ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛНІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 2006 РОЦІ
м. МИКОЛАЇВ 15
2007 ЗМІСТ стор. 1. Екологічна ситуація в Миколаївській області 2. Мережа
державного
екологічного
4
моніторингу
регіону.
8
3. Атмосферне повітря.
15
4. Водні ресурси.
21
5. Земельні ресурси та ґрунти.
32
6. Надра.
41
7. Відходи.
44
8. Екологічна безпека.
56
8.1.
Екологічна безпека області.
56
8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. 8.1.2. Поводження
8.2. 9.
з
небезпечними
60
хімічними
речовинами.
61
Радіоекологічна безпека.
62
Вплив факторів довкілля на здоров‘я населення.
65
10. Рослинний світ.
68
11. Тваринний світ.
72
12. Території і об‘єкти з особливим статусом охорони.
76
13. Екологічні проблеми.
93
14.
Державний
контроль
у
галузі
охорони
навколишнього природного середовища. 15. Управління в галузі охорони довкілля.
105 109
16. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм.
121
17. Наукові дослідження в галузі екології. 18. Екологічна освіта, інформування
124
громадськості, 16
громадські рухи. 19.
129
Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.
137
20. Висновки. Додатки:
1.
138 Перелік
громадських
природоохоронного
організацій
спрямування,
що
співпрацюють з державним управлінням екології та природних ресурсів в Миколаївській області.
140
2. Структурні підрозділи, відповідальні за виконання розділів звіту.
142
17
1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ На півдні України, на древній степовій землі, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24600 квадратних кілометрів розкинулися землі Миколаївської області. З трьох сторін світу область межує з іншими регіонами України, а на півдні її територія займає кілька сот кілометрів берегової лінії Чорного моря та його лиманів. Ця лінія в межах області робить дивовижні зиґзаґи. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Бузький, Березанський та Тилігульський лимани, які створюють дивовижне плетиво водяних плес. Гирла рік південний Буг та Інгул зустрічаються саме так, де розташований обласний центр-місто Миколаїв - омиваючи його з усіх боків. Миколаївська область – один з промислово-розвинутих регіонів України , де забезпечено достатньо високі темпи зростання обсягів промислового виробництва, інвестиційну привабливість, конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку. Внесок Миколаївської області в обсяг реалізованої продукції країни становить 2%. За цим показником область посідає 11 місце в Україні. У 2006 році обсяги промислового виробництва в області зросли на 6,4 %.. Спостерігалось нарощення обсягів виробництва продукції підприємств у галузях: металургії та обробки металу на 3,3%, машинобудування, ремонту та монтажу машин на 4,6%, виробництво інших неметалевих виробів (будматеріалів, скловиробів) на 38,5%, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа на 18,9%. Протягом останніх років екологічна ситуація в Миколаївській області, не зважаючи на доволі динамічний і стабільний розвиток усіх галузей промислового комплексу не зазнала суттєвого погіршання.. Рівень забруднення атмосферного повітря в Миколаївській області нижче, ніж середній по Україні (11,64 тонн на 1км2). В області на 1км2 було викинуто у 2006 році – 2,8 тонн забруднюючих речовин. Загальна кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферу у 2006 році складає 68,83 тис. тонн. У порівнянні з 2005 роком, загальні обсяги викидів зменшились на 3,8 % або на 2,62 тис. т. Основний внесок в забруднення атмосфери належить автотранспорту 43,57 тис. тонн (63%). Від стаціонарних джерел викинуто в атмосферу у 2005 році 21,19 тис тонн шкідливих речовин, що на 3,1 тис. т, або на 14,6 % менше ніж у 2005 р. Основним забруднювачем атмосфери серед підприємств Миколаївської області є ВАТ «Югцемент». Річний обсяг викидів якого у 2006 році склав 5,84 тис. тонн, що становить 27% від загальних стаціонарних викидів області. В цілому по області, незважаючи на збільшення обсягів виробництва на підприємствах спостерігається тенденція зменшення питомих викидів.
18
Протягом останніх років загострилась проблема підтоплення, що загрожує безпеці проживання населення, знижує сейсмічну стійкість територій, негативно впливає на ведення сільського господарства. За даними ДГР «Причорноморгеологія» 43% (1069,8 тис. га) території Миколаївської області потерпає від шкідливої дії вод. Починаючи з 1997 року, на окремих територіях області спостерігається значне підвищення рівня ґрунтових вод, виділяються ділянки, де підвищено рівень ґрунтових вод практично до земної поверхні (1998 року – 38 населених пунктів, 2005 року – 57 населених пунктів). Для області характерний загальний приріст площ підтоплення, особливо це стосується тих районів, де існують значні площі зрошення. 2006 року від підтоплення постраждали Доманівський, Вознесенський, Новоодеський, Кривоозерський, Баштанський, Жовтневий, Врадіївський та Березнегуватський райони. Гостро проблема підтоплення стоїть і для міст області. Щороку від підтоплення страждають мм. Вознесенськ, Баштанка, Новий Буг, Снігурівка. Пріоритетним напрямом в забезпеченні екологічно безпечного навколишнього природного середовища області є питання зменшення забруднення водойм господарсько-побутовими стоками. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів скиду до поверхневих водойм забруднених вод без очистки (неочищені води). Загальний обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області збільшився на 25,1 млн. м3 і становить 118,3 млн.м3. З нього у водні об’єкти скинуто 29,05 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 28,39 млн.м3 та без очистки 0,655 млн.м3 . В порівнянні з 2005 роком обсяг скиду зворотних вод недостатньо очищених зменшився на 3,83 млн.м3 (11,9 %), головним чином за рахунок більш економного використання вод споживачами та впровадження на підприємствах природоохоронних заходів. Очисні споруди та каналізаційні мережі області у більшості побудовані 30-40 років тому, вони морально та фізично застаріли, не відповідають сучасним вимогам, знаходяться в аварійному стані. Так МКП „Миколаївводоканал” працює з перевантаженням очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман. У аварійному стані знаходяться каналізаційні мережі, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації, багато колекторів потребують негайної заміни. Гострою для області залишається проблема деградації екосистеми р. Інгулець внаслідок скидання високомінералізованих вод з накопичувачів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Щорічно гірничорудними підприємствами Кривбасу в р. Інгулець здійснюється скид високомінералізованих шахтних вод показники яких характеризуються значним перевантаження концентрацій хлоридів, завислих речовин, заліза, металів – міді, цинку, нікелю, показників групи азоту. Інтенсивне забруднення р. Інгулець впливає на якість води в підземних водоносних горизонтах Снігурівського району Миколаївської області, де мешкає 53 тис. 19
населення, та на якість вод у Жовтневому водосховищі, що є одним з джерел господарсько-питного водопостачання м. Миколаєва. Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування збитків, що завдаються водним ресурсам та зрошуваним ґрунтам. Актуальним залишається для області питання утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів. На сьогодні в області накопичено 768,5 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 732,3 т зберігаються у незадовільній тарі, майже 19 % (145,47 т ) –на землі. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР, а саме : Баштанському - 18,4 т, Березанському – 18,0 т, Березнегуватському –28,1 т, Вознесенському – 16,1 т, Врадіївському – 23, Казанківському –78,66 т, Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 49,85 т. Земельний фонд Миколаївської області складає 2,46 млн. га, з них 2,01 млн. га (або 81,8 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя. Тривале екстенсивне використання чорноземів зумовило прискорення деградації земельних угідь. Однак першість у складі деградаційних процесів належить процесам водної та вітрової ерозії ґрунтів. Особливо великої шкоди завдає водна ерозія. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 7,1 тис. га. Понад 40% орних земель знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Разом з тим ерозія ґрунтів є основним і найбільш небезпечним, дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах (призводить до забруднення та замулення струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм тощо). Загальна площа природно-заповідного фонду України у Миколаївській області (ПЗФ) складає 54,82 тис. га, або 2,23 % території області. 126 ділянок Миколаївщини набули природоохоронного статусу відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", і ще дві території увійшли до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією. Низька забезпеченість заповідними територіями (в 2 рази нижче за середньостатистичну по Україні) обумовлюється відсутністю встановлених в натурі меж більшості об’єктів природно-заповідного фонду. Завданням зміцнення екологічної безпеки є постійне й послідовне вирішення найгостріших поточних та перспективних питань екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Цілями зміцнення екологічної безпеки є: - розвиток інфраструктури охорони навколишнього природного середовища, покращення екологічної ситуації в регіоні, зокрема поліпшення стану водних ресурсів.
20
- збереження розмаїття рослинного та тваринного світу, розвитку природно-заповідного фонду області; підвищення рекреаційної цінності території; еколого-освітньої та виховної діяльності. До пріоритетних напрямів зміцнення екологічної безпеки області належать: - будівництво нових та реконструкція діючих очисних споруд, розбудова каналізаційних мереж; - поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; - запобігання екологічного стану;
забрудненню
Чорного
моря,
поліпшення
його
- зменшення рівня забруднення повітря та раціонального використання природних ресурсів і відходів; - забезпечення захисту від шкідливої дії вод, зокрема будівництвом дренажних систем, захисних дамб, берегоукріпленням, регулюванням гідрологічного режиму річок; - перехід до європейської системи збору твердих побутових відходів, санація існуючих сміттєзвалищ, що не відповідають нормам екологічної безпеки; перегляд чинних схем санітарної очистки населених пунктів області з урахуванням сучасних тенденцій поводження з побутовими відходами; - підтримка інвестиційних проектів, що використовують сучасні енергозберігаючі технології та не забруднюють навколишнє природне середовище; - збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.
21
2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ РЕГІОНУ Стан та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля У Миколаївській області в 2006 році моніторинг стану довкілля здійснювався відповідно до “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області”, затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 № 4, яка розроблена на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” від 30.03.1998 № 391 та з метою налагодження дієвої системи спостережень за станом навколишнього природного середовища. В області існує багатовідомча система спостережень за об’єктами довкілля. Первинні дані спостережень про стан довкілля накопичуються кожним суб’єктом моніторингу та акумулюються у відомчих базах даних. Обсяг даних залежить від регламенту (частоти) контролю та відомчої програми спостережень (переліку параметрів, що контролюються). Структурно інформаційне забезпечення суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля являє собою вхідні та вихідні інформаційні потоки, що мають свою періодичність, функціональне призначення. Періодичність отримання інформації від суб’єктів моніторингу довкілля складає від 1 разу на місяць до 1 разу на рік. Для забезпечення сумісності та узгодженості технічного, інформаційного і програмного забезпечення під час створення регіональних баз і банків даних у 2004-2006 році проводився аналіз стану існуючої системи спостережень за станом довкілля в Миколаївській області. У 2006 році держуправлінням встановлено програмно - аналітичний комплекс „ІАС – відходи”, який призначений для автоматизації введення баз даних по розробці, затвердженню та перегляду лімітів на утворення і розміщення відходів, баз даних по фактичному утворенню, використанню і знешкодженню відходів на підприємствах області, а також проведення комплексного аналізу інформації баз даних в частині поводження з відходами у відділі охорони навколишнього природного середовища Миколаївського 22
міськвиконкому та формування списків виданих лімітів для облдержадміністрації. На даний час у рамках програмно - аналітичного комплексу виконуються роботи по створенню баз даних по підприємствах утворювачах відходів, заповненню заявок на проекти лімітів та дозволи. З метою розвитку регіональної системи моніторингу довкілля держуправлінням у 2006 році було підготовано пропозиції про виділення коштів підготовлено запит щодо фінансування з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища другого етапу розробки нової редакції регіональної програми моніторингу довкілля та геоінформаційної аналітичної системи моніторингу довкілля Миколаївської області. На даний час, за рахунок коштів виділених з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2005 році, КНВП «Екоцентр» на замовлення держуправління за участю суб’єктів моніторингу довкілля в Миколаївській області виконано перший етап робіт з розробки нової редакції «Програми моніторингу довкілля Миколаївської області» відповідно до «Методичних рекомендацій з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля», затверджених наказом Мінекоресурсів України від 24.12.2001 № 487. Таблиця 2.1. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу № з/п 1 1.
Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2 Геоінформаційна аналітична система моніторингу довкілля Миколаївської області
Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3
Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 обласний цільовий фонд охорони навколишнього природного середовища 30 тис. грн..
Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 Виконано перший етап робіт “Розробка програми моніторингу довкілля Миколаївської області”
Суб’єкти державної системи моніторингу та їх діяльність До основних суб’єктів моніторингу довкілля в Миколаївській області відносяться (станом на 01.01.2007 року): - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (Мінприроди) – здійснює моніторинг поверхневих вод; джерел скидів стічних вод; джерел промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин (ЗР) та координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля; - Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди) - здійснює моніторинг підземних вод (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу 23
і властивостей, оцінка ресурсів); геохімічного стану ландшафтів (вміст і поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); - Миколаївській обласний центр з гідрометеорології (МНС) - здійснює моніторинг атмосферного повітря та опадів, лиманних та морських вод, стихійних та небезпечних природних явищ (повені, паводки); - Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ) здійснює моніторинг (у місцях проживання і відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів) - атмосферного повітря (вміст шкідливих хімічних речовин); поверхневих вод суші і питної води; ґрунтів (вміст ЗР); фізичних факторів (шум, вібрація, електромагнітні поля радіочастот (ВЧ, НВЧ), освітлення, метеофактори); - Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Мінагрополітики) - здійснює моніторинг ґрунтів сільськогосподарського використання (радіологічні, агрохімічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); поверхневих та підземних вод сільськогосподарського призначення (залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів); Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держкомводгосп) - здійснює моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водойм у зонах впливу АЕС (вміст радіонуклідів); поверхневих вод у місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); - Миколаївське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (Держкомводгосп) - здійснює моніторинг каналів, зрошувальних систем; зрошуваних та осушуваних земель (глибина залягання та мінералізація ґрунтових вод, ступінь засоленості ґрунтів); - Миколаївське обласне головне управління земельних ресурсів (Держкомзем) - здійснює моніторинг ґрунтів і ландшафтів; рослинного покриву земель (видовий склад); Миколаївське обласне управління лісового господарства (Держкомлісгосп) - здійснює моніторинг лісової рослинності (лісопокриття, пошкодження); Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації (Держитлокомунгосп) - водоканали області здійснюють моніторинг питної води централізованих систем водопостачання (вміст ЗР, обсяги споживання); стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд (вміст ЗР, обсяги надходження). Таблиця 2.2. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень 24
3 4 75 -
4 60 -
5 26 33 15 14 8
6 5 4
7 17 19 9 1 4
8 20 2
9 29 5 -
грунти
джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти
підземні води
джерела скидів зворотних вод у морські води
морські води
джерела скидів зворотних вод у поверхневі води
2 Мінприроди МНС, Держгідрометслужба МОЗ Мінагрополітики Держкомводгосп Держкомлісгосп Держкомзем Держжитлокомунгосп
поверхневі води
1 1 2 3 4 5 6 7 8
Кількість точок спостережень, од. стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря
Суб’єкти моніторингу довкілля атмосферне повітря
№ з/п
10 -
11 50 -
Діяльність Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” від 17.11.2001 № 1551, з метою координації діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля на регіональному рівні розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 14.06.04 № 279-р було затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля Миколаївської області. На виконання наказу Мінприроди України від 08.04.2004 № 147 на засіданнях міжвідомчої комісії розглядалися питання щодо розробки нової редакції регіональної програми моніторингу довкілля Миколаївської області, впровадження міжвідомчих документів з питань моніторингу довкілля на регіональному рівні, інформаційного обміну, діяльності регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу довкілля Миколаївської області. На даний час, у зв’язку з організаційно-кадровими змінами в складі суб’єктів РСМД, держуправлінням підготовлено проект розпорядження голови ОДА, яким буде внесено зміни до складу комісії та Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля Миколаївської області. Здійснення екологічного моніторингу за регіональною програмою
25
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» та з метою налагодження дійової системи спостережень за станом навколишнього середовища в області і прогнозування його змін рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 № 4 було затверджено Програму моніторингу довкілля Миколаївської області. Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів
№ з/п
1 1
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля 2 Програма моніторингу довкілля Миколаївської області, затверджена рішенням Миколаївської обласної Ради від 23.12.99 р. №4
Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм
3 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (Мінприроди); Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди); Миколаївський обласний центр з гідрометеорології (МНС); Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ); Миколаївський ОДПТЦ “Облдержродючість” (Мінагрополітики); Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держкомводгосп); Миколаївське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (Держкомводгосп); Миколаївське обласне головне управління земельних ресурсів (Держкомзем); Миколаївське обласне управління лісового господарства
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Реконструкція очисних споруд області, очищення від сміття водоохоронних зон, рекультивація земель, вдосконалення пилогазоочисних споруд на підприємствах. Екологоагрохімічні паспорти полів, рекомендації із раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів
(Держкомлісгосп); Управління житлово-комунального господарства ОДА, водоканали області (Держжитлокомунгосп); Підприємства, що здійснюють відомчий контроль за скидами та викидами
26
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області – програма моніторингу включає 43 створи спостереження за станом поверхневих вод; 25 точок спостережень за джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти; 5 % від діючих джерел забруднення атмосфери на основних підприємствах забруднювачах атмосферного повітря. В 2006 році спостереження за станом поверхневих вод здійснювались в 43 створах на 7 річках (р. Південний Буг (15 ств.), притоки: р. Кодима (1 ств.), р. Синюха (1 ств.), р. Мертвовод (2 ств.); р. Інгул (5 ств.); р. Інгулець (1 ств.), притока: р. Висунь (1 ств.), 3 лиманах (Бузький (15 ств.), ДніпроБузький (1 ств.), Березанський (1 ств.); контроль за якістю зворотних вод проводився на 10 підприємствах - забруднювачах водних об’єктів по 17 джерелам скидів (КП “Первомайський міський водоканал”, ВП “ЮУ АЕС”, ДП “БОС” ЗАТ “Возко”, КП “Ольшанський водоканал”, КП “Баштанський міський водоканал”, ДАХК “ЧСЗ”, ВАТ “Миколаївська ТЕЦ”, ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан”, МКП “Миколаївводоканал”). При здійсненні контролю за викидами забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферу в 2006 році спостереження проводилися на 14 підприємствах. Було виконано інструментально-лабораторний контроль на 60 стаціонарних джерелах викидів ЗР в атмосферу за вмістом 11 показників. Миколаївське регіональне управління водних ресурсів – програма моніторингу включає 15 створів спостереження за станом поверхневих вод з них: питні водозабори - 5; водосховища – 3; зрошувальні системи (ЗС) – 3; р. Інгул – 2; р. Мертвовод – 1; Бузький лиман – 1. В 2006 році спостереження за станом поверхневих вод здійснювались за вмістом 36 гідрохімічних та 2 радіологічних показників: на питних водозаборах – щомісячно, на водосховищах – щоквартально, на зрошувальних системах – 3 рази за поливний сезон (на Інгулецькій ЗС – 2 рази під час заповнення Жовтневого водосховища), р. Інгул (с. Розанівка) та Бузький лиман – щоквартально, р. Інгул (м. Миколаїв) та р. Мертвовод – 2 рази на рік. Миколаївський обласний центр з гідрометеорології – програма моніторингу включає спостереження за забрудненням атмосферного повітря на 4 стаціонарних постах (ПСЗ) розташованих в м. Миколаєві, а також спостереження за станом поверхневих вод в 19 пунктах розташованих від Інгульського мосту до узмор’я о. Березань (Бузький та Дніпро-Бузький лимани). В 2006 році спостереження за забрудненням атмосферного повітря здійснювались протягом року на 4 ПСЗ за вмістом 16 показників. Спостереження за станом поверхневих вод здійснювались в 8 пунктах розташованих в межі м. Миколаєва (устя р. Інгул; устя р. П. Буг; Бузький лиман в районі морського порту) за вмістом 20 показників. 27
Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції – програма моніторингу включає спостереження за станом ґрунтів сільськогосподарського використання в 50 точках. Спостереження за станом поверхневих та підземних вод сільськогосподарського призначення проводяться в 5 та 15 точках відповідно. В 2006 році проводились дослідження грунтів та вододжерел сільськогосподарського призначення на вміст залишкових пестицидів, важких металів, нітратів, інших мінеральних форм азоту. При проведенні робіт з агрохімічної паспортизації та в межі радіологічних стаціонарів проводились радіологічні дослідження грунтів. Миколаївська гідрогеологічна партія – державна режимна мережа у Миколаївській області складається з 29 спостережних свердловин, із яких 7 свердловин характеризують ґрунтові води, 8 свердловин - міжпластові води і 14 свердловин розташовані на опорних полігонах по вивченню експлуатаційних запасів підземних вод. В 2006 році режимні спостереження велися по 19 свердловинам. Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція – програма моніторингу включає спостереження за забрудненням атмосферного повітря в районі автомагістралей, СЗЗ підприємств та жилих масивів. Спостереження за станом водних ресурсів в межах області здійснювались по річкам Південний Буг, Інгул, Бузькому лиману та на джерелах питного водопостачання в місцях водозабору. Комунальні підприємства - здійснювали відомчий контроль за якістю стічних вод з очисних споруд не рідше 1 разу в декаду. Інформація щодо створення Регіонального центру моніторингу довкілля На виконання наказу Мінприроди України від 08.04.2004 № 147 держуправлінням розроблено та затверджено «Положення про Регіональний інформаційно-аналітичний центр моніторингу довкілля Миколаївської області». Наказом Держуправління екоресурсів в Миколаївській області від 20.07.04 № 40/1 виконання функцій регіонального інформаційноаналітичного центру моніторингу довкілля було тимчасово покладено на відділ аналітичного контролю та моніторингу довкілля. В зв’язку з реорганізацією в системі Мінприроди, виконання функцій Регіонального інформаційно-аналітичного центру моніторингу довкілля в Миколаївській області покладено на відділ екологічних програм, моніторингу та зв’язків з громадськістю держуправління. Інформаційне забезпечення та інформаційна взаємодія суб‘єктів моніторингу
28
Для відпрацювання механізму взаємодії суб’єктів державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні рішенням Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля Миколаївської області суб’єктам регіональної системи моніторингу довкілля було доручено підготувати відповідні накази про призначення осіб, відповідальних за обмін інформацією під час виникнення надзвичайної ситуації та проведення режимних спостережень. Інформацію про відповідальних осіб було розміщено на веб-порталі Мінприроди у розділі «Державний екологічний моніторинг». На виконання наказу Мінприроди України від 08.04.2004 № 147, відповідно до КНД 211.0.1.101-02 «Положення про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб’єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля», затвердженого наказом Мінекоресурсів України від 21.08.2002 № 323 держуправлінням розроблено «Положення про інформаційну взаємодію суб’єктів системи моніторингу довкілля Миколаївської області» та підготовлено проект розпорядження голови ОДА щодо його затвердження. Проблеми галузі Аналіз існуючій системи спостережень за станом довкілля та природоохоронної діяльності в Миколаївській області показує: - суб’єкти системи у межах своєї компетенції проводять відбір проб, лабораторний аналіз стану складових довкілля відповідно до відомчих програм, що практично не узгоджені між собою на обласному рівні; - отримані дані накопичуються та аналізуються в організації, яка здійснила аналіз (не завжди в електронному вигляді), а іншим зацікавленим у цих даних обласним суб’єктам інформація надходить тільки по їх запиту з великим запізненням, що вказує на слабкий ступень автоматизації процесів одержання, обробки та зберігання інформації; - кожний суб’єкт складає визначені форми звітності перед відповідними міністерствами, комітетами із періодом півроку, рік; - автоматизовані системи контролю стану компонентів довкілля відсутні.
29
3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ У 2006 р. в області було викинуто зі стаціонарних джерел забруднення 21,189 тис. т забрудників, що на 3,104 тис. т, або на 12% менше ніж у 2005 р. Зменшення викидів від стаціонарних джерел пояснюється декількома причинами: - зменшенням об’ємів викидів на таких підприємствах як: ВАТ “ЮГцемент” (впровадження повітряноохороних заходів), Миколаївському ЛВУМГ , ВАТ «Миколаївгаз» ( зменшення ремонтних робіт та аварій) ; - у зв’язку зі зміною власника ВАТ «Агроекспорт» не звітував за формою 2ТП (повітря ). - зменшенням обсягів виробництва на таких підприємствах як ВП “ЮУ АЕС”, ЗАТ “Возко”, ДП “Суднобудівний завод ім. 61 комунара” та ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” ДП НВКГ “ЗоряМашпроект”;та, як наслідок зменшились обсягів викидів в атмосферу цими підприємствами. Зменшення викидів від стаціонарних джерел на підприємствах у 2006р. проти 2005р. спостерігалось у більшості районів та міст області крім Арбузинського, Врадіївського, Доманівського, Єланицького, Кривоозерського, Первомайського районів та в містах Миколаїв та Первомайськ. У 2006 р. від стаціонарних джерел збільшилися викиди сірчаного ангідриду на 1,852 тис.т. в порівняні з 2005 р., це пояснюється використанням підприємствами альтернативного палива – мазуту. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень до атмосферного повітря пилу на 0,319 тис.т., діоксиду азоту на 2,132 тис.т та оксиду вуглецю 0,76 тис.т. В області відсутні підприємства хімічної, вугільної промисловості, тому область не увійшла в перелік регіонів з високим забрудненням атмосфери. Автотранспорт – один з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. Викиди від автотранспорту складають 91% від загального обсягу викидів від усіх пересувних джерел. У 2006 р. ним викинуто 43,57 тис.т забруднюючих речовин, що складає від загального обсягу викидів по області 63%, у 2005 році цей показник досягав -61%, 2004 р. - 69%, в 2003 р. – 78%, а в 2002р. – 73,4% . У 2006р. понад 2,4 % пилу, 91,2 % оксидів вуглецю, 14,5 % діоксиду сірки та 37,2 % оксидів азоту від загальної кількості цих речовин по області потрапило в атмосферу внаслідок роботи автотранспорту. Динаміка викидів в атмосферне повітря наведена в табл.3.1. та на діаграмі 3.1. 30
Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. в тому числі: від стаціонарних джерел забруднення, тис. т. від автотранспорту, тис. т.
2002 р.
2003 р.
2004 р.
2005 р.
2006 р.
57,81
69,78
70,71
71,45
68,83
15,38
15,36
22,21
24,29
21,19
42,43
54,42
44,74
44,74
43,57
3.1 Динамика викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря 80 70 60
тис. тонн
50 40 30 20 10 0 2001р.
2002р. Стаціонарні джерела
2003р. Пересувні джерела
2004р
2005р
2006р
Загальна кількість викидів
Порівняно з 2005 роком загальні обсяги викидів в атмосферне повітря у 2006 році зменшилися на 2,628 тис.т , або на 3,7 %. В табл.3.2. наведена динаміка викидів в атмосферне повітря , в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів. З 2004р. у табл.3.2. до викидів від пересувних джерел входять викиди від морського, залізничного, авіа- та автотранспорту. Аналізуючи дані можна зробити висновок, що найбільш забрудненими в області є міста Миколаїв, Первомайськ та Южноукраїнськ, а 31
також Миколаївський, Вознесенський, райони .
Баштанський та Арбузинський
Найбільше викинуто в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних джерел та транспорту в м. Миколаєві – 32,054 тис. т. Коефіцієнт інтенсивності забруднення атмосфери міста у 2006 році склав 7,12, у 2005 р. цей показник сягав 7,04, а у 2004 р.– 9,41. Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами атмосферного повітря в м. Миколаєві є пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид та оксид азоту, фтористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен та важкі метали. Максимальні концентрації специфічних шкідливих речовин в цілому по м. Миколаєву, де ведуться спостереження , досягали по діоксиду азоту – 1,75 ГДК, пилу – 1,2 ГДК, формальдегіду – 6,3 ГДК. Діоксидом сірки, оксидом азоту, та фтористим воднем забруднення атмосфери міста незначне: середньомісячні концентрації не досягали ГДК .Вміст важких металів ( кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром та цинк ) у атмосфері міста також незначний. В 2006 р. до основних забруднювачів віднесені підприємства з обсягом викидів більш 100,0 тонн, кількість цих підприємств складає 3,9 % від загальної кількості підприємств області, які звітували по формі 2ТП(повітря). Основними забруднювачами районів і міст є ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”, ВАТ “ЮГцемент”, Миколаївське ЛВУМГ, ТОВ СП “Нібулон” , ДПНВКГ “Зоря – Машпроект”, МКП “Миколаївводоканал” , ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, ВАТ «Миколаївгаз», РВУ “Харківавтогаз” та інші. Викиди шкідливих речовин в атмосферу в 2005 - 2006 р.р . від основних забруднювачів наведено в табл. 3.3. Обсяги викидів підприємств, наведених в табл. 3.3. дорівнюють 13,27 тис.т, що складає 62,6 % від обсягу викидів всіх підприємств області. Аналізуючи дані, наведені в табл. 3.3. можна зробити висновок: - до основних забруднювачів атмосферного повітря області належать 12 підприємств, що складає 3,6 % від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі 2ТП (повітря), - три перших місця займають такі підприємства: ВАТ “ЮГцемент”, ТОВ “МГЗ”, Миколаївське ЛВУМГ,; - збільшення обсягу викидів забруднюючих речовин від підприємств області відбулося в зв’язку з зростанням виробництва на ТОВ ”МГЗ”, ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан”, ДК “Укртансгаз”, РВУ “Харківавтогаз”; - зменшення обсягів викидів за рахунок зменшення аварійних викидів та ремонтних робіт на Миколаївське ЛВУМГ,ВАТ «Миколаївгаз», впровадження повітряноохороних заходів на ВАТ “ЮГцемент” та інших підприємствах.
32
Впровадження природоохоронних заходів не привело до значного зменшення викидів в атмосферне повітря. У 2006 році на підприємствах виконано 42 природоохоронних заходів, що призвело до зниження обсягу викидів на 0,278 тис.т. , що на 61% більше ніж у 2005 році. Серед них: 15 - з метою підвищення ефективності існуючих очисних установок (модернізація, реконструкція та ремонт) фактичні зменшення забруднення становили– 0,028тис.т; 12- по удосконаленню технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива, природоохоронний ефект склав 0,215 тис.т; 2 - з метою будівництва, введення в дію нових пилегазоочисних споруд, що привело до зниження викидів на 0,004 тис.т.; 4 - ліквідація джерел забруднення скоротила викиди на0,001 тис.т; 11 - інші заходи з охорони повітря зменшили забруднення на 0,03 тис.т.
33
Таблиця 3.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому розрізі населених пунктів, тис. т 2005р.
Пункти
разом
стаціонарні джерела
Діокси Діокси оксид д сірки д азоту вуглецю
2
3
4
5
6
7
м.Миколаїв
31,020
6,459
1,981
0,187
1,614
0,876
м.Вознесенськ
2,033
0,423
0,067
0,039
0,046
м.Очаків
0,845
0,165
0,004
0,007
0,007
м.Первомайськ
3,642
0,762
0,201
0,219
м.Южноукраїнськ
2,578
0,158
0,030
Арбузинський
1,742
1,222
Баштанський
2,634
Березанський Березнігуватський
Діокси діокси оксид д сірки д азоту вуглецю
пил
8
9
Стаціо
в т.ч.
разом
пересувні джерела
в т.ч. Пил
(+/-) 20
в т.ч.
Разом
Стаціонарні джерела Разом
1
2006р.
в т.ч.
Разом
разом
пересувні джерелаа
Населені
Пил
10
11
12
13
14
15
16
17
18
24,560 32,054
6,542
1,665
1,703
0,283
0,985
25,512
1,034
0,082
-0,315
0,055
1,610
1,982
0,421
0,047
0,047
0,045
0,043
1,561
-0,051 -0,002 -0,020
0,010
0,676
0,740
0,102
0,004
0,005
0,007
0,008
0,638
-0,105 -0,063
0,000
0,068
0,132
2,880
3,713
0,875
0,228
0,075
0,193
0,197
2,838
0,071
0,113
0,027
0,003
0,017
0,021
2,420
2,551
0,155
0,046
0,009
0,002
0,015
2,396
-0,027 -0,003
0,016
0,604
0,301
0,025
0,072
0,520
1,739
1,250
0,660
0,010
0,297
0,052
0,489
-0,003
0,057
1,204
0,034
0,025
0,005
0,019
1,430
1,983
0,583
0,025
0,007
0,018
0,022
1,400
-0,651 -0,621 -0,009
1,050
0,080
0,008
0,016
0,004
0,009
0,970
1,026
0,079
0,009
0,011
0,007
0,008
0,947
-0,024 -0,001
0,873
0,283
0,002
0,001
0,001
0,001
0,590
0,671
0,106
0,001
0,001
0,001
0,001
0,565
-0,202 -0,177 -0,001
Братський
0,576
0,016
0,007
0,003
0,002
0,002
0,560
0,567
0,014
0,006
0,002
0,002
0,002
0,552
-0,009 -0,002 -0,001
Веселинівський
1,626
0,626
0,070
0,090
0,009
0,052
1,000
1,443
0,502
0,321
0,007
0,041
0,035
0,941
-0,183 -0,124
0,251
Вознесенський
3,330
2,660
0,077
0,002
1,143
1,224
0,670
2,294
1,568
0,150
0,570
0,001
0,361
0,726
-1,036 -1,093
0,073
Врадіївський
0,510
0,010
0,005
0,001
0,000
0,002
0,500
0,490
0,011
0,005
0,000
0,001
0,003
0,479
-0,020
0,001
0,000
Доманівський
0,824
0,234
0,195
0,001
0,001
0,001
0,590
0,808
0,246
0,208
0,001
0,002
0,003
0,562
-0,016
0,012
0,013
Єланецький
0,441
0,041
0,002
0,001
0,000
0,000
0,400
0,451
0,042
0,001
0,000
0,001
0,000
0,409
0,010
0,001
-0,001
0,028
0,001
Жовтневий
2,146
0,936
0,058
0,004
0,049
0,062
1,210
1,471
0,256
0,046
0,033
0,001
0,022
1,215
-0,675 -0,680 -0,012
Казанківський
0,880
0,250
0,016
0,000
0,001
0,004
0,630
0,658
0,047
0,014
0,001
0,000
0,005
0,611
-0,222 -0,203 -0,002
Кривоозерський
0,535
0,065
0,031
0,028
0,000
0,003
0,470
0,570
0,091
0,045
0,000
0,040
0,003
0,479
0,035
Миколаївський
7,864
7,054
5,956
0,004
0,287
0,074
0,810
7,376
6,625
5,566
0,448
0,005
0,104
0,751
-0,487 -0,429 -0,389
Новобузький
1,182
0,162
0,048
0,010
0,007
0,024
1,020
1,116
0,183
0,058
0,005
0,009
0,019
0,933
-0,066
0,021
0,010
Новоодеський
1,714
0,524
0,012
0,001
0,020
0,053
1,190
1,616
0,445
0,032
0,021
0,001
0,027
1,171
-0,098 -0,079
0,020
Очаківський
0,652
0,182
0,001
0,005
0,063
0,066
0,470
0,595
0,157
0,003
0,054
0,002
0,052
0,438
-0,056 -0,025
0,002
Первомайський
0,957
0,197
0,069
0,043
0,009
0,004
0,760
1,273
0,508
0,063
0,008
0,110
0,054
0,765
0,316
-0,006
Снігурівський
1,800
0,578
0,264
0,185
0,010
0,094
1,220
1,637
0,381
0,216
0,005
0,187
0,075
1,256
-0,163 -0,197 -0,047
Разом по області
71,453 24,293
9,738
1,171
3,388
2,856
47,160 68,825 21,189
9,419
3,023
1,256
2,096
47,635 -2,628 -3,104 -0,319
0,026
0,311
0,014
Табл. 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря. Валовий викид, т № п/п
Підприємство – забруднювач
1. ВАТ “ЮГцемент” 2. ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” 3. Миколаївське ЛВУМГ 4. ДПНВКГ “Зоря – Машпроект”
Відомча приналежність АТВТ, створені на основі державних Приватна власність Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет промислової політики України
2005р.
2006р.
Зменшення/Збільшення/+
Причина зменшення,/ збільшення
6018,5
5841,5
-177,1
2515,9
2770,9
+255
4059,3
2017,6
-2041,7
Зменшення аварійних викид
553,9
488,1
-65,8
Збільшення обсягу виробниц
Встановлення додаткового пи газоочисного устаткування Збільшення обсягів виробництва
44
Валовий викид, т № п/п
Підприємство – забруднювач
5. ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” 6. ТОВ СП “Нібулон”
Відомча приналежність Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя Підприємства України, засновані фізичними особами
7. ДК “Укртрансгаз” м.Харків, РВУ “Харківавтогаз” 8. ВАТ «Миколаївгаз» 9. ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан “ в т. ч. Підприємства України з ТОВ ПКП “Українська Південна іноземними інвестиціями Компанія” 10. Пасажирське вагонне депо Миколаїв Міністерство транспорту та зв’язку 11. ВАТ “Миколаївська ТЕЦ” 12. МКП “Миколаївводоканал”
Міністерство палива та енергетики України Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя
2005р.
2006р.
Зменшення/Збільшення/+
Причина зменшення,/ збільшення
479,5
394,0
-85,5
372,9
349,8
-23,1
Встановлення пилоочисног устаткування
311,7
332,2
+20,5
Збільшення обсягу виробниц
402,5
314,4
-88,1
174,9
234,3
+59,4
Збільшення обсягу виробниц
66,1
216,5
+150,4
Введення в дію паливовикористовуючого обладнання
181,9
196,1
14,2
Збільшення відпуску тепла
112,4
112,4
0,0
ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”
45
4. ВОДНІ РЕСУРСИ Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра. В області налічується 120 річок загальною довжиною 3602,04 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 км. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 150,5 тис. га (6,1 %) території області. Взагалі по Миколаївській області налічується 45 водосховищ і 950 ставків загальним об’ємом 357,62 млн. м3 і 125,573 млн. м3 відповідно. Водосховища і ставкові господарства використовуються для потреб гідроенергетики, питного водопостачання, риборозведення та побутових потреб населення. У 2006 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 296,91 млн.м3 води, що на 43,23 млн. м3 ( 17 %) більше у порівнянні з 2005 роком. З підземних джерел забрано 18,19 млн.м3, що менше у порівнянні з минулим роком на 1,01 млн.м3 (5,2 %). Загалом забір води по області збільшився на 42,2 млн.м3 ( 15,5 %) і складає 315,1 млн.м3 (діаграма 4.1). Діаграма 4.1. Дінаміка забору води. 400
372,8 356,458 339,6
354,77
млн.м3/р
350 322,17337,98 300
315,1
296,91
284,3 272,9
265,99 253,68
250 200 150 100 50
18,478 18,0318,3119,218,91 17,43
0 поверхневі джерела 2001
2002
підземні джерела 2003
2004
2005
разом 2006
46
Із загальної кількості забраної у 2006 р. води використано 223,1 млн.м3, або 70,8 % від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. У порівнянні з 2005 роком обсяг використання води збільшився на 29,4 мил. м3( 15,2%). Вода використовувалась на потреби, млн.м3: 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. - виробничі 76,59 88,23 95,86 118,7 - зрошення 43,08 16,95 26,14 37,17 - господарсько-питні 70,47 58,07 49,16 47,29 - сільськогосподарського водопостачання 11,57 13,33 12,05 11,31 - риборозведення 31,59 2,057 10,5 8,683 - інші 0,062 0,002 0,002 Найбільшими споживачами води залишаються промисловість – 53,2 %, об’єкти житловокомунального господарства – 21,2% та зрошення – 16,7 % ( діаграма 4.2).
Діаграма 4.2 Дінаміка використання води за галузями 118,7
120 100
98,1 88,23
80 млн.м3/р
95,86
91,67 76,59 68,07
72,97
70,47 58,07
60
49,16
40
47,29
43,08
42,2 32,93
35,707 35,18
37,17 31,59 26,14
20 10,23
11,41
16,95 13,33
11,57
12,05 10,5
11,318,683
2,057
0 2001
2002
2003
2004
2005
2006
роки
промисловість
сільське господарство
зрошення
риборозведення
комунгосп
У 2006 році по Миколаївській області 50 водокористувачів здійснювали скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти. Найбільшим забруднювачем в області є МКП «Миколаївводоканал», скид забруднених вод якого складає 97% від загального скиду забруднених вод по області. Але за рахунок виконання зазначеним підприємством 47
природоохоронних заходів, обсяг скиду забруднених вод у 2006 році зменшився у порівнянні з 2001 роком на 44% (22,1 млн. м3/р), з якого обсяг скиду забруднених вод: - неочищених (НО) зменшився на 99,9 % ( 3,143 млн. м3/р); - недостатньо очищених (НДО) зменшився на 59,7% (18,97 млн. 3 м /р). Динаміка скиду забруднених вод МКП «Миколаївводоканал» представлена у діаграмі 4.3. Дыаграма 4.3. Динаміка скиду забруднених вод МКП "Миколаївводоканал" 60 50,208
50
47,062
45,24
43,369 42,243
40,418 41,393 39,593
40 млнм3
33,707
31,882 28,099 28,096
30 20 10 0 2001
2002
2003
2004
2005
2006
роки разом
НО
НДО
Загальний обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області збільшився на 25,1 млн. м3 і становить 118,3 млн.м3. З нього у водні об’єкти скинуто 29,05 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 3 3 28,39 млн.м та без очистки 0,655 млн.м . В порівнянні з 2005 роком обсяг скиду зворотних вод недостатньо очищених зменшився на 3,83 млн.м3 (11,9 %), головним чином за рахунок більш економного використання вод споживачами та впровадження на підприємствах природоохоронних заходів з підвищення ефективності роботи існуючих очисних споруд. У 2006 році з водойм першої категорії із відібраних та досліджених проб не відповідали гігієнічним нормативам води: - на санітарно-хімічні показники - 29,3%( відібрано проб 362) -
на мікробіологічні показники – 10,8% ( відібрано проб 388). 48
По водоймищах другої категорії із відібраних та досліджених проб води не відповідали гігієнічним нормативам: - на санітарно - хімічні показники – 26,9% ( відібрано проб 595); - на мікробіологічні показники - 18,7% ( відібрано 1363 проби), у тому числі з будники інфекційних захворювань виділені в 5 пробах. З моря із відібраних та досліджених проб води не відповідали гігієнічним нормативам: - на санітарно – хімічні показники – 3,7 % ( відібрано 134 проби), - на мікробіологічні показники – 3,8% ( відібрано 320 проби). Крім того, було проведено 27 досліджень води з водойм різного призначення на вміст радіоактивних речовин, всі проби відповідали гігієнічним нормативам. Стан поверхневих вод. Гідрохімічна оцінка поверхневих вод. Відповідно до “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області” в 2006 році спостереження за станом поверхневих вод виконувалися на наступних водних об’єктах області: річки – Південний Буг, Інгул, Інгулець, Мертвовод, Синюха, Кодима, Висунь; лимани – Бузький, Дніпро-Бузький, Березанський; За даними хіміко-аналітичного контролю в 2006 році по пунктам (створам) річок та лиманів області спостерігалась наступна картина: р. Південний Буг По річці Південний Буг, від границі з Кіровоградською областю до міста Миколаєва, майже по всім пунктам спостережень концентрація основних показників, які визначались, змінилася мало. По окремим створам спостерігалося наступне: с. Грушівка – м. Южноукраїнськ, с. Довга Пристань - збільшення концентрації БСК 5 , амонію сольового, нітритів, заліза загального в 1,5 – 5 раз; збільшення хлоридів, сульфатів та сухого залишку в пункті спостереження с. Сапетня, не є техногенним забрудненням, а пояснюється згінно - нагонними явищами.
49
Діаграма 4.4. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р.Південний Буг 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2004 рік
2005 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
АПАР
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
10 0
2006 рік
р. Інгул По річці Інгул від межі з Кіровоградською областю до міста Миколаєва майже по всім пунктам спостережень концентрація основних показників, які визначались, практично не змінилась. При цьому в створах вище та нижче скиду стічних вод м. Баштанка та в створі м. Миколаєва (Інгульський міст) спостерігалося збільшення концентрації амонію сольового, нітритів, фосфатів, сульфатів, цинку в 2 – 2,8 раз.
50
Діаграма 4.5. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р. Інгул 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2004 рік
2005 рік
0
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
АПАР
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
10
2006 рік
Бузький, Дніпро-Бузький, Березанський лимани В Бузькому лимані за 2006 рік – від Варварівського мосту до ТОВ “Миколаївський глиноземний завод" – в порівнянні з 2005 роком особливих змін не спостерігалося. Виняток складають створи в районі скиду стічних вод з ОСК м. Миколаєва. В зв’язку з пошкодженням глибоководного колектору акваторія в районі скиду в межах 1-3 км значно забруднена, концентрації ЗР перевищують ГДК в 10-50 раз. Спостереження в Дніпро-Бузькому лимані проводяться по створу в районі морського порту м. Очакова. Особливих змін в порівнянні з 2005 роком не зафіксовано. Спостереження в Березанському лимані проводяться по створу в районі цеху № 180 ДП НВКГ “Зоря – Машпроект”, с. Каборга. Концентрації ЗР в порівнянні з 2005 роком практично не змінилися.
51
Діагарама 4.6. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках Бузький лиман 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2004 рік
2005 рік
хром
нікель
0
цинк
мідь
залізо загальне
АПАР
нафтопродукти
фосфати
БСК5
амоній сольовий
нітрити
10
2006 рік
Діаграма 4.7. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках Дніпро-Бузький лиман 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2004 рік
2005 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
АПАР
нафтопродукти
фосфати
БСК5
10 0
2006 рік
р. Інгулець Контроль проводиться по створу, розташованому між м. Снігурівка та с. Євгенівка, в районі автомобільного мосту. В період скиду вод з накопичувачів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу спостерігається значне перевищення концентрації хлоридів, сульфатів, сухого залишку (мал. 4), завислих речовин, заліза загального. Після промивки русла річки Інгулець концентрація зменшується на деякий період, але перевищує гранично 52
допустимі концентрації. В порівнянні з 2005 роком зафіксовано незначне збільшення концентрації сухого залишку, хлоридів, сульфатів, заліза загального, міді (1,1 – 1,35 раз).
2004 рік
2005 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
АПАР
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
Діаграма 4.8. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р. Інгулець 100 90 80 70 60 50 % 40 30 20 10 0
2006 рік
р. Синюха, Кодима, Мертвовод, Висунь Дані річки відносяться до малих річок. В порівнянні з 2005 роком по р. Синюха, Кодима (створ спостереження в м. Первомайськ) спостерігалося збільшення вмісту заліза загального; по р. Мертвовод, створ спостереження в смт. Братське, фіксувалося збільшення вмісту сухого залишку, сульфатів, заліза загального в 1,2 – 2,2 рази; створ спостереження в м. Вознесенськ фіксувалося збільшення вмісту амонію сольового. Програма гідрохімічного контролю Миколаївського регіонального управління водних ресурсів передбачала наступний обсяг гідрохімічних досліджень на 2006 рік: - по р. Синюха, вище м. Первомайська в районі питного водозабору м. Первомайська, відбір проб - щомісячно; - по р. П. Буг, нижче м. Первомайська, с. Олексіївка в районі водозабору питної води м. Южноукраїнська, відбір проб - щомісячно; - по р. П. Буг, нижче м. Вознесенська, нижче впадіння р. Мертвовод в районі питного Єланецького водозабору, відбір проб - щомісячно; - по р. Інгул, в районі питного водозабору м. Новий Буг (Софіївське водосховище), відбір проб - щомісячно; - р. Мертвовод, ліва притока р. П. Буг, 2 км, 1 км вище залізничного мосту через р. Мертвовод, відбір проб - щоквартально; - по р. Інгулець, 83 км, Інгулецька ЗС, м. Снігурівка, відбір проб - один раз 1 - 4 кв., щомісячно - 2 - 3 квартал; 53
- по 3-х водосховищах: Первомайське, Олександрівське, Ташлицьке, відбір проб - щоквартально; - по р. Інгул с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської області, відбір проб - щоквартально; - по Бузькому лиману, в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ, відбір проб - щоквартально; - по зрошувальним системам: Південно-Бузькій, в районі с. Ковалівка, Інгульській - с. Привільне, відбір проб - 3 рази за поливний сезон. Систему р. П. Буг складає: - Первомайське водосховище. Якість води в ньому майже по всім показникам відповідала нормам водоймищ господарчо-побутового користування. Декілька збільшилась в порівнянні з минулим роком середньорічна концентрація по залізу загальному - 0,62 мг/дм3 проти 0,41 мг/дм3, хімічне споживання кисню (ХСК) - 27,34 мг/дм3 кисню проти 22,01 мг/дм3 кисню; - в межах м. Первомайська в р. П. Буг впадає притока - р. Синюха, котра контролюється в районі питного водозабору м. Первомайська (10 км вище по р. Синюха від гирла). Якість води в місці водозабору залишається стабільно доброю. Лише перевищувало ГДК по ХСК в середньому майже в 1,9 рази. В порівнянні з минулим роком декілька зменшився вміст по магнію 34,71 мг/дм3 проти 40,12 мг/дм3; - нижче по течії р. П. Буг, приблизно 60 км від м. Первомайська, розташований водозабір ВП «ЮУ АЕС». На цій ділянці у 2006 році було скинуто 1 млн. 335,6 тис.куб.м нормативно-очищених стічних вод із Первомайських очисних споруд, але також, як і в минулому році, ніякого негативного впливу на якість води в створах водозабору від цього скиду не просліджувалося. Якість води в створі водозабору була такою ж, як і в Первомайському водосховищі і в р. Синюха. В порівнянні з минулим роком мало місце незначне збільшення середньорічної по БСК20 - 2,63 мг/дм3 кисню проти 2,29 мг/дм3 кисню, по ХСК- 29,04 мг/дм3 проти 22,95 мг/дм3 кисню, також збільшилась середньорічна по залізу загальному - 0,51 мг/дм3 проти 0,36 мг/дм3 та марганцю 0,064 мг/дм3 проти 0,036 мг/дм3; - кілька км по течії нижче знаходиться водозабір, який подає підживлення Ташлицькому водосховищу-охолоджувачу. В Ташлицькому водосховищі в цьому році, також як і в минулому, стабільно перевищували ГДК для водогосподарського водоймища такі показники: сухий залишок - в 1,2 рази середньорічна 1199,75 мг/дм3, а також магній майже в 2 рази, середньорічна - 82,09 мг/дм3, жорсткість загальна в 1,4 рази, середньорічна 9,88 мг екв/дм3 та ХСК в 2,6 рази середньорічна - 38,50 мг/дм3 кисню. Зменшилась середньорічна по залізу загальному - 0, 12 мг/дм3 проти 0,27 мг/дм3 в 2005 році. Слід відмітити, що в порівнянні з минулим роком зменшилась продувка Ташлицького водосховища (41 млн. 464,4 тис.куб.м проти 36 млн.631,3 тис.куб.м). Негативного впливу продувки Ташлицького водосховища на р. П.Буг також як і в минулому році не просліджувалось; 54
- 20 км нижче по течії р. П. Буг знаходиться Олександрівське водосховище, гідрохімічний склад якого залишається на рівні ГДК для водоймищ культурно-побутового та питного водокористування. В порівнянні з минулим роком зменшилась середньорічна концентрація по БСК20 2,41 мг/дм3 кисню проти 2,94 в 2005 р., та спостерігалось зменшення середньорічної концентрації по залізу загальному - 0,30 мг/дм3 проти 0,41 мг/дм3 . Мали місце перевищення ГДК по ХСК (середньорічна 25,87мг/дм3). Інші показники залишаються на рівні минулого року та знаходяться в межах ГДК; - нижче м. Вознесенська на р. П. Буг, в районі Єланецького водозабору розташований наступний створ контролю. На цей створ може учинити негативний вплив скид з очисних споруд біологічної очистки м. Вознесенська, у звітному році з них було скинуто 1 млн. 798,8 тис.куб.м недостатньо-очищених стоків, але також, як і в минулому році, негативного впливу не спостерігалося. Декілька зменшились середньорічні показники по сухому залишку, хлоридам. Мали місце перевищення ГДК по ХСК в 1,9 рази , середньорічна - 28,19 мг/дм3 кисню, та незначні перевищення по залізу загальному середньорічна 0,31 мг/дм3 проти 0,20 мг/дм3 у 2005 році. В 5 км вище водозабору в р. П. Буг впадає дуже мінералізований приток - р Мертвовод, тому вода в місці Єланецького водозабору мінералізована більше в порівнянні з верхнім водозабором ВП "ЮУ АЕС" (524,25 мг/дм3 проти 463,00 мг/дм3 сухий залишок); - наступний створ спостереження р. Мертвовод, мінералізований приток р. П.Буг. Спостереження якості води в цьому створі почались з 3 кв. 2006 року. За цей період мали місце перевищення ГДК по ХСК максимально - 60,3 мг/дм3 кисню по сухому залишку 1108,0 мг/дм3 максимально, по магнію 52,29 мг/дм3 та залізу загальному 0,45 мг/дм3 максимально; - нижче по течії р. П. Буг, в 35 км від м.Миколаєва, знаходиться водозабір П.Бузької зрошувальної системи (с. Ковалівка), котрий є самим нижчим створом контролю. У звітному році якість води у цьому районі відповідала нормам для водоймищ культурно-побутового водокористування. Мали місце перевищення ГДК лише по ХСК в 1,9 р. - середньорічна 28,8 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться в нормі. Якщо порівняти якість води в динаміці руху від верхнього створу до м. Миколаєва, можна зробити висновок, що простежується постійний та поступовий зріст мінералізації у Бузькій воді по мірі руху до півдня - від 393,00 мг/дм3 (Первомайське водосховище) до 524,25 мг/дм3 (Єланецький водозабір), це є наслідок високої мінералізації природних вод (притоки ріки та підземні води). Взагалі можна зробити висновок, що р. П. Буг та вищерозглянуті і зв'язані з нею відкриті водоймища, відповідають нормам рибогосподарчої діяльності та культурнопобутового водокористування майже по всім гідрохімічним показникам; - згідно моніторингу проводився відбір проб з р. Інгул в районі с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської областях. На цьому створі спостерігалися перевищення ГДК по сухому залишку в 1,1 р., середньорічна - 1102,5 мг/дм3, магнію в 1,5 р. середньорічна - 60,06 мг/дм3, 55
жорсткості загальній в 1,4 р. середньорічна - 9,7 мг.екв./дм3, що пояснюються природним фоном р. Інгул ,а також мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,3 р. середньорічна - 34,60 мг/дм3 кисню, по залізу загальному в 2,5 р. середньорічна - 0,75 мг/дм3 . Інші показники знаходяться у нормі; - нижче цього створу розташоване Софіївське водосховище Новобузький та Казанківський питні водозабори. Рівень мінералізації водоймища перевищує ГДК в 1,2 р.- середньорічна дорівнює 1209,08 мг/дм3 на інтервалі від 907,0 мг/дм3 до 1333,0 мг/дм3. Перевищує ГДК жорсткість загальна в 1,5 р.- середньорічна 10,34 мг екв/дм3 та магній в 1,5 р. середньорічна 60,28 мг/дм3. Зменшилась середньорічна по залізу загальному 0,18 мг/дм3 проти 0,20 мг/дм3 в 2005році. Збільшилось перевищення ГДК по ХСК в 2,7 рази, середньорічна 40,62 мг/дм3 кисню. Інші показники відповідають нормам водоймищ рибогосподарчої діяльності та культурнопобутового водокористування; - нижче по течії р. Інгул, приблизно 60 км в районі с. Привільне, знаходиться водозабір Інгульської зрошувальної системи. Ніяких скидів промислових чи побутових стічних вод на цій ділянці ріки немає. Спостерігалися перевищення ГДК середньорічних по сухому залишку 1,5 р. 1461,67 мг/дм3, магнію в 1,8 р.- 73,78 мг/дм3, жорсткості в 1,7 р.- 11,8 мг екв/дм3, ХСК в 2,9 р.- 43,1 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться у нормі; - контроль за наступним створом спостереження почався в 2 кв. 2006 року. Це р. Інгул ліва притока р. П. Буг м. Миколаїв, старий пішохідний міст через р. Інгул. В цьому створі мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,9 р. середньорічна 44,43 мг/дм3 кисню, по БСК20 в 1,9 р. - середньорічна 5,9 мг/дм3 кисню, по жорсткості в 1,3 р.- середньорічна 9,35 мг/дм3, по сухому залишку в 1,4 р. - середньорічна 1459,5 мг/дм3, по хлоридам в 1,6 р. середньорічна 545,95 мг/дм3, по магнію в 1,7р. - середньорічна 69,31 мг/дм3, по залізу загальному в 2,4 р. - середньорічна 0,72 мг/дм3; - Інгулецька зрошувальна система живиться з р. Інгулець та р. Дніпро, і водночас є також питним водозабором м. Миколаєва. Інгулець протікає по Миколаївській області приблизно 96 км. Ніяких скидів на цій ділянці ріки не має. В поточному році на цьому створі відбирались проби з магістрального каналу Інгулецької ЗС та р. Інгулець в районі м. Снігурівка, коли закінчився поливний сезон і в магістральний канал вода не поступала. В магістральному каналі мали місце перевищення ГДК середньорічні по жорсткості загальній в 1,9 р. - 13,25 мг екв/дм3, магнію в 2,3 р.- 91,79 мг/дм3 по ХСК в 2,9 р. - 43,3 мг/дм3 кисню, по БСК20 в 1,7 р. - 5,1 мг/дм3 кисню. В порівнянні з минулим роком збільшилась середньорічна по сухому залишку - 1714,5 мг/дм3 проти 1004,5 мг/дм3. В р. Інгулець мали перевищення ГДК по ХСК майже в 8 р. середньорічна 118,34 мг/дм3 кисню, по БСК20 в 4,5 р. - середньорічна 13,45 мг/дм3 кисню, по жорсткості загальній в 2,7 р.- 18,9 мг екв/дм3, по сухому залишку в 2,8 р. - 2817,0 мг/дм3, по сульфатам в 1,4 р. -710,40 мг/дм3, по хлоридам в 2,1 р. - 744,45 мг/дм3, по магнію в 3,4 р. - 134,36 мг/дм3. Різниця 56
якості води в каналі та р. Інгулець пояснюється тим, що Інгулецька ЗС живиться також із р. Дніпро. Вода з р. Дніпро має позитивний вплив на поливну воду; - в межі м.Миколаєва на Бузькому лимані розташований останній створ контролю в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ. Внаслідок згоннонагонних явищ, що мають місце у Бузькому лимані, спостерігалися нестабільні показники по сухому залишку (від 1586,0 мг/дм3 до 4196,0 мг/дм3), по хлоридам (від 489,0 мг/дм3 до 1758,0 мг/дм3), по магнію (від 47,0 мг/дм3 до 150,78 мг/дм3 максимально). Перевищувала ГДК в 3,6 р. середньорічна по ХСК - 54,46 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться у нормі. Кисневий режим поверхневих водоймищ комплексного призначення по області задовільний та знаходиться в межах від 6,75 мг/дм3 кисню до 15,46 мг/дм3 кисню. Високий вміст розчиненого кисню пояснюється високою аерацією води в місцях відбору проб. Мають місце перевищення ГДК по кольоровості. Вміст амонію сольового, нітратів та нітритів в пробах поверхневих вод знаходяться значно нижче рівня токсичної дії ГДК. Не виявлений в поверхневих водах хром та кадмій. Взагалі по даним гідрохімічних досліджень по річкам та водоймищам Миколаївської області особливих змін у звітному році в порівнянні з минулими роком не спостерігалося. Можна зробити висновок, що на контрольовальних водоймищах Миколаївської області якість води була придатною для питного та культурно-побутового водокористування. Програма радіологічного контролю передбачала наступний обсяг робіт на 2005 рік: 1. Первомайське водосховище, відбір проб - щомісячно. 2. р. Синюха, водозабір м. Первомайська, відбір проб - щоквартально. 3. р. П. Буг, нижче м. Первомайська, район забору питної води м. Южноукраїнська (с. Олексіївка), відбір проб - щомісячно. 4. р. П. Буг, нижче м. Вознесенська, район Єланецького питного водозабору, відбір проб - щомісячно. 5. р. Інгулець, притока Дніпра, Інгулецька ЗС, м. Снігурівка відбір проб - (1 - 4 квартал) - щоквартально, (2- 3 квартал) -щомісячно. 6. р. Інгул, зрошувальна система, район с. Привільне, відбір проб - три рази за поливний сезон. 7. Ташлицьке водосховище, відбір проб - щомісячно. 8. Софіївське водосховище, відбір проб - щомісячно. Активність радіонуклідів цезію-137 у воді була в межах від 0.1 пКи/л р. П. Буг - водозабір м. Вознесенська, Ташлицьке водосховище, Первомайське водосховище, Софіївське водосховище, р. П. Буг - водозабір м.Южноукраїнськ, до 0.4 пКи/л р. Інгулець Інгулецька ЗС. Активність радіонуклідів стронцію-90 була в межах від 0.2 пКи/л р. П. Буг - водозабір м. Вознесенська та м. Южноукраїнськ, Первомайське водосховище до 0,8 пКи/л Інгулецька ЗС м. Снігурівка. 57
З цих спостережень можна зробити висновок, що активність цезію-137 і стронцію-90 на протязі звітного року залишається майже на одному рівні з попередніми роками. Досліджені періоди радіонуклідного складу води поверхневих водоймищ області стабільно відповідають "Допустимим рівням вмісту радіонуклідів цезію -137 та стронцію-90 в питній воді" (ДР-97).
5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси В умовах переходу на ринкові відносини, коли проходять бурхливі процеси у зміні форм господарювання і власності на землю, спостерігається диспаритет цін на паливо, техніку, добрива, послуги і сільськогосподарську продукцію, незадовільно ведеться робота щодо застосування органічних та мінеральних добрив, а родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників. Як показує агрохімічне обстеження грунтів області значно погіршилися якісні показники їх родючості. Вміст гумусу зменшився на 0,3% і становить 3,2%. Спостерігається порушення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень. Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту 58
рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва. Значної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі, тощо) та використання засобів хімізації в аграрному секторі. 2. Структура та стан земельних угідь 2.1. Структура земельних угідь Земельний фонд Миколаївської області станом на 1 січня 2007 року складає 2 млн. 458 тис. 552 га, з них 2 млн 010 тис. 408 га (або 81,8 %) займають сільськогосподарські угіддя (табл. 5.2.1), що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. Наприклад, Миколаївська область складає більше 82%, що на 13% більше, ніж в Україні, розораність території – більше 69%, а лісистість території – трохи більше однієї чверті лісистості України. Але, щоб наведені цифри стали більш сприйнятими, відзначимо, що у США розораність території складає 20%, в Австрії – 10,1%, в Англії – 28%, в Болгарії – 34%, в Китаї – 10%, в Нідерландах – 25%, у Франції – 34%, але проблем з продовольством не існує, а навпаки, у великій кількості експортується в інші країни світу. Структура основних видів земельних угідь складає: сільськогосподарські землі – 2 млн. 059 тис. 215 га (83,8%), ліси та інші лісовкриті площі – 121 тис. 001 га (4,9%), забудовані землі – 96 тис.286 га (3,9%), відкриті та заболочені землі – 21 тис. 106 га (0,9%), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом – 32 тис. 353 га (1,3%), води – 128 тис. 591 га (5,2%). Основними власниками та користувачами земель є сільськогосподарські підприємства – 845 тис. 440 га (34,4%), громадяни – 979 тис. 100 га (39,8%), заклади, установи, організації – 27 тис. 403 га (1,1%), промислові та інші підприємства – 11 тис. 152 га (0,5%), підприємства та організації транспорту, зв’язку – 19 тис. 963 га (0,8 %), частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони – 40 тис. 657 га (1,7%), лісогосподарські підприємства – 67 тис. 324 га (19,0%). Земельний фонд Миколаївської області характеризується наявністю досить високого біопродуктивного потенціалу. Ґрунти Миколаївщини представлені чорноземами звичайними в центральній частині та на північному заході і південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами на півдні області. Однак екстенсивне використання землі в останні роки призвело до дисбалансу в землеробстві. Найбільший вміст гумусу у ґрунтах Врадіївського (5,3%), Кривоозерського (4,9%), Доманівського (4,0%), Первомайського (4,5%) та Арбузинського (4,5%) районів, найменший у грунтах Очаківського (2,6%), Жовтневого (2,8%), Березанського (3,1) та Снігурівського (3,2%) районів. 59
Таблиця 5.2.1. Структура земельного фонду регіону Види земельних угідь
Площа земель та угідь за роками, тис. га 2001 р.
2002 р.
2003 р.
2004 р.
2005р.
2006
2012,89
2011,60
2011,01
2010,77
2010,79
2010,41
1700,27
1699,44
1698,02
1696,37
1697,72
1697,75
перелоги
1,40
1,46
2,24
3,73
3,28
3,06
багаторічні
36,98
36,39
36,32
36,22
36,04
36,182
сіножаті
4,28
4,26
3,96
3,95
4,04
4,056
пасовища
269,94
270,03
270,45
270,48
269,68
269,359
119,88
120,19
120,26
120,48
120,88
121,00
118,58
118,88
118,94
119,15
119,53
121,00
96,63
97,51
97,82
98,06
98,38
93,99
Полезахисні смуги
34,25
34,15
34,48
34,69
34,58
32,984
Інші
захисні
8,59
11,15
13,20
13,45
13,60
13,729
лісовою
7,77
8,03
7,66
7,66
7,51
7,511
Інші лісові землі
14,17
13,33
13,45
13,42
13,63
18,162
чагарники
1,30
1,21
1,31
1,33
1,34
1,364
землі,
96,60
96,45
96,88
97,03
96,85
96,26
житловою
10,08
10,10
10,18
10,40
10,45
10,51
1,37
1,37
1,40
1,41
1,42
1,43
5198,83
5195,57
5123,67
4989,75
4955,48
4,828
32,05
32,14
32,42
32,36
32,37
32,295
19,25
19,00
18,75
18,64
18,55
18,296
15,18
15,14
15,26
15,45
15,43
15,377
Сільськогосподарські угіддя, всього у тому числі: рілля
насадження
Ліси
та
інші
лісовкриті
площі,
всього з них лісові землі, всього у тому числі: Вкриті
лісовою
рослинністю, з них
насадження Не
вкриті
рослинністю
Забудовані всього З них: Під
забудовою: одно та двоповерховою Трьох
і
більше
поверховою Землі промисловості Землі
громадського
призначення Вулиць, набережних, площ Землі,
що
60
використовуються для
транспорту
та
зв’язку Відкриті
заболочені
20,93
20,95
20,98
21,01
21,08
21,1
31,41
32,09
32,09
32,30
32,06
32,352
кам’янисті місця
6,00
6,10
6,10
6,11
5,76
5,747
піски
2,13
2,14
2,16
2,16
2,14
2,047
яри
6,87
7,05
7,01
6,99
7,01
6,893
інші
16,39
16,78
16,80
17,03
17,12
17,663
Води, всього
127,44
127,42
127,48
127,33
127,55
128,591
2458,55
2458,55
2458,55
2458,55
2458,55
2458,552
193,88
192,69
192,59
191,36
190,32
190,321
землі, всього Відкриті
землі
без
рослинного покрову, або
з
незначним
рослинним покровом, всього у тому числі:
Всього
земель,
входять
які до
адміністративнотериторіальних одиниць Із
загальної
площі
зрошуваних земель
2. Деградація земель. Деградація земель області зумовлена 2 основними факторами: - порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту; - інтенсивне сільськогосподарське використання земель, що призводить до зниження родючості грунтів через їх переущільнення, втрати грудкозернистої структури, водопроникності та аераційної здатності. Однак першість у складі деградаційних процесів належить процесам водної та вітрової ерозії грунтів. За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Миколаївська область є однією з провідних областей України, а сільськогосподарська освоєність території області в порівнянні із земельними фондами провідних держав світу надзвичайно висока. Особливо великої шкоди завдає водна ерозія. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 7,1 тис.га. В області на схилах в 1-2º розміщено 25,4% орних земель, на схилах в 2-3º - 9,9 %, на схилах в 3-5º-5,5% і на схилах більше 5º - 1,3%. Як видно з наведених даних, майже половина (42,1%) орних земель знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Разом з тим ерозія грунтів є основним і найбільш небезпечним, дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах (призводить до забруднення та замулення 61
струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм тощо). Внаслідок процесів ерозії утворилися у різній мірі змиті грунти. Щорічно втрати родючого шару грунту, які становлять 13,5 млн. т, призводять до втрат 0,5 млн.т гумусу, 269,2 тонн рухомого азоту, 1009,5 тонн органічних добрив, та в перекладі на туки, 9996 центнерів мінеральних добрив. Найбільші площі змитих земель в Арбузинському, Вознесенському, Врадіївському, Доманівському районах (68,0 – 83,6 відсотка), а річний змив в цих районах складає від 22,8 до 33,3 т/га. Внесення органічних добрив скоротилося з 7-8 до 0,5 т/га, а мінеральних – майже в 20 разів. Площа дефляційно небезпечних та вже дефльованих грунтів (вітрова ерозія) сільськогосподарських угідь складає 1796 тис. га або близько 90% від загальної площі сільськогосподарських угідь області. Найбільше таких земель в Новобузькому, Казанківському, Снігурівському, Жовтневому та Очаківському районах. Якщо в середньому по області за рік вітровою ерозією виноситься з одного гектара 12,9 тонн дрібнозему, то в зазначених районах цей показник становить 24,2 – 28,6 тонн з одного гектара. Точні дані щодо площ дефльованих грунтів відсутні в зв’язку з відсутністю відкоригованих матеріалів коригування грунтового покриву в області. Щорічні втрати гумусу і поживних речовин через ерозійні процеси еквівалентні 10496,0 тис.т органічних добрив. Поряд з негативними процесами викликаними водною та вітровою ерозією не меншої шкоди завдає засолення, заболочення та підтоплення значних територій, як орних земель так і земель населених пунктів грунтовими та паводковими водами. Засолені землі – цю категорію деградованості становлять солончаки, середньо – і сильно – засолені, переважно гідроморфні грунти (лучні, болотні), а також вторинно засолені колишні автоморфні грунти зрошуваних територій. Засолення територій орних земель виникає в зв’язку з підвищенням високомінералізованих грунтових вод, при цьому змінюється фізичний, хімічний, біологічний склад грунтів та погіршується водно – повітряний режим, а саме змінюється рН соляного розчину від 6 і нижче. Характерною особливістю цих грунтів є те, що вони залягають не суцільними масивами, а поодинокими невеликими ділянками і займають негативні елементи рельєфу – впадини, зниження, різні схили та великі поди, знижені міжподові рівнини, які періодично затоплюються водою, що утруднює проведення заходів по їх поліпшенню і використанню в сільськогосподарському виробництві. Засолених та солонцюватих грунтів в області налічується 39,9 тис.га. в більшості своїй вони розташовані на зрошуваних землях Жовтневого, Снігурівського Вознесенського районів та інших районів, по долинах великих і малих річок, балок, а також у південно – східній частині області. Крім того в області налічується біля 200 тис. га залишково солонцюватих грунтів, які в грунтовому поглинаючому комплексі вміщують малі кількості натрію або зовсім його не мають, але фізичні якості грунтів дещо погіршені, 62
часто утворюють поверхневу кірку, утруднюється поверхневий обробіток по догляду за посівами. Це переважно землі Очаківського, Березанського, Миколаївського, Березнегуватого, Снігурівського та Жовтневого. Перезволожені і заболочені землі – це дерново-підзолисті та дернові сильно глейові грунти, а також мінеральні й органогенні болотні грунти. За даними останнього моніторингу, проведеного в 1997 році площа цих земель по області становить 72,9 тис.га. Найбільша площа вище зазначених земель знаходиться в Баштанському, Березнегуватському, Жовтневому, Снігурівському районах. Крім того на території області знаходяться сільськогосподарські землі та землі населених пунктів, які сезонно потерпають від підтоплення. Рівнинний рельєф місцевості області, розташованої в басейні нижньої течії рік П.Буг, Інгул та Інгулець, уповільнює поверхневий стік, наявність замкнених безстічних територій, людська діяльність з втручанням в перерозподіл природного стоку для зрошення земель, незадовільний технічний стан дренажних мереж, зрошувальних систем й систем водовідведення призвели до підтоплення ряду населених пунктів області ґрунтовими водами. ДНВП «Геоінформ України» з 1963 року здійснює системні спостереження за рівнем ґрунтових вод в Україні. Спостережний пункт в Миколаївській області розташовано у с. Володимирівка Казанківського р-ну, де процеси підтоплення не розвинуті. Але за останні два роки, навіть на цій території зафіксовано підняття рівня ґрунтових вод на 0,13 м у порівнянні з нормою. За оцінкою фахівців Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в Миколаївській області зафіксований максимальний приріст площ підтоплення в північно - західному Причорномор’ї. Процеси підтоплення інтенсивно розвиваються майже по всіх річкових долинах області. На сьогодні біля 43% ( 1069,8 тис. га) території області страждає від шкідливої дії вод. До найбільш постраждалих районів області віднесено: Арбузинський, Доманівський, Вознесенський, Новоодеський, Кривоозерський, Баштанській, Жовтневий, Врадіївський, Березнігуватський та Снігурівський райони. Майже у кожному з перелічених районів спостерігалось підняття рівнів ґрунтових вод до 0,8–1,2м. Особливо складна ситуація склалась у Снігурівському районі, де ще у травні місяці залишались підтопленими більше 200 підвальних приміщень, загальна площа –170,4 га. На сьогодні страждають від підтоплення 6 міст, 7 селиш міського типу і 59 селищ, де захисні споруди в більшості випадків пошкоджені або знищені. Для вирішення проблеми підтоплення в області розроблено три програми: - Регіональну програму ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Миколаївської області на 2003-2010 роки. Програму 63
розроблено відповідно до Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України (постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 160) та затверджено рішенням ІІІ сесії 24 скликання Миколаївської обласної ради від 16.08.02 № 3. Фінансування заходів зазначеної програми передбачено у розмірі 16,7 млн. грн., у т.ч. обсяг фінансування з державного бюджету, який є основною складовою 6,17 млн. грн. На цей час кошти з державного бюджету область не отримала. Звіт про виконання програми у 2005 році додається.; З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами ліквідації наслідків підтоплень міст та селищ Миколаївської області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.04 № 545 “Про затвердження Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель”, згідно з рішенням обласної ради від 11.11.05 на 2006 рік передбачено виділення коштів з обласного фонду навколишнього природного середовища на розробку нової обласної програми запобігання та боротьби з підтоплення земель. В умовах переходу до ринкових відносин, коли проходять бурхливі процеси у зміні форм господарювання і власності на землю, спостерігається диспаритет цін на паливо, техніку, добрива, послуги і сільськогосподарську продукцію, незадовільно ведеться робота щодо застосування органічних та мінеральних добрив, а родючість грунту залишається поза увагою багатьох виробників. Спостерігається погіршення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень. Недотримання технологій і термінів проведення оброблення грунту, захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості грунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості грунтів та ефективності ведення рослинництва. Збільшилися площі солонцюватих, заболочених та змитих грунтів за розширенням обсягів виробництва рослинницької продукції за рахунок екстенсивної системи землеробства призвела до залучення у сільськогосподарський обіг малопродуктивних і деградованих угідь, включаючи схилові землі, піщані масиви тощо. Розораність сільськогосподарських угідь в області складає 84,7 %. Точних даних щодо площ дефльованих грунтів немає в зв’язку з відсутністю матеріалів коригування грунтового обстеження в області. 3. Охорона земель 3.1. Практичні заходи Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового 64
фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами ліквідації негативних процесів на еродованих та деградованих землях в 1995 році на період до 2010 року Миколаївським філіалом інституту землеустрою розроблено “Регіональну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Миколаївській області”.
Таблиця 5.3.1. Здійснені заходи по охороні земель Заходи
Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (валирівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставківмулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь
Одиниця виміру
Обсяг вжитих заходів за роками 2002 2003 2004
-
-
-
-
-
% 2005 р. до 2006 р. -
-
-
-
-
-
-
0,671
0,511
0,064
0,086
-
-
0,042
-
0,006
-
-
-
км
-
-
-
-
-
-
шт.
-
-
-
-
-
-
шт., га
-
-
-
-
-
-
км
-
1,425
-
кількість господ. тис. га кількість господ. тис. га тис. га тис. га
2001
1,2
2005
-
В області у 2004 році розроблено “Програму охорони та підвищення родючості грунтів в Миколаївській області на 2004-2015 роки”. Даними програмами передбачено виведення з обробітку малопродуктивних та деградованих земель, консервацію цих земель на площі 38,4 тис.га і переведення еродованих земель в поліпшені пасовища на площі 236,4 тис.га, що зменшить розораність грунтів області. Крім того на площі 16,4 тис.га ріллі передбачається створити стокорегулюючі і полезахисні смуги; на площі 2,7 тис.га – прибережні захисні смуги вздовж річок і навколо водойм ; на площі 0,2 тис.га – провести суцільне заліснення; площу 1,4 тис.га ріллі передбачено зарезервувати для подальшого заповідання. За рахунок пасовищ до 2015 року передбачено створити 18,2 тис.га прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм, провести заліснення на площі 50,8 тис.га, заповідні території на площі 8,8 тис.га. Пропонується вилучити з орних угідь, в першу чергу, ділянки з сильнозмитими ґрунтами на схилах крутизною від 5˚ і більше. Загальна 65
площа таких земель 22,9 тис.га. В другу чергу пропонується виведення з орних угідь ділянки з середньозмитими ґрунтами на схилах від 3˚ до 5˚. Також одним із основних заходів є обробіток грунтів впоперек схилу, котрі утримують струмки води, що введе до недопущення змиву грунту. Не менш важливим протиерозійним агротехнічним заходом є щілювання ріллі. Особливої уваги як протиерозійний захід, так і захід розширеного відтворення гумусу і родючості грунту заслуговує безполицевий грунтозахисний обробіток грунту плоскорізами, важкими та середніми та середніми боронами створює сприятливі умови для зберігання і накопичення вологи, поживних речовин, перебігу мікробіологічних процесів, природного відтворення родючості грунтів. Характер використання земель повинен забезпечувати бездефіцитний баланс гумусу в грунті. Отже, відтворення і збереження гумусу є головним завданням державної політики в галузі охорони орних земель, головним завданням усіх суб’єктів господарювання на землі, які повинні з одного боку, забезпечити накопичення гумусу як носія родючості, з другого боку – стимулювати біологічну активність грунту з метою мінералізації гумусу і утворення на його основі доступних форм поживних для рослин речовин. Для корінного поліпшення кислих та солонцюватих і засолених грунтів застосовують хімічну меліорацію. Вона полягає в зміні складу увібраних катіонів грунту. З цією метою вносять кальцієвмісні матеріали: вапно на кислих грунтах, а на лужних -–гіпс або відхід хімічної промисловості фосфогіпс. Хімічна меліорація поліпшує хімічну реакцію та водно-фізичні властивості грунту. Це створює сприятливі умови для ефективного внесення добрив. В останні роки практично припинилося гіпсування солонцевих і засолених грунтів у господарстві області. Одним із першочергових заходів поліпшення засолених, заболочених, підтоплених і перезволожених земель є зниження рівня грунтових вод та відвід їх шляхом спорудження дренажної мережі. Дренажні системи споруджуються для відведення як поверхневих так і грунтових. Також необхідно здійснити: створення контурно – меліоративної організації території, яка передбачає диференційоване використання земель залежно від рельєфу, грунтово – екологічних і водоутворювальних умов; збільшення лісистості до оптимальних розмірів; здійснення агротехнічних протиерозійних заходів із запобігання замулюванню водних джерел продуктами ерозії; створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг; залуження і створення лісових насаджень у прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; упорядкування водовідведення на сільськогосподарських угіддях. Однак цей процес тривалий та потребує великих фінансових затрат. 66
Охорона земель включає систему правових організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необгрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико – культурного призначення. На даний час майже відсутнє відтворення родючості грунтів землекористувачами незалежно від форм власності. Практично не формуються методологія, критерії, нормативи та принципи грунтоохоронного впорядкування сучасних агроландшафтів, а також правових, економічних і соціальних передумов збереження та відтворення родючості грунтів. Основними причинами низької віддачі земельного потенціалу в області є безгосподарське ставлення до землі, тривала відсутність реального власника, помилкова стратегія максимального залучення земель до обробітку, недосконалі техніка і технологія обробітку землі та виробництва сільськогосподарської продукції, невиважена цінова політика, недотримання сівозмін, внесення недостатньої кількості органічних добрив, низький науково – технічний рівень проектування, будівництва та експлуатації меліоративних систем, недосконала система використання мінеральних і внесення мінеральних добрив та невиконання природоохоронних, контурно – меліоративних, протиерозійних та інших заходів. Підвищити зацікавленість власників землі та землекористувачів у збереженні та відтворенні родючості грунтів можливо при застосуванні принципу економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, впровадженні податкових пільг на орні землі, що знаходяться в стані тимчасової консервації.
67
6. НАДРА Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). Станом на 01.01.07р. ліцензовано 44 об’єкти, з яких 37 на розробку (експлуатацію), 2 на пошук та 5 на дослідно-промисловий видобуток (у т. ч. 2 на підземні води). У Миколаївській області всього налічується близько 154 родовищ. В 2006 році працювало 28 підприємств: 5 по видобуванню каменю облицювального (гранітів), 2 по видобуванню каменю пиляного (вапняк), 6 по видобуванню піску, 1 по видобуванню цементної сировини, 1 по видобуванню каолінів, 5 по видобуванню цегельної сировини, 8 по видобуванню каменю будівельного. За минулий рік рекультивовані близько 10,0 га відпрацьованих земель. Згідно даних державної статистичної звітності станом на 01.01.07р. в області налічується 2993,0332 га під відкритими розробками, кар’єрами та шахтами та відповідними спорудами у тому числі 1680,7448 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються, а також 1312,2884 га інших (відпрацьовані розробки та кар’єри, закриті шахти, відвали, терикони, що не експлуатуються). Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин
Загальна кількість родовищ 2005р.
Граніт Пісок Вапно (цементна сировина) Пильний камінь (черепашняк) Каоліни Керамзитова сировина Вапняк для випалювання на вапно Цегельна сировина
Родовища, що розробляються
Одиниця виміру
Видобуто к сировини в 2006р.
Балансові запаси станом на 01.01.07р.
2006р.
2005р.
2006р.
44 19 1
44 24 1
14 6 1
17 9 1
тис.м3 тис.м3 тис.т
48,92 430,2 -
416508,68 27129,7 -
14
26
4
4
-
10,05
2 2 6
2 2 6
1 -
1 -
млн.шт.у.о. (т. м3) тис.м3 тис.м3
8380 3,70
-
-
49
8
5
-
-
2,9
Таблиця 6.2. Використання надр № з.п.
гірничий відвід
Земельний відвід
ліцензії
1
Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 2
Наявність документації
3
4
5
1
44
35
32
44
Загальна площа порушених земель, га 6 2975,0
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 7 1528,0
Рекультивовано в 2006р., га
8 11,0
68
Прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод основних водоносних горизонтів і комплексів з мінералізацією до 3 г/дм3 у межах Миколаївської області складають 441,6 тис.м3/добу, у тому числі з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 349,87 тис.м3/добу. Прісні підземні води ( з мінералізацією до 1,0 г/дм 3 ) поширені: - в північно – західній частині Миколаївської області, а саме у зоні контакту Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського артезіанського басейну ( Кривоозерський, Врадіївський і Доманівський райони); - в долині р. Південний Буг у районі міст Вознесенськ і Нова Одеса (Вознесенське і Новоодеське родовища підземних вод). По 9 родовищах затверджені ГКЗ і ТКЗ експлуатаційні запаси прісних і слабосолонуватих вод (з мінералізацією до 1,5 мг/дм3), які використовуються для господарсько - питного та виробничо-технічного водопостачання, в межах Миколаївської області складають 86,31 тис.м3/добу (19,5% від прогнозних запасів). Із зазначених 9 родовищ підземних вод на сьогодні: - розробляються сім: Вознесенське, Очаківське, Матросівське, Новоодеське, Кривоозерське, Врадіївське, Ольшанське; - не експлуатуються два - Доманівське та Коблево-Рибаківське родовища У 2006 році водозабір із підземних джерел водопостачання склав 19,2 млн.м3, що на 0,91 млн.м3 (4,8 %) більше, ніж у минулому році. На території області використовуються водоносні горизонти чверткових відкладень меотичних, середньосарматських, палеогенових, крейдяних відкладень і зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію. Основним джерелом водопостачання Миколаївської області є водоносний горизонт верхньосарматських відкладень. Найбільш інтенсивно експлуатуються підземні води у Березанському і Очаківському районах, де сучасний водозабір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод відповідно в 1,88 і 1,22 рази. У досить складних умовах знаходяться також Братський, Врадіївський, Веселинівський і Жовтневий райони, де прогнозні запаси підземних вод використовуються на 80-100 %. 90% від загального обсягу водозабору підземних вод в області використовується для задоволення господарсько – питних потреб населення з них 55% не відповідають вимогам ГОСТУ 2874-82 “Вода питьевая” за показниками мінералізації (> 1,5 г/дм3), загальній жорсткості та інш. Крім прісних вод розвідані та затверджені ТКЗ ССР і УТКЗ три родовища мінеральних вод. Станом на 2005 рік підприємства області мають діючі 13 свердловин мінеральної води, з яких придатні : - для промислового розливу – 11 свердловин; 69
- для лікувальних цілей - 2 свердловини. З зазначених 34 водозаборів мінеральної води у стадії оформлення спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами знаходиться 5 водозаборів. У 2006 році господарсько-питне водопостачання населення здійснювалось з 525 водопроводів, 1834 свердловини, 6 каптажів та 11 артезіанських колодязів. В області 72 комунальний, 154 відомчих, 298 сільських, 1 міжрайонний водопровід. З них 7 комунальних, 2 відомчі водопроводи та 1 міжрайонний здійснюють водозабір з поверхневих водних об’єктів, на всіх інших - з підземних водозаборів. Режимною моніторинговою мережею охоплені як ґрунтові так і міжпластові води в природних, слабко порушених і порушених умовах. Природний і слабо порушений режими підземних вод зберігаються на обмежених площах розповсюдження водоносних горизонтів, там де вони не експлуатуються або експлуатуються одинокими свердловинами. На більшій частині території області режим підземних вод порушений. Через меліоративне освоєння земель, інтенсивне водокористування та високу концентрацію водовідборів на окремих ділянках, спостерігається зниження рівнів і напорів експлуатаційних водоносних горизонтів, зміни якості вод і продуктивності свердловин. В межах забудованих територій населених пунктів і промислових комплексів відмічаються значні зміни гідрогеологічних умов, викликані, головним чином, інфільтрацією з водопровідних та каналізаційних мереж. У 2006 році зафіксовано підвищення вмісту нітратів у підземних водах Первомайського, Новобузького, Братського, Новоодеського та Березнегуватського районах. Загалом, за результатами лабораторних досліджень якості підземних вод, які проводяться санепідслужбами Миколаївської області, у 2006 році не відповідало гігієнічним нормативам за хімічними показниками -23,5 % проб та 8,5% - за мікробіологічними. З нецентралізованих джерел водопостачання не відповідало гігієнічним нормативам 38,3% досліджених проб за санітарно - хімічними показниками та 18,3 % за мікробіологічними.
70
7. ВІДХОДИ Вирішення
проблем
утилізації,
знешкодження,
переробки
та
захоронення токсичних відходів, у тому числі небезпечних, є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану в Миколаївській області, оскільки щорічне утворення промислових відходів постійно зростає. Відсутність
централізованих
пунктів
зберігання,
утилізації,
знешкодження та захоронення токсичних відходів сприяє накопиченню їх на територіях промислових підприємств, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища, в першу чергу, погіршення стану земельних ресурсів, підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, врешті - згубно діє на здоров’я людей та зумовлює загальну деградацію довкілля. За статистичними даними за 2006 рік, наданими підприємствами м. Миколаєва, обсяг утворення відходів в області за рік становить понад
2
млн. т., домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки - близько 1,8 млн. т. З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення власниками відходів щорічно розробляються та подаються на погодження проекти лімітів на утворення та розміщення відходів. Кількість підприємств, на яких ведеться облік токсичних відходів, постійне зростає і становить по області за 2006 рік - 408 одиниць. Загальний обсяг накопичення в області відходів виробництва, споживання, побутових відходів складає близько 30 млн. т. 71
Найбільша складова накопичених відходів випадає на долю червоного шламу ВАТ “Миколаївський глиноземний завод”. В 2002 р. обсяг накопичення червоного шламу (IV клас небезпеки) збільшився на 964,176 тис.т; в 2003р. – на 1031,186 тис.т (6,5%), в 2004р. – на 1144,489 тис.т (10,99%),2005- на 1302,9 тис. т (3,8%), У 2006 році обсяг накопичення відходів становить 1213,7 тис. т., що на 89,2 тис. т менше ніж у 2005 році ( 6,8%) На 01.01.07 у шламосховищі міститься 25,432 млн.т, В області зареєстровано 120 видів відходів (табл.7.4.). Існують підприємства, які здійснюють збирання, зберігання відходів як вторинної сировини і транспортують їх для переробки на відходоперероблюючі підприємства України, що розташовані за межами області, у зв’язку з тим, що власних підприємств на території регіону, які перероблюють відходи, недостатньо. З метою створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів спільним українсько - бельгійським підприємством з іноземними інвестиціями „Євролакт” на території ВАТ „Вознесенський сиркомбінат”(м Вознесенськ) встановлена установка
з переробки підсирної сичужної та
кислотної сироватки, потужністю з переробки -500 т/добу. Основні продукти переробки: молочний цукор, білковий концентрат, молочні концентровані кислоти. З грудня 2005 року по листопад 2006 року було залучено коштів в сумі 4539 тисяч гривень. На переробку сировини за даний період було витрачено 9927 тисяч гривень. Вартість технологічної лінії глибокої переробки сироватки з виробництва молочного цукру ТЛГПС – 001/25-2004 складає 39116,3 тис. грн. Прийнято та перероблено сироватки за період з грудня 2005 року по 31.12. 2006 року – 58719,197 т. Діяльність щодо поводження з відходами в Миколаївській області ведеться відповідно до обласної екологічної програми, а саме: Обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 20002010 роки, затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 №2 на ХІІІ сесії 23 скликання. Метою заходів, передбачених даною програмою є запобігання або зменшення
обсягів
утворення
та
накопичення
токсичних
відходів,
збільшення кількості їх утилізації, обмеження шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Даною програмою передбачено 8 заходів і завдань з терміном виконання 2000-2010 роки . 72
На 2006 рік було заплановано та виконано наступні пункти Програми: ■
Вирішення питання використання осаду стічних вод у сільському
господарстві ( ДП „БОС” „ВОЗКО”). В межах програми на ДП “БОС” ЗАТ “ВОЗКО” проведено капітальний ремонт мулових карт ( 3 тис. грн.), укладений договір з інститутом ґрунтознавства і агрохімії ім. Соколовського м. Харкова , яким виконано проект з рекультивації прилеглої до ДП “БОС” ЗАТ “ВОЗКО” території ( 5 тис. грн.). Протягом 2005 року вивезено 500 тн накопиченого за минулі роки осаду стічних вод на угіддя Вознесенського лісгоспу в якості добрив для лісових насаджень. У 2006 році утворено осаду стічних вод в перерахунку на суху речовину 1424,8 т. Підприємством 2006 року розпочаті роботи з Львівським інститутом землеробства та тваринництва, заправлені дослідні зразки для проведення досліджень. На даний час роботи продовжуються.
п.3. Будівництво сховища для зберігання відходів лаків, фарб і розчинників.(ДАХК “ЧСЗ”). Будівництво на підприємстві сховища було зумовлене необхідністю зберігання відходів вітчизняних лакофарбувальних матеріалів (ЛФМ), які підприємство отримувало для власних потреб в металевій тарі об’ємом 200 – 250 літрів, а далі розливало їх у робочу тару меншого об’єму. В зв’язку з фактичною зупинкою заводу питання не є актуальним.
п.5. Проектування та будівництво шламосховища ( ВАТ “Дамен “Шіпярдс Океан” ) . В зв’язку тим, що на підприємстві залишилися лише 1 лінія гарячого цинкування на сьогодні не має необхідності будівництва нового шламосховища. 2004 року ВАТ “Дамен Шіпярдс “Океан” за власні кошти (35921 грн) проведено ремонт існуючого шламосховища, розроблено паспорт діючого місця видалення відходу (МВВ), яке відповідає діючим екологічним нормативам. ■ п.6. Будівництво комплексу по підготовці та відвантаженню червоних шламів ( ВАТ „МГЗ”). 73
Миколаївським глиноземним заводом на 2004 р. було заплановано закінчення робіт з будівництва комплексу по підготовці та відвантаженню червоних шламів. За період 2000 -2002 рік на будівництво освоєно 2087,55 тис.грн. У 2005 році проведено науково дослідні роботи за темою „Оцінка ефективності закінчення будівництва та вводу в експлуатацію відвантажувального комплексу червоного шламу і реалізації готової продукції”. Виконавець робіт - ВАТ „Всеросійський алюмінієво – магнієвий інститут”. За результатами проведеного вивчення ринку збуту не було досягнуто позитивного результату використання червоного шламу у якості сировинної добавки при виробництві агломератів. За інформацією ТОВ „Запоріжсталь” та ВАТ „ММК ім. Ілліча” використання червоних шламів при виробництві агломератів недоцільне. У 2006 році червоний шлам використовувався лише як залізовмісна добавка у виробництві цементу (202,6 тис.т , при утворенні – 1416,3 тис.т) Враховуючи те, що будівництво комплексу потребує значних фінансових коштів, а використання його в цементній галузі за 2006 рік становить лише 14,3% від утвореного, що економічно недоцільно, роботи з добудування комплексу тимчасово призупинені. Як в області так і за її межами діяльність відходопереробних підприємств здійснюється на підставі ліцензій, які видає Мінприроди України у відповідності до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.04.01 за № 319/5510, та “Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.01 за № 187/5378. Так, потужності з переробки нафтопродуктів існують у : ТОВ “Нафта” ліцензія серії АА № 784390 від 20.06.04, МПП „Зірка” ліцензія серії АВ № 047313 від 09.02.2006, ТОВ „Базука” ліцензія серії АВ № 154380 від 06.07.2006 та ТОВ “РАФ-ПЛЮС” ліцензія серії АА № 634616 від 13.02.04 ; зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП „Вікінг” ліцензія серії АА № 891857 від 18.11.04, ПП Білоус С.В. ліцензія серії АА № 874885 від 23.12.04; із збирання та зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у ТОВ “Промснаб – Миколаїв” ліцензія серії АБ № 103173 від 02.06.05 та інші. Актуальним залишається для області питання утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів. 74
На сьогодні в області накопичено 768,5 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 732,3 т зберігаються у незадовільній тарі, майже 19 % (145,47 т ) –на землі. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР, а саме : Баштанському - 18,4 т, Березанському – 18,0 т, Березнегуватському –28,1 т, Вознесенському – 16,1 т, Врадіївському – 23, Казанківському –78,66 т, Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 49,85 т. В 2006 році бюджетні кошті на утилізацію (знешкодження) непридатних пестицидів на виділялись. З метою вирішення питання утилізації непридатних та заборонених до використання відходів держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області листом від 27.03.06 №10/397 до Мінприроди було направлено Запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронного заходу "Знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин" в 2007 році на суму 2500,0 тис. грн. Пропозиції щодо фінансування природоохоронного заходу "Утилізація непридатних пестицидів, накопичених на території області за її межами" у сумі 600,0 тис. грн з обласного фонду ОНПС у 2007 році надано головному розпоряднику коштів. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 7 березня 2007 р.№ 60-р „Про Розподіл видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році” виділено 200,0 тис. грн. з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища на утилізацію непридатних пестицидів. Відповідно до організаційно-технічних заходів, проведених районними та міжрайонними екологічними інспекціями, на території Миколаївської області протягом 2006р. було перевірено 379 підприємств різних форм власності та інших об’єктів з питань поводження з відходами. За результатами перевірок надано 337 приписів, до адміністративної відповідальності притягнуто 305 осіб на загальну суму 22,4 тис. грн. За порушення правил поводження з відходами тимчасово заборонено (призупинено) діяльність 15 об’єктів господарювання. Спільно з інспекторами ВДАІ проводились рейди щодо виявлення порушень при транспортуванні відходів. За результатами рейдів до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП було притягнуто 14 осіб. У 2006 році до господарського суду Миколаївської області було направлено 3 позовні заяви про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земель, що сталося внаслідок несанкціонованого розміщення відходів на загальну суму 1029622 грн. За рішеннями суду стягнуто: з військової частини А 1890 190800 грн. за незаконне розміщення відходів на території військового полігону «Широкий Лан» на землях 75
Ульянівської сільської ради Миколаївського району, що призвело до забруднення земельної ділянки площею 45000 м2, з комунального підприємства «Благо» (м. Новий Буг) стягнуто і перераховано в місцевий бюджет 3889,60 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок розміщення на території підприємства побутових і будівельних відходів, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 160 м2. Розгляд справи за позовом до ТОВ «Укрюгмедіа» (м. Миколаїв) про стягнення шкоди, спричиненої забрудненням земельної ділянки площею 68 м2 будівельними відходами на суму 833932 грн., призначено на січень 2007 року. Відповідно до матеріалів направлених держуправлінням, миколаївським міжрайонним природоохоронним прокурором порушено 2 кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 239 КК України за фактами забруднення земель побутовими відходами на території Галицинівської сільської ради Жовтневого району та Себінської сільської ради Новоодеського району. Загальна сума збитків склала 104586 грн., ведеться досудове слідство. В 2006 році в держуправлінні впроваджено програмно-аналітичний комплекс „ИАС –отходы”, який призначений для розробки, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, створення баз даних за фактом утворення відходів, використання та оброблення відходів на підприємствах області, здійснення комплексного аналізу інформації баз даних у частині поводження з відходами. Робота з паспортизації відходів ведеться згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від № 01.11.№2034 „Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів” та ДСТУ 2195-99 „Технічний паспорт відходу”. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.98 № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” держуправлінням сформовано реєстр ОУВ (об’єктів утворення відходів) та ООУВ (об’єктів оброблення та утилізації відходів) на підставі реєстрових карт, до якого увійшли реєстрові картки 67 підприємств ОУВ та 2 – ООУВ. На підставі надісланих СПД щорічних змін до реєстрових карт коригується реєстр ОУВ та ООУВ та затверджується Миколаївською облдержадміністрацією. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 №1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” щорічно облдержадміністрацією затверджуються ліміти на утворення та розміщення відходів. На 2007 рік держуправлінням видано 440 дозволів на розміщення відходів.
76
До реєстру МВВ включено 16 місць видалення відходів, своєчасно вносяться зміни до реєстру на підставі інформації, наданої підприємствами за підсумками року.
77
Таблиця 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006р., т Назва відходів
1 Відходи 1 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відпрацьовані люмінентні лампи, шт Відходи гальванічних виробництв Осад з відстійників після реагентного або коагульційного очищення Ртуть та її сполуки Свинець та його сполуки Хром 6-ти валентний та його сполуки Відходи 2 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відпрацьовані розчинники Відпрацьовані емульсії та МОР Відходи гальванічних виробництв Відходи лаків, фарб, емалей Марганець та його сполуки Нафтовідходи Нафтошлаки Нікель та його сполуки Осад з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення Поліефірні смоли Свинець та його сполуки Ядохімікати, пестициди не придатні Інші відходи Відходи 3 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відпрацьовані розчинники Відпрацьовані емульсії та МОР Відпрацьовані неорганічні кислоти Відпрацьовані формувальні суміші Відходи виробництва і застосування хімікатів для обробки фотоматеріалів Відходи гальванічних виробництв
Зберігалос Утворилося Використ я на на ано підприємс підприємств (утилізова твах на ах но) початок за рік за рік року
Видалено за рік
разом
в т. ч.
Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
знешкодж захоронено в Направлен ено місцях о в місця (знищено) організовано неорганізо го ваного складування складуванн я 6 7 8 1,531 0,172 -
9 6,832
2 11,554
3 88,915
4 0,220
5 93,417
7,666
69,169
-
72,132
-
-
-
4,703
0,650
-
-
0,650
-
-
-
-
-
0,003
-
0,003
-
-
-
-
3,230 0,008
7,250 12,486 0,007
0,220 -
7,250 13,382 -
1,531 -
0,172 -
-
2,114 0,015
130548,32 4 -
803,171
90,279
181,861
0,400
-
775,302
0,090 0,273
0,150
130485,91 4 0,090 0,123
-
-
-
-
-
179,600
-
179,600
-
-
-
-
150,794 507,597 -
0,001 300,586 84,109 89,392 1,368
0,001 64,091 24,691 0,634
293,517 550,016 73,552 0,713
2,048 0,213
-
-
16,999 93,772 15,840 0,021
27,100
52,060
0,706
44,484
-
0,400
-
33,970
491,00
-
-
-
-
-
-
491,00
129371,83 3 549278,29
95,692
0,006
-
-
-
123,7
238064,275
143,197
31054,239
1,852
542669,889
1,974
3,195 216,008
213473,38 8 1,005 7,818
129343,81 9 31199,288 2,190 208,168
1,690 -
-
-
1,996
-
75,200
-
75,200
75,200
-
-
-
-
3,615
2,305
0,810
-
-
0,050
0,500
-
4,234
-
4,234
4,120
-
-
-
-
6,00
-
6,00
-
-
-
-
78
Назва відходів
1 Відходи лаків, фарб, емалей Нафтовідходи Нафтошлами Осад з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення Поверхнево-активні речовини Свинець та його сполуки Феноли та її сполуки Інші відходи Відходи 4 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Азбест Відпрацьовані розчиники Відпрацьовані емульсії та МОР Відпрацьовані неорганічні кислоти Відпрацьовані формувальні суміші Відходи гальванічних виробництв Відходи лаків, фарб, емалей Відходи сланцепереробки Марганець та його сполуки Нафтовідходи Нафтошлаки Неорганічні сполуки фтору Осад з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення Побутові відходи Поверхнево-активні речовини Свинець та його сполуки Червоний шлам
Зберігалос Утворилося Використ я на на ано підприємс підприємств (утилізова твах на ах но) початок за рік за рік року
Видалено за рік
разом
в т. ч.
Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
знешкодж захоронено в Направлен ено місцях о в місця (знищено) організовано неорганізо го ваного складування складуванн я 6 7 8 0,012 0,100 50,0 -
9 93,614 1,051 42,500 -
2 73,674 0,733 113,918 -
3 20,474 196,869 33,705 50,0
4 3,124 0,734 -
5 0,534 193,427 104,389 50,0
0,860 549087,13 1 28808454, 9
850,403 236604,572
51,013 30503,323
12,175
31054,139
1,802
0,250 542529,978
1836300,0
800,00 212658,40 2 202600,0
1633700,0
-
1633700,0
-
30442154,9
4589670,9
420000,0
-
420000,0
-
420000,0
5009670,9
24218784, 0
1416300,0
212600,0
1213700,0
-
1213700,0
25432484,0
Феноли та її сполуки Інші відходи
Таблиця 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області класи небезпеки) Обласний центр, міста обласного підпорядкува ння, райони
Кількість зареєстровани х місць видалення відходів
Загальн а площа місць видален ня
Загальний фактични й об‘єм місць видалення
Загальна фактичн а маса відходів на
Обсяги лімітів на розміще ння
Направл ено фактичн о відходів
Загальна фактичн а маса відходів на
Кількість місць видалення відходів, що не
(1-3 Кількіст ь місць видаленн я відходів,
79
разом
1 Разом по області
у т.ч. де власн ика ще не визна чено 3
2
відходів , тис.м²
217
відходів, тис. м³
початок року, тис.т
відходів на даних місцях видаленн я, тис.т
на місце видаленн я протяго м року, тис.т
кінець року, тис.т
відповіда ють діючим норматив ам
4
5
6
7
8
9
10
де здійснює ться екологіч ний монітор инг 11
472,890
105,551
679,838
347,248
50,955
543,452
200
17
Таблиця 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів 2006 рік Обласний центр, Видано Кількіс Кількі міста обласного дозволів ть сть підпорядкування, на підприє місць райони розміще мств, видале ння яким ння відходів видано відход дозволи ів, на які видан о дозвол и 1 2 3 4
На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.
5
6
7
8
9
10
Разом по області Арбузинський Баштанській Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенськ Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Миколаїв Ново бузький Ново одеський Очаківський Первомайський Снігурівський Южноукраїнськ
2677,012 3,27102 0,58065 10,87273 0,71799 0,20147 1,5707 71,022 3,07666 0,36132 0,0449 113,33613 0,05647 0,03607 6,32453 2370,18042 0,87985 0,34133 34,31686 28,5392 2,144 29,13711
408 3 10 8 5 6 11 24 6 4 4 15 4 1 12 201 9 9 30 32 7 7
408 3 10 8 5 6 11 24 6 4 4 15 4 1 12 201 9 9 30 32 7 7
2677,012 3,27102 0,58065 10,87273 0,71799 0,20147 1,5707 71,022 3,07666 0,36132 0,0449 113,33613 0,05647 0,03607 6,32453 2370,18042 0,87985 0,34133 34,31686 28,5392 2,144 29,13711
2338,54 0,06 0,215 5,682 0,053 0,03104 0,444 65,988 1,001 0,317 0,009 96,716 0,0131 0,007 4,587 2108,079 0,0555 0,04813 4,2305 25,5423 0,308 25,145
338,465 3,211 0,36539 5,1901 0,6649 0,17043 1,12578 5,03361 2,07621 0,04344 0,0357 16,61903 0,04337 0,02914 1,73674 262,10145 0,82433 0,2932 30,08636 2,99969 1,83633 3,99181
408 3 10 8 5 6 11 24 6 4 4 15 4 1 12 201 9 9 30 32 7 7
408 3 10 8 5 6 11 24 6 4 4 15 4 1 12 201 9 9 30 32 7 7
Видано Кількіс лімітів ть на підприє утворен мств, ня та яким розміще видано ння ліміти відходів
Дозволено утворити відходів, тис.т.
Дозволено Дозволено розмістит розмістити и відходів відходів на інших на своїх підприємствах, підприємст тис.т. вах, тис.т.
Таблиця 7.4 Зареєстровано відходів у області 2006 рік Клас небезпеки
Кількість зареєстровани з визначеними х відходів хімічним складом та фізичними властивостями
У тому числі для яких визначено для яких для яких визначено місця умови зберігання, визначено видалення відходів транспортування, підприємства або видалення виробництва з їх утилізації
80
1 2 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки
3
4
5
6
120
79
116
66
54
4 16 24 76
4 16 24 35
4 12 24 76
1 16 24 25
1 5 24 24
Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п
Назва підприємства або виробництва, адреса
1 1
2 ТОВ “Нафта”, 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91
2
МПП „Зірка” Миколаївська обл., смт. Криве Озеро, 91 км автошляху БалтаПервомайськ
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Відпрацьовані нафтопродукти
Потужність, т /рік
Утилізовано відходів за звітний рік,т
4
5 22,303
Відпрацьовані нафтопродукти
2000
81
8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека області . Згідно з Державним реєстром паспортизованих потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) на території Миколаївської області у 2006 р. налічувалось 414 потенційно небезпечних об’єктів, з яких 369 паспортизовано. Після проведення ідентифікації 224 визначено об'єктами підвищеної небезпеки та внесено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки. Область характеризується дією ряду небезпечних природних явищ і процесів. Природні небезпеки Миколаївської області представлені широким спектром небезпечних процесів і явищ гідрометеорологічного і геологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та гідрологічною небезпекою. Небезпечні геологічні явища. Із цієї групи загроз для області притаманним є абразії, просідання ґрунтів, карст, зсуви та підтоплення. Таблиця 8.1. - Поширення ЕГП на території Миколаївської області станом на 01.01.07р. Кількість проявів, штук
Площа
№№
у т.ч. активних 130
42
-
-
-
72
-
-
-
33,3
поширення, км2
усього
1
зсуви
9,18
1150
2
підтоплення
17767
3
ерозія
8200
пп
% ураженості області
на забудованих територіях
Вид ЕГП
0,03
Таблиця 8.2. – Розвиток зсувів на території Миколаївської області. Кількість зсувів Адміністративна на область
на 2006р. 2001р.
Миколаївська
1032
1150
Площі
Площі
розповсюдження,
розповсюдження,
км2 на 2001р.
км2 на 2006р
(кадастрових зсувів)
(кадастрових зсувів)
7,75
9,18
Таблиця 8.3 - Кількість зсувів по адміністративним районам Миколаївської області №№ пп 1 2 3 4 5 6
Адміністративні райони Баштанський Березанський Березнегуватський Веселинівський Вознесенський Врадіївський
2001
2006
41 109 17 119 113 175
41 119 17 123 120 210
82
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський всього по області
135 57 11 31 18 53 22 73 47 11 1032
148 61 11 31 18 66 25 94 55 11 1150
На території Миколаївської області зосереджено 1150 зсувів, що на 11,4% більше ніж у 2001 році. З 19 районів зсуви поширені у 16 районах. У зв’язку з розчленованістю рельєфу кількість зсувів в багатьох районах області (Врадіївському, Доманівському, Вознесенському, Веселинівському та Березанському) досить велика - у кожному районі зосереджено від 100 до 300 зсувів. У північно-західній, центральній та східній частинах області в 11 районах (Кривоозерському, Первомайському, Єланецькому, Новобузькому, Казанківському, Новоодеському, Баштанському, Березнегуватському, Миколаївському, Жовтневому і Очаківському) кількість їх в кожному районі не перевищує першої сотні. В трьох районах області (Арбузинському, Братському та Снігурівському) зсуви відсутні. У всіх районах області, де знаходяться зсуви, площа їх не перевищує 1,0 км на район. Виключення становить Очаківський район. Тут на морському узбережжі і схилі Дніпровського лиману розташовані крупні фронтальні зсуви загальною площею від 1,1 до 5,0км2. Основний приріст зсувів тут відбувався в північній і західній частинах. Найбільша кількість зсувів утворилася у Врадіївському (35 зсувів), Новоодеському (21 зсув), Миколаївському (13 зсувів) і Березанському (10 зсуві) районах. В Очаківському, Вознесенському, Єланецькому, Веселинівському і Новобузькому районах їх кількість зросла незначно (від 3 до 8). В 5 районах (Березнегуватському, Жовтневому, Казанківському, Кривоозерському і Первомайському) кількість зсувів залишилася незмінною. На морському узбережжі в Миколаївській області розташовано 22 зсуви, 13 з яких (59%) в 2005-2006 роках в різній мірі проявляли активність. На протязі 4,9 км (25,5% від загальної довжини берегу) абразійно-зсувний схил в межах області в різній мірі сплановано. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. За ступенем впливу на розвиток зсувів цей фактор останнім часом став таким, що може бути порівнянний із природними факторами, а на окремих територіях став домінуючим. 83
Для захисту схилів від зсувів першочерговими заходами є: терасування та уполажування схилів, фітомеліорація, дренаж, усування негативного техногенного пливу; а на узбережжі також протиабразійні заходи: волнозахисні споруди, траверси, намивні пляжі. На узбeрежжі Чорного моря в межах Миколаївської області інтенсивно розвиваються абразійні процеси, які порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Вони розвиваються на абразійно-зсувній ділянці узбережжя протяжністю біля 16,75 км, від пересипу Тилігульського до Березанського лиману. Середня швидкість абразії 0,8 - 0,9 м/рік. До абразійного типу відноситься ділянка узбережжя від тилової частини Лагерної коси до західної околиці м. Очаків, загальною довжиною 3,5 км, середня швидкість абразії тут 1,8 м/рік. Таблиця 8.4 - Розвиток підтоплення на території Миколаївської області Рік досліджень
РГВ, м
Площа розвитку, км2
Розвиток процессу в % до площі області
1981р.
0-4
8825
37
2006р.
0-2 2-4
8329 9438
34 38
На території області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов’язано з наявністю великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю, ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах – подами і западинами. Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах. Станом на 2006 рік підтоплено 72% території області . В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначено зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов’язано з експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком південних районів – Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки значна (К=32). Слід відзначити, що в більшості північних районів області (Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт ураженості перевищує 90% (табл. 4.2). На 01.01.07 в Миколаївській області підтоплено 6 міст, 4 селища міського типу і 486 сіл – усього 496 населених пунктів. У зв’язку з розвитком народного господарства і зростанням водоспоживання у 2007 році очікується подальше зростання рівня ґрунтових вод, що приведе до відповідного зростання площ підтоплення. Єдиним засобом боротьби з підтопленням є жорстке регулювання водогосподарської діяльності (особливо на зрошувальних масивах), моніторинг водонесучих мереж, реконструкція магістральних каналів та застосування комплексу інженерних заходів для водозниження ( наприклад, локальних дренажних систем). 84
Таблиця8.5 - Розвиток підтоплення по адміністративним районам Миколаївської області Станом на 1981р.
Станом на 2006р.
Розвиток процесу у % до площі району
РГВ, м
Площа розвитку, км2.
Арбузинський
0-4
391
39
Баштанський
0-4
853
50
Березанський
0-4
155
11
Березнегуватський
0-4
772
61
Братський
0-4
567
50
Веселинівський
0-4
523
42
Вознесенський
0-4
404
28
Врадіївський
0-4
527
66
Доманівський
0-4
546
38
Єланецький
0-4
415
41
Жовтневий
0-4
909
58
Казанківський
0-4
465
35
Кривоозерський
0-4
143
18
Адміністративний район
Миколаївський Новобузький
0-4
723
58
Новоодеський
0-4
317
22
Очаківський
0-4
196
22
Первомайський
0-4
261
19
Снігурівський
0-4
657
49
РГВ, м
Площа розвитку, км2.
0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4
320 503 567 568 321 121 367 467 455 575 418 532 490 730 234 404 398 798 255 547 512 433 819 404 313 420 790 732 751 237 303 658 278 4 566 691 170 614
Розвиток процесу у % до площі району 32 51 33 33 23 9 29 37 40 51 34 43 35 51 29 51 27 55 25 54 33 28 61 30 39 52 51 47 60 19 21 45 31 0 42 51 13 45
Коефіцієнт ураження, К%
83 66 32 66 91 77 86 80 82 79 61 91 91 98 79 66 31 93 58
Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП - в с.Троїцьке Ново-Одеського району - захват зсувними деформаціями присадибних ділянок та руйнування житлових будинків і господарських споруд, 85
- в с.Рибаківка Березанського району – інтенсивна загроза захвата зсувами території та легких будов баз відпочинку «Княжичанка», «Колос», «Янтар», «Солов’їна роща». Нижче в таблицях дано перелік господарських об'єктів, потенційно підданих впливу ЕГП. Таблиця 8.6 – Перелік об`єктів державного рівня, яким загрожує розвиток ЕГП Об’єкти
Ділянки траси аміакопровола Заповідна територія „Ольвія”
Місцезнаходження
Казанківський район с. Володимирівка Очаківський район с. Парутине
Загроза від ЕГП
Загроза захвата зсувними деформаціями ділянок траси аміакопровола Загроза руйнування заповідної території зсувними деформаціями
Таблиця8.7 – Перелік об`єктів обласного рівня, яким загрожує розвиток ЕГП Об’єкти
1. Житлові будинки 2. Господарські споруди 3. Присадибні ділянки
Місцезнаходження
Ново-Одеський район с. Троїцьке
Загроза від ЕГП
1-2. Руйнування від зсувів 3. Захват зсувними деформаціями
Таблиця 8.8 – Перелік об`єктів районного рівня, яким загрожує розвиток ЕГП Об’єкти
Опора ЛЕП Бази відпочинку „Металург”,”Політех”, ”Нива Золота” Легкі будови баз відпочинку “Княжичанка”, “Янтар” Легкі будови баз відпочинку “Колос”, “Солов’їна роща” 1. Водонапірна вежа 2. ПТФ
Цегляний завод
Місцезнаходження
Березанський район с. Морське с. Коблеве
Загроза від ЕГП
Загроза руйнування абразійними процесами Загроза захвату зсувними деформаціями
с. Рибаківка
Загроза захвата зсувами
с. Рибаківка
Загроза захвата зсувами
Веселинівський район с. Чернігівка
Вознесенський район с. Прибужани
1.Загроза деформації вежі від зсувів, 2.Загроза захвату ПТФ зсувами Загроза захвата зсувами території цегляного заводу 86
Об’єкти
Опора ЛЕП
1.Опора ЛЕП, 2.Орні землі 3.Лісовий фонд 15 дачних будівель 1. 2-а житлові будинки, 2. Опора ЛЕП, 3. Присадибні ділянки 4. Дачні будинки 1. Дачні будинки 2. Асфальтована дорога 3. Лісовий фонд
Місцезнаходження
Казанківський район с. Володимирівка Кривоозерський район с. Сирове Миколаївський район с. Кирьяківка с. Надбузьке
с. Стара Богданівка
Очаківський колектор СБО
Очаківський район м. Очаків
Орні землі Опора ЛЕП
с. Дніпровське с. Парутине
Орні землі
с. Солончаки
Загроза від ЕГП
Загроза захвата зсувними деформаціями та руйнування Загроза захвата зсувними деформаціями Зруйновані зсувами 1.Загроза і руйнування зсувами 2-4.Загроза захвата зсувами 1-2.Руйнування зсувами 3.Загроза захвата зсувами Загроза деформації зсувами ділянки колектора Загроза захвата ярами Загроза захвата зсувними деформаціями та руйнування Загроза захвата яром
Сейсмонебезпечна зона області поширюється на площі 8,2 тис.км2 із силою землетрусу більш 6 балів. Кількість населення на сейсмонебезпечних територіях становить 441,7 тис. осіб (2005 р.) (табл. 2). Рівень небезпеки підвищується за рахунок проходження по території густої мережі газо-, нафто- і продуктопроводів, а поширення таких явищ, як підтоплення і зсуви приводять до підвищення сейсмічності на 1-3 бали. Район розміщення ЮУ АЕС, в сейсмічному відношенні, відносно спокійний, місцеві осередки землетрусів відсутні. Поштовхи характеризуються малими амплітудами і пов’язані з „транзитними” карпатськими або відносні до Кримських осередків. Небезпечні гідрометеорологічні явища. Домінуючими, тобто такими, що мають значний потенціал негативного впливу на енергетику, зв’язок, сільське та комунальне господарство, автотранспорт і будівництво області є передусім: сильний дощ (33%), сильний вітер (12%), сильний сніг, град, заморозки, надзвичайно висока пожежна небезпека та ін. Пожежі в природних екосистемах. Загальна площа можливих пожеж в області охоплює біля 820,0 тис.га, із них лісових – 45,0 тис. га (49,5% від загальної площі лісів), польових – 775,0 тис. га (38,3% від сільськогосподарських угідь). Ймовірність загрози за коефіцієнтом пожежної небезпеки для Миколаївщини становить 1,6ּ10-2, що значно менше за середньоукраїнський показник (1,3ּ0-1). Стан забезпечення лісогосподарських підприємств протипожежним інвентарем та технікою залишається на недостатньому рівні. 87
Техногенна безпека. Рівень техногенної безпеки області обумовлений наявністю на її території 414 потенційно небезпечних об’єктів, з яких 38 - є хімічно-небезпечними. Особливу загрозу являє собою аміакопровод „ТольяттіОдеса”. У структурі потенційно небезпечних об’єктів за видами діяльності на першому місці стоять промислові підприємства, за ними – АЗС та вузлові залізничні станції. За видами небезпеки переважають об’єкти пожежної (46,6%) та вибухової (42,9%) небезпек. Хімічна небезпека. На території Миколаївської області, що має 4 ступінь хімічної небезпеки, знаходиться 38 хімічно-небезпечних об’єктів (ХНО), які у своїй виробничій діяльності використовують хімічно-небезпечні речовини (ХНР): 25,6 т. хлору, 9258 т аміаку та 1,80 т інших небезпечних речовин. Всього в зонах хімічного зараження можуть опинитися більш 225 населених пунктів. В області класифіковано 9 хімічно-небезпечних адміністративнотериторіальних одиниць: м. Миколаїв – в зоні можливого хімічного зараження знаходиться 12% населення; м. Очаків – 18% населення, Баштанський, Березнегуватський, Веселинівський, Новоодеський, Миколаївський, Жовтневий, Казанківський райони – 26%, 24%, 19,5%, 18,0%, 23,5%, 22,0%, 17,0% населення відповідно. Усі адміністративно-територіальні одиниці мають 3 ступінь хімічної небезпеки. По території області проходить траса аміакопроводу „Тольятті-Одеса” (Казанківський, Березнегуватський, Баштанський, Жовтневий, Новоодеський, Миколаївський, Веселинівський райони) протяжністю 166 км (загальна протяжність аміакопроводу, яка обслуговується Миколаївським підприємством, 44 км). Одночасно в усіх його ділянках знаходиться до 9120,0 тон аміаку. Аміакопровід обладнаний системою автоматичного управління технологічним процесом, здійснюваним за допомогою ЕОМ, що розташованої у м. Тольятті. Найбільш небезпечними ділянками аміакопроводу є ділянка від поста секціонування (ПС) 12 А2 (1773 км с. Володимирівка) – ПС 12Г3 (1873 км с. Добре), де відбуваються постійні зсуви солончакових ґрунтів та переходи через річки (Південний Буг, Інгул, Вісунь, водосховища Степове, Березнегувате). Гідродинамічна небезпека. Основну гідродинамічну небезпеку в області створюють 44 водосховища з об’ємом більше 10 тис.м3. Найбільші з них: – Ташлицьке – 86 млн.м3; – Олександрівське – 58,33 млн. м3; – Софіївське – 36,0 млн.м3 та ряд малих водосховищ на річках Березань, Мертвовод та ін.. Руйнування гребель водосховищ, розташованих у верхів’ях річок та балок, може призвести до переповнення водосховищ, розташованих нижче по руслах та руйнування гребель і захисних дамб. У зону катастрофічного затоплення при цьому потрапляють 33 населених пункти з населенням 9234 чоловік. При прориві дамби шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу у зону затоплення потрапляє тільки територія заводу. В басейні р. Південний Буг
88
Вінницької області розташовано Ладижинське водосховище, хвиля прориву від якого буде проходити по р. Пд. Буг і досягне м. Нова Одеса. Транскордонні небезпеки. Розміщена на території області ЮжноУкраїнська АЕС, при викиді до 50% радіоактивних компонентів несе загрозу території Молдови та Румунії загальною площею 4,5 тис.км2 і населенню у кількості 450 тис. осіб. Можливе хімічне зараження країн ближнього зарубіжжя при аварії на Первомайському ВО „Хімпром”. Першочергові проблеми у сфері природно-техногенної безпеки. До основних завдань відносяться такі: - розробка та затвердження обласної програми боротьби з підтопленням земель, вжиття першочергових заходів. - вирішення питання щодо утилізації непридатних, заборонених до використання та невпізнаних пестицидів; - протиерозійні заходи на узбережжях лиманів, моря, водосховищ; Перелік екологічно небезпечних об’єктів, розташованих в Миколаївській області, які на цей час фактично справляють значний негативний вплив на довкілля наведено в табл.8.1. Таблиця 8.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів №№ пп 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.
Назва об’єкту
Вид діяльності
ВП ЮУ АЕС
Виробництво електроенергії
МКП “Миколаївводоканал” ВУВКГ м. Первомайськ ВАТ “Миколаївський глиноземний завод” ВАТ “Юг-цемент” Снігурівський водоканал МДП “Трансаміак” ВО “Зоря” АТЗТ “ВОЗКО” Миколаївський річковий порт Миколаївський морський торгівельний порт ТОВ “Шелтон” КП “Очаківводоканал” Нафтосховище у Баштанському районі Полігон захоронення солей важких металів
Комунальні послуги Комунальні послуги Виробництво глинозему
Відомча належність (форма власності) ДП НАЕК “Енергоатом” Міненерго України Міськжилкомунгосп Мінпромполітики України
Виробництво цементу Комунальні послуги Транспортування аміаку Машинобудування Легка промисловість Мінтранспорту України
Концерн “Укрцемент” Облжилкомунгосп Державне підприємство Державне підприємство Акціонерне товариство Державне підприємство
Мінтранспорту України
Державне підприємство
Виробництво цукру Комунальні послуги Зберігання нафтопродуктів
Приватне Жилкомунгосп ВАТ “Миколаївнафтопродукт” ВАТ “Завод Фрегат”
Оцинковка металевих виробів
8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. На території Миколаївської області розташовані військові частини й інші об’єкти Міністерства оборони України, Прикордонних військ України. Екологічний стан більшості військових частин (об’єктів) незадовільний. Ця ситуація складається через відсутності фінансування природоохоронної діяльності.
89
8.1.2 Поводження з небезпечними хімічними речовинами. На обліку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області станом на 01.01.07р. зареєстровано 67 підприємств, які використовують небезпечні хімічні речовини. Отруйні хімічні сполуки застосовуються в судно- та машинобудівництві, харчової, медичної, текстильної та інших промисловостях. Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 р. №440 “Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” за 2006 розглянуто 85 заявок від підприємств та організацій на одержання дозволів щодо поводження з хімічними речовинами першого та другого класу небезпеки. За результатами розгляду заявок і документів надані 43 дозволи. Інші заяви з документами повернуті на підприємства для доопрацювання. Інформація про надані дозволи наведена у таблиці. 8.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи
Разом видано дозволів (шт.)
миш’яку
ртуті
свинцю
ванадію
нікелю
хрому
аміак
кислоти
луги
ціаніди
інші
ароматичні вуглеводні
галогеновані вуглеводні
кисневовмісні розчинники
ізоціанати
формальдегід
інші
пестициди
продукти біотехнології
Органічні сполуки
кадмію
Неорганічні сполуки
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
43
-
-
-
-
-
-
3
-
23
5
-
10
-
-
-
-
-
2
-
-
8.2. Ядерна та радіаційна безпека 8.2.1 Наявність об’єктів атомної енергетики, підприємств по видобуванню та переробці уранової руди. На території Миколаївської області більше 20 років працює ЮжноУкраїнська атомна електростанція. На Южно-Українській АЕС багато уваги приділяється впровадженню сучасних технологій, що гарантують високий рівень безпеки для персоналу, населення та навколишнього природного середовища. ЮУ АЕС перша серед електростанцій України отримала постійну ліцензію Держатомрегулювання на експлуатацію енергоблоків. Атомна станція використовує ядерне паливо – яке є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами такими як тритій, цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк. 90
Система радіаційного контролю за діяльністю ПУ АЕС включає два види контролю: відомчий та позавідомчий. Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС. За результатами нагляду середні значення гама-фону за період експлуатації атомної станції склали: на проммайданчику АЕС, у м. Южноукраїнськ (3 км. від АЕС), у смт. Арбузинка, у с. Коштово (15 км від АЕС), у с. Олександрівка (20 км від АЕС) та других населених пунктах 30 км зони від 13 до 16 мкР/годину. Всі вони відповідають середнім фоновим значенням, виміряним до пуску ЮУ АЕС. З червня 1994 року ставок-охолоджувач ЮУ АЕС працює в режимі “продувки”, тобто забору свіжої води з р. Південний Буг і викиду в неї солоної води. Контроль за вмістом радіонуклідів лабораторія зовнішньої дозиметрії здійснює в відповідності з “Регламентом радіаційного контролю “ЮУ АЕС”, “Регламентом продувки Ташлицького водосховища”, затвердженими та узгодженими з органами Держсаннагляду та Мінекоресурсів . Радіаційний контроль проводиться відповідно до “Регламенту радіаційного контролю в ВП ЮУ АЕС ”. Аналіз звітів ЮУ АЕС про хід продувок Ташлицького водосховища в р. П.Буг показав відсутність суттєвого підвищення питомої активності води в р. П.Буг в період продувок. Відповідно до даних лабораторного контролю, за час продувки Ташлицького водосховища в точці контролю нижче випуску на 500 м. змін якості води у Південному Бузі по хімічним, радіологічним, токсичним і мікробіологічним показникам не спостерігалось. 8.2.2. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві. На підпорядкованій території здійснюють діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ) 22 підприємства, діяльність 16 підприємств підлягає ліцензуванню, (крім медичних закладів) . Основна кількість підприємств знаходиться в м. Миколаєві, а також в Первомайському, Вознесенському, Жовтневому районах області. Протягом січня – серпня звітного року Державнимуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області переоформлено ліцензії таким підприємствам : - ВАТ „Миколаївгаз”; - ВАТ „Миколаївський ЕТЦ” -ТОВ „Миколаївгазбуд -5”. Згідно вимог спільного наказу Мінприроди та Держатомрегулювання від 05.07.2006 №320/100, з 1 вересня 2006 року функції ліцензування видів діяльності на право поводження з джерелами іонізуючого випромінювання у повному обсязі передано Держатомрегулювання та його територіальним органам. На виконання постанови КМУ від 04.08.97 № 847 „Про створення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання”, від 16.11.00 № 1718 „Деякі питання державного регулювання діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання”, спільного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства 91
промислової політики України від 18.01.00 № 16/22 „Про затвердження Інструкції з проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання”, зареєстрованого в Мін’юсті України 24.03.0 за № 187/4408 головою Миколаївської облдержадміністрації видано розпорядження від 17.07.06 № 218-р „ Про проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання”. На виконання зазначеного розпорядження на території Миколаївської в період з 20.07.06 до 01.1106 проведена державна інвентаризація (ДІВ). Станом на 20.11.2006 року інвентаризаційні комісії підприємств, установ, організацій завершили роботу щодо інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання. За результатами роботи комісій складено акти державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання та реєстрові картки на кожне джерело. Інвентаризаційні акти надали 59 підприємств, установ, організацій, які використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), з них - 13 промислових підприємств та 46 – медичних закладів і установ. Найбільшу кількість ДІВ використовують ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”- 127 одиниць, обласна онкологічна лікарня – 28, ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан” – 28. За актом 28.11.06 передано документи підприємств, установ, організацій, а також фізичних осіб, складених за результатами державної інвентаризації ДІВ, до регіонального реєстрового центру м. Одеси ( а/с 126, м. Одеса,65111), відповідно до п 2.7 „Інструкції з проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання”, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства промислової політики України від 18 січня 2000 року № 16/22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 березня 200 року за № 187/4408 . Два підприємства здали ДІВ на захоронення до Одеського спецкомбінату УкрДО ”Радон” ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан”, ДП „ Суднобудівний завод ім..61 комунара”. Зміни до діючих ліцензій не вносились. Згідно ПКМУ від 02.06.99 р. № 999 для проведення дозиметричного контролю металобрухту видано 3 дозволи: Миколаївській РТПП, АНЕ “Карго Орієнтал”, Науково-дослідному експертно – криміналістичному центру при Управлінні МВС України в Миколаївській області. За звітний період радіаційних аварій, позарегламентних ситуацій при використанні ДІВ, випадків виявлення ДІВ у незаконному обігу, втрати регулюючого контролю над ДІВ, виявлення радіаційно забрудненого металобрухту на підпорядкованій держуправлінню території не було 8.2.3. Поводження з радіоактивними відходами. За звітний період підприємствами області: ВАТ "Дамен Шіпярдс “Океан”, ДП „Суднобудівний завод ім.. 61 комунара” переведено і здано на захоронення до спецкомбінатів України 9 одиниць радіоактивних відходів - джерела іонізуючого
92
випромінювання, які використовувались для гамадефектоскопії, у радіоізотопних приладах. 8.2.4. Наявність радіаційно забруднених територій та заходи щодо їх реабілітації. З 1995 -2006р.р. проводяться радіоекологічні обстеження території Лагерної коси Чорноморського узбережжя м. Очаків, на яких виявлені локальні ділянки підвищеної потужності дози гамма-випромінювання, обумовлені виходом монацитових пісків із підвищеним вмістом природного радіоактивного торію. Потужність експозиційної дози в аномальних місцях складає 30÷300 мкР/год. і перевищувала природній гамма- фон у 7-15 разів ( природній гама фон 6÷20 мкР/год.). Обстежена територія є курортною зоною, на якій розташовані бази відпочинку, пансіонати, дитячі санаторії. Отже, при оцінці радіаційної обстановки критичною групою населення необхідно вважати відпочиваючих та обслуговуючий персонал, які одержують додаткове дозове навантаження. Проте, всяке додаткове опромінення повинно бути виправданим. Враховуючи постійне переміщення піску на пляжах внаслідок прибою, штормів, атмосферних опадів показники гамма фону динамічно змінювалися, тому радіаційний контроль здійснювався на протязі курортного сезону. В цілому радіаційна обстановка в Миколаївській області не викликає стурбованості. Показники гама – фону, питної води, ґрунтів, річкової води, повітря, атмосферних опадів знаходяться на фоновому рівні. Кількість радіонуклідів стронцію, цезію в продуктах харчування не перевищує допустимих рівнів.
93
9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ. Станом на 1 січня 2007 року, за статистичною оцінкою, розрахункова чисельність наявного населення міст обласного значення та районів Миколаївської області, склала 1211,9 тис. осіб, з яких 815,4 тис. осіб проживало у міських поселеннях та 396,5 тис. осіб – у сільській місцевості. Не зважаючи на доволі позитивні зрушення в економічній сфері кризова демографічна ситуація в Миколаївській області залишається не змінною. Як і в попередні роки спостерігається стійка тенденція до скорочення населення регіону. Приймаючи за точку відрахування Всеукраїнський перепис населення, який пройшов у 2001 році, загальна чисельність населення області зменшилась на 58,2 тис. чол. (на 4%), з 1264,7 тис. осіб (станом на 05 грудня 2001 року) до 1211,9 тис. осіб. Природний рух населення Миколаївської області вже декілька років характеризується перевищенням смертності над народжуваністю. За звітний рік кількість населення зменшилась на 7,7 тис. осіб (з 1219,6 тис. осіб у 2005 році до 1211,9 тис. осіб у 2006), у тому числі кількість міського населення скоротилась на 2,9 тис. осіб, сільського – на 4,8 тис. осіб. Загальне скорочення населення у 2006 році відбулось за рахунок природного (7,7 тис. осіб) та міграційного (0,2 тис. осіб) скорочення населення. У порівнянні з 2005 роком, природне скорочення населення у 2006 році зменшилось на 1,8 тис. осіб (на 19,2%), за рахунок збільшення кількості народжених на 0,808 тис. (на 7,4%) та зменшення числа померлих на 0,995 тис. (на 4,9%). В 2006 році у Миколаївській області народилося 11736 немовлят – 6038 хлопчиків та 5698 дівчаток, з них у міських поселеннях – 7368 народжених, у сільській місцевості – 4368. По відношенню до 2005 року в 2006 році народилося на 808 немовлят (на 7,4%) більше. Найвищий показник народжуваності у розрахунку на 1000 жителів спостерігався у Жовтневому районі – 12,0 народжених; найнижчий – у м. Миколаєві – 8,3 народжених. 2006 року загальний коефіцієнт народжуваності по області дорівнював 9,7 народжених на 1000 жителів при середньодержавному – 9,8. Серед регіонів України по цьому показнику область займала 17 місце. Найвищий показник народжуваності був зафіксований у Рівненській області (13,6 народжених), найнижчий – у Чернігівській (8,1). Основна причина зниження народжуваності – значна різниця між життєвими потребами населення та реальними можливостями їх задоволення. В умовах економічних труднощів більшість подружніх пар цілком свідомо обмежують кількість дітей у сім’ї. Смертність дітей віком до 1 року у 2006 році склала 99 осіб чи 8,5 осіб на 1000 живонароджених, у попередньому році кількість померлих дітей віком до 1 року по міста та районах Миколаївської області дорівнювала 89 осіб чи 8,1 на 1000 живонароджених. 94
Середня очікувана тривалість життя населення Миколаївської області при народженні складає 66,35 роки, у тому числі середня очікувана тривалість життя чоловіків менше на 12,45 років ніж у жінок, 60,33 роки проти 72,50 років. Природний рух населення Миколаївської області упродовж 2002 – 2005 років надано у діаграмі 9.1 Діаграма 9.1.Природний рух населення. 20
на 1 тис. осіб
15 10 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік 2006 рік
5 0 -5 -10
Кількість зареєстрованих народжених
Кількість зареєстрованих померлих
Природний приріст, зменшення (-)
Кількість померлих дитей віком до 1 року
2006 року показник рівня захворюваності населення Миколаївської області не значно знизився (на 1,61%) – 55,201 на 10 тис. населення області у звітному році проти 54,327 на 10 тис. населення у 2005 році. Захворюваність жителів області на онкологічні хвороби у 2006 році склала 368,9 осіб на 100 тис. населення, з яких 18,9% занедбані випадки. З 368,9 випадків на 100 тис. населення захворюваності на злоякісні новоутворення 1,6 на 100 тис. населення – діти до 14 років. У 2005 році кількість захворюваності на онкологічні хвороби дорівнювала 364,4 на 100 тис. населення, з них діти до 14 років – 1,8 на 100 тис. населення. Серед злоякісних новоутворень найбільше випадків захворюваності за локалізацією пухлин відмічається по злоякісним новоутворенням: молочної залози – 76,6 на 100 тис. населення; трахеї, бронхів, легенів – 50,7 на 100 тис. населення; інші злоякісні новоутворення шкіри – 50,9 на 100 тис. населення. Рівень поширеності хвороб у 2006 році загалом по області склав 147,85 на 10 тис. населення, порівнюючи з 2005 роком поширеність захворюваності зросла на 3%. За віковим складом рівень поширеності хвороб розділився: дорослі – 151,41 на 10 тис. населення проти 146,14 у 2005 році, підлітки – 131,39 на 10 тис. населення проти 132,25, діти 134,75 на 10 тис. населення проти 131,98 у 2005 році відповідно. 95
У 2006 році в Миколаївській області зареєстровано 2648 дітей з 3 до 17 років, у яких виявлено розумову відсталість. У порівнянні з 2005 роком спостерігається позитивна динаміка +2,83%. Перспектива даного захворювання нестабільна, так у 2005 році динаміка кількості осіб з розумовою відсталістю була негативною –2,75. В процентному відношенні від всього дитячого населення регіону склала 1,09 (проти 1,06 у 2005 році), а від тих які знаходяться на обліку у лікаря – психіатра – 38,5%. Основними чинниками збільшення кількості дітей, які страждають на розумову відсталість є генетичний, соціальний та нездоровий спосіб життя населення – зловживання алкоголю і наркотиків. За період з 1 жовтня 2005 року по 30 вересня звітного року в Миколаївській області всього діяло 167 оздоровчих закладів з яких: 11 санаторії – профілакторії, 7 будинки та пансіонати відпочинку, 129 бази та інші заклади відпочинку. Оздоровлення дітей проходило у 535 оздоровчих таборах. Всього, протягом зазначеного вище періоду, надано послуги 29,9 тис. туристів.
96
10. РОСЛИННИЙ СВІТ За даними Миколаївського обласного головного управління земельних ресурсів площа лісових та дерево-чагарникових насаджень в області складає 121,0 тис. га (табл. 10.1), в т.ч. вкриті лісовою рослинністю 94,0 тис.га. Таблиця 10.1 Динаміка угідь, зайнятих лісами та іншими лісовкритими площами, га Види земельних угідь ліси та інші лісовкриті площі з них лісові землі
Площа за роками, га 2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
120312,048
119886,453
120191,705
120267,122
120484,686
120883,213
121000,668
119132,818
118581,063
118880,920
118948,077
119151,576
119539,978
119636,173
Всі ліси Миколаївської області виключено із рубок головного користування як протиерозійні ліси та лісопаркові частини лісів зеленої зони, тому розміри лісосічного фонду не встановлюються і не використовуються, відповідно не встановлюється розрахункова лісосіка. У 2006 р. в порівнянні з 2005 р. площа створення захисних лісонасаджень в державному лісовому фонді збільшилась на 372 га, природного поновлення – на 35 га, створення захисних лісонасаджень на землях інших лісокористувачів державними лісовими підприємствами не здійснювалось (табл. 10.2). Таблиця 10.2 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га
Заходи
створення захисних лісонасаджень державному лісовому фонді природне поновлення
Площа за роками, га
в
створення захисних лісонасаджень на землях інших лісокористувачів створення полезахисних лісових смуг разом
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
292
357
275
385
482
666
1038
97
121
33
74
70
179
144
420
445
396
126
64
86
-
23
26
42
дані відсутні
4
-
832
949
746
585
616
дані відсут ні 931
1182
Незважаючи на проведені лісогосподарськими підприємствами протипожежні заходи на землях держлісфонду було зафіксовано 91 випадків пожеж на площі 63,85 га, з них 4,81 га пройдено верховими пожежами. На землях інших користувачів виникло 18 випадки пожеж на площі 36,01 га, в т.ч. верхової 0,6 га. 97
Для підвищення протипожежної стійкості лісів протягом 2006 р. виконано такі профілактичні заходи: влаштовано протипожежних розривів протяжністю 32 км, мінералізованих смуг - 692 км, проведено догляд за мінсмугами та протипожежними розривами – 7301 км, очищено ліс від захаращення на площі 416 га, проведено рубок догляду на площі 781 га, санітарних рубок у всихаючих насадженнях площею 1181 га. Захист лісу від шкідників і хвороб проводиться практично на всій площі держлісфонду. В 2006 році проведено лісопатологічне обстеження близько 27,7 тис. га, при цьому встановлено осередок шкідників, що потребував проведення винищувальних робіт. Обробіток лісових насаджень проти шкідників проведено на площі 2650 га із застосуванням біологічних препаратів. На площі 396 га розвішані штучні гнізда для птахів. На території лісових масивів в місцях масового відпочинку поновлено та виставлено знаки наглядної агітації – 334 шт. Перекрито 100 позапланових доріг. З метою охорони, відтворення дикорослих рослин на територіях природнозаповідного фонду спеціальне використання рослинних ресурсів здійснюється на підставі дозволів в межах лімітів (табл. 10.3.).
Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т Рік
2003
Вид рослин
Лісовий заказник “Рацинська дача” аронія чорноплідна, плоди липа дрібнолистна, квіти шипшина, плоди
Разом по області 2004
Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя” шипшина, плоди глід, плоди чабрець, квіти
Обсяги заготівлі встанов фактично лені заготовлено ліміти 0,4 1,2 1,4 3,0 5,0 4,0 0,3
Разом по області 2005
дані відсутні
дані відсутні
9,3 Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя” шипшина, плоди глід, плоди чабрець, квіти
5,0 4,0 0,3
Разом по області
дані відсутні
9,3 Лісовий заказник “Рацинська дача”
2006
аронія чорноплідна, плоди липа дрібнолиста
Разом по області
0,4
дані відсутні
0,4 Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя»
98
Рік
Вид рослин
Обсяги заготівлі встанов фактично лені заготовлено ліміти 5,0 0
шипшина, плоди глід, плоди чабрець, квіти Разом по області
4,0
0
0,3
0
9,3
Щодо озеленення населених пунктів, то у порівняні з 2005 роком в м. Миколаєві зменшилися показники створення нових зелених насаджень, покращився показник догляду за зеленими насадженнями (табл. 10.4.)
Таблиця 10.4. Заходи з озеленення м. Миколаїв
га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями
2004 6,0
Рік 2005 3,8
2006 0,3
-
1,3
0,95
1277,4
1281,2
1281,5
З метою охорони та відтворення рідкісних, зникаючих видів рослин протягом 2005 р. проведено дослідження місць зростання перлинних волошок. Перлинні волошки включають три споріднені види (Centaurea margaritacea Ten., С. margaritalba Klok., С. protomargaritacea Klok.), які поширені на пісках р. Південний Буг, є вузьколокальними ендеміками Північного Причорномор'я, відносяться до індикаторів флористичного комплексу південного піщаного степу. За межами Миколаївської області України не відомі. Всі три види занесені до Червоної книги України, С. margaritacea та С. margaritalba - до Європейського червоного списку. Обстеження відбулися в заповідному урочищі “Андріївське”, урочищі “Михайло-Ларине”, лісових заказниках “Мішкове-Погорілове”, “Балабанівка” за участі спеціалістів Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, Миколаївського обласного управління лісового господарства, ДП «Миколаївський лісгосп», громадськості. На території лісового заказника “Мішково-Погорілове” встановлено, що волошка перлиста, вид, занесений до Червоної книги України, Європейського “червоного” списку, Світового “червоного” списку зростає в межах лісових галявин на території одного з кварталів та по межі лісового масиву. Її чисельність становить 4-5 тис. генеративних особин. Також на ділянці відзначено жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські (обидва в Європейському “червоному” списку), 99
чебрець Палласів, полин Маршаллів, цмін пісковий, юринея харківська, воловик Гмеліна, льонок дроколистий. В урочищі Михайло-Ларине Миколаївського лісництва зростає волошка білоперлинна, а також інші рідкісні види рослин: ковила дніпровська, ковила волосиста (Червона книга Україна), гоніолімон злаколистий, козельці дніпровські (обидва в Європейському червоному списку). В заповідному урочищі “Андріївське” зафіксовано зростання таких рідкісних та зникаючих видів рослин: волошка білоперлинна (Європейський червоний список, категорія R, Червона книга України, категорія I), ковила дніпровська (Червона книга України, категорія II), козельці дніпровські (Європейський червоний список, категорія I), зіновать дніпровська, чебрець Палласа, воловик Гмеліна, деревій блідожовтий, гвоздика плоскозуба, цмін піщаний, костриця Беккера, келерія піскова, цибуля савранська. Чисельність волошки білоперлинної в межах ділянки перевищує 2 тис. особин. В лісовому заказнику “Балабанівка” на землях державного лісового фонду Миколаївського лісництва встановлено, що на території, де зростає волошка первинноперлинна, яка охороняється відповідно до Червоної книги України, на місці колишнього горільника відповідно до планів лісовпорядкування навесні 2005 р. підготовлено грунт та висаджено акацію. До виконання цих робіт на території підвиділу було зафіксовано масове зростання волошки первинноперлинної (7-12 генеративних особин на 100 м2) та інших рідкісних видів рослин і тварин, що знаходяться під охороною держави. За результатами досліджень розроблено План дій зі збереження перлинних волошок, який затверджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Миколаївській області та Миколаївським обласним управлінням лісового господарства в листопаді 2005 р. До плану дій увійшли такі основні заходи: - припинити лісокультурні роботи по догляду за сосновими насадженнями в місцях зростання перлинних волошок; - провести додаткові обстеження всієї території заповідного урочища “Андріївське”, лісових заказників “Мішкове-Погорілове”, “Балабанівка” з метою виявлення нових місць зростань перлинних волошок, інших рідкісних та ендемічних видів рослин; - внести зміни до паспортів об’єктів природно-заповідного фонду, положень та охоронних зобов’язань; - винести в натуру (на місцевість) межі ділянок, де зростають перлинні волошки, встановити аншлаги.
100
11. ТВАРИННИЙ СВІТ Загальна площа мисливських угідь Миколаївської області становить 2067,0 тис. га. Охороною, використанням та відтворенням тваринного світу займаються 27 користувачів мисливських угідь. Охорону державного мисливського фонду здійснюють штатні працівники спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання (Миколаївське обласне управління лісового господарства). Основними мисливськими видами тварин є кабан, козуля, заєць-русак. Динаміка чисельності деяких видів мисливських тварин наведено у таблиці 11.1. Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Вид мисливських тварин
Рік 2000
2001
2002
2003
2
3
4
5
1 олень
53
2004 6 56
2005 7
8 58
55
51
59
12
12
12
12
4
козуля кабан
2217
2329
2103
2070
2024
494
2218 485
580
407
450
567
1549 424
заєць-русак фазан
103230
95320
114509
99580
91560
38390
33070
39602
34761
22950
91330 23819
74194 21551
куріпка сіра
63550
43050
48619
46732
34600
43164
37573
лань
58
2006
4
-
Діаграма 11.1. Динаміка чисельності козулі, од. 2400 2300 2200 2100 2000 1900 1800 1700 1600 1500 1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
101
Облік мисливських тварин здійснюється згідно з рекомендаціями проектів мисливського упорядкування угідь. Основними заходами, що здійснюються користувачами мисливських угідь та які спрямовані на відтворення мисливських тварин, є їх охорона та підгодівля у зимовий період. В Арбузинській, Баштанській, Жовтневій районних організаціях УТМР здійснено випуск фазанів, у Жовтневій та Новоодеській – дикої качки, у Миколаївській – байбака. У 2006 році було здійснено випуск 100 голів фазанів у Доманівській районній організації УТМР. Дані про добування основних видів мисливських тварин у сезоні 2006 р. наведені у таблиці 11.2. Таблиця 11.2. Добування основних видів мисливських тварин у сезоні 2005 р., гол. Рік
Види мисливських тварин 1 2 олень 2002 козуля кабан Разом по області 2003 козуля кабан Разом по області олень 2004 козуля кабан Разом по області олень 2005 козуля кабан Разом по області олень 2006 козуля кабан Разом по області
Затверджений ліміт добування
Видано ліцензій
3 2 31 40 71 42 56 98 3 37 59 99 2 50 84 136 3/10 44/5
4 2 31 40 71 42 56 98 3 37 59 99 2 50 84 136 13 49
68/30
98
115/45
160
Добуто/ відловлено
Не використано ліцензій
Причини невикористання
5 24 24 48 27 21 48 1 31 30 62 /2 33/5 32/15 87 1/6 32/3
6 7 16 23 15 35 50 2 6 29 37 12 37 49 2/4 12/2
7
42/22
26/8
75/31
40/14
не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин не добуто тварин
Осно вним и рибог оспод арськ ими водни ми об’єк тами Мико лаївсь кої облас ті є Півні чно– захід на части на Чорн ого моря, Дніпр овськ
о–Бузький, Бузький, Березанський, Тилігульський лимани, р. Південний Буг.
Північно – західна частина Чорного моря – її площа у прибережній смузі становить 1650 тис. га, довжина по берегу в межах Миколаївської області – 97,5 км. До зони контролю Миколаївської облдержрибінспекції в 2005 р. належала морська акваторія у визначених координатах пониззя Тилігульського лиману, адміністративна межа з Херсонською областю на Тендрівській косі, адміністративна межа з Херсонською областю на Кінбурнській косі, внутрішні 102
водойми, включаючи акваторію Березанського, Дніпровського лиманів до морської берегової лінії Ягорлицької, Тендрівської заток, далі по лінії адміністративної межі до Херсонської області. Дніпровсько – Бузький, Бузький лимани – водойми вищої категорії. Тут розташовані нерестовища, місця нагулу та зимівлі цінних видів риб, таких як: лящ, рибець, карась, щука, білизна, осетра, білуга, севрюга, пузанок, оселедець, тюлька, бичок та інших. Нагул зазначених видів риб та їх промисел проходить в межах с.с. Лупареве, Лимани, Парутине, Дніпровське, Аджигол, Іванівка, Дмитрівка, Куцуруб, зі сторони Кінбурнської коси – від Покровських хуторів, с. Василівка до с. Геройське, а також в Бузькому лимані. На мілких ділянках лиманів від Покровських хуторів Очаківського району до пониззя р. Дніпро, а також від с. Куцуруб до Волоської коси і далі до м. Миколаєва розташовані нерестовища судака, сазана, карася, рибця, бичків. Річка Південний Буг – водойма вищої категорії – має важливе значення у відтворенні водних живих ресурсів Чорноморського басейну. Тут розташовані нерестові ділянки ляща, тарані, судака, рибця, сазана, карася, білизни, щуки, сома, пузанка та інших видів риб. Березанський лиман – водойма вищої категорії, в якій розташовані ділянки нересту, нагулу та зимівлі судака, сазана, карася, бичків, оселедця, глоси, чорноморських кефалей, піленгаса, окуня, тарані, ляща та інших видів риб. Тилігульський лиман – водойма загальнодержавного значення. Акваторія та узбережжя лиману мають статус об’єкту природно-заповідного фонду – регіонального ландшафтного парку. В лимані проходить нерест бичка, який тут є основним промисловим видом, а також судака, сазана, карася. В Тилігульському лимані проходить нагул морських видів риб (кефалевих, піленгаса). В 2006 році в Дніпровсько–Бузькому, Бузькому лиманах на пониззі р. Південний Буг в промислі брали участь 31 користувач. Обсяги вилову водних живих ресурсів по Дніпровсько–Бузькому, Бузькому лиманах, пониззі р. Південний Буг, пониззі р. Дніпро в зоні контролю Миколаївського територіального відділу за станом на 01.01.2006 р. склали – 2695,3998 тон (табл.11.3) Таблиця 11.3. Динаміка вилову риби Рік 1
2002
2003
Водний об’єкт 2 Дніпровсько-Бузький, Бузький лимани, р. Південний Буг Чорне море Березанський лиман Тилігульський лиман Разом по області Дніпровсько-Бузький, Бузький лимани, р. Південний Буг Чорне море Березанський лиман Тилігульський лиман Разом по області
Затверджений ліміт вилову, тонн 3 54,1
Фактичний вилов, тонн
34,0 9,5 7,0
1036,236 8,453 33,919 1965,762 2435,702
100,8 21,4 27,0 13,0
4 887,154
62,167 6,181 9,709 2513,759
103
Рік 1
2004
2005
2006
Водний об’єкт 2 Дніпровсько-Бузький, Бузький лимани, р. Південний Буг Чорне море Березанський лиман Тилігульський лиман Разом по області Дніпровсько-Бузький, Бузький лимани, р. Південний Буг Чорне море Березанський лиман Тилігульський лиман Разом по області Дніпровсько-Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман
Затверджений ліміт вилову, тонн 3 3108,4
Фактичний вилов, тонн
224,15 65,1 9,0
41,425 7,102 4,193 1981,644 1967,340
3952,85
15,90 14,50 6917
4 1928,924
155,468 9,6885 8,0570 2140,554 2695,3998
З метою підвищення рибопродуктивності природних водойм проводиться вселення не аборигенних видів риб таких, як білий амур, строкатий та білий товстолобики. В 2006 році до р. Південний Буг було вселено 47 457 екз. водних живих ресурсів. Контроль за розповсюдженням та станом промислового стада рослиноїдних видів проводять наукові установи, в Миколаївській області - науково – виробнича лабораторія “Аквакультури ІРГ УААН”. В 2006 році з метою покращення умов проживання цінних промислових видів риб і підтримки гідрохімічного і гідробіологічного режиму рибогосподарських водойм планувалися меліоративні роботи. У весняний період проводились меліоративні роботи, які полягали у виготовленні і встановленні штучних нерестовищ (гнізд) на нерестових ділянках. В період нересту тарані, ляща, судака та інших літофільних риб, які відкладають ікру на м’яку підводну рослинність, встановлювались штучні нерестовища з метою збільшення площ для нересту риби та запобігання можливим коливанням рівня води, висиханню та загибелі ікри. В другій половині червня та липні в плавневих озерах і протоках в районі с. Ковальовка на р. Південний Буг було викошено підводної рослинності на площі 60 га.
104
12. ТЕРИТОРIЇ ТА ОБ'ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 12.1. Розвиток природно-заповiдного фонду 12.1.1. Розвиток природно-заповiдного фонду (структура і динаміка). Використання природних ресурсів Площа природно-заповідного фонду (далі ПЗФ) Миколаївській області станом на 01.01.07 складає 54,82 тис. га, з них 6,26 тис. га займають об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення. Всього в області створено 126 територій та об’єктів ПЗФ, з них 120 – місцевого та 6 загальнодержавного значення. Всі території ПЗФ відповідно до чинного законодавства є загальнонаціональним надбанням і знаходяться під особливою охороною. Відсоток заповіданості Миколаївщини становить 2,23 % від площі області. Для порівняння площа ПЗФ в Херсонській області становить 185,6 тис. га, або 6,5 % від території області, в Одеській області - 102,4 тис. га, або 3,1%, в Кіровоградській області - 28,2 тис. га, або 1,2 % , в Дніпропетровській 34,9 тис. га, або 1,1%. Частка земель природно-заповідного фонду більшості країн Європи складає від 10 до 25 %, території України - 4,65 %. За кількістю серед об’єктів ПЗФ області переважають заказники та пам’ятки природи, за площею – регіональні ландшафтні парки. Розподіл площі територій ПЗФ за категоріями об’єктів представлений на діаграмі 12.1.
Діаграма 12.1. Розподіл площі територій ПЗФ за категоріями об"єктів, тис. га.
36,60
11,92 2,74
1,67
0,02 3,66
0,21 0,21
Природні заповідники
Біосферні заповідники
РЛП
Заказники
Пам"ятки природи
ППМ
ЗУ
Зоопарки
105
Порівняно з 2005 р. кількість об’єктів ПЗФ не змінилася. Але площа природно-заповідного фонду зменшилася на 27,7га після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.06 № 841 „Про надання земельних ділянок у постійне користування” та відповідного рішення Миколаївської обласної ради від 06.07.06 № 10 „Про виключення земельних ділянок”, яким виведено зі складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” земельну ділянку для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища. Основними заходами, що реалізовані в галузі заповідної справи та збереження біорізноманіття у 2006 р. є наступні. Проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Березнегуватського району, освоєно 15 тис.грн. за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. За результатами роботи визначено сучасний стан об’єктів ПЗФ, уточнено їх природоохоронну цінність, розроблено пропозиції щодо режиму охорони та господарювання. Всього протягом 2004, 2006 рр. інвентаризацію проведено на території 6 районів (або 37 % від площі області). На виконання указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” ведуться роботи щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж об’єктів ПЗФ. До обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки внесено захід “Винесення в натуру меж регіональних ландшафтних парків”, який з 2005 р. виконується щорічно. В 2006 р. розпочато розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж регіонального ландшафтного парку (РЛП) “Приінгульський”, площа якого становить 3152,7 га. Продовжуються роботи щодо погодження проекту землеустрою з організації та встановлення меж РЛП “Тилігульський”. В 2006 р. розпочато роботи зі створення дирекції РЛП “Приінгульський”. Цей парк створений 2002 р. і є одним з чотирьох регіональних ландшафтних парків області. В січні 2006 р. держуправлінням схвалено клопотання Березнегуватської райдержадміністрації про створення нового об’єкта природно-заповідного фонду – регіонального ландшафтного парку “Вісунсько-Інгулецький” на території Березнегуватського району. В 2007 р. планується розробити проект його створення на площі орієнтовно 5 тис. га. Після його створення відсоток заповіданості території області збільшиться на 0,2 % і становитиме 2,43 %. Через тривалу невирішеність земельних питань щодо розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища Ташлицької ГАЕС на землях ПЗФ затягується створення національного природного парку (НПП) “Гранітно-степове Побужжя”. Проект його створення розроблено ще 2005 р. Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.06 № 347-р “Про створення робочої комісії щодо погодження питань, пов’язаних зі створенням та визначенням меж національного природного парку “Кінбурнська коса”. Зазначеним закладено передумови для створення НПП “Кінбурнська коса”, який Законом України “Про загальнодержавну програму формування національної 106
екологічної мережі України на 2000-2015 роки” визначено створити протягом 2007-2009 рр. Діяльність регіональних ландшафтних парків «Кінбурнська коса» Рішенням Миколаївської обласної ради від 15.10.06 № 16 створено РЛП „Кінбурнська коса”. До його складу входить Кінбурнський півострів (окрім ділянки Чорноморського біосферного заповідника – „Волижин ліс”) та прилегла до нього 1-км смуга акваторії. Площа Парку становить 17890,2 га. Парк є державним об’єктом природно-заповідного фонду України місцевого значення, належить до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області і відноситься до сфери управління головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації. Парк є юридичною особою. Рішенням Миколаївської обласної ради від 28.04.95 № 7 “Про природнозаповідний фонд області” затверджено Проект створення РЛП „Кінбурнська коса”. До складу адміністрації входять такі структурні відділи: науковий, рекреаційний, державна служба охорони, господарська служба. Протягом 2006 р. основними напрямами роботи були наступні: інвентаризація: кліщів, комарів, дрібних ссавців, хребетних тварин з акцентом на птахів, іхтіофауни Дніпро-Бузького лиману; моніторинг стану біологічного та ландшафтного різноманіття; ведення кадастру тваринного і рослинного світу. За період існування адміністрації проведено інвентаризацію флори на території РЛП “Кінбурнська коса”, сформовано відповідний перелік. Окремо укладено список видів рослин, які занесені до списків спеціальної охорони (Червоної книги України, Європейського червоного списку, Світового червоного списку МСОП, списку CITES). Щорічно з 1997 р. укладаються матеріали до Літопису природи. В парку створено та діє науково-технічна рада. «Гранітно-степове Побужжя» Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» створений рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів від 18.03.94 № 27 “Про створення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. Рішеннями облради від 28.04.95 № 10 “Про розширення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” та внесення змін та доповнень до рішення обласної Ради народних депутатів від 18.03.94 № 27”, від 26.10.96, №7 “Про розширення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, від 23.12.99 № 5 “Про розширення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, від 27.05.05 № 3 “Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.10.96 № 7 “Про розширення регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, від 06.07.06 № 10 “Про виключення земельних ділянок” територію Парку розширено (змінено).
107
Територія парку знаходиться в Арбузинському, Братському, Вознесенському, Врадіївському, Доманівському, Кривоозерському та Первомайському районах Миколаївської області. Загальна площа парку складає 7394,3 га. В Вознесенському та Братському районах розташована відокремлена дільниця Парку “Актово” загальною площею 1232,1 га, в Первомайському, Врадіївському та Кривоозерському районах - відокремлена дільниця Парку „Кодимська” загальною площею 869,7 га. Парк створено з метою збереження та раціонального використання в природоохоронних, наукових, рекреаційних, оздоровчих, історико-культурних та освітніх цілях природних ландшафтів долини та прилеглих плакорів басейну середньої течії р. Південний Буг. Для управління РЛП створена спеціальна адміністрація (дирекція), в яку входять такі підрозділи: науковий, служби державної охорони природнозаповідного фонду, рекреації, екологічної освіти, мисливського господарства, відновлення пошкоджених природних комплексів, використання природних ресурсів, господарського та іншого обслуговування. Протягом 2006 року науковим відділом парку проводилася інвентаризація рідкісних видів рослин за методикою, затвердженою Мінприроди України, сформовано попередній базовий список видів рослин РЛП «Гранітно-степове Побужжя», занесених до Червоної книги України, до якого увійшло 28 видів судинних рослин. Проведено польові дослідження щодо виявлення локалітетів, з’ясування сучасного стану екотопів та оцінці основних параметрів популяцій гвоздики бузької. Описано рослинні угруповання у різних частинах території парку. Зібрано матеріали та підготовлено для друку черговий том Літопису природи. В парку діє науково-технічна рада. Відділом рекреації та екологічної освіти парку проведено визначення рекреаційної ємності території, маркування пішохідного маршруту, здійснювався моніторинг відвідувань. «Тилігульський» Рішенням Миколаївської обласної ради від 28.04.95 № 8 створено РЛП «Тилігульський» загальною площею 8195,4 га в межах 5 сільських рад в Березанському районі Миколаївської області. Проект його створення розроблено 1994 р. Парк є державним об’єктом природно-заповідного фонду України місцевого значення, належить до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області і відноситься до сфери управління головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації. Парк є юридичною особою. Проект організації території Парку не розроблявся. Проект землеустрою з організації та встановлення меж розроблено 2005 р., який знаходиться в стадії узгодження. Управління Парком здійснюється його спеціальною адміністрацією (дирекцією), яка створена розпорядженням першого заступника голови облдержадміністрації від 26.11.01 № 698-р. До складу дирекції входять відділи науковий, рекреації та екологічної освіти, державна служба охорони та мисливського господарства. 108
В 2006 р. робота наукового відділу була направлена на інвентаризацію рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Спільно з проектантом ТОВ “ОЗКЦ” розроблено схему функціонального зонування території парку, пропозиції до режиму охорони та господарювання, які увійшли складовою частиною до проекту землеустрою з організації та встановлення меж. Літопис природи укладається з 2003 р. В парку створено та діє науковотехнічна рада. Використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду Використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду здійснюється за дозволами районних рад в межах лімітів, затверджених державним управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. В 2006 році ліміти оформлено для використання природних ресурсів в регіональних ландшафтних парках «Гранітно-степове Побужжя», Кінбурнська коса», «Тилігульський», ділянках Чорноморського біосферного заповідника (в межах Миколаївської області), природному заповіднику «Єланецький степ», лісовому заказнику «Рацинська дача», заповідному урочищі «Чабанка». Відомості щодо використання природних ресурсів на територіях природнозаповідного фонду подано в табл. 12.1. 12.1.2. Cтан рекреацiйних ресурсiв та розвиток курортних зон. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів Популярними зонами відпочинку на Миколаївщині є «Рибаківка», «Коблеве», м. Очаків. Зона відпочинку «Рибаківка» розташована в околицях с. Рибаківка Березанського району на березі Чорного моря. Поряд заходиться лікувальне грязесольове озеро Тузли. За даними Українського НДІ курортології та фізіотерапії грязі цього озера володіють значними лікувальними властивостями. В зоні відпочинку «Рибаківка» свої послуги пропонують 65 одиниць баз відпочинку та пансіонатів. Зона відпочинку «Коблеве» знаходиться на Чорноморському узбережжі в Березанському районі в 4-х км від траси Одеса-Миколаїв (40 км від м. Одеси та 70 км від м. Миколаєва). Тут працюють 83 баз відпочинку, пансіонатів та інших закладів. Біля зони відпочинку розташований Тилігульський лиман, акваторія якого та прилеглі схили мають статус об’єкта природно-заповідного фонду, який є привабливим для організації екскурсійної діяльності. На території Очаківського району розташовано 63 бази відпочинку та санаторно-курортних заклади. Курортна територія району має запаси лікувальних грязей, які зосереджені в Бейкушській затоці Березанського лиману. Тут виявлено
109
родовища сульфідних мулових грязей, запаси мінеральних вод (хлоридно-натрієві, високо мінералізовані і розсільного типу), що мають високий вміст йоду та брому. На території Березанського району за даними Березанської райдержадміністрації розташовано 166 баз відпочинку, з них: с. Коблеве – 83; с. Рибаківка – 65; с. Лугове – 13; с. Морське – 4; с. Краснопілля – 1. На території Очаківського району за даними Очаківської райдержадміністрації розташовано 63 бази відпочинку, з них: с. Чорноморка “Лагерна коса” – 16; с. Чорноморка – 21; с. Парутине – 3; с. Покровка – 1, м. Очаків - 7. В тому числі, в Очаківському районі та м. Очакові працюють 15 санаторнокурортних закладів. 12.2. Історико-культурна спадщина 12.2.1. Історико-культурна спадщина: збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, садиб-заповідників, палацово-паркових музеїв, парків-пам‘яток садово-паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам‘яток архітектури, парків-пам‘яток ландшафтної архітектури За інформацією Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області на державному обліку знаходяться 4762 пам’яток культури, з них: історії – 1099, археології – 2987, архітектури – 535, монументального мистецтва – 94, історії і монументального мистецтва – 47. За 2006 р. їх загальний стан та кількість не змінилася. Нові археологічні натурні обстеження з метою виявлення нових пам’яток не проводились через відсутність коштів. Наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 27.03.06 № 6 включено «Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького» до переліку обєктів культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією національного значення. Наказом Міністерства культури і туризму від 11.04.06 № 173/0/16-06 зазначену територію включено до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією місцевого значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького» за типологією – визначне місце, за видовою приналежністю – археологічний, історичний, ландшафтний об’єкт. Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького – це каньйоноподібна ділянка долини р. Південний Буг з геологічними утвореннями обох берегів, островами та порогами в районі смт. Костянтинівка Арбузинського району, с. Богданівка Доманівського району та м. Южноукраїнськ від паромної переправи між смт. Костянтинівна та с. Богданівна до гирла р. Сухий Ташлик. Територія входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та має надзвичайно високе значення як історичний центр Запорозької Січі. До історико-культурних об’єктів області відносяться: будинок штабу Чорноморського флоту 1794 р. (м. Миколаїв), Свято-Миколаївська церква 1817 р. (м. Миколаїв), офіцерське зібрання 1820 р. (м. Миколаїв), астрономічна 110
обсерваторія 1827 р. (м. Миколаїв), католицький костьол 1896 р. (м. Миколаїв), старий цвинтар ХVІІІ-ХХ ст. (м. Миколаїв), водогінна вежа ХІХ ст. (м. Миколаїв), церква Пресвятої Богородиці ХІХ ст. (м. Миколаїв), собор Касперовської ікони Божої матері ХІХ ст. (м. Миколаїв), поселення епохи фінальної бронзи “Дикий сад” (м. Миколаїв), німецька кірха в ім’я Спасителя (м. Миколаїв), синагога 1822 р. (м. Миколаїв), Караїмська кенаса 1841 р. (м. Миколаїв), Миколаївський зоопарк, Миколаївський яхт-клуб, церква в ім’я всіх Святих (м. Миколаїв), водолікарня доктора В. Кеніксберга поч. ХХст. (м. Миколаїв), національний історикоархеологічний заповідник “Ольвія” (Очаківський район, с. Парутине), руїни старогрецького міста Ольвія VІі ст. до н. е. – ІV ст. н. е. (Очаківський район, с. Парутине), Пелагіївська церква ХІХ ст. (Новобузький район). До музеїв відносяться: музей історії суднобудування та флоту (м. Миколаїв), художній музей ім. В. Верещагіна (м. Миколаїв), Миколаївський обласний краєзнавчий музей, музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр., музей ракетних військ стратегічного призначення (Первомайський район), музей мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського (м. Очаків), краєзнавчий музей (м. Вознесенськ), музей академіка А. Кібрика (м. Вознесенськ), культурно-виставковий центр “Райдуга” (м. Вознесенськ). Серед пам’ятників найбільш визначними є: адміралу С.О. Макарову (м. Миколаїв), поету Т.Г. Шевченко (м. Миколаїв), полководцю О.В. Суворову (м. Очаків), художнику Р.Г. Судковському (м. Очаків), поету О.С. Пушкіну (м. Миколаїв), меморіальний комплекс на братській могилі героїв-десантників із загону К. Ольшанського, пам’ятник суднобудівникам міста Миколаєва, пам’ятник воїну-визволителю “Сталевий солдат” (м. Нова Одеса). Загальна характеристика об’єктів історико-культурної спадщини Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія” Античне місто Ольвія було засноване грецькими переселенцями на початку 6 ст. до н.е. і проіснувало майже до 70-х років 4 ст.н.е. Ольвія та його некрополь є визначною пам’яткою світового значення. Вона розташована біля сучасного села Парутине Очаківського району Миколаївської області, на правому березі Бузького лиману. З 1925 року тут створено історико-археологічний заповідник, який з 1938 року входить до складу НАН України. Його територія становить 267,5 га. В результаті наукових досліджень розкопано біля 5 га території міста, відкрито два теменоси (священні ділянки) з залишками храмів, вівтарів та іншими спорудами, його центральну площу – агору з оточуючими спорудами, гімназії, будинок суду, житлові квартали і виробничо-господарські комплекси, фортифікаційні споруди різного часу. В заповіднику працюють музей, фондосховище, лапідарій, наукова бібліотека. Ольвія є значним центром туризму, який щороку відвідують десятки тисяч туристів. Музей суднобудування та флоту Єдиний в країні музей суднобудування і флоту створено в Миколаєві в 1978 р. Старовинний будинок, в якому розташований музей, є пам’яткою історії та 111
архітектури кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. – як колишня канцелярія та помешкання командирів Чорноморського флоту. Експозиція музею розміщується у дванадцяти залах і налічує близько 3000 експонатів з історії флоту від Київської Русі до сучасності. Це один з популярніших історико-культурних центрів міста Миколаєва. Музей “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр.” Музей відкрито 29 квітня 1975 р. у меморіальному будинку – пам’ятнику історії та архітектури, де в 1941-43 рр. проживав Герой Радянського Союзу В.О. Лягін. Експозиція висвітлює загальні питання історії Другої світової війни, воєнної історії краю 1941-1945 рр. Окремим напрямком роботи є створення виставкових експозицій про масові репресії на Миколаївщині у 1930-1950 роки. Очаківський військово-історичний музей ім. О.В.Суворова Очаківський військово-історичний музей ім. О.В.Суворова гостинно відкрив свої двері для відвідування у 1972 році. Його експозиція розміщувалась у будівлі колишнього собору Святого Миколая. Центральне місце в ній займала діорама “Штурм фортеці Очаків 6 грудня 1788 року”. Після повернення собору православній церкві музей перенесено до нового приміщенні. Фонди музею налічують більш 20 тис. предметів, окреме місце серед яких займають археологічні знахідки давньогрецького поселення на острові Березань. Первомайський краєзнавчий музей Заснований у 1972 р., з 1987 р. – це відділ Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Експозиція музею присвячена природі та історії Первомайщини. Окремі розділи розповідають про запорозьких козаків, які заснували на цих землях свої чисельні поселення. Острів Березань, пам’ятник Шмідту Острів Березань розташовується у 12 км від Очакова. Входить до складу Національного історико-археологічного заповідника “Ольвія”. Пам’ятник лейтенанту Шмідту П.П. та його соратникам Антоненку М.Г., Гладкову О.І., Частнику С.П. (архітектори Н.Галкіна, В.Очаківський) споруджено на острові Березань на місці їх розстрілу. П.П. Шмідт – лейтенант Чорноморського флоту, один з керівників Севастопольського повстання 1905 р. Курган Слави (південна околиця м. Нової Одеси) Пам’ятник створено за допомогою природного ландшафту. Серед степового простору височіє курган (висота 25 м) – символічна могила воїнів, що загинули у Велику Вітчизняну війну в боях за визволення м. Нова Одеса. Вінчає пагорб монументальна фігура воїна (висота 11 м.). Пам’ятник відкрито у 1975 р. Меморіал на честь воїнів-визволителів (Миколаївський район, с. Ковалівка) Меморіал розташований на березі Південного Бугу в місці форсування Радянською Армією річки в ході Великої Вітчизняної війни. Пам’ятка задумана як епізод битви на Андріївсько-Ковалівському плацдармі у липні 1944 р. Відкрито меморіал у 1975 р. Меморіальний комплекс на честь героїв-десантників загону К.Ольшанського (м. Миколаїв, Парк десантників на вул. Адміральській) 112
Меморіал споруджено на честь загону десантників під командуванням К.Ф.Ольшанського, яких визволяв м. Миколаїв від фашистських загарбників у березні 1944 р. Відкрито меморіал у 1974 р. Пам’ятник адміралу С.О.Макарову (м. Миколаїв, Флотський бульвар) Споруджено на честь видатного російського флотоводця, океанографа, віцеадмірала С.О. Макарова, який народився в м. Миколаєві. Він був керівником двох навколосвітніх плавань та будівництва криголаму “Єрмак”, розробив тактику броненосного флоту. Пам’ятник відкрито у 1976 р. Пам’ятник О.В.Суворову (м. Очаків, вул. Миру, 1) Суворов О.В. (1730-1800) - російський полководець і військовий теоретик, генералісимус, кавалер всіх військових нагород Росії. Під час російсько-турецьких воїн очолювані ним війська здобули перемоги на Кінбурні (1787), на р. Римник (1789), під Ізмаїлом (1790). Учасник бою під фортецею Очаків (27.07.1788). Пам’ятник споруджено в м. Очаків біля православної церкви, відкрито 1 жовтня 1907 р. Євангельсько-лютеранська церква в ім’я Спасителя (вул. Адміральська) Освячена в 1852 р. Архітектор – К.Акройд. Ініціатор будівництва – пастор І Долл. Проект та план стверджені імператором Миколою І. В часи радянської влади – спортзал товариства “Дінамо”. Повернута громаді віруючих у 1992 р. Римо-католицька церква в ім’я Святого Йосипа (вул. Декабристів, 32) Побудована в 1894 р. Архітектор – В.О.Домбровський. Ініціатор будівництва – настоятель костьолу Нікодім Черняхович. Зачинена в 1934 р. Повернута католицькій громаді в 1991 р. Свято-Миколаївська церква (вул. Фалеєвська, 4) Діє з 1817 року. Побудована на кошти грецьких мешканців – військових купців, промисловців. Храм було зачинено в 1938-1941 рр. Після утворення Миколаївсько-Вознесенської єпархії (1992) набула статус соборної церкви. 12.2.2. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об‘єктів культурної спадщини (архітектурні пам‘ятки, пам‘ятники тощо) Серед 2987 пам’яток археології місцевого значення більше двох тисяч складають кургани. Кургани розташовані головним чином на плато, де відбувається їх розорювання до зрівняння з поверхнею. Лише на тих, що більше двох метрів заввишки, а це близько 10 % від загальної кількості, зберігаються природні ландшафти. Близько 70 % всіх курганів та стародавніх поселень розорюються, або були розарані. Частково пам’ятки археології гинуть внаслідок забудови, неузгоджених із компетентними органами відводів землі під господарську діяльність. Особливу загрозу складає будівництво Ташлицької гідроакумулюючої електростанції – в зоні впливу Олександрівського водосховища визначені 17 пам’яток археології, частина їх підтоплена внаслідок підняття рівня Олександрівського водосховища. Особливої охорони потребують розташовані тут останні автентичні ландшафти Запорозької Січі, на іншій території України вони вже затоплені. Палеолітичні 113
стоянки у пригирловій частині р. Бакшала, що складають надзвичайну цінність для світової спільноти, внаслідок створення водосховища затоплені. Берегові частини давніх стоянок, поселень та городищ страждають від підмивів грунту, берегової абразії. Найбільш інтенсивноці процеси проходять на памятках Березанського, Жовтневого та Очаківського районів. Осаннім часом античні памятки у цих районах пошкоджуються внаслідок несанкціонованих розкопок. 12.3. Туризм як фактор впливу на довкілля В Миколаївській області працюють 63 суб’єкта туристичної діяльності, які мають ліцензію на право здійснення туристичної діяльності, з них туроператорів – 10, турагентів – 63. За результатами державної статичної звітності за формою № 1-ТУР “Звіт про діяльність туристичної організації” в області спостерігається наступна динаміка розвитку туристичної галузі: Роки Назва показника 2 2 2 004 005 006 Кількість суб’єктів туристичної діяльності 43 48 63 Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн. 24,134 24,499 26,907 Платежі до бюджету, тис. грн. 2,039 1,469 3,038 Кількість обслугованих туристів, чол. 60952 53802 47269 Кількість туристів, охоплених внутрішнім 46630 42332 37635 туризмом, чол. Кількість обслугованих іноземних туристів, чол. 11883 8282 4134 Кількість екскурсантів, чол. 22686 19176 17155 Протягом 2005-2006 років управлінням з питань туризму і курортів облдержадміністрації налагоджена співпраця з суб’єктами господарювання в галузі туризму. Представники органів державної влади та туристичного бізнесу Миколаївської області спільно беруть участь у регіональних, національних та міжнародних виставках, методичних та науково-практичних семінарах, конференціях туристичного спрямування, де презентують природно-рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні можливості регіону. З метою формування та просування об’ємного туристичного продукту Миколаївської області на вітчизняний та міжнародний ринок туристичні підприємства області та управління протягом 2006 р. брали участь в 6 національних та міжнародних виставках туристичного спрямування, а саме: 1. 12-та Міжнародна туристична виставка “Україна – Подорожі та Туризм”/ UITT – 2006 (м. Київ). 2. “Крим. Курорти і туризм” (м. Ялта). 3. Третя всеукраїнська виставка-ярмарок сільського туризму “Українське село запрошує” (м. Київ). 4. Міжнародна виставка “Відпочинок - 2006” (Білорусь). 114
5. ІІІ Міжнародна Асамблея Туристичного Бізнесу (м. Одеса). 6. 13 Міжнародний туристичний салон “Україна - 2006” (м. Київ). В рамках ІІ Міжрегіонального молодіжного форуму “Якою бути Україні?” управлінням з питань туризму і курортів облдержадміністрації проведено оглядовий семінар-презентацію для професіоналів “Курортно-оздоровчі ресурси Причорномор’я”, в роботі якого взяли участь представники органів місцевого самоврядування, що відповідають за питання організації дитячого оздоровлення і санаторно-курортного лікування, спорту, голови профспілкових комітетів, керівники управлінь по роботі з персоналом підприємств і організацій, туроператори по внутрішньому туризму і організатори дитячого відпочинку. В рамках семінару презентовано природно-рекреаційні та інфраструктурні можливості Очаківського, Березанського районів, зон відпочинку «Рибаківка», «Коблеве». 25-26 лютого 2007 року в м. Очакові (оздоровчий комплекс “Жемчужина”) відбулась Перша регіональна виставка-ярмарок “Курортно-оздоровчі можливості Причорномор’я”. Організатори виставки: ТОВ “Визит Альянс”, управління з питань туризму і курортів облдержадміністрації. Основне завдання виставки – презентація курортно-оздоровчих ресурсів Причорномор’я: зон відпочинку «Очаків», «Коблево», «Рибаківка». В 2006 році управлінням з питань туризму і курортів облдержадміністрації проведено наступні заходи: 1. Міжнародний фестиваль авторської пісні “Ольвія - 2006” (12 – 13 серпня 2006 р.) на території національного історико-археологічного заповідника “Ольвія” в с. Парутине Очаківського району. Метою фестивалю є популяризація туристичного бренда “Ольвія”, привернення уваги туристів та відпочиваючих до унікального пам’ятника давньогрецької культури. В програмі фестивалю приймали участь близько 60 виконавців. Більше 3500 учасників мали можливість спостерігати за виступами бардів, творчих колективів, виставкою картин та виробів народного промислу Миколаївщини, а також за парусною регатою. 2. Відкритий чемпіонат області з техніки гірського туризму та Фестиваль бардівської пісні “Пам’яті товариша”, який пройшов 29 вересня - 1 жовтня 2006 року в м. Южноукраїнськ. Мета заходу - розвиток спортивного туризму як масового виду спорту та популяризація активного відпочинку в Миколаївській області. В чемпіонаті взяли участь команди з багатьох областей України та країн СНД. 3. Туристичний фестиваль “Шкільна весна” проведено в квітні 2006 р. в дитячому містечку “Казка” з метою сприяння фізичного, емоційного, інтелектуального, соціального та духовного розвитку дітей. 4. Змагання з туристичного орієнтування серед школярів при організаційній підтримці управління в Первомайському та Вознесенському районах. Важливим напрямком розвитку туризму в області є рекламно-інформаційна діяльність. Протягом 2006 року управлінням з питань туризму і курортів облдержадміністрації видано та розповсюджено: рекламні диски “Ольвія – 2006”, “Відпочивай активно”; туристична карта Миколаївської області; 115
буклет “Миколаївщина – територія приваблива для відпочинку”; буклети “Миколаївщина фестивальна” та “Миколаївщина гостинна”. Вагоме місце серед рекламно-інформаційної діяльності займає пропагування природно-рекреаційних можливостей Миколаївщини в національних та обласних ЗМІ. На сьогоднішній день суб’єктами туристичної діяльності пропонуються відпочиваючим та туристам екскурсії за наступними напрямками: Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія”, місто Очаків, регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”, регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”, Музей ракетних військ стратегічного призначення (с. Побужжя), Музей під відкритим небом військової техніки часів Вітчизняної війни (м. Южноукраїнськ), природний заповідник “Єланецький степ”, місто Миколаїв, місто Одеса, міста Умань, Київ, Львів та ін. Перелік тем та авторів екскурсійного продукту постійно поповнюється та знаходиться в управлінні з питань туризму та курортів облдержадміністрації. Важливою складовою ефективної інформаційної діяльності для розвитку сучасної індустрії туризму є створення туристично-інформаційних центрів. 21 лютого 2006 року відбулось відкриття центру туристичної інформації для дітей в Обласній бібліотеці для дітей ім. В. Лягіна. Метою роботи центру є глибоке ознайомлення дітей про туристичний потенціал області. Туристичноінформаційний центр працює в м. Вознесенську. З метою розвитку краєзнавства на Миколаївщині, науково-методичного забезпечення викладання краєзнавства в навчальних закладах 3 лютого 2006 року відбулось відкриття Миколаївського обласного екскурсійно-краєзнавчого клубу “Святий Миколай”. Учасниками клубу стала туристична громадськість області, студенти туристичних напрямків Миколаївських ВУЗів. Окремим питанням становлення і розвитку туристичної галузі є кадрове забезпечення і подальший розвиток системи освіти для підготовки та перепідготовки спеціалістів туристичної галузі. У Миколаївській області фахівців для сфери туризму готують такі ВУЗи: Миколаївський держаний університет ім. В.О.Сухомлинського, Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини “Україна”, Миколаївський філіал Київського національного університету культури і мистецтв, Миколаївський державний комерційний технікум. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі На державному рівні прийняті Укази президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність в галузі туризму. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки, затверджена постановою Кабінету МІністрів України від 29.04.02 р. № 583. Її основною метою є створення конкурентноспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини. Цією Програмою визначені основні заходи щодо регулювання туристичної галузі.
116
В області прийнята Програма розвитку туризму на 2002-2010 роки (нова редакція) в Миколаївській області, затверджена рішенням обласної ради від 05.03.04 № 5. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.04 № 612 затверджено Програму розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004-2010 роках. Метою Програми є розбудова туристичної інфраструктури, що дасть змогу забезпечити комфортність, ритмічність та безпеку при пересуванні за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей, зростання туристичної привабливості держави. В області прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 2.07.04 № 333-р про забезпечення виконання згаданої постанови Кабінету Міністрів України. Прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 30.06.04 № 307-р “Про забезпечення виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.04 № 298-р “Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.07.06 № 373-р затверджено план заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки з метою залучення сільських мешканців до занять цим видом туризму, на рівні області прийнято відповідне розпорядження про виконання зазначеного плану заходів. У 2004-2005 рр. на виконання вимог Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та з метою підвищення якості надання туристичних та екскурсійних послуг Держтурадміністрацією розроблено Положення “Про порядок отримання дозволу екскурсоводами / гідами-перекладачами на право надання туристичного супроводу” (наказ Держтурадміністрації від 24.09.04 № 50, зареєстрований в Мін΄юсті України від 20.10.04 за № 1344/9943). У Миколаївській області створена Акредитаційна комісія, яка видає дозволи на право здійснення туристичного супроводу у межах Миколаївської області гідамперекладачам, екскурсоводам, спортивним інструкторам, провідникам. Протягом 2006 р. видано 13 дозволів екскурсоводам, гідам-провідникам. Екскурсійна діяльність потребує структурування та упорядкування відповідно до чинного законодавства. Іншими нормативними документами, що регулюють діяльність в галузі туризму є: Закон України “Про захист прав споживачів”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію”, “Перелік продукції та послуг, що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні”, національні стандарти України ДСТУ 4269:2003 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги”, ДСТУ 4269:2003 “Послуги туристичні. Класифікація готелів”, ДСТУ 4527:2006 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення”. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки Миколаївщина володіє високим рекреаційно-туристичним потенціалом, перспективним напрямком його розвитку є екологічний туризм. 117
Екологічний туризм – це вид туризму, метою якого є пізнання заповідних об’єктів, дикої природи з нанесенням їм мінімальної шкоди. При цьому подорожі і туризм повинні підтримувати культуру та інтереси місцевих жителів. Привабливими для екологічного туризму є регіональні ландшафтні парки (РЛП) – «Кінбурнська коса», «Гранітно-степове Побужжя», «Тилігульський», «Приінгульський». Кінбурнський півострів (розташований в Очаківському районі) з 1992 р. входить до складу природно-заповідного фонду України. Півострів, який омивається водами Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки, приваблює своїми безкрайніми просторами на межі піщаного степу, лісу, моря, безкрайніх синіх озер. Широка пляжна смуга, незабудоване узбережжя, мозаїка прісних і солоних озер, можливість слухати голоси природної тиші, милуватися зоряним небом - саме ці риси виділяють Кінбурнська косу з поміж інших об’єктів. Перспективним видом туризму, окрім пляжно-купального відпочинку, є спостереження за птахами (Birds watching). На Кінбурні зустрічається близько 250 видів птахів, серед яких багато рідкісних – чапля жовта, кулик-довгоніг, пухівка, орлан-білохвіст, пелікан-рожевий. Одне із чудес РЛП «Кінбурнська коса» Покровське орхідне поле - найбільше на Нижньому Дніпрі та, взагалі, в Європі місце зростання орхідей – представників родини Зозулинцевих (Орхідних). РЛП «Гранітно-степове Побужжя» - мальовнича ділянка каньйоноподібної долини р. Південний Буг є сприятливою для розвитку багатьох видів туризму – відпочинку вихідного дня, скелелазіння, водного сплаву, пішохідного туризму та ін. Парк вздовж річки простягається від Первомайського до Вознесенського району, має відокремлені дільниці в Братському та Кривоозерському районах. Найвищий рекреаційний потенціал в межах парку мають ділянки в урочищах Гард, Лівобережжя, гирло р. В.Корабельна, Протіч, Романова балка, для яких характерні спільні риси, а саме: відносно рівнинна місцевість зручна для встановлення наметових таборів, мальовничість території, близька, але безпечна відстань до води. Кристалічні відслонення урочища Гард (біля м. Южноукраїнськ), гирлова ділянка р. В.Корабельна (скеля Ступи) використовуються для скелелазіння, занять з техніки горного туризму. Для водного туризму, сплаву цінна вся ділянка русла р. Південний Буг, по якій проходять водні маршрути II-III категорії складності, найбільш привабливими є ділянка біля греблі ГЕС в с. Мигія, урочища Протіч (Інтеграл), Гард. Для пішохідного туризму привабливою є вся територія парку. РЛП «Тилігульський» створений в 1995 р. на одному з найчистіших лиманів північно-західного Причорномор’я і розташований на межі Миколаївської та Одеської областей. Ця територія віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення, має важливе значення для збереження птахів і цілинних ділянок степу, що збереглися по схилах балок. Пляжний відпочинок в поєднанні з іншими видами рекреації – рибалкою, прогулянками на човнах, підводним полюванням є найбільш привабливими для відвідувачів парку. Для пляжного відпочинку зручними є піщані коси Червоноукраїнська, Анатоліївська, Атаманська. 118
В Новобузькому районі в долині р. Інгул 2002 р. створено регіональний ландшафтний парк «Приінгульський», який є привабливим для розвитку пляжнокупального відпочинку, пішохідного туризму. На територіях приро дно-заповідного фонду перспективними видами рекреаційно-туристичної діяльності є такі: подорожі туристичними маршрутами та екологічними стежками; організація пляжно-купального відпочинку; створення та забезпечення функціонування візит-центрів і музеївприроди; організація спостережень за птахами; аматорська та професійна фото-, відео зйомка. Організація спортивно-туристичних заходів, природоохоронних акцій є перспективними напрямками розвитку туризму. Так, наприклад, щорічно з 1994 р. в області проводиться регата, яка на сьогодні має назву – Екологічна регата ім. С.В. Шаповалова «Кубок Кінбурнської коси». Перегони проходять за маршрутом: Миколаїв – Очаків – Кінбурнська коса (Ягорлицька затока) – Миколаїв, загальною довжиною 100 морських миль. Це яскрава подія в житті м. Миколаїв, до якої залучаються учасники з інших областей України. Вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природу проявляється у витоптуванні, пошкодженні рослин, опіках ґрунту від вогнищ, розлякуванні тварин, у виносі речовин і енергії (гриби, ягоди, квіти), у занесенні органічних і неорганічних матеріалів (харчові відходи, папір, метал), нових біологічних видів. Найбільше на зміну природних комплексів впливає витоптування, яке проявляється у вигляді прямого механічного пошкодження рослин, верхнього горизонту ґрунту та у вигляді непрямого впливу – погіршення фізичних і хімічних якостей ґрунту. Співвідношення видів, що належать до різних еколого-ценотичних груп, прийнято дослідниками в якості основної міри рекреаційної дегресії природного комплексу (Казанська, Каламкарова, 1975). Вплив людини на природу також супроводжується розчисткою дерев, чагарників під розміщення наметів, заготівлею дров, засміченням та ін. Для визначення впливу рекреації на стан природи вводиться показник рекреаційного навантаження – це кількість відпочиваючих, що перебувають на одиниці площі за одиницю часу (Чижова, 1977). Цей показник вимірюється в таких одиницях як люд. год/га, люд.днів/га, або люд/га – одночасній щільності відпочиваючих. Збереженими у природному стані та сприятливими для розвитку туристичнокраєзнавчої діяльності переважно є території та об’єкти природно-заповідного фонду, які приваблюють мальовничістю ландшафтів, різноманіттям рослинного і тваринного світу. Основним лімітуючим фактором розвитку туризму і рекреації на територіях ПЗФ є пріоритетні природоохоронна, ресурсозберігаюча та відновлююча функції. Основними положеннями такої діяльності мають бути: 1. Обмеження вільного доступу до природних ядер, де сконцентровані рідкісні, зникаючі, реліктові, ендемічні види, особливо в період цвітіння «яскравих» рослин, гніздування птахів.
119
2. Проводити масові туристсько-спортивні заходи після попереднього узгодження термінів та місця їх проведення.з адміністраціями об’єктів ПЗФ. 3. Організовувати збір та вивезення сміття з території. 4. Здійснювати діяльність без перевищення рекреаційної ємності угідь. Стихійний розвиток туризму може привести до швидкої деградації природних комплексів, як наслідок, втрати привабливості для туристів. Тому рекреаційно-туристична діяльність повинна плануватися і здійснюватися відповідно до природоохоронного законодавства України.
120
13. ЕКОЛОГІЧНІ ПPОБЛЕМИ 13.1. Екомережа та біорізноманіття 13.1.1. Вплив на природні складові довкілля Розподіл земель Миколаївської області за цільовим призначенням сьогодні демонструє одне з найвищих у світі фонових антропогенних навантажень. Протягом останнього десятиріччя структура земельного фонду області суттєво не змінилась. За даними Миколаївського обласного головного управління земельних ресурсів за станом на 01.01.07 рілля становить 69,0 % території області (72,8 % площі суші), пасовища – 11,0 % (11,6 % площі суші), багаторічні насадження – 1,5 % території області, лісові землі – 4,9 %, забудовані землі – 3,95 %. За даними Миколаївського обласного головного управління земельних ресурсів сільськогосподарська освоєність території області внаслідок екстенсивного землеробства становить 83,8 %, що на 13 % більше, ніж в цілому по Україні. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, що мають складати основу територіальної структури екомережі, становлять лише 2,23 % від загальної площі області – це територій та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значень. Сучасна структура земельного фонду Миколаївщини свідчить про надзвичайно високе антропогенне навантаження на природні екосистеми, яке безумовно призвело до їх зміни. В період реформування земельних відносин землі запасу, які раніше майже не використовувалися в сільському господарстві та в результаті чого залишалися середовищем існування рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, передаються у власність та оренду. На рівні районів значні масиви земель, серед яких є цілинні балкові схили, надаються під заліснення. Зазначене впливає на втрати біотичного та ландшафтного різноманіття. З метою формування єдиної територіальної системи, яка дозволить підвищити природно-ресурсний потенціал території, зберегти ландшафтне та біотичне різноманіття, місця оселення та зростання цінних видів рослинного і тваринного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин та розповсюдження рослин на території України формується національна екологічна мережа, відповідно в області – регіональна. Орієнтовний склад земельних угідь, складових екомережі області, наводиться в таблиці 13.1.
121
Таблиця 13.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками на рівні області, тис. га Категорії землекористування землі природоохоронного призначення сіножаті та пасовища землі водного господарства (рибні ставки) землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків землі оздоровчого призначення землі рекреаційного призначення землі історикокультурного призначення ліси
1980
дані відсутні
1990
2000
2005
2006
0,7
2,23
2,23
273,1 11,0
274,3 11,3
273,42
127,4
127,3
128,59
11,0 0,1
11,3 0,2
дані відсутні
1,5
0,6
0,4
0,2
120,4
120,5
дані відсутні
3,5
121,0
Протягом 2006 р. збільшився вплив водосховищ на довкілля внаслідок підвищення рівня Олександрівського руслового водосховища на р. Південний Буг та введення в експлуатацію гідроагрегата Ташлицької ГАЕС. Внаслідок цього спочатку було затоплено 21,0 га земель природно-заповідного фонду, чим завдано шкоди природі на суму 266,7 тис грн., потім виведено земельну ділянку площею 27,7 га зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». Відведення в постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» раніше погоджених земель під створення національного природного парку «Гранітностепове Побужжя», спричинило необхідність, в перебігу погодження проекту указу Президента України щодо створення НПП, вносити зміни в проект створення НПП «Гранітно-степове Побужжя». Зазначене затягує процес створення першого в області національного природного парку. Флора і фауна є невід'ємними компонентами довкілля, від стану яких залежить розвиток галузей господарства та екологічна рівновага регіону. Для Миколаївщина, як причорноморської області, важливе значення відіграють рибні та інші водні живі ресурси. Обсяги добування риби показані у таблиці 13.2. Виходячи з особливостей обліку добування риби у головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївській області, дані приводяться для природних водойм.
122
Таблиця 13.2. Добування риби за роками, тонн
Водойм
1
19
и
9
90
2000
2002
2003
2004
2005
2006
2844,
1989,
2517
1981,
2140,5
2695,
249
394
,8
644
33
399
8 0 природ ні
дані відсутні
штучні
дані відсутні
Основними водоймами, де здійснюється вилов риби, є Тилігульський, Березанський лимани, водойми Дніпро-Бузької естуарної системи. Дані про добування риби не можна вважати показником загальної кількості рибних запасів, оскільки вони залежать головним чином від кількості працюючих рибогосподарських підприємств та наданої ними звітності. Більш детально динаміка рибного промислу охарактеризована у розділі 11 доповіді. Стан популяцій диких тварин приведений стосовно мисливських видів тварин, оскільки облік інших тварин не ведеться (табл. 13.3.).
Таблиця 13.3. Стан популяцій диких тварин за роками, особин
Тварини
1990 раз ом
1995
у т.ч. добу
раз ом
то
2000
у т.ч. добу
2006
раз
у
разо
ом
т.ч.
м
то
у т.ч. добуто
добу то
великі
181
1076
144
481
276
19
2031
75
123
(козуля,
81
99
4
кабан, олень), ос. малі (заєць, 236
271
фазан,
22213 560
323
1132
1333
852
9
18
17012 382
8842
куріпка), ос.
Спостерігається тенденція щодо зменшення чисельності мисливських видів тварин (діагр. 13.1., 13.2.). Так, порівняно з 1990 роком, чисельність мисливських видів тварин, облік яких ведеться (козуля, кабан, олень, заєць-русак, фазан, сіра куріпка) зменшилася в 1,9 рази, добування тварин – в 2,6 рази. В 1990 році відсоток добутих великих тварин від їх облікованої кількості становив 5,92 %, в 2006 р. – 3,69 %, малих тварин відповідно 9,36 % та 6,63 %.
13.1. Динаміка чисельності великих тварин, тис. ос. 20 15 10 5 0
1990 роки
1995
2000
кількість особин великих тварин (косуля, кабан, олень), ос.
2006
в т.ч. добуто
124
13.2. Динаімка чисельності малих тварин, тис. ос. 350 300 250 200 150 100 50 0
1990 роки
1995
2000
2006
кількість особин малих тварин (заєць, куріпка, фазан), тис. ос.
в т.ч. добуто
13.1.2. Сучасний стан природних складових довкілля Миколаївським обласним головним управлінням земельних ресурсів розпочато розробку Програми розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2007-2010 роки. З обгрунтовуючої частини програми випливає, що розораність сільськогосподарських угідь в розрізі районів коливається від 60 до 85 %. Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду без належних заходів щодо його охорони і відтворення як виробничого ресурсу є порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агро ландшафту, призводить до прогресуючої деградації земель, створює загрозу екологічній безпеці області. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 7,1 тис. га, площа деградованих та малопродуктивних земель становить 295,5 тис. га. Вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних земель з наступним переведенням у природні кормові угіддя та заліснення підлягає 128,8 тис. га. Значну шкоду земельним ресурсам завдає водна та вітрова ерозія. Площа відновлюваних земель наводиться у таблиці 13.4. Таблиця 13.4. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га
Складові екомережі
1990
1995
2000
2004
2005
2006*
125
захисні лісонасадження
дані
дані
відсутні
відсут
119,2
118,9
98,1
7,5
7,5
121,00
ні водоохоронні зони,
дані
дані
дані
відсутні
відсут
відсутні
ні
в т. ч. прибережні захисні смуги
дані
дані
дані
дані
відсутні
відсут
відсутні
0,4
5,541
відсутні
121,49
ні деградовані землі
дані
дані
дані
132,3
132,3
відсутні
відсут
відсутні
9
9
1,6
1,6
1,606
ні ренатуралізовані землі
дані
дані
відсутні
відсут ні
землі під консервацією
дані
дані
дані
дані
131,3
131,3
відсутні
відсут
відсутні
5
5
відсутні
ні * - інформація підготовлена за даними Миколаївського обласного головного управління земельних ресурсів. При цьому зазначено, що формами державної статистичної звітності 6-зем та 2-зем не передбачено облік водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, земель під консервацією.
За даними Південної філії інституту екології Національного екологічного центру України в межах Миколаївщини зареєстровано близько 60 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, 27 видів – до Європейського Червоного списку та 18 видів – до Світового Червоного списку. Слід зазначити, що до Червоної книги України не занесено 15 видів рослин, які потрапили до міжнародних охоронних списків. Крім того, близько 50 представників флори потребують регіональної охорони. Затверджений у 1990 р. Миколаївською обласною радою перелік регіональної охорони не переглядався вже 16 років.
126
Кількість видів флори і фауни, яким загрожує небезпека, представлена у таблиці 13.5. Слід зазначити, що систематичні дослідження проводяться лише щодо судинних рослин, плазунів та земноводних. Інші дані приведені на основі Червоної книги України, визначників тощо. Для їх уточнення необхідно проведення спеціальних досліджень.
Таблиця 13.5. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека
Назва виду
Кількість видів
Види, яким загрожує небезпека 1990
2000
2005
200 6
Тваринний світ хребетні ссавці
понад 500
147
147
147
147
близько 100 (з
33
33
33
33
кажанами під час перельотів) птахи
близько 300
73
73
73
73
плазуни
11
10
10
10
10
земноводні
11
6
6
6
6
риби
близько 100
24
24
24
24
круглороті
1
1
1
1
1
152
152
152
152
299
299
299
299
безхребетні
понад 100 тис. видів (з Найпростішими)
разом:
понад 100 тис. видів
Рослинний світ
127
судинні рослини
понад 1600
125
125
125
125
1
1
1
1
120
120
120
120
голонасінні
1
покритонасінні
Близько 1600
папоротеподібні
11
3
3
3
3
плауноподібні
1
1
1
1
1
мохоподібні
дані відсутні
1
1
1
1
лишайники
понад 72
8
8
8
8
гриби
дані відсутні
9
9
9
9
разом:
понад 1700
143
143
143
143
У Миколаївській області 1901 р. створено зоопарк, який на сьогодні є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Миколаївській зоопарк є членом Євро-Азіатської Асоціації Зоопарків і Акваріумів та має репутацію одного з найкращих в Україні. За період з 1990 р. загальна кількість тварин у зоопарку збільшилася на 1278 видів, або в 1,7 рази (табл.13.6).
Таблиця 13.6. Охорона біорізноманіття в Миколаївському зоопарку за роками
ща,
(місце
ом
га
знаходженн
рік
безхре-бет ні
я,
заснування)
Раз в т.. ч. рідкісні хребетні
ки
риби
.
зоопарку
Кількість видів тварин і популяцій
земноводні
п
Пло
плазуни
.
Ро
птахи
з
Назва
ссавці
№
128
1
Миколаївськ
3
5
.
ий зоопарк,
6
2
4
5/
9/
пл..
19
8/ 23,0
Леонтовича,
90
1
1,
0
1
м. Миколаїв,
5
9
3
6
9
9
1
5 20
2/
4/
18,1 00
6
8
1
1901 року
2
188 3/
60/
1/ 1
заснований
86
11
370 0
8 2/
13
274
51
70/
1
/1
6
0
05
1
2
84
9/
8/
5/
1 3
0
1 8
0
0
4
6
5
9
?/69
12
2/ 1
6/
1/
447/ 101
369
1
20
0/
1/
19,3 03
1
1
1
1
0
3
4
8
4
1
218 50/
3/
5 4
9
90
449/ 104
367
0
1
20
9/
0
3
3/
2/
7/
19,3 04
14
1
1
1
0
2
8
3
284
16
40/
/1
4
9 04
8/
495/ 104
372
5
129
4
6 1
3 20
9/
7
1
2
8/
8/
3
8
7/
18,5 05
18 2
1
0
0
7
1
4
6
3
5
14
55/
/1
6
17
314
472
1/
/
376
96
316
392
4/
/
389
97
7
1
20
8/ 1 0
2
5/
7/
3
8
8/
18,5 06
17 3
1 0
43
16
/1
3/8
25 7
7
4
13.1.3. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля Основними структурними елементи екомережі є ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. В області до природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Гранітно-степове Побужжя”, “Кінбурнська коса”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника,та інші, до природних ядер місцевого значення –існуючі та перспективні території природно-заповідного фонду, що можуть відігравати роль ядер екомережі. Згідно із Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 рр.” фахівцями Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України розроблено схему формування екомережі. Виділено природне ядро біосферного значення, що отримало назву Бузько-Степового. Найбільша довжина цього особливого регіону складає близько 110 км, ширина – 52 км. Підставами для його виділення є велика щільність елементів екомережі (понад 25 % території), геологічна будова (виходи прадавніх кристалічних порід) та особливості історії розвитку (територія розвивалась в континентальному режимі з часів протерозойської ери та є однією з найдавніших ділянок суходолу Євразії); унікальні природні та історичні ландшафти; понад 200 археологічних пам’яток, серед яких 32 мають світове 130
значення; унікальна біота (високий ендемізм, наявність реліктів, близько 200 видів рослин, тварин, грибів та лишайників, які знаходяться під особливою охороною). Центральним елементом Бузько-Степового ядра біосферного значення є регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Гранітно-степове Побужжя” (площа 7,3 тис. га) на базі якого передбачено створити національний природний парк. У межах Миколаївської області розташована частина ДніпровськоСиваського природного ядра біосферного значення, а саме природне ядро європейського значення РЛП “Кінбурнська коса” площею понад 17,8 тис. га разом з ділянками Чорноморського біосферного заповідника (“Волижин Ліс”, “Острови Довгий та Круглий”). Унікальність цього об’єкту перш за все зумовлена особливістю фізико-географічного положення в зоні контакту і, відповідно, взаємодії геосистем Чорного моря, Дніпровсько-Бузького лиману та суходолу. Коса та острови є молодими акумулятивними утвореннями, де спостерігаються інтенсивні геодинамічні процеси. Особливості геоморфологічних, кліматичних, гідрологічних та ґрунтових умов зумовили значне біотичне та ландшафтне різноманіття території. На підвищених формах рельєфу сформувались піщані степи, які є домінуючими в регіоні. Досить великі площі понижень і перезволожених ділянок займають болота, солончаки та засолені луки. У пониженнях піщаних арен зустрічаються широколистяні гайки. Територія відзначається багатими фауністичними комплексами. Природним ядром загальнодержавного значення визначений єдиний на Правобережжі Україні степовий природний заповідник “Єланецький степ”, розташований біля південної межі Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції. Більшу частину території заповідника займає розгалужена яружно-балкова система, лише невеликі ділянки по околицях займають привододільні схили та вододіли. Рослинність заповідника представлена справжніми степами (pізнотpавно-типчаково-ковиловим, типчаково-ковиловим та його кам’янистими різновидами), лучними степами, деревно-чагарниковими заростями. Це найбільший масив цілинного степу в Північно-Західному Пpичоpномоp’ї, який добре зберігся і є найбільш репрезентативним зональним об’єктом природно-заповідного фонду у Миколаївській області. Природним ядром загальнодержавного значення визначено також територію РЛП “Тилігульський” (8,9 тис. га), що займає східне узбережжя Тилігульського лиману та його акваторію у межах області. У парку добре збереглися природні геосистеми привододільних, балкових та долинних схилів, вододілів, узбережжя з типчаково-ковиловими степами, петрофітно-степовими та деревно-чагарниковими угрупованнями, а також фрагментами лучно-солончакових і літоральних фітоценозів. На території заповідного об’єкту зростає багато західнопричорноморських і причорноморських ендемічних видів. Варто додати, що акваторія та узбережжя Тилігульського лиману у межах Миколаївської та Одеської адміністративних областей мають також статус водно-болотного угіддя міжнародного значення загальною площею 26 тис. га. Природним ядром загальнодержавного рівня є “Христофорівські плавні” (1,3 тис. га) у долині р. Інгул, територія якого пропонується для створення водноболотного угіддя міжнародного значення. Особливістю цього об’єкту є його 131
азональний характер, пов’язаний з геоморфологічними та гідрологічними умовами регіону. Тут сформувались геосистеми заплав та плавнів з унікальними флористичними та фауністичними комплексами. Згідно зі схемою національної екомережі територією Миколаївської області проходять чотири екокоридори: широтні – Степовий та Приморсько-Степовий та меридіональні – Бузький і Дніпровський. Три з них мають національне значення, Приморсько-Степовий – міжнародне. По притокам великих річок різних порядків проходять екологічні коридори місцевого значення. Динаміку кількості та площі об’єктів природно-заповідного фонду наведено у таблиці 13.7.
Таблиця 13.7. Динаміка кількості та площі об’єктів природно-заповідного фонду Категорія
Кількість
Площа, тис. га
Площа територій
об’єкту
суворої заповідності
ПЗФ
Біосферні
19
19
20
20
19
19
20
20
19
19
20
20
90
95
00
06
90
95
00
06
90
95
00
06
1
1
1
1
2,
2,
2,
2,
2,
2,
2,
2,
74
74
74
74
74
74
74
74
-
-
1,
1,
1,
1,
67
67
67
67
заповідники Природні
-
-
1
1
заповідники Національні
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1
1
1
1
1,
1,
1,
1,
-
-
-
-
78
78
78
78
3,
3,
3,
3,
-
-
-
-
32
43
65
65
0,
0,
0,
0,
-
-
-
-
природні парки Заказники
Заповідні
12
13
13
13
урочища Пам’ятки
1
1
1
1
132
природи Ботанічні
1
1
1
1
сади,
01
01
01
01
0,
0,
0,
0,
02
02
02
02
-
-
-
-
-
-
-
-
зоопарки, дендрологгічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. Об’єкти
83
ПЗФ
10
11
12
10
39
42
47
6
9
0
,4
,0
,8
,1
0
9
7
7
місцевого значення
В результаті ліквідації колгоспів дрібні об’єкти, що не мають адміністрації (головним чином заказники та пам’ятки природи), опинились у нових власників та користувачів землі. З метою забезпечення їх збереження заплановано проведення інвентаризації природно-заповідного фонду, розробку землевпорядної документації. На території області розташовано два водно-болотних угіддя (ВБУ) міжнародного значення, що є обов’язковими структурними елементами національної та Пан-європейської екомережі (табл. 13.8.). Таблиця 13.8. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками
Назва ВБУ
1990(УРСР)
1995
2005
Ягорлицька затока
-
10600 га
10600 га
Тилігульській
-
9600 га
9600 га
лиман
133
В області розташована частина водно-болотного угіддя міжнародного значення (ВБУ) “Ягорлицька затока” площею 10600 га, з них 2538 га – Чорноморський біосферний заповідник, 4992 га – буферна зона Чорноморського біосферного заповідника, 3070 га – РЛП “Кінбурнська коса”. Суходільна частина ВБУ є місцем зростання 5 видів судинних рослин родини Зозулинцеві (Орхідні). Їх популяції є унікальними за своєю рясністю та видовим складом. Головну загрозу збереженню біотичного різноманіття території становить господарська діяльність, стихійний розвиток туризму, забудова, можливість надання ділянок у приватну власність для ведення сільського господарства. На межі Одеської та Миколаївської областей розташоване ВБУ “Тилігульський лиман”. Його площа в межах Миколаївщини становить 9600 га, з яких 8195 га знаходиться в межах РЛП “Тилігульський”. Одним з найбільш цінних природних ресурсів в межах ВБУ “Тилігульський лиман” є водні живі ресурси. Так, Тилігульський лиман є місцем регулярного перебування значної частини популяції ендемічного виду - судака морського, який занесений до Червоної книги України. Лиман також є місцем існування унікального реліктового Понто-Каспійського комплексу безхребетних тварин. Динаміка видів флори і фауни Миколаївської області, що знаходяться під охороною, відображає загальні світові та державні тенденції щодо затвердження списків особливої охорони. Так, у 1981 та 1985 роках під охороною знаходились лише ті види флори, що були включені до Червоної книги України видання 1980 р. У 1991 р. цей список був поповнений завдяки укладанню Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. У Миколаївській області відзначено 25 таких видів. У 1993 р., після затвердження нової редакції Червоної книги України, загальна кількість видів судинних рослин під охороною (разом з видами Європейського Червоного списку) склала 63 види. До цієї цифри не включені види, що відносяться до Регіонального червоного списку. Слід зазначити, що спеціальні дослідження щодо визначення переліків видів, які знаходяться під особливою охороною, систематично проводяться лише для судинних рослин, амфібій та рептилій. Тому приведені у таблиці 13.9 дані базуються на відборі видів, що характерні для Степової зони України. Відомості потребують уточнення. Таблиця 13.9. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками
Наз
1
1
1
1
1
1
1
2
2
2
2
2
2
ва
9
9
9
9
9
9
9
0
0
0
0
0
0
8
8
9
9
9
9
9
0
0
0
0
0
0
1
5
1
3
6
7
9
0
1
2
4
5
6
134
Фло
2
2
4
6
6
6
6
6
6
6
6
6
6
ра
3
3
8
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
Фау
-
-
-
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
4
4
4
4
4
4
4
4
4
4
9
9
9
9
9
9
9
9
9
9
на
У табл. 13.10 приведені види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій. Слід зазначити, що у другому (іі) додатку Бернської конвенції (види, які підлягають особливій охороні) знаходяться 190 видів птахів, що спостерігались на території Миколаївської області. Повний перелік цих видів у табл.13.10 не приведений, вказані лише види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та Боннської конвенції. Види тварин, що вказані у третьому додатку (ііі) Бернської конвенції, у табл.13.10 не приведені через їх значну кількість.
2. Характеристика основних екологічних проблем регіону Одними з найгостріших екологічних проблем області області є: 1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд. Однією із головних причин такого становища є те , що очисні споруди та каналізаційні мережі у більшості побудовані 30-40 років тому, вони морально та фізично застаріли, не відповідають сучасним вимогам, знаходяться в аварійному стані. Так МКП „Миколаївводоканал” працює з перевантаженням очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман. У аварійному стані знаходяться каналізаційні мережі, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації, багато колекторів потребують негайної заміни. 2. Протягом року державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області проводився контроль за додержанням природоохоронного законодавства при добудові об’єктів Ташлицької ГАЕС. В перебігу перевірок було встановлено ряд порушень. Матеріали передано до органів прокуратури та до суду, які на цей час знаходяться в стадії розгляду. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області прийнято участь у роботі державної комісії по прийняттю до експлуатації об’єктів Пускового комплексу Ташлицької ГАЕС. На сьогодні прийнято в експлуатацію 1-й гідроагрегат. 135
3. Відсутність встановлених в натурі меж більшості об’єктів природнозаповідного фонду, низька забезпеченість заповідними територіями (в 2 рази нижче за середньостатистичну по Україні). Зважаючи на високу розораність сільськогосподарських угідь, необхідно в найближчий час здійснити заповідання більшості природних осередків. Суттєвими проблемами є: недостатнє фінансування робіт зі встановлення меж об’єктів ПЗФ; необхідність проведення інвентаризації природно-заповідного фонду; З 2004 р. розпочато роботи з інвентаризації ПЗФ, яку проведено на території, що становить 37 % від площі області, необхідним є її завершення. В 2006 р. площа ПЗФ зменшилася на 27,7 га після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.06 № 841 „Про надання земельних ділянок у постійне користування” та відповідного рішення Миколаївської обласної ради від 06.07.06 № 10 „Про виключення земельних ділянок”, яким виведено зі складу регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” ділянку площею 27,7 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища. 4. Утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, яких на сьогодні накопичено 768,5 т. Утилізація непридатних пестицидів за межами області потребує значних коштів, яких в обласному цільовому фонді охорони навколишнього природного середовища недостатньо. Існує необхідність додаткового фінансування з державного фонду ОНПС. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області листом від 27.03.06 №10/397 до Мінприроди було направлено Запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронного заходу "Знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин" в 2007 році на суму 2500,0 тис. грн. проектом Розподілу видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища передбачені такі заходи : - „Утилізація непридатних пестицидів накопичених на території області за її межами” з обсягом фінансування 600тис.грн. - "Розробка обласної програми Поводження з токсичними відходами" – 60,0 тис.грн. 5. Деградація екосистеми р. Інгулець внаслідок скидання високомінералізованих вод з накопичувачів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Спостерігається значне перевантаження концентрацій хлоридів, завислих речовин, заліза, металів – міді, цинку, нікелю, показників групи азоту. Щорічно гірничорудними підприємствами Кривбасу здійснюється скид високомінералізованих шахтних вод в р. Інгулець. Інтенсивне забруднення р. Інгулець впливає на якість води в підземних водоносних горизонтах Снігурівського району Миколаївської області, де мешкає 53 тис. населення, та на якість вод у Жовтневому водосховищі, що є одним з джерел господарсько-питного водопостачання м. Миколаєва. Жодного разу, починаючи з 1999 року, не були враховані пропозиції та зауваження області до проектів регламентів скиду шахтних вод в р. Інгулець. У 136
2006 році облдержадміністрацією взагалі було відхилено від погодження проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання зворотних вод у річку Інгулець» та «Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2006-2007 р.р.». Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.96 №1168 «Про заходи поліпшення водогосподарської ситуації на гірничорудних підприємствах Кривбасу» передбачала виконання ряду заходів, але заплановане систематично не виконується. Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування збитків, що завдвються водним ресурсам та зрошуваним грунтам.
137
14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Протягом 2006 року інспекторськими підрозділами Державної екологічної інспекції було проведено 3839 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, господарствами, установами різних форм власності, у тому числі: по охороні водних ресурсів – 507, атмосферного повітря – 2227, земельних ресурсів – 163, надр – 237, поводження з відходами – 547, рослинного світу – лісокористувачів - 62, тваринного світу – 53, рибних ресурсів – 18, об’єктів ПЗФ - 14. Доглянуто 265 плавзасобів закордонного та каботажного плавання на відповідність вимогам МАРПОЛ-73/78. Велика кількість перевірок проводилась разом із органами прокуратури, МВС, органів ДАІ, СЕС та облдержрибінспекції. Під час проведення перевірок та інших природоохоронних заходів було виявлено 1467 правопорушень. За порушення вимог екологічної безпеки до адміністративної відповідальності притягнуто 1351 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 103,184 тис. грн., з них стягнуто 87,032 тис. грн., що складає 84 %. До органів попереднього слідства було передано 14 справ для притягнення порушників до кримінальної відповідальності. За нанесення шкоди природному середовищу пред’явлено позовів на суму 1343,495 тис. грн., з них стягнуто 756,282 тис. грн. (табл. 14.1). Всього в 2006 році за різні протиправні дії та функціонування без необхідної дозвільної документації було тимчасово призупинено діяльність 78 об’єктів виробничого призначення, що на 5 більше ніж у 2005 році. Таблиця 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. №№ п.п. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.
Назва заходу Обстежено об’єктів В т. ч. комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол. / грн.) Накладено адміністративних стягнень, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень при призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування
Рік 2005
2006
1572 222 4240 1399 1401 1243
997 191 3839 1467 997 1351
91,032
103,184
72,271 164 / 7 043 433 105 / 389 574 73 -
87,032 177 \ 1 343 495 96 \ 756 282 78 -
-
-
-
-
138
№№ п.п. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.
Назва заходу - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
Рік 2005
2006
-
-
14
14
13
14
У 2006 році було посилено контроль за дотриманням законодавства по охороні поверхневих водних ресурсів, усього було здійснено 507 перевірок, за результатами яких застосовано 73 адмінстягнення на суму 5 896 грн. Пред’явлено позовів на суму 220,259 тис. грн., з них стягнуто на користь держави 204,728 тис. грн. Тимчасово, до часу усунення виявлених недоліків, призупинена виробнича діяльність 14 суб’єктів господарювання, що можуть спричинити негативний вплив на стан поверхневих водних ресурсів. Значна увага була приділена контролю за дотриманням норм та правил з охорони атмосферного повітря, всього було здійснено 2227 таких перевірок. При проведенні операції „Чисте повітря” спільно з підрозділами ДАІ було обстежено 7483 одиниці автотранспорту. За порушення природоохоронних вимог та наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до адміністративної відповідальності було притягнуто 287 посадових осіб та громадянина на суму штрафів 16,017 грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 27 суб’єктів господарювання, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. У порівнянні з 2005 роком кількість притягнутих до адміністративної відповідальності дещо зросла. За звітний період перевірено 163 землекористувача земель сільськогосподарського та промислового призначення по дотриманню правил використання земельних ресурсів, за різні порушення накладено штрафів на 67 осіб на загальну суму 7 944 грн. За забруднення земельних ресурсів отруто – та агрохімікатами, нечистотами, нафтопродуктами тощо, пред’явлено 2 позови на загальну суму 53, 79 тис. грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 9 суб’єктів господарювання до часу усунення недоліків, які можуть спричинити забруднення земельних ресурсів. За порушення законодавства щодо використання надр, в тому числі, і підземних водних ресурсів, підприємствам і організаціям області оформлено 71 претензійно-позовний матеріал на загальну суму 230, 756 тис. грн., до адміністративної відповідальності притягнуто 268 посадових осіб. Загальна сума штрафів склала 26, 309 тис. грн. Порушено 2 кримінальні справи по фактах незаконного видобування корисних копалин, по однієї справі винних вже фактично притягнуто до кримінальної відповідальності. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 14 підприємств, які здійснювали видобування корисних копалин без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. 139
На предмет дотримання чинного законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами перевірено 547 підприємств та об’єктів господарської діяльності. За порушення вимог Закону України „Про відходи” накладено штраф на 399 посадових осіб і громадян на суму 30, 463 тис. грн., пред’явлено позовів на суму 382, 972 тис. грн., 2 справи передано до правоохоронних органів. Порушено 2 кримінальні справи по фактах несанкціонованого розміщення відходів та забруднення ними земельних ресурсів. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 26 підприємств, які здійснювали розміщення відходів без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. Виявлено 377 несанкціонованих звалищ сміття, завдяки прийнятим інспекторським заходам ліквідовано 230 сміттєзвалищ. Здійснено 62 перевірки використання рослинного світу лісокористувачами, до адміністративної відповідальності притягнуто 133 особи на загальну суму штрафів 10 400 грн., пред’явлено позовів на суму 266,353 тис. грн., 7 справ передано до правоохоронних органів, по всіх вже порушено кримінальні справи. Держуправлінням вживаються заходи по забезпеченню належного збереження та відтворення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, регіональних ландшафтних парків, пам’яток природи. Здійснено 14 перевірок зазначених об’єктів, пред’явлено позовів на загальну суму 182 507 грн., порушено 2 кримінальні справи по фактах завдання шкоди об’єктам ПЗФ. Табл.14.2. Державний контроль за дотриманням законодавства на об’єктах ПЗФ. №№ п.п. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.
Назва заходу Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол/грн.) Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
Рік 2004 15 1 15 1 / 60
2005 40 9 40 7
1 / 20000 1 / 20000 1 6
6 / 510 2 /592100 5
-
8
-
3
-
3
За звітний період інспекційними підрозділами спільно з іншими контролюючими органами проведені операції „Первоцвіт”, „Нерест”, „Чисте повітря”, „Новорічна ялинка”, «Зелений паросток майбутнього», «День довкілля», «Тиша в угіддях», «День Землі», «Україна без сміття». Проведені перевірки із заготівлі лікувальної сировини, кар’єрів, перевірки дотримання
140
природоохоронного законодавства на об’єктах Міноборони, на підприємствах, що займаються заготівлею відходів чорних та кольорових металів. Результативність роботи екологічної інспекції визначається такими показниками: Сума накладених штрафів на одного інспектора – 3 439,5 грн. Сума стягнутих штрафів на одного інспектора – 2 901 грн. Сума пред’явлених позовів на одного інспектора – 44 783,2 грн. Сума відшкодованих за позовами на 1 інспектора – 25 209,4 грн. Відсоток суми стягнутих штрафів від накладених – 84 % Можливо зробити висновок, що основні показники інспекційної діяльності екологічної інспекції держуправління знаходяться на рівні середніх по Україні.
141
15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. В загальній структурі джерел фінансування загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм важливу роль відіграють державний, обласний та місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища (далі фонди). Формування фондів здійснюється за рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища, а також грошових стягнень за збитки, завдані державі понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля. У 2006 р. до фондів надійшло 15506,83 тис. грн. (що 2 рази більше ніж у 2005 р.) з яких 10079,44 тис. грн. (65 %) надійшло до державного фонду, 3876,71 тис. грн. (25 %) – до обласного фонду, 1550,68 тис. грн. (10 %) – до місцевих фондів.
Таблиця 15.1. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн
Обіг коштів 1 2 3 4 5
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
Рік 2004 629,700 3326,028 2226,389 1729,300 56,3
2005 1729,300 3838,4 4164,9 1402,8 74,8
2006 1402,8 3876,71 3665,108 1614,402 69,4
Таблиця 15.1. Надходження та використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, тис. грн.
Обіг коштів 1 2 3 4 5
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
Рік 2004 482,700 1330,411 Дані відсутні
2005 1031,600 1535,4 Дані відсутні
2006 Дані відсутні 1550,68 Дані відсутні
48,2 % всіх зборів за забруднення довкілля сплачено суб’єктами підприємницької діяльності, зареєстрованими в Жовтневому районі (основна частка припадає на МГЗ), 29,4 % - в м. Миколаєві, 5,7 % - м. Южноукраїнськ, 2,2 % - м. Первомайськ. Всього фінансування природоохоронних заходів у 2006 році в області використано 14464,747 тис. грн., що на рівні 2005 року (13972,3 тис. грн..), у т. ч. 142
за рахунок Державного фонду ОНПС 1950,0 тис. грн.(у 2005р. з державного фонду кошти не виділялись), обласного фонду ОНПС – 3665,1 тис. грн. (2005 р. – 4164,9 тис. грн..), Миколаївського міського фонду ОНПС – 698,5 тис. грн. (2005р. – 449,6 тис. грн.), субвенції з Державного бюджету місцевим – 4391,9 тис. грн. (2005р. – 1708,0 тис. грн.., 3459,433 тис. грн. коштів, передбачених на добудову Ташлицької ГАЕС та 299,8 тис. грн. інших коштів.
Діаграма 15.1. Розподіл коштів за видами природоохоронної діяльності. 86%
0,3%
8%
4%
1,4%
охорона водних ресурсів
раціональне використання відходів
запобігання деградації природних ландшафтів
збереження природно-зповідного фонду
ропаганда екологічних знань, освіта громадян
Охорона водного басейну – запобігання забрудненню водойм господарськопобутовими стоками, виконання першочергових заходів на об’єктах водопровідноканалізаційного господарства – використано 12422,07 тис. грн. – 85,88% всіх коштів (в т.ч. 1950,0 тис. грн. з державного фонду ОНПС, 2588,369 тис. грн. з обласного фонду ОНПС, 73,771 тис. грн. з міського фонду ОНПС, 4391,907 тис. грн. субвенції з Державного бюджету місцевим, 3459,433 з коштів, передбачених на добудову Ташлицької ГАЕС та 299,8 тис. грн. інших коштів). Одними із особливо небезпечних для екосистеми водних ресурсів є точкові джерела забруднення від підприємств комунально-побутового господарства, розташованих у прибережній смузі. Щорічно, понад 70% бюджетних видатків природоохоронного спрямування використовується на здійснення заходів щодо припинення та запобігання забруднення водоймищ та зменшення антропогенного навантаження на їх екосистеми.
143
Протягом 2006 року у регіоні здійснювалися природоохоронні заходи на 25 об’єктах житлово – комунального господарства, з них по 3 об’єктах виконання робіт передбачено загальнодержавними програмами, а саме: 1. Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв. Виконання реконструкції передбачено Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів Загальна вартість робіт після проведення 2006 року коригування проектно-кошторисної документації складає 9 458,003 тис. грн. У 2006 році для здійснення природоохоронного заходу щодо "Будівництва 4-го вторинного відстійника" в рамках виконання заходу "Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв” з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках бюджетної програми "Очистка стічних вод" виділено 1950,000 тис. грн. За станом на 01.01.2007 р., 100% профінансованих коштів освоєно. Крім цього, у 2006 році для реалізації робіт щодо "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв” за рахунок коштів, передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС (розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 22.03.2006 року №90-р), профінансовано 1312,000 тис. грн. За звітний період освоєно 747,400 тис. грн. та виконано коригування проектно-кошторисної документації, загальнобудівельні роботи по відстійнику і розподільній чаші. Фінансування заходу "Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" відбувалось і за рахунок коштів МКП "Миколаївводоканал". За звітний період підприємством освоєно 299,8 тис. грн. та виконано ремонт каналізаційного вторинного відстійника №1. Враховуючи вищенаведене, загальна сума видатків з початку реалізації на здійснення "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв” складає 7965,600 тис. грн., з них 2479,300 тис. грн. кошти державного фонду охорони навколишнього природного середовища. На початок 2007 року ступінь готовності об’єкту 84,2%. 2. Реконструкція та розширення Варварівських каналізаційних очисних споруд, м. Миколаїв. Виконання природоохоронного заходу передбачено Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Відповідно до проектно-кошторисної документації відкоригованої 2005 року, загальна вартість робіт складає 5 242,0 тис. грн. Звітного року за рахунок коштів місцевого бюджету профінансовано 692,24 тис. грн. З початку реалізації заходу виконано 15,5% робіт та прокладено 1,5 км напірних каналізаційних мереж. 3. Реконструкція та розширення господарчої каналізації, м. Снігурівка. Реалізація будівництва передбачена Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної. Загальна вартість згідно з проектно – кошторисною документацією складає 9 225,235 тис. грн. Станом на 01.01.07, виконано 82,3% запланованого обсягу робіт; загальна сума асигнувань складає 7 595,743 тис. грн., з яких 1 200,0 тис. грн. видатки державного 144
фонду ОНПС. 2006 року фінансування заходу відбувалось за рахунок обласного цільового фонду ОНПС, виконавцем освоєно 453,543 тис. грн. та влаштовано дорожній корит - 698 м2, гідроізоляцію стінових панелей - 134,7 м2 та крівлі - 351 м2. Виконано вертикальне планування території - 940 м2, дорожнє покриття - 510 м2. Прокладено 350 м кабелю, 330 м трубопроводу з п/е труб d=200 мм. Здійснено земляні роботи - 641 м3. Також, для забезпечення захисту водних ресурсів та поліпшення якості питної води у містах і селах Миколаївської області звітного року виконувалися 22 природоохоронні заходи передбачені регіональними програмами. Загальна сума освоєних у 2006 році коштів складає 8 205,316 тис. грн., з яких: 2 134,826 тис. грн. видатки обласного цільового фонду охорони навколишнього середовища (далі обласний фонд ОНПС); 3 575,267 тис. грн. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (далі субвенція); 2 495,223 тис. грн. фінансування за рахунок коштів, передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС (далі кошти на добудову Ташлицької ГАЕС). Природоохоронні заходи здійснювалась у населених пунктах області, а саме: 1. м. Баштанка: Будівництво каналізаційних очисних споруд – протягом минулого року освоєно 480,343 тис. грн.., з яких 199,372 тис. грн.. кошти обласного фонду ОНПС та 280,971 тис. грн. субвенція. Укладено 230 п.м. а/ц труб d=200 м. Посаджено 6 770 шт. комишу. Виконано під’їздну дорогу - 7,2 тис.м2 2. смт Березнігувате: Розробка проектно-кошторисної документації та реконструкція очисних споруд і мереж каналізації – у 2006 році обласним фондом ОНПС заплановано фінансування у розмірі 220,000 тис. грн., з них освоєно 219,833 тис. грн. (99,9%). Укладено 2 680 п.м. а/ц труб d=150 мм, Змонтовано 2 насосних апаратів на КНС-1 та 1 насосний апарат на КНС-2. 3. м. Очаків: Реконструкція каналізаційної системи – з 150,000 тис. грн. передбачених обласним фондом ОНПС освоєно 98,6%, що складає 147,882 тис. грн.. Виконавцем розроблено ПКД, виконано роботи щодо укладки трубопроводу та прочищення каналізаційного колектору - 1,7 км, відремонтовано залізобетонні колодязі із заміною запірної арматури. 4. м. Первомайськ: Очисні споруди водопроводу та каналізації (в тому числі будівництво каналізаційного напірного колектора з каналізаційною насосною станцією у ІІІ частині) – 2006 року загальна сума освоєних видатків склала 1118,875 тис. грн. (94,2% від передбачених), з яких 179,021 тис. грн.. кошти обласного фонду ОНПС та 939,854 тис. грн. фінансування за рахунок коштів на добудову Ташлицької ГАЕС. Протягом року завершено благоустрій з пісчаногравійної суміші та виконано роботи по влаштуванню КІП і автоматики електрообладнання, заземлення 50*50*5 мм, технологічного обладнання, вентиляції, теплового вузла, тепломеханічної частини. Об’єкт введено в експлуатацію. 5. с. Баратівка Новобузького району: Реконструкція очисних споруд Баратівського психоневрологічного інтернату – за рахунок коштів обласного фонду 145
ОНПС побудовано будівлю фільтрів і насосну станцію, виконано огорожу, проведено водовідлив ділянки очисних та закуплено обладнання. Сума освоєних видатків склала 601,700 тис. грн. 6. с. Лугове Березанського району: Розробка проектно-кошторисної документації та реконструкція очисних споруд каналізації – з 60,000 тис. грн. запланованих для фінансування робіт 100% коштів освоєно та розроблено ПКД. Асигнування проводилось за рахунок обласного фонду ОНПС. 7. м. Первомайськ: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Гвардійцев Родимцева, 59 – 2006 року виконавцем освоєно 67,122 тис. грн., що складає 30,5% від запланованих видатків обласного фонду ОНПС. 8. смт Березнігувате: Будівництво каналізаційного колектора від райлікарні до СБО населеного пункту – минулого року для реалізації природоохоронного заходу з обласного фонду ОНПС виділено 256,000 тис. грн.. Виконавцем освоєно 255,990 тис. грн.. 9. с. Кам’янка Очаківського району: Реконструкція каналізаційних споруд – 2006 року фінансування реконструкції об’єкту проводилось за рахунок коштів обласного фонду ОНПС. Освоєно 327,719 тис. грн. та прокладено каналізаційний напірний колектор, довжиною 600п.м. Виконано заміну 2 насосів та прочищення мережі по населеному пункту довжиною 3км. 10. смт Доманівка: Будівництво очисних споруд каналізації – протягом 2006 року проведено коригування проектно – кошторисної документації, фінансування робіт реалізовувалось за кошти передбачені на добудову Ташлицької ГАЕС, виконавцем освоєно 58,156 тис. грн.. 11. м. Первомайськ: Будівництво локальних очисних споруд інфекційного відділення Первомайської районної лікарні – минулого року роботи велись по КНС. Було проведено електромережі ЛЕП - 10,04 кв та закуплено СБОВ. Обсяг видатків склав 163,988 тис. грн., фінансування відбулось за рахунок коштів передбачених на добудову Ташлицької ГАЕС. 12. м. Нова Одеса: Реконструкція очисних споруд каналізації – загальна вартість заходу складає 2643,118 тис. грн. 2006 року з 856,300 тис. грн. передбачених в рамках коштів на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС виконавцем освоєно 714,685 тис. грн. та виконано роботи по будівництву будівлі для станції очищення води та фільтрів. Змонтовано установку СПБО. Здійснено електромонтажні роботи. Побудовано ілові майданчики. 13. с. Себине: Реконструкція каналізаційної мережі – для реалізації природоохоронного заходу використано 125,802 тис. грн., з 130,000 тис. грн.. запланованих у 2006 році. Фінансування робіт здійснювалось за рахунок коштів передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС. 14. м. Вознесенськ: Реконструкція каналізаційного колектора через річку Мертвовод – 2006 року виконано прокладку колектору d=400 мм та довжиною 200 п.м. На даний час, 52,8% робіт від запланованих проектно – кошторисною документацією реалізовано. Розмір видатків у звітному році склав 492,738 тис. грн. Фінансування робіт здійснювалось за рахунок коштів передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС. 146
15. селище Полігон Жовтневого району: Реконструкція каналізаційної системи, із застосуванням біоінженерних споруд – за рахунок субвенції на виконання робіт профінансовано 497,894 тис. грн. (98,5% від запланованих). 16. с. Коблеве Березанського району: Капітальний ремонт колектору очисних споруд – за рахунок субвенції на виконання робіт профінансовано 120,100 тис. грн., всі виділені кошти освоєно. 17. смт Березнегувате: Капітальний ремонт каналізаційного колектору та очисних споруд – субвенцією державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення капітального ремонту об’єктів житлово – комунального господарства виділено 100,000 тис. грн., з них 99,981 тис. грн.. освоєно. 18. м. Первомайськ: Реконструкція самопливного каналізаційного колектору по вул. Кам'яномостівській – за рахунок субвенції на виконання робіт профінансовано 80,000 тис. грн., 100% видатків освоєно. 19. м. Миколаїв: Реконструкція насосної станція каналізації № 5 – 2006 року за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам виділено 1900,000 тис. грн., фактично освоєно 1899,625 тис. грн. 20. м. Очаків: Капітальний ремонт каналізаційної системи – з 350,000 тис. грн.. передбачених субвенцією у 2006 році виконавцем освоєно 349,996 тис. грн. 21. м. Вознесенськ: Реконструкція водопровідної, каналізаційної мережі та каналізаційної насосної станції – запланований обсяг фінансування у 2006 році складає 246,700 тис. грн., 100% коштів профінансовано і освоєно. Видатки здійснювались за рахунок субвенції. Для здійснення робіт направлених на поновлення гідрологічного зв’язку 2006 року з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища передбачено фінансування природоохоронного заходу щодо "Експертизи проектно-кошторисної документації на спорудження водовідного каналу між Солоним озером та Чорним морем". Було передбачено 110,0 тис. грн., з них освоєно 76,187 тис. грн. За рахунок коштів Миколаївського міського фонду проведено заходи для зариблення природних водойм з метою відтворення ресурсів тваринного світу та очищення води (10,0 тис. грн.) та проектні роботи щодо вирівнювання рельєфу дна р. Південний Буг в районі парку Перемоги. Охорона атмосферного повітря – заходи виконувались за власні кошти підприємств, з запланованих 6990,434 тис. грн. фактично профінансовано 10332,879 тис. грн., виконано 22 природоохоронних заходи: ВАТ “Юг цемент” - Установка на цементному млину №4 нових рукавних фільтрів (5349.9 тис. грн.). Здійснення цього заходу пов’язано з зменшенням викиду цементного пилу в атмосферне повітря; - Аспірація поста навантаження цементу (1241 тис. грн.). Пов’язано з зменшенням викиду цементного пилу в атмосферне повітря; - Заміна циклонів на обертових печах №№ 1,2 (119.7 тис. грн.). Пов’язано з зменшенням викиду цементного пилу в атмосферне повітря; ЗАТ “Дружба” - Заміна горілок котлів ДКВР 2,5/13 з ГМГ –2 на Г-1 (2шт.) ( 6 тис. грн.). Зменшення викидів на 15%. 147
МКП “Миколаївводоканал”:- Проведення заміни систем опалення (483 тис. грн.). Зменшення викидів в атмосферне повітря. ТОВ СП “Нібулон”: - Реконструкція та розширення існуючої аспіраційної системи (1172.7 тис. грн.). Здійснення заходу пов’язано з зменшенням викидів зернового пилу в атмосферне повітря; - Облаштування критого складу Баштанської філії (1026.2 тис. грн.). Зменшенням викидів зернового пилу в атмосферне повітря. ДП ”БОС” ЗАТ “Возко” - Реконструкція системи опалювання приміщень з ліквідацією котельні на вугіллі (переведення на електропалюванне) ( 47 тис. грн.). Зниження вибросів в атмосферне повітря вуглеводу, сірчаного ангідриду, двоокисі азоту на 100%. ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” - Створення та використання полупромислової ділянки по випробовуванню методів пилоподавлення на шламосховище №1 (27 тис. грн.); - Рекультивація шламосховища №1 Робочій проект ( 300 тис. грн.). Зменшення викидів в атмосферне повітря; - Встановлення та випробовування акустичних систем (горнів) для електрофільтрів печей ділянки кальцинації ( 87,12 тис. грн.); - Заміна пиловловлюючого обладнання (60.095 тис. грн.). ДП “Миколаївський морській торговельний порт” - Зміна конструкцій існуючих побутових печей і котелень порту та перехід на більш безпечні для навколишнього природного середовища види палива (з дизельного на газ) (1,7 тис. грн.). ДП НВКГ “Зоря-Машпроект” - Заміна циклонів (4шт) и воздуховодів вентиляції полірувальних відділів цеху №85 (44,826 тис. грн.). Зменшення викидів забруднюючих речовин в повітря 0,2 тн /рік.; - Установка додаткових циклонів та фільтрів на вентсистеми ( 139,19 тис. грн.). Зменшення викидів забруднюючих речовин в повітря 0,4 тн/рік.; - Установка циклона та фільтрувальної камери в вентсистеми цех №90 ( 19,388 тис. грн.). Зменшення викидів забруднюючих речовин в повітря 0,5 тн/рік.; - Заміна циклонів вентсистеми шліфувальних станків цех №10 (10 тис. грн.). Зменшення викидів забруднюючих речовин в повітря; - Установка 2-го ступеня очистки вентвикидів від дробеструйних барабанів та камер (50 тис. грн.). Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. ТОВ "Екотранс" - Нейтралізація пароповітряної суміші від жаровень та пресів (120 тис. грн.). Зменшення викидів органічних сполук на 85%; - Аспірація повітря від шелушільно-сепараторного обладнання ( 16 тис. грн.); - Заміна фільтрів на лінії охолодження жмиху ( 12,06 тис. грн). Зменшення викидів пилу в повітря на 15%.
148
Раціональне використання відходів – заходи, спрямовані на зменшення рівня забруднення промисловими, в т.ч. токсичними та господарсько-побутовими відходами, всього у 2006 році за цим напрямком освоєно 203,9 тис. грн.. Розподілом видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році, затвердженим Розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 27.02.06р. №42-р передбачено фінансування заходу "Розробка обласної Програми поводження з токсичними відходами" в розмірі 58,0 тис. грн. У 2006 році кошти не освоювались. За рахунок коштів Миколаївського міського фонду проведено "Розробку спеціального розділу "Оцінка впливу на навколишнє середовище" та проведення паспортизації полігону ТПВ в м. Миколаєві для реконструкції полігону (174,0 тис. грн..) та розроблено реєстр власника промислових відходів Миколаєва (29,9 тис. грн.). Запобігання деградації та виснаженню грунтів під впливом надмірної експлуатації та проявів ерозії. В 2006 році на фінансування цих заходів було використано 626,748 тис. грн. з обласного фонду ОНПС. Виконувались заходи: - ліквідаційний тампонаж безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин на території області. Проведено ліквідаційний тампонаж 21 свердловини в Баштанському, Доманівському, Вознесенському, Веселинівському та Новоодеському районах (210,0 тис. грн.). З початку реалізації заходу затампоновано 48 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин в Жовтневому, Новоодеському, Снігурівському, Миколаївському, Баштанському, Березанському, Доманівському, Вознесенському, Веселинівському та Очаківському районах, освоєно 478,013 тис. грн. з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; - проектування гідротехнічних споруд водообмінного каналу між озерами Бієнкових плавнів та Дніпро-Бузьким лиманом. Розроблено Проект гідротехнічних споруд водообмінного каналу між озерами Бієнкових плавнів та Дніпро-Бузьким лиманом; - захист від підтопленя територій, с. Богемка Врадіївського району. Освоєно 124,4 тис. грн; - експертиза проектно-кошторисної документації та роботи з берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі. Освоєно 288,268 тис. грн.; - експертиза проекту берегоукріплення в Корабельному районі м. Миколаєва. освоєно 4,08 тис. грн.. Запобігання деградації природних ландшафтів та збіднення біорізноманіття. В 2006 році на фінансування заходів, спрямованих на запобігання деградації природних ландшафтів та збіднення біорізноманіття було використано 1165,938 тис. грн. Виконувались заходи: - розробка проектів створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Встановлювались водоохоронні зони уздовж р. Інгул (130,0 тис. грн.); - будівництво кордонів, створення наукової лабораторії в РЛП "Граітностепове Побужжя" (49,81 тис. грн.); 149
- винесення в натуру меж регіональних ландшафтних парків (25,762 тис. грн.); - розробка проектів створення вооохронних зон та прибережно-захисних смуг (130,0 тис. грн.); - матеріально-технічне забезпечення діяльності РЛП: "Гранітно-степове Побужжя", "Кінбурнська Коса", "Тілігульський" (157,727 тис. грн.); - озеленення об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст (604,668 тис. грн.); - інвентаризація об’єктів природно-заповідного фонду (15,0 тис. грн.); - інвентаризація земельних ділянок парків, скверів, ділянок зелених насаджень (15,771 тис. грн.); - розробка інформаційного роліку щодо боротьби з карантинними бур’янами (0,2 тис. грн.); Освіта – заходи, спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти впроваджуються з метою забезпечення можливості відстоювати право людини жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробут і виконувати обов’язок захищати і покращати навколишнє середовище на благо нинішнього та прийдешніх поколінь. У 2006 році на заходи цього напрямку освоєно 46,091 тис. грн.. Згідно з діючим природоохоронним законодавством в області діє система справляння платежів за природокористування. Так, в 2005 році збори за природокористування склали 85155,7 тис. грн., в т. ч.: плата за спеціальне використання водних ресурсів – 8504,2 тис. грн.; плата за спеціальне користування надрами – 4473,9 тис. грн.; збір за геологорозвідувальні роботи – 804,2 тис. грн.; плата за землю – 71369,2 тис. грн. плата за використання інших природних ресурсів – 4,2 тис. грн..
150
Діаграма 15.2. Структува податків за використання природних ресурсів.
60000 40000
2006 2005
20000 плата за землю
плата за спеціальне використання водних ресурсів
збір за геологорозвідувальні роботи
2004 рік
0
плата за спеціальне користування надрами
тис. грн.
80000
За 2006 рік було розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по 443 проектам, що на 26,9 % більше в порівнянні з тим же періодом 2005 року, з них проектної документації на об’єкти, яки відносяться до «Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою КМ України від 27.07.95р. №554 – 215. Повернуто на доопрацювання або надано негативних висновків державної екологічної експертизи – по 138 проектам (31,2 % від загальної кількості проектів). Загальні результати по державній екологічній експертизі наведені в таблиці. Таблиця 15.4. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № п/п
Виконана робота
Кількість
Позитивно оцінено
Негативно оцінено
% відхилених
1.
Загалом проведено експертиз
443
305
138
31,2
1.1
З них: - у рамках комплексної державної експертизи
181
78
103
66,1
1.2
- самостійно
262
227
35
13,4
2.
Оцінено передпроектної документації (ТЕО, ТЕР інвестицій, ескізних проектів)
1
1
-
100,0
347
289
58
16,7
3.
Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих документів)
151
4.
4.1
Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів
2364
2290
74
0,03
- у тому числі під промислове будівництво (промислові об’єкти)
749
714
35
4,67
За останні роки кількість об’єктів, що потрапляє на державну екологічну експертизу постійно зростає. Робота експертів-екологів поступово ускладнюється через збільшення кількості проектування значних об’єктів, проведення екологічної експертизи яких потребує знання технології виробництва та аналітичного прогнозування впливу на довкілля в майбутньому. Оцінка таких проектів проводиться з залученням спеціалістів різних сфер діяльності. Так у 2005 році було проведено експертиз з залученням на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду проектних матеріалів та підготовки відповідних пропозицій (на підставі п.4 ст.37 Закону «Про екологічну експертизу») по 14 проектам. Значно збільшився обсяг проектних матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок під розташування об’єктів. У 2006 році було розглянуто вказаних матеріалів по 2364 об’єктам, у 2005 році - 1755, що на 15,3 % більше. Проведено обстеження об’єктів і розгляд документації, надано експертних висновків для отримання ліцензій на роботу з металобрухтом – за 2005 рік – 15 од., 2006 рік - 33 од., що свідчить про збільшення обсягу робіт у 2,2 рази. Проаналізовано матеріалів по розгляду планів розвитку гірничих робіт на 7ми об’єктах; розроблено екологічних карт на отримання ліцензії на геологічне дослідження та розробку родовищ корисних копалин – 16 од., що більше у 2,6 рази в порівнянні з 2005 роком (6 од.). Прийнято участь в роботі комісії при введені в експлуатацію об’єктів – 40, на 53,8 % більше в порівнянні з 2005 роком. Розглянуто звернень депутатів – 3, скарг та звернень громадян різного рівня – 20. За дорученням Мінприроди України підготовлено пакет документів для винесення на сесію Обласної ради для узгодження питання продажу з аукціону спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою видобування по 2-м родовищам корисних копалин. За поточний рік відділом екологічної експертизи проведено 2 перевірки правильності визначення фактичних обсягів забруднення довкілля та нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до “Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, затвердженого ПКМУ від 01.03.99р. №303. Ведеться контроль за станом та обсягом виконання будівельних робіт на ТГАЕС та рівнем води в Олександрівському водосховищі та щоквартально надається інформація до Мінприроди України. На виконання доручення Мінприроди України відділом підготовлено зміни до реєстру експертів та реєстру контрагентів державної екологічної експертизи. 152
Перелік найзначніших об’єктів, що отримали позитивну оцінку: Р/п «Спорудження водовідвідного каналу між Солоним озером та Чорним морем»; 2. Р/п «Виробництво по переробці зношених автопокришок». 1.
Перелік найзначніших об’єктів, що отримали негативну оцінку: Р/п «Будівництво установки повного біологічного очищення господарськопобутових стоків типу «BIOTAL» продуктивністю 50 м3/добу на Кінбурнській косі, Очаківського району Миколаївської області»; 2. ТЕО «Технічне переоснащення цементних силосів №№1-2»; 3. Р/п Будівництво моста через р. Бакшала на автомобільній дорозі КПП «Тимкове»- Балта-Первомайськ-Доманівка-Олександрівка, Миколаївська область». 1.
Таблиця 15.2. Стан будівництва природоохоронних об‘єктів Вид діяльності
Рік 2002 план
Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів тис. грн
факт.
9968
2003 %
план
факт.
10227
2005 %
план
факт.
%
155332
153
16. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ. Регіональна екологічна політика спрямована на поєднання загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. На території Миколаївської області впроваджуються заходи, що передбачені 3 загальнодержавними та національними програмами: 1.“Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України”; В контексті виконання законодавства про екологічну мережу розроблено проект Миколаївської обласної програми розвитку екомережі на 2007-2015 рр., яка знаходиться в стадії узгодження. Протягом 2002-2003 рр. на замовлення державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області на виконання заходів Обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки проводилися роботи за темою “Формування національної екологічної мережі Миколаївської області, розробка відповідної програми”. Виконавець – Південна філія інституту екології Національного екологічного центру України. Дослідження проводилися за такими напрямками: 1. Визначення сучасного стану територій та об’єктів Миколаївської області, що підлягають особливій охороні. 2. Обґрунтування принципів та критеріїв виділення територій – складових екологічної мережі. 3. Основні природні ядра та коридори. 4. Механізми розбудови екологічної мережі області. 5. План заходів щодо розбудови екологічної мережі Миколаївської області на період до 2015 р. В рамках договору визначено основні структурні елементи екомережі області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітностепове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та ін., до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природно-заповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер екомережі. По території області проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні - Бузький, Дніпровський коридори. По притокам різних порядків великих річок (Південний Буг, Дніпро) проходять коридори місцевого значення. Виконано інформаційне наповнення геоінформаційної системи ГІС „Екомережа” в програмі MapInfo на основі електронної топографічної карти області 1:200000. Окремим шаром нанесено структурні елементи екомережі, як полігони або точкові об’єкти.
154
2.“Національною програмою оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води”; В межах програми в області здійснюється "Реконструкція та розширення господарчої каналізації, м. Снігурівка". Загальна вартість об’єкту, відповідно проектно-кошторисної документації складає 9225,235 тис. грн. На даний час, виконано 82,3% передбачених робіт, сума профінансованих коштів 7595,743 тис. грн. 2006 за рахунок видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища розроблено проект водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на р. Інгул. Довжина водоохоронної зони (лівий та правий берег) 20 км. Також, у регіоні постійно ведеться робота зі створення водоохоронних лісових насаджень, за даними ДЛО “Миколаївліс”, за період з 2001 по 2006 рік створено 1023 га водоохоронних лісових насаджень. 3. “Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів”. У Миколаївській області Програмою передбачено виконання 8 невідкладних капіталомістких природоохоронних заходів, а саме: Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв; загальна вартість робіт після проведення 2006 року коригування проектно-кошторисної документації складає 9 458,003 тис. грн. З початку реалізації до 2006 року включно освоєно 7 965,60 тис. грн. (ступінь готовності складає 84,2%), з яких 2479,300 тис. грн. профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Реконструкція та розширення потужностей головної насосної станції, м. Миколаїв; Захід розпочато у 1995 році, необхідний обсяг фінансування згідно проектно – кошторисної документації – 3 365,7 тис. грн. В рамках програми з 2001 по 2006 роки з державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 270,0 тис. грн. З початку реалізації заходу виконано 33% від загального об’єму робіт. Будівництво каналізаційної насосної станції №5а, м. Миколаїв; Для введення в експлуатацію зазначеної каналізаційної насосної станції необхідно 11 845,8 тис. грн. Природоохоронний захід розпочато у 1992 році, станом на 01.01.07 виконано 13% від запланованого будівництва. За період реалізації програми (2001–2005 рр.) кошти з бюджету не надходили. Реконструкція напірних колекторів каналізаційних очисних споруд, м. Миколаїв; Загальна вартість реконструкції 9 000 тис. грн. Фактично виконано 11% природоохоронного заходу, обсяг видатків складає 982,0 тис. грн., 100% з яких профінансовано і освоєно у 2004 році. Реконструкція скидного колектора від каналізаційних очисних споруд до узрізу води, м. Миколаїв (І пусковий комплекс); Вартість робіт з реконструкції скидного колектору складає 1 080,4 тис. грн. У 2001 році введено в експлуатацію 5,06 км. Реконструкція глибоководного випуску скидного колектора від міських очисних споруд каналізації до узрізу р. Південний Буг, м. Миколаїв (І черга). Згідно проектно - кошторисній документації на виконання заходу потрібно залучення 6 155
205,2 тис. грн. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у 2003 затверджено асигнування у розмірі 380,0 тис. грн. Фактично освоєно всі виділені кошти та виконано 6% від всіх запланованих робіт з реконструкції глибоководного випуску скидного колектора. Реконструкція та розширення Варварівських каналізаційних очисних споруд, м. Миколаїв; Сума необхідних видатків для введення в дію очисних споруд 5 242,0 тис. грн. За рахунок місцевих бюджетів профінансовано 810,740 тис. грн. (з них у 2006 році за рахунок субвенції державного бюджету місцевим бюджетам 692,240 тис. грн.), що складає 15 % від запланованих робіт. Реконструкція та розширення очисних споруд каналізації в смт Березанка; З початку виконання робіт освоєно 1061,64 тис. грн., з яких 494,00 тис. грн. профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (понад 46% усіх видатків). Термін реалізації заходу, за умови відповідного фінансування, заплановано на 2010 рік. На даний час виконано 23,7% запланованого об’єму робіт. У зв’язку з відсутністю фінансування природоохоронний захід у 2005 році не виконувався Крім цього, з початку реалізації Програми в області за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища виконано: 6 некапіталомістких природоохоронних заходи загальна вартість яких складає 84,9 тис. грн., 3 заходи щодо укріплення берегів Чорного моря та лиманів. Загальна сума видатків склала 465,224 тис. грн. З яких 288,268 асигнування 2006 року.
156
17. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ Наукові дослідження в галузі екології є невід’ємною частиною у діяльності Миколаївських технічних й гуманітарних вищих навчальних закладів, об’єктів природно-заповідного фонду, обласного й міського еколого-натуралістичних центрів, громадських організацій. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області здійснює організаційну підтримку багатьох наукових заходів, за поданням держуправління відбувається фінансування наукових досліджень. В Національному університеті кораблебудування ім. адм. Макарова (НУК) на замовлення Міністерства освіти та науки України в 2006 році з проблем вирішення екологічної безпеки Миколаївського регіону виконано наступні роботи: - „Методи і засоби синтезу інтелектуальних систем для оптимізації вантажопотоків та процесів керування морськими транспортними комплексами”, науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Кондратенко Ю.П.. Отримані результати – створено системи моніторингу управління прийняття рішень у конфліктних та не передбачуваних надзвичайних ситуаціях для оптимізації вантажопотоків та процесів керування морськими транспортними комплексами. - „Теоретичні основи створення та ефективного застосування підводних роботизованих комплексів (ПРК) для дослідження та освоєння АзовоЧорноморського басейну. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Блінцов В.С. Отримано результати – проекти галузевої та державної програм створення ПРК для Українських екологічних відомств та підприємств. - „Розробка теорії низькоімесійного горіння в гібридних паливоспалюючих пристроях суднової та стаціонарної енергетики”. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Романовський Г.Ф. Отримано результат – рекомендації по вдосконаленню екологічних показників сучасних українських газотурбінних двигунів згідно нових екологічних міжнародних вимог. - „Розробка теоретичних основ концепції суднової тригенерації” Науковий керівник академік АХ , д.т.н., професор Радченко М.І. Отримано результати – розроблено напрями зменшення забруднення навколишнього середовища за рахунок утилізації вторинних ресурсів. - „Енергозбереження на основі інтенсифікації струминної утилізації та очищення газових викидів енергетичних установок”. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Рижков С.С. Отримано результати – відпрацьовано напрями зниження забруднення навколишнього середовища та ресурсозбереження на основі розробок методів інтенсифікації масопереносу в процесах очистки та утилізації викидів. - „Розробка матеріалів плавучості підводної техніки на основі моделювання їх пошкоджуваності в умовах експлуатації”. Науковий керівник к.т.н., професор Бурдун Є.Т. Отримані результати – створення екологічно чистих матеріалів подвійного призначення для забезпечення плавучості та шумопоглинання. - „Експериментальні дослідження характеристик моделей та устаткування для отримання альтернативного палива в системах автономного енергопостачання”. Науковий керівник к.т.н., доцент Ткач М.Р.. Замовник – 157
Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ. Отримані результати – моделі обладнання для переробки полімерної сировини в альтернативне паливо для об’єкту „Укриття”. - „Виготовлення технічних оболонок з тканини з поліуретановим покриттям”. Науковий керівник Міронов О.Г. Отримані результати – бонові загородження для запобігання забруднення нафтопродуктами акваторії Миколаївської області. На кафедрі екології та Науково-дослідному інституті проблем екології та енергозбереження НУК підготовлено до захисту дисертацію аспірантки Маркіної Л. М."Створення екологічно безпечного технологічного процесу та устаткування для переробки методом багатоконтурного циркуляційного піролізу", науковий керівник академік, д.т.н., професор Рижков С.С.. Дисертація подана до захисту на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 екологічна безпека. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці екологічно безпечного і безвідходного технологічного процесу переробки органічних побутових відходів на основі багатоконтурного циркуляційного піролізу, створені установки для утилізації різних сумішей відходів із одержанням на виході рідкого продукту, піролізного газу та пірокарбону, які можна застосовувати для здійснення самого процесу і як альтернативне паливо, розробці рекомендації з проектування та виготовлення одиничних і модульних установок, які працюють із використанням запропонованого технологічного процесу для сумісної термічної переробки сухих твердих побутових, відсортованих від вологих харчових і неорганічних відходів, та схожих з побутовими промислових органічних відходів. Ефективність установок підтверджена натурними і стендовими випробуваннями, а також промисловою експлуатацією. Технічний рівень установок відповідає кращим світовим зразкам і підтверджений шістьма патентами України на винахід. У 2006 році підготовлено та захищені дев’ять магістерських робіт зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”. Еколого-натуралістичні центри є місцем проведення дослідницької і наукової діяльності школярів. На базі обласного еколого-натуралістичного центру продовжувала діяльність Мала академія наук, у рамках якої школярі отримають додаткові природничі знання, беруть участь у республіканських та міжнародних олімпіадах з цих дисциплін. З 20 по 27 червня 2006 року Миколаївським обласним екологонатуралістичним Центром учнівської молоді проведено експедицію до природного заповідника «Єланецький степ». Метою експедиції було отримання навичок дослідження рослинних угруповань на прикладі флори Єланецького заповідника; вивчення популяції полоза чотирисмугового; дослідження орнітофауни заповідника; метеорологічні спостереження. Результатом експедиції є науководослідницька робота «Збереження різноманіття вужоподібної фауни Миколаївської області». У серпні 2006 року проведено щорічний польовий практикум у РЛП «Приінгульський». Під час проведення навчально-польового практикуму учні 158
працювали за розділами міжнародної екологічної програми GLOВE «Наземний покрив» і «Гідрологія» над темою «Дослідження типів наземного покриву на трьох пробних ділянках, закладених на території регіонального ландшафтного парку «Приінгульський». В рамках Малої академії наук протягом 2006-2007 року учні працювали над науково-дослідницькими роботами екологічного спрямування на теми: «Комплексне вивчення поведінки важких металів в ланці «наземні екосистеми – прибережні та водні екосистеми»; «Адвентивна фракція синантропної флори природного заповідника «Єланецький степ»; «Динаміка забруднення Cs-137 ґрунтів сільськогосподарського призначення Миколаївської області після аварії на ЧАЕС»; «Вирішення екологічних проблем за допомогою хімічних технологій»; «Дослідження природних вод Доманівського району»; «Сучасний стан популяції ендеміка пісків Нижнього Побужжя – волошки білоперлистої»; «Визначення стану питної води селища Ольшанського»; «Вплив господарської діяльності людини на ріст, розвиток та нагромадження важких металів в організмах мідій»; «Збереження різноманіття вужоподібних фауни Миколаївської області»; «Результати модельних досліджень характеру переходу важких металів у тест-культуру (Lepidium sativus)» та інш. У 2006 році Південною академією підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України надано пропозиції на конкурс екологічних інновацій Миколаївської області з очистки стічних вод, в якому академія виборола перше місце та отримала патент. У даний час академія проводить підготовку дослідницько – проваджувальних робіт з покращання системи очистки стічних вод підприємства “Возко”. В 2006 році на замовлення виконкому Миколаївської міської ради за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища Південно-Східним науковим центром НАН України (м. Харків) проведені дослідження впливу полігону твердих побутових відходів м. Миколаєва на навколишнє середовище. За результатами досліджень складено паспорт полігону та розроблений розділ Оцінка впливу на навколишнє середовище полігону з метою його реконструкції. Науково-дослідним та конструкторсько технологічним інститутом міського господарства проведені дослідження морфологічного та фракційного складу ТПВ, визначені обсяги їх накопичення, розроблено ТЕО сміттєпереробного комплексу для м. Миколаєва з метою розробки схеми санітарного очищення міста. Основні науково-технічні роботи в галузі охорони довкілля виконуються в рамках Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр. За рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, за ініціативою держуправління Південною філією інституту екології Національного екологічного центру України проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Березнегуватського району. Встановлено, що загальна площа, зайнята об’єктами ПЗФ становить 268,01 г, або 0,2 % від площі району. За результатами досліджень 159
запропоновано створити 4 нові об’єкти ПЗФ – ландшафтні заказники „Калузький”, „Березнегуватський”, „Тетянівський” та регіональний ландшафтний парк „Вісунсько-Інгулецький”. Після надання заповідного статусу запропонованим територіям загальна площа природно-заповідного фонду району становитиме 5209,61 га, або 4,0 % від площі району. Перспективи збільшення показника заповіданості - в 20 разів. Розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж регіонального ландшафтного парку “Приінгульський”. Об’єкт розташований на ділянці долини р. Інгул в межах Новобузького району. Полігоном для наукових досліджень на Миколаївщині у минулому році були об’єкти природно-заповідного фонду, які мають дирекції. У кожному з них ведеться літопис природи, проводяться відео- і фотозйомки цікавих природних об’єктів і явищ. Їх працівники, крім власної наукової діяльності, надають організаційну і технічну допомогу при проведенні наукових досліджень вченими наукових закладів з різних регіонів України. У 2006 році на території РЛП “Кінбурнська коса” продовжено роботу з Азово - Чорноморською орнітологічною станцією по програмі Регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ). З метою збереження місцевих популяцій водно – болотяних та рідкісних видів птахів проведено обліки в «Бієнкових плавнях», за результатами яких підготовлено обґрунтування щодо необхідності перенесення термінів полювання. Наукова робота проводилась згідно затвердженої «Програми науково – дослідної роботи РЛП «Кінбурнська коса» та складалася з інвентаризації та моніторингу стану біорізноманіття, досліджень екології хребетних тварин. Зібрано дані щодо видового складу та чисельності рідкісних видів тварин та рослин. Дирекцією парку прийнято участь в обліку червоноволої казарки та акції “Птах року”, що проводились Товариством охорони птахів України. Протягом 2006 року фахівцями РЛП “Гранітно–степове Побужжя” і спеціалістами інших установ проводились наукові дослідження, як на території парку, так і в межах регіону, а саме: - проведено інвентаризація рідкісних видів рослин: на підготовчому етапі першого і другого під етапів на основі аналізу літературних джерел і результатів інвентаризаційних досліджень сформовано попередній базовий список видів рослин РЛП «Гранітно – степове Побужжя», занесених до Червоної книги України, який налічує 28 видів судинних рослин. - проведено геоботанічні дослідження. Протягом вегетаційного періоду були описані рослинні угруповання у різних частинах території парку за участю рідкісних та типових видів рослин. - також продовжувалась інвентаризація рослин. У 2006 році гербарій поповнено 56 гербарними листами, протягом року проводилося визначення рослин. - проведено польові дослідження по виявленню локалітетів, з’ясуванню сучасного екологічного стану екотопів та оцінці основних параметрів популяцій
160
гвоздики бузької. Складено план дій щодо поліпшення збереження виду гвоздика бузька. У РЛП «Тилігульський» проведено традиційні обліки зимуючих птахів та продовжено вивчення гніздового орнітокомплексу Тилігульського лиману. Виявлено новий зимуючий вид – лебідь малий. Започатковано створення наукової бібліотеки, фото - та відео архіву парку.
161
18. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ Формальна екологічна освіта у Миколаївській області здійснюється у шкільних курсах “Наш край”, “Біологія рослин”, “Біологія тварин”, “Біологія людини”, “Загальна біологія” та “Основи екологічних знань” і спеціалізованих курсах у вищих навчальних закладах з екології за навчальними планами, затвердженими Міністерством науки й освіти України. Багато миколаївських науковців беруть участь у розробці підручників, навчальних та методичних матеріалів. З метою формування в учнівської молоді екологічного світогляду до планів виховної роботи учбових закладів включено проведення тематичних годин з питань ощадливого використання водних ресурсів: “Дорогоцінний дар природи – вода”, “Водні ресурси України та їх використання”, “Про роль і значення води в історії стародавніх цивілізацій”, “Про екологічну освіту у слов’ян” та інше. Для активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого ставлення до природи рідного краю в закладах освіти проводяться тижні екологічної освіти, День довкілля, День землі, запроваджено святкування Дня води, в рамках яких проходять екологічні конкурси по обстеженню та збору банку даних про стан прибережних смуг річок, водойм, джерел, струмків: “Прибережні смуги”, “До чистих джерел”, виставки – конкурси дитячих фоторобіт, малюнків, плакатів: “Жива вода”, “Річки мого дитинства”, “Світ навколо нас”, “Екологія крізь каплю води” та інші. Інформування громадськості з питань стану довкілля, державної політики у галузі охорони природи було у 2006 році важливим напрямком роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Інформування населення здійснювалося через друковані та електронні місцеві й загальнонаціональні засоби масової інформації. На протязі року систематично проводилась робота з оприлюднення через ЗМІ інформації про роботу держуправління, його інспекційних підрозділів, стану довкілля Миколаївщини, екологічних проблем регіону, заходів, спрямованих на збереження біологічного та ландшафтного розмаїття. З метою забезпечення інформування та освіти громадян з природоохоронних питань. В 2006 році керівництвом та фахівцями держуправління здійснено 23 виступи на регіональному телебаченні та 10 виступів на обласному радіо, підготовлено та надруковано 40 статей в пресі, проведено 3 прес – конференції. На протязі 2006 року фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області проведено 34 просвітницьких захода. З метою поширення та розповсюдження інформації про стан навколишнього природного середовища на території області держуправлінням протягом 2006 року було надано зацікавленій громадськості та організаціям 30 примірників Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Миколаївській області в електронному вигляді та 340 буклетів у друкованому вигляді.
162
На ІX Міжнародній виставці – ярмарку “Екологія – 2006”, яка відбулася 3-6 квітня 2006 року в м. Києві Миколаївська область була представлена Держуправлінням ОНПС в Миколаївській області та трьома провідними підприємствами, а саме: ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, ЗАТ “Возко”. За участь у виставці-ярмарку держуправління ОНПС в Миколаївській області та підприємства нагороджено почесними дипломами. Для забезпечення безпосередньої участі громадськості Миколаївщини у прийнятті рішень, що впливають на довкілля, громадські організації регіону об’єднані у громадські ради. У 2006 році продовжувала діяльність Громадська рада при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (16 організацій). В 2006 році на кафедрі екології НУК підготовлено зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища” - 9 магістрів, 42 спеціаліста та 29 бакалаврів очної та заочної форми навчання. На кафедрі екології зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища” в 2006 навчалось більше 200 студентів на очній та заочній формах. Термі підготовки бакалавра – 4 роки, спеціаліста та магістра – 1 рік для бакалаврів екології. Для усіх спеціальностей університету – більше 1800 студентів в 2006 році викладався курс „Основи екології” в обсязі 36 годин. В Національному університеті кораблебудування працює Екологічна студентська асоціація Миколаївської області (ЕСАМО). Вона об’єднає студентів, аспірантів, докторантів, викладачів, науковців, пов’язаних з для вирішення екологічних проблем регіону, сприяння формуванню екологічних програм, створення і вдосконалення наукоємних екологічних компютерізованих технологій, екологічно чистих суден майбутнього, охорони навколишнього середовища та інш. До складу ЕСАМО входять більше 300 членів, основу яких складають студенти та випускники спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» кафедри екології Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Члени ЕСАМО на протязі 2006 року приймали активну участь в вирішенні актуальних екологічних питань регіону, пов’язаних з розробкою методів переробки побутових відходів та їх складування, вивчення забруднення повітря автотранспортними засобами, очисткою повітря від шкідливих забруднень, впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту, екологічною просвітою населення, а також функціонування регіональних ландшафтних парків – «Гранітно степове Побужжя», «Кінбурнська коса», озелененням Миколаєва,тощо. В 2006 році кафедрою екології та природокористування Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили підготовлено 22 магістра екології та 22 бакалавра. Силами викладачів та студентів був створений екологічний клуб «Студентська екоініціатива», який реалізував за останні 2 роки низку проектів: «Конкурс на краще фотороботу про мешканців Миколаївського зоопарку», «Посвята в студенти – екологи», «Прибирання парку», підготував низку друкованих матеріалів (сценарії екологічних спектаклів, розробки екологічних ігор, конкурсів, що планується видати окремою збіркою для практиків екологічної освіти. 163
Неформальна екологічна освіта, освіта для сталого розвитку, екологічне просвітництво здійснюється у різних формах об’єктами природно-заповідного фонду, навчальними закладами, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Миколаївським міськвиконкомом, громадськими організаціями. Позашкільні освітньо-виховні заклади пропонують більш різноманітні форми екологічної освіти та виховання, ніж у загальноосвітній школі. Навчання в них має більш прикладний, натуралістичний (біологічний) характер. У Миколаєві цю роботу виконують обласний та міський екологонатуралістичні центри. Обласним еколого-натуралістичним Центром учнівської молоді проводиться систематична робота по екологічній освіті школярів. Для керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю, вчителів біології протягом 2006 року проведено 6 районних семінарів та 4 обласних, на яких розглянуто сучасні методи та методики еколого-натуралістичної освіти та виховання. Фахівцями-екологами вищих навчальних закладів постійно проводяться зустрічі з учнями шкіл, тематичні лекції з питань охорони довкілля. Південна академія підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики України проводить курси підвищення кваліфікації для ІТР підприємств з курсу: - екологічні проблеми в промисловості та сільському господарстві; - екологія: виробнича діяльність та екологічна конверсія; - екологія та її особливості для акваторій. В загальноосвітніх навчальних закладах області використовуються підручники "Охорона природи" за редакцією В.М. Бровдія, "Основи екологічних знань" Г.О.Білявського, Р.С.Фурдуй, "Валеологія" А.Алатона. Бібліотеки навчальних закладів забезпечені ілюстрованими посібниками "Екологія Миколаєва". З метою активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища в закладах освіти проводяться тижні екологічної освіти, День довкілля, День Землі, День води, в рамках яких проходять заходи, спрямовані на збереження та охорону довкілля, тематичні екскурсії "Вивчення природного довкілля рідного краю", "Дивний світ навколо нас"; класні години на тему: "Природа і я", "Як зберегти довкілля", "Природа джерело здоров'я, краси і багатства"; конкурси: озеленення класів "Галерея квітів", території закладу "Квітни, мій рідний край!", домашніх рослин, на кращий екологічний плакат, малюнок, фотографію "Світ навколо тебе", "Природа і фантазія", "Природа одвічне джерело краси"; семінари та конференції "Формування екологічної культури школярів", "Природа, людина, суспільство", "Екологія та охорона навколишнього середовища", В навчально-виховних закладах функціонують близько 400 екологонатуралістичних гуртків, в яких зайнято понад 6 тис. учнів. Робота гуртків спрямована на формування екологічної культури особистості, набуття юнацтвом навичок і досвіду розв'язання екологічних проблем, виховання в учнів любові до рідної землі, на збереження та охорону навколишнього середовища.
164
Діяльність Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії” здійснювалася за декількома основними напрямками: проведення наукової, екологоосвітньої та просвітницької роботи, лобіювання прийняття екологічнозначимих рішень, діяльність у рамках загальнонаціональних та міжнародних мереж, участь в аналітичній роботі з проблем пов’язаних зі станом довкілля та дотриманням в Україні екологічних прав, судовим захистом порушених екологічних прав та інформуванням широких верств щодо екологічних проблем, участь і акціях прямої дії. У 2006 році з метою наукового обґрунтування необхідності заповідання балки Капустяна поблизу с. Тернівка Миколаївській області Миколаївським клубом сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії” продовжувалося дослідження рослинного та тваринного світу степових ділянок балки Капустяна поблизу с. Тернівка Миколаївській області. У минулому році на цій території виявлено нові локалитети регіонально рідкісних, ендемічних видів, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, зокрема брандушки різнокольорової, шафрану сітчастого, сону чорнiючого, рястки Буше, тюльпану бузького, цимбохазми дніпровської, голонасіннику одеського, карагани скіфської, астрагалу Генинга, дроку скіфського, ковили Лессінга, ковили української та ковили шорсткої, півнику солелюбного, полозу жовтобрюха та полоза чотирисмугого, дибки степової. Взято участь у засіданні Громадської ради України, в ініційованому КМУ Круглому столі з обговоренню Енергетичної стратегії України, 31 травня, проекті «Спасіння Південного Бугу від перетворення його в технічну водойму». В сфері екологічної освіти та виховання дітей міським управлінням освіти та науково-методичним центром міського управління освіти, навчальними закладами міста, міською СЮН, громадськими організаціями спільно з відділом охорони навколишнього природного середовища проводились наукові конференції; міські екологічні естафети та конкурси; тематичні уроки, виховні години, фестивалі птахів, туризму; виставки, конкурси малюнків, плакатів, рефератів, віршів, оповідань; трудові десанти по озелененню та упорядкуванню територій навчальних закладів, місць поховання воїнів, загиблих під час війни, територій біля будинків, де мешкають ветерани війни. Громадськими організаціями міста, за сприяння та підтримки виконкому Миколаївської міської ради, були проведені наступні заходи, присвячені Дню довкілля, Всесвітньому дню Землі та Всесвітньому Дню охорони навколишнього середовища: виставка фоторобіт “Освідчення рідному краю”, яка відбулася у міському виставкому залі; до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища у міськвиконкомі, на ІІІ-му поверсі, була організована спільна виставка фоторобіт Олега Деркача та творчих робіт вихованців міської станції юннатів, представлені інформаційні матеріали про природоохоронну діяльність Миколаївського морського порту, ДП НПВКГ “Зоря-Машпроект” та екологічного загону РУСАЛа;
165
конференція – IV фахова майстерня для посадовців органів місцевого самоврядування по темі: “Благоустрій – обличчя міста”; підготовлені інформаційні сюжети на телебаченні та радіо: ТК “Сатурн”, СТБ “Миколаїв”, “Март”, обласне радіо, радіо “Миколаїв”, присвячені збереженню зелених насаджень та проведенню весняної посадки на території м.Миколаєва; опубліковані статті в газеті “Вечерний Николаев” про підготовку та проведення робіт агрофірмою “Зелене господарство” з посадки саджанців дерев та кущів на території м.Миколаєва; в квітні 2006 року організований міський суботник, присвячений Дню довкілля; 5 червня 2006 року, до Всесвітнього Дня охорони навколишнього середовища, в малому залі міськвиконкому проведена пресконференція за участю представників органів місцевого самоврядування, ЗМІ, керівників підприємств (Миколаївський морський порт і ДП НПВКГ “Зоря-Машпроект”), учбових закладів міста, екологічного загону РУСАЛа, міської станції юннатів. Дуже цікавим виявився досвід виконання проектів в рамках програми соціального інвестування міста Миколаєва. Спільно з Фондом розвитку міста Миколаєва були профінансовані проекти з благоустрою та озеленення міста, ліквідації стихійних сміттєзвалищ з рекультивацією земель. В 2006 році Миколаївським міськвиконкомом спільно з Миколаївським відділенням компанії “САН Інтербрю Україна” та компанією “ЕТС Україна” була розпочата в м. Миколаєві довгострокова екологічна програма “Вместе за чистый город”. Програма направлена на розвиток системи поводження з твердими побутовими відходами і забезпечення екологічної стабільності міста. В серпні 2006 року відділом охорони навколишнього природного середовища міськвиконкому розроблений інформаційний ролик щодо проблем, пов’язаних із зростанням карантинних бур’янів та необхідністю вжиття заходів по боротьбі з ними. Цей матеріал був розміщений на телеканалі «Март». В ІІІ кварталі 2006 року за участю відділу охорони навколишнього природного середовища міськвиконкому підготовлені інформаційні сюжети на телебаченні: ТК “Сатурн”, СТБ “Миколаїв”, “Март”, присвячені молодіжній екологічній експедиції “Кінбурн-2006”, проблемам поводження з твердими побутовими відходами, правилам утримання собак в місті. В друкованих та електронних засобах інформації опубліковані статті присвячені проблемам поводження з побутовими відходами, утримання собак в місті. На Інтернет-порталі Миколаївської міської ради розміщена інформація про стан навколишнього середовища м.Миколаєва, яка постійно оновлюється управлінням охорони навколишнього природного середовища департаменту ЖКГ. В листопаді 2006 року відділ охорони навколишнього природного середовища та Регіональна чорноморська мережа громадських організацій провели круглий стіл «Чорноморський стратегічний план дій: 10 років поспіль» за участю лауреата Чорноморської медалі, представників державних органів влади, громадських організацій Чорноморського регіону, ЗМІ. -
166
На базі бібліотеки - філіалу №2 для дорослих діє міський центр екологічної інформації та культури. Створена база даних з питань екології, яка налічує більше 2 тисяч документальних джерел, бібліотечний фонд постійно поповнюється найновішими виданнями з питань екології, формуються та розповсюджуються електронні бази даних. У 2006 році центр прийняв участь у фестивалі – конкурсі інформаційних ресурсів бібліотек з питань екології та охорони навколишнього природного середовища, яку організовував сектор екології Державної науково – технічної бібліотеки Росії. Центр займається формуванням інформаційних ресурсів екологічного напрямку, екологічною освітою населення, проведенням природоохоронних акцій, тощо. У Регіональному відділенні Центру безперервної інформаційно – бібліотечної освіти Державної академії керівних кадрів культури та мистецтв та Української бібліотечної асоціації, який працює на базі центральної бібліотеки ім.. М.Л. Кропивницького проведено лекцію за темою „Бібліотека як центр екологічної культури” для працівників бібліотек. Південною філією інституту екології НЕЦ України спільно з Миколаївською обласною федерацією вітрильного спорту та Національним університетом кораблебудування ім. Адмірала Макарова організували та провели ХІІІ екологічну регату імені Сергія Шаповалова “Кубок Кінбурнської коси”. Регіональною чорноморською мережею громадських організацій за сприяння Національного екологічного центру України, Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського і регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса", за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, в липні 2006 року було проведено молодіжну екологічну експедицію "Кінбурн - 2006". У ній взяли участь учні м.Миколаєва (переможці олімпіад та конкурсів МАН з біології, члени гуртків міської станції юних натуралістів), студенти МДУ, досвідчені викладачі та екологи (всього близько 30 учасників). Зібрані під час експедиції матеріали будуть використані у Літописі природи регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса", підготовці науково-технічної документації створення національного природного парку. За підсумками екологічної експедиції в малому залі міськвиконкому відбулася презентація та прес-конференція з врученням учасникам свідоцтв про участь в експедиції та сувенірів. Також було проведено фотовиставку Олега Деркача “Природа Миколаївщини. Освідчення рідному краю” у містах Миколаєві (14-28 квітня, 5-30 червня) та Одесі (18-31 травня) - за фінансової підтримки компанії Сан Інтербрю Україна; В освітній та просвітницькій діяльності великою є роль об’єктів природнозаповідного фонду Миколаївщини. У 2006 році РЛП «Гранітно – степове Побужжя» розроблено 3 лекції з екологічної тематики. Проведено 10 лекцій на екологічну тематику для дітей дошкільного віку, школярів та студентів. З метою обміну досвідом, інформацією з вивчення проблем охорони довкілля, зокрема природних комплексів парку, краєзнавства, екологічної освіти, об’єднання зусиль у вирішенні екологічних проблем укладено договір з Мигіївською ЗОШ. В рамках співробітництва парку та Мигіївської ЗОШ була проведена акція «Чисті береги», 167
прибрана від сміття прибережна зона в межах с. Мигія. На протязі 2006 року дирекцією РЛП “Кінбурнська коса” прочитано лекції про заповідні об’єкти та орнітофауну Миколаївської області учням Малої академії наук. Надано допомогу закладам освіти в оформленні інформаційно – екологічних куточків. Розроблено та проведено тематичні лекції для учнів 1- 11 класів. На День Землі та День Чорного моря проведено акції, під час яких проводився благоустрій території парку.
168
19. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Міжнародне співробітництво на Миколаївщині у 2006 році здійснювалося у різних формах – миколаївці брали участь у реалізації декількох міжнародних проектів, громадських і наукових міжнародних заходах, у розробці і обговоренні міжнародних документів. Виконком Миколаївської міської ради бере активну участь у міжнародному співробітництві у галузі екології: це участь у Міжнародній Раді Місцевих екологічних Ініціатив, членом якої м. Миколаїв є з 1997 року, робота в мережі «зелених закупівель». Продовжено співпрацю Миколаївського виконкому міської ради та уряду Москви. У вересні 2006 року відбувся візит делегації м. Миколаєва до Москви. Під час візиту пройшли зустрічі у департаменті природокористування і охорони навколишнього середовища уряду Москви. Екологічна група Миколаївської делегації ознайомилась з досвідом вирішення екологічних питань в Москві: озеленення міста, робота сміттєспалювального заводу, моніторинг довкілля, екологічна освіта та виховання. У Всеросійському виставковому центрі до Дня Москви була представлена експозиція м. Миколаєва, у складі якої був представлений розділ «Екологічні програми міста Миколаєва». В 2006 році представники виконкому Миколаївської міської ради, в рамках щорічної нагороди англійської фірми “Global to Local Ltd”, відвідали Великобританію з метою вивчення передового досвіду щодо процедур «зелених закупівель» в англійських муніципалітетах. Протягом 2006 року представники регіональної чорноморської мережі громадських організацій взяли участь у впровадженні двох екологічних проектів, що фінансувались міжнародними фондами, а саме: “Preparation of the management plan of Ramsar site "Tiligulskiy Liman" (UNDP/GEF, BSERP) – “Розробка менеджмент-плану для водно-болотного угіддя міжнародного значення “Тилігульський лиман” (завершується у липні 2007 року) та “Conservation of the endangered flora and fauna species on the lands assigned for forestation in PrymorskoStepovy ecocorridor” (Dutch PIN-MATRA funds)” – “Збереження рідкісних видів флори і фауни, яким загрожує небезпека під час ведення лісового господарства у Приморсько-степовому екологічному коридорі (разом із громадською організацією “Веселий дельфін”). Члени організації взяли участь у роботі та виступили з доповідями на міжнародних семінарах – Black Sea Ecosystem Recovery Project Meeting” (5-6 квітня, Стамбул, Турція), Black Sea NGO Meeting (26-27 червня, Стамбул, Турція), Engaging Youth Leaders as Active Citizens in the Black Sea Region (15-18 вересня, Варна, Болгарія) щодо участі громадських екологічних організацій у збереженні біорізноманіття Чорного моря та стан виконання екологічних проектів, які впроваджувалися на території півдня України. На початку року за проектом Глобального екологічного фонду та Світового банку «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі», впроваджувальною благодійною організацією «Інтерекоцентр» передано польове
169
обладнання регіональним ландшафтним паркам «Тилігульський», «Гранітностепове Побужжя», «Кінбурнська коса». Спеціалістом держуправління у складі представників громадськості від України взято участь в міжнародному семінарі Engaging Youth Leaders as Active Citizens in the Black SEA Region (вересень, Варна, Болгарія). Співробітники РЛП «Кінбурнська коса» брали участь в Міжнародній конференції «Сучасні проблеми гідробіології. Перспективи, шляхи та методи досліджень» (липень, м. Херсон).
170
20. ВИСНОВКИ. У природоохоронній та соціальній сфері впродовж 2006 року в Миколаївській області була розв'язана низка проблем, а саме: 1. Відбулися позитивні зміни стосовно ситуації яка склалася у каналізаційному господарстві області. У звітному періоді роботи із будівництва та реконструкції каналізаційних очисних спорудах і мережах велися на об‘єктах в містах Миколаїв, Снігурівка, Баштанка, Н. Одеса, Очаків, Первомайськ, Вознесенськ та населених пунктах Березнегувате, Веселинове, Коблеве, тощо. Впровадження заходів з підвищення ефективності роботи існуючих каналізаційних мереж і очисних споруд разом з більш економним та ощадливим використанням води споживачами дало змогу отримати конкретний природоохоронний ефект – обсяг скиду забруднених вод у 2006 році зменшився у порівнянні з 2001 роком на 44% (22,1 млн. м3/р), з якого обсяг скиду забруднених вод: неочищених (НО) зменшився на 99,9 % ( 3,143 млн. м3/р); недостатньо очищених (НДО) зменшився на 59,7% (18,97 млн. м3/р) 2. Протягом останніх років на вирішення екологічних проблем спрямовуються кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Так, з метою припинення забруднення водоносних горизонтів, протягом 2003-2006 років за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний тампонаж 48 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин в Жовтневому, Новоодеському, Снігурівському, Миколаївському, Баштанському, Березанському, Доманівському, Вознесенському, Веселинівському та Очаківському районах, освоєно 478,013 тис. грн. з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Протягом 2003-2006 поків проведено роботи зі створення водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг на об’єктах: Щербанівське водосховище на р. Гнилий Єланець, довжина водоохоронної зони 28 км., Дмітрівське водосховище на р. Сосик, довжина водоохоронниї зони 8,5 км., Таборівське водосховище на р. Мертвовод, довжина водоохоронниї зони 22,3 км., р. Інгул, довжина водоохоронної зони 20км. у 2006 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Березнегуватського району, освоєно 15 тис.грн. за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. За результатами роботи визначено сучасний стан об’єктів ПЗФ, уточнено їх природоохоронну цінність, розроблено пропозиції щодо режиму охорони та господарювання. Всього протягом 2004, 2006 рр. інвентаризацію проведено на території 6 районів (або 37 % від площі області) 3. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках бюджетної програми "Очистка стічних вод" виділено 1950,000 тис. грн. для здійснення природоохоронного заходу щодо "Будівництва 4-го вторинного відстійника" в рамках виконання заходу "Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв” з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках бюджетної програми "Очистка стічних вод" виділено 1950,000 тис. грн. Відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з метою конкурентного 171
відбору учасників та досягнення оптимального і раціонального використання коштів держуправлінням, як замовником проведено торги, за результатами яких визначено виконавця – ВАТ "Житлопромбуд-8". Згідно укладеного договору виконавцем виконано залізобетонні та земляні роботи, побудовано розподільну чашу 4-го відстійника. За станом на 01.01.2007 р., 100% профінансованих коштів освоєно. 4. У 2006 р. до фондів надійшло 15506,83 тис. грн. (що 2 рази більше ніж у 2005 р.) з яких 10079,44 тис. грн. (65 %) надійшло до державного фонду, 3876,71 тис. грн. (25 %) – до обласного фонду, 1550,68 тис. грн. (10 %) – до місцевих фондів. Загальний стан екологічної безпеки в Миколаївській області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений сформованим на протязі десятиріч техногенним навантаженням на природне середовище: 1. У структурі промисловості значна частка належить потенційно небезпечним виробництвам, які використовують застарілі технології та обладнання. Так, через грубі порушення нормативних актів з охорони праці, природоохоронного законодавства в 2005 році призупинена діяльність 73 підприємств. Високі показники зносу основних виробничих фондів та недостатні темпи відновлення та модернізації виробництва створюють передумови для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, знижують можливості запобігання прояву небезпечних природних явищ. 2. Залишається складною і невирішеною ситуація зі скидом високомінералізованих шахтних вод Кривбасу через р. Інгулець в р. Дніпро. 3. Продовжує залишатися актуальною проблема добудови Ташлицької ГАЕС та пов’язана з цим зміна меж РЛП “Гранітно-степове Побужжя”. 4. Гострим залишається питання ліквідації несанкціонованих звалищ, створення об‘єктів утилізації, знешкодження та захоронення відходів. 5. Не змінилася ситуація щодо інвентаризації об’єктів ПЗФ та переведення земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду до категорії земель природоохоронного призначення.
172
Перелік громадських організацій Миколаївщини природоохоронного спрямування, що співпрацюють з
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Назва організації
Представник, посада
Контактна адреса
Громадські організації 1.
Регіональна Чорноморська громадських організацій
2.
Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства МК “Спільні дії” Миколаївська обласна організація Спілки дизайнерів України, секція “екодизайн”
3.
мережа
Деркач Олег Михайлович, голова громадської ради при держуправлінні Галкіна Антоніна Олексіївна, голова
т. 8(0512) 35-80-37,т.д. 41-53-06 nr@bseanetwork.mk.ua
Старощук
т.д. 8(0512)46-00-42, 41-34-36, e-mail: danlogo@mksat.net
Борис
Олексійович
Еколого-інформаційне об'єднання “Еко” Миколаївська обласна молодіжна екологічна організація “Мама-86” Екологічна студентська асоціація Миколаївської області (ЕСАМО)
Коржова Ала Миколаївна Берест Катерина Василівна
7.
Миколаївська міська молодіжна громадська організація “Волонтери”
Дубина Марина Олександрівна
8.
Миколаївська обласна асоціація “Зелений світ”
Толстих Олександра Борисівна, в.о. голови
9.
Миколаївська міська дитяча громадська організація “Скаути Миколаєва”
Чистякова Тетяна Феліксівна
10.
Миколаївська обласна дитяча громадська організація "Миколаївська спілка скаутів"
Семенков Анатолій Володимирович, голова
11.
Молодіжна громадська організація “Зелений Рух” Миколаївське обласне товариство “Знання” Миколаївська обласна організація Українського товариства охорони природи Миколаївська обласна організація Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Миколаївська філія Національного екологічного центру України Миколаївський міський фонд ЛАСКА „Сприяння Економічним і Соціальним Реформам” Миколаївський міський благодійний фонд МЕТА “Від колективного бачення - до колективних дій”
Малицький Олександр Георгійович
4. 5. 6.
12. 13.
14.
15. 16.
17.
екологічна
т.8(0512) 46-60-51, пр. Леніна 139, кв. 40, e-mail: agal@mksat.net
Рижков Сергій Сергійович, голова
Добровольський Валерій Володимирович Любарцева Віра Сергіївна, голова
д. т. 8(0512)36-94-69 т. моб. 80504977089, e-mail: berest@mksat.net 54025, м. Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 9 тел. 8(0512) 39-73-99 т. д. 8(0512) 21-34-36, 80503945905, e-mail: serna@mksat.net т.8(0512)35-25-70
т. 8(0512) 36-80-32, моб. 80504931408, felixovna@mksat.net 54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька,99 кв. 45. т. д. 8(0512) 44-35-90, моб. 80503940989, e-mail: geckon@mksat.net т. 8(0512) 44-66-37, 8(093)5549446 т. 8(0512) 46-40-14, д. т. 50-86-12 т. 8(0512) 36-01-08 м. Миколаїв, вул..В.Морська,15/2
Парафіло Марина Миколаївна
т. 8(0512) 46-02-41, pamani@list.ru
Патрушева Лариса Іванівна
т.д. 8(0512) 42-57-97
Людмила Руденко - Кардаш
т. 8(0512)40-12-31,55-03-60 8(067)5141844 lucy@laska.mk.ua т. 8(0512) 34-60-44, e-mail: bf2@mksat.net
Чернова Ірина Борисівна
e-mail:
173
Додаток 2 СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ, ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ ЗВІТУ. 9. Екологічна ситуація в Миколаївській області Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 10.Мережа державного екологічного моніторингу регіону. Відповідальні: заступник начальника відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Безносенко О.М.; 11.Атмосферне повітря. Відповідальні: заступник начальника відділу регуляторної діяльності Пугач Л.В.; 12.Водні ресурси. Відповідальні: заступник начальника відділу регуляторної діяльності Пугач Л.В.; 13.Земельні ресурси та ґрунти. Відповідальні: начальник відділу державної екологічної експертизи та питань земленадрокористування Трофімова І.П.; 14.Надра. Відповідальні: начальник відділу державної екологічної експертизи та питань земленадрокористування Трофімова І.П.; заступник начальника відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Безносенко О.М.; 15.Відходи. Відповідальні: начальник відділу регуляторної діяльності Слінченко Л.В.; 16.Екологічна безпека. Відповідальні: заступник начальника держуправління Кубрак І.В.; 16.1. Екологічна безпека області. Відповідальні: заступник начальника держуправління Кубрак І.В.; 19.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. Відповідальні: заступник начальника держуправління Кубрак І.В.; 19.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами: Відповідальні: начальник відділу регуляторної діяльності Слінченко Л.В.; Радіоекологічна безпека: начальник відділу регуляторної діяльності Слінченко Л.В.; 20. Вплив факторів довкілля на здоров‘я населення. Відповідальний: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 21. Рослинний світ. Відповідальний начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 22. Тваринний світ. Відповідальний: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 23. Території і об‘єкти з особливим статусом охорони. 174
Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 24. Екологічні проблеми. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 25. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. Відповідальні: начальник державної екологічної інспекції в Миколаївській області Бабенко В.А.; 26. Управління в галузі охорони довкілля. Відповідальний: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 27. Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 28. Наукові дослідження в галузі екології. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 29. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 30. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; 20. Висновки. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; Додаток 1 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з державним управлінням екології та природних ресурсів в Миколаївській області. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.; Додаток 2 Структурні підрозділи, відповідальні за виконання розділів звіту. Відповідальні: начальник відділу екологічних програм, моніторингу та зв'язків з громадськістю Павлова Г.М.
175