lviv_2006

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2006 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища по Львівській області у 2006 році»

Зміст 3. Атмосферне повітря 3.1. Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел 3.2. Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря в містах України за роками 3.3. Забруднення атмосферного повітря 3.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 4. Водні ресурси 4.1. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2. Стан поверхневих вод. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.4. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 5. Земельні ресурси та грунти 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь 5.2.2. Деградація земель 5.3. Охорона земель 6. Надра 6.1. Мінерально-сировинна база Львівщини 6.1.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 6.2. Стан геологічного середовища 6.2.1. Гірничодобувні регіони 6.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7. Відходи 7.1. Структура утворення та накопичення відходів 7.2. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів 8. Екологічна безпека 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 8.1.а. Надзвичайні екологічні ситуації 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.1.а. Характеристика екологічного стану оборонних об'єктів 8.1.1.б. Причини та наслідки надзвичайних ситуацій у сфері військової діяльності 8.1.1.в. Безпека діяльності Флоту України та іноземних флотів у територіальних водах України 8.1.1.г. Екологічні наслідки та безпека військових навчань на території України 8.1.1.д. Заходи з мінімалізації негативного впливу військової діяльності на довкілля 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.1.2.а. Стан поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.1.2.б. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами 8.2. Радіоекологічна безпека

8.2.а. Проблеми поводження з радіоактивними відходами 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення 9.1. Основні фактори впливу стану довкілля на здоров’я населення у 2006р. (шумове забруднення) 10. Рослинний світ 10.1 Лісові екосистеми 10.1.1. Зміни у держлісфонді 10.1.2. Динаміка спеціального використання лісів 10.1.3. Лісовідновлення і лісорозведення 10.1.4. Захист лісових насаджень 10.1.5. Стан лісів і не деревної рослинності Карпатського регіону 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 11. Тваринний світ 11.1 Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану 11.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 11.4. Ведення рибного господарства 12*. Екомережа та біорізноманіття 12*.1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні 12*.2. Матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері формування екомережі та збереження та збереження біорізноманіття 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) 12.3. Історико-культурна спадщина 13. Деякі екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення 13.3. Браконьєрство в Карпатах 13.4. Браконьєрство рибного промислу 13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля 15. Управління в галузі охорони довкілля 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 16. Моніторинг довкілля 16.1. Створення регіональних систем моніторингу довкілля 17. Економічні засади природокористування 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 17.2. Стан фінансування екологічної галузі 19. Екологічна освіта. Інформування громад кості. Громадські рухи. Взаємодія засобами масової інформації 19.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів 19.2. Діяльність та права громадських екологічних організацій 19.3. Механізми інформування громад кості. Участь засобів масової

інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 20.1. Основні напрями співпраці 21. Виконання державних екологічних програм 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 3.1. Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел Найбільший відсоток забруднення атмосферного повітря області від стаціонарних джерел припадає на підприємства Кам’янко-Бузького, Миколаївського, Сокальського, Жидачівського, Бродівського районів та міст Львова, Дрогобича і Червонограда, де знаходяться основні забруднювачі атмосферного повітря - Добротвірська ТЕС ВАТ «Західенерго», АТ НПК “Галичина”, ВАТ “Миколаївцемент”, УМГ “Львівтрансгаз”, ВАТ “Жидачівський ЦПК”, ДП „Львівгазвидобування”, ЗАТ „Львівсистеменерго”. За даними обласного управління статистики, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у 2006 р. становили 110,6 тис. т., що на 26% більше від викидів 2005 р., від пересувних – 96,1 тис. т., що на 4,8 % більше від викидів 2005 року. Це свідчить про те, що у Львівській області приблизно на 10% збільшилися викиди у атмосферне повітря у порівнянні з попереднім роком(табл.

2.3). Значний внесок в забруднення атмосферного повітря вносить автотранспорт внаслідок інтенсивного руху в містах області та вздовж автомагістралей. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 3.1 Назва забруднюючої речовини 1 Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

2004 рік 2 181,2

2005 рік 3 187,625

2006 рік 4 206,731

89,9 0,028 0,087 8,2 37,9 7,7 16,249

95,822 0,030 0,006 8,669 40,629 8,272 17,289

110,631 0,044 0,003 9,536 46,219 8,982 19,592

6,2 91,3 0,5 6,2 68,5 11,8 0,5

5,602 91,7 0,502 6,227 68,8 11,85 0,502

4,691 96,1 0,53 6,525 72,075 12,425 0,526

87,5

87,8

92,0

0,5 6,2 68,5 11,8 0,5

0,542 6,317 68,823 11,756 0,51

0,640 7,031 71,586 12,050 0,629

Рис. 3.1. Валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Львівщини 250 загальна кількість викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення

тис.тонн

200 150 100

від автотранспорту 50 0 2002

2003 2004 2005 роки

2006

Серед забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення, які потрапили протягом 2006р. в атмосферне повітря, переважають газоподібні речовини, що складають 79,4 % загального викиду (рис. 3.1). Збільшення валових викидів від стаціонарних джерел забруднення спричинено підвищенням обсягів виробництва на підприємствах теплоенергетики, будівельних матеріалів, а від пересувних джерел - внаслідок збільшення кількості автотранспорту та інтенсивності руху.

3.2. Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря в містах України за роками Рис. 3.2. Викиди найпоширеніших забруднюючих речовин у Львівській області 250

150

2005 рік 2006 рік

100

50

ву пе гл ре ец су ю вн ід ж ер ел а

ту аз о ок

си д

ки

кс ид

сі р ді о

кс ид

пи л ді о

ЗР ст ац вс іо ьо на го рн ід ж ер ел а

0

ви ки ди

тис. тонн

200

Викиди найпоширеніших забруднюючих речовин у області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 3.2 2006р. Населені пункти

ра зом

2005р.

в т.ч. Стаціонарні джерела разом

пересувні джерела

в т.ч.

пил діок- діоксид оксид сид азоту вуглесірки цю Львівська обл. 200,3 110,6 19,6 46,4 8,9 9,5 м. Львів 2,2 0,2 0,9 0,9 0,5

разом

в т.ч. Стаціонарні джерела разом

пересувні джерела

в т.ч. пил діоксид діоксид оксид сірки азоту вуглецю

89,7

183,7 95,8 17,3 42,5 2,8 0,2

40,6 0,2

8,3 1,2

8,7 0,6

м. Борислав

0,6 0,05 0,14

0,03

0,1

2,8

0,5

0,04

0,01

0,09

0,1

м. Дрогобич

2,5 0,01

0,4

0,2

0,2

7,9

3,3

0,01

0,5

0,2

0,2

м. Самбір

0,2 0,02 0,01

0,08

0,09

1,4

0,1

0,02

0,01

0,04

0,1

м. Стрий

4,9 0,05 0,001

0,8

1,8

3,1

0,7

0,04

0,0001

0,1

0,2

м. Червоноград

3,0

1,5

0,3

0,8

5,9

2,9

0,4

1,4

0,3

0,8

Бродівський Буський

0,9 0,03 0,02 0,3 0,01 0,09

0,04 0,1

0,07 0,07

2,5 1,4

1,0 0,3

0,03 0,08

0,01 0,1

0,04 0,02

0,02 0,05

Городоцький

4,5 0,004

0

0,2

0,3

4,2

2,8

0,03

0

0,04

0,2

Дрогобицький

2,0 0,003

0

0,2

0,2

3,5

2,0

0,02

0,002

0,08

0,2

Жидачівський

0,8

0,2

0,2

0,2

0,2

2,0

0,8

0,01

0,1

0,3

0,3

Жовківський

0,3 0,03

0,2

0,03

0,07

3,2

0,2

0,03

0,1

0,03

0,1

Золочівський

0,4

0,1

0,03

0,05

2,0

0,4

0,1

0,1

0,03

0,04

Кам.-Буський

60,9 14,9 41,6

3,6

0,5

55,5

54,1 13,0

35,6

3,5

0,9

Миколаївський

4,5

0,2

1,0

0,5

6,0

4,0

2,5

0,01

1,0

0,4

Мостиський

0,9 0,03

0

0,03

0,1

2,0

1,0

0,03

0

0,02

0,1

Перемишлянський Пустомитівський

5,5 0,002 0,4 0,04

0 0

0,01 0,02

0,02 0,03

1,2 3,3

0,4 0,002 0,4 0,1

0 0

0,08 0,002

0,01 0,03

Радехівський

0,8 0,09 0,07

0,1

0,6

2,6

0,7

0,1

0,04

0,1

0,5

Самбірський

0,5 0,03 0,04

0,02

0,09

2,7

1,4

0,02

0,009

0,02

0,07

Сколівський

0,05 0,004 0,003

0

0,02

1,0

0,1

0,1

0,01

0

0,03

Сокальський

2,9

1,9

0,2

0,5

5,9

3,5

0,3

2,1

0,2

0,5

Ст. Самбірський

0,2 0,05 0,03

0,03

0,05

1,1

0,1

0,1

0,02

0,01

0,04

Стрийський

9,6 0,08

0,1

0,8

2,3

11,6

9,9

0,1

0,1

0,9

2,7

87,9 39,7 2,3 4,6 1,3 2,4 3,0 1,5 1,1 1,4 1,5 1,2 3 1,6 1,4 2,0 1,0 0,8 2,9 1,9 1,3 0,9 2,4 1,0 1,7

Турківський Яворівський

0,05 0,001 0 1,3 0,03 0,04

0 0,08

0 0,2

0,5 4,2

0,1 0,003 1,7 0,04

0 0,003

0,001 0,2

0,03 0,3

0,4 2,5

0,5

0,1 2,8

0,3

3.3. Забруднення атмосферного повітря Найбільша кількість викидів утворюється при спалюванні природних видів палива на підприємствах теплоенергетичного комплексу. Головним забруднювачем атмосферного повітря області є Добротвірська ТЕС, де використовується паливо (вугілля) з високим вмістом сірчистості та золи при відсутності очистки газової фракції та експлуатацією фізично зношеного та морально застарілого пилоочисного обладнання (табл. 3.3).

Основні забруднювачі атмосферного повітря Львівщини Таблиця3.3 № Підприємство - забруднювач п/п

Відомча приналежність

1. Добротвірська ТЕС ВАТ «Західенерго» 2. ВАТ “Миколаївцемент” 3. АТ “НПК – Галичина” 4. ВАТ “Жидачівський ЦПК” 5. УМГ “Львівтрансгаз” 6. ДП “Львівгазвидобуток” 7. ЗАТ „Львівсистеменерго”

Валовий викид забруднюючих речовин, тис. т 2006р.

2005р.

Зменшення /збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

збільшення виробництва збільшення виробництва скорочення виробництва -

М-во палива та енергетики ВО „Укрцемент” (Ляфарж) М-во палива та енергетики М-во промполітики

59,8

51,5

+ 8.3

4,1

3,9

+ 0,2

2,3

3,0

- 0,7

0,7

0,7

-

НАК „Нафтогаз України” НАК „Нафтогаз України М-во палива та енергетики

8,2

14,9

+ 6,7

4,4

10,0

-5,6

3,4

3,2

+0,2

збільшення виробництва скорочення виробництва збільшення виробництва

Рис. 3.3. Викиди ЗР найбільшими підприємствами-забруднювачами 59,8 60

2005 2006

51,5

50

40

30

14,9 20

10

8,2 3,9 4,1

3

10

4,4 3,2 3,4

2,3 0,7 0,7

я” вуг ілл

” газ ви

“Ль вів

ДП

доб уто к

” “Ль вів ДП

Г “Л ьві

втр

анс газ

ЦП К” УМ

івсь ида ч

Т “Ж ВА

“НП К АТ

кий

–Г али

чин а”

нт” цем е лаї в

Т “М ико ВА

ВА

ТД

обр от

вір

ськ аТ

ЕС ”

0

Характеристика викидів основних забруднювачі атмосферного повітря у 2006 році Таблиця 3.4 № з/п

Назва об’єкту

Назва забруднюючої речовини

Частка викидів забруднюючої речовини усього викидів, т/рік

1

2

до загального обсягу викидів об’єкту, %

до загального обсягу викидів ,%

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

Ефективність роботи ГОУ, %

3

4

5

8

9

1

Добротвірська ТЕС ЗАТ «Західенерго»

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид

14780,743 3419,373 41575,975

24,7 5,7 69,5

24,2 5,6 68,3

43,2

80

2

ВАТ ”Миколоївцемент”

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид

2798,460 945,674 317,310 9,835

68,7 23,2 7,8 0,2

62,3 21,1 7,1 0,2

29

90,4

3

АТ”НПК-Галичина”

78

УМГ ”Львівтрансгаз”

-

-

6

ДП ”Львівгазвидобування”

0,17 2,78 5,82 13,9 17,3 23,0 22,4 22,5 -

8,4

5

0,8 12,2 25,6 61,5 19,6 26,1 25,4 25,6 0,006 8,0 16,8 0,0004 0,5 1,9 97,6

85

ВАТ”Жидачівський ЦПК”

4,382 70,941 148,449 357,023 135,531 180,608 175,615 176,582 0,960 1199,826 2516,643 0,066 35,776 141,261 7239,921

1,5

4

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид Діоксид азоту Вуглецю оксид Метан

-

-

7

ЗАТ „Львівсистеменерго”

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Діоксид азоту Вуглецю оксид Сірки діоксид

400,091 206,813 538,414 2253,236

11,7 6,1 15,8 66,3

-

-

Спостереження за викидами забруднюючих речовин промисловими підприємствами Львівської області протягом 2006 року здійснювали Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція. Найбільш забрудненим атмосферне повітря (54,7 тонн на км 2) є в Кам’янкоБузькому районі, що обумовлюється розташуванням на цій території найбільшого стаціонарного забруднювача повітря області - Добротвірської ТЕС. Не набагато краща ситуація у Стрийському районі, викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в якому в середньому становлять 12 тонн на км2. Такий високий показник спричиняється функціонуванням ДП «Львівтрансгаз», ДП «Газвидобування», інших великих підприємств. Досить забрудненим є атмосферне повітря в Миколаївському (ВАТ «Миколаївцемент») та Городоцькому (ДП «Львівтрансгаз», ДП «Газвидобування») районах, викиди шкідливих речовин в яких становлять 2,6, 4,9, та 3,7 тонн на км2. Мало забрудненим атмосферне повітря є в Самбірському, Мостиському та Дрогобицькому районах. Решта 12 районів характеризуються як незабруднені викидами стаціонарних джерел (табл. 3.4). За даними облСЕС, у 2006 р. із 32978 проведених досліджень проб атмосферного повітря у населених пунктах області з перевищенням ГДК виявлено 4512 проб, що становить 13,7% (у 2005р.-11,3%). На автотрасах області відібрано 13449 проб, у 3566 пробах виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 26,5,2% (у 2005р.- 17,2%). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автодорогах Львова (46,6 % проб з перевищенням ГДК), Перемишлянського(16,3), Городоцького (25,0 %), Мостиського (24,0%), Жидачівського (20,0 %), Перемишлянського (18,6 %), Золочівського (17,6 %), Сокальського (20,6 %) районів, м. Червонограда (28,7 %). На низці підприємств - головних забруднювачів виконані заходи щодо оздоровлення повітряного басейну. На ВАТ “Миколаївцемент” проведений капітальний ремонт електрофільтра № 1, встановлено обладнання для обезпилення транспорту та пересипки клінкеру в клінкерний склад, що було причиною виникнення значних неорганізованих викидів. Підприємство готове до реалізації проекту технологічного обладнання з використанням відпрацьованих автопокришок, тирси, відходів поліетилену та нафтопродуктів, як добавок до природних видів палива з мінімальними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2006 році інтенсивно проводились роботи і на сьогодні в стадії завершення перебуває монтаж установки з виготовлення і використання біопалива на ЗАТ „Ензим”. У Миколаївському районі започатковано проекти з виготовлення палива для дизельних двигунів з ріпаку, після впровадження яких суттєво зменшаться викиди в атмосферу від дизельного автотранспорту. У відповідності з наказом Міністерства палива та енергетики № 300 від 22.08.06р. Добротвірську ТЕС включено до програми реконструкції та модернізації електростанцій у період до 2010р. Серед інших заходів тут передбачено реконструкцію енергоблоку №8 з встановленням електрофільтра та сіркоочистки.

3.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 3.5 № з/п 1 1

Види економічної діяльності

Обсяги викидів по регіону тис. т 3 110,631

у % до підсумку 4 100,0

13,059

11,8

1.1.

2 Усі види економічної діяльності у тому числі: Добувна промисловість

1.2

Переробна промисловість

1,196

1,08

1.3

62,351

56,4

1.4

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води Будівництво

1,272

1,15

1.5

Діяльність транспорту та зв’язку

2,042

1,85

1.6

Транспортування газу трубопроводом

19,094

17,3

1.7

Інші

11,617

10,5

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Забір та використання води, скидання зворотніх вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами – забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 4.1 НАЗВА ВОДОКОРИСТУВАЧА-ЗАБРУДНЮВАЧА

2004 рік

2005 рік

об’єм обсяг об’єм скидан-ня забрудскидан-ня зво-ротних нюючих зво-ротних вод, речовин, вод, млн. м³ т млн. м³ БАСЕЙН Р. ДНІСТЕР

2006 рік

обсяг забруднюючих речовин, т

об’єм скидан-ня зворотних вод, млн. м³

обсяг забруднюючих речовин, т

ТОВ "ТРУСКАВЕЦЬКИЙ ВОДОКАНАЛ",

1,203

1129,0

1,028

959,0

1,812

2273,2

ВАТ «ЖИДАЧІВСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗОПАПЕРОВИЙ КОМБІНАТ»

15,06

9377,3

15.08

11793,9

9,39

8881,0

САМБIРСЬКЕ ВУВКГ

0,849

815,0

0,796

831,7

0,794

761,4

КП «СТРИЙВОДОКАНАЛ»

7,423

8319,7

6,187

7088,7

5,519

27730,0

МДКП «РОЗДIЛ-ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»

1,475

885,1

1,401

829,5

1,161

871,9

ВАТ «РАДЕХIВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД»

0,571

501,3

0,532

462,3

0,385

335,3

ДКП «КАМ`ЯНКО-БУЗЬКЕ ВКГ»

0,264

612,2

0,231

366,3

0,212

286,1

БАСЕЙН Р. ЗАХІДНИЙ БУГ

СОКАЛЬСЬКЕ МКП ВКГ

1,23

1764,5

1,132

1428,4

0,963

12314,8

ЛМКП ЛЬВIВВОДОКАНАЛ,

168,6

134511,7

168,0

120445,9

159,6

125800,2

КП «ЧЕРВОНОГРАД-ВОДОКАНАЛ»

5,786

5540,7

5,777

5647,2

5,299

5229,9

ЯВОРIВСЬКА КЕЧ

0,873

1438,7

0,341

513,6

0,324

321,9

МКП "НОВОЯВОРIВСЬК-ВОДОКАНАЛ"

1,659

1179,0

1,230

705,7

1,103

809,1

БАСЕЙН Р. СЯН

Однією з причин незадовільного стану вод є самовільний скид у водойми неочищених стоків (табл. 4.1). Одною з причин незадовільного стану поверхневих водойм області є забруднення від приватного сектора. Складається парадоксальна ситуація: покращення водопостачання приватного сектору в містах та селах погіршує санітарний та екологічний стан річок через прихований скид стічних вод безпосередньо в річки. За останній рік такі факти виявлені майже в усіх районах області. Охорону водних ресурсів від забруднення та виснаження у відповідності до діючого законодавства мають здійснювати організації-водокористувачі та підприємства, з діяльністю яких пов’язаний негативний вплив на водні ресурси. Це найважливіше і принципове положення є основою, на якій повинно базуватися здійснення водоохоронних заходів.

Використання водних ресурсів Львівської області Основним джерелом водопостачання в області є підземні води. Поверхневі води використовуються в обмеженій кількості, в основному для рибоводних ставів, технічного водопостачання підприємств та в гірських районах – для господарсько-питного водопостачання. Водопостачання поверхневими водами в основному відбувається в Карпатських гірських районах, де на поверхню виходять численні гірські джерела і струмки з високоякісними прісними водами. У рівнинних регіонах області водопостачання здійснюється з підземних водоносних горизонтів, якими є четвертинні відклади і корінні породи (табл. 4.2). Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених у господарствах колишніх колгоспів, на цей час не використовується, безгосподарська та безконтрольна і тому є джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів через відсутність ліквідаційного тампонажу. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність гірничодобувних підприємств області (гірничохімічні, вугледобувні, озокеритові та нафтові родовища Борислава). Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, належної інформації з цього питання немає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають верхні водоносні горизонти, котрі є незахищеними від забруднення поверхневими та дощовими стоками. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами райСЕС. Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам. Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів. Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію. Забір води, млн. м³ на рік Таблиця 4.2 Роки

2002

Забрано води з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

72,2

223,7

295,9

промисловість 53,59

В т.ч. сільське комунгосподарство госп 35,44 108,7

рибо-розведення 31,91

2003

68,1

204,1

272,2

51,72

63,67

92,67

28,2

2004

65,26

194,6

259,86

46,4

61,76

96,86

29,73

2005

63,75

139,0

202,8

62,25

30,86

95,05

14,59

2006

56,85

187,6

244,5

37,81

61,74

86,05

30,17

Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Таблиця 4.3 Рік

Галузь економіки

1

2

2003

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво Житлово-комунальне господарство Разом у області 2004

Промисловість

Сільське господарство Транспорт Будівництво Житлово-комунальне господарство Разом у області 2005

Оборотне

Сільське господарство Транспорт Будівництво ЖКГ Разом у області

Економія свіжої води, %

3

4

5

6

13,11

0,038

91,32

0,025 0,4 0,058 0,003

0,02 0,175

-

0,175 18,57 32,15 2,45

436,8

13,31

0,038

87,11

423,3

13,15

0,014

93,32

0,023 0,3 0,043 0,004

0,01 0,18

-

0,2 12,57 33,18 3,1

428,8

14,31

0,014

85,3

417,7

11,83

91,65

0,027 14,65 0,047 4,63 437,0

26,64 1,021 0,032 -0,36 39,29

0,17 90,66 37,25 40,5 87,53

Промисловість

Промисловість

Безповоротне водоспоживання

449,1

Сільське господарство Транспорт Будівництво ЖКГ Разом у області 2006

Повторно - послідовне

392,3

14,2

10,55

92,87

0,027 13,27 0,047 5,234 410,9

0,020 0,351 14,52

27,13 1,106 0,062 5,790 44,78

0,170 89,12 36,32 45,05 88,45

Спостереження і контроль за скидами стічних вод у 2006 році виконувалися аналітичнми лабораторіями Держуправління ОНПС в Львівській області та Львівського обласного виробничого управління водного господарства.

Рис. 4.1. Скид та очищення зворотних вод, млн. м3 на рік 300 250 200

скинуто вод

150 нормативно очищених на очисних спорудах

100 50 0 2002р.

2003р.

2004р.

2005р.

2006р.

Рис. 4.2. Очистка скинутих зворотних вод, млн. м3/рік

200 150 нормативно-очищені

100

нормативно-чисті без очистки

50

недостатньо очищені без очистки

0 2003р.

2004р.

2005р.

2006р.

Рис. 4.3. Скиди стічних вод у 2006 році в розрізі басейнів, млн. м3 на рік 200 150 100

Західний Буг Дністер Дніпро Сян

50 0

За якістю стічних вод спостереження проводить лабораторія Держуправління ОНПС за такими показниками: колір, запах, прозорість, активна реакція рН, лужність, гідрокарбонати, хлориди, сульфати сухий залишок, завислі речовини, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, окислюваність перманганатна, БСК5, ХСК, загальне залізо, нафтопродукти, СПАР, сірководень. Періодичність вимірів – 1 раз в квартал. Якість скинутих стічних вод у розрізі басейнів (рис. 4.3):

Басейн річки Західний Буг. Протягом 2006 року було відібрано 121 пробу (38,65 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 2057 компонентовизначень з них у 15,4 % виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин. Основне забруднення потрапляє в басейн при скиді стічних вод з Львівських очисних споруд, а також з шахт вугільного басейну. Басейн річки Дністер: відібрано 135 проб (43,1 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 2295 компонентовизначень з них у 21,1 % виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин. Басейн річки Сян: відібрано 53 проби (16,93 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 901 компонентовизначень з них у 12,9 % виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин.

Скиди стічних вод по районах Львівської області у 2006 році

м. ЛЬВIВ м. ДРОГОБИЧ ЖИДАЧIВСЬКИЙ м. СТРИЙ м. ЧЕРВОНОГРАД ЯВОРIВСЬКИЙ ГОРОДОЦЬКИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ БРОДIВСЬКИЙ СТРИЙСЬКИЙ КАМ`ЯНКа -БУЗЬКИЙ СОКАЛЬСЬКИЙ м. ТРУСКАВЕЦЬ ЗОЛОЧIВСЬКИЙ РАДЕХIВСЬКИЙ м. САМБIР САМБIРСЬКИЙ ДРОГОБИЦЬКИЙ ЖОВКIВСЬКИЙ БУСЬКИЙ МОСТИСЬКИЙ ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ ПУСТОМИТIВСЬКИЙ СКОЛIВСЬКИЙ СТАРОСАМБIРСЬКИЙ ТУРКIВСЬКИЙ

168,02 34,161 10,903 6,187 5,777 3,89 3,004 2,602 1,675 1,434 1,433 1,243 1,028 1,013 0,816 0,796 0,705 0,506 0,447 0,266 0,259 0,198 0,169 0,112 0,109 0,009

68,09% 13,84% 4,42% 2,51% 2,34% 1,58% 1,22% 1,05% 0,68% 0,58% 0,58% 0,50% 0,42% 0,41% 0,33% 0,32% 0,29% 0,21% 0,18% 0,11% 0,10% 0,08% 0,07% 0,05% 0,04% 0,004%

3,006 0,415 0,184 0,357 0,12 0,084 0,017 0,043 0,022 0,036 0,039 0,026 0,038 0,02 0,018 0,024 0,067 0,003 0,029 0,005 0,004 0,006 0,003 0,002 0,003 0

0 0,036 0 0 0 0,111 0 0,007 0 0,005 1,361 0 0 0 0 0 0,039 0,002 0,002 0 0 0 0 0,001 0 0

3,499 0,318 0,215 0,279 0,087 0,133 0,068 0,059 0,02 0,026 0,031 0,02 0,04 0,02 0,034 0,017 0,051 0,009 0,046 0,011 0,007 0,005 0,002 0,003 0,001 0

63,017 20,767 7,947 4,607 4,07 2,291 1,535 1,561 1,195 0,766 0,935 1,051 0,176 0,574 0,953 0,548 0,461 0,325 0,411 0,165 0,141 0,172 0,1 0,042 0,039 0,003

20,751 3,4 1,339 0,525 0,525 0,226 0,284 0,393 0,121 0,076 0,082 0,195 0,317 0,078 0,098 0,071 0,067 0,046 0,048 0,018 0,022 0,01 0,015 0,002 0,005 0

21,341 4,408 0,521 0,559 0,529 0,167 0,133 0,156 0,078 0,084 0,098 0,197 0,338 0,083 0,098 0,009 0,059 0,074 0,048 0,018 0,03 0,026 0,011 0,004 0,014 0

0,371 0,005 0,022 0,034 0,012 0,011 0,002 0,004 0,001 0,009 0,006 0,003 0,002 0,001 0,001 0,003 0,005 0 0,003 0 0,001 0 0 0 0 0

нітрати (тис. т)

азот амон. (тис. тон)

хлориди (тис. тон)

сульфати (тис. тонн)

сухий залишок (тис. т)

зависліі р-ни (тис. т)

БПК повний (тис. т)

РАЙОН

нафтопродукти (тонн)

№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

% від всіх скидів

об'єм стоків (млн. м куб)

Таблиця 4.4

1,187 0,327 0,037 0,015 0,042 0,006 0,004 0,022 0,015 0,005 0,011 0,003 0,001 0,005 0,009 0,004 0,001 0,007 0,003 0 0,002 0 0,001 0 0 0

Забруднення басейну пов’язане не стільки з забором води з річки Шкло на наповнення Яворівського озера, як з неефективною роботою о/с м. Яворів Басейн річки Дніпро: відібрано 4 проби (1,28 % від усіх проб) скинутих стічних вод, проведено 68 компонентовизначень з них у 2,9 % виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин. Очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Таблиця 4.5 Рік

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біологічна механічна очистка очистка

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

2002

298,2

218,1

217,7

0,456

386,0

379,1

2003

285,6

164,2

163,5

0,653

328,9

322,0

2004

280,0

168,9

168,1

0,751

329,1

328,2

2005

274,4

53,43

52,69

0,747

326,5

325,4

2006

258.7

49,6

48.75

0.847

328.9

327.4

Фізико - хімічна очистка стічних вод на очисних спорудах Львівщини не проводиться Забруднюючі речовини у поверхневих водних об’єктах Таблиця 4.6 Рік

Водний об’єкт

2003 р. - всього у області 2004 р. - всього у області 2005р Басейн р.Дністер Басейн р. Зах. Буг Басейн р.Дніпро Басейн р.Сян всього у області 2006р Басейн р.Дністер Басейн р. Зах. Буг Басейн р.Дніпро Басейн р.Сян всього у області

Об’єм стоків (млн. м3)

Cкидання забруднюючих речовин (тис. тонн) БСК

ХСК

завислі речовин и

247,3 246,7 63,41 178,7

4,749 4,66 1,194 3,247

9,869 9,566 2,891 7,405

1,970 2,670 246,75 79,34 172,6

0,036 0,093 4,57 1,163 3,194

2,996 3,796 258,7

0,028 0,033 4,418

P (ортофосфати)

Сухий залишок

4,361 4,758 1,124 3,726

N (сума мінеральних форм) 1,852 1,825 0,526 1,668

217,25 369,2 106,7 265,9

136,78 130,4 39,37 70,57

Нафтопродукти (тонн) 1,198 0,51 0,052 1,363

0,144 0,264 10,407 2,351 7,3

0,041 0,111 5,002 1,279 3,609

0,022 0,018 2,234 0,53 2,076

1,528 3,955 378,083 104,9 219,3

1,791 2,124 113,855 56,97 76,44

0,150 1,565 0,141 0,015

0,104 0,08 9,835

0,024 0,032 4,944

0,035 0,01 2,651

0,84 3,119 328,159

1,126 0,66 134,536

0,156

Рис. 4.4. Скидання забруднюючих речовин загалом по області (тис. тонн) 12

400 350

10

тис.

8 6

300

ХСК

250

завислі речовини

200 150

4

100 2

50

0

0 2003

2004

2005

БСК

2006

N (сума мінеральних форм) нафтопродукти Р (ортофосфати) сухий залишок

роки

4.2. Стан поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ РІЧКИ ЗАХІДНИЙ БУГ р. Полтва Контрольний створ розташований у гирлі ріки в м. Буську, за 0,5 км до впадіння у р. Західний Буг. Порівняно з нормативними показниками для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано перевищення ГДК по: нафтопродуктах – в 2,2 рази, завислих речовинах - в 2,5 рази; іонах амонію в 4,6 рази. р. Рата Перевищення показників для водойм рибогосподарського призначення складали: с. Межиріччя. Зафіксоване перевищення по залізу загальному (3,1 ГДК). м. Великі Мости – перевищення по завислих речовинах – 1,63 ГДК і нітритах – 1,87 ГДК. р. Солокія - лівобережна притока Бугу. Через вплив ріки Львівська область отримує транскордонне забруднення з Польщі. Перевищення показників для водойм рибогосподарського призначення складали: с. Угнів: залізо загальне – в 2,1 рази, мідь – в 1,1 рази, завислі речовини - в 1,49 рази; іони амонію - в 1,86 рази; м. Червоноград: завислі речовини - в 1,13 рази; залізо загальне - в 4,33 рази.

р. Західний Буг Спостереження за якістю поверхневих вод басейну р. Західний Буг проводяться лабораторією держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області. Протягом 2006 року дослідження проводилися у таких створах: с. Сасів - перевищення допустимих концентрацій не зафіксоване; 1 км нижче м. Буськ – вплив р. Полтва. Скид стічних вод м. Буська викликає забруднення іонами амонію (4,2 ГДК), залізом загальним (4 ГДК), завислими речовинами (1,7 ГДК), а також нафтопродуктами (2,2 ГДК); м. Кам’янка – Бузька - перевищення по завислих речовинах – 1,3 ГДК, залізу загальному – немає і нітритах – 1,9 ГДК. с. Гайок - тут простежується забруднення неочищеними стічними водами після очисних споруд м. Кам’янка–Бузька. Вміст завислих речовин становив 5,5 ГДК, іонів амонію – 6,2 ГДК, ХСК – 1,8 ГДК, СПАР – 1,4 ГДК, нафтопродуктів – 1,3 ГДК; Смт. Добротвір - якість води покращується, перевищення фіксуються лише по завислих речовинах (1,5 ГДК) та іонах амонію (5,4 ГДК); Нижче Добротвірського водосховища - зафіксоване забруднення по іонах амонію (3,9 ГДК) та по ХСК (1,2 ГДК); у повторній пробі у липні зафіксоване перевищення по завислих речовинах – 1,8 ГДК та нітритах – 2,9 ГДК. На виході з Сокальського водосховища є перевищення по іонах амонію (3,2 ГДК) та залізу загальному (1,2 ГДК); м. Сокаль - перевищення по завислих речовинах – 1,5 ГДК і нітритах – 1,9 ГДК. На кордоні між Львівською та Волинською областями в с. Литовеж якість води дещо погіршується: сульфати – 1,1 ГДК, завислі речовини – 1,8 ГДК, іони амонію – 3,3 ГДК, та залізо загальне – 4,0 ГДК.

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПРИКОРДОННИХ РІЧОК БАСЕЙНУ РІЧКИ СЯН Прикордонні ріки - Вишня, Шкло, В’яр - є притоками ріки Сян, яка протікає по території Республіки Польща і належить до басейну р. Вісла. Результати спостережень р. Вишня Прикордонний створ у с. Черневе. В першому кварталі перевищення показників для водойм рибогосподарського призначення спостерігались по завислих речовинах в 3,25 рази, іонах амонію в 6,8 рази, ХСК в 1,7 рази, залізу загальному в 2,3 рази. За іншими показниками перевищень допустимих норм не спостерігалось. В другому кварталі було зафіксовано перевищення ГДК по завислих речовинах в 1,6 рази, залізу загальному в 1,2 рази, нітритах – 5,6 ГДК. В третьому кварталі перевищення ГДК по завислих речовинах склали 6,0 разів, залізу загальному - 1,7 рази, ХСК – 1,2 ГДК. У четвертому кварталі зафіксоване перевищення по завислих речовинах в 1,33 ГДК та залізу заг. В 2 рази. р. Шкло За одноразовими дослідженнями встановлено фонові концентрації ЗР у поверхневій воді р. Шкло. У пункті відбору проб 50 м вище впадіння в Яворівське озеро виявлене перевищення по сульфатах (1,16 ГДК), завислих речовинах (1,28 ГДК), БСКп (1,6 ГДК). Річка Шкло несе на територію Польщі дуже забруднені води. У транскордонному пункті відбору проб (с. Краківець) )відбір проб здійснюється щоквартально: У першому кварталі – виявлене перевищення по сульфатах (1,51 ГДК), завислих речовинах (5,8 ГДК), іонах амонію (2,1 ГДК), ХСК (1,48 ГДК), залізу загальному (3,6 ГДК). У другому кварталі - визначено перевищення по іонах амонію – 2,8 ГДК, сульфатах – 2,7 ГДК, залізу загальному – 1,6 ГДК. У третьому кварталі – виявлене перевищення по сульфатах (2,1 ГДК), завислих речовинах (1,5 ГДК), іонах амонію (4,4 ГДК), нітритах (2,5 ГДК), БСКп (3,0 ГДК), ХСК (1,3 ГДК), залізу загальному (2,9 ГДК).

У четвертомуу кварталі – виявлене перевищення по сульфатах (2,27 ГДК), завислих речовинах (3 ГДК), іонах амонію (2,4 ГДК), ХСК (1,3 ГДК), залізу загальному (5,3 ГДК). Яворівське озеро – у верхньому шарі води (0-10 см) перевищення зафіксоване по сульфатах (6,4 ГДК), кальцію (1,4 ГДК), сумі солей (1,1 ГДК), залізу загальному (1,7 ГДК). Потік Якша - перевищення зафіксоване по сульфатах (1,5 ГДК), завислих речовина (1,1 ГДК), іонах амонію (1, 6 ГДК), БСКп (1,6 ГДК), залізу загальному (2,7 ГДК). Канал Гноєнець - перевищення зафіксоване по сульфатах (1,4 ГДК), завислих речовина (1,5 ГДК), БСКп (1,2 ГДК), залізу загальному (1,1 ГДК). с. Краківець. В результаті відбору проб у першому кварталі 2006 року були виявлені такі перевищення: сульфати (1,5 ГДК), завислі речовини (5,8 ГДК), ХСК (1,5 ГДК), а в другому кварталі - сульфати (2,0 ГДК), ХСК (1,1 ГДК), завислі речовини (1,8 ГДК), залізо (2,3 ГДК), азот амонійний (1,5 ГДК), нітрити (2,1 ГДК), у третьому - сульфати (2,2 ГДК), завислі речовини (3,3 ГДК), іони амонію (3,3 ГДК), нітрити (1,1 ГДК), БСКп (2,6 ГДК), ХСК (1,3 ГДК), залізо загальне (9,3 ГДК). р. Ретичин, с. Руда - Краковецька – притока р. Шкло. Перевищення допустимих для водойм рибогосподарського призначення норм у першому кварталі спостерігались по завислих речовинах в 6,4 рази, по сульфатах – 1,1 рази, іонах амонію – в 3,2 рази, по ХСК – в 1,8 рази, по залізу загальному – 2,4 рази. У липні в пробі води виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій по завислих речовинах в 3,9 рази, мінералізації в 1,1 рази, сульфатах в 5,4 рази, іонах амонію – в 2,5 рази, по БСКп – в 6,0 рази, ХСК – в 2,7 разів. У четвертому кварталі зафіксоване перевищення по сульфатах в 1,82 рази, по нітритах в 1,125 рази та залізу заг. в 2,66 рази. р. В’яр, с. Дроздовичі Перевищення ГДК спостерігались по завислих речовинах у першому кварталі в 2,2 рази, а в третьому – 1,86 рази. с. Нижанковичі Перевищення ГДК спостерігались по завислих речовинах у першому кварталі в 2,3 рази, а в третьому - 1,2 рази.

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІСТЕР Характеристика басейну річки Дністер Дністер - найбільша ріка Львівської області. Річка бере початок з джерел, які виходять на поверхню на північно-західному схилі гори Розлуч біля села Середи (Вовчого) в Турківському районі на висоті 760 метрів н.р.м. Довжина Дністра складає 1362 кілометри. Площа басейну — 72 100 квадратних кілометрів. Річкова сітка Дністра є найгустішою в Карпатській частині басейну. Русло дуже звивисте. Дністер має 386 приток, з яких найголовніші Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут, Бик, Золота Липа, Гнила Липа, Сірет (Серет), Збруч, Смотрич, Ушиця, Мурафа. Для гідрологічного режиму Дністра характерно те, що найвищі його рівні спостерігаються під час літніх повеней, але в окремі роки вони можуть бути найвищими під час осінніх і навіть зимових паводків. Під час повені вода піднімається від 8 до 166 сантиметрів, а в окремі роки — й до 3,5—5,5 метра на добу. В літньо-осінній період спостерігається 3—5 повеней, а в окремі роки 12—15. Середня тривалість повеней 10—25 днів, максимальна — 55. Рівень води піднімається до 0,5—2,1, навіть 6 метрів за добу й більше. Результати спостережень Дані наведені в порядку впадання річок у Дністер. р. Стрв’яж - права притока р. Дністер. Моніторинг проводився в двох точках: 1. с. Бісковичі в межах села, 3,2 км. вище м. Самбір, перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення спостерігались по завислих речовинах - 1,2 ГДК, залізу загальному – 3,2 ГДК. У третьому кварталі було відібрано повторну пробу, яка показала перевищення по завислих речовинах - 3,2 ГДК, БСКп – 1,4 ГДК, залізу загальному – 1,9 ГДК.

2. с. Луки, 1,2 км. нижче м. Самбір, 1 км. вище с. Луки, перевищення для водойм рибогосподарського призначення спостерігались по таких показниках: завислі речовини - 1,6 ГДК, іони амонію – 1,04 ГДК, залізо загальне - 6 ГДК. У третьому кварталі - завислі речовини - 6 ГДК, БСКп – 1,6 ГДК, залізо загальне – 4,3 ГДК. Як видно з результатів, спостерігалося значне погіршення стану води нижче міста Самбора, що пов’язано зі скидом каналізаційних стоків промислових і комунальних об’єктів м. Самбора. р. Східничанка – з відібраних двох проб (гирло с. Новий Кропивник та вище м. Східниця зафіксоване перевищення по завислих речовинах (1,26 ГДК). р. Тисмениця - права притока Дністра. Забруднення:

- в першому кварталі спостерігалося по завислих речовинах – 2,26 ГДК, азоту амонійному – 5,8 ГДК, ХСК – 1,12 ГДК, - в другому кварталі - по завислих речовинах – 2,2 ГДК, сума калію і натрію – 1,1 ГДК, залізу – 1,1 ГДК, азоту амонійному – 1,8 ГДК, нітритах – 5,4 ГДК.

- в третьому кварталі дослідження проводилися у трьох точках: вище та нижче м. Дрогобич, а також у м. Дрогобич. Вище міста вода досить чиста є забруднення тільки по завислих речовинах (1,3 ГДК) і по нітритах (1,5 ГДК). У місті якість води погіршується – завсилі речовини – 2,26 ГДК, залізо – 1,4 ГДК, нітрити – 5,87 ГДК, ХСК – 1,24 ГДК. Нижче міста зафіксоване забруднення суми калію і натрію (1,4 ГДК), завислі речовини (2,1 ГДК), іони амонію (5,2 ГДК), нітрити (3,75 ГДК), БСКп (5,4 ГДК), ХСК (1,4 ГДК), що свідчить про значний вплив м. Дрогобич на якість поверхневих вод. р. Стрий. Згідно отриманих даних, спостерігається поступове погіршення стану річки від витоку до впадання у р. Дністер. У звітному періоді моніторинг на річці Стрий проводився:  у с. Верхнє Синьовидне. Перевищення по завислих речовинах – 1,1 ГДК.  у м. Жидачеві. Були зафіксовані перевищення по завислих речовинах (3,3 ГДК).  у гирлі Дністра. Були зафіксовані перевищення по завислих речовинах (2,9ГДК), іонах амонію (1,54 ГДК), залізу загальному (2,3 ГДК) та хрому (37 ГДК). У повторній пробі у серпні місяці перевищень зафіксовано не було. р. Свіча (у гирлі Дністра). Були зафіксовані перевищення по завислих речовинах (1,98 ГДК), іонах амонію (1,3 ГДК), залізу загальному (6,1 ГДК) та хрому (55 ГДК). У третьому кварталі у повторній пробі якість води була також не задовільною: Завислі речовини – 6,5 ГДК, іони амонію – 1,98 ГДК, БСКп – 2,03 ГДК, ХСК – 1,16 ГДК, залізо заг. – 5,36 ГДК. р. Луг – ліва притока Дністра. У третьому кварталі відібрано 3 проби: після водної станції Ходорова, вище м. Ходорів та нижче. У першій пробі зафіксовано перевищення по іонах амонію (1,22 ГДК), в другій - по завислих речовинах (1,9 ГДК). Нижче м. Ходорів спостерігається значне погіршення стану: завислі речовини (2,3 ГДК), іон амонію (1,8 ГДК), БСКп (2,3 ГДК), ХСК (1,7 ГДК), що свідчить про значний негативний вплив комунального господарства міста. р. Дністер. Згідно даних відділу аналітконтролю держуправління ОНПС, перше забруднення органічними речовинами по БСК та азоту амонійному фіксуються нижче м. Старий Самбір (нестабільна робота очисних споруд каналізації міста). Перевищення норм для водойм рибогосподарського призначення у першому кварталі 2006 року спостерігались по завислих речовинах (1,8 ГДК) та залізу загальному (1,2

ГДК). Крім цього, вище від руслового водозабору для міста у 4 кварталі спостерігалося перевищення по індексу ЛКП. Далі спостереження проводилися вниз по течії річки: 1. м. Самбір – зафіксоване перевищення по завислих речовинах (1,1 ГДК) та по БСКп (1,4 ГДК). Якість поверхневих вод погіршується після впадіння р. Стрв’яж (забруднення, пов’язане зі скидом каналізаційних стоків промислових і комунальних об’єктів м. Самбора); 2. с. Розвадів – зафіксоване перевищення по завислих речовинах (3,5 ГДК), іонах амонію (2,04 ГДК), нітритах (1,5 ГДК), залізу загальному (4,13 ГДК); 3. с. Березина - зафіксоване перевищення по завислих речовинах (2,84 ГДК), іонах амонію (1,84 ГДК), залізу загальному (4,8 ГДК).

4. смт. Журавно - зафіксоване перевищення по завислих речовинах (1,8 ГДК), іонах амонію (3,26 ГДК), залізу загальному (6 ГДК).

5. с. Лімна, Турківський район – проведено 4 відбори проб, у 2 кварталі виявлено перевищення ГДК по БПК5, по індексу ЛКП в 2 та 4 кварталах, по Колі-фагах БУО/л – у 4 кварталі.

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІПРО До басейну р. Дніпра у Львівській області належить р. Стир - притока р. Прип’ять. Територією Львівщини вона тече від витоку до межі з Волинською областю. Ріка загалом самоочищується від забруднень, які поступають в неї з територій Бродівського та Радехівського районів. У 4 кварталі 2006 р. встановлено такі результати замірів: перевищення по завислих речовинах в 2,6 разів, по ХСК в 1,05 рази та залізу заг. в 1,8 рази. Загалом протягом 2006 року суб’єктами моніторингу в Львівській області відбиралися проби у басейнах річок Дністер, Західний Буг, Сян. Було відібрано 141 проба: Басейн Західного Бугу – 40 проб – 28,4 % від загальної кількості проб, відібраних суб’єктами моніторингу в Львівській області. Басейн Дністра - 69 проб – 48,9% від усіх проб. Басейн Сяну – 32 проби – 22,7% від усіх проб. Всього проведено 3465 компоненто-визначень у 13,1 % яких зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Найбільша кількість перевищень зафіксована у басейні Західного Бугу – 18,9% та у басейні річки Сян – 18,9%. Отже, при прийнятті управлінських рішень, спрямованих на покращення екологічного стану поверхневих вод області, основну увагу слід акцентувати на очисні споруди, на їх стан, матеріально-технічне забезпечення, ефективність роботи.

4.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію В 2006 році держсанепідслужбою області по об'єктах водопостачання було видано 28 висновків по відводу земельних ділянок. Розглянуто 56 проектних матеріалів, з яких 11 було відхилено від погодження. Протягом року здійснювався контроль за будівництвом 35 об'єктів водопостачання. Закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію 7 об'єктів. Централізоване господарсько-питне водопостачання населення області здійснюється з 688 джерел, в тому числі 11 з відкритих водоймищ.

3 688 водозаборів (комунальних, відомчих, сільських) станом на 01.01.2007р. не відповідали діючим вимогам 20 водозаборів, в т.ч. 9 через відсутність розроблених проектів зон санітарної охорони 2, 3 поясів, або невиконання передбачених заходів у зв'язку з відсутністю коштів ( 3 комунальних, 2 відомчих, 4 сільських); відсутність або вихід з ладу станцій знезалізнення - 11 ( в т.ч. 7 комунальних, 4 відомчих), вихід з ладу передбачених проектом знезаражуючих установок і перехід на ручне хлорування води -2 ( 1 відомчий та 1 сільський). Протягом 2006року санепідслужбою області з джерел централізованого водопостачання було проведено відбір та дослідження 1254 проби на відповідність санітарно-хімічним показникам та 1780 проб на відповідність бактеріологічним показникам. Питома вага відхилень становила відповідно 6,6 % (84 проби) та 2,9% (52 проби), проти 5,1 % та 5 % в 2005р.

В тому числі з джерел водопостачання комунальних водопроводів було відібрано проби на санітарно-хімічні і 743 проби на бактеріологічнім показники, з яких нормативам відповідно 37 (6,4%) та 18 (2,4%) проби, проти 6,4% і 4,4 % в 2005р. в тому числі з відкритих джерел водопостачання відібрано 64 проби на санітарно-хімічні та 61 проба на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 4 та 3 проби (0,2% і 4,9%). З джерел водопостачання відомчих водопроводів питома вага відхилень становила по санітарно-хімічних показниках 5,7 % ( 25 з 432 проб), по бактеріологічних показниках - 3,7% (26 з 689 проб), проти 5,7% і 6,5 % в 2005р. В т.ч. з відкритих джерел водопостачання питома вага відхилень становила відповідно 0,0 % і 0,0 %, проти 0% і 11,1% в 2005р. З джерел водопостачання сільських водопроводів було відібрано 268 проб на санітарно-хімічні і 406 проб на бактеріологічні дослідження, з яких не відповідали нормативам відповідно 18 (6,7%) і 15 (3,6%) проб, проти 3,6% і 4,7% в 2005р. Висока питома вага відхилень якості води з суми джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками в 2006р. відмічалася на водозаборах Бродівського (8,7%), Жидачівського (77,7%), К.Бузького (10,0%),3олочівського (8,8%), Миколаївського (11,8%), Пустомитівського (12,5%), Самбірського (43,4%) районів і міста Червонограда (30,7%) при середньообласному показнику 6,6%. За мікробіологічними показниками на водозаборах Буського (4,1%), Золочівського (3,3%), К.Бузького (4,3%), Миколаївського (3,3%), Мостиського (6,7%), Пустомитівського (5,4%), Ст..Самбірського (6,4%), Стрийського (4,7), Яворівського (3,2%) районів і міст Самбора (4,5%), Трускавця (16,6%)- при середньообласному показнику 2,9%. З розвідної мережі централізованого водопостачання протягом року було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 6180 проб (питома вага відхилень - 2,9 %) та мікробіологічними показниками 10559 проб (питома вага відхилень - 2,2%), проти відповідно 2,3 % і 2,5 % в 2005р. В т.ч. питома вага відхилень з розвідної мережі комунальних водопроводів за санітарно-хімічними показниками становила 2,3 % (88 з 3767 проб), за бактеріологічними показниками 1,6 % (114 з 6820 проб), проти 1.4% і 1.2% в 2005р. З розвідної мережі відомчих водопроводів відповідно 4,5 % ( 77 з 1694 проб) і 2,6 % (73 з 2718 проб), проти 3,6 % і 4,6 % в 2005р. З розвідної мережі сільських водопроводів відповідно 1,9%(11з719 проб) і 4,3 % (44 з 1021 проб), проти 3,9 % і 4,6 % в 2005р. Основною причиною невідповідності якості води гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками є перевищення вмісту заліза, погіршення органолептичних показників у вказаних вище містах та районах області. Перевищення середньообласного показника якості питної води за — мікробіологічними показниками з розвідної мережі в 2006р. мали місце на комунальних водопроводах Радехівського, Самбірського, Ст..Самбірського, Яворівського районів і міст Борислава, Дрогобича, Самбора.

- на відомчих водопроводах Бродівського, Золочівського, Самбірського, Пустомитівського, Сокальського, Ст. Самбірського, Стрийського Турківського, Яворівського районів; - на сільських водопроводах Бродівського, Жидачівського, Жовківського,

Золочівського, К.Бузького, Перемишлянського районів. Лабораторний контроль за якістю питної води, що подається населенню здійснюється, як територіальними санепідустановами, так і 19 відомчими лабораторіями виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства міст і районів області. Зважаючи на вимоги держсанепідслужби області і у відповідності з Рішенням обласної постійної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в 2006р. забезпечене виконання заходів з розширення відомчого лабораторного контролю. Виробничими управліннями ВКГ ряду міст і районів області укладені угоди з відомчими лабораторіями інших підприємств і організацій, територіальними санепідустановами для проведення лабораторних досліджень якості питної води , що дало змогу забезпечити посилення контролю якості питної води, яка подається споживачам. Постійно проводиться аналіз даних санепідфону в частині контролю за водопостачанням населення з вжиттям на місцях відповідних заходів щодо запобігання ускладнень епідемічної ситуації з групи ГКІ та вірусного гепатиту А. Протягом 2006 року за незабезпечення подачі населенню доброякісної питної води, виявлені порушення санітарно-протиепідемічних вимог, невиконання приписів, держсанепідслужбою області широко застосовувались заходи адміністративно-запобіжного впливу. Було оштрафовано 148 посадових осіб, передано в органи прокуратури 3 справи, винесено 163 постанови на припинення експлуатації об'єктів водопостачання , в тому числі 4 на постійно, відсторонено від роботи за вимогою держсанепідслужби 77 працівників. Збудники інфекційних захворювань на протязі року не виділялись, збудники гельмінтозів (аскаридозу) були виділені у 9 пробах з водойм Бродівського, Жидачівського, Стрийського, Самбірського, Турківського районів та М.Дрогобича.

4.4. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Рис. 4.5. Скидання поверхневих зворотних вод за галузями економіки, млн. м 3/ рік

комунгосп

2006р.

сільське господарство промисловість

2005р.

інші галузі 2004р.

2003р.

0

50

100

150

200

250

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 5.2. Структура та стан земель За даними Львівського обласного управління земельних ресурсів, земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1268,5 тис. га зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля становить 797,2 тис. га (табл. 5.1).

5.2.1. Структура земельних угідь Структура земельного фонду регіону Таблиця 5.1 2002 рік

2004 рік

2006 рік

2

3

4

5

6

7

8

9

10

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

1270,6

58,2

1270,7

58,2

1270,8

58,2

1270,2

58,2

1268,5

58,1

799,7

36,6

799,6

36,6

799,3

36,6

799,1

36,6

797,2

36,5

0,9

0,04

0,8

0

0,8

0

0,8

0

0,3

0,03

22,8

1

22,8

1

22,9

1

22,9

1

22,9

1,0

447,2

20,5

447,5

20,5

447,8

20,5

447,4

20,5

447,7

20,5

683,1

31,3

683,1

31,3

692

31,7

692,7

31,7

693,8

31,8

619,6

28,4

620,9

28,4

628,2

28,8

628,1

28,8

662,7

30,4

108,6

5

109

5

108,8

5

108,6

5

109,2

5,0

9,4

0,4

9,5

0,4

9,4

0,4

9,4

0,4

9,5

0,4

39,4

1,8

38,9

1,8

30,1

1,4

30,3

1,4

30,6

1,4

29,5

1,4

29,3

1,3

29,2

1,3

29,2

1,3

28,8

1,3

Усього земель (суша)

2140,6

98,1

2140,5

98

2140,3

98

2140,4

98

2140,4

98,0

Території, що покриті поверхневими водами

42,5

1,9

42,6

2

42,8

2

42,7

2

42,7

2,0

1 Загальна територія

% до усього, % до загальної тис. га загальної площі площі території території

2005 рік

% до загальної площі території 11

Основні види земель та угідь

усього, тис. га

2003 рік

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

% до загальн ої площі терито рії

усього, тис. га

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 6. Інші землі

У власності та користуванні громадян знаходиться 890,2 тис. га земель, 117,8 тис. га земель знаходиться у користуванні промислових підприємств, організацій транспорту зв'язку та військових частин, підприємств, навчальних закладів оборони. Організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення користуються 31,3 тис. га земель, лісогосподарські підприємства - 602,6 тис. га, водогосподарські підприємства - 8,6 тис. га. Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування становлять 320,9 тис.га.

Рис. 5.1. Розподіл земель Львівщини за видами угідь 1% 5%

0%

1%

33%

60%

Сільськогосподарські угіддя Ліси і інші лісов криті площі Забудов ані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покрив у або з незначним рослинним покрив ом Інші землі

5.2.2. Деградація земель Розпаювання земель на території Львівщини проведено без врахування наявності деградованих та малопродуктивних земель, які підлягали вилученню з інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Площа таких земель становила понад 100 тис.га. За 1999-2006 роки з інтенсивного обробітку виведено 52,8 тис. га ріллі, з них 47,1 тис.га переведено в кормові угіддя, 0,1 тис.га – в інші угіддя. Залишається вилучити з інтенсивного сільськогосподарського використання ще 47,2 тис. га малопродуктивних угідь. З цієї площі 4,8 тис. га деградованих земель необхідно передати під заліснення, решту перевести в менш продуктивні сільськогосподарські угіддя з послідовним залуженням. При видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів необхідно розглянути можливість переведення цих земель в інші угіддя або виведення їх з пайового фонду і відповідно відкорегувати розмір середньої земельної частки, що передбачено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Для цього необхідно розробити проекти щодо організації території земельних часток (паїв), в яких передбачити виключення з інтенсивного сільськогосподарського обробітку:  деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь, що підлягають консервації;  заболочених земель;  інших земель, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб. Згідно з даними державної статистичної звітності, станом на 01.01.2007 року площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 12414,0 га, з них торфорозробки, які експлуатуються, - 1617,8 га, відкриті розробки (кар’єри, шахти,

які експлуатуються) - 1610,2 га, відпрацьовані розробки (кар’єри, закриті шахти, терикони, які не експлуатуються) - 9185,9 га. Із загальної площі 12767,3 га порушених земель 200,0 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 8438,4 га - у користуванні промислових та інших підприємств, 51,2 га - у користуванні підприємств та організацій транспорту, 12,3 га - у користуванні лісогосподарських підприємств, 124,0 га – у користуванні водогосподарських підприємств, 7,0 га – у користуванні спільних підприємств, 3559,0 га – землі запасу та землі не надані у власність та користування. Із загальної площі торфорозробок, які експлуатуються 1617,8 га у користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 77,0 га, у користуванні промислових підприємств – 1533,8 га, у спільних підприємств – 7,0 га. Із загальної площі 1610,2 га відкритих розробок кар’єрів, шахт, які експлуатуються, 28,0 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, 1526,1 га – у промислових підприємств, у підприємств транспорту – 51,2 га, у лісогосподарських підприємств – 5,0 га. Із загальної площі 9185,9 га відпрацьованих розробок кар’єрів, закритих шахт, відвалів, териконів, які не експлуатуються, у користуванні промислових підприємств знаходяться 5378,5 га, 95,0 га знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств, у лісогосподарських підприємств – 7,3 га, у водогосподарських підприємств – 124,0 га та до земель запасу відносяться 3559,0 га. Протягом 2006 року у Дрогобицькому районі відведено земельні ділянки для розробки родовищ корисних копалин ТзОВ "Солонсько" площею 3,8 га, ВАТ "Жидачівське заводоуправління цегельних заводів" у Жидачівському районі площею 8,3 га та ВАТ "Укртранснафта "Філії магістральні нафтопроводи "Дружба" у Перемишлянському районі площею 7,1 га. Обсяги робіт з рекультивації на 2006-2010 роки затверджувались розпорядженнями голів районних державних адміністрацій, відповідно до яких у 2006 році планувалось рекультивувати 132 га порушених земель, у 2007 році - 197 га, у 2008 - 247 га, у 2009 - 269 га та у 2010 - 308 га. Загальний запланований обсяг по рекультивації порушених земель протягом 2006-2010 років становить 1153 га. Згідно державної статистичної звітності, протягом 2006 року проведено рекультивацію на площі 106 га (табл. 5.2). Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 5.2 Землі Порушені, тис. га

2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

12,863

12,848

12,598

12,767

12,4

% до загальної площі території

0,59

0,59

0,58

0,58

0,6

Відпрацьовані, тис. га

1,65

1,643

8,067

8,056

7,7

% до загальної площі території

12,8

12,8

64,0

63,1

0,4

Рекультивовані, тис. га

0,119

0,126

0,133

0,097

0,1

0,9

1,00

1,06

0,76

0,005

% до загальної площі території

14

0,14

12

0,12

10

0,1

8

0,08

6

0,06

4

0,04

2

0,02

0

тис. га

тис. га

Рис. 5.2. Динаміка рекультивації порушених та відпрацьованих земель

0 2002

2003

2004

2005

2006

роки Порушені

Відпрацьовані

Рекультивовані

В повному обсязі план з рекультивації за 2006 рік було виконано лише в Яворівському, Мостиському, Радехівському, Самбірському та Стрийському районах. У Городоцькому районі згідно плану підлягало рекультивації 2,0 га земель, рекультивовано 8,0 га із земель не внесених до плану. Не виконано план з рекультивації порушених земель на 2006 рік у Буському - на площі 1,5 га, Жовківському - на площі 6 га, Перемишлянському - на площі 0,5 га, Сокальському- на площі 8,5 га, Сколівському - 18,4 га. . Заплановані обсяги по рекультивації не виконані в основному у зв’язку з важким економікофінансовим станом господарств, підприємств. У Дрогобицькому районі не проведено заплановану рекультивацію на площі 7,3 га, оскільки земельні ділянки на даний час не відпрацьовано, термін користування продовжено. Протягом 2006 року з метою раціонального використання земель було переведено 309 га раніше відпрацьованих та не використовуваних порушених земель до земель запасу місцевих рад, у землі транспорту, лісові землі. Протягом 2006 року обласним управлінням земельних ресурсів на рекультивацію порушених земель було освоєно 50,0 тис.грн. за рахунок коштів Державного бюджету по програмі "Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" на 2006 рік. Відповідно до Програми охорони та раціонального використання земель за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, з обласного бюджету у 2006 році виділено та освоєно на проведення робіт з рекультивації порушених земель 180,0 тис.грн. Найбільш проблемним в плані рекультивації земель є зони діяльності Новояворівського ДГХП "Сірка", Стебницького ДГХП "Поліменерал",

Роздільського ДГХП "Сірка" та ДГРП "Подорожненський рудник", земельні ділянки яким виділялись ще до 1990 року.

5.3. Охорона земель

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону земель" фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, в тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом (табл.

5.3). Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України та ст.15 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за виконанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах та місцевими державними адміністраціями, в повноваження яких входить здійснення контролю за дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням. Розподіл земельного фонду області у 2006 році за землекористувачами та власниками землі Таблиця 5.3 Основні власники землі та землекористувачі Загальна площа земель

з них с/г угіддя

га

%

га

%

Сільськогосподарські підприємства

195512.2

9.0

183530.3

14.5

в т.ч.: недержавні сільськогосподарські підприємства

166387.0

7.6

161308.8

12.7

державні сільськогосподарські підприємства

29047.7

1.3

22194.5

1.7

77.4

0.004

27.0

0.002

Громадяни, яким надано землі у власність і користування в т.ч.: селянські (фермерські) господарства

890261.9 55243.0

40.8 2.5

869354.0 54273.7

68.5 4.3

Заклади, установи, організації

15977.9

0.7

1472.0

0.1

Промислові та інші підприємства

27958.7

1.3

5258.5

0.4

Підприємства та організації транспорту, зв'язку

27841.5

1.3

3562.7

0.3

Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони

62003.1

2.8

2490.5

0.2

міжгосподарські підприємства

Землі природоохоронного, рекреаційного та історикокультурного призначення

31314.4

1.4

745.8

0.1

Лісогосподарські підприємства

602562.4

27.6

7480.4

0.6

Водогосподарські підприємства

8638.2

0.4

853.0

0.1

Спільні підприємства з участю українських та іноземних юридичних та фізичних осіб

169.1

0.01

13.0

0.001

15.0

0.001

320943.1 2183197

14.7 100

193721.0 1268481.1

15.3 100

Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам Землі державної власності, які не надані у власність або користування Всього

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база Львівщини На території Львівської області знаходиться 472 родовищ корисних копалин і лише половина з них розробляється. 43,4 % мінерально-сировинної бази Львівщини представлені паливно-енергетичною сировиною (нафта, вільний газ, конденсат, вугілля, торф); друге місце (34,6 %) належить сировині для виробництва будматеріалів -– глини, суглинки, піски, піщано-гравійна суміш, гіпси, вапняки, пісковики; 15,6 % видобутку займають підземні прісні та мінеральні води; самородна сірка, солі (кам’яна, магнієва, калієва), озокерит, сапропель займають 6,2 % в структурі видобувної промисловості. Нафтові запаси в області представлені 18 родовищами з видобувними запасами понад 30 млн. т., що складає 21,52 % від запасів України. Наявні 11 перспективних площ. У Львівської області знаходиться єдине в Україні озокеритове родовище з балансовими запасами 113,7 тис. т. Видобуток озокеритової руди шахтним способом ведеться з 1853 р., гірничі виробки діючої шахти побудовані в 1890 році, максимальна глибина відробки 137 м. Вільний газ розвіданий 44 родовищами, видобувні запаси становлять 85,7 млрд.м3, або близько 8 % запасів газу України. В області експлуатується 31 газове родовище з видобувними запасами понад 60 млрд. м3,; наявні 10 перспективних площ та нерозкриті пласти Вишнянського і Городоцького родовищ (28,474млрд.м 3). Крім родовищ вільного газу, розвідані 8 газоконденсатних родовищ з видобувними промисловими запасами 0,85 млн. т, або 1,06 % запасів конденсату України. Розробляється 7 родовищ з видобувними запасами 0,847 млн. т, ще одне родовище підготовлене до промислового освоєння. Кам’яновугільна сировинна база представлена 28 родовищами з промисловими запасами 1099,9 млн. т, 10 родовищ експлуатуються 10 діючими шахтами. В процесі ліквідації знаходяться шахти Червоноградська–1 та Бендюзька (Великомостівська– 5). Наявні 5 резервних ділянок для будівництва нових шахт, першочергово шахти Любельська на запасах глибоко залягаючого візейського горизонту, який в області ще не експлуатувався. В запасах вугілля враховані 6 родовищ германію з балансовими запасами 678,59 т металу. Вилучення германію на даний час не проводиться. На Львівщині нараховується 15 родовищ торфу з балансовими запасами 70,7 млн. т.; розробляються 2 родовища – Стоянівське і Лопатинське (балансові запаси 60,9 млн. т). Перспективи нарощування видобутку торфу дуже великі, оскільки наявні 80 попередньо розвіданих родовищ цієї корисної копалини. Екологічною проблемою торфових родовищ є самозаймання в посушливі періоди ( рис. 6.1).

Рис. 6.1. Горючі корисні копалини

45 40

заг.кількість родовищ

35

родовища,що розробляються

30 25 20 15 10 5 0 нафта

газ природній

конденсат газовий

вугілля

озокерит

торф

За об’ємом розвіданих запасів самородної сірки Україна займає одне з перших місць у світі. В області розвідано 6 родовищ з промисловими запасами 396,1 млн. т. Сировинною базою сірчаної промисловості області були Роздільське, Подорожненське, Язівське та Немирівське родовища. Гірничохімічна сировина області представлена комплексними Стебницьким і Губицьким родовищами кам’яної солі з запасами 302,2 млн. т. і Дрогобицьким родовищем розсолів з запасами 202 тис. т. В експлуатації знаходиться Дрогобицьке родовище, в процесі відбору розсолів в гірничому масиві утворились пустоти обсягом понад 1 млн. м3 Окрім кам’яної солі, до галогенних покладів Передкарпатського прогину тяжіють всі родовища й прояви калійних та магнієвих солей. Магнієва сіль, на відміну від калійної, самостійних родовищ не утворює, а вилучається разом з калійною й кухонною сіллю. Державним балансом враховані 9 родовищ сульфатної солі з промисловими запасами 1789,2 млн. т. Стебницьке родовище з запасами 698,1 млн .т. розроблялося Стебницьким ДГХП “Полімінерал”, задіяним з 1966 р. Видобуток руди проводився двома рудниками на відповідних шахтних полях, кожне з яких розкрито п’ятьма вертикальними стволами.

Рис. 6.2. Неметалеві корисні копалини цегельно-черепична сировина ПГС піски бідівельні пісок склярський гіпс і ангідрид вапняк для випалювання цементна сировина вапняк для цукрової промисловості сірка магнієва сіль калійна сіль розсоли кулінарні сіль кухонна

0

10

20

30

40

загальна кількість родовищ

50

60

70

80

90

100

родовища, що розробляються

Будівельна індустрія має добре розвинену сировинну базу різноманітних корисних копалин. На Львівщині розвідано 90 родовищ цегельно-черепичної сировини, 27 родовищ будівельних пісків, 8 родовищ вапняку для випалювання на вапно, 14 родовищ піщано-гравійної суміші, 4 родовища скляних пісків, 9 родовищ будівельного каменю, 5 родовищ цементної сировини, 4 родовища керамзитових глин (рис. 6.2). Частина родовищ в даний період не розробляється, розкриті розкривними роботами, частина розробляється самовільно. На Львівщині знаходяться 2 родовища облицювального каменю – Журавненське та Добрівлянське в Жидачівському районі (затверджені запаси 550 тис. м3), перше експлуатується, 2 родовища будівельного гіпсу (експлуатується в Щирці), Радехівське родовище будівельної крейди (промислові запаси 450 тис. т), Давидівське родовище піску для пісочниць локомотивів (промислові запаси 1125 тис. м3), Горіхівчицьке родовище пиляного каменю (запаси 857 тис.м3), які не розробляються. Верхньосиньовидненське родовище менілітових сланців (запаси 3759 тис. т) не розробляється через підвищений вміст токсичних речовин і розташування у Карпатській курортно-рекреаційній зоні. Прогнозні ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3,644 3 млн.м /добу, розвідано 23 родовища і 58 ділянок родовищ з експлуатаційними запасами 1,2847 млн. м3/добу. Використовується 1,2 млн. м3/добу прогнозних ресурсів підземних вод, використання затверджених запасів підземних вод становить 54,5 %, а ресурсів підземних вод – 33 %. За рахунок підземних вод 10 ВУВКГ області здійснюють централізоване водопостачання. Водовідбір здійснюється нерівномірно. В басейні р. Верещиці розташовано 7 централізованих водозаборів з затвердженими запасами 135 тис. м 3/добу, водовідбір по Будзенському водозабору перевищує затверджені запаси, в Будень-Керницька депресійна лійка (до 100 км2) спів мірна з Язівською на ДГХП „Сірка”. Видобуток вод по Жулинському водозабору в басейні Стрия майже співмірний затвердженим запасам (114 м3/добу). По неогеновому питному горизонту видобуток перевищує затверджені запаси, у Карпатах майже весь видобуток здійснюється з незатверджених запасів. На водозаборах Волино-Подільського регіону (східна група водозаборів Львова) водовідбір становить менше половини затверджених запасів.

Мінеральні промислові підземні води у Львівській області представлені 19 родовищами (затверджені запаси 1314 м3/добу), з них 17 родовищ експлуатуються на підставі ліцензій. Мінеральні води використовуються як столові та лікувальнопитні, а також для зовнішнього призначення у вигляді ванн. на території області діє 6 користувачів природних лікувальних ресурсів: курорти Трускавець, Моршин, Любінь Великий, Немирів, Шкло та Східниця. Зона поширення мінеральних вод з підвищеним вмістом органіки типу „Нафтуся” охоплює майже всю гірську територію області і південну частину Передкарпатського прогину. В її межах розташовані курорти „Трускавець” , Східниця, Верхньосиньовидненське родовище та близько 40 інших джерел цього типу. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси мінеральних вод даного типу складають понад 5000 м3/добу. В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт „Моршин”, загальні розвідані запаси розсолів якого складають 69,0м3/добу. Сумарні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів на території Львівщини складають понад 600 м3/добу. Мінеральні сульфідні води поширені в центральній частині області. На їх основі функціонують курорти Великий Любіть, Немирів, Шкло. Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м 3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу. В області виявлено вуглекислі мінеральні води типу „Боржомі”, „Єсентуки” (смт. Східниця, с. Климець Сколівського району, с. Боберка Турківського району). До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться торфяні грязі Немирівського, Великолюбінського і Шклівського родовищ. Запаси грязей складають 462 тис м3 і повністю забезпечують теперішні та перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно- курортних установ. Термальні води для бальнеологічних цілей в області виявлені у двох водопунктах (Львів і Брюховичі), об’єкти законсервовані.

6.1.1. Підземні води: ресурси, використання, якість У формуванні режиму підземних вод значне місце належить таким факторам, як атмосферні опади та температура. Протягом 2006 року в межах Волино-Подільського артезіанського басейну випало 703,0 мм опадів (середнє по метеостанціях), що на 43,0 мм більше ніж у попередньому році та на 38,0 мм менше від середньобагаторічного. В межах Передкарпатського артезіанського басейну за 2006 рік випало в середньому 802,0 мм опадів, що на 50,0 мм більше від середньобагаторічного. У 2006 році в межах Волино-Подільського артезіанського басейну середньорічна температура складала 8,0оС, що є однаковою з попереднім роком та більше від середньобагаторічної на 0,6оС. У Волино-Подільському та Передкарпатському артезіанському басейнах в природних умовах спостерігалось незначне підвищення середньорічного рівня підземних вод порівняно із багаторічними значеннями. Поточні роботи з контролю за станом підземних вод виконувались шляхом відбору проб із спостережних свердловин. Протягом 2006 року під час проведення інспекції режимної мережі було відібрано 3 проб води на повний хімічний та спектральний аналізи.

Хімічний склад та мінералізація води в опробуваних водоносних горизонтах відповідає вимогам ДСТУ: води прісні, з мінералізацією від 0,4-2,3 г/дм3, pH- 7,48,1, хімічний склад – гідрокарбонатно-сульфатний, кальцієвий.

6.2. Стан геологічного середовища Територія Львівської області характеризується наявністю районів, уражених небезпечними процесами техногенного і природного походження, які можуть призвести до техногенно-екологічних катастроф і аварій. Інтенсивна розробка в минулі роки корисних копалин має негативний вплив на навколишнє природне середовище, насамперед геологічне, викликає активізацію екзогенних процесів, зміну фізико-механічних властивостей і складу грунтів, погіршення якості підземних і поверхневих вод. Найважливішою техногенно-екологічною проблемою Червоноградського ’ кам яновугільного басейну є наявність просадок території, в т.ч. в житлових зонах. Це зумовлено проведенням видобувних робіт без закладки виробленого простору з повним обрушенням покрівлі виробіток. Глибина просадок досягає 5 м. Просідання денної поверхні супроводжується процесами затоплення, підтоплення та заболочення ґрунтів. Ці процеси охоплюють територію площею біля 90 км2. В зв,язку з підробкою відбувається просідання грунтів під накопичувачами відходів, трубопроводами шахтних вод, на території комунальних водозаборів регіону, що приводить до постійних аварій. Значною екологічною проблемою залишається шахтний водовідлив. З шахт вугільного басейну щороку відкачується біля 10 млн.м3 шахтних вод. Шахтна вода, в переважній більшості, агресивна до металоконструкцій (S, SO4, CO2), містить NH4, важкі метали. Надзвичайно небезпечна техногенно-екологічна ситуація склалась в зоні діяльності Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства „Полімінерал”. За час видобутку калійної руди відроблено декілька сотень камер, в результаті чого на двох рудниках на глибині від 90 до 370 метрів утворено близько 30 млн. куб. м пустот. В зоні впливу цих підземних порожнин на поверхні розташовані житлові будинки міста Стебник, високовольтні ЛЕП, залізниця КиївТрускавець, автомагістраль. У Львівській області зосереджені великі запаси самородної сірки. На цій сировинній базі був створений комплекс з виробництва міндобрив. Сірку видобували на Роздільському і Подорожненському (Роздільське ДГХП “Сірка” та Яворівському (Яворівське ДГХП “Сірка”) сірчаних кар'єрах. Значну потенційно-негативну загрозу становить ситуація, що склалась в районах старих нафтопромислів Бориславського регіону. В останні роки спостерігається збільшення тиску на гирлах старих свердловин, що може призвести до їх розгерметизації і викиду значної кількості нафти на поверхню. Розливи нафти на пригирлових ділянках створюють небезпеку виникнення пожежі в прилеглих до нафтопромислів лісових масивах. Крім того, в останній час у зонах житлової забудови у цих районах спостерігається скупчення супутнього газу у підвалах житлових будинків, що може призвести до техногенної катастрофи із людськими жертвами. Слід також відмітити. що промислово-виробничі фонди на багатьох потенційно-небезпечних підприємствах області мають високий рівень відпрацювання, основне стаціонарне устаткування має граничний нормативний

ресурс експлуатації. У поєднанні з високою концентрацією даних об”єктів у густонаселених районах вищезазначені фактори обумовлюють підвищення ймовірності техногенних аварій із значними наслідками. Територія Львівської області характеризується як зона ризику розвитку зсувних процесів. У межах Старосамбірського, Сколівського, Дрогобицького та Турківського районів зсуви розвиваються у флішових відкладах Українських Карпат. Найбільш небезпечні зсуви, розвинуті в гірській частині басейну р. Стрий Новокропивницький зсув та група катастрофічних зсувів у межах струмка Кам′яниця (права притока р. Опір). Ці ділянки особливо небезпечні у випадку техногенного навантаження.

6.2.1. Гірничодобувні регіони Вплив на розвиток ЕГП дійснюють гірничо-промислові райони: Червоноградський, Роздільсько-Миколаївський, Яворівські-Немирівський, а також промислово-міські агломерації: Львівська, Дрогобицька, Самбірська, Жидачівська. У Львівській області 45% площі уражені ЕГП різного ступеня інтенсивності. Сокальський, Радехівський, Жовківський, Кам”янко-Бузький, Буський і Бродівський райони розташовані на закарстованих територіях, в Мостиському, Городоцькому, Старосамбірському – ерозійно-суфозійні процеси. У Львові, Яворівському, Золочівському, Самбірському, Перемишлянському, Дрогобицькому і Турківському районах (39% території області) наявні сукупні прояви кількох ЕГП, в тому числі селів. Протягом 2003-2005 рр. на території області помітної активізації ЕГП в регіональному масштабі не зафіксовано.

6.2.2. Екзогенні геологічні процеси Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 6.1 № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

1.

Зсуви

1200

1277

5,5

2.

1450 6950 6580 2410

2742

3.

Карст відкритий напівпокритий покритий Просадки лесових порід

6,65 31,8 30,1 11,0

4.

Підтоплення

120

36

0,55

Рис. 6.3. Поширення екзогенних геологічних процесів

8000

підтоплення

6000

просадки лесових порід карст покритий

4000

карст напівпокритий

2000

карст відкритий зсуви

0 площа поширення,км2

кількість проявів,од

% ураженості регіону

зсуви

карст відкритий

карст напівпокритий

карст покритий

просадки лесових порід

підтоплення

Проведено детальне обстеження процесонебезпечних ділянок Старосамбірського, Городоцького, Турківського і Мостиського районів – зсувні ділянки в основному стабілізовані, розвиток бокової ерозії пов”язаний з вирубкою лісу. Після проведення інженерних заходів зсувні процеси в м. Судова Вишня припинились ( табл. 6.2). Площа поширення зсувів Таблиця 6.2 Площа розповсюдження зсувів №

Адміністративний район

Кількість (одиниць)

Зсувонебезпечні території, кв.км

кв.км

%

активні зсуви

0,02

0,01

2

0,02

стабільні зсуви

1

Бродівський

2

Буський

─

─

─

─

─

3 4 5

Городоцький Дрогобицький Золочівський

13 28

1,83 2,2

Жидачівський Жовківський Кам’янко – Бузький

─ 0,75 0,3

─

6 7 8

─ 0,7 3,9

77 126 ─

─ 0,7

─

─

8 19 ─

9 10 11

Миколаївський Мостиський Перемишлянський

─ 34

─ 4,13

─

12

Пустомитівський

13 14 15

Радехівський Самбірський Сколівський

16

Сокальський

17

Старосамбірський

18 19 20

Стрийський Турківський Яворівський

─

─

─

─

─

─ 170 ─

─

─

─

─

─

─

─

─ 6

─ 1

─

─

104

7,1

─ 35 416

─

─

─

─

─

45

3,6

210

0,01

4 42

0,61 3,45

0,01

2

0,15

18 187 10

Згідно з даними кадастру карстових форм на ділянці “Городок-Щирець” і “Завадів” наявні 600 поверхневих карстових лійок. Розвиток сульфатного карсту в зоні впливу Яворівського ДГХП “Сірка” в зв”язку з затопленням кар”єру не

прогресує. Карстові процеси стабілізовані і в Пустомитівському районі. В зоні техногенно активізованого карсту знаходиться понад 50 населених пунктів в 11 районах області і південно-західній частині Львова ( табл. 6.3). Площа поширення карсту Таблиця 6.3 Ураженість карстом №

Адміністративний район

тис.га

%

Відкритий

Напів-відкритий

тис.га

тис. га

%

%

Покритий тис.га

1

Бродівський

38,4

32

38,4

2

Буський

27,0

33

27,0

3 4 5

Городоцький Дрогобицький Золочівський

23,9 35,0

47 27

26,8

27

26,8

6

Жидачівський

10,0

10

10,0

7

Жовківський

42,9

33

42,9

8

Кам’янко – Бузький

29,5

33

9

Миколаївський

34,6

49

10

Мостиський

─

─

11

Перемишлянський

17,0

9

12

Пустомитівський

56,3

51

13

Радехівський

38,2

32

14

Самбірський

─

─

15

Сколівський

─

─

16

Сокальський

─

─

17

Старосамбірський

─

─

18

Стрийський

15,0

19

19

Турківський

─

─

20

Яворівський

76,6

51

Всього по області

5

4,6

4

%

23,9 30

30,0

17,0 6,3

50 38,2

15,0

6,6

70

471,2

Просадки земної поверхні над гірничими виробками в результаті виробничої діяльності зафіксовано маркшейдерською наступних підприємств: ДП “Львіввугілля”, Стебницького ДГХП “Полімінерал”, ВАТ “Бориславський озокерит” та ВАТ “Дрогобицький сільзавод”. Крім цього, підтоплено проммайданчик Роздільського ДГХП „Сірка”.

7. ВІДХОДИ 7.1.

Структура утворення та накопичення відходів

Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації - проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи. Всі відходи в залежності від фізичних, хімічних і біологічних характеристик загальної їх маси або окремих інгредієнтів поділяються на 4 класи небезпеки: I-й надзвичайно небезпечні; II-й - високо небезпечні; III-й - помірно небезпечні; IV-й мало небезпечні. Більшість відходів, які належать до ІV класу небезпеки, видаляються на полігони твердих побутових відходів. Відходи хімічної і гірничо-добувної промисловості накопичують на спеціальних накопичувачах. Решта відходів, які належать до ІІ і ІІІ класів небезпеки, зберігаються на території підприємств ( табл.7.1). Відходи у Львівській області (2006 р.) Таблиця 7.1 Клас небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів, т

У тому числі, т для яких визначено умови зберігання, транспорту-вання, видалення

для яких визначено підприємства або виробництва з їх утилізації

для яких визначено місця видалення відходів

3744,63

з визначеними хімічним складом та фізичними властивос-тями 3744,63

3734,93

2200,82

0,83

1-го класу небезпеки

20,42

20,42

20,42

20,42

-

2-го класу небезпеки

1 534,11

1 534,11

1 534,11

1 529,61

0,73

3-го класу небезпеки

2 190,10

2 190,10

2180,4

2180,4

0,10

Разом (усіх класів небезпеки), у тому числі:

Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 7.2 Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 км², т Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки у розрахунку на 1 особу, кг

2004 рік 0,048

2005 рік 0,035

2006 рік 0,169

0,415

0,3

1,4

Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 36,0 млн. тон гірничої породи) та ЗАТ «Львівсистеменерго (близько 72 млн. тон гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 9,5 млн. тон золи), накопичувачах Роздільського ДГХП "Сірка" (близько 4 млн. т фосфогіпсів), Стебницького ДГХП "Полімінерал (3826 тис. тонн шламів і хвостів збагачувальної фабрики), в амбарах Львівського дослідному нафтомаслозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК «Галичина» (понад 39,0 тис. тон

нафтошламів, змішаних з кислим гудроном), складах АТ «Агросервіс» (близько 300 тон непридатних та заборонених до використання пестицидів). Всі перераховані відходи мають вторинну ресурсну цінність. З метою ефективного використання накопичених відходів держуправлінням ініційовано розробку обласної програми поводження з токсичними відходами.

7.2.

Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів

Власниками відходів вживаються заходи з їх утилізації, зокрема: ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод” опрацьовує з ТзОВ „Альвема” (м. Макиївка) питання утилізації кислих гудронів, що розміщені на Львівському сміттєзвалищі. ВАТ «Миколаївцемент» спільно з Добротвірською ТЕС та Роздільським ДГХП «Сірка» розробляється документація щодо можливості використання золошлаку та відходів фосфогіпсів у виробництві цементу ВАТ «Миколаївцемент» опрацьовується питання впровадження використання альтернативних видів палива у виробництві цементу ( табл. 7.3). Перелік підприємств Львівщини, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 7.3 №№ з/п 1.

2.

3.

4.

5.

Назва підприємства, адреса Вагонне депо “Дрогобич-Львів” ВАТ “Львівський досліднийнафтомаслозавод” ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” ТзОВ “ІнтерПет” ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) нафтошлами відпрацьовані оливи переробка макулатури

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

2080,0 10000,0 137600,0

1690,45 1003,645 110000,0

браковані ПЕТ-пляшки переробка макулатури

6000,0 30000,0

1100,0 1300,0

Потенційну загрозу забруднення довкілля несуть відходи імпортовані ДП «Спецсервіс» та ТОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини та виготовлені з них модифікатори типу МГ. Всього на території області розміщено 18,928 тис. тон модифікатора та 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків. На даний час на території Львівської області екологічно безпечні технології переробки зазначених відходів та модифікатора не опрацьовані. На протязі 2006 року небезпечні відходи на територію області не імпортувались. В області вирішені питання збору, знешкодження, видалення, транспортування та утилізації таких промислових відходів: відпрацьованих мінеральних олив; нафтошламів; макулатури; поліетиленової плівки; відпрацьованих люмінесцентних ламп; відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів відпрацьованих автомобільних шин Більшу частину промислових відходів, що утворюються та накопичені на території Львівської області, становлять відходи гірничодобувної та енергетичної галузі, зокрема гірнича порода, зола, фосфогіпси. Ці відходи мають вторинну ресурсну цінність.

Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т Таблиця 7.4 Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

Видалено за рік

разом

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

в т.ч. знешкоджено (знищено)

захоронено в місцях організованого складування

направлено в місця неорганізованого складування

Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами

3,14

20,42

0,12

-

6,00

Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані)

2,58

19,46

0,12

-

5,72

2,58

19,00

0,12

-

5,72

-

0,46

-

Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять органічні аміни, інші органічні азотовмісні сполуки

-

0,00

-

-

0,10

0,10

Відходи, що містять ізоціанати Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва

-

0,10

0,10

0,56

0,87

0,19

0,56

0,87

0,19

199 469,11

1 534,11

556,42

47,28

200 126,76

6,79

32,68

Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки

21,47

443,12

0,05

Відходи, що містять залізо та його сполуки

-

0,05

0,05

Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані)

-

3,97

-

21,47

436,91

-

32,46

0,93

2,19

-

0,22 0,93

10,14

1,94

10,14

1,94

Інші відходи, що містять метали та їх сполуки

6,79

Відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи, що містять фосфор та його неорганічні сполуки

0,04

Відходи, що містять хлор та його неорганічні сполуки

0,89

Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки

Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи, що містять органічні сполуки сірки Відходи, що містять феноли та фенолові сполуки (у т.ч. хлорфеноли) Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні органічні сполуки Відходи, що містять поліхлоровані дифеніли, поліхлоровані терфеніли, поліхлоровані нафтални, полібромовані дифеніли, у тому числі мастила трансформато Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв'язувальних матеріалів Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи у вигляді смолистих залишків перегонки, дистиляції чи будь-якої піролітичної обробки, процесу Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи Відходи виробництва та приготування фармацевтичної продукції Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри Відходи, що містять відпрацьовані мастильноохолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводневоводяні суміші та емульсії Відходи, забруднені нафтопродуктами - грунт, деревина, дрантя

Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремим видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки

0,40 199 204,19

808,10

0,43

199 912,66

199 200,00

800,00

-

199 907,16

-

0,80

-

3,00

0,37

0,43

0,63

0,37

3,26 0,57

0,12

0,30

0,42

-

0,50

-

0,10

0,45

0,76

-

0,16

-

5,00

-

1,00

145,62

-

128,50

145,62

-

128,50

0,60

0,87

0,87

0,60

0,87

0,87

96,30

271,87

554,00

40,10

51,13

42,48

12,69

368,11

33,98

19,89

52,80

242,23

173,26

5,70

29,61

1,03

13,72

10,12

-

1,63

-

3,24

2,50

0,42

61,88

1 630,20

41 021,68

2 190,10

38 783,47

106,10

17,42

81,17

0,40

9,60

Відходи, що містять ванадій та його сполуки Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи, що містять ртуть та її сполуки (у тому числі люмінесцентні лампи) Відходи, що містять свинець та його сполуки (у тому числі батареї акумуляторні цілі чи розламані) Відходи, що містять тантал та його сполуки Відходи, що містять хром та його сполуки Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи, що містять кремній та його сполуки (за виключенням хлорсиланів і кремнійорганічних мономерів)

10,10

10,10

0,53

0,39

0,53

-

0,03

0,03

1,15

0,82

38 783,47

-

0,01

0,23

93,46

0,02

0,01

0,86

16,16

69,98

53,71

3,66

2,26

3,15

-

0,06

0,06

-

8,71

1,15

0,30

8,71 Відходи, що містять неорганічні сульфіди Відходи, що містять неорганічні сполуки фтору (за виключенням фториду кальцію) Інші відходи, що містять неметали та їх сполуки Відходи, що містять корозійні речовини Відходи, що містять кислотні розчини чи кислоти у твердому стані, відпрацьовані кислоти Відходи, що містять основні розчини чи основи у твердому стані, відпрацьовані основи, луги Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші

3,15

45,00

45,00

-

2,45

2,20

0,05

2,04

3,72

-

2,04

1,81

3,72

1,81

0,23

0,23 0,37

39 892,85

38,92

18,18

37 589,46

Відходи, що містять органічні сполуки фосфору

10,88

10,88

Відходи, що містять органічні сполуки фтору Відходи, що містять органічні сполуки хлору (за виключенням хлорорганічних розчинників та хлорфенолів)

1,80

1,80

Відходи, що містять формальдегід

14,83

14,83

-

0,03

0,03

0,22

3,28

0,01

0,30

17,58

17,58

39 827,08

16,00

1,93 Відходи, що містять галогеновані органічні розчинники Відходи, що містять органічні розчинники (за виключенням галогенованих розчинників) Відходи, що містять поліциклічні чи гетероциклічні ароматичні органічні сполуки Відходи виробництва, приготування та використання чорнил, фарб, барвників, пігментів, лаків, оліфи, мастики, друкарської фарби та аналогічної продукц Відходи виробництва, виготовлення та використання синтетичних смол, каучуку, латексу, пластифікаторів, клеїв та інших зв'язувальних матеріалів Відходи оброблення металевих та пластмасових

0,30 37 527,66 0,57 0,06 0,65

0,76

0,76

0,05

1,20

0,05

37,04

0,08

31,56

поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відходи виробництва, приготування та використання пестицидів, непридатні та заборонені до використання, не ідентифіковані пестициди Відходи виробництва, приготування та використання агрохімічної продукції іншої, у тому числі непридатної або забороненої до використання Відходи медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин, інші медичні відходи Прилади медичного призначення, що не відповідають установленим вимогам, відповідним чином не маркіровані, зіпсовані чи використані (у тому числі шприц Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки

382,52

4,53

6,00

9,60

331,18

381,93

4,53

6,00

9,60

328,48

0,59

-

-

0,04

-

0,04

573,27

2 099,24

41,28

1 620,68

723,31

548,22

2 051,47

0,20

1 620,68

720,91

23,39

47,10

40,42

2,40

1,66

0,66

0,66

2,55

Інші відходи

11,19

22,58

0,16

723,31

Інші відходи

11,19

22,58

0,16

720,91

Нафтовідходи та нафтошлами Відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри Відходи, що містять відпрацьовані мастильноохолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводневоводяні суміші та емульсії

2,70

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 7.5 N з/п 1

2 3

4 5

Назва підприємства, адреса Назва виробництва Вагонне депо “Дрогобич-Львів” (Львівська область, м. Дрогобич, пров. Вокзальний,11) ВАТ “Львівський досліднийнафтомаслозавод” (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 207) ВАТ “Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” (Львівська область, м. Жидачів, вул.Фабрична,4) ТзОВ “ІнтерПет” (м. Львів, вул. Гайдучка,5) ВАТ «Кохавинська паперова фабрика»

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) нафтошлами

Потужність, т /рік 2080,0

Утилізовано відходів за звітний рік, т 1690,45

відпрацьовані оливи

10000,0

1003,645

переробка макулатури

137600,0

110000,0

браковані ПЕТ-пляшки переробка макулатури

6000,0 30000,0

1100,0 1300,0

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 8.1.а. Надзвичайні екологічні ситуації Загалом протягом року в області зафіксовано:  13 техногенні аварії, які спричинили забруднення прилеглих теритрорії та водних обєктів;  6 випадків підняття рівнів грунтових і поверхневих вод, внаслідок яких відбулось підтоплення житлових будинків та сільськогосподарських угідь, в т.ч 1 надзвичайна ситуація регіонального характеру.  2 карстових провали. Надзвичайні ситуації природного і техногенного походження у 2006 році Таблиця 8.1 Дата 11 січня

Місце Ст. Лавочне Сколівського району Львівської залізниці с. Волсвин Сокальського району c. Піски Пустомитівського району

Опис ситуації витік метанолу з-під верхнього заливного люку в одній із залізничних цистерн товарного потягу

Наслідки Факторів ураження для населення та об’єктів навколишнього середовища не створено

вилив на поверхню землі технічної води з водовідводу збагачувального комбінату ЗАТ “Львівсистеменерго” карстове провалля

22 березня

м. Самбір

розлиття металічної ртуті на площі 0,3 м2

27 березня

с. Новий Кропивник Дрогобицького

31 березня

смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району

31 березня

на території області

22 травня

м. Львів

19 червня

м. Львів

внаслідок інтенсивного льодоходу на р. Стрий відбулося підняття рівня води і підтоплення 29 житлових будинків. Замулено 21 криницю, знищено дерев’яний настил підвісного пішохідного мосту через р. Стрий на поверхні землі виявлено нафтові плями. територія забруднена нафтою, яка була витіснена ґрунтовими водами з негерметично закритої металевої цистерни ємністю 20 м3, вкопаної в землю і залишеної на місці після виходу з експлуатації нафтової свердловини “Завада-6” (власник НГВУ “Бориславнафтогаз”). внаслідок проходження піку паводку підтоплено 26 житлових будинків та 477 садиб, виникла загроза руйнування споруд та комунікацій викид в атмосферу біля 50 л аміаку в приміщенні компресорного цеху ТзОВ "Галка Макс" краплини розлитої ртуті

Загроза руйнування полотна залізничної колії, попадання технічної води в криниці села, водогін та в річку Рата Організовано фахове спостереження ДП “Укрзахідгеологія” за розвитком розповсюдження карстових процесів. Засипано глину у карстову порожнечу Розлиту ртуть зібрано (біля 200 гр.), проведено обстеження забрудненої території В затоплених домогосподарствах проведено відкачку води з підвалів та криниць, визначено розміри збитків. Відновлено настил підвісного пішохідного мосту через річку

30 червня

Старосамбірський район

потужний атмосферний фронт, який спричинив сильні дощі, зливи та шквали

17 липня

с. Унятичі Дрогобицького

витік біля 5 т дизельного палива на рельєф місцевості (забруднено біля 100

30 січня 23 лютого

З цистерни відкачано 18 м3 залишків нафто-водяної суміші, цистерна відрита та піднята на поверхню. Для недопущення попадання нафти в р. Стрий на безіменному потічку встановлено 4 гідрозатвори та зібрано 50 л нафто-водяної суміші

створена водяна завіса довкола місця події та проведена нейтралізація аміаку розлиту ртуть зібрано (біля 200 грамів), забруднену територію оброблено розчином перманганату калію відновлено нормальні умови життєдіяльності постраждалого населення (встановлено попереджуючі знаки, огороджено небезпечні ділянки доріг, розчищено водопропускні труби, кювети, вирито додаткові траншеї для скиду води з підтоплених територій тощо) витік дизпалива ліквідовано, попадання дизпалива в р.Бар припинено. З метою

району

м2 поверхні землі з попаданням біля 100 л дизпалива в р. Бар).

12-14 серпня

м. Червоноград

14 серпня

м. Жидачів

внаслідок сильних дощів в понижених місцях через підвищення рівня ґрунтових вод та відсутність місцевого стоку зазнали підтоплення та пошкодження різного ступеня житлові будинки, підвальні приміщення, присадибні ділянки карстовий провал розміром близько 4 м2, глибиною 2 м.

16 серпня

м. Ходорів Жидачівського району селище Жвирка Сокальського району

31 серпня

сильні опади та підняття рівнів води в р. Луг внаслідок сильних опадів піднялись рівні ґрунтових вод, що призвело до підтоплення підвальних приміщень дитячого садка, житлових будинків, присадибних ділянок та каналізаційнонасосної станції через несанкціоновану врізку в нафтопровід ВАТ НПК “Галичина” стався витік на поверхню землі 1,5 т нафти-сирцю, що спричинило забруднення меліоративного каналу, який впадає в р. Тисмениця

14 жовтня

с. Почаєвичі Дрогобицького району

21 жовтня

мікрорайон “Млинки” м. Дрогобича

витік на поверхню землі біля 150 літрів дизпалива з продуктопроводу “Дрогобич - Калуш”

15 листопада

с. Козьова Сколівського району с.Задністря та Чуква Самбірського району м. Мостиська

дві несанкціоновані врізки в трубопровід магістральних нафтопроводів “Дружба”

16 листопада 1 грудня

витік нафтопродукту в р. Чукв’янка, яка впадає в р. Дністер у воді 9 криниць з 19 досліджених виявлено перевищення вмісту нітратів (біля 650 мг/дм3 при допустимій концентрації – 45 мг/дм3 )

запобігання подальшого розповсюдження дизпалива на поверхні річки встановлено два бонових загородження. Проведено зачистку забрудненої території та водної поверхні річки (з поверхні землі зібрано 1 т. нафтопродуктів). Забруднену землю та берег оброблено 40 кг сорбенту “Еконадін”.

відпрацьовано заходи з ліквідації провалля, сплановано проведення геофізичних і гідрогеологічних досліджень. ліквідовано наслідки побудовано дренажний канал

встановлено 4 бонових загородження, вздовж каналу влаштовано 14 приямків для відбору нафти з поверхні дзеркала води (відкачано та вивезено 12 т нафто-водної суміші). З поверхні грунту зібрано залишки нафтопродукту в кількості 450 кг. Просякнута нафтою травяна рослинність утилізована на території НПЗ ВАТ НПК “Галичина”. влаштовано 8 приямків, з яких зібрано близько 120 л нафтосуміші. Для нейтралізації залишків нафтопродуктів забруднену поверхню оброблено 10 кг сорбенту “Еконадін”. витоку нафтопродуктів не зафіксовано встановлено гідрозатвор на відстані 60 м від місця врізки. Місце витоку та берега річки оброблено 20 кг сорбенту мешканці міста проінформовані про заборону вживання води із забруднених криниць та доведено адреси сусідніх криниць з чистою водою

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності 8.1.1.а. Характеристика екологічного стану оборонних об'єктів Заходи екологічного забезпечення у військових частинах Західного оперативного командування організовано у відповідності до природоохоронного законодавства України, Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. наказів МО України від 1995р. *№ 171, 1997 року № 300,* 1999 року № 279 та наказів командувача військ Західного оперативного командування. У військових частинах оперативного командування проводиться певна робота щодо недопущення зниження існуючого рівня екологічного стану військ.

Організація екологічної безпеки у військових частинах здійснюється у відповідності до наказів командирів військових частин з визначенням основних завдань та відповідальних осіб за виконання екологічних заходів, розроблені плани екологічного забезпечення, а також організаційні заходи, які спрямовані на реформування військ та зменшення джерел забруднення' навколишнього середовища.

8.1.1.б. Причини та наслідки надзвичайних ситуацій у сфері військової діяльності У оперативному командуванні знаходиться два склади ракетного палива. Випадків виливу з них нафтохімічних продуктів не виявлено, однак багато резервуарів на складах та базах пального, вислужили встановлені терміни і їх технічний стан потребує особливої уваги, Підвищеної уваги потребують також об'єкти для збереження компонентів ракетного палива та небезпечних хімічних речовин, які зберігаються у військових частина що розташовані у населених пунктах м. Радехів, с. Ценжів5 м. Калинівка Організація та порядок зберігання окислювача на даний час відповідає вимогам керівних документів. У 2005 році в рамках програми "Реформування та розвиток Збройних Сил України" (підпрограма "Ліквідація наслідків військової діяльності") були проведеш роботи по ліквідації грунтів, які були забруднені нафтопродуктами в ході повсякденної діяльності у військових частинах, які розташовані у ж Арламова-Воля, м. Ківерці та м. Мукачеве. У 2006 році в рамках згаданої програми було проведено геолого-екологічне обстеження території військової частини яка розташована в м. Дубно, До небезпечних у техногенному відношенні об'єктів належать база ракетно-артилерійського озброєння, яка розташована у населеному пункті м. Брюховичі. Згідно вимог Указу Президента України від 3 червня 2004 року №609/2004 "Про стан збереження боєприпасів і вибухових речовин на арсеналах, базах і складах Збройних Сил України" проведені заходи щодо підвищенню рівня вибухопожежобезпеки та живучості, За рахунок вивозу найбільш небезпечних реактивних снарядів з бази на арсенали і бази Центру зменшено техногенну небезпеку у Львівській області.

8.1.1.в. Безпека діяльності Флоту України та іноземних флотів у територіальних водах України Аналіз результатів перевірок дотримання вимог чинного законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища свідчать про те, що актуальною на сьогодні залишається проблема роботи пило-газо очищення викидів з котелень, очисних споруд щодо очистки питної води та знезаражування стічних вод, які скидаються на власні очисні споруди. Завдання по очищенню стічних вод у військах оперативного командування покладено на 19 каналізаційних очисних споруд та 12 каналізаційних насосних станцій, які обслуговуються КЕЧ районів. На сьогоднішній день практично всі КНС та очисні споруди потребують

термінового реконструювання або капітального ремонту. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації зношені на 80 % 3 мають багато поривів, що негативно впливає на якісне забезпечення комунальними послугами особового складу та екологічний стан військових частин і військових містечок. Каналізаційні очисні споруди військових містечок Яворівського, Старицького, Делятинського гарнізонів значно перевантажені, потребують термінового капітального ремонту та реконструювання. Системи автоматичного знезаражування водопостачання та каналізації практично не працюють в зв'язку із застарілістю та зношеністю обладнання. Водозабезпечення військових частин оперативного командування здійснюється як із міської мережі так із артезіанських свердловин. Всього у військах оперативного командування існую 36 свердловини із яких 10 потребують тампонування. На сьогоднішній день 18 свердловин не мають дозволів на спецводокористування, або термін дії їх закінчився.

8.1.1.г. Екологічні наслідки та безпека військових навчань на території України Майже у всіх військових частіших та установах оперативного командування, де проводились перевірки, усупереч Закону України 44Про охорону атмосферного повітря7' на котрольно-технічних пунктах парків озброєння та техніки відсутні прилади для ведення контролю токсичності газів військової техніки. Завдання щодо здійснення контролю за викидами шкідливих речових із автомобільної техніки вирішуються лише спільно з державними органами екологічної безпеки, при налагодженій тісній взаємодії. Основними забруднювачами атмосферного повітря у військах оперативного командування залишаються котельні, які знаходяться на балансі та обслуговуванні КЕЧ районів. Всього в Західному оперативному командуванні на 1.0ї .07 в наявності 55 котелень. Практично у всіх військових частинах експлуатація котельні здійснюється без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а 95 % котелень не обладнані пило газоочисною установкою. Згідно вимог наказу Міністра оборони України № 279 від 1999 року одним з пунктів перевірки екологічного забезпечення частин оперативного командування є наявність державного акту на землекористування. Не в повному обсязі вирішується, питання щодо виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України 1998р. № 1218 "Про порядок зберігання і передачу відходів " військовим частинам та КЕВ ( КЕЧ районів) необхідно заюіючати угоду із спеціалізованими підприємствами на передачу для утилізації відходів господарської діяльності. Кожна заключна угода вимагає проплати 200350 грн. з частини на рік. На війська Західного оперативного командування на рік на ці потреби необхідно близько 110 тис. грн. На протязі 2005-2006 років найбільш активно перевірялися військові частини обласними та районними управліннями екології та природних ресурсів Волинської, Львівської, Хмельницької та Чернівецької областей За результатами перевірок складені акти, суттєвих зауважень по порушенню

природоохоронного законодавства по військових містечках не виявлено, за винятком: - КЕВ м, Хмельницький - необхідно завершити роботи по водозабору и. Хмельницький (Раково) - тампонування не діючих свердловин, встановлення суворої зони огорожі водозабору, ремонт обладнання та інше, - Чернівецька КЕЧ району - забруднення навколишнього природного середовища навколо військового містечка № 25 (Садгора м. Чернівці) в зв'язку з несвоєчасним вивезенням, рідких відходів каналізації з вигрібних ям.

- КЕВ м. Тернопіль (колишня Луцька КЕЧ району) - забруднення території навколо військового містечка № 2 м. Броди, в зв'язку із несвоєчасним проведенням ремонту насосного обладнання на КНС.

- Яворівська КЕЧ району - перевантаження очисних споруд у Яворівському та Старицькому гарнізонах, що інколи (в період паводків та збільшення атмосферних випадків) негативно впливає на забруднення навколишнього природного середовища» 8.1.1.д. Заходи з мінімалізації негативного впливу військової діяльності на довкілля Командуванням оперативного командування та командирами військових частин приймаються всі можливі, заходи щодо недопущення ускладнення екологічної обстановки у військах оперативного командування, але без належного фінансування, на капітальний ремонт і реконструкції об'єктів які впливають на екологічний стан військових містечок вирішити ці проблеми практично не представляються можливим. Пропозиції щодо покращення екологічного стану: 1. Для призупинення темпів забруднення, а також руйнування природного середовища, необхідно проведення реконструкції та капітального ремонту природоохоронних об'єктів.

2. Передбачити фінансування природоохоронних заходів окремою стрічкою у бюджеті Міністерства оборони України, 3. Поширити фінансування дослідно - конструкторських робіт, щодо розробки засобів для проведення: екологічної експертизи, та контролю за станом навколишнього природного середовища на військових об'єктах та військових містечках, 4. Вирішення питань по приведенню до єдиних норм системи забезпечення комунальними послугами, згідно діючих міжнародних стандартів» 5. Вирішення питання по фінансуванню, які пов"язакі з розробкою необхідних документів на викиди з котелень в атмосферу забруднюючих речовин, скиди рідких відходів з очисних споруд та дозволів на спецводокористування, розробку паспортів водного господарства військових містечок.

6. Забезпечення військових частин та установ приладами контролю за токсичністю відпрацьованих газів автотранспорту.

7. Вирішення питання щодо наукового обґрунтування і розроблення санітарно-захисної зони на Яворівському загальновійськовому полігоні.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами 8.1.2.а. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Підприємствами області у виробничих процесах широко застосовуються небезпечні хімічні речовини, такі, як соляна, сірчана, плавикова, азотна, мурашина кислоти, ціаніди, формальдегід та ін. Ці речовини є надзвичайно небезпечними для здоров’я людей та довкілля. Умови зберігання цих речовин потребують особливого контролю, оскільки переважна частина таких речовин є агресивною до тари, в якій вони зберігаються. В 2006 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області видано 35 дозволів на використання та зберігання таких речовин відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів". На території Львівської області налічується майже 2 тисячі населених пунктів, у яких проживає 2,7 млн.осіб населення. Разом з промисловогосподарським комплексом створюється щорічно біля 5,0 млн.куб.м твердих побутових відходів, з яких централізованим збором та захороненням охоплено лише 1,8 млн.куб.м (37%), решта вивозиться стихійно ( табл. 8.2). На сьогоднішній день в області існує 51 полігон твердих побутових відходів та несанкціоновані звалища в кількості 521 од. Загальна площа, зайнята під сміттєзвалища, складає 461 га, в т.ч. під стихійні – 300 га ( 65% ) (Додаток 5). Переважна більшість полігонів працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас через відсутність необхідних споруд та механізмів технологія захоронення здійснюється з порушенням нормативних вимог, що в свою чергу призводить до забруднення навколишнього природного середовища. Площа місць видалення твердих побутових відходів Таблиця 8.2 Райони Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам’янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівский Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський Усього

Площі під твердими побутовими відходами, га 35,05 4,0 7,7 24,4 17,87 52,19 20,80 29,10 24,82 12,9 19,14 9,75 1,3 31,9 4,61 48,29 20,25 9,97 2,14 25,72 428,75

Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво і роботу ( рис. 8.1). Рис. 8.1. Сміттєзвалища Львівської області Кількість сміттєзвалищ (полігонів) по адміністративних районах станом на 01.01.2007 рік

Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький

80

Жидачівський Жовківський

70

Золочівський Кам’янка-Бузький

60

кількість

Миколаївський 50

Мостиський Перемишлянський

40

Пустомитівський Радехівский

30

Самбірський Сколівський

20

Сокальський 10

Старосамбірський Стрийський

0 адміністративні райони

Турківський Яворівський

Слід відмітити, що наявні сміттєзвалища не виконують функцію природоохоронних споруд з екологічно безпечного захоронення побутових відходів, тому жодне сміттєзвалище не можна повноцінно назвати «полігоном». Погіршення екологічної ситуації в місцях захоронення відходів пов’язано з забрудненням практично усіх природних ресурсів: атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала та не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій. Зокрема, у сільських населених пунктах області практично відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з твердими побутовими відходами та санкціоновані полігони відходів. Побутові відходи складують у природних рельєфних утвореннях – балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об’єкти. В 2006 році розроблена та затверджена розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 24.03.06р. №281 і прийнята за основу рішенням Львівської обласної ради Обласна програма поводження з твердими побутовими відходами на 2007-2015 роки. Згідно із зазначеною Програмою, область поділена на райони для організації вивезення відходів та розміщення регіональних об'єктів ТПВ. На даний час ведуться роботи з будівництва підприємства промислової переробки побутових відходів потужністю до 100,0 тис. т. на рік для мм. Червонограда, Соснівки і смт. Гірник та розпочаті роботи щодо реконструкції полігону ТПВ Стрийсько-Дрогобицького регіону з подальшою метою побудови сміттєпереробного заводу для Стрийсько-Дрогобицького регіону.

8.1.2.б. Поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та отрутохімікатами Питання поводження (зберігання, затарення та вивозу на знешкодження) з непридатними та забороненими до використання пестицидами регулюється Регіональною програмою заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатними для використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2005-2010 рр.», затвердженої рішенням Львівської обласної ради № 377 від 23.06.2005 р. Всього в області за результатами інвентаризації станом на 15.12.2005 р. нараховувалось 774,419 т непридатних пестицидів, приблизно половина з них невідомого походження або невизначеного хімічного складу. В квітні поточного року за кошти обласного фонду ОНПС в розмірі 300,0 тис. грн. з області на знешкодження вивезено 23,3 тон непридатних пестицидів, а саме: 7,1 т з Буського, 6,0 т з Жидачівського та 10,2 т з Стрийського районів. Впродовж вересня-жовтня поточного року за кошти Державного фонду ОНПС в розмірі 1 млн. грн. з районів області вивезено на знешкодження 77,882 т, а саме: 16,471 т з Жовківського, 27.65 т з Бродівського, 6,415 т з Мостиського, 7,650 т з Турківського Турківського (в т.ч. 3,863 т із трьох розгерметизованих контейнерів, розміщених на території колишнього базисного складу Турківського ВАТ «Агросервіс», що біля с. Сянки), 5,334 т з Старосамбірського та 14,362 т з Радехівського районів. Вивезення проводиться максимально наближено до графіку знешкодження, встановленого зазначеною Програмою, та з урахуванням екологічної небезпеки стану зберігання пестицидів в усіх господарствах області відповідно до результатів інвентаризації. Однак цих коштів недостатньо для вивезення пестицидів із усіх аварійних складів. В сумі за зазначені кошти Державного та обласного фондів ОНПС 101,182 т непридатних та заборонених пестицидів. Результати зважування пестицидів під час їх відвантаження на знешкодження свідчать про майже вдвічі більшу їх кількість в місцях зберігання ніж подано в результатах інвентаризації. На думку держуправління дана ситуація зумовлена тим, що інвентаризації пестицидів проводилось окомірно, окрім цього, внаслідок потрапляння вологи в залізобетонні контейнери вага останніх збільшилась. Потребує систематичного контролю стан зберігання пестицидів у залізобетонних контейнерах у зв’язку з розгерметизацією останніх та випадками просочування пестицидів із них. На даний час в області із 195 контейнерів пошкоджені 13 контейнерів (2 шт. – Турківський р-н, 11 шт. – Золочівський р-н). Причини розгерметизація контейнерів не встановлені. Держуправлінням спільно з Головним управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації 10.10.2006 р. проведено спільну колегію з розгляду питання виконання Регіональної програми заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатним до використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2005 - 2010 роки. Постановою колегії відмічено про задовільний стан виконання заходів програми.

На даний час на території області нараховується близько 730,0 т непридатних пестицидів.

8.2. Радіоекологічна безпека 8.2.а. Проблема поводження з радіоактивними відходами Проблема негативного екологічного впливу радіації на навколишнє природне середовище постає дедалі гостріше, що пов’язано із невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин як природного, так і техногенного походження. Чимраз ширше техногенні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) застосовуються в медицині, промисловості , наукових дослідженнях та ін. На території Львівської області ліцензовано 8 суб’єктів господарської діяльності, які використовують радіоізотопні ДІВ. Ряд промислових процесів супроводжується винесенням на земну поверхню відкладів, в яких концентрація природних радіонуклідів перевищує рівень природного місцевого фону. Зокрема, видобуток кам’яного вугілля, що вміщує незначну кількість природних радіоактивних елементів призводить до їх попадання на земну поверхню. На Львівщині найвищі показники щільності радіонуклідів спостерігаються на териконах і хвостосховищах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Спалювання на теплових електростанціях вугілля веде до осідання пилу, попелу, золи із підвищеним вмістом радіоактивних речовин на поверхню грунту біля ТЕС та накопичення в золосховищах. На території області функціонує Львівський державний міжобласний спецкомбінат Українського державного об’єднання „Радон” Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Львівський спецкомбінат обслуговує територію західно-центрального регіону (7 областей) і, починаючи з 1989 року, є найбільшим накопичувачем ДІВ (радіоактивних відходів) у Львівській області. Радіоактивні відходи, які поступають на зберігання на спецкомбінат з метою недопущення їх впливу на довкілля та населення ізолюються, відповідно до встановленої технології. В подальшому, після прийняття відповідних нормативно-законодавчих актів, радіоактивні відходи плануються до перевезення в Національний могильник. Результати зважування пестицидів під час їх відвантаження на знешкодження свідчать про майже вдвічі більшу їх кількість в місцях зберігання, ніж подано в результатах інвентаризації. Дана ситуація зумовлена тим, що інвентаризація пестицидів проводилась окомірно, окрім цього, внаслідок потрапляння вологи в залізобетонні контейнери вага їх вмісту збільшилась. Потребує систематичного контролю стан зберігання пестицидів у залізобетонних контейнерах у зв’язку з їх розгерметизацією та випадками просочування пестицидів. Причини розгерметизація контейнерів не встановлені.

Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 01.01. 2007 року) Таблиця 8.3 № з/п

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район) м. Львів Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівький Кам’янко-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівский Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський Усього

Кількість, т

Кількість складів, од.

30,302 41,98 64,72 25,5 57,93 77,19 40,184 76,706 44,871 8,06 29,811 22,3 63,886 48,851 5,5 23,311 15,883 21,5 16,905 14,186 729,576

2 7 2 6 1 3 18 16 15 5 1 12 12 8 1 4 4 12 1 13 143

Стан складських приміщень (од.) добрий

задовільний

із них паспортизовані

незадовільний

1

1 2

2 7 1 4

1 2 1

-

1 2 15 12 15 3 1 12 12 5 1

1 1

12

1 3 3

4 8 1 9 108

1 4 -

3 -

1

3

1

3

9

4 23

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 9.1. Основні фактори впливу стану довкілля на здоров’я населення у 2006 році Спостереження за шумовим забрудненням проводились лабораторією Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Заміри проводилися на 61 точці у Львові та Львівській області, зокрема, на Яворівському полігоні, в аеропорту "Львів", на вертольотодромі, залізничних коліях: "Ходорів-Львів", "Львів-Солотвино", "Львів-Стрий" (Миколаївський район), "Львів-Ковель", "Львів-Мостиська-2", "Чоп-Львів", Підзамчівському відділенні Львівської залізниці, шахта №8, меблевому комбінаті, ТзОВ НВП "Гетьман", автотрасі "Київ – Чоп", автотрасі "Львів - Краківець", автотрасі "Львів-Київ", автотрасі "Львів-Ковель", автотрасі "Львів-Стрий", автомагістралях "Львів-Шегині", "Львів-Дрогобич", вздовж трамвайних колій м. Львова ( табл. 9.1). На 25 точках виявлені перевищення допустимих рівнів шуму (40,9% від усіх обстежених точок). Точки з перевищенням допустимих рівнів шуму Таблиця 9.1 Назва точки спостереження

Місце розташування (адреса) точки спостереження

Значення

Яворівський район м. Самбір Ст.Самбірський р-н Миколаївський р-н

55 - 69 дБА 67-81 дБА 69-86 дБА 70-76 дБА

Залізнична колія «Львів-Ковель» Залізнична колія «Чоп-Львів»

С. Новий Став м. Стрий

Підзамчівське відділення Львівської залізниці.

м. Львів Шевченківський р-н

75-80дБА 67-82 дБА 59-80 дБА

Шахта №8 Меблевий комбінат ТзОВ НВП "Гетьман" Автотраса «Київ –Чоп» Автотраса "Львів - Краківець",

м. Червоноград м.Львів м. Львів, Шевченківський р-н Буський р-н, с.м.т. Олесько. Яворівський р-н, м. Яворів Жовківський р-н , с.м.т. Куликів м. Рава Руська Миколаївський р-н, с. Пісочна. с. Дроговиж Мостиський р-н, м. Мостиська с. Волиця с. Шегині Дрогобицький р-н, с.м.т. Меденичи с.м.т. Лішня вул. Київська вул. Н.-Левицького

Яворівський полігон Залізнична колія « Львів-Солотвино» Залізнична колія «Львів-Стрий»

Автотраса "Львів-Ковель", Автотраса "Львів-Стрий" Авто-магістраль "Львів-Шегині" "Львів-Дрогобич" Трамвайні колії, м. Львів

57-73 дБА 64-72 дБА 61-74 дБА 60-75 дБА 63-77 дБА 79-80 дБА 72-80 дБА 58-72 дБА 62-74 дБА 70-78 дБА 70-77 дБА 70-85 дБА 75-85 дБА 75-85 дБА 52-59 дБА 52-58 дБА

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми Ліси відіграють одну із основних функцій у стабілізації екологічного стану території будь-якого району. При цьому спостерігається тенденція: чим вища лісистість території, тим краща її екологічна ситуація. За загальною площею лiсiв Львiвщина посідає третє місце в Україні. У Львівській області лісами зайнято 689,9 тис. га, що становить понад 8 % площi лiсiв України ( табл. 10.1). Ліси та інших лісовкриті території Львівщини (тис. га) Таблиця 10.1 №

райони

Всього ліси та лісовкриті площі, тис. га

Вкриті лісовою рослинністю, км2

1

Бродівський район

398,0

363,8

2

Буський район

206,0

194,9

3

Городоцький район

94,0

92,0

4

Дрогобицький район

476,0

432,7

5

Жидачівський район

191,0

157,0

6

Жовківський район

325,6

311,0

7

Золочівський район

261,0

237,7

8

Кам'янко-Бузький район

177,8

169,3

9

Миколаївський район

187,3

153,0

10

Мостиський район

167,0

158,0

11

Перемишлянський район

287,2

266,6

12

Пустомитівський район

164,7

158,9

13

Радехівський район

305,5

296,4

14

Самбірський район

120,1

110,0

15

Сколівський район

1048,2

961,7

16

Сокальський район

360,6

347,0

17

Старосамбірський район

572,9

484,1

18

Стрийський район

247, 6

220,0

19

Турківський район

680,4

546,7

20

Яворівський район

615,3

577,1

Міста обласного підпорядкування

51,5

38,9

6690,0

6276,8

Усього

Лiсовий фонд Львiвсъкої областi, крiм лiсiв комунальної власності, характеризується високими таксацiйними показниками. Насадження II і вищих бонітетів зростають на 95,8 % площі лісів, в тому числі високобонітетні деревостани займають 20,2 %, середньобонітетні – 75,6 %, низькобонітетні – 4,2% вкритих лісом земель. Основні масиви лiсiв зосередженi в горах та на пiвночі області .На Малому Поліссі переважають сосновi та сосново-дубовi ліси, на Розточчі - буково-

соснові і грабово-букові, на Подільській височині – буково-дубові та грабоводубові, на Передкарпатті – буково-дубово-ялицеві, в Карпатах — буковi i ялинові лiси. Основними лiсоутворюючими породами є сосна, ялина, ялиця, бук, дуб. Вiкова структура лiсiв в областi є кращою, нiж в середньому по Україні, проте вона не вiдповiдає оптимальним нормам. Середнiй вiк насаджень Львiвської області складає 62 роки, при цьому він вищий в гірській частині та менший в рівнинних та передгірських територіях ( рис. 10.1).

Рис. 10.1. Вікова структура лісів Львівщини 6% 13% 36% молодняки середньовікові пристигаючі стиглі і перестійні

46%

Питома вага молоднякiв складає 36% від загальної площі, що відповідає нормі, середньовікових насаджень – 46% ( при нормі 30% ), пристигаючих 13% (при нормі 22% ), стиглих i перестiйних - 6% (при нормі 12% ). Спостерігається переважання середньовікових насаджень і набагато менший відсоток, ніж це передбачено оптимальними нормами площ пристигаючих, стиглих і перестійних лісів. Таке становище загрожує репродукційній функції лісів області, зменшує цінність лісових масивів.

10.1.1. Зміни у держлісфонді Загальний запас лiсiв Львівської областi становить 132,3 млн.м³. Із загального запасу лісів на стиглі припадає 13,5 млн. м³ (10%) i понад 5,3 млн. м³ (понад 40% ) припадає на експлуатаційні ліси другої групи. Загальний середній приріст деревини щороку складає приблизно 2,5 млн.м³ деревини. За історичний період лісистість Львівщини значно зменшилась, що призвело до виникнення негативних природних процесів та погіршення екологічного стану довкілля. Особливо лісистість зменшилась в рівнинних районах, де ліси займають лише 23% території (при оптимальній нормі 2530%), а в окремих районах лісистість не перевищує 10%. Це є однією з причин інтенсивного розвитку водної та вітрової ерозії, особливо на Розточчі, Гологорах, Вороняках, Бібрсько-Стільському горбогір’ї. В Карпатах під лісами

зайнято до 55% площі, при цьому за останнє століття верхня межа лісу понизилась на 200-400 м, що негативно вплинуло на екологічний стан території. Ліси області мають велике екологiчне значення не тільки для регіону, суміжних областей України, а й для країн центральної Європи. Утилiзуючи вуглекислий газ та продукуючи кисень i величезнi обсяги фiтомаси, з яких бiльша частина припадає на ділову деревину, вони у значнiй мiрi формують екологiчний стан території.

10.1.2. Динаміка спеціального використання лісів Поряд з екологічними властивостями лісу важливою функцією лісів є забезпечення потреб народного господарства деревиною. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 10.2 Рік

ЗатвердФактично жена розразрубано хункова разом, лісосіка, тис. га/тис.м3 м3

1

2

3

2004

491,5

2005

517,0

2006

524,3

374,9/ 585,17 403/ 480,64 409,8/ 512,53

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні розрахунфактично розрахунфактично зрубано, кова зрубано, кова лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 267,5 76,7/ 159,7 69,2/ 64,3 40/56,19 262,2 153,36 279,5 83,3/ 166,4 91,6/ 71,1 35,1/57,37 270,27 152,4 284,7 68,2/ 168,4 111,9/ 71,2 36,7/70,57 278,59 163,37

хвойні розрахунфактично кова лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3

На даний час на території областi лiсове господарство ведуть 13 лісокористувачів. Щороку в лісах області вирубується 1000-1200 тис.м³ деревини, з них від рубок головного користування 492 тис.м³ деревини. Лісовідновлення проводиться на площі 3,5-4,0 тис.га. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 10.3 Рік

Загальна площа, га

Фактичн о зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

1

2

2004

18208,2

хвойні твердолистяні фактично площа, га фактично зрубано, зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 749,25 1328,6 43,661 510,9 16,878

2005

18583,4

668,02

1174,0

37,247

438,2

13,07

154,4

7,15

2006

21172,3

717,91

936,9

26,478

639,7

9,46

322,4

4,117

2004

9590,64

175,87

1033,8

39,11

406,9

14,4

180,9

7,574

2005

9519,35

170,623

950,139

32,303

336,6

9,828

145,1

5,15

2006

10070

235,903

726,8

22,7

588,2

8,057

316,9

3,724

площа, га

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9 189,1

9,01

у тому числі: 1. Рубки догляду

2. Лісовідновні рубки

2004

1173,3

162,9

3,3

0,8

-

-

-

-

2005

1178,4

165,2

2,4

0,5

-

-

-

-

165,9

3,1

0,7

-

-

-

-

2006

1083,1

3. Суцільні санітарні рубки 2004

623,5

149,7

-

-

-

-

-

-

2005

519,3

136,38

-

-

-

-

-

-

2006

596,5

163,98

-

-

-

-

-

-

Рис. 10.1. Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства 21500

760

21000 740 20500

площа рубки, га

19500

700

19000 680

18500 18000

зрубано, тис. м3

720

20000

660

17500 640 17000 16500

620 2004

2005

2006

роки площ а рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства

фактично зрубано, тис. м3

Мають місце порушення при відведенні і таксації лісосічного фонду. В багатьох випадках лісосічний фонд відводиться зацікавленими посадовими особами, які в подальшому його розробляють, що призводить до заниження кількості ділової деревини та загальної кількості деревини при відводах як рубок головного користування, так і суцільних санітарних та лісовідновних рубок.

10.1.3. Лісовідновлення і лісорозведення Викликає занепокоєння проведення значної кількості лісовідновних та суцільних санітарних рубок, що дає підставу вважати незадовільним стан насаджень. Водночас в багатьох випадках товарна структура (вихід ділової деревини) при цих рубках значно вища, ніж на рубках головного користування. Згідно з „Правилами відпуску деревини на пні в лісах України” такі деревостани повинні включатися у ліміт лісосічного фонду головного користування, що не робиться практично всіма лісокористувачами. Причинами такої ситуації є недосконалість окремих нормативно-правових законодавчих актів в галузі ведення лісового господарства, які на сьогоднішній день потребують змін та доповнень, економічний стан лісових господарств (до 1

вересня 2005 року попенна плата , за заготівлю деревини з вищезазначених рубок, не сплачувалась) та інші. В той же час, в окремих підприємствах Держкомлісгоспу України об’єми суцільно-санітарних та лісовідновних рубок близькі або переважають об’єми рубок головного користування, що свідчить про приховані надмірні вирубки лісових насаджень. Однак у веденні лісового господарства є ряд суттєвих проблем, які вимагають вирішення. Зокрема, це використання деревини. Лісокористувачі не завжди освоюють виділений їм лісосічний фонд рубок головного користування. Для прикладу, у 2006 році лісосічний фонд головного користування у лісах, які належать Мінагрополітики, недовикористаний в об’ємі 1000 м³. Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення Таблиця 10.4 яри

Види деградованих і малопродуктивних земель крутосхили піски пустирі, галявини 74 253 856,6

Загальна площа, га

-

еродовані балки -

кар’єри

у тому числі можливі для лісорозведення: посадка лісу посів лісу

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

856,6 -

-

-

Лісокористувачами не повністю виконується Закон України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицевобукових лісах Карпатського регіону”. На даний час не всі лісогосподарські підприємства повністю забезпечені колісною трелювальною технікою та повітряно-канатними установками. Неправильна експлуатація лісу призводить до зміни породного складу і вікової структури лісів, збільшення площ малоцінних насаджень де переважають похідні деревостани, зменшення повноти насаджень, зменшення запасів деревини в стиглих лісах порівняно з пристигаючими, погіршення санітарного стану, зниження грунтозахисних, водорегулюючих, біопродуктивних та інших корисних функцій лісу. В багатьох випадках понизилась біологічна стійкість насаджень, вони стали жертвою катастрофічних природних явищ, стали прогресувати хвороби дерев, збільшились осередки шкідників лісу, особливо це стосується Карпатського регіону. Посилюється прояв ерозійних процесів: в горах після вирубки дерев змив ґрунту складає 200-300 м³/га, що призводить до порушення гідрологічного режиму ґрунту, його деградації, тобто завдається непоправна шкода регіону Карпат і області в цілому. Певні проблеми є і у відтворенні лісів. В останні роки лісокористувачами недостатньо проводиться робота з лісової селекції. Спостерігаються факти створення лісових культур у невідповідності до типів лісорослинних умов. В окремих підприємствах лісові культури третього класу якості займають значний відсоток. В багатьох випадках посадка лісу проводиться нестандартним посадковим матеріалом. Є факти несвоєчасного заліснення лісосік.

Для вирішення цих проблем необхідно:  забезпечити випереджаючі темпи лісовідновлення порівняно з площею вирубок лісів не менше як в 1,2 рази.  відповідно до програми „Ліси України” забезпечити заліснення земель непридатних для використання в сільському господарстві.  підвищити рівень селекційної роботи посадкового матеріалу основних лісоутворюючих порід  виходячи з досвіду ведення лісового господарства та лісорослинних умов регіону, передбачити створення насаджень з перевагою хвойних та твердолистяних порід, широко впроваджувати в лісові культури швидкорослі породи.  створювати цільові насадження із скороченим оборотом рубки.  інтенсифікувати роботи зі створення і розширення лісонасіннєвої бази основних лісоутворюючих порід шляхом закладки лісонасіннєвих плантацій, насіннєсадів та інших об’єктів.  забезпечити створення лісових культур якісним посадковим матеріалом та своєчасний догляд за ними.

10.1.4. Захист лісових насаджень Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2005 роки і за 2006 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) Таблиця 10.5 Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2

3

2002 2003 2004 2005

Разом Разом Разом Разом

2006

Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

лісовідновлення, га у тому числі:

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних усього посадка посів лісових смуг, га для сільського лісу лісу господарства, га

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

посадка лісу

посів лісу

усього

4 3128,2 3239,4 3403,7 4081,3

5 -

6 3313,2 3484,4 3574,7 4239,3

7 15 20 -

8 -

9 15 20 -

10 266,0 188 79 78,0

11 -

12 -

13 652,0 627,0 552,0 612,5

14 4046,2 4069,4 4054,7 4771,8

3952,4

5,9

1130,7

105

-

105

74

-

-

398,0

4535,7

10.1.5. Стан лісів і недеревної рослинності Карпатського регіону Значні проблеми стоять в питаннях захисту лісу. За 2006 рік на Львівщині загинуло близько 200 га лісових насаджень. Значної шкоди листяним насадженням завдають листогризучі шкідники. Особливої уваги потребує Карпатський регіон, де спостерігається масове всихання смерекових лісів. В умовах Карпат всихання ялинників набуло характеру стихійного лиха, оскільки внаслідок цього знижуються захисні функції лісу, масово поширюються шкідники та хвороби лісу, знижується продуктивність та товарність деревостанів. Болючою проблемою є охорона лісу від лісопорушень. Щорічно в лісах області виявляється 5-7 тис. м³ незаконних рубок. Сума завданої лісовому господарству шкоди становить 4-5 млн. грн. Лісопорушниками відшкодовується в середньому лише 10-12 % від завданої шкоди. Сприяє незаконним рубкам діяльність малих лісопильних об’єктів, яких на території області понад 500 і які не завжди працюють в правовому полі. Для вирішення цих проблем необхідно:  вирішити соціально-економічні проблеми населення,  створити, особливо в гірський частині області, додаткові робочі місця. Значні перспективи у створенні додаткових робочих місць має розвиток екологічного туризму.  суттєво покращити роботу лісової охорони та правоохоронних органів з виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності.  активізувати роботу органів влади на місцях по легалізації лісопильних об”єктів, огорожі даних об”єктів, впорядкування та ведення належної технічної документації  легалізувати тіньовий ринок лісоматеріалів. Лісове господарство Львівської області повинно відповідати міжнародним стандартам, сучасному стану лісівничої науки, здійснювати функції екологічного стабілізатора регіону Загалом його розвиток повинен бути спрямованим на посилення сталого лісокористування, в подальшому воно повинно орієнтуватись на досягнення максимальної величини економічного, екологічного, соціального ефектів від використання, відтворення, охорони і захисту лісових ресурсів. При цьому лісова політика повинна бути гнучкою і передбачати швидку переорієнтацію при зміні еколого - економічних умов лісокористування.

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Список рослин, занесених до Червоної книги України, які зростають на території Львівської області і потребують охорони, затверджено у 2003 році ( табл. 10.7).

Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 10.6

1

2

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 3

108

29 синтаксонів

-

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 4 Не зникали

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 10.7 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3 Береза низька – Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3 Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. – 2 Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.) R.Br. – 0 Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Булатка червона – Cephalanthera rubra (L.) Rich. – 3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник осотовидний –Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. – 1 Вовчі ягоди пахучі –Daphne cneorum L. – 2 Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Волошка карпатська – Centaurea carpatica (Porc.) Porc. – 4 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.)

Rupr. – 4 Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex

Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3 Береза низька – Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3 Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. – 2 Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.) R.Br. – 0 Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста –

Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb.

– 3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Водяний горіх плаваючий –Trapa natans L. – 0 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – 4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Жировик Лезеля – Liparis loeselii (L.) Rich. – 1

Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková –1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1

Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.)

Klásková – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2

Koch – 3 Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий –Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний –Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб –Erythronium dens-canis L. – 1 Жировик Лезеля –Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать біла – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. – 3 Зіновать Блоцького –Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський –Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша –Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулинець блощичний –Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений –Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий –Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий –Orchis laxiflora Lam. – 2 Зозулинець салеповий –Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий –Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний –Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті – Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3 Клокичка периста – Staphylea pinnata L. – 3 Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. – 3 Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith – 3 Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.)

Bess. – 3 Коручка чемерниковидна –Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна –Lycopodiella inundata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна –Linnaea borealis L. – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – Thesium ebracteatum Hayne – 3 Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. – 3 Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3

Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb.

–3 Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4 Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – Erythronium dens-canis L. – 1 Жировик Лезеля –Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus

Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. –2 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. – 2 Сон великий – Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2 Дзвоника ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4

Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий – Malaxis monophyllos (L.) Sw. – 3 Меч-трава болотна – Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська – Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума – Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла –Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова –Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий –Dactylorhiza sambucina (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник м’ясочервоний –Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий –Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий –Dactylorhiza majalis (Reichenb.)

P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера –Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса –Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó – 4 Підсніжник білосніжний –Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній –Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий –Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний –Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера –Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Росичка англійська – Drosera anglica Huds. – 2 Рябчик шаховий –Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча –Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий –Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна –Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий –Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий –Juncus subnodulosus Schrank – 3 Скополія карніолійська –Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний –Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний –Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2 Сон великий –Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений –Pulsatilla patens(L.) Mill. – 2

(Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. –3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. –3 Зозулинець блощичний – Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений – Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий – Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий –Orchis laxiflora Зозулинець салеповий – Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий – Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний –Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті –Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні –Cypripedium calceolus L. – 3 Клокичка периста – Staphylea pinnata L. – 3 Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. – 3 Коручка болотна – Epipactis

Сон чорніючий –Pulsatilla nigricans Störck – 3 Тирлич весняний – Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево – Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2 Товстянка звичайна – Pinguicula vulgaris L. – 2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла –Viola alba Bess. – 4 Хамарбія болотна –Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа –Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма –Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля –Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна –Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський –Pedicularis sceptrum-carolinum L. – 2 Щитолисник звичайний –Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський –Ligularia bucovinensis Nakai – 1 Язичок зелений –Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Аденофора лілієлиста – Adenophora lilifolia (L.) A.DC. – 3 Азинеума сірувата – Asyneuma canescens (Waldst. et Kit.) Griseb. et Schenk – 3 Аконіт волотистий – Aconitum paniculatum Lam. – 3 Аконіт Дегена – Aconitum degenii Gáyer – 4 Аконіт строкатий – Aconitum variegatum L. – 3 Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa L. – 3 Аморія Бонанна – Amoria bonannii (C.Presl) Roskov – 4 Андромеда багатолиста – Andromeda polifolia L. – 3 Армерія звичайна – Armeria vulgaris Willd. – 3 Арум альпійський – Arum alpinum Schott et Kotschy – 3 Арум Бессера – Arum besserianum Schott – 3 Аспленій зелений – Asplenium viride Huds. – 3 Астрагал датський – Astragalus danicus Retz– 3 Багатоніжка проміжна – Polypodium interjectum Shivas – 3 Багаторядник Брауна – Polystichum braunii (Spenn.) Fée – 3 Багно звичайне – Ledum palustre L. – 2 Безщитник розставленолистий – Athyrium distentifolium Tausch ex Opiz – 0 Блехнум колосистий – Blechnum spicant (L.) Roth – 3 Борідник паростковий – Jovibarba sobolifera (Sims) Opiz – 4

palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith – 3 Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. – 3 Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – Lycopodiella undata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна – Linnaea borealis L. – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl.

–1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – ***, Thesium ebracteatum Hayne – 3 Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich.

–3 Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий – Malaxis monophyllos (L.) Sw.

Бородач звичайний – Botriochloa ischaemum (L.) Keng – 3 Будяк сизий – Carduus glaucinus Holub – 1 Бурачок пустельний – Alyssum desertorum Stapf – 4 В’язіль увінчаний – Coronilla coronata L. – 3 Верба лапландська – Salix lapponum L. – 2 Верба мирзинолиста (чорніюча) – Salix myrsinifolia Salisb. – 3 Верба сілезька – Salix silesiaca Willd. – 3 Верба чорнична – Salix myrtilloides L. – 1 Вербозілля гайове – Lysimachia nemorum L. – 3 Вечорниці лісові – Hesperis sylvestris Crantz – 3 Вишня кущова (степова) – Cerasus fruticosa Pall. – 3 Вівсюнець знебарвлений – Helictotrichon praeustum (Reichenb.)

Tzvel. – 3 Вівсюнець пустельний – Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski – 1 Вівсюнець Шелла – Helictotrichon schellianum (Hack.) Kitag. – 3 Відкасник безстебловий – Carlina acaulis L. – 3 Вовчок білий – Orobanche alba Steph. – 3 Вовчок блідоквітковий – Orobanche pallidiflora Wimm. et Grab. – 3 Вовчок високий – Orobanche elatior Sutt. – 3 Вовчок гірчаковий – Orobanche picridis F.Schultz – 3 Вовчок ельзаський – Orobanche alsatica Kirschl. – 3 Вовчок жовтий – Orobanche lutea Baumg. – 4 Вовчок малий – Orobanche minor Smith – 3 Вовчок самосиловий – Orobanche teucrii Holandre – 3 Вовчок синюватий – Orobanche coerulescens Steph. – 4 Вовчок стрункий – Orobanche gracilis Smith – 3 Водяний жовтець щитовидний – Batrachium peltatum (Schrank) Bercht. et J.Presl – 4 Водяний різак алоевидний – Stratiotes aloides L. – 4 Волошка Доміна – Centaurea dominii (Dostál) Dubobik – 4 Волошка м’яка – Centaurea mollis Waldst. et Kit. – 4 Волошка стиснута – Centaurea stricta Waldst. et Kit. – 3 Вужачка звичайна – Ophioglossum vulgatum L. – 3

–3 Меч-трава болотна –Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська –Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума –Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла –Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова –Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий –Dactylorhiza sambucina (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий –Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий –Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера – Dactylorhiza traunsteineri

Гвоздика несправжньопізня – Dianthus pseudoserotinus Błocki – 3 Гвоздика перетинчаста – Dianthus membranaceus Borb. – 3 Гвоздика пишна – Dianthus superbus L. – 3 Гвоздика піскова – Dianthus arenarius L. – 2 Голокучник Робертів – Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm.

–3 Горицвіт весняний – Adonis vernalis L. – 2 Горлянка пірамідальна – Ajuga pyramidalis L. – 3 Горошок горохоподібний – Vicia pisiformis L. – 4 Гронянка віргінська – Botrychium virginianum (L.) Sw. – 3 Грушанка зеленоцвіта – Pyrola chlorantha Sw. – 4 Грушанка середня – Pyrola media Sw. – 4 Грястиця іспанська – Dactylis hispanica Roth – 3 Дельфіній клиновидний – Delphinium cuneatum Stev. ex DC. – 4 Дерен справжній – Cornus mas L. – 1 у природних ценозах Дзвоники ялицеві –Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4 Дрік германський – Genista germanica L. – 3 Дуб скельний – Quercus petraea L. ex Liebl. – 3 Жабриця гірська – Seseli libanotis (L.) Koch – 3 Живокіст дрібночашечковий – Symphytum microcalyx S.G.Gmel. – 4 Живокіст серцевидний – Symphytum cordatum Waldst. et. Kit. ex Willd. – 3 Жовтець Запаловича – Ranunculus zapałowiczii Pacz. – 3 Жовтозілля болотне – Senecio paludosus L. – 2 Жовтозілля тіньове – Senecio umbrosus Waldst. et Kit. – 3 Жовтозілля Швецова – Senecio schvetzovii Korsh. – 3 Залізняк бульбистий – Phlomis tuberosa L. – 3 Заполонь гладка – Phelipanche laevis (L.) Holub – 3 Заполонь пурпурова – Phelipanche purpurea (Jacq.) Soják – 3 Заяча капуста карпатська – Hylotelephium carpaticum (G.Reuss) Soják – 3 Заяча капуста Рупрехта – Hylotelephium ruprechtii (Jalas) Tzvel. – 4

(Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó – 4 Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній – Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий – Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний –Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера – Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Рябчик шаховий –Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий –Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна – Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий –Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий – Juncus subnodulosus Schrank –3 Скополія карніолійська – Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний – Spiranthes amoena (Bieb.)

Spreng. – 1 Скрученик спіральний – Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2 Сон великий –Pulsatilla

Звіробій сланкий – Hypericum humifusum L. – 3 Звіробій стрункий – Hypericum elegans Steph. – 3 Зірочки чохлуваті – Gagea spathacea (Hayne) Salisb. – 4 Зірочник товстолистий – Stellaria crassifolia Ehrh. – 4 Каулінія мала – Caulinia minor (All.) Coss. et Germ. – 4 Кизильник чорноплідний – Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt –3 Козлятник лікарський – Galega officinalis L. – 4 Комиш укорінливий – Scirpus radicans Schkuhr – 4 Конюшина блідо-жовта – Trifolium ochroleucon Huds. – 3 Косарики черепитчасті – Gladiolus imbricatus L. – 2 Костриця макутринська – Festuca macutrensis Zapał. – 4 Костриця несправжньодалматська – Festuca pseudodalmatica Krajina – 4 Костриця піщанолюбива – Festuca psammophila (Hack. ex Čelak.)

Fritsch – 3 Костриця поліська – Festuca polesica Zapał. – 3Костриця Регеля – Festuca regeliana Pavl. – 4Костриця різнолиста – Festuca heterophylla Lam. – 2 Костриця шорстколиста – Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina – 3 Кропива київська – Urtica kioviensis Rogow. – 4 Крупка дібровна – Draba nemorosa L. – 4 Кукіль звичайний – Agrostema gitago L. – 1 Кульбаба польська – Taraxacum polonicum Matecka et Soest – 4 Куничник мінливий – Calamagrostis varia (Schrad.) Host – 3 Купальниця висока – Trollius altissimus Crantz – 4 Купальниця європейська – Trollius europaeus L. – 3 Купина коротковолосиста – Polygonatum hirtum (Bosc. ex Poir.) Pursh – 3 Кушир підводний – Ceratophyllum submersum L. – 4 Ласкавець довголистий – Bupleurum longifolium L. – 4 Латаття біле – Nymphaea alba L. – 2 Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida J.Pres – 2 Леєрсія рисовидна – Leersia oryzoides (L.) Sw. – 3 Леопольдія чубкувата – Leopoldia comosa (L.) Parl. – 3 Лепеха звичайна – Acorus calamus L. – 4

grandis Wend. –1 Сон відхилений –Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2 Сон чорніючий –Pulsatilla nigricans Störck – 3 Тирлич весняний –Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево –Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz.

–2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла – Viola alba Bess. – 4 Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа – Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма –Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля –Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrumcarolinum L. – 2 Щитолисник звичайний – Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський – Ligularia bucovinensis Nakai

Лепешняк відхилений – Glyceria declinata Bréb. – 4 Лещиця висока – Gypsophila altissima L – 3 Лещиця волотиста – Gypsophila paniculata L. – 3 Липа широколиста – Tilia platyphyllos Scop. – 3 Лисохвіст тростиновий – Alopecurus arundinaceus Poir. – 4 Листовик сколопендровий – Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. – 2 Ломикамінь зернистий – Saxifraga granulata L. – 3 Ломикамінь трипальчастий – Saxifraga tridactylites L. – 4 Ломиніс виноградолистий – Clematis vitalba L. – 4 Ломиніс цілолистий – Clematis integrifolia L. – 0 Лопух дібровний – Arctium nemorosum Lej. – 3 Люпинник п’ятилистковий – Lupinaster pentaphyllus Moench – 0 Льон багаторічний – Linum perenne L. – 3 Льонолисник альпійський – Thesium alpinum L. – 0 Льонолисник льонолистий – Thesium linophyllon L. – 4 Малий комонник зігнутий – Succisella inflexa (Kluk) G.Beck –3 Медунка вузьколиста – Pulmonaria angustifolia L. – 4 Медунка м’яка – Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem. – 3 Миршавиця польова – Aphanes arvensis L. – 4 Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. – 2 Настурція лікарська – Nasturtium officinale R.Br. – 4 Незабудка альпійська – Myosotis alpestris F.W.Schmidt – 3 Нечуйвітрик оранжево-червоний – Pilosella aurantiaca (L.) Schultz et Sch.Bip. – 3 Ожика лісова – Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin – 2 Ожина Бертрама – Rubus bertramii G.Braun – 4 Ожина Веста – Rubus vestii Focke – 4 Ожина незграбна – Rubus rudis Weihe et Nees – 4 Ожина пригріта – Rubus apricus Wimm. – 4 Ожина Шлейхера – Rubus schleicheri Weihe ex Tratt. – 4 Оман блошиний – Inula coniza DC. – 3 Омег банатський – Oenanthe banatica Heuff. – 4 Омела австрійська – Viscum austriacum Wiesb. – 4 Ореоптерис краєсім’яний – Oreopteris limbosperma (All.) Holub – 3 Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris L. – 3 Осока Бігелова – Carex bigelowii Torr. ex Schwein. – 3 Осока вузьколиста – Carex stenophylla Wahlenb. – 2 Осока двудомна – Carex dioica L. – 1

–1 Язичок зелений – Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Дзвоники ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4

Осока звисла – Carex pendula Huds. – 3 Осока кореневищна – Carex rhizina Blytt ex Lindbl. – 2 Осока лапкоподібна – Carex pediformis C.A.Mey. – 3 Осока лапчаста – Carex ornithopoda Willd. – 4 Осока остюкова – Carex atherodes Spreng. – 3 Осока поникла – Carex demissa Hornem. – 4 Осока приземкувата – Carex supina Willd. ex Wahlenb. – 4 Осока притуплена – Carex obtusata Liljebl. – 1 Осока ситничковидна – Carex juncella (Fries) Th.Fries – 4 Осока тонкокореневищна – Carex chordorrhiza Ehrh. – 2 Осока торфова – Carex heleonastes Ehrh. – 2 Осока Хоста – Carex hostiana DC. – 3 Осока щетиниста – Carex strigosa Huds. – 1 Осока ячменевидна – Carex hordeistichos Vill. – 4 Осот клейкий –Circium erisithales (Jacq.) Scop. – 3 Осот паннонський – Cirsium pannonicum (L. fil.) Link – 3 Очиток шестирядний – Sedum sexangulare L. – 4 Первоцвіт безстебловий – Primula acaulis (L.) L. – 3 Переліска яйцевидна – Mercurialis ovata Sternb. et Hoppe – 3 Переломник видовжений – Androsace elongata L. – 4 Перлівка одноквіткова– Melica uniflora Retz. – 2 Перлівка трансільванська – Melica transsilvanica Schur – 3 Перстач англійський – Potentilla anglica Laicharding – 4 Перстач білий – Potentilla alba L. – 3 Перстач дрібненький – Potentilla x pusilla Host. – 3 Півники сибірські – Iris sibirica L. – 3 Півники угорські – Iris hungarica Waldst. et Kit. – 3 Підмаренник круглолистий – Galium rotundifolium L. – 0 Підмаренник мареновидний – Galium rubioides L. – 3 Підмаренник польський – Galium x polonicum Błocki – 1 Плавушник болотний – Hottonia palustris L. – 2 Плаун булавовидний (звичайний) – Lycopodium clavatum L. – 3 Плеуросперм австрійський – Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm.

–3 Попелівка чубата – Tephroseris papposa (Reichenb.) Schur – 3 Поросинець голий – Hypochoeris glabra L. – 3

Приворотень балтійський – Alchemilla baltica Sam. ex Juz. – 4 Приворотень Валаса – Alchemilla walasii Pawł. – 4 Приворотень голостебельний – Alchemilla glabricaulis Lindb. fil. – 4 Приворотень жовто-зелений – Alchemilla xanthochlora Rothm. – 4 Приворотень сизуватий – Alchemilla glaucescens Wallr. – 4 Пухирник малий – Utricularia minor L. – 2 Пухирник південний – Utricularia australis R.Br. – 2 Пухирник середній – Utricularia intermedia Hayne – 2 Пухирник судетський – Cystopteris sudetica A.Br. et Milde – 2 Пухівка струнка – Eriophorum gracile Koch – 2 Рдесник довгий – Potamogeton praelongus Wulf. – 4 Рдесник маленький – Potamogeton pusillus L. – 4 Рдесник Фріса – Potamogeton fresii Rupr. – 4 Ринхоспора біла – Rhynchospora alba (L.) Vahl – 2 Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia L. – 2 Ряска горбата – Lemna gibba L. – 4 Рястка зонтична – Ornithogalum umbellatum L. – 4 Серадела дрібненька – Ornithopus perpusillus L. – 3 Серпій різнолистий – Serratula lycopifolia (Vill.) A.Kerner – 2 Синюха голуба – Polemonium caeruleum L. – 3 Синяк руський – Echium russicum J.F.Gmel. – 3 Ситник розчепірений – Juncus squarrosus L. – 3 Ситняг карніолійський – Eleocharis carniolica Koch – 2 Ситняг п’ятиквітковий – Eleocharis quinqueflora(F.X.Hartm.)

O.Schwarz – 4 Скабіоза голубина – Scabiosa columbaria L. – 3 Скереда м’яковолосиста – Crepis mollis (Jacq.) Aschers. – 3 Скереда обкусана – Crepis praemorsa (L.) Tausch – 3 Скорзонера австрійська – Scorzonera austriaca Willd. – 1 Скорзонера іспанська – Scorzonera hispanica L. – 1 Скорзонера низька – Scorzonera humilis L. – 2 Скорзонера пурпурова – Scorzonera purpurea L. – 3 Смовдь кминолиста – Peucedanum carvifolia Vill. – 4 Солонець європейський – Salicornia europaea L. –4 Солонечник льонолистий – Galatella linosyris (L.) Reichenb. fil. – 3 Стелюшок солончаковий – Spergularia salina J. et C.Presl – 4 Стоколос прямий – Bromopsis erecta (Huds.) Fourr. – 4 Страусове перо звичайне – Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. – 3

Стрептоп листообгортний – Streptopus amplexifolius (L.) DC. – 3 Суріпиця пряма – Barbarea stricta Andrz. – 3 Сухоребрик стиснутий – Sisymbrium strictissimum L. – 3 Теліптерис болотяний – Thelypteris palustris Schott – 3 Тетрагонолобус морський – Tetragonolobus maritimus (L.) Roth – 0 Тимелея звичайна – Thymelaea passerina (L.) Coss. et Germ. – 4 Тирличник війчастий – Gentianopsis ciliata (L.) Ma – 4 Тирличничок жовтуватий – Gentianella lutescens (Velen.) Holub – 3 Тисдалія голостебла – Teesdalia nudicaulis (L.) R.Br. – 4 Тризубець морський – Triglochin maritimum L. – 3 Тринія багатостеблова – Trinia multicaulis (Poir.) Schischk. – 3 Трищетинник сибірський – Trisetum sibiricum Rupr. – 4 Фегоптерис з’єднуючий – Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – 3 Ферульник лісовий – Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb. – 3 Фіалка гірська – Viola montana L. – 3 Фіалка персиколиста – Viola persicifolia Schreb. – 3 Фіалка різнолиста – Viola epipsila Ledeb. – 1 Хвощ великий – Equisetum telmateia Ehrh. – 3 Хвощ зимуючий – Equisetum hyemale L. – 3 Хвощ рябий – Equisetum variegatum Scheich. ex Web. et Mohr – 4 Цанікелія болотна – Zannichellia palustris L. – 4 Чебрець чергововолосистий – Thymus alternans Klok. –4 Чемериця чорна – Veratrum nigrum L. – 3 Чина гладенька – Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Gren. – 3 Чина гороховидна – Lathyrus pisiformis L. – 3 Чина паннонська – Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke – 3 Чистець альпійський – Stachys alpina L. – 4 Шавлія поникла – Salvia nutans L. – 1 Шипшина бедренцелиста – Rosa pimpinellifolia L. – 3 Шипшина Вілібальда – Rosa wilibaldii Chrshan. – 4 Шипшина гальська – Rosa gallica L. – 3 Шипшина повисла – Rosa pendulina L. – 3 Шипшина сиза – Rosa glauca Pourret – 3 Шипшина сіро-блакитна – Rosa caesia Smith – 4 Шолудивник Кауфмана – Pedicularis kaufmannii Pinzg. – 3 Шолудивник лісовий – Pedicularis sylvatica L. – 3 Щитник гребенястий – Dryopteris cristata (L.) A.Gray – 2 Щитник розпростертий – Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins

et Jermy – 4 Юринея вапнякова – Jurinea calcarea Klok. – 3 Усього

367

108

17

4

4

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Практична охорона тварин шляхом створення у місцях їх поширення (перебування) системи заповідних чи інших природоохоронних територій здійснюється у кожній області. Тому з точки зору практики природоохоронної справи, з метою оптимізації охорони рідкісних, зникаючих, а також інших видів тварин, яким надано охоронний статус де юре, тобто занесених до Червоної Книги України, важливим є складання вивірених, достовірно зважених регіональних списків видів тварин, що підлягають охороні ( табл. 11.1). До цього часу у Львівській області не було складено списку, в якому б були ураховані найновіші дані щодо фауни регіону, основані на сучасних наукових засадах. У 2006 році за підтримки держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області була профінансована з фонду ОНПС у складі обласного бюджету підготовка та публікація Червоного списку тварин Львівської області, яка реалізовувалася Інститутом екології Карпат НАН України. В результаті сформовано базу даних поширення рідкісних і зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України, до переліку міжнародних конвенцій і угод (Боннська, Бернська, EUROBATS), їх чисельності на території області, що дозволить покращити та підняти рівень ефективності природоохоронних заходів для охорони цих видів, збереження і відтворення їх популяцій. Підготовлений список (Таблиця) складений на підставі реальних даних наукових досліджень фауни Львівської області, обговорений науковцями Львова і складається з 2-х частин: перша частина включає 137 видів, занесених до Червоної Книги України, що підлягають охороні на підставі державних та міжнародних документів; друга частина включає 130 рідкісних або зникаючих видів в межах Львівської області, які не занесені до Червоної Книги України, але потребують охорони на регіональному рівні. Крім того, підготовлено Положення про регіонально-рідкісні види, які не занесені до Червоної Книги України, знаходяться під загрозою зникнення та потребують захисту і охорони в межах Львівської області. Це Положення є документом і основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону зникаючих видів тварин Львівської області які не занесені до Червоної Книги України і подається на затвердження разом з переліком. Сесією Львівської обласної ради 13 червня 2007р. прийнято рішення «Про заходи щодо охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Львівської області».

Перелік видів фауни, що охороняються в регіоні (станом на 01.01.2007 року) Таблиця 11.1 Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

I*

II*

III*

IV*

Європейський червоний список

1

2

3

4

5

6

7

8

Вусач альпійський Rosalia alpina (Linnaeus, 1758) Вусач мускусний Aromia moschata (Linnaeus, 1758) Вусач-червонокрил Келлера Purpuricenus kaehleri (Linnaeus, 1758) Ковалик приплюснутий Neopristilophus depressus Coermar, 1822 Парусник махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758) Парусник подалірій Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758) Парусник аполлон Parnassius apollo (Linnaeus, 1758) Парусник мнемозина Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758) Жовтянка торф’яникова Colias

П’явка медична Hirudo medicinalis Linnaeus, Рак широкопалий Astacus astacus (Linnaeus, 1758) Красуня – діва Calopteryx virgo (Linnaeus, 1758) Дозорець – імператор Anax imperator Leach, 1815 Кордулегастер кільчастий (Болтона) Cordulegaster boltonii (Donovan, 1807) Веснянка велика Perla maxima Scopoli, 1763 Красотіл пахучий Calosoma sycophanta (Linnaeus, 1758) Стафілін пахучий Ocypus olens (O.F.Mueller, 1764) Стафілін волохатий Emus hirtus (Linnaeus, 1758) Жук-олень Lucanus cervus palaeno (Linnaeus, 1761) Linnaeus, 1758 Райдужниця велика Apatura Жук-самітник Osmoderma iris (Linnaeus, 1758) eremita (Scopoli, 1763) Стрічкар тополевий Limenitis Вусач великий дубовий Cerambyx cerdo (Linnaeus, populi (Linnaeus, 1758) Барвниця чорно-руда Nymphalis 1758) Вусач альпійський Rosalia xanthomelas (Esper, 1780) alpina (Linnaeus, 1758) Барвниця л-біле Nymphalis lВусач мускусний Aromia album (Esper, 1780) moschata (Linnaeus, 1758)

Рак широкопалий Astacus astacus (Linnaeus, 1758) Жук-олень Lucanus cervus Linnaeus, 1758 Жук-самітник Osmoderma eremita (Scopoli, 1763) Вусач великий дубовий Cerambyx cerdo (Linnaeus, 1758) Вусач великий дубовий Cerambyx cerdo (Linnaeus, 1758) Вусач альпійський Rosalia alpina (Linnaeus, 1758) Сінниця геро Coenonympha hero (Linnaeus, 1761) Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina (Pallas, 1772) Мінога українська Eudontomyzon mariae (Berg, 1931) Осетер річковий Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758 Харіус європейський Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758) Вирезуб причорноморський Rutilus frisii (Nordmann, 1840)

medicinalis Linnaeus, 1758 *,** Рак широкопалий Astacus astacus (Linnaeus, 1758) *,**,*** Красотіл пахучий Calosoma sycophanta (Linnaeus, 1758) ** Стафілін пахучий Ocypus olens (O.F.Mueller, 1764) ** Жук-самітник Osmoderma eremita (Scopoli, 1763) *,**,*** Вусач великий дубовий Cerambyx cerdo (Linnaeus, 1758) *,**,*** Вусач великий дубовий П’явка медична Hirudo Cerambyx cerdo (Linnaeus, 1758) *,**,*** Вусач альпійський Rosalia alpina (Linnaeus, 1758) *,**,*** Сінниця геро Coenonympha hero (Linnaeus, 1761) **,*** Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina (Pallas, 1772) *,**,*** Мінога українська Eudontomyzon mariae (Berg, 1931)*,**,***

Сінниця геро Coenonympha hero (Linnaeus, 1761) Синявець несправжній, або люцина Hamearis lucina (Linnaeus, 1758) Синявець дафніс Polyommatus daphnis (Denis et Schiffermueller, 1775) Бражник “мертва голова” Acherontia atropos (Linnaeus, 1758) Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina (Pallas, 1772) Джмелевидка скабіозова Hemaris tityus (Linnaeus, 1758) Павиноочка мала Eudia pavonia (Linnaeus, 1758) Павиноочка руда, або аглія Aglia tau (Linnaeus, 1758) Шовкопряд березовий Endromis versicolora (Linnaeus, 1758) Шовкопряд кульбабовий Lemonia taraxaci (Denis et Schiffermueller, 1775) Ведмедиця велика Pericallia matronula (Linnaeus, 1758) Ведмедиця чотирикрапкова, або гера Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761) Ведмедиця – господиня Callimorpha dominula (Linnaeus, 1758) Стрічкарка блакитна Catocala fraxini (Linnaeus, 1758) Стрічкарка малинова Catocala sponsa (Linnaeus, 1767) Каптурниця срібна Cucullia argentea (Hufnagel, 1766)

Вусач-червонокрил Келлера Purpuricenus kaehleri (Linnaeus, 1758) Ковалик приплюснутий Neopristilophus depressus Coermar, 1822 Парусник махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758) Парусник подалірій Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758) Парусник аполлон Parnassius apollo (Linnaeus, 1758) Парусник мнемозина Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758) Жовтянка торф’яникова Colias palaeno (Linnaeus, 1761) Райдужниця велика Apatura iris (Linnaeus, 1758) Стрічкар тополевий Limenitis populi (Linnaeus, 1758) Барвниця чорно-руда Nymphalis xanthomelas (Esper, 1780) Барвниця л-біле Nymphalis lalbum (Esper, 1780) Сінниця геро Coenonympha hero (Linnaeus, 1761) Синявець несправжній, або люцина Hamearis lucina (Linnaeus, 1758) Синявець дафніс Polyommatus daphnis (Denis et Schiffermueller, 1775) Бражник “мертва голова” Acherontia atropos (Linnaeus, 1758) Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina (Pallas, 1772) Джмелевидка скабіозова

Пічкур дністровський Romanogobio kesslerii (Dybowski, 1862) Чоп великий Zingel zingel (Linnaeus, 1766) Саламандра плямиста Salamandra salamandra Linnaeus, 1758 Тритон альпійський Triturus alpestris Laurenti, 1768 Тритон карпатський Triturus montandoni Boulenger, Ропуха очеретяна Bufo calamita Laurenti, 1768 Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Полоз лісовий (Ескулапова змія) Elaphe longissima (Fitzinger, 1833) Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) Огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Чернь білоока Aythya nyroca (Güldenstäedt, 1770) Гоголь Bucephala clangula

Харіус європейський Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758) *,**,*** Чоп великий Zingel zingel (Linnaeus, 1766) Чоп великий Zingel zingel (Linnaeus, 1766) *,**,*** Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758)*,**,*** Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817)*,**,*** Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)*** Кутора мала Neomys anomalus Cabrera, 1907*,**,*** Нічниця війчаста Myotis nattereri (Kuhl, 1817)*,**,*** Нічниця ставкова Myotis dasycneme (Boie, 1825)*,**,*** Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774)*,**,*** Видра річкова Lutra lutra (Linnaeus, 1758)*,**,*** Зубр Bison bonasus (Linnaeus, 1758)*,**,***

Металовидка різнобарвна Euchalcia variabilis (Piller, 1783) Совка сокиркова Periphanes delphinii (Linnaeus, 1758) Плероневра хвойна Pleroneura coniferarum (Hartig, 1837) Бластикотома папоротева Blasticotoma filiceti Klug, 1834 Рогохвіст авгур Urocerus augur (Klug, 1803) Орусус паразитичний Orussus abietinus (Scopoli, 1763) Ценоліда сітчаста Сaenolyda reticulata (Linnaeus, 1767) Абія блискуча Abia nitens (Linnaeus, 1758) Сколія гігантська Scolia maculata Drury, 1773 Сколія степова Scolia hirta Schranck, 1781 Бджола-листоріз округла Megachile rotundata (Fabricius, 1787) Бджола-тесля звичайна Xylocopa valga Gerstaecker, 1872 Джміль моховий Bombus muscorum (Fabricius, 1775) Джміль пахучий Bombus fragrans (Pallas, 1771) Джміль яскравий Bombus pomorum (Panzer, 1805) Джміль червонуватий Bombus ruderatus (Fabricius, 1775) Джміль незвичайний Bombus paradoxus Dalla Torre, 1882 Ктир шершнеподібний Asilus crabroniformis (Linnaeus, 1758) Ктенофора святкова

Hemaris tityus (Linnaeus, 1758) Павиноочка мала Eudia pavonia (Linnaeus, 1758) Павиноочка руда, або аглія Aglia tau (Linnaeus, 1758) Шовкопряд березовий Endromis versicolora (Linnaeus, 1758) Шовкопряд кульбабовий Lemonia taraxaci (Denis et Schiffermueller, 1775) Ведмедиця велика Pericallia matronula (Linnaeus, 1758) Ведмедиця чотирикрапкова, або гера Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761) Ведмедиця – господиня Callimorpha dominula (Linnaeus, 1758) Стрічкарка блакитна Catocala fraxini (Linnaeus, 1758) Стрічкарка малинова Catocala sponsa (Linnaeus, 1767) Каптурниця срібна Cucullia argentea (Hufnagel, 1766) Металовидка різнобарвна Euchalcia variabilis (Piller, 1783) Совка сокиркова Periphanes delphinii (Linnaeus, 1758) Плероневра хвойна Pleroneura coniferarum (Hartig, 1837) Бластикотома папоротева Blasticotoma filiceti Klug, 1834 Рогохвіст авгур Urocerus augur (Klug, 1803) Орусус паразитичний Orussus abietinus (Scopoli, 1763) Ценоліда сітчаста Сaenolyda reticulata (Linnaeus, 1767) Абія блискуча Abia nitens (Linnaeus, 1758)

(Linnaeus, 1758) Крех середній Mergus serrator Linnaeus, 1758 Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Шуліка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758) Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Канюк степовий Buteo rufinus (Cretschmar, 1827) Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Беркут Aquila chrysaetus (Linnaeus, 1758) Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, Полоз лісовий (Ескулапова змія) Elaphe longissima (Fitzinger, 1833) Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758) Крех середній Mergus serrator Linnaeus, 1758 Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Шуліка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758) Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Канюк степовий Buteo rufinus

Ctenophora festiva (Meigen, 1804) Ставковик булавоподібний Lymnaea clavata Westerlund, 1885 Гранарія зернова Granaria frumentum (Draparnuad, 1801) Трихія опушена Trichia villosula (Rossmaessler, 1838) Мінога українська Eudontomyzon mariae (Berg, 1931) Осетер річковий Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758 Харіус європейський Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758) Вирезуб причорноморський Rutilus frisii (Nordmann, 1840) Пічкур дністровський Romanogobio kesslerii (Dybowski, 1862) Чоп великий Zingel zingel (Linnaeus, 1766) Саламандра плямиста Salamandra salamandra Linnaeus, 1758 Тритон альпійський Triturus alpestris Laurenti, 1768 Тритон карпатський Triturus montandoni Boulenger, 1880 Ропуха очеретяна Bufo calamita Laurenti, 1768 Мідянка (звичайна) Coronella austriaca Laurenti, 1768 Полоз лісовий (Ескулапова

Сколія гігантська Scolia maculata Drury, 1773 Сколія степова Scolia hirta Schranck, 1781 Бджола-листоріз округла Megachile rotundata (Fabricius, 1787) Бджола-тесля звичайна Xylocopa valga Gerstaecker, 1872 Джміль моховий Bombus muscorum (Fabricius, 1775) Джміль пахучий Bombus fragrans (Pallas, 1771) Джміль яскравий Bombus pomorum (Panzer, 1805) Джміль червонуватий Bombus ruderatus (Fabricius, 1775) Джміль незвичайний Bombus paradoxus Dalla Torre, 1882 Ктир шершнеподібний Asilus crabroniformis (Linnaeus, 1758) Ктенофора святкова Ctenophora festiva (Meigen, 1804) Ставковик булавоподібний Lymnaea clavata Westerlund, 1885 Гранарія зернова Granaria frumentum (Draparnuad, 1801) Трихія опушена Trichia villosula (Rossmaessler, 1838) Мінога українська Eudontomyzon mariae (Berg, 1931) Осетер річковий Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758 Харіус європейський Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758) Вирезуб причорноморський Rutilus frisii (Nordmann, 1840)

(Cretschmar, 1827) Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Балабан Falco cherrug Gray, 1834 Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771 Глушець Тetrao urogallus (Linnaeus, 1758) Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) Пісочник морський Charadrius alexandrinus Linnaeus, 1758 Довгоніг Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Чоботар Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758 Кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Коловодник ставковий Tringa stagnatilis (Bechstein, 1803) Кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Кульон середній Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842 Мартин каспійський Larus ichthyaetus Pallas, 1773 Крячок каспійський Hydroprogne caspia (Pallas, 1770) Пугач Bubo bubo (Linnaeus,

змія) Elaphe longissima (Fitzinger, 1833) Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) Огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Чернь білоока Aythya nyroca (Güldenstäedt, 1770) Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758) Крех середній Mergus serrator Linnaeus, 1758 Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Шуліка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758 Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Канюк степовий Buteo rufinus (Cretschmar, 1827) Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Беркут Aquila chrysaetus (Linnaeus, 1758)

Пічкур дністровський Romanogobio kesslerii (Dybowski, 1862) Чоп великий Zingel zingel (Linnaeus, 1766) Саламандра плямиста Salamandra salamandra Linnaeus, 1758 Тритон альпійський Triturus alpestris Laurenti, 1768 Тритон карпатський Triturus montandoni Boulenger, 1880 Ропуха очеретяна Bufo calamita Laurenti, 1768 Мідянка (звичайна) Coronella austriaca Laurenti, 1768 Полоз лісовий (Ескулапова змія) Elaphe longissima (Fitzinger, 1833) Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758 Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus (Pallas, 1773) Чапля жовта Ardeola ralloides (Scopoli, 1769) Косар Platalea leucorodia Linnaeus, 1758 Коровайка Plegadis falcinellus (Linnaeus, 1766) Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) Огар Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) Чернь білоока Aythya nyroca (Güldenstäedt, 1770) Гоголь Bucephala clangula

1758) Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758) Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771 Сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769) Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Linnaeus, 1758 Сорокопуд сірий Lanius exubitor Linnaeus, 1758 Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820) Кутора мала Neomys anomalus Cabrera, 1907 Підковик малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800) Нічниця довговуха Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817) Нічниця війчаста Myotis nattereri (Kuhl, 1817) Нічниця ставкова Myotis dasycneme (Boie, 1825) Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774) Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817) Мишівка степова Sicista subtilis (Pallas, 1773) Сліпак подільський Spalax zemni (Erxleben, 1777) Полівка водяна Arvicola terrestris scherman (Linnaeus,

Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758 Балабан Falco cherrug Gray, 1834 Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771 Глушець Тetrao urogallus (Linnaeus, 1758) Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) Пісочник морський Charadrius alexandrinus Linnaeus, 1758 Довгоніг Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Чоботар Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758 Кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Коловодник ставковий Tringa stagnatilis (Bechstein, 1803) Кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Кульон середній Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842 Мартин каспійський Larus ichthyaetus Pallas, 1773 Крячок каспійський Hydroprogne caspia (Pallas, 1770) Пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758) Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758) Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771 Сипуха Tyto alba (Scopoli,

(Linnaeus, 1758) Крех середній Mergus serrator Linnaeus, 1758 Скопа Pandion haliaetus (Linnaeus, 1758) Шуліка рудий Milvus milvus (Linnaeus, 1758 Лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766) Канюк степовий Buteo rufinus (Cretschmar, 1827) Змієїд Circaetus gallicus (Gmelin, 1788) Орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) Підорлик малий Aquila pomarina C. L. Brehm, 1831 Могильник Aquila heliaca Savigny, 1809 Беркут Aquila chrysaetus (Linnaeus, 1758) Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (Linnaeus, 1758 Балабан Falco cherrug Gray, 1834 Сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771 Глушець Тetrao urogallus (Linnaeus, 1758) Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) Пісочник морський Charadrius alexandrinus Linnaeus, 1758 Довгоніг Himantopus himantopus (Linnaeus, 1758) Чоботар Recurvirostra avosetta Linnaeus, 1758 Кулик-сорока Haematopus ostralegus Linnaeus, 1758 Коловодник ставковий Tringa

1758) Ведмідь бурий Ursus arctos Linnaeus, 1758 Горностай Mustela erminea Linnaeus, 1758 Норка європейська Mustela lutreola (Linnaeus, 1761) Тхір степовий Mustela eversmanni Lesson, 1827 Борсук Meles meles (Linnaeus, 1758) Видра річкова Lutra lutra (Linnaeus, 1758) Кіт лісовий Felis silvestris Schreber, 1775 Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758) Кіт лісовий Felis silvestris Schreber, 1775 Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758) Зубр Bison bonasus (Linnaeus, 1758)

1769) Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Linnaeus, 1758 Сорокопуд сірий Lanius exubitor Linnaeus, 1758 Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820) Кутора мала Neomys anomalus Cabrera, 1907 Підковик малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800) Нічниця довговуха Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817) Нічниця війчаста Myotis nattereri (Kuhl, 1817) Нічниця ставкова Myotis dasycneme (Boie, 1825) Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774) Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817) Мишівка степова Sicista subtilis (Pallas, 1773) Сліпак подільський Spalax zemni (Erxleben, 1777) Полівка водяна Arvicola terrestris scherman (Linnaeus, 1758) Ведмідь бурий Ursus arctos Linnaeus, 1758 Горностай Mustela erminea Linnaeus, 1758 Норка європейська Mustela lutreola (Linnaeus, 1761) Тхір степовий Mustela

stagnatilis (Bechstein, 1803) Кульон великий Numenius arquata (Linnaeus, 1758) Кульон середній Numenius phaeopus (Linnaeus, 1758) Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Nordmann, 1842 Мартин каспійський Larus ichthyaetus Pallas, 1773 Крячок каспійський Hydroprogne caspia (Pallas, 1770) Пугач Bubo bubo (Linnaeus, 1758) Сич волохатий Aegolius funereus (Linnaeus, 1758) Сичик-горобець Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758) Сова довгохвоста Strix uralensis Pallas, 1771 Сипуха Tyto alba (Scopoli, 1769) Сорокопуд червоноголовий Lanius senator Linnaeus, 1758 Сорокопуд сірий Lanius exubitor Linnaeus, 1758 Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) Золотомушка червоночуба Regulus ignicapillus (Temminck, 1820) Кутора мала Neomys anomalus Cabrera, 1907 Підковик малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800) Нічниця довговуха Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817) Нічниця війчаста Myotis nattereri (Kuhl, 1817) Нічниця ставкова Myotis

eversmanni Lesson, 1827 Борсук Meles meles (Linnaeus, 1758) Видра річкова Lutra lutra (Linnaeus, 1758) Кіт лісовий Felis silvestris Schreber, 1775 Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758) Зубр Bison bonasus (Linnaeus, 1758)

dasycneme (Boie, 1825) Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774) Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1817) Мишівка степова Sicista subtilis (Pallas, 1773) Сліпак подільський Spalax zemni (Erxleben, 1777) Полівка водяна Arvicola terrestris scherman (Linnaeus, 1758) Ведмідь бурий Ursus arctos Linnaeus, 1758 Горностай Mustela erminea Linnaeus, 1758 Норка європейська Mustela lutreola (Linnaeus, 1761) Тхір степовий Mustela eversmanni Lesson, 1827 Борсук Meles meles (Linnaeus, 1758) Видра річкова Lutra lutra (Linnaeus, 1758) Кіт лісовий Felis silvestris Schreber, 1775 Рись Lynx lynx (Linnaeus, 1758)

Зубр Bison bonasus (Linnaeus, 1758)

Примітка – І *- CITEC II *– CMS III *– AEWA IV *- EVROBATS

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану На сьогодні веденням мисливського господарства займаються 60 користувачів мисливських угідь. Площа мисливських угідь області становить 1 млн. 752 тис. 988 га., з яких: польові угіддя – 1 млн. 047 тис.826 га., лісові – 657 тис 913 га. та водноболотні – 47 тис.249 га. Як галузь мисливське господарство потребує кардинальних змін в плані встановлення основних напрямків ведення мисливського господарства в цілому по області, тому першочерговим завданням держуправління є координація зусиль всіх користувачів щодо розробки та впровадження “Програми розвитку мисливського господартва Львівщини”, яка на превеликий жаль спеціально уповноваженним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання (Львівським обласним управлінням лісового господарства) ще не розроблена. Загальна чисельність працівників, зайнятих у мисливському господарстві, на 01.01.2007 року становить 344 чол, в т.ч. 29 мисливствознавців та 212 єгерів. Крім того, охорону державного мисливського фонду здійснюють штатні працівники спеціально уповноваженного органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання (лісова охорона, яка налічує 1528 чоловік). Рівень організації та здійснення охорони мисливської фауни, виявлення випадків порушення правил полювання користувачами мисливських угідь на сьогодні залишаються на низьному рівні, про що свідчать результати перевірок та дані статистичної звітності, згідно яких посадовими особами мисливських господарств станом на 31.12.2006 року складено 278 протоколів на порушників правил полювання, тобто в середньому однією посадовою особу складено 1,3 прокотолу. Притягнуто до відповідальності 192 осіб, накладено штрафів 16197 грн., стягнуто: штрафів 9534 грн. та 3265 грн. збитків завданих мисливському господарству. В середньому на одного порушника стягнуто штраф в сумі 49,7 грн, що свідчить про виявлення дрібних порушень, а злісних браконьєрів, особливо тих, які проводять незаконне нічне полювання з застосуванням транспортних засобів та штучного освітлення, виявляється дуже мало. Отже, рівень охорони диких тварин в мисливських угіддях є недостатній. Лише в деяких мисливських господарствах проводяться роботи по штучному дичерозведенню мисливських тварин (кабанів). Із 60-и мисливських господарств на сьогодні мисливське впорядкування провели 56 мисливських господарств. Таким чином, окремі користувачі мисливських угідь не забезпечують дотримання вимог ст.28 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, щодо упорядкування мисливських угідь зокрема тікі господарства: НПП “Сколівські Безкиди, ДП Старосамбірське ЛМГ, ТзОВ МГ “Свірж”, ТМіР “Крижень”. У цих господарствах при виборі пробних площ під облік (30%) не враховано типологію лісових мисливських угідь, бонітування типів угідь, не враховано типи деревостанів через відсутність матеріалів мисливського впорядкування. Внаслідок цього екстрапольована чисельність мисливських тварин на всю площу господарств є такою, що не відповідає фактичній чисельності в натурі і, як правило, завищена. В підсумку - недостовірний облік мисливських тварин, недосконалі проекти лімітів та норм добування диких тварин, інше.

11.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Дані динаміки чисельності мисливських тварин за останні 3 роки свідчать про низький рівень ведення мисливського господарства ( рис. 11.2). Згідно з результатами проведеного обліку мисливських тварин, результати якого тільки умовно можна вважати такими, що відповідають фактичній чисельності звірів, поголів’я зубра зменшилось з 2004 по 2006 на 4 голови, чисельність лосів зросла на 7 голів, оленів благородних порівняно з минулим роком змешилось на 56 голів, при нормі приросту 15-20%, козулі європейської збільшилось всього на 5%, при нормі приросту 15-20%, кабанів збільшилось на 10 % при нормі приросту 30%, а зайців-русаків менше як на 1%. Середня щільність зайця-русака на 1 тис.га. по області становить 34,5 голів при нормі близько 60 голів. Таким чином, маємо низькі показники річного приросту парнокопитних звірів і зайців-русаків у сприятливий за кліматичними умовами 2006 році. Рис. 11.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Динаміка чисельності зубра по Львівській області 50 45

45

44

41

40

42

43 41

36

35 Чисельність, гол

41

30 25

24

23 21

20

20

20

19 16

15 10 5 0 1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999 Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Динаміка чисельності оленя благородного по Львівській області 2500

2112

2102 2000

1947

1926

Чисельність, голів

1690 1520

1500

1452

1422 1194

1164

1343

1332

1266

1260

1240

1000

500

0 1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Роки

Динаміка чисельності кабана по Львівській області 3500 3326 3000

3239 3039

2921

2846

Чисельність, голів

2625

2605

2500

2414 2239 2088

2000

1938 1790

1771

1837

1866

1500

1000

500

0 1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999 Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Динаміка чисельності зайця-русака по Львівській області 100000 90734

90000

84851 80000

81535 77096

75116

Чисельність, голів

70000 60000 54267

52005

50000

47041

47648

47239

55824

56143

58943

59024

50398

40000 30000 20000 10000 0 1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Роки

Мисливські господарства не виконують в повному обсязі вимоги Закону України “Про тваринний світ” та Закону “Про мисливське господарство та полювання” щодо раціонального невиснажливого використання та забезпечення охорони мисливського фонду, проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин. Заходи, спрямовані на відтворення диких тварин користувачами мисливських угідь, зводяться переважно до заготівлі кормів та викладки їх у зимовий період в лісових угіддях. У більшості польових угідь відсутні біотехнічні споруди (солонці, годівниці, шалашики, піднавіси) для зайців, куріпок, тобто в цих угіддях не проводиться їх підгодівля. Затрати на ведення мисливського господарства в цілому по області перевищують надходження в чотири рази, особливо така тенденція спостерігається в громадських організаціях (Товариствах). Це свідчить про низький рівень ведення мисливського господарства та його економічну неефективність, недосконалість законодавчої бази тощо. Обсяги добування мисливських тварин ще раз підкреслюють завищення чисельності мисливських тварин, які подаються при проведенні обліків, або непрофесійність штатних працівників господарства. Результатом цього є вкрай низька результативність полювань ( табл. 11.2). Добування основних видів мисливських тварин, голів Таблиця 11.2 Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Добуто

238 212 14 248 16 438

203 155 6 122 14 288

21 229

13 183

2004 Козуля Кабан Олень благородний Куниця Бобер Ондатра 2005 Олень благородний Кабан

Козуля Куниця лісова Бобер Ондатра

294 155 25 272

264 119 9 241

29 286 324

16 204 289

2006 Олень благородний Кабан Козуля

Для вирішення проблем у галузі оптимізації використання об’єктів держвного мисливського фонду необхідно: 1. Розвивати туризм і мисливство рахунок коштіва з різних джерел (державні кошти, приватний капітал та кошти іноземних інвесторів).

2. Суттєво підняти відповідальність правоохоронних органів та судів при розгляді справ по порушенню правил полювання та про лісопорушення.

3. Значно покращити роботу лісової охорони, єгеської служби з попередження та виявлення фактів браконьєрства, забезпечити надійну охорону державного мисливського фонду, вивільнивши її від невластивих їй функцій, а також шляхом підняття посадових окладів та розмірів страхування здоров’я і життя.

4. Суттєво покращити матеріально-технічну базу установ та їх відділів на яких покладено охорону державного мисливського фонду.

5. Підвищити рівень відповідальності за незаконне полювання та не допускати безкарності за ці правопорушення.

11.4. Ведення рибного господарства Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 552 від 22.05.96р. ”Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів” у Львівській області промисловими ділянками водних об’єктів визначено басейн рік Дністер і Зах. Буг з водосховищами. У 2006 році промисловий вилов риби проводився у відповідності з розробленим Режимом (2003р.) і його Доповненням (25.11.05р.) на Добротвірському водосховищі риболовецькими бригадами Добротвірської ТЕС. При річних запланованих обсягах вилову 34,1 т. риби, виловлено 79 кг. У 2006 році промисловий вилов риби проводився в січні – березні. У зв’язку з порушенням режиму рибальства, а саме непроведенням міліоративних робіт, дозвіл на вилов риби в літній – осінній період Західним Державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів не видавався.

Динаміка вилову риби в 2004-2006 роках

40 35 30 25 фактичний вилов

тонн 20

затверджений ліміт вилову

15 10 5 0 2004

2005

2006

роки

У 2006 році зареєстровано раптовий скид води з технічного водоймища ВАТ “Сокальський завод Хімволокно”, який призвів до різкого зменшення водопокритих площ і покриття льодом товщиною до півметра вивільненої від води поверхні ложа. Під льодом виявлено масову загибель риби та інших водних живих ресурсів.

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 12*.1. Заходи щодо створення екомережі в Україні (історія, сучасний стан) на державному рівні У 1992 році Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріоде-Жанейро прийняла Конвенцію про Біорізноманіття, як основу еволюції і функціонування систем біосфери і сталого забезпечення потреб населення Землі. Нею проголошено збереження не окремих ланок природи, а всіх систем біосфери в глобальному масштабі. У цьому ж році Рада Європи прийняла Конвенцію Європейської Екомережі (European Ecological Network) як ідею загальноєвропейської системи охорони природної спадщини Європи. Україна ратифікувала міжнародні угоди, а 21 вересня 2000 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про загальнодержавну Програму формування національної екологічної мережі України на 2002-2015”. В процесі реалізації Програми передбачено поєднання національної екологічної мережі з екологічними мережами сусідніх країн. Екологічна мережа — це єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, а також території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території. Екологічна мережа формується з метою збереження природних ресурсів, місць оселення та виростання цінних видів рослинного й тваринного світу, а також для забезпечення шляхів міграцій тварин через поєднання території та об’єктів ПЗФ, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища. Львівська область, як прикордонна, відіграє ключову роль для інтеграції національної екомережі до Всеєвропейської екомережі через створення міждержавних природоохоронних територій (наприклад, регіональний ландшафтний парк „Надсянський” – складова частина українсько-польськословацького біосферного резервату „Східні Карпати”, регіональний ландшафтний парк „Равське Розточчя” - складова частина проектованого українсько-польського біосферного заповідника „Розточчя”). У 2006 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету було виділено кошти на розробку Інститутом екології Карпат НАН України регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області.

12*.2. Матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері формування екомережі та збереження біорізноманіття Підставами для забезпечення реалізації Програми формування екологічної мережі Львівської області є: Закон України “Про природно-заповідний фонд України” Закон України “Про загальнодержавну Програму формування національної екологічної мережі України на 2000-20015” Закон України „Про екологічну мережу України”

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1603 “Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” розпорядженням голови Львівської ОДА від 25.12.2003 р. № 1274 у Львівській області утворена Координаційна рада з питань формування екологічної мережі. до складу якої введено посадових осіб, провідних вчених та представників громадських організацій області та затверджено положення про Координаційну раду. У лютому 2007 року склад Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі у Львівській області поновлено (розпорядження голови ОДА від 20 лютого 2007 року № 143). У 2006 році було заплановано та виділено кошти в сумі 80 тис. грн на впровадження заходу „Розробка регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області”. Даний захід увійшов до Переліку першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету у 2006 році, який затверджений рішенням сесії Львівської обласної ради від 12.01.2006 року № 480 (додаток № 2 до Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2006 рік). У розрізі виконання даного заходу розроблено проект Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області та обґрунтувано й підготувано робочу схему екомережі області. У лютому 2007 року проект Регіональної програми формування екомережі області розглянуто на засіданні Координаційної ради, схвалено та рекомендовано до подання на розгляд Львівської обласної ради. Одним з найважливіших структурних елементів екологічної мережі є території та об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). У Львівській області налічується 323 об’єкти ПЗФ площею 113 404,76 га, що становить 5,2 % від загальної площі області. Серед них є високорангові, поліфункціональні природоохоронні, науково-дослідні і рекреаційні установи загальнодержавного значення, такі як, природний заповідник „Розточчя” (2084,5 га) і два національні природні парки (НПП) – Яворівський (7078,6 га) і “Сколівські Бескиди” (35684 га). Відповідно до Загальнодержавної програми формування екомережі України у Львівській області тривають роботи зі створення в межах двох адміністративних районів - Жовківського та Яворівського - регіонального ландшафтного парку “Равське Розточчя” площею 18 тис. га - складової частини проектованого міжнародного українсько-польського біосферного заповідника на Розточчі. Яворівською районною радою вже прийняте рішення про створення РЛП. На базі існуючих природоохоронних територій Польщі та України заплановане створення Розточанського міжнародного біосферного заповідника (резервату). На першому етапі організації української частини заповідника до нього увійдуть існуючі заповідні об’єкти та проектований регіональний ландшафтний парк “Равське Розточчя”, який виконає роль екологічного коридору між польськими та українськими природоохоронними територіями. Проектований міжнародний біосферний заповідник „Розточчя” згідно з Програмою є одним з головних елементів національної екологічної мережі Загальнодержавного значення. Розробляється проектна документація зі створення охоронної зони природного заповідника “Розточчя” як буферної зони Розточанського Міжнародного

біосферного заповідника, що забезпечить виконання ст. 16 ЗУ „Про екомережу України”. Метою створення охоронної зони є запобігання негативному впливові господарської діяльності на природний заповідник Розточчя”. У перспективі планується створення у Яворівському районі на Розточчі регіонального ландшафтного парку „Немирівський” для забезпечення охоронного статусу унікальної в природно-історичному аспекті території Розточчя. У рамках ІV Економічного форуму з питань прикордонного співробітництва “Через добросусідство – до процвітання об’єднаної Європи” підписано меморандум між Львівською областю, Любельським та Підкарпатським воєводствами про співпрацю щодо створення цього об’єкту, що знаменувало вихід даного питання на якісно новий міжнародний рівень. У березні 2006 року у Львові відбулось V засідання Міжурядової українськопольської координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва, в рамках якого обговорювалось питання перспективи створення українсько-польського біосферного заповідника на Розточчі. В напрямку формування Дністровського (меридіального) екокоридору ведуться роботи по створенню ландшафтного заказника місцевого значення “Чоновини” орієнтовною площею 2 тис.га в долині р.Дністер на одній з 4-х ІВА територій (важливих для збереження видів птахів, що мають статус вразливих в Європі) в межах Волощівської і Грушівської сільських рад Дрогобицького району Львівської області. У результаті заходів щодо виявлення природних територій, перспективних у Львівській області для наступного заповідання та збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, науковими установами області запропоновано включити до складу екомережі області порушені землі відпрацьованого Подорожненського рудника для вивчення процесів і змін на цих землях. Відповідно до даних, наведених в науковому обґрунтуванні на цих землях формується унікальний природно-антропогенний комплекс, територія якого представляє великі потенційні можливості для оздоровлення місцевого ландшафту, збереження популяцій диких птахів, відновлення природної біотичної різноманітності. Включення відпрацьованого рудника посилить локальну частину національної екомережі Львівської області, оскільки він може стати структурним ядром між басейнами річок Свіча та Стрий. У перспективі є підготовка матеріалів для створення високорангового поліфункціонального об”єкту на Гологоро-Вороняцькому кряжі (орієнтовною площею 85 тис.га) на території Золочівського та Бродівського районів. Основною проблемою формування екомережі області є відсутність належного фінансування, зокрема виділення коштів з бюджетів усіх рівнів на здійснення передбачених Загальнодержавною програмою заходів. До складу екомережі увійдуть водоохоронні зони та прибережні смуги малих річок і водойм області. У Львівській області водоохоронні зони та прибережні смуги малих річок і водойм не винесені на місцевість. Роботи з виготовлення цих проектів не здійснюються через брак коштів. Науковими установами області проводяться роботи щодо інвентаризації флори та фауни в рамках виконання науково-дослідних тем наукових установ. Ці роботи спрямовані на виконання тематичних завдань НАН України, Міністерства освіти і науки. Зокрема, науковцями Львівщини розроблено методичні засади оцінки

репрезентативності мережі природоохоронних об’єктів, однак їх застосування на практиці потребує цільового фінансування. Складено вивірені достовірно зважені регіональні списки видів рослин з метою оптимізації охорони рідкісних, зникаючих, а також інших видів рослин, що зростають на території Львівської області. На підставі реальних даних наукових досліджень флори Львівської області було встановлено 108 видів рослин, занесених до Червоної Книги України, які підлягають охороні на підставі державних та міжнародних документів та 259 регіонально - рідкісних або зникаючих видів в межах Львівської області, які не занесені до Червоної Книги України, але знаходяться під загрозою зникнення та потребують захисту і охорони на регіональному рівні. Списки затверджено рішенням сесії Львівської обласної ради № 193 від 2 грудня 2003 р. разом із Положенням про регіонально-рідкісні види, які не занесені до Червоної Книги України. У 2006 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету виділено кошти на виконання природоохоронного заходу „Підготовка та публікація Червоного списку тварин Львівської області”. Сформовано базу даних поширення рідкісних і зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України, ряду міжнародних конвенцій і угод (Боннська, Бернська, EUROBATS), їх чисельність на території області. За результатами цих робіт видано монографію „Рідкісні види тварин Львівської області”. Для оприлюднення інформації щодо цілей та задач розбудови екомережі у держуправлінні проводилися громадські слухання за участю представників владних органів та дотичних до теми обговорення керівників відповідних організацій та установ щодо стану робіт зі створення біосферного заповідника на Розточчі. Представниками держуправління на засіданні президії було поінформовано Львівську обласну раду Українського товариства охорони природи щодо цілей і задач формування екомережі області. Питання формування екомережі області висвітлювалось через засоби масової інформації, зокрема, виступи на радіо, регіональному телебаченні, на сайті інформаційної агенції „Галінфо”.

Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 12*.1 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од.

2004 рік 1650

2005 рік 1650

2006 рік 1650

33 39* *-орхідні

33 39* *-орхідні

33 39* *-орхідні

137

137

137

Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

Динаміка охорони, невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 12*.2 Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

1 108

2 29 синтаксонів

3 -

4 Не зникали

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) Одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України Указом Президента України „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” визнано розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також її міжнародних зобов’язань. У межах Львівської області знаходиться 5 груп природних регіонів, відмінних за геолого-геоморфологічною будовою, грунтово-кліматичними умовами, флористичними і геоботанічними особливостями, в тому числі такі важливі транскордонні формації як Розточчя і Карпати. Цей фактор є визначальним у формуванні і територіальному розміщенні обєктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) області (Додаток 8) . У зв’язку із протиріччями у Законі України “Про природно-заповідний фонд України” і Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також із зміною земельного законодавства виникають проблеми щодо подальшого розширення мережі природно-заповідного фонду. Найважливіша з них - небажання землевласників і землекористувачів погоджувати створення заповідних об’єктів через певні обмеження природокористування із введенням заповідного режиму ( табл. 12.1). Для вирішення цієї проблеми необхідно: - розробити механізм надання податкових пільг при платі за землю землекористувачами та землевласниками, які мають на своїх територіях природнозаповідні об’єкти ( що передбачено статтею 49 Закону України “Про природнозаповідний фонд України”). Без такого механізму процес подальшого розширення мережі в області буде суттєво гальмуватись; - вирішити питання щодо компенсації землекористувачам та землевласникам збитків, яких вони зазнали внаслідок введення обмежень на використання в межах заповідних об’єктів отрутохімікатів, мінеральних добрив, гербіцидів тощо. Така практика існує в багатьох європейських країнах, в т.ч. в республіці Польща; - законодавчо стимулювати види економічної діяльності, спрямованої на невиснажливе використання природних ресурсів (рекреація, екотуризм тощо). Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами і власниками землі Таблиця 12.1 Власники землі, землекористувачі та землі державної власності, не надані у власність або користування

Сільськогосподарські підприємства (усього земель у власності та користуванні) Громадяни, яким надані землі у власність і користування Заклади, установи, організації; промислові та інші підприємства; підприємства та організації транспорту, зв’язку; частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони Природоохоронні установи (об’єкти ПЗФ), землі надані в постійне користування Підприємства, установи, організації оздоровчого, рекреаційного призначення

Площа га 0.1 0.6 5.3

% 0.09 0.53 4.67

29.5

26.01

Підприємства, установи, організації історико-культурного призначення Лісогосподарські підприємства Водогосподарські підприємства Підприємства іноземних інвесторів та спільних підприємств Землі запасу та землі, що не надані у власність та постійне користування в межах населеного пункту РАЗОМ

0.4 74.3

0.35 65.52

3.2 113.4

2.83 100

Проблемою у реалізації державної політики у сфері функціонування об’єктів природно-заповідного фонду є забезпечення своєчасного виконання Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природнозаповідної справи в Україні”, зокрема, що стосується установлення в натурі меж територій та об’єктів ПЗФ області. Вирішення цього питання можливе лише за наявності відповідного фінансування цих робіт. Динаміка структури природно-заповідного фонду Львівської області Таблиця 12.2 Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природний заповідник Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Ботанічні сади загально державного значення Ботанічний сад місцевого значення Дендропарки загальнодержавного значення Зоологічний парк місцевого значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення Заповідні урочища РАЗОМ

станом на 1.01.2003 Кількість, Площа, шт га 6 7 1 2084,5 2 42762,6 3 28276,0 9 3303

станом на 1.01.2004 Кількість, Площа, шт га 8 9 1 2084,5 2 42762,6 3 28276,0 9 3303

станом на 1.01.2005 Кількість, Площа, шт га 10 11 1 2084,5 2 42762,6 3 28276,0 9 3303

станом на 1.01.2006 Кількість, Площа, шт га 12 13 1 2084,5 2 42762,6 3 28276,0 9 3303

29 2

27038,3 592,8

29 2

27038,3 592,8

29 2

27038,3 592,8

30 2

27126,3 592,8

163

1768,70

163

1768,70

163

1768,70

163

1768,70

2

41,2

2

41,2

2

41,2

2

41,2

1

1,5

1

1,5

1

1,5

1

1,5

2

64,0

2

64,0

2

64,0

2

64,0

1

5,9

1

5,9

1

5,9

1

5,9

6

115,3

6

115,3

6

115,3

6

115,3

53

764,92

53

763,82

53

763,82

53

763,82

48 322

6502,3 113321,02

48 322

6502,3 113319,92

48 322

6502,3 113319,92

48 323

6502,3 113407,92

Розподіл обєктів природно-заповідного фонду (за кількістю) 1

Природний заповідник

2

Національні природні парки

3

Регіональні ландшафтні парки

9 48

30

Заказники загальнодержавного значення 2

Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення

53

Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічний сад місцевого значення Дендропарки загальнодержавного значення

6

Зоологічний парк місцевого значення

1 2 1 2

163

Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Заповідні урочища

У 2006 році продовжено „Інвентаризацію територій та об’єктів природнозаповідного фонду Львівської області” (2 етап). У ході виконання робіт з інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області підготовлено екологічні паспорти на території та об’єкти ПЗФ області та комплексний звіт про результати ІІ етапу інвентаризації природно-заповідного фонду. Ці дані використовуватимуться при веденні державного кадастру ПЗФ області (Таблиця 12.2). В області ведеться робота з розширення територій природно-заповідних об′єктів. Прикладом такої роботи є Розточчя – унікальна транскордонна природногеоморфологічна формація, більша частина якої охоплена природоохоронними об’єктами як з української, так і з польської сторони. Відповідно до Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.” в межах гряди Розточчя заплановано організувати міжнародний українсько-польський біосферний заповідник. Починаючи з 2000 року держуправління розпочало роботи зі створення української частини резервату.

Для того, щоб сполучити українські і польські природоохоронні території науковцями географічного факультету тоді ще Львівського державного університету ім. І. Франка було обґрунтовано концепцію і розроблено проект створення Жовківського регіонального ландшафтного парку в межах Жовківського району, який повинен був виконати роль екологічного коридору між польськими та українськими природоохоронними територіями. У 2003 р. в рамках проекту „Інтегрований розвиток Розточчя”, фінансованого програмою малих грантів CBC TACIS, Регіональним агенством стійкого розвитку при Львівському національному університеті імені Івана Франка створено експертну групу і обґрунтовано стратегію поетапної територіальної організації української частини МБР „Розточчя”. На першому етапі, у 2004–2006 рр., було заплановано створити в українській частині два нові природоохоронні об’єкти: Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Равське Розточчя” в межах 2-ох адміністративних районів – Жовківського і Яворівського, як екологічного коридору між українськими і польськими заповідними територіями та охоронну зону навколо природного заповідника (ПЗ) “Розточчя” як буферної зони біосферного резервата. У 2003 році експертною групою підготовлені відповідні наукові обгрунтування на створення РЛП “Равське Розточчя” і охоронної зони ПЗ “Розточчя”. У 2004 року під час ІV Економічного форуму з питань прикордонного співробітництва “Через добросусідство – до процвітання об’єднаної Європи” було підписано меморандум між Львівською областю та Любельським і Підкарпатським воєводствами Республіки Польщі про співпрацю з питань створення біосферного резервату (заповідника) “Розточчя”. У лютому 2005 р. на семінарі у Львові експерти неурядових організацій з Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, України наголосили на необхідності створення МБР „Розточчя” для сталого розвитку місцевих громад регіону. Важливість організації біосферного резервату для соціально-економічного розвитку області було підкреслено на V засіданні українсько-польської Міжурядової Координаційної ради з питань міжнародного співробітництва (20 березня 2006 р.). Створення Розточанського міжнародного біосферного заповідника (резервату) є неможливим без створення регіонального ландшафтного парку “Равське Розточчя”. Цей парк необхідно створити, щоб сполучити польські та українські природоохоронні території в цілісний комплекс природоохоронних територій. Регіональний ландшафтний парк відповідно до ст. 23 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” є природоохоронною рекреаційною установою. Основні завдання регіонального ландшафтного парку „Равське-Розточчя”:  збереження та відновлення цінних і типових природних та історико-культурних комплексів та об’єктів;  створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

 сприяння у розвитку транскордонного співробітництва;  залучення коштів з європейських, державних, місцевих, екологічних та інших фондів для сталого розвитку території;  сприяння у проведенні екологічної, історико-культурної та освітньо-виховної роботи;  підтримка загального екологічного балансу в регіоні. Львівська обласна рада прийняла рішення про створення РЛП „Равське Розточчя” на сесії 13.06.2007, таким чином виконавши зобов’язання перед Національним комітетом МАБ ЮНЕСКО та Мінприроди щодо можливого включення до складу міжнародного українсько-польського біосферного заповідника (резервату «Розточчя»), який увійде в світову мережу біосферних резерватів.

12.3. Історико-культурна спадщина Львівщини Крім природної, Львівщина багата історико-культурною спадщиною. Ансамбль історичного центру м. Львова включений у 1998 р. до Списку світової спадщини ЮНЕСКО за № 865. У м. Львові на облік взято 2067 пам’яток архітектури, 285 пам’яток історії, 86 пам’яток мистецтва, 11 пам’яток археології. Зеленим кільцем місто оточене об’єктами природно-заповідного фонду - парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва, закладеними довкола середньовічного міста, на узгір’ях якого знаходиться регіонально-ландшафтний парк (РЛП) “Знесіння” – єдиний в Україні унікальний парк, що є цілим природно-історично-культурним комплексом. Серед об’єктів природи, які мають особливу цінність на території РЛП. є гора Хомець та Гора Лева, західний схил якої експонує повний геологічний розріз з розрізнененими включеннями скам’янілих решток дерев, літотамнієвих водоростей та ін. На території парку можна знайти рідкісну степову рослинність, вкриті лісом пагорби, мальовничі долини із ставками і потоками. Все це доповнюється слідами древньоруських городищ, храмами, монастирями, старим цвинтарем, музеєм народної архітектури “Шевченківський гай” і традиційною малоповерховою забудовою. Функціонування такого парку як “Знесіння” є першою спробою в Україні взяти під опіку природоохоронного законодавства цілий природноісторично-культурний комплекс, а також доброю нагодою опрацювати методи збереження довкілля в умовах великих міст. На території національного природного парку „Сколівські Бескиди” знаходиться державний історико-культурний заповідник „Тустань” - залишок скельних оборонних споруд легендарної давньоруської фортеці. Ще один державний історико-архітектурний заповідник „Жовківський” знаходиться у Жовківському районі. Старовинні церкви, монастирі, археологічні памятки приваблюють сотні туристів. Наявність об’єктів історико-культурної спадщини на території області дасть змогу залучити жителів місцевих сіл до обслуговування інфраструктури туризму і тим самим сприятиме зниженню рівня безробіття та покращенню соціальних умов в цьому регіоні. Екотуризм зараз дуже швидкими темпами розвивається у всіх країнах Європи і Розточчя може і повинно стати одним із його осередків.

Для більшості парків області актуальним є питання реконструкції насаджень, спрямованої на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінуючої ролі тим видам, які складали основу парку при його закладенні. Згідно зі ст. ст. 37 і 38 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” утримання та реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва повинно здійснюватися згідно з проектами, які розробляються відповідними науковими установами. На сьогоднішній день розробки або поновлення таких проектів потребують практично всі парки Львівщини. У більшості парків-пам’яток садово-паркового мистецтва майже відсутні або пошкоджені елементи рекреаційної інфраструктури (паркові довани, урни для сміття), пошкоджені пішохідні доріжки, відсутнє освітлення території. Не забезпечується належна охорона та догляд паркових композицій. Потребують утримання в належному стані водні об’єкти на території парків. Зокрема, є необхідність розробки проекту та проведення робіт з очистки каскаду природних озер „Зелене око” та благоустрою прилеглої території у „Снопківському парку”, очистці озер у „Лісопарку Погулянка” та „Стрийському парку” у місті Львові. Широкого розповсюдження набуло явище лінійної і площинної ерозії у ППСПМ „Високий Замок”, особливо загрозлива ерозія у лісопарку “Погулянка”, РЛП „Знесіння”. Львівська область є найпопулярнішим туристичним регіоном у Західній Україні. Відпочиваючих приваблює унікальне поєднання історико-культурної спадщини та природно-рекреаційних умов, адже частка природничо-рекреаційного потенціалу Львівщини у потенціалі України становить 5,4%. Великою популярністю серед туристів користуються замки Львівщини, а саме: Олеський, Золочівський, Підгорецький замки, які об’єднуються у найцікавіший туристичний маршрут “Золота підкова Львівщини”. Регіон багатий унікальними родовищами мінеральних вод (понад 200 джерел) та грязей з лікувальними властивостями, на базі яких функціонують та розвиваються відомі курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Любінь Великий. На сьогодні в області налічується 133 санаторно-курортних заклади різних форм власності. Візитною карткою регіону є відома й за межами України, реабілітаційна клініка доктора Володимира Козявкіна в Трускавці. Львівщина має значний потенціал для розвитку гірськолижного туризму. В області знаходиться 4 гірськолижні курорти: смт. Славсько, с. Тисовець (Сколівський р-н), с. Розлуч, м. Турка (Турківський р-н). Ці курорти пропонують такі види послуг: катання на санях, траси фрістайлу, траси слалому, слалому гіганту, дельтапланеризму тощо ( табл. 12.3). Останнім часом широкої популярності набирає сільський туризм. Пріоритетними для розвитку сільського туризму є території (агротуристичні місцевості), прилеглі до національних природних парків “Сколівські Бескиди” та „Яворівський”, а також в межах існуючих і проектованих регіональних ландшафтних парків – “Надсянського”, “Знесіння” та “Равського Розточчя”. Поєднання сільського туризму та екотуризму на

природоохоронних територіях Львівщини забезпечується розвитком пізнавального природничого та кваліфікованого туризму (піший, велосипедний, кінний). На регіональному та всеукраїнському рівнях організовуються рекламні акції агроекотуристичних продуктів найбільш оглядових регіонів Львівщини, а саме Карпат, Розточчя, Опілля. Регіон має можливості для розвитку релігійного туризму. В області збереглося багато культових споруд. Значний інтерес у туристів викликають міста Жовква, Белз, Бібрка, Золочів, Жидачів, Олесько. Найбільш відомими центрами релігійного туризму в області є Крехівський монастир – пам’ятка оборонної архітектури XVII ст., Унівський монастир–фортеця, яка складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Останні 5 років у Львівській області відзначились зростанням туристичних потоків та розвитком туристичної інфраструктури. Місто Львів займає 4 місце в країні (після Криму, Києва і Одеси) за обсягами вітчизняних та закордонних туристів. Поотягом 19982005 років кількість туристів у Львівській області збільшилась на 50%. З метою запобігання негативного впливу туризму на довкілля органами місцевого самоврядування, контролюючими органами, адміністраціями природоохоронних установ ведеться постійний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та недопущенням перевищення рекреаційного навантаження і деградації природного середовища.

Об'єкти природно-заповідного фонду Таблиця 12.3 Адміністративно – територіальні одиниці (райони, міста обласного значення) 1

Назва об’єкту

Площа, га

2 Ботанічний заказник загальнодержавнного значення «Лешнівський»

3 58,0

Ботанічний заказник місцевого значення «Макітра» Ботанічний заказник місцевого значення «Кемпа» Гідрологічний заказник місцевого значення «Пониківський» Лісовий заказник місцевого значення «Підкамінь» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавнного значення «Підгорецький парк» Комплексна памятка природи місцевого значення “Триніг” Комплексна памятка природи місцевого значення “Памятка Пеняцька” Геологічна памятка природи місцевого значення “Відслонення тортонських пісковиків” Геологічна памятка природи місцевого значення “ Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях с. Підкамінь” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Конвалія” Заповідне урочище “Синичівське” Заповідне урочище “Заболотцівське” Заповідне урочище “Лагодівське” Заповідне урочище “Піски”

15,5 10,0 53,7 60,5 17,0

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавнного значення “Буський парк”

8.0

Заповідне урочище “ Сосновий ліс” Заповідне урочище “Соколя” Заповідне урочище “ Сторонибаби” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело мінеральної води “Олеська””

11,0 53,9 30,0 2,0 0,6

Бродівський район

5,5 35,0 80,0 0,3 9,5 16,0 46,2 6,2 46,2

Буський район

Городоцький район Лісовий заказник місцевого значення “ Любінський”

1206,0

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових лип і каштанів” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий ясен” Ботанічна памятка природи місцевого значення “ Віковий бук” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Свердловина 1-К курорту “Любінь Великий”” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк курорту «Великий Любінь» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІ ст.»

0,35 0,05 0,05 0,3 0,25

Національний природний парк“Сколівські Бескиди”

2012

10,0 12,0 3,5 12,0 12,0 5,0

Дрогобицький район

м.Дрогобич

Ландшафтний заказник місцевого значення “Бориславський” Комплексна памятка природи місцевого значення “Стежка Івана Франка” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Два джерела мінеральної води” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело мінводи “ Заповідне урочище “Лази “ Заповідне урочище «Підбуж» Ботанічна памятка природи місцевого значення “Гінкго” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Бук червонолистий” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група магнолій” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група сріблястих смерек” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Бук червонолистий” (2 екз) Ботанічна памятка природи місцевого значення “ Група тисів” (4 екз)

2048,8 15,0 0,5 0,2 0,1 430,0 99,6 0,01 0,01 0,43 0,02 0,02 0,05

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група туй західних “(7 екз) Ботанічна памятка природи місцевого значення “ Магнолія китайська” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Оцтове дерево» Ботанічна памятка природи місцевого значення “Два вікові дуби” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім.генерала Васильева» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім. Б.Хмельницького» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.»

0,08 0,01 0,01 0,02 1,94 150,0 2,35

м.Борислав Геологічна памятка природи місцевого значення «Бориславський розріз палеогену» Геологічна памятка природи місцевого значення “Найбільш продуктивна нафтова свердловина № 298”

2,0 0,03

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Курортний парк” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Бук плакучої форми” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Тис ягідний” Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело № 1 “Нафтуся” курорту “Трускавець” Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело № 6 (колишній “Едвард”) курорту “Трускавець” Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело № 7 (колишній “Фердинанд”) курорту “Трускавець” Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело № 11 (колишня “Юзя”) курорту “Трускавець”

78,0 0,01 0,01 0,30

Загальнозоологічний заказник загальнодержавнного значення “Діброва” Ландшафтний заказник місцевого значення “Дубрівський” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип”

839,0 408,8 8,0

м.Трускавець

0,30 0,30 0,30

Жидачівський р-н

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип”

0,5

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових лип”

3,5

Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Витік р.Куна”

1,0

Геологічна памятка природи місцевого значення “Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля с.м.т. Журавно і Старе Село”

4,0

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст»

2,0

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.»

2,0

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ХІХ ст.”

2,0

Ботанічна памятка природи місцевого значення «Кипарис»

0,3

Жовківський район Гідрологічний заказник загальнодержавного значення “Потелицький” Ландшафтний заказник місцевого значення “Гряда” Ландшафтний заказник місцевого значення “Завадівський” Ентомологічний заказник місцевого значення “За гора” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Нестеровська” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Вікові липи” Заповідне урочище “Журі” Заповідне урочище “Майдан” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.»

162,0 1149,0 2257,0 0,5 1,2 0,2 29,0 17,0 3,5

Ботанічна памятка природи загальнодержавного значення «Лиса Гора і Гора Сипуха»

283,0

Комплексна памятка природи загальнодержавного значення «Гора Вапнярка» Комплексна памятка природи місцевого значення “Жулицька Гора”, “Гора Сторожиха”, “Гора Висока” Комплексна памятка природи місцевого значення “Підлиська Гора (Гора Маркіяна

309,8 261,0

Золочівський район

146,5

Кам”янко-Бузький район

Шашкевича)” Комплексна памятка природи місцевого значення “Свята Гора” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Сасівська” Ландшафтний заказник місцевого значення “Верхньобузький” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк ХІХ ” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст» Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий дуб” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Два вікові ясени” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Липа Б.Хмельницького» Геологічна памятка природи «Скеля «Великий Камінь» Заповідне урочище “Ліс під Трудовачем” Заповідне урочище “Ліс в околицях Верхобужжя”

186,0 130,0 324,0 6,0 7,0 0,05 0,05 0,05 0,1 33,0 59,0

Заповідне урочище «Тадані» Комплексна памятка природи місцевого значення “Сквер ім. Марії Солодкої” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Чорний парк” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Неслухівський парк” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Новояричівський парк” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Коло Бадівського”

27,0 1,3 3,67 1,74 7,0 6,0 13,2

Ландшафтний заказник загальнодержавнного значення “Стариці Дністра” Ландшафтний заказник місцевого значення “Кошів” Ботанічний заказник місцевого значення “Надітичі” Комплексна памятка природи місцевого значення “Стільська” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Дендрарій “Радів” Геологічна памятка природи місцевого значення “Відслонення тортонських пісковиків із скупченням викопної тортонської фауни” Геологічна памятка природи місцевого значення “Скеля з трьома печерами” Заповідне урочище “Роздільське” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк санаторію «Роздол» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.»

70,0 110,0 5,1 515,0 3,4 12,1

Миколаївський район

51,0 171,0 0,05 6,6 4,0

Мостиський район Геологічна памятка природи місцевого значення” Залишки польодовикової морени з викопним торфовищем” Геологічна памятка природи місцевого значення “Валуни польодовикового періоду” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Тишковицький парк”

0,3 3,8 6,0 11,0 14,0

Ландшафтний заказник місцевого значення “ Романівський” Ландшафтний заказник місцевого значення “ Свіржський” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових дубів і лип” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.»

482,0 451,0 0,05 1,5

Дендропарк загальнодержавнного значення “Оброшинський” Ландшафтний заказник місцевого значення “Липниківський” Лісовий заказник місцевого значення “Винниківський” Лісовий заказник місцевого значення “Любінський” Заповідне урочище “ Модринове насадження” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Три вікові дуби Б.Хмельницького» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Басівський дендропарк” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Верхньобілківський парк” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення « Парк ХІХ» Зоопарк місцевого значення

5,0 2194,0 848,0 872,0 5,7 0,07 15,4 32,0 3,5 5,9

Лісовий заказник загальнодержавнного значення “Лопатинський” Загальнозоологічний заказник місцевого значення “Пукачів” Заповідне урочище “Грицеволя” Заповідне урочище “Топорівське” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових ясенів”

109,0 1649,0 33,0 95,9 0,09

8,6

Перемишлянський район

Пустомитівський район

Радехівський район

м.Радехів

Самбірський район ”

.

Дендропарк загальнодержавнного значення “Рудківський” Гідрологічний заказник загальнодержавнного значення “Чайковицький” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий дуб” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Торфове болото” Геологічна памятка природи місцевого значення “Відслонення” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.» Лісовий заказник «Корналовичі»

59,0 119,0 0,05 2,0 1,0 1,0 88,0

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий ясен” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавнного значення “ Самбірський парк” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Чотири дуби пірамідальної форми”

0,05 15,0

м.Самбір

0,15

Сколівський район

м.Сколе

Національний природний парк“Сколівські Бескиди” Ландшафтний заказник загальнодержавнного значення “Бердо” Комплексна памятка природи місцевого значення “Комплекс мальовничих скель з лісонасадженнями на горі “Соколовець” Комплексна памятка природи місцевого значення “Комплекс мальовничих скель з лісонасадженнями на горі “Сигла” і “Широка Сигла” Комплексна памятка природи місцевого значення “Тисова гора” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Дугласія” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Бузок угорський” Ландшафтний заказник місцевого значення “Зелемінь" Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Водоспад “Гуркало”

32317,0 1085,0 12,0

Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Криниця І.Франка» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Геологічна памятка природи місцевого значення Печера “Писана криниця” Заповідне урочище «Маківка» Заповідне урочище « Обнога» Заповідне урочище « Довжки» Заповідне урочище «Хітар» Заповідне урочище « Гаї» Заповідне урочище «Бескид» Заповідне урочище «Тернівці» Заповідне урочище « Явірник» Заповідне урочище «Магура» Заповідне урочище «Головецьке» Заповідне урочище «Кремінь» Заповідне урочище «Димківці» Заповідне урочище «Рожанське» Заповідне урочище «Тухлянське» Заповідне урочище «Дубинське» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк турстанції” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк школи-інтернату” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Платан кленолистий» Ботанічна памятка природи місцевого значення “Магнолія Суланжа” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Глід червонолистий” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових дубів”

0,05 0,01 0,1 397,0 314,0 325,0 394,0 1323,0 251,0 122,0 142,0 267,0 7,8 324,5 9,4 3,6 18,0 605,0 4,0 3,0 0,03 0,03 0,03 0,05

Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Волицький” Лісовий заказник “Федорівка” Лісовий заказник «Великий ліс» Заповідне урочище «Борове» Заповідне урочище «Великомостівське» Заповідне урочище «Борок» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк ХУІІІ ст.” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий ясен” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Віковий ясен”

150,0 1409,0 1649,0 25,0 27,0 34,0 5,0 0,05 0,05

15,7 1,9 1,2 1,2 1496,0 0,1

0,06 0,15

Сокальський район

Старосамбірський р-н Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавнного значення “Міженецький парк” Регіональний ландшафтний парк “Верхньодністровські Бескиди”

11,0 8536,0

Ботанічна памятка природи місцевого значення “Декоративний бук червонолистної форми “ Ботанічна памятка природи місцевого значення “Група вікових ясенів та дубів” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Вікова липа” Ботанічна памятка природи місцевого значення “Алея вікових лип” Комплексна памятка природи місцевого значення “Скеля, де був збудований замок Данила Галицького” Геологічна памятка природи місцевого значення “Скеля Соколів Камінь-останець Ямненського пісковика” Заповідне урочище «Скельний дуб» Заповідне урочище «Тарнавка» Заповідне урочище «Міженець» Заповідне урочище «Катина»

0,05

Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст». Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХУІІІ ст.»

0,05 0,05 0,05 4,6 3,0

Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Підгірцівський парк”

8,3

0,07 0,05 0,23 1,0 5,5 16,0 6,8 8,7 53,0

Стрийський район

Ландшафтний заказник місцевого значення “Моршинський” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк курортний» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Свердловина № 6 (мін. води)» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Свердловина № 20 а» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Свердловина № 17 а» Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 1 “Боніфацій” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 2 “Магдалина” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 3 “Людмила” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 4 Заповідне урочище “Йосиповичі” Заповідне урочище “Березовий гай” Заповідне урочище”Семигинів” Заповідне урочище “Розгірче” Комплексна пам”ятка природи місцевого значення “Відслонення Вигородського пісковика з руїнами старовинного монастиря і печери О.Довбуша" Ботанічна памятка природи місцевого значення «Дуб звичайний»

3084,6 3,0 0,3 0,36 0,36 0,65 0,85 0,65 0,36 40,0 33,2 12,7 205,7 1,0 0,05

м.Стрий Ботанічна памятка природи місцевого значення «Дуб І. Франка» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Група тиса ягідного» Ботанічна памятка природи місцевого значення Група дерев Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім. Т.Шевченка» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім. Нижанківського» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Злуки»

0,05 0,10 0,05 0,05 0,05 20,0 2,5 5,0

Турківський район Національний природний парк “Сколівські Бескиди”

1355,0

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”

711,0

Регіональний ландшафтний парк “Надсянський”

19428,0

Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Либохорівський» Ландшафтний заказник місцевого значення «Розлуч» Ботанічний заказник «Рацина» Заповідне урочище «Красне» Заповідне урочище «Ялина» Заповідне урочище «Сигла» Геологічга пам”ятка природи “Печера” Комплексна пам”ятка природи місцевого значення “Витік р. Дністер” Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води»

2075,0 152,0 12,0 20,0 6,3 25,0 0,3 54,0 0,2 0,3

Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Джерело мінеральної води» Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Водоспад гірської річки Явірки» Геологічна памятка природи місцевого значення «Скеля» Геологічна памятка природи місцевого значення «Скеля»

0,3 0,3 0,5 0,5 0,5

Яворівський район 7078,6 Яворівський національний природний парк Природний заповідник “Розточчя” Лісовий заказник “Завадівський” Орнітологічний заказник місцевого значення «Чолгинський»

м.Яворів

2084,5 1304,0 820,0

Орнітологічний заказник місцевого значення «Янівські чаплі» Комплексна пам”ятка природи місцевого значення “Страдчанська” Комплексна пам”ятка природи місцевого значення “Комплекс мальовничих скель серед лісонасаджень в околицях с. Лелехівка” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело питтєвої води “Нафтуся” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 1 курорту “Немирів” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 2 курорту “Немирів” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 3 курорту “Немирів” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 5 курорту “Немирів” Гідрологічна памятка природи місцевого значення “Джерело № 6 курорту “Немирів” Заповідне урочище “Немирів” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк курорту «Немирів» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк курорту «Шкло» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХІХ ст.» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Група вікових тополь» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Група вікових лип»

276,0 26,0 96,0 2,0 2,0 1,0 1,0

Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий клен» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий платан» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Два вікових дуби» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Дві тополі чорні» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Два вікових дуби» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Віковий дуб» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Червонолистий бук» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Група вікових лип»

0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05

Ботанічний сад загальнодержавного значення Львівського національного університету ім. Ів. Франка Ботанічний сад загальнодержавного значення Львівського державного лісотехнічного універси-тету Ботанічний сад місцевого значення Львівського медичного університету ім. Д. Галицького Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» Регіональний ландшафтний парк “Знесіння” Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім І.Франка» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Снопківський» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Залізна Вода» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Личаківський парк» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Високий Замок» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Пагорб Слави» Парк-пам”ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк кінця ХІХ ст.«На Валах» Ландшафтний заказник місцевого значення «Чортова скеля» Лісовий заказник місцевого значення «Львівський» Геологічна пам”ятка природи “Кортумова гора” Геологічна памятка природи місцевого значення «Медова печера» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія Суланжа» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Платан» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія Кобус» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Парикове дерево» (скумпія) Ботанічна памятка природи місцевого значення «Тис ягідний» (3 екз)

18,5

16,0 28,9 1,0 0,1 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2

м.Львів 22,7 1,5 56,0 312,0 26,0 10,6 35,66 19,5 8,8 35,5 12,36 1,9 353,0 523,0 21,4 1,2 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05

Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія Кобус» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Група вікових дубів, решток природних дубових лісів» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Винники» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Лісопарк “Погулянка” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Кледрастис жовтий» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія верболиста» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Сосна румелійська» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Ялиця кавказька» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Сосна кедрова європейська» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Дуб звичайний (пірамідальна форма)» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Гінкго дволопатеве» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Тсуга канадська» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Кипарисовик горохоплідний» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Ялиця одноколірна» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Липа американська» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Гледичія» Ботанічна памятка природи місцевого значення «Магнолія кобус» (3 екз) Ботанічна памятка природи місцевого значення “Магнолія Кобус” Ботанічна памятка природи місцевого значення «Гледичія» Всього

0,05 0,1 2,7 100,33 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,08 0,05 0,05 113,404

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.3. Браконьєрство у Карпатському регіоні В Карпатській зоні Львівщини розташовано Національний природний парк “Сколівські Бескиди” та 7 мисливських господарств різних форм власності. На сьогоднішній день браконьєрство в Карпатах завдає великої шкоди тваринному світу. Через значне поширення браконьєрства в мисливських господарствах та Національному природному парку “Сколівські Бескиди” спостерігається низький приріст поголів’я мисливських тварин та видів, занесених до Червоної книги України. У зв’язку з особливостями Карпатської зони (складні природні умови), відсутністю належного забезпечення спецзасобами (автомобілями з підвищеною проходимістю, засобами індивідуального захисту та зв’язку тощо) боротьба з браконьєрством на сьогоднішній день є малоефективною. Вагомими факторами, що сприяють браконьєрству є: - низький рівень життя людей - велика кількість людей (особливо в гірських районах) не має постійного працевлаштування; - виникнення організованих груп, які систематично займаються заготівлею м’яса дичини для ресторанів. Ці групи мають сучасну спецтехніку (прибори нічного бачення, зв’язку та інше).

- низький рівень виконання договірних зобов’язань щодо охорони державного мисливського фонду керівництвом та штатними працівниками мисливських господарств.

13.4. Браконьєрство рибного промислу Державне управління екології та природних ресурсів в Львівській області здійснює координацію та контроль у галузі рибного господарства. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 552 від 22.05.96р. ”Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів” у Львівській області промисловими ділянками водних об’єктів визначено басейн р.р. Дністер і Зах. Буг з водосховищами. За 2005 рік промисловий вилов риби проводився тільки на СТРГ “Добротвірське“ у відповідності з розробленим Режимом (2003р.) і його Доповненням (25.11.05р.). На Добротвірському водосховищі промисел здійснювався риболовецькими бригадами Добротвірської ТЕС. Протягом року при обсягах вилову 25,5 т. риби, виловлено лише 2,8 т ( табл. 13.1). Держуправлінням проведено перевірку дотримання правил промислового лову, контроль за промислом проводився як іхтіологічною службою рибінспекції, так і її оперативною групою. Динаміка вилову риби на Добротвірському водосховищі (720 га) Таблиця 13.1 Рік

Затверджений обсяг вилову

Фактичний вилов

2003

30,4 т.

6,6 т.

2004

11,6 т.

5,1т.

2005

25,5 т.

2,8т.

З метою поліпшення ситуації в рибному господарстві розроблено “План спільних заходів по охороні державного мисливського фонду та рибних запасів, боротьби з браконьєрством і контролю за використанням тваринного світу у Львівській області на 2005-2008 роки”. Для вирішення проблем у охороні рибних запасів необхідно покращити роботу Західного Державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, єгерської служби користувачів рибальських угідь з попередження та виявлення фактів браконьєрства, забезпечити надійну охорону рибних запасів, покращити матеріально-технічну базу, забезпечити підняття посадових окладів та розмірів страхування здоров’я і життя інспекторів, уповноважених на охорону угідь. Протягом 2006 року інспекторами Державного управління екології та природних ресурсів в Львівській області проведено 45 рейдів-перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, під час яких виявлено і затримано 44 порушника правил любительського та спортивного рибальства. Складено 44 протоколи про адміністративне правопорушення, накладено штрафів на суму 2720 грн., стягнуто з врахуванням попередньо накладених штрафів на суму 4488 грн. Пред’явлено 15 позовів про відшкодування завданих державі збитків на суму 39 204 грн. Вилучено заборонені знаряддя лову риби - 2 електролови, 29 ставних сіток загальною довжиною 1240 метрів, 14 інших заборонених знарядь лову риби (сіток – екранів, підхватів, острогів тощо). Для вирішення цих проблем необхідно створити постійнодіючі оперативні рейдові групи для забезпечення державного контролю з охорони рибних запасів, боротьби з браконьєрством та забезпечити їх транспортними та плавучими засобами, паливно-мастильними матеріалами, фото та відеоапаратурою, спеціальними засобами радіозв’язку і самооборони. Суттєво підняти відповідальність правоохоронних органів та судів при розгляді справ по порушенню правил використання водних живих ресурсів.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства У Львівській області розташовані 41 місто та 35 селищ міського типу. Загальна протяжність комунальних водопроводів складає 2790,5 км, в тому числі по м. Львову – 1648 км., каналізаційних колекторів 873,3 км. (по м. Львову – 579 км.). Нараховується близько 85 очисних споруд з очистки стічних вод населених пунктів та виробничих підприємств. У переважній більшості об’єкти житлово-комунального господарства (очисні споруди) збудовані до 1990 року на ресурсній базі технічних рішень 70-80-х років. На сьогодні знос основних фондів сягає 50 відсотків, а на окремих очисних спорудах він значно більший, тут застаріле та замортизоване технічне обладнання. Аварійний стан мережевих та магістральних трубопроводів негативно впливає на якість очистки та призводить до забруднення поверхневих водних об’єктів. Як правило, очисні споруди каналізації будувались із запасом потужності на перспективу збільшення обсягів споживання води та водовідведення за нормативами планування територій. Однак,на сьогодні тенденція змінюється в сторону недовантаження, що в свою чергу погіршує якість очистки стічних вод.

Для реалізації заходів з покращення якості поверхневих вод у 2006р. з обласного фонду ОНПС виділено 1887,0 тис. грн., з державного – 1530,0 тис.грн. За рахунок цих коштів проведено: - розширення мереж побутової каналізації в м.Белз, м.Городок; - реконструкцію каналізаційно-очисних споруд в містах Моршин, Стрий, Ходорів, Миколаїв, смт. Оброшино; - берегоукріплення та розчистку річок Понерла, Стрий, Шкло . У 2006р. розпочато роботи з реконструкції очисних споруд в м. Бібка, Буськ, смт. Неслухів Кам”янка- Бузького району, с. Страшевичі Старосамбірського району. Проведено розчистку русла річки Малехівка на території с. Малахів Пустомитівського району та р. Шкло на території Яворівського району. Протягом останніх років через практично повне руйнування системи очисних споруд області спостерігається зростання скиду недостатньо очищених стічних вод та стічних вод без очистки у природні об’єкти. У поверхневі водні об’єкти в 2005р. згідно з держстатзвітностю про використання води було скинуто 193,3 тис. м3 недостатньо очищених та неочищених стічних вод. Скид відповідних стічних вод у 2006р. зменшився на 13,7 тис.м3, і становить 179,57 тис.м3. Зменшення об’ємів скиду недостатньо очищених та неочищених стічних вод пов’язане із покращенням якості води, що скидали рибгоспи ВАТ ”Львівський облрибкомбінат” при спорожненні рибоводних ставів.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 14.1 №

Назва заходу

з/п 1

2

Одиниця виміру

Роки 2004

2005

2006

3

4

5

6

1

Кількість перевірених об’єктів

од.

2918

3423

4778

2

Складено актів перевірок

од.

3151

3688

66127

3

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

2350

2950

4109

4

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол./грн

2725/204284

2987/230870

4145/311614

5

Стягнуто адміністративних штрафів

чол./грн

1826/136880

2231/172400

-/249893

6

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

694/2050672

789/1826331

899/575182

7

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

487/217925

534/434706

844/342747

8

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

19

28

22

9

Прийнято рішень про призупи-нення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

-

-

-

10

Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

5

5

4

11

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

165

180

130

на спеціальне водокористування

од.

151

162

105

у тому числі на скиди у водні об’єкти

од.

14

18

-

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

-

-

29

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

73

61

83

12

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

-

-

13

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

19

23

11.1

25

15. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля Управління природокористуванням і охороною довкілля у Львівській області базувало у 2006 році як на основних принципах державного управління у цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, компетентність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб`єкти управління у Львівській області – державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об`єднання - спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічну безпеку. Управління природокористуванням та охороною довкілля у Львівській області в 2006р. було розподілено між трьома суб`єктами управління:  державне управління, якому належить основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі (органи державної влади та місцевого самоврядування);  громадське управління, спрямоване на всіляке сприяння органам державної влади та місцевого самоврядування у забезпеченні процесу раціонального природокористування і збереження природного середовища (громадські об’єднання та організації);  виробниче управління, яке здійснюється власниками природних ресурсів та їх користувачами. Цілі та завдання управління природокористуванням у Львівській області досягаються виконанням державним управлінням екології та природних ресурсів в Львівській області ряду функцій, тобто видів діяльності, необхідних для оптимальної організації раціонального використання та охорони природних об`єктів та навколишнього середовища в цілому, які можна поділити на три групи:  організаційні функції управління (облік природних ресурсів, екологічне планування, прогнозування використання природних ресурсів та охорони довкілля, просторово-територіальний устрій об`єктів природи);  попереджувально-охоронні функції управління (спостереження (моніторинг) за використанням природних ресурсів та охороною довкілля, екологічна експертиза, екологічний контроль);  інші функції управління (інформування про стан НПС, стандартизація і нормування у сфері природокористування і охорони довкілля, вирішення екологічних спорів). Державна екологічна експертиза, стандартизація і нормування у сфері охорони довкілля поряд з інспекційним екологічним контролем належить до контрольних методів управління природокористуванням. Будучи однією із правових форм екологічної експертизи, державна екологічна експертиза у Львівській області є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітикоконтрольної оціночної діяльності, виконуваної державними службовцями екологоекспертного підрозділу державного управління в Львівській області у двох організаційних формах.

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Держекоекспертиза проводилась силами спеціалістів відділу у двох організаційних формах:  у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Львівською обласною службою Укрдержінвестекспертизи - 135 об”єкти;  у відокремленому порядку, з письмової згоди ЛОС Укрдержінвестекспертизи – 223 об’єктів. Із розглянутих 358 проектів держекоекспертизи 43 (13,4 %) було повернуто на доопрацювання і один проект було відхилено на доопрацювання. По двох об’єктах, проектна документація яких потребувала поглибленого вивчення і підготовки наукового обґрунтування до експертного розгляду і підготовки наукової еколого-експертної оцінки, залучались спеціалізовані організації: кафедра хімічної технології переробки нафти та газу НУ „Львівська політехніка” і ВАТ „Гірхімпром”. З метою інформування громадськості про плановану діяльність по 81 об’єктах держекоекспертизи друкувались в ЗМІ Заяви про наміри та Заяви про екологічні наслідки ( табл. 15.1). Випадків прострочення термінів розгляду, оскаржень чи визнання висновків держекоекспертизи недійсними не було.   

Крім еколого–експертної діяльності, здійснено розгляд: проектних пропозицій, містобудівних обгрунтувань, технічної документації – 196 звернень Мінприроди, Львівської ОДА, СБУ, прокуратури - 14; звернень громадськості і громадських організацій - 6 Результати виконання державної екологічної експертизи Таблиця 15.1 Виконання робіт

Загальнакіль кість

Пози-тивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюван-ня та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО,ТЕР,ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (з письмової згоди відповідної служби Укрінвестекспертизи)

358

310

43

13,4

-

-

-

-

135

108

27

20,0

223

202

21

9,4

Функція стандартизації і нормування у сфері охорони довкілля була скерована на забезпечення дотримання єдиних вимог, правил, нормативів щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки.

У 2006 році розглянуто 274 звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що на 25% більше в порівнянні з 2005р. за рахунок утворення нових суб’єктів господарювання. Кількість виданих в 2006 р. дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за результатами інвентаризації – 274. Було розглянуто 14 документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і по них видано 27 дозволів на викиди у відповідності до “Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів”. Кількість розглянутих звітів теплотехнічних випробувань паливовикористовуючого обладнання – 25. Поставлено на державний облік 19 підприємство, що на 23% більше, ніж у 2005р. Це пояснюється тим, що на даний час більшість підприємств Львівській області (396) вже взято на державний облік. Розглянуто 252 клопотання про видачу фонових концентрацій для розробки проектів на нове будівництво і реконструкцію діючих підприємств. Видано та продовжено термін дії 327 дозволів на спеціальне водокористування, з них кількість виданих нових дозволів первинним водокористувачам у 2006 р. – 103 відповідає кількості нових дозволів виданих протягом 2005 р. Продовжено термін дії дозволу 224 водокористувачам. Із розглянутих у 2006 р. матеріалів клопотань на отримання дозволу на СВК 64 було повернуто на доопрацювання (20%) у зв’язку із невідповідністю чинним нормативним документам. Погоджено “Правила приймання стічних вод в системи каналізації” для 8 підприємств водогосподарсько-каналізаційного господарства районів Львівської області та індивідуальних технологічних нормативів використання води для 10 підприємств водопровідно-каналізаційних господарств. Основні проблеми дозвільної роботи у 2006 р. були пов’язані з недостатньо розробленими і затвердженими на державному рівні нормативно-правовими документами, які регулюють дозвільну діяльність, що може свідчити про послаблення такої управлінської функції як стандартизація.

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ 16.1. Створення регіональних систем моніторингу довкілля Процес моніторингу і оцінки стану довкілля розглядається як послідовність взаємопов’язаних дій, що починається з визначення інформаційних потреб і закінчується використанням інформаційного продукту. Цей цикл дій показано на рис. 16.1. Послідовні дії у цьому циклі моніторингу визначаються і проектуються на основі необхідного інформаційного продукту. Оцінка отриманої інформації може привести до встановлення нових потреб або до перегляду існуючих, починаючи нову послідовність дій. Таким чином, процес реалізації моніторингу постійно вдосконалюється. Рис. 16.1. Цикл моніторингу

Управління об’єктом

Використання інформації

Інформаційні потреби

Звітність

Стратегії оцінки

Програми моніторингу

Аналіз даних

Обробка даних

Спостереження

Збір даних

Ідея створення обласної системи моніторингу природного довкілля вперше була представлена у Концепції системи моніторингу Львівщини у 1999 році, розвинута стосовно моніторингу природного довкілля м. Львова у 2000 році в Комплексній місцевій екологічній програмі “Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя”. Подальші спроби створення системи були епізодичними, стосувалися окремих природних ресурсів і не відповідали основним вимогам до моніторингових досліджень – комплексності та періодичності. Вимоги сьогоднішньої системи прийняття рішень, необхідність відповідати міжнародним критеріям з цього питання висувають невідкладні завдання з розробки регіональних систем оцінювання стану довкілля. За умов законодавчої і

нормативної неврегульованості проблеми на державному рівні розроблення системи дослідження, оцінки та аналізу стану природного довкілля області стала одним з пріоритетних завдань держуправління. Необхідність розроблення системи моніторингу навколишнього природного середовища у Львівській області викликана потребою:  ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області;  інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;  узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями – суб’єктами моніторингу природного довкілля з метою аналізу інформації, надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються;  підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій;  удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;  підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами;  забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Львівській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. У 2005 році Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області із залученням наукових кадрів завершено розробку Програми моніторингу довкілля Львівщини (далі – Програми). Згідно з Програмою система моніторингу довкілля Львівщини передбачається як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки і прогнозу стану природних середовищ, біоти та умов життєдіяльності, вироблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних та екологічних рішень на рівні обласної, міських та районних влад, удосконалення відповідних нормативно-правових актів, виконання зобов’язань України з міжнародних природоохоронних угод. Метою створення системи моніторингу довкілля Львівщини є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативних екологічних ситуаціям. З ініціативи Держуправління екоресурсів у Львівській області Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 23 грудня 2005 року №1318 розпочато організацію системи моніторингу довкілля, створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Львівській області, затверджено її склад та Програму моніторингу довкілля Львівщини. З метою створення обласної системи моніторингу фахівцями Держуправління екоресурсів в Львівській області проведено детальний аналіз діяльності суб’єктів обласної системи моніторингу, їх основні функції та завдання. У структурах

обласного рівня на сьогодні накопичена велика кількість інформації, яка стосується стану довкілля Львівської області. Більша її частина розрізнена, має різну якість і точність, у ряді випадків – дублюється або ж є недостатньою. Для обміну інформацією між усіма суб’єктами введене в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів обласної системи моніторингу природного довкілля (ОСМПД). У квітні 2006 р. підписана Угода про спільну діяльність між суб’єктами Львівської обласної системи моніторингу природного довкілля, у якій задекларовано принципову згоду суб’єктів ОСМПД на участь у системі. Основною стратегічною метою Угоди є дотримання вимог екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування на основі прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що базуються на аналізі моніторингової інформації, моделюванні й прогнозуванні явищ, процесів, а також відповідають засадам сталого розвитку. Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу природного довкілля, розгляд поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу, здійснює Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Львівщини.

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Однією з найбільш актуальних проблем в галузі охорони навколишнього природного середовища є збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів, що неможливе без забезпечення надійної роботи екологоекономічного механізму. У 2006 році пріоритетним завданням у цьому напрямку було забезпечення ефективного контролю за правильністю, повнотою та своєчасністю справляння зборів за забруднення довкілля до природоохоронних фондів усіх рівнів, а також цільового, ефективного та своєчасного використання коштів фондів ОНПС у складі Державного, обласного та місцевих бюджетів. Природоохоронні заходи в області фінансуються з кількох джерел: з державного бюджету за відповідними державними програмами, з коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств за розробленими ними програмами, за кошти міжнародних грантів (головним чином інституційні проекти), інших коштів. У структурі джерел фінансування природоохоронної діяльності в області важливе місце займають фонди охорони навколишнього природного середовища (державний, обласний, місцеві). Основну частину надходжень до фондів ОНПС всіх рівнів становить збір за забруднення навколишнього природного середовища. У 2006 році кошти від збору розподілялися між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласним і Державним фондами ОНПС у співвідношенні відповідно 10, 25 і 65 відсотків. Відповідно до “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1.03.99 р.) впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів. Законом України “Про систему оподаткування” збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області забезпечує впровадження на території області економічного механізму природокористування, а саме:  формування переліку платників збору за забруднення НПС;  забезпечення обміну інформацією між органами державної влади та управління;  аналіз надходження та використання коштів фонду ОНПС;  розгляд проектних пропозицій на фінансування з обласного фонду ОНПС в складі обласного бюджету на предмет відповідності до природоохоронних заходів. Сформований перелік підприємств, установ, організацій, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Львівській області складено в розрізі районів та міст обласного значення та переданий до

органів державної податкової адміністрації. На 2006 рік визначено понад 11 тис. платників збору, з них отримали відповідні дозволи 1252 платників.

17.2. Стан фінансування екологічної галузі На кінець 2006 року за даними органів державної податкової адміністрації до Зведеного бюджету надійшло 20 981,702 тис.грн. зборів за забруднення навколишнього природного середовища в т.ч. по кодах ( табл. 17.1): Надходження від зборів за забруднення НПС у 2006 році Таблиця 17.1 Адміністративна одиниця

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Надходження коштів від енергопідприємств до Державного фонду охорони природного середовища, грн.

Інші збори за забруднення до Державного фонду охорони природного середовища, грн.

Надходження від сплати збору за забруднення НПС фізичними особами, грн.

коди

50080000

50080100

50080200

50080300

Львівська область

20981702,82

8250560,01

12017034,38

714108,43

За даними Головного фінансового управління, Головного управління держказначейства України у Львівській області, за 2006 рік надійшло коштів до фондів ОНПС всіх рівнів – 21556,0 тис. грн., а використано – 10671,43 тис. грн (табл. 17.2). Надходження та використання коштів Фондів ОНПС за 2006 рік Таблиця 17.2 Фонди Державний Обласний Місцеві Разом

Фактичні надходження, тис. грн.

13638,1 5368,0 2549,9 21556,0

Використання, тис. грн.

3526,63 5091,1 2053.7 10671,43

Кошти природоохоронних фондів використовуються для цільового фінансування природоохоронних заходів, відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 17 вересня 1996 року та розподіляються на підставі плану пріоритетного фінансування природоохоронних заходів. Переліки природоохоронних заходів у межах щорічних Програм соціальноекономічного та культурного розвитку області формує головний розпорядник коштів Фонду (головне управління економіки) за поданням державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області і погоджує постійна комісія з питань екології обласної ради. Формування Переліку першочергових природоохоронних заходів, які доцільно фінансувати з обласного фонду ОНПС, здійснювалось на підставі визначених пріоритетів та з урахуванням пропозицій, поданих місцевими органами влади, а також тих природоохоронних заходів, які розпочаті в попередні роки і потребують дофінансування. Це стосується, насамперед, зони впливу Стебницького ДГХП «Полімінерал», Яворівського та Роздільського ДГХП «Сірка», шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, НГВУ «Бориславнафтогаз». Поряд з цим, в області гостро стоять питання щодо утилізації

непридатних до застосування пестицидів, збирання, видалення та захоронення побутових відходів, очистки стічних вод, раціональне використання земельних ресурсів. Пріоритетними визнаються також заходи організаційного характеру, реалізація яких сприятиме активізації та підвищенню результативності екологічної політики в області. Відібрані проблеми є об’єктами першочергової уваги органів влади і природоохоронних структур в поточному році в плані пошуку додаткових інвестицій для їх вирішення. Протягом останніх років фінансування природоохоронних заходів в області з обласного природоохоронного фонду здійснюється на підставі визначених і затверджених основних пріоритетів роботи в природоохоронній галузі, а саме:  розробка та здійснення регіональних програм охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів;  стабілізація екологічної рівноваги в гірничо-хімічних та гірничовидобувних регіонах області;  будівництво, реконструкція та ремонт водопровідно-каналізаційних систем та очисних споруд;  будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів та здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових і побутових відходів,;  попередження та ліквідація аварійних екологічних ситуацій  проведення робіт щодо впорядкування та охорони природно-заповідних територій ;  здійснення заходів, пов’язаних з відтворенням та охороною природних ресурсів;  організація системи екологічного моніторингу, створення системи та банку екологічної інформації;  проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок, реклами та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики. Надходження до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на кінець 2006 р. становлять 7189,7 тис.грн. (враховуючи перехідний залишок з 2005 року – 1821,7тис.грн.). У 2006 році профінансовано природоохоронних заходів на суму 5091,1 тис.грн.. Залишок коштів в обласному фонді ОНПС в складі обласного бюджету станом на 01.01.2007 року становить 2098,6 тис.грн. Стратегічним напрямком визначено фінансування заходів, спрямованих на реабілітацію територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств. Над його вирішенням у нашій області працють ВАТ “Гірхімпром”, Яворівське і Роздільське ДГХП “Сірка”, Стебницьке ДГХП “Полімінерал”, ДП „Львіввугілля”, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Львівська обласна і районні держадміністрації, вчені, громадськість, держуправління. Важливим кроком була розробка і затвердження на державному рівні проектів, що передбачають не лише рекультивацію територій в зоні діяльності підприємств, а й подальше їх раціональне використання. У 2006 році на зазначені цілі виділено 270,0 тис. грн. Другим важливим стратегічним природоохоронним напрямом фінансування є охорона поверхневих і підземних вод.

З метою поліпшення охорони вод від забруднення з ініціативи управління в області готується програма з покращення роботи водопровідно-каналізаційних мереж та очисних споруд. У 2006 році за кошти фонду ОНПС проводилась реконструкція каналізаційно-очисних споруд у містах Ходорові, Городку, Оброшино, Стрию, Самборі, Моршині, Белзі, Яворові, Червонограді смт. Славське та смт.Н.Яричів. У 2006 році з Державного природоохоронного фонду на зазначені цілі виділено 1530,0 тис.грн. та з обласного природоохоронного фонду 1987,0 тис.грн. Вкрай важливим напрямом фінансування є охорона земель від забруднення промисловими і побутовими відходами та забезпечення екологічно безпечного захоронення і зберігання відходів. На даний час найбільш проблемним є функціонування Львівського міського сміттєзвалища та незадовільне зберігання Львівським дослідним нафтомаслозаводом близько 300 тис. тонн кислих гудронів. Першими вагомими кроками у вирішенні проблем щодо поводження з твердими побутовими відходами є будівництво двох сучасних полігонів ТПВ для міст Червонограда та Стрия і прилеглих до них населених пунктів, заходи з покращення екологічного стану навколо Львівського сміттєзвалища, які здійснюються за фінансової підтримки уряду, Державного і обласного природоохоронних фондів. У 2006 році з Державного природоохоронного фонду на зазначені цілі виділено 1000,0 тис.грн. та з обласного природоохоронного фонду 559,0 тис.грн. Для області невідкладною проблемою є вирішення питання утилізації непридатних до використання пестицидів, яких накопичено понад 770 тонн. Розроблено і затверджено рішенням сесії Львівської обласної ради № 377 від 23.06.2005 року «Регіональну програму заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатними для використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2005-2010 р.р.». На виконання її заходів цього року з агроформувань області видалено на утилізацію в м. Шостка Сумської області 101,5 тонн непридатних до використання пестицидів. У 2006 році з Державного природоохоронного фонду на зазначені цілі виділено 1000,0 тис. грн. та з обласного природоохоронного фонду 300,0 тис. грн. В даний час держуправління працює ще над одним важливим пріоритетом – виконанням на регіональному рівні Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015р.р.” та розвитком природно-заповідної мережі на території області. Одним з головних напрямків природоохоронної діяльності є реалізація положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, що була підписана 22 травня 2003 року у м. Києві під час 5-ої Всеєвропейської Конференції Міністрів охорони навколишнього природного середовища та Ратифікована Верховною радою України 7.04.2004 року. У 2006 році з обласного природоохоронного фонду на зазначені цілі виділено 655,0 тис.грн. Одним з пріоритетних напрямів фінансування є заходи пов’язані із вдосконаленням економічного механізму регулювання природокористування та підвищенням екологічної свідомості громадян, проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики. У 2006 році на ці заходи виділено 249,0 тис.грн.

Сума видатків за пріоритетами в 2006 році Таблиця 17.3 № п/п

Назва пріоритету

1.

Розробка та здійснення регіональних програм охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів

2.

3.

4

5.

6.

7.

8.

9.

Обсяг фінансування тис.грн.

Фактично використано тис.грн.

180,0

180,0

270.0

269,7

1987,0

1829,472

859,0

830,0

580,0

580,0

Проведення робіт щодо впорядкування та охорони природно-заповідних територій

655,0

654,8

Здійснення заходів, пов’язаних з відтворенням та охороною природних ресурсів

270,0

270,0

450,0

450,0

249,0

249,0

5500,0

5312,972

Стабілізація екологічної рівноваги видобувних регіонах області

в

гірничо-хімічних

та

гірничо-

Будівництво, реконструкція та ремонт водопровідно-каналізаційних систем та очисних споруд Будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів та здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових та побутових відходів Попередження та ліквідація аварійних екологічних ситуацій

Організація моніторингу навколишнього природного створення системи та банку екологічної інформації

середовища,

Проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок, реклами та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції на екологічну тематику Разом

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 19.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів Протягом 2006 року освітні заходи держуправління полягали у підтримці навчального процесу студентів-екологів різних рівнів акредитації, а також на організації студентських практик. Постійно надавалася інформація викладачам екологічних напрямів та студентам для підготовки курсових і дипломних проектів та магістерських кваліфікаційних робіт. Представники наукових кіл Львівщини брали участь у заходах, що організовувалися силами держуправління (розробка програм природоохоронного спрямування, надання консультацій з природоохоронних питань). Проведено ряд просвітницьких заходів. Так, на запит Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у Львівській області проведено ознайомлення працівників комісії з запровадженням, схемою, термінами проходження та підбиттям підсумків Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». Започатковано проведення тематичних семінарів-навчань для екологів підприємств. У 2006 році відбулися семінари на тему «Питання дотримання природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами довкілля» та «Повітряноохоронне законодавство і проблеми його дотримання».

20 грудня в держуправлінні відбулася спільна з НУО «Всеукраїнська Екологічна Ліга» презентація І тому Екологічної енциклопедії, на якій були присутні і виступили під час обговорення та дискусії представники наукових, навчальних та виховних закладів Львівщини, бібліотек і громади Львова.

19.2. Діяльність та права громадських екологічних організацій Протягом 2006 року співробітники держуправління брали участь у роботі керівних органів громадських організацій природоохоронного спрямування Львівщини, зокрема, зборах екологічного активу Українського товариства охорони природи. З метою поглиблення співпраці були підготовлено і проведено засідання Громадської Ради при управлінні, на яких розглядалися питання: - Підготовка і проведення Дня Довкілля, - Результати діяльності держуправління за І півріччя 2006 року; - Представлення Екологічного паспорта Львівської області; - Створення Фонду громадських ініціатив. Протягом квітня держуправління на території області організовувало проведення Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього». Працівники забезпечили інформування засобів масової інформації про проходження акції, отримали та узагальнили дані для передачі до Мінприроди. В держуправлінні функціонує Громадська екологічна приймальня, де можна отримати роз’яснення щодо екологічних проблем Львівщини та України. Протягом 2006 р. Громадську приймальню відвідало понад 400 людей. Вперше в держуправлінні відбулися громадські слухання проектів природоохоронного спрямування, що виконувались за кошти обласного фонду ОНПС:

 Розробка регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області  Продовження робіт по інвентаризації територій та об'єктів ПЗФ Львівської області (ІІ етап)  Розробка заходів щодо впровадження Карпатської конвенції на місцевому (обласному) рівні  Розробка комплексного проекту екологічної реабілітації територій Сокальського району в зонах впливу вугледобувної та хімічної галузей Все більше значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення починають відігравати громадські організації екологічного спрямування і ряд благодійних громадських фондів, загальна кількість яких у Львові перевищує 30. Найактивнішою є діяльність таких об’єднань, як Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії, Благодійний фонд “Екоправо-Львів”, Регіональний центр “Знесіння”, Львівське відділення всеукраїнської екологічної ліги, Львівська обласна організація Українського Товариства охорони природи тощо. З метою забезпечення сприятливих умов для вирішення екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень при державному управлінні екологічної безпеки в Львівській області створена Громадська рада. До складу Громадської ради входять представники 15 громадських організацій ( табл. 19.1). Громадська рада при Держуправлінні ОНПС в Львівській області Таблиця 19.1 № 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

ОРГАНІЗАЦІЯ Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії МБО „Екологія - Право-Людина” Львівський клуб орнітологів Львівська обласна асоціація "Зелений світ" Львівська облрада Українського товариства охорони природи Асоціація музейного природознавства України Західно-Український благочинний фонд екологічної та туристично-просвітницької інформації Регіональне агентство стійкого розвитку Регіональний фонд "Знесіння" Екогеофонд Асоціація дитячих екологічних осередків "Довкілля" Комітет збереження природи Товариство “Зелений хрест” Центр поводження з відходами Львівська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

Протягом 2006 року відбулося 2 засідання Громадської ради, на яких розглядалися питання: - Підготовка і проведення Дня Довкілля, - Результати діяльності держуправління за І півріччя 2006 року; - Представлення Екологічного паспорта Львівської області; - Створення Фонду громадських ініціатив. В держуправлінні функціонує Громадська екологічна приймальня, де можна отримати роз’яснення щодо екологічних проблем Львівщини та України. Протягом 2006 р. Громадську приймальню відвідало понад 400 людей.

Вперше в держуправлінні відбулися громадські слухання проектів природоохоронного спрямування, що виконувались за кошти обласного фонду ОНПС:  Розробка регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області  Продовження робіт по інвентаризації територій та об'єктів ПЗФ Львівської області (ІІ етап)  Розробка заходів щодо впровадження Карпатської конвенції на місцевому (обласному) рівні  Розробка комплексного проекту екологічної реабілітації територій Сокальського району в зонах впливу вугледобувної та хімічної галузей За результатами громадських слухань представлені проекти програмних документів рекомендовані до затвердження. За участю представників держуправління ОНПС в Львівській області у 2006 р. відбулися публічні громадські обговорення таких екологічних проблем:  Лютий 2006 р. – студенські громадські обговорення визнання вулиці 700-річчя Львова екологічно небезпечним об’єктом (на ній розміщено 7 АЗС) (121 учасник)  Травень 2006 р. – м. Броди, будівництво АЗС (43 учасники)  Липень 2006 р. – вирубка дубових пралісів в урочищі Корналовичі (78 учасників), Протягом 2006 року до держуправління поступило 219 звернень громадян та громадських об’єднань. Основними питаннями, що пріднімалися у зверненнях, були:  Знищення і забруднення лісів,  Забруднення річок і водойм,  Вирубка дерев у населених пунктах  Спалювання сміття і листя  Несанкціоновані сміттєзвалища На всі звернення відреаговано згідно з чинним законодавством.

19.3. Механізми інформування громад кості. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля Робота держуправління з інформування про стан довкілля полягала у наданні інформації через ЗМІ, власній видавничій діяльності, підготовці довідкового матеріалу про стан, проблеми та перспективи окремих природних ресурсів Висвітлювання інформації через ЗМІ відбувалося у плановому і позаплановому порядку. Робота за планом: 1. підготовка і розсилка у ЗМІ прес-релізів про події і акції, що проводяться держуправлінням. Протягом 2006 року було розіслано 44 прес-релізи, на основі яких ЗМІ готували аналітичні огляди про стан довкілля. Зацікавлені темою журналісти зверталися до спеціалістів держуправління за роз’ясненнями, отримували інформацію і публікували ширші матеріали.

2. проведення прес-конференцій. Прес-конференції присвячуються актуальним екологічним та соціальнозначимим питанням, зокрема, презентації щорічника „Екологія Львівщини-2005” і

Екологічного паспорта регіону, результатам роботи природоохоронної галузі в області, міжнародним контактам держуправління. Налагоджено співпрацю з інформаційною агенцією новин „Прес-тайм”. Згідно з укладеним договором агенція розміщує на своїх електронних носіях анонси подій та заходів в держуправлінні (протягом 2006 р. розміщено 36 анонсів), статті за матеріалами держуправління, здійснює моніторинг ЗМІ щодо природоохоронних та екологічних публікацій.

3. співпраця з радіо „Незалежність”. На виконання угоди з держуправлінням ОНПС Львівське радіо «Незалежність» у програмі «Україна: вчора і сьогодні» щосуботи транслює рубрику «Україна екологічна». Фахівці держуправління висвітлюють реальний екологічний стан Львівщини. За поточний рік в ефірі «України екологічної» транслювались 74 передачі, у яких звучало 37 тем про: стан природних ресурсів області, дозвільну діяльність управління, співпрацю з громадськістю.

4. співпраця з Львівським державним телебаченням. На виконання договору з держуправлінням на Львівському ТБ створено і розпочато трансляцію спільного проекту – програми «Екологічний вісник». Програма виходить щосуботи. Протягом 2006 р. відбулося 30 передач (15 тематик) про природні ресурси області і роботу держуправління Позапланові публікації відбуваються внаслідок безпосередньої роботи спеціалістів держуправління з журналістами. До них належать: 1. Висвітлення роботи керівництва держуправління на нарадах в органах влади і самоврядування, участь у заходах, запланованих держуправлінням (засідання Колегії держуправління, Громадської Ради при держуправлінні) та ін; 2. Результати інспекційних перевірок за участю журналістів; 3. Тематичні статті з висвітлення проблемних питань. У 2006 р. було сформовано Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища Львівської області і на її основі видано бюлетень «Екологія Львівщини 2005». При підготовці цього видання було використано кольорові екологічні карти, тематично збагачено зміст. Держуправлінням опрацьовано «Екологічний паспорт Львівської області», який містить статистичну інформацію про стан довкілля Львівщини. Наведено ряд показників, які характеризують демографічну ситуацію, виробничий комплекс, природні ресурси та пріоритетні екологічні проблеми області. За допомогою перспективного способу поширення інформації через мережу Інтернет держуправління надає інформацію на своїй ВЕБ-сторінці. За 3 місяці роботи ВЕБ-сторінки її відвідало понад 8000 відвідувачів. Держуправління представлено у виданнях: «Екологія і природні багатства», «Рідна природа» та «Губернія». На замовлення держуправління було розроблено інвестиційні проекти природоохоронного спрямування, які презентувалися 4-6 жовтня 2006 р. під час VI Міжнародного Економічного Форуму в рамках Міжнародного Ярмарку інвестицій та нерухомості «Україна – ЄС» у розділі «Екологія та охорона довкілля»:  Вирішення екологічних проблем та збереження природних ресурсів за рахунок відновлення гірничо-хімічних виробництв в Стебнику і Роздолі;  Створення рекреаційних зон на депресивних територіях;  Утилізація та переробка промислових відходів гірничо – хімічних підприємств;

 

Виробництво компосту з використанням відходів, що утворюються при коруванні деревини та на очисних спорудах; Очистка викидів з неприємним запахом від сульфатної варки целюлози. Взаємодія із засобами масової інформації та зв’язки з громадськістю Таблиця 19.2 Показники

Одиниця виміру

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1. Інформаційно-просвітницькі заходи, у тому числі із залученням: періодичних видань

од.

1

1

1

телебачення

од.

10

20

30

радіомовлення

од.

33

60

74

мережі Інтернет (Інтернет-повідомлень)

од.

-

-

Відкрита ВЕБсторінка

виставкових заходів

од.

2

2

2

громадські слухання

од.

-

-

4

круглі столи

од.

-

-

-

зустрічі з громадськістю

од.

1

3

8

семінари

од.

-

-

2

громадська приймальна (кількість

од.

252

300

400

Інтернет-конференції

од.

-

-

-

Інтерактивне спілкування (теле-радіо-

од.

-

-

-

2. Консультації з громадськістю, у тому числі:

відвідувачів)

діалоги) 3. Робота Орхуських інформаційних центрів, у тому числі: семінари тематичні

од.

-

-

-

семінари-навчання

од.

-

-

-

конференції

од.

-

-

-

засідання робочих груп

од.

-

-

-

засідання громадської ради

од.

-

-

-

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 20.1. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Міжнародна співпраця у сфері охорони довкілля розвивається на основі підписаних двосторонніх Угод на всіх рівнях (табл. 14.1.), які передбачають тісні контакти як між службами охорони довкілля, так і громадськими та самоврядними структурами. Напрямки співпраці визначаються актуальністю тої чи іншої природоохоронної проблеми. Найвагомішими є питання якості транскордонних вод, загрози від розроблюваних на території Львівщини родовищ корисних копалин, розширення природно-заповідного фонду, екологічної освіти та просвіти. Протягом 2006 року здійснювалося виконання проекту ТАСІС «Управління басейнами річок Західний Буг, Латориця та Уж». На виконання проекту було підготовлено пакет документів щодо створення та узгодження складу ЗахідноБузької Басейнової Ради. Створення Ради та затвердження її складу відбулося на засіданні сесії Львівської обласної Ради. За допомогою працівників держуправління було підготовлено та проведено перше (17.03.2006 р.) і друге (30.11.2006 р.) засідання Західно-Бузької Басейнової Ради.

20.1.1. Основні напрями співпраці Підтримувалася співпраця з Підкарпатським воєводським Інспекторатом охорони довкілля за напрямами: Моніторинг поверхневих транскордонних вод - Екологічна освіта і виховання. В рамках реалізації Угоди між Урядами України та Польщі про співпрацю в галузі водного господарства на транскордонних водах у с. Будзинь Ярославського повіту Підкарпатського воєводства 22 вересня 2006 року відбулися спільні українсько-польські навчання з питань ліквідації транскордонного забруднення нафтопродуктами ріки Шкло, яка бере початок на території Яворівського району.

13-14 листопада 2006 р. в області на запрошення голови Львівської обласної державної адміністрації делегація природоохоронних служб Підкарпатського воєводства Республіки Польщі відвідала Львівщину. Цей візит здійснювався в рамках виконання Угоди між Львівською областю та Підкарпатським воєводством про міжрегіональне співробітництво. На зустрічі делегації з головою Львівської облдержадміністрації розглядалися питання: 1. Хід виконання рекультивації Яворівського озера 2. Питання поводження з непридатними пестицидами в області, зокрема ситуація щодо їх зберігання біля с. Сянки Турківського району 3. Досвід Підкарпатського воєводства у реалізації принципів Кіотського протоколу та можливість надання необхідних консультацій з цього питання 4. Організація проведення зустрічі-семінару з природоохоронних питань на рівні керівництва Львівської області та Підкарпатського воєводства. За дорученням голови облдержадміністрації польській делегації надано можливість оглянути виконання робіт з рекультивації порушених земель Яворівського ДГХП «Сірка» та наповнення Яворівського озера (кар’єру ДГХП «Сірка»), місцезберігання контейнеризованих непридатних пестицидів у

прикордонній зоні (с. Сянки Турківського району), а також відібрати необхідні проби води і донних відкладів. Паралельно для виконання досліджень відібрано проби відділом аналітичного контролю держуправління ОНПС у Львівській області. За результатами виконання аналізів не виявлено пестицидів у донних відкладах потічків, що впадають до Сяну, і не виявлено змін якісних показників води Яворівського озера.

14-15 грудня 2006 р. на запрошення Підкарпатського воєводи та Підкарпатського воєводського інспектора охорони довкілля делегація держуправління ОНПС в Львівській області перебувала у м. Жешові (Республіка Польща). Цей візит здійснювався в рамках виконання Угоди між Львівською областю та Підкарпатським воєводством про міжрегіональне співробітництво та Угоди про співпрацю між Підкарпатським воєводським інспекторатом охорони довкілля в Жешові та державним управління екології та природних ресурсів в Львівській області. Під час візиту відбулися зустрічі з Головним державним інспектором Республіки Польщі з питань охорони довкілля, Воєводою та віцевоєводою Підкарпатським, а також постійні робочі контакти з Підкарпатським воєводським інспектором з охорони довкілля та начальником Управління охорони довкілля Воєводської адміністрації. Делегація взяла участь у роботі конференції «Промисловість Підкарпатського воєводства і охорона довкілля», ознайомилася під час візитів з природоохоронними заходами на підприємствах Підкарпатського воєводства: рекультивацією промислово-забруднених територій на заводі будівництва і ремонту авіадвигунів, досвідом підготовки до реалізації процедур Кіотського протоколу на ТЕС Жешув, екологічно чистими технологіями спалювання токсичних і медичних відходів на підприємстві «Еко-Топ». Цим візитами створено передумови для подальших практичних контактів відповідних структур з метою вирішення окремих екологічних проблем Львівщини. Польська сторона висловила побажання організувати зустріч на рівні керівництва Головекоінспекцій України та Польщі з метою обговорення актуальних природоохоронних питань і шляхів вирішення проблем (востаннє зустріч керівників Головекоінспекцій відбулася у 1995 році), підготовки та підписання Угоди про співпрацю між Головекоінспекціями наших держав. Ця зустріч могла б передувати запланованій на І квартал 2007 року зустрічі Міністрів охорони довкілля. Під час візиту обговорено коло питань прикордонної співпраці в галузі охорони довкілля:  Потенційні транскордонні переноси забруднень водними, атмосферними та наземними шляхами, зокрема, внаслідок наповнення Яворівського озера і розташування контейнеризованих пестицидів у с. Сянки Турківського району;  Організація моніторингових спостережень транскордонних переносів забруднень;  Організація міжнародної зустрічі на рівні область - воєводство для обговорення питань прикордонної природоохоронної співпраці. На 2007 рік заплановано підготовку та підписання Виконавчого протоколу на 2007-2008 роки до Угоди між Львівською областю та Підкарпатським воєводством про міжрегіональне співробітництво ( табл. 20.1).

Нормативні підстави співпраці Львівської області з Підкарпатським воєводством у галузі охорони довкілля Таблиця 20.1 Документ Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища від 24.01.94 р

Угода між Львівською областю та підкарпатським воєводством про міжрегіональне співробітництво 30.03.2000 Виконавчий протокол до Угоди

Договір між Львівською обласною державною адміністрацією та Воєводою Підкарпатським 20.05.2000

Угода між Урядом України та Урядом РП про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах 10 жовтня 1996

Основні напрями співпраці  посилення контролю за джерелами транскордонного забруднення і вжиття необхідних заходів для його постійного скорочення;  підвищення ефективності охорони вод, атмосфери і ґрунтів;  розвиток охорони видів рослинного і тваринного світу, а також середовища їх існування;  сприяння обміну екологічною інформацією та застосуванню технологій, які створюють мінімальне навантаження на навколишнє середовище.  У письмовій формі обмінюватися інформацією про законодавство у сфері охорони навколишнього природного середовища та методи фінансування нових програм у цій галузі, застосування нових про екологічних технологій для збереження вод, повітря і землі від забруднення  Обмінюватися досвідом у галузі екологічної освіти  Вживати заходів для налагодження співпраці між екологічними організаціями, які діють у Львівській області та Підкарпатському воєводстві Співпраця сторін торкається обміну інформацією та досвідом у сфері охорони середовища:  проведення спільних досліджень і прикордонного моніторингу  вжиття спільних заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків забруднення середовища Створення Українсько-Польської Комісії з питань прикордонних вод:  запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами  проведення спільного моніторингу вод,  мінімізація забруднення транскордонних водостоків,  екологічно-безпечне затоплення Яворівської штучної водойми

Виконується на підставі Угоди про співпрацю між Підкарпатським воєводським інспекторатом охорони довкілля в Жешові та державним управління екології та природних ресурсів в Львівській області Держуправління очолює робочу групу з питань охорони прикордонних вод:

 Здійснено проект щодо створення системи басейнового управління на Західному Бузі

 Щоквартально здійснюються моніторингові дослідження р.Шкло, Вишня, В’яр

 

Заходи фінансуються з обласного фонду ОНПС

Контроль якості води, що потраплятиме у р. Шкло після наповнення озера Угода про співпрацю між Підкарпатським воєводським інспекторатом охорони довкілля в Жешові та державним управління екології та природних ресурсів в Львівській області 24 червня 2004

Співпраця у сфері:

 

охорони транскордонних вод від забруднення попередження і запобігання вагомим аварійним забрудненням



Моніторингові дослідження транскордонних вод з періодичним обміном результатами



Обмін інформацією про можливі транскордонні забруднення та хід і наслідки їх усування

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі Згідно з Законом України „Про екологічну мережі України”, структурними елементами екомережі визначено:  Природні ядра або осередки (ключові райони) для збереження екосистем, середовищ існування, видів і ландшафтів європейського значення – до них належать території та об’єкти природно-заповідного фонду (наприклад, природний заповідник „Розточчя”, національний природничий парк „Сколівські Бескиди, Яворівський національний природничий парк, інші).  Екокоридори або перехідні зони для забезпечення взаємозв’язків між природними екосистемами природних ядер та інших територій – об’єднувальні елементи природних масивів і міграційні шляхи (наприклад, прибережні захисні смуги, смуги вздовж автомобільних, залізничних доріг, полезахисні, лісозахисні смуги, інше);  Відновлювальні райони, де є потреба відновлення порушених елементів екосистем, середовищ існування і ландшафтів європейського значення або повне відновлення деяких районів (наприклад, землі відпрацьованих рудників, кар’єрів, інше);

Буферні зони, які сприяють зміцненню мережі та її захисту від впливу негативних зовнішніх факторів (наприклад, ліси першої, другої та третьої категорій, курортні та лікувально-оздоровчі території, рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму). Особливістю екомережі є те, що особливий режим природокористування встановлюється для територій та об’єктів природно-заповідного фонду, усі решта територій, які входять в екомережу залишаються в їх господарському використанні у відповідності з призначенням і типом угідь. 