassius mnemosyne Linnaeus Мурашка руда лісова Formica rufa Перинеура приструмкова Perineura rubi Panzer Плавунець широкий Dytiscus lattissimus Подалірій Iphiclides podalirius Linnaeus Поліксена Zerуnthіa polyxena Denis et Schiffermuller Райдужниця велика Apatura iris Linnaeus Рофітоїдес сірий Rhophіtoides canus Eversmann Сатурнія руда Aglia tau Linnaeus Синявець ероїдес Polyommatus eroides Frivaldszky Синявець мелеагр Polyommatus daphnis Denis et Schiffermuller Сінниця Геро, сінниця борова Coenonympha hero Сіобла Бальзамінова Siobla sturmi Klug Сколія-гігант Scolіa makulata Drury Сколія степова Scolіa hіrta Schranck Совка розкішна Staurophora celsia Linnaeus

III

116

52. 53. 54. 55.

56.

57.

58. 59.

60.

61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79.

Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Linnaeus Стрічкарка орденська малинова, стрічкарка малинова Catocala sponsa Linnaeus Стрічкарка тополева Limenitis populi Linnaeus Шовкопряд кульбабовий, Lemonia taraxaci Denis et Schiffermuller Молюски Слимак виноградний Helix pomatia Круглороті Мінога українська Eudontumyzon mariae Berg Риби Марена дніпровська Barbus barbus borysthenicus Dydowski Стерлядь Acipenser ruthenus Linnaeus Плазуни Мідянка Coronella austriaca Laurenti Птахи Балобан, сокіл-балобан, кібець Falco cherrug Gray Беркут, орел скельний, халзан Agyila chrysaetos L. Глухар, глушець Тetrao urogallus Linnaeus Гоголь Bucephala clangula Linnaeus Деркач Crex crex Журавель сірий Grus grus Linnaeus Змієїд, крачун Circaetus gallicus Gmelin Колпиця, косар Platalea leucorodia Linnaeus Кроншнеп великий Numenius arguata Linnaeus Крохаль довгоносий, крохаль середній Mergus serrator Linnaeus Кулик-сорока, пискун Haematopus ostralegus Linnaeus Лелека чорний Ciconia nigra Linnaeus Лунь польовий, мишолов, рябець Circus cyaneus Linnaeus Лунь степовий, мишолов, рябець Circus macrourus S.G.Gmelin Могильник, орел-могильник Aquila heliaca Savigny Орел-карлик Hieraaetus pennatus Gmelin Орлан-білохвіст, сіруватень Haliaeetus albicila Linnaeus Очеретянка прудка, очеретянка вертка Acrocephalus paludicola Vieillot Підорлик великий, орел-скигляк Aquila clanga Pallas

III

117

80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92.

93. 94.

95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103.

104. 105. 106. 107. 108.

Підорлик малий, орел-скигляк малий Aquila pomarina C.L.Brehm Поручайник Tringa stagnatilis Bechstein Пугач Bubo bubo Linnaeus Сипуха Tuto alba skopoli Сич волохатий Aegolius funereus Linnaeus Сичик-горобець Glaucidium passerinum Linnaeus Скопа Pandion haliaetus Linnaeus Сокіл-сапсан, сапсан, сокіл мандрівний Falco peregrinus Tunstall Сорокопуд сірий Lanius excubitor Linnaeus Ходуличник Himantopus himantopus Linnaeus Чеграва, Hydroprogne caspia Pallas Червоновола казарка Rufibrenta ruficollis Pallas Чернь білоока Aythya nyroca Culdenstadt Ссавці Борсук звичайний Meles meles Linnaeus Вечірниця велетенська, вечірниця велика Nyctalus lasiopterus Schreber Вечірниця мала, вечірниця Лейслера Nyctalus leisleri Kuhl Видра річкова Lutra lutra Linnaeus Вухань бурий Plekotus auritus Горностай Mustela erminea Linnaeus Заєць білий,заєць-біляк Lepus timidus Linnaeus Зубр Bison bonasus Linnaeus Кутора мала, Neomys anomalus Cabrera Мишівка степова Sicista subtilis Pallas Нічниця ставкова, лилик ставковий Myotis dasycneme Boie Норка європейська, Mustela (Lutreola) lutreola Linnaeus Рись звичайна Lynx lynx Linnaeus Сліпак звичайний Spalax microphtabnus Тушканчик великий Allactaga jaculusPallas Тхір степовий Mustela (Putorius) eversmanni Lesson

III

III-IV

III

118

109.

110.

111.

Широковух європейський, широковух звичайний Ваrbastella barbastella Вечірниця мала, вечірниця Лейслера Nyctalus leisleri Вечірниця велетенська, вечірниця велика Nyctalus lasioptterus Усього

107

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Добування хижих та шкідливих тварин Таблиця 5.17 Хижі та шкідливі тварини

Добуто голів

Вовки

Лисиці

469

Єнотові собаки

Шакали

Бродячі собаки

3382

Бродячі коти

1341

Сірі ворони

2395

Сороки

362

Граки

250

Сойки

199

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Найбільшим шкідливим проявом дії інвазивних видів спостерігається через зараження людини, тварин глистами, комахами, кліщами. На даний час популяції інвазивних видів не загрожують місцевому біорізноманіттю. Дані про динаміку кількості й чисельності інвазивних видів на території м. Києві відсутні. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні На території Київської області станом на 01.01.2009 року нараховується – 154 територій та об’єктів, загальною площею 81083,62 га, що складає 2,9% від адміністративної площі Київської області, в тому числі 21 об’єкт загальнодержавного значення загальною площею – 63558,2 га та 133 об’єктів місцевого значення загальною площею – 17525,43 га. З них 15 119

заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До об’єктів місцевого значення входить 55 заказників, 51 пам’яток природи, 9 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ та 2 регіональних ландшафтних парків. У 2008 році Держуправлінням були проведені заходи щодо розширення мережі природно-заповідного фонду Київської області, а саме: Указом Президента України №538/2008 від 11.06.2008р. ”Про розширення території дендрологічного парку загальнодержавного значення “Олександрія” розширено межі дендрологічного парку загальнодержавного значення “Олександрія” площу збільшено на 108,8га. Державний дендрологічний парк „Олександрія” м. Біла Церква

120

Державний дендрологічний парк „Олександрія” м. Біла Церква водоспад „Черепаха”

Рішенням Київської обласної ради від 12.12.2008р. №391-21-У оголошено ботанічними пам’ятками природи місцевого значення „Ходосівський дуб”, площею 0,04 га; „Витоки струмка Дніприк” площею 1,5 га та створено регіональний ландшафтний парк „Богуславль” площею 7,5 га. Держуправлінням в ІУ кварталі 2008 року передані на розгляд до Київської обласної ради проекти створення по двом територіям ПЗФ місцевого значення та розширення меж однієї території ПЗФ, загальною площею 817,0 га.

121

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.18 Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

1990 -

1995 -

2000 -

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

11762,2

19475,3

23255,8

800,9

1567,6

1585,0

73257,53 1524,7

193,32

211,4

245,86

205,0

297,0

405,8

454,7

601,7

615,72

16 53 -

1 12

615,7

277,705

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Київської області Держуправлінням протягом ІІ півріччя 2008 року опрацьовані пропозиції надані громадськими організаціями. Так були проведені роботи щодо погодження створення нових об’єктів ПЗФ з землекористувачам, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на місцях. За умови своєчасного надання погоджень органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, Держуправлінням протягом І кварталу 2009 року заплановано завершення розробки проектів створення по 12-ти територіям ПЗФ, загальною площею 1595,5 гектарів. Держуправлінням проводяться роботи щодо створення нових об’єктів ПЗФ на період до 2011 року, так є наукові обґрунтування на створення 24 територій ПЗФ місцевого значення загальною площею 8 тис. га, на даний час проводиться робота по погодженню з відповідними землекористувачами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. Також проводиться робота по створенню двох заказників загальнодержавного значення у Київській області, а саме: ботанічного заказника “Сошниківський” площею 2000,0 га у Бориспільському районі та гідрологічного заказника “Болото Перевід” загальною площею 561,0 га у Згурівському районі. Для розвитку заповідної справи у Київській області пріоритетним напрямком є створення об’єктів високої категорії заповідності, до яких належать, зокрема, національні природні парки, на які покладені дві основні функції - збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та забезпечення рекреаційних потреб населення у спосіб, що не шкодить 122

довкіллю. На жаль, в столичній Київській області відсутні об’єкти високої категорії заповідності. Указом Президента України від 1 грудня 2008 року № 1129/2008 “Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” підтримано ініціативу Київської обласної державної адміністрації щодо створення у Київській області чотирьох національних природних парків, а саме: НПП “Подесіння”- площею 22 тис.га у Вишгородському та Броварському районах; НПП “Переяславський” – площею 24 тис.га у Переяслав-Хмельницькому районі; НПП “ДніпровськоТетерівський” – площею 30тис.6007га в Вишгородському та Іванківському районі; НПП “Залісся” площею 13 тис.га у Броварському районі. Реалізація планів щодо створення територій природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення у період з 2008 по 2011 роки дозволить збільшити відсоток територій ПЗФ Київської області із 2,9% до 6,6%. Cтруктура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.19 № п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа

Біосферні заповідники

2. 3.

Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

405,8

4. 5.

7. 8. 9.

5156,2

15 4 5 ─ 1 2 ─ 3 -

62715,9 3539 4369,5 ─ 48870,0 489,7 ─ 5447,7 -

55 10 11 18 ─ 6 1 9 -

10541,63 3476,3 1209,2 1665,73 ─ 506,1 563,0 3121,3 -

70 14 16 18 1 8 1 12 -

73257,53 7015,3 5578,7 1665,73 48870,0 995,8 563,0 8569 -

92,0

185,705

277,705

─ 2 ─ ─ ─ -

─ 92,0 ─ ─ ─ -

4 40 2 5 -

12,9 144,53 2,525 25,75 -

4 42 2 5 -

12,9 236,53 2,525 25,75 -

488,5

127,22

615,72

─ 21

─ 63702,2

16 51

1524,7 185,705

16 72

1524,7 63887,905

123

Структура ПЗФ станом на 01.01.2009р. 405,8 га 1524,7 га 5156,2 га 615,72 га 277,705 га

73257,53 га Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва Заповідні урочища

Кількість територій та об'єктів ПЗФ за категоріями станом на 01.01.2009р. заказники - 70 1

пам'ятки природи - 51

16 70

заповідні урочища - 16 дендрологічні парки - 1

парки-памятки садово-паркового мистецтва - 12 регіональні ландшафтні парки - 1

124

Очікувана динаміка площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду на період до 2011 року Площа, га 115861

120000 100000 80000 60000 40000 20000 0

88065 82044 81214

Площа існуючих територій ПЗФ Подані на сесію облради до кінця 2008 Перспективні на 2009-2011

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Географічне положення Київської області, яка по праву є туристичними воротами нашої держави, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, віковічні надбання цілого ряду всесвітньо відомих культур, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами, на сьогодні, генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках. Вісім міст Всеукраїнського історичного значення, біля 6 тисяч пам’яток культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійкові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди ХVІХІХ ст. Впродовж тисячоліть створювали підвалини сучасної цивілізації, розкривають широкі можливості для задоволення найвибагливіших пізнавальних та культурно-естетичних потреб як мешканців, так і гостей Київщини. Національний історико-етнографічний заповідник „Переяславський”, що налічує 23 музеї, 2 державних музеї – заповідники: „Битва за Київ в 1943 році” та „Вишгородський історико-культурний”, 15 державних музеїв з 17 філіями та 24ё музейний заклад місцевого та відомчого підпорядкування, серед яких: обласний археологічний музей (с. Трипілля, трипільська культура) Яготинський історичний, що включає музей садибу народної художниці К. Білоку, археологічний музей „Добранічівська стоянка”

125

5.4.3. Історико-культурна спадщина Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб наших всесвітньо відомих земляків – І. Козловського, м. Островського, к. Стеценка, І. Задорожнього, Т. Шевченка, к. Паустовського, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та багатьох інших видатних особливостей, являють собою потужний потенціал для інтенсивного розвитку екскурсійної діяльності в регіоні та активізації її внутрішніх туристичних потоків. Визнані туристично-культурні центри області – м. Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг. Наявні внутрішні та міжнародні авіаційні, залізничні, автомобільні, а також річкові транспортно-магістральні сполучення до усіх регіонів України та закордон, в тому числі, із зручним виходом до провідних Чорноморських портів, формують розгалужену мережу внутрішніх транспортних туристичних коридорів, що є щільно насиченими численними готельними і ресторанними комплексами , авто кемпінгами, зонами для розваг і відпочинку туристів (110 закладів розміщення місткістю 3500 чоловік). Самобутність природних ландшафтів, унікальність природних куточків, чудодійні та цінні джерела мінеральних, радонових хлориднонаьрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості лікувально-оздоровчих та санаторно-куротних закладів (47 обєктів з разовою кількістю 8685 чоловік) Броварського, КиєвоСвятошинського, Миронівського, обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами. Села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів та місто Ржищів з їх історико-культурною спадщиною, національними традиціями, мальовничою природою, характерною гостинністю і яскравим колоритом місцевих жителів та самобутнім побутом пропонують послуги з сільського, земельного туризму та активного відпочину (35 агросадиб з разовою місткістю обслуговування біля 250 чоловік) за найрізноманітнішими вподобаннями: прогулянки вершки на конях, риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, участь у майстер класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел, промислів та сувенірної продукції, куштування традиційних страв, національної кухні, атракцій не святкування народних свят і масових забав тощо. За умов динамічного та впевненого зростання попиту міського населення, особливо столиці, на пакети вихідного дня та сімейний відпочинок в сільській місцевості Київщини, особливої актуальності набуває масовий, діловий та конференц-туризм. 126

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична інфраструктура та сфера обслуговування в області характеризує тенденцію активного перейняття та практики світового досвіду розвитку туріндустрії – будуються висококласні туристичні і культурноісторичні центри, аквапарки, SPA-курорти з повним супутнім комплексом готельної, ресторанної та розважально-торгової інфраструктури. Приємно констатувати, що галузь туризму і курортів в Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній та культурній сферах, якісно зростає сектор туристичного бізнесу, пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Лише протягом 2008 року – І кварталу 2009 року на туристичному ринку з`явилося понад 60 нових туристичних підприємств і організацій, що пропонують послуги в`їзного, виїзного та внутрішнього туризму. В сучасних умовах рівень розвитку туристично-культурної сфери свідчить про відкритість області, її загальний економічний, соціальний та культурний розвиток, інвестицій можливості та унікальні перспективи на майбутнє.

127

6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів

128

6.1. Структура та стан земельних ресурсів Площа земель в адміністративних межах області становить 2812,1 тис. га або 59 % території, з яких 1360,6 тис. га займає рілля (48%), 13,1 тис. га – перелоги (0,6), 40,7 тис. га- багаторічні насадження (1.4%), 251,7 тис. га – сіножати та пасовища (8,9%). Значну частину території області займають ліси та лісовкриті площі – 649,0 тис. га (23,1%), з яких вкрита лісовою рослинністю площа становить 593 тис га (21,1%). Території що покриті поверхневими водами займають 175,4 тис га від загальної площі (6,2%). Структура земельного фонду

5% 1% 2%

23%

59%

Сільськогосподарські угіддя Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями Інші землі Території, що покриті поверхневими водами

129

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними Головного управління земельних ресурсів структура земельного фонду має такий склад: Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1 Основні види угідь

2000 2005 2006 2007 2008 % до % до % до % до % до Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території території території

Загальна територія

2812,1

100

2812,1

100

2812,1

100

2812,1

100

2812,1

100

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя

1675,9

59,6

1675,9

59,6

1674,3

59,5

1670,8

59,4

1668,4

59,3

2. Ліси і інші лісовкриті площі

651,2

23,1

648,7

23,1

648,2

23,1

649,2

23,1

649,0

23,1

3. Забудовані землі

113,2

4,0

115,8

4,1

117,3

4,1

119,3

4,2

122,3

4,3

4. Відкриті заболочені землі

49,6

1,8

50,0

1,8

49,9

1,8

50,0

1,8

49,8

1,8

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

16,6

0,6

17,7

0,6

17,4

0,6

17,7

0,6

17,6

0,6

131,6

4,7

131,6

4,7

131,5

4,7

129,7

4,6

129,7

4,6

Усього земель (суша)

2636,7

93,8

2636,7

93,8

2636,6

93,8

2636,7

93,8

2636,7

93,8

Території, що покриті поверхневими водами

175,4

6,2

175,1

6,2

175,6

6,2

175,4

6,2

175,4

6,2

Аналіз структури земельного фонду області показує, що провідне місце у ньому належить сільськогосподарським угіддям 1668,4 тис. га це 59,3%. 6.1.2. Деградація земель Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов`язаних із землею природних компонентів. «Деградація земель» означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складової структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгіміднихр фйонах у результаті землекористування чи дій одного чи кількох процесів, у тому числі пов`язаних з діяльністю людини і структурами розселення (вітрова, водна ерозія грунтів; погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей грунтів). Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.2 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га

2000 -

2005 -

2006 -

2007 -

2008 -

130

водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні і антропогенні явища призводять до негативного впливу на земельні ресурси та деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів. У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науковообгрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів). втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Внаслідок Чорнобильської катастрофи понад 12,37 тис.км2. (44,02%) території Київської області віднесені до різних зон радіоактивного забруднення. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.3 Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 0 0 0

2005 0 0 0

2006 0 0 0

2007 0,008 0,00029 0,0065 0,00023 0,0046 0,00016

2008 0 0 0,0015 0,00005

6.3. Охорона земель Здійснення заходів з охорони земель Таблиця 6.4 2005

2006

2007

2008

вали, вали-канави, км

–

вали-тераси, км

–

вали-дороги, км

–

Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд

протиерозійні ставки (накопичувачі твердого стоку), га

2,0

1,0

1,5

0,5

водоскидні споруди, шт.

–

берегоукріплення, км

–

131

Залуження сильнодеградованої і забрудненої шкідливими речовинами ріллі, га

–

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону земель" фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, в тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом. Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за виконанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах та місцевими державними адміністраціями, в повноваження яких входить здійснення контролю за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

132

7. Надра

133

7.1. Мінерально-сировинна база На території області обліковується 300 родовищ і 5 об’єктів обліку (всього 305) з 11 видів різноманітних корисних копалин, з яких розробляється 96 родовищ і 2 об’єкти обліку. У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливноенергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води. Запаси торфу підраховані на 32 родовищах і складають 29,093 млн. т промислових категорій А+В+С1. Періодично розробляється 3 родовища із запасами 103 тис. т. З обліку Державного балансу виключено 22 родовища в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Видобуток торфу в 2008 році склав 18 тис. т. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо. В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальними запасами 1,285 млн. т. Одне родовище сапропелю розробляється. Видобуток сапропелю в 2008 р. не здійснювався. В області підраховані прогнозні ресурси бурого вугілля кількістю 61,2 млн. т. Металічні корисні копалини представлені єдиним Тарасівським комплексним циркон-ільменітовим родовищем, яке не розробляється. Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходиться 168 родовищ і 5 об’єктів обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 55 родовищ та 2 об’єкти обліку розробляються. Державним балансом враховано 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла, які на даний час не розробляються. Найбільш перспективним до промислової розробки є Кодринське родовище, запаси якого складають 1272 тис. т за категоріями А+В+С1. Враховуючи те, що родовище було розвідане в 1946-1950 рр. минулого століття, якісні властивості сировини потребують до вивчення у відповідності до ДСТУ, які діють на даний час. Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 6240,8 тис. м3 промислових категорій А+В+С1. Видобуток граніту в 2008 р. не склав 0,05 тис. м3. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю на територію Київської області завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей. Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного із запасами 140,9 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. До розробки залучено 14 родовищ, видобуток на яких в 2008 р. склав 1311,5 тис. м 3, або 3,55% від загального видобутку в Україні. 134

Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити у повній мірі виробничі потужності кар’єрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість запасів розташована на високопродуктивних орних землях. Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами, з яких до розробки залучене одне. Видобуток глини для виробництва керамзитового гравію в 2008 р. не проводився. У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її території виявлено і розвідано 35 родовищ і 3 об’єкти обліку, де пісок розглядається як супутня корисна копалина у комплексі з основною. На даний час розробляється 10 родовищ і 1 об’єкт облік, видобуток піску на яких у 2008 р. склав 2687,9 тис. м3 (20,38 % від загального видобутку в Україні). Видобутий пісок повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України. Цегельно-черепична сировина представлена 106 родовищами і 2 об’єктами обліку, запаси яких складають 183,82 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. На даний час в експлуатації перебуває 29 родовищ і 1 об’єкт обліку, видобуток на яких в 2008 р. склав 339,35 тис. м3 (7,57 % від загального видобутку в Україні). Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини. Водопостачання в цілому по області здійснюється за рахунок прісних підземних вод, що складає 39,2% від затверджених експлуатаційних запасів. Існує можливість збільшення видобутку за умови освоєння недіючих ділянок родовищ підземних вод. Питні та технічні підземні води в Києві та Київській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 87 ділянках. У 2008 році розроблялось 34 ділянки, видобуток на яких склав 55,68 тис. м3/добу, 53 ділянки не експлуатувались. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 968,127 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Найбільш перспективне родовище для розробки Димерське (ділянка Ясногородська) запаси якої складають 51,800 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Мінеральні і природні столові підземні води м. Києва і Київської област розвідані на 6 родовищах, з яких три розробляються. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 2337,0 м3/добу промислових категорій А+В+С1. Водовідбір в 2008 році становив 57,134 м3/добу. Видобувалися радонові мінеральні води для бальнеолікування і природні столові води для розливу в пляшки.

135

Не розробляються Броварське родовище мінеральних лікувально-питних вод (віднесене до категорії рідкісних), Миронівська 2 ділянка Миронівського родовища радонових вод та Олександрійське родовище мінеральних лікувально-питних вод. Сумарні запаси складають 1213,0 м3/добу. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1 Види корисних копалин

Торф Сапропель Металічні Буре вугілля Камінь будівельний Камінь облицювальний Керамзит Пісок будівельний Сировина цегельночерепична Питні та технічні підземні води Мінеральні води

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р. 18,0 0 0 1311,5 0,05 0 2687,9

Балансові запаси станом на 01.01.09 29 093,0 1 285,0 61 200.0 140 935,0 6 240,8 271021,31

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

32 2 1

3 -

3 1 0

22 3 35

22 1 3 35 (3 об’єкти обліку)

14 1 -

14 1 1 10 (1)

тис. т тис. т тис. т тис. м3 тис. м3 тис. м3

106

29 (1)

тис. м3

339,35

183 820,0

106 (2 об’єкти обліку) 87

тис.м3/добу

55,682

968,127

куб. м/ добу

57,134

2337,0

Використання надр Таблиця 7.2 № Загальна кількість з.п. кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа Рекультивовано відпрацьованих в 2008р. земель, що підлягають рекультивації -

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Підземні води є складовою частиною геологічного середовища. Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання, обробки, підготовки, збереження та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науковообгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки. На 01.01.2009 р. спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня Київської області складається із 15 спостережних пунктів (с.п.), в тому числі: в природному режимі – 12 с.п. (на грунтові води – 9, на 136

міжпластові – 3), в порушеному – 3 с.п. (на міжпластові води – 1, на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод - 2). 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Прогнозні ресурси підземних вод Київської області та м. Київ складають 4215,3 тис. м3/добу. Станом на 2009 р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, Укр ТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 32 родовищах, які включають 87 ділянок з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 1195,53 тис. м3/добу . Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів у 2008 році становив 144,48 тис. м3/добу, з них використано 142,75 тис. м3/добу, в тому числі: 88,37 тис. м3/добу - на господарсько-питне водопостачання, 54,38 тис. м3/добу - для виробничо-технічних потреб, без використання скинуто – 1.73 тис. м3/добу. Видобуток підземних вод з розвіданих родовищ у 2008 році становив 55,68 тис. м3/добу, з них використано 54,88 тис. м3/добу, в тому числі: 43,78 тис.м3/добу - на господарсько-питне водопостачання, 11,10 тис. м3/добу - для виробничо-технічних потреб, без використання скинуто – 0,80 тис. м3/добу. З 87 ділянок розвіданих родовищ питних підземних вод в експлуатацію введено 34 ділянки. На території Київської області існує 8 основних осередків забруднення підземних вод, в межах яких підземні води четвертинних та еоценових відкладів забруднені амонієм, нафтопродуктами та залізом природного походження. Водозабори області працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин. Тільки на 2 водозаборах (Обухівський р-н), що працюють на затверджених запасах, спостерігається забруднення підземних вод залізом до 30,0 мг/дм3, при ГДК – 0,3. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У межах Київської області набули розвитку ЕГП природного та техногенного характеру, такі як зсуви, карст, підтоплення, просідання лесових ґрунтів, переробка берегів водосховищ. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.3 № з/п

1 2 3

Вид (ЕГП)

Зсуви Підтоплення Лесові грунти

Площа поширення, км2 8100 12460

Кількість проявів, од.

814 -

% ураженості регіону

28,03 43,13

137

4 5

Карст Переробка берегів водосховищ

18800 95 пог.км

65,05 -

Зсуви на території області мають значне поширення, їх кількість за останній рік збільшилась і складає 814, з них 11 зсувів відносяться до активних. Періодично зсувні форми активізуються у вигляді повторних зсувів, блокових та блоково-потокових зміщень, осипання та опливин. Активні зсуви фіксуються в корінних породах схилів річок в містах Обухів і Богуслав. Забудова 42 населених пунктів розташована в межах впливу 111 зсувів. Зсувонебезпечні схили, де можлива активізація, спостерігаються в межах м. м. Васильків на площі 0,445 км2, Вишгород 0,076 км2, Обухів - 0,677 км 2, Ржищів - 0,336 км2. У м. Київ зафіксовано 101 зсув, з них 6 зсувних рельєфів (міські зсувонебезпечні ділянки), загальною площею близько 5,28 км2. У м Ржищів активізація зсуву загрожує будівлям Храму “Спасо-Преображенського” жіночого монастира, приватного сектору та автомобільній дорозі. Підтоплення зафіксоване в зоні регіонального високого стояння рівнів ґрунтових вод (Полісся) на площі 8,1 тис. км2. У межах 79 населених пунктів площа підтоплення становить 15,14 км2. Техногенне підтоплення фіксується в зоні впливу Київського та Канівського водосховищ, на забудованих територіях тощо. У м. Київ найбільш уразливими до підтоплення є ділянки лівобережжя Дніпра та долини р. р. Либідь та Нивки. Лесові ґрунти займають площу 12,46 тис. км2. (43,13 % території області), з них ґрунти, що характеризується ІІ типом ґрунтових умов за просіданням поширені на площі 0,44 тис. км2. , а лесові ґрунти, що відповідають І типу ґрунтових умов за просіданням - на площі 12,03 тис.км2. Переробка берегів відмічається на правобережжі Київського та Канівського водосховищ. Довжина ділянки переробки на Київському водосховищі становить 50 км, на Канівському - 45км. Швидкість переробки берегової лінії Київського водосховища в середньому сягає 8 10 м/рік, Канівського – 6 - 7 м/рік. Карст в карбонатних породах у перекритій стадії розвитку поширений на площі 18,8 тис. км2, що становить 65,05 % території області. Поверхневі форми не зафіксовані. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснює відділ контролю за геологічним вивченням надр, структурний підрозділ Управління державного геологічного контролю Державної геологічної служби.

138

У своїй діяльності Відділ керується Законом України "Про державну геологічну службу України", Кодексом України про надра, Водним Кодексом України, іншими законами України, "Положенням про державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню надр України", затвердженому постановою КМ України від 30.11.1994 р. № 801, іншими постановами та розпорядженнями виконавчої влади, наказами і розпорядженнями Міністерства охорони навколишнього природного України і ДГС, положеннями про ДГС, Управління, а також положенням про Відділ контролю за геологічним вивченням надр Управління державного геологічного контролю. Робота Відділу ведеться у співпраці з іншими відділами і управліннями ДГС із залученням працівників виробничих, науково-дослідних та інших, координованих ДГС, організацій. Головними завданнями відділу є забезпечення ефективного та систематичного контролю діяльності гірничодобувних підприємств на теренах України, незалежно від їх підпорядкування та форм власності. Узагальнення та аналіз матеріалів перевірок. Здійснення контролю за використанням і охороною надр, додержанням встановлених лімітів використання природних ресурсів. Координація роботи, аналіз та узагальнення звітів територіальних інспекцій держгеолконтролю щодо відповідності діючому законодавству діяльності надрокористувачів з видобування корисних копалин. Надання різносторонньої допомоги територіальним інспекціям у здійсненні ними контролю на особливо складних об`єктах надрокористування. Сприяння втіленню нових прогресивних методик в практику розробки родовищ корисних копалин, маючи на меті підвищення ефективності видобувних робіт і зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище. Здійснення координації та необхідного методичного забезпечення діяльності територіальних інспекцій держгеолконтролю. Відділ, відповідно до покладених до нього завдань здійснює, спільно з Київською обласною територіальною інспекцією держгеолконтролю, державний контроль за: - виконанням державних програм геологічних робіт, геологічних завдань і замовлень з паливних корисних копалин; - обґрунтованістю напрямків пошукових, розвідувальних та інших геологічних робіт; - виконанням рішень з питань методичного забезпечення геологічних робіт з паливних корисних копалин; - обгрунтованістю застосування методик і технологій, якістю, комплексністю, ефективністю геологічних робіт з паливних корисних копалин; - ефективністю та цільовим використанням державних коштів, спрямованих на геологічні роботи з паливних корисних копалин; - повнотою і вірогідністю вихідних даних про кількість та якість 139

запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин і компонентів, що містяться в них; - своєчасністю і правильністю державної реєстрації геологічних робіт, наявністю спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та виконанням передбачених ліцензійних умов; - дотриманням міністерствами, відомствами, підприємствами їх об'єднаннями, установами та організаціями нормативів, стандартів та інших вимог; - відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам з проведення таких робіт; - повнотою вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов родовищ корисних копалин; - використанням технічних засобів і методів ведення геологічних робіт, що виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; - виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин та інших контролюючих органів; - дотриманням під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому їх промислової цінності; - збереженням розвідувальних свердловин, геологічної документації, зразків порід і дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2008 року Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області було погоджено: - отримання ТОВ «Укрбудтрестсервіс» спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (видобування будівельних пісків) на ділянці між селами Осещина і Хотянівка у Вишгородському та Броварському районах Київської області на 6-11 км гирла р. Десна, загальна площа – 64,22 га; - отримання ТОВ «Будіндустрія-Сервіс Лтд» спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (видобування будівельних пісків) на ділянці між селами Зазим’є і Рожни в Броварському районі Київської області на 18-32 км гирла р. Десна, загальна площа – 285 га; - отримання ВАТ «Віям-Білль-Данн Україна» спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами - видобування підземних вод 4 свердловинами, які пробурені у 2003-2008 роках глибиною від 62,0 до 154 м на водоносні горизонти полтавських відкладів нижнього та сеноманських відкладів верхньої крейди (ліміт водоспоживання на 2008 рік складає 968,4м3/добу) на ділянці за адресою: вул. Промислова, 7 м. Вишневе, КиєвоСвятошинського району Київської області; 140

- отримання МКП «Ажур» спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою експлуатації Садового родовища пісків, площею 17,840 га, яке розташоване на земельній ділянці в адмінмежах Рожнівської сільської ради Броварському районі Київської області; - отримання ПП Мельниченко С.С. спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою експлуатації Степівського родовища цегельної сировини, яке розташоване біля с. Степове, Тетіївського району Київської області і складає 5,1 га.

141

8. Відходи

142

8.1. Структура утворення та накопичення відходів Сучасне життя людини неминуче пов`язано з утворенням великої кількості відходів. Накопичення відходів у навколишньому природному середовищі є одним з потенційних джерел забруднення довкілля м. Києва і значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. Відходи, при їх накопиченні в області, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та соціальної напруги, створюють негативний імідж місту. Разом з цим, накопичення значної кількості відходів свідчить про нездатність держави використовувати в достатній мірі такий вид місцевої сировини, якою є вторинні матеріальні ресурси. В організації цієї роботи в Україні взагалі, і в Києві зокрема, ще є значні недоліки і невикористані можливості. Захаращення міської території всіма видами відходів обумовлюють такі основні фактори: - неефективні технології переробки первинної сировини і матеріалів, що призводить до утворення значної кількості відходів; - недоліки в розробці нових та використанні наявних (вже розроблених і відомих у світовій практиці) технологій утилізації відходів на місцях їхнього утворення; - недоліки системи поводження з відходами, які не були утилізовані на місцях їхнього утворення, а також системи очищення території міста від відходів. Така система вимагає чітко встановленої організації збирання, транспортування, складування, сортування та переробки відходів за прогресивними технологіями з метою забезпечення їхнього подальшого використання в якості нових видів ресурсів, а також науково обґрунтованими засобами захоронення невикористаних відходів (сміття) на спеціально облаштованих полігонах; - недоліки існуючих механізмів (правового, інформаційного, кадрового тощо) забезпечення переробки відходів та очищення міста від сміття. Небезпечні відходи, при їхньому накопичені в місті, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки. Накопичення їх, як на полігонах, так і на підприємствах обумовлене відсутністю ефективних новітніх технологій та потужностей по переробці відходів та вторинної сировини, можливості використання різних видів відходів для виробничо-господарських потреб. На початок 2009 року 89,0% відходів І-ІІІ класів небезпеки розміщувались на території підприємств, організацій та установ. У загальній кількості відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування та на території підприємств, найбільшу питому вагу складають відходи, що містять метали та їхні сполуки, відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки.

143

Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1 № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2 Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість 580

Примітка -

158706

т т т

177 4570 153959

В Київській області нараховується 580 підприємств, виробнича діяльність яких пов`язана з утворенням небезпечних відходів. Небезпечні відходи поділяються на три класи небезпеки. До 1 класу небезпеки відносять : люминістентні лампи та відходи які містять ртуть. (Трипільська ТЕС ВАТ ДЕК «ЦЕНТРЕНЕРГО», ЗАТ «Броварський завод пластмас»). До 2 класу небезпеки відносять :виробництво гумотехнічних виробів (автотранспортні підприємства). До 3 класу небезпеки відносять :відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані мастила, масла трансформаторні відпрацьовані (Трипільська ТЕС ВАТ ДЕК «ЦЕНТРЕНЕРГО», ЗАТ «Броварський завод пластмас»).

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.2 № з/п 1

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол. (середньорічна)

8815,6

7443,1

8989,3

1314,36

1263,81

1873,41

31,06

28,42

32,57

У 2008 році вдзначається збільшення утворення відходів у зв`язку з виявленням підприємств, які не отримували дозволи на розміщення відходів. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)

144

Таблиця 8.3 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,638 0,344 Х

2006 рік

2007 рік

2008 рік

0,152 Х 0,02 0,282 0,004

8,816 0,019 X 2,7 0,9 X 0,5 4,37 0,076

7,443 0,055 X 2,61 0,065 0,011 0,317 4,761 -

8,989 0,733 Х 1,321 3,398 2,659 0,147 5,524 -

0,03

0,003

0,007

11,113

158,589

159,766

158,705

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2008 року Таблиця 8.4 № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

1 2

Баришівський Бориспільський

3 4 5 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Білоцерківський Богуславський Бородянський Васильківський Вишгородський Володарський Згурівський Іванківський Кагарлицький Макарівський Миронівський Обухівський Переяслав хмельницький Рокитнянський Сквирський Ставищанський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський Всього

1 2 3 4 5 6

Кількість

Сміттєзвалища 2 3

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 14,0 18,04 1 рекультивоване 21,8 1,5 13,5 16,6 12,1 5,0 3,7 3,6 2,9 7,0 4,1 4,0 5,0 2,0 10,02 2,2 2,8 2,2 24,4 5,0 181,46

3 1 1 2 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 31 Полыгони Бориспільський 1 25,0 рекультивоване Білоцерківський 1 10,6 Києво-Святошинський 1 16,8 Броварський 1 17,0 Обухівський 1 56,3 Зона відчуження ЧАЕС і м. Славутич 2 18 Всього 7 143,7 Заводи по переробці твердих побутових відходів Відсутні

На території Київської області знаходиться 31 сміттєзвалище загальною площею 181,46 га, та 7 полігонів площею 143,7 га. Розміщення 145

сміття на сьогоднішній день залишається дуже болючим, сміттєзвалища перенасичені відходами, а нові не відкриваються в зв`язку з відсутністю фінансування, тому на території області утворюється велика кількість несанкціонованих сміттєзвалищ. Полігон ТПВ №5 (с. Підгірці, Обухівський район, Київська область)

146

На виконання Наказу Мінприроди від 04.03.2008 р. №111 „Про проведення у 2008 році інвентаризації непридатних пестицидів та запровадження регулярного обміну інформацією щодо їх обліку” Держуправлінням було проведено комплексну інвентаризацію місць накопичення непридатних до використання пестицидів, в результаті якої виявлено 1587,8096т. непридатних пестицидів, з яких законтейнеризовано 542,447т. та розміщено на спеціальних майданчиках. Однак навіть контейнеризовані пестициди складають небезпеку для довкілля. Результати інвентаризації непридатних пестицидів представлені у вигляді таблиці та графіків. Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.5 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Район Баришівський Білоцерківський Богуславський Бориспільський Бородянський Броварський Васильківський Вишгородський Володарський Згурівський Іванківський Кагарлицький

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Утворено (виявлено) впродовж року, т 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Кількість на кінець року, т 45,5 122,922 44,2 76,6536 98,667 12,0 40,2 Відсутні 10,31 331,633 19,4 272,1

147

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

К.-Святошинський Макарівський Миронівський Обухівський П.-Хмельницький Поліський Рокитнянський Сквирський Ставищенський Таращанський Тетіївський Фастівський Яготинський Зона відчуження ЧАЕС Усього

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 -

11,5 45,5 8,457 21,789 15,8 Відсутні Відсутні 64,8 11,7 177,178 10,6 86,8 60,1 Інвентаризація не проводилась 1587,8096

Кількість заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин в Київській області, т. (результат інвентаризації 2008 р.)

542,447

1587,8096

200

400

600

800

Загальна кількість пестицидів по області, т.

1000

1200

1400

1600

Кількість пестицидів законтейнеризованих, т.

148

Кількість заборонених і непридатних до використання в сільскому господарстві хімічних засобів захисту рослин в Київській області по районах, т. (результат інвентаризації 2008 р.)

Ірпінський регіон

0 0

Яготинський

Фастівський

Тетіївський

10,6

11,7

60,1 86,8

Таращанський Ставищанський

Рокитнянський

0 0 0

Сквирський

0 0 0

Обухівський

Миронівський

Макарівський

Райони

Поліський Переяслав-Хмельницький

64,8

15,8 21,789 8,457 45,5

272,1

19,4

0 0 0

10,31

Броварський

Бородянський

Іванківський

177,178

11,5

Києво-Святошинський Кагарлицький

145,703

331,633 320,5

Згурівський Володарський Вишгородський Васильківський

Бориспільський Богуславський

Білоцерківський

Баришівський

0 0

27,4

40,2 98,667

37,344 44,2

76,6536 122,922

45,5 50

100

150

200

250

300

350

тонни Кількість законтейнеризованих пестицидів в районі, т.

Загальна кількість пестицидів по району, т.

Залишається вкрай незадовільним стан зберігання непридатних до використання пестицидів в області, що призводить до погіршення екологічного стану про що свідчать наступні фото. Склад отрутохімікатів у Згурівському районі Київської області (на відстані 850 м. від житлової забудови смт. Згурівка, земельна ділянка – бетонний майданчик загальною орієнтовною площею 0,15 га)

149

СТОВ Високе с. Високе (Тетіївський район)

ПОПП «Еліта» м. Тетіїв

150

ВАТ «Агрохім» м. Сквира

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів Таблиця 8.6 № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

638 497 77,9

8 816 2955 33,5

7 443 2673 35,9

8 989 4720 52,5

8.4. Транскордонні перевезення відходів У 2008 році не відбувалося перевезень пестицидів для утилізації. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Існуюча нормативно-правова база потребує розробки і впровадження заходів пов’язаних з організаційними та економічними засадами діяльності направленої на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України. 151

Для вирішення цих питань необхідно по-перше розробити і впровадити нову редакцію Державного класифікатору відходів, тобто зробити систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці. Розробка повинна проводитись на базі різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів. Для отримання такої інформації необхідно впровадити єдину систему (базу даних) по всій Україні. База даних повинна відображати всі види відходів, які утворюються на території України у всіх галузях промисловості та сільського господарства. Дані для наповнення бази даних повинні отримувати місцеві управління спираючись на інформацію представлену підприємствами та установами на яких утворюються відходи. Аналіз отриманих даних повинні провести експерти і запровадити єдину форму комп’ютерної версії по всій території України. По-друге розробити відповідно до появи нових галузей промисловості та нових технологій, від яких утворюються відходи, перелік окремих видів відходів як вторинної сировини. Визначить щодо напрямків використання вторинної сировини, рекомендацій по застосуванню різних видів вторинної сировини в якості сировини, для різних технологічних процесів. Керуючись створеною базою ретельно контролювати перевезення через кордон України різних видів вторинної сировини. Розробити доповнення до Державного класифікатору відходів спираючись на представлені виробниками відходів статистичні відомості (сформовані на базі нормативно-правових актів) щодо визначення класу небезпеки відходів різних галузей промисловості та сільського господарства. Залучити до проведення цієї роботи фахівців органів СЕС та МОЗ. Керуючись єдиною створеною базою даних щодо підприємств та відходів які утворюються в наслідок їх господарської діяльності, можливо запровадити єдиний організаційно-економічний механізм стимулювання господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Для цього необхідно проводити лімітування обсягів утворення та розміщення відходів. Межи лімітування встановлювати для кожного окремого підприємства і для окремого населеного пункту, виходячи із потужностей полігонів для захоронення відходів, а також із виробничих потужностей підприємств по переробці токсичних відходів, або по використанню відходів в якості сировини. Встановити нормативи плати за розміщення відходів із диференціацією платежів залежно від рівня небезпеки відходів та цінності території. Надавати фінансову підтримку у вигляді податкових, кредитних та інших пільг підприємствам, які утилізують, зменшують обсяги та впроваджують нові технології по переробці і утилізації відходів. Звернути окрему увагу на фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх створення. Надавати можливість підприємствам фінансувати науково-дослідні роботи із фондів для цільового фінансування заходів щодо утилізації відходів (можливість 152

залучення вітчизняних та іноземних інвесторів) та частини коштів від платежів за розміщення відходів. За розміщення відходів у навколишньому природному середовищу із суб’єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Одержані кошти зараховуються до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища. Поповнення фондів необхідно для подальшого фінансування заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення, впровадження нових технологій та проведення відповідної соціальної політики серед населення. Від плати за розміщення відходів на своїх територіях звільняються підприємства, які мають ліцензії на певний вид господарської діяльності пов'язаний із заготівлею вторинної сировини Нове європейське законодавство вважає, що єдиним екологічно та економічно ефективним методом утилізації ТПВ є метод термічної переробки, усі інші методи є умовно достатніми. Починаючи з червня 2005р., згідно з директивою ЄС заборонено вивозити на полігони необроблені відходи. Вважаємо, що в умовах України необхідно об’єднати процеси сортування ТПВ (щорічний ріст обсягів утворення ТПВ становить 20% - що необхідно враховувати при плануванні схеми утилізації та проектування потужностей з сортування та переробки сміття) з термічною обробкою. Якщо дотримуватись цих принципів у сфері поводження з відходами потенційні інвестори отримують технології, які забезпечать їм прибуток в якості отримання вторинних ресурсів і додаткового тепла та електроенергії (що в умовах мирового енергетичного кризу дуже актуально). Реалізація принципу відповідальності виробника за збір і переробку окремих видів продукції після її використання полягає в розумінні основного принципу створення будь якого виробництва, ще на стадії проектування будь якого підприємства, до складу проекту повинні входити заходи по реалізації відходів виробництва а також збору та переробки окремих видів продукції. Що стосується стимулювання населення на підтримку програми роздільного збору відходів, для цього потрібно створити соціальну програму по розробці поетапного впровадження соціальних і економічних заходів при роботі з населенням. До загальних пунктів такої програми можуть відноситись створення правових економічних важелів впливу на установи та організації міста (Ст.40 Закону України «Про відходи») з ціллю забезпечення мінімального утворення відходів в цілому та розширення їх використання у господарській діяльності, запобігаючи при цьому шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище. Необхідно також впровадження передових науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності 153

відходів з метою їх ефективного використання. Впровадження передових технологій дасть необхідний економічний ефект, що в свою чергу підвищить рентабельність підприємств і «спрацює» в якості додаткового аргументу на користь збору вторинної сировини.

154

9. Екологічна безпека

155

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Традиційно екологію асоціюють лише з проблемами довкілля. Насправді, екологічна проблематика є не стільки боротьбою з наслідками, скільки забезпеченням нормальних умов для життя людини. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору – адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики, адже відношення людини до природи – це не просто показник цивілізованості, а ще й турбота окремої нації про нашу планету. На зламі століть внесок людини до природоохоронної сфери повинен збільшитися до такої міри, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. Незважаючи на науково-технічній прогрес та його беззаперечні здобутки, людство знаходиться на межі катастрофи. Тому безпека набуває нових вимірів – військова обороноздатність та потужність армії перестали бути чинниками, які захищають людину від загроз. Протягом тривалого часу національна безпека тлумачилася як достатня захищеність від можливості зовнішнього, силового втручання однієї держави у справи іншої. У сучасних умовах сформувалися нетрадиційні чинники, які суттєво впливають на стан національної безпеки і яким дуже важко протидіяти, насамперед – це інтенсивне забруднення навколишнього середовища та порушення рівноваги в екосистемах. Наприклад, впродовж минулого століття температура на планеті підвищилася на 0,6 градусів за Цельсієм, що є наслідком так званого "парникового ефекту". Його головна причина – викиди в атмосферу двоокису вуглецю внаслідок спалювання твердого палива. Поряд з цим повітря забруднюють ще кілька десятків інших токсичних сполук та газів. Кліматичні зміни, пов'язані з глобальним потеплінням, "озоновою діркою", кислотними дощами загрожують погіршенням погодних умов, сприятливих для сільського господарства. В свою чергу, ядерні випробування призвели до появи радіоактивної плівки над планетою. Радіація накопичується у ґрунті, воді, рослинах, живих організмах, призводячи до незворотніх змін. Декілька десятиліть існують ядерні "кладовища", куди скидають надзвичайно радіоактивні відходи – радіоактивність ґрунту в таких районах у п'ятнадцять разів вища, ніж у Хіросимі. На дні океанів лежать, неначе бомби уповільненої дії, затоплені ракети з отруйними речовинами, уламки ядерних реакторів. На кожному кроці ми можемо побачити свідчення людської недбалості та недалекоглядності. 156

Екологічна небезпека має безпосереднє відношення й до здоров’я людини, що має свій прояв не лише в окремих забруднених регіонах, але й у глобальних масштабах. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Області зареєстровано 646 потенційно небезпечних об’єктів з яких 223 об’єкти підвищеної небезпеки у тому числі 30 хімічно-небезпечних об’єктів. За результатами інвентаризації, яка була проведена в 2008 році на території області обліковано 1587,8096 тонни непридатних та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (в зоні відчуження ЧАЕС інвентаризація не проводилась). Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. Для знешкодження хімічних засобів захисту рослин необхідно більш ніж 28,5 млн. грн. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області подано запит на 2009 рік щодо виділення коштів на виконання Програми поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (КПКВ 2401250) для знешкодження непридатних для використання пестицидів в Київській області у сумі 18882 тис. гривень. 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Внаслідок Чорнобильської катастрофи понад 12,37 тис.км2. (44,02%) території Київської області віднесені до різних зон радіоактивного забруднення. На радіоактивно забруднених територіях розташовано 560 населених пунктів. На сьогоднішній час гамма-фон на відстані 1 м. від поверхні ґрунту в порівнянні з 1986 року знизився в десятки-сотні разів. На територіях, в межах яких виконувалися дезактиваційні заходи III – IV зон радіоактивного забруднення, гамма-фон зменшився на два-три порядки. Після розпаду в 1986 - 1988 роках коротко та середньоіснуючих радіонуклідів, їх фіксації та заглиблення, самоочищення рослинності тощо, радіологічна ситуація стабілізувалася і зараз змінюється повільно. На сьогоднішній час на території Київщини, за винятком території зони відчуження і зони безумовного

157

(обов’язкового) відселення, гамма-фон на поверхні ґрунту складає 10 - 25 мкР год-1. Радіологічними підрозділами санепідемслужби області постійно здійснюється контроль за дотриманням вимог радіаційної безпеки на об’єктах, що здійснюють операції з металобрухтом. В 2008 році та поточному році за результатами радіаційного контролю металобрухту, майданчиків, транспортних засобів не зареєстровано перевищен-ня радіаційних регламентів ( рівнів ), які встановлені ДСЕПіН 6. 6.1.- 079 /211.3.9 001-02 „ Державні санітарно-екологічних правила і норми з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом.”, радіоактивних фрагментів металобрухту не виявлялося. Станом на 01.01.2009 р. в 34 промислових та 2 науково-дослідних інститутів області знаходиться понад 2600 різних типів ДІВ. З підприємств, які мають ДІВ в роботі джерела використовують 25 (73,5%) промислових підприємств та 2 НДІ. Всі ці підприємства мають санітарні паспорти на право роботи з ДІВ. Потужність експозиційної дози на території цих підприємств не відрізняється від природного гамма-фону на території області і становить 12 – 24 мкР год-1. На 9 підприємствах області (29%) у зв’язку з відсутністю обсягів виробництва, радіоізотопні прилади та прилади, що генерують іонізуюче випромінювання законсервовані і не використовуються у роботі. 9.3.2. Радіоактивні відходи В Київській області відсутні спеціалізовані підприємства та установи, що здійснюють практичну діяльність з радіоактивними відходами, проектування, вибір майданчиків, будівництво споруд та обладнання призначених для поводження з радіоактивними відходами не здійснювалося.

158

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

159

10.1. Ведення сільського господарства в Київській області В господарствах Київської області площа сільськогосподарських угідь складає 1671,3 тис.га, з них ріллі -1362,1 тис.га (81,4% до с/г угідь), в т.ч. ріллі, по сільгосппідприємствах, 1030,1 тис.га та 333 тис.га по господарствах населення. Господарствами Київської області, згідно попередньої форми 29-с.г., намолочено всього зерна в обсязі 2592,48 тис. тонн або на 796,6 тис. тонн більше, ніж в 2007 році, при урожайності – 40 ц/га (+11,2 ц/га до м.р., та + 5,3 ц/га до України), з них по сільгосппідприємствах - 2270,4 тис.тонн при урожайності 40,2 ц/га, з них: пшениці валове виробництво – 1087,8 тис. тонн, урожайність – 40,1 ц/га (+ 12,8 ц/га до м.р., та + 3,4 ц/га до України); ячменю - 523,6 тис. тонн, урожайність – 36,9 ц/га (+ 18,6 ц/га до м.р., та +6,6 ц/га до України); жита - 67,3 тис. тонн, урожайність 26,3 ц/га (+ 8,5 ц/га до м.р., та + 3,4 ц/га до України); гречки - 20,3 тис. тонн, урожайність 10,6 ц/га, (+ 2,5 ц/га до м.р., та + 2,1 ц/га до України); проса - 4,8 тис. тонн, урожайність 13,8 ц/га (+ 2,5 ц/га до м.р., та +-1,8 ц/га до України) Намолочено зерна кукурудзи в обсязі – 796,5 тис. тонн при урожайності – 52,9 ц/га (- 4,0 ц/га до м.р., та + 5,8 ц/га до України). Сої намолочено - 72,5 тис. тонн при урожайності – 13,4 ц/га (+0,3 ц/га до м.р., та – 1,7 ц/га до України). Соняшника зібрано в обсязі – 81,0 тис. тонн при урожайності – 18,1 ц/га (+3,0 ц/га до м.р., та + 2,9 ц/га до України). Ріпаку намолочено 161,4 тис. тонн, урожайність складає – 25,3 ц/га (+9,5 ц/га. до м.р., та + 4,5 ц/га до України). Цукрових буряків накопано 997,4 тис. тонн при урожайності – 334,5 ц/га (+ 22,9 ц/га до м.р., та – 20,2 ц/га до України). Картоплі накопано 1477,8 тис. тонн при урожайності 154,8 ц/га (+ 15,9 ц/га до м.р., та + 16,1 ц/га до України). Овочів всього зібрано в обсязі 513,7 тис. тонн, урожайність – 217,1 ц/га (+ 28 ц/га до м.р., та + 43,2 ц/га до України). Перш за все, хочу відмітити, що під урожай 2009 року господарствами всіх форм власності, посіяно озимих культур (без ріпаку) на площі 265,3 тис.га (102,4 % до прогнозу), в т.ч. на зерно - 257,5 тис.га (біля 100% до прогнозу), з них озимої пшениці -224,0 тис.га (98% до прогнозу), крім того озимого ріпаку – на площі 72,4 тис.га (116,5 % до прогнозу або +6,9 тис.га до м.р.). Посів озимих було проведено організовано, з використанням нових технологій, перспективними сортами та з внесенням мінеральних та органічних добрив. 160

Відрадно, що на сьогодні маємо понад 70 % озимих на зерно в хорошому стані, решта в задовільному і лише 2% в слабкому, що залежить від строків посіву, сортових особливостей культури та попередника, кількості внесення мінеральних та органічних добрив. На сьогодні вживаються заходи по їх збереженню, іде заготівля добрив, засобів захисту рослин, насіння. Проведені осінні технологічні роботи та забезпечення належного догляду за посівами вселяє надію на отримання валового виробництва зерна не менше, ніж з урожаю 2008 року, що достатньо для забезпечення продовольчої безпеки області. Практично всі господарства забезпечені кондиційним насінням ярих зернових та зернобобових культур (52,2 тис. тонн при потребі 50,9 тис. тонн 103 відс. до потреби), в т.ч насінням високих репродукцій – на 94 % до потреби (в м.р.84% до потреби). Маємо кондиційного насіння ячменю 31,4 тис.тонн (107%), вівса -4,9 тис.тонн (109%), пшениці -9,7 тис.тонн (99%), гороху -4,5 тис.тонн (88%), проса- 0,14 тис.тонн або 70% до потреби. Підготовка насіння пшениці, гороху, гречки та проса продовжується. Насіння кукурудзи засипано 1,3 тис.тонн або 27% до потреби, 0,6 тис.тонн з якого є кондиційним (12%). В даний час проходить його калібрування та доведення до посівних кондицій. Решта насіння кукурудзи буде завезено із-за кордону (на даний період завезено 2258 тонн кукурудзи ізза кордону, що надійшло на перевірку в обласну держнасінінспекцію). Насіння сої , при потребі 5,5 тис.тонн, засипано 4 тис.тонн або 73% до потреби. Поки-що ми маємо 34% власного кондиційного насіння сої, але його заготівля триває шляхом закупівлі із інших областей. Розпочалась заготівля насіння соняшника, якого засипано 62,6 тонн або 38% до потреби. Зяблевий обробіток проведено на площі 473,7 тис.га (96,5% до прогнозу), в т.ч. глибока оранка на площі 33,5 тис.га або 108,4% до прогнозу. З цією метою під урожай 2009 року восени внесено добрив на площу 840,3 тис.га: органічних - в обсязі 700,9 тис.тонн або по 0,83 т/га ріллі (в м.р. 1,26 т/га) і мінеральних добрив – 65,76 тис.тонн (78,2 кг/га ріллі або на 5,2 кг/га більше, ніж в м.р.). З метою компенсації внесення органічних добрив, в господарствах області щорічно проводиться приорювання сидератів і соломи. В 2008 році ці роботи проведені на площі 120 -160 тис.га, що в 2 рази більше, ніж в 2007 році). Забезпеченість мінеральними добривами складає – 27818 тонн поживних речовин (96% до прогнозу або на 1900,2 тонн більше, ніж в м.р.), з них азотними - 110%, фосфорними – 86% та калійними – 86%. Засобами захисту рослин господарства області під урожай 2008 року були забезпечені. На протязі року внесено гербіцидів на площі 692,1 тис.га, в т.ч осіннє внесення – 40,8 тис.га. Інсектицидів внесено під озимі 2009 року на площі 19,5 тис.га, фунгіцидів – на 10,3 тис.га. Протруєно насіння ярих в обсязі 51,3 161

тис.тонн. Проведено боротьбу з мишовидними гризунами – хімічним методом на площі 82,8 тис.га та біометодом - 9,7 тис.га. Питання фітосанітарної ситуації та стану посівів озимих культур під урожай 2009 року знаходяться на постійному контролі спеціалістів господарств, обласного та районних управлінь агропромислового розвитку. З метою одержання високих урожаїв в господарствах Київщини впроваджуються передові технології вирощування сільськогосподарських культур та проходить підготовка та перепідготовка спеціалістів сільськогосподарського профілю. Головним управлінням агропромислового розвитку, спільно із обласними організаціями, Інститутом землеробства УААН розроблена та апробована в дослідному господарстві „Чабани” удосконалена ресурсозберігаюча технологія вирощування зернових колосових культур і кукурудзи, яка забезпечує середньорічну врожайність зерна озимої пшениці до 60 ц/га, озимого жита – до 45 ц/га, озимого тритикале –до 60 ц/га, ярої пшениці – до 40 ц/га та ярого ячменю – до 58 ц/га. Миронівським інститутом пшениці ім. В.М.Ремесла апробовано 14 сортів озимої пшениці, 5 сортів ярого ячменю, які забезпечують приріст урожаю до стандартів на рівні 13-18 ц/га, високостійкість до обсипання, посухостійкість та високу якість зерна. Дев”ять сортів озимої пшениці: Волошкова, Колос Миронівщини, Монотип, Мислена, Калинова, Струна Миронівська, Гізель, сорти ярого ячменю: Авгіт, Тутанхамон рекомендовано внести до Державного реєстру сортів рослин та для широкого впровадження в Лісостепу та Поліссі. Усі ці досягнення науки широко впроваджуються в сільськогосподарське виробництво Київщини. В 2008 році, за даними Інституту землеробства УААН, проведено наукове дослідження щодо впровадження інтенсивної технології вирощування сільськогосподарських культур. В результаті встановлено, що урожайність зернових культур по інтенсивній технології склала - 60 ц/га (звичайна технологія – 25-30 ц/га), в т.ч. озимої пшениці, відповідно, при інтенсивній технології отримано 80,0 ц/га (звичайна – 50,4 ц/га), кукурудзи – 90-100 ц/га (звичайна 46-50 ц/га), ячмінь – 55-60 ц/га ( звичайна -32-33 ц/га), горох – 35-40 (звичайна -18-20 ц/га). В середньому за 2001-2008 роки урожайність озимої пшениці при інтенсивній технології склала 66-69 ц/га (звичайна – 44 ц/га), гороху, відповідно, 37,6-40 ц/га (звичайна – 25 ц/га). Завдяки впровадженню прогресивних технологій, в передових господарствах, таких як СВК „АФ Перемога” Кагарлицького району (керівник Павлюк Григорій Степанович), де урожайність зернових з урожаю 2008 року становить 86,3 ц/га, з них озимої пшениці – 98 ц/га, ярого ячменю – 93,9 ц/га, вівса – 93,5 ц/га, горох – 56,5 ц/га, гречки – 42,1 ц/га, сої – 24,8 ц/га, соняшника – 40,8 ц/га. ПП „Аграрне” Володарського району (керівник Любомський Володимир Степанович) – урожайність зернових становить 76,0 ц/га, з них озима пшениця – 75,1 ц/га, ярий ячмінь -77,0 ц/га, а в ТОВ „Зеніт” 162

Володарського району (керівник Миколаєнко Сергій Вікторович) урожайність цукросировини досягла 670 ц/га. ВАТ „Синявське” Рокитнянського району (керівник Литвин Ольга Петрівна) одержано урожайність озимої пшениці – 82,6 ц/га, гороху – 43,0 ц/га, кукурудзи – 60,0 ц/га. В фермерському господарстві „Широкоступ” Кагарлицького району щорічно отримують стабільно високі врожаї цукрових буряків: в 2003 році – 306 ц/га, 2004 р. – 326 ц/га, в 2005 р. - 405 ц/га, в 2007 р. – 455 ц/га, а в 2008 році – 486,7 ц/га. Ці досягнення відбуваються завдяки технології, яка забезпечує зменшення витрат коштів за рахунок мінімізації технологічних операцій, зниження матеріалоємності, застосування високоякісних добрив і оптимізації затрат на них, зменшення витрат пестицидів за рахунок використання більш ефективних препаратів і економічних способів їх внесення, а також впровадження прогресивних форм організації і оплати праці. На базі таких господарств буде проведено агронавчання та обмін досвідом. Хочу акцентувати, що окремої розмови заслуговує питання фінансового забезпечення проведення весняно – польових робіт, особливо в частині механізмів використання бюджетних коштів. Крім того, в 2008 році закуплено 469 од. сільськогосподарської техніки, з них 219 од. вітчизняного виробництва та 250 од. імпортного виробництва на загальну суму 161 млн.274 тис.грн., (вітчизняного – на 26 млн. 56 тис.грн.). Завдяки діючим державним програмам, в 2008 році сільськогосподарським підприємствам надана фінансова підтримка в обсязі 339,1 млн. грн., що на 73,6 млн.грн. більше, ніж в 2007 році), яка значно підкріпила фінансове становище господарств. Площа осушених та зрошуваних земель Таблиця 10.1 (тис.га) 2000

2005

2006

2007

2008

188,8

188,9

138,7 99,8 Зрошувані землі

87,1

75,6

68,0

62,7

43,9

62,0

39,6

38,4

37,5

37,1

Осушені землі Усього земель у т.ч. землі сільськогосподарських підприємств Усього земель у т.ч. землі сільськогосподарських підприємств

190,3

163

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.2 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 960,659

2005 831,9

2006 815,267

2007 816,404

2008 816,794

228,508 179,368 27,727 21,412 228,508 237,287 28,4 23,8 18,7 2,9 2,2 28,4

424,079 269,246 69,293 85,54 424,079 397,205 47,7 51 32,4 8,3 10,3 51

530,545 337,37 89,35 103,83 530,545 461,666 56,5 65 41 11 13 65

596,4 361,9 105,2 129,3 596,4 501,359 61,4 73 44,3 12,9 15,8 73

596,86 406,7 85,5 104,65 596,86 563,508 69,0 73 50 10 13 73

2409,3 68,112 7,1 2,5

1221,112 37,148 4,5 1,47

1220,2 36,201 4,4 1,5

1030,373 34,936 4,3 1,26

917,299 34,639 4,2 1,1

2006 1,4 6,4

2007 3,9 12,5

Вапнування ґрунтів Таблиця 10.3 Проведено вапнування, тис.га Внесено вапнякового борошна та інших вапнякових матеріалів, тис.т

2000 0,6 3,7

2005 0,9 4,9

2008 1,9 10,6

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.4 Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 562,4 594,6

2005 753 1102,5

2006 885,3 1034,1

2007 811,2 1094,5

2008 1030,8 1459

0,48

0,66

0,82

0,8

1,0

164

11. Вплив енергетики на довкілля

165

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Київської області Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1 2000

2005

2006

2007

2008

5162,1

5980,1

5801,1

5499,2 -

5497,5 -

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.2 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Процеси спалювання в енергетиці та переробній промисловості Непромислові установки для спалювання Спалювання в промисловості

Обсяги викидів, тис. т

300

86264,1

81532,7

86 126

1020,4 3711,0

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції, -

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

Примітка: інформація відсутня

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.4 Всього по Київській області тис. т умовного палива Вугілля кам’яне, тис. т. Газ природний, млн. м³ Бензин моторний, тис. т. Газойлі (паливо дизельне), тис. т. Мазути топкові важкі, тис. т.

2000 р.

2005 р.

2006 р.

5162,1

5980,1

1340,4 3063,1 142,3 189,9 8,3

1813,1 3007,5 261,5 265,7 11,1

2007 р. 5801,1

2008 р. -

1619,1 2894,7 300,5 291,4 12,4

2538,0 -

166

11.2. Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.5 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне,т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2000 р. -

2005 р. 5162100

2006 р. 5980100

2007 р.

2008 р.

5801100

1340400 3063100 -

1813100 3007500 -

1619100 2894700 -

2538000 -

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.6

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво

Витрати палива в натуральному вимірі газ бензин газойлі (паливо природний моторний дизельне)

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

167

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Примітка: інформація відсутня

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Хоча енергетичні об’єкти є одним із основних факторів життєзабезпечення, разом з тим вони справляють найбільш негативний вплив на навколишнє природне середовище з усіх промислових об’єктів. Із загальної маси викидів в атмосферу, що складають приблизно 20 млн. т речовин на рік, на долю підприємств енергетики України припадає до 53%. Підприємства малої енергетики практично не мають засобів очищення пилогазових викидів. Шкода від цих викидів, що надходять від малих теплових установок, на одиницю палива в 5 разів вище, ніж від ТЕЦ і АЕС. Це пов’язано зі специфікою розміщення дрібних котельних, промислових і опалювальних печей в зоні з великою концентрацією населення і відсутністю технічних засобів, що забезпечують спалення шкідливих викидів. Аналіз досліджень і публікацій показав, що особливо значне забруднення атмосферного повітря здійснюють підприємства енергетики: в Донецькій області – 30% усіх викидів, у Харківській – 58%, Київській – 67%, Луганській – 18%. Серед найважливіших завдань сталого розвитку кожної країни є розв’язання енергетичної проблеми шляхом підвищення ефективності й модернізації паливно-енергетичного комплексу, широкомасштабного використання відновлювальних та інших так званих нетрадиційних джерел енергетики. За прогнозами Програми розвитку ООН, їх частка в світовому паливно-енергетичному балансі до 2050 р. зросте до 27-54%, а до 2100 р. – до 80-90%. Рано чи пізно ці джерела мають стати головними для ПЕК будь-якої країни. Метою цієї роботи є характеристика, виявлення і наведення методів зменшення впливу енергетики на навколишнє природне середовище, що в цілому зводиться до наступного: водоспоживання і водокористування, що обумовлює зміну водного балансу і якості води; випадання на поверхню у вигляді твердих часток і рідких розчинів продуктів викидів в атмосферу, в тому числі кислот і кислотних окислів, металів та їхніх з'єднань, канцерогенних і радіоактивних речовин;

168

складування продуктів спалювання твердих палив (зола, шлаки), продуктів продувок поверхонь нагрівання (сажа, зола), а також відходів збагачення палива; викиди твердих і рідких радіоактивних відходів, включаючи відходи видобутку і збагачення уранових руд; викиди теплоти, наслідком яких можуть бути постійне локальне підвищення температури у водоймі, тимчасове підвищення температури, зміна умов льодоставу, зимового гідрологічного режиму, умов паводків, зміна розподілів опадів, випарів, туманів, місцеве потепління повітряного басейну; створення водоймищ у долинах рік або з використанням природного рельєфу поверхні, а також штучних ставків-охолоджувачів, що викликає зміну якісного і кількісного складу річкового стоку, зміну гідрології водного басейну, збільшення тиску на дно, проникнення вологи в розломи кори і зміну сейсмічності, умов рибальства, розвиток планктону і водної рослинності, зміну мікроклімату, умов відпочинку, спортивних занять, бальнеологічних та інших факторів водного середовища, підтоплення і заболочування території, підмивання берегів, перенесення населених пунктів; зміна ландшафту при спорудженні різних енергетичних об'єктів, у тому числі вирубка лісів, вилучення із сільськогосподарського обороту орних земель, лугів; вплив скидів, виносів і зміна характеру взаємодії водних басейнів із сушею на структуру і властивості континентальних шельфів. Домішки можуть сумарно впливати на природний круговорот і матеріальні баланси тих або інших речовин між гідро-, літо- і атмосферою. Вплив різних енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище в загальному вигляді наведено в таблиці. Вплив енергетики на навколишнє природне середовище Таблиця 11.7 Об'єкт ТЕС на органічному паливі

Атомні електростанції Гідравлічні електростанції

Фактор впливу Видобуток палива (створення шахт і утворення териконів) Переробка і транспортування палива Осідання земної поверхні Вилучення території (спорудження будинків, створення ставків-охолоджувачів) Забруднення газоподібними, рідкими й твердими відходами (теплове забруднення повітряного басейну і водного середовища) Зміна альбедо поверхні Видобуток ядерного палива Вилучення територій Поховання відходів Теплове забруднення Будівництво гребель Вилучення територій Створення водоймищ Переробка берегів Зміна сейсмічності Підтоплення і заболочування територій

169

Лінії електропередач і електричні підстанції

Теплотраси

Вплив на підземні води Зміна всередині водоймових процесів Зміна альбедо поверхні Вилучення територій Вирубка лісів Виникнення блукаючих струмів Виникнення шумів Утворення зон підвищеної напруженості електромагнітних полів Вилучення територій Зміна термічного режиму

Стабілізація і зменшення викидів в атмосферу підприємствами енергетичного комплексу є важкими складовими природоохоронної стратегії України по запобіганню змінам клімату. Перш за все, це пов’язано з пошуком екологічно більш безпечних джерел енергії. На початковій стадії розвитку цих джерел енергії необхідно з допустимо більшою повнотою виявити реальний ступінь їх впливу на навколишнє природне середовище. Це дозволить уникнути помилок, що були допущені при освоєнні традиційних джерел енергії, коли спочатку були створені технологічні принципи і конструкції енергоустановок і тільки потім, у процесі експлуатації, почалися пошуки шляхів відвернення негативних екологічних впливів. З вищесказаного можна зробити висновок, що високий рівень впливу традиційних джерел енергії на навколишнє природне середовище викликав у всьому світі зацікавленість до пошуку ефективних засобів використання нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії. До цих джерел можна віднести: енергію сонця, повітря, тепла Землі, біомаси, океанів і морів, нетрадиційні види гідроенергетики, а також вторинні енергетичні ресурси. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Нестача викопних енергетичних ресурсів у розвинених країнах світу веде до розширення ефективного використання альтернативних джерел енергії. Поряд з використанням енергії сонця і вітру все більшого поширення набуває біонафта, різні тверді органічні матеріали та біогаз, які є продукцією сільськогосподарського виробництва. Перспективність нехарчового використання останньої випливає також з аналізу динаміки цін на енергетичну, промислову та сільськогосподарську види продукції Аграрне виробництво із споживача традиційних видів енергії перетворюється у виробника їх зі значним потенціалом у майбутньому. У розвитку біоенергетики сільської місцевості у світі можна виділити три основні тенденції: скорочення загальних витрат енергії; збільшення використання відновлюваних джерел енергії; переважного застосування твердих видів біопалива.

170

1. Тверде біопаливо Основними технологіями термічної переробки деревини та біомаси є пряме спалювання (найбільше вивчено і комерційно розвинене), газифікація (знаходиться на демонстраційному рівні розвитку) і піроліз ( знаходиться на дослідному рівні розвитку). На сьогодні світовим лідером з використання соломи в енергетичних цілях є Данія, де знаходиться в експлуатації біля 8000 фермерських установок, потужністю 0,1 — 1,0 МВТ, які споживають за рік 390 тис. т соломи і виробляють 5,6 ПДЖ енергії. В Україні надлишок соломи та стебел усіх культур складає 21,1 млн. т. Однак, використання біомаси в енергетичних цілях проходить тільки своє становлення. За останній час виконано декілька демонстраційних проектів у області біоенергетики. Установки, впроваджені в рамках цих проектів, є першим сучасним великомасштабним біоенергетичним обладнанням у нашій країні. Зокрема це результат технічної допомоги з боку Голландії. Встановлено два парових котли: потужністю 5 мВт на підприємстві по виробництву клеєної фанери "ОДЕК Україна" в м. Оржів Рівненської області; потужністю 1,5 МВТ — у Малинському держлісгоспі-технікумі Житомирської області. Успішно виконаний датсько-український проект технічної допомоги, в рамках якого в с. Дрозди Київської області встановлений і введений в експлуатацію котел потужністю 980 кВт для спалювання соломи. Перспективним напрямом є енергетичне використання біомаси в технологічних агрегатах, перш за все в сушарках. Досвід реалізації тепла генераторів, які використовують органічні відходи, показує високу рентабельність подібних технологій при сушінні деревини. Ефективне використання енергетичних котлів потребує розробки технологій підготовки біопалива, систем автоматичного управління процесом спалювання та спеціальних (керамічних) матеріалів камери згорання. Особливу увагу слід звернути на вибір технології й обладнання для переробки біомаси, які визначають величину капітальних витрат. Мінімізація цих витрат можлива при модернізації існуючих на підприємствах енергоагрегатів заміною конструкції топки і відповідних газоочисних споруд. Подібний підхід реалізований у вітчизняній практиці на котлах ДКВР. 2. Рідке біопаливо За прогнозами спеціалістів, найближчим майбутнім передбачається покриття до 10% світових потреб у дизельному пальному за рахунок рослинного рідкого палива. Метилові ефіри використовуються як чисте паливо в Німеччині, Австрії, і як 30, 20 і 5%- ні суміші з дизельним паливом у Франції, Швеції, США, Чехії та інших країнах. При цьому, наприклад, у США до 2012 року планується випускати щорічно близько 20 млн. т. рідкого палива. Виробництво рідкого біопалива проводять в єдиному технологічному процесі 171

з насіння енергомістких культур, або в два етапи переробки: насіння — в олію і олію — в біопаливо. Технологія випуску дизельного палива з ріпакової олії побудована на фізичній і хімічній переробці відфільтрованої олії до форми метилового ефіру. Під впливом каталізатора олія переетерифікується метанолом у метиловий ефір зі звільненням гліцерину. Вихідні компоненти практично не змішуються, тому після закінчення реакції відбувається гравітаційний розподіл суміші на два шари. Технологія переробки насіння олійних культур безпосередньо в біопаливо реалізована (як приклад) у розробці фірмою FARMET (Чехія) цеху по виробництву біологічного дизельного палива з річною продуктивністю 1000 -1500 т палива за 250 днів, який розбитий на дві окремих виробничих ділянки: пресування олійних культур та фільтрації олії і переетерифікації ріпакової олії метанолом. Установлена споживана потужність на ділянці переетерифікації 95 кВт, загальна річна витрата електроенергії — 150 (225) мВт-годин. Екологічний ефект. Перевагами біологічного дизельного палива порівняно з дизельним пальним із нафти, насамперед, є: швидке біологічне розщеплення — через 21 день на 98% (дизельне — на 72,0%); сприятливе відношення до утворення "тепличного ефекту", що випливає з відновлюючого характеру сировини — ріпаку; сприятливий склад відпрацьованих газів (загалом, половинний вміст диму, нижчий на 20% вміст твердих частинок, на 7,2% СО, на 1,9% СН). Енергетичні властивості рідкого біопалива відрізняються від традиційного так: температура згоряння приблизно на 12% нижча; вміст кисню дозволяє знизити подачу повітря на 13% чи, при однаковій подачі повітря, будь-який коефіцієнт надлишку повітря в 1,16 раза вищий; падіння енергетичних параметрів при робочому навантаженні двигуна коливається в межах 4-5 %; витрати вищі на 5-8 %; більшість тракторів можуть працювати на біологічному дизельному паливі без переробки. Експлуатаційні властивості рідкого біопалива також мають свої особливості. Воно абсолютно змішується з дизельним паливом. Ускладнений запуск двигуна виникає при температурі нижче + 5°С. Економічна ефективність біопалива в умовах нашої країни потребує комплексного врахування всіх прямих і побічних продуктів при його виробництві. Щорічне виробництво ріпаку в Україні складає близько 300 тис. т. Цю кількість 172

насіння можна розглядати як потенційний сировинний обсяг для початку виробництва близько 100 тис. т біопалива. 3. Ріпак як сировина для виробництва безпечного для навколишнього середовища біологічного пального Європейські країни (ЄС) закуповують 47% витратної енергії, 75% з яких у вигляді нафти. Прогнози на майбутнє говорять про щорічне збільшення імпорту на 1,9%. Сучасне пальне складає неабияку небезпеку для оточуючого середовища. Варто лише згадати про парниковий ефект, що виник у результаті збільшення СО2 в атмосфері. Його концентрація збільшується щорічно на 1,5•10-3 %/год. і в 2050 році вдвічі перевищить концентрацію СО2 в доіндустріальний період. Крім того, сірка, яка міститься в дизельному паливі, призводить до утворення великої кількості оксидів, котрі зумовлюють зникнення лісів. Розвинені країни гостро поставили проблему сірки, вбачаючи вирішення її необхідним для зменшення навантаження і збереження родючості удобрюваних сільськогосподарських угідь. За вимогою ЄС у 1980 році була створена організація "Євробіодизель" (GEIE), яка зайняла одне із провідних місць в "енергетичній мережі" і вирішує питання виробництва палива з рослинних олій. Розвиток напряму з вирощування олійних як джерела палива отримало високу оцінку на ринку енергетичних ресурсів. Розвиток "енергетичної системи" за допомогою олійних дає унікальну можливість для історичної трансформації європейського сільського господарства з виробника продуктів харчування у виробника палива. Останнє характеризується високою конкурентоспроможністю на європейському ринку і, що дуже важливо, безпечністю для оточуючого середовища. Ріпак вважається однією із найважливіших (після пальми та сої) олійною культурою в світі, яка являється джерелом одержання рослинного масла. За останні 20 років за значенням і поширенням він випередив арахіс, зерна бавовни і навіть, не так дивно, соняшник. Цьому посприяло виведення сортів, які містять мало ерукової кислоти та глюкозинолатів. У Канаді сорти ріпаку, що задовольняють вимогам за вмістом цих речовин, називаються канола. Канадська Асоціаця Канола має торгову марку, яка включає сорти ріпаку, які містять не більше 2% ерукової кислоти (С 22:1) у олії. Згідно з європейськими стандартами, вміст усіх глюкозинолатів не повинен перевищувати 20 мкмоль/г. Варто відмітити досить вигідне співвідношення між споживаною і вироблюваною енергією рослинами ріпаку (табл. 19.5).

173

Порівняльний енергетичний баланс різних рослин Таблиця 11.8 Енергетичний еквівалент, ГДж/га

Вид сировини ріпак

Цукрові буряки

пшениця

кукурудза

картопля

Споживання енергії

27,8

97,8

56,1

53,7

84,1

Виробництво енергвії

62,7

159,8

64,2

68,9

87,5

Співвідношення

1:2,25

1:1,63

1:1,14

1:1,28

1:1,04

* Примітка- без соломи

За даними ФАО (1995), посівні площі під ріпаком у світі щороку сягають 22-24 млн. га. Понад дві третини його виробництва (70%) сконцентровано в Китаї, Індії й Канаді — по 5,6-6,1 млн. га. Великі площі під ріпак відведено також у США, Австралії, Новій Зеландії, країнах Західної Європи, Польщі. Загалом 28 країн світу вважають ріпак основною олійною культурою. Як європейська олійна культура набув істотного поширення в середині ХІХ століття. Нині його посіви на європейському континенті сягають 3,3-3,5 млн. га. До Західної України він був завезений з Німеччини, причому на початку минулого століття його посіви за площею значно перевищували посіви соняшнику. Значне збільшення виробництва насіння ріпаку зумовлене широким спектром використання олії для продовольчих потреб, а макухи (шроту), як концентрованого кормового білка, для годівлі сільськогосподарських тварин. Інтерес до цієї культури викликаний також великою необхідністю в одержанні олії з високим вмістом ерукової кислоти для промислових (технічних, хімічних) потреб. У Лісостепу України ріпак є поряд із соняшником і соєю основною олійною і білковою культурою. Як промислову культуру його почали інтенсивно впроваджувати лише останніми десятиріччями. Площа під ним зросла до 100 тис. га, а урожайність становила в середньому 15 ц/га. Окремі господарства отримують 30-35 ц/га насіння. У структурі посівних площ він займає 0,30,5% (табл. 19.6) Незначні обсяги виробництва товарного насіння ріпаку зумовлені відсутністю державної системи заготівлі, матеріально-технічної бази, добрив, високоефективних пестицидів, техніки для вирощування, збирання і очистки урожаю, відсутністю переробної промисловості. Розрахунки свідчать, що площі посіву ріпаку в найближчі роки можна збільшити у 6—8 разів і довести до 500 тис. га і більше, а врожайність товарного насіння збільшити до 24—26 ц/га. Це дозволить виробляти 380—400 тис. т олії, 500—600 тис. т концентрованого кормового білка, який за протеїном у 8—10 разів перевищує комбікорми. За складом жирних кислот розрізняють наступні типи сортів ріпаку: Примітка:

174

++ — звичайний сорт з традиційним вмістом ерукової кислоти, багатий на глюкозінолат; 0/00 — сорт з низьким вмістом ерукової кислоти та глюкозинолату; 000— сорт з низьким вмістом лінолевої кислоти; Е-тип — сорт з підвищеним вмістом ерукової кислоти; 0-тип — сорт з підвищеним вмістом масляних кислот; Згідно з європейським стандартом (ЄС) сорти 00 містять менш як 20 мікромоль/г глюкозинолатів. Сорт 0 відповідає малому вмісту ерукової кислоти і високому вмісту глюкозинолатів. Поняття "промисловий сорт" відповідає будь-якому сорту з високим вмістом ерукової кислоти. В Інституті хрестоцвітих культур створено такі сорти озимого ріпаку, як Тисьменицький, Іванна і Свєта. Вони занесені до Державного реєстру рослин, і їх висівають в 13 областях України та в п'яти країнах СНД. Ці перші "00" сорти, безерукові, низькоглюкозинолатні, забезпечують урожайність насіння 33-35 ц/га з вмістом олії 45%. Сорти ярого ріпака Оріон та Микитинецький двонульові, з урожайністю 24-26 ц/га, вмістом олії — 43%. Іншими словами, сорти озимого і ярого ріпаку відповідають світовим стандартам. Олія, вироблена з вітчизняних сортів ріпаку, за вмістом основних жирних кислот прирівнюється до маслинової і придатна для використання безпосередньо в їжу, для виготовлення маргарину, майонезу, кулінарних жирів та інших високоякісних продуктів харчування. Олія використовується як харчова для салатів а також для виготовлення маргарину. Всі харчові олії з ріпаку користуються широким попитом у покупців завдяки низькому вмісту насичених жирних кислот. Ріпаковий корм містить близько 40% протеїну, що знаходиться на рівні кращих високопоживних рослинних протеїнів. Для моногастритої дієти він має кращий амінокислотний баланс ніж соєвий корм. Із насіння традиційних сортів одержується корм з вмістом більш як 100 мікромоль/г глюкозинолатів. Продукти гідролізу глюкозинолатів хрестоцвітих овочів придають їм характерний смак і їдкість гірчиці. Деякі з продуктів гідролізу токсичні або антипоживні. Частина похідних продуктів глюкозинолатів понижують смакові якості корму, а значить і бажання тварин вживати його. Саме тому корм з ріпаку обмежено застосовується для годівлі великої рогатої худоби і має низьку цінність. Корм із високоякісного насіння ріпаку, які містять мало глюкозинолатів, може використовуватись як добавка у всі види кормів для тварин без обмежень. Один гектар ріпаку дає при відповідній технології вирощування 20 т зелених кормів, 20 т зелених добрив, 100 кг меду, 3,0—3,5 т насіння, 13 ц олії, 16 ц макухи, 500 кг паперу. Макуха (шрот) 00-сортів, що містить 37% протеїну, може використовуватися в будь-якій кормосуміші для тварин, може заміняти соєвий та соняшниковий шрот. У 1 кг макухи ріпака міститься 14-16 г незамінних амінокислот, зокрема лізину (в зерні ячменю, вівса, кукурудзи і 175

пшениці — 5 г). Використання нехарчової олії ріпаку зараз широко вивчається у різних галузях промисловості, особливо тоді, коли є загроза ризику попадання олії у воду і проникнення її у ґрунтові води. Олія з високоерукових сортів використовуються для виробництва змащувальних матеріалів з високою стійкістю: гідравлічні мастила, змащувальні, охолоджуючі змащувальні, антикорозійні, для змащування пилових ланцюгів та пил, адгезійні, масла для видалення іржі, біодизельне паливо, пилезатримуючі масла в приміщеннях для зберігання зерна, моторне і трансмісійне масла, масла для м'яких мастил. У найближчому майбутньому більшість мінеральних масел можуть бути замінені рослинними. Крім того з олії ріпаку одержують гліцерин, метиловий ефір, жирні кислоти, з яких виготовляють кислоти, мила, спирти, сульфати, ефіри та аміни. Масло ріпаку може конкурувати з іншими рослинними оліями та тваринними жирами, які використовують для технічних цілей. Заміна мінеральних масел на рослинні викликана екологічними проблемами. Ріпакова олія біологічно швидко розкладається і не несе в собі загрози для водоймищ: у ґрунті вона через 7 діб розкладається на 95% (мінеральне масло тільки на 16%). Пальне одержують після видалення з олії гліцерину, який закоксовує форсунки паливної системи двигуна. Його ще називають ріпак-метилефіром (РМЕ). У країнах, які не мають власних запасів нафтопродуктів, взялись за спроби замінити дизельне пальне на РМЕ. До вирішення цих проектів включилися всесвітньо відомі фірми і компанії. У 1992 році французька компанія "Рено" випробувала новий автомобільний двигун, що працює на РМЕ. Оснащений ним автомобіль "Рено-21" пройшов 19 тис. км, показавши високу швидкість й економічність (витрата пального — 4 л на 100 км). Американська фірма "Нертон" також випробовує нові двигуни на пальному з ріпаку. В Бельгії й Нідерландах уже 80-85% громадського транспорту працює на біологічному пальному. Перша в Австрії фабрика комерційного виробництва біодизельного пального потужністю 500 т на рік була відкрита 1985 року. Через п’ять років його випуск зріс уже до 20 000 т. За даними Британської асоціації біопалив та олій (ВАВFО), 1995 року виробництво біодизельного пального в Європі сягало 327 000 т, а в найближчому майбутньому має зрости до 625 тис. т. Ріпакова олія як біопаливо може використовуватися у вигляді чистої олії холодного пресування та етерифікованої. У першому випадку пальне підходить до двигунів з вихровою камерою, дообладнаних додатковою апаратурою для вприскування олії. На етерифікованій олії можуть працювати звичайні двигуни без переобладнання. Втрата потужності двигуна після переведення його на біопаливо становить лише 5-10%. Виробництво (переетерифікація) біодизеля включає в себе такі основні процеси (рис. 19.5). Одержану після пресування олію очищають від побічних продуктів, фосфатидів, надмірної вологи, проводячи часткове рафінування (гідратацію, лужне рафінування і відбілювання). На етапі етерифікації, який проходить 176

при безперервному переміщуванні з обігріванням, за допомогою надмірного введення метанолу одержують потрібний продукт — РМЕ і як побічний — гліцерин, який, до речі, має досить пристойну ціну, чим дозволяє знизити загальні затрати на виробництво основного продукту. Раніше РМЕ використовували як пальне для двигунів. За розробками останніх років рекомендується здійснити ще кілька технологічних операцій. У ході додаткових заходів (очищення, дистиляції і кондиціювання) РМЕ звільняють

177

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

178

12.1. Транспортна система Київської області Київщина вкрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, ЛьвівМосква, Санкт-Петербург-Одеса. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень За січень–грудень 2008р. підприємствами транспорту перевезено 4170,2 тис.т вантажів, що на 24,5% більше, ніж за січень–грудень 2007р. Вантажооборот зріс на 36,2% і становив 1863,3 млн.ткм. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) за січень–грудень 2008р. перевезено 4148,2 тис.т вантажів, що більше січня–грудня 2007р. на 24,6%, вантажооборот збільшився на 36,8% і становив 1802,4 млн.ткм. Вантажооборот підприємств автомобільного транспорту

135,1

136,8

85.0

85,2

85,7

жовтень

листопад

грудень

(наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року) 140 130

125,9

127,7

121,5

127,7 129,4

131,1

110,8 112,4 110 93,5

93,2 91,1

89,4

89,2

87,8

87,4

86,4

85,9

2008р.

вересень

серпень

липень

червень

березень

січень

лютий

80,2

травень

100

98,2

квітень

відсотки

120

2007р.

У січні–грудні 2008р. послугами пасажирського транспорту скористалися 123,4 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 6817,1 млн.пас.км, що відповідно на 23,4 та 4,3% більше порівняно з січнем– груднем 2007р.

179

Перевезення пасажирів Таблиця 12.1 Перевезено пасажирів, млн. у% за січень– до січня– грудень 2008р. грудня 2007р. 123,4 123,4

Усіма видами транспорту у тому числі автомобільним1 водним2 авіаційним тролейбусним2

116,2

Пасажирооборот, млн.пас.км у% за січень– до січня– грудень 2008р. грудня 2007р. 6817,1 104,3

123,4 58,8 126,4 78,5

2,5 2

1668,2

112,3 58,8 102,0 78,5

5121,4 2

З урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями.

Дані конфіденційні.

Пасажирооборот підприємств автомобільного транспорту (наростаючим підсумком, у % до відповідного періоду попереднього року)

132.7

131,8

відсотки

130,0 120,0

113,8

114,4

130,4 126,0 127,5

128,8

116,8 117,7

115,0

112,6

110,0

110,6

127,3

109,0

127,5 124,8 125,3 126,1 112,6

111,7

листопад

134,5

жовтень

140,0

112,3

108,4

100,0

2008р.

грудень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

90,0

2007р.

Обсяги пасажирських автоперевезень (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) збільшилися проти січня–грудня 2007р. на 23,4% і склали 116,2 млн. пасажирів, у тому числі маршрутні – 55,3 млн. пасажирів; пасажирооборот збільшився на 12,3% і склав 1668,2 млн.пас.км, у тому числі маршрутний – 892,1 млн.пас.км. Авіаційним транспортом області за січень–грудень 2008р. відправлено 3338,8 тис. пасажирів, 1,7 тис.т пошти та 9,1 тис.т вантажів; авіакомпаніями, розташованими на території області, перевезено 2500,2 тис. пасажирів, 1,3 тис.т пошти та 20,7 тис.т вантажу, що більше проти січня–грудня 2007р. відповідно на 26,4; 18,1 та 9,3%. За січень–листопад 2008р. підприємствами зв’язку надано послуг на 2067,7 млн. грн., що у порівнянних цінах на 51,7 % більше, ніж за січень– листопад 2007р. Доходи від послуг зв’язку для населення збільшились на 180

35,6% і становили 540,0 млн. грн. Найбільшу питому вагу в обсязі доходів, отриманих від населення, склали послуги телефонного міжміського – 13,8% та мобільного – 65,2% зв’язку.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 12.2 тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008

21,0 21,6 21,0 17,5 17,2

7,8 6,3 6,0 4,6 4,1

5,3 7,2 7,2 7,2 7,1

1,4 1,3 1,2 1,2 1,2

Спеціальні нелегкові автомобілі 5,3 5,3 5,5 3,9 3,3

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3 Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього

За видами палива стиснений зріджений нафтовий газ газ

бензин

дизпаливо

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

388857

268065

78988

1249

611

39917

304701

234736

36428

1149

424

31937

29643 13916

12158 5862

13963 7283

24 2

71 14

3427 755

8666

1239

7391

8780

3992

3740

1031

16771 6380

6946 3132

7809 2374

22 2374

78 9

1916 827

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.3 Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

86,7 96,7 88,1 158,0 182,5

79,3 86,8 76,9 117,5 137,8

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 5,8 7,8 8,7 26,5 28,9

1,6 2,0 2,5 8,6 9,0

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 91,5 89,8 87,3 74,4 75,5

181

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.4 2008 177731 127519 -

214639 -

2007 252172

2006 -

2005 233191 198831 -

2000 -

2008 93841 72738 -

2007 57727 41814 -

2006 -

2005 53270 38679 -

2000 -

2008 58218 50318 -

2007 30478 22963 -

2006 -

2005 28091 21194 -

2000 -

2008 59067 54126 -

2007 17813 15145 -

2006 -

2005 16425 13980 -

2000 -

2008 388857 304701 29643 13916 8666 8780 6380

16771

2007 359190 294561 21202 13533 4884 8020 2792

13198

2006 289088 232023 15999 12348 4338 6919

14088

2005 330977 272684 19480

3373

Більше 10 років

7376

Інші транспортн і засоби

Від 5,1 до 10 років

2566

Пасажирсь кі автобуси

Від 3,1 до 5 років

Спеціальні автомобілі

Від 2 до 3 років

Сідлові тягачі

Самоскиди

12358

Вантажні бортові

Легкові автомобілі

4478

Автомобілі - всього

12035

Тип автомобіля

2000

Всього

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Транспорт являється основним забруднювачем атмосферного повітря Київської області. Тенденція збільшення транспортних засобів в населення в останні роки призводить до утворення великої кількості заторів на дорогах та як наслідок загазованості. Заходи, щодо зменшення негативного впливу на довкілля: - вживаються заходи по поліпшенню якості вітчизняного автомобільного палива, росте випуск високооктанового бензину заводами. Однак імпорт етилированих бензинів зберігається. У результаті в атмосферу від автотранспорту надходить менше свинцю; - існуюче законодавство не дозволяє обмежити ввіз в країну старих автомобілів з низькими експлуатаційними характеристиками , і кількість іномарок з більшим терміном служби, що не відповідають нормам державних стандартів; - в останні роки, незважаючи на ріст числа автомобілів, в області намітилася тенденція стабілізації обсягів викидів шкідливих речовин. Основні фактори, що дозволяють підтримувати таку ситуацію впровадження 182

католітичних нейтролізаторів газів, що відробили; запровадження в дію обов`язкового екологічного сертифікування автомобілів, що належать юридичним особам; істотне поліпшення палива на АЗС. З метою зниження забруднення навколишнього середовища триває переведення підприємств дорожнього господарства з рідкого палива на газ. Приймаються міри для поліпшення екологічної ситуації в районах розміщення асвальтобетонних заводів і вдосконалюються мазутні пальники. 12.3. Використання альтернативних видів палива Одним з приорітетних альтернативних видів палива для автотранспорту є природній газ. Стиснутий до 200 атмосфер природний газ як моторне паливо має низку важливих переваг порівняно з бензиновим і дизельним. Серед них цілий набір чудових екологічних достоїнств — на сьогодні він є найчистішим альтернативним паливом для транспортних засобів. Досить сказати, що у вихлопі двигуна, котрий працює на газі, маса канцерогенів у 10, а іноді й у 100 разів менша, аніж в інших видах палива. Особливо небезпечним є дизельне — воно складне за вмістом, і вихлопні гази при його спалюванні містять понад 40 сполук. Серед них можна знайти канцерогени, мутаногени і речовини, котрі порушують функції ендокринної системи, викликають респіраторні захворювання. На даний момент частка використання стиснутого газа як палива на автомобілях порівняно до бензину мізерна, але зважаючи на нові Європейські стандарти можна вважати що в майбутньому альтернативне паливо посяде одне з перших місць.

183

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Київської області Екологічна політика Київської області є невід’ємною складовою екологічної політики України. Основи екологічної політики України закладені в «Основних напрямах державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Основною метою екологічної політики області, як і в цілому в державі є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності є обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. Екологічна політика спрямована на стабілізацію і поліпшення екологічного стану Київської області, охорону, раціональне використання й відтворення усіх видів природних ресурсів шляхом: - Утвердження екологічної політики як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку; - Формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, екологічно-інноваційної модернізації економіки України; - Поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; - Стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах; - Збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідної справи; - Комплексного використання природних ресурсів; - Реалізації заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки країни, розширення участі України у міжнародному співробітництві.

184

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 13.1 №

Назва заходу

з/п 1

Одиниця виміру

Роки 2006

2007

2008

Кількість перевірених об’єктів

од.

6003

2913

2440

Складено актів перевірок

од.

6118

2295

2226

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

1300

2295

2226

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

1295/ 128643

2275/

2226/

298063

262224

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

2250/

1867/

242063

195010

909/ 95211

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

136/ 11255779

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

79/ 206514

96/

1335147

118/5923066

48/

41/

147099

333800

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

142

Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спеціальне водокористування

од.

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

11.1

185

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Ефективне державне управління якістю навколишнього природного середовища неможливе без наявності відповідної інформації про його стан. Ця інформація збирається та аналізується за допомогою регіональної системи моніторингу довкілля. Екологічний моніторинг на території області у 2008 році проводять наступні суб’єкти моніторингу: Державна екологічна інспекція в Київській області, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, Центральна геофізична обсерваторія, Радіоекологічний центр ДСНВП «Екоцентр». Точки спостереження повністю відсутні по наступним параметрам: морські води, джерела скидів зворотних вод у морські води, підземні води, джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, ґрунти. Дані по суб’єктам моніторингу довкілля довкілля, а також відомості щодо кількості точок спостереження подані у таблиці 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснювалась відділом державної екологічної експертизи Держуправління. Інформація щодо еколого-експертної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області за 2008 рік Таблиця 13.2 Виконання робіт

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

955

840

115

11,76

365 590

325 515

40 75

10,96 12,71

13.5. Економічні засади природокористування Однією з найбільш актуальних проблем в галузі охорони навколишнього природного середовища є збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів, що неможливе без забезпечення надійної роботи еколого-економічного механізму. У 2008 році пріоритетним завданням у цьому напрямку було забезпечення ефективного контролю за правильністю, повнотою та своєчасністю справляння зборів за 186

забруднення довкілля до природоохоронних фондів усіх рівнів, а також цільового, ефективного та своєчасного використання коштів фондів ОНПС у складі Державного, обласного та місцевих бюджетів. Природоохоронні заходи в області фінансуються з кількох джерел: з державного бюджету за відповідними державними програмами, з коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств за розробленими ними програмами, за кошти міжнародних грантів (головним чином інституційні проекти), інших коштів. У структурі джерел фінансування природоохоронної діяльності в області важливе місце займають фонди охорони навколишнього природного середовища (державний, обласний, місцеві). Основну частину надходжень до фондів ОНПС всіх рівнів становить збір за забруднення навколишнього природного середовища. У 2008 році кошти від збору розподілялися між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласним і Державним фондами ОНПС у співвідношенні відповідно 10, 25 і 65 відсотків. Відповідно до “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1.03.99 р.) впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів. Законом України “Про систему оподаткування” збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності В основі природоохоронної діяльності лежить її економічний механізм. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування є платежі за використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, грошові стягнення за порушення норм і правил охорони довкілля та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, система фінансування і кредитування природоохоронних заходів. Одним з найбільших важливих джерел фінансування природоохоронної діяльності тепер справедливо вважаються бюджетні природоохоронні фонди. Саме завдяки існуванню таких екофондів як на загальнодержавному, так і місцевих рівнях є реальна можливість спрямовувати відповідні кошти на реалізацію природоохоронних програм і проектів. Формування цих фондів відбувається переважно за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища суб’єктами господарської діяльності, а місцевих ще й з частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну довкіллю 187

порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі У 2008р. підприємствами області на охорону навколишнього природного середовища витрачено 257,8 млн.грн., у т.ч. капітальні інвестиції склали 84,0 млн.грн., поточні витрати – 173,8 млн.грн. За забруднення навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами сплачено у 2008р. зборів на суму 20,9 млн.грн. Згідно Витягу з Плану природоохоронних заходів за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 2401230 "Очистка стічних вод" на 2008 рік по Київській області, який в установленому порядку затверджено Міністром охорони навколишнього природного середовища України, погоджено Мінфіном та Кабінетом Міністрів України (доручення від 01.08.2008 №36022/1/1-08) виконувались роботи по наступним заходам: - Ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і ґрунтів на території Державного дендропарку "Олександрія" в м. Біла Церква Київської області на який виділено 4 010,0 тис. грн. з них використано – 3 840,9 тис. грн.; - Ліквідація забруднення підземних вод в районі м. Узин на який виділено 1 179,415 тис. грн.. з них використано – 858,6 тис. грн. Відповідно до рішення Київської обласної ради від 17.07.2008 № 346-18-V було затверджено Перелік природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 9 815,1 тис. грн. з них використано 5 683,3 тис. грн. Інформація щодо виділення та використання коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2008 році Таблиця 13.3 № п/п 1

1 2 3 4 5 6

Виділено Використано коштів коштів (тис.грн.) (тис. грн.) 2 3 4 1. Головний розпорядник коштів – головне управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу облдержадміністрації Проектування полігону із знешкодженням твердих побутових відходів у 103,0 103,0 смт. Баришівка Проектування полігону із знешкодженням твердих побутових відходів у 150,0 49,710 м. Тетіїв Проектування будівництва каналізаційних очисних споруд потужністю 2,0 91,0 91,0 тис.м3/добу смт. Баришівка (перехідна) 3 Реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Березань 2,5 тис. м /добу 200,0 200,0 (проектування) Будівництво полігону із знешкодженням твердих побутових відходів у 1 639,0 1 639,0 смт. Ставище Будівництво полігону із знешкодженням твердих побутових відходів у 500,0 500,0 смт. Рокитному Назва заходу

188

Корегування проектної документації будівництва полігону ТПВ в с. Стайки 30,0 30,0 Кагарлицького району. Будівництво полігону ТПВ у с. Стайки Кагарлицького району. Кагарлицька 400,0 райдержадміністрація 3 8 Придбання контейнерів об’ємом 0,75м м. Ржищів 20,0 19,90699 9 Придбання спеціальних машин для транспортування ТПВ об’єм 7,5 м3 150,0 149,796 м. Тетіїв 10 Придбання спеціальних машин і обладнання для роздільного збирання і 520,0 479,394 перероблення ТПВ смт Бородянка 3 11 Придбання контейнерів об’ємом 0,75 м для забезпечення роздільного 20,0 19,90699 збирання складових ТПВ смт. Бородянка 12 Придбання та впровадження обладнання і машин для забезпечення 320,0 319,596 роздільного збирання складових ТПВ, смт. Іванків 13 Придбання спеціалізованих машин для транспортування складових ТПВ 320,0 195,5 (вторинної сировини), Ірпінська міськрада 14 Придбання придбання спеціалізованих машин для транспортування складових 320,0 195,5 ТПВ (вторинної сировини), Коцюбинська селищна рада 15 Придбання спеціалізованих машин для транспортування складових ТПВ 320,0 195,5 (вторинної сировини) Бучанська селищна рада 16 Придбання машин для транспортування ТПВ КП "Миронівкаблагоустрій" 150,0 149,796 Миронівська райдержадміністрація 17 Будівництво другої лінії каналізації для м. Сквира 200,0 200,0 18 Впровадження технології виробництва полімерних композицій з 100,0 100,0 наповнювачами природного походження (деревина тощо) 19 Впровадження технології та обладнання з перероблення багатошарових 250,0 198,0 полімерних плівок та відходів на основі ПВХ, Бориспільська РДА 20 Будівництво полігону із знешкодження побутових відходів. с. Матвіїха 294,6 294,6 Володарського району 21 Розробка проекту "Будівництво полігону із знешкодження ТПВ в м. Яготин 100,0 22 Розроблення та затвердження норм утворення відходів 100,0 23 Розроблення, впровадження та ведення інформаційно-аналітичної системи 100,0 100,0 поводження з ТПВ у Київській області 24 Визначення пріоритетів освоєння вторинної ресурсної бази за рахунок ТПВ та проведення маркетингових досліджень щодо потреб у вторсировині та 45,0 45,0 місткості ринку 25 Проведення аналізу стану щодо будівництва об"єктів захоронення ТПВ 50,0 47,1 26 Проведення аналізу стану щодо захоронення ТПВ 100,0 100,0 27 Проведення аналізу щодо діючих тарифів на вивезення та захоронення ТПВ 80,0 80,0 28 Проведення аналізу щодо надання лімітів на розміщення ТПВ та сплати відповідного збору до обласного фонду охорони навколишнього природного 40,0 40,0 середовища 29 Проведення державної екологічної експертизи полігону ТПВ № 5 ВАТ 100,0 96,0 "Київспецтранс" 30 Організація та використання автоматизованої системи контролю та супроводу 98,0 45,0 перевезення ТПВ 902,0 Всього 7 812,6 5 683,30598 2. Головний розпорядник коштів – головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації 1 Знешкодження непридатних для використання пестицидів у Обухівському 241,0 районі (перехідна) 2 Знешкодження непридатних пестицидів для використання пестицидів у 805,0 Згурівському районі (перехідна) 3 Знешкодження непридатних для використання пестицидів у Броварському 46,0 районі (перехідна) Всього 1092,0 0 3. Головний розпорядник коштів – головне управління економіки облдержадміністрації ( одержувач коштів - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області) 1 Виніс меж в натуру існуючих територій та об’єктів природно-заповідного 500,0 фонду місцевого значення Київської області 2 Розробка регіонального списку видів тварин, які охороняються на території 13,9 Київської області 3 Розробка кадастру хребетних тварин Київської області, занесених до Червоної 20,8 книги України 4 Розробка списку рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори, які 45,0 підлягають охороні в Київській області 5 Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі 111,0 та Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області 6 Створення системи та розробка програми моніторингу довкілля 200,0 7 Розроблення програми поводження з небезпечними відходами у Київській 19,8 області на період до 2015 року 7

189

Всього ВСЬОГО по переліку

910,5 9815,1

0 5 683,30598

З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в 2008 році було виділено на природоохоронні заходи – 2252,9 тис. грн. з них використано - 2207,7 тис. грн. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Правова робота в Держуправлінні здійснюється сектором юридичної роботи. Сектор юридичної роботи є самостійним структурним підрозділом та підпорядкований безпосередньо начальнику управління. Організація правової роботи направлена на: - забезпечення дотримання принципів законності та верховенства права у всіх сферах діяльності; - забезпечення виконання договірних зобов’язань; - забезпечення захисту і відновлення порушених майнових прав та законних інтересів Держуправління; - забезпечення відповідальності порушників законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища . Створена постійно діюча комісія з питань запобігання корупційним проявам. Визначені посадові особи, на яких покладено обов’язки з організації роботи щодо запобігання проявам корупції. Щороку розробляється план заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією. На юридичну службу покладено відповідальність за проведення роботи пов’язаної з підвищенням рівня правових знань працівників управління, інформування про зміни та доповнення до законодавства, роз’яснення існуючої практики його застосування до Законів України „Про державну службу” та „Про боротьбу з корупцією”. Працівники сектору юридичної роботи погоджують (візують), реєструють договори та інші документи, що видаються Держуправлінням, здійснюють захист прав та законних інтересі, відповідно до компетенції, в судах та інших органах під час розгляду правових питань та спорів, проводять правове навчання спеціалістів, надають юридичні консультації та допомогу працівникам структурних підрозділів, забезпечують оформлення документів у відповідності до Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997. № 11523. Завідувач сектору організовує претензійно-позовну роботу та здійснює контроль за її проведенням.

190

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Стандарти, які офіційно називаються «Нормативами граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», були затверджені Наказом Мінприроди № 309 від 28.06.2006 р. і набули чинності з серпня 2006 року. Нормативи викидів визначені для суспендованих твердих частинок, твердих токсичних та канцерогенних речовин, газоподібних неорганічних сполук та органічних забруднюючих речовин. Нормативи встановлені для більш ніж ста забруднюючих повітря речовин. Стандарти викидів в атмосферне повітря в Україні застосовують рівномірно в усіх галузях, незалежно від розміру джерела викидів. У Європейському Союзі існує відносно невелика кількість стандартів якості довкілля, і згідно з Директивою ЄС щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень (ВЗКЗ), обмеження обсягів викидів встановлюється у кожному конкретному випадку на основі застосування найкращих доступних технологій (НДТ). Законодавство ЄС має відмінності щодо великих та малих джерел викидів і містить строгіші вимоги щодо великих джерел. Для деяких галузей промисловості, таких як великі енергетичні установки та установки для спалювання відходів, у Європейському Союзі встановлено стандарти викидів, які не можна перевищувати. Ці стандарти можуть розглядатися як мінімальні вимоги при отриманні ліцензії, виданої у відповідності до Директиви ВЗКЗ. В Україні застосовуються ряд стандартів та нормативів щодо забруднення вод, в основі яких лежать ГДК, а не ліміти на скиди, які базуються на НДТ. Вони включають стандарти навколишнього середовища (нормативи екологічної безпеки водокористування та екологічні нормативи якості вод у природних водоймах) та нормативи гранично допустимих скидів забруднюючих речовин. Останні містять перелік забруднюючих речовин та включають 14 показників, таких як бактеріологічне забруднення, токсичність та рівень радіоактивності. Нормативи лімітують концентрації забруднюючих речовин, а не їх сумарну кількість. Це відрізняється від практики Європейського Союзу, коли використовується обмежена кількість стандартів якості води, а також деякі стандарти на скиди. Ключовими факторами зниження скидів є вимоги щодо застосування НДТ у директиві ВЗКЗ та положення Рамкової водної директиви ЄС 2000/60/ЕС, такі як вимога щодо зменшення певних шкідливих речовин та досягнення концентрацій у морському довкіллі, подібних до фонових значень для концентрацій речовин у природі.

191

13.8. Екологічний аудит Закон «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 року визначає екологічний аудит як незалежну, комплексну, документовану оцінку дотримання суб'єктом господарської й іншої діяльності вимог, у тому числі нормативів і нормативних документів, в області охорони навколишнього середовища, вимог міжнародних стандартів і підготовку рекомендацій з поліпшення такої діяльності. Екологічний аудит - експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій. Метою екологічного аудиту є оцінка впливу і прогнозування екологічних наслідків діяльності суб'єкта, що хазяює, на навколишнє середовище, установлення відповідності його діяльності вимогам діючого природоохоронного законодавства, екологічних нормативних актів, стандартів, правил, постанов і розпоряджень державних і природоохоронних органів, визначення основних напрямків забезпечення екологічної безпеки виробництва, підвищення ефективності природоохоронної діяльності. 13.9. Екологічне страхування Екологічне страхування — різновид страхування цивільної відповідальності власників або користувачів об'єктів підвищеної екологічної небезпеки у зв'язку з імовірним аварійним забрудненням ними довкілля та спричиненням шкоди життєво важливим інтересам третіх осіб, який передбачає часткову компенсацію збитків потерпілим. Необхідність запровадження екологічного страхування зумовлюють такі чинники: 

   

посилення негативних впливів господарської діяльності на стан екосистем, що проявляється в зменшенні біологічного різноманіття в рослинному та тваринному світі; створення господарською діяльністю ситуацій, які зумовлюють глобальні зміни в довкіллі; зростання кількості техногенно-екологічних аварій та катастроф; ядерні інциденти; загострення проблем зберігання та знешкодження екологічно небезпечних відходів;

192



наявність об'єктів та видів діяльності, які є джерелами підвищеної небезпеки для навколишнього природного середовища і, як наслідок, для життєдіяльності та здоров'я людини тощо.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Участь громадськості у процесі прийняття рішень здійснюється відповідно до пункту "л" статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" (Орхуська конвенція) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2002 N 34-р "Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2002 році" 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Громадські організації, що діють на території області Таблиця 13.4 № з/п 1 1. 2.

Назва організацій 2 Громадська організація “Товариство любителів полювання та рибальства” Громадська організація „Природоохоронна зона”

Київська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок Київська обласна організація Українського товариства охорони природи Київська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги (КОВЕЛ) Обласний осередок Партії зелених України

7. 8. 9.

Київська міська організація «Зелений світ» Спілка врятування від Чорнобилів Спілка «Порятунок Голосіїва»

10. 11. 12.

Громадська організація “Рідна земля” Громадська організація „Екологія та Соціальний захист Київської області” Громадська організація „Екологічна фундація”

13.

Громадська організація Козацьке Товариство Київщини

14.

Громадська організація «ПАРОСТОК»

3. 4. 5.

Юридична адреса 3 м. Київ, вул. Дегтярівська, 48. 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 145/1 м. Київ-53, вул. Нестерівський пров., буд. 7/9, тел.212-25-63, 212-43-05 м. Київ-033, вул.. Тарасівська, буд. 12, тел.224-75-59 252024, м. Київ, вул.Лютеранська, буд. 19 –б, тел. 462-02-82 м. Київ, вул.Хрещатик,115. Кв.30-31,451-75-41 м. Київ, 258-12-48 м. Київ, 449-14-58 м. Київ, 524-79-22 м. Київ, пр-т Науки, 25, кв. 53, 267-65-34. Київська обл., Києво-Святошинський рн, с. Білогородка, вул. Леніна, буд.60 Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 4-Г 03148 м. Київ, вул. Картвелішвілі, 5, кв. 31 Київськ. обл., м.Васи-льків,вул. Соборна, 72

193

13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм Капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища у 2008 році Таблиця 13.5 Фактично витрачено – всього (тис.грн.)

Усього

У тому числі (тис.грн.) капітальні інвестиції з них на капітальний всього ремонт

поточні витрати

257780,3

83955,3

16639,2

173825,0

34665,1

24680,3

761,2

9984,8

очищення зворотних вод

112872,9

20008,9

2807,5

92864,0

поводження з відходами

41590,0

8358,2

952,4

33231,8

37613,8

30746,2

12118,1

6867,6

354,6

34,1

–

320,5

15559,1

–

15559,1

науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування

1454,3

–

1454,3

інші напрямки природоохоронної діяльності

13670,5

127,6

–

13542,9

За напрямами на охорону атмосферного повітря і проблем зміни клімату

захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод збереження біорізноманіття і середовища існування радіаційну безпеку

Капітальні інвестиції та поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища за джерелами фінансування у 2008 році Таблиця 13.6 Фактично витрачено всього (тис.грн.)

Усього

Державного бюджету

Утому числі із (тис.грн.) з нього із Державного місцевих фонду охорони навколишнього бюджетів природного середовища

власних коштів

257780,3

86821,3

27869,3

9212,5

159726,4

34665,1

3160,0

–

31505,1

очищення зворотних вод

112872,9

8038,4

3324,7

2772,0

102028,2

поводження з відходами

41590,0

13228,2

266,9

6018,8

21740,7

37613,8

35761,4

24277,7

9,6

1486,2

354,6

–

354,6

За напрямами на охорону атмосферного повітря і проблем зміни клімату

захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод збереження біорізноманіття і середовища існування

194

радіаційну безпеку

15559,1

14271,5

–

1287,6

науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування

1454,3

–

412,1

15,3

інші напрямки природоохоронної діяльності

13670,5

12361,8

–

1308,7

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво

195

Висновки В області залишається багато не вирішених проблем щодо очистки стічних вод, через незадовільний стан в багатьох населених пунктах каналізаційних очисних споруд, забруднюються річки та водойми. Залишається вкрай незадовільним стан зберігання непридатних до використання пестицидів, що призводить до погіршення екологічного стану в області. В Київській області накопичилось близько 1587,8096 т непридатних або заборонених до використання пестицидів. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки. За даними інвентаризації непридатних до використання пестецидів, яка була проведена у 2008 році в Київській області найбільша кількість пестицидів накопичена у: - Згурівському (18% від загального накопичення пестицидів по області); - Кагарлицькому (16% від загального накопичення пестицидів по області); - Таращанському районах (11% від загального накопичення пестицидів по області). Деяка частина непридатних до використання пестицидів завантажена та зберігається в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах (законтейнерезавано в області 542,447 т. непридатних пестецидів). Інша і значно більша частина зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки та мішки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості. Повна ліквідація складів з отрутохімікатами та знешкодження пестицидів потребує значних коштів і уваги влади, щоб якомога швидше вирішити таке наболіле питання для Київської області. На території Київської області станом на 01.01.2009 року нараховується - 154 територій та об’єктів, загальною площею 81083,62 га, що складає 2,9% від адміністративної площі Київської області, в тому числі 21 об’єкт загальнодержавного значення загальною площею – 63558,2 га та 133 об’єктів місцевого значення загальною площею – 17525,43 га. З них 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До об’єктів місцевого значення входить 55 заказників, 51 пам’яток природи, 9 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 16 заповідних урочищ та 2 регіональний ландшафтний парк. Одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в області, є 196

відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), що створює підґрунтя для різних порушень. Так, на виніс меж у натуру (на місцевість) існуючих територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення у 2008 році виділено кошти у сумі 500 тис.грн. освоєння яких планується в 2009 році. Також, Держуправління направило на розгляд до Київської обласної ради проект рішення „Про внесення змін до Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року”, яким передбачено у 2009 році фінансування у обсязі 1 млн.грн. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища винесення меж у натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення. Щодо винесення меж у натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, Держуправління направило на розгляд до Міністра (Г.Г. Філіпчука) запити стосовно виділення коштів з Державного фонду ОНПС на 2009 рік, в розмірі 824.431,0 тис.грн. на виніс меж у натуру (на місцевість) територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення. У 2008 році Держуправлінням були проведені заходи щодо розширення мережі природно-заповідного фонду Київської області, а саме: Указом Президента України №538/2008 від 11.06.2008р. ”Про розширення території дендрологічного парку загальнодержавного значення “Олександрія” розширено межі дендрологічного парку загальнодержавного значення “Олександрія” площу збільшено на 108,8га. Рішенням Київської обласної ради від 12.12.2008р. №391-21-У оголошено ботанічними пам’ятками природи місцевого значення „Ходосівський дуб”, площею 0,04 га; „Витоки струмка Дніприк” площею 1,5 га та створено регіональний ландшафтний парк „Богуславль” площею 7,5 га. Також, Держуправлінням передані на розгляд до Київської обласної ради проекти створення по двом територіям ПЗФ місцевого значення та розширення меж однієї території ПЗФ, загальною площею 817,0 га. Держуправлінням протягом ІІ півріччя 2008 року опрацьовані пропозиції надані громадськими організаціями. Так були проведені роботи щодо погодження створення нових об’єктів ПЗФ з землекористувачам, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на місцях. До кінця року та в січні місяці 2009 року, за умови своєчасного надання погоджень органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, Держуправлінням заплановано завершення розробки проектів створення по 20-ти територіям ПЗФ, загальною площею 6020,9га, у тому числі одна територія загальнодержавного значення- гідрологічного заказника “Болото Перевід” площею 561,0 га у Згурівському районі. В області проводяться роботи щодо створення нових об’єктів ПЗФ на період до 2011 року, так є наукові обґрунтування на створення 26 територій ПЗФ місцевого значення загальною площею біля 9 тис. га. 197

Також, Указом Президента України від 1 грудня 2008 року № 1129/2008 “Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” передбачено створення у Київській області чотирьох національних природних парків, а саме: НПП “Подесіння”- орієнтовною площею 22 тис.га у Вишгородському та Броварському районах; НПП “Переяславський” – орієнтовною площею 24 тис.га у ПереяславХмельницькому районі; НПП “Дніпровсько-Тетерівський” – орієнтовною площею 30тис.6007га в Вишгородському та Іванківському районі; НПП “Залісся” - орієнтовною площею 13 тис.га у Броварському районі. У 2008 році не вдалося вирішити ряд проблем зокрема: - знешкодження непридатних та заборонених для використання пестицидів Залишається вкрай незадовільним стан зберігання непридатних до використання пестицидів в більшості районів, що призводить до погіршення екологічного стану в області. Для покращення ситуації в області Держуправлінням планувалось утилізувати частково до кінця 2008 р. непридатні пестициди в Обухівському та Згурівському районах, відповідно до Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для вирішення питання щодо Знешкодження непридатних до використання пестицидів в Київській області підготовлено та направлено запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища; - винесення в натуру територій та об’єктів природно – заповідного фонду Відповідно до Переліку природоохоронних заходів на 2008 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення вищезгаданих робіт було виділено кошти у сумі 500 тис. грн. Держуправлінням було проведено тендер на закупівлю вищезгаданих робіт. Але у зв’язку з тим, що жодне підприємство не подало пропозиції відповідно до затвердженої тендерної документації торги визнані такими, що не відбулися. Планується провести вищезазначену процедуру у 2009 році; - радіаційна безпека В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об'єкт – Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів; - будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд; - будівництво полігонів твердих побутових відходів.

198

Таким чином, екологічні проблеми Київської області як і усіх регіонів України належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення як на державному так і регіональному рівні.

199

Відповідальні виконавці за підготовку розділів Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища № п/п

Розділи

Відповідальні за підготовку розділів

Вступне слово

3. 4. 5.

6. 7.

8. 9.

10.

11.

12.

13.

В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Загальні відомості В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Забруднення атмосферного Завідувач сектору державного нормування повітря та руйнування атмосферного повітря – Фомічов Г.А. (279-78-40) озонового шару Зміна клімату Завідувач сектору державного нормування атмосферного повітря – Фомічов Г.А. (279-78-40) Стан водних ресурсів Завідувач сектору державного нормування водних ресурсів та відходів – Хоменко М.Ф. (234-96-38) Збереження біорізноманіття, Начальник відділу біоресурсів та природноформування екомережі та заповідного фонду –Витрикуш О.І. (235-23-22) розвиток природнозаповідного фонду Стан земельних ресурсів та Начальник відділу земельних ресурсів – ґрунтів Вілінчук А.А. (279-01-58) Надра В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Відходи Завідувач сектору державного нормування водних ресурсів та відходів – Хоменко М.Ф. (234-96-38) Екологічна безпека В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Сільське господарство та В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, його вплив на довкілля моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Вплив енергетики В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, на довкілля моніторингу та зв’язків з громадськістю – Мисюра С.М. (235-51-64) Вплив транспорту на В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, навколишнє природне моніторингу та зв’язків з громадськістю – середовище Мисюра С.М. (235-51-64) Державне управління у В.о. завідувача сектору аналітичного контролю, сфері охорони моніторингу та зв’язків з громадськістю – навколишнього природного Мисюра С.М. (235-51-64) середовища Відділ державної екологічної експертизи – Карабут В.О.(234-14-79) Завідувач сектору юридичної роботи – Устименко Т.С. (279-80-43) Висновки Начальники відділів та завідувачі секторів

200