rivnenska_2007 by Administrator Dovkillia

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області

ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2007 р.

Рівне – 2008

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2007 р. / за ред. Колодича П.Д., Горковлюка О.М. – Рівне, 2008, - 203 с.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2007 році підготовлена державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області відповідно до вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. Матеріали доповіді рекомендуються для використання місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими та освітніми закладами, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об’єднаннями. Додаткову інформацію по Доповіді можна отримати у відділі державної екологічної експертизи, моніторингу та зв’язків з громадськістю державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Толстого, 20 тел/факс 22-40-23, 26-78-42 e-mail: eco-monitoring@icc.rv.ua http://www.ecorivne.gov.ua Роботу з підготовки Доповіді виконав колектив у складі: Біла Т.І., Бєлих О.А., Верейко В.Ю., Горковлюк О.М., Косорукова О.В., Курильчик О.І., Лебедюк А.Н., Мантула М.В., Мацкевич І.В., Окунєва І.Г., Проценко Л.Г., Сущик Н.В., Табачук Л.М., Трало В.О., Худоба І.П., Чаленко В.Д., Шавурський А.Б., Шепелюк В.С., Яковлєв Ю.Є., Ярощук С.М. Відповідальний за випуск – Колодич П.Д. Редколегія: Горковлюк О.М., Мантула М.В.

Доповідь видано за фінансової підтримки обласного природоохоронного фонду

 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, 2008

Шановні читачі ! Європейська інтеграція України, підвищення життєвого рівня населення – курс, визначений як пріоритетний для нашої держави. Він передбачає перш за все підвищення життєвого рівня населення до Європейських стандартів. Але підвищення рівня життя населення неможливе без забезпечення якісного довкілля, без забезпечення ресурсами не тільки нинішнього покоління жителів країни, а і прийдешніх. А це можливо тільки за умов раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища в кожному окремому регіоні, області, районі, населеному пункті та навіть в окремій оселі. Це має забезпечуватись комплексною щоденною співпрацею органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, природоохоронних установ та організацій, громадських об’єднань, всього населення. При цьому дуже важливо володіти об’єктивною і актуальною інформацією про стан навколишнього природного середовища. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області в 2007 р., що пропонується, і є спробою дати комплексну картину стану довкілля Рівненської області, оцінити рівень його забруднення та використання природних ресурсів регіону, окреслити основні стратегічні напрямки розвитку області, вирішення існуючих проблем в галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів Рівненщини. Це узагальнення праці багатьох колективів, перш за все – управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, суб’єктів системи екологічного моніторингу „Полісся”, наукових закладів, громадських формувань.

Бажаю успіхів та чистого довкілля! Начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області Петро Колодич

ВСТУП Відповідно до вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, населення України має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля. Однією із форм інформування є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на державні управління охорони навколишнього природного середовища, основним завданням яких є забезпечення реалізації державої політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами міністерств та відомств у цьому напрямку. Це передбачено і Законом України „Про інформацію” який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Вашій увазі пропонується Доповідь державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, в якій наведені систематизовані дані про якісний стан довкілля Рівненської області в 2007 р., використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, ядерну та радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення і демографічну ситуацію в області, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведені підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2008 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20051 км2, що становить 3,1 % від загальної території України. Клімат області помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня. Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря. Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області. Територія області розташована у межах двох крупних платформ Українського щита та Волинсько-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину. Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються 3602,5 тис. м3/добу, в тому числі Волино-Подільський артезіанський басейн – 3521,7 тис.м3/добу, Прип’ятський артезіанський басейн – 12,0 тис.м3/добу, Український басейн тріщинних вод – 68,8 тис.м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 425,6 тис.м3/добу. Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини. Найбільші озера – Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 м. Є також значна кількість озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи. Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові 5

та торфоболотні ґрунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження. Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками, флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення. Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяної і лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30 % площі), 10 % займають луки та 7-8 % - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3 % на півдні. На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато – здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі – дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покривом. Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Рівненської області У 2007 році головним програмним документом, що визначав завдання та заходи розвитку господарського комплексу, соціальної та гуманітарної сфер регіону була Програма економічного та соціального розвитку області, яка розроблена відповідно до основних пріоритетів Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року. Завдяки реалізації заходів Програми забезпечено стале функціонування та розвиток господарського комплексу області, про що свідчать підсумки соціальноекономічного розвитку регіону. За 2007 рік промисловими підприємствами області вироблено продукції на суму 6,8 млрд. грн., що на 12,2% більше відповідного періоду 2006 року (по Україні приріст 10,2%). Забезпечили зростання випуску продукції 16 регіонів з 20. Найбільші прирости в абсолютному виразі отримано у промисловості: міста Рівне – 330,6 млн. грн., Рівненського -150,9 млн. грн., Костопільського – 80,5 млн. грн., Рокитнівського – 61,8 млн. грн., Дубенського – 32,7 млн. грн., районів та міста Кузнецовськ – 44,7 млн. грн. Нарощування обсягів промислового виробництва забезпечено майже у всіх основних видах промислової діяльності, зокрема (табл.1.1):

Таблиця 1.1. Приріст обсягів промислового виробництва у 2007 році Промислова діяльність

1 Машинобудування Виробництво будматеріалів і скловиробів Металургійне виробництво Хімічна промисловість Добувна промисловість Деревообробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність Легка промисловість

Приріст обсягів промислового виробництва, % По Рівненській По Україні області 2 3 25,8 28,6 24,9 16,9 21,6 8,3 21,2 6,2 18,7 2,7 15,0 22,1 3,3 6,7 2,7 10,6 1,2 0,4

Ведеться системна робота щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. По темпах приросту виробництва валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств у 2007 році область зайняла десяте місце по Україні (обсяг виробництва валової продукції збільшився на 2,9 % порівняно з 2006 роком і склав 2,8 млрд. грн. (по Україні – спад 5,6 %), в тому числі сільгосппідприємства збільшили виробництво продукції на 20,4 % (по Україні – спад 4,3 %). По всіх категоріях господарств: збільшилось виробництво м’яса на 11,3 %; яєць – на 7,4 %; нарощено чисельність поголів’я свиней – на 3,8 %; овець та кіз – на 2,3 %; збільшилось виробництво зерна на 17,7 %; цукрових буряків - на 24,2 %; картоплі – на 0,9 %. У 2007 році придбано нової сільськогосподарської техніки на 92,9 млн. грн., що у 2,3 раза більше ніж у 2006 році. Здійснюється реформування і технічне переоснащення житловокомунального господарства області. За 2007 рік у розвиток житлово – комунального господарства області за рахунок усіх джерел фінансування спрямовано 70,9 млн. грн. інвестицій (на 16,2% більше ніж у 2006 році), в тому числі 43,1 млн. грн. – за рахунок коштів Державного бюджету, 26 млн. грн. – місцевих бюджетів та 2 млн.грн. – інших джерел фінансування. На капітальний ремонт та реконструкцію житлового фонду використано 20,6 млн. грн., що майже 2 рази більше ніж у 2006 році. На проведення вказаних робіт з місцевих бюджетів спрямовано 9,4 млн. грн. або 45,6% загального обсягу коштів. На реконструкцію котелень і теплових мереж у минулому році спрямовано 6,5 млн. грн. субвенцій з Державного бюджету. За рахунок вказаних коштів проведено реконструкцію 13 котелень. На капітальний ремонт та реконструкцію водопровідно - каналізаційних мереж освоєно 10,6 млн. грн. субвенцій з Державного бюджету. Проведено капітальний ремонт насосної станції в м. Рівне, реконструйовано очисні каналізаційні споруди в смт Рокитне, побудовано станцію знезалізнення води у м. Березне. 7

На газифікацію населених пунктів було спрямовано 10,2 млн. грн. цільової субвенції з Державного бюджету. Це дало можливість ввести в дію 63,2 км газопроводів. Протягом року підведено природний газ до 40 населених пунктів області. Рівень газифікації сіл області склав на кінець 2007 року 47,3 %. Але треба зазначити, що соціально-економічний розвиток суспільства пов'язан з безперервним зростанням масштабів виробництва, розширенням обсягів і номенклатури сфери споживання та послуг. Визнано, що найбільш "брудними" є такі галузі, як енергетика, промисловість, транспорт, сільське господарство, життєдіяльність міст. Саме вони створюють критичне навантаження на навколишнє середовище та погіршують його стан. На сучасному етапі енергоємність валового національного продукту в Україні в 5-10 разів вища, ніж у країнах - учасницях Організації Економічного Співробітництва і Розвитку; ресурсоємність кінцевого національного продукту втричі перевищує європейський рівень. Тому стало очевидним, що орієнтація в суспільстві тільки на зменшення або ліквідацію негативних екологічних наслідків економічної діяльності не має перспективи. Необхідні концептуально нові підходи щодо використання природних ресурсів в енергетиці, промисловості та сільському господарстві, а також перехід на використання таких екологічно безпечних, чистих технологій, які з самого початку виключатимуть можливість виникнення екологічних проблем. У кінцевому рахунку, такий шлях виявиться й економічно найефективнішим. У виробництві заслуговують увагу міжнародні системи менеджменту якості (ІSО 9000), екологічного менеджменту (ІSО 14000/ЕМАS), сертифікації автомобільної промисловості (QS 9000), сертифікації авіакосмічної промисловості (АS 9000), соціальної відповідальності (SА 8000) які диктують особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проектування, розробки, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після використання, стимулюючи в такий спосіб розвиток ринку екологічних інновацій. Рівненська області також приєднується до світової спільноти у вирішенні екологічних проблем на сучасному рівні як законодавчо, так і на практиці. Спостерігається поступова всебічна екологізація виробництва з домінантою на відтворення природного потенціалу та екологічного оздоровлення водних басейнів і підпорядкування цьому господарської, комерційної та інвестиційної діяльності. Пріоритетним завданням органів виконавчої влади області є саме формування сприятливого інвестиційного клімату та системна робота з вітчизняними та іноземними інвесторами. За рахунок усіх джерел фінансування в регіоні за 2007 рік освоєно 2924,1 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що на 16,9% більше рівня 2006 року. За динамікою зростання прямих іноземних інвестицій область посіла 1 місце серед регіонів України (загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, станом на 01.01.08р. склав 247,1 млн. дол. США, що у 2,2 раза більше, ніж на 01.01.07р.) 8

Приріст іноземного капіталу за 2007 рік склав 134,5 млн. дол. США. Це у 4,2 раза більше ніж за 2006 рік. За рахунок усіх джерел фінансування в 2007 році введено в експлуатацію нові цехи на підприємствах "Консюмерс-Скло-Зоря", "Рокитнівський склозавод", "Рівнехліб". Завершено модернізацію виробництва на ВАТ "Дубномолоко". Продовжувалось технічне переоснащення та реконструкція виробничих потужностей на ВАТ "Рівнеазот", "Волинь-Цемент", ТзОВ "РЗВА-Електрик", "ОДЕК" Україна, ЗАТ "Агроресурс", ТзОВ "Селищанський гранкар’єр" та ВАТ "Вирівський кар’єр". На незадіяних площах ВАТ “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій” налагоджено виробництво високовольтних опор, на виробничих площах ВАТ “Березнівський фарфоровий завод” створено ПП “Агрос” із виготовлення цегли, на ЗАТ “Рівненський ливарний завод” запроваджено нову лінію із виробництва чавунного литва, на ТзОВ “Склоресурс” (м. Дубно) проводиться робота по нарощуванню випуску склопакетів, Здолбунівське ВАТ “Завод будівельних матеріалів” продовжує реконструкцію цеху з установкою вакуумних пресів для випуску ефективної кераміки, змонтована технологічна лінія по випуску керамічної цегли. Активізувалась інноваційна діяльність та налагоджено випуск нової продукції на промислових підприємствах області – ТзОВ "РЗВА-Електрик", ЗАТ "Рівненський ливарний завод", ТзОВ "Свиспан Лімітед",ЗАТ "Рівненський домобудівний комбінат", ВАТ "Завод залізобетонних виробів", ЗАТ "КонсюмерсСкло-Зоря", ВАТ "Рокитнівський склозавод", ТзОВ "Газотрон-Люкс", ДП "Бурштин України" та інших. Реалізується комплекс заходів із підвищення інвестиційної привабливості регіону та стимулювання інвесторів. Продовжується робота щодо створення регіонального індустріального (промислового) парку на площі 145 га. Розроблено концепцію розвитку індустріального парку, візуальний дизайн та техніко економічне обґрунтування. Проведено цикл презентацій індустріального парку у Польщі, Німеччині та Чехії. В 2007 році Рівненська область за комплексним показником енергоефективності перебуває у першій п’ятірці серед регіонів України. На реалізацію заходів з енергозбереження (економія природного газу, нафтопродуктів, вугілля, електроенергії, теплової енергії та іншіх видів палива) у 2007 році було спрямовано 115,9 млн. грн., що дало можливість зекономити енергетичних ресурсів на суму 79,1 млн. грн. В абсолютних величинах економія паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у 2006-2007 роках та їх вартість наступна (табл.1.2.): Таблиця 1.2. Економія ПЕР за видами та річна вартість зекономленого палива у 2006-2007 рр. Рік

1 2006 2007

Природний газ (млн. м3) 2 32,9 27,9

Нафтопродукти (тис.т) 3 1,5 3,2

Вугілля (тис.т) 4 5,6 5,3

Електроенергія (млн. кВт*г) 5 133,3 156,5

Теплова енергія (тис.Гкал) 6 127,1 56,5

Інші види палива (тис. т.у.п.) 7 2,5 1,1

Вартість зекономлених ПЕР (млн. грн.) 8 72,7 79,1

На виконання енергозберігаючих заходів в області були залучені кошти Державного бюджету, інвестиції та кредити, місцеві бюджети та власні кошти підприємств. Треба зазначити, що майже половина залучених коштів - це власні кошти підприємств, біля 25% склали кошти Державного бюджету, 20% - кошти місцевого бюджету (табл.1.3): Таблиця 1.3. Загальний обсяг коштів спрямований на реалізацію заходів з енергозбереження у 2006-2007 рр. (млн.грн.) Рік

Всього

1 2006 2007

2 123,9 115,9

Державний бюджет 3 20,1 39,3

в тому числі Місцеві бюджети Власні кошти підприємств 4 5 21,4 59,8 22,3 47,6

Інвестиції, кредити 6 22,6 6,7

З метою спонукання підприємств і організацій області поступово зменшувати використання палива щорічно здійснюється нормування питомих витрат ПЕР згідно розробленої та узгодженої в Держкоменергозбереження України “Регіональної методики з нормування питомих витрат паливноенергетичних ресурсів у суспільному виробництві”. Нормування питомих витрат ПЕР є основою для запровадження економічних механізмів стимулювання та застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання. На сьогодні в Рівненській області є 17 підприємств з річним обсягом споживання палива понад 10,0 тис.т у.п., решта підприємств використовує менші обсяги. Наслідком впровадження нормування питомих витрат ПЕР для підприємств та установ та виконання ними різноманітних енергозберігаючих заходів в цілому призводить до поступового зменшення питомих витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції, що демонструє рис.1.1. Рис.1.1. Питомі витрати ПЕР на виробництво окремих товарів та продуктів у 2003-2007 рр. 500 450

Цемент, т

тис.грн.

400

Цегла, тис.шт.

350

Хліб, т

300

Масло тв., т Вапно, т

250

Мясо, т

200

Олія, т

150 100 50 2003

2004

2005

2006

2007

Рік

На Рівненщині налагоджено виробництво сучасних енергозберігаючих матеріалів, виробів та конструкцій (плити пінополістирольні, блоки з пінобетону, сухі будівельні суміші, теплоефективні вікна і двері зі склопакетами, теплоізоляційні матеріали на основі базальтового волокна, побутові та промислові газові котли та конвектори, лічильники газу, води, теплової енергії тощо). На тлі загального росту фінансово-економічних показників в 2007 році у деяких галузях Рівненської області спостерігалося їх зменшення, а саме: було допущено скорочення випуску продукції у харчової промисловості, зменшено обсяги переробки цукрових буряків, продовжувалося скорочення поголів’я ВРХ та зменшення виробництва молока. Значною залишається заборгованість із виплати заробітної полати, збільшився обсяг податкового боргу до Зведеного бюджету області, високим залишається рівень безробіття у сільський місцевості. Вирішення цих питань є першочерговим завданням на 2008 рік для всіх гілок влади Рівненської області, результатом виконання якого стане неупинне покращення соціально-економічного стану Рівненщини. 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2007 р. від стаціонарних джерел 260 підприємств області склав 18,5 тис. т, що на 0,6 тис. т більше ніж у 2006 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 47,7 тис. т забруднюючих речовин. (табл. 2.1, рис. 2.1). Таблиця 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Роки Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, тис. т, в т. ч. - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т від автотранспорту, тис. т

2005 р.

2006 р.

2007 р.

57,7

55,8

66,2

17,3

17,9

18,5

40,4

37,9

47,7

41,29

40,83

40,36

35,4

37,9

Тис.т

30 25 20

15,3

Від стаціонарних джерел

16,75

15,83

17,33

17,9

Від пересувних джерел

18,5

10 5 0 2002

Від пересувних джерел 2003

2004

2005

Роки

Від стаціонарних джерел 2006

2007

Рис. 2.1. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел Таблиця 2.2. Викиди забруднюючих стаціонарними джерелами забруднення Адміністративна одиниця По області м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Радивилівський р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський

Обсяги викидів всього, т 2006 17945 3867 669 41 110 214 412 190 0,3 623 172 396 4526 192 1080 10 446 852 2954 525 667

2007 18498 4445 680 22 100 260 467 197 3 559 135 314 4595 95 1102 9 421 757 3129 610 598

речовин

Щільність викидів, кг/км2 2006 895 66667 35196 13505 13744 125 212 274 8 516 95 274 6847 266 721 10 642 1144 2514 223 338

2007 922 76639 35777 7492 12455 152 240 285 9 463 74 217 6951 132 735 9 604 1016 2663 259 302

атмосферне

повітря

У розрахунку на душу населення, кг 2006 2007 15,5 16,0 15,6 17,9 17,5 17,8 1,0 0,6 7,2 6,5 3,4 4,2 6,8 7,7 5,1 5,4 0,0 0,2 13,3 12,0 3,5 2,8 11,2 8,9 78,4 80,0 5,2 2,6 16,8 17,2 0,2 0,2 14,9 14,2 21,9 19,6 33,5 35,4 10,0 11,6 6,7 6,0

Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 8 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Здолбунівському, Костопільському, Рівненському, Рокитнівському, м. Рівне та м.Дубно. Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2006 р., були підприємства м. Рівне (4,4 тис. т), Здолбунівського (4,6 тис. т), Рівненського (3,1 тис. т), Сарненського (0,6 тис. т), Костопільського (1,1 тис. т) та Радивилівського (0,8 тис. т) районів. 12

Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року склала 71,1 т, що на 1,0 т більше ніж в 2006 році. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 922,5 кг проти 894,9 кг у 2006 р., у розрахунку на одну особу населення відповідно 16,0 і 15,5 кілограма. Найбільш забрудненою є територія міст Рівного (76639,8 кг на один квадратний кілометр), Дубно (35776,9 кг), Кузнецовська (7492,0 кг), Острога (12455,0), також Здолбунівського (6951,2 кг), Рівненського (2663,1 кг), Радивилівського (1016,2 кг), Острозького (604,4 кг) та Костопільського (735,0 кг) районів. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Збільшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Здолбунівському, Костопільському, Рівненському та Рокитнівському районах; діоксиду сірки в м. Кузнецовськ, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Дубенському, Млинівському, Рівненському районах; збільшення викидів діоксиду азоту спостерігалося в м. Рівне, Демидівському, Дубенському, Костопільському, Острозькому, Рівненському та Рокитнівському районах; оксиду вуглецю в м. Рівне, м. Дубно, Березнівському, Володимирецькому, Демидівському, Здолбунівському, Острозькому, Рівненському, та Рокитнівському районах (табл. 2.3). Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря області залишилися пересувні засоби. В 2007 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 9,8 тис. т більше забруднюючих речовин ніж в 2006 році. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається найбільше скупчення автотранспорту.

Таблиця 2.3. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому в області та в розрізі населених пунктів, тис. т.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пересувні джерела

0,028 -0,031 -0,001 -0,001 -

0,249 0,119 -0,002 -0,001 0,005

-3,711 -0,740 -0,237 -0,001 0,690

1,486 0,412 0,068 0,143 0,008 0,012 1,074 2,426 0,467 0,127 0,153 0,007 0,019 1,959

0,940

0,055

0,059

0,009

-0,001

0,007

0,885

1,083 0,224 1,528 1,080 0,896 6,137 0,838 3,159 0,978 0,806 5,111 1,586 3,044 1,650 55,822

0,875 0,217 0,844 0,743 0,388 0,582 0,311 0,203 0,624 0,618 1,174 0,872 1,307 0,604 6,910

0,007 0,003 -0,064 -0,037 -0,082 0,069 -0,097 0,022 -0,001 -0,025 0,175 0,085 -0,069 -0,095 0,0553

0,011 -0,006 -0,001 -0,030 0,184 -0,019 0,004 -0,004 0,038 0,063 -0,021 -0,005 0,519

0,002 0,001 0,036 -0,001 -0,020 -0,017 -0,021 -0,007 0,001 -0,002 0,126 -0,031 -0,052 -0,049

-0,003 0,001 0,004 -0,003 -0,003 -0,327 -0,004 0,034 0,007 0,125 0,014 -0,005 -0,024 -0,190

-0,005 0,001 -0,033 -0,022 -0,031 0,235 -0,049 -0,010 -0,002 0,026 0,050 0,033 -0,010 -0,021 0,539

0,868 0,214 0,908 0,780 0,470 0,513 0,408 0,181 0,625 0,643 0,999 0,787 1,376 0,699 6,357

0,009 0,117 0,063 0,138 0,133 0,030 0,022 0,001 0,005 0,125 0,001 0,054 0,098 1,172

0,025 0,001 0,037 0,006 0,011 1,721 0,019 0,140 0,004 0,026 0,492 0,099 0,026 0,092 3,671

0,086 0,001 0,131 0,050 0,099 0,466 0,090 0,464 0,004 0,080 0,902 0,264 0,019 0,301 4,689

0,893 0,223 0,905 0,908 0,500 1,611 0,646 2,079 0,968 0,360 2,157 1,061 2,377 0,798 37,877

1,958 0,440 2,373 1,824 1,284 6,719 1,149 3,363 1,602 1,425 6,290 2,4257 4,351 2,254 66,180

1,150 0,034 0,004 0,029 0,154

0,068 0,012 0,002 0,045 0,030

0,904 0,019 0,006 0,011 0,020

1,430 0,604 0,003 0,013 0,038

15,193 1,329 1,634 0,653 1,949

0,197 0,003 0,559 0,135 0,314 4,595 0,095 1,102 0,009 0,421 3,129 0,610 0,598 0,757 18,498

0,036 0,130 0,015 0,118 2,361 0,008 0,283 0,001 0,005 0,651 0,194 0,527 0,073 5,900

0,011 0,001 0,153 0,062 0,118 0,117 0,009 0,015 0,002 0,003 0,251 0,001 0,024 0,046 1,123

0,022 0,001 0,041 0,003 0,008 1,394 0,015 0,174 0,004 0,033 0,617 0,113 0,021 0,068 3,481

0,082 0,001 0,099 0,028 0,069 0,701 0,041 0,454 0,002 0,106 0,952 0,297 0,009 0,280 5,228

1,761 0,437 1,814 1,689 0,970 2,124 1,054 2,261 1,593 1,004 3,161 1,847 3,753 1,497 47,682

разом

-0,036 -0,050 0,001 -0,004 0,016

0,025 0,136 0,016 0,148 2,176 0,027 0,279 0,001 0,009 0,613 0,131 0,548 0,078 5,381

пересувні джерела

0,208 -0,017 -0,008 -0,004 0,067

0,190 0,001 0,623 0,172 0,396 4,526 0,192 1,080 0,010 0,446 2,954 0,525 0,667 0,852 17,945

4,445 0,680 0,022 0,100 0,260

(+/-) 2007 р. до 2006 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

0,578 0,011 -0,018 -0,010 0,046

19,638 2,009 1,656 0,753 2,209

оксид вуглецю

15,464 2,070 1,870 0,654 1,259

діоксид азоту

1,180 0,484 0,004 0,014 0,032

діоксид сірки

пересувні джерела

0,876 0,050 0,007 0,012 0,020

пил

оксид вуглецю

0,104 0,062 0,001 0,049 0,014

разом

діоксид азоту

0,942 0,051 0,012 0,033 0,087

разом

діоксид сірки

3,867 0,669 0,041 0,110 0,214

2007 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

-3,133 -0,729 -0,255 -0,011 0,736

19,331 2,739 1,911 0,764 1,473

пил

м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський р-н Радивилівський р-н Разом по області

разом

Населені пункти

разом

2006 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

2.1.3. Основні економіки)

забруднювачі атмосферного

повітря (за

галузями

Таблиця 2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря у 2007 р.

очікуване

фактичне

ВАТ „Волиньцемент”

Фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн.

ЗАТ „КонсюмерсСкло-Зоря”

Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

ТзОВ „Одек” Україна

Ступінь очищення установок очистки газу, %

ТОВ „Свиспан Лімітед”

3 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Вуглецю оксид Всього Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) Сполуки азоту Вуглецю оксид НМЛОС Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) Сполуки азоту Вуглецю оксид Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) Сполуки азоту Вуглецю оксид Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна) Сполуки азоту Діоксид та інші сполуки сірки Вуглецю оксид Всього

Частка оснащення джерел викидів установками очистки газу, %

2 ВАТ „Рівнеазот”

Назва забруднюючої речовини

до загального обсягу викидів (населеного пункту), %

1 1.

Назва об’єкту

до загального обсягу викидів об’єкту, %

№ з/п

Заходи, спрямовані на зменшення викидів Зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік*

всього викидів, т/рік

Частка викидів забруднюючої речовини

4 971,182

5 26,2

6 84,4

7 57,5

8 88,7

9 -

10 -

11 -

12 -

1276,731 1,013

34,5 0,01

82,7 1,4

6,8 -

82,4 -

1305,450 164,342

35,3 23,5

91,2 58,1

3,5 83,6

100 93,2

184,142 -

1,4 -

1,6 -

103,549 384,586 45,022 68,023

14,8 54,9 6,4 19,7

51,8 84,7 69,2 10,4

44,4

139,357 135,976 250,218

40,4 39,4 20,4

20,3 14,3 38,4

80,2

325,987 350,280 2252,380

26,5 28,5 52,6

52,8 36,8 95,4

70,2

92,7

1342,967 3,532

31,4 0,08

96,3 3,01

670,923 -

15,7 -

95,7 -

2484,5

14737,7

42,540

Таблиця 2.5. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за галузями економіки № з/п

Види економічної діяльності

1 1

Обсяги викидів по регіону тис. т 3 18,5

у % до підсумку 4 100,0

1,3 0,9

6,8 4,8

1.1

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

1.2

Добувна промисловість

1.3

Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

14,2

76,9

0,4

2,3

1.5

Будівництво

0,2

0,8

1.6

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Фінансова діяльність

0,4

1,9

0,0 0,2 0,0

0,1 1,3 -

Операції з нерухомим майном, оренда, надання послуг підприємцям

0,0

0,2

1.11

Державне управління

0,4

2,1

1.12

Освіта

0,1

0,3

1.13

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

0,4

1,9

1.14

Діяльність у сфері культури та спорту

0,0

1.4

1.7 1.8 1.9 1.10

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Інформація щодо існуючих та потенційних транскордонних техногенно-екологічних загроз (назва та місцерозташування потенційно небезпечних об’єктів на суміжних прикордонних територіях, обсяги викидів) наведено в табл. 2.6. Таблиця 2.6. Назва та місцерозташування потенційно небезпечних об’єктів на суміжних прикордонних територіях, обсяги викидів № п/п

Назва об’єкта

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

АЗС №26 ТзОВ „Захід-ресурси” ТзОВ „Дубровицямолоко” ВАТ „Зарічненський молокозавод” АЗС ПП Малашинський В.В. КП „Рокитнекомуненергія” Остківський держлісгосп ДП „Рокитнівський лісгосп” АЗС 17/006 ВАТ „Укрнафта”

ВАТ „Томашгородський щебеневий завод”

Місце розташування 34100 м. Дубровиця, вул. Воробинська, 15 34100 м. Дубровиця, вул. Залізнична, 10 34000 смт. Зарічне, вул. Центральна, 65 34000 смт. Зарічне, вул. Партизанська, 2 34200 смт. Рокитне, вул. 1 Травня, 3а 34200 Рокитнівський р-н., с. Остки 34200 смт. Рокитне, вул. Незалежності, 12 34200 смт. Рокитне, а/д Київ-Ковель 254 км 34240 Рокитнівський р-н., смт. Томашгород

Потенційний обсяг викидів, т/рік 5,980 6,270 6,904 0,926 3,256 48,673 102,624 0,978 81,094

2.3. Якість повітря у населених пунктах За 2007 рік екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось. Забруднення атмосферного повітря, відносно 2006 року залишається на попередньому рівні. Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) у 2007 р. дорівнює – 5,35 (у 2006 р. – 5,55). Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком фенолу, аміаку та формальдегіду середньорічні концентрації яких перевищували ГДК в 1,3; 1,2 та 1,3 разу відповідно. В річному ходу забруднення атмосферного повітря протягом року спостерігався підвищений рівень середньомісячних концентрацій формальдегіду. Максимальні значення формальдегіду спостерігалися у квітні та серпні – 1,7 ГДК. Мінімальне значення зафіксовано у січні – 0,7 ГДК. Хоча спостерігається значне зниження середньорічної концентрації аміаку відносно 2006 року, проте рівень середньомісячних концентрацій інгредієнту у звітному році залишається підвищеним. Мінімальна концентрація зафіксована у грудні – 0,8 ГДК, найбільша концентрація відмічалася у лютому – 2,5 ГДК. В річному ходу залишається підвищеним рівень середньомісячних концентрацій фенолу. Максимальних значнь середньомісячні концентрації фенолу досягли у квітні-червіні (2,0 – 2,7 ГДК), мінімальні – у період жовтень-грудень (0,5 – 0,7 ГДК). У першому кварталі звітного року спостерігається підвищений рівень вмісту двоокису азоту (1,0 – 1,6 ГДК). Протягом наступних місяців рівень вмісту інгредієнту знаходиться в межах 0,6 – 0,9 ГДК. Поротягом року середньорічні концентрації фтористого водню не перевищували ГДК (0 – 0,8 ГДК) за винятком осінніх місяців у які спостерігалося різке зростання вмісту домішки (1,0 – 2,5 ГДК). Середньомісячні концентрації пилу не перевищували ГДК і спостерігалися в межах 0,3 – 1,0 ГДК. Мінімальні значення зафіксовані у зимовий період. Середньомісячні значення окису вуглецю не перевищували ГДК і спостерігалися в межах 0,4 - 0,6 ГДК. Середньомісячні значення хлористого водню спостерігалися в межах 0,09 – 0,3 ГДК. Максимальні значення зафіксовані у весняний та осінній періоди, мінімальні – у зимовий період. Порівняно з минулим роком відмічається зростання середньомісячних концентрацій двоокису сірки. Протягом року значення домішки досягали 0,06 – 0,1 ГДК. Концентрації важких металів протягом 2007 року не перевищували ГДК. Середньомісячні концентрації марганцю, свинцю та хрому дещо збільшились порівняно з минулим роком. Середньорічна концентрація заліза збільшилась майже удвічі. Поводилось визначення рН атмосферних опадів. Протягом року показник рН спостерігався в межах норми. 17

Порівняно з 2006 р. збільшилися максимальні концентрації двоокису азоту, найбільші значення спостерігались на ПСЗ №1 (м. Рівне, вул. Кіквідзе). Спостерігається збільшення максимальних концентрацій на ПСЗ №4 (м. Рівне, вул. Ак. Грушевського) хлористого водню та фтористого водню. У звітному році відмічається значне зменшення максимальної концентрації аміаку. В окремі дні, при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали: за пилом - 1,2 ГДК; двоокисом сірки - 0,1 ГДК; двоокисом азоту - 4,9 ГДК; окисом азоту - 0,1 ГДК; окисом вуглецю - 2,4 ГДК; фенолом - 4,2 ГДК; фтористим воднем - 3,1 ГДК; хлористим воднем - 4,6 ГДК; аміаком - 1,8 ГДК; формальдегідом - 0,7 ГДк. За останні 5 років спостерігається тенденція збільшення середньорічних концентрацій аміаку, заліза, марганцю та зменшення середньорічних концентрацій окису вуглецю, пилу, хлористого водню, бензапірену та цинку. 2.4. Державний контроль за забрудненням атмосферного повітря На виконання Закону України “Про охорону атмосферного повітря” в 2007 році здійснено 3569 перевірок стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, за результатами яких до адмінвідповідальності притягнуто 469 посадових осіб та громадян на суму 24973 грн. та стягнуто 23290 грн., пред’явлено 22 позови на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок забруднення атмосферного повітря, на суму 14822 грн. та стягнуто - 21 на суму 11024 грн., призупинялась виробнича діяльність 19 об’єктів. З метою зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами проведено два етапи рейдової операції “Чисте повітря”, в ході якої контролювалось виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1.01.1999 р. № 1825 “Про затвердження Програми поетапного припинення використання етилованого бензину в Україні”. В ході операції «Чисте повітря» за 2007 р. було перевірено 578 державних та 2292 індивідуальних пересувних транспортних засобів, притягнуто до адмінвідповідальності 220 громадян та посадових осіб і винесено постанов на суму 4012 грн. Протягом 2007 року було видано 292 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (з них нових - 68, поновлено - 147, продовжено - 77). 18

По 215 підприємствах області розглянуті документи, які обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин, для отримання дозволу на викиди і відповідно до наказу Мінприроди від 09.03.2006 р. № 108 видано 215 дозволів за новою формою. Розроблено та направлено в Мінприроди України план робіт держуправління на 2007-2008 роки з видачі підприємствам, установам, організаціям та громадянам-суб’єктам підприємницької діяльності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за новою формою. Надіслані повідомлення щодо терміну отримання дозволів на викиди за новою формою для підприємств, які зазначені в затвердженому плані робіт. На виконання постанови Кабміну України від 13.12.2001р. № 1655 до 01 грудня 2007 р. направлено до територіального органу Держкомстату перелік об’єктів, які перебувають на державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Протягом 2007 року по 22 підприємствах області розглянуті матеріали щодо доцільності взяття їх на державний облік, з них 19 об’єктів взяті на держоблік, 3 об’єкта – зняті з державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. Всі дані щодо підприємств та викидів забруднюючих речовин, які вони здійснюють в атмосферне повітря, занесені в програми „STAT” і „СENTER”. Перевірено та зареєстровано 42 паспорти на газоочисне обладнання. Перевірено та зареєстровано 63 звіти з проведення пусконалагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні. Основними порушеннями Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у звітному році були:  перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;  відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин;  відсутність контролю за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;  порушення правил ведення первинної облікової документації;  порушення правил експлуатації газоочисного обладнання;  експлуатація автотранспорту з перевищенням нормативу вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Підприємствами області у 2007 році були заплановані та виконані наступні заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: АБЗ ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» (Рівненський район, с. Біла Криниця) – удосконалення системи пилогазоочистки після сушильного барабану АЗУ з метою досягнення встановленого нормативу ГДВ для речовин у вигляді суспендованих частинок (50 мг/м3), Коч.=99,6%; впровадження оргтехзаходів 19

з метою зменшення надходження органічних рнчовин з змішувача у димову трубу. Досягнення встановленого нормативу ГДВ для бензолу (5 мг/м3). АБЗ ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» (Радивилівський район, ст. РудняПочаївська) – налагодження системи пилогазоочистки після сушильного барабану АЗУ з доведенням ефективності очистки до К=99,9%; впровадження оргтехзаходів з метою зменшення надходження органічних рнчовин з змішувача у димову трубу. Досягнення встановленого нормативу ГДВ для бензолу (5 мг/м3). Філія «Дубровицький райавтодор» (м. Дубровиця, вул. Воробинська, 176) – використання як палива низькосірчистого мазуту (вміст сірки 0,5%, зольність 0,1%) з метою досягнення концентрації діоксиду сірки 500 мг/м3, ванадію 5,0 мг/м3. Столярний цех ПП Одарчука В.І. (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39) – встановлення циклону ОЕКДМ №18 „Клайпеда” в столярному цеху; використання лакофарбових матеріалів з меншим вмістом ксилолу. ЗАТ «Костопільський завод скловиробів» (м. Костопіль, вул. Гвардійська, 7) – налагоджування режиму згоряння палива з метою досягнення встановлених нормативів викидів діоксиду азоту; удосконалення системи очистки димових газів від твердих частинок, досягнення встановленого нормативу – 150 мг/м3. 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату Таблиця 3.1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату № з/п 1 1.

Найменування заходу 2 Будівництво заводу з сортування та переробки твердих побутових відходів на території Шпанівської сільської ради Рівненського району. На підприємстві ВАТ „Рівнеазот” ввести в експлуатацію цех з виробництва карбаміду, що дасть змогу зменшити викиди двоокису вуглецю від виробництва аміаку.

Відповідальні за виконання

Джерело фінансування

Передбачувані обсяги фінансування 5

ТОВ „Рівнеекопрогрес”

Інвестиції

35,0 млн. грн.

До 2010 року

Власні кошти підприємства

130 млн. доларів США

До 2014 року

ВАТ „Рівнеазот”

Строк виконання 6

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод Гідрографічна мережа області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім того, на території області протікає 1204 невеликих водотоків – струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну річки 20

Прип'ять, яка протікає північно-західною окраїною області впродовж 20 км. Найбільші її притоки – Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні. Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства. В області моніторинг стану поверхневих вод здійснює: - державне управління охорони навколишнього природного середовища та державна екологічна інспекція в Рівненській області; - Рівненський обласний центр з гідрометеорології; - Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства; - Рівненська обласна та міська санепідемстанції; - РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал». Держекоінспекцією в Рівненській області обстежено 53 поверхневих водних об’єкти, з них 26 річок, 3 озера, 17 ставків. Всього на поверхневих водних об’єктах області обстежено 76 пунктів та 118 створів спостережень. На 14 водних об’єктах у 38 контрольних створах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти За узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп) у 2007 р. водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 197,5 млн. м3 прісної води, в тому числі 146,5 млн. м3 з поверхневих джерел і 51,0 млн.м3 з підземних водоносних горизонтів (табл.4.1). Таблиця 4.1. Розподіл забору води в розрізі районів області Територіальна одиниця Рівненська область в тому числі: Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район

Забрано води, всього, млн.м3 197,5

З поверхневих джерел, млн.м3 146,5

З підземних водоносних горизонтів, млн.м3 51,0

4,4 3,7 16,1 0,2 17,2 2,6 14,8 10,7 6,7 5,5 3,3 4,9

3,7 1,1 3,9 16,7 2,1 14,7 6,5 6,6 3,1 2,9 4,7

0,7 2,6 12,2 0,2 0,5 0,5 0,1 4,2 0,1 2,4 0,4 0,2 21

Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог м. Рівне

5,1 8,8 11,4 5,3 2,3 53,2 0,4 20,9

4,6 6,3 9,5 0,6 48,9 10,6

0,5 2,5 1,9 5,3 1,7 4,3 0,4 10,3

Забір води за галузями економіки в області складає: - промисловість – 78,43 млн. м3, - сільське господарство – 85,25 млн. м3, - лісове господарство - 0,102 млн. м3, - транспорт - 1,369 млн. м3, - будівництво - 0,03 млн. м3, - матеріально-технічне забезпечення - 0,11 млн. м3, - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування – 32,23 млн. м3, - торгівля і загальне харчування - 0,01 млн. м3, - державне управління - 0,327 млн. м3. Фактично використано води за галузями економіки: - промисловість –68,38 млн. м3, - сільське господарство – 71,30 млн. м3, - лісове господарство - 0,11 млн. м3, - транспорт - 1,224 млн. м3, - будівництво - 0,031 млн. м3, - матеріально-технічне забезпечення - 0,122 млн. м3, - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування – 25,67 млн. м3, - торгівля і загальне харчування - 0,02 млн. м3, - державне управління - 0,519 млн. м3. В 2007 р. в системах оборотного водопостачання використано 6136 млн. м3 води та в системах повторно-послідовного водоспоживання – 6,401 млн. м3. Забір води із басейнів основних річок області становить: р. Прип'ять – 197,5 млн. м3, р. Льва - 11,57 млн. м3, р. Горинь – 88,27 млн. м3, р. Случ – 15,22 млн. м3, р. Замчисько – 2,016 млн. м3, р. Устя – 23,36 млн. м3, р. Стир – 94,52 млн. м3, р. Іква – 17,76 млн. м3, р. Ствига – 14,74 млн. м3. 22

Використання води з басейнів основних річок області: р. Прип'ять – 166,9 млн. м3, р. Льва - 8,129 млн. м3, р. Горинь – 70,48 млн. м3, р. Случ – 10,66 млн. м3, р. Замчисько - 1,749 млн. м3, р. Устя – 19,36 млн. м3, р. Стир – 85,33 млн. м3, р. Іква – 15,29 млн. м3, р. Ствига – 11,04 млн. м3. Забір води з різних джерел і використання за галузями економіки в цілому в області у 2005-2007 рр. наведено в табл. 4.2. Таблиця 4.2. Забір і використання води, млн. м3 на рік Промисловіст ь

Сільське господарство

Комунальне господарство

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

2005 р. Прип'ять Разом по області 2006 р. Прип'ять Разом по області 2007 р. Прип'ять Разом по області

Разом

Найменуванн я річкового басейну

З підземних джерел

Рік

Використано води

З поверхневих джерел

Забрано води

131,4

54,64

186,0

73,79

2,63

27,55

52,70

3,13

134,9

54,37

189,3

70,81

2,46

25,27

57,44

3,02

146,5

51,0

197,5

68,38

2,54

25,67

68,76

1,55

В 2007 р. у поверхневі водні об’єкти області скинуто 121,4 млн.м 3 зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 196 підприємствводокористувачів. Інформацію щодо скидів зворотних вод у 2005-2007 рр. наведено в табл. 4.3.

У підземні горизонти

Разом

Промисловість

Сільське господарство

Житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування

Інші галузі

2006

О басейн НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області О басейн НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області

Скидання зворотних вод

У поверхневі водні об’єкти

2005

Скинуто зворотних вод Найменування річкового басейну

Рік

Категорія очищення

Таблиця 4.3. Скиди зворотних вод, млн. м3 на рік

28,4 5,0 24,7 51,9 110,0 29,33 2,331 22,57 63,31 117,5

26,77 3,112 3,177 21,05 54,11 27,68 1,486 1,57 19,55 50,29

1,022 30,79 31,81 43,73 43,73

1,672 0,846 21,50 0,027 24,04 1,646 0,846 21,00 0,026 23,51

0,291 0,08

2007

О басейн НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області

38,4 2,07 12,52 68,42 121,41

27,52 1,64 1,19 15,43 45,78

52,31 52,31

10,86 0,43 11,31 0,45 23,07

0,02 0,23 0,25

У складі цих вод: нормативно очищених (О) – 38,4 млн. м3, неочищених (НО) - 2,07 млн. м3, недостатньо очищених (НДО) – 12,52 млн. м3, нормативно чистих без очистки (НЧБО) – 68,42 млн. м3. Таблиця 4.4. Типи очищених зворотних вод, млн. м3 на рік Нормативно очищених Рік

Водний об’єкт

2005 р. Прип'ять Разом по області 2006 р. Прип'ять Разом по області 2007 р. Прип'ять Разом по області

Потужність очисних В т.ч. перед скиданням до Разом водного об’єкта

Скинуто разом

Разом

Біологічна очистка

Фізикохімічна очистка

Механічна очистка

110,0

28,44

20,35

8,09

117,9

115,2

117,5

29,33

18,69

10,64

116,0

115,1

121,4

38,40

28,70

0,003

9,70

115,5

Скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти області у 2007 р. наведено в табл. 4.5. Таблиця 4.5. Скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік Забруднювальні речовини БСКпов. нафтопродукти завислі сульфати хлориди азот амонійний нітрати СПАР залізо мідь цинк нікель нітрити фтор формальдегід фосфати марганець

т/рік 696,00 2,034 575,00 3273,00 2647,00 165,00 1668,00 3,174 25,42 0,715 0,474 0,036 49,00 29,42 0,12 768,9 1,691

4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та 24

неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Оцінка якості води річок області проводилась згідно з нормативами гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для річок культурно-побутового та рибогосподарського водокористування. р. Припять контролювалась у двох контрольних пунктах: с. Млин (суміжний контрольний пункт з Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний контрольний пункт з Республікою Білорусь). Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування. В порівнянні з минулим роком збільшилась показник ХСК в пункті с. Млин - в 1,63 рази. В контрольному пункті в с.Сенчиці якість поверхневої води за основними показниках в звітному році покращилась. р. Льва контролюється в пункті біля с. Переброди, на витоку в Білорусь, за 5 км від кордону. Для річки характерне природне забруднення органічними сполуками та залізом загальним. Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурнопобутового водокористування, окрім заліза, де середня концентрація становила 6,2 ГДК та ХПК – 2,8 ГДК. В порівнянні з минулим роком збільшилась ХСК з 51,0 до 68,4 мг/дм3, БСК5 з 2,37 до 2,6 мг/дм 3, нітритів з 0,07 до 0,116 мг/дм3 за середніми значеннями показників. р. Стир контролювалась на двох ділянках: перша - у суміжних пунктах з Волинською областю – смт Берестечко (вихід річки з Волинської області) та с.Нове (вхід у Волинську область), де якість води в річці в порівнянні з минулим роком покращилась і відповідає нормам ГДК для річок культурнопобутового водокористування. На другій ділянці річки контроль проводився у 8 контрольних пунктах. Тут мають місце скиди стічних вод з очисних споруд МКП м. Кузнецовська, промислово-зливових вод Рівненської АЕС і ВКП „Зарічне”. В контрольному створі нижче скиду промислово-зливових вод ВП „Рівненська АЕС” вміст забруднюючих речовин дещо збільшився в порівнянні зі створом вище скиду. В пункті нижче скиду очисних споруд МКП м. Кузнецовськ збільшився вміст амонію сольового з 0,27 до 0,31 мг/дм 3, а всі інші показники не перевищують норм ГДК для річок культурно-побутового водокористування. Нижче скиду очисних споруд ВКП „Зарічне”, в порівнянні з минулим роком, збільшився вміст амонію на 1,7 мг/дм3, БСК5 на 1,52 мг/дм 3 за середніми показниками. Контроль проводився також у витоку річки в Республіку Білорусь, в пункті с. Іванчиці, де концентрація заліза перевищує ГДК в 1,63 рази. р. Іква впродовж року контролювалась у 6 контрольних пунктах. На межі з Тернопільською областю, в с. Сапановчик, зафіксовано збільшення вмісту забруднюючих речовин за середніми значеннями в порівнянні з минулим роком окрім БСК5, де спостерігалось зменшення концентрації з 3,94 мг/дм3 до 1,6 мг/дм3. 25

В контрольному пункті нижче міста Дубно, 0,7 км вище скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканал” спостерігалось перевищення норм ГДК за максимальними показниками за БСК5 в 2,19 рази, нітритами в 1,75 рази, залізом в 3,12 рази, цинком в 1,8 рази, марганцем в 1,6 рази. В пункті, нижче скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканал”, спостерігалось незначне збільшення вмісту забруднюючих речовин за основними показниками в порівнянні з пунктом вище скиду. В пункті, с. Торговиця, до впадіння річки Іква в р. Стир значення показників забруднення не перевищували ГДК для річок культурнопобутового водокористування. р. Горинь є головною артерією Рівненщини. Спостереження стану річки проводились у 15 контрольних створах. В пункті в с. Вельбівне, на межі з Хмельницькою обл., якість води в річці відповідає нормам ГДК для водойм культурно-побутового водокористування. Продовжують забруднювати р. Горинь стічні води КП „Водоканал” м.Острог. В контрольному пункті нижче скиду очисних споруд ОКП „Водоканал”, в порівнянні з пунктом вище скиду, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій за завислими речовинами з 10,6 до 13,60 мг/дм3; ХСК – з 20,5 до 28,0 мг/дм3; БСК5 з 2,2 до 4,8 мг/дм3. В створі нижче скиду Гощанської дільниці „Рівнеоблводоканал” в порівнянні зі створом вище скиду, вміст фосфатів збільшився з 1,94 до 2,24 ГДК, заліза з 3,8 до 4,9 ГДК, цинку з 3,1 до 3,9 ГДК за максимальними значеннями показників. В пункті нижче скиду очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" середньорічна концентрація фосфатів була високою і становила 9,6 ГДК за максимальними значеннями показників. Після скиду дренажних вод з території відвалу фосфогіпсу ВАТ "Рівнеазот" збільшилась концентрація фосфатів за максимальними значеннями показників і становила 8,7 ГДК для водойм рибогосподарського водокористування. Нижче впадіння річки Устя спостерігалось збільшення вмісту забруднюючих речовин за всіма основними показниками в порівнянні з минулим роком. В контрольних пунктах вище та нижче м. Дубровиці стан річки Горинь в основному не погіршився в порівнянні з минулим роком. На кордоні з Республікою Білорусь, в контрольному пункті с. Висоцьк, якість води в річці в основному відповідає нормам ГДК для річок культурнопобутового водокористування, крім заліза, значення якого становило 1,7 ГДК та ХСК - 1,55 ГДК за максимальними значеннями. р. Устя контролюється в 9 контрольних пунктах. У фоновому створі у витоці річки, біля с. Дермань Друга, що знаходиться на відстані 65 км від гирла, показники якості води за звітний період становили: БСК5 – 4,4 мг/дм3; сульфати – 66,0 мг/дм3; хлориди – 10,6 мг/дм3; сухий залишок – 397,0 мг/дм3; амоній сольовий – 0,26 мг/дм3; нітрити – 0,16 мг/дм3. В пункті с. Гільча Перша слід відмітити високий природний 26

вміст показників специфічних речовин токсичної дії: заліза загального – 0,5 мг/дм3, цинку – 0,06 мг/дм3, марганцю – 0,16 мг/дм3. Норми ГДК для рибогосподарських водойм по залізу загальному – 0,1 мг/дм3, цинку – 0,01 мг/дм3, марганцю – 0,01 мг/дм3. В річку скидають зворотні води Квасилівська дільниця ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", очисні споруди ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" та зливові води м. Рівне. Значний вплив на якість води мають скиди недостатньо-очищених стічних вод підприємств Здолбунівського та Рівненського районів. В пункті, нижче скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", в порівнянні з пунктом спостереження 0,5 км вище скиду, спостерігалось збільшення за середніми показниками вмісту амонію сольового з 0,18 до 0,43 мг/дм3, фосфатів з 0,23 до 0,84 мг/дм3, нітритів з 0,052 до 0,228 мг/дм3. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" спостерігалось значне збільшення концентрацій забруднюючих речовин в порівнянні з минулим роком: нітритів з 0,089 до 0,53; фосфатів з 0,61 до 2,07 мг/дм3, амонію сольового з 1,72 до 2,97 мг/дм3, нітратів з 6,34 до 10,05 мг/дм3. В наступному за течією контрольному пункті в межах с. Малий Олексин вищими за встановлені норми ГДК залишаються показники ХСК, БСК5 та амонію сольового. В гирлі річки, в наступному за течією контрольному пункті, концентрації забруднюючих речовин збільшилися за середніми показниками в порівнянні з минулим роком.

Річка Устя р. Замчисько контролюється в п’яти створах. В річку Замчисько скидають недоочищені стічні води ЗАТ „Костопільський завод скловиробів” та ДП „Костопільводоканал”, які значно впливають на якість води в річці. За фоновий прийнятий створ в межах с. Мала Любаша. В створі зафіксований значний вміст заліза 3,1 ГДК.

В порівнянні з минулим роком спостерігалось збільшення концентрацій вмісту забруднюючих речовин за основними показниками в пункті нижче скиду ТзОВ „Свиспан Лімітед”. В пункті нижче впадіння меліоративного каналу, в який, в свою чергу, скидають стічні води ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" і ДП "Костопільводоканал", в звітному році середньорічні показники БСК5 , амонію сольового, нітратів, фосфатів покращились, але БСК5, ХСК та залізо перевищують ГДК для водойм культурно-побутового водокористування. Ближче до гирла в наступному контрольному створі (с. В.Любаша), розташованому за 3,2 км до впадіння р. Замчисько в р. Горинь, рівень забруднення води зменшується, але значення показників ХСК та заліза перевищують норми ГДК для річок культурно-побутового водокористування. р. Случ контролювалась в 7 контрольних створах. В річку скидають зворотні води ТзОВ ”Моквинська паперова фабрика”, КП „Березневодоканал”, підприємства м. Сарни та КП „Екосервіс”. В пункті, вище та нижче скиду зворотних вод ТзОВ „Моквинська паперова фабрика”, показники якості води погіршились майже за всіма показниками в порівнянні з минулим роком.

Річка Случ В контрольному пункті нижче скиду КП „Березневодоканал” в порівнянні з пунктом вище скиду, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій завислих речовин від 9,8 до 13,2 мг/дм3; амонію сольового – від 0,31 до 0,40 мг/дм3, ХСК від 40,5 до 47,5 мг/дм3, БСК5 від 5,4 до 14,1 мг/дм3, заліза від 0,71 до 3,15 мг/дм3. За 6,5 км до впадіння р. Случ в р. Горинь, в контрольному пункті в с. Колки показники якості води в річці покращились і відповідали нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім заліза, значення якого перевищувало ГДК в 2,2 рази та БСК5 в 1,25 рази. р. Ствига контролювалась в пункті с. Блажево, 18 км до кордону з Білоруссю. В межах області в річку відсутні скиди стічних вод. Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового 28

водокористування, окрім заліза, де середньорічна концентрація становить 3,05 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3). В порівнянні з минулим роком зменшилась концентрація амонію сольового з 1,27 до 0,14 мг/дм3. Результати хіміко-аналітичного контролю якості поверхневих вод наведено в табл. 4.6. Таблиця 4.6. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом > ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води

1 р. Прип’ять

2 2

3 2

4 9

р. Стохід р. Простир р. Стир

1 1 9

1 1 5

8 8 24

р. Іква

р. Горинь

р. Вілія р. Устя

1 10

1 12

р. Замчисько р. Путилівка

6 1

8 1

р. Бережанка

р. Люблінка

р. Случ

р. Льва р. Бунів

1 2

8 8

р. Ствига

о. Басів Кут

р. Стубелка

р. Корчик

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

5 6 29 (температура, запах, забарвлення, 8-ХСК прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, фториди, нікель, кадмій, цинк, хром ) 29 (ті ж самі) 8-ХСК 29 (ті ж самі) 4-ХСК 29 (ті ж самі) 10-ХСК, 2-БСК5, 2-нітрити, 2фосфати, 1-залізо загальне 29 (ті ж самі) 2-БСК5, 2-нітрити, 1-фосфати, 2-залізо загальне, 1марганець, 1-цинк, 1-мідь 29 (ті ж самі) 10-ХСК, 5-БСК5, 7-фосфати, 4-залізо загальне, 1марганець, 2-цинк, 2-мідь 29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі) 2-ХСК, 10-БСК5, 1-нітрити, 4фосфати, 3-залізо загальне, 2цинк, 2-мідь, 3-марганець 29 (ті ж самі) 2-ХСК, 8-залізо загальне 29 (ті ж самі) 1-нітрити, 1-фосфати, 1-залізо загальне, 1-цинк, 1-мідь, 1марганець 29 (ті ж самі) 2-амоній сольовий, 2-нітрити, 2-залізо загальне, 2-мідь, 2марганець 29 (ті ж самі) 2-ХСК, 1-БСК5, 4-залізо загальне, 2-цинк, 4-марганець 29 (ті ж самі) 10-ХСК, 9-БСК5,1-амоній сольовий, 6-залізо загальне, 2цинк, 2-мідь, 3-марганець 29 (ті ж самі) 8-ХСК, 5-залізо загальне 29 (ті ж самі) 8-ХСК, 3-БСК5, 2-залізо загальне, 1-цинк 29 (ті ж самі) 3-ХСК, 3-БСК5, 1-залізо загальне 29 (ті ж самі) 2-БСК5, 4-нітрити, 1-фосфати, 2-залізо загальне, 4-мідь, 4марганець 21 (температура, запах, забарвлення, 1- БСК5 прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, фториди) 21 (ті ж самі) -

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом > ГДК

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

р. Ювок о. Біле, Володимерецький р-н, с. Рудка, 70 м від берега, навпроти КОК РАЕС Струмок біля с. Нова Любомирка

2 1

2 2

21 (ті ж самі) 21 (ті ж самі)

21 (ті ж самі)

Став с. Тайкури Рівненський район

Став ПП Місюк, смт. Гоща Став с. Деражне, Костопільський район Став №1, с. Дивень, ПП «Босфор», Корецький район

17 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо) 17 (ті ж самі)

2-ХСК, 2-БСК5, 2-амоній сольовий, 1-розчинений кисень, 2- фосфати 2-БСК5, 1-фосфати, 2-залізо загальне

17 (ті ж самі)

2-БСК5, 1-нітрити, 1-залізо загальне

1-БСК5

Став №2, с. Дивень, ПП «Босфор», Корецький район Став №1, с. Поляни, Березнівський район Став №2, с. Поляни, Березнівський район Став №1, ПП Воробей, Млинівський район Став №2, ПП Воробей, Млинівський район Став №1 СВК «Горизонт», с. Клинці, Дубенський район Став №2 СВК «Горизонт», с. Клинці, Дубенський район

16 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати) 16 (ті ж самі)

16 (ті ж самі)

1-БСК5

16 (ті ж самі)

1-БСК5

16 (ті ж самі)

1-БСК5

16 (ті ж самі)

1-БСК5

16 (ті ж самі)

2-БСК5, 1-залізо загальне

1-БСК5

Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р. Горинь та в 2 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження). 30

Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь протягом останніх років спостерігається стабільність рівнів забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими інгредієнтами, зокрема хромом шестивалентним, забрудненість в 2007 р. дещо зросла. В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів у 2006-2007 рр. представлений в табл. 4.7. Таблиця 4.7. Середньорічні показники якості води в р. Горинь, в ГДК Рік

2006 2007 2006 2007 2006 2007

Шестивал Сполуки Нафтопро ентний Феноли міді дукти хром 8 км вище смт Оржів, 1 км вище скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Хотин) 1,0 3,4 0,9 1,8 2,9 0,1 13,6 0,9 3,4 0,8 2,8 2,6 0,3 2,8 В межах смт Оржів, 1 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Рубче) 1,0 5,1 1,8 3,1 4,0 2,8 12,2 1,0 4,4 1,5 4,0 4,2 5,0 2,8 Нижче смт Оржів, 0,5 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “ОДЕК Україна” 1,2 4,3 2,0 3,5 4,0 8,9 17,0 1,1 4,3 2,2 4,3 5,2 4,5 1,7 БСК5

Азот амонійний

Азот нітритний

Сполуки цинку

2,6 1,9 2,3 1,5 2,9 1,5

В пункті 8,0 км вище смт Оржів середньорічні концентрації забруднюючих речовин перевищували ГДК за вмістом азоту амонійного (3,4 ГДК), хрому шестивалентного (2,8 ГДК), нафтопродуктів (2,6 ГДК), міді (2,8 ГДК) та цинку (1,9 ГДК). Спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 8,5 – 13,2 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 10,3-75,8 мг/дм3, зважені речовини 4,4-29,9 мг/дм3, фосфор мінеральний 0,020,06 мг/дм3, фосфор загальний 0,05-0,17 мг/дм3. Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК-Україна”. Як видно з таблиці 4.7, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ “ОДЕК-Україна” спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими речовинами: азотом амонійним (4,4 і 4,3 ГДК) та нітритним (1,5 і 2,2 ГДК), шестивалентним хромом (4,0 і 4,3 ГДК), нафтопродуктами (4,2 і 5,2 ГДК), фенолами (5,0 і 4,5 ГДК), міддю (2,8 і 1,7 ГДК) та цинком (1,5 ГДК). ХСК в середньому становило 8,8 та 55,1 мг/дм3, розчинений кисень був в межах 7,0 – 13,2 мг/дм3, зважені речовини 9,2-51,6 мг/дм3, фосфор мінеральний 0,130,94 мг/дм3, фосфор загальний 0,37-1,0 мг/дм3. Аналізуючи результати спостережень р. Устя спостерігається стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими, зокрема азотом амонійним та нітритним, хромом шестивалентним, сполуками міді та цинку забрудненість в 2007 р. значно зросла, особливо нижче скиду очисних споруд м. Рівне. Середньорічний вміст основних забруднюючих компонентів у р. Устя наведений в табл. 4.8.

Таблиця 4.8. Середньорічні показники якості води в р. Устя в ГДК Рік

Азот Азот Шестивалентний НафтопроФеноли амонійний нітритний хром дукти 20,5 км вище м. Рівне, 1,5 км вище м. Здолбунів 1,3 2,2 0,8 1,4 1,6 0,0 1,5 3,9 1,0 2,1 2,0 3,0 2,5 км нижче м. Рівне, нижче скиду РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” 2,5 6,6 4,1 4,4 5,8 5,5 2,3 7,6 5,5 4,7 3,8 4,9

БСК5

2006 2007 2006 2007

Сполуки міді

Сполуки цинку

0 18

0,4 0,9

3,1 5,1

0,1 1,0

У верхній частині р. Устя (20,5 км вище м. Рівне) протягом 2007 р. середньорічні забруднення азотом амонійним, хромом шестивалентним та нафтопродуктами перевищували ГДК. Вміст розчиненого кисню був в межах норми і становив 7,7 - 12,7 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 22,4 мг/дм3, зважені речовини 22,9 мг/дм3. Протягом останніх років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче м. Рівне, нижче скиду стічних вод Рівненських міських очисних споруд. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у “літній” період фіксується його зниження до 1,6 мг/дм3, при нормі більше 6 мг/дм3) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю “нейтралізувати” забруднення. В порівнянні з минулим роком збільшились середньорічні концентрації і значно перевищували ГДК забруднюючих речовин: азоту амонійного (7,6 ГДК) та нітратного (5,5 ГДК), нафтопродуктів (3,8 ГДК), сполук міді (5,1 ГДК), хрому шестивалентного (3,8 ГДК), фенолів (4,9 ГДК), БПК5 (2,3 ГДК). Хімічне споживання кисню в середньому становило 17,4-91,6 мг/дм3, вміст розчиненого кисню 1,6 – 10,7 мг/дм3, зважених речовин 4,8-45,1 мг/дм3. Середньорічні забруднення азотом нітратним, хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, СПАР та сполуками цинку не перевищували ГДК. РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь та в 4 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками. Середньорічні показники якості води р. Горинь в 2007 р. представлені в табл. 4.9. Таблиця 4.9. Середньорічні показники якості води р. Горинь та р. Устя у 2007 р. Пункт спостережень 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд

Азот Азот Залізо Хром амонійний нітритний загальне шести вал. (в ГДК) (в ГДК) (в ГДК) (в ГДК) р.Горинь, Гощанська дільниця „Рівнеоблводоканал”

БСК5 (в ГДК)

Нафтопродукти (в ГДК)

СПАР (в ГДК)

1,9

1,3

0,9

2,5

0,3

2,3

1,8

1,1

2,7

0,5

0,4

4,3

р.Устя, Квасилівська дільниця „Рівнеоблводоканал” 0,5 км вище скиду з очисних споруд

1,8

0,4

0,7

1,6

0,5 км нижче скиду з очисних споруд

1,8

0,4

0,8

1,6

3,6

р.Устя, КОС м. Рівне 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд

3,0

2,6

2,2

3,3

0,9

0,7

3,8

3,0

3,5

1,6

0,7

Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню в пункті до і після скиду стічних вод з очисних споруд Гощанської дільниці 4,6 і 4,9 мг/л. Перевищення ГДК зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за показниками: БПК5, азотом амонійним та залізом загальним. Середньорічні забруднення за іншими показниками не перевищували ГДК. За результатами спостережень на р. Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці слід зазначити, що вміст розчиненого у воді кисню був досить високим 7,8 - 9,4 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, залізом загальним та нафтопродуктами. За іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Високий рівень забруднення р. Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Протягом року вміст кисню коливався від 4,6 до 13,4 мг/дм3. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/дм3) зафіксовано у квітні-вересні 4,6 – 5,1 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, азотом амонійним і нітритним, залізом загальним. Крім того, в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення середньорічних показників за нафтопродуктами. За іншими показниками середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводив дослідження вод сільськогосподарського призначення з різних джерел, в яких визначались нітрати, залишкові кількості пестицидів (ГХЦГ, ДДТ, 2,4 Д амінна сіль, сімазін, атразін, прометрін) та вміст важких металів. Результати досліджень вод сільськогосподарського призначення з різних джерел (осушувальні канали, шахтні колодязі, свердловини, ставки, помпи, природні джерела, річки, водопроводи) на вміст нітратів у 2007 р. наведено в табл. 4.10. Таблиця 4.10. Вміст нітратів у воді сільськогосподарського призначення Місце відбору Рівненський район

Проаналізовано зразків, шт. 25

Кількість зразків з перевищенням ГДК, шт. 3

% 12

Вміст нітратів у воді всіх водойм складає 6,65-286,0 мг/л. З усіх проаналізованих проб перевищення вмісту нітратів (ГДК=45 мг/л) відмічалося в осушуваних каналах Рівненського району. 33

Результати досліджень вод сільськогосподарського призначення з різних джерел на вміст важких металів наведено в табл. 4.11. Таблиця 4.11. Вміст важких металів у воді сільськогосподарського призначення Назва району

Рівненський район

Важкі метали Цинк Мідь Свинець Кадмій

Проаналізовано проб 22 22 22 22

Вміст важких металів, мг/л мінім. Сер. макс. 0,01 0,05 0,69 0,01 0,01 0,01 0,01 0,02 0,03 0,001 0,002 0,004

Перевищень вмісту важких металів у воді зафіксовано не було. Залишкових кількостей пестицидів в досліджуваних пробах не виявлено. Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених створах спостережень. Із проведених 405 досліджень на санітарно-хімічні показники та 457 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 52 проби (або 12,8 %) та 79 проб (17,9 %) відповідно. Серед 72 відібраних проб на вміст пестицидів, 58 проб на вміст важких металів, 164 проби на вміст СПАР та 6 проб на вміст фенолів невідповідності виявлено не було. Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в основному за завислими речовинами, нафтопродуктами, аміаком, загальним залізом, БПК5, формальдегідом, вмістом органічних речовин та за окисністю. Найбільша кількість проб, що не відповідає вимогам, припадає на наступні водні об’єкти: р. Замчисько 21 проба в Костопільському районі за БПК5, залізом загальним, нафтопродуктами, окисністю, формальдегідом; р. Бережанка 7 проб в Володимирецькому та Дубровицькому районах за окисністю, зваженим речовинам, БПК5, аміаком, залізом загальним; р. Горинь 12 проб у Сарненському районі за зваженими речовинами, в Володимирецькому районі за залізом загальним та Дубровицькому районі за БПК5, окисністю, залізом загальним. р. Іква 5 проб в Дубенському районі за кольоровістю, БПК5, окисністю; р. Стир 11 проб у Володимирецькому, Зарічненському районі за залізом загальним; р. Случ 9 проб у Березнівському, Дубровицькому та Сарненському районах за загальним залізом, зваженими речовинами та БПК5; р. Устя 5 проб в м. Рівне за зваженими речовинами, аміаком, окисністю, БПК5; р.Стубелка 5 проби в Здолбунівському районі за БПК5, окисністю; р.Стубла 4 проби в Зарічненському районі за залізом загальним; р.Чаква 3 проби в Дубровицькому районі за БПК5, окисністю; р.Веселуха 2 проби в Зарічненському районі за залізом загальним; озеро в с. Острівськ Зарічненського району 2 проби за залізом загальним. 34

Найбільшого антропогенного впливу зазнає річка Замчисько в Костопільському районі та річка Устя після скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". Найбільшими забруднювачами річок в області є підприємства комунального господарства міст Костопіль КП “Костопільводоканал”, Володимирець КП „Аква”, Березне КП „Березневодоканал”, Острог КП „Водоканал”, КМКП м. Кузнецовськ, м.Сарни КП “Екосервіс”та смт Зарічне Зарічненське ВУКГ, Гощанська та Квасилівська дільниця ВКГ „Рівнеоблводоканал”, а також промислові підприємства ВАТ “Костопільський склозавод”, ТзОВ “Свіспан-Лімітед”, ВАТ “Рокитнесклозавод”, Зірненський спиртзавод, ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”. Спеціалістами держсанепідслужби контролюється 65 випусків стічних вод у водойми, в т. ч. 39 господарсько–побутових та 26 промислових, з них не відповідають сан вимогам 11 господарсько-побутових та 3 промислових випусків. Рівненською міськСЕС спостереження проводились на 3 поверхневих водних об’єктах (озеро Басів Кут, озеро гідропарку, р. Устя). Організований випуск стічних вод від промислових підприємств в межах міста Рівне в дані водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій, погіршення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р. Устя від скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” та зливової каналізації міста Рівне. Протягом року відібрано 51 проба поверхневої води на санітарно-хімічні та бактеріологічні показники, з них 5 проб (9,8 %) та 17 проб (33 %) відповідно не відповідало санітарним вимогам. Збудників небезпечних для людей хвороб не виявлено. Санітарний стан пляжу озера Басів Кут був задовільний. Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання і в зоні дії РАЕС та ХАЕС: на р. Стир, Горинь, Устя, Прип’ять, Ствига та Льва за 25 гідрохімічними показниками. Порівнюючи результати вимірювань за максимальними значеннями показників у 2007 р. наведено нижче: - амоній сольовий - с. Сопачів 0,679 мг/дм3 ; с. Сенчиці - 0,991 мг/дм3, с. Висоцьк - 0,57 мг/дм3, м.Кузнецовськ – 1,056 мг/дм3 ; смт. Зарічне – 0,663 мг/дм3 , с.Переброди - 0,973 мг/дм3; с. Колки – 1,134 мг/дм3; с. Познань – 0,936 мг/дм3; - залізо загальне - м.Кузнецовськ – 0,303 мг/дм3; с.Сопачів – 0,367 мг/дм3 ; смт Зарічне – 0,38 мг/дм3; с.Сенчиці – 0,372 мг/дм3; с.Висоцьк – 0,74 мг/дм3; с.Переброди - 0,764 мг/дм3; с. Колки – 0,5 мг/дм3; с. Познань – 0,77 мг/дм3; - ХСК - с. Сопачів – 27,05 мгО2/дм3 ; смт Зарічне – 24,87 мгО2/дм3 ; с. Сенчиці - 24,00 мгО2/дм3; м.Кузнецовськ – 24,59 мгО2/дм3; с. Висоцьк – 27,46 мгО2/дм3; с.Переброди – 37,6 мг/дм3; с. Колки – 38,0 мг/дм3; с. Познань – 33,04 мг/дм3; 35

БСК5 - смт Зарічне – 3,79 мгО2/дм3; с с. Сенчиці – 2,92 мгО2/дм3; с. Колки – 5,26 мг/дм3; с.Познань - 1,89 мгО2/дм3; Сопачів – 7,7 мгО2/дм3; с. Висоцьк – 3,56 мгО2/дм3 ; м.Кузнецовськ – 6,62 мгО2/дм3; с.Переброди – 3,41 мг/дм3; - фториди - с. Сенчиці – 0,411 мг/дм3 ; с. Висоцьк – 0,435 мг/дм3 ; смт Зарічне – 0,197 мг/дм3; м.Кузнецовськ – 0,542 мг/дм3; с. Сопачів – 0,51 мг/дм3; с.Переброди – 0,748 мг/дм3; с. Колки – 0,6 мг/дм3; с. Познань – 0,871 мг/дм3; - завислі речовини - м.Кузнецовськ – 30,95 мг/дм3 ; с. Сопачів – 44,75 мг/дм3; смт Зарічне – 26,45 мг/дм3; с. Висоцьк – 18,75 мг/дм3; с. Сенчиці – 26,65 мг/дм3; с.Переброди – 43,05 мг/дм3; с. Колки – 32,75 мг/дм3; с. Познань – 37,13 мг/дм3; - нітрити - м.Кузнецовськ – 3,6 мг/дм3; с. Висоцьк – 0,199 мг/дм3; смт Зарічне – 0,104 мг/дм3 ; с. Сенчиці - 0,089 мг/дм3; с. Сопачів – 0,214 мг/дм3; с.Переброди – 0,422 мг/дм3; с. Колки – 0,099 мг/дм3; с. Познань – 0,15 мг/дм3; - нітрати - м.Кузнецовськ– 8,12 мг/дм3; с. Сопачів – 8,82 мг/дм3; смт Зарічне – 4,7 мг/дм3 ; с. Висоцьк – 5,82 мг/дм3 ; с. Сенчиці – 5,67 мг/дм3; с.Переброди – 3,3 мг/дм3; с. Колки – 2,76 мг/дм3; с. Познань – 3,405 мг/дм3. Хімічний склад поверхневих вод у звітному році у порівнянні з минулим роком суттєво не змінився, за окремими показниками спостерігається зменшення якісних характеристик. Основними показниками які кількісно впливають на якісні характеристики поверхневих вод протягом року є амоній сольовий, залізо, ХСК, БСК, фториди, завислі речовини. Вміст в воді розчиненого кисню, сульфатів, хлоридів, магнію, кальцію знаходиться в межах допустимих концентрацій. За програмою моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель, проводились спостереження на 9 еталонних осушувальних системах, а саме: “Головниця”, “Бухта”, “Іква”, “Прип’ять”, “Стубелка”, “Деражно-Постійне”, “Стубла”, “Воробіно”, “Язвинка”. Результати досліджень у 2006-2007 рр. наведено в таблиці 4.12. -

Таблиця 4.12. Максимальні значення вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих і ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Меліоративна система 2006 «Головниця» 2007 2006 «Бухта» 2007 2006 «Іква» 2007 2006 «Прип’ять» 2007 2006 «Стубелка» 2007 2006 «ДеражноПостійне» 2007 2006 «Стубла» 2007 2006 «Воробіно» 2007 2006 «Язвинка» 2007

NO2 0,37 0,032 0,36 0,081 2,51 0,24 0,34 0,68 12,60 0,19 1,14 0,26 0,40 0,15 0,58 0,28 0,78 0,04

NO3 44,32 33,60 14,56 6,80 16,32 23,90 55,84 34,65 21,60 9,00 33,28 10,70 43,04 62,34 58,24 49,40 126,2 45,2

HCO3 610,19 597,98 829,86 366,11 646,80 488,15 707,82 610,19 829,86 781,04 512,56 646,80 939,70 219,67 402,73 146,45 671,20 292,89

SO4 149,99 125,50 692,96 77,97 88,47 54,15 456,23 90,94 426,11 120,60 168,71 62,13 97,1 480,84 462,53 74,07 148,10 41,35

Показники забруднення, мг/дм3 CO3 Cl Fe NH4 72,01 174,34 1,06 6,19 72,01 34,59 0,99 0,39 18,00 49,81 0,52 2,76 30,00 445,66 0,094 0,59 18,00 34,52 2,21 6,80 36,01 20,76 0,29 1,58 24,00 26,67 7,23 2,82 0,00 19,37 1,12 1,67 36,00 73,33 1,98 4,73 24,00 42,90 0,45 3,31 30,00 23,52 1,63 2,24 30,00 11,06 1,24 2,87 42,01 19,30 2,80 7,45 474,08 16,60 5,39 0,97 6,00 35,98 0,81 2,99 0,00 16,60 0,75 1,14 18,00 103,80 4,12 14,09 6,00 85,78 0,76 3,86

Сa Mg Na+K 198,40 68,10 199,70 166,33 24,33 132,45 200,40 65,66 582,80 122,24 20,67 41,98 164,33 26,75 130,29 176,35 53,50 145,84 138,28 43,78 379,81 130,26 43,78 129,04 202,40 31,61 173,11 198,40 19,50 238,61 120,00 15,80 142,67 204,40 9,72 70,52 134,2 102,14 281,83 110,22 8,51 482,52 124,25 20,67 356,12 62,12 6,08 39,89 250,50 86,30 132,69 76,15 21,89 65,08

pH 8,44 8,10 7,91 8,35 10,90 8,00 8,23 7,96 8,61 7,85 11,85 7,90 7,85 11,97 8,81 11,50 9,10 8,37

Хімічний склад поверхневих і ґрунтових вод осушувальних систем в порівнянні з минулим роком істотно не змінився. Майже на всіх системах, як правило зберігається перевищення ГДК у воді заліза, сполук азоту, карбонатів та гідрокарбонатів, зменшення випадків перевищень ГДК за сульфатами, кальцію і магнію. 4.4. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Впродовж 2007 р. спеціалістами Рівненської обласної санітарноепідеміологічної станції проводився відбір проб води на 22 річках області, що зазнають найбільшого антропогенного впливу, в 67 визначених створах. Протягом року лабораторіями держсанепідслужби області досліджено 405 проб води на санітарно-хімічні та 457 проб на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам відповідно 52 та 79 проб (12,8% і 17,9%). Держсанепідемслужбою Рівненської області у 2007р. здійснювався нагляд за 557 об'єктами централізованого господарсько-питного водопостачання, в тому числі за 21 комунальним водопроводом, 250 відомчими та 286 сільськими централізованими водопроводами. Протягом минулого року лабораторіями санепідемслужби області досліджено 6598 проб питної води з об’єктів централізованого водопостачання на мікробіологічні показники, у 288 випадках мало місце відхилення від Держстандарту - 4,4%. Найвища питома вага проб досліджених із водопровідної мережі, які не відповідали гігієнічним нормативам за мікробіологічними показниками відмічена в Здолбунівському (10,2), Острозькому (11,6%), Костопільському (10,6%), 37

Зарічненському (7,5%), Рівненському (5,7%), Гощанському (5,0%) та Рокитнівському (5,0%) районах. З комунальних водопроводів області на мікробіологічні показники з водопровідної мережі досліджено 2623 проби питної води, не відповідали 58 проб, що становить - 2,2%. Високий рівень забруднення питної води за мікробіологічними показниками відзначався на комунальних водопроводах з водопровідної мережі в Сарненському (6,3%), Острозькому (11,9%), Здолбунівському (4,4%), Рокитнівському (3,8%), Зарічнянському (5,6%), Рівненському (5,0%) та Гощанському (2,7%) районах. З відомчих водопроводів досліджено за мікробіологічними показниками з водопровідної мережі 1554 проби води, не відповідали існуючим вимогам 56 проб, що складає - 3,6%. Найбільший рівень забруднення питної води за бактеріологічними показниками фіксувався з мережі відомчих водопроводів Острозького - 18,8%, Здолбунівського - 12,0%, Костопільського - 9,0%, Рівненського - 5,9%, Рокитнівського - 6,0% та Гощанського - 8,1% , Зарічненського - 4,9% районів. З сільських централізованих господарсько-питних водопроводів в минулому році досліджено на мікробіологічні показники з водопровідної мережі - 1264 проби, не відповідали ГОСТу - 132 (10,4%). Вище середньообласного даний показник спостерігався у водопровідній мережі сільських водопроводів Костопільського району - 46,0%, Здолбунівського 30,9%. Протягом 2007р в Рівненській області спалахів інфекційних захворювань серед населення, пов’язаних з вживанням питної води з об'єктів централізовоного господарсько - питного водопостачання, не спостерігалось. Відділом радіаційної гігієни Рівненської обласної санітарноепідеміологічної станції у 2007 році було проведено 74 гаммаспектрометричних та радіохімічних досліджень води джерел питного водопостачання та 23 дослідження води з відкритих водоймищ області, перевищень існуючих нормативів не зареєстровано. На базі Рівненської обласної санітарно-епідеміологічної станції в поточному році створений відділ соціально-гігієнічного моніторингу, який вивчатиме оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення довкілля. На даний час відсутні методики вивчення негативного впливу чинників навколишнього природного середовища на здоров’я населення. 4.5. Забруднення поверхневих вод 4.5.1. Основні економіки)

забруднювачі

водних

об’єктів

(за

галузями

У 2007 р. з 196 підприємств, які скидали зворотні води, 48 – скидали недостатньо очищені, а саме: Березнівський район: - ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” - 684,0 тис. м3 38

- КП “Березневодоканал” - 244,0 тис. м3 - Зірненський спиртзавод – 57,0 тис.м3 Володимирецький район та м. Кузнецовськ: - Полицька виправна колонія №76 - 66,0 тис. м3 - КОК “Біле озеро” - 5,0 тис. м3 - ДП “Аква” - 107,0 тис. м3 - Кузнецовське міське комунальне підприємство - 6601,0 тис. м3 Гощанський район: - Гощанська дільниця ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” - 112,0 тис.м3 Демидівський район: - Демидівське ВУЖКГ - 19,0 тис. м3 - Дитячий санаторій "Хрінники" - 5,0 тис. м3 - СВК “Агро-Сервіс” - 36,0 тис. м3 Дубенський район та м. Дубно: - ВАТ “Дубноремтрансервіс” - 7,0 тис. м3 - Мирогощанський аграрний коледж - 72,0 тис. м3 - ДКП “Комунальник” - 45,0 тис. м3 - КВП ВКГ “Дубноводоканал” - 1468,0 тис. м3 Дубровицький район: - Райлікарня м. Дубровиця - 31,0 тис. м3 - ДП “Дубровицяводоканал” - 68,0 тис. м3 Зарічненський район: - Зарічненське ВУКГ - 51,0 тис. м3 Корецький район: - ДП “Корецьжитлокомунсервіс” - 15,0 тис. м3 Костопільський район: - ТзОВ “Хмизи-сервіс” - 7,0 тис. м3 - ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” - 26,0 тис. м3 - ДКП “Костопільводоканал” - 616,0 тис. м3 Млинівський район: - ЖКП “Млинівське” - 79,0 тис. м3 Острозький район та м. Острог: - НПС “Новини” - 20,0 тис. м3 - ПЗ ОДСОК “Корчагінець” - 6,0 тис. м3 - КП “Водоканал” - 186,0 тис. м3 Радивилівський район: - КП “Радивилівводоканал” - 105,0 тис. м3 Рівненський район та м. Рівне: - в/ч А-4559 - 33,0 тис. м3 - ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод” - 76,0 тис. м3 - Городищенська виправна колонія №96 - 77,0 тис. м3 - ДП “Клеванькомунсервіс” - 38,0 тис. м3 - Санаторій “Червона калина” - 29,0 тис. м3 - в/ч А-2798 - 7,0 тис. м3 - Ясениницький дитячий будинок - 3,1 тис. м3 39

- Оржівське ВУЖКГ - 126,0 тис. м3 - ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" - 129,0 тис. м3 - ДОК “Електронік” – 20 тис.м3 Рокитнівський район: - ВАТ “Рокитнесклозавод” - 214,0 тис. м3 - ДКП “Рокитневодоканал” - 8,0 тис. м3 - Томашгородський ВУЖКГ - 16,0 тис. м3 - ДУП “Каменедробарний завод” - 18,0 тис. м3 Сарненський район: - Клесівський гранітний кар’єр Львівської з/д – 68,0 тис. м3 - Санаторій “Горинь” - 11,0 тис. м3 - Сарненська науково-дослідна станція - 41,0 тис. м3 - Катеринівська виправна колонія № 46 - 82,0 тис. м3 - Клесівське ВУКГ – 33 тис.м3 - КП “Екосервіс” - 451,0 тис. м3 - Облпсихлікарня с. Горлівка - 26,0 тис. м3 Неочищені зворотні води в 2007 році скидали: - ДП “Регіон-Інвест” Полицький базальтовий кар’єр – 219,0 тис.м3 - ВАТ “Волинь-цемент” (зливові води) – 135,0 тис.м3 - ДП “Корецький цукровий завод” АТЗТ “Фаворит” - 3,0 тис. м3 - ВАТ “Рівнеазот” (дренажні води з відвалів фосфогіпсу) - 403,0 тис.м3 - ДКП “Костопільводоканал” – 15 тис.м3 - ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів” - 52,0 тис. м3 - Рівненське міське ШЕУ (зливові води) - 418,0 тис.м3 - ВАТ “Рокитнівський склозавод” - 2,0 тис. м3 - Томашгородський щебзавод №5 - 823,0 тис.м3 Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів області за 2007 рік наведений в таблиці 4.13. Таблиця 4.13. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів у 2007 р. Об’єм скидання, тис.м3 Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

Разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , т / рік 6

Житлово-комунальне господарство Підприємство ОВКП "Рівнеоблводоканал"

р. Устя

134

БСКповне – 1 Завислі речовини – 19,1 Сульфати - 4 Хлориди – 0,6 Фосфати – 10,3 Нітрати – 0,4

КМКП м. Кузнецовськ

р. Стир

6600,7

р. Бережанка

107,6

Гощанська дільниця ОВКП ”Рівнеоблводоканал”

р. Горинь

112,5

Острозьке КП “Водоканал”

р. Горинь

187,5

КВПВКГ ”Дубноводоканал”

р. Іква

1467,6

ДКП “Костопільводоканал”

р. Замчисько

631,1

ДП “Аква”

КП “Березневодоканал”

ДП “Радивилівводоканал”

15,4

615,7

БСКповне – 152,8 Завислі речовини – 106,9 Азот амонійний – 78,9 Сульфати – 599,3 Хлориди – 531,4 Фосфати – 51,35 Залізо – 2,24 Нітрати – 89,1 БСКповне – 2,8 Завислі речовини – 1,6 Сульфати – 6,7 Хлориди – 6,1 Азот амонійний – 0,3 Фосфати – 0,39 БСКповне - 2,1 Завислі речовини - 1,0 Азот амонійний - 0,2 Сульфати – 5,4 Хлориди – 5,2 Фосфати - 0,63 БСКповне – 29,8 Завислі речовини - 11,8 Азот амонійний – 4,3 Сульфати – 7,5 Хлориди - 17 Фосфати – 12,4 БСК повне – 29,7 Завислі речовини – 22,3 Азот амонійний – 5,1 Сульфати – 66,8 Хлориди – 140,3 Фосфати – 3,6 БСКповне - 33,35 Завислі речовини – 19,4 Азот амонійний – 6,61 Сульфати – 36,19 Хлориди – 57,9 Залізо - 0,27 Фосфати – 2,57 БСКповне – 6,8 Завислі речовини – 3,5 Сульфати – 10,6 Хлориди – 31,2 Азот амонійний – 0,4 Фосфати – 1,19

р. Случ

243,7

р. Слонівка

105,5

БСКповне – 2,1 Завислі речовини – 1,5 Азот амонійний – 0,4 Сульфати – 7,4 Хлориди – 3,8 Фосфати – 0,37

р. Случ

683,8

БСКповне – 20,9 Завислі речовини – 8,6 Сульфати – 31,97 Хлориди – 10,2

Промисловість ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”

Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент”

ВАТ “Рівнеазот”

р. Устя

134,9

р. Горинь

402,7

БСКповне – 1,4 Завислі речовини – 1,1 Сульфати – 13,4 Хлориди – 3,5 нітрати – 0,6 Сульфати – 190,5 Хлориди – 6,8 Азот амонійний – 1,1 Фосфати – 567,8 Фтор – 25,05

Державні установи Катеринівська виправна колонія №46,с. Катеринівка Сарненського р-ну

р. Случ

93,4

82,4

БСКповне – 2,42,2 Завислі речовини – 2,2 Азот амонійний – 0,5 Фосфати – 0,08

4.6. Радіаційний стан поверхневих вод Радіоактивне забруднення поверхневих вод в області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб’єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС. За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2007 р. не перевищувала 5,4х10-11 Кu/л. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них 137Cs. Концентрації 137Cs в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз надається в таблиці 4.14. Таблиця 4.14. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs (Бк/м3) ОБ’ЄКТ, ОРІЄНТИР Рівненська АЕС 1. р. Стир, Гідропост, вище АЕС 2. р. Стир, с. Бабка, промстоки, нижче АЕС Хмельницька АЕС 1. р. Горинь, с. Полянь, вище АЕС 2. р. Горинь, с. Вельбівно, нижче АЕС

Середнє за Максималь- Мінімальне 2007 р. не за 2007 р. за 2007 р.

І-ий кв.

ІІ-ий кв.

ІІІ-ий кв.

ІV-ий кв.

27.03.07 3,91

30.05.07 3,06

21.08.07 2,99

05.11.07 4,08

3,51

4,08

2,99

6,53

4,75

4,18

4,35

4,95

6,53

4,18

23.03.07 3,81

12.06.07 4,42

13.09.07 2,60

30.10.07 2,70

3,38

4,42

2,60

4,04

4,88

2,41

3,01

3,59

4,88

2,41

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в т.ч. гама-спектрометричні (на 137 Cs) та радіохімічні (на 90Sr) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Найвищий вміст 90Sr в 2007 році був зафіксований у червні у пункті р.Льва, с. Переброди - 0,38 пКu. При проведенні якісної оцінки поверхневих 42

вод за вмістом 90Sr згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що кількісні значення вмісту 90Sr не перевищують 0,62 пКu/л (всі фактичні значення за 2006-2007 рр. в 1,8 – 1,6 раз менші цього значення). Поверхневі води за вмістом 90Sr можна віднести до І класу і 1 категорії якості води - води дуже чисті. Згідно ДР-97 – норма для питної води 137Cs та 90Sr 54 пiкокюрi (2 бекереля) на лiтр. Якщо порівняти з цією нормою в 2007 році найбільший показник - 0,35 пКu – в 142 рази менший за нормативний. Найвищий вміст 137Cs в 2007 році був зафіксований у вересні у промислових зливових водах РАЕС - 8,1 пКu/л, що в 6,6 разів менше від норми. При проведенні якісної оцінки поверхневих вод за вмістом 137Cs згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що у 2007 р. у всіх пунктах спостереження окрім промислових стічних вод РАЕС та промислово зливових стічних вод РАЕС кількісні значення вмісту 137Cs знаходяться в межах 0,51-5,0 пКи/л. Поверхневі води за вмістом 137Cs можна віднести до ІІІ класу і 4 категорії якості води - води слабко забруднені. У промислових стічних водах РАЕС зафіксовані значення у січні – 5,8 пКu/л, у березні 8,6 пКu/л, у червні 5,7 пКu/л, що знаходяться в межах 5,1-150,0 пКu/л. Промислові та промислово зливові стічні води за вмістом 137Cs можна віднести до ІІІ класу і 5 категорії якості води - води помірно забруднені. В цілому, за виключенням окремих випадків, спостерігається тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення. Всі кількісні значення радіоактивного забруднення, що були зафіксовані протягом 2006-2007 рр., не перевищують встановленої норми для питної води - 54 пКu/л (2 Бк/л). Основними чинниками, що впливають чи можуть впливати на стан радіоактивного забруднення поверхневих водойм являється діяльність Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. Аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС надається в таблиці 4.15. Таблиця 4.15. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs та 90Sr (пікокюрі на літр) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Найменування пунктів спостережень р.Турія м.Ковель р.Стир м.Луцьк р.Стир водозабір РАЕС р.Стир с.Сопачів нижче РАЕС Промислові стічні води РАЕС Зливові води РАЕС р.Путилівка с.Цумань р.Горинь смт.Нетішин вище ХАЕС р.Горинь с.Вельбівне нижче ХАЕС р.Горинь с.Висоцьк р.Гнилий ріг став охолоджувач ХАЕС р.Вілія м.Остріг зона впливу ХАЕС р.Прип'ять с.Сенчиці

Концентрація 137Cs середньорічна Max за Мin за 2007 р. 2007 р. 2006 2007 2,40 2,05 2,10 2,00 2,78 3,00 3,70 2,40 2,23 2,73 3,10 2,30 2,28 2,18 2,70 2,00 2,43 4,49 8,60 3,10 4,08 3,43 4,80 2,20 3,85 2,15 2,02 2,20 2,00 2,37 2,15 2,90 2,00 2,28 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,47 2,15 2,40 2,00 2,38 2,00 2,00 2,00

Концентрація 90Sr середньорічна Max за Мin за 2007 р. 2007 р. 2006 2007 0,12 0,10 0,11 0,09 0,12 0,13 0,17 0,09 0,14 0,17 0,27 0,09 0,13 0,14 0,21 0,09 0,11 0,12 0,17 0,09 0,14 0,13 0,17 0,09 0,15 0,14 0,12 0,15 0,09 0,15 0,14 0,20 0,10 0,14 0,15 0,24 0,11 0,16 0,15 0,21 0,09 0,15 0,15 0,21 0,10 0,11 0,15 0,23 0,09

14 15 16 17 18 19

р.Західний Буг с.Забужжя р.Луга с.П'ятидні р.Стир с.Зарічне р.Льва с.Переброди р.Ствига с.Познань р.Стохід м.Любешів

2,65 3,00 2,53 2,10 2,07 2,45

2,25 2,25 2,43 2,95 2,80

2,50 2,50 3,20 3,20 3,10

2,00 2,00 2,00 2,60 2,40

0,25 0,33 0,13 0,18 0,14 0,12

0,18 0,14 0,34 0,28 0,12

0,26 0,20 0,38 0,32 0,18

0,12 0,10 0,28 0,22 0,10

В поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей аномальних збільшень радіоактивних забруднень в 2007 році не зафіксовано. Спостереження за рівнями радіоактивних забруднень показують, що в проточних водоймах області спостерігається тенденція до зниження концентрації радіо цезію та стронцію. Вміст радіо цезію в зливових стоках РАЕС зберігається близьким до показників 2002–2003 рр., тобто в звичайних межах. Вміст стронцію зменшується. Стічні води Хмельницької АЕС мають незначні рівні скидів за радіоцезієм та стронцієм та також зберігається тенденція до їх зменшення. 4.7. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів Протягом 2007 року здійснювався нагляд за реконструкцією: каналізаційної насосної станції під очисні споруди глибокої біологічної очистки стічних вод смт. Рокитне на 700м3/добу , протягом 2007р. будівництво не проводилось; очисних споруд санаторію „Хрінники” Демидівського району; каналізаційних очисних споруд м. Березно; очисних споруд санаторію “Червона калина”; будівництво очисних споруд школи-інтернат для дітей - сиріт в селі Олександрія Рівненського р-ну; реконструкція очисних споруд та напірного колектору м. Дубно; реконструкція очисних споруд с. с. Б. Криниця та Шубків Рівненського р-ну; В м. Рівне КП “Рівнеоблводоканал” проведена заміна аварійної ділянки лівої нитки напірного каналізаційного колектору від ГКНС до очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” в районі с. Золотіїв протяжністю 200 метрів; замінено аварійну ділянку на напірному каналізаційному колекторі від КНС5 довжиною 1400 метрів; здійснюється реконструкція КНС №4. Виготовлено та погоджено проектну документацію на будівництво нових ОС міста. Будівництво не розпочато, вишукується інвестор. На очисних спорудах ТзОВ «Хмизи-Сервіс» в м. Костопіль проведено ремонт приміщень та каналізаційного обладнання. На КП “Костопільводоканал” завершено реконструкцію із певним перепрофілюванням та заміною технологічного процесу очистки, розширені та реконструйовані мулові карти, огороджена територія, проведено ремонт з гідроізоляційними роботами аерофільтрів, первинних та вторинних відстійників, приймальної камери. Проведено капітальний ремонт каналізаційної насосної станції КНС-2, КНС – 4, замінені дренажні насоси. На очисних спорудах ВАТ “Костопільський склозавод” проведено ремонт 44

каналізаційного обладнанням. За виявлені порушення санітарного законодавства щодо охорони поверхневих водойм в Рівненській області спеціалістами держсанепідемслужби накладено 18 штрафів, винесено 11 постанов на тимчасову заборону експлуатації, 9 справ направлено на розгляд адмінкомісій, за пропозиціями держсанепідслужби області відсторонено від роботи 37 осіб. Таблиця 4.16. Видатки спеціального природоохоронного фонду обласного бюджету по розділу ”Охорона навколишнього природного середовища”у 2007 р. (тис. грн.) №

Тема

Фактичн ий обсяг фінансува ння заходу

Охорона і раціональне використання водних ресурсів - 925,4 тис.грн. Реконструкція очисних споруд санаторію "Хрінники" Демидівського району

130 ,0

Реконструкція очисних споруд Дубровицької ЦРЛ

124,0

Реконструкція протиповеневої дамби в басейні р.Сергіївка с.Друхів Березнівського району

290,0

100,0

Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану водойми в басейні річки Путилівка в с.Жобрин Рівненського р-ну Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд Сарненської дослідної станції м.Сарни Виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд в с.Мирогоща Дубенського району

Виготовлення проектної документації на реконструкцію о/с та системи каналізації смт.Демидівка

29,0

24,0

Виготовлення робочого проекту для виконання заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Слонівка в межах м.Радивилів Виконання заходів щодо боротьби зі шкідливою дією вод в с.Оженин Острозького району

Придбання та влаштування технологічного обладнання для очисних споруд каналізації м.Дубно

49,0

Захист від підтоплення житлового масиву с.Городище Рівненського району

26,0

Виконання заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р.Людомирка Шепетинської сільської ради Дубенського району

48,5

39,9 35,0

30,0

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому відношенні об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природнозаповідного фонду області. Так, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проводяться роботи по організації Національного 45

природного парку „Перлина Волині й Поділля”, орієнтовною площею 8 тис.га. Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, вся територія Рівненського природного заповідника є природним ядром Поліського екологічного коридору національної екологічної мережі України. Відповідно до програми розбудови екомережі заповідник виконує:  збереження всього комплексу екосистем, середовищ існування видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів європейського значення;  забезпечення достатнім простором природних середовищ для збереження видів;  створення необхідних умов для розселення і міграції видів;  забезпечення відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації;  захист систем від потенційних негативних факторів. З 1994 р. кількість об’єктів природно-заповідного фонду збільшилась з 248 до 303 об’єктів, а їх загальна площа з 112,4 тис. га до 169,7 тис. га. Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки нових місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості по розширенню природно-заповідного фонду області ще не вичерпані. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області проводить активне інформування громадськості в засобах масової інформації щодо цілей і задач Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки”, а саме: на місцевому телебаченні – 2 виступи, на обласному радіо – 6 виступів, в місцевих газетах – 8 статей. Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природнозаповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2008 р., пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є: збільшення площі та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду; інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду; вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду; забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі; вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу З метою попередження виникнення та розповсюдження осередків шкідників та хвороб лісу в 2007 р. проведені планові лісопатологічні обстеження на площі 86100 га. Лісовою охороною підприємств області під керівництвом інженерів лісозахисту, згідно затверджених проектних відомостей, постійно проводиться рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновими пильщиками, шовкопрядами, зеленою дубовою листовійкою та ін.). Попереджувальні біологічні міри боротьби (розвішування шпаківень, розселення мурашників) проведені на площі 8656 га. За результатами здійснених попереджувальних та охоронних заходів працівниками державної лісової охорони нашої області в 2007 р. затримано та притягнуто до відповідальності 78 порушників Правил пожежної безпеки у лісах України. Останніми роками в зв’язку із кліматичними та гідрологічними умовами намітилась тенденція до збільшення площ всихання лісових насаджень основних типоутворюючих порід. Для комплексного вивчення цієї проблеми Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства заключено договір з Укр НДІЛГА на проведення робіт по визначенню причин ослаблення лісів і розроблення заходів щодо покращення їх стану та підвищення стійкості. На даний час ці роботи знаходяться на стадії завершення. Їх фінансування здійснюються за рахунок власних коштів підприємств. 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Станом на 01.01.2008 р. загальна площа лісів області становить 858,6 тис. га, з них – 706,1 тис. га (82,1 %) - ліси державного призначення Держкомлісу України, 140,4 тис. га (16,5 %) - ліси в користуванні господарств Мінагрополітики України, 12,1 тис. га (1,4 %) - ліси в користуванні Міноборони України. Покрита лісом площа становить 726,5 тис. га, з них - в лісах державного призначення Держкомлісу України – 593,0 тис. га, в лісах Мінагрополітики України – 123,4 тис. га, і в користуванні Міноборони України – 10,1 тис. га. Лісистість області становить 43 %. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Динаміка державного лісового фонду області за останні роки наведена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Динаміка лісового фонду області (тис. га) ЛIСОКОРИСТУВАЧI Показники

Загальна площа в т.ч. покрита лісом площа З покритої лісом площі: - молодняки - середньовікові - пристигаючі - стиглі і перестійні З покритої лісом площі: - твердолистяне господарство - шпилькове господарство - м’яколистяне господарство

Обласне управління лісового господарства станом станом на на 1.01.98 1.01.2008 674,7 706,1

Мінагропром України

Військовий лісгосп

Всього в області

12,1

станом на 1.01.98 р. 842,0

станом на 1.01.2008 858,6

станом на

1.01.98 р.

1.01.2008

1.01.98 р.

1.01.2008

155,5

140,4

11,9

Зміни у лісфонді +, -

+16,6

573,6

593,0

143,5

123,4

10,0

10,1

727,1

726,5

- 0,6

193,2 217,7 103,7 59,0

127,9 281,5 101,0 82,6

77,3 56,2 7,9 2,1

55,2 52,2 12,7 3,3

5,1 2,9 0,9 1,1

2,9 4,5 1,7 1,0

275,6 276,8 112,5 62,2

186,0 338,5 115,4 86,9

- 71,6 + 61,7 - 2,9 + 24,7

64,4

65,7

12,1

12,0

3,0

2,6

79,5

80,3

+ 0,8

388,0

391,7

93,7

77,5

4,2

4,3

485,9

473,5

- 12,4

121,2

135,6

37,7

33,9

2,8

3,2

161,7

172,7

+ 11

За цей період загальна площа лісів Рівненщини збільшилась на 16,6 тис. га (з 842,0 до 858,6 тис. га). Загальна площа земель держлісфонду, що знаходяться в користуванні підприємств обласного управління лісового господарства збільшилась на 31,4 тис. га (з 674,7 до 706,1 тис. га). Протягом 2007 року площа земель лісогосподарських підприємств Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, на яких проведені лісовпорядні роботи і створена повидільна база, збільшилась на 1513 га. За даними державного обліку лісів, за період з 01.01.2002 р. по 01.01.2008 р. площа збільшилась на 17813 га, що становить 2,6 %. Збільшення площі державного лісового фонду відбулося за рахунок прийняття лісових ділянок від інших користувачів та прийняття земель, що вийшли з під с/г користування (землі запасу сільських та селищних рад) для проведення робіт із захисного лісорозведення. За останні роки в державному лісовому фонді області спостерігається стабільне зростання загального запасу деревостанів (+ 7,1 %), зростання запасів стиглих деревостанів (+ 21,6 %), позитивний баланс загальної середньої зміни запасу (+ 1,7 %), збільшення площі лісових культур переведених у вкриті лісовою рослинністю землі (+ 3,8 %). 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів За даними безперервного лісовпорядкування лісовий фонд Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства розподілений по слідуючих категоріях:  ліси, що виконують переважно водоохоронні функції – 13766 га, із них: смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер та інших водних об’єктів – 13766 га, із них можливих для експлуатації – 3257 га; 48

 ліси, що виконують переважно захисні функції – 33137 га, ліси протиєрозійні – 157 га, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення – 31863 га (із них можливих для експлуатації – 19821 га), байрачні та інші ліси, які мають важливе значення для захисту природного середовища – 1117 га (із них можливих для експлуатації – 975 га);  ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції – 60323 га: ліси населених пунктів – 1 га, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств – 60113 га ( із них лісопаркові частини лісів зелених зон – 9224 га, із лісів зелених зон, які можливі для експлуатації – 41614 га), ліси зон округів санітарної охорони лікувальнооздоровчих територій -209 га, в т.ч. ліси третьої зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій – 209 га (із лісів третьої зони, які можливі для експлуатації – 195 га);  ліси спеціального цільового призначення – 43994 га: заповідники – 42274 га, пам’ятки природи, заповідні лісові урочища – 1548 га, ліси, що мають наукове або історичне значення, включаючи генетичні резервати – 172 га, всього лісів 1 групи можливих для експлуатації – 65862 га ліси 2 групи – 554833 га із них можливі для експлуатації – 423982 га. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування Динаміка заготівлі деревини в порядку рубок головного користування держлісгоспів, держспецлісгоспів та військового лісгоспу наведена в таблиці 5.2. Таблиця 5.2. Динаміка заготівлі деревини в порядку рубок головного користування Рік

2005 2006 2007

Затвердже -на розрахункова лісосіка, тис.м3

Фактично зрубано разом, тис.м3

483,1 483,1 549,31

408,9 484,3 522,17

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні Розрахунфактично Розрахун- фактикова зрубано, кова чно лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано тис.м3 тис.м3 га/тис. м3

хвойні розраху факти нкова ч-но лісосіка зрубатис.м3 но, га/тис. м3 Рубки головного користування 313,1 259,9 31,3 313,1 314,8 31,3 344,83 331,66 46,48

29,4 35,9 43,36

138,7 138,7 158,3

119,6 133,6 146,45

5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Протягом 2007 року, суцільними санітарними рубками на території держлісфонду пройдено площу 1905 га, при цьому заготовлено 248275 м3. Суцільними санітарними рубками на території державних лісівницьких підприємств АПК пройдено площу 198 га, при цьому заготовлено 21,7 тис.м 3. Суцільними санітарними рубками на території Костопільського військового лісгоспу пройдено площу 9 га, при цьому заготовлено 1,6 тис.м3. 5.2.1.2.2. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини нерозривно пов’язані з розвитком природнозаповідної справи. Адже рекреаційні ресурси і курортні зони – невід’ємна складова національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Причому доведено, що вартість екологічних і рекреаційних функцій лісів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вищі, ніж сировинних. Незаперечним є положення про те, що природоохоронні території надають значну користь безпосередньо чи опосередковано для місцевої та національної економіки, формують збалансоване ресурсозбереження, сприяють поліпшенню стану навколишнього середовища і здоров’я людини. Серед основних позитивних факторів природно-заповідних територій Рівненщини, що сприяють охороні здоров’я людини, можна назвати: - очищення повітря, забезпечення чистоти та повноводності водних ресурсів; - організація на території природно-заповідного фонду оздоровчих установ, діяльність яких спрямована на фізичну реабілітацію населення; - використання певних продуктів дикої природи, що застосовуються в нетрадиційній медицині, збереження генетичного банку для нових та відомих ліків; - відпочинок серед незайманої природи, спостереження за об’єктами природи збагачують і прикрашають життя людини, знімають стреси, підвищують ефективність у роботі; - можливість інтегрувати природоохоронні проекти заповідних територій із проектами збалансованого розвитку сільської місцевості та сільського господарства, в результаті чого можна якісно вести сільськогосподарське виробництво та виробляти екологічну чисту продукцію.

5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Протягом 2007 року, рубки які пов’язані з веденням лісового господарства на території держлісфонду, були узгоджені з лісовпорядкуванням (рубки догляду) на площі 6001,3 га і фактично проведені на площі 5856,3 га з загальним запасом, що вирубується 74,03 тис.м3 і ліквідним запасом – 57,50 тис.м3. Обсяги виконаних рубок догляду проводились в насадженнях, запроектованих лісовпорядкуванням і відповідно до „Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства та інших рубок”. Вибірковими санітарними рубками пройдено площу 17941 га, при цьому заготовлено 241108 м3 ліквідної деревини. Суцільними санітарними рубками пройдено площу 1905 га, при цьому заготовлено 248275 м3. Лісовідновними рубками пройдено площу 344 га, при цьому заготовлено 61505 м3. Реконструктивними рубками пройдено площу 478 га, при заготівлі 32667 м3. Рубки, які пов’язані з веденням лісового господарства на території державних лісівницьких підприємств АПК області, були узгоджені з лісовпорядкуванням (рубки догляду) на площі 1800 га із загальним запасом, що вирубується 23,1 тис.м3. Суцільними санітарними рубками пройдено площу 198 га, при цьому заготовлено 21,7 тис.м3. Лісовідновними рубками пройдено площу 32 га, при заготівлі 4,5 тис.м3. Всього рубок, пов’язаних з ведення лісового господарства було проведено на площі 3001 га, при заготівлі 81,5 тис.м3. Рубки, які пов’язані з веденням лісового господарства на території Костопільського військового лісгоспу, були узгоджені з лісовпорядкуванням (рубки догляду) на площі 203 га із загальним запасом, що вирубується 2,7 тис.м3. Суцільними санітарними рубками пройдено площу 9 га, при цьому заготовлено 1,6 тис.м3. Всього рубок, пов’язаних з ведення лісового господарства було проведено на площі 481 га, при заготівлі 11,3 тис.м3. 5.2.1.4. Відтворення лісів Протягом 2007 року Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства виконані роботи з відтворення лісів на площі 6246 га при плані 5693 га, в тому числі посів і посадка становить – 3147 га. Залишено зрубів під природне поновлення – 1579 га. Проведено створення нових лісів на площі 1520 га. Державними лісівницькими підприємствами АПК області протягом 2007 року виконані роботи з відтворення лісів на площі 565 га, в тому числі посів і посадка становить – 333 га. Залишено зрубів під природне поновлення – 76 га. Проведено створення нових лісів на площі 156 га. Костопільським військовим лісгоспом протягом 2007 року виконані роботи з відтворення лісів на площі 88 га, в тому числі посів і посадка 51

становить – 63,2 га. Залишено зрубів під природне поновлення – 14,9 га. Проведено створення нових лісів на площі 9,9 га. 5.2.1.5. Динаміка загибелі незімкнутих лісових культур

лісових

культур,

насаджень

та

Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур наведена в таблиці 5.3. Таблиця 5.3. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Держком -лісгосп

Мінагрополітики

Міноборони

Мінприроди

Інші

Усього

Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік

1781 1606

23 120

1804 1726

Усього за 2007 рік

1905

1920

1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж

1905

1920

несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

1578

1593

321

у тому числі:

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Станом на 01.01.2008 р. по Рівненському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на обліку перебуває 8304 га осередків шкідників та хвороб лісу, в т.ч. 7523 га – осередок кореневої губки, 178 га – 52

опеньок осінній, 23 га – поперечний рак дуба, 11 га – бактеріальний рак ясеня, 562 га – травневий хрущ, 7 га – дубова златка. З метою попередження виникнення та розповсюдження осередків шкідників та хвороб лісу в 2007 році проведені планові лісопатологічні обстеження на площі 86100 га. Лісовою охороною підприємств управління під керівництвом інженерів лісозахисту, згідно затверджених проектних відомостей, постійно проводиться рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновими пильщиками, шовкопрядами, зеленою дубовою листовійкою та ін.). Попереджувальні біологічні міри боротьби (розвішування шпаківень, розселення мурашників) в 2007 році проведені на площі 8656 га. Крім того в 2007 році значної шкоди лісовим масивам області завдано стихійними явищами (вітролами та буреломи). Так площа пошкоджених лісів становила 4579 га. На даний час в усіх пошкоджених насадженнях проведені лісопатологічні обстеження, здійснені санітарно-оздоровчі заходи, передбачені Санітарними правилами в лісах України. В осередках хвороб лісу, в насадженнях, що потерпіли від зміни гідрологічного режиму, пошкоджених лісовими пожежами заплановані та проведені санітарно-оздоровчі заходи. На 2008 рік підприємствами Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства не планується проведення винищувальних заходів із застосуванням біо- та хім- препаратів (в зв’язку з відсутністю осередків). На випадок раптової масової появи осередків шкідників лісу підприємства управління забезпечені ранцевими обприскувачами в кількості 534 штук, аерозольним генератором „ГАРД” та необхідними коштами на придбання хімічних та біологічних препаратів. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж в 2007 році підприємствами області проведена робота по протипожежному влаштуванню лісів, було створено 45,7 км протипожежних розривів та 6218 км мінералізованих смуг, здійснено догляду за ними в обсязі 13031 км. Для оперативного реагування на виникнення лісових пожеж в лісогосподарських підпримствах області діє 16 лісопожежних станцій укомплектованих 73 пожежними автомобілями, 33 мотопомпами, різноманітним протипожежним обладнанням. Завдяки створеній системі протипоженого спостереження, яка складається з 90 спостережних пунктів, підприємства мають змогу оперативно виявляти випадки загорянь та приймати своєчасні міри по їх локалізації і гасінню на території державного лісового фонду області та прилеглих до нього землях інших лісокористувачів. Підприємства області постійно працюють над нарощуванням та зміцненням матеріально-технічної бази, зокрема по придбанню пожежної техніки, обладнання та засобів пожежогасіння. В поточному році за власні кошти ними придбано 3 пожежних автомобіля, 8 плугів, 41 радіостанцію, 2 метелеві спостережні вежі та інший протипожежний інвентар. 53

Значна увага в роботі державної лісової охорони приділяється проведенню профілактичної та розв’яснювальної роботи через засоби масової інформації. За минулий рік прозвучало 39 виступів наших працівників на протипожежну тематику по телебаченню та радіо, опубліковано 81 статтю в обласних та районних газетах, проведено 518 лекцій та бесід в учбових закладах та колективах області. За результатами здійснених охоронних та профілактичних заходів в 2007 році за порушення „Правил пожежної безпеки в лісах України” було притягнуто до адміністративної відповідальності 78 осіб. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Заготівля другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт відносяться до спеціального використання лісових ресурсів місцевого значення, тому проводиться згідно з вимогами Лісового кодексу України та нормативно-правових актів, розроблених обласним управлінням лісового та мисливського господарства і затверджених обласною радою та облдержадміністрацією з метою раціонального та невиснажливого їх використання. Спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань та заготівлі другорядних лісових матеріалів проводиться в області у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням обласної ради від 23 березня 2007 року № 253 „Про порядок і умови виділення лімітів та організацію справляння збору при здійсненні побічних лісових користувань і заготівля другорядних лісових матеріалів”. Заготівля (в тому числі закупка у населення) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарської технічної сировини та іншого в області в 2007 році проводились на основі лімітів, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації від 03.05.2007 року № 214 „Про затвердження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлідругорядних лісових матеріалів на 2007 рік” та дозволів (лісових квитків), виданих постійними лісокористувачами. Виділення лімітів на заготівлю побічних лісових ресурсів проводилось робочою групою з контролю за виділенням та використанням лімітів, заготівлею та справлянням збору за спеціальне використання лісових ресурсів, створеною відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 3 травня 2007 року № 211 на конкурсних умовах. На протязі всього сезону заготівлі лісовою охороною області та оперативними групами, створеними в районах із представників органів місцевого самоврядування, податкових, природоохоронних та правоохоронних органів, проводився постійний контроль за повним 54

використанням суб’єктами підприємницької діяльності виділених лімітів на заготівлю лісових ресурсів. Використання суб’єктами підприємницької діяльності затверджених в області лімітів на заготівлю лісових ресурсів постійними лісокористувачами в 2007 році та сума надходжень до місцевих бюджетів від сплати нормативних зборів за заготівлю цих ресурсів подано в таблиці 5.4: Таблиця 5.4. Затверджені ліміти на заготівлю рослинних ресурсів та видача лісових квитків в 2007 році Назва сировини

Затверджені ліміти на заготівлю в 2007 році

недеревних

Видано лісових квитків в 2007 році

Затвердж Виділено Очікувана Об’єм, ено лімітів, сплата, тонн лімітів, тонн тис.грн. тонн Обласне управління лісового та мисливського господарства Чорниці 5669 4531 1359 2147 Ожина 280 81 8,1 81 Горобина 155 155 11 155 Брусниця 265 0 0 1,28 Журавлина 1876 805 242 330 ЛТС 18,4 18,4 3,7 17,5 Сік березовий 1040 235 7,1 235 Всього: 9303 5825 1631 2967 Головне управління агропромислового розвитку Чорниці 1000 103 30 98 Ожина 150 Горобина 200 Брусниця 100 Журавлина 200 ЛТС 16,5 Всього: 1667 103 30 98 Костопільський військовий лісгосп Чорниці 150 15 4,5 15 Ожина 20 ЛТС 15 Всього: 4,5 Разом по області 11155 5943 1665 3080

Фактично сплачено, тис.грн.

628 8,1 11 0,2 47,7 3,6 7,1 705,7 29,4

29,4

735

Крім вказаної суми за даними податкових адміністрацій до місцевих бюджетів поступило 34 тис.грн. від сплати нормативних зборів за заготівлю природних ресурсів на території сільських рад. Загальна сума надходжень до місцевих бюджетів області становить 769 тис.грн., що відповідає передбаченим сумам, визначеним при базовому відстеженні. Неповне використання затверджених лімітів по окремих видах лісових ресурсів має місце у зв’язку з низькою врожайністю на ягоди чорниці в 2007 55

році та низьким попитом і відсутністю збуту деяких видів лікарської сировини. На сьогодні продовжується вивчення можливостей підвищення ефективності спеціального використання побічних лісових ресурсів в області. Головним управлінням економіки та інвестиційної політики облдержадміністрації вивчаються шляхи централізації заготівель побічних лісових ресурсів в області та сприяння інвестиційному й інноваційному розвитку переробки дикорослої сировини. Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства розроблено проект розпорядження голови облдержадміністрації по встановленню нормативів плати за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристивних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт на підставі угод між постійними лісокористувачами та суб’єктами підприємницької діяльності згідно з діючим нормативно-правовим законодавством. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України У Рівненському природному заповіднику у 2007 році проведена значна робота по охороні і захисту лісу. За рік покращилася ситуація щодо попередження та гасіння лісових пожеж. На належному рівні поставлена робота по охороні лісу від самовільних рубок і браконьєрства. З працівників апарату управління Рівненського природного заповідника створена мобільна група для виїздів на охорону. В кожному лісництві проводяться постійні виїзди на об’єкти охорони. Теперішній стан і таксаційні показники лісового фонду дають можливість в цілому оцінити територію заповідника, як таку, що знаходиться в стані екологічної рівноваги. Усі види господарської діяльності проводяться з дотриманням діючих нормативних актів, які спрямовані на збереження в природному стані типових та унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів, підвищення їх захисних властивостей, ефективного використання природних ресурсів і негативного впливу на навколишнє природне середовище. При цьому потрібно відмітити, що існує загроза порушення балансу екологічних компонентів території заповідника з боку таких, в основному антропогенних чинників, як лісові пожежі, та забруднення території радіонуклідами. В минулі роки певне погіршення екологічної ситуації виникло саме через лісові пожежі, які порушували цілісність екосистеми лісу і спричинили посилення міграційних процесів радіонуклідів на території заповідника, що ускладнило організацію і проведення в заповіднику ландшафтновідновлювальних, протипожежних, лісогосподарських, науково-дослідних та 56

інших робіт, регламентованих відповідними законодавчими та нормативними актами. На території заповідника, до його утворення велася інтенсивна господарська діяльність, а саме рубки головного користування, санітарні рубки і рубки догляду, а також лісовідновні заходи. З часу організації заповідника рубки головного користування на його території були припинені, а інші види заходів суттєво обмежені. Проведення в заповіднику вибіркових санітарних рубок направлене, в першу чергу, на зменшення пожежної небезпеки в лісових насадженнях заповідника, особливо вздовж доріг загального призначення та протипожежних розривів, а також покращення санітарного стану лісів та оздоровлення насаджень. Рідкісним, зникаючим, реліктовим та ендемічним видам в заповіднику приділяється першочергова увага, оскільки лише в заповіднику можливе вивчення всіх стадій розвитку рідкісних видів в природних умовах при тривалих стаціонарних дослідженнях. В перші роки існування Рівненського природного заповідника були закладені постійні пробні площі для спостереження за раритетними видами флори, де вивчається просторова структура фітоценозів, динаміка поширення тощо. Відразу були складені крапкові карти місць зростання цих видів на природно-заповідній території. Серед чинників, що негативно діють на природну флору, слід відмітити погодні умови (пожежі, заморозки, посухи) та антропогенний вплив, що проявляється у нігілістичному ставленні місцевого населення до заповідного режиму – випас худоби, несанкціоновані рубки, збір ягід. На сьогодні стан популяцій рідкісних видів рослин добрий, проходять процеси відновлення угруповань рослин. Серед рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, на території Рівненського природного заповідника виявлено 10 угруповань: Лісові угруповання 1. Група асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих. 2. Асоціації грабово-дубових лісів волосисто-осокових та ялицевих. 3. Група асоціацій соснових лісів ялівцевих. 4. Субформації ялиново-березово-соснових та ялиново-вільховососнових лісів. 5. Група асоціацій дубово-соснових лісів рододендронових. Болотні угруповання 6. Комплекс формацій фускум-магелланікум сфагнової пригнічено осокової, осоково-сфагнової та шейфхцерієво-сфагнової. 7. Формації шейхцерієво-сфагнова та осоково-шейхцерієво-сфагнова. Водні угруповання 8. Формація латаття білого. 9. Формація латаття сніжно-білого. 10. Формація глечиків жовтих. В Рівненському природному заповіднику на сьогодні виявлено 28 видів вищих судинних рослин з Червоної книги України. 57

До регіонально рідкісних відносять реліктові та ендемічні види, які підлягають охороні в Україні та Рівненській області. На території Рівненського природного заповідника виявлено 28 таких видів. На території Рівненського природного заповідника проростають 2 види з Європейського Червоного списку – смілка литовська і козельці українські. На території Рівненського природного заповідника виявлено один вид з додатку 1 Бернської конвенції – сон широколистий. З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин, цінних рослинних угруповань на території області функціонують 44 ботанічних заказники, 33 ботанічних пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 37119,7 га. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття На території Рівненського природного заповідника зареєстровано 34 види адвентивних рослин, що становить 5,4 % від загального списку флори заповідника (табл. 5.5). Таблиця 5.5. Адвентивна компонента Рівненського природного заповідника 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.

Будяк акантовидний Будяк кучерявий Галінсога дрібноцвіта Глуха кропива пурпурова Грицики звичайні Гусятник малий Дуб північний Елодея канадська Енотера дворічна Енотера червоностеблова Жовтозілля звичайне Злинка канадська Кукіль звичайний Леєрсія рисовидна Лепеха звичайна Лобода біла Мильнянка лікарська Мишій сизий Очеретянка звичайна Очиток їдкий Очиток пурпуровий Очиток Рупрехта (О. звичайний) Пажитниця багаторічна Полин гіркий

Carduus acanthoides L. Carduus crispus L. Galinsoga parviflora Cav. Lamium purpureum L. Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. Eragrostis minor Host. Quercus borealis Michx. Elodea canadensis Michx. Oenothera biennis L. Oenothera rubricaulis Klebahn Senecio vulgaris L. Erigeron canadensis L. Agrostemma githago L. Leersia oryzoides (L.)Sw. Acorus calamus L. Chenopodium album L. Saponaria officinalis L. Setaria glauca (L.) Beauv. Phalaroides arundinacea(L.) Rauscb. Sedum acre L. Sedum purpureum (L.) Schutt. Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz. (S. telephium L.) Lolium perenne L. Artemisia absinthium L. 58

25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34.

Розрив-трава дрібноквіткова Розрив-трава звичайна Сосна Банкса Ториліс японський Цицанія широколиста Чаполоч південна Череда поникла Череда трироздільна Щебрик звичайний Щириця загнута

Impatiens parviflora DC. Impatiens noli-tangere L. Pinus banksiana Lamb. Torilis japonica (Houtt.) D.C. Zizania latifolia (Griseb.) Stapf Hierochloe australis (Schrad.)Roem.et Schult. Bidens cernua L. Bidens tripartita L. Peplis portula L. Amaranthus retroflexus L.

Наведені види поширені переважно в антропогенно порушених екотопах (узбіччя доріг, колишні торфорозробки, меліоративні канави, закинуті пасовища та рілля), які займають незначний відсоток території заповідника. Чисельність особин перелічених видів невелика і не становить загрози місцевому біорізноманіттю. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів За даними головного управління житлово-комунального господарства площа зелених насаджень загального користування населених пунктів Рівненської області станом на 01.01.2008 року складає 1445,4 га. В поточному році на виконання Указів Президента України від 1 квітня 2005 року № 571/2005 „Про Всеукраїнську акцію „Зелений паросток майбутнього”, від 06.08.1998 № 855/98 „Про день довкілля”, від 1 листопада 2007 року №1041/2007 „Про проведення акції „Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь”, з метою забезпечення суттєвого поліпшення стану озеленення регіону було проведено ряд заходів по створенню нових парків, висадці дерев та кущів. створенню нових газонів, квітників. Зокрема, лише під час проведення акції „Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь” в листопаді було створено 9 нових парків площею 2.0 га, посаджено 1979 дерев та висаджено 6893 куща. Протягом 2007 року площа зелених насаджень загального користування збільшилась на 21.3 га (1.5 відсотка). В міських населених пунктах області охоплено доглядом в середньому 79,7% зелених насаджень. В 2007 році створено нових зелених насаджень на площі 21,3 га, проведено ландшафтну реконструкцію насаджень на площі 16,35 га, проведено догляд за насадженнями 1151,8 га. Динаміка озеленення населених пунктів за останні 5 років приведена в таблиці (табл.5.6).

Таблиця 5.6. Озеленення населених пунктів, га Заходи Площа зелених насаджень загального користування, га (у містах та селищах міського типу) Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2003 1083,9

2004 1084,0

Рік 2005 1144,56

2006 1250,0

2007 1445,4

8,0 6,0 138,5

54,6 764,2

60,56 306,5

67,5 320,5

21,3 16,35 1151,8

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин З метою державного управління в галузі ведення мисливського господарства, використання, охорони та відтворення державного мисливського фонду, впорядкування мисливських угідь було прийняте рішення Рівненської обласної ради від 17.08.2007 № 439 “Про внесення змін та доповнень до рішення Рівненської обласної ради від 06.02.1998 № 142 “ Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання” в редакції рішення обласної ради від 25.05.2007 № 324. Відповідно до цього рішення площа мисливських угідь області становить 1596,7 тис. га, які закріплені за: державними лісогосподарськими підприємствами (17 господарств) обласного управління лісового та мисливського господарства – 355,4 тис. га; районними організаціями Українського товариства мисливців та рибалок (16 райрад) – 816,4 тис. га; обласним товариством мисливців і рибалок “ Либідь – 251,0 тис. га Рівненською гарнізонною радою ТВМР ЗСУ – 32,6 тис. га; іншими користувачами – 141,3 тис. га., в т.ч.: спеціалізованим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом “Сехівський” Рокитнівського району – 20,0 тис. га; ТзОВ “ Верхівське” – 26,1 тис. га; ТзОВ “ Поліське” – 16,3 тис. га; фермерським господарством “ Марічка” – 3,4 тис. га; приватним спортивно-мисливським лісогосподарським підприємством „Реаль” – 17,8 тис. га; ТзОВ „Мисливське господарство Страшево” – 3,7 тис.га; ТзОВ „Суське мисливське господарство” – 8,7 тис.га; ВАТ „Рівнерибгосп” – 8,7 тис.га; ТзОВ „Іква плюс Д” – 4,4 тис.га; ТзОВ „Мисливське господарство Сарненське” – 6,5 тис.га; ГО МРК „Тур” – 6,1 тис.га; ГО МРК „Зубр” – 8,2 тис.га; ТзОВ „УРСУС К” – 7,1 тис.га; ТзОВ „Барс” – 4,3 тис.га.

Згідно матеріалів весняної таксації звірів 2007 р., в мисливських угіддях на території області нараховувалося 345 оленів благородних проти 361 в 2006 р. і 165 оленів плямистих проти 192 в 2006 р.; лосів – відповідно 465 і 410 голів; козуль – відповідно 7492 і 7042 голів; кабанів – відповідно 2600 і 2158 голів. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в цілому в області за останніх 4 роки наведена в табл. 5.7. Таблиця 5.7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в Рівненській області (голів) Вид мисливських тварин Копитні Кабан Козуля Лось Олень благородний Олень плямистий Пушні звірі Білка Бобер Борсук Видра Вовк Єнотовидний собака Заєць Кіт лісовий Куниця Лисиця червона Норка вільна Ондатра Рись Тхір чорний Перната дичина Глухар Качка Тетерук

2003 8231 1483 5917 369 285 177 55001 4438 1769 869 683 101 277 28286 27 2952 3335 816 8677 7 2764 69129 470 65188 3471

2004 9218 1790 6542 428 282 176 55433 4510 1949 942 732 106 263 27992 25 2858 3386 873 8850 3 2944 71579 517 67304 3758

Рік 2005 9496 1914 6730 406 272 174 56141 4554 2143 1064 745 110 207 28076 28 3144 3385 907 8779 3 2996 80523 581 76192 3750

2006 10163 2158 7042 410 361 192 58833 4601 3177 1063 787 117 224 29334 17 3176 3159 1174 8889 6 3107 72074 633 67406 4035

2007 11067 2600 7492 465 345 165 57397 4538 3379 1025 830 109 234 28393 31 3561 3035 1169 8302 7 2784 64747 672 60248 3827

Тварини, занесені до Червоної книги України, перебувають під посиленою охороною єгерської служби та лісової охорони. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок* Аналізуючи динаміку вилову водних живих ресурсів можна зробити висновок, що відбувається тенденція щодо зниження обсягів вилову риби та інших водних живих ресурсів з рибогосподарських водних об’єктів в зв’язку з різними екологічними факторами. Промислові показники водних живих ресурсів в звітному році вивчались на водоймах, де здійснюється промисловий вилов риби, а саме на Хрінницькому водосховищі. Біологічні показники риб вивчались по основних об’єктах промислу, а саме щука, лящ, окунь, плітка, карась. Аналізуючи матеріал, отриманий при проведенні контролю за веденням промислового лову на Хрінницькому водосховищі, були вияснені 61

такі середні дані щодо вагової, розмірної та вікової структури стада, основних видів , що зустрічаються у водосховищі, таблиця 5.8: Таблиця 5.8. Показники довжини (см) та маси (г) тіла риб № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8

Вид риб Окунь Плітка Краснопірка Щука Карась сріблястий Лин Лящ Плоскирка В підсумку

Вік риб, роки 3-4 3-5 4-5 3-4 4 4-5 5 3-4 3-5

Довжина тіла, см minmax 22,0-24,1 17,5-21,4 17,4-22,7 49,9-53,0 21,0-26,3 30,0-34,5 47,0 16,3-21,4 16,3-53,0

Маса тіла, г

Кількість риб, екз.

120-216 61-118 62-120 690-1100 300-370 400-652 1300 41-98 41-1300

24 103 25 7 6 12 1 31 209

Як показали проведені дослідження, продуктивність Хрінницького водосховища складає близько - 180,0 тонни. Враховуючи вищенаведені дані було запропоновано встановити слідуючі обсяги вилучення водних живих ресурсів на Хрінницькому водосховищі у 2007 році, всього - 27,0 т., що складає 15 % від загальних запасів, в. т.ч. по видах (т.): окунь – 3,0 тонн, карась срібл. – 1,0 тонн, плітка – 7,0 тонн, щука – 3,0 тонн, лин – 3,0 тонн, лящ – 1,0 тонн, плоскирка – 3,0 тонн, краснопірка – 5,0 тонн, інші види – 1,0 тонн. Робота користувачів, які здійснюють промисловий вилов риби У 2007 році на рибогосподарських водоймах загальнодержавного значення, де встановлені ліміти спеціального використання водних живих ресурсів в адміністративних межах Рівненської області промисловий вилов риби здійснювався тільки на Хрінницькому водосховищі. На оз. Нобель також було встановлено ліміт на спеціальне використання водних живих ресурсів, але потенційний користувач не зміг організувати промисловий лов в зв’язку з складним фінансовим станом. Саме тому промисел на оз. Нобель у звітному році не вівся. Характеристика промислу В зоні діяльності управління промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів характеризується виловом таких промислово цінних видів аборигенної іхтіофауни як: лящ, карась сріблястий, щука, лин, а також плітка, плоскирка та краснопірка. В основному промисел здійснюється з маломірних рибальських човнів з використанням ставних одностінних та поріжних сіток та активних знарядь лову – промислових неводів. Так з таблиці № 6 можна спостерігати, що у 62

2007 році всіма користувачами водних живих ресурсів, які здійснюють промисловий вилов риби було задіяно 34 промислових рибалки, які здійснювали вилов риби на 17 рибальських човнах. На лову протягом року перебував 1 промисловий невід та 767 промислових сіток (на лову одночасно використовувались не більше 400 промислових сіток). В порівнянні з минулим роком збільшилась кількість рибалок та знарядь лову. Як показує статистика уловів за останні 5 років (таблиця 5.9.) на Хрінницькому водосховищі спостерігається стала тенденція промислових уловів. Хоча спостерігається підвищення використання квот спеціального використання водних живих ресурсів. Основою промислового лову користувачів був лов пасивними знаряддями лову – одностінними та поріжними сітками на зарослих та закорчованих ділянках водосховища. Внаслідок чого, користувачами, які здійснюють промисловий лов в межах Рівненської області, було вилучено 8,723 тонн риби, що становить 86,2 % виконання квот виділених для вище згаданих користувачів та 64,3 % виконання загальних квот виділених на водосховище (з врахуванням квот користувачів Волинської області). Таблиця 5.9. Динаміка вилову водних біоресурсів за видами (тонн) у Хрінницькому водосховищі за останні 5 років №

Назва виду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Щука Карась ср. Плітка Короп Сом Лин Краснопірка Окунь Лящ Плоскирка Інші види

2003 1,01 0,672 4,95 0,003 0,183 0,982 0,426 -

2004 1,565 0,497 4,898 0,116 0,009 0,088 0,43 0,699 0,061 -

Роки 2005 1,637 0,951 2,643 0,038 0,551 1,551 0,815 1,010 1,841 0,130

2006 2,201 0,428 1,942 0,85 0,499 0,653 0,258 0,358 -

2007 1,900 0,584 0,878 0,919 1,671 1,471 0,367 0,516 0,210

Середня багаторічна 1,662 0,626 3,062 0,023 0,01 0,518 1,026 0,812 0,339 0,543 0,068

Природне відтворення водних живих ресурсів З метою охорони, відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Рівненської області на підставі наказу Поліського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів “Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, що знаходяться в зоні діяльності Поліського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів на 2007 рік” за № 26 від 05.03.2007 року, встановлено заборону промислового та любительського рибальства, а також

добування інших водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест та на період відкладання ікри в наступні терміни: - з 1 квітня по 20 травня – на річках; - з 1 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах; - з 1 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок. Встановлено заборону на лов раків у водоймах, підконтрольних управлінню, в період виношування ікри, личинок, першої та другої линьок в такі строки: - з 1 квітня по 30 червня; - з 20 серпня по 30 вересня. У другій половині квітня 2007 року рівень води на озерах і ставках був стабільним. В завершальній стадії нересту подекуди зустрічаються особини окуня, які не віднерестились. Температура води в річках та на заплавах становила + 8-120С. На нерестові ділянки виходить плітка, краснопірка, лящ. Зустрічаються текучі екземпляри карася. В порівнянні з минулим роком відмічається зміщення термінів нересту плітки приблизно на 7 днів раніше, але при вищій температурі води на +2-30 С. Тимчасове потепління в березні призвело до підняття рівня води в річках та озерах, підвищення розчиненого кисню у воді. Русла річок повністю звільнені від криги на початку квітня. Рівень води в річках (Стир, Горинь, Случ, Іква) згідно даних Волинського та Рівненського обласних центрів з гідрометеорології з квітня по 10 червня піднявся на 1-2 м. Вода на заплавах стояла до другої декади червня, це в свою чергу створило сприятливі умови для нересту риб і збільшило площі нерестовищ. Згідно іхтіологічних спостережень та інформації, що поступали з відомчих районів відмічено, що різкі перепади температури повітря, від +1216 ˚С вдень до +3-5˚С вночі перешкоджають проходженню ефективної нерестової кампанії. В звітному році в зв’язку з нестабільними погодніми умовами практично непомітно пройшов нерест щуки. Рівень води в озерах та водосховищах стабільний, температура води в межах +10-12оС на мілководних ділянках. Штучне відтворення водних живих ресурсів Протягом 2007 року у водоймах, підконтрольних управлінню, було проведено 9 робіт з відтворення водних живих ресурсів, під час яких було вселено 0,2519 млн. екз. молоді риб в природні водойми в межах Рівненської області. Зариблення здійснювалось переважно дворічками коропа та рослиноїдних риб. Роботи по відтворенню проводились як користувачами водних живих ресурсів, так і товариствами, що об’єднують рибалок-любителів на закріплених за ними водоймах та ділянках водойм. Зариблення користувачів, які здійснюють рибогосподарську діяльність з розробкою Режиму рибогосподарської експлуатації або без такої проводилось у відповідності до Інструкції про порядок проведення робіт з 64

відтворення одних живих ресурсів. На решті водойм, рибогосподарську діяльність на яких здійснюють користувачі на умовах оренди, роботи з штучного відтворення проводились в присутності працівників управління, про що було складено відповідні акти. Заходи щодо охорони водних живих ресурсів у водних об’єктах, що знаходяться в зоні діяльності управління Основні заходи щодо охорони водних живих ресурсів визначені в річному плані роботи управління, найбільш результативними з них залишаються рибоохоронні рейди та відпрацювання водойм певних адміністративних районів, збір та аналіз оперативної інформації від громадськості та рибалок-любителів і її перевірка. Окрім того, під час нерестового періоду розробляються заходи щодо охорони нерестуючої риби, дані заходи затверджуються відповідним розпорядженням голови облдержадміністрації. Дані міроприємства дають змогу більш скоординувати та залучити до охорони водних живих ресурсів правоохоронні та природоохоронні органи, представників ЗМІ та громадськість. Так у звітному періоді працівниками управління було проведено з початку року - 307 та з 16.04.2007 р. – 275 рибоохоронних рейдів та перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. Окрім того, одним із найбільш результативних заходів є профілактика порушень через виступи у засобах масової інформації, особливо через телебачення, залучення до даної ділянки роботи громадськості, організація і підтримка громадських об’єдань рибалок - любителів на водоймах області, проведення роз’яснювальної роботи з кожним окремим користувачем, формування негативної громадської думки щодо порушників Правил рибальства взагалі. Одним із найбільш результативних та неординарних заходів, щодо охорони водних живих ресурсів, є проведення широкомасштабних операцій із залученням повітряного транспорту (гелікоптера), автотранспорту та плавзасобів. Так у звітному періоді управлінням було здійснено три таких операції у перед нерестовий, нерестовий та після нерестовий періоди. Залучення до рибоохоронних рейдів повітряного транспорту значно покращило ефективність роботи, дало можливість за короткий термін часу відпрацювати значну площу водойм області та здійснити певну профілактичну роботу. Аналіз виявлених порушень правил рибальства Особовим складом управління, в складі - 15 державних інспекторів рибоохорони, іхтіологічної служби, інших посадових осіб управління, у звітному періоді було викрито -1070 порушень, затримано 922 порушника, вилучено 2868,65 кг. риби, 1416 заборонених знарядь лову, основний наголос рибоохоронної роботи робився на викриття грубих і резонансних порушень та порушень, що містять ознаки злочину. 65

Так, для порівняння, у 2006 році було викрито - 308 грубих порушень, у звітному - 379, затримано – 5 електроловильних та 1 од. вибухових пристроїв, що використовувалися порушниками для браконьєрських дій, вилучено – 2868,65 кг незаконно добутої риби, у 2007 році – 1610.05 кг. Окрім того, у звітному році викрито - 691 не грубе порушення Правил рибальства та 82 порушення порядку придбання і збуту водних живих ресурсів, притягнуто до адміністративної відповідальності 9 посадових осіб за порушення ст. 50, 85 ч. 3 та ч.5, ст. 86-1 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, аналізуючи показники минулого та звітного року можна зробити висновки, що в 2007 році збільшилася і щорічно зростає кількість викритих грубих порушень. Так в порівнянні з попереднім періодом зросла кількість грубих порушень на 8 %, на 46 % збільшилась кількість виявленої риби, промислових знарядь лову. Як і в попередні періоди з загальної кількості порушень пріоритетними є грубі порушення Правил рибальства, а саме лов риби промисловими знаряддями лову (сітними) без відповідного на те дозволу, з не грубих порушень Правил рибальства переважають в основному порушення щодо заборони перебування та знаходження з забороненими знаряддями лову поблизу водних об’єктів, але їх кількість з кожним роком поступово зменшується. Окрім того, у звітному році управлінням розпочата робота щодо притягнення до відповідальності осіб, що здійснюють підводне полювання з порушенням вимог Правил любительського та спортивного рибальства. *інформація надана головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Рівненській області.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Основу раритетної фауни хребетних тварин Рівненського природного заповідника складають рідкісні види, занесені до Червоної книги України (1994), Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, або Бернської конвенції (1979), Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення, або Вашингтонської конвенції (1973), Угоду про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоду про збереження кажанів у Європі (1994). Безпосередньо на території Рівненського природного заповідника антропогенний фактор, як головна причина скорочення чисельності раритетних тварин, є фактично відсутній. Проте несанкціоновані та бездумні

дії на прилеглих до заповідника територіях здійснюють негативний вплив і на стан середовища в заповіднику. Такі тварини, як пугач, бородата сова та рись, що занесені до Червоної книги України, постійно страждають від браконьєрства на прилеглих до заповідника територіях. Цим видам притаманна досить велика індивідуальна територія, і тому незаконне вилучення особин на прилеглих та буферних територіях тягне за собою скорочення чисельності, а то й повне зникнення виду на території заповідника. Подібна ситуація є і для глушця, який окрім браконьєрства на прилеглих територіях, страждає й від зменшення площ стиглих лісів, бездумного ведення суцільно-лісосічних рубок, порушення природного стану токовищ. Чисельність наступних видів (кульон великий та очеретянка прудка) скорочується внаслідок зменшення площ боліт (поглиблення меліоративних каналів на периферії території заповідника спричиняє зниження рівня грунтових вод та осушення боліт). Мідянка є жертвою неосвідчених дій місцевого населення, які винищують змію, приймаючи її за отруйну. Чисельність норки європейської, окрім антропогенного фактора (несприятлива водогосподарська діяльність) постійно скорочується через слабку конкурентноздатність з адвентивною норкою американською. Постійного, досить інтенсивного, тиску з приводу браконьєрства зазнає і вовк (Європейський Червоний список, Берн (ІІ), CITES). У 2007 році завершився етап міжнародної програми „Ciconia-Ukraine” по обліку чисельності лелеки чорного (ЧКУ, Берн (ІІ), CITES, AEWA), внаслідок чого було закартовано розташування гнізд даного виду на теренах Західного Полісся, в тому числі і на території Рівненського природного заповідника, де відмічено 6 гнізд, а ще 3 розміщені на території сусідніх лісництв на відстані до 1 км (координатор програми – Західноукраїнське орнітологічне товариство (м.Львів). Окрім того, на території Рівненського природного заповідника постійно ведуться дослідження стану та інвентаризації фауни. Результатом фауністичних досліджень було виявлення понад 150 нових видів (основним чином – комах) для фауни заповідника, в тому числі 11 видів, що занесено до Червоної книги України. Подібні дослідження сприяють накопиченню відомостей про біорізноманіття заповідника, прилеглих територій та регіону в цілому, а також надають можливість виявити нові місця розташування раритетних видів і достовірніше оцінити їхній стан перебування. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними В 2007 р. в області зареєстровано 15 випадків сказу диких тварин: лисиць 12 випадків, куниці – 1, борсука – 1, тхорів – 1. У всіх неблагополучних пунктах були проведені оздоровчі заходи згідно чинної інструкції по боротьбі із даним захворюванням та знято карантинні обмеження. 67

5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Серед адвентивної фауни на території Рівненського природного заповідника трапляються 4 види: 1. Норка американська – відмічена у Карасинському та Північному лісництвах заповідника, можлива і на решті територій. Обліковано 13 особин даного виду, проте чисельність точно встановити проблематично. Як і скрізь, спостерігається тенденція до збільшення чисельності та витіснення аборигенної норки європейської (інтенсивна трофічна та топічна конкуренція, загибель спільного потомства при схрещуванні). 2. Собака єнотоподібний – відмічений у Білоозерському, Карасинському, Грабунському та Північному лісництвах заповідника, що ймовірно вказує на наявність 4-ьох окремих поселень, що розташовані на прилеглих до заповідника територіях. Число особин не встановлено. Тенденцій до скорочення чи зростання чисельності не виявлено. На даному етапі відбулася повна натуралізація виду, сформувалась цілісна структура його популяції на Україні в цілому та на Поліссі зокрема. 3. Ондатра – відмічена у Білоозерському, Карасинському та Грабунському лісництвах заповідника, можлива й на інших територіях. Обліковано 28 особин виду. Можлива тенденція до зростання чисельності та поширення виду вздовж заплавних комплексів. Негативно впливає на стан та популяцію аборигенної нориці водяної (щур водяний), чисельність якої скорочується. 4. Головешка амурська – відмічена в ставках Північного лісництва заповідника. Сучасний стан виду невідомий, проте в попередні роки спостерігалось інтенсивне зростання чисельності даного виду. Активний хижак, поїдає мальків інших риб. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в області створена та існує мережа природно-заповідного фонду, до якої станом на 1.01.2008 р. віднесено 303 території та об’єкти загальною площею 169,7 тис. га, що складає 8,5 % від загальної площі області, в тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис. га і 277 об’єктів місцевого значення площею 110,2 тис. га.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Почаївський» Таблиця 5.10. Мережа об’єктів природно-заповідного фонду області № з/п 1 1. 2. 3.

7. 8. 9. 10.

Категорія (тип) 2 Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні Заказники місцевого значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні - орнітологічні - ентомологічні - геологічні - іхтіологічні Пам’ятки природи загальнодержавного значення в тому числі : - комплексні - ботанічні - зоологічні - гідрологічні Пам’ятки природи місцевого значення в тому числі: - комплексні - ботанічні - гідрологічні - геологічні Дендрологічні парки Зоологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

Станом на 1.01.2007 р. кількість площа, га 3 4 1 42289 3 58708 13 16720

Станом на 1.01.2008 р. Кількість площа, га 5 6 1 42289 3 58708 13 16720

1 8 1 1 2 110

100 12301 905 110 3304 47789

1 8 1 1 2 110

100 12301 905 110 3304 47789

6 36 10 16 11 9 16 4 2 8

7037 26350,7 2201,2 2142,8 2442 1556,3 344 2460 3255 420,2

6 36 10 16 11 9 16 4 2 8

7037 26350,7 2201,2 2142,8 2442 1556,3 344 2460 3255 420,2

1 4 1 2 56

91 243,2 13 73 394,3

1 4 1 2 56

91 243,2 13 73 394,3

13 29 12 2 1 1 2

114,5 220,8 56,2 2,8 29,5 11,6 39

13 29 12 2 1 1 2

114,5 220,8 56,2 2,8 29,5 11,6 39

128

11.

Державні заповідні урочища в тому числі: - лісові - болотні ВСЬОГО

3188,2

85 11 303

2358,6 829,6 169716,8

85 11 303

2358,6 829,6 169716,8

До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Область за рівнем заповіданості входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповіданості Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10 %. На виконання Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі на 2000-2015 рр. продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. Так, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проводяться роботи по організації Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” орієнтовною площею 8 тис.га. Проводяться роботи по уточненню площ та меж проектованого парку з землекористувачами (землевласниками). Після уточненнння меж та площ парку, матеріали будуть направлені в Державну службу заповідної справи Мінприроди України. В останні роки особлива увага надається створенню відносно нової для України категорії – регіональних ландшафтних парків. Проводиться робота по уточненню меж та площ проектованого регіонального ландшафтного парку „Погориння”. Спеціалістами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області спільно з науковцями нашого краю було проведено ряд заходів щодо створення перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі. Реалізація цього проекту дозволить зберегти та відтворити рідкісні види рослин. Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки нових місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості по розширенню природно-заповідного фонду області ще не вичерпані.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Озерський» Чотири об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме: Рівненський природний заповідник, Рівненський зоологічний парк, Березнівський дендрологічний парк та Рівненський паркпам’ятка садово-паркового мистецтва, які є окремими юридичними особами, посвідчили державними актами право постійного користування земельними ділянками і межі цих об’єктів встановлені у натурі.

Березнівський дендрологічний парк Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природнозаповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2008 р., пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є: 71

збільшення площі та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду; інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду; вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду; забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі; вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються. З метою вирішення пріоритетних проблем потрібно вжити комплекс організаційних заходів, а саме: забезпечити розробку проектів організації територій та підтримання регіональних ландшафтних парків; продовжувати роботи щодо розширення існуючих та створення нових заповідних об’єктів; забезпечити поетапну інвентаризацію та розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення встановленого режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В напрямку вивчення стану та розробки заходів щодо збереження та поліпшення заповідних зон, розвитку рекреаційних територій плідно працює державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, яким проаналізовано стан об’єктів природно-заповідного фонду області на предмет використання їх для рекреаційних цілей. Регіональний ландшафтний парк “Прип’ять-Стохід”, що знаходиться на території Зарічненського району, представляє один з найбільш унікальних природних комплексів як в Україні, так і у Східній Європі. Особливо привабливими є озера з піщаними берегами, річки Прип’ять та Стохід, які нагадують дельту Дунаю. Найбільшу цінність цього ландшафтного парку складають рідкісні види флори та фауни, які занесені до Червоної книги України. Неповторний за своїми природними умовами і Рівненський природний заповідник загальною площею 42289 га, який розміщений на території Рівненського Полісся (Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський та Сарненський райони). Природа тут в окремих місцях дійсно неторкана: збереглися природні не осушені болота та характерна унікальна флора і фауна. На території Рівненського природного заповідника для розвитку зеленого туризму є приваблива етнографічна база: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Все це здатне привабити закордонних туристів. 72

Рівненський природний заповідник, озеро Сомине Особливу цінність має регіональний ландшафтний парк “Надслучанський”, що розташований на території Березнівського району. Вагоме місце в районі займає „Березнівський дендропарк”, над створенням унікальної рослинності якого вже 20 років невпинно працюють викладачі та студенти Березнівського лісового коледжу. Окрім характерних для цієї зони рослин, тут ростуть екзотичні представники з Далекого Сходу, Сибіру, Криму, Кавказу, Середньої Азії, Америки, Японії, Китаю. На території Здолбунівського району створений регіональний ландшафтний парк “Дермансько-Мостівський”. Створення цього парку дозволило при збереженні традиційного господарювання одночасно розвивати нові види діяльності – рекреацію та туризм, а також сприяти збереженню унікальних типових природних комплексів та історикокультурних пам’яток старовинного Дерманя та інших населених пунктів. В області розроблений комплексний план пріоритетного розвитку центрів курортно-рекреаційної сфери, яким передбачено розвиток історичних міст Острога, Дубно, Корця, сіл Пляшева, Дермань, Межиріч, літописних міст Пересопниця та Дорогобуж з урахуванням створення інфраструктури для туристів та екскурсантів. На рівні районів розробляються програми розвитку територій масового відпочинку навколо Хрінницького водосховища, озер Біле та Нобель. 5.4.3. Історико-культурна спадщина В області функціонує три заповідники: історико-культурні заповідники в м. Дубно, м. Острог, державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви” в с. Пляшева Радивилівського району. До складу заповідників входять комплекси (ансамблі) пам’яток, що мають особливу культурну цінність.

У області на державному обліку перебуває 2933 об’єкти культурної спадщини, з них: 1088 – археології, 1761 – історії, 84 – монументального мистецтва. Також на державному обліку перебуває 335 пам’яток архітектури та містобудування, з них 239 пам’яток місцевого значення і 96 пам’яток національного значення. Відповідно до Програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини в Рівненській області на 2004-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 20.08.2004 р. № 392 та схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.06.2004 р. № 280, управлінням з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації проводиться постійний моніторинг об’єктів культурної спадщини. Стан збереження пам’яток, в переважній більшості, задовільний. Об’єкти, які передані в користування, утримуються в задовільному стані. Рішенням обласної ради від 11.08.2006 р. № 77 затверджено Регіональну програму збереження культових споруд – пам’яток архітектури місцевого значення Рівненської області на 2006-2010 роки. Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, користувачів пам’яток, громадських організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. Також в області функціонує 11 державних музейних закладів. Це Рівненський обласний краєзнавчий музей, сім районних державних музеїв (Березнівський краєзнавчий музей, Млинівський краєзнавчий музей, Дубровицький історико-краєзнавчий музей, Радивилівський краєзнавчий музей, Костопільський краєзнавчий музей, Корецький історичний музей, Зарічненський краєзнавчий музей). Негативного природного та техногенного впливу на стан об’єктів культурної спадщини в 2007 році в області не зафіксовано. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Рівненська область по праву може претендувати на один з найоригінальніших регіонів України. Рівненщина – глибоко історична земля, що повниться численними пам’ятками природи, архітектури, культури та унікальними об’єктами, аналогів яким нема у інших регіонах. Тут же є і приваблива етнографічна база для розвитку сільського туризму: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Рівненщина подарувала світу Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають на вірність країні президенти України, першу у східних слов’ян академію в Острозі, Острозьку типографію і перший український „Буквар”. Вона славиться гучними іменами науковців, письменників та героїв визвольної війни. В Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається найдревніша українська ікона, написана в ХІІІ ст. – Богородиця Одигітрія. А на півночі області в урочищі "Юзефінська дача" до цих пір росте дуб князя Ігоря – найстаріший в Україні, чий вік перевищує 1300 років. В с. 74

Сварицевичі (в єдиному місці в країні) зберігся древній дохристиянський обряд „Водіння куста”. Крім того, лише в рівненських селах можна побачити вулики -борті. Історія розвитку такого виду бджільництва перевищує навіть час зародження вищезгаданого обряду. Найбільшим багатством Рівненської області є унікальне природне середовище. Територія має найбільший показник залісненості України (40%) та один з найбільших рівнів заповіданості території. До основних об’єктів природно-заповідного фонду України належить Рівненський природний заповідник, що є найбільшим в країні. Він складається з чотирьох масивів, які розташовані в різних районах області. До складу заповідника входять найкрасивіші озера українського Полісся: озера Сомине та Біле. На території області розташовані також 3 регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський”, „Дермансько-Мостівський”, „Прип’ять-Стохід”. Крім того, в області нараховується понад 3 тисячі пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва, 800 культових закладів, серед яких 242 – пам’ятки архітектури (69 – національного, 173 – місцевого значення). На території Рівненщини розташовано 15 монастирів, відомих далеко за межами області. Для області також характерні унікальні замкові споруди, що у давні часи носили оборонне значення. В області діють Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога, Державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви”. Санаторно-оздоровчу мережу області складають понад 50 закладів: санаторії, оздоровчі комплекси, дитячі табори, будинки відпочинку. Найвідоміші серед них – санаторії “Червона калина”, “Горинь”, “Хрінники” та база відпочинку „Сосновий бір”. Усе це - багатий та неповторний потенціал для розвитку усіх видів туризму, створення позитивного іміджу області. Однак, інтенсивний розвиток сучасної туристичної індустрії, за умови нераціонального використання природних ресурсів, може спричинити погіршення екологічного стану об’єктів рекреації і туризму. Адже, туризм є широкою і надзвичайно охоплюючою практикою використання природи людиною. У зв’язку з цим, при розробці програм розвитку туризму та інших заходів щодо регулювання галузі туризму, все більша увага приділяється попередженню негативного впливу туристичної галузі на природне середовище. Так, в області діє регіональна програма розвитку туризму до 2010 року, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації 15.11.2002 № 662, якою передбачено реалізацію заходів щодо розвитку та збереження туристичних регіонів і об’єктів області, раціонального та екологічнозбалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області для потреб туризму. Крім того, пріоритетним напрямком розвитку туризму в області є сприяння розвитку сільського туризму, як інструменту виховання екологічної 75

свідомості. Так, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 02.08.2006 № 331 „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006 -2010 роки” реалізується ряд заходів щодо підтримки розвитку цього виду діяльності. Сьогодні на Рівненщині приймають гостей 30 агросадиб у Березнівському, Демидівському, Зарічненському, Володимирецькому, Радивилівському та Рівненському районах. Їм надається всебічна рекламноінформаційна підтримка. На сайті обласної державної адміністрації створено рубрику „Туризм” з інформацією про розвиток туризму на Рівненщині ,зокрема сільського, яка постійно поновлюється та поповнюється матеріалами про основні туристичні події, новини законодавства та інформацію з актуальних питань галузі. Крім того, нові туристичні маршрути розробляються з урахуванням об’єктів інфраструктури сільського туризму. Поширення екологічних знань передбачається й під час здійснення екскурсійної діяльності, зокрема під час проведення екскурсій для молоді та дітей шкільного віку.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 6.1. Структура та стан земель 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними головного управління земельних ресурсів загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га, з них: 46,6 % займають сільськогосподарські угіддя, 38,4 % - ліси та інші лісовкриті площі, 2,0 % забудовані землі, 5,3 % - відкриті заболочені землі, 1,7 % - відкриті землі без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями), 3,9 % - інші землі; 97,9 % - усього земель (суша), 2,1 % - території, що покриті поверхневими водами (рис. 6.1). Лісовкриті площі 38,4% Забудовані землі 2,0%

Заболочені землі Cільськогосподарсь кі землі 46,6%

Інші землі 3,9%

Відкриті землі без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом

5,3% Води 2,1%

1,7%

Рис. 6.1. Структура земельного фонду області у 2007 р. 76

Структура земельного фонду в області за 2003-2007 рр. наведена в табл. 6.1. Таблиця 6.1. Структура земельного фонду області 2003 р. 2004 р. усього, % до усього, % до тис. га загаль- тис. га загальОсновні види земель ної плоної плота угідь щі щі теритериторії торії 1 2 3 4 5 Загальна територія 2005,1 100,0 2005,1 100,0 у тому числі: 1. Сільськогоспо937,5 46,8 937,1 46,7 дарські угіддя з них: рілля 646,8 32,3 647,5 32,3 перелоги 15,3 0,8 13,7 0,7 багаторічні 11,8 0,6 11,4 0,6 насадження сіножаті 263,6 13,1 264,1 13,2 і пасовища 2. Ліси і інші 796,8 39,7 797,3 39,8 лісовкриті площі з них вкриті лісовою 742,5 37,0 742,3 37,0 рослинністю 3. Забудовані землі 55,3 2,8 55,4 2,8 4. Відкриті 106,9 5,3 106,8 5,3 заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 33,7 1,7 33,8 1,7 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 32,6 1,6 32,3 1,6 Усього земель 1962,8 97,9 1962,7 97,9 (суша) Території, що покриті поверхневими 42,3 2,1 42,4 2,1 водами

2005 р. 2006 р. 2007 р. усього, % до усього, % до усього, % до тис. га загаль- тис. га загаль- тис. га загальної плоної плоної площі щі щі теритеритериторії торії торії 6 7 8 9 10 11 2005,1 100,0 2005,1 100,0 2005,1 100,0 936,1

46,7

936,4

46,7

934,6

46.6

647,4 13,5

32,3 0,7

649,4 12,7

32,4 0,6

655,9 6,2

32,7 0,3

11,8

0,6

11,8

0,6

11,8

0,6

263,4

13,1

262,5

13,1

260,7

13,0

797,2

39,8

799,8

39,9

801,4

40,0

742,0

37,0

744,2

37,1

744,2

37,1

55,6

2,8

53,8

2,7

52,4

2,0

106,8

5,3

105,3

5,3

105,3

5,3

33,8

1,7

34,0

1,7

33,6

1,7

33,0

1,6

32,9

1,6

77,8

3,9

1962,5

97,9

1962,2

97,9

1962,1

97,9

42,6

2,1

42,9

2,1

43,0

2,1

У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає - 32,7 %, перелоги - 0,3 %, сіножаті і пасовища - 13,0 %, багаторічні насадження – 0,6 %. Внаслідок проведення додаткового обстеження площ орних земель, природних кормових угідь недержавних сільгосппідприємств, фермерських господарств було виявлено малопродуктивні землі, які переведено із одного виду угідь в інший. Площі орних земель збільшились на 6,5 тис. га, кормових угідь зменшилися на 1,8 тис. га, перелоги зменшились на 6,5 тис. га. 77

Площа лісових земель збільшилась на 1,6 тис. га в результаті уточнення площ при проведенні лісовпорядкування в державних лісогосподарських підприємствах області. Внаслідок перерозподілу земель між власниками землі і землекористувачами відбулися зміни в кількісному складі земель в основному сільськогосподарських підприємств, громадян та інших категорій землекористувачів. Найпоширенішими типами ґрунтів в області є дерново-підзолисті, опідзолені, дерново-оглеєні та болотні ґрунти. 60 % дерново-підзолистих ґрунтів області інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей. Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості. Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості, у формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин. Перехід до ринкових відносин, зміна форм власності вимагають і нових підходів щодо розробки шляхів збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Безперечно, що нині виробник сільськогосподарської продукції повинен орієнтуватися як на соціальні умови, так і на рівень ринково-господарських відносин, враховувати екологічні наслідки свого господарювання та виконувати вимоги щодо захисту ґрунтів від деградації, забезпечувати відтворення родючості наданих йому земель в оренду й приватну власність. Досвід показує, що в сільськогосподарських підприємствах, особливо в останні важкі в економічному відношенні роки, порушуються землеробські технології господарювання: не дотримуються сівозміни, вносяться низькі норми органічних і мінеральних добрив, відсутнє вапнування кислих ґрунтів. Все це призводить до недобору врожаю і зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції здійснюється систематичне (один раз в 5 років) детальне агрохімічне обстеження ґрунтів усіх сільськогосподарських угідь, встановлюється ступінь забезпеченості поживними речовинами та стан забруднення ґрунтів. Порівнюючи узагальнені дані за період 2003-2007 років (табл. 6.2-6.3) з попереднім VIIІ туром агрохімічної паспортизації, можна зробити висновок, що вміст рухомих форм фосфору значно не змінився. За даними 2003-2007 років обстеження по забезпеченості рухомими фосфатами грунти області розподілились так: з дуже низьким вмістом (до 78

26 мг/кг грунту) – 55,5тис.га (9,7 %), низьким (від 26 до 50 мг/кг) – 83,9 тис. га (14,6 %), середнім (від 51 до 100 мг/кг) – 154,8 тис. га (27,0 %), підвищеним (від 101 до 150 мг/кг) – 101,9 тис.га (17,8%), високим (від 151 до 250 мг/кг) – 140,8 тис. га (24,6 %), дуже високим (більше 250мг/кг) – 36,3 тис га (6,3 %). За період 2003-2007 років середньозважений показник становить 116,3 мг/кг ґрунту, до 116,0 мг/кг при VІІІ турі обстеження. Тобто проходить стабілізація вмісту рухомих форм фосфору в ґрунтах області. На наш погляд це пояснюється тим, що землевласники використовують мінімалізацію обробітку ґрунту, внесено більше мінеральних добрив в порівнянні з VIII туром. Багато земель області знаходиться в перелоговому стані. Динаміка вмісту рухомих фосфатів від першого до останнього турів обстеження змінювалась. Якщо вміст Р2О5 при першому турі (1965-1970 рр.) обстеження становив 92,5 мг/кг ґрунту, то при п'ятому турі (1986-1990 рр.) він збільшився до 131,1 мг/кг. Потім іде постійне зниження показника включаючи восьмий тур обстеження. Особливо низький середньозважений показник в районах зони Полісся. В Сарненському районі він становить – 69,2 мг/кг ґрунту, Володимирецькому – 71,6 мг/кг ґрунту. В зоні Полісся переважають дерново-підзолисті ґрунти, які по своїй природній родючості бідні за вмістом рухомого фосфору. По забезпеченості обмінним калієм також іде процес стабілізації вмісту. Вміст калію в ґрунтах визначається мінералогічним складом ґрунтоутворюючих порід, їх гранулометричним складом, а також зональними умовами та характером землекористування. Забезпеченість ґрунтів обмінним калієм по області за даними 20032007 років обстеження характеризується так: з дуже низьким вмістом (до 41 мг/кг ґрунту) – 161,2 тис. га (28,1 %), низьким (від 41 до 80 мг/кг ґрунту) – 246,8 тис. га (43,1 %), середнім (від 81 до 120 мг/кг ґрунту) – 110,1 тис. га (19,2 %), підвищеним (від 121 до 170 мг/кг ґрунту) – 40,0 тис. га (7,0 %), високим (від 171 до 250 мг/кг ґрунту) – 12,6 тис. га (2,2 %), дуже високим (більше 250 мг/кг ґрунту) – 2,5 тис. га (0,4 %). За період 2003-2007 років середньозважений показник становить 69,4 мг/кг ґрунту, а у VIII турі обстеження він становив 67,3 мг/кг на кг ґрунту, різниця становить +2,1 мг/кг ґрунту. Це пояснюється збільшенням внесення калійних добрив в області, мінімалізацією обробітку та застосуванням засобів біологізації землеробства. Найвищий середньозважений показник вмісту обмінного калію в V турі (1986-1990 рр.) становив 97,2 мг/кг ґрунту. Це пояснюється інтенсивною хімізацією сільського господарства того періоду. Починаючи з шостого туру (1991-1995 рр.) іде поступове зниження вмісту обмінного калію, включаючи восьмий тур (2001-2006 рр.) агрохімічної паспортизації. Особливо низький середньозважений показник в районах зони Полісся. Так за VIII тур обстеження в Володимирецькому районі він становить – 51,0 мг/кг ґрунту, в Березнівському – 51,7 мг/кг грунту, Сарненському – 54,6 мг/кг 79

ґрунту. В зоні Лісостепу найвищий середньозважений показник спостерігається в Рівненському районі – 134,9 мг/кг ґрунту та Здолбунівському – 129,7 мг/кг ґрунту за VI тур обстеження. За кислотністю, згідно даних за період обстеження 2003-2007 років, площа кислих ґрунтів в порівнянні з VIІI туром збільшилася від 37,9% до 39,0%, різниця становить +1,1%. Це пояснюється відсутністю коштів в господарствах області на вапнування кислих ґрунтів, а держава в останні роки на ці роботи коштів не виділяє. Реакція ґрунтового розчину відіграє важливу роль у розвитку рослин і ґрунтових мікроорганізмів, впливає на швидкість і напрямок перебігу в ньому хімічних і біохімічних процесів. Засвоєння рослинами елементів живлення, інтенсивність мікробіологічної життєдіяльності, мінералізація органічної речовини, розкладення ґрунтових мінералів і розчинення різноманітних важкорозчинних сполук, коагуляція і пептизація колоїдів та інші фізико-хімічні процеси великою мірою визначають реакцію ґрунту. Кисла реакція ґрунту відноситься до числа несприятливих екологічних факторів, що стримують ріст і розвиток більшості видів сільськогосподарських культур. Кисла реакція властива дерново-підзолистим і болотним ґрунтам, нейтральна – чорноземам. Всі сільськогосподарські культури по різному відносяться до ступеня кислотності ґрунту, тому певна культура має свій інтервал рН, при якому вона добре росте і розвивається. За кислотністю згідно даних 2006-2007 років по 7-ми районах IX туру обстеження ґрунти області розподіляються так: дуже сильнокислі та сильнокислі (рН менше 4,6) – 55,9 тис. га (9,8 %), середньокислі (від 4,6 до 5,0) – 72,8 тис. га (12,7 %), слабокислі (від 5,1 до 5,5) – 94,7 тис. га (16,5 %), близькі до нейтральних (від 5,6 до 6,0) – 90,8 тис. га (15,8 %), нейтральні (від 6,1 до 7,0) – 174,9 тис. га (30,5 %), слаболужні (від 7,1 до 7,5) – 77,1 тис. га (13,5 %), середньолужні (від 7,6 до 8,0) – 7,0 тис. га (1,2 %). Найбільше кислих ґрунтів у районах зони Полісся, зокрема в Сарненському – 39,1 тис. га (71,2 %), Володимирецькому – 37,5 тис. га (64,7 %), Дубровицькому – 28,3 тис. га (62,5 %) районах, які потребують вапнування. В Лісостеповій зоні найбільше кислих ґрунтів за період 20032007 років спостерігається в Гощанському – 6,7 тис. га (25,0 %) та Здолбунівському – 4,8 тис. га (22,3 %) районах. За вмістом гумусу середньозважений показник за період обстеження 2003-2007 років становить 2,20 %, що в порівнянні з VIІI туром, де показник становив 2,17 %, бачимо що йде також процес стабілізації органічної речовини в грунті. Родючість ґрунту залежить від багатьох його властивостей, але в основному, визначається кінцевою кількістю основних показників, серед найперших є вміст і запаси гумусу. Гумус являється головним обумовлюючим фактором всіх властивостей ґрунту. Він є найбільш вагомим ґрунтовим джерелом елементів живлення. В його складі містяться всі основні елементи живлення рослин і мікроорганізмів (азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, мікроелементи). 80

При поступовій мінералізації гумусу ці елементи переходять в мінеральні форми і використовуються рослинами. При розкладі гумусу і органічних залишків виділяється велика кількість вуглекислого газу (СО2 ), необхідного для фотосинтезу зелених рослин. За результатами аналізів 2003-2007 років обстеження по забезпеченості вмістом гумусу площі ґрунтів розподілилися так: до першої (менше 1,1 %) – 18,7 тис. га (4,6 %). до другої (1,1-2,0 %) – 155,2 тис. га (38,4 %), до третьої (2,1-3,0 %) – 173,0 тис. га (42,8 %). до четвертої (3,1-4,0 %) – 51,2 тис. га (12,7%). до п'ятої (4,1-5,0 %) – 4,9 тис. га (1,2 %), до шостої (більше 5,1 %) – 1,4 тис. га (0,3 %). Починаючи з V туру обстеження і закінчуючи VIII туром обстеження проходила динаміка поступового зниження вмісту органічної речовини в грунті. Найнижчі показники гумусу в районах зони Полісся, зокрема в Березнівському – 1,77 %, Володимирецькому – 1,83 %, Рокитнівському – 1,89 %. В цих районах переважають дерново-підзолисті ґрунти, які бідні на вміст органічної речовини. В зоні Лісостепу найвищі показники вмісту органічної речовини за IX тур обстеження в Радивилівському – 2,73 %, та Корецькому – 2,42 % районах. Площі ґрунтів за вмістом бору за період 2003-2007 років обстеження розподілилися так: з низьким вмістом – 89,3 тис. га (15,81 %), середнім – 283,6 тис. га (50,30 %), високим – 190,9 тис. га (33,9 %); за вмістом марганцю: з низьким вмістом – 124,1 тис. га (22,7 %), середнім – 167,5 тис. га (30,6 %), високим – 255,9 тис. га (46,7%) ; за вмістом міді: з низьким вмістом – 179,0 тис. га (31,4 %), середнім – 181,5 тис. га (31,8 %), високим – 209,9 тис. га (36,8 %); за вмістом цинку: з низьким вмістом – 16,1 тис. га (92,0 %), середнім – 1,3 тис. га (7,4 %), високим – 0,1 тис. га (0,6 %) ; за вмістом кобальту: з середнім вмістом – 0,1 тис. га (0,6 %), високим – 17,4 тис. га (99,4 %).

Таблиця 6.2. Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених земель за вмістом елементів живлення Площі ґрунтів за вмістом рухомих фосфатів, тис. га Тури та Обстеж Назва роки ена дуже низький низький середній підвищений високий елементу обстеже площа, ння тис.га тис.га % тис.га % тис.га % тис.га % тис.га % VIII-IX Фосфор (2003573,2 55,5 9,7 83,9 14,6 145,8 27,0 101,9 17,8 140,8 24,6 2007) VIII-IX Калій (2003573,2 161,2 28,1 246,8 43,1 110,1 19,2 40,0 7,0 12,6 2,2 2007)

Середньо зважений дуже високий показник, мг/кг тис.га % ґрунту 36,3

6,3

116,3

2,5

0,4

69,4

Таблиця 6.3. Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених земель за вмістом гумусу Тури та роки обстеже ння VIII-IX (20032007)

Обсте 1 – група жена <1,1 % площа, тис.га тис.га % 404,4

18,7

4,6

2 – група 1,1-2,0 % тис.га % 155,2

38,4

Площі ґрунтів за вмістом гумусу 3 – група 4 – група 2,1-3,0 % 3,1-4,0 % тис.га % тис.га % 173

42,8

51,2

12,7

5 - група 4,1-5,0 % тис.га % 4,9

1,2

6 – група >5,1 % тис.га % 1,4

0,3

Середньозважеий вміст гумусу, % 2,20

6.1.2. Деградація земель Під деградацією ґрунтів слід розуміти погіршення властивостей, родючості і якості ґрунту, яке обумовлено зміною умов ґрунтоутворення внаслідок впливу природних або антропогенних чинників. У більш широкому розумінні поняття „деградація ґрунтів” охоплює як погіршення основних якісних показників родючості без помітних ознак руйнування або зникнення генетичних особливостей ґрунтів, так і фізичне руйнування ґрунтових горизонтів аж до втрати ґрунтом не лише своїх функцій як середовища існування, а й повного фізичного зникнення як біокосного природно-історичного тіла. Це негативне явище супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури та зниженням родючості ґрунтів. Деградація ґрунтів, а нерідко і повне їх включення із сільськогосподарського використання, відбувається внаслідок процесів водної та вітрової ерозії, дегуміфікації, декальцинації, переущільнення сільськогосподарською технікою, національної експлуатації зрошувальних систем, яка призводить до підтоплення і заболочування, вторинного засолення й осолонцювання ґрунтів; через порушення агротехніки, заростання бур’янами та чагарниками, незбалансоване застосування мінеральних добрив, забруднення токсичними речовинами, радіонуклідами, нерегульоване випасання худоби і т.д. Аналіз сучасного стану земельних ресурсів Рівненщини свідчить про глибоку їх деградацію, що виявляється, насамперед, у значному збільшенні площ еродованих земель. За останні 30 років площа цих земель зросла на 15 % за рахунок збільшення розмитих та сильно змитих ґрунтів, а також середньо змитих орних земель на схилах більше. Найпоширенішими видами деградації є: водна ерозія - 56%,вітрова 28%, хімічна - 12%, фізична деградація - 4 %. З усіх видів деградації, якщо оцінювати їх у світових масштабах, найбільш поширеною і шкідливою є ерозія ґрунтів. Наприклад, вітрова ерозія поширена переважно у північній частині області, що також спричиняє знищення продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів. Основними чинниками, які впливають на процеси ерозії земель на території області є сільське господарство, промисловість та транспорт. Крім того, зростають площі середньо - і сильно змитих ґрунтів, тобто слабо змиті переходять у категорію середньо змитих, а середньо змиті – в категорію сильно змитих. Внаслідок ерозії ґрунтів вимиваються орні землі, луки, замулюються водойми. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в області. 83

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт. Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, внаслідок неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель. В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45 %, а розораність сільськогосподарських угідь 66,7 %. За низької культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об’ємна маса структурного ґрунту – 1,1-1,2 г/см3 – на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів. Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур. Однією з причин втрати родючості - є багаторазовий обробіток ґрунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солома, коренеплоди і бульбоплоди завозяться причепами. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи паралельні тимчасові дороги. Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. Територія Рівненщини пересікається труботранспортними газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та стихійні витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забруднення ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки нафтопроводу “Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років формуються ореоли забруднення ґрунтів продуктами нафтотранспортування. Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів та на ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області. Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна галузь промисловості. Під час гірничодобувних робіт змінюються природні 84

ландшафти місцевості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В регіоні ще не належну увагу приділяють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської цінності порушених земель. 6.3. Охорона земель За 2000 – 2007 роки залужено та перезалужено 18,0 тис. га малопродуктивних сільськогосподарських угідь, в тому числі згідно проектів консервації – 250 га, заліснено землі площею – 3,73 тис.га, переведено в перелоги 6,2 тис. га, рекультивовано понад 280 га порушених земель. З метою забезпечення виконання робіт щодо збереження, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у відповідності до Регіональної програми в 2007 році за рахунок коштів держбюджету завершено роботи з консервації земельних ділянок шляхом залуження на території сільських рад Млинівського, Рівненського та Гощанського районів на загальну суму 370 тис. грн. Понад 670 га залужено малопродуктивних та радіоактивно забруднених орних земель в поліських районах області. Крім того, за кошти, що поступили на рахунки місцевих рад від втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельних ділянок, проведено поліпшення кормових угідь на площі більше 340 га. Відновлення і рекультивацію порушених земель після добування корисних копалин проведено за рахунок коштів державного бюджету та надрокористувачів на площі 76,4 га на суму більше 281,0 тис. грн., або на 114,5 відсотків до передбачених Регіональною програмою на 2007р. З метою захисту земель від ерозійних процесів посаджено більше 1,5 тис. га захисних лісонасаджень. Для зменшення антропогенного навантаження понад 20 тис.га малопродуктивних та деградованих земель виведено з інтенсивного сільськогосподарського обробітку шляхом їх залуження, заліснення, переведення в інші угіддя. Створення захисних лісових насаджень за останні шість років наведені в табл. 6.4. Таблиця 6.4. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг

Одиниця виміру кількість господ. тис. га

2003 -

Обсяг вжитих заходів за роками 2004 2005 2006 -

2007 -

% 2007р. до 2006р. -

кількість господ. тис. га тис. га

0,292

0,147

0,039

1,151

1,528

133

тис. га

Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків – мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

км

0,30

0,50

0,70

шт.

шт. га км

В області особливу увагу приділяють охороні та захисту земель. Для цього розроблені „Програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Рівненської області до 2010 р.”. До 2010 р. згідно з Програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель області передбачається скоротити розораність земельного фонду на 123,8 тис. га, що дасть змогу запобігти втратам ґрунту до 6,4 млн. т щорічно. В області прийнята Регіональна програма розвитку земельних відносин на 2006-2015 рр., якою передбачені заходи щодо зменшення площ еродованих земель. З метою вжиття ефективних заходів щодо зменшення еродованості ґрунтів необхідно розробити загальнодержавну програму та забезпечити її фінансування. Пріоритетними завданнями земельної реформи в області визначено: - реформування земельних відносин з метою забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю; - формування системи культурних ландшафтів, що дозволить зменшити розораність сільськогосподарських угідь та покращити санітарноекологічні умови життя населення; - розвиток та державне регулювання ринку земель. - Середньострокові заходи (2007-2009 роки): - вдосконалювати кількісний, якісний облік та моніторинг земель; - завершити безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок, переданих у власність громадянам в межах населених пунктів, виготовлення державних актів на право приватної власності на землю; - забезпечити юридичне посвідчення права власності та користування землями державної, комунальної та приватної власності; - забезпечити проведення містобудівного кадастру. Перспективні заходи (2010-2015 роки): - сформувати стійкі агроландшафти у сільськогосподарському виробництві; - забезпечити складання планів земельно-господарського устрою міст з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови; - розвивати кредитування під заставу землі, в тому числі іпотечне кредитування.

6.3.1. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок Відповідно до Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 427, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 “Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” та наказу Держуправління від 15.06.2005 № 62 “Про організацію виконання наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434” структурними підрозділами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області протягом 2007 року розглянуто 3997 матеріалів на загальну площу 5440,371 га щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (у 2006 р. – відповідно 2949 матеріалів на 14817,3829 га), в т. ч.: 176 матеріалів погодження місць розташування об’єктів на загальну площу 441,8905 га, з них 3 (7,8500 га) – не погоджені; 140 матеріалів щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів на загальну площу 785,6063 га , з них 5 (52,0700 га) – не погоджені; 3681 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на загальну площу 4212,8742 га, з них 1 (9,2303 га) – не погоджені. Дані про погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за категоріями земель наведені в табл. 6.5.

Таблиця 6.5. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок у 2007 р. В т.ч. за категоріями земель

Вид документа

Кількість матеріалів, які надійшли на розгляд (шт.)/на загальну площу (га), з них: погод. (шт. /га)

МПМ МВЗ

ПВ

не погод (шт./ га)

землі землі сільськолісогоспогосподарсьдарського кого призначення призначення

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

землі водного фонду

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

землі природнозаповідного фонду

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

землі промислоземлі землі вості, землі землі житлової історикотранспорт рекреаційоздоровчого та культуру, зв’язку, ного призначення громадської ного енергетики, призначення забудови призначення оборони, іншого призначення погод (шт. /га)

не погод. (шт. /га)

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

погод (шт. /га)

не погод (шт. /га)

погод (шт. /га)

12 5 2 2 1 76 81           30,1 288, 7,70 0,98 0,15 10,9 111,           180 4300 00 00 00 993 3632 21 2 6 1 6 2 1 78 27         141, 1,27 276, 33,6 14,1 0,60 0,800 15,6 337,         7801 00 0344 000 453 90 0 146 4229 1078 16 42 1 10 1 2239 324          1878 179, 504, 9,23 7,63 2,32 482, 1157          ,317 4838 9228 03 99 00 9955 ,195 0 0 Примітка: МПМ - матеріали погодження місць розташування об’єктів ( у разі, коли вибір земельної ділянки не проводиться), МВЗ - матеріали щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, ПВ – проекти відведення земельних ділянок.

176 441,8 905 140 785,6 063 3681 4212, 8742

3 7,85 00 5 52,0 700 1 9,23 03

не погод (шт. /га)

  1 16,4 000  

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1.Стан мінерально-сировинної бази В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. Мінерально-сировинна база Рівненщини здебільшого представлена будівельною сировиною (табл. 7.1), серед якої переважають родовища каменю будівельного, пісків, суглинків, крейди. В якості будівельного каменю широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовується в області, переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь - для спорудження фундаментів і будівель. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю складають більше 500 млн. м3. При видобутку на рівні 2,0-2,5 млн. м3 в рік, існуючі виробничі потужності переробних підприємств забезпечені сировиною майже на 200 років. Таблиця 7.1. Мінерально–сировинна база області № з/п

Види корисних копалин всього

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Торф Агрохімічна сировина (фосфорити) Карбонатна сировина для вапнування кислих ґрунтів Польовий шпат Каолін Цементна сировина Скляна сировина Крейда будівельна Камінь облицювальний Камінь будівельний Вапняки для шляхового будівництва Пісок будівельний Цегельна сировина Сировина для виробництва мінеральної вати Дорогоцінне каміння (бурштин) Мінеральні води Прісні води Сапропель Разом

339 1 14 3 3 12 2 6 13 38 3 52 53 5 2 6 33 37 622

Кількість родовищ рахується на освоєно обліку. промисловістю 48 10 1 3 1 3 1 6 2 2 2 4 1 8 4 35 25 2 1 20 5 49 17 3 2 2 1 4 4 33 8 19 242 84

Перспективою розвитку галузі являється реконструкція діючих кам'яно-щебеневих заводів, впровадження сучасних технологій, що дасть змогу збільшити виробничі потужності та покращити якість продукції. На території Рівненської області обліковується 242 родовища з яких майже до 90 родовищ експлуатуються. Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах.

В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва бутощебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо. Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах. Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінюваних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 70 т. У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”. Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ. Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 рази перевищує середній показник в Україні. Серед природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м. Острог, с. Жобрин і Олександрія Рівненського району та смт Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод. В останні роки в області визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовище, яке розташоване в Острозькому районі. Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах. 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва бутощебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. В регіонах України та СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина наших родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній. 90

Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн. т, тобто є практично невичерпним. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло звукоізоляційних матеріалів. В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку. Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах. Більчаківське та Дермаківське родовище в Березнівському районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду. У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов’язують з такими факторами: не відновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури; недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничовидобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин; недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини; фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих та пластових вод. Загальні прогнозні ресурси підземних вод в Рівненській області складають близько 5579,9 тис. м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 493,62 тис. м 3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 125,0 тис. м3/добу або 25 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Основні дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в таблиці 7.2. За кошти Державного бюджету України в області пробурені та передані водокористувачам 26 артезіанських свердловин з загальною продуктивністю близько 9,9 тис. м3/добу.

Таблиця 7.2. Прогнозні ресурси та видобуток підземних вод по адміністративних районах за 2001-2006 роки

Адміністративна область, район

1 Березнівський Володимирецький Гощанський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Демидівський Острозький Рівненський Рокитнівський Сарненський Радивилівський Разом

Прогнозні ресурси підземних вод (ПРПВ)

Експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ)

Всього

у т.ч. з мінераліза цією, до 1,5 г/дм3

177,500 266,600 355,100 253,800 397,600 183,300 152,200 34,600 371,200

18,000 56,170 64,002 40,000 26,510 19,000 38,000 9,300 20,000 19,670

8,390 154,990 5,100 39,590 14,050 532,772

278,800 142,100 454,300 59,500 367,100 108,800 3602,500

Залишок нерозвіданих ПРПВ у т.ч. з мінераліза Всього цією, до 1,5 г/дм3 5 6 Рівненська область 159,500 159,500 210,430 210,430 291,098 291,098 213,800 213,800 371,090 371,090 164,300 164,300 114,200 114,200 25,300 25,300 351,200 351,200 259,130 259,130 0,000 0,000 133,710 133,710 299,310 299,310 54,400 54,400 327,510 327,510 94,750 94,750 3069,728 3069,728

Видобуток підземних вод, тис. м3/добу

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2,057 16,692 29,849 5,846 1,700 0,737 13,925 0,375 3,980 1,710 2,386 1,938 49,451 0,550 5,205 1,835 138,236

2,285 14,166 26,966 5,727 1,802 0,579 11,254 0,342 3,885 1,152 2,693 1,862 40,151 0,593 4,752 1,886 120,095

2,126 10,533 34,736 3,727 1,534 0,575 9,836 0,229 3,470 1,123 3,962 1,822 37,893 1,647 3,119 1,649 117,963

1,158 12,673 35,117 2,599 1,463 0,724 6,677 0,013 3,463 0,937 0,737 1,525 54,307 1,519 0,643 1,478 125,033

3,349 15,822 30,968 3,658 2,395 0,840 14,738 1,740 3,330 1,797 6,360 2,596 63,046 0,992 7,964 1,460 161,055

2,887 11,347 31,807 4,185 1,985 0,894 13,448 0,707 4,369 1,901 5,184 2,371 62,107 0,649 5,884 2,052 151,777

Серед інших ресурсів, що можуть доповнювати економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку – основи розвитку перспективної галузі. Найбільш перспективними мінеральними водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в с. Жобрин та Олександрія Рівненського району, смт Степань Сарненського району, м. Острог. З мінеральних вод найбільше поширення в області мають хлориднонатрієві питні води миргородського типу запаси яких розвідані в селах Жобрин, Олександрія Рівненського, селищі Степань Сарненського районів та м. Острозі. У Дубенському районі знайдені сульфатно - натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм3. Радонові мінеральні води зустрічаються поблизу сіл Вири Сарненського та Маринин Березнівського районів. А розвідані запаси радонових вод в м. Корці становлять 280 м3/добу при концентрації 20 нКu/дм3. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобування – основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі. В цей час на трьох родовищах, зокрема, Жобринському, Острозькому і Степанському здійснюється видобуток на промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування. Радонові води Корецького родовища використовуються Корецькою обласною лікарнею для лікування опорно-рухової системи. Отже ресурси підземних вод заслуговують на подальші дослідження і використання. Основними завданнями цього напряму є: завершення геологорозвідувальних робіт на Мошківському родовищі мінеральних вод в Млинівському та Надслучанському в Березнівському районах; ТОВ „Острозький завод мінеральних вод” збільшити випуск мінеральної води в ПЕТ – пляшки на 20-25 відс.; Відновити видобуток і виробництво мінеральної води на Маломидському родовищі в Костопільському районі. Багаторічне планомірне вивчення стану підземних вод проводиться Рівненською геологічною експедицією методом регулярних спостережень за рівневим режимом і гідрохімією води в 31 пункті спостережень, що розташовані в різноманітних природно-техногенних умовах (інтенсивна експлуатація водозаборів, осушення, в межах промислових та селітебних зон тощо). Основні висновки стосовно трансформації підземних вод області зводяться до наступного: 93

глибокозалягаючі (артезіанські води), які використовуються для централізованого водопостачання, не несуть якісних змін і, в основному, відповідають санітарним нормам питних вод; постчорнобильське забруднення радіонуклідами не встановлено; перші від поверхні ґрунтові води значно трансформовані, і в них проходять негативні якісні зміни хімічного складу. В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненістю, відносно високим техногенним навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод. Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти. Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж. Продовжує функціонувати не встановлене джерело забруднення підземних вод нафтопродуктами в с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів. Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарнотехнічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарнотехнічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації. Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс. За даними постійного лабораторного контролю підприємства „Рівнеоблводоканал” вода з артсвердловин водозаборів Гощанської (4 свердловини) та Рівненської (107 свердловин) дільниць підприємства „Рівнеоблводоканал” повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком показника „мутність”, за яким інколи спостерігається перевищення.

7.2. Стан геологічного середовища 7.2.1. Гірничовидобувні регіони Таблиця 7.3. Родовища, що експлуатуються та їх місцезнаходження

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання всь Розроблюється ого 2 3

Торф

Дике Гало

Торф

Гряда

Торф

Морочно -1

4. 5.

1 1

Торф Торф

Старники Верба - 1

Торф

Пісково

7. 1

1 2

Торф

№ з/п

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Площа, га родовища

Кутянка-Вілія 4

відвалів

Площа рекультивованих земель, га

5 6 7 1. ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ Березнівський район 89,1 Після повного відпрацювання родовища Володимирецький район 254,7 -/Дубровицький район 248,6 -/Дубенський район 718,0 -/34,8 -/Костопільський район 318,0 -/Острозький р-н 100,8 -/5 6 7 Рокитнівський район

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

Обсяг, накопичених порід, млн. т (м3) відвали 8

хвостосховища 9

Торф

Кремінне

9. 10.

1 1

Торф Торф

Корабельське Гало

1. 2. 3.

1 1 1

Базальт Базальт Пісок

Рафалівське Полицьке-II Сопачівське

Вапняк

Семидубське - 2

5. 6. 7.

1 1 1

Крейда Суглинок Суглинок

Здолбунівське Здолбунівське Здолбунівське

Суглинок

Богданівське

9. 10.

1 1

Базальт Базальт Базальт

Івано-Долинське Берестовецьке Великомидське

11.

Пісок

Мало -Любашанське

12. 13.

1 1

Суглинок Суглинок

Залав’ївське Брищанське

14.

Суглинок

Острозьке

Після повного відпрацювання родовища Сарненський район 243,0 -/62,0 -/II. НЕМЕТАЛЕВІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Володимирецький район 92,4 25,9 43,6 -/6,5 -/Дубенський район 6,7 -/Здолбунівський район 351,0 -/76,3 4,3 303,7 Після повного відпрацювання родовища Корецький район 4,6 Костопільський район 106,3 -/96,3 38,8 34,0 Після повного відпрацювання родовища 4,0 Млинівський район 4,5 -/2,0 -/Острозький район 10,4 2,5 53,0

15. 16. 17.

1 1 1

Крейда Пісок Суглинок

Любомирське Любомирське Городоцьке

70,2 87,5 2,6

18.

Граніт

Рокитнівське

48,2

19. 20. 21. 22. 23. 24.

1 1 1 1 1 1

Граніт Гранодіорит Граніт Габро Пісок Пісок

Крута Слобода Томашгородське -3 Пщілля Кисорицьке Скопані Гори Рокитнівське -2

77,5 68,5 31,0 10,2 4,0 7,9

25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35.

1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1

Гранодіорити Граніт Граніт Гранодіорит Граніт Граніт Граніт Граніт Граніт Габро Бурштин

Клесівське -1 Клесівське-2 Клесівське - 6 Клесівське -7 Вирівське Вирівське - 2 Клесівське „Купчина” Селищанське - 1 Селищанське - 2 Ясногірське Клесівське „Пугач”

134,9 57,0 137,0 51,7 165,3 75,8 11,8 156,9 112,4 7,65 192,0

6 7 Рівненський район -/63,2 1,5 Рокитнівський район Після повного відпрацювання родовища -/-/-/-/-/-/Сарненський район -/-

-/-/-/-/-/-/-/-/10,5

7.2.2. Екзогенні та ендогенні геологічні процеси Рівненська геологічна експедиція протягом чверті століття виконує цілеспрямовані роботи по вивченню негативного впливу на навколишнє природне середовище сучасних екзогенних геологічних процесів на території Рівненської області. На досліджуваній території мають розвиток екзогенні геологічні процеси (ЕГП) природно-історичного походження, серед яких найбільш інтенсивно проявляються карст, підтоплення, заболочування, бокова та яружна ерозії. За результатами інженерно-геологічного обстеження проведеного у 2007 році найбільш репрезентативних ділянок ландшафтів території вивчення встановлено: - в межах Хрінниківського водосховища спостерігається переробка берегів водосховища поблизу східної околиці с. Набережне, де спостерігаються свіжи обвали грунту. Довжина еродованого берега близько 100 м. В населених пунктах Набережне, Боремель підніжжя високих схилів закріплені - висипані щебенем, активізації процесу не спостерігається. При підвищенні рівня води в водосховищі можлива активізація переробки цих схилів. - в межах Стирської ділянки, від Хрінниківського водосховища, включаючи р. Ікву, до смт Рожище, загальною площею 220 км2, на 31 ділянці активізувалася бокова річкова ерозія. Вісім ділянок розвитку бокової ерозії знаходяться на території населених пунктів (с. Малево - №2, №3, с. Лопавше - №8, с. Красне- №9, с. Береги - №11, с. Добрятин - №13, с. Острієв - №15, с. Підлісці - №23, с. Ставрів - №27, с. Топілля - №28), які можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті активізації процесу. На ділянці № 23, що знаходиться в 1 км на південний схід від с.Підлісці поряд з дорогою Підлісці - Боремець активізація бокової ерозії загрожує опорі ЛЕП, який розташований на самому краю бровки крутого схилу. - в межах Горинської ділянки, від с. Бродів до смт Оржів, загальною площею 162 км2 також ведуться спостереження за розвитком бокової ерозії на р.Горинь. Тут вивчається 46 ділянок, із яких 20 ділянок - з розвитком ерозії в 2-5 балів. З них на 13-ти ділянках активізація бокової ерозії загрожує народногосподарським об’єктам. Так в с. Бродів (№66) еродована ділянка, де берег річки інтенсивно підмивається на відстані біля 180 м, своїм північним краєм підходить до залізничного мосту. Цю частину еродованого берега закріплено. В смт Оржів (№56), територія ДОКу, є загроза обрушення території підприємства - необхідно прийняти інженерні рішення по укріпленню цієї частини території. В с. Бухарів також спостерігається дві ділянки № 63, №63-а, де йде інтенсивна активізація бокової ерозії, особливо в весняну повінь. Тут розмивається територія саду та присадибні ділянки. Заходи по укріпленню берега, які приймаються місцевими жителями (посадка дерев, кущів), є неефективними. Кожен рік річка підступає на ширину від 0,5 до 1 м. На ділянці №59-б в 1,5 км на південний захід від с. Дроздів, біля польової дороги Дроздів – Микулин активізація бокової ерозії може спричинити виникнення надзвичайної ситуації – пошкодження лінії електропередач. Дві 98

опори ЛЕП знаходяться на березі річки на відстані 0,9 м та 4,10 м. Опору одного із стовпів ЛЕП уже розмиває яр, який утворився поряд з опорою. Лінійний ріст яру 36 м, ширина в основі 10 м, в вершині яру спостерігаються декілька його від вершків, які руйнують польову дорогу. Швидкість відступу бровки берегового уступу до 5 м. Враховуючи, що схили тераси в літологічному відношенні представлені алювіальними пісками, які легко розмивається, ця ділянка є дуже небезпечною – існує загроза руйнування лінії електропередач. Опори ЛЕП необхідно перенести на безпечну відстань. В с. Томахів (№74), центральна частина села, спостерігається дуже активна ділянка, де руйнуються присадибні ділянки селян. За повідомленнями місцевих жителів інтенсивність обрушень від 1 до 2 м щорічно. В с. Чудниця (№28), обабіч дороги Гоща – Тучин, долина р. Бухта, вивчається ділянка просадки денної поверхні. З правої сторони відзначається стабілізація цього процесу, а зліва спостерігаються свіжі тріщини глибиною 0,5 – 0,93 м. Активність яружної ерозії спостерігається в районі с. Хотин (№ 13) (Горинська ділянка). В ярах закріплених обвалуванням, лінійного росту не відмічається. У відкритих ярах затухання процесу відбувається за рахунок засипання їх вершин побутовим сміттям. По дорогах, які проходять по тальвегах постарілих ярів, активізація яружної ерозії в його відвершках, може призвести до руйнівного впливу на окремих ділянках. Активізація яружної ерозії завдає шкоди фермерським господарствам, виводячи з обігу площі сільгоспугідь. На досліджуваній території значна увага приділяється вивченню карстовосуфозійного процесу карбонатного типу. Карстовий процес спостерігається у відкритій, покритій та перекритій формах. В площовому відношенні закарстованість Рівненської області складає 482,6 тис.га, в т.ч. відкритим карстом уражено 46,7 тис.га, покритим – 111,4 тис.га, перекритим – 324,0 тис.га. На ділянках режимної мережі (м. Кузнецовська, с. Більська Воля, Стирська та Горинська) активізації карстово-суфозійного процесу не виявлено. 7.3. Екологічний контроль за використанням та охороною надр З метою дотримання законодавства про надра в 2007 році Державною екологічною інспекцією в Рівненській області перевірено 441 підприємствнадрокористувачів. До адміністративної відповідальності притягнено 155 осіб на суму штрафів 16 167,0 грн., з них стягнуто 13 821,0 грн. Виставлено 59 претензій по підземним водам на загальну суму 13 323,0 грн., стягнуто 38 претензій на загальну суму 7 605,0 грн.. Основними порушеннями, виявленими під час проведення перевірок щодо користування надрами є невиконання приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища щодо отримання погодження на геологічне вивчення прісних підземних вод та відсутність спеціального дозволу на користування надрами, відсутність дозволу на спецводокористування та ін. Винесено 7 рішень про тимчасову заборону (зупинення) користування 99

надрами, а саме: Городоцький завод „Будматеріали”, ВАТ „Здолбунівський завод будівельних матеріалів”, громадянин Полікарпов М.М., ТзОВ „Мінерал”, Дружбівське мале приватне підприємство, ПП „Агрос”, ПП „Млинів Трейд”. Держуправлінням опрацьовано розроблені Мінприроди проекти: „Порядок спрощеного отримання спеціальних дозволів на видобування бурштину на родовищах та проявах, які не мають на теперішній час промислового значення” та Закон України „Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про надра (щодо спрощення порядку видобутку бурштину на родовищах та проявах, які не мають промислового значення)”, надано пропозиції та доповнення до нормативно-правових актів, які регулюють гірничі та земельні відносини з видобутку бурштину. 7.4. Погоджувальна діяльність у сфері використання надр Відповідно до інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 № 119 держуправлінням надано погодження 40 підприємствам для отримання спеціального дозволу на користування надрами. В 2007 р. основними напрямками освоєння мінерально-сировинних ресурсів була інтенсифікація робіт з геологічних пошуків базальтів, гранітів, піску, глини, мінеральної води розширення видобутку місцевої сировини для виробництва будівельних матеріалів (граніти, кристалічні породи, вапняки, суглинок, пісок глина, а також видобування прісних вод). 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, водних та атмосферних ресурсів, погіршення умов проживання населення області. На території області нараховується білш як 700 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні п’ять років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. т. промислових відходів 1-3 класу небезпеки. Відповідно до державного статистичного спостереження № 1небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки” обсяг накопичення промислових відходів I-III класів небезпеки 100

станом на 1 січня 2008 р. становить 10432,843 т. В 2007 році в області утворилось 3547,28 т відходів I-III класів небезпеки, з них: I класу - 113,56 т, II класу - 1404,38 т, III класу - 2029,34 т (рис.8.1).

І клас

ІІ клас ІІ клас

ІІІ клас

III клас

Рис. 8.1. Розподіл відходів за класами небезпеки у 2007 р. Утворення відходів протягом року зменшилось на 1,597тис. т або на 45,03 % в порівнянні з попереднім роком. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств збільшилась протягом року на 1,853 тис. т або на 17,75 % в порівнянні з попереднім роком. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки збільшилась за рахунок утворення та розміщення на ВАТ “Рівнеазот” розчинів кислих відпрацьованих інших і залишків кубових від розчину моноетаноламіну під час виробництва аміаку. З усієї маси особливо небезпечних відходів, що утворюються в області, лише біля 2 % повторно використовуються або знешкоджуються. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Таблиця. 8.1. Динаміка поводження з відходами № Назва області п/п 1. Обсяги утворення відходів, тис. т Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у 2. сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств, тис. т Використано відходів І-ІІІ класів небезпеки, 3. тис. т

2004 рік 5,841

2005 рік 7,276

2006 рік 5,145

2007 рік 3,547

9,260

9,857

10,432

12,285

0,230

0,259

0,294

0,318 101

4. 5.

Знешкоджено (знищено) відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т Відправлено відходів І-ІІІ класів небезпеки у місця неорганізованого складування за межі підприємств, тис. т

4,563

5,744

4,041

1,131

Утворення відходів протягом року зменшилось на 1,435тис. т або на 24,6 % в порівнянні з попереднім роком. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств збільшилась протягом року на 0,597тис. т або на 6 % в порівнянні з попереднім роком.

ВАТ “Рівнеазот”

Відвали фосфогіпсу-дигідрату на ВАТ «Рівнеазот»

102

Таблиця 8.2. Рух відходів I - III класів небезпеки у 2007 році, т

Назва відходів

1 Відходи 1 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять метали та їхні сполуки -відходи, що містять неметали та їхні сполуки Відходи 2 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять мідь та її сполуки - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки - відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла - відходи, що містять відпрацьовані мастильноохолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії Відходи 3 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять неметали та їхні сполуки -відходи, що містять корозійні речовини - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Відходи, всього:

Наявність відходів на 01.01.08 р. у спеціально відведених місцях чи Вибуло відходів об’єктах та на території підприємств, т протягом року, т т розподіл, у % до 2007р. % 5 6 7 8 151,94 94,08 98,9 100,0

Кількість підприємств охоплених спостереженням, одиниць 2 224

Наявність відходів на 01.01.07р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т 3 95.112

224 1 154

95.112 0.900 1312.080

150.91 0.500 1411.98

151.94 1.4 1394.31

94.08 10.93

98.9 100

100.0 100.0

1 3

10,927 1169.450

1129.11

1121.11

10.93 1177.45

100 100.7

0.8 88.5

152

131.703

282.87

273.2

141.38

107.3

10.6

151

129.508

279.23

269.37

140.50

108.5

10.6

1.137

3.60

3.78

0.87

0.1

9025.651

2 047,41

212.02

10 861,04

120.3

100.0

1 1

8873.200

3.68 1 838,79

3.68 -

10 711,99

120.7

98.6

24.500

13.0

36,900

0.60

2.4

0.0

91.580

18.08

109.66

119.7

1.0

2.86

169.57

171.45

0.98

34.3

0.0

313

10432.843

3 610,30

1 758,27

12 284,88

117,8

100,0

Прибуло відходів протягом року, т 4 150,91

103

Ймовірний чинник впливу на навколишнє природне середовище небезпечні відходи, серед них найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, непридатні до застосування пестициди. В 2007 році в області утворилось 3 547,28т відходів I-III класів небезпеки, з них використано 317,91т, знешкоджено (знищено) 1130,47 т. Серед основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, слід виділити такі: - у відвалі ВАТ „Рівнеазот” на площі 58 га заскладовано 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату; - у відвалі ТОВ „Волинь-шифер” на площі 2,5 га заскладовано 116,617 тис. т азбестоцементних відходів; - у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот” площею 1,2 га заскладовано 1,173 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при виробництві аміаку; - у шламонакопичувачі площею 34,5 га ВАТ „Рівнеазот” розміщено 1,3 млн. т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти; - шлам відходів, що містить мідь, заскладовано в кількості 10,927 т на ВАТ „Рівненський радіозавод”. В області зареєстровано 109 видів відходів, з них 7 видів I-го класу небезпеки, 7 видів II-го класу, 15 видів III-го класу і 80 видів IV-го класу небезпеки, для яких визначено умови зберігання. І тільки для відходів IV-го класу визначено умови видалення та часткової утилізації (табл.8.3). Таблиця 8.3. Зареєстровано відходів в області у 2007 р.

Клас небезпеки

Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

У тому числі для яких Кількість з визначеними для яких визначено визначено умови зареєстрова хімічним складом підприємства або зберігання, них відходів та фізичними виробництва по їх транспортуванвластивостями утилізації ня, видалення 109 109 7 7 15 80

7 7 15 80

зберігання зберігання зберігання видалення

для яких визначено місця видалення відходів

часткова утилізація

Імпорту небезпечних відходів на територію області в 2007 р. не було.

8.3. Поводження з небезпечними хімічними речовинами В результаті структурної реорганізації сільського господарства та реформування колективних сільськогосподарських підприємств, що призвело до зміни власника агрохімікатів, а то і взагалі його відсутності, відбулась руйнація складських приміщень по зберіганню пестицидів і агрохімікатів, що призвело до безконтрольності за безпечним збереженням непридатних до використання хімічних препаратів, назріла загроза безпеці навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей. Постало питання ефективного вирішення комплексу проблем, пов’язаних з ліквідацією та обмеженням 104

негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людин непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. В області нараховується понад 110 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів, з них 35.324 т зберігається в пристосованих складах, решта законтейнеризовано. З метою вирішення даного питання в області прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації від 13.08.07р. № 384 „Про утилізацію непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин”. Даним розпорядженням зобов’язано районні державні адміністрації розробити програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, у яких передбачити шляхи вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області направлений до департаменту економіки і фінансів Мінприроди України запит щодо фінансування природоохоронного заходу з державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році загальною сумою 385.2 тис.грн. за КЕКС 1171 по бюджетній програмі 2401250 „Поводження з відходами на небезпечними хімічними речовинами” на збір та проведення знешкодження наявних в області та на даний час ще не затарених непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” у 2007 році підприємствам області видано 69 дозволів на поводження з отруйними речовинами. В 2007 р. на території області аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами, небезпечними відходами, продуктами біотехнологій не виникало. 8.4. Використання відходів, як вторинної сировини Серед об’єктів утилізації відходів необхідно виділити Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра”, що спеціалізується на переробці сировини та відходів з поліетилену, полістиролу, поліпропілену. Технологічний процес безвідходний. Відходи плівки, обрізки, брак продукції після дроблення і гранулювання використовуються у виробництві як вторинна сировина, що йде на виготовлення пластмасових труб. В 2007р. було перероблено 34 т таких відходів. Костопільський ветсанзавод спеціалізується на виробництві кісткового борошна для потреб сільського господарства, сировиною для чого є відходи 105

обваловки туш, кістки тощо. При річній потужності 3750 т/рік перероблено 3528т. Переробкою вторинної (паперової) сировини та випуском з неї паперової продукції в області займається ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”. В 2007 р. перероблено 6647 т макулатури. В області працює цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” з утилізації, переробки та виробництва поліетиленових виробів, який розташований в с. Бабин Гощанського району. Протягом 2007 р. підприємством перероблено 125 т технологічного браку пластмасових виробів. ТзОВ “Еко-Хелп” займається збором відпрацьованих люмінесцентних ламп, що містять ртуть. Зібрані відходи транспортуються на ДП “Меркурій” ВАТ “Микитівський ртутний комбінат” для подальшої їх демеркуризації. За 2007 р. зібрано від підприємств області і передано на комбінат 48763 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп.. Більш повна характеристика підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подана в табл. 8.4. Таблиця 8.4. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1.

2. 3.

4. 5.

Назва підприємства, адреса Назва виробництва ВАТ “Рівнеазот” м. Рівне-17

Костопільський ветсанзавод Костопіль, вул.Дерманка,2 ТОВ “Свиспан Лімітед“ м. Костопіль, вул. Степанська ,9 ТзОВ ОДЕК ”Україна” смт Оржів ЗАТ “ Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра” м. Здолбунів, вул.С.Наливайка,1 Цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” Гощанський р-н, с. Бабин, вул.Заводська,8 ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” с. Моквин Березнівського р-ну

Потужність, т /рік 5010 м3

Утилізовано відходів за звітний рік, т 166.976

4800 33120 3750

292,.94 33799,7 3528

3750

1110,110

83924

52478.4

Утилізація, переробка та виробництво поліетиленових виробів

200

125

Переробка вторинної (паперової) сировини та випуск паперової продукції

6000

6647

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) - відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини - установка термічного знешкодження рідких відходів виробництва адипінової кислоти (масло ОПАК) (водно-лужні стоки) Виробництво кісткової муки для потреб сільського господарства (трупи тварин, кістки тощо ) Знищення надсмольних вод із вмістом формальдегіду до 5 %, що утворюються в процесі виробництва карбамідо-формальдегідних смол Утилізація відходів деревообробки в котельні комбінату Установка для переробки відходів поліетилену

8.5. Стратегія управління у сфері поводження з відходами На виконання постанови КМУ від 31.08.1998 р. № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення і утилізацію відходів” та постанови КМУ від 03.08.1998р.№1216 “Про 106

затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” велась робота з формування Реєстрів. До реєстру ОУОУВ включена інформація по 3-х підприємствах, що розробили 46 реєстрових карт ОУОУВ. До реєстру МВВ включена інформація по 8-ми установах та підприємству, що розробили 8 паспортів МВВ. Відповідно до постанови КМУ від 01.11.1999р. № 2034 “Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів відходів” розглянуто та погоджено 20 технічних паспортів нерадіоактивних відходів, складених на підставі „Технічного звіту про інвентаризацію нерадіоактивних відходів, які утворюються на Відокремленому підрозділі „Рівненська АЕС” державного підприємства „Національна енергогенеруюча компанія (НАЕК) „Енергоатом”, погодженого державним санітарним лікарем об’єкту з особливим режимом роботи МОЗ України м. Кузнецовськ. 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Унікальні природно-кліматичні умови, вразливість екосистем викликають необхідність запровадження особливих заходів щодо техногенної та екологічної безпеки. Пріоритетами техногенної та екологічної безпеки повинні стати: - запровадження екологічно безпечних технологій, в першу чергу в лісовому, сільському і водному господарствах; - забезпечення оптимальної лісистості в межах водозборів, заліснення непридатних до сільськогосподарського використання земель, відновлення верхньої межі лісу та зменшення навантаження на високогірні луки; - запровадження консервації змитої ріллі і ріллі на схилах більше 10 градусів шляхом залуження і виведення її із сільськогосподарського обігу та оздоровлення з метою запобігання розвитку ерозійних процесів, збереження і відтворення родючості змитих земель; - створення умов для запобігання наслідків шкідливої дії вод (паводків), забруднення і виснаження водних ресурсів, реалізація протипаводкових заходів та заходів, спрямованих на гарантоване питне водопостачання; - розробка і запровадження ефективного механізму збереження джерел прісних та мінеральних вод, забезпечення населення екологічно-чистою питною водою; - створення умов для організації виробництва екологічно чистих продуктів харчування з маркою “біо”;

107

- захист річок, потоків та водойм від засмічення і забруднення промисловими та побутовими стоками, реконструкція і капітальний ремонт діючих очисних споруд та будівництво нових у населених пунктах та на підприємствах, де вони відсутні або малопотужні; - створення нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно із вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами; - запуск підприємств з переробки промислових та побутових відходів в найбільших містах області; - вирішення проблеми збору і утилізації побутового сміття у сільській місцевості; - створення мережі діагностичних регулювальних пунктів з метою зменшення забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами та автомобільним транспортом, забезпечення переходу до використання етилованих сортів бензину та обладнання стаціонарних забруднювачів пилогазоуловлювальними установками; - вжиття додаткових заходів для збереження біологічного різноманіття, в першу чергу видів, занесених до Червоної книги України, відновлення чисельності мисливської фауни; - виконання законодавчих актів із питань створення загальнодержавної екологічної мережі, розширення територій та розвитку об’єктів природнозаповідного фонду. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки В Рівненській області нараховуються десятки об’єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку. Особливо небезпечними є об’єкти, аварії на яких можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального і міжрегіонального масштабу, мати катастрофічні наслідки для навколишнього природного середовища, створювати пряму загрозу здоров’ю, а то й життю людей. На території області знаходиться 3 екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного та 27 об’єктів обласного значення. Перелік екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного та обласного значення приведений у табл. 9.1. Таблиця 9.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п

1 1.

Назва екологічно небезпечного об’єкту

2 ВАТ “Рівнеазот”, Рівненський район

Вид економічної діяльності

3 Виробництво мінеральних добрив

Відомча належність (форма власності) 4 Колективна

Примітка

5 Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавног о значення 108

3. 4.

Відокремлений підрозділ “Рівненська АЕС”, м.Кузнецовськ ТзОВ “Свіспан Лімітед”, м.Костопіль Зірненський спиртзавод

ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” КП “Березневодоканал”

КП “Аква”

Очисні споруди Гощанської дільниці РОВКП “Рівнеоблводоканал” ТзОВ “Пустомитимолоко”

10.

КВП ВКГ “Дубноводоканал”

11. 12.

ТзОВ СП «Нива» КП “Дубровицяводоканал”

13.

ВКП “Зарічне”

14. 15. 16.

ВАТ “Волинь-цемент” ТОВ “Волинь-шифер” Залізнична станція Здолбунів

17.

КП “Корецьжитлокомунсервіс”

18.

КП “Костопільводоканал”

19.

Млинівське ВУКГ

20.

КП “Радивилівводоканал”

21.

ВАТ “Дубровицяводоканал”

22. 23. 24.

ЗАТ Рівненський ливарний завод ВАТ “Рокитнівський склозавод” ДКП “Рокитневодоканал”

25.

ДКП “Радивилівводоканал”

26.

ВАТ «РЗТА-Електрик»

27.

Рівненська дільниця РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” Рівненське нафтопровідне управління філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба”

28.

Виробництво електроенергії

Державна

-“-

Переробка деревини

Приватна

-“-

Виробництво спирту

Державна

Виробництво паперу

Приватна

Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-

Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічних вод

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Переробка молока

Приватна

Надання послуг з очистки стічної води Виробництво цукру Надання послуг з очистки стічної води

Комунальна

Тимчасово припинено діяльність -“-

Надання послуг з очистки стічної води Виробництво цементу Виробництво шиферу Вантажно-пасажирські перевезення Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Виробництво будматеріалів Чавунне литво

Комунальна

-“Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-

Колективна Приватна Державна

-“-“-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Колективна

-“-

Колективна

-“-

Скловироби Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Виробництво запасних частин Надання послуг з очистки стічної води Транспортування нафти

Колективна Комунальна

-“-“-

Комунальна

-“-

Колективна

-“-

Комунальна

-“-

Державна

-“-

Колективна Комунальна

109

29.

ДП “Прикарпатзахідтранс”

30.

Рівненський полігон твердих побутових відходів

Транспортування нафтопродуктів Захоронення твердих побутових відходів

Державна

-“-

Комунальна

-“-

Крім вище перерахованих об’єктів в області розміщені потенційно небезпечні об’єкти, які визначені у відповідності до „Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів” затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2006 № 98 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за № 286/12160. Зміни під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) можуть спричинити загибель людей чи створити загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами. Відповідно до переліку потенційно небезпечних об’єктів. Рівненської області, затвердженого рішенням постійної комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій області від 21.12.2007 року (протокол № 18) в регіоні нараховується 459 ПНО, у тому числі 312 зареєстровані у державному реєстрі ПНО та 147 підлягають паспортизації. Таблиця 9.2. Кількісні небезпечних об’єктів області № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 19. 20. 17. 18.

Назва районів Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Дубно м. Острог м. Рівне м. Кузнецовськ

показники

розміщення

Кількість ПНО, шт з них, включені до Всього державного Реєстру ПНО 28 28 8 4 11 9 6 6 27 12 10 5 5 3 21 14 11 5 20 20 11 7 9 8 18 15 52 33 29 17 50 29 29 11 6 4 98 75 10 7

потенційно Підлягають вилученню з державного Реєстру ПНО 1 1 1 4 1 1 4 1 1 7 110

№ п/п

Кількість ПНО, шт з них, включені до Всього державного Реєстру ПНО 459 312

Назва районів Всього

Підлягають вилученню з державного Реєстру ПНО 22

Зарічненський

Кольорова насиченість відповідає кількості ПНО:

Дубровицький Володимирецький

м.Кузнецовськ

- до 9

Рокитнівський Сарненськи й

- від 10 до 20 - від 21 до 40

Костопільський

- від 41 до 70

Березнівський

Рівненський Млинівський

- більше 70

Демидівський

м.Дубно

м.Рівн Корецький е Гощанський Здолбунівський Острозький

Дубенський

м.Острог

Радивилівський

Рис. 9.1. Графічне представлення табл. 9.2 4 адміністративно-територіальні одиниці мають ступінь хімічної небезпеки, з яких І ступеня – 2 од. та ІІ-го – 2. Табиця 9.3. Ступінь хімічної небезпеки адміністративнотериторіальних одиниць № п/п 1. 2. 3. 4.

Хімічно небезпечна АТО м. Дубно м. Рівне Рівненський район Костопільський район

Визначений ступінь хімічної небезпеки АТО І І ІІ ІІ

Із загальної кількості потенційно небезпечних об’єктів – 26 об’єктів віднесені до хімічно небезпечних, з яких з І-им ступенем хімічної небезпеки – 2, ІІ-го – 1, ІІІ-го – 4 та ІV – 19 об’єктів ( табл. 9.3.) Таблиця 9.4. Ступінь хімічної небезпеки потенційно небезпечних об’єктів № п/п 1 2 3 4

Назва міст, районів Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район

Кількість ХНО, шт 2 1 1

І -

Ступінь небезпеки ІІ ІІІ -

ІV 2 1 1 111

№ п/п 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Кількість ХНО, шт 1 1 1 1 1 1 1 2 10 3 3 26

Назва міст, районів Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Острог м. Рівне м. Кузнецовськ м. Дубно Всього

Кольорова насиченість відповідає кількості ХНО:

І 1 1 2

Ступінь небезпеки ІІ ІІІ 2 1 1 1 1 4

ІV 1 1 1 1 1 1 5 3 1 19

Зарічненський Дубровицький

-1

Володимирецький

-2

Рокитнівський м.Кузнецовськ

-3

Сарненський

- більше 3

Костопільський

Рівненський Млинівський

Березнівський

м.Рівне

Корецький

Гощанський Демидівський

м.Дубно Здолбунівський Острозький

Радивилівський

Дубенський

м.Острог

Рис. 9.2. Графічне представлення табл. 9.4 На хімічно небезпечних об’єктах зберігається (використовується, виробляється) 4007 тонн небезпечних хімічних речовин, у тому числі: - аміаку – 2266 тонн, - хлору – 8 тонн, - формаліну – 1733 тонн. Всього у зонах можливого хімічного зараження від зазначених об’єктів мешкає біля 155 тис. чол. (13,5 % від населення області). З 26 хімічно небезпечних об’єктів 12 підприємств м’ясо-молочного комплексу, які у більшості випадків оснащені застарілим або зношеним обладнанням. Технічний стан холодильно-компресорного обладнання, 112

апаратів, запірної та регулюючої апаратури, систем електропостачання, контрольно-вимірювальних приладів та автоматики не гарантує їх безпечну роботу. На низькому рівні залишається оснащеність хімічно небезпечних об’єктів системами автоматичного виявлення небезпечних хімічних речовин в оточуючому середовищі. Наявність таких систем складає лише 64 %. Рівні надходження твердих радіоактивних відходів (в залежності від виду) – від 8 до 250 м3 в рік. На цей час Рівненська АЕС не має установки для переробки твердих радіоактивних відходів. Все більшої гостроти набуває проблема забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва та споживання. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, атмосфери, водних ресурсів, погіршення умов проживання населення регіону. На території області нараховується біля 700 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні 5 років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. тонн промислових відходів І-ІІІ класів небезпеки. За статистичними даними, станом на початок 2007 року, обсяги накопичення промислових відходів І-ІІІ класів небезпеки становили 10432,843 т. Утворення відходів протягом року збільшилось на 1,435 тис.т або на 24,6 % в порівнянні з попереднім роком. Серед основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, які при певних умовах можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, слід виділити такі: - у відвалі ВАТ „Рівнеазот" на площі 58 га заскладовано 15,4 млн.т фосфогіпсу-дигідрату; - у відвалі ТОВ „Волинь-шифер" на площі 2,5 га заскладовано 116,455 тис.т азбестоцементних відходів; - у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот" площею 1,2 га складовано 1,165 тис.т моноетаноламіну (МЕА), який утворюється при виробництві аміаку; - у шламонакопичувачі площею 34,5га ВАТ „Рівнеазот" розміщено 1,3 млн.т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти; - шлам відходів, що містить мідь, складовано в кількості 10,927 т на ВАТ „Рівненський радіозавод". Залишається гострою проблема безпечного поводження з побутовими відходами. На сьогодні, одним із основних способів видалення твердих побутових відходів - є їх захоронення на сміттєзвалищах, що, в переважній більшості, не відповідають санітарно-екологічним вимогам.

113

Щороку лише в районних центрах області на 17-ти сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га, накопичується близько 175 тис. тонн твердих побутових відходів. В області офіційно зареєстровано 41 організоване звалище та 3 полігони для захоронення твердих побутових відходів. За підсумками 2007 року, на територію полігонів твердих побутових відходів та сміттєзвалищ було вивезено 331,08 тис.м3 відходів. Особливу стурбованість викликають місця складування непридатних до застосування та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. На даний час в області утилізовано методом контейнеризації 78,534 т ХЗЗР, які затарено в 107 бетонополімерних контейнерів. Неконтейнеризованими залишаються 32,324 т непридатних пестицидів та отрутохімікатів. Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні в 2007 році в Рівненській області виникло – 16 надзвичайних ситуації: 8 – техногенного характеру, з них 3 – через зупинки енергоблоків РАЕС 7 – природного характеру 1 – соціально-політичного характеру Надзвичайні ситуації, які зафіксовані протягом звітного року, екологічних наслідків не мали. Разом з тим, при певних умовах та несприятливому розвитку ситуації, до забруднення оточуючого середовища могли призвести такі НС та події: 25.01.2007 року м. Кузнецовськ, РАЕС, блок № 3 (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10710 - аварії на атомних електричних станціях) Під час планового опробування 3-го каналу системи безпеки хибно закрилася локалізуюча арматура з наступним відключенням двох головних циркуляційних (ГЦН) насосів по технологічним сигналам і спрацюванням автоматики захисту по факту відключення ГЦН з зупинкою реакторної установки. Реакторна установка знаходилась у підкритичному стані, параметри 1-го і 2-го контурів номінальні. Порушень умов безпеки експлуатації не було. Причина НС – хибне спрацювання автоматики захисту системи безпеки, що призвело до закриття арматури з наступним відключенням головного циркулярного насосу. 26.04.2007 року Гощанський район, с. Бабин (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10840 – аварії на комунальних газопроводах) Різке підвищення тиску природного газу з 0,03 кгс/см2 до 4,5 кгс/см2 призвело до виходу з ладу лічильників та іншого газового обладнання в 300 будинках. У двох будинках виникли пожежі. Вогнем знищено покрівлі житлових будинків, постраждало майно. Збитки 58,7 тис. грн. Причина НС - неспрацювання одного з клапанів захисту на газорозподільній станції. 28.06.2007 року - м. Рівне, кільцева дорога Рівне-Костопіль (загроза виникнення НС) 114

Гр. Мазурцем В.Д. знайдено гумову колбу з невідомою речовиною (попередньо - ртуть). При обстеженні місця події виявлено колбу вагою до 0,6 кг. При проведені аналізів підтверджено, що колба містить ртуть. 04.07.2007 року Дубровицький район, с.Залужжя, Урочище “Березіна” (природного характеру, об'єктового рівня, 20530 - пожежі та торфовищах) На землях запасу Залузької сільської ради в урочищі “Березина” виникла торф’яна пожежа на площі 12,6 га. Шкоди населенню не заподіяно. Збитки 3,2 тис. грн. Причина НС – сильний вітер та посушлива, довготривала жарка погода. 05.07.2007 року 11 районів області (природного характеру, місцевого рівня, 20231 - сильний вітер (швидкість вітру 25 м/с і більше), включаючи шквали і смерчі) Внаслідок несприятливих погодних умов (сильний дощ, пориви вітру до 20 м/с) протягом 05-07 липня 2007 року в 11 районах області без електропостачання залишилось 200 населених пунктів, 81 ЛЕП 10 кВт, 1057 трансформаторних підстанцій. Завдані значні збитки посівам сільськогосподарських культур. Збитки 9 803,78 тис. грн. Причина НС – тривалі зливні дощі, що супроводжувалися шквальними вітрами. 22.07.2007 року Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Костопільський, Рівненський, Рокитнівський, Сарненський райони (природного характеру, місцевого рівня, 20231 - сильний вітер (швидкість вітру 25 м/с і більше), включаючи шквали і смерчі) Внаслідок грозових дощів та шквалів в ніч з 22 на 23 липня в 7 північних районах області були відключені лінії електропередач, пошкоджені житлові, адміністративні, господарські та інші будівлі, поламані дерева. Збитки 3 700,0 тис. грн. Причина НС - ускладнення погодних умов - сильні грозові дощі (випало 21-25% місячної норми), шквальний вітер (до 24 м/с) 31.07.2007 року м. Рівне ВАТ "Рівнеазот"(техногенного характеру, об'єктового рівня, 10250 - пожежі на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об’єктах без викидання (виливання) небезпечних речовин) В корпусі № 401 виробництва циклогексану цеху АК-1 (цех виробництва адипінової кислоти) ВАТ "Рівнеазот" через розгерметизацію фланцевої лінії циклогексану виникла пожежа внаслідок чого було пошкоджено цех (площа близько 100 кв. м) та електрокабель (довжин 10 м). Загинула 1 людина, постраждало – 1 чол. Причина НС – порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих та ремонтних робіт у цеху. Збитки 233,28 тис. грн. Причина НС – порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих та ремонтних робіт у цеху. 01.11.20076 року Костопільський район (некласифікована подія) Через різке зниження вихідного тиску з газорозподільчої системи станції ,,Костопіль” (0,9 кгс/см2 при нормі 2,5 кгс/см2) виникла загроза зупинки ЗАТ ,,Костопільський завод скловиробів”. В критичному стані 115

знаходилась вся мережа Костопільського району, що заживлена від ГРС. Мали місце відключення споживачів. 02.11.2007 року м. Дубно Опівночі було зафіксовано значне збільшення тиску газу на виході з ГРС "Дубно", що також призвело до критичної ситуації (3,63 кгс/см2 при нормі 2,8 кгс/см2). 21.12.2008 року м. Кузнецовськ, РАЕС, блок № 3 (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10710 - аварії на атомних електричних станціях) Внаслідок спрацювання автоматики електричного захисту ТГ-5 на енергоблоці № 3 блок відключений від енергомережі та припинено подачу електроенергії в об'єднану енергосистему України. 31.12.2007 року в 10:27 3-й блок РАЕС включений в електромережу. Причина НС – автоматичне спрацювання вимикачів захисту. 9.3. Радіоекологічна безпека Частина території Рівненської області знаходиться у межі 30-км зон спостереження Рівненської та Хмельницької АЕС, на якій проживає понад 152 тис. осіб населення. Рівненська атомна електростанція, яка розташована безпосередньо на території області, є відокремленим підрозділом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. РАЕС експлуатує 4 енергетичні ядерні реактори загальною електричною потужністю 2835 МВт, що складає 20,5 % від загальної сумарної встановленої потужності АЕС України. Загальна радіаційна аварія на АЕС, при руйнуванні одного реактора з викидом 10 % активної маси за межі санітарно-захисної зони, може створити зону забруднення (з різними рівнями) загальною площею 20,1 тис.км2, в яку може потрапити біля 390 населених пунктів з населенням понад 1178 тис. чол. На даний час, в межах області АЕС залишається основним виробником радіоактивних відходів з місцями їх концентрації у спеціальних сховищах на проммайданчику АЕС. Протягом 2007 року надзвичайних ситуацій у сфері військової діяльності на території області не зафіксовано. Сумарна величина газо-аерозольних викидів радіонуклідів енергоблоків РАЕС у 2007 р. наведена у табл. 9.5 Таблиця 9.5. Сумарний викид енергоблоків РАЕС по радіонуклідам у 2007 р., ГБк

Нуклід

Активність

Сr-51 Mn-54

1.63Е-02 3.42Е-03

Контрольний рівень допустимих викидів 4.44Е-01 1.20Е-01

Допустимий Індекс КДВ, % Індекс ДВ, % викид 1.86Е+05 9.13Е+02

3.67 2.85

8.76Е-06 3.75Е-04 116

Co-58 Fe -59 Co-60 Nb-95 Zr-95 Ag110m Cs-134 137 Cs 90 Sr

4.23Е-03 9.06Е-04 2.48Е-02 3.80Е-03 1.25Е-03 7.26Е-03

7.44Е-01 7.44Е-02 4.44Е-01 3.72Е-01 6.12Е-01 4.32Е-01

2.85Е+03 2.96Е+03 4.75Е+01 7.30Е+03 3.65Е+03 1.50Е+02

0.57 1.22 5.59 1.02 0.20 1.68

1.49Е-04 3.06Е-05 5.23Е-02 5.21Е-05 3.42Е-05 4.85Е-03

5.84Е-03 3.14Е-02 4.20Е-04

6.72Е-01 8.88Е-01 4.68Е-03 Всього

1.20Е+02 1.06Е+02 1.46Е+02

0.87 3.54 8.97

4.85Е-03 2.97Е-02 3.88Е-04 1.256

Для контролю впливу рідких скидів РАЕС на навколишнє середовище проводився контроль скидів на системах промислово-зливової (ПЗК) та господарчо-фекальної каналізації (ГФК); контроль проміжних технологічних вод РАЕС; контроль активності води, донних відкладень та водоростей р. Стир. Скид радіонуклідів енергоблоків з рідкими скидами РАЕС у 2007 р. наведені в табл. 9.6. Таблиця 9.6. Сумарна активність рідких скидів РАЕС в 2007 р., МБк Нуклід Сr-51 Мn-54 Fе-59 Со-58 Со-60 Zn-65 Zr-95 Nb-95 Ru-106 Аg-110m I-131 Сз-134 Сз-137 Се-144 Sr-90 Н-3

ПЗК

ХФК

Допустимий скид (ДС)

Індекс ДС,

< 1.37Е+03 <9.46Е+01 <1.60Е+02 <9.39Е+01 9.91Е+01 <1.76Е+02 <1.77Е+02 < 1.17Е+02 < 9.84Е+02 < 1.26Е+02 < 1.81Е+02 1.65Е+02 5.83Е+02 <1.69Е+03 3.41Е+01 1.05Е+07

< 1.38Е+01 <1.08Е+00 < 1.91Е+00 < 1.05Е+00 1.39Е+00 <2.12Е+00 <1.95Е+00 < 1.19Е+00 < 1.05Е+01 < 1.45Е+00 < 2.08Е+00 1.37Е+00 5.54Е+00 <1.51Е+01 З.ОЗЕ-01 1.53Е+05

2.80Е+07 1.00Е+06 9.10Е+05 2.40Е+05 3.50Е+05 2.20Е+05 1.10Е+06 3.50Е+05 3.80Е+06 6.20Е+05 1.00Е+06 4.70Е+04 6.80Е+04 2.60Е+05 1.10Е+05 2.10Е+09

4.93 Е-03 9.57Е-03 1.78Е-02 3.95Е-02 2.89Е-02 8.09Е-02 1.63Е-02 3.37Е-02 2.62Е-02 2.05Е-02 1.83Е-02 3.53Е-01 8.66Е-01 6.58Е-01 3.13Е-02 5.05Е-01 2.71

Сумарний індекс скидів

Активність 137Cs в водоростях р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 0,33 ÷ 1,9 Bq*kg-1. Активність 137Cs в донних відкладеннях р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 1,2 ÷ 6,7 Bq*kg-1. У разі загальної радіаційної аварії на Рівненській АЕС при руйнуванні одного з реакторів з викидом 10 % активної маси за межі санітарно-захисної 117

зони загальна площа можливого забруднення в межах території Рівненської області (тільки в зоні спостереження) може скласти близько 1,7 тис. км2. У зазначену зону попадають місто Кузнецовськ та понад 60 населених пунктів Володимирецького, Костопільського, Сарненського районів, із загальною чисельністю населення 96 тис. осіб. З метою моніторингу радіаційної обстановки, прогнозування та попередження аварій на Рівненській АЕС функціонує автоматизована система контролю за радіаційною обстановкою (АСКРО) навколо РАЕС. Враховуючи розташування Хмельницької АЕС, вплив наслідків аварії на ній на територію області та населення суттєво не відрізняється від наслідків аналогічної можливої аварії на Рівненської АЕС. За розрахунками, у разі аварії з викидом радіоактивних речовин на Хмельницькій АЕС, в зону можливого забруднення попадає територія південно-східної частини області площею понад 1 тис. км2, на якій розташовані 82 населених пункти та проживають майже 62 тис. чоловік. Наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.2006 №330/100 з 1 вересня 2006 р. функції держуправління з радіаційного контролю за використанням джерел іонізуючого випромінювання та ліцензування цього виду господарської діяльності на підпорядкованій території скасовується і перекладені на Північно-західну інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України На адміністративно-підвідомчій території Північно-західної Держінспекції з ядерної та радіаційної безпеки, як і в цілому по Україні, діяльність у сфері використання ядерної енергії поширено у багатьох галузях економіки, науки, медицини. Основними напрямками здійснення цієї діяльності є ядерна енергетика та використання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ). У практичній діяльності ДІВ використовуються у складі пристроїв, що містять радіоактивні речовини, та у вигляді приладів, що генерують іонізуюче випромінювання. З метою мінімізації ризиків при поводженні з ДІВ в Україні запроваджена система заходів безпеки та збереженості ДІВ, спрямованих на радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища. Основою цієї системи є державне регулювання безпеки використання ДІВ, яке здійснює Державний комітет ядерного регулювання України. Основними елементами державного регулювання є відповідне законодавство, яке включає систему норм та правил з радіаційної безпеки); дозвільна діяльність (сертифікація, реєстрація та ліцензування); а також наглядова діяльність. Державне регулювання безпеки при здійсненні діяльності з використання ДІВ на території Рівненської області віднесено до повноважень Північно-західної Держінспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України та базується на дозвільному принципі. 118

Підприємства, які використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, у разі непридатності джерел іонізуючого випромінювання для подальшого використання, передають їх для захоронення на спеціалізовані підприємства, що мають відповідні дозволи на здійснення діяльності з радіоактивними відходами (ДМСК УДО «Радон»). Використання джерел іонізуючого випромінювання наведено в табл. 9.7. Таблиця 9.7. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

1. 2.

4. 5. 6. 7.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Кількість радіаційнонебезпечних об'єктів (усього), од.

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний активність джерел фон на ДІВ, Бк іонізуючого території випромінюва підприємства ння, од. , мкЗв/год 3 4 5 6 Рівненська область (радіонуклідні ДІВ) 55 9,15Е+11

Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» 18 Державне підприємство "Рівненський центр стандартизації, метрології та сертифікації" 6 Дочірне підприємство Західноукраїнське монтажне управління відкрите акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж" 6 Лубенський онкологічний диспансер 11 Комунальний заклад "Рівненський обласний онкологічний диспансер" 4 Рівненська митниця Держмитслужби України 2272 Рівненська атомна електростанція відокремлений підрозділ НАЕК "Енергоатом" генеруючі ДІВ (всього зареєстровано 243 ДІВ) 3 Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» 2 Державне підприємство "Рівненський ЕТЦ" 1 ЗАТМУ 12 "Електропівденмонтаж" 2 Дочірне підприємство "ПрикарпатЗахідтранс" 2 Рівненський державний гуманітарний університет 1 Рівненська митниця Держмитслужби України 2 Комунальне підприємство "Теплотранссервіс"

1,61Е+12 2,00Е+06

1,15Е+09 5,50Е+13 1Д6Е+06 5,40Е+12

119

8. 9. 10.

Комунальний заклад "Рівненський обласний онкологічний диспансер Лубенський онкологічний диспансер Інші медичні заклади (58 установ)

8 2 220

В 2007 році проводився радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря по 19 пунктах спостереження 9 західних областей, два з них знаходяться в межах Рівненської області - АМСЦ Рівне, м.Сарни. В таблиці 9.8. приведені значення середньомісячної і максимальної добової та місячної сумарної бета-активності атмосферних випадінь по пунктах, що розташовані на території Рівненської області. Таблиця 9.8. МІСЯЦЬ

(Бк/м2•добу). АМСЦ РІВНЕ Р max. Сумарна 6,2 69,5

Р сер. 2,2

м. САРНИ Р max. 6,5

Січень

Р сер. 2,2

Сумарна 74,7

Лютий Березень

2,5 2,5

7,0 7,8

69,5 76,8

2,1 2,5

6,0 7,3

59,7 76,4

Квітень

2,7

6,9

82,0

2,6

6,6

76,6

Травень

2,8

7,9

86,5

3,0

7,8

91,9

Червень Липень

2,3 2,4

6,7 7,8

68,0 74,9

2,3 2,4

7,7 7,4

69,1 74,8

Серпень Вересень

2,5 2,3

6,3 6,7

77,6 69,8

2,6 2,5

7,3 6,6

80,2 75,1

Жовтень Листопад Грудень Сума за 2007 рік

2,2 2,6 2,2 -

6,5 7,6 6,9 -

67,9 78,2 68,8 889,5

2,6 2,4 2,2 -

7,9 6,6 7,0 -

80,6 72,8 67,5 899,1

9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Регіональна лабораторія спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього природного середовища Рівненського ЦГМ у 2007 році виконала комплекс робіт з радіометричного моніторингу навколишнього природного середовища в зоні діючих Рівненької та Хмельницької АЕС, проводився також радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря по 19 пунктах спостереження (два з яких знаходяться на території Рівненської області - АМСЦ Рівне, м.Сарни), 9 західних областей: Волинської, Житомирської, Закарпатської, ІваноФранківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Львівської. Дані отримані в результаті спостережень, використовуються для оцінки радіаційного стану на контрольованій території, прийняття відповідних рішень, вироблення заходів з підвищення ефективності системи спостережень. 120

Всього за 12 місяців 2007 року по всіх пунктах спостереження проаналізовано 6922 проби.. Середні значення сумарної бета - активності по місяцях в 19 пунктах спостереження надаються в таблиці 9.9.

121

Таблиця 9.9. Середньомісячні значення сумарної бета-активності по пунктах спостереження, Бк/кв.м за добу Назва метеост анції Вол.Воли нський ІваноФранківськ Житомир Луцьк Любешів Львів Маневичі Мостиська Нов.Волинський РаваРуська Рівне Сарни Світязь Тернопіль Ужгород Хмельниц ький Чернівці Шепетівка Ямпіль

Всього

М І С Я Ц І 05 06 07 08

2,4

2,3

2,6

2,3

2,4

2,2

2,3

2,2

2,1

2,3

2,1

2,3

2,2

2,3

2,5

2,3

2,4

2,0

2,5

1,9

2,3

1,9

2,2 2,3 2,4 2,2 2,1 2,1 2,4

2,3 2,1 2,2 2,1 2,0 2,3 2,2

2,0 2,5 2,4 2,1 2,1 2,3 2,4

2,3 2,4 2,5 2,4 2,3 2,5 2,6

2,7 2,4 2,3 2,5 2,3 2,2 2,1

2,5 2,3 2,4 2,4 2,5 2,2 2,0

2,3 2,0 2,5 2,4 2,2 2,4 2,1

2,5 2,3 2,3 2,2 2,7 2,6 2,4

2,1 2,1 2,4 2,2 2,1 2,2 2,3

2,2 2,0 2,0 2,1 2,0 2,3 2,3

1,9 2,1 2,0 1,9 2,5 2,3 2,5

2,3 2,1 2,2 2,1 2,1 2,3 2,4

1,9 2,0 2,0 1,9 2,0 2,1 2,0

2,7 2,5 2,5 2,5 2,7 2,6 2,6

2,4

2,0

2,3

2,5

2,3

2,4

2,2

2,3

2,4

2,1

2,0

2,5

2,3 2,2 2,0 2,3 2,2 2,4

2,2 2,2 2,2 2,4 2,3 2,3

2,3 2,3 2,2 2,1 2,3 2,2

2,3 2,4 2,4 2,4 2,2 2,4

2,4 2,5 2,5 2,4 2,6 2,1

2,4 2,3 2,2 2,1 2,2 2,2

2,3 2,1 2,1 2,3 2,3 2,1

2,2 2,2 2,4 2,3 2,6 2,2

2,4 2,2 2,3 2,6 2,5 2,0

2,3 2,2 2,2 2,4 2,3 1,9

2,3 2,1 2,3 2,6 2,2 2,3

2,4 2,0 2,4 2,2 2,1 2,2

2,2 2,0 2,0 2,1 2,1 1,9

2,4 2,5 2,5 2,6 2,6 2,4

2,5 2,6 2,1

2,3 2,2 2,1

2,5 2,5 2,3

2,4 2,3 2,4

2,6 2,4 2,2

2,5 2,2 2,3

2,1 2,3 2,5

2,3 2,5 2,2

2,3 2,1 2,4

2,3 2,4 2,2

2,2 2,4 2,4

2,3 2,2 2,3

2,1 2,1 2,1

2,6 2,6 2,5

min

max 2,6

2,5

Випадків перевищення сумарної бета - активності добових значень радіоактивних випадінь 110 Бк/кв.м/добу по пунктах спостереження не виявлено. Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст цезiю-137 по 19 пунктах спостереження. Всього виконано 228 аналізів. Детальний аналіз наводиться в таблиці 9.10.

122

Таблиця 9.10. Щомісячні значення гама-спектрометричного аналізу проб аерозольних випадінь на вміст цезію по пунктах спостереження, Бк/кв.м з добу Всього Назва метеостанції В.-Волинськ Ів-Франківськ Житомир Луцьк Любешів Львів Маневичі Мостиська Н.-Волинськ. Рава-Руська Рівне Сарни Світязь Тернопіль Ужгород Хмельницьк. Чернівці Шепетівка Ямпіль

М І С Я Ц І

min

max

0,19 0,27

0,12 0,17

0,23 0,14

0,17 0,25

0,18 0,11

0,09 0,09

0,08 0,15

0,09 0,07

0,11 0,25

0,16 0,18

0,15 0,05

0,11 0,10

0,08 0,05

0,23 0,27

0,16 0,15 0,27 0,06 0,22 0,17 0,16 0,23 0,09 0,06 0,24 0,10 0,30 0,23 0,16 0,11 0,24

0,23 0,19 0,18 0,21 0,12 0,14 0,06 0,13 0,18 0,22 0,24 0,22 0,11 0,21 0,11 0,12 0,31

0,11 0,13 0,16 0,12 0,06 0,10 0,11 0,13 0,22 0,13 0,16 0,21 0,08 0,14 0,17 0,14 0,17

0,08 0,14 0,10 0,21 0,26 0,09 0,14 0,14 0,27 0,15 0,18 0,28 0,29 0,13 0,12 0,07 0,15

0,12 0,15 0,15 0,11 0,19 0,16 0,11 0,11 0,13 0,19 0,07 0,16 0,13 0,16 0,12 0,08 0,25

0,21 0,11 0,25 0,12 0,13 0,15 0,22 0,14 0,12 0,11 0,14 0,19 0,09 0,16 0,07 0,18 0,20

0,21 0,12 0,16 0,14 0,10 0,30 0,14 0,10 0,11 0,25 0,25 0,20 0,09 0,17 0,14 0,18 0,13

0,20 0,14 0,12 0,11 0,15 0,10 0,22 0,19 0,13 0,14 0,16 0,12 0,10 0,06 0,23 0,14 0,24

0,10 0,23 0,20 0,11 0,14 0,08 0,12 0,12 0,13 0,15 0,10 0,11 0,14 0,15 0,13 0,05 0,15

0,14 0,11 0,14 0,12 0,08 0,14 0,18 0,10 0,07 0,11 0,05 0,15 0,21 0,19 0,15 0,10 0,14

0,13 0,17 0,15 0,16 0,07 0,09 0,10 0,13 0,19 0,23 0,11 0,24 0,13 0,11 0,21 0,18 0,12

0,14 0,21 0,17 0,12 0,13 0,08 0,19 0,06 0,12 0,18 0,11 0,12 0,18 0,12 0,10 0,10 0,16

0,08 0,11 0,10 0,06 0,06 0,08 0,06 0,06 0,07 0,06 0,05 0,10 0,08 0,06 0,07 0,05 0,12

0,23 0,23 0,27 0,21 0,26 0,30 0,22 0,23 0,27 0,25 0,25 0,28 0,30 0,23 0,21 0,18 0,31

Щоденно проводились спостереження за потужністю експозиційної дози гама-випромінювання по м.Рівне, АМСЦ м.Рівне, м. Сарни та м. Дубно, зміною величин експозиційної дози гама-випромінювання по пунктах спостереження не встановлено, появи “свіжих” радіоактивних продуктів не зареєстровано. Детальна оцінка радіаційного стану пунктів спостереження (табл.9.11). Таблиця 9.11. Радіаційний стану пунктів спостережень Місяць

Р І В Н Е

АМСЦ Р І В Н Е м С А Р Н И Д У Б Н О Потужність експозиційної дози гама-випромінювання, мкР/годину Min

Max

Ср.

Min

Max

14,00 14,00

12,00 11,00

15,00 15,00

13,00 13,00

11,00 11,00

17,00

14,00

11,00

15,00

13,00

16,00

15,00

11,00

16,00

Травень

13,00

16,00

14,00

11,00

Червень Липень

13,00 13,00

16,00 17,00

15,00 15,00

11,00 10,00

Серпень

13,00

16,00

14,00

Вересень

13,00

16,00

15,00

Min

Max

Січень Лютий

13,00 13,00

17,00 16,00

Березень

12,00

Квітень

Cp.

Ср.

Min

Max

Ср.

14,00 14,00

13,00 13,00

10,00 11,00

14,00 13,00

12,00 12,00

11,00

14,00

13,00

10,00

14,00

12,00

13,00

11,00

13,00

12,00

11,00

13,00

12,00

14,00

13,00

11,00

13,00

12,00

11,00

14,00

12,00

16,00 14,00

13,00 12,00

11,00 11,00

13,00 14,00

12,00 12,00

11,00 11,00

15,00 14,00

12,00 12,00

11,00

14,00

12,00

11,00

13,00

12,00

10,00

13,00

12,00

10,00

15,00

13,00

11,00

13,00

12,00

11,00

14,00

12,00

123

Жовтень

12,00

15,00

14,00

11,00

15,00

12,00

11,00

13,00

12,00

10,00

13,00

12,00

Листопад

12,00

16,00

14,00

11,00

14,00

13,00

11,00

12,00

11,00

14,00

12,00

Грудень

13,00

17,00

14,00

11,00

15,00

13,00

11,00

13,00

12,00

10,00

12,00

11,00

За рік

14,00

13,00

12,00

За даними лабораторних та експедиційних спостережень радіаційна обстановка в районах діючих АЕС в 2007 році була стабільною. Радіоактивне забруднення повітря в порівнянні з 2006 роком істотних змін не зазнало. Основними радіонуклідами, що визначали радіоактивне забруднення контрольованих об'єктiв природного середовища у 2007 роцi, були цезiй-137 та калій-40. Внесок у забруднення інших радіонуклідів незначний. 9.3.2. Радіоактивні відходи Поводженням з усіма видами твердих радіоактивних відходів, крім відпрацьованого ядерного палива, на Рівенській АЗС займається цех дезактивації та радіоактивних відходів. Поводження с твердими радіоактивними відходами здійснюється за схемою: • збір и первинне сортування відходів; • транспортування відходів в місця тимчасового зберігання; • облік відходів персоналом цеху дезактивації та радіоактивних відходів; • сортування твердих радіоактивних відходів по видам і групам активності; • затарювання твердих радиоактивних відходів. Таблиця 9.12. Заповнення сховищ твердими радіоактивними відходами (станом 1.01.2008) Група ТРВ 1 група 2 група 3 група 1 група 2 група 3 група 1 група 2 група 3 група

Проектний об’єм м3 Сховища 1-ї черги 5606,3 947,7 841,46 Сховища 2-ї черги 2913,8 СТРВ СПСВ* 3364 4392 840

Заповнено м3 5185,07 210,655 62,895 346,48 769,18 -

* - СТРВ СПСВ – сховище твердих радіоактивних відходів споруд переробки слабоактивних відходів

Звіт про поводження з рідкими радіоактивними відходами Рівненської АЕС наведено в таблиці 9.13. 124

Таблиця 9.13. Рідкі радіоактивні відходи (станом на 01.01.2008 р.) № п/ п

Оперативне позначення ємкостей

ЕКО, ЕР, ЕА

ЕВС

Енергоблоки №1,2 Призначення Робоч Об'єм ємкостей ий заповненн об'єм я 3 м м3 Ємкості кубового залишку Ємкость

Ступінь заповнення %

Вільний об'єм м3

4130

3069

74,3

1061

460

360,15

78,3

99,85

61,8

1375

відпрац. сорбентів 1.

Енергоблоки №3,4 3600 2225

ЕКО, ЕР, РЕКО

Ємкості кубового

ЕФМ-1

залишку Ємкость

100

72,5

27,5

ЕФМ-2

відпрац. сорбентів Ємкость

100

92,6

7,4

відпрац. сорбентів

10. Сільське господарство 10.1 Ведення сільського господарства в області В області сільськогосподарські угіддя становлять 842,2 тис.га, в тому числі рілля – 625,6 тис.га, сіножаті – 100,2 тис.га, пасовища – 99,5 тис.га, багаторічні насадження – 11,0 тис.га, перелоги – 5,8 тис.га. У 2007 році по всіх категоріях господарств вся посівна площа становить 487,1 тис.га, або 77,9 % ріллі. У структурі посівних площ зернові культури складають – 52,7 %, цукрові буряки – 7,9 %, картопля – 13,2 %, овочі – 2 %, сільськогосподарські товаровиробники збільшують площі вирощування ріпаку, кукурудзи на зерно. Всіма категоріями господарств у 2007 році вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 2837,5 млн.грн, що на 2,9 % більше проти рівня 2006 року. У 2007 році всіма категоріями господарств вироблено зерна 568,6 тис.т., цукрових буряків – 1117,3 тис.т., картоплі – 1054,7 тис.т., овочів – 170,5 тис.т., молока – 471,7 тис.т., мяса – 78,7 тис.т. Обсяги виробництва

125

сільськогосподарської продукції в області дають можливість розвивати переробну галузь. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Застосування мінеральних та органічних добрив у першу чергу забезпечує покращення поживного режиму ґрунтів, підвищує вміст рухомих форм поживних елементів, їх загальні запаси, призводить до певних змін їх фракційного складу. Аналіз внесення мінеральних добрив показує, що в сільськогосподарських підприємствах області в 2007 році було внесено 24,5 тис тонн поживних речовин в т. ч. : азотних – 12,3; фосфорних – 4,4; калійних – 7,8 тонн, що на 4,6 тис. тонн більше в порівнянні з минулим роком. Слід відмітити що на протязі останніх чотирьох років простежується позитивна тенденція в внесенні мінеральних добрив. Так в 2007 році порівняно з 2003 внесення мінеральних добрив збільшилось на 15,2 тис.т, що становить 163 %. Сучасні тенденції застосування добрив супроводжуються зміною базових факторів, які в минулому забезпечували розширене відтворення родючості грунтів, що 0,6 %, Корецькому – 1,2 % і Рівненському – 1,9 %. спонукає до поглиблення досліджень з вивчення їх стану та відтворення родючості, враховуючи процеси диференціації сільськогосподарських підприємств за ресурсними і економічними можливостями. В 2007 році збереглась тенденція зменшення розмірів посівних площ, що по всіх категоріях господарств за даними заключного звіту склали 508,3 тис. га, що становить 85,9% до 2006 року. Сільськогосподарськими підприємствами було засіяно 237,9 тис.га до 2006 року - 94,5%. На 1 га посіву сільськогосподарських культур було внесено 103,2 кг д.р., з них: азотних - 51,9 кг,фосфорних – 18,6 кг,калійних – 32,7 кг. Порівняно з минулим роком внесення збільшилося на 23,8 кг д.р.на кожному гектарі сільгоспугідь. Слід відмітити, що від загальної кількості внесених мінеральних добрив на долю азотних добрив припадає 50,2 відсотки, фосфорних – 18 %, калійних – 31,8 %. При рекомендованому співвідношенні внесення мінеральних добрив 1: 0,8 : 1,1 практично маємо 1 : 0,3 : 0,6. Удобрена площа мінеральними добривами складає 155,9 тис. га, що становить 66 % від посівної площі. В розрізі районів найвищі показники по внесенню мінеральних добрив на гектар відмічені в Гощанському районі, де внесено всього 174,5 кг/га поживних речовин, з них азотних – 81,9, фосфорних – 33,1, калійних – 59,5 кг/га . Всього в районі внесено 4345,1 тонн поживних речовин мінеральних добрив на площу 20 тис.га, з них азотних – 2038,1, фосфорних – 825,2, калійних – 1481,8 тонн. Також високі показники по внесенню мінеральних 126

добрив в звітному році мали в Рівненському районі де на гектар внесено по 170,3 кг NPK, Млинівському по 157,4, Дубенському – 138,5, Здолбунівському – 132,3 кг/га. Найнижчий показник по внесенню мінеральних добрив в Зарічненському районі, де внесено 2,9 кг/га поживних речовин, з них азотних – 2,5; фосфорних і калійних – 0,2 і 0,2 кг/га. Така ж ситуація і в Демидівському районі де внесено всього 8,5 кг/га поживних речовин, в тому числі азотних-6,3; фосфорних і калійних. по 1,0 і 1,2 кг/га. Процент площі, удобреної мінеральними добривами, найвищий у Млинівському та Радивилівському районі – 91%, Гощанському – 80%. Низькі показники мають господарства Зарічненського району, де удобрювалося лише 14% земель, Володимирецького – 15%. Найбільше вноситься мінеральних добрив під цукрові буряки 11659 тонн поживних речовин. Площа, удобрена мінеральними добривами, становить 24,5 тис. га (99 %), на 1 га посівів цукрових буряків внесено 470,4 кг мінеральних добрив. Під зернові культури внесено 8406 тонн поживних речовин мінеральних добрив. Удобрена площа мінеральними добривами становить 52%. На 1 гектар посіву зернових внесено мінеральних добрив 64,5 кг. Під урожай пшениці – 86,5 кг/га. 7,1 тис. тонн добрив внесено на площі 6,7 тис. га (76 %) під урожай кукурудзи на силос і зелений корм, що складає 802,1 кг д. р. на гектар посівної площі. Під картоплю було внесено 35,8 тонн поживних речовин, удобрена площа мінеральними добривами становить 70 % (240 га). На 1 га посіву внесено 104 кг поживних речовин. Під овочеві культури було внесено 792 тонни поживних речовин мінеральних добрив на площі 579 га. Органічних добрив в 2007 році внесено 388,4 тис. тонн, що складає 1,6 тонн/га. Площа удобрена органічними добривами складає 12,2 тис. га, що становить 5,1% від посівної площі, а в попередні роки (2005-2006), площа удобрена органічними добривами становила відповідно 4,9, 8,5 %. Найвищий показник по внесенню органічних добрив на 1 га посіву в Дубровицькому районі, що становить 4,4 т/га і 10,4 % удобреної площі. Найменше внесено органічних добрив на 1 га посіву в Демидівському 0,3 т/га, Корецькому 0,4 т/га, Рівненському 0,5 т/га районі, а процент удобреної площі органічними добривами найменший в Демидівському районі. На 2007 рік в господарствах області планувалось провести вапнування кислих ґрунтів на площі 4,0 тис. га при потребі 17 тис. га. Проте, в зв’язку з призупиненням фінансування, обсяги робіт по вапнуванню кислих ґрунтів в області фактично проведено на площі 206 га. при цьому внесено 698 тонн вапнякових матеріалів, при вартості робіт 122,5 тис. грн.

127

Таблиця 10.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Рік

2005 2006 2007

під посіви с/г культур внесено мінеральних добрив всього з них азотних фоскалійфорних них 18,73 10,85 3 4,88 19,99 11,82 3,04 4,44 24,55 12,35 4,44 7,77

внесено органічних добрив 424,7 453,5 388,4

під багаторічні насадження внесено мінеральних добрив внесено оргавсього з них нічних азот- фоскалійдобрив них форних них 0,04 0,02 0,01 0,01 4,3 0,01 0,01 1,6 0,02 0,02 0,01 1,3

Відсоток удобреної площі: - мінеральними добривами: 2005 р. – 55,9 %, 2006 р. – 57,9 %, 2007 р. – 66,5%; - органічними добривами : 2005 р. – 4,9 %, 2006 р. – 6,4 %, 2007 р. – 5,2 %.

128

Таблиця 10.2. Аналіз внесення мінеральних та органічних добрив під урожай 2007 року у господарствах Рівненської області № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Назва району

Посівна площа,

Удобрена площа мін.добривами

тис.га

всього

37 15 80 68 78 35 14 74 62 24 91 55 91 67 38 63

45,9 130,3 4345,1 80,8 3169,7 165,2 5,4 1719,5 1443,7 115,9 4080,3 1173,7 2037,3 5573,1 67,0 399,9

36,2 91,7 2038,1 60,5 1716,8 117,2 4,6 920,1 637,9 96,7 1950,6 564,4 1351,9 2480,5 50,9 230,1

4,5 26,3 825,2 9,2 536,3 21,2 0,4 337,5 157,6 8,9 663,1 264,2 228,3 1279,9 7,4 66,5

5,2 12,3 1481,8 11,1 916,6 26,8 0,4 461,9 648,2 10,3 1466,6 345,1 457,1 1812,7 8,7 103,3

8,1 9,8 174,5 8,5 138,5 15,5 2,9 132,3 106,1 14,3 157,4 69,4 98,4 170,3 10,9 33,2

6,4 6,9 81,9 6,3 75,0 11,0 2,5 70,8 46,9 11,9 75,2 33,4 65,3 75,8 8,3 19,1

0,8 2,0 33,1 1,0 23,4 2,0 0,2 26,0 11,6 1,1 25,6 15,6 11,0 39,1 1,2 5,5

0,9 0,9 59,5 1,2 40,1 2,5 0,2 35,5 47,6 1,3 56,6 20,4 22,1 55,4 1,4 8,6

16,8

24552,8

12348

4437

7768

103,2

51,9

18,6

32,7

Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубнівський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільский Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський

5,6 13,3 24,9 9,5 22,9 10,7 1,8 13,0 13,6 8,1 25,9 16,9 20,7 32,7 6,1 12,1

тис.га 2,1 2,0 20,0 6,5 17,8 3,7 0,3 9,6 8,4 1,9 23,5 9,2 18,9 22,0 2,3 7,6

По області

237,9

155,9

Внесено мінеральних добрив, тонн поживних речовин

Внесено мінеральних добрив, на 1 га,кг поживних речовин

Внесено орг.добрив тис.тонн т/га

Удобрена площа орган. добривами тис.га

30,9

3,0 0,9 2,7 0,3 2,2 4,4 1,4 2,2 0,4 1,0 1,6 0,8 1,4 0,5 3,0 2,6

1,1 0,9 1,6 0,1 1,1 1,1 0,0 0,9 0,2 0,5 1,2 0,4 1,2 0,6 0,5 1,0

19,4 6,6 6,3 0,6 4,8 10,4 2,6 7,0 1,2 6,2 4,7 2,1 5,6 1,9 8,0 8,1

388,4

1,6

12,2

5,1

12,6 67,0 2,5 50,6 46,5 2,6 28,5 5,3 8,1 41,3 14,0 28,5 14,9 18,3

129

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві За інформацією державної інспекції захисту рослин Рівненської області в 2007 році сільськогосподарськими виробниками області було використано всього 475,23 т пестицидів, з них: інсектицидів – 15,35 т, фунгіцидів – 48,4 т, протруювачів – 30,75 т, гербіцидів – 362,73 т, родентицидів – 18,0 т. Крім того, в області використано 7т біопрепаратів – бактороденциду, яким оброблено 2600 га. Закуплено в Миронівці 12 млн. особин трихограмми – оброблено 3200 га, в закритому грунті -7 га. Всього біометодом оброблено 5807 га. Забруднення рослинницької продукції пестицидами не виявлено. Для зменшення забруднення довкілля (пестицидного навантаження) в області застосовано агротехнічних прийомів на площі 38 тис. га, використання нових стійких сортів – 15,5 тис.га, застосування механічних і фізичних методів – 17,3 тис. га, за рахунок інших прийомів – 3,3 тис. га, застосування мінімальних норм – 16,1 тис. га, вогнищні обробки - 2 тис. га, 1 тис. га – стрічкове внесення гербіцидів, малооб’ємне внесення пестицидів – 7,2 тис. га, крайові обробки - 2 тис. га, проведено інкрустацію насіння с/г культур – 31993 т. 10.4. Радіологічний контроль сільськогосподарської продукції На виконання Закону України ,,Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в 1991 році в кожному колективному господарстві 6 забруднених районів, а також на м”ясокомбінатах, молокозаводах та міжгосподарських лісгоспах введені посади радіоекологів. Згідно розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 2 березня 2006 року №128, на базі радіологічної інспекції створено Центр з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області, куди ввійшли радіологічні служби райсільгоспуправлінь п’яти районів. В 2007 році в системі радіологічного контролю головного управління агропромислового розвитку області працювало 52 чоловіки, в тому числі 42 радіоекологи сільськогосподарських підприємств, які фінансуються з держбюджету по Програмі робіт з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи за розділом бюджетної класифікації 3201220 ,,Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення” через Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Для проведення досліджень безпосередньо в господарствах ІІІ зони налічується 16 приладів РКГ-05П, РУГ-91, РИГ-01 та РУБ-01П6, 42 радіометри СРП-68-01 і СРП-88Н та ряд дозиметрів різних модифікацій, що дає змогу вести постійний радіологічний контроль всієї сільськогосподарської продукції в радіаційно забруднених районах. Всі джерела іонізуючого випромінювання зберігаються в місцях належних для зберігання. 40 приладів радіологічного контролю пройшли повірку в листопаді 2007 року, на суму 21,5 тис.грн. 129

За 2007 рік радіоекологами Центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області на місцях досліджено 40869 проб, в 1194 з яких виявлено перевищення допустимих рівнів 1997року (ДР-2006), що становить 2,9 % від досліджених. На молокозаводах області досліджено 21539 проб сировини та готової продукції. Молоко з питомою активністю більше 100 Бк/л не надходило, а вся готова молочна продукція відповідала обласним контрольним рівням. Найвищу питому активність молока 69 Бк/л зафіксовано на ВАТ,,Дубровицямолоко”, яке надійшло з СВК ,,Мульчицький” Володимирецького району. Із досліджених 18707 зразків сировини та готової продукції безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, в 1143 зразках (6.1%) виявлено перевищення ДР-97. Основним продуктом, що дає найбільшу кількість позитивних проб, є молоко з особистих господарств населення, якого при подвірному відборі виявлено 1061 пробу в 89 населених пунктах всіх радіаційно забруднених районів крім Березнівського, в тому числі: -у Володимирецькому районі- 57 проб в 31 нас. пункті, Дубровицькому 198 проб в 12 н.п., Зарічненському-165 проб в 13 н.п., Рокитнівському- 230 проб в 15 н.п. та Сарненському - 411 проб в 18 населених пунктах. Основною причиною великої кількості молока з перевищенням 100 Бк/л є те, що в цих населених пунктах неможливо виділити чисті пасовища через відсутність відповідних площ (перелік населених пунктів з фактичними рівнями активності продукції додається). Слід відмітити, що з розширеного аналізу всіх позитивних проб, відслідковується тенденція до значного зменшення питомої активності молока із особистих селянських господарств. Але в тих селах, де немає можливості здійснювати агромеліоративні протирадіаційні заходи, забрудненість молока знижується лише за рахунок природніх факторів - ,,вікового старіння радіонукліду” або його неможливості потрапляння із грунтово-вбирного комплексу в кореневу систему рослини. Крім молока, перевищення зафіксовано в 50 пробах картоплі, 25- овочів та в 7 пробах іншої продукції. Максимальні рівні забруднення наведені в названому переліку. Радіоекологами Центру досліджено 623 проб продукції дарів лісу, в 51 із них виявлено перевищення ДР-97, що становить 8,1 % до досліджених. Всі проби сільськогосподарської продукції та дарів лісу з перевищенням допустимих рівнів зафіксовані виключно в особистих селянських господарствах. Продукція з орних земель сільськогосподарських підприємств як і в попередні роки виробляється в межах допустимих рівнів. Прижиттєвій діагностиці піддано 914 голів великої рогатої худоби. Перевищення вмісту радіоцезію в мускулатурі тварин виявлено в 10 голів молодняка ВРХ, які поставлено на заключну відгодівлю на стійловий режим. При відборі проб в господарствах населення, дані про вміст радіонуклідів в продукції вивішуються на дошці оголошень та повідомляються власнику з рекомендаціями про її використання. 130

Головні радіологи районів після завершення виконання програми робіт надають інформацію в місцеву пресу про проведені протирадіаційні заходи в районі та дослідження продукції на вміст радіонуклідів в ній. Крім цього, радіоекологами господарств ведеться роз”яснювальна робота із населенням контрольованих районів на різних рівнях з питань безпечного ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях. На підставі щомісячної звітності радіоекологів господарств та районів, вся інформація про рівні забруднення продукції аналізується в Центрі з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області та подається у Міністерство аграрної політики України і МНС України. Ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і надалі буде здійснюватися на основі науково обгрунтованої програми, спрямованої на мінімізацію колективних доз опромінення населення області, реабілітацію цих територій та відродження вирощування традиційних для них сільськогосподарських культур. 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Дані щодо кінцевого енергоспоживання, загального обсягу енергоспоживання в цілому та по основних видах палива наведено у таблиці 11.1. Таблиця 11.1. Кінцевий та загальний обсяг енергоспоживання щодо основних видів палива № Вид палива з/п 1 2 1 Бензин моторний, т 2 Газойлі (дизельне паливо), т 3 Газ природний, тис. м3 4 Вугілля кам’яне, т 5 Торф неагломерований паливний, т 6 Дрова для опалення, м3 щільн. Разом, т.у.п.

Використано всього 3 27663,0 96256,1 1176828,5 49187,2 76500,6 37183,2 1674638,1

В т.ч. кінцеве споживання 4 27649,7 95987,4 462022,3 18473,1 1199,5 18608,0 759386,8

Відновлювальними джерелами є міні-ГЕС. У 2007 році Млинівською та Хрінницькою ГЕС році вироблено 5,3 млн. кВт.г. електроенергії. 11.2. Енергоємність У таблиці 11.2. наведені дані щодо енергоблоками Рівненської АЕС у 2007 році.

вироблення

електроенергії

131

Таблиця 11.2. Вироблення електроенергії енергоблоками РАЕС Рік

Вироблення електроенергії, млн. кВт год

Відпуск електроенергії, млн. кВт год

Енергоблок №1 (потужність 402 МВт) 2279

2063

Енергоблок №2 (потужність 416 МВт) 2267

2070

2007 Енергоблок №3 (потужність 1000 МВт) 5745 5285 Енергоблок №4 (потужність 1000 МВт) 6010

5548

Рівненська АЕС 11.3. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел

132

Таблиця 11.3. Використання нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії та альтернативного

Технічні показники

1 2 3 1.Гідроенергетичні установки, всього 1.1 Малі ГЕС 1.1.1 МГЕС, Р=800 кВт.

с.Хрінники Демидівський р-н, Рівненська обл.. т.4-62-17

Турбіна Харьківськ з-д Турбоатом Генератор Тираспольського ЕМБЗ

1.1.2 ГЕС, Р=362 кВт

смт. Млинів, Млинівсь кий р-н, Рівн.обл. т. 6-44-47

Турбіна ПК19/18,45 1951 р.вип. фірми "Фойт" Генератор фірми "Сіменс-Шукерт" 1951 р.в. n=1000о/м

2. Нетрадиційне паливо, всього 2.2. Котельня Робота ВАТ турбогенерато "Рівнеазот", ПТ-12-35-2шт м. Рівне-17, т. рів на парі з 61-20-21 котлівутилізаторів

Млн.кВт. год.

4 5,341

тис.куб.м

Обсяги газопостачання об’єктами НВДЕ споживачам

Тис.Гкал

Млн..м3

3,308

Витрати на впровадження заходів НВДЕ, які були виконані за звітний період

Загальні обсяги заміщеного органічного палива за рахунок використання НВДЕ

Місце розташу-вання (адреса, № тел.) та кількісні показники

Обсяги водопостачання об’єктами НВДЕ споживачам

№ проекту, найменування енергетичної установки, марка, встановлена потужність, МВт

Теплоенергія, відпущена об’єктами НВДЕ спожи-вачам

Види енергетичних установок, що виробляють енергію за рахунок використання нетрадиційних джерел енергії та відновлювальної сировини

Електроенергія, відпущена об’єктами НВДЕ споживачам

палива за звітний період з 01.01. 2007 р. по 31.12.2007 р.

держ. бюдж.

інші кошти

держ. бюджет

інші кошти

тис.т.у.п.

тис.грн

тис.грн.

тис.грн

8 1,92

Вартість проекту

Стан виконання заходів по використанню НВДЕ (стадія впровадження)

1,19

0,73

2,033

46,714

20,784

45,448

61,382

0,04

0,124

3,74

133

2.3. Спалювання танкових і продувних газів (теп.здатність 2000 ккал/м3) 2.4 Робота котлів на відходах деревини 2.5 Робота котлів на деревинних відходах виробництва*

Котельня ВАТ "Рівнеазот", м. Рівне-17, т. 62-20-21

Парові котли К-50-40, БК3-75-39 ФБ

45,448

ККД котлів сер. 91%

ДЛГО ”Рівнеліс” (котельня)

25,93

ТзОВ „ОДЕК” Україна Котельня №3

Всього

0,124

4,682

131,109

23,6

34,669

6,24

Р=5 МВт

6,889

1,24

4,682

Середня потужність 15,7 МВт

89,551

16,12

3,9 млн є

ТОВ „Свиспан Лімітед”

Комбінований паровий котел фірми «VINCKE», тип JNO-SAS

0,04

0,252

3. Енергоустановки малої енергетики, всього

3.1 Паровий котел KAN-4300

4,67

Рівненська сірникова фабрика

ТзОВ „ОДЕК” Україна Котельня №1

52,72

5,341

177,823

45,448

86,902

3,9 млн.Є

4,7107

0,124

3,9 млн.Є

134

12. ТРАНСПОРТ 12.1. Пасажирообіг Пасажирообіг автомобільного транспорту з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями у 2007 році становив 1732,2 млн.пас.км. 12.2. Вантажообіг Вантажообіг автомобільного транспорту з урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями у 2007 році складав 1255,8 млн.т км. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Таблиця 12.1. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) станом на 1 серпня 2007 р.* За видами палива Тип Автомобіля (одиниць) Автомобіліввсього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі *

Всього

диззріджестиснений паливо та ний стиснений природний стиснений нафтовий газ газ і природний газ бензин газ

бензин

дизпаливо

141488

105402

26339

5947

547

2458

795

106479

85563

14327

5535

426

627

10274 4174

6567 2407

2396 1270

142 15

454 16

681 464

34 2

2079

531

1499

4351

2569

1490

248

6567

3233

2712

504

7564

4532

2645

179

112

За даними управління Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області.

135

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Інформацію щодо групування автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації та за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) наведено у табл. 12.2. Таблиця 12.2. Групування автомобілів залежно від часу перебування в експлуатації станом на 1 серпня 2007р.* Тип Автомобіля (одиниць) Автомобіліввсього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби *

Всього

Від 2 до 3 років

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

141488

19924

8091

16417

97056

106479

15680

4563

10816

75420

10274 4174

744

740

965

7825

142

3928

2079

159

248

470

1202

6567

619

650

1133

4165

4351

326

270

1248

2507

7564

2331

1581

1643

2009

За даними управління Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області .

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем промислового навантаження на природу і забруднення довкілля. У 2007 р. в області збереглася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва. Завдяки впровадженню сучасних технологій, застосуванню інноваційних, ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій, освоєнню нових видів конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності використання виробничих потужностей, розширенню ринків збуту в області шостий рік поспіль забезпечується стале зростання обсягів випуску промислового виробництва. При цьому не спостерігалося різкого збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, скидів у водойми та розміщення відходів. 136

Зростання обсягів виробництва досягнуто за рахунок нарощування випуску конкурентноспроможної продукції:  у хімічній промисловості – азотних мінеральних добрив;  у машинобудуванні – високовольтної апаратури та опалювальних котлів;  у деревообробній – сірників, деревостружкових та ламінованих плит, фанери;  у промисловості будівельних матеріалів та скловиробів – цементу та склотари. В цілому в області у звітному періоді викинуто в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел 66,2 тис. т забруднюючих речовин, що на 6,9 тис. т більше, ніж у 2006 р. Скинуто у поверхневі водні об’єкти 121,4 млн.м3 зворотних вод, що на 3,9 млн.м3 більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених – 38,4 млн.м3 (2006р. – 29,3 млн.м3), неочищених – 2,07 млн.м3 (2006р. – 2,3 млн.м3), недостатньо очищених – 12,52 млн.м3 (2006р. – 22,6 млн.м3), нормативно чистих без очистки – 68,42 млн.м3 (2006 р. – 63,3 млн.м3). В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 3,547 тис. т. (2006 р. – 5,25 тис. т.) відходів І-ІІІ класів небезпеки. Як і в попередні роки, у звітному періоді основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, виробництво тепла та житлово-комунальне господарство. Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, в центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв’язання яких потребує посиленої уваги з боку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів. До таких проблем необхідно віднести: - невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік; - забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. - радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - низька ефективність контролю у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону.

13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Ефективність реалізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення 137

екологічної безпеки безпосередньо залежить від якості його правового забезпечення. Стабільність екологічного законодавства, відсутність в ньому прогалин та комплексність охоплення предмету правового регулювання, наявність чіткої екологічної політики на всіх рівнях управління та усталеної структури державних органів, що здійснюють екологічне управління в цілому або його окремі аспекти, ефективність правозастосовчої діяльності, — ці та інші чинники впливають на можливість держави вирішувати існуючі екологічні проблеми та запобігати виникненню нових. Управління в галузі охорони довкілля на регіональному рівні здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та спеціально уповноваженими органами шляхом проведення спостережень, досліджень, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування. Так, зокрема у 2007 році було видано ряд розпоряджень голови Рівненської обласної державної адміністрації які спрямовані на охорону довкілля. Такими є Розпорядження № 447 від 29.09.2007р. Про додаткові заходи щодо забезпечення контролю за охороною родовищ бурштину на території області та недопущення його незаконного видобування, метою якого є посилення контролю за охороною родовищ бурштину на території області. Також було посилено контроль за використанням та охороною надр на території області про що видано розпорядження голови ОДА № 324 від 27.07.2007р. Метою даного розпорядження є посилення контролю за використанням і охороною надр на території Рівненської області, недопущення самовільного видобутку корисних копалин, запобігання незаконним випадкам ліквідації гірничих об’єктів та вжиття заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних при користуванні надрами довкіллю і громадянам. Інерційність у запровадженні ринкових механізмів фінансової підтримки природоохоронної діяльності призвела до стійкого зниження обсягів капітальних вкладень у сферу охорони довкілля. Вкрай недостатньо фінансуються заходи з охорони і раціонального використання земель, реалізації екологічних програм, інших природоохоронних заходів. Потребують внутрішнього узгодження та подальшого вдосконалення і розвитку чинне екологічне законодавство та економічні механізми регулювання природокористування. Вирішення питань забезпечення екологічної безпеки, стимулювання ресурсо- та енергозбереження, утилізації промислових і побутових відходів вимагають нових нормативно-правової підходів. На сьогоднішній день недостатня увага приділяється гармонізації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Потребують термінової розробки базові екологічні нормативи, методики тощо. Незадовільним є виконання Україною міжнародних зобов'язань, особливе занепокоєння викликає заборгованість нашої держави перед ООН щодо сплати внесків з глобальних та регіональних природоохоронних конвенцій, однією із сторін яких є Україна. Дані екологічного моніторингу та рівень захворюваності населення України свідчать про те, що стан довкілля та здоров'я населення погіршуються. 138

Для вирішення проблем у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів необхідно здійснити ряд соціальноекономічних реформ, а вирішення екологічних проблем має стати одним з пріоритетних напрямків державної політики, необхідною складовою формування умов збалансованого розвитку України. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів , але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Основні напрями втілюватимуться за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. Сучасний механізм організаційно-правового забезпечення збалансованого природокористування та охорони навколишнього природного середовища повинен базуватися на співробітництві державних органів і громадян із перенесенням тягаря розв’язання екологічних проблем на власника джерела їх виникнення. Саме такий підхід найбільшою мірою відповідає завданням інтегрованого управління в галузі довкілля та спрямований на досягнення цілей екологічної політики з найбільшою ефективністю. Невиважені зміни в системі органів екологічного управління, навпаки, можуть призвести до підвищення соціальної напруги в суспільстві, зменшення довіри екологічної громадськості та громадян до дій органів державної влади. Найбільш дослідженими в екологічному праві є класифікація екологічного управління залежно від суб’єктів і поділ його на державне, громадське, виробниче. Хоча дехто із вчених взагалі розглядає владну діяльність у галузі екології лише як діяльність органів виконавчої влади, з цією точкою зору не можна погодитися тому, що відповідно до чинного законодавства певними повноваженнями у сфері екологічного управління також наділяються громадяни і громадські організації, регламентуються екологічні аспекти управління підприємствами, установами, організаціями різних форм власності. Зокрема, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» наділяє певними управлінськими повноваженнями у галузі екології громадян (одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення; участь у проведенні громадської екологічної експертизи; одержання 139

екологічної освіти). Подальший розвиток отримує це положення у ст. 21 «Повноваження громадських об’єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища» вищевказаного Закону, саме розміщення якої в розділі «Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища» свідчить про виділення законодавцем такого виду екологічного управління, як громадське. У законодавстві України також визначено ще один різновид екологічного управління — виробниче екологічне управління. Зокрема, у ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» йдеться про виробничий контроль за охороною атмосферного повітря: «Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря». Зважаючи на те, що контроль є однією з найважливіших функцій управління, а виявлення порушення передбачає прийняття певного комплексу управлінських рішень, можна зробити висновок про наявність виробничого екологічного управління. Ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд» — «Управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду» — у п. 4 вже більш конкретно говорить, що «управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об’єкти». Обсяг виробничого екологічного управління природно є значно меншим ніж, наприклад, державного і поширюється лише на одне підприємство або групи підприємств. Однак, зважаючи на те, що саме підприємства є основними джерелами техногенного навантаження на навколишнє середовище в умовах роздержавлення і формування економіки, яка ґрунтується на різноманітності форм власності, реалізація принципу «забруднювач платить», що виражається в перенесенні тягаря вирішення екологічних проблем на суб’єкта господарювання, цей вид управління починає відігравати все більшу роль. Завданням екологічного законодавства є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Екологічне право включає в себе систему правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. 140

До складу системи входять такі підгалузі, як земельне, водне, лісове, гірниче право та деякі інші галузі права, якими регулюються відносини з охорони й раціонального використання певних видів природних ресурсів. Предметом екологічного права є нормативно врегульовані відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Метод екологічного права є комплексним і являє собою комбінацію методів підгалузей права, які становлять його систему. 13.4. Державний контроль Таблиця 13.1. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства № з/п

Назва заходу

Одиниця виміру 3 од.

1 1.

2 Кількість перевірених об’єктів

Складено актів перевірок

од.

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності

од. чол./ грн.

Стягнуто адміністративних штрафів

грн.

5. 6.

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

Роки 2005

2006

2007

4 9278

5 8575

6 7623

1664 1707

1724

1679/ 107669

1709/

108595

1662/ 116391

92131

97800

102060

151

250/

200/ 568063

од./грн. 254236

10.

11.

11.1.

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти

11.2. 11.3.

на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів

243739

од./грн. 202/

107/ 101346

94250

139/ 77180

од.

од. од. од. од. од.

141

12. 13.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

13.5. Державна екологічна експертиза проектної документації Еколого-експертний підрозділ Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області є складовою частиною Системи державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Положення про яку затверджене наказом Мінприроди України від 12.10.2004 № 389. Протягом 2007 р. еколого-експертна діяльність здійснювалась за такими напрямками: - організація і практичне здійснення державної екологічної експертизи проектів по об’єктах, які проходять комплексну державну експертизу в Рівненській обласній службі та у галузевих (міжгалузевих) службах “Укрінвестекспертизи”; - проведення державної екологічної експертизи у відокремленому порядку стосовно проектів по об’єктах, які не підлягають комплексній державній експертизі (у випадках, коли реалізація таких об’єктів може становити екологічну небезпеку), чи є спеціалізовано природоохоронними; - розгляд попередніх пропозицій щодо можливості реалізації проектів; - участь у робочих та державних комісіях з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, у роботі обласної архітектурно-містобудівної ради, робочої групи з розгляду матеріалів щодо розміщення об’єктів нафтопродуктозабепечення в області; - контроль забезпечення замовником експертизи врахування громадських інтересів стосовно об’єктів державної екологічної експертизи; - виконання завдань і доручень відділу державної екологічної експертизи та контролю Мінприроди України щодо питань, які стосуються проблематики держекоекспертизи та матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС), підготовка звітів щодо підсумків діяльності підрозділу; - подання до Мінприроди України запитів та пропозицій з актуальних питань держекоекспертизи та ОВНС; - інформування державної екологічної інспекції в Рівненській області про видані позитивні висновки держекоекспертизи та про участь в роботі державних комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; - розгляд скарг, звернень громадськості з питань екологічної безпеки об’єктів державної екологічної експертизи; - підготовка інформацій на запити Мінприроди України, облдержадміністрації, прокуратури, громадськості тощо. В основному еколого-експертна діяльність полягала в проведенні державної екологічної експертизи проектів будівництва (ТЕО, ТЕР, проекти, 142

робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств) та матеріалів оцінки впливу на стан навколишнього середовища діяльності діючих об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Всього було проведено 114 експертиз проектних матеріалів, 97 матеріалів оцінені позитивно, 17 оцінені негативно і направлені на доопрацювання (табл.13.2 ). Таблиця 13.2. Еколого-експертна діяльність у 2007 р. № з/п 1. 1.1. 1.2.

Виконана робота Усього проведено експертиз 3 них, в рамках комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно)

Кількість

Позитивно оцінено

114 77 37

97 64 33

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно 17 13 4

% відхилених

14,9 16,9 10,8

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” та на виконання відповідного розпорядження голови облдержадміністрації від 27.06.2002 № 358 державна екологічна експертиза проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводилась у складі комплексної державної експертизи за довгостроковою угодою з Рівненською обласною службою “Укрінвестекспертизи”. У 2007 р. у складі комплексної державної експертизи проведено 77 екологічних експертиз, що становить 67,5 % від загальної кількості (у 2006 р. – відповідно 101 і 77,1 %). У 2007 р. в порівнянні з попереднім роком кількість проведених державних екологічних експертиз зменшилась (у 2006 р. – 131 експертиза) внаслідок зменшення кількості проектних матеріалів, які надходили від обласної служби “Укрінвестекспертизи”. Найбільш значимими позитивно оціненими проектними матеріалами за звітний період були: - робочий проект “Цех декорування склотари ЗАТ “Консюмерс-СклоЗоря”; - робочий проект “Силоси відвантаження цементу в автотранспорт на ВАТ “Волинь-Цемент”; - робочий проект “ВАТ “Рівнеазот”. Виробництво адипінової кислоти. Установка водного відмивання кислот з оксидату й переробки ВКШ в суміш дикарбонових кислот”; - матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище Селищанського - 1 та Селищанського - 2 родовищ гранітів; - робочий проект “Реконструкція та добудова майстерні під цех по виробництву пінополістирольних плит по вул. Травневій, 9а, в с. Варковичі Дубенського району Рівненської області”; - робочий проект “Реконструкція існуючої виробничої бази “Промбуд - ІІ” під підприємство фасування засобів захисту рослин ТОВ НВФ “Вассма” в с.Городок Рівненського району”; 143

- робочий проект “Розширення каналізаційних очисних споруд м. Кузнецовськ Рівненської області на 10000 м3/добу”. На контролі еколого - експертного підрозділу знаходились розпорядження голови облдержадміністрації від 25.05.2000 № 266 “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи деревопереробних та деревообробних підприємств на території області” та від 05.02.2001 № 61 “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи молоко - та м’ясопереробних підприємств на території області”. Як і в попередні роки, приділялась увага питанням розміщення, будівництва та реконструкції автозаправних станцій на території області, які за постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 142 увійшли до “Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554. Спеціалісти еколого-експертного підрозділу постійно брали участь у роботі робочої групи по розміщенню об’єктів нафтопродуктозабезпечення в області при управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації. У 2007 р. проведено 27 експертиз проектної документації на будівництво (реконструкцію) АЗС та матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності діючих АЗС. При розгляді проектів будівництва екологічно небезпечних об’єктів обов’язково зверталась увага на наявність матеріалів врахування громадських інтересів відповідно до вимог ДБН А.2.2 1 - 2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, зокрема, відомостей про опублікування в ЗМІ Заяв про наміри, Заяв про екологічні наслідки планованої діяльності, проведення громадських обговорень тощо. Інформація еколого-експертного підрозділу про висновки державної екологічної експертизи щомісячно розміщувалась на веб-сторінці Держуправління. У 2007 р. спеціалістами еколого-експертного підрозділу розглянуті і надані відповіді на 38 звернень громадян та громадських організацій з питань державної екологічної експертизи. Позитивне значення для вдосконалення еколого-експертної діяльності мав проведений у листопаді 2007 р. Мінприроди України семінар на тему “Наукові еколого-експертні оцінки як основа офіційних висновків державної екологічної експертизи”. Ефективній роботі еколого-експертного підрозділу сприяло використання електронної нормативно-правової бібліотеки “Буд-Інформ” та мережі Інтернет. 13.6. Екологічний аудит В Рівненській області проживають три екологічні аудитори, що отримали в Мінприроди України сертифікати екологічного аудитора на право проведення еколого-аудиторської діяльності та внесені до реєстру екологічних аудиторів Мінприроди України: Шокало Г.М. (сертифікат серії ЕА № 005), Жук П.В. (сертифікат серії ЕА № 014), Мельник В.Й. (сертифікат серії ЕА № 071). До 144

реєстру юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту, внесене приватне підприємство “Науково-виробниче підприємство “Західекоаудит” (м. Рівне). Екологічними аудиторами Рівненської області у 2007 році проведено 2 добровільні аудити на підприємствах, розташованих на території області, – хімічного підприємства з виробництва лаків і фарб та котельні. Крім того, у звітному році іншими виконавцями екологічного аудиту були проведені добровільні екологічні аудити на ТзОВ “Свиспан-Лімітед” (деревообробна промисловість) та ВП “Рівненська АЕС”. В лютому 2007 року ВП “Рівненська АЕС” сертифіковано за ISO 14000. Обов’язкові екологічні аудити розташованих на території області об’єктів не проводились. 13.7. Екологічний моніторинг Функціонування державної системи моніторингу довкілля в області у 2007 р. здійснювалось відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, розпоряджень голови обласної державної адміністрації від 18.11.1996 № 656 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” і від 18.05.1998 № 304 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля” та “Положення про порядок взаємодії підприємств, установ та організацій в процесі створення та функціонування першого етапу обласного екологічного моніторингу СЕМ “Полісся” від 21.12. 1994 р. із змінами і доповненнями до нього від 5.04.1997 р. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля покладається на Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу задіяні відомчі мережі спостережень суб’єктів моніторингу:  державного управління охорон навколишнього природного середовища в Рівненській області;  Рівненського обласного центру з гідрометеорології;  Рівненської геологічної експедиції державного регіонального геологічного підприємства “Північгеологія”; 145

 управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласної та міської санітарно-епідеміологічних станцій;  головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”;  управління державної ветеринарної медицини в Рівненській області;  Рівненського обласного управління лісового господарства та Рівненської лісової випробувальної радіологічної лабораторії;  Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства та Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції;  обласного головного управління земельних ресурсів;  управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації та РОКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”. Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснює:  спостереження за гідрометеорологічними умовами та явищами, в т. ч. стихійними;  щодобові спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на 3-х стаціонарних постах в м. Рівне;  щомісячні спостереження за станом поверхневих вод по 2 річках (р. Горинь та р. Устя) в 5 контрольних пунктах;  аналіз проб атмосферних випадінь приземного шару атмосфери для визначення загальної бета-активності на 2 постах - м Сарни, АМСЦ Рівне;  щодобові спостереження за потужністю експозиційної дози гаммавипромінювання по м. Рівне, АМСЦ м. Рівне, м. Сарни, та м. Дубно.  контроль радіоактивного забруднення річок і водойм в районах розміщення РАЕС та ХАЕС;  аналіз проб ґрунту на вміст радіонуклідів в зоні впливу РАЕС та ХАЕС. Рівненська геологічна експедиція здійснює: спостереження за режимом та станом ґрунтових та міжпластових вод на відомчій мережі спостережних свердловин; - спостереження за екзогенними геологічними процесами і результатами контролю стану геологічного середовища та його зміни під впливом господарської діяльності. ОблСЕС здійснює: - моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об’єктів (підфакельні спостереження); - моніторинг якості поверхневих водних об’єктів у 67-и визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу; - моніторинг якості вод підземних джерел та об’єктів централізованого водопостачання за санітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками ; 146

- моніторинг ґрунтів та 44 звалищ для накопичення твердих побутових відходів за санітарно-хімічними показниками, бакпоказниками, на солі важких металів, пестицидів. Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації здійснює: - дослідження рівнів забруднення продукції тваринництва (молока) на сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення, яке надходить на молокопереробні підприємства із 6-ти радіоактивно забруднених районів Рівненської області; - визначення рівнів забруднення продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення Рівненської області. Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” здійснює: - токсикологічні та радіологічні дослідження ґрунтів земель сільськогосподарського призначення; - радіологічний контроль сільськогосподарської продукції і кормів; - токсикологічні дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води поверхневих водних об’єктів і колодязів. Управління ветеринарної медицини в Рівненській області здійснює: - радіологічний контроль за об’єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин); - дослідження харчової продукції та продовольчої сировини. Рівненська лісова випробувальна радіологічна лабораторія (підпорядковується Рівненському обласному управлінню лісового господарства) здійснює: - лісопатологічні обстеження лісових насаджень області; - моніторинг ґрунтів у лісах, в тому числі радіологічний; - радіологічний контроль лісогосподарської продукції. Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція (підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснює: - моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів встановлено 5 створів на 3 річках: р. Горинь, р. Стир, р. Прип'ять; - радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, р. Гнилий Ріг, Вілія та Прип’ять в 9 створах; - радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах; 147

- еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області. Рівненське обласне управління земельних ресурсів здійснює ведення поточного обліку земель з метою вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості ґрунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснює: - постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м. Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській та Квасилівській дільницях; - моніторинг якості поверхневих вод вище і нижче скидів очисних споруд м. Рівне, смт Квасилів та смт Гоща в річки Устя та Горинь; - моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м. Рівне, смт Квасилів та смт Гоща в річки Устя і Горинь. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань. Протягом 2007 р. держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області постійно здійснювався і продовжує здійснюється збір, обробка, систематизація та аналіз інформацій від суб’єктів державного екологічного моніторингу, поповнюються інформаційні масиви комп’ютерного банку екологічних даних інформаційної системи держуправління, який містить оперативну та ретроспективну інформацію про стан навколишнього природного середовища і природних ресурсів області. Основні результати ведення моніторингових робіт суб’єктами моніторингу в 2007 р. наведені у таблицях 13.3, 13.4.

148

Таблиця 13.3. Система спостережень за станом довкілля № з/п

1 1 1. 1

1.2 2

2.1 2

2.1

3.1

4.1

5.1

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од. джерела джерел скидів джерела а скидів зворотскидів поверх- зворотних вод у морські зворот- підземні неві них вод глибокі води них вод у води води у поверпідземні морські хневі водоносводи води ні горизонти 3 4 5 6 7 8 9 10 Міністерство охорони навколишнього природного середовища 36 підприємст в (211 76 73 ДВ, 32 ДУ)

стаціонарні атмо- джерела сферне викидів в повітря атмосферне повітря

ґрунти

Державна екологічна інспекція в 67 Рівненській області Рівненська геологічна 21 експедиція Міністерство з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Рівненський обласний центр 3 5 6 з гідрометеорології Міністерство охорони здоров’я 848 Рівненська артсв. обласна СЕС, 67 65 та 1126 477 районні СЕС децентр . джерел Міністерство аграрної політики Рівненський обласний державний проектнотехнологічний 28 конт 47 центр охорони ділянок родючості ґрунтів і якості продукції Держкомводгосп 17 і Рівненська 40 на гідрогеологомеліо2 34 34 меліоративна систеекспедиція мах Держбуд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводок анал” 60 (Рівненська, 6 3 артсв Квасилівська, Гощанська дільниці)

149

Таблиця 13.4. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з/п 1.

2. 3.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля Програма аналітичного контролю поверхневих вод Рівненської області на 2007 р.

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм Державна екологічна інспекція в Рівненській області

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Екологічне обґрунтування якості води в річках та управління станом поверхневих вод області

Програма аналітичного контролю ґрунтів і відходів на 2007 р. Програма спостережень за радіоактивним забрудненням природного середовища у зоні діючих атомних електростанцій Програма поліпшення якості базових спостережень за забрудненням та моніторингу навколишнього природного середовища

Державна екологічна інспекція в Рівненській області Рівненський обласний центр з гідрометеорології

Екологічна оцінка стану ґрунтів різного призначення

Рівненський обласний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”, обласна та районні санепідемстанції Рівненський обласний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”

Проводиться розрахунок доз внутрішнього накопичення радіо цезію в організмі людини

Програма державного гідрохімічного та радіологічного моніторингу Дніпровського басейну

Програма моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель

Програма уточнення радіаційного стану території Рівненської області

Дозиметрична паспортизація населених пунктів області

Еколого-агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Оцінка радіаційного стану, прийняття відповідних рішень, вироблення заходів щодо підвищення ефективності системи спостережень. Рівненський обласний центр з Оцінка погодних явищ та попередження стихійних лих гідрометеорології Оцінка рівнів забруднення води в річках Горинь та Устя, стану забруднення атмосферного повітря по м. Рівне та забруднення ґрунтів токсикантами промислового походження Рівненська гідрогеолого-меліоративна Оцінка стану вод на водогосподарських системах компекспедиція лексного призначення, системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу Хмельницької і Рівненської АЕС. Рівненська гідрогеолого-меліоративна Проводиться визначення властивостей та складу ґрунтів та експедиція води на осушувальних системах для складання показників меліорованого та технічного стану осушувальних сільськогосподарських угідь Управління у справах захисту населення Розроблена Програма ведення сільськогосподарського від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виробництва на радіоактивно забруднених землях в контрольованих районах Рівненської області, розробляються і вживаються заходи щодо реабілітації радіаційно забруднених територій

Розробляються рекомендації із застосування добрив. Визначення потреби в добривах. Вирощування екологічно чистої продукції для дитячого харчування 150

13.8. Економічні засади природокористування. На сьогодні однією із важливих складових екологічної політики України є сформовані економічні та економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища, що поступово створює економічну зацікавленість підприємств у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища та ощадливому використанні природних ресурсів. За оцінками експертів територія України за техногенним навантаженням на природне середовище у 4-5 разів перевищує аналогічний показник розвинених стран. Кошти, які мають компенсувати нанесений ущерб довкіллю і сплачуються суб’єктами господарської діяльності у вигляді збору за забруднення навколишнього природного середовища, у економічному вимірі навідь наближено не співвідносяться з тим техногенним навантаженням, яке завдає виробнича діяльність суспільства. За підрахунками Національної Академії Наук України неекологічність господарської діяльності щороку завдає Україні збитків на 10 млрд. дол. Недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” на сьогодні не виконує своє основне завдання - стимулювання суб’єктів господарювання як найширше запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології. Цим порушується один із базових принципів Ріо-Де-Жанейро (Конференція ООН 1992 рік), який вимагає, аби господарська діяльність здійснювалась без загрози для наступних поколінь і їхньої можливості жити на цій землі (природа не дісталася нам у спадок від предків, природа - це кредит, що його ми взяли в нащадків). Тому основними напрямками удосконалення екологічного законодавства в її економічній складовій є наближення вартості природних ресурсів до реальної, а саме такої вартості, щоб у підприємців чи виробників навіть думки не виникало, що взятий у природи ресурс можна використати неефективно, та підвищення цінності природи у свідомості людей, і особливо - у політиці держави, діяльність якої сьогодні, на жаль, спрямована на інтенсивне користування природними ресурсами. Потрібен відхід від традиційної “ресурсної і споживацької” стратегії розвитку, що потребує зміни поведінки суспільства, розроблення нових концепцій державного управління, підприємницької діяльності, зміни методології оцінки ролі та значення екосистем у житті людини і суспільства. 13.8.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. В Рівненській області впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, базовими елементами якого є:  збір за забруднення навколишнього природного середовища;  відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля; 151

 система фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів різних рівнів (державного, обласного, місцевих).  система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (водних, земельних, лісових, мінеральних, біологічних та інше). Збір за забруднення довкілля з 1999 року є обов’язковим податковим збором та основним джерелом наповнення природоохоронних (цільових) фондів охорони навколишнього природного середовища, які були створені державою з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів (ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”). Природоохоронні фонди створені на Державному, обласному та місцевому рівнях. До місцевих (сільських, селищних та міських) природоохоронних фондів крім збору за забруднення довкілля до 2006 року включно ще зараховувалися 100% коштів від відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства, яке було здійснено на території відповідної ради. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” кошти від відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля стали розподілятися як і збір за забруднення довкілля у співвідношенні 65%-25%-10% між державним, обласним та місьцевими природоохоронними фондами відповідно. Загальні суми надходжень коштів до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2003-2007 рр. від сплати збору за забруднення довкілля та від відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності області наведено у табл.13.5. Таблиця 13.5. Динаміка надходжень грошових коштів до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2003-2007 рр. (тис.грн.) Надходження 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. Всього в тому Всього в тому Всього в тому Всього в тому Всього в тому числі* числі* числі* числі* числі* 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Державний 473,3 698,2 742,7 2 820,5 4 213,8 286,1 Обласний 789,0 1163,7 1 237,8 1 084,8 1 620,7 110,0 Місцеві 451,0 135,4 667,0 201,5 812,9 317,9 784,4 348,5 648,3 44,0 135,4 201,5 317,9 348,5 440,1 Всього 1 713,3 2 528,9 2 793,4 4 689,7 6 482,8 * - кошти від відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства. Фонди

Основні засади нарахування та сплати збору за забруднення довкілля визначені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору” (зі змінами). Нормативи збору за забруднення довкілля встановлені у фіксованих сумах у гривнях за одиницю маси основної забруднюючої речовини та розміщених відходів. У 2003 році були затверджені нові нормативи збору за забруднення довкілля, які у 2003 році розраховувались з коефіцієнтом 0,8; в 2004 році - без понижуючого коефіцієнта; у 2005 році розраховувались з коефіціентом 1,082, у 152

2006 році - з коефіціентом 2,373, у 2007 році до коефіціенту 2,373 було додано індекс споживчих цін (індекс інфляції), який у 2007 році складав 1,116. Не зважаючи на це, частка збору за забруднення довкілля, яка була сплачена 40 найбільшими підприємствами-забруднювачами Рівненської області в 2007 році склала лише 0,62% від загальної суми сплачених податків до бюджету (за 2005 рік- 0,22%, в 2006 році - 0,64% в зв’язку з індексацією нормативу збору в 2,373 рази). Найбільша частка збору у валових витратах виробництва і обігу спостерігається у підприємств житлово-комунального господарства і склалає 3,2%, наступними є підприємства з виробництва електроенергії, газу та води 0,3% та транспорт - 0,2%, в обробній промисловості цей показник складає 0,065%. Майже половина коштів збору за забруднення довкілля (44%), що сплачують суб’єкти підприємницької діяльності області, це збір за забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, 41% - збір за забруднення поверхневих водних об’єктів та 15% -збір за розміщення відходів (табл.13.6). З року в рік це співвідношення майже не змінюється (аналіз проведено за допомогою бази даних “Екологія. Збір за забруднення довкілля”): Таблиця .13.6 .Відсоток нарахованих сум за видами забруднення від загальної суми нарахувань збору за забруднення довкілля підприємствами області у 2003-2007 рр. Вид забруднення ( у відсотках до загальної суми нарахувань)

Рік

1 2003 2004 2005 2006 2007 Середне за 2003-2007 рр.

Забрудненн Розміщен я ня поверхневи відходів х водних об’єктів

2 42 39 46 35 42 41

3 15 15 13 15 16 15

Разом

з них:

стаціонарні та пересувні джерела забруднення атмосферног о повітря 4 43 46 41 50 42 44

стаціонарні пересувні джерела джерела забруднення забруднення атмосферного атмосферн повітря ого повітря 5 32 29 25 32 28 29

6 11 17 15 18 14 15

100%

Природоохоронні фонди, в тому числі і обласний, виконують функцію перерозподілу коштів. Якщо, як вже було зазначено, 45% зборів за забруднення довкілля, які надходять до обласного природоохоронного фонду, це плата за забруднення атмосферного повітря, то використовуються кошти інакше - 51,2% (коштів від загального надходження коштів до обласного фонду за 2003-2007 рр.) на заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів, 17,5% - на 153

заходи з раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, 8,9% - на заходи з екологічної освіти та інформації, 8,9% - на збереження природно-заповідного фонду та інше (рис. 13.1). Рис. 13.1. Характеристика заходів обласного природоохоронного фонду за питомими обсягами видатків на їх реалізацію в розрізі напрямків використання у 2003-2007 рр.

Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за використання природних ресурсів. Рівненська область володіє значним природно-ресурсним потенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від досконалості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господарської діяльності щодо використання цього потенціалу. Мета запровадженої системи платного природокористування полягає у встановлені економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні раціонального і комплексного їх використання та зменшенні ресурсоємності виробництва. Підприємства області справляють плату за земельні, лісові, водні ресурси, геологорозвідку, спеціальне використання надр, радіочастотний ресурс та інших ресурсів. Платність спеціального природного користування визначена ст.43 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. Справляється плата відповідно до Законів України “Про плату за землю”, “Про радіочастотний ресурс України”, Водного, Лісового Кодексів та Кодексу про надра та інших законодавчих актів. Дані щодо надходжень від зборів за спецкористування основними природними ресурсами приведені в табл. 13.7.

154

Таблиця 13.7. Надходження зборів за використання природних ресурсів до Державного та місцевих бюджетів у 2003-2007 рр. (тис. грн.) Лісовий ресурс

Спецвикористання надр

Спецвико Геолого- Радіоч Плати за ристання розвідува астот землю водних льні ний ресурсів роботи ресурс

Загальна сума

Бюджет Держ.

Місц.

Держ.

Місц.

Держ.

3 608,30 4 185,54 4 398,54 4 762,90 8 553,23

435,40 528,77 1 475,14 3 239,80 4 722,08

332,50 2 866,81 3 581,04 4 337,10 4 530,77

474,60 3 504,31 4 864,85 6 287,50 4 994,30

4 861,70 4 674,42 5 360,05 5 277,00 8 417,90

1 059,70 1 371,53 1 252,99 2 384,50 2 950,20

Держ.

Місц.

Держ.

Місц.

Рік 2003 2004 2005 2006 2007

23,20 30,17 43,05 41,20 87,01

18 061,90 21 706,70 24 066,80 23 339,80 44 085,28

9 885,40 13 128,46 14 635,67 19 623,20 24 539,11

18 971,90 25 739,78 30 406,79 34 385,80 53 801,66

Динаміка надходжень зборів за користування природними ресурсами в розрізі бюджетів наведено на рис. 13.2.: Рис. 13.2. Загальні суми надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (загальні суми надходжень до державного та місцевих бюджетів без плати за землю) у 2003-2007 рр. 40000 35000

тис.грн.

30000 25000 20000 15000 10000 5000 0

2003

2004

2005

2006

2007

Ліс

4043.7

4714.3

5873.7

8002.7

13275.3

Надра

807.1

6371.1

8 445.90

10624.7

9525.1

Вода

4861.7

4674.4

5 360.10

5277

8417.9

ГРР

1059.7

1371.5

1 252.90

2384.5

2950.2

Радіо

23.2

30.2

43.1

41.2

10795.4

17161.5

20975.7

26330.1

34255.5

Всього

Рік

Відповідно до ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об’єктивних причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінансовий дефіцит ці вимоги призупиняються починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України” і кошти від цих платежів є джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих бюджетів та 155

використовуються на загальні потреби суспільства. Не зважаючі на постійне збільшення сум надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (див. рис. 13.2.), вимога ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” так і не поновлена до цього часу. Не зважаючи на висновок фахівців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що “нецільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання ресурсів, дискредитує головну мету справляння цих зборів і зводить на нівець дії основних важелів економічного механізму природокористування” (“Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань”, які були проведені 13.01.03р.), Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік” змін у цьому питанні теж не передбачено. Слід зазначити, що насьогодні держава остаточно не визначилася з найекономічним та ефективним механізмом розподілу природно-ресурсної ренти між власником (народом) та користувачем і процес вдосконалення цього механізму триває. Екологічне законодавство країни розвивається в напрямку забезпечення відповідального ставлення до природних ресурсів з метою збереження їх у майбутньому, створення передумов для їх відтворення, забезпечення екологічної життєдіяльності людини. Це - невід’ємні ланки сталого економічного та соціального розвитку нашої країни. Користувачі природних ресурсів шляхом дотримання екологічного права та сплати платежів за спеціальне використання природних ресурсів реалізують свою моральну та цивільну відповідальність перед нащадками за збереження природних ресурсів у належному стані. 13.8.2. Стан фінансування екологічної галузі Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування природоохоронних заходів основним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі залишаються фонди охорони навколишнього природного середовища. Загальні суми надходжень до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в 2003-2007 рр. від суб’єктів підприємницької діяльності (див. табл. 13.5). Природоохоронні фонди є цільовими фондами і використання їх коштів чітко визначено постановою КМ України від 17.09.96р. №1147 "Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти зазначених фондів. За рахунок коштів природоохоронних фондів в 2007 році було профінансовано 140 природоохоронних заходів на загальну суму 1 млн. 994,1 тис.грн. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області” і результат наведено у табл. 13.8.: Таблиця 13.8. Кількість профінансованих природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів Рівненської області в 2003-2007 рр. 156

Рік

2003 2004 2005 2006 2007 Всього

Державний фонд ОНПС Профінан- Вартість совано робіт, заходів тис.грн. 6 1 220,0 1 450,0 1 850,0 8 2 520,0

Обласний фонд ОНПС Профінансовано заходів 40 36 24 23 30 153

Вартість робіт, тис.грн. 794,2 1 138,0 1 031,9 1 242,7 1494,2 5 701,0

Місцеві фонди ОНПС Профінансовано заходів 98 101 82 106 110 497

Вартість робіт, тис.грн. 416,0 549,9 489,4 668,4 499,9 2 623,6

В 2007 році кошти з Державного природоохоронного фонду Рівненській області не виділялися. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронного фонду протягом 2003-2007 рр. наведено у табл. 13.9. Таблиця 13.9. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2003-2007 рр.(грн.) №

1 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів 2 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2003 3

2004 4

Рік 2005 5

13 041

7 982

33 727

239 538

81 605

789 017

1 163 727

1 237 774

1 084 801

1 620 722

7 982

33 727

239 538

81 605

208 120

794 076

1 137 982

1 031 963

1 242 734

1 494 207

99,0

97,1

81,2

93,8

88,0

2006 6

2007 7

Аналізом, який зроблено за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області”, 86% коштів у 2003-2007 роках використовувалося на чотири з 10 основних напрямків (постанова Кабінету Міністрів України № 1147 від 17.09.96р) використання природоохоронних коштів (рис.13.3), а саме: - Охорона і раціональне використання водних ресурсів (51.2%); - Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (17.5%); - Збереження природно-заповідного фонду (8.5%); - Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (8.5%). 157

Решта 14% коштів використовувалися на заходи з охорони атмосферного повітря, земель, рослинного та тваринного світу, мінеральних ресурсів. Рис. 13.3. Динаміка використання коштів обласного природоохоронного фонду по основних напрямках використання у 2003-2007 рр. 1000 900 800

тис.грн.

700 Вода

600

Наука

500

Заповідні

400

Відходи

300 200 100 0 2003

2004

2005

2006

2007

Рік

В Рівненській області пріоритет у фінансуванні залишається за заходами з охорони та раціонального використання водних ресурсів. Окремо в 2007 році це співвідношення наступне (рис.13.4). Рис. 13.4. Фінансування заходів з обласного природоохоронного фонду в розрізі напрямків використання в 2007 році. 4 8%

5 0%

Загальні обсяги фінансування, всього 1494,2 тис.грн.: 1- Охорона водних ресурсів – 925,4 тис.грн. 2-Поводження з відходами - 252,4 тис.грн. 3- Збереження природно-заповідного фонду - 192,9 тис.грн. 4- Наука, інформація, освіта, інше– 121,0 тис.грн. 5- Охорона атмосферного повітря – 2,5 тис.грн.

3 13%

2 17%

1 62%

За кошти обласного природоохоронного фонду в 2007 році було профінансовано 30 заходів на 1 млн. 494,2 тис.грн. (Додаток 1). З року в рік надходження до обласного природоохоронного фонду зростають. Як наслідок, збільшується з року в рік і середня статистична вартість одного природоохоронного заходу (табл.13.10).

158

Таблиця 13.10. Середня статистична ватість одного природоохоронного заходу, які профінансовані за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2003-2007 рр.

Профінансовано заходів Сума річна, тис.грн. В середньому на 1 захід, тис.грн.

2003 40 795,5 19,9

2004 36 1138,0 31,6

Рік 2005 24 1031,9 42,9

2006 23 1242,7 54,0

2007 30 1494,2 50,0

Це дає змогу вкладати кошти фонду на більш вагомі заходи, а саме, на капітальні видатки - основні виробничі фонди природоохоронного значення (рис. 13.5). За період 2003-2007 рр. саме на капітальні видатки було витрачено 70% коштів обласного природоохоронного фонду. Рис. 13.5. Структура видатків обласного природоохоронного фонду за економічною класифікацією у 2003-2007 рр. 100.0 90.0

Питома вага, %

80.0 70.0 60.0

Поточні

50.0

Капітальні

40.0 30.0 20.0 10.0 0.0 2003.

2004.

2005

2006

2007

Рік

Зростання надходжень до обласного природоохоронного фонду дає змогу збільшувати фінансування заходів, які потребують значного вкладання коштів (рис. 13.6). Рис. 13.6. Характеристика фактично профінансованих заходів з обласного природоохоронного фонду за обсягами видатків на їх реалізацію у 2003-2007 рр. 18

Кількість заходів, одиниць

16 14 12 10 8 6 4 2 0 2003

2004

2005

2006

2007

Роки До 10 тис.грн. Від 50 до 100 тис.грн.

Від 10 до 25 тис.грн. Від 100 до 230 тис.грн.

Від 25 до 50 тис.грн.

159

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природоохоронних фондів. В 2002 році на виконання нового Бюджетного Кодексу органами держказначейства в Рівненській області було відкрито 365 рахунків (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля та відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства. В зв’язку зі змінами, які були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в частині розподілу грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, між Державним, обласним та місцевими (сільським, селищними та міськими) бюджетами, надходження до місцевих бюджетів зменшились. Якщо в 2006 році 28 місцевих рад мали надходження до природоохоронних фондів більше 5.0 тис.грн., то в 2007 році лише 20; більше 1 тис.грн. в 2006 році мали надходження 69 місцевих рад, в 2007 році - 39; надходження до природоохоронних фондів 306 місцевих рад були менше 1.0 тис.грн. Наслідком малих обсягів надходження коштів та їх розподіл на рахунки 365 місцевих природоохоронних фондів стало не використання в повному обсязі коштів місцевими радами (тільки 33,9% коштів місцевих природоохоронних фондів було використано в 2007 році) та виконання природоохоронних заходів лише кожною четвертою радою (табл. 13.11). Таблиця 13.11. Надходження та використання грошових коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища (грн.) №

Обіг коштів

Рік

2003 2004 2005 2006 2007 2 3 4 5 6 7 Залишок коштів на початок звітного періоду 250 586 285 536 403 162 723 646* 839 708 Надійшло коштів у звітному періоді - всього 450 974 669 020 812 963 784 422 648 289 Залишок коштів на кінець звітного періоду 285 536 403 162 728 275 839 708 988 027 Витрачено коштів - всього 416 024 551 394 489 364 668 360 499 970 % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100}) 59.5 58.0 40.2 44.4 33.9 * - залишок станом на 01.01.07р. на рахунках місцевих природоохоронних фондів надано без обсягу коштів, які визнані боргом банку “Україна” перед зазначеними фондами. 1 1. 2. 3. 4. 5.

На виконання природоохоронних заходів в 2007 році з місцевих (сільських, селищних та міських) природоохоронних фондів було використано 499,9 тис.грн., в той час як залишок коштів на рахунках цих фондів станом на 01.01.08р. склав 988,0 тис.грн. Використання коштів місцевих природоохоронних фондів Рівненської області за напрямками використання наведено на рис. 13.7. 160

Рис. 13.7. Фінансування заходів з місцевих (сільських, селищних, міських) природоохоронних фондів в розрізі напрямків використання в 2007 році. 5 8%

6 6%

Загальні обсяги фінансування, всього 499,9 тис.грн.:

8 7 2% 1%

1 43%

4 11%

1-Поводження з відходами – 218,4 тис.грн.; 2-Охорона водних ресурсів - 73,1 тис.грн.; 3-Збереження природно-заповідного фонду -70.0тис.грн.; 4- Охорона земель - 56,9 тис.грн.; 5- Охорона рослиних ресурсів - 39,9 тис.грн.; 6- Наука, інформація, освіта, інше –29,3 тис.грн.; 7- Охорона атмосферного повітря – 8.8 тис.грн. 7- Охорона твариного світу – 3.5 тис.грн.

3 14% 2 15%

Вимоги до формування природоохоронного фонду є складними, тому більшість місцевих рад (75%) вважали за краще не використовувати кошти. Залишок на кінець 2007 року на рахунках місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища Рівненської області склав 988,0 тис.грн. Як бачимо діючий механізм акумулювання державних коштів на екологічні цілі в сучасних умовах реформування економіки є застарілим та неефективним. Він не забезпечує головного - повного і стабільного фінансування природоохоронних заходів. На нашу думку, Кабінету Міністрів України необхідно прискорити впровадження нового економічного механізму природокористування, в основу якого буде покладено прогресивний зарубіжний досвід організації національних та регіональних екологічних фондів з чітко визниченим юридичним статусом. На сьогодні фінансування екологічної галузі не обмежується тільки бюджетними коштами. Поступово керівники підприємств, установ, організацій, виробнича діяльність яких здійснює негативний вплив на навколишне природне середовище, все більше усвідомлюють необхідність проведення заходів, які будуть зменшувати навантаження на довкілля та зберігати природні ресурси в належному стані. За даними державного статистичного спостереження “форма № 1-екологічні витрати в 2007 році” майже 100 підприємств області здійснювали видатки на охорону навколишнього природного середовища, загальний обсяг яких склав 147,6 тис.грн. Кошти використовувалися за наступними напрямками (табл. 13.12): Таблиця 13.12. Витрати на охорону навколишнього природного середовища за напрямками використання (тис.грн.)

Напрямки використання

1 1

2 Охорона атмосферного повітря і змін клімату

Витрати підприємств на заходи з охорони навколишнього природного середовища Всього в тому числі: Капітальні Поточні видатки видитки 3 4 5 22 505,9 16 567,2 5 938,7

161

2 3 4 5 6 7

Очищення зворотних вод (включаючи запобігання та очищення скидів у поверхневі води) Поводження з відходами (включаючи переробку низько радіоактивних відходів, компостування сміття, утилізацію) Захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод (включаючи усі види усунення забруднення) Збереження біорізноманіття і середовища виживання Радіаційна безпека (за винятком заходів для запобігання аваріям і катастрофам) Інші напрямки природоохороної діяльності Всього:

92 243,0

10 381,2

81 861,8

19 553,0

4 081,9

15 471,1

5 109,9

4 218,9

891,0

4 822,1 232,8

292,3 -

4 529.8 232,8

3 113,2 147 579,9

2 893,0 38 434,5

220,2 109 145,4

Як бачимо, більшу половину коштів (62%) було витрачено на заходи з очищення зворотних вод, 15% - на охорону атмосферного повітря, 13% - на поводження з відходами, що дуже подібно до використання коштів природоохоронних фондів. Треба зазначити, що найбільше коштів на заходи з охорони довкілля витрачають підприємства, які є найбільшими платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто справляють найбільший негативний вплив на довкілля, 38 таких підприємств області витратили на заходи з охорони навколишнього природного середовища 130,8 млн грн. або 89% від усіх екологічних витрат 2007 року. На сучасному етапі основним джерелом витрат на охорону навколишнього природного середовища виступають власні кошти підприємств, 75% яких, на превеликий жаль, використовуються на поточні витрати, тобто для підтримання основних виробничих фондів природоохоронного значення в робочому стані та для попередження аварійних ситуацій (табл.13.13). Таблиця 13.13. Витрати на охорону навколишнього природного середовища за джерелами фінансування (тис.грн.)

2 38 434,5

Власні кошти підприємств 3 26 995,0

з них: Державний бюджет 4 8 505,8

Місцевий бюджет 5 2 933,7

109 145,4 147 579,9

105 533,0 132 528,0

2 354,2 10 860,0

1 258,2 4 191,9

Всього 1 Капітальні видатки Поточні видатки Всього

Тільки біля 40 млн.грн. було вкладено в капітальні інвестиції (основні фонди екологічного призначення), в наслідок чого було досягнуто економію природних ресурсів та зменшення забруднення довкілля, серед яких можна зазначити: - 2,5 млн.грн. - ВАТ “Волинь-Цемент” ( заміна рукавних фільтрів цементних млинів № 8 та 9) в результаті впровадження заходу в 2007 році зменшився викид неорганичного пилу в атмосферне повітря на 42,54 тонни; - 2,8 млн.грн. - ВАТ “Рівнеазот” ( ремонт водооборотних систем підприємства) економія річкової води в 2007 році на підживлення системи склала 1 млн.35 тис.м3 води. Використання застарілих технологій та обладнання, висока концентрація 162

потенційно небезпечних об’єктів, значна спрацьованість основних фондів несуть реальну загрозу винекнення техногенних аварій і катастроф з тяжкими наслідками для довкілля та безпеки життя. Коштів на нове будівництво, технічне переозброєння діючих об’єктів, на наукові розробки та впровадження інноваційних технологій, результатом яких стане суттєве зниження антропогенного впливу на довкілля, на жаль не вистачає. І треба зазначити, що на сьогодні в Україні не існує ефективних механізмів мотивації підприємств-природокористувачів щодо найширшого впровадження екологічно орієнтованих інноваційних технологій. На сьогодні екологічні проблеми набули глобального характеру, як в Україні, так і у всьому світі. Настав той період у розвитку людства, коли сама можливість збереження життя на планеті Земля стала заручником здатності людей оцінити масштаби екологічних проблем, осмислити їх і знайти шляхи їх вирішення. 13.9. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.9.1. Результати наукової діяльності в галузі охорони довкілля Національного університету водного господарства та природокористування Рівненщина відзначається власною науковою школою у сфері екології та базою підготовки фахівців-екологів. У 2007 році в Національному університеті водного господарства та природокористування виконувалось 208 науково-дослідних, дослідноконструкторських, проектно-вишукувальних робіт, з яких 13 робіт за кошти Державного бюджету на суму 471,5 тис.грн., 9 - на замовлення Державного комітету України по водному господарству на суму 146,8 тис.грн., 186 робіт - на замовлення підприємств, організацій, установ Рівненщини, інших регіонів України. Переважна більшість робіт, що виконувались, стосувалася питань охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Науковий потенціал Національного університету водного господарства та природокористування складають: 12 наукових шкіл, 45 докторів наук і професорів, 335 кандидатів наук і доцентів, 50 дійсних членів галузевих академій наук України і зарубіжних країн, 21 заслужених діячів науки і техніки України, працівників освіти, винахідників і архітекторів, 24 науково-дослідних лабораторій. За вказаним напрямком працювали такі лабораторії: фізико-технологічна лабораторія водних систем; лабораторія водовідведення та очищення води; лабораторія очистки стічних вод підприємств агропромислового комплексу; лабораторія водних сполук; лабораторія водопостачання; лабораторія процесів і апаратів фізичних методів очистки; лабораторія меліорації земель; лабораторія будівельних матеріалів та виробів; лабораторія моделювання природних, техногенних та інформаційних систем; лабораторія геоінформатики і геодинаміки та інші.

163

Серед робіт, що виконувались за природоохоронним напрямом, необхідно відмітити наступні: 1. На замовлення МОН України за кошти Державного бюджету: - "Методи управління екологічним станом земель в системі природного моніторингу гумідної зони України " (керівник - Мошинський В.С.); - "Розробити теоретичні засади моделювання продуктивності осушуваних гідроморфних ґрунтів для прогнозування їхнього екологічного стану" (керівник - Рокочинський А.М.); - "Дослідження процесу магнітної очистки рідких і сипучих середовищ" (керівник - Гаращенко В.І.); - "Дослідження реакцій при абсорбції та десорбції двооксиду вуглецю узбурених фізичними полями гідрокарбонатних системах" (керівник Кочмарський В.З.); - "Математичне та комп'ютерне моделювання впливу природних і техногенних факторів на стан ґрунтових основ енергетичних об'єктів" (керівник Власюк А.П.); - "Розробка теоретичних основ утилізації низько потенційного тепла скидних теплих вод промислових об'єктів в сільському господарстві" (керівник Гурин В. А.); - "Науково-методичні основи удосконалення економічних механізмів уводному господарстві за умов земельної реформи" ( керівник - Кожушко Л.Ф.); - "Розробка і створення багатоярусних агромеліоративних енергозберігаючих засобів розпушення ґрунтів" (керівник - Кравець С.В.); - "Наукове обґрунтування та впровадження енергозберігаючих технологій в системах водопровідно-каналізаційного господарства України" (керівник Гіроль М.М.); - "Енергоефективні будівельні матеріали з використанням техногенної сировини Західного Українського регіону" (керівник - Дворкін Л.Й.); - "Обґрунтування параметрів технічних заходів екологізації підземних вод у зоні впливу відвалів фосфогіпсу" (керівник - Маланчук З.Р.). 2. На замовлення Держводгоспу України та ДП "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області" виконані 9 прикладних розробок з питань забезпечення сталого розвитку галузі водного господарства, землеробства на меліорованих землях, раціонального використання природних ресурсів та охорони природного навколишнього середовища. 3. На замовлення підприємств та організацій на договірній основі виконувались різноманітні роботи, переважно прикладні розробки та науковотехнічні послуги, серед яких, за природоохоронним напрямом необхідно відмітити такі: - "Інвентаризація та первинне вивчення водних об'єктів Рівненського природного заповідника"; - "Виконання комплексних заходів щодо моніторингу динаміки забруднення та розробки технології локального відбору нафтопродуктів через технологічні свердловини"; 164

- "Оцінка стану та аналіз можливого забруднення річки Прут"; - "Розробка технології отримання гіпсу на основі відвального фосфогіпсу"; - "Обстеження стану каналізаційних очисних споруд та оптимізація їх роботи"; - "Розробка, виготовлення і впровадження магнітних сепараторів на технологічних лініях очищення сипучих, рідких та газових середовищ". У 2007 році в університеті захищено 8 кандидатських дисертацій за напрямом охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. В ч е н і На ц іо н а льн о г о ун і ве рс и те ту во д но г о гос п од а рс тва та природокористування (м. Рівне), спільно з інститутами НАН України - інститут геотехнічної механіки та Інститут проблем природокористування і екології , при підтримці Рівненської державної адміністрації , розробили інноваційний проект з екологізації полігонів твердих побутових та промислових відходів. Дана розробка захищена патентом України №25546. Авторами патенту запропоновані технологічні схеми, що передбачають екологізацію сміттєзвалищ на стадії проектування, експлуатації існуючих та відпрацьованих полігонів побутових та промислових відходів. Дана інноваційна розробка за своєю суттю та змістом є соціальноекологічною, оскільки дає змогу забезпечити екологічно безпечне зберігання твердих побутових відходів і, тим самим, забезпечує вироблення підходів до вирішення однієї з найгостріших проблем сучасності - зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище на регіональному рівні за рахунок застосування сучасних технологій з використання місцевих природних матеріалів, яким є цеоліт-смектитовий туф. Суть розробки полягає в тому, що пропонується високоефективна технологія екологічно безпечного збереження твердих побутових та промислових відходів різної природи походження (біологічної, хімічної, радіологічної тощо), яка ґрунтується на застосуванні комплексу інженерних заходів (дренажні траншеї-поглиначі) у поєднанні з використанням природних матеріалів-сорбентів (1 кг природного сорбенту поглинає до 100 г аміаку та 400 г різних хімічних сполук) для зменшення техногенного навантаження на довкілля на регіональному рівні, направлених на локалізацію та подальшу нейтралізацію шкідливих речовин і сполук з одночасною можливістю захисту грунту за рахунок очищення створюваного інфільтрату, підґрунтових вод, інших природних водних об'єктів та дезодорацією приземного шару повітря у зоні розташування згаданих об'єктів. За даними науковців, в світі існує 24 різновиди туфу, однак, необхідними адсорбційними властивостями володіють цеоліт -смектитові туфи, які розповсюджені в Рівненській області. Застосування даної технології може бути першим етапом використання сучасних, але значно дорожчих технологій утилізації побутових та промислових відходів. Цеоліт-смектитовий туф, завдяки своїм унікальним природним властивостям, має надзвичайно широку сферу застосування і може бути 165

ефективно використаний для екологічно безпечного утримання полігонів сміттєзвалищ, промислових відходів, скотомогильників, тваринницьких ферм, відпрацьованих сховищ та складів ядохімікатів, локальних біологічних, хімічних та радіологічних забруднень тощо. 13.9.2. Наукова діяльність Рівненського природного заповідника Для забезпечення охорони та відтворення екосистем в Рівненському природному заповіднику проводиться наукова робота, основна мета якої – вивчення природних комплексів заповідника для подальшої розробки заходів з охорони природи. В 2007 р. на виконання теми «Літопис природи» в заповіднику виконувались наступні науково-технічні заходи:  проведення інвентаризаційних досліджень з встановлення оптимальних площ для розвитку окремих видів рослин і тварин, взятих під охорону;  вивчення складу флори;  закладання постійних комплексних стаціонарів (лісівничих, ботанічних, гідрологічних);  ведення фенологічних спостережень за флорою і фауною для складання „Календаря природи”;  проведення обліків фауни хребетних і опис видового їх складу;  розпочато інвентаризацію та опис видового складу фауни безхребетних;  спостереження за явищами, які протягом року спостерігалися в межах заповідника для узагальнення в розділі ”Особливості поточного року”;  збір гербарію рослин в заповіднику у наукових цілях;  спостереження на постійних ботанічних стаціонарах за змінами рослинності;  облік тетерукових птахів на токовищах і по виводках;  виявлення нових і спостереження за вже відомими поселеннями червонокнижних видів тварин;  спостереження за змінами гідрологічного режиму на озерах Сомино і Біле, закладання гідрологічного посту на озері Біле;  вивчення та закладання впливу пірогенних екосистем, динаміки рослиних і тваринних угруповань, порівняння з аналогічними еталонними територіями де пожежі були відсутні. В рамках програми «Літопис природи» проводились науково-дослідні роботи з залученням фахівців із інших науково-дослідних установ, а саме:  Науково-екологічна фірма „Світ птахів”, м. Луцьк – тема «Інвентаризація фауни хребетних тварин Рівненського природного заповідника, визначення їх статусу та відеосупровід».

166

 Національний університет водного господарства і природокористування, м. Рівне – тема «Інвентаризація та первинне вивчення водних об’єктів РПЗ з метою організації спостережень на них».  Фонд підтримки науки, м. Львів – тема «Започаткування мережі еколого-пізнавальних маршрутів у Рівненському природному заповіднику (Карасинське та Білоозерське лісництва)». У 2007 році завершився етап міжнародної програми “Ciconia-Ukraine” по обліку чисельності лелеки чорного (ЧКУ, Берн(ІІ), CITES, AEWA), внаслідок чого було закартовано розташування гнізд даного виду на теренах Західного Полісся, в тому числі і на території Рівненського природного заповідника, де відмічено 6 гнізд, а ще 3 розміщені на території сусідніх лісництв на відстані до 1 км. Координатор програми – Західноукраїнське орнітологічне товариство (м. Львів). Окрім того, на території Рівненського природного заповідника постійно ведуться дослідження стану та інвентаризація флори та фауни. Результатом фауністичних досліджень (в тому числі і науковими працівниками інших установ, зокрема: Ю.М. Геряк (ДПМ НАНУ, м.Львів) та Ю.В. Канарський (Інститут екології Карпат НАНУ, м.Львів) – дослідження фауни лускокрилих; М.В. Химин (Науково-екологічна фірма «Світ птахів», м.Луцьк) – робота за темою «Інвентаризація фауни хребетних тварин, визначення їх статусу та відеосупровід»; В.С. Теплюк (ВДУ ім. Лесі Українки, м.Луцьк) – дослідження фауни мошок; Т.І. Пушкар (Інститут зоології НАНУ, м.Київ) – дослідження фауни прямокрилих) було виявлення понад 150 нових видів (основним чином – комах) для фауни заповідника, в тому числі 11 видів, що занесено до Червоної книги України. Подібні дослідження сприяють накопиченню відомостей про біорізноманіття заповідника, прилеглих територій та регіону в цілому, а також надають можливість виявити нові місця розташування раритетних видів і достовірніше оцінити їхній стан перебування. 13.10. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Пошук дієвого механізму взаємодії неурядових організацій і владних структур, участь громадськості у процесі прийняття рішень при розв’язанні екологічних проблем збереження довкілля та відтворення природних ресурсів головні напрями та завдання Громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. Громадська рада організацій та об’єднань природоохоронного спрямування є консультативно-дорадчим органом, який діє при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. Метою діяльності Громадської ради є: розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються довкілля. Основними завданнями Громадської ради є:  сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами з питань, що стосуються довкілля; 167

 участь у формуванні та реалізації екологічної політики та підтримка громадських ініціатив щодо цього процесу;  сприяння інтеграції екологічної політики до інших складових державного розвитку, як основної передумови переходу держави до збалансованого розвитку;  участь у контролі щодо врахування органами виконавчої влади громадської думки у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень з питань, що стосуються довкілля;  сприяння заходам просвіти та екологічної освіти;  участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів у сфері охорони довкілля, природокористування та формування громадських ініціатив щодо вдосконалення і розвитку природоохоронного законодавства. На засіданнях Громадської ради у 2007 році найбільш актуальними питаннями, які розглядалися були: проблема якості питної води, стан природнозаповідного фонду області, проблема утилізації непридатних до застосування та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, створення Національного природного парку „Перлина Волино-Поділля”, винесення в натуру об’єктів природно-заповідного фонду області та інші. На виконання положень Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля при держуправлінні діє Орхуський інформаційний центр, який призначений для інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища. За період своєї діяльності, в центрі створена власна бібліотека, де знаходяться наукові, довідкові та художні видання екологічного спрямування. 13.10.1. Діяльність громадських екологічних організацій. Громадські рухи Проблеми екології в сучасному світі стали чи не найголовнішими після політичних. Характерною ознакою останніх років стало те, що ці проблеми вийшли за межі інтересів вузького кола спеціалістів-екологів на більш широкий загал. Значно активізувався фактор соціального збудження населення після Чорнобильської катастрофи. Інтерес до проблем безпеки життєдіяльності суспільства в цілому зумовив створення численних громадських організацій, клубів тощо. Аналіз якісного складу членів громадських організацій та сфер їхньої головної діяльності свідчить про існування на Рівненщині таких базових типів: - масові організації уніфікованої екологічної діяльності (УТОП, ВЕЛ); - об’єднання професійних екологів (територіальне відділення Української екологічної академії наук “Волинь-екологія”, центр маркетингових досліджень); - громадські екологічні організації, які працюють з дітьми та молоддю (молодіжний клуб “Лемніската” (смт Володимирець), екологічний клуб Рівненського міського Палацу дітей та молоді, міська молодіжна громадська організація “Екоклуб” (м.Рівне), обласна філія Української студентської спілки, обласна і міська молодіжні організації “Рівненська округа пласту – Національної 168

скаутської організації України”, “Студентське братство” Українська народна молодь). Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Рівненщини на найближчу перспективу визнане: подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства; розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем; більш широке застосування активних форм роботи при проведенні еколого-просвітницьких заходів (навчань, семінарів, форумів тощо); активізація участі у Всеукраїнських екологічних акціях. Реалізація умов Орхуської конвенції сприяла підвищенню ролі громадських рухів, збільшенню прихильників дієвих екологічних організацій. Рівненська обласна станція юних натуралістів є координаційно-методичним центром еколого-натуралістичної роботи та виховання учнівської молоді в області. Юннати Рівненщини є активними учасниками Всеукраїнських і обласних масових заходів еколого-натуралістичного виховання. В грудні в області проходила акція “Збережемо лісову красуню”, в рамках якої проводиться інформування жителів міста про важливість збереження лісових красунь. Щороку організовується обласна новорічно-різдвяна виставка “Новорічний подарунок” з метою формування екологічної, естетичної, природоохоронної культури учнівської молоді, гармонії відносин з природою, збереження багатств природи, виховання громадянина України на багатовікових культурних традиціях народу. Вона проходить з номінацій “Новорічний подарунок” і “Флористика”. На виставці демонструвались вироби флористичного та декоративно-прикладного мистецтва новорічно-різдвяної тематики, які пропагували збереження деревних хвойних порід, символізували та відображали регіональні різдвяно-новорічні дійства. Загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади Рівненщини взяли активну участь у природоохоронно-пропагандистській акції «Птах року 2008 - Вивільга». В ході акції юннати збирали інформацію про чисельність вивільги, досліджували її поширення в межах області, а набуті знання використовували в практичній 169

природоохоронній роботі. Значну увагу було приділено обліку птахів під час екскурсій та експедицій. У операції “Чисте подвір’я”, “Жива зелена хвиля подвір’я”, “Лісам, паркам, скверам — бути чистими” та “Чисті прибережні смуги — живі водні плеса і джерела” активно включилися заклади освіти області. В ході акції „Жива зелена хвиля подвір’я” школярі Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березнівського району доглядають посаджені дерева, кущі, квіти. Як підсумок операції – упорядковані, чисті шкільні сади, алеї, сквери, квітники. Старшокласники Орв’яницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубровицького району ведуть постійний догляд за зеленими насадженнями: підстригають кущі, обрізають сухе гілля, збирають опале листя, обкопують дерева. В ході операції „Чисті прибережні смуги – живі водні плеса і джерела” „голубі” патрулі ліквідували сміттєзвалища на прибережних смугах, на берегах водойм. Школярами Берестівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубровицького району проведена роз’яснювальна робота серед жителів села щодо охорони місцевого озера. Раз на місяць вони організовують санітарний день на березі озера. Члени екологічних клубів „Ендеміки”, „Юний еколог” Дубровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 ведуть роботу з очищення берегів місцевої водойми, що впадає у річку Горинь. В рамках Всеукраїнської акції школярів та учнівської молоді “Ліси для нащадків” в області проведено обласний збір «Здобутки учнівських лісництв», на який представили свої здобутки 26 шкільних лісництв та ланок лісівників області. Кожне лісництво оформило виставку і звітувалось про результати своєї дослідницької, експериментальної та екологічної роботи, яка відзначається актуальністю, науковістю, перспективністю. Юні лісівники Березнівського, Острозького, Рівненського районів проводять облік і дослідують перспективність збору лікарської сировини, вегетативно розмножують чагарникові культури, вивчають шкідників хвойних порід, рекомендують додаткові заходи з охорони природи. Учнівське лісництво Рокитнівського аграрного ліцею нагороджено Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру Міністерства освіти і науки за успішне впровадження результатів дослідів у практику з лісового господарства. З метою підтримки і поліпшення трудового виховання, підготовки до активної професійної самореалізації школярів у галузі сільського господарства проведено обласний збір учнівських трудових аграрних об’єднань «Турбота юних тобі, Україно». У роботах з навчального дослідництва учасники збору висвітлили особливості впровадження в практику сучасних технологій вирощування сільськогосподарських і малопоширених овочевих культур, використання передових методів та біологічних способів боротьби з шкідниками та хворобами. Представники кращих трудових об’єднань області взяли участь у Всеукраїнському зльоті учнівських виробничих бригад і були нагороджені 170

грамотами Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України: трудове об’єднання “Колос” Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Млинівського району за впровадження інноваційних досягнень сільськогосподарського виробництва в практику роботи учнівських виробничих бригад; трудове аграрне об’єднання Городецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Володимирецького району за впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур в практику роботи учнівських виробничих бригад; учнівську виробничу бригаду Шубківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рівненського району за ефективну роботу учнівських виробничих бригад в об’єднанні зусиль школи, сім’ї та трудових колективів у вихованні школярів. Без ґрунтовних екологічних знань неможливо покращити стан довкілля в нашій країні. Про це говорили учасники обласного конкурсу-захисту екологічних проектів серед учнівської молоді «Вирішення місцевих екологічних проблем» який відбувся на базі обласної станції юних натуралістів. Роботи учасників конкурсу свідчать про активну позицію юних екологів щодо збереження довкілля. Юні екологи представили на конкурс власні погляди на вирішення конкретних проблем свого міста чи села. Активну участь юні біологи і рослинники області беруть в обласному конкурсі “Біологічні способи захисту рослин — на кожну навчально-дослідну земельну ділянку”, метою якого є досягнення високих врожаїв сільськогосподарських культур, захист їх від небезпечних шкідників і хвороб без використання хімічних препаратів, розкриття «секретів» вирощування екологічно чистої, безпечної для здоров’я людини продукції на навчально-дослідній земельній ділянці. Юннати обласної станції юних натуралістів впроваджують інтенсивну систему захисту овочевих і квіткових рослин у теплицях з використанням ефективних мікроорганізмів, зокрема препарату Байкал ЕМ-1 і ЕМ-5, який дає змогу максимально скоротити або й повністю виключити хімічні обробки в період вегетації та плодоношення, поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці, отримати незабруднену рештками пестицидів продукцію. З метою активізації роботи школярів у галузях садівництва та квітництва, участі їх у Всеукраїнських конкурсах, акціях та операціях на базі обласної станції юних натуралістів, проведено обласні змагання юних садівників-рослинників «Майбутні господарі землі» і юних квітникарів-аранжувальників “Квіткова райдуга України”. Впродовж тижня охорони навколишнього середовища “Жива планета” було організовано конкурс екологічного плаката, проведено вікторину „Червона книга України”, екскурсію по екологічній стежці. Члени творчих об’єднань є активними учасниками трудових акцій “Прибери планету”, “Чисте подвір’я”. В рамках еколого-природничого комплексу „Екологос”, юннати області взяли участь в екологічній експедиції до Канівського природного заповідника. У Володимирецькому районі на базі 5 шкіл створено екологічні вітальні, в створенні яких, брали участь педагоги й учні закладів, а також їх батьки. Наповнення віталень включає в себе куточок живої природи, звіти та зібрані 171

матеріали учнями про участь в екологічних експедиціях і трудових акціях. В екологічних вітальнях проходять фотовиставки і виставки малюнків екологічної тематики. Такі вітальні використовуються педагогами для проведення виховних годин, факультативів і занять з природознавства, біології й екології. Ці куточки стали візитною карткою закладів. В Соснівській гімназії Березнівського району працює шкільний музей природи. Експозиція музею складається з кількох відділів: археології, туризму, ботаніки і зоології. Музей включено в довідник “Туристично-оздоровчі маршрути Березнівщини”. 27 переможців Всеукраїнських та обласних конкурсів взяли участь в оздоровчій зміні Всеукраїнського табору “Юннат” Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді в м. Києві, де мали можливість не лише відвідати історичні та пам’ятні місця столиці, а й збагатитись новими знаннями. За підсумками 2007 року Рівненською обласною станцією юннатів було організовано та проведено 56 обласних масових заходів екологічного і природоохоронного спрямування, до яких було залучено 3645 осіб. В області діє 14 районних та 17 міських осередків Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна Варта”. Робота Рівненського обласного осередку дитячої спілки “Екологічна Варта” поєднує два рівноцінних компоненти: озброєння молоді науковими знаннями з охорони природного середовища та організацію відповідної трудової діяльності. Для сьогоднішньої молоді необхідне уміння аналізувати екологічну ситуацію та моделювати природоохоронні заходи, експериментувати в природі, розвивати навики дослідництва, вміння розкрити основні способи вирішення проблеми охорони природи в глобальному масштабі; популяризувати і пропагувати природоохоронні знання. Тому члени Рівненської обласної дитячої спілки „Екологічна варта” беруть активну участь у Всеукраїнських та обласних масових заходах еколого-натуралістичного спрямування. Всеукраїнська акція „Збережи ялинку” на Рівненщині проходить впродовж місяця. Юні екологи готуються до неї заздалегідь. Починаючи з грудня вартівці влаштовують диспути «Новорічне дерево – яким йому бути?», «Яка ялинка краща – штучна чи жива?». Серед вартівців усіх районів, міст значний інтерес викликає щорічна обласна новорічно-різдвяна виставка-конкурс „Новорічний подарунок” і «Букет замість ялинки», яка вже стала традиційною на Рівненщині. Вартівці Рівненщини прагнуть, щоб наступне покоління мало змогу дихати свіжим повітрям, тому беруть активну участь в акції “Посади своє дерево”. Члени Дубенського міського осередку ВДС «Екологічна Варта», які займаються в дитячій відеостудії „Жолудь” еколого-натуралістичного відділу Будинку дітей та молоді, зняли відеофільм „Ліс майбутнього”, в якому розповідають про свою участь у акції. Юні вартівці Радивилівського районного осередку в ході проведення акції висадили 1,5 га лісу, виростили 60 саджанців ялини голубої, 70 саджанців сосни чорної, 37 - аморфи чагарникової. Вартівці Дубровицького районного осередку разом з членами Висоцького 172

шкільного лісництва заклали посівне відділення площею 0,15 га та шкілку із 2,9 тис. штук декоративних порід для озеленення, провели заготівлю плодів аронії чорноплідної. Члени Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна Варта» Рівненської обласної станції юних натуралістів взяли активну участь у проведенні робіт з живцювання дерево-чагарникових порід в теплиці і догляді за ними у шкілці. Юні природоохоронці області ведуть активну пропагандистську роботу як серед однолітків так і серед широких мас населення. Про це свідчить обласний фестиваль екологічної творчості молоді “Свіжий вітер”, який проходив на базі обласної станції юних натуралістів. У заході взяли участь 19 колективів з 14 районів і 3 міст області. В рамках фестивалю було представлено театральні композиції на тему «Діти сонця на варті природи рідного краю» і колекції одягу, виготовлені із природного матеріалу та матеріалів вторинного використання. Всеукраїнський конкурс «Мій голос я віддаю на захист природи» сприяв вихованню у дітей та молоді дбайливого ставлення до природи рідного краю і звернення уваги населення на екологічні проблеми регіону. Матеріали були представлені за номінаціями: «ЕкоПлакат», «Малюнок», «Позакласний захід екологічної спрямованості», «Авторські програми з екології», «Екологічні казки», «Екологічні ігри, тренінги», «Екологічна варта чекає на тебе!», «Фотографія», «Екологічні гасла», «Презентація екологічно чистих продуктів, виробництв». Плакати та малюнки гуртка «Дивосвіт», Межирицького навчальновиховного комплексу «Школа І ступеня - гімназія» Острозького району вирізнялись оригінальним підходом до висвітлення тем. Заслуговує на увагу й екологічний тренінг «Збалансований (сталий) розвиток», розроблений членами гуртка «Юні натуралісти», Дубенського районного Будинку учнівської молоді, в якому гуртківці пропонують ряд вправ екологічного спрямування. Презентації «Екологічно чисті продукти», виконані учнями загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 м. Рівного, свідчать про глибоке розуміння дітьми важливості порушеної тематики. В своїх роботах школярі вказують, як впливає якість продуктів харчування на життя людини. Особливо активно долучились учасники конкурсу до написання екологічних казок. Члени “Екологічної варти” є активними учасниками трудових акцій “Прибери планету”, “Чисте подвір’я”,“Чисте повітря”. Юні екологи розуміють, що чисто не там де добре прибирають, а там де не смітять, тому вони не лише прибирають сміття, але й ведуть роз’яснювальну і пропагандистську роботу серед місцевого населення, інформують відповідні служби про створення стихійних сміттєзвалищ. В рамках акції «Наша допомога птахам», в січні 2007 року проводився декадник зимуючих птахів, що сприяло залученню учнів до збереження навколишнього природного середовища , видового розмаїття птахів Полісся. Змістовною і цікавою є робота юних екологів в рамках проведення акції «Чисті береги». В Дубровицькому районі створено програму збереження водності 173

малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод. Про активну позицію щодо охорони водних ресурсів і берегів річок і озер рідного краю свідчить фоторепортаж членів «Екологічної Варти» Микитицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубенського району. Члени „Блакитного патруля” Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Млинівського районного осередку ВДС «Екологічна Варта» в поточному році виявили, впорядкували і взяли на облік 2 джерела, зібрали історичні відомості про річку Залужна. Юними екологами Новомильської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Здолбунівського районного осередку проведено дослідження екологічного стану річки Устя на території села Новомильськ. У 2007 році вартівці області активно відпочивали та оздоровлювались у Всеукраїнському навчально-тренінговому центрі “Екологічна варта” (Крим, урочище Ласпі, бухта Батилиман). Діти вивчали тваринний та рослинний світ ботанічного заказника мису Айя, гірської місцевості, відвідали пам’ятки архітектури. Програма роботи табору включала: екологічні походи, акції, свята, конкурси, вікторини, тренінгові заняття і практикуми природоохоронного спрямування, під час яких діти збагатили свої знання з екології. В 2007 році президія Рівненської обласної ради Українського товариства охорони природи (УТОП) спрямували свої зусилля на виконання рішень ХІ з’їзду УТОП, прийнятої з’їздом програми діяльності, відродження і розвитку Українського товариства охорони природи на 2006-2010 роки, виконання статутних завдань, проведення конкретних природоохоронних заходів і масових акцій, залучення громадськості до участі у вирішенні нагальних проблем охорони навколишнього природного середовища та відродження природно-ресурсного потенціалу держави, науково-просвітницьку діяльність серед населення області. Президія обласної ради УТОП в звітному періоді звертала увагу на проведення комплексних робіт спрямованих на удосконалення і поліпшення природоохоронної роботи первинних, районних та міських організацій, проведення рейд-перевірок, екологічних акцій і операцій по охороні землі, зелених насаджень, води, повітря та раціональному використанню природних ресурсів. Здійснювалась організація і проведення Всеукраїнських природоохоронних акцій, зокрема таких, як „День Довкілля”, „Всесвітній День охорони навколишнього природного середовища”, „Всесвітній День Землі”, „Чиста Україна-чиста Земля”, громадський рух „За охорону природи” та інших акцій. Головними пріоритетами діяльності обласної організації Українського товариства охорони природи були і залишаються: формування екологічної свідомості молоді, здійснення заходів екологічної освіти населення області, здійснення соціально-екологічного моніторингу, вдосконалення і посилення громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. У 2007 році президія обласної ради УТОП багато зусиль докладала до організації просвітницької роботи серед населення області, що є одним з головних статутних вимог діяльності товариства. 174

Значна увага президії була зосереджена на активізації діяльності народних університетів „Природа”, екологічних шкіл для учнівської молоді, проведення екологічних семінарів, конференцій, диспутів, круглих столів тощо. Позитивним в пропагандистській роботі серед населення області відзначилась діяльність лекторської групи обласної ради УТОП, яка зустрічалась з громадськістю області. Вагомим внесоком в екологічній діяльності серед учнівської та студентської молоді є проведення обласних конкурсів: „На краще проведення природоохоронної роботи в навчальних закладах області”, який діє вже 8-й рік, та конкурс-огляд внутрішнього озеленення шкіл, позашкільних закладів „Галерея кімнатних рослин”, який працює 3 роки. Матеріали, представлені на конкурси, ще раз засвідчили, що в багатьох навчально-виховних закладах області змістовно обладнані кімнати та кабінети охорони природи, створені та діють лекторії, народні університети „Природа”, екологічні школи, „екоклуби”, працюють загони „голубих” та „зелених” патрулів, проводяться різноманітні масові екологічні заходи. Учнівська та студентська молодь приймають активну участь в проведенні акцій: „Джерело”, „Підсніжник”, „Конвалія”, „Ялинка”, „Наші чарівні Сон-трави”, „Чисте повітря”, а також екологічних вечорів, екологічних фестивалів, зустрічей „За круглим столом”, екоконференцій, уроків „мислення в природі”, прокладанні екологічних стежок по заповідних територіях, проведенні екологічних уроків та екологічних годин. Створені і працюють екологічні агітбригади. На високому рівні природоохоронна та просвітницька робота проводиться в первинних організаціях УТОП: Рівненському аграрному коледжу, Березнівському лісовому коледжу, Рівненському автотранспортному коледжу, Любомирській школі-ліцею, Рівненському медичного коледжу та ряд інших. Колектив Березнівського лісового коледжу приймає активну участь у Всеукраїнській акції „Майбутнє лісу - в твоїх руках”. В 2007 році посаджено 30 га лісових культур в ДП „Березнівський лісгосп”, „Соснівський лісгосп”. Серед студентів коледжу проведено конкурс письмових творів і малюнків на тему „Людина і природа”. В березні-квітні проведено місячник лісу і саду, зроблено звернення колективу коледжу до мешканців районного центру Березне щодо наведення чистоти і порядку в містечку. В квітні 2007 року для студентів проведено тематичний вечір „Планета у нас одна”. Значну популярність серед читачів області здобула сторінка газети „Зелені шати” під назвою „Природа і люди”, яку інформаційно наповнює президія обласної ради Українського товариства охорони природи. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб” - неурядова екологічна організація, що працює в місті Рівне з 1998 р. Метою діяльності екологічного клубу є захист та охорона довкілля. Основними завданнями організації є популяризація і ініціювання впровадження енергозберігаючих технологій в побуті і на виробництві, підвищення обізнаності громадськості про використання альтернативних джерел енергії, антиядерна діяльність, екологічна освіта для студентів, учнів та громадян, організація лекцій та дискусій на екологічну тематику, проведення практичних 175

природоохоронних акцій, підвищення ролі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень тощо. У 2007 році, у рамках енергетичної програми, «Екоклуб» продовжував вести свою діяльність у двох напрямках: вплив на енергетичну політику України, створення Енергетичного Дорадчого Центру. Опираючись на проблему неефективного використання енергії у житловокомунальному секторі, «Екоклуб» створив Енергетичний дорадчий Центр у м. Рівному. Завданням Центру є надання безкоштовних об’єктивних рекомендацій для власників та жителів будинків, місцевих установ, представників малого бізнесу, громадськості в усіх аспектах енергетичної ефективності. Енергетичний Дорадчий Центр тісно співпрацює з місцевими органами влади у регіоні. «Екоклуб» продовжує приймати участь у Громадській Раді при Державному комітеті ядерного регулювання у перегляді регулятивних документів (положення про стан АЕС, положення щодо зберігання ядерних відходів, концепція громадської інформаційної програми щодо державної ядерної безпеки), які описують діяльність даного комітету та інших гілок влади. У 2007 році, „Екоклуб” підняв питання до обговорення наявності води для охолодження атомних електростанцій на зустрічі з Коаліцією по енергетичній політиці та Державним комітетом ядерного регулювання. Екологічна школа Рівненського міського Палацу дітей та молоді з 1993 р. працює як центр допрофесійної підготовки учнівської молоді. В основі діяльності школи лежить ідея навчання, спрямованого на покращення довкілля. ЇЇ програма передбачає вивчення основ екологічних знань, дослідження та покращення стану окремих об’єктів навколишнього середовища. По закінченні навчання (4 роки) учні отримують свідоцтво “Дослідника довкілля”. При екологічній школі існує екологічний клуб, який в жовтні 2002 р. був зареєстрований як Рівненська міська молодіжна організація “Екологічний клуб “Екотоп”. У сфері співпраці з громадськістю є ще чимало нереалізованих можливостей. Насамперед, у напрямках освіти, виховання та інформування. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області постійно працює над розширенням правового поля для реалізації права громадян на отримання інформації про стан довкілля, їх участі у прийнятті рішень в контексті зобов’язань Орхуської конвенції. 13.10.2. Стан екологічної освіти Метою екологічної освіти є розвиток індивідуальної екологічної свідомості і мислення, передумовою яких є екологічне знання, а результатом – екологічний світогляд. Позашкільний навчальний заклад є тим інститутом суспільства, який може ефективно впливати на формування особистості, виховувати в учнів почуття відповідальності за свою поведінку в природі, допомагає дитині сприйняти себе невід’ємною частиною живого на планеті. Самі по собі знання не ведуть до мотивації поведінки. Екологічні знання є актуальними, якщо вони переносяться у повсякденне життя. Сучасні методи 176

екологічної освіти потребують активізації діяльності учнів щодо охорони природи рідного краю, пізнання навколишнього світу, критичного ставлення до вчинків, які завдають шкоди природі тощо. Найбільша кількість учнів залучається до екологічної роботи через масові заходи, які проводяться в більшості загальноосвітніх і позашкільних закладів області. Завдяки доступній і цікавій формі проведення масові заходи сприяють вихованню екологічної культури учнів, побудові гармонійних стосунків з природою. Основи екологічної культури школярів закладаються при викладанні біології, хімії, географії, під час проведення предметних тижнів з природничих наук, профільного навчання. З метою здійснення допрофесійної підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах Березнівського, Володимирецького, Дубенського, Рокитнівського районів введено спецкурси з лісівництва, бджільництва, сільськогосподарського дослідництва, тракторної справи. Зважаючи на те, що більше 40% території Березнівського району покрито лісами, а значна частина населення задіяна на лісопереробних підприємствах, враховуючи наявність навчального закладу, що готує фахівців для лісової галузі в 5 загальноосвітніх навчальних закладах району (Балашівський колегіум, Соснівська гімназія, Малинська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Грушівська, Великосовпинська ЗОШ І-ІІ ступенів) створено шкільні лісництва. За закладами закріплено ділянки на яких обладнано розсадники хвойних дерев, площі для висадки дерев. В закладах розроблені відповідні програми, налагоджено співпрацю з місцевими лісництвами та вищими навчальними закладами, які готують фахівців лісового господарства. У Семидубському аграрному ліцеї Дубенського району здійснюється експериментальна робота з теми “Підготовка школярів до трудової діяльності в умовах сільськогосподарського ліцею”. Заклад має 6 га власної землі, пальметний сад, сільськогосподарську техніку, що є базою для реалізації профільного навчання. Діяльності ліцею у зазначеному напрямку сприяють угоди про співпрацю, укладені з Львівським аграрним університетом, Мирогощанським аграрним коледжем, викладачі яких викладають відповідні спецкурси для учнів ліцею, сприяють у розробці авторських програм. Упродовж 2004-2007 рр. у Радивилівському районі працювала творча група вчителів біології з проблеми “Екологічне виховання на уроках та в позакласній роботі з біології”. У квітні 2007 року на засіданні районного методичного об’єднання вчителів біології, яке відбувалось на базі Довгалівської ЗОШ І-ІІІ ст., проведено презентацію матеріалів роботи творчої групи. Педагоги ознайомились із досвідом природоохоронної роботи у Довгалівській школі, яка є опорним закладом з екологічного виховання у районі. Екологічний клуб “Стежина”, який діє у цьому закладі з 1996 року, неодноразово визнавався переможцем обласного огляду-конкурсу на краще проведення природоохоронної роботи, а також призером багатьох акцій та конкурсів екологічного змісту. 177

Аналізуючи стан організації екологічного виховання у позаурочний час, як позитивне слід зазначити, що у порівнянні з 2006 навчальним роком кількість гуртків еколого-натуралістичного спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах збільшилась на 64 одиниці та становить 539 гуртків. У цих гуртках займається близько 7 тисяч школярів. Найвищим цей показник у Млинівському районі – 57 гуртків та Дубровицькому районі – 51 гурток. З 539 гуртків фінансуються з місцевих бюджетів 512. У позашкільних навчальних закладах функціонує 178 творчих об’єднань еколого-натуралістичного спрямування, з яких 68 – в обласній станції юних натуралістів (облСЮН), які відвідують 1007 гуртківців; 23 – у Радивилівській райСЮН, де навчається 395 гуртківців, у Дубенському міському Будинку дітей та молоді еколого-натуралістичний відділ, в якому нараховується 17 гуртків, де навчається 200 вихованців. У 32 комплексних позашкільних закладах функціонує 70 творчих об’єднань еколого-натуралістичного напряму. Досвід екоосвітньої діяльності Рівненського державного аграрного коледжу Рівненський державний аграрний коледж готує спеціалістів аграрного сектору, які повинні бути озброєні екологічними знаннями, переконаннями, знати екологічні закони і діяти згідно них. Викладацький склад коледжу розуміє, що працівник сільського господарства повинен бути екологічно грамотним, розуміти взаємозв’язки в природі, знати причини виникнення екологічних проблем та шляхи їх розв’язання, поєднувати екологічні знання та екологічну культуру. Важлива роль у формуванні екологічних знань і екологічної свідомості спеціалістів належить особистості викладача, його професійній майстерності. Екологічні знання, екологічна свідомість у студентів формуються на заняттях екологічного спрямування. Для цього педагогу потрібно вміти відібрати з усього потоку інформації такий зміст екологічного матеріалу, який допоможе майбутньому становленю спеціаліста; застосувати необхідні методи і методичні прийоми його подачі, способи включення екологічних знань як в навчальний процес, так і в позаурочні форми роботи. Викладачем екології Малимон С.С. розроблені нові підходи до проблеми формування екологічного світогляду молоді. Значна природоохоронна робота проводиться в позаурочний час: на засіданнях екологічного гуртка „Джерело” та народного університету „Природа” в якому задіяний викладацький та студентський колектив.” Мета засідань поглибити екологічні знання про природу рідного краю, про екологічні проблеми, а також конкретні дії по розв’язанню цих проблем. Ефективна екологічна діяльність викладацького складу є чудовим прикладом підростаючому поколінню. Гуртківці взяли шефство над ботанічним заказником „Вишнева гора”, де проводяться виїзді засідання, експедиції, дослідження природи тощо. Матеріали 178

досліджень висвітленні в відеофільмі „Вишнева гора” – ботанічний заказник державного значення”. Екоосвітня діяльність в коледжі здійснювалась в межах акції „Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь”. Протягом 2007 р. в коледжі були проведенні наступні заходи: 1. Упорядкування території ботанічного заказника ”Вишнева гора” студентами екологічного гуртка „Джерело”. 2. Експедиція на „Вишневу гору ”з метою дослідження ландшафтів ботанічного заказника державного значення. 3. Закладка саду в дитячому будинку (м. Рівне). 4. Благоустрій територій та створення нових зелених зон на території коледжу. 5. Конференція на тему: „Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь”. 6. Виступ на методичному об’єднанні викладачів екології з темою: „ Нові підходи до проблем формування екологічного світогляду у студентів Рівненського державного аграрного коледжу”. 7. Відкрита виховна година на тему: „Зелений паросток майбутнього”. 8. Акція з озеленення коледжу: „ Краща зелена композиція”. 9. Благоустрій території міських кладовищ. 10. Проведення місячника „Квітни, Земле”. Рівненський державний аграрний коледж зайняв перше місце в огляді – конкурсі на краще проведення природоохоронної роботи в навчальних закладах області, що проводила обласна рада Українського товариства охорони природи 2007 року за що відзначений премією. 13.11. Виконання державних екологічних програм Основним чинником забезпечення збереження якості навколишнього природного середовища області є виконання національних, регіональних і місцевих природоохоронних програм, тому що це забезпечує найбільш комплексний плановий підхід стосовно питань охорони довкілля. В області виконуються ряд загальнодержавних, національних та обласних екологічних програм метою яких є поліпшення якості навколишнього природного середовища. Контролюється виконання в області “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води”, “Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 20002015 рр.”, “Обласної програми збереження водності малих річок, охорони їх від засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання”, “Регіональної програми поводження з відходами на 2004-2010 рр.".

179

13.11.1. Загальнодержавна екологічної мережі України

програма

формування

національної

Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр. вся територія Рівненського природного заповідника є природним ядром Поліського екологічного коридору національної екологічної мережі України. Відповідно до програми розбудови екомережі Рівненський природний заповідник виконує: - збереження всього комплексу екосистем, середовищ існування, видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів європейського значення; - забезпечення достатнім простором природних середовищ для збереження видів; - створення необхідних умов для розселення і міграції видів; - забезпечення відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації; - захист систем від потенційних негативних факторів. На виконання Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі на 2000-2015 рр. продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. Так, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області продовжуються роботи по організації Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” орієнтовною площею 8 тис.га. Проведено попереднє погодження вибору земельних ділянок, які планується включити до складу національного парку, проведена експлікація земель, зібраний картографічний матеріал. Після погодження меж та площ проектованого парку з землекористувачами (землевласниками) та органами місцевого самоврядування, матеріали будуть направлені в Державну службу заповідної справи. Крім того, готується наукове обґрунтування стосовно створення регіонального ландшафтного парку „Погориння” у Демидівському районі орієнтовною площею 500 га. До Державної служби заповідної справи Мінприроди України подані пропозиції до Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи в Україні до 2020 року щодо створення наступних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Рівненській області, а саме: - Національний природний парк „Надслучанський” площею близько 20 тис. га в Березнівському й Корецькому районах. Парк пропонується створити на базі нині існуючого Надслучанського регіонального ландшафтного парку (Березнівський район). На території парку охороняються природні комплекси басейну річки Случ, а також історичні та археологічні пам’ятки Прислуччя. 13.11.2. Заходи щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області 180

Основною метою Заходів щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області є відновлення та забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захист водних ресурсів від забруднення і виснаження. В 2007 р. на виконання заходів, передбачених Програмою, освоєно 17112,71 тис. грн. В результаті скиду стічних вод у природні водойми негативного впливу, в першу чергу, зазнають поверхневі та підземні води, тому Програмою передбачено будівництво нових, реконструкції та ремонти існуючих очисних споруд комунальних та інших підприємств, запровадження систем зворотного та повторного водопостачання, що є основними напрямками Програми. В 2007 р. міські насаелені пункти області були забезпечені якісною питною водою, крім м. Березне, де показник питної води не відповідають нормативам за вмістом заліза. КП „Березневодоканал” отриманий дозвіл МОЗ та Держстандарту на тимчасову подачу питної води з підвищеним вмістом заліза. Комунальними водопостачальними організаціями , в т.ч. підприємством „Рівнеоблводоканал”, ведеться облік та контроль за використанням водних ресурсів. Станом на 01.01.08 р. по м. Рівне на холодну воду встановлено всього 53536 лічильників, з них в державному секторі – 48869 лічильників, в приватному секторі – 4667 лічильників. В тому числі за 2007 р. на холодну воду встановлено всього 5136 лічильників, з них в державному секторі – 4695 лічильників, в приватному секторі – 441 лічильник. Відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок за даними управління земельних ресурсів в 2007 р. для запобігання негативного впливу явищ ерозії грунту на поверхневий стік річок проведено консервацію малопродуктивних і деградованих земель та техногенно – забрудненої ріллі шляхом залуження на площі 670 га. Створено захисні лісові насадження на ерозійно – небезпечних землях на площі 1520 га. Проводилась рекультивація, порушених видобуванням корисних копалин, земель на площі 76,4 га. У м. Рівне проведені заходи щодо підтримання гідрологічного стану річок благоустрій території в районі струмка по вул. Дворецькій з влаштуванням декоративних водойм, в результаті понижено рівень грунтових вод на 0,7 м в заплаві лівого притоку р. Устя на загальній площі 45,5 га. Протягом 2007 р. проводились роботи для захисту населених пунктів області від шкідливої дії вод, в результаті яких розчищено 36,43 км русел меліоративних каналів та укріпленно 0,465 км берега р. Стир та Случ, побудовано 12 гідротехнічних споруд для захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь від затоплення р.Льва, проведено капітальні ремонти акумулюючих водойм для захисту р.Іква та Бунів від замулення наносами повеневих та зливових вод. 13.11.3. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання 181

Метою Програми є покращення стану поверхневих вод та раціональне використання підземних вод питної якості підприємствами області. На сьогодні в області зберігається досить напружена ситуація з водокористуванням та охороною поверхневих вод. Серед першочергових завдань, що вирішувались, було наведення елементарного порядку з водоохоронними зонами навколо наших річок і водойм. Так, в 2007 р. держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області були проведені перевірки по дотриманню природоохоронного законодавства в прибережних смугах малих річок та водоохоронних зонах. Для захисту населених пунктів від підтоплення проводились берегоукріплювальні роботи. Укріплено 804,243 км берегів р. Стир для захисту с. Набережне Демидівського р-ну та с. Дубрівка і Сопачів Володимирецького р-ну, 1,6 км берегів р. Стубла для захисту с. Хіночі; 156 км берегів р. Переросль для захисту населених пунктів Залав’є, Блажево Рокитнівського р-ну, та 0,756 км берегів р.Случ для захисту с. Сарни Сарненського району в результаті чого буде захищено 124,5 га присадибних ділянок та 134 будинків. На даний час частина меліоративних систем області занедбана і не експлуатується належним чином, що часто стає причиною підтоплення прилеглих територій. З метою вирішення цієї проблеми здійснювались заходи з розчистки меліоративних каналів у Рокитнівському, Костопільському районах , в м. Дубно; проводиться розчистка магістральних каналів на осушувальних системах Федорівської, Бочаницької сільських рад Гощанського р-ну, обкошено 31,1 км укосів і берегів каналів, вирубано 7,7 га чагарнику. Для здійснення заходів щодо збереження водності малих річок було розчищено 36,1 км від мулу і наносів та санітарне очищення русел річок і водостоків, упорядковано 84 джерел, криниць, струмків, витоків річок та інших природних водних об’єктів. У 2007 році проводилась посадка лісових насаджень в прибережних смугах річок і водойм проводилась в Дубровицькому районі на площі 10 га, Гощанському районі – 12 га, Демидівському районі – 1,3 га. 13.11.4. Регіональна програма поводження з відходами На виконання Регіональної програми поводження з відходами на 2004 2010 рр., яка була затверджена рішенням обласної ради від 28.05.2004 № 350 і схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 № 174, всіма райдержадміністраціями розроблені та затверджені аналогічні програми на 2004-2010 рр., в яких розроблені плани заходів поводження з відходами та доведені до виконавців. Програма прийнята з метою формування системи поводження з відходами на території регіону, реалізації комплексу заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, максимальної їх утилізації, забезпечення екологічно-безпечного видалення відходів, впровадження ресурсозберігаючих технологій і відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. 182

Програма розроблена відповідно до Законів України “Про відходи”, “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 265 “Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами”. Основними завданнями Програми є: - забезпечення повного збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; - зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення рівня їх небезпечності; - забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; - сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсно-цінних відходів; - забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом впровадження відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; - здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; - сприяння створенню об’єктів поводження з відходами; - забезпечення довготривалого моніторингу стану довкілля в місцях зберігання та видалення відходів; - розширення доступу громадськості до інформації про об’єкти поводження з відходами. На території області нараховується більше 800 підприємств різних форм власності, у процесі виробничої діяльності яких утворюються відходи. Для покращення екологічної ситуації в області стосовно поводження з відходами в 2007 році із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 252,4 тис. грн., з них: - 65 тис. грн. на облаштування полігону побутових відходів м. Радивилів; - 100 тис. грн. на облаштування сміттєзвалища в с. Країв та ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ на території Оженинської сільської ради Острозького району; - 37,4 тис. грн. на оновлення контейнерного господарства для ТПВ м.Острог та облаштування майданчиків під контейнери; - 25 тис. грн. на контейнеризація надзвичайно небезпечних відходів (ХЗЗР) на території Корецького району; - 25 тис. грн. на виготовлення робочого проекту на сміттєзвалище ТПВ м. Острог. На виконання заходів “Регіональної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2004 - 2011 роки” в області були спрямовані кошти в обсязі 3474,44 грн., із них на: - реконструкцію полігонів – 249,5 тис. грн.; - оновлення парку спецавтотранспорту - 2122,8 тис. грн.; - оновлення контейнерного парку - 319,84 тис. грн.; 183

- інші витрати – 782,3 тис. грн. Зазначені заходи на 92,3 % (3205,34 тис. грн.) профінансовані з місцевих бюджетів. Разом з тим, фінансування розвитку сфери поводження з твердими побутовими відходами у 2007 році з державного бюджету склало 20,0 тис. грн., кредити – 70,0 тис. грн., інші джерела фінансування –179,2 тис.грн. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні п’ять років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. тонн промислових небезпечних відходів 1-3 класу небезпеки. Так станом на 01.01.2007 року в області накопичено 10432,8 т зазначених відходів. Одними із найбільш актуальних екологічних проблем регіону залишаються проблеми пошуку шляхів утилізації фосфогіпсів на ВАТ “Рівнеазот” та утилізація азбестоцементних відходів на ТОВ “Волинь – шифер” м. Здолбунів. Станом на 01.01.2007 р. у відвалах зазначених підприємств накопичено відповідно 15,4 млн.тонн фосфогіпсу та 116617 тонн азбестоцементних відходів. Відповідно до ст.ст. 16, 28 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст.ст. 17, 20 Закону України ”Про відходи”, на виконання п. 2 розділу 7 витягу з протоколу № 10 засідання Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2006 року, з метою розв’язання екологічних проблем в регіоні, визначених за результатами вивчення екологічної ситуації, що склалася на промислових об’єктах області та виконання пропозиції Мінпромполітики, щодо розв’язання зазначених проблем заступником голови Рівненської облдержадміністрації видано доручення від 15.12.2006 р. № 3765/01-61/6, в якому зобов’язано передбачити в заходах з технічного переоснащення підприємств виконання робіт щодо утилізації зазначених відходів. З метою зменшення подальшого накопичення азбестоцементних відходів спеціалістами ТОВ „Волинь-шифер” впроваджена технологія повернення азбеститу у виробництво листів азбестоцементних хвилястих. На впровадження даної установки затрачено 78,3 тис грн. На виконання Регіональної програми поводження з відходами всіма райдержадміністраціями розроблені та затверджені аналогічні регіональні програми на 2004 - 2010 роки, в яких затверджені плани заходів поводження з відходами та доведені до виконавців. Зокрема у Здолбунівському районі розпорядженням голови районної державної адміністрації від 14 грудня 2007 року № 629 схвалено Програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, шляхи вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Згідно Програми за рахунок коштів природоохоронного фонду Миротинської сільської ради буде проведено переконтейнеризацію 1400 кг небезпечних відходів. У Зарічненському районі відповідно до затверджених змін та доповнень до регіональної програми дані заходи доведені до керівників підприємств, установ, організацій, виконкомів селищної та сільських рад. В населених пунктах району проводиться робота з організації та забезпечення системи роздільного збирання та сортування сировини (закупівля склотари та пластмасової тари від населення). Проводиться роз’яснювальна 184

робота серед населення району щодо запобігання утворення стихійних сміттєзвалищ. В Острозькому районі ліквідовано 21 несанкціоноване сміттєзвалище загальною площею 0,5 га, на постійному контролі знаходиться стан виконання припису МНС по Нетішинському сміттєзвалищу біля с.Бадівка. Оженинською сільською радою у 2007 році виконано облаштування сміттєзвалища в с. Країв. У м. Дубно рішенням міської ради від 25.05.2007 року № 694 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування заводу по переробці сміття для ТзОВ “Ксена” (юридична адреса м. Одеса, вул. Водопровідна, 16). Рішенням міської ради від 27.06.2007 року №759 погоджено місце розташування комплексу по переробці сміття та надання дозволу ТзОВ “Ксена” на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду. У Млинівському районі вивчено роботу 15 виконавчих комітетів рад району з питань реалізації делегованих повноважень, під час яких перевірено діяльність виконкомів з поліпшення санітарної культури населених пунктів. По наслідках перевірок дано 118 приписів з ліквідації недоліків сільським головам та керівникам підприємств. Частково приймання від населення відходів паперу та склотари в районі займаються приватні підприємці. Заготівлю та переробку в гранули поліетилену, який був у вжитку, здійснює ТзОВ “Вестхім”. Питання обліку, використання і зберігання хімічних засобів захисту рослин перебуває на постійному контролі. Придбання їх здійснюється у постачальників, які мають на це відповідні ліцензії. Пестициди закупляються в кількостях, що не перевищують потреб. У Демидівському районі виконкомами селищної та сільських рад постійно проводиться робота з ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. В засобах масової інформації проводиться роз’яснювальна робота серед населення відносно роздільного збирання відходів, як вторинної сировини. У 2007 році на території району непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин не виявлено. У Гощанському районі у кожному населеному пункті відведені ділянки для сміттєзвалищ, на які згідно погоджених графіків вивозяться побутові відходи та сміття. В районі відкриті стаціонарні та пересувні пункти по збору вторинної сировини. Забезпечено екологічно-безпечне зберігання непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин, які повністю затарені в полімернобетонні загерметизовані контейнери, за станом яких здійснюється постійний контроль. З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей ведеться реєстр місць видалення відходів. На кожне місце чи об’єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, 185

а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. №440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” опрацьовано документи, надані підприємствами області та видано 69 дозволів на поводження з отруйними речовинами. На виконання постанови КМУ від 31.08.1998 р. № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення і утилізацію відходів” та постанови КМУ від 03.08.1998р. №1216 “Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” велась робота з формування Реєстрів. До реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (ОУОУВ) включена інформація по 3-х підприємствах, що розробили 46 реєстрових карт ОУОУВ - ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”, ТОВ „Газотрон-Люкс”, ВП ”Рівненська атомна електрична станція”. До реєстру місць видалення відходів (МВВ) включена інформація по 8-ми установах та підприємству, що розробили 8 паспортів МВВ - сміттєзвалище Зарічненської селищної ради, сміттєзвалище Вичівської сільської ради (с. Вичівка) Зарічненського району, сміттєзвалище Вичівської сільської ради (с. Бутово) Зарічненського району, сміттєзвалище Вичівської сільської ради (с. Бродниця) Зарічненського району, сміттєзвалище Дібрівської сільської ради (с.Дібрівськ) Зарічненського району, сміттєзвалище Обарівської сільської ради (с.Обарів) Рівненського району, сміттєзвалище Грем’яцької сільської ради (с.Грем’яче) Острозького району, полігон по захороненню будівельних та промислових відходів ВП „РАЕС”. Відповідно до постанови КМУ від 01.11.1999р. № 2034 “Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів” розглянуто та погоджено 20 технічних паспортів нерадіоактивних відходів, складених на підставі „Технічного звіту про інвентаризацію нерадіоактивних відходів, які утворюються на Відокремленому підрозділі „Рівненська АЕС” державного підприємства „Національна енергогенеруюча компанія (НАЕК) „Енергоатом”, погодженого державним санітарним лікарем об’єкту з особливим режимом роботи МОЗ України м. Кузнецовськ. Видано суб’єктам господарювання 3 експертних висновків для одержання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та 3 погодження для одержання ліцензії на право здійснення торгівлі пестицидами та агрохімікатами. Керуючись п.10 постанови КМУ від 03.08.1998 р №1218 ”Про порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів“ райдержадміністрації (міськвиконкоми) надіслали до держуправління ОНПС перелік підприємств, установ, організацій та приватних підприємців яким необхідно одержати дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2008 рік. Листами керівникам 811-ти підприємств, організацій, установ та приватним підприємцям направлені повідомлення із переліком документів, які 186

необхідно представити для отримання дозволів на розміщення та погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Так, станом на 01.01.2008р. в держуправління надані документи для отримання 611 дозволів (лімітів) на обсяги утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. Згідно інформації наданої виконавчим комітетом Рівненської міської ради ТОВ “Газотрон Люкс” м. Рівне володіє установкою УРЛ – 2М, яку можна використовувати для демеркуризації та утилізації відходів газорозрядних ртутних ламп (токсичні відходи 1 класу небезпеки) потужністю 440 тис. ламп в рік та для утилізації технологічного браку при виробництві компактних люмінесцентних ламп. На даний час тривають експериментальні випробування установки та збір необхідної документації для її запуску. В районах області, переважно за попередні роки, в процесі діяльності сільськогосподарських підприємств, накопичилась значна кількість заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. В області нараховується понад 110 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів, з них 35,324 т зберігається в пристосованих складах, решта законтейнеризовно. З метою вирішення даного питання в області прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації від 13.08.07р. № 384 „Про утилізацію непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин”. Даним розпорядженням зобов’язано районні державні адміністрації розробити програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, у яких передбачити шляхи вирішення питання щодо утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області направлений до департаменту економіки і фінансів Мінприроди України запит щодо фінансування природоохоронного заходу з державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році загальною сумою 385,2 тис.грн. за КЕКС 1171 по бюджетній програмі 2401250 „Поводження з відходами на небезпечними хімічними речовинами” на збір та проведення знешкодження наявних в області та на даний час ще не затарених непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Реалізація заходу дозволить запобігти негативному впливу непридатних хімічних засобів захисту рослин на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, упередить хімічне забруднення підземних водоносних горизонтів, землі та викиди шкідливих речовин в навколишнє природне середовище, сприятиме поліпшенню загального санітарно-екологічного стану, екологічної безпеки в регіоні. Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини. З метою вирішення питань впровадження в місті Рівне системи поводження 187

з відходами як вторсировиною та на виконання заходів Міської програми поводження з відходами на 2006-2010 р.р., у 2007 році залучались кошти міського природоохоронного фонду у розмірі 35,9 тис. грн. За сприяння та фінансової підтримки відділу екології управління економіки м. Рівне проводиться роз’яснювальна робота серед населення та акції і конкурси між навчальними закладами міста щодо поводження з відходами. Зокрема, в 2007 році екологічним центром Рівненського ПДМ, проводились заходи з екологічної освіти щодо пропагування роздільного збирання вторсировини. На підприємстві ТОВ “Вторма-Рівне” створено постійно діючий учбовий клас для учнів загальноосвітніх шкіл м. Рівне, де проводяться заняття на екологічну тематику, на яких пропагується доцільність роздільного збору твердих побутових відходів. В Рівненському тижневику “Сім днів” протягом кількох років постійно діє тематична сторінка “Довкілля”, в якій висвітлювались матеріали з проблем поводження з відходами в цілому та проводилась роз’яснювальна робота серед населення. В місті діють також 34 стаціонарних комплексних приймальних пунктів та 9 пересувних ТОВ “Вторма – Рівне”. На базі підприємств функціонує сім сортувальних комплекси вторсировини ( ганчір’я, пет-пляшка, макулатура, полімерні матеріали, скло бій, металеві банки, шини). ТОВ “Вторма – Рівне” уклало 101 договір з підприємствами м. Рівне про надання послуг із збирання, сортування використаної сировини. На даний час залишається гострою проблема екологічно безпечного поводження з побутовими відходами в області. На сьогодні одним із основних способів видалення твердих побутових відходів є їх захоронення на сміттєзвалищах (полігонах), що, в переважній більшості, не відповідають санітарно-екологічним вимогам. Значна частина звалищ у сільських населених пунктах є стихійними, розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля. Тривале накопичення побутових відходів на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому та газоподібному стані. Через відсутність постійних моніторингових спостережень місць складування побутових відходів, останні є значними осередками забруднення навколишнього природного середовища області. Кількість побутових відходів з кожним роком зростає, що ставить зростаючі вимоги до методів їх збору, транспортування та розміщення. Світова практика поводження з побутовими відходами базується на комплексному вирішенні зазначеної проблеми, врахуванні технічних, економічних, соціальних заходів за обов’язкової організаційної підтримки територіальних громад. ТОВ “Рівнеекопрогрес” протягом 2006 - 2007 років проводився збір необхідних документів з відведення землі під будівництво заводу з сортування та переробки твердих побутових відходів поблизу обласного центру. Згідно з документацією із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, матеріалами погодження місця розташування об’єкта, клопотанням ТзОВ «Рівнеекопрогрес» та 188

враховуючи згоду землекористувачів, відповідних державних інспектуючих організацій, позитивні висновки Рівненської районної державної адміністрації, рішення Рівненської обласної ради, розпорядженням голови РОДА від 10.01.2008 року № 632 «Про вилучення і передачу земельних ділянок в оренду, постійне користування та погодження місць розташування об’єктів» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “Рівнеекопрогрес”. Даним розпорядженням передбачається вилучення земельної ділянки площею 2,7 га із земель комунального автотранспортного підприємства - 1728 (забудовані землі, що використовуються для технічної інфраструктури – видалення відходів) та передача її в оренду строком на 50 років ТзОВ „Рівнеекопрогрес” для будівництва та обслуговування заводу з переробки відходів на території Шпанівської сільської ради Рівненського району. На виконання згаданого вище розпорядження підготовлено договір оренди земельної ділянки між управлінням земельних ресурсів в Рівненському районі та ТОВ “Рівнеекопрогрес”, який на даний час знаходиться на стадії підписання. Щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, додатково до існуючих геофізичних служб у світі розпочато створення спеціальної системи спостережень і контролю рівня забруднення довкілля як в місцях інтенсивного антропогенного впливу, так і в глобальному масштабі. Така система періодично повторюваних спостережень одного і більше елементів навколишнього природного середовища у просторі й часі з певною метою згідно наперед розробленої програми виявлення змін стану біосфери під впливом людської діяльності отримала назву моніторингу. Метою моніторингу є розробка заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та виявлення критичних ситуацій, небезпечних для здоров’я людей, існування живих організмів, їх угруповань, природних об’єктів та комплексів. Першочергова увага в системі моніторингу надається спостереженням за антропогенними змінами у природі. У процесі моніторингу широко застосовуються найсучасніші методи одержання та оперативного оброблення інформації: дистанційні (аерокосмічні) спостереження, експрес-аналізи, електронно-обчислювальна техніка, автоматизовані аналітичні системи, державні та міждержавні банки даних, геоінформаційні системи тощо. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” державна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Це Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні. Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і 189

суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Основними завданнями системи моніторингу є: довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій. Державним управлінням і надалі буде здійснюватись контроль за виконанням заходів, передбачених Регіональною програмою поводження з відходами. 13.12. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Таблиця 13. Міжнародне співробітництво Назва угоди

1 «Управління транскордонними басейнами річок: друга фаза. Прип’ять».

«Закупівля обладнання для міждержавно го проекту з управління річковим басейном, 2 фаза для басейнів Прип’яті і Сіверського-

Дата підпис ання 2

Термі н дії угоди 3 14.08. 18.01. 2006р.2007 р 31.12. 2007р.

26.02. 2007 р.

28.02. 2006р. 27.02. 2008 р.

Стан дотримання та застосування

Примітка

4 1.Посилення механізмів, створених Програмою сумісного управління басейнами річок. 2. Допомога в розробці процедур управління басейнами річок. 3. Забезпечення своєчасної наявності доступної для органів управління водними ресурсами інформації з якості води

5 Щомісячний відбір проб в прикордонних створах рік: р. Прип’ять, с. Сенчиці; р. Горинь, с. Висоцьк; р. Стир, с. Іванчиці; р. Простир, с. Старі Коні; р. Льва, с. Переброди; р. Стохід, с. Прикладники. Участь в міжнародній інтеркалібрації «Аквачек». Використання даних приладів в проведенні лабораторних визначень.

Постачання, встановлення, введення в експлуатацію, гарантійне обслуговування слідуючих приладів: - атомно-абсорбційний спектро-фотометр; - спектрофотометр лабораторний для водного аналізу; - ваги аналітичні; - ваги технічні; - аналізатор азоту за Кейдалем; - тестер ХСК з цифровим фотометром; - дистилятор води; - муфельна піч;

190

Донця, Білорусь, Російська Федерація, Україна».

- баня водяна з контролем нагріву та таймером; - видаткові матеріали, аксесуари і запасні частини.

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (1979р.) Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища (Орхус, 1998р.)

05.06. 1980р.

постійно

06.07. 1999р.

постійно

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979р.) та Угода до неї про збереження

19.03. 1990р. (Конв енції) 04.07. 2000р. (Угод и)

постійно

афроєвразійс ьких міграційних водних птахів (1995р.)

Проводиться аналіз по 18 квадратах сітки ЕМЕП Рівненської області в розрізі забруднюючих речовин та надається інформація до Мінприроди України для узагальнення. Застосовується для спостереження та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі. Продовжує роботу Орхуський інформаційний центр, який знаходиться в приміщенні держуправління ОНПС в Рівненській області за адресою м.Рівне, вул.Толстого,20, тел. 0362267842, e-mail:eco-monitoring@icc.rv.ua. Створена власна бібліотека, де знаходяться законодавчі та нормативні акти, література на допомогу громадськості, наукові, довідкові та художні видання екологічного спрямування. Щомісячно готується інформаційний бюлетень та щорічно – Доповідь про стан довкілля в області, які розповсюджуються серед учнівської молоді, науковців та всіх зацікавлених. З метою як найширшого інформування населення з екологічних питань продовжує діяти WEB-сторінка ecorivne@gov.ua, в одному із розділів якої налагоджено інтерактивний зв’язок з користувачами. Центр здійснює свою діяльність з метою виконання зобов’язань щодо вимог Орхуської конвенції.

Сторони проект-ту: - Україна - країни-члени Європейської економічної комісії ООН Сторони проект-ту: - Україна - країни-члени ООН

Протягом 2007 року проводились роботи по Сторони проекту: створенню національного природного парку - Україна «Перлина Воліні й Поділля» на території - країни-члени ООН Здолбунівського, Острозького та Дубенського районів. Спеціалістами Держуправління ОНПС спільно з науковцями інституту ботаніки Академії наук України проведені роботи з метою вивчення стану території проектованого парку, в ході яких виявлено більше 30 видів рослин, що занесені до Червоної книги України. Проводяться постійні дослідження щодо виявлення нових видів рослин і тварин. Після узгодження меж та площ проектованого парку з землекористувачами (землевласниками), матеріали будуть направлені в Державну службу заповідної справи. Застосування засад Конвенції – охорона мігруючих видів водних птахів, які перебувають у особливій небезпеці та середовищ їх перебування (заповідання територій, заходи з попередження або мінімізації негативного впливу на умови життя птахів, наукові дослідження та інше).

191

Конвенція про збереження дикої фауни і флори та природних середовищ в Європі (Берн, 1979р.)

05.06. 1980р.

постійно

Протягом 2007 року спеціалістами Держуправління спільно з науковцями нашого краю проводились роботи щодо створення регіонального ландшафтного парку «Погориння» в Гощанському районі. Застосування засад Конвенції – збереження дикої фауни і флори, при цьому приділяючи особливу увагу зникаючим та вразливим видам, насамперед ендемічним і таким, що перебувають під загрозою зникнення.

Сторони проекту: - Україна - країни-члени Європейської економічної комісії ООН

Згідно «Угоди про фінансування програм за участю Європейських країн (Регіональна програма дій Тасіс 2003 року); Загальні правила, що застосовуються до меморандумів про фінансування, укладені між урядом України та Європейською Комісією 28.12.1994 р. Державна екологічна інспекція в Рівненській області з 14.08.2006 р. приймає участь міжнародному проекті Тасіс «Управління транскордонними басейнами річок: друга фаза. Прип’ять». Реєстраційна картка проекту № 1945. Цілі даного проекту: покращення комплексного управління водними ресурсами в Білорусі й Україні в басейні ріки Прип’ять. Етапи виконання: 1. Посилення механізмів, створених Програмою сумісного управління басейнами річок; 2. Допомога в розробці процедур управління басейнами річок; 3. Забезпечення своєчасної наявності доступної для органів управління водними ресурсами інформації з якості води. Другий проект «Закупівля обладнання для міждержавного проекту з управління річковим басейном. 2 фаза для басейнів Прип’яті і Сіверського-Донця, Білорусь, Російська Федерація, Україна». Реєстраційна картка проекту № 1979. Контракт здійснювався в рамках проекту «Управління транскордонними басейнами річок: друга фаза. Прип’ять» (реєстраційна картка проекту №1945 від 18.01.2007 р.). Протягом року відділ інструментально-лабораторного контролю приймав участь в міжнародних проектах ТАСІС: «Управління транскордонними басейнами річок: друга фаза. Прип’ять» та «Закупівля обладнання для міждержавного проекту з управління річковим басейном, 2 фаза для басейнів Прип’яті і Сіверського Донця, Білорусь, Російська Федерація, Україна». В рамках першого проекту проводились навчання, тренінги, спільні відбори проб на території Білорусі та України на інтеркалібрацію, а також були задіяні в міжнародній інтеркалібрації «Аквачек» ( 4 етапи ). Головними завданнями проекту є: - підготовка пропозицій та проект Угоди щодо транскордонного співробітництва між Білоруссю та Україною; - розробка необхідних установчих документів для створення басейнових органів управління водними ресурсами р. Прип’ять, згідно положень Рамкової Директиви ЄС, принципи якої прийняті в Україні для впровадження; - розробка проекту плану управління річковим басейном, що дозволить впровадити інтегроване управління водними ресурсами; - підготовка Програми заходів для покращення якості води та досягнення стійкого екологічного стану у басейні р. Прип’ять; 192

- сприяння поставкам устаткування та його ефективного використання в аналітичних лабораторіях контролю якості води; - підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності моніторингу водних ресурсів. В рамках другого проекту для відділу надійшло слідуюче обладнання: - атомно-абсорбційний спектрофотометр; - спектрофотометр лабораторний для водного аналізу; - ваги аналітичні; - ваги технічні; - аналізатор азоту за Кейдалем; - тестер ХСК з цифровим дисплеєм; - дистилятор води; - муфельна піч; - водяна баня. Проводилась інсталяція даних приладів , а також було проведене навчання роботи на них. На виконання доручення Мінприроди від 28.02.2007р. до доручення Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 р. № 249 до листа Служби безпеки України щодо можливих транскордонних забруднень басейну р. Прип’ять було посилено моніторинг за якісним станом зазначених водних об’єктів у прикордонних з Республікою Білорусь створах рік, а саме: Прип’ять, Простир, Стир, Стохід, Льва, Горинь за вмістом таких показників: залізо заг., кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром заг., цинк та вміст органічних речовин (за БСК5 та ХСК) із періодичністю один раз на місяць. Інформація за результатами моніторингу надається до Департаменту екологічної безпеки Мінприроди та Держекоінспекцію щомісячно. 12.12.2007 р. проводилась зустріч представників Держекоінспекції в Рівненській області та представниками Брестського обласного комітету природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь на білоруській стороні в цілях проведення спільного транскордонного моніторингу якості вод прикордонних рік Прип’ять, Стир, Простир, Льва, Горинь, що проводилась в рамках «Угоди про взаємодію між Держекоінспекцією в Рівненській області та Брестським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь». В ході зустрічі були відібрані проби води ріки Горинь в районі смт. Речиця Столінського району; оцінка якості води прикордонних рік Прип’ять, Стир, Простир, Льва, Горинь; пропозиції про планування робіт в частині моніторингу якості прикордонних рік на 2008 рік; співставлення результатів визначень проб води, які були відібрані 20.12.2006 р.

193

ВИСНОВКИ Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області протягом 2007 р. було здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу утримувати стабільною екологічну ситуацію в області в межах затверджених нормативів викидів, скидів, розміщення відходів. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими учасниками моніторингу довкілля, спеціальними службами, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій, громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально - економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами (передбаченими «Програмою економічного та соціального розвитку Рівненської області на 2007 рік»), спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціонального використання природних ресурсів, а також подальше впровадження екологоекономічної реформи, було: виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів, нарощування обсягів використання відходів, як вторинної сировини; здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема створення національних природних та регіональних ландшафтних парків; сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.

194

ДОДАТКИ Додаток 1

Видатки спеціального природоохоронного фонду обласного бюджету по розділу ”Охорона навколишнього природного середовища”у 2007 р. (тис. грн.) №

Тема

Фактичн ий обсяг фінансува ння заходу

130 ,0

Реконструкція очисних споруд Дубровицької ЦРЛ

124,0

3 4

290,0 100,0

Реконструкція протиповеневої дамби в басейні р.Сергіївка с.Друхів Березнівського району Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану водойми в басейні річки Путилівка в с.Жобрин Рівненського р-ну Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд Сарненської дослідної станції м.Сарни Виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд в с.Мирогоща Дубенського району

Виготовлення проектної документації на реконструкцію о/с та системи каналізації смт.Демидівка

29,0

24,0

9 10

Захист від підтоплення житлового масиву с.Городище Рівненського району

26,0

Виконання заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р.Людомирка Шепетинської сільської ради Дубенського району Охорона атмосферного повітря - 2,5 тис.грн. Розробка проектів нормативів гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для Корецької облфізлікарні та ТОВ “Лебідь” м.Корець Збереження природно-заповідного фонду - 192,9 тис.грн. Обладнання Дендрологічного парку Березнівського лісового коледжу з метою зберігання та відтворення природних екологічних систем Обладнання і розширення приміщень (вольєрів) в Рівненському зоологічному парку

48,5

65,0

Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищення чи пошкодження природних комплексів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду Рівненської області Розробка програми розвитку природно-заповідного фонду Рівненської області

19 ,4

Розробка ілюстрованого реєстру природно-заповідного фонду Рівненської області

19,0

Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів -252,4 тис.грн. Облаштування полігону побутових відходів м.Радивилів

14 15 16

39,9 35,0

30,0 49,0

2,5

49,5 40,0

65,0 100,0

Облаштування сміттєзвалища в с.Країв та ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ на території Оженинської сільської ради Острозького району Оновлення контейнерного господарства для ТПВ м.Острог та облаштування майданчиків під контейнери

Контейнеризація надзвичайно небезпечних відходів (ХЗЗР) на території Корецького району

25,0

Виготовлення робочого проекту на сміттєзвалище ТПВ м.Острог

25,0

Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів,екологічна експертиза,організація праці -121,0 тис.грн. Видання поліграфічної продукції, придбання літератури та підписка періодичних видань з екологічної тематики Впорядкування Державного урочища "Бармаківське" та заказника "Вишнева гора" Рівненського району та проведення інших заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища Виконання заходів щодо пропаганди ОНПС, проведення конференцій, семінарів та інших заходів з екологічної тематики Впровадження сучасних інформаційних технологій підтримки рішень з питань управління відновлювальними природними ресурсами та охорони довкілля, картування забруднених територій Рівненської області Виконання заходів щодо запровадження системи моніторингу навколишнього природного середовища на території Рівненської області Актуалізація векторної топографічної електронної екологічної карти області по матеріалам космічних зйомок

Видання навчального посібника з екологічної тематики “Відновна іхтіоекологія”

24 25 26 27 28

Всього:

37,4

19,5 5,0 18,5 19,0 25,0 19,0 15,0 1 494,2

195

Додаток 2

Громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області 1. Обласна організація Українського товариства охорони природи. 2. Обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. 3. Обласна громадська організація “За чисте довкілля”. 4. Рівненське регіональне відділення Української екологічної Академії наук (УЕАН) “Волинь-екологія” 5. Обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”. 6. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб”. 7. Екологічна школа Рівненського міського Палацу дітей та молоді. 8. Молодіжний клуб “Лемніската” (смт. Володимирець). 9. Центр “Екосвіт” державної гуманітарної гімназії м. Рівне. 10. Екологічний клуб “ЮНЕСКО” (Сарненській міський колегіум). 11. Обласна організація “Екологія і світ”. 12. Обласна організація Партії зелених України.

196

ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………………...4 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ………………………………………………………….5 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області………………………………………………………………………………....…5 1.2. Соціальний та економічний розвиток Рівненської області………………………………………………………………………………...….6 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯОЗОНОВОГО ШАРУ……………………………………..….11 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря……………………..….11 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерелами……………………………………………………………………………...11 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області…..………………………………………………………...…..13 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)..........15 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря……………...……..………16 2.3. Якість повітря в населених пунктах…...………………………………...……….17 2.4. Державний контроль за забрудненням атмосферного повітря...………...……..18 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря………….…19 3. ЗМІНА КЛІМАТУ………………………………………………………………...20 3.1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату.....................20 4. ВОДНІ РЕСУРСИ…………………………………………………………………..20 4.1.Стан поверхневих вод………………………………………………...…………...20 4.2.Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об' єкти …………………………..………………………………….21 4.3.Оцінка якості води за гідрохімічними показниками……………………………..24 4.4.Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію…………. 37 4.5.Забруднення поверхневих вод……………………………………………………. 38 4.5.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)…………...38 4.6.Радіаційний стан поверхневих вод………………………………………………..42 4.7.Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів………………………44 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТАРОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ………………………………………………………………………………...45 5.1.Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі……………………………………………………………………………...45 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу…………………………………………………………………………………….47 5.2.1. Лісові ресурси……………………………………………………………...…..47 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області……… ……………….....47 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів…………………………………………………………………………...47 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів…...……………………...…48 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення……...….49 197

5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування……….....49 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки…………………………………………….………….…50 5.2.1.2.2. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт……………..…50 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних зведенням лісового господарства…………………………………….….51 5.2.1.4. Відтворення лісів………………………………………...…...………….…..51 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур………………………………………………………………………………..52 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників…………………...52 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин ………………………………………………………....54 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………………...56 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття……………………………………………………………………..…58 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів……………………....59 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу……………………...60 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин……………………………………………….…60 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок …………………………………………………….…………...……....61 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………….……..66 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними…………………………………………………………….…………67 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття …………………………………………………………….…………..68 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні …………………….….68 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області………………….…...…….....68 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон………………….…..72 5.4.3. Історико-культурна спадщина…………………………………………….…....73 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля……...……………………………..…...74 6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ҐРУНТИ………...……………………………………76 6.1. Структура та стан земель…………………………………………………….…..76 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь………………….…..76 6.1.2. Деградація земель…………………………………………………………..…. .83 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси………………..83 6.3. Охорона земель………………………………………………………………..…..85 6.3.1. Погодження матеріалів щодо вилучення надання земельних ділянок…......87 7. НАДРА……………………………………………………………………….…….89 7.1. Мінерально-сировинна база……………………………..……………….…......89 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази ………………………………...……….…89 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази…………………..…………...….90 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість………………………………...91 7.2. Стан геологічного середовища ……………………………………………..... ..95 7.2.1. Гірничовидобувні регіони………………………………………………….…..95 7.2.2. Ендогенні та екзогенні геологічні процеси…………………………………....98 7.3. Екологічний контроль за використанням та охороною надр……………….......99 198

7.4. Погоджувальна діяльність у сфері використання надр……………………….100 8. ВІДХОДИ……………………………………………………………….………..100 8.1. Структура утворення та накопичення відходів………………………………….100 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)………………………………………………..………...101 8.3. Поводження з небезпечними хімічними речовинами…………………………...104 8.4. Використання відходів, як вторинної сировини……………………………..…105 8.5. Стратегія управління у сфері поводження з відходами........................................106 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА……………………………………………..……..…107 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки………………………...107 9.2.Об'єкти підвищенної екологічної небезпеки………………………………….....108 9.3. Рідіоекологічна безпека………………………………………………………….116 9.3.1. Радіоактивне забрудненя територій…………………………………….……120 9.3.2. Радіоактивні відходи…………………………………………………………...123 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО…………………………………………….….124 10.1. Ведення сільського господарства в області……………………………..……..124 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження……………………………………………………………....125 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві………………….…......129 10.4. Радіологічний контроль сільськогосподарської продукції…………………...129 11. ЕНЕРГЕТИКА…………..……………………………………………………….131 11.1. Кінцеве енергоспоживання……………………………………………………..131 11.2. Енергоємність……………………………………………………………………131 11.3. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел……………………....132 12. ТРАНСПОРТ……………………………………………………………………...135 12.1. Паса жирообіг………………………………………………………………….…135 12.2. Вантажообіг……………………………………………………………………....135 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива……………………………...…...…………………..…….135 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів…………….136 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА………………………………………………….136 13.1. Екологічна політика області……………………………………………….……136 13.2. Досконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля..………………………………………………………………….…...137 13.3.Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки ………………………………………………………………………………....139 13.4. Державний контроль………………………………………………………….…141 13.5. Державна екологічна експертиза проектної документації………………….…..142 13.6. Екологічний аудит………………………………………………………….…...144 13.7. Екологічний моніторинг………………………………………………………...145 13.8. Економічні засади природокористування………………………………………..151 13.8.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності………………………..151 199

13.8.2. Стан фінансування екологічної галузі………………………………………..156 13.9. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля………163 13.9.1. Результати наукової діяльності в галузі охорони довкілля Національного університету водного господарства природокористування…………….………....163 13.9.2. Наукова діяльність Рівненського природного заповідника……………....…...166 13.10. Участь громадськості у процесі прийняття рішень…………………………....167 13.10.1. Діяльність громадських екологічних організацій. Громадські рухи………..168 13.10.2. Стан екологічної освіти …………...………………………………………....176 13.11. Виконання державних екологічних програм………………………………….179 13.11.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України………………………………………………..……………………………....180 13.11.2. Заходи щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області ………………………………………………………………..…..180 13.11.3. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання ……………………………………………...181 13.11.4. Регіональна програма поводження з відходами…………………………….182 13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля……………….…190 14. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………..194 ДОДАТКИ...............................................................................................195

200

ДЛЯ НОТАТОК

201

ДЛЯ НОТАТОК

202

ДЛЯ НОТАТОК

203