poltava_2009 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ у 2009 році

Полтава 2010

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ЗМІСТ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ................................................................................................ 9 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області ......................... 9 1.2. Соціальний та економічний розвиток області ..................................................... 9 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ...............................................................................................................................12 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ....................................12 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами ..............................................................................................................12 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області ........................................................................................14 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) .....17 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря .........................................20 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. ...................21 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря .................................................24 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля ....................24 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття ...........24 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря .....................26 3. ЗМІНА КЛІМАТУ .........................................................................................................29 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів .........................................................................................................................29 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів .........................................................................................................................29 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату .....................................................30 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ .......................................................................................31 4.1. Водні ресурси та їх використання .......................................................................31 4.2. Забруднення поверхневих вод. ............................................................................32 4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод ..32 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)..................33 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод ................................................34 4.3. Якість поверхневих вод. .......................................................................................34 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками ........................................34 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів ...........................37 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію ..........37 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод ....................................................................38 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.........................................39 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів ................................................40 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ...................................................................................................................42 ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ .............................................42 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі......42 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. ...................................................................................42

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи, щодо їх зменшення .............................................................................................................. 43 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів. ......................................... 44 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу ............................... 44 5.2.1. Лісові ресурси .................................................................................................... 45 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів ...... 48 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 49 5.2.4. Адвентивні види рослин. .................................................................................. 50 5.2.5. Стан зелених насаджень Полтавської області. ............................................... 51 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу ............................... 52 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні. ................................ 53 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Полтавській області. ................... 54 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 55 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними ................................................................................................................................. 55 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також її вплив на аборигенне біорізноманіття ...................................................................................................... 56 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні ................................... 56 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області ............................................. 58 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон ............................... 60 5.4.3. Історико-культурна спадщина ......................................................................... 61 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля ............................................................. 65 6.СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ ........................................................ 68 6.1. Структура та стан земельних ресурсів ............................................................... 68 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. ............................. 68 6.1.2. Деградація земель .............................................................................................. 69 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси ...................... 71 6.3. Якість ґрунтів* ...................................................................................................... 72 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення* .................................. 73 6.3.2. Забруднення ґрунтів .......................................................................................... 75 6.4. Охорона земель ..................................................................................................... 76 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво ..................................................................................................... 77 7. НАДРА .......................................................................................................................... 78 7.1. Мінерально-сировинна база ................................................................................ 78 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази ..................................... 78 7.2. Система моніторингу геологічного середовища ............................................... 80 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. .............................................. 80 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси ........................................................................... 81 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.......................... 83 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр .............................................. 83 8. ВІДХОДИ...................................................................................................................... 85 8.1. Структура утворення та накопичення відходів ................................................. 85 6

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення). .87 8.3. Використання відходів як вторинної сировини .................................................93 8.4. Транскордонні перевезення відходів ..................................................................95 8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами ................................95 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ...........................................................................................96 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки .....................................96 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку...............................96 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. ..................................................................98 9.3.1. Радіаційне забруднення територій ...................................................................99 9.3.2. Радіоактивні відходи .......................................................................................100 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ...................101 10.1. Ведення сільського господарства в області ...................................................101 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.......................................................................................102 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві ..................................103 11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ................................................................104 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави .....................104 11.2. Ефективність енергоспоживання ....................................................................104 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі ...............................107 11.4. Використання альтернативних джерел енергії ..............................................108 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ...110 12.1. Транспортна система України (Полтавська область) ...................................110 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень .................................................................110 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів ....................................112 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля ............................114 12.3. Використання альтернативних видів палива .................................................114 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ................................................................................116 13.1. Екологічна політика України ...........................................................................116 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства .......................................................................................................116 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища ...................................119 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації .............................122 13.5. Економічні засади природокористування ........................................................123 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності .................................123 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .........................................................123 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки ............................................124 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування .....126 13.8. Екологічний аудит ............................................................................................127 13.9. Екологічне страхування ...................................................................................127 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля ......128 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень .......................................133 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій .......................................133 13.11.2. Громадські рухи ............................................................................................135 13.12. Виконання державних екологічних програм................................................136 7

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля ............................ 139 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом ................................................. 139 Висновки і пропозиції .................................................................................................... 141 Додаток 1 ....................................................................................................................... 146 Додаток 2 ....................................................................................................................... 148

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською областями, на сході – з Харківською, на півдні – з Дніпропетровською і на заході – з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Загальна довжина меж близько 1100км, з яких 162км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах. Із загальної площі області 28,75тис.км2 (4,6% площі України) 9,8% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,6% території – сільгоспугіддя, рілля – 61,5%. На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є: - Псел – довжина в межах області 350 км, об’єм стоку 1,46км3 на рік; - Сула – довжина в межах області 213 км, об’єм стоку 1,15км3 на рік; - Ворскла – довжина в межах області 226 км, об’єм стоку 0,9км3 на рік; - Оріль – довжина в межах області 80 км, об’єм стоку 0,355км3 на рік. Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку). Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524 – 639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини. Полтавщина належить до областей, забезпечених природними ресурсами вище середніх показників по Україні. На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води. Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області Кількість наявного населення на кінець 2009 року за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1499,567тис. осіб, з яких 912,485тис. мешкають у міських поселеннях, 587,082 тис. – у сільській місцевості. Щільність населення – 52,2 особи на 1 км2 менша, ніж в середньому по Україні (76,1осіб/км2). Адміністративно-територіальний устрій області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 21 селище міського типу, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та 9

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Кременчуці. Станом на 01.01.2010 року Полтавщина поділяється на 467 сільських рад до яких входить 1815 сільських населених пунктів. Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво вантажних автомобілів, вагонів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, обладнання для харчової промисловості, трикотажу, м’яса і масла тваринного, олії, цукру. За даними Головного управління статистики в Полтавській області у 2009р. проти 2008р. індекс промислової продукції становив 84,3%, у т.ч. у добувній промисловості – 99,3%, переробній – 73,3%. Перевищення обсягів 2008р. на 16,1% досягнуто у виробництві продуктів нафтоперероблення, тоді як падіння промислового виробництва відмічалось за всіма основними видами діяльності. Так, індекс промислової продукції у 2009р. порівняно з 2008р. у машинобудуванні становив 40,7%, легкій промисловості – 59,3%, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів – 62,6%, металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів – 64,4%, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – 65,0%, целюлознопаперовому виробництві та поліграфічній діяльності – 71,4%, хімічній та нафтохімічній промисловості – 76,4%, виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 98,4%. Рис.1.1. Індекси промислової продукції за видами діяльності у відсотках до попереднього року

Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві – виробництво м’яса, молока, яєць. Землі сільськогосподарського призначення складають 77,6% від площі земельних ресурсів області. Загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 2009р. порівняно з 2008р. зросло на 1,7%, у т.ч. у господарствах населення – на 10,1%, у сільськогосподарських підприємствах – скоротилося на 4,6%. 10

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852 км, з яких 10% – дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру. Кременчуцький річковий порт обслуговує вантажні перевезення, має шість вантажних причалів. Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи «Союз», «Уренгой – Помари – Ужгород», «Єлець – Кременчук – Бендери», відгалуження нафтопроводу «Дружба». Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 582 км.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами У 2009р. від стаціонарних джерел забруднення у повітря надійшло 82,4тис.т шкідливих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 11,01тис.т, або 11,8% менше, ніж за 2008р. Зменшення пояснюється спадом виробництва. Із загальної кількості шкідливих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 28903,3т (35,1% обсягів викидів речовини 2008 року) та 11788,9т (14,3% обсягів викидів речовини 2008 року). Крім цих речовин, протягом звітного періоду викинуто 1870,0тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтава і Миргород. На м. Кременчук припадає 30,6% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ – 12,0%. Рис.2.1. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тис.т

Згідно із звітними даними у 2009 року до лідерів потрапили райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств – Лохвицький (13,6% обласних викидів), Диканський (7,5%), Гадяцький та Зіньківський (5,2 та 5,1%), 12

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Решетилівський (4,3%). Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становлять 242,5кг, 312,2кг, 75,0кг, 112,7 та 130,2кг відповідно. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2,9т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні в 2,3 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах Кременчуці (262,6т), Лубнах (112,6т), Комсомольську (56,9т), Полтаві (19,3т), Диканському (9,2т) та Лохвицькому (8,6т) районах. Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 54,8кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,6 разів). На кожного мешканця Диканського району припадало 312,18кг шкідливих речовин, Лохвицького 242,5кг, міста Комсомольську 181,8кг шкідливих речовин. Це найвищі показники по області. Рис.2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами по містах та районах області у 2009 р., тонн

Більше половини (55,1%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 101,092тис.т, з яких левова частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 81,102тис.т забруднюючих речовин, або 44,2% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,6 та 89 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Глобинському, Козельщинському, Лохвицькому та Пирятинському.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Табл.2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

2000 151,927 60,399 91,528 0,0053 91 2005 161,096 68,415 92,681 0,0056 103 8,9 тонн/млн.грн 2006 190,436 93,127 97,309 0,0066 123 8,59 тонн/млн.грн 2007 205,755 100,2 105,498 0,0071 134,2 7,26 тонн/млн.грн 2008 202,239 93,4 108,792 0,007 133,2 5,93 тонн/млн.грн 2009 183,528 82,4 101,092 0,006 121,9 * Примітка. * - величина валового регіонального продукту за 2009 буде офіційно оприлюднена управлінням статистики наприкінці другого півріччя 2010 року

Інформація про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами області за останні роки, побудовану на даних форми 2ТП (повітря) зведена у розділі 2.1.2. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Табл.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Назва населених пунктів

2000

2005

2006

2007

2008

0,250 4,614 1,043 0,135 0,817 0,720 0,614 0,410 0,093 0,324 0,521 6,816 0,280 1,889 0,114 1,202 0,286 0,746 0,515 0,839 0,243 0,289 0,012 0,155 0,946 2,883 7,125 24,886 1,896 0,357

0,228 3,594 0,966 0,149 3,195 1,499 0,922 0,285 0,033 0,223 1,273 5,748 0,426 2,536 0,426 1,150 0,174 0,070 0,817 1,252 0,239 0,138 0,025 0,075 0,847 2,353 9,586 28,732 2,007 0,298

0,569 3,918 0,527 0,209 8,173 3,482 1,092 0,467 0,064 0,766 0,949 14,044 0,471 2,338 0,421 1,264 0,958 0,072 0,914 2,503 0,260 0,504 0,246 0,275 1,580 2,481 9,884 28,879 5,550 0,252

0,443 5,044 0,256 0,163 13,028 4,973 0,895 0,465 0,039 1,023 0,747 13,119 0,350 2,148 0,421 1,174 0,896 0,207 1,023 5,074 0,227 0,507 0,241 0,263 1,709 2,502 9,855 27,966 5,285 0,249

0,350 4,779 0,298 0,106 7,980 6,572 0,585 0,713 0,026 0,963 0,807 13,179 0,334 1,950 0,384 1,097 0,885 0,153 0,920 7,557 0,360 0,523 0,289 0,283 1,426 2,134 9,785 24,712 4,084 0,198

0,373 4,307 0,343 0,125 6,221 4,219 0,683 0,616 0,029 1,215 0,627 11,203 0,272 1,794 0,299 0,962 0,926 0,092 0,81 3,573 0,034 0,549 0,266 0,377 1,777 2,01 9,893 25,209 3,491 0,144

Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зінківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівській Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький м.Полтава м.Комсомольськ м.Кременчук м. Лубни м. Миргород

2009

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У 2009 році 449 підприємств Полтавщини здійснювали викиди забруднюючих речовин та парникових газів. Найбільше підприємств розташовано у великих містах Полтава (88) та Кременчук (71). В середньому одним підприємством області викинуто в атмосферне повітря 183,6 т забруднюючих речовин. Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викинуто 25,209 тис.т забруднюючих речовин, або 30,6% від усіх викидів стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишається АТ «Укртатнафта» – 69,3% міських викидів. У м. Комсомольську об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 9,892тис.т (12% від усіх викидів стаціонарних джерел області), з яких 53,4% – 2,879тис.т – у вигляді суспендованих твердих частинок. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ВАТ «Полтавський ГЗК» – 94,8% міських викидів. Підприємствами обласного центру впродовж 2009 р. викинуто 2,01тис.т забруднюючих речовин (2,4% від усіх викидів стаціонарних джерел області).

оксид вуглецю

2,778

0,911

2,914

2,401

9,786

2,719

0,903

2,919

2,405

9,893

2,879

0,897

2,904

0,011

0,002

0,451

0,521

4,084

0,010

0,002

0,447

0,514

3,491

0,008

0,002

0,478

1,538 2,387

9,855 5,290

0,529

2,393 0,577

0,933

діоксид азоту

2,935 0,499

1,911

0,508

діоксид сірки

0,909 0,003

7,376

0,032

пил

2,802

1,113

0,272

разом 2,01

25,209

оксид вуглецю

0,013

2,432

0,861

діоксид азоту

9,885

2,439

0,569

діоксид сірки

5,550

4,219

0,025

пил

2,325

1,449

0,299

разом 2,134

24,713

оксид вуглецю

0,648

2,774

1,038

діоксид азоту

2,983

2,799

0,664

діоксид сірки

0,517

3,637

0,030

пил

0,907

1,543

0,357

разом 2,502

27,966

оксид вуглецю

0,004

1,669

0,991

діоксид азоту

2,541

2,854

0,605

діоксид сірки 0,030

пил

0,020

1,341

0,361

разом 2,482

9,587

1,970

2,007

3,019

в т.ч.

12,188

3,173

в т.ч.

5,134

1,662

2009 р.

Комсомольськ

28,732

2008 р.

в т.ч.

28,880

оксид вуглецю 7

0,887

діоксид азоту 6

0,560

діоксид сірки 5

0,029

пил 4

0,365

разом 3

2,354

разом 2

28,233

2007 р.

в т.ч.

3,916

2000 р.

2006 р.

Лубни

Кременчук

Полтава

2005 р. в т.ч.

42,018

Населені пункти

Табл.2.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

оксид вуглецю 0,046 11,864

діоксид азоту 0,035 11,789

діоксид сірки

0,003

8,48

пил

0,048

5,397

разом 23

0,144

0,065 14,739

оксид вуглецю

0,043 13,695

діоксид азоту

0,009 5,421

діоксид сірки

0,063 6,159

пил

0,199 93,447

оксид вуглецю 0,079 15,227

діоксид азоту 0,051 14,065

діоксид сірки 0,009 4,864

пил

0,088

5,978

0,250

100,256

оксид вуглецю

0,084

14,806

діоксид азоту

0,043

14,363

0,009

в т.ч.

5,137

діоксид сірки

в т.ч.

0,086

пил

2009 р.

5,646

разом 0,252 93,127

оксид вуглецю 0,088 13,673

діоксид азоту 0,057

14,164

діоксид сірки

0,011

4,338

пил

0,099

2008 р.

в т.ч.

5,678

разом

0,299

68,415

2,719

151,927

Миргород

Разом по області

в т.ч.

разом

в т.ч.

2007 р.

82,437

2006 р.

разом

2005 р.

разом

Населені пункти

2000 р.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Порівняно з 2008 року значне збільшення шкідливих викидів в атмосферне повітря відмічалося у Чутівському (на 93,147т, або на 32,8%), Шишацькому (на 350,382т, або на 24,6%), Гребінківському (на 18,211т, або на 17,1%), Карлівському (на 97,605т, або на 16,7%) та Глобинському (на 44,427т, або на 14,9%) районах Полтавської області. На 2% зросли викиди у м. Кременчуці, або на 495,6т забруднюючих речовин та на 1,1% у м. Комсомольську – на 106,7т. Табл.2.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Полтавська область

Всього по області м.Полтава м.Комсомольськ м.Кременчук м.Лубни м.Миргород райони Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський 16

Обсяги викидів, тонн у 2009 р. у 2008 р.

Збільшення \ Обсяги зменшення викидів у викидів у 2009 р. проти 2008 2009 р. до р.,тонн 2008 р., % 4

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 6

82436,498 2010,439 9892,583 25208,577 3491,326 143,742

93447,021 2134,1 9785,893 24712,974 4084,258 198,58

-11010,523 -123,661 106,69 495,603 -592,932 -54,838

88,2 94,2 101,1 102,0 85,5 72,4

183,6 22,846 471,075 355,05 151,797 6,534

372,501 4306,838 342,787 124,443 6221,326 4219,267 683,024 615,498 28,553 1215,027 627,023 11202,972 271,814 1794,283 299,116

350,448 4779,926 298,36 106,232 7980,297 6572,442 585,419 713,66 26,383 963,308 807,317 13179,351 334,227 1950,941 384,215

22,053 -473,088 44,427 18,211 -1758,971 -2353,175 97,605 -98,162 2,17 251,719 -180,294 -1976,379 -62,413 -156,658 -85,099

106,3 90,1 114,9 117,1 78,0 64,2 116,7 86,2 108,2 126,1 77,7 85,0 81,3 92,0 77,9

41,389 153,816 28,566 10,37 691,258 301,376 40,178 43,964 9,518 151,878 78,378 466,791 24,71 163,117 29,912

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький

961,86 925,53 92,052 810,177 3572,518 34,084 549,123 265,806 376,997 1777,212

1097,273 885,725 153,958 920,677 7557,041 360,341 523,378 289,617 283,85 1426,83

-135,413 39,805 -61,906 -110,5 -3984,523 -326,257 25,745 -23,811 93,147 350,382

87,7 104,5 59,8 88,0 47,3 9,5 104,9 91,8 132,8 124,6

87,442 154,255 7,671 26,135 255,18 6,817 30,507 26,581 62,833 118,481

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Підприємствами, які здійснюють найбільший вплив на атмосферного повітря Полтавській області залишаються АТ «Укртатнафта» (нафтопереробна промисловість) – 21,2% загальних обласних викидів, ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» (видобувна промисловість) – 11,38%. Обсяги викидів Кременчуцькою ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго» (виробництво та розподілення електроенергії) – становлять 6,66% усіх викидів, що обумовлюється значними обсягами частки мазуту у структурі спалюваного палива. Протягом 2009 року у структурі викидів цього підприємства переважали сполуки сірки – більше 70%. Табл.2.5. Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2009 р. 2008 р.

Зменшення/збільшення/+ 6

Причина зменшення/ збільшення

АТ «Укртатнафта»

17476,08

18034,95

ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат»

9379,453

9401,676

Лубенське ЛВУМГ, КС УГМ «Гребінківська» «Київтрансгаз» Лубенське ЛВУМГ, КС «Лубни» УГМ «Київтрансгаз» Диканське ЛВУМГ, Диканьський УГМ р-н «Київтрансгаз» Диканське ЛВУМГ, КС УГМ Зіньківський р-н «Київтрансгаз» Диканське ЛВУМГ, УГМ Решетилівський р-н «Київтрансгаз» Кременчуцьке ЛВУМГ, КС «Кременчук» Кременчуцьке ЛВУМГ, КС «Машівка» ВАТ «Полтаваобленерго ВАТ «Полтава«Кременчуцька ТЕЦ» обленерго»

8598,505

10084,13

-558,872 збільшення об'ємів переробки -22,223 зниження виробництва окатишів та витрат вибухових речовин -1485,63

3395,942

3982,198

-586,256

5837,916

6316,516

-478,6

3055,185

2684,588

+370,597

3398,407

3438,724

-40,317

599,159

776,749

-177,59

312,938

699,387

-386,449

5493,421

2478,048

ВАТ «Кременчуцький 687,942 сталеливарний завод» НГВУ «Полтаванафтогаз», ВАТ «Укрнафта» 760,077 ЦППН, ЦПВП, ПРЦЕО, ПРЦЕіЕ ГПУ «Полтава-газвидобування», НАК «Нафтогаз 1312,486 УСП Тимофіївка Україна»

1862,626

4 5 6 7 8 9 10

12 13 14

+3015,373 зростання викидів за рахунок збільшення спалювання мазуту -1174,68

1332,402

-572,325

1106,698

+205,788

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

АТ «Укртатнафта», м.Кременчук

За даними головного обласного управління статистики викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, що звітувалися за формою 2-ТП (повітря), мали наступний розподіл за видами економічної діяльності: Табл.2.6. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Обсяги викидів Види економічної діяльності

Кількість підпpиємств, які мали викиди

Усі виробничі та технологічні процеси, технологічне устаткування (установки) Eнергетика процеси спалювання в енергетиці та переробній промисловості (стаціонарні джерела) електростанції загального використання системи централізованого теплозабезпечення нафтопереробні підприємства установки для перетворення твердого палива видобуток вугілля, нафти/газу, компресори трубопроводів непромислові установки для спалювання установки для спалювання на комерційних підприємствах та в установах 18

тис.т

у % до 2008р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т

449

82,437

88,2

183,6

290 74

20,679 8,748

118,3 170,7

71,307 118,221

0,028

57,1

9,235

6,36

185,7

167,368

4 2

0,506 0,042

899,1 93,8

126,365 21,093

1,813

116,9

64,75

0,295

94,7

5,265

0,237

103,4

5,631

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

установки для спалювання в житлово-комунальному секторі установки для спалювання в сільському та лісовому господарстві і в секторі культивування водяних організмів спалювання в промисловості процеси спалювання в котлоагрегатах, газових турбінах і стаціонарних двигунах безконтактні технологічні печі контактні технологічні процеси Виробничі процеси (стаціонарні джерела) технологічні процеси в нафтовій промисловості технологічні процеси в чорній металургії та вугільній промисловості технологічні процеси в кольоровій металургії технологічні процеси у виробництві неорганічних хімічних речовин технологічні процеси у виробництві органічних хімічних речовин технологічні процеси в машинобудуванні, деревообробній, целюлозно-паперовій та харчовій промисловості, в інших секторах холодильні установки Видобуток і розподіл палива та геотермальної енергії видобуток та первинна обробка твердого палива видобуток, первинна обробка та завантаження рідкого палива видобуток, первинна обробка та завантаження газоподібного палива розподіл рідкого палива (за винятком бензину) розподіл бензину мережі розподілу газу Використання розчинників та інших продуктів нанесення лакофарбового покриття знежирення, хімічне очищення та електронне обладнання виробництво або обробка хімічних продуктів інші види використання розчинників та супутні види діяльності використання гідрофторвуглецю, оксиду азоту, аміаку, перфторвуглецю, гексафториду сірки Обробка та видалення відходів спалювання відходів видалення твердих відходів на землі обробка інших відходів Сільське і лісове господарство, землекористування та зміна лісової біомаси

0,48

64,3

4,022

0,01

130

2,525

162 63

11,636 1,500

96,6 98,4

71,826 23,815

13 87 154

0,181 9,954 24,079

64,5 97,2 87

13,946 114,416 156,36

20,481

94,4

682,704

0,736

39,7

184,081

0,004

41,5

1,917

0,051

40,5

10,128

0,017

107

8,6

113

2,766

69,8

24,478

11 68

0,024 29,479

164,5 75,6

2,21 433,513

0,004

125,2

4,371

0,697

39,8

232,351

1,237

159,6

72,748

0,538

178,3

67,249

23 20 28

0,162 26,841 0,389

73,5 74,7 44,6

7,028 1342,057 13,879

19 4

0,303 0,028

39,6 55,9

15,948 6,91

0,002

52,6

2,367

0,047

117,6

9,448

0,008

70,9

2,781

8 4 2 3 43

1,284 1,217 0,002 0,066 6,526

74,3 73,5 20,8 98,4 97,2

160,554 304,183 0,82 22,02 151,771

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

вирощування сільськогосподарських культур з використанням добрив (за винятком гною) ентеральна (кишкова) ферментація прибирання, збереження та використання гною, а також органічних сполук прибирання, збереження та використання гною, а також азотних сполук

0,000

100

0,092

34 9

4,293 2,233

100,2 94,3

126,278 248,051

0,000

0,3

0,176

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на великі відстані в Європі (Програма ЕМЕП) до Конвенції 1979 року щороку готується регіональний звіт про викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин у Полтавській області. Інформація базується на матеріалах річної державної статистичної звітності виробничих об’єднань, підприємств організацій та установ (Форма №2-тп(повітря)), які мають стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря. Загальний обсяг викидів по кожному району відповідає звіту Головного управління статистики в Полтавській області. Звіт відображує стан забруднення атмосфери за секторами НПО, дані про яких повинні представлятися в рамках Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (КТЗВБР) та згрупований відповідно виробничих процесів та технологічного устаткування за класифікацією кодів CORINAIR. За 2008 рік найбільше забруднюючих речовин надійшло від процесів спалювання в енергетиці загального використання і виробництва тепла та обробної промисловості і будівництва. Табл.2.7. Фрагмент звіту по Програмі ЕМЕП для Полтавської області. ОБЛАСТЬ: РІК:

ПОЛТАВСЬКА 2008

Одиниці виміру показників: 1Гг = 1 тис.тонн; 1Мг = 1 тонна NECD забрудники

Інші основні забрудники CO

ОВЧ

Гг

1 A 1 a Енергетика загального використання та виробництва тепла

Гг

0,112913

Повна назва Гг

(a)

ТЧ10

Гг

1,898704

1A1a

ТЧ2.5

SOx Гг SO2

0,068219

А= допустимая агрегация

NH3

НМЛОС Гг

NOx НПО код

Тверді частинки

Гг NO2

Основні забрудники

5,155966

Сектора НПО для представлення КТЗВБР

1,305985

0,009615

0,01372

0,002137

3,014255

0,001161

0,000025

1 A 2 a Обробна промисловість та будівництво: чавун і сталь

(a)

1,119929

1 A 1 c Виробництво твердих палив та інші сфери енергетики

(a)

1A2a

1A1b Нафтоперегонка

0,14063

1A1c

(a)

0,004207

1A1b

3,883748

0,041972

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

4,550222

Примітка. С – інформація конфіденційна, для викидів із джерел сполук, представлення даних про яких може призвести до розкриття конфіденційної інформації; NO – не утворюється, для викидів сполук із джерел, де конкретна сполука не утворюється.

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. За звітний рік у складі державної мережі моніторингу за станом забруднення атмосфери змін не відбулося. Систематичні спостереження за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Полтави проводяться лабораторією Полтавського центру з гідрометеорології на 4-х стаціонарних постах, а також Кременчуцькою лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Полтавського центру з гідрометеорології на 4-х стаціонарних постах по м.Кременчуку і на одному стаціонарному посту по м.Комсомольськ. Табл.2.8. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями 3

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК 8 9 10

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК 11 12 13

Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Аміак Формаль дегід Фтористий водень Хлористий водень Сажа

ІІІ ІІІ

3 3

0,152 0,002

0,15 0,05

1,000 0,050

0,5 0,5

66,667 –

– –

66,667 –

– –

1,958

3,0

46,000

5,0

–

100

33,333

–

0,021

0,04

0,400

0,085

–

100

–

III

0,011

0,06

0,140

0,4

–

IV II

3 2

0,008 0,002

0,04 0,003

0,100 0,060

0,2 0,035

– 100

–

– 50

– –

0,001

0,005

0,018

0,02

–

0,025

0,2

1,220

0,2

–

III

0,004

0,05

0,075

0,15

–

– 21

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Фенол Бензол Толуол Етилбензол Сума ксилолів

II II III III

2 1 1 1

0,001 0,024 0,032 0,000

0,003 0,1 0,6 0,02

0,036 9,975 9,300 0,090

0,01 1,5 0,6 0,02

– 100 – –

– – – –

100 100 100 100

– 100 100 –

– – – –

III

0,007

0,2

0,800

0,2

–

100

–

Аналіз стану атмосферного повітря за 2009р. показує, що в атмосферному повітрі м.Полтави та м.Кременчука фіксуються перевищення нормативів середньомісячних граничнодопустимих концентрацій майже щомісяця по пилу та в окремі місяці – по формальдегіду. Табл.2.9. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина 1

Пил Діоксид сірки Діоксид сірки Оксид вуглецю Оксид вуглецю Діоксид азоту Діоксид азоту Оксид азоту Оксид азоту Аміак Аміак Формальдегід Фтористий водень Хлористий водень Сажа Сажа Фенол Фенол Бензол Толуол Етилбензол Сума ксилолів

Місто 2

м.Полтава м.Полтава м.Комсомольськ м.Полтава м.Кременчук м.Кременчук м.Полтава м.Полтава м.Кременчук м.Полтава м.Кременчук м.Полтава м.Полтава м.Комсомольськ м.Комсомольськ м.Кременчук м.Кременчук м.Комсомольськ м.Кременчук м.Кременчук м.Кременчук м.Кременчук

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

1,167 0,078

2,0 0,1

0,717 9,2 4,7 0,848 0,333 0,35 0,271 1,017 0,35 0,271 0,132

0,5 1,7 0,9 6,1 0,5 3,6

0,478 0,708 0,161 0,035 0,109

6,65 15,5 4,5 4,0

Перевищення максимально-разових гранично допустимих концентрацій окремих речовин протягом грудня 2009 року фіксувалися стаціонарними постами спостереження, а саме: - по м.Кременчуку – по пилу у 1,4 рази, оксиду вуглецю у 2,6 рази, фенолу в 3,6 рази, по етилбензолу у 3,0 рази та по сумі ксилолів у 1,5 рази; - по м.Комсомольську – по хлориду водню у 1,2 рази; - по м.Полтаві – по пилу у 2 рази, діоксиду азоту у 1,9 рази, оксиду вуглецю у 1,8 рази та формальдегіду у 1,7 рази. За даними лабораторії моніторингу важких металів Центральної геофізичної обсерваторії (м.Київ) забрудненість атмосферного повітря важкими металами, 22

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

зокрема: кадмієм, залізом, марганцем, міддю, нікелем, свинцем, хромом, та цинком нижча за граничні вимоги. Але по м.Комсомольськ за останні 5 років (2005-2009 роки) простежується тенденція по збільшенню у атмосфері заліза, марганцю, нікелю та хрому. Як і в попередні роки спостерігається закономірність сезонних змін середньомісячних концентрацій. Саме в холодний період зростає забрудненість діоксидом сірки та розчинними сульфатами, що пов’язано зі збільшенням викидів продуктів згорання палива. За результатами спостережень середньомісячних концентрацій в динаміці за останні 5 років (2005- 2009 роки) можна зазначити, що в обласному центрі намітилася тенденція стабілізації вмісту у повітрі шкідливих домішок, які залишаються практично на одному рівні. Рис.2.3. Забруднення атмосферного повітря у м. Полтаві (середньорічні концентрації у кратностях ГДК)

Загальній рівень забруднення атмосферного повітря в м.Полтава нижчий за середній в Україні і становить 3,8. У м.Кременчук значення ІЗА з 6 у 2005 році зменшилося до 3,7 у 2009. Табл.2.10. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) 1

м.Полтава - 3,8 м.Кременчук - 3,7 м.Комсомольськ - 1,8

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря 2

пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід пил, оксид вуглецю, формальдегід, діоксид азоту, бензол пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, фенол, хлорид водню 23

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Аналіз радіаційного забруднення повітря у 2009 році здійснювався на основі даних спостережень, наданих Полтавським обласним центром з гідрометеорології, на 5 пунктах спостереження Полтавської області: м. Гадяч, м. Лубни, м. Кобеляки, смт. В. Поділ та ЦГМ Полтава. Гамма-фон атмосферного повітря на всіх п’яти метеостанціях області протягом року не перевищував нормативів і залишався на рівні допустимих значень. Середні значення гамма-фону атмосферного повітря області в порівнянні з груднем 2008 року та за липень-грудень 2009 року відображені на рис.2.4. Ріс.2.4. Середні значення гамма фону атмосферного повітря в Полтавській області, мкР/год

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Відповідно до постанови Уряду та вимог Монреальського протоколу залишається на контролі програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин. Оновлюється інформаційна база даних щодо холодильних установок, систем кондиціонування повітря та пожежогасіння, які використовують озоноруйнівні речовини. Протягом 2009 року спеціалістами держуправління видано 21 листроз’яснення на ввезення /вивезення/ продукції, що може містити ОРР. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Техногенний тиск на навколишнє природне середовище, на біосферу – рослинний, тваринний світ і на людину, як на біологічний об’єкт, позначається негативними змінами, які стають все помітнішими в останні десятиріччя. Показники захворюваності населення і смертності залежать від великої кількості факторів – соціальних, економічних і, не в останню чергу, екологічних. На стан здоров’я людей впливають всі складові довкілля – і повітря, і вода, і грунти, і біота. Відокремити вплив забрудненого атмосферного повітря з-поміж інших складових не просто. 24

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.2.5. Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, тис.

За даними управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації рівень захворюваності в області останні роки мав тенденцію до збільшення, що видно з наведеної таблиці Табл.2.11. Захворюваність на 10 тис.осіб Категорія населення

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2 4972,8 7678,4 11359,8

3 4485,8 6988,6 11982,2

4 4900,2 7612,8 12801,0

5 4445,6 8025,4 13193,1

6 4687,6 10927,9 13606,7

7 4734,5 12783,4 10431,3

8 4653,3 12771,6 12431,8

Дорослі Підлітки Діти

На фоні незначних коливань показників рівня захворюваності дорослого населення області насторожуючою є тенденція до зростання захворюваності дітей та підлітків – майбутнього нашої держави. Загальна захворюваність населення Полтавської області за останні роки має стабільно високі показники. Табл. 2.12. Загальна захворюваність на 10 тисяч населення Регіон 1 Україна Полтавська область

2006 р. 2 17457,7 17176,1

2007 р. 3 17877,3 17802,1

2008 р. 4 18131,0 18270,0

2009 р. 5 18353,7

У формуванні показника захворюваності провідну роль відіграють хвороби системи кровообігу, ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарду та цереброваскулярні хвороби. Показники захворюваності на хвороби системи кровообігу серед дорослого населення в останні 3 роки мають тенденцію до 25

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

зниження: 2007р. – 624,0 на 10 тис. дорослого населення, 2008р. – 598,9, 2009р. – 546,6. Рис.2.6. Поширеність хвороб на 10 тис.осіб у 2009 р.

Захворюваність на гострі респіраторні інфекції в області вище, ніж по Україні (19458,8), область на 8-му місці, в той час коли захворюваність на грип нижче захворюваності по Україні (621,0), область на 21-му місці. У листопаді 2009р. в області, як і в цілому в Україні, вкрай ускладнилась епідемічна ситуація по захворюваності на грип та ГРІ. Епідемічні пороги були перевищені на всіх 30 адміністративних територіях. Онкозахворюваність на 100тис. населення склала 346,0 проти 344,0 в 2008 році, а смертність відповідно 199,3 проти 191,9. Летальність до 1 року 34,1% проти 33,8%. У 2009р. в області дещо знизився рівень смертності – 17,8 проти 18,4 в 2008р., але все одне залишається високим (Україна – 16,3). У структурі смертності провідні місця продовжують займати хвороби системи кровообігу, новоутворення, травми, отруєння та нещасні випадки на яки приходиться близько 90% всіх причин смерті. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Протягом 2009 року на підприємствах області виконано певні заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Серед результативних можна відмітити: – ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат щорічно здійснюється закріплювання курних пляжів шламосхвища хімічним, 26

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

біологічним методами та закріплення посівами жита, у 2009 року – 768тис.грн. Всього протягом звітного року підприємством на повітряохоронні заходи використано 8202,808тис.грн. (при запланованих 7213,5тис.грн.); – На ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виконано реконструкцію газочисних установок сталеплавильної печі та споруджено укриття на пересипках стрічкового конвеєра. За 2009 рік Державною екологічною інспекцією в Полтавській області здійснено 278 перевірок дотримання повітряохоронного законодавства, у тому числі 8 на об’єктах занесених до Переліку еколого-небезпечних. Всього складено 198 протоколів. Притягнуто до адміністративної відповідальності 198 посадових осіб. Накладено штрафів на суму 30,736тис.грн., стягнуто 28,663тис.грн.. Передано матеріалів до прокуратури – 7. Загальна сума нарахованих збитків за порушення повітряохоронного законодавства становить 114,092тис.грн.. Інспекцією пред’явлено 33 позови на суму 117,369тис.грн., з них сплачено 35 на суму 82,303тис.грн.. По даному ресурсу кількість випадків призупинення виробничої діяльності становить - 17. За даними головного управління статистики в Полтавській області підприємствами області впроваджено 33 повітряохоронних заходи, внаслідок чого зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу склало 679,733т. Табл.2.13. Впровадження повітряохоронних заходів у 2009 році

Кількість заходів

У % до 2008р.

Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис.грн.

Зменшення викидів забруднюючих Фактично речовин та виконано парникових газів в з початку атмосферне повітря після виконання впровадження заходу заходу, очікуване, фактичне, тис.грн. у % до 2008р. т т 5

Усі повітроохоронні заходи

78,6

2635,4

2892,1

681,235

679,733

27,4

Удосконалення технологічних процесів (уключаючи перехід на інші види палива, сировини і т.ін.)

90,9

396,7

550,233

550,265

92,1

200

91,8

91,5

0,614

0,154

141,3

90,9

1763,2

2020,2

65,829

64,953

92,2

Ліквідація джерел забруднення

37,5

32,2

8,336

6,2

Інші заходи

351,5

56,223

56,025

3,3

Будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд Підвищення ефективності існуючих очисних установок (уключаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт)

Значним забруднювачем атмосферного повітря залишається автомобільний транспорт, викиди якого складають 44,2% викидів області. Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу заходів, що включає регулювання двигунів, більш масовий перехід на газоподібне паливо, виключення реалізації та 27

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

використання етилованого бензину, обов’язковість використання нейтралізаторів токсичних вихлопів.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Скорочення споживання природного газу через заміщення регіональними видами твердого палива та впровадження новітніх енергоефективних технологій спалювання палива та заходів з підвищення енергозбереження визначено як головний пріоритетний напрямок розвитку України. Хоча сьогодні пріоритетність напрямків, пов'язаних з використанням регіональних видів твердого палива, енергозбереженням та енергоефективністю в першу чергу обумовлено економічними факторами, кінцевим результатом їх впровадження буде ефективне скорочення викидів парникових газів. Зменшення споживання викопного палива призводить до скорочення викидів парникових газів. Це відповідає меті Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів - це система організаційно-технічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, необхідної для оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Найбільшу частину парникових газів прямої дії, що викидаються в атмосферу Полтавської області техногенними джерелами, складає двоокис вуглецю. За інформацією Головного обласного управління статистики в Полтавській області, що побудована на даних форми 2-ТП (повітря), протягом 2009р. підприємствами області викинуто в атмосферу 1,87млн.т двоокису вуглецю, що на 15% менше ніж у 2008р. Але кількість підприємств, яка здійснювала викиди вуглецю діоксиду зросла до 60. Найбільше викидів СО2 приходиться на Лохвицький (343,16тис.т), Кременчуцький (154,135тис.т), Диканський (128,836тис.т.), Решетилівський (128,804тис.т), Зіньківський (100,386тис.т.) райони, а також на міста Кременчук – 393,173тис.т і Полтава – 254,435тис.т. Із загальної кількості шкідливих викидів 35,5 тис.т (35,2%) належать до парникових газів, зокрема, метан (28,903тис.т) та оксид азоту (0,071тис.т). Найбільше метану потрапило в атмосферне повітря районів області, у яких розташовані об’єкти газотранспортних підприємств, а саме: Лохвицького – 7,95тис.т, Диканського – 5,197тис.т, Зіньківського – 3,117тис.т, Решетилівського – 2,892 тис.т, Гадяцького – 1,271тис.т та Шишацького – 1,223тис.т. В атмосферу м.Лубни у 2009 році викинуто підприємствами 2,451тис.т зазначеної забруднюючої речовини. Май же половина усіх викидів парникових газів – надходження від пересувних джерел забруднення. У 2009 році цей показник для Полтавської області склав по діоксиду вуглецю 1507,136тис.т (в тому числі від автотранспорту – 892,584тис.т), по метану – 315,421т (в тому числі більша частина від автотранспорту – 264,245т). 29

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Функціонування системи заходів, необхідної для оцінки антропогенних викидів повинно здійснюватися шляхом планування та проведення суб'єктами господарювання щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, узагальнення та систематизації результатів інвентаризації. Нажаль дотепер відсутні механізми для вжиття достатніх заходів для реєстрації встановленої кількості викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів, а також створення національного електронного реєстру викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Політика адаптації та впровадження заходів скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання на даний час здійснюється в наступних напрямах: розвиток дослідницьких програм; розвиток мереж спостереження; створення сприятливих умов для застосування чистих технологій в галузі електрики, опалення, транспорту.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Полтавська область розташована у водозбірному басейні річки Дніпро. Площі, зайняті водними об’єктами, складають 148,3тис.га, або 5,2% території області. Основні водотоки області – річки Дніпро (з Кременчуцьким та Дніпродзержинським водосховищами), Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, та малі річки регіону. Загальна їх довжина на території області – 5тис.км. Сумарний об’єм стоку основних річок, що формується в межах області в середній за водністю рік – 1,94млрд. м3 за рік. 4.1. Водні ресурси та їх використання Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. У 2009 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 238,8 млн.м3 води, що на 31,9млн.м3 (на 11,8%) менше, ніж у 2008 році. Використання водних ресурсів склало 204,0млн.м3 проти 270,6млн.м3 у попередньому році. Обсяги забору і використання відбулося за рахунок найбільших водокористувачів області – ВАТ «Полтаварибгосп» с.Бугаївка Глобинського району та Дніпродзержинського нерестово-виросного рибного господарства с.Дзержинське Кременчуцького району. У більшості підприємств Полтавщини водозабір зменшився: - по м.Полтава – на 3,25млн.м3 за рахунок КП «Полтававодоканал»; - по м.Кременчук – на 7,3млн.м3 за рахунок КП «Кременчукводоканал», ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Кременчуцької ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго» та ХК «АвтоКрАЗ»; - по м.Комсомольськ – на 5,72млн.м3 за рахунок ВУВКГ м.Комсомольськ та ВАТ «Полтавський ГЗК». Використання води за рік на одного мешканця складає 136м3, у тому числі на господарсько-питні потреби – 35,7м3. Табл.4.1. Основні показники використання і відведення води Показники 1 Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки

млн. м3

1990 2 485,0

2000 3 294,7

2005 4 253,5

2006 5 348,3

2007 6 378,3

2008 7 270,7

2009 8 238,8

478,2 274,6 107,8 30,3 65,5

247,8 55,4 79,4 0,6 23,6

9,8 261,4

18,4 237,9

205,7 41,2 65,3 0,1 19,0 80,288 22,2 182,7

290,2 95,8 62,7 0,1 18,8 112,9 24,3 214,7

292,5 102,5 58,5 0,001 18,6 78,76 23,4 209,6

270,6 88,77 56,64 0,00 14,74 110,4 19,97 216,2

204,0 34,27 53,52 0,00 13,0 103,1 17,9 218,3

217,5

200,5

164,8

196,1

190,1

201,7

182,2

6,7 0,3 92,0

25,0 0,0 60,1 60,15

6,4 0,0 64,8 93,6

5,4 – 65,85 124,8

6,7 – 55,99 127,3

6,742 – 54,29 140,6

4,826 49,21 126,5

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

2 1474,0 84,2 135,1

3 839,2 93,8 151,2

4 1071,5 96,3 153,3

5 1086,0 91,9 155,6

6 1098,0 91,5 159,6

7 937,7 91,3 155,7

8 935,7 96,2 150,1

Найбільшими споживачами води є підприємства сільського господарства (58,6% всієї використаної води) та комунальне господарство (28,4%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 12,4%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, електроенергетики та чорної металургії. Втрати води при транспортуванні (17,9млн.м3 – практично всі у комунальному і побутовому водопостачання) мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання. За рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 935,7 млн.м3 свіжої води. Табл.4.2. Забір, використання та відведення води Назва водного об’єкту

1 р. Дніпро у тому числі: р. Ворскла р. Псел р. Сула

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 2 238,8

Використано води

33,67 17,44 11,75

27,54 15,23 10,38

3 204,0

млн. м3

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 4 5 182,2 4,826 22,91 24,34 2,222

0,324 2,039 2,219

4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Об’єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, зменшився у 2009 р. на 19,6млн.м3 (на 9,7%) у порівнянні з попереднім роком і становив 182,2млн.м3 (зменшення відбулося за рахунок ВАТ «Полтаварибгосп» – 11,7млн. м3. Філія ДП «Укрриба» Дніпродзержинське- нерестово-виросне рибне господарство» протягом року не працювала і скидів не здійснювала). Із цієї кількості 2,7% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 4,826 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 126,5 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах – 50,86млн.м3, у тому числі з біологічною очисткою – 49,21млн.м3 (96,8%), з механічною – 1,644млн.м3 (3,2%). Кількість підприємств, які скидають недостатньо-очищені стічні води зменшилась. Якщо у 2008 їх кількість становила 20, то у 2009 – 18. ВАТ Рижівський гранітний кар’єр та ЗАТ «Кременчуцьке кар’єро управління «Кварц» та ВАТ «Полтавський ГЗК» вийшли на нормативну очистку, а КП «Лубниводоканал» погіршило очистку і протягом 2009 року скидало недостатньо очищені стоки. Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 44,27тис.т (29,5кг на одного мешканця області).

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що при загальному водовідведенні води на одного мешканця області в 1,4 рази меншому, скид забруднених стічних вод менше у 13,8 разів. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Табл.4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

млн. м3

Галузь економіки

Використано води

З неї на:

4,515 –

0,113 –

4,403 –

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х 5 6 7 0,873 – – – – –

4,13 0,005 1,477

2,739 0,001 0,428

1,39 0,005 1,049

11,2 – –

– – –

3,711

1,145

2,566

0,414

0,006

–

0,432 – 0,605 57,99

0,331 – 0,074 46,59

0,101 – 0,531 11,13

– – – 58,64

– – – 4,261

– – – –

119,5 9,77 1,073 0,374

0,085 0,817 0,811 0,195

3,802 8,705 0,261 0,127

106,7 1,167 0,274 2,769

– 0,07 0,274 0,059

– – – –

13,778 204,0

1,52 53,52

12,259 34,27

2,727 182,2

0,226 4,826

– –

побутово-питні потреби

1 Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість чорна металургія кольорова металургія Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування та металообробка Нафтогазова промисловість нафтодобувна промисловість нафтопереробна промисловість газова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

виробничі потреби

Супрунівські очисні споруди ОП «Полтававодоканал» 33

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод На виконання п.10 (створення географічної інформаційної системи платформ для української ділянки басейнів транскордонних річок) постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1819 «Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007 – 2010 роки» Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП м.Харків) для Держуправління виконано роботи за темою «Оптимізація мереж спостереження за станом довкілля в Полтавській області» в рамках якої створено та передано для проведення експлуатації програмне забезпечення «База даних «Гідросфера», що використовує платформу ArcGIS для візуалізації моніторингової інформації по державних створах спостережень за станом поверхневих вод, накопиченої в Держуправлінні по річках, в тому числі по транскордонних річках Псел та Ворскла. Крім того у 2009 Держуправління отримало бази даних «Картографоінформаційне забезпечення моніторингу природних комплексів, територій та об’єктів системи моніторингу», які створено НДІ геодезії та картографії на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що також базуються на ArcGIS та містять картографічну інформацію щодо розташування державних створів спостережень за станом поверхневих вод річок області державної екологічної інспекції в Полтавській області, Полтавського регіонального управління водних ресурсів, Світловодської гідрометеорологічної обсерваторії (Кіровоградська область) та Полтавської обласної санітарноепідеміологічної станції. 4.3. Якість поверхневих вод. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками (за інформацією Державної екологічної інспекції в Полтавській області) р. ДНІПРО Річка Дніпро у вигляді Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ розташована на півдні області, і лише в районі м. Кременчука вона має статус річки. На території області в неї впадають три річки державного значення - Сула, Псел, Ворскла та декілька малих річок. Площа водного дзеркала Кременчуцького водосховища - 225 тис.га, а Дніпродзержинського - 62 тис.га. Спостереження велись в 5-ти створах. Скиди з очисних споруд м. Кременчука, випуск №3, правий берег КП «Кременчукводоканал» та водоочисної станції с. Власівна, випуск №4, КП «Кременчукводоканал» негативного впливу на стан р, Дніпро не здійснюють. Показники якості води р. Дніпро лишаються на рівні 2008 року, в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, заморних явищ не спостерігалось. р. СУЛА Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище, спостереження велись в 2-х створах. 34

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Нижче м. Лубни в р. Сула скидаються недостатньо очищені стічні води з очисних споруд КП «ЛубниАква» (з травня 2009 року належать КП «Лубниводоканал») КП «Лубниводоканал», які негативно впливають на якість води в річці по ХСК, БСКп та залізу. У порівнянні з 2008 роком відбулося зростання в р. Сула завислих речовин, сухого залишку, зниження вмісту фосфатів. Кисневий режим – задовільний, заморних явищ не спостерігалось. р. ПСЕЛ Річка Псел протікає від межі з Сумською областю по території 8 районів Полтавської області (334 км) і впадає в Дніпродзержинське водосховище, спостереження велись в 7-ми створах. Показники якості води в створі на межі з Сумською областю - в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, окрім амонію та фосфатів. Скиди стічних вод з очисних споруд АТ «Надія» ДП «Гадячсир» і Гадяцького ВУЖКГ, КП «Кременчукводоканал» та Кременчуцької ТЕЦ не впливають негативно на якість води річки Псел, крім по фосфатах (Кременчуцької ТЕЦ). Якість води річки Псел на території області не погіршується, залишаючись на рівні 2008 року,крім збільшення вмісту фосфатів. Кисневий режим річки - в нормі, заморних явищ не спостерігалось. р. ВОРСКЛА Річка Ворскла протікає по території Полтавської області (206км) від кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище, має 8 створів спостережень. В створі на межі з Сумською областю показники якості води - в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп , заліза, марганцю та фосфатів. В р. Ворскла здійснюються скиди недостатньо очищених вод з очисних споруд Котелевської дільниці КП «Полтававодоканал» та нормативно чистих з Супрунівських очисних споруд КП «Полтававодоканал» м. Полтави. Очисні споруди Котелевської дільниці КП «Полтававодоканал» здійснюють негативний вплив на стан річки Ворскла по амонію сольовому та фосфатах. Супрунівські очисні споруди КП «Полтававодоканал» м. Полтави - по фосфатах. В районі залізничного мосту, вище м. Полтави в порівнянні з 2008 роком в воді р. Ворскла зменшилась кількість органічних забруднювачів, амонію сольового, заліза та фосфатів. В заплаву річки Ворскла здійснюється скид з очисних споруд ЖКК с.Терешки, в порівнянні з 2008 роком в воді зменшилась кількість хлоридів, сульфатів, фосфатів, зріс вміст органічних забруднювачів. В гирлі річки показники якості води - в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім фосфатів та заліза. Якість води річки Ворскла на території області не погіршується, залишаючись на рівні 2008 року. Кисневий режим річки - в нормі, заморних явищ протягом року не спостерігалось. 35

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

р. ХОРОЛ Річка Хорол є найбільшою притокою р. Псьол. Вона протікає по території Полтавської області від кордону з Сумською областю по 4-х районах. Довжина річки на території області становить 252 км. На річці встановлено 7 створів спостережень. Стан річки в створі на межі з Сумською областю задовільний, але спостерігаються перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення по фосфатах, незначне – по амонію та БСКп. Скид недостатньо очищених стічних вод м. Миргорода з очисних споруд ОКВПВКГ «Миргородводоканал» здійснює негативний вплив на якість води р. Хорол по органічним та неорганічним забруднювачам, сухому залишку, хлоридах, сульфатах та фосфатах. Стічні води ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» та умовно чисті без очистки стічні води Вишняківського спиртзаводу здійснюють незначний вплив на якість води в річці Хорол по фосфатах. Якість води річки Хорол на території області суттєво не погіршується, спостерігається незначне зростання вмісту сухого залишку, заліза хлоридів та сульфатів. Кисневий режим річки - в нормі, заморних явищ протягом року не спостерігалось. р. УДАЙ

р. Удай, Пирятинський район 36

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Річка Удай є правою притокою р. Сула. Протікаючи по території Полтавської області від кордону з Чернігівською областю і до гирла (129 км), вона впадає в р. Сулу на території Лубенського району (с.Березоточа). Спостереження проведено в 3-х створах. У створі на кордоні з Чернігівською областю показники якості води перевищують ГДК для водойм рибогосподарського призначення по вмісту органічних забруднювачів, амонію, заліза та фосфатів. На стан річки Удай негативно впливає скид недостатньо очищених вод з Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд по органічних забруднювачах, фосфатах та амонію. Якість води річки Удай на території області не погіршується, крім незначного зростання вмісту органічних забруднювачів, завислих речовин, заліза та фосфатів, залишаючись на рівні 2008 року. Вміст фосфатів зростає. Кисневий режим річки - в нормі, заморних явищ протягом року не спостерігалось. р. КОЛОМАК Річка Коломак є лівою притокою р. Ворскли, в яку вона впадає в межах м. Полтави. Вона протікає від кордону з Харківською областю по території двох районів Полтавської області. Довжина річки на території області становить 60 км, має 6 створів спостережень. Скиди стічних вод м.Полтави із Затуринських очисних споруд КП «Полтававодоканал» та ВАТ «Тепловозоремонтний завод» не здійснюють негативного впливу на якість води у річці, крім незначного по фосфатах. В цілому показники якості води річки Коломак на території області не перевищують ГДК для водойм рибогосподарського призначення, крім БСКп, заліза, фосфатів і залишаються на рівні минулого 2008року. Кисневий режим – задовільний, заморних явищ не відбувалось. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Де кілька років поспіль на базі Української медичної стоматологічної академії активно розробляється наукова тема «Еколого-гігієнична оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону». Робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки комплексного впливу ступеню забруднення поверхневих вод на видовий склад певних груп зоопланктону Дніпровського басейну в середній течії. Встановлені закономірності взаємозв’язку між видовим складом зоопланктону та ступенем забрудненості поверхневих вод на основі даних фізикохімічного аналізу стану водойм, які можуть бути використані для комплексної оцінки стану забруднення водного середовища токсичними речовинами. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію На бактеріологічні показники проведено 11045 досліджень проб води централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарним нормам 211, що становить 1,91% (в 2008 році відхилення становили 2,3%). 37

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Загрозливою залишається ситуація з бактеріальною забрудненістю питної води в Кременчуцькому районі, де показник забруднення становить – 6,5%, Карлівському -3,9 %; Решетилівському – 3,7%, Гребінківському – 3,6, Полтавському – 3,1% від всіх проб питної води з джерел централізованого водопостачання, при середньо обласному показнику – 1,91%. Середній показник по Україні становить 2,9%. На контролі санепідслужби області знаходиться 1161 об’єктів децентралізованого водопостачання (громадські колодязі). В 2008 році таких джерел на контролі міськрайСЕС знаходилась 1162, в 2007 році - 1248. Табл.4.4. Бактеріологічна забрудненість питної води джерел водопостачання за даними облСЕС, кількість проб, що не відповідали стандартам, % № з/п

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

4,0

3,7

3,2

3,0

2,7

2,3

2,0

2,3

1,9

2,8 4,9 5,9

2,8 5,0 4,8

2,1 5,8 4,3

2,1 4,8 3,9

1,9 3,1 3,9

1,2 2,5 3,5

1,6 1,6 2,7

1,6 1,8 3,2

1,5 1,9 2,6

22,3

18,8

31,2

16,0

16,6

13,8

11,7

9,7

9,3

2 Джерела централізованого 1 водопостачання (всі) 1.1 комунальні водопроводи 1.2 відомчі водопроводи 1.3 сільські водопроводи Колодязі громадського 2 користування

Рис.4.1. Бактеріологічна забрудненість питної води джерел водопостачання за даними облСЕС, кількість проб, що не відповідали стандартам, %

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Радіологічний контроль стану поверхневих вод в області здійснює Полтавське регіональне управління водних ресурсів Держводгоспу України. 38

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Здійснювалися дослідження р.Дніпро на Власівському водозаборі м.Кременчука та водозаборі м.Комсомольська Кременчуцького району. У відповідності з постановою Головного санітарного лікаря України від 05.11.1997 № 61 допустима концентрація радіо цезію і стронцію-90 у питній воді становить 2,0Бк/дм3 (54,0пKu/дм3) Результати аналізів на визначення стронцію-90 та цезію-137 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді вказаних створів знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. У всі міста і селища області питна вода подається з систем централізованого водопостачання, але сільське населення забезпечене питною водою з систем централізованого водопостачання лише на 27%. Комунальними підприємствами області експлуатується 278 свердловин, 2505,2км водопровідних мереж, більш ніж 1,5 тисячі водорозбірних колонок. За 2009 рік комунальними підприємствами відпущено споживачам 50,9млн. м3 питної води. В порівнянні з 2008 роком, реалізація води зменшилася на 6,8%, однією з причин зменшення водоспоживання є оснащення будинків і квартир лічильниками води. Станом на 1 січня 2010 року 54,2% абонентів забезпечені засобами обліку води. Водопостачання населення області, крім міст Кременчука та Комсомольська, здійснюється в основному з підземних водоносних горизонтів. В цілому, питна вода в області відповідає вимогам Держспоживстандарту. Але в ряді районів, водопостачання яких здійснюється з Бучацького водоносного горизонту, існує проблема щодо підвищеного вмісту фтору. В містах Миргороді, Карлівці, селищах міського типу В.Багачці, Машівці питна вода за деякими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту. Централізованим водовідведенням забезпечені всі міста і на 67% селища, а села лише на 1,5%. Комунальними підприємствами області експлуатується 1033 км каналізаційних мереж. За 2009 рік комунальними підприємствами відведено 42,98 млн. м3 стоків. В порівнянні з 2008 роком обсяг водовідведення зменшився на 8 %. Відсутні системи централізованого водовідведення в селищах Козельщині, Чутовому, Градизьку Глобинського району та інших населених пунктах. В деяких населених пунктах очисні споруди потребують капітального ремонту. Табл.4.5. Питома вага проб питної води з джерел централізованого водопостачання, які не відповідали нормативам по хімічних показниках за даними облСЕС, % № з/п 1 1 1.1 1.2 1.3 2

2 Джерела централізованого водопостачання (всі) комунальні водопроводи відомчі водопроводи сільські водопроводи Колодязі громадського користування

2000 3

2001 4

2002 5

2003 6

2004 7

2005 8

2006 9

2007 10

2008 11

2009 12

8,8

10,7

8,0

7,2

7,3

15,3

11,6

14,6

18,8

19,0

6,1 9,1 13,8

7,6 14,4 14,5

6,2 9,4 10,9

5,05 8,6 10,9

5,7 8,6 10,0

15,4 6,85 17,9

8,7 11,8 16,6

12,3 15,3 17,2

15,6 18,0 22,7

15,4 16,6 23,5

51,6

42,5

38,8

46,9

49,7

46,7

38,0

35,6

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.4.2. Питома вага проб питної води з джерел водопостачання, які не відповідали нормативам по хімічних показниках за даними облСЕС, %

Санепідустановами області на протязі 2009 року здійснювався санепіднагляд за 642 джерелами централізованого водопостачання, в т.ч 48 комунальних, 87 відомчих та 507 сільських. В 2009 році санепідслужбою області проведено 6886 досліджень води централізованих джерел водопостачання на санітарно-хімічні показники. Не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 1310 зразків води, що становить 19 % (в 2008 році відхилень було 18,8%). Стан водних об’єктів характеризуються наступними показниками: відсоток відхилень по санітарно-хімічним показникам у водоймищах І категорії у 2009 році становить 32%, у водоймищах ІІ категорії – 8,3%. За 2008 рік у водоймищах І категорії склав –17,4%, у водоймищах ІІ категорії – 15,0%. В 2009 році в області працювало 42 об’єктів, які мали випуски стічних вод у водоймища (в 2008 році – 45). Потребують вирішення також такі питання, як встановлення виробничого лабораторного контролю за якістю води, зміцнення матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу райсількомунгоспів для забезпечення обслуговування сільських водопроводів. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На виконання Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води прийняте розпорядження голови облдержадміністрації від 01.07.97р. №245 «Заходи по реалізації в області в 19972000 роках і на період до 2010 року Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води», відповідно до якого було передбачене будівництво (реконструкція) систем водопостачання та каналізації в містах і селищах області. Вказані заходи частково виконані, а решта втратили свою актуальність. Відповідно до Закону України від 26 грудня 2008 року №835-VI Державним бюджетом на 2009 рік не було передбачене виділення коштів субвенцій та 40

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

бюджетних програм у галузі житлово-комунального господарства, цільове виділення коштів на проведення заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, які передбачені відповідними програмами всіх рівнів, у поточному році фактично не здійснювалось. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2009 р. на водоохоронні заходи направлено більше 7млн.грн., або близько 55% обсягів фонду (основний та додатковий Переліки фінансування природоохоронних заходів). Кошти були спрямовані: Полтавська область

1 Відновлення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок всього: Зменшення забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств і комунально- побутовими стічними водами всього:

Заплановано на 2009 рік 2 4525,709 3655,22

Профінансовано станом на 01.01.10 р 3 3811,044 2494,976

За 2009 рік Державною екологічною інспекцією в Полтавській області здійснено 71 перевірку по водних ресурсах, у тому числі 3 на об’єктах внесених до Переліку еколого-небезпечних. Всього складено 53 протоколи. Притягнуто до адміністративної відповідальності 53 посадові особи. Накладено штрафів на суму 6,409тис.грн., стягнуто 5,287тис.грн.. Передано матеріалів до прокуратури – 4. Загальна сума нарахованих збитків за порушення водоохоронного законодавства становить 13,506тис.грн.. Інспекцією пред’явлено 23 позови на суму 13,758тис.грн., з них сплачено 12 на суму 6,696тис.грн..

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Табл.5.1. Площі земельних угідь Полтавщини – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування

2005

2006

2007

2008

1 Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2 116,541 346,567 0,075 234,191 19,689 0,611 0,646 1,263 259,255

3 116,541 346,567 0,075 234,191 19,689 0,611 0,646 1,263 271,974

4 116,541 356,571 0,075 234,102 19,793 0,572 0,820 1,268 272,869

5 119,496 365,474 0,075 234,006 19,887 0,565 0,925 1,278 262,698

2009 6 130,699 364,5 0,075 234,022 20,021 0,564 1,036 1,298 258,629

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. Різноманіття ландшафтів, рослинного і тваринного світу Полтавської області обумовлені, насамперед, природними факторами — історичними, кліматичними, геоморфологічними. Рослинний світ області багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків, заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно–водних і водних фітоценозів. Сучасний рослинний покрив регіону має трансформований характер. Напівприродні ценози збереглися переважно у заплаві річок, іноді – на їх терасах, хоча останнім часом також зазнали значних змін. Зональні типи рослинності — широколистяні ліси та лучні степи — займають незначні площі. Ліси трапляються переважно на терасах річкових долин. Їх поширенню, крім антропогенного впливу, заважає засолення ґрунтів, яке є характерним для області. Ліси та інші лісовкриті площі Полтавщини займають 279,6тис.га (9,7% площі області), лісові землі – 266,6тис.га (9,2%), з них вкрито лісовою рослинністю 253,8тис.га (8,8%). Для оптимального досягнення лісистості (для лісостепової зони – 18%) необхідно максимально освоювати землі, непридатні для ведення сільського господарства. Степова рослинність займає схили балок і річкових долин, нерозорані кургани. Лучні степи області характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю. Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та 11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини (53,6 %) потребують особливої охорони. 42

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

На території області нараховується 397 видів наземних хребетних. Проте статус багатьох із них викликає тривогу і потребує невідкладних охоронних заходів — 156 видів, тобто біля 40% від усієї кількості видів уже зникли з території Полтавщини, або їх чисельність знаходиться на загрозливо низькому рівні. Серед цих видів виявлено 15, що потребують особливої охорони в області: 4 види (видра, орлан-білохвіст, могильник, деркач) занесені до Європейського Червоного списку, а 11 видів (борсук, горностай, тхір степовий, тушканчик великий, чапля жовта, журавель сірий, орел-карлик, кулик-сорока, гадюка степова, мідянка) — до Червоної книги України. Таким чином, в умовах розвитку господарської діяльності людини усе це різноманіття потребує постійної уваги та дбайливої охорони. Збільшення площі екомережі в Полтавському регіоні планується за рахунок створення національних природних парків «Нижньоворсклянський», «Кременчуцькі плавні» та «Диканський». Із залученням коштів з фонду охорони навколишнього природного середовища планується виконання науково-дослідних робіт за темою: «Розробка проекту екологічної мережі Полтавської області: Частина 4. «Обстеження Псільського екокоридору, визначення існуючих та перспективних природних ядер та буферної зони (2009р.): Оптимізація природно-заповідної мережі Великобагачанського та Миргородського районів Полтавської області». Науковцями Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г. Короленка (керівник – кандидат біологічних наук Стецюк Н.О.) виконані наукові проекти щодо створення наступних природно-заповідних об’єктів: - перспективний ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Войнівський» з орієнтовною площею 500 га (Чутівський район); - перспективне заповідне урочище «Дубина», 150га (Решетилівський район); - перспективний ландшафтний заказник місцевого значення «Географічний центр Полтавщини» 500га (Великобагачанський район); - перспективний ландшафтний заказник «Власівський» 300га (Зіньківський район); - перспективна ботанічна пам’ятка природи «Ляшенкові ями» 10га (Зіньківський район); - розширення РЛП «Диканський» за рахунок приєднання лісового урочища «Опішнянська дача» до 1000га (Зіньківський та Диканський райони); - розширення ботанічного заказника місцевого значення 150га «Котове» (Зіньківський район). У 2009 р. розроблений проект «Програми розбудови екомережі Полтавщини» та підготовлена до друку монографія «Регіональна екомережа Полтавщини» (авторський колектив, під наук. ред. О.М. Байрак). 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи, щодо їх зменшення Табл.5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі 43

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

1,6

364,541

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

Землі під консервацією

12,727

Рекреаційні території

1,036

Курортні та лікувальнооздоровчі території

0,564

Ліси та інші лісовкриті площі

280,932

892,2

Землі водного фонду

2875,068

234,022

Полтавська область

Водоохоронні зони, винесені в натуру

148282,862

Відкриті заболочені землі

85,562

Водно-болотні угіддя

№ з/п

148,46

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

130,702

Складові елементи екомережі, тис. га

–

Першочерговими заходами щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі є: - оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області; - розбудова регіональної екомережі; - реалізація завдань безперервної екологічної освіти та виховання в полтавському регіоні. Для виконання цих завдань необхідно інвентаризувати біорізноманітність існуючих природно-заповідних об’єктів Полтавської області, запроектувати нові природно-заповідні об’єкти, насамперед, у районах із низьким відсотком заповідності, в цілому оптимізувати регіональну природно-заповідну мережу області відповідно концепції розбудови регіональної екомережі, проведення широкої еколого-просвітницької та природоохоронної роботи з усіма групами населення. 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів. В Україні жоден сорт генетично модифікованої рослини офіційно не дозволений для комерційного вирощування і використання. Дозвіл можна одержати тільки на польові випробування ГМ рослин. У Полтавській області подібні випробування офіційно не проводилися. Проте, гарантувати, що на приватних ділянках не експериментують, наприклад, з ГМ картоплею сорту “Новий лист” компанії “Монсанто”, ніхто не стане. З метою захисту від ГМО, у багатьох країнах запроваджено маркування на продуктах із ГМО, в інших (як правило, європейських) введена повна заборона ГМ-продуктів і ГМ-культур (сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряка і картоплі, стійких до гербіцидів, комах і вірусів), організовані зони вільні від ГМО. Зважаючи на це, ймовірно, потік ГМ-продуктів протягом кількох останніх років був переорієнтований на країни, де запобіжні заходи не введено. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів полягає в забезпеченні додержання всіма державними і громадськими органами, 44

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами вимог лісового законодавства. В області діє Обласна цільова програма комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини до 2015 року», затверджена рішенням Полтавської обласної ради від 29 червня 2004 року. У 2009 році лісокористувачами області створено 2739.45га лісів, у тому числі Держкомлісгоспом 2572га, Мінагрополітики – 154га, Міноборони – 13.45га. Протягом 2009 року Державною екологічною інспекцією в Полтавській області здійснено 118 перевірок по рослинних ресурсах, складено 98 протоколів, з яких 20 на розгляді у судах. Винесено 93 адміністративні постанови на суму 11,139тис. грн., з яких стягнуто 7,48тис.грн. Крім того до правоохоронних органів передано 11 справ, по 4 – порушено кримінальні справи. Загальна сума нарахованих збитків, заподіяних рослинному світу області становить 859,409тис.грн. Всього пред’явлено 25 претензій та позовів на суму 237,928тис. грн., з яких сплачено 18 на суму 12,075тис.грн. Табл.5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду

Види, яким загрожує небезпека 2008 2009 2 3 236 236 29 29 – – 8 8 273 273

1 Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

5.2.1. Лісові ресурси Ліси Полтавщини є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні. Табл.5.4. Землі лісогосподарського призначення № з/п

Одиниця виміру 3 га

Кількість

Примітка

4 280931,508

223600

1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

га

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних* лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

га

1.3 2. 3.

га

44879,76

га

254080,654

8,8

державні сільськогосподарські підприємства

Примітка. Для поняття «Землі лісогосподарського призначення” використано дані з графи форми 6-зем “Ліси та інші лісовкриті площі» * на території Полтавській обл. комунальні лісогосподарські підприємства відсутні

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Протягом останніх років порідний склад лісів майже не змінився, тому що, в основному, лісовідновлення та лісорозведення на ділянках, що вийшли з лісовідновних рубок, згарищ, проводиться породами, які зростали тут раніше. Хвойні насадження займають 62,9% площ, твердолистяні 29%, м’яколистяні – 8,3%. Молодняки складають 21,7% лісонасаджень, 57,9% – ліси середнього віку, 8,7% пристигаючих та 11,7% – стиглі і перестиглі. Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень в смугах відводу автодоріг в області, на великій кількості автошляхів вони відсутні. Окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою, та негайної їх заміни (зокрема у Великобагачанському, Диканському, Кобеляцькому, Машівському, Полтавському районах). Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю, загальний запас лісонасаджень області становить 39,7млн.м3. Табл.5.5. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Полтавська область Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 626 164 –

2005 1971 95 –

2006 2151 38 –

2007 2343,8 89 –

2008 2276 103 –

2009 2268,45 7,2 –

Лісовідновлення відбувається переважно завдяки створенню лісових культур. У 2009 р. посаджено 850,25га лісових культур, посіяно – 66,75га. Рис.5.1. Лісовідновлення, га

Рис.5.2. Природне поновлення лісів, га

Природне поновлення лісових насаджень на території Полтавської області у 2009 році склало 466га. Загальна динаміка природного поновлення за останні роки є позитивною. Лісорозведення включає посадку та посів лісу. Протягом 2009 року постійними лісокористувачами та власниками лісів, а саме, організаціями Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони було посаджено 1269,2га лісу і посіяно 149га. За останні роки відсоток лісорозведення стабільно збільшується.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рис.5.3. Лісорозведення організаціями Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони, га

Рис.5.4. Створення захисних насаджень, га

Створення захисних насаджень проводиться на землях, непридатних для сільського господарства. У 2009 році таким чином було посаджено 7,2га лісу. Табл.5.6. Загибель лісових насаджень від пожеж

№

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га Лісові землі Нелісові в т.ч. землі всього верховими 4 5 6

Звітний рік, га

Попередній рік, га

8 173,1

Полтавська обл.

ДП «Лубенське війскове лісництво» в тому числі Полтавський район, урочище «Рудне» Полтавське державне лісогосподарське підприємство, всього в тому числі: Кобеляцький район Козельщинський район Лохвицький район Лубенський район Шишацький район

Завдані збитки, тис. грн. всього

в т.ч. побічні **

8,4

14,3

1,44

2,57

29 2 1 1 5

12,4 0,5 0,1 0,5 0,8

0,43 0,25 0,1 0,5 0,16

1,16 1,3

8,6

0,11

Примітка. Дані Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не представлені.

З метою попередження лісових пожеж в області проводяться наступні заходи: - розробляються спільні з підрозділами МНС, пожежною лісовою охороною, екоінспекцією плани протипожежних заходів; - прийнято розпорядження голови облдержадміністрації № 103 від 05.04.06 «Про заходи щодо запобігання виникненню лісових пожеж та дотримання вимог правил пожежної безпеки в лісах області на 2006 – 2010 роки»; 47

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- створюються протипожежні розриви; - проектуються мінералізовані смуги. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування. Табл.5.7. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році

Регіон

1 Полтавська обл.

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактич но зрубано разом, га/тис. м3

2 91,5

3 71,5

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні розра фак.розфак.хунтично рахунтично кова зрукова зрубано лісосі бано, лісосі, ка, га/тис. ка, га/тис. тис. м3 тис. м3 м3 3 м 5 6 7 8 9 19,7 23,3 17,5 48,4 34,3

хвойні розрафакти хункова чно лісосіка, зрубан тис. м3 о, га/тис. м3 4 19,8

За умови додержання вимог законодавства України лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів: - заготівля деревини під час рубок головного користування; - заготівля живиці; - заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень, тощо); - побічні лісові користування. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Полтавщина багата природними ресурсами цінних видів рослин, у тому числі й лікарських. Однак ресурсний потенціал багатьох видів обмежений. Табл.5.8. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 1

Вид рослин 2

2000 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська фіалка трьохколірна Глід календула лікарська Бруньки: береза Плоди: Шипшина горобина звичайна Листя: кропива дводомна мати-мачуха (підбіл) Трава: грицики звичайні деревій звичайний Звіробій кропива собача материнка звичайна

Обсяги заготівлі вст фак ановлені тично ліміти заготовлено 3 4 2 0.14 2 0.615 2 1.18 10 2.0 1 1 1 1 4 15 9,66 14,0 2 0,227 10 1,6 0,2 10 1,12 15 6,71 10 0,6 1 0,3

Рік 1

Вид рослин 2

Обсяги заготівлі вст фак ановлені тично ліміти заготовлено 3 4

2005 материнка звичайна чистотіл звичайний чебрець конвалія травнева Коріння: аїр Кора: крушина ламка Разом по області 2006 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська глід криваво-червоний Бруньки: береза сосна лісова Плоди: шипшина Листя: кропива дводомна

0,1 1 0,1 0,3 0,5 0,1 10,75 0,2 0,2 0,2 1 0,1 0,1 0,1 0,4 1,5 0,2

0,846 0,05 0,023 0,295 4,513 0,2 0,207 0,04 0,084 0,1 0,05 0,073 0,2

Спориш Череда Чистотіл Чебрець Коріння: Лепеха Кора: крушина ламка 2005 Квіти: безсмертник бузина чорна липа серцелиста пижмо звичайне ромашка лікарська глід криваво-чорний Бруньки: береза сосна лісова Плоди: шипшина Листя: кропива дводомна мати-мачуха (підбіл) Трава: звіробій звичайний фіалка триколірна деревій звичайний кропива собача золототисячник малий

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області 2 3 4

мати-мачуха (підбіл) Трава: звіробій звичайний фіалка триколірна деревій звичайний кропива собача золототисячник малий материнка звичайна чистотіл звичайний чебрець конвалія травнева Коріння: аїр Кора: крушина ламка Не лімітовані рослини Лопух (корінь) Аронія чорноплідна Хвощ польовий Спориш звичайний Горобина звичайна Разом по області

0,63 3,035 10 1 5 1 0,2 0,2 0,2 1 0,1 0,1 0,1 0,4 1,5 0,2 1 1,5 0,1 1 1 0,05

4,0 0,3 0,207 0,04 0,336 0,17 0,05 0,07 0,05 1,54 0,486 0,05

1 1,5 0,1 1 1 0,05 0,1 1 0,1 0,3 0,5 0,1

10,75

0,004 0,4 0,105 0,25 0,846 0,18 0,023 0,185

0,05 0,2 0,05 0,35 0,186 4,683

2007* 2008* 2009*

Примітка. *- Оскільки у 2007-2009 роках не було затверджено Нормативу використання недеревних ресурсів по областях з уточненням обсягів заготівлі (в тонах сухої ваги), дозволи на заготівлю лікарської сировини не видавалися.

З метою раціонального використання, відтворення і збільшення запасів дикорослих лікарських рослин, їх добування суворо лімітується. Разом з тим аналіз обсягів промислової заготівлі лікарських рослин, проведений за 2005-2007 роки свідчить, що планові завдання по збору рослин виконуються не в повному обсязі. Серед основних причин – неузгодженість між організаціями, які заготовляють і вирощують рослини, та тими, хто їх закуповує і переробляє, тому перші страждають від нестатку ринків збуту, а другі завозять сировину з інших регіонів. Слід відмітити, що заготівельники згодні працювати лише на умовах довгострокових угод по причині псування сировини на складах, а переробники не в змозі запропонувати гарантій щодо обсягів закупівель та оплати. Актуальною залишається проблема прийому лікарської сировини невеликими партіями у населення. Кожна така партія мусить пройти радіологічний контроль і, якщо для великих обсягів сировини ціни на таке обстеження прийнятні, то для кількох кілограмів трав вони виявляються зависокими. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Загальна кількість видів флори на території регіону складає близько 1500 одиниць. Це 33,3% до загальної чисельності видів України. Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, що зустрічаються на території області 55од., рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України – 24од. Табл.5.9. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Регіон

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

1 Полтавська обл.

2 54

3 24

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 4 –

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 5 –

Примітка. За даними науковців Полтавського державного педагогічного університету

Науковці інформують про наступні види рослин, занесених до Червоної книги України і які відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ Полтавській області протягом останніх років, а саме – пальчатокорінник м’ясо-червоний, зозулинець болотний, косарики тонкі, рябчик малий, рябчик руський, тюльпан дібровний, коручка морозниковидна, коручка болотна, сон чорніючий, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сальвінія плаваюча, альдрованда пухирчаста. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Адвентивні види – це випадкові види, що мігрують із одного угруповання чи ареалу в інший. Питаннями фітосанітарної ситуації у науковому відношенні в Полтавському регіоні займаються науковці кафедри загального землеробства і агрохімії Полтавської Державної аграрної академії та кафедри ботаніки Полтавського Державного педагогічного університету. Найбільше дослідженнями охоплені проблеми поширення, біології, екологічної пластичності амброзії полинолистої та розробці шляхів боротьби із нею. Встановлено, що агресивність та масовість цього адвента викликана такими особливостями: - висока насіннєва продуктивність (80-100тис. насінин з однієї рослини); - насіння швидко дозріває (насіння молочної та воскової стиглості здатне дозрівати); - до 40 років насіння не втрачає життєздатності в грунті, що обумовлює утворення значного за обсягом банку насіння; - потужна коренева система (до 4м), що обумовлює конкурентні переваги за основні умови існування; - на утворення 1 т сухої речовини із грунту виноситься 15, 5кг азоту, 1,5кг фосфору, 800-1000кг води; - добре витримує (до 2 тижнів) підйом води, формуючи додаткові коріння; - висока регенеративна здатність, що робить скошування – неефективним методом; - при скошуванні до трьох разів дає нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєве насіння; - має високу пластичність до екологічних факторів. Найбільш поширеними адвентивними рослинами в Полтавському регіоні є: амброзія полинолиста, чорнощир нетреболистий, галінсога дрібноквіткова, 50

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

плоскуха звичайна, злинка канадська, стенактис однорічний, енотера дворічна, портулак городній. 5.2.5. Стан зелених насаджень Полтавської області. За даними Головного управління житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації загальна площа зелених насаджень у 2009 році становила 19583,9га (у 2008 – 19514га), площа насаджень загального користування, охоплених доглядом – майже половина – 9825га (2008 – 9638га). Витрати на утримання у 2009 році склали – 18825,42тис.грн. проти 18122,2тис.грн. у 2008 році. Табл.5.10. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2007 2 2910,0 85,36 2860,0

Рік 2008 3 2522,26 752,0 1078,33

2009 4 1501,39 7281,07 3111,4

На виконання Указу Президента України від 06.08.1998 «Про День довкілля» та з метою озеленення території Полтавщини, поліпшення санітарноепідеміологічної ситуації, покращання санітарного стану, в області у 2009 році створено нових лісових насаджень на площі 465,9га.

Зелені насадження у м.Глобине 51

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

В містах і населених пунктах області висаджено 49,885тис. дерев та 19,186тис. кущів, створено 30,61га газонів і квітників, ліквідовано 593 несанкціонованих звалищ, упорядковано 295 сміттєзвалища, очищено від сміття 85,86км берегів, упорядковано парків, скверів, алей на площі 3402,07га, створено 12 нових парків та скверів на площі 6,73га. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу З метою створення центрів комплексної спрямованості з відтворення основних видів диких тварин у 2009 році, з залученням коштів виділених з фонду охорони навколишнього природного середовища області, в розмірі 200тис.грн., були побудовані вольєри для утримання та розведення кабанів, оленів та муфлонів (включаючи закупівлю маточного поголів’я) в ДП «Пирятинське лісове господарство», «Лубенське лісове господарство», «Кременчуцьке лісове господарство», мисливських організаціях «Факел» та «Кречет». Для влаштування вольєру для напіввільного утримання та розведення диких парнокопитних тварин ВАТ «Велика Круча» отримало 40тис.грн. Табл.5.11. Розселення диких тварин. Розселення диких тварин: 1 По мисливським господарствам Державних підприємств лісового господарства По мисливсько-рибальським господарствам (підприємствам) Полтавської обласної організації УТМР По іншим користувачам мисливських угідь

Лань, гол. 2

Кабан, гол. 3

Фазан, гол. 4

Качки, гол. 5

Байбак, гол. 6

–

197

–

У вольєрах користувачів мисливських угідь області у 2009 році утримувались такі мисливські тварини, як олені плямисті, та крім того качки (див. табл. 5.12). Табл.5.12. Утримування мисливських тварин Користувач мисливських угідь

1 ДП «Лубенський ЛГ» ДП «Лубенський ЛГ» ДП «Диканське ДЛМГ» ДП «Гадяцький ЛГ» ДП «Кременчуцький ЛГ» ДП «Кременчуцький ЛГ» ДП «Кременчуцький ЛГ» ДП «Кременчуцький ЛГ» ДП «Миргородський ЛГ» ДП «Миргородський ЛГ» ДП «Миргородський ЛГ» ДП «Полтавський ЛГ» Кобеляцьке ГМРГ Оржицьке ГМРГ

Вид тварин

Площа вольєру, га

Чисел-ність основного поголів’я, голів

Діловий молодняк, голів

Витрати на утримання, грн..

Реалізо-вано, голів

Кабан Кабан Кабан Олень плям. Кабан Кабан Лань Фазан Олень плям. Кабан Кабан Качка Кабан Кабан

6,00 0,50 5,00 7,00 6,160 0,04 0,20 0,072 3,00 1,50 1,00 0,04 1,00 0,50

5 2 3

12000 200 8200

10500,0

6 2 2 20 11 3 2 70 6 13

5000 1000 3000

29157 5523 3727 28 12

12400,0 9535,0

217 30 27

77713

Отримано коштів, грн..

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Лубенське ГМРП МГ «Дорослі забави" МРТ «Попівське» МРТ «Попівське» МРТ «Попівське» МРТ «Попівське» МРГ «Тахтаївське»

Кабан Кабан Кабан Кабан Кабан Лань Кабан

0,50 0,30 1,00 3,00 2,70 3,00 1,00

8 2 4 6

35 5

26265 900 2350 3800 5900 4500 18662

15550,00

10 2

14 4

Крім того Державною екологічною інспекцією в Полтавській області постійно здійснюється контроль за тваринним світом в регіоні. Протягом 2009 року здійснено 107 перевірок, з яких 52 по припиненню браконьєрства. Складено протоколів 114 (75 – на браконьєрів) на суму – 10,302тис.грн. (в тому числі 5,865тис. грн. накладено на браконьєрів). Одну справу щодо браконьєрської діяльності передано у правоохоронні органі. Сума від нанесених збитків становить 3,024тис.грн. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні. Площа мисливських угідь складає 1915,3тис.га, або 66,4% від території області. Табл.5.13. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2 7600 103234 364810

3 8430 128546 438958

4 8040 124208 457743

5 8289 122580 459958

6 9188 129939 495986

7 10009 128393 554434

Копитні Хутрові Пернаті

Перевиконання ліміту добування диких тварин не встановлено. Основні причини невикористання ліцензій – єгерська служба практично в усіх мисливських господарствах без відповідної фахової підготовки, а в системі УТМР, в їх районних організаціях лише кілька мисливствознавців мають вищу освіту. Табл.5.14. Добування основних видів мисливських тварин Рік 1 2005

2006

2007

Види мисливських тварин 2 Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Лось селект Ондатра Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Лось

Затверджений ліміт добування, гол. 3 32 16 262 246 26 18 236 250 1 200 23 18 333 281 2

Видано ліцензій, шт. 4 39 15 276 288 38 18 242 322 1 200 34 18 387 299 2

Добуто, гол. 5 21 7 231 164 12 14 197 151 1 200 20 9 262 251 2

Не використано ліцензій, шт. 6

Причини невикористання 7

6 2

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 2008

2009

2 Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Лань Муфлон

3 22 20 311 404 4 17 18 363 471 1 1

4 25 15 323 434 4 17 18 393 556 1 1

5 10 15 291 348 4 9 18 344 435 1 1

5 6 4 2 14

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Полтавській області. На даний час ситуація навколо водних живих ресурсів на території Полтавської області досить напружена. Через зменшення державного фінансування зариблення водних живих ресурсів та необгрунтованого збільшення користувачів водних живих ресурсів на Дніпродзержинському водосховищі рибопродуктивність постійно зменшується. Основною проблемою відтворення рибних запасів Кременчуцького водосховища є незадовільний рівневий режим нерестовищ. Наявність мілководь Сулинської затоки площа яких близько 3,6тис.га, або 36% від площі всіх нерестовищ Кременчуцького водосховища створює найбільші сприятливі умови для всіх видів нерестуючої риби. Але вже при зниженні рівня води до 1 м площа нерестових мілководь скорочується вдвічі. Ці мілководні ділянки через несприятливий рівневий режим втрачають свою цінність. Табл.5.15. Динаміка вилову риби Рік 1 2005 2005 2006 2006 2007 2007 2008 2008 2009 2009

Водний об‘єкт 2

Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Кременчуцьке водосховище

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 1248,5 8125,5 782 1351,4 760 1249,7 1288,00 5333,0 1286 5226

Фактичний вилов, (т) 4 620 758,1 585 975,3 530 1194,6 635,199 – 817,01 4477,75

За інформацією Сулинської державної інспекції охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства стан збереження водних живих ресурсів незадовільний по наступним причинам: 1) законодавча база (правила рибальства, інструкції, інші нормативноправові документи) потребують перегляду; 2) недостатнє матеріально-технічне забезпечення органів охорони водних живих ресурсів;

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

3) відсутність дієвого контролю за промисловим виловом риби на водосховищах і експлуатацією рибогосподарських водойм наданих в користування на умовах оренди; 4) потребує перегляду порядок розподілу квот на вилов риби користувачами водних живих ресурсів; 5) втрата риборозплідних об’єктів області (Дзержинське НВРГ і Сулинський риборозплідник). 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Загальна чисельність видів фауни, що зустрічається на території Полтавської області складає 397 одиниць, що становить 70,6 % до загальної чисельності видів України. До Червоної книги України занесені 69 видів тварин регіону, до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, CMS) – 113 видів. Табл.5.16. Охорона та відтворення тваринного світу

Регіон

1 Полтавська обл.

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

2 70

3 6

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 4 156

Примітка. За даними науковців Полтавського державного педагогічного університету

За даними науковців до Червоної книги України занесені 70 видів наземних хребетних Полтавщини. Відтворені на територіях та об’єктах ПЗФ червонокнижні види тварин: бобер звичайний, деркач, гадюка степова, орлан-білохвіст, куликсорока, журавель сірий. 156 видів зникли, або їх чисельність знаходиться у загрозливому стані. Табл.5.17. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва 1 Полтавська область

Кількість видів 2 156

Види, яким загрожує небезпека 2008

2009

3 156

4 156

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області Полтавський регіон у 2009 році відносно благополучний щодо інфекційних хвороб серед диких тварин, крім захворювання на сказ лисиці червоної. Так, у звітному році зареєстровано 6 пунктів по сказу, де захворіло та загинуло 6 голів лисиць в Гадяцькому, Глобинському, Кобеляцькому, Котелевському, Машівському та Пирятинському районах. 55

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Основним методом профілактики та боротьби сказу серед диких тварин є об'єктивний та своєчасний облік чисельності лисиці червоної в мисливських угіддях, як основного джерела вірусу сказу в області, підтримання нормативної щільності її не більше 0,5 гол. на 1 тис.га мисливських угідь і проведення преорального щеплення диких м'ясоїдних тварин. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також її вплив на аборигенне біорізноманіття Інвазійні види – це такі, які включаються в угруповання нових, не характерних для них видів. Інвазійні види – це чужорідні для аборигенних угруповань, які часто негативно впливають на екосистеми, виступаючи конкурентами аборигенних видів, змінюючи структуру біогеоценозів. Їх поява (активна у кінці XX століття) має глобальні екологічні, економічні, а інколи й соціальні наслідки. В останні роки загострилась увага науковців до вивчення цих видів, активізувалась увага до комплексних наукових досліджень в галузі біологічних інвазій. У цьому аспекті актуальними є розробки заходів щодо попередження їх проникнення, пом’якшення наслідків негативного впливу на природні види та моніторингу. У Полтавському регіоні проводяться дослідження інвазійних видів рослин, зокрема амброзії полинолистої, чорнощиру нетреболистого на кафедрі ботаніки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та кафедри загального землеробства і агрохімії Полтавської державної аграрної академії. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.2010 природно-заповідний фонд області налічує 363 території та об’єкти загальною площею 130702,385га, що складає 4,55 % від загальної площі області, з них 28 – загальнодержавного значення: 1 національний природний парк, 20 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. У третьому кварталі 2009 року на XXII сесії V скликання Полтавська обласна рада прийняла рішення «Про оголошення, зміну меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду Полтавської області», яким оголошуються заказниками та пам’ятками природи місцевого значення території та об’єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення: - ландшафтний заказник місцевого значення «Байраківський»; - ентомологічний заказник місцевого значення «Гришківка»; - комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Бурти»; - комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Старий шлях»; - комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Грушеві могили»; - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Гребінчин каштан»; - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Олександрівський дуб»; також змінюються межі раніше оголошених територій та об'єктів природнозаповідного фонду місцевого значення, а саме: 56

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- ландшафтного заказнику місцевого значення «Гора Пивиха»; - ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Храпачів яр»; - урочища «Галочка»;

Національний природний парк «Пирятинський»

Указами Президента від 11.12.2009 №1046, №1042, №1041 оголошено 3 об’єкти загальнодержавного значення, а саме національний природний парк «Пирятинський» загальною площею 12028,42га, Хорольський ботанічний сад загальнодержавного значення загальною площею 18 га та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський» площею 1705,2га. Табл.5.18. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення)

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

1 Біосферні заповідники Природні заповідники

1995

Категорія об'єкту ПЗФ

Площа територій суворої заповідності

Площа, тис. га

1990

Кількість

2 – –

3 – –

4 – –

5 – –

6 – –

7 – –

8 – –

9 – –

10 – –

11 – –

12 – –

13 – –

14 – –

15 – –

16 – –

0,089

0,56655

0,59395

0,63414

Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

17,64

6,73

17,64

6,73

17,64

6,73

Дендропарки

–

10,47

–

7,37

7,0507 1,833395

–

2,34

7,3735 1,81754

–

1,62

7,3328 1,816225

–

76,9

1,6200 1,65792

7,05

47 122

–

1,86

47 117

–

51 114

–

49 113

–

Ботанічні сади

Пам'ятки природи

–

0,02

–

0,09

–

0,63

–

Заповідні урочища

–

Заказники

74,3421

–

71,1456

–

41,88709

–

9,3679

–

170

167

155

Національні природні парки

147

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

–

Примітка. * – після утворення адміністрації НПП «Пирятинський та Хорольського ботанічного саду, за умови їх належного функціонування, розроблення та затвердження в установленому порядку Проекту організації території буде уточнена площа суворої заповідності.

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області Табл.5.19. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року № п\п

1 1. 2. 3. 4. 5.

Найменування об’єктів ПЗФ 2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 3 4 5 6 7 8 1 12028,42 1 12028,42 1 8,9 1 8,9 3 40225,0 3 40225,0 20 41193,2 150 35728,5 170 76921,7 9 32636,0 46 17572,6 55 50208,6 3 2373,7 3 2373,7 1 640,0 38 4762,5 39 5402,5 1 785,0 7 1614,2 8 2399,2 2 589,2 2 101,5 4 690,7 3 94,1 3 94,1 7 6543,0 51 9209,9 58 15752,9 -

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

7. 8. 9.

т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні ентомологічні (замість «джерела») зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

1 1 -

145,0 145,0 -

121 11 98 3

1713,625 109,02 1556,355 2,4

122 11 99 3

1858,625 109,02 1701,355 2,4

18,0

9 -

45,85 -

9 1

45,85 18,0

4 28

442,5 50392,92

14 47 335

191,64 7050,7 80309,47

18 47 363

634,14 7050,7 130702,39

Протягом 2009 року проведено роботу щодо підготовки матеріалів щодо створення національного природного парку «Диканський», який проектується на території Диканського та Зіньківського районів Полтавської області орієнтовною площею 15531га земель, в тому числі 3586 га земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються йому в постійне користування і 11945га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів (відповідно до наданої інформації від адміністрації РЛП «Диканський»). Рис. 5.5. Розвиток мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Полтавської області, тис.га

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Держуправлінням направлені до Мінприроди України матеріали національного природного парку «Кременчуцькі плавні» в межах Полтавської області на площі 7752,0га без вилучення земельних ділянок у власників та користувачів. У першому кварталі 2010 року Указом Президента від 10.02.2010 №155/2010, оголошено об’єктом загальнодержавного значення – національний природний парк «Нижньосульський». Площа земель, що вилучається в установленому порядку та надаються парку в постійне користування становить 1406,3га. У Полтавській області розроблена «Програма розбудови регіональної екологічної мережі Полтавської області на період до 2015 року», затвердження якої планується у 2010 році. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Полтавщина надзвичайно багата на природні ресурси та лікувальні чинники. Цьому сприяють географічне положення, геологічна будова та гідрогеологічні умови. В області функціонують 12 курортно-санаторних закладів.

Територія курорту м.Миргорода

Систематично ведуться роботи з модернізації номерного фонду ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», 60

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

«Миргородкурорт», санаторію ім. М.В. Гоголя (м. Миргород). Будується другий корпус санаторію «Радужний», ремонтуються та розширюють послуги санаторії «Сосновий бір» (Зіньківський район), «Псьол» (Великобагачанський район). Місто Миргород є по праву справжньою перлиною санаторне - курортного лікування та відпочинку на Полтавщині, яке завдяки цілющим властивостям миргородського мінерального джерела стало одним із найвідоміших курортом. За недавніх часів місто Миргород мало славу Всесоюзної оздоровниці, сьогодні це один з найвідоміших курортів України, який об’єднує вісім санаторіїв, де в бюветах можна пити мінеральну воду прямо з джерел. Місто розташоване в лісостеповий географічній зоні лівобережної частини Придніпровської низовини. Має м’який, рівний клімат, без різких коливань температури, що сприяє якісному лікуванню і швидкій реабілітації хворих. Знаходячись у центрі України, в екологічно чистій зоні, на мальовничих берегах річки Хорол, потопаючи в зелені беріз і сосен, працюють санаторії, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення і порушення обміну речовин (цукрового діабету) та ще більше 15 показань. У грудні 2009 року до Кабінету Міністрів України Міністретсвом культури і туризму України подано узгоджений пакет документів «Про оголошення природної території м.Миргорода курортом державного значення». 5.4.3. Історико-культурна спадщина На виконання низки указів Президента України, Законів України, інших законодавчих та нормативно-правових актів, в т.ч. Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, рішенням двадцять шостої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради було затверджено обласну Програму розвитку культури на 2006-2010 роки, до першого розділу якої внесено заходи щодо охорони та збереження культурної спадщини. Значна частина їх виконана. Табл.5.20. Кількість об’єктів та пам’яток культурної спадщини, що перебувають на державному обліку в Полтавській області

Види об’єктів та пам’яток культурної спадщини

A Археологічні Історичні Монументального мистецтва Архітектури та містобудування

Кількість об’єктів та пам’яток культурної спадщини (без врахування внутрішньокомплексних об’єктів), що перебувають на державному рівні

1 96

204

загальна кількість об’єктів та пам’яток культурної спадщини (враховуючи ті, що входять до складу комплексів (ансамблів), які перебувають на державному обліку 2 1750 2464 499 257

Із загальної кількості пам’яток культурної спадщини, що перебувають на державному обліку (гр. 2)

Кількість комплексів (ансамблів) пам’яток, крім заповідників

входять до складу комплексів (ансамблів), крім заповідників

входять до складу заповідників

розташовані окремо

3 1706 1152

4 –

5 44 1303

6 52

204

1 53

–

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Зокрема, в частині міст та районів області проводяться обстеження стану пам’яток з метою визначення об’єктів, на яких необхідно провести ремонтнореставраційні роботи. Так, у м. Кременчуці вони здійснюються управлінням культури і туризму та управлінням житлово-комунального господарства двічі на рік. Одну з останніх таких перевірок було проведено у травні 2009 року. Табл.5.21. Об’єкти культурної спадщини, занесені до переліку щойно виявлених в Полтавській області Види об’єктів культурної спадщини

А Археологічні Історичні Монументального мистецтва

Загальні кількість об’єктів культурної спадщини, занесених до переліку щойно виявлених станом на 01.12.2009 1 5316 2401 61

у тому числі занесених до переліку щойно виявлених у наступні роки 2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2 – 19 -

3 – 63 -

4 5271 87 4

5 – 241 5

6 – 450 8

7 45 204 3

Науково-вишукувальні (моніторингові) археологічні обстеження, у ході яких виявляються нові пам’ятки археології, здійснюються в області постійно. Щорічно доповнюються списки ново-виявлених об’єктів археології Полтавської області.

Полтавський академічний обласний музично-драматичний театр ім.Гоголя 62

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Постійно здійснюються ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках історії та монументального мистецтва місцевого значення. У 2009 році значний їх об’єм було виконано у Полтавській обласній філармонії та академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В.Гоголя. Проведено капітальний ремонт меморіального комплексу періоду Великої Вітчизняної війни у м. Гребінці, ремонт Великого Хреста меморіалу «Голодомор33» у с. Мгар Лубенського району, реконструкцію колишнього маєтку панів Закревських у с. Березова Рудка Пирятинського району, замінено бюст-погруддя М.В.Гоголя у смт Шишаки. Серед найвизначніших відновлених пам’яток – Будинок В.Г.Короленка, музей Панаса Мирного, меморіальний комплекс-садиба класика української літератури І.П.Котляревського, будинок Капністів, ниніПолтавський державний літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського, пам’ятник М.В.Гоголю у м.Полтаві, пам’ятник-бюст М.В.Гоголя в с.Великі Сорочинці Миргородського району, Тріумфальна арка у смт Диканьці. Тривав ремонт колишнього будинку губернського земства, в якому нині розміщений Полтавський краєзнавчий музей.

Полтавський краєзнавчий музей

Об’єкти культурної спадщини, які в сукупності складають історикокультурний пласт області, є невід’ємною частиною туристичних маршрутів, основними об’єктами туристичного показу. В області є унікальні об’єкти: архітектурно-парковий комплекс колишнього маєтку Закревських в с. Березова 63

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Рудка Пирятинського району та архітектурно-парковий комплекс колишнього маєтку Муравйових-Апостолів в с.Хомутець Миргородського району. Незважаючи на їх нинішній стан, ці об’єкти, з огляду на їх історичну та культурну цінність, включені у тематичні туристичні маршрути «Шевченківські місця Полтавщини» та «Слідами родини Апостолів». Крім цього, проекти відновлення цих об’єктів включені в перелік інвестиційних проектів Полтавської області. Табл.5.22. Державні історико-культурні заповідники, що належать до сфери управління місцевих органів виконавчої влади в Полтавській області Назва заповідника

А Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» Історико-культурний заповідник «Більськ» Заповідник-музей М.В.Гоголя

Кількість музейних предметів, що належать до державної частини Музейного фонду України 1 2751 10480 5746

науково-дослідна та експозиційна робота Кількість наукових Кількість створених видань експозицій та діючих виставок 2 За 2009 –4, За 2004-2009–12 12 43

3 За 2009 – 3 експозиції, 3 виставки, за 2004-2008 - 33 –– 6

Пам’ятник Полтавській галушці

У 2009 році на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках та інші заходи з охорони культурної спадщини всього асигновано 30225,4 тисяч гривень, освоєно – 21389,1 тисячу гривень (відповідно 22472,8 та 15525,3 з місцевого бюджету), в 64

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

тому числі з місцевого бюджету: на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках архітектури та містобудування – асигновано 21489,1, освоєно –14542,7 тисяч гривень, на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках історії та монументального мистецтва – асигновано 980,8, освоєно 979,7 тисяч гривень, на рятівні роботи на пам’ятках археології, консервацію, музеєфікацію археологічних об’єктів – 3,3 тисячі гривень, на паспортизацію об’єктів культурної спадщини – 5,5 тисяч гривень. Започатковано укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини з користувачами і балансоутримувачами. Лідером у цій справі є управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, яким укладено з власниками пам’яток та уповноваженими ними органами 127 охоронних договорів. Фахівці даного управління ведуть роз’яснювальноінформаційну роботу з власниками та уповноваженими особами (органами) володіння об’єктами культурної спадщини місцевого значення щодо забезпечення дотримання вимог чинного законодавства, режиму використання пам’яток, запобіганню випадкам пошкодження, руйнування чи знищення пам’яток, необхідності укладення охоронних договорів. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Обласною Програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки передбачено розроблення заходів по виконанню робіт з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядкування рекреаційних територій. На виконання п.26 Програми рішенням сімнадцятої сесії Полтавської обласної ради від 17.09.2008 на базі пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Криворудський» Семенівського району створено комунальну установу «Рекреаційний центр Криворудський» Полтавської обласної ради, яка розпочала свою роботу з червня 2009 року. В ході підготовки до літнього туристично-оздоровчого сезону в усіх районах області проведено обстеження стану, упорядкування та облаштування місць відпочинку на берегах річок та водоймищ, упорядкування територій мисливських та рибальських угідь. В Шишацькому районі проводиться щорічна акція «Екологічна стежина». На Бутовій горі щоліта розміщується наметове містечко для юних екологів та натуралістів області. В Диканському регіональному ландшафтному парку впроваджено оглядові екскурсії територією парку та створено 16 екологічних маршрутів з урахуванням вікових особливостей та пізнавальних інтересів груп. Маршрут включає: урочище Ріг - Сербине поле - Троянівське водосховище - урочище Парасоцький ліс - Бузковий гай - Березова алея - Калиновий сквер - Пивоварські ставки Ялиновий гай. В Гадяцькому районі до послуг туристів різного віку - екологічний туризм, на базі проектованого регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» з метою збереження та примноження розмаїття рослинного і тваринного світу, збереження культурно-історичних пам'яток, створення умов для повноцінного відпочинку людей та розвитку екотуризму. 65

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Значна підтримка екологічного туризму в області проводиться Полтавським національним педагогічним університетом ім.В.Г.Короленка, природничий факультет якого опікується ботанічним садом у м. Полтаві, що є місцем відвідування туристичних груп. Студенти університету щорічно вивчають флору і фауну рідного краю на території регіонального ландшафтного парк «Нижньоворсклянський», поряд з яким розташована навчальна база у с. Лучки Кобеляцького району, діють екомаршрути. Постійно проводяться акції санітарної підготовки прибережних територій до прийому туристів, облаштовуються стаціонарні зупинки, такі, як с. Нижні Млини, с. Буланово Полтавського району, с. Кунцеве Новосанжарського району, с. Котельва у Ковпаківському парку тощо. Щорічно у серпні проводиться туристичне свято «Пісенні мандри» у с. Нижні Млини Полтавського району, що дозволяє поєднувати культурно-мистецьку та екологічну складову у туристичному заході.

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Каштанова алея»

Ряд культурно-спортивних, екологічних туристичних заходів проводяться у співпраці з громадською організацією «Федерація водного слалому та родео», громадською організацією екологічного спрямування «Зелена хвиля», Полтавською обласною федерацією спортивного туризму, адже все більшою популярністю користуються активні види туризму – водний та кінний. Розроблені нові туристичні маршрути, зокрема водний по річкам Ворскла, Псел, Сула, Оріль. 66

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Кінні туристичні маршрути діють у Великобагачанському, Чутівському, Котелевському, Миргородському, Кобеляцькому, Полтавському районах.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

6.СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. З усіх земель пріоритетність в охороні та використанні мають землі сільськогосподарського призначення, які, на жаль, найбільше піддаються антропогенному впливу. Із загальної площі Полтавської області 2875,068тис.га, сільськогосподарські землі складають 2231,833тис.га, сільськогосподарські угіддя 2173,413тис.га, або 75,6%, з них орні землі становлять 1768,574тис.га, або 61,5% від усієї території (77,7% сільськогосподарських угідь). Орні землі представлені, в основному, родючими чорноземами та їх різновидами. Значних змін у структурі та стані використання земель, в порівнянні з попередніми роками, не відбулося. Табл.6.1. Динаміка структури земельного фонду області 2001 рік Основні види земель та угідь

1 Загальна територія

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до тис. га загаль- тис. га загаль- тис. га загаль- тис. га загаль- тис. га загаль- тис. га загальної ної ної ної ної ної площі площі площі площі площі площі терито терито терито терито терито терито рії рії рії рії рії рії 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 2875,1 100 2875,1 100 2875,1 100 2875,1 100 2875,1 100 2875,1 100

у тому числі: 1. Сільськогоспо- 2185,7 дарські угіддя з них:

76,0

2180,4

75,8

2178,6

75,8

2177,2

75,7

2175,3

75,7

2173,4

75,6

рілля

1763,4

61,3

1760,2

61,2

1769,5

61,5

1769,4

61,5

1768,7

61,5

1768,5

61,5

перелоги

1,5

43,9

1,5

22,9

0,8

12,1

0,4

11,3

0,4

10,7

0,4

багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими

1,0

29,7

1,0

29,7

1,0

29,8

1,0

29,8

1,0

29,5

1,0

349,3

12,1

346,6

12,1

356,6

12,4

365,9

12,7

365,5

12,7

364,5

12,7

271,8

9,5

275,8

9,6

276,8

9,6

277,8

9,7

279,6

9,7

280,9

9,8

236,4

8,2

252,1

8,8

252,4

8,8

253,2

8,8

253,8

8,8

254,0

8,8

106,5

3,7

113,5

3,9

114,4

4,0

114,9

4,0

115,3

4,0

115,5

4,1

85,9

3,0

85,9

3,0

85,8

3,0

85,7

3,0

85,7

3,0

85,5

2,9

19,3

0,7

13,0

0,5

12,9

0,4

12,8

0,4

12,8

0,4

12,8

0,4

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

57,4

2,0

58,1

2,0

58,2

2,0

58,3

2,0

58,1

2,0

58,6

2,0

2726,6

94,8

2726,8

94,8

2726,8

94,8

2726,8

94,8

2726,8

94,8

2641,2

91,8

148,4

5,2

148,3

5,2

148,3

5,2

148,3

5,2

148,3

5,2

148,4

5,2

Рис.6.1. Структура земельного фонду Полтавської області

6.1.2. Деградація земель Однією з проблем області є процес абразії берегів Кременчуцького водосховища. Втрата земель на рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках до 7 метрів. Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9 км2, або 0,22% площі області. Регіональною Програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на території Полтавської області, розробленою у 1995 році Полтавським філіалом Інституту землеустрою УААН, визначено що по області піддаються дії водної ерозії 369 тис.га. сільськогосподарських угідь, вітрової - 380 тис.га, що складає відповідно 18,3 % та 18,8 % від загальної. Табл.6.2. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Полтавська область 1 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі:

2000 2 749,2

2005 3 749,2

2006 4 749,2

2007 5 749,2

2008 6 749,2

2009 7 749,2

26,1

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 вітрова ерозія, тис. га Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький водна ерозія, тис. га Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський

2 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

3 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

4 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

5 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

6 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

7 379,9 15,0 33,8 8,2 19,9 1,0 10,6 12,3 8,6 3,9 8,7 12,3 29,0 24,9 28,9 23,0 33,9 12,6 45,5 5,4 5,2 2,0 6,5 23,0 2,4 3,4 369,3 15,7 21,7 9,7 2,4 16,8 28,0 15,8 22,0 8,1 6,6 10,1 30,2 16,8 14,3 21,0 16,7 4,1 5,6 19,2 21,2 4,7 7,7 18,7 18,2 14,0

787,867 16,912 42,903 32,211 11,943 26,930 58,813 21,044 42,326 22,442 38,474 24,818 41,641 42,092 40,633

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький засолення грунтів, тис. га Великобагачанський Гадяцький Глобинський Гребінківський Диканський Зіньківський Карлівський Кобеляцький Козельщинський Котелевський Кременчуцький Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Новосанжарський Оржицький Пирятинський Полтавський Решетилівський Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

3 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

4 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

5 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

6 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

7 30,595 47,951 23,239 35,351 58,658 22,192 31,43 11,971 33,197 36,127 22,261 207,935 6,590 3,339 10,147 1,751 2,622 3,611 4,076 19,561 20,769 8,324 11,055 6,837 14,981 2,995 16,793 13,020 5,504 3,879 5,935 10,112 21,608 7,798 2,882 1,376 2,370

7,76

6,39

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси За даними спостережень, починаючи з 60-х років минулого століття, в грунтах Полтавщини відбувається нестримне зменшення вмісту гумусу. Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є: значна розораність земель і, що найбільш небезпечно, на схилах; порушення і не дотримування сівозмін; застосування важкої техніки; недостатність внесення органічних та мінеральних добрив (на орні землі запасу сільських рад добрива не вносяться взагалі); надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо, соняшником, зупинка будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд. Як відомо, розораність земель в Україні є найвищою в Європі. Більше чверті ріллі Європи припадає на Україну, тоді як частка її території менше 6%. В нашій області розорано 61% території, більше, ніж в середньому по Україні (56%). Подібне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального 71

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

природокористування. Співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що склалося, негативно впливає на стійкість агроландшафту. Серед об’єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин і трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше – навмисних, з метою крадіжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до використання, непридатні та змішані агрохімікати, яких накопичено в області на 01.01.2010 року 759,386 т. Значної шкоди земельним ресурсам завдають ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат», ВАТ «Укртатнафта» (нафтопереробний завод) внаслідок специфіки технології виробництва, з підприємств енергетичного комплексу – Кременчуцька ГЕС, – водами Кременчуцького водосховища інтенсивно розмивається берег на території Кременчуцького і Глобинського районів. Табл.6.3. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Землі 1 Порушені, тис.га % до загальної площі області Відпрацьовані, тис.га % до загальної площі області Рекультивовані, тис.га % до загальної площі області

2000 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2 5,733 0,199 0,699 0,024 0,279 0,010

3 5,956 0,207 0,601 0,021 0,097 0,003

4 5,989 0,208 0,604 0,021 0,083 0,003

5 5,842 0,203 0,546 0,019 0,348 0,012

6 5,972 0,208 0,529 0,018 0,195 0,007

7 5,992 0,208 0,548 0,019 0,183 0,006

6.3. Якість ґрунтів* Помірні кліматичні умови у поєднанні із материнськими породами та рівнинним рельєфом сприяли утворенню родючих чорноземних ґрунтів на території Полтавської області, основна частина яких у повній мірі забезпечена поживними речовинами, мікро- та макроелементами, що визначають родючість ґрунту. За показником вмісту гумусу в ґрунті Полтавщина займає пріоритетне місце серед інших регіонів України. Ґрунти області досить різноманітні за своїм походженням, механічним складом і родючістю. Центральну частину території (до 70 %) займають потужні, мало і середньо гумусні чорноземи. Східна частина області, на межі з Харківською областю, зайнята звичайними середньо гумусними чорноземами, перехідними до потужних. В цілому Полтавська область має значний агроресурсний потенціал. Основна частина земель області, близько 78%, знаходиться у сільськогосподарському використанні. Сільськогосподарська освоєність території складає близько 80%. Примітка. * – Розділ підготовлено за матеріалами Інформаційного видання «Потенціал Полтавщини в агроекологічному виробництві» в серії «Екологічна бібліотека Полтавщини», яке першим вийшло в рубриці АгроЕкологічного Центру (див. розділ 13.13.).

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення* Землі сільськогосподарського використання - це землі, які систематично використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. До складу їх входять рілля, природні сіножаті, природні пасовища, багаторічні природні насадження (сади, ягідники, виноградники, тощо), а також перелогові землі. Висока природна продуктивність ґрунтового покриву визначає провідну роль сільськогосподарських угідь як одного з найважливіших видів ресурсів економічного розвитку. В Полтавській області переважають сільськогосподарські землі, що знаходяться під ріллею, тобто використовуються для посіву та вирощування сільськогосподарських культур. Доля таких земель від загальної кількості сільськогосподарських угідь близько 78% в цілому по області. Це свідчить про значний агроресурсний потенціал області. Незначний, відсоток земель припадає на багаторічні насадження - 1,2%, тобто на землі під виноградниками садами та інші багаторічні насадження. Майже однако.-ву кількість займають в області сіножаті та пасовища - близько 8%. До складу сільськогосподарських земель входять не лише сільськогосподарські угіддя але і землі, які не використовуються для посіву та вирощування культур. До таких земель належать: - землі під господарськими будівлями та дворами; - землі під шляхами та прогонами; - землі, що перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості; - землі тимчасової консервації; - забруднені сільськогосподарські угіддя, що не використовуються для сільськогосподарського виробництва. Ці землі в області становлять невеликий відсоток - 2,5% але є потенціалом для розвитку сільського господарства. На території області серед орних земель розрізняють такі агровиробничі групи ґрунту: - лучно чорноземні середньо- та сильносолонцюваті, солончакові ґрунти; - чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані; - темно-сірі опідзолені та реградовані ґрунти а також чорноземи підзолені та реградовані слабозмиті; - чорноземи типові слабогумусні та їх комплекси з осолоділими ґрунтами до 30%; - чорноземи звичайні малогумусні глибокі та їх солонцюваті відміни; - чорноземи опідзолені та слабо реградовані, а також темно-сірі сильно реградовані ґрунти; - чорноземи типові середньогумусні. Потрібно зазначити, що більшу частину території області (64%), займають чорноземи - найродючіші різновиди ґрунти, сюди входять такі райони: Пирятинський Гребінківський, Оржицький, Лубенський, Миргородський, Гадяцький, Зіньківський, Шишицький, Решетилівський, Глобинський, Кобеляцький, Полтавський, Котел евський, Чутівський, Карлівський. 73

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Клас якості земель визначається за допомогою еколого-агрохімічної оцінки земель. За результатами еколого-агрохімічної оцінки ґрунту, в Полтавській області представлені в основному землі високої та середньої якості (68% території), лише в деяких районах області зосереджені землі низької якості. Це Хорольський та Козельщинський райони. Ключовими показниками при визначенні родючості ґрунту є поживні речовини та кислотність ґрунту. До поживних речовин відносять основні біогенні елементи (азот, фосфор, калій) та гумус ґрунту. Гумус виступає як джерело азоту та інших елементів, пріоритетно необхідних для рослин та мікроорганізмів, це важливий фактор продуктивності та родючості ґрунтів. Вміст гумусу в ґрунтах Полтавської області досить високий та в середньому коливається в межах 2,5 – 4%. В окремих районах області сягає >4 %, що є позитивним явищем, адже вміст гумусу в ґрунтах напряму пов'язаний з їх родючістю. У порівнянні з іншими регіонами України, Полтавська область має один із найвищих показників вмісту гумусу в ґрунтах. Азот, фосфор та калій є основними поживними елементами, що впливають на ріст та розвиток рослин. У порівнянні зі стандартами їх забезпеченість у ґрунтах Полтавської області є достатньою для вирощування сільськогосподарських культур. Загалом можна сказати, що Полтавська область має сприятливі умови та оптимальні показники, які визначають родючість ґрунту для розвитку сільського господарства. Але потрібно запобігати виснаженню ґрунту, контролювати такі показники, як вміст гумусу та вміст поживних речовин, відновлювати їх в ґрунтах. Важливу роль у визначенні родючості ґрунту відіграють мікроелементи, основними є бор, цинк, мідь, марганець. Загалом їх вміст коливається по області: - бор 1,15 – 1,53мг/кг; - цинк 0,64 – 0,83мг/кг; - мідь 0,3 – 0,35мг/кг; - марганець 33,1 – 49,2мг/кг. Найбільш забезпеченими мікроелементами є друга грунтово- кліматична зона області, до якої входять Глобинський, Решетилівський, Великобагачанський, Диканський, Полтавський, Чутівський, Котелевський, Миргородський, Зіньківський райони. Найменш забезпечені мікроелементами грунти районів, що входять до складу першої грунтово-кліматичної зони. Це Гадяцький, Лохвицький, Чорнухинський, Пирятинський, Оржицький, Лубенський, Гребінківський райони. Але в цілому ґрунти Полтавської області середньо забезпечені основними мікроелементами та їх кількість достатня для оптимального живлення сільськогосподарських культур. Незважаючи на значні площі зайняті чорноземами та високий вміст гумусу в ґрунтах, в Полтавській області мають місце процеси, що негативно позначаються на стані ґрунту та зменшують родючість ґрунту. Основним процесом є втрата гумусу ґрунту. До цього призводять деградація ґрунту (а саме ерозія), незбалансований виніс та внесення поживних речовин в ґрунт. Як наслідок, відбувається втрата поживних речовин ґрунтом та різке зменшення родючості ґрунту. Щорічні загальні втрати гумусу складають до 1500тис.т на всю площу Полтавської області. Найбільші втрати гумусу спричинені ерозією у Чутівському, 74

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Решетилівському, Карлівському районах, Найменше виноситься гумусу в Семенівському, Гребінківському, Оржицькому, Пирятинському районах. Примітка. * – Розділ підготовлено за матеріалами Інформаційного видання «Потенціал Полтавщини в агроекологічному виробництві» в серії «Екологічна бібліотека Полтавщини», яке першим вийшло в рубриці АгроЕкологічного Центру (див. розділ 13.13.)

6.3.2. Забруднення ґрунтів Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» у звітному році проводилися спостереження за вмістом залишкових кількостей таких пестицидів, як ДДТ та його метаболіти, ГХЦГ та сума його ізомерів, базудин, дурсбан, метафос, фозалон, фосфамід, атразин і симазин, радіонуклідів цезію 137 і стронцію 90, солей свинцю, кадмію, міді, цинку і ртуті та вмісту нітратів у воді. Табл. 6.4. Визначення вмісту у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів (всього по області) Кількість проб

Вміст ЗКП, мг/кг

Пестициди

проаналізовано

забруднено

із вмістом вище ГДК

середній

мі німальний*

максимальний

1 ДДТ Гамма-ГХЦГ Базудин Дурсбан Метафос Фозалон Фосфамід Атразин Симазин

2 80 80 80 80 80 80 80 80 80

3 -

4 -

5 -

6 <0,0006 <0,0006 <0,0004 <0,005 <0,005 <0,001 <0,001 <0,005 <0,005

7 -

ГДК**, мг/кг

Населений пункт, господарствво, де було перевищення ГДК

8 0,1 0,1 0,1 0,2 0,1 0,5 0,3 0,01 0,01

Примітка. * – мінімально детектована кількість ** – санітарно - токсикологічний

Залишкові кількості у зразках ґрунту відібраних на моніторингових ділянках в кількостях, що перевищують ГДК не виявлено. Вміст солей важких металів також не перевищує ГДК. Вміст радіонуклідів цезію 137 в орному шарі ґрунту становить менше 1Кі/км2, а стронцію 90 – від 0,09 до 0,15Кі/км2. Табл. 6.5 Забруднення земель сільськогосподарського призначення (всього по області)

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Кількість проб, штук Важкі метали

1 свинець кадмій ртуть

проаналізовано

Вміст солей важких металів, мг/кг

забруднено вище ГДК

2 80 80 80

мінімальний

середній

максимальний

4 0,62 0,07 0,01

5 1,40 0,17 0,01

6 5,04 0,53 0,03

3 -

ГДК, мг/кг

Населений пунктгосподарство, де було перевищення ГДК

7 20,0 0,7 2,1

8 -

Вміст нітратів у поверхневих водах сільськогосподарського призначення не перевищує ГДК. Не виявлено залишкові кількості пестицидів у стічних водах та у воді зі закритих водогонів. Перевищення ГДК виявлено у 6 криницях. 6.4. Охорона земель Завданням охорони земель є забезпечення збереження та відновлення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей землі. Протягом 2009 року проведено консервацію 1,6тис.га земель, потребують консервації ще 62,7тис.га. Табл.6.6. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи

1 Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяги вжитих заходів за роками 2005 2006 2007 2008 5 6 7 8

2003 3

2004 4

кількість господарств тис. га

–

87 12,61

–

кількість господарств тис. га

–

тис.га

1,657

1,673

1,791

1,884

0,8

–

1,3

тис.га

–

0.1

1,065

–

км

–

шт

–

шт га

–

км

0,945

0,737

–

0,659

–

1,6

0,46

2009 9 .

На замовлення Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів, у 2000 році розроблений проект по берегоукріпленню лівого берега 76

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Кременчуцького водосховища на території Пронозівської сільської ради Глобинського району, протяжністю 0,72км. Відповідно до нього виконано протягом 2005 року роботи по закріпленню берега довжиною 0,13 км. В 2008 році за кошти обласного бюджету освоєно 0,65км лівого берега Кременчуцького водосховища. Полтавському обласному виробничому управлінню водного господарства «Полтававодгосп» на виготовлення проектно-кошторисної документації для берегоукріплювальних заходів на Кременчуцькому водосховищі в районі с.Мозоліївка, Глобинського району з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році виділено 130тис.грн. Крім того Державною екологічною інспекцією Полтавської області у сфері охорони земельних ресурсів протягом звітного року здійснено 103 перевірки, притягнуто до адміністративної відповідальності 122 порушника земельного законодавства. Накладено штрафів на загальну суму 33,74тис.грн., з яких стягнуто 33,264тис.грн. Крім того пред’явлено 7 позовів та претензій на суму 85,943тис.грн., стягнуто 24,029тис.грн. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Одним з важливіших напрямів міжнародного проекту «Створення Агроекологічного Центру Полтавщини» у рамках об’єднаного європейського проекту «Tempus-TACIS 2006», який впроваджувався за участю міжнародних партнерів (більш детальніше див. розділ 13.13.) – це дослідження можливості введення міжнародних стандартів та менеджменту навколишнього середовища в Україні, зокрема на Полтавщині. Значну увагу в Європейському законодавстві приділено захисту ґрунтів у сільському господарстві, адже ґрунт є цінним ресурсом та основою для рентабельного розвитку агровиробництва. Аналіз законодавчої бази ЄС у сфері захисту ґрунтів дає підстави стверджувати, що, не зважаючи на те, що воно знаходиться на початковій стадії свого розвитку, основи для реалізації ґрунтозахисних принципів уже закладені в основних пріоритетах: - визначення на законодавчому рівні ґрунту як обмеженого ресурсу, що зазнає негативного впливу в навколишньому середовищі; - виділення ряду принципів спрямованих на попередження забруднення ґрунтів; - приділення достатньої уваги питанню створення належної інформаційної мережі; - впровадження вимог захисту ґрунтів у різних сферах промислової та сільськогосподарської діяльності; - розроблення заходів для підтримання екологічного балансу між ґрунтом та іншими компонентами довкілля: - проведення подальшої розробки та впровадження охоронного законодавства з метою встановлення й досягнення високих нормативів якості ґрунтів. 77

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база Різноплановість геологічної будови території Полтавщини обумовлює наявність в надрах покладів різноманітних корисних копалин. Територія Полтавської області охоплює центральну частину ДніпровськоДонецької западини та місце її поєднання з Українським кристалічним щитом. Пошуково-розвідувальними свердловинами у південній частині Полтавської області, виявлені пласти кам'яного вугілля з глибиною залягання 1000-2000м, які простягаються від с.м.т.Решетилівка в напрямку Дніпропетровської області. З осадовими породами Дніпровсько-Донецької западини пов'язаний крупний артезіанський басейн підземних прісних вод, що практично забезпечує потреби населення Полтавщини у воді. В цих породах відкрито цілий ряд родовищ мінеральних вод, що мають лікувальні властивості (Миргородське, Новосанжарське, Семенівське, Гоголівське, Кременчуцьке). На схід від міста Полтави у східному напрямку простягаються поклади бішофіту із запасами біля 340 мільйонів тонн. Цей мінерал, поряд з широким технічним спектром його використання, має і цінні бальнеологічні властивості. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Табл. 7.1. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин** 1 Нафта сира Газовий конденсат Газ природний Кварцити залізисті Галька, гравій, щебінь та камінь дроблений Суглинки Пісок Бішофіт

Загальна кількість родовищ**

Родовища, що розробляються**

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.10

2008 р.

2009 р.

2008 р.

2009 р.

2 28

3 28

4 22

5 22

6 тис.т.

7 450,9*

8 33741***

тис.т.

601,3*

49477***

8042,6*

566620***

7 4 2

7 5 2

6 4 2

6 5 2

млн.м

Примітка. * – за даними обласного управління статистики по виробництву основних видів промислової продукції за 2009 рік ** – по матеріалах, наявних в держуправлінні *** – запаси вуглеводнів (видобувні, оціночні, прогнозні) по матеріалах КП «Південукргеологія»

З породами Українського щита (гранітами, діоритами, мігматитами, діабазами), що виходять на поверхню в районі міста Кременчука та міста Комсомольська, пов'язані важливі для економіки області родовища залізної руди Кременчуцького залізорудного району та родовища будівельного каменю.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Табл. 7.2. Використання надр № з.п.

1 1

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

2 Кар’єр розроблення залізної руди ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» Лавриківського родовища залізистих кварцитів Кар’єр розроблення залізної руди ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» Горішнє – Плавнинського родовища залізистих кварцитів Єристівське родовище залізистих кварцитів

гірничий відвід

3 акт про надання гірничого відводу №347 від 27.12.2000

–//–

акт про надання гірничого відводу №1625 від 09.02.2010

Наявність документації земельний ліцензії відвід

4 земельна ділянка на території Комсомольської міської ради висновок №188 від 05.03.2008

–//–

5 № 1012 від 29.07.1997

№ 1013 від 29.07.1997

Договори по суборенді землі з ВАТ «Полтавський ГЗК»: - по Комсомольській міськраді – №761/4614 від 15.03.2010, площа – 56,4942 га; - по Дмитрівській № 2768 від сільській раді 27.08.2002** №763/4614 від 15.03.2010, площа – 370,109 га; - по Пришибській сільській раді – №764 від 15.03.2010, площа 147,4191 га

Загальна Площа відпра- Рекультивова площа цьованих но в 2008р, поруземель, що га. шених підлягають земель, рекультивації га 6 7 8

4462,6*

–*

625

–

Примітка. *– в одному кар’єрі розробляється два родовища – Лавриківське та Горішнє – Плавнинське; ** – ВАТ «Полтавський ГЗК» передало дозвіл на користування надрами ТОВ «Єристівський ГЗК» на підставі наказу Мінприроди України від 09.12.2009р. №667

Однак найбільш цінним у надрах Дніпровсько-Донецької западини як геологічної структури, що простягається з північного заходу на південний схід та охоплює північні, центральні і східні райони області, є поклади вуглеводнів – нафти, природного газу та газового конденсату. 79

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Глибина залягання осадових порід, у яких знаходяться ці поклади, зростає з 1500-2000м в південно-західній частині області, до 6000-7000м в центральній частині області. Найбільша товща осадових порід – на схід від лінії ПолтаваКарлівка, де вона перевищує 14000м. За даними пошуково-розвідувального буріння, в осадових утвореннях Дніпровсько-Донецької западини до глибин 6200м виявлено шість продуктивних нафтогазоносних комплексів. Саме в них і розташовані придатні для промислової розробки поклади нафти і природного газу нашого регіону. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища Моніторинг підземних вод на території Полтавської області здійснює Харківська КГП КП «Південукргеологія». Також з 01.01.2006р. ведення моніторингу по спостережній мережі здійснює Кременчуцька ГРЕ (смт. Нова Галещина Козельщинського району). Більшість охоплених спостереженнями точок характеризують природний режим ґрунтових вод. На протязі 2009р. Харківською КГП на території Полтавської області проводилися спостереження за рівнями підземних вод по 19 пунктах. Повторне обстеження водозаборів підземних вод не проводилося. Обласне управління водного господарства «Полтававодгосп» здійснює державний моніторинг ґрунтів (33 точки спостереження), поверхневих (19 точок спостереження) та ґрунтових (33 точки спостереження) вод на територіях зрошувальних та осушувальних меліоративних систем Полтавської області. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. За інформацією Харківської комплексної геологічної партії КП “Південукргеологія” Тенденція до зменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел на протязі останніх років зберігається. Зокрема, в м. Полтава на водозаборах КППОР «Полтававодоканал» видобуток підземних вод з альбсеноманського водоносного комплексу у порівнянні з 2008 роком скоротився на 2,3млн. м3/рік і склав 27,4млн. м3/рік. Мінеральні підземні лікувально-столові води використовуються для лікувального пиття у санаторіях «Псьол», «Сосновий Бір», «Миргород», «Слава» та ім. Гоголя. Розливаються у пляшки для продажу населенню слідуючими підприємствами: ЗАТ «Ізумруд», АТ «Миргородський завод продтоварів «Калинка», ЗАТ «Новосанжарський завод продтоварів «Ворскла», КП «Горизонт», ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод». Внаслідок скорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземних вод в головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький, альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання. Нових осередків забруднення підземних вод на території області виявлено не було. Внаслідок тривалої експлуатації артезіанські свердловини виходять з ладу. Крім того, виникає потреба в бурінні нових свердловин в населених пунктах, де користуватися водою з шахтних колодязів неможливо. Питання вирішується в основному за рахунок Програми буріння свердловин для водопостачання населених пунктів області за кошти Державного бюджету. На жаль, обсяги 80

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

фінансування цих робіт щорічно зменшуються. В минулому році пробурено лише 1 свердловину. Крім того після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість водних свердловин залишилися безхазяйними. Належні умови їх експлуатації не додержуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини являють собою потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Однією з ключових проблем області є руйнування берегів Кременчуцького водосховища під дією вітрових хвиль. Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії. Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в населених пунктах Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Найбільшого руйнування зазнають берегові уступи в районах населених пунктів Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка, Градизьк, Максимівка. Надзвичайно складною є ситуація в селищі Градизьк, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам’ятника природи – гори Пивиха, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. Значної шкоди завдають зсувні процеси. Загальна площа поширення зсувних процесів складає 63,9км2, або 0,22% площі області. Табл. 7.3. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

1 2

Площа поширення, км2 3

Кількість проявів, од. 4

63,9 146,8

824 48

Зсуви Підтоплення

% ураженості регіону 5

0,22 0,51

У відповідності з проектом «Моніторинг поширення та розвитку інженерногеологічних процесів та явищ (ЕГП) у межах території Полтавської області на період 2006-2011р.р» проводяться роботи зі складання кадастрів зсувів та підтоплених територій. Попередні дані наведені у таблиці 7.4 Табл. 7.4. Перелік об'єктів, яким погрожує активізація зсувних процесів № № з/п 1

Місцезнаходження об'єкту

Геоморфологічна приуроченість

Тип, назва об'єкту

Примітки

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 1

2 м.Полтава, «Червоний Шлях», вул.Вороніна, Монастирська гора

3 Правий борт долини р.Ворскла

м.Полтава, «Яківці» (вул.Менжинського, Кожевіна, Бела-Куна) м.Полтава, вул.Шолом Алейхема м.Полтава, вул.Леніна, пров. Інститутський проріз м.Полтава, південна околиця

Схили балки «Тарапунька»

3 4 5

6 7

8 9

11 12 13 14 15 16

с.Кротенки, Полтавського району («Зелений Гай») м.Лубни, вулиці Короленко, Степана Разіна, Крута Карпилівка, 1-й Верхній Вал м.Лубни, південна околиця м.Гадяч, «Червона горка», «Лесіна гора» м.Гадяч, вулиці Титова, Набережна Грунь, пров.Гончарний смт.Шишаки

с.Яреські, Шишацького району, пров.Лук'яненко м.Кобеляки с.Кунівка, Кобеляцького району с.Хижняківка, Зінківського району (південна околиця) смт.Опошня, Зінківського району (1 км на південь) м.Карлівка, на південь від траси Красноград -Полтава

Схили балки «Михайличенко» Схили балка «Любощанська роща» Балки «Нижнемлинська», «Кабищанська» Правий борт балки Правий борт долини р.Сула Правий борт долини р.Сула Правий борт долини р.Псел Правий борт долини р.Грунь Лівий борт долини р.Псел Лівий борт долини р.Псел Правий борт долини р.Ворскла Правий борт долини р.Ворскла Борта кинутого кар'єру Борта балки Правий борт долини р.Орчик

4 Житлові будинки по вул.2-й проспект (№№34-56 - парні), вул.Вороніна №№ 83, 85, садове товариство «Світанок», автодорога«серпантин» Житлові будівлі

Житлові будівлі Житлові будівлі, територія політехнічного інституту Приватні житлові будівлі на схилах балок Два приватних одноповерхових будинки Приватні житлові будівлі (більше 250) Спортивний оздоровчий табір

Активізація древнього зсуву

Житлові будинки, тубсанаторій Приватні будинки Житлові будинки на зсувних схилах, спуск дороги від пам'ятника «Борцям за Радянську владу» вниз до ріки Житлові будинки (пров.Лук'яненко, буд. №№ 8, 10) Житлові будівлі, приміщення комунального підприємства «Зоря» Житлові будинки та господарські будівлі агрофірми Житловий будинок у 30 м від бровки відриву Автомобільна траса проходить по тілу зсуву Житлові будинки, машинобудівний завод, залізниця

м.Карлівка, вул.Радянська

Борти яру

Житлові будинки (вул.Радянська, буд. №23, 25, 27)

м.Карлівка, пров.Комсомольський

Лівий борт яру

Автомобільна дорога по провулку

смт.Велика Багачка, (південно-східна околиця)

Правий борт долини р.Псел

Одно-, двох-, трьохповерхові приватні будинки на тілі зсуву

Розташовані біля бровки зсуву Зсув, що активно росте Зсувний схил залишається активним Вулиця проходить по борту яру Періодична активізація зсуву руйнує дорогу Древній зсувний схил активізувався у останні роки

Спостереження за процесами підтоплення в 2009 році проводилися на 6 ділянках (у межах населених пунктів), що входять до режимної мережі Харківської КГП. М.Лубни по вулиці Кам'янопотоцькій, Садовій, Остапа Вишні, пров.Садовому рівень ґрунтових вод у 2009 році склав приблизно 1,5м у весняний період та 1,05-2,6м влітку. У м.Гадяч північно-західна територія міста (вулиці Кондратенко, Дзержинського, пров.Русанівський) відносіться до зони потенційного підтоплення - рівні ґрунтових вод (РГВ) знаходяться на межі 2,0м від поверхні землі. У деяких погребах навесні 2009р. з'являлась вода. 82

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У м.Карлівка перша ділянка підтоплення знаходиться на правому березі р.Орчик - район вулиць Фрунзе, Октябрьської, Робочої, Залізничної, пров. Гористого РГВ у весняний період складали 0,6-2,2м (зі слів місцевих жителів) та від 2,2м до 10,0м. Друга ділянка знаходиться у районі технічних ставків цукрового та спиртового заводів (вулиці Куйбишева, Поповича, Котовського, Лєрмонтова, Зелена, Спортивна). Рівень ґрунтових вод на весні складав 1,1-3,0м, влітку 2,03,5м. У межах міста Кобеляки спостерігалась тільки одна ділянка з підвищеним рівнем ґрунтових вод по вул.Будівельників. На подвір’ї буд. №6 у копанці рівень води навесні складав 0,1м, а у літній період - 0,5м від поверхні. По смт.Семенівка у порівнянні з попереднім роком весняна повінь не призвела до значного підвищення рівня ґрунтових вод. Майже на всіх подвір'ях, що були обстежені, у весняний період у погребах вода не з'являлась. Лише за адресою вул.Матросова буд. №3 у погребі була вода на глибині 1,0м від поверхні землі. У м.Полтава по вулицям Вороніна, Кармелюка, Нахімова, Тупельной протягом року рівень ґрунтових вод залишається високим - 0,3-0,5м від поверхні землі. У 2009 році не спостерігалось підвищення рівня ґрунтових вод на ділянках спостережень, рівень знаходився переважно у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється повільним характером потепління у весняний період. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Ведення робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, виконання вимог законодавства з охорони надр надрокористувачами під час ведення робіт з їх вивчення, а також додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин в області здійснює територіальне управління Держгірпромнагляду. Крім того, у 2009 році Державною екологічною інспекцією в Полтавській області, відповідно до своїх повноважень, проведено 488 перевірок надрокористувачів, в тому числі по підземних водах 457 перевірок. До адміністративної відповідальності притягнуто 333 особи, в тому числі підземні води - 256 осіб, на яких накладено штрафів на суму 56,952тис.грн., в тому числі підземні води 42,568тис.грн., пред’явлено 94 претензій та позовних заяв на суму 385,036тис. грн., передано в правоохоронні органи 24 матеріали щодо порушення природоохоронного законодавства, призупинено виробничу діяльність 6 підприємств, в тому числі підземних вод – 2 рішення призупинення виробничої діяльності. За результатами перевірок встановлено, що основним порушенням є використання надр (глина, пісок), підземних вод суб’єктами господарювання без дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом року держуправлінням охорони природи підготовлено та видано 52 екологічні картки для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на 83

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

користування надрами (у 2008 – 40, у 2007 році – 55), у тому числі 11 на користування прісною або мінеральною підземною водою. Видано 40 дозволів на буріння свердловин (за 2008р. – 56). Погоджено 6 планів розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини.

Кар’єр ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», м.Комсомольськ

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів На підприємствах області протягом 2009р. (954 підприємства) утворилось 63,9тис.т відходів І—III класів небезпеки, що на 119,4тис.т менше порівняно з 2008р. Основна частина утворених відходів (60,8тис.т, або 95,2% від загального обсягу) належить до III класу небезпеки. Відходи І та II класів небезпеки склали відповідно 0,3тис.т (0,4%) та 2,8тис.т (4,4%). Найбільше відходів І—III класів утворилось у містах Кременчуці (46,6тис.т) та Полтаві (9,2тис.т). Із загальної кількості утворених відходів 1,7тис.т (2,6%) розміщено у місцях організованого складування. Частка відходів, які були повністю використані для одержання тієї чи іншої продукції, або знешкоджені, у загальному обсязі утворених склала 41,5% (у 2008р. вона становила 65,9%). Табл. 8.1. Накопичення відходів (станом на 01.01.2010) № з/п

Показник

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

3 4 5

Одиниця виміру 3

Кількість

Примітка

од.

954

Кількість підприємств, охоплених спостереж еннями

63910,227

т т т

284,298 2783,880 60842,049

Станом на 1 січня 2010р. у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств області накопичилось 15,5тис.т небезпечних відходів, з них 0,2тис.т (1,3% до загальної кількості) належать до І класу небезпеки, 0,6тис.т (3,9%) - до II класу небезпеки та 14,7тис.т (94,8%) - до III класу небезпеки. У сховищах організованого складування та на території підприємств на кінець 2009 року найбільше небезпечних відходів знаходилось у містах Кременчуці 12,9тис.т (83,3% до загальної кількості), Полтаві 0,9тис.т (5,9%), Гребінківському районі 267,8 т (1,7%), Кобеляцькому 220,5т (1,4%), Полтавському 212,1т (1,4%), Миргородському 174,8т (1,1%) районах. Наявність відходів на кінець 2009 року у спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств у розрахунку на 1 км2 становить 0,5т. У загальній кількості відходів, що зберігаються у сховищах організованого складування та на території підприємств, найбільшу питому вагу складають відпрацьовані нафтопродукти, нафтошлами та нафтовідходи (5,3тис.т, або 33,8% до загального обсягу), відходи, що містять метали та їх сполуки (4,8тис.т, або 31,1%), відходи виробництва і застосування органічної хімії та відходи, що містять 85

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

інші органічні сполуки (3,8тис.т, або 24,3%), відходи, що містять неметали та їхні сполуки (1,3тис.т, або 8,2%), відходи, що містять корозійні речовини (20,9т, або 0,1%). Серед особливо небезпечних відходів, що знаходяться на території підприємств є відходи, що містять свинець та ртуть. Наявність їх на кінець 2009 року становила 130,9т та 49,7т відповідно. Табл. 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 - 2009 роки № з/п 1

1 1.1 1.2 1.2.1 1.2.2 1.2.3 1.2.4 1.2.5 1.2.6 1.2.7 1.2.8 1.2.9 1.2.10 1.2.11 1.2.12 1.2.13 1.2.14 1.2.15 1.2.16 1.2.17

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

35260497

22976656

57745885

5285719

7215631

4891500

3334 1876 348 109 329 950 1165 …1 5249 1127

3602 2317 366 110 303 748 651 …1 5034 1384

3468 – 506 78

…1 5490

…1 4347

– 2068

220896 20 …1

218020 32 …1

290697 – –

…1

–

…1

–

…1 – 1394511 …1 …1 192423 8492 327011 – 66486 9677 90 71929 518 145549

…1 – 1578439 …1 …1 192724 6495 326320 …1 47913 10766 118 92223 548 183300

– – 1213164 – …1 146997 7797 315023 …1 39774 – – 80849 – 63910

902,4

1007,3

1453,6

41142965

30879237

63428095

Обсяги утворення відходів: Промислові* (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т – всього Відходи паперу та картону, т у т.ч. використана упаковка паперова та картонна Сировина полімерна вторинна, т Матеріали текстильні вторинні, т Відходи шкіряні, т Шини зношені, т Склобій покупний, т Шлаки сталеплавильного виробництва, т Шлаки ливарного виробництва, т Зола і золошлакові відходи теплових електростанцій та інших спалювальних установок,т Відходи графітовмісні, т Відходи будівельного виробництва - бетон і залізобетон, м3 Відходи тверді побутові, т Канати стальні відпрацьовані, т Породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню, м3 Породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва відсіву кам'яного рядового, м3 Породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інших робіт, м3 Вичавки яблучні (сирі), т Кісточки плодові, т Жом буряковий, т Барда мелясна післядріжджова, т Барда зернокартопляна, т Дефекат, т Лушпиння соняшникове, т Сироватка молочна-товарна, т Дробина пивна, т Відходи деревини, щільних м3 у т.ч. тирса Гумові відходи, т Зернові відходи, т Стрижні початків кукурудзи, т

1.2.18 1.2.19 1.2.20 1.2.21 1.2.22 1.2.23 1.2.24 1.2.25 1.2.26 1.2.27 1.2.28 1.2.29 1.2.30 1.2.31 1.3 Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т 1.4 Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ВІДХОДІВ, Т 86

659 …1 – – …1

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2 2.1 2.2

2.3

Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/1млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/1млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/на1чол.

1450995,1

905071,7

5133,1

5372,5

0,59

0,66

0,97

Примітка. 1

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику» * – нетоксичні відходи, накопичені у відвалах кар’єру розроблення залізної руди та хвостосховищі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. ** – величина валового регіонального продукту за 2009 буде офіційно оприлюднена управлінням статистики у наприкінці 2010 р.

У 2009 році підприємствами та організаціями області утворено 4891,5тис.т вторинної сировини та відходів виробництва. В обсягах відходів, що утворились в Україні, це становить 2,0%. Найбільші обсяги утворення сформувались на підприємствах м.Комсомольська (2333,5тис.т), Лохвицького району (526,5тис.т), м.Кременчука (471,7тис.т), Оржицького (275,6тис.т) та Шишацького (253,3тис.т) районів. Переважаючими видами вторинної сировини та відходів виробництва, які утворюються в області є: породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інших робіт, жом буряковий, сироватка молочна – товарна, породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню, відходи тверді побутові. У порівнянні з 2008 роком загальний обсяг утворення вторинної сировини та відходів виробництва зменшився на 2324,1тис.т, або на 32,2%. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення). Табл. 8.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

2009 рік

39,447 0,120 7,373 11,532 0,695

108,656 3,071 47,817 1,219 0,005 2,440

145,549 3,125 78,106 1,313 0,003 2,073

183,300 3,317 119,199 1,535 0,004 2,445

63,910 2,085

15,624 2,868

59,545 0,014

67,713 0,015

62,620 -

39,121

25,444 1,110 0,002 1,661

0,014 87

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

11 12

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,0003

0,0004

0,000

22,943

9,399

11,519

14,598

15,544

Примітка. * – в статичному бюлетені «Утворення, оброблення та утилізація відходів І-ІІІ класів небезпеки у 2009 році» не вказано через конфіденційність відповідно до Закону України «Про державну статистику»

Головне управління статистики у Полтавській області інформує, що міськими, селищними та сільськими радами Карлівського, Котелевського, Козельщинського, Новосанжарського, Машівського, Кобеляцького, Лохвицького районів та міст Полтави, Миргорода, Кременчука, Комсомольська, Пирятина розроблені та затверджені схеми санітарної очистки населених пунктів з урахуванням сучасних тенденцій поводження з твердими побутовими відходами. У Великобагачанському, Кобеляцькому, Гадяцькому районах та містах Полтаві, Кременчуці, Комсомольську, Миргороді запроваджені паспорти санітарно-технічного стану існуючих полігонів твердих побутових відходів. А в Кобеляцькому, Гадяцькому районах та містах Полтаві, Кременчуці впроваджені Правила експлуатації полігонів твердих побутових відходів. В більшості районів області проведена інвентаризація місць видалення відходів.

Сміттєвоз для збору побутових відходів від підприємств, організацій та населення в м.Карлівка 88

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Розпочато впровадження контейнерів для збору твердих побутових відходів у містах Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Карлівці, Зінькові, Кобеляках, Глобино та смт.Нові Санжари. Вперше в Україні в 2006 році серед малих міст чисельністю до 50тис. жителів розпочато та успішно функціонує проект по роздільному збору твердих побутових відходів у м.Миргороді. Крім того, Кременчуцькою міською радою розроблено інноваційну програму впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території м.Кременчука. Табл. 8.4. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 року) № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

3,17

3,5

4,6

0,2

0,7

0,4

3,5

5,2

1 2

3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Сміттєзвалища Гадяцький район, звалище ТПВ Гадяцького МКП «Комунсервіс» (за 2 км від с.Хітці) Гадяцький район, звалище ТПВ ЖКП ПетрівськоРоменське (в північно-західній частині с.ПетрівкаРоменська) Диканський район, звалище ТПВ Диканської селищної ради (1,5 км на північ від смт.Диканька) Зіньківський район, звалище ТПВ Зіньківської міської ради (м.Зіньків) Зіньківський район, звалище ТПВ Опішнянської селищної ради (східна частина околиці смт.Опішня) Карлівський район, міське звалище ТПВ Карлівського ВУЖКГ ( вздовж автодороги Карлівка-Федорівка - права частина глиняного кар'єра м.Карлівка) Карлівський район, звалище ТПВ ВАТ «Ланнівський цукровий завод» (Карлівський р-н, 68 км від м. Полтава) Кобеляцький район, селищне звалище ТПВ Білицької селищної ради (за 500 м від будівель по вул. Полтавська) Козельщинський район, звалище ТПВ Козельщинського ККП (0,7 км на схід від смт.Козельщина) Кременчуцький район, міське звалище ТПВ КАТП 1628 (правобережна частина м.Кременчука, Деївська гора) Кременчуцький район, звалище ТПВ Запсільської сільської ради (с.Запсілля) Кременчуцький район, звалище ТПВ Бондарівської сільської ради (с. Остапівці Кременчуцького району Кременчуцький район, звалище ТПВ Максимівської сільської ради (с.Максимівка Кременчуцького р-ну) Кременчуцький район, звалище ТПВ Гориславської сільської ради (с.Гориславці, вул.Петровського, 68) Кременчуцький район, звалище ТПВ Піщанської сільської ради (с.Піщане Кременчуцький р-н) Кременчуцький район, звалище ТПВ Білецьківської

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 17

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

30 31

34 35

36 37

38 39 90

2 сільської ради (0,550 км до с.Білецьківка) Кременчуцький район, звалище ТПВ Кам'янопотоківської сільської ради (Кременчуцький район, с.Ройове, район «Шовковичок») Кременчуцький район, звалище ТПВ Кам'янопотоківської сільської ради (Кременчуцький район, с.Садки, район урочища «Чобіток») Кременчуцький район, звалище ТПВ Кам'янопотоківської сільської ради (Кременчуцький район, с.Кам'яні Потоки, урочище «Образцевий яр» ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Кам'янопотоківської сільської ради (Кременчуцький район, с.Чикалівка ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Білецьківської сільської ради (2,4 км до с.Підгірне) Кременчуцький район, звалище ТПВ Білецьківської сільської ради (0,850 км до с.Бурти ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Пришибської сільської ради (1,5 км від с. Пришиб ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Пришибської сільської ради (1,8 км від с. Пришиб ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Пришибської сільської ради (1,8 км від с. Роботівка ) Кременчуцький район, звалище ТПВ Пришибської сільської ради (1 км від с. Пришиб) Кременчуцький район, звалище ТПВ Недогарківської сільської ради (с.Р.Донівка Кременчуцького р-ну) Кременчуцький район, звалище ТПВ Ялинцівської сільської ради (с.Воскобійники Кременчуцького району) Лубенський район, міське звалище ТПВ КПФ «Лубникомунсервіс» (правий берег р.Сула - лівого притока Дніпра і входить в межі лівобереж.частини придніпровської низини м.Лубни) Оржицький район, звалище ТПВ Оржицького ККП (с.Онішки, Оржицького р-ну ) Пирятинський район, звалище ТПВ КП «Каштан» (р.Удай правого притока р.Сула лівого пр-ка р.Дніпро, входить в межі лівобережної частини придніпровської низини) м. Полтава, міське звалище ТПВ КАТП 1628, Полтавської міської ради (в райні селища Макухівка, урочище «Триби» на відстані 10 км від м.Полтави у східному напрямку (по Харківському шосе)) Полтавський район, сміттєзвалище Супрунівської сільської ради (0,25 - 0,3 км на південь від с. Мильці Полтавського району) Решетилівський район, звалище ТПВ Жовтневої сільської ради Хорольський район, міське звалище ТПВ КП «Комунсервіс» Хорольське ККП (м.Хорол південна частина околиці м.Хорол) Хорольський район, звалище ТПВ Вишняківської селищної ради (за 2 км на південний схід від села с.Вишняки) Чутівський район, звалище ТПВ Чутівського ККП (на лівому березі р.Коломак пр.Ворскли і входить в межі лівобережної частини придніпровської низини) Шишацький район, звалище ТПВ Шишацької селищної ради (на південний захід смт.Шишаки Шишацький район, звалище ТПВ Яреськівської сільської

0,5

1,3

0,1

0,2

0,8

0,6

6,4

3,6

16,5

16,9

0,8

6,2

2,5

0,5

5,5

2,1

збільшення на 0,6 га

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

4 5 7 8 9 10 11 12 13

2 ради (в с.Яреські Шишацького р-ну) Всього Полігони Великобагачанський район, полігон ТПВ Великобагачанської селищної ради (на північ за 550 м від селища В.Багачка) Великобагачанський район, полігон ТПВ Великобагачанського ККП (1 км на південь від смт.Велика Багачка по автодорозі Красногорівка-Миргород ) Гребінківський район, полігон ТПВ Гребінківської міської ради (землі Березівської сільради на південний схід від м.Гребінка) Котелевський район, полігон ТПВ Котелевського ККП (4 км на північ від смт.Котельва) м. Комсомольськ , полігон ПВ ВАТ «Полтавський ГЗК» (поблизу західних схилів кар'єру) Кременчуцький район, полігон ПВ ПП «Фірма Реал-М» (правобережна частина м.Кременчука, Деївська гора) Кременчуцький район, полігон ПВ ЗАТ «Укртатнафта» (північний промвузол м.Кременчука ) Кременчуцький район, законсервований полігон ПВ ЗАТ «Укртатнафта» (в північному промвузлі м.Кременчука) Кременчуцький район, полігон ПВ ЗАТ «Укртатнафта» (північний промвузол м.Кременчука) Кременчуцький район, полігон ПВ НВП «Фероліт» (5 км до м. Комсомольськ) Лохвицький район, полігон ПВ Червонозаводського ККП (на північ від м.Червонозаводське ) Новосанжарський район, полігон ПВ Зачепилівського сільського комунального господарства (околиця с.Зачепилівка Новосанжарського району) Решетилвський район, полігон ПВ Решетилівської селищної ради Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів ВСЬОГО

151,27

0,9

4,01

4,3

1,6

0,95

0,15

10,3

11,99

1,5

14 53

54,7 відсутні 205,97

Примітка. Таблиця складена за даними паспортизації місць видалення відходів (МВВ), за даними головного управління ЖКГ Полтавської обласної державної адміністрації інформація про кількість сміттєзвалищ та полігонів (за формою статзвітності 1- тпв) не відображає справжній стан наявності звалищ в районах (374 звалища загальною площею 455,3 га).

За даними Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції полігони Лохвицького району (с.Вишневе), м.Миргорода, Н.Санжарського району (с.Зачепилівка) та санкціоноване звалище м.Полтави (с.Триби) заповнені на 100%, вони працюють в режимі перевантаження, але питання про створення нових полігонів твердих побутових відходів не вирішується. Практично не вирішується питання будівництва нових полігонів для таких районних центрів як Хорол, Пирятин, Гадяч, Зіньків, Семенівка, В.Багачка, Шишаки, Оржиця. На жодному з полігонів, де утворюється інфільтрат, він не знешкоджується, що може призводить до бактеріального забруднення ґрунту та поверхневих вод.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Табл. 8.5. Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

0,500

Знешкоджено впродовж року, т

Виявлено (утворено) впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

2,500 2,110

15,000 41,868 25,307 11,435 3,718 2,280 4,900 11,400 3,760 0,300 1,200 2,950 15,310 28,000 12,438 10,600 29,400 4,000 29,778 3,500

1,000

1,100

5,71

461,270 1,540 34,405 10,159 764,518

0,578

Кількість на кінець року,т

12,500 39,758 25,307 11,435 3,718 2,280 4,900 11,400 3,760 0,300 1,200 2,950 15,310 28,000 13,016 10,600 29,400 4,000 28,678 3,500 461,270 1,540 34,405 10,159 759,386

У 2007 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 960тис. грн. на розробку та виготовлення досліднопромислової пересувної установки для знешкодження заборонених, невизначених і непридатних до використання ХЗЗР. Роботи з її виготовлення продовжуються. Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 2008 році в ході пусконалагоджувальних робіт знешкоджено 2,120 тонн заборонених і непридатних до використання ХЗЗР. Згідно з договором між ДП «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя» і НВФ «Технологія» (м.Харків) проведена робота по визначенню ступеня забруднення довкілля при використанні дослідно-промислової установки по знешкодженню непридатних заборонених пестицидів термічним методом. За результатами пуско-налагоджувальних робіт протягом 2009 року підготовлені документи для отримання необхідних дозволів для промислової експлуатації. У 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 15,0тис.грн. із запланованих 20,0тис. грн. управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації на запровадження технології 92

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

знешкодження заборонених, непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин на території Полтавської області. 8.3. Використання відходів як вторинної сировини Табл. 8.6. Динаміка використання відходів № з/п 1

1 2 3

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

183,3 119,2 65,0

63,91 25,444 39,8

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

39,4 7,3 18,5

108,6 47,8 44,0

145,5 78,1 53,7

2009 рік

Рівень використання вторинної сировини в обсязі знов утвореної сировини за різними видами відходів у 2009 році був неоднаковий. Так, найбільший рівень використання спостерігався по шинах зношених, відходах графітовмісних, лушпинні соняшниковому, матеріалах текстильних вторинних, канатах стальних відпрацьованих, породах розкривних, попутних скельних для будівництва гідроспоруд. У загальному використанні частка вторинної сировини використаної на виробництво продукції виробничо-технічного призначення у 2009 році становила 14,4%, на виробництво споживчих товарів – 2,8%, на паливні потреби – 0,7%. Порівняно з 2008 роком значно збільшились обсяги повторного залучення на виробництво продукції шлаків ливарного виробництва та лушпиння соняшникового. Крім того, всі обсяги використання барди зернокартопляної і дробини пивної, а також переважна частка жому бурякового та зернових відходів спрямовані на відгодівлю худоби в сільськогосподарських підприємствах. Досить вагомим є обсяг видалених (знешкоджених) відходів виробництва і вторинної сировини, який у 2009 році склав 834,9тис.т, що більше проти 2008 року на 132,0тис.т, або на 18,8%. Серед видів, які переважають за обсягами видалення в області, є відходи тверді побутові, дефекат, жом буряковий. У 2009 році їх кількість становила 494,5тис.т, 152,5тис.т та 143,1тис.т відповідно. На кінець 2009 року на підприємствах області нараховувалося на залишках 10395,1тис.т вторинної сировини та відходів виробництва, що більше проти попереднього року на 44,5тис.т, або на 0,4 %. Табл. 8.7. Утворення та використання вторинної сировини та відходів виробництва за видами економічної діяльності УТВОРЕНО 1 Усього Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Промисловість Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

2005 2 4149072 417213

2006 3 5551694 554160

2007 4 5285719 248813

2008 5 7215631 276456

2009 6 4891468 526799

3497458 1728 14606

4816545 1813 14062

4846285 1446 8731

6743406 2462 16433

4095834 3078 15049

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту ВИКОРИСТАНО 1 Усього Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Промисловість Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

2 ...1 10541 ...2 155839

3 ...1 9636 ...2 119500

4 394 14009 276 121730

5 395 13749 386 120162

6 601 10528 606 147589

797 10939 10225

670 12997 5334

1250 13218 6492

1226 15798 5873

1330 19065 13093

29347

16621

23075

19285

57896

2005 2 2678250

2006 3 2781138

2007 4 2544773

2008 5 4202663

2009 6 3425688

249447 2347209 76180

281421 2375764 118297

303168 2220520 16012

268768 3870298 57973

650095 2770194 520

2344 – 288 –

3736 – 216 –

3158 – 411 –

3181 – 1471 –

2304 – 1408 –

2743 – ...1 –

1666 – ...1 –

824 – ...1 ...1

732 – ...1 –

1113 – ...1 ...1

...1

643

...2

Примітка. 1

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику»

Інформацію вилучено Головним управлінням статистики у Полтавській області з метою забезпечення виконання Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності інформації

У 2009 році на підприємствах і в організаціях області утворилося 97,9тис.т та 1064т брухту і відходів чорних та кольорових металів відповідно. Порівняно з 2008 роком обсяг утворення чорного металобрухту зменшився на 40,0%, кольорового – на 24,8%. У складі утворення брухту і відходів чорних металів домінуючим залишається сталевий брухт і відходи (76,6%), а структура кольорового металобрухту формується, в основному, за рахунок алюмінієвого (54,1%), латунного (14,7%), мідного (11,4%) та свинцевого (10,4%) брухту та відходів. У 2009 році підприємствами області було залучено у виробництво 115,0тис.т і 44т брухту чорних та кольорових металів відповідно. Проти 2008 року обсяг 94

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

використання чорного металобрухту зменшився на 50,3%, а кольорового – на 77,4%. Основні обсяги із використаного в області у 2009 році металобрухту, як чорного, так і кольорового, направлено на власне металургійне виробництво (96,8% та 72,7% відповідно). Така ж перевага спостерігалася і в попередні роки. Значні обсяги в розподілі брухту займає поставка. У 2009 році було поставлено (продано) 204,4тис.т чорного та 3290т кольорового металобрухту. 8.4. Транскордонні перевезення відходів Випадків транскордонного переміщення відходів в області не зафіксовано. 8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами В області розроблені та діють наступні регіональні програми щодо поводження з відходами : Табл. 8.8. Регіональні програми щодо поводження з відходами № з/п

Програми

Ким прийнята

1 1

2 Обласна Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2005 - 2011 роки.

Регіональна галузева програма поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на 2006 - 2010 роки

3 затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації затверджена рішенням XXIV сесії IV скликання Полтавської обласної ради

№ та дата прийняття 4 № 243 від 30 липня 2004 року 20 січня 2006 року

На стадії проектування будівництво заводу з утилізації сміття та видобутку біогазу в м.Кременчуці. На теперішній час підписано угоду з німецькою фірмою «Haage» на пробне буріння свердловини для видобування біогазу, що дасть змогу ущільнити основу звалища, очистити стічні води і не допустити забруднення ґрунтових вод. Одним із основних заходів є розробка проектно-кошторисної документації та поетапне будівництво нового полігону твердих побутових відходів в комплексі із сортувально-переробним комплексом для м.Полтави. У 2009 році на проведення заходів по раціональному використанню і збиранню відходів виробництва і побутових відходів виділені кошти з екологічного фонду в сумі 3320тис.грн. За рахунок цих коштів проводилось будівництво полігону ТПВ у с.Зачепилівка Новосанжарського району та придбано 17 одиниць спеціалізованої техніки, контейнерів. Крім того, в області розпочато будівництво полігонів у містах Гребінка, Хорол, Лохвиця, Миргород, смт Велика Багачка, Шишаки, Котельва, Оржиця.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Національна безпека, згідно із Законом України «Про основи національної безпеки України», це – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Серед пріоритетів національних інтересів України у цьому плані є забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Екологічну ситуацію в області можна оцінити як відносно стабільну, але за наявності розвинутої промисловості в області, високої її концентрації в містах Кременчуці та Полтаві, розвиненої мережі транспортних комунікацій, у першу чергу, нафто-, газо-, та нафтопродуктів, значної кількості енергетичних об’єктів техногенне навантаження на екосистему Полтавщини залишається суттєвим. Табл. 9.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п 1 1

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» м.Комсомольськ

3 Видобуток залізної руди, збагачення руди, виробництво окатишів

ДП Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів

Транспортування світлих нафтопродуктів по магістральних нафтопроводах

Міністерство палива та енергетики України. Державна.

Кременчуцьке лінійновиробниче управління магістральних газопроводів

Транспортування газу

Кременчуцьке районне нафтопровідне управління

Транспортування нафти

АТ «Укртатнафта»

Нафтопереробна

Філія УМГ «Черкаситрансгаз» ДК Укртрансгаз НАК «Нафтогаз України». Загальнодержавна. Державне акціонерне товариство. Філія ВАТ «Укртранснафта» «Придніпровські магістральні нафтопроводи». Колективна.

Газопромислове управління «Полтавагаз-видобування»

Видобуток і переробка природного газу та газоконденсату

Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ТОВ ТД «Кременчукнафтопродуктосервіс»

Видобуток нафти, газу та газового конденсату

Вид економічної діяльності

Збереження та збут нафтопродуктів

Відомча належність (форма власності) 4 Акціонерна

Філія ДК «Укргазвидобування» НАК “Нафтогаз України”. Загальнодержавна. ВАТ «Укрнафта». Акціонерна. *

Примітка 5 Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

2 Полтавська філія ТОВ Татнєфть-Укрнєфтепродукт

3 Збереження та збут нафтопродуктів

Обласне державнокомунальне підприємство ВКГ «Полтававодоканал»

Транспортування та очищення стічних вод

Хорольський склад пестицидів райсільгоспхімії

Зберігання невпізнаних, непридатних та заборонених для використання отрутохімікатів

4 * Головне управління житло-комунального господарства обласної держадміністрації. Державна.

5 Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення

Примітка. * - класифікація власності скасована

Еколого-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення. У верхньому підземному горизонті навколо ставка-випарника та в районі промислового майданчика АТ «Укртатнафта» не ліквідовано забруднення підземних вод нафтопродуктами, фенолами та іншими речовинами. За попередніми оцінками загальна кількість нафтопродуктів в підземних горизонтах виробничого майданчика підприємства складає близько 60тис.тонн. АТ «Укртатнафта» є найбільшим в області забруднювачем атмосферного повітря, – у 2009 р. викинуто 17,476тис.т (21,2% обласних викидів стаціонарними джерелами та 69,3% викидів м.Кременчука). АТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» експлуатує шламосховище та полігон промислових відходів в районі залізничної станції «Західна». Обсяг накопичених порід у відвалах становить – 1456,676млн. т, у шламосховищі - 427,927млн. т. Пошкодження захисних дамб шламонакопичувача або його переповнення може призвести до тяжких наслідків, пов’язаних з забрудненням навколишнього природного середовища. Підприємство є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря м. Комсомольська, у 2009р. викинуто 9,379тис.т – 94,8% викидів міста. Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів, Кременчуцьке лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, Кременчуцьке районне газопровідне управління є власниками трубопроводів загальною довжиною на території області 3,5тис. км. Аварії на них можуть викликати значне забруднення навколишнього природного середовища, отруєння людей і тварин. Еколого-небезпечні об’єкти обласного значення. ГПУ «Полтавагазвидобування» має на своєму балансі близько 500 свердловин, 1,2тис.км трубопроводів та інші об’єкти переробки природного газу та газоконденсату. НГВУ «Полтаванафтогаз» експлуатує майже 300 свердловин, близько 1тис.км трубопроводів. При крадіжці газоконденсату та сирої нафти, мають місце факти пошкодження трубопроводів зловмисниками, що призводить до забруднення довкілля. Полтавська філія ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» і ТОВ ТД «Кременчукнафтопродуктосервіс» експлуатують місткості для зберігання нафтопродуктів, нафтобази, більше 100 автозаправних станцій. 97

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Діяльність ДКП ВКГ «Полтававодоканал» пов’язана із зберіганням сильнодіючої отруйної речовини – хлору в місткостях. Під час промислових аварій можуть бути надзвичайно важкі наслідки, пов’язані з людськими і матеріальними втратами. На балансі підприємства знаходяться каналізаційні очисні споруди (КОС) загальною потужністю близько 250тис.м3/добу зі скидом очищених стічних вод в поверхневі водойми. При відключеннях електроенергії (більше 6 годин) існує вірогідність загибелі біологічно-активного мулу, який використовується для очистки стічних вод. Скид неочищених стоків може призвести до ускладнень на розташованих нижче за течією водозаборах Дніпровського каскаду водосховищ. У складі ВАТ «Хорольська сільгоспхімія» зберігається близько 460т заборонених до використання, непридатних, невідомих та змішаних пестицидів, які були завезені сюди в 70-х роках. Стан зберігання речовин, за матеріалами інвентаризації Державної станції захисту рослин Полтавської області, оцінюється як незадовільний. Вказані препарати створюють загрозу забруднення прилеглих територій, атмосферного повітря та підземних вод.

Склад отрутохімікатів ВАТ «Хорольська сільгоспхімія»

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. У Полтавський області відсутні об’єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. Радіаційно-небезпечними об’єктами області є підприємства, що використовують джерела іонізуючого випромінювання та виробничі майданчики 98

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

підприємств нафтогазовидобувної промисловості, на яких виявлено забруднення технологічного обладнання радіоактивними шламами природного походження. Табл. 9.2. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ). № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону,назва підприємства

1 2 Полтавська область 1 м. Полтава 2 м. Кременчук 3 м. Комсомольськ 4 В.Багачанський район 5 Гадяцький район 6 Глобинський район 7 Гребінківський район 8 Диканський район 9 Зінківський район 10 Карлівський район 11 Кобеляцький район 12 Козельщинський район 13 Котелевський район 14 Кременчуцький район 15 Лохвицький район 16 Лубенський район 17 Машівський район 18 Миргородський район 19 Новосанжарський район 20 Оржицький район 21 Пирятинський район 22 Полтавський район 23 Решетилівській район 24 Семенівський район 25 Хорольський район 26 Чорнухинський район 27 Чутівський район 28 Шишацький район

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3 205 52 39 6 3 8 7 4 4 6 4 5 2 3 3 5 7 2 8 4 4 1 7 2 3 3 2 4 3

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний фон джерел іонізуючого активність на території випромінювання, од. ДІВ, Бк підприємства, мкЗв/год 4 722 198 151 159 5 16 7 4 5 7 7 11 5 8 8 8 8 2 12 4 6 6 51 4 6 6 3 9 6

5 6,62*10 14 6,62*10 14 3,4*10 10 3,3*10 12 2.5*10 12 -

Примітка. За інформацією Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України, м. Харків

9.3.1. Радіаційне забруднення територій Територій, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, в області немає. Полтавський центр «Облдержродючість» проводить моніторинг земель сільськогосподарського призначення на контрольних ділянках з метою виявлення їх забруднення, у тому числі і радіонуклідами. За результатами аналітичних досліджень у 2009 р. вміст радіонуклідів цезію 137 в орному шарі ґрунту становить менше 1Кі/км2, а стронцію 90 – від 0,09 до 0,15Кі/км2.

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Результати радіологічних досліджень обласної санітарно-епідеміологічної станції у п’яти районах області зведені до наступної таблиці Табл. 9.4. Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження №з/п

1 1 2 3 4 5

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Полтавський р-н Кременчуцький р-н Лубенський р-н Пирятинський р-н Лохвицький р-н

Кількість населення, чол.

Радіаційний фон на теріторії, мкЗв/год

3 66621 41344 34426 33419 45962

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 (техностронцій-90 (техногенний) генний) 5 6 0,987 0,245 0,28 0,171 0,485 0,293 0,475 0,215 0,512 0,199

9.3.2. Радіоактивні відходи Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), які не потрібні або не придатні для подальшого використання, та інші радіоактивні відходи (РАВ), які утворюються або виявляються на підприємствах області, в установленому законодавчими та нормативними документами з радіаційної безпеки передаються на захоронення до Харківського Державного міжобласного спецкомбінату Українського Державного об’єднання «Радон». За даними спецкомбінату у 2009 році здали на захоронення радіоактивні відходи: Виробник РАВ

Місто

Дата прийому

Вид РАВ

3 05.11.2009 24.09.2009 24.09.2009 21.10.2009

4 ДІВ ДІВ ДІВ ДІВ

1 ВАТ АПСП «Меридиан» ДП «Полтавастандарт метрология» ДП «Полтавастандарт метрология» ДП «Полтавске управління геофизработ» ЗАТ «Пласт» ЗАТ БМУ-2 «Полтаванафтогазбуд» НГВУ «Полтаванефтегаз»

2 Полтава Кременчук Кременчук Полтава Полтава Полтава Полтава

02.07.2009 21.05.2009 28.04.2009

ТРВ ДІВ ТРВ

НГВУ «Полтаванефтегаз» НГВУ «Полтаванефтегаз» НГВУ «Полтаванефтегаз» НГВУ «Полтаванефтегаз» НГВУ «Полтаванефтегаз» НГВУ «Полтаванефтегаз» ВАТ «Миргородский сир. комбінат» ВАТ «Миргородский сир. комбінат» ВАТ «Миргородский сир. комбинат» Управління по переробці газу і газового конденсату Управління по переробці газу і газового конденсату Управління по переробці газу і газового конденсату Експедиція дослідження свердловин Експедиція дослідження свердловин Експедиція дослідження свердловин Експедиція дослідження свердловин

Полтава Полтава Полтава Полтава Полтава Полтава Миргород Миргород Миргород Машівка

21.05.2009 16.06.2009 03.07.2009 09.07.2009 15.07.2009 23.10.2009 20.05.2009 20.05.2009 20.05.2009 25.02.2009

ТРВ ТРВ ТРВ ТРВ ТРВ ТРВ ДІВ ДІВ ДІВ ТРВ

Полтава

16.04.2009

ТРВ

Полтава

30.09.2009

ТРВ

Полтава Полтава Полтава Полтава

15.10.2009 15.10.2009 15.10.2009 15.10.2009

ДІВ ДІВ ДІВ ДІВ

100

Характеристика РАВ

Нуклід

Активність прийому, Бк

5 БИС-4АН без типу без типу ВНТ-1-26

6 Sr90+Y90 Cо-60 Сs-137 Н-3

7 5,94E+09 3,37Е+03 6,50Е+04 1,57Е+12

Шлам сухий Контр. ИИИ Шлам після очистки Шлам сухий Шлам сухий труби НКТ труби НКТ фрагменти труб Шлам сухий 2А ІСО-32 К-ЗА отвержд. шлами отвержд. шлами отвержд. шлами Б-8 ВНТ-26 инт ТНТ1411

Rа-226 Sr90+Y90 Rа-226

3,60Е+05 3,61Е+06 2,25Е+04

Rа-226 Rа-226 Rа-226 Rа-226 Rа-226 Rа-226 Рu-239 Sr90+Y90 Sr90+Y90 Rа-226

2,28Е+04 1,13Е+07 2,64Е+06 2,32Е+06 І,64Е+05 8,60Е+06 3,00Е+03 3,00Е+03 7,70Е+06 3,62Е+06

Rа-226

2,10Е+06

Rа-226

1,04Е+06

Sr90+Y90 Н-3 Н-3 Н-3

2,92Е+05 3,08Е+10 1,85Е+11 4,93 Е+11

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ Головне управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації інформує, що на протязі останніх років сільське господарство Полтавщини забезпечує стійкі темпи зростання валової продукції. За 2009 рік аграрний сектор забезпечив ріст виробництва валової продукції на 1,7% в порівняно з 2008 роком. У галузі тваринництва виробництво продукції зросло на 17%, у галузі рослинництва – знизилося на 3,3% . 10.1. Ведення сільського господарства в області РОСЛИННИЦТВО. Протягом 2009 року в області збережені лідируючі позиції по інтенсивності ведення та виробництву зернових культур, соняшнику, сої, кукурудзи на зерно та цукрових буряків, утримано науково обґрунтовану структуру посівних площ. Це дало відповідні результати. Область другий рік є лідером по валовому збору зерна в Україні. В 2009 році намолочено зернових та зернобобових культур по всіх категоріях господарств 3,8млн. тонн зерна у вазі після доробки. Середня урожайність склала 37,9ц/га. Кукурудзи на зерно намолочено 1759,6тис.тонн, середня урожайність складає 59,0ц/га, що на 2,2ц/га більше попереднього року. Полтавська область у всі часи займала провідне місце у виробництві цукросировини. Не виняток і минулий рік. На площі 55,7тис. га накопано 2077,7тис. тонн цукросировини. Середня урожайність становить 373ц/га. В останні роки область займає одне з перших місць за посівною площею сої та по виробництву соєвих бобів. Цього досягнуто за рахунок розширення посівної площі та підвищення рівня врожайності. З площі 110,0тис.га зібрано 180,7тис. тонн при середній врожайності 16,4ц/га, що на 0,7ц/га більше попереднього року. Валовий збір соняшника становив 483,9тис. тонн, що на 5,7% більше 2008 року, урожайність складає 22,3ц/га, що на 0,7ц/га більше 2008 року. В області в останні роки зростає рівень культури землеробства, набирає обсягів застосування енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту, вдосконалюється система впровадження у виробництво нових сортів та гібридів, ведення насінництва. На високому рівні відпрацьовані технології органічного землеробства, які забезпечують збереження родючості ґрунтів, захист від забруднення та токсикації, виробництво екологічно безпечної рослинницької продукції. ТВАРИННИЦТВО. Традиційною галуззю на Полтавщині є тваринництво. Темпи зростання валової продукції тваринництва за 2009 рік склали 117,0% до минулого року, в т.ч. в сільськогосподарських підприємствах 111,4%, в господарствах населення – 122,6%. Полтавська область займає провідні позиції в галузі тваринництва, за 2009 рік серед регіонів України по поголів’ю великої рогатої худоби та корів в сільськогосподарських підприємствах - 1 місце, по поголів’ю свиней - 6 місце. 101

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

За 2009 рік в усіх категоріях втрачено 3,2тис. голів корів, проте в сільгосппідприємствах поголів’я навпаки зросло на 1,2тис. голів. Свиней налічується 332,1тис. голів, на 38,1тис. голів більше до 1 січня 2009 року, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах 177,7тис. голів (більше на 50,1тис. голів). В усіх категоріях господарств зросли обсяги реалізації на забій худоби та птиці на 1,9%, виробництво молока - на 9,5%, яєць - на 14,9%. Підвищилася продуктивність худоби. Середній надій молока від однієї корови зріс на 515кг і становить 4451кг. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження У 2009 році під посіви сільськогосподарських культур сільськогосподарськими підприємствами внесено 53кг мінеральних добрив (у діючій речовині) і 1,4т органічних на 1 га посівної площі. При цьому площі, на які внесено мінеральні добрива, складають 62,5% від усіх посівних площ, а органічні добрива вносилися тільки на 7,3% площ. Найбільші обсяги мінеральних добрив внесено на площі під цукрові буряки та ріпак, значно менше – під овочі, соняшник, зернові та зернобобові культури. Слід відмітити, що останніми роками використання мінеральних добрив збільшується, а органічних, навпаки, зменшується. Під багаторічні насадження, природні сіножаті і пасовища добрива вносяться у незначних кількостях на площах, що вимірюються десятками або сотнями гектарів, тоді як загальна площа земель цих категорій складає більше 850тис.га, а багаторічних насаджень – майже 70тис.га. Табл. 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Полтавська область 1 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га удобреної площі, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Внесено на 1 га посівної площі, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га

102

2000 2 1242,9

2005 3 1164,3

2006 4 1189,7

2007 5 1235,2

2008 6 1285,4

2009* 7 1622,774

350,9

460,9

673,6

958,8

827,203

– – – – 143 12 51,75 – – – – 5,95 – – – –

216,004 75,464 59,461 – 502,5 43,1 69,83 42,99 15,02 11,83 – 30,14 18,55 6,48 5,11 –

321 84,9 55 – 632,6 53,1 72,86 50,74 16,89 10,95 – 38,74 26,98 7,14 4,62 –

422,076 130,095 121,512 – 761,6 61,7 88,45 55,42 25,89 24,18 – 54,53 34,17 10,53 9,84 –

638,2 177 143,5 – 959,2019 72,4 99,96 66,53 35,22 28,56 – 74,59 49,65 13,77 11,16 –

564,957 141,846 120,4 – 1271,796 78,37 65,04 44,42 11,15 9,47 – 50,97 34,81 8,74 7,42 –

2319,6

1518,7

1502,9

1320

1495,649

2468,217

71,9

69,403

70,7

75,428

89,2421

118,038

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 % удобреної площі Внесено на 1 га удобреної площі, т Внесено на 1 га посівної площі, т

2 6 32,3 1,9

3 5,9 21,9 1,3

4 5,9 21,5 1,3

5 6,1 17,6 1,1

6 6,7 15,59 1,2

7 7,27 20,91 1,52

Примітка. *– посівна площа та внесені добрива під сільськогосподарськи (під урожай 2009 року) та озимі (під урожай 2010 року) культури

Рис.10.1. Внесено мінеральних добрів на 1га посівної площі, кг

Рис.10.2. Внесено органічних добрив на 1га посівної площі, т

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування хімпрепаратів при вирощуванні сільськогосподарських культур здійснюється в помірних кількостях, але з помітною тенденцією до збільшення. Використовуються вони повністю, середнє навантаження на 1га орних земель складає дещо більше 1кг. Табл. 10.2. Застосування засобів захисту рослин Полтавська область 1

Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг* Примітка. *– кількість внесених пестицидів кг на 1 га ріллі

2000 2

2005 3

2006 4

2007 5

2008 6

2009 7

0,349 306,4

1,197 1132,0

1,585 1432,8

1,855 1775,7

2,293 2126,5

2,204 2063,4

0,25

1,02

1,22

1,51

1,8

1,2

За результатами досліджень на землях сільськогосподарського призначення Полтавським центром «Облдержродючість» залишкових кількостей пестицидів у зразках ґрунту, відібраних на моніторингових ділянках, в кількостях, що перевищують ГДК не виявлено. Не перевищують ГДК залишкові кількості пестицидів і у стічних водах та у воді з криниць і закритих водогонів.

103

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Підприємствами та організаціями області за 2008р. використано включаючи реалізацію населенню, 9228,9тис.т енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в умовному вимірі, що на 3,0% більше проти 2008р. Табл. 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів* Полтавська область 1

2000 2

2005 3

2006 4

2007 5

2008 6

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на 5969,5 6167,9 6316,1 6162,1 6035,2 енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 103,2 105,8 103,2 101,1 Споживання електроенергії млн. кВт.г 4580,6 5399,5 5586,6 5827,2 5759,5 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 117,9 122 127,2 125,7 Споживання палива, тис.т у.п. 4800,3 5121,6 5235,1 5128,4 5078,7 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 106,7 109,1 106,8 105,8 Примітка. *– за інформацією Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Полтавської обласної державної

2009 7

5587,8 93,6 5344,8 116,7 3303 69,0

адміністрації

У структурі використання палива домінуючою була нафта, включаючи газовий конденсат, (49,6%), значними були частки газу природного (34,6%) та газойлів (палива дизельного) (7,3%). Табл. 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Полтавська обл.

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість: добування паливно-енергітичних корисних копалин Переробна промисловість: виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води

449

82,437

0,00226

– 11,8

– 3,1

8,273

0,00237

– 9,7

– 51,5

17,775

0,00147

– 3,1

– 2,7

6,247

0,00205

88,7

27,3

11.2. Ефективність енергоспоживання На перетворення в інші види палива та енергії припадало 65,5% витрат енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (6041,9тис.т палива в умовному вимірі). У структурі витрат палива даного напрямку значна частина припадала на нафту, включаючи газовий конденсат – 75,6% та газ природний – 104

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

16,9%. Витрати на кінцеве споживання становили 32,7% (3017,9тис.т палива в умовному вимірі). Серед цих витрат на газ природний припадало 67,9%, газойлі (паливо дизельне) – 13,7%, бензин моторний – 7,7%. Витрати на неенергетичні цілі та втрати при розподілі, транспортуванні та зберіганні становили по 0,9% від загального обсягу споживання (відповідно 81,5 та 87,7тис.т палива в умовному вимірі). Табл. 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Полтавська обл.

2000

2005

2006

2007

2008

176,2/4,1

205,6/0,6

207,7/0,6

210,7/0,6

194,5/4,0

140,8/5,7

63491,2/0,07

63876,2/0,06

70638,4/0,07

71009,8/0,06

70376,8/0,06

61750,9/0,1

68,4/3,2

72,6/3,6

71,0/3,6

68,0/3,6

63,5/3,7

33,2/5,8

2940,7/3,4

3670,1/2,2

4404,8/1,8

4821,8/1,6

5061,1/1,5

1111,7/5,4

4882,7/5,5

5133,4/4,8

5468,3/4,7

6050,5/4,9

6195,7/8,6

3735,5/11,6

1222,4/5,5

684,6/5,0

1093,7/3,2

1203,3/2,3

1206,6/3,5

2100,5/5,5

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне тис.т./ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний тис.т/ область, у % Газойлі (дизпаливо) тис.т./ область, у % Мазути топкові важкі тис.т/ область, у %

2009

Основними споживачами енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти були підприємства та організації міст Полтави, Комсомольська та Кременчука, обсяги використання яких становили 82,6% від загальних по області. Найбільшими споживачами газу природного були підприємства та організації міст Полтави, Кременчука та Лубенського району (питома вага від загального споживання по області становила відповідно 40,3%, 19,7% та 13,3%), вугілля кам'яного – м.Полтави, Лохвицького та Глобинського районів (відповідно 26,2%, 14,0%) та 9,6%). Більше всього спожито газойлів (палива дизельного) підприємствами та організаціями м.Кременчука (48,8% від загального споживання), бензину моторного - м.Полтави (36,5%). Табл. 11.4. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Полтавська область 1

Всього, т умовного палива Вугілля кам’яне, тис.т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009

7282936,0

12928049,0

13163649,9

12040941,9

7723547,2

8037736,9

47506,0

40222,0

46930,1

39793,2

42810,4

35578,3

2193124,0

2604209,0

2539003,2

2423101,9

2368810,0

1933970,4

7812,0

12550,0

12421,8

11559,0

10726,9

9635,1

5362,0

9225,0

9595,4

7174,5

8303,1

12891,9

3677,0

315,0

365,7

256,9

230,7

154,6

…1

–

…1

…1 105

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

100223,5

82380,4

78653,5

77986,3

73443,9

60433,2

…

82217,5

212,5

111,5

113,3

58,7

Паливо реактивне типу гас

1688,1

447,1

262,5

378,2

722,1

539,6

Гас для технічних цілей

453,2

294,2

287,2

239,6

230,1

155,5

Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо), тис.т Мазути топкові важкі , тис.т Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні, тис.т Пропан і бутан скраплені, тис.т Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий

46,9

33,2

33,9

23,9

8,0

5,3

269766,1

245539,5

258134,2

293693,1

533156,5

434968,8

67208,2

34478,8

35439,3

27744,6

41870,3

115682,1

14975,5

16640,5

15948,4

22163,5

18129,3

16168,0

3283,0

4677,4

5622,9

7234,6

8980,1

9102,4

…

…1

16,6

…1

0,3

4956,0

14480,0

13019,8

16250,6

15755,0

10988,9

839,9

845,0

474,0

219,4

390,0

197,6

…

6911,0

3045,8

2173,9

2469,8

647,0

…

–

…1

1918,6

1703,3

101,4

…1

110763,0

…1

Бензин моторний, тис.т Фракції легкі інші

Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива Примітка. 1

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

У 2009р. загальний обсяг відпуску палива населенню становив 1191,1тис.т палива в умовному вимірі, що на 3,8% менше, ніж у минулому році. Реалізовано населенню вугілля кам'яного 6,9тис.т, дров для опалення – 30,4тис.м3 щільних, газу природного – 846,7млн.м3, що менше проти 2008р. відповідно на 32,6%, 14,0%, 3,7%. Промисловими підприємствами області у 2009 році спожито 6995,7тис.т палива в умовному вимірі, або 87,0% його загального використання. В порівнянні з 2008р. споживання зросло на 8,9%. Підприємства транспорту та зв'язку використали 597,4тис.т палива в умовному вимірі, що порівняно з попереднім роком менше на 28,1%. Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти підприємствами та організаціями сільського господарства, мисливства, лісового господарства в порівнянні з 2008р. збільшилося на 6,2% і становило 250,9тис.т палива в умовному вимірі. Будівельні підприємства використали 63,7тис.т палива в умовному вимірі, що порівняно з попереднім роком менше на 28,6%. За інформацією Головного управління статистики в Полтавській області використання енергетичних матеріалів та продуктів їх перероблення мають наступний розподіл за напрямками споживання та видами економічної діяльності: Табл. 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році 106

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Витрати палива в натуральному вимірі

Полтавська область

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне) 6

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість

8037736,9

35578,3

1933970,4

60433,2

434968,8

250859,1

5765,0

67769,1

18820,7

90089,8

6995739,4

17327,7

1347821,3

18289,2

261015,7

Добувна

617742,9

Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління

5555776,7

16481,1

5201255,0

190824,5

822219,8

63697,2

298,7

7176,8

6446,9

18656,1

30481,0

269,7

9891,2

3258,7

6657,9

597414,0

3159,6

440557,9

3540,1

54934,9

13794,4

43,6

6698,2

2085,9

1573,4

22354,5

2070,3

14198,1

2479,6

189,4

34171,9

5392,4

23773,7

973,2

322,9

19824,8

1040,3

13025,0

2148,6

315,1

9400,6

211

2085,5

883,2

933,6

Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

На 1 січня 2010р. в залишках нараховувалось 334,4тис.т палива в умовному вимірі, з них у споживачів – 143,1тис.т, у постачальників – 191,3тис.т. Порівняно з відповідною датою попереднього року зменшились залишки у споживачів на 18%, а збільшилися загальні залишки споживачів та постачальників на 17% та 71,7% відповідно. 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Наявність на Полтавщині розвинутої промисловості, значна кількість енергетичних об’єктів, висока концентрація їх в мм. Кременчуці та Полтаві, розвинута мережа транспортних комунікацій, в т.ч. нафто-, газо-, та нафтопродуктопроводів,– усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Такі підприємства енергетичного комплексу, як АТ «Укртатнафта», Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів, Кременчуцьке лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, Кременчуцьке районне нафтопровідне управління, ГПУ «Полтавагазвидобування», Полтавська філія ТОВ «Татнєфть-Укрнєфтепродукт» і ТОВ ТД «Кременчукнафтопродуктосервіс» 107

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

входять до переліку еколого-небезпечних об’єктів загальнодержавного і обласного значення. Підприємства АТ «Укртатнафта» та Кременчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтава обленерго» включені до Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні. Аварії на них можуть завдати значну шкоду довкіллю.

Кременчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго»

11.4. Використання альтернативних джерел енергії Обласне підприємство «Полтававодоканал» – одне з небагатьох в області, яке вже втілює в життя один з проектів по використанню альтернативних джерел енергії (інформація з офіційного сайту Полтавської обласної державної адміністрації – 2009 рік). Суть технології полягає у відборі тепла із стічних вод за допомогою теплонасоса. Вперше цей метод було застосовано в Швейцарії ще в 1938 році. Нині лідером у цій сфері є США, де сумарна потужність установок становить 4800 МВт. Процес відбору тепла є дуже простим і не потребує великих затрат. Вода, що тече по каналізаційних трубах має температуру 16-21 градус. Технологія дозволяє відібрати щонайменше 8 градусів, які акумулюються та направляються на підігрів води та опалення. При цьому коефіцієнт корисної дії становить 4,8, а в разі збільшення ціни на газ це дозволить зменшити вдвічі витрати, пов’язані з обігрівом та опаленням і відмовитися від використання блакитного палива. Три таких установки вже змонтовано на очисних спорудах в с.Затурино, що під 108

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Полтавою, і з їх допомогою підприємство здійснює обігрів приміщення адмінбудинку та цехів, а в перспективі може опалювати і забезпечувати потребу у гарячій воді усього селища. Якщо врахувати, що по Полтаві прокладено 600 кілометрів каналізаційних труб для стічних вод, з яких можна відбирати тепло, то змонтувавши такі теплонасоси по місту, можна опалювати та забезпечувати гарячою водою третину міста Полтави. Крім того підприємство може самотужки виготовляти такі насоси. Наразі їх закуповують в Канаді, а коштують вони 50-60 тисяч доларів. Український варіант нічим не поступатиметься імпортному, а коштуватиме в 5 разів дешевше. Спеціалістами держуправління проведена державна екологічна експертиза проекту «Завод по виробництву паливних гранул та брикетів» м.Зіньків Полтавської області, який отримав позитивний висновок. Запроектоване підприємство призначене для виробництва паливних гранул та брикетів із відходів переробки сільгоспкультур (лузга насіння соняшника, гречихи тощо) та деревообробки (тирса, стружка, мілка щепа), попередньо висушених, шляхом пресування під тиском та при високій температурі, без використання в’яжучих речовин.

109

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України (Полтавська область) Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852км, з яких 10% – дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру. Кременчуцький річковий порт обслуговує вантажні перевезення, має шість вантажних причалів. Розгалуженою є мережа трубопровідного транспорту. По території області проходять міждержавні газопроводи «Союз», «Уренгой – Помари – Ужгород», «Єлець – Кременчук – Бендери», відгалуження нафтопроводу «Дружба». Загальна довжина магістральних трубопроводів складає 582км. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень За даними Головного управління статистики в Полтавській області у 2009 році перевезення (відправлення) вантажів підприємствами транспорту порівняно з 2008р. скоротились на 8,0%, вантажооборот за цей період зменшився на 24,5%. Вантажооборот залізничного та автомобільного транспорту зменшився відповідно на 25,1% і 21,1%. Залізничним транспортом за 2009р. відправлено 20606,2тис.т вантажів, що на 5,8% менше, ніж за 2008р. Відправлення кам'яного вугілля знизилося на 50,0%, будівельних матеріалів – на 38,6%, брухту чорних металів – на 29,6%, лісових вантажів - на 24,2%, чорних металів – на 23,6%, нафти і нафтопродуктів – на 0,5%. Відправлення зерна і продуктів перемелу зросло на 42,4%, руди залізної і марганцевої – на 3,7%. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2009р. перевезено 3846,5тис.т вантажів, що на 14,2% менше від обсягу перевезень вантажів за 2008р., та виконано вантажооборот у обсязі 1018,5млн.ткм, який скоротився на 21,1%. Обсяг обробки вантажів у річкових портах та причалах за 2009р. зменшився на 57,8% і становив 434,7тис.т. Кількість оброблених суден скоротилася на 63,8% і склала 391 одиницю. За 2009р. пасажирським транспортом перевезено (відправлено) 143,9млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 3568,4млн.пас.км, що становить відповідно 72,1% та 83,9% від обсягів 2008р. Залізничним транспортом за 2009р. відправлено 15,9млн. пасажирів, що на 4,2% менше, ніж за 2008р. Послугами пасажирського автомобільного транспорту (з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) скористалися 92,7млн. пасажирів, що на 30,8% менше від обсягів перевезень пасажирів у 2008р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осібпідприємців зменшились на 49,7%. Міським електротранспортом (тролейбусним) за 2009р. перевезено 35,3млн. пасажирів, що на 28,0% менше, ніж за 2008р. 110

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Табл. 12.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот млн.т.к м.

Перевезено пасажирів млн. %

Пасажирооборот млн.пас.км.

1 Залізничний

2 2000

3 13,627

4 х

5 3974,3

6 х

7 15,144

8 х

9 1631

10 х

22,989 25,461 25,29 21,873 20,6 95,291

х 110,8 99,3 86,5 94,2 х

7160,8 8053,3 8625,8 7995,3 5991,0 866,2

х 112,5 107,1 92,7 74,9 х

15,545 15,46 16,74 15,523 15,3 84,919

х 99,5 103,1

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

98,3 х

1595,3 1716,6 1679,6 1840,3 1850,2 947,2

х 107,6 97,8 109,6 100,5 х

2005 2006 2007 2008 2009 2000

108,894 115,522 122,217 130,437 140,5 х

х 106,1 105,8 136,9 107,7 х

1611 2021,4 2331,8 2692,1 2575,2 х

х 125,5 115,4 310,8 95,7 х

119,938 134,077 142,495 134,013 92,7 97,337

х 111,8 106,2 157,8 69,1 х

1628,1 1863,9 2144,8 2130,8 1522,1 542,3

х 114,5 115,1 224,9 71,4 х

2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009

х х х х х 108,9 131,9 141,0 147,5 152,3 …1

х х х х х х х 106,9 104,6 103,3 105,6

х х х х х 4840,5 8771,8 10074,7 10957,6 10687,5 …1

х х х х х х х 114,9 108,8 97,5 80,1

48,553 41,505 49,662 49,045 35,3 197,3 184 191,1 208,9 198,5 143,3

х 85,5 119,7 98,8 72,0 х х 103,9 109,3 95,0 72,1

298,8 247,5 288,2 279,8 195,1 3120,5 3522,2 3828 4112,4 4252,6 3567,4

х 82,8 116,4 97,1 69,7 х х 108,7 107,4 103,4 83,9

Міський електротранспорт

Всього**

Примітка. *– Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику» ** – всього за видами наземного транспорту.

Близько половини (55,1%) всіх зареєстрованих викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 101,092тис.т, з яких основна частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 81,102тис.т забруднюючих речовин, або 44,2% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,6 та 89 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Глобинському, Козельщинському, Лубенському, Пирятинському та Семенівському. Табл. 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

24,6 21,6 21,7 19,6 20,1 17,4

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Спеціальні легкові автомобілі

Пасажирські легкові автомобілі 4

Спеціальні нелегкові автомобілі 6

9,3 6,4 6,1 4,6 4,4 3,8

5,6 6,7 6,9 7,4 7,6 6,5

1,7 1,8 1,7 1,3 1,3 1,4

7,8 6,3 6,2 5,4 4,6 4,4

111

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Автотранспорт в обласному центрі.

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів За даними Головного управління статистики у Полтавській області та управління державної автомобільної інспекції в Полтавській області в табл. 12.3. наведені дані щодо групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) згідно ф.№4-ТЗ «Звіт про кількість та технічний стан автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів (напівпричепів)». Табл. 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць) 1

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди 112

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ 5 6

стиснений природний газ і бензин 7

дизпаливо та стиснений природний газ 8

256283

214624

22578

11671

7349

206169

188482

5333

9508

2829

–

8554

4939

2445

369

796

–

10441

6390

3490

189

358

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

3204

424

2706

–

6091

2738

1839

175

1326

11777

6166

3745

458

1403

–

10047

5485

3020

948

587

Розподіл викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по використанню окремих видів палива пересувними джерелами забруднення (дані Головного управління статистики в Полтавській) області має наступну динаміку Табл. 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

2 91,5 92,7 97,3 105,5 108,8 101,1

3 82,6 74,5 77,3 65,5 65,5 59,9

1 2000 2005 2006 2007 2008 2009

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

4 7,5 15,8 17,1 32,2 33,4 30,6

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

5 1,4 2,4 2,9 7,8 9,9 10,6

6 90,3 80,3 79,5 62,1 60,2 59,3

Інформація про групування автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації по Полтавській області, власниками яких не є фізичні особи «Звіт про кількість та технічний стан автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів (напівпричепів)» наведена у таблиці Табл. 12.5. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів

2009 172471 135965

2008 229281 187448

2007 230860 190296

2006 225902 183243

2009 23308 16662

2008 23898 16215

2007 20772 13669

2006 17653 11084

2009 20410 17369

2008

20146

17007

2007

15667

13018

2006

12120

9472

2009

40094

36173

2008

41270

37210

2007

31194

27584

2006

26926

23244

256283

206169

314595

257880

3 298493

244567

2009

Більше 10 років

2008

Від 5,1 до 10 років

2007

Від 3,1 до 5 років

282601

Легкові автомобілі

Від 2 до 3 років

227043

1 Автомобілі всього

Всього

2006

Тип автомобіля

113

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

21 7207

20 9114

19 9036

18 8876

17 642

16 659

15 680

14 707

13 264

12 261

11 268

10 311

9 441

8 438

7 451

6 344

5 8554

4 10472

3 10435

2 10238

1 Вантажні бортові

9928

10342

10095

10181

116

104

134

133

110

264

258

184

168

10441

10808

10454

10507

Самоскиди

2164 3170 4654

9383

2571 3987 5392

10427

2357 3882 4952

10242

2105 3829 7349

10319

730 1445 2625

1088

771 1484 3614

1057

733 1456 3135

995

755 1137 3026

810

146 590 1397

511

146 595 1552

475

99 556 1291

364

95 742 1220

256

164 886 1371

795

161 902 1522

779

145 858 1326

646

115 813 1639

603

3204 6091 10047

11777

3649 6968 12080

12738

3334 12247 6752

Інші транспортні засоби

13234

Пасажирські автобуси

6521

11988

Спеціальні автомобілі

10704

3070

Сідлові тягачі

Близько 2/3 всіх автомобілів мають вік більше 10 років. Легкові автомобілі складають 80,5% всього парку. Тут приблизно 26% мають вік до 5 років включно, 8% – від 5 до 10 років і майже 66% автомобілів старші за 10 років. Найгірше у групі вантажних автомобілів, – 84% експлуатуються більше 10 років. 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу заходів, що включає регулювання двигунів, більш масовий перехід на газоподібне паливо, виключення реалізації та використання етилованого бензину, обов’язковість використання нейтралізаторів токсичних вихлопів. 12.3. Використання альтернативних видів палива Значна увага приділяється використанню альтернативних видів палива, необхідності підтримки підприємств області, що виробляють зазначений продукт, доцільності застосування такого палива на об’єктах спільної власності територіальної громад області, у закладах освіти, охорони здоров’я, культури. Спеціалістами держуправління протягом останніх 5 років проведена державна екологічна експертиза проектної документації з впровадження альтернативних видів палива, що отримала позитивну оцінку, по наступних об'єктах: - Реконструкція складського приміщення під цех по виробництву біопалива в с.Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області. 114

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Передбачається виробництво автомобільного палива типу «Біодизель» (метилового ефіру) для власних потреб шляхом переробки ріпакової олії при його змішуванні з каталізатором. Як каталізатор використовується суміш метанолу (метилового спирту) з лужним каталізатором (гідратом окислу калію – КОН); - Переобладнання колишньої мийки вантажних автомобілів під цех по виробництву палива типу «Біодизель» в смт Машівка Полтавської області. Передбачається виробництво автомобільного палива типу «Біодизель» (метилового ефіру) шляхом переробки соєвого масла при його змішуванні з каталізатором. Як каталізатор використовується суміш метанолу (метилового спирту) з лужним каталізатором (гідратом окислу калію – КОН).

115

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Основною метою національної екологічної політики є забезпечення конституційного права громадян на безпечне навколишнє природне середовище. Тому інтеграція екологічної політики в усі напрями діяльності має стати обов’язковою умовою переходу до екологічно збалансованого розвитку держави, коли розвиток країни та регіонів, структура економічного зростання, матеріального виробництва та споживання, а також інших видів діяльності суспільства функціонує в межах здатності природних екосистем відновлюватися, поглинати забруднення та підтримувати життєдіяльність теперішнього і майбутніх поколінь. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства У 2009 році інспекторським складом та спеціалістами Держекоінспекції в Полтавській області проведено державний контроль дотримання природоохоронного законодавства: - здійснено 1957 перевірок, перевірено 1825 об’єктів; - складено 1624 протоколів (у тому числі 53 передано до судових органів), до адміністративної відповідальності притягнуто 1610 посадових осіб та громадян, на яких накладено штрафів на суму 233,107тис.грн., стягнуто 207,373тис.грн.; - заявлено 184 претензії та позови на суму 841,058тис.грн., відшкодовано збитків на суму 373,779тис.грн.; - винесено рішення про тимчасову заборону (призупинку) діяльності 32 об’єктів. Табл. 13.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з/п

Назва заходу

1 2 3

4 5 6 7 116

Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійнопозовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних

Одиниця виміру

2007

Роки 2008

2009

1973 9861 1518

2161 13312 1773

1825 1957 1624

чол./грн

1505/ 144580

1610/233107

чол./грн

903/ 86685

од./грн.

73 / 7062391

од./грн.

6 / 168490

1739/ 227145 1201/ 156782 211/ 1776178 118/

од. од. од.

1433/207373 184/841058 137/373779

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

11.1

11.2 11.3 12 13

од.

213229 124

од.

–

од.

од. од.

66 19

85 18

94 18

од. од.

11 -

39 1

33 -

од.

матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

Державна екологічна інспекція в Полтавській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за забрудненням поверхневих вод внаслідок скидів шляхом проведення інструментальнолабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань (Наказ Мінприроди України від 19.12.2006 №548 «Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.02.2007 №119/13386). Табл. 13.2. Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього з перевищенням ГДК 2 3

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.

Контрольні створи водних об’єктів культурно-побутового призначення:

р.Крива Руда

30 (температура, кольоровість, прозорість, запах, мутність, завислі речовини, сухий залишок, pH, розчинений кисень,

18 - ХСК, 14- БСК20, 12 - амоній-іони, 3 - нітрат-іони, 1 - залізо загальне

117

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

5 ХСК, БСКп, амоній-іони , нітрити, нітрати, жорсткість, кальцій, магній, залізо загальне, хлориди, сульфати, хром (Ш,VI), нікель, мідь, марганець, нафтопродукти, АПАР, фосфати, цинк, феноли) – // – – // –

р.Сухий Кагамлик Ставки дендропарку м.Полтава

4 2

4 4

р.Дніпро (Кременчуцьке і Дніпродзержинське водосховища) р. Сула

– // –

2 -БСК20 , 3 - нафтопродукти, 5 - фосфати

– // –

р.Псел

– // –

р.Удай

– // –

р.Ворскла

– // –

р.Солониця

– // –

р.Гнила Оржиця

– // –

р.Багачка

– // –

р.Хорол

– // –

р.Говтва

– // –

р.Коломак

– // –

р.Тагамлик

– // –

р.Кобелячка

– // –

р.Сухий Омельник

– // –

4- БСК20 , 4 - амоній-іони, 2 нітрит-іони, 1 - магній, 4 залізо загальне, 3 - фосфати 5 - БСК20 , 2 - амоній-іони, 5 нітрит-іони, 4 -залізо загальне, 4 - нафтопродукти, 14 фосфати 4- БСК20 , 5 - амоній-іони, 2 нітрит-іони, 2 - магній, 5 залізо загальне, 2 - сульфати, 5 - фосфати 11 - БСК20, 3 - амоній-іони, 5 нітрит-іони, 1 - магній, 7 залізо загальне, 12 - сульфати, 15 - фосфати, 2 - марганець 1 - сухий залишок, 2 -БСК20, 2 амоній-іони, 2 - магній, 2 сульфати, 2 - фосфати 2 – БСК20, 2 - амоній-іони, 3 нітрит-іони, 4 - залізо звгальне, 4 - фосфати 4 - БСК20, 4 - амоній-іни, 2 нітрит-іони, 2 - магній, 3 залізо загальне, 3 - сульфати, 4 - фосфати 6 - БСК20, 4 - амоній-іони, 1 нітрит-іони, 3 - магній, 7 залізо загальне, 1 - хлориди, 4 сульфати, 12 - фосфати, 1 марганець 3 - БСК20, 2 - амоній-іони, 1 нітрит-іони, 2 - магній, 2 залізо загальне, 4 - сульфати, 3 - фосфати 8 - БСК20 , 4 - амоній-іони, 4 нітрит-іони, 3 - залізо загальне, 6 - сульфати, 9 - фосфати, 4 - сухий залишок, 2 - БСК20 , 3 - амоній-іони, 2 - нітрит-іони, 4 - залізо загальне, 4 - сульфати, 4 - фосфати 2 - сухий залишок, , 3 - БСК20 , 2 - нітрит-іони, 3 - магній, 4 сульфати, 4 – фосфати 12 - БСК20 , 10 - амоній-іони, 3 нітрит-іони, 12 - залізо загальне, 2 - сульфати, 2 нафтопродукти, 8 -фосфати

4- ХСК 1 - сухий залишок, 4 - ХСК, 4БСК20,

Контрольні створи водних об’єктів рибогосподарського призначення:

118

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

р.Орчик

5 – // –

р.Сухий Кагамлик

– // –

р.Татарка

– // –

р.Суха Лохвиця

– // –

6 4 - сухий залишок, 2 - БСК20 , 2 - амоній іони, 1 - нітрит-іони, 4 - залізо загальне, 4 - сульфати, 3 – фосфати 2 - БСК20 , 2 - амоній-іони, 2 залізо загальне, 1- хлориди, 2 нафтопродукти, 2- фосфати 4- БСК20, 1 - амоній-іни, 3 магній, 1 - залізо загальне, 1 сульфати, 4 - фосфати 4 - сухий залишок, 3 - БСК20 , 4 - амоній іони, 1 - нітрит-іони, 4 - залізо загальне, 1 - хлориди, 4 - фосфати

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища На виконання нормативних актів Кабінету Міністрів України та Мінприроди України створена та функціонує Регіональна система моніторингу довкілля Полтавської області. Перелік суб’єктів моніторингу довкілля на обласному рівні визначено Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 04.08.2009 №308 «Про обласну Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля» (далі МВК). Моніторинг навколишнього природного середовища на території Полтавської області здійснюють: - Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області; - Державна екологічна інспекція в Полтавській області; - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації; - Полтавській обласний центр з гідрометеорології; - Головне управління МНС України в Полтавській області; - Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації; - Державна інспекція захисту рослин Полтавської області; - Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції; - Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція; - Головне управління державної ветеринарної медицини в Полтавській області; - Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; - Полтавське обласне виробниче управління водного господарства «Полтававодгосп»; - Полтавське регіональне управління водних ресурсів; - Головне управління Держкомзему у Полтавській області; - Обласне управління лісового та мисливського господарства; а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління. Протягом IV кварталу 2009 року підготовлено засідання Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, яке відбулося 15 грудня 2010 року. Відповідно Рішення МВК протягом грудня 2009 – березня 2010 року затверджене 119

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

наказом Держуправління від 25.01.2010 №6 та зареєстроване Головним управлінням юстиції в Полтавській області 10.03.2010 № 12/1510 Положення про організацію здійснення моніторингу навколишнього природного середовища на територій Полтавської області. На підставі зазначеного Положення та Положення про порядок інформаційної взаємодії суб'єктів моніторингу довкілля в Полтавській області при здійснені режимних спостережень за станом довкілля, яке погоджене суб'єктами моніторингу довкілля Полтавській області та затверджене заступником голови Полтавської облдержадміністрації 14.09.2004, виконується обмін інформацією між суб’єктами моніторингу. Також на виконання Рішення МВК підписана багатостороння Угода про спільну діяльність між суб’єктами моніторингу Полтавської обласної системи моніторингу довкілля та узгоджені регламенти обміну екологічною інформацією. Табл. 13.3. Система спостережень за станом довкілля № з/п

2 3 4 5 6

Суб’єкти моніторингу довкілля

Міністерство охорони навколишнього природного середовища МНС МОЗ Міністерство аграрної політики Держводгосп Держжитлокомунгосп

атмосферне повітря

стаціонарні джерела вікидів в атмосферне повітря

9 120

Кількість точок спостережень, од. поверхджерела морсь- джерела неві скидів кі води скидів води зворотзворотних вод у них вод у поверморські хневі води води

11 48 28

106

19 10

підземні води

33 24

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти 10

грунти

45 80 33

Відповідно до Положення про регіональний інформаційно-аналітичний Центр системи моніторингу довкілля Полтавської області здійснення діяльності Центру покладено на відповідний структурний підрозділ Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (погоджено протокольним рішенням №1 обласної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та затверджене заступником голови облдержадміністрації 15 грудня 2010 року). Регулярно, у встановлені терміни, Держуправлінням проводиться збір та узагальнення екологічної інформації від суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля та підприємств-забруднювачів. Відредагована до вимог Регламенту інформація регулярно завантажується на веб-портал інформаційно-аналітичного центру Мінприроди України – http://www.ecobank.org.ua. У розділі «Стан довкілля в регіоні» розміщені щомісячні та щоквартальні огляди про стан довкілля Полтавської області. Графічна частина аналітичних довідок (розділи – стан 120

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

атмосферного повітря та радіаційне забруднення) виконується з використанням можливостей веб-портала Мінприроди, картографічна и (розділ – стан поверхневих вод) за допомогою «База даних «Гідросфера» (розробник – Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЄП) м.Харків).

Інтерфейс Веб-порталу Інформаційного-аналітичного Центру Державної системи моніторингу довкілля

Також щомісячно моніторингова інформація розміщується на веб-сторінці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та в екологічному розділі офіційного Інтернет видання обласного комунального агентства «Новини Полтавщини». У 2004р. розроблено, погоджено із суб’єктами моніторингу в області та затверджено керівництвом облдержадміністрації Програму моніторингу довкілля Полтавської області, розраховану на 2005-2009 роки. Текст програми разом з іншими документами розміщено на веб-порталі Мінприроди (www.menr.gov.ua) в розділі Державний екологічний моніторинг – Регіональні програми моніторингу. Протягом 2009р. продовжувалося виконання заходів щодо здійснення інвентаризації флори та фауни регіону з метою занесення рідкісних і зникаючих видів та угрупувань рослин і тварин Полтавської області до Червоної книги України (пп. 1.5.2 Програми). Регулярно до системи залучається моніторингова інформація від суб’єктів обласної системи моніторингу (пп. 2.2.3 Програми). В рамках виконання Програми Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м.Харків) передано до Держуправління бази даних «Атмосфера», «Гідросфера» та «Приладове і методичне забезпечення мереж спостережень». На сьогодні ведеться робота з наповнення накопиченою моніторинговою інформацією бази «Гідросфера», блоки «Атмосфера» і 121

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

«Приладове і методичне інформативний характер.

забезпечення

мереж

спостережень»

носять

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Еколого-експертна діяльність держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області проводилась відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», інструктивних листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. У 2009 році була проведена екологічна експертиза 236 проектних матеріалів, з них 152 ( 64%) – у складі комплексної державної експертизи та 84 (36%) – у відокремленому порядку, негативно оцінено 53, що складає 22,5% (у 2008 році – 12,6%). За підсумками роботи у 2009 році проведена державна екологічна експертиза та підготовлені висновки по 236 проектних матеріалах, з них позитивно оцінено 183 проектних матеріалів, повернуто на доопрацювання 53 проектних матеріалів, що складає 22,5% (у 2008 році – 12,6%): в т.ч. у складі комплексної державної експертизи – 152 (з них на доопрацювання 25,7%) та у відокремленому порядку 84 (з них на доопрацювання 16,7%). Табл. 13.4. Еколого-експертна діяльність у 2009 р. Виконання робіт

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5

236

183

22,5

–

152

113

25,7

16,7

Проводилась робота щодо надання консультативної допомоги замовникам, проектувальникам, структурним територіальним підрозділам. Еколого-експертна діяльність здійснюється при постійній взаємодії з Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Полтавській області, Державною екологічною інспекцією в Полтавській області щодо інформування з питань позитивної оцінки проектів будівництва. З питань основної діяльності підготовлено 96 листів, інформацій та довідок, в т.ч. щотижневі звіти до Мінприроди – 41. За участю спеціалістів Держуправління прийнято в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом – 91. Із 236 проектних матеріалів значну частину – 76 (32%), як і в минулому році, складали проекти об’єктів видобування і переробки нафти та газу, з них 42 – проекти окремих нафтогазових свердловин. Крім того, 18 (12%) – проекти будівництва та реконструкції автозаправних станцій і комплексів (АЗС, АЗК, 122

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

АГЗП), 12– проектні матеріали очисних споруд стічних вод та каналізаційних систем, 11- екологічні проекти щодо берегоукріплення, розчистки та відновлення водності малих річок. Типові вимоги, що висуваються авторам проектів чи їх замовникам, спрямовані на підтримання прийнятного екологічного стану і його можливе покращення: - максимальне обладнання джерел викидів забруднювачів атмосферного повітря високоефективними пилогазоочисними установками при реконструкції та новому будівництві об’єктів; - застосування безамбарного способу (або з надійною гідроізоляцією шламових амбарів спеціальними матеріалами) та прогресивних методів нейтралізації і знешкодження продуктів буріння при будівництві нафтогазоконденсатних свердловин; - забезпечення повторного використання та утилізації придатних відходів виробництва, недопущення скидання неочищених стічних вод у природні об’єкти; - зменшення до мінімуму пошкоджень зелених насаджень та збільшення площ озеленення і заліснення територій. - виконання заходів щодо економного використання водних ресурсів та запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічними інструментами природокористування та природоохоронної політики залишаються: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - система зборів за спеціальне використання природних ресурсів; - відшкодування збитків, заподіяних у наслідок порушення природоохоронного законодавства; - надання податкових пільг на реалізацію заходів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю; - фінансування природоохоронної діяльності; - впровадження та розробка державних та регіональних цільових програм охорони навколишнього природного середовища. Для забезпечення управління в галузі охорони довкілля в області розроблена та діє «Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року», що затверджена рішенням вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради двадцять третього скликання від 12.07.2001року. Нова редакція Програми затверджена рішенням восьмої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 20.04.2007 року. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Збори за забруднення довкілля є основним джерелом формування Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. 123

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

За даними Державної податкової адміністрації у Полтавській області кількість платників збору за забруднення навколишнього природного середовища складає 16148 осіб, у т.ч. юридичних – 7353, фізичних – 8795. Протягом 2009 року ними сплачено 35887,138тис.грн. проти 31814,1тис.грн. у попередньому, 2008 році, тобто на 4073,038тис.грн., або на 11,35% більше. До обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 15843,7тис.грн. (44,15%). В 2009 році Перелік природоохоронних заходів (основний та додатковий) був сформований на суму 15843,7тис.грн., сума фактичного фінансування складає 12710,073тис.грн., що становить 80,2%. Станом на 01.01.10р. залишок коштів обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища (профіцит) становив 3133,627тис.грн. В 2009 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області не було одержувачем та розпорядником коштів природоохоронного фонду. Розпорядником коштів природоохоронного фонду виступає Полтавська обласна державна адміністрація. За напрямками фінансування кошти були використані на: - проведення заходів по охороні і раціональному використанню земель; - проведення заходів по раціональному використанню і зберіганню відходів виробництва і побутових відходів; - проведення заходів по охороні і раціональному використанню водних ресурсів; - проведення заходів зі збереження природно-заповідного фонду; - інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проведення наукових досліджень, заходів з екологічної освіти та пропаганди. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансування у 2009 році не проводилось. При підготовці проекту Переліку природоохоронних заходів для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010р., пріоритетними вважалися заходи, що виконуються в межах Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року та мають співфінансування з інших джерел і високий ступінь готовності. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН та Програмою ООН з навколишнього середовища центральними органами влади в Україні, і в Полтавській області в тому числі, створено систему природоохоронних органів з чітким поділом повноважень: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (далі - Управлінні) та Державну екологічну інспекцію в Полтавській області (далі - Інспекція), які здійснюють державне управління та державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, територіальні та місцеві органи Держкомлісгоспу, Держкомзему, Держкомводгоспу, 124

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Держкомрибгоспу, які здійснюють державне управління та державний контроль з охорони, відтворення та використання відповідних природних ресурсів, інші природоохоронні органи. Також на території Полтавської області успішно здійснюють природоохоронну діяльність громадські екологічні організації. Держправління в межах своїх повноважень: - забезпечує реалізацію державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі; - здійснює управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), пестицидами та агрохімікатами, організації, охорони і використання територій та об'єктів природнозаповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі; - інформує населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на території Полтавської області, оперативно оповіщує про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. - координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Інспекція в межах своїх повноважень: - бере участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території; - здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території. 125

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Протягом 2009 року Верховною Радою України і центральними органами влади прийняті ряд законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених Мінприроди України що призвело до удосконалення правового регулювання в сфері охорони довкілля України (в тому числі й Полтавської області, як адміністративно-територіальної одиниці держави). Зокрема, внаслідок нормотворчої діяльності відповідних державних органів удосконалені правовідносини з охорони, збереження, відтворення, використання земель, надр, тваринного і рослинного світу тощо, чим досягнено чіткішого визначення та розподілу прав, обов’язків і повноважень між суб’єктами природоохоронної діяльності. Шляхом встановлення відповідних обмежень в дозвільних документах Держправління впливає на економічну діяльність з метою зменшення забруднення довкілля, відтворення та охорони природних комплексів Полтавської області. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Реалізація політики у сфері якості вимірювань при аналізі складових довкілля в системі Мінприроди на території Полтавської області здійснюється відділом аналітичного контролю Державної екологічної Інспекції в Полтавській області. Політика в галузі якості вимірювань, сформована керівництвом Інспекції, відділу, впроваджується та на практиці діє як система якості вимірювань. Система якості вимірювань відділу є сукупністю організаційної структури, методик, процедур, процесів і ресурсів. Реалізація системи якості під час проведення робіт як у виробничих лабораторних приміщеннях відділу, так і за його межами (при відборі проб, вимірюванні показників безпосередньо на джерелах забруднення довкілля тощо), спрямована на забезпечення та підтримування високої якості вимірювань при сталій галузі діяльності відділу, та у відповідності до вимог ДСТУ ISO/IES 17025. Принципи технічної політики якості полягають у впровадженні сучасних стандартів і методик для забезпечення найбільш високого технічного рівня вимірювань, у впровадженні (на скільки це можливо в рамках напрямків роботи відділу) сучасних ЗВТ та обладнання, постійного їх оновлення, безперервною підготовкою співробітників та їх навчанням методам роботи на сучасних приладах. Відділ, відповідно до вимог конкретних МВВ, оснащується необхідними ЗВТ, обладнанням для відбору проб, вимірювань параметрів газопилового потоку та концентрацій ЗР, включаючи підготовку проб до вимірювань. Перед використанням ЗВТ та обладнання їх стан перевіряється на відповідність технічним вимогам, викладеним у відповідній документації на ці ЗВТ, обладнання. Якщо це передбачено, будується відповідна градуювальна характеристика. Кожна одиниця ЗВТ, що використовуються, має метрологічне підтвердження. ЗВТ, що використовуються у відділі та підлягають повірці, включаються до щорічного графіку повірки ЗВТ відділу. Графік повірки затверджується керівництвом Іінспекції та погоджується в ДП «Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації». У 126

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

встановлені цим графіком терміни проводиться повірка ЗВТ. Якщо, за різними обставинами, повірка конкретного ЗВТ своєчасно не проведена, тоді експлуатація такого засобу призупиняється. Відділ забезпечує наявність і зберігання свідоцтв повірки ЗВТ та повірочних тавр, нанесених на корпуси ЗВТ (наприклад, захист таких тавр клейкою прозорою плівкою). Проведення технічного обслуговування здійснюється за процедурами, викладеними в технічній документації на кожну одиницю ЗВТ. Для впевненості у відповідному статусі ЗВТ проводиться перевірка відповідності значення вимірюваної величин до показу ЗВТ. Періодичність контролю повинна відповідати встановленій в технічній документації на ЗВТ. Також контроль проводиться при виникненні сумнівів у відповідності показу ЗВТ. Якщо результат перевірки свідчить про невідповідність показу ЗВТ, яка не може бути усунена власними силами, ЗВТ вилучається з експлуатації з послідуючим ремонтом у спеціалізованій організації. ЗВТ, яке дає сумнівні результати, або похибка вимірювання не відповідає регламентованому значенню, термін чергової повірки якого минув, або тимчасово відсутня потреба в такому ЗВТ, вилучається з експлуатації. Наступне введення ЗВТ в експлуатацію дозволяється після повірки. 13.8. Екологічний аудит Екологічний аудит здійснюється аудиторами, що мають чинний сертифікат екологічного аудитора, виданий Мінприроди України в установленому порядку і включені до реєстру екологічних аудиторів, ведення якого покладено на Мінприроди України. На жаль, про результати проведених екологічних аудитів суб’єктів господарювання на території області інформувати держуправління аудитори не зобов’язані. 13.9. Екологічне страхування Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні, а також в області, не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. На даний час обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (далі - об'єкти підвищеної небезпеки), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, 127

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

територіям та об'єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки, перелік груп яких наведено у додатку 1 Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1788. На території Полтавської області розташовані 830 об’єктів, які зареєстровані у Державному реєстрі Потенційно-небезпечних об’єктів. Відповідно Рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25 листопада 2009 року (Протокол засідання № 22) 42 об’єкти необхідно вилучити із зазначеного реєстру. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується слабкими стимулами добровільного страхування, відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди та низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження в галузі охорони довкілля активно проводять вищі учбові заклади в Полтавській області – Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка, Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського, Українська медична стоматологічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський інститут бізнесу. ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Г.КОРОЛЕНКА. Кафедрою екології та охорони довкілля ведеться бюджетна наукова тема «Оптимізація природно-заповідної мережі Полтавської області». Пріоритетний напрям розвитку: «Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток». Керівник проекту: Смоляр (Стецюк) Наталія Олексіївна. Мета наукових досліджень - інвентаризувати біорізноманітність існуючих природно-заповідних об'єктів Полтавської області, запроектувати нові природнозаповідні об'єкти, насамперед, у районах із низьким відсотком заповідності, в цілому оптимізувати регіональну природно-заповідну мережу області відповідно концепції розбудови регіональної екомережі. Здійснені комплексні експедиції до перспективних для заповідання територій у визначені райони Полтавської області, складені наукові обґрунтування доцільності створення природно-заповідних територій та об'єктів ПЗФ Полтавської області (зокрема Чутівського, Кобеляцького, Гадяцького, Диканського, Великобагачанського, Новосанжарського, Зіньківського, Кременчуцького районів). Визначено перспективні об'єкти для заповідання з метою розширення природно-заповідної мережі області, розроблено схему оптимізації заповідного 128

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

режиму на ряд об'єктів ПЗФ. Проаналізовано їх роль як структурних елементів регіональної екомережі Полтавщини. У 2009 р. викладачами ПНПУ виконанні такі пілотні проекти: 1. «Проведення наукових досліджень природних комплексів на території Диканського РЛП» (комплексні наукові моніторингові дослідження природних та антропогенно-природних ландшафтів парку, рослинного та тваринного світу, мікобіоти, екологічного стану природних об'єктів, визначення рекреаційних ресурсів парку з метою обгрунтування доцільності створення національного природного парку на його базі) Смоляр Н.О., Криворучко Т.В., Грицай І.А., Беседіна І.С. 2. За результатами досліджень розроблені рекомендації для обґрунтування доцільності створення національного природного парку «Диканський», створення якого забезпечить збереження біорізноманітності, раціональне природокористування, урегулювання рекреації та в цілому сталий розвиток регіону. 3. «Розробка проекту регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» Смоляр Н.О., Попельнюх В.В. Проектування регіонального ландшафтного парку на основі матеріалів науково-дослідних робіт щодо біорізноманітності, виготовлення планово-картографічних матеріалів, погоджувальні матеріали. За результатами досліджень підготовлений проект створення регіонального ландшафтного парку «Гадяцький», створення якого забезпечить збереження біорізноманітності, раціональне природокористування, урегулювання рекреації та в цілому сталий розвиток регіону. 4. Розроблений та впроваджується (2-й етап) «Проект реконструкції зелених насаджень та структурних елементів парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Зарізький» в Оржицькому районі Полтавської області» - Попельнюх В.В., Панасенко Т.В. Проект розрахований, у першу чергу, на відновлення видового різноманіття дерев та чагарників парку, реконструкцію братської могили загиблих воїнів, доріжок, оглядових майданчиків, електромережі, фонтану та скульптурних композицій. Результат впровадження - включення парку в екотуристичний маршрут Полтавської області. Місце розташування: с.Заріг, Оржицький р-н, Полтавська обл. 5. Розроблений та впроваджується Всеукраїнський Довгостроковий науково-освітній проект «Оптимізація зелених насаджень пришкільних територій» у частині (Полтавська область) - проф. Смоляр О.М. Проект спрямований на покращення стану озеленення пришкільних територій, збільшення видового та сортового асортименту, вивчення можливостей використання колекцій та композицій для організації навчальної, екологонатуралістичної та еколого-просвітницької діяльності. Результат впровадження - оптимізація зелених насаджень на території навчальних закладів полтавського регіону. Оптимізація озеленення пришкільних територій дозволить створювати рекреаційні зони міні-паркового стилю. Видовий склад дендрофлори та культивованих трав'янистих рослин стане 129

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

базою для організації навчальної, еколого-натуралістичної роботи школярів. 6. Дослідження біорізноманітності природних екосистем Великобагачанського району з метою створення нових природно-заповідних територій». Даний пілотний проект виконувався у межах розбудови екомережі та оптимізації природно-заповідної мережі Полтавській області, що активно проводяться в останні роки - доц. Смоляр Н.О. Науково-пошукові роботи по Великобагачанському району обумовлені тим, що район має найнижчий відсоток заповідності серед адміністративних районів Полтавської області на фоні обласного - 0,12%. До того, ж цей показник не змінювався за останні 15 років. Проведені комплексні наукові дослідження частини долини р. Псел на території трьох сільських рад Білоцерківської, Балакліївської, Бірківської, розроблені плановокартографічні матеріали та наукова характеристика території площею 1278 га для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Географічний центр Полтавщини». Наукова діяльність реалізується за такими напрямами: - дослідження біорізноманітності Лівобережного Придніпров'я в аспекті охорони (сучасний стан та оптимізація природно-заповідної мережі Полтавщини; - наукові засади розробки проекту регіональної екологічної мережі; - демекологічні особливості рідкісних рослин; - созологічні аспекти збереження біорізноманітності Лівобережного Придніпров'я; - сучасний стан дендрофлори парків Полтавщини; - сучасний стан та оптимізація зелених насаджень пришкільних територій Полтавщини); - сучасні ефективні підходи до екологічної освіти та виховання; - валеологічні аспекти довкілля. Основні напрямки роботи - екологія рослин, ботаніка, геоботаніка, мікологія, орнітологія, созологія - фундаментальні та прикладні дослідження. ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Ю . КОНДРАТЮКА.

Фахівцями кафедри екології в останні роки активно проводяться дослідження стану навколишнього природного середовища та його впливу на стан здоров’я населення Полтавщини. В рамках даних досліджень у 2004 році започаткована серія екологічних видань, що поєднує інформаційні, наукові та навчальні матеріали під загальною назвою «Екологічної бібліотеки Полтавщини». У 2009 році у видавництві «Оріана» видано: - Агроекологічний атлас Полтавщини; - Стан поводження з відходами на Полтавщині; - Навчальний посібник для студентів ВНЗ «Законодавство Європейського союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища». 130

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

У звітному році продовжено проведення наукових досліджень у галузі охорони довкілля за наступною тематикою: - створення екологічної мережі Полтавщини; - концептуальні основи та методологія формування системи екологічної безпеки регіону в умовах збалансованого розвитку; - економічний механізм управління сферою поводження з твердими побутовими відходами на регіональному рівні; - вивчення антиоксидантних властивостей гормону мелатоніну; - розвиток мотодологічних основ оцінки рівня техногенного навантаження регіонів України; - проведення аудиторської оцінки ступеня небезпеки звалищ і полігонів твердих побутових відходів на території Полтавської області; - аналіз екологічного стану поверхневих водних об'єктів Полтавщини; - оцінка рівня забруднення ґрунтових вод на території Полтавської області; - оцінка стану забруднення атмосферного повітря Полтавської області та міста Полтави з урахуванням розсіювання забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери; - історія охорони природи на Полтавщині у ХІХ ст. і першій перетині XX ст. Наукові дослідження з переліченої тематики продовжуються і у 2010 році. Науковці кафедри приймали участь у створенні Агроекологічного центру (АЕЦ) на Полтавщині, якій формувався в рамках європейського проекту (німецькопольсько-українського) ТЕМРUS-ТАСІS. АЕЦ продовжує свою діяльність і є центром співпраці фахівців Полтавського НТУ ім.Ю.Кондратюка та Полтавської аграрної академії. УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ. На базі академії заплановані та активно розробляються наступні конкурсні наукові теми екологічної спрямованості: - Комплексна ініціативна наукова тема «Дослідження техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості та розробка профілактичних заходів по запобіганню надлишкового опромінення працівників підприємств цієї галузі». Робота присвячена дослідженню радіоекологічного стану довкілля на об'єктах нафтогазовидобувних підприємств Полтавської області, а також проведенню радіаційно-гігієнічної оцінки дозового навантаження на працівників підприємств нафтогазового комплексу за рахунок зовнішнього опромінення. В роботі проаналізовані результати радіоекологічного дослідження окремих об'єктів нафтогазовидобувної промисловості (ГПУ «Полтавагазвидобуван-ня», НГВУ «Полтаванафтогаз»). Дана характеристика радіоактивним залишкам, що утворюються внаслідок видобування та первинної переробки нафти та газу. Проведена радіаційно-гігієнічна оцінка дозового навантаження на працівників нафтогазового комплексу Полтавської області на прикладі підприємства НГВУ «Полтаванафтогаз». Показана необхідність регламентації радіаційного чинника у виробничих умовах видобутку та первинної обробки нафти і газу та контролю за техногенно підсиленими 131

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

радіоактивними джерелами природного походження. - Комплексна ініціативна наукова тема «Еколого гігієнічна оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону» 2006 - 2010 рр. Робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо гігієнічної оцінки комплексного впливу ступеня забрудненості поверхневих вод на видовий склад певних груп зоопланктону Дніпровського басейну в середній течії. Встановлені закономірності взаємозв'язку між видовим складом зоопланктону та ступенем забрудненості поверхневих вод на основі даних фізико - хімічного аналізу стану водойм можуть бути використані спеціалістами по водній екології для комплексної оцінки стану забруднення водного середовища токсичними речовинами. В рамках вказаної комплексної теми виконаний фрагмент «Вивчення впливу відпрацьованого автомобільного масла на фізіологічні, біохімічні показники та морфологічну структуру тканин експериментальних тварин». Крім того продовжується вивчення впливу надлишку нітратів та нітритів в питній воді та продуктах харчування на здоров'я населення Полтавської області. ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ Колективом кафедри загальноекономічних дисциплін завершено виконання науково-дослідної теми «Географічні аспекти суспільно-екологічного районування (на прикладі Полтавської області). Також досліджується проблема – «Екологодемографічна система: сутність, структура, взаємозв'язки». Для виконання робіт створено тимчасові творчі колективи. Актуальними будуть результати наукових досліджень з організації та методики екологічного аудиту. Особлива увага в університеті приділяється приверненню уваги студентів до екологічних питань. В університеті активно функціонує студентсько-дискусійний клуб «Еколог», до роботи якого залучаються і випускники старших класів шкіл міста. У перспективі вченими кафедри загальноекономічних дисциплін планується провести наукові дослідження щодо обґрунтування екологічної очистки русел річок Полтавщини. КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.ОСТРОГРАДСЬКОГО. Протягом 2009 року здійснено роботи за науково-дослідними темами: - забезпечення екологічної безпеки в регіоні шляхом використання відходів агропромислового комплексу для отримання адсорбентів; - фізико-хімічна біологія метаногенезу синьо-зелених водоростей; - наукове обґрунтування проекту створення Національного природного парку «Кременчуцькі плавні». ПОЛТАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ. Кафедра екології готує фахівців - екологів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за напрямом «Екологія, охорона навколишнього середовища та 132

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

збалансоване природокористування» на денній, заочній формах навчання. Впродовж 2009 науковцями інституту у даному напрямку проводилися дослідження, результати яких викладені у наукових публікаціях та збірниках праць. Активно ведеться науково-дослідницька робота зі студентами, зокрема з проведення моніторингу стану міського середовища. Отримані результати аналізуються та викладаються у курсових роботах. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій На шляху розбудови демократичної, соціальної, правової української держави основна роль належить забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, чиє життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються основним Законом держави найвищою соціальною цінністю. В інтересах нинішнього та майбутніх поколінь здійснюється екологічна політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням довкілля. Важливим чинником у реалізації цієї політики є участь громадськості в процесі прийняття управлінських рішень. Цей процес повинен відбуватися на законних засадах, у відповідних формах та на конструктивній основі. Такі форми, через які громадськість могла б реалізовувати своє право у прийнятті певних рішень, Держуправління охорони навколишнього природного середовища активно підтримувало та реалізовувало в ході своєї діяльності. Значну роботу по координації діяльності громадських організацій екологічного спрямування, врахуванні громадської думки при прийнятті управлінських рішень, проводить Громадська екологічна рада Полтавщини, яку очолює Голік Ю.С., доцент кафедри екології Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка, генеральний директор Полтавського відділення інженерної академії України. Діяльність Громадської ради відбувалася відповідно до Типового положення та затвердженого плану. За 2009 рік проведено 5 засідань. Серед важливих питань, які розглядалися на засіданнях Громадської екологічної ради, та по яких приймалися певні рішення з урахуванням пропозицій громадськості, були: - Пропозиції громадськості щодо проведення Дня довкілля та двомісячника озеленення в області; - Консультації з громадськістю при формуванні плану розвитку екологічної мережі Полтавщині; - Участь молодіжних екологічних організацій в Громадському русі на Полтавщині. За ініціативи Громадської Ради Полтавщини впродовж минулих років створено єдину в своєму роді в Україні «Екологічну бібліотеку Полтавщини», яка передбачає видання циклу випусків, що пов’язані з питаннями екології та охорони довкілля. Уся подана інформація відповідає основним положенням Орхуської конвенції про відкритість інформації та відкритий доступ до неї. Примірники випуску надіслані до бібліотек навчальних закладів та інших установ та організацій області. 133

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. Впродовж 2009 року держуправлінням (із врахуванням інформації територіальних підрозділів) підготовлено та оприлюднено 249 інформацій екологічного напряму, проведено 467 еколого-просвітницьких заходи у містах та районах області. Проведено 5 засідань Громадської екологічної ради. Фахівці держуправління взяли участь в роботі 3 науково-практичних конференцій. Інформаційна діяльність держуправління ретельно планується, до неї залучаються керівники установи, начальники підрозділів, районних секторів та фахівці. Висвітлюється звітна інформація, проблемні екологічні та природоохоронні питання регіону, поточна інформація. З цією метою готується інформація, статті, інтерв’ю, коментарі фахівців для друкованих засобів інформації. В залежності від характеру інформації, готуються відеосюжети для телебачення, звукозаписи для радіо, наочність та фотоматеріали. Налагоджена конструктивна співпраця з журналістами обласних засобів масової інформації. Для контролю систематично вівся моніторинг обласних засобів масової інформації. Координується робота громадських організацій екологічного спрямування на вирішення завдань охорони навколишнього природного середовища в регіоні – інформування та організація громадських слухань з питань поводження з твердими побутовими відходами, розширення природно-заповідного фонду області, участь громадськості у складанні звіту по впровадженню Орхуської Конвенції в Україні, співпраця по проведенню Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН. Впродовж 2009 року Держуправлінням забезпечувалося виконання Закону України «Про звернення громадян», вимог Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» тощо. З цією метою налагоджена системна інформаційно-аналітична робота з аналізу та узагальнення звернень громадян. З 1 січня 2009 року в обліково-реєстраційну систему введено класифікатор звернень громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 вересня 2008 №858. Питання виявлення причин, що породжують скарги громадян розглядалися на колегії держуправління та робочих нарадах. Відповідно до затвердженого плану, у серпні 2009 року на нараді при голові ОДА заслухано начальника Держправління про роботу із зверненнями громадян відповідно до вимог Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» з мультимедійною презентацією. Згідно із дорученнями, спрямованими на оптимізацію цього напрямку роботи, Держуправлінням підготовлено та зареєстровано наказ від 29.08.2009 №50 «Про забезпечення в Управлінні реалізації та гарантування конституційного права громадян на звернення до органів державної влади», в якому передбачено ряд організаційних заходів, спрямованих 134

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

на покращення контролю та виконавської дисципліни у територіальних підрозділах, а саме посилення контролю за термінами розгляду звернень громадян, здійснення перевірки цієї роботи в структурних підрозділах, звітування про її стан на щотижневих нарадах та на колегіях держуправління, перевірка доручень начальника держуправління з питань звернення громадян, активізація роботи прямої телефонної лінії, тощо. Найбільш гострі екологічні проблеми, що порушуються громадянами, в межах функціональних повноважень, відпрацьовуються спільно з державною екологічною інспекцією в Полтавській області. Проводилася інформаційнопросвітницька робота з громадськістю з метою висвітлення нагальних екологічних питань області. Впродовж 2009 року до держуправління надійшло 94 звернення (у2006 -211, у2007 -139, у2008-113), з них звичайною поштою - 63, ід час особистого прийому керівництвом – 30, електронною поштою-1. Таким чином, впродовж останніх 4 років спостерігається поступове зменшення загальної кількості звернень громадян. Також зменшилася кількість колективних звернень: 2009 рік-15, 2008 -20, 2007-40, 2006-37. Спостерігається також тенденція до зменшення звернень щодо порушень природоохоронного законодавства: 2009 рік-17, 2008-27, 2007-75, 2006-118. За вказаний період 50% письмових звернень надійшла з районів області. Значна частина з них стосується питань фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, об’єктів соціально-побутового та екологічного спрямування в районах області , перш за все, водогонів, каналізаційно-очисних споруд, облаштування сміттєзвалищ, підтоплень в ряді районів. Для позитивного вирішення ряду питань, порушених громадянами, звернення, за належністю, передаються в державну екологічну інспекцію, обласні управління водного, лісового господарства, санепідемстанцію, тощо. Таким чином, при взаємодії з іншими органами виконавчої влади позитивно вирішені питання 15 звернень. На 63звернення надано роз’яснення. За вказаний термін повторні звернення не надходили, окрім неодноразових звернень заявника (впродовж минулого та поточного років) із Зінківського району з пропозицією відродження Солоного озеру. На таке звернення неодноразово надавалися роз’яснення щодо механізму фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, але органи місцевого самоврядування не порушили такого клопотання. Одне звернення надійшло з урядової гарячої лінії, однак з’ясовано, що зазначений у зверненні заявник з таким зверненням не звертався, про що й написав у заяві на ім’я начальника держуправління. У зазначений період надійшли також звернення від громадян до держуправління через органи влади: Полтавську облдержадміністрацію-11, обласну раду-4, Мінприроди-1. На всі звернення надані своєчасні обґрунтовані відповіді. 13.11.2. Громадські рухи Найбільш активні та дієві серед громадських організацій екологічного спрямування, що діють на території області – Полтавська обласна організація Українського товариства охорони природи, Полтавська обласна організація 135

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Українського товариства мисливців і рибалок, асоціація «Еко-світ», Полтавське регіональне відділення Української екологічної Академії наук, Полтавська обласна організація Товариства лісівників України, Полтавський обласний і Полтавській міський осередки Всеукраїнської екологічної Ліги, Полтавське обласне відділення Української екологічної асоціації «Зелений світ», освітній центр «Довкілля», міжнародний благодійний фонд «Християнський світ», Полтавська обласна організація «Партії зелених» та інші. Неоціненну роль в охороні довкілля, пропаганді екологічних знань, вихованні молоді відіграє громадський екологічний рух, зростає його науковий та творчий потенціал. Більшість із вказаних організацій входять до Громадської екологічної ради, що сприяє об’єднанню зусиль та цілеспрямованому вирішенню нагальних екологічних питань в області. Серед особливостей екологічного руку області останніх років слід відзначити його конструктивність, діяльність у правовому полі, використання офіційної інформації державних установ та організацій. Екологічний рух поповнюється молодіжними екологічними організаціями. Так, активну участь на цьому напрямку суспільного життя беруть студентські організації вищих навчальних закладів області, представники молодіжної екологічної ліги, «Інституту демократичних ініціатив». Силами студентської молоді у 2009 році проведено ряд екологічних акцій – «Чистий берег», «До чистих джерел» тощо. Активною була участь молодіжних організацій у проведенні двомісячника озеленення та чистоти в області. 13.12. Виконання державних екологічних програм ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ Станом на 01.01.2010 природно-заповідний фонд області налічує 363 території та об’єкти загальною площею 130702,385га, що складає 4,55 % від загальної площі області, з них 28 – загальнодержавного значення: 1 національний природний парк, 20 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. У 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовані наступні заходи по утриманню і розширенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду: Заходи, спрямовані на розвиток об’єктів охорони навколишнього природного середовища, по головних розпорядниках коштів – ОСНОВНИЙ ПЕРЕЛІК

Цільові кошти

Профінансовано тис. грн. 3

200

102,9

40,7

Зарізькій сільській раді на реконструкцію зелених насаджень та структурних елементів парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Зарізький» Другий етап Гадяцькому обласному туберкульозному санаторію на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж території природно-заповідного фонду в натурі (ботанічних пам'яток природи місцевого значення) урочище «Галочка» на території Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області Полтавському обласному еколого-натуралістичному центру учнівської молоді на «Обласний збір юних екологів», учасників Всеукраїниських конкурсів «Мій рідний край, моя земля», «Парки - легені міст і сіл», «Географічний майданчик в дії», 136

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

«Галерея кімнатних рослин», «Джміль та Бджілка», «Вчимося заповідувати», «Юний дослідник», Всеукраїнських акцій "Ліси для нащадків", "Птах року", "Рослини рятівники від радіації", "Великий зимовий облік птахів", Всеукраїнського юннатського фестивалю "В об'єктиві натураліста", Всеукраїнського екологонатуралістичного походу "Біощит", Всеукраїнських трудових акцій "Плекаємо сад", "Дослідницький марафон", "Юннатівський зеленбуд", "Парад квітів біля школи", обласних конкурсів "Природа і люди", "Збережи ялинку" Полтавському обласному еколого-натуралістичному центру учнівської молоді на участь у Всеукраїнській акції "Зелений паросток майбутнього" Полтавському обласному еколого-натуралістичному центру учнівської молоді на обласну екологічну експедицію "Чиста хвиля 2009"

6,2

6,3

Заходи, спрямовані на розвиток об’єктів охорони навколишнього природного середовища, по головних розпорядниках коштів – ДОДАТКОВИЙ ПЕРЕЛІК

Цільові кошти

Профінансовано тис. грн. 3

200

39,804

Комунальній установі «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж території Комунальної установи історико-культурного заповідника «Більськ» Полтавської обласної ради на території Котелевського та Зіньківського районів Полтавської області

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА ЕКОЛОГІЧНОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ ДНІПРА ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ

З метою здійснення послідовної екологічної роботи в області розроблені заходи по реалізації в 1997-2000 роках і на період до 2010 року «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води», затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.07.1997 р. № 245, які увійшли до «Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року», затвердженої рішенням вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради двадцять третього скликання від 12.07.2001 р., нова редакція якої затверджена рішенням восьмої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 20.04.2007року.

місцевого бюджету

інших коштів

7 40,0

Стан готовності заходу (об’єкту) з початку його реалізації, %

4 40,0

інших коштів

3 274,0

фактично профінансовано з місцевого бюджету

держ. бюджету

2 2007 2009

заплановані з

держ. бюджету

Загальна кошторисна вартість заходу (об’єкту) тис. грн.

1 Держводгосп: Капітальний ремонт шлюзурегулятора № 1 ОЗС р.Грунь-Ташань в Шишацькому районі

Рік початку і закінчення робіт за заходом (об’єктом)

Назва природоохоронного заходу (об’єкту) та головний розпорядник бюджетних коштів

Обсяги видатків заходу (об’єкту) у 2009 р. у розрізі джерел фінансування, тис. грн

Стан готовності заходу (об’єкту) за звітний період, %

Табл.13.5. Виконання природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2009 році

10 100%

11 100%

137

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

1 Полтавської області Держводгосп: Берегоукріплювальні заходи на Кременчуцького водосховищі в районі селища Градизьк Глобинського району для захисту Державного геологічного пам'ятника гори «Пивиха» , (I черга) Держкомлісгосп, управлінння з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації (МБ, інші кошти): Створення захисних водоохоронних насаджень Держводгосп: Розчищення та регулювання русла р.Многа в Чорнухинському районі Полтавської області

2008 2010

6108,47

500,0

2009

5931,21

3682,9

2006 2020

9936,0

280,0

500,0

1500,0

748,3

3682,9

202,33

1500,0

748,3

100%

25%

100%

16%

За браком коштів, реалізувати заходи, передбачені Національною програмою, в повному обсязі за період 1997-2009 роки не вдалося. Основною причиною затримки виконання передбачених заходів (в більшості капіталомістких) є відсутність достатнього обсягу фінансових ресурсів. Тому, на сьогодні в області залишається ряд невирішених питань, які пов’язані з водопостачанням та водовідведенням, аварійним станом берегової лінії Кременчуцького водосховища, де із 155км його берегів – 52 піддано абразії.

Закріплення берегів Кременчуцького водосховища в Глобинському районі 138

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Виконання природоохоронних програм та невідкладних екологічних заходів на території області вимагає розширеного інвестування. Без належного державного фінансування, як передбачено Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, вирішити питання виконання більшості заходів та будівництва природоохоронних об’єктів – нереальне завдання. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом У рамках об’єднаного європейського проекту «Tempus-TACIS 2006» починаючі з листопада 2007 по липень 2009 року включно, в області впроваджувався між народний проект «Створення Агроекологічного Центру Полтавщини» за участю Європейських партнерів – Європейської комісії (Генеральне управління освітою і культурою) університетів міст Хоенхайму та Штутгарту (Німеччина), муніципалітету м.Фільдерштадт та Варшавського Аграрного університету в Польщі. З Українського боку до проекту залучені Міністерство освіти і науки України, Міністерство аграрної політики України, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський національний технічний, університет ім. Юрія Кондратюка, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Полтавська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини, Санітарно-епідеміологічна станція м. Кременчук, Інститут агрономії, Науково технічний центр Полтавського відділення Інженерної академії України, Громадська організація «Аграрна наука і практика», Громадська екологічна рада Полтавщини, Науково-промислова група «Еко-Інформ-Сервіс». Основні завдання проекту: - Створення Агро-Екологічного Центру в Полтаві (АЕЦ). - Поліпшення екологічної освіти в Україні із поглибленням практичної підготовки. - Підвищення досвіду українських експертів у сфері екологічних проблем та захисту навколишнього середовища. - Впровадження курсів перепідготовки, за тематикою проекту. 139

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- Оцінка можливості гармонізації європейських та українських законів щодо виробництва екологічно чистої продукції сільського господарства. - Дослідження можливості введення міжнародних стандартів та менеджменту навколишнього середовища в Україні. - Демократизація процесів ухвалення рішень і підвищення відповідальності за їх виконання через засоби масової інформації. - Підвищення екологічної свідомості усіх груп населення в Україні. Тематика проекту: - Європейські вимоги до якості та безпеки продуктів харчування, їх міжнародне регулювання та можливість застосування в умовах України. - Покращення екологічного стану річок і ґрунтових вод та якість питної води в Україні. Охорона та відтворення земельних ресурсів. Очистка стічних вод. Нормативно-законодавча база в галузі екології та охорони навколишнього середовища. - Виробництво екологічних продуктів рослинного та тваринного походження. Маркетинг екологічної продукції. Методи роздільного збору відходів, їх сортування та ефективне використання з метою рециклінгу. - Оцінка можливостей застосування екологічного законодавства ЄС в Україні. Основним досягненням проекту стало створення Агро-Екологічного Центру Полтавщини. За час роботи проекту у центрі проводиться різноманітна та багатогранна робота в галузі екології, агроекології, охорони навколишнього середовища. На базі центру було об’єднано зусилля багатьох фахівців із різних організацій екологічного та аграрного спрямування для розробки модулів за 6 питаннями проекту. В процесі підготовки модулів українські спеціалісти проходили підвищення кваліфікації у європейських країнах. Отриманий досвід втілений в життя через семінари з підвищення кваліфікації, які проводяться для різних категорій слухачів, включаючи від студентів та викладачів споріднених із екологією спеціальностей, фахівців аграрного сектору, спеціалістів-екологів підприємств та районних управлінь. Розроблені модулі за визначеною проектом тематикою лягли в основу створення дисциплін з підготовки студентів спеціальностей «Екологія та охорона навколишнього природного середовища « та « Агрономія»

140

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Стан навколишнього природного середовища Полтавщини, як і в попередні роки, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ, залишається відносно стабільним і у порівнянні із середніми показниками по Україні доволі прийнятним. Можливості природних систем до самовідтворення ще не вичерпані, проте, в області є достатньо проблем, які можуть вивести їх з рівноваги, привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв’язання. Екологічні проблеми області здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля і вирізняються інтенсивністю їх прояву на різних територіях. Найбільшому техногенному навантаженню піддане довкілля міст Кременчука та Комсомольська. Специфічні проблеми мають обласний центр, райони видобування та транспортування енергетичних копалин. Серед головних екологічних проблем області можна відмітити наступні: 1. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії (руйнування берегів водойми під дією вітрових хвиль). Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в населених пунктах Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Найбільшого руйнування зазнають берегові уступи в районах населених пунктів Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка, Градизьк, Максимівка. Надзвичайно складною є ситуація в селищі Градизьк, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам’ятника природи – гори Пивиха, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. З огляду на загальні обсяги робіт, фінансування заходу є недостатнім. 2. Зберігання в незадовільних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин За результатами інвентаризації станом на 01.01.2010 р. в області зберігається 759,386т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту росли. Більша їх частина (близько 460т) зосереджена в одному місці – на складі ВАТ «Хорольська сільгоспхімія». В області розроблена і діє Регіональна програма поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) на 2006-2010 роки, згідно з якою протягом 2006-2007рр. розроблено та виготовлено пересувну установку для знешкодження непридатних ХЗЗР. У 2007 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 960тис. грн. на розробку та виготовлення дослідно141

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

промислової пересувної установки для знешкодження заборонених, невизначених і непридатних до використання ХЗЗР. Роботи з її виготовлення продовжуються. Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 2008 році в ході пусконалагоджувальних робіт знешкоджено 2,120 тонн заборонених і непридатних до використання ХЗЗР. Згідно з договором між ДП «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя» і НВФ «Технологія» (м.Харків) проведена робота по визначенню ступеня забруднення довкілля при використанні дослідно-промислової установки по знешкодженню непридатних заборонених пестицидів термічним методом. За результатами пуско-налагоджувальних робіт протягом 2009 року підготовлені документи для отримання необхідних дозволів для промислової експлуатації. У 2009 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 15,0тис.грн. із запланованих 20,0тис. грн. управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації на запровадження технології знешкодження заборонених, непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин на території Полтавської області. 3. Незадовільний стан мереж водопостачання та водовідведення в населених пунктах області У більшості населених пунктів області водопровідна мережа зношена від 40 до 60%, що призводить до частих поривів і забруднення питної води. Відсутні або мають незадовільний стан каналізаційні мережі та очисні споруди у містах Гадяч, Миргород, Пирятин, Глобине, Гребінка, Зіньків, Лохвиця, смт. В.Багачка, смт. Чорнухи, Козельщина, Градизьк, Котельва, Чутове, Опішня, Семенівка. Перелік запланованих заходів з охорони водних ресурсів на 2006-2010 рр. містить 40 заходів, що поширюються на 19 районів області (з 25) та включає всі міста обласного підпорядкування. 4. Недіючі артезіанські свердловини – потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилися без господарів. Належні умови їх експлуатації не додержуються, технічний стан незадовільний, відмічені спроби їх несанкціонованого демонтажу. Після розпаювання земель та майна сільськогосподарських підприємств, деякі свердловини опинилися у власності приватних осіб. Недіючі свердловини являють собою потенційні джерела забруднення підземних водоносних горизонтів внаслідок міжпластових перетоків, що виникають у зв’язку з корозією обсадних колон та при порушенні ізоляції їх гирл. Нагальним питанням є завершення інвентаризації та проведення санітарноліквідаційного тампонажу недіючих артезіанських свердловин. Гальмівним фактором залишається відсутність бюджетних програм, за якими можливе фінансування робіт з розробки проектів та здійснення ліквідаційного тампонажу недіючих (безгосподарних) водних свердловин у сільських населених пунктах. ПОТРЕБУЮТЬ УВАГИ І ВИРІШЕННЯ Й ІНШІ ПРОБЛЕМИ. 142

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Забруднення атмосфери Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська, а також районів видобування і транспортування газу. На м. Кременчук припадає 30,6% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Диканський та Лохвицький райони 7,5 та 13,6% відповідно, на м.Комсомольськ, яке розташоване в зоні впливу потужного гірничо-збагачувального комбінату, – 12,0%. Значним джерелом забруднення атмосфери в області є автомобільний транспорт, викиди від якого у 2009 році складають 101,092тис.тон, що становить 55,1 % викидів області. Левова частка зазначених викидів припадає на автотранспорт – за рік викинуто 81,102 тис.т забруднюючих речовин, або 44,2% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,6 та 89 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Глобинському, Козельщинському, Лохвицькому та Пирятинському. Для зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами необхідним є проведення комплексу заходів, що включає регулювання двигунів, більш масовий перехід на газоподібне паливо, виключення етилованого бензину, використання нейтралізаторів токсичних вихлопів. Для зменшення впливу стаціонарних джерел забруднення – оснащення джерел викидів ефективним пилогазоочисним устаткуванням, підвищення рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону На значній кількості малих річок області спостерігається замуленість, поширення болотної рослинності, втрата дренажної спроможності, що призводить до заболоченості та підтоплення заплавних земель. Потребують розчистки деякі ділянки середніх та малих річок Псел, Ворскла, Сула, Хорол, Удай, Грунь, Орчик, Нижня Ланна, Вільхова Говтва, Мерло, Коломак, Полузір’я, Тарапунька, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Поводження з відходами Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення відповідно до вимог екологічної безпеки промислових відходів підприємств обласного центру. На Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті накопичено 1,88млрд.т нетоксичних відходів розробленя кар’єру залізної руди та шламів і хвостів збагачення залізних руд. У 2009 році для будівництва огороджувальних дамб шламосховища використано 1,1млн.т розкривних скельних порід та 8,64млн.т шламів збагачення залізної руди. Щороку контролюючими службами виявляється близько тисячі несанкціонованих сміттєзвалищ, більшість яких ліквідовується. На території області функціонують підприємства з оброблення і утилізації небезпечних відходів – ТОВ «Фірма ДІОЛА», ВАТ «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій КОЛАН», ТОВ «Майстер ТРАНС», ТОВ «Енерком» у м.Полтава, ЗАТ «НВО Екоресурс» та ТОВ «НВП Присадки» у м. Кременчуці, ТОВ 143

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

«ПАСІПОЛ» у с.Сагайдак Шишацького району. Переробку автошин проводить СДП «Завод з переробки зношених шин» в м. Комсомольську, переробку ПЕТ та пластмас – МПП «Ребоб», приватне підприємство «Фірма «Реал-М» у м.Кременчуці. Ці нечисельні приклади лише вказують на великі не реалізовані можливості у переробці ресурсоцінних відходів. Поширення екзогенних геологічних процесів Активність зсувних процесів змінна і залежить від кількості атмосферних опадів. Об’єкти, яким погрожує активізація зсувних процесів розташовані у м.Полтава та Полтавському районі, м.Лубни, м.Гадяч, смт.Шишаки та Шишацькому районі, м.Кобеляки та Кобеляцькому районі, Зіньківському районі, м.Карлівка та смт.Велика Багачка Згідно проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) у межах території Полтавської області на період 2006-2011 років» проводяться роботи зі складання кадастрів зсувів та підтоплених територій. Збереження і відновлення безпечного, сприятливого для існування людини довкілля потребує чималих зусиль і ресурсів, збалансований розвиток вимагає значних капіталовкладень в охорону навколишнього природного середовища для компенсації наслідків діяльності людини. Найважливіша складова у цьому процесі – фінансування, – обсяги коштів, що спрямовуються на природоохоронні заходи сьогодні, безперечно, є недостатніми. Не завжди обгрунтованими є й пріоритети у напрямках використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища різних рівнів. Не менш важливий напрямок природоохоронної діяльності – формування у населення екологічного світогляду. Важливо, щоб кожна людина при здійсненні суспільно-виробничої діяльності чи у побуті та на дозвіллі виявляла достатній рівень загальної культури, розуміння особистої відповідальності перед своїми близькими, сусідами, майбутніми поколіннями за наслідки для довкілля своїх дій – великих, малих і дріб’язкових. Шляхи до цього – через просвіту та виховання, де головні ролі належать сім’ї, навчально-просвітницьким закладам, громадським організаціям, засобам масової інформації. Проте, в першу чергу, важливо, щоб держава активно, цілеспрямовано і наполегливо демонструвала, не тільки на рівні декларацій, свою дієву зацікавленість у вирішенні природоохоронних питань. На стимулювання почуття відповідальності, крім того, спрямований розвиток природоохоронної законодавчої бази, активізація контролю за його виконанням, адекватність заходів, що вживаються до порушників. Виходячи з цього, головними напрямами прикладання зусиль природоохоронних організацій – центральних та обласних, мають бути: - удосконалення економічних та організаційних механізмів залучення та ефективного використання коштів всіх джерел фінансування на виконання природоохоронних заходів; 144

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- стимулювання реалізації природоохоронних заходів підприємствами, що є забруднювачами довкілля; - забезпечення ефективного державного контролю за збереженням, раціональним використанням і відтворенням природних ресурсів області; - інформування громадськості з питань екологічних проблем області, активна співпраця з громадськими екологічними організаціями, сприяння екологічній освіті та вихованню, формування суспільної екологічної свідомості. Для успішної ефективної діяльності у справі збереження навколишнього природного середовища необхідним фактором є інтеграція зусиль державних органів, підприємств і організацій, на які покладені природоохоронні функції, підприємств природокористувачів та широкого загалу небайдужої громадськості.

145

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Додаток 1 Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві)

№ з/п

Назва організації

Обласна організація УТМР

Обласна організація лісівників

3 4

Екологічна асоціація «Еко-світ» Обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги

Міська організація Всеукраїнської екологічної ліги Обласне відділення асоціації «Зелений світ» Регіональний ландшафтний парк «Диканський» Благодійний фонд «Зірка життя» Громадська організація «Товариство охорони природи м. Кременчука» Обласний екологонатуралістичний центр учнівської молоді Кафедра екології та охорони навколишнього середовища Полтавського національного технічного університету ім.Ю.Кондратюка Полтавське обласне відділення Української Інженерної Академії, секція екології МПП «НТЦ Промекологія» Кафедра екології та ботаніки Полтавської державної аграрної академії Кафедра екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка «Екологічні ініціативи» (студентський осередок ПНТУ ім. Ю.Кондратюка Журнал «Екологія+» Полтавська обласна організація Українського товариства охорони природи

6 7 8 9

13 14

17 18

146

Юридична адреса

Організації, включені до складу громадської ради при територіальном у органі та спецпідрозділі Мінприроди 4

36000, м.Полтава, вул.Новий Базар, 12 (05322) 7-53-57 www.ntech.com.ua 36018, м.Полтава, вул.Гулака Артемовського, 22 (0532) тел. 57-03-40, т/ф 57-03-42 slpolles@e-mail.pl.ua 36000, м.Полтава, вул.Зоологічна, 3 (05322) 2-14-38 36000, м.Полтава, вул.Котляревського, 24 (офіс НДП), 38750, Полтавський р-н, с.Щербані вул. Шляхова, 18-а (05322) 2-99-02 36011, м.Полтава, Першотравневий проспект, 24 (кафедра екології ПНТУ), (0532)56-18-96 36000, м. Полтава, вул. Ціолковського, 4, кв. 35 (05322) 3-67-00 38500, Полтавська обл., смт.Диканька, вул.Гоголя,1 (05351) 9-17-50 36000, м.Полтава, Соборний майдан 15, кв. 34 (0532) 18-42-30 antiaids@pi.net.ua (05366) 2-10-12 (05366) 2-67-43 sneg01@yandex.ru

включена

36000, м.Полтава, вул.Госпітальна, 10 тел./факс 7-41-24, e-mail:ekocentrpl@mail.ru.

включена

36011, м.Полтава, Першотравневий проспект, 24 (техуніверситет) (0532)56-18-96 golik@pi.net.ua

включена

36020, м.Полтава, вул.Фрунзе, 153, оф.117, (0532) 59-92-42, golik@pi.net.ua

включена

39614, м.Кременчук, вул.50 років СРСР, 13, кв. 58 36003, м.Полтава, вул. Г.Сковороди,1/3

включена включена

36000, м.Полтава, вул.Остроградського, 2, ПДПУ, кафедра екології та охорони довкілля

включена

36011, м.Полтава, Першотравневий проспект, 24 (техуніверситет)

включена

(05322) 7-21-36, 2-25-11 36000, м.Полтава, пров.Спортивний, 9 кв.5 (0532)64-81-09

включена включена

включена включена включена включена включена включена включена включена

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

19 20 21

Полтавська організація Партії Зелених України Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні» Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський»

Громадська організація «Екологічний клуб «Омельник»

Кременчуцьке відділення Українського товариства стійкого розвитку Кременчуцький осередок Всеукраїнської екологічної ліги

(0532) 56-97-65, факс 56-97-62

включена

39614, м.Кременчук, вул.Першотравнева, 20 (05366) 3-62-17, 3-10-19, v-nik@polytech.poltava.ua 36000, м.Полтава, вул.Остроградського, 2, ПДПУ, кафедра екології та охорони довкілля (05322) 2-28-91 39200, Полтавська обл., м.Кобеляки, вул.Шевченка 39600, Полтавська обл., м.Кременчук, Крюківський район, вул.Цюрупи, 35, кв. 32 39614, м.Кременчук (8266)3-11-68

включена

39614, м.Кременчук, вул.Першотравнева, 20, кафедра екології (05366) 3-62-17 v-nik@polytech.poltava.ua

включена

включена включена

147

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Додаток 2 Відповідальні виконавці розділів Інформацію підготували спеціалісти Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та Державної екологічної інспекціїї в Полтавській області (м.Полтава, вул.Зигіна,1, тел. (0532) 569508, e-mail: eco15@pi.net.ua) Розділи

Телефон

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М.

(0532) 501351

Начальник відділу регулювання охорони водних ресурсів та атмосферного повітря – Савченко М.П.

(05322) 29410

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М. Начальник відділу регулювання охорони водних ресурсів та атмосферного повітря – Савченко М.П.

(0532) 501351

Начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області – Самохвалова Н.М. Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М. Головний спеціаліст сектору охорони біоресурсів – Григор’єв М.М. Завідувач сектору природно-заповідної справи – Гостудим О.М.

(05322) 72611

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М. Завідувач сектору техногенної безпеки та відходів – Носенко Ю.В. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Івашкевичус С.В.

(0532) 501351

148

Посада, прізвище, ініціали відповідальних за підготовку розділів

(05322) 29410

(0532) 501351

(0532) 502595

(05322) 73499 (0532) 501351

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

Розділи

Посада, прізвище, ініціали відповідальних за підготовку розділів

Телефон

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Івашкевичус С.В.

(0532) 501351

Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М. Заступник начальника відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Вдовенко А.М. Начальник відділу регулювання охорони водних ресурсів та атмосферного повітря – Савченко М.П.

(0532) 501351

(05322) 72611

Начальник відділу відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Петрухіна Т.І.

(05322) 71733

Головний спеціаліст відділу фінансово-економічної роботи та господарського забезпечення – Олейніков А.В.

(0532) 502751

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, моніторингу навколишнього природного середовища та зв’язків з громадськістю – Чередник О.В.

(05322) 71733

(0532) 501351

(05322) 29410

(05322) 26699

(0532) 501351

При роботі над звітом були використані матеріали, які надали : Головне управління статистики у Полтавській області Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів Полтавський обласний центр з гідрометеорології Полтавське обласне виробниче управління водного господарства «Полтававодгосп» Полтавське регіональне управління водних ресурсів Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» Державне підприємство «Лубенське військове лісництво» Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській області - Головне управління держрибнагляду в Черкаській області - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -

149

Звіт 2009 Держуправління охорони природи в Полтавській області

- Полтавський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції - Державна станція захисту рослин Полтавської області - Управління охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації - Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція - Харківська комплексна геологічна партія КП «Південукргеологія» - Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки державного комітету ядерного регулювання України, м.Харків - Кафедра екології ПНТУ ім. Ю.Кондратюка - Кафедра екології та охорони довкілля і кафедра біології людини та тварин ПДПУ - Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М.Остроградського - Полтавське обласне відділення Української Інженерної Академії, секція екології та інші підприємства, організації, установи Полтавської області.

150