ВСТУП "Національна доповідь про стан навколишнього природно середовища в Миколаївській області у 2007 році" підготовлена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на виконання вимог ст.. 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Доповідь містить узагальнені та аналітичні матеріали про використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження екологоекономічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведенні підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2008 р.
1
ЗМІСТ Вступ
1
1. Загальні відомості 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України 1.2. Соціальний та економічний розвиток України
2
2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
6
2 2
6 10 10 11 12
3. Зміна клімату 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату
15
4. Водні ресурси 4.1. Стан поверхневих та морських вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів
20 20
5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 6. Земельні ресурси і ґрунти 6.1. Структура та стан земель
15 15 17 18
23 26 39 42 42 46 46
61 61 64 75 82 82 91 91
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель
93 94
7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.2. Стан геологічного середовища 7.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
98 98 103 109
8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів
111 111
9. Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека
122 122 135 136
10. Сільське господарство 10.1. Ведення сільського господарства в Україні 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
141 141
113 114 115
на 142 142
11. Енергетика 11.1. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.2. Кінцеве енергоспоживання
143
12. Транспорт 12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг
146 146 147
13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика України 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Державний контроль 13.4. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.5. Державна екологічна експертиза проектної документації. 13.6. Екологічний аудит 13.7. Екологічний моніторинг 13.8. Економічні засади природокористування
149
145 143
149 151 151 155 155 157 157 161
13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
168
14. Висновки .
191
173 186 189
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Миколаївської області. Миколаївська область розміщена на півдні України, в басейні нижньої течії річки Південний Буг. На півночі межує з Кіровоградською, на північному сході – з Дніпропетровською, на сході і південному сході – з Херсонською, на південному заході, заході і північному заході – з Одеською областями. На півдні омивається водами Чорного моря. За станом на 01.01.2008 р. кількість населення становила 1,2 млн. осіб. Площа області – 24,6 тис.км2. За особливістю природних умов Миколаївська область розташована у межах двох фізико-географічних зон – лісостепової (Кривоозерський і західна половина Первомайського району) і степової (решта території). Клімат на Миколаївщині помірно континентальний. Літо - жарке із сильними вітрами і частими суховіями. Іноді бувають пилові і чорні бурі, зима м`яка і малосніжна. Середня температура січня досягає - 0,5 С , липня + 23 С. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 400700 мм на півночі і більш 400 мм на півдні. Переважають чорноземні грунти. Вкрита лісом площа складає 1% території. В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Головними водними артеріями є Південний Буг з Інгулом та Інгулець з Вісунню. Узбережжя Чорного моря порізане лиманами - Березанським, Бузьким, Дніпровським, Тилігульським. Більша, південна частина області розташована в межах Причорноморської низовини. Менша, північна частина її, зайнята відрогами Придніпровської височини і пересічена ярами, балками та долинами. З корисних копалин є граніт, гнейс, кварцит, польовий шпат, каолін, графіт, буре вугілля, кварцовий пісок, торф, тощо. Є також мінеральні джерела і лікувальні грязі. На півдні область омивається Чорним морем. Миколаївщина знаходиться в зоні родючих чорноземів, які на півдні переходять в каштанові. Значні площі в області зайняті під садами та виноградниками. Миколаївщина користується доброю славою серед багатьох тисяч людей, які щорічно прибувають на відпочинок в пансіонати, будинки і бази відпочинку м.Очакова, с.Коблево, с.Рибаківки на туристичні бази та шкільні табори. В здравницях Миколаївщини оздоровлюються жителі Росії , Білорусі, Молдови та інших країн як ближнього так і дальнього зарубіжжя. Деякі здравниці можуть приймати на оздоровлення громадян протягом цілого року. 1.2. Соціальний та економічних розвиток Миколаївської області. Миколаївська область – високорозвинений індустріальний регіон держави, який відзначається потужною багатогалузевою промисловістю, розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною мережею, портовим господарством та значною виробничою, науковою та 2
соціальною інфраструктурою. Економічний потенціал регіону – 211 потужних і понад 2,3 тис. статистично малих промислових підприємств, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тис. фермерських господарств. Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна тощо. За підсумками 2007 року, порівняно з попереднім роком, обсяги Зростання обсягів промислового виробництва в основному забезпечено завдяки зростанню обсягів промислового виробництва на підприємствах : - харчової промисловості - на 17,5%; - з виробництва неметалевої мінеральної продукції – ріст на 18,3%; - добувної промисловості – на 53,5%. Також спостерігалось зростання обсягів виробництва у хімічній та нафтохімічній промисловості - на 1,5%, у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – на 1,8%, виробництві та розподіленні електроенергії – на 2,3%, машинобудуванні – на 3,2%. Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). Протягом останнього часу в галузі намітилася тенденція до нарощування обсягів виробництва і розвитку підприємств галузі. За 2007 рік обсяги виробництва в галузі зросли на 53,5%. Розвиток цієї галузі є суттєвим резервом в першу чергу для наповнення бюджету регіону, створення нових робочих місць та ін. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. За підсумками 2007 року підприємствами галузі збільшено обсяги виробництва на 2,3%. Обсяги виробництва продукції галузі знаходяться у значній залежності від роботи Відокремленого підрозділу НАЕК "Енергоатом" "ЮжноУкраїнська АЕС" (питома вага в галузі складає понад 90%). За підсумками 2007 року станція збільшила обсяги виробництва порівняно з 2006 р. на 2,3%, але в натуральному виразі вироблено 17837 млн. кВт - годин електричної енергії, що на 22 млн.кВт.год або на 0,1% електроенергії менше, ніж за 2006 рік. За підсумками 2007 року обсяги виробництва продукції металургійної галузі зросли на 1,8%.Провідним підприємством у галузі є ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", який в 2007 році, порівняно з 2006 роком, збільшив обсяги виробництва на 0,7%. Підприємством вироблено 1420 тис.тонн глинозему, що на 10 тис.тонн або на 0,7% більше, ніж за відповідний період минулого року. У галузі машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування обсяги промислового виробництва в 2007 році, порівняно з 2006, збільшені на 3,2%. Стабільно протягом року працює провідне підприємство машинобудування ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект", питома вага якого в обсягах реалізації промислової продукції галузі складає 45,6%. 3
На цей час – це єдине в Україні та найбільше на теренах СНД підприємство, що займається виробництвом газових корабельних турбін, газоперекачувальних агрегатів для газової промисловості і газотурбінних установок для енергетичного комплексу. Підприємство входить до числа провідних фірм високорозвинених країн, які виробляють подібну продукцію. Понад 90% продукції підприємства виробляється на експорт. На У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за 2007 рік обсяги промислового виробництва зросли на 17,5%. В цій галузі з суттєвим приростом обсягів промислового виробництва ефективно працює підприємство ТОВ "Сандора". Приріст промислового виробництва на якому в 2007 році склав 36,4%. В 2007 році відбулась зміна власників підприємства ТОВ "Сандора", тобто - 80% акцій ТОВ "Сандора" придбано компаніями "PepsiCo" та "PepsiAmericas". Продаж підприємства одній з провідних компаній світового ринку наплив може сприяти подальшому розвитку підприємства. Основою ефективної діяльності підприємств харчової промисловості є стабільний розвиток сировинної бази – сільського господарства. В легкої промисловості в 2007 році в порівняно з 2006 роком спостерігається зниження обсягів промислового виробництва на 3,9%. В основному причиною цього є зниження обсягів виробництва продукції ЗАТ "ВОЗКО", частка виробництва якого в обсязі шкіряних товарів України досягає майже 87%, а в легкій промисловості області - 74,5%. Протягом 2007 року діяльність агропромислового комплексу області була спрямована на виконання заходів щодо реалізації основних положень державної аграрної політики метою якої є забезпечення динаміки економічного зростання, фінансової стабілізації та покращення рівня життя населення. Вкрай несприятливі погодні умови 2007 року завдали значної шкоди сільському господарству та суттєво вплинули на зменшення прогнозованих обсягів виробництва продукції сільського господарства, особливо рослинництва. Внаслідок цього, обсяги валової продукції по всім категоріям господарств у 2007 році за попередніми даними склали 61,8 % від рівня 2006 року. Сільгосптоваровиробниками всіх форм власності отримано 666,7 тис.тонн зерна, що втричі менше минулорічного показника, 234 тис. тонн насіння соняшнику ( в два рази менше), 47,9 тис. тонн цукрових буряків (на 83% менше), 129,5 тис. тонн овочів (-56 %), та 24,0 тис. тонн винограду (+12 %). В 2007 році проти 2006 року в господарствах всіх форм власності збільшилося виробництво м’яса на 6,1 тис. тонн (на 13,7%) та яєць на 9,7 млн. штук (3,0%). Поряд з цим, виробництво молока зменшилося – на 33,7 тис. тонн (8,2%), вовни на 1,0 тонну (1,2%). Зросла чисельність поголів’я овець - на 2,5 тис. гол. (5,9%). Поголів’я ВРХ скоротилося на 5,8 тис. гол. (3,4%), свиней - на 43,9 тис. гол. (23,9%), птиці на 553,1 тис. гол. (16,8%). 4
В господарствах населення виробництво м’яса збільшилося на 3,1 тис. тонн (8,8%), поголів’я ВРХ залишилося майже на рівні 2006 року, овець - на 8,3%. В сільськогосподарських підприємствах збільшилося виробництво м’яса на 32,5%, яєць - на 13,3%, вовни - на 50,0%. Поряд з цим, виробництво молока зменшилося на 16,1%. Поголів’я овець в цій категорії господарств збільшилося - на 2,0 %, птиці – залишилося на рівні минулого року. В цілому соціально-економічна ситуація в області стабільна та прогнозована. Область має значні потенційні можливості щодо виконання основних показників програми соціально-економічного розвитку Миколаївської області на 2008 рік в напрямі подальшого забезпечення позитивної динаміки розвитку економіки області та суттєвого підвищення рівня життя населення.
5
2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ Атмосфера – найважливіша газова оболонка Землі, необхідний фактор існування всього живого. Внаслідок діяльності людини в атмосферу потрапляє значна кількіть забруднюючих речовин. Особливо актуальною ця проблема є для індустріальних областей, в тому числі і для Миколаївської, хоча область і не увійшла в перелік регіонів з високим забрудненням атмосфери, це зумовлено відсутністю підприємств хімічної та вугільної промисловості. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загалом у 2007 році в атмосферне повітря області надійшло 86,7 тис. т забруднюючих речовин, що на 0,87 тис. т (1%) більше, ніж у 2006 р. (табл. 3.1.). Серед них: зі стаціонарних джерел забруднення до атмосфери надійшло 22,66 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,47 тис. т, або на 7 % більше ніж у 2006 р.; від автотранспорту 54,98 тис. т, що на 26 %більше ніж минулого року. Аналізуючи дані таблиці 3.1, можна зробити висновок, що автотранспорт – один з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. У 2007 р. ним викинуто 54,98 тис. т забруднюючих речовин, що складають 86 % від загального обсягу викидів від усіх пересувних джерел та 64% від загального обсягу викидів по області (для порівняння у 2006 році цей показник досягав - 63%, 2005 році - 61%, 2004 році - 69%, а в 2003 - 78%). Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області 2003 р. Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, 69,78 тис. т. в тому числі: від стаціонарних джерел 15,36 забруднення, тис. т. від автотранспорту, тис. т. 54,42
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2007 р.
70,71
71,45
85,80*
86,66
22,21
24,29
21,19
22,66
44,74
44,74
43,57
54,98
* - впровадження нового методу розрахунку викидів від транспортних засобів
Динаміка викидів в атмосферне повітря у 2003-2007 рр. в розрізі джерел надходження (стаціонарні джерела та автотранспорт) представлена в діаграмі 3.2.
6
3.1 Динамика викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря 86,66
90 80
73,86
70,67
71,45
68,83
70
тис. тонн
50
58,49
57,81
56,69
60
54,98 48,5
43,43
47,64
47,16
42,43
40 30
22,17 20
13,27
15,38
24,29
21,19
22,66
15,37
10 0 2001р.
2002р.
2003р.
Стаціонарні джерела
2004р
Пересувні джерела
2005р
2006р
2007р.
Загальна кількість викидів
Основними забруднюючими речовинами, що потрапляють в повітряний басейн від роботи автотранспорту є оксиди вуглецю та азоту, діокид сірки, пил. Так у 2007р. автотранспортом викинуто понад 93,3 % оксидів вуглецю, 73,6 % оксидів азоту, 10,5 % діоксиду сірки та 4,5 % пилу (від загальної кількості викидів, що надійшли в повітря). Щодо викидів стаціонаціонарних джерел, то їх частка становить 26 % від загальної обсягу забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу міста. У 2007 році шкідливі викиди у повітряний басейн здійснювали 340 підприємств та організацій області (табл. 3.2). Табл.3.2. Основні показники охорони атмосферного повітря Кількість підприємств, які мали викиди та звітували за формою 2ТП повітря, одиниць Обсяги викидів - всього, тонн Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на душу населення, кг на 1 кв.км території, кг Викинуто в середньому одним підприємством, тонн
2003
2004
2005
2006
2007
455
371
356
339
340
15,361
22,168
24,29
21,19
22,66
12 625
18 902
20 989
17 862
19 922
35
60
68
63
67
7
Щільність викидів у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 922 кг, а на душу населення – 19 кг шкідливих речовин. Проте, в окремих районах та містах ці показники значно перевищили середньообласний рівень. Зокрема, у м. Первомайську обсяги викидів у розрахунку на 1 кв. кілометр були більшими у 19,7 рази, у м. Вознесенську – у 12,5 рази. Підприємствами м. Вознесенськ у розрахунку на 1 кв. кілометр було викинуто 23,6 тис. тонн забруднювальних речовин, що перевищило середній показник по області у 25,6 рази. За даними Головного управління статистики в Миколаївський області у структурі викидів шкідливих речовин переважали газоподібні та рідкі речовини, на які припадало 54,7% (12,4 тис. тонн) сумарної кількості викинутих у повітря забруднень. Твердих речовин у повітряний басейн області викинуто 45,3% (10,3 тис. тонн). У складі газоподібних речовин 20,6% припадає на викиди метану, сполуки азоту складають 16,4%, оксид вуглецю – 8,0%. (діаграма 3.2.). Перважна більшість цих забруднюючих речовин надходить до повітря від кількох підприємств області - основних забруднювачів, обсяги викидів яких перевищують 100,0 тонн. В 2007 р. до них віднесено 13 підприємств, викиди від цих підприємств в атмосферне повітря в 2006 - 2007 рр . наведено в табл. 3.3. Діаграма 3.2. Хімічний склад викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у 2007 році
Метан 20,6%
Леткі органічні сполуки 3,6%
Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 45,3%
Сполуки азоту 16,4%
Окcид вуглецю 8,0% Метали та їх сполуки 1,2%
Сполуки сірки 4,9%
8
Аналізуючи дані, представлені в табл. 3.3. можна зробити висновки: - до основних забруднювачів атмосферного повітря області належать 13 підприємств, які складають 3,8 % від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі 2ТП (повітря), разом з тим обсяги викидів цих підприємств складають 63,3 % від від обсягів викидів всіх підприємств області та дорівнюють 14,34 тис. т; - три перших місця займають такі підприємства: ВАТ “ЮГцемент”, ТОВ “МГЗ”, Миколаївське ЛВУМГ, сумарні викиди яких складають 12,11 тис. тонн (84,5% від викидів 13 основних забруднювачів) або 53,4 % від викидів усіх стаціонарних джерел. Загалом, збільшення викидів від стаціонарних джерел пояснюється декількома причинами: збільшенням об’ємів виробництва на підприємстві ВАТ “ЮГцемент”; виконанням пуско – налагоджувальних робіт, продувкою трубопроводів Миколаївського ЛВУМГ; Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в цілому по області, в розрізі районів та населених пунктів, та, в тому числі, по найпоширенішим забруднюючим речовинам (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю), представлена в табл. 3.4. Аналіз даних таблиці 3.4 свідчить про збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, порівняно з попереднім роком, у 9 районах області та містах Очакові і Южноукраїнськ, але найбільше – у Казанківському (у 4,1 рази), Врадіївському (у 3,1 рази), Жовтневому (у 2,6 рази) та Березнегуватському (у 2,0 рази) районах. За даними головного управління статистики в Миколаївський області у 2007 р. від стаціонарних джерел збільшилися викиди пилу на 0,852 (у зв’язку зі зростанням виробництва цементу на ВАТ “Югцемент”) та діоксиду сірки на 0,08 тис. т. в порівняні з 2006 р., але зменшилися викиди оксидів вуглецю на 0,284 тис. т., діоксиду азоту на 0,15 у зв’язку з реконструкціями проведеними на ВАТ «Миколаївська «ТЕЦ». Аналізуючи дані, наведені в табл. 3.4. можна зробити висновок, що найбільш забрудненими в області є міста Миколаїв, Первомайськ та Южноукраїнськ, а також райони Миколаївський, Вознесенський, Баштанський та Жовтневий. Із промислових підприємств, як і раніше, основними забруднювачами повітря районів та міст області у 2007 році були підприємства переробної промисловості (50,4% викинутих шкідливих речовин від загального обсягу), а також транспорту та зв’язку (24,1%) (табл. 3.5).
9
Табл. 3.5. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1 1 2 3 4 4.1. 5 5.1 5.2 5.3 5.5. 5.6 5.7 5.8 5.9 5.10 5.11 5.12 5.13 5.14 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Види економічної діяльності 2 Всі види економічної діяльності Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги Рибне господарство Добувна промисловість у т.ч. видобування неенергетичних матеріалів Переробна промисловість: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів текстильне промисловість та пошив одягу виробництво шкіри та шкіряного взуття виробництво деревини та виробів з деревини целюлозно-паперова промисловість хімічна промисловість виробництво гумових та пластмасових виробів виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургія та оброблення металів виробництво машин та устаткування виробництво електричного та електронного устаткування виробництво транспортного устаткування інше виробництво Виробництво електроенергія, газу та води Будівництво Оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту Готелі та ресторани Транспорт та зв’язок Фінансова діяльність Операції з нерухомістю, здавання пі найм та послуги Державне управління Освіта Охорона здоров’я та соціальна допомога Колективні громадські та особисті послуги
Обсяги викидів по регіону у % до тис. т підсумку 3 4 100,00 22658,994 1394,991
6,16
2,942 499,492 499,492 11421,556
0,01 2,20 2,20 50,41
563,001
2,48
2,217 40,055 8,959 1,999 6,997 0,23
0,01 0,18 0,04 0,01 0,03 0,00
7273,756
32,10
2628,806 469,203
11,60 2,07
1,357
0,01
389,663 1229,571 200,544
1,72 5,43 0,89
1025,568
4,53
5449,53 -
24,05 -
5,073
0,02
766,551 331,059 318,452 13,665
3,38 1,46 1,41 0,06
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Миколаївська область не граничить з іншими країнами. 2.3. Якість повітря у населених пунктах. Найбільша кількість промислових підприємств, що звітували за формою 2 ТП-повітря, зосереджена у м. Миколаєві -1 29 об’єктів. Цим пояснюються і 10
обсяг надходження забруднюючих речовин у повітря міста – 6,143 тис. т, найбільший в області. За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології коефіцієнт інтенсивності забруднення атмосфери міста Миколаєва у 2007 році склав 7,69, у 2006р. цей показник був 7,12 , у 2005 р. - 7,04, а у 2004 р.- 9,41. У повітрі міста спостерігався підвищений вміст формальдегіду та діоксиду азоту. Концентрації специфічних шкідливих речовин досягали по діоксиду азоту – 1,25 ГДК, пилу – 1,3 ГДК, формальдегіду – 6,3 ГДК, бенз(а)перену – 1,4 ГДК. Діоксидом сірки, оксидом азоту, оксидом вуглецю та фтористим воднем атмосфера міста забруднена незначно: середньомісячні концентрації були нижче ГДК ср.д. Максимальні концентрації пилу досягали 9,8 ГДК м. р. (ПСЗ № 4) і спостерігались у період пилової бурі. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягали 1,88 ГДК м. р. (ПСЗ № 2), оксиду вуглецю – 1,4 ГДК м. р. (ПСЗ № 2), формальдегіду 2,03 ГДК м. р. (ПСЗ № 2). Максимальні концентрації діоксиду сірки, оксиду азоту , фтористого водню ГДК м. р. не досягали. Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами атмосферного повітря в м. Миколаєві є пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид та оксид азоту, фтористий водень, формальдегід, бенз(а)пірен та важкі метали Вміст важких металів (кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром та цинк) у атмосфері міста залишався незначним. У порівнянні з минулим роком вміст пилу, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, формальдегіду не змінився, вміст діоксиду сірки незначно зменшився, а вміст фтористого водню незначно збільшився. Річний хід середньомісячних концентрацій пилу був достатньо рівномірний, крім березня місяця, коли у місті спостерігалась пилова буря і середньомісячна концентрація у районі міжміського автовокзалу (ПСЗ № 2) склала 1,6 ГДК ср. д. Річний хід середньомісячних концентрацій діоксиду сірки був також рівномірний, крім зимового періоду, коли із зменшенням температури кількість діоксиду сірки у повітрі міста піднялося. Річний хід середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту був достатньо рівномірний. Річний хід середньомісячних концентрацій фтористого водню був також рівномірний, а у другий половині року спостерігалось незначне підвищення концентрацій. Середньомісячні концентрації формальдегіду підвищувались у теплий час року. В березні місяці у період пилової бурі в атмосфері міста спостерігались випадки високого забруднення по вмісту пилу (9,8 ГДК м. р., ПСЗ № 2). 2.4. Використання озоноруйнуючих речовин. Щодо озоноруйнівні речовини, то на території Миколаївської області на більшості підприємств використовуються пристрої виробництва Європи, в яких використовуються безпечні замінники озоноруйнівних речовин. Проте деякі підприємства в своєму виробництві використовують ХФВ-12, який 11
згідно Монреальського протоколу підлягає вилученню. До цих підприємств відносяться: ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»; ТОВ «Сандора»; ДП «Миколаївський торгівельний порт»; ДП «Миколаївський річковий порт «АСК «Укррічфлот»; ДП МВКГ «Зоря»-«Машпроект»; ДП Спеціалізований морський порт «Октябрськ». Перелічені підприємства розробили план конверсії та графіки переходу на озонобезпечні технології та замінники. Починаючи з 2006 року випадків ввезення озоноруйнівні речовин через пункти пропуску та в зоні діяльності внутрішніх митниць на території Миколаївської області зафіксовано не було. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. У 2007 році підприємства області звітували про впровадження 35 заходів по зменшенню надходження забруднюючих речовин в атмосферу та перенесення виконання 5 заходів. Загалом, було заплановано 42 захода щодо охорони атмосферного повітря. Освоєно коштів на суму більше 10 млн. грн. Очікувалось зменшення викидів на 0,099 тис. тонн, фактичне зменшення становить 0,093 тис. тонни. Серед них: 10 - з метою підвищення ефективності існуючих очисних установок модернізація, реконструкція та ремонт (фактичні зменшення забруднення становили – 0,06 тис.т); 10 - по удосконаленню технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива; 4 - з метою будівництва, введення в дію нових пилоочисних споруд (зменшення викидів на 0,002 тис. т.); 1 - ліквідація джерел забруднення; 10 - інші заходи з охорони повітря зменшили забруднення на 0,04 тис. т. Більшість заходів з охорони атмосферного повітря було впроваджено в м. Миколаєві (22 заходи), в м. Вознесенськ (2 заходи) та Миколаївському районі (3 заходи). Загалом впровадження вищезазначених заходів не призвело до суттєвого зменшення антропогенного впливу на повітряний басейн області.
12
Табл. 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т 2006р. 2007 р.
№ п/п
Підприємство – забруднювач
Відомча приналежність
Зменшення /Збільшення/+
Причина зменшення,/ збільшення
1.
ВАТ “ЮГцемент”
АТВТ, створені на основі державних
5841,5
6863,9
1022,4
Збільшення обсягів виробництва
2.
ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”
Приватна власність
2770,9
2594,2
-176,7
3.
Миколаївське ЛВУМГ
Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
2017,6
3273,4
1255,8
4.
ДПНВКГ “Зоря – Машпроект”
Державний комітет промислової політики України
488,1
361,2
-126,9
5.
ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”
6.
ТОВ СП “Нібулон”
7.
ДК “Укртрансгаз” м.Харків, РВУ “Харківавтогаз”
8.
ВАТ «Миколаївгаз»
9.
ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан “ в т. ч. ТОВ ПКП “Українська Південна Компанія”
Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя Підприємства України, засновані фізичними особами Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Підприємства України з іноземними інвестиціями
394,0
258,7
-135,3
349,8
284,3
-65,5
332,2
136,9
-195,3
Зменшення обсягів
314,4
237,5
-76,9
Зменшення кількості ремонтних робіт систем газопостачання та первинного спуску газу
234,3
197,8
-36,5
Збільшення обсягу виробництва
10.
Пасажирське вагонне депо Миколаїв
Міністерство транспорту та зв’язку
216,5
169,0
-47,5
Введення в дію паливовикористовуючого обладнання
11.
ВАТ “Миколаївська ТЕЦ”
196,1
150,3
-45,8
Збільшення відпуску тепла
12.
МКП “Миколаївводоканал”
112,4
112,4
0
На рівні
13.
ДП НАЕК «Енергоатом» Відокремлений підрозділ Південно-Українська атомна станція
105,6
107, 6
-2,0
На рівні
Міністерство палива та енергетики України Державні адміністрації областей, міст Києва, Севастополя НАЕК
13
Використання в якості палива природного газу (відмова від мазуту) Очищення порожнин газопроводів, методом пропущення очисного поршню (виконується за потребою 1 раз на 4 роки) Впровадження сучасної електрошлакової технології в ливарному виробництві, реконструкція ГОЦ Заміна та модернізація застарілого обладнання Встановлення пилоочисного устаткування
Табл. 3.4. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т Разом
2
3
Діоксид Діоксид сірки азоту
в т.ч.
оксид вуглецю
разом
Стаціонарні джерела
в т.ч. пил
Діоксид Сполуки оксид сірки азоту вуглецю
разом
пересувні джерела
в т.ч. Пил
разом
стаціонарні джерела пересувні джерела
Разом
(+/-) 2007р. до 2006р.
в т.ч.
Стаціонарні джерела
Населені пункти
1
2007р.
в т.ч.
в т.ч. Пил
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
м. Миколаїв
35,942 6,542
1,665
1,703
0,283
0,985
29,4
35,863
6,143
1,887
1,614
0,172
0,957
29,722
0,079
-0,399 0,222 -0,089 -0,111 -0,028
м. Вознесенськ
2,478
0,421
0,047
0,047
0,045
0,043
2,057
2,255
0,265
0,043
0,035
0,056
0,035
1,99
0,223
-0,156 -0,004 -0,012 0,011 -0,008 0,067
м. Очаків
0,722
0,102
0,004
0,005
0,007
0,008
0,62
0,753
0,118
0,003
0,004
0,002
0,008
0,635
-0,031
0,016 -0,001 -0,001 -0,005 0,000 -0,015
м. Первомайськ
3,623
0,875
0,228
0,075
0,193
0,197
2,748
3,291
0,453
0,161
0,039
0,036
0,056
2,838
0,332
-0,422 -0,067 -0,036 -0,157 -0,141
м. Южноукраїнськ
2,563
0,155
0,046
0,009
0,002
0,015
2,408
2,610
0,196
0,099
0,009
0,067
0,005
2,414
-0,047
0,041
0,000
0,065 -0,010 -0,006
Арбузинський
2,469
1,250
0,660
0,010
0,297
0,052
1,219
1,810
1,006
0,447
0,012
0,319
0,023
0,804
0,659
-0,244 -0,213 0,002
0,022 -0,029 0,415
Баштанський
2,772
0,583
0,025
0,007
0,018
0,022
2,189
3,249
1,102
0,040
0,007
0,041
0,026
2,147
-0,477
0,519
0,023
Березанський
1,341
0,079
0,009
0,011
0,007
0,008
1,262
1,326
0,059
0,005
0,003
0,004
0,005
1,267
0,015
-0,02 -0,004 -0,008 -0,003 -0,003 -0,005
Березнігуватський
1,273
0,106
0,001
0,001
0,001
0,001
1,167
1,316
0,215
0,002
0,001
0,001
0,003
1,101
-0,043
0,109
Братський
1,093
0,014
0,006
0,002
0,002
0,002
1,079
1,029
0,013
0,004
0,002
0,002
0,001
1,016
0,064
-0,001 -0,002 0,000
Веселинівський
1,965
0,502
0,321
0,007
0,041
0,035
1,463
1,982
0,676
0,402
0,008
0,032
0,033
1,308
-0,017
0,174
Вознесенський
3,098
1,568
0,150
0,570
0,001
0,361
1,53
3,560
2,027
0,108
0,772
0,001
0,293
1,533
-0,462
0,459 -0,042 0,202
0,000 -0,068 -0,003
Врадіївський
0,724
0,011
0,005
0,000
0,001
0,003
0,713
0,756
0,035
0,017
0,000
0,005
0,005
0,721
-0,032
0,024
0,004
Доманівський
1,495
0,246
0,208
0,001
0,002
0,003
1,249
1,397
0,17
0,136
0,000
0,001
0,014
1,227
0,098
-0,076 -0,072 -0,001 -0,001 0,011
0,022
Єланецький
0,794
0,042
0,001
0,000
0,001
0,000
0,752
0,767
0,025
0,000
0,000
0,001
0,000
0,742
0,027
-0,017 -0,001 0,000
0,01
Жовтневий
2,621
0,256
0,046
0,033
0,001
0,022
2,365
3,116
0,664
0,036
0,027
0,000
0,051
2,452
-0,495
0,408 -0,010 -0,006 -0,001 0,029 -0,087
Казанківський
1,181
0,047
0,014
0,001
0,000
0,005
1,134
1,303
0,193
0,009
0,001
0,000
0,004
1,11
-0,122
0,146 -0,005 0,000
Кривоозерський
1,306
0,091
0,045
0,000
0,040
0,003
1,215
1,318
0,075
0,036
0,000
0,034
0,002
1,243
-0,012
-0,016 -0,009 0,000 -0,006 -0,001 -0,028
Миколаївський
8,385
6,625
5,566
0,448
0,005
0,104
1,76
9,524
7,789
6,504
0,528
0,013
0,107
1,735
-1,139
0,003
0,025
Новобузький
1,752
0,183
0,058
0,005
0,009
0,019
1,569
1,612
0,118
0,043
0,006
0,007
0,019
1,494
0,14
-0,065 -0,015 0,001 -0,002 0,000
0,075
Новоодеський
2,153
0,445
0,032
0,021
0,001
0,027
1,708
2,125
0,44
0,013
0,009
0,000
0,021
1,686
0,028
-0,005 -0,019 -0,012 -0,001 -0,006 0,023
Очаківський
1,179
0,157
0,003
0,054
0,002
0,052
1,022
0,976
0,071
0,001
0,013
0,007
0,016
0,905
0,203
-0,086 -0,002 -0,041 0,005 -0,036 0,117
Первомайський
2,382
0,508
0,063
0,008
0,110
0,054
1,874
2,383
0,491
0,175
0,010
0,177
0,061
1,892
-1E-03
-0,017 0,112
Снігурівський
2,483
0,381
0,216
0,005
0,187
0,075
2,102
2,337
0,315
0,099
0,003
0,128
0,067
2,022
0,146
-0,066 -0,117 -0,002 -0,059 -0,008
Разом по області
85,794 21,189
9,419
3,023
1,256
2,096
64,61 86,662 22,659
10,271
3,103
1,106
1,812
64,003
-0,868
1,470
14
17
1,164
18
Діокси Сполу оксид д сірки ки вуглец азоту ю
0,053 0,015 0,001 0,081 0,012
0,939
0,852
19
0,000 0,000
20
0,000
21
пересувні джерела
2006р. Разом
0,004 0,002
22 -0,32
-0,09
0,042 0,066
0,000 -0,001 0,063
0,001 -0,009 -0,002 0,157 0,000
0,080
0,002
0,000
0,002 -0,008 0,000
0,000 -0,001 0,024 0,008
0,067
0,007 -0,018 0,08
0,080 -0,150 -0,284 0,602
3. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в галузі охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє століття. Збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів впливає на глобальну зміну температурного режиму. Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країн. Україна підписала Рамкову Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 р., а в серпні 1997 р. стала Стороною Конвенції. За прогнозом розвитку галузей промисловості в 2001-2015 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування. Прогнозом передбачено також прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін. В України розроблена та прийнята ціла низка програм економічного розвитку, з яких найбільш важливими є: - «Програма структурної перебудови економіки України до 2015 року», 1996; - «Національна енергетична програма України до 2010 року» (НЕП), 1996; - «Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010 року» (КДПЕ), 1996; - Національні програми розвитку окремих галузей економіки. Ці документи були прийняті за основу для розробки базового сценарію розвитку економіки країни та її галузей, оцінки можливих рівнів викидів ПГ та заходів щодо їх зменшення. До заходів щодо обмеження і скорочення викидів ПГ найбільш ефективними є заходи пов’язані зі зниженням втрат природного газу, з впровадженням засобів контролю та автоматизованого управління енергопостачанням, реалізацією міжгалузевих програм енергозбереження. Найменш ефективними заходами щодо зниження викидів ПГ є: впровадження нетрадиційних джерел енергії, оптимізація структури генеруючих потужностей, впровадження устаткування для спалювання низькосортного вугілля, встановлення на очисних станціях споруд по обробці осаду стічних вод. 3.2.Національна система інвентаризації парникових газів Ключовим елементом в дослідженнях з питань зміни клімату є розробка інвентаризації парникових газів, який визначає якісно та кількісно головні 15
джерела та поглиначі ПГ. Цей елемент важливий в зв’язку з тим, що він є основою для наступного розвитку та уточнення методики оцінки джерел та поглиначів ПГ, а також забезпечує єдиний та неперервний механізм, який дозволяє всім країнам, що підписали Рамкову Конвенцію про зміну клімату, оцінювати викиди ПГ та їх відносний внесок в глобальну зміну клімату. Більш того, постійно поновлюваний кадастр на національному та міжнародному рівнях є основою для оцінки рентабельності та можливості проведення заходів щодо пом’якшення антропогенного впливу на клімат. Оцінки викидів з джерел та абсорбції поглиначами ПГ в Україні розраховано з допомогою Методичних вказівок по складанню кадастрів ПГ розроблених Міжурядовою групою експертів по зміні клімату з тим, щоб результати досліджень були порівнюваними як по секторах, так і по країнах. Україна в цілому дотримувалась цих Методичних вказівок, за виключенням тих секторів, де були необхідні більш детальні дані або методики обчислень для головних джерел викидів. При розробці національної системи інвентаризації викидів парникових газів розглядались такі п’ять категорій джерел та поглиначів ПГ: енергетичні системи (включаючи транспорт), промислові процеси, сільське господарство, лісове господарство та землекористування, відходи. Результати розробки кадастру ПГ в Україні за 1990 рік зведені до табл. 3.1. Можливі невідповідності сумарних значень обумовлені похибками округлення. У базовому 1990 році викиди ПГ в Україні склали 232882 Гг ВЕ, враховуючи поглинання 14175 Гг ВЕ вуглекислого газу лісами України. Таблиця 3.1.Сумарні викиди/поглинання парникових газів в Україні, 1990, Гг Газ/Джерело
Викид, повна молекулярна вага Парникові гази прямої дії 648131 Вуглекислий газ Спалювання органічного палива 668332 Промислові процеси 31775 Разом 700107 Лісове господарство (поглинання) -51976 9453 Метан Енергетика 6265 Сільське господарство 2254 Відходи 934 23412 Закис азоту Енергетика 6,708 Хімічна промисловість 6,160 Відходи 0,132 Лісові пожежі 0,175 Сільськогосподарські грунти 10,237 Парникові гази непрямої дії Моноксид вуглецю (CO) 7481 Оксиди азоту (NOX) 1243 16
Викид, вуглецевий еквівалент 176763 182272 8666 190938 -14175 54140 35881 12909 5349 1979 567 521 11 15 865 -
Газ/Джерело Леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs) Сумарний викид
Викид, повна молекулярна вага 656
Викид, вуглецевий еквівалент 232882
3.3.Прогноз викидів парникових газів. У перспективі рівні викидів ПГ прямої дії будуть нижчі за рівні викидів 1990 року при будь-якому сценарії розвитку економіки, не зважаючи на суттєве зростання ВВП країни при базовому, а особливо, при оптимістичному сценарії розвитку економіки України. Такі прогнози обумовлені впровадженням цілого комплексу заходів щодо зниження викидів ПГ, а також збільшення поглинання CO2 в лісовому господарстві України. Сумарні прогнозовані обсяги викидів та поглинання ПГ в Україні за розглянутий період часу при базовому сценарії наведені в табл. 3.2. Таблиця 3.2. Прогнозовані обсяги викидів/поглинання парникових газів при базовому сценарії розвитку економіки України Газ
1990 р. 1995 р. 2000 р. 2005 р. Викиди ПГ прямої дії CO2, Гг 711447 425299 530042 569149 CO2, Гг ВЕ 194031 115991 144557 155222 CH4, Гг 10115 7150 8383 7951 N2O, Гг 38,2 15,7 34,7 39,3 Разом, Гг ВЕ 255192 158268 195503 204082 Разом, % до 1990 100 62,02 76,61 79,97 Поглинання CO2 в лісовому господарстві Поглинання CO2, Гг -51976 -64886 -66643 -68548 Поглинання CO2, Гг ВЕ -14175 -17696 -18175 -18695 Сумарний викид CO2 CO2, Гг 659471 360413 463399 500601 Разом, Гг ВЕ 241017 140572 177328 185387 CO2, % до 1990 100 58,32 73,57 76,92
2010 р.
2015 р.
598016 163095 7467 40,8 209310 82,02
634352 173005 6738 42,3 215172 84,32
-70702 -19282
-72784 -19850
527314 190028 78,84
561568 195322 81,04
В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Результати наукових досліджень, проведених в останні роки, свідчать про те, що зміна клімату в Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та прибережні ресурси. Висока вірогідність суттєвої зміни врожайності сільськогосподарських культур. У процесі потепління клімату на території України, ймовірно, буде проходити трансформація типів лісу, його видового складу, продуктивності та стабільності. Що стосується вразливості прибережної зони, то уже в поточний час підйом рівня Чорного моря є встановленим фактом та складає 1,5 мм/рік. У зв’язку з викладеним вище в найближчий час необхідно: 17
- прийняти заходи щодо оптимізації існуючої системи управління водними ресурсами;.; - передбачити альтернативні шляхи покриття пікових навантажень в енергосистемі в зв’язку з можливим зниженням виробництва електроенергії каскадом Дніпровських ГЕС; - розробити Національну програму розвитку сільського господарства України, яка буде включати пакет політичних, економічних та технічних заходів, комплексне здійснення яких дозволить запобігти негативним наслідкам зміни клімату для сільськогосподарського виробництва. розробити Національну програму берегозахисних заходів, що враховує найбільш несприятливі сценарії підвищення рівня моря; - сприяти впровадженню технологічних, адміністративних, фінансових заходів для підтримки ведення лісового господарства в умовах клімату, що змінюється. Для вирішення проблем зменшення викидів ПГ та адаптації екосистем до зміни клімату, в першу чергу, необхідно вивчати, контролювати та прогнозувати ці зміни на майбутнє. Необхідно проводити глибокі системні дослідження та поширювати інформацію серед населення з метою ознайомлення з проблемою глобальної зміни клімату.Заходи щодо пом’якшення впливу на зміну клімату За прогнозом розвитку галузей матеріального виробництва в 2001-2005 рр. передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також машинобудування. Прогнозом передбачено прискорені темпи розвитку невиробничої сфери, в першу чергу за рахунок розвитку платних послуг фінансового сектору економіки, збільшення питомої ваги платних послуг в соціальноорієнтованих галузях економіки, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного обміну та т. ін. Вихід країни з кризи можливий лише при умові активізації позитивного державного впливу на виробничі та соціальні процеси в напрямку всебічного стимулювання виробників та посилення реального соціального захисту населення. 3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та технологічні заходи. Технологічна перебудова економіки та підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів, насамперед палива та енергії, в народному господарстві України передбачається за рахунок: - впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в усіх сферах діяльності; - зниження матеріалоємності кінцевої продукції та, як наслідок, її енергоємності в результаті впровадження передових технічних рішень та 18
використання високоякісних перспективних матеріалів, питома витрата яких на одиницю готової продукції значно нижче існуючого рівня. В рамках цього напрямку найбільш значними є такі енергозберігаючі заходи: - Заходи енергозбереження: оптимізація структури генеруючих потужностей енергосистеми, впровадження сучасних джерел та систем освітлення, засобів силової електроніки, сучасних технологій спалювання низькосортного палива, вдосконалення систем теплопостачання, збільшення ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів. - Зміна структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ): збільшення частки ядерного палива, поновлюваних, вторинних та нетрадиційних енергетичних ресурсів, введення в ПЕБ України вуглеводневих палив, заміщення вугілля та моторних палив природним газом, використання метану вугільних родовищ та біогазу забезпечить зниження викидів ПГ при зберіганні загального рівня енергоспоживання. - Зниження втрат на всіх стадіях виробництва, транспортування та розподілу паливо енергетичних ресурсів (ПЕР). Найбільш важливим, з точки зору викидів ПГ, є зниження викидів метану в газовому господарстві України, яке може бути забезпечено за рахунок покращання експлуатації газових мереж. - Вдосконалення промислових процесів в різних секторах економіки; - Введення нових сміттєпереробних потужностей дозволить скоротити складування твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах; Реалізація комплексу перерахованих вище заходів дозволить забезпечити щорічну економію енергоресурсів на рівні 1000-1100 ПДж в 2000 році; до 2005 року - 1950-2100 ПДж; до 2010 року - 3100-3200 ПДж; до 2015 року - 4100-4200 ПДж. Для песимістичного та оптимістичного варіантів різниця полягає в основному в обсягах енергозбереження, які при оптимістичному варіанті будуть вищими приблизно на 10-12%, а при песимістичному - нижчими на 25-30%. Все ці заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки входять в прийняті органами управління держави програми розвитку економіки України та її галузей.
19
4. ВОДНІ РЕСУРСІ. 4.1 Стан поверхневих вод Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України : Південного Бугу та Дніпра. В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 км. Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1 – 0,3 м/сек. Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна частина стоку проходить у весняну повінь. Річки використовуються для побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та транспорту. До поверхневих водних ресурсів області належать, окрім річок, лимани, озера, водосховища, ставки та болота. Загальна площа зайнята поверхневими водними об’єктами становить 150,5 тис. га, що складає 6,1 % від території області. Природні озера області територіально розподілені нерівномірно. Основна їх кількість зосереджена на Кінбурнському півострові, де нараховується близько 100 значних по площі прісних та солоних озер. Серед них найбільше в області - озеро без назви на південь від с. Покровка (2,04 км2) та оз. Чирніно (0,56 км2). Штучні водойми області – водосховища і ставки. За даними Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, станом на 01.01.08 по Миколаївській області налічується 45 водосховища і 1104 ставки загальним об’ємом 357,62 млн. м3 і 100, 121 млн. м3 відповідно. Болота на Миколаївщині займають незначну площу і розміщені здебільшого в заплавах річок. Це плавні гирлової області Південного Бугу і Інгулу площею 31 км2. Заболоченість спостерігається у пониззі деяких лиманів (Тилігульського, Тузли, Аджигольського). Місцеві водні ресурси області дуже обмежені і залежать, головним чином, від притоку з інших регіонів. За питомими показниками водних ресурсів (на одиницю площі і на одного мешканця) область займає одне із останніх місць серед областей України. Характеристика забезпеченості місцевим стоком населення області приведено у таблиці 4.1. Табл.. 4.1. 3 Забезпеченість річним стоком, тис. м /рік на 1 мешканця середньорічний місцевий сумарний 0,44 3,09
маловодний рік місцевий сумарний 0,26 2,15
20
У 2007 р. спостереження за якістю поверхневих вод проводились на 7 річках, 3 водосховищах, 3 лиманах. Вміст головних іонів та мінералізація поверхневих вод області визначається характером підстилаючої поверхні річкового водозбору і умовами живлення річок. По пунктам (створам) річок, лиманів, водосховищ області в 2007 році в порівнянні з 2006 роком особливих змін не спостерігалось. При цьому слід зауважити, що протягом останніх років концентрація забруднюючих речовин по багатьом створам річок та лиманів перевищує гранично допустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення від 1,5 до 5 разів. Концентрація забруднюючих речовин змінюється головним чином посезонно. Під час повені та в літній період збільшується концентрація БСК, амонію сольового, нітритів, фосфатів, завислих речовин, сульфатів, заліза загального, СПАР, нафтопродуктів. В Бузькому та Дніпровсько-Бузькому лиманах, в гирлі рік Південний Буг та Інгул постійно змінюється концентрація хлоридів, сульфатів, сухого залишку за рахунок згінно-нагінних явищ. В окремих створах, за рахунок скидів зворотних вод з очисних споруд каналізації, концентрації забруднюючих речовин перевищують граничнодопустимі від 5 до 30 разів. В пониззі Інгульця в період скиду вод з накопичувачів гірничозбагачувальних комбінатів Кривбасу спостерігається значне перевищення концентрації хлоридів, сульфатів, сухого залишку, завислих речовин, заліза загального. Після промивки русла річки Інгулець концентрація зменшується на деякий період, але перевищує граничнодопустимі концентрації. Дані спостережень обласної СЕС за якістю вод р. Інгулець на території області наведено у діаграмі 4.1 . Діаграма 4.1. Вміст сухого залишку в р. Інгулець в 2007 році 5000
4554
мг/дм
3
4000
3285
3845
4016 3726
3000
3320
3156,5
3240
2000 1000 0 25.Чер
02.Лип
27.Січ
06.Сер
17.Вер
01.Жов
05.Лис
28.Грг
Дещо змінюється ситуація з якістю води в пониззі Інгульця – від гирла до м. Снігурівка, коли влітку та восени працюють потужні насосні станції, що подають воду в Інгулецьку зрошувальну систему. Тоді в пониззя річки заходить дніпровська вода, яка дещо розбавляє високомінералізовані кривбаські скиди. Але і в цей період якість води все одно не відповідає існуючим нормативам щодо поверхневих вод. До того ж вода із значною 21
мінералізацією попадає при зрошенні в ґрунти та викликає їх осолонцювання і засолення. Узагальненим показником, що характеризує рівень забрудненості сукупно по низці показників якості води, які багаторазово виміряні у кількох пунктах спостережень водних об’єктів є коефіцієнт забрудненості (КЗ). Величина КЗ характеризує кратність перевищення нормативів у доля ГДК. Результати моніторингу стану поверхневих вод області дозволяють оцінити стан води за рівнями забрудненості таким чином: р. Південний Буг - с. Довга Пристань КЗ=1,64 (слабко забруднені); - м. Первомайськ КЗ=1,57 (слабко забруднені); - с. Грушівка (в районі скиду КП «Первомайськводоканал») КЗ=1,25 (слабко забруднені); - м. Южноукраїнськ (в районі впливу ВП «Южноукраїнська АЕС») КЗ=1,28 (слабко забруднені); - с. Олександрівка КЗ=1,83 (слабко забруднені); - м. Вознесенськ (в районі скиду ДП «БОС» ЗАТ «Возко») КЗ=2,13 (слабко забруднені); - м. Нова Одеса КЗ=1,72 (слабко забруднені); - смт. Ольшанське (в районі скиду КП «Ольшанський водоканал») КЗ=1,39 (слабко забруднені); - м. Миколаїв (в районі б/в «Родники») КЗ=2,37 (слабко забруднені). В середньому по річці КЗ=1,69 (слабко забруднені). р. Кодима - м. Первомайськ КЗ=2,05 (слабко забруднені). р. Синюха -м. Первомайськ КЗ=1,54 (слабко забруднені). р. Мертвовод - смт. Братське КЗ=3,07 (помірно забруднені); - м. Вознесенськ КЗ=3,33 (помірно забруднені); В середньому по річці КЗ=3,20 (помірно забруднені). р. Інгул - с. Розанівка (на межі з Кіровоградською областю) КЗ=3,25 (помірно забруднені); - м. Баштанка (в районі скиду КП «Міський водоканал») КЗ=2,42 (слабко забруднені); - м. Миколаїв КЗ=2,74 (помірно забруднені). В середньому по річці КЗ=2,80 (помірно забруднені). Бузький лиман 22
- м. Миколаїв (в районі Варварівського мосту) КЗ=2,37 (слабко забруднені); - м. Миколаїв (в районі річкового порту) КЗ=2,33 (слабко забруднені); - м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ДП НВКГ «Зоря-Машпроект») КЗ=1,76 (слабко забруднені); - м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан) КЗ=2,17 (слабко забруднені); - с. Галіцинівка (в районі скиду МКП «Миколаївводоканал») КЗ=10,52 (дуже брудні); - с. Лимани (в районі впливу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» КЗ=1,63 (слабко забруднені). В середньому по Бузькому лиману КЗ=3,46 (помірно забруднені). Дніпровсько-Бузький лиман - м. Очаків (акваторія морського порту) КЗ=1,56 (слабко забруднені). Березанський лиман - с. Каборга (в районі скиду т/о вод цеху № 180 ДП НВКГ "ЗоряМашпроект") КЗ=1,72 (слабко забруднені). р. Інгулець - м. Снігурівка КЗ=3,96 (помірно забруднені). р. Висунь - с. Євгенівка (перед впадінням в р. Інгулець) КЗ=4,81 (помірно забруднені). 4.2 Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Територія Миколаївської області розміщена в басейнах р. Південний Буг (59,5 %), р. Дніпро (23,5 %) і річок Причорномор’я (17 %). Гідрографічна сітка області представлена 120 річками і балками загальною довжиною 3437,8 км. Взагалі по Миколаївській області налічується 45 водосховищ і 1104 ставки загальним об’ємом 357,62 млн. м3 і 100,121 млн. м3 відповідно. Водосховища і ставкові господарства використовуються для потреб гідроенергетики, питного водопостачання, риборозведення та побутових потреб населення. У 2007 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 311,0 млн.м3 води, що на 14,1 млн. м3 (4,5 %) більше у порівнянні з 2006 роком. З підземних джерел забрано 19,47 млн.м3, що більше у порівнянні з минулим роком на 1,27 млн.м3 (6,5 %). Загалом забір води по області збільшився на 15,4 млн.м3 ( 4,7 %) і складає 330,5 млн.м3 (діаграма 4.2). 23
Діаграма 4.2. Дінаміка забору води 400
372,8
356,458 339,6
354,77
млн.м3/р
337,98 350 322,17
300
330,5 315,1
311 296,91
284,3 272,9
265,99 253,68
250 200 150 100 50
17,418,518,3 18 19 18,919,5
0 поверхневі джерела 2001
2002
підземні джерела 2003
2004
2005
разом 2006
2007
Із загальної кількості забраної у 2007 р. води використано 233,3 млн.м3, або 70,6 % від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. У порівнянні з 2006 роком обсяг використання води збільшився на 10,2 мил. м3 ( 4,4 %) Вода використовувалась на потреби, млн.м3: Табл.. 4.2. 2004р. 88,23 16,95 58,07 13,33 2,057 0,002
- виробничі - зрошення - господарсько-питні - сільськогосподарського водопостачання - риборозведення - інші
2005р. 95,86 26,14 49,16 12,05 10,5 0,002
2006р. 118,7 37,17 47,29 11,31 8,683 -
2007р. 94,33 75,59 46,89 11,44 5,012 0,038
Найбільшими споживачами води залишаються промисловість – 40,4%, об’єкти житлово-комунального господарства – 20,1 % та зрошення – 32,4 % (діаграма 4.3.).
24
Діаграма 4.3. Дінаміка використання води за галузями 118,7
120 100
98,1
94,34
88,23
80 млн.м3/р
95,86
91,67 76,59 68,07
72,97
75,59 70,47 58,07
60
49,16
40
43,08
42,2 32,93
35,707 35,18
47,29
46,88
37,17 31,59 26,14
20 10,23
11,41
11,57
16,95 13,33
12,0510,5
11,318,683
2,057
0 2001
2002
2003
2004
2005
2006
11,44 5,012
2007
роки
промисловість
сільське господарство
зрошення
риборозведення
комунгосп
Найбільшим забруднювачем в області є МКП «Миколаївводоканал», скид забруднених вод якого складає 92,0 % від загального скиду забруднених вод по області. За рахунок виконання зазначеним підприємством природоохоронних заходів, обсяг скиду забруднених вод у 2007 році зменшився у порівнянні з 2001 роком на 42% (21,2 млн. м3/р), з якого обсяг скиду забруднених вод: - неочищених (НО) зменшився на 96,1 % ( 3,023 млн. м3/р); - недостатньо очищених (НДО) зменшився на 43,2% (20,325 млн. м3/р). Динаміка скиду забруднених представлена у діаграмі 4.4.
25
вод
МКП
«Миколаївводоканал»
Діаграма 4. 4. Динаміка скиду забруднених вод МКП "Миколаївводоканал"
60 50,208
50
47,062 45,24
43,369 42,243 40,418 41,39339,593
млнм3
40
33,707 31,882
28,099
28,096 29,05
30
26,737
20 10 0 2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
роки разом
НО
НДО
Загальний обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області зменшився на 43,78 млн. м3, або 38 % млн. м3 і становить 70,62 млн.м3. З нього у водні об’єкти скинуто 29,35 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 29,15 млн.м3 та без очистки 0,202 млн.м3 . В порівнянні з 2006 роком обсяг скиду зворотних вод забруднених без очистки зменшився на 0,453 млн.м3 (69 %), головним чином за рахунок більш економного використання вод споживачами та впровадження на підприємствах природоохоронних заходів з підвищення ефективності роботи існуючих очисних споруд. У 2007 році обсяг скиду забруднюючих речовин, відповідно до узагальнених даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп), складає 38,76 тис. т, що на 0,1тис. т менше у порівнянні з минулим роком. 4.3 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Державна екологічна інспекція в Миколаївській області Відповідно до “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області” в 2007 році спостереження за станом поверхневих вод виконувалися на наступних водних об’єктах області: - річки – Південний Буг, Кодима, Синюха, Мертвовод, Інгул, Висунь, Інгулець; - лимани – Бузький, Дніпровсько-Бузький, Березанський. За даними хіміко-аналітичного контролю в 2007 році по пунктам (створам) річок та лиманів області спостерігалась наступна картина:
р. Південний Буг Спостереження проводилися в дев’яті пунктах (15 створів) від межі з Кіровоградською областю (с. Довга Пристань) до міста 26
Миколаєва. По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. В 2007 році спостерігалися перевищення граничнодопустимої концентрації (ГДК) для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (3,1 ГДК), БСК 5 (4,1 ГДК), ХСК (7,5 ГДК), амонію сольовому (1,1 ГДК), нітритам (1,4 ГДК), магнію (2,9 ГДК), хлоридам (4,4 ГДК), сульфатам (3,1 ГДК), фосфатам (4,2 ГДК), нафтопродуктам (3 ГДК), СПАР (8,9 ГДК), цинку (15 ГДК), міді (4,4 ГДК), хрому (5 ГДК), залізу загальному (11 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по БСК 5 (1,1 ГДК), ХСК (3 ГДК), фосфатам (1,8 ГДК), цинку (2,8 ГДК), міді (1,1 ГДК), залізу загальному (2,2 ГДК). Діаграма 4.5. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р. Південний Буг 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2005 рік
2006 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
СПАР
0
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
10
2007 рік
р. Кодима (права притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Первомайськ перед впадінням в р. Південний Буг. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (1,6 ГДК), амонію сольовому (1,3 ГДК), магнію (2,2 ГДК), сульфатам (4,8 ГДК), фосфатам (9,6 ГДК), цинку (1,5 ГДК), міді (1,1 ГДК), хрому (4 ГДК), залізу загальному (3,1 ГДК). 27
При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (1,3 ГДК), магнію (2 ГДК), сульфатам (3,4 ГДК), фосфатам (5,5 ГДК), хрому (1,3 ГДК), залізу загальному (3 ГДК). р. Синюха (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Первомайськ перед впадінням в р. Південний Буг. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по БСК 5 (2,9 ГДК), магнію (1,4 ГДК), сульфатам (1,5 ГДК), фосфатам (5,5 ГДК), нафтопродуктам (3 ГДК), СПАР (3,6 ГДК), цинку (2 ГДК), міді (3,2 ГДК), залізу загальному (1,7 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по БСК 5 (1,5 ГДК), магнію (1,3 ГДК), сульфатам (1,1 ГДК), фосфатам (2,9 ГДК), нафтопродуктам (1,7 ГДК), СПАР (1,7 ГДК), міді (1,1 ГДК), залізу загальному (1,3 ГДК). р. Мертвовод (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в двох пунктах (2 створи) в районі смт. Братське та м. Вознесенськ. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (2,9 ГДК), БСК 5 (2,9 ГДК), ХСК (7,6 ГДК), амонію сольовому (1,6 ГДК), нітритам (1,5 ГДК), кальцію (1,1 ГДК), магнію (3,5 ГДК), хлоридам (1,3 ГДК), сульфатам (12,1 ГДК), фосфатам (1,7 ГДК), нафтопродуктам (5 ГДК), СПАР (2,9 ГДК), цинку (10 ГДК), міді (2,6 ГДК), хрому (2 ГДК), залізу загальному (13 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (2,7 ГДК), БСК 5 (1,4 ГДК), ХСК (5,1 ГДК), магнію (3,3 ГДК), хлоридам (1,1 ГДК), сульфатам (10,7 ГДК) нафтопродуктам (3 ГДК), СПАР (1,3 ГДК), цинку (3 ГДК), міді (1,1 ГДК), залізу загальному (6 ГДК). р. Інгул (ліва притока р. Південний Буг) Спостереження проводилися в трьох пунктах (5 створів) від межі з Кіровоградською областю (с. Розанівка) до міста Миколаєва. По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (4,4 ГДК), БСК 5 (3,1 ГДК), ХСК (2,4 ГДК), амонію сольовому (1,9 ГДК), нітритам (2,6 ГДК), магнію (3,5 ГДК), хлоридам (5,9 ГДК), сульфатам (8,2 ГДК), фосфатам (6,1 ГДК), нафтопродуктам (7 ГДК), СПАР (10,7 ГДК), цинку (19 ГДК), міді (8,2 ГДК), нікелю (4 ГДК), хрому (2 ГДК), залізу загальному (52 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (1,8 ГДК), БСК 5 (1,3 ГДК), ХСК (2,1 ГДК), магнію (2,1 28
ГДК), хлоридам (1,5 ГДК), сульфатам (4,6 ГДК), фосфатам (3,7 ГДК), нафтопродуктам (2,5 ГДК), СПАР (1,9 ГДК), цинку (3,4 ГДК), міді (2,3 ГДК), залізу загальному (5,4 ГДК). Діаграма 4.6. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р. Інгул 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2005 рік
2006 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
СПАР
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
10 0
2007 рік
р. Висунь (права притока р. Інгулець) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі с. Євгенівка перед впадінням в р. Інгулець. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (6,3 ГДК), БСК 5 (1,4 ГДК), амонію сольовому (1,6 ГДК), кальцію (1,9 ГДК), магнію (9,9 ГДК), хлоридам (5,3 ГДК), сульфатам (19,4 ГДК), СПАР (3,2 ГДК), міді (3,4 ГДК), нікелю (3,2 ГДК), залізу загальному (8 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (6,1 ГДК), БСК 5 (1,4 ГДК), кальцію (1,9 ГДК), магнію (8,9 ГДК), хлоридам (4,7 ГДК), сульфатам (19,4 ГДК), СПАР (3,2 ГДК), міді (1,9 ГДК), нікелю (1,6 ГДК), залізу загальному (4,8 ГДК). р. Інгулець (права притока р. Дніпро) Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м. Снігурівка. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (7,5 ГДК), БСК 5 (5,5 ГДК), ХСК (4,9 ГДК), амонію сольовому (2,2 ГДК), нітритам (1,6 ГДК), кальцію (1,2 ГДК), магнію (4,6 ГДК), хлоридам (9,6 ГДК), сульфатам (8,3 ГДК), фосфатам (1,8 ГДК), нафтопродуктам (3 ГДК), СПАР (1,8 ГДК), цинку (2 ГДК), міді (5,8 ГДК), хрому (2 ГДК), залізу загальному (27 ГДК). 29
При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (4,7 ГДК), БСК 5 (3,5 ГДК), амонію сольовому (1,4 ГДК), магнію (4,1 ГДК), хлоридам (5,6 ГДК), сульфатам (7,8 ГДК), нафтопродуктам (1,9 ГДК), міді (2,8 ГДК), залізу загальному (8,6 ГДК).
2005 рік
2006 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
СПАР
нафтопродукти
сульфати
хлориди
сухий залишок
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
Діаграма 4.7. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках р. Інгулець 100 90 80 70 60 50 % 40 30 20 10 0
2007 рік
Бузький лиман Спостереження проводилися в п’яті пунктах (14 створів) від Варварівського мосту (м. Миколаїв) до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (с. Лимани). По всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась. Виняток складають створи в районі скиду стічних вод з очисних споруд м. Миколаєва (МКП «Миколаївводоканал»). В зв’язку з пошкодженням глибоководного колектору акваторія в районі скиду в межах 1 – 3 км значно забруднена, концентрації забруднюючих речовин перевищують ГДК від 10 до 70 разів. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (7,8 ГДК), БСК 5 (38,5 ГДК), ХСК (28,1 ГДК), амонію сольовому (18,4 ГДК), нітритам (13,6 ГДК), магнію (6,7 ГДК), хлоридам (11,2 ГДК), сульфатам (5,9 ГДК), фосфатам (69,4 ГДК), нафтопродуктам (30 ГДК), СПАР (18,6 ГДК), цинку (13 ГДК), міді (7,4 ГДК), нікелю (5 ГДК), хрому (19 ГДК), залізу загальному (16 ГДК), алюмінію (1,4 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (4,1 ГДК), БСК 5 (4 ГДК), ХСК (7,8 ГДК), амонію 30
сольовому (1,5 ГДК), магнію (3,7 ГДК), хлоридам (5,9 ГДК), сульфатам (3,6 ГДК), фосфатам (3,9 ГДК), нафтопродуктам (4 ГДК), СПАР (3 ГДК), цинку (2,4 ГДК), міді (1,5 ГДК), хрому (1,3 ГДК), залізу загальному (2,5 ГДК). Діагарама 4.8. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках Бузький лиман 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2005 рік
2006 рік
0
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
CПАР
нафтопродукти
фосфати
нітрити
амоній сольовий
ХСК
БСК5
10
2007 рік
Дніпровсько-Бузький лиман Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі морського порту міста Очакова. В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (6,2 ГДК), БСК 5 (1,8 ГДК), амонію сольовому (1,9 ГДК), магнію (5,6 ГДК), хлоридам (9,3 ГДК), сульфатам (5 ГДК), фосфатам (2 ГДК), нафтопродуктам (3 ГДК), СПАР (1,3 ГДК), цинку (2 ГДК), міді (3,8 ГДК), залізу загальному (5,9 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (5,2 ГДК), БСК 5 (1,3 ГДК), магнію (4,5 ГДК), хлоридам (7,8 ГДК), сульфатам (3,8 ГДК), фосфатам (1,2 ГДК), нафтопродуктам (1,8 ГДК), міді (1,7 ГДК), залізу загальному (3,5 ГДК).
31
2005 рік
2006 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
CПАР
нафтопродукти
фосфати
БСК5
Діаграма 4.9. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках Дніпровсько-Бузький лиман
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
%
2007 рік
Березанський лиман Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі скиду теплообмінних вод цеху № 180 ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» (с. Каборга). В 2007 році спостерігалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по сухому залишку (12,7 ГДК), БСК 5 (2,2 ГДК), ХСК (2,3 ГДК), амонію сольовому (1,9 ГДК), нітритам (1,7 ГДК), магнію (10,7 ГДК), хлоридам (20,1 ГДК), сульфатам (8,9 ГДК), фосфатам (2,6 ГДК), нафтопродуктам (7,2 ГДК), СПАР (8,2 ГДК), міді (5,2 ГДК), залізу загальному (2 ГДК). При цьому перевищення середньорічної концентрації склало по сухому залишку (8,8 ГДК), БСК 5 (1,7 ГДК), магнію (7,4 ГДК), хлоридам (12,7 ГДК), сульфатам (6,5 ГДК), фосфатам (1,5 ГДК), нафтопродуктам (2,8 ГДК), СПАР (2,4 ГДК), міді (1,8 ГДК), залізу загальному (1,4 ГДК).
32
Діаграма 4.10. Кількість випадків перевищення ГДК в відсотках Березанський лиман 100 90 80 70 60 50
%
40 30 20
2005 рік
2006 рік
нікель
хром
цинк
мідь
залізо загальне
CПАР
нафтопродукти
фосфати
нітрити
амоній сольовий
БСК5
10 0
2007 рік
Миколаївське регіональне управління водних ресурсів Програма гідрохімічного контролю передбачала наступний обсяг гідрохімічних досліджень на 2007 рік: - по р. Синюха, вище м. Первомайська в районі питного водозабору м. Первомайська, відбір проб – щомісячно; - по р. Південний Буг, нижче м. Первомайська, с. Олексіївка в районі водозабору питної води м. Южноукраїнська, відбір проб – щомісячно; - по р. Південний Буг, нижче м. Вознесенська, нижче впадіння р. Мертвовод, відбір проб – щомісячно; - по р. Інгул, в районі питного водозабору м. Новий Буг (Софіївське водосховище), відбір проб – щомісячно; - по р. Мертвовод, ліва притока р. Південний Буг, 2 км, 1 км вище залізничного мосту через р. Мертвовод, відбір проб – щоквартально; - по р. Інгулець, 83 км, Інгулецька зрошувальна система, м. Снігурівка, відбір проб – один раз 1 – 4 квартал, щомісячно – 2 – 3 квартал; - по 3-х водосховищах: Первомайське, Олександрівське, Ташлицьке, відбір проб – щоквартально; - по р. Інгул, с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської області, відбір проб – щоквартально; - по Бузькому лиману, в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ, відбір проб – щоквартально; 33
- по зрошувальним системам: Південно-Бузькій, в районі с. Ковалівка, Інгульський – с. Привільне, відбір проб – 3 рази за поливний сезон. Систему р. Південний Буг складає: 1. Первомайське водосховище. Якість води в ньому майже по всім показникам відповідала нормам водоймищ господарчо-побутового користування. Декілька зменшилось в порівнянні з минулим роком середньорічне споживання кисню (ХСК) – 21,71 мг/дм3 кисню проти 27,74 мг/дм3 кисню. 2. В межах м. Первомайська в р. Південний Буг впадає притока – р. Синюха, котра контролюється в районі питного водозабору м. Первомайська (10 км вище по р. Синюха від гирла). Якість води в місці водозабору залишається стабільно доброю. Лише перевищувало ГДК по ХСК в середньому в 2,3 рази. В порівнянні з минулим роком декілька збільшився вміст магнію 41,69 мг/дм3 проти 34,71 мг/дм3. 3. Нижче по течії р. Південний Буг, приблизно 60 км від м. Первомайська, розташований водозабір ВП «ЮУ АЕС». На цій ділянці у 2007 році було скинуто 1105,2 тис. куб. м нормативно-очищених стічних вод з Первомайських очисних споруд, але також, як і в минулому році, ніякого негативного впливу на якість води в створах водозабору від цього скиду не простежувалося. Якість води в створі водозабору була такою ж, як в Первомайському водосховищі і в р. Синюха. В порівнянні з минулим роком було зменшення по ХСК– 24,65 мг/дм3 проти 29,04 мг/дм3 кисню, середньорічна по залізу загальному - 0,33 мг/дм3 проти 0,51 мг/дм3, збільшилась середньорічна по марганцю 0,075 мг/дм3 проти 0,064 мг/дм3. 4. Кілька км по течії нижче знаходиться водозабір, який подає підживлення Ташлицькому водосховищу-охолоджувачу. В Ташлицькому водосховищі в цьому році, також, як і в минулому, стабільно перевищували ГДК для водогосподарського водоймища такі показники: сухий залишок – в 1,1 рази середньорічна 1126,75 мг/дм3, а також магній майже в 2,0 рази, середньорічна – 82,03 мг/дм3, жорсткість загальна в 1,3 рази, середньорічна – 9,25 мг екв./дм3 та ХСК в 2,0 рази, середньорічна – 29,98 мг/дм3 кисню. Слід відмітити, що в порівнянні з минулим роком зменшилась продувка Ташлицького водосховища (21976,2 тис. куб. м проти 41464,4 тис. куб. м). Негативного впливу продувки Ташлицького водосховища на р. Південний Буг також як і в минулому році не просліджувалось. 5. В 20 км нижче по течії р. Південний Буг знаходиться Олександрівське водосховище, гідрохімічний склад якого залишається на рівні ГДК для водоймищ культурно-побутового та питного водокористування. В порівнянні з минулим роком зменшилась середньорічна по БСК20 1,91 мг/дм3 кисню проти 2,41 в 2006 р., та спостерігалось зменшення середньорічної по залізу загальному – 0,25 мг/дм3 проти 0,30 мг/дм3. Мали місце перевищення ГДК по ХСК (середньорічна 23,80 мг/дм3). Інші показники залишаються на рівні минулого року та знаходяться в межах ГДК. 6. Нижче м. Вознесенська на р. Південний Буг розташований наступний створ контролю. На цей створ може учинити негативний вплив скид з очисних споруд біологічної очистки м. Вознесенська, у звітному році з них 34
було скинуто 1836,4 тис. куб. м недостатньо-очищених стоків, але також, як і в минулому році, цього не спостерігалося. Мали місце перевищення ГДК по ХСК в 1,5 рази, середньорічна – 22,73 мг/дм3 кисню. В 5 км вище цього водозабору в р. Південний Буг впадає дуже мінералізований приток – р. Мертвовод, тому вода в цьому створі мінералізована більше в порівнянні з верхнім водозабором ВП «ЮУ АЕС» (534,00 мг/дм3 проти 490,67 мг/дм3 сухий залишок). 7. Наступний створ спостереження р. Мертвовод, мінералізований приток р. Південний Буг. В цьому створі мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,8 рази, БСК20 – в 2,7 рази, жорсткості загальній – в 1,7 рази, сухому залишку – в 1,5 рази, по сульфатам – в 1,5 рази, магнію – в 2,0 рази, залізу загальному – в 2,6 рази, марганцю – в 1,2 рази. 8. Нижче по течії р. Південний Буг, в 35 км від м. Миколаєва, знаходиться водозабір Південно-Бузької зрошувальної системи (с. Ковалівка), котрий є найнижчим створом контролю. У звітному році якість води у цьому районі відповідала нормам для водоймищ культурнопобутового водокористування. Мали місце перевищення ГДК лише по ХСК в 1,2 рази – середньорічна 31,38 мг/дм3 кисню та залізу загальному – в 1,1 рази – середньорічна 0,33 мг/дм3. Якість води у самому нижньому створі контролю по р. Південний Буг в меженний період за червень-серпень місяці поточного року хоч і відповідала нормам ГДК, але погіршилась, хлориди в порівнянні з даними за 10 минулих років зросли в середньому на 20 – 30 мг/дм3 або приблизно на 30 – 40 %. Інші показники знаходяться в нормі. Якщо порівняти якість води в динаміці руху від верхнього створу до м. Миколаєва, можна зробити висновок, що простежується постійний та поступовий зріст мінералізації у Бузькій воді по мірі руху до півдня – від 404,00 мг/дм3 (Первомайське водосховище) до 534,00 мг/дм3 (м. Вознесенськ), це є наслідком високої мінералізації природних вод (притоки річки та підземні води). Взагалі можна зробити висновок, що р. Південний Буг та вищерозглянуті і зв’язані з нею відкриті водоймища відповідають нормам рибогосподарської діяльності та культурно-побутового водокористування майже по всім гідрохімічним показникам. Згідно програми моніторингу проводився відбір проб з р. Інгул: 1. В районі с. Розанівка, на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. На цьому створі спостерігалися перевищення ГДК по сухому залишку в 1,3 р., середньорічна – 1255,75 мг/дм3, магнію в 1,5 р., середньорічна – 60,20 мг/дм3, жорсткості загальній в 1,5 р., середньорічна – 10,7 мг екв./дм3, що пояснюються природним фоном р. Інгул, а також мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,2 р., середньорічна – 33,48 мг/дм3 кисню, БСК20 – в 1,5 р., середньорічна – 4,39 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться в нормі. 2. Нижче цього створу розташоване Софіївське водосховище – Новобузький та Казанківський питні водозабори. Рівень мінералізації водоймища перевищує ГДК в 1,4 р.– середньорічна дорівнює 1358,00 мг/дм3 на інтервалі від 1212,0 мг/дм3 до 1520,0 мг/дм3. Перевищує ГДК жорсткість загальна в 1,6 р.– середньорічна 11,1 мг екв./дм3 та магній в 1,7 р. – 35
середньорічна 68,5 мг/дм3. Збільшилась середньорічна по залізу загальному 0,29 мг/дм3 проти 0,18 мг/дм3 в 2006 році. Були перевищення ГДК по ХСК в 2,2 рази, середньорічна 36,2 мг/дм3 кисню. Інші показники відповідають нормам водоймищ рибогосподарської діяльності та культурно-побутового водокористування. 3. Нижче по течії р. Інгул, приблизно 60 км, в районі с. Привільне, знаходиться водозабір Інгульської зрошувальної системи. Ніяких скидів промислових чи побутових стічних вод на цій ділянці ріки немає. Спостерігалися перевищення ГДК середньорічних по сухому залишку в 1,4 р. – 1453,3 мг/дм3, магнію в 1,9 р. – 76,2 мг/дм3, жорсткості в 1,6 р. – 10,9 мг екв./дм3, ХСК в 2,5 р. – 37,55 мг/дм3 кисню, по залізу загальному в 1,3 р. – середньорічна 0,40 мг/дм3. Інші показники знаходяться у нормі. 4. Наступним створом спостереження є р. Інгул в районі старого пішохідного мосту через р. Інгул в м. Миколаєві. В цьому створі мали місце перевищення ГДК по ХСК в 2,8 р. – середньорічна 41,76 мг/дм3 кисню, по БСК 20 в 1,5 р. – середньорічна 4,45 мг/дм3 кисню, по жорсткості в 1,7 р. – середньорічна 12,03 мг екв/дм3, по сухому залишку в 2,3 р. – середньорічна 2274,25 мг/дм3, по хлоридам в 2,5 р. – середньорічна 879,53 мг/дм3, по магнію в 1,7р. – середньорічна 69,31 мг/дм3, по залізу загальному в 1,3 р. – середньорічна 0,4 мг/дм3. Інгулецька зрошувальна система живиться з р. Інгулець та р. Дніпро. Інгулець протікає по Миколаївській області приблизно 96 км. Ніяких скидів на цій ділянці ріки не має. В 2007 році на цьому створі відбирались проби з магістрального каналу Інгулецької зрошувальної системи та р. Інгулець в районі м. Снігурівка. Коли закінчився поливний сезон в магістральний канал вода не поступала. В магістральному каналі мали місце перевищення ГДК середньорічні по жорсткості загальній в 2,0 р. – 13,98 мг екв/дм3, магнію в 2,5 р. – 99,94 мг/дм3, по ХСК в 2,9 р. – 43,26 мг/дм3 кисню, по БСК20 в 3,2 р. – 9,69 мг/дм3 кисню. В порівнянні з минулим роком збільшилась середньорічна по сухому залишку – 2056,6 мг/дм 3 проти – 1714,5 мг/дм3, по сульфатам – 567,2 мг/дм3 проти – 438,65 мг/дм3 в 2006 р., по хлоридам 513,53 мг/дм3 проти 432,35 мг/дм3, по залізу загальному – 0,93 мг/дм3 – проти 0,24 мг/дм3, по марганцю в 2,4 р. – середньорічна – 0,237 мг/дм3. В р. Інгулець мали перевищення ГДК по ХСК майже в 3,2 р. – середньорічна 48,79 мг/дм3 кисню, по БСК20 в 4,0 р. – середньорічна 12,11 мг/дм3 кисню, по жорсткості загальній в 2,7 р. – 18,51 мг екв/дм3, по сухому залишку в 3,1 р. – 3061,75 мг/дм3, по сульфатам в 1,6 р. – 798,05 мг/дм3, по хлоридам в 2,5 р. – 872,39 мг/дм3, по магнію в 3,2 р. – 128,59 мг/дм3, залізу загальному в 4,1 р. – 1,24 мг/дм3. Різниця якості води в магістральному каналі та р. Інгулець пояснюється тим, що Інгулецька зрошувальна система живиться також із р. Дніпро. Вода з р. Дніпро має позитивний вплив на поливну воду. В межі м. Миколаєва на Бузькому лимані розташований останній створ контролю в районі водозабору Миколаївської ТЕЦ. Внаслідок згіннонагінних явищ, що мають місце у Бузькому лимані, спостерігалися нестабільні показники по сухому залишку (від 3035,0 мг/дм3 до 4296,0 36
мг/дм3), по хлоридам (від 1162,8 мг/дм3 до 1915,8 мг/дм3), по магнію (від 116,7 мг/дм3 до 156,86 мг/дм3 максимально). Перевищувала ГДК в 2,5 р. середньорічна по ХСК – 36,99 мг/дм3 кисню. Інші показники знаходяться у нормі. Кисневий режим поверхневих водоймищ комплексного призначення по області задовільний та знаходиться в межах від 5,92 мг/дм3 кисню до 18,54 мг/дм3 кисню. Високий вміст розчиненого кисню пояснюється високою аерацією води в місцях відбору проб. Мають місце перевищення ГДК по кольоровості. Вміст амонію сольового, нітратів та нітритів в пробах поверхневих вод знаходяться значно нижче рівня токсичної дії ГДК. Не виявлений в поверхневих водах хром та кадмій. Взагалі по даним гідрохімічних досліджень по річкам та водоймищам Миколаївської області особливих змін у 2007 році в порівнянні з минулими роками не спостерігалося, але з маловодністю 2007 року майже по всім створам спостережень збільшився сухий залишок. Можна зробити висновок, що на контрольованих водоймищах Миколаївської області якість води була придатною для питного та культурно-побутового водокористування. Миколаївський обласний центр з гідрометеорології Устя р. Південний Буг, Бузький лиман Нафтопродукти. Забруднення нафтопродуктами бузьких вод в 2007 р. було значним і склало в середньому в поверхневому шарі 0,20 (4 ГДК), у придонному – 0,28 мг/дм3 (5,6 ГДК). Найбільш високі максимальні концентрації спостерігалися в гирлових водах рік Південний Буг та Інгул на поверхневому горизонті в червні – серпні (0,70 мг/дм3; 0,72 мг/дм3; 0,95 мг/дм3) і на придонному – у липні (0,88 мг/дм3) і листопаді (0,75 мг/дм3). Повторюваність концентрацій, рівних і перевищуючих ГДК, збільшилася в порівнянні з 2006 р. на 6 % і склала 82 %. Вміст нафтопродуктів у шарі поверхня – дно в порівнянний період 2007 р. склав 0,23 мг/дм3 (4,6 ГДК), що в 1,3 рази вище середньої ранжируваного ряду 2003 – 2007 р. СПАР. Протягом усього спостережуваного періоду 2007 р. концентрації СПАР не перевищували ГДК. Їх вміст у шарі поверхня – дно склав за рік 0,010 мг/дм3 (0,1 ГДК). Найчастіше високі величини СПАР спостерігалися в усті Інгулу і в районі морського порту, де їх максимальні концентрації склали 0,090 мг/дм3 та 0,092 мг/дм3. Середній вміст СПАР в порівняльний період 2007 р. був близьким до середнього тих же періодів 2003 – 2007 р. і склав в шарі поверхня – дно 0,014 мг/дм3. Феноли. Феноли в гирлових і лиманних водах були виявлені весь період спостережень 2007 р., крім квітня. За середньомісячним даними найбільше забруднення фенолами спостерігалося в серпні і вересні, коли в шарі поверхня – дно їх концентрація склала відповідно 0,0052 мг/дм3 і 0,0026 37
мг/дм3. Найчастіші випадки перевищення ГДК спостерігалися в районах скиду стічних вод. Максимальна концентрація (0,0096 мг/дм3) спостерігалася в районі Варварівського мосту на поверхневому горизонті в серпні. Повторюваність концентрацій, рівних і перевищуючих ГДК, склала 42 %, що на 16 % вище, ніж в 2006 р. Середній вміст фенолів в аналогічний період спостережень 2007 р. склав в шарі поверхня – дно 0,0012 мг/дм3 і у порівнянні з такими ж періодами 2003 – 2006 р. був найвищим. Загальний фосфор. У гирлових і лиманних водах концентрації загального фосфору із січня по травень були невисокі і по спостережуваним горизонтам у середньому склали 0,042 – 0,17 мг/дм3. У літньо-осінній період вміст загального фосфору підвищився і у шарі поверхня – дно склав 0,22 – 0,32 мг/дм3. Найбільші концентрації загального фосфору були виявлені у водах гирлового району Південного Бугу, де у вересні вони досягли максимуму – 0,39 мг/дм3. У порівняльні періоди 2005 – 2007 р. вміст загального фосфору був близьким і рівнявся в шарі поверхня – дно 0,26 – 0,27 мг/дм3. Амонійний азот. У водах Південного Бугу і Бузького лиману амонійний азот у більшості випадків був виявлений у концентраціях нижче ГДК. Його вміст за рік склав на поверхневому горизонті 0,071 мг/дм3, на придонному – 0,13 мг/дм3. Збільшення концентрацій спостерігалося в травні – липні і жовтні – листопаді, коли середня концентрація в шарі поверхня – дно склала 0,15 – 0,28 мг/дм3. Максимальна концентрація спостерігалася в червні, де вона досягла 0,45 мг/дм3 (1,2 ГДК). Повторюваність концентрацій, рівних і перевищуючих ГДК, склала 3 %. У порівнянні з 2003 – 2006 р. вміст амонійного азоту в 2007 р. збільшився і у шарі поверхня – дно дорівнював 0,15 мг/дм3. Загальний азот. Вміст загального азоту впродовж року в бузьких водах був нерівномірним. Найбільш високі концентрації його спостерігалися в лютому – квітні, коли середні концентрації склали 2,85 – 5,62 мг/дм3. У цей же період в районі м. Миколаєва в лютому і квітні спостерігалися 5 випадків високого вмісту загального азоту, коли концентрації його були понад 5,0 мг/дм3. У травні – червні вміст загального азоту був найнижчим і у шарі поверхня – дно дорівнював 0,56 – 0,92 мг/дм3. Середня концентрація в шарі поверхня – дно в порівнянний період 2007 р. склала 1,23 мг/дм3 і була нижче середньої ранжируваного ряду 2003 – 2007 р. Сірководень. Сірководень був виявлений у вересні в Бузькому лимані і у жовтні в усті Південного Бугу. Його максимальна концентрація (1,31 мг/дм3) спостерігалася в Бузькому лимані на глибині 12,5 м. Повторюваність концентрацій, рівних і перевищуючих ГДК, склала 3 %. Розчинений кисень. Поверхневий горизонт устя Південного Бугу і Бузького лиману протягом усього спостережуваного періоду 2007 р. був досить насичений або близький до насичення розчиненим киснем. Його 38
середній відносний вміст на поверхневому горизонті склав 90 – 126 % насичення. Придонний горизонт, починаючи із червня і по листопад, постійно зазнавав недостачу розчиненого у воді кисню. Дефіцит його в цей період у середньому склав від 18 % у серпні і до 88 % у жовтні. Через посушливе літо і зменшення стоку річкових вод в устях Південного Бугу, Інгулу і Бузькому лимані почастішали випадки застійних явищ на придонному горизонті. Утворення застійних зон на придонних горизонтах і наявність скиду забруднених вод привели до зниження вмісту розчиненого у воді кисню. Протягом вересня – жовтня в бузьких водах спостерігалося 3 випадки низького і 7 випадків екстремально-низького вмісту розчиненого у воді кисню, у тому числі 2 випадки його відсутності. Нітрити. Середньомісячні концентрації нітритів склали в поверхневому шарі 0,01 – 0,022, у придонному – 0,008 – 0,024 мг N/дм3. За винятком січня – березня в бузьких водах систематично спостерігалися випадки вмісту нітритів, рівні або перевищуючі ГДК. Повторюваність таких концентрацій склала 27 %. У порівнянні із середньою ранжируваного ряду однакових періодів 2003 – 2007 р. концентрація нітритів у шарі поверхня – дно в 2007 р. збільшилася незначно і склала 0,013 мг N/дм3. Нітрати. Найбільший вміст нітратів у бузьких водах був виявлений в період із січня по квітень, коли їх середні концентрації склали від 0,72 до 1,49 мг N/дм3. У цей період у квітні був зафіксований річний максимум, що склав 1,72 мг N/дм3. Починаючи із травня і по вересень, вміст нітратів був низьким і у шарі поверхня – дно дорівнював 0,004 – 0,034 мг N/дм3. Концентрація нітратів у порівнянний період спостережень 2007 р. склала в шарі поверхня – дно 0,034 мг N/дм3, що в 2 – 3 рази нижче рівня таких же періодів 2003 – 2006 р. 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Угрупування водних організмів за специфікою середи існування і структурно-функціональними характеристиками мають ряд суттєвих відмінностей у порівнянні з наземними біоценозами ( Мордухай-Болтовской, 1974; Методика изучения., 1975), які загалом є наступними: 1. Гідробіонти знаходяться у водному середовищі, витримують значно менші коливання температури ніж наземні організми, але для них має велике значення концентрація кисню, який часто є у дефіциті; 2. Водні організми знаходяться у умовах більш слабкого освітлення, ніж наземні, тому у системі гідробіонтів існує чітка вертикальна диференсація; 3. Населення гідросфери значно різноманітніше ніж наземне. Основну масу первинних продуцентів складають зважені у воді мікроскопічні водорості, в той час як на сущі – це виключно крупні рослини з кореневою системою; 4. Міжрічні (чи багаторічні) зміни у водоймах виражені більш яскраво ніж у біогеоценозах і головним чином відбуваються в результаті зміни кліматичних умов та антропогенної діяльності людини. 39
Інститутом рибного господарства (структурний підрозділ Херсонської лабораторії аквакультури) проводяться дослідження стану гідробіоценозів Дніпро – Бузької гирлової затоки та р. Південний Буг. Зміст досліджень 2007 року враховував збір та обробку матеріалів вивчення біологічного стану нерестових та промислових популяцій основних видів риб, ефективність відтворення стану природних кормових ресурсів. У весінній період у Бузькому районі Дніпровсько-Бузької гирлової системи працював контрольно-спостережний пункт, який був розташований у пониззі р. Південний Буг. Контрольні лови здійснювалися набором ставних сіток з кроком вічка від 22 до 110 мм та частковим неводом. Матеріали з біологічного стану частки популяції риб, які підвернені пресу промислу збиралися на рибоприймальних пунктах рибодобувних організацій та безпосередньо на лову. Збір та обробка матеріалів здійснювалася згідно загальновизнаних у іхтіологічних та гідробіологічних дослідженнях методик та керівництв. Ефективність нересту визначається на основі відомостей по відносній чисельності молоді риб, яка встановлюється за відповідною мережею станцій на акваторії дослідної водойми. Результати обробки матеріалів з обліку молоді риб на акваторії пониззя Південного Бугу та Бузького лиману показали, що в порівнянні з попередніми роками тут відбулися певні зміни. Показники по тарані у р. Південний Буг дещо збільшилися до 21,3 екз. на зусилля лову( далі екз/зус.). По лящу відбулося зменшення відносної чисельності до 11,1 екз/зус. Звертає на себе увагу суттєве збільшення чисельності молоді карася. Проведені розрахунки вказують на те, що у порівнянні з попередніми роками його чисельність у водоймах пониззя Південного Бугу зросла 49,6 екз/зус. Зменшились показники по краснопірці та плоскирці – 11,3 та 19,7 екз/зус. Врожайність по пузанку також зросла до 9,6 екз/зус. у попередніх роках. При чому основна маса молоді пузанка реєструвалася у Бузькому лимані. Все це є свідченням відновлення чисельності пузанка і підвищення відтворювальної здатності його популяції. Продовжує зростати чисельність тюльки. У р. Південний Буг цьоголітня молодь тюльки зустрічалася лише на акваторії до Гур’ївського мосту. Основна частка, як молоді так і більш старших вікових груп, була зосереджена у Бузькому лимані. Відносна чисельність цього виду тут становила в середньому 512,5 екз/зус. малькових знарядь лову. Збільшили свою чисельність також і бички - 26,3 екз/зус. Основні концентрації бичків відмічалися на ділянках від с. Матвіївна до м. Миколаєва. Дещо зросла відносна чисельність гірчака та атерини, особливо у пониззі Південного Бугу, де їх відносна чисельність на окремих станціях відбору проб сягала майже 45 % загального улову з малькової волокуші. Основні концентрації річкових раків відмічені на ділянках поблизу с. Баловне та Костянтинівка. Відмічено зниження лінійних розмірів раків, особливо у районі с. Костянтинівка , що є свідченням досить вагомого пресу з боку аматорського вилучення місцевими жителями. Знизилася частка промислової частини популяції, що зумовило зниження обсягу можливого 40
вилучення річкових раків з Дніпровсько-Бузької гирлової системи взагалі. Присутність в уловах значної кількості цьоголітньої молоді раків є свідченням задовільної відтворювальної здатності. Найбільші концентрації цьоголітків відмічалися в районі с. Костянтинівка та Трихати. Таким чином, аналіз даних з відносної чисельності молоді риб та річкових раків свідчить про те, що нерестова кампанія у 2007р. пройшла в основному задовільно. Строки заборони в повній мірі забезпечили охорону відтворення цінної промислової іхтіофауни пониззя Південного Бугу та Бузького лиману. Характеристика кормової бази водойми Середньосезонна біомаса зоопланктону в пониззях Південного Бугу та у Бузькому лимані була високою і коливалася в залежності від сезону року та станцій відбору проб від 0,85 до 3,42 г/м³. Максимальна біомаса відмічалася влітку за рахунок мосового розвитку гіллястовусих ракоподібних. Особливо на межі злиття вод Південного Бугу та Бузького лиману в районі м. Миколаїв спостережено інтенсивний розвиток представника хижої форми гіллястовусих ракоподібних Leptodora kindtii котрі є одним з основних видів, яким живиться представник найбільш чисельних планктофагів водойми – тюлька. Розвиток зоопланктону у Дніпровсько-Бузькому лимані відрізнявся певною неоднорідністю. В залежності від району біомаса зоопланктерів змінювалася від 0,38 до 2,01 г/м³. Домінуюче значення в лимані мали ракоподібні (більше 80% за питомою вагою) і лише у східному районі на окремих станціях вони дещо поступалися коловерткам. Як і у попередні роки найбільш продуктивною ділянкою Дніпровсько-Бузької гирлової системи був Бузький лиман. У складі донного населення пониззя Південного Бугу та Бузького лиману зустрічалися молюски, вищі ракоподібні , полі хети, олігохети, личинки хірономід. Основну частку загальної біомаси бентосу (до 96%) складали молюски, які були представлені двома видами пластинчатозябрових молюсків – дрейсени. Фауна ракоподібних складалася з гамарид, корофіїд, мізид та кумових. Найбільш цінним у кормовому відношенні був бентос Бузького лиману. Біомаса м’якого бентосу тут досягла 7,3 г/м³ і була представлена поліхетами, гамаридами та личинками хірономід. Несприятливі умови для розвитку донної фауни склалися у центральному та західному регіонах Дніпровсько-Бузького лиману, де за рахунок нагону морської води спостерігалося значне підвищення солоності води. Бентичні організми тут були представлені крупними личинами хірономід, невеликою кількістюдрейсени та не маючими великої кількості кормової цінності вусоногими раками. Найбільш сприятливими для нагулу молоді та старших вікових груп промислової іхтіофауни були прибережні ділянки, де у достатній кількості розвивалися полі хети, гамариди, а на ділянках з гарно розвинутою вищою водною рослинністю – личинки хірономід. 41
Стосовно аналізу гідробіологічного стану водойм зазначаємо, що на території Миколаївської області не проводяться дослідження з цього питання. 4.5 Мікробіологічна оцінка якості вод Санепідеміологічною службою Миколаївської області у 2007році було проведено лабораторні дослідження якості води з 506 водопроводів (з яких: 78 комунальних, 149 відомчих, 278 сільських та 1 міжрайонний водовід), 1615 криниць та 11 артезіанських колодязів. За результатами аналізів якості вод джерел питного водопостачання по мікробіологічним показникам у 2007році не відповідало гігієнічним вимогам: - 5,2 % досліджених проб з комунальних водоводів; - 8,8 % досліджених проб з відомчих водоводів; - 6,2 % проб з сільських водоводів. З підземних джерел питного водопостачання по мікробіологічним показникам не відповідали гігієнічним вимогам 8,2 % від загальної кількості відібраних проб. З не централізованих джерел водопостачання за мікробіологічними показниками не відповідало гігієнічним вимогам 19,2 % досліджених проб. У 2007 році санепідемслужбою відібрано та досліджено на мікробіологічні показники: - з водойм І категорії - 317 проб, з яких не відповідало нормативам 13,9%; - з водойм ІІ категорії – 1517, я яких не відповідали нормативам 17,9%, в тому числі збудники інфекційних захворювань виділені у 5 пробах; - з моря – 329, з яких не відповідали нормативам 3,7 %. Протягом останніх років гострих інфекційних захворювань пов’язаних з вживанням питної води в області не реєструвалося. У зв’язку з відсутністю ліцензованої комп’ютерної програми санепідемслужбою не проводяться вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. 4.6 Забруднення поверхневих вод Для маловодної Миколаївської області є актуальною проблема забруднення водних ресурсів через скид стічних вод, яка значно ускладнюється відсутність якісної очистки господарсько-побутових та виробничих стоків. У 2007 році по Миколаївській області 49 водокористувачів здійснювали скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти. Сім з зазначених підприємств – водокористувачів, відповідно статистичної звітності 2-ТП (водгосп), скидали стічні води з перевищенням встановлених нормативів, п’ять з яких відноситься до комунальної сфери. Комунальні очисні споруди каналізації існують переважно у містах (обласному і районних центрах) та замортизовані від 42% до 62 %. Очистку господарсько – побутових стоків перед скидом до поверхневих водойм в області здійснюють 7 підприємств, а саме 42
МКП “Миколаївводоканал”, КП “Міський водоканал”, КП “Первомайський міський водоканал”, ДП “БОС” ЗАТ “Возко”, БГКП “Сирена”, КП “Ольшанський водоканал”, Южноукраїнське ПВКГ та ТМ. Згідно з результатами моніторингових досліджень за станом роботи обласних очисних споруд каналізації, які проводяться держуправлінням в межах “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області”, майже всі очисні споруди області здійснюють скид недостатньо очищених стічних вод. Кратність перевищень величин гранично – допустимих скидів від обласних очисних споруд каналізації за основним забруднюючим речовинам складає: БСК5 - від 2,1 до 8,0 разів, ХСК – від 2,5 до 12,8 разів, аміак(по NH4+) – від 1,7 до 17,8 разів, фосфати – від 1,3 до 28,3 разів, залізо загальне – від 2,2 до 8,8 разів, що в свою чергу призводить до негативного впливу на водойми, збільшуючи кратність перевищень ГДК в контрольних створах, а саме: БСК5 – від 1,1 до 9,7 разів, аміак(по NH4+) – разів 4,5, фосфати – від 1,1 до 11,6 разів, залізо загальне – від 1,7 до 7,0. Головними забруднювачами поверхневих вод в області є комунальні підприємства: МКП «Миколаївводоканал», КП «Міський водоканал» (м. Баштанка), КП «Ольшанський водоканал» (смт Ольшанське, Миколаївський район). Співвідношення згаданих підприємств, за обсягом скиду забруднених стоків представлено у діаграмі 4.6.1 Найбільший обсяг скиду забруднених вод по області (92%) здійснює МКП «Миколаївводоканал», яке експлуатує очисні споруди каналізації м. Миколаєва. Через недосконалість, зношеність, недостатню проектну потужність систем, а також пошкодження глибоководного випуску на очисних спорудах каналізації м. Миколаєва щорічно здійснюється скид до Бузького лиману біля 29 млн.м3 забруднених стічних вод, з яких через аварійні ситуації до поверхневих вод потрапляє 123 тис. м3 забруднених вод без очистки. Це призводить до загострення санепідситуації, негативно впливає на стан водних ресурсів і є постійним джерелом соціальної напруги в м. Миколаєві та області.
43
Діаграма 4.11. Обсяги скиду забруднених стоків основними забруднювачами водних ресурсів області 35
33,71 28,1
30
26,9
млн м3
25 20 15 10 5
0,279
0,336
0,29 0,29
0,33 0,26
0 2005
2006
2007 роки
МКП "Миколаївводоканал" КП Ольшанський водоканал"
КП "Міський водоканал"
Система каналізації м. Миколаєва не задовольняє потужностям міста, і як наслідок, стоки після очищення на очисних спорудах каналізації скидаються як недостатньо очищені. Стосовно здійснення очистки стічних вод на промислових підприємствах області зазначаємо, що найбільша кількість згаданих підприємств зосереджена у м. Миколаїв і скид господарсько-побутових та промислових стоків здійснюється на міські очисні споруди. Винятком є підприємство ТОВ СП «Нібулон», яке здійснює очищення стічних вод на власних очисних спорудах «УКОС-БІО» з потужністю 3,28 тис. м3/рік та наступним скидом до Бузького лиману. Одним із проблемних питань є необхідність впровадження на підприємствах молокопереробної галузі власних очисних споруд. З існуючих в області 19 підприємств з переробки молочної сировини лише ЗАТ «Веселинівький завод СЗМ» має власні очисні споруди (система біоставків). Всі інші здійснюють скид забруднених стоків до комунальних каналізаційних мереж (де вони існують) чи на поля фільтрації. У м. Баштанка, де комунальне підприємство не забезпечує якісне очищення стоків, забруднені води Баштанського сирзаводу безпосередньо скидаються до р. Інгул. Крім того, в області існує проблема очищення зливових вод перед їх скидом до природних водойм. За даними держуправління, у містах області (м. Миколаїв, м. Южноукраїнськ, м. Новий Буг, м. Первомайськ, м. Вознесенськ) мережі зливової каналізації експлуатуюся без очисних споруд та оформлення відповідної дозвільної документації на скид стічних (зливових) вод.
44
Взагалі у 2007 році спостерігається зменшення загальних обсягів водовідведення, що пов’язано зі зменшенням обсягів забору вод, а також з більш раціональним її використанням Скиди зворотних вод у 2007 році зменшились в порівнянні з попереднім роком на 43,78 млн. м3, або 38 % і складають 70,62 млн.м3. З зазначеного обсягу у водні об’єкти скинуто 29,35 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 29,15 млн.м3 та без очистки 0,202 млн.м3 . В порівнянні з 2006 роком обсяг скиду зворотних вод забруднених без очистки зменшився на 0,453 млн.м 3 (діаграма 4.6.2). Діаграма 4.12. Динаміка скиду забруднених вод до поверхневих водойм області
100
98,17
86,16
90
88,53 78,88
80
млн.м3
70 60 50
43,72
40
42,57 36,09
42,44 35,93
34,76 29,05
30
29,35
20 10 2,447
2,54
0 2000
2001
2002
2003
2004
2005
0,655 2006
0,202 2007
роки загальний обсяг скиду забруднених вод обсяг скиду забруднених вод без очистки
У 2007 році, в порівнянні з минулим роком, скид забруднюючих речовин до водойм області, у перерахунку на одну особу, зменшився на 1 т і становить 31 т. Проблема забруднення вод в Миколаївській області ускладнюється через скид високомінералізованих шахтних вод Кривбасу до р. Інгулець. Багаторічний аварійний скид високомінералізованих шахтних вод за сімнадцять років перетворився у планове забруднення вод р. Інгулець, яка є джерелом господарсько-питного водопостачання м. Миколаєва і Снігурівки, а також використовується для рекреаційних потреб та зрошення сільгоспугідь. Щорічно без відповідних наукових обґрунтувань збільшується дозволена концентрація забруднюючих речовин, зокрема по хлоридам за останні чотири роки вона збільшилась з 3000 до 4410 мг/л. У минулому році, як і шість років поспіль, з причин систематичного невиконання попередньо висунутих умов, Миколаївська облдержадміністрація відмовила у погодженні Регламенту скиду зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу та відповідного проекту розпорядження Кабінету Міністрів України. 45
4.7. Радіаційний стан поверхневих водойм За даними Миколаївського обласного центру з гідрометеорології у природних водоймах області перевищень допустимих рівнів наявності стронцію та цезію, відповідно до вимог ДГН ДР-2006 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи», не спостерігалось. Дані за пунктами спостережень зведено у таблицю 4.3. Табл.. 4.3. Район спостережень
Період спостережень 2007 рік місяць І
ІІ
Дніпро-Бузький лиман, м. Очаків р. П. Буг, м. Миколаїв р. П. Буг, в місці впадіння р. Ташлик р. П. Буг, с. Костянтинівка р. П. Буг, с. Бузьке р. Арбузинка, с. Трикрати Дніпро-Бузький лиман, м. Очаків р. П. Буг, 15 м. Миколаїв р. П. Буг, в місці впадіння р. Ташлик р. П. Буг, с. Костянтинівка р. П. Буг, с. Бузьке
ІІІ
ІV
1,6
16
VІІ
VІІІ
ІХ
Х
ХІ
квартал ХІІ
І
ІІ
ІV
2,8
1,6
9,3
4,7
3,0
1,5
1,4
0,9
0,8
1,2
2,0
0,4
0,55
2,4 0,4
0,31 0,96
0,13 0,73
20,0
13,3
11,6
18,1
5,5
14,8
14,8
7,7
23,9
14,6
26,7
11,0
1,8
90Sr Бк/м3 (допустимий рівень 2000 Бк/м3) 37 9,2 13
16 9,5
VІ
137Cs, Бк/м3 (допустимий рівень 2000 Бк/м3) 5,9 11 4,9
1,7 1,1
V
14
16
18
15
16
10
15
7,3
11
4.8. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів. Однією з головних причин погіршення стану водних об’єктів області є скид забруднених стоків від комунальних очисних споруд каналізації. Комунальні очисні споруди каналізації існують переважно у містах (обласному і районних центрах) та замортизовані від 42% до 62 %. У 2007 року за напрямком щодо запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками використано 10395,208 тис. грн., з них на об’єкти у м. Миколаїв - 3420,240 тис. грн.. В межах обласної «Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 - 2010 роки» та «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» у 2007 році було виділено фінансування для реконструкції очисних споруд каналізації м. Снігурівка, с. Лугове (Березанський район), смт Доманівка, м. Вознесенськ, смт Березнегувате та м. Первомайськ. 92 % від загальної кількості скиду забруднених вод по області складають стоки від МКП «Миколаївводоканал». 46
Протягом 2007 року МКП «Миколаївводоканал» скинуто 29,1 млн. м 3 стічних вод, з яких: - недостатньо очищених – 26,7 млн. м3; - забруднених без очистки (аварійні) – 0,123 млн. м3. Через низьку якість очистки стічних вод на Галіцинівських очисних спорудах каналізації МКП «Миколаївводокоанал» (м. Миколаїв) р. Південний Буг, яка є джерелом питного водопостачання, знаходиться під постійним антропогенним тиском. Органами контролю регулярно фіксуються перевищенням нормативів ГДС з БСК5, ХСК, заліза загального, фосфатів, завислих речовин та амонію сольового. Для покращення ситуації, що склалося природоохоронний захід з "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" включено до ряду природоохоронних програм, а саме: Загальнодержавної програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 - 2010 роки. Загальна вартість робіт складає 9458,003 тис. грн. З початку реалізації до 2006 року включно освоєно 7665,8 тис. грн., з яких 2479,3 тис. грн. профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Протягом 2007 року освоєно 1042,21 тис. грн., фінансування здійснювалось за рахунок коштів виділених на добудову Ташлицької ГАЕС. За рахунок власних коштів комунального підприємства протягом 2007 року здійснено комплекс ремонтних робіт на міських очисних спорудах каналізації, серед яких: ремонт двох первинних залізобетонних відстійників та ремонт вторинного залізобетонного відстійника, каналізаційний радіальний відстійник №3 (загальна вартість проведених робіт 1566,0 тис. грн.) Протягом 2007 року, в межах реконструкції Варварівських очисних споруд МКП «Миколаївводоканал» було проведено ремонт переливних дамб на ставках доочистки та виконано ремонт виробничих приміщень і лабораторії. Загальна вартість виконаних робіт 560,9 тис. грн. З метою захисту поверхневих вод від забруднення, в області проводиться робота з встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон. Згідно з вимогами природоохоронного законодавства та даними Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, на території Миколаївської області загальна площа прибережних захисних смуг повинна складати 28,091 тис. га. Станом на 01.01.08 проектною документацією визначено прибережні захисні смуги на площі 6,356 тис. га, що складає 22,6 % від загальної площі по області, яка повинна бути встановлена. На даний час, згідно з інформацією Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства розроблено проектну документацію з встановлення прибережних захисних смуг по басейнах річок: 47
- басейн р. Південний Буг – загальна площа на яку розроблено згадану проектну документацію становить – 4909,119га, а саме водосховища ( 8 шт.) – на площі 1470,11 га, річки – на площі 1554,36 га (р. Інгул, р. Громоклея, р. Мертвовод), ставки – на площі 1884,649 га (206 шт.); - басейн річок Чорного моря - загальна площа на яку розроблено проектну документацію становить – 494,21 га, а саме водосховища ( 5 шт.) – на площі 424,18 га, ставки – на площі 70,03 га (8 шт.); - басейн річок Нижнього Дніпра - загальна площа на яку розроблено проектну документацію становить – 953,14 га, а саме водосховища (2 шт.) – на площі 147,42 га, ставки – на площі 379,02 га (33 шт.) та річки – на площі 426,7 га (р. Верьовчина). Розроблено шість проектів щодо встановлення водоохоронних зон, по басейну р. Південний Буг (Вознесенський і Жовтневий райони) – 5 проектів; по басейну Чорного моря ( Миколаївський район) – 1 проект. Відповідно згаданої проектної документації довжина водоохоронних зон дорівнює : по р. Інгул – 147,3 км; по р. Мертвовод – 31 км В натуру винесено 3,283 га водоохоронної зони р. Інгул ( ділянка Жовтневого району). Протягом 2007 року за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виготовлено проектну документацію на встановлення водоохоронної зони та прибережних захисних смуг на р. Інгул Жовтневого району. За згаданим проектом загальна довжина прибережних захисних смуг становить – 62,35 км ( площа 311,75 га) водоохоронна зона – 91,3 км. ( площа 3282,68 га). За кошти підприємств (орендарів) по 26 ставках в басейні р. Південний Буг розроблена проектна документація на загальну площу прибережних захисних смуг 398,46 га. Узагальнені дані щодо проведеної у 2007 році роботи з встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг зведено у таблицю 4.4.. табл.. 4.4. Розроблено проектів землеустрою у 2007 році ( кількість, тис. га)
Закріплено в натурі, (встановлено) у 2007 році ( тис. га)
Водоохоронні зони
1 об’єкт (ділянка р. Інгул) з площею ВОЗ -3,283
3,283
10,601 тис. га визначено
Прибережних захисних смуг (ПЗС)навколо водних об’єктів
32 об’єкта з площею ПЗС -2,204
0,484
6,148 тис. га закріплено в натурі
(ділянка р. Інгул та 31 орендний ставок)
48
Загальна площа станом на 01.01.08 тис. га
Відповідно до даних Миколаївського обласного управління лісового господарства протягом 2007 року по берегах водойм створено лісонасадження на площі 553,2 га (табл.. 4.5.). Табл.. 4.5. Назва водойми Бузький лиман Березанський лиман Тилігульський лиман Софіївське водосховище р.Південний Буг р. Інгулець р. Висунь р. Інгул р. Мертвовод р. Чичиклея р. Кодима Всього:
Всього створено водоохоронних насаджень 30,6 41,5 127,0 3,2 138,6 17,5 34,0 86,7 39,5 30,0 4,6 553,2
49
в т. ч. по басейну р. Південний Буг 3,2 138,6 34,0 86,7 39,5 30,0 4,6 302,6
Таблиця 4.3. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки
1 2005
Річковий басейн
з поверхневих джерел
2
3
Бузький лиман р.П.Буг, у тому числі: р.Інгул р.Синюха Березанський лиман Дніпровський лиман Тілігульський лиман Р.Дніпро У тому числі: Р.Інгулець Разом по області 2006 Бузький лиман р. П.Буг, у тому числі: р. Інгул р. Синюха Березанський лиман Дніпровський лиман Тілігульський лиман р. Дніпро У тому числі: р. Інгулець Разом по області 2007 Бузький лиман р. П.Буг, у тому числі: р. Інгул р. Синюха Березанський лиман Дніпровський лиман Тілігульський лиман р. Дніпро
Забрано води з підземних джерел
разом
промисло вість
4
5
6
сільське господарст во 7
12,41 101,7
3,86 9,00
16,26 110,7
14,98 71,23
3,18 5,16 0,03 139,5
1,04 1,26 0,948 0,538 3,620
4,22 5,28 1,29 0,948 0,538 143,2
139,5 253,7
2,429 19,22
15,028 144,771
Використано води комунгосп зрошення
риборозвед ення
інші галузі 11
8
9
10
1,64 5,58
4,02 12,39
7,85
8,45
0,52 0,49 0,05 0,006 9,59
1,02 0,11 1,041 2,96 0,361 2,96
1,07 2,85 0,194 0,42 0,174 31,97
0,91 0,2 18,29
0,3 2,043
142,0 272,9
0,017 95,86
1,963 12,05
0,780 49,16
18,29 26,14
1,813 10,5
0,002
3,392 8,629
18,42 153,4
15,59 89,77
1,349 5,364
4,476 11,53
10,98
8,453
-
3,782 5,508 0,062 136,99
1,035 0,111 1,180 0,864 0,513 3,610
4,817 5,619 1,242 0,864 0,513 140,6
0,592 0,536 0,077 0,008 13,26
0,918 0,109 0,975 0,379 0,344 2,895
1,200 2,620 0,190 0,410 0,162 30,53
1,385 0,629 26,19
0,300 0,230
-
136,947 296,9
2,453 18,19
139,4 315,1
0,016 118,7
1,929 11,31
0,840 47,29
26,19 37,17
8,683
-
11,27 117,89
4,028 9,21
15,30 127,1
12,15 68,05
1,782 5,473
1,25 12,34
16,89
4,364
-
3,844 6,094 0,095 181,74
1,705 0,103 1,121 0,943 0,511 3,66
5,549 6,197 1,216 0,943 0,511 185,4
1,011 0,492 0,113 0,02 0,001 14,0
1,133 0,101 0,653 0,357 0,346 2,834
1,106 2,488 0,155 0,412 0,157 32,57
1,679 1,046 58,4
-
-
50
0,648
У тому числі: р. Інгулець
181,634 311,0
Разом по області
2,466 19,47
184,1 330,47
0,017 94,34
1,835 11,44
0,797 46,88
58,4 75,59
0,418 5,012
0,038
Таблиця 4.4. Скидання зворотних вод , млн. м³ на рік Рік 1 2005
Категорія очищення 2 Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього
Річковий басейн 3 Бузький лиман
Р. П.Буг
У тому числі Р.Інгул
Р.Синюха
Березанський лиман
Чорне море
Дніпровський лиман
Скинуто зворотних вод у поверхневі у підземні водні об’єкти горизонти 4 5 46,83 2,009 31,88 12,94 41,80 3,392 0,279 0,336 37,79 0,553 0,279 0,273 0,368 0,368 0,03 0,03 0,251 0,251 -
разом 6 46,83 2,009 31,88 12,94 41,80 3,392 0,279 0,336 37,79 0,553 0,279 0,273 0,368 0,368 0,03 0,03 0,251 0,251 -
51
Скидання зворотних вод галузями економіки промисловість сільське госпокомунгосп інші галузі дарство 7 8 9 10
О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО 2006 Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О
Бузький лиман
р. П.Буг
У тому числі р. Інгул
р. Синюха
Березанський лиман
Чорне море
Дніпровський лиман
88,91 2,539 2,79 32,22 50,76 43,84 0,137 28,10 15,60 70,23 3,218 0,283 0,294 66,43
88,91 2,539 2,79 32,22 50,76 43,84 0,137 28,10 15,60 70,23 3,218 0,283 0,294 66,43
0,555 0,293 0,262 0,378 0,378 0,061 0,061 0,255 0,255 -
0,555 0,293 0,262 0,378 0,378 0,061 0,061 0,255 0,255 -
52
НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО 2007 Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО НДО НЧБО Всього О НО
Бузький лиман
р. П.Буг
У тому числі р. Інгул
р. Синюха
Березанський лиман
Чорне море
Дніпровський лиман
114,4 3,218 0,655 28,39 82,09 39,27 0,003 0,202 26,74 12,32 31,05 1,105 2,417 27,53
114,4 3,218 0,655 28,39 82,09 39,27 0,003 0,202 26,74 12,32 31,05 1,105 2,417 27,53
0,532 0,325 0,207 0,378 0,378 0,094 0,094 0,206 0,206 -
0,532 0,325 0,207 0,378 0,378 0,094 0,094 0,206 0,206 -
53
НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО
70,62 1,314 0,202 29,15 39,95
70,62 1,314 0,202 29,15 39,95
Таблиця 4.5. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік
Водний об’єкт
1
2
Бузький лиман Березанський лиман р. П.Буг У т.ч.р.Інгул Чорне море Разом по області 2006 Бузький лиман Березанський лиман р. П.Буг У т.ч.р.Інгул Чорне море Разом по області 2007 Бузький лиман Березанський лиман 2005
Скинуто разом
3 46,83 0,03 55,47 1,017 0,251 88,91 43,84 0,061 70,23 0,255 114,4 39,27 0,094
Нормативно очищених на очисних спорудах разом біол. очистка фіз.-хім.очистка.
4
5
3,392
3,392
3,392 3,218 3,218
3,392 3,218 3,218
-
-
54
механічна очистка
6
7
-
-
Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкту 8
9
120,2
107,2
120,2 -
107,2 -
р. П.Буг У т.ч.р.Інгул Чорне море Разом по області
31,05 0,532 0,209 70,62
1,105 0,209 1,314
1,105 0,206 1,311
0,003 0,003
-
109,4
105,3
Таблиця 4.6. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік
Водний об’єкт
Разом
Cкидання забруднюючих речовин БСК
1 2005
Разом по області 2006
Разом по області 2007
Разом по області
2 Бузький лиман П.Буг *Чорне море Бузький лиман П.Буг *Чорне море Бузький лиман П.Буг *Чорне море
3 39102,09 7038,257 9,4 46149,747 31308,8 7542,373 9,6 38860,773 29894,37 8788,416 79,60 38762,39
4 3305,0 107,0 3413,0 2763,0 65,0 1,3 2829,3 2342,0 67,0 10,0 2419,0
ХСК
5 0,194 5,0 5,194 0,168 4,5 4,668 0,153 5,5 5,653
завислі речовини 6 2701,0 164,0 2,0 2867,0 2138 122,0 1,9 2261,9 2097,0 154,0 10,0 2261,0
55
N (сума мінеральних форм) 7 834,0 133,0 967,0 530,0 105,0 635,0 515,0 124,0 0,7 639,7
P (ортофосфа ти) 8 0,179 0,031 0,21 0,257 0,009 0,266 0,270 0,017 0,287
мінералізація
9 32220,0 6634,0 2,4 38860,0 25850,0 7250,0 1,9 33101,9 24910,0 8443,0 51,3 33404,3
нафтопродукти 10 41,91 0,032 41,95 27,54 0,196 27,736 30,1 0,246 2,1 32,446
* дані наведено відповідно до звіту підприємства за формою 2-ТП (водгосп)
Таблиця 4.7. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Рік
Галузь економіки
1
2005 Разом по області 2006 Разом по області 2007 Разом по області
Оборотне
2
Повторно - послідовне
Безповоротне водоспоживання
Економія свіжої води, %
3
4
5
6
3753,0
28,51
97,58
97,63
3202,0
0,079
102,1
96,61
3209,0
27,31
155,4
97,29
56
Таблиця 4.8. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік
Відомство
1
2005
Підприємство- забруднювач
Водний об’єкт
Об’єм скидання, млн. м³
Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються ,
разом
НО
НДО
т / рік
4 Бузький лиман
5 33,706
6 1,825
7 31,881
8 39140,143
2 Держжилкомунгосп
3 МКП “Миколаївводоканал”
Держжилкомунгосп
КП “Міський водоканал”
р .Інгул
0,279
0,279
-
397,13
Держжилкомунгосп
КП “Ольшанський водоканал”
р. П. Буг
0,336
-
0,336
791,366
Бузький лиман
34,76 28,099
2,539 0,003
32,22 28,096
46149,747*
МКП “Миколаївводоканал”
Разом по області Держжилкомунгосп 2006 Держжилкомунгосп
КП “Міський водоканал”
р .Інгул
0,293
0,293
-
Держжилкомунгосп
КП “Ольшанський водоканал”
р. П. Буг
0,294
-
0,294
МКП “Миколаївводоканал”
Бузький лиман
29,05 26,8602
0,655 0,123
28,39 26,737
Разом по області Держжилкомунгосп 2007
57
38860,773* 29888,54
Держжилкомунгосп
КП “Міський водоканал”
р .Інгул
0,325
-
0,325
266,04
Держжилкомунгосп
КП “Ольшанський водоканал”
р. П. Буг
0,256
-
0,256
704,6
Разом по області
38762,39*
*Підрахунок виконано за даними звіту 2-ТП(водгосп), враховано сухий залишок, а солі: хлориди, сульфати, нітрати, сполуки: магнію, калію, калій + натрій та ХСК – не враховано
Таблиця 4.9. Інформація щодо дозвільної діяльності ( дозволи на спецводокористування) Рік
Адмініст ративнотериторі альна одиниця 1
2
Кількість водозаборів
Кількість водовипусків
Кількість водокористувачів (разом)
Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені
Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів
3
в т.ч. підземних 4
Кількість водокористувачі в, які мають дозволи
5
6
7
8
9
10
2822
2680
57
872
462
344
67
131
403
368
36
158
120
36
2
32
40 111 273 152 57
37 102 273 150 57
4 -
11 24 79 40 23
5 8 47 11 3
6 14 32 29 10
2 10
5 9 4 1
разом
Кількість дозволів, виданих в поточному році
2005 Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування кожного з районів Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський
58
Веселинівський Вознесенський Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський 2006 Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування кожного з районів Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенський Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський
148 77 83 123 29 280 112 61 230 92 142 140 107 162
146 63 82 119 27 255 112 60 226 90 122 139 93 159
1 2 3 1 2 2 3 1 2 -
43 16 22 37 13 96 27 24 69 31 55 30 40 34
21 9 14 5 3 76 5 9 37 8 29 18 20 14
15 7 8 7 7 20 22 14 32 15 26 12 12 20
7 25 3 1 1 8 8 -
6 4 3 1 1 15 6 16 6 7 7 2 6
2856
2715
65
894
513
314
57
161
405
371
36
162
127
35
-
28
41 111 278 154 57 148 80 80 123 28 295 115 61 234 92 145 140 107
38 102 278 152 57 146 65 80 119 25 270 115 60 230 90 126 139 93
1 5 1 3 3 1 1 3 2 2 3 2 2
12 26 84 41 23 43 19 20 37 3 100 29 25 73 31 59 33 40
5 14 49 15 4 20 12 16 5 1 93 5 13 43 10 27 20 18
7 12 35 26 9 16 7 4 7 1 7 22 12 30 16 31 13 16
1 10 7 25 1 2 5 1 5
2 8 19 5 3 6 8 3 1 35 1 5 8 3 5 8 7
59
Снігурівський Разом по області 2007* Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування кожного з районів Арбузинський Баштанській Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенський Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський
162
159 2856
2715
34 65
16 894
8 513
314
6 57
2471
2322
77
945*
495
360
90*
139
401
370
44
171
118
53
-
39
74 112 194 151 42 90 39 76 73 15 283 74 60 156 47 137 145 135 167
71 104 194 150 42 90 23 76 72 15 258 74 60 153 45 103 143 115 164
4 1 3 3 1 4 3 2 3 2 2 -
17 31 91 38 13 34 22 22 31 2 99 27 25 97 26 53 47 44 55
3 14 55 11 6 15 16 7 6 1 85 6 13 50 11 23 21 21 13
7 14 32 27 7 19 6 12 8 1 14 21 12 31 15 30 14 15 22
7 3 4 3 17 16 12 8 20
5 19 2 2 2 6 2 3 18 2 1 15 2 5 8 6 2
* - дані щодо кількості підземних водозаборів та кількості водокористувачів відкориговано відповідно до даних Держобліку (лист від 14.04.08 №05/34), який на території області здійснює Миколаївська гідрологічна партія 1 – зарезультатамиінспекторськихперевірокбуливиявленідіючішахтніколодязібез механічних пристроївводозабору; 2 - узв’язкузізменшеннямобсягіввикористання поверхневих вод для зрошення у 2004 році ліквідовано ряд насосних станцій; 3-з причин консервації водозаборів у2004році ряд водокористувачів убрали з базиданих держуправління , водозаборизалишилисьна контролі.
60
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Протягом звітного року проведено інвентаризацію об’єктів природнозаповідного фонду області в межах Новоодеського району. Визначено сучасну природоохоронну цінність об’єктів природно–заповідного фонду (ПЗФ) та ділянок, які потребують охорони шляхом заповідання. За станом на 01.01.08 інвентаризацію територій та об’єктів ПЗФ проведено в цілому на території семи та частково одного адміністративних районів на площі, що становить 41,5 % від території області. Визначено та позначено на місцевості місця зростання рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної Книги України, інших списків охорони (зокрема, перлинних волошок), на землях державного лісового фонду. Роботи над формуванням екомережі області держуправлінням розпочато 2002 р. з проведення комплексних досліджень регіону. Визначено основні структурні елементи екомережі області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та інші, до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природно-заповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер екомережі. По території області проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні Бузький, Дніпровський коридори. По притокам великих річок різних порядків проходять екологічні коридори місцевого значення. Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області визначено орієнтовні площі земельних угідь – складових екомережі (табл. 5.1). Таблиця 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками на рівні області, тис. га. Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення, тис. га Сіножаті та пасовища, тис. га Землі водного господарства (рибні ставки), млн. м3 Землі водного фонду, тис.га: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого
1980
1990
2000
2005
2007
0,7
2,23
2,42*
273,1
274,3
268,69 100,12 128,5
11,0 дані
дані 61
11,3
призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси
відсутні
відсутні
0,1 1,5
0,2 0,6
0,4
0,2
120,4
121,0
0,7 дані відсутні 121,07
* - площа наводиться за даними державної статистичної звітності із земельних ресурсів, при цьому площа природно-заповідного фонду області становить 54,31 тис. га.
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
Протягом попередніх років розроблено проект Обласної цільової програми розвитку екологічної мережі до 2015 року на основі результатів Національної інвентаризації степів України (Таращук С.В., Деркач О.М., Сіренко І.П., Костюшин В.А., 1997), наукових розробок Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (С.В. Таращук, В.А. Костюшин, 1998– 2000 р.), Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України (Деркач О.М., Таращук С.В., Костюшин В.А., Патрушева Л.І. 2001– 2002 р.), Інституту агроекології та біотехнології УААН (Бурда Р.І., Коломієць Г.В., 2000–2004 рр.) та ін. Першого півріччя 2007 р. доопрацьовано проект програми згідно з наданими зауваженнями сторін, що мають її погоджувати, та відповідно до порядку розроблення та виконання обласних цільових програм, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 14.09.06 № 287-р. Основною метою програми є збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування їх територіально єдиної системи. При цьому регіональна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у національній екологічній мережі. Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню природних ресурсів у господарській діяльності. Завданнями Програми є: Наукове забезпечення формування екомережі. Створення ключових територій (природних ядер) екомережі. Встановлення на місцевості меж структурних елементів екомережі. Формування місцевих схем екомережі. Відновлення популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Позначення знаками на місцевості структурних елементів екомережі. Екологічна просвіта та інформування громадськості з питань екомережі На період до затвердження обласної програми розвитку екомережі заходи з формування екомережі інтегровані в обласну Програму охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр. Питання щодо розвитку екомережі та збереження її структурних елементів неодноразово розглядалися на засіданнях громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. 62
В межах Миколаївської області розташовано два водно-болотних угіддя (ВБУ) міжнародного значення, яким в 1995 р. надано офіційний статус, – «Тилігульський лиман», «Ягорлицька затока», а також ВБУ «Бузькі брояки», яке потребує надання статусу (табл. 5.2.). Вони є складовими національної та Пан-Європейської екомережі. Таблиця 5.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення на території Миколаївської області, що мають офіційний статус Назва ВБУ Ягорлицька затока Тилігульський лиман
1990 (УРСР) -
1995 10600 га 9600 га
2007 10600 га 9600 га
ВБУ “Ягорлицька затока” розташоване на межі Миколаївської та Херсонської областей, його загальна площа становить 34 000 га. Острови Довгий і Круглий, що знаходяться у південно-західній частині Ягорлицької затоки, є ділянками Чорноморського біосферного заповідника. Південнозахідна ділянка Кінбурнської коси та 1 км зона акваторії, що входять до складу ВБУ „Ягорлицька затока”, мають категорію регіонального ландшафтного парку. Суходільна частина ВБУ є місцем зростання низки рідкісних та зникаючих видів флори, зокрема рослин родини Зозулинцеві (Орхідні). Їх місце зростання є найбільшим на Нижньому Дніпрі та у Європі. Протягом звітного року здійснювалися заходи щодо збереження ВБУ, в т.ч. у судовому порядку, оскільки земельні ділянки передбачені під приватизацію членам риболовецького колгоспу «Свідомість» та відведення членам фермерського господарства «Ларіч». Земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Чорного моря, його затоки і лиману, мають статус земель природно-заповідного фонду, тому таке відведення не вписується в законодавче поле. На межі Одеської та Миколаївської областей розташоване ВБУ “Тилігульський лиман”. Його площа в межах Миколаївщини становить 9600 га, з яких 8195,4 га входять до складу природно-заповідного фонду – регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». Угіддя розташоване на території 5 сільських рад Березанського району: Ташинської, Краснопільської, Анатоліївської, Червоно-Української, Коблевської. Для ВБУ “Тилігульський лиман” співробітниками регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Тилігульський» спільно з Регіональною чорноморською мережею громадських організацій розроблено менеджментплан, який буде доопрацьовано та затверджено на засіданні науково-технічної ради РЛП у наступному році. Динаміка видів флори і фауни Миколаївської області, що знаходяться під охороною, відображає загальні світові та державні тенденції щодо затвердження списків особливої охорони. Так, у 1981 та 1985 роках під охороною знаходились лише ті види флори, що були включені до Червоної 63
книги України видання 1980 р. У 1991 р. цей список був поповнений завдяки укладанню Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. У Миколаївській області відзначено 24 таких видів. У 1993 р., після затвердження нової редакції Червоної книги України, загальна кількість видів судинних рослин під охороною (разом з видами Європейського Червоного списку) склала 63 види (табл. 5.3). До цієї цифри не включені види, що відносяться до Регіонального червоного списку. Таблиця 5.3. Кількість видів флори і фауни, що перебувають під охороною Назва Флора Фауна
1981
1985
1991
1993
1996
1997
1999
2000
2001
2002
2004
2005
2006
23 -
23 -
48 -
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
63 249
Зазначимо, що спеціальні дослідження стосовно визначення переліків видів, які знаходяться під особливою охороною, проводяться лише для судинних рослин, амфібій та рептилій. Тому приведені у таблиці 5.3 дані базуються на відборі видів, що характерні для Степової зони України. Відомості потребують уточнення. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу. 5.2.1.. Лісові ресурси.. Загальна характеристика лісового фонду України. Згідно з лісовим кадастром в області налічується 127,4 тис. га земель лісового фонду, в т.ч. вкритих лісовою рослинністю 91,2 тис. га. У постійному користуванні Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства знаходиться 68,646 тис. га, що складає 53% усіх лісових земель області. З них 36,3 тис. га (що становить 39,7% лісів області) – вкриті лісом, 54.4 тис. га (що складає 59,6% усіх лісів) – землі колишніх сільгосппідприємств. Інші ліси знаходяться у підпорядкуванні Міністерства транспорту (3,5 тис. га), Міноборони (0,9 тис. га). Середня лісистість області з урахуванням лісосмуг становить 4% при науково-обгрунтованій 9%. Усі ліси області відноситься до першої групи – захисні.. По районах вона досить неоднорідна і коливається від 2% у Березанському районі до 6,3% у Вознесенському районі. За даними Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства в 2007 році відмічається позитивна тенденція розвитку в сфері ведення лісового та мисливського господарства, а також в створенні лісових насаджень державних підприємств лісового та лісомисливського господарств області. Загальна площа земель державного лісового фонду за 2007 рік збільшилась на 1506 га. Збільшення відбулося по ДП «Веселинівське ЛГ» на 559 га, ДП «Вознесенське ЛГ» на 210 га, ДП «Очаківське ЛМГ» на 738 га за рахунок прийняття земель реформованих сільськогосподарських підприємств. Станом
64
на 01.01.2008 року організовані два лісництва: Лісове - у ДП «Володимирівське ЛГ» та Щербанівське – по ДП «Вознесенське ЛГ». Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. За даними Миколаївського обласного управління лісового господарства усі ліси, які знаходяться у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. № 557 виключено з розрахунку рубок головного користування. Тому, спеціальне використання лісових ресурсів державного значення не проводиться. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. Всі ліси Миколаївської області виключено із рубок головного користування як протиерозійні ліси та лісопаркові частини лісів зеленої зони, тому розміри лісосічного фонду не встановлюються і не використовуються, відповідно не встановлюється розрахункова лісосіка. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, повязаних и не повязаних з веденням лісового господарства. За результатами проведених заходів з рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, кращими підприємствами визнані: ДП «Вознесенське ЛГ», «Врадіївське ЛГ» та «Веселинівське ЛГ». Серед лісництв слід відмітити якість рубок у Вознесенському лісництві. Найбільшу кількість ліквідної деревини заготовило ДП «Вознесенське ЛГ» (13,8 тис.кбм). Зменшили заготівлю деревини в порівнянні з минулим роком ДП «Веселинівське ЛГ» на 39 %, ДП «Володимирівське ЛГ» на 31 %, ДП «Очаківське ЛМГ» на 26 % та ДП «Врадіївське ЛГ» на 16 %. Зменшили заготівлю ділової деревини: ДП «Врадіївське ЛГ» на 53 %, ДП «Баштанське ЛГ» на 51 % і ДП «Веселинівське ЛГ» на 28 %. Разом з цим слід зазначити, що на підприємствах недостатньо приділяється увага заходам щодо реалізації деревини. Не проводиться відгрузка деревини в порти та вагонами. Станом на 01.01.2008 року кількість ліквідної деревини в лісі та на складах підприємств склала 13984 кбм, що в 2 рази більше минулорічного обсягу. Найбільша кількість залишків у ДП «Миколаївське ЛГ» - 6396 кбм, ДП «Вознесенське ЛГ» - 3625 кбм, ДП «Врадіївське ЛГ» - 1645 кбм. Найнижчий відсоток реалізації деревини від її заготівлі становить по ДП «Миколаївське ЛГ» - 43 %. Не виконали розрубку квартальних просік ДП «Врадіївське ЛГ» - 1 га та розрубку протипожежних розривів 1 га – ДП «Миколаївське ЛГ». План рубок догляду в молодняках виконано на 121,8% (що є другим показником серед областей нашої зони). Обсяги заготівлі ліквідної деревини під час здійснення рубок формування і оздоровлення лісів на площі 12,5 т.га (121% до плану) та проведення інших заходів склали 45,3 тис.м3 (123% до плану, 102,5% до минулого року). Це третє місце серед управлінь степової зони. Найкраще спрацювали лісогосподарські підприємства області з питань 65
оформлення актів на право постійного користування землями державного лісового фонду. Серед областей степової зони Миколаївське ОУЛМГ за 2007 рік зайняло друге місце по виконанню плану рубок догляду в молодняках. Обсяги заготівлі ліквідної деревини під час здійснення рубок формування і оздоровлення лісів склали 45,3 тис.м3 (123% до плану, 102,5% до обсягів минулого року). В 2007 році державною лісовою охороною виявлено 193 випадки самовільної рубки дерев на землях державного лісового фонду (на 92 випадки більше, ніж в попередньому році). Маса зрубаної деревини становить 123,7 кбм, збиток при цьому 150,1 тис. грн., відшкодовано – 21,75 тис. грн. Найбільше випадків самовільних рубок виявлено ДП «Врадіївське ЛГ» (36), найменше – ДП «Володимирівське ЛГ» (8). Крім того, при проведенні планової та контрольної ревізій лісових обходів було виявлено 131 випадок самовільної рубки дерев невиявленими порушниками масою 111,2 кбм. Найбільший обсяг невиявлених самовільних рубок становить в ДП «Баштанське ЛГ» (21,14 кбм), ДП «Веселинівське ЛГ» (22,5 кбм), ДП «Вознесенське ЛГ» (31,6 кбм), ДП «Миколаївське ЛГ» (22,9 кбм). В передноворічний період державними підприємствами з метою попередження самовільних рубок реалізовано 38490 новорічних ялинок в середньому по 17,5 грн. Найбільше реалізовано ДП «Вознесенське ЛГ» - 9037 шт. (148911 грн.), найменше – ДП «Веселинівське ЛГ» - 2616 шт. (на суму 52195 грн.). Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубк та інші рубки.. План и виконання рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок лісогосподарчими підприємствами області в 2007 році наведені у таблиці 5.4 Таблиця 5.4. Види рубок
1
(площа-га; запас – куб.м) Загальний запас
Площа План
Факт
План
Факт
2 лісового 1785
3 2091
4 43963
5 53939
588 78 139 252 119 1503
5959 220 649 3106 1984 38004
6858 338 652 3429 2439 47081
958 303
13999 20283
15537 27164
Рубки, пов’язані з веденням господарства в т.ч. рубки догляду - всього 523 з них: освітленя 60 прочищення 119 проріджування 230 прохідні 114 Інші види рубок,пов’язаних з веденням 1262 лісового господарства - всього з них: вибиркові санітарні 915 суцільні санітарні 188 66
лісовідновні 32 41 2365 2698 реконструктивні 2 2 77 77 рубки, пов’язані з прокладанням 1 0,3 82 79 квартальних просік рубки,пов’язані з створенням 6 5 816 691 протипож.розривів догляд за ПНЛД 10 10 250 210 рубка поодиноких дерев 108 158 132 203 ландшафтні рубки 4 224 догляд за плантаціними культурами 8 35 догляд за незімкнутими лісовими 11 6 культурами Інші рубки, не пов’язані з ведення лісового 10 194 господарства 1 2 3 4 5 з них: розрубка насаджень під ЛЕМ 10 194 Очистка від захаращенності 313 429 794 1050 РАЗОМ: 2098 2530 44757 55183 Примітка: Невиконання обсягу рубки протипожежного розриву пояснюється тим, що протягом року виникла потреба першочергово провести рубку протипожежних коридорів.
Відтворення лісів. Обсяги створення лісових насаджень в області силами підприємств Миколаївського ОУЛМГ зросли в 1,5 рази. На землях державного лісового фонду в 2007 році посаджено 1537 га, що в 3,6 рази перевищує обсяги, передбачені обласною Цільовою програмою "Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр.". Весною 2008 року створено 1110 га лісових культур. Щорічно на 40 % збільшуються площі створених лісових культур із застосуванням вологонакопичувачів. В 2007 році порівняно з попереднім роком в 2,4 рази збільшено обсяги заготівлі і закупки лісового насіння. Другий рік поспіль лісівники Миколаївщини приймають активну участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Протягом акції було створено 47,6 га лісових культур і використано біля 150 тис.шт. сіянців і саджанців, прийняло участь 3871 чоловік, в тому числі 3277 школярів та вчителів, 188 представників влади. В квітні 2007 року проходила Всеукраїнська акція «Зелений паросток майбутнього», в якій прийняло участь 5689 чоловік, створено 58 га нових лісових насаджень. Найбільшу роботу з упорядкування територій парків і скверів, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, розчищенню джерел та очищенню берегів водойм від сміття проведено державними підприємствами «Очаківське ЛМГ», «Вознесенське ЛГ» та «Врадіївське ЛГ». . Лісові культури. В звітному році лісогосподарськими підприємствами створено 21 га промислових плантацій. Проведено доповнення зріджених лісових культур на площі 815 га (120 % до плану), догляди за лісовими культурами на площі 9816 67
га (105 % до плану). Лісових розсадників посіяно на площі 19,77 га, що в 1,3 рази перевищує план. За підсумками матеріалів інвентаризації через засуху приживлюваність фактично збережених лісопосадок за останні три роки складає по управлінню 68,6 % при нормативній 69,3%. Планової приживлюваності досягнуто лише в ДП „Веселинівське ЛГ”, ДП «Вознесенське ЛГ», ДП «Врадіївське ЛГ» та ДП «Очаківське ЛМГ». У вкриті лісовою рослинністю землі переведено 166 га лісових культур при завданні 127 га, ділянок з природним поновленням на площі 189 га при завданні 131 га. Передано в експлуатацію землекористувачам 256 га захисних насаджень при завданні 368 га і 30 га полезахисних лісових смуг при завданні 5 га. Не виконано завдання по переведенню лісових культур у вкриту лісовою рослинністю землі та передачі в експлуатацію землекористувачам в ДП «Володимирівське ЛГ». . Природне поновлення. В минулому році переведено у вкриті лісовою рослинністю землі 166 га лісових культур (130% до запланованого), ділянок з природним поновленням на площі 189 га (144 % до запланованого). Завдяки заходам зі сприяння природному поновленню області збережено 189 га ділянок, де добилися задовільного поновлення. За згаданим показником наша область зайняла перше місце. Порівняно з минулими роками в 2 рази збільшилися обсяги вирощування с садивного матеріалу хвойних порід в контрольованому середовищі. Весною 2008 року підготовлено до висіву 638 м2 коробів. Першими в області та в Україні лісокультурну кампанію відкрили лісівники ДП «Врадіївське ЛГ» та ДП «Очаківське ЛМГ». Навесні лісогосподарськими підприємствами було створено 1242 га лісових культур, що складало 81 % до річного плану посадки. Лісових розсадників посіяно на площі 14,047 га (або 91 %). На площі 55 га посаджених лісових культур було застосовано волого накопичувачі в ДП "Баштанське ЛГ", "Вознесенське ЛГ", "Врадіївське ЛГ" та "Очаківське ЛМГ". Впроваджується нова технологія з вирощування садивного матеріалу хвойних порід в контрольованому середовищі (в коробах). Успішну роботу в цьому напрямку слід відмітити по ДП «Очаківське ЛМГ», ДП «Миколаївське ЛГ» та ДП «Вознесенське ЛГ». . Захисне лісорозведення. В листопаді 2007 року під патронатом Президента України проводилася Всеукраїнська акція «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь». В рамках акції створено 295 га захисних лісових насаджень, для озеленення сільським, селищним та районним радам відпущено 27 тис.шт. садивного матеріалу. Лісівники Миколаївщини приймають активну участь у Всеукраїнських 68
акціях «Весняна Толока з озеленення та благоустрою», «Майбутнє лісу у твоїх руках», «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь». В рамках акцій для озеленення сільським, селищним та районним радам з 2007 року відпущено 55 тис.шт. садивного матеріалу на суму 110 тис.грн., в тому числі безкоштовно 30 тис.шт. Обсяги створення лісових насаджень в області силами підприємств Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі – МОУЛМГ) зросли в 1,5 рази, на землях державного лісового фонду посаджено 1537 га, що в 3,6 рази перевищили передбачені обласною Цільовою програмою "Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр." (далі - Програма). Всі державні підприємства лісового та лісомисливського господарства Миколаївської області працюють стабільно. У 2007 році лісгоспами Миколаївської області було вкладено власних коштів на ведення лісового господарства та створення захисних лісових насаджень 5,6 млн. грн., що на 34,9 % більше від запланованої суми, крім того 2,0 млн. грн. власних коштів витрачено на капвкладення. Найбільша питома вага витрачання власних коштів на лісове господарство по ДП «Миколаївське ЛГ» (46,9 %, 1367,3 тис. грн.), найменша по ДП «Березнегуватське ЛГ» (11,3%, 142,7 тис. грн.). Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур. Тривала посуха привела до загибелі лісових культур на площі 1012 га. Найбільше лісових культур списано по ДП „Веселинівське ЛГ” – 264 га (176 % від посадки звітного року), ДП «Вознесенське ЛГ» - 188 га (53 %) та ДП „Миколаївське ЛГ” – 147 га (78 %). Крім того, в лісових розсадниках області загинуло посівів на площі 8,851 га - найбільше в ДП „Веселинівське ЛГ”- 3,31 га (17 % від загального обсягу посівів), а найменше в ДП „Володимирівське ЛГ” - 0,2 га (1 %). Внаслідок чого в середньому по управлінню з 1 га отримано 227 тис.шт. стандартного садивного матеріалу, що склало 47 % до планового виходу. За рахунок проведення санітарно-оздоровчих заходів загальна площа всихаючих насаджень зменшилася в порівняні з 2006 роком на 28 % і складає 2693 га. Найбільші площі всихаючих насаджень залишаються в ДП «Володимирівське ЛГ» (571 га) та ДП «Врадіївське ЛГ» (505 га). Збільшилася, в порівняні з попереднім роком, площа всихаючих насаджень лише на території ДП «Баштанське ЛГ» (на 85 га). Таблиця 5.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Держком -лісгосп
Мінагрополітики
69
Міноборони
Мінприроди
Інші
Усього
1 Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік
2
3
4
51 60 60
5
6
7
9
у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу
60 3 57
господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше
. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників. Активна робота лісогосподарських підприємств області в складний пожежонебезпечний період 2007 року обумовила збереження насаджень від значної кількості великих пожеж та гасіння пожеж з середньою площею 0,7 га і це є друге місце серед областей нашої зони. В 2007 році державними підприємствами перевиконано всі заплановані завдання з профілактики виникнення лісових пожеж. Але з причини тривалої високої температури повітря та необережного поводження з вогнем на землях держлісфонду сталося 369 лісових пожеж на площі 262,82 га, в т.ч. 104,4 га – верхових. Найбільша кількість лісових пожеж допущено ДП «Миколаївське ЛГ» (142 пожежі), найменша – ДП «Володимирівське ЛГ» (5 пожеж). За рахунок оперативного гасіння лісових пожеж найменша середня площа однієї пожежі склалася в ДП «Веселинівське ЛГ» (0,32 га). В 2007 році державними підприємствами розроблено 145 га горільників. На кінець року залишилося не розроблених 52 га горільників в ДП «Миколаївське ЛГ». Допущено великі лісові пожежі більше 5 га на території державних підприємств «Вознесенське ЛГ» (2 випадки), «Миколаївське ЛГ» (1 випадок), «Березнегуватське ЛГ» (1 випадок), «Баштанське ЛГ» (1 випадок). 70
Лісівниками області в 2007 році надавалася значна допомога державним підприємствам лісового господарства Херсонської області - державним підприємствам "Цюрупинське ЛГ" та "Голопристанське ЛМГ" при ліквідації великої лісової пожежі та розробці згарища на Херсонщині. Було розроблено 54,5 га горільника, заготовлено 1594 куб.м ліквідної деревини, проведено підготовку грунту та посаджено лісових культур на площі 100,9 га. На даний час на місці надзвичайної ситуації проводяться роботи з відновлення насаджень за участю працівників підприємств МОУЛМГ. З метою виявлення пошкодження лісу шкідниками та хворобами лісу в області в 2007 році проведено лісопатологічне обстеження на площі 31419 га при запланованому обсязі 30000 га. Всіма підприємствами плани по обстеженню насаджень виконані. Боротьба з шкідниками та хворобами в лісах державного лісового фонду області проведена на площі 1944 га, з них 1916 га біологічним методом. Обстежено на зараженість хрущами 1492 га площ під створення лісових культур для чого закладено 5274 ям. Всі підприємства, за виключенням ДП «Володимирівське ЛГ», виконали згадану роботу на 100 %. Проведено винищувальні заходи боротьби проти шкідників та хвороб лісу на площі 1944 га, 1916 га біологічним методом, в т.ч.: - ДП «Вознесенське ЛГ» провело винищувальні заходи проти рудого соснового пильщика власними силами на площі 100 га. При цьому ефективність становила 75 %. - ДП «Миколаївське ЛГ» провело винищувальні заходи проти рудого соснового пильщика власними силами на площі 50 га (ефективність 85 %) та силами державного спеціалізованого підприємства «Херсонлісозахист» 451 га (ефективність 88 %). - ДП «Очаківське ЛМГ» провело винищувальні заходи проти рудого соснового пильщика силами державного спеціалізованого підприємства «Херсонлісозахист» на площі 800 га (ефективність 98 %) та 515 га проти звичайного соснового пильщика (ефективність 97 %). - ДП «Володимирівське ЛГ» проведені заходи боротьби проти пожовтіння хвої власними силами на площі 28 га. Крім того, державним підприємствами розвішано штучних гнізд на площі 432 га у кількості 1908 шт. В цілому по області план проведення заходів боротьби проти шкідників і хвороб лісу перевиконано на 18 %. Внаслідок проведених профілактичних та винищувальних заходів площа осередків шкідників лісу зменшилася на кінець року на 26 % і склала 5087 га. Для забезпечення протидії масовим пожежам державними підприємствами проводиться комплекс робіт протипожежної профілактики в лісах відповідно до затвердженого облдержадміністрацією плану організаційних заходів. В поточному році лісових пожеж не допущено. Крім того, в 2007 році проведено попереджувальні заходи у лісах: - влаштовано 33 км протипожежних розривів і 787 км мінералізованих смуг, проведено доглядів за мінералізованими смугами та протипожежними 71
розривами на 7405 км, проведено санітарних рубок на площі 1261 га, очищено лісу від захаращення 429 га. За даними Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства площа лісових та дерево-чагарникових насаджень в області складає 121071,7507 тис. га (табл. 5.6.), в т.ч. вкриті лісовою рослинністю 94,0 тис.га. Таблиця 5.6. Динаміка угідь, зайнятих лісами та іншими лісовкритими площами, га Види земельних угідь
2005
2006
2007
ліси та інші лісовкриті площі з них лісові землі
120883,2133
121000,6679
121071,7507
119539,9781
119636,1727
119607,3566
Щодо озеленення населених пунктів, то у порівняні з 2006 роком в м. Миколаєві збільшилися показники створення нових зелених насаджень, покращився показник догляду за зеленими насадженнями (табл. 5.7). Таблиця 5.7.. Заходи з озеленення м. Миколаїв Заходи
Рік
2004 1 2 Створено нових зелених насаджень, 6,0 га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями 1277,4
2005 3 3,8
2006 4 0,3
2007 5 1,5
1,3
0,95
0,3
1281,2
1281,5
1371,5
5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин З метою охорони, збереження та відтворення дикорослої флори спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів здійснюється відповідно до ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» на підставі дозволів та у межах встановлених лімітів. У 2007 році для заготівлі лікарської сировини встановлювалися ліміти для лісового заказника загальнодержавного значення «Рацинська дача», але у зв’язку з несприятливими погодними умовами заготівля рослин не проводилася (табл. 5.8.). Таблиця 5.8. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік
2005 Разомпо області
Вид рослин
Шипшина, плоди Глід, плоди Чабрець, квіти
Обсяги заготівлі,т встановлені ліміти фактично заготовлено Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» 5,0 4,0 0,3 9,3 -
72
2006
Разомпо області 2007 Разомпо області
-
-
-
Лісовийзаказник«Рацинськадача» Аронія чорноплідна, плоди 0,2 Липа дрібнолиста 0,2 Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» Шипшина, плоди 5,0 Глід, плоди 4,0 Чабрець, квіти 0,3 9,7 Лісовийзаказник«Рацинськадача» Аронія чорноплідна, плоди 0,02 0,02
-
-
-
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України За результатами наукових досліджень (О.М. Деркач) на території області зростає низка рідкісних і тих, що зникають, видів рослин, які занесені до різних списків спеціальної охорони, зокрема: 54 види рослин занесено до Червоної книги України (наприклад, волошки короткоголова, перлиста, білоперлинна, первинноперлинна, тюльпани бузький, Шренка, підсніжник Ельвеза, півники понтичні, 11 видів ковил та ін.); 5 видів рослин - до міжнародного списку Бернської конвенції (сальвінія плаваюча, гвоздика бузька, мерингія бузька, осока житня, камка морська); 24 види - до Європейського червоного списку (гвоздика бузька, мерингія бузька, смілка бузька, астрагал шерстистоквітковий, карагана скіфська, зіновать гранітна та ін.); 38 видів - до Регіонального червоного списку Миколаївської області. Регіональні червоні списки видів рослин, тварин, грибів укладаються в кожній з областей України, до яких заносяться види, які є регіонально рідкісними, але не охороняються відповідно до Червоної книги України. Враховуючи сучасні тенденції розвитку господарської діяльності, Регіональний червоний список Миколаївської області потребує розширення, оскільки він не переукладання вже 18 років. Кількість видів флори, яким загрожує небезпека, представлена у таблиці 5.9. Для уточнення цих даних необхідним є проведення спеціальних досліджень. Таблиця 5.9. Кількість видів флори, яким загрожує небезпека Назва виду
Кількість видів
судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні мохоподібні лишайники гриби разом:
понад 1600 1 Близько 1600 11 1 дані відсутні понад 72 дані відсутні понад 1700
Види, яким загрожує небезпека 1990 2000 2005 2006 2007 125 125 125 125 125 1 1 1 1 1 120 120 120 120 120 3 3 3 3 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 8 8 8 8 8 9 9 9 9 9 143 143 143 143 143
73
З метою гармонізації діяльності зі збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин та ведення лісового господарства, яке є одним із факторів впливу на природне біорізноманіття Степу, громадською організацією «Веселий Дельфін» видано «Каталог видів рослин, що перебувають під загрозою знищення внаслідок ведення лісогосподарської діяльності». До нього увійшли види рослин, які занесені до Червоної книги України та інших списків спеціальної охорони, які зростають не лише в Миколаївській, а й в Херсонській, Одеській областях. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Значну частину адвентивних (заносних) видів рослин складають злісні та карантинні бур’яни, які можуть негативно впливати на місцеве біорізноманіття пригнічуючи та витісняючи види природної флори. Серед них є отруйні та алергенні. Найвідоміша з них – амброзія полинолиста, що спричиняє осінню лихоманку та асматичні загострення. З метою впровадження комплексних заходів боротьби з цим адвентивним видом рослин в області розроблена та виконується Регіональна програма з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Миколаївської області на 2005-2010 роки. На боротьбу з амброзією з місцевих бюджетів у 2007 році виділено 21,22 тис. грн., випущено та розповсюджено по області інформаційні листівки щодо боротьби з амброзією, в засобах масової інформації надруковано 31 стаття про карантинний бур’ян. В 2007 році державною інспекцією з карантину рослин по Миколаївській області за вегетаційний період було виявлено 113 фактів порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів та складено штрафів на суму 12488 грн. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів З метою збільшення зелених насаджень в населених пунктах області щорічно проводяться заходи зі створення нових зелених насаджень, реконструкція ландшафтів, догляд за зеленими насадженнями. У 2007 році значно збільшилася площа створених нових зелених насаджень м. Миколаєва у порівнянні з минулими роками, покращився показник догляду за зеленими насадженнями (табл. 5.10.). Таблиця 5.10. Заходи з озеленення м. Миколаєва Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію ландшафтів, га Проведено догляд за зеленими насадженнями, га
2005 3,8 1,3
Рік 2006 0,3 0,95
2007 29,6 0,3
1281,2
1281,5
1371,5
74
Проводяться добровільні екологічні акції по садінню дерев. У 2007 році проводячи організовану посадку за допомогою громадськості в місті висаджено 27,2 тис. штук дерев та кущів. Створено новий сквер на площі 0,4 га. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. Веденням мисливського господарства в області займаються шість відомств, яким Миколаївською обласною Радою народних депутатів надано в користування мисливські угіддя загальною площею 2068,3 тис. га. Серед цих відомств: - Миколаївська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), яка включає 19 районних організацій і займає 88,1% від загальної площі мисливських угідь області; - Товариство військових мисливців та рибалок (ТВМР), яке включає 2 мисливських господарства (Володимирівське та Ольшанське) і займає 5,3% від загальної площі мисливських угідь області; - РЛП «Гранітно-степове Побужжя», яке займає 1,2% від загальної площі мисливських угідь області; - Товариство мисливців Катеринки та Товариство мисливців та рибалок Вознесенська, які займають по 0,2% від загальної площі угідь області. Всі ці користувачі мають право користуватися при веденні мисливського господарства мисливськими тваринами, тобто державною власністю, але при цьому, зобов’язані їх охороняти, відтворювати і раціонально використовувати. З метою вивчення стану популяцій дикої фауни проводяться систематичні дослідження для тварин мисливських видів. Основними видами мисливських тварин являються олень, козуля, кабан, заєць, фазан, сіра куріпка. Головним показником рівня ведення мисливського господарства є чисельність мисливської фауни. У 2007 році спостерігалося зниження чисельності основних видів мисливських тварин в порівнянні з минулими роками (табл. 5.11.). Таблиця 5.11. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Вид мисливських тварин 1 Олень Козуля Кабан Заєць-русак Фазан Куріпка сіра
2003
2004
Рік 2005
2006
2007
2 59 2103 407 99580 34761 46732
3 56 2070 450 91560 22950 34600
4 58 2024 567 92030 24199 42984
5 58 1549 424 74194 21551 37573
6 42 1455 388 58915 18860 32650
Основними факторами скорочення чисельності мисливської фауни є: - наявність тенденції до поступового переходу копитних тварин до лісостепових та лісових областей країни з великими площами лісових масивів; - збільшення фактору стурбованості тварин, через антропогенні впливи; 75
- недостатня охорона мисливських тварин єгерськими службами користувачів, через їх малий кількісний склад та недостатню забезпеченість транспортними засобами; - недостатня кількість тварин, яких розселюють в угіддях; - відсутність штучного розведення мисливських тварин. Існуванню частини перелічених факторів скорочення мисливської фауни сприяє недостатній рівень ведення мисливського господарства через низьке фінансування користувачів мисливських угідь. З метою збільшення чисельності диких тварин у 2007 році проведено біотехнічні заходи щодо розселення 280 голів фазанів та 100 голів качок в мисливських угіддях області. Добування таких видів тварин, як олень, козуля, кабан проводиться за ліцензіями в межах затверджених лімітів. У 2007 році було не використано 34 ліцензії, що значно менше ніж в попередні роки (табл. 5.12.). Таблиця 5.12. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік
Види мисливських тварин 1 2 2003 Олень Козуля Кабан Разом по області 2004 Олень Козуля Кабан Разом по області Олень 2005 Козуля Кабан Разом по області Олень 2006 Козуля Кабан Разом по області Олень 2007 Козуля Кабан Разом по області
Затверджений ліміт добування
Видано ліцензій
Добуто
3 42 56 98 3 37 59 99 2 50 84 136 3 44 68 115 10 49 92 151
4 42 56 98 3 37 59 99 2 50 84 136 3 44 68 115 10 49 92 151
5 27 21 48 1 31 30 62 0 33 33 66 1 32 42 75 10 42 65 117
Не використано ліцензій 6 15 35 50 2 6 29 37 2 17 51 70 2 12 26 40 0 7 27 34
Причини невикористання 7 Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин Не добуто тварин
Контроль за добуванням диких тварин здійснюють єгерські служби користувачів, державна екологічна інспекція в Миколаївській області, представники державних служб лісового та мисливського господарства. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Веденням рибного господарства займаються спеціалізовані рибогосподарські підприємства, серед яких Миколаївська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок, фермерські риболовецькі господарства, приватні підприємства. 76
Основними рибогосподарськими водними об’єктами є Північно–західна частина Чорного моря, Дніпровсько–Бузький, Бузький, Березанський, Тилігульський лимани, р. Південний Буг. Ці водойми відносяться до водойм вищої категорії та мають важливе значення у відтворенні водних живих ресурсів. У Дніпровсько – Бузькому та Бузькому лиманах розташовані нерестовища, місця нагулу та зимівлі цінних видів риб, таких як: лящ, рибець, карась, щука, білизна, осетр, білуга, севрюга, пузанок, оселедець, тюлька, бичок та інших. Південний Буг має нерестові ділянки ляща, тарані, судака, рибця, сазана, карася, білизни, щуки, сома, пузанка та інших видів риб. У Березанському лимані розташовані ділянки нересту, нагулу та зимівлі судака, сазана, карася, бичків, оселедця, глоси, чорноморських кефалей, піленгаса, окуня, тарані, ляща та інших видів риб. У Тилігульському лимані проходить нерест бичка, судака, сазана, карася; здійснюється нагул морських видів риб (кефалевих, піленгаса). Вилов риби у 2007 році значно збільшився у порівнянні з минулими роками (табл. 5.13.). Таблиця 5.13. Динаміка вилову риби Рік
Водний об’єкт
1
2 Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський лиман, Березанський лиман, Чорне море
2005
2006
2007
Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 4419,64
Фактичний вилов, т/рік 4 2140,533
6917,0
2695,3998
6959,5
3800,8389
Серед тих видів водних живих ресурсів, які виловлювалися, основну частину складали тюлька, карась, лящ, тараня, плоскирка, судак. Контроль за виловом водних живих ресурсів здійснюється органами рибоохорони та державною екологічною інспекцією в Миколаївській області. Для збільшення чисельності водних живих ресурсів у 2007 році проведено роботи зі вселення 175,37 тис. екз. рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Кількість видів фауни, які зустрічаються на території області та є вразливими, представлена у таблиці 5.14. Дані приведені на основі Червоної книги України, визначників тощо. Для їх уточнення необхідно провести спеціальні дослідження. Таблиця 5.14. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду хребетні
Кількість видів
Види, яким загрожує небезпека 1990 2000 2005 2006 147 147 147 147
понад 500 77
ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті безхребетні разом:
близько 100 (з кажанами під час перельотів) близько 300 11 11 близько 100 1 понад 100 тис. видів (з Найпростішими) понад 100 тис. видів
33
33
33
33
73 10 6 24 1 152
73 10 6 24 1 152
73 10 6 24 1 152
73 10 6 24 1 152
299
299
299
299
До Регіонального червоного списку Миколаївської області занесено 19 видів птахів, 6 видів земноводних, 4 види плазунів, 19 видів ссавців, з них: 1 вид рукокрилих, 4 види з ряду хижаки, 3 види – з ряду гризуни, 11 видів риб. Наприклад, регіонально рідкісними птахами є такі: сіра чапля, руда чапля, кваква, яструб-перепелятник, яструб-тетерук, пустельга звичайна, пустельга степова, луговий лунь, болотний лунь, кібець, болотна сова, сплюшка, сизоворонка, ремез. У таблиці 5.15. приведені види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій. Слід зазначити, що у другому (іі) додатку Бернської конвенції (види, які підлягають особливій охороні) знаходяться 190 видів птахів, що спостерігались на території Миколаївської області. Повний перелік цих видів у таблиці 5.6. не приведений, вказані лише види, що знаходяться під охороною Конвенції СІТЕS та Боннської конвенції. Види тварин, що вказані у третьому додатку (ііі) Бернської конвенції не приведені через їх значну кількість. Таблиця 5.15. Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій Перелік видів Кількість Ссавці: Підковик південний Підковик малий (на прольоті) Нічниця вусата Нічниця триколірна (на прольоті) Широковух європейський Вухань звичайний Вухань австрійський Вечірниця дозірна Вечірниця мала Вечірниця велитенська Нетопир лісовий Лілик двоколірний Лілик пізній Вовк 78
Норка європейська Видра річкова Ховрах крапчастий Мишівка степова Дельфін-білобочка Афаліна чорноморська Азовка Разом Птахи: Могильник Орлан-білохвост Сапсан Пелікан рожевий Савка звичайна Кроншнеп тонкодзьобий Гагара чорновола Норець сірощокий Баклан малий Бугай Бугайчик Мала біла чапля Велика біла чапля Чапля руда Лелека чорний Лелека білий Коровайка Косар Скопа Яструб великий Яструб малий Сокола (7 видів) Качині (понад 30 видів) Перепел Великий погонич Малий погонич Лиска Журавель сірий Дрохва Шилодзьобка Лежень Дерихвіст лучний Дерихвіст степовий Вальдшнеп
21
79
Реготун чорноголовий Крячок малий Крячок чорний Крячок світлокрилий Крячок річковий Крячок пістрявоносий Сиворакша Чеграва Бджолоїдка звичайна Разом Круглороті Мінога українська Риби: Осетер атлантичний Білуга Морський коник Разом Плазуни: Черепаха болотяна Ящірка прудка Ящірка зелена Ящірка піщана Ящірка кримська Вуж водяний Жовтобрюх Полоз лісовий Полоз Палласів Мідянка звичайна Гадюка степова Разом Земноводні: Тритон гребінчастий Кумка звичайна Часничниця звичайна Ропуха зелена Квакша звичайна Жаба гостроморда Разом Безхребетні Піявка медична Дибка степова Усач великий дубовий західний Розалія альпійська
Понад 220 видів
3
11
6
80
Райдужниця Синиця Геро Перлівниця Разом
7
У Миколаївській області 1901 р. створено зоопарк, який на сьогодні є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та членом Євро-Азіатської Асоціації Зоопарків і Акваріумів. Він має репутацію одного з найкращих в Україні. За період з 1990 р. загальна кількість тварин у зоопарку збільшилася майже в 2 рази. (табл.5.16.).
18,1
2003
19,3
2004
19,3
2005
18,5
2006
18,5
2007
18,5
525/ 119 694/ 110 691/ 113 817/ 108 677/ 101 658/ 104 701/ 105
49/ 18 152/ 38 119/ 40 103/ 35 128/ 37 135/ 37 154/ 40
21/6 82/ 10 28/9 32/9 28/8 27/8 28/9
863/ 110 1351/ 105 845/9 0 1416/ 104 1814/ 117 1743/ 125 2253/ 132
Разом
безхребетні
2000
368/ 105 392/ 100 450/ 110 449/ 112 439/ 107 438/ 107 431/ 101
риби
23,0
земноводні
1990
Кількість видів тварин/популяцій плазуни
Площа, га
птахи
Миколаївський зоопарк, пл. Леонтовича,1, м. Миколаїв,
Роки
ссавці
Назва зоопарку, місце знаходження
60/12 70/6 50/5 40/4 55/6 163/8 461/ 43
1886/ 370 2741/ 369 2183/ 367 2848/ 372 3141/ 376 3164/ 389 4028/ 430
в т. ч. рідкісні хребетні
Таблиця 5.16. Охорона біорізноманіття в Миколаївському зоопарку
?/69 447/ 101 449/ 104 495/ 104 472/ 96 392/ 97 1285/ 239
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними З метою недопущення розповсюдження хвороб диких тварин користувачі мисливських господарств зобов’язані негайно інформувати держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби з захворюваннями. У 2007 році з метою регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, які можуть стати причиною розповсюдження сказу та інших небезпечних захворювань, держуправлінням охорони навколишнього природного 81
середовища в Миколаївській області видано 3 дозволи на добування лисиць, бродячих собак та котів на територіях об’єктів природно-заповідного фонду. З метою профілактики та боротьби з захворюваннями, мисливські угіддя обладнані спеціальними майданчиками для оброблення відстріляної на полюванні дичини. Проводяться селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи. У 2007 році відбулося засідання обласної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо організації моніторингу високопатогенного грипу птиці на території Миколаївської області. Прийнято рішення про відбір проб від дикої птиці (під час міграції та зупинок) з метою дослідження. При виявленні загиблої дикої перелітної птиці на території області обов’язковим є проведення епізоотологічного обстеження місцевості та необхідні лабораторні дослідження. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття З метою недопущення розповсюдження інвазійних хвороб користувачі мисливських угідь забезпечують проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі. Під час переселення диких тварин обов’язковим є перевірка тварин на наявність захворювань для недопущення розповсюдження інвазійних чужорідних видів та негативного впливу на місцеве біорізноманіття. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів На території Миколаївської області офіційно жоден сорт генетично модифікованих рослин в комерційних цілях не вирощується. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Площа природно-заповідного фонду Миколаївській області станом на 01.01.08 складає 54,82 тис. га, з них 6,26 тис. га займають об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення. Всього в області створено 126 територій та об’єктів ПЗФ, з них 120 – місцевого та 6 загальнодержавного значення. Всі території ПЗФ відповідно до чинного законодавства є загальнонаціональним надбанням і знаходяться під особливою охороною. Відсоток заповіданості земель Миколаївщини становить 2,23 % від площі області. Для порівняння площа ПЗФ в Херсонській області становить 185,6 тис. га, або 6,5 % від території області, в Одеській області - 102,4 тис. га, або 3,1%, в Кіровоградській області - 28,2 тис. га, або 1,2 %, в Дніпропетровській 34,9 тис. га, або 1,1%. Відсоток земель природно-заповідного фонду території України складає 4,95 %. 82
Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення представлені восьма категоріями, за кількістю серед яких переважають заказники (46 шт.), пам’ятки природи (41 шт.), за площею – регіональні ландшафтні парки (табл. 5.17). Порівняно з 2006 р. кількість об’єктів ПЗФ не змінилася. Таблиця 5.17. Динаміка кількості та площі об’єктів природно-заповідного фонду Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологгічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. Об’єкти ПЗФ місцевого значення
Кількість
Площа, тис. га
Площа територій суворої заповідності
1990 1
1995 1
2000 1
2007 1
1990 2,74
1995 2,74
2000 2,74
2007 2,74
-
-
1
1
-
-
1,67
1,67
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1 12
1 13
1 13
1 13
1,78 3,32
1,78 3,43
1,78 3,65
1,78 3,65
1
1
1
1
0,01
0,01
0,01
1
1
1
1
0,02
0,02
106
119
120
10,40
39,09
83
1990 2,74
2000 2,74
2007 2,74
1,67
1,67
-
-
-
-
-
-
-
0,01
-
-
-
-
0,02
0,02
-
-
-
-
42,87
47,17
-
1995 2,74
-
-
-
Протягом звітного року проводилися роботи щодо розробки проекту створення регіонального ландшафтного парку «Вісунсько-Інгулецький», який проектується створити на ділянках долин р. Вісунь та Інгулець на території Березнегуватського району. Розроблено наукове обґрунтування його створення, проведено наукові дослідження території. Роботи зі створення регіонального ландшафтного парку будуть продовжені наступного року. Проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду на території Новоодеського району, площа якого становить 142, 85 тис. га. За станом на 01.01.08 інвентаризацію проведено на площі, що становить 41,5 % від площі області, а саме на території Баштанського, Жовтневого, Миколаївського, Очаківського, Березанського, частково Снігурівського (2004 р., виконавець - Південна філія інституту екології Національного екологічного 83
центру України), Березнегуватського (2006 р. - виконавець - Південна філія інституту екології Національного екологічного центру України) (рис 5.1).
рис. 5.1. Карта-схема районів області, де проведено інвентаризацію об’єктів ПЗФ
Здійснено аналіз та узагальнення наявних установчих документів об’єктів ПЗФ, розташованих в Новоодеському районі, підготовлено плановокартографічну основу, визначено сучасну природоохоронну цінність існуючих об’єктів ПЗФ, нанесено їх межі на планово-картографічні матеріали із землеустрою, визначено відомості про власників та користувачів земельних ділянок, також розроблено пропозиції щодо впорядкування мережі існуючих територій та об’єктів ПЗФ та щодо заповідання нових ділянок. Так, в межах Новоодеського району створено 10 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які займають площу 2102,52 га, або 1,47 % від площі району. Вони представлені одним об’єктом ПЗФ загальнодержавного значення - це природний заповідник „Єланецький степ” площею 1675,7 га, з 84
яких 165,7 га знаходяться в межах Новоодеського та 1510,0 га - Єланецького районів; дев’ятьма об’єктами ПЗФ місцевого значення, з яких: 4 – ландшафтні заказники („Вовча балка”, „Новопетрівські плавні”, „Михайлівський”, „Михайлівський степ”); 1 – ботанічний заказник („Богодарівка”); 3 – гідрологічні пам’ятки природи („Джерело в с. Новопетрівка”, „Джерело в с. Зайве”, „Джерело в с. Кандибіне”); 1 – ботанічна пам’ятка природи („Себінський”). Запропоновано земельні ділянки, які необхідно заповідати. Згідно з рекомендаціями, площу ПЗФ на території Новоодеського району можна збільшити на 4,2 тис. га, або майже в 3 рази. Розпочато роботи щодо створення ботанічного заказника «МихайлоЛаринський» з метою збереження місцезростання волошки білоперлинної та низки інших рідкісних та зникаючих видів. Волошка білоперлинна (Centaurea margaritalba Klokov.) - вид, занесений до Червоної книги України І категорія. Це – один з трьох споріднених видів перлинних волошок, які поширені на пісках річки Південний Буг, є вузьколокальними ендеміками Північного Причорномор'я, відносяться до індикаторів флористичного комплексу південного піщаного степу, за межами Миколаївської області України не відомі. Проведено картування видів перлинних волошок на землях держлісфонду, а саме: волошок перлинної, первинноперлинної, білоперлинної в заповідному урочищі „Андріївське”, урочищі „Михайло-Ларине” (Миколаївський район), лісових заказниках „Мішково-Погорілове”, „Балабанівка” (Жовтневий район). Захід направлений на забезпечення збереження видів рослин, які знаходяться під охороною держави, під час планування та здійснення лісогосподарської діяльності. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Миколаївська область володіє високим рекреаційно-ресурсним та туристським потенціалом. Область займає вигідне фізико-географічне положення як в межах України, так і в Європі. Сприятливим фактором є виходи до Чорного моря, Ягорлицької затоки, Дніпробузького лиману. Населеними пунктами, віднесеними до курортних є села Василівка, Покровка, Чорноморка Очаківського району, м. Очаків, села Вікторівка, Коблеве, Морське, Лугове, Рибаківка Березанського району. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.96 № 1499 “Про затвердження переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних,” затверджено перелік водних об’єктів, родовищ мінеральних вод, з них на території області розташовані Очаківське, Коблевське, Казанківське, з родовищ лікувальних грязей – Бейкушське, Тилігульське. Основна частина баз відпочинку зосереджена на узбережжі ДніпроБузького лиману, в районі с. Коблеве, Рибаківка, Чорноморка та м. Очаків. Для рекреаційних потреб в області використовується понад 11 тис. га лісових масивів, у тому числі 4 тис. зелених зон навколо міст. На території області функціонує 10 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 3,1 тис. місць 85
на місяць максимального розгортання, 9 санаторіїв-профілакторіїв, 23 будинки і пансіонати відпочинку на 4,6 тис. місць та 130 баз відпочинку на 17,7 тис. місць на місяць максимального розгортання. Заклади відпочинку розташовані, головним чином, у курортних зонах Коблеве, Очакова і Миколаєва на узбережжі Чорного моря та його лиманів. На території Березанського району (за даними Березанської райдержадміністрації) розташовано 166 баз відпочинку: с. Коблеве – 83; с. Рибаківка – 65; с. Лугове – 13; с. Морське – 4; с. Краснопілля – 1. На території Очаківського району (за даними Очаківської райдержадміністрації) розташовано 63 бази відпочинку: с. Чорноморка “Лагерна коса” – 16; с. Чорноморка – 21; с. Парутине – 3; с. Покровка – 1; м. Очаків – 7. В Очаківському районі та м. Очакові працюють 15 санаторно-курортних закладів. Величезний рекреаційний потенціал має долина р. Південний Буг на ділянці від м. Первомайськ до с. Олександрівка і нижче за течією. Поєднання надзвичайно гарних краєвидів, пам’яток історії та археології, слаломних трас та маршрутів для скелелазіння відкриває величезні можливості щодо розвитку тут організованого туризму. Найбільш повне і оптимальне задоволення туристських потреб здійснюється через розгалужену систему засобів розміщення, які проходять процедуру підтвердження відповідності міждержавним стандартам і правилам обов'язкової сертифікації готельних послуг та послуг харчування. За інформацією Управління з питань туризму і курортів Миколаївської облдержадміністрації в області працюють 70 суб’єктів туристичної діяльності, які мають ліцензію на право здійснення туристичної діяльності, з них туроператорів – 10, турагентів – 60. За даними державної статичної звітності за формою № 1-ТУР “Звіт про діяльність туристичної організації” за 2007 р., узагальненими зазначеним управлінням, в області спостерігається наступна динаміка розвитку туристичної галузі (табл. 5.18). Таблиця 5.18. Розвиток туристичної галузі у 2007 р. Назва показника
За 9 місяців 2007 р. 66
За 2007 р.
Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн.
31694,245
36781,995
Платежі до бюджету, тис. грн.
3163,679
3508,609
47612
58082
36284
44800
6196
6422
17753
21635
Кількість суб’єктів туристичної діяльності
Кількість туристів, які скористалися туристичними послугами, чол. Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом, чол. Кількість іноземних туристів, які скористалися туристичними послугами, чол. Кількість екскурсантів, чол.
86
70
За результатами статистичної звітності в області спостерігається зростання всіх основних показників роботи суб’єктів туристичної діяльності. 5.5.3. Історико-культурна спадщина За інформацією Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області за станом на 01.01.08 в області налічується 6045 пам’яток культурної спадщини, з них 3587 пам’яток розташовані окремо, 2458 входять до складу комплексів (ансамблів) і заповідників. Всього пам’яток археології 4425, історії, науки і техніки – 1202, монументального мистецтва – 252, містобудування і архітектури, садово-паркового мистецтва та ландшафтних – 166. Основними визначними об’єктами історико-культурної спадщини є історико-археологічний заповідник «Ольвія», до складу якого входять стародавнє місто Ольвія, о. Березань, городищі Пітухівка та Козирка в Очаківському районі та городище Городок у Веселинівському районі, могилисклепи композитора та етнографа М.Аркаса та засновника корабельні в м. Миколаїв м. Фадєєва, могила В. Карабіна, місце страти лейтенанта П. Шмідта, Курган Слави, меморіальний комплекс в с. Ковалівка, Старофлотські казарми, Миколаївська обсерваторія, Офіцерське зібрання, Будинок головного командира Чорноморського флоту і портів, Покровська церква та дзвінниця в м. Первомайськ. Наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 27.03.06 № 6 включено допереліку обєктів культурної спадщини для занесення до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією національного значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького». Наказом Міністретсва культури і туризму від 11.04.06 № 173/0/16-06 зазначену теритоію включено до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією місцевого значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького» за типологією – визначне місце, за видовою приналежністю – археологічний, історичний, ландшафтний об’єкт. Історичний ландшафт центру Буго-Гардіської паланки Війська Запорізького – це каньйоноподібна ділянка долини р. Південний Буг з геологічними утвореннями обох берегів, островами та порогами в районі смт. Костянтинівна Арбузинського району, с. Богданівна Доманівського району та м. Южноукраїнськ від паромної переправи між смт. Костянтинівна та с. Богданівна до гирла р. Сухий Ташлик. Територія входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та має надзвичайно високе значення як історичний центр Запорозької Січі. Відомими музеями є такі: музей історії суднобудування та флоту (м. Миколаїв), художній музей ім. В. Верещагіна (м. Миколаїв), Миколаївський обласний краєзнавчий музей, музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр., музей ракетних військ стратегічного призначення (Первомайський район), музей 87
мариністичного живопису ім. Р.Г. Судковського (м. Очаків), краєзнавчий музей (м. Вознесенськ), музей академіка А. Кібрика (м. Вознесенськ), культурновиставковий центр “Райдуга” (м. Вознесенськ). Серед пам’ятників найбільш визначними є: адміралу С.О. Макарову (м. Миколаїв), поету Т.Г. Шевченко (м. Миколаїв), полководцю О.В. Суворову (м. Очаків), художнику Р.Г. Судковському (м. Очаків), поету О.С. Пушкіну (м. Миколаїв), меморіальний комплекс на братській могилі героїв-десантників із загону К. Ольшанського, пам’ятник суднобудівникам міста Миколаєва, пам’ятник воїну-визволителю “Сталевий солдат” (м. Нова Одеса). Основними факторами впливу на стан об’єктів культурної спадщини, перш за все, пам’яток археології, залишаються природний (зсуви грунту, підтоплення та антропогенний) (несанкціоновані земляні роботи, сільськогосподарські роботи, грабіжницькі розкопки та ін.) фактори. Протягом 2007 р. відремонтовано та відреставровано біля 560 пам’яток, на що з різних джерел фінансування витрачено понад 8,2 млн. грн. Спеціалістами Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області продовжується укладання охоронних договорів на пам’ятки, оформлення на них наукової документації. В м. Миколаїв 206 пам’яток пройшли інвентаризацію. Наукові співробітники інспекції взяли участь в підготовці земельних кадастрових планів, на які були нанесені межі археологічних пам’яток та їх охоронних зон, також розпочато роботи щодо розробки тимчасових охоронних зон пам’яток. Співробітники інспекції взяли участь у підготовці пропозицій щодо інвентаризації , ремонту, реконструкції найбільш значущих пам’яток культурної спадщини до 70-річчя Миколаївської області. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Миколаївщина володіє високим рекреаційно-туристичним потенціалом, перспективним напрямком його розвитку є екологічний туризм. Екологічний туризм – це вид туризму, метою якого є пізнання заповідних об’єктів, дикої природи з нанесенням їм мінімальної шкоди, при цьому подорожі і туризм повинні підтримувати культуру та інтереси місцевих жителів. Привабливими для екологічного туризму є регіональні ландшафтні парки (РЛП) – «Кінбурнська коса», «Гранітно-степове Побужжя», «Тилігульський», «Приінгульський». Кінбурнський півострів (розташований в Очаківському районі) з 1992 р. входить до складу природно-заповідного фонду України. Півострів, який омивається водами Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки, приваблює своїми безкрайніми просторами на межі піщаного степу, лісу, моря, безкрайніх синіх озер. Широка пляжна смуга, малозабудоване узбережжя, мозаїка прісних і солоних озер - саме ці риси виділяють Кінбурнська косу з поміж інших об’єктів. Перспективним видом туризму, окрім пляжно-купального відпочинку, є спостереження за птахами (Birds 88
-
watching). На Кінбурні зустрічається близько 250 видів птахів, серед яких багато рідкісних – чапля жовта, кулик-довгоніг, пухівка, орлан-білохвіст, пелікан-рожевий. Одне із чудес РЛП «Кінбурнська коса» - Покровське орхідне поле - найбільше на Нижньому Дніпрі та, взагалі, в Європі місце зростання орхідей – представників родини Зозулинцевих (Орхідних). РЛП «Гранітно-степове Побужжя» мальовнича ділянка каньйоноподібної долини р. Південний Буг є сприятливою для розвитку багатьох видів туризму – відпочинку вихідного дня, скелелазіння, водного сплаву, пішохідного туризму та ін. Парк вздовж річки простягається від Первомайського до Вознесенського району, має відокремлені дільниці в Братському та Кривоозерському районах. Високий рекреаційний потенціал в межах парку мають ділянки в урочищах Гард, Лівобережжя, гирло р. В.Корабельна, Протіч, Романова балка, для яких характерні спільні риси, а саме: відносно рівнинна місцевість зручна для встановлення наметових таборів, мальовничість території, близька, але безпечна відстань до води. Кристалічні відслонення урочища Гард (біля м. Южноукраїнськ), гирлова ділянка р. В.Корабельна (скеля Ступи) використовуються для скелелазіння, занять з техніки горного туризму. Для водного туризму, сплаву цінна вся ділянка русла р. Південний Буг, по якій проходять водні маршрути II-III категорії складності, найбільш привабливими є ділянка біля греблі ГЕС в с. Мигія, урочища Протіч (Інтеграл), Гард. Для пішохідного туризму привабливою є вся територія парку. РЛП «Тилігульський» створений в 1995 р. на одному з найчистіших лиманів північно-західного Причорномор’я і розташований на межі Миколаївської та Одеської областей. Ця територія віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення, має важливе значення для збереження птахів і цілинних ділянок степу, що збереглися по схилах балок. Пляжний відпочинок в поєднанні з іншими видами рекреації – рибалкою, прогулянками на човнах, підводним полюванням є найбільш привабливими для відвідувачів парку. Для пляжного відпочинку зручними є піщані коси Червоноукраїнська, Анатоліївська, Атаманська. В Новобузькому районі в долині р. Інгул 2002 р. створено регіональний ландшафтний парк «Приінгульський», який є привабливим для розвитку пляжно-купального відпочинку, пішохідного туризму. На територіях природно-заповідного фонду перспективними видами рекреаційно-туристичної діяльності є такі: подорожі туристичними маршрутами та екологічними стежками; організація пляжно-купального відпочинку; створення та забезпечення функціонування візит-центрів і музеїв- природи; організація спостережень за птахами; аматорська та професійна фото-, відео зйомка. Організація спортивно-туристичних заходів, природоохоронних акцій є перспективними напрямками розвитку туризму. Так, наприклад, щорічно з 1994 р. в області проводиться регата, яка на сьогодні має назву – Екологічна 89
регата ім. С.В. Шаповалова «Кубок Кінбурнської коси». Перегони проходять за маршрутом: Миколаїв – Очаків – Кінбурнська коса (Ягорлицька затока) – Миколаїв, загальною довжиною 100 морських миль. Це яскрава подія в житті м. Миколаїв, до якої залучаються учасники з інших областей України. Вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природу проявляється у витоптуванні, пошкодженні рослин, опіках ґрунту від вогнищ, розлякуванні тварин, у виносі речовин і енергії (гриби, ягоди, квіти), у занесенні органічних і неорганічних матеріалів (харчові відходи, папір, метал), нових біологічних видів. Найбільше на зміну природних комплексів впливає витоптування, яке проявляється у вигляді прямого механічного пошкодження рослин, верхнього горизонту ґрунту та у вигляді непрямого впливу – погіршення фізичних і хімічних якостей ґрунту. Збереженими у природному стані та сприятливими для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності переважно є території та об’єкти природно-заповідного фонду, які приваблюють мальовничістю ландшафтів, різноманіттям рослинного і тваринного світу. Основним лімітуючим фактором розвитку туризму на територіях ПЗФ є пріоритетні природоохоронна, ресурсозберігаюча та відновлююча функції. Основними положеннями такої діяльності мають бути: 1. Обмеження вільного доступу до природних ядер, де сконцентровані рідкісні, зникаючі, реліктові, ендемічні види, особливо в період їх цвітіння та гніздування птахів. 2. Масові туристсько-спортивні заходи проводити після попереднього узгодження термінів та місця їх проведення з дирекціями об’єктів ПЗФ. 3. Здійснювати діяльність без перевищення рекреаційної ємності угідь. 4. Організовувати збір та вивезення сміття з території. Стихійний розвиток туризму може привести до швидкої деградації природних комплексів, як наслідок, втрати привабливості для туристів. Тому рекреаційно-туристична діяльність повинна плануватися і здійснюватися відповідно до природоохоронного законодавства України.
90
6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ. 6.1 Структура та стан земель Земельний фонд Миколаївської області характеризується наявністю досить високого біопродуктивного потенціалу. Ґрунти Миколаївщини представлені чорноземами звичайними в центральній частині та на північному заході і південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами на півдні області. За даними Миколаївського обласного управління земельних ресурсів в Миколаївській області розподіл та динаміка основних видів земельних угідь складається таким чином: сільськогосподарські землі – 2010171,8 га (81,8%); ліси та інші лісо вкриті площі – 119607,4 га (4,9%); забудовані землі – 96704,9 га (3,9%); відкриті заболочені землі – 21208,3 га (0,9%); відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 32236,1 га (1,3%); води – 128532,1 га (5,2%). Основні власники та користувачі земельних ділянок: сільськогосподарські підприємства – 845440 га (34,4%); громадяни – 979100 га (39,8%); заклади, установи, організації – 27403 га (1,1%); промислові та інші підприємства – 11152 га (0,5%); підприємства та організації транспорту, зв’язку - 19963 га (0,8%); оборонні частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади 40657 га (1,7%); лісогосподарськи підприємства – 67513 га (2,7%); інші землекористувачі – 467324 га (19,0%). 6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Земельний фонд Миколаївської області станом на 1 січня 2008 року складає 2 млн. 458 тис. 552 га, більшість з яких займають сільськогосподарські угіддя (табл. 6.1), що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєння земель. Таблиця 6.1. Структура земельного фонду регіону 2003 рік Основні види земель та угідь
1 Загальна територія
усього, тис. га
2004 рік
2005 рік
усього, тис. га
% до загальної площі території
усього, тис. га
2
% до загальної площі території 3
4
5
2458,55
100
2458,55
100
91
2006 рік усього, тис. га
6
% до загальної площі території 7
2458,55
100
2007 рік усього, тис. га
8
% до загальної площі території 9
10
% до загальної площі терито -рії 11
2458,55
100
2458,55
100
у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя
2011,60
81,8
2011,01
81,8
2010,77
81,8
2010,41
81,77
2010,17
81,76
1699,44
69,0
1698,02
69,0
1696.37
69,0
1697,75
69,05
1698,45
69,08
перелоги
1,46
0,06
2,24
0,09
3,73
0,15
3,06
0,12
3,02
0,12
багаторічні насадження
36,39
1,48
36,32
1,48
36,22
1,47
36,18
1,47
35,95
1,46
сіножаті і пасовища
274,29
11,2
274,41
11,2
274,43
11,2
273,42
11,12
272,74
11,09
2. Ліси і інші лісовкриті площі
120,19
4,8
120,26
4,8
120,48
4,9
121,00
4,92
121,07
4,92
з них вкриті лісовою рослинністю
97,51
3,97
97,82
3,98
98,06
3,99
93,99
3,82
98,23
3,99
3. Забудовані землі
96,45
3,9
96,88
3,94
97,03
3,95
96,29
3,92
96,70
3,93
20,95
0,85
20,98
0,85
21,01
0,85
21,11
0,86
21,21
0,86
32,09
1,3
32,09
1,3
32,30
1,3
32,35
1,32
32,51
1,32
6. Інші землі
177,27
7,21
177,33
7,21
176,96
7,20
177,39
7,22
176,89
7,19
Усього земель (суша)
2331,1
94,8
2331,0
94,8
2331,2
94,9
2329,96
94,77
2330,02
94,77
Території, що покриті поверхневими водами
127,42
5,2
127,48
5,2
127,33
5,1
128,59
5,23
128,53
5,23
з них: рілля
4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)
6.1.2 Деградація земель На формування та проходження деградаційних процесів у землекористуванні, разом з чинниками природного характеру, значний вплив мають техногенні галузі сільського, лісового та іншого господарства. У складі деградаційних процесів першість належить процесам водної ерозії ґрунтів, у результаті чого щорічні втрати грунту в Україні сягають 1520 т/га, що у 8-10 разів перевищує темпи ґрунтоутворення. Процеси ерозії грунтів не зупинено. Щорічне зростання еродованих земель в Україні відбувається в середньому на 90 тис. га, в тому числі у Миколаївській області на 14 тис. га. Насамперед це залежить від того, як використовуються землі. Майже половина орних земель області (42,1%) знаходяться на ерозійно небезпечних площах, тому не випадково, що середньорічний змив грунта в області складає 13,3 т/га. Натурні вивчення розвитку процесів водної ерозії засвідчили, що середньозмиті грунти розміщуються, в основному, на покатих прибалкових схилах. Сильнозмиті грунти безпосередньо примикають до берегів річок та водойм і балок. За 10-річний період ареал водної ерозії поширився (зріс) на площі 140,5 тис. га, або зростав щорічно на 14,5 тис. га. Сільськогосподарське освоєння території області складає 84,7 %, що на 13% більше ніж в Україні. Розораність території області становить 69,1%. 92
Ерозія грунтів є основним і найбільш небезпечним та дестабілізуючим фактором екологічної ситуації на ландшафтах, що призводить до забруднення та замулення (струмків, річок, ставків, тощо). Недотримання технологій і термінів проведення обробітку грунту, захисту рослин від бурянів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості грунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості грунтів та ефективності ведення рослинництва. Збільшення обсягів виробництва рослинницької продукції за рахунок екстенсивної системи землеробства призвела до залучення у сільськогосподарський обіг малопродуктивних і деградованих угідь, включаючи схилові землі, піщані масиви тощо. Про нераціональність структури земельних угідь свідчить той факт, що в області на схилах в 1-20 розміщено 25,4% орних земель, на схилах в 2-30 – 9,9%, на схилах в 3-50 – 5,5% і на схилах більше 50 – 1,3%. Щорічний змив грунту в цілому по області сягає 13,7 т/га. Найбільші площі змитих земель знаходяться в Арбузинському, Вознесенському, Врадіївському та Доманівському районах (68,0-83,6%), а річний змив в цих районах складає від 22,8 до 33,3 т/га. Площа дефляційно-небезпечних та вже дефльованих грунтів (вітрова ерозія) сільськогосподарських угідь складає 1796 тис. га або близько 90% від загальної площі сільськогосподарських угідь області. Найбільше таких земель в Новобузькому, Казанківському, Снігурівському, Жовтневому та Очаківському районах. Якщо в середньому по області за рік вітровою ерозією виноситься з одного гектара 12,9 тон дрібнозему, то в зазначених районах цей показник становить 24,2-28,6 тон з одного гектара. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси В умовах переходу на ринкові відносини, коли проходять бурхливі процеси у зміні форм господарювання і власності на землю, спостерігається диспаритет цін на паливо, техніку, добрива, послуги і сільськогосподарську продукцію. Незадовільно ведеться робота щодо застосування органічних та мінеральних добрив, а родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників. Як показує агрохімічне обстеження грунтів області значно погіршилися якісні показники їх родючості. Вміст гумусу значно зменшується. Спостерігається порушення структури посівних площ, порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень. Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва. Значної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі, тощо) та використання засобів хімізації в аграрному секторі. 93
6.3 Охорона земель Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. 6.3.1 Практичні заходи З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами ліквідації негативних процесів на еродованих та деградованих землях в 1995 році на період до 2010 року Миколаївським філіалом інституту землеустрою розроблено «Регіональну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Миколаївській області». Також, в області розроблено «Програму охорони та підвищення родючості грунтів Миколаївської області на 2004-2015 роки». Даними програмами передбачено виведення з обробітку малопродуктивних та деградованих земель, консервацію зазначених земель на площі 38,4 тис. га і переведення еродованих земель в поліпшені пасовища на площі 236,4 тис. га, що зменшить розораність грунтів області. Крім того, на площі 16,4 тис. га ріллі передбачається створити стокорегулюючі і полезахисні смуги. На площі 2,7 тис. га – планується створити прибережні захисні смуги вздовж річок і навколо водойм. На площі 0,2 тис. га – провести суцільне заліснення. Площу 1,4 тис. га ріллі передбачено зарезервувати для подальшого заповідання. За рахунок пасовищ до 2015 року передбачено створити 18,2 тис. га прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм, провести заліснення на площі 50,8 тис. га, заповідні території на площі 8,8 тис. га. Пропонується вилучити з орних угідь, в першу чергу, ділянки із сильнозмитими грунтами на схилах крутизною від 50 і більше. Загальна площа таких земель 22,9 тис. га. В другу чергу пропонується виведення з орних угідь ділянки із середньозмитими грунтами на схилах від 30 до 50. Для корінного поліпшення кислих та солонцюватих і засолених грунтів застосовують хімічну меліорацію. Вона полягає в зміні складу увібраних катіонів грунту. З цією метою вносять кальцієвмісні матеріали: вапно на кислих грунтах, а на лужних (щелочных) – гіпс або відхід хімічної промисловості фосфогіпс. Хімічна меліорація поліпшує хімічну реакцію та водно-фізичні властивості грунту. Це створює сприятливі умови для ефективного внесення добрив. Одним із першочергових заходів поліпшення засолених, заболочених, підтоплених і перезволожених земель є зниження рівня грунтових вод та відвід їх шляхом спорудження дренажної мережі. Дренажні системи споруджуються для відведення як поверхневих вод так і грунтових. Також, необхідно здійснити: 94
створення контурно-меліоративної системи території, яка передбачає диференційоване використання земель залежно від рельєфу, грунтово-екологічних і водоутворювальних умов; збільшення лісистості до оптимальних розмірів; здійснення агротехнічних протиерозійних заходів із запобігання замулюванню водних джерел продуктами ерозії; створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг; залуження і створення лісових насаджень у прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах; упорядкування водовідведення на сільськогосподарських угіддях. Здійснені заходи по охороні земель за останні роки наведені у табл. 5.2. Однак цей процес тривалий, довгий та потребує великих фінансових затрат. Роботи по відновленню земель та їх облік проводиться проектнотехнологічним центром «Облдержродючість». За інформацією проектно-технологічного центру «Облдержродючість» у 2006-2007 роках виконано роботи по відновленню земель (гіпсуванню) у: Жовтневому районі на площі 1,131 тис. га, загальна вартість яких склала 376,182 тис. грн., при цьому кількість використаного меліоранту (гіпсу) становить 4,095 тис. тон; Снігурівському районі на площі 0,56 тис. га на суму 70,604 тис. грн., при цьому кількість використаного меліоранту (гіпсу) становить 0,56 тис. тон. На 2008 рік заплановано відновити (шляхом гіпсування) 5,0 тис. га земель у 8-ми районах області (Баштанському, Березанському, Березнегуватському, Вознесенському, Жовтневому, Миколаївському, Очаківському, Снігурівському), при цьому заплановано використати 19,0 тис. тон меліоранту. Загальна сума запланованих робіт становить 1821,8 тис. грн. Відповідно до чинного законодавства основним джерелом фінансування природоохоронних заходів мають бути кошти, які надходять від плати за землю. Але, враховуючи сучасний економічний стан, головним джерелом фінансування заходів з охорони земель є кошти, які надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. На даний час для визначення землекористувачів та фактичної площі деградованих та малопродуктивних земель необхідно здійснити інвентаризацію всіх земель та виконати роботи по їх грунтовому обстеженню, але у зв’язку з відсутністю фінансування виконання цих робіт не представляється можливим. Важливим на сучасному етапі стає залучення коштів землевласників і землекористувачів на проведення робіт з раціонального використання та охорони земель.
95
Таблиця 5.2. Здійснені заходи по охороні земель Заходи Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (валирівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставківмулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь
Одиниця виміру кількість господ. тис. га кількість господ. тис. га тис. га
2007 -
% 2007 р. до 2006 р. -
-
-
-
-
-
-
0,447
0,064
0,086
-
0,162
-
тис. га км
-
0,006 -
-
-
-
-
шт.
-
-
-
-
-
-
шт., га
-
-
-
-
-
-
км
1,2
1,425
-
1,842
0,3
16,7
2003 -
Обсяг вжитих заходів за роками 2004 2005 2006 -
6.3.2 Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Погодження держуправлінням матеріалів щодо відведення земельних ділянок проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123, 124, 151 Земельного кодексу України та наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 05.11.2004, зареєстрованим в Мін’юсті 22.11.05р. за №1470/10069. В межах своїх повноважень державне управління забезпечує додержання встановленого порядку передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, а також продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. При цьому контролюється та ураховується місце розташування та розмір земельних ділянок, умови щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища при вилученні або передачі земельних ділянок усіх категорій незалежно від форм власності. Протягом 2007 року держуправлінням було розглянуто матеріалів щодо надання земельних ділянок по 2533 об’єктам, загальною площею 40127,27 га що на 11% більше в порівнянні з 2006 роком. За категоріями земель було надано (вилучено) земельних ділянок: сільськогосподарського призначення – 1825,724 га; земель лісового фонду – 14422,24 га; земель водного фонду – 575,884 га; земель природозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення – 10108,071 га; земель рекреаційного призначення – 9,644 га; земель оздоровчого призначення – 3,1796 га; земель житлової та громадської забудови – 214,9568 га; земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – 936,9286 га. В процесі опрацювання проектних матеріалів, що представлялися на погодження природоохоронному органу було повернуто на доопрацювання або відхилено від погодження 304 матеріали, що на 75% більше в порівнянні з 2006 роком. Основні недоліки проектної документації, за якими проектні матеріали були 96
відхилені від погодження - це або невідповідність природоохоронним вимогам розміщення запланованого об’єкту, або необхідність доопрацювання проектної документації відповідно до вимог наказу Міприроди від 05.11.04 №434. З метою забезпечення координації та підвищення ефективності заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин, виявлення та усунення порушень земельного законодавства, видані розпорядження голови Миколаївській облдержадміністрації від 29.05.05р №127-р та №204-р від 05.07.06р, згідно яких в Миколаївській області створена та працює постійно діюча робоча група з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель. На місцевому рівні перспективними напрямками діяльності на 2008 рік є: 1. Розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів; 2. Оновлення планово-картографічних матеріалів на території області та розробка генеральних планів забудови населених пунктів області, які на цей час відсутні або застарілі; 3. Виділення коштів для фінансування робіт по встановленню прибережних захисних смуг, водоохоронних зон водних об’єктів.
97
7. НАДРА. 7.1 Мінерально-сировинна база. Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північнозахідна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області степів. Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом (табл. 7.1). На північному-заході знаходяться родовища нікелю, на півночі є родовища уранових руд. Видобуток граніту проводиться у 14 родовищах. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити й польовий шпат. Таблиця 7.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин
Граніт Пісок Вапно (цементна сировина) Пильний камінь (черепашняк) Каоліни Керамзитова сировина Вапняк для випалювання на вапно Цегельна сировина
Загальна кількість родовищ 2006р. 44 24 1
Родовища, що розробляються
Одиниця виміру
Видобуток сировини в 2007р.
Балансові запаси станом на 01.01.08р. 51,3 123,7 60,7
2007р. 49 29 2
2006р. 17 9 1
2007р. 14 9 1
млн.м3 млн.м3 млн.м3
-
26
14
4
1
млн.м3
-
72,3
2 2 6
3 2 6
1 -
1 -
млн.м3 млн.м3
-
113,6 164
49
44
5
6
-
-
-
7.1.1 Стан мінерально-сировинної бази. Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн. м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей – близько 51,3 млн. м3, каменю пиляного – близько 72,3 млн. м3, цементної сировини – близько 60,7 млн. тонн, глиняно-черепичного сировини – близько 48,1 млн. м3, піску будівельного - 123,7 млн. тонн. Промислове значення мають також поклади вапняків (біля 16,4 млн. тонн), каоліну (біля 113,6 млн. м3), дорожніх матеріалів і т.п. Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). 7.1.2 Використання мінерально-сировинної бази. У Миколаївській області всього налічується близько 150 родовищ. В основному підприємствами проводиться видобування каменю облицювального – гранітів, каменю пиляного – вапняку, піску будівельного, цементної сировини, каолінів, цегельної сировини, каменю будівельного. У 2007 році площа рекультивованих земель складає близько 0,011 тис. га порушених та відпрацьованих земель, що становить 0,0004 % від загальної площі території. 98
Згідно даних державної статистичної звітності станом на 01.01.08р. в області налічувалось 2982,2509 га під відкритими розробками, кар’єрами та шахтами та відповідними спорудами у тому числі 1672,9625 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються, а також 1309,28844 га інших (відпрацьовані розробки та кар’єри, закриті шахти, відвали, терикони, що не експлуатуються). Зведені дані по використанню надр у Миколаївській області наведені у таблиці 7.2. Таблиця 7.2. Використання надр № з.п.
1 1
Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок
2 31
Наявність документації
гірничий відвід 3 9
*
Загальна площа порушених земель, га
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га
Рекультивовано в 2007р., га
Земельний відвід
ліцензії
4
5
6
7
8
-
55
2982,2509
-
11,0
* - видано держуправлінням охорони навколишнього природного середовища за 2007 рік
7.1.3 Підземні води: ресурси, використання, якість. Прогнозні експлуатаційні ресурси (запаси) підземних вод основних водоносних горизонтів в межах Миколаївської області визначені та апробовані Державною комісією запасів СРСР (1978 р.) та уточнені протоколом робочої комісії ПГО «Кримморгеологія» (1983 р.) в кількості 441,6 тис. м3/добу з мінералізацією до 3 г/дм3, в т.ч. – 349,87 тис. м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. За даними Миколаївської гідрогеологічної партії для централізованого водопостачання населених пунктів та підприємств на території Миколаївської області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 7 родовищах (11 ділянок) підземних вод. Загальна кількість експлуатаційних запасів станом на 01.01.08 р. складає 79,3 тис.м3/добу (17,95% від величини ПРПВ). На території області попередньо розвідані та прийняті НТР об'єднання “Мінбудмат” запаси підземних вод у кількості 7,01 тис.м3/добу по Ольшанському родовищу (с.Морозівка). Ступінь освоєння експлуатаційних запасів підземних вод невеликий. У звітному періоді із розвіданих експлуатаційних запасів області відбиралася зовсім мала частка підземних вод – 9,5 тис. м3/добу (12 % від експлуатаційних запасів підземних вод). На даний період Коблево-Рибаківське родовище (розвідані запаси в кількості 5,3 тис.м3/добу) і ділянка Бузька Вознесенського родовища (6,3 тис.м3/добу) не експлуатуються. За даними статистичної звітності 2 –ТП (водгосп) у 2007 році водозабір із підземних джерел водопостачання склав 19,47 млн.м3, що більше у порівнянні з минулим роком на 1,27 млн.м3 (6,5 %). Найбільше інтенсивно експлуатуються підземні води в Березанському районі, де сучасний водовідбір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси 99
підземних вод в 1,4 рази. У досить неблагополучних умовах знаходяться також Арбузинський, Очаківський, Первомайський, Жовтневий та Новобузький райони, де прогнозні запаси підземних вод використовуються на 50 % і більше. Використання прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) Миколаївської області за 2007 рік та освоєння наведені в таблиці 7.3. Таблиця 7.3. Назва № адміністративного пп району 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Арбузинський Баштанський Березанський Березнегуватський Братський Веселинівский Вознесенський Врадієвський Доманівський Єланецький Жовтневий + .Миколаїв Казанківський Кривоозерський Миколаївський+ сел.Варварівка Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський УСЬОГО:
Водовідбір, тис.м3/добу
ПРПВ, тис. м3/добу
2,85 4,07 9,30 2,05 0,55 4,04 14,57 2,41 3,92 0,14
Освоєння у 2007р., % 59,4 24,4 138,8 20,1 11,0 38,1 27,0 11,9 14,2 0,67
16,93 2,99 1,46
47,5 15,2 13,2
24,01 6,61 5 8,16 4,51 12,57 126,13
47,6 49,7 8,6 65,8 56,4 22,4 28,6
2007 рік
4,80 16,70 6,70 10,20 5,00 10,60 53,90 20,20 27,60 20,90 35,60 19,60 11,10 50,50 13,30 58,30 12,40 8,00 56,20 441,60
На території області використовуються водоносні горизонти чверткових відкладень меотичних, середньосарматських, палеогенових, крейдяних відкладень і зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію. З загальної кількості підземних вод, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, тільки 58 % складають води з мінералізацією до 1,5 г/дм3. 42 % використовуваних підземних вод не відповідають вимогам ДСТУ 2874-82 "Вода питна" по мінералізації (>1,5 г/дм3), загальній жорсткості й іншим показникам. Прісні підземні води з мінералізацією до 1,5 г/дм3 поширені в північнозахідній частині Миколаївської області, у зоні зчленування Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського артезіанського басейну (Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський райони), де вони приурочені до зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію і верхньокрейдовим 100
піщано-гравійним відкладенням, що знаходяться в умовах активного водообміну. Прісні підземні води також поширені в долині р. Південний Буг у районі м. м. Вознесенськ і Нова Одеса, де вони приурочені до четвертинних алювіальних і палеогенових відкладень (Вознесенське і Новоодеське родовища підземних вод). У зв'язку з інтенсивною експлуатацією й утрудненими умовами водообміну відзначається тенденція до підвищення мінералізації підземних вод сарматського водоносного комплексу на більшій частині його поширення. У прибережно-морській частині і на територіях, що прилягають до Бузького лиману, збільшення мінералізації підземних вод відбувається за рахунок підтягування солоних поверхневих вод. (Коблево-Рибаківська зона відпочинку, Жовтневий і Балабанівський водозабори м. Миколаєва, водозабір морського порту й ін.). Геологічне середовище Миколаївської області знаходиться під багатофакторним впливом агропромислової діяльності. Основними видами техногенних навантажень є використання підземних і поверхневих вод, застосування мінеральних і органічних добрив, хімічних способів захисту рослин, зрошення й осушення земель, складування рідких і твердих відходів, скидання стічних вод, будівництво водоймищ та ін. Вплив техногенних факторів обумовив переважно азотне забруднення підземних вод, а на окремих ділянках в межах житлово-промислових агломерацій і забруднення солями важких металів, нафтопродуктами та ін. До найбільш інтенсивного забруднення схильні ґрунтові води, а також підземні води четвертинних алювіальних відкладів в долинах річок, де вони знаходяться у незахищених умовах від поверхневого забруднення. Основний водоносний комплекс сарматських відкладів в межах Причорноморського артезіанського басейну на вододільних просторах перекритий товщею слабководопроникних порід потужністю 30,0-100,0 м і знаходяться в умовах природної захищеності від поверхневого забруднення. Однак, незважаючи на природну захищеність водоносного комплексу, у багатьох випадках по свердловинах установлене нітратне забруднення. По результатам оформлення спецводокористування у 2007 році встановлене нітратне забруднення підземних вод у 17 свердловинах (Миколаївський, Первомайський, Березанський, Кривоозерський, м. Миколаїв) що експлуатують підземні води четвертинних алювіальних, верхньосарматських, палеогенових відкладів та кристалічних порід докембрію. Вміст нітратів у підземних водах варіює в межах 57,3-149,7 мг/дм3. Системою державного моніторингу стану підземних вод у 2007 році виконано гідрохімічне опробування підземних вод по 27 спостережним свердловинам державної і регіональної режимної мережі, виконані скорочені хімічні аналізи води, а також по окремим свердловинам на Вознесенському водозаборі виконані аналізи води на вміст мікрокомпонентів. 101
Моніторинговими спостереженнями охоплені ґрунтові води четвертинних відкладів і міжпластові води понтичних, меотичних, верхньо - і середньосарматських, палеогенових, крейдових відкладів та кристалічних порід докембрію. У межах Балтського гідрогеологічного підрайону Причорноморського артезіанського басейну ґрунтові води четвертинних алювіальноделювіальних і еолово-делювіальних відкладів (св. № 143, кол.144) прісні з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3 при загальній жорсткості 0,003-0,007 моль/дм3, хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-магнієві. На решті території Причорноморського артезіанського басейну (Тілігул-Куяльницький підрайон, Бузько -Дніпровський район) мінералізація ґрунтових вод четвертинних відкладів знаходиться в межах 2,0-16,6 г/дм3 при загальній жорсткості 0,15-0,12 моль/дм3. По хімічному складу води хлоридно-сульфатні магнієво-натрієві. Міжпластові води понтичних відкладів випробувані в межах ТілігулКуяльницького гідрогеологічного підрайону (св.№№3,319). Води солонуваті з мінералізацією 1,4-2,7 г/дм3 при загальній жорсткості 0,01-0,017 моль/дм3, по хімічному складу сульфатно-хлоридні магнієво-натрієві. Міжпластові води основних експлуатаційних водоносних горизонтів верхньо- та середньосарматських відкладів випробувані в свердловинах №№ 9,10,11,445. Води сульфатно-хлоридні магнієво-натрієві та кальцієвонатрієві з мінералізацією 1,3-1,8 г/дм3 при загальній жорсткості 0,004-0,015 моль/дм3. Підземні води палеогенових відкладів випробувані в св.№ 447 (с.Першотравневе, Снігурівського району). Води хлоридні натрієві з мінералізацією 2,2 г/дм3 і загальною жорсткістю 0,0034 моль/дм3. Підземні води крейдових відкладень, розповсюджені у північно-західній частині області, випробувані в свердловині № 370 (с. Березки Кривоозерського району) . Води прісні з мінералізацією 0,7 г/дм3 при загальній жорсткості 0,04 моль/дм3, хлоридно-гідрокарбонатні магнієвонатрієві. Підземні води зони тріщинуватості кристалічних порід докембрію випробувані в межах Причорноморського артезіанського басейну в північнозахідній частині області (Кривоозерський район) по свердловинам №№ 142,145,146,369. Води прісні з мінералізацією 0,5-0,8 г/дм3 при загальній жорсткості 0,0026-0,004 моль/дм3, гідрокарбонатні магнієво-натрієві. В межах Українського басейну підземних вод (св.№440,п. Бузький ) води сульфатно-гідрокарбонатні кальцієво-магнієві з мінералізацією 1,2 г/дм3 при загальній жорсткості 0,012 моль/дм3. На Вознесенському опорному полігоні мінералізація підземних вод четвертинних алювіальних відкладів не перевищує 1 г/дм3 при загальній жорсткості 0,0096 моль/дм3 (св.№51). Води сульфатно-гідрокарбонатні при змішаному катіонному складі. Відмічене нітратне забруднення підземних вод. Вміст іона NО3 склало 93 мг/дм3. 102
Мінералізація підземних вод палеогенових відкладів складає 0,6 (св.№28) – 1,8 (св.№56) г/дм3 при загальній жорсткості 0,006-0,0038 моль/дм3. Води сульфатно-гідрокарбонатні натрієво-магнієві та гідрокарбонатно-хлоридні натрієві. У підземних водах четвертинних алювіальних відкладів виявлений вміст окремих мікрокомпонентів, перевищуючих гранично-допустимі їх концентрації для питної води: цинк – 2мг/дм3 (2 ГДК); марганець – 0,15-0,58 мг/дм3 (1,5-5,8 ГДК). На Новоодеському опорному полігоні (водозаборі) підземні води четвертинних алювіальних відкладів надзаплавної тераси р. П. Буг прісні з мінералізацією 0,5-0,8 г/дм3 (св. №№ 115,116) при загальній жорсткості 0,0028-0,008 моль/дм3, гідрокарбонатно-хлоридні магнієво-натрієві. Таким чином, геологічне середовище, у т.ч. і підземні води, Миколаївської області знаходиться під багатофакторним впливом антропогенної діяльності та вимагають пошуку підходів до їх економічного використання і вирішення проблем забруднення через відведення каналізаційних систем водовідведення. Багато уваги в області приділяється вирішенню питання визначення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Дотримання режиму господарської діяльності в межах зазначених зон суттєво впливає на якісний стан поверхневих та підземних вод. 7.2. Стан геологічного середовища. Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного навантаження. Із загального обсягу розвіданих запасів корисних копалин України у розробку залучені від 40 до 70%. Надмірні техногенні навантаження і довготривалий масштабний видобуток корисних копалин призводять до значних змін геологічного середовища і порушують урівноваженість природних процесів: геохімічних, біогеохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних (екзогенних), геофізичних (сейсмогеофізичних). В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів, підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон. Крім того, високий рівень техногенних перетворень геохімічних параметрів ландшафтів (внесення міндобрив, надходження хімічних речовин з повітряними і водними викидами, накопичення відходів) збільшив загальний екологічний ризик геологічного середовища. 7.2.1 Гірничовидобувні регіони. На території Миколаївської області знаходиться біля 150 родовищ. В 2007 році розроблялось 31 родовище за наступними напрямками використання: 5 по видобуванню каменю облицювального – гранітів 103
(Костянтинівське родовище граніту в Арбузинському районі, Новоселівське родовище граніту в Арбузинському районі, Юр’ївське родовище гранітів в Братському районі, Новоданилівське родовище гранітів в Казанківському районі, Софіївське (Відрадненське) родовище гранітів в Первомайському районі), 2 по видобуванню каменю пиляного – вапняк (Кубрякське родовище в Веселинівському районі, Кашперівське родовище в Ново -Одеському районі), 8 по видобуванню піску будівельного (Олександрівське родовище піску (діл. Південна) в Вознесенському районі, Олександрівське родовище (діл. Комінтерн-1) в Вознесенському районі, Олександрівське родовище (діл. №2) у Вознесенському районі, Прибузьке родовище в Вознесенському районі, Балабанівське родовище (діл. Південна) в Жовтневому районі, Південно-Бузьке родовище в Жовтневому районі, Олександрівське родовище піску (ділянка Комінтерн-2), Кумарівське родовище силікатного піску в Первомайському районі), 1 по видобуванню цементної сировини (Григорівське родовище в Миколаївському районі), 1 по видобуванню каолінів (Вербівське родовище первинних каолінів в Первомайському районі), 5 по видобуванню цегельної сировини (Петрівське родовище суглинків в Миколаївському районі, Сливинське родовище суглинків в Миколаївському районі, Новобузьке родовище суглинків в Новобузькому районі, Бандурське родовище суглинків в Первомайському районі, Генівське родовище суглинків в Первомайському районі), 9 по видобуванню каменю будівельного (Артаківське родовище вапняків в Березнігуватському районі, Олександрівське родовище гранітів, Микитівське родовище гранітів в Вознесенському районі, Прибузьке родовище гранітів в Доманівському районі, Софіївське родовище гнейсів в Новобузькому районі, Болеславчикське родовище гранітів в Первомайському районі, Чаусовське родовище гранітів в Первомайському районі, Олександрівське родовище гранітів (ділянка №8) в Доманівському районі). 7.2.2 Ендогенні геологічні процеси. Сейсмонебезпечна зона області поширюється на площі 8,2 тис.км2 із силою землетрусу більш 6 балів. Кількість населення на сейсмонебезпечних територіях становить 441,7 тис. осіб (2005 р.). Рівень небезпеки підвищується за рахунок проходження по території густої мережі газо-, нафто- і продуктопроводів, а поширення таких явищ, як підтоплення і зсуви приводять до підвищення сейсмічності на 1-3 бали. Район розміщення ЮУ АЕС, в сейсмічному відношенні, відносно спокійний, місцеві осередки землетрусів відсутні. Поштовхи характеризуються малими амплітудами і пов’язані з „транзитними” карпатськими або відносні до Кримських осередків. Небезпечні гідрометеорологічні явища. Домінуючими, тобто такими, що мають значний потенціал негативного впливу на енергетику, зв’язок, сільське та комунальне господарство, автотранспорт і будівництво області є передусім: сильний дощ (33%), сильний вітер (12%), сильний сніг, град, заморозки, надзвичайно висока пожежна небезпека та ін. 104
Пожежі в природних екосистемах. Загальна площа можливих пожеж в області охоплює біля 820,0 тис.га, із них лісових – 45,0 тис. га (49,5% від загальної площі лісів), польових – 775,0 тис. га (38,3% від сільськогосподарських угідь). Ймовірність загрози за коефіцієнтом пожежної небезпеки для Миколаївщини становить 1,6ּ10-2, що значно менше за середньоукраїнський показник (1,3ּ0-1). 7.2.3 Екзогенні геологічні процеси Область характеризується дією ряду небезпечних природних явищ і процесів. Природні небезпеки Миколаївської області представлені широким спектром небезпечних процесів і явищ гідрометеорологічного і геологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та гідрологічною небезпекою. Узагальнені дані щодо розвитку на території області екзогенних геологічних процесів (ЕГП) наведені у таблицях 7.4, 7.5, 7.6. Таблиця 7.4. - Поширення ЕГП на території Миколаївської області станом на 01.01.08р. Кількість проявів, штук №№ пп
Вид ЕГП зсуви підтоплення ерозія
1 2 3
Площа поширення, км2 9,11 17033 8200
на забудованих територіях 42 -
у т.ч. активних
усього 1149 -
86 -
% ураженості області 0,037 69 33,3
Таблиця 7.5. – Розвиток зсувів на території Миколаївської області Кількість зсувів Адміністративна область Миколаївська
на 2001р. 1032
на 2007р.
Площі розповсюдження, км2 на 2001р. (кадастрових зсувів)
1149
Площі розповсюдження, км2 на 2007р (кадастрових зсувів)
7,75
9,11
Таблиця 7.6. - Кількість зсувів по адміністративним районам Миколаївської області №№ пп
Адміністративні райони
2001
2007
Баштанський
41
41
2
Березанський
109
119
3
Березнегуватський
17
17
4
Веселинівський
119
123
5
Вознесенський
113
120
6
Врадіївський
175
210
7
Доманівський
135
148
8
Єланецький
57
61
9
Жовтневий
11
11
1
105
10
Казанківський
31
31
11
Кривоозерський
18
18
12
Миколаївський
53
66
13
Новобузький
22
25
14
Новоодеський
73
94
15
Очаківський
47
54
16
Первомайський
11
11
всього по області
1032
1149
На території Миколаївської області зосереджено 1149 зсувів, що на 11,4% більше ніж у 2001 році. З 19 районів зсуви поширені у 16 районах. У зв’язку з розчленованістю рельєфу кількість зсувів в багатьох районах області (Врадіївському, Доманівському, Вознесенському, Веселинівському та Березанському) досить велика - у кожному районі зосереджено від 100 до 300 зсувів. У північно-західній, центральній та східній частинах області в 11 районах (Кривоозерському, Первомайському, Єланецькому, Новобузькому, Казанківському, Новоодеському, Баштанському, Березнегуватському, Миколаївському, Жовтневому і Очаківському) кількість їх в кожному районі не перевищує першої сотні. В трьох районах області (Арбузинському, Братському та Снігурівському) зсуви відсутні. У всіх районах області, де знаходяться зсуви, площа їх не перевищує 2 1,0 км на район. Виключення становить Очаківський район. Тут на морському узбережжі і схилі Дніпровського лиману розташовані крупні фронтальні зсуви загальною площею від 1,1 до 5,0 км2. Основний приріст зсувів тут відбувався в північній і західній частинах. Найбільша кількість зсувів утворилася у Врадіївському (35 зсувів), Новоодеському (21 зсув), Миколаївському (13 зсувів) і Березанському (10 зсуві) районах. В Очаківському, Вознесенському, Єланецькому, Веселинівському і Новобузькому районах їх кількість зросла незначно (від 3 до 8). В 5 районах (Березнегуватському, Жовтневому, Казанківському, Кривоозерському і Первомайському) кількість зсувів залишилася незмінною. На морському узбережжі в Миколаївській області розташований 21 зсув, 3 з яких (20%) в 2007 році в різній мірі проявляли активність. На протязі 5 км (35,7% від загальної довжини берегу) абразійно-зсувний схил в межах області в різній мірі сплановано. Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів. За ступенем впливу на розвиток зсувів цей фактор останнім часом став таким, що може бути порівнянний із природними факторами, а на окремих територіях став домінуючим. Для захисту схилів від зсувів першочерговими заходами є: терасування та уполажування схилів, фітомеліорація, дренаж, усування 106
негативного техногенного пливу; а на узбережжі також протиабразійні заходи: волнозахисні споруди, траверси, намивні пляжі. На узбeрежжі Чорного моря в межах Миколаївської області інтенсивно розвиваються абразійні процеси, які порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Вони розвиваються на абразійно-зсувній ділянці узбережжя протяжністю біля 16,75 км, від пересипу Тилігульського до Березанського лиману. Середня швидкість абразії 0,3 м/рік. До абразійного типу відноситься ділянка узбережжя від тилової частини Лагерної коси до західної околиці м. Очаків, загальною довжиною 3,5 км, середня швидкість абразії тут 0,3 м/рік. На території області інтенсивно розвивається процес підтоплення. Це пов’язано з наявністю великих плоских безстічних вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною дренованістю, ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах – подами і западинами. Причому, більшість зрошувальних систем розташована саме на цих вододільних рівнинах. Станом на 2007 рік підтоплено 69% території області . В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначено зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком (табл. 7.7). Це пов’язано з експлуатацією великих масивів зрошування (Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). Таблиця 7.7 - Розвиток підтоплення на території Миколаївської області РГВ, м
Площа розвитку, км2
Розвиток процессу в % до площі області
1981р.
0-4
9057
37
2007р.
0-2 2-4
7897 9136
32 37
Рік досліджень
За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком південних районів – Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки значна. Слід відзначити, що в більшості північних районів області (Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт ураженості перевищує 90%. Аналіз динаміки рівней грунтових вод показав, що в Миколаївській області в усіх свердловинах, за виключенням однієї, в 2007 році спостерігалося зниження рівня грунтових вод в порівнянні з 2006 роком на 0,11-4,71 м, що добре узгоджується зі зниженням кількості атмосферних опадів зі зміщенням на рік. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливе зменшення площ підтоплення. У зв’язку з розвитком народного господарства і зростанням водоспоживання у 2007 році очікується подальше зростання рівня ґрунтових вод, що приведе до відповідного зростання площ підтоплення.
107
Єдиним засобом боротьби з підтопленням є жорстке регулювання водогосподарської діяльності (особливо на зрошувальних масивах), моніторинг водонесучих мереж, реконструкція магістральних каналів та застосування комплексу інженерних заходів для водозниження (наприклад, локальних дренажних систем). Таблиця 7.8 - Розвиток підтоплення по адміністративним районам Миколаївської області Станом на 1981р.
Станом на 01.01.2008р.
РГВ, м
Площа розвитку, км2.
Розвиток процесу у % до площі району
Арбузинський
0-4
391
39
Баштанський
0-4
853
47
Березанський
0-4
155
11
Березнегуватський
0-4
772
59
Братський
0-4
567
52
Веселинівський
0-4
523
44
Вознесенський
0-4
404
29
Врадіївський
0-4
527
66
Доманівський
0-4
546
36
Єланецький
0-4
415
42
Жовтневий
0-4
909
57
Казанківський
0-4
465
36
Кривоозерський
0-4
143
18
233
16
Адміністративний район
Миколаївський Новобузький
0-4
723
56
Новоодеський
0-4
317
23
Очаківський
0-4
196
13
Первомайський
0-4
261
20
Снігурівський
0-4
657
51
108
РГВ, м
Площа розвитку, км2.
Розвиток процесу у % до площі району
0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2
320 503 567 568 321 121 367 467 455 575 418 532 490 730 234 404 398 798 255 547 512 433 819 404 313 420 360 430 751 237 303 658 278 4 566 691 170
32 50 32 32 23 9 28 36 41 52 35 44 35 52 29 51 27 53 26 55 32 27 63 31 39 53 24 29 58 18 22 47 19 0 44 53 13
Коефіцієнт ураження, К%
82 64 32 64 93 79 87 80 80 81 59 94 92 53 76 69 19 97 60
2-4
614
47
Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП. В Миколаївській області по результатам інспекційних виїздів у 2007 році найбільша загроза господарським об’єктам від розвитку ЕГП можлива: - в с.Троїцьке Ново-Одеського району - захват зсувними деформаціями присадибних ділянок та руйнування житлових будинків і господарських споруд, - в с.Рибаківка Березанського району – інтенсивна загроза захвата зсувами території та легких будов баз відпочинку «Княжичанка», «Колос», «Янтар», «Солов’їний гай». Нижче в таблицях дано перелік господарських об'єктів, потенційно підданих впливу ЕГП. Таблиця 7.9 – Перелік об`єктів Миколаївської області, яким загрожує розвиток ЕГП Об’єкти
Місцезнаходження
Загроза від ЕГП
Перелік об’єктів державного рівня База відпочинку “Княжичанка”-1 с. Рибаківка зсуви База відпочинку “Урожайний”-1 с. Лугове зсуви База відпочинку “Солов’їний гай”-1 с. Лугове зсуви База відпочинку “Янтар”-1 с. Лугове зсуви Перелік об’єктів районного рівня між Тилігульським і Березанським лиманами Гаражі-2 с. Рибаківка зсуви Присадибні ділянки -2 Опора ЛЕМ-4 абразія Перелік об’єктів державного рівня на правобережжі Дніпро-Бузького лиману Археологічний пам’ятник-1 с. Кателіно зсуви Перелік об’єктів районного рівня на правобережжі Дніпро-Бузького лиману Дачні будови-25 від с. Куцуруб до зсуви Орні землі-10 с. Киряківка Виноградники-2 Лісовий фонд-4 Перелік об’єктів державного рівня на лівобережжі Дніпро-Бузького лиману Цвинтар-1 м. Ніж Хабловський абразія с. Лупарево ерозія Лупаревський маяк-1 Дачні будови-3 Опори ЛЕМ-5
Перелік об’єктів районного рівня на лівобережжі Дніпро-Бузького лиману Будинок інвалідів зсуви
7.3. Дозвільна діяльність у сфері використання надр З метою забезпечення раціонального та комплексного використання родовищ корисних копалин на території Миколаївської області Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області надається попереднє погодження на використання надр, яким є Екологічна картка. Екологічна картка на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами надається відповідно до «Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях», затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 р. №119. 109
У 2007 році було розроблено та затверджено 33 екологічні картки на геологічне вивчення та розробку родовищ корисних копалин, розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по 9 робочим проектам на розробку родовищ корисних копалин. Впорядкування надрокористування ведеться при проведенні державної екологічної експертизи робочих проектів на розробку родовищ корисних копалин, розгляді проектів гірничих відводів та погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розробку родовищ корисних копалин, розробки екологічних карток для отримання ліцензії на користування надрами. Основними вимогами при розгляді та погодженні проектних матеріалів є: планування ефективних природоохоронних заходів. Контроль за виконанням запланованих природоохоронних заходів здійснюється при погодженні планів розвитку гірничих робіт підприємствам гірничодобувної промисловості. Відсутність узагальненої картографічної бази щодо розташування родовищ корисних копалин на території області ускладнює роботу фахівців держуправління при вирішенні питань землевідведення та надрокористування. Першочерговими завданнями в сфері забезпечення раціонального використання надр на території області є формування картографічної інформаційної бази родовищ, участь в межах компетенції у розробці та затвердженні обласної Програми розвитку мінеральносировинної бази як складової соціально-економічного розвитку регіону.
110
8. ВІДХОДИ. 8.1 Структура утворення та накопичення відходів. Вирішення проблем утилізації, знешкодження, переробки та захоронення токсичних відходів, у тому числі небезпечних, є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану в Миколаївській області, оскільки щорічне утворення промислових відходів постійно зростає. За статистичними даними за 2007 рік, наданими підприємствами м. Миколаєва та Миколаївської області до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, а також матеріали перевірок свідчать, що обсяг утворення відходів в області за рік становить понад 2 млн. т., домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки - близько 1,8 млн. т. Протягом минулого року на підприємствах Миколаївщини фактично утворилося 211,5 тис. тонн небезпечних відходів І-ІІІ класів. По класах небезпеки утворені відходи розподілилися наступним чином: 0,02% (33,9тонн) – відходи І класу небезпеки, 0,32 % (681,3 тонни) – ІІ класу, 99,68% (210,8 тис. тонн) – ІІІ класу небезпеки. Більше 60 % небезпечних відходів було утворено на території підприємств Арбузинського, Кривоозерського, Миколаївського та Снігурівського районів (10,7; 22,7; 11,7; та 18,4% відповідно). До основних сфер, де фактично утворюються небезпечні відходи належать підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства – 196,0 тис. тонн (92,7% загального обсягу) та переробної промисловості – 8,6 тис. тонн (4,1%) Загальний обсяг накопичення в області відходів виробництва, споживання, побутових відходів складає близько 33 млн. т. На кінець 2007 року у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств зберігалося 455,8 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Майже всі накопичені відходи (455, 8 тис. тонн або 99,4% від загального обсягу) належать до ІІІ класу небезпеки. Відходи І класу склали 7,8 тонни, ІІ класу – 781, 3 тонни. Більше 90% небезпечних відходів в області зберігається на території міста Вознесенська (153,4 тис. тонн), а також Новоодеського (75,1 тис. тонн), Снігурівського (82,1тис.тонн) та Березанського (37,3 тис. тонн) районів. Третину небезпечних відходів, що зберігаються на території підприємств (145,2 тис. тонн) становлять відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод. Відходів, що містять хром та його сполуки зберігається 8129,9 тонни (1,8% загальних обсягів), відходів виробництва, приготування та використання пестицидів , нафтовідходів та нафтошламів – 164,6 тонни (0,04%), відходів що містять алюміній та його сполуки - 163,2 тонни (0,04%), відходів, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла – 79,3 тонни (0,02%), відходів, що містять свинець та його сполуки – 40,5 тонни (0,01%). 111
В продовж року, що минув підприємствами регіону було використано 253,9 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки. Відходів І класу небезпеки було використано 0,1 тонна, всі вони містили свинець та його сполуки. Відходів ІІ класу небезпеки було використано 107,3 тонни та знешкоджено 59,6 тонн. Значну частку використаних відходів ІІ класу небезпеки складають відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки (98,1%). Відходів ІІІ класу небезпеки було використано 253,8 тис. тонн, знешкоджено 219,7 тонни. Високо небезпечні промислові відходи І та ІІ класів небезпеки такі, як відходи гальванічних виробів, сполуки хрому шестивалентного, осад з нафтовідстійників після реагентного та коагуляційного очищення, нафтовідходи та нафтошлами, лакофарбувальні матеріали, відпрацьовані розчинники, емульсії, кислоти, непридатні до застосування ядохімікати та пестициди, як і раніше, накопичуються у сховищах та території підприємств, об’єм сховищ яких на кінець минулого року сягнув 99, 5 тис. куб. метрів Найбільша складова накопичених відходів ІУ класу випадає на долю червоного шламу ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. В 2002 р. обсяг накопичення червоного шламу (IV клас небезпеки) збільшився на 964,176 тис. т; в 2003р. – на 1031,186 тис.т (6,5%), в 2004р. – на 1144,489 тис.т (10,99%),2005- на 1302,9 тис. т (3,8%). У 2006 році обсяг накопичення відходів становить 1213,7 тис. т., що на 89,2 тис. т менше ніж у 2005 році ( 6,8%) у 2007- 1202,98 тис. т, що на 99,92 тис. менші ніж у 2005 р. (7,7 %) – і на -10,79 тис. т менше ніж у 2006 р. ( 0,9%). На 01.01.08 у шламосховищі міститься 26,635 млн. т. З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення власниками відходів щорічно розробляються та подаються на погодження проекти лімітів на утворення та розміщення відходів. Кількість підприємств, на яких ведеться облік токсичних відходів, постійне зростає і становить по області за 2007 рік - 508 одиниць. Робота з паспортизації відходів ведеться згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від № 01.11.№ 2034 „Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів” та ДСТУ 2195-99 „Технічний паспорт відходу”. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.98 № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” держуправлінням сформовано реєстр ОУВ (об’єктів утворення відходів) та ООУВ (об’єктів оброблення та утилізації відходів) на підставі реєстрових карт, до якого увійшли реєстрові картки 68 підприємств ОУВ та 3 – ООУВ. На підставі надісланих СПД щорічних змін до реєстрових карт коригується реєстр ОУВ та ООУВ та затверджується Миколаївською облдержадміністрацією. До реєстру МВВ включено 18 місць видалення відходів, своєчасно вносяться зміни до реєстру на підставі інформації, наданої підприємствами за підсумками року. 112
Актуальним залишається для області питання утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів. На сьогодні в області накопичено 768,5 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 732,3 т зберігаються у незадовільній тарі, майже 19 % (145,47 т ) –на землі. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР, а саме : Баштанському - 18,4 т, Березанському – 18,0 т, Березнегуватському –28,1 т, Вознесенському – 16,1 т, Врадіївському – 23, Казанківському –78,66 т, Новоодеському – 484,15 т, Первомайському – 49,85 т. З метою вирішення питання утилізації непридатних та заборонених до використання відходів держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області листом від 17.08.08 №04/688 до Мінприроди було направлено Запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронного заходу "Знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин" в 2008 році на суму 2500,0 тис. грн. Пропозиції щодо фінансування природоохоронного заходу "Утилізація непридатних пестицидів, накопичених на території області за її межами" у сумі 600,0 тис. грн з обласного фонду ОНПС у 2008 році надавалися головному розпоряднику коштів. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 7 березня 2007 р. № 60-р „Про Розподіл видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році” виділено 200,0 тис. грн. з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища на утилізацію непридатних пестицидів. Кошти не були освоєні через складність проведення процедури державних закупівель, які у 2007 році були обумовлені складним застосуванням чинної редакції Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. В області зареєстровано 120 видів відходів. Існують підприємства, які здійснюють збирання, зберігання відходів як вторинної сировини і транспортують їх для переробки на відходопереробні підприємства України, що розташовані за межами області, у зв’язку з тим, що власних підприємств на території регіону, які перероблюють відходи, недостатньо. 8.2. Поводження з відходами ( зберігання видалення, знешкодження та утилізація). Як в області так і за її межами діяльність відходопереробних підприємств здійснюється на підставі ліцензій, які видає Мінприроди України у відповідності до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 113
України від 06.04.01 за № 319/5510, та “Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.01 за № 187/5378. Так, потужності з переробки нафтопродуктів існують у : ТОВ НК “Нафта -Миколаїв” ліцензія серії АВ № 361352 від 31.08.07, МПП „Зірка” ліцензія серії АВ № 047313 від 09.02.2006, ТОВ „Базука” ліцензія серії АВ № 154380 від 06.07.2006 та ТОВ “РАФ-ПЛЮС” ліцензія серії АВ № 298717 від 13.04.07 ; зі збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП „Вікінг” ліцензія серії АА № 871857 від 18.11.04, ПП Білоус С.В. ліцензія серії АБ № 201760 від 07.11.05; із збирання та зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у ТОВ “Промснаб – Миколаїв” ліцензія серії АБ № 103173 від 02.06.05 та інші. З метою створення на місцях потужностей з переробки та утилізації відходів спільним українсько - бельгійським підприємством з іноземними інвестиціями „Євролакт” на території ВАТ „Вознесенський сиркомбінат”(м Вознесенськ) встановлена установка з переробки підсирної сичужної та кислотної сироватки, потужністю з переробки -500 т/добу. Основні продукти переробки: молочний цукор, білковий концентрат, молочні концентровані кислоти. З грудня 2005 року по листопад 2006 року було залучено коштів в сумі 4539 тисяч гривень. На переробку сировини за даний період було витрачено 9927 тисяч гривень. Вартість технологічної лінії глибокої переробки сироватки з виробництва молочного цукру ТЛГПС – 001/25-2004 складає 39116,3 тис. грн. Прийнято та перероблено сироватки за період з грудня 2005 року по 31.12. 2006 року – 58719,197 т, за 2007 рік – 120218,739 т. Для забезпечення екологічно безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” збудовано шламосховище №2. У ІІІ кварталі 2007 року державною комісією прийнято його до експлуатацію. Шламосховище № 2 призначене для складування та зберігання червоних шламів за технологією „сухого складування”. Дана технологія дає змогу значно зменшити обсяги утворення та накопичення відходів (на 30-40%) та їх техногенний вплив на довкілля. За 2007 рік ТОВ НК „Нафта – Миколаїв” утилізовано 20,6 т нафтовідходів, МПП „Зірка”- 2515,5 т відпрацьованих мастил. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини В Миколаївській області основним видом діяльності у сфері використання відходів, як вторинної сировини є збирання заготівля таких відходів як: макулатура, склобій, відходи полімерних матеріалів, вторинні текстильні матеріали, використана металева тара ( ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві з-під напоїв, балончики), зношені шини та відходи гумові. Ліцензії на вказаний вид діяльності мають ПСП „Заготівельник” ліцензія серії АВ № 396636 від 14.12.07, ТОВ „ТД „Євромост” ліцензія серії АБ № 201621 від 11.08.05, Ковальчук Ю.В. ліцензія 114
серії АВ № 361387 від 05.10.07, ТОВ „МОО –Гофротара” ліцензія серії АВ № 115423 від 15.05.06,ТОВ „Агростар” ліцензія серії АБ № 201776 від 17.11.05,ТОВ „Бентобудсервіс” ліцензія серії АВ № 298741 від 11.05.07,КП „Миколаївська заготовчо – збутова база” ліцензія серії АВ № 115376 від 17.04.06,НВП „Юніпет ЛТД” ліцензія серії АА № 871808 від 22.11.04, ВТФ „Велам” ліцензія серії АБ № 103027 від 17.03.05,ТОВ „Ірбіс” ліцензія серії АВ № 115372 від 17.04.06, КП „Вознесенський райкоопзаготпром” ліцензія серії АВ № 154948 від 03.08.06,КП „Центральний ринок” ліцензія серії АВ № 047303 від 30.01.06,ТОВ „Юж –Побут 24” ліцензія серії АВ № 298677 від .06.03.07,ТОВ „Вторма – Миколаїв” ліцензія серії № 201774 від 17.11.05, ТОВ Компанія „ЕТС Україна” ліцензія серії АБ № 103015 від 17.03.05 та інш. Іншим напрямком у сфері комплексного використання матеріальносировинних ресурсів є використання червоного шламу ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, як залізовмісної добавки у виробництві цементу. Так, за 2006 рік використано – 202,6 тис. тн. за 2007 – 254,8 тис.т, що на 52,2 тис. т більше ( 25,8). 8.4 Транскордонні перевезення відходів. У 2007 році транскордонні перевезення відходів не здійснювались.
115
Таблиця 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2007р., т Назва відходів
Зберігалося на підприємствах на початок року
Утворилося на підприємствах за рік
Використано (утилізовано) за рік
Видалено за рік
разом
в т. ч. знешкоджено (знищено)
32,8
32,56
захороненню в місцях організованого складування 0,24
21,55
21,31
0,24
-
-
2,93
2,69
-
8,32
-
107,33
567,942
Відходи 1 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять ртуть та її сполуки у т. ч. відпрацьовані люмінесцентні лампи
6,832
33,87
4,70
21,66
Хром 6-ти валентний та його сполуки
0,02
Відходи, що містять свинець та його сполуки Інші відходи
2,11
3,88 8,32
Відходи 2 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять алюміній та його сполуки Відходи, що містять мідь та її сполуки
775,302
681,27
163,59
218,95
1,51
183,7
113,73
94,26
47,7
1,01
1,01
Відходи, що містять нікель та його сполуки Відходи, що містять свинець та його сполуки Інші відходи, що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять корозійні речовини
15,84
62,12
77,92
33,97
59,72
0,05
1,83
Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять
0,02
0,1
0,1
1,51
-
7,79 4,81
0,24
0,02 2,96
-
-
0,40
-
781,3
0,40
-
197,33
0,04
36,82
0,4
1,81
59,56
Направлено в місця неорганізованого складування -
160,29
36,82 0,07
0,02 59,56
Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
59,56
органічні сполуки інші Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Нафтовідходи та нафтошлами Відходи , що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх призначенням мінеральні масла , у тому числі масляні фільтри МОР Інші відходи Інші відходи Відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод
Відходи 3 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи , що містять метали та їхні сполуки Відходи, що містять алюміній та його сполуки Відходи , що містять мідь та її сполуки Відходи , що містять свинець та його сполуки у тому числі батареї акумуляторні ) Відходи , що містять цинк та його сполуки Відходи , що містять хром та його сполуки Відходи інші що містять метали та їх сполуки Відходи, що містять не метали та їхні сполуки Відходи що містять кремній та його сполуки Відходи що містять корозійні речовини
59,56
59,56
491,00
491,00
110,77
370,48
105,29
287,56
0,1
17 93,77
29,28 338,42
9,79 95,22
26,23 258,76
0,1
9,92 0,25 9,67
0,28 32,28 2,48 29,8
0,28 0,53 0,53
542669,89
210751,74
253768,43
75790,39
219,68
48
423862,81
8190,74
1544,47
600,03
1535,63
219,68
48
7599,55
0,08
5,68
0,25
9,04 605,64
-
91.76
91,76
7935,61
812,38
1410,89
254,8
19,97
1,64
600,0
0,03
-
-
88,40 10,26 78,14
36,99 1,67 35,32
4,68 0,53 4,15
2,85
2,91
9,04 5,24
0,65
48
7337,1
15,85
258,89
975,90
975,2
2,31
1,64
975,90
975,2
2,31
3,06
211,36
214,42
117
207,14
-
Відходи, що містять основні розчини чи основи у твердому стані , відпрацьовані основи, луги Використання мийних та очищувальних засобів на основі неорганічних кислот чи лугів Відходи що містять азбест пил. порошок, та волокна Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші Відходи що містять органічні розчинни ки сполуки сірки Відходи, що містять поліхлоровані дифініли та інші Відходи виробництва приготування та використання чорнил, фарб, пігментів, лаків оліфи, мастики та інші Відходи виробництва і застосування хімікатів для обробки фотоматеріалів Відходи оброблення металевих та пластмасових поверхонь включно з відходами гальванічного виробництва Відходи медичного чи ветеринарного походження Прилади медичного призначення, що відповідають установленим вимогам т. інші (у т. числі шприці) Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Нафтовідходи, нафтошлами Відходи що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх призначенням мінеральні масла у т. ч. відпрацьовані фільтри Відходи забруднені нафтопродуктами – ґрунт, деревина та інші Відпрацьовані емульсії та МОР Інші відходи Інші відходи Відходи що містять забруднений ґрунт, пісок, глину та інші
-
86,54
86,54
86,54
-
120,60
120,60
120,60
-
3,06
4,22
7,28
95,71
25,63
2,19
14,56
4,09
2,10
4,33
1,95
2,19
2,29
0,24
0,24
20,55
104,59
104,59
93,61
11,25
0,27
20,55
-
1,81
1,81
-
8,00
8,0
0,85
0,04
0,89
0,01
0,85
0,04
0,89
0,01
167,02
663,33
63,83
693,35
6,14
-
-
73,17
42,5 1,05
35,71 137,78
0,74
11,12 138,31
-
-
-
66,35 0,52
121,47
216,85
60,55
274,53
6,14
2,00 534210,86 384940,56 0,50
272,98 207331,01 203235,78
2,54 253102,38
269,38 30503,323
2,31
118
-
-
3,24 36489,75 36489,75
0,14 0,09
3,06 416083,19 270879,79 0,60
Відходи від очищення промислових та комунальних стічних вод Відходи 4 класу небезпеки червоній шлам Побутові відходи
1492669,8 30442154 25432484 5009670,9
145202,8
1457809 415000
254320
12003489 415000
1203489 415000
-
26635489 5424670,9
В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою
Таблиця 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області (відходи І- ІІІ класу небезпеки.) Обласний центр, міста обласного підпорядкуван ня, райони
Кількість зареєстрованих місць видалення відходів разом у т.ч. де власника ще не визначено
1 Разом по області
201
2
3 -
Загальна площа місць видалення відходів, тис.м²,
Загальний фактичний об‘єм місць видалення відходів, тис. м³
Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т
4 41.19 га
5 99, 527.60
6 543,452
119
Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т 7 432,186
Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т 8 36,559
Загальна фактична маса відходів на кінець року, тис.т
9 455,838
Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам
Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг
10 183
11 18
Таблиця 7.3 Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів 2007 рік Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони
1 Разом по області Арбузинський Баштанській Березанський Березнегуватський Братський Веселинівський Вознесенськ Врадіївський Доманівський Єланецький Жовтневий Казанківський Кривоозерський Миколаївський Миколаїв Новобузький Новоодеський Очаківський Первомайський Снігурівський Южноукраїнськ
Видано Кількість Кількість дозволів на підприємст місць розміщення в, яким видалення відходів видано відходів, дозволи на які видано дозволи 2 508 5 16 10 6 4 9 33 4 4 2 17 7 2 13 262 8 15 35 38 8 10
3 508 5 16 10 6 4 9 33 4 4 2 17 7 2 13 262 8 15 35 38 8 10
4
На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т.
5 8738,612 3,814 57,518 55,689 5,328 0,264 13,116 239,405 3,601 2,160 0,037 37,417 0,232 0,208 5752,037 2299,207 8,050 31,481 40,106 54,281 11,243 123,418
120
Видано Кількість лімітів на підприємств утворення та , яким розміщення видано відходів ліміти
6 508 5 16 10 6 4 9 33 4 4 2 17 7 2 13 262 8 15 35 38 8 10
7 508 5 16 10 6 4 9 33 4 4 2 17 7 2 13 262 8 15 35 38 8 10
Дозволено утворити відходів, тис.т.
8 8738,612 3,814 57,518 55,689 5,328 0,264 13,116 239,405 3,601 2,160 0,037 37,417 0,232 0,208 5752,037 2299,207 8,050 31,481 40,106 54,281 11,243 123,418
Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на відходів на інших своїх підприємствах, підприємств тис.т. ах, тис.т. 9 465,589 0,034 50,109 6,895 0,011 0,116 1,862 10,398 2,062 1,618 4,078 2,961 9,711 8,,0 1,596 307,897 0,043 30,081 1,327 4,069 0,541 22,180
10 8295,089 3,78 7,408 48,794 5,318 0,147 11,253 229,007 1,540 0,542 0,033 34,456 0,222 0,200 5750,441 1991,310 8,007 1,400 38,779 50,513 10,702 101,237
Таблиця 7.4 Зареєстровано відходів у області 2007 рік Клас небезпеки
1 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки
Кількість зареєстрованих відходів
2
з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3
У тому числі для яких визначено для яких визначено умови зберігання, підприємства або транспортування, виробництва з їх видалення утилізації 4 5
для яких визначено місця видалення відходів
6
120
79
116
66
54
4 16 24 76
4 16 24 35
4 12 24 76
1 16 24 25
1 5 24 24
Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N Назва підприємства або виробництва, з/п адреса 1 2 1 ТОВ “Нафта”, 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91 2 МПП „Зірка” Миколаївська обл., смт. Криве Озеро, 91 км автошляху БалтаПервомайськ 3 АТ “Миколаївський річковий порт 03150160
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Відпрацьовані нафтопродукти Відпрацьовані нафтопродукти Відходи перевезень, не позначені іншим способом 6000.2.9.22 (нафтовміщуючі лляльні води) – 3кл
121
Потужність, т /рік 4 100 т/добу 2000
Утилізовано відходів за звітний рік, т 5 22,303
10м3/год
1307,4
2515,5
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. На території Миколаївської області розташовано 406 потенційно небезпечних об’єктів. За результатами ідентифікації 242 (59 %) з них належать до об’єктів підвищеної небезпеки. Декларування безпеки проведено на 138 об’єктах підвищеної небезпеки ( 56%). Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій розроблені та погоджені з відповідними органами на 314 потенційно небезпечних об’єктах ( 77%). Для виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій проведено 21 засідання ( з них -12 планових та 9 – позачергових) комісії з питань техногенно – екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при облдержадміністрації, виконання рішень яких дозволило підвищити рівень техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів. Виконано комплекс заходів щодо запобігання і ліквідації загроз населенню, довкіллю, об’єктами промисловості від надзвичайних подій на об’єктах зберігання ракет і боєприпасів. Протягом 2207 року на території Миколаївської області зареєстровано 17 надзвичайних ситуацій, з них техногенного характеру-4, природного -13, збитки від яких склали понад 263 млн.885 грн. Надзвичайна ситуація № 1. 6 січня 2007 року сталося руйнування залізобетонного каналізаційного колектору по провулку Транспортний 1, яке призвело до виникнення провалу та скиду на територію міста більш 120 тис. куб. м неочищених міських стічних вод. Збитки нанесені надзвичайною ситуацією (з урахуванням реконструкція нового колектору), складають близько 4504, 3 тис. грн. Надзвичайна ситуація № 2 У першій декаді січня 2007 року на території Вознесенського та Новоодеського районів Миколаївської області випали атмосферні опади, що перевищили в декілька разів місячну норму. В результаті було підтоплено 289 приватних садиб у м. Вознесенськ, м. Нова Одеса, с. Таборівка Вознесенського району та с. Троїцьке Новоодеського району. Порушено нормальні умови життєдіяльності 1761 особи. Найбільш загрозлива ситуація склалася на території села Троїцьке, де розміщено 39 житлових будинків. Тут активізувались зсувні явища, які призвели до часткового руйнування 33 житлових будинків. Спеціалізованої організацією, що має відповідну ліцензію 33 житлові будинки були віднесені до категорії аварійних та таких, що потребують відселення. Надзвичайна ситуація № 3 23-24 березня 2007 року у Миколаївській області (м. Миколаїв, м. Первомайськ, м. Вознесенськ, м. Очаків, Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Жовтневий, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, 122
Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони) взаємодія обширного антициклону над східною Європою та активного Балканського циклону зумовила посилення східного вітру на території Миколаївської області до 25-30 м/с. Дуже сильний вітер супроводжувався пиловими бурями. Від впливу стихії було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 400 тис. осіб. Сталося масове пошкодження та руйнування ліній електропередач, відключено від електропостачання 439 населених пунктів області із 921, 286 населених пунктів залишилося без телефонного зв’язку, Пошкоджено велику кількість будівель лікувально-профілактичних, освітніх, інтернатних та позашкільних закладів, стаціонарних відділень для одиноких непрацездатних громадян та житлових будинків. Частина мешканців міст Миколаєва та Очакова залишилися без теплопостачання, повністю залишалися без газопостачання мешканці с.Возсіятське Єланецького району та частина мешканців м.м.Миколаєва, Очакова та смт Врадіївки, внаслідок пошкодження частина місцевих газопроводів. Зруйновано 11 водонапірних башт Рожновського, без водопостачання залишилось 11 населених пунктів Березанського Вознесенського, Жовтневого Снігурівського та Миколаївського районів. Повалено більш 600 дерев. Внаслідок падіння дерева на автомобіль в с. Галіцинівка Жовтневого району загинула 1 особа та травмовано 2 особи, ще 12 осіб дістали травми різного ступеню тяжкості. Внаслідок НС загинула 1 особа, постраждало 14 осіб. Сума збитків 16 млн. 613 тис., з них 7 млн. 630 тис. грн. - нанесено сільськогосподарським посівам. Надзвичайна ситуація № 4 На протязі квітня - травня на території області внаслідок впливу сильної спеки та суховію і пов’язана з масовим пошкодженням та загибеллю посівів сільськогосподарських культур, незібраного врожаю (травостою). Відсутність вологи на протязі квітня - травня 2007 року суттєво погіршила ситуацію на посівах сільськогосподарських культур і негативно вплинула на життєздатність рослин та формування врожаю поточного року. Станом на 28.05.07 за даними Миколаївського Гідрометцентру запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшій частині території області вичерпані, вологозапаси метрового шару не перевищують 15-39 мм (9 - 28% до норми). Ґрунтова засуха орного та метрового шару охопила всю територію області. Інтенсивне зменшення вологозабезпечення посівів продовжується. Загальна сума збитків складає 268,2 млн. грн.. Питома вага загиблих посівів до загальної посівної площі по області складає в межах 20 %, а по зернових майже 25 %. Надзвичайна ситуація № 5 Проходження південного циклону через територію Миколаївської області 26-28 червня 2007 року супроводжувалося сильною грозовою 123
діяльністю, шквалами, сильними зливами, градом, які носили локальний характер. Від впливу стихії постраждали Братський, Березанський, Врадіївський, Єланецький, Жовтневий, Казанківський та Миколаївський райони і місто Миколаїв, на території яких пошкоджено сільськогосподарські угіддя, житлові та промислові будівлі. Внаслідок впливу стихії сталося масове пошкодження ліній електропередач, відключено від електропостачання 62 населених пунктів області, 60 фідерів, 702 трансформаторних підстанцій, 9 населених пунктів залишилося без телефонного зв’язку. Також пошкоджено будівлі приватних житлових будинків - 1224, житлових будинків комунальної власності - 1, освітніх закладів - 11, дошкільних навчальних закладів - 16, лікувальних закладів - 6, сільських селищних рад - 3, інші об’єкти - 1. Нанесено значну шкоду посівам сільськогосподарських культур на площі 3317,72 га. Збитки складають понад 26 млн. 250,5 тис. гривень, з них: об’єктам економіки, соціально-побутовому сектору, закладам освіти, оздоровлення та населенню – 4 млн. 659,2 тис. грн. сільському господарству - 21 млн. 591,3 тис. грн.. Надзвичайна ситуація № 6 23 липня 2007 року активізація циклонічної діяльності на території області зумовила зливові дощі різної інтенсивності, місцями сильний штормовий вітер в м. Вознесенськ та на територіях Баштанського, Доманівського районів. Внаслідок впливу стихії сталося масове пошкодження ліній електропередач, відключення від електропостачання 78 населених пунктів області, 54 фідерів, 564 трансформаторних підстанцій, 94 населених пунктів залишилося без телефонного зв’язку. Зазнали пошкодження більше 892 приватні житлові будинки, 155 житлових будинків комунальної власності, 28 освітніх, дошкільних та лікувальних закладів, інші об’єкти. Повалено понад 380 дерев. Порушено нормальні умови життєдіяльності більш 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби). Загальний обсяг збитків склав 2 млн.346,096 тис. грн. Надзвичайна ситуація № 7 13 серпня 2007 року на території Новоодеського району Миколаївської області спостерігалася активна грозова діяльність, що супроводжувалася сильними зливами. Сума опадів з 9.00 до 16.00 склала 120,7 мм, що складає 294% місячної норми (41 мм). В районі с. Бузьке на ланах було акумульовано понад 5,7 млн. куб. м. води., що призвело до прориву перепускного каналу на відвідній дорозі до с. Дільниче, Новоодеського району. Внаслідок чого було зруйновано дорожнє покриття довжиною 50 метрів. Утворилася хвиля прориву. Вода почала поступати до житлового сектору м. Нова Одеса. В зону катастрофічного затоплення потрапило 173 житлових будинків у м. Нова Одеса, окремі будівлі частково було зруйновано. Збитки склали 6 млн. 311 тис. 225,25 гривень. 124
Надзвичайна ситуація № 8. 11 листопада 2007 року в результаті переміщення циклону, який утворився в південно-західній частині Чорного моря, на території Миколаївської області спостерігалося посилення вітру до 20 м/с, що супроводжувався сильними зливами та снігом. Внаслідок ускладнення погодних умов вийшли з ладу 9 ліній 150 КВ (повалено 2 опори), 48 ліній 35 КВ (відключено 26 трансформаторних підстанцій, повалено 2 опори), лінії 10 КВ (відключено 358 фідерів, 3734 трансформаторних підстанцій, повалено 350 опор електромереж ВЛ – 10 КВ в Березанському, Веселинівському, Новобузькому, Кривоозерському та Очаківському районах). Без електропостачання залишились 514 населених пунктів (повністю знеструмлені Казанківський, Новобузький, Баштанський та Березанський райони), 196 автоматичних телефонних станцій, внаслідок чого без зв'язку залишилося 196 населених пунктів. Від електропостачання та теплопостачання по області відключено: 140 з 637 шкіл, 7 з 24 шкіл-інтернатів, 3 з 23 стаціонарних відділень для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян, 7 з 10 будинківінтернатів для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян, 7 з 19 центральних районних лікарень, обласний туберкульозний диспансер, обласна дитяча лікарня, обласна офтальмологічна лікарня, обласний онкологічний диспансер. Від впливу стихії найбільш постраждали електромережі області, міста Миколаїв та Очаків. Загибелі та травмування людей не зареєстровано, але на тривалий час порушено нормальні умови життєдіяльності понад 300 тис. осіб. Загальний обсяг збитків склав 2929070,0 грн. Завдяки виконанню рішень комісії, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли у 2007 році вдалося отримати з резервного фонду державного бюджету : 1 млн.672тис. гривень для відселення мешканців з аварійних житлових будинків с. Троїцьке Ново одеського району; 3 млн. 665,6 тис. гривень для проведення першочергових аварійно – відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на самопливному каналізаційному колекторі у м. Миколаєві; 8 млн. 913 тис. грн. на ліквідацію наслідків і 41млн. 022 тис. грн. для надання часткової фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків внаслідок пилових буревіїв 23- 24 березня 2007року; 6 млн. 311 тис. гривень для проведення невідкладних заходів з ліквідації надзвичайної ситуації в Новоодеському районі; 4 млн. 800 тис. грн. надано фінансову допомогу для ліквідації наслідків впливу градобою 27-28 червня 2007 року на об’єктах приватної та комунальної власності; 125
942,8 тис. грн. на ліквідацію наслідків впливу сильного вітру в місті Вознесенськ та Доманівському районі; 2 млн. 500 тис. грн для проведення невідкладних заходів з ліквідації надзвичайної ситуації , що склалася на території області 11 листопада 2007 року, внаслідок несприятливих погодних умов. Всього виділено 69 млн. 826,4 тис. грн. Незважаючи на вжиті заходи, стан техногенно – природної безпеки області залишається складним. Протягом 2007 року не вдалося вирішити ряд питань, найбільш гострими з яких є: - стан водопровідно - каналізаційного господарства міст Миколаєва і Очакова; - ліквідація наслідків активізації зсувонебезпечних процесів та підтоплення; - зберігання непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, контейнеризація яких не дала бажаного результату; - проведення рекультивації території колишніх військових об’єктів Міністерства оборони України; - забезпечення безпеки складів боєприпасів, тощо; - знешкодження боєприпасів непридатних для подальшого використання та зберігання на території Широколанівського полігону.
126
Таблиця 9.1.Відомостсті про обсяги матеріальних та фінансових збитків від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в розрізі Миколаївської області за 2007 рік.
І
1.
10810 - Аварії на каналізаційних мережах із скидом та викидом забруднюючих речовин
Наслідки НС
Розбивка за роками
Надзвичайні ситуації (НС) відповідно до № Державного з/п класифікатора надзвичайних ситуацій (ДК 019-2001) 1 2 НС техногенного характеру
Рівень НС (державний, регіональний, місцевий, об'єктовий)
3 2007
4 Регіональний
Місце виникнення НС
5 м. Миколаїв, пров. Транспортний, 1
Причина виникнення НС
6 Сталося руйнування залізобетонного каналізаційного колектора, яке призвело до виникнення провалу та скиду на територію міста понад 120 тис. куб. м неочищених міських стічних вод.
127
кількість травмован их, чол.
кількість загиблих, чол.
обсяг матеріальних збитків, млн. грн.
7
8
-
-
Економічні збитки завдані НС млн.грн. прямі
непрямі
9
10
11
0,045
0,045
10100 - Аварія на залізниці.
2007
Об’єктового
2.
10710 - Аварії на 2007 атомних електричних станціях
Об’єктового
Веселинівський район, 1,5 км від залізничної станції смт Веселинове. Одеської залізниці (ділянка залізниці – ст. Мартинівка – ст. Колосівка), 80 км від м. Миколаєва м. Южноукраїнськ
3.
ІІ
1.
НС природного характеру 20210 Метеорологічні НС, пов’язані з атмосферними опадами.
2007
Регіонального
Територія Вознесенського та Новоодеського районів Миколаївської області
Заклинення одного з колісних візків вагона.
Порив трубопроводу конденсатора генераторної пари в деораторному відділенні першого блока (відмітка 26,0) АЕС, блок відключено від електромережі. Внаслідок атмосферних опадів, що перевищили в декілька разів місячну норму, сталося підтоплення 289 приватних садиб та активізувалися зсувні процеси. 128
-
-
0,169
0,169
-
-
-
-
-
-
0,00166
0,00166
20640 - Епідемія грипу
2007
Місцевого
2.
3.
4.
5.
20520 - Пожежі в заповідних зонах.
2007
20231 - Сильний вітер (25-30 м/с) та пилові бурі.
2007
20710 - 2007 Отруєння людей в результаті споживання продуктів харчування.
Регіональний
Регіональний
Об’єктового
Єланецький, Казанківський, Новоодеський, Новобузький, Арбузинський , Березанський, Братський, Врадіївський , Очаківський, Кривоозерський райони Миколаївської області.
На 10 адміністративних територіях спостерігалось перевищення порогового рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції
Спекотна погода, природний сильна пожежа заповідник "Єланецький степ" Миколаївська Дуже сильний область вітер, який супроводжувався пиловими бурями.
-
-
-
-
-
-
7, 38
7, 38
14
1
16,613
16,613
-
-
-
-
Єланецький район
м. Миколаїв,
вул. Київська, 9
Причина отруєння порушення технології приготування та зберігання страв, виготовлених в домашніх умовах.
129
6.
20223 - Засуха, наслідком якої є масове засихання та загибель посивів. 20230 Метеорологічні НС інші
2007
2007
Державного
Регіональног о
7.
8.
20231 Сильний вітер (швидкість вітру 25 м/с і більше), включаючи шквали та смерчі.
2007
Місцевого
Миколаївська область (19 районів)
Миколаївська область: м.Миколаїв, Братський, Березанський, Врадіївський, Миколаївський, Жовтневий, Казанківський, Єланецький райони.
Миколаївська область: Арбузинський, Баштанський, Вознесенський, Веселинівський, Доманівський, Єланецький, Жовтневий, Миколаївський, Новобузький, Очаківський та Снігурівський райони.
Засуха
Проходження південного циклону через територію Миколаївської області супроводжувалося сильною грозовою діяльністю, шквалами, сильними зливами, градом, які мали локальний характер. Активізація циклонічної діяльності на території області зумовила зливові дощі різної інтенсивності, місцями сильний штормовий вітер.
130
-
-
262,0
262,0
-
-
26,25
26,25
-
-
3,29
3,29
9.
20230 Метеорологічні НС інші
2007
Об’єктового
20230 - 2007 РегіональноМетеорологічні го НС інші
10.
20510 пожежі
11.
Лісові 2007 Об’єктового
Кривоозерський район
Внаслідок впливу небезпечних природних явищ (сильні дощові опади). Новоодеський Внаслідок район активної грозової діяльності, що супроводжувалася сильними зливами (сума опадів з 9.00 до 16.00 склала 120,7 мм, що становить 294% місячної норми (41 мм)) Новоодеський Причина пожежі – район біля с. Зайве необережне на території поводження з лісового урочища вогнем „Новопетрівське” невстановленої Новоодеського особи. лісництва ДП „Миколаївське лісове господарство”
131
-
-
0,055
-
-
6,311
-
-
-
0,055
6,311
-
Екологічна безпека оборонної діяльності. На території Миколаївської області розташовані військові частини й інші об’єкти Міністерства оборони України, Прикордонних військ України. Екологічний стан більшості військових частин (об’єктів) незадовільний. Ця ситуація складається через відсутності фінансування природоохоронної діяльності. Ліміти на утворення та розміщення відходів на 2007 рік розробили лише в/ч А-0831, в/ч 2428 ( госпіталь), в/ч 4619. Перевірки військових частин Державною екологічною інспекцією в Миколаївській області у 2007 році не проводились. На території області розташовано 17 колишніх шахтно – пускових установок балістичних ракет Міністерства оборони України, з них на території Первомайського району -11, які знаходяться в зруйнованому стані та передані в землі запасу району без рекультивації, Кривоозерського району – 6, на яких проведено часткову рекультивацію та які не передані до складу земель запасу району. Заглиблені інженерні споруди несуть небезпеку при несанкціонованому їх відвіданні населенням. Також погіршився екологічний стан атмосферного повітря при спалюванні демонтованих кабелів цих об’єктів. На території області розташовано склади боєприпасів військових частин Міністерства оборони України: - військова частина А-2734 ( с. Бузьке Вознесенського району), підпорядкована Повітряним Силам, військова частина А -2637 ( м. Очаків), підпорядкована Військово- Морським Силам Збройних Сил України. Стан складів, де зберігаються боєприпаси, незадовільний. Заходи, вжиті Міністерством оборони України, не дозволяють виключити небезпеку для населення та об’єктів економіки, розташованих навколо військових частин при можливих пожежах та вибухах на них. За замовленням Міністерства оборони підрядна організація ЗАТ ”Трансімпекс” з серпня 2006 року проводить утилізацію непридатних боєприпасів методом підриву на території 235 –го загальновійськового полігону 1 категорії ( Широколанісвьсого) 6-го армійського комплексу, розташованого в Миколаївській області. Роботи розпочаті та здійснювались без повідомлення місцевих органів виконавчої влади. Наявні порушення технології утилізації викликали пошкодження житлових будинків та об’єктів соціально – культурної сфери населених пунктів Березанського та Миколаївського районів і соціальну напругу населення. Завдяки зверненням облдержадміністрації до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України Міністерства оборони здійснення утилізації заборонено наказом Міністерства оборони.
132
Використання небезпечних хімічних речовин На обліку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області станом на 01.01.08р. зареєстровано 67 підприємств, які використовують небезпечні хімічні речовини. Це – 27 аміачно-холодильних установок (компресорні), 14 хлораторних та 12 об’єктів, де застосовуються кислоти та інші хімічнонебезпечні речовини. Отруйні хімічні сполуки застосовуються в судно – та машинобудівництві, харчовій, медичній, текстильній та інших галузях промисловості. Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 р. №440 “Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” за 2007 розглянуто 85 заявок від підприємств та організацій на одержання дозволів щодо поводження з хімічними речовинами першого та другого класу небезпеки. За результатами розгляду заявок і документів надано 66 дозволів. Інші заяви з документами повернуті на підприємства для доопрацювання. Інформація про надані дозволи наведена у таблиці.
133
Таблиці 9.2. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи
луги
ціаніди
інші
ароматичні вуглеводні
галогеновані вуглеводні
8 5
9 -
10 35
11 13
12 -
13 10
14 1
15 -
134
16 -
продукти біотехнології
кислоти
7 -
пестициди
аміак
6 -
інші
хрому
5 -
формальдегід
нікелю
4 -
ізоціанати
ванадію
3 -
свинцю
2 -
ртуті
миш’яку
1 66
Кадмію
Разом видано дозволів (шт.)
кисневовмісні розчинники
Органічні сполуки
Неорганічні сполуки
17 -
18 -
19 2
20 -
21 -
9.2 Об’єкти підвищеної екологічної безпеки Перелік екологічно небезпечних об’єктів, розташованих в Миколаївській області, які на цей час фактично справляють значний негативний вплив на довкілля наведено в таблиці. 9.3. Таблиця 9.3. Перелік екологічно небезпечних об’єктів №№ Назва об’єкту пп 1. ВП ЮУ АЕС 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.
12. 13. 14. 15.
МКП “Миколаївводоканал” ВУВКГ м. Первомайськ ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” ВАТ “Юг-цемент” Снігурівський водоканал МУМА УДП “Укхімтрансаміак” ДП НВКГ “Зоря”„Машпроект” АТЗТ “ВОЗКО” Миколаївський річковий порт Миколаївський морський торгівельний порт ТОВ„Юкрейніан Шугар Компані” КП “Очаківводоканал” Нафтосховище у Баштанському районі Полігон захоронення солей важких металів
Вид діяльності Виробництво електроенергії Комунальні послуги Комунальні послуги Виробництво глинозему
Відомча належність (форма власності) ДП НАЕК “Енергоатом” Міненерго України Міськжилкомунгосп
Виробництво цементу Комунальні послуги
Мінпромполітики України Концерн “Укрцемент” Облжилкомунгосп
Транспортування аміаку
Державне підприємство
Машинобудування
Державне підприємство
Легка промисловість Мінтранспорту України
Акціонерне товариство Державне підприємство
Мінтранспорту України
Державне підприємство
Виробництво цукру
Приватне
Комунальні послуги Зберігання нафтопродуктів Оцинковка виробів
135
Жилкомунгосп ВАТ “Миколаївнафтопродукт” металевих ВАТ “Завод Фрегат”
9.3. Радіоекологічна безпека. На території Миколаївської області понад 20 років працює ЮжноУкраїнська атомна електростанція. На Южно-Українській АЕС багато уваги приділяється впровадженню сучасних технологій, що гарантують високий рівень безпеки для персоналу, населення та навколишнього природного середовища. ЮУ АЕС перша серед електростанцій України отримала постійну ліцензію Держатомрегулювання на експлуатацію енергоблоків. Атомна станція використовує ядерне паливо – яке є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами такими як тритій, цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк. Система радіаційного контролю за діяльністю ПУ АЕС включає два види контролю: відомчий та позавідомчий. Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС. За результатами нагляду середні значення гама-фону за період експлуатації атомної станції склали: на проммайданчику АЕС, у м. Южноукраїнськ (3 км. від АЕС), у смт. Арбузинка, у с. Коштово (15 км від АЕС), у с. Олександрівка (20 км від АЕС) та других населених пунктах 30 км зони від 13 до 16 мкР/годину. Всі вони відповідають середнім фоновим значенням, виміряним до пуску ЮУ АЕС. З червня 1994 року ставок-охолоджувач ЮУ АЕС працює в режимі “продувки”, тобто забору свіжої води з р. Південний Буг і викиду в неї солоної води. Контроль за вмістом радіонуклідів лабораторія зовнішньої дозиметрії здійснює в відповідності з “ Регламентом радіаційного контролю “ЮУ АЕС”, “Регламентом продувки Ташлицького водосховища”, затвердженими та узгодженими з органами Держсаннагляду та Мінекоресурсів . Радіаційний контроль проводиться відповідно до “Регламенту радіаційного контролю в ВП ЮУ АЕС ”. У зоні впливу Південноукраїнської АЕС вміст радіонуклідів цезію та стронцію за звітний період контролювався у воді рр. Синюха ( зокрема питний водозабір м. Первомайськ), Південний Буг ( зокрема питні водозабори мм. Южноукраїнськ та Вознесенськ, Інгул (зокрема, питний водозабір м. Н.Буг) та Інгулець. Активні концентрації цезію- 137 у воді зазначених річок коливались в межах 3,7-22,2 Бк/ м3, а стронцію- 90 -11,1 33,3 Бк/ м3, що значно нижче контрольних рівнів. Позавідомчий радіаційний контроль в 30 км. санітарно-захисній зоні атомної станції здійснюють державне управління екоресурсів в Миколаївській області та санітарна епідеміологічна служба області. Також, на підпорядкованій території здійснюють діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ)всього 22 підприємства, діяльність 16 підприємств підлягає ліцензуванню, (крім медичних закладів) .
Основна кількість підприємств знаходиться в м. Миколаєві, а також , а також в Первомайському, Вознесенському, Жовтневому районах області. Найбільшу кількість ДІВ використовують ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан”. Інформація щодо використання ДІВ промисловими підприємствами області ( крім генеруючи пристроїв) у 2007 році наведена у таблиці. Таблиця 9.4. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № Назва одиниці адміністративноз/ територіального устрою регіону, п назва підприємства
Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.
Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний джерел активність фон на іонізуючого ДІВ, Бк території випромінюпідприємства вання, од. , мкЗв/год
1 2 Миколаївська область 1. ВАТ „Миколаївпромсантехмонтаж”, м. Миколаїв 2. ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, м. Миколаїв 3. ДАХК „ЧСЗ”, м. Миколаїв 4. ДП „Суднобудівний завод ім. 61 комунара”, м. Миколаїв 5. ДП НВКГ „Зоря” – „Машпроект”, м. Миколаїв 6. ВАТ „Дамен Шіпярдс Океан”, м. Миколаїв 7. ДП „Миколаївський регіональний центр СМС” 8. КП „Кіровгеологія” Пошукозйомочна експедиція № 46, м. Первомайськ 9. ВАТ „Теплоенергомонтаж” Костянтинівське монтажне управління, м. Южноукраїнськ 10. ЗАТ „ВОЗКО”, м. Вознесенськ
3
4
5
6
1
1
2,59 х 1012
0,2
1
134
4,4 х 1012
0,12
1
4
4,7х 1012
0,15
1
4
19,54 х 1010
0,12
1
2
2,65 х 1011
0,13 – 0,15
1
12
6,216 х1012
0,13
1
1
2,6 х 1012
0,16
1
5
3,16 х106
0,2
1
2
4,515 х10 12
0,11
1
1
11,1 х 109
0,15
Згідно ПКМУ від 02.06.99 р. № 999 для проведення дозиметричного контролю металобрухту видано 3 дозволи: Миколаївській РТПП, АНЕ “Карго Орієнтал”. За звітний період радіаційних аварій, позаштатних ситуацій при використанні ДІВ, випадків виявлення ДІВ у незаконному обігу, втрати регулюючого контролю над ДІВ, виявлення радіаційно забрудненого металобрухту на підпорядкованій території не було
137
9.3.1 Радіоактивне забруднення територій З 1995 -2007р.р. проводяться радіоекологічні обстеження території Лагерної коси Чорноморського узбережжя м. Очаків, на яких виявлені локальні ділянки підвищеної потужності дози гамма-випромінювання, обумовлені виходом монацитових пісків із підвищеним вмістом природного радіоактивного торію. Потужність експозиційної дози в аномальних місцях складає 30÷300 мкР/год. і перевищувала природній гамма- фон у 7-15 разів ( природній гама фон 6÷20 мкР/год.). Обстежена територія є курортною зоною, на якій розташовані бази відпочинку, пансіонати, дитячі санаторії. Отже, при оцінці радіаційної обстановки критичною групою населення необхідно вважати відпочиваючих та обслуговуючий персонал, які одержують додаткове дозове навантаження. Проте, всяке додаткове опромінення повинно бути виправданим. Враховуючи постійне переміщення піску на пляжах внаслідок прибою, штормів, атмосферних опадів показники гамма фону динамічно змінювалися, тому радіаційний контроль здійснювався на протязі курортного сезону. В цілому радіаційна обстановка в Миколаївській області не викликає стурбованості. Показники гама – фону, питної води, ґрунтів, річкової води, повітря, атмосферних опадів знаходяться на фоновому рівні. Кількість радіонуклідів стронцію, цезію в продуктах харчування не перевищує допустимих рівнів. Інформація щодо забруднення території (у розрізі районів Миколаївської області) техногенними та техногенно – підсиленими джерелами природного походження наведена в таблиці 9.5. Таблиця 9.5. № з/ п
1 1.
2.
3. 4.
Назва одиниці адміністративно – територіального устрою регіону
2 Арбузинський р-н
Баштанській р-н
Березанський р-н Березнегуватський
Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель Радіаційн цезій-137 стронційрадій торій калій ий фон на (техноген 90 (природний) (природний) (природний) територі ний) (техноген ї ний) мкЗв/год* * 3 0,12 (мінім) 0,29 (максм) 0,17 (середн) 0,10 (мінім) 0,14 (максм) 0,115 0,12
4 15,1
5 1,6
6 23,6
7 30,6
8 513
144
15,0
41,4
43,5
667
37,2
3,28
33,4
36,1
601
11,6
1,3
26,3
34,9
611,7
17,1
3,7
5,9
26,9
321,0
24,1 6,86
2,9 2,4
36,8 26,9
35,8 36,8
611,9 608,6
138
№ з/ п
Назва одиниці адміністративно – територіального устрою регіону
1
2 р-н Братський р-н Веселинівський р-н Вознесенський р-н
5. 6. 7.
Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель Радіаційн цезій-137 стронційрадій торій калій ий фон на (техноген 90 (природний) (природний) (природний) територі ний) (техноген ї ний) мкЗв/год* * 3
4
5
6
7
8
7,14 15,8 12,1
1,6 4,5 5,4
25,1 27,0 28,3
37,7 41,8 42,4
622,2 634,4 548,0
4,8
0,4
366,0
24,4
25,1
19,9
5,4
37,6
56,0
628,0
9,55 6,2
2,5 1,5
15,9 18,7
30,6 19,4
422,6 428,0
78,1
4,75
39,2
48,7
701,0
22,4
2,85
30,0
38,1
565,3
11,2
2,99
23,7
39,0
613,5
10 . 11 . 12 . 13 . 14 . 15 . 16 . 17
Єланецький р-н
0,125 0,13 0,16 (максм) 0,14 (мінім) 0,16 (середн) 0,10 0,12 (мінім) 0,20 (максм) 0,15 (середн) 0,12
Жовтневий р-н
0,12
4,7
1,5
41,8
33,2
696,0
Казанківський р-н
0,12
12,0
1,95
21,0
40,4
643,8
Кривоозерський р-н
0,09
9,2
1,1
21,9
37,1
516,0
Миколаївський р-н
0,13
5,9
0,3
25,9
39,7
578,8
Новобузький р-н
0,11
3,8
1,1
20,7
42,8
663,8
Новоодеський р-н
0,09
8,68
1,8
26,8
22,0
513,5
Очаківський р-н
0,12
11,7
1,3
24,8
37,8
586,9
18 .
Первомайський р-н
0,12 (мінім) 0,25 (максим) 0,16 (середн) 0,11
15,7
1,2
12,4
31,4
426,0
164,7
10,1
29,8
44,4
589,3
61,2
4,35
20,99
38,4
517,9
8,76
2,6
20,3
43,3
567,4
8. 9.
19 .
Врадіївський р-н Доманівський р-н
Снігурівський р-н
Примітка : ** - вимірювання проводились приладом СРП -68-01 *** - для районів з кількома радіологічними стаціонарами ( розташованих навколо Південноукраїнської АЕС, на територіях локального забруднення після аварії на ЧАЕС) наведені мінімальний, максимальний та середні рівні. 139
9.3.2 Радіоактивні відходи. За звітний період підприємствами області: ВАТ „Дамен Шіпярдс “Океан”, ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”, ВАТ „Теплоенергомонтаж” Костянтинівське монтажне управління переведено в розряд відходів і здано на захоронення до спецкомбінатів УДО „Радон” 16 одиниць відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, які використовувались для гама дефектоскопії, у радіоізотопних приладах, та 2 одиниці контроль джерел.
140
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. 10.1. Ведення сільського господарства в Україні. Більшість населення області зайнята в сільському господарстві. На одного мешканця припадає понад 1,3 га ріллі це майже вдвічі більше, ніж у середньому по країні, а на одного сільгосппрацівника - 11 гектарів орної землі. Це один з найвищих показників по країні. Протягом 2007 року діяльність агропромислового комплексу області була спрямована на виконання заходів щодо реалізації основних положень державної аграрної політики метою якої є забезпечення динаміки економічного зростання, фінансової стабілізації та покращення рівня життя населення. Вкрай несприятливі погодні умови 2007 року завдали значної шкоди сільському господарству та суттєво вплинули на зменшення прогнозованих обсягів виробництва продукції сільського господарства, особливо рослинництва. Внаслідок цього, обсяги валової продукції по всім категоріям господарств у 2007 році за попередніми даними склали 61,8 % від рівня 2006 року. Сільгосптоваровиробниками всіх форм власності отримано 666,7 тис.тонн зерна, що втричі менше минулорічного показника, 234 тис. тонн насіння соняшнику ( в два рази менше), 47,9 тис. тонн цукрових буряків (на 83% менше), 129,5 тис. тонн овочів (-56 %), та 24,0 тис. тонн винограду (+12 %). Незважаючи на фінансово-економічні труднощі 2007 року сільгосптоваровиробниками вжито всіх можливих заходів по якісному та своєчасному закладенню фундаменту під урожай майбутнього року. За оперативними даними посіяно 770 тисяч гектарів озимого клину, що на 204 тис. га більше минулого року, в тому числі 640 тисяч га зернових культур та 130 тис. га озимого ріпаку. Розроблено та запроваджено комплекс організаційно-технологічних заходів, якими передбачено обстеження озимини, накопичення мінеральних добрив, засобів захисту рослин, а також засипка необхідної кількості якісного насіння ярих зернових культур, яких за станом на 14.01.2008 року засипано 22,4 тис. тонн, що складає 34% до потреби. Щодо формування регіональних ресурсів продовольчого зерна, то для забезпечення потреб населення області хлібом та хлібобулочними виробами, макаронами, кондитерськими виробами та крупами на 2007-2008 маркетинговий рік необхідно 151,7 тис. тонн продовольчого зерна. Тваринництво В 2007 році проти 2006 року в господарствах всіх форм власності збільшилося виробництво м’яса на 6,1 тис. тонн (на 13,7%) та яєць на 9,7 млн. штук (3,0%). Поряд з цим, виробництво молока зменшилося – на 33,7 тис. тонн (8,2%), вовни на 1,0 тонну (1,2%).
141
Зросла чисельність поголів’я овець - на 2,5 тис. гол. (5,9%). Поголів’я ВРХ скоротилося на 5,8 тис. гол. (3,4%), свиней - на 43,9 тис. гол. (23,9%), птиці на 553,1 тис. гол. (16,8%). В господарствах населення виробництво м’яса збільшилося на 3,1 тис. тонн (8,8%), поголів’я ВРХ залишилося майже на рівні 2006 року, овець - на 8,3%. В сільськогосподарських підприємствах збільшилося виробництво м’яса на 32,5%, яєць - на 13,3%, вовни - на 50,0%. Поряд з цим, виробництво молока зменшилося на 16,1%. Поголів’я овець в цій категорії господарств збільшилося - на 2,0 %, птиці – залишилося на рівні минулого року. Надій молока на одну корову в сільськогосподарських підприємствах залишився на рівні минулого року і становить 2817 кг. В 2007 році сільгосптоваровиробники отримали з державного бюджету фінансову підтримку на загальну суму 104,8 млн. грн., що становить 112,3% від загального фінансування 2006 року. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. З метою підвищення родючості ґрунтів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень сільськогосподарськими підприємствами використовують мінеральні та органічні добрива. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у 2007 році наведена в таблиці 10.1 Таблиця 10.1
Під посів сільськогосподарських культур Під багаторічні насадження
Внесено мінеральних добрив (у перерахунку на 100% поживних речовин), ц 262300 1732
Внесено органічних добрив, т
101421 1343
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві. Сільгоспвиробниками Миколаївської області у 2007 році було використано 946,3 тонн пестицидів, з них : - інтексициди -121,6 тонн; - фунгіциди -131,2 тонн; - протруйники- 120,3 тонн; - гербіциди -455,2 тонн; - десиканти – 61,4 тонн; - родентициди -56,67 тонн. 142
11. ЕНЕРГЕТИКА. 11.1. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива. В цілому по Україні Миколаївська область займає 17 місце за обсягами використання котельного-пічного палива та потребляє 1206915 тонн умовного палива (далі т у. п.), що складає 1 % від загального використання країни. Миколаївська область також використовує теплоенергії 3836488 гігакалорій (далі Гкал), що складає 3,9 % від загальнодержавного та електроенергії 1837718 тис. кіловат-годину (дали кВт.год) – 1,7 % від загальнодержавного. У порівнянні з 2000 роком у 2007 році використання паливно енергетичних ресурсів збільшилось по ресурсах: - котельно-пічного палива на 14 %; - теплоенергії на 4 %; - електроенергії на 22 %. 11.1. Використання котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії, т.у.п. 1400 1155,8
1200 1057,6
1000 800 600
634 491,4
1254,9
1167,8
1155,9
1206,9
1049,7
1016,3
634
633,2 462,3
477,6
686,7
630,4
474,7
467
649,6
676,2
659,9 597,3
510
477
400 200 0 2000
2001
2002
Паливо
2003
2004
Теплоенергія
2005
2006
2007
Електроенергія
За видами економічної діяльності підприємств використання котельнопічного палива, тепло енергії та електроенергії у 2007 році розподілялось наступним чином, тис. т.у.п.: - сільське господарство 63,7, що на 9,5 % більше, ніж минулого року; - промисловість 2102,7, що на 1 % більше, ніж минулого року; - будівництво 18,0, що на 32,6 % менш, ніж минулого року; - торгівля 38,7, що на 49,2 % більше, ніж минулого року; 143
- діяльність транспорту та зв'язку 61,4, що на 8,8 % менш, ніж минулого року; - сільське господарство 63,7, що на 9,5 % більше, ніж минулого року; - операція з нерухомим майном 20,9, що на 7,2 % більше, ніж минулого року; - державне управління 111,0, що на 8,8 % менш, ніж минулого року; - інші види діяльності 47,6, що на 20,8 % більше, ніж минулого року. 11.2. Структура виаористання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами промисловості у 2007 році Виробництво машин та устаткування 4,2%
Виробництво та розподілення електроенергії , газу та води 14,6%
Виробництво харчових продуктів 6,5% Металургійне виробництво 60,4%
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 11,5% Інші 2,8%
В Миколаївській області у 2007 році використано 36739 т. кам'яного вугілля, 1061458 тис. м3 природного газу, 34758 т моторного бензину, 137372 т дизельного пального та 5162 т топкових важких мазутів. Загальнообласне споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у порівнянні з 2000 роком у звітному періоді збільшилось на 12 % та склало 1536,3 тис. т.у.п.
144
11.2. Кінцеве енергоспоживання. Кінцеве споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у порівнянні з 2006 роком за звітний період збільшилось на 7% та склало 659798,9 т.у.п., з нього на виробництво промислової продукції використано 366852,8 т.у.п. (8 %), на сільськогосподарські роботи (продукцію) – 61003,0 т.у.п. (- 6 %), на діяльність транспорту 194979,7 т.у.п. (15 %), на будівництво – 40006,9 т.у.п. (- 23 %), та торгівельну діяльність, громадське харчування – 1808,5 т.у.п. (3 %) на інші потреби 31148,0 т.у.п. (-10 %). Кам’яного вугілля на кінцеве споживання використано 1111,5 т (809,2 т.у.п.), що склало 0,22% від загального кінцевого споживання продуктів; газу природного 312,8 млн. м3 (359,7 тис. т.у.п.) або 98 % від загального; дров для опалення 2045,7 щільн. м3 (70,1 т.у.п.) або 0,02 % від загального; бензину моторного 75,0 т (111,78 т.у.п.) або 0,03 % від загального; дизельного пального 2256,7 т (3272,2 т.у.п.) або 0,89 % від загального; важкі топкові мазути 849,4 т (1163,7 т.у.п.) або 0,32 % від загального; скраплені пропан і бутан 45,4 т (71,3 т.у.п.) або 0,02 % від загального.
145
12. ТРАНСПОРТ. Транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних стосунків. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв’язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та реґіонами. Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. Транспорт – це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. У них свої особливості, переваги, вади та сфера застосування. Найбільший вплив на транспорт справляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. 12.1. Пасажирообіг. Пасажирообіг в Миколаївській області постійно збільшується та у 2007 році склав 1792 млн. пас. км, що на 27 % більше ніж у 2002 році. Пасажирообіг наземним транспортом складає 1792,0 млн.пас.км, що на 26 % більше, ніж у 2002 році, з цього пасажирообіг автомобільного транспорту – 1448,8 млн.пас.км, трамвайного – 264,0 млн.пас.км, тролейбусного 77,9 млн.пас.км. Пасажирообіг водним річковим транспортом склав 1,3 млн.пас.км, що на 48 % менш, ніж у 2002 році. 12.1. Розподіл пасажирообігу по окремих видах транспорту у 2007 році. тролейбусний трамвайний 1,94% річковий 0,02% 13,36%
автомобільний 80,85%
146
Всього у 2007 році в області було перевезено 187,0 млн. осіб, що на 36 % більше, ніж у 2002 році. Залізничним транспортом було перевезено 2,7млн. осіб, автомобільним – 131,7 млн. осіб, трамвайним – 40,0 млн. осіб, тролейбусним – 12,0 млн. осіб, річковим – 0,6 млн. осіб.
12.2. Пасажирообіг Миколаївської області по роках, млн. пас. км. 2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
1953,2
1763,7
1680,9 1413,3
2002
1792
1526,1
2003
2004
2005
2006
2007
12.2. Вантажообіг. На протязі останніх п'яті років вантажообіг в Миколаївській області збільшився у 2,7 разів та у 2007 році склав 1195,9 млн. ткм. Вантажообіг автомобільного транспорту склав 1178,9 млн. ткм, річковим 17,0 млн.ткм. Всього у 2007 році транспортом було перевезено 35,1 млн. т вантажів, в т.ч. наземним транспортом – 34,7 млн.т; водним транспортом – 0,4 млн.т. Автомобільним транспортом в області у 2007 році перевезено 27255,4 тис.т., що на 47 відсотків більш, ніж у 2002 році. На першому місці по перевезенню вантажів знаходиться місто Миколаїв (10821,7 тис. т), на другому – Миколаївській район (4481,9 тис. т), та третьому – Первомайський район (2128,1 тис. т).
147
12.3. Вантажообіг Миколаївської області по роках, млн. ткм. 1152,2
1200 1000
867,7 682
800 600
1195,9
580,3 491,4
400 200 0 2002
2003
2004
2005
2006
2007
В області у 2007 році налічувалось 149,3 тис. одиниць автомобільного транспорту, з них 19,5 тис. од. – вантажні автомобілі, 5,9 тис. од. – пасажирські автобуси, 120,9 тис. од. – легкові автомобілі, 2,9 тис. од. – інші автомобілі. Також в області є 26,3 тис. од. мототранспорту, 95 од. річкових судів, 97 од. морських судів, 56 тролейбусних машин, 116 трамвайних вагонів та 57 літаків та вертольотів.
148
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. Робота Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (далі - Держуправління) проводилась згідно з наказом міністерства від 04.09.06 № 395, яким визначені політичні пріоритети, стратегічні напрями і завдання щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, Планом з основної діяльності Держуправління на 2007 рік та актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України. 13.1. Екологічна політика Екологічна політика на регіональному рівні запроваджувалась шляхом підготовки розпоряджень голови облдержадміністрації, рішень обласної ради, розгляду питань екологічного спрямування на колегіях Держуправління тощо. Для уточнення Стратегії економічного та соціального розвитку Миколаївської області до 2015 року затверджену розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 30.06.04 № 352-ра. підготовлено проект розділу "Стратегія забезпечення екологічної безпеки". З метою забезпечення екологічної безпеки та досягнення безпечних для людини стандартів навколишнього середовища на території Миколаївської області підготовлено проект рішення обласної ради «Про внесення змін та доповнень до обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки», який затверджено рішенням облради від 30 жовтня 2007 року № 3. До Програми були внесені заходи спрямовані на зменшення скиду господарсько-побутових, промислових стоків до поверхневих водойм, забруднення Чорного моря, запобігання деградації та виснаженню ґрунтів під впливом надмірної експлуатації та проявів ерозії та запобігання деградації природних ландшафтів та збіднення біорізноманіття. На засіданнях колегії Держуправління були розглянуті такі основні питання: 1. "Забезпечення реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земельних ресурсів". Прийнято рішення вважати одним з пріоритетних завдань землевпорядкування в Миколаївській області встановлення меж територій з особливими природоохоронними і заповідними режимами, розроблення заходів щодо охорони земель, проведення робіт із встановлення (зміни) меж населених пунктів та розробку проектів розмежування земель державної та комунальної власності, проведення інвентаризації земель. Політичний пріоритет – забезпечення охорони земель в процесі гармонійного розвитку регіону. 2. "Про стан використання водних об’єктів (водосховищ, ставків) на території Миколаївської області, проблемні питання та шляхи вирішення". Підкреслено факт ухилення від дотримання природоохоронного законодавства суб'єктами господарської діяльності в частині не погодження з 149
органами Мінприроди договорів оренди водних об'єктів. Питання винесено на розгляд голови облдержадміністрації на спеціалізованій наради з головами райдержадміністрацій. Політичний пріоритет – розвиток матеріальносировинної бази та екологічно безпечного надрокористування. 3. "Про забезпечення режиму експлуатації Олександрівського водосховища у 2007 році. Порядок прийняття рішень щодо підвищення рівня заповнення Олександрівського водосховища". Вирішено вважати, відповідно до висновків державних екологічних експертиз щодо добудови Ташлицької ТГАЕС, основними умовами підняття рівня Олександрівського водосховища наявність висновку НАНУ щодо можливості його заповнення до встановлених проектних рівнів та виконання в повному обсязі передбачених проектом компенсаційних заходів. Політичний пріоритет – розв'язання найбільш суттєвих екологічних проблем. 4. "Про хід виконання обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр." Зроблено поточний аналіз виконання заходів Програми. Політичний пріоритет – розв'язання найбільш суттєвих екологічних проблем. 5. "Проблемні питання розвитку природно – заповідної справи на території області. Основні завдання та шляхи вирішення". Основними напрямами роботи вирішено вважати розширення природно-заповідного фонду області, створення нових об'єктів та розробку і затвердження проектів землеустрою та організації території. Політичний пріоритет – збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвитку природно-заповідного фонду. Держуправлінням було підготовлено нараду з головами райдержадміністрацій при Миколаївській облдержадміністрації, розглянуто питання щодо «Додержання вимог природоохоронного законодавства при передачі у користування водних об’єктів (ставків, водосховищ) на умовах оренди». Підготовлено пропозиції до проектів Законів України "Про затвердження Загальнодержавної програми укріплення берегів поверхневих водних об'єктів і узбережжя морів" та «Про прибережну смугу морів». Розглянуто проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання зворотних вод у річку Інгулець». У зв’язку з критичною екологічною ситуацією, яка склалась в області через скид гірничорудними підприємствами Кривбасу високомінералізованих шахтних вод до р. Інгулець та відсутність реалізації дієвих компенсаційних заходів з боку забруднювачів, Держуправлінням внесено пропозицію до Миколаївської облдержадміністрації щодо відхилення у погодженні згаданого проекту розпорядження. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля. Протягом 2007 року, згідно зі зверненням підприємств, організацій і установ було видано 354 одиниці дозвільної документації, що на 131 одиницю (37 %) більше у порівнянні з минулим роком, у порівнянні з 2006 роком, 150
кількість виданих дозволів на спецводокористування зменшилась на 2 %, а кількість виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря збільшилась у 3,5 рази і становить 170 одиниць. Значне збільшення виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлено введенням в дію нової інструкції щодо видачі зазначених дозволів. У зв’язку зі зміною для підприємств – забруднювачів процедури оформлення дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря кількість зареєстрованих інвентаризацій стаціонарних джерел викидів, за звітний період, збільшилась на 36%, також значно збільшилась кількість зареєстрованих паспортів ПГУ, у порівнянні з 2006 роком в 3,1 рази. За 2007 р. було розглянуто 510 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів, що на 22,5 % більше 2006 року, розглянуто та затверджено 225 паспортів відходів у підприємств (на 13,4% більше за показники 2006 року). На даний час мають реєстрові картки відходів 102 підприємства, що на 4,2% більше 2006 року; розглянуто 28 технічних звітів з інвентаризації відходів. Надано 66 дозволів на поводження з небезпечними хімічними речовинами, що на 30% більше 2006 р; оформлено 2 дозволу на проведення дозиметричного контролю ПКМУ №999. 13.3. Державний контроль. Протягом 2007 року інспекторськими підрозділами Державної екологічної інспекції в миколаївській області було проведено 3 359 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, господарствами, установами різних форм власності, у тому числі: по охороні водних ресурсів – 450, атмосферного повітря – 1 852, земельних ресурсів – 189, надр – 241, поводження з відходами – 626, рослинного світу, в тому числі лісокористувачів - 74, тваринного світу – 64, рибних ресурсів – 42, об’єктів ПЗФ - 19. Доглянуто 283 плавзасобу закордонного та каботажного плавання на відповідність вимогам МАРПОЛ-73/78. Велика кількість перевірок проводилась разом із органами прокуратури, МВС, органів ДАІ, СЕС та інспекцією Держкомзему. Під час проведення перевірок та інших природоохоронних заходів було виявлено 2872 правопорушення. За порушення вимог екологічної безпеки до адміністративної відповідальності притягнуто 2698 посадових осіб та громадян. Сума накладених штрафів складає 212,765 тис. грн., з них стягнуто 180,603 тис. грн., що складає 85 %. До органів попереднього слідства було передано 18 справ для притягнення порушників до кримінальної відповідальності. За нанесення шкоди природному середовищу пред’явлено позовів на суму 4 100,668 тис. грн., з них сплачено у добровільному порядку та стягнуто у судовому порядку - 1 423,708 тис. грн. (табл. 13.1). Всього в 2007 році за різні протиправні дії та функціонування без необхідної дозвільної документації було тимчасово призупинено діяльність 172 об’єктів виробничого призначення, що значно більше ніж у 2006 році - 78 об’єктів.
151
Таблиця 13.1. Державний контроль природоохоронного законодавства. №№ п.п. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.
24.
за
Назва заходу
дотриманням
вимог
Рік
Обстежено об’єктів В т. ч. комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол. ) Накладено адміністративних стягнень, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень при призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
2006
2007
997 191 3839 1467 997 1351
1098 245 3359 2872 1059 2698
103,184
212,765
87,032 177 \ 1 343 495 96 \ 756 282 -
180,603 169 \ 4 100 668 104 \ 1 423 708
78
172
-
14
18
14
18
У 2007 році було посилено контроль за дотриманням законодавства по охороні поверхневих водних ресурсів, усього було здійснено 450 перевірок, за результатами яких застосовано 182 адмінстягнення на суму 16 569 грн. Пред’явлено позовів на суму 1 292,706 тис. грн., з них стягнуто на користь держави 1 279,788 тис. грн. Тимчасово, до часу усунення виявлених недоліків, призупинена виробнича діяльність 1 суб’єкту господарювання, що можє спричинити негативний вплив на стан поверхневих водних ресурсів. Значна увага була приділена контролю за дотриманням норм та правил з охорони атмосферного повітря, всього було здійснено 1 652 таки перевірки. При проведенні операції „Чисте повітря” спільно з підрозділами ДАІ було обстежено 1 336 одиниць автотранспорту. За порушення природоохоронних вимог та наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до адміністративної відповідальності було притягнуто 430 посадових осіб та громадянина на суму штрафів 31,731 грн. Тимчасово призупинена виробнича 152
діяльність 91 суб’єкту господарювання, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. У порівнянні з 2006 роком кількість притягнутих до адміністративної відповідальності значно зросла. За звітний період перевірено 189 землекористувачів земель сільськогосподарського та промислового призначення по дотриманню правил використання земельних ресурсів, за різні порушення накладено штрафів на 151 особу на загальну суму 22 504 грн. За забруднення земельних ресурсів отруто – та агрохімікатами, нечистотами, нафтопродуктами тощо, пред’явлено 11 позовів на загальну суму 98, 437 тис. грн. Тимчасово, до часу усунення недоліків, призупинена виробнича діяльність 24 суб’єктів господарювання які можуть спричинити забруднення земельних ресурсів. За порушення законодавства щодо використання надр, в тому числі, і підземних водних ресурсів, підприємствам і організаціям області оформлено 52 претензійно-позовних матеріалів на загальну суму 504, 371 тис. грн., до адміністративної відповідальності притягнуто 763 посадові особи та громадянина. Загальна сума штрафів склала 60, 064 тис. грн. Порушено 3 кримінальні справи по фактах незаконного видобування корисних копалин. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 13 підприємств, які здійснювали видобування корисних копалин без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. На предмет дотримання чинного законодавства при поводженні з промисловими та побутовими відходами перевірено 626 підприємств та об’єктів господарської діяльності. За порушення вимог Закону України „Про відходи” накладено штраф на 835 посадових осіб і громадян на суму 65,154 тис. грн., пред’явлено позовів на суму 262, 600 тис. грн., 1 справу передано до правоохоронних органів. Порушено 1 кримінальну справу по факту несанкціонованого розміщення відходів та забруднення ними земельних ресурсів. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 36 підприємств, які здійснювали розміщення відходів без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства. Виявлено 267 несанкціонованих звалищ сміття загальною площею 16,27 га, завдяки прийнятим інспекторським заходам ліквідовано 205 сміттєзвалищ на площі 11,3 га. Таким чином, відсоток ліквідації виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ виріс з 61 у 2006 році до 77,8 – у 2007 році. Здійснено 74 перевірки використання рослинного світу громадянами та лісокористувачами, до адміністративної відповідальності притягнуто 177 особи на загальну суму штрафів 9 600 грн., пред’явлено позовів на суму 394,727 тис. грн., 7 справ передано до правоохоронних органів, по всіх вже порушено кримінальні справи. Екоінспекцією вживаються заходи по забезпеченню належного збереження та відтворення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, регіональних ландшафтних парків, пам’яток природи. Здійснено 19 перевірок зазначених об’єктів, пред’явлено позов на загальну суму 48 632 грн., порушено 2 кримінальні справи по фактах завдання шкоди об’єктам ПЗФ. 153
Табл.13.2. Державний контроль за дотриманням законодавства на об’єктах ПЗФ. №№ п.п. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
9. 10. 11.
Назва заходу
Рік
Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями, чол/грн.) Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
2006 14 7 7 7 \ 357
2007 19 2 2 2 \ 340
4 / 204 3 / 182 507 1 \ 147 200 5
2 \ 340 1 \ 48 632 -
2
2
2
2
За звітний період інспекційними підрозділами спільно з іншими контролюючими органами проведені операції „Первоцвіт”, „Нерест”, „Чисте повітря”, „Новорічна ялинка”, «Зелений паросток майбутнього», «День довкілля», «Тиша в угіддях», «День Землі», «Україна без сміття». Проведені перевірки кар’єрів та підприємств, що займаються заготівлею відходів чорних та кольорових металів. Результативність роботи екологічної інспекції визначається такими показниками: Сума накладених штрафів на одного інспектора – 6 079 грн. Сума стягнутих штрафів на одного інспектора – 5 166 грн. Сума пред’явлених позовів на одного інспектора – 117 162 грн. Сума відшкодованих за позовами на 1 інспектора – 40 677 грн. Відсоток суми стягнутих штрафів від накладених – 85 % Можливо зробити висновок, що основні показники інспекційної діяльності екологічної інспекції в Миколаївській області знаходяться на рівні середніх по Україні, а по окремим – і дещо перебільшують їх. 13.4. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Останніми роками в Україні прийнято низку законів і постанов Кабінету Міністрів з питань метрології, стандартизації та сертифікації в галузі природокористування та охорони довкілля з метою наближення до світових норм. Одним із інструментів державного регулювання відносин у сфері охорони навколишнього середовища є стандартизація та нормування. Система екологічних стандартів – найважливіша складова частина природоохоронного законодавства. 154
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони довкілля від забруднення, шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів та забезпечення екологічної безпеки. До найважливіших нормативів якості довкілля належать гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у природних середовищах. На підставі ГДК розробляються нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) шкідливих речовин у повітря та воду. Через зміни загального екологічного стану довкілля ГДК, ГДВ і ГДС найбільш небезпечних і поширених забруднювачів уточнюються кожні 3 – 5 років з урахуванням посилення негативного ефекту від їхньої спільної дії. 13.5. Державна екологічна експертиза проектної документації За 2007 рік було розглянуто та надано висновків державної екологічної експертизи по 503 проектам, що на 17% більше в порівнянні з тим же періодом 2006 року. Повернуто на доопрацювання або надано негативних висновків державної екологічної експертизи – по 183 проектам (36% від загальної кількості проектів). За останній час постійно зростає кількість проектування технологічно складних об’єктів, проведення екологічної експертизи яких потребує знання технології виробництва та прогнозування впливу на довкілля в наступному. Оцінка таких проектів проводиться з залученням спеціалістів різних сфер діяльності. У 2007 році 16 проектів (особливо значні об’єкти) були розглянуті із залученням спеціалізованих наукових установ з метою здійснення попередньої оцінки проектної документації відповідно до ч.4 ст.37 Закону України «Про екологічну експертизу», що на 6% більше в порівнянні з 2006 роком. За останній час намічуються позитивні здвижки в районах області та сільської місцевості щодо впорядкування розміщення сміттєзвалищ та цвинтарів. Робочі проекти на будівництво або реконструкцію виробничих потужностей, що надходить на державну екологічну експертизу доповнюється проектами на очисні споруди стічних вод, потужностями по переробці відходів виробництва. Загальні результати по державній екологічній експертизі наведені в таблиці 13.3. Таблиця 13.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. № п/п
Виконання робіт
1.
Загалом проведено експертиз
1.1
З них: - у рамках комплексної державної експертизи
Кількість
503
131
155
Позитивно оцінено
Негативно оцінено
% відхилених
320
183
36,38
48
83
63,36
1.2
- самостійно
2.
Оцінено передпроектної документації (ТЕО, ТЕР інвестицій, ескізних проектів)
3.
4.
4.1
372
272
100
26,8
5
1
4
80,0
Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих документів)
500
318
182
36,40
Загалом розглянуто матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів
557
453
104
18,67
- у тому числі під промислове будівництво (промислові об’єкти)
401
325
76
18,95
Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку: 1. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище «Ділянка металургійної переробки на території ЗАТ «Миколаївський машинобудівний завод». 2. Робочий проект «Облаштування протиерозійного ставка за смт Матвіївка Центрального району». 3. Робочий проект «Буріння свердловини для скидання технологічних стоків сарматських відкладень після водопідготовки установками зворотнього осмосу у водоносний горизонт палеогенових відкладень на території виробничого комплексу №2 ТОВ «Сандора», який розташований у Миколаївській області, Жовтневого району, с. Мішково – Погорілого, вул. Степова, 1». 4. Робочий проект «Установка обладнання для піролізу шин в с. Нечаяне, вул. Одеське шосе, 2б, Миколаївського району Миколаївської області». 5. Техніко-економічний розрахунок реконструкції Миколаївського філіалу ВАТ «Миколаївнафтопродукт». Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно: 1. Робочий проект «Переведення обертових печей №1 та №2 на вугільне паливо». 2. ТЕО обґрунтування будівництва зернового терміналу, який передбачається для переробки, зберігання та перевантаження сільгосппродукції по вул. Даля в м. Миколаєві. 3. Робочий проект «Розробка ділянки «Південна» Олександрівського родовища гранітів, що знаходиться в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області». 4. Робочий проект «Переведення обертових печей №1 та №2 на вугільне паливо». 13.6. Екологічний аудит 156
Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту. Екологічний аудит може проводитися щодо підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв, інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності. Основними завданнями екологічного аудиту є: збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту; встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту; оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища; оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту. Реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту знаходиться на Веб-сайті Мінприроди України –www.menr.gov.ua. 13.7. Екологічний моніторинг Суб’єкти регіональної системи моніторингу та їх діяльність До основних суб’єктів моніторингу довкілля в Миколаївській області відносяться: - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (Мінприроди) – здійснює координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля; - Державна екологічна інспекція в Миколаївській області (Мінприроди) - здійснює моніторинг поверхневих вод; джерел скидів стічних вод; джерел промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин (ЗР); - Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди) - здійснює моніторинг підземних вод; геохімічного стану ландшафтів; - Миколаївській обласний центр з гідрометеорології (МНС) - здійснює моніторинг атмосферного повітря та опадів, лиманних та морських вод, стихійних та небезпечних природних явищ; Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держкомводгосп) здійснює моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем 157
комплексного призначення, систем водопостачання; водойм у зонах впливу АЕС; - Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ) здійснює моніторинг (у місцях проживання і відпочинку населення) атмосферного повітря; поверхневих вод суші і питної води; ґрунтів (вміст ЗР); - Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Мінагрополітики) - здійснює моніторинг ґрунтів сільськогосподарського використання; поверхневих та підземних вод сільськогосподарського призначення. Таблиця 13.4. Суб’єкти регіонального екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень
4 75 -
109 -
27 33 15 14
5 -
17 19 9 1
10 -
55 5 -
-
грунти
джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти
підземні води
джерела скидів зворотних вод у морські води
морські води
Мінприроди МНС, Держгідрометслужба МОЗ Мінагрополітики Держкомводгосп
джерела скидів зворотних вод у поверхневі води
1 2 3 4 5
Кількість точок спостережень, од. стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря поверхневі води
Суб’єкти моніторингу довкілля
атмосферне повітря
№ з/п
50 -
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” від 17.11.2001 № 1551, з метою координації діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля на регіональному рівні розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 14.06.04 № 279-р було затверджено Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля Миколаївської області. На даний час, у зв’язку з організаційно-кадровими змінами в складі суб’єктів РСМД, держуправлінням підготовлено проект розпорядження голови ОДА, яким буде внесено зміни до складу комісії та Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля Миколаївської області. Здійснення екологічного моніторингу за регіональною програмою: На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» та з метою налагодження дійової системи спостережень за станом навколишнього середовища в області і прогнозування його змін рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 № 4 було затверджено Програму моніторингу довкілля Миколаївської області. 158
Таблиця 13.5. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з/п
1
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля Програма моніторингу довкілля Миколаївської області, затверджена рішенням Миколаївської обласної Ради від 23.12.99 р. №4
Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області (Мінприроди); Державна екологічна інспекція в Миколаївській області (Мінприроди); Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди); Миколаївський обласний центр з гідрометеорології (МНС); Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ); Миколаївський ОДПТЦ “Облдержродючість” (Мінагрополітики); Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держкомводгосп); Миколаївське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства
(Держкомводгосп); Водоканали області, підприємства, що здійснюють відомчий контроль за скидами та викидами
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Реконструкція очисних споруд області, очищення від сміття водоохоронних зон, рекультивація земель, вдосконалення пилогазоочисних споруд на підприємствах. Екологоагрохімічні паспорти полів, рекомендації із раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів
Державна екологічна інспекція в Миколаївській області – програма моніторингу включає 44 створи спостереження за станом поверхневих вод; 15 точок спостережень за джерелами скидів зворотних вод у водні об’єкти; 5 % від діючих джерел забруднення атмосфери на основних підприємствах забруднювачах атмосферного повітря. В 2007 році спостереження за станом поверхневих вод здійснювались за вмістом 30 гідрохімічних показників в 43 створах на 7 річках (р. Південний Буг (15 ств.), притоки: р. Кодима (1 ств.), р. Синюха (1 ств.), р. Мертвовод (2 ств.); р. Інгул (5 ств.); р. Інгулець (1 ств.), притока: р. Висунь (1 ств.), 3 лиманах (Бузький (15 ств.), Дніпро-Бузький (1 ств.), Березанський (1 ств.); контроль за якістю зворотних вод проводився на 10 підприємствах забруднювачах водних об’єктів по 15 джерелам скидів (КП “Первомайський міський водоканал”, ВП “ЮУ АЕС”, ДП “БОС” ЗАТ “Возко”, КП “Ольшанський водоканал”, КП “Баштанський міський водоканал”, ТОВ СП "Нібулон", ВАТ “Миколаївська ТЕЦ”, ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан”, МКП “Миколаївводоканал”). При здійсненні контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферу в 2007 році спостереження проводилися на 25 підприємствах. Було виконано інструментально-лабораторний контроль на 109 стаціонарних джерелах викидів ЗР в атмосферу за вмістом 18 показників. 159
Миколаївська гідрогеологічна партія – режимна мережа Миколаївської області складається з 55 спостережних свердловин, в т.ч. 33 свердловин державного рівня узагальнення та 23 свердловин регіонального рівня узагальнення. 37 свердловин характеризують природний (слабкопорушений) режим підземних вод, 19 свердловин характеризують порушений режим підземних вод на Вознесенському, Очаківському, Матросівському, Новоодеському водозаборах та в Коблево-Рибаківській зоні відпочинку. Режимною мережею охоплені ґрунтові води четвертинних відкладень і міжпластові води понтичних, меотичних, кінських, верхньосарматських, середньосарматських, палеогенових, крейдових, архей-протерозойських відкладень. В 2007 році на території Миколаївської області було пробурено 18 спостережних свердловин. Миколаївський обласний центр з гідрометеорології – програма моніторингу включає спостереження за забрудненням атмосферного повітря на 4 стаціонарних постах (ПСЗ) розташованих в м. Миколаєві, а також спостереження за станом поверхневих вод в 19 пунктах розташованих від Інгульського мосту до узмор’я о. Березань (Бузький та Дніпро-Бузький лимани). В 2007 році спостереження за забрудненням атмосферного повітря здійснювались протягом року на 4 ПСЗ за вмістом 16 показників. Спостереження за станом поверхневих вод здійснювались в 8 пунктах розташованих в межі м. Миколаєва (устя р. Інгул; устя р. П. Буг; Бузький лиман в районі морського порту) за вмістом 10 показників. Миколаївське регіональне управління водних ресурсів – програма моніторингу включає 15 створів спостереження за станом поверхневих вод з них: питні водозабори - 4; водосховища – 3; зрошувальні системи (ЗС) – 3; р. Інгул – 2; р. Мертвовод – 1; р. Інгулець – 1; Бузький лиман – 1. В 2007 році спостереження за станом поверхневих вод здійснювались за вмістом 36 гідрохімічних та 2 радіологічних показників: на питних водозаборах – щомісячно, на водосховищах – щоквартально, на зрошувальних системах – 3 рази за поливний сезон (на Інгулецькій ЗС – 5 разів), на р. Інгул (с. Розанівка), р. Інгул (м. Миколаїв), р. Мертвовод, Бузькому лимані – щоквартально, на р. Інгулець – 8 разів на рік. Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції – програма моніторингу включає спостереження за станом ґрунтів сільськогосподарського використання в 50 точках. Спостереження за станом поверхневих та підземних вод сільськогосподарського призначення проводяться в 5 та 15 точках відповідно. В 2007 році проводились дослідження грунтів та вододжерел сільськогосподарського призначення на вміст залишкових пестицидів, важких металів, нітратів, інших мінеральних форм азоту. При проведенні робіт з агрохімічної паспортизації та в межі радіологічних стаціонарів проводились радіологічні дослідження грунтів. 160
Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція – програма моніторингу включає спостереження за забрудненням атмосферного повітря в районі автомагістралей, СЗЗ підприємств та жилих масивів. В 2007 році санепідслужбою було відібрано та досліджено з водоймищ І категорії 275 проб на санітарно-хімічні показники, на мікробіологічні 317; з водоймищ II категорії - на санітарно-хімічні 583, на мікробіологічні - 1517. З моря відібрано 99 проб на санітарно-хімічні показники, на мікробіологічні 329. 13.8. Економічні засади природокористування. 13.8.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Головною складовою економічного механізму природоохоронної діяльності є платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля, яка стимулює природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції шляхом впровадження еколого-економічних інструментів. З метою розширення бази екологічного оподаткування та збільшення надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища Держуправлінням проводиться постійний обмін інформацією з обласною Державною податковою адміністрацією, щороку надається перелік підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів. За рахунок коштів збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за збитки, завдані державі понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля формуються фонди охорони навколишнього природного середовища, які мають важливе значення в загальній структурі джерел фінансування загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм. 2007 року всього до зведеного бюджету по Миколаївської області за спеціальне використання природних ресурсів надійшло 104 190,972 тис. грн. Порівнюючи із 2006 роком, платежі за спеціальне використання природних ресурсів збільшились на 22%. У 2006 році загальна сума надходжень за користування надрами державного та місцевого рівня, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плати за землю і використання інших природних ресурсів по регіону склала 85 155,70 тис. грн. Звітного року найбільшу частку у загальній сумі платежів за спеціальне використання природних ресурсів складає плата за землю – 84 196,97 тис. грн. або 80,8%. Значні суми надходжень припадають також на збір за спеціальне водокористування – 12,6% (13 132,05 тис. грн.) та платежі за користування надрами – 5,25% чи 5 473,28 тис. грн. За адміністративно–територіальним поділом найбільші збори за спеціальне використання природних ресурсі надійшли від міст Миколаїв – 161
42,66% (понад 90% всіх платежів складає плата за землю) і Южноукраїнськ – 14,77% (забезпечено практично рівними сумами від збору за спеціальне водокористування 51,3% та плати за землю 48,7%), Миколаївського (58,2% платежі за користування надрами) та Березанського районів (складова плати за землю становить 98,4%). Важливу роль в економічному механізмі природоохоронної діяльності відіграє збір за забруднення навколишнього природного середовища. 2007 року сплачена сума збору за забруднення навколишнього природного середовища склала 17351,25 тис. грн., з них 11278,31 тис. грн. (65 %) надійшло до державного фонду, 4337,81 тис. грн. (25 %) – до обласного фонду 1735,12 тис. грн. (10 %) – до місцевих фондів. Порівнюючи звітний період з 2006 роком, у 2007 коштів надійшло на 12% більше (17351,25 тис. грн. у 2007 році проти 15506,83 тис. грн. у 2006). Левова частка сплаченої суб’єктами підприємницької діяльності суми збору за забруднення навколишнього природного середовища припадає на Жовтневий район Миколаївської області 52,3 %, з них питома вага належить ТОВ "МГЗ". Серед інших районів, найвища частка збору за забруднення сплачена суб’єктами підприємницької діяльності м. Миколаєва – 10,9%, м. Южноукраїнськ – 4,3% та Миколаївського – 2,2% і Вознесенського районів 1,4%. Згідно статистичних даних, найбільшою складовою екологічних зборів у Миколаївській області є збори за розміщення відходів 60,07%, збори за скиди забруднюючих речовин в відкриті водойми складають 18,34%, викиди в атмосферу - 21,59%. Для фінансування природоохоронних заходів загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм чинним законодавством створено цільові фонди охорони навколишнього природного середовища. Формування яких здійснюється за рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища, а також грошових стягнень за збитки, завдані державі понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля. Стабільне щорічне зростання надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища дає змогу збільшити видатки на актуальні для Миколаївської області екологічні проблеми. В звітному році кошторисом видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища затверджено фінансування у розмірі 3710,0 тис. грн.. Проводячи аналогію з 2006 роком заплановані до асигнування видатки 2007 року збільшились на 4%. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища кошти на реалізацію природоохоронних заходів Миколаївській області не виділялись. Таблиця 13.6. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, тис. грн. Обіг коштів
Рік 162
1 2 3 4 5
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)*100})
2005 1729,300
2006 1402,8
2007 1614,402
3838,4
3876,71
4337,81
4164,9 1402,8
3665,108 1614,402
2772,297 1565,513
74,8
69,4
46,6
Таблиця 13.7. Надходження та використання коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, тис. грн. Обіг коштів 1 2 3 4 5
2005 1031,600
Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді всього Використано коштів - всього
1535,4 Дані відсутні
Рік 2006 Дані відсутні 1550,68 Дані відсутні
2007 Дані відсутні 1735,12 Дані відсутні
Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
З метою раціонального використання природних ресурсів та забезпечення ефективності заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів Миколаївською обласною державною адміністрацією 11 січня 2006 р. затверджено План – графік щодо зменшення підприємствами основними забруднювачами довкілля рівнів забруднення атмосферного повітря та водного басейну, утилізації відходів, впровадження екологічно безпечних технологій та відповідних організаційнотехнічних заходів (далі План стабілізації). 2007 року Планом стабілізації заплановано виконання 41 природоохоронного заходу загальною вартістю 76224,38 тис. грн.., з яких на 01.01.08 виконано 30 заходів та фактично профінансовано 75456,34 тис. грн.. Протягом минулого року природоохоронні заходи впроваджувалися наступними підприємствами: ВАТ “Югцемент”; ЗАТ “Дружба”; МКП “Миколаївводоканал”; ТОВ СП “Нібулон”; ДП ”БОС” ЗАТ “Возко”; ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”; ДП “Миколаївський морській торговельний порт”; ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”; ВП “Южно-Українська АЕС”; ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”. 13.8.2. Стан фінансування екологічної галузі. Стабільне зростання виробництва позитивно впливає на підвищення ефективності роботи та активізацію інвестиційної діяльності у сфері екології. Основними джерелами фінансування природоохоронних заходів є фонди 163
охорони навколишнього природного середовища, наповнення яких відбувається за рахунок зборів за забруднення довкілля. Загальна сума використаних протягом 2007 року бюджетних коштів на реалізацію природоохоронних заходів за усіма напрямками природоохоронної діяльності в Миколаївській області становить 12899,137 тис. грн., з яких: 2772,297 тис. грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; 635,893 тис. грн. – кошти міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; 5440,737 тис. грн. – субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціальноекономічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві; 4050,210 тис. грн.. – асигнування виділені на виконання заходів щодо розв’язання соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС. Порівнюючи з 2006 роком загальна сума коштів освоєних протягом року на здійснення природоохоронних заходів зменшилась на 10,8%, з 14464,747 тис. грн.. у 2006 році до 12899,137 тис. грн. у 2007. Зменшення вкладень у виконання природоохоронних заходів пояснюється відсутністю фінансування 2007 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. 2006 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках бюджетної програми "Очистка стічних вод" Миколаївській області виділено 1950,000 тис. грн.
164
Діаграма 13.9. Розподіл коштів за видами природоохоронної діяльності. 80,59%
3,82% 0,66% 6,02% 1,16% 7,75% охорона водних ресурсів розвиток об’єктів природно-заповідного фонду заходи щодо припинення деградації екосистеми ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища заходи спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти населення
2007 року бюджетнізаходи призначення використовувались за наступними інші природоохоронні природоохоронними напрямками: Охорона водних ресурсів. Звітного року 80% від загальної суми коштів освоєних протягом року спрямовано на виконання заходів державних та місцевих програм розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та підвищення якості питної води Миколаївської області, що становить 10395,208 тис. грн. Протягом року роботи здійснювались на 21 об’єкті житлово-комунального господарства області в м. Миколаїв, м. Снігурівка, м. Нова Одеса, м. Очаків, м. Первомайськ, м. Вознесенськ, смт Березанка, тощо. По трьох природоохоронних заходах у 2007 році будівельні роботи завершено та очисні споруди каналізації введено в експлуатацію, а саме: 1. Будівництво каналізаційних очисних споруд і мережі каналізації, смт Березнегувате. Виконання робіт розпочато у 2004 році, загальна вартість робіт склала 486,900 тис. грн.. 2007 року природоохоронний захід фінансувався з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, сума освоєних протягом року асигнувань – 59,742 тис. грн.. 2. Будівництво локальних очисних споруд інфекційного відділення Первомайської районної лікарні. Загальна вартість будівництва згідно 165
проектно – кошторисної документації становить – 1063,80 тис. грн.. 2007 обсяг видатків склав 299,730 тис. грн., фінансування відбулось за рахунок коштів передбачених на добудову Ташлицької ГАЕС. 3. Реконструкція очисних споруд каналізації, м. Нова Одеса. Реалізація заходу розпочата у 2005 році. Сума необхідних видатків, згідно проектно-кошторисної документації - 2643,118 тис. грн.. В звітному році за рахунок коштів передбачених на добудову Ташлицької ГАЕС освоєно 442,340 тис. грн. та очисні споруди введено в експлуатацію. Порівнюючи з 2006 роком на фінансування зазначеного природоохоронного напрямку використано 12501,177 тис. грн., що на 16,8% більше ніж 2007 року. Розвиток об’єктів природно-заповідного фонду та збереження наявного ландшафтного розмаїття області. Для виконання природоохоронних заходів за зазначеним напрямком 2007 року освоєно 1000,242 тис. грн., з яких: 647,004 тис. грн. видатки обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 302,510 кошти виділені на виконання заходів щодо розв’язання соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням будівництва Ташлицької ГАЕС та 50,728 тис. грн.. асигнування міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Звітного року виконано: "Заходи щодо збереження флори та фауни РЛП "Гранітно степове Побужжя" – освоєно 154,880 тис. грн. (кошти передбачені на добудову Ташлицької ГАЕС); "Будівництво кордонів, створення наукової лабораторії" – 147,630 тис. грн. (кошти передбачені на добудову Ташлицької ГАЕС); "Розробку проектів створення водоохоронних зон та прибережних смуг" 2007 року розроблено проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на р. Інгул (від автомобільного мосту об'їзної дороги с. Воскресенськ до межі Жовтневого та Баштанського районів Миколаївської області). Довжина водоохоронної зони 70 км. Сума профінансованих та освоєних з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища видатків становила 200,0 тис. грн.; "Утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності регіональних ландшафтних парків області". Загальна сума профінансованих з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища видатків на утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності регіональних ландшафтних парків (далі РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітностепове Побужжя”, “Тилігульський” та "Приінгульський" 2007 року становила 379,004 тис. грн..; "Визначення та позначення на місцевості рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги та інших охоронних списків, на землях державного лісового фонду". 2007 року виконано облік первинних волошок у Жовтневому і Миколаївському районі та облік зозулинця болотного у Березанському районі Миколаївської області. 166
Протягом року виконавцем заходу освоєно 19,00 тис. грн. (100% від запланованих кошторисом видатків); "Інвентаризацію об’єктів природно-заповідного фонду області". Звітного року проведено інвентаризацію територій та об’єктів природнозаповідного фонду на території Новоодеського району Миколаївської області, площа якого становить 1428,5 км2. Виконавцем освоєно 19,0 тис. грн. (заплановані видатки 19,0 тис. грн.) і визначено сучасну природоохоронну цінність об’єктів природно – заповідного фонду та ділянок, які потребують охорони шляхом заповідання. Всі зазначені роботи виконувалися за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища; "Розробку проекту створення регіонального ландшафтного парку „Висунсько-Інгулецький”" 2006 року державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області погоджено клопотання про створення РЛП “Висунсько-Інгулецький” орієнтовною площею 5,0 тис. га. Для розроблення зазначеного вище проекту обласним цільовим фондом ОНПС 2007 року передбачено асигнування у розмірі 30,0 тис. грн. Звітного року всі кошти освоєно та розроблено наукове обґрунтування до клопотання про створення РЛП "Висунсько – Інгулецький", розпочато роботи щодо погодження створення парку з власниками та користувачами земель; Інвентаризація земельних ділянок парків, скверів м. Миколаєва. Всього протягом року про інвентаризовано сім скверів та один парк міста, загальна сума освоєних коштів становить 50,728 тис. грн.. Заходи щодо припинення деградації екосистеми. Звітного року на території Миколаївської області загалом виконано ліквідаційний тампонаж 15 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин, а саме: Миколаївській район 2 свердловини, Жовтневий 4 свердловини, Очаківський 4, Новобузький 5 свердловин,. Вартість робіт склала 150,00 тис. грн. Фінансування здійснювалось за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища. Сума профінансованих минулого року коштів становить 776,922 тис. грн., з них 768,522 тис. грн. – кошти обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. За рахунок зазначених бюджетних призначень проведено: "Експертизу проектно-кошторисної документації та роботи з берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі". Протягом 2005-2006 років виготовлено проектно–кошторисну документацію з берегоукріплення та проведено її експертизу (проект отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи). 2007 року реалізацію природоохоронного заходу продовжено: виконано відсипку пляжної зони та будівництво 2 і 3 буни (хвильорізу). Вартість робіт звітного року склала 568,522 тис. грн. Захід повністю здійснювався за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. 167
"Розробку проектно - кошторисної документації та будівництво споруд щодо захисту від підтоплення по вул.20 років Жовтня в м. Первомайську" – загальна вартість робіт становить 200,00 тис. грн. "Коригування проекту ліквідації підтоплення Широкої Балки, м. Миколаїв" – 8,400 тис. грн. -
Заходи спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти населення. 2007 року з метою сприяння сталого розвитку екологічній освіти та поширенню екологічної інформації проведено 7 природоохоронних заходів загальною вартістю 84,532 тис. грн.. Протягом року проведено: Еколого-освітні заходи закладів управління освіти (міська СЮН, придбання екологічного обладнання для нагородження шкіл-переможців конкурсу зі збирання макулатури) – 9,085 тис грн.; Природоохоронні та еколого-освітні заходи громадських організацій: міська організація товариства охорони природи, Миколаївська обласна молодіжна екологічна організація «МАМА-86» та ін. – 41,554 тис. грн.; Проведення молодіжної екологічної експедиції “Тилігул-2007” – 5,289 тис. грн.; Проведення та участь у семінарах, конференціях екологічного напрямку, підвищення кваліфікації, обмін досвідом з питань вирішення екологічних проблем – 9,771 тис. грн.; Видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – 18,834 тис. грн. Фінансування всіх перелічених вище заходів здійснювалось за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища. Інші природоохоронні заходи. Минулого року за рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного середовища здійснено заходи з озеленення та догляду за зеленими насадженнями згідно плану весняної та осінньої посадки, знесення аварійних дерев загальною вартістю 473,633 тис. грн. та виконано розробку розділу ОВНС до робочого проекту "Капітальний ремонт вул. Скороходова, І етап" вартість робіт становить 18,600 тис. грн.. 13.9. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження в галузі екології є невід’ємною частиною у діяльності Миколаївських технічних й гуманітарних вищих навчальних закладів, об’єктів природно-заповідного фонду, обласного й міського екологонатуралістичних центрів, громадських організацій. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області здійснює організаційну підтримку багатьох наукових заходів, за поданням держуправління відбувається фінансування наукових досліджень. Згідно з наказом Вищої атестаційної комісії України № 184 від 17.04.2006 р. на виконання постанови Президії ВАК України №1-08/4 від 13 168
квітня 2006 р. в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) створено спеціалізовану вчену раду Д 38.060.01 с правом прийняття до розгляду та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – Екологічна безпека. Встановлено термін дії спеціалізованої ради до 13 квітня 2009 р. На кафедрі екології та Науково-дослідному інституті проблем екології та енергозбереження НУК захищено за спеціальністю «21.06.01 екологічна безпека» кандидатську дисертацію Маркіної Л. М."Створення екологічно безпечного технологічного процесу та устаткування для переробки методом багатоконтурного циркуляційного піролізу", науковий керівник академік, д.т.н., професор Рижков С.С.. Маркіна Л.М. рішенням ВАК України затверджена в науковому ступені кандидата технічних наук за спеціальністю екологічна безпека. Дисертація Маркіної Л.М. присвячена розв’язанню актуальної для екологічної безпеки Миколаївської області науково – прикладної задачі створення екологічно безпечного технологічного процесу переробки різних сумішей органічних побутових та промислових відходів в єдиному потоці на основі багатоконтурного процесу з високою глибиною деструкції та відпрацювання раціональних технологічних режимів з отриманням альтернативного палива. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці екологічно безпечного і безвідходного технологічного процесу переробки органічних побутових відходів на основі багатоконтурного циркуляційного піролізу, створені установки для утилізації різних сумішей відходів із одержанням на виході рідкого продукту, піролізного газу та пірокарбону, які можна застосовувати для здійснення самого процесу і як альтернативне паливо, розробці рекомендації з проектування та виготовлення одиничних і модульних установок, які працюють із використанням запропонованого технологічного процесу для сумісної термічної переробки сухих твердих побутових, відсортованих від вологих харчових і неорганічних відходів, та схожих з побутовими промислових органічних відходів. Ефективність установок підтверджена натурними і стендовими випробуваннями, а також промисловою експлуатацією. Технічний рівень установок відповідає кращим світовим зразкам і підтверджений шістьма патентами України на винахід. В НУК на замовлення Міністерства освіти та науки в 2007 році з проблем вирішення екологічної безпеки Миколаївського регіону продовжено виконання наступних робіт: - „Методи і засоби синтезу інтелектуальних систем для оптимізації вантажопотоків та процесів керування морськими транспортними комплексами”, науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Кондратенко Ю.П.. Отримані результати – створено системи моніторингу управління прийняття рішень у конфліктних та не передбачуваних надзвичайних ситуаціях для для оптимізації вантажопотоків та процесів керування морськими транспортними комплексами. - „Теоретичні основи створення та ефективного застосування підводних роботизованих комплексів (ПРК) для дослідження та освоєння АзовоЧорноморського басейну. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., 169
професор Блінцов В.С. Отримано результати – проекти галузевої та державної програм створення ПРК для Українських екологічних відомств та підприємств. -„Розробка теорії низькоімесійного горіння в гібридних паливоспалюючих пристроях суднової та стаціонарної енергетики”. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Романовський Г.Ф. Отримано результат – рекомендації по вдосконаленню екологічних показників сучасних українських газотурбінних двигунів згідно нових екологічних міжнародних вимог. - „Розробка теоретичних основ концепції суднової три генерації” Науковий керівник академік АХ , д.т.н., професор Радченко М.І. Отримано результати – розроблено напрями зменшення забруднення навколишнього середовища за рахунок утилізації вторинних ресурсів. - „Енергозбереження на основі інтенсифікації струминної утилізації та очищення газових викидів енергетичних установок”. Науковий керівник академік АНСУ, д.т.н., професор Рижков С.С. Отримано результати – відпрацьовано напрями зниження забруднення навколишнього середовища та ресурсозбереження на основі розробок методів інтенсифікації масопереносу в процесах очистки та утилізації викидів. -„ Розробка матеріалів плавучості підводної техніки на основі моделювання їх пошкоджуваності в умовах експлуатації”. Науковий керівник к.т.н., професор Бурдун Є.Т. Отримані результати – створення екологічно чистих матеріалів подвійного призначення для забезпечення плавучості та шумопоглинання. -„Експериментальні дослідження характеристик моделей та устаткування для отримання альтернативного палива в системах автономного енергопостачання”. Науковий керівник к.т.н., доцент Ткач М.Р.. Замовник – Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАНУ. Отримані результати –моделі обладнання для переробки полімерної сировини в альтернативне паливо для об’єкту „Укриття”. -„Виготовлення технічних оболонок з тканини з поліуретановим покриттям”. Науковий керівник Міронов О.Г. Отримані результати – бонові загородження для запобігання забруднення нафтопродуктами акваторії Миколаївської області. -«Розробка стенду для досліждень масловіддільника.» НДР 1664/1/2007.НУК, Миколаїв, 2007. Замовник Харбінський дослідний інститут суднових турбін та котлів. КНР. У 2007 році підготовлено та захищені дев’ять магістерських робіт та 20 дипломних робіт зі спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”. Працівники та студенти кафедри екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили з залученням викладачів інших кафедр університету виконували науково-дослідні роботи в галузі екології, в тому числі з екологічної освіти, в рамках офіційного плану науково-дослідних робіт, програми діяльності Інституту сталого розвитку при МДГУ імені Петра Могили, а також з громадськими організаціями. 170
Еколого-натуралістичні центри є місцем проведення дослідницької і наукової діяльності школярів. На базі обласного еколого-натуралістичного центру продовжувала діяльність Мала академія наук, у рамках якої школярі отримають додаткові природничі знання, беруть участь у республіканських та міжнародних олімпіадах з цих дисциплін. З 2 по 10 липня 2007 року Миколаївським обласним еколого – натуралістичним Центром учнівської молоді проведено експедицію до природного заповідника «Єланецький степ». Метою експедиції було отримання навичок дослідження рослинних угруповань на прикладі флори заповідника, вивчення популяції полоза чотирисмугового, дослідження орнітофауни заповідника, метеорологічні спостереження. За результатами експедиції підготовлено науково – дослідницьку роботу «Збереження різноманіття герпетофауни Миколаївщини». У рамках Малої академії наук протягом 2007/2008 навчального року учні працювали над науково – дослідницькими роботами екологічного с прямування за темами: «Дослідження гігієнічних показників джерельних вод селища Кузубівка Доманівського району», «Флотаційна очистка стічних вод ЗАО «Вознесенського шкіряного заводу», «Екостежка, як одна із форм організації практичної діяльності учнів з охорони довкілля», «Зонування Південної території Снігурівського району за економічним станом ліхеноіндикації», «Дослідження природних вод Доманівського району», «Сучасний стан популяції ендеміка пісків Нижнього Побужжя – волошки біло перлинної», «Дослідження води та способи її очищення», «Збереження різноманіття вужоподібної фауни Миколаївської області». Полігоном для наукових досліджень на Миколаївщині у минулому році були об’єкти природно-заповідного фонду, які мають дирекції. У кожному з них ведеться літопис природи, проводяться відео- і фотозйомки цікавих природних об’єктів і явищ. Їх працівники, крім власної наукової діяльності, надають організаційну і технічну допомогу при проведенні наукових досліджень вченими наукових закладів з різних регіонів України. Основні напрями наукової роботи у РЛП «Кінбурнська коса» були інвентаризація та моніторинг стану біорізноманіття, а саме: інвентаризація та моніторинг птахів та ссавців, інвентаризація флори вищих судинних рослин, дослідження екології хребетних тварин, моніторинг видів фауни і флори занесених до Червоної книги України та Європейського і Світового Червоних списків. Протягом 2007 року опубліковано та подано до друку 17 наукових робіт. Протягом 2007 року розроблено менеджмент-план для водно-болотного угіддя (ВБУ) міжнародного значення “Тилігульський лиман”, який буде доопрацьовано, розглянуто та затверджено на засіданнях науково-технічних рад парків та колегій Держуправлінь охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській та Одеській областях. Спільно з кафедрою всесвітньої історії Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського та Регіональною чорноморською мережею громадських організацій впроваджувався проект “Дослідження археологічних пам’яток та збереження культурної спадщини лівобережжя Тилігульського лиману” в 171
рамках якого було проведено археологічну експедицію та зібрано цікаві факти про історичне минуле краю. Продовжено інвентаризацію та доповнено конспекти флори і фауни заповідного об’єкту. Проведено обліки чисельності птахів та гніздового орнітокомплексу Тилігульського лиману в рамках програми Регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ), спільні дослідження орнітофауни РЛП “Кінбурнська коса” та природного зповідника “Єланецький степ”. Підготовлено до друку і видано такі наукові праці: 1. Костюшин В., Таращук С., Деркач О. та інші. Південно-Бузький меридіональний екологічний коридор: стислий огляд біорізноманіття та найцінніші території. Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл – Київ, 2007. – 92 с. 2. Беляков І, Деркач О., Коломієць Г. та інші. Каталог видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарських заходів. – Київ, 2007. – 112 с. 3. Деркач О.М. Регіональний ландшафтний парк “Тилігульський”: Науково-популярний нарис. – Миколаїв, 2007. – 16 с. 4. Редінов К.О., Петрович З.О. Нові знахідки канюка степового в Миколаївській області. Бранта, 2007. 5. Чернова І.Б., Казакова О.О. (Ред. Деркач О.М., Михайловська Т.О.). Сучасні проблеми збереження і відновлення Чорного моря: Рекомендаційний покажчик літератури. – Миколаїв, 2007. – 76 с. У 2007 році РЛП „Гранітно-степове Побужжя” продовжено інвентаризацію рідкісних видів рослин за „Методикою з проведення інвентаризації видів рослин, занесених до Червоної книги України”, затвердженою Міністерством охорони навколишнього природного середовища України наказом №531 від 29.12.2005р. Проведені польові дослідження по виявленню локалітетів, з’ясуванню сучасного стану екотопів та оцінці основних параметрів популяцій астрагалу шерстисто квіткового та сну чорніючого. Згідно договору № 01НТР/06 від 10.04.06 року було проведено повторне обстеження земельної ділянки, яка відводиться під дослідно-промислову розробку Мар’ївського родовища гранітів на землях запасу Богданівської сільської ради Доманівського району щодо виявлення видів рослин, які особливо охороняються. Згідно договору №1с від 16.07.07р. виконані роботи по розробці проекту створення регіонального ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький». До форм державного кадастру територій та об’єктів природнозаповідного фонду України внесені первинні дані на основі зібраних матеріалів, результатів обстеження та інвентаризації природних комплексів. Зібрано матеріали та підготований до друку черговий том Літопису природи. Виконаний черговий етап по створенню бази даних флори та фауни. Сформовані базові списки судинних рослин, птахів, ссавців, комах. Зібрано фотоматеріали по типовим та рідкісним видам рослин і тварин. 172
Протягом року продовжувалась інвентаризація рослин. У поточному році гербарій поповнено 50 гербарними листами, протягом року проводилося визначення рослин. Проведено геоботанічні дослідження. Протягом вегетаційного періоду були описані рослинні угруповання у різних частинах території парку за участю рідкісних та типових видів рослин. Проведено сезонні обліки птахів. Теріологічні дослідження проведені співробітниками парку в межах території мисливського господарства. Здійснено обліки тварин. Розпочато опис генетико-морфологічної, парагенетичної, біоцентричносітьової та басейнової ландшафтно-територіальних структур парку. Виділено та закартовано ландшафтні комплекси 6 ключових ділянок. Розпочато роботу по підготовці картографічного матеріалу для проведення моніторингових досліджень на території парку. Розроблено методику для проведення оцінки туристичної привабливості ділянок парку. Регіональною чорноморською мережею громадських організацій за участю представників громадських організацій Миколаївщини організовано та проведено регіональні науково-практичні семінари “Збереження біотичного різноманіття та лісове господарство: шляхи гармонізації” (березень 2007 р., Миколаїв, МДУ ім. В.О. Сухомлинського) та “Попередження деградації біорізноманіття Кінбурнської коси” (жовтень 2007 р., Миколаїв, Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва); видано дві колективні монографії (Костюшин В., Таращук С., Деркач О. та інші. Південно-Бузький меридіональний екологічний коридор: стислий огляд біорізноманіття та найцінніші території. Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл – Київ, 2007. – 92 с., Беляков І, Деркач О., Коломієць Г. та інші. Каталог видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарських заходів. – Київ: Веселий дельфін, 2007. – 112 с.), науково-популярні нариси –Регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”. – Миколаїв: Вид-во Шамрай, 2007. – 12 с. та Регіональний ландшафтний парк “Тилігульський”. – Миколаїв: Вид-во Шамрай, 2007. – 12 с., кольоровий плакат “Збережемо рослинне різноманіття степу”; проведено громадську екологічну експертизу ситуації, що слалася внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища вище НПР – 8 м. На замовлення Головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації спільно з дирекцією регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” розпочато роботу по створенню РЛП “Вісунсько-Інгулецький” (Березнегуватський р-н Миколаївської області), визначенню на місцевості популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України та інших охоронних списків. 13.10. Участь громадськості у процесі прийняття рішень З метою розширення доступу громадськості до екологічної інформації та участі громадськості в прийнятті екологічно важливих рішень у 2001 році створено Громадську раду при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, до складу якої увійшли 16 173
громадських екологічних організацій Миколаївщини, що активно співпрацюють з держу правлінням (таблиця 13.8.). Протягом останніх двох років набули постійного характеру засідання громадської ради, в яких беруть участь начальник Держуправління та його заступник, головний спеціаліст по зв’язках з громадськістю, який є секретарем громадської ради. Протягом 2007 року відбулося 10 засідань громадської ради, з них – 2 виїзних засідання в перебігу яких розглядалися питання зміни меж об’єктів природно – заповідного фонду Миколаївщини, добудови Південноукраїнського енергетичного комплексу, виконання заходів обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 – 2010рр., проблеми збереження дикорослих видів рослин, що перебувають під охороною держави, стан зелених насаджень м. Миколаєва, проблеми функціонування Орхуського інформаційного центру в Миколаївській області, проведення Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього», заходи до Міжнародного дня Чорного моря, результати розгляду судових справ щодо законності виключення земельних ділянок та інші питання. Держуправлінням залучаються експерти від наукової громадськості для визначення шкоди, завданій природі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, також залучаються до складу робочих груп, які здійснюють виїзди на потенційно проблемні ділянки, наприклад такі, що розташовані на межі або на території заповідних об’єктів, балкових, можливо, цілинних схилах та ін. З ініціативи громадських екологічних організацій проводилися виступи на телебаченні та радіо, виїзні засідання. Представники громадських екологічних організацій брали участь у судових засіданнях сумісно з фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області в якості третьої сторони. На даний час громадськості наділяється більш висока ступінь можливості впливати і діяти на процес прийняття рішень в області екології при будівництві народногосподарських об’єктів. В результаті залучення громадськості до процесів обговорення, рішення, що приймаються, будуть ефективнішими, більш обґрунтованими і збалансованими з огляду на охорону навколишнього природного середовища і таким чином, більш прийнятними для населення. Залучення зацікавленої громадськості сприяє прийняттю більш обґрунтованих рішень завдяки врахуванню різних думок, цінностей, ідей, при цьому, сприяє отриманню прямих відомостей про екологічну ситуацію безпосередньо від осіб, що проживають в регіоні.Завдяки цьому підвищується як рівень поінформованості громадськості про екологічні проблеми, так і рівень розуміння громадськістю суті проектів та всіх аспектів, пов’язаних з прийняттям рішень у даних питаннях. Врахування громадської думки, в свою чергу, створює загальне обґрунтоване погодження з приводу рішення, що приймається.З метою забезпечення об’єктивного визначення ступеню екологічного ризику і небезпеки здійснювальної діяльності об’єктів підвищеної екологічної небезпеки та підвищеної громадської уваги на соціальне середовище, а також врахування громадських інтересів при проведенні державної екологічної експертизи проектної документації 174
проводиться вивчення громадської думки. Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України «Про планування та забудову території», рекомендацій Мінприроди України щодо еколого-експертного розгляду органами Мінприроди документації стосовно «об’єктів підвищеної громадської уваги». Перед початком розробки проектної документації проводиться інформування населення щодо запланованої діяльності, забезпечується оприлюднення в засобах масової інформації Заяви про наміри з визначенням переліку можливих впливів від запланованої діяльності, а також визначається місце та порядок проведення громадських слухань. Під час проведення громадського обговорення безпосередньо громадськості надається можливість вільно висловлювати свої думки, зауваження, пропозиції та рекомендації щодо винесених на розгляд питань.Громадські слухання проводяться згідно з вимогами наказу Мінприроди від 18.12.03р. №168 «Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля», зареєстрованого в Мін’юсті України від 04.02.2004 №155/8754. На підставі висновків розділу оцінки впливу на навколишнє середовище публікується Заява про екологічні наслідки від запроектованої діяльності. За 2007 рік держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області було проведено 383 державні екологічні експертизи проектної документації. Таким чином, в засобах масової інформації була оприлюднена відповідна кількість Заяв про наміри та Заяв про екологічні наслідки щодо запланованої діяльності. Громадські слухання проводились по 210 об’єктам. Держуправлінням забезпечується виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 «Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підпр’ємців, які отримали такі дозволи», а саме для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб’єкт господарювання готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства та розміщує її в періодичних друкованих виданнях. При необхідності місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб’єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це територіальний орган Мінприроди. Протягом 2007 року в переодичних виданнях області було надруковано 171 заяву про намір отримати дозвіл на викиди. Зауважень громадян та громадських організацій до держадміністрацій не надходило.
175
Таблиця 13.8. Перелік громадських організацій Миколаївщини природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області Назва організації
1.
2.
3.
4. 5.
Представник, посада
Громадські організації Регіональна Чорноморська мережа Деркач Олег Михайлович, голова громадських організацій. громадської ради при держуправлінні Миколаївський клуб сприяння сталому Галкіна Антоніна Олексіївна, голова розвитку та побудові громадянського суспільства МК “Спільні дії”. Миколаївська обласна організація Спілки Старощук Борис Олексійович дизайнерів України, секція “екодизайн”. Миколаївська обласна молодіжна Берест Катерина Василівна екологічна організація “Мама-86”. Екологічна студентська асоціація Рижков Сергій Сергійович, голова Миколаївської області (ЕСАМО).
6.
Миколаївська міська молодіжна громадська Дубина Марина Олександрівна організація “Волонтери”.
7.
Миколаївська міська дитяча громадська Чистякова Тетяна Феліксівна організація “Скаути Миколаєва”. 176
Контактна адреса т. 8(0512) 35-80-37,т.д. 41-53-06 8(097)3404700 e-mail: nr@bseanetwork.mk.ua т.8(0512) 46-60-51, пр. Леніна 139, кв. 40, e-mail: agal@mksat.net т.д. 8(0512)46-00-42, 41-34-36, e-mail: danlogo@mksat.net т. моб. 8(050)4977089, e-mail: berest@mksat.net 54025, м. Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 9 тел. 8(0512) 39-73-99 т. д. 8(0512) 21-34-36, 80503945905, e-mail: serna@mksat.net т. 8(0512) 36-80-32, моб. 8(050)4931408, e-mail: felixovna@mksat.net
8.
9. 10. 11. 12.
13. 14.
15.
16. 17.
Миколаївська обласна дитяча громадська Семенков Анатолій Володимирович, 54018, м. Миколаїв, організація "Миколаївська спілка скаутів". голова пров. Південний, 30. т.д. 8(0512) 44-35-90, моб. 8(050)3940989, e-mail: geckon@mksat.net Молодіжна громадська організація Малицький Олександр Георгійович т. 8(0512) 44-66-37, “Зелений Рух”. 8(093)5549446 Миколаївське обласне товариство “Знання”. Добровольський Валерій т. 8(0512) 46-40-14, т.д. 50-86-12 Володимирович Миколаївська обласна організація Любарцев Сергій Васильович, м.Миколаїв,вул.В.Морська,15/2 Українського товариства охорони природи. голова т. 8(0512) 36-01-08 Миколаївська обласна організація Спілки Парафіло Марина Миколаївна т. 8(0512) 46-02-41, сприяння розвитку сільського зеленого e-mail: pamani@list.ru туризму в Україні. Миколаївська філія Національного Патрушева Лариса Іванівна т.д. 8(0512) 42-57-97 екологічного центру України. Миколаївський міський фонд ЛАСКА Людмила Руденко - Кардаш т. 8(0512)40-12-31,55-03-60 „Сприяння Економічним і Соціальним 8(093)1045374 Реформам”. e-mail: lucy@laska.mk.ua Миколаївський міський благодійний фонд Чернова Ірина Борисівна т. 8(0512) 34-60-44, МЕТА “Від колективного бачення - до e-mail: bf2@mksat.net колективних дій”. Миколаївський обласний фонд “Індиго”. Криницька Ольга Олександррівна т.35-27-71, 8(093)90554545 Миколаївська міська молодіжна громадська Бондаренко Євгенія Сергіївна 54055, м.Миколаїв, організація “Молода гвардія”. вул.Садова, 16, кв.27 8(068)1157828 e-mail: younguard@front.ru www.younguard.at.ua 177
13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Основними напрямками організації співпраці Держуправління з громадськими організаціями та громадськістю Миколаївської області є забезпечення: - дієвої взаємодії Держуправління та Громадської ради при Держуправлінні, до якої входять представники більшості громадських екологічних організацій області; - доступу громадськості до інформації про стан довкілля; - можливості громадянам брати участь у реалізації екологічної політики області. 27 березня 2007 року відбулося виїзне засідання громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на Ташлицьку ГАЕС. Участь у засіданні приймали представники 14 громадських екологічних організацій Миколаївщини, держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, науковці та представники регіональних ЗМІ. В перебігу цього заходу був проведений “круглий стіл” з метою ознайомлення з ситуацією, яка склалася навколо будівництва Ташлицької ГАЕС та відвідуванням основних об’єктів Південноукраїнського енергокомплексу. Члени громадської ради відвідали оглядовий майданчик Ташлицької ГАЕС, машинний зал. За результатами «круглого столу» було вирішено у 2008 році із залученням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування провести громадські слухання щодо результатів незалежної громадської екологічної експертизи щодо наслідків добудови та введення в дію Ташлицької ГАЕС та подальших прогнозів добудови Ташлицької ГАЕС. Також було підготовлено відеофільм « Крок у безодню» на DVD – диску. За фінансової та організаційної підтримки департаменту ЖКГ Регіональною чорноморською мережею громадських організацій спільно з Миколаївським державним університетом ім. В.О.Сухомлинського та регіональними ландшафтними парками проведено науково-дослідницький захід - молодіжну екологічну експедицію "Причорноморський степ - 2007". Мета заходу - привернути увагу молоді до проблеми збереження цілинних степів Українського Причорномор'я, сприяти розширенню природного заповідника "Єланецький степ". Учасниками експедиції стали учні м. Миколаєва - переможці міських та обласних олімпіад з біології, конкурсів МАН, члени гуртків міської станції юних натуралістів і студенти. Під керівництвом і за участю викладачів кафедри екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили працював студентський екологічний клуб, що здійснив низку заходів, а саме: екологічна гра «Спасіння міста», брейн-ринг «Вода та життя на Землі», інтелектуально – розважальні заходи до Міжнародного дня птахів: «Станьмо друзями птахам», «Доля птахів в наших руках», зйомка та презентація фільму «Затерянный рай» про природу Аляудського півострова, низка заходів в Миколаївському 178
зоопарку для дітей міста (конкурс малюнків на асфальті, конкурси, ігри з дітьми тощо), випуск стінних газет, плакатів: «Збережемо птахів», «Червонокнижні птахи України», «Птахи Миколаївщини», «Річка – південний Буг», «Чарівний південь». А також брали участь у: - громадській експертизі проекту добудови Ташлицької ГАЕС; - проектах, пов’язаних зі збереженням біорізноманіття, розширенням ПЗФ, формуванням екомережі; - проектах «Створення парк разом» (по створенню Національного природного парку «Гранітно-степове Побужжя» – «Геологічні пам’ятки Побужжя»). В рамках діяльності Інституту сталого розвитку при МДГУ імені Петра Могили було виконано наступне: - проведення секції «Екологічний вимір впливу України на геополітичний простір» Міжнародної науково-практичної конференції «Ольвійський форум 2008» – 9 доповідей і публікацій; - в співпраці з Науково-методичним центром шкільної освіти м. Миколаєва здійснювалося керівництво майстер-класом з хімії та біології учителів шкіл області. Також була взята участь у підготовці учнів шкіл міста до олімпіади з хімії (доценти Соловйова Ж.Ф. і Лебідь С.Г.); - в співпраці з зоопарком м. Миколаєва проводилися масові заходи просвітницького характеру з відвідувачами зоопарку; - в економічному ліцеї № 2 м. Миколаєва студенти прийняли участь і виступили з доповіддю у Всеукраїнській конференції молоді «Молодь про майбутнє – питання екології та економіки»; - проведена ІІ Міжрегіональна краєзнавча конференція учнівської молоді „Мій рідний край, моя земля очима сучасників” (організатори заходу: Управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївський обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, кафедра екології та природокористування МДГУ імені Петра Могили); - взята участь у ІІ Регіональному науково-практичному семінарі „Болонський процес очима студентів”, 29 травня 2008 року, м. Херсон, Херсонський державний університет (зроблено 2 доповіді, надруковано 2 статті); - в рамках співпраці з обласним Правлінням товариства «Знання» читалися лекції по проблемам Чорнобиля, кліматичним світовим змінам, актуальним проблемам стану довкілля Миколаївщини тощо (клуб МВС, клуб «Машпроект-Зоря», Миколаївський морський торгівельний порт та в інших аудиторіях області) – більше 20 виступів. В Національному університеті кораблебудування ім.. адм. Макарова працює Екологічна студентська асоціація Миколаївської області (ЕСАМО). Вона об’єднує студентів, аспірантів, докторантів, викладачів, науковців, пов’язаних з для вирішення екологічних проблем регіону, сприяння формуванню екологічних програм, створення і вдосконалення науко ємних 179
екологічних компютерізованих технологій, екологічно чистих суден майбутнього, охорони навколишнього середовища та інш. До складу ЕСАМО входять більше 300 членів, основу яких складають студенти та випускники спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» кафедри екології Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Члени ЕСАМО на протязі 2007 року приймали активну участь в вирішенні актуальних екологічних питань регіону, пов’язаних з розробкою методів переробки побутових відходів та їх складування, вивчення забруднення повітря автотранспортними засобами, очисткою повітря від шкідливих забруднень, впровадження системи екологічного менеджменту та аудиту, екологічною просвітою населення, а також функціонування регіональних ландшафтних парків – «Гранітно степове Побужжя», «Кінбурнська коса», озелененням Миколаєва, проведенні екологічних експертиз. Діяльність Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії” здійснювалася за декількома основними напрямками: проведення наукової, екологоосвітньої та просвітницької роботи, лобіювання прийняття екологічнозначимих рішень, діяльність у рамках загальнонаціональних та міжнародних мереж, участь в аналітичній роботі з проблем пов’язаних зі станом довкілля та дотриманням в Україні екологічних прав, судовим захистом порушених екологічних прав та інформуванням широких верств щодо екологічних проблем, участь і акціях прямої дії. У 2007 році з метою наукового обґрунтування необхідності заповідання балки Капустяна поблизу с. Тернівка Миколаївській області Миколаївським клубом сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства “Спільні дії” продовжувалося дослідження рослинного та тваринного світу степових ділянок балки Капустяна поблизу с. Тернівка Миколаївській області. У минулому році на цій території виявлено нові локалитети регіонально рідкісних, ендемічних видів, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, зокрема брандушки різнокольорової, шафрану сітчастого, сону чорнiючого, рястки Буше, тюльпану бузького, цимбохазми дніпровської, голонасіннику одеського, карагани скіфської, астрагалу Генинга, дроку скіфського, ковили Лессінга, ковили української та ковили шорсткої, півнику солелюбного, полозу жовтобрюха та полоза чотирисмугого, дибки степової. 13.11.2. Громадські рухи Інформування громадськості з питань стану довкілля, державної політики у галузі охорони природи було у 2007 році важливим напрямком роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Інформування населення здійснювалося через друковані та електронні місцеві й загальнонаціональні засоби масової інформації. 180
З метою забезпечення інформування та освіти громадян з питань взаємовпливів суспільства і довкілля, утвердження принципів сталого розвитку в суспільній свідомості протягом 2007 року керівництвом та фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області здійснено 24 виступи на регіональному телебаченні та 12 виступів на обласному радіо, що у порівнянні з 2006 роком більше відповідно на 4,3% і 20% . За звітній період підготовлено та надруковано 44 статі в пресі, що на 10% більше ніж у 2006 році, проведено 3 прес – конференції (показник залишився на рівні 2006 року). Станом на 01.01.08р. фахівцями держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області проведено 69 просвітницьких заходів, що у порівнянні з 2006 роком в 2 рази більше, а саме: проведено 10 засідань громадської ради при держуправлінні, з них - 2 виїзних засідання. Взято участь у 19 круглих столах, 5 конференціях, 12 семінарах, 1 виставці – ярмарку, 14 природоохоронних заходах та акціях із залученням громадськості. З метою забезпечення інформування та освіти громадськості з питань висвітлення роботи Держуправління у засобах масової інформації фахівцями держуправління здійснюється постійне інформування громадськості безпосередньо через мережу Інтернет при наповненні веб – сайту Мінприроди України, Миколаївської облдержадміністрації, веб –сайту держуправління. У ІІ півріччі 2007 року держуправлінням оновлено та запущено у роботу веб – сайт держуправління, який складається з 15 розділів присвячених роботі держуправління, екологічним новинам, змінам в екологічно – нормативній базі. На веб – порталі Мінприроди України, веб – сайті Миколаївської ОДА та веб- сайті держуправління розміщено 82 інформаційних повідомлення про роботу держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області З метою активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища в закладах освіти проводяться тижні екологічної освіти, День довкілля, День Землі, День води, в рамках яких проходять заходи, спрямовані на збереження та охорону довкілля, тематичні екскурсії "Вивчення природного довкілля рідного краю", "Дивний світ навколо нас"; класні години на тему: "Природа і я", "Як зберегти довкілля", "Природа - джерело здоров'я, краси і багатства"; конкурси: озеленення класів "Галерея квітів", території закладу "Квітни, мій рідний край!", домашніх рослин, на кращий екологічний плакат, малюнок, фотографію "Світ навколо тебе", "Природа і фантазія", "Природа одвічне джерело краси"; семінари та конференції "Формування екологічної культури школярів", "Природа, людина, суспільство", "Екологія та охорона навколишнього середовища",тощо. В навчально-виховних закладах функціонують близько 400 екологонатуралістичних гуртків, в яких зайнято понад 6 тис. учнів. Робота гуртків спрямована на формування екологічної культури особистості, 181
набуття юнацтвом навичок і досвіду розв'язання екологічних проблем, виховання в учнів любові до рідної землі, на збереження та охорону навколишнього середовища. Обласним еколого-натуралістичним Центром учнівської молоді проводиться систематична робота по екологічній освіті школярів. Для керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю, вчителів біології протягом 2007 року проведено 8 районних семінарів та 1 обласний, на яких розглянуто сучасні методи та методики еколого-натуралістичної освіти та виховання. 1 лютого 2007 року в рамках проекту “Карта екологічних проблем”, який проводить екологічний загін Центру соціальних програм компанії РУСАЛ було проведено природоохоронний просвітницький захід “Збереження волошки первинноперлинної на території селища Галицинове”. В цьому заході приймали участь фахівці держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, голова громадської ради при держуправлінні, голова Галицинівської сільради та екозагін компанії РУСАЛ. Учасниками обговорювалися питання вжиття дій місцевих органів влади щодо збереження об’єкту природно – заповідного фонду – ботанічної пам’ятки природи “Старогалицинівська”, яка є єдиним комплексним місцезростанням ендемічного і реліктового виду, занесеного у Червону книгу України – волошки первинноперлинної. Також фахівцем держуправління було ознайомлено учасників цього заходу з історією створення ботанічної пам’ятки природи, де зараз проводиться робота щодо впорядкування території. 15 березня 2007 року в приміщенні Міського Палацу творчості учнів відбулося засідання “круглого столу” представників дитячих екологічних організацій Миколаївщини в рамках проекту “Екологічна освіта” компанії РУСАЛ. В цьому заході приймали участь представники держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, екозагін компанії РУСАЛ, дитячі екологічні організації Миколаївщини. Метою заходу була координація діяльності юних екологів Миколаївщини, залучення до екологічної діяльності школярів області. 15 березня 2007 р. в приміщенні Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського відбувся міжрегіональний семінар «Збереження біоти та лісове господарство: шляхи гармонізації». Організаторами семінару виступили громадська організація “Веселий Дельфін”, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Національний екологічний центр України, Миколаївський державний університет ім. Сухомлинського. На семінарі обговорювалися шляхи гармонізації діяльності зі збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин та ведення лісового господарства, а також відбулася презентація та розповсюдження Каталогу видів флори і фауни, що знаходяться під особливою охороною в Україні. 182
На виконання Указу Президента України від 01.04.2005 р. № 571/2005 про Всеукраїнську акцію “Зелений паросток майбутнього” та розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 20.04.05р. №100 – р на території Миколаївської області з 9 квітня по 9 травня 2007 року проходила Всеукраїнська акція «Зелений паросток майбутнього». За період проведення Акції в області створено 263,8 га нових лісових насаджень, 21 новий парк площею 18,9 га, ліквідовано 409 стихійних місць накопичення сміття, 279 упорядковано. Від сміття очищено 151,9 км берегової зони, проведено розчистку 118 водних джерел області. В м. Миколаєві посаджено лісові культури на площі 2,7 га, на території міста висаджено 1244 дерева та 5256 кущів. Ліквідовано 61стихійне сміттезвалище. Всього взяло участь у заходах по благоустрою території 81350 чоловік, в обласному центрі – 11131 чоловік. Всі зелені насадження знаходяться під наглядом та перебувають у задовільному стані. В рамках Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” в області 21 квітня 2007 року відзначено День довкілля та 22 квітня 2007 року Міжнародний день Землі. З метою поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрою населених пунктів області проведено низку природоохоронних заходів, спрямованих на екологічне оздоровлення територій, здійснення екологічного виховання тощо. В бібліотеках та загальноосвітніх закладах області було оформлено книжкові виставки та перегляди літератури, проведено літературні огляди, “круглі столи”, конкурси та фестивалі, фотовиставки дитячих робіт, тематичні заняття, години спілкування. В рамках Акції проведено конкурс плакатів «Червонокнижним видам рослин Миколаївщини – юннатівська турбота», виступи фольклорно – екологічних агітбригад з програмою «Ми люди, поки є природа». Південною філією інституту екології НЕЦ України спільно з Миколаївською обласною федерацією вітрильного спорту, Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова за участю Миколаївського обласного яхт-клубу, регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса" і Чорноморського біосферного заповідника проведено Чотирнадцяту екологічну регату імені Сергія Шаповалова “Кубок Кінбурнської коси”, яка мала статус Всеукраїнських змагань.У травні 2007 року, оргкомітет регати організував прес-тур “Збережемо Кінбурн разом”, в якому взяли участь близько 30 представників екологічної громадськості Миколаївщини та засобів масової інформації. Учасники заходу відвідали найбільш вразливі ділянки Кінбурнської коси, ознайомились з недавно затвердженим варіантом зонування парку на місцевості, зустрілись та поспілкувались з місцевими жителями. Результатом природоохоронної акції стало широке висвітлення проблеми в ЗМІ та обговорення можливості перегляду Миколаївською обласною радою низки положень, що стосуються зміни меж заповідного об’єкту. 183
З нагоди 70-річчя Миколаївської області 5 червня 2007 року в рамках святкування Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища в дитячому містечку «Казка» в - перше було проведено природоохоронну акцію «Ярмарка екологічних організацій». Організаторами цього заходу виступили Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Центр соціальних програм UC RUSAL, Центр екологічної інформації та культури міста Миколаєва. В перебігу цього заходу відбулася презентація «Реєстру екологічних організацій Миколаївщини», в якому представлені відомості про державні органи, суб’єкти господарської діяльності та громадських організацій, які мають відношення до природоохоронної діяльності. 1 вересня 2007 року у День знань відбувалось нагородження переможниці Міжнародного конкурсу дитячого малюнку "Країн багато – планета єдина" на приз ім. Барбари Петченік. Конкурс організовано Державною службою геодезії, картографії та кадастру - урядовим органом у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, спільно з Міністерством освіти і науки України, Українською картографічною асоціацією та за підтримки Міністерства культури та туризму. У конкурсі брали участь малюнки дітей з 36 країн, переможцем у категорії 13 – 15 років став малюнок Світлани Москаленко (м. Баштанка) "Веселий танок". Переможниці було вручено диплом та грошовий приз. Регіональною чорноморською мережею громадських організацій за фінансової підтримки департаменту ЖКГ виконкому Миколаївської міської ради і сприянні Міського центру екологічної інформації та культури, за участю Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського, Миколаївського відділення НОК України, Миколаївського обласного благодійного фонду «Індиго», вихованців кінноспортивної школи, а також видатних спортсменів нашої держави, шкіл Центрального та Заводського районів міста організовані та проведені природоохоронні заходи «Чисте узбережжя», присвячені Міжнародному дню Чорного моря -2007: - проведена громадська акція з прибирання прибережної смуги в мікрорайонах "Намив" і "Леванівський", а також на території Варварівського міського пляжу (прибране сміття на пляжах та вивезене на міське звалище; скошено бур'яни та посаджено дерева у прибережній захисній смузі); - виготовлено та встановлено на березі Бузького лиману три інформаційні щити про заборону складування сміття у водоохоронній зоні; - проведено на базі Міського центру екологічної інформації та культури тематичні уроки для учнів старших класів спеціалізованих та загальноосвітніх шкіл, які включали бесіди з фахівцямиекологами, перегляд відеофільмів про Чорне море, ознайомлення з тематичною літературою, веб-огляд, еколого-краєзнавчий конкурс; 184
видано рекомендаційний покажчик літератури "Сучасні проблеми охорони та відтворення довкілля Чорного моря", який вміщує близько 700 джерел, що висвітлюють сучасний стан Чорного моря і знаходяться у фондах Миколаївських бібліотек. Співробітники РЛП "Тилігульський" взяли участь у роботі та виступили з доповідями на Всеукраїнській конференції “Моніторинг біорізноманіття в Україні: сучасний стан і перспективи” (липень, Київ), національних тренінгах “Судова практика на захист заповідних територій узбережжя Чорного моря” (жовтень, с. Покровка Очаківського р-ну Миколаївської області) та з комунікаційних стратегій для молодих журналістів і лідерів НДО (жовтень, Одеса-Южне), черговому з’їзді АзовоЧорноморського орнітологічного союзу (вересень, Одеса), наукових конференціях “Вивчення та охорона птахів басейну Північного Дінця” (жовтень, Харків) та “Дослідження орнітофауни в контексті збереження біорізноманіття” (жовтень, Ужгород), регіональних науково-практичних семінарах “Збереження біотичного різноманіття та лісове господарство: шляхи гармонізації” (березень, Миколаїв). з проблем пташиного грипу (березень, Одеса), “Попередження деградації біорізноманіття Кінбурнської коси” (жовтень, Миколаїв). Видано кольорові плакати “Збережемо рослинне різноманіття степу” та “Природа Тилігульського лиману”. Проведено близько 20 еколого-освітніх заходів та низку автобусних екскурсій на пересип Тилігульського лиману з учнями Березанської, Коблевської, Червоноукраїнської, Тащинської та Прогресівської ЗОШ, в яких взяли участь понад 500 школярів. Надано допомогу в організації польових практики студентів Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили та МДУ ім. В.О. Сухомлинського (липень). 28 листопада 2007 року в приміщенні малого залу облдержадміністрації відбулося засідання «круглого столу», присвяченого екологічним проблемам Миколаївської області та шляхам їх вирішення. Цей захід проводився в рамках Всеукраїнської акції «Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь», яка була оголошена Президентом України на початку листопада та спрямована на поліпшення стану довкілля та залучення широких верств населення до вирішення екологічних питань. За підтримки Миколаївської облдержадміністрації організаторами цього заходу виступили Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області спільно з Громадською радою при держуправлінні. Участь в обговоренні взяли представники, Миколаївської обласної ради, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, Миколаївського міськвиконкому, науковці, представники громадських екологічних організацій Миколаївщини. В перебігу обговорення було надано пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в області, визначено пріоритетні напрямки в подоланні екологічних проблем, тощо. -
185
13.11. Виконання державних екологічних програм. З метою сприяння реалізації пріоритетних напрямків державної екологічної політики і забезпечення концентрації фінансових, матеріальнотехнічних та інших ресурсів для розв'язання найважливіших екологічних проблем на території Миколаївської області постійно впроваджуються заходи передбачені 3 державними програмами: 1.“Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України”; Протягом 2002-2003 рр. на замовлення державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області на виконання заходів Обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки проводилися роботи за темою “Формування національної екологічної мережі Миколаївської області, розробка відповідної програми”. Виконавець – Південна філія інституту екології Національного екологічного центру України. Дослідження проводилися за такими напрямками: 1. Визначення сучасного стану територій та об’єктів Миколаївської області, що підлягають особливій охороні. 2. Обґрунтування принципів та критеріїв виділення територій – складових екологічної мережі. 3. Основні природні ядра та коридори. 4. Механізми розбудови екологічної мережі області. 5. План заходів щодо розбудови екологічної мережі Миколаївської області на період до 2015 р. В рамках договору визначено основні структурні елементи екомережі області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори), відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник “Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та ін., до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природнозаповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер екомережі. По території області проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні Бузький, Дніпровський коридори. По притокам різних порядків великих річок (Південний Буг, Дніпро) проходять коридори місцевого значення. Виконано інформаційне наповнення геоінформаційної системи ГІС „Екомережа” в програмі MapInfo на основі електронної топографічної карти області 1:200000. Окремим шаром нанесено структурні елементи екомережі, як полігони або точкові об’єкти. На цей час, проект Миколаївської обласної програми розвитку екомережі на 2007-2015 рр., знаходиться у стадії узгодження. 186
У червні 2007 р. проект обласної програми розміщено на сайті Держуправління для організації її громадського обговорення. Його розглянуто на науково-практичній конференції «Могилянські читання-2007». 6 вересня 2007 р. на засіданні громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області обговорено питання щодо перспективи розвитку природно–заповідного фонду та екомережі. На період до затвердження обласної програми розвитку екомережі заходи з формування екомережі інтегровані в обласну Програму охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр. Протягом звітного року проведено інвентаризацію об’єктів природнозаповідного фонду області в межах одного адміністративного району. Визначено сучасну природоохоронну цінність об’єктів природно– заповідного фонду та ділянок, які потребують охорони шляхом заповідання та виконують роль елементів екомережі. Визначено та позначено на місцевості місця зростання рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної Книги України, інших списків охорони, на землях державного лісового фонду, зокрема ДП «Миколаївське лісове господарство». Розпочато розробку проекту створення регіонального ландшафтного парку «Вісунсько-Інгулецький», що відіграватиме роль природного ядра екомережі. За рахунок коштів, передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС, реалізовано заходи щодо збереження флори та фауни регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Гранітно-степове Побужжя», створено наукову лабораторію. Видано розпорядження голови облдержадміністрації від 07.05.07 № 115-р «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 14 грудня 2005 р. № 343-р «Про погодження проекту створення національного природного парку «Гранітно-степове Побужжя». Створення НПП передбачено Загальнодержавною програмовою формування національної екологічної мережі України на 200-2015 рр. Проводилися роботи щодо підготовки матеріалів до підписання проекту указу Президента України «Про створення національного природного парку «Гранітно-степове Побужжя», роботи зі створення РЛП «Вісунсько-Інгулецький». 2.“Національною програмою оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення якості питної води”; В рамках виконання Програми у Миколаївській області здійснюється "Реконструкція та розширення господарчої каналізації, м. Снігурівка". Загальна вартість об’єкту, відповідно до проектно-кошторисної документації складає 10194,60 тис. грн. Станом на 01.01.2008 року, ступінь реалізації природоохоронного заходу складає 78,4%, сума профінансованих коштів 187
становить 7993,725 тис. грн., з яких 1200,0 тис. грн.. асигнування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Також, 2007 року за рахунок видатків обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища розроблено проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на р. Інгул (від автомобільного мосту об'їзної дороги с. Воскресенськ до межі Жовтневого та Баштанського районів Миколаївської області). Довжина водоохоронної зони 70 км. Сума профінансованих та освоєних видатків становила 200,0 тис. грн. 3. “Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів”. У Миколаївській області Програмою передбачено виконання 8 невідкладних капіталомістких природоохоронних заходів, з них 2007 року реалізовувався один – "Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв". Загальна вартість об’єкту після проведення 2006 року коригування проектно-кошторисної документації складає 9 458,003 тис. грн. Протягом року за рахунок коштів, передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС (розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 15.01.07 №9-р) освоєно 1043,210 тис. грн. Всього з початку реалізації заходу до 2007 року включно освоєно 8709,010 тис. грн. (ступінь готовності складає 92%), з яких 2479,300 тис. грн. виділено з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. 2007 року, в межах зазначеної Програми та обласної Програми охорони та раціонального використання природних ресурсів на 2000 – 2010 роки за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища виконано: визначення та позначення на місцевості рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, занесених до Червоної Книги та інших охоронних списків, на землях державного лісового фонду. Звітного року виконано облік первинних волошок у Жовтневому і Миколаївському районі та облік зозулинця болотного у Березанському районі Миколаївської області. Протягом року виконавцем заходу освоєно 19,00 тис. грн. (100% від запланованих кошторисом видатків). продовження розпочатого у 2005 році природоохоронного заходу щодо берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі. Протягом 2005-2006 років виготовлено проектно–кошторисну документацію з берегоукріплення та проведено її експертизу (проект отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи). Звітного року здійснено відсипку пляжної зони та будівництво 2 і 3 буни (хвильорізу). Вартість робіт склала 568,522 тис. грн. Захід повністю здійснювався за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища
188
13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Міжнародне співробітництво на Миколаївщині у 2007 році здійснювалося у різних формах – миколаївці брали участь у реалізації декількох міжнародних проектів, громадських і наукових міжнародних заходах, у розробці і обговоренні міжнародних документів. Місто Миколаїв є членом Міжнародної ради місцевих екологічних ініціатив (ICLEI) та Мережі екологічно стійких міст України. У основних підрозділах виконкому Миколаївської міської ради діє схема екологічного менеджменту та аудиту EMAS згідно з державним стандартом України ДСТУ ISO 14001-97. Вона впроваджена при сприянні Європейської комісії, Британської ради в Україні та британської фірми “Global to Local”. В 2007 році управлінням охорони навколишнього природного середовища департаменту житлово – комунального господарства проведений внутрішній екологічний аудит EMAS у виконавчих органах міської ради. За його результатами прийнято рішення виконкому Миколаївської міської ради «Про затвердження процедур екологічного менеджменту у виконавчих органах міської ради», в якому відкориговані та введені нові процедури. Регіональною чорноморською мережею громадських організацій завершено впровадження екологічного проекту “Тилігулу – Рамсарський менеджмент” (UNDP/GEF, BSERP), в результаті якого було розроблено менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення “Тилігульський лиман”. Члени Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства МК «Спільні дії» брали участь у міжнародному семінарі «Стале виробництво та споживання в країнах з перехідною економікою регіону Східної Європи регіону ВЕКЦА», 17-19 квітня 2007 р. (Київ), тренінгу Європейського Еко-форуму, по доступу до правосуддя для екологічних неурядових організацій. З 19 по 23 квітня 2007 року в м. Києві проходив VI міжнародний конкурс «Живи Земле» та засідання Дитячого екологічного парламенту на базі Національного еколого – натуралістичного центру учнівської молоді. В перебігу цих заходів вихованці гуртка «Основи біології» обласного еколого натуралістичного центру учнівської молоді виступили з доповідями «Роль екологічної стежини у природоохоронній освіті», «Адвентивна фракція синантропної флори в заповіднику «Єланецький степ», «Про роботу дитячих екологічних організацій м. Вознесенська». Фахівцями Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області взято участь у якості співавторів з підготовки декількох видань в рамках виконання проектів за підтримки Посольства королівства Нідерландів в України, Pin-MATRA, MoU Україна-Нідерланди в галузі охорони природи, а саме: - Збереження біорізноманіття в Приморсько-Степовому екокоридорі: Каталог видів флори і фауни, що знаходяться під особливою 189
охороною в Україні та є вразливими при здійсненні лісогосподарської заходів / Відп. ред. Таращук С.В. – К.: Громадська організація «Веселий Дельфін», 2007. – 112 с.; - Методичні рекомендації з екологічно безпечної заготівлі (викошування) очерету. / Під ред. Я.І. Мовчана. – К.: Громадська організація «Срібна Чайка», 2007. – 56 с. Тематичні семінари та презентація зазначених видань були проведені в березні та листопаді 2007 р. в м. Миколаїв.
190
14. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ. У природоохоронній та соціальній сфері впродовж 2006 року в Миколаївській області була розв'язана низка проблем, а саме: Протягом останніх років екологічна ситуація у Миколаївській області, не зважаючи на динамічний та стабільний розвиток галузей промислового комплексу не зазнала суттєвого погіршення, впродовж 2007 року в Миколаївській області була розв'язана низка проблем. За результатами проведеної комплексної оцінки соціально – економічного розвитку регіонів України по показниках, що характеризують динаміку розвитку у 2007 році Миколаївська область у сфері екології посіла перше місце. Стабільне зростання виробництва позитивно впливає на підвищення ефективності роботи та активізацію інвестиційної діяльності у сфері екології. Основними джерелами фінансування природоохоронних заходів є фонди охорони навколишнього природного середовища, наповнення яких відбувається за рахунок зборів за забруднення довкілля. Обсяг надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів щорічно зростає, так у порівнянні з 2006 роком у 2007 році коштів надійшло на 12% більше (17349,49 тис. грн. у 2007 році проти 15506,83 тис. грн. у 2006). Надходження у І кварталі 2008 року становлять 4743,71 тис. грн., що є на рівні надходжень за аналогічний період минулого року. На протязі останніх років постійно збільшується обсяг бюджетних коштів, які використовуються на виконання природоохоронних заходів. Сума коштів освоєних протягом 2007 року склала 12899,137 тис. грн. Порівнюючи з 2006 роком загальна сума коштів освоєних протягом року на здійснення природоохоронних заходів зменшилась на 10,8%, з 14464,747 тис. грн. у 2006 до 12899,137 тис. грн. у 2007 році. Зменшення вкладень у виконання природоохоронних заходів пояснюється відсутністю фінансування 2007 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. 2006 року з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в рамках бюджетної програми "Очистка стічних вод" Миколаївській області виділено 1950,000 тис. грн. З метою забезпечення реалізації заходів щодо впровадження в Миколаївській області пріоритетних напрямків діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, спрямованих на стабілізацію та покращення екологічного стану в регіонах України, Миколаївською облдержадміністрацією 11 січня 2006 р. затверджено План -графік щодо зменшення підприємствами основними забруднювачами довкілля рівнів забруднення атмосферного повітря та водного басейну, утилізації відходів, впровадження екологічно безпечних технологій та відповідних організаційно-технічних заходів (далі План стабілізації). 2007 року Планом стабілізації заплановано виконання 41 природоохоронного заходу загальною вартістю 76224,38 тис. грн., з яких на 01.01.08 виконано 30 заходів та фактично профінансовано 75456,34 тис. грн. 191
2007 року рішенням обласної ради від 30.10.07 № 3 до обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки внесено природоохоронні заходи щодо "Встановлення меж територій та об’єктів природно – заповідного фонду" та "Розробки проектів створення територій та об’єктів природно – заповідного фонду", що дозволить систематично проводити роботи зі створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (далі ПЗФ) та упорядковувати існуючі території за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища Протягом 2007 року розпочато розробку проекту створення регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Вісунсько-Інгулецький». Також, у минулому році проведено інвентаризацію територій та об’єктів ПЗФ у Новоодеському районі, та в рамках виконання заходу з "Визначення та позначення на місцевості видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України та інших списків спеціальної охорони, на землях державного лісового фонду" здійснено картування місць зростання перлинних волошок на землях держлісфонду. За рахунок Ташлицької програми розпочато роботи щодо встановлення на місцевості меж РЛП «Гранітно-степове Побужжя». Створено робочу групу з питань забезпечення встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зрушення в цьому напрямку спостерігаються з 2005 р. після початку фінансування розробки відповідної землевпорядної документації з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів в області з 2003 року за рахунок коштів обласного цільового фонду охороні навколишнього природного середовища постійно ведеться робота з ліквідаційного тампонажу безхазяйних свердловин. 2007 року виконано ліквідаційний тампонаж 15 безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин на території області. Вартість робіт склала 150,00 тис. грн. В 2008 році виконання робіт буде продовжено кошторисом видатків обласного фонду ОНПС передбачено виділення 245,00 тис. грн.. Протягом 2003 – 2007 років на встановлення 179,8 км водоохоронних зон на території Миколаївській області профінансовано з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного середовища 487,8 тис. грн. За рахунок цих коштів водоохоронні зони встановлено на Щербанівському водосховищі на р. Гнилий Єланець, Таборівському (р. Мертвовод), Дмитрівському (р. Сосик) водосховищах та р. Інгул (від міста Миколаєва до с. Марьївка Баштанського району). Для поліпшення просвітницької роботи Держуправління постійно співпрацює з громадськими екологічними організаціями та навчально – виховними закладами з питань екологічної освіти, виховання та екологічної пропаганди, у т. ч. при проведенні практичних природоохоронних акцій і операцій: “До чистих джерел”, відзначенні Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища, Дня води, Міжнародного дня Чорного моря тощо. 192
З метою забезпечення інформування та освіти громадськості з питань висвітлення роботи Держуправління у засобах масової інформації фахівцями держуправління здійснюється постійне інформування громадськості безпосередньо через мережу Інтернет при наповненні веб – сайту Мінприроди України, Миколаївської облдержадміністрації, веб –сайту держуправління. У 2007 році оновлено та запущено у роботу веб – сайт Держуправління, який складається з 15 розділів присвячених роботі Держуправління, екологічним новинам, змінам в екологічно – нормативній базі. Загальний стан екологічної безпеки в Миколаївській області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений сформованим на протязі десятиріч техногенним навантаженням на природне середовище: 1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд. Однією із головних причин такого становища є те , що очисні споруди та каналізаційні мережі у більшості побудовані 30-40 років тому є морально та фізично застарілими, частина з них знаходиться в аварійному стані. Так МКП „Миколаївводоканал” (97% скидів) працює з перевантаженням каналізаційних очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман, у аварійному стані знаходиться 15% каналізаційних мереж, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації. Орієнтовний обсяг необхідних фінансових вкладень складає приблизно 100 млн. грн. 2. Накопичення на території області непридатних до використання та заборонених до застосування пестицидів і агрохімікатів. На території Миколаївської області на сьогодні в області накопичено 768,5 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 732,3 т зберігаються у незадовільній тарі, майже 19 % (145,47 т ) – на землі. Всі агрохімікати не ідентифіковані. Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР, а саме : Баштанському - 18,4 т, Березанському – 18,0 т, Березнегуватському –28,1 т, Вознесенському – 16,1 т, Врадіївському – 23, Казанківському –78,66 т, Новоодеському – 484,15т (базовий склад), Первомайському – 49,85 т. Утилізація (знешкодження) непридатних пестицидів потребує значних коштів - близько 13 тис. грн/т. Загальна потреба коштів на утилізацію непридатних ХЗЗР за попередніми розрахунками становить близько 10 млн. грн. Для принципового вирішення проблем поводження з непридатними пестицидами необхідно протягом 2-3 років виділити необхідні, в тому числі, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, провести комплекс робіт, щодо технології знешкодження 193
непридатних до використання пестицидів у цементних обертових печах та визначити рекомендований перелік підприємств, що мають досвід та необхідну ліцензію в проведенні зазначених робіт на державному рівні. 3. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними водами Кривбасу Інтенсивне забруднення р. Інгулець впливає на якість води підземних водоносних горизонтів, які є джерелом питного водопостачання 53 тис. мешканців Снігурівського району та на якість води в Жовтневому водосховищі - одному з джерел водопостачання м. Миколаєва. У 2007 році, як і перед тим шість років поспіль, з причин систематичного ігнорування Мінпромполітики попередньо наданих зауважень і пропозицій Миколаївської облдержадміністрації останньою було відхилено від погодження проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання зворотних вод у річку Інгулець» та «Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2007 - 2008 р.р.». Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.96 № 1168 «Про заходи поліпшення водогосподарської ситуації на гірничорудних підприємствах Кривбасу» передбачалося виконання ряду заходів, які суттєво могли поліпшити екологічний стан р. Інгулець, але заплановане не виконується. Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування завданих збитків. Для виправлення ситуації, крім зазначених заходів необхідно внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в частині перерозподілу платежів за забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням територіальності негативного екологічного впливу. 4. Інтенсивний розвиток процесів екзогенно-екологічних процесів на території області. За категорією небезпеки майже всі райони області відносяться до катастрофічних. За оцінкою Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства починаючи з 1981 року на території області спостерігається вкрай неблагополучна динаміка підвищення рівня грунтових вод. На сьогодні процентне відношення підтоплених територій області досягло 72% (17767 кв. км). Основні причини – техногенні порушення природних механізмів водообміну гідрогеолгічних структур та рельєфні особливості території області. На даний час обсяг необхідних коштів не визначено. Для визначення першочергових заходів з вирішення проблеми підтоплення необхідно провести комплекс робіт з удосконалення моніторингової мережі спостережних свердловин за рівнем ґрунтових вод для уточнення умов розвитку підтоплення та визначення необхідних обсягів фінансування, ввести жорстке регулювання водогосподарської діяльності, особливо на зрошувальних масивах), 194
провести реконструкцію магістральних каналів та мереж водопостачання з застосуванням комплексу інженерних заходів для водозниження. Також на території області абразийно-зсувні явища спостерігаються на площі 7,8 кв. км. На узбережжі Чорного моря зафіксовано 42 зсуви (з них активних 8). На схилах лиманів зафіксовано більш 80 зсувів. Найбільш небезпечні ділянки це берегова та прибережна зони Чорного моря в Березанському та Очаківському районах, м. Очакові. Загальний обсяг коштів, необхідний на проведення берегоукріплювальних робіт складає 236 млн. грн. Також, слід зазначити, що за 2004-2007 рр. від Миколаївської області до державного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 25,6 млн. грн., а з державного фонду на фінансування першочергових заходів до області повернулося тільки 1,95 млн. грн. (тобто 8%).
195