lviv_2008 by Administrator Dovkillia

Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2008 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2008 році»

ЗМІСТ 1.Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Львівської області 1.2. Соціальний та економічний розвиток Львівської області 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Львівської області 2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі у Львівській області 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 2

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів держави 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень Львівської області 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства у Львівській області 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги КУкраїни, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів держави 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Львівської області 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 3

9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства у Львівській області 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. Вплив енергетики на довкілля 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 12.1. Транспортна система Львівської області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3.Використання альтернативних видів палива 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Львівської області 13.2. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.4. Економічні засади природокористування 13.4.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.4.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.5. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.5.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.5.2. Громадські рухи 13.6. Виконання державних екологічних програм 13.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Львіської області Львівська область розташована в західній частині України. Цей регіон історично називають Галичиною. Площа області складає 21,8 тис. км2 що становить 3,6 % території України. Область займає південно-західну окраїну Східно – Європейської рівнини і західну частину північного макросхилу Українських Карпат. Львівщина на заході межує з Республікою Польща, на півночі – з Волинською, на північному сході – з Рівненською, на сході - межує з Тернопільською, на південному сході - з Івано-Франківською, на півдні – з Закарпатською областями. На території області виділяють п’ять природних районів – гірські Карпати на півдні, до них прилягає Передкарпатська височина, Подільська височина (плато) – в центральній частині, Мале Полісся і Волинська височина – на півночі. Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині. Клімат помірно-континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах. Через територію Львівщини проходить Європейський вододіл. В області беруть початок такі річки як Дністер та Західний Буг. Всього у Львівській області нараховується 4 водних басейни: р. Західний Буг, р. Сян, р. Дністер та р. Дніпро, - у які впадають понад 8950 річок загальною протяжністю 16343 км. Найбільша кількість річок належить до басейнів р. Дністра та р. Західного Бугу, відповідно 5838 та 3213 річки. Лісові масиви зосереджені в Карпатах, а також в західній та північній частині Львівщини. Переважають сосна, бук, дуб, ялина, граб, менше поширені береза, вільха. Область багата на корисні копалини: кам'яне вугілля, природній газ, нафту, сірку, торф, озокерит, кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки і сланці, мергель, будівельні та вогнетривкі глини, тощо. Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Основні пріоритети та завдання природоохоронної діяльності у 2008 році визначено в контексті реалізації стратегічної цілі «Львівщина – регіон чистого та привабливого навколишнього середовища». З метою покращення екологічної ситуації на території Львівської області розділом ІV «Природокористування та охорона довкілля» Програми соціальноекономічного і культурного розвитку області на 2008 році визначено головні пріоритетні напрямки та основні завдання та заходи на 2008 рік для їх реалізації, а саме: 5

 екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств;  підвищення ефективності методів економічного регулювання стану довкілля та використання природних ресурсів (охорона атмосферного повітря, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, оптимізація і розвиток природнозаповідної мережі на території області, охорона та використання лісів, відновлення і підтримання гідрологічного режиму території та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну, вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів). У 2008 році за кошти обласного фонду ОНПС проведено моніторинг в зоні діяльності гірничо-хімічних підприємств області, зокрема Яворівського та Роздільського ДГХП «Сірка», Стебницького ДГХП «Полімінерал» та ДГРП «Подорожненський рудник». За даними обласного управління статистики, у 2008 році в області викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел збільшилися на 14% у порівнянні з 2007 роком, від пересувних джерел – зменшилися на 1,5 %. Для скорочення викидів пилу цементу на ВАТ «Миколаївцемент» введено в експлуатацію кульовий млин (для помелу цементу) з закритим циклом помелу і високоефективною очисткою та пакувально-завантажувального відділення після проведення реконструкції з заміною на сучасне технологічне та високоефективне пилоочисне обладнання. На Добротвірській ТЕС у 2008 році проведено реконструкцію золовловлюючих установок шляхом встановлення емульгаторів на котлоагрегаті ТП-10. У 2008 році Львівською обласною радою затверджено регіональну програму формування заповідної справи Львівської області до 2020 року. Проведено інвентаризацію та встановлено межі в натурі (на місцевості) на об’єктах і територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення на загальну площу 40,6 тис. га. На виконання Регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області на 2007-2015 роки та в рамках проекту Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008-2025 роки» розпочато роботи щодо створення національного природного парку «Північне Поділля» орієнтовною площею 30 тис.га з метою збереження унікальних азональних степів середньоєвропейського типу, аналогів яким в Україні немає. З метою відновлення і підтримання гідрологічного режиму території та покращення екологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну у 2008 році за кошти Держбюджету виконано роботи по регулюванню, розчистці русел та протиповеневих заходів на суму 16 340,9 тис.грн., а саме: - розчищено та відрегульовано 38,63 км русел річок: - проведено берегоукріплення 1,66 км берегів річок; - побудовано та відновлено захист дамб 7,22 км; - проведено ремонт 7-ми ГТС. Також проведено аварійно-відновлювальні роботи на річках, що постраждали внаслідок паводків, які сталися на території області 23-27 липня 2008 року. 6

В березні 2008 року проведена інвентаризація заборонених та непридатних до використання в сільському господарстві пестицидів. За даними інвентаризації в агроформуваннях Львівської області обліковано 746,347 тонн пестицидів. Для забезпечення реалізації заходів регіональної програми з безпечного поводження із непридатними і забороненими до використання в сільському господарстві пестицидами з обласного фонду ОНПС виділено кошти в сумі – 500,0 тис. грн., що дозволило вивезти 35 тон пестицидів з Жовківського, Городоцького та Турківського районів. За кошти Державного фонду ОНПС виконано послуги зі збирання, перевезення, зберігання, ідентифікації та підготовки пестицидів у кількості 127,614 тонн, з них вивезено на знешкодження за межі України 104,803 тони пестицидів. В рамках договору про партнерство, укладеного у 2007 році між Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Міжнародною благочинною організацією «Екологія-Право-Люди», Любельським фондом охорони навколишнього середовища (Республіка Польща) та Держекоінспекцією в Львівській області, здійснено солідарне фінансування (кошти проекту ТАСІS) робіт з перезатарення та знешкодження пестицидів розміщених на території Львівської області в басейнах транскордонних рік Сян та Західний Буг

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Відомості про стан атмосферного повітря м. Львова наведені в таблицях 2.1.– 2.3. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Львова Таблиця 2.1. Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньоріч- СередньоМаксиманий вміст, добові льний вміст, 3 3 ГДК мг/м мг/м

Максимально разові ГДК

Частка міст* Частка міст* (%), де (%), де середньорічний максимальний вміст разовий вміст перевищував: перевищував: 1 5 10 1 5 10 ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК

Пил

0,18

0,15

0,3

0,5

100

Сірки діоксид

0,044

0,05

0,099

0,5

Вуглецю оксид

2,82

6,42

100

Діоксид азоту

0,052

0,04

0,099

0,085

100

Оксид азоту

0,043

0,06

0,068

0,6

Фтористий водень

0,0014

0,005

0,02

Формальдегід

0,008

0,003

0,018

0,035

100

* - у Львівській області якість атмосферного повітря вимірюється тільки у м.Львові.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2. Забруднююча речовина 1

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

м. Львів

1,24

0,6

Сірки діоксид

0,88

0,198

Вуглецю оксид

0,94

1,28

Діоксид азоту

1,3

1,165

Оксид азоту

0,72

0,113

Фтористий водень

0,28

0,25

Формальдегід

2,67

0,51

Пил

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3. Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Львів (3,47)

Формальдегід

Львів (1,625)

Діоксид сірки

Львів (1,20)

Пил

Львів (1,07)

Бензапірен

Львів (0,90)

Оксид вуглецю

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дані щодо динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведені в таблицях 2.4 – 2.6. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Таблиця 2.4. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього

у тому числі

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

108,6

84,3

8836

72,8

2000

192,9

2005

187,625

95,8

91,825

8400

71,3

0,0109

2006

206,631

110,631

96,103

9240

78,6

0,0096

2007

253,056

110,489

142,567

11300

96,2

0,009

2008

266,858

126,414

140,444

12100

104,4

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України Таблиця 2.5. Міста та райони

2000

2005

2006

2007

2008

Всього,

108,6

95,8

110,6

110,5

126,414

м. Львів

2,8

2,2

2,247

1,888

м. Борислав

0,5

0,6

0,885

0,681

м. Дрогобич

3,3

2,5

2,369

2,593

м. Самбір

0,1

0,2

0,119

0,115

м. Стрий

0,7

4,9

1,159

1,055

м. Трускавець

0,2

3,0

0,084

м. Червоноград

2,9

3,0

3,016

1,771

Бродівський

1,0

0,9

0,888

0,875

Буський

0,3

0,193

0,116

Городоцький

2,8

4,5

5,156

5,233

Дрогобицький

2,0

3,634

2,984

Жидачівський

0,8

1,026

1,168

Жовківський

0,2

0,3

0,256

0,183

Золочівський

0,4

0,326

0,299

Кам’янко-Бузький

54,1

60,9

57,620

66,938

Миколаївський

4,0

4,5

4,297

3,952

Мостиський

1,0

0,9

0,863

0,877

Перемишлянський

0,4

5,5

8,640

8,973

Пустомитівський

0,4

0,378

0,392

Радехівський

0,7

0,8

0,796

0,255

Самбірський

1,4

0,5

0,475

0,413

Сколівський

0,1

0,05

0,045

0,048

Сокальський

3,5

2,9

2,656

14,689

Старосамбірський

0,1

0,2

0,125

0,149

Стрийський

9,9

9,6

12,161

9,673

Турківський

0,1

0,05

0,005

Яворівський

1,7

1,3

0,826

1,005

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.6. 2000 р.

2005 р.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

0,2

1,2

0,6

2,2

0,2

0,9

0,5

2,25

0,17

0,062

0,957

0,528

1,888

0,01

0,031

0,826

0,5

0,04

0,01

0,09

0,1

0,6

0,05

0,14

0,03

0,1

0,89

0,06

0,014

0,210

0,071

0,681

0,035

0,013

0,069

0,06

м. Дрогобич

3,3

0,01

0,5

0,2

2,5

0,01

0,4

0,2

2,37

0,01

0,473

0,157

0,205

2,593

0,0001

0,681

0,159

0,174

м. Самбір

0,1

0,02

0,01

0,04

0,1

0,2

0,02

0,01

0,08

0,09

0,12

0,02

0,011

0,021

0,062

0,115

0,002

0,006

0,026

0,067

м. Стрий

0,7

0,04

0,0001

0,1

0,2

4,9

0,05

0,001

0,8

1,8

1,16

0,04

0,0004

0,116

0,235

1,055

0,01

0,0008

0,074

0,167

м. Трускавець

0,2

0,1

0,084

0,069

0,016

м. Червоноград

5,9

0,4

1,4

0,3

0,8

3,0

0,5

1,5

0,3

0,8

3,02

0,51

1,402

0,248

0,747

1,771

0,00002

0,756

0,146

0,458

Бродівський

1,0

0,03

0,01

0,04

0,02

0,9

0,03

0,02

0,04

0,07

0,89

0,03

0,014

0,040

0,063

0,875

0,003

0,015

0,04

0,056

Буський

0,3

0,08

0,1

0,02

0,05

0,3

0,01

0,09

0,1

0,07

0,19

0,07

0,060

0,016

0,043

0,116

0,03

0,036

0,017

Городоцький

2,8

0,03

0,04

0,2

4,5

0,004

0,2

0,3

5,16

0,004

0,120

0,227

5,233

0,118

0,215

Дрогобицький

2,0

0,02

0,002

0,08

0,2

2,0

0,003

0,2

3,36

0,002

0,0001

0,263

0,301

2,984

0,0001

0,192

0,271

Жидачівський

0,8

0,01

0,1

0,3

0,8

0,2

1,03

0,203

0,368

0,176

0,228

1,168

0,04

0,453

0,163

0,207

Жовківський

0,2

0,03

0,1

0,03

0,1

0,3

0,03

0,2

0,03

0,07

0,26

0,025

0,124

0,027

0,068

0,183

0,006

0,124

0,019

Золочівський

0,4

0,1

0,03

0,04

0,4

0,1

0,03

0,05

0,33

0,100

0,067

0,047

0,083

0,299

0,033

0,066

0,037

0,107

Кам’янко-Бузький

54,1

13,0

35,6

3,5

0,9

60,9

14,9

41,6

3,6

0,5

57,62

12,22

37,200

3,434

0,490

66,938

0,053

42,316

3,543

0,459

Миколаївський

4,0

2,5

0,01

1,0

0,4

4,5

2,8

0,2

1,0

0,5

4,29

2,635

0,176

1,165

0,490

3,952

0,164

1,179

0,63

Мостиський

1,0

0,03

0,02

0,1

0,9

0,03

0,1

0,86

0,033

0,0007

0,026

0,122

0,877

0,0003

0,0006

0,034

0,122

Перемишлянський

0,4

0,002

0,08

0,01

5,5

0,002

0,01

0,02

8,64

0,001

0,005

0,009

8,973

0,00001

0,006

Пустомитівський

0,4

0,1

0,002

0,03

0,4

0,04

0,02

0,03

0,38

0,039

0,0002

0,018

0,032

0,392

0,004

0,0003

0,021

0,038

Радехівський

0,7

0,1

0,04

0,1

0,5

0,8

0,09

0,07

0,1

0,6

0,79

0,072

0,036

0,096

0,568

0,255

0,01

0,035

0,068

0,110

Самбірський

1,4

0,02

0,009

0,02

0,07

0,5

0,03

0,04

0,02

0,09

0,48

0,030

0,0002

0,018

0,098

0,413

0,00006

0,021

0,045

Сколівський

0,1

0,01

0,03

0,05

0,004

0,003

0,02

0,05

0,005

0,0004

0,0008

0,014

0,048

0,0002

0,0021

0,006

0,014

Сокальський

3,5

0,3

2,1

0,02

0,5

2,9

0,3

1,9

0,2

0,5

2,66

0,399

1,443

0,173

0,635

14,689

0,013

1,931

0,266

0,77

Старосамбірський

0,1

0,02

0,01

0,04

0,7

0,05

0,03

0,05

0,13

0,054

0,014

0,016

0,038

0,149

0,012

0,009

0,006

0,086

оксид вуглецю

2,8

разом

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

оксид вуглецю

разом

діоксид азоту

діоксид сірки

м. Борислав

пил

м. Львів

разом

оксид вуглецю

в т.ч.

діоксид азоту

в т.ч.

діоксид сірки

в т.ч.

2008 р.

пил

в т.ч.

2007 р.

разом

Населені пункти

в т.ч.

2006 р.

0,47

Стрийський

9,9

0,1

0,9

2,7

9,6

0,08

0,1

0,8

2,3

12,16

0,070

0,080

0,664

1,879

9,673

0,059

0,073

0,615

1,378

Турківський

0,1

0,003

0,001

0,03

0,05

0,001

0,01

0,001

0,0003

0,0004

0,0008

0,005

0,001

0,0002

0,0005

0,001

Яворівський

1,7

0,04

0,003

0,2

0,3

1,3

0,03

0,04

0,08

0,2

0,83

0,024

0,002

0,068

0,186

1,005

0,0005

0,003

0,157

0,369

Відомості щодо викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у Львівській області наведені в таблиці 2.7. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.7. Райони та міста області Бродівський Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський Золочівський Кам’янка-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Старосамбірський Стрийський Турківський Яворівський м.Львів м.Борислав м.Дрогобич м.Моршин м.Новий Розділ м.Самбір м.Стрий м.Трускавець м.Червоноград

Обсяги викидів, тонн у 2008р.

у 2007р.

3980,0 2384,7 8642,4 6412,2 4965,1 5714,8 4034,3 69732,2 6864,3 3487,7 10949,8 6218,5 3423,0 3547,9 2248,6 19503,2 3616,7 13290,1 2237,8 6576,2 50789,0 2866,9 8797,5 460,5 1548,1 1930,1 4600,1 1591,3 6445,6

3925,2 2435,1 8555,1 7022,0 4694,8 5600,2 3978,8 48369,7 4889,7 3468,0 10704,3 6454,4 3791,7 3583,6 2261,1 7177,3 3466,6 15945,7 2256,2 6278,9 51469,6 3104,6 9480,7 464,3 1436,2 1881,5 4808,2 1719,0 7225,5

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн збільшення зменшення збільшення зменшення збільшення збільшення збільшення збільшення збільшення збільшення збільшення зменшення зменшення зменшення зменшення збільшення збільшення зменшення зменшення збільшення зменшення зменшення зменшення зменшення збільшення збільшення зменшення зменшення зменшення

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., % 101,4 97,9 101,0 91,3 105,8 102,0 101,4 144,2 140,4 100,6 102,3 96,3 90,3 99,0 99,4 271,7 104,3 83,3 99,2 104,7 98,7 92,3 92,8 99,2 107,8 102,6 95,7 92,6 89,2

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн -

Викиди забруднюючих речовин за видами економічної діяльності та основними забруднювачами Львівській області наведені в таблицях 2.8. – 2.9. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Таблиця 2.8. № п/п 1 2 3 4 5 6

Підприємство забруднювач Добротвірська ТЕС ВАТ ”Миколаївцемент” АТ ”НПК-Галичина”

Відомча приналежність ВАТ “Західенерго” -

ВАТ ”Жидачів-ський ЦПК” УМГ ”Львів-трансгаз” НАК “Нафтогаз України” ДП ”ЛьвівгазНАК “Нафтогаз видобування” України”

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р. 59100 52600

Зменшення/збільшення/+ +

3400

3900

2400

2100

900

700

29500

28200

5400

6500

Причина зменшення/ збільшення Збільшення виготовлення електроенергії Реконструкція ПГОУ Збільшення виготовлення нафтопродуктів Збільшення виготовлення продукції Збільшення транспортування та закачки природного газу Зменшення залпових викидів

ДП ”Львіввугілля”

ВАТ “Львівська вугільна компанія” (ЗАТ “Львівсистеменерго”

Міністерство вугільної промисловості

14000

3000

1600

В зв’язку з високою дегазацією проходженнях нових пластів відбулося збільшення викиду метану -

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 2.9. Види економічної діяльності

Всі види економічної діяльності Сільське господарство, мисливство, та пов’язані з ним послуги Лісове господарство, та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість у тому числі: - добування паливно-енергетичних корисних копалин - добування природного газу Переробна промисловість у тому числі: - виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів - целюлозно-паперове виробництво; видавнича справа - виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива - хімічне виробництво - виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - виробництво машин та устаткування - виробництво електричного та електронного та оптичного устаткування - виробництво транспортних засобів та устаткування - інше галузі промисловості Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів і ресторанів Операції з нерухомим майном, оренда, інжиринг та надання послуг підприємцям Діяльність транспорту та зв’язку у тому числі: - наземний транспорт - транспортування газу трубопроводами Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних п-г

Кількість підприємств, які мали викиди 378 11

Обсяги викидів, тонн 126414,2 180,0

Обсяги викидів 2008р. до 2007р. % 114,4 95,0

Викинуто в середньому одним підприємством тонн 334,4 16,4

77,4

96,5

9,7

21589,8

184,2

1136,3

21548,3

184,4

1346,8

1 172

5439,8 9991,1

83,6 87,1

5439,8 58,1

602,9

49,1

13,7

481,3

86,7

53,5

906,9

119,7

181,4

2376,9

100,9

594,2

306,8

87,3

51,1

4672,6

87,0

133,5

55,5

31,6

6,2

21 10

128,4 122,0

81,7 90,7

6,1 12,2

178,0

94,4

35,6

14 31

101,9 61617,6

77,8 111,6

7,3 1987,7

29 12

1033,1 643,2

87,5 100,2

35,6 53,6

2 6

5,5 144,2

93,8 188,7

2,7 24,0

30688,6

104,1

520,1

30 6 3 8 21

30520,8 826,4 22,0 70,9 124,8

104,3 99,2 119,4 93,1 82,6

1017,4 137,7 7,3 8,9 5,9

303,4

117,9

60,7

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря За даними Львівського центру з гідрометеорології у 2008 році було відібрано 355 проб повітря для визначення діоксиду сірки та діоксиду азоту у транскордонних переносах атмосферного повітря. Перевищень ГДК по діоксиду сірки не спостерігалося. Виявлено перевищення ГДК по діоксиду азоту у 27 пробі. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Забруднення атмосферного повітря за рівнем хімічної безпеки для людини посідає перше місце. Це зумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря здійснюють найбільший вплив на здоров’я:людина споживає за добу і в цілому за життя повітря набагато більше в об’ємному відношенні , ніж води і їжі. Крім цього, токсичні забрудники повітря разом з атмосферними опадами потрапляють у поверхневі водойми і в грунт, осідають на листках і плодах рослин, звідки вони також надходять до людини. Питанням впливу забруднюючих речовин на здоров’я людини в Львівській області займається Обласна санітарно-епідеміологічна станція. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, протягом минулого року підготовлено 532 висновки державної санітарноепідеміологічної експертизи щодо розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Динаміка досліджень проб атмосферного повітря санепідустановами області висвітлена в таблиці 2.10. Динаміка досліджень проб атмосферного повітря Таблиця 2.10. Рік 2004 2005 2006

Всього проведено досліджень проб атмосфери 29792 30751 32978

З них з перевищенням ГДК 3551 3478 4512

% перевищень 11,9 11,3 13,7

2007

39691

4702

11,8

2008

46028

4584

9,9

В 2008 році 15 979 проб відібрано на автотрасах області. У 3 671 пробі виявлені перевищення ГДК забруднюючих речовин, що склало 14,8% (у 2007р. – 24,7%). Найвищий рівень забруднення атмосфери продовжує спостерігатися на автотрасах міста Львова (45,6% проб з перевищенням ГДК), м.Самбора (24,3%), м. Червонограда (19,4%), Пустомитівського (28,6%), Мостиського (23,0%), Стрийського (19,6%), Перемишлянського (19,0%), Жидачівського (14,6%) районів. З метою зменшення забруднення атмосфери в житловій забудові від руху транзитного автотранспорту продовжується реконструкція автомагістралі загальнодержавного значення Київ – Чоп в межах Бродівського, Буського, Пустомитівського районів області; прийнятий в експлуатацію після реконструкції з розширенням до 4-х смуг руху обхід с.Деревач. 14

3 метою зменшення забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами від автотранспорту в центральній частині м. Львова заборонено рух автотранспорту на пл. Ринок, зменшено проїзд автобусів через центральну частину міста в кількості 223, заборонено рух через центральну частину міста маршрутних автобусів 17, 53, 61, 8. Проведено реконструкцію пл.Торгової, вул.Лисенка, вул.Гуцульської, вул.Короленка, вул.В.Великого, вул.Нукової, вул.Чупринки та інші. Всього в 2008р. в м. Львові проведено частковий або повний ремонт 300 вулиць. На виконання припису держсанепідслужби Жидачівського району продовжується обмеження руху транспорту через центральну частину міста Жидачева по вул. Трубній (рух направлений по об‘їзній) з ремонтом асфальтового покриття на перехресті вулиць Д.Галицького – С.Стрільців. В Городоцькому районі продовжується будівництво 2 черги об’їзної автодороги м. Городок. Протягом 2008 року за порушення санітарних правил охорони атмосферного повітря 115 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, постановами головних державних санітарних лікарів адміністративних територій припинялась експлуатація 20 об’єктів. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2008 році на Добротвірській ТЕС виділялись кошти на 12 природоохоронних заходів. В основному кошти спрямовувались на заходи з ремонту та реконструкції установок і обладнання по очищенні димових газів від золи, комплексних каналізаційно-очисних споруд. Всього коштів виділено на загальну суму 3 023,586 тис.грн., в тому числі за рахунок обласного фонду ОНПС на суму 1,2 млн.грн. на реконструкцію золовловлювальної установки котлів ТП-10 шляхом встановлення емульгаторів. За даними держекоінспекції в Львівській області на ВАТ „Миколаївцемент” введено в експлуатацію кульовий млин (для помелу цементу) з закритим циклом помелу і високоефективною очисткою та пакувально завантажувального відділення після проведення реконструкції з заміною на сучасне технологічне та високоефективне пилоочисне обладнання.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн. У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року. У 2005 році, Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); та створення національної системи торгівлі дозволами на викиди. Указом Президента (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агенство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Згідно доручення першого заступника голови ОДА від 25.04.2008 року за №55 на Головне управління економіки ОДА та Держуправління ОНПС в Львівській області покладено узагальнення заходів щодо скорочення викидів парникових газів по промислових та житлово-комунальних підприємствах Львівщини. Відповідно до цього, сформовано перелік заходів, які реалізовуються на підприємствах Львівської області у 2008 році для скорочення викидів парникових газів. Даний перелік скеровано в Мінприроди України для включення Львівської області в загальний план заходів щодо скорочення викидів парникових газів. На виконання розпорядження голови ОДА від 11.09.2008 року за № 804/0/5-08 „Про реалізацію в області положень Кіотського Протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”, на 2009 рік включено у Перелік першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансування розробку проекту Регіональної програми скорочення викидів парникових газів у Львівській області на 2009-2012 роки, замовником якого є Держуправління ОНПС в Львівській області. Розробка даної програми передбачає проведення: 16

інвентаризації викидів парникових газів у Львівській області; складення кадастру парникових газів (обсяги викидів); створення бази даних парникових газів; розробка заходів щодо скорочення викидів парникових газів. 3.2. Національна система інвентаризації парникових газ

На території Львівської області відсутній кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів у зв’язку із відсутністю відповідних методичних рекомендацій з підготовки та проведення інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, розробка яких покладена на Національне агентство екологічних інвестицій України. 3.3. Прогноз викидів парникових газів Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади. 3.4.

Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату

В області налічується 6 підприємств, котрі отримали лист-підтримки Мінприроди України для реалізації проектів спільного впровадження. Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості розробити заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Природна забезпеченість Львівщини середня на Україні і становить на 1 км 2 території 226 тис. м3/рік (місцевий стк), що в перерахунку на 1 менканця – 1,82 тис. м3/рік. У межах Карпат в середньому на площу 1 км2 припадає 1 км річок. На Передкарпатській височині густота річкової сітки зменшується, але річки стають більш повноводними. У Львівській боласті нараховується понад 8950 річок, потічків і струмків загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стир) і Балтійського (Західний Буг, Сян) морів. Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р. Сян. Загальні відомості про річки Львівської області наведені в таблиці 4.1. Характеристика річок на території області

аміако-

продукто-

нафто-

Кількість трубопроводів, що проходять через річку, од.

газо-

Кількість населених пунктів вздовж берегової смуги, од.

Кількість гребель (водосховищ), од.

Протяжність по території регіону, км

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

Таблиця 4.1. Назва

Великі річки Дністер

207

Західний Буг

195

Усього

402

97 Середні річки

Стрий

232

Серет

Сян

Іква

Ріка прикордонна 4

Стир

Усього

410

Малі річки Загальна кількість – 235 шт. сумарною протяжністю – 4732 км.

Поверхневі води на даний час продовжують належати до числа забруднених природних ресурсів. На екологічний стан поверхневих вод Львівської області впливають різноманітні фактори, які тісно взаємопов’язані, а саме: забруднення грунтів, атмосфери, зміна ландшафтної структури та техногенне перевантаження території, неефективна робота каналізаційно-очисних споруд, не винесення в натуру і 18

картографічних матеріалів прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також їх недодержання, насамперед в населених пунктах. Забруднення і засмічення річок побутовими та іншими відходами, трелювання лісу по потоках у гірській місцевості. Централізованим господарсько-питним водопостачанням забезпечені всі міста, селища міського типу та 16 % сіл з охопленням до 20 % сільського населення. Централізоване господарсько-питне водопостачання населення області здійснюється 806 водопроводами, в тому числі 11 з яких - з відкритих водоймищ. З загальної кількості водозаборів – 82 комунальні (в т.ч. 9 з відкритих водоймищ), 551 відомчий (в т.ч. 2 з відкритих водоймищ), 173 - сільських. Відомості про показники використання і відведення води у Львівськїй області наведені в таблиці 4.2. Основні показники використання і відведення води млн. м3 Таблиця 4.2. Показники

2005

2006

2007

2008

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

255,8

248,2

241,8

247,4

у тому числі для використання

208,9

195,4

191,2

190,1

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

208,9

195,4

191,2

190,1

виробничі потреби

62,52

55,51

54,04

54,71

побутово-питні потреби

99,5

93,61

90,80

86,26

сільськогосподарські потреби

32,08

31,55

30,65

31,02

ставково-рибне господарство

14,8

14,73

15,61

18,07

49,23

47,14

54,15

зрошення

1990

2000

Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього

294,80

271,10

265,10

264,40

у поверхневі водні об'єкти

274,50

258,70

252,70

253,8

274,50

258,70

252,70

253,8

4,379

11,79

6,03

49,60

41,76

161,3

у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених

53,44

нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

Потужність очисних споруд

29,55

22,10

32,47

423,132

425,4

402,7

413,8

208,63

88,45

88,42

326,5

328,9

327,8

355,1

Основним джерелом водопостачання в області є підземні води. Поверхневі води використовуються в обмеженій кількості, в основному для рибоводних ставів, технічного водопостачання підприємств та в гірських районах – для господарськопитного водопостачання. Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і з індивідуальних свердловин, які були пробурені в попередні роки. Значна частина свердловин, пробурених у господарствах колишніх колгоспів, на даний час не використовується, є безгосподарською та безконтрольною і тому стала джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів через відсутність ліквідаційного тампонажу. Іншими джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів є діяльність 19

гірничо-видобувних підприємств області (гірничохімічні, вугледобувні, озокеритові та нафтові родовища Борислава). Мережа спостережних свердловин на підземні водоносні горизонти обслуговується нерегулярно, належної інформації з цього питання немає. Найбільш поширеним джерелом водопостачання в області є індивідуальні колодязі, які розкривають верхні водоносні горизонти, не захищені від забруднення поверхневими та дощовими стоками. Контроль за якістю води в таких колодязях носить нерегулярний, спорадичний характер і здійснюється лише в окремих районах службами рай СЕС. Затверджені запаси підземних вод використовуються для водопостачання міст, їх основна частина витрачається на забезпечення м. Львова. Затверджені запаси підземних вод приурочені до міжпластових водоносних горизонтів (крім Стрийського родовища), які зверху перекриті водотривкими породами, що надає їм напірних властивостей, захищає від забруднення з поверхні і визначає якісний стан. На станції водопідготовки води доводяться до необхідної якості і направляються споживачам. Прісні води в північній частині області приурочені до верхньокрейдових, девонських і неогенових відкладів, в центральній – переважно до неогенових відкладів, в південній – до неогенових і четвертинних відкладів. Львівські водозабори західної групи, що експлуатують верхньокрейдовий і нижньобаденський водоносні горизонти мають підвищений вміст природного стронцію, тому необхідна очистка води від стронцію. Загальні відомості водокористування в області наведені в таблиці 4.3. Забір, використання та відведення води, млн. м3 Таблиця 4.3. Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

По області за 2008

247,4

По області за 2007 По області за 2006

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього

з них забруднених зворотних вод

190,1

252,8

59,98

241,8

191,2

252,70

188,5

248,2

195,4

252.70

258,70

4.2. Забруднення поверхневих вод Основними пороблемами забруднення поверхневих вод Львівщини є: 1) скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод; 2) відсутність водоохоронних зон та прибережно захисних смуг водних об’єктів. Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових стоків внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутністю коштів на будівництво, ремонт та їх реконструкцію. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних господарств області знаходяться в незадовільному технічному стані, який щодня погіршується, частина з них в аварійному стані. За даними Львівського обласного виробничого управління водного господарства «Облводгосп» у 2007 році у водні об’єкти області було скинуто 230,6 млн. м3 стічних вод, а в 2008 році – 222,59 млн. м3 . 20

В розрізі адміністративних територій найбільше скидається стічних вод, у т.ч. що не відповідають нормам у Львові (43,9 млн.м3), Стрийському (3,574 млн.м3), Дрогобицькому (2,298 млн.м3), Сокальському (2,112 млн.м3), Миколаївському (1,657 млн.м3), Яворівському (1,305 млн.м3), Жидачівському (1,096 млн.м3), Самбірському (1,065 млн.м3 ) районах Критична ситуація, щодо належної очистки стічних вод, склалася у м. Самбір, Яворів, Ходорів, Турка, Ст. Самбір, Радехів, Стрий, Буськ, Перемишляни. Скид неочищених стічних вод з вище перечислених очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Сян, Зах. Буг). Забруднення поверхневих вод транскордонних річок може призвести до негативних наслідків з сторони європейських країн (Польща, Молдова). Другою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод на території області є відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об”єктів на території області Львівським обласним управлінням земельних ресурсів спільноз територіальними органами водного господарства «Облводгосп» у 2006 році проведено інвентаризацію раніше розроблених проектів по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок і водоймищ. Ці проекти були розроблені у 80-х роеах по територіях колишніх колгоспів, на сьогодні їх межі не спрівпадають з межами сучасних адміністративних одиниць, визначених проектами формування територій місцевих рад. Розміри прибережних захисних смуг, встановлені в тодішніх проектах, не відповідають вимогам чинного Земельного та Водного кодексів України, якими встановлюються інші розміри прибережних захисних смуг. На сьогодні водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об’єктів на території області не винесені в натуру, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об”єктів, призводить до їх забруднення і засмічення. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2008 році (рис. 4.1.) проводилися Державною екологічною інспекціє в Львівській області та Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. Обласним виробничим управлінням водного господарства надано інформацію щодо обліку заборів вод та скидів стічної води. Згідно даних Облводгоспу, у таблиці 4.4. наведено скиди стічних вод (у млн. м3) з розбивкою по районах (рис.4.2.). Скид стічних вод після очисних споруд (млн. м3) Таблиця 4.4. Район 1

Скид всього 2

Не відповідають нормам 3

Відповідають нормам 4

Бродівський

1,175

0,093

1,082

Буський Городоцький Дрогобицький Жидачівський Жовківський

0,097 0,774 30,048 9,162 0,584

0,098 0,259 2,298 1,096 0,584

0,0 0,515 27,750 8,069 0,0

Золочівський Кам’янко-Бузький Миколаївський Мостиський Перемишлянський Пустомитівський Радехівський Самбірський Сколівський Сокальський Ст.Самбірський Стрийський Турківський Яворівський м. Львів Разом по області

0,769 1,289 2,681 0,176 0,158 0,309 0,652 1,065 0,206 7,294 0,032 3,676 0,009 2,432 160,0 222,59

0,236 0,432 1,657 0,034 0,158 0,304 0,548 1,065 0,186 2,112 0,011 3,574 0,009 1,305 43,9 59,959

0,533 0,857 1,024 0,142 0,0 0,005 0,104 0,0 0,020 3,905 0,022 0,102 0,0 1,127 116,1 161,36

КАРТА Рис. 4.1. Якість очистки стічних вод КАРТА

 Завислі речовини – у 44,6 %;  Залізо загальне – 38,1%;  БСК5 і ХСК – відповідно 37,2 і 33,8%. Лише у 20 пробах зі 139 виконаних (14,4%) не зафіксовано перевищення вмісту того чи іншого хімічного елементу. Встановлені перевищення нормативів складали від 1 до 15. Детальна інформація про рівень перевищень наведена на рис. 4.3. ДІАГРАМА Рис. 4.3. Кратність перевищень встановлених нормативів хімічних елементів у досліджуваних пробах стічних вод.

Результати моніторингових спостережень відображено на рис. 4.4. КАРТА

Рис. 4.4. Результати моніторингових досліджень стічних вод Відомості про кількість скинутих забруднюючих речовин зі стічними водами та перевищення допустимих нормативів забруднюючих речовин у стічних водах у Львівській області наведені в таблицях 4.5. – 4.6. 23

Перевищення допустимих нормативів забруднюючих речовин у стічних водах Таблиця 4.5. Назва забруднюючої речовини

Кількість перевірених

Кількість встановлених перевищень нормативів скиду всього

підприємств

випусків

кількість

Водневий показник рН

114

139

Завислі речовини

114

139

Запах

114

139

Мінералізація

111

Прозорість

114

139

БСК5

113

137

ХСК

114

СПАР Нафтопродукти

понад 1,1 до 2

понад 2 до 5

понад 5

кількість

44,6

35,5

38,7

25,8

19,8

81,8

13,6

4,6

37,2

29,4

23,5

47,1

139

33,8

21,3

44,7

108

128

22,7

6,9

62,1

112

135

2,2

33,3

66,7

Феноли

Амоній сольовий

16,1

11,1

88,9

Сульфати

114

139

18,7

84,6

11,5

3,9

Хлориди

114

139

64,3

28,6

7,1

Азот амонійний

106

129

44,8

25,4

33,3

41,3

Нітрати

114

139

4,3

33,3

16,7

Нітрити

114

139

19,4

25,9

29,6

44,4

Фосфати

114

139

19,4

44,4

22,2

33,4

Залізо загальне

114

139

38,1

28,3

41,5

30,2

Кальцій

Магній

Мідь

Нікель

Хром (IV)

Цинк

Кількість скинутих забруднюючих речовин зі стічними водами у Львівській області Таблиця 4.6. Рік

Обсяги стічних вод, млн.³

Всього, тонн

2008

221,3

2007 % 2008 рік до 2007 року

Кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами нітрати, тони

спар, тони

жири, масла, тони

залізо, тони

цинк, тони

БСК повний, тони

нафтопродукти, тони

завислі речовини тони

сухий залишок, тони

сульфати, тони

хлориди, азот амонійтони ний, тони

202369,394

1979

10,32

0,005

95,74

0,003

5048

5,326

4050

136900

26200

27590

491

230,6

184349,823

1666

10,15

0,010

164,0

0,007

5004

1,656

5529

117200

26180

28080

515

95,97

109,8

118,8

101,7

46,88

58,39

41,10

100,9

321,5

73,25

116,8

100,1

98,27

95,34

Стан очисних споруд у населених пунктах можна охарактеризувати як незадовільний. Зокрема, за інформацією обласної санітарно-епідеміологічної станції, у березні 2004 року відведена земельна ділянка та погоджений проект реконструкції існуючих каналізаційних очисних споруд для військового містечка м.Яворова (висновок від 17.05.04р. № 58/01), на які надходить стоків у 2-3 рази більше їх потужності, а обладнання зруйноване, проте роботи з даного питання не розпочинались. Разом з цим виділена земельна ділянка та погоджений проект будівництва модульних КОС „ТОПАС” для східного кварталу м.Яворова, в 2007 році спланована ділянка майданчика будівництва, на протязі І півріччя 2008 року придбані 5 модулів установки каналізаційних очисних споруд «ТОПАС», в ІУ кварталі 2008 року будівельні роботи не проводились; розробляється проектна документація щодо будівництва зовнішніх мереж каналізації по вул.Стефаника, Львівської, Гребінки, Завадівська в м.Яворів. В с. Старичі Яворівського району продовжується ремонт каналізаційних очисних споруд, згідно погодженої проектної документації здійснений ремонт з реконструкцією каналізаційних очисних споруд для смт.Івано-Франкове. В м.Львові в поверхневі водойми скидаються неочищені стоки дощової каналізації промзони «Рясне» (Білогорський потік); дощові стоки, забруднені госпфекальними стічними водами з частини території приватної забудови Сихівського району (р.Зубра). В Радехівському районі розроблена «Програма природоохоронних заходів на 2003-2007рр.», на реалізацію якої в 2007-2008рр. кошти не виділялись, роботи з реконструкції очисних споруд м.Радехів не ведуться, існуючі збудовані споруди починають руйнуватися. В Дрогобицькому районі через нестабільність фінансування не завершені роботи з реконструкції КОС Дрогобицького педагогічного університету в смт.Підбуж, в м.Ходорів Жидачівського району через недостатність коштів роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд практично не продовжуються, скид неочищених стоків здійснюється в р.Луг, притоку р.Дністер, фінансування даних проектів на протязі останніх років не здійснювалось. В Миколаївському районі в с.Пісочна на будівництво згідно погодженого проекту нових каналізаційних очисних споруд з районного бюджету виділені 100 тис грн., проведені підготовчі земляні роботи щодо будівництва біоінженерних каналізаційних очисних споруд типу біоплато, проте через недофінансування роботи не завершені; розроблений проект реконструкції очисних споруд с.Липівка, проте ремонт каналізаційних очисних споруд ще не розпочатий. На реконструкцію КОС в с.Оброшино Пустомитівського району в 2005р. освоєні 200тис.грн. В 2006-2008рр. кошти не виділялись і роботи по реконструкції не проводилися. В м.Стрий на протязі останніх років не завершуються роботи щодо реконструкції КОС, де щоденно в р.Стрий скидається близько 25 тис.м куб недостатньо очищених стічних вод. В процесі реконструкції та розширення КОС м.Стрия завершені роботи з реконструкції (будівництва) приймальної камери, будівлі решіток, лотка «Вентурі», піскових майданчиків, павільйону управління роботи аеротенками, системи опалення в адміністративно-побутовому корпусі, 26

компресорній, котельні. Ведуться роботи з будівництва мулових майданчиків (практично збудовані 7 карт з 14), ведеться реконструкція пісковловлювачів. Разом з цим, нестабільне фінансування проекту веде до значного відтермінування проектних термінів завершення будівельних робіт. Реконструкція КОС м.Моршина почалася у 2008р. Існуючі очисні споруди були зруйновані, що створювало небезпеку забруднення «Моршинського» родовища мінеральних вод. Місто Турка живе без централізованого водовідведення та водопостачання, на протязі останніх років роботи з даного питання не проводились, З недостатнім рівнем очистки скидаються господарсько-побутові стоки в р.З.Буг з КОС міст Сокаля і Червонограда. В м.Самбір на виконання «Місцевої екологічної програми м.Самбора на 2004-2015р.р.» виготовляється проектно-кошторисна документація на будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд продуктивністю 12 тис.м куб/добу по вул.Промисловій, проте стан виконання запланованих заходів відповідно до прийнятих рішень щодо програм розвитку водопровідного-каналізаційного господарства через брак фінансування сповільнений, а недостатньо очищені стічні води скидаються в р.Стрв’яж, притоку р.Дністер. У К.Бузькому районі на реконструкції очисних споруд м. К.Бузька практично збудовані 2 біоплато гідропонного типу, проводиться будівництво приміщення фільтрів доочистки та приймальної камери, розробляються проекти будівництва мереж водовідведення в неканалізованих районах індивідуальної забудови м.К.Бузька. Роботи щодо реконструкції КОС с.Неслухів не ведуться. Через брак фінансування роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд м.Буськ не завершені, у зв’язку з відсутністю фінансування не вирішеними залишаються питання з ремонту КОС та КНС м.Жовква. Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради проведений конкурс на виконання робіт щодо модернізації обладнання на каналізаційних очисних спорудах м.Львова, що дозволить оздоровити ряд водотоків басейну Балтійського моря. Генпідрядником ВАТ «ПМК 9» в цеху механічного зневоднення осадів встановлено 7 центрифуг, завершується їх обв’язка технологічними трубопроводами (проводиться монтаж електричної частини); в компресорній встановлені та задіяні 3 повітродувки з регульованою подачею кисню; в будівлі решіток на проведена заміна існуючих механічних решіток на нові механічні решітки закордонного виробництва, прозори яких становлять 4мм, обладнання для ущільнення затриманих решток. ЛМКП „Львівводоканал” та Львівською міською радою надалі проводяться роботи по заміні та будівництві каналізаційно-водопровідних мереж м.Львова. Дрогобицьким відділом НДІ „Укржитлопроект” на замовлення департаменту міського господарства розроблений проект будівництва централізованих мереж водопостачання і каналізування мікрорайону „Млинки” м.Дрогобич, виготовлена проектна документація на будівництво мереж водопостачання та водовідведення району «Млинки» м.Дрогобича в зоні впливу АТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина», розпочаті будівельні роботи. В Сокальському районі на каналізаційних очисних спорудах м.Сокаль проведений ремонт існуючого корпусу для влаштування виробничої лабораторії з 27

контролю ефективності роботи КОС. У м.Львові ЗАТ “Ензим” продовжуються завершальні роботи з будівництва локальних очисних споруд підприємства. У м.Городок внаслідок безгосподарної експлуатації міських КОС, які були виведені з ладу, в результаті реагування право- і природоохоронних органів було реалізовано комплекс заходів, що дозволило в стислі терміни провести необхідні ремонтні роботи та відновити ефективну роботу міських очисних споруд. Незадовільно експлуатуються КОС сільських населених пунктів, селищ міського типу в Дрогобицькому, Жидачівському, Пустомитівському, Самбірському, Золочівському та інших районах, недостатньо або неочищені стоки яких забруднюють поверхневі водойми, зокрема вимагають приведення до належного стану КОС свинокомплексу «Галичина», на які каналізоване с.Кавсько Стрийського району, очисні споруди в/ч Е 6398 в с.Липівка Миколаївського району, тощо. На протязі 2008 року на території області велось будівництво та реконструкція 30 об‘єктів каналізації та очисних споруд, здані в експлуатацію 3 об’єкти. Видані 3 висновки щодо відведення земельних ділянок під будівництво очисних споруд, розглянуті проектні матеріали на будівництво і реконструкцію 32 об’єктів. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Відомості про використання та відведення води підприємствами області наведені в таблиці 4.7. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Таблиця 4.7. Галузь економіки

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

побутовопитні потреби

виробничі потреби

всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

Електроенергетика

14,476

0,701

12,204

2,189

0,400

0,176

Вугільна промисловість

3,188

0,730

2,458

Хімічна та нафтохімічна промисловість

0,175

0,094

0,081

0,146

0,138

0,086

Машинобудування

1,241

0,691

0,55

0,576

0,415

Нафтогазова промисловість

1,785

0,118

1,667

0,018

Житлово-комунальне господарство

88,05

81,64

6,380

207,3

55,56

2,321

Сільське господарство

65,74

0,032

16,68

28,579

1,72

1,707

Харчова промисловість

7,215

0,519

6,675

2,863

0,391

0,141

Транспорт

2,443

1,173

1,270

0,234

0,112

Промисловість будівельних матеріалів

0,035

0,012

0,023

Інші галузі

5,752

0,55

6,722

11,895

1,214

1,600

Всього

190,1

86,26

54,71

253,8

59,95

6,031

Металургійна промисловість

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Відомості про Басейн річки Сян наведені в таблиці 4.8. Басейн річки Сян Таблиця 4.8. Назва водотоку

Створ

Кількість

% перевищень

відомча приналежність

місце-розташування

відборів проб

компонентовизначень

перевищень ГДК

р. Шкло

ОблСЕС

до впадіння в Яворівське оз.

100

р. Шкло

ДЕІ

скид з Яворівського озера в канал

22,22

р. Шкло

ОблСЕС

вихід з смт. Шкло

р. Шкло

ОблСЕС

вихід з м. Яворова

с. Краковець

192

11,98

ДЕІ

22,64

Водгосп

102

р. Шкло

ОблСЕС

2,7

р. Вишня

ОблСЕС

вище скиду з КОС м. Мостиська

р. Вишня

ОблСЕС

500м нижче скиду КОС м. Мостиська

с. Черневе

155

5,81

р. Вишня ДЕІ

5,66

Водгосп

102

5,88

р. Зелена Кривуля

ОблСЕС

1 км вище водозабор

160

0,63

р. Ретичин

ДЕІ

с. Руда краковецьк

3,77

р. В’яр

ДЕІ

с. Дроздовичі

3,77

р. В’яр

ДЕІ

с. Добромиль

1,89

р. Блех

ОблСЕС

вхід в селище Немирів

Дані щодо перевищень ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейну р. Сян відображені на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Відсоток проб з перевищеннями ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейну р. Сян ДАГРАМА

4.3. Якість поверхневих вод Відомості про якість поверхневих вод Басейну річки Дністер за результатами проведених моніторингових досліджень наведені в таблиці 4.9. Результати моніторингових досліджень якості поверхневих вод басейну річки Дністер Таблиця 4.9. Назва водотоку 1

Створ Відомча приналеж-ність

Відборів проб

Компонентовизначень

Перевищень ГДК

% перевищень

219

13,7

ОблСЕС

с. Лімна

135

РЦГМ

с. Стрілки

35,71

ОблСЕС

1 км. вище водозабору м. Ст. Самбір

179

0,56

209

11,48

вище м. Самбір ОблСЕС

вище м. Самбір, вище водозабору с. Стрілковичі

125

РЦГМ

вище м. Самбір

22,62

РЦГМ

нижче м. Самбір

29,76

176

4,55

ДЕІ

10,81

Водгосп

102

вище водозабору для м. Миколаїв

5,55

в межах села Розвадів

345

11,01

Водгосп

102

7,84

ДЕІ

130

19,23

ОблСЕС

113

4,42

вище м. Розділ

29,76

р. Дністер

3 Витік

р. Дністер

р Дністер

Місцерозташування

р. Дністер

Кількість

в межах міста Самбір

ОблСЕС

р. Дністер

ОблСЕС

р. Дністер

РЦГМ

нижче м. Розділ

40,48

р. Дністер

ДЕІ

в межах села Березино

31,58

в межах смт. Журавно

264

6,06

ДЕІ

17,24

ОблСЕС

104

2,88

Водгосп

102

2,94

р. Дністер

р. Тисмениця

ОблСЕС

вхід в м. Борислав

3,85

р. Тисмениця

ОблСЕС

в межах міста Борислав

4,35

р. Тисмениця

ОблСЕС

вихід з Борислав

4,35

вище міста Дрогобич

174

32,18

ВЦГМ

144

38,89

ОблСЕС

в межах міста Дрогобич

102

11,76

нижче міста Дрогобич

252

32,14

р. Тисмениця

р. Тисмениця р.

Водгосп

Тисмениця

РЦГМ

144

41,47

ДЕІ

25,64

ОблСЕС

3,33

р. Східничанка

ОблСЕС

вище смт. Східниця

р. Східничанка

ОблСЕС

нижче смт. Східниця

3,23

ОблСЕС

місце впадіння р. Східничанка

3,23

гирло р.Опір

185

гирло р.Опір

102

ОблСЕС

гирло р.Опір

РЦГМ

вище м. Стрий

26,39

в межах м. Стрий

202

3,47

р. Стрий р. Стрий

Водгосп р. Стрий р. Стрий ДЕІ

6,38

ОблСЕС

108

0,93

36,11

р. Стрий

нижче м. Стрий ОблСЕС РЦГМ

108

24,07

р. Стрий

ДЕІ

вище м. Жидачів

р. Стрий

Водгосп

нижче м. Жидачів

176

6,25

р. Стрий

РЦГМ

03 км вище гирла річки

37,5

в межах села Луки

202

7,92

102

6,86

р. Стрвя’ж Водгосп ДЕІ

100

р. Бережниця

ДЕІ

витік, с. Тинява

21,21

р. Бережниця

ОблСЕС

вище м. Моршин

1,85

р. Бережниця

ОблСЕС

нижче м. Моршин

1,85

р. Бережниця

ДЕІ

гирло с. Млиниська

18,18

р. Колодниця

ДЕІ

витік с. Поляна

16,66

р. Колодниця

ДЕІ

Гирло, с. Березина

18,18

р. Верещиця

ДЕІ

витік

114

10,53

р. Верещиця

ОблСЕС

вище м. Городок, с. Повітно

10,71

р. Верещиця

ДЕІ

м. Городок

17,14

р. Верещиця

ДЕІ

смт. Великий Любінь

13,04

гирло смт. Журавно

117

6,84

ДЕІ

8,08

ОблСЕС

р. Свіча

р. Луг

ОблСЕС

м. Ходорів, в межах міста

2,86

р. Опір

РЦГМ

вище м. Сколе

29,17

р. Опір

ОблСЕС

перед впадінням в р. Стрий

1,2

р. Боберка

ОблСЕС

вище скиду КОС м. Бібрка

10,53

р. Боберка

ОблСЕС

нижче скиду КОС м. Бібрка

15,79

Відомості про якість поверхневих вод басейну річки Дніпро за результатами проведених моніторингових досліджень наведені в таблиці 4.10. Результати моніторингових досліджень якості поверхневих вод басейну річки Дніпро Таблиця 4.10. Назва водотоку

Створ

Кількість

% перевищень

відомча приналежність

місцерозташування

відборів проб

компонентовизначень

перевищень ГДК

с. Суходоли

ОблСЕС

с. Суходоли вище н/п

6,45

ДЕІ

с. Суходоли

11,54

р. Стир

ОблСЕС

с. Пониковиця, нижче н/п

6,45

р. Бовдурка

ОблСЕС

нижче м. Броди

18,75

р. Бовдурка

ОблСЕС

в межах села Берлин

9,37

р. Острівка

ОблСЕС

50м вище скиду стоків із КОС м. Радехів

р. Острівка

ОблСЕС

100м нижче скиду стоків із КОС м. Радехів

31,25

р. Острівка

ОблСЕС

50м вище скиду КОС ТБЗ смт. Лопатин

р. Острівка

ОблСЕС

500м нижче скиду КОС ТБЗ смт. Лопатин

р. Острівка

ОблСЕС

50м вище скиду КОС смт. Лопатин

р. Острівка

ОблСЕС

500м нижче скиду КОС смт. Лопатин

р. Лощівка

ОблСЕС

50м вище скиду КОС с. Сморжів

р. Лощівка

ОблСЕС

300м нижче скиду КОС с. Сморжів

р. Іква

ОблСЕС

с. Накваща

8,51

р. Судилівка

ОблСЕС

50м вище скиду стоків із КОС с. Стоянів

р. Судилівка

ОблСЕС

100м нижче скиду стоків із КОС с. Стоянів

5,88

р. Стир

8,77

Відомості про якість поверхневих вод басейну річки Західний Буг за результатами проведених моніторингових досліджень наведені в таблиці 4.11. Результати моніторингових досліджень якості поверхневих вод басейну річки Західний Буг Таблиця 4.11. Назва водотоку

Створ

Кількість

% перевищень

відомча приналежність

місцерозташування

відборів проб

компонентовизначень

перевищень ГДК

р. Західний Буг

ОблСЕС

витік, с. Бужок

129

5,43

р. Західний Буг

ОблСЕС

50м вище впадіння р. Полтва

5,55

вище м. Буськ

136

11,76

вище м. Буськ

9,8

ВЦГМ

вище м. Буськ

18,75

ОблСЕС

100м перед м. Буськ

11,59

нижче м. Буськ

172

14,53

р. Західний Буг

р. Західний

ДЕІ

Буг 1 р. Західний Буг р. Західний Буг

р. Західний Буг

ДЕІ

нижче м. Буськ

23,53

ВЦГМ

нижче м. Буськ

18,75

ОблСЕС

100м нижче м. Буськ

105

9,52

вище с. Тадані

7,95

ОблСЕС

вище с. Тадані

5,55

ВЦГМ

вище м. Кам’янка-Бузька

18,75

149

6,04

нижче м. Кам’янка-Бузька ДЕІ

нижче м. Кам’янка-Бузька, с Гайок

6,25

Водгосп

нижче м. Кам’янка-Бузька

101

5,94

Добротвірське водосховище

205

5,85

ДЕІ

нижче Добротвір-ського вдх.

12,5

ОблСЕС

с. Стриганка, 0,5км нижче місця скиду зворотних вод КОС смт. Добротвір

Водгосп

Добротвірське водосховище нижній бєф

101

7,92

р. Західний Буг

ОблСЕС

вище скиду КОС м. Соснівка

11,11

р. Західний Буг

ОблСЕС

нижче скиду КОС м. Червоноград

11,11

м. Червоноград, в межах міста, вище м. Сокаль

117

4,27

ОблСЕС

м. Червоноград, в межах міста, вище м. Сокаль

18,75

Водгосп

м. Сокаль, міст біля Жвирки на дорозі ЛьвівСокаль

101

1,98

м. Львів

286

17,83

м. Львів, 3,5 км нижче міста, після о/с

56,25

р. Західний Буг

р. Полтва ВЦГМ ДЕІ

після о/с м. Львова

23,33

ОблСЕС

м. Львів, 500м від КОС

160

11,25

ОблСЕС

після о/с м. Львова

гирло м. Буськ

163

22,7

ДЕІ

гирло м. Буськ

35,16

ОблСЕС

біля мосту перед впадінням в р.Зх.Буг, м.Буськ

6,94

гирло перед впадінням в р. Зах .Буг

ДЕІ

гирло перед впадінням в р. Зах .Буг с. Межиріччя

20,59

ВЦГМ

гирло перед впадінням в р. Зах .Буг

ВЦГМ

гирло перед впадінням в р. Зах .Буг

р. Полтва

р. Рата

р. Соколія

Дані щодо відсотку проб з перевищеними ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейнів р. Дністер, р. З.Буг та р. Сян відображені на рис. 4.6. – 4.8.

ДІАГРАМА Рис. 4.6. Відсоток проб з перевищеннями ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейну р. Дністер

ДІАГРАМА

Рис. 4.7. Відсоток проб з перевищеннями ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейну р. З.Буг

ДІАГРАМА

Рис. 4.8. Відсоток проб з перевищеннями ГДК окремих хімічних показників у створах водотоків басейну р. Сян

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Загалом протягом 2008 року суб’єктами монторингу довкілля у басейнах річок Дністер, Західний Буг, Дніпро і Сян було відібрано 605 проб, у яких проведено 11783 компонентовизначень. Найбільша кількість перевищень ГДК у досліджуваних пробах води зафіксована у басейнах Дністра та Західного Бугу. Детальніша інформація про визначену якість поверхневих вод наведена у таблицях 4.12. та 4.13. Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 4.12. Місце спостереження за якістю води

Показники складу та властивостей сульфати хлориди азот нітрати нафтоамоній-ний продукти 1 3 4 5 6 7 8 9 Контрольні створи водного об’єкту господарсько-побутового призначення: ГДК (СанПин 4630-88) -* -* 500 350 2,0 45 0,3 р. Стрв'яж, с. Луки 3,22 0,098 0,05 0,21 0,05 р. Дністер, смт. Розвадів 3,9 0,099 0,08 0,07 0,05 р. Дністер, с. Журавно 2,89 0,209 0,09 0,55 0,04 р. Дністер, м. Самбір 2,78 0,131 0,06 0,14 0,05 р. Стрий, м. Жидачів 1,96 0,059 0,04 0,55 0,03 р. Стрий, с. Верхнє Синьовидне 1,6 0,057 0,03 0,05 0,06 р. Тисмениця, м. Дрогобич 17,66 0,178 0,59 0,94 0,13 р. Рибник, в/з Рибник, м. Борислав 1,67 0,022 0,16 0,18 0,01 0,05 р.Лошань, в/з Валька, м. Борислав 2,24 0,026 0,19 0,18 0,05 н/в р. Понерла, в/з Штаделянти, м. Борислав 2 0,026 0,18 0,24 0,05 н/в р. Раточинка, в/з Раточин, м. Борислав 1,96 0,024 0,11 0,23 0,03 н/в р. Тисмениця, в/з Ріпне, м. Борислав 2,42 0,023 0,02 0,23 0,05 н/в р. Східничанка, в/з Тама, м. Борислав 3,04 0,022 0,02 0,22 0,05 н/в р. Тисмениця, вхід в місто 4,3 0,018 0,06 0,2 0,05 н/в р. Тисмениця, центр міста 4,9 0,023 0,1 0,6 0,05 н/в р. Тисмениця, вихід з міста 5,75 0,07 0,41 0,95 0,08 0,7 р. Східничанка, вхід в селище, м. 4,43 0,036 0,10 0,34 0,002 0 Борислав р. Східничанка, вище КОС КП 3,85 0,037 0,04 0,87 0,11 0 "Господарник", м. Борислав р. Східничанка, нижче КОС КП 54 0,02 1,17 0,11 0 "Господарник", м. Борислав 0,022 р. Східничанка, вище КОС ТзОВ 3,58 0,025 0,03 0,89 0,009 н/в "Санаторій Стожари" р. Східничанка, нижче КОС ТзОВ 5,1 0,035 0,05 1,17 0,14 н/в "Санаторій Стожари" р. Східничанка, вище КОС ПП "Три 4,4 0,039 0,06 0,4 0,13 н/в Сини" р. Східничанка, нижче КОС ПП "Три 3,78 0,028 0,04 1,6 0,17 н/в Сини" р. Східничанка, вихід із селища, м. 4,75 0,049 0,07 2,25 0,18 н/в Борислав р. Яблунька, м. Турка, ст. №5 місце 4,18 0,054 0,07 0,26 0,15 4 колишнього водозабору р. Літвош, м. Турка, ст№2 місце впадання 2,24 0,071 0,06 0,38 0,15 0 в р. Яблунька р. Стрий, с. Матків, ст№3 вхід в район 1,76 0,109 0,06 0,23 0,13 0 р. Стрий, с. Ластівка, ст№4 вихід з району 2,4 0,115 004 0,59 0,16 0 р. Дністер, с. Лімна, ст №1, вихід з 4,45 0,072 0,05 0,12 0,1 0,6 району р. Жижава, с. Братківці 3,54 0,024 0,06 0,07 р. Жижава, с. Долішнє, початок району 3,28 0,028 0,07 0,05 0 р. Жижава, с. Загірне, кінець району 3,63 0,034 0,06 0,06 0 р. Колодниця, с. Колодниця, початок 3,15 0,026 0,1 0,07 0 БСК5

мінералізація

фосф ати 10 3,5 0,04 0,11 0,04 0,02 0,00 8 0,02 0,14 -

району р. Колодниця, с. Кавсько, кінець району р. Бережниця, с. Лисовичі, початок району р. Бережниця, м. Моршин, п/с поверхневих стоків р. Бережниця, м. Моршин, у місці водозабору р. Стрий, с. Луги р. Стрий, с. Н. Стинава р. Бережниця, с. Йосиповичі р. Ставчанка, м. Пустомити, 100 м до КОС р. Ставчанка, м. Пустомити, 100 м після КОС р. Давидівка, 100м перед селом Давидів р. Давидівка, 100м після села Давидів р. Зубра, с. Зубра р. Малехівка, с. Муроване р. Верещиця, м. Комарно, 500 м нижче скиду КОС р. Верещиця, с. Повітно, вхід в район р. Верещиця, смт. Великий Любінь, 500 м нижче скиду КОС ДП "Санаторій Любінь Великий" р. Луг, м. Ходорів, місце водозабору р. Луг, м. Ходорів, вище скиду з КОС р. Луг, с. Запрочко, нижче скиду з КОС р. Стрий, с. Покрівці, вхід в район р. Стрий, м. Жидачів, вище скиду з КОС р. Стрий, с. Заліски, нижче скиду з КОС р. Свіча, смт. Журавно, перед впадінням в р. Дністер р. Дністер, с. Заліски, до впадіння в р. Стрий р. Дністер, с. Бородчиці, після впадіння в р. Стрий р. Дністер, смт. Журавно, вплив скиду стічних вод після КОС р. Нежухівка, с. Рудники, створ № 1 р. Дністер, с. Розвадів, створ № 4 р. Вівня, с. Київець р. Зубра, с. Демня р. Дністер, с. Верин р. Колодниц, с. Стільсько р. Верещиця, с. Івано-Франкове, вхід в селище р. Верещиця, с. Івано-Франкове, 500 м нижче скиду з КОС зі села р. Дністер, с. Стрілковичі, при вході на територію району р. Стрв"яж, с. Бісковичі, автомости р. Ставчанка, м. Пустомити, 100 м до КОС р. Ставчанка, м. Пустомити, 100 м після КОС р. Бистриця, вхід в смт. Підбуж р. Бистриця, вихід з смт. Підбуж р. Летнянка, вхід (біля моста) в смт. Меденичі р. Летнянка, вихід з смт. Меденичі р. Стрий, вхід в Дрогобиц. Район, с. Ст.Кропивник р. Стрий,місце впадіння р.Східничанка, с.Н.Кропивник р. Стрий о. Алексік, с. Модричі р. Дністер,м. Самбір, 0,5 км вище міського водозабору

3,34 3,39 3,41 3,5 3,9 3,36 3,48 3,65 3,52

0,036 0,062

0,12 0,09

0,09 0,08

0,045

0,08

0,079

0,13

0,26

0,059 0,04 0,037 0,076

0,17 0,09 0,11 0,05

0,24 0,06 0,11 1,45

0,115

0,06

0 -

0,05 0,08 0,05 0,12

0,48

0,13

0,03 0,01 0,03

4,35 4,6 4,8 4,9 6,2

0,137 0,141 0,083 0,117 0,033

0,06 0,08 0,08 0,06 0,22

0,59 0,64 0,7 0,59 0,38

0,25 0,14 -

7,5 8

0,066 0,065

0,2 0,22

0,32 0,37

1 1

2,59 2,02 2,22 0,8 0,8 1,04 2,24

0,087 0,084 0,086 0,059 0,059 0,068 0,069

0,08 0,18 0,08 0,04 0,04 0,04 0,07

0,1 0,1 0,1 0,05 0,05 0,05 0,05

0,07 0,14 0,15 -

1 -

2,8

0,083

0,1

0,05

1,6

0,074

0,06

0,05

2,8

0,594

0,08

0,25

0,04

2,5 19,53 4,23 2,64 3,88 4,8 5,9

0,206 0,125 0,14 0,168 0,114 0,126 0,166

0,11 0,26 0,14 0,2 0,11 0,26 0,08

0,17 0,41 0,5 0,42 0,37 0,47 0,71

0,08 0,18 0,33 0,2 0,14 -

3 1 -

0,175

0,08

0,75

3,85

0,381

0,06

0,72

0,19

0,17

5,32 4,16

0,417 0,116

0,05 0,11

0,73 0,05

0,25 -

1 -

0,25 -

4,48

0,121

0,11

0,1

5,2 5,65 3,43

0,031

0,04 0,04 0,05

0,18 0,19 0,14

0,04 0,05

4,6 5,93

0,033 0,042

0,06 0,01

0,16 0,31

0,1

0,03

6,63

0,035

0,02

0,3

0,03

5,87 3,6 4,48

0,023 0,017 0,109

0,02 0,09 0,06

0,3 0,18 0,4

0,03 0,06

0,1

р. Дубрівка, м. Самбір, вище міста (вул.Калнишевського-Виговського р. Дубрівка, м. Самбір, нижче міста (вул. Середня) р. Дністер, с. Стрілковичі, при вході на територію району р. Стрв'яж, с. Бісковичі, автомости р. Стрий, с. Добряни, 500 м вище скиду з КОС р. Стрий, с. Добряни, 500 м нижче скиду з КОС р. Стрий, м. Стрий, в зоні міського пляжу р. Дністер, с. Лімна Турківського району р. Дністер, м. Старий Самбір, 1 км вище водозабору для міста р. Дністер, м. Самбір, вище водозабору для міста р. Дністер, м. Миколаїв, вище водозабору для міста р. Дністер, с. Журавно, межа Жидачівського району р. Східничанка, вхід в селище вище пансіонату "Верховина" (перед мостом) р. Східничанка, перед центральними очисними спорудами "Біотал", вул. Шевченка р. Східничанка, вихід з селища (після КОС готелю ДіАнна) р. Тисмениця,м. Дрогобич, на межі входу в місто р. Тисмениця, м. Дрогобич, на межі нижче міста р. Тисмениця, м. Дрогобич, вище скиду КОС р. Тисмениця, м. Дрогобич, 500 м нижче скиду очисних споруд р. Тисмениця, м. Дрогобич, вище території ВАТ"НПК-Галичина" р. Тисмениця, м. Дрогобич, нижче межі території ВАТ"НПК-Галичина" р. Серет, м. Дрогобич, на межі входу м. Дрогобича р. Серет, м. Дрогобич, на межі нижче міста р. Солониця, вище межі розміщення хвостосховища ДГЗП "Полімінерал" р. Солониця, нижче межі розміщення хвостосховища ДГЗП "Полімінерал" р. Бистриця, с. Уріж, вище місця розташування артезіанських свердловин р. Стрий, с. Гірне, вище місця розташування артезіанських свердловин р. Східничанка, вище КОС ТзОВ "Санаторій Стожари" р. Славське, смт. Славське, в межах смт. р. Дністер, м. Самбір, 1км вище міста р. Дністер, м. Самбір, 1км нижче міста р. Стрв"яж, м. Хирів, 15км вище міста, 1,5км вище с. Буньковичі р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км вище міста р. Тисмениця, м. Дрогобич, 1км вище міста, 0,5км нижче скиду ст. вод ВУВКГ р. Дністер, с. Стрілки, 0,5км вище села, 0,5км нижче впад. р. Ясениця р. Дністер, м. Розділ, 1км вище м. Розділ, 0,2км нижче впадання р. Колодниця р. Дністер, м. Розділ, 1км нижче міста, 0,2км нижче впадання р. Купа р. Свіча, с. Зарічне, 0,5км нижче села, 0,5км нижче впад. р. Ясениця

22,5

0,162

0,26

29,25

0,19

0,31

1,75

0,09

700

0,44

0,08

0,6

0,22

6,5 6,3

700 -

0,5 0,078

0,06 0,07

0,6 0,77

6,83

0,089

0,12

4,001 1,6 2,32

0,074 0,021 0,064

3,08 2,89 2,95 4,65

4,9 -

0,22 0,22

1 1

0,52

0,13

0,7

0,08 0,02 0,02

0,025 0,08 0,13

0,22 0,03 0,07

0,15 1 3,6

0 0,09 0,04

0,064

0,04

0,007

0,03

0,04

0,123

0,11

0,23

0,08

0,04

0,089

0,06

0,09

0,04

0,025

0,02

0,23

0,03

0,033

0,05

0,3

0,03

0,045

0,07

0,95

0,04

0,491

0,23 -

0,458

0,2 -

0,466

0,19 -

0,488

0,2 -

0,379

0,22 -

0,475

0,21 -

0,496

0,28 -

0,464

0,24 -

0,508

0,24 -

0,632

0,3 0,1

0,2

1,5 0,59 0,33

2 0,03

0,47

0,43

0,234

0,17

2,2

0,109

0,06

1,05 1,2

0,024 0,12 0,12 0,1

0,04 -

2,4 2,5 2,1 -

2,035

3,8

0,14 0,113 0,18 0,12 0,09 0,08 0,08

0,66 0,003 0,6 0,004 0,63 0,007 0,84 0,54 0,63 1,81

р. Опір, с. Сколе, 1км вище міста р. Стрий, 0,3км вище гирла ріки р. Стрий, м. Стрий, 1км вище міста Стрий в створі водпостач. р. Стрий, м. Стрий, 2км нижче міста, 1,5км нижче скиду ст. вод ВУВКГ р. Опір, с. Дубина, 500м вище водозабору с.Дубина р. Опір, с. Дубина, 50м вище КОС с. Дубина р. Опір, с. Дубина, 500м нижче скиду з КОС с.Дубина р. Опір, смт.Верхнє Синьовидне, перед впадінням в р.Стрий р. Стрий, смт.Верхнє Синьовидне, місце впадіння р. Опір р. Стрв'яж, м. Хирів, 1км вище водозабору м. Хирів р. Стрв'яж, м. Хирів, 100м нижче скиду з КОС м. Хирів р. Дністер, 1км вище водозабору м. Ст.Самбір р. Боберка, вхід р. Боберка, вихід р. Золота Липа, вхід р. Золота Липа, вихід р. Давидівка, вхід р. Давидівка, вихід р. Гнила Липа, вхід р. Гнила Липа, вихід р. Західний Буг, Добротвірське водосховище, н/б р. Західний Буг, м. Сокаль р. Рата, м. Великі Мости р. Західний Буг, м. Кам"янка-Бузька, 704 км від гирла р. Західний Буг, м. Буськ, 1 км вище міста

1,6 1,6 1,6 1,6 1,2

0,044 0,049 0,062 0,067

р. Західний Буг, с. Тудорковичі, вихід з району р. Рата, м. Великі Мости, вище скиду з КОС міста р. Рата, м. Великі Мости, 500 м нижче скиду з КОС міста канал Яричівський, смт. Новий Яричів, 50 м вище скиду стічних вод очисними спорудами смт. канал Яричівський, смт. Новий Яричів, 500 м нижче скиду стічних вод очисними спорудами смт. р. Кам'янка, м. Кам'янка-Бузька, 50 м вище скиду стічних вод очисними спорудами Кроно-Україна р. Кам'янка, м. Кам'янка-Бузька, 500 м нижчее скиду стічних вод очисними

0,66 -

0,69

1,13 0,3 0,2 0,3

0,042

0,09

0,2

0,16

0,55

0,025

0,08

0,25

0,55

0,032

0,12

0,43

0,18

0,55

0,038

0,12

0,37

0,36

0,55

0,029

0,11

0,25

0,17

0,55

0,099

0,03

0,25

0,11

0,03

0,06

0,26

0,089

0,03

0,035

0,06

0,074 0,086 0,074 0,076 0,103 0,099 0,111 0,101

0,09 0,09 0,1 0,1 0,14 0,14 0,14 0,13

0,83 0,53 1,01 1,03 0,89 0,95 1 0,8

0,26 0,28 0,84 0,7 0,89 0,9 0,84 0,52

1 1 1 1 1 1 1 1 -

0,189 0,159 0,126

0,11 0,08 0,06

0,78 0,25 0,15

0,1 0,05 0,04

0,149 -

0,11 -

1,09

0,13 -

2,86 16,6 1,96 1,69 0

0,081

0,11

2,22 2,72 0,46 0,33 0,34

0,049

0,09

0,28

3,4 7,2 5,03 2,95 3,14 3,37 2,75 7,6 7,2 6,4 6,1 5,2 6,5 6,3 5,7

0,09 -

3,83 3,64 1,9

3,5 1,84

р. Західний Буг, м. Буськ, 1 км нижче міста р. Полтва, м. Буськ, в межах міста р. Західний Буг, м. Кам'янка-Бузька, 1 км вище міста р. Західний Буг, м. Кам'янка-Бузька, 1 км нижче міста р. Полтва, м. Львів, 3,5 км нижче міста р. Рата, с. Межиріччя, 0,5 км нижче міста р. Солокія, м. Червоноград, в межах міста р. Західний Буг, с. Городище, вхід в район р. Західний Буг, с. Скоромохи, вище скиду з КОС зі села р. Західний Буг, с. Скоромохи,500 м нижче скиду з КОС м. Сокаль

0,45 0,79

2,21 3,57

0,63

2,35

0,25 0,07 0,13

0,31 0,00 8

0 0,03

0,12 0,25

0,11

0,03 0,04 0 0,03 0

0,14 0,5 0,02 0,02 -

2,61 2,71

2,7 0,02 0,02

0 -

0,02 0

0,06

0,11

0,29

0,104

0,117

0,15

0,029

0,12

0,11

0,034

0,11

0,14

0 0,01 0,02 0,01

0 0 0 -

0,13 4,26

0,106

0,15

0,08

0,12 4,42

0,116

0,14

0,08

4,9

0,07 0,071

0,13

0,03

5,34

0,17

0,07 0,071

0,13

0,03

0,17

спорудами Кроно-Україна р. Західний Буг, с. Тадані, вхід в район р. Кам'янка, м. Кам'янка-Бузька, 50м вище скиду ст.вод очисними спорудами м.Кам'янка-Бузька р. Західний Буг, с. Прибужани, 500м нижче скиду ст. вод очисними спорудами м.Кам'янка-Бузька р. Західний Буг, 50м вище скиду ст.вод очисними спорудами смт. Добротвір р. Західний Буг, 500м нижче скиду ст.вод очисними спорудами смт. Добротвір р. Західний Буг, с. Стриганка, 50м вище скиду ст.вод очисними спорудами смт. Добротвір р. Кам'янка, с. Стриганка, 500м нижче скиду ст. вод очисними спорудами смт. Добротвір р. Західний Буг, смт. Н. Яричів, 50м вище скиду ст.вод очисними спорудами смт. Н. Яричів р. Західний Буг, смт. Н. Яричів, 500м нижче скиду ст. вод очисними спорудами смт. Н. Яричів р. Західний Буг, с. Верхобуж, біля мосту р. Західний Буг, с. Бужок, вихід з району р. Західний Буг, м. Золочів, біля мосту р. Західний Буг, с. Гончарівка, перед мостом р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС р. Біла, с. Добросин, на вході в село р. Біла, с. Добросин, на виході із села р. Рата, м. Рава- Руська, на вході в місто р. Рата, м. Рава- Руська, на виході з міста р. Свиня, м. Жовква, на вході в місто р. Свиня, м. Жовква, на виході з міста р. Думна, смт. Куликів, на вході в селище р. Думна, смт. Куликів, на виході з селища р. Західний Буг, с. Теребежі р. Західний Буг, м. Буськ р. Західний Буг, 50 м вище впадіння в р. Полтва р. Західний Буг, 50 м нижче впадіння р. Полтва р. Західний Буг, м. Буськ, 100 м нижче м. Буськ -р. Західний Буг, с. Соколя, вихід з району з села р. Солотвино, м. Буськ, 100 м перед містом р. Солотвино, перед впадінням в р. Західний Буг р. Рата, 500м нижче скиду КОС смт.Гірник р. Західний Буг, 500м нижче скиду КОС м. Соснівка р. Західний Буг, 1000м нижче скиду КОС м. Червоноград р. Холоївка, с. Вузлове, 50м вище скиду КОС с. Вузлове р. Холоївка, с. Вузлове, 100м нижче скиду КОС с. Вузлове р. Кийський потік, с. Павлів, 50м вище скиду КОС с. Павлів р. Кийський потік, с. Павлів, 100м нижче скиду КОС с. Павлів р. Полтва, м. Львів, до очисних споруд р. Полтва, м. Львів,після очисних споруд р. Потлва, м. Буськ, біля мосту перед

4,34

4,02

0,118

0,17

0,19

0,096

0,18

0,35

0,001

4,34

0,098

0,18

0,12

0,001

4,66 4,34

5,77

0,106

0,18

0,12

0,002

0,088

0,17

0,12

0,002

0,089

0,17

0,07

0,002

4,33

0,088

0,2

0,06

0,118

0,2

0,015

4,24 11,71 3,11

0,02 0,05 0,2

0,07 0,028 2,75

0,1 0,45 -

0,05 0,08 0,09 0,09 0,06 0,09

0 н/в

0,06

н/в

0,02 0,02

1 1 -

8,54 8,75 7,52

0,088 0,09 0,13

0,5 0,49 0,48

0,46 0,04 0,42

13,82

0,123

2,24

0,5

10,48

0,12

0,39

0,19

10,38

0,125

0,36

0,009

11,81

0,269

0,49

0,06

9,88

0,269

0,45

0,18

0,108

0,18

1,45

0,19

0,132

0,18

1,57

0,21

0,129

0,18

1,43

0,22

0,138

0,29

1,15

0,26

0,161

0,32

0,83

0,29

0,153

0,41

0,83

0,29

0,183

0,43

0,89

0,36

0,118 0,096 0,31

0,14 0,13 0,51

0,07 0,06 0,05

0,22 0,1 0,06

2,95 4,15 4,15 4,15 8,4 9,2 12,35

0,041 0,345 0,142

3,1 0,8 0,2 0,25 0,15 0,2 0,06 0,07 0,37 0,46

11,05

0,21

0,21 0,35 0,09 0,11 0,19 0,21 0,2 0,2 0,19 0,2

0,23

0,175 0,262 0,19 0,209 0,14 0,14 0,109 0,118 0,14 0,155

10,64

0,13

0,075

10,64 14,49 1,33 2 1,4 1,72 2 2,24 1,24 1,24

10,8

0,19

4,34

0,002

4,02

0,01 0,02 0,03 0,001 0,03 0,007

впалінням в річку р. Західний Буг, с. Бужок, нижче села, вихід з Золочівського району р. Західний Буг, 50 м вище впадіння в річку р. Західний Буг, м. Буськ, 100 м нижче міста р. Західний Буг, с. Тадані, вхід в К. Бузький район р. Західний Буг, с. Стриганка, 0,5 км нижче місця скиду зворотний вод КОС смт.Добротвір, вихід з К.Бузького р-ну р. Західний Буг, с. Городище, вхід в Сокальський район р. Західний Буг, м. Соснівка, вище скиду КОС р. Західний Буг, м. Червоноград, нижче скиду з КОС р. Західний Буг, с. Тудорковичі, вихід з Сокальського р-ну, межа області р. Вишня, с. Чернево р. Шкло, с. Краковець р. Зелена Кривуля, с. Годині, 1 км вище водозабору для міста р. Вишня, м. Мостиська, вище скиду КОС міста р. Вишня, м. Мостиська, 500 м нижче скиду з КОС міста р. Бухта, с. Хідновичі, вище скиду стічних вод р. Бухта, с. Хідновичі, 500м нижче скиду КОС р. Блех, с. Немирів, вхід в селище р. Блех, с. Немирів, нижче скиду з КОС санаторію "Немирів" р. Завадівка, с. Немирів, вище скиду з КОС тубсанаторію с-ще Немирів р. Завадівка, с. Немирів, нижче скиду з КОС протитуберкольоз.санаторію р. Гноєнець, с. Тернавиця, впадіння в озеро "Яворівське" р. Якша, с. Цетуля, перед озером Яворівське р. Верещиця, с-ще Івоно-Франкове, вхід в селище Івона-Франкове р. Верещиця, с-ще Івоно-Франкове, 500м нижче скиду з КОС с-ша Івано-Франкове р. Шкло, вихід із селища Шкло р. Шкло, вихід з м.Яворів р. Шкло,с. Краковець, вихід на територію Польщі р. Шкло, до впадіння в озеро "Яворівське" р. Вирва, м. Добромиль, 1км вище водозабору м. Добромиль р. Вирва, с. Міженець, 1км вище водозабору с. Міженець р. Острівка, смт. Лопатин, 50м вище скиду Кос ТБЗ смт. Лопатин р. Острівка, смт. Лопатин, 500м нижче скиду КОС ТБЗсмт.Лопатин р. Лощівка, с. Сморжів, 50м вище скиду КОС с. Сморжів р. Лощівка, с. Сморжів, 300м нижче скиду КОС с. Сморжів р. Стир, с. Пониковиця р. Стир, с. Суходоли р. Іква, с. Навкаша р. Бовдурка, вище м. Броди р. Соломівка, вище с. Лешнів

3,68 9,85 9,43 6,73

4,21

0,135

0,22

0,05

0,43

0,13

0,46

0,035

0,01

0,12

0,38

0,2

0,03

0,095

0,19

0,51

0,09

0,089

0,19

0,12

0,002

0,083

0,11

0,46

0,04

0,132

0,18

1,49

0,11

0,129

0,18

1,43

0,13

0,102

0,12

0,3

0,02

0,114 0,597

0,09 0,07

0,27 0,05

0,2 0,04

0,53

0,05 0,06 -

0,77

0,37

0 10,4 11,05 0

6,36 2,46

3,89

0,081

0,21

0,83

4,17

0,154

0,43

0,47

4,002

0,193

0,37

0,34

0,055

0,18

0,6

0,31

0,057

0,09

0,58

0,3

0,172 0,179

0,07 0,07

0,68 0,47

0,13

3,25 3,89

0,12 0,09 0,06

5,03 5,1

3,43

0,048

0,05

0,1

4,15

0,059

0,06

0,1

0,425

0,05

0,04

0,237

0,04

0,05

0,03

0,158

0,11

0,48

0,08

0,156

0,11

0,49

0,08

0,13 0,153

0,13 0,07

0,03 0,03

76,25

0,07

0,03

0,273

0,08

0,02

4,4 5 5,67 5,3 5,7 5,7 3,8 5,6

0,11 0,05 0,05

2,15

0,067

0,02

0,08

0,27

3,3

0,088

0,02

0,14

0,33

0,131

0,4

0,55

0,23

0,237

0,4

0,73

0,19

0,11

0,34

0,8

0,61

0,13

0,32

0,4

0,98

0,076 0,069 0,069 0,041 -

0,05 0,02 0,02 0,05 0,03

0,1 0,1 0,48 0,2 -

0,48 -

3,85 4,2 3,6 4,2 6,5 8,35 7,65 7,23 -

1 1

Контрольні створи водного об’єкту рибо - господарського призначення: ОБУВ 1990 2,26 1000 100 р. Дністер, м. Самбір 1,69 0,298 0,44 р. Стрв"яж, с. Бісковичі 1,38 0,306 0,38 р. Стрв"яж, с. Луки 1,4 0,257 0,45 р. Верещиця, смт. Великий Любінь 1,42 0,573 0,77 р. Колодниця, витік 1,22 0,273 0,69 р. Колодниця, гирло 1,36 0,561 0,70 р. Бережниця, витік 1,27 0,524 0,56 р. Бережниця, гирло 1,77 0,512 0,57 р. Стрий, м. Стрий 1,41 0,17 р. Стрий, м. Жидачів, нижче м. Жидачів 1,98 0,325 0,19 р. Стрий, м. Жидачів, вище м. Жидачів 1,15 0,297 0,38 р. Стрий, гирло 1,15 0,24 р. Свіча, смт. Журавно, гирло 1,32 0,064 0,55 р. Тисмениця, Дрогобич, нижче м. 2,61 0,422 0,122 Дрогобич р. Тисмениця, Борислав, нижче м. 2,33 0,61 Борислав р. Дністер, с. Розвадів 2,58 0,55 р. Дністер, с. Березино 3,13 0,35 р. Дністер, смт. Журавно 2,36 0,751 0,77 р. Східничанка, м.Східниця, вище м. 0,92 0,409 0,26 Східниця р. Східничанка, с. Новий Кропивник, 0,99 0,437 0,30 гирло р. Яблунька, м. Ст.Самбір 1 0,35 р. Дністер, м. Ст.Самбір 0,96 0,32 р. Яблунька, м. Турка 0,97 0,36 р. Верещиця, витік 0,87 0,896 1,13 р. Верещиця, смт. Івано-Франкове 1,06 0,59 р. Верещиця, м. Городок, нижче міста 2,96 0,457 0,52 р. Верещиця, м. Комарно, нижче міста 3,78 0,467 0,45 р. Бережниця, неподалік с. Тинява, витік 1,15 0,532 0,46 р. Полтва, м. Буськ, гирло 4,72 0,522 1,08 р. Полтва, після о/с м. Львова 7,74 0,726 1,1 р. Кам'янка, після смт. Куликів, витік 0,84 0,654 0,35 р. Кам'янка, після м. Кам'янка-Бузька, гирло 9,96 1,06 0,31 р. Західний Буг, м. Буськ, вище міста 1,72 0,580 0,89 р. Західний Буг, м. Буськ, нижче міста 3,47 0,726 1,6 р. Західний Буг, с. Гайок, міст, нижче м. Кам'янка-Бузька, 3,2 0,658 0,64 р. Західний Буг, с. Старий Добротвір, нижче Добротвірського водосховища 3,47 0,668 0,76 р. Рата, після м. Рава-Руська, витік 1,49 0,423 0,74 р. Рата, с. Межиріччя, гирло 1,58 1,21 0,58 скид з Яворівського озера в канал (притока р. Шкло) 0,98 1,22 6,99 р. Шкло, с. Краковець 2,45 0,776 3,65 р. Ретичин, с. Руда-Краковецька 1,34 0,301 1,6 р. Вишня, с. Черневе 1,29 0,517 0,47 р. Вяр, с. Дроздовичі 1,22 0,416 0,34 р. Вяр, с. Добромиль (Нижанковичі) 1,18 0,400 0,32 р. Стир, с. Суходоли 0,470 0,38

300 0,09 0,06 0,07 0,08 0,09 0,09 0,09 0,08 0,04 0,07 0,11 0,06 0,47

-* 0,16 0,25 0,65 0,51 0,27 0,49 0,44 0,23 0,12 0,09

0,73

0,21

0,1 0,09 0,11

0,49 0,51 -

0,14

0,12

0,06 0,04 0,06 0,19 0,11 0,11 0,18 0,11 0,17 0,23 0,17

40 0,11 0,05 0,02 0,2 0,41 0,23 0,47 0,08 0,01 0,02 0,12 0,07 0,05 -

0,05 0,22 0,08 0,26 0,2 0 0 0 0,42 0,66 0,71 0 0,21 0,6

0,17 0,04 0,29 0,29 0,65 0,71 0,82 0,82 0,55 0,12 0,14 0,85 2,47

1,8

0,53

0,76

0,53

0,8 0,6 0,7

0,53 0,47 0,35

0,59

0,2

0,71

0,18 0,104 0,14 0,61 0,4 0,54 0,33 3,06 1,57 0,38

0,13 0,17 0,16 0,11 0,11 0,1 0,31 0,2 0,85 0,11

0 0,2 0 0 0,6 0,36 0 11,4 12,4 0

0,28 0,09 0,18

17,09 1,03 2,68

0,23 0,24 0,13

13,4 0,6 6

0,13 0,13 0,12 0,98 0,49 0,49 0,59 0,82 3,65 3,53 0 20,1 8 1,41 1,53

0,15

0,2

1,1

0,15 0,08 0,12

0,34 0,892

0,21 0,14 0,16

1,1 0,16 0,32

0 0,05 0,07

0,1 0,1 0,13 0,11 0,07 0,07 0,07

0,38 1,45 0,34 0,8 1,09 0,837 0,98

0 0,09 0,05 0,09 0,06 0,1 0,13

0 0 0 0 0 0 -

0,02 0,41 0,02 0,36 0 0 2,35

*- ГДК не встановлено. Подано в абсолютних величинах (мг/л)

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 4.13. Назва водного об’єкту

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од.

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

усього

з перевищенням ГДК

р. Дністер

1551

62 (БСК5, окислюваність, залізо загальне, азот амонійний,азот нітритний, ХСК,завислі речовини, лужність, нафтопродукти, хром, СПАР, цинк, кобальт)

р. Стрв'яж

555

22 (залізо загальне, завислі речовини, азот амонійний, БСК5, ХСК)

р. Стрий

896

41 (феноли, залізо загальне, БСК5, азот амонійний, нафтопродукти, цинк, хром, завислі речовини)

р. Тисмениця

607

32 (БСК5, залізо загальне, ХСК, азот амонійний, сульфати, феноли, нафтопродукти, хром, цинк, завислі речовини, нітрити)

р. Бережниця

319

34 (іони амонію,амоній сольовий,залізо загальне, кадмій, кобальт,мідь, нітрити, хром, магній, завислі речовини, марганець, цинк, свинець)

р. Верещиця

214

23 (завислі речовини, фосфати, БСК5, залізо загальне, марганець, нітрити)

р. Бистриця

4 (БСК5, завислі речовини)

р. Колодниця

211

22 (іони амонію, залізо загальне, кадмій, кобальт, мідь, нікель, нітрити, хром загальний, завис речовини, марганець)

р. Ставчанка

120

р. Свіча

14 (азот амонійний, БСК5, залізо загальне, нафтопродукти, цинк, хром, завислі речовини, хлориди, фосфати, сульфати, нафтопродукти)

р. Славське

5 (азот амонійний, феноли, нафтопродукти, цинк, хром)

р. Рибник

102

р.Лошань

102

р. Понерла

102

р. Дубрівка

12 (лужність, окисність, завислі речовини, БСК5, азот амонійний, залізо заг)

р. Східничанка

683

6 (окисність)

р. Опір

233

7 (азот амонійний, нафтопродукти, завислі речовини, БСК5)

р. Золота Липа

4 (БСК5, азот амонійний)

р. Гнила Липа

1 (БСК5)

р. Яблунька

197

3 (феноли, завислі речовини)

р. Літвош

130

2 (розчинений кисень, феноли)

р. Жижава

140

р. Давидівка

120

1 (БСК5)

р. Боберка

5 (БСК5, завислі речовини, СПАР)

р. Зубра

1 (завислі речовини)

р. Малехівка

р. Луг

100

р. Нежухівка

р. Вівня

р. Летнянка

р. Солониця

р. Серет

2 (залізо загальне)

7 (залізо загальне, БСК5)

о. Алексік

р. Західний Буг

109

1811

161 (іони амонію, амоній сольовий, СПАР, нафтопродукти, БСК5, ХСК, азот амонійний, хром шестивалентний, твердість, залізо загальне, лужність, завислі речовини, окисність, мідь, марганець, )

р. Рата

404

31 (іони амонію, нітрити, СПАР, марганець, нікель, залізо загальне, мідь, цинк, хром,твердість,азот амонійний, БСК5, завислі речовини)

р. Полтва

487

61 (азот нітритний, хром шестивалентний, залізо заг, СПАР, мідь, цинк, марганець, фенол, нафтопродукти, БСК5, ХСК, завислі речовини, іони амонію, азот амонійний, мідь, кадмій)

р. Солокія

3 (залізо загальне, мідь, хром шестивалентний)

р. Кам'янка

262

30 (мінералізація,сухий залишок, іони амонію, азот амонійний, нітрити, залізо, СПАР, цинк, ХСК, марганець, нафтопродукти, залізо, мідь, кадмій, нікель, БСК5, лужність, завислі речовини)

р. Свиня

р. Біла

р. Думна

2 (твердість)

р. Солотвино

116

11 (залізо загальне, БСК5, лужність, азот амонійний, завислі речовини)

р. Холоївка

6 (БСК5, завислі речовини)

р. Кийський потік

канал Яричівський

р. Шкло

228

9 (іони амонію, нітрити, залізо загальне, БСК5, ХСК)

р. Вишня

355

8 (БСК5, ХСК, залізо загальне)

р. Зелена Кривуля

116

5 (БСК5, завислі речовини, залізо загальне)

р. Бухта

120

4 (БСК5,завислі речовини)

р. Блех

142

2 (залізо загальне)

р. Завадівка

142

р. Гноєнець

р. Якша

1 (залізо загальне)

р. Верещиця

112

3 (БСК5,залізо загальне)

р. Ретичин

4 (іони амонію, залізо загальне, сульфати)

р. Вирва

2 (БСК5)

р. Вяр

144

6 (іони амонію, залізо загальне)

скид з Яворівського озера в канал (притока р. Шкло)

3 (сульфати, сухий залишок)

р. Острівка

6 (завислі реч, БСК5)

р. Лощівка

р. Стир

р. Іква

р. Бовдурка

р. Соломівка

5 (азот нітритів, амоній сольовий, БСК5, залізо загальне) 1 (БСК5)

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Протягом 2008 року у Львівській області з джерел централізованого водопостачання всього було проведено відбір та дослідження 1415 проб води на відповідність санітарно-хімічним показникам та 1784 проби на відповідність бактеріологічним показникам. Питома вага відхилень становила відповідно 6,5% (92 проби) та 4,5% (81 проба), проти 8,5% та 4,6% в 2007р. В тому числі всього з відкритих водойм джерел водопостачання відібрано 111 проб на санітарно-хімічні та 117 проб на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 5 та 11 проб, що становить 4,5% та 9,4% проти 2,2% і 7,5% в 2007. В тому числі джерел водопостачання комунальних водопроводів було відібрано 612 проб на санітарно-хімічні і 799 проб на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 40 (6,5%) та 34 (4,3%) проби проти 5,1% і 5,1% в 2007р. В тому числі з відкритих водойм джерел водопостачання відібрано 101 пробу на санітарно-хімічні та 106 проб на бактеріологічні показники, з яких не відповідали нормативам відповідно 5 та 11 проб, що становить 4,9% та 10,4% проти 2,3% і 8,0% в 2007. З джерел водопостачання відомчих водопроводів було відібрано 578 проб на санітарно-хімічні і 752 проби на бактеріологічні показники, питома вага відхилень становила по санітарно-хімічних показниках 5,3% (31 проба), по бактеріологічних показниках 4,8% (36 проб) проти 7,2% і 3,5 % відповідно в 2007р. В т.ч. з відкритих джерел водопостачання досліджено відповідно 16 та 17 проб, без відхилень, як і в 2007 році. З джерел водопостачання сільських водопроводів було відібрано 216 проб на санітарно-хімічні і 233 проби на бактеріологічні дослідження, з яких не відповідали нормативам відповідно 24 (11,1%) і 11 (4,7%) проб проти 4,7% і 5% в 2007р. Висока питома вага відхилень якості води з суми джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками в 2008р. відмічалася на водозаборах Дрогобицького (12,1%), Жидачівського (33,3%), Жовківського (8,8%), К.Бузького (23,8%), Миколаївського (13,1%), Самбірського (16,1%) та Сокальського (13,95%) районів і міст Трускавця (29,4%) та Червонограда (34,6%) при середньообласному показнику 6,5%. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію В 2008 році держсанепідслужбою області по об’єктах водопостачання було розглянуто 54 проектних матеріали, з яких 7 було відхилено від погодження. Протягом року здійснювався контроль за будівництвом 49 об’єктів водопостачання. Закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію 5 об‘єктів. В 2008 році санепідслужбою області здійснювався державний санепіднагляд за санітарно-гігієнічним станом всіх об’єктів централізованого водопостачання, що перебувають на обліку. З 806 водозаборів (комунальних, відомчих, сільських) станом на 01.01.2009р. не відповідали діючим вимогам 17, в т.ч. 9 через відсутність розроблених проектів зон санітарної охорони 2, 3 поясів або невиконання передбачених заходів у зв’язку з відсутністю коштів (3 комунальних, 2 відомчих, 4 сільських); відсутність або вихід з 47

ладу комплексів водоочисних (станцій знезалізнення, коагуляції, тощо) споруд - 12 (в т.ч. 8 комунальних, 4 відомчих водопроводи), вихід з ладу передбачених проектом знезаражуючих установок і перехід на ручне хлорування води 2 (1 відомчий та 1 сільський). За мікробіологічними показниками висока питома вага відхилень якості води з суми джерел централізованого водопостачання спостерігалась на водозаборах Городоцького (7,5%), Дрогобицького (14,9%), Жидачівського (13,0%), Мостиського (6,3%), Пустомитівського (5,7%), Самбірського (11,6%), районів і міст Дрогобича (11,1%), Самбора (9,1%), Стрия (6,3%), Трускавця (38,9%) при середньообласному показнику 4,5%. Сумарно з розвідної мережі централізованого водопостачання протягом року було відібрано та досліджено за санітарно-хімічними показниками 5991 пробу (питома вага відхилень – 3,2% або 194 проби) та мікробіологічними показниками 10388 проб (питома вага відхилень – 1,8% або 188 проб) проти відповідно 4,17 % і 1,7 % в 2007р. В т.ч. питома вага відхилень з розвідної мережі комунальних водопроводів за санітарно-хімічними показниками становила 2,7% (94 з 3517 проб), за бактеріологічними показниками 1,2% (79 з 6641 проб), проти 2,9 % і 0,9 % в 2007р. З розвідної мережі відомчих водопроводів питома вага відхилень складає відповідно 5,4% (97 з 1801 проб) і 2,9% (75 з 2602 проб) проти 7,0% і 2,9% в 2007р. З розвідної мережі сільських водопроводів питома вага відхилень складає відповідно 2,7% (18 з 668 проб) і 3,9% (34 з 875 проб) проти 3,8% і 3,7% в 2007р. Держсанепідслужбою області постійно здійснюється контроль за виконанням директивних документів, спрямованих на запобігання забруднення поверхневих водойм. З цією метою контроль якості поверхневих вод водойм встановлено 224 створи (в 2007р. - 221) постійного спостереження на водоймах І та ІІ категорії. У 8 районах Львівської області поверхневі водойми використовуються в якості джерел для централізованого господарсько-питного водопостачання. Відповідно до плану, у встановлених 13 створах з водойм І категорії протягом 2008р на санітарно-хімічні показники досліджені 153 проб, з яких 7 не відповідали гігієнічним нормативам, що становить 4,57% (в 2007р. були досліджені 139 проби, з яких 3 не відповідали гігієнічним нормативам, що становило 2,15%); на мікробіологічні показники досліджені 188 проб, з яких не відповідали вимогам 18, що становить 9,57% (в 2007р. були досліджені 160 проб, з яких не відповідали вимогам 12 проб, що становило 7,5%). Відповідно до плану, у встановлених створах водойм ІІ категорії на протязі 2008 року дослідження проводились в 211 постійних створах. На санітарно-хімічні показники протягом 2008 року з водойм ІІ категорії досліджені 1045 проби, з яких 131 не відповідали гігієнічним нормативам, що склало 12,53% (в 2007р. були досліджені 1153 проб, з яких 136 не відповідали гігієнічним нормативам, що склало 11,79%); на мікробіологічні показники досліджені 1513 проб, з яких не відповідали вимогам 284, що склало 18,77% (в 2007р. були досліджені 1542 проби, з яких не відповідали вимогам 290, що склало 18,8%). 48

Збудники інфекційних захворювань були виділені у 9 пробах, збудники гельмінтозів (аскаридозу) виділялись у 5 пробах. Із загальної кількості відібраних проб на санітарно-хімічні показники на наявність пестицидів досліджені 169 проб, перевищень ГДК не виявлено; на вміст солей важких металів 236 проб, з них не відповідали вимогам 13 проб; на вміст фенолів - 205 проб, перевищень ГДК не виявлено; на вміст СПАР - 318 проб, не відповідних гігієнічним нормативам не виявлено. З досліджених 8 проб води з встановлених створів водойм ІІ категорії на вміст радіоактивних речовин не відповідних гігієнічним нормативам не виявлено. Перевищення середньообласних даних нестандартних проб як за санітарнохімічними так і мікробіологічними показниками, спостерігались на водоймах І категорії – питному водосховищі в м.Трускавці (29,4% та 22,6% відповідно). Перевищення середньообласних даних нестандартних проб води з водойм ІІ категорії за санітарно-хімічними показниками відмічались на водоймах Дрогобицького (15,6%), Золочівського (37,5%), Пустомитівського (15,4%), Самбірського (18,2%), Яворівського (14,1%) районів та міст м.Дрогобича (14,7%), Самбора (53,8%), Стрия (29,6%), Червонограда (100%); за санітарномікробіологічними показниками відсоток відхилень становив на водоймах Буського 48,9%, Жидачівського 40,9%, Золочівського 31,6%, К.Бузького 23,2%, Самбірського 20% районів та міст Борислава 46,5%, Дрогобича 50%, Самбора 41,2%, Трускавця 42,8%, Червонограда 100%. В Жидачівському районі та м.Трускавці в 9 пробах води були виділені збудники інфекційних захворювань (St.aureus, A.hydrophila, L.ivanovii, A.Sobria, Enterobactеr cloacae, Acineto lwofii). Збудники гельмінтозів (аскаридозу) були виділені з водойм ІІ категорії Жидачівського, Миколаївського районів та м.Самбір, забруднення яких спричинене скидом недостатньо очищених зворотних вод, поверхневим стоком, тощо. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічний контроль здійснюється в постійних контрольних пунктах: м. Львів, м. Дрогобич, Сокальський та Яворівський районах, а також вибірково в районах області. Проводиться щоквартальний моніторинг води р. Дністер у створах №4 Миколаївського району, №5 Жидачівського району. Визначається радіонуклідний склад води по цезію – 137, стронцію – 90, радію – 226, урану – 238, сумарний альфа, бета-активності. Вміст радіонуклідів у воді ріки Дністер не перевищує величин, що характерні для Львівської області. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення На протязі 2008 року перевищення сумарного середньообласного відсотка невідповідності проб питної води з розвідної мережі за санітарно-хімічними показниками мали місце на водопроводах Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, К.Бузького, Мостиського, Сокальського і Стрийського районів, міст Дрогобича та Червонограда; за мікробіологічними показниками на водопроводах Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, Мостиського, Перемишлянського, 49

Самбірського, Сокальського, Старосамбірського, Стрийського, Турківського та Яворівського районів, міст Борислава, Дрогобича. На протязі 2008 року перевищення середньообласного відсотка невідповідності проб питної води з розвідної мережі комунальних водопроводів за санітарно-хімічними показниками мали місце в Жидачівському, К.Бузькому, Мостиському, Сокальському районах, містах Дрогобич, Червоноград; за мікробіологічними показниками в Жидачівському, Золочівському, Сокальському, Яворівському районах та місті Бориславі; - на відомчих водопроводах Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, К.Бузького, Стрийського районів та міста Дрогобича за санітарно-хімічними показниками; Жидачівського, Золочівського, Перемишлянського, Самбірського, Сокальського, Старосамбірського, Стрийського, Турківського, Яворівського районів та м.Дрогобича за мікробіологічними показниками; - на сільських водопроводах Жидачівського, Золочівського, Перемишлянсь-кого, Стрийського районів за санітарно-хімічними показниками; Бродівського, Жидачівського, Миколаївського, Перемишлянського, Самбірського районів за мікробіологічними показниками. Станом на 01.01.2009р. на контролі держсанепідслужби області перебувало 644 джерела децентралізованого водопостачання громадського користування (582 криниці та 62 каптажі). Протягом 2008р. з джерел децентралізованого водопостання було відібрано 1735 проб на санітарно-хімічні та 2325 проб на бактеріологічні дослідження. Питома вага відхилень становила відповідно 6,2% (108 проб) та 11,0% (256 проб) проти 4,3% і 8,6% в 2007р. Лабораторний контроль за якістю питної води, що подається населенню здійснюється як територіальними санепідустановами, так і 19 відомчими лабораторіями виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства міст і районів області. В 2008 році лабораторний контроль за якістю питної води, що подається населенню комунальними, відомчими та сільськими водозаборами, здійснювався як відомчими лабораторіями виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства власників об'єктів водопостачання, так і територіальними СЕС згідно укладених угод. Згідно визначеного місцевими органами влади переліку населених пунктів, в яких склалася несприятлива ситуація з централізованим та децентралізованим водопостачанням, були розроблені плани першочергових заходів щодо забезпечення населення якісною питною водою. На даний час в Сокальському районі розроблено та погоджено проект будівництва станції знезалізнення води на водозаборі м.Великі Мости, в Городоцькому районі згідно погодженого проекту продовжуються ремонтні роботи по реконструкції водогону «Будень 2 - Поріччя», всього замінено 869 м водогону, виготовлена проектна документація на реконструкцію водогону Крижова-Градівка та водогону ПоріччяКомарно. В Миколаївському районі, згідно розробленого проекту ведеться будівництво водопроводу від водогону Стрий-Львів для забезпечення міста питною водою з водозабору м.Львова, проведено ремонтні роботи по заміні водопровідних мереж у 50

м.Н.Розділ, розроблені проектні матеріали будівництва водозабірно-водопровідних споруд для с.Держів, завершується будівництво водозабірних споруд та водопровідних мереж с.Добряни. Для забезпечення цілодобового водопостачання населення м.Соснівка проводяться роботи по відновленню інженерних мереж магістральних водогонів, водопроводів та споруд Соснівського водозабору, розроблено та погоджено проектну документацію зони санітарної охорони сільського водопроводу в с.Ямпіль Пустомитівського району, в містах Самбір та Стрий проводяться роботи по берегоукріпленню р.Дністер в р-ні водозаборів; проведені ремонтні роботи по заміні насосів та труб на водозаборах м.Радехова та смт.Лопатина, в м.Трускавець згідно погодженого проекту ведеться будівництво водопровідної насосної станції по вул.Стебницькій, проте надзвичайно повільно. У Жовківському районі згідно погоджених проектів продовжується будівництво мереж централізованого водопостачання сс.М.Грибовичі, Збиранка, розташованих біля Львівського міського сміттєзвалища; розроблено і погоджено проект по покращенню водопостачання м.Дубляни, який в повному об’ємі не реалізується через відсутність фінансування (ведеться монтаж стаціонарного знезаражуючого устаткування). Протягом 2008 року підприємством ЛМКП «Львівводоканал» проведені заходи щодо відновлення частково зруйнованих огорож ЗСО I поясу водозаборів «Глинна Наварія», «Шостаки-Магерів-Рава Руська», «Зарудці», замінені зношені мережі водопостачання м.Львова на 5 вулицях кварталів старої і сучасної забудови обласного центру. Разом з цим мають місце проблеми у водозабезпеченні ряду міст та інших населених пунктів у зв‘язку з відсутністю необхідних коштів для їх вирішення. Найбільш критичними з точки зору водозабезпечення на даний час є міста Борислав, Трускавець, Турка, смт.Славське Сколівського району, тощо Залишилися невиконаними заходи по облаштуванню стаціонарних хлораторних установок на водозаборах міст Буська, Радехова, Перемишляни, К.Бузької та ряду інших населених пунктів, на яких знезараження води на даний час здійснюється ручним способом. Внаслідок тривалої експлуатації (понад 60-90 років) значна частина водопровідних мереж та замортизованого і морально застарілого енергоємного обладнання вимагають зміни. В першу чергу це стосується центральної частини м.Львова та міст Дрогобича, Борислава, Золочева, Червонограда, Миколаєва та ряду інших населених пунктів, в т.ч. сільських. На даний час в області досягнута критична межа зносу основних фондів водопровідного господарства, подальший знос яких може призвести до порушення режиму та якості подачі води населенню області. В 2008р. особлива увага приділена питанню недопущення введення в експлуатацію водопроводів централізованого водопостачання населення та погодження матеріалів з будівництва об'єктів без забезпечення необхідної потужності каналізаційних мереж та очисних споруд. В поточному році з виданих 1838 висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо відведення земельних ділянок під будівництво (реконструкцію) об'єктів 112 було відхилено від погодження, в т.ч. 35 у зв'язку з невирішеними питаннями їх каналізування та очистки стічних вод. 51

Разом з цим, надалі проблемним залишається питання централізованого водопостачання та водовідведення сільського населення внаслідок несвоєчасної передачі у власність органам місцевого самоврядування частини відомчих споруд та мереж збанкрутілих або розформованих сільських колективних господарств, інших підприємств та організацій на адмінтериторіях Пустомитівського, Буського, Жовківського, Жидачівського та ряду інших районів, узагальнення проведеної інвентаризації яких буде здійснено після проведення взаємозвірки з органами місцевого самоврядування на протязі січня-лютого 2009р. Особливу увагу держсанепідслужби області в 2008р. було звернуто на вирішення питань забезпечення належної експлуатації так званих “безгосподарних” об’єктів водопостачання, проте протягом року на баланс органів місцевого самоврядування було взято 1 такий об’єкт в Пустомитівському районі. Для обслуговування об’єктів водопостачання сільської місцевості створені спеціалізовані організації в Жидачівському (смт.Н.Стрілища, смт.Гніздичів, смт.Журавно), Буському (смт.Олесько), Самбірському (с.Ралівка, смт.Н.Калинів), Радехівському (смт.Лопатин), Стрийському (ТзОВ «Стрийсільрембуд», ДП «Комунальник»), Миколаївському (с.Пісочне, смт.Розділ, с.Ланівка), Пустомитівському (с.Давидів, с.Оброшино), Городоцькому (КП Городоцьке ВКГ) районах, проте повільно вирішуються питання створення спеціалізованих підприємств щодо забезпечення належної експлуатації об'єктів централізованого водопостачання сільської місцевості, які перебувають на балансі сільських рад у Яворівському, Жовківському, Перемишлянському, Пустомитівському, Миколаївському, К.Бузькому, Бродівському, Золочівському, Сокальському районах. В результаті вжитих заходів в цілому на протязі 2008р було забезпечено стабільну подачу населенню питної води з мережі централізованого водопостачання гарантованої якості. 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2008 року освоєно коштів: - з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 1 810,8 тис. грн.; - з державного фонду ОНПС профінансовано 1 299,4 тис.грн. Протягом 2008 року здійснено водоохоронне будівництво на 12 об’єктах. Виконувались роботи по реконструкції каналізаційних насосних станцій у містах Червонограді, Городку, Моршині, Самборі, Ходорові, Кам’янка Бузька, Дублянах, смт.Славське, села Пісочне, смт.Великий Любінь. Розробка проектно-кошторисної документації на будівництво та реконструкцію очисних споруд в місті Пустомити. Відомості про заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів області наведені в таблиці 4.14. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів Львівської області Таблиця 4.14. Назва заходу Будівництво технологічної лінії утилізації шламів (осадів) від очищення стічних вод Червоноградських каналізаційних очисних споруд.

Сума, тис.грн. 241,0

Будівництво каналізаційних очисних споруд (І черга-будівництво загальносплавного колектора вздовж русла річки Млинівка від склозаводу до вул. Колійової) у м. Самборі

100,0

Розширення і реконструкція діючого комплексу очисних споруд та системи каналізації у смт. Славське

100,0

Капітальний ремонт діючого комплексу очисних споруд по очистці господарсько-побутових стічних вод м. Ходорова

200,0

Реконструкція очисних споруд у с.Пісочна Миколаївського району Львівської області

92,0

Ремонт і реконструкція очисних споруд комунальних стоків, водопровідно-каналізаційного господарства м. Кам'янка-Бузька Виготовлення проектно-кошторисної документації на рекострукцію каналізаційно-насосних станцій №1, №2, №3, заміну напірних колекторів в м. Пустомити Будівництво ститеми роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них в м.Городку (І черга І етап) Каналізування та очистка стоків у селі Кавсько, Стрийського району Будівництво очисних споруд селища Держів, Миколаївського району Капітальний ремонт очисних споруд м. Дубляни

200,0 50,0 328,0 50,0 100,0 150,0

Комплексний захист присілка Вільшина і с. Межиріччя Сокальського району від підтоплень і затоплень

99,8

Реконструкція каналізаційно-очисних споруд у м.Моршин

248,8

Будівництво каналізаційного колектора та напірної станції в смт.Великий Любінь, Городоцького району, Львівської області

1050,6

З вищенаведених завершено 2 об’єкти в Миколаївському районі: в с.Пісочна (Реконструкція очисних споруд у с.Пісочна) та в с.Держів (Будівництво очисних споруд селища Держів). У селищі Держів передбачалося влаштування очисних споруд повного біологічного очищення продуктивністю 15 м3/добу, для очищення побутових стічних вод будинку народного дому, школи і дитячого садка та фельдшерськоакушерського пункту. Будівництво завершено і об’єкт зданий в експлуатацію. Враховуючи, що у селі були відсутні очисні споруди, і у зв’язку із новим будівництвом будинку народного дому, фельдшерсько-акушерського пункту та існуючими школою та дитячим садком, відбувалось досить значне забруднення території та річки Вівня (басейн р.Дністер). В селі Пісочна за даними сільської ради також завершено реконструкцію очисних споруд та йде підготовка до здачі в експлуатацію. Решта заходів є перехідними, з них висока готовність об’єктів (понад 50 %) становить у наступних населених пунктах: м.Самбір (І черга), м.Кам’янка-Бузька (ІІ черга) та м.Городок (І черга І етап), м.Червоноград (І і ІІ черга). На виконання протиповеневих, природоохоронних заходів передбачених Комплексною програмою, на річках області на роботи по регулюванню, розчистці русел та протиповеневих заходах у 2008 році з державного бюджету фактично було використано коштів на суму 16 340,9 тис.грн. при цьому:  розчищено та відрегульовано 38,63 км русел річок;  проведено берегоукріплення 1,66 км берегів річок;  побудовано та відновлено захисних дамб 7,22 км;  проведено ремонт 7 ГТС. На ліквідацію наслідків паводку, які сталися на території області 23-27 липня 2008 року, з резервного фонду Кабінету Міністрів України було виділено 35 215,0 тис.грн. – виконано аварійно-відновлювальні роботи на річках на 35 215,0 тис.грн. На 2008 рік з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – виділено 100,0 тис.грн. на „Комплексний захист присілка Вільшина і с. Межиріччя Сокальського району від підтоплень і затоплень”. 53

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі У даний час заповідання є одним із найдієвіших методів збереження генофонду живої природи, унікальних природних екосистем, ландшафтів. Результати екологічних досліджень свідчать, що заповідні екосистеми виконують важливу функцію міграції видів флори й фауни у прилеглі напівокультурені та окультурені ландшафти. Таким чином вони збагачують їх біологічне різноманіття і тим самим підтримують екологічну стабільність. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.”, Закону України „Про екологічну мережу України” рішенням Львівської обласної ради від 13 червня 2007 року № 340 в області затверджено Регіональну програму формування екологічної екомережі Львівської області на 2007-2015 роки. У рамках виконання Регіональної програми формування екомережі розроблено робочу схему екомережі Львівської області та визначено макроекокоридори. Робочу схему узгоджено з існуючою мережею територій та об’єктів природно-заповідного фонду як місцевого так і загальнодержавного значення. Регіональною програмою формування екологічної екомережі до елементів регіональної екологічної мережі віднесені природні регіони, де зосереджено існуючі та плановані природно-заповідні території, основні комунікаційні елементи регіональної екологічної мережі, а саме – широтні природні коридори, що забезпечують природні зв’язки зонального характеру, а також меридіональні природні коридори, просторово обмежені долинами середніх і малих річок, які об’єднують водні та заплавні території – шляхи міграції численних видів рослин і тварин. Здійснено оцінку сучасного стану існуючих територій та об’єктів ПЗФ, в контексті їх придатності для виконання функцій ядер екомережі, підготовані карти поширення найважливіших рідкісних і зникаючих видів флори й фауни області для обґрунтування просторового розміщення елементів екомережі. Ядрами екомережі (одним з найважливіших структурних елементів екологічної мережі) є території та об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Для інтеграції регіональної екомережі Львівської області в національну передбачено створення міжобласних елементів (природних ядер): з Тернопільською обл. – проектований НПП „Північно-Західне Поділля”, із Закарпатською обл. – проектований РЛП „Вододільно-Верховинський”, з Івано-Франківською обл. – проектований РЛП „Дністровський”. Структурними елементами екомережі визначено: - природні ядра або осередки (ключові райони) для збереження екосистем, середовищ існування, видів і ландшафтів європейського значення – до них належать території та об’єкти природно-заповідного фонду (природний заповідник „Розточчя”, НПП „Сколівські Бескиди, Яворівський НПП, інші). 54

- екокоридори або перехідні зони для забезпечення взаємозв’язків між природними екосистемами природних ядер та інших територій – об’єднувальні елементи природних масивів і міграційні шляхи (наприклад, прибережні захисні смуги, смуги вздовж автомобільних, залізничних доріг, полезахисні, лісозахисні смуги, інше); - відновлювальні райони, де є потреба відновлення порушених елементів екосистем, середовищ існування і ландшафтів європейського значення або повне відновлення деяких районів (землі відпрацьованих рудників, кар’єрів, інше); - буферні зони, які сприяють зміцненню мережі та її захисту від впливу негативних зовнішніх факторів (ліси першої, другої та третьої категорій, курортні та лікувальнооздоровчі території, рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму, інше). Реалізація Програми формування регіональної екологічної мережі Львівської області дасть змогу оптимізувати мережу територій природоохоронного призначення і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області. У 2008 році розпочато роботу в рамках міжнародного проекту “Екологічна мережа у Карпатах”, в тому числі проект охоплює Карпатський регіон Львівської області. Державним природознавчим музеєм НАН України за результатами виконання державної програмно-цільової тематики “Біорізноманіття функціональних зон екомережі Заходу України, його сучасний стан, індикаторне значення та стратегія відновлення” підготовлено наукові рекомендації щодо відновлення природного середовища девастованих вугільновидобувною промисловістю ландшафтів з метою залучення їх до екологічної мережі. Дані щодо площ земельних угідь, які є складовими національної екомережі наведені в таблиці 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця 5.1 Категорії землекористування

2000

2005

2006

2007

2008

Землі природного призначення

Сіножаті та пасовища

Землі водного господарства (рибні ставки)

Землі водного фонду

у т.ч. площа рибних ставків

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі історико-культурного призначення

Ліси

З метою збереження біорізноманіття в межах Львівської області реалізуються програми, спрямовані на збереженні і відтворення: - зубра, ведмедя бурого, глухаря звичайного, тиса ягідного, гінкго дволопатевого; на території НПП „Сколівські Бескиди”; - популяції сосни звичайної у заказнику загальнодержавного значення “Лопатинський”; 55

- відновленню популяції дуба звичайного у заказнику місцевого значення “Корналовичі”; - створення траскордонного екологічного зв’язку для зубра, бурого ведмедя, рисі, дикого кота та інших червонокнижних тварин, що з’єднуватиме прикордонні природоохоронні території Турківського і Сколівського районів Львівщини та республіки Польща. 5.1.1. Стан природних складових довкілля Львівська область відноситься до найбільш лісистих регіонів України. Ліси займають 31,8% її території, тоді як у середньому по Україні цей показник складає 15,7%, що майже удвічі менший. Ліси на Львівщині займають площу 693,3 тис. гектарів, що становить понад 8 % загальної площі лісів держави. Для порівняння: загальна територія області складає лише 3,6 % від території України. За загальною площею лісів Львівщина займає третє місце по Україні після Волинської та Житомирської областей. Ліси по території області розміщені нерівномірно (табл. 1). Основна частина вкритої лісом площі припадає на гірські райони Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Полісся. Найбільші масиви лісів зосереджені в Сколівському (101,5 тис. га), Турківському (69,5 тис. га), Старосамбірському (56,5 тис.га), Яворівському (56,3тис.га) та Дрогобицькому (47,2 тис. га) районах. В Стрийському (24,2 тис. га), Самбірському (12,1 тис. га), Городоцькому (8,7 тис. га) районах ліси займають незначні площі (табл 1). Якщо брати відсоток вкритої лісом площі по районах, то найбільшою вкрита лісовою рослинністю площа є в Сколівському (72,5 %), Турківському (57,9 %) та Старосамбірському (47,1 %) районах; серед рівнинних слід відмітити Яворівський (37,5 %), Бродівський (34,2 %) та Перемишлянський (31,2 %) райони. Найменш лісистими є Городоцький (12,4 %), Самбірський (13,4 %) та Пустомитівський (15,6 %) райони, тобто рівнинні райони, що пов’язано з давнім освоєнням даних територій та високою щільністю населення. Ліси Львівської області поділені на 4 основні категорії: 1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення займають площу 113,4 тис.га (16,4%); 2) рекреаційно-оздоровчі ліси – 295,1 тис.га (42,8%); 3) захисні ліси -115,5 тис.га (16,7%), з наведених категорій лісів можливі для експлуатаційного використання займають площу 142,3 тис.га. 4)експлуатаційні ліси -310,1 тис.га (44,9%). Лісовий фонд Львівської області характеризується високими таксаційними показниками. Зокрема, насадження ІІ-го і вище бонітетів зростають на 95,8 % площі, в тому числі високобонітетні деревостани займають 20,2 %, середньобонітетні – 75,6 %, низькобонітетні (ІV-V) деревостани складають лише 4,2 % вкритих лісом земель. Львівська область розташована в межах Центрально-Європейської широколистяно-лісових геоботанічних провінцій. Основні масиви лісів зосереджені в горах та на півночі області. На Малому Поліссі переважають соснові і сосноводубові ліси, на Розточчі – соснові і буково-соснові, на Подільській височині буково-дубові та грабово-дубові, на Передкарпатті – дубово-буково-ялицеві, в Карпатах – букові, ялицево-букові, ялицеві і ялинові ліси. Основними лісоутворюючими породами є сосна (23,8 % площі лісів), дуб (18,6 %), бук (18,2 %), 56

ялина (15,6 %), ялиця (8,2 %), вільха (7,8 %). Загалом для лісів Львівщини характерна різноманітність деревних порід, що дає змогу формувати найбільш стійкі і продуктивні змішані насадження, задовольняти найрізноманітніші потреби в лісовій продукції. Вікова структура лісів області є значно кращою, ніж в середньому по Україні і є близькою до оптимальних норм. При цьому набагато краще становище спостерігається в гірських та передгірських територіях і, частково, у Поліській зоні. Гірше становище маємо на рівнинні. Питома вага молодняків складає 23 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю, що відповідає нормі, середньовікових насаджень – 49,5 % (при оптимальній нормі 30 %), пристигаючих – 16,8 % (норма 22%); стиглих і перестійних – 10,7 % (при оптимальній нормі 12 %). Тобто спостерігається переважання середньовікових насаджень і в той же час площі пристигаючих, стиглих і перестійних лісів складають дещо менший відсоток, ніж це передбачено оптимальними нормами. Необхідно відмітити, що за останні 10 років пройшли позитивні зміни у віковій структурі, площа молодняків зменшилась на 13%, а площа пристигаючих насаджень збільшилась на 4 %, стиглих і перестійних на 5 %. Середній вік насаджень Львівської області складає 60 років, при цьому він вищий в гірській частині і менший на рівнинних і передгірських територіях. Загальний запас лісів Львівської області становить 153,6 млн. м 3 або 252 м3 на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі, що значно вище, ніж в середньому по Україні, проте менше, ніж в Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Із загального запасу лісів на стиглі і перестійні деревостани припадає 20,5 млн. м3 (або 13 %) і понад 6 млн. м 3 (або понад 46 %) припадає на експлуатаційні ліси. Загальний середній приріст деревини щороку складає більше 2,5 млн. м3. З метою підвищення лісистості в області до оптимального рівня, завдяки прийняттю Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 20012005 рр. і на період до 2015 р., починаючи з 2000 року створено 1535 га нових лісів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету. Проте господарська діяльність людини не у всі часи була спрямована на збереження та примноження лісових ресурсів. Лісистість в рівнинних та передгірських районах скоротилась до 20 %, а в гірських – до 53 % від їх загальної площі. Внаслідок цього виникли великі площі вторинних чагарникових заростей антропогенного походження та девастованих угідь. Нерегульована експлуатація деревостанів в кінці ХVIII і XIX століттях та повоєнні роки ХХ століття призвела до значного зниження верхньої межі лісу, зміни породного складу і вікової структури лісів, переважання похідних біологічно нестійких деревостанів, особливо це стосується похідних ялинових лісів в Карпатському регіоні, площа яких збільшилась у 2,5 рази за рахунок зменшення площі ялицевих, букових і дубових лісів, зниження повноти насаджень, зменшення запасів деревини, погіршення санітарного стану лісів, збіднення лісової фауни, зниження ґрунтозахисних, водорегулюючих, біопродукційних та інших корисних функцій лісу. У багатьох випадках понизилась біологічна стійкість лісів, що призвело до масового всихання ялинових лісів у горах та всихання дубових лісів 57

на рівнині. Почастішали вітровали і буреломи, ураження деревостанів хворобами та шкідниками. Станом на 01.01. 2008р. в області нараховується 23,3 тис. га лісів пошкоджених шкідниками та хворобами, що у 2 рази більше, ніж на початок 2000 року. Значної шкоди лісовим екосистемам нанесено в результаті проходження паводкових та ерозійних процесів, руйнування мереж гідротехнічних та водозбірних комунікацій, що призводить до підтоплення насаджень і у кінцевому результаті до їх всихання. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення. Основними причинами збіднення біорізноманіття є антропогенні чинники: - забруднення природного середовища; - денатуралізація природних ландшафтів; - монокультурні способи ведення лісового та сільського господарства. За даними наукових установ Львівщини, основними факторами, що можуть впливати на чисельність рослин із „червонокнижним” статусом, є зривання на букети та деградація місцезростань (для лучних та болотних видів – надмірне випасання, викошування, випал трави, осушення; для лісових – проведення лісогосподарських робіт). Загрозами для лісової рослинності області є: - випалювання сухої рослинності у весняний період, що призводить до виникнення пожеж у лісах; - поршення технології заготівлі та трелювання деревини; - всихання смерекових лісів в гірських районах; - самовільні рубки. Після осушувальної меліорації змінилися біотопи водно-болотної флори й фауни, їх види стали зникати. В результаті видобутку корисних копалин – вугілля, сірки та ін. виникли техногенні ландшафти. Значних втрат генофонду рідкісних видів лікарських та декоративних рослин завдає неконтрольована експлуатація їх ресурсів. Браконьєрство є однією з причин зниження популяції мисливських звірів і птахів. В останні десятиліття значної шкоди генофонду біологічних видів завдає хімічне (кислі дощі), фізичне (промислові викиди), шумове та електромагнітне забруднення природного середовища, хімічне забруднення водних артерій стоками промисловими, побутовими та з сільськогосподарських ферм. Перешкодою для природного розселення видів флори й фауни є розгалужена мережа доріг різного призначення, надмірна розораність в окремих районах та промислова загосподарованість. Згадані причини зниження біорізноманіття беруться за основу при обґрунтуванні диференційованих заходів щодо їх охорони. З метою забезпечення цілісності системи, необхідно об’єднати ділянки природних ландшафтів у межах області, що підлягають особливій охороні, та території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території в єдину територіальну систему – екологічну мережу. 58

У даний час найдієвішим методом збереження генофонду живої природи, унікальних природних екосистем, ландшафтів є заповідання, оскільки, із наданням статусу заповідної території змінюється режим господарювання та запроваджуються обмеження на діяльність, яка може негативно вплинути на довкілля. Результати екологічних досліджень свідчать, що заповідні екосистеми виконують важливу функцію міграції видів флори й фауни у прилеглі напівокультурені та окультурені ландшафти. Таким чином вони збагачують їх біологічне різноманіття і тим самим підтримують екологічну стабільність. У складі природно-заповідного фонду області є всі категорії заповідності, передбачені Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Найбільш насичені заповідними об’єктами регіон Розточчя і Карпатський регіон. Найбільші і найважливіші з них природний заповідник „Розточчя”, НПП „Сколівські Бескиди” Яворівський НПП і 4 регіональні ландшафтні парки „Надсянський”, „Верхньо-Дністровські Бескиди”, „Знесіння” і „Равське Розточчя”. Інформація про складові структурні елементи екологічної мережі наведені в таблиці 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.2.

№ з/п

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Загальна площа, тис. га

Загальна площа екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Водно-болотні угіддя

Відкриті заболочені землі

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

132,558

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Складові елементи екомережі, тис. га

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі З метою збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Закону України «Про екологічну мережу України», за поданням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, рішенням Львівської обласної ради від 13.06.2007 року № 340 затверджено Регіональну програму формування екологічної мережі Львівської області на 2007-2015 роки (далі - Програма). Як ядра проектованої екомережі програмою визначено 6 перспективних для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 47 тис. га. Це масштабні об’єкти типу національних природних парків і регіональних природних парків. 59

На виконання Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. № 70-р „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року” у році в області розроблено Регіональну (обласну) програму розвитку заповідної справи у Львівській області на період до 2020 року, яка затверджена рішенням Львівської обласної ради від 02.12.2008 року № 765 Цими програмами передбачено створення найближчим часом поліфункціонального природоохоронного об’єкту – національного природного парку “Пам’ятка Пеняцька” (робоча назва “Північне Поділля”) площею понад 20 тис. га. З метою розбудови та удосконалення екологічної мережі області необхідно здійснювати заходи, спрямовані на: 1) захист міграційних шляхів тварин та місць зимівлі, створення системи їх охорони; 2) створення умов для відновлення різноманіття видів рослин, тварин і їх угруповань у природних регіонах області (Гологоро-Кременецький кряж, Мале Полісся, Опілля, Придністров’я, Поділля, Карпати (Бескиди і Передкарпаття); 3) забезпечення охорони водно-болотних угідь місцевого значення, а також таких, що відіграють певні функції у виконанні Україною міжнародних природоохоронних територій, наприклад, IBA-території: “Мале Полісся” (№ 352, площа 2400 га), “Долина р. Бережниця” (№ 358, площа 300 га), “Болото Чоновини” (№ 91, площа 8300 га), “Долина р. Верещиця” (№ 351, площа 350 га); 4) упровадження системи природоохоронних заходів для збереження природних комплексів елементів регіональної екологічної мережі в межах ключових територій – об’єктів природно-заповідного фонду області, а також сполучних, буферних та відновлюваних територій після встановлення їх меж і статусу; 5) забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, здійснення спеціальних заходів для забезпечення вільної міграції тварин у місцях перетину міграційних шляхів транспортними коридорами шляхом спорудження спеціалізованих переходів, а також передбачення відповідних інженерних споруд під час будівництва нових транспортних магістралей, як це прийнято у світовій практиці; 6) моніторинг стану оселищ видів рослин і тварин області, що підлягають охороні з використанням сучасних картографічних технологій, сумісних із європейськими стандартами. Для реалізації цих заходів, на загальнодержавному рівні необхідно вирішити ряд проблемних питань: - законодавчо врегулювати розбіжності у Законах України “Про екологічну мережу України” та “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”; - запровадити механізм державної підтримки, економічного стимулювання суб’єктів господарювання за обмежене природокористування у разі внесення їх земель до складу екомережі; - забезпечити належне фінансування розробки схеми національної екомережі. 60

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Списки рідкісних та зникаючих видів рослин, які зростають на території Львівської області затверджені рішенням Львівської обласної ради від 2 грудня 2003 р. № 193 «Про заходи щодо охорони рідкісних та зникаючих видів рослин на території Львівської області». Списки складені на підставі результатів спеціальних досліджень флори Львівської області і включають 108 видів, що підлягають охороні на підставі державних та міжнародних документів та 259 рідкісних або зникаючих видів в межах Львівської області, які не занесені до Червоної Книги України, але потребують охорони на регіональному рівні. Цим же рішенням затверджено Положення про заходи щодо охорони таких видів рослин. Відомості про види судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека наведені в таблиці 5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека Таблиця 5.3. Назва виду Судинні рослини

Кількість видів 367

Види, яким загрожує небезпека 2000

2005

2006

2007

2008

* Список 1. Анемонник нарцисоцвітий – ****Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – ****Arnica montana L. – 3 Астрація велика – ****Astrantia major L. –3 Баранець звичайний – ****Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – ****Atropa belladonna L. – 3 Береза низька – ****Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – ****Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий – ****Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3 Білоцвіт весняний – ****Leucojum vernum L. – 2 Бровник однобульбовий – ****Herminium monorchis (L.) R.Br. – 0 Булатка великоквіткова – ****Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста – ****Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Булатка червона – Cephalanthera rubra (L.) Rich. – 3 Бузок угорський – *, ***, ****Syringa josikaea Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник осотовидний – **, ****Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий – *, ***, ****Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. – Вовчі ягоди пахучі – ****Daphne cneorum L. – 2 Водяний горіх плаваючий – ***, ****Trapa natans L. – 0

Див. стовбець 4

Волошка карпатська – Centaurea carpatica (Porc.) Porc. – 4 Гніздівка звичайна – ****Neottia nidusavis (L.) Rich. – 4 Гронянка багатороздільна – ***Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – 4 Гронянка півмісяцева – ****Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гронянка ромашколиста – ***Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Гудайєра повзуча – ****Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий – ****Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний – ***, ****Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – ****Erythronium dens-canis L. – 1 Жировик Лезеля – ***, ****Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать біла – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. – 3 Зіновать Блоцького – *, **, ****Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський – ***, ****Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – ***, ****Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулинець блощичний – ****Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений – ****Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий – ****Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий – ****Orchis laxiflora Lam. – 2 Зозулинець салеповий – ****Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий – ****Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний – ****Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті – ****Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні – ****Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні – ***, ****Cypripedium calceolus L. – 3 Клокичка периста – ****Staphylea pinnata L. – 3 Ковила пірчаста – ****Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – ****Corallorhiza trifida Chatel. – 3 Коручка болотна – ****Epipactis palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – ****Epipactis purpurata Smith – 3 Коручка темно-червона – ****Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. – 3 Коручка чемерниковидна – ****Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – ****Lycopodiella inundata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – ****Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна – ****Linnaea borealis L. –1 Ложечниця польська – *, **, ***, ****Cochlearia polonica E.Froehl. – 1

Ломикамінь болотний – ***, ****Saxifraga hirculus L. – 2 Лунарія оживаюча – ****Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – ***, ****Thesium ebracteatum Hayne – 3 Любка дволиста – ****Platanthera bifolia (L.) Rich. – 3 Любка зеленоквіткова – ****Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3 Луроніум плаваючий – ***, ****Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий – ****Malaxis monophyllos (L.) Sw. – 3 Меч-трава болотна – ****Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – ****Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – ****Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – ****Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська – ****Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума – ****Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла – ****Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова – ****Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий – ****Dactylorhiza sambucina (L.) Soу – 3 Пальчатокорінник м’ясочервоний – ****Dactylorhiza incarnata (L.) Soу – 4 Пальчатокорінник плямистий – ****Dactylorhiza maculata (L.) Soу – 3 Пальчатокорінник травневий – ****Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера – ****Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу –1 Пальчатокорінник Фукса – ****Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу – 4 Підсніжник білосніжний – ****Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній – ****Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий – ****Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний – ****Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера – ****Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Рябчик шаховий – ****Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча – ***, ****Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий – ****Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна – ****Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий – ****Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий – ****Juncus subnodulosus Schrank – 3 Скополія карніолійська – ****Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний – ****Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний – ****Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2

Сон великий – ***, ****Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – ***, ****Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2 Сон чорніючий – ****Pulsatilla nigricans Stцrck – 3 Тирлич весняний – ****Gentiana verna L. –0 Тис негний-дерево – ****Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – *, ****Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2 Товстянка звичайна – ****Pinguicula vulgaris L. – 2 Тофільдія чашечкова – ****Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – ****Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла – ****Viola alba Bess. – 4 Хамарбія болотна – ****Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа – ****Allium ursinum L. –3 Цибуля пряма – ****Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля – ****Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна – ****Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський – ****Pedicularis sceptrum-carolinum L. – 2 Щитолисник звичайний – ****Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський – ****Ligularia bucovinensis Nakai – 1 Язичок зелений – ****Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Примітка. Вищевказані види занесені до: **** «Червоної книги України» (1996), *Червоного списку МСОП, **Європейського червоного списку, ***Додатку I-ої Бернської конвенції, які зростають на території Львівської області. Список 2**. Аденофора лілієлиста – Adenophora lilifolia (L.) A.DC. – 3 Азинеума сірувата – Asyneuma canescens (Waldst. et Kit.) Griseb. et Schenk – 3 Аконіт волотистий – Aconitum paniculatum Lam. – 3 Аконіт Дегена – Aconitum degenii Gбyer –4 Аконіт строкатий – Aconitum variegatum L. – 3 Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa L. – 3 Аморія Бонанна – Amoria bonannii (C.Presl) Roskov – 4 Андромеда багатолиста – Andromeda polifolia L. – 3 Армерія звичайна – Armeria vulgaris Willd. – 3 Арум альпійський – Arum alpinum Schott et Kotschy – 3 Арум Бессера – Arum besserianum Schott –3 Аспленій зелений – Asplenium viride Huds. – 3

Астрагал датський – Astragalus danicus Retz. – 3 Багатоніжка проміжна – Polypodium interjectum Shivas – 3 Багаторядник Брауна – Polystichum braunii (Spenn.) Fйe – 3 Багно звичайне – Ledum palustre L. – 2 Безщитник розставленолистий – Athyrium distentifolium Tausch ex Opiz – 0 Блехнум колосистий – Blechnum spicant (L.) Roth – 3 Борідник паростковий – Jovibarba sobolifera (Sims) Opiz – 4 Бородач звичайний – Botriochloa ischaemum (L.) Keng – 3 Будяк сизий – Carduus glaucinus Holub – 1 Бурачок пустельний – Alyssum desertorum Stapf – 4 В’язіль увінчаний – Coronilla coronata L. –3 Верба лапландська – Salix lapponum L. – 2 Верба мирзинолиста (чорніюча) – Salix myrsinifolia Salisb. – 3 Верба сілезька – Salix silesiaca Willd. – 3 Верба чорнична – Salix myrtilloides L. – 1 Вербозілля гайове – Lysimachia nemorum L. – 3 Вечорниці лісові – Hesperis sylvestris Crantz – 3 Вишня кущова (степова) – Cerasus fruticosa Pall. – 3 Вівсюнець знебарвлений – Helictotrichon praeustum (Reichenb.) Tzvel. – 3 Вівсюнець пустельний – Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski – 1 Вівсюнець Шелла – Helictotrichon schellianum (Hack.) Kitag. – 3 Відкасник безстебловий – Carlina acaulis L. – 3 Вовчок білий – Orobanche alba Steph. – 3 Вовчок блідоквітковий – Orobanche pallidiflora Wimm. et Grab. – 3 Вовчок високий – Orobanche elatior Sutt. –3 Вовчок гірчаковий – Orobanche picridis F.Schultz – 3 Вовчок ельзаський – Orobanche alsatica Kirschl. – 3 Вовчок жовтий – Orobanche lutea Baumg. –4 Вовчок малий – Orobanche minor Smith – 3 Вовчок самосиловий – Orobanche teucrii Holandre – 3 Вовчок синюватий – Orobanche coerulescens Steph. – 4 Вовчок стрункий – Orobanche gracilis Smith – 3 Водяний жовтець щитовидний – Batrachium peltatum (Schrank) Bercht. et J.Presl – 4 Водяний різак алоевидний – Stratiotes aloides L. – 4 Волошка Доміна – Centaurea dominii (Dostбl) Dubobik – 4 Волошка м’яка – Centaurea mollis Waldst. et Kit. – 4 Волошка стиснута – Centaurea stricta Waldst. et Kit. – 3 Вужачка звичайна – Ophioglossum

vulgatum L. – 3 Гвоздика несправжньопізня – Dianthus pseudoserotinus Błocki – 3 Гвоздика перетинчаста – Dianthus membranaceus Borb. – 3 Гвоздика пишна – Dianthus superbus L. – 3 Гвоздика піскова – Dianthus arenarius L. – 2 Голокучник Робертів – Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm. – 3 Горицвіт весняний – Adonis vernalis L. – 2 Горлянка пірамідальна – Ajuga pyramidalis L. – 3 Горошок горохоподібний – Vicia pisiformis L. – 4 Гронянка віргінська – Botrychium virginianum (L.) Sw. – 3 Грушанка зеленоцвіта – Pyrola chlorantha Sw. – 4 Грушанка середня – Pyrola media Sw. – 4 Грястиця іспанська – Dactylis hispanica Roth – 3 Дельфіній клиновидний – Delphinium cuneatum Stev. ex DC. – 4 Дерен справжній – Cornus mas L. – 1 у природних ценозах Дзвоники ялицеві – ***, ****Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4 Дрік германський – Genista germanica L. –3 Дуб скельний – Quercus petraea L. ex Liebl. – 3 Жабриця гірська – Seseli libanotis (L.) Koch – 3 Живокіст дрібночашечковий – Symphytum microcalyx S.G.Gmel. – 4 Живокіст серцевидний – Symphytum cordatum Waldst. et. Kit. ex Willd. – 3 Жовтець Запаловича – Ranunculus zapałowiczii Pacz. – 3 Жовтозілля болотне – Senecio paludosus L. – 2 Жовтозілля тіньове – Senecio umbrosus Waldst. et Kit. – 3 Жовтозілля Швецова – Senecio schvetzovii Korsh. – 3 Залізняк бульбистий – Phlomis tuberosa L. – 3 Заполонь гладка – Phelipanche laevis (L.) Holub – 3 Заполонь пурпурова – Phelipanche purpurea (Jacq.) Sojбk – 3 Заяча капуста карпатська – Hylotelephium carpaticum (G.Reuss) Sojбk –3 Заяча капуста Рупрехта – Hylotelephium ruprechtii (Jalas) Tzvel. – 4 Звіробій сланкий – Hypericum humifusum L. – 3 Звіробій стрункий – Hypericum elegans Steph. – 3 Зірочки чохлуваті – Gagea spathacea (Hayne) Salisb. – 4 Зірочник товстолистий – Stellaria crassifolia Ehrh. – 4 Каулінія мала – Caulinia minor (All.) Coss. et Germ. – 4 Кизильник чорноплідний – Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt – 3 Козлятник лікарський – Galega officinalis

L. – 4 Комиш укорінливий – Scirpus radicans Schkuhr – 4 Конюшина блідо-жовта – Trifolium ochroleucon Huds. – 3 Косарики черепитчасті – Gladiolus imbricatus L. – 2 Костриця макутринська – Festuca macutrensis Zapał. – 4 Костриця несправжньодалматська – Festuca pseudodalmatica Krajina – 4 Костриця піщанолюбива – Festuca psammophila (Hack. ex Čelak.) Fritsch – 3 Костриця поліська – Festuca polesica Zapał. – 3 Костриця Регеля – Festuca regeliana Pavl. –4 Костриця різнолиста – Festuca heterophylla Lam. – 2 Костриця шорстколиста – Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina – 3 Кропива київська – Urtica kioviensis Rogow. – 4 Крупка дібровна – Draba nemorosa L. – 4 Кукіль звичайний – Agrostema gitago L. – 1 Кульбаба польська – Taraxacum polonicum Matecka et Soest – 4 Куничник мінливий – Calamagrostis varia (Schrad.) Host – 3 Купальниця висока – Trollius altissimus Crantz – 4 Купальниця європейська – Trollius europaeus L. – 3 Купина коротковолосиста – Polygonatum hirtum (Bosc. ex Poir.) Pursh – 3 Кушир підводний – Ceratophyllum submersum L. – 4 Ласкавець довголистий – Bupleurum longifolium L. – 4 Латаття біле – Nymphaea alba L. – 2 Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida J.Pres – 2 Леєрсія рисовидна – Leersia oryzoides (L.) Sw. – 3 Леопольдія чубкувата – Leopoldia comosa (L.) Parl. – 3 Лепеха звичайна – Acorus calamus L. – 4 Лепешняк відхилений – Glyceria declinata Brйb. – 4 Лещиця висока – Gypsophila altissima L – 3 Лещиця волотиста – Gypsophila paniculata L. – 3 Липа широколиста – Tilia platyphyllos Scop. – 3 Лисохвіст тростиновий – Alopecurus arundinaceus Poir. – 4 Листовик сколопендровий – Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. – 2 Ломикамінь зернистий – Saxifraga granulata L. – 3 Ломикамінь трипальчастий – Saxifraga tridactylites L. – 4 Ломиніс виноградолистий – Clematis vitalba L. – 4 Ломиніс цілолистий – Clematis integrifolia L. – 0 Лопух дібровний – Arctium nemorosum Lej. – 3 Люпинник п’ятилистковий – Lupinaster pentaphyllus Moench – 0

Льон багаторічний – Linum perenne L. – 3 Льонолисник альпійський – Thesium alpinum L. – 0 Льонолисник льонолистий – Thesium linophyllon L. – 4 Малий комонник зігнутий – Succisella inflexa (Kluk) G.Beck – 3 Медунка вузьколиста – Pulmonaria angustifolia L. – 4 Медунка м’яка – Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem. – 3 Миршавиця польова – Aphanes arvensis L. – 4 Мучниця звичайна – Arctostaphylos uvaursi (L.) Spreng. – 2 Настурція лікарська – Nasturtium officinale R.Br. – 4 Незабудка альпійська – Myosotis alpestris F.W.Schmidt – 3 Нечуйвітрик оранжево-червоний – Pilosella aurantiaca (L.) Schultz et Sch.Bip. –3 Ожика лісова – Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin – 2 Ожина Бертрама – Rubus bertramii G.Braun – 4 Ожина Веста – Rubus vestii Focke – 4 Ожина незграбна – Rubus rudis Weihe et Nees – 4 Ожина пригріта – Rubus apricus Wimm. – 4 Ожина Шлейхера – Rubus schleicheri Weihe ex Tratt. – 4 Оман блошиний – Inula coniza DC. – 3 Омег банатський – Oenanthe banatica Heuff. – 4 Омела австрійська – Viscum austriacum Wiesb. – 4 Ореоптерис краєсім’яний – Oreopteris limbosperma (All.) Holub – 3 Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris L. – 3 Осока Бігелова – Carex bigelowii Torr. ex Schwein. – 3 Осока вузьколиста – Carex stenophylla Wahlenb. – 2 Осока двудомна – Carex dioica L. – 1 Осока звисла – Carex pendula Huds. – 3 Осока кореневищна – Carex rhizina Blytt ex Lindbl. – 2 Осока лапкоподібна – Carex pediformis C.A.Mey. – 3 Осока лапчаста – Carex ornithopoda Willd. – 4 Осока остюкова – Carex atherodes Spreng. –3 Осока поникла – Carex demissa Hornem. – 4 Осока приземкувата – Carex supina Willd. ex Wahlenb. – 4 Осока притуплена – Carex obtusata Liljebl. – 1 Осока ситничковидна – Carex juncella (Fries) Th.Fries – 4 Осока тонкокореневищна – Carex chordorrhiza Ehrh. – 2 Осока торфова – Carex heleonastes Ehrh. – 2 Осока Хоста – Carex hostiana DC. – 3 Осока щетиниста – Carex strigosa Huds. – 1 Осока ячменевидна – Carex hordeistichos

Vill. – 4 Осот клейкий – Circium erisithales (Jacq.) Scop. – 3 Осот паннонський – Cirsium pannonicum (L. fil.) Link – 3 Очиток шестирядний – Sedum sexangulare L. – 4 Первоцвіт безстебловий – Primula acaulis (L.) L. – 3 Переліска яйцевидна – Mercurialis ovata Sternb. et Hoppe – 3 Переломник видовжений – Androsace elongata L. – 4 Перлівка одноквіткова – Melica uniflora Retz. – 2 Перлівка трансільванська – Melica transsilvanica Schur – 3 Перстач англійський – Potentilla anglica Laicharding – 4 Перстач білий – Potentilla alba L. – 3 Перстач дрібненький – Potentilla x pusilla Host. – 3 Півники сибірські – Iris sibirica L. – 3 Півники угорські – Iris hungarica Waldst. et Kit. – 3 Підмаренник круглолистий – Galium rotundifolium L. – 0 Підмаренник мареновидний – Galium rubioides L. – 3 Підмаренник польський – Galium x polonicum Błocki – 1 Плавушник болотний – Hottonia palustris L. – 2 Плаун булавовидний (звичайний) – Lycopodium clavatum L. – 3 Плеуросперм австрійський – Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm. – 3 Попелівка чубата – Tephroseris papposa (Reichenb.) Schur – 3 Поросинець голий – Hypochoeris glabra L. – 3 Приворотень балтійський – Alchemilla baltica Sam. ex Juz. – 4 Приворотень Валаса – Alchemilla walasii Pawł. – 4 Приворотень голостебельний – Alchemilla glabricaulis Lindb. fil. – 4 Приворотень жовто-зелений – Alchemilla xanthochlora Rothm. – 4 Приворотень сизуватий – Alchemilla glaucescens Wallr. – 4 Пухирник малий – Utricularia minor L. – 2 Пухирник південний – Utricularia australis R.Br. – 2 Пухирник середній – Utricularia intermedia Hayne – 2 Пухирник судетський – Cystopteris sudetica A.Br. et Milde – 2 Пухівка струнка – Eriophorum gracile Koch – 2 Рдесник довгий – Potamogeton praelongus Wulf. – 4 Рдесник маленький – Potamogeton pusillus L. – 4 Рдесник Фріса – Potamogeton fresii Rupr. –4 Ринхоспора біла – Rhynchospora alba (L.) Vahl – 2 Росичка англійська – Drosera anglica Huds. – 2 Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia L. – 2

Ряска горбата – Lemna gibba L. – 4 Рястка зонтична – Ornithogalum umbellatum L. – 4 Серадела дрібненька – Ornithopus perpusillus L. – 3 Серпій різнолистий – Serratula lycopifolia (Vill.) A.Kerner – 2 Синюха голуба – Polemonium caeruleum L. – 3 Синяк руський – Echium russicum J.F.Gmel. – 3 Ситник розчепірений – Juncus squarrosus L. – 3 Ситняг карніолійський – Eleocharis carniolica Koch – 2 Ситняг п’ятиквітковий – Eleocharis quinqueflora (F.X.Hartm.) O.Schwarz – 4 Скабіоза голубина – Scabiosa columbaria L. – 3 Скереда м’яковолосиста – Crepis mollis (Jacq.) Aschers. – 3 Скереда обкусана – Crepis praemorsa (L.) Tausch – 3 Скорзонера австрійська – Scorzonera austriaca Willd. – 1 Скорзонера іспанська – Scorzonera hispanica L. – 1 Скорзонера низька – Scorzonera humilis L. – 2 Скорзонера пурпурова – Scorzonera purpurea L. – 3 Смовдь кминолиста – Peucedanum carvifolia Vill. – 4 Солонець європейський – Salicornia europaea L. –4 Солонечник льонолистий – Galatella linosyris (L.) Reichenb. fil. – 3 Стелюшок солончаковий – Spergularia salina J. et C.Presl – 4 Стоколос прямий – Bromopsis erecta (Huds.) Fourr. – 4 Страусове перо звичайне – Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. – 3 Стрептоп листообгортний – Streptopus amplexifolius (L.) DC. – 3 Суріпиця пряма – Barbarea stricta Andrz. –3 Сухоребрик стиснутий – Sisymbrium strictissimum L. – 3 Теліптерис болотяний – Thelypteris palustris Schott – 3 Тетрагонолобус морський – Tetragonolobus maritimus (L.) Roth – 0 Тимелея звичайна – Thymelaea passerina (L.) Coss. et Germ. – 4 Тирличник війчастий – Gentianopsis ciliata (L.) Ma – 4 Тирличничок жовтуватий – Gentianella lutescens (Velen.) Holub – 3 Тисдалія голостебла – Teesdalia nudicaulis (L.) R.Br. – 4 Тризубець морський – Triglochin maritimum L. – 3 Тринія багатостеблова – Trinia multicaulis (Poir.) Schischk. – 3 Трищетинник сибірський – Trisetum sibiricum Rupr. – 4 Фегоптерис з’єднуючий – Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – 3 Ферульник лісовий – Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb. – 3 Фіалка гірська – Viola montana L. – 3

Фіалка персиколиста – Viola persicifolia Schreb. – 3 Фіалка різнолиста – Viola epipsila Ledeb. –1 Хвощ великий – Equisetum telmateia Ehrh. – 3 Хвощ зимуючий – Equisetum hyemale L. –3 Хвощ рябий – Equisetum variegatum Scheich. ex Web. et Mohr – 4 Цанікелія болотна – Zannichellia palustris L. – 4 Чебрець чергововолосистий – Thymus alternans Klok. –4 Чемериця чорна – Veratrum nigrum L. – 3 Чина гладенька – Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Gren. – 3 Чина гороховидна – Lathyrus pisiformis L. –3 Чина паннонська – Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke – 3 Чистець альпійський – Stachys alpina L. – 4 Шавлія поникла – Salvia nutans L. – 1 Шипшина бедренцелиста – Rosa pimpinellifolia L. – 3 Шипшина Вілібальда – Rosa wilibaldii Chrshan. – 4 Шипшина гальська – Rosa gallica L. – 3 Шипшина повисла – Rosa pendulina L. – 3 Шипшина сиза – Rosa glauca Pourret – 3 Шипшина сіро-блакитна – Rosa caesia Smith – 4 Шолудивник Кауфмана – Pedicularis kaufmannii Pinzg. – 3 Шолудивник лісовий – Pedicularis sylvatica L. – 3 Щитник гребенястий – Dryopteris cristata (L.) A.Gray – 2 Щитник розпростертий – Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins et Jermy – 4 Юринея вапнякова – Jurinea calcarea Klok. – 3 Гриби

Героцій кораловидний Hericium coralloides (Fr.) S. F. Grau. Дощовик гігантський Lagestremia gigantean Fr. Парасі кучерявий (грибна капуста) Parasiss crippa Fr. Печіночниця звичайна Fistulina hepatica Schaeff et Fr. Трутовик розгалужений (бараняча голова) Polypilus umbellatur (Fr.) P. Kar.

Трюфель чорний Tuber aestivum Vitt

Водорості

Лишайники

Разом: 373 367 367 367 373 * Види рослин, занесені до Червоної книги України, які зростають на території Львівської області й потребують охорони; **Реґіонально-рідкісні види рослин, що потребують охорони в межах Львівської області.

5.2.1. Лісові ресурси Лісові ресурси відіграють провідну роль у формуванні природного і рекреаційного потенціалу області, мають важливу екологічну, кліматорегулюючу, економічну і соціальну функції. Львівська область належить до числа найбільш лісистих регіонів України, ліси займають 31,8% її території. Загальна площа земель лісового фонду становить 693,8 тис.га, з яких вкрита лісовою рослинністю 628,3 тис.га. Лісовий фонд Львівської області закріплений за значною кількістю постійних лісокористувачів. Ведення лісового господарства здійснюють лісогосподарські підприємства на площі 584,7 тисяч гектарів або 84,3% від загальної площі. Підприємствам Держкомлісгоспу надано у постійне користування ліси загальною площею 478,2 га або 69%, АПК-15,5%, Міноборони – 5,9%, іншим організаціям – 4,8%, землі запасу та землі не надані у постійне користування-4,8%. На сьогоднішній день 33,3 тисяч гектарів лісів не передані у постійне користування, з них 22,4 тисяч гектарів лісів, ростуть на землях запасу. Через відсутність проведення в них лісівничих заходів, охорони, захисту їх від шкідників, хвороб, вони знаходяться в незадовільному санітарному стані, самовільно вирубуються, гинуть від пожеж. Відомості про розподіл лісів області за лісокористувачами наведено в таблиці 5.4.

Розподіл лісів Львівської області в розрізі лісокористувачів Таблиця 5.4 Площа

№ п/п

Назва лісокористувача

тис. га

% від загальної площі

Держкомлісгосп України

478,2

69,6

ОКСЛГП «Галсільліс»

146,1

21,3

Сільськогосподарські підприємства

1,7

0,1

Підприємства та організації транспорту

3,5

0,4

Міністерство оборони України

40,2

5,6

Держкордон України

0,2

0,1

Організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико – культурного призначення

28,8

4,2

Органи державної влади

0,1

Релігійні організації

0,1

Інші заклади, установи, організації

0,1

Промислові та інші підприємства

0,2

Держаний комітет України по водному господарству

0,3

0,1

Ліси, надані у власне користування громадянам

0,1

Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів

33,3

4,8

Всього

693,8

100,0

Середній запас деревної маси на 1га вкритих лісовою рослинністю земель складає 266 м3, що на 43% більше ніж в середньому по Україні, запас деревини на 1га стиглих і перестійних деревостанів складає 317 м3. Обсяги заготівлі деревини визначаються, виходячи із стану лісів, відповідно до чинного природоохоронного законодавства. Вікова структура лісів підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства є близькою до оптимальної. В лісовому фонді домінують середньовікові деревостани, які займають площу 206,6 тис.га, молодняки -83,8 тис.га, пристигаючі – 79,9 тис.га, стиглі і перестійні – 55,9 тис.га. Інша картина спостерігається в лісах агроформувань, військових та інших користувачів області. Тут спостерігається нерівномірний розподіл насаджень за класами віку. В лісовому фонді області переважають молодняки 44% та середньовікові насадження 49%, пристигаючі і стиглі складають відповідно 6% і 1% ( в лісах державного значення пристигаючі насадження 13% і стиглі 10%). У лісовому господарстві області запроваджуються принципи збалансованого розвитку, що передбачають посилення екологічних, соціальних та сировинних функцій лісів. З метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, щорічно роботи здійснюються на загальній площі 36,1 тис. га, в т.ч. лісівничі за молодняками на площі 4,2 тис. га. Для раціонального використання екологічних, соціальних та сировинних ресурсів лісу необхідно: - формувати єдину регіональну лісову політику ведення лісового господарства на принципах сталого, наближеного до природи лісівництва; - відмовитись від суцільних рубань лісу з поступовим переходом на вибіркову форму господарювання, суцільні рубки проводити при ліквідації наслідків стихійних лих та тоді, коли іншими способами неможливо добитися швидкого відновлення високопродуктивних, біологічно стійких корінних деревостанів; 73

- впроваджувати сучасні еколого безпечні лісогосподарські технології. Загальні дані про землі лісогосподарського призначення наведені в таблиці 5.5. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.5 № з/п

Землі лісогосподарського призначення

1 1.

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

тис. га

694,2

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

478,0

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

146,3

1.3

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

га

34,5

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

628,3

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

31,8 %

Загальна площа області

тис. га

Інформація про динаміку лісовідновлення лісонасаджень наведена в таблиці 5.6.

та

2183,1

створення

захисних

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.6 Роботи по лісовідновленню

2000

2005

2006

2007

2008

Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду

4081,3

3958,7

3666,3

3844,8

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

78,0

74,0

37,0

69,0

Створення полезахисних лісових смуг

Дані щодо збитків завданих лісовим насадженням врезультаті пожеж наведені в таблиці 5.7. Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.7 №

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га; площа на 1 випадок, га Лісові землі всього

Львівська область

5,0

в т.ч. верховими -

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

2,0

13/6,88

14,113

Відомості про використання лісових ресурсів державного значення наведені в таблиці 5.8.

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Таблиця 5.8 Район

Затверд -жена розрахункова лісосіка, 3 тис. м

Фактично зрубано разом, 3 га/тис.м

Зрубано по господарствах Хвойн розрахунко ва лісосіка, 3 тис. м

Твердолистяні

фактично зрубано, 3 га/тис. м

розрахункова лісосіка, 3 тис. м

М’яколистяні

фактично зрубано, 3 га/тис. м

розрахункова лісосіка, 3 тис. м

фактично зрубано, 3 га/тис. м

105,7/158,328

86,7

39,8/73,738

Рубки головного користування Львівська область

553,9

422,3/523,082

295,5

654,3/290,916

5.2.2. Спеціальне використання ресурсів. Заготівля лікарських рослин

172,1

природних

недеревних

рослинних

Керуючись наказом Мінприроди України від 24.01.2008 р. № 27 «Про затвердження Інструкцій про застосування порядку встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення» Держуправлінням у 2008 році надавались ліміти на спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів для об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області. Інформація про заготівлю не деревних ресурсів в Львівській області наведена в таблиці 5.9. Об’єми заготівлі не деревних ресурсів Таблиця 5.9 Роки

Установа

Об’єми заготівлі не деревних рослинних ресурсів Збір ягід

Збір грибів

Сінокосіння

Заготівля соку берези

Збір рослин для попов. фонд. герб.

га

шт.

2005р.

НПП «Сколівські Бескиди»

1252

130

1194

448,3

2306

2006р.

Яворівський НПП

0,37

0,875

29,5

НПП «Сколівські Бескиди»

1252

1894

448,5

109

2007р.

Яворівський НПП

23,8

15,9

16,7

152

2008р.

Яворівський НПП

23,8

15,9

16,7

152

ПП «Розточчя»

11,3

200

Інформація про заготівлю лікарської сировини в Львівській області наведена в таблиці 5.10. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.10 Рік

Видрослин

Обсяги заготівлі, т встановленіліміти

фактично заготовлено

2000

2005

Лікарська сировина

0,35

2006

2007

2008

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, забезпечується шляхом: - систематичної роботи щодо виявлення місця їх зростання, проведення спеціальними науковими установами моніторингу за станом їх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; - створення на територіях, де вони поширені, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове трапляння на певній території видів рослин, занесених до Переліку, може бути підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду; - створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендрологічних парках, тощо); - внесення пропозицій про занесення окремих видів до Червоної книги України; - врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної, проектно-планувальної документації, екологічної експертизи; - проведення еколого-освітньої роботи серед населення. На території Львівської області під дію міжнародних договорів України підпадають рослини, що занесені до Європейського червоного списку, Бернської конвенції та CITES. Інформація про види флори, що перебуває під охороною наведена в таблиці 5.11. Перелік видів флори, що охороняється в регіоні (станом на 01.01.2009р) Таблиця 5.11 Назва виду (звичайна і наукова) Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3 Береза низька – Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3 Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. – 2 Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Анемонник нарцисоцвітий – Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub var. laxa Ulbr. (= A. laxa Juz.) – 3 Арніка гірська – Arnica montana L. – 3 Астрация велика – Astrantia major L. – 3 Баранець звичайний – Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et C.Mart. – 3 Белладонна звичайна – Atropa bella-donna L. – 3 Береза низька – Betula humilis Schrank – 2 Береза темна – Betula obscura A.Kotula – 4 Билинець комарниковий (довгорогий) – Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. – 3

Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Водяний горіх плаваючий –Trapa natans L. – 0 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – 4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Жировик Лезеля –

Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Зіновать Блоцького –Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Ложечниця польська –Cochlearia polonica E.Froehl. – 1

Європейський червоний список Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková –1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2

R.Br. – 0 Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce – 3 Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Булатка червона – Cephalanthera rubra (L.) Rich. –3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. – 3 Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. – 1 Вовчі ягоди пахучі –Daphne cneorum L. – 2 Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Волошка карпатська – Centaurea carpatica (Porc.) Porc. – 4 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4 Гронянка багатороздільна – Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr. – 4 Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гронянка ромашколиста – Botrychium matricariifolium A.Br. ex Koch – 3 Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний –Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – Erythronium dens-canis L. – 1 Жировик Лезеля –Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать біла – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. – 3 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. –3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулинець блощичний – Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений – Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий – Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець рідкоквітковий – Orchis laxiflora Lam. – 2 Зозулинець салеповий – Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий – Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний – Orchis militaris L. – 3

Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. – 2 Бровник однобульбовий – Herminium monorchis (L.) R.Br. – 0 Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce –3 Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch – 3 Бузок угорський – Syringa josikaea J.Jacq. ex Reichenb. – 3 Відкасник осотовидний – Carlina cirsioides Klok. –3 Відкасник татарниколистий Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Відкасник татарниколистий – Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawł. Водяний горіх плаваючий – Trapa natans L. – 0 Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis (L.) Rich. – 4 Гронянка півмісяцева – Botrychium lunaria (L.) Sw. – 4 Гудайєра повзуча – Goodyera repens (L.) R.Br. – 3 Діфазіаструм сплюснутий – Diphasiastrum complanatum (L.) Holub – 4 Дудник болотний – Angelica palustris (Boiss.) Hoffm. – 4 Еритроній собачий зуб – Erythronium dens-canis L. –1 Жировик Лезеля –Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Зіновать Блоцького – Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásková – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулинець блощичний –Orchis coriophora L. – 2 Зозулинець обпалений – Orchis ustulata L. – 2 Зозулинець пурпуровий –Orchis purpurea Huds. – 1 Зозулинець

Liparis loeselii (L.) Rich. – 1 Змієголовник австрійський – Dracocephalum austriacum L. – 3 Змієголовник Рюйша – Dracocephalum ruyschiana L. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. –2 Сон великий – Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – Pulsatilla patens (L.) Mill. – 2 Дзвоника ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4

Зозулині сльози серцелисті – Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні – Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні – Cypripedium calceolus L. – 3 Клокичка периста – Staphylea pinnata L. – 3 Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. – 3 Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith – 3 Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. – 3 Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – Lycopodiella inundata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна –Linnaea borealis L. – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – Thesium ebracteatum Hayne – 3 Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. – 3 Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий – Malaxis monophyllos (L.) Sw. –3 Меч-трава болотна – Cladium mariscus (L.) Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий – Epipogium aphyllum Sw. – 1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська – Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума – Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла –Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова –Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий –Dactylorhiza sambucina (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник

рідкоквітковий –Orchis laxiflora Зозулинець салеповий – Orchis morio L. – 3 Зозулинець чоловічий – Orchis mascula (L.) L. – 2 Зозулинець шоломоносний –Orchis militaris L. – 3 Зозулині сльози серцелисті –Listera cordata (L.) R.Br. – 0 Зозулині сльози яйцевидні –Listera ovata (L.) R.Br. – 3 Зозулині черевички справжні –Cypripedium calceolus L. – 3 Клокичка периста – Staphylea pinnata L. – 3 Ковила пірчаста – Stipa pennata L. – 1 Коральковець тричінадрізаний – Corallorhiza trifida Chatel. –3 Коручка болотна – Epipactis palustris (L.) Crantz – 2 Коручка пурпурова – Epipactis purpurata Smith –3 Коручка темно-червона – Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Bess. –3 Коручка чемерниковидна – Epipactis helleborine (L.) Crantz – 4 Лікоподієлла заплавна – Lycopodiella undata (L.) Holub – 3 Лілія лісова – Lilium martagon L. – 3 Ліннея північна – Linnaea borealis L. – 1 Ложечниця польська – Cochlearia polonica E.Froehl. – 1 Ломикамінь болотний – Saxifraga hirculus L. – 2 Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L. – 3 Льонолисник безприквітковий – ***, Thesium ebracteatum Hayne – 3 Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.) Rich. – 3 Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. – 3 Луроніум плаваючий – Luronium natans (L.) Rafin. – 0 Малаксис однолистий – Malaxis monophyllos (L.) Sw. – 3 Меч-трава болотна – Cladium mariscus (L.)

м’ясочервоний –Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий –Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий –Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes – 4 Пальчатокорінник Траунштейнера –Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса – Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó – 4 Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній – Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий – Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний –Lycopodium annotinum L. – 3 Попелівка Бессера – Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Росичка англійська – Drosera anglica Huds. – 2 Рябчик шаховий –Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча –Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий –Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна –Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий –Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий – Juncus subnodulosus Schrank – 3 Скополія карніолійська – Scopolia carniolica Jacq. – 3 Скрученик приємний – Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний – Spiranthes spiralis (L.) Chevall. –2 Сон великий –Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений –Pulsatilla patens(L.) Mill. – 2 Сон чорніючий –Pulsatilla nigricans Störck – 3 Тирлич весняний – Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево – Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2 Товстянка звичайна – Pinguicula vulgaris L. – 2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла –Viola alba Bess.

Pohl – 1 Молочай волинський – Euphorbia volhynica Bess. ex Racib. –3 Надбородник безлистий –Epipogium aphyllum Sw. –1 Неотіанта каптурувата – Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – 2 Осока богемська –Carex bohemica Schreb. – 3 Осока Буксбаума –Carex buxbaumii Wahlenb. – 1 Осока Девелла –Carex davalliana Smith – 2 Осока затінкова –Carex umbrosa Host – 4 Пальчатокорінник бузиновий –Dactylorhiza sambucina (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник м’ясочервоний – Dactylorhiza incarnata (L.) Soó – 4 Пальчатокорінник плямистий –Dactylorhiza maculata (L.) Soó – 3 Пальчатокорінник травневий –Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes –4 Пальчатокорінник Траунштейнера – Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soó – 1 Пальчатокорінник Фукса –Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó – 4 Підсніжник білосніжний –Galanthus nivalis L. – 2 Пізньоцвіт осінній – Colchicum autumnale L. – 4 Плавун щитолистий – Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze – 3 Плаун річний – Lycopodium annotinum L. –3 Попелівка Бессера – Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. – 3 Рябчик шаховий – Fritillaria meleagris L. – 2 Сальвінія плаваюча – Salvinia natans (L.) All. – 2 Сашник іржавий – Schoenus ferrugineus L. – 1 Сверція багаторічна – Swertia perennis L. – 1 Ситник бульбистий – Juncus bulbosus L. – 0 Ситник тупопелюстковий – Juncus subnodulosus Schrank – 3 Скополія карніолійська –Scopolia carniolica Jacq.

–4 Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа –Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма –Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля –Crocus heuffelianus Herb. – 1 Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris L. – 2 Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrum-carolinum L. – 2 Щитолисник звичайний – Hydrocotyle vulgaris L. – 3 Язичник буковинський – Ligularia bucovinensis Nakai – 1 Язичок зелений – Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Аденофора лілієлиста – Adenophora lilifolia (L.) A.DC. –3 Азинеума сірувата – Asyneuma canescens (Waldst. et Kit.) Griseb. et Schenk – 3 Аконіт волотистий – Aconitum paniculatum Lam. – 3 Аконіт Дегена – Aconitum degenii Gáyer – 4 Аконіт строкатий – Aconitum variegatum L. – 3 Альдрованда пухирчаста – Aldrovanda vesiculosa L. – 3 Аморія Бонанна – Amoria bonannii (C.Presl) Roskov – 4 Андромеда багатолиста – Andromeda polifolia L. – 3 Армерія звичайна – Armeria vulgaris Willd. – 3 Арум альпійський – Arum alpinum Schott et Kotschy – 3 Арум Бессера – Arum besserianum Schott – 3 Аспленій зелений – Asplenium viride Huds. – 3 Астрагал датський – Astragalus danicus Retz– 3 Багатоніжка проміжна – Polypodium interjectum Shivas –3 Багаторядник Брауна – Polystichum braunii (Spenn.) Fée – 3 Багно звичайне – Ledum palustre L. – 2 Безщитник розставленолистий – Athyrium distentifolium Tausch ex Opiz – 0 Блехнум колосистий – Blechnum spicant (L.) Roth – 3 Борідник паростковий – Jovibarba sobolifera (Sims) Opiz – 4 Бородач звичайний – Botriochloa ischaemum (L.) Keng – 3

–3 Скрученик приємний – Spiranthes amoena (Bieb.) Spreng. – 1 Скрученик спіральний – Spiranthes spiralis (L.) Chevall. – 2 Сон великий –Pulsatilla grandis Wend. –1 Сон відхилений – Pulsatilla patens (L.) Mill. –2 Сон чорніючий – Pulsatilla nigricans Störck –3 Тирлич весняний – Gentiana verna L. – 0 Тис негній-дерево – Taxus baccata L. – 2 Товстянка двоколірна – Pinguicula bicolor Wołoszcz. – 2 Тофільдія чашечкова – Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. – 4 Траунштейнера куляста – Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – 3 Фіалка біла – Viola alba Bess. – 4 Хамарбія болотна – Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze – 1 Цибуля ведмежа – Allium ursinum L. – 3 Цибуля пряма –Allium strictum Schrad. – 0 Шафран Гейфеля – Crocus heuffelianus Herb. –1 Шейхцерія болотна – Scheuchzeria palustris L. –2 Шолудивник королівський – Pedicularis sceptrumcarolinum L. – 2 Щитолисник звичайний –Hydrocotyle vulgaris L. –3 Язичник буковинський – Ligularia bucovinensis Nakai – 1 Язичок зелений – Coeloglossum viride (L.) C.Hartm. – 2 Дзвоники ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4

Будяк сизий – Carduus glaucinus Holub – 1 Бурачок пустельний – Alyssum desertorum Stapf – 4 В’язіль увінчаний – Coronilla coronata L. – 3 Верба лапландська – Salix lapponum L. – 2 Верба мирзинолиста (чорніюча) – Salix myrsinifolia Salisb. – 3 Верба сілезька – Salix silesiaca Willd. – 3 Верба чорнична – Salix myrtilloides L. – 1 Вербозілля гайове – Lysimachia nemorum L. – 3 Вечорниці лісові – Hesperis sylvestris Crantz – 3 Вишня кущова (степова) – Cerasus fruticosa Pall. – 3 Вівсюнець знебарвлений – Helictotrichon praeustum (Reichenb.) Tzvel. – 3 Вівсюнець пустельний – Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski – 1 Вівсюнець Шелла – Helictotrichon schellianum (Hack.) Kitag. – 3 Відкасник безстебловий – Carlina acaulis L. – 3 Вовчок білий – Orobanche alba Steph. – 3 Вовчок блідоквітковий – Orobanche pallidiflora Wimm. et Grab. – 3 Вовчок високий – Orobanche elatior Sutt. – 3 Вовчок гірчаковий – Orobanche picridis F.Schultz – 3 Вовчок ельзаський – Orobanche alsatica Kirschl. – 3 Вовчок жовтий – Orobanche lutea Baumg. – 4 Вовчок малий – Orobanche minor Smith – 3 Вовчок самосиловий – Orobanche teucrii Holandre – 3 Вовчок синюватий – Orobanche coerulescens Steph. –4 Вовчок стрункий – Orobanche gracilis Smith – 3 Водяний жовтець щитовидний – Batrachium peltatum (Schrank) Bercht. et J.Presl – 4 Водяний різак алоевидний – Stratiotes aloides L. – 4 Волошка Доміна – Centaurea dominii (Dostál) Dubobik – 4 Волошка м’яка – Centaurea mollis Waldst. et Kit. – 4 Волошка стиснута – Centaurea stricta Waldst. et Kit. – 3 Вужачка звичайна – Ophioglossum vulgatum L. – 3 Гвоздика несправжньопізня – Dianthus pseudoserotinus

Błocki – 3 Гвоздика перетинчаста – Dianthus membranaceus Borb. –3 Гвоздика пишна – Dianthus superbus L. – 3 Гвоздика піскова – Dianthus arenarius L. – 2 Голокучник Робертів – Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm. – 3 Горицвіт весняний – Adonis vernalis L. – 2 Горлянка пірамідальна – Ajuga pyramidalis L. – 3 Горошок горохоподібний – Vicia pisiformis L. – 4 Гронянка віргінська – Botrychium virginianum (L.) Sw. – 3 Грушанка зеленоцвіта – Pyrola chlorantha Sw. – 4 Грушанка середня – Pyrola media Sw. – 4 Грястиця іспанська – Dactylis hispanica Roth – 3 Дельфіній клиновидний – Delphinium cuneatum Stev. ex DC. – 4 Дерен справжній – Cornus mas L. – 1 у природних ценозах Дзвоники ялицеві – Campanula abietina Griseb. et Schenk. – 4 Дрік германський – Genista germanica L. – 3 Дуб скельний – Quercus petraea L. ex Liebl. – 3 Жабриця гірська – Seseli libanotis (L.) Koch – 3 Живокіст дрібночашечковий – Symphytum microcalyx S.G.Gmel. – 4 Живокіст серцевидний – Symphytum cordatum Waldst. et. Kit. ex Willd. – 3 Жовтець Запаловича – Ranunculus zapałowiczii Pacz. – 3 Жовтозілля болотне – Senecio paludosus L. – 2 Жовтозілля тіньове – Senecio umbrosus Waldst. et Kit. – 3 Жовтозілля Швецова – Senecio schvetzovii Korsh. – 3 Залізняк бульбистий – Phlomis tuberosa L. – 3 Заполонь гладка – Phelipanche laevis (L.) Holub – 3 Заполонь пурпурова – Phelipanche purpurea (Jacq.) Soják – 3 Заяча капуста карпатська – Hylotelephium carpaticum (G.Reuss) Soják – 3 Заяча капуста Рупрехта – Hylotelephium ruprechtii (Jalas) Tzvel. – 4 Звіробій сланкий – Hypericum humifusum L. – 3

Звіробій стрункий – Hypericum elegans Steph. – 3 Зірочки чохлуваті – Gagea spathacea (Hayne) Salisb. – 4 Зірочник товстолистий – Stellaria crassifolia Ehrh. – 4 Каулінія мала – Caulinia minor (All.) Coss. et Germ. – 4 Кизильник чорноплідний – Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt – 3 Козлятник лікарський – Galega officinalis L. – 4 Комиш укорінливий – Scirpus radicans Schkuhr – 4 Конюшина блідо-жовта – Trifolium ochroleucon Huds. – 3 Косарики черепитчасті – Gladiolus imbricatus L. – 2 Костриця макутринська – Festuca macutrensis Zapał. – 4 Костриця несправжньодалматська – Festuca pseudodalmatica Krajina – 4 Костриця піщанолюбива – Festuca psammophila (Hack. ex Čelak.) Fritsch – 3 Костриця поліська – Festuca polesica Zapał. – 3Костриця Регеля – Festuca regeliana Pavl. – 4Костриця різнолиста – Festuca heterophylla Lam. – 2 Костриця шорстколиста – Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina – 3 Кропива київська – Urtica kioviensis Rogow. – 4 Крупка дібровна – Draba nemorosa L. – 4 Кукіль звичайний – Agrostema gitago L. – 1 Кульбаба польська – Taraxacum polonicum Matecka et Soest – 4 Куничник мінливий – Calamagrostis varia (Schrad.) Host – 3 Купальниця висока – Trollius altissimus Crantz – 4 Купальниця європейська – Trollius europaeus L. – 3 Купина коротковолосиста – Polygonatum hirtum (Bosc. ex Poir.) Pursh – 3 Кушир підводний – Ceratophyllum submersum L. – 4 Ласкавець довголистий – Bupleurum longifolium L. – 4 Латаття біле – Nymphaea alba L. – 2 Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida J.Pres – 2 Леєрсія рисовидна – Leersia oryzoides (L.) Sw. – 3 Леопольдія чубкувата – Leopoldia comosa (L.) Parl. – 3 Лепеха звичайна – Acorus calamus L. – 4

Лепешняк відхилений – Glyceria declinata Bréb. – 4 Лещиця висока – Gypsophila altissima L – 3 Лещиця волотиста – Gypsophila paniculata L. – 3 Липа широколиста – Tilia platyphyllos Scop. – 3 Лисохвіст тростиновий – Alopecurus arundinaceus Poir. –4 Листовик сколопендровий – Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. – 2 Ломикамінь зернистий – Saxifraga granulata L. – 3 Ломикамінь трипальчастий – Saxifraga tridactylites L. – 4 Ломиніс виноградолистий – Clematis vitalba L. – 4 Ломиніс цілолистий – Clematis integrifolia L. – 0 Лопух дібровний – Arctium nemorosum Lej. – 3 Люпинник п’ятилистковий – Lupinaster pentaphyllus Moench – 0 Льон багаторічний – Linum perenne L. – 3 Льонолисник альпійський – Thesium alpinum L. – 0 Льонолисник льонолистий – Thesium linophyllon L. – 4 Малий комонник зігнутий – Succisella inflexa (Kluk) G.Beck –3 Медунка вузьколиста – Pulmonaria angustifolia L. – 4 Медунка м’яка – Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem. – 3 Миршавиця польова – Aphanes arvensis L. – 4 Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. – 2 Настурція лікарська – Nasturtium officinale R.Br. – 4 Незабудка альпійська – Myosotis alpestris F.W.Schmidt – 3 Нечуйвітрик оранжевочервоний – Pilosella aurantiaca (L.) Schultz et Sch.Bip. – 3 Ожика лісова – Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin – 2 Ожина Бертрама – Rubus bertramii G.Braun – 4 Ожина Веста – Rubus vestii Focke – 4 Ожина незграбна – Rubus rudis Weihe et Nees – 4 Ожина пригріта – Rubus apricus Wimm. – 4 Ожина Шлейхера – Rubus schleicheri Weihe ex Tratt. – 4 Оман блошиний – Inula coniza DC. – 3 Омег банатський – Oenanthe banatica Heuff. – 4 Омела австрійська – Viscum austriacum Wiesb. – 4

Ореоптерис краєсім’яний – Oreopteris limbosperma (All.) Holub – 3 Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris L. – 3 Осока Бігелова – Carex bigelowii Torr. ex Schwein. – 3 Осока вузьколиста – Carex stenophylla Wahlenb. – 2 Осока двудомна – Carex dioica L. – 1 Осока звисла – Carex pendula Huds. – 3 Осока кореневищна – Carex rhizina Blytt ex Lindbl. – 2 Осока лапкоподібна – Carex pediformis C.A.Mey. – 3 Осока лапчаста – Carex ornithopoda Willd. – 4 Осока остюкова – Carex atherodes Spreng. – 3 Осока поникла – Carex demissa Hornem. – 4 Осока приземкувата – Carex supina Willd. ex Wahlenb. – 4 Осока притуплена – Carex obtusata Liljebl. – 1 Осока ситничковидна – Carex juncella (Fries) Th.Fries – 4 Осока тонкокореневищна – Carex chordorrhiza Ehrh. – 2 Осока торфова – Carex heleonastes Ehrh. – 2 Осока Хоста – Carex hostiana DC. – 3 Осока щетиниста – Carex strigosa Huds. – 1 Осока ячменевидна – Carex hordeistichos Vill. – 4 Осот клейкий –Circium erisithales (Jacq.) Scop. – 3 Осот паннонський – Cirsium pannonicum (L. fil.) Link – 3 Очиток шестирядний – Sedum sexangulare L. – 4 Первоцвіт безстебловий – Primula acaulis (L.) L. – 3 Переліска яйцевидна – Mercurialis ovata Sternb. et Hoppe – 3 Переломник видовжений – Androsace elongata L. – 4 Перлівка одноквіткова– Melica uniflora Retz. – 2 Перлівка трансільванська – Melica transsilvanica Schur – 3 Перстач англійський – Potentilla anglica Laicharding – 4 Перстач білий – Potentilla alba L. – 3 Перстач дрібненький – Potentilla x pusilla Host. – 3 Півники сибірські – Iris sibirica L. – 3 Півники угорські – Iris hungarica Waldst. et Kit. – 3 Підмаренник круглолистий – Galium rotundifolium L. – 0 Підмаренник мареновидний – Galium rubioides L. – 3 Підмаренник польський –

Galium x polonicum Błocki – 1 Плавушник болотний – Hottonia palustris L. – 2 Плаун булавовидний (звичайний) – Lycopodium clavatum L. – 3 Плеуросперм австрійський – Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm. – 3 Попелівка чубата – Tephroseris papposa (Reichenb.) Schur – 3 Поросинець голий – Hypochoeris glabra L. – 3 Приворотень балтійський – Alchemilla baltica Sam. ex Juz. –4 Приворотень Валаса – Alchemilla walasii Pawł. – 4 Приворотень голостебельний – Alchemilla glabricaulis Lindb. fil. – 4 Приворотень жовто-зелений – Alchemilla xanthochlora Rothm. – 4 Приворотень сизуватий – Alchemilla glaucescens Wallr. –4 Пухирник малий – Utricularia minor L. – 2 Пухирник південний – Utricularia australis R.Br. – 2 Пухирник середній – Utricularia intermedia Hayne – 2 Пухирник судетський – Cystopteris sudetica A.Br. et Milde – 2 Пухівка струнка – Eriophorum gracile Koch – 2 Рдесник довгий – Potamogeton praelongus Wulf. –4 Рдесник маленький – Potamogeton pusillus L. – 4 Рдесник Фріса – Potamogeton fresii Rupr. – 4 Ринхоспора біла – Rhynchospora alba (L.) Vahl – 2 Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia L. – 2 Ряска горбата – Lemna gibba L. – 4 Рястка зонтична – Ornithogalum umbellatum L. – 4 Серадела дрібненька – Ornithopus perpusillus L. – 3 Серпій різнолистий – Serratula lycopifolia (Vill.) A.Kerner – 2 Синюха голуба – Polemonium caeruleum L. – 3 Синяк руський – Echium russicum J.F.Gmel. – 3 Ситник розчепірений – Juncus squarrosus L. – 3 Ситняг карніолійський – Eleocharis carniolica Koch – 2 Ситняг п’ятиквітковий – Eleocharis

quinqueflora(F.X.Hartm.) O.Schwarz – 4 Скабіоза голубина – Scabiosa columbaria L. – 3 Скереда м’яковолосиста – Crepis mollis (Jacq.) Aschers. – 3 Скереда обкусана – Crepis praemorsa (L.) Tausch – 3 Скорзонера австрійська – Scorzonera austriaca Willd. – 1 Скорзонера іспанська – Scorzonera hispanica L. – 1 Скорзонера низька – Scorzonera humilis L. – 2 Скорзонера пурпурова – Scorzonera purpurea L. – 3 Смовдь кминолиста – Peucedanum carvifolia Vill. – 4 Солонець європейський – Salicornia europaea L. –4 Солонечник льонолистий – Galatella linosyris (L.) Reichenb. fil. – 3 Стелюшок солончаковий – Spergularia salina J. et C.Presl –4 Стоколос прямий – Bromopsis erecta (Huds.) Fourr. – 4 Страусове перо звичайне – Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. – 3 Стрептоп листообгортний – Streptopus amplexifolius (L.) DC. – 3 Суріпиця пряма – Barbarea stricta Andrz. – 3 Сухоребрик стиснутий – Sisymbrium strictissimum L. – 3 Теліптерис болотяний – Thelypteris palustris Schott – 3 Тетрагонолобус морський – Tetragonolobus maritimus (L.) Roth – 0 Тимелея звичайна – Thymelaea passerina (L.) Coss. et Germ. – 4 Тирличник війчастий – Gentianopsis ciliata (L.) Ma – 4 Тирличничок жовтуватий – Gentianella lutescens (Velen.) Holub – 3 Тисдалія голостебла – Teesdalia nudicaulis (L.) R.Br. –4 Тризубець морський – Triglochin maritimum L. – 3 Тринія багатостеблова – Trinia multicaulis (Poir.) Schischk. – 3 Трищетинник сибірський – Trisetum sibiricum Rupr. – 4 Фегоптерис з’єднуючий – Phegopteris connectilis (Michx.) Watt – 3 Ферульник лісовий – Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb. – 3 Фіалка гірська – Viola montana L. – 3 Фіалка персиколиста – Viola persicifolia Schreb. – 3

Фіалка різнолиста – Viola epipsila Ledeb. – 1 Хвощ великий – Equisetum telmateia Ehrh. – 3 Хвощ зимуючий – Equisetum hyemale L. – 3 Хвощ рябий – Equisetum variegatum Scheich. ex Web. et Mohr – 4 Цанікелія болотна – Zannichellia palustris L. – 4 Чебрець чергововолосистий – Thymus alternans Klok. –4 Чемериця чорна – Veratrum nigrum L. – 3 Чина гладенька – Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Gren. – 3 Чина гороховидна – Lathyrus pisiformis L. – 3 Чина паннонська – Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke – 3 Чистець альпійський – Stachys alpina L. – 4 Шавлія поникла – Salvia nutans L. – 1 Шипшина бедренцелиста – Rosa pimpinellifolia L. – 3 Шипшина Вілібальда – Rosa wilibaldii Chrshan. – 4 Шипшина гальська – Rosa gallica L. – 3 Шипшина повисла – Rosa pendulina L. – 3 Шипшина сиза – Rosa glauca Pourret – 3 Шипшина сіро-блакитна – Rosa caesia Smith – 4 Шолудивник Кауфмана – Pedicularis kaufmannii Pinzg. – 3 Шолудивник лісовий – Pedicularis sylvatica L. – 3 Щитник гребенястий – Dryopteris cristata (L.) A.Gray –2 Щитник розпростертий – Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenkins et Jermy – 4 Юринея вапнякова – Jurinea calcarea Klok. – 3 Усього 367

108

Відомості про охорону та відтворення дикорослих рослин наведені в таблиці 5.12. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.12 Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Львівська область

108

29 синтаксонів

5.2.4. Адвентивні види рослин Дані про співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори наведені в таблиці 5.13. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Львівської обл. Таблиця 5.13 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число ксенофітів

% від всіх ксенофітів

Європейська

130

35, 5

21, 4

Південноєвропейськоазіатська

15, 7

11, 6

Східноєвропейськоазіатська

4, 7

6, 3

Азіатська

14, 8

22, 3

Американська

16, 2

36, 6

Африканська

0, 8

1, 8

Невизначеного походження

12, 1

Згідно з матеріалами багаторічних досліджень, флора Львівської області налічує понад 364 види-антропофіти – адвентивний в широкому розумінні елемент флори, що становить 22% її загального складу. Відповідно до прийнятої класифікації адвентивних видів рослин щодо їх флорологічних характеристик, виявлено 101 адвентивних, 10 антропогенних, 4 резистентних археофітів, тобто видів, що були занесені на територію області до XVII століття, для 22 археофітів їх категорія не може бути визначеною. В області налічується 112 ксенофітів, тобто видів, що були занесені в останні два століття, з яких 76 видів належать до епекофітів, 31 – до геміагріофітів, 5 – до голоагріофітів. Із 115 діафітів 11 становлять ефемерофіти, 102 – ергазіофіти, 2 – ергазіофіти антропогенного походження. Всю різноманітність типів ареалів антропофітів, при певному наближенні, можна звести до семи груп. Географо-генетичний аналіз антропофітів показав переважання європейських – 121 (33,2%) і південноєвропейськозахідноазійських видів – 61 (16, 7%). Східноєвропейсько-азійські та азійські види відповідно становлять 6,0 і 14,8%. Важливим джерелом заносних рослин служив також американський континент – 59 (16,2%). При чому в групі ксенофітів американські види становлять 41% і значно переважають над іншими групами. Значно менша доля африканського елементу – 0,8%. Серед синантропних видів представлена певна кількість карантинних рослин. Найбільшу небезпеку на сьогодні становить амброзія полинолиста, котра інтенсивно розширює свій ареал і за останні 5 років з’явилася практичну в усіх районах області, включаючи й гірські, причому в рівнинній частині в окремих районах (Жовківський, Яворівський, Перемишлянський, Радехівський, Сокальський) трапляється масово. Поширенню цього виду сприяють зміни погодних умов в бік потепління, що спостерігаються в останні роки. Із загальним потеплінням можна пов’язувати також появу видів роду коріспермум, які раніше в області не траплялися. 89

Трапляння таких небезпечних карантинних рослин як акроптілон повзучий, грінделія розчепірена є дуже незначним і не становить істотної загрози. 5.2.5. Стан зелених насаджень України Зелені насадження завжди були неодмінною, обов’язковою складовою містобудівного каркасу міста. До системи зелених насаджень належать міські ліси та міські насадження загального користування. внутрішньоквартальні насадження житлових районів, насадження вулиць, парки, газони, квітники та інші насадження, включаючи об’єкти природно-заповідного фонду. Площа зелених насаджень Львова за різними категоріями становить 33286 га, у тому числі в межах міста 4419 га, або майже 26% від площі міста. Лісопаркова частина зеленої зони міста, яка підпорядкована ДП «Львівське ЛГ» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, займає 28867 га (8 лісництв – Борщівське, Брюховицьке, Завадівське, Винниківське, Красівське, Липниківське, Лапаївське і Товщівське). Площа лісів у межах міста (Винниківське, Завадівське і Брюховицьке лісництва) становить 3447 га. В них не проводяться рубки головного користування. Санітарний стан лісів оцінюється як задовільний. Значною проблемою лісопаркової частини міста є заїзд автотранспорту у приміські ліси, його паркування і самовільне облаштування місць відпочинку мешканців та засмічення окремих ділянок. На одного мешканця Львова припадає близько 54 м 2 зелених міських насаджень. Забезпечення потреб міста посадковим матеріалом здійснюють 3 квіткових господарства комунального підприємства “Львівський міський виробничий трест зеленого господарства”, ВАТ “Агрокультура”, ВАТ “Зеленбуд” і розсадник Українського державного лісотехнічного університету. Рівень забезпечення потреб міста посадковим матеріалом оцінюється: на 100% для квітів. 50% - для чагарників і лише на 20% - для дерев. За останній період у м. Львові створено 2 нових парки загальною площею 1,4 га та висаджено 1780 дерев та 5600 кущів. Інформація про заходи спрямовані на озеленення населених пунктів наведена в таблиці 5.14. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.14 Заходи

Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Створено нових зелених насаджень, га

60,58

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га

223,15

Проведено догляд за насадженнями, га

2315,0

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Площа мисливських угідь області становить: 1 млн. 752 тис. 988 га., з яких : польові угіддя – 1 млн. 047 тис.826 га., лісові – 657 тис 913 га. та водно-болотні – 47 тис.249 га. Веденням мисливського господарства займається 65 користувачів мисливських угідь, серед них:  14 підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства, з них 1 державне мисливське господарство «Стир»;  15 районних та міських рад УТМР;  10 районних та міських ТМІР «Лісівник» ;  4 господарства військового товариства Західного регіону України;  2 господарства фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»;  20 мисливських господарств (4 окремі районні товариства та 16 приватної форми власності). Загальна чисельність працівників, зайнятих у мисливському господарстві області станом на 01.01.2009 року становила 344 чоловіки, в тому числі 38 мисливствознавців. Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» створено єгерську службу, штатна чисельність якої становить 204 єгері, на одного єгеря в середньому припадає 8,6 тис. га угідь, що відповідає вимогам. Крім того, контроль за веденням мисливського господарства в районах області здійснює 19 районних мисливствознавців, які входять в штат підприємств Львівського облуправління лісового та мисливського господарства та лісова охорона, яка налічує понад 1,5 тис. працівників. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин у порівнянні з 2007 роком: Копитних у 2008 році в порівнянні з минулим роком збільшилось на 495 голів, що становить 3 % при середніх нормах приросту 15-30%. В порівнянні з 2000 роком чисельність копитних зросла на 6 тис. 137 голів, що відповідно становить 59 %, чисельність хутрових видів тварин зросла на 1462 голови, що становить 1,9 % при середніх нормах приросту 10-20%. Аналізуючи динаміку чисельності диких тварин потрібно відмітити, що за останні роки є незначне збільшення чисельності основних видів мисливських звірів та птахів в порівнянні з минулим роком та суттєве збільшення чисельності в порівнянні з 2000 роком. Динаміка чисельності мисливських тварин наведена у таблиці. Відомості про динаміку чисельності окремих видів мисливських тварин наведені в таблиці 5.15. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.15 Види мисливських тварин

2000

2005

2006

2007

2008

Копитні

10344

14602

15315

15986

16481

Хутрові

66114

77680

78961

79022

80484

Пернаті

172324

210602

200599

199698

219538

Ведення мисливського господарства, охорона державного мисливського фонду та виявлення випадків порушення правил полювання користувачами мисливських угідь залишаються на низькому рівні, про що свідчать результати перевірок та дані статистичної звітності. Посадовими особами природоохоронних органів та мисливських господарств в 2008 році виявлено 310 порушень правил полювання, з них: 33 – працівниками державної лісової охорони; 28 – працівниками Держекоінспекції; 2 – громадськими інспекторами довкілля; решта 147 протоколів складено штатними працівниками товариств, що становить 0,7 протоколи на 1-го єгеря за винятком окремих користувачів, (ТМР «Крижень» - 21, ДП «Стрийський ЛГ» - 14, Миколаївська р/р УТМР – 11). Стягнено штрафів в розмірі 22 тис. 622 грн., завдані збитки становили 10 тис. грн., які стягнуто з порушників. Не всіма користувачами забезпечується виконання спільних заходів щодо проведення рейдової роботи з правоохоронними та природоохоронними органами, спрямованої на охорону державного мисливського фонду. Окремі користувачі не простежують хід розгляду адмінсправ на порушників правил полювання. Не складено жодного протоколу на порушників правил полювання працівниками мисливських господарств: ДП «Буський ЛГ», ДП «Дрогобицький ЛГ», ФСТ «Динамо» МГ «Прикордонник», ТВМР ЗРУ МГ «Голобутівська дача», ТМР «Дністер», ТзОВ МГ «Вепр», ТзОВ МГ «Зубр», ТзОВ МГ «Надбужжя», ТзВО МГ «Тустань», ТзВО МГ «Золота липа», ВАТ «Шляхбудсервіс», ПП МГ «Екобескид», ПП МГ «Динаміт», ГОМР «Фазан». Користувачами не забезпечується 100% повернення мисливцями відстрілочних карток на право полювання, внаслідок чого мають місце недостовірні дані щодо обсягів використання об’єктів державного мисливського фонду, що спричиняє допущення неточностей звітних даних при складанні держстатзвітності. Позитивним результатом роботи за останні рік є проведення мисливського упорядкування угідь усіма користувачами окрім тих яким надано мисливські угіддя в 2008 році (ТзОВ МГ "Вепр", ПП "Екобескид", ВАТ "Шляхбудсервіс", ПП "Біон", ПП МГ "Динаміт"). Однак стан ведення мисливського господарства та виконання умов договору ведення мисливського господарства окремими користувачами потребують поліпшення. Заходи, спрямовані на відтворення диких тварин користувачами мисливських угідь, зводяться переважно до заготівлі кормів та викладки їх для підгодівлі у зимовий період в лісових угіддях. У більшості польових угідь відсутні біотехнічні споруди (солонці, годівниці, шалашики, піднавіси) для зайців, куріпок, тобто в цих угіддях не проводиться їх підгодівля. Затрати на ведення мисливського господарства в цілому по області за 2008 рік становлять 6 262 418 грн. З них, на охорону і відтворення включаючи біотехнічні заходи витрачено 1млн. 898 тис. 175 грн. Витрати перевищують надходження, які становлять 2 млн. 336тис. 623грн. в 2,7 рази. Така тенденція спостерігається в громадських організаціях (Товариствах), де частина видатків погашується за рахунок членських внесків, в приватних господарствах ці збитки погашаються за рахунок власника або співвласників (акціонерів). 92

ФОТО На виконання ст.34 Закону України «Про тваринний світ» та ст.30 Закону «Про мисливське господарство та полювання» щодо раціонального невиснажливого використання та забезпечення охорони мисливської фауни, проведення комплексних заходів, спрямованих на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин одинадцять користувачів мисливських угідь займались вольєрним розведенням диких тварин. Всього у вольєрах утримується 8 благородних оленів та 109 кабанів. Переселенням, акліматизацією та реакліматизацією мисливських та видів тварин, занесених до Червоної книги України займаються два господарства: НПП «Сколівські Бескиди» та ДП МГ «Стир». Виконання та реалізація Плану дій щодо збереження зубра в фауні України покладено на користувачів угідь, де заплановано розселення зубра, зокрема на НПП «Сколівські Бескиди» та ДП МГ «Стир». З часу виконання Плану (2007р.) в ДП МГ «Стир» з ДП «Хмільницький лісгосп» Вінницької області завезено 8 голів зубра (4 голови в 2007 та 4 голови 2008 роках), які дали 3 голови потомства. Очікується ще завести 4 голови у 2009 році. На заходи з поліпшення кормової бази завезеним та існуючим в природі зубрам з фонду ОНПС в Львівській області 2008 році виділено кошти в сумі 50 тис.грн. На базі НПП «Сколівські Бескиди» створено інформаційно еколого-освітний центр з метою популяризації знань про популяцію бурого ведмедя та зубра в Карпатах. На ці заходи в 2008 році з фонду ОНПС в Львівській області виділено кошти в сумі 19,5 тис.грн. Обсяги добування мисливських тварин ще раз підкреслюють завищення чисельності мисливських тварин при проведенні обліків, або непрофесійність штатних працівників господарства. Результатом цього є вкрай низька результативність полювань та обсяги добування тварин, що наводиться в таблиці. Дані про добування деяких видів мисливських тварин наведені в таблиці 5.16. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.16 Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

2006

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

дані відсутні

2000 2005

Видано ліцензій, шт.

Олень бл.

Козуля

294

424

264

Кабан

229

396

183

Куниця

155

119

Тхір

Бобер

272

274

241

Ондатра

Білка

Олень бл.

Козуля

324

428

289

Кабан

286

436

204

Куниця

180

129

Тхір

278

232

2007

2008

Бобер

Ондатра

Білка

Олень бл.

Козуля

371

519

345

Кабан

348

502

312

Куниця

207

152

Тхір

Бобер

Ондатра

245

177

Білка

Олень бл.

Козуля

427

544

404

Кабан

429

599

387

Куниця

173

141

Тхір

Бобер

Ондатра

194

170

Для вирішення проблем у галузі оптимізації використання об’єктів державного мисливського фонду необхідно: - розвивати туризм і мисливство рахунок коштів з різних джерел (державні кошти, приватний капітал та кошти іноземних інвесторів); - суттєво підняти відповідальність правоохоронних органів та судів при розгляді справ з порушення правил полювання; - значно поліпшити роботу лісової охорони, єгерської служби з попередження та виявлення фактів браконьєрства, забезпечити надійну охорону державного мисливського фонду, вивільнивши її від невластивих їй функцій, а також шляхом підняття посадових окладів та розмірів страхування здоров’я і життя; - покращити матеріально-технічну базу установ та їх відділів на яких покладено охорону державного мисливського фонду; - підвищити рівень відповідальності за незаконне полювання та не допускати безкарності за ці правопорушення. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.96р. № 552 «Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів» у Львівській області промисловими ділянками водних об’єктів визначено басейн р.р. Дністер і Зах. Буг з водосховищем. У 2005-2006 роках промисловий вилов риби проводився у відповідності з розробленим Режимом (2003р.) і його Доповненням (25.11.05р.) на Добротвірському водосховищі площею 720га риболовецькими бригадами Добротвірської ТЕС. При річних обсягах вилову риби: – 25,5 т. у 2005р., виловлено – 2,8 т., у 2006р. 34,1 т. виловлено в січні - березні – 0,08 т. В зв’язку з порушенням режиму рибальства, а саме: через не проведення необхідних меліоративних робіт, і зариблення Добротвірського водосховища, дозвіл на вилов риби в літній – осінній період Західним Державним басейновим управлінням охорони водних живих ресурсів Добротвірській ТЕС не видавався. У 2007 році промисловий вилов риби на цьому водосховищі проводився ПП Хаником. При квотах 28,3т. виловлено – 5,8 т. 94

Інформація про вилов риби наведена в таблиці 5.17. Динаміка вилову риби Таблиця 5.17 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

інформація відсутня

2000 2005

Водосховище Добротвірської ТЕС

25,5

2,8

2006

Водосховище Добротвірської ТЕС

34,1

0,08

2007

Водосховище Добротвірської ТЕС

28,3

5,8

2008

Водосховище Добротвірської ТЕС

36,7

11,84

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України З ініціативи Держуправління Львівською обласною радою прийнято рішення від 13.06.2007р. № 342 «Про заходи щодо охорони рідкісних і зникаючих видів тварин, що підлягають особливі охороні на території Львівської області». Цим рішенням затверджено Список тварин занесених до Червоної Книги України, які поширені на території Львівської області та підлягають особливі охороні, також затверджено перелік регіонально рідкісних видів тварин, що не занесені до Червоної Книги України і потребують охорони в межах Львівської області. Одним із пріоритетних завдань Держуправління є збереження біорізноманіття. На території області реалізуються заходи Програм щодо збереження та відтворення бурого ведмедя, зубра та глухаря в Львівській області. Поставлено завдання щодо розробок регіональної Програми збереження та відтворення глухаря НПП «Сколівські Бескиди». Відомості про охорону та відтворення тварин наведені в таблиці 5.18. Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.18 Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Львівська область

136 видів, загальна кількість особин не встановлена

Відомості про кількість видів фауни, яким загрожує небезпека наведені в таблиці 5.19. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.19 Назва виду

Види, яким загрожує небезпека 2005

2006

2007

2008

Зубр

Бурий ведмідь

Рись

Дикий кіт

Глухар

Лось

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними На виконання ветеринарно-санітарних вимог користувачами мисливських угідь у весняний період проведено: - відстріл дикої перелітної та синантропної птиці з метою проведення досліджень на хворобу Нюкасла і високо патогенний грип птиці. Для дослідження на хворобу Нюкасла дикої та перелітної відібрано - 46 проб та синантропної птиці - 95 проб, на високо патогенний грип птиці дикої та перелітної відібрано - 44 проби та синантропної - 97 проби. Позитивно реагуючої птиці не виявлено. - до лабораторій ветеринарної медицини подано на дослідження на сказ – 377 патматеріалів від лисиць, 4 від куниць, 3 від вовків, 2 від єнотовидних собак і по 1 від білки, кажана та хом’яка. В результаті проведених досліджень було виявлено 6 випадків захворювання на сказ у лисиць (Сокальський р-н м. В.Мости, с.Теляж, Пермишлянський р-н с.Мерещів, Золочівський р-н с.Бортків, Сколівський р-н с.В.Синьовидне, Бродівський р-н с.Паньківці). - до лабораторій ветеринарної медицини протягом звітного року подано 130 проб крові від диких тварин на дослідження бруцельоз, 141 на лептоспіроз та 12 проб крові від диких свиней на африканську чуму свиней та хворобу Ауєскі. Результати відємні. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Хребетних тварин-вселенців на території області виявлено понад 440, з них до інвазійних видів належить 17-18, що становить майже 10 %. Відомості про хребетні тварини-вселенці виявлені на території області наведені в таблиці 5.20. Хребетні тварини-вселенці виявлені на території області Таблиця 5.20 Загальна кількість видів

Інвазійні види, %

Риби

Види тварин

11-12

Земноводні

Плазуни

Птахи

281

1-5

Ссавці

Разом:

442

9-10

Найбільше видівв-селенців виявлено серед риб, оскільки майже всі ці види були інтродуковані для вирощування в риборозплідних ставах. Чисельність їх є стабільна і, переважно, підтримується завдяки штучному підтриманню популяції. Виключення становить лише один вид – головешка. Цей вид поширюється спонтанно, протягом останніх десятиліть, заселивши практично всі водойми території області. Він становить певну загрозу для популяцій деяких аборигенних видів риб, поїдаючи їхню ікру і мальків. 96

Серед земноводних і плазунів вселенців на території області не виявлено. Оскільки саме питання визначення «вид-вселенець» є не достатньо добре опрацьоване, зарахування птахів до цього статусу також є проблематичним. Серед видів-вселенців з класу ссавців можна виділити дві групи: види вольєрного утримання і вільноживучі. До видів вольєрного утримання можна зарахувати лань (Dama dama). З точки зору проблеми видів-вселенців, значного важливішими є вільноживучі види. З копитних до них належить плямистий олень (Cervus Nippon); з хижих собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides, з гризунів - ондатра Ondatra zibethicus, пацюк сірий Rattus norvegicus. Плямистий олень сьогодні зберігся в дуже незначній кількості, лише на території деяких мисливських господарств. На сьогоднішній день спостерігається схрещування самок з благородним оленем який витісняє підчас гону самців плямистого. Дане питання потребує наукових досліджень. Єнотоподібний собака – широко розповсюджений хижак на території рівнинної частини області. Його чисельність оцінюється в близько 120 особин. Вид заселив місця з підвищеною зволоженістю: заболочені річкові долини, окраїни боліт, сирі луки, зарості очеретів на берегах водойм, розріджені листяні ліси, що характеризуються густим підліском. Це – типовий еврифаг; окрім різних частин рослин, плодів, комах, безхребетних, дрібних ссавців, рибу, він може споживати птахів (і їхні кладки і пташенят), у т.ч. й водоплавних, чим приносити певну шкоду мисливському господарству. Ондатра – гризун, інтродукований в середині ХХ ст. з Північної Америки. Після інтродукції та розселення ондатри відбувся потужний спалах її чисельності, після якого, відповідно, спад. Сьогодні стан популяції, ймовірно, певною мірою "нормалізувався" (враховуючи ємність середовища). Чисельність виду протягом останніх років залишається відносно стабільною. Ондатра залишається цінним хутровим звірком, рівень здобування якого значною мірою залежить від моди на його хутро. Сірий пацюк – синантропний вид, крайній генераліст: стиль життя, спритність і потужний репродуктивний потенціал допомогли йому заселити практично весь світ. Він трапляється у різноманітних місцях, включаючи смітники, каналізацію, підвали – всюди, де можна знайти корм та укриття. Всеїдний вид, його кормовий спектр дуже широкий і включає безхребетних, жаб, дрібних ссавців, яйця, а також харчові продукти і відходи. Протягом тривалого часу людина старається контролювати (далеко не завжди успішно) чисельність сірого пацюка, оскільки він є серйозним шкідником і переносником небезпечних захворювань. Особини виду здатні розвивати резистентність до родентицидів та інших отрут, які є високотоксичними для багатьох інших ссавців.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду В умовах сьогоднішньої економічної кризи і на період виходу з неї, коли політичні і економічні орієнтири явно домінують над екологічними приорітетами, шанси на формування активної державної природоохоронної політики об’єктивно зменшені. Але, незважаючи на складну економічну ситуацію, необхідно шукати оптимальні і ефективні шляхи екологічного порятунку. Одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України Указом Президента України від 23.05.2005 р. №838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» визнано розвиток природно-заповідної справи на основі системного врахування природоохоронних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, а також її міжнародних зобов’язань. Метод територіальної охорони природи слід вважати одним з провідних напрямків екологічної стратегії, як це є в цілому світі. Львівщина не є вийнятком в цьому широкомасштабному загальнодержавному процесі. Відомості про структуру та динаміку природоохоронних об’єктів наведені в таблиці 5.21.

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.21 Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа територій суворої заповідності

1990

1995

2008

1990

1995

2000

2008

1990

1995

2000

Біосферні заповідники

Природні заповідники

2084,5

42762,6

5864

34306,6

45590,6

30341,3

30429,3

Національні природні парки Заказники

2000

Площа, тис. га

2008

Заповідні урочища

7289,4

10063,4

6502,3

Пам'ятки природи

243

244

178

165

2336,03

2466,03

2294,64

2358,34

41,2

42,7

Ботанічні сади Дендропарки

67,1

64,0

Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

896,42

879,12

З 325 об'єктів природно-заповідного фонду Львівської області 9 є природоохоронними установами зі спеціальними адміністраціями. З них у підпорядкуванні:  Мінприроди України 1 (Яворівський НПП)  Держкомлісгоспу України – 1 (НПП “Сколівські Бескиди”)  Міносвіти України – 4 (природний заповідник “Розточчя”, 3 ботанічні сади)  Органів місцевого самоврядування – 4 (РЛП “Знесіння”, РЛП “ВерхнєДністровські Бескиди”, “Надсянський”, “Равське Розточчя“). Робота установ природно-заповідного фонду області зосереджена на проведенні наукових досліджень, реалізації програм зі збереження біорізноманіття, виконанні еколого-освітніх програм, проведенні еколого-освітніх заходів, організації та участі у науково-практичних конференціях, рекреаційній діяльності та роботі зі ЗМІ, підготовці публікацій. Всі установи співпрацюють з громадськими організаціями, іншими установами ПЗФ, навчальними закладами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Для забезпечення повноцінного функціонування регіональних ландшафтних парків “Надсянський”, “Верхньодністровські Бескиди”, “Равське Розточчя” та виконання покладених на них природоохоронних і соціальних завдань, покращення охорони та збереження ресурсного потенціалу у 2008 році вирішено питання про створення для управління цими об’єктами спеціальних адміністрацій. Львівською обласною радою рішеннями від 06.08.2008 р. № 676, від 07.10.2008 р. № 694, від 07.10.2008 р. № 695 затверджено Положення та штатні розписи РЛП «Надсянський», «Верхньодністровські Бескиди» та «Равське Розточчя». Фінансування адміністрацій здійснюється з обласного бюджету. З метою збереження та відтворення червонокнижних видів рослин рішенням сесії Львівської обласної ради від 07.10.2008 року № 695 створено лісовий заказник місцевого значення «Гаївський» площею 50,6 га. Мережа територій та об”єктів природно-заповідного фонду характеризується значною різноманітністю форм, але домінуючими, на жаль, є дрібні по площі, нестійкі до антропогенного впливу з переважанням консервативних функцій категорії, такі як заказники, пам”ятки природи, заповідні урочища. Вони не можуть суттєво впливати на реалізацію в достатній мірі екологічних, соціальних та інформативних функцій. Назрілою проблемою для Львівщини є збільшення площі заповідного фонду шляхом створення високорангових багатофункціональних заповідних територій типу національних природних парків, заповідників, регіональних ландшафтних парків, особливо зважаючи на значне ландшафтне різноманіття області, в межах якої налічується 9 природно-географічних районів. Ці форми заповідання досить розвинуті в сусідніх країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Чехії, Словаччині, де ступінь заповіданності (8-15%) наближений до середньоєвропейського рівня. Зважаючи на це, для забезпечення реалізації на обласному рівні єдиної державної політики у сфері розвитку заповідної справи, удосконаленні управління системою територій та об’єктів природно-заповідного фонду, за поданням держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Львівською обласною радою рішенням від 02.12.2008 року № 765 100

затверджено Регіональну програму розвитку заповідної справи у Львівській області до 2020 року. Цією Програмою у найближчій перспективі передбачено створення національного природного парку «Пам’ятка Пеняцька» (робоча назва Північне Поділля)», орієнтовною площею 25 000 га та розширення Яворівського НПП. Створення цього парку передбачено також і Указом Президента України від 01.12.2008 року №1129/2008 «Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів». Розподіл об’єктів природно-заповідного фонду за кількістю в межах Львівської області наведено на рис. 5.1. ДІАГРАМА Рис. 5.1. Структура природно-заповідного фонду області станом 01.01.2009 р. Відомості про динаміку територій та об’єктів природно-заповідного фонду наведені в таблиці 5.22. Динаміка територій та об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області Таблиця 5.22 № п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Біосферні заповідники

Національні природні парки

42762,6

Дендрологічні парки

64,0

Регіональні ландшафтні парки

47379,0

Заказники – всього, в т.ч.:

3303

27126,3

30429,3

ландшафтні

1866

12160,2

14026,2

лісові

109

10360,1

10469,1

ботанічні

208

42,6

250,6

загальнозоологічні

839

3724

4563

орнітологічні

836

іхтіологічні

гідрологічні

281

53,7

334,7

загальногеологічні

Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:

592,8

163

1765,54

165

2358,34

комплексні

309,8

1280,8

1590,6

ботанічні

283

284,22

567,22

лісові

гідрологічні

4,72

джерела

6,87

зоологічні

188,93

геологічні

188,93

Ботанічні сади

41,2

1,5

42,7

Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва

115,3

763,82

879,12

Заповідні урочища

6502,3

101

РАЗОМ

46878,9

295

83538,46

322

130417,36

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В області створена широка мережа рекреаційних закладів, а саме: 133 санаторно-курортних закладів, 82 заклади готельного господарства, близько 500 приватних садиб, які займаються сільським туризмом. Лікувально-оздоровчі та відпочинкові центри: - м. Трускавець – курорт державного і міжнародного значення, понад 25 мінеральних джерел (найбільш відома мінеральна вода “Нафтуся”), інтенсивно застосовується озокеритолікування оскільки поруч (м.Борислав) знаходиться найбільша в Європі шахта з видобутку озокериту, 18 санаторіїв, 19 пансіонатів з лікуванням. На території курорту діє Спеціальна економічна зона “Курортополіс Трускавець” – єдина на Україні СЕЗ туристично-рекреаційного напрямку; - смт. Східниця – бальнеологічний курорт, налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. До послуг туристів та відпочиваючих - 5 пансіонатів, 2 бази відпочинку, лікарня. Варто зазначити що смт. Східниця потребує вагомого вкладення інвестицій, які сприятимуть швидкому розвитку туристичного та санаторно-курортного потенціалу; - м . Моршин – один із відомих та перспективних курортів Прикарпаття, мінеральні води джерел лікують хронічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура, та підшлункової залози. Моршин - курорт державного значення, до послуг відпочиваючих 12 санаторіїв, 3 пансіонати, бальнеогрязелікарня, аеросолярій, інгаляторій, тощо; - смт. Немирів – бальнеологічний курорт, 6 мінеральних джерел, функціонують санаторій, бальнеолікарня, грязелікарня, табори відпочинку; - смт. Шкло – бальнеологічний курорт, функціонують санаторій, бальнеолікарня, грязелікарня, табори відпочинку; - смт. Великий Любінь – бальнеологічний курорт, функціонує санаторій, бальнеогрязелікарня. Курорт відомий торфовими грязями, активно використовується для лікування хворих із захворюваннями органів кровообігу. Це є один із небагатьох на Україні унікальних курортів; - с. Розлуч – на території села розташований лікувально-оздоровчий комплекс “Джерела Карпат” на висоті 600 метрів над рівнем моря у долині притоку Дністра в оточенні хвойного лісу. Для організації лікування та оздоровлення використовуються джерела мінеральних вод та кліматичні ресурси. В зимовий період на території курорту функціонують лижні спуски з підйомниками, що дозволяє поєднувати лікування з активними видами відпочинку. На території Львівської області знаходяться чотири гірськолижні зони: смт.Славське з прилеглими населеними пунктами, с.Тисовець, (Сколівський район); с. Розлуч, м. Турка (Турківський район). Туристично-рекреаційний потенціал Сколівського району нараховує 86 відпочинкових закладів, з них 70 діючих. Близько 200 приватних агроосель, 3 канатно-крісельні дороги, 27 бугельних витяги, 30 гірськолижних трас, з них 8 затверджено міжнародною федерацією спорту. Гірськолижні центри: 102

- смт. Славське –найбільший гірськолижний центр України, відомий далеко за її межами. Гірськолижний туризм у смт.Славське розвивається з 1907 року. Перший лещатарський дім було відкрито у 1912 році. В 1936 році виникли перші екотуристичні маршрути до скель Урича. На цей час у смт. Славське функціонує 30 закладів розміщення туристів, 6 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, 1 канатно-крісельна дорога та 15 бугельних витягів; - Тисовець – оздоровча і гірськолижна база на висоті 1017,1 м над рівнем моря, у верхів’ях р.Тисовець, за 2 км. від с.Орявчик. Функціонує понад 10 лижних трас, на яких працює 2 бугельних підйомників довжиною 400-1000 м. та 1 канатно-крісельна дорога; - с.Волосянка – мальовниче Карпатське село в якому розташована база відпочинку „Високий Верх” на 78 ліжко-місць і введена у 2005 році в експлуатацію канатнокрісельна дорога на гору Високий Верх протяжністю 2750 м. та пропускною здатністю 500 чол./год. Турківський район перетинають транзитний автомобільний і залізничний шляхи (зі Львова через Ужоцький перевал на Ужгород), через південну окраїну проходить міжнародна автотраса Чоп-Київ. м. Турка (г.”Кичера”) знаходиться 1 лижна траса, на якій функціонує 1 бугельний підйомник довжиною 800 м. с. Розлуч (г.”Волосянка”) знаходиться 1 лижна траса, на якій функціонує 1 бугельний підйомник довжиною 800 м. З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історикокультурну, наукову, освітню, та естетичну цінність на території Львівщини створено регіональний ландшафтний парк “Надсянський”, створений рішенням Львівської обласної ради № 209 від 31 липня 1997 року в Турківському районі (пл. 19428,0 га) на території української правобережної частини р. Сян, що відзначається багатим рекреаційними ресурсами, був включений рішенням МАБ ЮНЕСКО до першого в Європі трьохстороннього українсько-польсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати” загальною площею 208 089 га. Район Східних Бескидів, екологічно чистий, не забруднений екологічними викидами. Завдяки м’якому клімату, наявності атрактивних низькогірних ландшафтів, архітектурних пам’яток (церкви збудовані в класичному бойківському стилі, дзвіниці оригінальної конструкції, що зберігають архаїчні ознаки древніх оборонних споруд, типові бойківські хати) сприяють придатності РЛП для рекреації та міжнародного туризму. В цій гірській частині стикаються кордони трьох держав: України, Польщі та Словаччини. Біосферний заповідний «Східні Карпати» покликаний сприяти розв’язанню спільних екологічних проблем, вирішення яких вимагає спільних проектів і програм щодо охорони та екологічно збалансованого розвитку Карпатського регіону і спільних дій зміцнення регіонального та транскордонного співробітництва в рамках Карпатської Конвенції. Згідно із ст.20 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, регіональні ландшафтні парки є не лише природоохоронними, але й рекреаційними та культурно-освітніми установами, а це значить, що туризм і рекреація в його межах не лише не заборонені, а й передбачені законодавством. З цією метою, закон передбачає виділення спеціальних зон (стаціонарної рекреації та регульованої 103

рекреації). Ці зони передбачені для розвиту як традиційних, так і не традиційних форм туризму (піший туризм, гірський велотуризм, кінний туризм , “фотосафарі” тощо). На жаль, демонтаж свого часу вузькоколійних лісовозних доріг не дає сьогодні можливості організувати по них екологічних туристичних маршрутів, як це було в 30-х роках. Слід зазначити, що на території Польських Бескидів такий вид туризму користується шаленою популярністю, особливо серед молоді. Все ж, не дивлячись на це, рекреаційний потенціал парку дозволяє розглядати екотуризм як один з перспективних напрямів місцевої економіки. Розвиток рекреаційнотуристичної діяльності неможливий без участі місцевого населення, його знання історії, культури та природної самобутності краю. Розвиток сільського туризму в межах РЛП і навколо нього дозволить отримувати мешканцям альтернативні прибутки, що має неабияке значення для гірських районів , де рівень безробіття найвищий в області. РЛП “Надсянський” займає особливе місце не лише серед аналогічних об’єктів Львівщини, але й України, оскільки є складовою частиною міжнародного, трилатерального, українсько-польсько-словацького біосферного заповідника “Східні Карпати”. Звідси випливають особливості його функцій та завдань в галузі рекреації і туризму. Західна межа парку безпосередньо прилягає до українсько-польського кордону, з польської сторони якого функціонує природоохоронний об’єкт (Парк крайобразовий “Доліни Сяну”), статус і функції якого тотожні парку “Надсянський”. Більше того, обидва заповідні об’єкти можна розглядати як єдиний природний комплекс, оскільки розташовані вони в басейні р. Сян, на обидвох її берегах. Турківщина – один з осередків проживання етнічної групи українців-бойків, з їх традиціями, обрядами, народними звичаями, творами прикладного мистецтва, архітектурними пам’ятками. В багатьох селах регіону збереглися церкви, збудовані в класичному бойківському стилі у ХУІІІ-ХІХст. та на початку ХХ ст. (с. В.Яблунька (1791р.), с. Н. Яблунька (1810р.), с. Турів (1840р.), с. Сянки (1908р.), с. Беньова (1909р.), с. Дністрик-Дубовий (1921р.).Тут зустрічаються класичні зразки бойківського іконопису, проводяться за давніми обрядами весільні церемонії, збереглися народні музика і танці. В багатьох приватних господарствах донині виготовляють дерев’яний посуд та інші предмети домашнього вжитку. РЛП “Надсянський” ще молода установа, але з величезним потенціалом в галузі рекреації та туризму. Тут варто заглянути в недалеку історію та почерпнути звідтам необхідний досвід того, як організувати ефективний, цікавий, а головне, загальнодоступний відпочинок як для громадян нашої держави так і закордонних гостей в будь-яку пору року. Однак, людей з усіх куточків Старого Континенту манило сюди цілюще гірське повітря, природні лікувальні води, мальовничі ландшафти, широкі можливості для рибальства, полювання, пішого туризму а також споконвічні народні звичаї та традиції корінних мешканців Карпатських гір – гуцулів, бойків, лемків і пам’ятки їх архітектури. Однак, вже в цей час рекреаційний потенціал української частини Карпат освоювався і використовувався дуже нерівномірно. Львівщині в цьому пощастило менше, як сусідній Івано-Франківщині чи Закарпаттю, оскільки ці території мали впливових владних покровителів в особі графів Шонборнів на Закарпатті чи австрійського імператорського дому на ІваноФранківщині. До речі, австрійський імператор здійснював особистий патронат 104

Надвірнянщини, Косівщини і Коломийщини. З його легкої руки в Європі поширилась своєрідна “мода” на Гуцульщину яка, в значній мірі утримується і понині. Ця обставини зумовила потужний потік інвестицій в даний регіон. Львівська частина Карпат, позбавлена такої уваги та фінансової підтримки (оскільки кошти місцевих підприємців вкладались в основному в розвиток інфраструктури розваг та відпочинку в самому Львові) розвивала свій рекреаційний потенціал за рахунок ініціативи та ентузіазму місцевих громадських об’єднань і дрібних підприємців. Потрібно визнати, що такий шлях розвитку згодом дав дуже добрі результати. Особливих успіхів добились Сколівщина та Турківщина. У 1887 р. вийшов перший номер галицького туристичного журналу. Хоч видавався він в Коломиї, але значний обсяг поміщених там матеріалів стосувався Сколівщини. За сприяння Дрогобицького відділу ПТТ (польського туристичного товариства), створеного у 1928 р., були побудовані перші туристичні оселі на г. Тюх (Сколівщина (1931р.)) та на Чорній Горі (біля с. Майдан, також в 1931р.). В цьому ж році був прокладений, позначений в натурі і облаштований перший туристичний маршрут, який охопив Чорну Гору, г. Перекоп, с. Коростів, м. Сколе. Будучи досить чисельним (станом на 1931р. нараховував 460 членів) і маючи відносно потужних спонсорів (тодішні компанії “Газоліна” і “Годуля”), Дрогобицький відділ до 1939 р. зумів позначити і облаштувати 300км туристичних маршрутів (в т.ч. 250 км. у межах лісових масивів тодішніх власників Сколівських лісів Гредлів). На підставі угоди між Дрогобицьким ПТТ та фірмою “Годуля” у 1935 р. вперше для перевезення туристів були використані лісовозні вузькоколійки, а в 1938 р. видано офіційне розпорядження про використання лісових залізниць у туристичних цілях. Залізничний транспорт відіграв дуже важливу роль в розвитку туристичної інфраструктури Карпатського регіону Львівщини, тому на цьому моменті слід зупинитися дещо детальніше. Найважливішими залізничними коліями, що дали могутній поштовх у розвитку рекреаційного потенціалу регіону були: СтрийЛавочне (1887р.), Старява-Хирів (1874р.), Самбір-Ужок (1905р.). Власник залізничної станції Бескид Фрьоліх відкрив перший літній табір для дівчаток (1887р.), у 1909р. відкрився перший на Сколівщині табір для дітей залізничників у с. Тухля, який існує донині. 15 грудня 1911р. спеціально для туристів відкрито станцію Синьовидне-Бубнище. У 1895р.по вихідних днях почав курсувати перший туристичний поїзд Львів-Сколе (виїзд о 6 год. ранку, повернення о 17 год. вечора). Цей вид туризму швидко набув великої популярності: за документальними даними 1900р., на екскурсії до Тухлі регулярно відбувало до 2000тис.чол. У 1939р. набув поширення кемпінговий туризм, з ночівлею у вагонах. Термін перебування на кожній станції (Старява, Ясениця Замкова, Соколівка Верхня, Лавочне) становив 310 днів. Сьогодні мало кому відомо, що поїзд Львів-Трускавець у 30-х роках було відновлено не завдяки курорту Трускавець, а дельтапланерній школі, відкритій в 1934р. в Орові, між горою Беліїв і Княжою Горою, де в 1935р. відкрилися перші чотириденні курси. Ця територія вважалася найкращим дельтапланерним майданчиком Галичини. Найдавнішим видом туризму в Карпатах є лещатарство (лижний туризм), головним центром якого на Сколівщині було Славське. Перший лещатарський дім відкрився в Славському 6 січня 1912р. Цього ж року з’явилася перша авторська лещатарська школа для початківців, норвезька школа їзди, стрибки з трампліна та 105

туристичне лещатарство. Перші змагання на Сколівському трампліні відбулися 4-5 січня 1914р. Тут сформувався потужний лещатарський район, що охоплював Верхню Рожанку, Лавочне, Тарнавку, Ялинкувате, Опорець, Кальне, Климець, Тухлю. Другим великим центром лещатарства були Сянки на Турківщині, яка самостійно боролась за туристів. Поряд з Сянками, цей район включав Либохору, Гусне, Гнилу (Карпатське), Яворів, Бітлю. В 20-30-х роках Карпатський регіон Львівщини мав широкі міждержавні зв’язки в галузі туризму. Для розвитку гірського міжнародного туризму у 1925р. було створено Асоціацію слов’янських туристичних товариств, до якої ввійшли Польща, Болгарія, Чехословаччини, Югославія. Головним досягненням її діяльності стало усунення прикордонного статусу для туристичних центрів. Туристична смуга простягалася від околиць Либохори (Турківщина) до Чорної Ріпи (Сколівщина), на півночі сягала Климця, Плавйого, Тухлі. У 1938р. на Сколівщині відпочивало 32 іноземці (Козьова, Тухолька, Славське). 25 травня 1939р. на Климецькому перевалі відбулася спільна урочистість мисливців Сколівщини та Мисливського Союзу Угорщини на чолі з архікнязем Йозефом. 26 травня 1936р. у Сколе та Гребенові побував тодішній президент Естонії Костянтин Паас, у червні 1939р. Сколе відвідала учнівська делегація з Будапешта загальною чисельністю 70 чоловік. В 1934р. для вивчення долини р. Опір на Сколівщину приїхали два студенти Кембріджського університету. І це далеко не повний перелік рекреаційних об’єктів, заходів та міжнародних зв’язків природоохоронного характеру, які мали місце на Сколівщині в кінці ХІХ, на початку ХХст.. Проаналізувавши вищесказане, можна з упевненістю сказати, що екотуризм, який нам стараються піднести як якесь сучасне “ноу-хау”, давно був впроваджений і успішно розвивався не лише у Карпатах на території сучасної Львівщини, але й на Івано-Франківщині, Закарпатті та Буковині. На жаль, розвиток туризму та рекреації в Карпатах суттєво тормозився внаслідок політичних подій, які відбувалися в цей час: часті зміни адміністративних меж окремих регіонів а також перша та друга світові війни. Зокрема, у першу світову війну сильно постраждали туристичні центри Славське і Сянки, підчас другої світової війни відступаючі радянські війська повністю зруйнували курорти Зелем’янку, Матків та Розлуч. У радянські часи, коли сфера туризму та рекреації була зосереджені в руках держави, а приватна ініціатива вважалася злочином, в Карпатах швидкими темпами будувались великі турбази, курорти і будинки відпочинку, які виконували, в основному, оздоровчо-рекреаційні функції без урахування екологокультурологічного фактору даного регіону, а заповідні об’єкти, створені в повоєнний час були покликані виконувати переважно консервативні функції охорони природних комплексів. Така ситуація на Львівщині зберігалась до 1999р., коли Указом Президента України №157 від 11 лютого був створений поліфункціональний об’єкт найвищої категорії – Національний Природний Парк (НПП) “Сколівські Бескиди” (загальна площа 35684 га). 5.4.3. Історико-культурна спадщина

106

Історико – культурні пам’ятки включають пам’ятки архітектури, історії, археології, мистецтва, музеї, театри та інше. Сюди можна віднести і промислові об’єкти, які мають певну туристичну цінність (закинуті шахти, старі місця нафтовидобутку, солеваріння, гутного виробництва). Пам’ятки архітектури – найбільш цінні туристичні об’єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд XII – XX століть, або 25% від усієї кількості в Україні, в тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об’єктів – 2313 зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі і внесений постановою ЮНЕСКО до списку найцінніших міст світу. В області функціонують історико –культурні заповідники у Львові, Жовкві, Белзі, Уричі. На основі збережених архітектурних пам’яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Олеську, Жовкві, Крехові створений туристичний продукт „Золота підкова”. На Львівщині взято під охорону також понад 4 тис. інших історико – культурних пам’яток, в тому числі: 52 історичні місця, функціонує 10 державних театрів та 18 музеїв. Основні туристично-атракційні місця міста Львова : м.Львів –важливий культурний, політичний, науковий центр України. За кількістю історико-культурних пам’яток в Україні посідає перше місце. Історичний центр Львова у 1998 році внесено до світової спадщини ЮНЕСКО. Площа Ринок – виникла у другій половині ХIV століття. Первісна готична забудова площі загинула підчас найбільшої міської пожежі 1527р. Після пожежі будинки почали будувати лише з каменю та цегли і називати їх кам’яницями. Площу оточують 44 будинки, кожен має свою власну неповторну історію: кам’яниця Бандінеллі, Чорна кам’яниця, ренесансний палац грека Корнякта, венеціанська кам’яниця з Крилатим Левом – гербом Венеції. Епоху бароко представляє палац Любомирських, ампірний стиль - будинок “Під оленем”. До кожного кута площі прямує по дві вулички. Неповторною окрасою Ринку є скульптури на кутах площі. Це фонтани поч. ХІХ ст. з фігурами греко-римських богів : Нептуна, Діани, Адоніса, Амфітріти. Ратуша – першу ратушу заклав князь Володислав Опольський у сімдесятих роках ХІУ ст. Сучасного вигляду ратуша набула в середині ХІХ ст. На даний час ратуша має 65 метрів висоти. Вхід монументальної будівлі, збудованої у стилі класицизму, прикрашають кам’яні леви з гербом міста на щитах. Аптека-музей – будинок зведено 1735 р. (з 1775 р. тут аптека) і в різний час належав різним господарям. Одна з кімнат аптеки прикрашена поліхромними розписами чотирьох елементів Всесвіту: води, землі, вогню, повітря. В музеї є багата експозиція аптечних приладів. Каплиця Боїмів – створена у ХУІІ ст. за кошти Георгія Боїма. Декорована різьбленням на білому камені, що відтворює історію життя Христа. Вінчає каплицю фігура Христа в Гетсиманському саду. Арсенал – збудований 1556 р., звели його практично неприступним. Архітектор Гродзіцький. У трьох вежах арсеналу колись жили міський кат з родиною, там же відбувалися допити й катування. З ХУІІІ ст. в арсеналі 107

облаштували в’язницю. Під вартою у ній тримали гайдамаків. У 70-х рр. минулого століття його відновили і відкрили єдиний у Східній Європі Музей зброї. Порохова вежа – старовинна фортифікаційна споруда міста, там справді зберігали порох і військову амуніцію. У 50-х рр. ХХ ст. її віддали під Будинок архітекторів. Собор Святого Юра – перший дерев’яний храм збудовано у ХІІІ ст. за наказом князя Лева. Теперішнього виду собор набув 1744-1761 рр. завдяки будівничому Б. Меретину та славетному скульптору Й. Пінзелю. Це найкраща пам’ятка барокової архітектури в Україні. Ансамбль творять храм, дзвіниця, капітула, Митрополичі палати, сад, огорожа. Колишній костел і монастир бернардинів (тепер церква Св. Андрія Первозванного) – збудовані у ХУІІ ст. Архітектори Павло Римлянин та Амброзій Прихильний. Тут поєднано кілька стилів. Збереглась східна оборонна стіна з Глинянською вежею, яка має висоту 38 метрів. На ній – відреставрований годинник ХУІІІ ст. У дворі монастиря є криниця – ротонда, збудована 1720 р. Вірменський собор – унікальний взірець вірменської архітектури ХІУ ст. Масивні стіни (140 см.) муровані з коленого каменю, ззовні і в середині облицьовані кам’яними плитами. Цікавою є конструкція купола: він опирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків. Домініканський собор (Церква Пресвятої Євхаристії ) – збудований у середині ХУІІІ ст. на місці старого костелу ХУ ст. Нова споруда зведена у стилі бароко. На фасаді – герб домініканців: пес лежить на книзі і тримає у пащі смолоскип. Академічній державний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – один з найрозкішніших театрів Європи. Будувався з 1897 по 1900 рр. Споруджений за проектом Зиґмунда Горголевського в стилі віденського ренесансу. У нішах над цокольним поверхом встановлені алегоричні скульптури “Життя” і “Мистецтво”. А вгорі над колонами зображення муз роботи Попеля. Вивершують фасад бронзові алегоричні постаті “Слава”, “Перемога”, “Любов”. Інтер’єр щедро оздоблений різнокольоровим мармуром, позолотою. Головну сценічну завісу розписав Г. Семирадський. Музей етногріфії та народного промислу - будинок споруджувався з 1874 по 1891 рр. за проектом архітектора Захарієвича та прикрашений роботами скульптора Марконі. Зведений за кошти міста, слугував промисловому музеєві. Пізніше до колекції була прилучена велика збірка творів українського народного мистецтва та етнографії Наукового товариства імені Шевченка. Галерея мистецтв – заснована у 1907 р. на основі зібрання картин та скульптур західноєвропейських майстрів. Львів’яни ласкаво називають її Львівським Лувром. Палац Потоцьких – збудовано 1880 р. в стилі французького класицизму, архітектори Цибульський та Оверн. За огорожею з орнаментальною металевою брамою постає імпозантна споруда з інтер’єрами, прикрашеними ліпниною, рельєфами, настінним живописом, вітражами.

108

Львівський Національний університет імені Івана Франка – це приміщення Галицького сейму, споруджене у другій половині ХІХ ст. в стилі пізнього італійського ренесансу. Архітектор Гохберг. Фасад центрального корпусу прикрашений алегоричними постатями Галичини, Дністра та Вісли. Обабіч центрального входу скульптурні групи “Освіта” та “Праця”. З 1920 р. споруду віддали університету. Бібліотека Імені Василя Стефаника – до 1939 р. це інститут ім. Оссолінських. Збудований наприкінці ХУІІІ ст. Досконала пам’ятка класицизму в архітектурі. Основні туристично-атракційні місця міста області Олеський Замок – пам’ятка архітектури ХІУ–ХУІІ ст. перебудована у дусі Італійського Ренесансу в 1620-х рр. Розташований неподалік селища Олесько, на 72му кілометрі від Львова на Київському шосе. Перша згадка про замок в джерелах припадає на 1327 рік. Тепер тут музей-заповідник Х-ХУІІІ ст. ”Олеський замок” – відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї зібрано понад 500 творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва. В одному із залів зібрано твори іконопису ХУХУІ ст. У трьох залах експозиції можна простежити майже чотирьохсотрічний розвиток львівського портрета. Підгорецький замок – перша писемна згадка про Підгірці датується 1431 роком. Замок – це ансамбль, до якого входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір ХУІІІ ст., костьол і парк. Замок споруджено протягом 1635-1640 рр. на місці старого укріплення, яке згадується ще під 1530р. Архітектори Андре дель Аква та Гійом Левассер де Боплан працювали за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Замок у формі квадрата, на його рогах розташовані п’ятикутні бастіони. Колекція картин маєтку була однією з найбільших на українських землях. Свірзький замок – перша згадка про Свірж датується 1427 р. Згадка про замок лише у ХУ ст.(1530р.) коли він належав шляхетному роду Свірзьких. Сучасного вигляду набрав у середині ХУІІ ст. за власності графа Цетнера. Можливо архітектором споруди є Гродзіцький. У 1648-1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони. На території комплексу залишився костьол ХУ ст. у стилі ренесансу. У замку зберігся оздоблений камін, бійниці, а посеред двору – величезна криниця. Прямокутний замок розташований на двох рівнях. Золочівський замок – збудовано у першій третині ХУІІ ст. як оборонну фортецю. В’їзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять прекрасну ренесансну гармонію. Найцікавіший замок своїми елементами оборонної архітектури. Вежі-кавальєри, бастіони, панська садиба, казарми, в’язниця, навчальний заклад. Нині це музей-заповідник, відділ Львівської галереї мистецтв. Перлиною архітектури замку є декоративний портал брами. Вежі на бастіонах є своєрідною візиткою замку, який пов’язаний з багатьма історичними подіями та постатями: Богданом Хмельницьким, Петром Дорошенком, Іваном Сірком, Яном Собєським. Окрасою замку є Китайський палац – один з небагатьох зразків східної архітектури на наших землях. Архітектура палацу нагадує італійські палаци епохи ренесансу. Замок у Старому Селі кінця XVI - XVII століття – основний об’єкт огляду в Старому Селі – вперше згадується у 1442 році. Упродовж XVI – XVIІ замок століття кілька раз руйнувався і перебудовувався (зокрема й козацькою армією Богдана 109

Хмельницького у 1648 році). До нашого часу збереглися туристично атракційні руїни замку, що представляють собою фортифікаційні мури заввишки 14-16 метрів із фланкуючими кількаярусними вежами. Укріплення протяжністю понад 500 м. оперізують внутрішню замкову територію площею понад 2 га. На замковій території є малодосліджені підвальні приміщення, також туристи мають нагоду познайомитися з архітектурними принципами триярусної забудови замкових веж. Поморянський замок XVІ – XVІІ століть. Складається з палацевого комплексу, парадного замкового двору і фрагментів могутніх оборонних мурів з наріжними вежами. Від величного (незалежно від стану) прямокутного у плані архітектурного ансамблю нині залишилися мальовничі руїни. Королівський палац представляє собою монументальну двоповерхову споруду з колись розкішним фасадом, який досі справляє на відвідувачів неабияке враження. Також збереглися кутова вежа і ділянка оборонного замкового муру. Жовківський королівський замок XVI століття. Він має строгу прямокутну форму з чотирма кутовими вежами. Туристи можуть оглянути замкові вежі й двоповерхові житлові корпуси, прогулятися дерев’яними замковими галереями, зазирнути у парадні внутрішні покої. Нині в них розташована експозиція музею. Зараз завершується формування мистецької експозиції Жовківського замку як філії Львівської галереї мистецтв. Згідно з проектом реконструкції історико-культурного комплексу, у приміщеннях замку для туристів планується відновити королівські покої, відкрити “королівський” ресторан у ренесансному стилі, концертний зал камерної музики, діючу кузню-музей, каретний двір із конюшнею та мистецькі майстерні. м. Жовква – важливий туристичний центр Львівської області. У 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, де знаходиться близько 40 пам’яток архітектури ХVІІ-ХХ ст. с. Звенигород – залишки давньоруського городища ХІ-ХІІ ст.; с. Крехів – одне з основних місць духовного паломництва на Західній Україні; с. Підгірці – давня резиденція польських королів, замок пізньоренесансової архітектури 1635-1640 рр., пам’ятка садово-паркового мистецтва ХVІІ-ХVІІІ ст. світового значення, Василіанський монастир ХVІІ ст., костел Йосифа 17752-1766 рр., Михайлівська церква 1760 р.; смт. Поморяни – замок ХVІ-ХVІІ ст.; м.Винники – костел Вознесіння 1738 р., дзвіниця ХІХ ст., ландшафтні заказники “Чорна гора” і “Львівський”; с. Потелич – городище давньоруського міста Потелич, церква Святого Духа, Дзвіниця Троїцької церкви, Гідробіологічний заказник державного значення “Потелицький”; смт. Підкамінь – урочище “Підкамінь”, скелі “Триніг”; м. Дрогобич – збережений ансамбль історичної частини міста ХVIII – поч. ХХст.; шедеври української дерев’яної архітектури XVI – XVIIст.: церква св.Юрія і Возвиження Чесного Хреста; с. Нагуєвичі – літературно-меморіальний музей Івана Франка. с. Урич – історико - природничий заповідник Урицькі скелі з залишками збереженої Давньоруської фортеці ХІ – ХІVст. 110

с. Стільське - унікальний історико –культурний комплекс з центром – городищем ІХ – ХІ ст., який охоплює величезну, вкриту давнім пралісом площу мальовничої Бібрсько-Стільської височини. В результаті тривалих археологічних досліджень було встановлено, що дійсно на залісненому плато на початку ХІ століття існувало велике місто. Його неймовірно велика, як для тогочасних міст Європи, укріплена площа сягала 250 га., а довжина оборонних стін близько 10.км. У найближчих околицях міста археологи дослідили густу сітку поселень, культових місць та некрополі. Центри паломництва:  Страдч - територія села й гори була заселена ще в давньослов’янську добу. У давньоруський період на вершині Страдецької гори існував дерев’яний град площею понад 10 га. Під горою в долині р.Верещиці розрісся посад – неукріплене селище. За легендами, посад заснували два давньокняжі ловчі-стрільці і назвали його Стрілиська. Тоді ж тут вирішив оселитися один з монахів Києво-Печерської Лаври і заклав першу печеру. Невдовзі до нього приєдналися ще кілька пустельників, і в першій половині ХІІІ століття у товщі гори виник печерний монастир;  Крехів – це одне з найдавніших історичних сіл Розточчя. У документах перша письмова згадка про нього датована 1456 роком. За 2 км. на південний схід від села серед густих букових пралісів Розточчя під горою Побійною знаходиться Крехівський Василіянський монастир св.Миколая. Засновано його було близько 1618 р. на горі Іоїла з печерою. За народними переказами, монастир заснували два монахи Києво-Печерської Лаври – Іоїл та Сильвестр. Вони викули у скелі, що згодом отримала назву “Скала Іоїла”, печери й оселилися в них. А на вершині скелі збудували каплицю Покрови Пресвятої Богородиці і поруч каплицю Петра і Павла;  Жовква - це класичне середньовічне місто-фортеця зі строгими архітектурними канонами європейської містозабудови. Жовква – це також місто паломницта різних віросповідань Тут можна оглянути Синагога парафіяльний костел Св.Лаврентія 1606 - 1618 рр. з надгробками магнатських родів Жолкєвських та Собєським, дерев’яні церкви – пам’ятки давньоукраїнського зодчества: храм Різдва Пресвятої Богородиці 1705 р. з іконостасом 1708 р. та храм Св.Трійці 1720 р. з унікальним іконостасом роботи галицьких малярів та різьбярів початку XVII століття, який містить до 50 ікон, Домініканський монастир XVII-XVIIІ століття з костелом Діви Марії 1655 р. у стилі раннього італійського бароко (у 1995 році костел переосвячено на церкву Св. Йосафата УГКЦ), Костел Св.Лазаря 1735 р., Василіанський монастир кінця XVII – початку ХХ століть;  Унівський монастир - є одним із найцікавіших архітектурних ансамблів України. Нинішній архітектурний ансамбль Унівського монастиря складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Найціннішою пам’яткою ансамблю є церква Успення Богородиці, яка датується XVI століттям;  Белз – одне з найдавніших міст України та Східної Європи. Вперше згадується у літописі під 1030 роком: „Ярослав взяв Белз”. Пам’ятки історії та архітектури пов’язані з українською, польською та єврейською культурами. Найзагадковішою пам’яткою Белза є цегляна споруда, звана „Аріанською вежею”, збудована у 1606 році. У місті збережена дерев’яна сакральна пам’ятка церква Св. Параскеви, перші згадки про яку походять з кінця ХV століття. Над центральною частиною панорами міста домінують барокові вежа з годинником і дзвіниця, а за нею – залишки 111

могутніх цегляних стін костелу Домініканського монастиря. Писемна згадка про белзьких ізраелітів датована 1469 роком, події та архітектура пов’язана з життям юдейської громади залишила вагомий слід у історії міста. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Сучасна Львівщина – стратегічно важливий культурний, політичний та економічний регіон України, який водночас є найбільшим туристичним центром Західної України. Площа території області становить 21,8 тис, кв. м. і населення 2.6 млн. чол., Львівщина відзначається різноманітністю природних умов і багатством рекреаційних ресурсів. Південну частину області займають мальовничі гірські ландшафти Українських Карпат з абсолютними висотами до 1405 метрів. Рельєф, кліматичні умови сприяють розвитку в Карпатах літніх та зимових видів відпочинку, в тому числі популярного гірськолижного відпочинку та спорту. Центральна та північна частина області розташована на Подільській височині, Буго-Стирській рівнині. Через область проходить головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів. В області висока лісистість, нараховується 325 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник „Розточчя”, 39 заказників, 165 пам’яток природи, 59 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва. Львівська область займає одне з провідних місць в державі за наявністю рекреаційних ресурсів. Кліматичні ресурси області дозволяють займатися активною туристичною діяльністю на протязі 10 місяців у році. Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються в бальнеології, на Львівщині відомо сім. Відомо понад 200 джерел мінеральних вод найрізноманітніших типів. На їх базі розвиваються відомі не лише в Україні курорти, серед яких Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло та інші оздоровниці. До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться також лікувальні торф’яні грязі Немирівського, Велико-Любінського, Моршинського родовищ та родовище Шкло. Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту. Найбільш перспективними в цьому плані є Славське, Тисовець, Розлуч, Турка. Крім цього, значним потенціалом володіють деякі інші населені пункти у Дрогобицькому, Сколівському, Старосамбірському та Турківському районах. Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та у Яворівському районі. Існуючі проблеми та недоліки у туристично-рекреаційній сфері: 1. Невідповідність наявної туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, а також недостатній її розвиток в туристично-привабливих зонах; 2. Низький рівень сервісного обслуговування та кваліфікації кадрів туристичнорекреаційної галузі; 112

3. Незадовільний стан автомобільних доріг на основних транспортних магістралях, а також під’їзних доріг до основних туристично-атракційних центрів області, нерозвиненість туристичної інфраструктури вздовж магістралей; 4. Незадовільний стан частини об’єктів, що складають історико-архітектурну спадщину області, а також нераціональне використання даних об’єктів, що призводить до подальшої їх руйнації; 5. Недостатня промоція (реклама), інформаційне забезпечення туристичного потенціалу області на міжнародному і внутрішньому туристичних ринках; 6. Обмеженість фінансування програм та проектів у туристичній галузі та санаторно-курортній сфері; 7. Відсутність у Державному класифікаторі “Класифікація видів економічної діяльності” визначення галузі туризму як окремого виду економічної діяльності. Перспективи та основні напрями подальшого розвитку туристичній сфері. Як уже зазначалось вище Львів є найбільшим туристичним центром на Західній Україні, ресурсів для розвитку туристичної галуззі у Львівському регіоні є більш як достатньо у порівнянні з іншими областями у державі. Тому з метою забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку основних туристичних центрів області та курортів, покращення якості та розширення асортименту туристично-рекреаційних послуг у подальшій роботі необхідно реалізувати такі основні стратегічні завдання розвитку туристично-рекреаційної галуззі у регіоні: 1. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості згідно з нормами антропогенного навантаження на ландшафт; 2. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних рекреаційних та історико –культурних ресурсів; 3. Провести реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових та туристичних закладів; 4. Створити відповідну матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області; 5. Сприяти розвитку перспективних видів туризму на Львівщині, а також створенню пріоритетних центрів розвитку туризму на базі малих міст з вагомим туристичним потенціалом; 6. Розвиток та промоція сільського зеленого туризму , подання пропозицій, щодо вдосконалення його нормативно-правової бази, участь у виставках, ярмарках, що сприятимуть популяризації агротуристичного потенціалу українського села; 7. Розробити механізм надання пільгових мікро кредитів власникам агроосель у перспективних для розвитку сільського туризму районах; 8. Підвищити рівень сервісного обслуговування та створити розгалужену мережу туристично – рекреаційних послуг відповідно до міжнародних стандартів; 9. Створити належне інформаційне забезпечення туристично-рекреаційної галузі; 10. Налагодити ефективну систему підготовки висококваліфікованих кадрів для туристично-рекреаційної сфери та налагодити систематичне підвищення їх кваліфікації; 11. Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах; 113

12. Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток туристично-рекреаційної сфери; 13. Реалізувати ефективну маркетингову та промоційну стратегію Львівщини на міжнародній арені як одного з найбільш перспективних центрів туризму у Східній Європі; 14. Активізувати налагодження міжнародних зв’язків, розвиток транскордонного співробітництва, співпрацю з міжнародними фондами. Очікувані результати при реалізації вищезгаданих завдань Результати повинні проявитися у декількох аспектах, зокрема: - у соціально-економічній сфері очікується: зростання кількісних та якісних показників задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні, відпочинку та туристично-екскурсійному обслуговуванні; часткове вирішення проблем зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць як безпосередньо на підприємствах туристично-рекреаційної сфери, так і в обслуговуючих її видах діяльності; - забезпечення та відновлення етнокультурної своєрідності і місцевої культурної спадщини. Крім того, слід врахувати “ефект впливу” – формування певної кількості робочих місць на обслуговуючих туристично-рекреаційні об’єкти підприємствах (сфера торгівлі, харчування, побутове обслуговування, розваги, народні промисли тощо). -

114

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Структура земельних угідь представлена у таблиці 6.1. 6.1.2. Деградація земель Згідно із державною статистичною звітністю з кількісного обліку земель станом на 01.01.2009 року площа порушених земель (землі під відкритими розробками, кар”єрами, шахтами та відповідними спорудами) на території області складає 11985,8 га, з них торфорозробки, які експлуатуються, - 1617,8 га, відкриті розробки кар”єри, шахти, які експлуатуються, - 1620,4 га, відпрацьовані розробки кар”єри, закриті шахти, відвали, терикони, які не експлуатуються, 8747,6 га. Обсяги робіт з рекультивації порушених земель на 2006-2010 роки затверджувались розпорядженнями голів районних державних адміністрацій, відповідно до яких у 2008 році планувалось рекультивувати 92 га порушених земель. За звітний період рекультивовано 52 га порушених земель, з них під сільськогосподарські угіддя – 46 га, лісові насадження – 1 га, інші цілі – 5 га. Заплановані обсяги по рекультивації не виконані в основному через відсутність державного фінансування, у зв’язку з припиненням виробничої діяльності підприємств, через невідпрацьованість площ на даний час. Станом на 01.01.2009 року загальна площа відпрацьованих порушених земель становить 7430 га. Всього протягом 2008 року з метою раціонального використання земель було переведено 318 га раніше відпрацьованих та невикористовуваних порушених земель до земель запасу місцевих рад, що затверджено відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування чи розпорядженнями держадміністрацій. Зміни внесено до земельно-облікових документів та відповідно відображено у звітності по формі 6-зем. На даний час за даними управлінь Держкомзему на території області є 9097,8 га порушених земель, що знаходиться під кар’єрами, а саме: - Під піщаними кар’єрами – 479,5 га, з них під діючими -271,2 га; - Під кам’яними та гравійними кар’єрами – 151,1 га, з них під діючими – 39,5 га; - Під кар’єрами глинсировини - 406,1 га, з них під діючими – 235,6 га; - Під вапняковими кар’єрами – 1560,3 га, з них під діючими – 127,1 га; - Під сірчаними недіючими кар’єрами – 3475,5 га. - Торфорозробками зайнято – 3388,7 га порушених земель, з них діючі – 1304,4 га. На території області із 11985,8 га порушених земель – 9153,4 га земель, порушених до 1990 року. Із загальної кількості порушених земель 6122,3 га земель передбачено рекультивувати та передати під лісові насадження – 2408,9 га, під сільськогосподарські угіддя – 672,6 га, під водоймища – 837,9 га , для рекреаційних та інших цілей – 2202,9 га. Поряд з цим, 440,3 га земель в зв’язку з самозалісненням можна перевести в лісові насадження. 115

Динаміка структури земельного фонду Львівської області Таблиця 6.1. 2000 (станом на 01.01.2001р.)

Види основних угідь, функціональне використання

2005 (станом на 01.01.2006р.)

2006 (станом на 01.01.2007р.)

2007 (станом на 01.01.2008р.)

2008 (станом на 01.01.2009р.)

всього тис.га

% до загальної площі області (території)

всього тис.га

% до ззагальної площі області

всього тис.га

% до загальної площі області (території)

всього тис.га

% до загальної площі області (території)

всього тис.га

% до загальної площі області (території)

Загальна територія у тому числі:

2183,1

100,0

2183,1

100,0

2183,1

100,0

2183,1

100,0

2183,1

100,0

1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі

1274,7 680,0

58,4 31,1

1269,7 693,3

58,2 31,8

1268,5 693,8

58,1 31,8

1268,1 694,0

58,1 31,8

1267,8 694,2

58,1 31,8

3. Забудовані землі

108,7

5,0

108,8

5,0

109,2

5,0

109,5

5,0

109,5

5,0

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним росл.покривом 6. Інші землі

8,3 39,3

0,4 1,8

9,4 30,3

0,4 1,4

9,5 30,6

0,4 1,4

9,4 30,6

0,4 1,4

9,4 30,7

0,4 1,4

29,5

1,4

28,9

1,3

28,8

1,3

28,7

1,3

28,7

1,3

2140,5 42,6

98,0 2,0

2140,4 42,7

98,0 2,0

2140,4 42,7

98,0 2,0

2140,3 42,8

98,0 2,0

2140,3 42,8

98,0 2,0

Всього земель (суша) Води (території, що покриті поверхневими водами)

116

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Відомості про площі порушених та рекультивованих земель наведені в таблиці 6.2. Порушення та рекультивація земель Таблиця 6.2. Землі

2000

2005

2006

2007

2008

Порушені, тис.га

13,124

12,767

12,414

12,216

11,986

% до загальної площі Відпрацьовані, тис.га % до загальної площі Рекультивовані, тис.га

0,60 1,207 0,06 0,229

0,58 8,056 0,37 0,097

0,57 7,678 0,35 0,106

0,56 7,481 0,34 0,108

0,55 7,430 0,34 0,052

% до загальної площі

0,010

0,004

0,005

0,002

6.3. Охорона земель За бюджетною програмою 2408040 „Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів" у 2008 році на території області виконано та профінансовано роботи з проведення проектновишукувальних робіт та будівництва берегоукріплення загальною кошторисною вартістю 120,0 тис.гри. На реалізацію Програми в частині напряму діяльності з охорони та раціонального використання земель у Львівській області на 200£ рік за рахунок коштів, що надходять у порядку відшкодування вірах сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, з обласного бюджету у 2008 році передбачалось виділити 2000,0 тис.грн., фактично освоєно та виділено кошти в сумі 983,64 тис.грн. З них по видах робіт: будівництво протиерозійних гідро технічних споруд на суму 463,75 ти,с. грн., рекультивація порушених земель на суму 150,00 тис.грн,, розробка проектної документації з консервації деградованих земель на суму 290,00 тис. грн., складання схем землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративнотериторіальних утворень на суму 79,89 тис.грн. Поряд з цим, у 2008 році з бюджетів районних, міських, селищних та сільських рад на виконання заходів з охорони земель використано 1346,3 тис.грн., в тому числі: на поліпшення сільськогосподарських угідь ~ 361,4 тис.грн., охорону земель - 158,5 тис.грн., на інші цілі (оновлення плановокартографічних матеріалів, здійснення протиповеневих заходів - 826,4 тис.грн. Згідно державної статистичної звітності станом на 01.01.2009 року площа порушених земель (землі під відкритими розробками, картерами, шахтами та відповідними спорудами) на території області 1985,76 га, з них:  торфорозробки. які експлуатуються, - 1617,8 га,  відкриті розробки кар'єри, шахти, які експлуатуються, - 1620,35 га,  відпрацьовані розробки кар’ри, закриті шахти, підвали, терикони, які не експлуатуються, 8747,61 га. За звітний період рекультивовано 52 га порушених земель, або 56,5 % від запланованого па 2008 рік, з них під сільськогосподарські угіддя - 46 га, лісові насадження - 1 га, інші цілі - 5 га. 117

Станом па 01.01.2009 року згідно державної статистичної звітності законсервовані землі на території області відсутні. Згідно Закону України «Про охорону земель» кошти на рекультивацію земель, порушених в процесі діяльності таких об”єктів, повинні виділятись з державного бюджету. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону земель» та листа Держкомзему України від 23.04.1996 р. № 720/07 затверджено перелік робіт з охорони земель, які здійснюються за рахунок коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а саме: 1. Освоєння боліт, мілководь, водоймищ, чагарників, лісів, кам'янистих місць, солонців і солончаків, ділянок, що вивільняються з-під господарських дворів, садиб тощо, та інших непродуктивних земель у сільськогосподарські угіддя або для створення лісових насаджень. 2. Засипка та виположування ярів, освоєння схилових земель під багаторічні насадження та кормові угіддя, будівництво комплексу гідротехнічних споруд для захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів тощо та під'їзних схилів до земельних ділянок, що освоюються. 3. Рекультивація порушених земель, хімічна меліорація, залуження багаторічними травами еродованої та забрудненої шкідливими речовинами ріллі, посів сільгоспкультур на ділянках біологічної рекультивації земель, проведення інших робіт з освоєння нових земель і підвищення їх родючості. 4. Будівництво і реконструкція: зрошувальних систем з джерелами зрошення, осушувальних систем, захист сільгоспугідь і лісових насаджень від підтоплення і висушення, розкорчовка списаних лісових і багаторічних плодових насаджень. 5. Проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також проектних робіт, пов'язаних з освоєнням нових земель та підвищенням їх родючості або поліпшенням наявних земель та розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, регіональних програм і схем з охорони земель. 6. Оновлення планово-картографічного матеріалу, зйомок минулих років, проведення топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також прийняття проектних рішень, пов’язаних з перерозподілом земель за їх основним цільовим призначенням, зміною виду використання земельних ділянок, освоєння нових земель та підвищення їх родючості або поліпшення наявних земель тощо. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Законодавча база: 1. Конституція України 2. Земельний Кодекс України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 р із змінами і доповненнями; 3. Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-ХІІ від 25.06.1991 р із змінами і доповненнями; 4. Закон «Про охорону земель» №962-ІУ від 19.06.2003 р; 118

5. Закон України « Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-ІУ від 19.03.2003 р із змінами і доповненнями; 6. Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 із змінами і доповненнями; 7. Кримінальний Кодекс України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 р. із змінами і доповненнями; Законодавство України щодо транскордонного співробітництва включає основні закони, європейські конвенції, хартії, ратифіковані Україною, та багатосторонні міжнародні угоди, підписані Україною з іншими державами, зокрема сусідніми: 1. Закон України «Про транскордонне співробітництво» від 24.06.2004 р №1861-ІУ; 2. Постанова КМУ від 29 квітня 2002 р. N 587 «Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів»; 3. Розпорядження КМУ від 15.03. 2006 р № 149-р « Про Концепцію державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки»; 4. Постанова КМУ від 27 грудня 2006 р. N 1819 «Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки»; 5. Просторове облаштування транскордонного регіону здійснюється відповідно до основних положень Законів України «Про регіональну схему планування території України» від 07.02.2002 р № 3059-ІІІ та «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р № 1699-ІІІ; 6. Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями 1980 року; ратифіковані додатковий протокол та Протокол № 2 до цієї Конвенції; 7. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»; 8. Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер»; 9. Європейська хартія місцевого самоврядування тощо. Приєднання до зазначених європейських законодавчих актів розширює правове поле транскордонного співробітництва, дає можливість передбачити нормами законодавства України встановлення відповідальності регіональних органів влади за спільно прийняті рішення, здійснення контролю за виконанням заходів, що випливають з угод про транскордонне співробітництво. Серед інших важливих документів, якими керується Україна як член ради Європи, є:  Європейська хартія прикордонних і транскордонних регіонів (Гронау 1981, іі редакція 1995);  Хартія Конгресу місцевих і регіональних органів влади Європи (1994);  Європейська хартія регіонального просторового планування (Торремолінос, Іспанія, 1983);  «Базові принципи стійкого просторового розвитку європейського континенту» (Ганновер, 2000). Специфіка розвитку прикордонних територій враховується у багатьох інших конвенціях і хартіях щодо різноманітних сфер життя, починаючи від Кіотської Конвенції із спрощення та гармонізації митних процедур та Конвенції про комбіновані перевезення й інші угоди, що регулюють відносини у сфері перевезень 119

до наведених документів належать і Європейська хартія регіональних мов і мов меншин (Страсбург, 1992), зокрема в частині, що стосується транскордонного обміну, та Європейська ландшафтна Конвенція (Флоренція, 2000), у якій згадуються транскордонні ландшафти. Діяльність всіх єврорегіонів, створених за участю Львівської області, регламентується відповідними статутами.

120

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Відомості про родовища Львівської області наведені в таблиці 7.1. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1. Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

2007 р.

2008 р.

2007 р.

2008 р.

Будматеріальна сировина

176

102

107

Піщано-гравійна суміш

Нафта

Природній газ

Газовий конденсат

Камяне вугілля

Торф

озокерит

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.09

Горючі корисні копалини

Неметалеві корисні копалини Сіль (камяна, магнієва, натрієва

Сірка 4 4 1 0 *- звітність надається підприємствами безпосередньо в ДНВП «Геоінформ» (форма 5-ГР, 6-ГР).

Дані щодо використання надр в Львівській області у наведені таблиці 7.2. Використання надр Таблиця 7.2. № з.п.

Загальна кіль Наявність документації кість кар`єрів, гірничий відвод земельний відвод ліцензії шахт, розрізів та розробок 199

Загальна площа Площа порушених відпрацьованих земель, га земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2008 р.

199

121

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Дані щодо свердловин за якими проводиться спостереження відображені на рис. 7.1. КАРТА Рис. 7.1. Розташування підземних водозаборів та спостережних свердловин

122

Джерела забруднення підземних вод у Львівській області К1 Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4 K2 нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II) К5 Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4 К6 Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl-, SO42-, Na+, Ca2+, Mg2+, К7 Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42-,S2O32-, CO32-, Cl-, PO43, Na+, Ca2+,H2S, H4SiO4 К8 Нафтопродукти, Cu (II), Pb(II), Fe(II,III), Cl-, SO42-, Na+, K+, Ca2+,Br-, IК9 Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром, К11 P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42-, СПАВ, Na+, К112 Ентобактерин, інсектициди, лімациди К212 Суперфосфат, хлористі і азотні солі калію, азотнокислі і середньокислі солі амонію К312 P2O5, P2O5; H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42 Інформація про утворювані стічні води та їх забруднення наведені в таблиці 7.3. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами Таблиця 7.3. № п/п 1

Кількість стічних вод (тис.м3/рік). Найменування джерела забруднення, Для кар’єрів індекс водон.гор-ту та місцезнаходження, приналежність(обл.,р-н, к-сть, води, що відкачується нас.пункт) 3 (тис.м /рік) 2

Відомості про ізоляцію (характер екрану:глинистий екран, інше технічне покриття дна і бортів, гідроізоляція відсутня)

Основні забруднюючі речовини (площа та глибина забруднення)

Примітка (наявність ОВНС, ГДС, спостережної мережі).

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ 1

Став-накопичувач промстоків Завод “Держіндустрія,” м. Жовква,

0,560

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків Льонозавод, м. Камянка-Бузька,

0,200

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Свиноферма на 12000 гол., с. Батятичі, Кам.-Бузький р-н

13,200

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Ферма відгодівлі молодняка на 5000 гол., с. Зубів Міст, Кам.-Буз. р-н

8,300

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків

0,300

Леткі жирні кислоти, жири, масла,

123

Вузлівський спиртзавод, с. Вузлове, Радехів. р-н 1

сполуки сірки, хром

Скид вод Птахофабрика, с. Топорів, Бузький р-н

0,070

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Птахофабрика, с.Заводське, Бузький р-н

0,870

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Водосховище “Завидівка”, с. Грушів, Яворів. р-н

15,700

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Водосховище “Вел. Гноєнець”, с.Тарнавиця, Яворів. р-н

31,510

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Водосховище “Мал. Гноєнець”, с. Тарнавиця, Яворів. р-н

29,690

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Гідровідвал, м. Яворів

77,600

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач “Оселя”, с. Оселя, Яворів. р-н

100,00

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Скид вод Птахофабрика, с. Домажир, Яворів. р-н

0,600

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Птахофабрика, с. Жорниське, Яворів. р-н

0,090

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Сільськогосподар. інститут, с. Дубляни, Жовків. р-н

1,850

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків Взуттєва фабрика, с. Куликів, Жовків. р-н

0,040

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Птахофабрика, с. Мервичі, Жовків. р-н

0,120

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Спиртзавод, с. Старий Яричів, Кам.-Бузький р-н

0,770

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Краснянський завод хлібопродуктів, с. Красне, Золочів. р-н

0,250

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків

0,330

Леткі жирні кислоти, жири, масла,

124

Пивзавод, м. Буськ

сполуки сірки, хром

Скид вод Комплекс по відгодівлі ВРХ 5000 гол., с. Красне, Буський р-н

26,500

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Комбінат хлібопродуктів, с. Красне

0,440

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Вівцеферма на 2000 гол., с. Черниця, Бродів. Р-н

1,700

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Комплекс по відгодівлі ВРХ 2500 гол., с. Підкамінь, Бродів. р-н

0,200

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Спиртзавод, с. Вел. Любінь, Город. р-н

0,840

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Санаторій “Вел. Любінь”, с. Вел. Любінь, Город. р-н

0,530

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Скид вод Ферма відгодівлі худоби 3000 гол., с. Вел. Любінь

15,300

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод ВО по виробництву свинини, смт. Пустомити

0,970

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Птахофабрика “Пустомитівська”

1,370

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод ВО по виробництву яєць, смт. Пустомити

0,150

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Завод ЗБЗ ВАТ, м. Щирець

0,150

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Ферма ВРХ 3000 гол., с. Червоне, Золочів. р-н

0,260

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Миколаївський ГК, м. Миколаїв

3,600

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків Газокомпресорна станція,

0,400

Нафтопродукти, Cu (II), Pb(II), Fe(II,III), Cl-, SO42-, Na+, K+, Ca2+,Br-, I-

125

м. Бібрка 35

Став-накопичувач промстоків Дрогобицький нафтопереробний завод

4,700

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків ВАТ “Бориславський озокерит”, м.Борислав

0,190

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків НГДУ, м.Борислав

0,370

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Скид вод МСХ 12000 гол., с. Керниця, Город. р-н

0,590

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Миколаївський птахопром, м. Миколаїв

85,100

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Станція підземного зберігання газу, м. Стрий

0,750

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4 нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Завод технічного вуглецю, м. Дашава

0,600

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Станція підземного зберігання газу, м. Дашава

0,650

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Целюлозно-паперовий комбінат, м. Жидачів

73,950

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Завод “Поліграфмаш”, м. Ходорів

1,950

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків М’ясокомбінат, м. Ходорів

0,100

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Роздільське ЛГХП “Сірка”, м. Розділ

28,160

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач промстоків Пивзавод, м. Розділ

0,300

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод

5,500

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних

126

Комплекс по відгодівлі свиней 1200 гол., Жидачів. р-н

організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Свинокомплекс МСХ 7500 гол., с. Поляна, Золочів. р-н

0,200

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Скид вод Птахофабрика “Стрийська”, с. Ланівки, Стрий. р-н

0,200

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

Став-накопичувач промстоків Шпало-пресувальний завод, Рава-Руська

100,00

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42-,S2O32-, CO32-, Cl-, PO43, Na+, Ca2+,H2S, H4SiO4 4

1,080

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4 P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків ДП К. С-Сокаль АТ “Львівтрансгаз”, м. Сокаль

0,020

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+ нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Скид вод Дослідне гос-во “Оброшино”

0,600

Суперфосфат, хлористі і азотні солі калію, азотнокислі і середньокислі солі амонію

Став-накопичувач промстоків Львівська НВС і НВД “Сільгоспмашинсистема”, с. Магерів

0,100

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4 P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків Завод “Тепел” ВАТ “Елегад”, м. Вел.Мости

Став-накопичувач промстоків АТ “Явір”, с.Івано-Франкове

0,740

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42-,S2O32-, CO32-, Cl-, PO43, Na+, Ca2+,H2S, H4SiO4 Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Санаторій “Немирів”, Яворів. р-н

0,270

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків АТ “Електрон”, м. Мостиська

0,500

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4 P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків

0,010

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42-

127

Дільн. Комарн. УМГ ДТ “Львівтрансгаз”, с. Хідновичі

, СПАВ, Na+ нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

0,060

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+ нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Скид вод Радгосп технікум “Вишнянський”, с. Суд. Вишня, Мостис. р-н

0,300

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+ Суперфосфат, хлористі і азотні солі калію, азотнокислі і середньокислі солі амонію

Став-накопичувач промстоків АТ фірма “Нафтагазбуд” КВП,

0,130

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Дільн. Комарн. УМГ ДТ “Львівтрансгаз”

Став-накопичувач промстоків НПС “Куровичі” ПНМП, с. Куровичі, Золоч. р-н

0,044

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків ПМК 185, с. Глиняни, Золоч. р-н

0,340

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків УкрНДПС, с. Неслухів, Кам.-Буз. р-н

0,150

Суперфосфат, хлористі і азотні солі калію, азотнокислі і середньокислі солі амонію Ентобактерин, інсектициди, лімациди

Скид вод Район. Підпр. “Агротехсервіс”, м. Буськ

0,030

Став-накопичувач промстоків Лопатинський ТКЗ, с. Лопатин, Радех. р-н

0,300

Нафтопродукти, Cu (II), Pb(II), Fe(II,III), Cl-, SO42-, Na+, K+, Ca2+,Br-, IP2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Став-накопичувач промстоків Пивзавод, орендна фірма “Колос”, с. Понековиця, Бродів. р-н

0,320

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Санаторій смт. Підкамінь, Бродів. р-н

0,100

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

Скид вод Сільгосптехніка “Агротехсервіс”, с. Рудки, Самбір. р-н

0,040

Ентобактерин, інсектициди, лімациди Суперфосфат, хлористі і азотні солі калію, азотнокислі і середньокислі солі амонію

128

Став-накопичувач промстоків Прикарпатська РУМНГП ПС-ІК, с. Страшевичі

0,400

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Самбірська НГРЕ, м. Старий Самбір

0,420

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+,

Став-накопичувач промстоків Дослід.-експерим. маш. буд. завод, Горішня, м. Самбір

0,220

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків Самбірське РТП, м. Самбір

0,200

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків Радіозавод “Сигнал”, м. Самбір

0,200

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків Самбірське “Скло”, кооперація, м.Самбір

0,220

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Самбірський керамзитовий Завод, Самбір. р-н

0,020

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Скид вод Комітет профтехосвіта СПТУ-2, с. Бісковичі, Самбір. р-н

0,01

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+,

Став-накопичувач промстоків Комарнівська АВУ ДП “Львівтрансгаз”

0,280

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків МПК-104

0,140

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+, Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків СПТУ

0,100

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+,

Став-накопичувач промстоків Опарська СПЗГ, с.Опари, Стрийс. р-н

0,140

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків ВАТ завод автомоб. кранів, м. Дрогобич

0,520

Став-накопичувач промстоків ВАТ машинобуд. завод,

0,300

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4 Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-,

129

м. Дрогобич

PO43, NH44, O4, HBO4

Став-накопичувач промстоків ВАТ склозавод, С. Поріччя, Яворів. р-н

0,400

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Став-накопичувач промстоків Під-ва магістрал. Навтопроводу “Дружба”, с. Жулин, Стрий. р-н

0,020

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Завод пластмас, с. Дубина, Сколів. р-н

0,020

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач промстоків Під-ва магістрал. Навтопроводу “Дружба”, с. , Стрий. р-н

0,030

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

Став-накопичувач промстоків Цукровий завод, м. Золочів

1,200

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

Старе хвостосховище, с.Гірняк, Сокал. р-н

4,270

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl-, SO42-, Na+, Ca2+, Mg2+

90 1

Нове хвостосховище, с. Межиріччя, Сокал. р-н

4,200

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl-, SO42-, Na+, Ca2+, Mg2+

Хвостосховище (СПЦ), с. Старичів, Явор. р-н

0,900

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Хвостосховище , с. Ногачів, Явор. р-н

7,200

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Хвостосховище “Вижомля”, Явор. р-н

3,300

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Хвостосховище ДГХП “Полімінерал”, Явор. р-н

5,876

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Хвостосховище ДГХП “Полімінерал”, Явор. р-н

1,360

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач промстоків Язівський кар’єр, с. Язів, Яворів. р-н

132,300

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач промстоків Роздільський кар’єр, м. Новий Розділ, Микол. р-н

28,300

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

Став-накопичувач промстоків Подорожнянський кар’єр, с. Подорожнє, Жидач. р-н

32,100

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

100

Попеловідвід Добротвірської ДРЕС,

1,500

Нафтопродукти, Cu (II), Pb(II), Fe(II,III), Cl-, SO42-, Na+, K+, Ca2+,Br-, I

130

Кам.-Бузький р-н 101

ЦЗФ відвал, с. Городище, Сокал. р-н

7,700

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl-, SO42-, Na+, Ca2+, Mg2+,

102

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 1ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

2,100

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

103

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 2ВМ відвал, с. Бендюги, Сокал. р-н

1,00

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

104

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 3ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

1,300

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

105

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 4ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

0,200

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

106

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 5ВМ відвал, с. Городище, Сокал. р-н

0,300

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

107

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 6ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

1,600

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

108

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 7ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

0,800

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

109

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 8ВМ відвал, с. Сілець, Сокал. р-н

0,800

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

110

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 9ВМ відвал, с. Гірняк, Сокал. р-н

0,300

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

111

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 10ВМ відвал, с. Сілець, Сокал. р-н

3,500

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

131

112

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 1ЧГ, відвал, М.Червоно град, Сокал. р-н

1,100

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

113

Накопичувачі твердих відходів, Шахта 2ЧГ, відвал, С. Острів, Сокал. р-н

3,600

Нафтопродукти Fe(II,III), Cu (II), Cl

114

Накопичувачі твердих відходів, Язівський кар’єр, відвал №1, с.Вільшаниця, Яворів. р-н

1,00

Сполуки сірки, PO43

115

Накопичувачі твердих відходів, Відвал №2, с. Мурини, Яворів. р-н

1,00

Сполуки сірки, PO43

116

Накопичувачі твердих відходів, Відвал №3, с. Ногачів, Яворів. р-н

1,00

Сполуки сірки, PO43

117

Накопичувачі твердих відходів, Солевідвали Стебника, Дрогоб. р-н

0,440

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

118

Поля фільтрації промстоків Цукровий завод, С.Красне, Буський р-н

2,880

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

119

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод Сторонибаби Буський р-н

0,380

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

120

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод Струтин Золочів. р-н

0,230

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

121

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод Лопатин Радехів. р-н

0,530

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

122

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод Суходоли Бродів. р-н

0,550

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

123

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод Воютичі Самбір. р-н

0,570

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

124

Поля фільтрації промстоків “Деревпром”, м. Дрогобич

0,500

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42-,S2O32-,

132

CO32-, Cl-, PO43, Na+, Ca2+,H2S, H4SiO4 125

Поля фільтрації промстоків “Деревпром”, м. Дрогобич

0,500

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

126

Поля фільтрації промстоків Цукровий завод “Львівцукор” м. Ходорів, Жидач. р-н

0,820

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

127

Поля фільтрації промстоків Цукровий завод м. Верхнє Дорожнє, Стрийс. р-н

0,700

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

128

Поля фільтрації промстоків Спиртзавод с. Гніздичів, Жидач. р-н

0,700

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

129

Поля фільтрації промстоків Угерський спиртзавод Стрийс. р-н

2,00

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

130

Поля фільтрації промстоків Цукровий завод “ м. Золочів

0,800

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

131

Поля фільтрації промстоків Цукровий завод “Львівцукор” м. Горішня Посада

1,800

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

132

Послідосховища Птахофабрика с. Жорниська, Самбір. р-н

0,038

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl

133

Послідосховища Птахофабрика с. Дертів, Микол. р-н

0,008

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl

134

Послідосховища Птахофабрика “Пустомитівська”

0,110

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl

135

Послідосховища Птахофабрика с. Мервичі, Жовків. р-н

0,014

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl

136

Послідосховища Птахофабрика “Стрийська”

0,006

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl

137

Послідосховища Птахорадгосп “Яворівський”

0,004

P2O5, H2S, K2O, яйця патогенних організмів, Ca2+, Mg2+, K+, Ng+, HCO3, Cl-, SO42

138

Склади паливно-мастильних матеріалів, БМУ-63 м. Кам.-Буська

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

133

139

Склади паливно-мастильних матеріалів, МИС м. Магерів, Жовків. р-н

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

140

Склади паливно-мастильних матеріалів Міжколгоспбуд м. Стрий

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

141

Склади паливно-мастильних Матеріалів Нафтобаза, м. Золочів

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

142

Склади паливно-мастильних Матеріалів ПМК-5 с. Верхнє Синєвидне

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

143

Склади паливно-мастильних Матеріалів Птахофабрика с. Збиранка, Жовків. р-н

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

144

Склади паливно-мастильних ВО “Сільгосптехніка” м. Пустомити

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

145

Склади паливно-мастильних Матеріалів РККП (територія комбінату) м. Буськ

1,00

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl м. Львів

146

Міські сміттєзвалища Комбінат будматеріалів

0,300

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

147

Міські сміттєзвалища Лакофарбовий завод

0,300

Сполуки сірки, PO43

148

Міські сміттєзвалища ВНО “Львівсільмаш”

0,550

Сполуки сірки, PO43 Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

149

Міські сміттєзвалища Хімічний завод

0,260

Сполуки сірки, PO43-, F, As (II), H4SiO4

150

Міські сміттєзвалища ВО “Світоч”

0,910

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

151

Міські сміттєзвалища Завод будматеріалів

0,02

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

152

Міські сміттєзвалища ЛОВТП “Юність” м. Винники

0,050

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

153

Міські сміттєзвалища

0,200

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III),

134

ВО “Львівприлад”

ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

154

Міські сміттєзвалища ВО “Кінескоп”

0,750

Нафтопродукти, Cu (II), Pb(II), Fe(II,III), Cl-, SO42-, Na+, K+, Ca2+,Br-, I-

155

Міські сміттєзвалища Дріжджзавод

1,520

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

156

Міські сміттєзвалища Завод №269

0,020

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

157

Міські сміттєзвалища Завод газової апаратури,

1,130

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

158

Міські сміттєзвалища Жирова фірма “Жовтень”

0,700

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

159

Міські сміттєзвалища ВО “Мікроприлад”

0,200

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

160

Міські сміттєзвалища Завод “Біофізприбор”

0,070

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

161

Міські сміттєзвалища Автобаза залізниці

0,050

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

162

Міські сміттєзвалища ВО “Світанок”

2,500

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

163

Міські сміттєзвалища ВО “Інструментальний”

2,050

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

164

Міські сміттєзвалища ВО “Арматура”

0,520

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

165

Міські сміттєзвалища Мотозавод

1,300

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

166

Міські сміттєзвалища Керамічний завод

0,270

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

167

Міські сміттєзвалища ВО “Автонавантажувач”

2,600

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

168

Міські сміттєзвалища ВО “Фізтелеграфапаратура”

0,250

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl-, SO42-,F-, PO43, NH44, O4, HBO4

135

169

Міські сміттєзвалища Мясокомбінат

1,400

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

170

Міські сміттєзвалища Картонна фабрика

1,100

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42-,S2O32-, CO32-, Cl-, PO43, Na+, Ca2+,H2S, H4SiO4

171

Міські сміттєзвалища Міськмолокозавод

0,500

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42

172

Міські сміттєзвалища Склодзеркальний завод

0,200

Феноли, жирні кислоти, жирні спирти, метанол, сполуки сірки, SO42

173

Міські сміттєзвалища Депо “Захід”

0,600

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

174

Міські сміттєзвалища Локомативоремонтний завод

0,980

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl

175

Міські сміттєзвалища ВО ЛОРТА

0,500

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

176

Міські сміттєзвалища Авіазавод (в/ч. 36983)

0,280

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

177

Міські сміттєзвалища ВО “Полярон”

0,120

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

178

Міські сміттєзвалища Автобусний завод

0,200

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

179

Міські сміттєзвалища Завод фрезерних верстатів

0,210

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

180

Міські сміттєзвалища Завод автотранспортних запчастин

0,100

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

181

Міські сміттєзвалища ТВО “Промінь”

1,200

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

182

Міські сміттєзвалища Фірма “Райдуга”

1,300

Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

183

Міські сміттєзвалища ВО “Алмазінструмент”

0,280

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

184

Міські сміттєзвалища Нафтопереробний завод

1,240

нафтопродукти, ароматичні вуглеводні, феноли, H2S, сульфіди, Cl-, PO43-, Na, Pb(II), Cu(II)

185

Міські сміттєзвалища ВТО “Електрон”

0,840

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

186

Міські сміттєзвалища Завод “Електопобутприлад”

1,00

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

187

Міські сміттєзвалища ВО “Іскра”

0,100

Ni (II), Cu (II), Zn(II), Pb(II), Cd(III), ціаніди, Mo(IV), Fe(II,III), Cl

188

Міські сміттєзвалища

0,840

Леткі жирні кислоти, жири, масла,

136

ВО “Полонина”

сполуки сірки, хром P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+ Леткі жирні кислоти, жири, масла, сполуки сірки, хром

189

Міські сміттєзвалища с.Збиранка, Жовків. р-н

190

Міські сміттєзвалища Автобаза залізниці м. Сокаль

0,500

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

191

Міські сміттєзвалища смт. Івано-Франково

0,010

P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+, HCO3, Cl-, SO42, СПАВ, Na+

2,00 Львівська область

137

Відомості про забруднення підземних вод Львівської області наведені в таблиці 7.4. Основні осередки забруднення підземних вод у 2008 році Таблиця 7.4. Район спостереження

Осередки забруднення

Водозабір, де спостерігається забруднення підземних вод

Основні забруднювачі

с. Мальчиця

св.№164

натрій (2,09ГДК)

м. Шкло

св.№1 (колодязь)

амоній (2,6ГДК)

м. Шкло

св.№3 ш

амоній (3ГДК), марганець (3ГДК)

м. Шкло

св.№6 ш

залізо (2,21ГДК), сульфати (2,77ГДК), марганець (4,7ГДК), титан (2ГДК)

м. Новояворівськ

св.№17 ш

Яворівський

с. Ставки

св.№3

Мостиський

м. Мостиська

св.№8807

Жовківський

м. Рава-Руська

св.№485

м. Рава-Руська

св.№8440

марганець (1,3ГДК)

м. Рава-Руська

св.№8441

залізо (1,73ГДК)

м. Рава-Руська

св.№0485

м. Рава-Руська

св.№2085

Перемишлянський

с. Підмонастир

св.№72сп

Золочівський

с. Плугів

св.№1 (колодязь)

Жидачівський

с. Гніздичів

св.№8802

амоній (5ГДК), залізо (17,53ГДК), марганець (11ГДК)

с. Гніздичів

св.№348

залізо (10,16ГДК), марганець (7,8ГДК)

с. Гніздичів

св.№345

залізо (1,4ГДК), марганець (17,6ГДК)

Самбірський

с. Корналовичі

св.№1 (дит.буд.)

Бродівський

с. Пониковиця

св.№79

м. Львів

св.№5

м. Львів

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Відомості щодо проявів екзогенних геологічних процесів в Львівській області наведені в таблиці 7.5. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.5. №

Площа Поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

з/п

Вид (ЕГП)

Зсуви

Більше 600, зокрема площа закадастрованих зсувів-292,13

Більше 1350, 1346 (закадастрованих)

2,8

Карст

4650

Більше 12500, 2024 (закадастрованих)

21,4

відкритий і напіввідкритий

446,15

2,05

покритий

4203,85

19,3

Просадки лесових порід

Осідання земної поверхні над гірничими виробками

0,28

Підтоплення

738,7, зокрема техногенне – 47,6

3,4 0,2

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Територія Львівської області характеризується наявністю районів, уражених небезпечними процесами техногенного і природного походження, які можуть призвести до техногенно-екологічних катастроф і аварій. Інтенсивна розробка в минулі роки корисних копалин має негативний вплив на навколишнє природне середовище, насамперед геологічне, викликає активізацію екзогенних процесів, зміну фізико-механічних властивостей і складу грунтів, погіршення якості підземних і поверхневих вод. На території Львівської області розташований Червоноградський кам’яновугільний басейн, що є базою видобутку вугілля високої марки. Багаторічний вибодуток вугілля призвів до негативного впливу на довкілля цих територій. Геологічне середовище на дослідженій території являє собою техногенно – природну систему з переважним впливом господарсько – промислової діяльності, в першу чергу, вуглевидобувної. Порушено гідрогеологічний режим підземної гідросфери, триває нагромадження териконів, різноманітних хвостосховищ, відбувається процес просідання земної поверхні з наступним підтопленням, втрата значних площ земельних угідь з цінними зональними та рідкісними грунтами, які відіграють вагому локальну еколого – стабілізуючу функцію, забруднення атмосфери, утворенням техногенного рельєфу (значна зміна поширення боліт та заболочених земель, зміна характеру гідро мережі, розташування орних земель, лісових масивів). Головною з зазначених проблем є нагромадження відвалів гірської породи – териконів, яких існує понад 100 млн.м3 загальною площею понад 270 га. Перегоріла частина в загальній кількості породи, видобутої за всі роки експлуатації гірничих підприємств, становить лише 25-30%, виникає загроза обвалів та зсувів, залишки вугілля у териконах самозагоряються і димлять, забруднюючи атмосферне повітря викидами сірчистого ангідриту. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля Держуправління ініціювало розробку «Комплексного проекту екологічної реабілітації Сокальського району Львівської області», який скеровано у грудні 2008р. Сокальській райдержадміністрації з метою забезпечення його затвердження у встановленому згідно чинного законодавства порядку. Технологічно – інженерними рішеннями проекту передбачається вирішення техногенно – екологічних і еколого-геологічних проблем та сприяння відновленню природного ландшафту на території Львівсько Волинського кам’яно – вугільного басейну. Надзвичайно небезпечна техногенно-екологічна ситуація склалась в зоні діяльності Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал». Внаслідок багаторічного видобутку і переробки калійних руд, який проходив без закладки відпрацьованих порожнин, утворилося близько 30млн.м3 підземних порожнин, що сягають другої санітарної зони курортополісу Трускавець, це призводить до просідання земної поверхні і утворення провалів. У зоні впливу відроблених територій розташовані житлові будинки м.Стебник, с.Станиля, районний водогін, залізнична колія державного значення Трускавець – Київ, шосейні магістралі, каналізаційний колектор, лінії високовольтних передач, річки басейну Дністер, санітарні зони курорту Трускавець. Спостерігається активізація 139

карстових процесів. Тільки за останні 2 роки активізація поверхневого карсту тричі фіксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курортополісу Трускавець. Загальний об’єм карстових підземних порожнин становить 440 тис.м3. Утворені порожнини примикають до санітарно-захисної зони курорту Трускавець, міст Дрогобич, Стебник, Борислав тощо, над ними пролягають лінії електромереж, дорога Дрогобич - Трускавець, водопровід та інші комунікації. Потрапляння прісних поверхневих вод у підземні виробітки, пов’язане з розгерметеризацію денної поверхні землі над шахтними полями, сприяє розчиненню ціликів та створює потенційну небезпеку виникнення провалів техногенного походження. Небезпечним є хвостосховище, яке містить 22 млн тонн відходів, питання утилізації яких не вирішено. За даними моніторингових досліджень, відбувається забруднення поверхневих стоками з накопичувачів відходів, утворених внаслідок збагачення мінеральної сировини. У Львівській області зосереджені великі запаси самородної сірки. На цій сировинній базі був створений комплекс з виробництва міндобрив. Сірку видобували на Роздільському і Подорожненському (Роздільське ДГХП «Сірка» та Яворівському (Яворівське ДГХП «Сірка») сірчаних кар'єрах. Значну потенційно-негативну загрозу становить ситуація, що склалась в районах старих нафтопромислів Бориславського регіону. Довготривалий видобуток вуглеводневої сировини призвів до негативного впливу на екологічний стан природного середовища, зокрема загазованості та забруднення території м. Борислав вуглеводнями, яке відбуваються за рахунок міграції флюїдів по стволам неліквідованих відпрацьованих шахт. В останні роки спостерігається збільшення тиску на гирлах старих свердловин, що може призвести до їх розгерметизації і викиду значної кількості нафти на поверхню. Розливи нафти на пригирлових ділянках створюють небезпеку виникнення пожежі в прилеглих до нафтопромислів лісових масивах. Крім того, в останній час у зонах житлової забудови у цих районах спостерігається скупчення супутнього газу у підвалах житлових будинків, що може призвести до техногенної катастрофи із людськими жертвами. Слід також відмітити. що промислово-виробничі фонди на багатьох потенційно-небезпечних підприємствах області мають високий рівень відпрацювання, основне стаціонарне устаткування має граничний нормативний ресурс експлуатації. У поєднанні з високою концентрацією даних об’єктів у густонаселених районах вищезазначені фактори обумовлюють підвищення ймовірності техногенних аварій із значними наслідками. Територія Львівської області характеризується як зона ризику розвитку зсувних процесів. У межах Старосамбірського, Сколівського, Дрогобицького та Турківського районів зсуви розвиваються у флішових відкладах Українських Карпат. Найбільш небезпечні зсуви, розвинуті в гірській частині басейну р. Стрий Новокропивницький зсув та група катастрофічних зсувів у межах струмка Кам′яниця (права притока р. Опір). Ці ділянки особливо небезпечні у випадку техногенного навантаження. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр З метою забеспечення комплексного, раціонального та ефективного використання надр Держуправлінням розглянуто і погоджено 17 планів видобутку, 140

використання та втрат підземних вод, в котрих для запобігання виснаженню родовищ підземних вод перевірено дотримання встановлених лімітів видобутку мінеральних і прісних вод, їх об’єми видобутку та обґрунтування втрат, наявність необхідних природоохоронних заходів для уникнення можливого забруднення водоносних горизонтів; 25 технологічних схем розробки родовищ підземних вод, при погодженні яких було встановлено відповідність схеми експлуатації родовищ вимогам природоохоронного законодавства з метою раціонального і безпечного використання надр; 19 робочих проектів на буріння свердловин на видобуток підземних вод, 24 планів розвитку гірничих робіт, в основному це кар’єри піску та глин сировини, для частини яких погодження надані з вимогою виконання умов Держуправління (проведення розробки кар’єру з дотриманням технології видобутку, зокрема не перевищення проектної глибини розкриття продуктивного горизонту, дотримання проектних параметрів розробки схилів видобувних уступів, мінімізація втрат корисної копалини та ін.); видано 93 еко-картки, що є складовою спеціального дозволу на використання надр. З метою поліпшення розвитку мінерально – сировинної бази області облдержадміністрації Держуправлінням запропоновано завершити у 2009 році розробку «Програми розвитку мінерально – сировинної бази Львівської області», метою котрої є планування і залучення коштів з державного, обласного, місцевих бюджетів, та інвесторів, власних коштів підприємців, спрямованих на реалізацію його заходів.

141

8. ВІДХОДИ 8.1 Структура утворення та накопичення відходів Відомості про поводження з відходами у Львівській області наведені в таблицях 8.1. – 8.6. Накопичення відходів (станом на початок 2009 року) Таблиця 8.1. № з/п 1

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

432

432 підприємств охоплено спостереженям за 2008 рік

237631,248

Накопичено небезпечних відходів, усього

відходи 1 класу небезпеки

8,187

відходи 2 класу небезпеки

200021,767

відходи 3 класу небезпеки

37601,294

у тому числі:

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.2. № з/п 1

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т

2703844,0

2533518,0

2716694,0

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т

3064116,0

2936836,0

3235063,0

Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

3,745

2,933

1,357

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³

1424,8 *

1604,8*

2047,6*

Загальна кількість відходів, т

3067861,0

2939769,0

3236420,0

Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.

213520

162859

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн.

260,6

162,48

Статуправлінням не надано дані за 2008 рік.

Інтенсивність утворення відходів:

Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 0,55 0,62 0,79 чол. * - Дані в таблиці наведені згідно статзвітів. Водночас за підрахунками держуправління, інформація статзвіту про кількість ТПВ, що утворюються в області, не відповідає фактичному обсягу утворення

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.3. № з/п 1

Показники 2

Утворилося

1,1

3,745

2,933

1,357

Одержано від інших підприємств

1,017

1,348

0,634

у тому числі з інших країн

Використано

0,3

0,618

0,615

0,589

2000 р

2006 р

2007 р

2008 р

142

Знешкоджено (знищено)

1 6

у тому числі спалено

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

Передано іншим підприємствам

у тому числі іншим країнам

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

445,8

1,678

0,1 -

0,734

0,539

1,625

0,041

0,0127

0,001

0,00273

0,025

4,073

3,605

2,158

16,543

0,013

238,916

238,819

237,631

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2008 року Таблиця 8.4. № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

Бродівський

35,05

1. 2.

Буський

4,0

Городоцький

7,7

Дрогобицький

24,4

Жидачівський

17,87

Жовківський

52,19

Золочівський

20,80

Кам’янка-Бузький

29,10

Миколаївський

24,82

10.

Мостиський

12,9

11.

Перемишлянський

19,14

12.

Пустомитівський

9,75

13.

Радехівский

1,3

14.

Самбірський

58,75

15.

Сколівський

4,61

16.

Сокальський

48,29

17.

Старосамбірський

20,25

18.

Стрийський

9,97

19.

Турківський

2,14

20.

Яворівський

25,72

Усього

572

428,75

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.5. Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Бродівський

43,2

№ з/п 1 1.

Кількість на кінець року, т

Буський

19,66

Городоцький

22,67

10,8

Дрогобицький

57,93

Жидачівський

72,301

Жовківський

19,796

10,2

1,0

52,605

Золочівський

88,706

Кам’янка-Бузький

19,525

5,369

44,359

Миколаївський

4,675

10,625

10.

Мостиський

48,535

143

11.

Перемишлянський

12.

Пустомитівський

13.

Радехівский

4,35

14.

Самбірський

15.

Сколівський

5,5

16.

Сокальський

30,386

6,508

17.

Старосамбірський

6,49

9,6

18.

Стрийський

23,589

20,5

19.

Турківський

33,326

20.

Яворівський

34,4

0,43

35,315

21.

м. Львів

26,989

16,277

Усього

274,731

207,984

1,0

647,093

41,182

60,325

6 51,7

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів Таблиця 8.6. № з/п

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т

2138,0

7552,0

5699,0

7735,0

Обсяги використання відходів, т

33483,0

141068,0

158640,0

139424,0

Основним переробником відходів як вторсировина в області є ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Підприємство переробляє макулатуру із інших областей України. 8.4. Транскордонні перевезення відходів За період 2008 року не зафіксовано ввезення небезпечних відходів на територію Львівської області. Водночас, залишається невирішеним питання екологічно безпечної утилізації та зберігання імпортованих впродовж 2002 – 2003 років ДП «Спецсервіс» та ТзОВ «ОСМА-Ойл» відходів з Угорщини та виготовлених з них модифікаторів. Всього на території області зберігається 18,928 тис. тонн модифікатора та 1174 тонн нейтралізованих гудронних залишків. Враховуючи відсутність технологій переробки зазначених речовин на території області та України, що є порушенням вимог Базельської конвенції, Держуправлінням спільно з Львівською облдержадміністрацією неодноразово інформувались Кабінет Міністрів України, Мінприроди України та Міністерство закордонних справ України щодо необхідності започаткування заінтересованими центральними органами виконавчої влади переговорного процесу з угорською стороною стосовно реімпорту відходів в Угорщину. Відповідні переговори велись, проте проблема залишається нерозв”язаною.

144

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Відповідно до постанови КМУ від 03.081998р. №1218 Держуправлінням на 2009 пік видано 48 дозволів на розміщення відходів, погоджено 48 лімітів на утворення та розміщення відходів і погоджено 142 ліміти на утворення відходів. В ІІІ кварталі 2008р. видано 1 один дозвіл Консорціуму «Екотехнолоджіс» на право виробництва водного розчину азотної кислоти із окислювача ракетного палива типу «Меланж», розміщеного на території м. Радехів. Впродовж ІІІ-ІV кварталу перероблено 215,0 тонн меланжу, продукт переробки - водний розчин азотної кислоти - вивезено в Республіку Польща для подальшого використання. На сьогодні на території області накопичено близько 3,0 тис. тонн протермінованого ракетного окислювача типу «Меланж». Держуправлінням спільно з Львівською обласною радою скеровано листи до Міноборони України з проханням продовжити в області переробку цієї речовини. Протягом 2004 – 2008 років з області вивезено та знешкоджено 520,918 т непридатних пестицидів.

145

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи. На території Львівської області налічується майже 2 тисячі населених пунктів, в яких щорічно утворюється приблизно 4998,8 тис. м3 побутових відходів. Ці відходи практично без сортування (частково відділяється папір, поліетилен і незначна частина скляної тари) вивозяться на сміттєзвалища, яких у області є 53 міських і селищних та 519 сільських. Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво і роботу. Слід відмітити, що наявні сміттєзвалища не виконують функцію природоохоронних споруд з екологічно безпечного захоронення побутових відходів. Відповідно ні одне сміттєзвалище не можна назвати «полігоном». Погіршення екологічної ситуації в місцях захоронення відходів пов’язано з забрудненням практично усіх природних ресурсів: атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Окремою, надзвичайно складною екологічною і соціальною проблемою є питання функціонування Львівського міського сміттєзвалища, розташованого біля с. Грибовичі Жовківського району, на яке щороку вивозиться біля 1 млн. м3 побутових та невелика кількість мало небезпечних промислових відходів. Сміттєзвалище перевищило передбачені санітарними нормами терміни функціонування. Водночас, незважаючи на неодноразові вимоги нашого держуправління і облсанепідстанції, на даний час відсутнє альтернативне рішення щодо місця розміщення нового полігону для Львова. На даний час ведуться роботи з будівництва підприємства промислової переробки побутових відходів потужністю до 100,0 тис. т. на рік для мм. Червонограда, Соснівки і смт. Гірник та розпочаті роботи по реконструкції полігону ТПВ Стрийсько-Дрогобицького регіону з подальшою метою побудови сміттєпереробного заводу для Стрийсько-Дрогобицького регіону. Розв”язання проблеми безпечного поводження з ТПВ можливе через створення сучасних сміттєпереробних заводів, полігонів та спеціалізованих підприємств зі збору ТПВ. Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на породних відвалах шахт ДП «Львіввугілля» (понад 37,0 млн. тон гірничої породи) та ЗАТ «Львівсистеменерго (близько 76 млн. тон гірничої породи), золошлаконакопичувачах Добротвірської ТЕС (понад 9,9 млн. тон зололошлаку), накопичувачах Роздільського ДГХП "Сірка" (близько 4 млн. т фосфогіпсів), Стебницького ДГХП "Полімінерал (3826640,0тон шлами і хвости збагачувальної фабрики), в амбарах Львівського дослідному нафтомаслозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК «Галичина (понад 35,0 тис. тон нафтошламів змішаних з кислим гудроном). 146

Поступово вирішується питання утилізації нафтошламів, розміщених на території НПК «Галичина». Щорічно підприємство передає на утилізацію близько 1000,0 тонн нафтошламу. В області вирішені питання збору знешкодження і видалення, транспортування, утилізації наступних промислових відходів: - відпрацьованих мінеральних олив; - нафтошламів; - макулатури; - поліетиленової плівки; - відпрацьованих люмінесцентних ламп; - відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів; - відпрацьованих автомобільних шин. Залишається невирішеним питання екологічно безпечної утилізації та зберігання імпортованих ДП «Спецсервіс», ТзОВ «ОСМА-Ойл» з Угорщини відходів та виготовлених з них модифікаторів. На території області зберігається 18,928 тис. тон модифікатора та 1174 тон нейтралізованих гудронних залишків. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Найбільшим забруднювачем є вугільно-видобувна, вугільно-збагачувальна гірничо-хімічна галузі, та значна кількість сміттєзвалищ. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку наведені в таблиці 9.1. Підприємства - найбільші забруднювачі довкілля Львівщини Таблиця 9.1. № п/п

Назва підприємства

Показники

Добротвірська ТЕС, ВАТ Західенерго,

Накопичено 9850,9 тис. т золошлаку

ЗАТ „Львівсистеменерго”

Накопичено 75670,545 тис. т відходів вуглезбагачення та вуглевидобутку

ДП „Львіввугілля”

Накопичено 37578,788 тис. т відходів вуглевидобутку

Нафтопереробний комплекс „Галичина”

Накопичено 35,0 тис. т нафтошламу

Львівське комунальне підприємство "Збиранка"

Накопичено 10887,9 тис. т ТПВ.

Роздільське Державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка"

Накопичено 3800,0 тис. т фосфогіпсів

ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод"

Накопичено 200,0 тис. т кислих гудронів

1 2 3

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій. Радіоекологічний стан Львівської області є безпечним. На території області немає територій з радіоактивними забрудненнями внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 14-17 мкР/год. На території області знаходиться 44 підприємства та освітні заклади і близько 70 медичних установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання, та 62 147

спеціалізованих підприємства з заготівлі та переробки металобрухту і 39 приймальних пунктів металобрухту, що мають ліцензії Мінпромполітики на операції з металобрухтом. Радіоактивні відходи На території області знаходиться державний міжобласний спецкомбінат ДК Укр ДО “Радон” МНС України, який відноситься до радіаційно-небезпечних об’єктів. Радіаційний моніторинг навколо пункту зберігання радіоактивних відходів ДМСК ДК УкрДО “Радон” здійснюється службою цього підприємства. За результатами моніторингу перевищень граничнодопустимих показників забруднень не виявлено. Державний радіологічний контроль за переміщенням вантажів і транспортних засобів через Державний кордон та за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку підприємствами, в тому числі тих, які здійснюють операції з металобрухтом, здійснюється підрозділами Державної екологічної інспекції в Львівській області. За 2008 рік радіоактивнозабруднених фрагментів металобрухту не виявлено. За період 2008 року радіаційних аварій на території Львівської області не зафіксовано. Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань радіаційної безпеки покладено на Держатомрегулювання України.

148

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства у Львівській області У 2008 році посіви сільськогосподарських культур були розміщені на площі 548.6 тис. га. з них 228,2 тис. га. Засіяли сільськогосподарські підприємства (41,6% до загальної площі посіву) і 320,4 тис. га. господарства населення (58,4%). У сільськогосподарських підприємствах зросли площі посіву усіх с/г культур, особливо зернових і зернобобових на 31,4 тис, га (21,5%). Це є свідченням зростання ефективності використання орних земель в агроформуваннях області. Урожайність зернових культур зросла на 6,6 ц/га і досягла 32,1 ц/га. Урожайність озимих зернових по культурах становить: - озима пшениця - 32,8 ц/га: - озимий ячмінь - 38,7 ц/га; - озиме жито - 22,0 ц/га. Окремо слід відмітити валове виробництво кукурудзи на зерно. У 2008 році значно розширено посівні площі ріпаків. Так зібрано - 55.5 тис тонн насіння ріпаків проти - 22,6 тис тонн в попередньо: у зонд, темпи росту становить 245,6%, Валове виробництво цукрових буряків становить - 573.2 тис, тонн, урожайність становить - 359,5 ц/га. В агроформуваннях області збільшено виробництво картоплі і овочів. Валове виробництво картоплі досягло 35,3 тис. тонн. Овочів вироблено 27,8 тис. тонн. В агроформуваннях області порівняні з минулим роком дещо збільшилось виробництво льону та хмелю. Виробництво льоноволокна зросло з 0,1 тис. тонн до 0,76 тис. тонн, виробництво хмелю з 0,9 тис. тон до 1,4 тис. тонн. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Відомості щодо використання мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами Львівської області наведені в таблиці 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт с/г підприємствами 1 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг

2000 2 371,9

2005 3 204,1

2006 4 185,7

2007 5 168,3

2008 6 210,1

39,6 30,3 5,4 3,9 126,0 33,9 23,0 10,0 60,0 7,0

131,7 82,2 21,9 27,6 116,1 57,0 64,0 40,0 11,0 13,0

142,6 84,2 29,3 29,1 119,0 64,0 77,0 45,0 16,0 16,0

175,7 87,5 37,4 50,8 117,1 69,6 104,0 32,0 22,0 30,0

255,7 149,6 43,3 62,8 165,1 78,6 122,0 71,0 21,0 30,0

149

азотно-фосфорно-калійних, кг 1 Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

842,9 19,7 5,3 2,3

204,8 8,9 4,3 1,0

161,7 7,2 3,9 0,9

147,4 6,3 3,7 0,9

110,4 5,3 2,5 0,5

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Відомості щодо використання засобів захисту рослин сільськогосподарськими підприємствами Львівської області наведені в таблиці 10.2. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0,16 288,7

2005 0,26 197,2

2006 0,26 234,3

2007 0,43 682,6

2008 0,64 765,7

1,79

0,77

0,89

1,58

1,19

150

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання Відомості щодо енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Львівської області наведені в таблиці 11.1. та 11.2. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

2000

2005

2006

2007

2008

3700,3

4727,0

4407,1

4124,0

3948,5

Вугілля кам’яне, тис.т

1442,8

1092,4

1197,5

1143,8

1246,9

Газ природний, млн. м3

1640,6

1794,0

1644,1

1580,9

1466,8

42,7

46,7

49,9

44,6

48,0

6972,0

1951,0

1062,0

937,3

2762,5

3194,0

49,0

25,2

22,2

27,7

Бензин авіаційний, т

1,4

1,0

0,5

1,0

Бензин моторний, тис.т

66,1

52,1

49,0

59,9

60,3

Всього, тис.т умовного палива Первинні види палива

Дрова для опалення, тис.щільн.м3 Інші види первинного палива, т.у.п. Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, бурого та торфу вугілля бурого та торфу, т

Фракції легкі інші, т

8,6

33,8

67,1

24,9

Паливо реактивне типу гас, тис.т

5,0

11,0

7,8

2,4

1,9

Гас для технічних цілей, т

14,8

2,1

3,7

7,9

6,1

Гас освітлювальний, т

329,4

165,4

144,6

19,9

18,6

Газойль (паливо дизельне), тис. т

124,1

122,1

133,6

167,3

179,6

9,3

6,8

7,6

3,9

2,7

0,1

40,8

31,6

25,3

8,6

6,3

8,0

6,0

5,3

1592,0

1088,9

2407,0

3372,9

3869,1

Мазути топкові важкі, тис.т Масла мастильні для процесів очищення, т Масла мастильні, тис.т Пропан і бутан скраплені, т Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, воски мінеральні інші, т

324,0

30,7

19,3

10,7

4399,0

6213,0

9885,5

31431,7

18023,1

Мастила відпрацьовані,т

460,0

1791,0

418,5

462,2

Присадки до мастил та палива, т

64,0

10,0

2,6

2,8

Інші види нафтопродуктів, т умовного палива

Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки у коксових печах, тис.куб.м

29,1

26,9

28,6

32,5

30,3

Бітум нафтовий і сланцевий, т

Інші продукти переробки палива, тис.т.у.п.

151

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.2. Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності Всього

Витрачено тонн умовного палива

3948472,2

Витрати палива в натуральному вимірі Вугілля кам’яне, тонн

Газ природний, тис. куб.м

Бензин моторний, тонн

Газойлі (паливо дизельне), тонн

1246892,1

1466803,7

60280,3

179618,1

Cільське господарство, мисливство та лісове господарство

71252,2

201,6

17836,3

5870,6

24767,9

Промисловість

3050071,8

1206952,7

997467,5

17039,7

29522,7

добувна

159852,9

86665,9

61522,0

2161,1

3867,9

переробна

1502698,1

55596,4

432970,7

10843,7

23019,1

5127,9

60,5

2854,8

493,8

557,8

виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів

901725,5

2886,4

117,1

105,6

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

141489,9

2273,0

99794,3

5182,6

8244,3

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

1387520,8

1064990,4

502972,8

4034,9

2635,7

66776,0

1503,4

4578,1

6610,9

23329,5

40168,6

72,9

4687,5

7815,2

13950,3

563416,0

6594,7

355201,5

9281,0

82846,6

з неї металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

17223,7

498,5

8630,8

2644,5

1635,4

Державне управління

40745,7

5009,2

23952,7

4931,1

626,5

Освіта

56794,2

22545,7

30694,2

933,0

525,7

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

25997,8

3474,2

16605,8

2197,5

516,0

Інші види діяльності

16026,2

39,2

7149,3

2956,8

1897,5

11.3. Використання альтернативних джерел енергії Альтернативні джерела енергії — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії. До відновлюваних джерел енергії відносяться періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю До альтернативних, нетрадиційних джерел енергії сьогодні відносять: сонячне випромінювання, енергію вітру, біомасу, гідроенергію малих рік, теплову енергію довкілля, енергію морських хвиль, термальних вод, а також теплові скиди промисловості, які, до речі є досить перспективними для ефективного використання на території України. А нещодавно до альтернативних видів енергетики додали ще один -енергію, яка виробляється з соломи. Саме на солому сьогодні припадає 0,3 відсотка всіх енергоресурсів, що споживаються в Україні. 152

Проведено дослідження природних сировинних ресурсів, придатних для виробництва енергії, у п’яти гірських районах Львівщини (Дрогобицькому, Самбірському, Сколівському, Старосамбірському та Турківському), Фонд Східна Європа та Посольство Фінляндії в Україні надали грант розміром $ 35 000 Асоціації «Агенція регіонального розвитку та європейської інтеграції» на впровадження проекту «Тепло Бескидів».. Проаналізовано можливі шляхи їх використання. Організатори проекту також проаналізують ефективність використання енергії в типових будівлях бюджетної сфери зазначених районів, після чого дадуть рекомендації, як можна її покращити, та які додаткові джерела можна використати для опалення та освітлення цих будівель. У Мостиському та Яворівському районах Львівщини знайдено унікальне родовище геотермальних вод, яке простягається до Перемишля. Води залягають на глибині 3 км і мають температуру від 95 до 130 градусів за Цельсієм. За попередніми даними, тут можна побудувати ТЕЦ, потужністю 200 мегават. Вітроенергетика. Вітропотенціал Львівщини дає можливість побудувати вітроелектростанції загальною потужністю до 500. ТзОВ «Еко-Оптіма»розпочала роботу з підготовки проекту Старосамбірської вітроелектростанції загальною потужністю 30МВт. Малі гідроелектростанції – Гідропотенціал малих рік Львівщини оцінюється в 500 млн. кВт год. в рік. У 2008 році в Турківському районі була відновлена міні-ГЕС потужністю 350 кВт. Крім цього, розглядається можливість будівництва у 2009-2010 роках кількох міні-ГЕС на водосховищі Добротвірської ТЕС та Бориславському водосховищі. У м. Жидачів на базі Екологічного центру „ЕКО-Довкілля”, введено в дію автономну сонячну систему. На даху будинку екологічного центру на висоті 6 м. встановлено стандарту фотоелектричну панель загальною потужністю 100 Вт, яка складається із двох модулів по 50 Вт кожний; гарантований термін експлуатації яких становить немало небагато 30 років. Ця сонячна система забезпечує роботу комп’ютера та енергоощадних ламп освітлення протягом 4-5 годин улітку, а в зимовий час протягом 1-2 годин. Звичайно цього не достатньо для повноцінної роботи бази екологічного центру. Тому в найближчих планах встановити ще 2-3 додаткові сонячні модулі , які зможуть забезпечити повноцінну роботу екологічного зеленого центру протягом всього робочого дня у зимовий час. Звичайно, на сьогоднішній день мати власну сонячну систему енергопостачання для пересічного мешканця справа не з дешевих, але це, практично, вічне джерело енергії. Використання альтернативних джерел палива заощаджує природне органічне паливо, яке відноситься до невідновних джерел природних ресурсів, у глобальному масштабі зменшується емісія парникових та токсичних газів в атмосферу.

153

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система Львівської області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Відомості щодо транспортних перевезень у Львівській області наведені в таблиці 12.1. Види та обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1 Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн.т

Залізничний

Автомобільний

Авіаційний1

Міський електротранспорт

Всього

Вантажооборот %

млн.т.км

Перевезено пасажирів млн.пас.

Пасажирооборот %

млн.пас.км

2000

6,2

7770,9

32,4

2129,2

2005

6,5

8434,4

29,1

2130,6

2006

6,9

8811,7

29,0

2145,8

2007

6,9

9006,2

29,6

2168,9

2008

5,7

8023,9

30,0

2224,0

2000

29,6

1748,8

143,9

2211,8

2005

20,3

1911,3

173,1

3642,2

2006

21,8

2478,6

193,7

4118,3

2007

21,6

2784,0

214,8

4270,3

2008

23,0

2882,0

225,8

4315,8

2000

3,1

8,6

54,4

81,6

2005

0,1

0,3

140,1

134,9

2006

0,0

106,5

102,0

2007

0,0

28,7

33,0

2008

–

15,3

19,7

2000

–

99,9

663,8

2005

–

96,5

639,8

2006

–

97,7

649,0

2007

–

88,9

590,7

2008

–

86,8

578,0

2000

35,8

9528,3

276,2

5086,4

2005

26,7

10346,0

298,9

6547,5

2006

28,8

11290,3

320,5

7015,1

2007

28,5

11790,2

333,3

7062,9

2008

28,7

10905,9

342,6

7137,5

0,0

* Перевезення вантажів авіаційним транспортом наведено в тисячах тонн, пасажирів – в тис. осіб.

Відомості щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, групування автомобілів за віком та видами використовуваного палива наведені в таблицях 12.2. – 12.5.

154

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств (тис.т) Таблиця 12.2. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні не легкові автомобілі

2008

17,4

5,4

7,4

1,6

3,6

2007

18,9

5,8

6,9

1,6

3,7

2006

18,2

5,6

6,2

1,8

3,6

* Дані за 2000-2005 роки не надаємо через зміну методики обрахунку відповідних показників Держкомстатом України.

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо за 2008 рік (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3. Тип автомобіля

Всього

Автомобілів всього

За видами палива бензин

дизпаливо

зріджений нафтовий газ

347185

247833

96285

851

Легкові автомобілі

285530

214392

70284

Вантажні бортові

19233

12313

Самоскиди

8406

Сідлові тягачі

стиснений газ

стиснений природний газ

дизпаливо та стиснений природний газ

804

1412

–

851

–

5754

–

503

663

–

5314

2973

–

112

–

4038

290

3740

–

Пасажирські автобуси

8199

3686

4313

–

142

–

Спеціальні автомобілі

11822

5753

5411

–

230

428

–

Інші автомобілі

9957

6085

3810

–

одиниць

Динаміка викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива1, (тис.т) Таблиця 12.4. Роки

Обсяг викидів всього

У тому числі від використання Бензину газойлів зрідженого та (дизельного стисненого палива) газу

Частка викидів шкідливих речовин від використання бензину у загальних обсягах, %

2008

140,4

100,1

32,2

8,0

71,3

2007

142,6

99,9

34,2

8,3

70,1

2006

132,4

93,8

31,6

6,5

70,8

* Дані за 2000-2005 роки не надаємо через зміну методики обрахунку відповідних показників Держкомстатом України.

155

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.5. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Всього

Роки

Автомобілі – всього

Легкові автомобілі

Вантаж-ні бортові

Самоскиди

Сідлові тягачі

Спеці-альні автомобілі

Пасажирські авто-буси

Інші транспортні засоби2

одиниць 2000

261035

206139

34307

554

2731

10736

6568

2005

303744

249734

17664

8262

3282

10574

7642

6586

2006

323492

264674

18224

8294

3730

11556

8669

8345

2007

328003

268679

18593

8257

3855

11586

8255

8778

2008

347185

285530

19233

8406

4038

11822

8199

9957

2000

2005

17940

16372

438

191

594

247

2006

22837

19679

569

116

539

1272

590

2007

25884

21799

852

188

185

611

1340

909

2008

40869

35284

1359

352

251

758

1473

1392

2000

2005

42724

37036

1239

428

397

1309

1437

878

2006

52370

45185

1540

483

575

1598

1687

1302

2007

54223

46627

1682

529

627

1636

1690

1432

2008

58438

49816

1829

574

717

1692

1703

2107

2000

2005

110089

92606

5030

2630

1295

3299

2569

2660

2006

115079

95927

5457

2751

1365

3588

2513

3478

2007

115199

96276

5447

2691

1373

3559

2384

3469

2008

115487

96573

5471

2670

1384

3585

2300

3504

2000

2005

132991

103720

10957

5164

1532

5775

3042

2801

2006

133206

103883

10658

4988

1674

5831

3197

2975

2007

132697

103977

10612

4849

1670

5780

2841

2968

2008 132391 103857 10574 4810 1686 * За 2000 р. інші транспортні засоби включено в спеціальні автомобілі.

5787

2723

2954

До 3 років

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

156

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Львівської області Екологічна політика Львівської області визначається у Програмі охорони навколишнього середовища на 2009-2012 роки, розробленій Інститутом регіональних досліджень НАН України на замовлення Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області згідно з Рішенням Львівської обласної ради від 23.04.2008 р. № 540. Метою Програми є за рахунок реалізації природоохоронних заходів на найбільш еколого-небезпечних об’єктах стабілізувати стан природного середовища і на основі активних дій щодо інституціоналізації екологічної політики створити умови для поступового покращення екологічної ситуації в області. Стратегічні завдання екологічної політики на Львівщини встановлені Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України і спрямовані на реалізацію довгострокових цілей і завдань, що визначені в Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року. Окремим розділом встановлено пріоритети та основні завдання охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, до яких належать: Пріоритет 1. Екологічна стабілізація та реабілітація територій у зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничовидобувних підприємств, охорона та раціональне використання надр. Пріоритет 2. Поліпшення екологічного стану поверхневих вод басейнів рік Дністер, Західний Буг, Сян та забезпечення водопостачання населених пунктів області питною водою у достатній кількості та належної якості. Пріоритет 3. Утилізація, переробка та захоронення твердих промислових та побутових відходів, знешкодження пестицидів. Пріоритет 4. Розвиток природно-заповідної мережі, охорона та використання лісів. Пріоритет 5. Організація системи екологічного моніторингу та інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності. Пріоритет 6. Охорона атмосферного повітря. Виходячи з основних завдань Програми, пріоритетними напрямками екологічних дій будуть: - повна і всеохоплююча інвентаризація джерел забруднення, оцінка екологічної надійності господарських об'єктів і виробничих систем; - активізація робіт із створення системи екологічного моніторингу з максимальним використанням існуючих структур та матеріальної бази; - створення банків екологічної інформації, автоматизації процесів її збору, обробки і аналізу; - реалізація програм наукових досліджень актуальних екологічних проблем, прогнозування явищ і процесів, впровадження отриманих результатів в практику; - забезпечення ефективного використання коштів природоохоронних фондів, налагодження оптимальних процедур контролю за їх діяльністю; 157

- розширення мережі природно-заповідних територій різного рангу, реалізація спільних з сусідніми державами проектів; - формування розвинутого ринку екологічних послуг: створення аудиторських фірм, екологічних банків, лабораторій, введення екологічного страхування і т д.; - внесення в процедуру підготовки і прийняття управлінських рішень обов'язкової норми проведення їх екологічної експертизи; - законодавчо-нормативне стимулювання залучення бізнесу і підприємництва до вирішення екологічних проблем; - розширення і поглиблення конструктивного співробітництва з міжнародними екологічними організаціями, європейськими країнами; - законодавчо-нормативне забезпечення економіко-правових відносин сторін при вирішенні конфліктних ситуацій між населенням й органами влади, суб'єктами господарювання щодо екологічної безпеки прийнятих рішень і практичних дій; - здійснення заходів із формування екологічної культури населення, активізація екологічної освіти й виховання, створення цивілізованих процедур інформування населення про стан природного середовища і рівень його безпеки; - налагодження конструктивної співпраці державних і місцевих органів влади з громадськими екологічними рухами, політичними партіями. Завдяки реалізації Програми буде: - знижено обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу на 27-29 тис. т на рік (приблизно на 12 % менше у порівнянні з 2007 р.); - забезпечено покращення якості поверхневих вод у результаті зменшення обсягів скидання неочищених та недостатньо очищених стоків на 13-15 млн. м3 в рік (приблизно на 7-8 % менше у порівнянні з 2007 р.) за рахунок реконструкції і будівництва нових каналізаційно-очисних споруд у 15 населених пунктах і промислових об’єктах; - покращено санітарно-гігієнічний та екологічний стан території в результаті облаштування сміттєзвалищ в 5 населених пунктах області та будівництва сміттєпереробного заводу в Яворівському районі; - збільшено обсяги утилізації відходів промислових підприємств на 10-12 тис. т щорічно; - налагоджена система моніторингу за станом довкілля в найбільш екологічно напружених ареалах області (м. Борислав, Добротвірська ТЕС, ЛьвівськоВолинський вугільний басейн). 13.2. Моніторинг навколишнього природного середовища На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 та у відповідності з керівними документами Мінприроди України з ініціативи держуправління ОНПС в Львівській області Розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 23 грудня 2005 р. № 1318 створено регіональну системи моніторингу довкілля. Функціонування Львівської обласної системи моніторингу природного довкілля (ЛОСМПД) здійснюється на основі Угоди про спільну діяльність між суб’єктами ЛОСМПД, підписаної 14 квітня 2006 року. До суб’єктів ЛОСМПД належать:  Державне управління охорони навколишнього природного середовища в 158

Львівській області,  Державна екологічна інспекція в Львівській області,  ДП “Західукргеологія”,  Головне управління МНС України у Львівській області,  Управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації,  Львівський центр з гідрометеорології,  Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція,  Львівське обласне виробниче управління водного господарства,  Львівське обласне управління лісового господарства,  Львівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”,  Головне управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації,  Львівська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини,  Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області,  Львівське обласне головне управління земельних ресурсів,  Управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації,  Державна інспекція захисту рослин у Львівській області,  Інститут екології Карпат НАН України Обмін інформації в системі моніторингових спостережень за станом навколишнього природного середовища між суб’єктами ЛОСМПД здійснюється на основі Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів ЛОСМПД. 13.2.1. Основні результати роботи системи моніторингу довкілля Протягом 2008 року система працювали на основі нормативних документів, розроблених і затверджених у 2006 році. Активно працювало біля 10 її суб’єктів, на основі їх інформації сформовано піврічний і річний звіти. Дехто з суб’єктів самоусунулися від виконання взятих на себе зобов’язань. У 2008 році Мінприроди завершило підписання Угод про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища з усіма суб’єктами Державної системи моніторингу. З 4 суб’єктами розроблено і підписано Регламенти обміну екологічною інформацією, які внормовують це питання на регіональному рівні. Ми працювали за власним, затвердженим ще у 2006 році, Регламентом надання інформації, який зараз необхідно привести у відповідність до затверджених документів. Нами виконано планову (згідно з Програмою і регламентами надання інформації) роботу з проведення досліджень, збору і узагальнення інформації. Інформація про ситуацію в області регулярно оприлюднюється на ВЕБ-сторінках Держуправління ОНПС та Інформаціно-аналітичного центру Мінприроди України. Проведено ВЕБ-конференцію з питань створення і розбудови регіональної системи моніторингу довкілля, у роботі якої взяли участь з української сторони члени Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, з польської сторони – 159

відповідальні за ведення моніторингу природного довкілля Підкарпатського воєводства. Організовано і проведено семінари з представниками суб’єктів моніторингу Львівщини з питань вдосконалення роботи системи. Розбудовано базу даних моніторингової інформації, її результати у вигляді картографічних матеріалів розміщено на ВЕБ-сторінці Держуправління ОНПС Виконувалися завдання кризового моніторингу. Продовжувалися дослідження стану довкілля у місці техногенної аварії на ст. Ожидів, за їх результатами видано і розповсюджено інформаційний бюлетень. Продовжується моніторинг природних ресурсів у районах, що зазнали впливу катастрофічного паводку у прикарпатських районах Львівщини. Результати проведення моніторингу якості вод, повітря і ґрунтів у місцях розташування сміттєзвалищ мали вирішальне значення під час прийняття рішення щодо фінансування у 2009 році першочергових природоохоронних заходів з обласного фонду ОНПС. 13.2.2. Основні напрямки спостережень

Основними напрямками спостережень у 2008 році були: моніторинг атмосферного повітря; моніторинг поверхневих вод; моніторинг стічних вод; моніторинг ґрунтів; моніторинг стану біоресурсів. екзогенні процеси Для формування звіту були опрацьовані дані: кількісного вмісту шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі; метеорологічних показників; вмісту забруднюючих речовин у викидах промислових підприємств складу і вмісту забруднюючих речовин у природних та штучних водоймах; рівнів забруднення поверхневих вод у зонах підвищеного ризику та у районах об’єктів, що стали причиною несанкціонованого скиду чи аварійного забруднення; якісні характеристики стічних вод. спостережень за підземними водами та екзогенними процесами 13.2.3. Моніторинг атмосферного повітря

Для оцінки забруднення атмосферного повітря та прийняття природоохоронних рішень необхідною умовою є проведення систематичних спостережень за станом атмосферного повітря, метеорологічними умовами, зокрема у висотних шарах атмосфери, кліматичними умовами та параметрами викидів промислових джерел забруднення. Екологічний моніторинг атмосферного повітря у Львівській області згідно з Програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2008 рік здійснювали: 160

1. Державна екологічна інспекція в Львівській області; 2. Львівський обласний центр з гідрометеорології; 3. Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Моніторинг атмосферного повітря у м. Львові У 2008 році лабораторією спостереження за забрудненням атмосферного повітря Львівського ЦГМ було виконано 22742 аналізи визначення шкідливих речовин в атмосферному повітрі м. Львова. Спостереження проводилися згідно плану в повному обсязі. На даний час основними джерелами забруднення атмосферного повітря м. Львова є: автотранспорт, Державне комунальне підприємство «Львівтеплокомуненерго», Державне комунальне підприємство «Залізничтеплокомуненерго», ВАТ "Іскра", ВАТ "Львівська ізоляторна компанія». Згідно з даними Львівського обласного центру з гідрометеорології, у м. Львові залежно від рівня забруднення атмосферного повітря виділяють 4 зони. І зона. Її межа проходить вздовж вулиць Івана Франка, Фредра, Мартовича, Стефаника, Словацького, Городоцької, Гонти, Підвальної. Загальна площа становить 0, 85 км2. Відбір проб у цій зоні здійснюється на вулиці Соборній, 11. Протягом 2008 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,25 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,92 ГДК;  по оксиду вуглецю перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,027 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,29 ГДК;  по фтористому водню перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,34;  по формальдегіду перевищення спостерігалося кожного місяця і середньомісячне значення становить 2,52 ГДК. До ІІ зони входять Галицький район, район Нового Львова, частина Личаківського району до парку «Погулянка», Шевченківський район до вулиці Липинського, частина Франківського району. Загальна площа – 22,2 км2. Відбір проб здійснюється на вулиці Юнаківа. Протягом 2008 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,194 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,91 ГДК;  по оксиду вуглецю перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,86 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,27 ГДК; 161

 по фтористому водню перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,23 ГДК;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 2,42 ГДК. ІІІ зона – решта території міста Львова. Загальна площа – 50,8 км2. Відбір проб здійснюється на вулиці Городоцькій, 211. Протягом 2008 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,195 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,92 ГДК;  по оксиду вуглецю перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,91 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 1,28 ГДК;  по оксиду азоту перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,71 ГДК;  по фтористому водню перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,25 ГДК;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 2,55 ГДК. Відбір проб також здійснюється на вулиці Зелена, 301. Протягом 2008 року:  по пилу перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,23 ГДК;  по діоксиду сірки перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,89 ГДК;  по оксиду вуглецю перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,96 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 1,26 ГДК;  по фтористому водню перевищення зафіксоване кожного місяця і середньомісячне значення становило 0,4 ГДК;  по формальдегіду зафіксоване перевищення кожного місяця, і середньомісячне значення становить 2,75 ГДК. ІV зона – приміські території Львова (Рясне, Білогорща тощо). Загальна площа – 45,2 км2. Причиною здійснення спостережень саме за вищевказаними речовинами є те, що вони є пріоритетними забруднюючими речовинами атмосферного повітря міста. Порівняльна характеристика забруднюючих речовин за 2007 та 2008 роки зображена у таблицях та рисунках. Основними джерелами наявності в повітрі міста Львова забруднюючих речовин є:  пилу – автотранспорт, деревообробна промисловість і промисловість будматеріалів  діоксиду сірки – промислові підприємства  оксиду вуглецю – автотранспорт, підприємства теплоенергетики; 162

 діоксиду азоту - підприємства теплоенергетики;  формальдегіду – автотранспорт, фанерна промисловість. Забруднення атмосферного повітря пилом зменшилося у 2008 році порівняно з 2007 роком. Результати дослідження забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки показують, що вміст діоксиду сірки у 2008 році є вищим за 2007 рік. Результати досліджень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю у 2008 році є вищими за норму у місяцях: січні, лютому, березні, квітні. У 2008 році спостерігається зменшення вмісту оксиду вуглецю в порівнянні з 2007 роком. Спостерігається збільшення перевищення норм ГДК по діоксиду азоту у порівнянні з 2007 роком. За результатами дослідження забруднення атмосферного повітря формальдегідом у 2008 році вміст формальдегіду зменшився у порівнянні з 2007 роком. Результати досліджень у 2008 році забруднення атмосферного повітря оксидом азоту показують, що перевищення допустимих рівнів вмісту оксиду азоту немає. У 2008 році спостерігаємо зменшення значення більшості показників (крім діоксиду сірки і діоксину азоту) порівняно з минулим роком. Враховуючи, що у 2008 році кількість днів з опадами становила 187, можна припускати, що важкі забруднювачі були вимиті з атмосферного повітря і потрапили у стічні води. Відомості щодо зміни середнього рівня забруднення повітря за 5 років по м. Львову наведені в таблиці 13.1. Зміна середнього рівня (q сер) забруднення повітря за 5 років (2004-2008) по м. Львову . Таблиця 13.1. Домішки

Характеристики

Роки

Тенденції змін

2004

2005

2006

2007

2008

0.16

0.17

0,18

0,21

0,18

Пил

q сер n

2392

2336

2260

2136

2116

Діоксид сірки

q сер

0,046

0.043

0.048

0,039

0,044

4784

4416

4424

4272

4332

Розчинні сульфати

q сер

0,03

598

584

570

536

522

Оксид вуглецю

q сер

2392

2336

2260

2136

2116

Діоксид вуглецю

q сер

0,04

0,05

4784

4416

4424

4272

4232

Оксид азоту

q сер

0,04

1196

1104

1096

1052

1060

Фтористий водень

q сер

0,004

0,003

0,002

4784

4416

4424

4272

4232

q сер

0,004

0,008

0,010

0,008

4784

4416

4424

4272

4232

Бенз/а/пірен * 10-бмг/м3

q сер

0,99

0,72

0,25

0,36

0,63

Кадмій. мкг/ м3

q сер

0,004

0,001

0,002

0,004

0,0014

Залізо, мкг/ м3

q сер

0,62

0,275

0,338

0,186

0,631

Формальдегід

+0,008 -0,0001 0 0 +0,003 0 -0,0005 +0,0014 -0,108 -0,0002 -0,0067

163

Марганець, мкг/ м3

q сер n

Мідь, мкг/ м3

q сер

0,03

0,004

0,009

0,002

0,0043

Нікель, мкг/ м3

q сер

0,02

0,008

0,005

0,003

0,0078

Свинець, мкг/ м3

q сер

0,03

0,019

0,025

0,005

0,0175

Хром , мкг/ м3

q сер

0,02

0,006

0,005

0,001

0,0107

Цинк, мкг/м3

q сер

0,17

0,031

0,062

0,014

0,0133

0,01

0,004

0,0003

0,0278

+0,0032 -0,0053 -0,0030 -0,0039 -0,0024 -0,0330

Аналіз багаторічних змін вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі м. Львова свідчить про незначне зростання протягом 5 років вмісту пилу, двоокису вуглецю, формальдегіду і марганцю, незмінного вмісту розчинних сульфатів, оксиду вуглецю і оксиду азоту Поряд із результатами моніторингових досліджень вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі м. Львові проведено порівняння викидів забруднюючих речовин у м. Львові від стаціонарних і пересувних джерел. Відомості щодо річних викидів забруднюючих речовин у м. Львові наведені в таблиці 13.2., а також відображені на рис. 13.1. Валові викиди забруднюючих речовин у м. Львові, тис. тонн Таблиця 13.2 м. Львів

разом

в т.ч. Стаціонарні джерела в т.ч.

разом 2007 2006 2005 2004 2003

53,0 43,7 42,5 42,4 39,6

2,2 2,2 2,8 2,9 3,5

пил 0,172 0,2 0,2 0,2 0,3

діоксид сірки 0,062 0,9 0,2 0,2 0,3

діоксид азоту 0,957 0,9 1,2 1,2 1,4

пересувні джерела оксид вуглецю 0,528 0,5 0,6 0,6 0,9

49,4 41,5 39,7 39,5 36,1

ДІАГРАМА Рис. 13.1. Валові викиди забруднюючих речовин у м. Львові, тис. тонн Протягом 5 років викиди зросли на більше ніж 13 тисяч тонн (майже 34%), що не знайшло відображення у результатах лабораторних вимірювань. Доцільно скоригувати програму спостережень за якістю повітря для виявлення існуючих тенденцій. Спостереження за промисловими викидами Спостереження за викидами забруднюючих речовин промисловими підприємствами Львівської області протягом 2008 року здійснювали: 1. Державна екологічна інспекція в Львівській області; 2. Обласна санітарно-епідеміологічна станція. 164

Протягом 2008 року проведено заміри на основних стаціонарних джерелах забруднення на підприємствах Львівської області, які визначені в програмі моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2008 рік. Результати проведених замірів наведені в таблиці 13.3.

165

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря промисловими підприємствами Львівської області протягом 2008 року Таблиця 13.3. № п/п

Назва розташування точки спостереження

Місце розташування точки спостереження

Відомча приналеність точки спостережень

Параметри, що контролюються

ЗР, по яких виявлено перевищення

ВАТ «Миколаївцемент»

350 м від підприємства (найближча житлова зона)

ОблСЕС

Пил, двоокис азоту, двоокис сірки, оксид вуглецю

Виявлені перевищення норм ГДК по пилу в 2,06 рази

Обертова піч №5,джерело №103

ДЕІ

Пил цементу

Перевищення не виявлено

1000 м від підприємства (межа СЗЗ)

ОблСЕС

Пил, двоокис азоту, двоокис сірки, оксид вуглецю

Виявлені перевищення норм ГДК по пилу в 1,54 рази

500 м від ТЕС

ОблСЕС

Пил, двоокис азоту, сірчистий ангідрид, сажа, оксид вуглецю

Виявлено перевищення сірчистого ангідриду в 1,6 рази; в 2,5 раз ГДК групи сумації № 39 (сірчистий ангідрид і двоокис азоту)

Котел №2, джерело №2

ДЕІ

Діоксид сірки, сума оксидів азоту

Перевищення не виявлено

Діоксид сірки, сума оксидів азоту

Перевищення не виявлено

Обертова піч №6,джерело №104 Рукавний фільтр цементного млина, джерело №7

Добротвірська ТЕС

Котел №8, джерело №2 3

ЛВДС «Броди»

100 м від підприємства (межа СЗЗ)

ОблСЕС

Двоокис азоту, сірководень, вуглецю оксид

Перевищень не виявлено

Підприємство «Кроно Україна»

300 м від підприємства (межа СЗЗ)

ОблСЕС

Формальдегід, аміак, пил деревини, двоокис азоту, оксид вуглецю, сажа

Виявлені перевищення норм ГДК по групі сумації № 15 в 1,26 (аміак, формальдегід)

Газохід, джерело №8

ДЕІ

Сума оксидів азоту, аміак, оксид вуглецю, формальдегід, суспендовані речовини

Перевищень не виявлено

Джерело № 18

формальдегід, суспендовані речовини, аміак

Джерело № 19

оксид вуглецю,сума оксидів азоту, сажа

Джерело № 37

Формальдегід, аміак, пил неорганічний

Джерело № 20

оксид вуглецю,сума оксидів азоту

Газохід, джерело №19

Сума оксидів азоту, сажа, оксид вуглецю, формальдегід

джерело №37

Аміак, оксид вуглецю, формальдегід, пил неорганічний

Газохід, джерело №19

Сума оксидів азоту, сажа, оксид вуглецю

джерело №20

Сума оксидів азоту, оксид вуглецю

166

джерело №37 5

ВАТ «Львівська вугільна компанія» (ЦЗФ «Червоно градська»)

ВАТ «Іскра»

ШРБУ-40, м. Львів

ВАТ «Жидачівський целюлознопаперовий комбінат»

Аміак, формальдегід, пил неорганічний

300 м від підприємства (межа СЗЗ),

ОблСЕС

Оксид вуглецю, сажа, сірководень, азоту двоокис, пил, сірчистий ангідрид

Виявлені перевищення азоту двооксиду в 1,4 рази; сірчистого ангідриду в 1,6 рази; пилу вугілля в 1,2 рази; в 3,0 рази ГДК групи сумації №39 (сірчистий ангідрид і двооксид азоту)

Газохід, джерело №1, №3

ДЕІ

Оксид вуглецю, діоксин азоту,сірчистий ангідрид, пил неорганічний, пил бурого вугля

Перевищень не виявлено

1000 м від підприємства

ОблСЕС

Оксид вуглецю, сажа, сірководень, азоту двоокис, пил, сірчистий ангідрид

Виявлені перевищення в 1,4 рази ГДК групи сумації №39 (сірчистий ангідрид і двооксид азоту)

100 м від підприємства (межа існуючої житлової забудови)

ОблСЕС

Двоокис азоту, сірчистий ангідрид, пил, сірчана кислота, хлористий водень, фтористий водень

Перевищень не виявлено

Піч скловарна, газохід, джерело №095,

ДЕІ

Сірчистий ангідрид, Сума оксидів азоту

Перевищень не виявлено

Дільниця приготування мармурової крихти, джерело №0131

пил неорганічний

Дільниця технохімії барабан помолу вібросито, джерело 30038

пил неорганічний

Піч скловарна, № 095

Сірчистий ангідрид, сума оксидів азоту

Дільниця шихти, №0135

пил неорганічний

Дільниця шихти, №0135

пил неорганічний

750 м від підприємства

ОблСЕС

Оксид вуглецю, азоту двоокис, фенол, формальдегід, сірчаний ангідрид, пил

Перевищень не виявлено

Асфальтний змішувач (повна загрузка) № 001

ДЕІ

Азоту діоксид, вуглецю оксид, ангідрид сірчистий, пил неорганічний, фенол, формальдегід

Перевищень не виявлено

500 м від підприємства, 1000 м від підприємства (межа СЗЗ)

ОблСЕС

Двоокис азоту, сірчистий ангідрид, сірководень, сажа, метил меркаптан

Перевищень не виявлено

Цех зневоднення осаду, джерела №104

ДЕІ

Сірководень, вуглецю оксид

Перевищень не виявлено

Целюлозний завод, джерело №1

ВАТ «Нафтоперероб ний комплекс «Галичина»»

500 м від підприємства

Двоокис азоту, сірчистий ангідрид, сірководень, метилмеркаптан ОблСЕС

Оксид вуглецю, оксид азоту, фенол, сірководень, сірчистий ангідрид

Перевищень не виявлено

167

ЕП «ТЕЦ -Галичина», котел №9, джерело №180

ДЕІ

Піч П-1, джерело №66

Оксид вуглецю, оксид азоту, діоксин сірки, Оксид вуглецю, оксид азоту

10.

ЗАТ «Львівський завод комунального транспорту» (ТзОВ «ЛАЗ»)

300 м від підприємства

ОблСЕС

Дослідження протягом 2008 року не проводилися, так як підприємство не працювало

11.

ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»

Цех по виготовленню скло деталей, скловарна піч № 6, джерело № 15

ДЕІ

Азоту оксид, сірки діоксид, вуглецю оксид

ДП «Полісинтез» АТ «Органіка»

Дільниця вспінювання, джерело №1

12.

Перевищень не виявлено

Цех по виготовленню скло деталей, скловарна піч № 6, джерело №15,№7,№8

Перевищень не виявлено

Азоту оксид, сірки діоксид, вуглецю оксид, суспендовані речовини, ДЕІ

Хлористий метилен, толуілендіазо-ціанат

Перевищень не виявлено

ДЕІ

Суспендовані речовини

Перевищень не виявлено

Дільниця бакового господарства, джерела №2 Дільниця кондиціювання, джерела № 4, №5,№6, №7 Склад відходів, джерело №9 Склад готової продукції, джерела № 10, №11, №14

АТ «Галичфарм»

ФГ «Бекас»

ДП «Суходільський спиртзавод»

ТМЦ А-18, млин молотковий, джерело №125 АЦ-2 машин. запаюв. ампул, джерело №202

Азоту діоксид, вуглецю оксид

Екстракція валер'янки, джерело №306

трихлорметан, спирт етиловий, етилацетат

Компресорна

ДЕІ

Дільниця обробки субпродуктів

Аміак, діоксид азоту, оксид вуглецю, сажа

Цех технічних фабрикатів

Аміак, сірководень, фенол, ацетон,диметилсульфід , диметиламін, метил меркаптан

Склад зерна, джерело №3,№5,№8,№11,№12

ДЕІ

Прийомний бункер, джерело №4, №7, №20 16

ДП «Холгер Крістіансен Продакшн Україна»

Мийні машини, джерело №2,№4,№6

ВАТ «Самбірський приладобудівни й завод»

Пил, етанол, етилацетат, оксид вуглецю, оксид азоту

ДЕІ

Луги їдкі, пил метало абр.

Котельня, дж.№1

діоксид азоту, оксид вуглецю

Дільниця фарбування,дж. №7

Триетиламін, спирт пропілів, сольвент нафти

Джерело №0001,№0004,№0006,№0009, №0015,№0020,№0021,№0021, №0024

Перевищень не виявлено

Пил зерновий, спирт етиловий, етилацетат

Дільниця монтажу, дж.№5 17

Аміак

Перевищень не виявлено

Пил неорганічний ДЕІ

Натрій їдкий, соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, ксилол, толуол, ацетон, пари свинцю, Пил неорганічний, оксид вуглецю,діоксид азоту, зварювальний аерозоль

Перевищень не виявлено

168

АПП «Львівське» 10 відділення керамзитовий зд

Джерело №009,№003,№005,№001,№00 4,№007

ДЕІ

Пил неорганічний, оксид вуглецю,діоксид азоту

Перевищень не виявлено

ВАТ «Самбірський хлібокомбінат»

Джерело №3,№4,№5

ДЕІ

оксид вуглецю,діоксид азоту

Перевищень не виявлено

ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»

Джерело №010,№042,№095,№165,№18 6

ДЕІ

оксид вуглецю,діоксид азоту,марганець та його з’єднання, аерозоль зварювальний, пил метало-абразивний

Перевищень не виявлено

ВАТ «Стрийавто»

Джерело №6,№2,№3

ДЕІ

Бутилацетат, толуол, ксилол, оксид заліза, оксид марганцю, оксид вуглецю

Перевищень не виявлено

ЗАТ «Львівський лікерогорілчаний з-д»

Джерело №1,№2,№3,№4,№5,№6,№7,№ 8

ДЕІ

оксид вуглецю, діоксид азоту, спирт етиловий, кислота оцтова, суспендовані тверді частинки, оксид заліза, марганець, хром

Перевищень не виявлено

«Червоноградський хлібзавод»

Джерело №1, №2, №9,№11,№12,№15,№20

ДЕІ

оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид марганцю, оксид заліза, спирт етиловий, оцтова кислота, фурфурол, пил неорганічний, пил борошна

Перевищень не виявлено

ДП «Міжнародний аеропорт Львів»

Джерело №1,№4,№8

ДЕІ

оксид вуглецю, діоксид азоту, марганець та його сполуки, оксид заліза, суспендовані частинки

Перевищень не виявлено

ДП «СКЛЦ Шкло»

Джерело №0001,№0002,№0003

ДЕІ

оксид вуглецю, діоксид азоту,сірчана кислота, сірководень

Перевищень не виявлено

ТзОВ «Дерев’яний дім»

Джерело №1,№2,№3,№4

ДЕІ

оксид вуглецю, діоксид азоту, Бутилацетат, толуол,сажа, пил деревини, дифенілметандіізоціана т

Перевищень не виявлено

ЗАТ «Львівсистемен ерго»

Газохіл, джерело №1

ДЕІ

оксид вуглецю,оксид азоту в перерахунку на NO2, сірчистий ангідрид, Пил неорганічний

Перевищень не виявлено

ВАТ «Бродівський механічний завод»

Джерело №7, №045,№23

ДЕІ

пил металоабразивний,зварювальн ий аерозоль, оксид марганцю, діоксин азоту

Перевищень не виявлено

ПП «Цепак»

Джерело №1,№2

ДЕІ

Водень хлористий, оксид вуглецю,вініл хлористий

Перевищень не виявлено

ТзОВ «Магік»

Джерело №1

ДЕІ

Пил неорганічний

Перевищень не виявлено

ВАТ «УкрпольТЕН»

Джерело №017,№22

ДЕІ

пил металоабразивний, оксид вуглецю,стирол

Перевищень не виявлено

Городоцький райавтодор, асфальтобетонн ий з-д»

Джерело №2

ДЕІ

Пил неорганічний, азоту діоксид, оксид вуглецю

Перевищень не виявлено

169

Протягом 2008 року проведено дослідження на 32 підприємствах, які дають основний вклад в забруднення атмосферного повітря області. Виявлено перевищення норм ГДВ на 6 підприємствах. Державною екологічною інспекцією в Львівській області виконуються визначення у всіх точках відбору згідно з програмою моніторингу природного довкілля в Львівській області на 2008 рік. Також протягом 2008 року здійснювалися виміри на підприємствах, які не були передбачені програмою. Обласною санітарно-епідеміологічною станцією виконувалися визначення згідно з програмою моніторингу. Відомості щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремими підприємствами відображені на рис. 13.2.

ДІАГРАМА

Рис. 13.2. Викиди забруднюючих речовин найбільшими підприємствамизабруднювачами атмосферного повітря Львівщини Відомості щодо результатів моніторингу викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря відображені на рис. 13.3.

170

КАРТА

Рис.13.3. Результати моніторингу викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря підприємствами-забруднювачами

171

Шумове забруднення Спостереження за шумовим забрудненням проводить лабораторія обласної санітарно-епідеміологічної станції. Заміри проводилися на 23 точках у Львові та Львівській області. Протягом 2008 року проведені заміри, результати які представлені в таблиці 13.4. Таблиця 13.4. Назва точки спостереження

Місце розташування (адреса) точки спостереження

Значення

Перевищення

Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрийська,18

53-68 дБА

перевищень ГДР не виявлено

54-67 дБА

перевищень ГДР не виявлено

Залізнична колія «ХодорівЛьвів»

Залізнична колія «Львів-Стрий» Миколаївський район ст. Задорожне

58-60 дБА

перевищень ГДР не виявлено

58-62 дБА

перевищень ГДР не виявлено

62-66 дБА

перевищень ГДР не виявлено

62-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

56-66 дБА

перевищень ГДР не виявлено

57-67 дБА

перевищень ГДР не виявлено

59-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

58-72 дБА

перевищень ГДР не виявлено

62-68 дБА

перевищень ГДР не виявлено

64-68 дБА

перевищень ГДР не виявлено

63-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

62-72 дБА

перевищень ГДР не виявлено

62-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

60-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

65-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

63-70 дБА

перевищень ГДР не виявлено

72-80 дБА

виявлені перевищення ГДР

74-93 дБА

виявлені перевищення ГДР

м. Львів, Шевченківський р-н, вул. Замарстинівська, 36

66-81 дБА

виявлені перевищення ГДР

70-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

м. Львів, вул. Долинська, 10

62-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

69-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

70-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

с. Дороговиж, вул. І. Франка, буд. №1-5

с. Дороговиж, вул. Шевченка, буд. №1-4

с. Розвадів, вул. Данилишина-Біласа, буд. №1

с. Розвадів, вул. Б. Хмельницького , буд. №1,2

с. Розвадів, вул. Д. Галицького, буд. №2

с. Пісочне, вул. Шевченка, буд. №1

с. Пісочне, вул. Львівська, буд. №4,8,10,12,14,16

Залізнична колія «Львів-Ковель»

Підзамчівське відділення Львівської залізниці

с. Новий Став

вул. Стрімка,6

172

70-82 дБА 1

вул. Караїмська,12

70-84 дБА

виявлені перевищення ГДР

69-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

67-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

67-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

63-78 дБА

виявлені перевищення ГДР

67-79 дБА

виявлені перевищення ГДР

60-69 дБА

перевищень ГДР не виявлено

56-61 дБА

перевищень ГДР не виявлено

81-83 дБА

виявлені перевищення ГДР

84-90 дБА

виявлені перевищення ГДР

71-80 дБА

виявлені перевищення ГДР

72-82 дБА

виявлені перевищення ГДР

59-74 дБА

виявлені перевищення ГДР

58-73 дБА

виявлені перевищення ГДР

62-75 дБА

виявлені перевищення ГДР

64-73 дБА

виявлені перевищення ГДР

75-85 дБА

виявлені перевищення ГДР

70-85 дБА

виявлені перевищення ГДР

77-85 дБА

виявлені перевищення ГДР

77-85 дБА

виявлені перевищення ГДР

вул. Огіркова,4

Автотраса «Львів-Краківець»

Автотраса «Львів-Київ»

Автотраса «Львів-Ковель»

Яворівський р-н, м. Яворів, СШ№1

Бродівський р-н, м. Броди, вул. Бродівська

Жовківський р-н, смт.Куликів

м. Рава Руська

Автотраса «Львів-Стрий»

Миколаївський р-н, с. Пісочна

с. Дороговиж

«Львів-Дрогобич»

виявлені перевищення ГДР

Дрогобицький р-н, смт. Меденичі

смт. Лішня

За результатами з 23 точок спостереження у 13 виявлені перевищення ГДР. Це складає близько 60% та свідчить про велике шумове забруднення у Львові та Львівській області. Інформація щодо шумового забруднення Львівської області відображена на рис. 13.4.

173

КАРТА

Рис. 13.4. Шумове забруднення Львівської області

174

Моніторинг водних ресурсів У Львівській області нараховується майже 9 тис. річок, потічків і струмків загальною протяжністю 16343 км. Річки області відносяться до басейнів Чорного (Дністер, Стрий) і Балтійського (Західний Буг, Сян) морів. Найбільша кількість річок нараховується в басейні р. Дністер (5838), р. Західний Буг (3213) і незначна кількість в басейнах р. Сян. Суть моніторингу якості поверхневих вод полягає у: - спостереженні за рівнем забруднення та зміною фізичних та хімічних показників; - вивченні динаміки вмісту забруднювальних речовин і виявленні умов, за яких відбуваються суттєві коливання рівня забруднення водних об'єктів; - визначення оптимальної схеми управління поверхневими водами. Спостереження за станом поверхневих вод Львівської області здійснюють: Державна екологічна інспекція в Львівській області; Львівське обласне виробниче управління водного господарства; Обласна санітарно-епідеміологічна станція; Волинський обласний центр з гідрометеорології; Рівненський обласний центр з гідрометеорології; Управління екології та благоустрою Львівської міської ради. Суб’єктами проводиться спостереження за показниками наведеними в таблиці 13.5. Розташування постів спостереження за станом поверхневих вод відображена на рис. 13.5. -

175

Запах Прозорість

+ + + +

+ + + + +

+ + + +

+ +

+ + + + +

+ + + +

+ + +

+ +

Нітрати Фосфати БСК5 ХСК Залізо заг. СПАР Феноли Нафтопродукти

+ + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ + +

+ + + +

Кадмій Цинк Свинець Хром

+ + + + +

+ +

+ + + +

+ +

Нікель Кобальт Марганець Миш’яш

Хром трьохвалентний

Хром шестивалентний

Мідь

Стронцій-90

Цезій-137

Нітрити

Азот нітратний

Азот нітритний

Азот амонійний

Іони амонію

Завислі речовини

Сухий залишок

Мінералізація

Хлориди

Магній

Натрій+Калій

Кальцій

Сульфати

Лужність

Гідрокарбонати

Твердість

Водневий показник (рН)

Окислюваність

Розчинений кисень

Колір

ДЕІ Облводгосп Обл СЕС Рівненський ЦГМ Волинський ЦГМ УЕБ ЛМР Температура

Суб’єкт моніторингової інформації

Параметри, що контролюються суб’єктами моніторингу поверхневих вод Таблиця 13.5.

Параметри, що контролюються

+ + + +

+ +

+ + +

КАРТА

Рис. 13.5. Розташування постів спостереження за станом поверхневих вод згідно з Програмою моніторингу природного довкілля у Львівській області на 2008 р.

Загалом протягом 2008 року суб’єктами монторингу довкілля у басейнах річок Дністер, Західний Буг, Дніпро і Сян було відібрано 605 проб, у яких проведено 11783 компонентовизначень. Найбільша кількість перевищень ГДК у досліджуваних пробах води зафіксована у басейнах Дністра та Західного Бугу. Дані проведених спостережень за поверхневими водами наведені в таблиці 13.6. та відображені на рис. 13.6. і 13.7. Результати спостережень за поверхневими водами Таблиця 13.6. Басейн річки

Кількість відібраних проб

Кількість компонентовизначень

Кількість показників ЗР з % про з перевищенням від перевищеннями ГДК загальної кількості проб

Дністер

374

6934

885

12,8

Дніпро

340

9,4

З.Буг

142

3093

377

12,2

Сян

1416

5,4

Разом по області

605

11783

1370

11,6

ДІАГРАМА

Рис. 13.6. Забруднення поверхневих вод в розрізі басейнів

178

КАРТА

Рис. 13.7. Екологічне навантаження на поверхневі води у 2008 році

179

Спостереження за скидами стічних вод Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2008 році проводилися Державною екологічною інспекціє в Львівській області та Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією. Обласним виробничим управлінням водного господарства надано інформацію щодо обліку заборів вод та скидів стічної води. Згідно даних Облводгоспу у таблиці 13.7. наведено скиди стічних вод (у млн. м3) з розбивкою по районах (рис.13.8.). Скид стічних вод після очисних споруд (млн. м3) Таблиця 13.7. Район

Скид всього

Не відповідають нормам

Відповідають нормам

Бродівський

1,175

0,093

1,082

Буський

0,097

0,098

0,0

Городоцький

0,774

0,259

0,515

Дрогобицький

30,048

2,298

27,750

Жидачівський

9,162

1,096

8,069

Жовківський

0,584

0,0

Золочівський

0,769

0,236

0,533

Кам’янко-Бузький

1,289

0,432

0,857

Миколаївський

2,681

1,657

1,024

Мостиський

0,176

0,034

0,142

Перемишлянський

0,158

0,0

Пустомитівський

0,309

0,304

0,005

Радехівський

0,652

0,548

0,104

Самбірський

1,065

0,0

Сколівський

0,206

0,186

0,020

Сокальський

6,017

2,112

3,905

Ст.Самбірський

0,032

0,011

0,022

Стрийський

3,676

3,574

0,102

Турківський

0,009

0,0

Яворівський

2,432

1,305

1,127

м. Львів

160,0

43,9

116,1

Разом по області

222,59

59,959

161,36

КАРТА 180

Якість стічних вод визначається за такими показниками: водневий показник рН, завислі речовини, запах, мінералізація, прозорість, БСК5, ХСК, СПАР, нафтопродукти, феноли, амоній сольовий, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, кальцій, магній, мідь, нікель, хром (IV), цинк. Загалом на 74 підприємствах було проведено 114 контрольних замірів на 139 випусках. Всього виконано 2253 компонентовизначень, за якими встановлено 439 перевищень допустимих нормативів (19,4%). Найбільше перевищень зафіксовано для таких забруднюючих речовин:  Азот амонійний – 44,8 % замірів;  Завислі речовини – у 44,6 %;  Залізо загальне – 38,1%;  БСК5 і ХСК – відповідно 37,2 і 33,8%. Лише у 20 пробах зі 139 виконаних (14,4%) не зафіксовано перевищення вмісту того чи іншого хімічного елементу. Встановлені перевищення нормативів складали від 1 до 15. Детальна інформація про рівень перевищень наведена на рис. 13.9. ДІАГРАМА Рис. 13.9. Кратність перевищень встановлених нормативів хімічних елементів у досліджуваних пробах стічних вод.

181

Результати моніторингових спостережень відображено на рис. 13.10. КАРТА

Відомості про обсяги скинутих забруднюючих речовин зі стічними водами наведені в таблиці 13.8. Кількість скинутих забруднюючих речовин зі стічними водами у Львівській області Таблиця 13.8. Роки Обсяги Скинуто стічних забруднюювод, чих речовин, нітрамлн.³ всього, тонн ти, тони

Кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами спар, тони

жири, залізо, масла, тони тони

цинк, БСК нафто завислі сухий сульфа хлорид тони повний, речови залишо -ти, и, тони тони продук ни к, тони тони ти, тони тони

азот амоній -ний, тони

2008 рік

221,3

202369,394

1979

10,32

0,005

95,74

0,003

5048

5,326

4050

136900 26200

27590

491

2007 рік

230,6

184349,823

1666

10,15

0,010

164,0

0,007

5004

1,656

5529

117200 26180

28080

515

% 2008 рік до 2007 року

95,97

109,8

118,8

101,7

46,88

58,39

41,10

100,9

321,5

73,25

98,27

95,34

116,8

100,1

Спостереження за якістю підземних вод Спостереження за якістю підземних вод проводяться ДП «Західукргеологія» на встановлених Програмою моніторнигових досліджень свердловинах. Результати цих спостережень наведені в таблиці 13.9. Основні осередки забруднення підземних вод Таблиця 13.9. Район

Яворівський

Осередки забруднення

Водозабір, де спостерігається забруднення підземних вод

Основні забруднювачі

с. Мальчиця

св.№164

натрій (2,09ГДК)

м. Шкло

св.№1 (колодязь)

амоній (2,6ГДК)

м. Шкло

св.№3 ш

амоній (3ГДК), марганець (3ГДК)

м. Шкло

св.№6 ш

залізо (2,21ГДК), сульфати (2,77ГДК), марганець (4,7ГДК), титан (2ГДК)

м. Новояворівськ

св.№17 ш

с. Ставки

Мостиський

св.№3 Рис. 13.10. Результати моніторингових досліджень стічних вод

Жовківський

Перемишлян-ський Золочівський

м. Мостиська

св.№8807

м. Рава-Руська

св.№485

м. Рава-Руська

св.№8440

марганець (1,3ГДК)

м. Рава-Руська

св.№8441

залізо (1,73ГДК)

м. Рава-Руська

св.№0485

м. Рава-Руська

св.№2085

с. Підмонастир

св.№72сп

с. Плугів

св.№1 (колодязь)

182

Жидачівський

с. Гніздичів

св.№8802

амоній (5ГДК), залізо (17,53ГДК), марганець (11ГДК)

с. Гніздичів

св.№348

залізо (10,16ГДК), марганець (7,8ГДК) залізо (1,4ГДК), марганець (17,6ГДК)

с. Гніздичів

св.№345

Самбірський

с. Корналовичі

св.№1 (дит.буд.)

Бродівський

с. Пониковиця

св.№79

м. Львів

св.№5

м. Львів

За результатами аналізів, найбільш забруднені підземні води Явірівського, Жидачівського та Жовківського районів. Серед забруднюючих речовин найбільше трапляються залізо, амоній і марганець. Спостереження за екзогенними процесами В межах території України Львівська область відрізняються досить високою динамікою розвитку при поверхневої частини геологічного середовища. Аномальні за останні роки гідрометеорологічні процеси (опади, повені тощо) посилили прояв екзогенних геологічних процесів (ЕГП), перш за все небезпечних: зсувних, карстових, сельових тощо, що значною мірою ускладнило умови життєдіяльності населення. Територія Львівщини охоплює фрагменти структур Східно-Європейської та Західно-Європейської платформ, Передкарпатського прогину і Складчастих Карпат. В межах Східно-Європейської платформи на території виділяються області – акумулятивно-денудаційна рівнина Волино Малополіська та структурноденудаційної рівнини Подільської височини, а в межах Карпатського регіону відповідно – акумуляційно-денудаційні рівнини Передкарпатської височини та Карпатських гор. Зсувні процеси Поширення зсувів у Львівській області тісно пов'язане з особливостями її геологічної та геоморфологічної будови. В північній частині області, в Сокальському, Радехівському, Жовківському, Яворівському, Кам'янко-Буському, Бродівському, Пустомитівському, Перемишлянському, Золочівському, Миколаївському (північна частина) та Жидачівському адміністративних районах зсуви майже відсутні. Як виняток, мають місце невеликі поодинокі зсуви в Жовківському, Перемишлянському, Жидачівському районах, зокрема на західних околицях м. Жовква та с. Старе Село. Геологічно ця частина області розташована в межах Східно - Європейської платформи та Львівсько - Волинської западини, геоморфологічно - в межах ВолиноПодільської височини з її лесовими плато та внутрішніми акумулятивними рівнинами. Будь-якої суттєвої небезпеки для господарської діяльності зсуви в цих районах не представляють. В західній частині області, в Мостиському та Городоцькому, частково, Самбірському (с.с.Загір'я, Никловичі) та Старо-Самбірському (с. Строневичі, с. Добромиль) районах, в межах Сансько-Дністровської вододільної височини (геологічно - Зовнішня зона Передкарпатського крайового прогину) зсуви поширені дуже широко. Це одні з головних осередків розвитку зсувонебезпечних процесів у 183

Львівській області. Здебільшого, за розмірами, зсуви дрібні та середні. В природному стані, як правило, вони повністю стабілізовані, але активно "оживають" навіть при незначних техногенних навантаженнях, особливо, якщо останні зумовлюють підрізку зсувних схилів та їх зволоження. У центральній частині області, в межах більшої частини Самбірського, Дрогобицького, Миколаївського, Стрийського та Жидачівського районів, де поширені Верхньо-Дністровська алювіальна рівнина та Самбірсько-Дрогобицька передгірська височина (геологічно - внутрішня зона Передкарпатського крайового прогину) зсуви відсутні, або дуже обмежені і, як правило, не зумовлюють інженерногеологічних проблем. На півдні області, у гірській частині Карпат (Сколівський та Турківський райони повністю та південь Старо-Самбірського та Дрогобицького районів), зсуви поширені дуже широко; їх розміри - від дрібних до дуже великих, об'єм - десятки мільйонів кубометрів гірської маси. Зсуви різні за активністю (здебільшого, активні і тимчасово стабілізовані) і, як правило, зумовлюють серйозні інженерно-геологічні ускладнення при будь-яких видах господарської діяльності. Станом на перше півріччя 2008 року на території області було зафіксовано до 1300 зсувних ділянок, з них закадастровано 1290 зсуви загальною площею 288,84 км2. Загальна структура розповсюдження зсувів по районам області представлена в таблиці 13.10. Площа поширення зсувів у Львівській області (станом на 1 півріччя 2008 року) Таблиця 13.10. Площа Загальна розповплоща зсувів, сюдження км2 зсувів у %

Активні зсуви

Назва району

Загальна площа району, км2

Сокальський

1587,0

0,59

0,04

Радехівський

1147,0

Бродівський

1151,0

0,02

0,002

Буський

839,4

0,34

0,004

Кам’янко-Бузький

884,1

Жовківський

1289,6

3,96

0,3

Яворівський

1533,0

2,31

0,2

Городоцький

718,0

13,16

1,8

№ п/п

К-сть зсувів

К-ть зсувів

Площа зсувів км2

Мостиський

829,4

170

34,26

4,1

Пустомитівський

1126,0

0,74

0,07

Золочівський

1075,0

0,61

0,06

Перемишлянський

894,4

0,81

0,1

Миколаївський

692,4

0,19

0,02

Жидачівський

1004,5

0,66

0,07

Стрийський

791,5

4,85

0,6

Самбірський

962,5

6,27

0,7

Дрогобицький

1287,2

125

28,69

2,2

0,19

Старосамбірський

1235,2

215

45,30

3,7

0,54

Турківський

1219,2

187

42,11

3,5

Сколівський

1464,4

416

103,99

7,1

0,56

ВСЬОГО

21730,8

1294

288,86

1,33

1,29

Ерозійні процеси 184

З сучасних ЕГП найбільш роповсюджені ерозійні, розвиток котрих спостерігається на всій території вивчення. Найбільший розвиток мають явища пов’язані з діяльністю поверхневих вод. Характерними формами рельєфу, що створені їх діяльністю є яри та балки. Розчленуванню ярами та балками підлягають переважно верхів’я річкових долин і прирічкові схили. Інтенсивні процеси донної та бокової ерозії на території Львівської області спостерігаються в основному по площі Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат. Це басейни рік Дністер, Стрий, Опір та їх чисельні притоки. Основні причини активізації процесів: частково або повністю відсутні берегові укріплення, використання водотоків для трелювання лісу, відбір гравійно-галечникового матеріалу з русел рік. Річкова ерозія відмічена в басейнах рік Стрий, Дністер, Стрв'яж на всьому їх протязі, приймаючи активну участь в процесі рельєфоутворення по всій території. Розробка піщано-гравійних сумішей в долинах рік Стрий, Дністер, Стрв'яж та ін. привела до суттєвої зміни морфології річкових долин і заплавній частині, змін гідрогеологічних і гідрологічних характеристик річкових басейнів, активізації донної і бокової ерозії, посилення зсувних процесів. Інтенсивна річкова ерозія спостерігається в с.с.Розлуч, Ясениця-Замкова, Лопушанка-Хомина, Стрілки, Бусовисько вздовж р.Дністер, в с.Воля вздовж ріки Крем’янка, в с.В.Лужок вздовж ріки Кільчин в Старо-Самбірському район; с.с.Любинці, Конюхів, Ниж. Стинава вздовж р.Стрий Стрийського району; в районі Сколівського водозабору с.с.Коростів, Тернавка вздовж р.Опір в Сколівському районі. Карстові явища На значній частині території Львівській області поширені карстові процеси. Породи, що карстуються, розповсюдженні в межах південно-західного краю СхідноЄвропейської платформи (до 90% території) і в Предкарпатському прогині (до 30% території). Основні закономірності розвитку карсту пов’язані з просторовим розповсюдженням порід, що карстуються, їх літологічним складом, потужністю перекриваючих порід, ступенем і умовами водопроникливості, умовами і дією поверхневих і підземних вод на породи, що карстуються, а також з антропогенним чинником. В межах Львівської області виділяються наступні карстові райони: район карбонатного карсту; район змішаного карсту; район галогенного карсту; район сульфатного карсту. Відповідно до наявності в геологічному розрізі карстованих гірських порід на території області виділяються наступні райони: в межах Подільської височини – район розповсюдження змішаного та карбонатного карсту, а в межах Передкарпатської височини – район галогенного та сульфатного карсту. Динаміка розвитку карсту добре спостерігається в зонах впливу сірчаних гірничо видобувних підприємств. Рудні тіла в межах Передкарпатського сірконосного басейну зв'язані з вапняками тираської свити, що утворилися метасоматично по гіпсах. Частина родовищ, що залягає на невеликій глибині відробляється відкритим способом, а друга більш глибока — методом підземної виплавки. Перші родовища були відкриті в 50-х роках. За цей порівняно короткий 185

час катастрофічний розвиток одержав техногенно активізований сульфатний карст в зонах Язівського, Розвадівського, Роздольського, Подорожненського кар'єрів. Розвиток карстового процесу, який відмічено на великій території, пов’язаний з широким розповсюдженням легкорозчинних порід (сульфатних, карбонатних). По своїй природі цей процес дуже підступний, так як візуально проявляється тільки при швидкому утворенні западин та провалів земної поверхні, а підготовчі періоди до нього довготривалі та практично не помітні. Найбільш небезпечна активізація карсту можлива на ділянках (Яворівський гірничопромисловий район), де техногенно порушені існуючі гідрогеологічні умови, особливо в зонах впливу водовідборів (відкачки води з кар’єрів, водозабори тощо), при порушенні шляхів природнього поверхневого стоку (заглиблення русел рік та струмків, будівництво ставків тощо). На території області закадастровано 1461 поверхневих карстових лійок. Загальна площа поверхневого прояву карстових форм дорівнює 5,26 тис.км2 (таблиця 13.11.). Найбільш небезпечні ділянки прояву карстових процесів, де можлива їх активізація, знаходяться: - Яворівський район: В районі наступних населених пунктів можливий прояв карстового процесу: м.м.Яворів, Новояворівське, сс.Залужжя, Цетуля, Н.Яр, Старичи, Шкло, Лис, Воля Старичська, Мурини, Шоти, Стадники; - Дрогобицький район: Карстові процеси зашкоджують територіям в районі м.Стебник; - Миколаївський район: Прояви карсту можливі в районі таких населених пунктів: м.Миколаїв, с.Ясиновець; - Пустомитівський район: Активізація карстового процесу можлива в районі сіл м.Щирець, сс.Піски. Поселяни, Горбачи; - Жидачівський район: Активізація карстового процесу можлива м. Жидачів, с.Подорожне. В районі м. Львова можливий прояв карстового процесу на вулицях Кульпарківський, В.Великого, Науковій, Патона, а також в районі Скниліва та аеропорту. Площа поширення карсту у Львівській області Таблиця 13.11. № п/п

Назва адміністративного району

Загальна площа району, км2

К-ть лійок, в Площа т.ч. поширення новоутворених карсту у 2007р.,шт /відкритого, км2

Площа поши-рення карсту у % від площі району

Кількість будинків, за якими рекомендовано спостереження, шт.

Сокальський

1587,0

Радехівський

1147,0

529

33,3

382

33,3

Бродівський

1151,0

Буський

839,4

384

33,4

270

32,2

Кам’янко-Бузький

Жовківський

884,1

295

33,4

1289,6

429

33,3

Яворівський

Городоцький

1533,0

920

766/300

50,0

718,0

300

239

33,3

Мостиський

829,4

Пустомитівський

1126,0

241

563/100

47,6

186

Золочівський

1075,0

268

25,0

Перемишлянський

894,4

170

19,0

Миколаївський

692,4

346

50,0

Жидачівський

1004,5

100

10,0

Стрийський

791,5

150

19,0

Самборський

962,5

Дрогобицький

1287,2

350

27,2

Старосамбірсь-кий

1235,2

Турківський

1219,2

Сколівський

1464,4

ВСЬОГО

21730,8

1485

5241/400

24,1

165

Підтоплення В межах Львівської області підтоплення проявляється в окремих ділянках м. Львова і поширене як незворотне надзвичайне екологічне лихо в Червоноградському гірничопромисловому районі. Причини підтоплення суто техногенні. В межах м. Львова воно викликане несправностями у водопровідній та каналізаційній мережах. В останні роки, внаслідок цього, мало місце значне підтоплення в районі перетину вулиць Гетьмана Мазепи, Миколайчука, П. Орлика, а також на Левандівці. В Червоноградському гірничо-промисловому районі підтоплення поширилось внаслідок просідання земної поверхні на підроблених шахтами території. Видобуток вугілля здійснювався без забутовки виробленого простору, в наслідок чого на більшості відроблених територій відбулося просідання земної поверхні на 2-3м. В результаті цього на багатьох ділянках рівень грунтових вод досяг земної поверхні. На території Львівської області в 2006-2008 рр. внаслідок повеневої обстановки підтоплені наступні населені пункти: - Сокальський р-н: с. Межиріччя с. Волсвин, с. Добрячин, с. Завишень, с. Старгород, с. Пісочне, м. Червоноград; - Буський р-н: м. Буськ, с. Германівна; - Старосамбірський район: с. Топільниця, м. Добромиль, с. Кропивник, с. Боневичі, с. Комаровичі, с. Катино, м. Хирів, с. Терло, с. Стар’ява, с. Засадки, с. Стрілки, с.Топільниця; - Самбірський район: с. Подільці; - Городоцький район: с. Тершаків, с. Монастирець; - Миколаївський р-н: с. В. Липиці, с. Розвадів, с. Верин, с. Крупсько, с. Київець, с. Гірська, с. Колодруби, с. М. Липиці, с. Гірське; м. Стрий; - Дрогобицький р-н: с. Н. Крапивник; - Жидачівський р-н: р- с.Заліски м. Жидачів селище Гнідичів. Відомості про підтопленя земель Львівської області наведені в таблиці 13.12. Розподіл підтоплених земель по районам у Львівської області Таблиця 13.12. Назва адміністративного району

Загальна площа району, км2

Площа підтоплення км2

Площа підтоплених територій у %

Сокальський

1587,0

40,2

2,5

Радехівський

1147,0

10,0

0,9

Бродівський

1151,0

8,9

0,8

Буський

839,4

40,2

2,5

№ п/п

187

Кам’янко-Бузький

884,1

18.0

2,0

Жовківський

1289,6

3,0

0,2

Яворівський

1533,0

5,0

0,3

Городоцький

718,0

6,9

1,0

Мостиський

829,4

2,0

0,2

Пустомитівський

1126,0

23,4

2,1

Золочівський

1075,0

18,6

1,7

Перемишлянський

894,4

0,5

0,1

Миколаївський

692,4

21,2

3,1

Жидачівський

1004,5

6,0

0,6

Стрийський

791,5

8,0

1,0

Самбірський

962,5

25,3

2,6

Дрогобицький

1287,2

23,1

1,8

Старосамбірський

1235,2

5,2

0,4

Турківський

1219,2

0,6

0,04

Сколівський

1464,4

1,25

0,1

ВСЬОГО

21730,8

144,3

0,7

Осідання земної поверхні над гірничими виробками На території області даний процес спостерігаеться в Червоноградському гірничо-промисловому районі. На даний час просідання земної поверхні в найбільшій мірі проявились в центральній частині Червоноградського ГПР, де проживає понад 90% населення району (м. Червоноград, селища Гірник, Соснівка, Сілець, Межиріччя), де зосереджено більшість промислових об'єктів і лінійних інженерних комунікацій. Сельові процеси Найбільш небезпечними сельовими долинами вважаються верхів’я рр.Стрий, Орява і Опір та їх притоки. Розвиток сельових процесів відмічається в межах наступних адміністративних одиниць: Сколівський район ( кількість селей, в т.ч. новоутворених у 2006р. – 64шт., площа їх становить 0,96 км2): м. Сколе, сс. Козьова, Орявчик, Кам’янка, Побук, Труханів, Нижне Синєвидне, смт. Верхне Синєвидне. Стрийский район : с. Нижня та Верхня Стинава. Кризовий моніторинг у районах, що зазнали впливу паводка у липні 2008 р. У зв'язку з катастрофічним паводком, що стався 23-27 липня, Указом Президента України від 28 липня 2008 року № 682 "Про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації" території Городоцького, Дрогобицького, Жидачівського, Миколаївського, Самбірського, Старосамбірського, Сколівського, Стрийського та Турківського районів, міст Борислава, Дрогобича, Моршина, Самбора оголошені зонами надзвичайної екологічної ситуації. Внаслідок стихійного лиха були підтоплено домогосподарства, зазнали пошкоджень і руйнувань значна кількість об’єктів промисловості та сільського господарства, дорожньої інфраструктури та систем життєзабезпечення. 188

За інформацією ДП «Західукргеологія», результати моніторингу НЕГП з початку проведення ліквідаційних робіт в зоні стихійного лиха станом по 19 вересня 2008 року свідчать про руйнування, які стихія викликала у районах Львівської області. Інформація про розміри пошкоджень наведена в таблиці 13.13.

189

Результати моніторингу НЕГП в зоні стихійного лиха Таблиця 13.13. Район

Кількість обстежених населених пунктів

Кількість обстеже-них зсувів, всього

Кількість активних зсувів з числа обстежених

Кількість обстежених селів, всього

Кіль-кість проявів бокової ерозії, всього

Протяж-ність бокової ерозії, всього м

Городоцький

Дрогобицький

114

Жидачівський

Миколаївський

2650

Самбірський

15240

Сколівський

242

8560

Старо-Самбірський

306

34585

Стрийський

48280

Турківський

180

13750

м. Борислав

10000

м. Дрогобич

1500

250

213

188965

1 3

22150

32000

м. Моршин м. Самбір Всього

225

873

872

Спостереження за станом грунтів В результаті проведеного аналітичного контролю ґрунтів в межах санітарнозахисної зони підприємств Львівської області та в місцях накопичення відходів можна зробити висновок, що забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики) та промислові відходи. Вплив промислових відходів на стан грунтів Спостереження за станом ґрунтів здійснюють лабораторії Держекоінспекції в Львівській області та обласної санітарно-епідеміологічної станції. Протягом 2008 року:  лабораторією Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції виконано 20 відборів проб ґрунтів в зоні впливу промпідприємств та сміттєзвалищ, а також 6 проби ґрунтів на вміст отрутохімікатів (відповідає запланованим);  лабораторією Державної екологічної інспекції виконано 38 відбори проб ґрунтів у місцях їх забруднення (промпідприємствами та сміттєзвалищами). В результаті проведеного аналітичного контролю ґрунтів в межах санітарнозахисних зон та в місцях накопичення відходів підприємств Львівської області стверджуємо, що забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики) та промислові відходи. Оцінити та порівняти вплив промислових і побутових відходів можна за проведеними дослідженнями, які систематизовано у таблиці 13.14. і 13.15. Результати моніторингу відображено на рис. 13.11. КАРТА

190

Результати моніторингу грунтів у місцях розміщення промислових відходів Таблиця 13.14. Місце відбору проби ґрунту

Вміст ЗР (рухомі форми), перевищення (кратність ГДК), разів Нафтопродук ти

Со

Фосфати

3,98

Добротвірська ТЕС ВАТ „Західенерго” (ДЕІ)

1,31

2,24

ТзОВ «Кроно-Україна» (ДЕІ)

Новороздільське ДГХП „Сірка” (майданчик з модифікатором) (ДЕІ)

6,65

1,37

3,51

1,98

1,81

2,77

Новий Розділ ДГХП «Сірка» (облСЕС)

10-90

2,15

1,7

3,65

Стрийський рубероїдний завод ВАТ „Львівпокізол” (ДЕІ)

15,12 3

2,62

Стрийський рубероїдний завод, с.Райлів Стрийського р-ну (облСЕС)

1,8

Комунальне підприємство Жидачівське водопровідноканалізаційне господарство(ДЕІ)

7,02

Львівська державна залізниця у Буському районі(ДЕІ)

ТОВ Спільне УА підприємство «Укр-АЗОЙЛ» (ДЕІ)

Новокалинівське виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства(ДЕІ)

Самбірське виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства(ДЕІ)

3,48

ДП «Полісинтез» АТ «Органіка»(ДЕІ)

Звалище «Збиранка» у місті Львові, гудронові озера (облСЕС)

2,8

1,8

1,6

8,35

1,5

1,4

м. Львів, ВАТ «Шкіряне виробництво «Світанок” (облСЕС)

1,15

1,7

4,13

ТзОВ «Електропобутприлад»

6,25

Лінійна виробничодиспетчерська станція «Сколе» державного акціонерного товариства «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (ДЕІ) ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод” (ДЕІ)

ЛВДС – 5 ДП «Прикарпатзахід транс» (витік нафтопродуктів) (ДЕІ)

191

(облСЕС) ВАТ «Іскра» (облСЕС)

1,55

ТзОВ «Львівські автобусні заводи» (облСЕС)

1,5

ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» (облСЕС)

1,83

ЗУАТ «Вторкольормет» (облСЕС)

8,6

2,15

10,5

2,85

„НПК-Галичина” (облСЕС)

ВАТ «Прикарпатбуд», м. Дрогобич (облСЕС)

м. Броди, ВАТ «Бродівський механічний завод» (облСЕС)

8,35

2,33

м. Червоноград, ВАТ «Зміна» (облСЕС)

3,4

ВАТ «НПК-Галичина» (ДЕІ)

1,39

5,53

1,81

ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» золонакопичувач (ДЕІ)

8,49

ВАТ «Миколаївцемент» (ДЕІ)

2,32

3,13

Роздільське ДГХП „Сірка” (майданчик з відходами) (ДЕІ)

8,0

3,67

3,69

МКП «Перемишляниводока-нал» (мулові майданчики) (ДЕІ)

4,47

ТзОВ «Раджехів-цукор» (мулові майданчики) (ДЕІ)

КП «Стрийводоканал» (мулові майданчики) (ДЕІ)

4,07

1,77

2,12

3,76

2,25

Славське комунальне підприємство комунального підприємства (мулові майданчики) (ДЕІ)

Яворівський полігон (місце підриву) (ДЕІ)

1,83

2,56

1,83

Філія «МН «Дружба»ВАТ «Укртранснафта» (ДЕІ)

32,29

Результати моніторингу грунтів у місцях розміщення побутових відходів Таблиця 13.15. Місце відбору проби ґрунту

Вміст ЗР (рухомі форми), перевищення (кратність ГДК), разів Cu

2,025

3,05

1,68

Сміттєзвалище м. Трускавець (облСЕС)

Сміттєзвалище м. Городок (облСЕС)

2,65

4,8

2,1

11,55

22,65

1 Сміттєзвалище м.Львів (Збиранка, межа СЗЗ) (ДЕІ) Комунальне підприємство «Наше місто» (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Сміттєзвалище м. Стрий (облСЕС)

192

Сміттєзвалище м. Самбір (облСЕС)

1,2

6,8

1,4

Сміттєзвалище с.Брониця Дрогобицького району(облСЕС)

Смт. Добротвір Кам’янкаБузького району Добротвірська ТЕС (облСЕС)

1,25

1,48

м.Червоноград, несанкціоноване звалище (облСЕС)

7,6

1,1

Стрийський МККП (сміттєзвалище) (ДЕІ)

ВАТ «Жидачівський ЦПК» (сміттєзвалище) (ДЕІ)

1,57

КП «Новояворівськ-житло» (ДЕІ)

1,43

1,14

2,12

5,243

ДП «Комунальник» КП «Комбінат міського господарства» у Дрогобицькому районі(ДЕІ)

2,14

2,12

1,72

1,78

Районне виробниче управління житлово-комунального господарства у Турківському районі (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Буське міське комунальне підприємство (ДЕІ)

Новороздільське ДГХП „Сірка” (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Роздільське ДГХП „Сірка” (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Міське комунальне підприємство «Комунальник» (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Сколівське сміттєзвалище (сміттєзвалище) (ДЕІ)

3,87

Міське виробниче управління житлово-комунального господарства (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Славське комунальне підприємство комунального підприємства (сміттєзвалище) (ДЕІ)

2,73

2,71

12,73

КП Яворівської міської ради «Яворів» (сміттєзвалище) (ДЕІ)

Дослідження ґрунту на забруднення отрутохімікатами Протягом 2008 року дослідження ґрунту на забруднення отрутохімікатами проводились Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією на підприємствах:  ВАТ «Агросервіс» (с. Сянки Турківського району) – 170 м. від місця складування пестицидів;  ВАТ «Жидачівсільгоспхімія» (с. Гніздичів Жидачівського району) – 300 м (границя санітарно-захисної зони);  ВАТ «Агросервіс» (с. Глиняни Золочівського району) – 200 м (границя санітарнозахисної зони); 193

 ВАТ «Агросервіс» (м. Дрогобич Дрогобицького району) - 200 м (границя санітарно-захисної зони);  ВАТ «Агросервіс» (Мостиський район) - 200 м (границя санітарно-захисної зони);  ВАТ «Агросервіс» (м. Броди Бродівського району) - 200 м (границя санітарнозахисної зони). За результатами досліджень в ґрунтах точок спостереження пестицидів не виявлено. Кислотність грунтів Відомості щодо ступеня кислотності осушуваних грунтівнаведені в таблиці 13.16. Розподіл осушуваних земель Львівській області за ступенем кислотності грунтів Таблиця 13.16. Район, осушна система

Лужні рН 76.5

Нейтральні рН 6.5-5.5

Всього

Слабокислі рН 5.5-5.0

Середньокислі рН 5.0-4.5

Сильнокисл і рН<4.5

Бродівський

Площа, яка знаходиться під контролем 18256

12529

3400

2327

1120

917

290

Золочівський

28011

22310

3501

2200

1400

450

350

Буський

39104

28388

7386

3330

1222

864

1244

Радехівський

23772

18812

2710

2250

900

450

900

Кам.Бузький

32680

16853

10282

5545

2270

2575

700

Сокальський

52032

28972

16927

6133

3797

1900

436

Жовківський

50312

22381

13671

14260

6278

4181

3801

Яворівський

18234

3431

3300

11503

3460

4350

3693

Городоцький

27790

6672

9221

11897

5689

5134

1074

Миколаївський

21872

7314

10046

4512

2518

1294

700

Пустомитівський

32936

12125

13261

7550

4300

2200

1050

Перемишлянський

14687

6601

5736

2350

1200

800

350

Мостиський

21387

6267

8726

6394

3550

2244

600

Самбірський

42049

14182

10275

17592

5902

6350

5340

Жидачівський

22447

6391

7141

8915

2715

2750

3450

Стрийський

25423

3067

5409

16947

3207

5508

8232

Дрогобицький

30013

4465

8908

16640

4750

5938

5952

Ст.Самбірський

11747

2783

3300

5664

2463

1469

1732

Турківський

Сколівський

323

200

513166

223543

143291

146332

56814

49424

40094

Разом по області

Кислі

194

Результати проведення кризового моніторингу Протягом 2008 року виконувались моніторингові дослідження територій, що постраждали від наслідків техногенної аварії на ст. Ожидів Львівської залізниці та катастрофічного паводку у передгірських районах області. Дослідження здійснювались за окремими регламентами, які є складовою частиною Програми моніторингу природних ресурсів Львівської області на 2008 р. Кризовий моніторинг довкілля в районах, що зазнали впливу катастрофічного паводку 23-27 липня 2008 р. У зв'язку з катастрофічним паводком, що стався 23-27 липня 2008 р., Указом Президента України від 28 липня 2008 року № 682 "Про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації" території Городоцького, Дрогобицького, Жидачівського, Миколаївського, Самбірського, Старосамбірського, Сколівського, Стрийського та Турківського районів, міст Борислава, Дрогобича, Моршина, Самбора оголошені зонами надзвичайної екологічної ситуації. Згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України, РНБО, Мінприроди, Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради в області забезпечено проведення кризового моніторингу довкілля, організація якого покладена на Держуправління ОНПС. За інформацією суб’єктів моніторингу, пошкодженими виявились моти, дамби,будинки та інші інженерні споруди (рис. 13 12.). КАРТА Рис. 13.12. Пошкоджені паводком споруди . Моніторингову інформацію про стан довкілля надавали:  Державна екологічна інспекція в Львівській області;  Обласна санітарно-епідеміологічна станція;  ДП «Західукргеологія»;  Львівське обласне управління земельних ресурсів. Держупралінням розроблено, погоджено з Державною екологічною інспекцією в Львівській області, направлено Мінприроди і прийнято до виконання Регламент спостережень за об’єктами підвищеної екологічної небезпеки, що потрапили у зону підтоплення, та їх впливом на навколишнє природне середовище. Всього виконано і проаналізовано результати 77 проб поверхневих вод, 17 проб стічних вод і 30 проб ґрунтів. За їх результатами було виявлено перевищення вмісту біогенних забруднюючих речовин, що викликало катастрофічно низький вміст розчиненого кисню у воді річок басейну Дністра, високий вміст загального заліза. Не спостерігалося забруднення поверхневих вод внаслідок підтоплення промислових підприємств, крім несанкціонованого скиду з хвостосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал». Вміст важких металів у грунтах біля місць розташування відходів на підтопленій території є фоновим для даного типу забруднення і не пов’язаний з дією паводку. 195

Держуправлінням забезпечено збір екологічної інформації і надання аналітичних довідок про хід ліквідації аварії до Мінприроди щоденно (до 15.00), щочетверга (до 15.00) та щоп’ятниці (до 14.00), обласному Штабу з питань ліквідації наслідків паводку (Управлінню з питань надзвичайних ситуацій Львівської обласної держадміністрації - щоп’ятниці до 14.00), Прокуратурі Львівської області (щоп’ятниці до 12.00), а також на вимогу вищестоящих і контролюючих органів. Стан водних ресурсів Паводком були охоплені поверхневі водотоки басейну Дністра, зокрема, ріки Дністер, Стрий, , Свіча, Стрвяж, Тисмениця, Опір. За даними ДП «Західукргеологія», у зоні паводку були частково або повністю підтоплені і забруднені водозабори. Відомості про стан обстежуваних водозаборів наведені в таблиці 13.17. Результати спостереження за поверхневими водами Таблиця 13.17. Район

Назва водозабору

Результати обстеження

Дрогобицький

Бориславське ВУЖКГ водозабір "Валька"

Поверхневий водозабір на р. Мражниця, притока р. Тисмениця, в с.Рипне. Розмита дамба, водозабір не експлуатується

Дрогобицький

Бориславське ВУЖКГ водозабір "Штатерлянт"

Поверхневий водозабір на р. Понарляна, притока р. Тисмениця. Пошкоджено 2 дамби, хлораторна, насосна, водопостачання не здійснюється.

Самбірський

Калинівське ВУЖКГ

В с. Кружики водозабір затоплений (не працює).

Самбірський

Ралівське ВУЖКГ

В с. Ралівка на балансі водозабору 3 свердловини, одна з них – замулена, 2 – напівзамулені. Водозабір працює на 50 % потужності.

Стрийський

КП "Моршинводоканал"

Поверхневий водозабір на р. Бережниця. Водозабір зруйнований повністю (замулені басейни-накопичувачі).

Турківський

КП "Турка"

Зруйновано дамбу і комунікації поверхневого водозабору. Водопостачання здійснюється з індивідуальних колодязів.

Дані щодо проведення обстеження пошкоджених внаслідок паводку водозаборів відображені на рис. 13.13. КАРТА Рис. 13.13. Пошкоджені внаслідок проходження паводку водозабори На сьогодні водоохоронні зоні та прибережні захисні смуги в натуру і на картографічний матеріал не винесені, що порушує сприятливий природоохоронний режим водних об”єктів, призводить до їх забруднення і засмічення. За результатами лабораторного аналізу, проведеного Державною екологічною інспекцією в Львівський області згідно з «Регламентом проведення моніторингових досліджень на територіях, які постраждали внаслідок паводку 23-27 липня 2008 р.», простежується забруднення завислими речовинами по річках басейну Дністра, що викликане інтенсивними атмосферними опадами та наслідками негоди. 196

Згідно з даними аналізів, якість поверхневих вод у створах стабілізувалася. Наявні перевищення ГДК по залізу загальному, БСК (біологічне споживання кисню), завислих речовинах, нітритах, вмісту розчиненого кисню відповідають перевищенням, які спостерігалися до початку паводку, і не є його наслідком. Результати проведеного моніторингу поверхневих вод відображені на рис. 13.14. КАРТА Рис. 13.14. Результати моніторингу поверхневих вод Якість стічних вод, як і поверхневих, відповідає передпаводковим показникам. Наявні перевищення свідчать про недостатню роботу очисних споруд підприємств. Контроль за станом питної води здійснюється спеціалістами СЕС шляхом дослідження відібраних проб з джерел централізованого та децентралізованого водопостачання. Всього досліджено 10880 проб питної води, з них 1701 проба не відповідало вимогам НТД (за добу проведено дослідження 6 проб криничної води, які за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками відповідають нормам) Санітарно-протиепідемічні заходи проводяться фахівцями СЕС. За наслідками щоденного моніторингу інфекційної захворюваності ускладнення епідемічної ситуації не спостерігається. Всього продезінфіковано 30986 об’єктів, з них 33 водопроводи, 51 джерело централізованого водопостачання, 22196 криниць. Питна вода в усіх криницях придатна для споживання Поводження з відходами Для запобігання забрудненню водних об'єктів та підземних вод інфільтратами накопичувачів промислових відходів та міських звалищ, нафтопродуктами, отрутохімікатами спеціалістами Держуправління спільно з органами влади на місцях та власниками відходів в перші дні паводку було організовано спостереження за станом на особливо небезпечних накопичувачах відходів. Потенційну небезпеку на територіях районів, що зазнали підтоплення, становили непридатні до використання пестициди, яких нараховувалось 265 тонн, 17,1 тис. тонн модифікаторів типу «МГ», виготовлених із імпортованих з Угорщини нейтралізованих гудронних залишків, 4,0 млн. тонн фосфогіпсів, 36,0 тис. тонн нафтошламів. За результатами обстежень підтоплених районів не виявлено підтоплення складів непридатних пестицидів та місць зберігання небезпечних відходів. Відомості моніторингу грунтів у місцях видалення відходів на території стихійного лиха відображені на рис.13.15. КАРТА Рис. 13.15. Результати моніторингу грунтів у місцях видалення відходів на території стихійного лиха Натомість мало місце підтоплення окремих сміттєзвалищ та скотомогильників. За результатами обстеження територій області було виявлено розмивання модифікаторів, виготовлених ДП МВСУ «Спецсервіс» із нейтралізованих гудронних залишків із Угорщини, що зберігаються на території Роздільського ДГХП «Сірка». 197

26-30 липня проводився несанкціонований скид розсолів з хвостосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал», внаслідок чого забруднилася вода у гідрографічній сітці річок Солониця-Тисмениця-Дністер через потрапляння 16700 куб.м. розчинених розсолів. Вміст забруднюючих речовин у стічній воді перевищував допустимі норми сульфатів – у 25 разів, хлоридів – у 6, мінералізації – у 18,5 разів. Сума збитків, завданих довкіллю внаслідок скиду, становить 1248 грн.

Стан лісових ресурсів Загальна площа лісових та інших лісовкритих земель області становить 693,8 тис. га, що складає 31,8 % площі області. У гірських районах Львівській області нараховується більше 14 тис. га. всихаючих смерекових лісів. Такі ліси не можуть в повній мірі повноцінно виконувати водорегулюючу роль. Причини цього явища остаточно не досліджені. З метою вирішення цієї проблеми необхідне поетапне заліснення таких територій корінними (мішаними ялицево-буковими) деревостанами. На водорегулюючі і ґрунтозахисні властивості лісу по різному впливають системи рубок головного користування. Під впливом суцільних рубок схилів стік зростає на 60-140 %. У результаті поступових рубок стік зменшується у 2 рази, а після вибіркових зміна режиму поверхневого стоку є незначною. Розрахунок водозабірної здатності лісів держлісфонду області, проведений профільними науковими установами, показав, що кількість опадів, що випала у Карпатському регіоні області, перевищила водозабірну здатність у середньому в 3,78 рази. Внаслідок надзвичайної ситуації, що сталася 25-27 липня 2008 року у Львівській області завдано школи лісовому господарству на суму 8537,0 грн., в основному це пошкодження лісових доріг і мостів. На сьогодні на подолання наслідків з Державного бюджету освоєно 795,135 тис. грн. Інформація про виконання відновлюваних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха в лісах Львівської області наведені в таблиці 13.18 . Виконання відновлюваних робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха в лісах області. Таблиця 13.18. № з/п 1

Найменування робіт

Показники

Відновлено лісових доріг, кілометрів

план

153

виконано

44,2

% виконання

28,9

план

Відновлено мостів, штук

Відновлено малих містків, штук

Відновлено підпірних стінок, погонних метрів

Усього

виконано

% виконання

33,3

план

126

виконано

% виконання

31,0

план

800

198

виконано

700

% виконання

87,5

план

виконано

% виконання

62,9

Відновлено перепускних труб, штук

виконано % виконання Розчищено річкових заторів біля мостів, штук/кбм

план

виконано

% виконання

100,0

Стан земельних ресурсів За даними головного управління земельних ресурсів у Львівській області станом на 19.09.08 р. зазнали підтоплення землі загальною площею 2119,965 га, з них 1004,27 га - землі надані для обслуговування жилих будинків, 808,767 га – землі, що використовуються для ведення особистого селянського господарства, 283,02 га земель із площ земельних часток (паїв). Мають місце випадки зсуву ґрунту на площі 23,91 га. Необхідно зазначити, що дані не є остаточними, роботи з обстеження земель сільських рад Симбірського, Сколівського, Стрийського районів ще тривають. Детальна інформація наведена в таблиці 13.19. Відомості про стан земельних ресурсі у Львівській області Таблиця 13.19. Назва адміністративнотериторіальної одиниці

Площа порушених земель, га

з них, га змито

Городоцький

168,45

Дрогобицький

0,25

намито

замулено 168,45

0,25

Жидачівський Миколаївський Самбірський Сколівський Старосамбірський Стрийський Турківський

120,23

м. Борислав

1,5

1.5

1,0864

5,42

114,8

м.Дрогобич м.Самбір м.Моршин Всього:

291,5164

0,25

5,42

285,8464

Небезпечні геологічні процеси на території області За інформацією ДП «Західукргеологія», результати моніторингу НЕГП з початку проведення робіт в зоні стихійного лиха станом по 19 вересня 2008 року свідчать про руйнування, які стихія викликала у районах Львівської області. Детальна інформація про розміри пошкоджень наведена у таблицях 13.20 та 13.21.

199

На доданих картах вказано розміщення селів, зсувів і бокових ерозій, які виникли в гірських районах Львівщини внаслідок зливових дощів 25-27 липня 2008 р. Причинами їх виникнення є наслідки стихії та необґрунтована господарська діяльність. Результати моніторингу НЕГП з початку проведення робіт в зоні стихійного лиха станом на 19.09.2008. Таблиця 13.20. Район

Кількість інших пошкоджених НЕГП об'єктів (дороги, мости, ЛЕП, ділянки продуктопроводів інше)

Городоцький

частково зруйновані пішохідні мости, місцеві дороги

Дрогобицький

зруйновано 5 мостів, пошкоджено 14 мостів, зруйнована дамба, 250м берегових укріплень, пошкоджено >4570м автодоріг, зруйнована підпірна стінка господарської будівлі; загроза багатоквартирному житловому будинку і дорозі Львів-Трускавець

Жидачівський

зруйновано >53 км доріг, зруйновано >830м дамб, 3 мости

Миколаївський

зруйновано 3200м доріг боковою ерозією

Самбірський

зруйновано мостів-4, пошкоджено мостів 3, зруйновано 18км доріг, підмив 5 господарських будівель

Сколівський

зруйновано 3 містки, пошкоджено 5 містків, оголено 20 м трубопроводу(нафтопровід "Дружба"), деформована газова труба, зруйновано 8км доріг, берегові захисні споруди, господарські будівлі, пошкоджено каналізаційний колектор

Старосамбірський

зруйновано берегові укріплення, 5 господарських будівель; зруйновано 1855м автодоріг, 1550м залізниці, 4 мости, 35м газової труби середнього тиску, 1 водогін, 1 каналізаційний колектор, 1 господарська будівля, 1 пасіка

Стрийський

пошкоджено доріг 1430м, обрив 2 труб газопроводу, прорив 3 дамб

Турківський

зруйновано 8 га землі, два автомобільні мости, пошкоджена дорога, розмито водозахисні дамби р.Стрий, р.Либохора, знесено пішох. міст та з/б опори, зруйновано 1535 м дороги, 1000 м берегового укріплення, пошкоджено 350 м дороги і лісові насадження вздовж дороги, пошкоджені господарські ділянки

м. Борислав

зруйноване берегоукріплення в 2 місцях, пошкоджена автодорога в 12 місцях, зруйновано 2 автомобільних, 3 пішохідних мости, порушено механізм нафтовидобувної свердловини

м. Дрогобич

бічною ерозією розмито автодорогу, знищено газовий перехід, пішохідний міст

м. Моршин

прорив захисної дамби міського озера боковою ерозією

м. Самбір

пошкоджено частково міст через р. Млинівка бічною ерозією

Результати моніторингу НЕГП Таблиця 13.21. Район

Кількість обстежених населених пунктів

Кількість обстежених зсувів, всього

Кількість активних зсувів з числа обстежених

Кількість обстежених селів, всього

Кількість проявів бокової ерозії, всього

Протяжність бокової ерозії, всього м

Городоцький

Дрогобицький

114

Жидачівський

Миколаївський

2650

Самбірський

15240

Сколівський

242

8560

Старосамбірський

306

34585

Стрийський

48280

Турківський

180

13750

м. Борислав

10000

м. Дрогобич

1500

м. Самбір Всього

1 3

1 225

873

872

22150

32000

250

213

188965

КАРТА 200

Рис. 13.16. Селеві потоки КАРТА Рис. 13.17. Місця виникнення бокової ерозії КАРТА Рис. 13.18. Місця утворення зсувів

201

Природно-заповідний фонд Карпатський регіон Львівщини найбільш насичений територіями та об’єктами природно-заповідного фонду. Площа заповідних об’єктів в його межах становить 66 056 га або 12,9 % від загальної площі регіону. Внаслідок надзвичайної ситуації (сильні дощі, грози і повені), завдано школи НПП "Сколівські Бескиди", зокрема, пошкоджено дороги лісогосподарського призначення, зруйновано мости, погрузочні естакади, забрано та пошкоджено лісопродукції – 30 м3, спричинено зсуви на площі – 0,22 га, знищено посіви в лісових розсадниках на площі 0,01, пошкоджено майна рекреаційного і господарського призначення – 8,0 тис. грн. Загальна сума збитків становила 2211,90 тис.грн. Найбільше постраждали Сколівське, Майданське, Крушельницьке і Завадківське лісництва. Станом на 25.09.2008 року проведено відновлювальних робіт на 572,4 тис. грн. Стан стратегічних родовищ корисних копалин Родовища твердих корисних копалин, а також нафти і газу в результаті проходження паводку не постраждали. Інформація про обєкти кризового моніторингу довкілля Впродовж 2008 року на території Львівської області сталися надзвичайні ситуації та некласифіковані події техногенного та природного характеру на потенційно-небезпечних обєктах і територіях. Відомості про техногенні аварії та небезпечні природні явища наведені в таблиці 13.22. Техногенні аварії та небезпечні природні явища. Таблиця 13.22. Дата

Населений пункт

Техногенні аварії та небезпечні природні явища

Наслідки

1 січня

с. Явора Турківського району

Просідання ґрунту на ділянці довжиною 25 м під одноколійною залізничною колією напрямку Ясениця-Турка

Наслідки некласифікованої події ліквідовано

19 січня

с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району

На 257 км продуктопроводу ДП “ПрикарпатЗахідтранс” АТ “ПівденноЗахідтранснафтопродукт” виявлено несанкціоновану врізку, з якої внаслідок негерметичного з’єднання відбулось незначне просочування дизпалива на грунт. Близько 20 л дизпалива потрапило у струмок.

Наслідки події ліквідовано. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає

27 січня

Територія Яворівського, Сколівського, Пустомитівського Жидачівського, Дрогобицького, Городоцького районів

Сильні грози, місцями град, що супроводжувалися значними поривами вітру до 25 м/сек.

Наслідки некласифікованої події ліквідовано

15 березня

с. Яблунівка Бродівського району

На 649 км нафтопроводу “Одеса – Броди” Філії Магістральні нафтопроводи “Дружба” ВАТ “Укртранснафта” виявлено витік нафти. Всього витекло біля 1000 кг сировини, площа забруднення становила 50 м. кв. у межах

Роботи по збору забрудненого ґрунту завершені, наслідки некласифікованої події ліквідовано. Загрози НС та здоров’ю

202

охоронної зони.

населення немає.

2 квітня

У с. Глухів Сокальського району на шахті ”Степова” державної холдінгової компанії ВАТ ”Львіввугілля”

пожежа на горизонті 550 метрів у 115-му конвеєрному штреку

Сума збитків становить – 13 617,6 тис. гривень. Наслідки надзвичайної ситуації ліквідовано

7 квітня

с. Гніздичів Жидачівського району

витік нафти у результаті несанкціонованої врізки у нафтопровід “Дружба”. Загальна площа забрудненої території близько 200 м 2, із якої відкачано 1600 л нафти

Загрози потрапляння нафти в меліоративні канали, струмки та річку Стрий немає Наслідки некласифікованої події ліквідовано. Загрози НС та здоров’ю населення немає

18 травня

Між с. Лучківці та с. Ясенів Бродівського району

Витік дизельного палива магістрального продуктопроводу ДП “Прикарпат-Західтранс” виявлений. Вилите на поверхню землі дизельне паливо (близько 1000 л) розлилось у межах охоронної зони продуктопроводу, яка у місці події становить 100 метрів. Загальна площа забрудненої поверхні землі склала 163 м2

Некласифіковану подію ліквідовано, перекачку дизельного палива відновлено. Загрози населенню та навколишньому середовищу немає

19 квітня

м. Бібрка Перемишлянського району

На підприємстві «Полісинтез» АТ «Органіка», в цеху № 1 готової продукції, де зберігалось понад 150 тонн пінополіуретану (поролону), виникла пожежа з площею горіння 1340 м2

Збитки, завдані пожежею, керівництвом підприємства оцінені сумою в 3,4 млн. гривень. Ситуація контрольована

21-23 травня

На території 10 районів області (Яворівський, Стрийський, Жидачівський, Буський, Дрогобицький, Пустомитівський, Мостиський, Золочівський, Старосамбірський, Городоцький райони)

Внаслідок сильних опадів значно піднявся рівень ґрунтових та річкових вод, що спричинило підтоплення будівель і присадибних ділянок

Надзвичайну ситуацію ліквідовано, загрози населенню та навколишньому середовищу немає

23 червня

території міст Львова і Нового Роздолу та 14 районів області, а саме: Буського, Городоцького, Дрогобицького, Жидачівського, Золочівського, КамянкаБузького, Миколаївського, Мостиського, Перемишлянського, Пустомитівського, Сокальського, Сколівського, Старосамбірського та Яворівського

у період з 14.00 до 16.00 години 23 червня над територією Львівщини пройшов шквал з дощем та ураганним вітром

Наслідки надзвичайної ситуації ліквідовано

23-27 липня

4 міста обласного значення: Борислав, Дрогобич, Моршин, Самбір та 9 районів області: Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Миколаївський, Самбірський, Старосамбірський, Сколівський, Стрийський, Турківський.

У зв'язку з випаданням сильних дощів (~344 мм, що становить 275 % місячної норми) на ріках басейну Дністра і Стрия гірської та пригірської території області сформувався і пройшов катастрофічний дощовий паводок.

Аварійно-відновлювальні роботи продовжуються у 2009 році відповідно до виконання Генплану залишився 141 об’єкт на суму 231 млн.513 тис. гривень

22 серпня

м. Миколаєві на території Веринської сільської ради та між селами Розвадів та Верин під полотном автодороги Миколаїв-Жидачів-Калуш

внаслідок довготривалої експлуатації (більше 37 років) та підтоплення ділянки магістрального водогону сталися прориви магістрального водогону КП “Миколаївводоканал”

Надзвичайну ситуацію ліквідовано, загрози населенню та навколишньому середовищу немає

с. Голосковичі Бродівського

Витік нафти з нафтопроводу “Дружба”. Внаслідок події забруднено нафтою ґрунт на площі біля 5 м2 у межах охоронної

Загрози попадання нафти у водойми та річки не було. Здійснено роботи щодо зачистки забрудненої поверхні землі та рекультивацію постраждалої території. Наслідки некласифікованої події ліквідовано. Загрози навколишньому природному

28 листопа да

203

середовищу та здоров’ю населенню немає.

Всього протягом 2008 року зафіксовано: - 1 надзвичайна ситуація природного характеру державного рівня; - 6 надзвичайних ситуацій техногенного характеру: 1 регіонального рівня, 1 місцевого та 4 об’єктового; - 2 надзвичайні ситуації природного характеру:1 регіонального та 1 об’єктового рівня; - 7 некласифікованих подій. Місця зберігання пестицидів За результатами інвентаризації заборонених і непридатних для використання у сільському господарстві пестицидів в агроформуваннях Львівської області їх обліковано 746,347 тонни. Пестициди зберігаються у 138 складських приміщеннях, з яких паспортизовано - 64. Питання поводження (зберігання, затарення та вивозу для знешкодження) з непридатними та забороненими до використання пестицидами регулюються „Регіональною програмою заходів з безпечного поводження із забороненими і непридатними для використання в сільському господарстві пестицидами у Львівській області на 2005-2010 років”, затвердженою рішенням Львівської обласної ради від 23.06.05 № 377. У 2008 році для здійснення робіт по знешкодженню непридатних до використання пестицидів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету виділено 500,0 тис. гривень, у тому числі: - Городоцькому району – 192,0 тис. грн; - Турківському району - 154,0 тис. грн; - Жовківському району - 154,0 тис. гривень. Відповідно до заходів Програми з області вивезено та знешкоджено 32,73 тонни непридатних пестицидів, а саме: - Городоцький район - 12,73 тонни; - Турківський район - 10,0 тонн; - Жовківський район - 10,0 тонн. За кошти Львівської міської ради у сумі 81,584 тис. грн товариством з обмеженою відповідальністю “Елга” (Сумська обл., м. Шостка) було повністю вивезені на утилізацію непридатні пестициди, що знаходились на території ВАТ “Квіти Львова” в м. Львові - 4,25 тонни. У рамках зобов’язань щодо проекту “Утилізація токсичних пестицидів на території Львівської області в басейнах транскордонних рік Сян та Західний Буг” відповідно до Програми Добросусідства Польща-Білорусь-Україна INTERREG ІІІ А/Тасіc ПКС за кошти Євросоюзу у сумі 173,52 тис. євро товариством з обмеженою відповідальністю “Динаміка” були відвантажені в м. Гамбург (Німеччина) на знешкодження 66, 001 тонни непридатних пестицидів із наступних населених пунктів: - с. Краковець Яворівського району - 0,43 тонни; - с. Мазярна-Каранська Кам'янка-Бузького району – 5,369 тонни; - с Борятин Сокалького району – 11,97 тонни; 204

- с. Карів Сокальського району – 10,668 тонни; - с. Домашів Сокальського району – 7,748 тонни; - с. Губичі Старосамбірського району – 6,49 тонни; - с . Сянки Турківського району - 23,326 тонни; Повністю вивезені пестициди з тринскордонної території с. Сянки Турківського району Львівської області. Протягом грудня поточного року за кошти Державного фонду ОНПС товариством з обмеженою відповідальністю “Динаміка” вивизено в м. Гамбург (Німеччина) на знешкодження 104,482 тонни, а саме з: - м. Судова Вишня Мостиського району – 48,535 тонни. - ВАТ “Провесінь” м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 152 – 22,739 тонни; - с. Великі Дідушичі Стрийського району – 6,9 тонни; - с. Подорожне Стрийського району – 2,4 тонни; - с. Нижня Станова Стрийського району – 1 тонна; - с. Довголука Стрийського району – 8,5 тонни; - с. Підгірці Стрийського району - 0,868 тонни; - с. Лісовичі Стрийського району – 3, 6 тонни; - с. Завидовичі Городоцького району – 9,94 тонни. Всього з Львівської області протягом 2008 року вивезено на утилізацію 207,463 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, що становить 27,80% від загальної кількості усіх пестицидів. Місця зберігання гудронних залишків Нейтралізовані гудронні залишки, які завезені на територію України з Угорщини зберігаються на наступних адміністративних територіях: Дрогобицька міська рада: - На території заводу ВАТ “Прикарпатбуд” зберігається 492,12 тонн на відкритому не обвалованому та незахищеному від атмосферних опадів майданчику розміром 20х20 м поряд із залізничною колією. Умови зберігання відходів незадовільні. Новороздільська міська рада: - На території Роздільського ДГХП “Сірка” зберігається 17195,0 тонн. Умови зберігання відходів - незадовільні. Гудронні залишки лежать на відкритій ділянці, не проводиться відкачування неочищених стічних вод з майданчика в акумулюючу ємність, тому стічні забруднені води просочуються в грунт та попадають в озеро Глибоке, яке є складовою частиною рекреаційної зони басейну річки Дністер, що негативно впливає на екологічний стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей. Стрийський район: - На території Стрийського рубероїдного заводу с. Райлів (ВАТ “ЛьвівПокізол”) зберігається 1141 тонна гудронних залишків, завезених з Угорщини. Умови зберігання незадовільні, модифікатор розміщено на відкритих майданчиках, без відповідного обладнання, що спричиняє забруднення навколишнього природного середовища.

205

- На території Дашавського цеху ТзОВ „Онікс” (цегельний завод) зберігається 100 тонн гудронних залишків, завезених з Угорщини. Модифікатор зберігається в складському приміщенні. Умови зберігання задовільні. Кам'янка-Бузький район: - На спеціально облаштованому майданчику Добротвірської ТЕС зберігається 1174,0 тонни нейтралізованих гудронних залишків, завезених з Угорщини. Гудронні залишки та нафтошлами від вітчизняних підприємств зберігаються на наступних адміністративних територіях. Львівська міська рада: - На території ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” зберігається 199,2 тис. тонн кислих гудронів, які розміщені в 5 земляних збірниках. Загальна площа збірників становить близько 30 тис. м2. Умови зберігання задовільні. Бориславська міська рада: - На території нафтогазовидобувного управління “Бориславнафтогаз” зберігається 459,0 тонн нафтошламу. Склад з відходами розміщений за містом і являє собою бетонний котлован, розділений на 3 частини. Стан котловану – незадовільний. Дрогобицька міська рада: - На території вагонного депо Дрогобич зберігається 150,0 тонн нафтошламів від пропарювання цистерн. Гудроні залишки зберігається у закритих контейнерах, на спеціально відведеному майданчику. - На території ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина” зберігається 500,0 тонн нафтошламів. Відходи зберігаються у відкритих поверхневих, заглиблених в землю, шламонакопичувачах з ізоляційним екраном та обвалованих по периметру. Умови зберігання відходів задовільні. Пустомитівський район: - На території Борщовицького лісництва ДП “Львівський лісгосп” зберігаються відходи нафтопереробки, власника яких не встановлено. Орієнтовний об’єм складає близько 14-15 тис. м3. Умови зберігання незадовільні. Відходи знаходяться у твердому стані на відкритій ділянці, підлягають впливу атмосферних опадів, внаслідок чого забруднюються ґрунти та ґрунтові води. Жовківський район: - На території шламопросочувального заводу в м. Рава-Руська зберігаються 32,0 тонни затверділих відходів нафтопереробки. Рідина зберігається у закритій ємності. Умови зберігання задовільні. Всього та території Львівської області зберігається 257 443,12 тонни гудронних залишків та відходів нафтового походження. Місця зберігання ракетного палива На території військової частини А 1642 (м. Радехів), з часів ліквідації ракет з рідким пальним, залишилось 3200 тонн “меланжу” (окислювача ракетного палива), що підлягає утилізації. Експериментальна утилізація ”меланжу” була проведена 17–18 вересня 2007 року у кількості 4-х тонн Міністерством оборони України (без виконання в повному обсязі зауважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та Державної екологічної інспекції в Львівській 206

області до проекту “Установка утилізації окислювача ракетного палива у в/ч А1642 в м. Радехів”). У період з 25.12.07 по 10.01.08. була проведена утилізація ще 40 тонн “меланжу”. Урядом Республіки Польща, в рамках Програми закордонної допомоги Міністерства закордонних справ Республіки Польща на 2007 рік було прийнято рішення про виділення коштів на утилізацію 215 тонн “меланжу” в Україні на обладнанні українсько-польського Консорціуму “ЕКО ТЕХНОЛОДЖІЗ” . Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.06.08 №828-р “Про утилізацію окислювача ракетного палива (меланж)” робота з утилізації “меланжу” була продовжена і з липня по вересень 2008 року утилізовано решту з визначеного для утилізації – 171 тонну. Продукт утилізації вивезений на підприємства Республіки Польща. Всього утилізовано 215 тонн “меланжу” Висновки і пропозиції На основі проведеного аналізу стану окремих складових довкілля сформовано відповідні пропозиції:  Щодо розвитку та функціонування системи моніторингу: Минув час, коли досягненням вважався будь-який представлений результат. Раніше, при звітуванні лише по вертикалі, не було можливості порівняти свої результати з результатами сусідів. Ми проаналізували інформацію і, мабуть, вперше в одному документі для одного джерела забруднення подали результати вимірювань кількох суб’єктів, які часто суперечать один одному. За їх результатами вважаємо за доцільне провести окремі наради для представників як суб’єктів моніторингу, так і підприємств-забруднювачів для вирішення питання покращення стану окремого природного ресурсу (подібна була проведена у серпні 2008 року по водних ресурсах). Передбачити на 2009 рік проведення інтеркалібраційних досліджень різних природних ресурсів із залученням незалежних лабораторій. (Наприклад, Підкарпатського воєводського інспекторату охорони довкілля в Жешові) У зв’язку з недостатнім фінансуванням з державного бюджету моніторингових досліджень для окремих територіальних структур необхідно передбачити кошти для безумовного виконання Програми моніторингу природних ресурсів на 2009 рік.  Щодо мінімізації втрат довкілля пропонується вирішення таких питань: 1. Розробка програми реконструкції і будівництва каналізаційних очисних споруд на основі проведеної інвентаризації їх роботи. 2. Підготовка переліку першочергових природоохоронних заходів для реалізації на підприємствах гірничо-хімічної промисловості на підставі аналізу виконання затверджених Програм з рекультивації їх територій. 3. Розробка Програми зменшення викидів парникових газів з врахуванням проектів спільного впровадження на виконання Кіотського протоколу 4. Підготовка інвестиційних пропозицій для реалізації Програми поводження з небезпечними відходами, в т.ч. з кислими гудронами 5. Реалізація Програми поводження з твердими побутовими відходами 6. Реалізація Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області на період до 2020 року. 207

7. Розробка Програми розвитку мінерально-сировинної бази з підготовкою пропозицій щодо раціонального використання корисних копалин Львівщини 8. Реалізація програм зменшення викидів у атмосферу області основними підприємствами-забруднювачами (Добротвірська ТЕС, ВАТ «Миколаївцемент»). 13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Державна екологічна експертиза проводилась у двох організаційних формах: - у складі комплексної державної експертизи на договірних засадах з Львівдержбудекспертизи - 224 об’єкти. - у відокремленому порядку, з письмової згоди ЛОС Львівдержбудекспертизи – 272 об’єктів. Із розглянутих 496 об”єктів держекоекспертизи 84 було повернуто на доопрацювання (17,0 %). Для порівняння за 2007 р було проведено 398 держекоекспертиз передпроектної і проектної документації. 71 об»єкт експертизи було повернуто на доопрацювання (17,8%). Спеціалізовані наукові організації до здійснення держекоекспертизи не залучалися, так як проектна документація, яка подавалась на розгляд поглибленого вивчення і підготовки наукового обгрунтування не потребувала. 17 % повернутої на доопрацювання проектної документації при здійснені держекоекспертизи свідчить про те, що вже на стадії проекту виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства та нормативної документації і тим самим попереджено можливі негативні впливи та їх наслідки на довкілля у процесі реалізації проектів шляхом усунення їх при доопрацюванні, а також захищенно права та інтереси громадян, організацій. З метою інформування громадськості про плановану діяльність по 94 об’єктах держекоекспертизи друкувались в ЗМІ Заява про наміри та Заява про екологічні наслідки. Із розглянутої проектної документації біля 85% це об”єкти промисловості і комунальної власності, біля 15% -об”єкти громадського призначення в складі яких наявні котельні чи очисні споруди.Держекоекспертиза здійснювалась по проектній документації на будівництво і реконструкцію: котелень і паливних-145; спорудження газових свердловин і облаштування родовищ -62; об”єктів придорожнього сервісу (АЗС, АГЗП, СТО, мийки)-51; водопостачання, КОС, каналізаційних мереж-28; генпланів-10; об”єктів дерево- металообробної промисловості -18; 1 об”єкт “Євро-2012”-будівництво стадіону тощо.До розробки проектної документації залучалось більше 80 проектних організацій різної форми власності (проектні інститути, ТзОВ, ПП, архітектурні бюро та ін.). Вперше, за часів існування, держуправління залучалось до проведення комплексної судово-екологічної експертизи по питанню діяльності ДП “Полісинтез” АТ “Органіка”.

208

13.4. Економічні засади природокористування 13.4.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Однією з найбільш актуальних проблем в галузі охорони навколишнього природного середовища є збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів, що неможливе без забезпечення надійної роботи екологоекономічного механізму. У 2008 році пріоритетним завданням у цьому напрямку було забезпечення ефективного контролю за правильністю, повнотою та своєчасністю справляння зборів за забруднення довкілля до природоохоронних фондів усіх рівнів, а також цільового, ефективного та своєчасного використання коштів фондів ОНПС у складі Державного, обласного та місцевих бюджетів. Природоохоронні заходи в області фінансуються з кількох джерел: з державного бюджету за відповідними державними програмами, з коштів обласного та місцевих бюджетів. У структурі джерел фінансування природоохоронної діяльності в області важливе місце займають фонди охорони навколишнього природного середовища (державний, обласний, місцеві). Основну частку надходжень до фондів ОНПС всіх рівнів становить збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» у 2008 році кошти від збору розподілялися між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласним і Державним фондами ОНПС у співвідношенні відповідно 10, 25 і 65 відсотків. «Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.99 року) впроваджено збір за забруднення навколишнього природного середовища за викиди стаціонарними, пересувними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів. Законом України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області забезпечує впровадження на території області економічного механізму природокористування, а саме: - формування переліку платників збору за забруднення НПС; - забезпечення обміну інформацією між органами державної влади та управлінням; - розгляд проектних пропозицій на фінансування з Державного та обласного фондів ОНПС в складі обласного бюджету на предмет відповідності до природоохоронних заходів; - формування переліків першочергових природоохоронних заходів, які необхідно фінансувати з обласного та Державного фондів ОНПС; - аналіз надходження та використання коштів фондів ОНПС. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів по Львівській області складено в розрізі районів та міст обласного значення. Перелік передано до органів 209

державної податкової адміністрації. На 2008 рік визначено близько 13 тис. платників збору, з них отримали відповідні дозволи 1627 платників. Протягом 2008 року за даними органів державної податкової адміністрації до зведеного бюджету надійшло 29 359,57тис. грн. зборів за забруднення навколишнього природного середовища в т. ч. по кодах. Відомості про збори за забруднення довкілля та використання цих коштів наведені в таблицях 13.23. та 13.24. Збір коштів за забруднення навколишнього природного середовища Таблиця 13.23. Адміністративна одиниця

Львівська область

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Надходження коштів від енергопідприємств до Державного фонду охорони природного середовища, грн.

Інші збори за забруднення до Державного фонду охорони природного середовища, грн..

Надходження від сплати збору за забруднення НПС фізичними особами, грн..

50080000

50080100

50080200

50080300

29 359,57

11 406,89

16 839,97

1 112,71

За даними головного фінансового управління Львівської області та головного управління держказначейства України у Львівській області, за 2008 рік до фондів ОНПС всіх рівнів надійшло коштів в сумі 30 388,27 тис. грн., використано – 12 376,19тис. грн. Аналіз надходження та використання коштів Фондів охорони навколишнього природного середовища за 2008 рік Таблиця 13.24. Фонди Державний

Фактичні надходження, тис.грн.

Використання, тис.грн.

19 752,34

1 299,46

Обласний

7 960,9

Місцеві

3 038,83

3 116,13

разом

30 388,27

12 376,19

Держуправлінням ведеться робота щодо обміну відповідною інформацією з органами державної податкової служби, головним управлінням економіки облдержадміністрації, фінуправлінням, органами місцевого самоврядування, головним управлінням статистики, державним казначейством у Львівській області. Кошти природоохоронних фондів використовуються відповідно до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 17 вересня 1996 року та розподіляються на підставі затверджених пріоритетів. Переліки природоохоронних заходів у межах щорічних Програм соціальноекономічного та культурного розвитку області формує головний розпорядник коштів обласного фонду ОНПС (головне управління економіки) за поданням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області та погодженням постійної комісії з питань екології обласної ради.

210

13.4.2. Стан фінансування екологічної галузі Формування Переліку першочергових природоохоронних заходів, які необхідно фінансувати з обласного фонду ОНПС, здійснювалось Держуправлінням на підставі затверджених пріоритетів та з урахуванням пропозицій, поданих місцевими органами влади, а також тих природоохоронних заходів, які розпочаті в попередні роки і потребують дофінансування. Це стосується, насамперед, стабілізації та екологічної реабілітації територій в зоні діяльності гірничо-хімічних та гірничо-видобувних підприємств. Поряд з цим, в області гостро стоять питання щодо утилізації непридатних до застосування в сільському господарстві пестицидів, збирання, видалення та захоронення побутових відходів, очистки стічних вод, раціонального використання земельних ресурсів та охорони природно-заповідних територій. Пріоритетними визначаються також заходи організаційного характеру, реалізація яких сприятиме активізації та підвищенню результативності екологічної політики в області. Вищенаведені проблеми є об’єктами першочергової уваги органів влади і природоохоронних структур в поточному році в плані пошуку додаткових інвестицій для їх вирішення. Протягом останніх років фінансування природоохоронних заходів в області з обласного природоохоронного фонду здійснюється на підставі визначених і затверджених основних пріоритетів роботи в природоохоронній галузі. Дані щодо фінансування природоохоронних заходів у 2008 році наведені в таблиці 13.25. Фінансування природоохоронних заходів у 2008 році Таблиця 13.25. № п/п

Назва пріоритету

Обсяг фінансування тис. грн.

Фактично використано тис. грн.

Розробка та здійснення регіональних програм охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів

350,0

Стабілізація екологічної рівноваги в гірничо-хімічних та гірничовидобувних регіонах

450,0

Будівництво, реконструкція та ремонт водопровідно-каналізаційних систем та очисних споруд

1762,5

1727,3

Будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів та здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових та побутових відходів

1175,0

1174,9

Попередження та ліквідація аварійних екологічних ситуацій

1567,0

1566,42

Проведення робіт щодо впорядкування та охорони природнозаповідних територій

1199,0

1198,85

593,5

593,46

Здійснення заходів, пов’язаних з відтворенням та охороною природних ресурсів

Організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення системи та банку екологічної інформації

569,0

268,96

Проведення науково-практичних конференцій і семінарів, організація виставок, реклами та інших заходів щодо пропаганди екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики

334,0

333,97

8 000,0

7 963,85

Всього

211

13.5. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.5.1. Діяльність громадських екологічних організацій Організовано проведення 4 засідань Громадської Ради при Держуправлінні, на яких розглядалися питання:  Про засідання Колегії Мінприроди України;  Про засідання Координаційної ради з виконання положень Рамкової конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат;  Підготовка і проведення Дня Довкілля;  Результати діяльності держуправління за І півріччя 2008 року;  Презентація бюлетеня «Екологія Львівщини-2007» та про стан природного довкілля у місці техногенної аварії біля ст. Ожидів Львівської залізниці;  Презентація Екологічного паспорта Львівської області за 2007 рік;  Презентація бази даних екологічної інформації в Інтеренеті. Забезпечено проведення на базі Держуправління навчально-виробничих практик та ознайомчих екскурсій для студентів-екологів Львівських вузів. З метою забезпечення доступу громадськості до прийняття управлінських рішень розміщено на ВЕБ-сторінці Держуправління проект Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області на 2009-2020 роки. Документ переглянуло 264 відвідувачі ВЕБ-сторінки, які надіслали 9 пропозицій до неї. Взято участь у роботі журі огляду-конкурсу для старшокласників м. Львова «Майбутнє довкілля у твоїх руках». В рамках діяльності Орхуського інформаційного центру підготовлено цикл з 6 відеофільмів «Природне довкілля Львівщини». Взято участь у Національному тренінгу з доступу до екологічної інформації, який організовували Міжнародна організація Article 19 за сприяння Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та за фінансової підтримки Європейського Союзу, МПП Данія. 13.5.2. Громадські рухи Інформація щодо діючих громадських організацій Львівської області та їх контактні дані наведені в таблиці 13.26. Громадські організації Львівської області Таблиця 13.26. №

Прізвище, ім’я, по-батькові

Організація

Тел/факс

Адреса

Лозан Сергій

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина»

т/ф 225-76-82

а/с 316 Львів 79000

Грицишин Петро Михайлович

Західний центр Українського відділення Всесвітньої лабораторії

т/ф 245-94-21

Матейка, 4

Кийко Андрій Олександрович

Львівський клуб орнітологів

т 276-14-19

Кубанська, 12 а/с 1182

Тарнавський

Львівська облрада Українського

т 261-36-13

Крушельницької, 2

212

товариства охорони природи 5.

Чорнобай Юрій Миколайович

Асоціація музейного природознавства України

т/ф 274-23-07

Театральна, 18

Скрильніков Дмитро Валерійович

Бюро екологічних розслідувань

т 220-11-40

О. Басараб 9/1

Шушняк Володимир Миколайович

Регіональне агентство стійкого розвитку

т 239-43-38 т/ф 272-26-44

Дорошенка 41/24

Завадович Олександр Миронович

Регіональний фонд «Знесіння»

т 59-27-35 297-53-56 т/ф 291-75-27 80973335222

79024 вул. Новознесенська, 32

Зінько Юрій Володимирович

Екогеофонд

т 239-46-28 т/ф 272-26-44

79000 Дорошенка, 41

10.

Антахович Ігор Павлович

Асоціація дитячих екологічних осередків «Довкілля»

276-14-19

Кубанська, 12

11.

Гинда Людмила Володимирівна

Комітет збереження природи

т 275-27-43 80674010090

12.

Волошинський Олександр

Товариство «Зелений хрест»

т/ф 244-56-07

13.

Ковальчук Оксана

Львівська обласна організація ВЕЛ

т/ф 238-73-99

14.

Грицишин Тарас

ГЕО «ЕКО ВІТ»

т 8-245-37-410

82443, Львівська обл. Стрийський р-н, смт Дашава, вул.Степана Бандери,17

15.

Чоловська Олена Пилипівна

«Екотера»

(032)52-83-61 (032)93-90-23

79068, Львів, вул.Мазепи,4/108

Чорновола 4, к 1

13.6. Виконання державних екологічних програм Інформація щодо виконання державних екологічних програм наведена в таблиці 13.27. Виконання державних екологічних програм Таблиця 13.27. № п/п

Назва програми

Ким і коли затверджена

Зміст заходів

Сума фінансування з фондів ОНПС, тис.грн

Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами

Законом України від 14.09.2000 р. №1947 – ІІІ

1. Збір та упакування в тару (пластикову та вивіз заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві пестицидів); 2.Завершення розробки обласної програми поводження з токсичними відходами

500,0

1. Збереження та розширення популяції зубрів на території Львівської області 2. Оцінка сучасного стану популяцій та розробка заходів охорони тетерука у Львівській області. 3. Збереження та розширення популяції оленя на території Львівської області 4. Збагачення мисливської фауни регіону куринними птахами шляхом вирощування молодняку на дичефермах; 5. Винесення в натуру меж об’єктів ПЗФ області;

50,0

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 20002015 р.р.

Державна програма “Ліси України” на 20022015 р.р.

Законом України від 21.09.2000 року № 1989-ІІІ

Постановою КМУ від 29 квітня 2002 р. N 581

1. Проведення заходів зі створення захисних лісових насаджень на еродованих землях. 2. Апробація способів створення експериментальних лісових насаджень на порушених землях Яворівського сірчаного кар’єру. 3. Створення банку генетичного матеріалу рослин, що знаходяться під загрозою зникнення. 4. Здійснення заходів щодо відновлення корінних

200,0

19,5 52,0 74,0

100,0 197,5 200,0

60,0

213

природних комплексів в урочищі «Корналовичі» (розробка проекту). 5. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів та об’єктів природно-заповідного фонду (захист від шкідників та хвороб)

50,0

117,0

Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року

Постановою КМ України від 03.07.2006 р. № 901

Комплексний захист присілка Вільшина і с.Межиріччя Сокальського р-ну від підтоплень і затоплень

100,0

Концепція Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року

Розпорядженням КМУ від 08 лютого 2006 р. N 70-р

1. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території заказника «Гряда»; 2. Збереження рідкісних і зникаючих тропічних і субтропічних рослин у колекціях Ботанічного саду загальнодержавного значення Львівського національного університету імені І.Франка; 3. Здійснення заходів щодо відновлення корінних природних комплексів на території регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди»; 4. Реконструкція парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ХVІІІ ст.» у м. Комарно; 5. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території дендропарку загальнодержавного значення «Оброшинський»; 6. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території парку-пам`ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення «Буський парк»; 7. Здійснення заходів щодо облаштування приміщення та території еколого-просвітницького центру Яворівського НПП для пропаганди природоохоронних знань; 8. Придбання обладнання та створення виставкових експозицій в еколого-просвітницькому центрі Яворівського НПП для пропаганди природоохоронних знань; 9. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території парку-пам`ятки садовопаркового мистецтва ХVІІІ ст. у Великому Любіні; 10. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів у парку ХІХ ст.у с.Лівчиці; 11. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території дендрологічного парку загальнодержавного значення «Рудківський»; 12. Створення інформаційного екологопросвітницького центру в Майданському лісівництві НПП "Сколівські Бескиди"; 13. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів на території регіонального ландшафтного парку «Надсянський»; 14. Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів у регіональному ландшафтному парку «Равське Розточчя»; 16. Продовження робіт зі створення та забезпечення функціонування навчально-просвітницького екологічного центру природного заповідника „Розточчя”

100,0

49,98

19,5

60,0

100,0

80,0

40,0

130,0

50,0

200,0

19,5

80,0

50,0

214

13.7. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля здійснюються на виконання таких нормативних документів: 1. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища від 24.01.94 р 2. Угода між Урядом України та Урядом РП про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах від 10 жовтня 1996. В рамках створеної Українсько-Польської Комісії з питань прикордонних вод (останнє засідання відбулося у Польщі в серпні 2008 р.) перший заступник начальника держуправлінння (за посадою) очолює робочу групу з питань охорони прикордонних вод, завданням якої є запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами, проведення спільного моніторингу вод, мінімізація забруднення транскордонних водостоків, екологічно-безпечне затоплення Яворівської штучної водойми Протягом 2006-2008 років:  Здійснено проект ТАСІС «Управління басейнами річок Західний Буг, Латориця та Уж». На виконання проекту було підготовлено пакет документів щодо створення та узгодження складу Західно-Бузької Басейнової Ради. Створення Ради та затвердження її складу відбулося на засіданні сесії Львівської обласної Ради. За допомогою працівників держуправління було підготовлено та проведено перше (17.03.2006 р.) і друге (30.11.2006 р.) засідання Західно-Бузької Басейнової Ради;  Щоквартально здійснюються моніторингові дослідження прикордонних річок Шкло, Вишня, В’яр;  Контроль якості води, що потрапляє у р. Шкло після витікання з Яворівського озера. В рамках реалізації Угоди між Урядами України та Польщі про співпрацю в галузі водного господарства на транскордонних водах щороку відбуваються спільні українсько-польські навчання з питань ліквідації транскордонного забруднення нафтопродуктами транскордонних водотоків (с. Будзинь, м. Перемишль, смт. Устшики Дольні). 3. Угода між Львівською областю та Підкарпатським воєводством про міжрегіональне співробітництво від 30.03.2000, виконавчий протокол до Угоди 4. Договір між Львівською обласною державною адміністрацією та Воєводою Підкарпатським від 20.05.2000 5. Угода про співпрацю між Підкарпатським Воєводським Інспекторатом охорони довкілля в Жешові та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 27 жовтня 2008 р. Протягом 2008 року у сфері прикордонного екологічного співробітництва виконано таку роботу: 1. Підготовлено матеріали до засідання Комісії з питань довкілля Сейму Республіки Польща з питань виконання заходів Карпатської конвенції, яке відбулося в Устшиках Дольних. 4-5 березня 2008 р; 2. Підготовлено проект і 23 жовтня 2008 року в Любліні підписано Угоду про співпрацю з Підкарпатським Воєводським Інспекторатом охорони довкілля в Жешові; 215

3. 28 травня 2008 р. організовано і проведено ВЕБ - конференцію з питань моніторингу природного довкілля з Підкарпатським Воєводським Інспекторатом; 4. Підготовлено звітні матеріали про роботу Робочої групи з питань охорони прикордонних вод від забруднення в рамках роботи Міжурядової УкраїнськоПольської Комісії з питань прикордонних вод. Начальник Держуправління 06 березня 2008 року взяв участь у роботі виїзного засідання Комісії Охорони довкілля, Природних ресурсів і Лісового господарства Сейму Республіки Польщі у Бещадському Національному Парку в Устшиках Дольних (РП). Засідання Комісії було присвячене обговоренню прикордонної співпраці між Словаччиною, Польщею та Україною на території Міжнародного Біосферного заповідника «Східні Карпати» на виконання Рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, яка була проголошена у Києві в 2003 році і підписана урядами держав, на території яких знаходяться гори Карпати. Начальник Держуправління 04-05 квітня 2008 року взяв участь у роботі Комісії з питань Прикордонної співпраці в рамках Українсько-Польської Міжурядової Координаційної ради з питань Міжрегіональної співпраці (Люблінське воєводство, РП). Протягом 2008-2009 років реалізовано за фінансової підтримки Європейської Комісії за «Програмою добросусідства Польща-Білорусь-Україна Інтеррег ІІІА/Тасіс ПГС» проект «Ліквідація заборонених і непридатних до використання пестицидів, розміщених у басейнах річок Західний Буг та Сян на території Львівської області». Партнерами проекту є:  Провідний партнер: Держуправління ОНПС в Львівській області;  Міжнародна благодійна організація «Екологія - Право - Людина»;  Державна екологічна інспекція в Львівській області;  Любельський фонд охорони навколишнього середовища. Детальна інформація про реалізацію проекту знаходиться на сайті http://www.epsi.org.ua/ua/ project.htm Дофінансування з української сторони (з коштів ОФ ОНПС) складає 11% (біля 400 тис. грн. протягом двох років). Всього в рамках проекту проведено перезатарення 101,0 тонни непридатних пестицидів, що знаходились на території області в басейнах транскордонних рік Сян та Західний Буг, з них 66,0 тонн вивезено в Німеччину і 33,0 на підприємство «Елга» у м. Шостка Сумської області для знешкодження.

216