odessa_2007 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИЩНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗВІТ про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2007 році

Одеса-2008

ЗМІСТ ВСТУП ............................................................................................................................................................... 5 1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ .............................................................................................................................. 6 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області......................................... 6 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області .................................................................... 8 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ................................................................................ 14 РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ......................................................................................................... 14 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ................................................................... 14 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами ........... 14 2.1.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих ................................................................. 16 речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області .................................................................... 16 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря ............................................................................ 17 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря ....................................................................... 18 2.3. Якість повітря у населених пунктах................................................................................................... 18 2.4. Використання озоноруйнівних речовин ............................................................................................ 18 2.4.1. Стан озонового шару ........................................................................................................................ 19 2.4.2. Активність Сонця.............................................................................................................................. 19 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття ............................... 19 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря .................................................. 20 3. ЗМІНА КЛІМАТУ ...................................................................................................................................... 21 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання ......................................................................................................................................... 21 3.3. Прогноз викидів парникових газів ..................................................................................................... 21 3.4. Заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату ................................................... 21 4. ВОДНІ РЕСУРСИ....................................................................................................................................... 22 4.1. Стан поверхневих та морських вод .................................................................................................... 22 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод...................................................................... 23 та забруднюючих речовин у водні об'єкти .............................................................................................. 23 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.......................................................................... 41 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.............................................................. 47 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію ............................................. 49 4.6. Забруднення поверхневих вод ............................................................................................................ 49 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів ( за галузями економіки) ................................................ 49 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод .............................................................................. 53 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод ..................................................................................................... 54 4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини .................................................................................. 57 4.9. Екологічний стан Азовського та Чорного морів ............................................................................... 59 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів ............................................................ 61 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ.......................................................................... 64 ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ................................................... 64 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі ............................................ 64 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу ............................................................... 68 5.2.1. Лісові ресурси.................................................................................................................................... 68 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду .................................................................................... 68 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів ............................. 68 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів .......................................................................... 68 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення ........................................... 68 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування ............................................. 69 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів .............................................................................. 69 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування ...................................................................................................... 69 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт ................................................................................................................................. 70 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства ................................................................................................................... 70

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки................................ 70 5.2.1.4. Відтворення лісів ........................................................................................................................... 70 5.2.1.4.1. Лісовідновлення .......................................................................................................................... 70 5.2.1.4.1.1. Лісові культури ........................................................................................................................ 70 5.2.1.4.2. Природне поновлення................................................................................................................. 71 5.2.1.4.2. Лісорозведення ............................................................................................................................ 71 5.5.1.4.2.1. Створення нових лісів ............................................................................................................. 71 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення ........................................................................................................... 71 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг ................................................................................. 71 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур .................. 72 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників ............................................................ 72 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників ....................................................................... 72 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин ............................................................................................................................................................... 74 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України ................................................................................. 75 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття ...... 76 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів................................................................. 77 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу ............................................................... 80 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин ........................................................................................................................................ 80 5.3.2. Ведення рибного господарства. ....................................................................................................... 82 Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів .............................................................. 82 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги У країни, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України .................................................................................. 96 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними ............................. 97 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття ... 100 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів ........................................................................... 100 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні ................................................................. 101 5.5.1. Розвиток природно - заповідного фонду ...................................................................................... 101 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон ............................................................ 110 5.5.3. Історико - культурна спадщина ..................................................................................................... 112 5.5.4 Туризм як фактор впливу на довкілля ......................................................................................... 117 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ .......................................................................................................... 120 6.1. Структура та стан земель .................................................................................................................. 120 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь ........................................................... 120 6.1.2. Деградація земель ........................................................................................................................... 121 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси .................................................... 122 6.3. Охорона земель .................................................................................................................................. 123 6.3.1. Практичні заходи ............................................................................................................................ 123 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво ................. 124 7.НАДРА ........................................................................................................................................................ 125 7.1. Мінерально-сировинна база .............................................................................................................. 125 7.1.1.Стан мінерально-сировинної бази .................................................................................................. 125 7.1.2.Використання мінерально-сировинної бази .................................................................................. 127 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість ............................................................................. 128 7.2. Стан геологічного середовища.......................................................................................................... 129 7.2.1.Гірничовидобувні регіони ............................................................................................................... 129 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси ........................................................................................................ 129 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси........................................................................................................ 129 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використання надр .......................................................... 131 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр ............................................................................ 133 8.ВІДХОДИ .................................................................................................................................................... 134 8.1. Структура утворення та накопичення відходів .............................................................................. 134 8.2. Поводження з відходами ( зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) ....................... 136 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини ............................................................................ 139 8.4. Транскордонні перевезення відходів ............................................................................................... 139

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ........................................................................................................................ 140 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки .................................................................. 140 9.2. Об'єкти підвищеної екологічної небезпеки ..................................................................................... 143 9.3. Радіоекологічна безпека .................................................................................................................... 144 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій ............................................................................................ 145 9.3.2. Радіоактивні відходи...................................................................................................................... 146 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ............................................................................................................... 147 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області .................................................................. 147 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження ..................................................................................................................................................... 147 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві .................................................................. 147 11. ЕНЕРГЕТИКА ......................................................................................................................................... 148 11.1. Кінцеве енергоспоживання ............................................................................................................. 148 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива ............................. 148 11.3. Енергоємність ................................................................................................................................... 150 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел .............................................................. 151 12. ТРАНСПОРТ ........................................................................................................................................... 154 12.1. Пасажирообіг .................................................................................................................................... 154 12.2. Вантажообіг ...................................................................................................................................... 155 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива ........................................................................................................................... 155 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів ................................................ 155 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення ................................................................... 155 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ............................................................................................................................................. 158 13.1. Екологічна політика регіону .......................................................................................................... 158 13.2. Удосконалення системи управління та .......................................................................................... 159 законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля ........................................................................ 159 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки ..................................... 161 13.4. Державний контроль........................................................................................................................ 164 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування ..................................... 165 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації ........................................................... 166 13.7. Екологічний аудит ........................................................................................................................... 166 13.8. Екологічний моніторинг................................................................................................................. 167 13.9. Економічні засади природокористування...................................................................................... 172 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................................................... 174 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі ....................................................................................... 176 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля .................................... 178 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень .................................................................... 181 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій .................................................................... 185 13.11.2. Громадські рухи .......................................................................................................................... 190 13.12. Виконання державних екологічних програм .............................................................................. 194 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля .......................................................... 200 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ....................................................................................................................... 205 ДОДАТКИ...................................................................................................................................................... 210

ВСТУП Головною метою державної регіональної політики України є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання. Досягнення поставлених цілей можливе за умови максимального використання потенціалу та переваг розвитку кожного окремого регіону, підвищення ролі регіональних органів влади у визначенні довгострокових перспектив розвитку та відповідальності за їх досягнення. У 2006 році Кабінетом Міністрів України була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, яка визначила основні напрямки та механізми державної підтримки регіонів України. Для реалізації цілей державної регіональної політики розробляються Стратегії регіонального розвитку, метою яких є визначення ключових проблем регіонального розвитку, пріоритетів регіональної політики з точки зору загальнонаціональних потреб та інтересів на період до 2015 року. Стратегічною метою є досягнення європейських стандартів життя населення та динамічного розвитку територіальної громади на основі визначених пріоритетів та консолідації зусиль влади, бізнесу і громадськості на їх реалізацію. Рішенням обласної ради від 9 листопада 2007 року № 347-V схвалена “Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року“. Метою Стратегії є формування сучасного виробничого комплексу, здатного до розвитку та задоволення внутрішніх потреб, нарощування експорту конкурентоспроможної продукції та послуг, збільшення виробництва наукоємної промислової продукції на основі максимального використання сприятливих умов та переваг геополітичного положення регіону, глибокого аналізу та раціонального використання економічного, наукового, трудового потенціалу. Вона визначає основні пріоритети розвитку економіки та соціальної сфери на довгострокову перспективу.

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області Одеська область утворена 27 лютого 1932 року. До її складу входять 26 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 23 селища міського типу та 1113 сільських населених пунктів. Населення області становить 2395,5 тис. чол. Адміністративний центр регіону - Одеса - одне з найбільших міст України, важливий транспортний, індустріальний, науковий, культурний і курортний центр з населенням 1005,7 тис. чоловік (на 1 січня 2008 року). Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор'я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, в глиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою та Придністровською Молдавською Республікою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією. Усього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону. Площа Одеської області складає 5,5 % території України (33,3 тис.кв.км). Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна - в степовій зоні. У ґрунтовому покрові переважають звичайні та південні чорноземи. Середньорічна температура коливається від +8,2 0С на півночі до +10,8 0С на півдні. Тривалість вегетаційного періоду від 180 до 210 діб. Середньорічна кількість опадів - від 340 мм на півдні області до 460 мм на півночі. Чорне море та лікувальні грязі Куяльницького лиману створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Природні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. Головне природне багатство області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. Довжина морських і лиманних узбереж від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману сягає 300 км. На території області знаходяться прісноводні - Кагул, Ялпуг, Катлабух, солоні озера - Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас, а також Хаджибейський і Куяльницький лимани, відомі своїми лікувальними грязями. Водопостачання Одеської області здійснюється як з поверхневих джерел так і за рахунок підземних джерел. В області експлуатується близько 5400 артезіанських свердловин та 212 шахтних колодязів. Поверхневими джерелами госппитного водопостачання населення області є річки Дністер і Дунай, оз. Ялпуг, 2 канали Ізмаїльського управління водного господарства Дунай-Сасик та Латиш. 6

У межах області розташовані 1134 малих річок і струмків, 15 прісноводних та морських лиманів (найбільш великі Дністровський, Тилігульський, Хаджибейський, Алібей, Бургас, Будакський, Куяльницький, Кучурганський), 68 водосховищ, 45 озер, у тому числі 8 Придунайських озер: Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик, Кагул, Картал, Саф’яни. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Область належить до лісодефіцитних територій, загальна лісистість становить 6%, що в 1,5 рази нижче порівняно з оптимальною. Для створення оптимальної лісистості, яка становить 9%, необхідно створити лісів на площі 104 тис. га. Тому першочерговим завданням лісової політики регіону є збільшення площі лісів, яке дозволить збільшити не тільки ресурси деревини, а і зробити вагомий внесок щодо відтворення та збереження біологічного та ландшафтного розмаїття в області, стабілізації екологічної рівноваги. На території Одеської області розташовано 117 територій та об’єктів природно-заповідного фонду (14 – загальнодержавного значення, 102 – місцевого) загальною площею 103783,915 га, що складає 3,117 % від загальної площі області. В межах області виділяються наступні категорії заповідних територій та об’єктів: Дунайський біосферний заповідник (50252,9 га), регіональні ландшафтні парки “Тилігульський” (13954 га) та “Ізмаїльські острови” (1366 га), 36 заказників, 51 пам’ятка природи, 21 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, 4 заповідні урочища, а також Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення та Ботанічний сад ОНУ ім. І.І. Мечникова загальнодержавного значення. Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2000 суб'єктів господарювання. Протягом 2007 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 39,560 тис.тонн шкідливих речовин. В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію, газ та воду, підприємства обробної промисловості, транспортні підприємства. Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають 65 % від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші. Одеська область є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорної море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з 7

Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько-Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго - Донська система зв'язує АзовоЧорноморський басейн з Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів. Геополітичне положення Одещини обумовлене як вигідним транспортногеографічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях - Асамблеї Європейських Регіонів і Робітничої Співдружності Придунайських Країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС). 1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області В основних галузях економіки області у 2007 році спостерігалося зростання промислового виробництва ( на 16,5%), обсягів вантажообороту ( на 6,4%), виконаних будівельних робіт ( на 11,3%). Прибутково працювали 69,9% підприємств та організацій області. За 2007 рік до Зведеного бюджету надійшло 4933,9 млн.грн, що на 24,2% більше порівняно з фактичними надходженнями 2006 року. До Державного бюджету України надійшло 2524,0 млн. грн., що становило 90,0% виконання прогнозних показників. В порівняні з відповідним періодом 2006 року надходження зросли на 5,4 %. До загального фонду місцевих бюджетів області на 1 січня 2008 року надійшло 2976,2 млн.грн, що більше, ніж на 1 січня 2007 року на 911,2 млн.грн або на 44,1 %. Підсумки розвитку промислового виробництва у 2007 році значно перевищили очікувані темпи, про що свідчить зростання продукції промисловості на 16,5 %. Приріст виробництва досягнуто майже по усіх видах промислової діяльності, в тому числі на підприємствах переробної промисловості ( на 16,5 %), з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води ( 18,6%). За рахунок прискорення розвитку наукоємних, матеріалоресурсних та обмеження енергоємних виробництв відбуваються інноваційні зміни у промисловому комплексі . Інноваційну діяльність здійснювали 25 підприємств ( 6,2 % до загальної кількості підприємств) та впроваджено у виробництво 23 нових технологічних просець, 10 нових видів продукції. Обсяг реалізованої інноваційної продукції станови 1590,5 млн. грн. Інвестиційна діяльність. Необхідною умовою забезпечення економічного зростання і підвищення економіки є створення нових та оновлення наявних виробничих потужностей з залученням передових технологій. Протягом останніх років в області спостерігається висока активність в інвестиційній діяльності. Суб'єктами господарювання області за січень-вересень 2007 року освоєно капітальних інвестиційних в обсязі 5952,1 млн.грн. Серед регіонів 8

України Одеська область посідає 7 місце по обсягах освоєних капітальних інвестицій за підсумками 9 місяців 2007 року. 80,6% ( 4797,7 млн грн.) загального обсягу капітальних інвестицій, освоєних в області, становили інвестиції в основний капітал ( капітальне будівництво і придбання машин та обладнання); на поліпшення об'єктів ( капітальний ремонт, модифікацію, модернізацію) витрачено 17,3% освоєних обсягів. Порівняно з відповідним періодом 2006 року обсяги освоєних інвестицій в основний капітал у 2007 році зросли на 25,9 %. Агропромисловий комплекс. Незважаючи на значно краще ресурснотехнологічне та організаційне забезпечення сільського господарства, 2007 рік видався вкрай несприятливим для сільськогосподарської галузі Одещини. Починаючи з другої декади травня, у регіоні переважала суха та аномально жарка для зазначеного періоду погожа. Висока температура при тривалій низький відносній вологості повітря і суховійних явищах призвела до посухи, що погіршило умови формування урожаю ранніх зернових та вегетації пізніх культур. Погодні умови та суховійні явища негативно вплинули на розвиток та ріст ранніх ярих зернових, починаючи з посівного періоду, в результаті чого загинули посіви ранніх зернових та зернобобових культур на площі 370 тис. га, пізніх сільськогосподарських культур – на площі 175 тис. га, що стало причиною зменшення на 44,9% валового збору зерна. Обсяги виробництва рослинницької продукції за 2007 рік зменшились на 48,9 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 42,6 % у господарствах населення - на 56,1%. Обсяги виробництва тваринницької продукції за 2007 рік зменшились на 6,0 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 15,1% в господарствах населення – на 3,4%. За рахунок коштів державного бюджету, через механізм реалізації цільових програм, для підвищення ефективності та покращення фінансово економічного стану сільськогосподарським товаровиробникам області в 2007 році надана фінансова підтримка в сумі 282,0 млн грн.. Зазначені кошти були спрямовані на фінансову підтримку рослинництва – 187,6 млн.грн, тваринництва 36,6 млн.грн. здешевлення кредитів 42,3 млн. грн. часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки – 6,8 млн грн.. Водопостачання та водовідведення. Для вирішення проблем водопостачання та водовідведення в області реалізується ряд державних та регіональних програм. Для поліпшення водопостачання населених пунктів, які користуються привізною водою, розроблена “Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року”. В рамках цієї програми ведеться будівництво Кілійського, Татарбунарського та Дністровського групових водопроводів. У 2007 році з державного бюджету виділено на добудову перших пускових комплексів Кілійського та Татарбунарського групових водопроводів 9

15,676 млн. гривень, з яких 7,6 млн. гривень призначені на добудову Кілійського водопровідного комплексу та 8,076 млн. гривень на будівництво насосних станцій, резервуарів чистої води та водогонів на Татарбунарській системі водопостачання. За ці кошти завершені роботи з введення в експлуатацію першої черги Кілійського водопровідного комплексу та будівництво Татарбунарського групового водопроводу. З метою використання підземних вод для поліпшення водопостачання населення здійснювалися роботи щодо пошуку питних підземних вод та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду за державні кошти. Протягом 2007 року в області пробурені та передані водокористувачам 7 артезіанських свердловин на питну воду в селах Миколаївка (Овідіопольський район), Сергіївка (Саратський район), Доброжанове (Біляївський район), Нагірне (Ренійський район), Холмське (Арцизький район), в м. БілгородДністровський та в Іванівському районі. Житлово-комунальне господарство. Основною метою розвитку житловокомунального господарства є забезпечення громадян якісними житловокомунальними послугами, зміна структури управління житловим фондом, поліпшення умов його утримання та сталого функціонування. В області за 2007 рік введено в експлуатацію 793,4 тис. кв. м житла, що на 19,7% більше, ніж за 2006 рік. Найбільше житла збудовано у м. Одесі – 472,2 тис.кв.м загальної площі, що становить 59,5% введення по області; 127,5 тис. кв. м (16,1%) – в Овідіопольському районі; 45,7 тис. кв. м (5,8%) – в Біляївському районі; 30,7 тис. кв. м (3,9%) і 28,0 тис. кв. м (3,5%) відповідно в Комінтернівському районі та м. Іллічівську. Будівництво об’єктів за рахунок коштів обласного бюджету розвитку. За рахунок коштів обласного бюджету розвитку у 2007 році профінансовані роботи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів соціально-культурного призначення в обсязі 50367,7 тис.грн, або 81,8 % від розподілених коштів. Зазначені кошти спрямовані на продовження будівництва обласного онкологічного диспансеру у м. Одеса, газифікацію загальноосвітньої школи №3 у м. Ізмаїл, завершення ремонту покрівлі Ананьївської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів, капітальний ремонт дитячого хірургічного відділення центральної районної лікарні та будівництво центру дозвілля молоді в с. Салгани Білгород-Дністровського району, газифікацію населених пунктів області, капітальний ремонт дитячих садків та закладів культури. Від загального обсягу субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток та розвиток інфраструктури, що передбачена для області в сумі 38,0 млн. грн, за підсумками 2007 року освоєно 36,8 млн. грн, або 97% запланованих коштів. За 2007 рік освоєно 30,9 млн. грн. або 90 % від загального обсягу (34,2 млн.грн) субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку 10

споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів. Використані у повному обсязі, передбачені Державним бюджетом України на 2007 рік, кошти субвенції на берегоукріплювальні роботи на о. Зміїний (6,6 млн.грн) Охорона здоров'я. В області функціонують 1030 закладів охорони здоров’я, з яких 959 закладів утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, в тому числі: 580 фельдшерсько-акушерських пунктів, 36 сільських дільничних лікарень, 25 центральних районних лікарень, 3 районні лікарні, 140 сільські лікарські амбулаторії, 3 станції швидкої медичної допомоги та 46 відділень швидкої медичної допомоги, 40 жіночих консультацій, 25 обласних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів. В області також функціонують 4 будинки дитини на 665 місць та 2 дитячі санаторії на 330 місць, в тому числі 130 для хворих на туберкульоз. Потужність стаціонарних закладів, які утримуються за рахунок місцевого бюджету, складає за станом на 1 січня 2008 року - 19,51 тисяч ліжок, потужність амбулаторно-поліклінічних закладів 41,4 тисяч відвідувань у зміну. Охорона навколишнього природного середовища. Одещину не можна віднести до території підвищеного екологічного ризику, але в області діють екологічні фактори, які обумовлюють антропогенне і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Питання підвищення якості життя через зменшення впливу забруднення на здоров'я населення пов'язано з такими факторами, як відсутність централізованих систем водопостачання та водовідведення у населених пунктах, зношеність водопровідних та каналізаційних мереж, відсутність доброякісних джерел питної води, незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд, скид недостатньо-очищених та неочищених стічних вод у поверхневі водойми. Найбільшими забруднювачами Одеської області є підприємства житловокомунального господарства, скид зворотних вод яких складає близько 60%. На будівництво та реконструкцію каналізаційних очисних споруд з обласного природоохоронного фонду у 2007 році виділено 14,67 млн. грн. Забруднення атмосферного повітря населених пунктів (перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин) обумовлено недотриманням підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного обладнання, невиконанням у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькими темпами впровадження сучасних технологій, зростанням кількості автотранспорту. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря, в Одеській області складає понад 2000 суб'єктів господарювання. Від стаціонарних джерел забруднення протягом січнявересня 2007 року у повітряний басейн надійшло 26,96 тис. т шкідливих речовин, що на 9% менше, ніж у відповідний період попереднього року. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства здійснюють природоохоронні заходи, зокрема, на ЗАТ “Одесацемент” ведуться 11

роботи щодо вводу в експлуатацію електрофільтру обертальної печі №1, ведеться реконструкція виробництва на ВАТ “Лукойл-Одеський НПЗ”. Через незадовільну господарську діяльність у басейнах малих річок, а саме: розорювання земель до урізу води, знищення заплав та зелених насаджень, використання мінеральних добрив та пестицидів, за останні роки майже половина малих річок припинила своє існування. Повільними темпами здійснюються заходи щодо встановлення прибережних захисних смуг (ПЗС) та водоохоронних зон. За результатами інвентаризації площа земель під ПЗС складає 31,48 тис. га. На сьогодні винесено в натуру 52,5 га. Набрали загрозливого характеру масштаби підтоплення населених пунктів області. Активізація цього процесу обумовлена незбалансованою водогосподарською діяльністю, засвоєнням та забудовою територій без виконання належного комплексу інженерно-технічних заходів, засипання яружно-балочної мережі тощо. Всього на території області під впливом підтоплення різного ступеню знаходяться 390 населених пунктів (33% загальної кількості). При цьому систематично підтоплюються 72 населених пункти. У 2007 році з обласного природоохоронного фонду профінансовано 6,98 млн. грн. на розчистку русел річок, захист від підтоплення населених пунктів. Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння. Найбільшою є питома вага земель сільськогосподарського призначення – 2662,4 тис. гектарів, з них рілля – 2068,3 тис. гектар. У структурі земель сільськогосподарські угіддя займають 77,9%, у тому числі рілля – 61,1%. Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Нераціональне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками. Найбільш істотним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які зумовлені техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку для навколишнього природного середовища становить забруднення ґрунтів важкими металами, збудниками хвороб. Таким чином, у структурі земель області значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями (деградовані та інші малородючі ґрунти). На якісний стан земельних ресурсів та цілого ряду об’єктів галузей економіки істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (просідання ґрунту, руйнування берегів узбережжя Чорного моря, річок та водосховищ тощо). Площа земель під твердими побутовими відходами складає біля 400 гектарів, з яких більша частина не відповідає екологічним нормам. Крім того, 12

багато лісів узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища. У межах населених пунктів, у зонах масового відпочинку населення, на берегах водойм, річок, струмків і джерел ліквідовано більш 800 сміттєзвалищ. На сьогодні в області накопичено біля 1,9 т непридатних отрутохімікатів, 922 т з яких знаходяться у отрутомогильнику Одеського морського торговельного порту біля с.Алтестове Біляївського району, поруч з Хаджибейським лиманом. Український науково-дослідницький та проектно-конструкторський інститут морського флоту веде постійний моніторинг стану ґрунтових та підземних вод. Питання безпеки навколишнього природного середовища вирішуються одночасно з вдосконаленням екологічного інформування для більш зваженого прийняття рішень. Значна увага приділяється організації роботи з обдарованою молоддю. Протягом року спільно з науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами проводились навчально-польові практики, біологічні та комплексні екологічні експедиції.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2323 суб'єктів господарювання, з них 486 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря Протягом 2007року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 35,8 тис.тонн шкідливих речовин, що на 6,2 тис.тонн (або на 14,8%) менш, ніж у 2006 році, та на 4,7тис. тонн (або на 12%) менш ніж у 2005р.(табл.2.1.1.1.). Таке суттєво зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за рахунок зменшення викидів метану на ВАТ "Одесагаз", та обсягів виробництва на ВАТ "Південний", ВАТ "Заплазський цукровий завод", ВАТ "Лукойл-Одеський НПЗ" тощо. Темпи зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на 1 кв. кілометр складають 84,3% до 2006 року. В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію, газ та воду, підприємства обробної промисловості, транспортні підприємства. Однак, на стан атмосферного повітря населених міст області значною мірою впливають викиди пересувних джерел, і особливо, автомобільного транспорту. Надходження шкідливих речовин від автотранспорту домінують над викидами від стаціонарних джерел, майже в усіх районах та містах області і складають 81 відсоток від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря. Причиною цього є значне зростання кількості приватного транспорту, незадовільний технічний стан автотранспорту через його значний вік, низька якість палива, відсутній дійовий контроль за якістю пального та ін. Найбільше навантаження від пересувних джерел припадає на атмосферне повітря м. Одеси. В останні роки, наприклад, внесок забруднення транспортними засобами в найбільш розвинутих в економічному відношенні після м. Одеси містах Ізмаїлі і Іллічівську становить майже 70 відсотків. 14

Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають 65 % від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші (табл.2.1.1.2.). В структуру промислового потенціалу області значний внесок забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на підприємства Мінпромислової політики, Держнафтогаза, Укрцемент та ін. В таблиці 2.1.3.1. приведено перелік основних забруднювачів атмосферного повітря м. Одеси та області, викиди від яких становлять у 2007 р. майже 19,6 тис. т ( 54,9 % валових викидів підприємств). Таблиця 2.1.1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря Загальна кількість викидів в атмосферне повітря

2005р.

2006р.

2007р.

по області, тис. т в т. ч.: від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.

141,1

140,1

189,3

40,5

41,9

35,8

від пересувних, тис. т.

100,6

98,17

153,5

2.1.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів (тис. т) 2005р.

1 Одеса Ізмаїл Іллічівськ Котовськ Б.-Дністровський м. Южне Разом по області

141,1

3 21,13 2,104 1,437 1,280 0,81 2,794 40,5

4 2,04 0,327 0,2 0,056 0,14 0,382 4,292

5 1,034 0,226 0,107 0,083 0,411 0,010 2,570

6 1,184 0,074 0,142 0,071 0,059 1,286 3,896

7 2,155 0,206 0,779 0,949 0,146 0,485 8,592

8 48,09 13,34 4,477 1,401 3,108 2,097 100,6

140,1

10 21,8 2,033 2,235 1,075 0,708 2,904 41,9

11 1,683 0,363 0,287 0,049 0,137 0,415 3,668

12 0,437 0,227 0,135 0,067 0,336 0,009 1,924

13 1,176 0,058 0,187 0,064 0,047 1,343 3,854

14 2,302 0,214 1,318 0,824 0,145 0,498 8,140

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

пересувні джерела

в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

15 46,9 13,179 4,480 1,286 2,943 2,067 98,172

-1

3 +0,67 -0,071 +0,798 -0,205 +0,102 +0,11 1,4

4 -0,357 +0,036 -0,04 -0,007 -0,006 0,033 -0,624

5 -0,597 +0,001 +0,028 -0,016 -0,075 -0,001 -0,646

6 -0,008 -0,016 +0,042 -0,007 -0,012 0,057 -0,042

7 +0,147 +0,008 +0,539 -0,125 -0,001 +0,013 -0,389

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

пил

разом

разом 2

діоксид сірки

(+/-)2006 р. до 2005 в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

Населені пункти

1 Одеса Ізмаїл Іллічівськ Котовськ Б.-Дністровський м. Южне Разом по області

2006р.

в т.ч. стаціонарні джерела т.ч.

8 -1,19 -0,161 +0,003 +0,115 -0,165 -0,03 -2,428

189,3

3 17,543 1,516 1,723 0,668 0,542 2,651 35,8

4 1,684 0,364 0,287 0,05 0,137 0,415 3,668

5 0,239 0,103 0,088 0,027 0,227 0,053 1,7

6 1,105 0,066 0,149 0,04 0,044 1,652 4,4

7 2,379 0,195 1,078 0,486 0,093 0,428 7,9

8 64,8 10,5 5,1 2,2 3,4 2,2 153,5

+49,2

10 -4,3 -0,52 -0,5 -0,41 -0,17 -0,25 -6,1

11 0,001 0,001 0 0,001 0 0 0

12 -0,437 -0,124 -0,047 -0,04 -0,11 +0,044 -0,22

13 -0,071 -0,161 -0,038 -0,024 -0,003 +0,309 +0,55

14 +0,077 -0,019 -0,24 -0,338 -0,052 -0,07 -0,2

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

пил

разом

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

1 Одеса Ізмаїл Іллічівськ Котовськ Б.-Дністровський м. Южне Разом по області

(+/-) 2007 р. до 2006р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

діоксид сірки

2007 р.

15 +17,9 -2,7 +0,62 +0,914 +0,46 +0,133 +55,3

2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря Таблиця 2.1.3.1. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря ( за галузями економіки) №

1. 2. 3.

4. 5.

Підприємство – забруднювач

ЗАТ “Іллічівський маслоекстракційний” ВАТ «Одеський припортовий завод Одеське Лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ Прикарпаттрансгаз ЗАТ “Одесацемент” ВАТ «Одесагаз»

Відомча приналежність

Валовий викид, т

Зменшення /Збільшення /+

Причина зменшення,/ збільшення

2006 р.

2007 р.

Мінпромполітики Держнафтогаз

1373,8 2359,0 5862,0

1387,0 2173,0 5594,9

+13,2 -186 -267,1

Збільшення обсягів виробництва Проведення ремонтних робот на магістральних газопроводах

Укрцемент Держнафтогаз

1122,0 14835,0

1319,0 9162,7

+197 -5672,3

Не еффективне використання ГОУ Впровадження нового обладнання

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря У 2007 році на території України транскордонних забруднень атмосферного повітря не виявлено. 2.3. Якість повітря у населених пунктах Регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій. За даними мережі контрольно-вимірювальних постів Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів на території м.Одеси середній вміст формальдегіду у 6,0 разів перевищує середньодобову ГКД, фенолу – у 2,0 рази, фториду водню – у 1,8 рази, діоксиду азоту – 1,5рази, сажі – у 1,4 раз, пилу – у 1,1 рази, оксиду вуглецю – у 1,3 раз, діоксіду сірки – у 0,9 раз, оксиду азоту – у 0,7 раз. Високий рівень забруднення повітря основними та специфічними домішками відмічається в районі нафтопереробного заводу, ТЕЦ-1, Одеського морського порту, цементного заводу. В цілому по місту в останні роки загальний рівень забруднення не змінився. Спостерігалося незначне зниження концентрацій діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту; збільшення середніх концентрацій сірководню, фенолу, фториду водню, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, оксиду вуглецю, сажі залишились на тому ж рівні. За останні 5 років намітилася тенденція до зменшення забруднення повітря діоксидом сірки, оксидом вуглецю, бенз/а/піреном; збільшення концентрацій фенолу, сажі, формальдегіду. Концентрації пилу, сульфат, діоксиду азоту, сірководню, фториду водню залишились на тому ж рівні. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 року №1274 “Щодо програми припинення та використовування озоноруйнівних речовин”, більша частина підприємств Одеської області здійснює комплекс заходів щодо припинення використання озоноруйнівних речовин в усіх сферах господарства та використання озононебезпечних речовин. 1. За даними Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області надаємо інформацію щодо використання озоноруйнівні речовини в холодильних установках на підприємствах у 2007 році. 2. ТОВ “Левада”, розташоване за адресою: м. Одеса , вул. Середня, 36 холодильні камери призначені для зберігання продукції при низьких температурах та обладнані 32 установками, з яких терміни експлуатації 6 установок – 8 років, 1 установки – 5 років, 25 установок – 3 роки. В системі холодильного обладнання використовується 12 тон озоноруйнівної речовини, 18

марки ГХФВ-22 (R-22). В складських приміщеннях підприємства зберігається 3 тони ОРР, марки ГХФВ-22 (R-22). 3. ТОВ “Салюс” розташованого за адресою: Одеська, Роздільнянський район, с. Єгорівка холодильні камери призначені для зберігання продукції при низьких температурах та обладнані 10 установками, з яких терміни експлуатації 4 установок – 6 років, 1 установки – 3 роки, 3 установок – 2 роки, 2 установки – 4 роки. В системі холодильного обладнання використовується 445 кг. озоноруйнівної речовини, марки ГХФВ-22 (R-22). В складських приміщеннях підприємства зберігається 27 кг. ОРР, марки ГХФВ-22 (R-22). 4. Одеська станція переливання крові, розташована за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 2 холодильні камери призначені для зберігання крові при низьких температурах та обладнані 4 установками, термін експлуатації установок – 30 років. В системі холодильного обладнання використовується 20 кг. озоноруйнівної речовини, марки ГХФВ-22 (R-22). 5. ЗАТ “Одесакондитер”, холодильні камери призначені для зберігання продукції при низьких температурах та обладнані 6 установками. В системі холодильного обладнання використовується 174 кг. озоноруйнівної речовини, марки ХФВ-22 (R-12). 6. ТОВ “Алікс” холодильні камери призначені для зберігання продукції при низьких температурах та обладнані 8 установками. В системі 3 холодильних установок використовується 40 кг. озоноруйнівної речовини, марки ГХФВ-22 (R-22), інші 5 установок переведені на озононебезпечні речовини, марки Rа-134 (30 кг.) 7. В системах холодильних установок ТОВ “Айсберг ЛТД” використовуються озононебезпечні речовини (R-404А, та R-507). 8. В системах холодильних установок ЗАТ “Чорноморочка” використовуються озононебезпечні речовини (R-404). 2.4.1. Стан озонового шару 2.4.2. Активність Сонця 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття За даними лабораторного контролю виконаного Централізованою лабораторією обласної санепідстанції, з 673 досліджень перевищення ГДК встановлено в 126 (187%). Високий рівень нестандартних проб атмосферного повітря встановлено ізза значного збільшення кількості автотранспорту, його старіння та поганий стан доріг. В 2007 р. до 15,5% автомашин експлуатувались з перевищенням кількості токсичних речовин у відпрацьованих газах. Встановлена тенденція збільшення максимально-разових приземних концентрацій на територіях прилеглих до автомагістралів. В 2007 р. з 300 досліджень атмосферного повітря виконаних в зоні впливу автомагістралів 102 (27%) з перевищенням ГДК. На автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту (до 1000015000од/год) максимально-разові приземні концентрації складають: оксиду 19

азоту – 1,5-2,1 ГДК, сірчистого ангідриду – 0,4-0,5 ГДК, окису вуглецю – 1,01,4 ГДК, формальдегіду – 1,2 ГДК, свинцю – 0,2 ГДК. В курортній зоні м. Одеса (В. Фонтан) поблизу автомагістралів максимальні приземні концентрації складають: двоокису азоту – 0,8 ГДК, сірчистого ангідриду – 0,2 ГДК, окису вуглецю – 1,1 ГДК, формальдегіду – 1,2 ГДК. В 2007 р. кількість досліджень атмосферного повітря виконаних відомчими промсанлабораторіями ТОВ “Цемент”, ВАТ “Одеський припортовий завод”, ВАТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод” склала – 3765, в т.ч. нестандартних – 2 (0,06%). За даними лабораторного контролю, проведеного Централізованою лабораторією обласної санепідстанції, на території санітарно-захисних зон промпідприємств м. Одеси з 200 досліджень перевищення ГДК встановлені в 9 (4,5%). Рівні забруднення атмосферного повітря складають 0,8-1,2 ГДК: АТ “Краян” (200м) – сірчана кислота 0,1 ГДК, окис вуглецю – 0,1 ГДК; АТ “Стальканат” (50м) – цинк менш 0,1 ГДК, сірчана кислота – 0,1 ГДК, окис вуглецю – 1,7 ГДК; завод “Воєнохот” – пил 1,2 ГДК, двоокис азоту – 1,3 ГДК, окис вуглецю – 1,3 ГДК, свинець – менш 0,1 ГДК, тощо. Вивчення зв'язку захворюваності зі станом атмосферного повітря Державною санітарно-епідеміологічною службою в Одеській області не проводиться і є компетенцією наукових закладів МОЗ України. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2007р. обсяг витрат на здійснення повітря охоронних заходів підприємствами області склав 21158,6 тис.грн, що сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 527,5 т. Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів: - з метою встановлення оптимальних режимів горіння палива та дотримання екологічних нормативів щодо змісту забруднюючих речовин в димових газах на 90 підприємствах області у 2007 році проведена екологотеплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні; - закінчилась реконструкція підприємства ВАТ «Лукойл-Одеській нафтопререробний завод». При реконструкції підприємства враховувались найкращі європейські доступні технології та методи керівництва, що позволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та поліпшить екологічну обстановку у місті. - проведена реконструкція на ТОВ «Цемент». Взамін старого електрофільтру встановлено новий електрофільтр к обертальної печі №1. Обсяги викидів за проектом зменшаться на 76,5 т/рік. На цей час електрофільтр вводиться у робочий режим, здійснюються пусконалагоджувальні заходи.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату Відповідно до регіонального плану заходів з пом’якшенням наслідків зміну клімату проведено: - розширення площі захисних лісосмуг та збільшення коефіцієнту залісеності території; - підвищена ефективність енергоустановок на підприємствах паливоенергетичного комплексу, на 90 підприємствах області у 2007 році проведена еколого-теплотехнічна наладка на паливовикористовуючому обладнанні;; - прийняли участь у проектах спільного впровадження спрямованих на скорочення викидів парникових газів 2 підприємства області а саме: ТОВ"Раф-плюс": м.Одеса, вул.Ковалевського,30а (полігон ТПВ біля цементного заводу), ТОВ «Енерго ТЕК ТЕЦ» (будівництво ТЕЦ у м.Іллічіськ). Підприємства отримали листи-підтримки Мінприроди, у яких схвалюється подальша розробка потенціальних проектів спільного впровадження.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих та морських вод У межах області налічується 1143 річки і їхні притоки, 15 лиманів, займають низовини колишніх річкових долин і витягнути в основу з півночі на південь, 45 озер, 943 ставків, 58 водосховищ. За даними органів держсанепідслужби на території області знаходиться 7 водоймищ I-ї категорії водокористування: ріки Дністер, Дунай і Південний Буг, озера Ялпуг і Котлабух, два канали Придунайської зрошувальної системи Лаптиш та Дунай-Сасик. На 5-ти з них (окрім р. Південний Буг та оз. Котлабух) у 2007 році здійснювались водозабори для 10 водопроводів господарськопитного водопостачання населення. На ріках Дністер та Дунай, які відносяться до транскордонних водоймищ України, водокористування населення здійснюється на їх гирлових ділянках, що й обумовлює в значній мірі наявний рівень їх забруднення. У 2007 році не здійснювався водозабір з оз. Котлабух для сільводопроводу с. Суворове Ізмаїльського району внаслідок аварійного стану водоочисних споруд. Ріка Південний Буг для госппитного водопостачання на території області не використовується. Визначені постійні створи спостереження за якістю води водоймищ залежно від категорії водокористування. Загальна кількість створів санепідслужби становить – 145, в тому числі на водоймищах I-ї категорії встановлено - 36 створів, на водоймищах II-ї категорії – 61 створ, на Чорному морі та морських лиманах – 48 створів. З вищевказаних водоймищ протягом 2007 року було досліджено на санітарно-хімічні показники 676 проб води, не відповідало нормативним вимогам – 163 проби, що становить 21,49%, і на 2,5 % вище порівняно з 2006 роком (18,9%). Основними джерелами, які формують стабільно високі рівні забруднення водоймищ, особливо рік Дністер і Дунай, залишились організовані скиди стічних вод за межами Одеської області та дощові води. Внаслідок цього перевищення нормативів відмічалось переважно по показникам БСКповн., ХСК, окислюваності, вмісту солей важких металів , індексам ЛКП та E.coli. Із водоймищ 2-ї категорії, на яких здійснюється культурно-побутове та рекреаційне водокористування населення, на санітарно-хімічні показники у 2007 році досліджено 572 проби води, не відповідало нормативним вимогам – 185 (32,3%) проб, що на 7,6 % вище порівняно з 2006 роком (24,7%). Перевищення допустимих норм відмічено переважно по показникам санітарного стану (БСКповн., ХСК, розчинний кисень, окислюваність). Враховуючи розташування області в південно-західній частині Чорного моря, на території 5 адміністративних районів (Б.-Дністровський, Комінтернівський, Кілійський, Татарбунарський, Овідіопольський) та у м. Одесі знаходяться й функціонують зони рекреації, де розміщені сезонні 22

заклади відпочинку населення та встановлені постійні створи спостереження за якістю морської води. У 2007 році в цих створах на санітарно-хімічні показники було досліджено 852 проби води, з них не відповідало саннормам 72 проби (8,4%), що на 1,0% нижче порівняно з 2006 роком (9,4%). Перевищували допустимі норми органолептичні показники, БСК5 та солі важких металів. На мікробіологічні показники досліджено 2783 проби, перевищення саннорм виявлено у 210 пробах (7,5%), що на 2% вище ніж у 2006 року. В тому числі на вміст ЛКП перевищували – 6,3 % проб ( у 2006 – 7,5%), збудників інфекційних захворювань (холероподібні вібріони не 1-ї групи та парагемолітичні вібріони) – 3,1% (у 2006 – 2,1%), яйця гельмінтів – виявлені у 2-х пробах. Найбільші рівні забруднення морської води подовжують утримуватися в районі м.Одеси, де зосереджено найбільше антропогенне навантаження – ненормативні випуски господарсько-побутових стічних та дощових вод. Аналіз результатів лабораторних досліджень та нагляду за господарською діяльністю на водоймищах 1-ї і 2-ї категорії дозволяє визначити основними причинами їх забруднення скиди недостатньо очищених стічних вод каналізаційних очисних споруд та неочищених стічних вод населених пунктів, надходження дощових вод, а також порушення обмежень господарської діяльності в прибережних захисних смугах. Моніторинг за якістю р. Дністер, р. Дунай, Кучурганського водосховища, Чорного моря крім органів держсанепідслужби здійснюють Держекоінспекція в Одеській області, Облводгосп, Держекоінспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Дунайська гіброметобсерваторія, сектор моніторингу та оповіщення Держуправління з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об'єкти Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води., У 2007 році забір води складає 2242,0 млн. м3, що на 74,0 млн..м3 більш ніж у 2006 році. На 69,0 млн.м3 збільшився обсяг забору води з поверхневих джерел, на 1,34 млн.м3 із підземних джерел, на 3,19 млн.м3 з Чорного моря. Збільшення обсягу забору прісних поверхневих вод у 2007 році обумовлено, в основному, збільшенням обсягу перерозподілу води при проведені водообміну на озері Сасик, Придунайських водосховищах, водоймах Татарбунарського тракту. У 2007 році в області використано 347,1 млн. м3/води (табл. 4.2.1.), у тому числі із підземних джерел 36,35 млн. м3 за наступним розподілом на: госппобутові потреби – 130,8 млн. м3; виробничі потреби – 66,73 млн. м3; 23

сільськогосподарське водопостачання – 14,01 млн. м3; зрошення – 3 3 91,89 млн. м ; рибне господарство – 41,87 млн. м ; інші галузі – 1,795 млн. м3. Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби – 37,7%; виробничі потреби – 19,2%; сільське господарство – 4,0%; зрошення – 26,5%; рибне господарство – 12,1%; інші галузі – 0,5%. У порівнянні з 2006 роком збільшився обсяг використання води на зрошення на 31,17 млн. м3, виробничі потреби на 2,07 млн. м3 . Збільшення обсягів використання води пояснюється розвитком фермерських господарств та незначним зростанням виробництва. У 2007 році збільшилися витрати води в системі оборотного водопостачання на 31,0 млн. м3, відсоток економії свіжої води на 3,94 (табл. 4.2.5.). зменшилися витрати води в системі повторно-послідовного використання на 1,093 млн. м3. Ліміт забору води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2007 році було видано 545 дозволів на спецводокористування. На 01.01.2008 рік в області налічується 1736 водокористувачів, з яких 1173 мають дозволи на спецводокористування, у 563 термін дії закінчився (табл. 4.2.7.). На 01.01.2008 року в області налічується 5368 артсвердловин, 195 шахтних колодязів та 8 каптажів. Однак, забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить 28%. З загальної кількості артсвердловин біля 20 % потребують ремонту або тампонажу. Існування безгоспних свердловин є загрозою для забруднення водоносних горизонтів та виникненню надзвичайних епідеміологічних ситуацій. Підземні родовища води, які відповідають вимогам до джерел питного водопостачання, розташовані на території області вкрай нерівномірно. Північний регіон, до складу якого відносяться 14 районів є найбільш забезпеченим, розвіданим запасами підземних вод, які на сьогодень складають 70% від загальної забезпеченості області. Південний регіон, до складу якого входять 9 районів, найменш забезпечений запасами питних підземних вод. Крім того, вода з артсвердловин на півдні області умовно придатна для питних потреб тому, що має високу мінералізацію та надмірний зміст різних домішок. За результатами лабораторних досліджень вода в свердловинах в більшості районів області на відповідає державним санітарним правилам і нормам “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”. Згідно даних органів держсанепідслужби за 2007 рік досліджено із централізованих водопроводів 7337 проб питної води на санітарно-хімічні показники, з них не відповідають вимогам держстандарту 12,6% по сухому залишку та жорсткості - природний склад У Ренійському, Болградському, Татарбунарському районах спостерігається перевищення норм по хімпоказникам води з артсвердловин від 24

15 до 55%. Крім того, в області спостерігається порушення правового режиму І-ІІ-ІІІ поясів зони санітарної охорони, особливо у сільських місцевостях. Чинники, які привезли при експлуатації артсвердловин до такого стану слідуючи: - не виконання керівниками організацій, господарств, які мають на своєму балансі артсвердловини необхідних заходів щодо поліпшення санітарнотехнічного стану та подачі населенню доброякісної по бакпоказникам води; - відсутність коштів у сільських рад та підприємств для проведення ліквідаційного тампонажу непридатних для експлуатації свердловин будь-якого призначення; - незабезпечення місцевими органами самоуправління передачі безгоспних свердловин на баланс сільських рад, міськвиконкомів, іншим власникам. Для проведення робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу, підготовлено запит до Мінприроди України (лист від 13.09.07р. № 1058/05) про виділення коштів (7804,27 тис. грн.) з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та ґрунтів на території Одеської області Для поліпшення водопостачання населення в області реалізується "Державна програма пошуку питних підземних вод та буріння розвідувально – експлуатаційних свердловин на воду в Одеській області…". У 2007 році за рахунок державного бюджету в області було пробурено 8 артсвердловин на суму 1,070 млн. грн. у: с. Миколаївка Овідіопольського району, с. Сергіївка Саратського району, с. Доброжанове Біляївського району, с. Нагірне Ренійського району, с. Холмське Арцизького району, смт. Радісне Іванівського району, с. Гетьманівка Савранського району, м. Білгород-Дністровський. У 2008 році станом на 31.05.2008 р. пробурено 4 артсвердловини на суму 404,2 тис. грн. у селах Бузинове, Радісне Іванівського району, с. Котловина Ренійського району, с. Перехрестове Фрунзівського району. Для поліпшення водопостачання населених пунктів, які користуються привізною водою розроблена "Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року”. Фінансування будівництва групових водопроводів здійснюється через Держводгосп України на замовлення Облводгоспу. У 2004 році побудовано 13,5 км водогонів на території Кілійського та Татарбунарського районів та частково побудовано 2 майданчики на суму 10635 тис. грн., 2005 році 1,6 км водогону та підключено н/п: с. Шевченково, с. Новоселівка, с. Червоний Яр, с. Струмок, с. Спаське, с. Баштанівка на суму 8500 тис. грн., 2006 році побудовано 23,4 км трубопроводу та введено в дію очисні споруди Кілійського групового водопроводу потужністю 25 тис.м 3 за добу (І пусковий комплекс) на суму 20802 тис. грн, 2007 році виконано робіт на суму 15870,4 тис. грн.

Таблиця 4.2.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік. Роки

Найменування річкового басейну

2 р. Дунай р. Дністер р. Кучурган 2003 р.Тилігул р. Когільник р. Кодима Півден. Буг бас. Всього по області

2004

р. Дністер р.Кучурган р. Дунай р. Когільник р.Тилігул Півден. Буг-бас р. Кодима

Всього по області р. Дністер р.Кучурган р. Дунай 2005 р. Когільник р.Тилігул Півден. Буг-бас р. Кодима Всього по області р. Дністер р.Кучурган р. Дунай 2006 р. Когільник р.Тилігул Півден. Буг-бас р. Кодима Всього по області р. Дунай р. Дністер р. Кучурган 2007 р.Тилігул р. Когільник р. Кодима Півден. Буг бас. Всього по області

З поверхневих джерел 3 354,09 287,704 0,101 1,289 1,289 847,03

Забрано води З підземних джерел 4 10,21 4,996 1,319 3,348 2,34 1,679 2,553 35,67

Використано води Всього

Промисловість

5 364,3 292,7 1,42 3,348 2,34 2,968 3,842 882,7

6 3,343 35,84 0,108 0,06 0,073 1,776 1,802 43,3

Сільське господарство 7 6,877 1,803 1,006 2,212 1,234 0,243 0,862 18,75

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

9 70,77 14,64 0,102 85,41

10 15,21 5,840 33,74

11 1,875 1,875

253,9 1145 1,254 1,254

4,732 1,613 9,64 1,899 3,026 2,301 1,531

258,7 1,613 1155 1,899 3,026 3,554 2,784

32,97 0,298 3,047 0,098 0,051 1,782 1,750

1,837 1,131 5,018 0,938 1,893 0,655 0,152

130,6 0,188 7,676 0,69 1,030 1,057 0,824

3,693 52,73 -

9,15 15,67 -

1,837 -

1603 269,3 0,053 1260 0,601 0,601 1531 262,5 1377 0,721 0,721 2124 1309 273,5 3,308 0,269 0,269 2,193

33,72 4,971 1,989 9,97 1,998 2,984 2,175 1,42 25,51 4,953 2,167 9,26 2,106 3,293 2,383 1,527 35,02 9,54 5,2 2,368 1,949 1,438 2,249 36,35

1636 274,3 2,042 1270 1,998 2,984 2,776 2,021 1557 267,4 2,167 1386 2,106 3,293 3,104 2,248 2159 1319 278,7 2,368 3,308 1,949 1,707 2,518 2242

40,75 45,69 0,327 9,9 0,112 0,062 1,139 1,1 63,01 40,03 0,344 17,22 0,116 0,044 1,302 1,258 64,66 16,81 42,55 0,52 0,047 0,137 0,784 0,817 66,73

15,8 2,537 1,309 3,916 1,003 1,83 0,577 0,101 16,01 2,273 1,426 3,365 0,801 1,795 0,714 0,093 14,38 5,134 1,828 1,438 0,96 0,639 0,072 0,653 14,01

145 120,6 0,346 7,316 0,718 1,088 1,02 0,788 135 117,3 0,387 7,486 1,018 1,452 0,996 0,808 132,4 7,344 113,3 0,4 2,287 0,977 0,817 1,011 130,8

58,14 9,15 0,053 44,45 57,24 5,415 51,98 60,72 74,36 11,59 91,89

33,09 11,7 28,37 44,5 11,7 34,72 52,64 -

1,852 1,32 1,32 1,417 1,417 1,795 1,795

Таблиця 4.2.2. Скидання зворотних вод , млн. м3 на рік. Роки 1 2002

Категорія очищення

Найменування річкового басейну

3 р. Дунай

О НО НДО НЧБО

Скинуто зворотних вод В поверхневі В підземні Всього водні горизонти об’єкти 4 5 6

0,399 27,06 0,039 6,129

Скидання зворотних вод Промисловість

Сільське господарство

Комунгосп

Інші галузі

33,62 0,399 27,06 0,039 6,129

р. Дністер О НО НДО НЧБО

0,111 18,54 2,105

20,76 0,111 18,54 2,105

р. Кучурган 0,016 О НО НДО НЧБО

0,016 -

0,016

р.Тилігул 0,947 О НО НДО НЧБО

0,062 0,885 -

0,062 0,885

р. Когільник О НО НДО НЧБО

0,052 0,359

0,411 0,052 0,052 0,359

р. Кодима О НО НДО НЧБО

0,094 -

0,094 0,094

О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО НЧБО 2003

3 Пів. Буг (басс.)

0,094

0,094 0,094

246,6 80,91 28,21 104,1 33,42

0,009 15,9 0,055 6,84

22,81 0,009 15,9 0,055 6,84

0,009 0,005 -

0,014 0,009 0,005 -

4,469 3402 0,028 3,17

41,69 4,469 34,02 0,028 3,170

0,038 0,062 -

0,1 0,038 0,062 -

0,048 0,627 -

0,675 0,048 0,627 -

14,78 4,924 0,179 0,331 9,34

39,99 26,67 0,063 13,26

175,4 70,41 1,356 103,6 -

16,43 5,576 0,005 0,106 10,82

р. Дністер

О НО НДО НЧБО р. Кучурган О НО НДО НЧБО р. Дунай О НО НДО НЧБО р. Когільник О НО НДО НЧБО р.Тилігул О НО НДО НЧБО Пів. Буг (басс.)

О НО НДО НЧБО

4 0,094 0,005 -

6 0,099 0,094 0,005 -

17,83 9,28 0,497

48,36 0,009 33,48

175,7 4,698 171

17,85 4,863 0,913

8,052

14,87

12,078

р. Кодима О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО НЧБО 2004

0,094 0,005 -

0,099 0,094 0,005 259,74 18,85 53,09 152,8 35,0

р. Дністер 22,5 0,172 13,47 0,058 8,802

О НО НДО НЧБО р. Кучурган

0,202 0,172 0,03 -

О НО НДО НЧБО р. Дунай

47,05 4,776 30,34 0,016 11,91

О НО НДО НЧБО р. Когільник

0,184 0,048 0,136 -

О НО НДО НЧБО р.Тилігул

0,572

2 О НО НДО НЧБО

6 0,048 0,035 0,536 -

16,11 9,25 0,081 0,444 6,336

54,74 30,15 0,039 24,56

175,3 0,312 13,63 161,3 0,01

16,85 5,618 0,117 11,214

Пів. Буг (басс.) 0,094 0,094 -

О НО НДО НЧБО р. Кодима О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО НЧБО 2005

0,094 0,094 263 15,18 43,85 161,9 42,12 р. Дністер 39,36 0,024 17,51 0,104 21,72

О НО НДО НЧБО р. Кучурган

0,103 0,024 0,079 -

О НО НДО НЧБО р. Дунай

66,92 4,739 33,403 0,197 28,38

О НО НДО НЧБО р. Когільник О

0,304 0,271

2 НО НДО НЧБО

6 -

13,14 9,26 0,126 0,449

91,68 33,43 0,025

170,3 8,317 17,46 144,5

14,98 5,563 2,234 0,126

р.Тилігул 0,477 0,035 0,442 -

О НО НДО НЧБО Пів. Буг (басс.)

0,094 0,094 -

О НО НДО НЧБО р. Кодима О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО 2006

0,094 0,094 290,1 23,14 53,25 145,1 р. Дністер 35,04 0,18 16,07 0,544 17,95

О НО НДО НЧБО р. Кучурган

0,286 0,18 0,072 0,033 -

О НО НДО НЧБО р. Дунай О НО НДО

70,0 4,741 29,58 0,021

2 НЧБО

6 35,65

13,6 9,83 0,12 0,352

87,94 29,07 0,025

173,9 20,79 16,22 136,9

11,76 5,57 0,31 0,123

р. Когільник 0,42 0,366 0,054 -

О НО НДО НЧБО р.Тилігул

0,477 0,069 0,378 -

О НО НДО НЧБО Пів. Буг (басс.)

0,094 0,094 -

О НО НДО НЧБО р. Кодима О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО 2007

0,094 0,094 287,2 36,19 45,72 137,4 р. Дністер

О НО НДО НЧБО

0,121 18,19 0,965 22,73

43,69 0,121 18,19 0,965 22,73

0,121 0,052 0,195 -

1,169 0,121 0,052 0,195 -

р. Кучурган О НО НДО НЧБО р. Дунай

О НО НДО НЧБО

4,69 29,47 0,176 23,06

6 58,34 4,69 29,47 0,176 23,06

0,435 0,48 -

0,889 0,435 0,48 -

0,062 0,345 -

1,919 0,062 0,345 -

0,001 -

1,472 0,001 -

0,001 269,5 18,73 47,73 139,5 63,56

1,071 0,001 279,6 18,73 57,83 139,5 63,56

16,26 9,53 0,121 0,504 6,114

86,24 29,1 0,072 51,42

167,7 3,859 18,25 138,8 0,008

9,3 5,341 0,259 0,124 6,018

р. Когільник О НО НДО НЧБО р.Тилігул О НО НДО НЧБО Пів. Буг (басс.) О НО НДО НЧБО р. Кодима О НО НДО НЧБО Всього по області: О НО НДО НЧБО

Вигріб 10,1

Таблиця 4.2.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

2 бас. Чорного моря бас. Чорного моря бас. Чорного моря бас. Чорного моря бас. Чорного моря

3 259,7 263 290,1 287,2 279,6

2003 2004 2005 2006 2007

Всього 4 18,85 15,18 23,14 36,19 18,73

Нормативно очищених на очисних спорудах Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка очистка 5 6 7 18,38 0,283 0,194 14,79 0,392 22.71 0,430 35,78 0,414 18,28 0,452 -

Потужність очисних споруд В т.ч. перед скиданням до Всього водного об’єкта 8 9 257,7 254 278,8 275,0 278,2 274,4 278,2 274,5 280,8 277,1

Таблиця 4.2.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тон на рік Рік 1 2003

Водний об’єкт 2 бас. Чорного моря

Всього по області: 2004 бас. Чорного моря

Галузь народного господарства

Всього

БСК

ХСК

Завислі речовини

Промисловість

9092,6

513

Сільське господарство Комунгосп

4002 154595,3 166837,8 7955,1

46 1073 1227 77

15 1413 1565 103

2058,8 140185,6 150199,5 7629

38 1298 1413 96

108

3325 134759,1 146900 8736,892

25 1786 1964 72,0

2930,642 157735,01 169402,544 5940,47 1510 148746,4 156828

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

Всього по області: 2005 бас. Чорного моря

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

Всього по області: 2006 бас. Чорного моря

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

Всього по області: 2007 бас. Чорного моря

Промисловість Сільське господарство Комунгосп

Всього по області:

В тому числі N (сума мінеральних форм) 8

P (ортофосфати) 9

Мінераліза ція

Нафтопроду кти

0,111

6316

0,576

8 1390 2054 481

0,283 710,2 724,7 14

443 148500 155300 6119

0,138 4,648 5,597 0,733

221 1442 1766 114

15 1552 2048 604

159 173 -

8 133600 139727 4849

0,633 5,851 7,217 0,45

6 239 -

112 2270 2553 87,0

14 1636 2303 382,0

155 2 167 40,68

77 128100 133300 7001,0

5,3 6,33 0,172

53,0 1959 2133 115

100

270,0 2574 2981 90

10,0 1518 1967 385

0,057 649,7 720,2 40,7

69,0 151100,0 158400 3779

0,034 5,5 5,979 0,88

56 1641 1863

5 239

264 2673 3088

17 1571 2029

8 562,1 630,8

140500 144600

0,023 5,1

Таблиця 4.2.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водокористування, млн. м3 на рік Роки

Водний об’єкт

Галузь народного господарства 3 промисловість сільське господарство комунгосп

1 2003 р.

2 бас. Чорного моря

Всього по області: 2004р.

бас. Чорного моря

промисловість сільське господарство комунгосп

Всього по області: 2005р.

бас. Чорного моря

промисловість сільське господарство комунгосп

Всього по області: 2006р.

бас. Чорного моря

промисловість сільське господарство комунгосп

Всього по області: 2007р.

бас. Чорного моря

промисловість сільське господарство комунгосп

Всього по області:

Оборотне

Повторно - послідовне

Економія свіжої води, %

Безповоротне водоспоживання

4 179,2 1,323 0,279 184,2 55,722 0,097 0,585 170,4 155,9 0,128 202,4 101,4 0,011 105,0 131,4 0,011 136

5 7,764 0,528 8,406

6 87,22 51,08 1,352 75,14

7 11,89 112,5 150,7 278,1

8,762 7,141 0,723 8,117 6,871 0,009 7,128 5,805 0,007 6,035

75,54 88,49 0,043 0,572 73,45 83,89 0,037 0,056 60,26 85,56 0,024 0,06 64,2

240,4 10,29 67,45 147,6 228,5 9,58 82,27 126,8 222,2 9,36 115,1 119,1 248,2

Таблиця 4.2.6. Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Кількість водозаборів Адміністративно-територіальна одиниця

1 всього по обл. в тому числі: 1.м.Одеса 2.м.Ізмаїл 3. м. Іллічівськ 4. м. Б.Дністровський 5. м.Теплодар 6. м. Котовськ 7.м. Южний Райони: 8. Ананьївський 9. Арцизький 10. Балтський 11. Березовський 12. Б. Дністровський 13. Біляївський 14.Болградський 15. В.Михайлівський 16. Іванівський 17. Ізмаїльський 18. Кілійський 19. Кодимський 20. Комінтернівський 21. Котовський 22. Красноокнянський 23. Любашівський 24. Миколаївський 25. Овідіопольський 26. Роздільнянський 27. Ренійський 28. Савранський 29. Саратський 30. Тарутинський 31. Татарбунарський

Всього

В т.ч. підземн их

Кількість водоспусків

5740

5659

242

311 46 23 101 4 79 3

304 45 22 101 4 74 3

213 170 216 231 468 207 114 263 148 109 49 185 264 179 122 204 210 257 292 101 83 370 162 200

213 170 216 231 462 198 108 263 148 97 27 185 264 179 122 203 210 257 292 92 83 369 162 199

64 14 5 1 1 9 3 145 2 1 1 3 16 16 5 1 1 20 35 1 2 1 2 9 2 13 3 4 6

Кількість Кількість водокористува водокорис чів, які тувачів, здійснюють які спецводокорис мають тування дозволи 5 6 2003р. 1769 961 311 20 13 10 5 30 2

223 13 11 6 5 13 2

42 50 65 63 165 75 25 43 36 32 36 45 62 41 34 48 29 112 76 28 27 48 54 58

8 25 12 39 121 63 15 13 15 24 23 20 39 9 7 8 21 64 41 22 7 19 25 23

Кількість водокористувачів, дозволи яких прострочені

Кількість водокористувачів, які не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

808

498

88 7 2 4 17 -

150 5 6 3 2 4 -

34 25 53 24 44 12 10 30 21 8 13 25 23 32 27 40 8 48 35 6 20 29 29 35

6 11 9 23 52 33 8 8 7 6 12 16 22 5 2 4 7 25 15 11 9 12 15

1 32. Фрунзівський 33. Ширяєвський

2 114 242

3 114 242

4 1 1

5 32 52

всього по обл. в тому числі: 1.м.Одеса 2.м.Ізмаїл 3 м. Іллічівськ 4. м.Б.Дністровський 5. м.Теплодар 6. м. Котовськ 7..м. Южний Райони: 8. Ананьївський 9. Арцизький 10. Балтський 11. Березовський 12. Б. Дністровський 13. Біляївський 14.Болградський 15. В.Михайлівський 16. Іванівський 17. Ізмаїльський 18. Кілійський 19. Кодимський 20. Комінтернівський 21. Котовський 22. Красноокнянський 23. Любашівський 24. Миколаївський 25. Овідіопольський 26. Роздільнянський 27. Ренійський 28. Савранський 29. Саратський 30. Тарутинський 31. Татарбунарський 32. Фрунзівський 33. Ширяєвський

5725

5640

242

1646

310 46 23 100 4 79 3

310 45 22 100 4 74 3

213 170 216 231 465 203 114 263 148 109 49 185 264 179 122 204 210 257 292 101 83 370 162 200 114 236

213 170 216 231 442 200 108 263 148 97 27 185 264 179 122 203 210 257 292 92 83 369 162 199 114 236

64 14 5 1 1 9 3 145 2 1 1 3 16 16 5 1 1 20 35 1 2 1 2 9 2 13 3 4 6 1 1

всього по обл. в тому числі:

5859

5778

199

1711

6 11 14

8 21 38

9 5 5

937

709

410

183 18 14 11 8 32 2

119 14 14 8 8 13 2

64 4 3 19 -

71 4 7 4 2 7 -

45 44 65 65 188 78 25 44 31 30 39 48 58 41 34 51 33 120 76 31 27 46 42 40 30 48

9 26 12 43 129 61 19 17 17 20 32 23 39 10 8 12 21 84 38 26 3 26 20 23 23 18

36 18 53 22 59 17 6 27 14 10 7 25 19 31 26 39 12 36 38 5 24 20 22 17 7 30

5 10 2 12 64 29 10 9 9 5 16 6 14 1 5 5 8 43 13 9 1 16 8 6 2 7

895

816

448

2004р.

2005р.

1 1.м.Одеса 2.м.Ізмаїл 3. м. Іллічівськ 4. м. Б.Дністровський 5. м. Теплодар 6. м. Котовськ 7.м.Южний Райони: 8. Ананьївський 9. Арцизький 10. Балтський 11. Березовський 12. Б.Дністровський 13. Біляївський 14.Болградський 15. В.Михайлівський 16. Іванівський 17. Ізмаїльський 18. Кілійський 19. Кодимський 20. Комінтернівський 21. Котовський 22. Красноокнянський 23. Любашівський 24. Миколаївський 25. Овідіопольський 26. Роздільнянський 27. Ренійський 28. Савранський 29. Саратський 30. Тарутинський 31. Татарбунарський 32. Фрунзівський 33. Ширяєвський

2 306 47 25 102 4 79 2

3 299 46 24 102 4 747 2

4 16 14 6 1 1 7 3

5 166 16 13 14 8 32 2

6 100 14 13 10 7 15 2

213 191 216 316 459 205 114 262 214 108 62 185 261 183 122 204 210 255 298 100 84 250 182 203 139 258

213 191 216 316 453 196 108 262 212 96 40 185 261 183 122 203 210 255 298 91 84 249 182 202 139 258

2 1 1 3 14 17 8 1 1 21 35 1 1 1 2 9 3 14 3 4 7 1 1

45 44 65 67 201 90 25 46 34 35 42 49 64 43 36 43 33 136 79 33 28 48 43 46 30 55

всього по обл. в тому числі: 1.м.Одеса 2.м.Ізмаїл 3. м. Іллічівськ 4. м. Б.Дністровський 5. м. Теплодар

5581

5505

200

1617

9 17 10 38 125 69 17 15 27 18 23 18 41 9 12 12 18 76 39 30 5 28 26 25 6 21 2006р. 1058

306 47 25 102 4

299 46 24 102 4

17 14 6 1 1

166 15 16 17 7

109 15 16 13 7

8 66 2 4 1 17 -

9 33 4 7 7 3 3 1

36 27 55 29 76 21 8 31 7 17 19 31 23 34 24 31 15 60 40 3 23 20 17 21 24 34

7 7 5 19 57 39 12 8 15 14 14 13 15 10 10 8 8 41 17 13 4 12 15 14 3 10

559

578

57 4 -

39 7 5 10 2

1 6. м. Котовськ 7.м.Южний Райони: 8. Ананьївський 9. Арцизький 10. Балтський 11. Березовський 12. Б.Дністровський 13. Біляївський 14.Болградський 15. В.Михайлівський 16. Іванівський 17. Ізмаїльський 18. Кілійський 19. Кодимський 20. Комінтернівський 21. Котовський 22. Красноокнянський 23. Любашівський 24. Миколаївський 25. Овідіопольський 26. Роздільнянський 27. Ренійський 28. Савранський 29. Саратський 30. Тарутинський 31. Татарбунарський 32. Фрунзівський 33. Ширяєвський

2 79 2

3 79 2

4 7 3

5 18 3

6 17 3

170 191 167 316 459 205 114 262 214 108 62 140 261 215 101 107 210 255 298 100 65 250 182 203 139 258

170 191 167 316 453 196 108 262 212 96 40 140 261 215 101 106 210 255 298 91 65 249 182 202 139 258

2 1 1 3 14 17 8 1 1 21 35 1 1 1 2 9 3 14 3 4 7 1 1

31 33 24 55 202 95 27 54 34 43 54 33 74 35 20 27 35 148 71 32 19 48 36 62 26 57

5668

5571

251

308 58 39 104 8 79 3

299 58 37 104 8 79 3

154 152

154 151

8 1 -

9 9 1

9 23 11 42 146 67 13 23 24 31 41 21 41 17 13 14 18 97 45 26 8 35 28 46 11 28

22 10 13 13 56 28 14 31 10 12 13 12 33 18 7 13 17 51 26 6 11 13 8 16 15 29

7 11 12 31 72 31 10 19 11 16 27 16 30 15 13 8 13 36 24 10 4 16 14 33 10 17

1736

1173

563

545

69 14 8 1 1 3 3

170 15 18 17 8 18 3

100 15 15 11 8 15 2

70 3 6 3 1

89 4 4 4 5 8 -

2 1

35 38

23 31

12 7

17 16

2007 р. всього по обл. в тому числі: 1.м.Одеса 2.м.Ізмаїл 3. м. Іллічівськ 4. м. Б.Дністровський 5. м. Теплодар 6. м. Котовськ 7.м.Южний Райони: 8. Ананьївський 9. Арцизький

1 10. Балтський 11. Березовський 12. Б.Дністровський 13. Біляївський 14.Болградський 15. В.Михайлівський 16. Іванівський 17. Ізмаїльський 18. Кілійський 19. Кодимський 20. Комінтернівський 21. Котовський 22. Красноокнянський 23. Любашівський 24. Миколаївський 25. Овідіопольський 26. Роздільнянський 27. Ренійський 28. Савранський 29. Саратський 30. Тарутинський 31. Татарбунарський 32. Фрунзівський 33. Ширяєвський

2 167 317 459 216 113 262 217 118 67 151 271 217 101 107 210 272 298 96 65 255 182 205 139 258

3 167 316 453 206 108 262 217 96 40 151 271 215 101 106 210 270 298 91 65 254 182 202 139 258

4 1 2 18 19 7 2 2 23 26 1 2 2 1 1 9 3 15 3 4 6 2 -

5 26 62 217 103 30 58 36 50 56 33 79 36 21 27 40 161 76 33 19 49 40 74 26 62

6 19 55 149 74 19 36 21 35 43 16 48 18 14 15 25 104 54 31 8 28 28 56 15 42

8 7 7 68 29 11 22 15 15 13 17 31 18 7 12 15 57 22 2 11 21 12 18 11 20

9 10 24 55 28 11 18 8 13 19 1 20 2 4 9 13 52 26 14 11 11 21 6 22

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Держекоінспекція в Одеській області у 2007 році здійснювала моніторинг р.Дністер, Хаджибейського лиману, Кучурганського водосховища по затвердженим створам згідно «Програми державного моніторингу довкілля». р. Дністер Відбір проб здійснювався 7 разів по 4 затвердженим створам: кордон України та Республіки Молдова (Осетровий завод), с. Маяки, с. Троїцьке та с. Біляївка (Одеський водозабір). Усі відібрані проби аналізувались по 19 показникам. У порівнянні з 2006 р. спостерігалося незначне підвищення концентрації завислих речовин (23,9 мг/дм3 у 2006 р. та 24,4 мг/дм3 у 2007 р.), нітрат-іонів (6,36 мг/дм3 у 2006 р. та 7,45 мг/дм3 у 2007 р.), амоній-іонів (0,32 мг/дм3 у 2006 р. та 0,34 мг/дм3 у 2007 р.) та значення БСК5 (2,12 мг/дм3 у 2006 р. та 2,24 мг/дм3 у 2007 р.). В той же час зменшився вміст нітрит-іонів (0,091 мг/дм3 у 2006 р. та 0,065 мг/дм3 у 2007 р.), сульфатів (102,71 мг/дм3 у 2006 р. та 78,06 мг/дм3 у 2007 р.), магнію (20,13 мг/дм3 у 2006 р. та 17,86 мг/дм3 у 2007 р.), суми калію та натрію (44,12 мг/дм3 у 2006 р. та 32,51 мг/дм3 у 2007 р.), бікарбонатів (220,16 мг/дм3 у 2006 р. та 203,49 мг/дм3 у 2007 р.), суми іонів (487,11 мг/дм3 у 2006 р. та 430,15 мг/дм3 у 2007 р.), сухого залишку (394 мг/дм3 у 2006 р. та 354 мг/дм3 у 2007 р. .) та заліза загального (0,17 мг/дм3 у 2006 р. та 0,14 мг/дм3 у 2007 р.). По іншим показникам ( рН, розчинений кисень, жорсткість, лужність, хлориди, ортофосфати, кальций) значних змін не спостерігалося. Аналіз відібраних проб показує, що немає чіткої тенденції щодо погіршення чи покращання стану річки. Має місце сезонне коливання значень показників, яке свідчить про те, що серед природних чинників найбільший вплив на якість води має величина водного стоку. Як і у попередні роки основними джерелами забруднення басейну річки Дністер є підприємства та об’єкти вищерозташованих областей України та Молдови. За попередніми даними об’єм скидів підприємств Одеської області практично не змінився, очисні споруди підприємств, які скидають стічні води (Красноокнянський водоканал, Фрунзівський молзавод, Кучурганська філія ЗАТ ОКЗ дитячого харчування ) працювали незадовільно. Якість води р.Дністер у цілому відповідає вимогам ГДК для водоймищ рибогосподарського призначення та є задовільною, але у 2007 році спостерігалося незначне перевищення вмісту ортофосфатів (1,6 ГДК) та заліза загального (1,4 ГДК). Хаджибейський лиман. Відбір проб здійснювався 1 раз по 5 затвердженим створам: СБО “Північна”, НАТІ – Гідропорт, с. Холодна Балка – с. Черевичне, с. Алтестово – с. Морозівка, с. Маринівка – с. Коса. Усі відібрані проби аналізувались по 18 показникам. У порівнянні з 2006 р. спостерігалося незначне підвищення вмісту заліза загального (0,23 мг/дм3 у 2006 р. та 0,25 мг/дм3 у 2007 р.), розчиненого кисню 41

(6,82 мг/дм3 у 2006 р. та 7,21 мг/дм3 у 2007 р.), завислих речовин (8,4 мг/дм3 у 2006 р. та 10,7 мг/дм3 у 2007 р.), нітрит-іонів (0,070 мг/дм3 у 2006 р. та 0,086 мг/дм3 у 2007 р.), суми іонів (5193,45 мг/дм3 у 2006 р. та 5592,30 мг/дм3 у 2007 р.), хлорид-іонів (2211,11 мг/дм3 у 2006 р. та 2411,85 мг/дм3 у 2007 р.), сульфатіонів (809,17 мг/дм3 у 2006 р. та 875,01 мг/дм3 у 2007 р.), магнію (249,57 мг/дм3 у 2006 р. та 270,27 мг/дм3 у 2007 р.), суми калію та натрію (1350,22 мг/дм3 у 2006 р. та 1475,76 мг/дм3 у 2007 р.), жорсткості (27,61 мг/дм3 у 2006 р. та 29,04 мг/дм3 у 2007 р.) та значення БСК5 (1,87 мг/дм3 у 2006 р. та 2,06 мг/дм3 у 2007 р.). В той же час зменшився вміст амоній-іонів (0,65 мг/дм3 у 2006 р. та 0,48 мг/дм3 у 2007 р.), ортофосфатів (0,96 мг/дм3 у 2006 р. та 0,14 мг/дм3 у 2007 р.), кальцію (141,08 мг/дм3 у 2006 р. та 135,87 мг/дм3 у 2007 р.) та 3 3 бікарбонатів(432,3 мг/дм у 2006 р. та 423,3 мг/дм у 2007 р.). По іншим показникам (рН, солоність, лужність) значних змін не спостерігалося. Якість води Хаджибейського лиману за більшістю показників незначне коливається на протязі богатьох років спостережень і є стабільною. Близьке розташування лиману біля Чорного моря значно впливає на постійний (на протязі усіх років досліджень) підвищений вміст хлоридів (8 ГДК) та сульфатів (8,75 ГДК). У 2007 році спостерігалося незначне перевищення ГДК для рибогосподарських водоймищ по залізу загальному (2,3 ГДК) та нітрит-іонам (1,1 ГДК). Концентрації решти гідрохімічних компонентів у межах норми. В цілому якість води за останні роки відповідає вимогам ГДК рибогосподарського призначення і є задовільною. Кучурганське водосховище. Відбір проб здійснювався 6 разів по 3 затвердженим створам: с. Кучургани, с. Лиманське та с. Граданиці. Усі відібрані проби аналізувались по 19 показникам. У порівнянні з 2006 р. спостерігалося незначне підвищення вмісту завислих речовин (12,6 мг/дм3 у 2006 р. та 17,9 мг/дм3 у 2007 р.), хлорид-іонів (478,64 мг/дм3 у 2006 р. та 509,03 мг/дм3 у 2007р.), сульфат-іонів (742,99 мг/дм3 у 2006 р. та 746,05 мг/дм3 у 2007 р.), кальцію (147,85 мг/дм3 у 2006 р. та 153,71 мг/дм3 у 2007 р.), магнію (155,36 мг/дм3 у 2006 р. та 169,12 мг/дм3 у 2007 р.), суми калію та натрію (343,45 мг/дм3 у 2006 р. та 332,48 мг/дм3 у 2007 р.), суми іонів (2239,92 мг/дм3 у 2006 р. та 2267,60 мг/дм3 у 2007 р.), та значення БСК5 (2,77 мг/дм3 у 2006 р. та 3,02 мг/дм3 у 2007 р.). В той же час зменшилося вміст розчиненого кисню (9,92 мг/дм3 у 2006 р. та 8,73 мг/дм3 у 2007 р.), нітрат-іонів (4,56 мг/дм3 у 2006 р. та 4,30 мг/дм3 у 2007 р.), бікарбонатів (368,30 мг/дм3 у 2006 р. та 353,87 мг/дм3 у 2007 р.) та заліза загального (0,20 мг/дм3 у 2006 р. та 0,18 мг/дм3 у 2007 р.). По іншим показникам (жорсткість, лужність, рН, амоній-іони, нітрит-іони, ортофосфати, сухий залишок) значних змін не спостерігалося. Кучурганське водосховище – це штучне водоймище, побудоване в 1966 році в сухому гирлі р.Кучурган та призначене для забезпечення 42

охолоджувальною водою Молдовської ГРЕС. Кількість та динаміка скиду також штучна. Гідрологічний режим регулюється забором та скидом охолоджувальної води. Аналіз відібраних проб показує, що якість води водосховища не відповідає вимогам ГДК для рибогосподарських водоймищ по показниках сольового складу ( хлориди - 1,7 ГДК, сульфати - 7,5 ГДК, сухий залишок - 2 ГДК, магній – 3,4 ГДК), БСК5 - 1,3 ГДК, ортофосфатам - 1,2 ГДК, амоній-іонам – 1,1 ГДК та залізу загальному – 1,8 ГДК. Великий вміст хлоридів пов'язаний з використанням на ГРЕС іонообмінних смол для вилучення кальцію та магнію із охолоджувальної води (для регенерації цих смол використовується хлорид натрію). Можливо також, що хлориди є геогенними. Це підтверджується високим вмістом сульфатів, сухого залишку та магнію, пов’язаних з хлоридами. р. Дунай Сектор моніторингу та оповіщення здійснює лабораторно-інструментальні виміри у контрольних створах р.Дунай по наступним показникам: розчинений кисень, БСК5, перманганату окись, ХСК, завислі речовини, мінералізація, хлориди, сульфати, азот амонійний, нітрити, нітрати, кальцій, магній, фосфати, залізо валове, залізо загальне, нафтопродукти. Спеціалістами сектору моніторингу та оповіщення за 12 місяців 2007 р. було відібрано та проаналізовано 24 проби поверхневої води ріки Дунай . Відбір проб проводився в 6 точках: біля міста Рені (70 миля), тобто нижче впаду притоки Прут у Дунай; в точці розподілу р. Дунай на два рукави (Кілійський та Сулінський) – 112 км. Кілійського рукава; біля м. Ізмаїл (89 км. Кілійського рукава р. Дунай); 45 км, 39 км, 47 км (затон Заводський) Кілійського рукава (м. Кілія), Кислицький рукав р. Дунай (біля с. Кислиці). Відбирались проби води тільки з поверхневих шарів у цих точках. В цих пробах визначався вміст головних іонів (кальцію, магнію. хлоридів, сульфатів), розчиненого кисню, біогенних речовин (нітритів, амонію, нітратів, фосфатів, заліза валового та загального) та органічних сполук (перманганатна та біхроматна окислюваність). Аналіз проб проводився відповідно до КНД. За 12 міс. 2007 р. у рамках дослідження якості води в умовах відновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море відібрано 36 проб в місці проведення днопоглиблювальних робіт (баровій частині). Відповідно до дослідження якості води під час відновлення днопоглиблювальних робіт можна зробити наступний висновок: екстремальнонаднормативних показників властивостей вод не зафіксовано. Вміст азоту амонійного в момент проведення днопоглиблювальних робіт не перевищував фактичних концентрацій. Тільки в пробах, які були відібрані в баровій частині спостерігається підвищення солоності та вмісту хлоридів через вплив морської води. В точках відбору поверхневої води р. Дунай (45,89 км та 70 миля) вимірювання проводились по 21 показнику: визначався вміст головних іонів (кальцію, магнію, хлоридів, сульфатів), розчиненого кисню, біогенних речовин (нітритів, амонію, нітратів, фосфатів, заліза загального) та органічних сполук 43

(БСК, перманганатна та біхроматна окислюваність). За результатами фізикохімічних визначень виявлено перевищення ГДК поверхневої води: р. Дунай, 89 км по загальному залізу ( 0,124 мг/л, 0,327 мг/л, 0,606 мг/л, 0,096 мг/л при ГДК 0,05 мг/л), та незначні перевищення по нітритам (0,140 мг/л, 0,104 мг/л, 0,112 мг/л, 0,212 мг/л) та азоту амонійному – 0,498 мг/л. р. Дунай, 70 миля по загальному залізу - 0,840 мг/л при ГДК 0,05 мг/л. Одеською Гідрогеолого – Меліоративною Експедицією (Одеська ГГМЕ) у межах «Программи державного моніторингу» впродовж 2007р. проводила гідрохімічний контроль 16 водних об`єктів: річок Дністер, Кодима, Барабой, Кучурган, Ягорлик, Окна, Білочі, Тилигул, В.Куяльник, М.Куяльник, Сарата, Когильник, Чага, Каплань, Алкалія, Кіргіж-Китай та Хаджидер, Сасикського та Кучурганського водосховищ. По географічному розташуванню малі річки, за якими здійснювала контроль Одеська ГГМЕ розподіляються на такі басейни: - ріки Причорномор’я; - р. Дністер; - р. Південний Буг; - р.Дунай. Басейн річок Причорномор’я. До басейну рік Причорномор’я відносяться річки: Тілігул, В.Куяльник, М.Куяльник, Барабой, Хаджидер, Каплань, Когільник, Чага, Каплань, Сарата, Алкалія. Вода річки Тілігул характеризується мінералізацією 0,663-1,868 г/л. Тип води гідрокарбонатно-сульфатний. ГДК перевищував показник ХСК (ІII,IV квартали). В ІІІ кварталі був понижений вміст розчиненого кисню. Інші показники ГДК не перевищували. Відбір проб води в річках В.Куяльник і М.Куяльник проводився лише в I-му кварталі протягом року річки знаходилися в пересохлому стані. Мінералізація води була в межах 1,91-3,66 г/л. Тип води сульфатно-хлоридний. ГДК перевищували показники БСК5 і ХСК. Річка Барабой характеризується підвищеним вмістом солей (мінералізація 1,55-3,79 г/л) та перевищенням ГДК показника ХСК. В I кварталі відмічене підвищене значення мінералізації (в 3,7 рази вище ГДК). У II кварталі спостерігався понижений вміст розчиненого кисню. Тип води сульфатно-гідрокарбонатний. У гирловій частині стік річки Барабой зарегульований, що створює підпір і як результат підтоплюється село Барабой та інші. Живлення р. Барабой у верхній та середній течії підтримується за рахунок екологічних попусків з Санжейського та Барабойського водосховищ. У зв’язку з відбором води з річки на заповнення ставків та зрошення спостерігається на окремих ділянках зменшення стоку та пересихання річки. Підвищене накопичення солей в водах річок Барабой, Тілігул, Великий Куяльник та Малий Куяльник відбувається за рахунок живлення мінералізованими грунтовими водами і внаслідок значного випаровування в теплий період року. Вода з гідрокарбонатного класу переходить у цей час до сульфатного або хлоридного, а у складі катіонів починає домінувати натрій. 44

Річки Алкалія, Хаджидер, Каплань, Сарата, Когільник Чага характеризуються підвищеною мінералізацією (1,5-6,0 г/л), тип води в них – сульфатно-хлоридний. Спостерігається високий вміст суми солей, хлоридів, сульфатів та натрію, що перевищує ГДК в 1,5-6,0 рази. Причиною цього є природний стан води і «подвійність» живлення річок ( в меженний період грунтові води живлять річки, а в період повені навпаки, річки живлять грунтові води). На протязі року у всіх зазначених річках ГДК перевищували наступні компоненти: хлориди, БСК5,ХСК,завислі речовини та кольоровість. Вміст розчиненого кисню в цих річках був нижчий ГДК ( I,IY квартали). В р.Когільник було виявлене перевищення концентрації N (NH4) в 2,0-2,5 рази. Всі інші компоненти були в межах ГДК. В Сасикське водосховище дунайська вода подається по каналу ДунайСасик. Вода каналу характеризується мінералізацією менше 1 г/л. У Сасику мінералізація води збільшується з півдня на північ. Біля ГНС-2 показник мінералізації 2,1 г/л, а біля ГНС-4 – в окремі періоди 4,53 г/л. Показники якості води каналу знаходилися в межах ГДК. У воді Сасика ГДК перевищували хлориди, показники ХСК, БСК5. Всі інші – були в межах ГДК. Річки басейну р.Дністер. До басейну р. Дністер відносяться річки Білочі, Окна, Ягорлик, які є лівими притоками Дністра, а також річка Кучурган, яка впадає в Кучурганське в-ще, розташоване в басейні Дністра. Річка Дністер. Спостереження за якістю води в Дністрі проводилися в двох пунктах – м. Біляївка, питний водозабір м. Одеси і в с. Маяки, ГНС НижньоДністровської ЗС. Крім того, щоквартально проводилися спостереження на р.Турунчук, яка є рукавом Дністра. Хімічний склад води в Дністрі і Турунчуці гідрокарбонатно-сульфатний, мінералізація менше 1 г/л, вміст хлоридів, сульфатів, сполук азоту, СПАР ГДК протягом року не перевищували. Показник ХСК на протязі року знаходився в межах 17,0-51,5 мг/дм3. Максимальні значення показника спостерігались в березні, червні. Показник БСК5 знаходився в межах 0,7-10,4 мг/дм3. Мінімальне значення показника спостерігалось в червні, а максимальне - в серпні. Річки Ягорлик, Білоч, Окна. За хімічним складом води цих річок відносяться до гідрокарбонатно-сульфатного типу з мінералізацією менше 1 г/л (в р. Окна на протязі року незначно перевищує встановлені ГДК). Більшість показників гідрохімічного контролю не перевищували ГДК на протязі всього року. Тільки показник ХСК на протязі року перевищував встановлені ГДК в 1,2-5,0 разів (в річці Ягорлик максимальне значення спостерігалось в травні (72,1 мг/дм3), в річці Окна – в травні (103,0 мг/дм3). Концентрація розчиненого кисню на протязі року не була нижче 4,0 мг/дм3.Забруднення цих річок може відбуватися скидами Красноокнянського сирзаводу, лікарні ст. Котовськ і м. Котовськ, лікарні м. Красні Окна. В р. Кучурган за типом вода відноситься до гідрокарбонатно-сульфатної. Загальна мінералізація більша 2,0 г/л. На протязі року ГДК перевищували наступні показники: ХСК – в 10-20 разів; кольоровість, завислі речовини. Інші 45

показники ( сполуки азотної групи, метали, СПАР ) були на протязі всього року в межах ГДК. У III-IY кварталах річка знаходилася в пересохлому стані. Річки басейну р.Південний Буг. Річка Кодима є правою притокою Південного Бугу, характеризується мінералізацією менше 1 г/л. Гідрохімічні показники знаходяться в межах ГДК, за винятком ХСК, концентрація якого перевищувала встановлені ГДК та мінімальний показник розчиненого кисню спостерігався у III кварталі і становив 1,66 г/л. Всі інші показники були у встановлених межах. Річки басейну р.Дунай. Фонові показники якості води р.Дунай характеризуються середньорічною величиною мінералізації 316,5 мг/л , що на 11,4 % менше, ніж у минулому році. Також зменшився вміст азоту амонійного (в середньому на 24,6 %), розчинених органічних сполук (ХСК, БСК20), міді, марганцю, величини рН. Спостерігалось збільшення вмісту фосфатів, загального фосфору, фенолів, хрому. У всіх пунктах (крім м.Ізмаїл) збільшився вміст завислих речовин, найбільш суттєво у м.Вилкове – у 2,8 рази. Незначне покращення якості води у порівнянні з минулим роком відбулося за рахунок зменшення вмісту компонентів сольового складу та деяких еколого-санітарних показників. Результати хіманалізу оз. Ялпуг-Кугурлуй. У 2007 році якість води в озері суттєво не змінилася у порівнянні з минулим роком. Середньорічна величина мінералізації води у 2007 році складала 1197 мг/дм3 , що на 2,6% менше, ніж у 2006 році. Проте, стан озера за еколого-санітарними критеріями погіршився - збільшився вміст завислих речовин (у 3,3 рази), неорганічних сполук азоту (23%) та фосфору (25%), заліза; зросли величини ХСК та БСК. Коефіцієнт забрудненості озера дорівнює 1,36. У 2007 році середньорічна величина мінералізації води в р.Ялпуг дорівнювала 3,2 г/л. У порівнянні з минулим роком зменшився вміст азоту амонійного, нітритів, фосфатів, цинку, міді, марганцю. Середньорічна величина ХСК зменшилася на 22%. Літом та восени 2007 року р.Карасулак була дуже маловодною – знаходилася на межі повного пересихання. За таких обставин відбір проб під час або після дощу сильно впливав на хімічний склад води в річці. Тому, для більш достовірного визначення якості води проби води відбиралися 7 разів на рік. Середньорічна величина мінералізації води у р.Карасулак зменшилася на 1,46 г/л у порівнянні з минулим роком. Проте, збільшився вміст завислих речовин (на 57%), азоту амонійного (на 68%), фосфатів (у 5,9 рази). За екологосанітарними критеріями якість води у річці у 2007 році погіршала. У 2007 році середньорічна величина мінералізації води в озері Китай була найвищою за 1996-2007 роки і становила 4,5 г/л. Внаслідок високих температур, сильної літньої посухи та низького рівня води в озері мінералізація у вересні-жовтні дорівнювала 6 г/л, величина ХСК – 169 мг/дм3. При не надто високих значеннях БСК, значення ХСК залишаються стало високими на протязі всього року, це свідчить про зниження здатності водної екосистеми до самоочищення, накопичення у воді важко окислюваних органічних речовин (гумінових речовин, фульвокислот) та сильне спробне забруднення озера. 46

Збільшились величини ХСК, вмісту завислих речовин, азоту амонійного, нафтопродуктів, хрому. Графіки зміни середньорічних значень мінералізації вод озера Китай зображені на малюнках. Мінералізація води в озері зростає із збільшенням мінералізації води малих рік Аліяга і Кіргіж-Китай. Середньорічна величина мінералізації води у р.Аліяга складала 7,6 г/л. Це найвище значення за весь період спостережень. Значно зросли середньорічні значення вмісту завислих речовин, нітратів, хрому, фенолів. Зменшився вміст азоту амонійного, фосфатів, міді. Величина середньорічного значення мінералізації води у р.Кіргіж-Китай зросла на 2,0 г/л ( у порівнянні з минулим роком). Якість води в річці погіршала. У III-IV кварталах 2007 року річки Аліяга та Кіргіж-Китай пересихали. У порівнянні з минулими роками спостережень якість води в озері Катлабух суттєво не змінилась. У 2007 році середньорічна величина мінералізації води в озері становила 2,46 г/л. Збільшився вміст біогенних сполук (нітратів, фосфатів), завислих речовин, ХСК, БСК. У 2007 році середньорічні величини мінералізації води річок В.Катлабух, М.Катлабух, Єніка, Ташбунар ненабагато збільшилися у порівнянні з минулим роком. Збільшилися середньорічні величини завислих речовин, азоту амонійного, ХСК. Річка М.Катлабух у II-IY кварталах пересихала. Річка Ташбунар у III кварталі пересихала. 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Одеський Філіал Інституту біології південних морів НАН України працює над теоритичними питаннями функціонування морських екосистем, у тому числі, проблем використання і відтоврення морських біологічних ресурсів. Дослідження крайових угрупувань вперше дозволило зі спор донних відкладень чорноморської бенталі (пелоконтур), які розташовані на глибині 800 – 2100 метрів, отримати культури організмів – оксібіонтів. Сучасний рівень первинної продукції в Одеському лежить у діапазоні 0,8 – 5,0 мг/л -1, що демонструє зниження трофічного стану цієї частини екосистеми північно-західної частини Чорного моря з евтрофного до мезотрофного стану. За умов зниження рівня евтрофування до мезотрофного проявились чіткі кореляційні зв’язки між розподілом чисельності сапрофітних та кишкових бактерій і цілим рядом абіотичних та біотичних показників: для сапрофітних бактерій з NH4 (r = 0,501, рівень значимості 99%), з – Рзаг (r = 0,583, рівень значимості 99%), з – Рорг (r = 0,618, рівень значимості 99%), для бактерій групи кишкової палички з NH4 (r = 0,578, рівень значимості 99%). Показано, що розвиток зоопланктону в приустьєвих районах північнозахідної частини Чорного моря (зокрема придунайському) на початку літа 2007 року нагадував такий, що спостерігався в цілому на даній акваторії в 80-90-і роки під час розквіту процесу ефтрофування (значний розвиток виду – індикатора ефтрофування – Noctiluca scintillas та перевага долі некормового зоопланктону). Разом з тим в Одеському регіону (Одеська затока та прилегла ділянка) на прикінці літа 2007 року під час згінних явищ був зафіксований представник гіллястовусих – Evadne tergestina, який з розвитком ефтрофування 47

в північно – західній частині випав із структури угрупування і до цього часу не зустрічався. Це свідчить, що в цілому за винятком акваторій прилеглих до гирлових зон великих річок, у північно – західній частині спостерігається процес відновлення структури угрупувань зоопланктону, притаманного для періоду попереднього евтрофування. Вперше встановлено, що формування статевої структури чорноморської мідії Mytilus galloprovincialis взаємопов’язане з рівнем смертності самок в даних умовах середовища; що в умовах несприятливих для росту мідії в поселеннях молюска формується більша кількість самок. Вперше виявлено явище збільшення дефіциту гетерозигот в поселеннях мідій, а також зменьшення швидкості росту молюсків цього фенотипу при зменьшенні солоності вод. Встановлені залежності можуть бути використані для прогнозування стану поселень мідій при змінах умов середовища. Розроблена система прогнозування та оцінки ризику біологічних інвазій у водному середовищі, протестований на окремій таксономічнічй групі (молюски) для Північного Причорномор’я. Відмічені факти біологічних інвазій з Чорного моря в урбанізовані біотопи великих міст-портів (Одеса, Миколаїв), що відносяться до внутрішніх вод. Екзотичний молюск Potamopyrgus jenkinsi вперше відмічено в басейні Азовського моря. В дельті р. Дністер вперше знайдений бореальний вид Polyphemus pediculus (Crustacea, Branchiopodiodes). На підставі результатів експедиційнихдосліджень північно-західного шельфу Чорного моря, підтверджені факти відтворення донної рослинності, які характерні для сучасного етапу «Стійка тенденція деевтрофікації». Нижня границя розповсюдження водоростей макрофітів, яка на етапі «Інтенсивна евтрофікація» (початок 70-х – кінець 80-х років) піднялась до рівня 5-6 метрів знов опустилася на глибину 10-25 м. В Одеській затоці спостерігається відновлення і поширення угрупувань морської камки (Zostera marina). Червоні водорості з роду Polysiphonia (P. elongata, P. sanguinea) стали домінуючим компонентом угрупувань донної рослинності північно-західного шельфу в діапазоні глибин 5-35 м. Зафіксовано відтворення популяції бурої водорості Cystiseira barbata у найбільшому за розмірами лимани північно-західного Причорномор’я – Тілігульському, яка зникла в цьому районі на початку 80-х років минулого століття. Всі ці ознаки свідчать про процеси перебудови структурно-функціональної організації угрупувань донної рослинності в українському секторі чорноморського шельфу в напрямку відновлення та просуваються до стану притаманного 60-м рокам минулого століття. В зв’язку з інтенсивною перебудовою структури рослинних угрупувань макрофітобентосу, спостерігаються істотні зміни у ресурсному потенціалі рослинної сировини української частини північно-західного шельфу Чорного моря. Проведенні пошукові дослідження біохімічного складу та технологій отримання корисних споулк з видів макрофітів, які мають високий ресурсний потенціал в сучасних екологічних умовах. Червона водорость Polysiphonia sanguinea, яка на сучасному етапі не тільки масово розвивається в широкому діапазоні глибин шельфової зони, але і активно заміщує традиційно промислові види філофори вміщує практично такий же рівень загального азоту, білку, 48

лютеїну та β-каратину як Phyllophora truncate (раніше традиційно промисловий вид). На 15-20% вміст цих речовин спостерігається у крупному хрящовинному макрофіті того же роду P. Elongate. Дрібна бура водорость Ectocarpus confervoides, яка утворює в сучасний період ватоподібні зарості на рослинних угрупуваннях Філофорного поля Зернова у 4-ри рази має більш високий рівень вмісту мінеральних речовин у порівнянні з Phyllophora truncate. Вміст фікоксантину у цієї водорості коливається від 4,5 до 12,3 мг на 100 г речовини. Поряд з цим нові досліджені види макрофітів мають у 2-3 рази більший вміст екстрактивних водорозчинних сполук, що знижує технологічність їх переробки. Ще одною перешкодою використання цих видів в технологічних процесах є високий відсоток механічних домішок у рослинній біомасі цих водоростей. 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Органами Держсанепідслужби за 2007 рік досліджено із централізованих водопроводів на мікробіологічні показники 19383 проби води з них 4,3% не відповідають нормативним вимогам. У всіх випадках забруднення питної води приймались заходи по виявленню та усуненню причин погіршання її якості, встановлювався посилений протиепідемічний режим з підвищенням дози залишкового хлору до 1,5-2,0 мг/дм'' . Із водоймищ І-ї категорії на мікробіологічні показники досліджено 419 проб, не відповідало нормативним вимогам – 180 проб, що становить 42,9% і на 13,6% вище порівняно з попереднім роком. Із загальної кількості досліджених проб перевищення санітарних норм по вмісту ЛКП виявлено в 166 пробах (39,6%), збудники інфекційних захворювань (НАГ-вібріони) виявлені – в 20 пробах (4,7%), яйця гельмінтів – в 3 пробах Із водоймищ 2-ї категорії, на яких здійснюється культурно-побутове та рекреаційне водокористування населення на мікробіологічні показники досліджено 639 проб, не відповідали нормативним вимогам – 173 (27,0 %), що на 0,7 % вище показника минулого року (26,3%). Перевищення показника ЛКП виявлено в 22,5% досліджених проб ( у 2006 –17,6%), збудники інфекційних захворювань виділені в 4,8% ( у 2006 – 6,6%). 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів ( за галузями економіки) Загальний обсяг скиду стічних вод у 2007 році складає 279,6 млн.м3, у тому числі у водні об’єкти 269,5 млн.м3. У 2007 році на 7,6 млн. м3 зменшився скид зворотних вод. Це пов’язано з економним використанням води (обладнанням квартир та будинків приладами обліку води), відключенням електроенергії, тощо. Скид забруднюючих вод у водні об’єкти складає 187,23 млн. м3, у тому числі недостатньо очищених 139,5 млн. м3, без очищення - 47,73 млн. м3. (табл. 4.2.). Із загального обсягу забруднених стоків (47,73 млн.м3) обсяг колекторно-дренажних вод складає 24,15 млн.м3 або 50,6 %. У 2007 році збільшився обсяг скиду: недостатньо49

очищених стічних вод на 2,0 млн.м3/рік, без очищення на 2,0 млн.м3/рік, нормативно-очищених стічних вод на 17,46 млн. м3 (табл. 4.3.). В області налічується 112 підприємств, які скидають стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 12 господарств, які здійснюють скид колекторно-дренажних вод в канали зрошувальних систем. Затверджені проекти норм ГДС забруднюючих речовин мають 63 підприємства, у 49 підприємств проект ГДС відсутній. Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житловокомунального господарства. Скид стічних вод від яких – 167,7 млн. м3 , що складає 60 % від загального обсягу скиду. На другому місці сільське господарство – 86,24 млн. м3 (30,8 %). Інформація щодо основних забруднювачів надана в табл.. 4.6.1.1, скиду забруднюючих речовин по галузям народного господарства в табл.. 4.2.4. На території області налічується 121 комплекс очисних споруд, близько 40% з них знаходиться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Березівського, Ананьївського ВУЖКГ, ДКП “Красноокнянський водоканал”, КП “Світло” м. Кілія (працює лише механічний ступень очистки). Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди ПП фірми “Орлан”, КП “Таїровець” Овідіопольського району, КП “Лиманське” Роздільнянського району. Централізовані системи каналізації з очищенням стічних вод на комунальних спорудах є у містах Одесі, Б-Дністровському, Кодима, Котовську, Рені, Ананьєві, Арциз, Березівка, Роздільної, Теплодарі та селищах міського типу, а саме у Сараті, Іванівці, Затоці. Стічні води міст Ізмаїлу, Іллічівську, Біляївки, Татарбунар, Балти поступають для очищення на відомчі каналізаційні очисні споруди. Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотні групи, фосфати, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд. Крім того, відсутність резервних джерел енергопостачання, нерівномірність подачі стоків, економія коштів на кваліфікованому обслуговуючому персоналі, відомчій лабораторії обертається забрудненням водойм. Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках, тому вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну експлуатацію споруд. Погіршилась ситуація з очисними спорудами в сільської місцевості. Діючи очисні споруди передаються на баланс сільських рад, яки не мають достатньо коштів на належну експлуатацію споруд. В таких населених пунктах, як Саврань, Фрунзівка, Ширяєво, В.Михайлівка, Миколаївка очисні споруди відсутні. 50

Таблиця 4.6.1.1. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об’єктів. Підприємство - забруднювач

Відомча належність

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн .м3

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , тонн на рік

Всього 4

НО 5

НДО 6

Дністровський лиман р. Куяльник р. Тилігул

1,631 1,189

0,035

1,631 1,153

84,03 1454,3

р. Барабой

0,118

265,1

р. Тилігул

0,33

0,012

0,317

369,1

р. Когільник

0,037

Чорне море

5,397

436,2

Всього: Чорне море Хаджибейський лиман р. Дністер

165,9

18,9 3,1

147 131,3 15,7

149932,8 135602,7 14239,2 90,9 139274,62 104507,67 34718,3 48,65

2003 1.КП Б.Дністровськводоканал 2.ВП “Котовськводоканал” 3. в/ч Е-6282 м. Овідіополь-20 4. в/ч А-2160 м. Котовськ 5. ПФ "Водоканал"м. Арциз 6. Іллічівський морський торгівельний порт

Житл.-ком.госп Житл.-ком.госп Міністерство оборони України Міністерство оборони України Приватна фірма

7. філія ТОВ Інфоксводоканал

15,8 2004

1. ТОВ “Філія “Інфоксводоканал” 2. ВАТ “ЦКК” м. Ізмаїл 3. КВЕП "Котовськ водоканал" 4. КП Б.Дністровськводоканал 5. ПФ “Водоканал” м. Арциз

Комунальне підприємство Комітет держресурсів України Держкомітет Укр. житл.ком.госп Житл.-ком.госп приватне підприємство

Чорне море Хаджибейський лиман р. Дністер Всього:

170,7

170,6 136,3 20,9 13,4

р. Дунай

4,852

0,016

1199

1,3236

1710

1,466 -

131 41

р. Куяльник р. Тилігул Дністровський лиман р. Когилник

1,359 1,466 0,113

0,0354 0,113

Чорне море Хаджибейський лиман р. Дністер Всього:

101,3 47,4 166,1

17,4 17,4

93,15 47,35 140,5

3795,291 1039,043 259,608 5093,942

р. Дунай

4,741

0,006

2210,2

1,201

0,035

1,166

1451

1,455

1,4555

115,14

133,2

5172,45

2005 1. ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» 2. ВАТ “ІЦКК” м. Ізмаїл 3. КВЕП "Котовськ водоканал" 4. КП Б.Дністровськводоканал

Комунальне підприємство Комітет держресурсів України Держкомітет Укр. житл.ком.госп Житл.-ком.госп

р. Куяльник р. Тилігул Дністровський лиман 2006

1. ТОВ «Інфокс» Філія

Комунальне підприємство

Чорне море

1 «Інфоксводоканал»

2. ВАТ “ІЦКК” м. Ізмаїл 3. КВЕП "Котовськ водоканал" 4. КП Б.Дністровськводоканал

Комітет держресурсів України Держкомітет Укр. житл.ком.госп Житл.-ком.госп

3 Хаджибейський лиман р. Дністер Всього:

4 20,6 15,9 169,7

5 15,91 15,91

6 133,2

7 933,26 454,47 6560,18

р. Дунай

4,743

0,004

1356,0

1,147

0,035

1,111

453,2

1,425

106,3

Чорне море Хаджибейський лиман р. Дністер Всього:

156,9

18,1 18,1

120,3 14,84 135,14

107003,6 36214,18 795 144012,78

р. Дунай

4,693

0,006

1669,9

р. Куяльник р. Тилігул Дністровський лиман 2007

1. ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» 2. ВАТ “ІЦКК” м. Ізмаїл 3. КВЕП "Котовськ водоканал" 4. КП Б.Дністровськводоканал

Комунальне підприємство Комітет держресурсів України Держкомітет Укр. житл.ком.госп Житл.-ком.госп

р. Куяльник р. Тилігул Дністровський лиман

1,077 1,369

1,052 0,025 -

1,369

980,14 157,4

4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод К транскордонним водоймам відносяться річки Дністер, Дунай, Окни, Білочь, Ягорлик, Когильник, Киргиз-Китай, В.Ялпуг, Хаджидер, Сарата, Алкалія, Каплань та Кучурганське водосховище. У межах Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод Одеською гідрогеолого-меліоративною експедицією проводилися дослідження якості прикордонних вод. Регулярно проводився обмін інформацією про якість прикордонних вод. Згідно “Регламенту українсько-молдавського співробітництва по водноекологічному моніторингу та контролю якості вод” українською стороною проводився контроль за якістю води в малих річках та річки Дністер. Крім того, під контролем знаходиться прикордонне Кучурганське водосховище. Лабораторія виконувала моніторинг в 15 створах. У всіх пунктах обладнані гідрологічні пости. На всіх постах на малих річках велися спостереження за рівнем води, витратами і якістю води. Спостереження за рівнем води включали спостереження за висотою рівня, температурою води, опадами, зміною русла. У порівнянні з минулим роком гідрохімічний стан водних об’єктів області практично не змінився (крім Придунайських водосховищ). В більшу кількість річок здійснюються скиди забруднених стічних вод комунальних та сільськогосподарських підприємств в значному об’ємі, що невідворотно приводить до погіршення екологічного стану поверхневих вод. В 2007 році в малих річках басейну р. Дунай, Дунай-Дністровського межиріччя, водосховищах Сасик та Кучурганському спостерігалася підвищена мінералізація (більше 1,0 г/л) та перевищення ГДК за показниками ХСК, БСК. В річках Білочі, Окна, Кодима, Окна мінералізація менше 1,0 г/л. У 2007 році спостерігалось забруднення р. Киргиж-Китай біля с. Малий Ярославець Тарутинського району Річка Киргиж-Китай тече з території Молдови в Україну (Тарутинський район) та впадає в оз. Китай (Болградський район), яке використовується для зрошення та риборозведення. З 20 березня по 10 квітня 2007 року у р. КиргижКитай з території Республіки Молдова встановлено факт несанкціонованого скиду забруднюючих речовин в районі с. Твардиця (Молдова). Біла речовина з різким запахом направлялася по течії р. Киргиж-Китай та виносилася на берегову смугу с. Малий Ярославець (Тарутинський район, Одеська область, Україна). Згідно результатів аналізів відібраних 04.04.2007 року на відстані 10 м від кордону Республіки Молдова спостерігалось перевищення норм ГДК забруднюючих речовин по наступним показникам: БСК5 – в 13,3 рази, сульфатам – в 9,7 разів, сухому залишку – в 3,6 разів, залізу в 3,9 разів.

4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційним відділенням централізованої лабораторії Обласної державної санітарно-епідеміологічної служби проводиться постійний моніторинг поверхневих вод на вміст природних і штучних радіонуклідів: цезій-137, стррнцій-90, уран-238 та радій-226. В 2007 році було проведено 180 досліджень води водойм 1 категорії, 19 водойм 2 категорії та 5 досліджень морської води. В середньому одержані такі значення: цезій-137 – від 0,292 до 0,73 Бк/л, стронцій-90 – від 0,04 до 1,4 Бк/л, радій-226 – від 0,78 до 1,0 Бк/л, уран-238 – від 0,03 до 0,23 Бк/л. Перевищень нормативних вимог не виявлено. Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1993 року № 785 «Про затвердження положення про державний моніторинг довкілля», наказом Держводгоспу України № 125 від 147.06.2006 року «Про виконання Програми державного моніторингу довкілля в частині здійснення Держводгоспом України контролю якості поверхневих вод» Одеська Гідрогеолого–меліоративна експедиція впродовж 2007 року проводила щоквартальний радіологічний контроль рік Дністер в 1 пункті (м. Біляївка – питний водозабір міста Одеса) та Дунай в 3 пунктах (м. Рені – кордон з Румунією, м. Ізмаїл – питний водозабір, м. Вилково – питний водозабір). Всього в 2007 році було відібрано 16 проб на радіологічний контроль (4 проби з річки Дністер і 12 проб з річки Дунай). В лабораторії Одеської гідрогеолого-меліоративної експедиції проводилася підготовка проб, а визначення Цезію 137 проводилося лабораторією Миколаївського регіонального управління водних ресурсів. В 2007 році значення Цезію 137 в пунктах відбору на річках Дністер і Дунай коливалося від 0,1 до 0,5 пКи/л, що не перевищує фонових показників і значно нижче ГДК, тобто радіологічного забруднення цих річок не виявлено. Таблиця 4.7.1.Радіаційний стан поверхневих вод № п/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Пункт спостереження 2 м. Одеса , ТОВ „ Аква-Лібра „ вода питна Роздільнянська СЕС, с.Егорівка вода а/с Б.-Дністровська СЕС лиман, створ № 35 Б.-Дністровська СЕС вода а/с №12 Овідіопольський р-н, с. ім. Мізікевича ж/м Совіньон вода а/с № 1 Овідіопольський р-н, с. ім. Мізікевича ж/м Совіньон вода а/с № 2 Овідіопольський р-н, с. ім. Мізікевича ж/м Совіньон вода а/с № 3 Ізмаїльська СЕС, ПУВКХ вода а/с №5 Ізмаїльська СЕС, ПУВКХ вода а/с №6 Котовська СЕС, с. Коси вода а/с №1 Котовська СЕС, с. Коси вода а/с №2 Котовська СЕС, с. Коси ВАТ „ Югтехгаз” , вода а/с №1 Котовська СЕС, с. Коси ВАТ „ Югтехгаз” , вода а/с №2 м. Одеса , ТОВ „ Дарл” вода питна мінеральна Кілійська СЕС, м. Кілія вода, р. Дунай Кілійська СЕС, м.Вілкове, вода, р. Дунай

Концентрація, Цезій-137 Бк/м3 3 менше 0,21 менше 0,30 менше 0,70 менше 0,20 менше 0,30

Допустимий рівень ДР, тип нормативу 4 2,0 Бк/м3 ДР-2006 -----//--------//--------//--------//----

менше 0,20

-----//----

менше 0,20

-----//----

менше 0,40 менше 0,30 менше 0,09 менше 0,10 менше 0,50 менше 0,20 менше 0,70 менше 0,15 менше 0,20

-----//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//----

1 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82

2 Кр.Окнянська СЕС вода, водогін Кр.Окнянська СЕС вода, водогін Миколаївська СЕС вода, а/с Миколаївська СЕС вода, водогін Біляївська СЕС вода, водогін Біляївська СЕС вода, водогін м. Одеса, пляж „ Курортний „ вода морська м. Одеса, пляж „ Золотий берег„ вода морська Ізмаїльська СЕС вода, водогін Ізмаїльська СЕС ПУВКХ, вода а/с №3 Кодимська СЕС, с. Серби вода , водогін Б.-Дністровська СЕС, с.м.т. Затока вода, а/с №1 Б.-Дністровська СЕС, с.м.т. Затока вода, а/с №3 Б.-Дністровська СЕС, с.м.т. Затока вода, а/с №4 Б.-Дністровська СЕС, с.м.т. Затока вода, водогін Іванівська СЕС, вода, Хаджибіївський лиман Іванівська СЕС, вода , р. Куяльник Іванівська СЕС, с.м.т. Іванівка, вода , водогін Іванівська СЕС, с.Білка вода, водогін Котовська СЕС, вода , р. Ягорлик Котовська СЕС, с. Коси вода, а/с №1 м. Одеса, вул. Сегедська , 16 вода , водогін м. Одеса, вул. Ришельєвська , 11 вода , водогін м. Одеса, вул. Сегедська, 16 вода , водогін Татарбунарська СЕС вода, водогін Татарбунарська СЕС, ВАТ „ Сукняна фабрики”, вода, водогін Татарбунарська СЕС ВАТ „ Сукняна фабрики”, вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін Саратська СЕС, вода, водогін Саратська СЕС, вода, водогін Біляївська СЕС вода, р. Дністер м. Одеса, вода морська Біляївська СЕС, вода, р. Дністер Савранська СЕС вода , водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін м. Одеса, вул. Заболотного вода водогін Роздільнянська СЕС, с.Егорівка, вул. Зарічна, вода , а/с Роздільнянська СЕС, с.Егорівка, вул. Новоселів, вода , а/с Кодимська СЕС, вода , водогін Кодимська СЕС, вода водогін Миколаївська СЕС вода, водогін Миколаївська СЕС вода, а/с Миколаївська СЕС, вода колодязна Миколаївська СЕС, вода річна Болградська СЕС, вода, оз. Ялпуг м.Одеса, пляж „ Чорноморка „ Любашівська СЕС, ЦРЛ вода, водогін Любашівська СЕС, ж/д вокзал, вода , водогін Березовська СЕС вода , водогін Миколаївська СЕС вода , а/с Миколаївська СЕС вода , а/с Біляївська СЕС, м. Білявка, вода, водогін Біляївська СЕС, с.Троїцьке, вода , водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін м. Одеса, пляж „ Отрада „ вода морська Фрунзівська СЕС, вода , водогін Кодимська СЕС, вода , водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари, вода, водогін Ренійська СЕС, м.Рені, вода, а/с №27 Ренійська СЕС, м.Рені, вул.. Рибацька, вода, водогін Ренійська СЕС, м.Рені, вода, водогін

3 менше 0,05 менше 0,07 менше 0,032 менше 0,07 менше 0,20 менше 0,18 менше 0,22 менше 0,27 менше 0,09 менше 0,10 менше 0,05 менше 0,07 менше 0,08 менше 0,06 менше 0,20 менше 0,22 менше 0,24 менше 0,20 менше 0,09 менше 0,25 менше 0,07 менше 0,05 менше 0,10 менше 0,12 менше 0,10 менше 0,13 менше 0,12 менше 0,08 менше 0,12 менше 0,07 менше 0,07 менше 0,09 менше 0,20 менше 0,21 менше 0,20 менше 0,12 менше 0,04 менше 0,05 менше 0,07 менше 0,08 менше 0,52 менше 0,35 менше 0,25 менше 0,20 менше 0,20 менше 0,10 менше 0,19 менше 0,15 менше 0,23 менше 0,21 менше 0,14 менше 0,22 менше 0,31 менше 0,16 менше 0,33 менше 0,28 менше 0,38 менше 0,20 менше 0,29 менше 0,26 менше 0,28 менше 0,11 менше 0,20 менше 0,15 менше 0,16

4 -----//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//----

1 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 140

2 м. Одеса, вул. Заболотного вода питна Фрунзівська СЕС, с.м.т. Фрунзівка, вода колодязна Фрунзівська СЕС, с.м.т. Фрунзівка, вода колодязна Фрунзівська СЕС, с.м.т. Фрунзівка, вода а/с м. Одеса, КП „ Гідропарк „ Лузановка” вода морська Татарбунарська СЕС,м. Татарбунари вода ,а/с №1 Татарбунарська СЕС,м. Татарбунари вода колодязна Татарбунарська СЕС,м. Татарбунари ЦРЛ, вода ,а/с Ізмаїльська СЕС, вода, а/с №1 Ізмаїльська СЕС, вода, водогін Ізмаїльська СЕС вода, р. Дунай Савранська СЕС вода питна Кодимська СЕС вода , ставок Кодимська СЕС вода колодязна Кодимська СЕС вода , а/с Б.-Дністровська СЕС, б/в Імпульс вода морська Б.-Дністровська СЕС, б/в Незабудка вода морська Татарбунарська СЕС, с. Баштанівка вода, джерело Татарбунарська СЕС, с. Баштанівка вода, а/с Татарбунарська СЕС, м.Татарбунари ВАТ Кедр, вода ,а/с м. Арциз, КП Водоканал вода, а/с 1 м. Арциз, КП Водоканал вода, а/с 2 м. Арциз, КП Водоканал вода, а/с 3 м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 19 м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 20 м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 21 м. Одеса, Цех Іверське джерело вода питна Кодимська СЕС вода поверхневих водоймищ Кодимська СЕС, с. Лис огірка вода, водогін Кодимська СЕС, м. Кодима, вул. Леніна вода, водогін м. Одеса, ВАТ Куяльник вода питна м. Одеса, вул. Ніжинська вода , водогін м. Одеса, ОПО Електрик вода питна Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, водогін Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари вода, а/с 1 Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, а/с Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ВАТ Суконна фабрика, вода, а/с Ізмаїльська СЕС, с. Сафьяни вода, а/с Біляївська СЕС вода, а/с Кодимська СЕС , с.Загнитиків вода, а/с Кодимська СЕС, с. Загни тиків вода,а/с Кодимська СЕС, м. Кодима ЦРЛ, вода ,а/с Ширяєвська СЕС, вода, водогін Миколаївська СЕС, вода, Р.Чичиклія Миколаївська СЕС, вода колодязна м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 19 м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 20 м. Одеса, ВАТ Куяльник вода, а/с 21 Любашівська СЕС, вода , а/с Любашівська СЕС, вода, водогін В.-Михайлівська СЕС, с.м.т. Цебрикове вода, а/с В.-Михайлівська СЕС, вода, водогін В.-Михайлівська СЕС, вода, ставок м. Ізмаїл, ВАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат, вода, а/с 7936 м. Ізмаїл, ВАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат, вода ,а/с 4709 Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари КП ЖКГ, вода, а/с 1 Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ЦРЛ, вода, а/с Татарбунарська СЕС, м. Татарбунари ТОВ Кедр, вода, а/с

3 менше 0,11 менше 0,25 менше 0,16 менше 0,10 менше 0,11 менше 0,20 менше 0,21 менше 0,17 менше 0,18 менше 0,11 менше 0,35 менше 0,25 менше 0,29 менше 0,12 менше 0,08 менше 0,20 менше 0,26 менше 0,13 менше 0,10 менше 0,25 менше 0,40 менше 0,42 менше 0,45 менше 0,45 менше 0,30 менше 0,35 менше 0,29 менше 0,20 менше 0,12 менше 0,29 менше 0,25 менше 0,10 менше 0,10 менше 0,30 менше 0,24 менше 0,13 менше 0,14 менше 0,11

менше 0,21 менше 0,30 менше 0,24 менше 0,13 менше 0,23 менше 0,24 менше 0,20 менше 0,20 менше 0,28 менше 0,30 менше 0,30 менше 0,26 менше 0,12 менше 0,20 менше 0,14 менше 0,25 менше 0,36

-----//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//--------//----

менше 0,35

-----//----

менше 020 менше 0,21 менше 0,23

-----//--------//--------//----

4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини Рівень поширеності захворювань по області у 2005 році нижче українського (172633,0) на 0,9% і складав 171082,4 на 100 тис. всього населення, у 2006 р. даний показник збільшився на 6,1% у порівнянні з минулим роком (181473,8) і перевищує український (174577,5) на 3,8%. Захворювання одеситів з діагнозом, встановленим вперше в житті на 100 тисяч всього населення у 2005р. складав 67547,9, що нижче українського (69876,1) на 3,5%; у 2006 р. рівень первинної захворюваності досяг 56711,8, що нижче українського показника (68962,8) на 21,6%. Структура первинної захворюваності у 2006 р. по області виглядає таким чином: на першому місці хвороби органів дихання (49,8%), на другому – хвороби системи кровообігу (10,4%), на третьому – травми і отруєння (9%). У структурі поширеності перше місце належить – хворобам системи кровообігу (29,3%); друге – хворобам органів дихання (19%); третє – хворобам органів травлення (10,7%). Традиційним методом вивчення захворюваності є захворюваність, одержана на основі даних звернень населення за медичною допомогою в амбулаторнополіклінічні заклади. Для аналізу причин формування патології використовують матеріали первинної захворюваності, для характеристики захворюваності використана введена в Україні з 1.01.1999р. "Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" (МКХ - 10 перегляд). Показники первинної захворюваності (в подальшому просто захворюваність) серед населення районів Одеської області у 2005р. складав 57414,0 і був нижчим за обласний показник на 17,7%. У 2006 ж році даний показник зменшився на 18,2% (46973,4) і нижчий за обласний на 20,7%. У структурі захворюваності першість належить – хворобам органів дихання (49,3%); на другому місці – хвороби системи кровообігу (12,5%); на третьому місці – травми та отруєння (9,5%). Травматизм серед всього населення області виріс з 490,0 у 2005 р. до 496,5 на 10 тис. відповідного населення – у 2006 р., тобто на 1,3%, в основному, за рахунок побутових травм (59%). Рівень травматизму серед підлітків виріс з 494,3 (2005 рік) до 767,8 (2006 рік) на 10 тис. відповідного населення практично у всіх структурних підрозділах. У його структурі превалюють побутові травми (63,8%). Аналіз захворюваності по районах Одеської області показав, що усереднений показник склав 151016,7 на 100 тис населення у 2006р. проти 140121,7 у 2005р. (зростання на 7,8%). Зростання загальної захворюваності відзначилося в більшості районів області. Найвищі значення в Татарбунарському (189249,5 на 100 тис. населення), Котовському (167205,7), Ананьївському (166982,7), Березівському, Іванівському, Саранському, Балтському районах. Найбільшими темпами загальна захворюваність зростала у порівнянні з 2005 роком у Татарбунарському (на 21,7% – 189249,5 проти 155461,5), Красноокнянському (на 15,7% – 159458,8 проти 137766,1), Тарутинському (на 13,4% – 156871,3 57

проти 138399,9), Савранському (на 12,5% – 161701,1 проти 143713,5), Любашівському (на 11,1% – 156445,9 проти 140876,7), Ананьївському (на 10,7% – 166982,7 проти 150821,7), Арцизькому (на 9% – 142074,2 проти 130294,6). В ряді міст та районів області на протязі 2006 року спостерігалась тенденція до зменшення рівня захворюваності серед населення у порівнянні з минулим 2005 роком: в м. Іллічівськ (на 5,4% – 140156,5 проти 148192,6), м. Южне (на 4,2% – 145115,8 проти 151523,7), Миколаївському районі (на 1,7% – 137785,3 проти 140143,9). У м. Ізмаїл даний показник залишився на минулорічному рівні (172809,5 проти 173785,6 у 2005 р.). З окремих класів хвороб серед населення районів області спостерігаються максимальні значення показників. Так, максимум захворюваності (на 100 тис. всього населення) на інфекційні та паразитарні хвороби відмічаються в Б.Дністровському, Кілійському, Татарбунарському районах; новоутворення – в Ізмаїльському, Любашівському та Кілійському районах; хвороби крові – в Б.-Дністровському, Балтському, Березівському, Любашівському, Савранському районах; ендокринної системи – в Березівському, Любашівському, Ананьївському, Болградському Котовському, Тарутинському районах; цукровий діабет – у Любашівському, Кілійському, Красноокнянському, Комінтернівському, В.-Михайлівському та Ананьївському районах; хвороби нервової системи – у Красноокнянському, Татарбунарському, Б.-Дністровському, Балтському, Роздільнянському районах; хвороби системи кровообігу – Любашівському, Котовському, Ананьївському, Тарутинському, Савранському районах; хвороби органів дихання – Балтському, Б.-Дністровському, Біляївському, Роздільнянському районах; хвороби органів травлення – у Кодимському, Тарутинському, Іванівському, Красноокнянському, Балтському та Ананьївському районах; хвороби кістково м’язової системи – у Роздільнянському, Тарутинському, Іванівському, Березівському, Кодимському районах; інфекції нирок – в Ананьївському, Тарутинському, Іванівському, Арцизькому районах. Аналіз матеріалів захворюваності за 2006 р. в містах – Одеса, Б.-Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Южний показали, що найвищий показник на 100 тис. населення зареєстровано в м. Б.-Дністровський – 70949,4 (у 2005 р. – 81978,8), найнижчий – у м. Южне – 42188,6 ( в 2005 р. – 71627,3), що вказує на подальше покращення показників захворюваності. Інфекції та паразитарні хвороби найвищого рівня досягають також у м. Б.-Дністровський – 5913,0 на 100 тис. населення ( середній по області – 3959,7). В м. Ізмаїл максимальні показники захворюваності на новоутворення – 2172,8 на 100 тис. населення що в 2,3 рази вище за середні по області – 946,6. В містах Ізмаїл та Одеса, як і у 2005 р., залишаються найвищі рівні захворюваності хвороб органів травлення (3121,1 та 3520,5 на 100 тис. населення відповідно), в м. Южне – мінімальні (1554,9 на 100 тис. населення). Хвороби крові та кровотворних органів мають максимальні значення в м. Южне ( 323,3 на 100 тис. населення) при мінімальному рівні в м. Іллічівськ (112,8 на 100 тис. населення). 58

Високі показники захворюваності на цукровий діабет в м. Одесі ( 241,9 на 100 тис. населення), в м. Ізмаїл ( 230,0 на 100 тис. населення), при середніх по області (204,2 на 100 тис. населення). В м. Б.-Дністровському самий високий показник захворюваності на психічні розлади (1705,3 на 100 тис населення), що у 3,1 рази перевищує середній по області (549,3 на 100 тис. населення). В м. Одесі показники захворюваності на хвороби нервової системи мають тенденцію до зростання (2422,3 на 100 тис. населення проти 2352,6), мінімальні в м. Ізмаїл (781,2 на 100 тис. населення) при середніх по області 1999,0 на 100 тис. населення. Показники захворюваності на хвороби ока в містах Одесі та Б.-Дністровському відповідно (4098,4 та 6286,3 на 100 тис. населення) значно перевищують середній по області (3290,7 на 100 тис населення). В м. Одесі максимальний показник захворюваності на хвороби вуха (3771,2 на 100 тис. населення) при середньому по області (2500,3 на 100 тис. населення). 4.9. Екологічний стан Азовського та Чорного морів Географічне положення південно-західної частини Чорного моря характеризується обширною вразливою мілководною шельфовою зоною, яка відчуває на собі потужний вплив стоку рік Дніпра, Дунаю, Дністра і Південного Бугу. Значний водозабірний басейн та річковий стік цих основних європейських рік формує понад 80% забруднення морського середовища. Річкові води привносять до морського середовища забруднюючі речовини, серед яких речовини природного та антропогенного походження (завислі речовини, біогенні речовини, органічні сполуки, нафтопродукти, промислові відходи, тощо). Обсяг забруднення антропогенного походження, який вноситься в Чорне море з берегової зони, становить близько 10-15 відсотків від загального забруднення морського середовища. Воно формується внаслідок впливу на морські води стаціонарних та дифузних джерел забруднення, впливу скидів зворотних вод з промислових підприємств, стоку з сільськогосподарських угідь та іригаційних систем, скидів з муніципальних очисних споруд, господарської діяльності в портах та внаслідок забруднення прибережних зон в результаті судноплавства. Найбільш вразливою для антропогенного навантаження є прибережна частина Чорного моря, яка в основному знаходиться в зоні діяльності портів, гирлових річкових зон, а також зон впливу населених пунктів. Значний вклад у формування забруднення прибережної частини Чорного моря вносять комунальні берегові підприємства, які здійснюють значний скид стічних вод в море. Слід зауважити, що за останні роки екологічний стан морських вод північно-західної частини Чорного моря в останні роки в цілому стабілізувався і оцінюється як задовільний по рівню забруднення хімічними показниками. На якість стану морських вод прибережної частини Чорного моря впливають берегові джерела антропогенного забруднення й, у першу чергу у 59

Одеському регіоні великі населені пункти на узбережжі, такі як Одеса, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Миколаїв. У прибережній частині моря постійно відчувається значний антропогенний тиск річкового стоку та скидів з муніципальних очисних споруд. Відбір проб води для здійснення постійного моніторингу проводиться Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря по 29 створним точкам, які узгоджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та входять до „Регіональної програми моніторингу довкілля Одеської області”. Хімічні аналізи морських та зворотних вод проводяться в лабораторії відділу державного аналітичного контролю та моніторингу довкілля Інспекції. Відділ державного аналітичного контролю акредитований Держстандартом України і Мінприроди України у відповідності з діючим законодавством України. Для виконання аналізів у лабораторії використовується атестоване сучасне аналітичне обладнання, у відділі працюють висококваліфіковані фахівці. При виконанні хімічних аналізів вимірюється рівень показників основних хімічних забруднюючих речовин морської та стічної вод, а саме: солоність, завислі речовини, розчинений кисень, БСК5, нафтопродукти, феноли, амоній сольовий, нітрати, нітрити, залізо, АПАР, хлор та інші. У цілому, екологічний стан прибережних вод Чорного моря в зоні діяльності Держінспекції за останні 5 років не відчув різких змін і стабілізувався на задовільному рівні. У 2007 рік екологічний стан вод Чорного моря у зоні контролю Інспекції був задовільний, гідрохімічні показники якості морських вод та концентрації забруднюючих речовин у воді не перевищували ГДК, кисневий режим прибережних вод загалом був задовільним. За останні роки спостережень по основним регіонам Чорного моря зберігається тенденція стабілізації вмісту нафтопродуктів у морській воді на задовільному рівні нижче граничнодопустимих концентрацій (ГДК для нафтопродуктів – 0,05 мг/дм3). Показники забруднення нафтопродуктами акваторій основних чорноморських портів знаходиться на рівні ГДК та нижче. Проведення портами постійного відомчого моніторингу стану якості морських вод в своїх акваторіях дозволяє водокористувачам управляти виробничою діяльністю порту для мінімізації негативного впливу на морське середовище. Згідно даних моніторингу за 2007 рік, вміст у воді основних біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК для амонію сольового, нітратів, нітритів та фосфатів. Рівень біогенних речовин у морських водах має незначні сезонні коливання ( для амонію сольового 0,01-0,20 мг/дм3, для нітратів 0,1-0,5 мг/дм3). Дещо підвищений рівень біогенів спостерігається в зонах впливу муніципальних очисних споруд. Стійкий рівень вмісту біогенних речовин в прибережних водах на рівнях нижче ГДК сприятливо впливає на стан всієї екосистеми відкритих частин моря. Як позитивний фактор слід відмітити відсутність в останні роки явища 60

глобального “цвітіння” морської води у відкритих частинах прибережних вод, що спостерігається лише при значних концентраціях біогенних речовин. В поверхневих прошарках морських вод і акваторіях портів концентрації заліза у воді стабілізувались на рівні близькому ГДК. Концентрації фенолів в поверхневих водах Чорного моря знаходяться на рівні нижче ГДК. Аніонні поверхнево-активні речовини (АПАР), як і раніше, відмічаються в концентраціях, не перевищуючих ГДК, з незначними відхиленнями в бік збільшення в зонах впливу випусків муніципальних стічних вод. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проводить постійний моніторинг хімічних показників забруднення морських вод в рекреаційній зоні на основних пляжах м. Одеса. Відбір проб морської води в період курортного сезону проводиться на пляжах щонеділі. На протязі купального сезону 2007 року нами було відібрано 340 проб морської води на пляжах регіону, в яких у лабораторії відділу державного аналітичного контролю та моніторингу довкілля було виконано 4248 визначень вмісту забруднюючих речовин. Необхідно відзначити, що концентрації забруднюючих речовин у воді пляжних зон району Пересипу та Лузанівки (особливо мінеральні речовини групи азоту та фосфору) перевищують фонові показники хімічного забруднення морських вод інших пляжів Одеси, в середньому не досягаючи при цьому ГДК. Це свідчить про значне антропогенне навантаження на прибережні води очищених стічних вод СБО «Північна», скид яких здійснюється в 250 метрів від урізу води в районі Пересипу. За період 2007 року Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря не спостерігала екстремально високих показників забруднення морських вод на пляжах регіону, за перевищення рівня хімічних показників у морській воді пляжі регіону у 2007 році не закривалися для водокористування. Дані моніторингу за 2007 рік свідчать про те, що екологічний стан морської води в пляжних зонах можна признати задовільним. 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів Для зменшення обсягів забруднення водойм області у 2007 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на будівництво та реконструкцію каналізаційних очисних споруд – 14670,54 тис. грн., у тому числі на: - завершення будівництва каналізаційних очисних споруд туберкульозної лікарні у м. Ізмаїл – 878,82 тис. грн.; - реконструкцію каналізаційних очисних споруд у м. Ананьїв – 670,0 тис. грн; - будівництво каналізаційних очисних споруд, с. Шабо Б.Дністровський район – 1800,0 тис. грн.; - будівництво каналізаційних очисних споруд біологічної очистки, смт. Любашівка – 1900,0 тис. грн.; 61

- будівництво станції очистки господарсько-побутових стічних вод для спеціальної ЗОШ інтернату І-ІІ ступеню для дітей-сиріт, с. Андрієво-Іванівка, Миколаївський район - 420,0 тис. грн.; реконструкцію каналізаційних очисних споруд у смт. Великодолинське, Овідіопольський район – 896,91 тис. грн.; - будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки «Biotal-50» на о. Зміїний - 400,0 тис. грн., тощо. Згідно «Плану реконструкції та розвитку водоспоживання та водовідведення м. Одеси на 2006-2020р.р.» (план інвестиції) ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» у 2007 році виконано робіт на суму 31622,52 тис. грн., у тому числі: - реконструкція мереж водоспоживання – 11077,56 тис. грн.; - реконструкція мереж водовідведення – 16865,92 тис. грн.; - заходи для впровадження енергозберігаючих технологій на об’єктах водопостачання - 3175,32 тис. грн. тощо. У І кварталі 2008 року ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» виконано робіт на суму 4772,36 тис. грн. у тому числі: - реконструкція мереж водоспоживання – 679,75 тис. грн.; - реконструкція мереж водовідведення – 179,16 тис. грн.; - заходи для впровадження енергозберігаючих технологій на об’єктах водопостачання - 3025,34 тис. грн. тощо. У 2007 році за рахунок власних коштів ВАТ «Одеський припортовий завод» проведено капітальний ремонт систем водовідведення на суму – 1,774 млн. грн. У І кварталі 2008 року виконано робіт на суму 462,300 тис. грн.(проект реконструкції водопостачання ОПЗ). У 2008 році (рішення Одеської обласної ради від 29 лютого 2008 року № 484-V) передбачено фінансування за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на реконструкцію, будівництво, розробку проектно-кошторисної документації каналізаційних очисних споруд в обсязі 4553,0 тис. грн., у тому числі на: - продовження робіт з будівництва каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки і мереж каналізації у смт. Любашівка – 600,0 тис. грн.; - будівництво нових очисних споруд та каналізаційних мереж м. Кодима – 503,0 тис. грн.; - будівництво станції очистки господарсько-побутових стічних вод для спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку у смт. Миколаївка, миколаївського району – 600,0 тис. грн.; - продовження будівництва господарсько-побутової каналізації та станції очистки «Біотал-50» на о. Зміїний – 750,0 тис. грн; Продовження реконструкції каналізації і напірного колектору у м. Болград – 800,0 тис. грн; - продовження реконструкції очисних споруд стічних вод військового містечка смт. Великодолинське (Овідіополь 2) вул.. Паркова – 400,0 тис. грн.;

- реконструкція напірних каналізаційних колекторів від смт. Чорноморське до одеського припортового заводу та реконструкція станції перекачування стічних вод смт. Чорноморське – 550,0 тис. грн.; - реконструкція очисних споруд смт. Петрівка, Іванівського району – 200,0 тис. грн.; - виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд м. Теплодар, розташованих у с. Надлиманське Овідіопольського району – 150,0 тис. грн. Станом на 31.05.08 р. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано виконання заходів на суму – 165,0 тис. грн., у т. ч на: - продовження реконструкції очисних споруд стічних вод військового містечка смт. Великодолинське (Овідіополь 2) вул. Паркова – 120,0 тис. грн.; - виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд в м. Теплодар, розташованих в с. Надлиманське Овідіопольського району – 45,0 тис. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Регіональну програму формування національної екологічної мережі в Одеській області на 2005-2015 роки затверджено рішенням Одеської обласної ради від 18.11.05р. № 705-ІУ. Основними завданнями програми є: 1) формування регіональної екологічної мережі, зокрема: - визначення просторової структури екологічної мережі з метою систематизації та визначення шляхів об’єднання природних середовищ існування популяцій видів дикої флори і фауни у територіально цілісний комплекс; - визначення площі окремих елементів екологічної мережі для забезпечення сприятливих умов існування, вільного розселення та міграції видів рослин і тварин; - обґрунтування та опрацювання організаційних, економічних, науковопрактичних та інших заходів щодо забезпечення процесу формування та захисту екологічної мережі; - визначення ділянок для формування складових елементів регіональної екологічної мережі – природних регіонів, природних коридорів регіонального значення, їх місця у структурі земельних угідь; - оптимізація площі, структури, стану елементів екологічної мережі, підвищення статусу їх охорони; - резервування та подальше надання статусу заповідним територіям, багатим на біологічне та ландшафтне різноманіття, особливо багатовіковим природним угрупованням, прирусловим і байрачним лісам, цілинним землям, типовим і унікальним екосистемам і ландшафтам, середовищам існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, геологічним утворенням, еталонним типам ґрунтів тощо; виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі охорони довкілля; - узгодження питань, пов’язаних із транскордонним поєднанням елементів екологічних мереж суміжних регіонів з метою розбудови національної екологічної мережі України, а також із трансграничним поєднанням елементів екологічних мереж суміжних країн для формування Загальноєвропейської екологічної мережі; - залучення місцевих органів виконавчої влади та населення до участі в збереженні ландшафтного різноманіття; 2) охорона та відтворення земельних ресурсів: - оптимізація площ сільськогосподарських угідь та зменшення ступеня їх розораності; 64

- удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення та їх збагачення природними компонентами; - впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурномеліоративною організацією території. За загальними характеристиками область в цілому характеризується надзвичайно високою сільськогосподарською освоєністю, зокрема розораністю. Показники площ земельних угідь - складових національної екомережі за наявними даними відображено в таблицях 5.1.а та 5.1.б. Таблиця 5.1.а. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення (за рішеннями по створенню об’єктів) Сіножаті та пасовища Землі водного господарства Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси

1980

1990

2000

2005

2006

2007

12,139

41,189

96,760

100,89

103,783915

349,2

379,7

407,9 9,324

405,607 11,023

455,607 11,023

405,607

211,1 -

212,6 -

212,5 -

211,5 2,473

0,7

0,82

1,6

0,82062

2,2

1,98

3,1

1,98259

154,7

164,8

147,3

216,49

223,3

216,48617

Серед видів антропогенної діяльності, що негативно впливають на складові екомережі найбільш поширеними в регіоні є: - несанкціонована забудова узбереж моря, лиманів, озер і річок; - надмірна розораність території, яка поширюється і на схилові, грунто- й водозахисні землі; - нерегламентоване випасання худоби на пасовищах долинно-терасових комплексів, на схилових землях і в лісосмугах; - розробка будівельних матеріалів та інших видів корисних копалин; - прогресуюча деградація полезахисних лісосмуг, пов’язана з їх вирубанням і недостатнім поновленням; - надмірне рекреаційне навантаження приморського узбережжя та інших рекреаційних ділянок; - інтенсивне забруднення сільськогосподарських земель та інших угідь хімікаліями, промисловими та побутовими відходами.

Таблиця5.1.б. Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою області

5 2,828 0,004 9,29 1,6607 0,083 7,7094 0,4541 0,4703 0,3855 2,83135 50,4849 3,1176 2,7808 0,937 0,048 1,204 0,0227 8,40783 0,274 1,419 0,556

8 -

9 -

10 14,65809 5,97447 22,81852 7,009 4,98793 7,89651 6,58392 12,64793 6,05082 5,28701 2,501 15,78225 5,12286 12,77044 7,86462 5,66875 8,27093 3,25016 2,52942 6,0922 12,11183 5,657 10,54624 4,1449 12,05635 6,78709

13 -

14 23,35 7,89 20,65 16,81 13,23 15,53 10,99 9,81 17,91 3,28 нд 6,70 19,02 13,86 9,64 6,65 6,47 6,73 9,23 14,33 5,28 12,15 18,60 31,15 6,83 9,95

15 14,264 16,766 17,148 28,271 4,686 6,512 13,646 27,783 21,466 6,334 3,805 12,272 13,074 20,672 17,875 18,351 14,784 2,987 4,864 22,301 6,151 18,036 35,548 5,409 18,377 33,997

* Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

12 0,10092 0,00241 0,0071 0,07975 0,09466 0,19703 0,006 0,11107 -

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

11 0,1414 0,0326 0,01427 0,0129 -

* Землі під консервацією

7 0,91137 0,278 1,47247 2,2356 7,22377 11,64072 0,352 67 0,1413 0,6387 4,63488 29,94542 0,105 0,15695 0,50973 0,79471 1,00374 0,2403 1,21676 4,17371 0,6423 0,581 0,147 1,15962 0,597 0,26046 0,451

Ліси та інші лісовкриті площі

6 11 12 76 0,5 32,8 7 8 7,5 30 -

* Прибережні захисні смуги

4 56,01146 30,91247 68,52271 66,9863 42,5441 125,32364 32,03379 50,85253 46,45102 22,86724 119,61607 37,97685 47,22799 48,74917 36,17433 31,67349 29,81323 23,59785 28,29713 43,3882 32,53766 35,99 66,12786 71,41197 38,94281 51,74109

* Водоохоронні зони

3 110 140 130 160 190 150 140 140 120 120 140 80 150 100 100 110 110 0,8 90 140 60 140 200 170 100 150

Рекреаційні території

2 Ананьївський р-н Арцизький р-н Балтський р-н Березівський р-н Б-Дністровський р-н Біляївський р-н Болградський р-н В.Михайлівський р-н Іванівський р-н Ізмаїльський р-н Кілійський р-н Кодимський р-н Комінтернівський р-н Котовський р-н Касноокнянський р-н Любашівський р-н Миколаївський р-н Овідіопольський р-н Ренійський р-н Роздільнянський р-н Савранський р-н Саратський р-н Тарутинський р-н Татарбунарський р-н Фрунзівський р-н Ширяївський р-н

Загальна площа екомережі, тис. га

Курортні та лікувальнооздоровчі території

1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.

Загальна площа, тис. га

Відкриті заболочені землі

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Водно-болотні угіддя

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 -

1 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33.

2 м. БілгородДністровський м. Ізмаїл м. Іллічівськ м. Котовськ м. Одеса м. Южне смт. Теплодар Одеська область

3334

4 0,74345 2,31474 0,1926 0,177 2,572185 0,01185 0,002 1294,6431847 85

5 1,5 0,264335 103,783915

6 -

7 0,08968

8 -

9 -

10 0,039

11 0,11221

12 0,50256

13 -

14 -

15 -

16 -

0,037

195,1

0,77774

0,0026 0,50464 0,82062

0,88108 1,98259

0,19 1960

405,607

0,596 0,00765 72,24451

0,177 0,326 0,0042 0,002 216,48617

* дані не передбачені у земельному кадастрі (форма № 6-ЗЕМ)

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Ліс, дика лісова природа є екологічною системою, яка сприяє збільшенню природно-ресурсного потенціалу біосфери та стабілізує її функціонування, і водночас, є важливим чинником, забезпечення життєдіяльності суспільства як об’єкт господарської діяльності суспільства. Ліси області виконують водоохоронні й ґрунтозахисні функції, мають санітарно-гігієнічне рекреаційне значення. Одеська область є мало лісистою та лісодефіцитною. На одного мешканця області припадає лише 0,1 га лісу. Загальна лісистість становить 5,9%, а за площею суши 6,3%, що в 1,5 рази нижче порівняно з оптимальною. Для створення оптимальної лісистості, яка становить 9%, необхідно створити лісів на площі 104 тис. га. Тому першочерговим завданням лісової політики регіону є збільшення площі лісів, яке дозволить збільшити не тільки ресурси деревини, а і зробити вагомий внесок щодо відтворення та збереження біологічного та ландшафтного розмаїття в області, стабілізації екологічної рівноваги. Площа лісів області на кінець 2007 року становить 226,1 тис. га, що на 1,6 тис. га більше ніж у 2006 році. Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель на території державного лісового фонду до прийняття лісів колишніх сільгосппідприємств складав 84,5 м³/га. Середній річний приріст на 1 га вкритих лісом земель 2,7 м³. Хвойні насадження займають 9% вкритої лісом площі державного лісового фонду, твердолистяні 84%, м'яколистяні та інші – 7%. 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Згідно статті 39 Лісового кодексу України є такі категорії лісів - захисні ліси; - рекреаційно-оздоровчі ліси; - ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; - експлуатаційні ліси. В зв’язку з тим, що лісовпорядкування не було впродовж останніх років, розподіл лісів за категоріями захисності в області ще не визначено. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів представлена в таблиці 5.2.1.2.

Таблиця 5.2.1.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

1 2002 2003

2004 2005

2006

2007

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³

Фактично зрубано, разом тис. м³

Зрубано по господарствах хвойних твердолистяних розрахунфактично розрахун- фактично кова зрубано кова зрубано лісосіка лісосіка

м`яколистяних розрахун- фактич ков а но лісосіка зрубано

ДЛГО “Одесаліс” Одеське військове лісництво ДЛГО “Одесаліс” Одеське військове лісництво ДЛГО “Одесаліс” Одеське військове лісництво

Одеське обласне управління лісового господарства Одеське військове лісництво Державні підприємства Одеського обласного управління лісового господарства Одеське військове лісництво 7,5

1,7

7,5

1,7

7,8

7,5

7,8

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки В державних лісогосподарських підприємствах області проводяться рубки головного користування. Рубки проводяться суцільним способом. В 2007 році проведено рубок головного користування на площі 44 га в ДП «Кодимське лісове господарство», ДП «Балтське лісове господарство». 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки Поступові рубки головного користування в державних підприємствах лісового господарства не проводились. 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів Заготівля другорядних лісових матеріалів не проводилась. 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування Протягом зимового періоду 2007 року на територіях Біляївського лісництва ДП «Одеське лісове господарство» у межах Біляївського та БілгородДністровського районів велись побічні лісові користування – заготівля очерету. Так, при підготовці проекту лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на сезон 2007-2008 років Держуправлінням було погоджено включення до лімітів 7 користувачів, якими пізніше отримано лісові квитки Біляївського лісництва на заготівлю очерету на загальній площі 745 га в обсягах 8589,05 т у кварталах 25, 26 та 30. Згідно затверджених лімітів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на сезон 2006-2007 років та на основі

виданих у 2006 році 9 дозволів на початку 2007 року продовжувалась заготівля очерету загальній площі 512 га в обсязі 10827,0 т. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Особлива увага приділяється розвитку рекреації та зеленого туризму. Підприємствами Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства проводиться відповідна робота, створені рекреаційні місця відпочинку у всіх 47 лісництвах, головним чином біля автошляхів. З метою виховання майбутніх лісівників, посилення кадрового потенціалу в 2007 році підприємствами управління направлено на навчання до лісових вузів та коледжів 45 абітурієнтів. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Для утримання лісів в належному санітарному стані лісівниками області проводяться рубки догляду за лісом: освітлення, прочистки, прорідження та прохідні рубки, а також санітарні та реконструктивні рубки. Протягом 2007 року проведено лісогосподарські заходи – суцільні санітарні рубки, на площі 269 га, на якій фактично зрубано 47,1 тис. кв. м. деревини, у тому числі: - хвойні – 15,0 га 1,0 тис. куб. м, - твердолистяні – 241 га 43,7 тис. куб. м, - м’яколистяні – 13,0 га 2,4 тис. куб. м. Лісовідновні рубки проведено на загальній площі 118,0 га в обсязі 6,0 тис. куб. м твердолистяних порід. Реконструктивні рубки у 2007 році не проводились. 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури Всі ділянки, які за своїм санітарним станом потребують суцільних рубок і створення на них нових лісів, обов’язково заліснюються в поточному році, або на весні наступного року. Саме за допомогою таких заходів відтворюються ліси, які постраждали внаслідок стихійного лиха (льодоламу) 2000 року. З урахуванням того, що Одеська область є лісодефіцитною, одним з пріоритетних напрямків діяльності є створення нових лісових насаджень. Головною цю діяльність визначає Концепція реформування та розвитку лісового господарства України, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006 року № 208-Р. 70

Лісогосподарськими підприємствами за останні два роки обсяг створення захисних лісових насаджень збільшено в 3 рази. Всього необхідно створити таких лісів на площі 104 тис. гектарів. Протягом звітного періоду проведено лісовідновлення усього на площі 288,0 га за рахунок посадки 53,0 га лісу та посіву 235,0 га лісу. 5.2.1.4.2. Природне поновлення Природне поновлення лісу за 2007 рік склало 26,0 га. 5.2.1.4.2. Лісорозведення Динаміка лісовідновлення і лісорозведення за 2003-2007 рр. наведена в таблиці 5.2.1.4.2. Таблиця 5.2.1.4.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Заходи 1 Лісовідновлення, лісорозведення - на землях лісового фонду -в т.ч. залісення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с.-г. землях Створення полезахисних лісових смуг

2003 2 321

2004 3 469

Рік 2005 4 389

2006 5 1610

2007 6 2425

242 34

316 53

372 10

299 1216

288 -

Стан лісового господарства області потребує невідкладних заходів щодо створення, захисту та збереження лісових насаджень, забезпечення видового різноманіття історично сформованої флори, створення умов для її відтворення та збереження властивостей, які забезпечують природну рівновагу. Пріоритетними в лісовій галузі області є: збільшення лісистості до оптимальної, підвищення стійкості лісових екосистем до зростаючого антропогенного навантаження, лісових пожеж, хвороб та шкідливих комах, перехід на ландшафтно-водозбірний принцип господарювання, інтенсифікація захисного лісорозведення шляхом відтворення на державному рівні планової та юридичної основи захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії, охорони земельних ресурсів тощо. 5.5.1.4.2.1. Створення нових лісів Протягом 2007 року на території області створено 2425 га лісів. 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Створення захисних насаджень на землях, не придатних для сільського господарства, не проводилось. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг Створення полезахисних лісових смуг у 2007 році не відбувалось.

5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Протягом 2007 року усього загинуло 1967,0 га лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур, у тому числі: від пожеж – 78,0 га, несприятливих погодних умов – 1746,0 га, а також від хвороб та шкідників лісу – 106,0 га. За 2006 рік загинуло усього 338,0 га, у 2005 році – 361,0 га, у 2004 році – 187,0 га. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 2007 рік був небезпечним у пожежному відношенні. Причинами виникнення та розповсюдження лісових пожеж поряд з погодними умовами є проведення населенням масових випалювань сухого травостою біля доріг, на яругах і балках, випалювання стерні на сільгоспугіддях. Протягом 2006 року сталося 15 пожеж на загальній площі 13,74 га, верхова пожежа – на 1,1 га. За 2007 рік сталося 83 випадки пожеж на площі 161 га. Прямі збитки, заподіяні лісовому господарству області, склали 116,8 тис. грн. Працівниками лісової охорони проведено 241 рейд по виявленню порушників Правил пожежної безпеки в лісах, притягнуто до відповідальності 75 осіб. В порядку роз’яснювальної роботи надруковано 91 статтю в газетах та здійснено 12 виступів на телебаченні, 6 – на радіо. Спеціалістами розроблений розподіл насаджень по класах пожежної безпеки. Площа насаджень першого та другого класу (найбільш небезпечні в пожежному відношенні молодняк хвойних (шпилькових) порід, складає 11,1 тис. га. За такими ділянками насаджень закріплені пожежні наглядачі. Лісові масиви Березівського, Ширяївського, Великомихайлівського, Саратського лісгоспів сильно розкидані по території, що спричиняє додаткові витрати на охорону лісів у пожежонебезпечний період. На території Одеського лісгоспу часто виникають пожежі з вини населення, ці лісові масиви найбільш використовуються жителями м. Одеси для відпочинку. Головною причиною виникнення та розповсюдження лісових пожеж є людська недбалість. Проведення сільськогосподарських палів, випалювання населенням сухої трави на узбіччях доріг, в низинах яруг, та балок для випасу худоби. Основною хворобою деревної рослинності в області є борошниста роса (грибне захворювання), яка вражає а основному дубові насадження. Найбільше вона небезпечна для сіянців і молодих культур, а дорослим насадженням наносить помітну шкоду тільки при зараженні відрослих після об’їдання листогризучими шкідниками листів. У цьому випадку при значному поширенні борошнистої роси в кроні дерева сповільнюється процес підготовки втеч до зими, знижується приріст і відбувається виснаження запасів живильних речовин у дереві. Борошниста роса більш інтенсивно вражає дерева, що ростуть 72

на відритих місцях і вирубках. Відзначено, що більш інтенсивний розвиток борошнистої роси протікає в нижній частині крони середньовічних стиглих дерев, більш інтенсивно уражається листя на вторинних приростах дуба. Але враховуючи те що, значного негативного впливу на стан насаджень вона немає, боротьбу з цією хворобою проводити недоцільно, оскільки наявність її природною до регіону. Що стосуються шкідників, основними листогризучими шкідниками на території області є дубовий похідний шовкопряд, листовійка, п’ядуни. Інвазії шкідників звичайно продовжуються в одному місці 3-5 років, після чого вони звичайно гинуть від паразитів і грибкових захворювань. У першу чергу вогнища шкідників виникають у проріджених дубово-листяних дерево станах без підліска, де вони мають оптимальні умови для свого розвитку. Об’їданні листя знижують річні прирости, а повторні об’їдання приводять до сильного ослаблення дерев і можуть сприяти їхньому усиханню. В пошкоджених стихійним лихом насадженнях спостерігається заселеність вторинними стовбуровими шкідниками. Засобів хімічної боротьбі проти них не існує, тому боротьба здійснюється шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів (суцільні санітарні рубки, вибіркові санітарні рубки, очищення від захаращеності). Стан насаджень області в основному задовільний. Від хвороб і шкідників лісу за звітний період загибло 106 га лісових насаджень Держкомлісгоспу України. Підтримуванню природної стійкості деревостанів сприяє своєчасне та якісне виконання робіт, спрямованих на попередження хвороб та шкідників лісу, а також їх знищення. Так, у 2007 році в лісах проведено лісопатологічні обстеження на площі 43735 га по виявленню шкідників і хвороб лісу. Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників і хвороб лісу проведено на площі 2944 га. Регіональною програмою з охорони і відтворення, підвищення продуктивності та раціонального використання лісів області «Ліси Одещини» на 2005-2015 рр.», в яких визначені основні напрямки та джерела забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства області, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, у 2007 р. державними підприємствами лісового господарства виконувались заходи з охорони лісу від пожеж, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу та проводились за рахунок коштів Державного бюджету та власних коштів державних підприємств лісового господарства. Так, на ці заходи протягом 2007 р. спрямовано 536,7 тис. грн., з яких: - 469,7 тис. грн. спрямовано на охорону лісу від пожеж, в тому числі: 221,3 тис. грн. із Державного бюджету та 248,4 тис. грн. власних коштів; - 248,4 тис. грн. спрямовано на боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу, в тому числі: 5,2 тис. грн. із Державного бюджету та 61,8 тис. грн. власних коштів.

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. У 2007 році в області продовжувалась робота по впровадженню дозвільної системи на використання об’єктів рослинного світу, в т. ч. очерету, інтерес до заготівлі якого значно зріс за останні роки. Ліміти на використання природних рослинних ресурсів місцевого значення затверджені в порядку, визначеному рішенням Одеської обласної ради від 21.04.2000 р. №180-ХХІІІ «Про заходи щодо забезпечення виконання Закону України «Про рослинний світ». Держуправлінням за 2007 рік видано 19 дозволів спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів, в тому числі: 9 дозволів на заготівлю очерету місцевого значення, 10 дозволів загальнодержавного значення на заготівлю очерету, випасання худоби, використання орних земель, випас худоби. На протязі року відпрацьовувались питання взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, землекористувачами та заготівельниками. Посилено вимоги до наукових обґрунтувань на викіс очерету в частині опису території, визначення обмежень, умов заготівлі, включено розрахунки обсягів вилучення за існуючими методиками. Питання впорядкування зазначеного виду природокористування потребує вдосконалення. Для організації належної роботи, насамперед, на державному рівні необхідне вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу, розробка і затвердження Правил збирання технічної, лікарської, харчової сировини дикорослих рослин та плати за спеціальне використання рослинних ресурсів. Обсяг заготівлі лікарської сировини залежить в першу чергу від попиту замовників на цей вид продукції. На території області, в т.ч. в державних підприємствах Одеського обласного управління лісового господарства відсутні промислові плантації для вирощування лікарських рослин, а лікарська сировина, яка зростає на територіях держлісгоспів не відповідає умовам заготівельників. Причиною відсутності заготівлі лікарської сировини у 2003-2007 рр. – відсутність підприємств по переробці її в регіоні та нерентабельність її реалізації. Динаміка заготівлі лікарської сировини відображена у таблиці 5.2.2. Таблиця 5.2.2. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 1 2003 Разом по області 2004 Разом по області

Обсяги заготівлі встановлені ліміти фактично заготовлено 3 4 -

1 2005 Разом по області 2006 Разом по області 2007 Разом по області

3 -

4 -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України З метою охорони видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України та на виконання пункту 6 рішення колегії Мінприроди України від 05.10.2007 р. №25 «Про стан збереження та відтворення видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України» Держуправлінням розроблений та затверджений План дій щодо інформування громадськості та засобів масової інформації із нагальних питань збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України. Також на офіційному веб-сайті Держуправління (ecology.odessa.gov.ua) створено розділ «Червона книга України», який містить інформацію по Червоній книзі Одеської області, Червоній книзі України, нормативні документи, фотографії, який розроблений спільно зі спеціалістами біологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Фотографії надані заступником директора РЛП «Тилігульський» по науковій роботі Гержиком І.П.. Щороку з середини лютого до кінця травня відбувається торгівля рідкісними видами ранньоквітучих, ендемічних, реліктових і таких, що знаходяться під загрозою знищення, рослин, а також рослин, занесених до Червоної книги України. Обсяги торгівлі цими рослинами, особливо в переддень дня Святого Валентина (14 лютого), свят 23 лютого, 8 березня та Великодня, набирають злочинного характеру. Висока декоративність та ранній термін цвітіння таких червонокнижних рослин, як цикламент Кузнєцова, підсніжник складчастий, шафран весняний, шафран Гейфелів, шафран кримський, білоцвіт весняний тощо призводить до того, що збут цих рослин виходить далеко за межі їх ареалу. На виконання вимог законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ» посилено державний контроль в галузі збереження об’єктів рослинного світу, розпорядженням обласної державної адміністрації від 06.02.2007 р. №40/А-2007 «Про заходи щодо охорони рідкісних видів ранньоквітучих диких рослин» організована операція «Первоцвіт – 2007», в рамках якої проведені оперативні рейдові перевірки із залученням працівників МВС, лісової охорони, держінспекторів, до функціональних обов’язків яких входить охорона та контроль за використанням рідкісних видів рослин, а також засобів масової інформації та громадськості. Оперативну роботу було зосереджено в місцях збору та збуту, шляхах перевезення та в пунктах пропуску через державний кордон, проведено 143 перевірки. 75

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття По мірі освоєння територій, людство втручається у природні комплекси, змінює навколишнє природне середовище. Особливе занепокоєння викликають процеси розповсюдження неаборигенних видів рослин, що сприяє зменшенню біорізноманіття, уніфікації природних угруповань. Передбачити наслідки цього процесу не може ніхто, але те, що існує проблема, яка потребує вирішення – це безумовно. В розвинутих країнах світу: США, Австралиї, Новій Зеландії проблеми інвазій неаборигенних видів є пріоритетними, на дослідження інвазивних видів виділяються кошти, створюються міжвідомчі комісії та комітети з проблем бур’янів, вирішуються задачі захисту флори від появлення небезпечних бур’янів. Нижче наведений перелік адвентивних видів рослин з високою інвазивною активністю, виділені хронотипи адвентивних видів по часу попадання на територію (археофіти та кенофіти), з’ясована ступінь натуралізації кожного виду, його флорогенетичне походження. Перелік адвентивних видів рослин з високою інвазивною активністю АРХЕОФІТИ Anisantha tectorum (L.) Nevski – середземноморсько-східнотуранське походження, агріо-епекофіт, Artemisia absinthium L. – ірано-туранське походження, епекофіт, Atriplex sagittata Borkh. – середземноморсько-ірано-туранське походження, епекофіт, Ballota nigra L. s.l. – середземноморсько-ірано-туранське походження, геміагріофіт, Brassica campestris L. – центрально-азійське походження, епекофіт, Capsella bursa-pastoris (L.) Mеdic.- невідомого походження, агріоепекофіт, Carduus acanthoides L. – середземноморського походження, епекофіт, Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl. - ірано-туранське походження, епекофіт, Echinochloa crus-gali (L.) P. Beauv. – азійське походження, епекофіт, Hordeum murinum L. - середземноморсько-ірано-туранське походження, епекофіт, Lepidium ruderale L. - ірано-туранське походження, епекофіт, Lycium barbatum L. – східноазійське походження, епекофіт, Malva neglecta Wallr - ірано-туранське походження, епекофіт, Malva pusilla Smith. – резистентний вид, епекофіт, Papaver rhoeas L. - середземноморсько-ірано-туранське походження, епекофит, Portulaca oleracea L. ірано-туранське походження, епекофіт, Raphanus raphanistrum L. - середземноморське походження, епекофіт, Senecio vulgaris L. – азійське походження, епекофіт, Setaria glauca P. Beauv. – індо-малазійське походження, геміагріофіт, Sinapis arvensis L. – середземноморське-атлантичне походження, епекофіт, 76

Sonchus arvensis L. – середземноморське походження, епекофіт, Sonchus asper (L.) Hill. - середземноморське походження, епекофіт, Sonchus oleraceus L.- середземноморське походження, епекофіт, Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip. – західноазійське походження, епекофіт, Vicia villosa Roth.- середземноморське походження, агріо-епекофіт. КЕНОФІТИ *Acroptilon repens (L.) DC.- передньоазійське походження, епекофіт, Amaranthus albus L.- північноамериканське походження, епекофіт, Amaranthus blitoides S. Watson.- північноамериканське походження, епекофіт, Amaranthus retroflexus L.- північноамериканське походження, епекофіт, Artemisia annua L. – східноазійське походження, агріо-епекофіт, Cardaria draba (L.) Desv. – південноєвропейське та азійське походження, агріоепекофіт, Carthamus lanatus L.- середземноморське походження, епекофіт, Centaurea diffusa Lam.- середземноморсько-ірано-туранське походження, агріоепекофіт, Conyza canadensis (L.) Cronq. – північноамериканське походження, агріофіт, *Cuscuta campestris Yunck.- північноамериканське походження, епекофіт, Diplotaxis tenuifolia (L.) DC. – середземноморське походження, епекофіт, Elaeagnus angustifolia L. – середземноморське походження, агріофіт, Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal - північноамериканське походження, агріоепекофіт, Hordeum leporinum Link – середземноморське походження, епекофіт, Iva xanthifolia Nutt. - північноамериканське походження, епекофіт, Lepidotheca suaveolens (Pursh.) Nutt. - північноамериканське походження, епекофіт, Sisymbrium loeselii L. – середземноморське та азійське походження, епекофіт, Torilis arvensis (Huds.) Link – середземноморське походження, епекофіт, Xanthium albinum (Widd) H. Scholz – середньоевропейське походження, агріоепекофіт. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Проблема створення, відновлення, охорони зелених насаджень міст та інших населених пунктів з врахуванням природних умов та антропогенних впливів залишається актуальною. Належним доглядом охоплено малий відсоток зелених насаджень. Значна кількість насаджень знищується під час будівництва, розширення вулиць тощо, але протягом останніх років помітно збільшення обсягів створення нових зелених насаджень в ході проведення акцій, спрямованих на поліпшення стану довкілля та проведення озеленення за підтримкою міських органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

На сьогодні майже в усіх районах області стан утримання зеленого господарства у населених пунктах не задовольняє вимоги чинного законодавства у цій галузі, а саме: Відсутні програми розвитку та збереження зелених зон у населених пунктах на перспективу, що не сприяє розвитку зеленого господарства у населених пунктах. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розділів 6 та 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Мінбудархітектури та ЖКГ України від 10.04.2006 р. №105 (далі - Правила), їх розробка та виконання відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних і міських рад. Відсутні правила і заходи благоустрою, що негативно відбивається на естетичному стані, екологічних і санітарних показниках мікроклімату області. Ст. ст. 9, 10, 15 і 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розділом 6 Правил їх розробка та виконання покладені на місцеві державні адміністрації, сільські, селищні та міські ради. Органами місцевого самоврядування не виконуються ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 14.1.3. Правил - не ведеться облік зелених насаджень та об’єктів благоустрою зеленого господарства, що не дає змогу одержати достовірні дані щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень для подальшої розробки органами місцевого самоврядування програм, заходів розвитку зелених зон населених пунктах. Відсутні компетентні виконавчі органи при місцевих радах, тому взаємодія у вирішенні екологічних питань ускладнена. У розділі 15 Правил зазначено, що місцеві органи влади повинні визначити уповноважені органи або відповідальних осіб, які б відповідали за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Розгляд цього питання, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься до виключної компетенції місцевих рад. Відсутні спеціалізовані підприємства в галузі утримання зеленого господарства, внаслідок чого відсутній належний догляд за існуючими зеленими насадженнями. Розділом 5 Правил визначено, що догляд за зеленими насадженнями повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами. Відсутні комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх подальшого видалення, що призводить до їх безконтрольного знищення. Створення таких комісій та механізм їх роботи визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

Не спрямовуються кошти на виконання зазначених заходів, як передбачено статтями 20 і 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», п. 7.5. Правил. Динаміка озеленення населених пунктів наведена у таблиці 5.2.5. Таблиця 5.2.5. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2003 2 31,8 27,31

2004 3 65,1 29,35

Рік 2005 4 109,95 30,31

2006 5 19,4 -

2007 6 926,607 114,915

4992

5050

5152

1175,63

3223,027

У 2007 році навесні були проведені акції з озеленення населених пунктів області на виконання Указів Президента України від 6 серпня 1998 року №855/98 “Про День довкілля” та від 1 квітня 2005 року №571/2005 «Про Всеукраїнську акцію «Зелений паросток майбутнього». Для організованого забезпечення проведення Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» та Дня довкілля – 2007 видано розпорядження голови облдержадміністрації від 16 березня 2007 року №116/А-2007 «Про двомісячник з благоустрою населених пунктів області», яким передбачено проведення відповідних заходів та утворення робочих груп при райдержадміністраціях та міськвиконкомах для здійснення координації усіх заходів. З метою анонсування екологічної акції та залучення до неї широких верств населення області розміщені оголошення на сайті Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, в обласних та районних газетах. 11 квітня відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» в Ботанічному саду Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за участю працівників та вихованців Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання, працівників регіонального центру розповсюдження екологічних знань Одеського державного екологічного університету та студентів, представників громадської ради при Держуправлінні, заступника голови Одеської обласної ради, начальників управлінь, директора Ботанічного саду, преси. Разом висадили кущі ялівцю, обмінялись екологічним досвідом та подарували інформаційні буклети. У Дні довкілля - 2007 - 21 квітня взяли участь 121 тис. чоловік, зусиллями яких по області висаджено 89,5 тис. зелених насаджень, у тому числі: 67 тис. дерев та 22,5 тис. кущів, засіяно 986 га нових газонів та квітників. Утворено 44 парки та сквери на площі 25 га. Упорядковано території існуючих парків, скверів і алей на загальній площі 1167 га. За інформацією райдержадміністрацій та міськвиконкомів міст обласного значення на території області під час Дня довкілля утворено нові лісові насадження на площі 602 га. Ліквідовано 1031 стихійне сміттєзвалище. Розчищено та упорядковано 278 водних джерел. На проведення заходів спрямовано 385 тис. грн. 79

У порівнянні з минулим 2006 роком загальна кількість висаджених насаджень перевищила показники майже на 7 тис. насаджень. У місті Одесі 21 квітня найбільш масові заходи проведені на території міських парків, де працювали й держслужбовці підрозділів апарату, структурних підрозділів облдержадміністрації та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. З 9 квітня по 9 травня під час проведення Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» всього по області висаджено більше 203 тис. зелених насаджень, у тому числі: 149,5 тис. дерев та майже 54 тис. кущів, утворено 47 га нових газонів та квітників, 54 скверів та парків на площі 40 га, 1477 га лісових насаджень, упорядковано 1593 га територій парків, скверів, алей, розчищено та упорядковано 508 водних джерел. Очищено 417 км прибережних смуг від сміття, ліквідовано 1814 стихійних сміттєзвалищ. Під час проведення акації паралельно здійснювались активні заходи державного і громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища. Здійснено 509 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами яких складено 188 протоколів, накладено штрафів на суму 199,5 тис. грн., стягнуто 34 тис. грн. У проведенні акцій активну участь взяли громадські організації, серед яких Чорноморське гайдамацьке з’єднання українського козацтва, Одеська обласна організація українського товариства охорони природи, представники громадської ради при Держуправлінні, Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання, заклади освіти. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Одеська область відрізняється багатством видового розмаїття диких тварин, що обумовлюється різноманітністю кліматичних, геоморфологічних та екологічних умов. Станом на 1 січня 2008 року в Одеській області зареєстровано 42 користувача мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь в області складає 2,40 млн. га. На початку 2007 року з метою встановлення лімітів використання мисливських тварин в мисливських господарствах Одеської області проведені планові облікові роботи для виявлення чисельності мешкаючи в них тварин. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин відображена в таблиці 5.3.1.а. Під час сезону полювання за вимогами ветеринарних служб проводилися ветеринарно-діагностичні експертизи у спеціалізованих лабораторіях. Поряд з охороною мисливських тварин важливе значення для збільшення їх чисельності має проведення біотехнічних заходів, що спрямовані на покращення стану середовища перебування тварин, їх штучне розведення у стані неволі з наступним випуском у природу, а також переселення у нові та малозаселені угіддя. 80

В області працюють розплідники по розведенню диких тварин, а саме: ланів – 1 од., муфлонів – 1 од., кабанів – 2 од., фазанів – 3 од., качок – 1 од.. Діловий вихід молодняку склав: копитних – 21 гол.. Обсяги добування основних видів мисливських тварин відображено в таблиці 5.3.1.б… Протягом року по мисливським господарствам розселено 41 дикий кролик, 22 байбаки, 334 кабани, 175 фазанів. Внаслідок погіршення економічного стану користувачів мисливських угідь, незадовільного матеріально-технічного забезпечення природоохоронних органів області продовжує зростати незаконне добування диких тварин – браконьєрство. Державними інспекторами охорони навколишнього природного середовища проводилася боротьба з браконьєрством та з порушеннями правил полювання: складено 44 протоколи на порушників правил полювання. Всього притягнуто до адмінвідповідальності 42 посадових особи, накладено штрафів на загальну суму 3349 грн., з яких стягнуто 2839 грн. На сьогодні в області у сфері ведення мисливського господарства залишаються наступні проблеми. Досі не упорядковані мисливські угіддя ТМР «Рідний край», ТМР «Рідна природа» (Роздільнянського району), ТМР «Рідна природа» (Великомихайлівського району), МПП «Придунайське регіональне мисливського-рибальське господарство», Ізмаїльське районне товариство мисливців та рибалок. У державних підприємствах Саратського, Ізмаїльського та Одеського лісгоспів припинено полювання, оскільки їх площа не відповідає вимогам Закону України «Про мисливське господарство та полювання» і становить менш 3-х тис. га. На сьогодні облік чисельності диких тварин здійснюється один раз на рік після сезону полювання. Відсутність затверджених методик ускладнює проведення обліку. Кількість мисливських тварин, яка визначається на всю площу мисливських угідь, є виключно математичною величиною і зовсім не відповідає дійсності. До того ж, існуючі методики містять масу недоліків і можуть діяти лише у сукупності. Таблиця5.3.1.а. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин 1 Козуля Кабан Заєць-русак Фазан Куріпка сіра Гуска Качки Лиска Голуби Перепілка Вовк Лисиця

2003 2 2397 1058 87445 24456 69912 42723 87018 81915 51387 13241 231 4829

2004 3 2419 1192 76424 24088 73721 19356 71981 82321 19110 3085 182 3681

2005 4 2431 1285 77953 23403 76454 20410 74255 69734 42530 5142 152 2897

2006 5 2578 1412 80508 25476 84127 27021 61589 51671 28780 4897 161 2719

2007 6 2417 1482 78188 28219 83565 26465 69374 53216 33472 8167 107 2542

Таблиця5.3.1.б. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік

Види мисливських тварин 2004 Олень плямистий Козуля Кабан Разом по області 2005 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області 2006 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області 2007 Олень плямистий Козуля Кабан Ондатра Разом по області

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій 10

57 123 192 12

44 57 103 2

13 66 89 10

59 116 1000 1187 12

59 116 0 187 12

34 59 0 95 3

25 57 0 92 9

54 132 2500 2698 11

54 132 0 198 11

27 63 0 93 3

27 69 0 105 -

47 129 2500 2687

47 129 187

34 67 104

8 16 24

Причина невикористання 1. Частина ліцензій незатребувана 2. Незадовільна організація проведення полювання 3. Полювання на парнокопитних тварин пов’язано з великими витратами, що може дозволити собі далеко не кожний мисливець.

5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Одеська область належить до провідних рибогосподарських регіонів України. В Одеській області промисловий вилов водних живих ресурсів здійснюється у пониззі рік Дунай та Дністер, Тилігульському, Григорівському, Хаджибейському, Дофінівському (Великому Аджаликському), Шаболатському (Будакському), Дністровському та Тузловських лиманах, озерах Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабуг, Китай, Сасик. р. Дунай У 2007 році загальний вилов риби у р. Дунай склав 384,1 тонни, що на 26,2 тонни більше, у порівнянні з 2006 роком. Основну масу уловів в річці складає дунайський оселедець, який є прохідним видом та вилов якого у значній мірі залежить від нерестової міграції чорноморських оселедців з моря у р. Дунай. Вилов оселедця у р. Дунай за останні 10 років коливався від 326,5 т у 2005 році до 18 т у 1999 році. У поточному 2007 році загальний вилов перевищує средньобагаторічний та складає 384,1 т. Основу уловів складали особини чотирьохлітнього віку – 67%, середньою довжиною 32,5 см середньою вагою 270 г, співвідношення самців та самок 33:67. Друге місце в уловах р. Дунай займає карась. Улов карася ведеться в основному на ятері. В уловах зустрічались особини віком 4 роки середньою довжиною 22,9 см, середньою вагою 236 г. Основу промислового стада складають чотирьохлітні особини – 58%. Нерестове стадо карася срібного представлено 3-5 літніми особинами, співвідношення самців та самок складає 82

28:72. Збільшення запасів і вилову карася переважно в пониззі Дунаю (його пригирловому просторі) слід чекати при збільшенні обсягів проведених меліоративних робіт спрямованих насамперед на розчистку кутів. Запаси ляща в пониззі Дунаю незначні і його вилов за останні 10 років коливався від 5,1 т у 2000 році до19,5 т у 1998 році. Нерестове стадо представлено 4-6 літніми особинами – 100%, середньою довжиною 30,2 см, середньою вагою 490 г. Співвідношення самців та самок у нерестовий період складає 60:40. Дністровський лиман Основу вилову в Дністровському лимані складають лящ, карась, тараня та товстолобик – 349,2 т, або 64,5% від загального вилову водних живих ресурсів. Загальний вилов у звітному році становив 541,4 т, з них на долю ляща прийшлось майже 36,4%, карася – 18,3%, товстолобик – 8%, тарані – 5,5%. На долю інших приходиться 35,5%. За останні 10 років середній вилов складає 465,2 т та вилов у продовж останніх трьох років перевищує цей рівень. Аналіз промислу ляща у Дністровському лимані свідчить про те, що запаси ляща знаходяться в стабільному стані і значно збільшилися після обмеження застосування ставних сітних знарядь лову в Дністровському лимані, річці Дністер з рукавом Турунчук та заплавних озерах (мінімальний розмір вічка – 65 мм). У 2007 році вилов лящу залишається майже на рівні минулого року та становив 176,9 т. Основу стада складали 4-6-літки – 83,1%, співвідношення самців та самок 48:52 відповідно. У нерестовий період самців брало участь у нересті 37%, самок – 63%. У промислових уловах середня довжина ляща склала 31,4 см, середня вага 751 г. Стадо ляща в Дністровському лимані і пониззі річки Дністер характеризується переважанням середніх вікових груп 3-6 років. Група поповнення 3 літні екземпляри – 35%. Вилов карася за останнє десятиріччя коливався від 47,9 т у 1998 році до 142,2 т у 2005 році. Квота карася за останні роки освоюється на 53–80%, що для даного виду є низьким показником. Основною причиною недостатнього освоєння квоти є погана організація промислу багатьма користувачами, які не виловили передбачені квотами обсяги карасю. Основу стада складали 3-4-літки – 87,6%. Зустрічались особини віком від 3 до 7 років. Співвідношення самців та самок, які приймали участь у нересті, було 61% самок та 39% самців. Карась в промислових уловах був представлений особинами середньою довжиною 22,2 см, середньою вагою 405 г. Аналіз промислу сазана показав, що за останні 10 років улови його нестабільні та супроводжувались коливаннями від 3,4 т у 1998 році до 10,8 т у 2007 році. Починаючи з 2000 року вилов коропу повільно зменшувався і у 2005 році становив лише 4,7 т. Запаси сазана знаходяться у напруженому стані. Основу стада складали 3–5-літки – 94%. В промисловому стаді зустрічались особини від 2 до 8 років, середньою довжиною 38,9 см, середньою вагою 1595 г. Співвідношення самців та самок, які приймали участь у нересті, 44% та 56% відповідно. Вилов судака останні 10 років коливався від 11,4 т у 1998 році до 29,7 т у 2007 році. Обсяги вилову у поточному році перевищують середньобагаторічний 83

рівень. Основу стада складали 3-5 літні особини – 85,7%. В промисловому стаді зустрічались особини від 3 до 8 років. У промислових уловах середня довжина судака складала 42,2 см, середня вага 1325 г. У нересті брали участь особини 3– 4 років середньою довжиною 40,4 см, середньою вагою 1000 г. Співвідношення самців та самок, які приймали участь у нересті, 43% та 57% відповідно. Аналіз промислу тарані у Дністровському лимані показав, що улови його у даній водоймі не стабільні у залежності від умов природного відтворення та коливалися з 16,5 т у 2004 році до 70 т у 1999 році. У порівнянні з минулим роком, обсяги вилову тарані залишаються майже на одному рівні. Виділена квота використана лише на 59%. Взагалі запаси тарані знаходяться на невисокому рівні. Більша частина нерестовищ тарані знаходиться в прибережній та прирусловій зоні р. Дністер та її рукава Турунчук, які протягом останніх років не заповнюються водою та не можуть бути використані як нерестовища для тарані. Основу стада складали 2– 4 літні особини – 88,4%. Тарань в промислових уловах була представлена особинами середньою довжиною 19,2 см, середньою вагою 182 г. Співвідношення самців та самок у промисловий період – 43% та 57% відповідно. За останні 10 років спостерігається коливання уловів товстолобика – від 25,3 т у 1998 до 84,8 т у 2000 році. Середньобагаторічний вилов складає 44,2 т. Поповнення запасів товстолобика ведеться за рахунок зариблення, яке проводять рибодобувні організації та державної програми. У звітному році кошти на зариблення Дністровського лиману з державного бюджету не виділялись. Основу стада складали 3–4-літні екземпляри – 78,1%. В промисловому стаді зустрічались особини від 3 до 8 років. Товстолобик в промислових уловах був представлений особинами середньою довжиною 43,2 см, середньою вагою 2500 г. Вилов оселедця цілком залежить від кількості, яка зайшла в лиман на нагул. Основу в уловах оселедця склали 3-5-літки – 93,9%. У нерестовому стаді були екземпляри від 2 до 7 років. У нересті брали участь 3-7-літні екземпляри. Співвідношення самців а самок, які брали участь у нересті, 78% та 22% відповідно. У промислових уловах середня довжина оселедця склала 26,3 см, середня вага 274 г. Запаси основних промислових видів риб в пониззі річки Дністер і Дністровському лимані знаходиться в критичному стані. Це в першу чергу це пов’язано з порушенням режиму попуску паводкових вод в період проходження нересту риб в озерно-плавневій системі Дністра. По-друге, з великим промисловим пресом, який створився за рахунок збільшення користувачів ВЖР та матеріально технічної бази. Тільки шляхом розробки необхідних додаткових нормативно-правових документів і доповнень до них, які дадуть можливість регулювання та обмеження чисельності рибалок та матеріально-технічної бази, комплексного штучного зариблення водних живих ресурсів можна досягти збільшення рибопродуктивності водойми.

Кучурганське водосховище Кучурганське водосховище є трансграничною з Молдовою водоймою. За останні 10 років основу промислу складали карась, плоскирка та окунь. Запаси товстолобика, який раніше переважав в уловах, різко зменшились, що пояснюється значним зменшенням обсягів його вселення, як українською, так і молдавською сторонами. Зменшення загальних запасів водних живих об’єктів у Кучурганському водосховищі в значній мірі обумовлено відсутністю рибозахисних пристроїв на водоскидному каналі Молдовської ГРЕС, що призводить до виходу риби з водосховища у р. Турунчук при його промивці, яка проводиться з метою покращення гідрохімічного стану. Неодноразово ставилось питання про облаштування водоскиду рибозахисним пристроєм перед Одеською обласною адміністрацією та органами рибоохорони Молдови, яке в даний час вирішується. Улови у Кучурганському водосховищі на 55,4% складаються за рахунок об’єкту зариблення – товстолобика. У 2007 році загальний вилов у водоймі склав 13,1 т, що на 1,4 т менше, ніж у минулому році. Рибопродуктивність у звітному році складає 4,7 кг/га, проти 5,2 кг/га у 2006 році. В даний час не відрегульовані на законодавчому рівні з Республікою Молдовою питання рибогосподарського використання Кучурганського водосховища з таких питань як встановлення загальних лімітів, розподіл їх між сторонами, в тому числі по знаряддям лову, кількості рибалок та інше. Відсутність звітних даних вилову ляща та інших видів рибалками Республіки Молдови не дозволяє зробити достовірний аналіз промислу. Запаси карася знаходяться на незадовільному рівні. Незначні підвищення уловів в окремі роки пов’язані з проведенням робіт по штучному відтворенню, яке тут проводилось раніше. Вилов карася за останні 10 років коливався від 0,5 т у 1998 році до 4,9 т у 2003 році. Квота у звітному році освоєна лише на 17%. Промислове стадо карася представлено особинами 3-4 років – 52,8%. Зустрічались екземпляри від 2 до 7 років. Карась в промислових уловах був представлений особинами середньою довжиною 22,1 см, середньою вагою 360 г. Співвідношення самців та самок у промисловий період – 40,5% та 59,5% відповідно. Запаси ляща знаходяться на дуже низькому рівні. Незважаючи на наявність достатньої кормової бази і приросту запасів лящу у водосховищі не спостерігалось протягом багатьох років. У звітному році квота освоєна лише на 8%. Промислове стадо лящу представлено особинами від 3-4-х років – 74,8%. Лящ в промислових уловах був представлений особинами середньою довжиною 32,7 см, середньою вагою 775 г. Співвідношення самців та самок у промисловий період - 40% та 60% відповідно. Запаси тарані у водосховищі завжди були незначними і можуть бути збільшені при проведенні робот з штучного відтворення. Промислове стадо тарані представлено особинами від 4-5 років – 58,9%. Тараня в промислових уловах була представлений особинами середньою довжиною 19,3 см, 85

середньою вагою 167 г. Співвідношення самців та самок у промисловий період - 32% та 68% відповідно. Шаболатський лиман Вилов ВЖР в Шаболатському лимані у поточному році збільшився на 15,3 т, у порівнянні з 2006 роком, та становив 51,2 т (у 2006 році – 35,9 т). Рибопродуктивність водойми у 2007 році складає 17,1 кг/га, проти 12 кг/га у минулому. Основу промислу складають атерина – 71,4% бички – 12,3%, та на долю інших видів приходиться менше, ніж 16%. Вилов атерини залежить від відкриття каналів, що з’єднують лиман з морем. За останнє десятиріччя вилов атерини у поточному році є найбільшим. За останні десять років обсяги вилову у поточному році є найбільшими та становлять 6,3 т. Промисел кефалі у лимані знаходиться у залежності від кількості молоді цієї риби, яка заходе весною та восени у лиман на нагул. Тилігульський лиман Тилігульський лиман відноситься до морських лиманів Північно-західного Причорномор’я, його іхтіофауна складається з морських видів риб. Запаси риби у значній мірі залежать від роботи каналу лиман-море. Вилов ВЖР в Тилігульському лимані зменшився на 60 т, у порівнянні з минулим роком. Рибопродуктивність водойми у звітному році складає 17,2 кг/га, проти 21 кг/га у 2006 році. Солоність води у водоймі становить 16–18‰, в верхів’ї (в місці впадіння ріки Тилігул) - 3–7 ‰. В Тилігульському лимані в 2007 році основу промислу склала атерина 91,5% від загального вилову по водоймі. Помітно зменшилась у лимані чисельність піленгасу, що пов’язано у першу чергу з слабким поповненням промислового стада як за рахунок природного відтворення, так і за рахунок заходу молоді цих риб з моря по каналу лиман-море. Обсяги вилову камбали–глоси останні 10 років залишаються незначними. В промислових уловах майже не зустрічалась. Запаси атерини в лимані практично повністю залежать від роботи каналу лиман–море, який у поточному році працював, що забезпечило вилов атерини у обсягу більшому, ніж середньо багаторічний. Другими традиційними для водойми видами є бички (найбільш багаточисельні кругляк і зеленчак, які складають 99% від загального улову бичків). У звітному році більш чисельним був зеленчак, що пов’язано із зниженням чисельності кругляка в лимані. Знизилась також і чисельність бичка - пісочника, що зустрічається у промислових уловах одинично. В уловах зникли такі характерні для водойми у попередні роки бичок-кнут та бичок-гонець. Квота освоєна лише на 44 %. В 2007 році в Тилігульському лимані піленгаса було виловлено 0,1 т. Природне відтворення піленгасу в лимані відбувається дуже повільно і є необхідність здійснення крупномасштабного штучного зариблення Тилігульського лиману молоддю цього виду. 86

Є необхідність створення на Тилігульському лимані Асоціації користувачів, яка б змогла об’єднати зусилля на відкриття каналу та зариблення водойми піленгасом. Григор’євський лиман Внаслідок наявності порту Южний і Одеського припортового заводу, постійного проведення днопоглиблювальних робот в глибоководній частині лиману практично відсутні умови для формування відносно багатих флори та фауни. Підвищення мутності вод погіршує умови існування в товщі води фітопланктону, зоопланктону та бентичних організмів. Під час днопоглиблювальних робот частина біоценозів разом з ґрунтами механічно вилучається. Однак, на Григор’євському лимані збереглися окремі недоторкані ділянки, де сформувалися високопродуктивні мідійні біоценози, які мають велике значення для поліпшення якості води в водоймі. Основним об’єктом промислу на Григор’євському лимані є мідія, добування якої у поточному році велось у науково-дослідних цілях Одеським Центром ПівденНІРО. Значний збиток мідії та іншим гідробіонтам в Григор’євському лимані наносить скид в акваторію лиману забруднюючих речовин з зони порту Южний або ОПЗ. Вилов інших водних живих ресурсів протягом останніх років складає менш, ніж 20% та складається з малоцінних видів риб (атерина, хамса, тюлька), що робить ведення промислу недоцільним. Взагалі вилов інших видів риб (крім мідій) коливається від 3 до 18% (у звітному році – 12%). Одним з основних компонентів іхтіофауни Григор’євського лиману є бичок. Найбільш зустрічаємими (у %) видами бичків в лимані є: бичок-кругляк (55%), бичок-ратан (15%), бичок-травянник (12%), бичок-рижик (8%), бичокпісчаник (6%), бичок-кнут (3,5%), на інші види бичкових риб приходиться всього 0,5%. Незважаючи на значне антропогенне навантаження, Григор’євський лиман має значні ресурси риб та нерибних об’єктів. Однак, подальше освоєння акваторії лиману під портові спорудження може явитися причиною повної втрати рибогосподарського значення даної водойми. Вже зараз значна частина мідійних поселень знищена в процесі днопоглиблення акваторії. Перспективним направленням використання водойми з метою зберігання цінного сировинного ресурсу може явитися організація мідійного господарства, на базі якого здійснювалось би вирощування мідії на колекторах. Цей напрямок дозволив би зберегти рибогосподарське значення Григор’євського лиману та сприяв би поліпшенню якості води в ньому. На Григор’євському лимані вилов базувався на науково-дослідних ловах, де основу вилову складали мідії. Її доля у вилові водних живих ресурсів у поточному році становить 82%. Результати роботи рибодобувних організацій У 2007 році користувачами водних живих ресурсів було зареєстровано 1150 талони. 87

Протягом року здійснювали промисел 58 користувачів (крім науководослідної організації – Одеського Центру ПівденНІРО). З 58 користувачів, що одержали квоти на 2007 рік, 10 не оформляли дозвільних документів та не реєстрували документів по окремим водоймам. У звітному році на р. Дунай вели промисел 24 користувача з 30, що отримали квоти на 2007 рік (крім науково-дослідної організації – ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної служби «Одесадержрибоохорона»). Середній вилов на одного рибалку складає 0,516 т. У звітному році на Стенцовських плавнях вів промисел 1 користувач з 2, що отримали квоти на 2007 рік (крім науково-дослідної організації – ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної служби управління). Середній вилов на одного рибалку складає 0,694 т. На Дністровському лимані вели промисел 17 користувачів з 19, що отримали квоти на 2007 рік (крім ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної служби «Одесадержрибоохорона»). Середній вилов на одного рибалку складає 2,364 т. У Кучурганському водосховищі промисел водних живих ресурсів вели 2 користувача з 3, що отримали квоти на 2007 рік (крім ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної служби «Одесадержрибоохорона»). Середній вилов на одного рибалку склав 0,127 т. На Тилігульському лимані промисел вели 5 користувачів, з 6, що отримали квоти на 2007 рік (крім ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної служби «Одесадержрибоохорона»). Середній вилов на одного рибалку склав 4,04 т. В Шаболатському лимані вели промисел 4 користувача, всі, що отримали квоті на 2007 рік (крім ОдЦ ПівденНІРО та іхтіологічної службі «Одесадержрибоохорона»). Середній вилов на одного рибалку склав 3,413 т. У поточному році добування водних живих ресурсів здійснювалось ПП Манолій Ю.П. та Одеським Центром ПівденНІРО у науково-дослідних цілях. В Одеській області у 2007 році функціонувало 8 спеціальних товарних рибних господарств загальною площею 92,05 тис. га. Переведені на режим СТРГ - оз. Катлабух (площа 6,5 тис. га), оз. КагулКартал (площею 10 тис. га) та оз. Ялпуг-Кугурлуй (площа 22,8 тис. га) загальною площею 39,3 тис. га, оз. Китай (площа 5 тис. га), оз. Сасик (16,55 тис. га) та Тузловська група лиманів (площа 20,6 тис. га) для рибогосподарської експлуатації в режимі СТРГ – загальною площею 42,15 тис. га, Дофинівський (площею 0,6 тис. га) та Хаджибейський (площею 10,0 тис. га.) лимани – загальною площею 10,6 тис. га. В цілому вилов ВЖР по водоймам, переведеним в Режим СТРГ, складає 4371,4 т, що на 1288,6 т більше ніж у минулому році. У оз. Катлабух, як і в останні роки, основу промислу складають види риб, що є об’єктами розведення, з них вилов товстолобику – близько 96,9%. Вилов по коропу склав 16%. З аборигенної іхтіофауни основу вилову складають карась – 1,5% та лящ – 1,1%. Вилов по аборигенним видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так по карасю – 8%, по лящу – 9%, по щуці – 63%. Лов раків не проводився. Промислова рибопродуктивність водойми поточному році становила 66,6 кг/га, що вище очікуваної на 0,3 кг/га, 88

та перевищує показник минулого року, який складає 61,0 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2007 році передбачений загальний вилов в обсязі 431 т, фактично було виловлено 432,6 т, що складає 100,4%, з них об’єкти зариблення складають 97,3%. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів збільшився на 36,2 т. У 2007 році на оз. Кагул-Картал основу промислу складає товстолобик – 94,2%. Промислова рибопродуктивність водойми у поточному році становить 147,4 кг/га, у тому числі за рахунок вселенців – 144,9 кг/га, однак цей показник удвічі нижчий, ніж очікувалось (195,5 кг/га та 185 кг/га відповідно), але перевищує показник минулого року, який складає 115,9 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2007 році передбачений загальний вилов в обсязі 1955 т, фактично виловлено 1474 т, що складає 75%. Вилов по аборигенним видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по лящу – 6% від біологічно обґрунтованого, по судаку – 15%, по плоскирці – 23%, по щуці – 25%, по карасю - 32%. Вилов по рослиноїдним склав 94% від біологічно обґрунтованого, по сазану склав – 13%. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів збільшився на 315 т. У оз. Китай основу промислу складає карась – 79,9%. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають 18,3% від загального вилову – 27,2 т. Промислова рибопродуктивність водойми у поточному році становить 29,7 кг/га, що значно нижче запланованої – 79,8 кг/га (у минулому році – 44,3 кг/га). Біологічним обґрунтуванням у 2007 році передбачений загальний вилов в обсязі 399 т, фактично виловлено 148,5 т, що складає лише 37%. Вилов по окремим видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по сазану складає 10% від біологічно обґрунтованого, по рослиноїдним – 14%, по лящу – 13%, по судаку – 12%, по щуці – 1%, по окуню – 20%. При тому вилов по карасю складає 91% від біологічно обґрунтованого. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів зменшився на 72,9 т. У оз. Сасик основу промислу складає карась – 60,3% Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають 36,7% від загального вилову – 943,3 т. Промислова рибопродуктивність водойми складає 57,0 кг/га, при передбаченій Режимом СТРГ – 62,1 кг/га. Рибопродуктивність за рахунок вселенців склала 20,9 кг/га, при передбаченій Режимом СТРГ – 22,5 кг/га. Біологічним обґрунтуванням у 2007 році передбачений загальний вилов в обсязі 1241,1 т, фактично виловлено 943,3 т, що складає 76%. Вилов по окремим видам значно менший, ніж передбачено біологічним обґрунтуванням, так вилов по сазану складає – 76,4% від біологічно обґрунтованого, по рослиноїдним – 77,0%, по сому – 10%, щуці – 20%, по краснопірці – 10%, по плітці – 16,8%, по плоскирці – 15%, по окуню – 10%, по чехоні – 9%. При тому вилов по карасю складає 81,2% від біологічно обґрунтованого. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів зменшився на 1,4 т. Основу промислу на Тузловській групі лиманів складає кефаль (сингіль) – 92,1% від загального вилову по водоймі. Фактично виловлено, при запланованих обсягах 220 т, лише 24,2 т – 11%. Промислова 89

рибопродуктивність водойми склала 1,2 кг/га, при запланованій 10,7 кг/га. Фактично промисел вівся близько 3 місяців (Режим СТРГ затверджений Держрибінспекцією 28.09.2007). У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів збільшився на 19,0 т. Біологічним обґрунтуванням у 2007 році передбачений загальний вилов у Дофинівському лимані в обсязі 35,1 т, фактично виловлено 8,9 т. Основа промислу у поточному році – атерина – 5,5 т (61,4%). Але практично всі види риб, які були вилучені, це водні живі ресурси загальнодержавного значення, що мігрують з Чорного моря у лиман. Промислова рибопродуктивність водойми становить 14,9 кг/га, менше ніж заплановано у 3,9 рази. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів зменшився на 19,5 т. На Хаджибейському лимані основу промислу складає піленгас – 38,6%. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають в уловах 34,9%, або 302,1 т. Промислова рибопродуктивність у поточному році складає 83,4 кг/га та по вселенцям 30,2 кг/га. Біологічним обґрунтуванням на 2007 рік передбачений загальний вилов водних живих ресурсів 1170 т, фактично виловлено 866,1 т, що складає 74%, протягом року режим було скасовано та затверджено нову редакцію та спецвикористання водних живих ресурсів здійснювалось певний час не здійснювалось. У порівнянні з минулим роком вилов водних живих ресурсів збільшився на 563,7 т (тривалість промислу у 2006 році була незначною). На оз. Ялпуг-Кугурлуй основу промислу складає товстолобик – 18,2% від загального вилову водних живих ресурсів, лящ – 9,2%. Види, що вселяються (короп, товстолобик), складають в уловах 19,4%, або 91,3 т. Промислова рибопродуктивність у поточному році складає 20,8 кг/га, при очікуваній 36,5%. Рибопродуктивність за рахунок вселенців складає 4%, при очікуваній 14%. Біологічним обґрунтуванням на 2007 рік передбачений загальний вилов водних живих ресурсів 831 т, фактично виловлено 473,67 т, що складає 57%. Динаміка вилову риби за 2007 рік вказана у таблиці 5.3.2. Таблиця 5.3.2. Динаміка вилову риби Водний об’єкт Рік 1 2004

2 Чорне море із затоками р. Дунай оз. Кагул –Картал*** озера Ялпуг –Кугурлуй*** Стенцівська заплава оз. Сасик*** Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами Кучурганське водосховище Хаджибеївський лиман*** Тузловська група лиманів*** Шаболатський лиман Григор’євський лиман Тилігульський лиман оз. Катлабух *** оз.Китай *** Дофинівський лиман *** Разом по області 2005 Чорне море із затоками

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 75913+78760* 274 120 293 34 373 749 20 670 152 9 57 96 439 199 38,6 158196,6 72622+71560*

Фактичний вилов** т/рік 4 8824,522 309,218 161,5 289,5 2,158 877,73 350,826 13,666 456,58 29,03 16,076 21,54 302,198 229,5 256,07 5,8 12145,914 8608,601

2 р. Дунай оз. Кагул--Картал*** озера Ялпуг-Кугурлуй*** Стенцівська заплава оз. К атлабух*** оз.Китай*** оз. Сасик*** Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами Кучурганське водосховище Хаджибеївський лиман*** Тузловська група лиманів *** Шаболатський лиман Григор’євський лиман Куяльницький лиман Дофинівський лиман*** Тилігульський лиман Разом по області 2006 Чорне море із затоками р. Дунай оз. Кагул--Картал*** озера Ялпуг-Кугурлуй*** Стенцівська заплава оз. К атлабух*** оз.Китай*** оз. Сасик*** Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами Кучурганське водосховище Хаджибеївський лиман*** Тузловська група лиманів *** Шаболатський лиман Григор’євський лиман Куяльницький лиман Дофинівський лиман*** Тилігульський лиман Разом по області 2007 Чорне море із затоками р. Дунай оз. Кагул--Картал*** озера Ялпуг-Кугурлуй*** Стенцівська заплава оз. К атлабух*** оз.Китай*** оз. Сасик*** Дністровський лиман і пониззя р. Дністер з озерами Кучурганське водосховище Хаджибеївський лиман*** Тузловська група лиманів *** Шаболатський лиман Григор’євський лиман Куяльницький лиман Дофинівський лиман*** Тилігульський лиман Разом по області

3 696,0 1068,0 550,0 28,5 439,0 391,0 468,0 784,3 21,5 750,0 183,0 11,0 56,0 22,0 31,1 96,0 149777,4 74112+73680* 680,0 2460,0 33,0 411,0 384,0 1199,0 789,0 22,0 900,0 133,0 11,0 59,0 21,0 34,5 96,0 155024,5 41549,0 627,8 33,0 790,3 26,0 10,5 16,0 0,0 87,0 43139,6

4 446,785 1417,0 549,428 0,718 315,6 332,38 299,488 497,5 16,9 900,68 30,23 27,9 26,7 0 17,97 204,1 13691,98 28775,826 357,984 1159,0 3,421 396,4 221,41 944,7 544,4 17,5 302,464 5,2 35,882 10,05 0 28,366 339,71 33142,3 4307,7 384,1 1474,0 472,9 1,4 432,6 148,5 943,3 537,8 13,1 866,2 24,2 0,9 7,8 0,0 8,9 23,7 9647,1

Примітки: * - загальний ліміт мігруючих видів риб по Чорному та Азовському морях ** - обсяги вилову користувачами водних живих ресурсів в Одеській області *** - працюють у Режимі спеціального товарного рибного господарства (СТРГ)

Охорона риби та інших ВЖР Рибоохоронні заходи впродовж 2007 року здійснювались у відповідності до розроблених і затверджених на початку року планів робіт з забезпечення охорони ВЖР на рибогосподарських водоймах Одеської області. Крім оперативної роботи планувались заходи з профілактики правопорушень і пропаганди рибоохоронного законодавства, а також заходи з організації 91

навчання з метою підвищення професійного рівня інспекторського складу, а також інших працівників, причетних до рибоохоронної роботи. На протязі 2007 року інспекторським складом «Одесадержрибоохорона» організовано і здійснено на рибогосподарські водойми та інші місця скоєння правопорушень 5889 рейдів, з яких 1996 рейдів носили широкомасштабний характер (6 і більше учасників), в тому числі за участі громадськості і працівників міліції – 3942, внаслідок яких було виявлено 6594 порушення правил рибальства із яких – 3523 за участі громадськості і 1376 порушень – за участі працівників міліції. 242 порушення правил рибальства в 2007 році виявлено спільно з працівниками прикордонної служби в межах прикордонних смуг і контрольованих прикордонних районів. Від загальної кількості виявлених порушень 1869 порушень характеризуються як грубі, тобто, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 85 Адмінкодексу України, що становить 28,3% від їх загальної кількості. За фактами грубих порушень правил рибальства на протязі 2007 року 47 матеріалів на 66 осіб було передано до правоохоронних органів для розгляду питання про притягнення порушників до кримінальної відповідальності. 1487 виявлених інспекторами порушень, пов’язані з невиконанням юридичними та фізичними особами правил та встановлених законодавством норм придбання чи реалізації ВЖР. Слід відмітити, що 43,4% виявлених в 2007 році на продовольчих ринках та невстановлених для продажу місцях порушень – за участі працівників міліції та інших правоохоронних органів. Зростання в 2007 році показника викритих порушень на продовольчих ринках населених пунктів та заборонених для продажу місцях в порівнянні з минулими роками свідчить, що питанню боротьби з зазначеним правопорушенням приділялась значна увага. Так, тільки за час здійснення за ініціативи управління «Одесадержрибоохорона» на території Одеської області операції «Ринок» (з 15 квітня по 15 червня 2007 року) було виявлено біля 300 порушень, за ст. 88-1 КУпАП, із яких 252 порушення виявлено на продовольчих ринках, 27 порушень – на стихійних ринках і 15 порушень – на автошляхах. Тільки за цей період у порушників було вилучено більше 6 т риби. З метою попередження випадків незаконної реалізації заборонених до застосування знарядь лову, на вимогу прокуратури Одеської області, впродовж 2007 року територіальними відділами управління «Одесадержрибоохорона» було організовано і здійснено 59 перевірок щодо додержання торгівельними підприємствами, громадянами встановлених правил їх виготовлення та збуту, в тому числі в 39 перевірках приймали участь працівники органів прокуратури і міліції. За цей час було перевірено 33 торгівельних підприємства і складено 46 актів перевірок. За порушення правил торгівлі знаряддями лову до адміністративної відповідальності було притягнуто 33 особи, у порушників вилучено 174 одиниці незаконно реалізованих знарядь лову, із яких 137 – сіткових і 37 одиниць заборонених для застосування на рибогосподарських водоймах. 92

А взагалі впродовж 2007 року держінспекторами управління спільно з працівниками ДАІ-ДПС ГУМВС України в Одеській області на магістральних та місцевих трасах здійснено 90 цільових рейдів та виїздів в результаті яких було виявлено 38 порушень рибоохоронного законодавства. У порушників, при цьому, було вилучено 8757,8 кг риби та інших водних живих ресурсів (180 кг раків). В значній кількості випадків у зазначених заходах активну участь приймали працівники УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області, а також працівники прикордонної служби (придунайські водойми). Всього за участі прикордонників в 2007 році було виявлено в межах контрольованих прикордонних районів і прикордонних смуг – 242 випадки порушень правил рибальства. З початку 2007 року інспекторами складено 369 актів з вилучення із водойм безхазяйних знарядь лову, що на рівні минулого (2006) року – 375 актів. З метою ефективного забезпечення охорони ВЖР в період нересту риби в весняно–літній період 2007 року, в березні місяці управлінням були розроблені і узгоджені (15 березня 2007 року) з дев’ятьма право- і природоохоронними організаціями Одеської області заходи з проведення «Двомісячника» з охорони риби в весняно–літній період. Узгоджені і затверджені Одеською обласною державною адміністрацією «Заходи» були надіслані для виконання органам місцевої державної влади (райдержадміністрації), рибо добувним та іншим причетним до виконання «заходів» підприємствам і організаціям. В 11 районах області райдержадміністраціями були прийняті відповідні рішення та затверджені заходи по забезпеченню необхідних умов для здійснення успішного нересту риби на рибогосподарських водоймах, розташованих в межах їх адміністративних кордонів. Протягом «Двомісячника» було виявлено і ліквідовано 1265 порушень рибоохоронного законодавства, з яких 504 порушення грубих (ч. 4 ст. 85 КУпАП), 6 справ на 8 осіб за той же період було передано до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення порушників до кримінальної відповідальності. Порушникам пред’явлено позовів на відшкодування збитків рибному господарству на загальну суму 68999,62 грн. (194 справи). У порушників вилучено 9343,5 кг незаконно добутої чи придбаної риби та інших ВЖР, а також 1259 одиниць незаконно застосованих або заборонених знарядь лову. Вагому роль в активізації роботи по залученню до рибоохоронних заходів громадськості відіграли створені в окремих адміністративних районах (райдержадміністрації) штаби громадської рибоохорони (7 ШГР), якими проведено в період «Двомісячника» 18 засідань з обговорення стану справ щодо активізації участі в зазначених заходах громадськості. Впродовж 2007 року було викрито 185 випадків порушення діючого рибоохоронного законодавства з боку користувачів водних живих ресурсів, із зазначеної кількості порушень правил рибальства 80 порушень допущено на водоймах, які функціонують в режимі СТРГ, що складає 43,2% від загальної кількості. Про всі факти порушень рибалками і посадовими особами користувачів ВЖР рибоохоронного законодавства інформувалися керівники рибодобувних 93

підприємств, на адресу яких впродовж 2007 року було направлено 63 письмових повідомлення. Аналіз матеріалів, оформлених на порушників правил рибальства, свідчить, що, як і в минулі роки, переважна більшість порушень з боку користувачів ВЖР пов’язана з недодержанням відповідальними за лов особами вимог, які передбачені інструкцією «Про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсі» (623/404) щодо ведення промислових журналів та інших вимог зазначеної інструкції (59,2% від загальної кількості порушень, допущених користувачами ВЖР). Причиною зниження кількості випадків порушень з боку користувачів ВЖР в порівнянні з минулими роками (2004 р. – 440, 2005 р. - 236) є посилення контролю за веденням промислу з боку інспекторського складу та працівників іхтіологічної служби підрозділів управління. В весняно–літній період силами територіальних відділів управління «Одесадержрибоохорона» на водоймах області була проведена операція «Путина», цілеспрямована, в першу чергу, на попередження випадків незаконного лову риби в р. Дунай та на додержання рибодобувними підприємствами правил та вимог при лові дунайського оселедця. За час здійснення цієї операції в рибоохоронних заходах прийняли участь 44 працівника міліції, 6 екологів, 12 прикордонників та 65 громадських інспекторів. За час проведення операції «Путина» було викрито 24 порушення за фактами незаконного лову оселедця і у порушників було вилучено 582 кг зазначеного виду риби. Ріст загальної кількості виявлених порушень (на 7%) і стабільний показник виявлених грубих порушень рибоохоронного законодавства (28,3%) в порівнянні з минулими роками свідчить про те, що, не зважаючи на заходи, які приймаються управлінням щодо їх попередження, тенденція їх росту на рибогосподарських водоймах Одеської області, ще зберігається. Масово-роз’яснювальна робота протягом 2007 року проводилась з метою популяризації рибоохоронного законодавства серед населення, з урахуванням того, що вона є однією з основних функцій діяльності органів рибоохорони і включала в себе організацію та проведення лекцій, зустрічей та бесід з рибалками рибодобувних організацій та рибалками-любителями, підготовку і організацію публікацій статей у печатних засобах масової інформації, виступів по радіо та телебаченню на місцевому та обласному рівні, виготовлення стендів наглядної агітації, підготовку та проведення змагань зі спортивного рибальства, з метою впровадження ідей бережливого відношення громадян до рибних запасів регіону тощо. Всього протягом 2007 року інспекторським складом та іншими фахівцями управління „Одесадержрибоохорона” було підготовлено та опубліковано 187 статей в пресі, вийшло в ефір по мережі радіомовлення 747 виступів, організовано на обласному телебаченні (в т.ч. в мережі кабельного телебачення) 647 виступів. Проблемні питання Разом з цим, в останній час в області у сфері ведення рибного господарства створились наступні проблеми. 94

1. Неякісне проведення науково-дослідних робіт щодо встановлення лімітів використання водних живих ресурсів. Відповідно до чинного законодавства ліміти на використання водних живих ресурсів затверджуються Мінприродою України за поданням Мінагрополітики України на підставі біологічних обґрунтувань, які готуються на основі науково-дослідних ловів. Науково-дослідна установа рибного господарства у м. Одесі (Держпідприємство «Одеський центр ПівденНІРО») не має своєї матеріальнотехнічної бази та рибоприймальних пунктів і знаходяться на самофінансуванні. Надходження коштів до означеного держпідприємства здійснюється від «продажу» промисловим організаціям наукових квот та дозволів на проведення лову водних живих ресурсів у період державної заборони в заборонених місцях, що оформляється договором «Про спільне виконання дослідних робіт» відповідно до Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів. При цьому наукові співробітники дуже рідко особисто приймають участь у проведенні науково-дослідного лову. Самі ж розрахунки лімітів за браком наукового матеріалу здійснюються за офіційними даними багаторічного вилову риби, які не відповідають дійсності. В результаті висновки науково-дослідних робіт носять теоретичноумовний характер. 2. Розподіл квот на використання водних живих ресурсів між користувачами здійснюється Держкомлісгоспом України. При цьому не враховується ні можливість користувачем їх освоєння, ні наявність у нього матеріально-технічної бази, ні наявність власних рибоприймальних пунктів. Через велику кількість користувачів квота на використання багатьох видів водних живих ресурсів виділяється в незначних обсягах – 3-5 т. Оскільки означені обсяги можуть бути освоєні за 2-3 місяці, для забезпечення рибогосподарської діяльності протягом усього року користувачі приховують значну частку улову, що, в свою чергу, призводить до виснаження запасів водних живих ресурсів. 3. До теперішнього часу відсутній порядок надання водойм загальнодержавного значення в оренду для рибогосподарських цілей. Райдержадміністраціями через відсутність такого порядку землі під водоймами загальнодержавного значення надаються в оренду для рибогосподарських цілей без урахування того, що ліміти на використання водних живих ресурсів затверджуються Мінприроди України, а дозвільні документи на їх використання видаються органами рибоохорони. На сьогодні на водоймах області (Хаджибейський, Дофинівський, Тузловські лимани, озера Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабуг, Китай, та Сасик) відповідно до п. п. 29-34 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства встановлюються режими спеціалізованих товарних рибних господарств. Користувач, який відповідає за дотримання режиму, відповідно до Інструкції про здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України від 28.10.1998 №154, має одноосібне право на 95

використання водних живих ресурсів цієї водойми. При цьому він не здійснює плату ні за використання водних живих ресурсів, ні за використання водойми і земель водного фонду, що створює соціальну напругу в районах області. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги У країни, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В Одеській області з 382 видів тварин, занесених до Червоної Книги України зустрічаються 142, серед них: безхребетних – 51 вид, риб – 17, рептилій – 6, птахів – 51, ссавців – 17: Ссавці 1. 2. 3. 4. 5.

Мала кутора, Афаліна чорноморська, Азовка, * Білобочка чорноморська, Тюлень-монах, *

Птахи 1. Пелікан рожевий, * 2. Пелікан кучерявий, * 3. Малий баклан, * 4. Жовта чапля, 5. Колпиця, 6. Коровайка, 7. Чорний лелека, 8. Чевоновола казарка, * 9. Огар, 10. Чернь білоока, 11. Гоголь, 12. Гага, 13. Крохаль довгоносий, 14. Орел-могильник, * 15. Беркут, 16. Орел карлик 17. Змієїд, 18. Скопа, 19. Лунь польовий, Плазуни 1. Полоз жовточеревий, 2. Полоз чотирисмугий, 3. Полоз Ескулапів, 4. Гадюка степова, 5. Мідянка. Риби 1. 2. 3. 4. 5.

Шип, * Осетер атлантичний, * Стерлядь, Білуга чорноморська, Лосось чорноморський*

6. 7. 8. 9. 10. 11. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.

Вечірниця мала, Вечірниця велетенська,* Горностай, Норка європейська, Видра річкова, * Кіт лісовий, Лунь степовий, Яструб-тювик, Орел-карлик Підорлик великий, Підорлик малий, Орлан-білохвіст, * Балобан, Сапсан, Боривітер степовий, * Журавель сірий, Журавель степовий, Дрофа, * Хохітва, * Шпак рожевий, Кам’яний дрозд, Лежень, Морський зуйок, Ходуличник,

51.

Борсук, Тхір-степовий, Перев’язка звичайна,* Сліпак білозубий, * Мишівка степова Кріт гігантський Кулик-сорока, Поручайник, Кроншнеп тонкодзьобий, * Кроншнеп великий, Кроншнеп середній, Дерихвіст лучний, Реготун чорноголовий, Чеграва, Пугач, Сорокопуд червоноголовий, Сорокопуд сірий, Очеретянка прудка, * Корольок червоноголовий, Вівсянка чорноголова.

12. 13. 14. 15. 16. 17.

Судак морський, Чоп малий, * Чоп великий, * Йорж смугастий, Бичок-рижик звичайн., Півень морський.

12. 13. 14. 15. 16. 17. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.

Земноводні 1. Жаба прудка.

6. 7. 8. 9. 10. 11.

Лосось дунайський, * Умбра, * Вирезуб, * Шемая дунайська, Рибець малий, Морський коник,

Примітка: * - види тварин занесених до Червоного Європейського Списку.

На території Одеської області також види тварин, які віднесені до Червоного Європейського Списку, але не занесені до Червоної Книги України: вовк звичайний, слимак виноградний, мурашиний лев звичайний. У Чорному морі розповсюдження популяцій дельфінів (афаліна, білобочка, азовка) приурочено до промислових районів, багатих рибою. В ПівнічноЗахідній частині Чорного моря вздовж берегів Одеської області та о. Зміїний дельфіни зустрічаються з квітня по листопад. Тюлень-монах останній раз відмічався в гирлі р. Дунай у 1997 році. З метою забезпечення охорони тварин, занесених до Червоної Книги України та міжнародних червоних списків, в області проводяться наступні заходи: - здійснюється моніторинг з різним ступенем регулярності для різних груп тварин по міжнародним, національним і регіональним програмам, - організовано охорону місць існування на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, - Держуправлінням разом з екологічними громадськими організаціями проводяться еколого-просвітницькі заходи серед населення щодо необхідності охорони та збереження зникаючих видів та місць їх існування. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Управлінням ветеринарної медицини в Одеській області постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання. Так, у звітному році згідно Державного плану моніторингових досліджень серед тварин та птиці в Україні та Плану ветеринарнопрофілактичних та оздоровчих заходів проти основних заразних захворювань тварин та птиці по Одеській області на 2007 рік з метою проведення аналізу епізоотичної ситуації в Одеську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини доставлено від тварин та птиці проб для досліджень: - на сказ – 221, - на лептоспіроз – 68, - на бруцельоз – 66, - на класичну чуму свиней – 39, - на трихінельоз – 91, - на грип птиці (дика фауна) – 1757. По всіх проведених дослідженнях отримано негативні результати, за виключенням 23 позитивних на сказ, в тому числі: лисиці – 20, єнотоподібні собаки – 2, ведмідь – 1. Становище популяцій диких птахів. Гавові відносяться до «інтелектуалів» серед наших птахів, про що свідчать розміри їх мозку, дуже розумна поведінка та хижацтво. Крім того, гави та граки є найбільш чутливі до вірусу лихоманки Західного Нилу (далі - ЗН), а також 97

орнітозу і є розносниками інших небезпечних інфекцій, в тому числі сальмонельозу. Найбільший інтерес представляє колоніально гніздуючий напівсинантроп грак. Наприклад, в різних кутах смт. Котовськ з’являються незначні поселення в глухих місцях, які складаються з 5-10 гнізд, але в наступному році птахи їх кидають і ці колонії розростаються на жвавих вулицях. Так, на вул. Ген. Бочарова, впритул до ринку «Північний» у м. Одесі, розростається колонія на тополях і вона має більше 20 місць гніздування. Така ж колонія на вул. Паустовського біля американської католицької церкви. Численна стійка колонія, яка має біля сотні місць гніздування утворилася в Лузанівці, біля трамвайної та автобусної зупинки. У центрі Одеси були великі колонії на деревах по вул. Пушкінській (центр м. Одеса). В місті гніздові колонії гавових дуже небажані, бо вони є дуже галасливими та забруднюють вулиці. Граки не тільки у гніздовий період віддають перевагу місту, оскільки тут вони відчувають себе у безпеці – вигнати їх з міста не вдається. Магнітофонні записи з криками небезпеки лякають їх лише одноразово, оскільки не підтверджуються реальною небезпекою, та більше не діють. За м. Одеса великі колонії граків розміщуються в лісонасадженнях, але близько до поселень людини. Так, біля адмінкорпусу заводу «Центроліт» та його теплиць з кожним роком розростається колонія граків, заражених кровососною мухою, а східніше, у лісонасадженнях біля цього заводу, розміщуються ще чотири постійні колонії. Перший тиждень птахи вигодовують маленьких пташенят комахами, потім насінням злаків та соняшника. Після того, як пташенята покинуть свої гніздові місця, їх займають невеликі соколи, таким чином колонія граків змінюється на колонію хижих птахів, які не бажають самі будувати свої гніздо вища. Таким чином, є якась користь від граків. Щоб уявити чисельність цього виду, треба проводити дослідження за перельотом на зимівлю граків перед різкими похолоданнями. В цей період граки летять вздовж Чорноморського узбережжя широкою смугою, без розділення на зграї. Зимуючі птахи ранком летять із міста на лани, а ввечері – в місто. Основна маса граків разом з мартинами годуються на звалищах, забруднюючи мікробами довкілля. Частина їх годується біля автострад. Особливо вони полюбляють трупи тварин. При зорюванні ланів вони разом з мартинами віддають усю живність, підняту плугом. У період гніздування різних птахів, вони розорюють гнізда, вбиваючи пташенят та зайчат. Ось чому чисельність граків і гав треба контролювати. Українським науково-дослідним протичумним інститутом ім. І.І. Мечникова на міському звалищі та в інших колоніях граків за 2007 рік здобуто 104 птиці. З їх мозоку не було ізольовано вірус лихоманки ЗН, але антитіла орнітозу було знайдено у високому відсотку. На черевно-тифозні інфекції птахи не досліджувались. Становище популяцій лисиць в Північному Причорномор’ї Технічний прогрес сучасного світу призводить до вимирання одних видів і, навпаки, іншим надає перевагу (бур’яни, шкідливі безхребетні, ссавці). Так, 98

довгий час природним резервуаром сказу в Західній Європі були вовки, але зі знищенням ї зникло і саме захворювання. Однак, вже у середині ХХ ст. відбулась унікальна адаптація рабдовірусів до популяцій лисиць, які стали хворіти у десятки-сотні разів і частіше, ніж інши тварини. При цьому «лисовірус» є небезпечним для усіх теплокровних. Виникнення сучасного сказу на території Східної Прусії (1939-1940 роках) і його розповсюдження проходило на очах одного покоління людей зі швидкістю 20-60 км на рік, що зумовлювалось міграціями інфікованих тварин. Це захворювання є найважливішою екологічною, економічною, епізоото-епідеміологічною проблемою, контролювання якого виконуються Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ), Панамериканським зоонозним центром і Міжнародними епізоотичним бюро. Економічні збитки від сучасного сказу у сільському і мисливському господарстві великі. Щорічно у світі гине десь 36 тис. людей і більш 3,5 млн. потребують лікування. Хоча сказ реєструється в кожному році, епізоотії у вогнищах спостерігаються 1 раз на 3-5 років, коли гине основна маса лисиць, при цьому можливе прилучення диких і сільськогосподарських тварин, а також людей. У Одеській області, наприклад, у сезон 1979-1980 рр. і через 10 років у сезон 1989-1990 рр. зареєстровано епізоотії особливої сили, та значно переважають епізоотії малих циклів. Найчастіше сказ реєструється у репродуктивний період (грудень-березень), рідше – у середині літа (липень). Про те, що вогнища рабдовірусів розгоряються все більше, свідчить факт зростання випадків захворювання сказом великої рогатої худоби – з 11,1% (на 100 досліджень) у 1976-1990 рр. до 36,9%, а також те, що після тривалого благополуччя, по меншій мірі у п’яти обласних містах України (у тому числі і в Одесі), знову зареєстровано вуличний сказ. Про багато численність звіра побічно свідчать спостереження за динамікою літнього сказу та його популяції, в якій доля лисиць старіше 7 років сягає 40-50%, в той час як в США доля звірів старіше 4 років складає лише 2%. У боротьбі з насуваючою хвилею сказу у Західній Європі організували цілі баталії з використанням бойових отруйних речовин з залученням великої кількості людей, що дуже небезпечно, дорого та потребує частих повторень. Вважаючи зарубіжний і вітчизняний досвід санації вогнищ сказу, нам слід дотримуватись чисельності звірів 0,1-0,2 особи на кв. км, при якій епізоотії не виникає. Згідно телевізійного каналу «Мисливство та рибальство», у Франції санація вогнищ проводиться на протязі усього року силами мисливських колективів з участю норних та гончих собак. Вилучення лис з екосистем України є зовсім недостатньою, особливо коли на їх хутро мода пройшла, а сам звір у сезон 1997-1998 рр. був необґрунтовано віднесений до спортивно-мисливських видів і, як слід, з платним ліцензійним відстрілом, в той час як шкірки цього особливо небезпечного звіра непотрібні ні державі, ні населенню. Мисливців слід зацікавити винагородженням, як це було у Західній Європі, чи хоч не заважати їм. Не дивлячись на недостатнє вилучення лисиць, епізоотологічна ситуація за сезон 2007-2008 рр. в регіоні 99

виявилась спокійною. На відміну від людей, хворі лиси можуть пити, але не можуть їсти, швидко худнуть, у них спостерігається незвичайна поведінка, рясне слино відділення. У сезон 2007-2008 р. Українським науково-дослідним протичумним інститутом ім. І.І. Мечникова було добуто 17 лис, 6 з яких з низькою відгодованістю, порожнім кишковим трактом та шлунком, вони були обстежені лабораторно на сказ. Однак електронна мікроскопія мозку на тільця Бабеша-Негрі і біопроба на білих мишах дали негативні результати. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття За останні 30 років в Одеській області, за даними Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова не зустрічаються інвазивні чужорідні види тварин. Управлінням ветеринарної медицини в Одеській області, як зазначено вище у п. 5.3.4., постійно проводиться моніторинг епізоотичної ситуації та лабораторні дослідження крові та матеріалу від диких тварин та птиці на інфекційні та інвазійні захворювання. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів У зв’язку з відсутністю нормативної бази по напрацюванню у інформації щодо біобезпеки генетично модифікованих організмів (далі - ГМО). На сьогодні державний реєстр ГМО не створений, тому здійснення моніторингу харчових продуктів, отриманих із застосуванням ГМО, за критеріями наявності в них вказаних ГМО джерел не проводиться. Це ж стосується й сільськогосподарської діяльності, охорони здоров’я. Ситуація в Україні характеризується відсутністю законодавчого регулювання в області виробництва і розповсюдження ГМО і продуктів з їх вмістом; відсутністю механізмів, яки б зобов’язували виробників і реалізаторів відслідковувати ГМО і ГМ-компоненти в своїй продукції і повідомляти про це покупців. Але проводиться просвітницька та роз’яснювальна робота з питань біобезпеки. Так, еколого-натуралістичний підрозділ Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання приділяє увагу озвученню питань, присвячених підвищенню рівня знань учнів позашкільних закладів освіти щодо біобезпеки в Україні, вживання генетично модифікованих організмів у їжу та виготовлення ліків. Педагогічні працівники підрозділу з метою підвищення рівня професійних знань взяли участь у Всеукраїнській науковій конференції представників неурядових організацій «Біобезпека для України: стан та перспективи», яка відбулася у м. Києві у лютому 2007 року. За матеріалами конференції проводились лекції на обласних семінарах директорів Станцій юних натуралістів та Еколого-натуралістичних центрів, завідувачів еколого-натуралістичними відділами Будинків дитячої творчості, методистів районних та міських відділів освіти, керівників гуртків. На конкурсах підвищення кваліфікації при обласному інституті удосконалення 100

вчителів для працівників позашкільних навчальних закладів прочитано цикл лекцій «Генетично модифіковані організми – благо чи загроза?». Слухачам курсів було презентовано для використання у роботі з гуртківцями та учнями матеріали громадської еколого-правової організації «Еко Право-Київ» у 38 слайдах на тему «Законодавчі аспекти біобезпеки України», та буклет «Генетично модифіковані організми – міфи та реалії», підготовлений і виданий спеціалістами ЗАТ «Промзв’язок». На обласних науково-практичних конференціях «Юний дослідник», «Юні друзі природи», «Молодь досліджує світ» та на обласних засіданнях Дитячого парламенту (квітень, жовтень) учасниками обговорювалися питання екологічної та генетичної безпеки для підростаючого покоління. Серед учасників цих заходів розповсюджувався буклет «Генетично модифіковані організми – міфи та реалії». Ситуація в Україні характеризується відсутністю законодавчого регулювання в області виробництва і розповсюдження ГМО і продуктів з їх вмістом; відсутністю механізмів, яки б зобов’язували виробників і реалізаторів відслідковувати ГМО і ГМ-компоненти в своїй продукції і повідомляти про це покупців. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно - заповідного фонду Загальна кількість об’єктів природно-заповідного фонду у 2007 році збільшилась на 2 і на кінець року становила 117 (проти 115 у 2006 році) за рахунок створення об’єктів місцевого значення: ботанічної пам’ятки природи «Слюсарівський віковий дуб» у Савранському районі» (рішення облради від 23.02.2007 №183-У) та ландшафтного заказника «Лузанівський ліс» у Комінтернівському районі (рішення облради від 09.11.2007 №361-У). При цьому в масштабі області загальний відсоток земель природно-заповідного фонду майже збільшився лише на 0,001% і становив 3,027% проти 3,026 % у 2007 р. (зі 100893,015 га до 103783,915 га). Динаміка структури ПЗФ вказана у таблиці 5.5.1.а. З метою розширення природно-заповідного фонду та підвищення відсотку заповідності в регіоні проводились роботи по створенню 2 регіональних ландшафтних парків «Тузловські лимани» у Татарбунарському районі, та «Тарутинський степ» у Тарутинському районі та 3 ландшафтних заказників місцевого значення «Кундуки», «Аліяга», «Василівка», організовано 13 нарад та зустрічей з цього приводу за участю представників органів місцевої влади, самоврядування, науковців, громадськості та місцевої громади. Організовано розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж в натуру 20 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення за рахунок коштів обласного фонду ОНПС. Розроблено 2 положення про заказники загальнодержавного значення «Петровський» та «Дальницький». З метою недопущення нецільового використання земель природнозаповідного фонду спільно з відділом держекоекспертизи розглянуто 70 101

проектів будівництва, відведення земельних ділянок та ТЕО, з яких 49 відхилено або відправлено на доопрацювання. Видано «Реєстр природно-заповідного фонду Одеської області». В минулому 2007 році з метою розвитку заповідної справи та поліпшення стану природно-заповідного фонду області Держуправлінням підготовлено розпорядження Обласної державної адміністрації від 28.08.2007 №569/А-2007 «Про стан і розвиток природно-заповідного фонду області», на меті якого є забезпечення завершення робіт з виготовлення проектної документації про встановлення меж і винесення у натурі всіх територій та об’єктів природнозаповідного фонду, нанесення таких меж на планово-картографічні матеріали, забезпечення внесення земель природно заповідного фонду до земельного кадастру області, посилення контролю за цільовим використанням земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, проведення інвентаризації зарезервованих для заповідання територій. Із загальної кількості територій та об’єктів ПЗФ 40% (37 територій та об’єктів) знаходяться на землях держлісфонду і на сьогодні вже визначені на матеріалах лісовпорядкування. З 2000 по 2005 роки було винесено межі 24 заповідних об’єктів. Для регулювання антропогенного навантаження на цінні природні комплекси природно-заповідного фонду області та посилення контролю за їх використанням Держуправлінням підготовлено регуляторні акти - Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Одеської області та Порядок видачі тимчасових дозволів на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Одеської області, які затверджено рішенням обласної ради від 17.08.2007 №311-У. Динаміка використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області загальнодержавного значення у 2007 році вказана у таблиці 5.5.1.б. Зі 117 об’єктів ПЗФ області потребують наявності землевпорядної документації з організації та встановлення меж – 72 об’єкти, з них: 14 – загальнодержавного і 58 – місцевого значення. Решта об’єктів представлена точковими пам’ятками природи (поодинокі вікові дерева та криниці), які визначені на планово-картографічних матеріалах користувачів територій. Враховуючи, що на момент прийняття Указу Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» переважна більшість об’єктів ПЗФ не мала вищезазначеної документації, Держуправління з 2005 року почало спрямовувати кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (в межах запланованих видатків) на виконання заходів з її виготовлення, затвердження в установленому порядку і нанесення меж на планово-картографічні матеріали.

102

Таблиця 5.5.1.а. Динаміка структури природно-заповідного фонду Одеської області Категорія, тип

1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники загальнодержавного значення Лісові Ботанічні Загально зоологічні Орнітологічні Ентомологічні Іхтіологічні Гідрологічні Загально геологічні Палеонтологічні Карстово-спелеологічні Ландшафтні Пам'ятка природи загальнодержавного значення Комплексні Ботанічні Зоологічні Гідрологічні Геологічні Ботанічні сади загальнодержавного значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Регіональні ландшафтні парки

Станом на 1.0І.2004 р.

Станом на 1.0І.2005 р.

Кількість об'єктів 2 1 8

Площа, га 3 46402,900 11913,000

Кількість об’єктів 4 1 8

4 2 1 1 2

2550,000 572,000 394,000 8397,000 10,170

4 2 1 1 2

2550,000 572,000 394,000 8397,000 10,170

1 1 1

5,500 4,670 16,000

1 1 1

Станом на 1.0І.2006 р.

Площа, га

Кількість об’єктів 5 6 46402,9000 1 11913,000 8

Площа, га

Станом на 1.0І.2007 р. Площа, га

7 50252,900 11913,000

Кількість об’єктів 8 1 8

4 2 1 1 2

2550,000 572,000 394,000 8397,000 10,170

4 2 1 1 2

5,500 4,670 16,000

1 1 1

5,500 4,670 16,000

6,500

49,000

15320,000

Станом на 1.01.2008 р. Кількість об’єктів 10 1 -

Площа, га

2550,000 572,000 394,000 8397,000 10,170

4 2 1 -

2550,000 572,000 394,000 -

10,170

1 1 1

5,500 4,670 16,000

1 1 1

5,500 4,670 16,000

6,500

49,000

15320,000

9 50252,900 11913,000

11 50252,900 11913,000

103

1 Заказники місцевого значення Лісові Ботанічні Загально зоологічні Орнітологічні Ентомологічні Іхтіологічні Гідрологічні Загально геологічні Палеонтологічні Карстово-спелеологічні Ландшафтні Пам'ятка природи місцевого значення Комплексні Ботанічні Зоологічні Гідрологічні Геологічні Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення Заповідні урочища Разом % Площа області

2 26 1 4 1 3 17 55

3 7236,500 8,400 583,700 390,000 65,000 6189,400 22,985

4 26 1 4 1 3 17 55

5 7890,350 8,400 583,700 390,000 65,000 6843,250 22,985

6 26 1 4 1 3 17 55

7 7890,350 8,400 583,700 390,000 65,000 6843,250 22,985

8 26 1 4 1 3 17 48

9 7890,350 8,400 583,700 390,000 65,00 6843,250 22,755

10 27 1 4 1 3 18 49

11 10741,060 8,400 3397,700 390,000 65,000 10741,060 22,555

49 6 1 -

22,055 0,630 0,300 -

49 6 1 -

22,055 0,630 0,300 -

49 6 1 -

22,055 0,630 0,300 -

41 6 1 -

21,925 0,630 0,300 -

42 6 1 -

21,625 0,630 0,300 -

1624,730

4 123 -

13828,000 96389,615 2,891%

4 123 -

13828 100893,465 3,026%

4 123 -

13828,000 100893,465 3,026%

4 115 -

13828,000 100893,335 3,026%

4 117 -

13828,000 103783,915 3,027%

104

Таблиця 5.5.1.б. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду області загальнодержавного значення у 2007 році № з/п

1 1. 2. 3. 4.

Назва об’єкта природозаповідного фонду

2 Загальнозоологічний заказник «Петровський" Ботанічний заказник «Дальницький» Ландшафтний заказник «Савранський ліс» Парк-пам’ятка садовопаркового мистецтва «Кардамичівський» Одеський зоологічний парк

Ботанічний сад

Дунайський біосферний заповідник Парк-пам’ятка садовопаркового мистецтва «Валекруч-Негай» Ботанічний заказник «Лісничівка» Заповідне урочище «Кішево» Ландшафтний заказник «Даничево» Ландшафтний заказник «Осинівський» Ландшафтний заказник «Верхній ліс» Парк-пам’ятка садовопаркового мистецтва «Мар’їн гай» Ландшафтний заказник

9. 10. 11. 12. 13. 14.

15.

Використання орних земель

Збирання ягід, плодів. насіння, грибів ліміт факт га-кг га-кг

Загальна площа об’єкта ПЗФ, га

ліміт га

факт га

3 340,00

4 18,10

5 18,10

6 -

1204,00

80,20

8397,00

89,30

49,00

Збирання лікарської сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях ліміт факт га-чол/день/рік га-чол/ день/рік 14 15 -

ліміт га-кг

факт га-кг

ліміт га/т

факт га/т

ліміт га/гол

факт га/гол

7 -

8 -

9 -

10 7,30

11 7,30 га

12 -

13 -

42,90 га/ 21,7 т -

64,00 га/ 3 гол. -

89,30

64,00 га/ 3 гол. -

6,50

16,00

1,10

0,10

0,2 тис. екз.

6,80 га

6,00 га

50252,90

3,05 га – 110 чол./день 400000 чол./рік 10,00 га 200 чол./день 15000 чол./рік 15000 чол.

936

418 га/ 595 гол. -

3,05 га – 110 чол./день 400000 чол./рік 10,00 га – 200 чол./день 15000 чол./рік 20000 чол.

3176

2844

354

531

380

105

2 «Заводовський» Ландшафтний заказник «Березівський» Ботанічний заказник «Павловський» Ландшафтний заказник «Шептереди» Заповідне урочище «Чебанка» Всього по області площа ПЗФ

16. 17. 18. 19.

1503

403

1016

1611

73160,4

Використання природних ресурсів у науководослідних цілях Полювання Вилучення об’єктів тваринного світу

1. 2. 3. 4. 5.

6. 7.

ліміт

факт

Вилучення об’єктів рослинного світу ліміт факт

екз(т) 16 -

екз(т) 17 -

екз(т) 18 -

ссавці - ссавці - 200 200 екз., екз., риби риби – 700 екз., – 700 екз., інші - 800 екз інші - 800 екз. -

ліміт

факт

екз(т) 19 -

екз. 20 -

Рибальство

факт

екз. 21 -

загальний ліміт т 22 -

т 23 -

продовження таблиці 5.5.1.б. Інші види Здійснення природоохоронних та господарських заходів використання природних ресурсів та території Суцільні, вибіркові, Рубки догляду за лісом та інші (встановлення вуликів, санітарні рубки. ліквідація рубки заготівля очерету захаращеності тощо) ліміт факт погоджено виконано погоджено виконано

24 -

25 -

га/ куб.м 26

га/ куб.м 27

318,5 га / 7759 куб.м

30,2 га / 272,9 куб.м

40,2 га / 934 куб.м 195,8 га / 5290 куб.м

га/ куб.м 28

га/ куб.м 29

0,40 га/ 0,40 га/ 70 вуликів 70 вуликів -

3815 га/ 14070 т очерету -

3804 га/ 3804 т очерету -

106

10.

16 -

17 -

18 -

19 -

20 -

21 -

22 -

23 -

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

ссавці - 200 екз., риби – 700 екз., інші - 800 екз

ВСЬОГО ссавці – 200 екз., риби – 700 екз., інші -800 екз

24 -

25 -

26 27 160,7 га / 160,7 га / 2660 куб.м 2660 куб.м 23,9 га / 23,9 га / 2374 куб.м 2374 куб.м 24,9 га / 238 24,9 га / 238 куб.м куб.м 27,8 га / 149 27,8 га / 149 куб.м куб.м 10,5 га / 80 10,5 га / 80 куб.м куб.м 4,5 га/131 4,5 га / 131 куб.м куб.м 84,5 га / 84,5 га / 1838 куб.м 1838 куб.м 15,4 га / 15,4 га / 360,63 куб.м 360,63 куб.м 27,9 га / 27,9 га / 768,79 куб.м 768,79 куб.м 186,2 га / 186,2 га / 6580 куб.м 6580 куб.м 0,40 га/ 0,40 га/ 1151 га / 1151 га / 70 вуликів 70 вуликів 29429,32 га 29429,32 га та та 3815 га/ 3804 га/ 14070 т 3804 т очерету очерету

107

У 2005 році на ці заходи було виділено 10,5 тис. грн. для одного об’єкта, у 2006 році – 493,2 тис. грн. 10 райдержаміністраціям для виготовлення технічної документації зі встановлення меж 16 об’єктів, у 2007 році – 391 тис. грн. для встановлення меж 20 об’єктів у 8 районах області. У місті Одесі для виконання робіт з виготовлення технічної документації по встановленню меж об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення виділені кошти у розмірі 1100 тис. грн. із загального фонду міського бюджету. Для встановлення меж об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення Держуправлінням у 2007 році було подано запит до Мінприроди України на виділення коштів з державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 3,0 млн. грн. на розробку відповідної землевпорядної документації. До основних питань, на яких акцентується увага Держуправління при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належить: - недопущення погіршення стану територій та об'єктів ПЗФ та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі; - переоформлення охоронного зобов'язання при переході права на земельні ділянки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, землі, зарезервовані для заповідання; - сприяння формуванню екомережі. При погодженні матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок особлива увага приділяється розгляду альтернативних варіантів вирішення питань та належному обґрунтуванню відповідних рішень, зокрема щодо земель з особливим природоохоронним статусом. Але в зв’язку з недосконалістю Закону України «Про природно-заповідний фонд України» виникають серйозні труднощі в управлінській діяльності по збереженню і раціональному використанню цінних природних комплексів природно-заповідного фонду та зарезервованих для заповідання територій. Так, серйозну проблему у здійсненні землеустрою з організації та встановлення меж територій і об’єктів природно-заповідного фонду створює відсутність чіткого порядку віднесення земель до категорії природнозаповідного призначення як у Законі України „Про природно-заповідний фонд України”, так і у Земельному Кодексі України та наявні суперечності між ними. Так, у ст.19 Земельного Кодексу України окремо виділяється категорія земель природно-заповідного призначення, а у ст.44 зазначено, що до цих земель відносяться території та об’єкти природно-заповідного фонду відповідно до їх класифікації, визначеній у Законі України „Про природнозаповідний фонд України”. До складу цих територій та об’єктів, окрім особливо цінних природних територій, що можуть вилучатись відповідно до ст. 150 Земельного Кодексу України, відносяться й земельні ділянки власників та користувачів, які не вилучаються у них. Як правило, ці ділянки на момент створення об’єктів природно-заповідного фонду віднесені до інших категорій. Тобто, до земель 108

сільськогосподарського, рекреаційного, історико-культурного призначення, земель лісового або водного фонду. Враховуючи, що здійснення землеустрою для територій та об’єктів природно-заповідного фонду передбачає необхідність віднесення їх до відповідної категорії земель, залишається невирішеним питання, як поводитись із вказаними категоріями земель, як їх включити до складу природнозаповідного фонду та державного земельного кадастру. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” (ст. 55) передбачає резервування цінних природних територій для подальшої організації на них об’єктів природно-заповідного фонду. Разом з цим, у Земельному Кодексі України така процедура взагалі не передбачається і не визначається порядок використання таких земель. Зазначені недоробки призводять до того, що органами землеустрою відносяться до природно-заповідних лише землі, надані у постійне користування дирекціям заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків за відповідними проектами. Решта земель у складі цих об’єктів, а також тих, де відсутні дирекції (заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи тощо), залишається з іншим цільовим призначенням. Таким чином, загальна площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду, включена до земельного кадастру не відповідає фактичній і значно менше неї. Ні у Законі України „Про природно-заповідний фонд України”, ні у Земельному кодексі України не визначено обмеження у використанні зарезервованих територій, не визначено їх статус та режим охорони і використання, що в сучасних умовах максимальної приватизації практично виключає можливість створення і розвитку заповідних територій. Відсутня екологічна складова при оцінці вартості земель. Тобто, на сьогодні цінні у природоохоронному відношенні не є конкурентноспроможними під час купівлі-продажу. У законодавстві не визначено, що, наприклад, при наявності обґрунтування щодо природоохоронної цінності земельної ділянки вона може бути використана лише за цільовим призначенням як природоохоронна. Внаслідок відсутності в Законі України „Про природно-заповідний фонд України” чітких повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони і збереження природно-заповідного фонду вони практично усуваються від цієї роботи. Тому, бажано було б внести замінити до ст. 60 закону, і у 3-му абзаці визначення „Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні та збереженню територій та об’єктів…” замінити на „Органи .... несуть відповідальність за охорону та збереження …”. Відповідні доповнення також внести й до Закону України „Про місцеве самоврядування”. Необхідно розробити механізми впровадження надання платних послуг установами природно-заповідного фонду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 827. 109

Неможливо застосувати ст.ст. 39, 40 „Про природно-заповідний фонд України”, оскільки відсутні нормативні документи щодо визначення, здійснення розрахунків розмірів охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Не працює ст. 49 „Про природно-заповідний фонд України” щодо звільнення підприємств, організацій і установ від плати за землі, включені до складу ПЗФ, оскільки вона не підтверджується іншими законодавчими актами. Крім того, з вступом в дію прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виникають суперечності щодо видачі документів дозвільного характеру, а саме дозволів на використання природних ресурсів в межах природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, що значно ускладнює здійснення нормування такого використання. Оскільки, досі не визначений нормативними документами режим використання водно-болотних угідь міжнародного значення, контроль за використанням цих територій та регламентування певних заборон стають неможливими. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Природні рекреаційні ресурси Одеської області характеризуються, перш за все, наявністю приморських лиманів уздовж чорноморського узбережжя та озер у придунайському регіоні. Ці 14 лиманів та 7 озер становлять велике природне багатство Одеської області, зокрема: Куяльницький, Хаджибейський, Тилігульський, Будацький і Тузловська група лиманів, становлять сховища цілющої грязі та рапи, яка має величезне бальнеологічне значення та унікальна по своєму фізико-хімічному складу. Слід відзначити, що внаслідок недбалого й нераціонального використання цих лиманів, останнім часом спостерігається погіршення стану, особливо Куяльницького лиману. Стан оздоровчих та рекреаційних територій в області має позитивну тенденцію до підвищення рівня їх благоустрою та епідемічного благополуччя. До 25% об’єктів відпочинку покращали свою матеріально-технічну базу до нормативного рівня, ведеться будівництво локальних очисних споруд повної біологічної очистки на 36 базах, ще на 25% баз розробляється проектна документація щодо будівництва каналізаційних очисних споруд. Позитивним є факт розробки та узгодження генеральних планів забудови для рекреаційних зон Овідіопольського, Кілійського районів та смт. Затока м. Білгород-Дністровського, що покращить загальний стан використання цих територій для відпочинку, особливо, дітей. Найбільша кількість об’єктів відпочинку розміщено в м. Одесі, де забезпечується достатнє водопостачання, належний благоустрій, санітарна очистка як об’єктів так і території. В сезон 2007 року покращено водозабезпечення Центрального курортного району смт. Затока м. Білгород-Дністровський за рахунок будівництва 8 свердловин для 13 баз відпочинку та об’єктів торгівлі, що розміщені поряд з базами відпочинку. 110

На рекреаційних територіях м. Білгород-Дністровського (Центральному, Сонячному та Лиманському) продовжується розширення мережі локальних очисних споруд, однак, рішення генерального плану щодо організації загальних очисних споруд для цих зон не виконується: майданчики та генеральні забудовники цих споруд Затокською сільською радою не визначені. В селищі Сергіївка, яке є перспективним як курорт державного значення, в минулий сезон були виявлені порушення санітарно-технічного стану водопровідних споруд: з 37 артсвердловин задіяно 22, стан селищної ВНС незадовільний, за що її начальника на протязі минулого сезону оштрафовано тричі. Сергіївською селищною радою не приймаються заходи по проведенню об’єктів водопостачання в належний санітарний стан. Найгірше становище зберігається в рекреаційних зонах Татарбунарського, Комінтернівського та Білгород-Дністровського районів, де відсутні природні джерела доброякісної питної води, і сезонні заклади відпочинку, за незначним винятком, постачаються привізною питною водою, каналізовані на вигрібні водонепроникні ємності. Вивіз стічних вод транспортом баз відпочинку на місцях контролюється незадовільно, поля асенізації відсутні, скид здійснюється на звалища, в кращому випадку, або в лісопосадки, що призводить до забруднення довкілля. Це погіршить умови відпочинку та негативно впливатиме на санепідситуацію в цілому. Відсутність проектних рішень по каналізуванню рекреаційних зон призвели до виникнення складних ситуацій у Овідіопольському районі, де 24 бази відпочинку підключені на КНС ПП «Санаре» (колишня б/в «Зірочка»), яка сьогодні знаходиться на приватній території. Доступ на територію заборонений власниками об’єкту. Ні перед початком сезону, ні в ході його обстеження КНС не проводилось. Капітальний ремонт КНС проведено без узгодження з держсанепідслужбою. Компромісні рішення дозволили провести минулий оздоровчий сезон, однак, і в цьому році ситуація залишається неконтрольованою. Проблемами залишається санітарна очистка рекреаційних територій області, їх водопостачання, стан пляжів. В Білгород-Дністровському районі керівники оздоровчих закладів власники артезіанських свердловин не виконують заходи по приведенню артезіанських свердловин в належний санітарний стан (бази відпочинку «Відродження», «Ніка-2», «Незабудка»). В Комінтернівському районі не впорядковані пляжі: відсутні громадські вбиральні, сміттєзбірники, роздягальні. Органами місцевого самоврядування на протязі 3-х років не проводиться облаштування пляжу в с. Приморське, в результаті чого держсанепідслужбою винесена постанова про припинення експлуатації пляжу. В черговий раз під загрозою відкриття практично всіх оздоровчих закладів Татарбунарського району, які функціонують на привозній воді та каналізовані на вигріба. Відсутні впорядковані пляжі та під’їзні шляхи з твердим покриттям. 111

В незадовільному стані звалища для прийому побутових відходів та нечистот з рекреаційних територій. Протягом 2007 року Український НДІ медичної реабілітації та курортології в Одеській області проводились дослідження Куяльницького родовища мінеральних вод, Куяльницьке родовище лікувальних грязей, ропа Куяльницького лиману тощо. На Куяльницькому родовищі мінеральних вод використовуються хлоридні натрієві води малої мінералізації відкладів верхнього сармату, а також бромні хлоридні натрієві води високої мінералізації утворень палеогену. Якісний стан вод відповідає вимогам ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови.» та ГСТУ 42.10-02-96 «Води мінеральні лікувальні. Технічні умови.». Мінеральні води Куяльницького родовища використовуються заводом розливу мінеральних вод «Куяльник для розливу мінеральної природної лікувальностолової води «Куяльник», а також санаторним комплексом ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» сан. «Ім. Пирогова». На Куяльницькому родовищі лікувальних грязей (пелоїдів) були досліджені ділянки сульфідних мулових пелоїдів південної частини лиману, де передбачається їх експлуатація ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ім. Пирогова». Стан лікувальних грязей задовільний. Була досліджена ропа південної частини Куяльницького лиману, де передбачається її забір санаторієм «Ім. Пирогова». Стан ропи задовільний. Визначався сучасний стан підземних вод відкладень середнього сармату – кремнієві хлоридні натрієві води мінералізації та палеогену – бромні хлоридні натрієві води високої мінералізації на ділянці ДП ЗАТ «Укрпрофоздовниця» санаторій «Ім. Горького». Якісний стан води відповідає вимогам ГСТУ 42.1002-96. «Води мінеральні лікувальні. Технічні умови.» Мінеральні води використовуються санаторієм ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» санаторій «Ім. Горького». 5.5.3. Історико - культурна спадщина На території Одеської області на державному обліку і під охороною знаходиться 4501 пам’ятка, з них 1327 пам’яток історії, 1696 пам’яток археології, 1322 пам’ятки містобудування та архітектури, 156 пам’яток монументального мистецтва. У 2007 році управлінням охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації спільно з управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міськради, фахівцями Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування та Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України, наказами Мінкультури України до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено 64 пам’ятки архітектури і містобудування та 1 пам’ятку історії місцевого значення, розташовані на території м. Одеси. На виконання ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» управлінням укладаються відповідні охоронні договори з користувачами та власниками пам’яток. Протягом 2007 року оформлено 65 охоронних договорів. 112

З 2004 року на виконання «Регіональної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини Одеської області на 2004-2010 роки», яка затверджена рішенням Одеської обласної ради від 4 червня 2004 р. №457-ХХІУ паспортизація пам’яток місцевого значення виконується управлінням охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації. У 2007 році на реалізацію зазначеної програми з обласного бюджету виділено 298,6 тис. грн., за рахунок яких виконано 78 паспортів на пам’ятки, які є майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області. Управлінням була організована розробка за рахунок користувачів 10 паспортів на пам’ятки містобудування та архітектури в м. Одеса та Одеській області. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», за замовленням Одеської міської ради НДІ пам’яткоохоронних досліджень міністерства культури і туризму України розроблений історико-архітектурний опорний план м. Одеси в складі якого виготовлена документації по визначенню меж та режимів використання історичних ареалів м. Одеса. За рахунок коштів обласного бюджету виконані роботи по розробленню історико-архітектурного опорного плану середньовічної фортеці і залишків античного міста Тіра у частині визначення зон охорони на режимів їх використання (м. Білгород-Дністровський) на загальну суму 250,0 тис. грн. У 2007 році за рахунок Державного бюджету України та обласного бюджету виконано роботи на 9 об’єктах культурної спадщини на загальну суму 4345,13 тис. грн. Згідно з Указом Президента України від 5 квітня 1996 року №242 «Про забезпечення збереження будівлі Одеського державного академічного театру опери та балету» та постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року №932 здійснена реконструкція та реставрація будівлі театру на загальну суму 197,009 млн. грн. 22 вересня 2007 року відбулося урочисте відкриття театру. Одними з найбагатших об’єктів на пам’ятки історико-культурно спадщини, цінних в естетичному та культурному розумінні територій, є водноболотні угіддя міжнародного значення (далі – ВБУ). Естетична і культурна цінність природних ландшафтів дунайської дельти, де розташоване ВБУ «Кілійське гирло», піднімається не тільки до рівня національного надбання. Одним з найважливіших еколого-естетичних показників при оцінці природних пейзажів дельтових угідь являється її незначна трансформованість під впливом людини. Поєднання суші і водних об’єктів, різноманітність у природному пейзажі рослинних співтовариств, барвистість, панорамність огляду пейзажу – усе це ознаки, що характеризують високу естетичну цінність водно-болотних угідь Кілійського гирла Дунаю. На прилеглій до угіддя території (околиці с. Мирне) археологічними дослідженнями підтверджено існування довготривалого базового поселення первісної людини мезолітичної епохи (ІХ–VІІІ тис. до н. е.). 113

Культурна цінність зазначеної території Дунайського біосферного заповідника (далі – ДБЗ) визначається історією природокористування й історичних подій, що відбувалися в дельті. Більше двох з половиною століть налічує багата і самобутня культура місцевого населення, яке не тільки зберегло традиції і звичаї, своєрідний діалект і релігійні погляди, але й стало невід'ємною частиною природного середовища. Цікавим історико-культурним об’єктом являється своєрідна столиця дельти – місто Вилкове, засноване старообрадцями і козаками. В місті збереглися і діють два старообрядські храми. На території області станом на 01.01.2008 р. знаходиться 22 паркапам’ятки садово-паркового мистецтва, з них 1 парк має загальнодержавне значення «Кардамичівський», а 21 – місцевого значення. На території м. Одеси знаходяться 10 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, з яких чотири є відомчими: «Юнацький», санаторію ім. Чкалова, санаторію «Аркадія», «Студентський»; а шість – знаходиться у віданні Одеського міськвиконкому: ім. В.І.Леніна («Перемоги»), Міський сад, ім. Т.Г. Шевченко, «Перемога» («Дюківський сад»), ім. Ленінського комсомолу, ім. Котовського. Перелік парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення станом на 01.01.2008 р. наведений у таблиці 5.5.3.

114

Таблиця 5.5.3. Перелік парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення станом на 01.01.2008 р. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ № з/п Назва Площа, га 1 2 1. “Кардамичівський” 49

Всього:

Коли створений, цінність

3 В-Михайлівський р-н, ур. Кардамичево

4 Парк закладений у 50-60 рр. ХІХ століття. Був приватним. під час революції та громадянської війни був частково знищений. В післявоєнні роки був значно розширений. Дендрофлора парку налічує більш ніж 50 видів. В парку є впорядковане джерело. Один із старовинних парків у сухому південному степу.

Парк ім. Шевченко

50,6

Парк ”Перемога” (“Дюківський сад” )

28,1

26,7

Парк ім. Ленінського комсомолу Парк “Міський сад”

Парк ім. Котовського

16,8

Дендропарк ім. Леніна ("Дендропарк Перемоги ")

51,6

Дендропарк "Студентський" Парк санаторію ім. Чкалова

7,6

Місце розташування

1,86

18,0

Парк "Аркадія"

10,17

10.

Парк "Дністер"

10,0

11.

Парк санаторію ім. Жовтневої революції

58,0

МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ м. Одеса, вул. Маразліївська Старовинний приморський парк, закладений у 1865 р., при створенні мав іменуватися на ім’я імператора Олександра. Налічує біля 90 видів деревно-чагарникової рослинності. У 1967р. проведено реконструкцію Алеї Слави в районі пам’ятника “Невідомому матросу”. На території парку знаходяться залишки старовинної фортеці. Має велике історико-культурне значення. м. Одеса, Створений 1802-1814 рр. по садовому типу в ландшафтному стилі. Розташований у вул. Розкидайлівська, 56 Водяній балці. На території парку є ставки, фонтани, загальна площа водойм 1,7 га. Більш ніж 60 видів деревно-чагарникової рослинності. м. Одеса, вул. Мельницька, 32 б Парк створений у 1950 р. Більш ніж 70 видів деревно-чагарникової рослинності, є екзоти. На території парку є ставок. м. Одеса, вул. Дерибасовська, 22 Створений на початку ХІХ століття. Знаходиться в самому центрі м. Одеси, вул. Дерибасовська. Більш ніж 60 видів деревно-чагарникової рослинності. Має велике історико-культурне значення. м. Одеса, Лузанівка Приморський парк створений на початку минулого століття. Більш ніж 40 видів деревно-чагарникової рослинності. Розташований на самому узбережжі у водоохоронній зоні моря. м. Одеса, пр-т Шевченка 14 Зразок радянського паркобудівництва в ландшафтному стилі. Створювався на протязі 1954-1970 рр. Має 4 ставки, загальною площею 3 га. Парк налічує 306 видів деревночагарникової рослинності. м. Одеса, вул. Левітана, 46б Парк створений у 1977 р. Широко представлений екзотами. На території парку знаходиться близько 160 видів деревно-чагарникової рослинності. м. Одеса, Французький бульвар, 85 Старовинний парк, створений в 1865 р. У складі дендрофлори більш ніж 80 видів дендрофлори, в тому числі рідкісні. Добре збереглися вікові дерева. На території є фонтани. м. Одеса, Французький бульвар,40 Старовинний парк, створений в 70-х роках ХІХ століття. У складі дендрофлори більш ніж 50 видів дендрофлори, в тому числі рідкісні. м. Біляївка, водопровідна станція ст. Лісовий парк, закладений у 20-х роках минулого століття, більше 25 видів деревноДністер чагарникових порід. Має вікові деревні насадження. Біляївський район, с. Холодна балка, Старовинний ландшафтний парк, закладений на березі Хаджибейського лиману у 1879 дитячий санаторій "Хаджибей", корпус № 2 р. На території парку є 30 видів екзотів деревно-чагарникової рослинності.

115

2 (Парк дитячого санаторію)

1 12.

2 Парк ім. Пушкіна

19,1

13.

“Комсомольський”

1,5

14.

“Червоноармійський дендропарк”

55,0

15.

“Валекруч-Негай”

936

16.

“Сергієвський”

18,0

17.

“Коханівка”

260

18.

“Ракуловський парк”'

4,1

19.

“Мар'їн гай”

48,0

20.

“Гетьманівський дендропарк” "Юннацький"

2,4

Савранський р-н, с. Гетьманівка,

1,2

м. Одеса, вул. Тіниста, 2, Гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання

21.

Всього:

3 м. Болград, узбережжя озера Ялпуг

4 Старовинний ландшафтний парк, закладений у 1822 р. на березі р. Ялпуг. Має біля 55 видів деревно-чагарникових рослин. Збереглися вікові дерева. м. Ізмаїл, проспект Суворова Міський сквер, закладений у 1900 р. Зростає більш ніж 40 видів деревно-чагарникової рослинності. Спланований в природному стилі, має чудовий ландшафт. Розташований в центрі м. Ізмаїл. Белградський р-н, с. Червоноармійське, Створений у 1971 році, на протязі 20 років йшла висадка рідкісних видів дерев та Червоноармійська сільрада чагарників. Більш ніж 200 видів деревно-чагарникових та 400 трав’янистих рослин. Знаходиться біля водозабірної станції “Дністер”. м. Котовськ, Котовське лісництво, кв.37-53, Байрачна діброва поблизу м. Котовськ. Представлений біля 40 видами деревноур. "Велекруч-Негай" чагарникової рослинності. Б- Дністровський р-н, с. Сергіївка, Закладений у 20-х роках минулого століття. З 1973 р. вченими Ботанічного саду Сергіївська сільська рада Академії Наук Молдови створювалася колекція екзотів на протязі 7 років, яка нараховує 70 видів деревно-чагарникової рослинності. Ананьївський р-н, с. Коханівка, Ландшафтна діброва, закладена у 1972 р. На території є чарівний ставок площею 17,6 Долинівське лісництво, урочище га. "Коханівка" Балтський р-н, с. Ракулово, Піщанське Старовинний парк, створений в середині ХІХ століття. Зустрічаються вікові дерева. На лісництво, кв. 62.,д.14 території є залишки палацу. Миколаївський район, с. АндрієвоСтаровинний ландшафтний лісопарк закладений у 1875 р. На території парку є ставок. Іванівське, А-Іванівське лісництво, кв. 6,18 На території парку є такі екзоти , як дуб лавролистий. Стародавній парк, закладений в середині ХІХ століття. В складі дендрофлори є екзоти, яка налічує приблизно 70 видів деревно-чагарникової рослинності. Закладений дендропарк має у своєму складі 60 видів дерев та чагарників. Будинок, розташований на території за даними літопису і відповідно герба на даху, споруджений у 1900 році, позначений на планах міста, як Італійська дача. Має велике історичне та еколого-просвітницьке значення.

1629,56

116

5.5.4 Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-заповідний фонд області (ПЗФ) включає в себе особливо цінні природні комплекси та об’єкти, які мають природоохоронну, наукову, екологічну, історичну, естетичну, рекреаційну цінності, що виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу. Природоохоронне законодавство передбачає обмежене використання територій та об’єктів ПЗФ у рекреаційних, просвітницьких, і культурних цілях. Рекреаційне використання природних ресурсів територій ПЗФ потребує певних регулятивних заходів. Регулювання рекреаційного навантаження це один з методів збереження, раціонального використання і відтворення природних комплексів, ландшафту, стану рослинного і тваринного світу, культурної і естетичної цінності об’єктів і територій ПЗФ. З одинадцяти, визначених законодавством, категорій територій та об’єктів ПЗФ для 6 категорій рекреаційна (а також освітня, виховна) функція є цільовою; здійснення рекреаційної діяльності є одним із завдань, що покладаються на заповідний об’єкт при його створенні (оголошенні). Це такі категорії природних територій та об’єктів як національний природний парк (НПП), регіональний ландшафтний парк (РЛП) та штучно створені об’єкти – ботанічний сад, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, зоологічний парк. Використання території біосферного заповідника (БЗ), заказників, пам’яток природи в рекреаційних цілях є допустимим, у порядку визначеному природоохоронним законодавством. Використання територій заповідних урочищ, регіональних ландшафтних парків та біосферного заповідника можливе лише з метою проведення екологоосвітньої роботи. Для цього визначаються певні маршрути (еколого-освітні стежки), що мають проходити по околицях об’єкта або історично існуючих стежках, ґрунтових дорогах. Екскурсії мають проводитись спеціалістами та співробітниками установи ПЗФ або під їх контролем, чисельність відвідувачів в групі має бути мінімальною. Рекреаційна діяльність в межах територій та об’єктів ПЗФ здійснюється з урахуванням вразливості природних комплексів та окремих його компонентів, особливо рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, рослинних угруповань та типів природних середовищ, що занесені відповідно до: Червоної книги України, Зеленої книги України, Додатків І та ІІ Бернської конвенції, Додатку І Боннської конвенції, Додатків І та ІІ Вашингтонської конвенції (СІТЕС), Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі 1991 р.). А також з врахуванням функціонального зонування території установи ПЗФ. Для рекреаційного використання виділені зони: регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (в НПП, РЛП), буферна, антропогенних ландшафтів (в БЗ). Одним з критеріїв функціонального зонування території установи ПЗФ, планування діяльності установи ПЗФ, визначення обсягів робіт для облаштування та благоустрою відповідних зон, враховуються при організації охорони території, досліджені рекреаційного впливу, організації рекреаційних 117

та еколого-освітніх заходів тощо є показники максимального рекреаційного навантаження на природні комплекси відповідно до методики (2003 р.), схваленої Державною службою заповідної справи. Серед найбільш популярних об’єктів, де розвинений екологічний туризм, є Дунайський біосферний заповідник (далі - ДБЗ). Місцем планування, організації і проведення значної частини роботи ДБЗ став Інформаційно-туристичний центр (далі - ІТЦ) заповідника, або візитцентр. Планування роботи проводиться в кількох напрямках: оснащення інформаційно-туристичного центру; співпраця з засобами масової інформації; екологічна освіта і виховання школярів; співпраця з національними і міжнародними природоохоронними організаціями; робота з природокористувачами; науково-дослідна і методична робота; екскурсійна діяльність; співпраця з місцевими органами влади і т. д. Значної уваги і зусиль від співробітників заповідника потребує екскурсійна діяльність, оскільки постійно зростає кількість відвідувачів візитцентру заповідника. Якщо в 2003 р. таких відвідувачів було понад 2000, то з 2005 р. їх кількість зросла до 5000. За роки існування ІТЦ з 1998 р. заповідник відвідали представники 46 країн світу – майже вся Європа, Австралія, а також країни Африки, Америки і Азії. Держуправлінням щорічно ведеться робота по встановленню лімітів рекреаційного навантаження в межах природно-заповідного фонду області. Основою розрахунків лімітів рекреаційного використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ є показники максимального рекреаційного навантаження. Протягом 2007 р. Держуправлінням, в межах затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітів, видано 7 дозволів на здійснення екологічного туризму в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, в межах Дунайського біосферного заповідника по маршруту: гирло Очаківське – гирло Анкудинове, зелена зупинка на о. Полуденний та символічний знак «0 км». Значні напрацювання у сфері сільського зеленого туризму та екологічного туризму мають такі туристичні підприємства області, як: ТПП «Вилково-Тур», ТОВ «Вилково-Пелікан-Тур», ТОВ «Салікс», «Тукало Н.В.», ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» тощо. У 2007 році, за участю Придунайського туристичного інформаційного центру (ПТІЦ), вживались заходи з активізації розвитку сільського туризму в районах Українського Придунав’я (проведено тренінги з господарями приватних садиб щодо порядку здійснення діяльності у сфері сільського туризму; видані Методичні рекомендації для початківців у сфері сільського зеленого туризму; оновлено веб-сайт «Сільський туризм у Придунав’ї»; організовано поїздку місцевих господарів приватних садиб у Івано-Франківську області для обміну досвідом з питань організації роботи у сфері сільського туризму). ПТІЦ бере участь у спільному румуно-українському проекті «Екологічний туризм в дельті Дунаю» та є партнером проекту «Розвиток підприємництва у сфері виробництва сувенірної продукції» Реалізацію проекту 118

протягом року за фінансової підтримки ОБСЄ здійснює Ізмаїльський Фонд підтримки підприємництва. Серед перспективних для розвитку екологічного туризму об’єктів є Тилігульський лиман, на території якого знаходиться РЛП «Тилігульський» та який є ВБУ міжнародного значення «Тилігульський лиман». В пониззі Тилігульського лиману знаходиться с. Сичавка, яке є курортом, там знаходиться достатня чисельність туристичних баз та баз відпочинку. Але відпочиваючі з баз відпочинку безконтрольно відвідують міста колоніального гніздування гідрофільних птахів, тим самим зашкоджуючи екосистемі. Організований екотуризм нерозвинутий. Необхідно при РЛП створити візит центр ВБУ Тилігульського лиману, оскільки розвиток екологічного туризму та екскурсійна діяльність є дуже перспективною формою природоохоронної пропаганди, дієвий засіб формування у населення почуття гордості і бажання зберегти природну спадщину. Також необхідно облаштувати екологічні стежки, які проінформують відпочиваючих та місцевих жителів про цінність екосистеми Тилігульського лиману. Також є всі передумови для розвитку сільського зеленого туризму і в інших районах області, зокрема у Білгород-Дністровському та Овідіопольському.

119

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння. Найбільшою є питома вага земель сільськогосподарського призначення – 2662,0 тис. гектарів (79,9 відсотка), з них рілля – 2068,0 тис. гектар. У структурі земель сільськогосподарські угіддя займають 77,9 відсотків, у тому числі рілля – 62,06 відсотків. Землі житлової та громадської забудови займають 53,0 тис. гектарів. Станом на 1 січня 2008 року площа земель під об’єктами природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення становила 19,0 тис. га або 0,57 відсотка території області. Площа земель оздоровчого призначення становила 0,8 тис. гектарів, а площа земель рекреаційного призначення – 2,3 тис. гектарів. Землі лісогосподарського призначення та ліси на інших категоріях земель займають 223,9 тис. гектарів, або 6,7 відсотка території області. Це значно нижче розрахунково-оптимального показника (21-22 відсотки), який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами. Землі водного фонду займають 211,8 тис. гектарів, або 6,3 відсотків території області, у тому числі природні водотоки (річки та струмки) – 15,5 тис. гектарів, озера та лимани – 168,3 тис. гектарів, ставки – 12,2 тис. гектарів, штучні водосховища – 7,5 тис. гектарів, болота – 72,2 тис. гектарів, штучні водостоки (канали, колектори, канави) – 8,3 тис. гектарів. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення займають понад 54,2 тис. гектарів. У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються нераціонально. На 1 січня поточного року 2,6 тис. гектарів земель віднесено до порушених (з них не використовуються у виробництві 1,5 тис. гектарів), з яких майже 83 відсотки порушено в процесі розробки кар’єрів. Область має розгалужену мережу автомобільних доріг та одну з найпотужніших в Україні залізничну мережу. Землі транспорту в цілому займають 33,0 тис. гектарів. Площа земель під твердими побутовими відходами складає біля 400 гектарів, з яких більша частина не відповідають екологічним нормам. Крім того, багато лісів узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища. Найголовнішими типами ґрунтів є: сірі лісостепові ґрунти, чорноземи, каштанові, лучні та болотні. За механічним складом ґрунти області переважно важко та середньосуглинкові. Кислих ґрунтів мало – 0,23% сільгоспугідь. Дані по структурі земельного фонду наведені у табл. 6.1.1. 120

Таблиця 6.1.1. Структура земельного фонду Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2002р. 3331,3 2660,7 2077,6 93,6 18,8 50,5 357,0 223,0 127,6 73,2 33,8

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. 3331,3 3331,3 3331,3 3331,3 2592,7 2662,8 2595,7 2662,4 2073,4 2076,5 2067,7 2075,3 92,4 90,7 91,4 92,2 18,8 19,5 28,1 35,4 48,3 50,6 50,6 50,6 357,5 356,8 357,9 357,9 223,3 215,9 222,9 222,9 125,9 127,3 126,8 127,7 73,3 72,6 72,6 72,6 34,2 34,2 34,0 34,0

2007р. 3331,3 2661,9 2067,8 91,2 29,4 50,8 354,6 223,5 127,8 72,1 33,9

213,0

211,8

211,5

6.1.2. Деградація земель Надмірне розширення площі ріллі, у тому числі на схилових землях, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водоймів, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Найбільш істотним фактором зниження продуктивності земельних ресурсів і зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія ґрунтів. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів становить 13,1 тис. гектарів. Значні площі систематично піддаються вітровій ерозії. На якісному стані земельних ресурсів відбиваються також і інші негативні чинники (засоленість, солонцюватість, перезволоженість тощо). Нераціональне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Останнім часом посилились процеси деградації ґрунтового покриву, які зумовлені техногенним забрудненням. Найбільшу небезпеку для навколишнього природного середовища становить забруднення ґрунтів важкими металами, збудниками хвороб. Таким чином, у структурі земель області значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями (деградовані та інші малородючі ґрунти). На якісний стан земельних ресурсів та цілого ряду об’єктів галузей економіки істотно впливають гідрометеорологічні та небезпечні екзогенні геологічні процеси і явища (просідання ґрунту, руйнування берегів узбережжя Чорного моря, річок та водосховищ, тощо). Поданий перелік еколого-економічних проблем деградації земель є далеко не повним, але дає уяву про негативні наслідки неефективного використання основного багатства області - землі. 121

В зв’язку з тим, що за останні роки кошти на проведення робіт з виявлення еродованих, підтоплених та зсувонебезпечних земель не виділялись, наявна інформація на сьогоднішній день потребує оновлення. Але за оперативними даними Головного управління земельних ресурсів в Одеській області на території області на 2007 рік налічувалось: - 144,7 тис. га еродованих земель, що складає 4,34 відсотка; - 10,2 тис. га підтоплених земель, що складає 0,31 відсотка; - 11,7 га зсувонебезпечних земель, що складає 0,35 відсотка. Слід зазначити, що реформування земельних відносин, зміна форм власності й господарювання на землі поки що не привели до поліпшення використання земель, підвищення продуктивності землеробства, оскільки сама тільки форма власності на землю (державна, комунальна та приватна) не може гарантувати захист земель від руйнуючих процесів, якщо ці питання не регулюються державою, а навпаки, відмічається тенденція нераціонального використання земель та відхилення від обов’язкової системи сівозмін, в тому числі, впровадження ґрунтозахисних сівозмін і технологій при вирощуванні культур. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Однією з найбільш гострих екологічних проблем області, що відносяться до категорії таких, що істотно впливають не тільки на соціально-економічний стан суспільства, але й національну безпеку, є проблема поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин. На території Одеської області непридатних ХЗЗР накопичено біля 1820 т. У другому півріччі 2007 року в області розпочалась найважливіша частина роботи - з перезатарення та вивезення за межі України непридатних хімічних засобів захисту рослин. На виконання загальнодержавної бюджетної програми 2401250 «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» згідно з дорученням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 липня 2007 року № 1522/19/3-7 та відповідно договору від 21.08.2007р. № 99 «Про ведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України» з області за межі України вивезено майже 202 т заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища ( 3,33 млн.грн) Підготовлено на відправлення до Німеччини на знешкодження ще 81 т (на складі с.Саф”яни Ізмаїльського р-ну). Повністю зачищено Ренійський район (на знешкодження до Німеччини вивезено всі 19 т непридатних ХЗЗР), Болградський район – вивезено 46 т, з Ізмаїльського району вивезено 136 т. Це вкрай важливо для цих районів,

122

оскільки вони входять до Придунайського регіону, як зони транскордонного співробітництва. Таким чином, в Одеській області вже є 6 районів, у яких відсутні непридатні ХЗЗР: Ренійський, Болградський, Комінтернівський, Татарбунарський, Роздільнянський та Фрунзівський. З 26 районів Одеської області у 6 районах (Комінтернівський, Ренійський, Болградський, Татарбунарський, Роздільнянський,) непридатні ХЗЗР відсутні. Основні накопичення зосереджені: в отрутомогильнику Одеського морського торговельного порту біля с.Алтестове Біляївського району, що у 2-х км від Хаджибейського лиману - 922 тонни ДДТ, на складі у с. Саф”яни Ізмаїльського району – 260 тонн отрутохімікатів (81 тонна підготовлена до вивезення), на складі біля с. Затишшя Ширяєвського району – 215 тонн. Більшість отрутохімікатів, що зберігаються на складах, відносяться до групи “В” (невідомі, суміші). Серед хімікатів, що зберігаються: ДДТ, хлорат магнію, фосфід цинку, препарати сірки, ціаніди. На території отрутомогильника біля с. Алтестове проводяться моніторінгові дослідження Українським науково – дослідним проектно – конструкторським інститутом морського флоту України (УкрНІІМФ) згідно договору з Одеським морським торговельним портом. Умови зберігання непридатних або заборонених для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин в багатьох районах області не відповідають діючим санітарним та екологічним нормам, заборонені для подальшого використання пестициди потребують перезатарення для подальшого вивезення та знешкодження. Всі питання щодо знешкодження заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин вирішується як на місцевому, так і на державному рівні, оскільки воно потребує значних фінансових витрат. 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи За останні роки істотно зменшилися капіталовкладення в природоохоронні заходи та знизився рівень їх освоєння. Трансформація земельних відносин не супроводжувалась збільшенням проектних робіт з охорони та поліпшення земель. Так, у 2007 році організовано та ліцензійними організаціями виконані роботи з охорони земель, а саме: - робочий проект „Проведення вишукувальних робіт, розробка проектної документації по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд на балці Баланешти Ренійського р-ну Одеської області” - попередні проробки робочого проекту із землеустрою щодо берегоукріплювальних, протизсувних, протиобвальних споруд вздовж узбережжя Чорного моря на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району. 123

- технічна документація із землеустрою щодо виготовлення карт-схем особливо цінних земель на території Комінтернівського району. - проект землеустрою щодо встановлення меж території прибережної захисної смуги навколо Великого Аджаликського лиману на території Комінтернівського району. - проекти землеустрою консервації деградованих та малопродуктивних земель на території Великомихайлівського та Ренійського районів. - робочий проект поліпшення малопродуктивних угідь знятим родючим шаром ґрунту (землювання) на території Білгород-Дністровського та Роздільнянського районів. - робочий проект „Заходи по забезпеченню захисту земель ВКАФ „Маяки” від підтоплення і раціонального використання земель” на території Біляївського району. Проблема охорони земель як в країні в цілому, так і на регіональному рівні є актуальною на усіх ступенях розвитку суспільства. Насамперед, це стосується охорони сільськогосподарських угідь як основного засобу виробництва у сільському господарстві. Одним із регулятивних інструментів забезпечення охорони земель є державне управління, яке спирається на програмування охоронної діяльності. Так, Одеським обласним управлінням земельних ресурсів на виконання протокольного доручення 5 сесії Одеської обласної ради V скликання від 10 листопада 2006 року розроблена “Регіональна програма використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель в Одеській області на 2007-2010 роки” (далі Програма). Дана Програма затверджена рішенням сесії обласної ради від 22 грудня 2006 року № 126-V. Крім того, у Комінтернівському, Овідіопольському, Біляївському районах та Нерубайській, Усатівській сільських радах Біляївського району роботи з охорони земель будуть виконуватись згідно з заходами розроблених та затверджених місцевими органами влади програм за рахунок коштів місцевих бюджетів. 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Роботи з хорони земель виконуються відповідно до Земельного кодексу України, Законів України „Про охорону земель”, „Про землеустрій”, на виконання Указів Президента та інших нормативно-правових документів.

124

7.НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази Одеська область характеризується невеликою різноманітністю корисних копалин. В основному це сировина для будівельно-конструкціонних матеріалів. Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини місцевого значення - піски, суглинки, гравій, галька, граніти, які використовуються як будівельні матеріали або сировина для їх виробництва. Видобування зосереджено переважно в Біляївському, Роздільнянському, Комінтернівському, Б-Дністровському та Красноокнянському районах. Серед корисних копалин загальнодержавного значення видобуваються: цементна сировина, камінь пиляний, керамзитова сировина. З інших корисних копалин виявлені чи попередньо розвідані : нафта, природній газ, залізна руда, фосфорити, кольорові метали, золото, кам'яне та буре вугілля, лікувальні грязі та ін. Але на сьогодні вони не привабливі для промислової розробки (невелика кількість запасів, дорогі пошукові роботи). Видобування корисних копалин загальнодержавного значення, наприклад нафти та газу, знаходиться фактично на стадії дослідницько-промислових розробок. Більш активно на предмет виявлення нафтогазоносних родовищ вивчається шельф Чорного моря, оскільки вартість пошукових робіт тут значно дешевша, ніж на суходолі. З 2000 року роботи виконуються підприємством „Причорномор ДРГП" з борту єдиного в Україні спеціалізованого науково-дослідного судна „Искатель" яке проводить сейсморозвідувальні дослідження. Основна ціль роботи – пошуки та підготовка для глибокого пошуково-розвідувального буріння перспективних на нафту та газ площ на акваторії Чорного моря. На протязі усього періоду (більше 45 років) нафтогазопошукових робіт на північно-західному шельфі дослідження концентрувались у східній частині, прилеглій до Криму, та були орієнтовані на вирішення енергетичних проблем півострова. Глибоке нафтогазопошукове буріння на шельфі з 1971 року виконував трест «Кримнафтогазрозвідка», сьогодні - ДАТ „Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь). За результатами досліджень на території північно-західного шельфу Чорного моря виявлено 8 родовищ газу та конденсату. З них 3 родовища експлуатуються (Голіцинське - 7 свердловин, Штормове - 6 свердловин, Архангельське - 3 свердловини) І газ з цих родовищ постачається газопроводами на Кримський півострів. На площі шельфу, прилеглій до Одеського узбережжя, пошуковими свердловинами виявилені промислові поклади газу у родовищах Одеське і Безіменне. За результатами проведених геологорозвідувальних робіт виконано оперативний підрахунок запасів газу на цих родовищах. Згідно підрахунку запаси газу Одеського родовища складають по категорії С1 – 2170 млн. м3, по 125

категорії С2 – 1092 млн. м3, Безіменного родовища - по категорії С1 – 15,113 млрд. м3, по категорії С2 – 2,585 млрд. м3. На даний час готуються документи для продовження терміну дії спеціальних дозволів (Одеського та Безіменного родовищ) на 5 років для проведення ДПР та затвердження запасів в ДКЗ України. У 2008 році за рахунок коштів держбюджету планується розпочати геологорозвідувальні роботи на родовищі вуглеводнів, розташованому на Західно-Голіцинській площі. Крім того, поблизу узбережжя області виявлений поклад вуглеводнів Олімпійський, який був розбурений 2-ма свердловинами, але тільки одна виявилась продуктивною. На сьогодні він знаходиться на консервації, проведена більш детальна сейсморозвідка. Питання про подальше буріння на цьому покладі ще не вирішено. За результатами сейсморозвідувальних робіт на початку 70-х років ДП «Кримгеологія» проводила буріння по Білоліському блоку (Б-Дністровський, Саратський, Татарбунарський райони). Взагалі на цій території за весь період пошукових робіт були розвідані 2 родовища та пробурено близько 30-ти пошукових свердловин. Продуктивними вважаються середньодевонські сульфатно-карбонатні колектори, які залягають на глибинах 2630-3640 метрів. Виявлено Східно-Саратське родовище на північ від с. Жовтий Яр Саратського району з запасами нафти - 3,91 млн. т і газу - 0,117 млрд. м3 (продуктивною на родовищі виявилась одна свердловина) та Жовтоярське родовище на південь від с. Жовтий Яр, Татарбунарський район (продуктивних свердловин немає). З 1996 р. на території Білоліського блоку роботи по дослідно-промисловій розробці нафти проводив НВЦ "Укрнафтоінвест" (м. Київ). Роботи в районі припинились через брак коштів та малий дебіт продуктивних нафтогазоносних пластів. Розвідані запаси нафти не мали промислової цінності у зв'язку з високою собівартістю видобутку, яка обумовлена великою глибиною залягання, високою парафінованостью нафти, підвищеним вмістом сполучень сірки, складними колекторськими властивостями продуктивних горизонтів. З кінця 2004 року НВК "Укрнафтінвест" продовжило вивчення вуглеводів та отримало спеціальні дозволи на пошук (розвідку) родовищ природного газу по Білоліському блоку (Б-Дністровський, Саратський, Татарбунарський райони) та по Алібейсько-Трапівській площі (Татарбунарський район). На теперішній час буріння свердловин на пошук вуглеводнів ним не розпочато. У 2007 році ТОВ “Білмар” отримало спеціальний дозвіл на користування надрами на Успенівській площі та найближчим часом планує розпочати геологорозвідувальні роботи нафтогазового напрямку. На північно-західному шельфі виявлені перспективні площі будівельних матеріалів. На родовищі “Одеська банка” проведена детальна розвідка та затверджені запаси. Розробка перспективного родовища золота "Майське" (ВАТ „Укрзакордонгеологія") в Савранському районі не ведеться через відсутність 126

фінансування. Родовище відноситься до категорії середніх за запасами, з середнім вмістом золота в руді. З 2008 року планується проведення пошуково-оцінювальних робіт пошуково-зйомочною експедицією № 46 КП “Кіровгеологія” на ділянці золота “Квітка” (Саранський та Любашівський райони). Цільовим призначенням робіт являється оцінка золотоносності Східної рудної зони рудо прояву “Квітка” з визначенням перспективних ресурсів за категоріями Р1 і Р2 та супутнього платиноїдного зруденіння. Значний резерв розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу на території області являють собою родовища мінеральних грязей, які незважаючи на достатній ступень їх вивченості, освоюються дуже в обмежених розмірах. З 1994 року ЗАТ “Укрпофоздоровниця” займається видобутком мінеральних грязей Куяльницького лиману (Куяльницьке родовище). У 2007 році ТОВ “Немо” отримало спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з правом ДПР мулу мінерального на ділянці Куяльницького лиману (Комінтернівський район) терміном на 3 роки. На території Одеської області розвідано та перебувають на стадії вивчення понад 190 родовищ різних корисних копалин. Мінерально-сировинна база області майже на 80 % складається із сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найбільш важливими видами є: цементна сировина, керамзитова сировина, камінь будівельний, вапняк для опіку, піски. За даними Причорноморського ДРГП на державному балансі числяться 145 родовищ будівельної сировини. Окрім того, на території Одеської області налічується 2 потенційних техногенних родовища корисних копалин, запаси яких оцінені прогнозно. На даний час це місця крупних накопичень відходів техногенного походження, які можуть бути переведені в ранг техногенних родовищ за умов їх геологічного вивчення та оцінки запасів як промислові з затвердженням в ДКЗ України. Це залишки нафтопродуктів під територією ВАТ “ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ” та золошлаковідвали Молдавської ДРЕС, яке розташоване біля дамби між с. Градениці (Україна) і Незавертайлівка (республіка Молдова). Дане накопичення відходів техногенного походження може використовуватись як сировина для виробництва шлакобетонних виробів. 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази Територія Одеської області характеризується чохлом осадових порід, що визначають специфіку мінерально-сировинної бази регіону та її перспективності. В першу чергу, це родовища будівельних матеріалів, які використовуються для забезпечення будівельно-конструкціонними матеріалами підприємств будівельної індустрії. Найбільш важливими видами є: цементна сировина, керамзитова сировина, камінь будівельний, вапняк для опіку, піски. Видобуванням корисних копалин місцевого значення таких, як вапняк, пісок, глина займаються спеціалізовані організації: ВАТ "Одесабудматеріали", ВАТ "Одеське шахтоуправління", Одеський "Облавтодор", Одеське 127

кар'єроуправління та багато приватних підприємств. Видобування корисних копалин ведеться як підземним (шахтним в Біляївському, Красноокнянському, Комінтернівському районах), так і відкритим (кар'єрним) методами. Крім того, практично усі сільськогосподарські підприємства області мають кар'єри по видобуванню корисних копалин місцевого значення для власних потреб, що працюють сезонно чи час від часу. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість В гідрогеологічному відношенні Одеська область розташована більшою своєю частиною у межах Причорноморського басейну і частково (північносхідна частина області) - у межах Українського басейну тріщінних вод. Основним водоносним комплексом, що експлуатується у межах області є неогеновий (водоносний горизонт у середньосарматських відкладах - у північній, центральній і південно-західній частинах області, верхньосарматських і понтичних відкладах – у центральних і південних районах області). Загальний водовідбір з водоносного комплексу у неогенових відкладах склав 170,48 тис.м3/добу. Експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані та затверджені ДКЗ і ТКЗ по 25 родовищах (38 ділянок) в кількості 486,71 тис.м3/добу. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод також не освоюються в області повною мірою. З 25 розвіданих родовищ експлуатуються тільки 17, які використовують ЕЗПВ на 3-25 % від затверджених на родовищі запасів підземних вод. Загальний водовідбір з них (45,597 тис.м 3/добу) не перевищує 9 % від загальної суми затверджених запасів (486,71 тис.м3/добу). Сумарний водовідбір з підземних джерел у межах області на 01.01.2008р. за даними спецводокористування, звітів за формою 7-ГР та результатами обстеження склав 197,07 тис.м3/добу – 27 % від величини прогнозних ресурсів, причому найбільше навантаження приходиться на водоносний комплекс неогенових відкладів – 26 % від наявних ресурсів, найменша – на крейдовий – 4 %. Крім питних прісних підземних вод на території області розвідані та затверджені експлуатаційні запаси по 14 родовищах (22 ділянки) мінеральних вод у кількості 7,192 тис.м3 /добу, у тому числі за категоріями: А – 3,628 тис.м3 /добу, В – 2,5815 тис.м3 /добу , С1 – 0,9825 тис.м3 /добу. Найбільші з них Одеське – 2272 м3 /добу, Куяльницьке –1516 м3 /добу, Кароліно-Бугазьке – 1800 м3 /добу, Сергіївське – 919 м3 /добу, Чорноморське 212 м3 /добу. Підземні води в області експлуатуються як груповими водозаборами так і поодинокими свердловинами. Протягом звітного періоду (2007р) водовідбір по області зменшився на величину 4,451 тис.м3/добу (2,2 %), що можна пояснити переважно змінами потреби. На одного мешканця області припадає 0,297 м3/добу прогнозних ресурсів підземних вод (по Україні – 1,1 м3/добу).

128

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси Природні умови Одеської області визначили широкий розвиток та різноманітність екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Згідно інформації Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення та ДРГП “Причорноморське” узагальнені дані щодо їх розвитку наведені в табл.7.2.3.1. Таблиця 7.2.3.1 Поширення екзогенних геологічних процесів ( ЕГП) Вид (ЕГП)

1 1

Площа поширення, км2

Кількість проявів, шт.

% ураженості регіону

2 Підтоплення територій міст та селищ області Зсувонебезпечна територія

3 22640 га

4 40 міст та селищ

5 42,2% площі міст та селищ

105 км2 6027 км2

5491 зсувів 27,4% території України

0,3 % території області 18,1 % території області

Абразія (розмив) морського

Ерозія

261 км 46 км 27,1 км 86 км майже 5 тис. км

34 базисних річки 24 озера

12 тис. км2 561 км2

55 водосховищ 800 ставків площинна ерозія яри

ежжя

5 6

Просідання лесових ґрунтів Підземні пустоти (карст, гірничі виробки)

36,3 тис. км2 2

3,5 тис. км

довжина ураженої частини берега моря зсуви, обвали штучно закріплені не потребують інженерного захисту 15 % території області (присхильні частини)

36 % території області 1,5 % 64 % території області 30 % території області

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. З 26 районів області зсуви поширені в 23. Найбільше зсувопроявів отримали розвиток у північно-західній та західній частинах області на території з сильно розчленованим рельєфом. Тут в 9 районах області (Кодимському, Балтському, Любашівському, Ананьївському, Красноокнянському, Фрунзівському, Ширяївському, Великомихайлівському і Тарутинському) на відрогах Волино-Подільської та Південно-Молдавської височин кількість зсувів у кожному районі змінюється від 300 до 500. Найбільша кількість зсувів (більше 500) зосереджена у Котовському районі, де розчленованість рельєфу максимальна. В цілому, в Одеській області у 2007 активізація зсувних процесів на схилах річкової і яружно-балочної мережі слабка (2-3%). Слабка активізація 129

зсувних процесів на схилах річкової і яружно-балочної мережі, в свою чергу, пов’язана з малою кількістю атмосферних опадів в попередні роки (одного з домінуючих факторів зсувоутворення на ерозійних долинах). На схилах морського узбережжя Одеської області активізація зсувних процесів склала у 2007 році 31%, що менше, ніж середньобагаторічна величина активності зсувних процесів для морського узбережжя. Це пов’язане, в першу чергу, з інженерним плануванням схилу морського узбережжя і будівництвом комплексу протизсувних споруд, в наслідок чого кількість зсувів в області знизилась на 51,4%. На схилах лиманів активізація зсувних процесів склала у 2007році в Одеській області 52% (правий схил Тилігульського лиману). На узбережжі Чорного моря в межах Одеської області інтенсивно розвиваються абразійні процеси, які порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Вони розвиваються на ділянці узбережжя довжиною 77,2км і належать, в основному, до абразійнозсувного типу. Зараз 27,1км абразійно – зсувного схилу морського узбережжя Одеської області закріплено, знівельовано - були проведені різноманітні протизсувні заходи. У 2007 році середня величина відступання бровки плато морського узбережжя в Одеській області на абразійній ділянці в 6,5 разів перевищувала аналогічний показник на абразійно–зсувних ділянках. На території області існують сприятливі умови для розвитку процесу підтоплення: більшість зрошувальних систем розташована на вододільних рівнинах, які характеризуються слабкою природною дренованістю, наявністю потужної (20 – 35м) товщі лесових порід, що залягають на водотривких червоно-бурих глинах пліоцену. І як наслідок цього, понад 40% її території вражені процесом підтоплення. В 2007 році рівень ґрунтових вод (РГВ) в переважній більшості свердловин в Одеській області знизився на 0,16 - 1,11м, що пов'язано зі зниженням кількості атмосферних опадів в останні роки. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливе зменшення площ підтоплення. Карстові процеси проявляються на площах неглибокого залягання карбонатних порід понтичного та сарматського віку. Породи, що карстуються представлені тріщінуватими, черепашковими вапняками неогену, що чергуються с глинами та пісками. Потужність закарстованих порід коливається від 1-5 м до 10-15 м. Прояви карсту на поверхні (у вигляді провальних воронок) не спостерігається. Виняток можуть становити провальні форми, пов'язані з гірськими виробками. Процеси карстоутворення обумовлені цілим комплексом природних чинників, серед яких головними є геолого-літологічні і гідрогеологічні особливості, морфологічне положення карстованого масиву. Природне карстопроявлення представлене порожнинами різних розмірів і конфігурацій (печери, канави, каверни), орієнтованих по нашаруванню. 130

Деформації просідання пов'язані з товщею плейстоценових лесових порід при підвищенні їх вологості. Просідання - це найважливіша форма виразу деформації просадчика на певній ділянці. Вивченню просідання лесової товщі приділяється велика увага, оскільки при господарській діяльності людини відбувається нерівномірне зволоження лесових порід, що викликає на багатьох масивах деформації порід. Деформації земної поверхні обумовлені широким спектром причин, серед яких підробленість територій підземними виробками та їх руйнування, інтенсивна експлуатація сарматського водоносного горизонту, активізація карстових процесів, проявлення сучасної тектоніки та інше. Підземні катакомби м. Одеса, які сформувалися внаслідок видобування вапняків, одні з найбільших у світі. В останні десятиріччя спостерігається погіршення їх гірничо-технічного стану у зв’язку зі старим віком каменярень та зростаючим техногенним впливом на геологічне середовище території міста Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення. Тилігульський лиман теж потребує покращання екологічного стану. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використання надр На території Одеської області у 2007 році перевірками встановлено, що цілий ряд підприємств області в порушення вимог Кодексу України "Про надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”, здійснюють свою діяльність без спеціальних дозволів та з порушеннями вимог щодо користування та охорони надр. Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Одеській області спільно з працівниками Південної територіальної інспекції ДО “ІДГК” проведені перевірки дотримання ліцензійних умов провадження діяльності користувача надр на 8 підприємствах. Притягнуті до адміністративної відповідальності керівники 2 підприємств. Заборонені роботи на 2 підприємствах. Проведені спільні перевірки з працівниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) в Одеській області – 3 (КПФ ВАТ “Одеський завод дитячого харчування”, ТОВ “Стройкераміка”, КМП ”Агросинтез”), по листу УБОЗ – 4 (ВАТ “Балтський цегельний завод”, ПП ”Авто-профі, ПП Настасюк, філія “Біляївський райавтодор”). За порушення законодавства про охорону надр припинялася робота на 81 гірничих об’єктах по розробці: Будівельних пісків –“ПП” Авто-профі”; ВАТ ”Агробуд”, ВАТ “ПМК-98” та інші; Пиляних вапняків - ЗАТ ”ПІК” ; ЗАТ ”Главанбудматеріали”; Цегельної сировини – ТОВ ”Стройкераміка”, ТОВ ”Буддеталь”, ТОВ ”Орловський завод”; Глини керамзитової – ВАТ ”Куліндоровський ЗБВ”; 131

Гідромінеральних ресурсів – ДП ”Клінічний санаторій ім. Пирогова”, ДП ”Клінічний санаторій ім. Горького”. За даними територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області протягом 2007 року державним гірничотехнічним інспектором проведено 124 перевірки. При проведенні цих перевірок виявлено 1386 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони надр. За порушення законодавства про охорону надр було притягнуто до адміністративної відповідальності (накладені штрафи) – 42 посадовим особам на загальну суму 4471 грн. Південною територіальною інспекцію ДО “ІДГК” на території області кількість перевірених підприємств-користувачів надр склала – 24, кількість перевірок спецдозволів – 30, кількість виявлених порушень і недоліків – 53, кількість зроблених приписів – 57. За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області у 2007 році інспекторами були здійснені перевірки користувачів надр в Одеській області. За наслідками цих перевірок було встановлено, що у Роздільнянському, Березівському, Б-Дністровському, Татарбунарському, Котовському районах використання земельних ділянок по видобутку корисних копалин відбувається без правовстановлюючих документів. На території Балтського району виявлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. На території Саратського району встановлено факт зняття родючого шару ґрунту при відсутності спеціального дозволу. Державною екологічною інспекцією в Одеській області надані пропозиції щодо доцільності подальшої експлуатації гірничодобувних об’єктів, діяльність яких здійснюється з систематичними порушеннями у галузі охорони та раціонального використання надр (ст.188-5 КУпАП – невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища), по таким підприємствам: ТОВ “Даль”, ПП “Авто-Профі”, ПМП “Рус-Дол”, Вільшанський гранітний кар’єр (Савранський район), та винесено рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності цих об’єктів. Державною екологічною інспекцією в Одеській області в ході перевірок виявлені підприємства, діяльність яких здійснюється без спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами (ст.47 КупАП – самовільне користування надрами): Український лепрозорій, Цегельний завод ім. Миндру, ПП “Сайтарм”, ПП “Сиріус”, Глиняний кар’єр на території Болградського району, СПД Кисельов та винесено рішення про призупинення діяльності цих об’єктів. Протягом останніх років в відпрацьованих кар’єрах практично не проводиться рекультивація порушених земель. Поширення зон впливу кар'єрів і шахт на сьогоднішній день в області залишається серйозною проблемою. Безгоспні та вчасно не рекультивовані кар'єри призводять до різноманітних геологічних процесів, таких, як ерозія, обрушення, вивітрювання, зсуви, забруднення водоносних горизонтів. 132

Основними порушеннями природоохоронного законодавства, виявленими при перевірках, являються: відсутність спеціальних дозволів на користування надрами, гірничого та земельного відводів, проектів розробки родовищ, щорічних планів розвитку гірничих робіт, рекультивації відробленого простору, планів виконання заходів по охороні довкілля, дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів, відсутність контролю радіаційної якості води. Обтяжлива та довгострокова процедура узгоджень для отримання спеціального дозволу на користування надрами заважають надрокористувачам вчасно оформляти необхідні документи. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Згідно діючого законодавства: Кодексу України "Про Надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” передбачено отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на будь-який вид користування надрами, в тому числі розробку корисних копалин, геологічне вивчення чи дослідно-промислову розробку. Матеріали для отримання спеціальних дозволів погоджуються з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. В області станом на 28.02.2008 р. налічується 63 ліцензії, видані підприємствам, які ведуть розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Із загальної кількості діючих ліцензій 7 надано для геологічного вивчення надр, 56 - на експлуатацію родовищ корисних копалин, з них: вапняки – 16, пісок будівельний – 19, глина - 3, суглинки – 7, води – 11, грязі - 2, природний газ – 2, нафта – 1, золото – 1, граніт – 1. Держуправлінням по Одеській області у 2007 році видано 16 погоджень (екологічних карток) щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами, 8 – погоджень (екологічних карток) на геологічне вивчення надр, 8 – погоджень (екологічних карток) на експлуатацію родовищ корисних копалин. Всі надані екологічні картки відповідають вимогам Кодексу України “Про надра”, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 р. № 273 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", пункту 9 Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінприроди України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 №119.

133

8.ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Протягом 2007р. на підприємствах області утворилось 7,2 тис. т токсичних відходів. Дані по утворенню, використанню (утилізації) та видаленню відходів за класами небезпеки наведені у табл. 8.2.1. Завдяки проведеній інвентаризації відходів поліпшився їх облік, підхід при врахуванні кількісного та якісного складу відходів став більш диференційованим. Відсутність роздільного збирання відходів робить у багатьох випадках тверді побутові відходи рівнозначними з промисловими за характером та наслідками впливу на довкілля та здоров’я населення. Морфологічний склад побутових відходів з кожним роком ускладнюється, включаючи в себе все більшу кількість екологічно небезпечних компонентів та речовин. Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів торкається всіх стадій поводження з ними, починаючи зі збирання і транспортування та закінчуючи підготовкою до використання утильних компонентів, знищенням або похованням фракцій, які не використовуються. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року, значна кількість відходів свинцю, міді, нафтопродуктів та нафтошламів, відпрацьованих формувальних сумішей, осадків з відстійників після реагентного або коагуляційного очищення, важких металів, відпрацьованих каталізаторів тощо. До категорії надзвичайно небезпечних належать ртуть та ртутьвміщуючі відходи. На регіональному досвіді простежується можливість успішного вирішення проблеми ртутьвміщуючих відходів, у першу чергу, люмінесцентних ламп. Так, для впорядкування поводження з відпрацьованими люмінесцентними лампами, що є відходами 1 класу небезпеки з-за вмісту ртуті, на базі трьох підприємств ТОВ “Новий світ”, ТОВ „Грін-порт” та „РАФ+” створена система централізованого збирання, зберігання і вивезення на переробку цього виду токсичних відходів. Однак, питання про централізоване вивезення ртутьвміщуючих відходів, яке вирішене у м. Одесі, частково у містах обласного значення, вирішено в районах частково. Загроза вторинного забруднення водойм - мулові майданчики станцій біологічного очищення. Проблема детоксикації та утилізації мулових осадів стічних вод каналізаційних очисних споруд не знаходить свого ефективного вирішення в регіоні через високий вміст органічних речовин, токсичних солей важких металів, нафтопродуктів, хлорованих та поліциклічних вуглеводнів. Щорічно на кожного мешканця міст області налічується 25-30 кг осаду у перерахунку на суху речовину. Тільки на очисних спорудах СБО “Північна” та “Південна” м. Одеси кожного року утворюється більше 350 тис. тонн осаду. В області частка земель, зайнятих звалищами відходів становить більше як 800 гектарів. Обсяг утворення побутових відходів по області сягає 4 млн. куб. м на рік. 134

Відходи м. Одеси вивозились на 2 місцевих полігонах - звалищах: на полігон - звалище твердих побутових відходів ТПВ-1 у Дальницьких кар’єрах (загальною площею 96,2 га ) та на полігон - звалище ТПВ-2 (площею 5,5 га) біля цементного заводу м. Одеси. Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області від 30 грудня 2004 р. № 59 експлуатація полігону ТПВ-2 тимчасово заборонена. У зв’язку з чим проблема звалищ м. Одеси ускладнюється навантаженням на полігон ТПВ-1, на який з території м. Одеси та прилеглих населених пунктів вивозяться тверді побутові та промислові відходи 3-го та 4-го класу небезпеки обсягом до 120 тис. куб. м за рік. Пріоритетним напрямком у сфері поводження з побутовими відходами є співпраця з європейськими організаціями, якими запропоновано перелік спеціалізованих послуг, які є актуальними для міста Одеси та області. На державному рівні не розроблено типового проекту полігону твердих побутових відходів для невеликого населеного пункту. А саме в цих містечках, великих селищах несанкціоновані звалища набувають не тільки досить великих розмірів, а й накопичують небезпечні речовини і матеріали. Однією з побічних, але дуже актуальних проблем полігонів побутових відходів є попадання і накопичення токсичних відходів за рахунок порушення підприємствами правил поводження з ними. Більш як на 1200 підприємствах області проведена інвентаризація та розробка технічних паспортів відходів з складанням реєстрових карток. Кожним підприємством передбачено заходи щодо попередження та мінімізації утворення відходів. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ведеться реєстр місць видалення відходів, всього до реєстру внесено 390 паспортів місць видалення відходів. Згідно з Порядком ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1360, ведеться реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів, до якого включені 17 підприємств області. Реєстр об’єктів утворення відходів формується відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України і налічує 117 об’єктів. В Одеській області переробку небезпечних відходів та відходів, які є вторинною сировиною здійснюють 73 підприємства (табл. 8.2.2.). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1218 у 2007 році з 3164 підприємств області розроблено, затверджено та переглянуто лімітів - 1624. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95р. № 440 «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, використання, транспортування, захоронення, знищення та утилізацію небезпечних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» було надано 16 дозволів. 135

Таблиця 8.1.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006р.,(т) Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

1 Відходи 1 класу небезпеки

2 230,9

3 31,9

4 -

5 -

Відходи 2 класу небезпеки Відходи 3 класу небезпеки

145,2

190,7

2081,7

7007,1

994,5

108,6

знешкоджено (знищено)

Видалено за рік в т. ч. Захоронено в місцях організованого складування Всього в т.ч.спеціалізіровані сховища, полігони 6 7

25,8

направлено в місця неорганізованого складування 8

258,7

Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року

Передано іншим підприємствам

9 406,0

10 43,4

145,0

234,5

970,1

7648,7

* - згідно Інструкції щодо порядку подання та заповнення форми державного статистичного спостереження №1-небезпечні відходи "Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів І-ІІІ класів небезпеки" затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р.№ 289 за 2005 р. у державному статистичному спостереженні за формою №1 небезпечні відходи, відображаються відходи І-ІІІ класів небезпеки

8.2. Поводження з відходами ( зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Таблиця 8.2.2. Перелік підприємств та виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Назва підприємства або виробництва, адреса

N з/п 1 1 2 3 4 5 6 7

2 НВФ „Вторкомпозіт” РРСТ ”Одеський райрибкооп” Міжгалузева фірма ЗАТ „Берег” КТ „Бєгляков і Ко ”Одесавторма” ВКПП „Нованімпекс” ПФ „Южновація” ТОВ „Фірма „Барвінок Надії”

Адреса 3 м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 4 м. Одеса, вул. Золотий берег, 8 м. Одеса, вул. Карантинна, 14 м. Одеса, вул. Ізвесткова, 93 м. Одеса, Французький бульвар, 27 м. Одеса, вул. Пушкінська, 31, к. 3 м. Одеса, вул. Преображенська, 38

136

1 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47

2 МПП „Фірма „АМОС” ЗАТ „Гольфстрім-АГРО” ТОВ „Інал” ПП „Вікторія” ПП „Юнікорн” ПВКП „ОРІОН-ОЙЛ” ПП „Діва” ТОВ „РАФ” ТОВ „ВКФ „Фінсервіс” ТОВ „Корпорація ЮКАС” ТОВ „Грін-Порт” ПП „СВ” ТОВ „ЕкоТек” ТОВ „Поліпласт” ТОВ „РАФ-ПЛЮС” ТОВ „Плакет-АС” ТОВ „УКРПЛАСМЕД” ТОВ „Вікторія ПАК” ПП „Сфера-К” ТОВ „ВКФ „Пласт і Като” ТОВ „УФК-ЮГ” ТОВ „Вторма-Одеса” ТОВ „Імкар” ТОВ „Одін” ТОВ „Вторма” ТОВ „ПіК-ТАЙМ” ПП „ГАРА ЕКОСЕРВІС” ТОВ „Українська черепиця” КП „Білгород-Дністровськвторресурси” КП „Ізмаїлвторресурси” ТОВ „Меридіан” ТОВ „Бумекс” ПП „Іллічівсьпродресурси” ТОВ „С-Транс” ТОВ „Сі Сперо” ТОВ „ЕПП „Екопром” ТОВ „Укр-сервіс” СП „Заготівельник” МПП „БОСФОР” Ананьївський Коопзаготпром

3 м. Одеса, вул. Водопровідна, 3/5 м. Одеса, вул. Генуезька, 24 м. Одеса, вул. Єкатериненська, 85, кв. 39 м. Одеса, пр. Жукова, 10/2, к. 35 м. Одеса, вул. Банківська, 36, кв. 41 м. Одеса, вул. Московська дорога, 25 м. Одеса, вул. Кінна, 8/10, к. 3 м. Одеса, вул. Заньковецької, 7/9 м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 19 м. Одеса, вул. Хімічна, 1 м. Одеса, пр. Шевченка, 6/10, кв. 30 м. Одеса, вул. Новосельського, 66, кв. 29 м. Одеса, вул. Онежська, 3 м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 4 м. Одеса, вул. Ковалевського, 30-А м. Одеса, Застава-2, вул. Привізна, 1 м. Одеса, Миколаївська дорога, 124 м. Одеса, пр. Жукова, 14, кв. 213 м. Одеса, вул. Сєрова, 33 м. Одеса, Італійський бульвар, 11, к. 1 м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3-А м. Одеса, пр. Жукова. 22, к. 32 м. Одеса, вул. Архітекторська, 12, к. 115 м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2б м. Одеса, пров. Рульовий, 4-А м. Одеса, вул. Ак. Глушка, 19, кв. 51 м. Одеса, вул. Генуезька, 24 м. Одеса, вул. Ватутіна, 3, кв. 10-А м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська, 27 м. Ізмаїл, вул. Радянська, 93 м. Ізмаїл, вул. Железнякова, 59, кв. 4 м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3 м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3 м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 9А м. Іллічівськ, пл. Праці, 4Б, оф. 21 м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5/р м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 2, к.13 м. Котовськ, пр. Перемоги, 2 м. Одеса, вул. Польських, 4 м. Ананьїв, вул. Карла Лібкнехта, 75

137

1 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73

2 Арцизьке районне спільне кооперативне заготівельно-переробне підприємство „Райкоопзаготпром” Балтське районне споживче товариство Білгород-Дністровський Райкоопзаготпром районного споживчого товариство Одеської області Біляївське районна спілка споживчих товариств ПВКП „Оріон-Ойл” ДП „Коопзаготпром Березівського районного споживчого товариства” Заготівельно-виробниче об’єднання Болградської райспоживспілки „Коопзаготпром” Великомихайлівське районне кооперативне заготівельно-виробниче-торгове підприємство Іванівський ринок „Привоз Іванівської райспоживспілки” ДП „Заготзбутбаза” Ізмаїльської Райспоживспілки Коопзаготпромторг Кодимського РайСТ Балтське районне споживче товариство Заготівельна конторна райспоживспілки Підприємство „Південь” Всеукраїнської громадської організації „Союз організацій інвалідів України” ТОВ „Вторсировина” Красноокнянське районне споживче товариство Любашівська районна спілка споживчих товариств Госпрозрахункове сільськогосподарське підприємство „Колос” Овідіопольський кооперативний-заготівельний переробний торгівельний комплекс „Райкоозаготпромторг” Роздільнянський міське споживче товариство Державне виробничо-заготівельне підприємство „Роздільнавторма” Саранський кооперативний ринок Одеської облспоживспілки Саратське заготівельно-переробче підприємство Саратської райспоживспілки Татарбунарський сільськогосподарський ринок Фрунзівське районне споживче товариство Виробничо-заготівельне підприємство Ширяєвська райспоживспілка МП „ЕФЕС”

3 м. Арциз, вул.. В. Бондарева, 31а м. Балта, вул.. Дячишина, 16 м. Білгород-Дністровський, с. Салгани, вул. Шабська, 45 м. Біляївка, вул. Костіна, 9 Біляївський р-н, с. Усатове, вул. Московська дорога, 25 м. Березівка, вул. Шевченко, 35 м. Болград, вул.. Пушкіна, 77 смт. Велика Михайлівка, вул. Леніна, 105-а смт. Іванівна, вул.. Леніна, 57 Ізмаїльський р-н, смт. Суворове, вул. Чкалова, 38 м. Кодима, вул. 80-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 8 смт. Комінтернівське, вул. Промислова, 1 Комінтернівський р-н, с. Сикавка, вул. Погранична, 3 смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, к. 7 смт. Красні Окни, вул. Першотравнева, 31 смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 36 смт. Миколаївка, вул. Центральна, 5 смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 20 м. Роздільна, вул. 1 Травня, 2-А м. Роздільна, вул. Привокзальна, 25 смт. Саврань, вул. Калініна, 17 смт. Сарата, Промзона, 1 м. Татарбунари, вул. В.Тура, 15 смт. Фрунзівка, вул.. 1 Травня, 45 смт. Ширяєве, вул.. Колгоспна, 21 м. Одеса, вул.. Б. Хмельницького, 37, кв. 54

138

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Що стосується збору вторинної сировини (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 82 „Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини”), до втор сировини (відходів, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо - технологічні і економічні передумови) відносяться: макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, матеріали текстильні вторинні, відпрацьовані люмінесцентні лампи та інші відходи, що містять ртуть, відпрацьовані нафтопродукти. Даним видом діяльності в області займаються 73 організацій та підприємств, що отримали ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (табл.. 8.2.2.: перелік організацій, які отримали ліцензію Міністерства охорони навколишнього природного середовища на заготівлю, обробку окремих видів ресурс оцінних відходів, збирання, заготівля окремих видів відходів, як вторинної сировини). 8.4. Транскордонні перевезення відходів За даними Державної екологічної інспекції в Одеській області за 2007 рік через Державний кордон було перевезено 6126,9 тонн відходів, а саме (відходи поліетилену; зношений одяг та інші зношені текстильні вироби (гуманітарна допомога, секонд-хенд); відходи і макулатура паперова та картонна; відходи бавовни; відходи пневматичних шин).

139

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений надмірним техногенним навантаженням на природне середовище, нерівномірною територіальною концентрацією виробництва, його високою енергомісткістю. Серед головних чинників нафтохімічного забруднення довкілля, що мають як постійний, так і аварійний характер, надзвичайно розвинута мережа транзитних нафтопродуктопроводів, а також численні місця складування та перекачування нафти та нафтопродуктів. Порти: в області функціонує 7 морських портів: Одеський морський торговельний порт; Ізмаїльський морський торговельний порт; Ренійський морський порт; Білгород-Дністровський морський торговельний порт; ДП Морський торговельний порт Усть-Дунайськ; ДП морський торговельний порт Южний; Іллічівський морський торговельний порт. Нафто-, газо- та аміакопроводи: - нафтопровод: нафтопровід Одеса-Броди: діаметром 1020 мм, протяжність по області – 274, 7 км; Одеській нафтопровід: діаметром 720-1020 мм, протяжність – 120 км. - газопроводи: газопровід Кременчук-Ананьїв-Рибниця з розгортанням Ананьїв-Тираспіль-Ізмаїл: діаметром 1420 мм, протяжність 835 км. аміакопроводи: аміакопровід „Тольяті-Одеса” (Березівський, Комінтернівський райони, 85 км). Магістральний аміакопровод ТольятіГорлівка-Одеса призначений для транспортування рідкого аміаку із Тольятінського заводу та Горлівського ВО „Стірол” на Одеський припортовий завод. Рік введення в експлуатацію – 1979 р., протяжність – 2417 км; по території області – 85 км; у т.ч. по Березівському району – 32 км; по Комінтернівському району – 53 км. Характеристика аміакопроводу: діаметр – 355,6 мм; глибина закладання – 1,5-1,8 м; тиск в трубопроводі – до 83 атм.; вага аміаку в 1 км трубопроводу – 57 т. Нагляд за газо-, нафто- та аміакопроводами здійснюється територіальним управлінням Держпромгірнагляду, підпорядкованим Міністерству надзвичайних ситуацій. Кількість складів Міноборони України, на яких зберігаються непридатні до використані боєприпаси ( у тому числі протипіхотні міни) та розміри територій, що вини займають За даними Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення ввід наслідків Чорнобильської катастрофи на території Одеської області розташовані два склади озброєння на яких зберігаються непридатні до використання боєприпаси. Це 1513 окремий склад артилерійських боєприпасів ЗС України (в/ч А-1319 с. Біленьке Білгород-Дністровського району Одеської області ) та 2222 об’єднаний склад озброєння та майна Західної військовоморської бази МВС України (в/ч А-2214, м. Одеси). 140

Особливо викликає занепокоєння стан справ на 1513 окремому складі артилерійських боєприпасів де зберігаються велика кількість ракет до ПЗРК і ПАРК та боєприпасів різного типу. Внаслідок відповідного фінансування, не проводяться заплановані заходи по утилізації військових засобів ураження, які зберігаються на 2222 об’єднаному складі озброєння та майна ЗВМБ ВМС ЗС України. Військова частина А2214 Західної Військово-Морської бази ВМС України (с. Котовка Біляївського району). Призначення для забезпечення кораблів і частин ВМС боєприпасами, озброєнням та майном, зберігання та охорони артилерійського, мінного, протичовнового озброєння і боєприпасів, стрілецької зброї та іншого військово-технічного майна і військової техніки. Склади боєприпасів та вибухонебезпечних предметів військової частини А2214 (об’єкт “Куяльник”) розташовані на березі Куяльницького лиману на відстані 4км від с. Котовка Біляївського району. Територія частини займає площу 64га. Охоронний периметр 4,2км, охороняється 6 постами варти ВОХР. На технічній території військової частини розміщено 29 місць зберігання, з них: сховищ-18, навісів-3, майданчиків для відкритого зберігання-8. Штатна ємність зберігання – 418 умовних вагонів, фактична завантаженість-399 вагонів (95%). У сховищах розміщено 245 вагонів боєприпасів та 9 вагонів стрілецької зброї, на майданчиків відкритого зберігання – 145 вагонів протичовнових та протимінних боєприпасів . У 10-ти кілометрову зону входять 2 населених пункти, у тому числі селища Котовка (4км) та Августова (9км). Територія складів розташована поблизу зсувонебезпечної ділянки узбережжя Куяльницького лиману. У травні 2004 року на узбережжі лиману відбувся черговий цикл зсувних процесів – сталися зсуви значних розмірів. Довжина зсуву склала біля 100 метрів, ширина вздовж схилу лиману-1350метрів, загальна площа приблизно 100000 м2. На теперішній час відстань від бровки зсуву до території складу складає біля 10 метрів. Військова частина А 1319 ( с. Біленьке,Білгород-Дністровського району). Підпорядкована управлінню логістики Сухопутних військ ЗС України та призначена для забезпечення частин Міністерства оборони реактивними, зенітно-ракетними, зенітно-артилерійськими, артилерійськими, стрілецькими боєприпасами, мінами до мінометів та гранатами. Склади боєприпасів військової частини А1319 розташовані на березі Будакського лиману на відстані на схід від с. Біленьке – 5км, від м. БілгородДністровський – 27км. У 10-ти кілометрову небезпечну зону входять 3 селища міського типу – Шабо (7км ), Сергіївка (10км ), Затока (10км). Штатна ємність зберігання – 1357 умовних вагонів. У 24 сховищах розміщено боєприпасів 1495 умовних вагонів, у тому числі до реактивних систем залпового вогню – 350 умовних вагонів. На відкритих майданчиках 141

боєприпаси не зберігаються. На територію військової частини продовжують поступати боєприпаси з частин, які розформовуються. Обласна державна адміністрація неодноразово зверталась до Міністерства оборони України, але через недостатнє фінансування питання залишаються невирішеними. З метою посилення роботи щодо усунення виявлених недоліків, вжиття невідкладних заходів щодо поліпшення умов зберігання озброєння та майна, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій Південному оперативному командуванню та Західній військово – морській базі ВМС України необхідно: - вжити заходів по обладнанню складів технічними засобами охорони та пожежною сигналізацією, організувати роботу по ремонту сховищ, їх обвалуванню та приведенню у належний стан технічної території складів; - звернутись до Міністерства оборони України та відповідно до командування ВМС України з клопотанням щодо поліпшення фінансування складів зберігання боєприпасів та вибухових речовин. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру За ймовірними ризиками в області можуть виникнути майже всі існуючі надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, за виключенням цунамі та виверженням вулканів. Зсуви. Згідно з державним кадастром на території області зареєстровано близько 5 тис. зсувів, причому найбільша їх кількість (2858) сформувалась у північній частині області (Ананьївський, Кодимський, Косовський, Красноокнянський та інші райони). Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів. Так, на узбережжі моря від Сухого до Тілігульського лиманів зафіксовано 65 активних зсувів, на схилах лиманів – більш як 300 зсувів. Площа зсувних ділянок становить 70,88 кв. км, зсувонебезпечних – 6027 кв. км (18 % площі території області). Карстові процеси. В області площа найбільш ймовірних розвиток карстових процесів в ерозійних врізах, становить майже 3,5 тис. кв. км. Карстові порожнини представлені тріщинами, печерами, суфозійними воронками. Абразії зазнає берегова смуга довжиною 450 км. У межах від Сасикського до Дніпровського лиманів розмив кліфа відбувається зі швидкістю у середньому 2-4 м/рік, а на ділянці узбережжя від Дністровськог до Тілігульського лиманів абразія, що супроводжується великими обвалами, має середню швидкість 0,2-2 м/рік. Максимальна величина абразії зареєстрована у районі від м. Бурнас до Будакського лиману і становить у середньому 3,2 м/рік. Лесові породи, розповсюджені в області на загальній площі 21,3 тис. кв. км. Характеризуються посадочними властивостями, які визначаються їх природним станом – низькою щільністю, полегшеним станом та високою чутливістю до зволоження. Мають місце, в основному, на півдні та південному сході території області, особливо у придунайській та приморській її частинах. Підтоплення. Підтоплення територій ґрунтовими водами слід віднести до найактуальніших проблем області. Загальна площа можливого підтоплення території області може досягати 10 тис. кв. км, що складає 30 % усієї території. 142

Найбільшу загрозу для населення має можливе руйнування дамб на річці Дунай і Хаджибейського лиману. Проблема укріплення дамб на Дунаї є одною із найважливіших, тому що існуючі дамби практично вичерпали свій ресурс міцності, вони не здатні стримати велику воду протягом тривалого часу без проведення додаткових берегоукріплювальних робіт з великими фінансовими затратами. Контроль за дамбами здійснюється Облводгоспом. Держуправлінням щороку передбачаються заходи по попередженню виникнення підтоплення на території області. Так, у 2005 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення робіт по захисту від підтоплення було виділено 520 тис. грн., у 2006 році на захист населених пунктів від підтоплення було виділено 1150 тис. грн., на будівництво протизсувних та протиобвальних споруд із системами водовідведення у с. Нові Каплани та с. Главани Арцизького району – 266,6 тис. грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році на проведення робіт по захисту від підтоплення виділено 6780 тис. грн., з них: - на розробку проекту захисту від підтоплення с. Вигода Біляївського району – 100 тис. грн.; - у Іванівському районі на розчистку русел річок Малий і Середній Куяльник, захист від підтоплення с. Червонознам”янка - 1800 тис. грн.; - у Ізмаїльському районі на захист від підтоплення с. Багате - 400 тис. грн.; - у Котовському районі на захист від підтоплення с. Чубівка – 2000 тис. грн.; - у Роздільнянському районі на захист від підтоплення частини території с. Кучурган та с. Лиманське – 2000 тис. грн.; - у Ширяївському районі на розчистку русла річки Журавка та захист від підтоплення с. Червоний Кут – 480 тис. грн. Землетруси. На території області можливі землетруси інтенсивністю VI-IX балів (за шкалою MSK-64). Із аналізу землетрусів 1977, 1986 та 1990 р.р. найсильніші поштовхи зареєстровані в південно-західних районах області, в результаті яких мали місце часткові руйнування старих приміщень та господарських будівель. Шквали. На території області протягом року майже постійно виникають шквальні вітри та смерчі, у ряді випадків сила вітру сягає 120 км/год, від чого наприкінці березня поточного року області були нанесені збитки більш як на 4 млн.грн. Взимку це підсилюється значними ожеледями та налипанням мокрого снігу, що приводить до руйнувань систем енергопостачання, як це мало місце взимку 2000 р. За 2007 рік екологічних аварійних ситуацій не зареєстровано. 9.2. Об'єкти підвищеної екологічної небезпеки Рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Одеській обласній державній адміністрації від 21 грудня 2006 року 143

№ 33/3 затверджено перелік потенційно-небезпечних об’єктів на 2007 рік. Кількість об’єктів становить 577 (з них по Одесі 73). За результатами ідентифікації 301 з них належить до об’єктів підвищенної небезпеки. Серед 577 підприємств 301 – це АЗС (52%); нафтопереробні підприємства; заводи, що мають холодильне обладнання з використанням аміаку; рибпорти; залізничні станції, які займаються перевезенням небезпечних вантажів; водонапірні станції, що використовують хлор; газорозподільні станції. 286 об’єктів внесені до Державного реєстру потенційно-небезпечних об’єктів, ними розроблені Плани заходів щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій, які визначені паспортом ризику надзвичайних ситуацій (паспортом ПНО). Плани заходів на 2007 рік передбачають : - удосконалення систем автоматизованого контролю, переоснащення захисних споруд, переоснащення приладами радіаційної розвідки (Одеський припортовий завод); - модернізацію системи пожежної безпеки ( ВАТ „Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”, ВАТ „Одескабель”); - удосконалення систем вентиляції та сигналізації („Ренійський елеватор”, „Роздільнянський елеватор”, Кілійський елеватор, Ренійське управління експлуатації газового господарства); - реконструкція хлораторної на автоматичних системах дозування (очисні споруди Іллічівського морського торговельного порту); - впровадження переробки рідких радіоактивних відходів у тверду фазу на Міжобласному спецкомбінаті Українського державного об’єднання „Радон”. На всіх державних підприємствах розроблені Плани локалізації аварійних ситуацій. 9.3. Радіоекологічна безпека В Одеській області відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранової руди. В різних галузях економіці регіону – у промисловості, науці, освіті, медицині використовуються радіонуклідні та рентгенівські джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). За даними інвентаризації на кінець 2007 року в області налічуються слідуючі джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ): об'єкти промислового призначення – 959 ДІВ; об'єкти іншого призначення - 459 ДІВ. На 01.01.2008 року в області налічується 417 (враховуючі медичні) підприємств, організацій, установ які використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) (враховуючи дентальні рентгенівські апарати). Лише на ВАТ "Гемопласт" понад 1000 ДІВ, проектна активність 1000 000 кюрі. За результатами перевірок стан радіаційної безпеки на підприємствах задовільний. Радіаційних аварій та грубих порушень вимог радіаційної безпеки 144

за звітний період не відбувалось. За даними індивідуального доз контролю персоналу категорії "А" випадків переопромінення не зареєстровано. На підприємствах розроблені та узгоджені з Обл. СЕС контрольні рівні радіаційного фактору, випадків перевищення встановлених рівнів не спостерігалось. Для забезпечення радіаційної безпеки населення та природного середовища від впливу радіоактивних відходів (РАВ), які виникають в різних галузях народного господарства Постановою Ради Міністрів України від 14.06.56 р. № 958-102 було створено і введено в експлуатацію в 1961 році Одеський державний міжобласний спецкомбінат (ОДМСК). Призначення ОДМСК - це збір, транспортування, переробка та захоронення РАВ від підприємств, установ та організацій незалежно від їх відомчої належності. Основними видами діяльності Одеського спецкомбінату є: - приймання, транспортування, переробка, тимчасове зберігання та захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; - дезактивація спецодягу та засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами; - ведення Державного Реєстру радіоактивних відходів, Державного Кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів у рамках повноважень Підприємства; - забезпечення реалізації Державної програми з РАВ в рамках повноважень Підприємства; - розробка, впровадження та контроль за реалізацією заходів щодо охорони навколишнього середовища від радіоактивного забруднення. 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Рівні радіонуклідного забруднення навколишнього середовища. За останні декілька років радіаційна обстановка на території області залишається стабільною. Контроль гамма-фону, проводиться щоденно в робочі дні в контрольних точках міста та згідно заяв від населення, підприємств, закладів та організацій. Перевищень від фонових значень за 2007 рік не виявлено. За минулий рік проведено 2542 виміри гамма-фону. Для визначення потужності поглиненої дози гамма-випромінювання проведено 12508 досліджень на 1190 об’єктах. В контрольних точках міста Одеси радіаційний фон місцевості за останні 5 років не перевищував природний і становив 12-15 мкР/год. При цьому нормативний показник по Україні становить 30 мкР/год. Сумарна бета-актівність приземного шару атмосфери в середньому за сезонами року складає 4,2*10-15 Кі/м3, це нижче середнього значення за останні 10 років. Середні значення сумарної бета-активності атмосферних випадань у пунктах спостережень коливались в межах 0,01-0,04 мКі/м3 за добу, що 145

відповідає фоновим величинам. Розподіл за сезонами року щільності випадань по області – в межах багаторічних спостережень. Визначення об’ємної концентрації радону в повітрі приміщень. З метою визначення концентрації Радону-222 в приміщеннях новобудов та існуючих будівель протягом 2007 року було проведено 1352 дослідження. Перевищення рівнів виявлено у 6 випадках. Санітарною службою проведено протирадонові заходи, при контрольних вимірах перевищень не виявлено. Дослідження штучних та природних радіонуклідів в ґрунтах. У 2007 році досліджено 53 проби ґрунтів на вміст природних та штучних радіонуклідів. Перевищень допустимих рівнів забруднення, згідно вимог Норм радіаційної безпеки України, не виявлено. При цьому найбільший внесок в радіонуклідний склад ґрунтів має калій-40, а вміст таких радіонуклідів як цезій-137 та стронцій90, у порівняні з показниками 2001 року, значно зменшились. Медичне опромінення. Значний внесок в сумарну дозу опромінення населення обумовлено за рахунок медичних процедур із застосуванням обладнання із використанням іонізуючого випромінювання. Протягом 2007 року було проведено близько: 1,4 млн. рентгенографічних, 8000 тис. флюорографічних, 75 тис. рентгеноскопічних, 35 тис. радіоізотопних процедур закладами Міністерства охорони здоров’я. При таких даних колективна ефективна доза населення області складає 1883,4 люд*Зв/рік, що приблизно на рівні 2006 року. Зниження опромінення населення, за рахунок медичних процедур, можливе шляхом модернізації обладнання, заміною морально застарілого та використання найменш уразливих методів досліджень. Проблеми, вказані у „Регіональної доповіді” за 2006 рік залишаються: прискорення переоснащення медичних закладів сучасними рентгенодіагностичними апаратами. - вирішити проблему постачання якісної рентгенівської плівки. - вирішити питання організації контролю індивідуальних доз опромінення персоналу і пацієнтів при проведенні рентгенологічних процедур. 9.3.2. Радіоактивні відходи Таблиця 9.3.2. Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) № з/п

1 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства 2 -

Кількість ядерних та радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3 -

АЕС кількість реакторів, од.

радіаційний фон в 30-ти км зоні АЕС, мкЗв/год

4 -

5 -

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) кількість кількість РАВ, радіаційний ПЗРВ, од. м3 фон на __________ території загальна ПЗРВ, активність, Бк мкЗв/год 6 7 8 1- ОДМСК 500 м3 твердих на більшості УкрДО РАВ та 137 м3 території по за "Радон" рідких РАВ межами зберігання РАВ радіаційний фон не перевищує природній 0.140.20 мкЗв/год

146

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області Головне природне багатство Одеської області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються. За 2007 рік зібрано 1263 тисяч тонн зерна, 63,2 тисячі тонн цукрових буряків, 217 тисяч тонн соняшника, 103 тисячі тонн ріпаку, 237 тисяч тонн овочів та 139 тисяч тонн винограду. Наукове забезпечення агропромислового комплексу здійснюють Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Регіональний центр наукового забезпечення АПК, Державний аграрний університет, 2 дослідні станції (Жеребківська та Ізмаїльська), Український науково - дослідний інститут виноградарства та виноробства ім.Таїрова. Сьогодні Селекційно-генетичний інститут – головна установа Української академії аграрних наук з питань теоретичних основ селекційного процесу, його вченими створено понад 250 сортів і гібридів, які широко застосовуються у виробництві. Науковий потенціал інституту становить майже 400 співробітників, серед яких 11 докторів та 50 кандидатів 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Згідно даних держстатистики у 2007 році по області було внесено 47,3 тисяч тонн мінеральних добрів та 21 тисяча тонн органічних добрив. За 2007 рік використано 1046,2 тонн пестицидів, у тому числі: - інсекциди – 142,5 тонн - фунгіциди – 245,3 тонн - гербіциди – 641,9 тонн

147

11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Одеська область відноситься до енергозалежних та енергодефіцитних регіонів через відсутність власних енергогенеруючих потужностей. Паливноенергетичний комплекс області характеризується в цілому проблемним станом і представлений лише окремими компонентами єдиного енерговиробничого циклу. У зв'язку з тим, що основні обсяги енергоносіїв та електроенергії область отримує із зовнішніх джерел ( Миколаївська, Вінницька, Дніпропетровська області та Молдова), ї їх споживання значно перевищує власне виробництво, паливно-енергетичний баланс області є від'ємним. За рахунок власних джерел область забезпечує себе електроенергією на 60%. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Коротка характеристика найбільш ефективних енергозберігаючих заходів за 2007 рік. У комунальному підприємстві “Теплопостачання міста Одеси” найбільшу економію досягнуто завдяки регулюванню температури подачі тепла споживачам у залежності від добових коливань навколишнього середовища в опалювальний період – 3 297 т у.п. ( далі - тонни умовного палива), наладці режимів водогрійних котлів, впровадженню регулярного контролю підтримки оптимального співвідношення “газ-повітря” на котлах підприємства – 1 777 т у.п, заміні ділянок теплових мереж з використанням попередньоізольованих труб – 754 т у.п., реконструкції квартальних та малих котелень – 448 т у.п. Впровадження на КВЕП “Котовськтеплокомуненерго” газових горілок виробництва заводу “Запоріжжяспецсплав” та заміна котлів НІІСТУ-5 на сучасні забезпечило економію 394 т у.п. Влаштування нових форсунок на котли, заміна теплотраси на труби у пінополіуретановій оболонці, режимна наладка котлів та заміна котлів на сучасні на КП “Білгород-Дністровськтеплоенерго” дало економію у 600 т у.п. На КП “Іллічівськтеплоенерго” використання більш економічних електродвигунів на ЦТП, впровадження перетворювачів частоти на димососах котлів та використання струйно-нішевих пальників забезпечило економію 1 928 т у.п. Завдяки переведенню мазутної котельні на газ та заміні електродвигунів на сучасні на КП ТМ „Ізмаїлтеплокомуненерго” досягнуто економію 701 т у.п. У КПТМ “Южтеплокомуненерго” проведено реконструкцію котельні та заміну газових горілок на котлах, що забезпечило економію 4 070 т у.п. Введення в експлуатацію модульної котельної у смт Чорноморське Комінтернівського району дало економію 536 т у.п. Переведення теплопостачання будинків з твердого палива на природний газ у Болградському районі дало економію 861 т у.п. 148

Ремонт та реконструкція систем опалення з впровадженням сучасних котлів у Біляївському районі дало економію 584 т у.п. У Арцизькому районі впровадження систем автономного опалення надало змогу зекономити 89 т у.п. Впровадження системи частотного регулювання обертів електродвигунів на водонасосних станціях філії “Інфоксводоканал” забезпечило економію 593 т у.п. На КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” впровадження частотного регулювання роботи насосів на водопровідній станції ВНС-2, дотримання оптимального режиму роботи насосів на водопровідній ВНС-1 та каналізаційній КНС-1, 2, 3 насосних станціях дало економію 407 т у.п. Завдяки заміні насосів на більш ефективні на МКП „Теплодарводоканал” зекономлено 1 031 т у.п. У КП "Іллічівськводоканал" впроваджено систему частотного регулювання обертів електродвигунів на водонасосній станції що забезпечило економію 161 т у.п. Заміна мережних насосів на водопровідній насосній станції у м. Болград на сучасні більш економні дало економію 318 т у.п. При заміні насосного обладнання на більш ефективне на КВЕП „Котовськводоканал” зекономлено 237 т у.п. У КП “Одесміськелектротранс” завдяки модернізації рухомого складу з впровадженням транзисторно-імпульсних систем управління зекономлено 1 759 т у.п. Підприємством “Омега” у м. Южне впроваджено обладнання “Щит-4” (з фото- та акустичним датчиком), яке створене для використання у мережах освітлення під`їздів, ліфтових та сходових клітин у багатоповерхових будинках. В Усть-Дунайському морському торгівельному порту експлуатуються сонячні фотоелектричні панелі виробництва німецької фірми "Siemens", які забезпечують електроенергією об`єкти порту, що не мають централізованого електропостачання. Успішно функціонують фотовольтажні системи в інформаційно-аналітичному центрі обласної державної адміністрації в м. Одесі. У смт Сарата Саратського району введено в експлуатацію завод по виробництву дизельного біопалива ТОВ „Біодизель Бессарабії”. Потужність – 7 тис. тонн на рік, в якості сировини маслянисті культури. Показники обсягів та джерел фінансування енергозберігаючих заходів. Джерела і обсяги фінансування заходів з енергозбереження в області за 2007 рік складають: - державний бюджет – 11 738,9 тис. грн., - обласний та місцеві бюджети – 32 704,1 тис. грн., - кошти підприємств – 114 565,9 тис. грн., - інші джерела – 5 283,2 тис. грн., - всього – 164292,1 тис. грн. 149

Фактичні питомі витрати енергоносіїв підприємствами житловокомунального господарства Одеської області Таблиця 11.2.1. Підприємства комунальної теплоенергетики Назва підприємства 1 КП “Теплопостачання міста Одеси” ВАТ “Одеська теплоелектроцентраль” ТОВ "Теплодаренерго" КП “Білгород-Дністровськтеплоенерго” КП “Ізмаїлтеплокомуненерго” КП “Іллічівськтеплоенерго” КП Теплові мережі “Южтеплокомуненерго” КП "Балтські теплові мережі" КВЕП “Котовськтеплокомуненерго”

Фактичні питомі витрати енергоспоживання паливо, електроенергія, кг.у.п./Гкал кВт*год/Гкал 2 3 161,3 34,24 158,4 39,04 172,7 30,10 285,0 59,0 160,0 29,0 159,1 33,9 153,8 36,9 175,8 37,6 158,8 28,5

Таблиця 11.2.2. Водопровідно-каналізаційні підприємства Назва підприємства 1 Філія “Інфоксводоканал” Подача Стоки КП “Білгород-Дністровськводоканал” Подача Стоки КП “Водопостачання та каналізація” м. Южне Подача Стоки МКП “Теплодарводоканал” Подача Стоки КП „Ізмаїльське ВУВКГ” Подача Стоки КП „Іллічівськводоканал” Подача Стоки КВЕП "Котовськводоканал" Подача Стоки

Фактичні питомі витрати електроенергії, кВт*год/тис. м куб 2

Обсяги втрат води, % 3 40,7

663,0 216,0 40,6 1079,0 822,0 23,0 319,0 321,0 99,6 245,8 26,6 558,0 309,0 26,8 230,0 280,0 24,9 218,6 136,6

Підсумковий практичний результат проведення комплексу організаційнотехнічних заходів з енергозбереження Завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів за 2007 рік Одеською областю зекономлено 310,5 тис. тонн умовного палива, що складає 5,6 відсотка від величини їх середньорічного споживання - 5885,4 тис. т у.п. 11.3. Енергоємність Стабільна робота підприємств провідних галузей, розширення внутрішнього споживання та підвищення конкурентоспроможності виробництва сприяють розвитку внутрішнього ринку вітчизняної продукції. 150

Промисловими підприємствами реалізовано продукції на суму 17040,2 млн. грн., з них 86,7% (14769,4 млн. грн) – підприємствами переробної промисловості. Найбільша частка реалізованої продукції підприємствами машинобудування (33,3%), харчової промисловості (23,4%), хімічної та нафтохімічної промисловості (14,4%), з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (13,3%). Завдяки прискоренню розвитку наукоємних, матеріалоресурсних та обмеженню енергоємних виробництв відбуваються інноваційні зміни у промисловому комплексі. Серед основних перетворень в промисловості створення нових виробництв, що реалізують високі технології і забезпечують випуск конкурентоспроможної продукції світового рівня, серед яких ТОВ «Фаберпласт», СП «Ростверк», ТОВ «Арсенал», ТОВ «Белста», ПМП «Ехо», ТОВ «Танго – Інвест». Основним лідером за темпами зростання обсягів виробництва у 2007 році залишалось машинобудування (приріст за 2007 рік становить 46,4%), що позитивно вплинуло на зміну структури валового регіонального продукту в частині збільшення частки наукоємного технічно складного виробництва. Програмні показники перевиконані на 42,6 в. п. Позитивну динаміку у виробництві транспортних засобів та устаткування (на 65,8%), електричного, електронного та оптичного устаткування (на 5,8%), машин та устаткування (на 2,3%), а також їх якісні параметри забезпечено за рахунок: - активного нарощування виробництва верстатів, пов'язаного з вдалою маркетинговою політикою, впровадженням новітніх технологічних процесів - впровадження сучасної технології виробництва; - налагодження випуску нових видів інноваційної продукції (комплексів безтраншейної заміни труб, машини пневмоударної); Позитивні тенденції у динаміці виробництва продукції машинобудування відбуваються завдяки впровадженню нової техніки. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Потреби області у твердому, газоподібному та рідкому котельно-пічному паливі у 2007 році становили 6012,6 тис тонн умовного палива. Із загальних обсягів споживання 35% припадало на комунально-побутові потреби. У 2007 році природного газу спожито 795,9 млн. м. куб на суму 299,0 млн. грн. Серед найбільш енергоємних промислових споживачів газу а області є ВАТ "Одеський припортовий завод", ТОВ "Цемент", ЗАТ "Заплазький цукровий завод", ВАТ "Косовський цукровий завод". Обсяги виробництва теплової енергії ( пару та гарячої води) для комунально-побутового господарства та населення у 2007 році становили 3016,49672 тис. Гкал. Обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено "План заходів щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів в промисловості, житлово-комунальному господарстві, агропромисловому комплексі, сфері послуг, бюджетних організаціях на 2006-2010 роки". 151

Зокрема, впроваджуються найбільш ефективне обладнання і технології споживання паливно-енергетичних ресурсів, такі як: прилади частотного регулювання і плавного пуску приводів електродвигунів, поліетиленові та попередньо ізольовані пінополіуретанові труби, перевід котелень на природний газ, встановлення систем автономного опалення, сучасні прилади обліку споживання енергоресурсів і води тощо. З метою підвищення надійності електропостачання споживачів південних районів Одеської області та уникнення залежності від енергосистеми Республіки Молдова забезпечувалося будівництво електричних мереж і спорудження власних генеруючих джерел в регіоні. Зокрема, тривала робота щодо реалізації проекту з будівництва повітряної лінії електропередач напругою 330 кВ “Аджалик-Усатове” (довідково: довжина 124 км, вартість будівництва – 170 млн. грн). Фінансування проекту здійснюється за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку, з яким було підписано фінансову угоду. В грудні 2007 року завершено монтаж, підключено до напруги та прийнято в експлуатацію робочою комісією дволанцюгову лінію Арциз-Болград (довжина лінії становить 88,86 км), яка входить до складу комплексу електрозабезпечення південно-західного регіону Одеської області. Також вдалося погодити у технічних службах енергокомпанії і передати на розгляд до Одеської служби “Укрінвестекспертиза” проект будівництва дволанцюгової лінії Болград-Буджак-Рені (довжина – 45,0 км, кошторисна вартість – 49 730 тис. грн.). Проект лінії виконаний ТОВ “Енергоперспектива”. Монтаж лінії Болград-Буджак-Рені триває і в першому кварталі 2008 року зазначену лінію планується ввести в експлуатацію. Енергетичні проблеми області знайшли підтримку на державному рівні, про що свідчить прийняття 26 вересня 2007 року № 793-р розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження техніко-економічного обгрунтування будівництва парогазової електростанції потужністю 30-50 МВт у м. Болграді” та Указу Президента України від 15.01.2008 року №16/2008 “Про невідкладні заходи щодо розвитку південно-західної частини Одеської області”. Значно підвищити рівень та енергетичний потенціал регіону дозволить будівництво нової Одеської ТЕЦ, оскільки стара вже відпрацювала свій ресурс. Електрична потужність нової ТЕЦ становитиме 360 МВт, її розміщення планується на майданчику колишнього вугільного складу теплоелектростанції з урахуванням можливості використання існуючої інфраструктури. Спільно з Мінпаливенерго України ведеться пошук інвесторів. Потреби області у твердому, газоподібному та рідкому котельно-пічному паливі у 2007 році становили 6012,6 тис. тонн умовного палива. Із загальних обсягів споживання 35% припадало на комунально-побутові потреби. У 2007 році природного газу спожито 795,9 млн. м. куб. на суму 299, 0 млн. грн. Серед найбільш енергоємних промислових споживачів газу в області є ВАТ “Одеський припортовий завод”, ТОВ “Цемент”, ЗАТ “Заплазький цукровий завод”, ВАТ “Котовський цукровий завод”. 152

Обсяги виробництва теплової енергії (пару та гарячої води) для комунально-побутового господарства та населення у 2007 році становили 3016,49672 тис. Гкал. Обласною державною адміністрацією розроблено та затверджено “План заходів щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів в промисловості, житлово-комунальному господарстві, агропромисловому комплексі, сфері послуг, бюджетних організаціях на 2006-2010 роки”. Зокрема, впроваджуються найбільш ефективне обладнання і технології споживання паливно-енергетичних ресурсів, такі як : прилади частотного регулювання і плавного пуску приводів електродвигунів, поліетиленові та попередньо ізольовані пінополіуретанові труби, перевід котелень на природний газ, когенерація та тригенерація, оптимізація мереж тепло-, водо-, електрогазопостачання, встановлення систем автономного опалення, сучасні прилади обліку споживання енергоресурсів і води тощо.

153

12. ТРАНСПОРТ Одеська область - приморський прикордонний район, розташований на південному заході України. У стратегічному плані територія області розташована дуже вигідно - на перетинанні найважливіших міжнародних водяних шляхів: дунайського, дністровського, дніпровського. Загальна довжина залізничної мережі області майже 1,100 км, її обслуговує 100 залізничних станцій. Одещину перетинає також 7 автомагістралей. Усе це в сполученні з приморським розташуванням області, її транспортно-географічною своєрідністю робить Одещину могутнім експортно-імпортним потенціалом, що не може не враховуватися в проектах створення міжнародних транспортних коридорів Європейської комунікаційної інфраструктури єдиної транспортної системи країн-членів Чорноморського економічного співробітництва. Одеська область виділяється серед інших областей ведучим міжгалузевим морегосподарським комплексом, ступінь розвитку якого відображає рівень соціально-економічного розвитку регіону. Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів (обсяг вантажопереробки портів області становить 74,1 % від усіх портів України), 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК “ЧМП”, ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, СК “Укрферрі”, ДСК «Укртанкер», ДСК «Укрріфер», ДСК «УМП») та багато приватних судноплавних компаній, приватних крюїнгових та експедиторських і агентських компаній. Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць розташованих по всьому морському узбережжю області, і у гирлі ріки Дунай. За географічним розміщенням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів морські порти області можна розділити на дві основні групи. Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний. Одеська область розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніровско-Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до СанктПетербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів. 12.1. Пасажирообіг Показники пасажирських перевезень автотранспортом за 2007 рік у порівняні із відповідними показниками 2006 року зросли на 1,1 % та становили 154

366,7 млн пасажирів. Зросли пасажирські перевезення автомобільним транспортом на 7,0%, та водним - на 10,7 %. Через різницю вартості квитків та терміну перебування в дорозі між залізничним та автомобільним транспортом зменшилися пасажирські перевезення залізничним транспортом на 0,8 млн пасажирів, що на 2,4 % менше показників минулого року. Пасажирообіг за 2007 рік 12561,1 млн пас. км та зменшився на 0,1% у порівняні з аналогічним показником 2006 року. 12.2. Вантажообіг За 2007 рік підприємствами транспортного комплексу області перевезено 42,2 млн тонн вантажів, що на 111,3 % більше, ніж за 2006 рік. У тому числі залізничним транспортом перевезено 29,3 млн тонн вантажів, що склало 116,6 % до відповідних показників минулого року, обсяги перевезення вантажів автотранспортом збільшилися на 11,5 % та становили 7,0 млн тонн, обсяги перевезень вантажів водним транспортом скоротилися на 8,9 % становили 6,0 млн. тонн. Вантажообіг зріс на 6,2% у порівнянні із 2006 роком та становив 66323,5 млн ткм. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Таблиця 12.3.1 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо по Одеській області На 1 серпня 2007р. Всього, одиниць по видах палива: бензин дизпаливо зріджений нафтовий газ стиснений газ стиснений природний газ і бензин дизпаливо та стиснений природний газ

318049 270188 45694 1140 114 910 3

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.4.1. Групування автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації з моменту випуску заводом–виготовлювачем по Одеській області. На 1 серпня 2007р. Всього, одиниць до 3 років від 3,1 до 5 років від 5,1 до 10 років більше 10 років

318049 29971 40043 77960 170075

12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення 23 березня 2007 року в наслідок штормового вітру зірвано з якірних стоянок, іноземні теплоходи “Бека-1” та “Фенікс”, які знаходились на відстані 400 м від берегу. Під час дрейфу вони зіткнулися між собою та сіли на мілину. Пароплав “Фенікс” отримав пробоїну у кормовій частині, що спричинило витік 155

відпрацьованого пального. Для зменшення ризику забруднення акваторії чорного моря здійснено відкачку з суден наявних запасів палива, фекальних та баластних вод. Причиною зіткнення суден став шторм 23 березня 2007 року, який зірвав їх з якірних стоянок з відстані 400м від берегу і виніс на мілину в районі смт. Затока. На судах не були заведені кранці, тому вони билися бортами один до одного, в результаті чого на судні «Pxoenjx» в районі машинного відділення з корми утворилась пробоїна. Відбувся скид вод з машинного відділення, який забруднено мазутом, на поверхню води Чорного моря. Судно «Века-1» ушкоджень не має. Під час перевірки фахівцями Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря встановлено, що з теплоходу «Pxoenjx» трапився скид нафтопродуктів за борт в Чорне море, в результаті чого капітан був притягнутий до адміністративної відповідальності у розмірі 1190 грн., а судовласнику «Eastern services ltd» пред’явлено позов на суму 575,75 дол. США. Станом на 03.05.07р. проводяться роботи по відкачці нафтовміщуючих відходів, забрудненого баласту, некондиційного палива і лляльних вод ТОВ «Еко-Сервіс» та ТОВ «Науково-виробниче товариство «Екологія». З корми носової частини «Pxoenjx» виставлені бонові загородження для недопущення розливу нафтопродуктів на берег. На борт доставлено необхідну кількість бонових загороджень та абсорбенту для нейтралізації розливу нафтопродуктів у разі необхідності. За даними Управління з ПНС та у СЗ населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, представники судновласника «Века-1» мають наміри зняти судно з мілини, а «Pxoenjx» - залишити судно та демонтувати. Для зняття судна з мілини потрібно проведення днозаглиблюючих робіт – прокласти канал глибиною 5м, шириною – 50м та довжиною – 250м. У керівництва Затоківської селищної ради знаходяться в наявності документи, що заперечують проведення таких робіт. 4 квітня 2007р. проведено позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки облдержадміністрації, на якому попередньо визначено заходи по недопущенню виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з викидом на мілину двох суден. Морським координаційним аварійно-рятувальним центром в м.Одеса направлено листи до Одеської районної держгідрографії з проханням провести проміри глибин в районі знаходження суден до ізобати 5м, а також ВАТ «Чорноморазпуть» та ВАТ «Чорномортехфлот» з проханням провести розрахунки щодо проведення операції по зняттю суден з мілини. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки облдержадміністрації направлено запит Державному департаменту морського транспорту в Одеській області щодо проведення експертної оцінки проведення днозаглиблюючих робіт, попередньо узгоджені питання прокладання трубопроводу під залізничним полотном для відкачки пального з суден. 156

Відповідно до рішення позачергової наради облдержадміністрації від 6 квітня, наказом начальника Цивільної оборони Одеської області утворено штаб з ліквідації НС під керівництвом заступника голови облдержадміністрації з питань життєзабезпечення та 14 квітня проведено виїзну нараду за участю голови облдержадміністрації. З метою проведення робіт по відкачці палива та фекальних вод з борту «Pxoenjx» між судновласником та ТОВ «Еко-Сервіс» укладено договори. Після відкачування палива та фекальних вод буде вирішено питання з Дніпропетровською фірмою ПП «Ремонтно-технічний завод» по спасінню судна «Века-1» та проведення його евакуації з мілини в море. Судно «Pxoenjx» буде розрізано на металобрухт або евакуйоване з мілини в море. Ситуація знаходиться під постійним контролем обласного штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій. За даними Державної екологічної інспекції з охорони довкілля ПівнічноЗахідного регіону Чорного моря, при проведенні моніторингу морської води на вміст нафтопродуктів перевищень нормативів не встановлено.

157

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика регіону Загострення проблем безпеки навколишнього середовища і населення стало визначальною рисою сучасності. Обсяг антропогенного впливу на природне середовище, урбанізація територій, зростання обсягів штучних елементів середовища (техносфери) - усі ці фактори справляють потужний зворотний вплив на населення. Екологічна безпека регіону розглядалась як сукупність процесів і заходів щодо створення нормальних умов для відтворення природних ресурсів, життя та здоров'я людей, як одна з категорій сталого розвитку. Пріоритетними завданнями, як і в попередні роки, у 2007 році визначалось удосконалення економічних механізмів охорони природи та природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення. Пріоритетними напрямами було: - проведення рекультивації порушених земель при розробці родовищ корисних копалин з відродженням ґрунтового та рослинного покриття; - проведення інвентаризації забруднених земель та здійснення заходів щодо їх реабілітації; - відновлення та екологічне оздоровлення площі водоохоронних зон в області, полезахисних лісосмуг, вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, що розташовані біля озера Сасик та придунайських озер; - збереження курортно-рекреаційного потенціалу області; - картографування ресурсів підземних вод господарсько-питного водопостачання та їх раціональне використання; - впровадження заходів щодо відновлення малих річок, поліпшення їх екологічного стану; розробка та впровадження міждержавної програми екологічного оздоровлення ріки Дністер; - берегоукріплення морського узбережжя та річок Дунай і Дністер на аварійних ділянках; відновлення та ремонт аварійних ділянок захисних дамб на водних об'єктах області; - впровадження заходів щодо захисту населених пунктів області від підтоплення; - виконання комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря; - стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в місті Одеса; - створення на транскордонних територіях пониззя річки Дністер заповідного об'єкту міжнародного значення “Нижньодністровський“; - впровадження заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря шляхом впровадження пилогазоочисного обладнання на підприємствах, зниження валового обсягу викидів від автотранспорту; 158

- збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідної справи. Природоохоронна політика в області спрямовувалась на застосування ефективних регуляторів природокористування, на підвищення дієвості напрацьованих еколого-економічних інструментів, таких як платежі за забруднення, екологічний податок, екологічні фонди, штрафи. Вжиття заходів щодо охорони природного середовища здійснювалось через реалізацію екологічних програм, спрямованих на поліпшення якості повітря, води, розвиток заповідної справи та створення цілісної екомережі, запровадження і додержання принципів екологічно збалансованого розвитку. Створена система моніторингу довкілля та удосконалення механізму управління і контролю з екологічної безпеки. Здійснювався моніторинг небезпечних геологічних процесів на територіях міст і селищ. Розпочалась реалізація програми комплексного інженерно-гідрологічного обстеження підтоплених і потенційно підтоплювальних територій. У межах структурної перебудови економіки з урахуванням екологічних чинників проводилась реконструкція, технічне переозброєння і модернізація підприємств-забруднювачів. В області продовжується здійснення заходів щодо охорони земель, реалізації широкомасштабних водоохоронних і водооздоровчих заходів у басейнах усіх річок, поліпшення якості водних ресурсів і водозабезпеченості в усіх населених пунктах. Створюються нові полезахисні лісові смуги та захисні лісові насадження. Будуються протиерозійні гідротехнічні споруди, реконструюються і розширяються системи водопостачання і споруд каналізації та очистки стічних вод. Активніше розвивається міжнародне і міжрегіональне співробітництво у сфері захисту навколишнього середовища 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Державне регулювання в області забезпечення природно-техногенної безпеки має включати такі взаємопов'язані процедури як експертиза проектів потенційно небезпечних об'єктів; декларування безпеки промислових об'єктів; ліцензування експлуатаційної діяльності об'єктів; державний нагляд за їх технічною безпекою; страхування ризиків; створення системи резервів фінансових і матеріальних ресурсів. Важливим є створення єдиної державної системи зниження ризиків і пом'якшення наслідків катастроф з раціональним розмежуванням повноважень на державному, регіональному і місцевому рівнях і ефективної координації робіт на всіх цих рівнях. Для фінансового забезпечення здійснення заходів щодо підтримки оптимального рівня техногенно-екологічної безпеки населення необхідно витрачати десятки млрд. грн. В зв’язку з цим необхідно розробляти та впроваджувати відповідні регіональні програми. На регіональному рівні потрібно посилити взаємодію між органами регулювання розвитком регіону і місцевими органами влади. При цьому проблема створення державної системи регулювання та забезпечення 159

прийнятного рівня техногенно-екологічної безпеки в кожному регіоні висувається для України в ранг національного економічного пріоритету. Найважливіший етап ефективної стратегії безпеки та виживання - акумулювання коштів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків. Підґрунтям цього процесу є створення системи державних резервів. Розробка методології оцінки наслідків надзвичайних подій постане основою для визначення стандартної системи показників щодо розміру резервів із компенсації незалежно від природи катастрофи. Регіональна місцева влада повинна проводити на своїй території екологічну експертизу промислових об'єктів, які є джерелом підвищеного техногенного ризику, а також екологічний аудит в регіональному вимірі. Висновки та пропозиції: 1. Аналіз проведених розрахунків показує, що ризик ураження внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного характеру в регіональному вимірі надзвичайно високий. 2. Для створення системи екологічної безпеки необхідна міцна наукова, законодавча, інституціональна й економічна база. Першим етапом на шляху до запровадження ефективної національної системи екологічної безпеки є модифікація адміністративно-командних методів управління в ринкових умовах. Досягнути цього можливо тільки за рахунок формування дієвого законодавчо-правового поля і нормативно-регулюючих основ екоменеджменту (включаючи систему пільг). 3. Вирішення накопичених протягом багатьох років екологічних проблем має здійснюватися шляхом реалізації в рамках національної стратегії пріоритетних за еколого-економічними критеріями заходів, як то розробка державних Програм по збереженню довкілля, гармонізації національного природоохоронного законодавства з міжнародним та посиленням ролі місцевого самоврядування в процесі досягнення екологічної безпеки. 4. Слід констатувати, що екологічна безпека вже є невід'ємним елементом загальної концепції національної та міжнародної безпеки. Головними результатами міжнародної природоохоронної співпраці України є: - відображення національних інтересів і позиції України в директивних документах і рішеннях форумів міжнародних міжурядових організацій; - розширення сфери міжнародної співпраці за рахунок висновку нових угод, договорів і програм; - приєднання до діючих багатобічних угод в області охорони навколишнього середовища, ядерної і радіаційної безпеки, яка усилює політичний авторитет України і укріплює національну правову базу; - отримання технічної допомоги у вигляді загальних проектів, грантів, робочих програм; - підвищення кваліфікації українських фахівців і управлінців, освоєння нової природоохоронної методології управління, техніки і технології, яка сприяє поліпшенню екологічної ситуації в Україні.

160

13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Наказом Мінприроди України від 04 вересня 2006 року № 395 визначено політичні пріоритети, стратегічні напрями і завдання Міністерства. Підвищення рівня екологічної безпеки, збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів є основними пріоритетами діяльності Мінприроди України. Оскільки одним з основних складових компонентів національної екомережі є природно-заповідний фонд і основною метою її створення є збереження біорізноманіття та раціональне використання рослинного і тваринного світу, в першу чергу потребують вирішення на законодавчому рівні наступні проблемні питання: 1. Розробити регіональні схеми екологічної мережі та на їх основі корегувати загальнодержавну схему національної екологічної мережі. 2. Провести централізовано інвентаризацію земель несільськогосподарського призначення, малопродуктивних, деградованих та порушених земель. 3. Внести зміни та доповнення до Закону України «Про природнозаповідний фонд» 4. Привести у відповідність до Тимчасового порядку ведення рибного господарства та здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1192, основні положення Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Мінагрополітики України і Мінприроди України від 11.11.2005 р. № 623/404 З метою припинення деградації природних екосистем шляхом ефективного управління природними ресурсами вважаємо за необхідне розробити наступні нормативно-правові документи: - Закону України “Про рибне господарство та рибальство” - порядок надання в оренду водойм загальнодержавного значення для рибогосподарських цілей; - порядок визначення збору та нормативів сплати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів, - правила вилучення і реалізації незаконно добутих диких тварин, - правила утримання, розведення, використання та охорони диких тварин у неволі чи напіввільних умовах, - порядок визначення збору та нормативів плати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів, - порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу; Розробити нормативно-правові акти, спрямовані на забезпечення ефективного використання Кіотського протоколу до Рамкової угоди ООН про зміну клімату з метою спонукання підприємств до зменшення викидів антропогенних парникових газів та залучення додаткових коштів до державного бюджету. 161

На сьогоднішній день гострою екологічною проблемою в області залишається поширення зон впливу кар'єрів і шахт. Безгоспні та вчасно не рекультивовані кар'єри призводять до різноманітних геологічних процесів, таких, як ерозія, обрушення, вивітрювання, зсуви, забруднення водоносних горизонтів. В останні роки кошти з місцевих бюджетів для проведення рекультивації порушених земель практично не виділяються. Необхідно проведення корегування інвентаризації порушених земель та розробка першочергових заходів по їх рекультивації. Також потребує вирішення проблема використання надр без спеціальних дозволів, гірничого та земельного відводів. У зв’язку із недосконалістю Закону України “Про Надра” та іншими законодавчими актами в галузі надрокористування виникає багато складнощів в процесі підготовки та погодження матеріалів щодо користування надрами. Як наслідок процес отримання спеціального дозволу на користування надрами потребує дуже значного часу. Необхідно вдосконалення законодавства про надра відносно сучасних умов розвитку в країні, спрощення порядку розгляду матеріалів стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами та посилення контролю на різних рівнях влади за недопущенням використання надр без спеціальних дозволів. Унеможливлення протизаконних дій у процесі розпоряджання лісовими ресурсами можливо досягнути шляхом внесення змін та доповнень до діючих нормативних та законодавчих актів України, а саме: 1) Для охорони, збереження, відтворення та невиснажливого використання лісів необхідно розробити механізми щодо: - передачі лісів колишніх колективних аграрних підприємств, лісів на землях запасу до сфери управління Держкомлісгоспу, передбачивши фінансування з Державного бюджету України для розширення та утримання необхідної штатної чисельності працівників, утворення відповідної матеріальної бази і проведення лісовпорядкування переданих масивів; - закріплення полезахисних лісосмуг за постійними користувачами різних форм власності, визначити джерела фінансування на їх утримання, розробити заходи з економічного стимулювання користувачів у разі проведення робіт із лісовідновлення та лісорозведення. 2) Для запобігання виникнення пожеж, в т.ч. на території лісового фонду, необхідно в Законі України «Про рослинний світ» замінити у ст. 27 абзац 3 на «Випалювання сухої природної рослинності або її залишків забороняється». 3) З метою охорони та збереження існуючих лісосмуг необхідно розглянути питання щодо утворення при головних управліннях агропромислового розвитку облдержадміністрацій структурних підрозділів з агролісомеліорації. Проведення організаційно-правових заходів щодо державного регулювання земельних відносин та землекористування Для виконання вищезазначеного пріоритету необхідно: 162

- участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; - організація моніторингу земель; - участь у розробці нормативно-правових актів у галузі охорони земель; - здійснення державної екологічної експертизи землекористування; - внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель; - здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель. Удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів держав Європейського Союзу. Гострою екологічною проблемою області є значний обсяг накопичених за попередні десятиріччя заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), яких на території області налічується біля 1,8 тис.т. У 2007 році в області розпочато роботи згідно українсько-німецького проекту по вивезенню на знешкодження заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин. На виконання загальнодержавної бюджетної програми 2401250 „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” згідно з дорученням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 липня 2007 року № 1522/19/3-7 за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та завдяки проведеній організаційній роботі Держуправління з території області вивезено на знешкодження до Німеччини 201 т непридатних ХЗЗР (повністю зачищено Ренійський району, з якого вивезено 19 т, Болградський р-н – вивезено 46 т та частково Ізмаїльський р-н - 136 т). Підготовлено на відправлення до Німеччини на знешкодження 81 т (на складі с.Саф”яни Ізмаїльського р-ну). В області необхідно подовження робіт згідно українсько-німецького проекту по вивезенню на знешкодження заборонених, або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин до повного зачищення території області. Другою проблемою є проблема утворення та розміщення відходів, які утворюються на підприємствах області. Для її вирішення підприємствами області проводиться інвентаризація відходів з складанням технічних паспортів відходів (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1999р. № 2034 “Про затвердження державного обліку та паспортизації відходів”). Кожним підприємством передбачено заходи щодо зменшення утворення відходів та роздільного збору ресурс оцінних видів відходів, укладено договори з переробними підприємствами. Робота подовжується. Необхідно посилення контролю за діяльністю підприємств в сфері поводження з відходами.

163

Потребує вирішення проблема поводження з твердими побутовими відходами в області, обсяг яких щорічно сягає майже 4 млн.куб.м і постійно зростає. Згідно ст. 20 Закону України “Про відходи” від 5.03.1998 р., до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить розроблення схем санітарного очищення населених пунктів; організація та сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів; організація збирання і видалення побутових та інших відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також здійснення роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів. Але належним чином ця робота не проводиться. Необхідно повернення місцевої влади до питання поводження з відходами. 13.4. Державний контроль Згідно наказів Мінприроди України від 12.12.2006 року №540 “Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди“ та від 19.02.2007 року №55 “Про затвердження Положень про Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях та Положень про Державні екологічні інспекції в областях“ питання здійснення державного контролю, проведення перевірок за додержанням вимог природоохоронного законодавства належить до компетенції Державної екологічної інспекції в Одеській області. Наказом Мінприроди України від 15 березня 2007 року № 101 затверджено Порядок взаємодії державних екологічних інспекцій з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях. Таблиця 13.4.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства ( за даними Державної екологічної інспекції в Одеській області) № з/п 1 1 1 2 3 4 5 6 7

Назва заходу

2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів

Одиниця виміру 3 од. од. од.

2005

Роки 2006

2007

4 7342 9449 2364

5 7455 10959 2141

6 228805* 7055 3962

чол/грн

2250/248129

2115/208033

3996/438185

чол/грн од./грн.

1368/128240 227/4322471

1560/105890 299/20322738

2718/342792 214/3906385

од./грн.

111/453281

147/380220

126/585963

од.

164

1 9

11 11.1 11.2 11.3 12

2 Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ) Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

3 од.

4 11

5 10

6 5

од.

486

463

2790

од. од од. од. од.

146 131 209 -

27 22 414 -

458 170 1471 861 -

од.

* - зазначена кількість включає до свого складу перевірки пересувних транспортних засобів - 221750

13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Державним підприємством “Одесастандартметрология” атестовано 16 лабораторій, що проводять моніторингу та контроль стану навколишнього середовища, охорони довкілля та природокористування в Одесі та Одеській області. При цьому перевірено 4017 засобів вимірювальної техніки, що використовуються у цих лабораторіях. Фахівцями відділу державного метрологічного нагляду ДП “Одесастандартметрологія” у 2007 році був проведений державний метрологічний нагляд на ВАТ “Ізмаїльський целюлозно - картонний комбінат”, щодо контролю стану навколишнього природного середовища. Порушень вимог закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” за №113/98-ВР від 11.02.98 року із змінами від 15.06.04 року за №1765-IV не встановлені. Вимірювальна лабораторія цеху водопостачання достатньо забезпечена засобами вимірювальної техніки. Проведені порівняльні вимірювання з визначень показників якості очищених стічних вод. Контроль здійснено шляхом вимірювань шифрованих проб контрольних розчинів за показниками нітрит - іонів та фосфат-іонів. Розбіжності за перевіреними показниками становили у межах допустимих, але умови виконання вимірювань в приміщеннях лабораторії не можуть бути забезпечені у літній період при температурі довкілля вище 250С. Стан засобів вимірювальної техніки, що застосовується при вимірюваннях контролю стану навколишнього природного середовища, задовільний. Випробувальне обладнання своєчасно атестоване згідно вимоги ГОСТ 24555. Із об ревізованих 55 засобів вимірювальної техніки всі придатні до застосування. Перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, погоджений з ДП ”Одесастандартметрологія”.

165

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Держуправлінням протягом 2007 року організовано і проведено 418 експертиз проектної та передпроектної документації, з яких позитивних – 229, негативних – 189. У рамках комплексної державної експертизи розглянуто 198 комплектів документації, у тому числі позитивну оцінку отримали – 95 об’єктів, повернуто на доопрацювання та оцінено негативно - 103. Основні причини негативної оцінки проектної та передпроектної документації: - на відповідність розробленого розділу ОВНС вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»; - не дотримання ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розробки, погодження і затвердження проектної документації для будівництва»; - не проведено інформування громадськості шляхом опублікування Заяви про екологічні наслідки запланованої діяльності; - реалізація проектних рішень щодо будівництва об’єкта експертизи спричинить знесення значної кількості зелених насаджень. За 2007 рік Держуправлінням проведено 6 експертиз із залученням наукових установ та спеціалізованих організації. Як приклад, до розгляду проектної документації «Одеське міське звалище «Дальницькі кар’єри» залучено НДІ «Український науковий центр екології моря», фахівцями якого підготовлена наукова еколого-експертна оцінка, що стала складовою частиною позитивного висновку державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза робочих проектів спорудження розвідувальних нафтових свердловин проводилась із залученням Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту державної геологічної служби Мінприроди України. Таблиця 13.6.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. Виконання робіт 1 Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

418

229

189

45,22

16,66

198

103

52,02

220

134

39,09

Загальна Кількість

Позитивно оцінено (шт.)

13.7. Екологічний аудит Екологічний аудит – природокористування.

це

відносно

новий

ринковий

механізм

166

В Україні основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання визначає Закон "Про екологічний аудит" від 24 червня 2004 року № 1862-IV. Положення цього Закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності. Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються Законом „Про екологічний аудит” Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" , іншими актами законодавства України, державними стандартами України. У 2007 році жодне підприємство, установа та організація, їх філії та представництва чи об"єднання, окремі виробництва, інші господарські об"єкти не проводили екологічний аудит. 13.8. Екологічний моніторинг Необхідність розроблення системи моніторингу навколишнього природного середовища у Одеській області викликана потребою: 1) Ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області; 2) Інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації; 3) Узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями – суб’єктами моніторингу природного довкілля з метою аналізу інформації, надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються; 4) Підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій; 5) Удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування; 6) Підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами; 7) Забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Одеській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. З ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області розпорядженням голови Одеської облдержадміністрації від 31 березня 2006 року №782-ІУ розпочато організацію системи моніторингу довкілля, створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Одеській області та затверджено її склад. Згідно з Програмою системи моніторингу довкілля Одеської області передбачається як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної 167

оцінки стану природних середовищ, умов життєдіяльності, виконання зобов’язань України з міжнародних природоохоронних угод. Обласний моніторинг довкілля згідно Положення про державну систему моніторингу довкілля в межах своїх повноважень здійснюють: 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області - здійснює моніторинг хімічного забруднення поверхневих і морських вод на наступних створах : річка Дунай, місто Ізмаїл ( 0 км, 18 км, 39км, 45км, 89 км), місто Рені 70 миля. Також фахівці Держуправління здійснюють спостереження за викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря регіону (Одеській припортовий завод, ВАТ “Лукойл – Одеський нафтопереробний завод”, КВЄП “Котовськводоканал, КП “Б.Дністровськводоканал”, ТОВ Філія “Інфоксводоканал”). 2. Державна екологічна інспекція в Одеській області (після реорганізації Держуправління у березні 2007р.) здійснює моніторинг показників контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, хімічного забруднення поверхневих і морських вод, якості води водних об’єктів області, рівня забрудненості поверхневих вод, показників контролю нормативів скиду по забруднюючих речовинах по наступних створах: річка Дністер (с.Троїцьке, Одеській водозабір, с.Маяки), Кучурганське водосховище (с.Кучургани, с.Лиманське, с.Граданиці), моніторинг скидів забруднюючих речовин підприємствами – основними водокористувачами регіону ( згідно розкладу перевірок), здійснення державного контролю щодо утворення, розміщення знешкодження та захоронення відходів у області, наявності несанкціонованих сміттєзвалищ, поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин – у містах Одеса, Б.Дністровський, Котовськ, а також у Фрунзівському, Савранському, Іванівському, Кілійському, Ізмаїльському, Роздільнянському, Любашівському, Арцизькому, Саратському, Тарутинському, Татарбунарському, Ананьївському, Балтському, Котовському, Красноокнянському, Ширяївському, Овідіопольському, Миколаївському районах. 3. Гідрометцентр Чорного та Азовського морів здійснює моніторинг вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених пунктів регіону, рівня забруднення атмосферного повітря регіону важкими металами та бенз(а)піреном по наступних створах: місто Одеса (вулиця Чорноморського козацтва 175, Французький бульвар 89, Херсонський сквер, проспект Олександрівський 32, Автовокзал, Балківська дорога 199, 1 станція Люстдорфської дороги, вулиця Канатна 81), місто Ізмаїл (на розі вулиць Адмірала Холостякова та Желєзнякові), село Григорівка (Одеський припортовий завод), також здійснюється моніторинг радіоактивного забруднення атмосферного повітря по наступних постах: місто Одеса ( проспект Гагаріна - вулиця Канатна – проспект Шевченка, вулиця Архітекторська – вулиця Корольова - вулиця Ільфа і Петрова, Дніпропетровська дорога, проспект Гагаріна, мікрорайон Лузанівка). 4.Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області здійснює моніторинг хімічного забруднення поверхневих і морських вод та 168

радіоактивного забруднення атмосферного повітря по пересувних створах на річках Дністер та Турунчук, Дністровському лимані. 5. Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснює моніторинг хімічного забруднення поверхневих і морських вод, якості води водних об’єктів області, рівня забрудненості поверхневих вод по наступних пунктах спостереження : у зоні впливу скиду створу з очисних споруд очисної станції “Южная”, у зоні впливу скиду створу з Одеської ТЕЦ, у зоні впливу скиду очисних споруд Іллічівського порту, у зоні впливу скиду з Іллічівського СРЗ, у зоні впливу скиду з очисних споруд Припортового заводу, у зоні впливу скиду Білгород - Дністровських очисних споруд, у Одеському порту, траверз мису Великий Фонтан, у порту Южний, Іллічівському порту. Також проводиться моніторинг скидів забруднюючих речовин підприємствами – основними водокористувачами регіону, показників контролю нормативів скиду по забруднюючих речовинах. 6.Український науковий центр екології моря проводить моніторинг хімічного забруднення поверхневих і морських вод у точках спостереження визначених картою експедиції.

Система спостережень морського екологічного моніторингу включає системи спостережень таких суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля: Держінспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря; Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області

169

(облСЕС), Гідрометцентру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ), Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ). 7. Одеське обласне виробниче управління по водному господарству здійснює моніторинг хімічного забруднення поверхневих і морських вод, якості води водних об’єктів області, рівня забрудненості поверхневих вод, скидів забруднюючих речовин підприємствами – основними водокористувачами регіону, показників контролю нормативів скиду по забруднюючих речовинах по наступних створах: річка Дністер (місто Біляївка, село Маяки), річка Білочі (село Шершенці), річка Ягорлик (село Артирівка), річка Окна (село Лабушне), річка Кучурган (село Степанівка), Кучурганське водосховище (село Градениці, село Кучургани), річка Великий Ялпуг (село Табаки), річка Малий Куяльник (село Бараново), річка Сарата (село Міняйлівка), річка Когільник (село Новоолексіївка), річка Когільник (село Срепневе), річка Хаджидер (село Сергіївка), річка Алкалія (село Широке), річка Каплань (село Крутоярівка), Сасикське водосховище, канал Дунай-Сасик. 8. Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство здійснює моніторинг спостереження за екзогенними та ендогенними геодинамічними процесами на наступних постах спостереження: в межах Арцизького району 1 ділянка, в межах Білгород-Дністровського району 2 ділянки, в межах Котовського району 1 ділянка, в межах Тарутинського району 1 ділянка 9. Одеський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції здійснює моніторинг вмісту забруднюючих речовин у поверхневих водах сільськогосподарського призначення, щільності забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення у наступних пунктах де розташовано контрольний майданчик: Миколаївському, Овідіопольському, Арцизькому, Красноокнянському районах. 10. Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації - оперативна взаємодія з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області у випадку надзвичайних ситуацій. 11. Управління ветеринарної медицини в Одеській області - моніторинг забруднення земель сільськогосподарського призначення. 12. ДП “Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації“ - розробка нормативів проведення моніторингу.

170

Таблиця 13.8.1. Система спостережень за станом довкілля Одеської області № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмосферне повітря

1 1.

3. 4.

7. 8.

9. 10.

2 Одеський обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Державна санітарноепідеміологічна служба Одеської області Гідрометцентр Чорного та Азовського морів Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та Одеське обласне виробниче управління по водному господарству “Облводгосп“ Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство Український науковий центр екології моря Державна екологічна інспекція з охорони довкілля ПівнічноЗахідного регіону Чорного моря Держекоінспекція в Одеській області Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Загалом по області

стаціонарні поверхджерела неві води викидів в атмосферне повітря 4

5 -

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

6 -

морські води

7 -

джерел джерела а скидів скидів зворотни зворот- підземні х вод у них вод води глибокі у підземні морські водоносводи ні горизонти 8 9 10 -

ґ рунти

11 26

1956

290

223 пости радіаційного та хімічного спостереження

119

2301

Проблеми галузі моніторингу довкілля: у ході організації регіонального моніторингу довкілля визначились основні фактори, яки стримують впровадження та розвиток програми моніторингу довкілля Одеської області. Найвагоміші з них: 1. Низький рівень фінансового забезпечення з державного та обласних бюджетів регіональних програм з моніторингу довкілля. 171

2. Низький рівень технічного забезпечення організацій - суб’єктів обласного екологічного моніторингу, в тому числі сучасною комп’ютерною технікою, особливо в їх районних підрозділах. 3.Відсутність єдиної мережі баз даних екологічних спостережень , їх обробки, узагальнення серед суб’єктів моніторингу в області. 4. Низький рівень оперативності в розробці та розповсюдженні інформації про появу міжвідомчих документів з питань екологічного моніторингу між суб’єктами Державної системи моніторингу. 5. Відсутність регулярних семінарів або інших форм обміну досвідом та проведення навчання спеціалістів регіональних підрозділів, інформування про нові технології у здійсненні спостереження за станом навколишнього природного середовища та критеріїв оцінки його стану. 6. Низький рівень відповідальності суб’єктів моніторингу довкілля за надання неперевірених даних. 13.9. Економічні засади природокористування Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться про невідновлювані енергетичні ресурси. Незважаючи на те що кількість розвіданих копалин збільшується як загалом, так і в розрахунку на душу населення, існує загроза їх виснаження ще перед тим, як буде здійснений перехід на використання нових джерел енергії. Тим більше, що суспільство відчуває все більший дефіцит відновлюваних природних ресурсів. В зв'язку з цим раціональне використання і відтворення природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації виробництва на основі прискорення науково- технічного прогресу. Така постановка проблем вимагає поліпшення розробки питань управління, пов'язаних насамперед з діалектикою взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Стосовно природокористування це означає послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища ї раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність. Планомірність стосовно використання природних ресурсів — економічна функція держави по управлінню і регулюваннню екологічних та економічних відносин і пропорцій. Така функція передбачає як розробку і виконання планової системи взаємопов'язаних показників, так і дійовий контроль за їх реалізацією. Перспективне і поточне планування раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку виходить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного продукту, національного доходу і підйому життєвого рівня трудящих. 172

Пропорційність означає погодженість у використанні природних ресурсів як за територією, так і за галузями народного господарства, виключення порушень природних взаємозв'язків у навколишньому природному середовищі. Оптимальність у використанні природних ресурсів — це досягнення найкращого варіанта взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем. Управління охороною навколишнього природного середовища, як говориться в "Законі про охорону навколишнього середовища", полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо- розпорядчої діяльності. Метою управління в галузі раціонального природокористування є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення погодженості дій державних і громадських органів у галузі навколишнього природного середовища. Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обгрунтованому поєднанню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Підприємства, що залучають у господарський оборот природні ресурси, належать, з одного боку, до тієї чи іншої галузі народного господарства, а з другого — є ланками територіально- виробничих комплексів. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів багатьох міністерств, відомств і місцевих територіальних органів, які повинні доповнювати одне одного, утворюючи єдину систему управління. Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи житлове будівництво слід виходити не лише з локальних інтересів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість грунту, зменшує валову продукцію сільського господарства та ін. У системі управління природоохоронною діяльністю підприємства можна виділити планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і контроль за викидами в навколишнє середовище. Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконання, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» спрямована на реалізацію важливого природоохоронного принципу “забруднювач платить”, тобто забруднювач має відшкодовувати витрати, пов’язані з 173

попередженням забрудненням навколишнього природного середовища і проведенням заходів боротьби з ним. Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі – збір) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Збір є одним з найбільш важливих еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності і справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти та за розміщення відходів. Величина збору залежить від кількості, виду забруднюючої речовини, що надходить у навколишнє природне середовище, її шкідливості, класу небезпеки відходів та їх кількості, а також окремих коригувальних коефіцієнтів в залежності від чисельності жителів населеного пункту та його народногосподарського значення, басейнів рік, у які скидаються забруднюючі речовини, місця (зони) розміщення відходів. Розширено перелік платників збору за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (морський, річковий, залізничний), шляхом диференціації нормативів збору та введення нових нормативів збору. З метою спрощення і зменшення адміністративних витрат було визначено перелік основних забруднюючих речовин, за викиди та скиди яких обов`язково справляється збір. Водночас було визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, за поданням органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища, можуть збільшувати перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” також встановлена відповідальність забруднювачів–платників за правильність обчислення та своєчасну сплату збору. 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Україна як суверенна демократична держава намагається по-новому вирішувати проблеми охорони навколишнього природного середовища. З урахуванням міжнародного та національного досвіду формується принципово нова законодавча база, розробляється довгострокова національна екологічна програма. Ключовими напрямками розвитку і вдосконалення законодавства є: розробка і впровадження нормативно-правових актів, що забезпечують введення в дію законів та створення умов для виконання вимог чинного законодавства; розробка та затвердження нових законопроектів, вдосконалення діючого законодавства відповідно до вимог нашого сьогодення з врахуванням реальних умов діяльності суб'єктів господарювання; гармонізація національного законодавства з європейським. 174

Основою для формування нового економічного механізму по забезпеченню розширеного відтворення природних ресурсів, їх охороні, регулюванню раціонального використання є принцип платного природокористування зі створенням системи відповідних платежів. З часу проведення Всесвітньої Конференції ООН з питань навколишнього природного середовища та розвитку (Бразилія, 3-14 червня 1992р.) в області впроваджено економічний механізм природокористування: плата за використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства, відшкодуванню збитків, заподіяних довкіллю. Збір за забруднення навколишнього природного середовища в системі регулювання суспільних відносин в галузі охорони довкілля несе велике різноманітне навантаження – стимулююче, координаційне, контролююче та компенсаційне. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік“ зупинено дію частини четвертої статті 46 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII “Про охорону навколишнього природного середовища“ відповідно до якої кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Kрим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків. Як і у попередньому році у 2007 році встановлено порядок розподілу сум збору за забруднення навколишнього природного середовища між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами. До джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2007 рік у частині доходів (п. 21 статті 8 Закону) віднесено 65 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища, 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: до місцевих (сільських, селищних, міських) – 10 відсотків, обласних - 25 відсотків( Київського та Севастопольського міських – 35 відсотків). Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2007 році (п. 5 статті 59 Закону). Кошти від збору акумулюються в цільових бюджетних фондах, які є джерелами фінансування природоохоронних заходів. В сучасних умовах дана форма акумулювання і використання коштів потребує реформування та створення Національного екологічного фонду на загальнодержавному та регіональному рівнях, який має діяти на правах юридичної особи. Це дасть змогу сформувати цілісну систему фондів охорони навколишнього природного середовища і ефективно здійснювати природоохоронні заходи.

175

13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р схвалено Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року. Одними із основних цілей і завдань національної екологічної політики є: досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища; поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. Сучасна екологічна політика України також базується на принципі “забруднювач платить”, який передбачено Декларацією Ріо-де-Жанейро і лежить в основі ряду відповідних багатосторонніх угод з метою запобігання негативному впливу на навколишнє середовище або здоровя людей і забезпечення відповідальності за свої дії тих, хто спричиняє шкоду довкіллю. За даними ДПА в Одеській області кількість юридичних та фізичних осіб зареєстрованих як платники збору за забруднення навколишнього природного середовища в Одеській області у 2007 році складає 19974 одиниць. Загальна сплачена сума за забруднення навколишнього природного середовища 13 млн. 479 тис. грн. Фактичні надходження до Державного бюджету у 2007 році від сплати ресурсних платежів склали: - збір за спеціальне використання водних ресурсів – 4,9 млн.грн; - збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 0,19 млн грн.; - платежі за користування надрами – 1,5 млн.грн. На регіональному рівні джерелом фінансування природоохоронних заходів є обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Порядок формування коштів обласного фонду, їх розподіл та контроль за використанням, згідно з цільовим призначенням, встановлено Положенням про обласний фонд, яке затверджено рішенням обласної ради від 25 жовтня 2002 року № 57-ХХIY. Відповідно до частини 3 статті 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища“, враховуючи, що кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною спеціального фонду обласного бюджету, з метою цільового та ефективного використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, обласна рада вирішила внести зміни до Положення. Відповідно до змін Перелік природоохоронних заходів та напрями використання коштів, які надходять до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом бюджетного року, затверджуються сесією обласної ради окремим додатком до рішення обласної ради про обласний бюджет Одеської області. Проект Переліку для розгляду на сесії обласної ради на плановий бюджетний період формується Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області з урахуванням 176

пропозицій, поданих депутатами обласної ради, та погоджується з постійними комісіями обласної ради з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, з питань бюджету та банківської діяльності. Рішенням Одеської обласної ради від 25 квітня 2007 року № 233-V затверджено “Перелік об'єктів, видатки на які у 2007 році здійснюватимуться за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища“. Загальна сума видатків з обласного фонду склала 26300,5 тис. грн. що у порівнянні з 2006 роком ( 6973,93 тис. грн) збільшились майже в 4 рази, або на 73%, ( за рахунок штрафних санкцій - 24328,2 тис. грн., отриманих за забруднення акваторії Чорного моря склали іноземним судном у грудні 2006 року) що дозволило збільшити фінансування природоохоронних заходів. Залишились не використаними 2524,08 тис. грн, які було повернуто до обласного бюджету з причини закінчення бюджетного року. Динаміку надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за останні три роки наведено в табл.15.1. Таблиця 15.1. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Обіг коштів 1. 2. 3. 4. 5.

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Використано коштів – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на {(дані п.1 + дані п.2) х 100})

2005 4,0 6656,6 4654,1 2002,5 69,9%

Рік 2006 2002,5 6973,93 5553,34 1420,29 61,86%

2007 1420,29 26300,5 23776,42 2524,08 85,77

Кошти обласного фонду у сумі 23776,42 тис грн. були спрямовані на такі напрями природоохоронної діяльності: - будівництво та реконструкція каналізаційних очисних споруд, КНС тощо - 14270,54 тис. грн. ( 60%); - розчистка русел річок, захист від підтоплення - 6674,01 тис. грн. ( 28%); - виконання проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію та ін. -1489,16 тис. грн. (6,3%); - проведення природоохоронних заходів на о.Зміїний - 428,0 тис. грн. – (1,8 %); - поводження з токсичними відходами - 379,6 тис. грн. ( 1,6%); - проведення заходів щодо збереження об'єктів природно-заповідного фонду, озеленення - 322,08 тис. грн. (1,4%); - виконання науково - дослідних робіт, пропаганда екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики - 213,03 тис. грн. (0,9%). За даними Головного управління статистики в Одеській області у 2007 році капітальних інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього природного середовище і раціональне використання природних ресурсів по містах і районах області спрямовано 93,506 млн.грн 177

Таблиця 15.2. Стан будівництва природоохоронних об’єктів (тис.грн.) Вид діяльності 2005 факт

план Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

45400,0

план

Рік 2006 факт

61797,0

2007 %

план

факт

93506,0

*Примітка: У зв’язку зі змінами статзвітності (форма 2-інвестиції) планові показники відсутні

Обсяги інвестицій, вкладених на охорону природного середовища, порівняно з 2006 р. зросли у 1,5 рази. На фінансування у 2007 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Держуправління надало запити до Мінприроди наступних природоохоронних проектів: - “Проведення заходів щодо знищення накопичених на території Одеської області непридатних до використання хімічних засобів рослин“ за бюджетною програмою 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами“ -1300 тис.грн; - “Будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки “Biotal-50 на о. Зміїний“ за бюджетною програмою 2401230 “ Очистка стічних вод“- 650 тис. грн. На виконання загальнодержавної бюджетної програми 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами“ згідно з дорученням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 липня 2007 року № 1522/19/3-7 за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (3,3 млн. грн.) вивезено за межі України майже 202 т ХЗЗР. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Одеській Філіал Інституту біології південних морів НАН України працює над теоретичними питаннями функціонування морських екосистем у тому числі проблем використання і відтворення морських біологічних ресурсів у рамках п’яти фундаментальних тем:  “Формування біологічного різноманіття моря в умовах евтрофування та біологічного забруднення“;  “Основи формування гідрологічного режиму, евтрофування та забруднення екосистеми північно-західної частини Чорного моря за умов змін клімату“;  “Структурно-функціональна мінливість популяцій морських безхребетних в умовах антропогенних дій“;  “Структурно-функціональна мінливість популяцій морських безхребетних в умовах антропогенних дій“; 178

 “Угруповання крайових біотопів Чорного моря: сучасний стан, прогноз мінливості, рекомендації щодо їх охорони і відновлення“. Дослідження крайових угрупувань вперше дозволило з спор донних відкладень чорноморської бенталі (пелоконтур) які розташовані на глибин 8002100 метрів отримати культури організмів - оксібіонтів (акад. НАН України Ю.П.Зайцев, Б.Г.Александров, Д.А.Нестерова, А.В.Курилов, Л.М.Теренько, Н.И.Копытина, С.Е.Никонова, О.П.Гаркуша). Сучасний рівень первинної продукції в Одеському регіоні лежить у діапазоні 0,8–5,0 мг·л–1, що демонструє зниження трофічного стану цієї частини екосистеми північно-західної частини Чорного моря з евтрофного до мезотрофного стану (І.О. Скрипник, О.В. Кірсанова). За умов зниження рівня евтрофування до мезотрофного проявились чіткі кореляційні зв’язки між розподілом чисельності сапрофітних та кишкових бактерій і цілим рядом абіотичних та біотичних показників: для сапрофітних бактерій з NH4 (r=0,501, рівень значимості 99 %), з – Pзаг (r=0,583 %, рівень значимості 99 %), з – Pорг (r=0,618, рівень значимості 99 %), для бактерій групи кишкової палички з – NH4 (r=0,578, рівень значимості 99 %) (Н.Г. Теплінська, Л.М. Нідзведська). Показано, що розвиток зоопланктону в приустьових районах північнозахідної частини Чорного моря (зокрема Придунайскому) на початку літа 2007 р. нагадував такий, що спостерігався в цілому на даній акваторії в 80-90-і роки під час розквіту процесу ефтрофування (значний розвиток видуіндикатора ефтрофування –Noctiluca scintillans та перевага долі некормового зоопланктону). Разом з тим в Одеському регіоні (Одеська затока та прилегла ділянка) наприкінці літа 2007 р. під час згінних явищ був зафіксований представник гіллястовусих – Evadne tergestina, який з розвитком ефтрофування в північно-західній частині випав із структури угруповання і до цього часу не зустрічався. Це свідчить, що в цілому за винятком акваторій прилеглих до гирлових зон великих річок, у північно-західній частин спостерігається процес відновлення структури угрупувань зоопланктону, притаманного для періоду попереднього евтрофуванню. (Л.Н Поліщук). Вперше встановлено, що формування статевої структури чорноморської мідії Mytilus galloprovincialis взаємозв'язане з рівнем смертності самок в даних умовах середовища; що в умовах несприятливих для росту мідії в поселеннях молюска формується більша кількість самок. Вперше виявлене явище збільшення дефіциту гетерозигот в поселеннях мідій, а також зменшення швидкості росту молюсків цього фенотипа при зменшенні солоності вод. Встановлені залежності можуть бути використані для прогнозування стану поселень мідій при змінах умов середовища (Н.М. Шурова). Розроблена система прогнозування та оцінки ризику біологічних інвазій у водному середовищі, протестований на окремій таксономічній групі (молюски) для Північного Причорномор’я. Відмічені факти біологічних інвазій з Чорного моря в урбанізовані біотопи великих міст-портів (Одеса, Миколаїв), що відносяться до внутрішніх вод. Екзотичний молюск Potamopyrgus jenkinsi вперше відмічено в басейні Азовського моря. В дельті р. Дністер вперше 179

знайдений бореальний вид Polyphemus pediculus (Crustacea, Branchiopodiodes) (М.О. Сон, О.В. Кошелев). На підставі результатів експедиційних досліджень північно-західного шельфу Чорного моря, підтверджені факти відтворення донної рослинності, які характерні для сучасного етапу „Стійка тенденція деевтрофікації„. Нижня границя розповсюдження водоростей макрофітів, яка на етапі „Інтенсивна евтрофікація” (початок 70-х –кінець 80-х років) піднялась до рівня 5-6 метрів знов опустилася на глибину 10-25 м. В Одеській затоці спостерігається відновлення и поширення угрупувань морської камки (Zostera marina). Червоні водорості з роду Polysiphonia (P. elongata, P. sanguinea) стали домінуючим компонентом угрупувань донної рослинності північно-західного шельфу в діапазоні глибин 5-35 м. Зафіксовано відтворення популяції бурої водорості Cystiseira barbata у найбільшому за розмірами лимані північно-західного Причорномор’я – Тилігульскому, яка зникла в цьому районі на початку 80-х років минулого століття. Всі ці ознаки свідчать про процеси перебудови структурно-функціональної організації угрупувань донної рослинності в українському секторі чорноморського шельфу в напрямку відновлення та просуваються до стану притаманного 60-м рокам минулого століття. (Г.Г. Мінічева, М.Н.Косенко). У зв’язку з інтенсивною перебудовою структури рослинних угрупувань макрофітобентосу, спостерігаються істотні зміни у ресурсному потенціалі рослинної сировини української частини північно-західного шельфу Чорного моря. Проведені пошукові дослідження біохімічного складу, та технологій отримання корисних сполук з видів макрофитів які мають високий ресурсний потенціал в сучасних екологічних умовах. Червона водорість Polysiphonia sanguinea, яка на сучасному етапі не тільки масово розвивається в широкому діапазоні глибин шельфової зони, але і активно заміщує традиційно промислові види філофори вміщує практично такий же рівень загального азоту, білку, лютеіну та β-каратину як Phyllophora truncate (раніш традиційно промисловий вид). На 15-20 % нижче вміст цих речовин спостерігається у крупному хрящовинному макрофіти того же роду P. elongata. Дрібна бура водорість Ectocarpus confervoides, яка утворює у сучасний період ватоподібні зарості на рослинних угрупуваннях Філофорного поля Зернова у 4-ри рази має більш високий рівень вмісту мінеральних речовин у порівнянні з Phyllophora truncata. Вміст фікоксантину у цієї водорості коливається від 4,5 до 12,3 мг на 100 г речовини. Поряд з цим нові досліджені види макрофитів мають у 2-3 рази більший вміст екстрактивних водорозчинних сполук, що знижує технологічність їх переробки. Ще одною перешкодою використання цих видів в технологічних процесах є високий відсоток механічних домішок у рослинній біомасі цих водоростей. (Г.Г.Мінічева, Д.В.Мікуліч, Л.І Бойко, Л.В. Анцупова). Рівень забруднення морської води в Одеському регіоні північно-західної частини Чорного моря був найменшим за всі роки спостережень (Н.Ф. Підпльотна, П.Т. Савін). Створена карта токсичних ґрунтів Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря, виявлені гарячі точки забруднення води за лімітуючим 180

показником шкідливості (C.Є. Дятлов, А.Г. Петросян, О.В. Кошелев, В.О. Ніканоров). Згідно до результатів моніторингових досліджень було встановлено, що за останні два роки значно збільшилося техногенне навантаження на прибережну зону міста й порту Южний, а також центральну та південну частину Одеської затоки. Суттєво збільшилося забруднення прибережної зони, що простяглася від м. Ланжерон до Сухого лиману, тобто район інтенсивної забудови узбережжя. Ознакою руйнування приморських схилів в районі м. Іллічівська та мису „Північний” є збільшення вмісту цинку у придонному шарі води до 3 ГДК (С.Є. Дятлов, Л.Ю. Секундяк, О.А. Павлова). На підставі багаторічних експедиційних досліджень з залученням метеорологічних даних було встановлено, що в Одеському регіоні ПЗЧМ температура морської води має тенденцію до підвищення, а солоність – до зниження. Донні відклади полігону містять значну кількість вуглецю, азоту, мінеральних та органічних форм фосфору. Ці сполуки за умов надходження у воду стають додатковим джерелом евтрофування. Значна кількість органічної речовини, що накопичується у донних відкладах, сприяє розвитку гіпоксії в придонному шарі води, утворенню сірководню, погіршенню якості життя організмів, що мешкають на межі води і донних відкладів та у донних відкладах. 70 % проб донних відкладів містили органічну речовину у кількості 10 % (Г.П. Гаркава, Ю.І. Богатова, Л.П. Павлютіна). В донних відкладах узмор’я Дунаю виділяються дві ділянки з підвищеним вмістом органічної речовини: 1) донні відклади гирла Бистре – початок барової області з боку ріки 5,10–12,59 %. 2) донні відклади відкритого узмор’я гирл Быстре та Східне. Вміст органічної речовини в донних відкладах змінювалося від 10,8 до 14,4 % (Г.П. Гаркава, Ю.І. Богатова). 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень На виконання наказів Мінприроди від 13.08.2004 №314 “Про створення Орхуського інформаційно-тренінгового центру”, від 04.09.2006р.№395 “Про політичні пріоритети, стратегічні напрями і завдання Міністерства” для впровадження механізмів та створення умов доступу до екологічної інформації, ведення інформаційно-пропагандистської та науково-тренінгової діяльності, підвищення рівня екологічної освіти та культури при Держуправлінні наказом від 25.11.2004р. №111 створено “Орхуський інформаційний центр”. Наказом начальника Держуправління від 06.04.2007р. №33 «Щодо роботи Орхуського центру» Орхуський інформаційний центр закріплено на базі сектору моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю. Координатором центру призначено заступника начальника Держуправління Крутякову В.І., заступником координатору – завсектором моніторингу, інформації та по зв’язках з громадськістю Стрелець К.Ю. Наказом начальника Держуправління від 06.04.2007р. №30 затверджено Положення про Орхуський інформаційний центр, оприлюднено на веб-сторінці Держуправління: www.ecology.odessa.gov.ua. Згідно основних засад Положення, до функцій Центру відноситься: 181

- додержання діючого законодавства України; - збір і формування інформаційно-довідкової бази (бібліо-, аудіо-, відеотеки); - налагодження механізмів отримання екологічної інформації; - підготовка інформаційних довідок на запити відвідувачів; - оформлення інформаційних оголошень; - організація плідної взаємодії з Громадською радою при Держуправлінні; - консультації за “гарячим телефоном” та надання інформації факсом та електронною поштою; - систематичне оновлення інформації на веб-сайті Держуправління; - підготовку відповідей на звернення громадян за електронною поштою; - збір нових методичних матеріалів, навчальних посібників тощо; - забезпечення високого рівня виконання всіх видів робіт Центру. Громадська приймальня працює в робочі дні щоденно з 8:30 до 17:15 годин, перерва з 13:00 до 14:00. Контактна адреса Орхуського інформаційного центру Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області: 65107, м.Одеса-107, вул. Канатна 83, кім.1210, тел.: 8-048-728-38-72, e-mail: ecolog@paco.net. Орхуський інформаційний центр при Держуправлінні діє у відповідності до положень Орхуської конвенції від 25.06.1998р.: інформує населення та громадськість з питань охорони стану навколишнього природного середовища на території Одеської області, надає консультації громадським екологічним об’єднанням, проводить прес-конференції, семінари, прямі телефонні лінії, круглих столів, відповідно до затвердженого Орієнтовного плану консультацій з громадськістю та за запитами громадських організацій, забезпечує систематичне надання матеріалів до друкованих видань. Держуправління постійно забезпечує систематичне надання матеріалів стосовно діяльності Держуправління та стану довкілля на території регіону до місцевих, районних та сільських газет. Фахівцями Держуправління протягом 2007 року було опубліковано 72 статті на природоохоронну тематику, а саме: статті до проведення щорічних акцій: “Новорічна ялинка”, “День довкілля” “Озеленення країни спадщина для майбутніх поколінь”, “Первоцвіт”, “Нерест”, “Зелений паросток майбутнього”, “До чистих джерел”. Також актуальними темами в 2007р. стали публікації на такі теми, як “Результати колегій Держуправління”, “Проблеми Молдавської ДРЕС”, “Природо-заповідний фонд Одещини”, “Отрутохімікати – проблема під контролем”, “Проблеми Дністра, наші з Вами проблеми”, “Чим ми дихаємо”, “Водні багатства Одещини” та інше. Протягом 2007 року Держуправлінням проведено низку заходів публічного характеру: - прес-конференція “Про стан території ПЗФ на території області”; - прес-конференція “Стан водних ресурсів”; - “прямі телефонні лінії “Стан атмосферного повітря”; 182

- прес-конференція “Про стан зберігання непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в області”; - прес-конференція “Впровадження дозвільної системи у роботі Держуправління”; - прес-конференція “Засади регіональної екологічної політики”; - прес-конференція “Міжнародна експедиція Дунаю”; - прямі телефонні лінії “Екологічна ситуація області”; - прямі телефонні лінії “Водні ресурси Одещини”; - інтерв’ю “Посуха на території Одещини”; - інтерв’ю “Здійснення робіт по вивезенню ХЗЗР за межі території області”; - телепередача “Аграрний сектор”; - прийнято участь у проведенні громадських слухань щодо “Наміру будівництва сміттєпереробного заводу”; - презентацію з оглядом екологічних проблем в Одеській області в Університеті екологічних знань; - презентацію “Екологічні аспекти” в Одеському державному екологічному університеті; - “Участь вчених Одеського державного екологічного університету в реалізації регіональної наукової політики”; - Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми збору, переробки та утилізації відходів”; - інтерв’ю про випадки браконьєрства під час нересту риби на Тилігульському лимані; - начальник Держуправління прийняв участь у телепрограмі з Юрієм Геращенко на телеканалі НТН на тема: “Екологічні проблеми регіону”. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області тісно співпрацює з громадськими організаціями області з метою реалізації екологічної політики регіону. При Державному управлінні діє Громадська рада, до складу якої входить близько 30 організацій області природоохоронного спрямування. Основними напрямами роботи Громадської ради є: координація дій громадських об’єднань, вирішення проблемних питань щодо стану довкілля, проведення громадських експертиз, екологічної освіти. Одним із пріоритетних напрямків роботи Держуправління є залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем на території Одеської області. Протягом 2007 року було проведено 4 засідання колегії Держуправління, на які з метою поглиблення взаємодії із громадськістю запрошувались представники Громадської ради при Держуправлінні та голову Громадської ради включено до складу колегії Держуправління. Основними завданнями Громадської ради є організація та проведення активної роботи громадських об’єднань, залучення молоді та нових районних громадських об’єднань, широке інформування населення щодо питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища на території Одеської області. Протягом 2007 року організовано та проведено 3 засідання Громадської Ради. 183

Найактивніші серед громадських організацій є: БПК “Рутенія Одеса”, Одеська соціально-екологічна спілка, Міський екологічний семінар “Таубманівське читання”, Українська орнітологічна спілка з вивчення птахів, Асоціація “Євроберег Україна”, Молодіжним екологічним центром ім. В. І. Вернадського, Одеський обласний центр позашкільної освіти і виховання, - Мама-86, Жінки за довкілля, Екологічний центр сталого розвитку, Чорноморське гайдамацьке з’єднання, Одеське відділення соціальноекологічної спілки”, Фондом “Природні нащадки“ ім. Пузанова, Відродження. Держуправління спільно з громадськими організаціями: Одеське обласне екологічне відділення Чорноморського гайдамацького з’єднанням, Центром позашкільної освіти та виховання, Молодіжним екологічним центром ім..В.І.Вернадського, “Відродження“, Екоцентр “Дельта“, “Одеське відділення соціально-екологічної спілки”, Фондом “Природні нащадки“ ім. Пузанова, Одеською асоціацією юних екологів - проведено ряд заходів до Всеукраїнських та регіональних акцій: “Зелений паросток майбутнього“, “День довкілля-2007“, “Дня водно-болотних угідь“, “Дня захисту Чорного моря“, “Дня Дунаю-2007”. Наприклад, до Дня Чорного моря ГО “Відродження” організовано випуск спеціальної публікації (брошури) “Екобюлетнь”, газети “Дельта та людина”, плакатів ”Ландшафти Тузловських лиманів”, буклетів “Тузловським лиманам – природоохоронний статус”. Сумісно з громадськими організаціями проведено святкування 10-річчя Регіональному ландшафтному парку “Тилігульський” у листопаді 2007 року. Одеською асоціацією юних екологів проводиться підготовка до Міжнародного конкурсу дисертацій “Отримання найдешевшої енергії з води”. Екологічним центром сталого розвитку що неділі на каналі НТН анонсується передача “Екологія з Юрієм Геращенком”. З найактивнішими громадськими організаціями у вирішенні найважливіших екологічних проблем, ведеться робота по створенню нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду: 2-ох регіональних ландшафтних парків “Тузловські лимани“, “Тарутинський степ“, 3-ох ландшафтних заказників місцевого значення “Кундуки“, “Аліяга“, “Василівка“. Робота із зверненням громадян в Держуправлінні здійснюється згідно з вимогами Закону України “Про звернення громадян” та наказу Мінприроди України від 9 квітня 2003 року №57-м “Про затвердження інструкції з діловодства за зверненням громадян в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України”. Протягом 2007 року Держуправлінням отримано та розглянуто 280 звернень, які надійшли звичайною та електронною поштою. На особистому прийомі керівництва прийнято та розглянуто 45 скарг громадян. За 2007 рік розглянуто 105 колективних звернень та 32 повторних звернення, а всього на контроль взято 240 звернень. За результатами розгляду вирішено позитивно 169 звернень, надано роз’яснення на 83 звернення. Направлено поза межами компетенції 28 звернень. Також скарги громадян щоквартально розглядаються на апаратних нарадах та два рази на рік на засіданнях колегії Держуправління. 184

Екологічна інформація Одеського регіону, щорічно формується у “Звіт про стан охорони навколишнього природного середовища в Одеській області“, який розміщується на Веб-порталі Мінприроди України у підрозділі “Доповіді про стан навколишнього природного середовища та екологічні мапи“, а також Веб-сайті Держуправління у підрозділі “Звіти про стан довкілля“, застосовується у щорічному виданні “Причорноморський екологічний бюлетень“. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Громадську раду в Одеській області створено наказом Держуправління екологічної безпеки в Одеській області від 20.02.1997р. №20 “На виконання листа Мінекобезпеки України щодо створення сприятливих умов для вирішення екологічних проблем в області та ширшого залучення громадськості до участі в підготовці рішень по здійсненню природоохоронних заходів”. Першим головою Громадської ради призначено представника громадської організації “Суспільство токсикологів України”, доктора медичних наук Шафрана Леоніда Мойсейовича. Положення про першу Громадську раду при Держуправлінні затверджено у 1998р. У 2007 році виповнилося 10 років з початку роботи Громадської ради. Перші засідання Ради були ініційовані у місті Київ, Львів, Харків, Одесі та ін. Керівництвом Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області розроблено Положення про роботу Громадської ради при Держуправлінні. Основними напрямками роботи Громадської ради є: координація дій громадських об’єднань, вирішення проблемних питань щодо стану довкілля з керівництвом Держуправління, проведення громадських експертиз, взаємодія із Орхуським центром та ЗМІ, робота у напрямку екологічної освіти та виховання. Проводилися експедиції, конференції, піднято проблеми озера Сасик, Григоріївської затоки, Степанівки, судоходного ходу Дунай – Чорне море, розвитку Одеського морського порту, паливного терміналу у місті Іллічівськ, забудівлі на правому березі Дністра, нафтопроводу Одеса – Броди, утилізації відходів. Основними вагомими питаннями, якими займалась Громадська рада протягом 10 років роботи були наступні: технічна експлуатація каналів та проходів судоходного ходу “Дунай-Чорне море”, несанкціонована забудова прибережної смуги Чорного моря, проблема біорізноманіття р. Дністер та інші. Громадська рада вважала недопустимим будівництво судоходного каналу “Дунай-Чорне море”. З цього питання велося листування з Мінприроди України, Верховною Радою України, НАН України, ДП “Дельта Лоцман”. Міжнародним соціально-екологічним союзом (член Громадської ради при Держуправлінні) організовано “Форум неправительственных организаций бассейна реки Дунай – Сохраним Дунайский Румыно-украинский биосферный заповедник”, у якій прийнято участь офіційної делегації Європейської комісії ЮНЕСКО та представників Дунайської, Румунської, ЄКСПо та Орхуської конвенцій. 185

Орхуським центром було організовано зустріч наукових колегій Одещини та Херсонського Українського наукового дослідницького інституту з членами громадської ради по питанням моніторингу ріки Дунай та взята участь у громадських слуханнях з питань Придунайського біосферного заповідника та глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море. Взято участь у Міжнародному науково-практичному семінарі з питання сучасного моніторингу Української та Румунської частин дельти ріки Дунаю та науковопрактичному семінарі з питань моніторингу та ліквідації наслідків розливів нафтопродуктів. Громадською радою неодноразово піднято питання будівництва човнової станції на правому березі р. Дністер, направлено відповідні листи-скарги до виконавчих органів влади. Фахівцями Держуправління та громадськістю прийнято участь у V міжнародній науковопрактичній конференції “Еколого-економічні проблеми Дністра”. Проводиться щорічний міжнародний симпозіум “Екологічні проблеми Чорного моря“. Організатори: Держінспекція з охорони довкілля Південно-Західного регіону Чорного моря, Український науковий центр екології моря Мінприроди України, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеська облрада, Управління екобезпеки Одеського міськвиконкому, Одеська філія інституту біології південних морів НАН України, Одеський центр науково-технічної й економічної інформації Міносвіти і науки України. Опубліковано збірник статей “Екологічні проблеми Причорномор'я“ і “Довідник екологічних організацій Одеської області та м. Одеси“. Громадські організації брали участь у громадських слуханнях з різних питань: У м. Одесі: - “Екологічний аудит Одеського припортового заводу“; - “По проекту будівництва перевантажувального комплексу для перевантаження і збереження навалочних вантажів на причалах № 21, 22 та № 23 ТОВ “Трансінвестсервіс“ в акваторії Малого Аджалицького лиману“ (З0 вересня 2004 р.). Проведено круглий стіл “Екологічна демократія в Україні“, у якому взяло участь 25 представників від міської держадміністрації, Держінспекції Чорного моря, вчених, підприємств, громадськості. Організатор громадська організація “Мама-86“. (3 жовтня 2003 р. у м. Одеса). Проведено круглий стіл “Розвиток екологічної демократії: пошук шляхів співробітництва між держструктурами і громадськістю. Впровадження принципів Орхуської конвенції в роботі управлінь Мінприроди та інформування громадськості з питань охорони Чорного й Азовського морів“ у рамках пілотного проекту ТАСІС “Екологічна інформація, освіта та інформування громадськості, ННГ“, у якому брали участь представники Держуправлінь екоресурсів Мінприроди України, органів місцевого самоврядування, держадміністрацій, інспекцій охорони Чорного та Азовських морів, санітарних служб (29-30 квітня 2004 р. у м. Одеса). Крім цього, в практиці роботи Держуправління охорони навколишнього природних в Одеській області є факти заборони представникам громадських екологічних організацій брати участь у справах, що стосується навколишнього середовища. Таким прикладом може бути відмова Апеляційного суду Одеської 186

області громадській організації “Відродження“ в участі розгляду справи з масової загибелі риби в р. Барабай, незважаючи на посилання в заяві на норми Орхуської конвенції. У зв'язку з цим, Держуправління екоресурсів в Одеській області пропонує внести доповнення до Закону України “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України“ у зв'язку з ратифікацією Орхуської конвенції від 28.11.2002 р. № 254-IV, а саме внести зміни в Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний та Господарсько-процесуальний кодекси України. На виконання п. 3, 12 наказу Мінприроди України від 13.08.2004р. № 314 “Про створення Орхуського інформаційно-тренінгового центру“, окремого доручення Мінприроди України від 18.11.2004р. №204, у відповідності до положень Закону України від 06.07.1999р. №832-ХІV “Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля“(Орхуської конвенції), Постанови Верховної Ради України від 04.11.2004р. №2169-ІV “Про інформування громадськості з питань, що стосуються довкілля“ наказом Держуправління екології та природних ресурсів в Одеській області від 25 листопада 2004р. № 111 створено Орхуський інформаційний центр. Координатором центру призначено першого заступника начальника Держуправління Крутякову Валентину Іванівну. Робота Орхуського інформаційного центру базується у приміщенні Держуправління за адресою: 65107, м.Одеса, вул. Канатна 83, тел./факс 728-33-82. Формування інформаційного простору щодо питань збереження довкілля, інформування громадськості через ЗМІ щодо стану навколишнього природного середовища, а також залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем на території області є одним з пріоритетних напрямків в роботі Держуправління, зокрема Орхуського Центру, серед яких: проведення пресконференцій та “прямих телефонних ліній“, науково-технічних конференцій, громадських слухань, круглих столів щодо екологічного стану регіону, винесення на обговорення найважливіших питань на засіданнях Громадської ради при Держуправлінні, систематично оновлюється екологічна інформація на Веб-сайті Держуправління у розділі “Робота Орхуського центру” та в засобах масової інформації. Керівний склад Центру плідно взаємодіє з представниками Університету Екологічних Знань при Державній науковій бібліотеці ім. М.Горького. Проводяться сумісні семінари, конференції, круглі столи та громадські слухання. Організовуються “круглі столи”, так проведено заходи з нагоди “Дня довкілля“, “Дня охорони навколишнього природного середовища”. Одним із найважливіших механізмів реалізації Орхуської конвенції є міжнародне співробітництво, спільне вирішення екологічних проблем. Наприклад, не один рік хвилюють громадськість України, зокрема Одеського регіону, та Молдови проблеми екологічного стану Дністра. Річка Дністер (довжина 1350 км) протікає територією 7 областей України і по Молдові, де приймає у свої води численні побутові та промислові стоки. У басейні Дністра проживають близько 10 млн. людей. 187

Завдяки активній позиції Всеукраїнської екологічної організації “Мама86““ і спільним зусиллям неурядових організацій Молдови проведено обговорення звіту “Трансграничне діагностичне дослідження басейну р. Дністер“, підготовленого у рамках проекту ОБСЕ/ЕЄК ООН. Обговорення за участі фахівців, учених науково-дослідних інститутів, Одеського державного екологічного університету, громадськості Одеського регіону і громадських організацій Молдови відбулося під час “круглого столу“ в Одесі 17 вересня 2005 року. Пропозиції і доповнення були представлені також і від Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, адже тому що Інспекція є суб’єктом державного моніторингу та контролює скидання стічних вод очисними спорудами та їхній вплив на морське середовище. 90% усіх пропозицій і зауважень, внесених неурядовими громадськими організаціями України і Молдови були враховані. У загалом, у документ було внесено 115 пропозицій і коректив. Результатом двосторонньої діяльності неурядових організацій України і Молдови став підписаний обома країнами протокол про наміри щодо співпраці в галузі екологічного оздоровлення басейну р. Дністер. Протокол підписали Міністр охорони навколишнього природного середовища, Міністр екології і природних ресурсів Республіки Молдова, а також Голова Державного комітету України по водному господарству і Голова Республіканського водогосподарчого концерну “ Апеле Молдовей”. Створена в Татарбунарському районі громадська екологічна організація “Відродження” бере найактивнішу участь у вирішенні проблем озера Сасик та прилеглих територій: розроблене техніко-економічне обґрунтування ( ТЕО) реабілітації екосистеми озера Сасик, визначені категорії водяних об’єктів Шагані-Бурнас-Алібей, зібрана інформація для розробки “Концепції збалансованого розвитку Татарбунарського району” та “Моделі трансформації сільського господарства в Причорноморському регіоні” і ряд інших робіт. Близько двох років на всіх рівнях обговорювалися питання, пов’язані з будівництвом каналу Дунай-Чорне море. Громадськість Одеського регіону спільно Одеським відділенням міжнародного соціально-екологічного Союзу, Української коаліція за дику природу, Всесвітнього фонду природи у жовтні 2004 року провели форум неурядових організацій басейну р. Дунай “Збережемо Дунайський румуно- український біосферний заповідник“. У червні в Інституті проблем ринку і еколого-економічних досліджень НАН України відбулися громадські слухання, організатором яких була Регіональна Чорноморська мережа громадських організацій. Розуміючи, що для України вкрай необхідний судноплавний канал Дунай-Чорне море громадськість все ж наполягала на обговоренні усіх проектів та виборі найменш шкідливого варіанту для природи - унікального Дунайського біосферного заповідника, аналогів якого немає у світі. Особлива увага приділяється організації роботи з обдарованою молоддю. Держуправлінням вжито відповідні заходи для одержання екологічного кругозору активною молоддю, а саме: у весняний період – навчально-польові 188

практики, влітку – біологічні та комплексні екологічні експедиції, протягом навчального року – спільна робота з науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами (Одеською державною сільськогосподарською Академією, Одеським національним університетом ім.І.І. Мечнікова, Одеським державним екологічним університетом, Українським селекційно-генетичним інститутом, науково-дослідницьким інститутом “Біотехніка”, Одеським державним медичним університетом ім.Сеченова, Одеським державним ботанічним садом). Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання спільно з управлінням освіти та наукової діяльності облдержадміністрації проведено науково-практичну конференцію „Юні друзі природи” (квітень 2007 року). Юннати доповіли про проведену природоохоронну роботу під час природоохоронних акцій. Школярі захищали дослідницькі проекти з біології, екології, сільського господарства. Представники Держуправління прийняли участь у роботі журі та заощадили учасників конференції почесними грамотами. Призери обласної науковопрактичної конференції представляли Одеську область у Міжнародному екологічному конгресі „Живи, Земле!” (20-22 квітня, м. Київ). З метою виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, ознайомлення та безпосередньої участі школярів у створенні нових лісів, проведення роз’яснення серед громадськості щодо важливості створення лісових насаджень, як одного з основних компонентів збереження біорозмаїття та екологічної рівноваги на планеті, з 21 березня до 21 квітня 2007 року молодь взяла активну участь у Всеукраїнській щорічній акції “Майбутнє лісу у твоїх руках“. Екологічна освіта сприяє формуванню екологічної свідомості та екологічної культури, особливо підростаючого покоління. Освіта в цілому як частина державної політики визнана одним з найважливіших стратегічних напрямів переходу суспільства до сталого розвитку. В розвиток екологічної освіти в Україні розроблено Концепцію екологічної освіти. Постійну роботу з підвищення рівня екологічної освіти і виховання студентства проводить Регіональний центр з екологічної освіти Одеського державного екологічного університету: молодіжний фестиваль “З думкою про рідну Землю!” (жовтень 2005 р., м. Одеса). Щорічно Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання спільно з територіальним органом та спеціальним підрозділом в області проводить еколого освітні конференція “Юні друзі природи” та обласний екологічний фестиваль агітбригад середніх освітніх закладів (шкіл). Велику роль в екологічному вихованні і практичний внесок у поліпшення навколишнього природного середовища відіграють природоохоронні свята: “День довкілля”, “Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища”, “Міжнародний День Чорного моря”. Держуправління постійно співпрацює з представниками Чорноморського гайдамацького з’єднання Українського козацтва, які являються громадськими 189

інспекторами з охорони довкілля. Здійснюється проведення спільних рейдів, інтерв’ю для місцевих ЗМІ та лекцій для студентів та молоді. Держуправлінням проведена робота по анонсуванню широких верств населення щодо початку дитячого конкурсу “Зелений паросток майбутнього“ та акції “До чистих джерел“, що проводяться у м.Київ Мінприроди України. У конкурсі повноправно прийняли участь представники Одеської області, презентувавши свої роботи. На всі засідання колегії Держуправління запрошувались представники Громадської ради при Держуправлінні, голову Громадської ради включено до складу колегії. Громадська рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області бере курс на активізацію роботи громадських об’єднань, залучення молоді та нових районних громадських об’єднань, широке інформування населення щодо питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища на території Одеської області. 13.11.2. Громадські рухи На території Одеси працює педагогічний колектив екологонатуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання плідно співпрацює з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, товариством охорони природи у напряму проведення масових заходів природоохоронного спрямування. Школярі області представляють результати участі у екологічних експедиціях та навчально-польовій практиці, підсумки роботи у творчих об’єднаннях та гуртках еколого-натуралістичного спрямування вищого рівня на районних та обласних науково-практичних конференціях „Юні друзі природи” та „Молодь досліджує світ”. Працівники управління беруть активну участь в роботі журі науково-практичних конференцій (“Юні друзі природи” та “Молодь досліджує світ”) та масових заходах (фестиваль екологічних агітбригад, екологічний брейн-ринг, природоохоронна акція “Ялинка”, тощо), спонсорують нагородження переможців конференцій та природоохоронних заходів. Еколого-натуралістичний підрозділ Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання за фінансовою підтримкою державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області підготував та видав збірку для дітей „Вода – джерело життя”, методичну збірку „Календар екологічних свят” (на допомогу педагогам області для організації позаурочної та позашкільної роботи), провів у 2007 році обласну навчально-польову практику для школярів області. У 2007 році у 35 заочних природоохоронних конкурсах та акціях взяли участь 644 школярі області, у практичній природоохоронній роботі - 134595, а у 16 очних та очно-заочних масових заходах – 2761 учень області. Сьогодні на Одещині працює 8 позашкільних профільних екологонатуралістичних закладів (еколого-натуралістичний центр Суворовського 190

району, центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді м.Іллічівська, міські станції юних натуралістів міст Ізмаїлу та Котовська, будинок юних натуралістів Ананьївського району, станції юних натуралістів Арцизького, Балтського та Ренійського районів), у 8 комплексних позашкільних закладах освіти працюють натуралістичні відділи. Позашкільна еколого-натуралістична робота проводиться також еколого-натуралістичними об’єднаннями учнів у комплексних позашкільних закладах, загальноосвітніх школах, ліцеях тощо. Протягом 2007 року всього працювало 662 гуртки, у яких навчались 10127 школярів, з них 249 гуртків СЮН, ЕНЦ (3445 учнів), 218 гуртків у 8 комплексних позашкільних закладах, що мають відділи (3561 учень), 91 гурток у 19 комплексних позашкільних закладах, де працюють гуртки (1336 учнів). Популярні у закладах освіти області шкільні еколого-натуралістичні гуртки, 96 яких залучають 1684 учня до гурткової роботи. Гуртки та творчі об’єднання працюють по 27 профілях еколого-натуралістичного напряму організовують роботу з учнівською молоддю 282 педагоги області. Також на території регіону створений один з перших підрозділів “Чорноморське гайдамацьке з єднання”. Щорічно отаман підрозділу укладає угоду про співробітництво з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, щоквартально складаються спільні плани. Підрозділ має статус громадських інспекторів з охорони довкілля, з правом складання актів та протоколів про порушення природоохоронного законодавства України. У 2005-2007 році екологічним підрозділом Чорноморського гайдамацького з’єднання було проведено 41 рейд по Одеській області з охорони навколишнього середовища, серед яких: захист території заповідного козацького дубу “Чорна ніч” у центрі Одеси, боротьба с браконьєрством на водах Тилігульського та Хаджибеївського лиманів, участь у роботі міністерської комісії на Дністрі, боротьба з протизаконним промислом по видобутку морського хробака на Аджаликському лиманах, виявлення незаконних смітників та фактів незаконних порубок лісосмуг, видобування піску тощо. Практично всі рейди які здійснюються козаками екологічного підрозділу проводяться спільно з Держуправлінням за участю працівників засобів масової інформації. Основні напрями діяльності в 2007 році громадської екологічної організація “Екологічний центр стійкого розвитку України”. Об'єднання зусиль членів організації, направлених на захист прав людини, захист природних ресурсів і оздоровлення навколишнього природного середовища, підтримка суспільних ініціатив, раціональне природокористування і рекреаційна діяльність, розвиток культури, спорту і захист історичних пам'ятників, сприяння розвитку підприємництва, фінансова підтримка наукових досліджень і впровадження нових ресурсозберігаючих і енергозберігаючих екологічних технологій. Центром проводилася активна робота по захисту лиманів, малих річок, озер і водоймищ. Так наприклад за сприяння Екологічного центру 191

стійкого розвитку України врятовані і сьогодні є рибопродуктивними і рекреаційно привабливими Великий лиман Аджелинський (Новодофіновський), каскад озер в Великодолинському районі і Малої Долині, розчищені і повернені до життя річка Аккаржанка, при активній роботі активістів центру вдалося добитися установки сучасних очисних споруд на фірмі “Аккаржа“. Проведена відчистка, посилення і озеленення берегів, зміцнення греблі по річці Дальник. Треба відзначити, що проведення цих робіт по захисту лиманів, малих річок, озер і водоймищ для нашого центру стали вже регулярними, щорічними заходами, які не тільки дозволили повернути до життя ряд водоймищ але, і що дуже важливо, вони регулярно підтримуються, в екологічно чистому стані. Центр регулярно бере участь в пропаганді здорового способу життя, любові до природи і заощадження всього живого, на водоймищах проводитися виїзні пленери художників, літні дитячі табори з проведенням екологічних семінарів і екскурсій в заповідник державного значення Дальницький ліс. Навчання верховій їзді і вивчення культурної спадщини – козацького способу життя і любові до Навчання верховій їзді і вивчення культурної спадщини – козацького способу життя і любові до рідного краю. Центр регулярно брав участь в організації і проведенні на водоймищах спортивної рибалки, коли виловлена риби зважується, вимірюється, фіксується суддями і знов повертається у водоймище, не приносячи збитку природі. Бралася регулярна і активна участь в проведенні екологічних семінарів в Одеському Будинку Учених, керівник семінару Крисілов Анатолій Данилович, цього року наголошується тридцятирічний ювілей з дня початку роботи цього постійно екологічного, що діє, науково популярного семінару. Так само приймалося активну участь в роботі Одеської секції Урбаекология, керівник ШуклінаМатюшкина Олена Анатоліївна. Робота секції Урбаекология відбилася на ряду ухвалених рішень Одеським міським радам і Одеською Обласною радою, частими учасниками засідань секції бути депутати різних рівнів, відповідальні чиновники міста і області. Приймалося активну участь Екологічного центру в роботі Українського козацтва, на базі центру організований і працює козацький екологічний полк, отаманом якого є генерал-хорунжий Українського козацтва, заступник польового Гетьмана УК по екологічних питаннях Геращенко Юрій Євгенійович. Проводилася активна робота з фондом Регіональних ініціатив м. Київ. Реалізація проекту по Арт-туризму спільно з Одеським союзом мариністів, який є колективним членом Екологічного центру стійкого розвитку України. Автор проекту „Арт-туризм” - Лекорева – Никітіна Галина Вікторівна - член Національного союзу художників Україні, член Союзу Мариністів міста Одеси. Екологічний центр стійкого розвитку України є партнером в підготовці і проведенні авторських телепередач Одеського телебачення “Про рибаків і рибу“ - автор і провідний Ігор Іванович Моськоленко і “Екологія з Юрієм Геращенко“ - автор і провідний Юрій Євгенійович Геращенко. В рамках телепередачі “Екологія з Юрієм Геращенко“ проводилося ряд круглих столів і бесід із запрошенням до розмови депутатів всіх рівнів, відповідальних чиновників і керівників громадських організацій, наукових і культурних діячів. В рамках передачі освітлювала робота суспільної ради при Держуправлінні 192

охорони навколишнього природного середовища в Одеській області і його членів. Ряд передач були присвячені рейдам, що проводилися, по охороні навколишнього природного середовища і дотриманню природоохоронного законодавства “Чорноморським гайдамацьким з'єднанням українського козацтва“, отаман Гуцулюк Сергій Борисович. Керівник громадської організації “Мама – 86“ Слесаренок Світлана Федорівна розповіла про їх організацією експериментальній програмі, що проводилася, в багатоповерховому будинку на вулиці Балківській міста Одеси, по енергозбереженню і роздільному збору сміття з подальшою його утилізацією і поверненню виручених засобів. Ця програма як економить засоби жителів будинку, так і сприяє поліпшенню екологічної обстановки, про що було детально розказано в передачі. Від імені Української Екологічної Академії наук, керівник Степанов В'ячеслав Миколайович і представник організації Олег Рубель розповіли про ту велику роботу, яка виконана ними спільно з Молодіжним екологічним центром ім. Вернадського – керівник Чорна Тетяна Георгіївна, по Дунайському регіону Одеської області. БПФ “Рутеній Одеса“, представник Булат Тамара Петрівна розповіла про правозахисну роботу їх організації по захисту екологічних прав людини. Тамара Петрівна також розповіла про роботу “Хортінського форуму“, координатором якого вона є і про ту, що проводиться роботові по впровадженню нових екологічних і енергозберігаючих технологій. Гордіям Валерій Олександрович керівник Одеського обласного фонду “Честь і милосердя“, розповів про роботу по залученню засобів різних екологічних фондів для вирішення багатьох екологічних завдань міста Одеси і Одеської області. Керівник громадської організації “Добродійність і захист природного середовища Одещини“ Марканов Микола Михайлович розповів і продемонстрував на прикладах результати тієї роботи, яку проводить його організація по порятунку дельфінів і за програмою реабілітації дітей, хворих ДЦП, за допомогою спеціальних методик по спілкуванню цих дітей з дельфінами і про той феноменальний позитивний ефект що надається на їх здоров'ї. У передачі відбивався репортаж про звітну конференцію і з'їзд Одеської Асоціації юних екологів, керівник Ефімов Олексій Юхимович, про роботу цієї організації і про тісну співпрацю з нею так само виступили Гурьєва Олімпіада Віталіївна, керівник Фонду соціального захисту громадян, Малюта Микола Петрович, керівник Одеського відділення Української екологічної асоціації “Зеленій світ“. У передачі брали участь начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталій Олександрович Примак, заступник начальника управління Крутякова Валентина Іванівна, обговорювалися проблеми міста і області з головою постійної депутатської комісії Одеського обласного радого з питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, Мірошниковим Анатолієм Михайловичем, секретарем постійної комісії Хоменко Миколою Осиповичем, членом комісії, депутатом Одеського обласного ради Плешивцевим Владиславом Юрійовичем і багатьма іншими. Так само неодноразово в передачах приймали участь депутати Одеського міської ради Олексій Гончеренко, Валентин Чернов, Наталія Георгиенко та 193

інші. Це лише невелика частина тієї роботи яка має своє віддзеркалення в телепрограмі “Екологія з Юрієм Геращенко“ . Екологічний центр стійкого розвитку України активно і тісно працює з депутатським корпусом Одеської міської ради і Одеської обласної ради, брав участь в обговоренні підготовці необхідних документів і ухваленні рішень депутатських груп і комісій. Керівник центру Геращенко Юрій Євгенійович є помічником -консультантом депутата Одеської обласної ради, секретаря постійної депутатської комісії із питань екології, природокористування, надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, Хоменко Н.О. Членом Спілки журналістів України. 13.12. Виконання державних екологічних програм В Одеській області діють вісім загальнодержавних програм екологічного спрямування. На виконання відповідних доручень, наказів Мінприроди України, розпоряджень облдержадміністрації Держуправлінням здійснюється моніторинг виконання заходів Загальнодержавних програм.  Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-ІІІ. За вимогами Загальнодержавної програми та в контексті рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.), формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи в області розроблена “Програма формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 роки“ рішення обласної ради від 18.11.05р. № 705-ІУ. На виконання заходів Програми з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ( далі - ОФОНПС) у 2007 році спрямовано – 322,08 тис..грн, а саме: Арцизький район: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж пам’ятки природи місцевого значення „Діброва Арцизька”5,0 тис. грн.; Балтський район: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій ландшафтного заказника місцевого значення „Лісничівка” - 48,0 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій заповідного урочища „Кішево” - 42,0 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій ландшафтного заказника місцевого значення „Данічево”- 19,5 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж пам’ятнику природи діброві „Лабушна”- 3,6 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж парку-пам’ятнику садово-паркового мистецтва „Ракулянський парк” - 5,4 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ботанічної пам’ятки природи місцевого значення „Віковий дуб”- 3,6 тис. грн.; 194

Березівський район: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій ландшафтного заказника місцевого значення „Заводівський” - 17,71 тис. грн.; Біляївський район: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж заказника „Діброва болотного дуба” - 4,0 тис. грн.; Кодимський район: розробка проектів землеустрою з організації та винесення меж в натуру територій 7 об’єктів природно-заповідного фонду 69,95 тис. грн.; Котовський район: здійснення природоохоронних та лісовідновних заходів урочища „Валекруч-Негай” (парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення) - 52,8 тис. грн.; Миколаївський район : розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж територій парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва „Мар’їн Гай” - 12,53 тис. грн.; Роздільнянський район: розробка проекту землеустрою та винесення меж в натуру ботанічного заказника місцевого значення „Костянська балка” 7,31 тис. грн.; Ширяївський район: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення „Чегодарівський” - 9,54 тис. грн.; розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення „Осинівський” 21,14 тис. грн.. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (далі - ДФОНПС) фінансування заходів не здійснювалось.

195

Діаграма 1

241,75 1%

Аналіз використання коштів ОФОНПС у 2007 році (тисяч гривень)

379,53 2% 1489,16 6% 322,08 1%

Будівництво, реконструкція каналізаційних очисних споруд і мереж Захист населенних пунктів від підтоплення Збереження обєктів природно-заповідного фонду

6673,35 28%

Наукові дослідження, проектні розробки

14670,54 62%

Проведення заходів щодо поводження з непридатними до використання ХЗЗР Організація і здійснення робіт з екологічної освіти

 Програма Комплексного розвитку Українського Придунав“я на 20042010 роки, затверджена постановою КМУ від 31.02.2004 р. № 42. За даними Облводгоспу заходи Програми Українського Придунав’я з держбюджету плануються та фінансуються за рахунок регіональних комплексних програм: „Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь Одеської області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”, „Першочергове забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, центральним водопостачанням Одеської області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року „Розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошувальних та осушувальних угідь Одеської області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року”. 26.12.2007 року Державна комісія по запасам затвердила звіт та прийняла запаси питних підземних вод в долині р. Дунай для водопостачання населених пунктів Придунав’я в Одеській області (Ізмаїльський та Ренійський райони) в обсязі 80 тис. м3/добу по категоріям: А – 16 тис. м3/добу, Б – 32 тис. м3/добу, С – 32 тис. м3/добу. Родовище підземних вод підготовлено до експлуатації. Використання родовищі підземних вод погоджено ОблСЕС. За даними Одеського обласного виробничого управління по водному господарству продовжується будівництво групових локальних систем водопостачання, зокрема водопроводів Кілійського та Татарбунарського. Очікується подання питної води у 3 села Кілійського та 1 село Татарбунарського районів. Проведено укріплення ділянки захисної дамби на 59 мили р. Дунай довжиною 605 погонних метрів. Виконано роботи по розчищенню 3,98 км русел річок, підвідних та транспортуючих каналів в 196

Овідіопольському, Ізмаїльському, Болградському та Татарбунарському районах. Розроблено проекти прибрежних захисних смуг р.Дракуля, р.Нерушай, р.Дунай, р.Сарата, р.Гегеуца, Дандорівського, Дракулівського, Дмитрівського, Нерушайського та Козійського водосховищ. Розпочато роботи по будівництву гідрохімлабораторії поверхневих вод в м.Ізмаїл. На виконання доручення КМУ від 28.04.2007 р. № 13140/13/1-07 та облдержадміністрації від 29 грудня 2007 року № 05/01-8569 Держуправління листом від 10.01.2008р. № 02/02-05 надало пропозиції щодо внесення змін до заходів Програми. У 2007 році на виконання Програми з ОФОНПС виділено 1,82 млн. грн.: - завершення будівництва каналізаційних очисних споруд туберкульозної лікарні у м. Ізмаїл – 878,82 тис. грн.; - розробка проекту реконструкції КНС-1 і КНС-2 м.Татарбунари 100,0 тис. грн.; - розробку проекту реконструкції каналізації м.Рені - 150,0 тис. грн.; - захист від підтоплення с.Багате, Ізмаїльського району - 400,0 тис. грн.; - виконання комплексу спеціальних робіт з перезатарення та вивезення непридатних та заборонених хімічних засобів рослин (ХЗЗР) з господарств Ізмаїльського району – 300,0 тис. грн. На виконання бюджетної програми 2401250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами“, згідно договору № 99 “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України“ за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища з території Придунав”я вивезено на знешкодження до Німеччини 201,85 т непридатних ХЗЗР, підготовлено до відправки 81,4 т. Виконано робіт на суму майже 3,3 млн. грн За рахунок місцевого природоохоронного фонду Ізмаїльського району профінансовано виготовлення проектно-кошторисної документації захисту від підтоплення смт Суворове.  Комплексна програма подальшого розвитку інфраструктури та впровадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі“, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2002р. № 713, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1807 “Про продовження строку виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі“. У 2007 році на виконання заходів програми спрямовано 428,0 тис.грн З метою формування видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік за бюджетною програмою КПКВК 2401230 “Очистка стічних вод“ на фінансування природоохоронного заходу “Будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки води “Biotal-50“ на о. Зміїний“ Держуправління листом від 13.06.2007р. № 257/01-08 197

направило до Мінприроди України пропозиції, а також листом від 10.08.2007р. № 416/01-08 додаткову документацію.  Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22.03.2001 №2333-ІІІ. У 2007 році з ОФОНПС на капіталомісткі заходи спрямовано – 1,57 млн. грн (реконструкція каналізаційної насосної станції №1 у м. БілгородДністровський - 976,97, реконструкція каналізаційних мереж центрального пляжу у м. Іллічівськ - 600,0 тис. грн.); - розроблення техніко-економічного обґрунтування та проектної документації на будівництво капіталомістких заходів здійснення науковотехнічних розробок – 260,0 тис. грн. ( розробка проекту розширення очисних споруд господарсько-побутової каналізації у м. Білгород-Дністровський – 200,0 тис. грн, розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції каналізації з установкою системи доочищення стічних вод обласного протитуберкульозного диспансеру № 2 у м. Білгород-Дністровський - 60,0 тис. грн.); - підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення – 55,0 тис. грн. (Організація та проведення міжнародної науково-технічної конференції на тему: “Навколишнє природне становище: актуальні проблеми екології і гідрометеорології, інтеграції науки та освіти -2007“ – 15,0 тис. грн., Збір та аналітична обробка екологічної інформації та видання збірника “Причорноморський екологічний бюлетень“ – 28,0 тис. грн., проведення міжнародних науково-практичних конференцій “Проблеми збору, переробки та утилізації відходів“, “Екологічні проблеми Чорного моря“ – 12,0 тис. грн.) На виконання берегоукріплювальних робіт спрямовано 52,0 млн грн. ( кошти інвесторів). За власні кошти ТОВ “Інфокс“ філія “Інфоксводоканал“ профінансовано будівництво першої черги госппобутової каналізації Південного району, м.Одеса – 9,94 млн грн.  Загальнодержавна програма розвитку малих міст, затверджена Законом України від 4 березня 2004 р. № 1580-IV. У 2007 році з ОФОНПС на виконання програми спрямовано – 2,96 млн грн.: м.Ананьїв - реконструкція каналізаційних очисних споруд 670,0 тис.грн; м.Болград – реконструкція каналізаційної насосної станції та напірного колектора - 1000,0 тис. грн.; м.Теплодар – капітальний ремонт напірного каналізаційного колектора – 398,7 грн; м.Южне – будівництво господарчо-побутової каналізації мікрорайону індивідуальної забудови (безнапірні колектори) – 897,22 тис. грн. На розробку проектно-кошторисної документації з обласного природоохоронного фонду у 2007 році виділено – 0,86 млн грн. на: розробку проектно-кошторисної документації реконструкції каналізаційних очисних споруд у м. Березівка -140,0 тис. грн.; проектування очисних споруд м. Кодима - 200,0 тис. грн.; розробку проекту реконструкції каналізації у м. Рені - 150,0 тис.грн; розробку проекту реконструкції КНС-1 і КНС-2 у 198

м. Татарбунари - 100,0 тис. грн.; виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво очисних споруд у м. Теплодар - 270,0 тис. грн.)  Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та з прогнозом до 2010 року (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 року №1173),  Комплексна програма ліквідації наслідків підтоплення територій і містах і селищах України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 160, Державна програма запобігання і боротьби з підтопленням земель, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. № 545. Відповідно до цих програм в області розроблено: - “Регіональну комплексну програму захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Одеській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року”, затверджену рішенням обласної ради від 7 серпня 2001 № 338-XXIII. Програмою передбачено виконання робіт по ліквідації наслідків підтоплення, заходів на річках, упорядкування систем водовідведення, будівництво систем інженерного захисту за рахунок Державного, місцевого та інших джерел фінансування в обсязі 2279,9 млн. грн. - “Регіональну комплексну програму розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь Одеської області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року“, затверджену рішенням обласної ради від 7.08.2001р. №339 – ХХІІІ. Протягом 2001-2006 років з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища ( ОФОНПС) виділено 2,6 млн. гривень на проведення заходів по запобіганню підтоплення населених пунктів, зокрема: с.Червоний Кут, Ширяївського району, с.Багате, Ізмаїльського району, смт. Великодолинське, Овідіопольського району, населених пунктів Роздільнянського, Котовського, Фрунзівського районів області, а також на проведення заходів по запобіганню підтоплення Хаджибейського лиману м.Одеса. На виконання Регіональної комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Одеській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року з ОФОНПС у 2007 році спрямовано 6,67 млн. грн. На виконання доручення Мінприроди від 24.04.2007 року № 4647/24-8 щодо формування бюджету на 2008 рік Держуправлінням підготовлено і направлено до Мінприроди запити та необхідну документацію на виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища згідно бюджетних програм на загальну суму 18 млн. 954 тис. гривень, а саме: - за бюджетною програмою 2401260 “Формування національної екологічної мережі“ – на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Одеській області; на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та 199

прибережних смуг водних об'єктів загальнодержавного значення в Одеській області 5078,793 тис. грн. (Витрати за рахунок Державного фонду передбачено спрямувати на розробку проектів землеустрою і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів загальнодержавного значення на території Одеської області у басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг та Причорномор“я, а також на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж 14 об'єктів природно-заповідного фонду.) - за бюджетною програмою 2401230 “Очистка стічних вод“ – будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки Біотал -50 на о.Зміїний“ – 915,0 тис. грн.; - проведення заходів по запобіганню забруднення підземних вод та ґрунтів на території Одеської області - 7824,27 тис. грн.; - за бюджетною програмою 2501250 “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами“ – знищення накопичених на території Одеської області 400 тонн непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин – 5136,0 тис. грн. Згідно аналітичних матеріалів заходи загальнодержавних програм виконуються щорічно. Загальна сума видатків на виконання Загальнодержавних та регіональних природоохоронних програм у 2007 році склала: - з обласного фонду – 14,62 млн. грн.; - з Державного фонду – 3,3 млн. грн.; - власні кошти – 9,92 млн.грн - кошти інвесторів – 52,0 млн грн.. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В рамках міжнародного співробітництва прийнято участь у впровадженні на території області 2-х проектів ТАСІС «Технічна допомога у плануванні менеджменту басейну Нижнього Дністра» та «Інтегроване збалансоване землекористування євразійських степів». У 2007 році завершено проект «Технічна допомога для планування управління басейном Нижнього Дністра». Проектом керувала Делегація ЄС у м. Києві, яка обрала контрактором консорціум, очолюваний компанією «Аркадіс Євроконсалт» пізніше «Мот МакДоналд Євроконсалт» з Нідерландів. Бенефіціар проекту – Одеська обласна державна адміністрація, менеджер проекту з української сторони – керівник Регіонального міжвідомчого центру моніторингу природного середовища в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова В.І. Мединець. В результаті роботи проекту на базі існуючих лабораторій і підрозділів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Обласного управління водного господарства, Одеської обласної санепідслужба і Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова створено Регіональний центр моніторингу природного середовища в Одеській області (далі Регіональний центр), який включає в себе 200

лабораторії та уніфіковану геоінформаційну (ГІС) базу даних моніторингу природного середовища басейну Нижнього Дністра для інформаційного забезпечення управління в галузі охорони і раціонального використання природних ресурсів. В рамках впровадження проекту: - проведено інвентаризацію біорізноманіття флори та фауни природних комплексів Нижнього Дністра, - розроблено заходи для поліпшення стану природних комплексів в межах території створюваного національного природного парку «Нижньодністровський», - надано наукові рекомендації до проекту організації майбутнього парку (за ботанічним та зоологічним аспектами), - видано буклети тиражем 500 примірників для інформування місцевого населення та підтримки створення цього парку. Крім того, на початку липня минулого року було розпочато роботи по проекту «Комплексне використання земель євразійських степів». Проектом керувала Делегація ЄС у м. Києві, яка обрала контрактором консорціум, очолюваний компанією «Мот МакДоналд Євроконсалт» з Нідерландів. Бенефіціар проекту – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, менеджер проекту з української сторони – директор Інституту розвитку територіальних громад України Микитюк О.Ю. Проект триватиме до 2009 року. В рамках проекту планується проведення робіт по створенню та організації території нових степових регіональних ландшафтних парків «Тарутинський степ» в Тарутинському районі та «Куяльницький» в Комінтернівському районі, а також розробка рекомендацій по проекту організації регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (менеджментплани по веденню господарської діяльності). 24 січня 2008 року у м.Тульча (Румунія) відбулося засідання Комісії з навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій Єврорегіону “Нижній Дунай”, у якому участь прийняли представники Одеського регіону (України) – заступник начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Крутякова В.І., начальник Одеського обласного виробничого управління по водному господарству Белюк С.О., заступник начальника управління МНС України в Одеській області Крулькевич І.В., а також представник повіту Тульчі, повітів Бреїлу та Галацю (Румунія), району Кагулу та Кантемиру (Республіка Молдова). Під час засідання відбулася презентація Програми діяльності Комісії з навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій “Єврорегіону “Нижній Дунай” на 2008 рік, а також презентація транскордонних проектів співробітництва по захисту навколишнього середовища. У серпні 2008 році Єврорегіон “Нижній Дунай“ відзначатиме 10 річницю його створення. На наступному засіданні Ради Єврорегіону планується створити спільну робочу групу для розробки і подальшої реалізації Плану заходів зі святкування ювілею Єврорегіону. 201

Для розв'язання проблемних екологічних питань у дельті р. Дунай, пов'язаних у тому числі й з відновленням глибоководного суднового ходу „Дунай-Чорне море“, організовано роботу на українській території міжнародної експедиції - „Дунай - 2” (за ініціативою Міжнародної комісії по захисту ріки Дунай) та прийнято участь у засіданні Комісії з навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій Єврорегіону „Нижній Дунай” (24 січня проведено друге засідання у Румунії м.Тулча). З 4 по 8 червня 2007 року відбулася ХV Міжнародна науково-практична конференція: “Екологія та здоров’я людини. Охорона повітряного та водного басейнів. Утилізація відходів“, а також Круглий стіл “Проблеми імплементації Кіотського протоколу у базових галузях промисловості України“ у м.Щелкіно (АР Крим), в яких фахівці Держуправління прийняли участь. Заступник начальника Держуправління прийняв участь у міжнародному засіданні “Консультації щодо оцінки впливу на навколишнє середовище при реалізації проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток“ у м. Вилкове, 18 червня 2007 р. Першого червня 2007 року у м. Дністровськ (ПМР) була проведена робоча нарада з керівництвом ЗАТ “Молдавська ДРЕС“, представниками Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю ПМР та представниками зацікавлених служб, делегацією від Одеської області, яку очолював заступник голови облради Тиндюк М.О. щодо вирішення проблем, пов’язаних з експлуатацією ЗАТ “Молдавська ДРЕС“. Прийнято рішення щодо створення спільної робочої групи для визначення фактичного стану використання золошлаковідвалів та Кучурганського водосховища та надання рекомендацій щодо подальшого їх використання для поліпшення екологічного стану регіону. 16 лютого 2007 року в м. Одеса за участю представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськості, наукових та дипломатичних кіл, підприємств регіону, незалежних експертів проведено засідання круглого столу (організований Одеським філіалом Національного інституту стратегічних досліджень) “Прикордонні проблеми України з Молдовою: пошук оптимальних шляхів розв’язання“, де розглядалися питання негативних наслідків будівництва нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти. Учасники заходу дали загальну характеристику соціальноекономічної ситуації, що склалася у регіоні, комплексну експертну оцінку ймовірних наслідків функціонування нафтотерміналу та сформулювали пропозиції щодо позитивного розв’язання існуючих проблем. 21 листопада 2007 року Держуправління охорони навколишнього природного середовища ініціювало проведення робочої наради за участю громадськості Одещини щодо обговорення питань стосовно запобігання можливим негативним наслідкам реалізації проекту транспортно-енергетичного комплексу в районі населеного пункту Джурджулешти (Республіка Молдова). У нараді прийняли участь представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Українського наукового 202

центру екології моря, Управління “Одесарибгоспохорона”, Громадської Ради при Держуправлінні, а саме: голова Громадської Ради, представники Обласної організації захисту підприємництва та навколишнього середовища Одещини, Одеської соціально-екологічної спілки, Інституту проблем ринку та екології Чорного моря, Всеукраїнської Екологічної Ліги в Одеській області, Міської громадської організації Будинку вчених, Одеської регіональної Академії Наук. В ході засідання обговорені проблеми, пов’язані з будівництвом нафтопереробного терміналу біля с.Джурджулешти (Молдова) та визначено принципову точку зору громадськості на зазначену тему. 18-19 грудня 2007 року відбулася ХІ нарада Уповноважених з реалізації Наради між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод, у якій прийняв участь начальник Держуправління. На нараді Держуправлінням піднімалися питання щодо проблем пов’язаних з експлуатацією ЗАТ “Молдавська ДРЕС“ та будівництва нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти на території Республіки Молдова. На території Одеської області у період з 29 жовтня по 1 листопада 2007 року відбулась Міжнародна конференція щодо розв’язання нагальних проблем Чорного моря та природоохоронної діяльності із захисту та збереження довкілля Чорного моря. Організатором конференції є Мінприроди України спільно з міжнародною організацією Wetlands Internetional. У зустрічі взяли участь науковці, держслужбовці та міжнародні координатори по захисту довкілля Чорного моря. 24-25 жовтня 2007 року проведено Міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми збору, переробки та утилізації відходів”. Організатори конференції: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна компанія “Укрекоресурси”, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеська обласна рада, Державна екологічна інспекція в Одеській області, Управління екобезпеки Одеського міськвиконкому, Одеський Державний екологічний університет, Одеський інноваційно-інформаційний центр “Інвац”.

203

Таблиця 19. Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. Країнапартнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1 Республіка Молдова, Одеський облводгосп, Держуправління екоресурсів в Одеській області

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво 2 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охорону прикордонних вод

Термін дії документа (угоди)

3 На кожні наступні п’ятирічні періоди, якщо кожна із договірних сторін не заявить у письмовій стороні про свій намір розірвати цю Угоду

Основні елементи співробітництва

4 Зберігання та поліпшення екологічного і санітарного стану водних об’єктів та водогосподарських систем; визначення принципів використання спільних прикордонних водних об’єктів України та Республіки Молдови, встановлення користування ними

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

5 Систематично проводяться наради Уповноважених робочих груп, створених у межах Угоди

6 Не допускати таких дій, які можуть привести до порушення узгоджених режимів використання прикордонних водних об’єктів

Обсяг фінансового забезпечення співробітниц тва

План подальшого співробітництва

7 -

8 -

Реалізація спільних проектів(назва, завдання, стан виконання) 9 Розроблено правила експлуатації Кучурганського водосховища Встановлено режим екологічного попуску з Дністровського водосховища, а також режим водообміну Придунайських водосховищ.

204

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Найважливіші екологічні проблеми області Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, у тому числі, що пов’язані із: низькою забезпеченістю населення сільських районів якісною питною водою, незадовільний екологічний стан басейнів річок Дністер і Дунай, які є основними джерелами водопостачання регіону, будівництвом нафтоналивного терміналу біля населеного пункту Джурджулешти (Республіка Молдова), скидами забруднюючих речовин у транскордонні водотоки з території Республіки Молдова, Румунії, незадовільним станом каналізаційних очисних споруд, проблемою утворення, зберігання, утилізації та знешкодження токсичних (небезпечних) відходів, незадовільною санітарно-екологічною ситуацією озера Сасик та прилеглих територій, Придунайських озер, екологічною проблемою, пов’язаною з експлуатацією ЗАТ Молдавська ДРЕС, деградацією приморських рекреаційних зон, прогресуючим підтопленням територій, розповсюдженням зсувних процесів, високим рівнем забруднення атмосферного повітря викидами від автомобільного транспорту. Визначення найважливіших екологічних проблем: а) забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту б) забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житловокомунального господарства г) забруднення підземних водоносних горизонтів д) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок області. е) підтоплення земель та населених пунктів регіону є) проблеми щодо поводження з відходами I-III класів небезпеки и) поширення екзогенних геологічних процесів. Аналіз найважливіших екологічних проблем а) проблеми, що вимагають рішення на міжнародному рівні; 1. Будівництво нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти на території Республіки Молдова. На території Республіки Молдова біля населеного пункту (н.п.) Джурджулешти на суміжній з Одеською областю території (Ренійський район) у 2006 році закінчено будівництво нафтоналивного терміналу. Будівництво терміналу є екологічно небезпечним не лише для довкілля, а й для населення Одеської області та економіки України по таких напрямках: - використання води для питного, технічного і промислового водоспоживання (нижче за течією розташовані водозабори міст Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове); 205

- водоспоживання для сільського (зрошення і вирощування рису, водозабори вздовж української ділянки Дунаю) і рибного господарства; - екосистем придунайських озер (Кагул, Картал, Кугурлуй, Ялпуг, Саф’ян, Катлабух і Китай) та використання їхніх природних ресурсів (туристичнорекреаційних, рибних і водних); - цінних природних об’єктів природо-заповідного фонду України: регіональний ландшафтний парк “Ізмаїльські острови”, Дунайський біосферний заповідник, водно-болотні угіддя міжнародного значення “Озера Кугурлуй” і “Озеро Картал” та прирусловий ліс Дунаю; - екосистем дельти Дунаю та північно-західної частини Чорного моря в цілому. Питання негативних наслідків будівництва нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти розглядалось на засіданні круглого столу «Прикордонні проблеми України з Молдовою: пошук оптимальних шляхів розв’язання», який був організований Одеським філіалом Національного інституту стратегічних досліджень і пройшов 16 лютого 2007 року в м. Одеса за участю представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськості, наукових та дипломатичних кіл, підприємств регіону, незалежних експертів. Крім того, це питання розглядалось на зустрічі делегації Одеської області з Прем’єр-міністром Республіки Молдова 23 квітня 2007 року у м. Кишиневі. Прем’єр-міністр Республіки Молдова запевнив, що будівництво нових об’єктів паливно-енергетичного комплексу в цьому районі не планується, Республіка Молдова прийме усі міри для безпечного існування нафтотерміналу. 21 листопада 2007 року Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ініціювало проведення робочої наради з представниками громадської ради щодо обговорення питань стосовно запобігання можливим негативним наслідкам реалізації проекту транспортноенергетичного комплексу біля населеного пункту Джурджулешти (Республіка Молдова). У ході засідання обговорені проблеми, пов’язані з будівництвом нафтопереробного терміналу біля с. Джурджулешти (Молдова), та вирішено: - утворити робочу групу з питань обговорення та вжиття заходів з порушеної проблеми; - вимагати від Республіки Молдова проведення незалежної екологічної експертизи за участю українських спеціалістів, дотримання вимог міжнародних конвенцій: Конвенції про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 05.06.1992р.), Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 17.03.1992р.), а також Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова “Про спільне використання та охорону прикордонних вод (Кишинів, 23.11.1994р.), отримати висновок екологічної експертизи; - запросити у молдавської сторони звіт про виконання зауважень Мінприроди України проекту «Оценка воздействия нефтяного терминала на реке Дунай на окружающую среду» (ОВНС). 206

Згідно інформації засобів масової інформації (Одесские известия від 21.02.2008 р.) Уряд Республіки Молдова прийняв Постанову щодо початку будівництва пасажирського терміналу, який поряд з нафтоналивними та вантажними потужностями буде основою інфраструктури порту Джурджулешти. Планується введення в експлуатацію пасажирського терміналу до 01.06.2008 р. на будівництво цього об’єкту з резервного фонду Уряду Республіки Молдова виділено 5 млн. лей (299 тисяч євро). Прем’єр-Міністр Молдови Василь Тарлєєв повідомив, що залізнична дорога КагулДжурджулешти, яка буде з’єднувати молдавський Дунайський порт з залізничними мережами усієї держави, буде здана в експлуатацію до 25 серпня 2008 р. разом з першим вантажним причалом. З метою захисту національних інтересів вважаю за необхідне активізувати зовнішньополітичну діяльність у цьому регіоні, зокрема, розглянути питання щодо правомірності будівництва портових об’єктів на ділянці (2 причали, 8 нафтових цистерн, залізничні платформи для прийому світлих нафтопродуктів, мазуту, одна адміністративна будівля, електропідстанція, насосна станція, госппобутові приміщення, пожежна станція.), де остаточно не проведено демаркацію кордону між Україною та Молдовою, а також проаналізувати стан дотримання сторонами Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон. 2. Скиди забруднюючих речовин з території Республіки Молдова у транскордонні водостоки (річки В.Ялпуг, Киргиж-Китай). Проблемними питаннями у відносинах між Республікою Молдова та Одеською областю є періодичні скиди забруднюючих речовин у транскордонні водотоки (малі річки), а саме у р. В. Ялпуг, яка тече з території Молдови в Україну та впадає в оз. Ялпуг (Болградський район) – єдине джерело водопостачання м. Болград. На території Республіки Молдова скид стічних вод у р. В.Ялпуг здійснює Камратський нафтопереробний завод без належного очищення. Протягом 2007 р. у р. В. Ялпуг показник хімічного споживання кисню (ХСК) перевищував граничнодопустиму концентрацію (ГДК) в 6-15 разів, що свідчить про наявність трудноокислювальних органічних забруднень. Крім того, спостерігалося перевищення ГДК по БСК5 в 2-12 рази, нітратам – 1,7 рази, амонію – 1,3 рази. Річка Киргиж-Китай тече з території Молдови в Україну (Тарутинський район) та впадає в оз. Китай (Болградський район), яке використовується для зрошення та риборозведення. Так, з 20 березня по 10 квітня 2007 року у р. Киргиж-Китай з території Республіки Молдова встановлено факт несанкціонованого скиду забруднюючих речовин в районі с. Твардиця (Молдова). Біла речовина з різким запахом направлялася по течії р. Киргиз-Китай та виносилася на берегову смугу с. Малий Ярославець (Тарутинський район, Одеська область, Україна). Згідно результатів аналізів відібраних 04.04.2007 року на відстані 10 м від кордону Республіки Молдова спостерігалось перевищення норм ГДК забруднюючих 207

речовин по наступним показникам: БСК5 – в 13,3 рази, сульфатам – в 9,7 разів, сухому залишку – в 3,6 разів, залізу в 3,9 разів. 3. Проблеми, які пов’язані з експлуатацією Молдавської ДРЕС. Молдавська ДРЕС є одним з основних підприємств – забруднювачів навколишнього природного середовища Одеської області, яка розташована на території Придністровської Молдавської Республіки. Окремі технологічні споруди (золошлаковідвали) розташовані на території Біляївського та Роздільнянського районів Одеської області. За ініціативою Держуправління у 2007 році проведено дві робочі наради з керівництвом ЗАТ «Молдавська ДРЕС», представниками Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю Придністровської Молдавської Республіки та представниками зацікавлених служб, делегацією від Одеської області, яку очолював заступник голови облради щодо вирішення проблем, пов’язаних з експлуатацією ЗАТ «Молдавська ДРЕС». Перша нарада відбулася 1 червня у м. Дністровськ Придністровської Молдавської Республіки, друга – 11 липня у м. Одеса. Створена спільна робоча група для визначення фактичного стану золошлаковідвалів та використання Кучурганського водосховища. На сьогодень виконано: 1. Визначена фактична площа золошлаковідвалів та дачних будинків на території Біляївського району, а саме відділом земельних ресурсів у Біляївському районі за участю землевпорядної організації ТОВ «Консалтингова компанія Югстар» 02 жовтня 2007 року проведена робота щодо земельно-кадастрової зйомки площі золошлаковідвалів на території Біляївського району. За результатами проведеної роботи встановлено, що загальна плаща складає 130,07 га, у тому числі під золошлаковідвалами - 117,86 га, під дачними будівлями - 12,21 га. 2. Проведено розрахунки по сплаті земельного податку з 1993 року по 2007 рік, та розрахунки плати за забруднення навколишнього природного середовища, а саме за розміщення відходів з 2002 року по 2004 рік. Згідно даних Біляївської районної податкової інспекції земельний податок за 1993 – 2007 роки складає 649635,07 гривень. Плата за розміщення відходів вносилась ЗАТ «Молдавська ДРЕС» до 1999 року. Заборгованість за попередніми рахунками згідно постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” та постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 р. № 402 “Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, за забруднення навколишнього природного середовища за 2002-2004 роки становить 1243710 грн. Починаючи з 2005 року Молдавська ДРЕС інформацію щодо обсягів фактично утворених та розміщених відходів не надавала, тому провести вищезазначені розрахунки не можливо. 208

Питання щодо управління річок Дністер, Дунай, Кучурганського водосховища та Придунайських озер постійно розглядається на нарадах Уповноважених по реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова щодо спільного використання та охорони трансграничних водотоків. ХІ нарада Уповноважених проведена 18-19 грудня 2007 р. у м. Одеса. б) проблеми загальнодержавного значення - вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, розташованих навколо оз. Сасик та Придунайських озер; - розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин; - вирішення проблеми деградації цінних в лікувальному відношенні Куяльницького, Хаджибейського, Будакського та Тузловських лиманів. в) проблеми місцевого значення. - будівництво господарсько-побутової каналізації Південного району м. Одеси; - будівництво системи водовідведення стічних вод від СБО "Північна" з глибоководним випуском м. Одеса; - ліквідаційний тампонаж не придатних до експлуатації та безгоспних артсвердловин; - розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин; - рекультивація земель, порушених внаслідок ведення гірничовидобувних робіт; - вирішення проблеми забруднення підземного середовища та ґрунтів залишками нафтопродуктів під територією Одеського нафтопереробного заводу, яке по попереднім підрахункам складає по обсягу ґрунтів до 600 тис м 3, по рідким нафтопродуктам до 13 тис. т.

209

ДОДАТКИ Відповідальні виконавці Звіту Назва розділу 1 ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Зміст розділу 2

Географічне розташування та кліматичні особливості Одеської області

1.2. Соціальний та економічний розвиток Одеської області

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

4. ВОДНІ РЕСУРСИ

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Якість повітря у населених пунктах 2.4. Використання озоноруйнівних речовин 2.4.1. Стан озонового шару 2.4.2. Активність Сонця 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання 3.3. Прогноз викидів парникових газів 3.4. Заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату 4.1. Стан поверхневих та морських вод 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об'єкти 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.6. Забруднення поверхневих вод 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів ( за галузями економіки) 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод 4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини 4.9. Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування 5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів 5.2.1.2.3. Побічні лісові користування

Відповідальні за розділи 3 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382 Стрелець К.Ю. - зав. сектором моніторингу ,інформації та по зв'язках з громадськістю, тел.7283-872 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382 Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888

Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888 Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888

Харіна Л.О. – начальник відділу регулювання використання біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі, тел.7283-624

210

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ

7.НАДРА

2 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки 5.2.1.4. Відтворення лісів 5.2.1.4.1. Лісовідновлення 5.2.1.4.1.1. Лісові культури 5.2.1.4.2. Природне поновлення 5.2.1.4.2. Лісорозведення 5.5.1.4.2.1. Створення нових лісів 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин 5.3.2. Ведення рибного господарства Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги У країни, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.5.1. Розвиток природно - заповідного фонду 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.5.3. Історико - культурна спадщина 5.5.4 Туризм як фактор впливу на довкілля 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.3.1. Практичні заходи 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси

Савченко М.Ю. – начальник відділу державної екологічної експертизи тел. 7283-808

Бевз Ю.М. – зав.сектором земельних ресурсів та надрокористування, тел.7283-447

211

8.ВІДХОДИ

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

2 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використання надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами ( зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об'єкти підвищеної екологічної небезпеки 9.3. Радіоекологічна безпека 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10.1. Ведення сільського господарства в Одеській області 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві

11. ЕНЕРГЕТИКА

11.1. Кінцеве енергоспоживання 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива 11.3. Енергоємність 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел

12. ТРАНСПОРТ

12.1. Пасажирообіг 12.2. Вантажообіг 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів 12.5. Надзвичайні ситуації загальнодержавного значення

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

13.1. Екологічна політика регіону 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки 13.4. Державний контроль 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.7. Екологічний аудит 13.8. Екологічний моніторинг 13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Фінашкіна В.І. – зав. сектором екологічної безпеки, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами тел.7283-631 Фінашкіна В.І. – зав. сектором екологічної безпеки, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами тел.7283-631 Харіна Л.О.- начальник відділу регулювання використання біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі, тел.7283-624 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382; Стрелець К.Ю. - зав. сектором моніторингу ,інформації та по зв'язках з громадськістю, тел.7283-872 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382; Точанська А.Г. - начальник відділу нормування водних ресурсів та атмосферного повітря. тел. 7283-888; Стрелець К.Ю. - зав. сектором моніторингу ,інформації та по зв'язках з громадськістю, тел.7283-872 Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382; Михайлов О.Г. - начальник відділу кадрового, документального забезпечення, контролю виконання, тел. 7283-627

Карпенко О.О.- начальник відділу економіки природокористування, координації екологічних програм, тел.7283-382

ДОДАТКИ

212