Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області
ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2008 р.
Рівне – 2009 1
ВСТУП Відповідно до вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” громадяни України мають право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля. Одним з основних завдань, поставлених перед державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, є забезпечення інформування зацікавлених державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій та громадян про стан навколишнього природного середовища. З цією метою для забезпечення більш широкого доступу громадськості до екологічної інформації щороку видається Доповідь про стан навколишнього природного середовища області. У Доповіді наведені систематизовані дані про якісний стан довкілля області в 2008 р., використання, охорону і відтворення природних ресурсів, екологічний моніторинг стану довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ, здійснення регіональних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, екологічну та радіаційну безпеку, громадські екологічні організації і рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології, проаналізовано вплив якості довкілля на стан здоров’я населення і демографічну ситуацію в області, охарактеризовано ключові екологічні проблеми області та визначено пріоритети регіональної екологічної політики на 2009 р. При підготовці доповіді використовувались матеріали ряду управлінь, установ та організацій області, зокрема, головних управлінь: статистики в області, агропромислового розвитку, Держкомзему у області, житловокомунального господарства, економіки та інвестиційної політики, промисловості та розвитку інфраструктури, ветеринарної медицини в області, обласних управлінь: меліорації і водного господарства, лісового та мисливського господарства, з питань будівництва та архітектури, з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, освіти і науки, культури і туризму, територіального управління Держгірпромнагляду по області, Держсанепідемслужби в області, обласного інформаційноаналітичного центру медичної статистики, обласного центру з гідрометеорології, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, центру з організації радіологічного контролю в області, Державної екологічної інспекції в області, Державної інспекції захисту рослин області, Головного держуправління охорони використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в області, Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по області, Рівненської геологічної експедиції, територіального відділу надрокористування по області, ВП “Рівненська АЕС”, ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”, ДП „Рівнестандартметрологія”, Рівненського природного заповідника та наукових установ області тощо.
2
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Рівненської області Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20051 км2, що становить 3,1 % від загальної території України. Клімат області помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня. Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря. Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області. Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину. Мінерально-сировинна база області складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (торф), що становить 20,1 % від загальних запасів України, дорогоцінного каменю (бурштин) - 100 % від запасів України, базальтової сировини для виробництва мінеральної вати та волокна - 100 % від запасів України, сировини для виробництва будівельних матеріалів (сировина цементна, скляна, крейда будівельна, камінь будівельний тощо) – 17,5% від запасів України, прісні та мінеральні підземні води – 2,86% та 2,25% відповідно. Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих вод. Прогнозні ресурси підземних вод області оцінюються 5579,9 тис. м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 493,062 тис.м3/добу. Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.
3
Найбільші серед озер – Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 м. Є також значна кількість озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи. Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерновопідзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерновопідзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження. Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення. У рослинному покриві переважають ліси та інші лісовкриті площі (близько 37 % площі), 13 % займають сіножаті і пасовища та 5,3 % - відкриті заболочені землі. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3 % на півдні. На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато – здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі – дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покровом. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Рівненської області Основним програмним документом, що визначав завдання та заходи розвитку господарського комплексу, соціальної та гуманітарної сфер регіону в 2008 році була Програма економічного та соціального розвитку області на 2008 рік, яка розроблена відповідно до основних пріоритетів Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року. Завдяки реалізації заходів Програми було забезпечено стале функціонування та розвиток господарського комплексу області майже в усіх напрямках промислової діяльності, про що свідчать підсумки соціальноекономічного розвитку регіону. Забезпечено зростання випуску промислової продукції у 14 регіонах із 20. Незважаючи на негативний вплив фінансової кризи та інших об’єктивних факторів у 2008 році зростання обсягів промислового виробництва забезпечено майже у всіх основних видах промислової діяльності крім хімічної, добувної та легкої (таблиця 1.1.).
4
Таблиця 1.1. Приріст (спад) обсягів промислового виробництва у 2008 році. Промислова діяльність Машинобудування Виробництво будматеріалів і скловиробів Металургійне виробництво Хімічна промисловість Добувна промисловість Деревообробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність Легка промисловість Харчова промисловість
Приріст обсягів промислового виробництва, % у Рівненській області в Україні 4,2 -0,9 11,5 4,3 0,5 -10,6 -25,3 -0,5 -2,4 4,4 -2,5 4,4 -2,5 28,3 7,3 -6,1 2,4 -0,9
Щодо агропромислового комплексу то в 2008 році всіма категоріями господарств вироблено валової продукції сільського господарства на 2,9 млн. грн., що на 3% більше ніж у 2007 році, в тому числі сільгосппідприємства збільшили виробництво продукції на 7,8 %, господарства населення - на 1,6 %. За всіма категоріями господарств в порівнянні з минулим роком: - збільшилося виробництво яєць – на 2,1%; - нарощено чисельність поголів’я птиці – на 10,4%; овець та кіз – на 1,2%; - збільшилось виробництво зерна на 35,4 %; овочів - на 28,4%; - зменшилось виробництво м’яса на 3,0 %; - допущено спад чисельності поголів’я ВРХ на 4,3%. Пріоритетним завданням органів виконавчої влади області є саме формування сприятливого інвестиційного клімату та системна робота з вітчизняними та іноземними інвесторами. За рахунок усіх джерел фінансування в регіоні у 2008 р. освоєно 3672,1 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що становить 99,9 % рівня минулого року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, станом на 01.01.09р. склав 272,1 млн. дол. США, що на 39 млн. дол. США або 16,7 % більше, ніж на 01.01.08р. Так за рахунок різних джерел фінансування у 2008 році завершено реконструкцію виробничих потужностей ВАТ “Дубномолоко”, введено в дію асфальтний завод у Корецькому районі, лінію з випічки хліба на ВП “Рівнехліб” ВАТ “Концерн Хлібпром”, нові технологічні лінії на ТзОВ “ОДЕК “Україна”, ВАТ “Здолбунівський завод будматеріалів”. Продовжувалося технічне переоснащення та реконструкція виробничих потужностей на ВАТ “Волинь-Цемент”, ВАТ “Рівнеазот”, ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів”, ТзОВ “РЗВА-Електрик”, ТзОВ “ГазотронЛюкс”, ЗАТ “Агроресурс”, ТзОВ “Свиспан-Лімітед”. На землях Великоомелянської сільської ради Рівненського району створено перший в області промисловий парк ТзОВ “БАУ-ІНВЕСТ” та налагоджено сучасне виробництво євробетону. У 2008 році відновлено виробничу діяльність ЗАТ “Томашгородський кар'єр “Розовий” у Рокитнівському районі та введено нові потужності на ВАТ “Вирівський кар'єр” у Сарненському районі. Завдяки проведеній роботі в 2008 році стало можливим ініціювання нових інвестиційних проектів та продовження реалізації інвестиційних проектів, започаткованих в 2007 році. 5
Найбільшим інвестиційним проектом, рішення по якому було прийнято у 2008 р., це будівництво листопрокатного заводу у с. Лев'ятин Радивилівського району. На даний час проводиться вивчення інженерно - технічної інфраструктури земельної ділянки для будівництва сталепрокатного заводу ТОВ „Рівнесталь”. У грудні 2008 року підписано договір на будівництво фабрики з пошиття одягу медичного призначення між ТОВ “Фапомед Україна” та будівельною компанією ВАТ “Промтехмонтаж - 2”. У 2009 році буде розпочато будівництво фабрики. Облдержадміністрацією підписано меморандум про співробітництво з компанією-інвестором “Країна Смаку” щодо спорудження у с. Бугрин Гощанського району заводу з виробництва продуктів харчування (заморожених напівфабрикатів). На підприємстві буде створено 500 нових робочих місць. У 2009 році розпочато роботи з реконструкції комплексу приміщень під будівництво заводу. Крім того, в області реалізується 3 інвестиційних проекти на суму 174 млн. євро із реконструкції автомобільної дороги міжнародного значення Е 40 М 06 “Київ - Чоп”. Реконструкція здійснюється за кошти кредиту ЄБРР. Загалом 9 інвестиційних проектів, які започатковані в 2007-2008 роках та перебувають на стадії реалізації, забезпечать створення близько 3900 нових робочих місць у 2009-2011 роках та вкладення близько 850 млн. дол. США іноземних інвестицій. Протягом 2008 року проводилась системна робота із створення індустріального (промислового) парку на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району. Завершено підготовку до продажу на конкурентних засадах права оренди земельної ділянки площею 145,13 га та ведеться пошук потенційних інвесторів. Крім того, у 2008 році підготовлено проекти землеустрою на 6 земельних ділянок, які визначені для створення промислових зон місцевого значення у Дубровицькому, Сарненському, Млинівському, Корецькому, Радивилівському районах та м. Дубно. Не зважаючи на скрутну економічну ситуацію в країні в області продовжувало здійснюватися реформування і технічне переоснащення виробничих потужностей так як орієнтація в суспільстві тільки на зменшення або ліквідацію негативних екологічних наслідків економічної діяльності не має перспективи. Необхідно здійснювати перехід на використання екологічно безпечних, чистих технологій, які з самого початку виключатимуть можливість виникнення екологічних проблем та керуватися в своїй діяльності концептуально новими підходами щодо використання природних ресурсів в енергетиці, промисловості та сільському господарстві. У кінцевому рахунку, такий шлях виявиться й економічно найефективнішим. Рівненська область, маючи за орієнтир в своєї діяльності загальновизнані європейські стандарти, приєднується до світової спільноти у вирішенні екологічних проблем на сучасному рівні як законодавчо, так і на практиці. У виробництві заслуговують увагу міжнародні системи менеджменту якості (ІSО 9000), екологічного менеджменту (ІSО 14000/ЕМАS), сертифікації автомобільної промисловості (QS 9000), сертифікації авіакосмічної промисло6
вості (АS 9000), соціальної відповідальності (SА 8000) які диктують особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проектування, розробки, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після використання, стимулюючи в такий спосіб розвиток ринку екологічних інновацій. В області спостерігається поступова всебічна екологізація виробництва з домінантою на відтворення природного потенціалу та екологічного оздоровлення водних басейнів і підпорядкування цьому господарської, комерційної та інвестиційної діяльності. В області продовжується відповідна робота щодо розвитку промислового потенціалу та залучення інноваційних та інвестиційних коштів на оновлення виробництва та запровадження сучасних енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій. За останні два роки набули подальшого розвитку підприємства галузей харчової промисловості, будматеріалів і скловиробів, хімічної та деревообробної промисловості. Зокрема, на ДП „Рівнехліб" ВАТ „Концерн Хлібпром" введено в дію дві технологічні лінії по виробництву хлібобулочних виробів, потужністю 35 тонн на добу, у 2008 році - запроваджена третя лінія, потужністю 15 тонн на добу. Проводилась реконструкція казеїнового цеху на ТзОВ „Бімол" (Березнівський район), здійснювалось будівництво цеху з виробництва твердих сирів на ТзОВ „Радивилівмолоко", запроваджена технологічна лінія по випуску фасованого вершкового масла на ВАТ „Володимирецький молочний завод" та лінія з виготовлення паштетних виробів, потужністю 15 тонн на рік, на ЗВП „Таврида" (Сарненський район). Завершена реалізація інвестиційного проекту з модернізації виробництв на ВАТ „Дубномолоко". Запроваджені лінії з переробки молока „Вест-фалія" та виробництва сирів жирних. Введено в дію новий склотарний цех на ВАТ „Рокитнівський склозавод", потужністю 240 тонн скла на добу. На ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря" побудовано та введено в дію цех декорації скляних пляшок, що дало можливість скоротити собівартість виробів. На ВАТ „Здолбунівський завод будматеріалів" змонтована технологічна лінія по випуску керамічної цегли в цеху № 1, у 2008 році продовжувалась реконструкція цеху № 2 для налагодження випуску кераміки. На ВАТ „Березнефарфор" створене спільне підприємство ТОВ „Кераміксервіс" по виробництву блоків і тротуарної плитки. Продовжуються роботи по реалізації інвестиційних програм з модернізації технологічних процесів на ВАТ „Волинь-Цемент". Реалізуються заходи з впровадження напівсухого способу виробництва цементу. Здійснюється технічне переоснащення ВАТ „Рівнеазот". Зокрема, виконувались роботи з впровадження наступних інвестиційних проектів: установка утилізації пару з агрегатів аміаку та азотної кислоти; безкомпресорна подача природного газу; переведення агрегату № 3 аміаку на розподілену систему управління. Визнано, що найбільш "брудними" є такі галузі, як енергетика, промисловість, транспорт, сільське господарство, життєдіяльність міст. Саме вони створюють критичне навантаження на навколишнє середовище та 7
погіршують його стан. На сучасному етапі енергоємність валового національного продукту в Україні в 5-10 разів вища, ніж у країнах - учасницях Організації Економічного Співробітництва і Розвитку; ресурсоємність кінцевого національного продукту втричі перевищує європейський рівень. Тому, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 26.12.2003 № 650 в регіоні дії обласна комплексна програма енергозбереження на період 2003-2010 років. На реалізацію заходів з енергозбереження (економія природного газу, нафтопродуктів, вугілля, електроенергії, теплової енергії та інших видів палива) у 2008 році було спрямовано 173,5 млн. грн., що дало можливість зекономити енергетичних ресурсів на суму 124,4 млн. грн. В абсолютних величинах економія паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у 2006-2008 роках та їх загальна вартість наступна наведена у таблиці 1.2. Таблиця 1.2. Економія ПЕР за видами та річна вартість зекономленого палива у 2006-2008 рр. Рік
Природний газ (млн. м3)
2006 2007 2008
32,9 27,9 31,5
Нафтопродукти (тис. т) 1,5 3,2 2,4
Вугілля (тис. т) 5,6 5,3 3,8
Електроенергія (млн. кВт*г) 133,3 156,5 133,2
Теплова енергія (тис. Гкал) 127,1 56,5 37,5
Інші види палива (тис. т у.п.) 2,5 1,1 0,9
Загальна вартість зекономлених ПЕР (млн. грн.) 72,7 79,1 124,4
На виконання енергозберігаючих заходів в області були залучені кошти Державного бюджету, інвестиції та кредити, місцеві бюджети та власні кошти підприємств. Майже половина залучених коштів - це інвестиції та кредити. Власні кошти підприємств, які в 2006-2007 роках складали левову частку, в 2008 році склали лише 8%, біля 18 % склали кошти Державного бюджету, 22% - кошти місцевого бюджету, загальний обсяг коштів, спрямований на реалізацію заходів з енергозбереження у 2006-2008 рр. наведено в таблиці 1.3. Таблиця 1.3. Загальний обсяг коштів спрямований на реалізацію заходів з енергозбереження у 2006-2008 рр. (млн. грн.) Рік
2006 2007 2008
Всього
123,9 115,9 173,5
Державний бюджет 20,1 39,3 31,6
в тому числі Місцеві бюджети Власні кошти підприємств 21,4 59,8 22,3 47,6 38,1 13,6
Інвестиції, кредити 22,6 6,7 90,2
З метою спонукання підприємств і організацій області поступово зменшувати використання палива щорічно здійснюється нормування питомих витрат ПЕР згідно розробленої та узгодженої в Держкоменергозбереження України “Регіональної методики з нормування питомих витрат паливноенергетичних ресурсів у суспільному виробництві”. Нормування питомих витрат ПЕР є основою для запровадження економічних механізмів стимулювання та застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання. За 2008 рік в області розроблено норми питомих витрат ПЕР на 88 підприємствах і організаціях регіону, споживання яких не перевищує 10 тис. т у.п. 8
В результаті проведення робіт з нормування питомих витрат ПЕР, а також виконання організаційно-технічних заходів з енергозбереження на підприємствах комунальної теплоенергетики області в 2008 році досягнуто зменшення споживання ПЕР майже на 19 тис. т у.п. Наслідком впровадження нормування питомих витрат ПЕР для підприємств та установ та виконання ними різноманітних енергозберігаючих заходів в цілому призводить до поступового зменшення питомих витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції, що демонструє рис.1.1. 400
350
тис.грн.
300
Цемент, т 250
Цегла, тис.шт. Хліб, т
200
Масло, тв., т
150
100 2004
2005
2006
2007
2008
Рік
Рис.1.1. Питомі витрати ПЕР на виробництво окремих товарів та продуктів у 2004-2008 рр. Облдержадміністрацією сформовано перелік пілотних проектів по об'єктах бюджетної сфери області, які можуть бути переведені на альтернативні види палива. До переліку включено 18 бюджетних установ області опалювальною площею понад 68 тис. м2 і потужністю котлів близько 5,5 МВт. Вартість переведення цих об'єктів на альтернативні види палива (тверде паливо і електроенергію) становить 7 млн. грн., при цьому обсяг природного газу, що буде заміщено альтернативними видами палива - 2 млн. м3. Також сформовано Перелік об'єктів комунальної теплоенергетики регіону, котрі можливо перевести на альтернативні види палива. До переліку включено 28 котелень підприємств комунальної теплоенергетики: КП "Березнекомуненергія", КП "Теплосервіс" (м. Дубровиця), КП "Костопількомуненергія", КП "Костопільські районні мережі", КП "Радивилівкомуненергія", КП "Рівнерайкомуненергія", КП "Рокитнекомуненергія", КП "Сарнитеплосервіс", КП "Дубнокомуненергія", КП "Теплоенергія" (м. Острог), КП "Теплотранссервіс" (м. Рівне), що обладнані 98 котлами загальною потужністю 463 МВт. Вартість переведення цих об'єктів на альтернативні види палива (тверде паливо, в т.ч.: торф, тирсу, неліквідну деревину, солому тощо, і електроенергію) - 130,4 млн. грн., при цьому обсяг природного газу, що може бути заміщений альтернативними видами палива - 31,7 млн. м3. 9
За рахунок використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та альтернативного палива за 2008 рік заміщено 62 тис. тонн органічного палива в умовному обчислені, в т.ч.: - використання гідроенергетичних установок - 2,2 тис. т у.п.; - нетрадиційного палива - 28,7 тис. т у.п.; - енергоустановок малої енергетики - 31,0 тис. т у.п.; - виконання районних (міських) програм по напрямках нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії - 0,1 тис. т у.п. На Рівненщині в 2008 році впроваджувалися різноманітні проекти з енергозбереження, де в значних обсягах використовується нетрадиційне паливо - відходи деревини: - на ТОВ ОДЕК “Україна” (смт Оржів), працюють котли КАN-4300, потужністю 5 МВт, і VINCKE-SАS, потужністю 15,7 МВт. За рахунок їх експлуатації з використанням відходів виробництва - деревини планова квартальна економія умовного палива складатиме 3000 т, що дорівнює економії 2586 тис. м3 газу; - на ТОВ “Свиспан-Лімітед” і ТОВ “Костопільський фанерний завод” (м. Костопіль), на відходах виробництва (деревині) працюють 6 котлів різних типів. За рахунок експлуатації цих котлів з використанням відходів виробництва - деревини планова квартальна економія умовного палива складатиме 867 т, що дорівнює економії 747 тис. м3 газу; - на ДП “Рівненська сірникова фабрика” (м. Березне), на відходах виробництва - деревині - працюють 2 котли. За рахунок експлуатації цих котлів з використанням відходів виробництва - деревини планова квартальна економія умовного палива складатиме 370 т, що дорівнює економії 318 тис. м3 газу. Проводяться роботи з переобладнання котлів з газу на роботу з використанням твердого палива - вугілля: - на ТзОВ СП “Нива” (Дубенський цукровий завод) у 2008 р. проведено переобладнання 1 котла, інші роботи будуть розпочаті у 2009 р. Використання вугілля дозволить вивільнити до 200 тис. м3 газу на добу в період роботи підприємства. - на ВАТ “Волинь-Цемент”, м. Здолбунів, впроваджується проект переводу печей випалу клінкеру з природного газу на вугілля. Після реалізації проекту можливе вивільнення газу в обсязі до 270 000 тис. м3/рік; - в комунальних теплопостачальних підприємствах області переведено з газового на тверде (торф, вугілля, відходи деревини) паливо загалом 8 котлів різної потужності. Сьогодні розглядаються наступні пропозиції щодо підвищення енергоефективності області: 1) ТзОВ СП “Нива” побудовано цех виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів, основною складовою частиною якої є етиловий спирт. Продуктивність цеху становить 15 т на добу. 2) В обласній раді розглядається питання про використання надлишкового тепла від Хмельницької АЕС для потреб опалення міст Рівненської області. 3) Вивчається можливість будівництва малої ГЕС на р. Случ у с. Князівна Березнівського району. 10
Стосовно впровадження альтернативних джерел палива на підприємствах комунальної теплоенергетики області існують наступні пропозиції: - на котельні КП РМР “Теплотранссервіс” вул. Макарова-41а (м. Рівне), можливе влаштування когенераційної установки потужністю 1,0 МВт. При цьому вивільнення газу буде становити 6300 тис. м3/рік, вартість проекту – 26,6 млн. грн. (кошти інвесторів); - на ТЕЦ КП РМР “Теплотранссервіс” вул. Кн.. Володимира-75, (м. Рівне), можлива реконструкція під спалювання фрезерного торфу з влаштуванням паливного складу, систем підготовки і подачі палива, систем золовидалення і золовловлювання, загальна потужність -34,9 МВт. При цьому вивільнення газу буде становити 9067 тис. м3/рік, використання торфу - 23600 т/рік, вартість проекту - 29 млн. грн. (кошти інвесторів); - на котельні КП РМР “Теплотранссервіс” вул. Будівельників-8, (м. Рівне), можливе впровадження в роботу теплонасосної станції потужністю 9,0 МВт і станції когенерації потужністю 3,0 МВт. При цьому вивільнення газу буде становити 3324 тис. м3/рік, вартість проекту – 49 млн. грн. ( кошти інвесторів). В області розроблені пропозиції щодо впровадження альтернативних джерел теплопостачання на підприємствах комунальної теплоенергетики на 2009 і наступні роки. Розпорядженням голови РОДА від 08.01.09 № 030/01-4209 затверджені “Заходи щодо переведення об’єктів соціальної сфери і ЖКГ з газового на електричне опалення і гаряче водопостачання”. Перелік об’єктів, на яких доцільно і технічно можливо використовувати енергоакумуляційні системи опалення і гарячого водопостачання, включає 61 об’єкт. В рамках виконання “Заходів...” сформовано робочу групу, до складу якої включений і представник Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по області. На робочу групу покладені обов’язки по координації робіт із реалізації технічних рішень в частині реконструкції об’єктів, включених до переліку. Через скрутну економічну ситуацію в державі, в області було допущено спад обсягів промислового виробництва в хімічній, добувній та легкій промисловості з наступних причин: - у хімічній промисловості обсяг виробництва зменшився в зв’язку з зупинкою виробництва адипінової кислоти на ВАТ “Рівнеазот”, крім того, через кризову ситуацію призупинено діяльність 4-х агрегатів азотної кислоти, цеху аміачної селітри та одного агрегату цеху аміаку; - зменшення поставок давальницької сировини швейним підприємствам області, зміна власника ВАТ “Рівнельон” з припиненням діяльності ТзОВ “Лінен Фореве” негативно вплинули на обсяги виробництва продукції легкої промисловості; - спад у добувній промисловості допущено через зниження обсягу будівельних робіт та скороченням реалізації щебеневої продукції. Всебічна підтримка та оздоровлення цих галузей, подальший розвиток інших напрямків промислової діяльності, покращення інвестиційного клімату в області та розвиток енерго- та ресурсозберігаючих технологій є першочерговим завданням на 2009 рік для всіх гілок влади Рівненської області, результатом виконання якого стане невпинне покращення соціально-економічного стану 11
області, підвищення загального авторитету та позитивного іміджу Рівненщини в Україні. 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах В області у 2008 р. спостереження за станом забруднення атмосферного повітря та промислових викидів в атмосферу здійснює: Рівненський обласний центр з гідрометеорології; державне управління охорони навколишнього природного середовища та державне екологічна інспекція в Рівненській області; обласна та міська санепідемстанції. Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів. В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бенз(а)пірену, а також важких металів – заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку. Таблиця 2.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина
Клас Кількість Середнебез міст, ньопеки охоплених річний спостере вміст, женнями мг/м3 Пил 3 1 0,15 Двоокис сірки 3 1 0,005 Двоокис азоту 2 1 0,184 Окис азоту 3 1 0,108 Окис вуглецю 4 1 1,2 Фенол 2 1 0,007 Фтористий 2 1 0,009 водень Хлористий 2 1 0,04 водень Аміак 4 1 0,14 Формальдегід 2 1 0,006
Середньодобові ГДК
Максимальний вміст, мг/м3
Максимально разові ГДК
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 ГДК 5 ГДК 10 ГДК
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 ГДК 5 ГДК 10 ГДК
0,15 0,05 0,04 0,06 3,0 0,003 0,005
0,7 0,05 0,365 0,28 17 0,039 0,068
0,5 0,5 0,085 0,4 5,0 0,01 0,02
100 0 100 100 0 100 100
0 0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0
100 0 100 0 100 100 100
0 0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0
0,2
0,86
0,2
0
0
0
100
0
0
0,04 0,003
0,68 0,07
0,2 0,035
100 100
0 0
0 0
100 0
0 0
0
Середньорічні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Рівне наведено в табл.2.2. Таблиця 2.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Рівне Забруднююча речовина Пил Двоокис сірки Двоокис азоту
Місто Рівне Рівне Рівне
Середньорічна концентрація 1,0 0,1 4,6
Максимальна з разових концентрацій 1,4 0,1 4,3
12
Окис азоту Окис вуглецю Фенол Фтористий водень Хлористий водень Аміак Формальдегід
Рівне Рівне Рівне Рівне Рівне Рівне Рівне
1,8 0,4 2,3 1,8 0,2 3,5 2,0
0,7 3,4 3,9 3,4 4,3 3,4 0,4
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, фенолу та аміаку, середньорічні концентрації яких становили 1,4; 1,3 та 1,5 ГДК відповідно. Середньорічна концентрація формальдегіду була рівна ГДК. В окремі дні, при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали: за пилом 1,4 ГДК; двоокисом сірки 0,09 ГДК; двоокисом азоту 4,3 ГДК; окисом азоту 0,7 ГДК; окисом вуглецю 3,4 ГДК; фенолом 3,9 ГДК; фтористим воднем 3,4 ГДК; хлористим воднем 4,3 ГДК; аміаком 3,4 ГДК; формальдегідом 0,4 ГДК. За останні 5 років спостерігається тенденція до збільшення середньорічних концентрацій аміаку, заліза, двоокису азоту, марганцю та до зменшення середньорічних концентрацій окису вуглецю, пилу, бенз/а/пірену та цинку. В річному ході забруднення атмосферного повітря спостерігався підвищений рівень середньомісячних концентрацій фенолу. Максимальні значення середньомісячних концентрацій фенолу спостерігалися у червні-липні 2,3-2,2 ГДК, мінімальні - у березні та листопаді 0,7 ГДК. В річному ході забруднення середньомісячні концентрації аміаку в період з серпня до грудня значно перевищували ГДК. У порівнянні з минулим роком середньорічний вміст аміаку дещо збільшився з 1,2 ГДК у 2007 р. до 1,5 ГДК у 2008 р. Підвищений рівень середньомісячних концентрацій спостерігався і за двоокисом азоту, найбільші значення якого були у літній період, що обумовлено погодними умовами. Порівняно з попереднім роком вміст двоокису азоту дещо збільшився. Протягом року спостерігався підвищений рівень середньомісячних концентрацій формальдегіду. Максимальне значення спостерігалось у серпні 2,0 ГДК. Протягом року вміст домішки зафіксований у межах 0,7 – 2,0 ГДК. Порівняно з минулим роком середньорічний вміст формальдегіду дещо зменшився з 1,3 ГДК до 1,0 ГДК. Середньомісячні концентрації пилу залишились на рівні минулого року, не перевищували ГДК і спостерігалися в межах 0,4 – 1,0 ГДК. Середньорічна концентрація дорівнювала 0,7 ГДК. Протягом року середньомісячні концентрації фтористого водню не перевищували ГДК і становили 0 – 1,0 ГДК, за винятком травня та грудня, коли спостерігалося зростання вмісту домішки до 1,4 та 1,8 ГДК відповідно. Середньорічна концентрація фтористого водню дорівнювала 0,6 ГДК. Порівняно з попереднім роком вміст фтористого водню дещо зменшився. Протягом року середньомісячний вміст окису азоту не перевищував ГДК і спостерігався в межах 0,1 – 0,8 ГДК, за винятком червня 2008 р., середня концентрація в якому перевищила ГДК у 1,8 рази. Середньорічна концентрація окису азоту дорівнювала 0,5 ГДК. 13
Середньомісячні значення окису вуглецю не перевищували ГДК і спостерігалися в межах 0,4 – 0,5 ГДК. Концентрації максимально разових концентрацій зафіксовані в межах 0,8 – 3,4 ГДК. Середньорічна концентрація окису вуглецю дорівнювала 0,4 ГДК. Протягом року середньомісячні значення двоокису сірки досягали 0,04 – 0,09 ГДК. Середньорічна концентрація дорівнювала 0,06 ГДК. Максимально разова концентрація за двоокисом сірки досягала 0,09 ГДК. Середньомісячні значення хлористого водню спостерігалися в межах 0,04 – 0,2 ГДК. Середньорічна концентрація дорівнювала 0,1 ГДК. Значення максимально разових концентрацій зафіксовані в межах 0,4 – 4,3 ГДК. Концентрації важких металів протягом 2008 р. не перевищували ГДК. Середньорічні концентрації марганцю, нікелю та заліза дещо збільшились порівняно з минулим роком. В порівнянні з 2007 р. зменшились середньорічні концентрації міді, свинцю та цинку. Середньорічна концентрація бенз/а/пірену порівняно з минулим роком дещо збільшилась (0,28 ГДК у 2008 р. проти 0,19 ГДК у 2007 р.). Максимальних значень середньомісячні концентрації досягали у лютому 0,7 ГДК та у жовтні 1,5 ГДК. Показник рН протягом року спостерігався в межах норми 5,13-7,92. За даними спостережень 2008 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. Рівень забруднення атмосферного повітря, згідно індексу забруднення атмосферного повітря (ІЗА), збільшився в порівнянні з минулим роком і у 2008 р. дорівнює 6,20 (у 2007 р. – 5,35) (таблиця 2.3). Таблиця 2.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) Рівне (6,20)
Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Фенол, аміак, двоокис азоту, пил, формальдегід
Збільшення індексу забруднення атмосферного повітря обумовлено підвищенням середньорічного вмісту фенолу, аміаку, двоокису азоту, формальдегіду і пилу. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в м. Рівне оцінюється як підвищений. У 2008 р. лабораторіями Держсанепідемслужби у області проведено 2069 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 98 випадках, що становить 4,7 %. В міських населених пунктах області відібрано 1558 проб, перевищувало ГДК – 79 проб (5,0 %), в сільських населених пунктах відібрано 481 пробу, перевищення виявлено у 19 пробах (3,9 %) в основному за рахунок пилу. Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались за такими інгредієнтами: пилом (12 %, в т.ч. в містах 14,6 %), сірчистим газом (5 %, в т.ч. в містах 1,6 %), оксидом вуглецю (2,1 %, в т.ч. в містах 4,1 %), оксидами азоту (4,8 %, в т.ч. в містах 4,1 %), формальдегідом (8,1 %, в т.ч. в містах 12 %). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено. При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 664 проби, з них не відповідала ГДК 19 проб (2,9 %). Перевищення спостерігались в основному за рахунок пилу та оксидів азоту. 14
При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 941 проба, перевищення ГДК виявлено у 60 пробах, що становить 6,2 % за рахунок пилу, формальдегіду та сірчистого газу. Збільшення кількості викидів в міських населених пунктах відбулось за рахунок перевищень ГДК пилу, оксиду вуглецю, формальдегіду, оксиду азоту, сірчистого ангідриду, які спостерігались у Володимирецькому, Дубенському, Костопільському, Здолбунівському районах та м. Рівне. Найбільшого антропогенного навантаження зазнає атмосферне повітря в містах Дубно, Здолбунів, Костопіль за рахунок викидів пилу, оксиду азоту, формальдегіду. В сільських населених пунктах спостерігалось збільшення викидів за рахунок пилу та оксиду азоту у Дубенському, Млинівському та Сарненському районах. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне спостереження проводились в маршрутних точках у найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом у 2006 р. відібрано 639 проб повітря, в 19 пробах (2,9 %) рівень забруднення перевищував ГДК за пилом, оксидом вуглецю, оксидом азоту. Значний внесок в забруднення атмосферного повітря спричиняють викиди автотранспорту. З року в рік зростає кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені приладами для нейтралізації відпрацьованих газів, що і призводить до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Вивчення забруднення повітря, пов’язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 12 пробах (3,2%) з 378 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами державної екологічної інспекції протягом 2008 р. здійснено інструментально-лабораторний контроль 180 джерел викидів та 38 джерел утворення на 33 підприємствах області. За результатами виконаних визначень на 13 джерелах викидів виявлено 19 перевищень нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ) по 3 забруднюючим речовинам. Також, на п`яти підприємствах області виявлено 17 неврахованих джерел викидів по 8 забруднюючих речовинах. Проведені комплексні перевірки підприємств-найбільших забруднювачів атмосферного повітря, під час яких встановлено: ВП „Рівненська АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, м. Кузнецовськ працює цілодобово на повну потужність. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 11 джерел викидів та 6 джерел утворення за 10 забруднюючими речовинами. Перевищень граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не виявлено. ВАТ ”Рівнеазот” м. Рівне працювало на 40 % своєї потужності. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 6 джерелах викидів за 4 забруднюючими речовинами. За результатами виконаних визначень перевищень не виявлено. Інструментально-лабораторний контроль проводився на базі атестованої санітарно-промислової лабораторії підприємства.
15
ТОВ ”Свиспан Лімітед” м. Костопіль працювало на 80 % своєї потужності. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 13 джерелах викидів за 4 забруднюючими речовинами. Перевищень граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не виявлено. З усіх перевірених підприємств області у 2008 р. на 4 виявлено перевищення нормативів граничнодопустимих викидів (табл.2.4). Таблиця 2.4. Результати контролю стаціонарних джерел викидів на підприємствах області, що перевищують нормативи ГДВ. Назва забруднювальної речовини пил сірки діоксид вуглецю оксид пил пил пил
Виявлено перевищень нормативів ГДВ кількість джерел викидів, на яких всього в тому числі, раз виявлено перевищення ГДВ ЗАТ «Рівненський ливарний завод», с. Городок від 2 до 5; понад 10 4 7 5 від 2 до 5 1 ТОВ СП «Нива», м. Дубно до 2-х 2 3 4 до 2-х 2 ВАТ «Рокитнівський скляний завод», смт Рокитне 6 3 до 2-х; від 2 до 5 3 ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод», с. Нова Любомирка 4 2 до 2-х 2
Перевірено всього ДВ
При проведенні інструментально-лабораторного контролю пересувних джерел викидів було перевірено 196 автомашин: з них на вміст вуглецю оксиду - 109, на димність - 87. За результатами замірів перевищення нормативів не виявлено. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2008 р. від стаціонарних джерел 244 підприємств області склав 16,2 тис. т, що на 2,3 тис. т менше ніж у 2007 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 45,1 тис. т забруднюючих речовин. (рис. 2.1, табл. 2.5). 47,7
50 45
35,4
40
41,29 40,83 40,36
45,1
37,9
35
Тис.т
30 25 20 15
15,3 16,75 15,83 17,33 17,9
18,5 16,2
10 5 0 2002
2003
16
2004
2005 Роки
2006
2007
2008
Рис. 2.1. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел
Таблиця 2.5. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Викиди в атмосферне повітря, тис .т Щільність викидів у у тому числі Роки розрахунку на1 км2, Всього стаціонарними пересувними кг джерелами джерелами 2000 49,7 14,1 35,6 745 2005 57,7 17,3 40,4 865 2006 59,2 17,9 41,3 895 2007 66,2 18,5 47,7 922 2008 61,3 16,2 45,1 808 Примітка * дані обсягів викидів на одиницю ВРП за 2000 р. та 2008 р. відсутні
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
Обсяг викидів на одиницю ВРП, т / млн.грн.
13,8 15 15,5 16 14,1
0,0079 0,0066 0,0059
Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 808,4 кг проти 922,5 кг у 2007 р., у розрахунку на одну особу населення відповідно 14,1 і 16,0 кг. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Основними забруднювачами атмосферного повітря у 2008 р. є підприємства м. Рівне (3,5 тис. т), Здолбунівського (4,2 тис. т), Рівненського (2,8 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Костопільського (0,9 тис. т) та Дубенського (0,7 тис. т) районів. Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у області в розрізі районів та міст обласного значення наведено в табл.2.6. Таблиця 2.6. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Адміністративна одиниця 1 Всього: м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н
2000 2 14,142 4,161 0,702 0,023 0,512 0,189 0,465 0,169 0,012 0,333 0,583 0,354
2005 3 17,341 3,257 0,493 0,049 0,127 0,175 0,529 0,208 0,0005 0,441 0,159 0,371
2006 4 17,945 3,867 0,669 0,041 0,110 0,214 0,412 0,190 0,0003 0,623 0,172 0,396
2007 5 18,498 4,445 0,680 0,022 0,100 0,260 0,467 0,197 0,003 0,559 0,135 0,314
2008 6 16,210 3,487 1,114 0,020 0,117 0,223 0,390 0,209 0,0002 0,677 0,127 0,284
17
Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Радивилівський р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський
2,850 0,315 0,597 0,034 0,201 0,137 0,935 0,594 0,971
5,516 0,161 0,671 0,013 0,467 0,555 2,957 0,497 0,697
4,526 0,192 1,080 0,010 0,446 0,852 2,954 0,525 0,667
4,595 0,095 1,102 0,009 0,421 0,757 3,129 0,610 0,598
4,174 0,010 0,868 0,005 0,261 0,199 2,803 0,551 0,682
Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось в Гощанському, Дубенському, Сарненському районах, в м. Острог та м. Дубно, у інших районах та містах області спостерігається кількості викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Найбільш забрудненою, як і у попередні роки, залишається територія міст Рівного (60125,0 кг на один квадратний кілометр), Дубно (58666,4 кг), Кузнецовська (6665,3 кг), Острога (14726,6), також Здолбунівського (6315,9 кг), Рівненського (2385,6 кг), Дубенського (561,6 кг), Острозького (376,2 кг) та Костопільського (579,2 кг) районів. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів та міст області наведено в таблиці 2.7. Таблиця 2.7. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Адміністративна одиниця В області м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Радивилівський р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський р-н
Обсяги викидів, тонн у 2008 р. у 2007 р. 16210,0 3487,3 1114,7 20,0 117,8 223,7 390,8 209,3 0,2 677,8 127,1 284,2 4174,8 10,9 868,2 5,4 261,8 199,0 2803,1 551,8 682,1
18498 4445 680 22 100 260 467 197 3 559 135 314 4595 95 1102 9 421 757 3129 610 598
Збільшення / зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р., тонн -2288,0 -957,7 -434,7 -2,0 +17,8 -36,3 -76,2 +12,3 -2,8 +118,8 -7,9 -29,8 -420,2 -84,1 -233,8 -3,6 -159,2 -558,0 -325,9 -58,2 +84,1
Обсяги викидів у Викинуто в 2008 р. до 2007 р., % середньому одним підприємством, т 87,6 66,4 78,5 62,3 163,9 79,6 90,9 5,0 117,8 23,6 86 13,2 83,7 30,1 106,2 41,9 6,7 0,2 121,3 56,5 94,1 21,2 90,5 44,9 90,9 278,3 11,5 3,6 78,8 62,0 60 1,8 62,2 32,7 26,3 1,99 89,6 77,9 90,5 69,0 114,1 31,0
Зменшення викидів у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. відбулося в основному за рахунок зменшення обсягів виробництва на основних підприємствах-забруднювачах області (ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Волиньцемент», ЗАТ «Консюмерс - Скло - Зоря»). Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року склала 66,4 т, що на 4,7 т менше ніж в 2007 році. У табл. 2.8 наведена динаміка викидів в атмосферне повітря за останні 5 років, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому в області та в розрізі населених пунктів. 18
Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.8. спостерігається зменшення кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах та районах області: - пилу - в м. Рівне, м. Кузнецовськ, м. Острог, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Дубровицькому, Зарічненському, Здолбунівському, Корецькому, Костопільському, Млинівському, Острозькому, Рівненському та Радивилівському районах; - діоксиду сірки - в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Зарічненському, Здолбунівському, Корецькому, Костопільському, Млинівському, Острозькому, Рокитнівському, Радивилівському районах; - діоксиду азоту - в м. Кузнецовськ, м. Острог, Володимирецькому, Демидівському, Дубровицькому, Здолбунівському, Корецькому, Млинівському, Острозькому, Сарненському та Радивилівському районах; - оксиду вуглецю - в м. Рівне, м. Острог, Дубровицькому, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах.
19
2000 р.
2005 р. разом
пил
діоксид сірки
діоксид азоту
оксид вуглецю
разом
пил
діоксид сірки
діоксид азоту
оксид вуглецю
разом
пил
діоксид сірки
діоксид азоту
оксид вуглецю
разом
пил
діоксид сірки
діоксид азоту
оксид вуглецю
В т.ч.
оксид вуглецю
В т.ч.
діоксид азоту
В т.ч.
2008 р.
діоксид сірки
В т.ч.
2007 р.
пил
В т.ч.
2006 р.
разом
Населені пункти
Таблиця 2.8. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому в області та в розрізі населених пунктів, тис. т.
м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський рн Володимирецьк ий р-н Гощанський р-н Демидівський рн Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський рн Острозький р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський р-н Радивилівський р-н
3,674 0,642 0,02 0,512
0,662 0,038 0,002 0,176
0,342 0,097 0,014 0,186
0,754 0,084 0,001 0,023
1,916 0,423 0,003 0,127
3,256 0,492 0,048 0,127
0,686 0,055 0,012 0,035
0,095 0,075 0,001 0,054
0,950 0,064 0,011 0,013
0,966 0,277 0,007 0,021
3,867 0,669 0,041 0,110
0,942 0,051 0,012 0,033
0,104 0,062 0,001 0,049
0,876 0,050 0,007 0,012
1,180 0,484 0,004 0,014
4,445 0,680 0,022 0,100
1,150 0,034 0,004 0,029
0,068 0,012 0,002 0,045
0,904 0,019 0,006 0,011
1,430 0,604 0,003 0,013
3,5 1,1 0,0 0,1
1,0 0,1 0,0 0,0
0,1 0,0 0,0 0,1
0,8 0,1 0,0 0,0
1,0 0,9 0,0 0,0
0,175
0,049
0,026
0,022
0,078
0,174
0,049
0,005
0,021
0,025
0,214
0,087
0,014
0,020
0,032
0,260
0,154
0,030
0,020
0,038
0,2
0,1
0,0
0,0
0,1
0,463
0,132
0,227
0,013
0,091
0,528
0,128
0,182
0,007
0,012
0,412
0,068
0,143
0,008
0,012
0,467
0,127
0,153
0,007
0,019
0,4
0,1
0,1
0,0
0,0
0,145
0,004
0,013
0,032
0,096
0,208
0,029
0,042
0,022
0,077
0,190
0,025
0,009
0,025
0,086
0,197
0,036
0,011
0,022
0,082
0,2
0,1
0,0
0,0
0,1
0,009
0,002
0,002
0,003
0,002
0,001
-
-
0,001
0,001
0,001
-
-
0,001
0,001
0,003
-
0,001
0,001
0,001
0,0
–
–
0,0
0,0
0,291
0,031
0,114
0,035
0,111
0,440
0,107
0,088
0,024
0,096
0,623
0,136
0,117
0,037
0,131
0,559
0,130
0,153
0,041
0,099
0,7
0,2
0,2
0,1
0,1
0,582
0,127
0,238
0,021
0,196
0,158
0,013
0,057
0,003
0,025
0,172
0,016
0,063
0,006
0,050
0,135
0,015
0,062
0,003
0,028
0,1
0,0
0,1
0,0
0,0
0,353
0,083
0,166
0,012
0,092
0,371
0,142
0,103
0,010
0,114
0,396
0,148
0,138
0,011
0,099
0,314
0,118
0,118
0,008
0,069
0,3
0,1
0,1
0,0
0,1
2,842
1,317
0,276
0,675
0,574
5,515
2,657
0,154
2,021
0,641
4,526
2,176
0,133
1,721
0,466
4,595
2,361
0,117
1,394
0,701
4,2
2,1
0,1
1,3
0,7
0,309
0,088
0,076
0,019
0,126
0,161
0,036
0,028
0,023
0,061
0,192
0,027
0,030
0,019
0,090
0,095
0,008
0,009
0,015
0,041
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,567
0,167
0,060
0,063
0,277
0,670
0,140
0,020
0,103
0,252
1,080
0,279
0,022
0,140
0,464
1,102
0,283
0,015
0,174
0,454
0,9
0,2
0,0
0,2
0,3
0,033
0,002
-
0,008
0,023
0,013
0,001
0,001
0,007
0,005
0,010
0,001
0,001
0,004
0,004
0,009
0,001
0,002
0,004
0,002
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,171 0,912
0,015 0,201
0,017 0,169
0,047 0,146
0,092 0,396
0,466 2,956
0,013 0,609
0,006 0,128
0,032 0,462
0,063 0,932
0,446 2,954
0,009 0,613
0,005 0,125
0,026 0,492
0,080 0,902
0,421 3,129
0,005 0,651
0,003 0,251
0,033 0,617
0,106 0,952
0,3 2,8
0,0 0,6
0,0 0,3
0,0 0,6
0,0 0,8
0,586
0,146
0,115
0,066
0,259
0,497
0,137
0,001
0,093
0,250
0,525
0,131
0,001
0,099
0,264
0,610
0,194
0,001
0,113
0,297
0,5
0,2
0,0
0,1
0,2
0,951
0,437
0,238
0,043
0,233
0,683
0,508
0,072
0,035
0,046
0,667
0,548
0,054
0,026
0,019
0,598
0,527
0,024
0,021
0,009
0,7
0,5
0,1
0,0
0,0
0,133
0,041
0,032
0,013
0,047
0,554
0,086
0,112
0,035
0,105
0,852
0,078
0,098
0,092
0,301
0,757
0,073
0,046
0,068
0,280
0,2
0,0
0,0
0,0
0,0
Разом по області
14,142
3,725
2,410
2,082
5,166
17,32 8
5,452
1,231
3,946
3,983
17,945
5,381
1,172
3,671
4,689
18,498
5,900
1,123
3,481
5,228
16,2
5,3
1,2
3,2
4,3
20
2.2.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря в області є підприємства ВАТ «Рівнеазот», ТОВ „Свиспан Лімітед”, ТзОВ „ОДЕК” Україна, ВАТ «Волинь-цемент», ЗАТ «Консюмерс - Скло - Зоря», загальні викиди яких складають 8732,268 т, що становить 53,9% від викидів всіх підприємств області. Інформація про викиди в атмосферне повітря основними забруднювачами атмосферного повітря наведена в таблиці 2.9, про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності в таблиці 2.10. Таблиця 2.9. Основні забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т
№ п/п
Підприємство забруднювач
Відомча приналежність
1.
ВАТ «Рівнеазот»
2. 3. 4. 5.
ТОВ «Свиспан Лімітед» ТзОВ «ОДЕК» Україна ВАТ «Волиньцемент» ЗАТ «КонсюмерсСкло-Зоря»
2008 р.
2007 р.
Зменшення/збільшення/+
Мінпромполітики
2777,739
3702,051
-924,312
Мінпромполітики
431,892
700,528
-268,636
Мінпромполітики
297,993
345,128
-47,135
Асоціація «Укрцемент»
3975,964
4283,307
-307,343
Мінпромполітики
1248,680
1228,920
+19,76
Причина зменшення/ збільшення Зменшення обсягів виробництва Зменшення обсягів виробництва Зменшення обсягів виробництва Зменшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва
Таблиця 2.10. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1 1.1. 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 1.9 1.10 1.11 1.12 1.13 1.14
Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Діяльність у сфері культури та спорту
Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 244
Обсяги викидів по регіону у % до тис. т 2007 р. 16,2 87,6
Викинуто в середньому одним підприємством, т. 66,4
22
1,7
130,1
77,3
13 96
0,9 11,6
100 81,7
69,2 120,8
15
0,4
100
26,7
9
0,1
50
11,1
16
0,3
75
18,8
2 23 1
0,2 -
100 -
8,7 -
3
-
-
-
8 4
0,5 0,1
125 100
62,5 25
18
0,4
100
22,2
3
-
-
-
2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Інформація щодо існуючих та потенційних транскордонних техногенно21
екологічних загроз (назва та місце розташування потенційно небезпечних об’єктів на суміжних прикордонних територіях, обсяги викидів) наведено в таблиці 2.11. Таблиця 2.11. Назва та місце розташування потенційно небезпечних об’єктів на суміжних прикордонних територіях, обсяги викидів № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6.
Назва об’єкта ТзОВ «Дубровицямолоко» АЗС ТОВ «Ріф» АЗС ВАТ «Укрнафта» ВАТ „Зарічненський молокозавод” АЗС ВАТ «Укрнафта» АЗС ТОВ НК «Альфа-Нафта»
Місце розташування 34100 м. Дубровиця, вул. Залізнична, 10 34000 смт. Зарічне, вул. Аерофлотська, 5а 34000 смт. Зарічне, вул. Аерофлотська, 6 34000 смт. Зарічне, вул. Центральна, 65 34200 смт. Рокитне, автодороги Київ-Ковель 34260 Рокитнівський р-н., с. Кисоричі
Потенційний обсяг викидів, т/рік 6,270 0,323 0,896 6,904 0,978 0,525
2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Стан здоров’я людей нерозривно зв’язаний з порушеннями екологічної рівноваги та погіршенням стану довкілля в цілому. Темпи індустріалізації, хімізації та урбанізації з одночасним розвитком стресових ситуацій від соціальних криз призвели до того, що протягом останнього десятиріччя стан здоров’я населення став погіршуватися. Різноманітні шкідливі речовини, що потрапляють у повітря, воду, ґрунти, переходять по трофічних ланцюгах з однієї ланку в іншу і, зрештою, потрапляють в організм людини. Здоров’я населення можна оцінити такими показниками, як середня тривалість життя при народженні (або після досягнення певного віку), загальна смертність та смертність дітей до одного року життя, захворюваність і функціональні відхилення, поширеність хвороб. За даними Головного управління статистики у Рівненській області станом на 01.01.2009 р. чисельність наявного населення області становить 1151,0 тис. осіб, в т.ч. міське населення 548,6 тис. осіб, сільське - 602,4 тис. осіб. Очікувана середня тривалість життя в області дещо вища ніж в Україні в цілому і становить 68,99 років (в Україні - 68,2 років). Демографічна ситуація в області протягом 2008 р. дещо покращилась в порівнянні з минулими роками і характеризується наступними показниками: - природний приріст на 1000 чол. зріс з -0,1 у 2007 р. до +0,9 у 2008 р., - показник народжуваності збільшився до 14,8 дітей на 1000 чол. у 2008 р. - зниження дитячої смертності (на 1000 народжених живими) з 11,23 у 2007 році до 8,95 в 2008 році. Динаміка демографічних процесів в області за останні п’ять років наведена в таблиці 2.12. Табл. 2.12. Динаміка демографічних процесів в області за останні п’ять років Показники, на 1000 чол. Народжуваність Загальна смертність Природний приріст (скорочення) Смертність дітей до 1 року на 1000 народжених живими
2004 12,5 13,4 -0,9 9,5
Значення показників по роках 2005 2006 2007 12,5 13,6 13,7 14,2 13,9 13,8 -1,7 -0,3 -0,1 10,4 9,5 11,23
2008 14,8 13,9 +0,9 8,95
Зміни у 2008 р. (+/-) у порівнянні з 2007р. +1,1 +0,1 +1,0 -2,3
22
У 2008 р. кількість померлих перевищила кількість народжених в 11 районах області та в місті Дубно. Високим залишається і показник загальної смертності, особливо в Гощанському (21,0 на 1000 чол.), Демидівському (19,1 на 1000 чол.), Млинівському (19,0 на 1000 чол.), Корецькому (18,8 на 1000 чол.), Дубенському (18,4 на 1000 чол.) та Здолбунівському (18,2 на 1000 чол.) районах. Високий показник (вищий за середньо обласний) смертності дітей до 1 року на 1000 народжених живими спостерігався у 9 районах області, а найбільший в Корецькому (13,41), Рівненському (13,14), Дубенському (13), Гощанському (12,9), Радивилівському (12,26) районах. Захворюваність населення можна вважати найбільш чутливим показником, який характеризує вплив середовища на людину. При цьому первинна захворюваність визначається на основі лише вперше зареєстрованих випадків хвороби протягом року, а загальна (поширеність) враховує усіх хворих, виявлених на момент обліку. За даними обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики в цілому в області загальний рівень захворюваності населення за останні роки має тенденцію до збільшення і в 2008 р. становив 775,9 чол. на 1000 жителів. Особливо зріс показник захворюваності дітей до 14 років. Динаміка захворюваності населення Рівненщини за останні 5 років наведена в таблиці 2.13. Таблиця 2.13. Рівень захворюваності населення, на 1000 жителів Категорії населення Всього населення області в т. ч. – дорослі - підлітки (15-17 років) - діти (до 14 років)
2004 р. 726,8 577,5 680,3 1312,4
2005 р. 736,6 583,2 738,1 1318,9
2006 р. 760,3 601,5 867,0 1311,9
2007 р. 773,4 610,2 950,0 1336,6
2008 р. 775,9 608,2 932,1 1430,2
Між зростанням кількості людей, що страждають від алергій, хвороб органів дихання та онкологічних захворювань, і погіршенням екологічної обстановки існує пряма залежність. Найбільш поширеними хворобами серед населення області у 2008 р., як і в попередні роки, залишаються хвороби серцево-судинної системи, поширеність хвороб системи кровообігу складає відповідно 447,1 випадків на 1000 осіб. На другому місці - хвороби органів дихання, поширеність хвороб органів дихання складає відповідно 347,5 випадків на 1000 осіб. Далі переважають хвороби ендокринної системи - 123,0 випадків на 1000 жителів, крові і кровотворних органів - 21,1 випадків та новоутворення - 22,7 випадків на 1000 осіб. Динаміка поширеності серед населення області хвороб системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, ендокринної системи, крові та кровотворних органів, новоутворень за останні 5 років наведена в табл. 2.14. Табл. 2.14. Поширеність хвороб (на 1000 осіб) Класи хвороб Система кровообігу Органи дихання
2004 р. 396,3 306,9
2005 р. 419,1 315,8
2006 р. 420,1 330,4
2007 р. 433,0 341,2
2008 р. 447,1 347,5
23
Ендокринна система Кров і кровотворні органи Новоутворення
106,0 22,9 25,7
106,1 22,5 24,8
109,2 22,4 29,6
116,2 22,2 28,8
123,0 21,1 22,7
На високому рівні залишається показник онкологічної захворюваності серед населення області і має тенденцію до зростання. В 2008 р. він становить 262,1 випадків злоякісних новоутворень на 100 тис. населення (у 2007 р. - 253,9 випадків, у 2006 р. 252,3 випадки), а також зростає відсоток 4 стадії захворювання у вперше виявлених хворих. Негативну тенденцію зростання має показник захворюваності серед населення області на активний туберкульоз. За останні п'ять років захворюваність зросла: з 71 випадку на 100 тис. жителів у 2004 р. до 76,4 випадків на 100 тис. жителів в 2008 р. (див. табл. 2.15). Також зріс відсоток занедбаних форм захворювання серед вперше виявлених хворих (з 23,0 % у 2007 р. до 24,8 % у 2008 р.). Ситуація з онкологічними захворюваннями та туберкульозом в області наведено в табл. 2.15. Таблиця 2.15. Ситуація з онкологічних захворювань та туберкульозу (на 100 тис. населення) в області за останні п’ять років. Назва показника Захворюваність на онкопатологію на 100 тис. населення Відсоток 4 стадії онкозахворювань (у вперше виявлених хворих) Захворюваність активним туберкульозом на 100 тис. населення Відсоток занедбаних форм туберкульозу (серед вперше виявлених хворих)
2004 р. 249,1
2005 р. 252,9
2006 р. 252,3
2007 р. 253,5
2008 р. 262,1
17,7
14,7
14,5
13,6
14,0
71,0
81,0
76,7
74,9
76,4
23,4
25,9
28,8
23,0
24,8
2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2008 р. були заплановані та виконані заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на наступних підприємствахосновних забруднювачах області: ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» (Рівненський район, с. Зоря) – будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд Herding HSL-1500. ВАТ «Рівнеазот» (м. Рівне - 17) – капітальний ремонт покрівлі сховища аміачної води №2; ремонт колони танково-продувочних газів; заміна каталізаторів в реакторі очищення хвостових газів. ВАТ «Волинь-цемент» (м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1) – встановлення рукавних фільтрів сушильного барабану і цементного млина №7; обезпилювання обертової печі №6, холодильників клінкеру печей 4,5,6, силосів цементу.
24
3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату в області наведено у таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату № з/п 1 1.
2.
Найменування заходу 2 Будівництво заводу з сортування та переробки твердих побутових відходів на території Шпанівської сільської ради Рівненського р-ну На підприємстві ВАТ „Рівнеазот” ввести в експлуатацію цех з виробництва карбаміду, що дасть змогу зменшити викиди двоокису вуглецю від виробництва аміаку
Відповідальні за виконання 3 ТОВ „Рівнеекопрогрес” м. Рівне ВАТ „Рівнеазот” м. Рівне-17
Джерело фінансування 4
Передбачува ні обсяги фінансування 5
Строк виконання 6
Інвестиції
35,0 млн. грн.
Власні кошти підприємства
130 млн. доларів США
Парникові гази
Скорочення викидів
7
8
До 2010 року
Метан
Інформація відсутня
До 2012 року
Двоокис вуглецю
462,0 тис. тонн
На підприємствах області передбачаються наступні заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату: ВАТ «Рівнеазот» - до 2012 року ввести в експлуатацію цех з виробництва карбаміду, що дасть змогу зменшити викиди двоокису вуглецю від виробництва аміаку та впровадити заходи щодо зменшення викидів закису азоту в атмосферне повітря від виробництва неконцентрованої азотної кислоти; - впровадження нового турбогенератора для використання надлишкової пари для виробництва власної електроенергії і для економії природного газу. КТП РМР «Комуненергія» (м. Рівне) - щороку проводити ремонт та заміну теплових мереж підприємства з використанням попередньо ізольованих труб у пінополіуретановій обгортці довжиною до 3,0 км, що дасть змогу зменшити викиди парникових газів за рахунок щорічної економії газу в обсягах 200 тис. м3. КТП-1728 (м. Рівне) - проводити ущільнення твердих побутових відходів за допомогою автотранспортної техніки та засипання заскладованої території ґрунтом, не допускати утворення нових несанкціонованих сміттєзвалищ (зменшення викидів парникових газів, що утворюються в результаті біохімічного розкладання побутових відходів та їх згоряння на сміттєзвалювальному полігоні в с. Бармаки Рівненського району); - запровадження високоефективної технології безпечного збереження твердих побутових відходів, яка ґрунтується на застосуванні комплексу інженерних заходів (дренажні траншеї-поглиначі) у поєднанні з використанням місцевих природних матеріалів-сорбентів (цеолітових туфів) для зменшення техногенного навантаження на довкілля, направлених на локалізацію та подальшу нейтралізацію шкідливих речовин і сполук з одночасною можливістю захисту ґрунту, підгрунтових вод та дезодорації приземного шару повітря у зоні розташування звалищ ТПВ. 25
4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1.Водні ресурси та їх використання За узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2ТП (водгосп) у 2008 році водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 209,7 млн.м3 прісної води, в тому числі 158,5 млн.м3 з поверхневих джерел і 51,2 млн.м3 з підземних водоносних горизонтів. Основні показники використання і відведення води наведені в табл.4.1. Таблиця 4.1.Основні показники використання і відведення води, млн.м3 Показники Забрано води з природних водних об’єктів – всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на: виробничі потреби побутово-питні потреби Зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об’єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення Нормативно очищених Нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Потужність очисних споруд
1990 280,0 267,9 267,9 149,4 58,51 1,444 28,60 64,93 4,598 159,7 141,6
2000 144,4 124,5 124,5 66,6 40,2 5,7 3,388 6,411 98,49 95,6
2005 186,0 159,8 159,8 91,2 29,7 2,7 63,06 6,49 111,5 110,0
2006 189,3 159,0 159,0 89,5 27,5 2,6 69,43 7,896 119,3 117,5
2007 197,5 166,9 166,9 90,6 26,4 2,5 82,82 7,610 122,9 121,4
2008 209,7 174,1 174,1 93,66 25,67 1,94 74,13 7,257 127,9 126,7
39,068 0,188 37,90 64,66 3572 122,0
17,97 0,66 47,88 29,75 3160 133,0
29,7 5,0 28,4 51,9 6074 117,9
24,9 2,3 29,3 63,3 6111 116,0
14,6 2,1 38,4 68,4 6136 112,2
28,4 13,96 38,8 59,6 6093 122,0
Забір, використання та відведення води у 2008 році наведено в таблиці 4.2. Табл.4.2.Забір, використання та відведення води, млн.м3 Назва водного об’єкту р. Стир р. Горинь р. Ствига
Забрано води із природних водних об’єктів - всього 98,900 95,000 15,800
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти з них забруднених всього зворотних вод 45,210 21,880 71,530 5,519 9,910 1,017
Використано води 89,100 74,000 11,000
Розподіл забору води в розрізі районів області наведено в таблиці 4.3. Таблиця 4.3.Розподіл забору води в розрізі районів області Територіальна одиниця 1 Рівненська область в тому числі: Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район
Забрано води, всього, млн.м3 2 209,7
З поверхневих джерел, млн.м3 3 158,5
З підземних водоносних горизонтів, млн.м3 4 51,2
4,9 2,8 18,8 0,3 18,1 2,5 14,9 10,4 5,9 6,2
4,2 0,3 6,4 0,2 17,6 2,1 14,8 6,1 5,8 3,8
0,7 2,5 12,4 0,1 0,5 0,4 0,1 4,3 0,1 2,4
26
Продовження таблиці 4.3. 1 Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог м. Рівне
2 3,5 7,9 5,2 8,6 11,9 8,2 2,2 58,5 0,4 18,5
3 3,1 7,8 4,7 5,7 9,4 2,3 0,6 54,2 0 9,4
4 0,4 0,1 0,5 2,9 2,5 5,9 1,6 4,3 0,4 9,1
Забір води за галузями економіки в області у 2008 р. складав: - промисловість - 83,44 млн.м3, - сільське господарство - 93,68 млн.м3, - лісове господарство - 0,10 млн.м3, - транспорт - 1,40 млн.м3, - будівництво - 0,02 млн.м3, - матеріально-технічне забезпечення - 0,115 млн.м3, - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування - 30,92 млн.м3, - торгівля і загальне харчування - 0,01 млн.м3, - державне управління - 0,282 млн.м3.
Забір води по басейнах основних річок області становить: р. Прип’ять - 209,7 млн.м3, р. Льва - 12,54 млн.м3, р. Горинь - 95,0 млн.м3, р. Случ - 17,64 млн.м3, р. Замчисько - 2,163 млн.м3, р. Устя - 21,06 млн.м3, р. Стир - 98,82 млн.м3, р. Іква - 17,31 млн.м3, р. Ствига - 15,73 млн.м3. Використання води по басейнах основних річок області: р. Прип’ять - 174,1 млн.м3, р. Льва - 8,058 млн.м3, р. Горинь - 73,95 млн.м3, р. Случ - 11,11 млн.м3, р. Замчисько - 1,888 млн.м3, р. Устя - 16,95 млн.м3, р. Стир - 89,05 млн.м3, р. Іква – 14,49 млн.м3, р. Ствига – 10,97 млн.м3. Забір та використання води за 2006-2008 роки наведено в таблиці 4.4.
27
Таблиця 4.4.Забір і використання води, млн. мз на рік Разом
Промисловість
Сільське господарс тво
Комуналь не господарс тво
Зрошення
Риборозв едення
Інші галузі
2006 р. Прип'ять Разом по області 2007 р. Прип'ять Разом по області 2008 р. Прип'ять Разом по області
Використано води
З підземних джерел
Рік
Забрано води З поверхневих джерел
Найменування річкового басейну
134,9
54,37
189,3
70,81
2,46
25,27
-
57,44
3,02
146,5
51,0
197,5
68,38
2,54
25,67
-
68,76
1,55
158,5
51,2
209,7
71,69
1,97
23,15
-
74,13
3,16
4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти В 2008 р. у поверхневі водні об’єкти області скинуто 126,8 млн.м3 зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 196 підприємствводокористувачів. Інформацію щодо скидів зворотних вод у 2006-2008 рр. наведено в таблиці 4.5.
Разом по області
О НО НДО НЧБО
басейн р. Прип'ять
О НО НДО НЧБО
басейн р. Прип'ять
Разом
Разом по області 2008
басейн р. Прип'ять
У підземні горизонти
Разом по області 2007
О НО НДО НЧБО
Скинуто зворотних вод У поверхневі водні об’єкти
2006
Найменування річкового басейну
Рік
Категорія очищення
Таблиця 4.5.Скиди зворотних вод, млн. м3 на рік
29,33 2,331 22,57 63,31 117,5 38,4 2,07 12,52 68,42 121,41 38,8 13,9 14,5 59,6 126,8
-
29,33 2,331 22,57 63,31 117,5 38,4 2,07 12,52 68,42 121,41 38,8 13,9 14,5 59,6 126,8
У складі цих вод: нормативно очищених – 38,77 млн.м3, неочищених 13,96 млн.м3, недостатньо очищених - 14,47 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 59,6 млн.м3. Нормативно очищені зворотні води проходили очистку на очисних спорудах біологічної очистки, фізико-хімічної очистки та механічної очистки. В таблиці 4.6 наведені типи очищення зворотних вод за 2006-2008 рр. в 3 млн.м на рік.
28
Таблиця 4.6.Типи очищення зворотних вод нормативно очищених Рік
Водний об’єкт
Потужність очисних В т.ч. перед скиданням до Разом водного об’єкта
Скинуто разом
Разом
Біологічна очистка
Фізикохімічна очистка
Механічна очистка
117,5
29,33
18,69
-
10,64
116,0
115,1
121,4
38,40
28,70
0,003
9,70
115,5
115,5
126,8
38,77
28,03
0,026
10,72
122,0
121,7
2006 р. Прип'ять Разом по області 2007 р. Прип'ять Разом по області 2008 р. Прип’ять Разом по області
Разом з цими водами у поверхневі водойми області скинуто у 2008 році забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 4.7. Таблиця 4.7.Скиди забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік. Забруднюючі речовини БСКповн. Нафтопродукти Завислі Сульфати хлориди азот амонійний нітрати СПАР залізо мідь цинк нікель нітрити фтор формальдегід фосфати марганець
т/рік 977 2,546 594 4779 3165 154 1716 3,179 26,84 3,033 0,387 0,021 42 23,78 0,013 727,8 1,575
4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (млн.м3) наведено у таблиці 4.8. Таблиця 4.8. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (млн.м3) Галузь економіки Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього
Викорис тано води
з неї на:
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у т.ч. з них без всього забруднених очищення 11,710 11,710 11,700 21,340 0,404 0,404
55,070 10,440
Побутово питні потреби 0,967 0,712
виробничі потреби 54,100 9,720
0,226 23,150 76,100 1,576 1,264 2,606
0,149 20,760 0,082 0,174 0,833 0,219
0,076 2,374 21,640 1,402 0,201 2,387
0,051 22,300 58,210 0,055 0,250 11,110
0,036 11,255 0,055 0,020 3,287
0,975 0,814
3,668 174,100
1,774 25,670
1,760 93,660
1,674 126,700
1,663 28,430
0,067 13,960
29
У 2008 році з 196 підприємств, які скидали зворотні води 48 – скидали недостатньо очищені, а саме: Березнівський район - ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” - Зірненський спиртзавод -КП “Березневодоканал”
-701,46 тис.м3 -55,3 тис.м3 -238,3 тис.м3
Володимирецький район, м. Кузнецовськ - Полицька виправна колонія №76 - РОК “Біле озеро” - ДП “Аква” - ВАТ Рафалівський кар’єр - ВП РАЕС - Кузнецовське міське комунальне підприємство
-58,6 тис.м3 -5,4 тис.м3 -109,2 тис.м3 - 1752,0 тис. м3 - 11704,9 тис. м3 -6460,9 тис.м3
Демидівський район - Демидівське ВУЖКГ - Дитячий санаторій "Хрінники" - СВК “Агро-Сервіс”
-31,5 тис.м3 -5,3 тис.м3 -36,2 тис.м3
Дубенський район, м. Дубно - Мирогощанський аграрний коледж - ДКП “Комунальник” - КВП ВКГ “Дубноводоканал”
-73,0 тис.м3 -40,2 тис.м3 -1343,2 тис.м3
Дубровицький район - Райлікарня м. Дубровиця - КП "Міськводоканал" - КП “Дубровицявода”
-31,0 тис.м3 40,9 тис.м3 -37,8 тис.м3
Зарічненський район - Зарічненське ВУКГ
-48,3 тис.м3
Корецький район - ДП “Корецьжитлокомунсервіс”
-18,7 тис.м3
Костопільський район - ТзОВ “Хмизи-сервіс” - ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” - ТзОВ "Свиспан Лімітед" - ДКП “Костопільводоканал”
-28,2 тис.м3 -34,1 тис.м3 - 433,2 тис.м3 -638,3 тис.м3
Млинівський район - ЖКП “Млинівське”
-86,6 тис.м3 30
Острозький район, м. Острог - НПС “Новини” - ПЗ ОДСОК “Корчагінець” - КП “Водоканал”
-20,0 тис.м3 -6,0 тис.м3 -189,2 тис.м3
Радивилівський район - КП “Радивилівводоканал”
-107,0 тис.м3
Рівненський район, м. Рівне - в/ч А-4559 (КЕВ) - ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод” - Городищенська виправна колонія №96 - ДП “Клеванькомунсервіс” - Санаторій “Червона калина” - в/ч А-2798 - Ясенинницький дитячий будинок - Оржівське ВУЖКГ - Рівненське міське ШЕУ (зливові води) - ДОК "Електронік"
-27,7 тис.м3 -506,0 тис.м3 -76,7 тис.м3 -40,6 тис.м3 -28,2 тис.м3 -8,8 тис.м3 -3,9 тис.м3 -112,4 тис.м3 - 165,0 тис.м3 -23,5 тис.м3
Рокитнівський район - ВАТ “Рокитнесклозавод” - ДКП “Рокитневодоканал” - Томашгородський ВУЖКГ
-182,0 тис.м3 -8,9 тис.м3 -13,4 тис.м3
Сарненський район - Сарненська науково-дослідна станція - Катеринівська виправна колонія № 46 - КП “Екосервіс” - Облпсихлікарня с. Орлівка
-18,0 тис.м3 -71,1 тис.м3 -422,8 тис.м3 -20,5 тис.м3
Неочищені зворотні води в 2008 році скидали: - ВАТ “Рівнеазот” (дренажні води з відвалів фосфогіпсу) - ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів” - Рівненське міське ШЕУ (зливові води) - ВАТ “Рокитнівський склозавод” - Томашгородський щебзавод №5
-403,8 тис.м3 -60,0 тис.м3 -838,9 тис.м3 -1,3 тис.м3 -813,0 тис.м3
Основні забруднювачі водних об’єктів в 2006-2008 рр. в басейнах основних річок області наведені в таблиці 4.9.
31
Таблиця 4.9. Основні забруднювачі водних об’єктів
ТзОВ “СвиспанЛімітед” м. Костопіль
454,4
-
ДКП “Костопільводоканал”
676,3
БСКповн - 30,4 Завислі речовини17,2 Азот амонійний - 5,8 Сульфати - 32,8 Хлориди - 44,4 Залізо - 0,199 Фосфати - 2,51
Рівненське ШЕУ автодоріг
БСКповн. – 4,9 Завислі речовини7,5 Сульфати – 63,0 Хлориди – 107,3 Фосфати – 2,3 9268,5 БСКповн – 180,5 Завислі речовини163,8 Сульфати - 569,1 Хлориди - 478,9 Азот амонійний–18,7 Залізо - 2,9 Фосфати - 49,7 Нітрати – 55,4
Підприємство ОВКП “Рівнеоблводоканал”
838,9
ВАТ 1752,0 “Рафалівський кар’єр” Володимирецьког о р-ну”
-
ВП “Рівненська 15391,4 АЕС”
-
КМКП м. Кузнецовськ Департамент міського господарства
7129,7
Оржівське 100,3 ВУЖКГ Рівненського р-ну
ВАТ “Любо91,3 мирський вапняносилікатний завод”
БСКповн – 162,1 Завислі речовини102,0 Азот амонійний -66,3 Сульфати - 574,7 Хлориди - 889,1 Фосфати – 62,29 Залізо – 1,98 Нітрати – 86,4 БСКповн. – 2,8 Завислі речовини2,1 Сульфати – 5,8 Хлориди – 10,7 Азот амонійний 0,5 Фосфати – 1,0 БСКповн. – 1,9 Завислі речовини1,4 Сульфати – 10,3 Хлориди – 10,3 Азот амонійний 0,8 Фосфати – 0,377
2008 р.
обсяг забруднюючих речовин, т
р. Замчисько 485,2
-
БСКповн - 33,35 Завислі речовини19,4 Азот амонійний–6,61 Сульфати – 36,19 Хлориди – 57,9 Залізо - 0,27 Фосфати – 2,57 р. Устя 417,9 БСКповн. – 4,1 Завислі речовини 4,5 Сульфати – 19,6 Хлориди – 17,3 Фосфати – 1,362 129,0 БСКповн – 1 Завислі речовини19,1 Сульфати - 4 Хлориди – 0,6 631,1
об’єм скидання зворотних вод млн. м³
обсяг забруднюючих речовин, т
Назва водокористувачазабруднювача
об’єм скидання зворотних вод млн. м³
2007 р.
об’єм скидання зворотних вод млн. м³
2006 р.
433,2
638,3
1003,9
136,5
Фосфати – 10,3 Нітрати – 0,4 р. Стир 1752,0
11399,6
-
1752,0
-
11704, 9
БСКповн – 152,8 Завислі речовини106,9 Азот амонійний–78,9 Сульфати – 599,3 Хлориди – 531,4 Фосфати – 51,35 Залізо – 2,24 Нітрати – 89,1 р. Горинь 126,2 БСКповн – 2,1 Завислі речовини1,7 Сульфати – 8,2 Хлориди – 8,5 Азот амонійний 0,1 Фосфати – 0,18 76,0 БСКповн. – 1,2 Завислі речовини 0,9 Сульфати – 4,6 Хлориди – 13,3 Азот амонійний 0,6 Фосфати – 0,256 6600,7
6460,9
112,4
506,0
обсяг забруднюючих речовин, т
БСКповн. – 4,7 Завислі речовини 5,4 Хлориди – 7,5 Азот амонійний – 0,3 Залізо - 0,441 Фосфати – 0,325 БСКповн. – 53,5 Завислі речовини15,1 Азот амонійний - 8,4 Сульфати – 41,7 Хлориди – 67,3 Залізо – 0,191 Фосфати – 5,106 БСКповн. – 11,8 Завислі речовини10,6 Сульфати – 48,6 Хлориди – 40,4 Фосфати – 0,904 БСКповн. – 1,2 Завислі речовини18,0 Сульфати – 3,9 Хлориди – 0,8 Залізо – 0,163 Фосфати – 0,0082 Нітрати – 0,4 БСКповн. – 0,2 Завислі речовини 1,3 Сульфати – 6,2 Хлориди – 2,8 Азот амонійний - 0,1 Залізо – 0,06 Фосфати – 0,165 БСКповн. – 6,4 Завислі речовини24,05 Сульфати – 1791,16 Азот амонійний 1,55 Мідь – 2,384 Хлориди – 422,83 Фосфати – 1,082 БСКповн – 107,9 Завислі речовини81,4 Азот амонійний – 53 Сульфати – 241,0 Хлориди – 545,9 Фосфати – 57,308 Залізо – 2,519 Нітрати – 59,2 БСКповн - 1,8 Завислі речовини 1,2 Сульфати – 6,7 Хлориди – 1,2 Азот амонійний 0,6 Фосфати – 0,562 БСКповн. – 3,7 Завислі речовини 2,3 Сульфати – 34,3 Хлориди – 10,8 Азот амонійний - 0,2 Фосфати – 0,118
32
Продовження табл.4.9 1 ВАТ “Рівнеазот” Мінпромполітики України
Острозьке КП “Водоканал”
КВП ВКГ “Дубноводоканал”
2 402,7
192,6
1532
3 Сульфати – 187,8 Хлориди – 7,9 Азот амонійний – 1,2 Залізо – 12,1 Фосфати – 584,16 Фтор – 21,29 БСКповн – 44,8 Завислі речовини10,9 Азот амонійний - 4,5 Сульфати - 7,1 Хлориди - 20,1 Залізо - 0,1 Фосфати - 2,9 БСК повне – 32,2 Завислі речовини23,4 Азот амонійний - 7,5 Сульфати – 69,8 Хлориди – 166,2 Залізо - 0,27 Фосфати – 4,5
КП “Екосервіс” м. Сарни
446,2
БСКповн. – 27,8 Завислі речовини8,9 Сульфати – 54,9 Хлориди – 70,4 Азот амонійний19,2 Залізо – 0,226 Фосфати – 5,28 БСКповн – 5,6 Завислі речовини–5,0 Сульфати – 20,6 Хлориди – 37,1 Азот амонійний – 0,6 Фосфати – 2,58
КП “Березневодоканал"
241,2
ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” Мінпромполітики України
640,1
БСКповн – 21,1 Завислі речовини–8,1 Сульфати – 21,2 Хлориди – 12,7 Залізо – 0,326 Фосфати – 0,57
ВАТ “Рокитнесклозавод”
219,5
БСКповн.) – 14,2 Завислі речовини17,0 Сульфати – 4,0 Хлориди – 2,9 Залізо – 0,6
КП “Радивилівводоканал”
92,0
БСКповн - 1,9 Завислі речовини-1,4 Азот амонійний - 0,6 Сульфати - 7,0 Хлориди - 3,3 Фосфати - 0,258
ДП “Аква”
108,9
БСКповн – 2,9 Завислі речовини–2,2 Азот амонійний – 1,3 Сульфати – 7,2 Хлориди – 4,1 Фосфати – 0,392
4 402,7
187,5
5 Сульфати – 190,5 Хлориди – 6,8 Азот амонійний – 1,1 Фосфати – 567,8 Фтор – 25,05 БСКповн – 29,8 Завислі речовини11,8 Азот амонійний – 4,3 Сульфати – 7,5 Хлориди - 17
6 403,8
189,2
Фосфати – 12,4 р. Іква 1467,6
БСК повне – 29,7 Завислі речовини22,3 Азот амонійний – 5,1 Сульфати – 66,8 Хлориди – 140,3
1343,2
БСКповн. – 35,4 Завислі речовини17,3 Азот амонійний - 3,9 Сульфати – 64,2 Хлориди – 135,7 Залізо – 0,2686 Фосфати – 3,694
422,8
БСКповн – 26,0 Завислі речовини 15,1 Сульфати – 77,4 Хлориди – 42,3 Азот амонійний 16,3 Залізо - 0,125 Фосфати – 6,88 БСКповн. – 24,1
Фосфати – 3,6 р. Случ 450,6
243,7
683,8
БСКповн – 34,4 Завислі речовини 8,5 Сульфати – 54,9 Хлориди – 64,5 Азот амонійний15,9
Фосфати – 6,19 БСКповн – 6,8 Завислі речовини–3,5 Сульфати – 10,6 Хлориди – 31,2 Азот амонійний – 0,4 Фосфати – 1,19 БСКповн – 20,9 Завислі речовини–8,6 Сульфати – 31,97 Хлориди – 10,2
р. Бунів 215,2 БСКповн – 13,4 Завислі речовини–9,1 Сульфати – 6,2 Хлориди – 0,6 Залізо – 0,74 Фосфати – 0,09 р. Слонівка 105,5 БСКповн – 2,1 Завислі речовини–1,5 Азот амонійний – 0,4 Сульфати – 7,4 Хлориди – 3,8 Фосфати – 0,37 р. Бережанка 107,2 БСКповн – 2,8 Завислі речовини–1,6 Азот амонійний – 0,3 Сульфати – 6,7 Хлориди – 6,1 Фосфати – 0,39
7 Сульфати – 167,3 Хлориди – 6,3 Азот амонійний - 1,4 Залізо – 13,406 Фосфати – 492,636 Фтор – 20,311 БСКповн. – 99,3 Завислі речовини15,4 Азот амонійний - 6,6 Сульфати – 19,2 Хлориди – 12,3 Залізо – 0,0662 Фосфати – 4,371
238,3
701,46
Завислі речовини 5,8 Сульфати – 29,8 Хлориди – 27,2 Азот амонійний - 1,4 Фосфати – 2,266 БСКповн – 26,9 Завислі речовини11,0 Сульфати – 31,57 Хлориди – 3,9 Залізо – 0,21 Фосфати – 0126
182,0 Завислі речовини 2,1 Сульфати – 16,9 Фосфати - 0,06 107,0
109,2
БСКповн – 5,5 Завислі речовини 3,0 Азот амонійний - 1,9 Сульфати – 7,2 Хлориди – 7,8 Фосфати – 0,579 БСКповн – 7,0 Завислі речовини 4,8 Азот амонійний - 1,5 Сульфати – 14,9 Хлориди – 2,8 Фосфати – 0,72
33
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Дані забруднення поверхневих вод в транскордонних створах спостережень наведені в розділі 4.3.1. “Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками”. 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідрографічна мережа області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім того, на території області протікає 1204 невеликих водотоків – струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну річки Прип'ять, яка протікає північно-західною окраїною області впродовж 20 км. Найбільші її притоки – Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні. Водні об’єкти області переважно відносяться до слабко забруднених, хоча де які з них - р. Прип’ять, Стохід, Льва, Ствига та озера Біле - не зазнають антропогенного впливу в межах області, їх рівні забрудненості обумовлені високим природним вмістом ХПК та заліза загального. Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Найбільшими забруднювачами річок області залишаються комунальні підприємства.
-
-
В області моніторинг стану поверхневих вод здійснює: державне управління охорони навколишнього природного середовища та державна екологічна інспекція в Рівненській області; Рівненський обласний центр з гідрометеорології; Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства; Держсанепідемслужба у Рівненській області ДЗ „Рівненська обласна, санітарно-епідеміологічна станція”, міська санітарно-епідеміологічна станція РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал».
Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Оцінка якості води річок області проводилась згідно з нормативами граничнодопустимих концентрацій (ГДК) для річок культурно-побутового та рибогосподарського водокористування. Держекоінспекцією в області обстежено 32 поверхневих водних об’єкти, з них 19 річок, 2 озера, 1 водосховище, 10 ставків. Всього на поверхневих водних об’єктах області обстежено 86 пунктів спостережень. На 14 водних об’єктах у 38 контрольних створах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень. 34
р. Припять. Загальна довжина річки – 775 км, на території області 20 км. Річка контролюється у 2 контрольних пунктах: с. Млини (суміжний контрольний пункт з Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний контрольний пункт з Республікою Білорусь). Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім БСК5 в пункті с. Млини, де є перевищення ГДК в 1,35 рази за максимальними значеннями показників та ХСК в 1,8 рази за середніми значеннями показників. В контрольному пункті в с. Сенчиці якість поверхневої води за основними показниками покращилась. р. Льва бере початок в с. Карпилівка Рокитнівського району, протікає територією Рокитнівського, Дубровицького районів області та Пінського району Республіки Білорусь. Загальна довжина водотоку 172 км, у межах області - 111 км. Річка протікає з півдня на північ і впадає в р. Ствига. Контролюється в пункті біля с. Переброди, на витоці в Білорусь, за 5 км від кордону. Якість води відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, але для річки характерне природне забруднення органічними сполуками та залізом загальним. Хоча в порівнянні з минулим роком у 2008 р. концентрація зменшилась за ХСК з 68,4 до 56,05 мг/дм3, залізом з 1,73 до 0,36 мг/дм3 за середніми значеннями показників, але перевищувала ГДК за ХСК в 2,4 рази, за залізом загальним в 3,6 рази. р. Стир належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західного Бугу і Серету. Стир протікає територією Волинської та Рівненської областей, а далі Республікою Білорусь. Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області – 208 км. Стир має понад 10 великих приток. На території нашої області р. Стир контролюється на двох ділянках: перша - у суміжних пунктах з Волинською областю – смт. Берестечко (витік річки з Волинської області) та с. Нове (витік у Волинську область), де якість води відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування. На другій ділянці річка контролюється у 8 створах, де в неї скидаються стічні води з очисних споруд МКП м. Кузнецовська, ВКП „Зарічне” та промислово-зливові води Рівненської АЕС. В контрольному створі нижче скиду промислово-зливових вод ВП „Рівненська АЕС” вміст забруднюючих речовин не перевищує норм ГДК для річок культурно-побутового водокористування. В пункті, нижче скиду очисних споруд МКП м. Кузнецовськ, в порівнянні з пунктом вище, збільшився вміст амонію сольового з 0,24 до 0,44 мг/дм3 за середніми показниками та нітритів з 0,14 до 0,18 мг/дм3. Нижче скиду очисних споруд ВКП „Зарічне”, в порівнянні з минулим роком, якість води в річці суттєво не змінилась. Контроль проводиться також на витоці річки в Республіку Білорусь, в пункті с. Іванчиці, де якість поверхневої води за основними показниками покращилась. р. Іква належить до басейну р. Стир і є її правою притокою першого порядку. Бере початок поблизу с. Гусицько-Литовське Львівської області. Протікає територією Львівської, Тернопільської, Рівненської областей. Річка має 9 приток довжиною понад 10 км, 18 приток довжиною до 10 км. Основними 35
притоками Ікви в межах області є річки Тартацька і Людомирка. Загальна довжина річки 156 км, у межах області – 93 км. Річка контролюється у 4 контрольних пунктах. На межі з Тернопільською областю, в с. Сапановчик, у воді зафіксовано зменшення вмісту забруднюючих речовин за середніми значеннями, окрім БСК5, де спостерігалось збільшення концентрації з 1,6 мг/дм3 до 4,49 мг/дм3.В контрольному пункті нижче міста Дубно, 0,7 км вище скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканал”, спостерігалось перевищення норм ГДК за максимальними показниками за БСК5 - в 2,3 рази, нітритах - в 1,75 рази. В пункті нижче скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканал” спостерігалось незначне збільшення вмісту забруднюючих речовин за деякими показниками в порівнянні з пунктом вище скиду. В пункті с. Торговиця, до впадіння річки Іква в р. Стир, значення показників забруднення не перевищували ГДК для річок культурно-побутового водокористування. р. Горинь є головною артерією Рівненщини. Спостереження стану річки проводиться у 14 контрольних створах. В пункті в с. Вельбівне, на межі з Хмельницькою областю, якість води в річці відповідає нормам ГДК для водойм культурно-побутового водокористування. Забруднюють річку стічні води КП „Водоканал” м. Острог. В контрольному створі нижче скиду очисних споруд ОКП „Водоканал”, в порівнянні з створом вище скиду, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій завислих речовин з 6,6 до 10,85 мг/дм 3; ХСК– з 27 до 38,75 мг/дм3; БСК5 з 3,86 до 6,21 мг/дм3. В створі нижче скиду Гощанської дільниці „Рівнеоблводоканалу” в порівнянні зі створом вище, вміст амонію сольового збільшився з 1,4 до 1,9 ГДК, фосфатів з 1,6 до 2,5 ГДК, нітрити перевищують ГДК в 2 рази. В пункті нижче скиду дренажних вод з території відвалу фосфогіпсу ВАТ "Рівнеазот" середньорічна концентрація фосфатів становила 10 ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за максимальними показниками. Після скиду з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" також збільшився вміст забруднюючих речовин за основними показниками. Нижче впадіння річки Замчисько, в пункті с. Збуж якість води в річці суттєво не змінилась. В контрольних пунктах вище та нижче м. Дубровиця стан річки Горинь в основному покращився в порівнянні з минулим роком. На кордоні з Республікою Білорусь, в контрольному пункті с. Висоцьк, якість води в річці покращилась і відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування. р. Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь і протікає територією області. Річка бере початок за два кілометрах на південний схід від с. Устенське 1 та протікає територією Здолбунівського та Рівненського районів. Устя має три притоки довжиною понад 10 км, 28 приток довжиною до 10 км. Довжина р. Устя становить 68 км. Контролюється в 9 контрольних створах. У фоновому створі, у витоці річки, біля с. Дермань Друга, показники якості води становили: БСК5 – 3,8 мг/дм3; сульфати – 44,0 мг/дм3; хлориди – 10,6 мг/дм3; сухий залишок – 428,0 мг/дм3; нітрити – 0,076 мг/дм3, залізо - 0,54 мг/дм3. В пункті с. Гільча Перша слід відмітити високий природний вміст 36
показників специфічних речовин токсичної дії: заліза загального – 3,2 ГДК, цинку – 6,3 ГДК, марганцю – 7,6 ГДК для рибогосподарських водойм. В річку скидають зворотні води Квасилівської дільниці та м. Рівне РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", а також зливові води м. Рівне. Значний вплив на якість води мають скиди недостатньо-очищених стічних вод підприємств Здолбунівського та Рівненського районів. В пункті, нижче скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", в порівнянні з пунктом 0,5 км вище скиду, спостерігалось збільшення вмісту амонію сольового з 0,1 до 1,05 мг/дм3; фосфатів з 0,091 до 0,61 мг/дм3, нітритів з 0,092 до 0,2 мг/дм3, БСК5 з 3,18 до 4,99 мг/дм3. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" спостерігалось збільшення концентрацій забруднюючих речовин за всіма показниками в порівнянні з пунктом спостереження вище скиду з очисних споруд, але в порівнянні з 2007 р. зменшились концентрації нітритів з 0,53 до 0,27 мг/дм3, фосфатів з 2,07 до 0,76 мг/дм3, амонію сольового з 2,97 до 1,2 мг/дм3, нітратів з 10,05 до 5,4 мг/дм3, БСК5 з 11,7 до 9,12 мг/дм3, ХСК з 36,5 до 32 мг/дм3. В наступному за течією контрольному пункті в межах с. Малий Олексин вищими за встановлені норми ГДК залишаються показники ХСК та БСК5. В гирлі річки якість води суттєво не змінилась. р. Замчисько належить до басейну р. Горинь та її правою притокою першого порядку. Довжина річки - 40 км. Початок річки 2 км на північ від с. Пустомити Гощанського району. Річка має одну притоку довжиною понад 10 км. Контролюється в 5 створах. В Замчисько скидають недоочищені стічні води ЗАТ „Костопільський завод скловиробів” та ДП „Костопільводоканал”, які негативно впливають на якість води в річці. За фоновий прийнятий створ в межах с. Мала Любаша. В створі зафіксований значний вміст заліза з перевищеннями ГДК у 4 рази. У 2008 р. спостерігалось зменшення концентрацій вмісту забруднюючих речовин за основними показниками в пункті нижче скиду ТзОВ „Свиспан Лімітед”. В пункті нижче впадіння меліоративного каналу, в який, в свою чергу, скидають стічні води ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" і ДП "Костопільводоканал", вміст завислих речовин, заліза, амонію сольового, нітритів зменшився, а БСК5, ХСК збільшився та перевищує ГДК для річок культурнопобутового водокористування. Ближче до гирла, в наступному контрольному створі за течією річки (с. В.Любаша), розташованому за 3,2 км до впадіння р. Замчисько в р. Горинь, рівень забруднення води зменшується за БСК5 та ХСК, але вміст заліза перевищує норму ГДК для річок культурно-побутового водокористування. р. Случ є найбільшою правою притокою р. Горинь. Бере початок на території Хмельницької області, протікає територією Житомирської та Рівненської областей. Загальна довжина річки 451 км, у межах області – 158 км. Основні притоки - р. Корчик, Переверзня, Вілля та інші невеличкі річечки та струмки (78 приток довжиною до 10 км). В річку скидають зворотні води ТзОВ ”Моквинська паперова фабрика”, КП „Березневодоканал”, підприємства м. Сарни та КП „Екосервіс”. Річка Случ контролюється в 8 створах. 37
В пункті вище та нижче скиду зворотних вод ТзОВ „Моквинської паперової фабрики” показники якості води за амонієм сольовим та БСК5 покращились в порівнянні з минулим роком. В контрольному пункті нижче скиду КП „Березневодоканал”, в порівнянні з пунктом вище скиду, спостерігається збільшення вмісту забруднюючих речовин за основними показниками. За 6,5 км до впадіння р. Случ в р. Горинь, в контрольному пункті в с. Колки показники якості води в річці відповідають нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім ХСК та БСК5, значення яких перевищують ГДК в 1,4 та 1,5 рази за середніми значеннями показників. р. Ствига належить до басейну річки Прип'ять. Бере початок в урочищі Степки Рокитнівського району, протікає територією Рівненської та Брестської областей і впадає в р. Прип'ять на території Білорусі. Загальна довжина річки Ствига 178 км, в межах області - 60 км. Скиди стічних вод відсутні. Контроль якості води проводиться в пункті с. Блажево на 122 км від гирла, 18 км до кордону з Білоруссю. Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім заліза та ХСК, середньорічні концентрації яких становлять 2,9 та 2,3 ГДК відповідно. Результати хіміко-аналітичного контролю якості поверхневих вод наведено в табл. 4.10. Таблиця 4.10. Хіміко-аналітичний контроль якості поверхневих вод Кількість контрольних створів, в Відібрано яких здійснювались та проанаНазва водного вимірювання, од. лізовано об’єкту з переви- проб води, од. усього щенням ГДК 1 2 3 4 р. Прип’ять 2 2 12
р. Стохід р. Простир р. Стир
1 1 10
1 1 9
10 10 31
р. Іква
4
2
5
р. Горинь
14
12
32
р. Вілія р. Устя
1 9
1 9
2 9
р. Замчисько
5
5
5
р. Путилівка р. Бережанка
2 2
1 2
2 2
Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.
Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од.
5 6 29 (температура, запах, забарвлення, 12-ХСК, 1-БСК5 прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, фториди, нікель, кадмій, цинк, хром ) 29 (ті ж самі) 10-ХСК 29 (ті ж самі) 8-ХСК 29 (ті ж самі) 14-ХСК, 3-БСК5, 2-нітрити, 2-залізо загальне, 4марганець, 4-цинк, 6-мідь 29 (ті ж самі) 2-БСК5, 1-нітрити, 3-залізо загальне, 1-марганець, 1цинк, 1-мідь 29 (ті ж самі) 6-ХСК, 9-БСК5, 2-амоній сольовий, 7-нітрити, 9фосфати, 7-залізо загальне, 9-марганець, 8-цинк, 9-мідь 29 (ті ж самі) 1-ХСК 29 (ті ж самі) 1-ХСК, 9-БСК5, 3-нітрити, 1-фосфати,4-залізо загальне 4-цинк, 4-мідь, 4-марганець 29 (ті ж самі) 1-ХСК, 1-БСК5, 5-залізо загальне 29 (ті ж самі) 1-БСК5, 1-залізо загальне 29 (ті ж самі) 2-ХСК
38
Продовження таблиці 4.10. 1 р. Случ
2 8
3 7
4 13
5 29 (ті ж самі)
р. Льва р. Бунів
1 2
1 2
10 8
29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі)
р. Ствига р. Жабичі р. Стубелка
1 2 2
1 2
1 2 2
29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі)
р. Слонівка р. Корчик о. Басів Кут
2 2 1
1 1
2 2 1
29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі) 29 (ті ж самі)
о. Біле
1
1
1
Струмок біля с. Нова Любомирка
2
2
6
27 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, нікель, кадмій, цинк, хром) 24 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, нікель, кадмій, цинк, хром )
6 7-ХСК, 6-БСК5, 1-фосфати, 5-залізо загальне, 2-цинк, 3мідь, 3-марганець 10-ХСК, 5-залізо загальне 5-ХСК, 4-БСК5, 6-залізо загальне, 1-цинк 1-ХСК, 1-залізо загальне 2- БСК5,2-залізо загальне, 2марганець, 2-цинк, 2-мідь 1-ХСК 1-БСК5, 1-нітрити, 1-мідь, 1-марганець 1-марганець, 1-цинк, 1-мідь
4-ХСК, 2-БСК5, 2-амоній сольовий, 1- фосфати
Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р. Горинь та в 2 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження). Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь протягом останніх років спостерігається стабільність рівнів забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими інгредієнтами, зокрема азотом нітритним, сполуками міді та цинку, забрудненість в 2008 р. дещо зросла. В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів у 2006-2008 рр. представлений в табл. 4.11. Таблиця 4.11. Середньорічні показники якості води в р. Горинь, в ГДК Рік 2006 2007 2008 2006 2007 2008 2006 2007 2008
Азот Азот Шестивале НафтопроСполуки Феноли амонійний нітритний нтний хром дукти міді 8 км вище смт Оржів, 1 км вище скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Хотин) 1,0 3,4 0,9 1,8 2,9 0,1 13,6 0,9 3,4 0,8 2,8 2,6 0,3 2,8 1,0 2,5 1,9 2,4 1,6 14,7 В межах смт Оржів, 1 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Рубче) 1,0 5,1 1,8 3,1 4,0 2,8 12,2 1,0 4,4 1,5 4,0 4,2 5,0 2,8 1,2 3,8 3,2 2,6 3,4 4,0 12,6 Нижче смт Оржів, 0,5 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “ОДЕК Україна” 1,2 4,3 2,0 3,5 4,0 8,9 17,0 1,1 4,3 2,2 4,3 5,2 4,5 1,7 2,0 3,3 4,4 3,2 3,6 5,0 12,0 БСК5
Сполуки цинку 2,6 1,9 2,9 2,3 1,5 2,8 2,9 1,5 2,5
В пункті 8,0 км вище смт Оржів середньорічні концентрації забруднюючих речовин перевищували ГДК за вмістом азоту амонійного (2,5 39
ГДК), хрому шестивалентного (2,4 ГДК), нафтопродуктів (1,6 ГДК), міді (14,7 ГДК) та цинку (2,9 ГДК). Спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 7,9 – 14,0 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 12,1-57,7 мг/дм3, зважені речовини 1,2-37,8 мг/дм3, фосфор мінеральний 0,010,1 мг/дм3, фосфор загальний 0,02-0,22 мг/дм3. Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК-Україна”. Концентрації забруднюючих речовин перевищували ГДК за азотом амонійним (3,8 і 3,3 ГДК) та нітритним (3,2 і 4,4 ГДК), шестивалентним хромом (2,6 і 3,2 ГДК), нафтопродуктами (3,4 і 3,6 ГДК), фенолами (4 і 5 ГДК), міддю (12,6 і 12 ГДК) та цинком (2,8 і 2,5 ГДК). ХСК в середньому становило 16,2-85,2 мг/дм3, розчинений кисень був в межах 6,74 – 13,4 мг/дм3, зважені речовини 0,4-53,8 мг/дм3, фосфор мінеральний 0,03-0,74 мг/дм3, фосфор загальний 0,09-1,12 мг/дм3. Аналізуючи результати спостережень р. Устя спостерігається стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але нижче скиду очисних споруд м. Рівне за деякими інгредієнтами, зокрема БПК5, азотом нітритним, сполуками міді забрудненість зросла. Середньорічний вміст основних забруднюючих компонентів у р. Устя наведений в табл. 4.12. Таблиця 4.12. Середньорічні показники якості води в р. Устя в ГДК Рік 2006 2007 2008 2006 2007 2008
Азот Азот Шестивалентний НафтопроФеноли амонійний нітритний хром дукти 20,5 км вище м. Рівне, 1,5 км вище м. Здолбунів 1,3 2,2 0,8 1,4 1,6 0,0 1,5 3,9 1,0 2,1 2,0 3,0 1,5 2,8 1,8 2,3 1,8 2,5 км нижче м. Рівне, нижче скиду РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” 2,5 6,6 4,1 4,4 5,8 5,5 2,3 7,6 5,5 4,7 3,8 4,9 6,9 4,5 11,6 4,5 4,2 5,0
БСК5
Сполуки міді
Сполуки цинку
0 18
0,4 0,9 0,4
3,1 5,1 6,0
0,1 1,0 0,8
У верхній частині р. Устя (20,5 км вище м. Рівне) протягом 2008 р. середньорічні забруднення азотом амонійним та нітритним, хромом шестивалентним та нафтопродуктами перевищували ГДК. Вміст розчиненого кисню був високим і становив 7,24 – 13,6 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 27,94 мг/дм3, зважені речовини 14,8 мг/дм3. Досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче м. Рівне, нижче скиду стічних вод Рівненських міських очисних споруд. Стан забруднення річки з низьким вмістом розчиненого у воді кисню у літній період (зафіксовано його зниження до 1,97 мг/дм3 при нормі більше 6 мг/дм3) та значним перевищенням ГДК азоту нітритного (більше як у 10 разів) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю “нейтралізувати” забруднення. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин значно перевищували ГДК: азоту амонійного (4,5 ГДК) та нітритного (11,6 ГДК), нафтопродуктів (4,2 ГДК), сполук міді (6 ГДК), хрому шестивалентного (4,5 ГДК), фенолів (5 ГДК), БПК5 (6,9 ГДК). Хімічне споживання кисню в 40
середньому становило 28,4-60 мг/дм3, вміст розчиненого кисню 1,6 – 10,7 мг/дм3, зважених речовин 1,1-47,8 мг/дм3. Середньорічні забруднення азотом нітратним, хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, СПАР та сполуками цинку не перевищували ГДК. РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь та в 4 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками. Середньорічні показники якості води р. Горинь в 2008 р. представлені в табл. 4.13. Таблиця 4.13. Середньорічні показники якості води р. Горинь та р. Устя в ГДК Пункт спостережень 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд
Азот Азот Залізо Хром амонійний нітритний загальне шести вал. р. Горинь, Гощанська дільниця „Рівнеоблводоканал”
БСК5
Нафтопродукти
СПАР
1,9
0,7
0,9
2,4
0
0
0,3
2,2
0,8
0,9
2,6
0
0
0,3
р. Устя, Квасилівська дільниця „Рівнеоблводоканал” 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд
1,7
0,4
0,7
1,1
0
2,6
-
1,8
0,4
0,7
1,2
0
2,6
-
р. Устя, КОС м. Рівне 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд
2,4
2,0
2,3
2,6
0
0,6
0,7
2,8
3,3
3,0
2,8
0
1,3
0,8
Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню в пункті до і після скиду стічних вод з очисних споруд Гощанської дільниці 5,1 та 5,3 мг/л. Перевищення ГДК зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за показниками: БПК5 та залізом загальним. Середньорічні забруднення за іншими показниками не перевищували ГДК. За результатами спостережень на р. Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці слід зазначити, що вміст розчиненого у воді кисню був досить високим 8,2 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, залізом загальним та нафтопродуктами. За іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Високий рівень забруднення р. Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Протягом року вміст кисню коливався від 5 до 12,4 мг/дм3. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/дм3) зафіксовано у червні-вересні 5 – 5,3 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, азотом амонійним і нітритним, залізом загальним;. в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення середньорічних показників за нафтопродуктами. За іншими показниками середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість” проводив дослідження вод сільськогосподарського призначення з різних джерел, в яких 41
визначались нітрати, залишкові кількості пестицидів (ГХЦГ, ДДТ, 2,4 Д амінна сіль, сімазін, атразін, прометрін) та вміст важких металів. Результати досліджень поверхневих вод сільськогосподарського призначення з різних джерел (осушувальні канали, шахтні колодязі, свердловини, ставки, помпи, природні джерела, річки, водопроводи) на вміст важких металів, залишкових кількостей пестицидів, нітратів у 2008 р. наведено в таблиці 4.14. Таблиця 4.14. Вміст забруднюючих сільськогосподарського призначення
Вид забруднювача
Область Район
кількість проб, шт. з них містят ь залишз них із проаналізо кові вмістом вано кільвище ГДК кості пестицидів
речовин
Вміст забруднюв ача, мг/кг (мін. сер. макс.)
у
поверхневих
водах
Гранично допустимі концентра ції шкідливих речовин (ГДК) мг/дм3
Населений пункт, господарство, вид водного джерела, де виявлено перевищення ГДК
смт Квасилів, с. Здовбиця, с. Загороща, с. Порозів, с. Орестів, с. Ільпінь, с. П’ятигори, с. Кошатів, с. Корнин, с. Гориньград І
Важкі метали:
65
20
0,001 0,003 0,03
0,001
65
не виявл.
0,001 0,01 0,03
0,03
Cu
65
не виявл.
Zn
65
не виявл.
Всього Залишкові кількості пестицидів: ДДТ з метаболітами ГХЦГ сума ізомерів 2,4-Д амінна сіль
65
20
Cd
Pb Hg
Рівненський Здолбунівський
0,005 0,01 0,034 0,001 0,03 0,51
1,0
0,002* 0,02** 0,002* не допуск.** 0,001*
симазин атразин інші Всього Нітрати
1,0
Рівненський
107
36
6,65 38,0 718,5
45
с. Рогачів, Карпилівка, Житин
Всього
За результатами спостережень у 20 з 65 досліджуваних проб виявлено перевищення вмісту кадмію. Залишкових кількостей пестицидів не виявлено. З усіх проаналізованих проб перевищення вмісту нітратів (ГДК=45 мг/л) відмічалося в осушуваних каналах Рівненського району, концентрація яких у окремих випадках перевищувала допустимий рівень у 16 разів. 42
Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених створах спостережень. Із проведених 361 дослідження на санітарнохімічні показники не відповідали нормативним вимогам 65 проб (або 18 %). Серед відібраних проб на вміст пестицидів, важких металів, СПАР та фенолів невідповідності виявлено не було. Невідповідність якості води нормативам спостерігалась за завислими речовинами, нафтопродуктами, аміаком, загальним залізом, БПК5, формальдегідом та окисністю. За іншими інгредієнтами перевищень ГДК не зафіксовано. Рівненською міськСЕС спостереження проводились на 3 поверхневих водних об’єктах (озеро Басів Кут, озеро гідропарку, р. Устя). Організований випуск стічних вод від промислових підприємств в межах міста Рівне в дані водні об’єкти не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій та незадовільний технічний стан очисних споруд, які потребують реконструкції та ремонту. Невстановлена прибережна смуга р. Устя, яка потребує благоустрою та впорядкування. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р. Устя після скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” та зливової каналізації міста Рівне. Протягом року відібрано 50 проб поверхневої води на санітарнохімічні показники, з них 8 проб (16 %) не відповідало санітарним вимогам, в основному за вмістом важких металів. Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання і в зоні дії РАЕС та ХАЕС: на р. Прип’ять, р. Стир, р. Горинь, р. Вілія, р. Гнилий Ріг, р. Іква, р. Стохід, р. Стубелка; у ставі – охолоджувачі ХАЕС за 25 гідрохімічними показниками. Хімічний склад поверхневих вод у звітному році у порівнянні з минулим роком суттєво не змінився, за окремими показниками спостерігається зменшення якісних характеристик. Основними показниками які кількісно впливають на якісні характеристики поверхневих вод протягом року є амоній сольовий, залізо, ХСК, БСК, фториди, завислі речовини. Вміст в воді розчиненого кисню, сульфатів, хлоридів, магнію, кальцію знаходиться в межах допустимих концентрацій. За програмою моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель, проводились спостереження на меліоративних каналах 9 еталонних осушувальних систем, а саме „Головниця”, ”Бухта”, „Іква”, “Прип’ять”, „Стубелка”, „Д.Посітійне”, ”Стубла”, „Воробіно”, ”Язвинка”. Результати досліджень у 2008 р. наведено в таблиці 4.15.
43
Таблиця 4.15. Максимальні значення вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих і ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.
Меліоративна система «Головниця» «Бухта» «Іква» «Прип’ять» «Стубелка» «ДеражноПостійне» «Стубла» «Воробіно» «Язвинка»
SO4 401,42 456,06 352,24 417,26 123,66
Показники забруднення, мг/дм3 CO3 Cl Fe NH4 42,01 102,30 0,12 6,06 90,02 89,94 5,11 6,06 60,01 65,03 5,69 12,56 144,03 16,60 1,19 6,00 60,01 29,06 6,64 9,13
Сa 158,32 310,62 186,37 120,24 186,37
Mg 7,30 19,46 9,73 17,02 23,10
Na+K 264,21 317,98 265,96 284,58 191,29
pH 8,35 10,80 9,52 7,96 7,97
NO2 0,21 0,16 0,28 0,31 0,70
NO3 5,10 13,50 9,15 10,47 7,55
HCO3 512,56 1049,5 805,45 488,15 793,25
1,85
14,04
439,30 444,63
30,01
22,14
0,99
5,43
140,30
9,73
255,84
10,82
0,51 0,24 0,27
7,93 8,10 8,92
390,52 370,50 402,73 439,07 720,02 266,24
90,01 24,00 54,01
24,90 31,83 24,091
1,12 0,80 5,87
5,48 3,81 5,46
118,24 124,25 206,41
23,10 12,16 9,73
195,10 288,35 166,56
8,25 11,4 7,7
Хімічний склад поверхневих, ґрунтових та дренажних вод осушувальних систем в порівняні з минулим роком істотно не змінився. Майже на всіх системах спостерігаються випадки перевищення ГДК сульфатів (115-456 мг/дм3), азоту амонійного (3,8-12,6 мг/дм3) , азоту нітратного (4,0-14,0 мг/дм3), азоту нітритного (0,15-1,85 мг/дм3), заліза (1,12-6,64 мг/дм3), натрію (255-317 мг/дм3). Найбільше перевищень вмісту забруднюючих речовин спостерігається в південних районах області. 4.4. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Впродовж 2008 р. спеціалістами Держсанепідемслужби Рівненської області проводився відбір проб води на 22 річках області, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених створах. Протягом року лабораторіями держсанепідслужби області досліджено 361 проби на санітарнохімічні показники та 464 проби на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам відповідно 65 та 77 проб (18 та 16,6 %). 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіоактивне забруднення поверхневих вод в області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб’єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС. За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2008 р. не перевищувала 5,4х10-11 Кu/л. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них 137 Cs. Концентрації 137Cs в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз надається в таблиці 4.16. Таблиця 4.16. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs (Бк/м3) ОБ’ЄКТ, ОРІЄНТИР Рівненська АЕС 1. р. Стир, Гідропост, вище АЕС
І-ий кв.
ІІ-ий кв.
18.03.2008 2,79
15.05.2008 3
ІІІ-ий кв.
ІV кв.
14.08.2008 14.10.2008 2,66 1,75
Середнє за Максималь- Мінімальне 2008 р. не за 2008 р. за 2008 р. 2,55
3
1,75
44
2. р. Стир, с. Бабка, промстоки, нижче АЕС Хмельницька АЕС 1. р. Горинь, с. Полянь, вище АЕС 2. р. Горинь, с. Вельбівно, нижче АЕС
3,7
3,32
12.03.2008 2,87 2,55
14.05.2008 2,55 2,24
3,24
2,03
13.08.2008 19.10.2008 2,22 1,65 2,28 1,86
3,07
3,7
2,03
2,32 2,23
2,87 2,55
1,65 1,86
Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в т.ч. гама-спектрометричні (на 137 Cs) та радіохімічні (на 90Sr) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Найвищий вміст 137Cs в 2008 році був зафіксований у промислових зливових водах РАЕС - 6,1 пКu/л, що в 8 разів менше від норми. У всіх пунктах спостереження окрім промислових стічних вод РАЕС та промислово зливових стічних вод РАЕС кількісні значення вмісту 137Cs знаходяться в межах 2-3,5 пКи/л. Найвищий вміст 90Sr в 2008 році був зафіксований у пункті р. Льва, с. Переброди - 0,36 пКu/л, що в 150 разів менше від норми. Всі кількісні значення радіоактивного забруднення, що були зафіксовані протягом 2007-2008 рр., не перевищують встановленої норми для питної води 54 пКu/л (2 Бк/л). Основними чинниками, що впливають чи можуть впливати на стан радіоактивного забруднення поверхневих водойм являється діяльність Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій. Аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС надається в таблиці 4.17. Таблиця 4.17. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs та 90Sr (пікокюрі на літр) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Найменування пунктів спостережень р. Стир (водозабір РАЕС) р. Стир с. Сопачів нижче РАЕС Промислові стічні води РАЕС Зливові води РАЕС р. Горинь смт Нетішин вище ХАЕС р. Горинь с. Вельбівне нижче ХАЕС р. Горинь с. Висоцьк р. Гнилий Ріг став охолоджувач ХАЕС р. Вілія м. Острог зона впливу ХАЕС р. Прип’ять с. Сенчиці р. Західний Буг с. Забужжя р. Стир с. Зарічне р. Льва с. Переброди р. Ствига с. Познань р. Стохід м. Любешів
Концентрація 137Cs середньорічна Мin за Max за 2008 р. 2008 р. 2007 2008 2,73 2,08 2,00 2,20 2,18 2,12 2,00 2,40 4,49 3,83 2,70 6,10 3,43 3,31 2,80 4,90 2,02 2,23 2,00 2,90 2,15 2,29 2,00 2,60 2,00 2,40 2,00 2,70 2,00 2,19 2,00 2,80 2,15 2,18 2,00 2,50 2,00 2,00 2,00 2,00 2,25 2,35 2,00 2,60 2,25 2,60 2,10 3,50 2,43 2,20 2,00 2,40 2,95 2,50 2,20 2,80 2,80 2,28 2,10 2,50
Концентрація 90Sr середньорічна Мin за Max за 2008 р. 2008 р. 2007 2008 0,17 0,11 0,09 0,12 0,14 0,11 0,09 0,17 0,12 0,12 0,09 0,20 0,13 0,15 0,11 0,20 0,12 0,13 0,09 0,18 0,14 0,14 0,10 0,17 0,15 0,12 0,10 0,13 0,15 0,14 0,09 0,26 0,15 0,13 0,09 0,19 0,15 0,15 0,11 0,19 0,18 0,12 0,09 0,18 0,14 0,14 0,10 0,17 0,34 0,25 0,18 0,36 0,28 0,26 0,20 0,32 0,12 0,13 0,10 0,16
В поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей аномальних збільшень радіоактивних забруднень в 2008 році не зафіксовано. Спостереження за рівнями радіоактивних забруднень показують, що в проточних водоймах області спостерігається тенденція до зниження концентрації радіо цезію та стронцію. Вміст радіо цезію в зливових стоках РАЕС зберігається в звичайних межах. Вміст стронцію зменшується. Стічні 45
води Хмельницької АЕС мають незначні рівні скидів за радіоцезієм та стронцієм та також зберігається тенденція до їх зменшення. На Рівненській АЕС для контролю впливу рідких скидів підприємства на довкілля додатково проводиться контроль вмісту радіоактивних речовин в поверхневих водах. Очищені води РАЕС в основному використовуються в системі оборотного водопостачання для технологічних потреб, але частина очищених вод скидається в міську каналізацію. Більшість рідких скидів РАЕС потрапляють в р. Стир з промислово-зливовими водами. Всі відпрацьовані води РАЕС, що містять радіоактивні сполуки, збираються в окремі системи спеціальної каналізації і відправляються на очищення. На РАЕС проводиться постійний контроль забрудненості стічних вод, а також контролюється р. Стир та її донні відклади. Індекс активності радіонукліда 137Cs не перевищує 0,021 % і свідчить про незначний вплив РАЕС на річкову воду. Активність 137Cs в донних відкладах р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 1,2 ÷ 6,7 Бк/кг. За звітний рік нижче скиду каналізаційних вод відмічається незначне забруднення донних відкладів ізотопами цезію, активність мулу за найбільш значним 137Cs в 20 разів нижче активності природного 40К. 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Водопостачання міських населених пунктів області забезпечується виключно із підземних джерел, де експлуатується 190 водозабірних свердловин комунальних водопроводів. 11 міст та 16 селищ міського типу забезпечені централізованим водопостачання. Водопостачання населення м. Рівне, сіл Гощанського району, смт Квасилів здійснюється з підземних джерел підприємства РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал». Для знезараження питної води для м. Рівне використовується новий реагент – гіпохлорид натрію. За даними лабораторного контролю підприємства хімічний сольовий склад води з артезіанських свердловин залишається незмінним і відповідає санітарно-гігієнічним вимогам 2 класу підземних джерел згідно ГОСТу 276184 „Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения”, крім показників мутність, кольоровість, жорсткість загальна та марганець. Після водопідготовки (на виході з водонасосних станцій, перед надходженням у мережу), якість води відповідає гігієнічним вимогам ГОСТу 2874-82 „Вода питьевая” та Державним санітарним правилам і нормам. З водопровідної мережі м. Рівне у 2008 р. лабораторією «Рівнеоблводоканал» відібрано для дослідження 2146 проб питної води з водозабірних колонок, критичних точок водопровідної мережі та після пошкоджень мережі, проби відбирались також на скаргами громадян. У 27 пробах виявлено відхилення від нормативів за показниками: залізо загальне, мутність та кольоровість, у 15 пробах відхилення за показником індексу БГКП. У водопровідній мережі смт Гоща, смт Квасилів та сіл Гощанського району відхилення від нормативів зафіксовані за вмістом заліза загального та мутності. 46
Держсанепідемслужбою Рівненської області у 2008 р. здійснювався нагляд за 554 об'єктами централізованого господарсько-питного водопостачання, в т.ч. за 21 комунальним водопроводом, 246 відомчими та 287 сільськими централізованими водопроводами. Водопостачання здійснювалось з 874 артезіанських свердловин. З порушеннями працювали водопроводи в Зарічненському районі - 7 водопроводів, Радивилівському та Рівненському районах – по 3 водопроводи, Дубенському, Рокитнівському, Сарненському районах - по 2 водопроводи, Корецькому районі 1 водопровід. Порушення стосувались відсутності санітарно-захисної зони, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд та відсутність установок із знезараження. Протягом року санепідемслужбою області проводились перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на централізованих господарсько-питних водопроводах. Порушення найчастіше фіксувались на водопостачальних підприємствах м. Рівне, Зарічненського, Здолбунівського, Березнівського, Костопільського, Дубенського, Володимирецького районів області. Під час перевірок здійснювались лабораторні дослідження питної води. З об’єктів централізованого водопостачання відібрано 1017 проб питної води на санітарно-хімічні та 1226 проб на мікробіологічні показники, у 217 та 26 випадках відповідно мало місце відхилення від Держстандарту. Із водопровідної мережі досліджено на санітарно-хімічні показники 4243 проби питної води, не відповідали вимогам 437 проб. Перевищення зафіксовані за вмістом формальдегіду та нітратам. На мікробіологічні показники досліджено 5478 проб, 173 проби не відповідали вимогам стандартів. З комунальних водопроводів області на санітарно-хімічні показники 2231 проба питної води, з них 127 проб не відповідали вимогам стандартів, а саме у Володимирецькому, Корецькому, Костопільському, Дубровицькому та Сарненському районах області. На мікробіологічні показники досліджено 2665 проб питної води, не відповідали вимогам 34 проби. Високий рівень забруднення питної води за мікробіологічними показниками відзначався у водопровідній мережі на комунальних водопроводах смт Зарічне, м. Острог, м. Корець, м. Костопіль, смт Радивилів, в Рівненському та Здолбунівському районах. З відомчих водопроводів досліджено на санітарно-хімічні показники досліджено 1225 проб питної води, з них 197 не відповідали вимогам стандартів, особливо у Дубровицькому, Сарненському, Володимирецькому районах та м. Рівне. На мікробіологічні показники досліджено 1575 проб води, не відповідали існуючим вимогам - 52 проби. Найбільший рівень забруднення питної води за мікробіологічними показниками фіксувався з мережі відомчих водопроводів Гощанського, Рівненського, Млинівського, Радивилівського, Рокитнівського районів. З сільських централізованих господарсько-питних водопроводів досліджено на санітарно-хімічні показники з водопровідної мережі 787 проб, не відповідали санітарним вимогам - 113. Вище середньообласного даний показник спостерігався у водопровідній мережі сільських водопроводів Сарненського, Дубровицького, Костопільського Березнівського, Гощанського, 47
Зарічненського та Рівненського районів. На мікробіологічні показники досліджено 1238 проб, з них 87 не відповідали вимогам, особливо у Костопільському, Здолбунівському, Корецькому, Зарічненському, Гощанському, Дубенському, Рівненському та Млинівському районах області. Протягом 2008 р в Рівненській області спалахів інфекційних захворювань серед населення, пов’язаних з вживанням питної води з об'єктів централізованого господарсько - питного водопостачання, не спостерігалось. 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод, які інтенсивно використовуються для пиття та інших цілей. В наслідок господарської діяльності якість підземних вод погіршується. Це пов’язано з існуванням фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з використанням мінеральних добрив, пестицидів тощо. В результаті скиду стічних вод у природні водойми негативного впливу, в першу чергу, зазнають поверхневі та підземні води, тому передбачено будівництво нових, реконструкції та ремонти існуючих очисних споруд комунальних та інших підприємств, запровадження систем зворотного та повторного водопостачання. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. 28,4 млн. м3 недостатньо очищених і неочищених стоків в 2008 році надходило до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. На виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства за напрямом “Модернізація централізованих систем водопостачання та водовідведення в 2008 році за кошти державного та місцевих бюджетів розпочато реконструкцію наступних об’єктів: -“ Каналізаційні насосні станції м. Рівне”; -“ Водопровідні мережі м. Рівне”; -“ Каналізаційна станція м. Рівне; -“ Каналізаційні насосні станції м. Здолбунів”; -“ Каналізаційна насосна станція смт Гоща”; -“ Система водопостачання с. Терентіїв Гощанського р-ну”; -“ Система водопостачання с. Симонів Гощанського р-ну”. Також заплановано за кошти спецфонду з держбюджету виконання робіт по 31 об’єктах у всіх районах області на суму більше 8 млн. грн. Але у зв’язку з тим, що спецфонд держбюджету не наповнений, роботи не розпочато. Корецькій міській раді погоджено матеріали щодо вибору земельної ділянки для будівництва каналізаційної насосної станції та каналізаційного колектора комунально-побутових стоків. Позитивні висновки державної екологічної експертизи отримали проекти улаштування ставків-копаней для ВАТ “Рівненська РМС” біля с. Підлужжя Дубенського району, заходів щодо відновлення і підтримки сприятливого 48
гідрологічного режиму та санітарного стану р. Людомирка в Дубенському районі, реконструкції ділянок каналізаційних колекторів в м. Рівне та самопливного каналізаційного колектора в м. Дубно. За 12 місяців 2008 року за рахунок власних коштів підприємств були здійсненні наступні заходи: На ВАТ “Рівнеазот”: 1) з метою зменшення використання води на підживлення проведено капітальний ремонт градирні № 37 на ВОЦ-3 (цех водопостачання та каналізації) загальною вартістю 2 млн. 357 тис. грн.; 2) з метою підвищення ефективності роботи фільтрів поз. Ф1/3, Ф1/4, Ф1/5, Ф1/7 цеху хімічної підготовки води проведено заміну катіоніту в фільтрах (99,0 тис. грн.); 3) з метою підвищення ефективності роботи очисних споруд цеху нейтралізації та очищення промислових вод було виконано ремонт фільтрових пластин аеротенка (6,7 тис. грн.) та проведено ремонт пісковловлювачів № 3,4 ( 32, 3 тис. грн.). На ВАТ “Волинь-цемент”: 1) придбано обладнання та проведено реконструкцію градирні охолодження технічної води (ремонтний цех) на загальну суму1 млн. 83 тис. грн. На ВАТ “Рокитнівський склозавод” 1) Встановлено міні очисні споруди для центральної лазні заводу (62,0 тис. грн.) з метою зменшення забруднення водних ресурсів. За кошти Державного бюджету: 1) в Рокитнівському районі проведення заходів із захисту сіл та сільськогосподарських угідь від затоплення р. Льва с. Старе Село (325,0 тис. грн.), с. Грабунь (220,0 тис. грн.) та проведено капітальний ремонт акумулюючої водойми на р. Бунів в с. Рокитне для захисту р. Льва від замулення наносами повеневих та зливових вод (810,0 тис. грн.); 2) проведено кріплення берега р. Случ для захисту с. Стрільськ Сарненського району (608,0 тис. грн.), р. Стир для захисту сіл Дубрівка і Сопачів Володимирецького району (310,0 тис. грн.), р. Стир для захисту с. Набережне Демидівського району (500,0 тис. грн.); 3) відновлено гідротехнічну споруду на акумулюючій водоймі для захисту від підтоплення сіл Дитиничі і Переросль Дубенського району (150,0 тис. грн.); 4) на території Дубровицького району (40,7 тис. грн.) було проведено очистку (поглиблення) русла р. Сирець, в результаті чого покращено меліоративний стан осушених земель системи “Золоте” та р. Воробино (5,9 тис. грн.); 5) в Демидівському районі проведено укріплення берегів Хрінницького водосховища. Профінансовано 505,6 тис. грн., проведено роботи берегом протяжністю 100 п. м, збережено 0,04 га земель від підмиву. За кошти обласного природоохоронного фонду протягом 2008 року було профінансовано три заходи на загальну суму 161.9 тис. грн., а саме: 1) “Заходи щодо відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Людомирка, Дубенського району - 93,0 тис. грн.;
49
2) “Виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення проектновишукувальних робіт з укріплення берегів річки Іква” – 30,0 тис. грн.; 3) “Роботи пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми с. Оженин та упорядкування джерел” - 38,9 тис. грн. За кошти місцевого бюджету: 1) в Сарненському районі в с. Ясногірка Селищанської сільради розпочато (10,0 тис. грн.) реконструкцію водного каналу, загальна вартість робіт - 127,0 тис. грн. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №160 “Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України” в області розроблена та схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 29.01.2003 № 59 “Про комплексну програму ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Рівненської області”. У 2008 році реалізація заходів вище зазначеної програми з пониження ґрунтових вод, що фінансувалися з державного бюджету, проводилась лише в м. Рівне та смт Клесів Сарненського району. В м. Рівне виконувались роботи по об’єкту “Поглиблення р. Устя на ділянці від моста вул. Крейдяної до моста на вул. Кн. Володимира (І черга)”. Програма – переможець Всеукраїнського конкурсу проектів “Жива річка – здорові люди, квітуче місто”. Всього профінансовано 875,0 тис. грн., в тому числі: 500,0 тис. грн. – державний бюджет, 200,0 тис. грн. – обласний бюджет, 175 тис. грн. – місцевий бюджет. В смт Клесів Сарненського району виконані роботи по об’єкту “Відведення поверхневих вод і захист від підтоплення смт Клесів Сарненського району”, профінансовано 653 тис. грн., в тому числі: 620 тис. грн. кошти державного бюджету та 33 тис. грн. кошти місцевого бюджету (субвенції). В смт Квасилів Рівненського району за рахунок коштів місцевого бюджету Квасилівської селищної ради в сумі 25,6 тис. грн. було виготовлено проектну документацію “Заходи по захисту смт Василів від повеневих та зливових вод” (І етап). У м. Березне здійснено ремонт захисної дамби на р. Случ за кошти районного бюджету на суму біля 10,0 тис. грн. Виготовлено проектнокошторисну документацію на влаштування повенево-дощової каналізації в районі житлової забудови двох вулиць, вартістю 2,6 тис. грн. – кошти міської ради. В смт Володимирець проведено капітальний ремонт відкритого водовідвідного каналу з фінансуванням 30,0 тис. грн. (кошти обласного бюджету) та 60 п.м на вул. Садовій. В м. Дубно для захисту території від підтоплення проведено роботи по очистці меліоративних канав – фінансування 29,189 тис. грн., в тому числі 14,693 тис. грн. з міського природоохоронного фонду. По виготовленню проектно-кошторисної документації “Будівництво об’єктів інженерного захисту територій м. Дубно від підтоплення” у 2008 році профінансовано 14,0 тис. грн. – кошти місцевого бюджету. 50
В м. Сарни за кошти місцевого бюджету проводились роботи по очистці меліоративного каналу на вул. Чернишевського – 10 тис. грн. та по виготовленню проектно-кошторисної документації на будівництво системи водовідведення з мікрорайону по ряду вулиць – 45 тис. грн. Комунальними водопостачальними підприємствами в міських населених пунктах області проведено інвентаризацію водозабірних свердловин та ведеться облік за використанням водних ресурсів. Для забезпечення якісною питною водою населення та зменшення частки населення, яке не має доступу до санітарного забезпечення, захисту та оптимізації використання джерел питного водопостачання комунальними підприємствами продовжуються роботи з інвентаризації водозаборів, дослідження стану водоносних горизонтів та моніторингу об’єктів питної води, інше. На виконання програми “Про заходи щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області”, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації від 17 червня 1997 р. на 2008 рік комунальними підприємствами області було заплановано на поліпшення якості питної води виконати 44 заходи в тому числі: Заміна та перекладення аварійних мереж вулиць м. Рівне; Придбання обладнання для промивки водопровідних і каналізаційних мереж м. Дубно; Ремонт та заміна водопровідної мережі м. Острог (окремі ділянки); Інвестиційний проект “Водопровідні мережі м. Острог”; Виготовлення робочого проекту “Водопровідні мережі м. Здолбунів. Реконструкція”; Капремонт та заміна глибинних насосів на мікрорайоні ”Північний” та водозабору “Центральний”, капремонт НС ІІІ підйому з встановленням насосного обладнання; Придбання асенізаційної машини м. Радивилів; Будівництво водопроводу по вулицях м. Сарни; Реконструкція водопровідної мережі смт Клесів; Капітальний та поточний ремонт водопровідної мережі смт Володимирець; Робочий проект “Будівництво станції знезалізнення з реконструкцією частини водопроводу смт Володимирець”; Капремонт та поточний ремонт водопровідних мереж смт Рафалівка Володимирецького району; Прокладка водопроводу смт Рокитне. Через відсутність фінансування даної Національної програми з державного бюджету значна кількість заходів не виконується. Роботи виконувались в основному за рахунок спеціалізованих комунальних водопостачальних підприємств, місцевих бюджетів та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, згідно відповідних постанов Кабінету Міністрів України та коштів інших бюджетних програм. Для фінансування програми необхідно відновити залучення коштів державного бюджету. 51
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Одним із найефективніших механізмів збереження біорізноманіття на сучасному етапі є створення екомережі – територіально цілісної системи ділянок, зайнятих природними біогеоценозами, що має визначений правовий статус і яка забезпечує просторову і функціональну неперервність природних процесів. Формування екомережі передбачає зміни в структурі землекористування шляхом віднесення (на підставі обґрунтування з врахуванням міркувань екобезпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття тваринного та рослинного світу, лісових, водних, земельних ресурсів. Площі земельних угідь-складових національної екомережі за роками наведено в таблиці 5.1. Таблиця 5.1. Площі земельних угідь-складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Води ,всього у т.ч. під ставками Організації, установи оздоровчого призначення Організації, установи рекреаційного призначення Організації , установи історико-культурного призначення Ліси та інші лісовкриті площі
2000 0 259,5 42,2 6,7 0 0,2 0 794,7
2005 0 263,4 42,6 8,2 0,1 0,1 0 797,2
2006 42,3 262,5 42,9 8,4 0,1 0,1 0,1 799,8
2007 42,3 260,7 43,0 8,3 0,1 0,1 0,1 801,4
2008 42,3 260,2 43,1 8,4 0,1 0,1 0,1 801,5
Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки вся територія Рівненського природного заповідника є природним ядром Поліського екологічного коридору національної екологічної мережі. Відповідно до програми розбудови екомережі заповідник виконує: 1) збереження всього комплексу екосистем, середовищ існування, видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів європейського значення; 2) забезпечення достатнім простором природних середовищ для збереження видів; 3) створення необхідних умов для розселення і міграції видів; 4) забезпечення відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації; 5) захист систем від потенційних негативних факторів. 5.1.1. Стан природних складових довкілля Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в Рівненській області створена та існує мережа природно-заповідного фонду, до якої станом на 01.01.2009 року віднесено 303 території та об’єкти загальною площею 169,7 тис. га, що складає 8,5 % від 52
загальної площі області, в тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис. га та 277 об’єктів місцевого значення площею 110,2 тис. га. На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, державним управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому відношенні об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природнозаповідного фонду та формування регіональної екологічної мережі області. Підготовлені необхідні матеріали на розгляд сесії обласної ради щодо створення національного природного парку „Дермансько-Острозький”, який планується організувати на території Здолбунівського та Острозького районів, загальною площею близько 5,5 тис. га. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Негативний вплив антропогенних і техногенних чинників призвів до значної деградації біогеноценотичного покриву та екокризи, а саме - втрати різноманіття тваринного, рослинного світів та ценозів, Антропогенне втручання в довкілля порушило систему землекористування, створило регіональні загрози катастрофічного характеру. Це стосується, зокрема, зміни гідрологічних та гідротермічних характеристик ландшафтів, і, відповідно комплексу екологічних чинників довкілля, що є критичним як для багатьох видів організмів, так і для екосистем у цілому. Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екомережі України, в тому числі і в області. Складові структурних елементів екологічної мережі показані в таблиці 5.2. Таблиця 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі
Загальн а площа екомере жі, тис. га
Водоохоронні зони, винесені в натуру
Землі водного фонду
Ліси та інші лісовкриті площі
Курортні та лікувальнооздоровчі території
Рекреаційні території
Землі під консервацією
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
Пасовища, сіножаті
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві
1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загаль на площа, тис. га
Відкриті заболочені землі
з/п
Одиниці адміністративнотериторіального устрою
Водно-болотні угіддя
№
Об’єкти ПЗФ
Складові елементи екомережі, тис. га
2 Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський
3 171,46 194,16 69,15 37,75 120,14 181.85 144,2 65,92 72,03 149,65 94,48
4 -
5 8 6,8 -
6 -
7 5,7 10,6 0.6 0.4 1,8 18,9 18,1 1 0,8 2,4 1,1
8 -
9 -
10 93,2 100,8 4,7 4,2 30,1 91,5 61,8 14,7 10,2 62,2 11,9
11 -
12 -
13 0,3 0,2 0,1
14 2,9 1,8 0,4 0 1,5 2,2 3 0,8 0,5 13,7 0,1
15 23,8 26,8 10,8 3,6 16,1 24,9 24,9 7,3 10,3 23,1 10,6
16 -
53
12 13 14 15 16 17 18 19 20
Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог м. Рівне Рівненська область
69,34 74,49 117,55 235,04 197,15 2,7 1,13 1,09 5,82 2005,1
-
16,7 10,8 42,3
-
0,6 1,3 1,8 29,11 11,3
0,1 105,6
-
-
17,6 12,7 27,8 154,2 103,5 О 0,2 0,1 0,1 801,5
-
-
0,6
0,7 0,5 1,1 1,3 2,8 0 0,2 0 0 33,5
11,7 6,1 11,8 17,8 29,8 0,5 0 0,1 0,2 260,2
-
З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорізноманіття на території області виконуються: 1. Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2009-2012 роки. 2. Програма „Ліси Рівненщини на 2001-2015 роки”. 3. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання. Велика роль збереженню біорізноманіття на Рівненщині належить Рівненському природному заповіднику, в склад якого входить водно-болотне угіддя міжнародного значення торфово-болотний масив „Переброди”. 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в області Дуже серйозно шкодить подальшому формуванню екомережі відсутність чіткого механізму надання фінансової та іншої підтримки власникам і користувачам земельних ділянок в межах територій та об’єктів екомережі. Слід також зазначити, що фінансування Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, іде більшою мірою за рахунок коштів місцевого фонду охорони навколишнього середовища та інших джерел. Взагалі виконання Програми йде повільними темпами. Звичайно, в першу чергу це пов’язано з недостачею коштів на виконання заходів. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Станом на 01.01.2009 на території Рівненського природного заповідника зафіксовано місцезростання 35 видів раритетних рослин, з них занесених до Червоної книги України – 31 вид, до Додатку 1 Бернської конвенції – 3 види, до Європейського червоного списку – 2 види, до CITES – 12 видів (таблиця 5.3.). Стан популяцій більшості видів, віднесених до даного списку, характеризується як стабільний. В заповіднику створені належні умови для зростання видів. Такі види як баранець звичайний, булатка довголиста, любка зеленоквіткова, сон широколистий, хамедафна чашкова, шолудивник королівський мають незначне поширення, проте це пов’язано з невеликим відсотком екотопів, в яких вони зростають, на території заповідника. Популяція щитолисника звичайного, що була знищена внаслідок незаконного видобутку бурштину на території Рівненського природного заповідника у 2007 році, починає відновлюватись. 54
Таблиця 5.3. Перелік видів флори Рівненського природного заповідника, яка охороняється (станом на 01.01.2009) Назва виду українська Баранець звичайний Береза темна Булатка довголиста Верба чорнична Верба Старке Гніздівка звичайна Гудайєра повзуча Діфазіаструм сплюснутий Жировик Лезеля Журавлина дрібноплода Козельці українські Коручка болотна Коручка темно-червона Коручка чемерниковидна Лікоподіелла заплавна Лілія лісова Любка дволиста Любка зеленоквіткова Молодильник озерний Пальчатокорінник м'ясочервоний Пальчатокорінник Фукса Плаун річний Росичка англійська Росичка середня Ситник бульбистий Смілка литовська Сон широколистий Хамарбія болотна Хамедафна чашкова Цибуля ведмежа Шейхцерія болотна Шолудивник королівський Щитолисник звичайний Юринея несправжньоволошковидна Хара витончена Усього
Червона книга України
Назва виду латинська Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. Betula obscura A.Kotula Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch Salix myrtilloides L. Salix starkeana Willd. Neottia nidus-avis (L.) Rich. Goodyera repens (L.) R. Br. Diphasiastrum complanatum (L.) Holub Liparis loeselii (L.) Rich. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. Tragopogon ucrainicus Artemcz. Epipactis palustris (L.) Crantz Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult. Epipactis helleborine (L.) Crantz Lycopodiella inundata (L.) Holub Lilium martagon L. Platanthera bifolia (L.) Rich. Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. Isoetes lacustris L.
Бернська конвенція
CITES
Європейський червоний список
+ + + + + + + + + +
+
+ + +
+ +
+
+
+
+
+ + + + + +
+
Dactylorhiza incarnata (L.) Soo
+
+
Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo Lycopodium annotinum L. Drosera anglica Huds. Drosera intermedia Hayne Juncus bulbosus L. Silene lithuanica Zapal. Pulsatilla latifolia Rupr. Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze Chamaedaphne calyculata (L.) Moench Allium ursinum L. Scheuchzeria palustris L. Pedicularis sceptrum-carolinum L. Hydrocotyle vulgaris L.
+ + + + +
+
+ +
+ + + + + + + +
Jurinea pseudocyanoides Klok.
+
+
Chara delicatula Ag 35
+ 31
3
12
2
Відносно повна інформація є лише про стан популяцій раритетних видів судинних рослин (за матеріалами Літопису природи Рівненського природного заповідника за 2000-2008 роки), оскільки такі групи, як гриби, водорості та лишайники у Рівненському природному заповіднику вивчені мало в зв’язку з відсутністю у штаті відповідних спеціалістів та відсутністю фінансування для залучення спеціалістів з інших установ. Таблиця 5.4. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека (які підлягають охороні відповідно до чинних в Україні списків)* Назва виду Судинні рослини
Кількість видів 34
2000 12
Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 31 31 32
2008 34
55
Гриби Водорості Лишайники Разом
1 35
12
1 32
1 32
1 32
1 35
5.2.1. Лісові ресурси Станом на 01.01.2009 р. загальна площа лісів області становить 855,2 тис. га, з них – 706,1 тис. га (82,1 %) - ліси державного призначення Держкомлісу України, 137,0 тис. га (16,5 %) - ліси в користуванні господарств Мінагрополітики України, 12,1 тис. га (1,4 %) - ліси в користуванні Міноборони України. Покрита лісом площа становить 723,9 тис. га, з них - в лісах державного призначення Держкомлісу України – 593,0 тис. га, в лісах Мінагрополітики України – 120,8 тис. га, і в користуванні Міноборони України – 10,1 тис. га. Лісистість області становить 36,6 %. Відомості про землі лісогосподарського призначення регіону наведена в таблиці 5.5. Таблиця 5.5. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1 1.2 1.3 1.4 2. 3. 4. 5. 6. 7.
2 Загальна площа земель лісового фонду у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)
Одиниця виміру 3 тис. га
Кількість
Примітка
4 855,2
5 -
тис. га, % тис. га
855,2 100 -
-
га
-
-
га
-
-
тис. га
723,9
-
тис.м3 м3
136908,8 160,1
-
га м3 %
0,63 118,9 36,6
-
-
Виконуючи завдання Концепції реформування та розвитку лісового господарства України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2006р. № 208-р, на виконання доручення Президента України від 6 серпня 2005 року № 1-1/800, лісівники області роботи з посадки лісу здійснюють за принципом розширеного відтворення лісів, тобто площа лісовідтворення значно перевищує площі зрубів. В останні роки лісгоспи проводять роботи по виконанню завдань в напрямку підвищення лісистості області. В період з 2006 по 2008 роки в області вже створено 4,2 тис. га нових лісів. Пропозиції щодо збереження та відновлення лісів: 1. Виконувати завдання Указу Президента України від 4.11.2008 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”. 2. Виконувати лісовідновлення відповідно до площ суцільних зрубів. 56
3. Підвищити продуктивність та біологічної стійкості лісових насаджень та продовжити роботи з переведення лісовідновлення на генетико – селекційну основу. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення лісових насаджень в цілому по області наведена в таблиці 5.6. Таблиця 5.6.Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних насаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг
2000 3466 251 -
2005 4491 140 -
2006 4559 1329 -
2007 5223 1676 -
2008 5505 1989 -
З метою недопущення виникнення пожеж у лісових масивах області у літній період 2008 року, відповідно до Програми запобігання виникненню лісових та торф’яних пожеж, забезпечення їх ефективного гасіння на період до 2010 року, виконавчими комітетами сільських, селищних та районних рад прийняті рішення щодо заборони випалювання трав’яної рослинності та очерету. Постійно проводиться широка роз’яснювальна робота серед населення щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки під час перебування у лісових масивах і на торфополях, попередження випадків необережного поводження з вогнем та недопущення розпалювання вогнищ. Лісокористувачами області прийняті відповідні рішення про заборону відвідування лісів населенням та в’їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки, розроблено комплексні плани-заходи на 2008 рік по запобіганню виникнення пожеж та їх гасіння з відповідними розрахунками сил та засобів. З цією метою всі в’їзди до лісових масивів обладнано шлагбаумами. З метою забезпечення охорони лісів від пожеж в 2008 році підприємствами області проведена робота по протипожежному влаштуванню лісів, було створено 52,3 км протипожежних розривів та 6128 км мінералізованих смуг, здійснено догляду за ними в обсязі 13262 км. Для оперативного реагування на виникнення лісових пожеж в лісогосподарських підприємствах області діє 16 лісопожежних станцій укомплектованих 74 пожежними автомобілями, 37 мотопомпами, різноманітним протипожежним обладнанням. Завдяки створеній системі протипожежного спостереження, яка складається з 80 спостережних веж та 15 природних пунктів, візуально перекрито майже 90 % лісових масивів області, що дає змогу своєчасно виявляти випадки загорянь та приймати своєчасні міри по їх локалізації і гасінню на території державного лісового фонду області та прилеглих до нього землях інших лісокористувачів. На підприємствах області діє та вдосконалюється система сучасного радіо - та телефонного зв’язку. В даний час у користуванні лісової охорони області знаходиться 315 радіостанцій, 1710 мобільних телефонів. Колективи підприємств постійно працюють над нарощуванням та зміцненням матеріально-технічної бази, зокрема над придбанням пожежної техніки, обладнання та засобів пожежегасіння. В поточному році за власні
57
кошти ними придбано 1 пожежний автомобіль, 4 мотопомпи, 5 тракторів та 39 радіостанцій. Значна увага в роботі державної лісової охорони приділяється проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботи через засоби масової інформації. За минулий рік прозвучало 59 виступів наших працівників на протипожежну тематику по телебаченню та радіо, опубліковано 69 статей в обласних та районних газетах. За результатами здійснених охоронних та профілактичних заходів в 2008 році за порушення „Правил пожежної безпеки в лісах України” було затримано та притягнуто до адміністративної відповідальності 48 осіб з котрих було стягнено 1326 грн. штрафів. Протягом 2008 року на території Рівненського природного заповідника були проведені наступні заходи охорони лісів від пожеж: - влаштовано протипожежних розривів – 5 км; - влаштовано мінералізованих смуг – 300 км - проводився догляд існуючих мінералізованих смуг - 700 км. Таблиця 5.7. Загибель лісових насаджень від пожеж №
Район
Кількість випадків
Пройдено пожежами, га Лісові землі всього в т.ч. верховими
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Всього:
5
7,93
4
11
0,1
Нелісові землі
Площа на 1 випадок, га звітний рік, га
попередній рік, га
2,96
1,71
2,7
1,1
Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні **
41,6
0,23
10 9 28
4,32 3,6 26,85
0,3 0,4
0,79 1,15 7,6
1,14 1,27 5,45
8,08 8,8 58,48
6,76 6,3 13,06
По підсумках 2008 року роботи з посадки лісових культур проведені на площі 4744 га, що складає 102 % до завдання, в тому числі створено 1551 га нових лісів при плані 1550 га. Крім того, за результатами технічного приймання до лісовідновлення зараховано 1696 га природного поновлення. Загалом лісовідтворення проведено на площі 6440 га, що на 1,7 тис. га більше від площі минулорічних суцільних зрубів. На лісових розсадниках області для виконання робіт з посадки лісу вирощено біля 66 млн. шт. стандартного садивного матеріалу сіянців , що на 6 млн. шт. сіянців більше, ніж у 2007 році, 500 тис стандартних саджанців. За рахунок підвищення ефективності використання існуючої лісонасінневої бази продовжена робота по переведенню лісовирощування на генетико - селекційну основу: в 2008 році створено 753 га лісових культур з 58
використанням селекційного садивного матеріалу (136 % до факту 2007 року), заготовлено 369 кг селекційного насіння сосни з лісонасінневих плантацій (118 % до планових завдань) та вирощено 6,2 млн. селекційного садивного матеріалу сіянців сосни, що в кінцевому результаті, як свідчать наукові обґрунтування та досвіт дасть можливість на 20 % підвищити продуктивність майбутніх деревостанів. Таблиця 5.8. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Затвердже на розрахунко ва лісосіка, тис.м3
Фактично зрубано, тис. м3
хвойні
Зрубано по господарствах твердолистяні
м’яколистяні фактичРайон розрахунков розрахунков фактично розрахунко Фактично но а лісосіка, а лісосіка, зрубано, ва лісосіка, зрубано, зрубано, тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 3 тис.м Всього в області: 569,68 563,571 360,7 359,886 50,58 50,449 158,4 153,206 Підвідомчі лісогосподарські підприємства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства ДП „Березнівсь29,2 29,228 23,4 23,549 0,5 0,518 5,3 5,161 кий лісгосп” ДП „Володими49,4 49,253 30,9 30,899 2,9 2,972 15,6 15,382 рецький лісгосп” ДП „Висоцький 16,7 16,68 15,6 15,588 0 0 1,1 1,092 лісгосп” ДП „Дубенський 34,6 34,838 31,6 31,822 2,1 2,067 0,9 0,949 лісгосп” ДП „Дубровицький 18,3 18,33 16,3 16,362 0 0 2,0 1,968 лісгосп” ДП „Зарічненсь16,8 16,825 11,9 11,691 0 0,21 4,9 4,924 кий лісгосп” ДП „Клеванський 20,3 30,375 9,2 9,218 3,5 3,48 7,6 7,577 лісгосп” ДП „Клесівський 57,2 57,308 44,0 44,102 1,8 1,82 11,4 11,386 лісгосп” ДП „Костопіль49,3 49,262 20,3 20,326 4,5 4,451 24,5 24,485 ський лісгосп” ДП „Млинівський 6,1 6,027 1,2 1,213 2,5 2,507 2,4 2,307 лісгосп” ДП „Острівський 24,6 24,596 14,8 14,75 2,5 2,496 7,3 7,35 лісгосп” ДП „Острозький 35,3 35,279 17,0 17,016 8,2 8,182 10,1 10,081 лісгосп” ДП „Рівненський 22,7 22,69 2,0 2,018 2,1 2,099 18,6 18,573 лісгосп” ДП „Рокитнівсь24,0 24,043 18,8 18,806 0,5 0,555 4,7 4,682 кий лісгосп” ДП „Сарненський 61,0 63,825 45,4 46,122 1,1 3,009 14,5 14,694 лісгосп” ДП „Соснівський 43,5 43,556 31,9 32,124 2,6 2,635 9,0 8,797 лісгосп” ДЛМГ„Дубенське” 1,4 1,406 0 0,4 0,388 1,0 1,018 Всього: 510,4 523,521 334,3 1368,221 35,2 37,389 140,9 140,426 Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимирецький 3,8 2,89 1,81 1,81 0 0 1,99 1,05 Гощанський 2,2 2,2 0 0 1,6 1,6 0,6 0,6 Демидівський 1,8 1,2 0 0 1,2 0,6 0,6 0,6 Дубенський 6,25 6,05 2,27 2,29 2,85 2,85 1,13 0,91 Дубровицький 0,97 0,88 0,65 0,59 0,07 0,07 0,25 0,22 Зарічненський 2,49 2,39 1,1 1,1 0 0 1,39 1,29 Здолбунівський 1,1 0,79 0 0 0,8 0,61 0,3 0,18 Костопільський 4 3,8 3,1 2,93 0,2 0,21 0,7 0,66 Млинівський 1,92 1,84 0 0 1,92 1,84 0 0 Острозький 4,32 4,37 0,16 0,18 2,87 2,88 1,29 1,31 Радивилівський 3,42 3,36 2,39 2,41 0 0 1,03 0,95
59
Рокитнівський Сарненський Всього:
16,06 1,95 50,28
9,51 1,87 41,15
9,0
9,0
10,94 9,06 1,47 1,88 1,81 0 24,3 22,18 12,98 Костопільський військовий лісгосп 2,1 2,1 2,4
0 0 10,66
3,65 0,07 13
0,45 0,06 8,28
2,4
4,5
4,5
5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Заготівля другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт відносяться до спеціального використання лісових ресурсів місцевого значення, тому проводиться згідно з вимогами Лісового кодексу України та нормативно-правових актів, розроблених обласним управлінням лісового та мисливського господарства і затверджених обласною радою та облдержадміністрацією з метою раціонального та невиснажливого їх використання. Спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань та заготівлі другорядних лісових матеріалів проводиться в області у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням обласної ради від 23 березня 2007 року № 253 „Про порядок і умови виділення лімітів та організацію справляння збору при здійсненні побічних лісових користувань і заготівля другорядних лісових матеріалів” із змінами та доповненнями, затвердженими рішенням сесії обласної ради від 10 жовтня 2008 року № 983. Заготівля (в тому числі закупка у населення) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарської технічної сировини та іншого в області в 2008 році проводились на основі лімітів, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації від 31.03.2008 року № 130 „Про затвердження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2008 рік” та дозволів (лісових квитків), виданих постійними лісокористувачами. Виділення лімітів на заготівлю побічних лісових ресурсів проводилось робочою групою з контролю за виділенням та використанням лімітів, заготівлею та справлянням збору за спеціальне використання лісових ресурсів, створеною відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 3 травня 2007 року № 211 на конкурсних умовах. На протязі всього сезону заготівлі лісовою охороною області та оперативними групами, створеними в районах із представників органів місцевого самоврядування, податкових, природоохоронних та правоохоронних органів, проводився постійний контроль за повним використанням суб’єктами підприємницької діяльності виділених лімітів на заготівлю лісових ресурсів. Динаміка заготівлі лікарської сировини в області в розрізі користувачів за останні 4 роки наведена в таблиці 5.9. Таблиця 5.9. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т. Рік
Вид рослин
встановлені ліміти
Обсяги заготівлі, т фактично заготовлено
60
2005
2006
2007
2008
2005
2006
2007
2008
Обласне управління лісового та мисливського господарства Аїр (корінь) 30 Брусниця (листя) 1 Золототисячник (трава) 2 Конвалія (трава) 10 Цмин пісковий (квіти) 15 Інші (кора крушини) Всього: 58 Аїр (корінь) 25 Брусниця (листя) 0,5 Золототисячник (трава) 1 Конвалія (трава) 10 Цмин пісковий (квіти) 25 Інші (кора крушини) Всього: 61,5 Аїр (корінь) 9 Золототисячник (трава) 0,4 Конвалія (трава) 4 Цмин пісковий (квіти) 5 Інші (кора крушини) 0 Всього: 18,4 Аїр (корінь) 5 Береза (бруньки) 15,5 Береза (листя) 1,2 Бузина (квіти) 1,6 Горобина звичайна (плоди) 12,5 Деревій (трава) 3 Дуб (кора) 6 Звіробій (трава) 7,5 Золототисячник (трава) 1 Конвалія (трава) 2 Кропива дводомна 2,5 Крушина (кора) 30 Малина (листя) 1,7 Мати-й- мачуха (листя) 2,5 Ожина (листя) 1 Полинь ( трава) 3,5 Соснові бруньки 4,5 Спориш (трава) 2,5 Чистотіл (трава) 7 Чорниці (ягоди) 2,8 Чорниці (листя) 2,5 Чебрець (трава) 2,8 Хвощ польовий (трава) 3,8 Цмин пісковий (квіти) 30 Інші 25 Всього: 177,4 Головне управління агропромислового розвитку Аїр (корінь) 5 Брусниця (листя) 0,5 Золототисячник (трава) 1 Конвалія (трава) 5 Цмин пісковий (квіти) 5 Всього: 16,5 Аїр (корінь) 5 Брусниця (листя) 0,5 Золототисячник (трава) 1 Конвалія (трава) 5 Цмин пісковий (квіти) 5 Всього: 16,5 Аїр (корінь) 5 Брусниця (листя) 0,5 Золототисячник (трава) 1 Конвалія (трава) 5 Цмин пісковий (квіти) 5 Всього: 16,5 Аїр (корінь) 5 Береза (бруньки) 2
0,3 8 3 2 13,3 2,7 9 11,7 1 2 5 6 14 10,9 6 0,5 1,5 12 4,5 1,7 26,2 63,3 0,5 0,2 0,7 0,5 0,2 0,7 2 2 -
61
Береза (листя) Бузина (квіти) Брусниця (листя) Вільха (шишки) Горобина звичайна (плоди) Деревій (трава) Дуб (кора) Звіробій (трава) Золототисячник (трава) Каштан (квіти) Конвалія (трава) Кропива дводомна Крушина (кора) Малина (листя) Мати-й- мачуха (листя) Ожина (листя) Подорожник (листя) Полинь ( трава) Собача кропива Соснові бруньки Спориш (трава) Фіалка триколірна Чистотіл (трава) Чорниці (ягоди) Чорниці (листя) Чебрець (трава) Череда (трава) Хвощ польовий (трава) Цмин пісковий (квіти) Інші Всього: 2005
2006
2007
2008
Золототисячник (трава) Конвалія (трава) Цмин пісковий (квіти) Всього: Золототисячник (трава) Конвалія (трава) Цмин пісковий (квіти) Всього: Золототисячник (трава) Конвалія (трава) Цмин пісковий (квіти) Всього: Аїр (корінь) Береза (бруньки) Береза (листя) Бузина (квіти) Вільха (шишки) Горобина звичайна (плоди) Деревій (трава) Дуб (кора) Звіробій (трава) Золототисячник (трава) Каштан (квіти) Конвалія (трава) Кропива дводомна Крушина (кора) Малина (листя) Мати-й- мачуха (листя) Ожина (листя) Подорожник (листя) Полинь ( трава) Собача кропива (трава) Соснові бруньки Спориш (трава) Фіалка триколірна Чистотіл (трава)
3 1,5 0,5 2,5 7 2 1 3 0,3 1 1,5 3,5 3 0,2 1 1 1,5 1 0,5 1 1 2 1 0,5 1 1 2,5 1 12 3 68 Костопільський військовий лісгосп 1 5 5 11 1 5 5 11 1 9 5 15 0,5 0,5 0,5 0,9 0,5 1 1 0,5 1 0,3 0,5 5 0,5 0,5 0,1 0,1 0,5 0,1 0,5 0,3 0,5 0,5 0,2 0,6
0,5 1,2 1,7 5 5 4,8 4,8 -
62
Чорниці (ягоди) Чорниці (листя) Чебрець (трава) Череда (трава) Хвощ польовий (трава) Цмин пісковий (квіти) Інші Всього: Разом по області:
0,2 0,3 0,2 0,5 0,2 9 2 26,6 496,4
1 1 118,2
Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства в 2008 році суб’єктам підприємницької діяльності було видано лісових квитків на заготівлю лікарської сировини в кількості 63,3 т що в 4 рази більше в порівнянні з 2007 роком. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Станом на 01.01.2009 на території Рівненського природного заповідника зафіксовано місцезростання 35 видів раритетних рослин, з них занесених до Червоної книги України – 31 вид, до Додатку 1 Бернської конвенції – 3 види, до Європейського червоного списку – 2 види, до CITES – 12 видів (Таблиця 5.10.). Стан популяцій більшості видів, віднесених до даного списку, характеризується як стабільний. В заповіднику створені належні умови для зростання видів. Такі види як баранець звичайний, булатка довголиста, любка зеленоквіткова, сон широколистий, хамедафна чашкова, шолудивник королівський мають незначне поширення, проте це пов’язано з невеликим відсотком екотопів, в яких вони зростають, на території заповідника. Популяція щитолисника звичайного, що була знищена внаслідок незаконного видобутку бурштину на території РПЗ у 2007 році, починає відновлюватись. Таблиця 5.10. Види флори та фауни Рівненського природного заповідника, які охороняються Загальна кількість видів флори на території РПЗ, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до Червоної книги України, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна кількість видів фауни на території РПЗ, од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів
2006 рік 623 (в) 147 (н) 28 (в) 1 (н)
2007 рік 675 (в) 156 (н) 28 (в) 1 (н)
2008 рік 703 (в) 217 (н) 30(в) 1 (н)
1
1
2
11
11
12
263 (хр) 254 (бзхр) 25
275 (хр) >350 (бзхр) 36
276 (хр) >387 (бзхр) 39
29 (хр)
30 (хр)
30 (хр)
138 (хр) 2 (бзхр)
145 (хр)
145 (хр) 4 (бзхр)
37 (хр)
38 (хр)
96 (хр)
63
диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.
47
53
53
3
5
5
7 (хр) 7 (хр) 4 (бзхр) 4 (хр) Види фауни, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони 22 (хр) 22 (хр) Природи 3 (бзхр) 3 (бзхр) Примітка: в – вищі рослини, н – нижчі рослини; хр – хребетні тварини; бзхр – безхребетні тварини; Види фауни, занесені до Європейського червоного списку
7 (хр) 4 (хр) 22 (хр) 3 (бзхр)
Таблиця 5.11. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин* Район
Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України
Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.
Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, які відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, назва 1 -
Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли, назва
Володимирецький (Білоозерський масив) 24 5 Сарненський (Масив Сомине) 11 4 Рокитнівський (Масив Сира Погоня) 14 7 Дубровицький (Масив Переброди) 10 3 Всього в Рівненському природному 31 10 1 заповіднику Примітка: *Наводиться кількість видів, достовірно виявлених на території масивів Рівненського природного заповідника
5.2.4. Адвентивні види рослин На території Рівненського природного заповідника зареєстровано 39 видів адвентивних рослин, що становить 6,2% від загального списку флори заповідника. Таблиця 5.12. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори* Географо-генетичні групи Число видів % від адвентивних видів азіатського 3 7,7 передньоазіатського 1 2,6 південноазіатського 1 2,6 середньоазіатського 1 2,6 східноазіатського 1 2,6 індомалайського 1 2,6 ірано-туранського 1 2,6 південноамериканського 1 2,6 південноєвропейського 4 10,3 північноамериканського 10 25,6 середземноморського 10 25,6 середземноморсько-ірано-туранського 3 7,7 антропогенного 1 2,6 нез'ясованого 1 2,6 Примітка: *Аналіз за розподілом «антропофіти» та «ксенофіти» не проводився, оскільки відсутні дані про стан популяцій адвентивних видів
Наведені види поширені переважно в антропогенно порушених екотопах (узбіччя доріг, колишні торфорозробки, меліоративні канави, закинуті пасовища та рілля), які займають незначний відсоток території заповідника. Чисельність особин перелічених видів невелика і не становить загрози місцевому біорізноманіттю. 64
5.2.5. Стан зелених насаджень області За даними головного управління житлово-комунального господарства площа зелених насаджень загального користування населених пунктів Рівненської області станом на 01.01.2009 року складає 11019,93 га. В поточному році на виконання Указу Президента України від 3 березня 2008 року № 186/2008 „Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою”, від 06.08.1998 № 855/98 „Про день довкілля”, з метою забезпечення суттєвого поліпшення стану озеленення регіону було проведено ряд заходів по створенню нових парків, висадці дерев та кущів, створенню нових газонів, квітників. Під час проведення весняної толоки, в області створено 95 нових зелених зон, парків, скверів площею 902 га на якій висаджено понад 1 млн. дерев; впорядковано понад 7500 га прибудинкових територій, приведено до належного естетичного стану 1497 дитячих та спортивних майданчиків на площі 3617 га. На виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 539 від 22 жовтня 2008 року та Доручення першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації від 06.11.2008 № дор 1952/01-61/08, в період з 27 жовтня по 27 листопада 2008 року в області проходив місячник з озеленення і благоустрою з метою забезпечення збереження та примноження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, поліпшення естетичного стану територій і об’єктів масового перебування та відпочинку населення. Зокрема, лише під час проведення місячника з озеленення і благоустрою в листопаді на території м. Рівне працівниками житлово-комунальної галузі створено новий газон площею 2906м.кв, реконструйовані після пошкодження газони на площі 22980м.кв., створена нова зелена зона загальною площею 30500м.кв., висаджено 320 шт. дерев та 2100 кущів. Протягом 2008 року площа зелених насаджень загального користування збільшилась на 27.95 га (2.8. відсотка). В міських населених пунктах області охоплено доглядом в середньому 71,3% зелених насаджень, витрати на їх утримання за поточний рік склали 4404,73 тис. грн. Динаміка озеленення населених пунктів приведена в таблиці 5.13. Таблиця 5.13. Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га
2000 10,2 5,1 169,7
2005 60,56 306,5
Рік 2006 67,5 320,5
2007 21,3 16,35 1151,8
2008 27,95 727,5
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області
65
З метою державного управління в галузі ведення мисливського господарства, використання, охорони та відтворення державного мисливського фонду, впорядкування мисливських угідь були прийняті рішення Рівненської обласної ради від 23.05.2008 № 815 „Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 06.02.1998 № 142 „Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання” в редакції рішення обласної ради від 17.08.2007 № 439”, від 30.07.2008 № 923 „Про припинення права користування та надання мисливських угідь” та від 05.12.2008 № 1036 „Про надання у користування мисливських угідь”. Відповідно до цих рішень площа мисливських угідь області становить 1424,7 тис. га, які закріплені за: - державними лісогосподарськими підприємствами (17 господарств) обласного управління лісового та мисливського господарства – 262,0 тис. га; - районними організаціями Українського товариства мисливців та рибалок (16 райрад) – 727,7 тис. га; - іншими користувачами – 435,0 тис. га. Таблиця 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в Рівненській області (голів) Вид мисливських тварин Копитні Кабан Козуля Лось Олень благородний Олень плямистий Пушні звірі Білка Бобер Борсук Видра Вовк Єнотовидний собака Заєць Кіт лісовий Куниця Лисиця червона Норка вільна Ондатра Рись Тхір чорний Перната дичина Глухар Качка Тетерук
2000 9362 1722 6819 450 271 100 55950 4799 1544 844 585 86 297 28916 17 2221 3588 629 10250 11 2163 65318 547 60527 4244
2005 9496 1914 6730 406 272 174 56141 4554 2143 1064 745 110 207 28076 28 3144 3385 907 8779 3 2996 80523 581 76192 3750
Рік 2006 10163 2158 7042 410 361 192 58833 4601 3177 1063 787 117 224 29334 17 3176 3159 1174 8889 6 3107 72074 633 67406 4035
2007 11067 2600 7492 465 345 165 57397 4538 3379 1025 830 109 234 28393 31 3561 3035 1169 8302 7 2784 64747 672 60248 3827
2008 12566 3174 8297 543 381 171 55669 4433 3948 1028 754 79 211 26302 0 3419 2779 1099 8599 11 3007 67636 556 63806 3274
Тварини, занесені до Червоної книги України, перебувають під посиленою охороною єгерської служби та лісової охорони. Згідно матеріалів весняної таксації звірів 2008 р., в мисливських угіддях на території області нараховувалося 381 оленів благородних проти 345 в 2007 р. і 171 оленів плямистих проти 165 в 2007 р.; лосів – відповідно 543 і 465 голів; козуль – відповідно 8297 і 7492 голів; кабанів – відповідно 3174 і 2600 голів.
66
Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в цілому в області наведена в таблиці 5.15. Таблиця 5.15. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік 2000
2005
2006
2007
2008
Вид мисливських тварин Олень благородний Козуля Кабан Лось Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий
Затверджений ліміт добування 25 256 131 3 360 160 9 4 5 391 243 11 8 5 392 193 11 12 3 489 297 17 42
Видано ліцензій 25 256 131 3 360 160 9 4 5 382 187 11 8 5 380 176 9 5 3 458 260 17 11
Добуто 1 191 62 3 327 139 8 4 5 325 156 9 6 5 337 158 9 5 3 455 231 13 10
Не використано 21 21 29 9 56 12 17 2 7 31 37 31
Причина невикористання Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту Відсутність попиту
5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в області У 2008 році на рибогосподарських водоймах загальнодержавного значення де встановлені ліміти спеціального використання водних живих ресурсів в адміністративних межах Рівненської області промисловий вилов риби здійснювали 2 користувачі на одній водоймі, а саме на Хрінницькому водосховищі: - ТзОВ “Боремельський рибгосп”; - Приватний підприємець Кубюк Віктор Володимирович. Промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів у 2008 році характеризувався високою інтенсивністю за рахунок пасивних знарядь лову і практично повною відсутністю активних знарядь. Як наслідок спостерігалось вилучення таких промислових видів риб, як лящ, щука, плітка, краснопірка, плоскирка, лин, окунь, карась сріблястий та інші види. Рослиноїдні риби в уловах 2008 року практично не зустрічались. Також спостерігається тенденція щодо переважання у промислі малоцінних видів риб таких як плітка, краснопірка, плоскирка, окунь. Різко скоротились промислові запаси щуки, ляща, сазана, сома. Позитивну динаміку росту промислових уловів та запасів показує лин. Як показує статистика уловів за останні 5 років на Хрінницькому водосховищі спостерігається стала тенденція промислових уловів. Але не зважаючи на це спостерігається заміна цінних видів таких як щука, лящ на малоцінні плітку та плоскирку. Обсяги використання квот показують дещо нижчі показники ніж у минулому році, так п/п Кубюк виконав квоту на 78,5 %, 67
а ТзОВ “Боремельський рибгосп” на 67 % відповідно. Але слід зазначити, що загальна виділена квота для користувачів Рівненської області у поточному році перевищує минулорічну на 57 %. Як наслідок користувачами які здійснюють промисловий лов в межах Рівненської області було вилучено 12,044 тонн риби, що становить 55 % виконання квот виділених для вище згаданих користувачів. Головним управлінням Держрибохорони на протязі промислового періоду постійно здійснювався контроль за дотриманням Правил промислового рибальства. Так у 2008 році іхтіологами управління спільно з інспекторами рибоохорони було виявлено 23 порушення про що складено адміністративні протоколи. Основна маса порушень пов’язана з неправильним веденням промислових журналів, відсутністю талонів та посвідчень рибалок, перевищенням допустимої довжини знарядь лову та інші. Зафіксовано один випадок перевищення квоти у користувача ПП Кубюк В.В., про що складено адміністративний протокол та притягнуто відповідальних осіб до відповідальності. У 2008 році на Хрінницькому водосховищі було виловлено (тонн): - Щука – 1,265; - Карась ср. – 0,573; - Плітка – 4,407; - Лин – 1,676; - Краснопірка – 1,136; - Окунь – 1,517; - Лящ – 0,452; - Плоскирка – 0,912; - Інші види – 0,107. Таблиця 5.16 Динаміка вилову риби Рік
Водний об’єкт
Затверджений ліміт вилову т/рік
2000 2005 Хрінницьке водосховище 2006 Хрінницьке водосховище 2007 Хрінницьке водосховище 2008 Хрінницьке водосховище Примітка: у 2000 р. вилов рибина водосховищі не проводився
27,00 24,00 24,00 27,00
Фактичний вилов т/рік
11,167 7,189 7,189 12,045
Таблиця 5.17 Кількість виявлених фактів браконьєрства Виявлено фактів браконьєрства, од.
2006 1456
2007 1437
2008 1672
У 2008 році на території області штучне розведення, вирощування та використання риби та інших водних живих ресурсів в режимі СТРГ здійснювали 22 користувачів водних живих ресурсів на 23 водних об’єктах загальнодержавного значення загальною площею 499,78 га. Всі користувачі здійснюють рибогосподарську діяльність на орендованих водних об’єктах, більшість з яких є русловими ставками. За 2008 рік іхтіологами управління рибоохорони було здійснено 23 перевірки здійснення господарської діяльності користувачами СТРГ. Внаслідок здійснення перевірок було видана ряд приписів користувачам щодо забезпечення 68
оптимальних показників зариблення водойм та виявлено 3 порушення Режимів рибогосподарської експлуатації про що складено адміністративні протоколи, в більшості випадків вимоги працівників органів рибоохорони щодо усунення тих чи інших прогалин у роботі СТРГ користувачами були вчасно виправлені, але нажаль існує проблема з двома користувачами СТРГ, які не виконували вимог режимів рибогосподарської експлуатації в зв’язку з чим і притягувались до адміністративної відповідальності, а у 2009 році буде розпочата процедура анулювання режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів ТзОВ «Венеція» та ПП Пальонко М.А. в разі їх подальшого ігнорування вимог природоохоронного законодавства. Протягом року науковими установами було розроблено та затверджено 9 Режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів. В зв’язку з внесенням змін у чинне законодавство України, яке регламентує здійснення штучного розведення, вирощування та використання риби та інших водних живих ресурсів працівниками Держрибохорони у Рівненській області вдалося активізувати створення нових СТРГ. У 2008 році в зв’язку з зростанням кількості користувачів водних живих ресурсів, які здійснюють господарську діяльність в режимі СТРГ відчутно зросла кількість населення зайнятого в даному сегменті виробництва, а саме на 17 % відносно 2007 року. Більшість спеціальних товарних рибних господарств використовують активні знаряддя лову (промислові неводи), їх кількість відносно 2007 року зросла на 42 %. Також актуальним є і недорогі пасивні знаряддя лову (промислові сітки) кількість яких збільшилась в порівнянні з 2007 роком в двічі. Традиційно вилов риби та інших водних живих ресурсів у 2008 році більшість користувачів розпочали в осінній період в зв’язку з тим, що переважну більшість у вилові складають такі види риб, як короп та рослиноїдні риби далекосхідного фауністичного комплексу, які досягають товарної маси в умовах Полісся лише восени. Загалом загальний вилов риби у 2008 році по плану складав 176,64 тонн, фактично ж було вилучено 82,64 тонн, що становить 47 % від планових показників. В порівнянні з 2007 роком показник вилову зріс на 26,79 тонн. Вселення молоді водних живих ресурсів у СТРГ у 2008 році здійснювалось у найсприятливіші для цього періоди, а саме весняний та осінній. Загалом згідно планових показників у 2008 році слід було здійснити вселення 0,7039 млн. екземплярів молоді риби, а фактично ж було заселено 0,4478 млн. екземплярів, що становить 64 %. В кількісному порівнянні обсяги зариблення СТРГ з 2007 роком зросло на 0,1278 млн. екземплярів, тобто на 40 %. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Основу раритетної фауни хребетних тварин Рівненського природного заповідника складають рідкісні види, занесені до Червоної книги України 69
(1994), Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, або Бернської конвенції (1979), Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення, або Вашингтонської конвенції (1973), Угоду про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоду про збереження кажанів у Європі (1994). На території Рівненського природного заповідника відмічено 312 видів тварин, що підпадають під дію міжнародних договорів України. Серед них – 39 видів із Червоної книги України, 11 – з Європейського червоного списку, 25 – з червоного списку МСОП, 149 – із Додатку 2 Бернської конвенції, 30 – із списку CITES, 53 – із списку AEWA, 5 – із списку EUROBATS. Стан перебування для більшості видів із зазначених списків на території РПЗ охарактеризовано як стабільний, проте протягом років спостерігається коливання чисельності популяції цих видів, але для остаточної оцінки необхідне триваліші та, в більшості випадків, спеціалізовані спостереження та дослідження. Безпосередньо на території Рівненського природного заповідника антропогенний фактор, як головна причина скорочення чисельності раритетних тварин, є фактично відсутній. Проте несанкціоновані та бездумні дії на прилеглих до заповідника територіях здійснюють негативний вплив і на стан середовища в заповіднику. Такі тварини, як пугач, бородата сова та рись, що занесені до Червоної книги України, постійно страждають від браконьєрства на прилеглих до заповідника територіях. Цим видам притаманна досить велика індивідуальна територія, і тому незаконне вилучення особин на прилеглих та буферних територіях тягне за собою скорочення чисельності, а то й повне зникнення виду на території заповідника. Подібна ситуація є і для глушця, який окрім браконьєрства на прилеглих територіях, страждає й від зменшення площ стиглих лісів, бездумного ведення суцільно-лісосічних рубок, порушення природного стану токовищ. Чисельність наступних видів (кульон великий та очеретянка прудка) скорочується внаслідок зменшення площ боліт (поглиблення меліоративних каналів на периферії території заповідника спричиняє зниження рівня ґрунтових вод та осушення боліт). Мідянка є жертвою недосвідчених дій місцевого населення, які винищують змію, приймаючи її за отруйну. Чисельність норки європейської, окрім антропогенного фактора (несприятлива водогосподарська діяльність) постійно скорочується через слабку конкурентноздатність з адвентивною норкою американською. Постійного, досить інтенсивного, тиску з приводу браконьєрства зазнає і вовк (Європейський Червоний список, Берн (ІІ), CITES). Окрім того, на території Рівненського природного заповідника постійно ведуться дослідження стану та інвентаризації фауни. Результатом фауністичних досліджень було виявлення понад 150 нових видів (основним чином – комах) для фауни заповідника, в тому числі 11 видів, що занесено до Червоної книги 70
України. Подібні дослідження сприяють накопиченню відомостей про біорізноманіття заповідника, прилеглих територій та регіону в цілому, а також надають можливість виявити нові місця розташування раритетних видів і достовірніше оцінити їхній стан перебування. Таблиця 5.18. Охорона та відтворення тваринного світу Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України
Район Володимирецький (Білоозерський масив) Сарненський (Масив Сомине) Рокитнівський (Масив Сира Погоня) Дубровицький (Масив Переброди)
Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, які відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва
Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва
18 видів 20 видів 26 видів 24 види
Таблиця 5.19. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду
Кількість видів 39
2005 17
Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 25 36 39
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними На території Рівненської області протягом 2008 року реєструвалися наступні хвороби диких та сільськогосподарських тварин: Лейкоз великої рогатої худоби. Станом на 01.01.2008 року в області залишалось 4 неблагополучні господарства за лейкозом великої рогатої худоби, з яких одне протягом року було оздоровлено. На кінець 2008 року залишилось три господарства неблагополучних за лейкозом (2 - в Рокитнівському та 1 - в Дубровицькому районах), де на даний час тривають оздоровчі заходи. Сказ тварин. В 2008 р. в області зареєстровано 29 випадків захворювання різних видів тварин на сказ, а саме: котів 9 випадків, лисиць – 17, собак – 1, тхорів – 2. У всіх неблагополучних пунктах зі сказу тварин проведені оздоровчі заходи згідно чинної інструкції про заходи щодо боротьби із даним захворюванням та знято карантинні обмеження. На 2008 рік спеціалістами головного управління ветеринарної медицини в Рівненській області складено план діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок проти інфекційних та інвазійних хвороб тварин і птиці, який виконано в повному обсязі. З метою вивчення епізоотичної ситуації та недопущення занесення на територію області грипу птиці, губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, трихінельозу всеїдних, лептоспірозу, а також інших захворювань здійснюється постійний контроль.
71
На даний час область утримує благополуччя по туберкульозу, бруцельозу, сибірці, лістеріозу, чумі свиней, брадзоту овець та ряду інших інфекційних захворювань тварин і птиці. Таблиця 5.20. Регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин для запобігання поширення інфекційних хвороб зокрема сказу у 2008 році: Хижі та шкідливі тварини Вовки Лисиці Єнотовидні собаки Бродячі собаки Сірі ворони Сороки Граки
Добуто, голів 20 1224 3 506 1298 558 452
5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Серед адвентивної фауни на території Рівненського природного заповідника трапляються 4 види: 1. Норка американська (Mustela vison) – відмічена у Карасинському та Північному лісництвах заповідника, можлива і на решті територій. Обліковано 13 особин даного виду, проте чисельність точно встановити проблематично. Як і скрізь, спостерігається тенденція до збільшення чисельності та витіснення аборигенної норки європейської (інтенсивна трофічна та топічна конкуренція, загибель спільного потомства при схрещуванні). 2. Собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides) – відмічений у Білоозерському, Карасинському, Грабунському та Північному лісництвах заповідника, що ймовірно вказую на наявність 4-ох окремих поселень, що розташовані на прилеглих до заповідника територіях. Число особин не встановлено. Тенденцій до скорочення чи зростання чисельності не виявлено. На даному етапі відбулася повна натуралізація виду, сформувалась цілісна структура його популяції на Україні в цілому та на Поліссі зокрема. 3. Ондатра (Ondatra zibethicus) – відмічена у Білоозерському, Карасинському та Грабунському лісництвах заповідника, можлива й на інших територіях. Обліковано 28 особин виду. Можлива тенденція до зростання чисельності та поширення виду вздовж заплавних комплексів. Негативно впливає на стан та популяцію аборигенної нориці водяної (щур водяний) (Arvicola amphibius), чисельність якої скорочується. 4. Головешка амурська (Perccottus glenіi) – відмічена в ставках Північного лісництва. Сучасний стан виду невідомий, проте в попередні роки спостерігалось інтенсивне зростання чисельності даного виду. Активний хижак, поїдає мальків інших риб. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, 72
державним управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області проводиться постійна робота щодо розширення існуючої мережі природнозаповідного фонду області. В області розроблена „Програма розвитку природно-заповідного фонду Рівненської області на 2009-2012 роки”, якою передбачено система заходів, спрямованих насамперед на збереження унікальних і типових ландшафтів, інших природних комплексів, біологічного різноманіття, в тому числі генофонду рослинного і тваринного світу, а також на підвищення ролі заповідних територій у розробці наукових основ раціонального природокористування та охорони природи в регіоні, розвитку природознавчих наук, здійсненні моніторингу навколишнього природного середовища, посиленню екологічного та патріотичного виховання населення. Виконання програми дасть змогу зміцнити, розширити та оптимізувати існуючу мережу природно-заповідного фонду області відповідно до європейських вимог, забезпечити її подальший комплексний розвиток, зберегти типове і унікальне ландшафтне й біологічне різноманіття Рівненської області. Таблиця 5.21. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Кількість
Категорія об’єкту ПЗФ Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні Заказники місцевого значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні - орнітологічні - ентомологічні - геологічні - іхтіологічні Пам’ятки природи загальнодержавного значення в тому числі : - комплексні - ботанічні - зоологічні - гідрологічні Пам’ятки природи місцевого значення в тому числі: - комплексні - ботанічні
Площа, тис. га
Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008 42,289 42,289
1990 -
1995 -
2000 1
2008 1
1990 -
1995 -
2000 47,047
2008 42,289
-
-
2
3
-
-
38,871
58,708
-
-
-
-
-
-
13
13
-
-
16,457
16,720
-
-
-
-
-
-
1 8 1 1 2
1 8 1 1 2
-
-
0,100 12,321 0,927 0,110 2,999
0,100 12,301 0,905 0,110 3,304
-
-
-
-
-
-
98
110
-
-
49,679
47,789
-
-
-
-
-
-
6 31 3 15 10 9 18 4 2
6 36 10 16 11 9 16 4 2
-
-
7,797 28,718 1,407 2,084 1,760 1,556 0,371 2,731 3,255
7,037 26,351 2,201 2,143 2,442 1,556 0,344 2,460 3,255
-
-
-
-
-
-
8
8
-
-
0,391
0,420
-
-
-
-
-
-
1 4 1 2
1 4 1 2
-
-
0,048 0,256 0,014 0,073
0,091 0,243 0,013 0,073
-
-
-
-
-
-
41
56
-
-
0,306
0,395
-
-
-
-
-
-
11 23
13 29
-
-
0,112 0,186
0,115 0,221
-
-
-
-
73
- гідрологічні - геологічні Дендрологічні парки Зоологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення Державні заповідні урочища в тому числі: - лісові - болотні ВСЬОГО:
-
-
5 2 1 1
12 2 1 1
-
-
0,005 0,003 0,029 0,012
0,056 0,003 0,029 0,012
-
-
-
-
-
-
2
2
-
-
0,039
0,039
-
-
-
-
-
-
11
12
-
-
0,121
0,128
-
-
-
-
-
-
90
96
-
-
3,011
3,188
-
-
-
-
-
-
80 10
85 11
-
-
2,359 0,829
-
-
-
-
221
274
268
303
110
142
2,183 0,828 155,96 3
169,717
-
-
42,289
42,289
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в області створена та існує мережа природнозаповідного фонду, до якої станом на 1.01.2009 р. віднесено 303 території та об’єкти загальною площею 169,7 тис. га, що складає 8,5 % від загальної площі області, в тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис. га і 277 об’єктів місцевого значення площею 110,2 тис. га. Таблиця 5.22. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Об’єкти природно-заповідного фонду № п/п 1 2 3
4
5 6 7 8
Найменування об’єктів ПЗФ Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні - орнітологічні - ентомологічні - геологічні - іхтіологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: - комплексні - ботанічні - зоологічні - гідрологічні - геологічні Дендрологічні парки Зоологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Державні заповідні урочища ВСЬОГО:
Загальнодержавного значення Кількість Площа 1 42289
Місцевого значення
Всього
Кількість -
Площа -
Кількість 1
Площа 42289
-
-
3
58708
3
58708
13 1 8 1 1 2 -
16720 100 12301 905 110 3304 -
110 6 36 10 16 11 9 16 4 2
47789 7037 26350,7 2201,2 2142,8 2442 1556,3 344 2460 3255
123 7 44 11 17 13 9 16 4 2
64509 7137 38651,7 3106,2 2252,8 5746 1556,3 344 2460 3255
8
420,2
56
394,3
64
814,5
1 4 1 2 1 1
91 243,2 13 73 29,5 11,6
13 29 12 2 -
114,5 220,8 56,2 2,8 -
14 33 1 14 2 1 1
205,5 272,2 13 129,2 2,8 29,5 11,6
2
39
12
128
14
167
-
-
96
3188,2
96
3188,2
26
59509,3
277
110207,5
303
169716,8
74
До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Область за рівнем заповідності входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповідності Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10 %. В останні роки особлива увага надається створенню відносно нової для України категорії – регіональних ландшафтних парків. Проводиться робота по уточненню меж та площ проектованого регіонального ландшафтного парку „Погориння”. Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки нових місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості по розширенню природно-заповідного фонду області ще не вичерпані. Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природнозаповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2008 р., пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є: - збільшення площі та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду; - інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; - створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду; - вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду; - забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі; - вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються. З метою вирішення пріоритетних проблем потрібно вжити комплекс організаційних заходів, а саме: - забезпечити розробку проектів організації територій та підтримання регіональних ландшафтних парків; - продовжувати роботи щодо розширення існуючих та створення нових заповідних об’єктів; - забезпечити поетапну інвентаризацію та розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення встановленого режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Природно-рекреаційні ресурси є основою розбудови спеціалізованих закладів короткочасного та тривалого розміщення людей з метою задоволення 75
їхніх рекреаційних потреб: лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. Звичайно їх розташовують за межами постійного проживання людей, на територіях, що характеризуються певним рекреаційним потенціалом. Природні рекреаційні ресурси - природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можуть бути використані для її організації впродовж певного часу. Напрям рекреаційної діяльності визначається економічними і соціальними потребами суспільства, загальною культурою населення. Він пов'язаний з обсягом і характером відрізків вільного часу і потребує для реалізації особливих властивостей простору. Рекреаційна діяльність невід'ємна частина сучасного способу життя. Залучаючи у сферу цієї діяльності природні об'єкти, культурні комплекси, технічні системи та інші складові рекреаційного потенціалу, людина знаходить або формує, а суспільство розвиває особливі територіальні рекреаційні системи. Рівненщина має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Характеристика рекреаційних ресурсів містить дані про якість природних умов, площу або об'єм, на які ці якості поширюються, тривалість періоду, впродовж якого виявляють свою дію певні якості. Одним з найважливіших чинників лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією їх поділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей, вуглекислі, сірководневі, залізисті та миш'якові, йодобромні, радонові, борвмісні та слабко мінералізовані з високим вмістом органічних речовин. На Рівненщині найбільш поширеними є хлоридно-натрієві мінеральні води миргородського типу і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. запаси цих вод розвідані в Жобрині та Олександрії Рівненського району, Степані Сарненського району та Острозі. Слабомінералізовані залізисті води вивчені в районі Клесова Сарненського району, Корця, Володимирця. Ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження з метою використання їх в лікувальних цілях. 5.4.3. Історико-культурна спадщина В області функціонує три заповідники: історико-культурні заповідники в м. Дубно, м. Острог, державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви” в с. Пляшева Радивилівського району. До складу заповідників входять комплекси (ансамблі) пам’яток, що мають особливу культурну цінність. У області на державному обліку перебуває 2933 об’єкти культурної спадщини, з них: 1088 – археології, 1761 – історії, 84 – монументального мистецтва. Також на державному обліку перебуває 335 пам’яток архітектури та містобудування, з них 239 пам’яток місцевого значення і 96 пам’яток
76
національного значення. Культових споруд в області налічується 248, що становить 74 відсотки від загальної кількості пам’яток. Відповідно до Програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини в Рівненській області на 2004-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 20.08.2004 р. № 392 та схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.06.2004 р. № 280, управлінням з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації проводиться постійний моніторинг об’єктів культурної спадщини. Стан збереження пам’яток, в переважній більшості, задовільний. Об’єкти, які передані в користування, утримуються в задовільному стані. Рішенням обласної ради від 11.08.2006 р. № 77 затверджено Регіональну програму збереження культових споруд – пам’яток архітектури місцевого значення Рівненської області на 2006-2010 роки. Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, користувачів пам’яток, громадських організацій, інших джерел, не заборонених законодавством. За період реалізації програми на проведення реставраційноремонтних робіт на культових будівлях з обласного бюджету виділено 1 млн. гривень і проведено робіт на 44 об’єктах – пам’ятках архітектури культового призначення. Рішенням обласної ради від 20 квітня 2005 року № 551 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Рівненської області до 2010 року. За 2005-2008 роки з обласного бюджету виділено 334,55 тис. грн. і виконано паспортизацію 66 пам’яток архітектури місцевого значення. Також в області функціонує 11 державних музейних закладів. Це Рівненський обласний краєзнавчий музей, музей Уласа Самчука, сім районних державних музеїв (Березнівський краєзнавчий музей, Млинівський краєзнавчий музей, Дубровицький історико-краєзнавчий музей, Радивилівський краєзнавчий музей, Костопільський краєзнавчий музей, Корецький історичний музей, Зарічненський краєзнавчий музей). Негативного природного та техногенного впливу на стан об’єктів культурної спадщини в 2008 році в області не зафіксовано. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Рівненська область може претендувати на один з найоригінальніших регіонів України. Рівненщина – глибоко історична земля, що повниться численними пам’ятками природи, архітектури, культури та унікальними об’єктами, аналогів яким нема у інших регіонах. Тут же є і приваблива етнографічна база для розвитку сільського туризму: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Рівненщина подарувала світу Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають на вірність країні президенти України, першу у східних слов’ян академію в Острозі, Острозьку типографію і перший український „Буквар”.
77
Вона славиться гучними іменами науковців, письменників та героїв визвольної війни. В Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається найдревніша українська ікона, написана в ХІІІ ст. – Богородиця Одигітрія. А на півночі області в урочищі „Юзефінська дача” до цих пір росте дуб князя Ігоря – найстаріший в Україні, чий вік перевищує 1300 років. В с. Сварицевичі (в єдиному місці в країні) зберігся древній дохристиянський обряд „Водіння куста”. Крім того, лише в рівненських селах можна побачити вулики -борті. Історія розвитку такого виду бджільництва перевищує навіть час зародження вищезгаданого обряду. Найбільшим багатством Рівненської області є унікальне природне середовище. Територія має найбільший показник лісистості в Україні (40%) та один з найбільших рівнів заповідності території. До основних об’єктів природно-заповідного фонду України належить Рівненський природний заповідник, що є найбільшим в країні. Він складається з чотирьох масивів, які розташовані в різних районах області. До складу заповідника входять найкрасивіші озера українського Полісся: озера Сомине та Біле. На території області розташовані також 3 регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський”, „Дермансько-Мостівський”, „Прип’ять-Стохід”. Крім того, в області нараховується понад 3 тисячі пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва, 800 культових закладів, серед яких 242 – пам’ятки архітектури (69 – національного, 173 – місцевого значення). На території Рівненщини розташовано 15 монастирів, відомих далеко за межами області. Для області також характерні унікальні замкові споруди, що у давні часи носили оборонне значення. В області діють Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога, Державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви”. Санаторно-оздоровчу мережу області складають понад 50 закладів: санаторії, оздоровчі комплекси, дитячі табори, будинки відпочинку. Найвідоміші серед них – санаторії “Червона калина”, “Горинь”, “Хрінники” та база відпочинку „Сосновий бір”. Усе це - багатий та неповторний потенціал для розвитку усіх видів туризму, створення позитивного іміджу області. Однак, інтенсивний розвиток сучасної туристичної індустрії, за умови нераціонального використання природних ресурсів, може спричинити погіршення екологічного стану об’єктів рекреації і туризму. Адже, туризм є широкою і надзвичайно захоплюючою практикою використання природи людиною. У зв’язку з цим, при розробці програм розвитку туризму та інших заходів щодо регулювання галузі туризму, все більша увага приділяється попередженню негативного впливу туристичної галузі на природне середовище. Так, в області діє регіональна програма розвитку туризму до 2010 року, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації 15.11.2002 № 662, 78
якою передбачено реалізацію заходів щодо розвитку та збереження туристичних регіонів і об’єктів області, раціонального та екологічнозбалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області для потреб туризму. Крім того, пріоритетним напрямком розвитку туризму в області є сприяння розвитку сільського туризму, як інструменту виховання екологічної свідомості. Так, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 02.08.2006 № 331 „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006-2010 роки” реалізується ряд заходів щодо підтримки розвитку цього виду діяльності. Всього в області послуги сільського зеленого туризму надають у 56 агросадибах у Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Здолбунівському, Костопільському, Острозькому, Радивилівському та Рівненському районах. Створений та систематично оновлюється туристичний Інтернет-порталtourizm.rv.ua. Крім того, нові туристичні маршрути розробляються з урахуванням об’єктів інфраструктури сільського туризму. Поширення екологічних знань передбачається й під час здійснення екскурсійної діяльності, зокрема під час проведення екскурсій для молоді та дітей шкільного віку.
79
6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь За даними головного управління Держкомзему у Рівненській області загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га, з них: 46,6 % займають сільськогосподарські угіддя, 40,0 % - ліси та інші лісовкриті площі, 2,7 % забудовані землі, 5,3 % - відкриті заболочені землі, 1,7 % - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями), 1,6 % - інші землі, 2,1 % території, що покриті поверхневими водами Динаміка структури земельного фонду області наведена в таблиці 6.1. та на рис.6.1. Лісовкриті площі 40,0% Забудовані землі 2,7%
Cільськогосподарсь кі землі 46,6%
Інші землі 1,6%
Відкриті землі без
Заболочені землі 5,3% Води 2,1%
рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом 1,7%
Рис. 6.1. Динаміка структури земельного фонду області у 2008 р. Таблиця 6.1. Динаміка структури земельного фонду області 2000 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до усього, % до тис. загальної тис. га загально тис. га загально тис. га загально тис. га загально Основні види земель та угідь га площі ї площі ї площі ї площі ї площі території терито терито терито терито рії рії рії рії Загальна територія 2005,1 100,0 2005,1 100,0 2005,1 100,0 2005,1 100,0 2005,1 100,0 у тому числі: 1. Сільськогосподарські 936,8 46,7 936,1 46,7 936,4 46,7 934,6 46.6 933,9 46,6 угіддя з них: рілля 646,6 32,2 647,4 32,3 649,4 32,4 655,9 32,7 658,0 32,8 перелоги 18,7 0,9 13,5 0,7 12,7 0,6 6,2 0,3 3,9 0,2 багаторічні насадження 12,0 0,6 11,8 0,6 11,8 0,6 11,8 0,6 11,8 0,6 сіножаті і пасовища 259,7 13,0 263,4 13,1 262,5 13,1 260,7 13,0 260,2 13,0 2. Ліси і інші лісовкриті 794,7 39,6 797,2 39,8 799,8 39,9 801,4 40,0 801,5 40,0 площі з них вкриті лісовою 740,1 36,9 742,0 37,0 744,2 37,1 744,2 37,1 744,0 37,1 рослинністю 3. Забудовані землі 42,8 2,1 55,6 2,8 53,8 2,7 52,4 2,0 54,7 2,7 4. Відкриті заболочені землі 106,0 5,3 106,8 5,3 105,3 5,3 105,3 5,3 105,6 5,3 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 33,7 1,7 33,8 1,7 34,0 1,7 33,6 1,7 33,5 1,7 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 48,9 2,4 33,0 1,6 32,9 1,6 77,8 3,9 32,8 1,6
80
Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами
1962,9
97,9
1962,5
97,9
1962,2
97,9
1962,1
97,9
1962,0
97,9
42,2
2,1
42,6
2,1
42,9
2,1
43,0
2,1
43,1
2,1
У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає - 32,8 %, перелоги - 0,2 %, сіножаті і пасовища - 13,0 %, багаторічні насадження – 0,6 %. Внаслідок проведення додаткового обстеження площ орних земель, природних кормових угідь недержавних сільгосппідприємств, фермерських господарств було виявлено малопродуктивні землі, які переведено із одного виду угідь в інший. Площі орних земель збільшились на 2,1 тис. га, кормових угідь зменшилися на 0,5 тис. га, перелоги зменшились на 2,3 тис. га. Площа лісових земель збільшилась на 0,1 тис. га в результаті уточнення площ при проведенні лісовпорядкування в державних лісогосподарських підприємствах області. Внаслідок перерозподілу земель між власниками землі і землекористувачами відбулися зміни в кількісному складі земель в основному сільськогосподарських підприємств, громадян та інших категорій землекористувачів. Найпоширенішими типами ґрунтів в області є дерново-підзолисті, опідзолені, дерново-оглеєні та болотні ґрунти. 60 % дерново-підзолистих ґрунтів області інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. 6.1.2. Деградація земель Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей. Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості. Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості, у формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин. Перехід до ринкових відносин, зміна форм власності вимагають і нових підходів щодо розробки шляхів збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Безперечно, що нині виробник сільськогосподарської продукції повинен орієнтуватися як на соціальні умови, так і на рівень ринковогосподарських відносин, враховувати екологічні наслідки свого господарювання та виконувати вимоги щодо захисту ґрунтів від деградації, забезпечувати відтворення родючості наданих йому земель в оренду й приватну власність. Досвід показує, що в сільськогосподарських підприємствах, особливо в останні важкі в економічному відношенні роки, порушуються землеробські технології господарювання: не дотримуються сівозміни, вносяться низькі норми органічних і мінеральних добрив, відсутнє вапнування кислих ґрунтів. 81
Все це призводить до недобору врожаю і зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. В 2008 році агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення проведена на площі 127,1 тис. га в Дубенському, Корецькому та Млинівському районах, зокрема, в 79 фермерських господарствах, 51 місцевих радах та в 65 сільськогосподарських підприємствах. За узагальненими результатами агрохімічної паспортизації полів та земельних ділянок було складено агрохімічних картограм на площу 127,1 тис. га, складено паспортів – 2553 шт. для господарств Радивилівського, Демидівського, Рівненського, Здолбунівського та Млинівського районів. Проведено узагальнення матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення в Радивилівському, Демидівському, Рівненському та Здолбунівському районах. Результати узагальнення подані в таблицях 6.2, 6.3. Під деградацією ґрунтів слід розуміти погіршення властивостей, родючості і якості ґрунту, яке обумовлено зміною умов ґрунтоутворення внаслідок впливу природних або антропогенних чинників. У більш широкому розумінні поняття „деградація ґрунтів” охоплює як погіршення основних якісних показників родючості без помітних ознак руйнування або зникнення генетичних особливостей ґрунтів, так і фізичне руйнування ґрунтових горизонтів аж до втрати ґрунтом не лише своїх функцій як середовища існування, а й повного його фізичного зникнення. Це негативне явище супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури та зниженням родючості ґрунтів. Деградація ґрунтів, а нерідко і повне їх включення із сільськогосподарського використання, відбувається внаслідок процесів водної та вітрової ерозії, дегуміфікації, декальцинації, переущільнення сільськогосподарською технікою, національної експлуатації зрошувальних систем, яка призводить до підтоплення і заболочування, вторинного засолення й осолонцювання ґрунтів; через порушення агротехніки, заростання бур’янами та чагарниками, незбалансоване застосування мінеральних добрив, забруднення токсичними речовинами, радіонуклідами, нерегульоване випасання худоби тощо. Аналіз сучасного стану земельних ресурсів Рівненщини свідчить про глибоку їх деградацію, що виявляється, насамперед, у значному збільшенні площ еродованих земель. За останні 30 років площа цих земель зросла на 15 % за рахунок збільшення розмитих та сильно змитих ґрунтів, а також середньо змитих орних земель на схилах. Найпоширенішими видами деградації є: водна ерозія - 56%,вітрова -28%, хімічна - 12%, фізична деградація - 4 %. З усіх видів деградації, якщо оцінювати їх у світових масштабах, найбільш поширеною і шкідливою є ерозія ґрунтів. Наприклад, вітрова ерозія поширена переважно у північній частині області, що також спричиняє знищення продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів.
82
Таблиця 6.2 Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених орних земель за вмістом гумусу Район
Демидівський Здолбунівський Радивилівський Рівненський
Обстежена площа, тис. га
1-група тис. га %
14,8 20,4 33,1 41,0
0,1 0,1 0,1
0,5 0,3 0,3
2-група тис. га % 6,0 7,6 7,8 17,2
40,5 37,3 23,6 42,0
Розподіл ґрунтів по групах 3-група 4-група тис. га % тис. га % 7,0 11,2 12,7 22,8
47,3 54,9 38,4 55,6
1,3 1,3 9,8 0,7
8,8 6,4 29,6 1,7
5 - група тис. % га 0,2 1,4 0,1 0,5 1,9 5,7 0,1 0,2
6-група тис. га % 0,3 0,1 0,8 0,1
2,0 0,5 2,4 0,2
Середньо зважений показник, % 2,26 2,21 2,73 2,10
Таблиця 6.3 Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених земель за реакцією ґрунтового розчину Район
Демидівський Здолбунівський Радивилівський Рівненський
Обстежена площа, тис. га
15,0 21,5 44,3 44,7
Д.сил.кисл. тис. га -
% -
Розподіл ґрунтів по групах Сильно Середньо Слабо кислі Близькі до Нейтральні Слабо Середньо кислі кислі нейтральних лужні лужні тис. % тис. % тис. % тис. % тис. % тис. % тис. % га га га га га га га 0,1 0,7 0,4 2,7 1,1 7,3 2,0 13,3 8,0 53,3 3,4 22,7 0,7 3,3 1,3 6,0 2,8 13,0 3,7 17,2 9,2 42,8 3,7 17,2 0,1 0,5 0,3 0,7 1,4 3,2 1,7 3,8 2,4 5,4 8,0 18,1 25,4 57,3 5,1 11,5 0,1 0,2 1,3 2,9 3,8 8,5 5,2 11,6 20,1 45,0 13,7 30,6 0,5 1,1
Середньо зважений показник, рН 6,4 6,1 6,9 6,5
83
Основними чинниками, які впливають на процеси ерозії земель на території області є сільське господарство, промисловість та транспорт. Крім того, зростають площі середньо - і сильно змитих ґрунтів, тобто слабо змиті переходять у категорію середньо змитих, а середньо змиті – в категорію сильно змитих. Внаслідок ерозії ґрунтів вимиваються орні землі, луки, замулюються водойми. Таблиця 6.4. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 2000 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га
2005
1,4
2006
0,3
2007 693,0 34,6 163,6 152,2 6,1 369,0 2,1 0,7
2008
0,7
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в області. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт. Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, внаслідок неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель. В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45 %, а розораність сільськогосподарських угідь 66,7 %. За низької культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об’ємна маса структурного ґрунту – 1,1-1,2 г/см3 – на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів. Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин,
84
механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур. Однією з причин втрати родючості - є багаторазовий обробіток ґрунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солома, коренеплоди і бульбоплоди завозяться причепами. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи паралельні тимчасові дороги. Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. Територія Рівненщини пересікається труботранспортними, газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та стихійні витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забруднення ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки нафтопроводу “Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років формуються ореоли забруднення ґрунтів продуктами нафтотранспортування. Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів та на ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області. Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна галузь промисловості. Під час гірничодобувних робіт змінюються природні ландшафти місцевості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В регіоні ще не належну увагу приділяють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської цінності порушених земель. Порушення та рекультивація земель наведені в таблиці 6.5. Таблиця 6.5. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території
2000 4,59 0,23 1,30 0,06 0,75 0,04
2005 4,20 0,21 2,00 0,10 0,01 0,0005
2006 2,30 0,11 0,50 0,02 0,01 0,0005
2007 2,26 0,11 0,50 0,02 0,08 0,0004
2008 2,26 0,11 0,40 0,02 0,10 0,005
6.3. Охорона земель За 2000 - 2008 роки залужено та перезалужено 18,7 тис. га малопродуктивних сільськогосподарських угідь, в тому числі згідно проектів консервації - 370 га, заліснено землі площею - 3,73 тис. га, переведено в перелоги 6,2 тис. га, рекультивовано близько 380 га порушених земель. З метою забезпечення виконання робіт щодо збереження, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у відповідності до Регіональної програми в 2008 році за рахунок коштів держбюджету 85
завершено роботи з консервації земельних ділянок шляхом залуження на території сільських рад Млинівського, Рівненського та Гощанського районів на загальну суму 345,4 тис. грн. Понад 500 га залужено малопродуктивних та радіоактивно забруднених орних земель в поліських районах області. Крім того, за кошти, що поступили на рахунки місцевих рад від втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельних ділянок, проведено поліпшення кормових угідь на площі понад 200 га. Здійснено будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (4-х водозатримуючих валів) на території Ступнівської сільської ради Здолбунівського району. Відновлення і рекультивацію порушених земель після добування корисних копалин проведено за рахунок коштів державного бюджету та надрокористувачів на площі 98,6 га на суму понад 500 тис. грн. З метою захисту земель від ерозійних процесів посаджено більше 1,5 тис. га захисних лісонасаджень. Для зменшення антропогенного навантаження понад 20 тис. га малопродуктивних та деградованих земель виведено з інтенсивного сільськогосподарського обробітку шляхом їх залуження, заліснення, переведення в інші угіддя. Створення захисних лісових насаджень за останні п’ять років наведені в табл. 6.6. Таблиця 6.6. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи
Одиниця виміру Розробка проектів землеустрою кількість з контурно-меліоративною господарств організацією території тис. га Повне закріплення в натурі (на кількість місцевості) контурних меж господарств полів і робочих ділянок тис. га Створення захисних лісових тис. га насаджень Створення полезахисних тис. га лісових смуг Будівництво земляних валів км (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних шт. споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних шт. ставків – мулонакопичувачів га Берегоукріплення для захисту км сільгоспугідь
2004 -
Обсяг вжитих заходів за роками 2005 2006 2007 -
2008 -
% 2008р. до 2007р. -
-
-
-
-
-
-
0,147
0,039
1,151
1,528
1,551
102
-
-
-
-
-
-
0,30
0,50
0,70
-
0,70
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
В області особливу увагу приділяють охороні та захисту земель. Для цього розроблені „Програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Рівненської області до 2010 р.”. До 2010 р. згідно з Програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель області передбачається скоротити
86
розораність земельного фонду на 123,8 тис. га, що дасть змогу запобігти втратам ґрунту до 6,4 млн. т щорічно. В області прийнята Регіональна програма розвитку земельних відносин на 2006-2015 рр., якою передбачені заходи щодо зменшення площ еродованих земель. З метою вжиття ефективних заходів щодо зменшення еродованості ґрунтів необхідно розробити загальнодержавну програму та забезпечити її фінансування. Пріоритетними завданнями земельної реформи в області визначено: - реформування земельних відносин з метою забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю; - формування системи культурних ландшафтів, що дозволить зменшити розораність сільськогосподарських угідь та покращити санітарноекологічні умови життя населення; - розвиток та державне регулювання ринку земель. Середньострокові заходи (2008-2010 роки): - вдосконалювати кількісний, якісний облік та моніторинг земель; - завершити безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок, переданих у власність громадянам в межах населених пунктів, виготовлення державних актів на право приватної власності на землю; - забезпечити юридичне посвідчення права власності та користування землями державної, комунальної та приватної власності; - забезпечити проведення містобудівного кадастру. Перспективні заходи (2010-2015 роки): - сформувати стійкі агроландшафти у сільськогосподарському виробництві; - забезпечити складання планів земельно-господарського устрою міст з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови; - розвивати кредитування під заставу землі, в тому числі іпотечне кредитування. 6.4. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок Відповідно до Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 427, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 “Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” та наказу Держуправління від 15.06.2005 № 62 “Про організацію виконання наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434” структурними підрозділами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області протягом 2008 року розглянуто 87
6253 матеріалів на загальну площу 25166,9105 га щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (у 2007 р. – відповідно 3997 матеріалів на 5440,371 га), в т. ч. погоджено: - 36 матеріалів погодження місць розташування об’єктів на загальну площу 49,8238 га; - 128 матеріалів щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів на загальну площу 735,5220 га; - 6076 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на загальну площу 24043,3168 га, з них 4 (4,4655 га) – не погоджені. Не погоджені: - 3 матеріали місць розташування об’єктів на загальну площу 45,0924 га; - 6 матеріалів щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів на загальну площу 288,6900 га; - 4 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на загальну площу 4,4655 га. Дані про погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за категоріями земель наведені в таблиці 6.7.
88
Таблиця 6.7. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок у 2008 р. В т.ч. за категоріями земель
Вид докумен та
МПМ МВЗ
ПВ
Кількість матеріалів, які надійшли на розгляд (шт.)/на загальну площу (га), з них:
землі сільськогосподарського призначення
землі лісогосподарського призначення
землі водного фонду
землі природнозаповідного фонду
землі рекреаційного призначення
землі оздоровчого призначення
землі житлової та громадської забудови
землі історикокультурного призначення
землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, іншого призначення
погод. (шт. /га)
не погод (шт. / га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод. (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
погод (шт. /га)
не погод (шт. /га)
36
3
5
1
1
2
2
1
9
20
49,8238
45,0924
29,3417
24,8924
0,9980
19,4000
0,1900
0,8000
0,7610
18,5331
128
6
55
1
4
3
2
51
18
735,5220
288,690 0
676,971 6
0,2704
288,500 0
34,8000
0,1900
5,3384
18,1416
6076
4
3227
22
3
77
1
6
2519
1
297
4,4655
6252,90 08
16034,8 684
3,5481
568,447 8
554,435 0
627,164 1
24043,31 68
0,4153
5,5007
0,5021
Примітка: МПМ - матеріали погодження місць розташування об’єктів (у разі, коли вибір земельної ділянки не проводиться) МВЗ - матеріали щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів ПВ – проекти відведення земельних ділянок.
89
7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1.Стан та використання мінерально-сировинної бази В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. Мінерально-сировинна база Рівненщини здебільшого представлена будівельною сировиною (табл. 7.1), серед якої переважають родовища каменю будівельного, пісків, суглинків, крейди. В якості будівельного каменю широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовується в області, переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь - для спорудження фундаментів і будівель. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю складають більше 500 млн. м3. При видобутку на рівні 2,0-2,5 млн. м3 в рік, існуючі виробничі потужності переробних підприємств забезпечені сировиною майже на 200 років. Таблиця 7.1. Мінерально–сировинна база № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18.
Торф Агрохімічна сировина Карбонатна сировина для ґрунтів Польовий шпат Каолін Цементна сировина Скляна сировина Крейда будівельна Камінь лицювальний Камінь пиляний Камінь будівельний Пісок будівельний Цегельна сировина Сировина мінераловатна Дорогоцінне каміння (бурштин) Мінеральні води
46 1 2
46 1 2
10 1 1
10 1 1
тис. т тис. т тис. т
156,55 -
Балансові запаси станом на 01.01.09 198615 3583,4 2148
3 3 2 2 4 7 1 36 19 48 5
3 3 2 2 4 7 1 36 20 48 5
1 1 1 2 1 5 1 21 7 19 4
1 1 1 2 1 5 1 22 7 19 4
тис. т тис. т тис. т тис. т тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис.м3 тис. т
1913,0 50,83 130,0 7,003 68,0 3555,57 66,28 125,34 52,909
342,55 4822,4 397365 3126,4 30525,0 10901,5 356 559006 62320,4 47046,7 429279
2
2
1
1
кг
2442
97375
4
4
4
4
м3/добу
1636,0
Прісні води
33
33
22
22
Сапропель Разом:
19 237
19 238
102
103
тис.м3/до бу тис. т
23,06 тис.м3 152,055
Види корисних копалин
Загальна кількість родовищ 2007р.
Родовища, що розробляються
2008р.
2007р.
2008р
Одиниці виміру
Видобуток в 2008р.
-
532,772 7639 103
Перспективою розвитку галузі являється реконструкція діючих кам'янощебеневих заводів, впровадження сучасних технологій, що дасть змогу збільшити виробничі потужності та покращити якість продукції. На території Рівненської області обліковується 238 родовищ з яких майже до 90 родовищ експлуатуються. Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах. 90
В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва бутощебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо. Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах. Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінюваних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 70 т. У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”. Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ. Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 рази перевищує середній показник в Україні. Серед природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м. Острог, с. Жобрин і Олександрія Рівненського району та смт Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод. В останні роки в області визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовище, яке розташоване в Острозькому районі. Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах. На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва бутощебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. В регіонах України та СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина наших родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній. Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн. т, тобто є практично невичерпним. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло звукоізоляційних матеріалів. 91
В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку. Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах. Більчаківське та Дермаківське родовище в Березнівському районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду. У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов’язують з такими факторами: не відновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури; недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничовидобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин; недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини; фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням. Таблиця.7.2. Використання надр № з/п.
Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 77
Наявність документації гірничий земельний ліцензії відвід відвід
71
81
Загальна площа порушених земель, га 2161,7
Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації 426,0
Рекультив овано в 2008р.
98,6
7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих та пластових вод. Загальні прогнозні ресурси підземних вод в Рівненській області складають близько 5579,9 тис. м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 493,62 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 125,0 тис. м3/добу або 25 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Основні дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в таблиці 7.3. За кошти Державного бюджету України в області пробурені та передані водокористувачам 26 артезіанських свердловин з загальною продуктивністю близько 9,9 тис. м3/добу.
92
Таблиця.7.3.Стан підземних вод області № п/п
Назва району
Прогнозні ресурси
1 1 2
2 Березнівський р-н Володимирецький р-н
3 177,5 266,6
3
Разом Гощанський р-н
266,6 355,1
4 5
Разом: Дубенський р-н Дубровицький р-н
355,1 253,8 397,6
6 7 8 9 10
Разом: Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н
397,6 183,3 152,2 34,6 371,2 278,8
11 12
Разом: Радивилівський р-н Рівненський р-н
278,8 108,8 454,3
13 14
Разом: Рокитнівський р-н Сарненський р-н
454,3 59,5 367,1
Разом: В цілому по області в т.ч. розвідані (ДКЗ,ТКЗ) попередньо розвідані (НТР)
367,1 5579,9 10715,7
Запаси підземних вод, тис.м3/рік Затверджені запаси інстанція по промислових всього затвердження категоріях А+В 4 5 6 ТКЗ 14,7 18,8 ТКЗ 22,8 50,7 НТР* 5 5,47 27,8 56,17 ДКЗ 60 60 НТР** 4,002 60 64,002 ТКЗ 25,8 40 ТКЗ 8,000 НТР* 14,2 18,51 14,200 26,510 ТКЗ 15,4 19 ДКЗ 26,7 38 ТКЗ 9,1 9,3 УТКЗ 13,4 20 НТР* 6,02 6,02 НТР** 3,29 7,22 9,31 13,24 НТР** 3,39 5 ДКЗ 96 127,9 НТР** 4,69 10,45 100,69 138,35 ТКЗ 3,23 5,1 ТКЗ 20,625 34,31 НТР** 5,28 20,625 36,59 344,345 493,062 307,755 431,110 36,59 61,952
% від прогнозних ресурсів 7 11 19 21 17 18 16 2 7 10 25 27 5
5 28 30 9 9 11 9 4
Примітка – попередньо розвідані запаси не вважаються розвіданими згідно Інструкції ДКЗ. * - запаси попередньо розвідані для цілей зрошення, ** - запаси попередньо розвідані для цілей водопостачання
В 2008 році роботи по оцінці стану підземних вод завершені. Звіт переданий в ДНВП „Геоінформ України”. Розпочаті роботи по моніторингу стану підземних вод території Волинської і Рівненської областей. На Рівненщині об’єктами моніторингу визначені водозабори підприємств „Рівневодоканал” і „Азот”. В 2008 році на договірних засадах проводився моніторинг експлуатаційних запасів Острозького (ВАТ „Острозький завод мінеральних вод”) і Жобринського (ОП санаторій „Червона калина”) родовищ. Результати регулярних режимних спостережень і якісних показників надані замовникам. На договірних засадах проводились регулярні спостереження за режимом підземних вод в районі Рівненської АЕС для встановлення змін, обумовлених впливом діючих водозаборів. Розвідка родовищ прісних і мінеральних вод в 2008 році Рівненською ГЕ не проводилась у зв’язку з відсутністю у замовників спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр. Серед інших ресурсів, що можуть доповнювати економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку – основи розвитку перспективної галузі. Найбільш перспективними мінеральними водами є 93
хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в с. Жобрин та Олександрія Рівненського району, смт Степань Сарненського району, м. Острог. З мінеральних вод найбільше поширення в області мають хлориднонатрієві питні води миргородського типу запаси яких розвідані в селах Жобрин, Олександрія Рівненського, селищі Степань Сарненського районів та м. Острозі. У Дубенському районі знайдені сульфатно - натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм3. Радонові мінеральні води зустрічаються поблизу сіл Вири Сарненського та Маринин Березнівського районів. А розвідані запаси радонових вод в м. Корці становлять 280 м3/добу при концентрації 20 нКu/дм3. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобування – основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі. В цей час на трьох родовищах, зокрема, Жобринському, Острозькому і Степанському здійснюється видобуток на промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування. Радонові води Корецького родовища використовуються Корецькою обласною лікарнею для лікування опорно-рухової системи. Отже ресурси підземних вод заслуговують на подальші дослідження і використання. Основними завданнями цього напряму є: завершення геологорозвідувальних робіт на Мошківському родовищі мінеральних вод в Млинівському та Надслучанському в Березнівському районах; ТОВ „Острозький завод мінеральних вод” збільшити випуск мінеральної води в ПЕТ – пляшки на 20-25 %; відновити видобуток і виробництво мінеральної води на Маломидському родовищі в Костопільському районі. Багаторічне планомірне вивчення стану підземних вод проводиться Рівненською геологічною експедицією методом регулярних спостережень за режимом рівнів ґрунтових вод і гідрохімічними показниками води в 31 пункті спостережень, що розташовані в різноманітних природно-техногенних умовах (інтенсивна експлуатація водозаборів, осушення, в межах промислових та селітебних зон тощо). Основні висновки стосовно трансформації підземних вод області зводяться до наступного: - глибокозалягаючі (артезіанські води), які використовуються для централізованого водопостачання, не несуть якісних змін і, в основному, відповідають санітарним нормам питних вод; - постчорнобильське забруднення радіонуклідами не встановлено; - перші від поверхні ґрунтові води значно трансформовані, і в них проходять негативні якісні зміни хімічного складу. В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненням, відносно високим техногенним 94
навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод. Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти. Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж. Продовжує функціонувати не встановлене джерело забруднення підземних вод нафтопродуктами в с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів. Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарнотехнічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарнотехнічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації. Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс. За даними постійного лабораторного контролю підприємства „Рівнеоблводоканал” вода з артезіанських свердловин водозаборів Гощанської (4 свердловини) та Рівненської (107 свердловин) дільниць підприємства „Рівнеоблводоканал” повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком показника „мутність”, за яким інколи спостерігається перевищення. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Рівненська геологічна експедиція протягом чверті століття виконує цілеспрямовані роботи по вивченню негативного впливу на навколишнє природне середовище сучасних екзогенних геологічних процесів на території Рівненської області. На території Рівненської області поширені такі екзогенні геологічні процеси (ЕГП), як карст, бокова та яружна ерозія, просідання денної поверхні, підтоплення, переробка берегів водосховища. Моніторинг цих процесів виконується на наступних ділянках: - Стирська та Горинська ділянки по вивченню бокової ерозії; - Кузнецовська ділянка по вивченню карстових процесів; - Хрінницька ділянка по вивченню переробки берегів водосховища; - Мізоцька ділянка по вивченню яружної ерозії. За результатами інженерно-геологічного обстеження моніторингових ділянок розвитку екзогенних геологічних процесів на території Рівненської 95
області проведеного у 2008 році встановлено: - в межах Хрінницького водосховища спостерігається переробка берегів водосховища поблизу східної околиці с. Набережне, де спостерігаються свіжи обвали ґрунту. Довжина еродованого берега близько 100 м. В населених пунктах Набережне, Боремель підніжжя високих схилів закріплені - висипані щебенем, споруджується набережна смуга, активізації процесу не спостерігається. При підвищенні рівня води в водосховищі можлива активізація переробки цих схилів. - в межах Стирської ділянки, від Хрінниківського водосховища, включаючи р. Ікву, до с. Яловичі, на 20 ділянках активізується бокова річкова ерозія, а на 17 ділянках відбувається руйнування схилу, яке оцінюється в 1-5 балів по п’ятибальній шкалі інтенсивності бокової ерозії. Дев’ять ділянок розвитку бокової ерозії знаходяться на території населених пунктів (с. Малево - №2, №3, с. Лопавше - №8, с. Красне - №9, с. Береги - №11, с. Добрятин - №13, с. Острієв - №15, с. Підлісці - №23, с. Ставрів - №27, с. Топілля - №28), які можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті активізації процесу. На ділянці № 13-б в с. Добрятин після зливових дощів в липні почалося обрушення верхньої частини схилів шириною до 1,5 м разом з великими деревами. На відстані до 1 м від берегового уступу спостерігаються тріщини та ділянки просідання ґрунту. Небезпечну ділянку селяни огородили. На ділянці № 23, що знаходиться в 1 км на південний схід від с. Підлісці поряд з дорогою Підлісці - Боремець активізація бокової ерозії загрожує опорі ЛЕП, який розташований в 1,2 м від бровки крутого схилу. - в межах Горинської ділянки загальною площею 162 км2, від с. Бродів до смт Оржів, також ведуться спостереження за розвитком бокової ерозії на р. Горинь. Тут вивчається 46 ділянок, із яких 22 ділянки - з розвитком ерозії в 2-5 балів. З них на 13-ти ділянках активізація бокової ерозії загрожує народногосподарським об’єктам. В смт Оржів (№56), територія ДОКу, є загроза обрушення території підприємства - необхідно прийняти інженерні рішення з укріплення цієї частини території. В с. Бухарів спостерігається дві ділянки №63, №63-а, де йде інтенсивна активізація бокової ерозії, особливо у весняну повінь: розмивається територія саду, присадибні ділянки та територія ферми. Заходи з берегоукріплення, які проводяться місцевими жителями (посадка дерев, кущів), є неефективними. Кожен рік річка підступає на ширину від 0,5 до 1 м. На ділянці №59-б в 1,5 км на південний захід від с. Дроздів, біля польової дороги Дроздів – Микулин активізація бокової ерозії може спричинити виникнення надзвичайної ситуації – пошкодження лінії електропередач. Дві опори ЛЕП знаходяться на березі річки на відстані 0,9 м та 4,10 м. Опору одного із стовпів ЛЕП уже розмиває яр, який утворився поряд з опорою. Швидкість відступу бровки берегового уступу до 0,5 м. Враховуючи, що схили тераси в літологічному відношенні представлені алювіальними пісками, які легко розмивається, ця ділянка є дуже небезпечною – існує загроза руйнування лінії електропередач. Опори ЛЕП необхідно перенести на безпечну відстань.
96
В с. Томахів (№ 74), центральна частина села, спостерігається дуже активна ділянка довжиною 70 м, де руйнуються присадибні ділянки селян. За повідомленнями місцевих жителів інтенсивність обрушень від 1 до 2 м щорічно. У с. Шубків (№ 49) зливові дощі, які відбулися у третій декаді липня, спричинили чергове обрушення берега шириною до 3 м та довжиною 69 м. Навесні відбулося обрушення однієї опори ЛЕП, і її перенесли на віддаль 15,3 м від бровки берегового уступу. Ще одна опора ЛЕП розташована на відстані 6,3 м від бровки берега. Ділянка дуже активна і потребує прийняття конкретних інженерних рішень по її укріпленню. В с. Чудниця (№ 28), обабіч дороги Гоща – Тучин, долина р. Бухта, вивчається ділянка просідання денної поверхні. З правої сторони відзначається стабілізація процесу, а зліва спостерігаються свіжі тріщини глибиною 0,5–0,93 м. Активність яружної ерозії спостерігається в районі с. Хотин (№ 13). В ярах закріплених обвалуванням, лінійного росту не відмічається. У відкритих ярах затухання процесу відбувається за рахунок засипання їх вершин побутовим сміттям. По дорогах, які проходять по тальвегах постарілих ярів, активізація яружної ерозії в його верхівках, може призвести до руйнівного впливу на окремих ділянках. Активізація яружної ерозії завдає шкоди фермерським господарствам, виводячи з обігу площі сільгоспугідь. На досліджуваній території значна увага приділяється вивченню карстово-суфозійного процесу карбонатного типу. Карстовий процес спостерігається у відкритій, покритій та перекритій формах. В площинному відношенні поширення карсту в області складає 482,6 тис. га, в т.ч. відкритим карстом уражено 46,7 тис. га, покритим – 111,4 тис. га, перекритим – 324,0 тис. га. Свіжих поверхневих карстових форм за період обстежень не виявлено. На ділянках режимної мережі (Кузнецовська, с. Більська Воля) активізації карстово-суфозійного процесу не виявлено. Таблиця 7.4. Поширення екзогенних геологічних процесів № з/п 1 2 3 4 5
Вид (ЕГП) Карст Підтоплення Просідання Заболоченість Бокова та яружна ерозія
Площа поширення, км2 4826 3379,3 3770 1750 1346
Кількість проявів, шт. 743 121 329
% ураженості регіону 4,8 21,5 18,7 8,7 6,7
7.3. Екологічний контроль за використанням та охороною надр За 2008 рік в галузі охорони надр (в т.ч. підземних вод) проведено 230 перевірок підприємств, з них 191 користувачі підземних вод. Виявлено 168 фактів порушення природоохоронного законодавства. За порушення природоохоронного законодавства в галузі охорони та використання надр до адміністративної відповідальності притягнуто 168 посадових осіб (35 – тверді корисні копалини, 133 – підземні води), накладено штрафи на загальну суму 22338 грн., з них стягнуто 19108 грн. Основними порушеннями, виявленими під час проведення перевірок щодо користування надрами є самовільне користування надрами (65 випадків), невиконання умов спеціального дозволу на користування надрами, самовільне 97
водокористування, невиконання приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища. До адміністративної відповідальності за ст. 47, 48, 57, 60, 61, 188-5 КУпАП притягнуто: начальника ВАТ «Рівневодавтотранс», начальник гаража ТзОВ фірма «Камаз-Транс-Сервіс», голову Шубківської сільської ради, голову фермерського господарства «Марічка», голову фермерського господарства «Діл», приватного підприємця Сачук Л.К., директора Кузнецовського міського комунального підприємства, заступника директора ТзОВ «Агролан Крупець», заступника директора ЗАТ «Рівненський ДБК», директора Підвисоківського цегельного завод, директора ПСП «Західна Україна», головного інженера філії «Дубенська ДЕД», директора ПП «Млинів Трейд». В галузі охорони та раціонального використання підземних водних ресурсів виставлено 29 претензій на загальну суму 22109 грн., стягнуто 22 претензії на загальну суму 12310 грн. В органи прокуратури області для порушення кримінальних справ направлено п’ять матеріалів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства (СВК “Агро-Сервіс”, ЗАТ “Рівненський ДБК”, ЗАТ «Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій», ВАТ “ТНТ”, ВАТ “Здолбунівський завод будівельних матеріалів”), під час проведення яких виявлено видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (прісної підземної води) без спеціального дозволу на користування надрами. Винесено 7 рішень про тимчасову заборону (зупинення) користування надрами, а саме: ПП „Богданівський цегельний завод”; ФГ «Марічка»; ТзОВ «Монтажбудресурс»; ФГ «Діл»; ПП Крайняк В.І.; ТзОВ “Універсал-Агробуд”; ПП “Сварицевицька цегла”. Держуправлінням опрацьовано розроблені Мінприроди проекти: „Порядок спрощеного отримання спеціальних дозволів на видобування бурштину на родовищах та проявах, які не мають на теперішній час промислового значення” та Закон України „Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про надра (щодо спрощення порядку видобутку бурштину на родовищах та проявах, які не мають промислового значення)”, надано пропозиції та доповнення до нормативно-правових актів, які регулюють гірничі та земельні відносини з видобутку бурштину. 7.4. Погоджувальна діяльність у сфері використання надр Відповідно до інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 № 119 держуправлінням надано погодження 68 підприємствам для отримання спеціального дозволу на користування надрами. В 2008 р. основними напрямками освоєння мінерально-сировинних ресурсів була інтенсифікація робіт з геологічних пошуків базальтів, гранітів, піску, глини, мінеральної води розширення видобутку місцевої сировини для 98
виробництва будівельних матеріалів (граніти, кристалічні породи, суглинок, пісок глина, а також видобування прісних вод). 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні області зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, водних та атмосферних ресурсів, погіршення умов проживання населення. В області нараховується понад 800 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів. Аналіз статистичної звітності за останні роки свідчить, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 0,2 тис. т промислових відходів I-III класу небезпеки. Відповідно до державного статистичного спостереження № 1-небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки” обсяг накопичення промислових відходів I-III класів небезпеки станом на 1.01.2009 р. становить 12484,69 т (табл. 8.1.). Таблиця 8.1. Накопичення відходів (станом на 01.01.2009 р.) № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2 Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки
Одиниця виміру од.
Кількість 312
т
12484,69
т т т
90,03 1516,52 10878,14
Примітка
В 2008 році в області утворилось 1443,19 т відходів I-III класів небезпеки, з них: I класу - 87,69 т, II класу - 1150,46 т, III класу - 205,05 т. Розподіл відходів за класами небезпеки у 2008 р. наведено на рис.8.1. ІІІ клас
І клас
І клас ІІ клас ІІІ клас
ІІ клас
Рис. 8.1. Розподіл відходів за класами небезпеки у 2008 р. 99
Утворення відходів протягом року зменшилось на 2,104 тис. т або на 59,3 % в порівнянні з попереднім роком. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств збільшилась протягом 2008 р. на 0,200 тис. т або на 1,6 % в порівнянні з попереднім роком. Показники утворення відходів за останні три роки наведено у таблиці 8.2. Таблиця 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1
001 002 003 005 006 014 034 055 013 030 039 045 048 050 051 053 054 057
2
Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т відходи паперу та картону сировина полімерна вторинна матеріали текстильні вторинні шини зношені скло бій покупний зола та золошлакові відходи теплових електростанцій і місцевих котелень тверді побутові деревини шлаки ливарного виробництва відходи вапнякові породи резервні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню вичавки яблучні (сирі) жом буряковий барда зерно картопляна дефекат сироватка молочна товарна дробина пивна зернові відходи Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.
2006 рік
2007 рік
2008 рік
-
-
-
510 291 175 88 44199
549 363 180 106 84525
320 476 65 109 38080
1894 97521 105769 742 8006
601 102518 146759 784 14924
1078 117835 124956 1186 11693
8 506552 12490 42186 46927 1787 17370 5144,683
149291 7 540193 13936 77835 45661 2077 17703 3547,28
225324 135 391226 16086 53973 80603 1389 12883 1443,19
770,73 891659,683
704,57 1201559,2
743,99 1078860,1
99917,04 576,5
107473,99 317,288
-
0,95
0,87
0,92
Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки збільшилась, зокрема, за рахунок утворення та розміщення на ВАТ “Рівнеазот” залишків кубових від розчину моноетаноламіну під час виробництва аміаку та уточнення в ході проведення інвентаризації кількості непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. З усієї маси небезпечних відходів, що утворилися в області, біля 70 % повторно використані та знешкоджені. Загальний рух відходів І-ІІІ класів небезпеки в області у 2008 р. наведено в таблиці 8.3.
100
Таблиця 8.3. Рух відходів I - III класів небезпеки у 2008 році, т Назва відходів
1 Відходи 1 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять метали та їхні сполуки Відходи 2 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять мідь та її сполуки - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки - відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла Відходи 3 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять метали та їхні сполуки -відходи, що містять неметали та їхні сполуки -відходи, що містять корозійні речовини - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Відходи, всього:
Кількість підприємств охоплених спостереженням, одиниць 2 223
Наявність відходів на 01.01.08 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т
Прибуло відходів протягом року, т
Вибуло відходів протягом року, т
3 94,08
4 133,91
223 149
94,08 1329,75
1 3
Наявність відходів на 01.01.09 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т т
у % до 2007р.
розподіл, %
5 137,96
6 90,03
7 95,7
8 100,0
133,91 1235,87
137,96 1049,10
90,03 1516,52
95,7 114
100,0 100,0
10,93 1177,45
0,60 661,80
11,53 655,80
1183,45
100,5
78,0
147
141,38
573,47
381,77
333,07
235,6
22,0
146
140,50
564,53
372,43
332,60
236,7
21,9
81
10861,04
220,56
203,46
10878,14
100,2
100,0
1 1 1 3
10711,99 0,60
2,00 3,98 14,60
3.98 15,100
2,00 10711,99 0,10
100,0 16,7
0,0 98,5 0,0
70
109,66
14,52
2,99
121,18
110,5
1,1
5
0,98
181,94
181,39
1,54
156,3
0,0
312
12284,88
1590,34
1390,52
12484,69
101,6
100,0
101
8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки наведено в таблиці 8.4. Таблиця. 8.4. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) №з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Показники 2000 рік* 2006 рік 2007 рік 2008 рік Утворилося 200,692 5,145 3,547 1,443 Одержано від інших підприємств 0,040 0,106 0,044 0,066 у тому числі з інших країн Використано 26,816 0,294 0,318 0,350 Знешкоджено (знищено) 1,463 4,041 1,131 0,665 у тому числі спалено 1,463 4,041 1,131 0,665 Направлено в сховища організованого складування (поховання) 169,664 0,636 1,919 0,027 Передано іншим підприємствам 1,458 0,312 0,310 0,309 у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств 11 Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок 12 Наявність на кінець року у сховищах організованого складування 16928,624 10,432 12,285 12,485 та на території підприємств Примітка: *у 2000 р. статистичною звітністю за Ф №1-токсичні відходи були охоплені відходи І-ІV класів небезпеки. У 2006-2008 рр. статистичним спостереженням за Ф №1-небезпечні відходи охоплені відходи І-ІІІ класів небезпеки.
В області зареєстровано 109 видів відходів, з них 7 видів I-го класу небезпеки, 7 видів II-го класу, 15 видів III-го класу і 80 видів IV-го класу небезпеки, для яких визначено умови зберігання. І тільки для відходів IV-го класу визначено умови видалення та часткової утилізації (табл.8.5). Таблиця 8.5. Зареєстровано відходів в області у 2008 р. Клас небезпеки
Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки
Кількість зареєстрова них відходів
з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями
109
109
7 7 15 80
7 7 15 80
У тому числі для яких для яких визначено визначено умови підприємства або зберігання, виробництва по їх транспортуванутилізації ня, видалення
зберігання зберігання зберігання видалення
для яких визначено місця видалення відходів
часткова утилізація
Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) в області наведена в таблиці 8.6. Таблиця 8.6. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 р. № з/п 1 1
Площі під твердими Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону Кількість побутовими відходами, га 2 3 4 Сміттєзвалища м. Березне (на землях Городищенської сільської ради, які передані 1 5,0 місту)
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
Змін немає
102
№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
1 2 3 4
Площі під твердими Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону Кількість побутовими відходами, га 2 3 4 смт Соснове Березнівського району 1 2,0 смт Володимирець( за межами, на землях лісового господарства) 1 1,2 смт Рафалівка Володимирецького району (на землях Лозківської 1 3,1 сільської ради) смт Гоща (с. Дуліби) 1 4,2 смт Демидівка 1 1,8 смт Смига Дубенського району (на землях Шепетинської 1 2,1 сільської ради) м. Дубровиця 1 1,9 смт Зарічне 1 4,0 м. Здолбунів (с. Здовбиця) 1 10,0 смт Мізоч Здолбунівського району 1 3,0 м. Корець (с. Жадківка) 1 5,0 м. Костопіль (с. Лісопіль, фермерське господарство „Марічка”) 1 7,0 смт Млинів 1 1,5 м. Радивилів (с. Бугаївка) 1 5,0 смт Оржів Рівненського району 1 2,7 смт Клевань Рівненського району 1 2,8 смт Рокитне ( с. Лісове) 1 4,5 смт Томашгород Рокитнівського району 1 3,0 м. Сарни 1 7,0 смт Клесів Сарненського району (с. Пугач) 1 1,0 смт Степань Сарненського району (с. Калинівка) 1 4,7 Всього 22 82,5 Полігони м. Рівне (с. Бармаки Рівненського району) 1 21,9 м. Дубно (с. Маївка) 1 5,0 м. Кузнецовськ 1 5,0 м. Острог (с. Слобідка) 1 5,0 Всього 4 36,9 Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього -
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-„-
-2,7 га Змін немає -„-„-„-„-„-„- 2,7 га -
Вагомий чинник впливу на навколишнє природне середовище - небезпечні відходи, серед них найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, непридатні до застосування пестициди. В 2008 р. в області утворилось 1443,19 т відходів I-III класів небезпеки, з них використано 349,54 т, знешкоджено (знищено) 665,18 т. Серед основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, слід виділити такі: - у відвалі ВАТ „Рівнеазот” на площі 58 га заскладовано 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату; - у відвалі ТОВ „Волинь-шифер” на площі 2,5 га заскладовано 117.167 тис. т азбестоцементних відходів; - у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот” площею 1,2 га заскладовано 1,179 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при виробництві аміаку; - у шламонакопичувачі площею 34,5 га ВАТ „Рівнеазот” розміщено 1,3 млн. т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти. У 2008 році ВАТ „Рівненський радіозавод” було передано на подальшу утилізацію шлам відходів, що містить мідь в кількості 10,927 т для ТОВ „Екотехнологія” м. Житомир (ліцензія Мінпромполітики України від 17.04.2007р. за № 305798, серія АВ). 103
В результаті структурної реорганізації сільського господарства та реформування колективних сільськогосподарських підприємств, що призвело до зміни власника агрохімікатів, а то і взагалі його відсутності, відбулась руйнація складських приміщень по зберіганню пестицидів і агрохімікатів, що призвело до безконтрольності за безпечним зберіганням непридатних до використання хімічних препаратів, назріла загроза безпеці навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей. Постало питання ефективного вирішення комплексу проблем, пов’язаних з недопущенням негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. В області накопичилося 121,684 т непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, з них 44,725 т зберігається в пристосованих складах, решта законтейнеризовано. Уточнення їх кількості відбулося в результаті інвентаризації непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Поводження з непридатними пестицидами наведено у таблиці 8.7. Таблиця 8.7. Поводження з непридатними пестицидами № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Район Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Усього
Перезатарено впродовж року, т
-
Знешкоджено впродовж року, т
7,602 7,602
Утворено (виявлено) впродовж року, т 0,500 1,400 8,516 10,416
Кількість на кінець року, т 3,360 10,409 14,580 2,095 11,940 17,920 26,410 0,940 1,367 0,500 8,505 2,000 21,658 121,684
Для забезпечення виконання наказу Мінприроди України від 04.03.2008 р. № 111 “Про проведення у 2008 р. інвентаризації непридатних пестицидів та запровадження регулярного обміну інформацією щодо їх обліку” держуправлінням було підготовлене доручення першого заступника голови обласної державної адміністрації від 12.08.08р. № 1871/01-61/8 з проведення комплексної інвентаризації місць накопичення непридатних пестицидів. В 2008 р. проведено певну роботу щодо зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Так, в квітні 2008 р. за кошти Дубровицького районного бюджету 6,45 тис. грн. Київським інститутом гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук проведено контейнеризацію 975 кілограмів непридатних до використання засобів захисту рослин СВК “Трипутнянський”. 104
В липні 2008 р. у Сарненському районі проведено утилізацію 7,602 тонни заборонених і непридатних до використання пестицидів. З цією метою було внесено зміни до районної програми утилізації непридатних до використання та заборонених до застосування в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин на 2008 р. та виділено з районного бюджету коштів на суму 114,8 тис. грн. Утилізовані пестициди були власністю економічно неактивних підприємств, підприємств – банкрутів та такими, власники яких були невідомі. В грудні 2008 р. виділені кошти з обласного природоохоронного фонду на придбання 4 контейнерів для контейнеризації у Здолбунівському районі 2,800 т непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області направлений до департаменту економіки і фінансів Мінприроди України запит щодо фінансування природоохоронного заходу з державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 р. загальною сумою 2264 тис. грн. за КЕКВ 1171 по бюджетній програмі 2401250 „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами” на збір та проведення знешкодження наявних в області непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” у 2008 році підприємствам області видано 40 дозволів на поводження з отруйними речовинами. В 2008 р. на території області аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами, небезпечними відходами, продуктами біотехнологій не виникало. 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Динаміка використання відходів в області щодо обсягів та рівня використання відходів наведена в таблиці 8.8. Таблиця 8.8. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3
Показник
2000 рік
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Обсяги утворення відходів, т 194306,8 213763,3 Обсяги використання відходів, т 532,4 920,3 Рівень використання, % 0,27 0,43 Примітка: дані про використання відходів у 2000 р. управлінням статистики не надані.
201712,5 2511,9 1,25
Серед об’єктів утилізації відходів необхідно виділити Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра”, що спеціалізується на переробці сировини та відходів з поліетилену, полістиролу, поліпропілену. Технологічний процес безвідходний. Відходи плівки, обрізки, брак продукції після дроблення і гранулювання використовуються у виробництві як вторинна сировина, що йде на виготовлення пластмасових труб. В 2008 р. було перероблено 23 т таких відходів. 105
Костопільський ветсанзавод спеціалізується на виробництві кісткового борошна для потреб сільського господарства, сировиною для чого є відходи обвалування туш, кістки тощо. Підприємством у 2008 р. перероблено 6089 т зазначених відходів. Переробкою вторинної (паперової) сировини та випуском з неї паперової продукції в області займається ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”, яким у 2008 р. перероблено 7402 т макулатури. В області працює цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” з утилізації, переробки та виробництва поліетиленових виробів, який розташований в с. Бабин Гощанського району. Протягом 2008 р. підприємством перероблено 48 т технологічного браку пластмасових виробів. ТзОВ “Еко-Хелп” займається збором відпрацьованих люмінесцентних ламп, що містять ртуть. Зібрані відходи транспортуються на ДП “Меркурій” ВАТ “Микитівський ртутний комбінат” для подальшої їх демеркуризації. За 2008 р. зібрано від підприємств області і передано на комбінат 80000 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп. Більш повна характеристика підприємств, що здійснюють утилізацію відходів, подана в табл. 8.4. Таблиця 8.9. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів № з/п 1 2 3
4 5
6
7
Назва підприємства, адреса Назва виробництва ВАТ “Рівнеазот” м. Рівне-17 Костопільський ветсанзавод м. Костопіль, вул.Дерманка,2 ТОВ “Свиспан Лімітед“ м. Костопіль, вул. Степанська ,9 ТзОВ ОДЕК ”Україна” смт Оржів, вул. Заводська,9 ЗАТ “ Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра” м. Здолбунів, вул.С.Наливайка,1 Цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” Гощанський р-н, с. Бабин, вул.Заводська,8 ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” с. Моквин Березнівського р-ну
Потужність, т /рік 5010 м3
Утилізовано відходів за звітний рік, т 182,353
7000
6089
3750
645
83924
50128,27
60
23
Утилізація, переробка та виробництво поліетиленових виробів
200
48
Переробка вторинної (паперової) сировини та випуск паперової продукції
7500
7402
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини Виробництво кісткової муки для потреб сільського господарства (трупи тварин, кістки тощо ) Знищення надсмольних вод із вмістом формальдегіду до 5 %, що утворюються в процесі виробництва карбамідо-формальдегідних смол Утилізація відходів деревообробки в котлоагрегатах комбінату Установка для переробки відходів поліетилену
8.4. Транскордонне перевезення відходів Імпорту – експорту небезпечних відходів територією області в 2008 р. не було. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення і утилізації відходів” (далі – реєстр ОУОУВ) та від 03.08.1998 № 1216 “Про 106
затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів” (далі – реєстр МВВ) в державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в області проводиться робота з формування відповідних Реєстрів. До реєстру ОУОУВ включена інформація щодо 4 підприємств, що розробили 65 реєстрових карт ОУОУВ, а саме: - ТзОВ „РЗВА-Електрик”; - ВАТ „Рівнеазот”; - ТзОВ „Костопільський фанерний завод”; - ЗАТ „Консюмерс - Скло - Зоря”. До реєстру МВВ включена інформація на 34 місця видалення відходів, паспорти на які розробили 32 установи та підприємства області, а саме: - шламонакопичувач ВП „Рівненська АЕС”; - Рівненський міський сміттєзвалищний полігон (м. Рівне); - сміттєзвалище Дерманської Другої сільської ради; - сміттєзвалище Собіщицької сільської ради Володимирецького району; - сміттєзвалища Немовицької, Любиковицької, Стрільської, Люхчанської, Карпилівської, Костянтинівської, Тинненської, Чудельської сільських рад Сарненського району; - сміттєзвалища Борівської, Перекальської, Локницької, Сенчицької, Морочненської, Кухченської сільських рад Зарічненського району; - сміттєзвалища Глинської, Копитківської сільських рад Здолбунівського району; - сміттєзвалище Бронниківської сільської ради Рівненського району; - сміттєзвалища Хорівської, Розвазької сільських рад Острозького району; - сміттєзвалища Яцьковицької, Грушевської, Хмелівської, Бронської, Білківської, Великопільської сільських рад Березнівського району; - сміттєзвалище Демидівського виробничого управління житловокомунального господарства; - сміттєзвалище Озерянської сільської ради Дубенського району; - сміттєзвалище Гвіздівської сільської ради Корецького району.
107
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека — це стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Унікальні природно-кліматичні умови області, вразливість екосистем викликають необхідність запровадження особливих заходів щодо техногенної та екологічної безпеки. Пріоритетами техногенної та екологічної безпеки є: - запровадження екологічно безпечних технологій, в першу чергу в лісовому, сільському і водному господарствах; - забезпечення оптимальної лісистості в межах водозборів, заліснення непридатних до сільськогосподарського використання земель, відновлення верхньої межі лісу та зменшення навантаження на високогірні луки; - запровадження консервації змитої ріллі і ріллі на схилах більше 10 градусів шляхом залуження і виведення її із сільськогосподарського обігу та оздоровлення з метою запобігання розвитку ерозійних процесів, збереження і відтворення родючості змитих земель; - створення умов для запобігання наслідків шкідливої дії вод (паводків), забруднення і виснаження водних ресурсів, реалізація протипаводкових заходів та заходів, спрямованих на гарантоване питне водопостачання; - розробка і запровадження ефективного механізму збереження джерел прісних та мінеральних вод, забезпечення населення екологічно-чистою питною водою; - створення умов для організації виробництва екологічно чистих продуктів харчування; - захист річок, потоків та водойм від засмічення і забруднення промисловими та побутовими стоками, реконструкція і капітальний ремонт діючих очисних споруд та будівництво нових у населених пунктах та на підприємствах, де вони відсутні або малопотужні; - створення нових сміттєзвалищ, облаштованих згідно із вимогами екологічної безпеки та санітарно-гігієнічними нормами; - запуск підприємств з переробки промислових та побутових відходів в найбільших містах області; - вирішення проблеми збору і утилізації побутового сміття у сільській місцевості; - створення мережі діагностичних регулювальних пунктів з метою зменшення забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами та автомобільним транспортом, забезпечення переходу до використання етилованих сортів бензину та обладнання стаціонарних забруднювачів пилогазоуловлювальними установками; - вжиття додаткових заходів для збереження біологічного різноманіття, в першу чергу видів, занесених до Червоної книги України, відновлення чисельності мисливської фауни; створення загальнодержавної екологічної мережі, розширення територій та розвитку об’єктів природно-заповідного фонду. 108
9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки В області нараховуються десятки об’єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку. Особливо небезпечними є об’єкти, аварії на яких можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального і міжрегіонального масштабу, мати катастрофічні наслідки для навколишнього природного середовища, створювати пряму загрозу здоров’ю й життю людей. На території області знаходиться 30 екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного та обласного значення. Перелік екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного та обласного значення приведений у табл. 9.1. Таблиця 9.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів № з/п
Назва екологічно небезпечного об’єкту
Вид економічної діяльності
3 Виробництво мінеральних добрив
Відомча належність (форма власності) 4 Колективна
Примітка
1 1.
2 ВАТ “Рівнеазот”, Рівненський район
5 Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення -“-
2.
Виробництво електроенергії
Державна
3. 4.
Відокремлений підрозділ “Рівненська АЕС”, м. Кузнецовськ ТзОВ “Свиспан Лімітед”, м. Костопіль Зірненський спиртзавод
Переробка деревини Виробництво спирту
Приватна Державна
5. 6.
ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” КП “Березневодоканал”
Приватна Комунальна
7.
КП “Аква”
Комунальна
-“-
8.
Комунальна
-“-
9.
Очисні споруди Гощанської дільниці РОВКП “Рівнеоблводоканал” ТзОВ “Пустомитимолоко”
Виробництво паперу Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічних вод Переробка молока
-“Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-“-
Приватна
10.
КВП ВКГ “Дубноводоканал”
Надання послуг з очистки стічної води
Комунальна
11. 12.
ТзОВ СП «Нива» КП “Дубровицяводоканал”
Колективна Комунальна
13.
ВКП “Зарічне”
Комунальна
-“-
14. 15. 16.
ВАТ “Волинь-цемент” ТОВ “Волинь-шифер” Залізнична станція Здолбунів
Колективна Приватна Державна
-“-“-“-
17.
КП “Корецьжитлокомунсервіс”
Комунальна
-“-
18.
КП “Костопільводоканал”
Комунальна
-“-
19.
Млинівське ВУКГ
Комунальна
-“-
20.
КП “Екосервіс”, м. Сарни
Комунальна
-“-
21.
Колективна
-“-
22. 23. 24.
ВАТ “Любомирський вапняносилікатний завод” ЗАТ Рівненський ливарний завод ВАТ “Рокитнівський склозавод” ДКП “Рокитневодоканал”
Виробництво цукру Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Виробництво цементу Виробництво шиферу Вантажно-пасажирські перевезення Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води Виробництво будматеріалів
Тимчасово припинено діяльність Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-“-
Колективна Колективна Комунальна
-“-“-“-
25.
ДКП “Радивилівводоканал”
Чавунне литво Скловироби Надання послуг з очистки стічної води Надання послуг з очистки стічної води
Комунальна
-“-
109
26.
ВАТ «РЗВА-Електрик»
27.
Рівненська дільниця РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” Рівненське нафтопровідне управління філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” ДП “Прикарпатзахідтранс”
28.
29. 30.
Рівненський полігон твердих побутових відходів
Виробництво запасних частин Надання послуг з очистки стічної води Транспортування нафти Транспортування нафтопродуктів Захоронення твердих побутових відходів
Колективна
-“-
Комунальна
-“-
Державна
-“-
Державна
-“-
Комунальна
-“-
Крім вище перерахованих об’єктів, в області розміщені потенційно небезпечні об’єкти, які визначені у відповідності до „Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів” затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2006 № 98 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 № 286/12160. Зміни під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) можуть спричинити загибель людей чи створити загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами. Відповідно до переліку потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) області, затвердженого рішенням постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій області від 30.12.2008 року (протокол № 9) в регіоні нараховується 478 ПНО, у тому числі 350 зареєстровані у державному реєстрі ПНО та 128 підлягають паспортизації. Їх кількісне розміщення наведено у таблиці 9.2, на рис.9.1. Таблиця 9.2 Розподіл потенційно-небезпечних адміністративних одиниць області № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Назва районів Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Дубно м. Острог м. Рівне м. Кузнецовськ Всього
Всього 26 9 11 6 27 18 3 21 11 21 13 10 20 55 32 51 28 5 101 10 478
об’єктів
Кількість ПНО, шт. з них, включені до державного Реєстру ПНО 22 6 11 6 15 8 2 19 8 20 9 8 17 44 17 38 13 4 76 7 350
в
розрізі
Підлягають вилученню з державного Реєстру ПНО 5 1 1 2 4 2 8 23
110
Кольорова насиченість відповідає кількості ПНО: - до 9
Зарічненський
- від 10 до 20 Дубровицький
- від 21 до 40 Володимирецький
- від 41 до 70
Рокитнівський
- більше 70
м. Кузнецовськ6
Сарненський
Костопільський
Млинівський Демидівський
Березнівський
Рівненський м.Рівне
м.Дубно
Корецький Гощанський Здолбунівський Острозький
Дубенський
м.Острог
Радивилівський
Рис.9.1. Розподіл потенційно-небезпечних об’єктів в розрізі адміністративних одиниць області 12 адміністративно-територіальних одиниць мають ступінь хімічної небезпеки, з яких 1 одиниця ІІ ступінь, 11 – ІV ступінь, що видно з таблиці 9.3. Таблиця 9.3 Ступінь хімічної безпеки адміністративно-територіальних одиниць області № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця Березнівський район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Костопільський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Сарненський район м. Рівне м. Кузнецовськ
Визначений ступінь хімічної небезпеки АТО ІV ІV ІV ІV ІV ІV ІV ІV ІV ІV ІV II
Із загальної кількості потенційно небезпечних об’єктів – 21 об’єкт віднесені до хімічно небезпечних, з яких з І ступеня хімічної небезпеки – 1 об’єкт, ІІ – 1 об’єкт, ІІІ – 5 об’єктів та ІV – 14 об’єктів, що видно з таблиці 9.4. Таблиця 9.4 Ступінь хімічної безпеки потенційно-небезпечних об’єктів області № п/п 1 2
Назва міст, районів Березнівський район Володимирецький район
Кількість ХНО, шт. 2 -
І -
Ступінь небезпеки ІІ ІІІ -
ІV 2 -
111
№ п/п 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Кількість ХНО, шт. 1 1 1 1 1 1 1 1 2 4 3 2 21
Назва міст, районів Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Острог м. Рівне м. Кузнецовськ м. Дубно Всього
Ступінь небезпеки ІІ ІІІ 1 2 1 1 1 1 5
І 1 1
ІV 1 1 1 1 1 1 1 2 3 14
Кольорова насиченість відповідає кількості ХНО: Зарічненський
-1
Дубровицький
-2 Володимирецький
-3 - більше 3
Рокитнівський
м.Кузнецовськ
3
Сарненський
Костопільський
Березнівський
Рівненський Млинівський Демидівський
м.Дубно
м.Рівне
Корецький
Гощанський
Здолбунівський Острозький Дубенський м.Острог Радивилівський
Рис.9.2. Ступінь хімічної безпеки потенційно-небезпечних об’єктів області в розрізі районів На хімічно небезпечних об’єктах зберігається (використовується, виробляється) 4,0 тис. т небезпечних хімічних речовин, у тому числі аміаку – 2259 т, хлору – 8 т, формаліну – 1733 т. Всього у зонах можливого хімічного зараження від зазначених об’єктів мешкає біля 50,12 тис. чол. (4,4 % від населення області). З 21 хімічно небезпечного об’єкту 12 підприємств м’ясо-молочного комплексу, які у більшості випадків оснащені застарілим або зношеним обладнанням. Технічний стан холодильно-компресорного обладнання, апаратів, запірної та регулюючої апаратури, систем електропостачання, контрольно112
вимірювальних приладів та автоматики не гарантує їх безпечну роботу. Оснащеність хімічно небезпечних об’єктів системами автоматичного виявлення небезпечних хімічних речовин в оточуючому середовищі складає 76%. На території області розташована Рівненська АЕС, яка спроектована, як шести блочна станція із загальною встановленою потужністю 4880 МВт. АЕС розташована на території Володимирецького району в північно-західній частині Рівненської області на правому березі р. Стир, приблизно у 80 км від обласних центрів – м. Рівне та м. Луцьк. При аварії на АЕС, внаслідок викиду радіоактивних речовин, персонал і населення, яке попадає в зону радіоактивного забруднення може зазнати радіаційного впливу. У разі гіпотетичної аварії на Рівненській АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти 1500 км 2, в яку можуть попасти до 64 населених пунктів Володимирецького, Сарненського і Костопільського районів, в тому числі м. Кузнецовська. Загальна кількість населення, яке може потрапити в зону забруднення – до 96 тис. чол. Небезпечні дози опромінювання можуть отримати до 20 тис. чол., в тому числі до 4 тис. дітей. Також в зону радіаційного забруднення потрапляє ділянка автошляху Київ – Ковель довжиною близько 30 км та до 40 км залізниці на ділянці Сарни – Кузнецовськ. У випадку руйнування одного з реакторів на Рівненській АЕС загальна площа зон помірного та небезпечного радіоактивного забруднення може скласти понад 16 тис. км2, в які можуть потрапити понад 360 населених пунктів з населенням більше 1 млн. чол. Небезпечні дози опромінювання можуть отримати до 700 тис. чол., в тому числі понад 280 тис. дітей. В 40 км південно-східніше від м. Рівне на півночі Хмельницької області розташована Хмельницька АЕС. У разі гіпотетичної аварії на Хмельницькій АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти понад 350 км2, в які можуть попасти до 42 населених пункти Острозького, Здолбунівського і Гощанського районів, в тому числі м. Острог. Загальна кількість населення, яке може попасти в зону забруднення – до 35 тис. чол. Небезпечні дози опромінювання можуть отримати до 32 тис. чол., в тому числі до 6,5 тис. дітей. У випадку руйнування одного з реакторів на Хмельницькій АЕС загальна площа зон помірного та небезпечного радіоактивного забруднення може скласти біля 14,2 тис. км2, в які можуть попасти понад 300 населених пунктів з населенням 940 тис. чол. Небезпечні дози опромінення можуть отримати понад 760 тис. чол., в тому числі понад 280 тис. дітей. Певну небезпеку для населення області складає і транспортування ядерного палива для РАЕС, в т.ч. і відпрацьованого. Відповідно до Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні в 2008 р. в Рівненській області виникло 8 надзвичайних ситуацій: 3 – техногенного характеру (РАЕС); 4 – природного характеру; 1 – соціально-політичного характеру. Їх розподіл наведено у таблиці 9.5. 113
Таблиця 9.5 Надзвичайні ситуації в області у 2007-2008 рр. Надзвичайні ситуації Всього в тому числі: техногенного характеру природного характеру соціально-політичного характеру Виявлення застарілих боєприпасів За масштабами: регіонального місцевого об'єктового Загинуло людей з них дітей Постраждало людей з них дітей Некласифікована подія Події на РАЕС (в т.ч. НС)
2008 року
2007 року
8
16
Зменшення, збільшення у % -50%
3 4 1 66
8 7 1 77
-62,5% -42,8% 0 -14,2%
1 3 4 6 6 21 5 7 22 (3)
1 6 9 12 2 205 93 10 21 (3)
0 -50% -55,5% -50% +200% -89,7% -94,6% -30% +4,7%
Надзвичайні ситуації, які зафіксовані протягом звітного року, екологічних наслідків не мали. Разом з тим, при певних умовах та несприятливому розвитку ситуації, до забруднення оточуючого середовища могли призвести наступні надзвичайні ситуації та події: - 15.03.2008 р. у м. Кузнецовськ на РАЕС, блок № 4 (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10710 - аварії на атомних електричних станціях, протокол № 55 від 10.04.2008 р. засідання експертної комісії МНС України) В 15:04 енергоблок № 4 відключений від енергомережі за фактом посадки СК (стопорних клапанів) ТГ- 6 спрацюванням технологічного захисту. 15.03.2008 року, о 23:57 ТГ- 6 енергоблоку № 4 включений в електромережу та розпочато підйом потужності. - 10.06.2008 р. у м. Кузнецовськ на РАЕС, блок № 2 (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10710 - аварії на атомних електричних станціях ) В 12:10 зупинено блок № 2 в зв’язку з виявленням черговим персоналом нещільності на арматурі вприску в компенсатор тиску в межах гермооб’єму. 12.06.2008 р. в 20:03 блок № 2 включено в мережу і виведено на потужність згідно диспетчерського графіка - 14.07.2008 р. – у Сарненському, Костопільському, Дубенському, Млинівському, Радивилівському, Демидівському районах (природного характеру, місцевого рівня, 20231 – сильний вітер (швидкість вітру 25 м/с і більше, включаючи шквали і смерчі), протокол № 60 від 14.08.2008р. засідання експертної комісії МНС України) Внаслідок погіршення погодних умов були знеструмлені 55 населених пунктів, 16 ЛЕП, 220 ТП, знищено посіви ріпаку на площі 818 га та 500 га зернових культур. - 22.07.2008 р. – у Гощанському, Сарненському, Володимирецькому, Березнівському районах (природного характеру, місцевого рівня, 20231 сильний вітер (швидкість вітру 25 м/с і більше, включаючи шквали і смерчі), протокол № 60 від 14.08.2008 р. засідання експертної комісії МНС України) Внаслідок несприятливих погодних умов на території області були знеструмлені 133 населених пункти, 48 ліній ЛЕП, 671 ТП, підтоплено 7 114
населених пунктів та 238 житлових будинків, пошкоджено понад 600 ділянок с/г угідь та зруйновано 12 перехідних мостових переправ. - 24.07.2008 р. в м. Кузнецовськ, РАЕС, блок № 3 (техногенного характеру, об'єктового рівня, 10710 - аварії на атомних електричних станціях ) В 09:26 енергоблок № 3 відключився від електромережі дією аварійного захисту по зниженню рівня в ЗПГ-3 закриттям основного регулюючого клапану рівня живлячої води. Застабілізовані номінальні параметри гарячого стану блоку. Відхилень та порушень меж та умов безпечної експлуатації немає. - 25.07.2008 р. в 11:53 турбогенератор № 5 третього енергоблоку включено в електромережу і розпочато набір необхідної потужності згідно з диспетчерським розпорядженням. - 13.03.2008 р. в с. Плоске Острозького району (некласифікована надзвичайна подія) В 20:32 на трубопроводі ДП ,,Прикарпатзахід” в с. Плоске Острозького району виявлено несанкціонований відбір нафтопродуктів (дизельне пальне). - 02.07.2008 р. в м. Рівне (некласифікована надзвичайна подія) В 11:20 на перехресті вул. Льонокомбінатівська та вул. О.Дундича внаслідок перекидання автомобіля МАЗ 6303 (бензовоз, ємність цистерни 20 тонн) стався витік близько 300 л пально-мастильних матеріалів. Постраждалих немає. Бензин відкачали в інший транспортний засіб, автоцистерна піднята і відправлена з місця події, проведені дезактиваційні заходи. - 15.07.2008 р. у м. Рівне (загроза виникнення НС) Літак АН-12 компанії «Меридіан», який о 19:22 вилетів з аеропорту м. Рівне за маршрутом Рівне - Брест, о 19:43 здійснив аварійну посадку в аеропорту м. Рівне з причини виявлення екіпажем витоку гідро рідини з системи випуску передньої стійки шасі. - 14.08.2008 р. в Рокитнівському районі (загроза виникнення НС) На території запасу земель Кам'янської сільської ради виявлено загорання торфу на площі 8,5 га. - 18.08.08 р. внаслідок сильного вітру та посушливої погоди відбулось розповсюдження торф’яної пожежі на землях запасу Кам’янської сільської ради Рокитнівського району до 12 га. Протягом 2008 року надзвичайних ситуацій у сфері військової діяльності на території області не зафіксовано. 9.3. Радіоекологічна безпека Частина території Рівненської області знаходиться у межі 30-км зон спостереження Рівненської та Хмельницької АЕС, на якій проживає понад 152 тис. населення. Рівненська атомна електростанція, яка розташована безпосередньо на території області, є відокремленим підрозділом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. РАЕС експлуатує 4 енергетичні ядерні реактори загальною електричною потужністю 2835 МВт, що складає 20,5 % від загальної сумарної встановленої потужності АЕС України. 115
Загальна радіаційна аварія на РАЕС, при руйнуванні одного реактора з викидом 10 % активної маси за межі санітарно-захисної зони, може створити зону забруднення (з різними рівнями) загальною площею 20,1 тис.км2, в яку може потрапити біля 390 населених пунктів з населенням понад 1178 тис. чол. З метою моніторингу радіаційної обстановки, прогнозування та попередження аварій на Рівненській АЕС функціонує автоматизована система контролю за радіаційною обстановкою (АСКРО) навколо РАЕС. На РАЕС проводиться безперервний контроль викидів у всіх вентиляційних трубах. Сумарна величина газо-аерозольних викидів радіонуклідів енергоблоків РАЕС у 2008 р. наведена у табл. 9.6. Таблиця 9.6. Сумарний викид радіонуклідів та груп радіонуклідів енергоблоками РАЕС у 2008 р., ГБк Нуклід
Активність
ІРГ Йод 51 Сr 54 Mn 58 Co 59 Fe 60 Co 95 Zr 95 Nb 110m Ag 134 Cs 137 Cs 90 Sr 3 Н
6,18Е+04 2,06Е-01 7,54Е-03 1,50Е-03 1,47Е-03 7,20Е-04 1,30Е-02 9,56Е-04 1,93Е-03 3,97Е-03 2,83Е-03 1,47Е-02 7,50Е-04 7,89Е+02
Контрольний рівень допустимих викидів 1,13Е+06 4,76Е+01 4,44Е-01 1,20Е-01 7,44Е-01 7,44Е-02 4,44Е-01 6,12Е-01 3,72Е-01 4,32Е-01 6,72Е-01 8,88Е-01 4,68Е-03 Всього
Допустимий викид
Індекс КДВ, %
Індекс ДВ, %
3,04Е+07 1,54Е+03 1,87Е+05 9,15Е+02 2,85Е+03 2,96Е+03 4,76Е+01 3,66Е+03 7,32Е+03 1,50Е+02 1,21Е+02 1,06Е+02 1,46Е+02 3,07Е+05
5,44 0,43 1,70 1,25 0,20 0,97 2,94 0,16 0,52 0,92 0,42 1,66 16,0 -
2,03Е-01 1,34Е-02 4,04Е-06 1,64Е-04 5,14Е-05 2,43Е-05 2,74Е-02 2,61Е-05 2,63Е-05 2,64Е-03 2,35Е-03 1,39Е-02 5,12Е-04 2,57Е-01 0,52
Враховуючи розташування Хмельницької АЕС, вплив наслідків аварії на ній на територію області та населення суттєво не відрізняється від наслідків аналогічної можливої аварії на Рівненської АЕС. За розрахунками, у разі аварії з викидом радіоактивних речовин на Хмельницькій АЕС, в зону можливого забруднення попадає територія південносхідної частини області площею понад 1 тис. км2, на якій розташовані 82 населених пункти та проживають майже 62 тис. чоловік. Наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.2006 №330/100 з 1 вересня 2006 р. функції держуправління з радіаційного контролю за використанням джерел іонізуючого випромінювання та ліцензування цього виду господарської діяльності на підпорядкованій території покладаються на Північно-західну інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України На адміністративно-підвідомчій території Північно-західної Держінспекції з ядерної та радіаційної безпеки, як і в цілому в Україні, діяльність у сфері використання ядерної енергії поширено у багатьох галузях економіки, науки, медицини. Основними напрямками здійснення цієї діяльності є ядерна енергетика та використання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ). У практичній діяльності ДІВ використовуються у складі пристроїв, що містять радіоактивні речовини, та у вигляді приладів, що генерують іонізуюче випромінювання. 116
З метою мінімізації ризиків при поводженні з ДІВ в Україні запроваджена система заходів безпеки та збереженості ДІВ, спрямованих на радіаційний захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища. Основою цієї системи є державне регулювання безпеки використання ДІВ. Основними елементами державного регулювання є відповідне законодавство, яке включає систему норм та правил з радіаційної безпеки); дозвільна діяльність (сертифікація, реєстрація та ліцензування); а також наглядова діяльність. Підприємства, які використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, у разі непридатності джерел іонізуючого випромінювання для подальшого використання, передають їх для захоронення на спеціалізовані підприємства, що мають відповідні дозволи на здійснення діяльності з радіоактивними відходами (ДМСК УДО «Радон»). Використання джерел іонізуючого випромінювання в області у 2008 р. наведено в таблиці 9.7. Таблиця 9.7. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства
Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.
1
2 Рівненська область м. Рівне, в т.ч. Рівненський обласний онкологічний диспансер ДП „Рівненський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” Рівненська митниця Держмитслужби України ВАТ ”Рівнеазот” м. Дубно, в т.ч. Дубенський онкологічний диспансер м. Кузнецовськ, в т.ч. ВП „НАЕК „Енергоатом” „Рівненська АЕС” Західне регіональне відділення лабораторії технічного контролю ТзОВ „Центр промислової діагностики та контролю” (ДП ЗУМУ ВАТ „Південтеплоенергомонтаж”)
3 7 4
1 2
3 4 5
6 7
Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість загальна радіаційний фон на джерел активність ДІВ, території підприємства, іонізуючого Бк мкЗв/год випромінюванн я, од. 4 5 6 1184 67 11 1,03Е+14 в межах природного
1
2
18
1,57Е+12
в межах природного
4
1,08Е+06
в межах природного
34 6 6
5,61Е+11
в межах природного
1,0Е+09
в межах природного
1111 1110
1,1Е+13
в межах природного
1
9,97Е+09
в межах природного
9.3.1. Радіаційне забруднення територій На Рівненській АЕС для контролю впливу газо-аерозольних викидів підприємства на довкілля додатково проводиться контроль вмісту радіоактивних речовин в приземному шарі атмосфери, атмосферних випадіннях, ґрунті, рослинності, хвої, продукції сільського господарства. Вета-активність повітря до пуску РАЕС була в діапазоні 1,85÷9,25*10 -04 Бк/м3, при цьому вміст 137Cs становив 1,11÷5,92*10-05 Бк/м3, а 90Sr 1,48÷11,1*10-05 Бк/м3. Активність повітря за звітний рік обумовлена радіонуклідами природного 117
походження. Відношення активності 137Cs чорнобильського походження і природного 7Ве становило 0,12 %. За даними спостережень вета-активність атмосферних випадінь до пуску РАЕС була в діапазоні 7,4÷329 Бк/м2/міс. За звітний рік активність атмосферних випадінь знаходилась на рівні нижньої межі діапазону активностей до запуску РАЕС. Відмічається забруднення ґрунту в зоні спостереження, яке обумовлено випадіння продуктів після Чорнобильської аварії. Співвідношення максимальної активності до мінімальної активності 137Cs в зоні розташування РАЕС свідчить про значну неоднорідність забруднення. Основний вклад в питому активність рослинності формує радіонуклід природного походження 40К (активність 529 Бк/кг). Середня активність радіонукліда техногенного походження 137Cs становить 8,74 Бк/кг, що в 60 раз менше ніж 40К. В 2008 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області – м. Сарни, АМСЦ Рівне. В таблиці 9.8 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані на території області. Таблиця 9.8. Середньомісячна (Есер), максимальна добова (Рmax) і сумарна бетаактивність атмосферних опадів в пунктах спостереження, Бк/м2×добу МІСЯЦЬ Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Сума за рік
Рсер 2,3 2,4 2,7 2,2 2,4 2,6 2,4 2,2 2,5 2,4 2,4 2,3 -
АМСЦ РІВНЕ Рmax 7,9 6,6 7,6 7,3 7,9 7,3 6,6 7,8 6,6 6,5 6,5 6,7 -
Сумарна 72,5 708 84,9 66,4 73,6 77,5 73,8 68,1 74,0 75,5 71,9 72,0 881,0
Рсер 2,3 2,5 2,5 2,5 2,3 2,3 2,3 2,3 2,5 2,1 2,3 2,5 -
САРНИ Рmax 6,9 6,5 7,7 7,3 8,3 7,6 6,9 7,9 7,1 6,5 6,6 6,3 -
Сумарна 70,7 71,1 78,3 75,0 72,7 68,1 71,1 72,7 73,8 65,6 68,1 77,3 864,5
Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2,5 - 3 рази. Річна сума атмосферних випадінь у пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,5 рази (584 Бк/м2 – середнє доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь в колишньому СРСР ). Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м2 за добу даних пунктів спостережень не виявлено. Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст 137Cs в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні концентрації 137Cs в пробах не виявлено. Детальний аналіз в двох пунктах спостережень, що знаходяться в області (АМСЦ Рівне, МС Сарни), наводиться в таблиці 9.9. 118
Таблиця 9.9 Щомісячні значення гама-спектрометричного аналізу проб аерозольних випадінь на вміст 137Cs в пунктах спостережень (Бк/м2× добу) березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
min
max
АМСЦ Рівне МС Сарни
лютий
Назва метеостанції
За рік
січень
МІСЯЦІ
0,06 0,14
0,17 0,07
0,13 0,06
0,18 0,10
0,11 0,17
0,13 0,17
0,14 0,08
0,13 0,17
0,12 0,11
0,13 0,08
0,12 0,12
0,10 0,15
0,06 0,06
0,18 0,17
Щодобові спостереження за потужністю експозиційної дози гамавипромінювання проводяться в 4 пунктах контролю: м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамавипромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу “свіжих” радіоактивних продуктів не зареєстровано. Детальний аналіз радіаційного стану у 2008 р. в пунктах спостережень Рівненського центру гідрометеорології наведено в таблиці 9.10. Таблиця 9.10. Оцінка радіаційного стану в пунктах спостережень центру з гідрометеорології Місяці
Радіологічна лабораторія АМСЦ Рівне МСарни м. Рівне Потужність експозиційної дози гама-випромінювання, мкР/год. min max сеp. min max сер. min max сер. min Січень 13,0 15,0 14,0 11,0 15,0 12,0 10,0 14,0 12,0 9,0 Лютий 11,0 16,0 14,0 11,0 14,0 13,0 11,0 13,0 12,0 10,0 Березень 13,0 15,0 14,0 11,0 14,0 13,0 11,0 13,0 12, 0 11,0 Квітень 12,0 16,0 14,0 11,0 15,0 12,0 11,0 14,0 12,0 10,0 Травень 12,0 15,0 14,0 10,0 14,0 12,0 11,0 14,0 12,0 10,0 Червень 12,0 15,0 14,0 11,0 14,0 12,0 10,0 13,0 12,0 10,0 Липень 12,0 15,0 14,0 11,0 14,0 12,0 9,0 12,0 11,0 11,0 Серпень 12,0 15,0 14,0 11,0 14,0 12,0 11,0 12,0 11,0 10,0 Вересень 12,0 14,0 13,0 11,0 14,0 13,0 10,0 13,0 11,0 11,0 Жовтень 12,0 15,0 14,0 11,0 14,0 12,0 10,0 12,0 11,0 11,0 Листопад 12,0 15,0 14,0 11,0 15,0 13,0 10,0 12,0 11,0 11,0 Грудень 13,0 16,0 14,0 11,0 14,0 13,0 10,0 13,0 12,0 9,0 За рік 14,0 12,0 12,0
МДубно
max 13,0 13,0 13,0 13,0 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0 13,0 14,0 12,0
сер. 11,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 12,0 11,0 12,0
Радіологічні дослідження обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість” 2008 року включали обстеження земель сільськогосподарського призначення, дослідження на контрольних ділянках, визначення вмісту радіонуклідів в продукції рослинництва та кормах. В рамках програми з еколого-агрохімічної паспортизації земель с/г призначення радіологічне обстеження проводилось на території Дубенського, Корецького та Млинівського районів. Обстежена площа складає 127,2 тисяч га, щільність забруднення угідь цезієм-137 не перевищує 1 Кі/км2, а стронцієм-90 0,02 Кі/км2. Розподіл площ за щільністю забруднення наведено в таблиці 9.11. Таблиця 9.11. Щільність забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення, обстежених в 2008 році. Райони
Обстежена площа, тис.
Щільність забруднення, Кі/км2 цезієм-137 стронцієм-90
119
Корецький Дубенський Млинівський Разом:
га
до 1
1-5
5-15
10,3 58,8 58,1 127,2
10,3 58,8 58,1 127,2
-
-
більше 15 -
до 0,02
0,02-0,15
0,15-3,0
3,1 8,0 8,1 19,2
-
-
Станом на 1.01.2009 року в області обстежено 468,1 тис. га, з них щільність забруднення цезієм–137 понад 1 Кі/км2 мають 50,1 тис. га, що складає 10,7%. Щільність забруднення стронцієм–90 понад 0,02 Кі/км2 мають 37,6 тис. га (45,6%) обстежених площ. Найбільш забруднені ділянки ґрунту цезієм–137 виявлені в Дубровицькому районі: у Велюнській сільській раді - 8,9 Кі/км2 (75,8 га), Колківській сільській раді – 5,5 Кі/км2 (54,5 га); Рокитнівському районі - у Борівській сільській раді – 5,6 Кі/км2 (65,6 га), що складає 0,1 % від обстеженої площі. Щільність забруднення стронцієм–90 - 0,1–0,15 Кі/км2 виявлено в Дубровицькому районі: Висоцька сільська рада – 0,1 Кі/км2, Велюнська сільська рада – 0,13 Кі/км2; в Рокитнівському районі - Біловіжська сільська рада – 0,15 Кі/км2. Найбільшу територію забруднених радіоцезієм земель мають Рокитнівський і Дубровицький райони. Площа сільгоспугідь зі щільністю забруднення понад 1 Кі/км2 складає 11,2 і 20,7 тис. га, що становить 43,4 та 52,8 % (таблиці 9.12, 9.13). Таблиця 9.12. Розподіл площ с/г угідь Рівненської області за щільністю забруднення цезієм-137 за матеріалами еколого-агрохімічної паспортизації земель с/г призначення станом на 1.01 2008 р. Назва районів Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський В області:
Обстежена площа, тис. 0 – 1,0 га тис. га % 26,1 25,8 98,7 39,2 33,7 86,0 20,7 20,7 100 11,5 11,5 100 41,5 41,5 100 39,2 18,5 47,2 30,0 24,7 82,4 18,0 18,0 100 17,2 17,2 100 10,2 10,2 100 38,7 38,7 100 18,0 18,0 100 33,5 33,5 100 46,1 46 100 25,8 14,6 56,6 52,4 45,4 86,6 468,1 418 89,3
Розподіл площ за групами, Кі/км² 1,1 – 2,0 2,1 – 3,0 3,1 – 4,0 тис. га % тис. га % тис. га % 0,2 0,8 0,09 0,3 5,2 13,3 0,3 0,7
4,1 – 5,0 › 5,0 тис. га % тис. га % 0,04 0,1
14,0 4,8
35,7 16,0
5,1 0,3
13,0 1,0
0,9 0,1
2,3 0,3
0,6 0,1
1,5 0,3
0,1
0,3
0,1 8,9 6,3 39,5
34,5 12,0 8,4
1,7 0,6 8,0
6,6 1,2 1,7
0,4 0,1 1,59
1,5 0,2 0,3
0,1 0,01 0,85
0,4 0,02 0,2
0,1
0,4
0,2
0,1
Таблиця 9.13. Розподіл площ с/г угідь Рівненської області за щільністю забруднення стронцієм-90 за матеріалами еколого-агрохімічної паспортизації земель с/г призначення станом на 1.01.2008 р. Назва районів Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський
Обстежена площа, тис. га 3,6 8,2 4,2 2,8 6,1
0 – 0,01 тис. га % 1,6 44,8 1,7 20,7 3,7 88,1 1,8 64,5 3,6 59,0
Розподіл площ за групами, Кі/км² 0,02 – 0,15 0,16 – 3,0 тис. га % тис. га % 2,0 55,2 6,5 79,3 0,5 11,9 1,0 35,5 2,5 41,0
120
Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський По області:
5,9 4,4 5,5 3,2 2,6 7,2 3,5 6,6 7,6 3,5 7,7 82,6
5,7 0,6 2,5 2,1 1,5 4,1 2,9 5,2 4,5 0,5 2,9 44,9
96,6 13,6 45,2 65,6 57,7 56,5 82,9 78,4 59,6 14,5 37,9 54,4
0,2 3,8 3,0 1,1 1,1 3,1 0,6 1,4 3,1 2,9 4,8 37,6
3,4 86,4 54,8 34,4 42,3 43,5 17,1 21,6 40,4 83,6 62,1 45,5
0,1
1,7
0,1
0,1
9.3.2. Радіоактивні відходи Поводженням з усіма видами твердих радіоактивних відходів, крім відпрацьованого ядерного палива, займається цех дезактивації та радіоактивних відходів Рівненській АЕС. Систему поводження з твердими радіоактивними відходами на РАЕС умовно можна поділити на дві підсистеми: одна для енергоблоків № 1, 2, друга – до енергоблоків № 3, 4. Основне устаткування і сховища твердих радіоактивних відходів розташовані у побудованих спецкорпусах №1 та №2. Крім того в центральному залі реакторного відділення енергоблоків № 1, 2 передбачено сховище високоактивних твердих радіоактивних відходів і сховища іонізаційних камер. З 2001 р. введено в експлуатацію сховище твердих радіоактивних відходів будівлі переробки слабоактивних відходів для зберігання відходів, одержаних в результаті роботи установок затвердіння рідких радіоактивних відходів. Сховище введено в експлуатацію лише в частині ділянок для зберігання продуктів переробки кубового залишку після установки переробки рідких радіоактивних відходів. Поводження с твердими радіоактивними відходами здійснюється за схемою: • збір і первинне сортування відходів з фрагментацією; • транспортування відходів в місця тимчасового зберігання; • облік відходів персоналом цеху дезактивації та радіоактивних відходів; • сортування твердих радіоактивних відходів за видами і групами активності; • затарювання твердих радіоактивних відходів в ділянки сховища. На сьогодні основними проблемами поводження з радіоактивними відходами на РАЕС є відсутність обґрунтованих критеріїв приймання кондиційованих радіоактивних відходів на довгострокове зберігання, відсутність центрального сховища в Україні для передачі радіоактивних відходів на захоронення та відсутність технології кондиціювання відпрацьованих сорбентів. Станом на 1.01.2009 р. Рівненська АЕС має достатню кількість вільних місць для зберігання відпрацьованого ядерного палива в басейні витримки. Можливість аварійного вивантаження палива з реактора забезпечується на кожному енергоблоці. При дефіциті вільних місць в одному з басейнів проектом допускається виконувати між блочні перевезення в басейн витримки іншого енергоблоку. На 2009 р. заплановані перевезення 36 відпрацьованих 121
тепловиділяючих збірок з блоку № 3 на блок № 4. У ДП НАЕК „Енергоатом” в 2008 р. затверджений „План мінімізації вивезення відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС до Російської Федерації на період до 2012 року”. У відповідності з Планом вивіз відпрацьованого ядерного палива до Росії у наступному році не запланований. Прийом та зберігання відпрацьованого ядерного палива планується здійснювати в централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, яке буде створено на базі майданчика Чорнобильської АЕС.
122
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1 Ведення сільського господарства в області В області сільськогосподарські угіддя становлять 936,1 тис. га, в тому числі рілля – 649,4 тис. га, сіножаті – 128,5 тис. га, пасовища – 134,0тис.га, багаторічні насадження – 11,8 тис. га, перелоги – 12,7тис. га. У 2008 році по всіх категоріях господарств вся посівна площа становила 511,2 тис. га, або 78,7 % ріллі. У структурі посівних площ пшениця складає – 22,8 %, цукрові буряки – 4,4 %, картопля –12,8 %, овочі – 2,2 %, кукурудзи на зерно – 4,6 %, ріпаку 6,0 %. Всіма категоріями господарств у 2008 році вироблено валової сільськогосподарської продукції на суму 2899,5 млн. грн. У 2008 році всіма категоріями господарств вироблено зерна 769,8 тис. т, цукрових буряків – 832,8 тис. т, картоплі – 1011,3 тис. т, овочів – 218,5 тис. т, молока – 455,9 тис. т, м’яса – 76,3 тис. т. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в області дають можливість розвивати переробну галузь. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Важливе значення для сільськогосподарського виробництва має застосування мінеральних та органічних добрив. Воно сприяє відтворенню родючості ґрунту, підвищенню врожайності та покращенню якості рослинницької продукції. Збільшення внесення добрив забезпечить необхідний ефект лише на фоні підвищення культури землеробства, покращення всієї системи технічних, організаційних та економічних факторів. Без широкого застосування мінеральних та органічних добрив і інших хімічних засобів неможливий подальший ріст сільськогосподарського виробництва і, перш за все, підвищення врожайності. В 2008 році сільськогосподарськими підприємствами було засіяно 255,5 тис. га сільськогосподарських угідь, що на 7,4 % більше ніж у 2007 р. Зібрано урожаю зернових і зернобобових культур 392,8 тис. т. з площі 131,8 тис. га при врожайності 29,8 ц / га, що на 7,5 ц / га більше до 2007 р. Цукрових буряків зібрано 655,2 тис. т з площі 17,5 тис. га при врожайності 374,4 ц / га. Зібрано 66,7 тис. т ріпаку з площі 29,0 тис. га при врожайності 23 ц / га. Разом з тим сільськогосподарськими підприємствами області під урожай 2008 р. внесено 29,7 тис. т діючої речовини мінеральних добрив, з них азотних – 16,7 т; фосфорних – 4,7 т; калійних – 8,3 т. Співвідношення добрив становило N - 1; P – 0,28; К – 0,49 при рекомендованому 1:0,8:1. На 1 га посіву сільськогосподарських культур було внесено 116,2 кг/га, з них: азотних – 65,5 кг, фосфорних – 18,2 кг, калійних – 32,5 кг. В порівнянні з минулим роком внесення на 1га збільшилося на 13 кг. 123
Удобрена площа мінеральними добривами складає 181,8 тис. га, що становить 71,2% від посівної площі, в минулому році удобрена площа складала 155,9 тис. га, що становило 66 %. Найвищі показники по внесенню мінеральних добрив на 1 га посіву в господарствах Гощанського району, де було внесено на 1 га посівної площі 216,8 кг/га поживних речовин, з них азоту –100,9 ; фосфору – 42,8 ; калію – 73,1 кг/га, Млинівського району відповідно 209,0 кг/га поживних речовин, з них азоту – 104,3; фосфору – 31,4 ; калію – 73,3 кг/га. Найнижчий показник внесення мінеральних добрив в Зарічненському районі, де всього внесено 3,2 кг/га поживних речовин, з них азоту – 2,8 кг/га, а фосфору і калію лише по 0,2 кг/га. Найбільше внесено мінеральних добрив під зернові і зернобобові культури 12,1 тис. т поживних речовин, тобто 40,7 % від всіх внесених добрив на площу 102,4 тис. га (77,7 %), на 1 га посівів зернових і зернобобових культур внесено 91,5 кг мінеральних добрив. З них на 1 га посіву пшениці внесено по 124,7 кілограми мінеральних добрив. Під цукрові буряки внесено 8 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, що складає 26,9 %. Удобрена площа мінеральними добривами становить 17,3 тис. т (99 %). На 1 гектар посіву цукрових буряків внесено мінеральних добрив 460,2 кг. Під ріпак було внесено 4,4 тис. т поживних речовин, удобрена площа мінеральними добривами становить 79,4 % (23 тис. га). На 1 га посіву внесено 152,4 кг/га мінеральних добрив. Органічних добрив в 2008 р. сільськогосподарськими підприємствами внесено 344,3 тис. т, що становить 1,3 т / га. Площа, удобрена органічними добривами, 10 тис. га, що становить 3,9 % від посівної площі, в 2006-2007 рр. площа, удобрена органічними добривами, становила відповідно 8,5 і 5,1 %. Найвищий показник внесення органічних добрив на один гектар посівної площі в Березнівському районі, що становить 3,9 т і удобрюється 14,7 % посівної площі. Найменше внесено органічних добрив в Демидівському районі – 0,3 тис. т на 0,2 тис. га посіву та Корецькому - 0,8 тис. т на 0,024 тис. га Застосування органічних та мінеральних добрив є основним фактором для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарства області вносять дуже незначні кількості добрив, як наслідок, і врожаї одержують невисокі. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами області наведено в таблиці 10.1. Таблиця 10.1. Внесення мінеральних сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц
та
органічних
добрив
у
ґрунт
2000 430,4
2005 273,2
2006 251,6
2007 237,9
2008 255,5
133,5 112,9 8,9 11,7 -
187,3 108,6 30,0 48,7 -
199,9 118,2 30,4 51,3 -
245,5 123,4 44,4 77,7 -
297,1 167,3 46,6 83,2 -
124
Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т
171,7 39,9 31,0 26,3 2,1 2,6 -
152,2 55,9 68,8 39,9 11,0 17,9 -
145,8 57,9 79,4 47,0 12,1 20,3 -
155,9 65,5 103,2 51,9 18,6 32,7 -
181,8 71,2 116,2 65,5 18,2 32,5 -
14,2 24,8 5,8 2,5
5,7 13,3 4,9 1,6
6,1 16 6,4 1,8
5,2 12,3 5,2 1,6
4,6 10 3,9 1,3
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві За інформацією державної інспекції захисту рослин Рівненської області протягом останніх років спостерігалося істотне збільшення використання засобів захисту рослин (пестицидів), так із 2000 по 2008 рр. використання пестицидів збільшилося більше ніж у два рази. Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, за останні 8 років зросла із 237,2 тис. га до 669,99 тис. га. Показники застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 10.2. Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг
2000 0,226 237,2
2005 0,332 395,5
2006 0,317 448,5
2007 0,475 544,0
2008 0,544 669,99
0,42
0,6
0,57
0,86
1,1
Це пов’язане з тим, що в сільське господарство області прийшли потужні інвестори такі як група компаній „Інсеко”, „Дакор”, „Ленд Вест” та інші. Залучення іноземних інвестицій в аграрний комплекс області дозволяє виконувати увесь комплекс робіт, що передбачені інтегрованими системами захисту рослин, закуплена нова високопродуктивна техніка для захисту рослин, застосування пестицидів проводиться III-IV класу небезпечності, освоюються передові технології вирощування сільськогосподарських культур. Усе це позитивно впливає на зменшення забруднення навколишнього середовища. 10.4. Радіологічний моніторинг сільськогосподарської продукції В області радіологічний контроль за сільськогосподарською продукцією здійснює: Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”; центр з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області головного управління агропромислового розвитку ; управління ветеринарної медицини в Рівненській області; Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” щороку 125
здійснюється контроль за забрудненням сільськогосподарської продукції і кормів на вміст радіонуклідів. Всього в 2008 р. перевірено 13034 т кормів і сільськогосподарської продукції. Результати досліджень центру “Облдержродючість” наведено в табл. 10.6. Таблиця 10.6. Забруднення радіонуклідами продукції рослинництва урожаю 2008 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Питома активність, Бк/кг
Перевірено
№ з/п
Вид продукції Зелена маса Зерно злакових культур Зерно фуражне, дерть Картопля кормові коренеплоди Молоко Овочі Сінаж Сіно Силос Солома Сухі дикоростучі ягоди, гриби Свіжі садові ягоди і фрукти Трава з пасовищ Разом:
зразків, шт. 42 36 128 860 17 275 163 21 384 32 188 4 1 2 2153
тонн
Мін.
Макс.
48 60 288 889 26 190 1479 4337 2608 3105 0,01 0,01 4 13034,02
22 2 5 2 20 2 14 20 2 18 2 1862 24 40
48 140 140 98 32 105 35 40 8277 38 230 2600 24 42
В т.ч. більше ДР-97 проб, шт.
тонн
8
8
9
9
5
-
1
0,005
21
З метою визначення доз накопичення радіонуклідів в організмі людини проводиться дозиметрична паспортизація населених пунктів. В межах цієї програми лабораторією радіологічних досліджень центру “Облдержродючість” проводився спектрометричний аналіз (на вміст 137Cs) та радіохімічний аналіз (на вміст 90Sr) проб картоплі в 208 населених пунктах шести північних районів області, які найбільше постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Було відібрано і проаналізовано 790 проб картоплі. Вміст 137Cs в картоплі був в межах 2-98 Бк/кг. В 9 пробах з Дубровицького та Рокитнівського районів вміст радіонукліду перевищував 60 Бк/кг (допустимі рівні-2006). Результати досліджень наведено в табл. 10.7. Таблиця 10.7. Результати досліджень картоплі в населених пунктах області Район Березнівський Володимирецький Дубровицький Зарічненський Сарненський Рокитнівський Разом
Обстежено населених пунктів 2 47 26 44 50 39 208
Відібрано проб на 137 Cs 10 235 130 220 195 790
З них з перевищенням ДР-97 2 7 9
Досліджено проб на 90Sr 2 47 26 44 50 39 208
Вміст 137Cs, Бк/кг
Вміст 90Sr, Бк/кг
Мін.
Макс.
Мін.
Макс.
2 2 2 2 2 2
6 33 87 50 98 98
0,04 0,04 0,06 0,07 0,05 0,06 0,04
0,14 0,78 1,01 1,05 0,91 0,96 1,05
За даними центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області в 2008 р. проводились радіологічні дослідження сільськогосподарської продукції (молока, картопля, овочі, свіжі дикоростучі ягоди і гриби тощо) на вміст 137Cs в 6 північних районах області. Перевищення допустимих рівнів ДР-97 виявлено у 676 пробах (2,6 %) від 26122 126
перевірених проби. Результати досліджень продукції рослинництва наведено в табл. 10.8. Таблиця 10.8. Результати досліджень продукції рослинництва Вміст радіонукліду 137Cs (Бк/кг, Бк/л)
Перевірено № з/п
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.
Назва продуктів харчування та кормів Картопля Овочі Фрукти Хліб Свіжі дикорослі ягоди Сушені дикорослі ягоди і гриби Лікарські рослини Інші продукти Сіно Солома Силос Буряк Зернофураж Концентровані корми Комбікорми Зелена маса Трава з пасовищ Сінаж ВСЬОГО:
вага
Кількість проб
636 т 529 т 95 кг 75 кг 17 кг
1949 2060 412 20 448 110
10 кг 963 т 1189 т 1200 т 81 т 9871 т 480 т 509 т 2772 т 754 т
52 230 1359 523 111 239 668 139 116 633 1012 86 10167
Кількість проб з перевищенням ДР-97 43 18 1 1 76 32 0 0
ДР-97 137Cs Бк/кг, Бк/л
min
max
2 7 5 11 20 30
291 211 82 21 7320 8300
60 40 70 20 500 2500
20 3 15 15 7 7 3 15 15 15 20 20
244 350 5540 510 338 83 200 141 210 180 524 460
600 600 -
171
В 108 пробах продукції дарів лісу з 558 досліджених виявлено перевищення ДР-97, що становить 19,3 %. За видами продукції це переважно свіжі дикорослі ягоди і гриби - 76 проб в трьох районах області, сушені гриби 32 проби теж в трьох районах області. Всі проби сільськогосподарської продукції та дарів лісу з перевищенням допустимих рівнів зафіксовані виключно в особистих селянських господарствах. Продукція з орних земель сільськогосподарських підприємств як і в попередні роки виробляється в межах допустимих рівнів.
127
11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави На енергетичні цілі в області протягом 2008 року було використано 2455,5 тис. т у. п., що на 132 тис. т менше в порівнянні з 2007 роком та на 751 тис. т більше в порівнянні з 2000 роком. Динаміка використання паливноенергетичних ресурсів наведена в таблиці 11.1. Таблиця 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2000 20051 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні 1704,5 2325,7 цілі, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 136,4 Споживання електроенергії млн. кВт год. 694,6 943,7 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 135,9 Споживання палива, тис. т у. п. 645,4 889,6 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 100 137,7 Примітка: 1 З 2005 р. включаючи витрати на комунально-побутові потреби.
20061
20071
20081
2510,0
2587,8
2455,5
147,3 997,2 143,6 992,2 153,7
151,8 1010,3 145,4 950,8 147,3
144,1 1009,4 145,3 869,1 134,7
Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу у 2008 році наведено в таблиці 11.2. Таблиця 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Кількість підприємств
Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: ВП „Рівненська АЕС”
1
Обсяги викидів, тис. т
Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн
18,692
-
Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів
викиди на одиницю продукції,
104,9
-
Таблиця 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти1 2000 р.
2005 р.
2006 р.
2007 р.
2008 р.
Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у % Примітка: 1 Дані для заповнення даної таблиці відсутні.
11.2. Ефективність енергоспоживання В області у 2008 р. використано 1546259,1 т умовного палива, що на 128379 т умовного палива менше ніж минулого року. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведена у таблиці 11.4. 128
Таблиця 11.4. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива
2000 р. 12121904,0
2005 р. 1541482,0
2006 р. 1574133,4
2007 р. 1674638,1
2008 р. 1546259,1
74409,0 755104,0 35023,0
51930,0 1092751,0 37134,0
50107,4 1104592,3 34341,0
49187,2 1176828,5 37183,2
49492,0 1084877,5 40885,3
10343,0
20497,0
25878,9
37310,0
40678,5
641,0
1683,5
1153,9
1767,5
8,4 30089,2 95422,8 15707,2 352,1
27357,9 74,2 13,3 10,1 80918,7 1722,1 35,3 4909,7 1941,7
27393,4 0,2 84,5 22,0 7,2 88336,0 1775,0 29,8 4551,0 2194,6
27663,0 0,3 200,3 15,2 5,5 96256,1 1878,7 44,4 4615,1 2100,0
25186,2 0,2 21,4 13,6 3,6 83242,8 732,0 92,8 4056,3 2425,8
8280,0 328,0
5109,9 330,4 1,3
6699,7 281,0 4,0
14847,4 350,6 6,5
76,0
74,7
74,3
7,3
Найбільше в області витрачено природного газу 1084877,5 т. Основними енергоспоживачем є переробна промисловість. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році наведено в таблиці 11.5. Таблиця 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році
Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво
Витрати палива в натуральному вимірі
Витрачено т умовного палива
вугілля кам’яне
газ природний
бензин моторний
1546259,1
49492,0
1084877,5
25186,2
газойлі (паливо дизельне) 83242,8
83333,4
8131,4
25196,2
6700,1
23100,7
1292595,8 8031,3 1284564,5
10741,0 10741,0
1025386,7 1025386,7
6821,8 32,8 6789,0
17994,0 335,1 17658,9
2736,8
9,0
1345,8
49,1
175,2
45955,5
4887,2
30000,3
2084,1
2651,2
174235,5
420,7
144147,9
1568,3
1146,4
30361,0
0,9
3295,9
1697,3
5508,9
129
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності
19090,4
159,7
4294,1
3061,8
5744,0
56553,8
2347,5
4571,6
2279,9
29130,1
3940,9
1038,0
1050,6
730,0
34786,2 6764,0
19940,2 1686,1
9851,4 3648,7
1175,5 362,8
245,5 136,9
13204,9
6224,9
5372,1
1158,7
130,0
5628,7
260,3
2222,8
877,7
522,7
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Основним виробником електроенергії в Рівненській області є відособлений підрозділ „Рівненська АЕС” державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (Рівненська область, м. Кузнецовськ). ВП „Рівненська АЕС” виробляє електроенергію на потреби споживачів та народного господарства України. ВП „РАЕС” включає до себе ряд структурних підрозділів, які виконують певні функції: цех теплових та підземних комунікацій, цех систем забезпечення, енергоремонтний підрозділ, турбінні цехи (№1, №2), хімічний цех, цех вентиляції та кондиціонування, цех господарського обслуговування, управління робітничого постачання, транспортний цех. В процесі виробничої діяльності ВП „Рівненська АЕС” здійснює викиди найбільш поширених забруднюючих речовин (оксид вуглецю, сажа, пил деревини, пил абразивно-металевий, діоксид азоту, аміак, азотна кислота, сірчана кислота), небезпечні забруднюючі речовини (ванадій та його сполуки, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, хром та його сполуки, мідь та її сполуки, ацетон, бутилацетат, гідразін гідрат, ксилол, толуол, етилцелозольв, спирт бутиловий, спирт етиловий, масло мінеральне, уайт-спірит, фтористий водень, фториди добре та погано розчинні неорганічні), інші забруднюючі речовини (натрію гідроокис, емульсол), парникові гази (діоксид вуглецю, оксид діазоту, метан). Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у випадку роботи пускорезервної котельні складає 974,8 т в рік (фактичний викид за 2008 рік – 18,692 т). Потенційний обсяг викидів парникових газів становить 60,017 тис. т (фактичний за 2008 рік – 135,03 т). Приземні концентрації забруднюючих речовин, які створюються викидами підприємства в приземному шарі атмосфери на межі санітарно-захисної зони та в сельбищній зоні не перевищують з врахуванням фону величин відповідних ГДК. Найбільші приземні концентрації в сельбищній зоні з врахуванням ГДК спостерігаються по діоксиду азоту (0,577 ГДК) та сірчистому ангідриду (0,524 ГДК). 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
130
На підприємствах області як паливо у значних обсягах використовуються відходи деревини. На ТОВ „ОДЕК” Україна (Рівненський район, смт Оржів) на відходах виробництва (деревині) працюють котли KAN-4300, потужністю 5 МВт, і VINCKE- SAS, потужністю 15,7 МВт; на ТОВ «Свиспан Лімітед» та ТОВ «Костопільський фанерний завод» (м. Костопіль) - 6 котлів різних типів; на ДП «Рівненська сірникова фабрика» (м. Березне) - на відходах виробництва (деревині) працюють 2 котли. За рахунок експлуатації на підприємствах області котлів з використанням відходів виробництва (деревини), відбувається економія природного газу. На ТзОВ СП «Нива» (Дубенський цукровий завод) ведуться роботи по переобладнанню котлів на роботу з використанням твердого палива (вугілля). У 2008 р. проведено роботи по переобладнанню 1 котла, інші роботи виконуються у 2009 р. Використання вугілля дозволить вивільнити до 200 тис.м3 газу на добу в період роботи підприємства. На ВАТ «Волинь-Цемент» (м. Здолбунів) впроваджується проект переводу печей випалу клінкеру з природного газу на вугілля. Після реалізації проекту можливе вивільнення газу в обсязі до 270000 тис.м3 в рік.
131
12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Протягом 2008 р. транспортними системами області перевезено 30,1 млн. т вантажів та 132,1 млн. пасажирів. Обсяги транспортних перевезень наведені у таблиці 12.1. Таблиця 12.1. Обсяги транспортних перевезень Перевезено вантажів у % до млн. т 2000р. 3,5 7,3 207,2 8,5 242,5 9,7 276,8 8,8 252,4 15,5 18,4 119,0 18,9 122,3 19,6 126,8 21,3 137,4
Перевезено Пасажирообіг пасажирів Вид транспорту Рік у % до у % до у % до млн.т.км млн. млн.пас.км 2000р. 2000р. 2000р. 2000 8,2 2005 7,6 92,3 Залізничний 2006 7,5 92,1 2007 7,2 88,1 2008 7,8 95,5 2000 434,1 78,9 922,3 2005 939,5 216,4 92,7 117,5 1447,4 156,9 Автомобільний1 2006 1227,7 282,8 94,4 119,7 1527,5 165,6 2007 1255,8 289,3 97,4 123,5 1732,2 187,8 2008 1448,6 333,7 93,9 119,0 1550,2 168,1 2000 2005 Водний 2006 2007 2008 2000 2005 Авіаційний 2006 2007 2008 2000 2005 Трубопровідний 2006 2007 2008 2000 36,5 142,8 2005 31,6 86,4 126,3 88,4 Міський 2006 33,6 92,1 134,6 94,3 електротранспорт 2007 29,1 79,6 119,0 83,3 2008 30,4 83,2 124,6 87,3 2000 19,0 123,6 2005 25,7 135,3 131,9 106,7 Всього 2006 27,4 144,5 135,5 102,8 2007 29,3 154,5 133,7 98,6 2008 30,1 158,6 132,1 98,8 Примітка: 1 З урахуванням комерційних перевезень виконаних фізичними особами-підприємцями (вантажні з 2005р., пасажирські з 2000р.). Вантажообіг
У 2008 р. пасажирообіг автомобільного транспорту з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями становив 1550,2 млн. пас. км. 132
Вантажообіг автомобільного транспорту з урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями у 2008 р. складав 1448,6 млн. т км. Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря області залишилися пересувні засоби. Проте в 2008 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 2,6 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в минулому році. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається найбільше скупчення автотранспорту. Таблиця 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис. т. Роки
Вантажні автомобілі
Пасажирські автобуси
Пасажирські легкові автомобілі
Спеціальні легкові автомобілі
2000 2005 9,3 1,5 2,8 0,8 2006 9,1 1,5 2,9 0,8 2007 8,0 1,1 2,8 0,7 2008 7,5 0,9 2,8 0,6 Примітка: за 2000 р. дані у Головному управлінні статистики у Рівненській області відсутні.
Спеціальні нелегкові автомобілі 1,9 1,7 1,5 1,4
12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів В області нараховується 151125 автомобілів різних груп, основним видом палива яких є бензин. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел в 2008 році склали 45,3 тис. тонн, в тому числі від використання бензину – 29,9 тис. тонн (66 % від загальних викидів). Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) наведено в табл. 12.3. Таблиця 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) За видами палива Тип автомобіля (одиниць)
Всього
Автомобілів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі
151125 113294 11595 4136 2474 3815 7236 8575
бензин
дизпаливо
111384 90904 7786 2139 280 2153 3110 5012
29180 15351 2304 1442 2111 1424 3406 3142
Зріджений нафтовий газ 6431 5907 218 12 8 13 60 212
стиснений газ 588 1 475 20 5 15 70 2
стиснений природний газ і бензин 2685 463 769 521 70 196 588 78
дизпаливо та стиснений природний газ 857 668 43 1 14 2 129
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива наведено в таблиці 12.4.
133
Таблиця 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива У тому числі від використання
Частка викидів забруднюючих речовин від Роки газойлів (дизельного зрідженого та використання бензину у бензину палива) стисненого газу загальних обсягів викидів, % 2000 35,6 32,0 2,3 1,3 89,9 2005 40,4 35,8 3,3 1,3 88,6 2006 37,9 32,8 3,6 1,5 86,5 2007 47,7 30,0 14,8 2,9 62,9 2008 45,3 29,9 12,6 2,8 66,0 Примітка: 1 У 2005р., 2006р. включені викиди від автотранспорту, 2007 р., 2008р. від автотранспорту, залізничного, авіаційного транспорту та виробничої техніки. Обсяги викидів1, тис. т.
12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту в 2008 році перевищує загальні викиди від стаціонарних джерел на 29,1 тис. т, що свідчить про більш негативний вплив автотранспорту на довкілля ніж від підприємств області. В останні роки спостерігається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту у зв’язку зі збільшенням його кількості. Існує велике навантаження на основні автомагістралі м. Рівне та в цілому області, внаслідок чого має місце значне забруднення атмосферного повітря в центрі м. Рівне та в інших містах області. З метою зменшення викидів від пересувних джерел в області впроваджено переведення автотранспорту на газобалонне устаткування. 12.3. Використання альтернативних видів палива Дані щодо використання альтернативних видів палива на території області відсутні.
134
Таблиця 12.5. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів1 2008
2005
2006
2007
2008
2005
2006
2007
2008
2005
2006
2007
2008
2000
2007
2000
2006
2000
2005
2000
Більше 10 років
2008
Від 5,1 до 10 років
2007
Від 3,1 до 5 років
2006
Автомобілі всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби
Від 2 до 3 років
2005
Всього 2000
Тип автомобіля
145487
133391
141488
151125
9041
11932
19924
21687
3763
5965
8091
8759
14516
14789
16417
17602
118167
100705
97056
103077
110550
100238
106479
113294
7691
9864
15680
16619
2281
3480
4563
4695
8612
9542
10816
11580
91966
77352
75420
80400
10172
10335
10274
11595
263
435
744
927
331
500
740
826
1179
953
965
1013
8399
8447
7825
8829
5624
4958
4174
4136
31
42
65
167
51
46
39
41
177
170
142
99
5365
4700
3928
3829
2031
2070
2079
2474
93
88
159
206
167
145
248
312
456
527
470
650
1315
1310
1202
1306
6720
6141
6567
7236
258
460
619
786
133
583
650
790
439
991
1133
1327
5890
4107
4165
4333
5288
4589
4351
3815
202
237
326
308
211
214
270
238
1536
1208
1248
1054
3339
2930
2507
2215
5102
5060
7564
8575
503
806
2331
2674
589
997
1581
1857
2117
1398
1643
1879
1893
1859
2009
2165
Примітка: 1 з 2005р. за даними управління ДАІ УМВС України в Рівненській області станом на 1 серпня звітного року 2 за 2000 рік немає даних
135
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем промислового навантаження і забруднення довкілля. Завдяки впровадженню сучасних технологій, застосуванню інноваційних, ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій, освоєнню нових видів конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності використання виробничих потужностей, розширенню ринків збуту в області забезпечується стале зростання обсягів випуску промислового виробництва, різкого збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, скидів у водойми та розміщення відходів при цьому не спостерігається. В цілому в області у 2008 р. викинуто в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел 61,3 тис. т забруднюючих речовин, що на 4,9 тис. т менше, ніж у 2007 р. Скинуто у поверхневі водні об’єкти 126,7 млн.м3 зворотних вод, що на 5,3 млн.м3 більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених – 38,8 млн.м3 (2007 р. – 38,4 млн.м3), без очищення – 13,9 млн.м3 (2007 р. – 2,1 млн.м3), недостатньо очищених – 14,5 млн.м3 (2007 р. – 12,5 млн.м3), нормативно чистих без очистки – 59,6 млн.м3 (2007 р. – 68,4 млн.м3). В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 1,443 тис. т. (2007 р. – 3,547 тис. т.) відходів І-ІІІ класів небезпеки. Як і в попередні роки, у звітному періоді основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, виробництво тепла та житлово-комунальне господарство. Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, в центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв’язання яких потребує посиленої уваги з боку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів. До таких проблем необхідно віднести: - невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік; - забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. - радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - низька ефективність контролю у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону.
136
13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства З метою поліпшення екологічного стану та посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області в 2008 році державною екологічною інспекцією в Рівненській області проведено 3386 перевірок. За виявлені порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 1690 осіб. Накладено штрафів на суму – 142,324 тис. грн., стягнуто – 125,154 тис. грн. За збитки, нанесені державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, пред’явлено 205 претензій та позовів на загальну суму 504,727 тис. грн. та стягнуто 161 претензій на суму 185,921 тис. грн. Здійснено 23 призупинки об’єктів господарської діяльності, 20 матеріалів щодо грубого порушення природоохоронного законодавства передані до правоохоронних органів. Основні показники роботи держекоінспекції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства наведені в таблиці 13.1. Таблиця 13.1. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства № з/п 1 1 2 3
Назва заходу
4
2 Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності
5 6
Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів
7
Стягнуто претензійно-позовних матеріалів
8
Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)
9 10 11
11.1 11.2 11.3 12 13
2006 4 8575
Роки 2007 5 7623
2008 6 3386
1724
1664
1696
грн. од./ грн. од./ грн. од.
1709/ 108595 97800 250/ 243739 202/ 94250 19
1662/ 116391 102060 200/ 568063 139/ 77180 28
1690/ 142324 125154 205/ 504727 161/ 185921 23
од.
-
-
-
од.
-
-
-
од.
89
75
73
од. од. од. од. од. од.
61 21 21 7 3
40 15 15 39 5
35 13 10 28 23
Одиниця виміру 3 од. од. од. чол./ грн.
13.3. Екологічний моніторинг Функціонування системи моніторингу довкілля в області у 2008 р. здійснювалось відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, постанов Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 137
391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” зі змінами, від 17.05.2002 № 1551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля”, від 20.07.1996 № 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод", від 9.03.1999 № 343 “Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”, від 20.08.1993 № 661 “Про затвердження Положення про моніторинг земель”, розпорядження голови облдержадміністрації від 18.05.1998 р. №304 зі змінами „Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. №391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля (затверджене головою облдержадміністрації 30.12.2004 р.), угод про взаємодію між суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу. Координація робіт здійснення моніторингу довкілля покладається на Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. Суб’єктами системи екологічного моніторингу в області є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації: 1. Державна екологічна інспекція в Рівненській області 2. Рівненський обласний центр з гідрометеорології 3. Рівненське обласне управління меліорації і водного господарства (Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція) 4. Рівненська геологічна експедиція державного регіонального геологічного підприємства “Північгеологія” 5. Держсанепідемслужба у Рівненській області ДЗ „Рівненська обласна, санітарно-епідеміологічна станція” 6. Рівненський проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” 7. Центр з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області облдержадміністрації 8. Головне управління ветеринарної медицини в Рівненській області 9. Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства (Рівненська лісова випробувальна радіологічна лабораторія) 10.РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” Моніторинг довкілля на території області реалізується через незалежні відомчі мережі спостережень суб’єктів моніторингу, відповідно до своїх функціональних завдань за відомчими програмами і планами робіт. Суб’єкти моніторингу здійснюються спостереження за станом компонентів довкілля, зокрема: Державна екологічна інспекція в Рівненській області: джерел промвикидів в атмосферу підприємствами області та викидів пересувних джерел викидів (вміст забруднюючих речовин); поверхневих вод водних об’єктів області (гідрохімічні показники); джерел скидів стічних вод підприємств області (гідрохімічні показники); 138
ґрунтів різного призначення, у т.ч. на природоохоронних територіях (вміст забруднюючих речовин).
Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснює: гідрометеорологічних умов та явищ, в т. ч. стихійних; атмосферного повітря і атмосферних випадінь (радіологічні спостереження); поверхневих вод Горинь, Устя (гідрохімічні спостереження), в зоні впливу РАЕС та ХАЕС (радіологічні спостереження); ґрунтів в зоні впливу РАЕС та ХАЕС (радіологічні спостереження).
Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція (підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства): поверхневих вод у прикордонних створах (гідрохімічні спостереження), в зонах впливу ХАЕС та РАЕС (радіологічні та гідрохімічні спостереження); джерел скидів стічних вод РАЕС (радіологічні та гідрохімічні спостереження); меліорованих і прилеглих до них земель (еколого-меліоративні спостереження). Рівненська геологічна експедиція ДП „Північгеологія”: ґрунтових та міжпластових вод (гідрогеологічні, гідрохімічні дослідження); екзогенних геологічних процесів (видові і просторові характеристики, активність прояву). Держсанепідемслужба у Рівненській області ДЗ „Рівненська обласна, санітарно-епідеміологічна станція”: атмосферного повітря в населених пунктах та зонах розміщення промислових об’єктів (підфакельні спостереження); поверхневих вод водних об’єктів, що зазнають найбільшого антропогенного впливу (санітарно-хімічні, бактеріологічні та радіометричні дослідження); підземних джерел та об’єктів централізованого водопостачання (санітарнохімічні, бактеріологічні та радіометричні дослідження); ґрунтів та звалищ твердих побутових відходів (санітарно-хімічні бактеріологічні дослідження, солі важких металів, пестициди). Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”: ґрунтів земель сільськогосподарського призначення (токсикологічні та радіологічні дослідження); сільськогосподарської продукції і кормів (токсикологічні та радіологічні дослідження); поверхневих вод водних об’єктів і колодязів на землях сільськогосподарського призначення (токсикологічні та радіологічні дослідження). 139
Центр з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області облдержадміністрації: продукції тваринництва на сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення 6-ти радіоактивно забруднених районів Рівненської області (радіологічні дослідження); продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення області (радіологічні дослідження). Головне управління ветеринарної медицини в Рівненській області: продуктів та сировини тваринного походження, кормів, прижиттєвої діагностики тварин (радіологічні дослідження); харчової продукції та продовольчої сировини (токсикологічні і радіологічні дослідження). Рівненська лісова випробувальна радіологічна лабораторія (підпорядковується Рівненському обласному управлінню лісового господарства): лісових насаджень області (лісопатологічні обстеження); ґрунтів у лісах (радіологічний контроль); лісогосподарської продукції (радіологічний контроль). РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”: питної води централізованих мереж водопостачання (вміст забруднюючих речовин); поверхневих вод вище і нижче скидів очисних споруд підприємства і його дільниць (гідрохімічні визначення); стічних вод з очисних споруд підприємства і його дільниць (гідрохімічні визначення). Рівненське обласне управління земельних ресурсів здійснює ведення поточного обліку земель з метою вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості ґрунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. Узагальнення результатів моніторингових спостережень (збір, обробка, систематизація та аналіз інформацій від суб’єктів державного екологічного моніторингу) здійснюється держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. Поповнюються інформаційні масиви комп’ютерного банку екологічних даних інформаційної системи держуправління, який містить оперативну та ретроспективну інформацію про стан навколишнього природного середовища і природних ресурсів області. Результати моніторингових спостережень регулярно раз на місяць висвітлюються на веб-сторінці держуправління (www.ecorivne.gov.ua у рубриці „Екологічний бюлетень”) та веб-сторінці Інформаційно-аналітичного центру Мінприроди. 140
Моніторинг за якісним станом водних об’єктів у прикордонних з Республікою Білорусь створах спостережень щодо можливих транскордонних забруднень басейну р. Прип’ять, проводиться на доручення Служби безпеки України і відповідних доручень Кабінету Міністрів України та Мінприроди. Щомісяця на річках Прип’ять, Простир, Стир, Стохід, Льва, Горинь проводиться визначення показників: вмісту важких металів (заліза загального, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому заг., цинку) та органічних речовин (за БСК5 та ХСК). Інформація за результатами моніторингу надається до Департаменту екологічної безпеки та Держекоінспекції Мінприроди. Обласна система спостережень за станом довкілля та програми моніторингових спостережень суб’єктів моніторингу в 2008 р. представлені у таблицях 13.2, 13.3. Таблиця 13.2. Система спостережень за станом довкілля № з/п
1
Суб’єкти моніторингу довкілля
2 1
1.1
1.2 2 2.1 2
2.1
3
3.1
4 4.1 5
5.1
Кількість точок спостережень, од.
атмосферне повітря
стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря
3
4
поверхневі води
джерела скидів зворотни х вод у поверхне ві води
5
6
морськ і води
джерела скидів зворотн их вод у морські води
підземні води
7
8
9
джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти 10
ґрун ти
11
Міністерство охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція в 180 194 191 Рівненській області Рівненська геологічна експедиція ДП 18 „Північгеологія” Міністерство з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Рівненський 9 обласний центр з 2 9 гідрометеорології випадінь Міністерство охорони здоров’я Держсанепідемслу жба у Рівненській 66 області ДЗ „Рівнен8 гама 67 2001 ська обласна, саніфон тарно-епідеміологічна станція” Міністерство аграрної політики Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Держкомводгосп Рівненське обласне управління меліо17 57 рації і водного господарства Держбуд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” (Рівненська, Квасилівсь7 4 107 ка, Гощанська дільниці)
101
-
21
115
28
34
141
Таблиця 13.3. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з/п
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля
1.
Програма аналітичного контролю поверхневих вод Рівненської області на 2008 р.
2.
Програма аналітичного контролю ґрунтів і відходів на 2008 р.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм Державна екологічна інспекція в Рівненській області Державна екологічна інспекція в Рівненській області
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Екологічне обґрунтування якості води в річках за гідрохімічними показниками та управління станом поверхневих вод області Визначення вмісту забруднювачів для екологічної оцінки стану ґрунтів різного призначення (в т.ч. на природоохоронних територіях) Гама-зйомка місцевості в точках відбору проб ґрунту (потужність експозиційної дози гамавипромінювання); відбір проб води (сумарнабета активність проб води); відбір проб ґрунту (гама-випромінюючі радіонукліди Сs137, K40 в пробах води та ґрунту)
Програма спостережень за радіоактивним забрудненням природного середовища у Рівненський зоні діючих атомних електростанцій обласний центр з (на мережі Державної гідрометеорологічної гідрометеорології служби України в межах Рівненської та Хмельницької областей ). Програма поліпшення якості базових Щоденні вимірювання потужності експозиційної спостережень за забрудненням та моніторингу дози гама- випромінювання; щоденний відбір навколишнього природного середовища на Рівненський обласний проб атмосферних випадінь (сумарна-бета базовій мережі Держкомгідромету (на мережі центр з активність); експедиційні обстеження Державної гідрометеорологічної служби гідрометеорології радіаційної ситуації в районах розташування України в межах Рівненської області та за АЕС (гама-випромінюючі радіонукліди Сs137, K40 атмосферними випадіннями в межах 8-ми в пробах води, ґрунту, атмосферних випадінь) західних областей України ). Рівненська Програма державного гідрохімічного та гідрогеолого – Оцінка якості поверхневих вод за радіологічного моніторингу Дніпровського меліоративна гідрохімічними і радіологічними показниками басейну експедиція Прогнозування рівневого режиму. Оцінка меліоративного стану осушуваних с/г угідь та Рівненська технічного стану гідромеліоративних систем. Програма моніторингу меліорованих і гідрогеолого – Оцінка родючості ґрунтів. Визначення прилеглих до них земель меліоративна кислотності ґрунтів. Оцінка якості ґрунтових, експедиція дренажних і поверхневих вод за гідрохімічними показниками на осушуваних землях Рівненський обласний державний проектноДозиметрична паспортизація населених технологічний центр Розрахунок доз опромінення населення пунктів області охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” Складання агрохімічних паспортів оцінки Рівненський родючості земель; обласний державний Складання картограм вмісту поживних проектноречовин і різних видів забруднювачів; Еколого-агрохімічна паспортизація земель технологічний центр Розробка проектно-кошторисної документації сільськогосподарського призначення охорони родючості хімічної меліорації на вапнування кислих ґрунтів і якості ґрунтів; продукції Розробка рекомендацій по застосуванню “Облдержродючість” макро- та мікродобрив.
142
13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності держуправління Еколого-експертний підрозділ Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області є складовою частиною Системи державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Положення про яку затверджене наказом Мінприроди України від 12.10.2004 № 389. Протягом 2008 р. еколого-експертна діяльність здійснювалась за такими напрямками: - організація і практичне здійснення державної екологічної експертизи проектів по об’єктах, які проходять комплексну державну експертизу в Рівненській обласній службі та у галузевих (міжгалузевих) службах “Укрдержбудекспертизи”; - проведення державної екологічної експертизи у відокремленому порядку стосовно проектів по об’єктах, які не підлягають комплексній державній експертизі (у випадках, коли реалізація таких об’єктів може становити екологічну небезпеку), чи є спеціалізовано природоохоронними; - розгляд попередніх пропозицій щодо можливості реалізації проектів; - участь у приймальних комісіях з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, у роботі обласної архітектурно-містобудівної ради, робочої групи з розгляду матеріалів щодо розміщення об’єктів нафтопродуктозабезпечення в області; - контроль забезпечення замовником експертизи врахування громадських інтересів стосовно об’єктів державної екологічної експертизи; - виконання завдань і доручень Відділу державної екологічної експертизи та контролю Мінприроди України щодо питань, які стосуються проблематики держекоекспертизи та матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС), підготовка звітів щодо підсумків діяльності підрозділу; - подання до Мінприроди України запитів та пропозицій з актуальних питань держекоекспертизи та ОВНС; - інформування державної екологічної інспекції в Рівненській області про видані позитивні висновки держекоекспертизи та про участь в роботі державних комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; - розгляд скарг, звернень громадськості з питань екологічної безпеки об’єктів державної екологічної експертизи; підготовка інформацій на запити Мінприроди України, облдержадміністрації, прокуратури, громадськості тощо. В основному еколого-експертна діяльність полягала в проведенні державної екологічної експертизи проектів будівництва (ТЕО, ТЕР, проекти, робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств) та матеріалів оцінки впливу на стан навколишнього середовища діяльності діючих об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Всього було проведено 85 експертиз проектних матеріалів, 71 матеріалів оцінені позитивно, 14 оцінені негативно і направлені на доопрацювання (табл.13.4). 143
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” та на виконання відповідного Таблиця 13.4. Еколого-експертна діяльність у 2008 р. № з/п
1 1.1 1.2
Виконана робота
Усього проведено експертиз 3 них, в рамках комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно)
Кількість
Позитивно оцінено
85 41 44
71 32 39
Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно 14 9 5
% відхилених
16,5 22,0 11,4
розпорядження голови облдержадміністрації від 27.06.2002 № 358 державна екологічна експертиза проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводилась у складі комплексної державної експертизи за довгостроковою угодою з ДП філія “Укрдержбудекспертизи” в Рівненській області. У 2008 р. у складі комплексної державної експертизи проведено 41 екологічних експертиз, що становить 48,2 % від загальної кількості (у 2007 р. – відповідно 77 і 67,5 %). У 2008 р. в порівнянні з попереднім роком кількість проведених державних екологічних експертиз зменшилась (у 2007 р. – 114 експертиз) внаслідок зменшення кількості проектних матеріалів, які надходили від обласної служби “Укрдержбудекспертизи”. Найбільш значимими позитивно оціненими проектними матеріалами за звітний період були: - робочий проект “Відновлення гідротехнічної споруди на акумулюючій водоймі для захисту від підтоплення сіл Дитиничі і Переросль Дубенського району Рівненської області”; - проект “Цех виробництва біологічного компоненту моторного палива ТзОВ СП “Нива”, Дубенський цукровий завод, м. Дубно, Рівненська область”; - робочий проект “Установка виробництва янтарної та глутарової кислот”; - робочий проект “Заходи щодо відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Людомирка, Дубенський р-н (1 етап)”; - робочий проект “Реконструкція гальванічного відділення механічного цеху під цех термічної обробки цинком металевих конструкцій”; - проект “Будівництво заводу з виробництва автоклавного газобетону в с. Вельбівне Острозького району”; - матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище “Зниження викидів закису азоту у виробництві неконцентрованої азотної кислоти на ВАТ “Рівнеазот”; - робочий проект “Турбогенераторна установка потужністю 12мВт цеху НАК ВАТ “Рівнеазот”; - робочий проект “ВАТ “Волинь-цемент”. Аспірація та ремонт системи знепилення обертової печі № 6 Ø4,5×170м”; - робочий проект “Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент”. Аспірація холодильників і транспортерів клінкеру обертових печей №№ 4, 5, 6”; 144
Як і в попередні роки, приділялась увага питанням розміщення, будівництва та реконструкції автозаправних станцій на території області, які за постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 142 увійшли до “Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554. Спеціалісти еколого-експертного підрозділу постійно брали участь у роботі робочої групи по розміщенню об’єктів нафтопродуктозабезпечення в області при управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації. У 2008 р. проведено 6 експертиз проектної документації на будівництво (реконструкцію) АЗС та матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище діяльності діючих АЗС. При розгляді проектів будівництва екологічно небезпечних об’єктів обов’язково зверталась увага на наявність матеріалів врахування громадських інтересів відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд”, зокрема, відомостей про опублікування в ЗМІ “Заяв про наміри”, “Заяв про екологічні наслідки планованої діяльності”, проведення громадських обговорень тощо. Інформація еколого-експертного підрозділу про висновки державної екологічної експертизи щомісячно розміщувалась на веб-сторінці Держуправління. У 2008 р. спеціалістами еколого-експертного підрозділу розглянуті і надані відповіді на 39 звернень громадян та громадських організацій з питань державної екологічної експертизи. Ефективній роботі еколого-експертного підрозділу сприяло використання електронної нормативно-правової бібліотеки “Буд-Інформ” та мережі Інтернет. 13.5. Економічні засади природокористування На сьогодні однією із важливих складових екологічної політики України є сформовані економічні та економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища, що поступово створюють економічну зацікавленість підприємств у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища та ощадливому використанні природних ресурсів. За оцінками експертів територія України за техногенним навантаженням на природне середовище у 4-5 разів перевищує аналогічний показник розвинених країн. Недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” на сьогодні не виконує своє основне завдання - стимулювання суб’єктів господарювання як найширше запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології. Кошти, які мають компенсувати нанесені збитки довкіллю і сплачуються суб’єктами господарської діяльності у вигляді зборів за спецкористування природними ресурсами та за забруднення навколишнього природного 145
середовища, у економічному вимірі навіть наближено не співвідносяться з тим техногенним навантаженням, яке завдає виробнича діяльність суспільства. За підрахунками Національної Академії Наук України неекологічність господарської діяльності щороку завдає Україні збитків на 10 млрд. дол. Цим порушується один із базових принципів Ріо-Де-Жанейро (Конференція ООН 1992 рік), який вимагає, аби господарська діяльність здійснювалась без загрози для наступних поколінь і їхньої можливості жити на цій землі (природа не дісталася нам у спадок від предків, природа - це кредит, що його ми взяли в нащадків). Сьогодні екологічна ситуація в Україні загалом дуже напружена, але, не зважаючи на це, екологічні податки в багато разів нижчі ніж у європейських країнах. Платежі за використання природних ресурсів в Україні, за забруднення довкілля та штрафи за порушення природоохоронного законодавства не просто малі - вони мізерні. Наприклад, надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища становлять в Україні приблизно 0,1 % відсотка внутрішнього валового продукту (далі – ВВП), що в абсолютному вираженні в 60-90 разів менше за аналогічний показник у країнах ЄС. Світовий досвід показує, якщо виділяти на охорону природного довкілля менш ніж 3% ВВП, то коштів вистачить лише на утримання персоналу та здійснення термінових заходів. Витрачаючи 5%, можна стабілізувати екологічну ситуацію і поступово її поліпшувати. Для вирішення проблем, пов’язаних із нормалізацією ситуації в зонах екологічного лиха, потрібно 7-10% ВВП. В Україні на всі природоохоронні заходи за останні роки виділяли тільки 0,5% ВВП. Тому основними напрямками удосконалення екологічного законодавства в її економічній складовій є: по-перше - наближення вартості природних ресурсів до реальної, а саме такої вартості, щоб у підприємців чи виробників навіть думки не виникало, що взятий у природи ресурс можна використати неефективно; по-друге - підвищення цінності природи у свідомості людей, і особливо - у політиці держави, діяльність якої сьогодні, на жаль, спрямована на інтенсивне користування природними ресурсами. Тобто, потрібен відхід від традиційної “ресурсної і споживацької” стратегії розвитку, що потребує зміни поведінки суспільства, розроблення нових концепцій державного управління, підприємницької діяльності, зміни методології оцінки ролі та значення екосистем у житті людини і суспільства. Слід зазначити, що на сьогодні держава остаточно не визначилася з найбільш економічним та ефективним механізмом розподілу природноресурсної ренти між власником (народом) та користувачем і процес вдосконалення цього механізму триває. З цією метою в 2008 році було прийнято низку законодавчих актів, а саме: - Закон України від 03.06.08 р. № 309-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким запроваджено в 2008 році нові базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та нові нормативи збору за водокористування, зокрема, у частині спеціального використання води, що застосовується для виготовлення напоїв; 146
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.08 р. № 665 “Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”, якою, зокрема, передбачено за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту діаметром від 31,1 до 34 см у корі біля шийки кореня, розмір шкоди в сумі 1449 грн.; - Закон України від 17.09.08р. № 515-VІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами”, яким, зокрема, передбачено сплата збору за утворення та розміщення радіоактивних відходів та акумулювання цих коштів в державному бюджеті на окремий рахунок для забезпечення фінансування робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами, які утворюються на АЕС України та інших підприємствах (набирає чинності з 01.01.09р.); - Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.08 № 1150 “Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України”, якою передбачено в 1,58 разів підняти ставки зазначеного збору, які не переглядалися з 2001 року (набирає чинності з 01.01.09р.). Також на стадії розробки проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яким передбачено розширити базу оподаткування. Метою проекту є запровадження механізму справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища виробленою та імпортованою продукцією, що становить підвищену екологічну небезпеку. Це продукція виробництво, зберігання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. До такої продукції можна віднести вироби з азбесту, оливи, фарби та лаки, мінеральні добрива, пестициди та агрохімікати, синтетичні миючі засоби, акумулятори, нафтопродукти та іншу продукцію. Акумулювати ці кошти планується в Державному фонді охорони навколишнього природного середовища та спрямовувати на розробку та впровадження новітніх технологій із знешкодження й утилізації такої продукції. 13.5.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності В Рівненській області, як в Україні взагалі, впроваджено основні засади економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, базовими елементами якого є: збір за забруднення навколишнього природного середовища; грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності; система фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів різних рівнів (державного, обласного, місцевих). система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (водних, земельних, лісових, мінеральних, біологічних тощо). З 1999 року збір за забруднення довкілля в державі став обов’язковим податковим збором, таким як до цього були збори за спецвикористання природних ресурсів. 147
Але на відміну від зборів за спецвикористання природних ресурсів, які зараховуються до загальних бюджетів і використовуються на загальні потреби суспільства, кошти зборів за забруднення довкілля акумулюються на спеціальних рахунках. Ці кошти і складають найвагомішу частину фондів охорони навколишнього природного середовища, які були створені державою з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів (ст.47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”). Природоохоронні фонди створені на Державному, обласному та місцевому рівнях. Фонди мають утворюватися за рахунок збору за забруднення довкілля, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, та цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. За весь час існування (з 1999 року) до природоохоронних фондів в Рівненській області не надходило цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Щодо надходжень коштів грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, то розподіл цих коштів між Державним, обласним та місцевими природоохоронними фондами змінювався. До 2006 року включно 100% коштів грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, зараховувалися до місцевого природоохоронного фонду відповідної сільської (селищної, міської) ради за місцем скоєного порушення. Законами України та “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік” зазначені кошти стали розподілятися як і збір за забруднення довкілля у співвідношенні 65%-25%-10% між державним, обласним та місцевими природоохоронними фондами відповідно. Середня питома вага грошових стягнень за період 2004-2008 рік складає 8,5% від загальної суми всіх коштів, які надходили до природоохоронних фондів в Рівненській області. Загальні суми надходжень коштів до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2004-2008 рр. від сплати збору за забруднення довкілля та від відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності області наведено у таблиці 13.5. Табл.13.5. Динаміка надходжень грошових коштів до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2004-2008 рр. (тис. грн.) Фонди
Державний Обласний Місцеві Всього
2004 р. Всього в тому числі* 698,2 1163,7 667,0 201,5 2528,9 201,5
2005 р. Всього в тому числі* 742,7 1237,8 812,9 317,9 2793,4 317,9
Надходження 2006 р. Всього в тому числі* 2820,5 1084,8 784,4 348,5 4689,7 348,5
2007 р. Всього в тому числі* 4213,8 286,1 1620,7 110,0 648,3 44,0 6482,8 440,1
2008 р. Всього в тому числі* 4818,1 449,4 1853,1 172,8 741,2 69,1 7412,4 691,3
148
Питома вага 92% 8% 89% 11% 93% 7% 93% 7% Примітка: * - кошти від відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства.
91%
9%
Основні засади нарахування та сплати збору за забруднення довкілля визначені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору” (зі змінами). Нормативи збору за забруднення довкілля встановлені у фіксованих сумах у гривнях за одиницю маси основної забруднюючої речовини та розміщених відходів. У 2003 році були затверджені нові нормативи збору за забруднення довкілля, які у 2003 році розраховувались з коефіцієнтом 0,8; в 2004 році - без понижуючого коефіцієнта; у 2005 році - з коефіцієнтом 1,082, у 2006 році - з коефіцієнтом 2,373, у 2007 році до коефіцієнту 2,373 було додано індекс споживчих цін (індекс інфляції) - 1,116, в 2008 році до всіх попередніх коефіцієнтів додався коефіцієнт 1,166. З загальної суми збору за забруднення довкілля (6,7 млн. грн.), яка була сплачена суб’єктами підприємницької діяльності області в 2008 році, 4,6 млн. грн., або 70% було сплачено 50 найбільшими платниками цього збору (в області станом на 01.01.09 р. було зареєстровано більше 7,8 тисяч юридичних та фізичних осіб - платників збору за забруднення довкілля). Частка збору за забруднення довкілля, яка була сплачена 40 найбільшими підприємствами-забруднювачами Рівненської області в 2008 році збільшилась і склала 1,4% від загальної суми сплачених податків до бюджету (в 2007 році 0,62%). Найбільша частка збору у валових витратах виробництва і обігу спостерігається у підприємств житлово-комунального господарства і складає 7,5% (в 2007 році - 3,2%), наступними є підприємства з виробництва електроенергії, газу та води - 1,3% (в 2007 році - 0,3%) та транспорту - 0,2% (в 2007 році - 0,2%), в обробній промисловості цей показник склав 0,1% (в 2007 році - 0,065%). Майже половина коштів збору за забруднення довкілля (43%), що сплачують суб’єкти підприємницької діяльності області, це збір за забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, 39% - збір за забруднення поверхневих водних об’єктів та 18% - збір за розміщення відходів (таблиця 13.6). З року в рік це співвідношення де що коливається, але суттєво не змінюється (аналіз проведено за допомогою бази даних “Екологія. Збір за забруднення довкілля”): Таблиця 13.6. Відсоток нарахованих сум за видами забруднення від загальної суми нарахувань збору за забруднення довкілля підприємствами області у 2004-08 рр. Рік
2004 2005 2006 2007 2008
Забруднення поверхневих водних об’єктів 39 46 35 42 31
Вид забруднення ( у відсотках до загальної суми нарахувань) з них: Разом стаціонарні та стаціонарні дже- пересувні джерела Розміщення пересувні джерела рела забруднення забруднення відходів забруднення атмосферного атмосферного атмосферного повітря повітря повітря 15 46 29 17 13 41 25 15 15 50 32 18 16 42 28 14 30 39 26 13
149
Середнє за 2003-2007 рр.
39
18
43
28
15
100%
Природоохоронні фонди, в тому числі і обласний, виконують функцію перерозподілу коштів. Якщо, як вже було зазначено, 43% зборів за забруднення довкілля, які надходять до обласного природоохоронного фонду, це плата за забруднення атмосферного повітря, то використовуються кошти в нашій області інакше - 45,8% (коштів від загального надходження коштів до обласного фонду за 2004-2008 рр.) на заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів, 23,2% - на заходи з раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, 12,1% - на збереження природно-заповідного фонду, 9,8% - на заходи з екологічної освіти та інформації, та інше, наведена на рис. 13.1.
Рис. 13.1.Характеристика заходів обласного природоохоронного фонду за питомими обсягами видатків на їх реалізацію в розрізі напрямків використання у 2004-2008 рр. Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за використання природних ресурсів. Рівненська область володіє значним природно-ресурсним потенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від досконалості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господарської діяльності щодо використання цього потенціалу. Мета запровадженої системи платного природокористування полягає у встановлені економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні раціонального і комплексного їх використання та зменшенні ресурсоємкості виробництва. Підприємства області справляють плату за земельні, лісові, водні ресурси, геологорозвідку, спеціальне використання надр, радіочастотний ресурс та інших ресурсів. Платність спеціального природного користування визначена ст.43 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. Справляється плата відповідно до Законів України “Про плату за землю”, “Про радіочастотний ресурс України”, Водного, Лісового Кодексів, Кодексу про надра та інших законодавчих актів. В зв’язку з економічною 150
ситуацією в державі нормативи зборів за спецводокористування щорічно індексуються. Дані щодо надходжень від зборів за спецкористування основними природними ресурсами в Рівненській області приведені в таблиці 13.7. Таблиця 13.7. Надходження зборів за використання природних ресурсів до Державного та місцевих бюджетів у 2004-2008 рр. (тис. грн.) Лісовий ресурс
Спецвикористання надр
Спецвико Геолого- Радіочас ристання розвідува тотний водних льні ресурс ресурсів роботи Бюджет Держав- Місцевий Держав- Місцевий Держав- Держав- Державн ний ний ний ний ий Рік 2004 4185,54 528,77 2866,81 3504,31 4674,42 1371,53 30,17 2005 4398,54 1475,14 3581,04 4864,85 5360,05 1252,99 43,05 2006 4762,90 3239,80 4337,10 6287,50 5277,00 2384,50 41,20 2007 8553,23 4722,08 4530,77 4994,30 8417,90 2950,20 87,01 2008 10954,8 5085,00 11577,1 7819,70 11042,10 3337,50 52,10
Плати за землю Місцевий 21706,70 24066,80 23339,80 44085,28 64854,80
Загальна сума
Державний 13128,46 14635,67 19623,20 24539,11 36963,80
Місцевий 25739,78 30406,79 34385,80 53801,66 77759,50
Загальні суми надходжень від зборів за спецкористування природними ресурсами з року в рік зростають. Динаміка надходжень зборів за користування природними ресурсами наведена на рис. 13.2. 60000
тис.грн.
50000 40000 30000 20000 10000 0
2004
2005
2006
2007
2008
Ліс
4714.3
5873.7
8002.7
13275.3
16039.8
Надра
6371.1
8 445.90
10624.7
9525.1
19396.8
Вода
4674.4
5 360.10
5277
8417.9
11042.1
ГРР
1371.5
1 252.90
2384.5
2950.2
3337.5
30.2
43.1
41.2
87
52.1
17161.5
20975.7
26330.1
34255.5
49868.3
Радіо Всього
Рік
Рис. 13.2. Загальні суми надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (загальні суми надходжень до державного та місцевих бюджетів без плати за землю) у 2004-2008 рр. Відповідно до ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об’єктивних причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінансовий дефіцит ці вимоги призупиняються починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України” і кошти від цих платежів є джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих 151
бюджетів та використовуються на загальні потреби суспільства. Не зважаючи на постійне збільшення сум надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (див. рис. 13.2.), вимога ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” так і не поновлена до цього часу. Незважаючи на те, що нецільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання ресурсів, дискредитує головну мету справляння цих зборів і зводить нанівець дії основних важелів економічного механізму природокористування, Законом України “Про Державний бюджет на 2009 рік” змін у цьому питанні теж не передбачено. Екологічне законодавство країни розвивається в напрямку забезпечення відповідального ставлення до природних ресурсів з метою збереження їх у майбутньому, створення передумов для їх відтворення, забезпечення екологічної життєдіяльності людини. Це - невід’ємні ланки сталого економічного та соціального розвитку нашої країни. Користувачі природних ресурсів шляхом дотримання екологічного права та сплати платежів за спеціальне використання природних ресурсів реалізують свою моральну та цивільну відповідальність перед нащадками за збереження природних ресурсів у належному стані. 13.5.2.Стан фінансування екологічної галузі Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні, (в тому числі щорічна призупинка Законами України “Про Державний Бюджет України” дії ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” щодо спрямування зборів за використання природних ресурсів на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані) та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування природоохоронних заходів основним постійним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі залишаються фонди охорони навколишнього природного середовища. Загальні суми надходжень до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в 2004-2008 рр. від суб’єктів підприємницької діяльності див. таблицю 13.5. Природоохоронні фонди є цільовими фондами і використання їх коштів чітко визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 №1147 "Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти зазначених фондів. За рахунок коштів природоохоронних фондів в 2008 році в області було профінансовано 132 природоохоронних заходи на загальну суму 3 млн. 456,1 тис. грн. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області” і результат наведено у таблиці 13.8.: Таблиця 13.8. Кількість профінансованих природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів Рівненської області в 2004-2008 рр. Рік
Разом фонди ОНПС всіх рівнів
Державний фонд ОНПС
в тому числі Обласний фонд ОНПС
Місцеві фонди ОНПС
152
Профінансов ано заходів 2004 2005 2006 2007 2008 Всього
138 106 130 140 132 646
Вартість робіт, тис. грн. 2137,9 1521,3 2761,1 1994,2 3456,1 11870,1
Профінансов ано заходів 1 1 1 3
Вартість робіт, тис. грн. 450,0 850,0 656,4 1956,4
Профінансов ано заходів 36 24 23 30 32 145
Вартість робіт, тис. грн. 1138,0 1031,9 1242,7 1494,2 1958,9 6865,7
Профінансов ано заходів 101 82 106 110 99 498
Вартість робіт, тис. грн. 549,9 489,4 668,4 500,0 840,8 3048,0
В 2008 році за кошти Державного природоохоронного фонду в Рівненській області було виконано один природоохоронний захід “Реконструкція каналізаційних очисних споруд Катеринівської виправної колонії (№ 46) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області” на загальну суму 656,4 тис. грн. Були виконані основні роботи з реконструкції очисних споруд, а саме: проведено реконструкцію блоку приймальної камери та пісковловлювача; демонтаж та монтаж технологічного обладнання трубопроводів; очищення та реконструкцію 2-х вторинних відстійників, 2 контактних резервуарів, 2 аеротенків; монтаж насосного обладнання, прокладання трубопроводів водопостачання та повітропроводів; - проведені електромонтажні роботи, повністю відновлено виробничодопоміжну будівлю та виробничу вентиляцію, встановлено нове технологічне обладнання для реагентного господарства; - реконструйовано головну каналізаційно-насосну станцію, та встановлено на ній нове насосне обладнання; прокладено новий напірний каналізаційний трубопровід від головної каналізаційної насосної станції до каналізаційних очисних споруд протяжністю 515 м 90мм. На каналізаційній мережі змонтовано 3 каналізаційних колодязі. Пусконалагоджувальні роботи та благоустрій території проводилися вже в 2009 році за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронного фонду протягом 2004-2008 рр. наведено у таблиці 13.9. Таблиця 13.9. Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2008 рр.(грн.) № 1. 2. 3. 4. 5.
Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
2004 7982 1163727 33727 1137982 97,1
2005 33727 1237774 239538 1031963 81,2
Рік 2006 239538 1084801 81605 1242734 93,8
2007 81605 1620722 208120 1494207 88,0
2008 208120 1853120 102329 1958911 95,0
Провівши аналіз за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області” можна зробити висновки, що 91% коштів у 20042008 роках використовувалося на чотири з 10 основних напрямків використання природоохоронних коштів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1147 (рис.13.3.), а саме: - Охорона і раціональне використання водних ресурсів (45,8%); 153
- Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (23,2%); - Збереження природно-заповідного фонду (12,1%); - Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (9,8%). Решта коштів (9%) використовувалися на заходи з охорони атмосферного повітря, земель, рослинного та тваринного світу, мінеральних ресурсів. 1000 900 800
тис.грн.
700 Вода
600
Наука
500
Заповідні
400
Відходи
300 200 100 0 2004
2005
2006
2007
2008
Рік
Рис. 13.3. Динаміка використання коштів обласного природоохоронного фонду за основними напрямками використання у 2004-2008 рр. В області пріоритет у фінансуванні залишається за заходами з охорони та раціонального використання водних ресурсів, але в 2008 році перший раз за роки існування обласного природоохоронного фонду на заходи з поводження з відходами було використано більше коштів, ніж на заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів. Окремо в 2008 році це співвідношення представлене на рис.13.4.
4 13%
5 5%
Загальні обсяги фінансування, всього 1 958,9 тис. грн.:
1 37%
1- Поводження з відходами -747,4 тис. грн. 2- Охорона водних ресурсів – 521,9 тис. грн. 3- Збереження природно-заповідного фонду - 354,5 тис. грн. 4- Наука, інформація, освіта, інше - 245,1 тис. грн. 5- Охорона землі – 90,0 тис. грн.
3 18%
2 27%
Рис. 13.4.Фінансування заходів з обласного природоохоронного фонду в розрізі напрямків використання в 2008 році 154
За кошти обласного природоохоронного фонду в 2008 році було профінансовано 32 заходи на суму 1 млн. 958,9 тис. грн. (див. додаток 3). З року в рік надходження до обласного природоохоронного фонду зростають. Як наслідок, збільшується середня статистична вартість одного природоохоронного заходу, як видно з таблиці 13.10. Таблиця 13.10. Середня статистична вартість одного природоохоронного заходу, які профінансовані за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2008 рр. Профінансовано заходів Сума річна, тис. грн. В середньому на 1 захід, тис. грн.
2004 36 1138,0 31,6
2005 24 1031,9 42,9
Рік 2006 23 1242,7 54,0
2007 30 1494,2 50,0
2008 32 1958,9 61,2
Це дає змогу вкладати кошти фонду на більш вагомі заходи, а саме, на капітальні видатки - основні виробничі фонди природоохоронного значення (рис. 13.5.). За період 2004-2008 рр. саме на капітальні видатки було витрачено 70 % коштів обласного природоохоронного фонду. 100.0 90.0
Питома вага, %
80.0 70.0 60.0
Поточні
50.0
Капітальні
40.0 30.0 20.0 10.0 0.0 2004.
2005
2006
2007
2008
Рік
Рис. 13.5.Структура видатків обласного природоохоронного фонду за економічною класифікацією у 2004-2008 рр. В 2008 році це дало змогу розпочати фінансування реконструкції очисних споруд смт Демидівка (1 черга), придбати спецавтотранспорт (асенізаційні машини) для збору та транспортування відходів рідинного походження для КП "Радивилівводоканал" та КП “Рокитнекомунсервіс”, придбати обладнання (контейнерів) для збору твердих побутових та виробничих відходів для м. Дубровиця та м. Дубно, придбати спеціалізовані контейнери з метою організації та забезпечення функціонування системи роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в м. Костопіль, м. Радивилів, м. Сарни та м. Дубно, придбати і встановити перманентну станцію супутникових спостережень з метою здійснення моніторингу за станом природних сировинних і вторинних мінеральних ресурсів Рівненської області та інші заходи (Див. Додаток 3).
155
Зростання надходжень до обласного природоохоронного фонду призводить до фінансування більшої кількості заходів, які потребують значного вкладання коштів, як видно з рис. 13.6. 16
Кількість заходів, одиниць
14 12 10 8 6 4 2 0 2004
2005
2006
2007
2008
Роки До 10 тис.грн. Від 50 до 100 тис.грн.
Від 10 до 25 тис.грн. Від 100 до 230 тис.грн.
Від 25 до 50 тис.грн.
Рис. 13.6. Характеристика фактично профінансованих заходів з обласного природоохоронного фонду за обсягами видатків на їх реалізацію у 2004-2008 рр. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природоохоронних фондів. В 2002 році на виконання Бюджетного Кодексу органами держказначейства в області було відкрито 365 рахунків (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля і відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства та формування місцевих природоохоронних фондів. В зв’язку зі змінами, які були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в частині розподілу грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, між Державним, обласним та місцевими (сільським, селищними та міськими) бюджетами, надходження до місцевих природоохоронних фондів зменшились. Хоча загальна сума коштів, які надійшли до місцевих природоохоронних фондів Рівненської області в 2008 році склала 741,2 тис. грн., середнє надходження до однієї ради становило лише 2,0 тис. грн. Механізм використання бюджетних коштів є доволі складний, тому лише кожна п’ята рада використовує зазначені кошти (в 2008 році природоохоронні роботи за рахунок місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища виконували лише 67 місцевих рад). 156
З метою підвищення використання коштів місцевих природоохоронних фондів спеціалісти Держуправління 23.10.08 р. приймали участь у обласному семінарі “Порядок провадження природоохоронної діяльності органами місцевого самоврядування”, прийняли участь в проведення занять з головами сільських та селищних рад Дубенського та Корецького районів щодо використання коштів місцевих природоохоронних фондів та створення районного природоохоронного фонду. Також держуправлінням організовано погодження “Переліків природоохоронних заходів, які пропонується здійснити за рахунок місцевих природоохоронних фондів” з метою проведення моніторингу запланованих до виконання заходів, координації в цій сфері діяльності органів виконавчої влади відповідно до пріоритетних напрямків діяльності Мінприроди України та припинення використання коштів місцевих природоохоронних фондів на другорядні заходи при наявності гострих екологічних проблем. В результаті проведеної роботи відсоток використання коштів місцевих природоохоронних фондів в 2008 році почав зростати і склав майже 50% (для порівняння в 2007 році - 33,9%), як видно з таблиці 13.11. Таблиця 13.11.Надходження та використання грошових коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища (грн.) №
Обіг коштів 2004 285536 669020 403162 551394 58,0
Рік 2006 723646* 784422 839708 668360 44,4
2007 2008 Залишок коштів на початок звітного періоду 839708 986045 Надійшло коштів у звітному періоді - всього 648289 741248 Залишок коштів на кінець звітного періоду 988027 886452 Витрачено коштів - всього 499970 840841 % використання коштів (дані пункту 4 33,9 48,6 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100}) Примітка: * - залишок станом на 01.01.07р. на рахунках місцевих природоохоронних фондів надано без обсягу коштів, які визнані боргом банку “Україна” перед зазначеними фондами. 1. 2. 3. 4. 5.
2005 403162 812963 728275 489364 40,2
На виконання природоохоронних заходів в 2008 році з місцевих (сільських, селищних та міських) природоохоронних фондів було використано 840,8 тис. грн. (для порівняння в 2007 році використання склало 499,9 тис. грн.) . Використання коштів місцевих природоохоронних фондів Рівненської області за напрямками використання наведено на рис. 13.7. 4 6%
Загальні обсяги фінансування, всього 840,8 тис. грн.:
6 7 5 0% 3% 3%
3 12%
1 56%
1-Поводження з відходами 459,1 тис. грн.; 2-Охорона водних ресурсів 167,2 тис. грн.; 3-Збереження природно-заповідного фонду - 104,9 тис. грн.; 4- Охорона земель - 53,4 тис. грн.; 5- Наука, інформація, освіта, інше –29,1 тис. грн.; 6- Охорона рослинних ресурсів - 23,1 тис. грн.; 7- Охорона тваринного світу – 4,0 тис. грн.
2 20%
157
Рис. 13.7.Фінансування заходів з місцевих (сільських, селищних, міських) природоохоронних фондів в розрізі напрямків використання в 2008 році. Залишок на кінець 2008 року на рахунках місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища Рівненської області склав 886,5 тис. грн. Діючий механізм акумулювання державних коштів на екологічні цілі в сучасних умовах реформування економіки є застарілим та неефективним. Він не забезпечує головного - повного і стабільного фінансування природоохоронних заходів. На нашу думку, Кабінету Міністрів України необхідно прискорити впровадження нового економічного механізму природокористування, в основу якого буде покладено прогресивний зарубіжний досвід організації національних та регіональних екологічних фондів з чітко визначеним юридичним статусом. На даний час з метою підвищення використання коштів місцевих природоохоронних фондів є доцільним створення районних природоохоронних фондів для акумуляції коштів, фінансування вагомих екологічних проблем району, припинення практики невикористання коштів місцевих природоохоронних фондів при загальнодержавному дефіциті грошей. Створення районних фондів дасть змогу використовувати кошти за цільовим призначенням та в обсягах, які дозволять виконувати різноманітні інвестиційні проекти. На сьогодні фінансування екологічної галузі не обмежується тільки бюджетними коштами. Поступово керівники підприємств, установ, організацій, виробнича діяльність яких здійснює негативний вплив на навколишнє природне середовище, все більше усвідомлюють необхідність проведення заходів, які будуть зменшувати навантаження на довкілля та зберігати природні ресурси в належному стані. За даними державного статистичного спостереження “форма № 1екологічні витрати в 2008 році” майже 100 підприємств області здійснювали видатки на охорону навколишнього природного середовища, загальний обсяг яких в 2008 р. збільшився і склав 225,6 млн. грн. (в 2007 році - 147,6 млн. грн.). Кошти використовувалися за наступними напрямками наведені у таблиці 13.12. Таблиця 13.12. Витрати на охорону навколишнього природного середовища за напрямками використання (тис. грн.)
1 2 3
4
Витрати підприємств на заходи з охорони навколишнього природного середовища в тому числі: Напрямки використання Всього Капітальні Поточні видатки видатки 2008р. 2007р. 2008р. 2007р. 2008р. 2007р. Всього, в тому числі: 225552,4 147579,9 62816,9 38434,5 162735,5 109145,4 Охорона атмосферного повітря і змін клімату 44557,2 22505,9 40419,8 16567,2 4137,5 5938,7 Очищення зворотних вод (включаючи запобігання та 139030,3 92243,0 6441,0 10381,2 132589,3 81861,8 очищення скидів у поверхневі води) Поводження з відходами (включаючи переробку 16516,1 19553,0 1623,9 4081,9 14892,3 15471,1 низько радіоактивних відходів, компостування сміття, утилізацію) Захист і реабілітація ґрунту, підземних і 13611,0 5109,9 8901,1 4218,9 4709,9 891,0 поверхневих вод (включаючи усі види усунення забруднення)
158
5 6 7
Збереження біорізноманіття і середовища виживання Радіаційна безпека (за винятком заходів для запобігання аваріям і катастрофам) Інші напрямки природоохоронної діяльності
5590,0 6025,2
4822,1 232,8
37,1 5394,0
292,3 -
5552,9 6312
4529.8 232,8
222,6
3113,2
-
2893,0
222,6
220,2
Підприємствами області більшу половину коштів (62 %) було витрачено на заходи з очищення зворотних вод, що дзеркально відображає використання коштів природоохоронних фондів, так як проблема охорони та раціонального використання водних ресурсів є дуже актуальною для нашого регіону. Найбільше коштів на заходи з охорони довкілля витрачають підприємства, які є найбільшими платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто справляють найбільший негативний вплив на довкілля, 23 таких підприємства області витратили на заходи з охорони навколишнього природного середовища 189,7 млн. грн. або 85 % від усіх екологічних витрат 2008 р. Це ВАТ “Рівнеазот”, ВАТ “Волинь-Цемент”, ВП “Рівненська АЕС”, ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”, КАТП-1828, ВАТ “Вирівський кар’єр” та інші. На сучасному етапі основним джерелом витрат на охорону навколишнього природного середовища виступають власні кошти підприємств, 75% яких використовуються на поточні витрати, тобто для підтримання основних виробничих фондів природоохоронного значення в робочому стані та для попередження аварійних ситуацій, як видно з таблиці 13.13. Таблиця 13.13. Витрати на охорону навколишнього природного середовища за джерелами фінансування (тис. грн.) з них: Видатки Капітальні видатки Поточні видатки Всього
Всього 2008р. 62816,9 162735,5 225552,4
2007р. 38434,5 109145,4 147579,9
Власні кошти підприємств 2008р. 2007р. 52244,4 26995,0 157835,8 105533,0 210080,2 132528,0
Державний бюджет
Місцевий бюджет
2008р. 9259,5 3226,3 12485,8
2008р. 1313,0 1673,4 2986,4
2007р. 8505,8 2354,2 10860,0
2007р. 2933,7 1258,2 4191,9
В 2008 році в основні фонди екологічного призначення, фінансування яких призводить до економії природних ресурсів та зменшення забруднення довкілля, було вкладено тільки 62,8 млн. грн., або 27,8% всіх використаних на екологічні витрати коштів підприємствами. Внаслідок таких вкладень було досягнуто економію природних ресурсів та зменшення забруднення довкілля, серед яких можна зазначити: - 4,2 млн. грн. - ВАТ “Волинь-Цемент” (заміна рукавних фільтрів цементних силосів, електрофільтру цементного млина № 7 на рукавний, встановлення рукавного фільтру сушильного барабану) в результаті впровадження заходу досягнуто зменшення викидів неорганічного пилу в атмосферне повітря на 101,3 т за рік; - 2,4 млн. грн. - ВАТ “Рівнеазот” (проведено капітальний ремонт градирні № 37 на водооборотному циклі - 3) згідно проекту економія річкової води на підживлення системи мала б скласти обсяг в межах 1,5-2,0 млн. м3 води при умові стабільної роботи підприємства. Але, як було зазначено в Розділі 1.2. через скрутну економічну ситуацію в державі, в області було допущено спад обсягів промислового виробництва в деяких галузях, в тому числі і в хімічній. 159
При відновленні підприємством необхідних робочих потужностей, буде досягнуто заплановану економію річкової води. Використання застарілих технологій та обладнання, висока концентрація потенційно небезпечних об’єктів, значна спрацьованість основних фондів несуть реальну загрозу виникнення техногенних аварій і катастроф з тяжкими наслідками для довкілля та безпеки життя. Коштів на нове будівництво, технічне переозброєння діючих об’єктів, на наукові розробки та впровадження інноваційних технологій, результатом яких стане суттєве зниження антропогенного впливу на довкілля, на жаль не вистачає. І треба зазначити, що на сьогодні в Україні не існує ефективних механізмів мотивації підприємств - природокористувачів щодо найширшого впровадження екологічно орієнтованих інноваційних технологій. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Ефективність реалізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки безпосередньо залежить від якості його правового забезпечення. Стабільність екологічного законодавства, комплексність охоплення предмету правового регулювання, наявність чіткої екологічної політики на всіх рівнях управління та усталеної структури державних органів, що здійснюють екологічне управління в цілому або його окремі аспекти, ефективність правової діяльності, — ці та інші чинники дають можливість державі вирішувати існуючі екологічні проблеми та запобігати виникненню нових. Управління в галузі охорони довкілля на регіональному рівні здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та спеціально уповноваженими органами шляхом проведення спостережень, досліджень, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування. Так зокрема у 2008 році було видано розпорядження голови облдержадміністрації від 29.09.2008 №3415 „Про обласну програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2008-2012 рр.” та рішення Рівненської обласної ради від 05.12.08 №1025 „Про обласну програму охорони довкілля раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2009-2012 рр.”. Метою даних актів є затвердження заходів з охорони природних ресурсів, раціональне їх використання, поліпшення екологічної ситуації в області. Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері, повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів, але ця система, особливо у перехідний період, повинна бути гнучкою, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Основні напрями втілюються за допомогою системи екологічного 160
права. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. Сучасний механізм організаційно-правового забезпечення збалансованого природокористування та охорони навколишнього природного середовища повинен базуватися на співробітництві державних органів і громадян із перенесенням тягаря розв’язання екологічних проблем на власника джерела їх виникнення. Саме такий підхід найбільшою мірою відповідає завданням інтегрованого управління в галузі довкілля та спрямований на досягнення цілей екологічної політики з найбільшою ефективністю. Невиважені зміни в системі органів екологічного управління, навпаки, можуть призвести до підвищення соціальної напруги в суспільстві, зменшення довіри екологічної громадськості та громадян до дій органів державної влади. Найбільш дослідженими в екологічному праві є класифікація екологічного управління залежно від суб’єктів і поділ його на державне, громадське, виробниче. На думку більшості громадян прерогатива впливати на екологічні процеси належить лише органам виконавчої влади. З цією точкою зору не можна погодитися повністю, адже відповідно до чинного законодавства повноваженнями у сфері екологічного управління також наділені громадяни і громадські організації. Екологічні аспекти управління регламентуються також підприємствами, установами, організаціями різних форм власності. Зокрема, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» наділяє певними управлінськими повноваженнями у галузі екології громадян (одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення; участь у проведенні громадської екологічної експертизи; одержання екологічної освіти). Подальший розвиток отримує це положення у ст. 21 «Повноваження громадських об’єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища» вищевказаного Закону, саме розміщення якої в розділі «Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища» свідчить про виділення законодавцем такого виду екологічного управління, як громадське. У законодавстві України також визначено ще один різновид екологічного управління — виробниче екологічне управління. Зокрема, у ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» йдеться про виробничий контроль за охороною атмосферного повітря: «Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря». Зважаючи на те, що контроль є однією з найважливіших функцій управління, а виявлення порушення передбачає прийняття певного комплексу управлінських рішень, можна зробити висновок про наявність виробничого екологічного управління. Ст. 12 Закону України 161
«Про природно-заповідний фонд» — «Управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду» — у п. 4 вже більш конкретно говорить, що «управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об’єкти». Обсяг виробничого екологічного управління природно є значно меншим ніж, наприклад, державного і поширюється лише на одне підприємство або групи підприємств. Однак, зважаючи на те, що саме підприємства є основними джерелами техногенного навантаження на навколишнє середовище в умовах роздержавлення і формування економіки, яка ґрунтується на різноманітності форм власності, реалізація принципу «забруднювач платить», що виражається в перенесенні тягаря вирішення екологічних проблем на суб’єкта господарювання, цей вид управління починає відігравати все більшу роль. Завданням екологічного законодавства є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Екологічне право включає в себе систему правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. До складу системи входять такі підгалузі, як земельне, водне, лісове, гірниче право та деякі інші галузі права, якими регулюються відносини з охорони й раціонального використання певних видів природних ресурсів. Предметом екологічного права є нормативно врегульовані відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Метод екологічного права є комплексним і являє собою комбінацію методів підгалузей права, які становлять його систему. 13.7. Стандартизація, природокористування
метрологія
охорони
довкілля
і
За даними ДП “Рівненський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” в області впроваджені системи екологічного управління згідно з ДСТУ серії ISO 14000 на трьох підприємствах: - ВП “Рівненська атомна електрична станція” НАЕК “Енергоатом”; - ТзОВ “Колор С.І.М.”; - ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”. 162
На ВП „Рівненська АЕС” запроваджена процесна модель інтегрованої системи менеджменту (ІСМ). У 2007 р. орган сертифікації TUV NORD видав сертифікат відповідності ІСМ Рівненської АЕС вимогам стандарту “ISO 14001. Системи менеджменту навколишнім середовищем”. Протягом 2008 р. велась робота з вдосконалення ІСМ, зокрема були усунуті зауваження і впроваджені рекомендації наглядових аудиторів. За результатами наглядових аудитів TUV NORD, які відбулись у січні та грудні 2008 р., був підтверджений сертифікат відповідності ISO 14001. 13.8. Екологічний аудит Еколого-аудиторською діяльністю в Рівненській області у 2008 році займалась одна організація – Науково-виробниче підприємство “Західекоаудит” (м. Рівне). НВП “Західекоаудит” внесене до Реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту, який ведеться Мінприроди України. У 2008 році НВП “Західекоаудит” отримало лише одне звернення на проведення екологічного аудиту, для реалізації якого був укладений договір на еколого-аудиторські послуги. Відповідно до вимог чинного законодавства за результатами аудиту підприємством складений і наданий замовнику звіт із рекомендаціями щодо усунення виявлених під час проведення аудиту невідповідностей вимогам природоохоронного законодавства. Обов’язкові екологічні аудити розташованих на території області об’єктів не проводились. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Наукові дослідження у сфері охорони навколишнього природного середовища у 2008 році в Рівненському державному гуманітарному університеті проводилися кафедрою біології та прикладної екології (завідувач кафедри – д.с.г.н., проф. Лико Д.В.). Наукова тема кафедри: “Проблеми збереження біорізноманіття в умовах антропогенного впливу зони Західного Полісся України” складається з таких розділів: І розділ “Вплив радіаційного забруднення на зміну флори у Західному Поліссі України”. Керівник: д.с.-г.н., проф. Лико Д.В. Виконавці: викл. Лико С.М. ІІ розділ “Ліси Острозької прохідної долини”. Керівник: к.с.-г.н., доц. Савчук Р.І. Виконавці: викл. Кондратюк Ю.Р. ІІІ розділ “Хімічні форми екологічного забруднення Західного Полісся України”. Керівник: к.х.н., доц. Грюк І.Б. Виконавці: аспірант Шамро Н.Р., аспірант Максимець О.І. IV розділ “Динаміка морфологічних, генетичних і господарсько-цінних ознак культурної флори зони Лісостепу України за останні десятиріччя”. Керівник: к.с.-г.н., доц. Демчук В.В. 163
За розділами готуються студентські наукові доповіді на конференції у співавторстві з керівниками та публікуються наукові статті й тези доповідей. Наукові роботи експериментального характеру заслуховуються на науковому семінарі кафедри, яким керує доц. Мельник В.Й. За результатами робіт студенти беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах. З 2005-2006 рр. кафедра працює над темою “Еколого-агрохімічна паспортизація земель радіаційно забруднених територій – основа їх реабілітації”, яка має практичне значення для АПК (керівник: викл. Чечелюк Н.Г.). У рамках теми кафедри виконується комплексна тематика з підготовки бакалаврських кваліфікаційних і дипломних робіт студентами-випускниками спеціальності 7.070402 “Біологія” “Вивчення радіобіологічного стану біоценозів на прикладі басейну р. Замчисько” (керівник: к.геогр.н., доцент Мельник В.Й). Основне завдання комплексної теми – оцінка радіобіологічного стану біогеоценозу басейну р. Замчисько. Комплексна тема включає розділи: 1. “Оцінка стану екосистеми”. Керівники: доц. Мельник В.Й., доц. Грюк І.Б. 2. “Оцінка стану фітоценозів”. Керівники: проф. Мельник В.І., доц. Савчук Р.І. Виконавці: доц. Демчук В.В., ст.викл. Зиль І.П., викл. Ойцюсь Л.В., аспіранти Гуцман С.В., Кондратюк Ю.Р., Карпович І.П. 3. “Оцінка стану ґрунтового покриву та необхідність використання зернистих фосфоритів у сільськогосподарському виробництві”. Керівник: проф. Клименко М.О. Виконавці: викл. Лико С.М., викл. Костолович М.І. Кожен розділ має певні завдання. Згідно з зазначеною комплексною темою студенти виконують дипломні роботи й проходять переддипломну практику. На кафедрі біології та прикладної екології виконується прикладна держбюджетна тема, що фінансується з коштів державного бюджету Міністерством освіти і науки України “Фітоіндикація деградаційних процесів водних екосистем”. Строки виконання: 2008-2009 рр. (Керівник – проф. Лико Д.В.). Основні результати роботи: I етап (2008р.): здійснено короткий опис історії вивчення вищої водної рослинності на території полісся України; оцінено деякі види вищої водної рослинності як елементу водної екосистеми; продовжено аналіз результатів досліджень за літературними джерелами, в яких вища водна рослинність характеризується як індикатор екологічного стану водних екосистем; здійснено встановлення основних об'єктів та підібрані методики польових досліджень. ІІ етап (2009р.): проведено оцінку якості поверхневих вод об’єктів дослідження у Рівненській області за результатами, які отримані у 2008 р.; здійснено аналіз флори водних об’єктів та попередньо визначено їх екологобіологічні групи; продовжуються флористичні та фітоценологічні дослідження вищої водної рослинності; за попередніми результатами досліджень підготовлено та подано до друку 1 наукову статтю проф. Лико Д.В., студентки І курсу Панчук І.В. “Деградаційні процеси водних екосистем та їх оцінка”, прийнято участь у Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України в світлі вчення про 164
ноосферу” (26-27 березня 2009 р., Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка); готується доповідь та стаття на І Міжнародний конгрес “Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування” (Національний університет “Львівська політехніка”, 2829 травня 2009 р.). Виконана госпдоговірна тема на замовленням державного управління охорони навколишнього природного середовища “Розробка обласної програми охорони довкілля, збалансованого природокористування, забезпечення екологічної безпеки до 2015 року та перехід до стійкого розвитку” (керівник: проф. Лико Д.В.). Обласний комунальний позашкільний навчальний заклад "Рівненська Мала академія наук учнівської молоді" Рівненської обласної ради (РМАНУМ) розпочав свою діяльність у 2006 році. Основним напрямком діяльності закладу є дослідницько-експериментальний, що передбачає залучення старшокласників до науково-дослідницької, експериментальної, пошукової, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, а також виявлення, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового світогляду, організацію змістовного дозвілля. Наукове відділення "Біології, екології, хімії, аграрних наук та наук про людину" є одним із структурних підрозділів Рівненської Малої академії наук учнівської молоді, який об’єднує 9 секцій, в тому числі секції „Фундаментальна екологія" і „Екологічна інженерія та охорона довкілля", в яких займаються учні 9-11 класів навчальних закладів міста та області. Головні напрямки досліджень: Секція "Фундаментальна екологія" (без виділення конкретних тем): Особливості популяційної структури видів та її біологічне значення. - Роль харчових ресурсів та захисних умов в розповсюдженні живих організмів. - Роль окремих екологічних факторів в еволюції органічного світу. - Різноманітність та паралелізм пристосувань. - Характеристика екологічних ніш різних видів. - Екологічна система, біогеоценоз, їх структурні та функціональні особливості. - Рослинні та тваринні угрупування, їх структура та функціональні зв'язки. - Прояв основних екологічних законів та закономірностей на основі аналізу конкретних даних. - Відображення законів діалектики в процесах розвитку адаптації та формуванні внутрішньовидових та міжвидових відносин. Окремі з цих пунктів можуть також бути використані при визначенні задачі роботи, окреслення її змісту, визначенні передбачених результатів та при формулюванні висновків. Секція "Екологічна інженерія та охорона довкілля" Відновлювана енергетика – використання в якості джерела енергії вітрової, сонячної, малої гідроенергетики, біогазу тощо. Наприклад: 165
- "Оцінка вітроенергетичного потенціалу відповідного району"; - "Малі річки та потенціал розвитку малої гідроенергетики"; - "Проект сонячного колектору, оптимального для використання у середніх загальноосвітніх школах"; - "Покращення ефективності вітрогенераторів шляхом …"; - "Проект встановлення теплового насосу у середній загальноосвітній школі"; - "Утилізація біогазу", тощо. Біопаливо та інші замінники нафтопродуктів, наприклад: - "Біодизель з ріпакової олії: перспективи використання та екологічні проблеми монокультури ріпака"; - "Впровадження біодизельного палива в Україні: перспективи та проблеми"; - "Паливний спирт з відходів деревообробної промисловості: перспективи для даного регіону"; - "Хімічний каталіз для здешевлення виробництва паливного спирту"; - "Автомобілі на водневих двигунах: перспективи впровадження та технологічні обмеження"; - "Електромобілі – майбутнє екологічно чистого міського транспорту"; - "Еколого-економічне обґрунтування впровадження біодизельного палива у аграрному секторі". Екологічні проблеми окремих регіонів або населених пунктів, як-от: - "Транспорт як головний забрудник повітря у місті"; - "Проблема очистки побутових скидів"; - "Утилізація твердих побутових відходів"; - "Сортування сміття: досвід впровадження"; - "Екологічний стан річки та шляхи його покращення"; Біологічна індикація забруднень, наприклад: - "Ліхеноіндикація забруднення атмосферного повітря міста"; - "Трофо-сапробний стан водойм району, визначений за видовим складом водоростей та безхребетних"; - "Використання Мідії звичайної як біологічного індикатора забруднення прибережних вод". Вплив довкілля на здоров’я людини, як-от: - "Зв’язок захворюваності легеневими хворобами із забрудненням атмосферного повітря на прикладі міста". Ще однією формою роботи Рівненської малої академії наук учнівської молоді є екологічні науково-дослідницькі експедиції під час літніх канікул для членів гуртків та призерів ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту відділення "Біології, екології, хімії, аграрних наук та наук про людину". Тези науково-дослідницьких робіт призерів ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту друкуються у щорічному збірнику „Тези наукових робіт Рівненської Малої академії наук учнівської молоді" та в збірниках науковотеоретичних конференцій, учасниками яких є вихованці вищезгаданого позашкільного навчального закладу. Кадрове забезпечення Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука становлять викладачі 4 кафедр: охорони природи та екології (зав. кафедри проф. Харченко Б.І.), 166
географії (зав. кафедри доц. Романів А.С.), біології (зав. кафедри доц. Сойко І.М.), методики викладання природничих наук (зав. кафедри доц. Хільковець В.У.). Викладання дисциплін екологічного характеру здійснюють 2 професори, 6 доцентів, 2 викладачів-магістрів і 2 старших викладачів, серед них проф. Харченко Б.І. та ст. викладач Гринюк Т.Ю. є членами-кореспондентами Міжнародної академії наук з екології та безпеки життєдіяльності (м. СанктПетербург, Росія). Викладачі та студенти кафедри охорони природи та екології (зав. кафедри проф. Харченко Б.І.) у 2008 році працювала над науковою темою „Концепція збереження регіональних екосистем та формування екологічного світогляду у майбутніх фахівців на засадах новітніх технологій навчання”, організовано науково-дослідну роботу студентів. На початку квітня традиційними в університеті є екологічні тижні, у ході яких з метою популяризації екологічних знань проводяться відкриті лекції, диспути, конкурси малюнків та плакатів, студентські акції „Посади дерево”, „Бережіть природу” тощо. Невід’ємною частиною заходів є регіональна студентська наукова конференція з питань стану та перспектив охорони довкілля. 17-18 квітня 2008 року до Дня пам’яті загиблих в радіаційних аваріях і катастрофах проведено четверту регіональну студентську наукову конференцію „Наслідки чорнобильської катастрофи” та видано збірку студентських наукових статей, що відповідає вимогам ВАКу України до написання наукових статей. У роботі регіональної конференції взяли участь 63 студенти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науковотехнічного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Волинського державного університету імені Лесі Українки, Національного університету водного господарства і природокористування, Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету. Щороку кількість та географічний регіон учасників студентської конференції збільшується, зростає і науковий рівень досліджень молоді у галузі охорони довкілля. З метою поглиблення та популяризації екологічних знань кафедрою охорони природи та екології проводиться наукове співробітництво із Науководослідним інститутом геотехнічної механіки НАН України, м. Дніпропетровськ (ст. викладач Гринюк Т.Ю.), подано одну заявку на отримання патенту винаходу або корисної моделі (проф. Харченко Б.І.), підготовлено до друку і представлено Міністерству освіти і науки посібник „Екологія: Основи екології” (проф. Харченко Б.І., ст. викладач Харченко Н.Б.). У 2009 році університетом буде проведена Всеукраїнська географічна науково-практична конференція для молодих науковців, аспірантів, викладачів природничих дисциплін. Професорсько-викладацьким складом кафедр університету проводяться виховні заходи екологічного характеру: туристичні походи; конкурси студентських робіт та малюнків екологічного змісту; участь у роботі секцій Малої академії наук; проведення тематичних екологічних науково-популярних 167
лекцій до визначених дат, зокрема Всесвітнього дня води, Всесвітнього дня здоров’я, Дня довкілля України, Всесвітнього дня проти куріння тощо. Розпочато роботу із створення банку аудіовізуальних програм, слайдотек та науково-популярних фільмів в галузі охорони довкілля та навчальних комп’ютерних програм з моделювання екологічних процесів. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Пошук дієвого механізму взаємодії неурядових організацій і владних структур, участь громадськості у процесі прийняття рішень при розв’язанні екологічних проблем збереження довкілля та відтворення природних ресурсів головні напрями та завдання Громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. Громадська рада організацій та об’єднань природоохоронного спрямування є консультативно-дорадчим органом, який діє при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. Метою діяльності Громадської ради є: розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються довкілля. Основними завданнями Громадської ради є: сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами з питань, що стосуються довкілля; участь у формуванні та реалізації екологічної політики та підтримка громадських ініціатив щодо цього процесу; сприяння інтеграції екологічної політики до інших складових державного розвитку, як основної передумови переходу держави до збалансованого розвитку; участь у контролі щодо врахування органами виконавчої влади громадської думки у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень з питань, що стосуються довкілля; сприяння заходам просвіти та екологічної освіти; участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів у сфері охорони довкілля, природокористування та формування громадських ініціатив щодо вдосконалення і розвитку природоохоронного законодавства. На засіданнях Громадської ради у 2008 році найбільш актуальними питаннями, які розглядалися були: проблема утилізації твердих побутових відходів; якість питної води; створення Рівненського ботанічного саду; внесення пропозицій та зауважень до проекту „Стратегії і плану впровадження положень „Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосується довкілля (Орхуська конвенція) в Україні на період до 2020 року”; Розгляд пропозицій до „Обласної програми охорони довкілля, збалансованого природокористування та забезпечення екологічної безпеки до 2015 року, розробка механізму попереднього розгляду запитів, які надійшли в держуправління з проханням виділити кошти з обласного природоохоронного фонду тощо. 168
На виконання положень Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля при держуправлінні діє Орхуський інформаційний центр, який призначений для інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища. За період своєї діяльності, в центрі створена власна бібліотека, де знаходяться наукові, довідкові та художні видання екологічного спрямування. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. Громадські рухи. Проблеми екології в сучасному світі стали чи не найголовнішими після політичних. Характерною ознакою останніх років стало те, що ці проблеми вийшли за межі інтересів вузького кола спеціалістів-екологів на більш широкий загал. Значно активізувався фактор соціального збудження населення після Чорнобильської катастрофи. Інтерес до проблем безпеки життєдіяльності суспільства в цілому зумовив створення численних громадських організацій, клубів тощо. Реалізація умов Орхуської конвенції сприяла підвищенню ролі громадських рухів, збільшенню прихильників дієвих екологічних організацій. Обласна організація українського товариства охорони природи (УТОП) у 2008 році особливу увагу приділяла проведенню природоохоронних заходів, масових акцій („День довкілля”, Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища”, „Всесвітній день Землі”, Чиста Україна – чиста Земля”), залучення громадськості до участі у вирішенні екологічних проблем, здійсненні науково-технічної та просвітницької діяльність серед населення області. Головним пріоритетом діяльності УТОП є питання формування екологічної свідомості, здійснення заходів екологічної освіти, здійснення соціально-екологічного моніторингу і посилення громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. У 2008 році при обласній організації товариства охорони природи працювала лекторська група, яка виступила в трудових колективах, навчальних закладах області. Досить позитивно зарекомендували себе проведені товариством обласні конкурси: „На краще проведення природоохоронної роботи в навчальних закладах області”, „Галерея кімнатних рослин”. В первинних організаціях товариства охорони природи протягом року проводились екологічні вечори, екологічні уроки, фестивалі, зустрічі „за круглим столом”, екологічні конференції, видавалися екологічні газети, прокладалися екологічні стежки по заповідних територіях тощо. Організовано та на високому рівні проводиться природоохоронна робота в первинних організаціях Рівненського аграрного коледжу. Протягом 2008 року проведено два обласні семінари з активом обласної організації УТОП, один з них проводився на базі Шацького національного природного парку, збори, наради, забезпечувалась діяльність народних університетів „Природа”, шкіл молодого еколога та робота „зелених” та „голубих” патрулів. 169
Інформація про практичну діяльність обласної організації УТОП постійно висвітлюється в обласній газеті „Зелені шати”, в рубриці „Природа і люди”. Серед основних завдань діяльності громадської організації „Рівненський центр маркетингових досліджень” вагоме місце займає соціальний маркетинг, суть якого полягає у вивченні і пропагуванні соціальних потреб населення, в тому числі і потреб в якісному навколишньому середовищі, вирішенні екологічних проблем, збереженні природно-заповідних територій та об’єктів через „організацію науково-практичної діяльності, сприяння прогресивним формам навчання та підготовки фахівців у галузі економіки, культури, екології, управління, інформації, охорони здоров’я тощо. Відповідно до статутних завдань ще в 2007 р. громадською організацією „Рівненський центр маркетингових досліджень” розпочата робота з формування ілюстрованого реєстру природно-заповідного фонду Рівненської області, в якому в доступній, ілюстрованій формі була би дана характеристика всіх об’єктів природно-заповідного фонду області. Тому завершенню даного заходу громадською організацією в 2008 р. було приділено найбільше уваги, і, як результат виконання, за сприяння Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, Рівненської обласної ради, Рівненської обласної державної адміністрації, видано реєстр об’єктів та територій природно-заповідного фонду Рівненської області. Науковим редактором видання був Юрій Миколайович Грищенко, видатний еколог, відомий природознавець, автор першого в Україні посібника з природно-заповідної справи. Видання реєстру природно-заповідного фонду Рівненської області сприятиме охороні біологічного різноманіття, підтриманню екологічної стійкості екосистем та структури природних комплексів природно-заповідних територій та об’єктів області, запобігатиме їх знищенню чи пошкодженню, сприятиме додержанню режиму їх охорони, проведенню екологічної освітньовиховної роботи, збалансованому та невиснажливому природокористуванню, приверненню уваги населення до збереження рідкісних і цінних природних територій, флори і фауни, підвищенню екологічної культури населення, зокрема студентів, учнів, вчителів, любителів природи, працівників лісових, мисливських, рибних господарств тощо. Видання є розвитком розпочатого 2006 р. громадською організацією проекту щодо популяризації природно-заповідних об’єктів та територій, зміст якого — опублікувати в доступній формі матеріали про природно-заповідний фонд кожного адміністративного району області. На даний час в цьому напрямку продовжується робота, ведуться переговори з місцевими адміністраціями щодо фінансування зазначених робіт. Значна увага Рівненським центром маркетингових досліджень приділялася в 2008 р. дослідженню можливостей розвитку сільського та екологічного туризму на території Рівненської області. Готується до видання посібник з організації сільського зеленого та екологічного туризму на прикладі Рівненської області, який рекомендований Міністерством освіти та наук України для студентів вищих навчальних закладів. 170
Рівненським центром маркетингових досліджень за сприяння Рівненської обласної ради, Рівненської обласної державної адміністрації, державного управління охорони навколишнього природного середовища, місцевих органів самоврядування були організовані геодезичні, проектно-вишукувальні та землевпорядкувальні роботи з виготовлення проектів землеустрою для ряду природно-заповідних територій та об’єктів Рівненської області, серед яких: Гощанський парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, Тучинський парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення „Рясниківські джерела” Гощанського району; ботанічні пам’ятки природи місцевого значення „Микитина сосна”, „Гіркокаштан звичайний”, „Липа серцелиста” Березнівського району; Олександрійський, Клеванський, та Городоцький парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Віковічний каштан” Рівненського району; ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „300-річні липи”, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення „Джерело „Батиївка”, Мізоцький парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Здолбунівського району; геологічний заказник місцевого значення „Корецькі граніти”, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Липа-велетень”, Великомежиріцький паркпам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Корецького району; ботанічні пам’ятки природи місцевого значення „Острів „Замок” та „Дерево гледичії”, комплексні пам’ятки природи місцевого значення „Зарічненський парк” та „Радивилівський дендропарк” Радивилівського району; орнітологічний заказник місцевого значення „Вичивки”, заповідне урочища „Маївка” Демидівського району тощо. Роботи з виготовлення проектів землеустрою для природно-заповідних територій та об’єктів Рівненської області будуть продовжені і в 2009 р. Крім зазначених вище природоохоронних заходів Рівненський центр маркетингових досліджень в 2008 р. приділяв значну увагу питанням поводження з побутовими та іншими відходами, удосконаленню системи їх збирання, транспортування і утилізації, недопущення утворення неорганізованих сміттєзвалищ будівельних та інших безхазяйних відходів, покращення благоустрою м. Рівне загалом. Результати природоохоронної діяльності Рівненського центру маркетингових досліджень можуть бути використані при розробці та виконанні програм економічного та соціального розвитку Рівненської області, розвитку природно-заповідного фонду, збереження довкілля. Громадська організація і надалі розглядає екологічну та природоохоронну діяльність як одну із пріоритетних. Рівненський державний аграрний коледж готує спеціалістів аграрного сектору, які повинні бути озброєні екологічними знаннями, переконаннями, знати екологічні закони і діяти згідно них. Екологічні знання, екологічна свідомість в студентів формуються на заняттях екології і інших спецдисциплін. 171
Значна природоохоронна робота проводиться в позаурочний час: на засіданнях екологічного гуртка „Джерело” та народного університету „Природа”, в якому задіяний викладацький та студентський колектив. Мета засідань - поглибити екологічні знання про природу рідного краю, про екологічні проблеми, а також конкретні дії по розв’язанню цих проблем. Гуртківці взяли шефство над ботанічним заказником „Вишнева гора”, де широко проводяться виїзні засідання по впорядкуванню території заказника і експедиції по дослідженню природи. Матеріали досліджень висвітлюються в фільмі „Вишнева гора” – ботанічний заказник державного значення”. Екоосвітня діяльність в коледжі здійснювалась в межах всеукраїнської акції „Чиста Україна – чиста Земля”. Протягом 2008 р. в коледжі були проведенні заходи з упорядкування території ботанічного заказника ”Вишнева гора” студентами екологічного гуртка „Джерело”, експедиція на „Вишневу гору” з метою дослідження ландшафтів ботанічного заказника державного значення, благоустрій території дитячого будинку м. Рівне, відкрите засідання екологічного гуртка „Джерело” на тему „Заповідними стежками Рівненщини”, благоустрій території та створення нових зелених зон на території коледжу, конференція на тему: „ Озеленення країни – спадщина для майбутніх поколінь”, виступ на методичному об’єднанні викладачів екології з темою: „ Нові підходи до проблем формування екологічного світогляду у студентів Рівненського державного аграрного коледжу”, відкрита виховна година на тему: „Зелений паросток майбутнього”, акція з озеленення коледжу: „Краща зелена композиція”, благоустрій території міських кладовищ, проведення місячника „Квітни, Земле”. Студенти коледжу брали участь в екологічних акціях та операціях запропонованих Президією Рівненської обласної ради Українського товариства охорони природи: „Увага, Первоцвіти”; „Птахи прилетіли”; „Весняна толока озеленення та благоустрою”; „До чистих джерел”; „День довкілля”; „Всесвітній день Землі”; „Ні стихійним сміттєзвалищам”; „Година Землі 2009”. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб” - неурядова екологічна організація, що працює в місті Рівне з 1998 р. Метою діяльності екологічного клубу є захист та охорона довкілля. Основними завданнями організації є популяризація і ініціювання впровадження енергозберігаючих технологій в побуті і на виробництві, підвищення обізнаності громадськості про використання альтернативних джерел енергії, антиядерна діяльність, екологічна освіта для студентів, учнів та громадян, організація лекцій та дискусій на екологічну тематику, проведення практичних природоохоронних акцій, підвищення ролі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень тощо. Протягом 2008 року ММГО "Екоклуб" провів біля 8 вуличних акцій присвячених в основному популяризації простих та доступних методів енергозбереження у побуті та популяризації Енергетичного дорадчого центру. Протягом 2008 року представники ММГО "Екоклуб" приймали учать у засіданнях Громадської ради при Державному комітеті ядерного регулювання України; навчально-практичному семінарі з комплексної теплоізоляції вікон у м. Санкт-Петербург (Російська Федерація); міжнародному науково-практичному 172
семінарі з актуальних питань ядерної та радіаційної безпеки, присвяченому 8-й річниці створення незалежного органу з ядерної та радіаційної безпеки України – Держатомрегулювання (з доповіддю "Досвід українських громадських організацій у забезпеченні ядерної та радіаційної безпеки на прикладі ММГО "Екоклуб", м. Рівне"). На базі ММГО "Екоклуб" продовжував працювати Енергетичний дорадчий центр, який надає безкоштовні консультації для громадян стосовно прав та обов’язків громадян у житлово-комунальному секторі; енергозбереження у побуті; впровадження альтернативних джерел енергії; використання екологічно безпечних та енергоефективних матеріалів та побутових приладів; законодавства у галузі житлово-комунальних послуг. У 2008 році за порадами до ЕДЦ звернулось більше 50 осіб. Протягом березня-травня представники екоклубу взяли участь у громадських слуханнях щодо побудови централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у м. Славутич та сприяли організації громадських слухань "Екологічна безпека в аспекті перспективного розвитку енергетики в Україні". Екоклуб приймав активну участь у щорічному засіданні Європейського банку реконструкції та розвитку і привернув увагу Ради директорів банку до реалізації проекту Рівненська АЕС – Київська високовольтна лінія електропередач. Найбільша соціальна проблема цього проекту полягає в тому, що сільське населення, чиї землі будуть знаходитися під високовольтною лінією не отримають ніякої компенсації за це. В той же час державна компанія "Укренерго" буде користуються транзитною електроенергією. ММГО "Екоклуб" (за підтримки організації «An Orphan's Bright Star», США; Всеукраїнському благодійному фонду «Крона»; Всеукраїнській Асоціації молодіжного співробітництва «Альтернатива-В» та Львівській міській раді, департаменту економічної політики управління економіки, відділу енергоменеджменту) провів Міжнародний робочий табір з утеплення вікон у Дитячому будинку - інтернаті для дівчат у смт. Нова Борова, Житомирської області та у Львівському дитячому дошкільному будинку №1. (20.07.2008 03.08.2008). У роботі прийняли участь 11 добровольців, 5 з котрих волонтери із Голландії, Німеччини, Азербайджану та Канади, а решта – українці. Протягом одного тижня у смт. Нова Борова було утеплено 49 вікон (тут працювало 9 волонтерів). У Львівському дитячому дошкільному будинку на протязі одного тижня, нами було утеплено 103 вікна (11 волонтерів). У Дитячому будинку №1, було складено графік проведення навчань для 52 представників структурних підрозділів Львівської Міської Ради щодо теоретичного та практичного комплексного утеплення вікон. Бажаючі могли по практикувати з прорізання пазів та встановлення стрічки. В рамках проекту "Стала енергія для сталого розвитку (Sustainable energy for sustainable development)", який здійснювався за підтримки міжнародної мережі організацій AGREE.NET, Уряду Республіки Словенії та за підтримки Управління освіти м. Рівне "Екоклуб" організував навчально-практичний семінарі "Енергозбереження в школі" для представників шкіл Рівного та Рівненського району. Метою семінару було поширення інформації про прості, 173
доступні та ефективні методи енергозбереження. "Екоклубом" було підготовані матеріали, які включають в себе брошуру "Енергозбереження в школі, "Як заощадити енергію та власні гроші? Поради на кожен день" тощо. З 85 запрошених шкіл участь у семінарі взяли представники 43 шкіл. Під час семінару було обрано один об’єкт для проведення комплексного утеплення дерев’яних вікон Рівненський навчально-реабілітаційний центр "Особлива дитина". Волонтерами ММГО "Екоклуб" та працівниками центр "Особлива дитина" було утеплено 70 вікон, було зафіксовано підвищення температури в приміщенні на 40С. За підтримки Екоклубу у Рівному проведено Всеукраїнський інформаційний тур Всесвітнього фонду природи WWF "Клімат змінюється! Час діяти разом!", який є частиною Європейського туру WWF зі зміни клімату, що проходить послідовно в Угорщині, Румунії, Болгарії, Сербії. В Україні тур розпочався у Дніпропетровську та проходить через міста: Одеса, Київ, Рівне, Ужгород. Метою туру є інформування громадян про причини і наслідки зміни клімату, необхідність зниження викидів парникових газів в атмосферу, а також про можливість кожного громадянина зробити свій внесок у боротьбу з глобальним потеплінням. Тур представляв собою мобільну експозицію, яка подорожує на кліматичній вантажівці Тойота, що оснащена сучасними енергоефективними технологіями. У ході інформаційної роботи учасники туру поширювали тематичну літературу, розповідали про альтернативні можливості одержання енергії, демонстрували фотовиставку та відеосюжети про глобальні кліматичні зміни та пропонували громадянам зробити свій внесок у процес зниження викидів парникових газів. Представник Екоклубу брав участь у Міжнародному науково-практичному семінарі з актуальних питань ядерної та радіаційної безпеки, присвяченому 8-й річниці створення незалежного органу з ядерної та радіаційної безпеки України – Держатомрегулювання з доповіддю "Досвід українських громадських організацій у забезпеченні ядерної та радіаційної безпеки на прикладі ММГО "Екоклуб", м. Рівне." Екологічна школа Рівненського міського Палацу дітей та молоді з 1993 р. працює як центр допрофесійної підготовки учнівської молоді. В основі діяльності школи лежить ідея навчання, спрямованого на покращення довкілля. ЇЇ програма передбачає вивчення основ екологічних знань, дослідження та покращення стану окремих об’єктів навколишнього середовища. По закінченні навчання (4 роки) учні отримують свідоцтво “Дослідника довкілля”. При екологічній школі існує екологічний клуб, який в жовтні 2002 р. був зареєстрований як Рівненська міська молодіжна організація “Екологічний клуб “Екотоп”. Щороку Екологічний центр Рівненського міського Палацу дітей та молоді бере участь у Великому зимовому обліку птахів. Результати зимового обліку птахів – це зафіксований миттєвий стан зимових популяцій птахів населених пунктів. Порівняльний аналіз з року в рік допомагає простежити популяційні зміни серед видів птахів, вчасно вжити заходів збереження та відтворення. Дикі птахи є чутливими індикаторами стану довкілля, тому результати обліків допомагають з’ясувати набагато більше, ніж просто чисельність птахів. В 2008 174
році до обліку птахів активно долучилися 8 загальноосвітніх навчальних закладів міста. Зокрема, ЗОШ № 4, 8, 11, 12, 15, 18, 22, НВК «Престиж». Найбільшу кількість птахів було зафіксовано в міському парку ім. Т.Г. Шевченка. Серед них: вівсянка звичайна, повзик, синиця блакитна, синиця велика, омелюх, підкоришник, сорока, галка, сойка, грак, дятел. Дані, отримані під час спостережень, направлені в Українське товариство охорони птахів. До відзначення Всесвітнього дня охорони водно-болотяних угідь (2 лютого) Екологічний центр провів серію великої екологічної гри «Ключ мангровий» для учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста. Учасники гри, команди ЗОШ № 8, 11, 27, НВК «Престиж», мали змогу оцінити зміни, що відбулися на гіпотетичному острові «Ключ мангровий» (територія острова на 40% складалася з унікальних мангрових боліт) протягом 30 років деструктивного розвитку; розробити збалансований план розвитку даної території. Найбільш цікавими пропозиціями щодо раціонального використання території острова були: створення національного парку, створення всесвітньої екологічної школи для дітей із розбудовою лабораторій, дослідницьких майданчиків, екологічних стежок. У 2008 році Екологічний центр провів конкурси малюнків в рамках Міжнародного дня збереження морських ссавців, „Намалюй світ тварин” до Всесвітнього дня захисту тварин, «Вільний політ» з метою привертання уваги до необхідності приваблювання птахів в міське середовище, «Де вода – там життя» в рамках святкування Всесвітнього дня води „Чорноморські мандри” до Міжнародного дня Чорного моря, «І будуть жити на Землі – і соловей, і жук!» з метою пропаганди ідеї захисту біорізноманіття. Взяв участь у Міжнародному Інтернет-фестивалі малюнку „Сімейний альбом” та конкурсі екологічних казок «Пригоди Краплинки». Екологічним центром Палацу дітей та молоді відкрито постійно діючу виставку екологічного малюнку та виставку фотографій під загальним гаслом «Збережемо воду, землю та повітря для наступних поколінь». Зараз в експозиції представлені: виставка фотографій «Весна іде», виставки малюнків «Блакитний кит та його родина» до Міжнародного дня збереження морських ссавців та «Скривджена земля». На виставках представлені найкращі конкурсні роботи вихованців Екологічного центру та учнів загальноосвітніх закладів міста. Екологічний центр запрошує всіх бажаючих до перегляду виставки та участі у наступних конкурсах. В продовж року на виставці були представлені 9 експозицій екологічного малюнку та фотографії. У березня 2008 року команди учнів шкіл міста та вихованців Екологічного центру ПДМ взяли участь у рольовій грі "Коли в місті не стало води". В ході гри учасники повинні були спробувати вирішити конфліктну ситуацію, яка виникла через заборгованість споживачів води перед підприємством «Водоканал». В грі взяли участь наступні групи: "Міська влада", "Водоканал", "Представники громадських організацій", "Ті, хто платить за воду", "Ті, хто з різних причин не платять за воду", "Обленерго". Гра дала можливість учням більш глибоко зрозуміти, насамперед, цінність води як ресурсу, необхідного для забезпечення багатьох життєвих потреб людини; складну систему водопостачання та 175
водовідведення міста; взаємовідносини різних категорій населення; необхідність економії та раціонального використання води. Напередодні святкування Всесвітнього Дня водних ресурсів Екологічний центр запропонував учням та вихованцям Палацу дітей та молоді різних структурних підрозділів відповісти на запитання анкети «Все про воду для майбутнього споживача». В анкетуванні взяли участь 60 осіб, серед них 28 дівчат та 32 хлопці. Вік респондентів розподілився наступним чином: 8-10 років – 3 особи, 11 – 14 років – 34 особи, 15 -17 років – 23 особи. Аналіз результатів анкетування дав можливість спрямувати діяльність Екологічного центру на підвищення рівня обізнаності учнів Палацу дітей та молоді. Зокрема, було розроблено та розміщено на інформаційних стендах листівки про світові запаси та джерела прісних вод, значення води, прості заходи щодо економії та раціонального використання водних ресурсів. Екологічний центр Рівненського міського Палацу дітей та молоді у квітні 2008 року реалізував Всеукраїнський молодіжний освітній екологічний проект «Зелена латка в сірому місті» щодо створення ландшафтних паркових куточків біля Палацу дітей та молоді, які стали складовими компонентами сучасної зеленої зони міста Рівне та об’єднали зусилля учнівської громади задля розбудови зеленого простору міста. Учасниками проекту стали представники Кіровоградської обласної дитячої екологічної організації «Біосвіт», Київського Палацу дітей та юнацтва, загальноосвітніх навчальних закладів № 11, 12, 19, 22, 27 міста Рівне та вихованці Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді. Проект реалізовано за підтримки Рівненського міського Палацу дітей та молоді, ММГО «Екоклуб». В ході проекту було проведено 3 майстеркласи: «Основи композиції», «Декоративні властивості рослин та їх використання для покращення природного середовища міста», «Основи ландшафтного дизайну». По закінчені проекту проведено круглий стіл щодо обговорення результатів виконання основних проектних завдань, під час якого було підкреслено, що реалізація даного проекту сприяла залученню учнівської молоді до розбудови зеленого простору міста, набуттю практичних навичок ландшафтного дизайну, збільшенню зелених насаджень та покращенню міського середовища, об’єднанню молоді для покращення довкілля. 22 квітня 2008 р. Екологічним центром проведено акцію з облаштування ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення - урочища “Острож чин”, яке знаходиться в Острозькому районі Рівненської області. Акція була проведена в рамках відзначення Всесвітнього дня Землі. Учасники акції – учні загальноосвітніх шкіл та вихованці Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді (всього 37 чоловік). З метою підвищення рівня обізнаності населення щодо необхідності додержання заповідного режиму учасники акції встановили 2 інформаційні щити на одній з ділянок урочища. Також проведено екологічну акцію «Не пали листя – не шкодь собі та природі». Вихованці Екологічного центру розповсюджували листівки серед мешканців м. Рівне, проводили анкетування щодо поводження з опалим листям на присадибних ділянках. Дослідження стану річок є одним з приоритетних напрямків діяльності Екологічного центру Палацу дітей та молоді. 176
З 6 по 19 червня 2008 року група вихованців Екологічного центру здійснила експедицію з метою комплексного дослідження екологічного стану річки Корчик. Під час експедиції було здійснено: візуальне обстеження долини річки, виділення основних елементів долини та їх господарське освоєння; визначення фізичних ( температура, колір, запах, прозорість, швидкість течії, електропровідність) та хімічних (кислотність) показників якості води основного водотоку та струмків; визначення видового складу водної, повітряно – водної рослинності, водних тварин; визначення факторів негативного впливу на річку; визначення наявності захисних прибережних смуг; визначення видового складу рослинних угруповань заплави, надзаплавних терас та окремих ділянок вододілу, збір гербарію; опитування місцевого населення щодо історії річки та її сучасного стану. 9 листопада вихованці Екологічного центру здійснили одноденну експедицію із дослідження річки Горинь на ділянці с. Ходоки – с. Хотинь. Учасники експедиції мали змогу поспілкуватися з місцевими мешканцями щодо характеру змін, які відбулися за останні 40 років: розробка кар’єрів в заплаві річки, зміна видового складу та значне зменшення чисельності риби, вирубка дерев у прибережній смузі, створення мешканцями с. Хотинь сміттєзвалища в заплаві річки, скидання в річку води з очисних споруд ВАТ «Азот», засмічення рекреаційної зони в заплаві та деградація внаслідок хімічного забруднення надзаплавних хвойних лісів. Під час експедиції проведено рибальські змагання серед вихованців Екологічного центру «Ловись рибка!», які були проведені на річці Горинь в районі села Хотинь. Експедиція річкою привернула увагу дітей до проблем великих і малих річок Рівненщини, які потребують вирішення. Вона ще раз підкреслила важливість дотримання простих екологічних правил щодо облаштування вогнищ та бівуаків, поводження із сміттям та лісовими насадженнями, збалансованого використання природних ресурсів тощо. Щороку вихованці Екологічного центру Рівненського міського Палацу дітей та молоді збираються для проведення традиційного наметового екологічного табору в Лисячий бухті біля підніжжя Кара – Дагу. У 2008 року з 24 червня по 12 липня екологічний табір об’єднав 30 дітей віком від 11 до 17 років та 3 педагоги. Програма табору передбачала наступні блоки: - знайомство та розвиток комунікативних навичок; - розвиток навичок самоврядування; - розвиток навичок пішохідного туризму; - дослідження в природі; - практична екологічна діяльність; - розвиток творчих здібностей; - індивідуальне спілкування з природою; 177
- пізнавальні екскурсії. Перебування в екологічному табору передбачало розвиток навичок пішохідного туризму: підготовки індивідуального та групового туристичного спорядження, вміння прокладати безпечний маршрут, орієнтуватися на місцевості, пересуватися в умовах складного рельєфу та складних кліматичних умов, проведення привалів та облаштування бівуаку тощо. Відпрацювання навичок відбувалося під час спеціальних занять та великих пішохідних маршрутів вздовж гірських масивів Кара – Даг та Ечкі – Даг. 21 листопада відбувся черговий тур Всеукраїнського природничого інтерактивного конкурсу «КОЛОСОК 2008», організатором якого виступає громадська організація «Львівський інститут освіти». Третій рік поспіль Екологічний центр Палацу дітей та молоді виступає координатором конкурсу в м. Рівному. В 2008 році на базі координаційного центру у конкурсі взяли участь 550 учнів із 22 загально – навчальних закладів міста, серед яких було 205 учнів 3 - 4 класів, 166 учнів 5 – 6 класів та 179 учнів 7 – 8 класів. Найбільш чисельними були команди учнів Рівненської гуманітарної гімназії, НВК «Школа – ліцей» №12, НВК «Школа – ліцей» №2, НВК « Престиж», ЗОШ №10. Конкурсні запитання були об’єднані в три теми: «Речовини навколо тебе», «Рослини, що змінили цивілізацію», «Сонячна система» і вимагали від учасників неабиякої обізнаності, кмітливості, вміння спостерігати, оцінювати, аналізувати. В рамках святкування Міжнародного дня збереження біорізноманіття Екологічний центр ПДМ провів акцію «Годівничка для синички» з метою привертання уваги учнівської молоді до важливості підгодівлі птахів у зимовий період. Під час акції було проведено конкурсну програму «У світі птахів» та конкурс годівничок. А напередодні нового 2009 року Екологічний центр Палацу дітей та молоді провів екологічну акцію "Замість ялинки – зимовий букет" щодо пропаганди використання штучних ялинок та букетів. Юннати Рівненщини є активними учасниками Всеукраїнських і обласних масових заходів еколого-натуралістичного спрямування. На сьогоднішній день в усьому світі Україна асоціюється насамперед з Чорнобильською аварією. Окремі райони Рівненщини належать до радіаційно забруднених територій. Участь учнівської молоді у Всеукраїнській акції „Рослини — рятівники від радіації” сприяє підвищенню рівня екологічної свідомості молоді, зниженню соціально-психологічної та медичної напруги внаслідок Чорнобильської катастрофи, зміцненню здоров’я дітей та набуттю учнівською молоддю навичок вирощування лікарських рослин. Рівненська обласна станція юних натуралістів є координаційнометодичним центром еколого-натуралістичної роботи та виховання учнівської молоді в області. Юннати Рівненщини є активними учасниками Всеукраїнських і обласних масових заходів еколого-натуралістичного спрямування. На сьогоднішній день в усьому світі Україна асоціюється насамперед з Чорнобильською аварією. Окремі райони Рівненщини належать до радіаційно забруднених територій. Участь учнівської молоді у Всеукраїнській акції „Рослини — рятівники від радіації” сприяє підвищенню рівня екологічної свідомості молоді, зниженню соціально-психологічної та медичної напруги 178
внаслідок Чорнобильської катастрофи, зміцненню здоров’я дітей та набуттю учнівською молоддю навичок вирощування лікарських рослин. В Рівненській обласній станції юних натуралістів значна увага приділяється рослинам радіопротекторної дії. Юннатами розроблена екологічна стежка по вивченню лікарських рослин, що вирощуються на території станції. Організація екологічних стежок – перспективна і унікальна форма не лише природоохоронної пропаганди, але і поєднання з нею відпочинку. Юннати області є активними учасниками Всеукраїнського конкурсу-огляду на кращу екологічну стежку. На екологічних стежках школярі поглиблюють знання про рідний край його минуле, природу і архітектурні пам’ятки, проводять практичну природоохоронну роботу: доглядають за природними водоймами, виявляють і охороняють рідкісні види тварин і рослин. Всеукраїнський конкурс „Мій рідний край — моя земля” за напрямком „Практична природоохоронна робота і екологія” активізує молодь до участі у Всеукраїнських масових заходах, щорічних природоохоронних просвітницьких акціях „Птах року”, „Джерело”, „Ялинка”, „Підсніжник”, екологонатуралістичному поході „Біощит”, конкурсах „Вчимося заповідувати”, „До чистих джерел”. Юні екологи Радивилівського району багато уваги приділяють практичній природоохоронній роботі, зокрема: охороні і приваблюванню птахів, висадженню зелених насаджень, розчищенню джерел, закріпленню берегів водойм, дослідженню регіональних первоцвітів та лікарських рослин. Науково-освітній проект „Мікроскопічні водорості – показники екологічного стану довкілля” залучає учнівську молодь до самостійної наукової роботи; ознайомлення з основними видами водоростей та отримання навичок у зборі, визначення та гербаризації матеріалу; оволодіння методами вивчення видової різноманітності та встановлення видового складу водоростей досліджуваної місцевості. В ході проекту учні досліджували водорості різних екологічних груп (планктону, бентосу, перифітону, нейстону, едафітону та аерофітону). Всеукраїнська акція „Зелений паросток майбутнього” сприяє поліпшенню стану довкілля, озелененню та благоустрою шкіл, позашкільних закладів, населених пунктів і прилеглих територій, формуванню в підростаючого покоління почуття небайдужості до природи, прагнення до активних дій з впорядкування і оздоровлення довкілля. В операціях „Чисте подвір’я”, „Жива зелена хвиля подвір’я”, „Лісам, паркам, скверам — бути чистими” та „Чисті прибережні смуги — живі водні плеса і джерела” взяли участь майже всі райони та міста Рівненської області. Завдяки творчому підходу педагогічних колективів шкіл та позашкільних установ до виконання завдань Всеукраїнського конкурсу “Парки — легені міст і сіл”, в області активізувалась робота із збереження існуючих зелених насаджень, створення нових парків і скверів та інших об’єктів зеленого будівництва — дендропарків, дендрокуточків, дендрологічних алей. Під час проведення традиційних операцій та акцій “Чисте повітря”, “Джерело”, “Зелений паросток майбутнього”, “Посади дерево” учні навчальних закладів залучалися до впорядкування та благоустрою території шкіл, парків, скверів та 179
прибудинкових дворів. В окремих закладах освіти Рівненської області організовані постійно діючі виставки літератури екологічного спрямування у шкільних бібліотеках, проведені бесіди, класні години. Щорічно учнівська молодь області є активним учасником Всеукраїнського конкурсу „До чистих джерел”. Учасники конкурсу у своїх роботах піднімають питання екологічної культури молоді, висвітлюють свою практичну діяльність з розчищення джерел, впорядкування берегів річок, проведення роз’яснювальної роботи серед населення. На обласний етап 1-го Міжнародного екологічного конкурсу „Вода і життя” було представлено 223 роботи за напрямками: плакат, вірш на екологічну тему, творча робота, мультимедійна презентація. Конкурс проводився з метою формування цілісної системи екологічного мислення та екологічної свідомості школярів через поглиблення знань в сфері екології, створення умов для творчого підходу до розв'язання сучасних екологічних проблем. Активну участь юннати області взяли у Міжнародному конкурсі „Вода для всіх”, оголошеному іспанською громадською організацією „Мир та співробітництво”. Його мета – пошук можливих шляхів вирішення проблеми нестачі питної води, особливо в країнах, що розвиваються. З метою виховання у дітей та молоді дбайливого ставлення до природи рідного краю, привернення уваги громадськості до вивчення та розв’язання екологічних проблем Всеукраїнська громадська організація „Екологічна ліга” проводить щорічний Всеукраїнський конкурс „Мій голос я віддаю на захист природи”. У 2008 на обласний етап конкурсу були представлені матеріали за номінаціями: „ЕкоПлакат”, „Малюнок”, „Позакласний захід екологічної спрямованості”, „Авторські програми з екології”, „Екологічні казки”, „Екологічні загадки”, „Екологічні ігри, тренінги”, „Екологічна варта чекає на тебе!”, „Фотографія”, „Екологічні гасла”, „Презентація екологічно чистих продуктів, виробництв”, „Комп’ютерні ігри екологічного спрямування”. Роботи виконані учнями та педагогами свідчили про те, що екологічні проблеми є , і юні екологи не можуть залишатись осторонь цих питань. Кращі члени шкільних лісництв Радивилівської районної станції юних натуралістів, Клесівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сарненського району, Рокитнівського навчально-виховного комплексу „школа І-ІІІ ступенів ліцей” взяли участь у ІІ Всеукраїнському зборі юних лісівників „Здобутки учнівських лісництв” та здобули І місце у виставці-презентації досягнень учнівських лісництв. З метою збереження рідкісних ранньоквітучих декоративних рослин через пропагування їх охорони, виховання бережливого ставлення до природи та формування екологічної свідомості учнівської молоді пройшов обласний місячник захисту первоцвітів. Юннати Рівненської обласної станції юних натуралістів організували і провели весняну міні-експедицію у природу з метою виявлення первоцвітів. Результати проведеної роботи гуртківці оформили у вигляді фоторепортажу, в якому зафіксували появу первоцвітів в межах міста Рівного. Юні екологи 180
випустили стінгазету “Первоцвіти просять захисту”, в якій висвітлили свій погляд на актуальність і важливість збереження перших весняних квітів. Члени гуртка „Фітодизайн” Радивилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 взяли під контроль місця масового зростання первоцвітів, організували весняні рейди із захисту первоцвітів, проводячи роз’яснювальну роботу серед “горе-любителів” природи. Значною мірою формуванню особистості сприяють різні форми і методи позашкільної роботи, їх різновіковий і різноплановий склад, поєднання масової, групової та індивідуальної діяльності. Впродовж тижня охорони навколишнього середовища “Жива планета” в області організовано конкурс екологічного плаката, проведено вікторину „Червона книга України”, екскурсію по екологічній стежці. Члени творчих об’єднань є активними учасниками трудових акцій “Прибери планету”, “Чисте подвір’я”. Для молодших школярів було організовано екологічний ранок „Міжнародному дню Землі присвячується”. Традиційно тиждень завершив виступ агітбригади “Пошук” Рівненської обласної станції юних натуралістів „Майбутнє в наших руках”. На виконання Доручення голови Рівненської обласної державної адміністрації від 07.03.2008 № 751/01-60/8, з метою забезпечення збереження та примноження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, залучення громадськості до виконання цих завдань з 05 березня по 15 квітня 2008 року в області проведена Весняна толока з озеленення та благоустрою. Традиційно щороку проводиться конкурс екологічних агітбригад „На нас надіється Земля”, в якому беруть участь кращі учнівські екологічні колективи області. З кожним роком це захоплююче дійство привертає все більшу увагу і громадськості, і самих юних природоохоронців. Кращими в області є екологічні агітбригади Кузнецовського, Дубенського Будинку дітей та молоді, Млинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, Зорянського навчально-виховного комплексу „школа-гімназія” Рівненського району, Рокитнівського навчально-виховного комплексу „школа-ліцей”, Мирненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Костопільського району, Демидівського навчально-виховного комплексу „школа-ліцей”, Радивилівської районної станції юних натуралістів та Рівненської обласної станції юних натуралістів. На базі Рівненської обласної станції юних натуралістів своє бачення екологічних проблем демонстрували учасники обласного туру Всеукраїнського фестивалю „Свіжий вітер”. За звання найкращих змагалися 42 команди з усіх районів та міст нашої області. Вміння та майстерність конкурсанти показували у двох номінаціях. У номінації „Театральна композиція” перемогу здобула команда із Бродницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Зарічненського району, а у номінації „Екологічна мода” – команда „Стоп” Сарненського навчально-виховного комплексу „школа-колегіум”. Екологічні учнівські об’єднання, діяльність яких приносить користь справі охорони природи, є практично у всіх районах області. Серед кращих слід назвати: - Екологічну експедицію Кузнецовської гімназії. 181
- Екологічний клуб „Стежина” Довгалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Радивилівського району. Клуб працює над вивченням флори і фауни Малого Полісся. За результатами досліджень створено місцевий Червоний зошит природи. - Пошуково-експедиційний загін „Берегами Горині” Звіздівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Костопільського району. Члени загону займаються вивченням та охороною птахів, розчищають джерела, відновлюють ареали лікарських рослин. - Шкільне екологічне товариство „Жива планета” Хиноцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Володимирецького району. Товариство сформовано з учнів 1-11 класів, вчителів, батьків. Завдання товариства: виховання загальної екологічної культури особи та соціуму села Хиночі, формування екологічних знань, мислення і свідомості. - Клуб „Лілея” Туменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Дубровицького району створений для дітей, які виявлять інтерес до природоохоронної роботи. - Лекторій „Природа, людина, екологія” Рівненської обласної станції юних натуралістів. Основний напрямок роботи — робота з молоддю. Мета — закладання фундаменту екологічного мислення в дитячому та юнацькому віці. Основні завдання — створення умов для розвитку особистості, екопропаганда і ековиховання. Серед кращих учнівських екологічних об’єднань слід також згадати екологічну студію „Ластівка” Острожецького навчально-виховного комплексу „Школа-ліцей” Млинівського району, клуб „Друзі природи” Підзамчівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Радивилівського району, експедиційний загін „Пошук” Радивилівської районної станції юних натуралістів, клуб „ЮНЕСКО” Сарненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, екологічне товариство Дубенської гімназії № 1. За підсумками 2008 року Рівненською обласною станцією юннатів було організовано та проведено 57 обласних масових заходів екологічного і природоохоронного спрямування, до яких було залучено 3650 осіб. З метою впровадження інноваційних методик еколого-натуралістичної освіти та виховання, підвищення фахового методичного та наукового рівня педагогічних працівників, використання нових форм та технологій в методичній роботі в січні 2008 року на базі Рівненської обласної станції юних натуралістів відбувся обласний семінар для методистів відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій та виконавчих комітетів рад міст обласного значення, відповідальних за еколого-натуралістичний та географічний напрямок роботи за темою „Методичні особливості організації та виховний потенціал екологонатуралістичної роботи з школярами”. Для слухачів Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проведені семінари: „Педагогічна майстерня керівника гуртків позашкільного екологонатуралістичного навчального закладу — основа ефективності навчальновиховного процесу”; „Екологічне виховання школярів в народознавчій роботі ”; 182
„Методичні особливості організації та виховний потенціал екологонатуралістичної роботи з школярами”; „Особливості групової та індивідуальної роботи з дітьми в умовах екологічних таборів”; „Конструювання змісту навчально-виховного процесу в гуртках екологонатуралістичного профілю на засадах проектної технології”. „Удосконалення змісту, форм і методів роботи гуртків екологонатуралістичного профілю”; „Формування екологічної свідомості учнівської молоді аудіовізуальними засобами”. Семінарські заняття з педагогами наповнюються активними формами навчання, наслідками яких є розроблені технології уроків згідно з певними інноваційними проектами, обговоренням результатів і формуванням заходів та конкретних рекомендацій. Протягом року було випущено 4 тематичних інформаційно-методичних збірники “Екологічний вісник” за такими темами: - „Еколого-натуралістична освіта і виховання в Рівненській області”; - „Майбутнє лісу в твоїх руках”; - „Актуальні питання еколого-натуралістичної діяльності загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів області” - „Інноваційні технології в роботі гуртків еколого-натуралістичного спрямування”. Останнім часом поширення набули нетрадиційні форми організації методичної роботи, в тому числі кафедри, “круглі столи”, які значною мірою урізноманітнюють співпрацю методистів і педагогічних працівників у справі підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності. 13.12. Виконання державних екологічних програм Основним чинником забезпечення збереження якості навколишнього природного середовища області є виконання національних, регіональних і місцевих природоохоронних програм, тому що це забезпечує найбільш комплексний плановий підхід стосовно питань охорони довкілля. В області виконуються ряд загальнодержавних, національних та обласних екологічних програм метою яких є поліпшення якості навколишнього природного середовища. На постійному контролі державного управління охорони навколишнього природного середовища знаходиться виконання „Заходів щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води”, “Обласної програми збереження водності малих річок, охорони їх від засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання”, “Регіональної програми поводження з відходами на 2004-2010 рр.". Заходи щодо реалізації основних положень Національної програми 183
екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області Основною метою Заходів щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області є відновлення та забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захист водних ресурсів від забруднення і виснаження. В 2008 р. на виконання 43 природоохоронних заходів передбачених Програмою, освоєно 12069,8 тис. грн. В результаті скиду стічних вод у природні водойми негативного впливу, в першу чергу, зазнають поверхневі та підземні води, тому Програмою передбачено будівництво нових, реконструкції та капітальні ремонти існуючих очисних споруд комунальних та інших підприємств, запровадження систем зворотного та повторного водопостачання, що є основними напрямками Програми. З метою забезпечення необхідного рівня очистки та утримання каналізаційних очисних споруд у робочому стані значна увага приділяється будівництву та реконструкції каналізаційних очисних споруд (КОС). В 2008 р. на КОС в місті Кузнецовськ були проведені роботи з розширення міських очисних споруд, що забезпечило необхідну якість очищення стічних вод. Крім того були проведені ремонти та реконструкції каналізаційних мереж в м. Радивилів та смт Демидівка, Млинів. В 2008 році виконано заходи з будівництва споруд по обробці додаткової води РАЕС. Виконання заходів Програми, що стосується забезпечення населення якісною питною водою, залежить від багатьох чинників, серед яких контроль за здійсненням господарської діяльності в галузі централізованого водопостачання, облік і раціонального використання питної води, водопідготовка перед подачею споживачу, утримання в належному санітарному стані водопроводів тощо. Комунальними водопостачальними організаціями, в тому числі підприємством „Рівнеоблводоканал”, ведеться облік та контроль за використанням водних ресурсів. Станом на 01.01.09 р. по м. Рівне на холодну воду встановлено 57299 лічильників, з них в державному секторі – 52225 лічильників, в приватному секторі – 5074 лічильників. В тому числі в 2008 р. на холодну воду встановлено всього 3763 лічильники, з них в державному секторі – 3356 лічильників, в приватному секторі – 407 лічильники. Для забезпечення якісною питною водою населення області в 2008 році проведено ремонти водопровідних мереж в м. Радивилів, смт Володимирець, Рафалівка та та будівництво водопровідної мережі в смт Млинів, встановлено станцію знезараження води гіпохлоридом натрію в смт Володимирець. Для запобігання негативного впливу явищ ерозії ґрунту на поверхневий стік річок проведено залуження і перезалуження луків та пасовищ на площі 524 га. Проведені заходи з захисту населених пунктів с. Старе Село та Грабунь Рокитнівського району від затоплення повеневими водами р. Льва, с. Залав’є, 184
Блажево Рокитнівського району від затоплення повеневими водами р. Переросль, відновлення гідротехнічної споруди на акумулюючій водоймі для захисту від підтоплення с. Дитинячі і Переросль Дубенського району. В 2008 році проведено капітальний ремонт акумулюючої водойми для захисту річки Бунів в с. Рокитне Рокитнівського району від замулення наносами повеневих та зливових вод. Проводились берегоукріплювальні роботи для захисту населених пунктів області від шкідливої дії вод: проведено кріплення берегів: р. Случ для захисту с. Стрільськ Сарненського району, р. Стир для захисту с. Дубрівка і Копачів Володимирецького району та с. Набережне Демидівського району. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання Метою Програми є покращення стану поверхневих вод та раціональне використання підземних вод питної якості підприємствами області. В області зберігається досить напружена ситуація з водокористуванням та охороною поверхневих вод. Серед першочергових завдань, що вирішувались, було наведення елементарного порядку з водоохоронними зонами навколо річок і водойм. У 2008 році проводилась посадка лісових насаджень в прибережних смугах річок і водойм на площі 53,4 га. Проведено коригування технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних смуг в Демидівському, Сарненському, Рокитнівському районі. В Гощанському районі було встановлено межі прибережних смуг в межах річок та ставків згідно актів складених сільськими радами на 34,1 км. Для здійснення заходів щодо збереження водності малих річок в Гощанському, Демидівському, Зарічненському, Рокитнівському районах було розчищено 27,18 км від мулу і наносів русел річок і водостоків. Для захисту населених пунктів від підтоплення проводились берегоукріплювальні роботи підприємством ВАТ „Володимирецька ПМК-173”, укріплено берег річки Стир у Володимирецькому районі. На даний час частина меліоративних систем області занедбана і не експлуатується належним чином, що часто стає причиною підтоплення прилеглих територій. З метою вирішення цієї проблеми проводиться розчистка магістральних каналів на осушувальних системах в Корецькому, Сарненському, Рокитнівському районах. Державною екологічною інспекцією в Рівненській області за результатами комплексних перевірок прибережних смуг малих річок та водоохоронних зон проводяться претензійні справи за порушення природоохоронного законодавства 3 підприємствами на загальну суму 1270,03 грн. В Рівненській області відбувся ряд заходів щодо створення сприятливих умов для ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, проведення масових акцій із заліснення територій, благоустрою існуючих та створення нових зелених зон, парків, скверів тощо. До участі в заходах долучились усі райони та міста Рівненської області. 185
Регіональна програма поводження з відходами В області діє “Регіональна програма поводження з відходами на 2004-2010 роки”, яка схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 №174 та затверджена рішенням обласної ради від 28.05.2004 №350. З метою подальшого удосконалення управління у сфері поводження з відходами розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації від 29.06.2006 №284 внесені пропозиції щодо змін та доповнень до регіональної програми поводження з відходами на 2004-2010 роки, виклавши її у наступній редакції: “Регіональна програма поводження з твердими побутовими відходами на 20042011 роки”, яка затверджена рішенням обласної ради від 11.08.2006 № 80. Програма прийнята з метою формування системи поводження з відходами на території регіону, реалізації комплексу заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, максимальної їх утилізації, забезпечення екологічно-безпечного видалення відходів, впровадження ресурсозберігаючих технологій і відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. Основними завданнями Програми є: - забезпечення повного збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; - зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення рівня їх небезпечності; - забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; - сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсно-цінних відходів; - забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом впровадження відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; - здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; - сприяння створенню об’єктів поводження з відходами; - забезпечення довготривалого моніторингу стану довкілля в місцях зберігання та видалення відходів; - розширення доступу громадськості до інформації про об’єкти поводження з відходами. На території області нараховується понад 800 підприємств різних форм власності, у процесі виробничої діяльності яких утворюються відходи. Для покращення екологічної ситуації на заходи в сфері поводження з відходами в 2008 році із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 747,414 тис. грн. У 2008 році продовжено виконання наступних заходів програми. За сприяння відділу екології управління економіки міста Рівне та на виконання "Міської програми поводження з відходами на 2006-2010 рр." громадською організацією "Рівненський центр маркетингових досліджень" були 186
проведені маркетингові дослідження із залученням громадськості та розроблений комплект науково-дослідницької продукції у сфері поводження з відходами. В 2008 році були затверджені: механізм попередження утворення неорганізованих звалищ будівельних відходів у м. Рівне (рішення від 16.12.2008 №1961); правила з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації твердих побутових відходів у м. Рівне (рішення від 12.06.2008 №1576) У м. Рівне було виготовлено та встановлено 30 контейнерів на колесах та 200 урн малої ємності для збору твердих побутових відходів та діють 12 стаціонарних та 13 пересувних комплексних приймальних пунктів ТОВ “Вторма-Рівне” з прийому вторсировини. У Млинівському районі частковим прийманням від населення відходів паперу та склотари займаються приватні підприємці. ТзОВ "Вестхім" здійснює заготівлю та переробку поліетилену, який був у вжитку, в гранули. Визначена схема руху спеціальних автомобілів з надання послуг населенню з санітарної очистки смт Млинів. На даний час у м. Дубно розміщено 11 контейнерів для роздільного збирання відходів як вторсировини, всього планується розмістити 18 контейнерів, які розраховані на збір скляної, пластмасової тари і макулатури. У Гощанському районі відкриті стаціонарні та пересувні пункти по збору вторинної сировини На території Демидівського району працює два пункти із збору вторинної сировини. Острозькою райдержадміністрацією був направлений лист ПБК “УкраїнаАвстрія” з проханням включити Острозький район, який регіонально розташований поряд із Славутським районом Хмельницької області, у зону, передбачену проектом регіонального сміттєпереробного комплексу або сміттєпереробного заводу, який запроектований у м. Славута та передбачатиме повну санітарну очистку регіону, а також переробку несанкціонованих сміттєзвалищ. На базі підприємства ТОВ "Вторма-Рівне" (м. Рівне, вул. Біла 85а) функціонує сім сортувальних комплексів (ганчір’я, пет-пляшка, макулатура, полімерні матеріали, склобій, металеві банки, шини).ТОВ "Вторма-Рівне" заключає договори з підприємствами області про надання послуг із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки). У 2008 році укладено 21 договір із підприємствами м. Рівне (з них 3 на поводження із макулатурою). З метою збільшення обсягів утилізації ресурсоцінних відходів, а також відвернення негативного відходів на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людини, керівництво Кузнецовського міського комунального підприємства провело спільну нараду з фахівцями Державної компанії “Укрекокомресурси”. Вирішили надавати допомогу в укладанні договорів з підприємствами, установами, організаціями, що використовують тару (упаковку) для транспортування продукції про надання їм послуг з збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної 187
тари (упаковки). Приватна фірма на базі полігону для розміщення твердих побутових відходів розпочала роботи по встановленню сортувальної лінії. З метою вирішення питань впровадження в місті Рівне системи поводження з відходами як вторсировиною та на виконання заходів Міської програми поводження з відходами на 2006-2010 рр. у 2008 році залучались кошти міського природоохоронного фонду у розмірі 64,9 тис. грн. За результатами інвентаризації 2008 року станом на 01.01.09 р. в області знаходиться 121,684 т заборонених і непридатних до використання пестицидів. З яких 76,959 т затарено у 114 бетонно-полімерні контейнери, решта знаходиться у складських приміщеннях сільськогосподарських підприємств. Проаналізувавши надану інформацію слід зазначити, що за період із 30.09.2007 р. до 15.09.2008 р. у двох районах області відбулося збільшення кількості непридатних пестицидів. Зокрема у Сарненському районі на 5,526 т та Корецькому на 3,9 т. Із обласного природоохоронного фонду на придбання бетонополімерних контейнерів для безпечного зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Здолбунівського району у 2008 році було виділено 20 тис. грн. На виконання розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 13.08.2007 №384 „Про утилізацію непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин” із Сарненського району відправлено на утилізацію до спеціалізованого підприємства Сумської області 7,602 т заборонених і непридатних до використання пестицидів. З цією метою виділено з районного бюджету кошти на суму 114,8 тис. грн. Утилізовані пестициди були власністю економічно неактивних підприємств, підприємств – банкрутів та такими, власники яких були невідомі. У 2006 році підприємством ТОВ “Газотрон-Люкс” м. Рівне проводилися випробування установки демеркуризації виробів, що містять ртуть (утилізація власних відпрацьованих ртутьвмісних ламп та відходів виробництва комплексних люмінесцентних ламп), а у 2007 році – роботи з реконструкції цієї установки. На даний час установка працює і має дозвіл на демеркуризацію втрат і повернень з виробництва ламп лише марки “Люммакс” У відвалі площею 58,2 га на ВАТ "Рівнеазот" накопичено 15,4 млн. т відходів фосфогіпсів від виробництва фосфорної кислоти. В 2000 році розроблений проект дослідно-промислового комплексу переробки фосфогіпсу в сульфат амонію та вапняно-аміачну селітру. Капітальні затрати для реалізації цього проекту складають 57,45 млн. грн. (в цінах 1997 року). В зв’язку з значною вартістю реалізації проекту, підприємство займалось пошуком інвестора по його реалізації. Пошуки інвестора не дали позитивних результатів. Крім цього, на сьогоднішній день, впровадження даного проекту не має перспективи, оскільки продукти, які планувалось отримувати в результаті переробки фосфогіпсу не мають попиту на ринку збуту. З 2003 року на ВАТ ”Рівнеазот” впроваджений випуск вапняно – аміачної селітри на обладнанні, що планувалось задіяти для переробки фосфогіпсу. Тому реалізація проекту переробки фосфогіпсу 2000 року відкладена. Всі фінансові 188
можливості підприємства, на даний час, направляються на модернізацію діючого виробництва з метою забезпечення стабільної роботи та безпеки виробництва, в тому числі і екологічної. Розробку технічної документації (робочого проекту) на впровадження технології розділення нижчих дикарбонових кислот з одержанням індивідуальних кислот реалізовано НДІПІ ”Хімтехнологія” (м. Северодонецьк). Загальна вартість робіт, згідно договору, становить 1646304 грн. В 2007 р. була випущена пробна партія янтарної кислоти. На даний час практична реалізація проекту неможлива в зв’язку з простоєм в 2008 р. цехів органічної групи. У відвалі ТОВ "Волинь-шифер" на площі 2,5 га заскладовано 114,7 тис. т азбестоцементних відходів. 3 метою зменшення подальшого накопичення кількості відходів спеціалістами ТОВ „Волинь-шифер" в жовтні 2006 р. впроваджена технологія повернення азбеститу у виробництво листів азбестоцементних хвилястих. На впровадження даної установки затрачено 78,3 тис. грн. Для вирішення питання про використання накопичених відходів при виробництві будівельних матеріалів ТОВ „Волинь-шифер" звернулося за допомогою до Українського Хризотилового об’єднання (лист від 22.01.07 №113). Підприємством отримано звіт НДР ВАТ „НДІпроектазбест" „Утилізація мокрих відходів азбестоцементного виробництва", згідно якого рекомендується дані відходи використовувати як сировину для виробництва будівельних матеріалів. Після розробки НДІ відповідних технологій ТОВ „Волинь-шифер" планує розпочати переробку накопичених відходів з використанням їх у виробництві шлакоблоків, піноблоків, теплоізоляційних виробів та інших матеріалів. 13.12. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2008 р. держуправління охорони навколишнього природного середовища та держекоінспекція в Рівненській області брали участь в ряді міжнародних проектів, а саме: В рамках проекту ТАСІС «Управління транскордонними басейнами річок: друга фаза. Прип’ять» та «Закупівля обладнання для міждержавного проекту з управління річковим басейном, 2 фаза для басейнів Прип’яті і Сіверського Донця, Білорусь, Російська Федерація, Україна» були отримані прилади для проведення моніторингових спостережень, а саме: атомно-абсорбційний спектрофотометр; спектрофотометр лабораторний для водного аналізу; ваги аналітичні; ваги технічні; аналізатор азоту за Кейдалем; тестер ХСК з цифровим дисплеєм; бідистилятор води; муфельна піч; водяна баня тощо. Протягом 2008 р. дані прилади пройшли метрологічну атестацію і повірку та були задіяні в роботу Держекоінспекції в Рівненській області. У 2008 р. в рамках нового міжнародного проекту „Постачання обладнання по проекту по басейну Кури на Південному Кавказі: Арменія, Азербайджан та Грузія” і проекту з управління водними ресурсами в країнах СНД: Білорусія, Молдова та Україна” передбачено постачання сучасних приладів для проведення моніторингових спостережень у Рівненській області. На даний час 189
прилади проходять розмитнення, отримати і задіяти їх в роботу держекоінспекції заплановано у 2009 році. В рамках «Угоди про взаємодію між Держекоінспекцією в Рівненській, Волинській областях та Брестським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь» з метою проведення спільного транскордонного моніторингу якості вод прикордонних рік Прип’ять, Стир, Простир, Льва, Горинь у червні 2008 р. в м. Шацьк Волинської області та в жовтні в м. Брест Республіки Білорусь проводились зустрічі представників Держекоінспекцій в Рівненській та Волинській областях з представниками Брестського обласного комітету природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь. На виконання доручення Мінприроди від 28.02.2007 до доручення Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 № 249 та листа Служби безпеки України щодо можливих транскордонних забруднень басейну р. Прип’ять проводиться моніторинг за якісним станом водних об’єктів у прикордонних з Республікою Білорусь створах спостережень, а саме: Прип’ять, Простир, Стир, Стохід, Льва, Горинь за вмістом таких показників: залізо загальне, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром заг., цинк та вміст органічних речовин (за БСК5 та ХСК) із періодичністю один раз на місяць. Інформація за результатами моніторингу надається до Департаменту екологічної безпеки та Держекоінспекції Мінприроди. Таблиця 13.14. Міжнародне співробітництво Назва угоди «Закупівля обладнання для між державного по проекту з управління річковими басейнами 2 фаза для басейнів Прип’яті і Сіверського Донця, Білорусь, Російська Федерація, Україна «Постачання обладнання по проекту по басейну Кури на Південному Кавказі: Арменія, Азербайджан та Грузія і проекту з управління водними ресурсами в країнах СНД: Білорусія, Молдова та Україна
„Міжрегіональне співробітництво між Рівненською областю та ВармінськоМазурським воєводством” Угода про взаємодію між Держекоінспекцією в Рівненській, Волинській областях та Брестським обласним комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь
Дата підпи сання 26.02. 2006
Термін дії угоди 28.02. 2006 27.02. 2008
31.07. 2008
31.07. 2008 30.06. 2010
09.12. 2003
200316.05. 2008
2007
20082010
Стан дотримання та застосування Встановлення, введення в експлуатацію, гарантійне обслуговування приладів: атомно-абсорбційний спектрофотометр; спектрофотометр лабораторний для водного аналізу; ваги аналітичні; ваги технічні; аналізатор азоту за Кейдалем; тестер ХСК з цифровим фотометром; дистилятор води; муфельна піч; баня водяна з контролем нагріву та таймером; видаткові матеріали, аксесуари і запасні частини Постачання, встановлення, введення в експлуатацію, гарантійне обслуговування приладів: газовий хроматограф; високоточний рідкий хроматограф; портативне аналітичне обладнання; портативний лабораторний набір; апарат для виробництва ультрачистої води; вертикальний шейкер; роторний випаровував; піч – Binder; лабораторний холодильник; піпетки різного об’єму, дозаторні; встряхувач для сит з ситом; фільтрколектор і набір фільтрів; вакуумний насос; електронні технічні ваги; автоклав; пристрій для відбору донних наносів; обладнання для відбору проб; пристрій для відбору проб ґрунтів Участь у IX Самоврядовому Екологічному форумі з метою переймання досвіду роботи у сфері охорони довкілля передових європейських держав
Примітка Використання даних приладів для проведення лабораторних визначень
Використання даних приладів для проведення лабораторних визначень
Проведення спільного транскордонного моніторингу якості вод прикордонних рік Прип’ять, Стир, Простир, Льва, Горинь
190
ВИСНОВКИ Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області протягом 2008 р. було здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу утримувати стабільною екологічну ситуацію в області в межах затверджених нормативів викидів, скидів, розміщення відходів. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими учасниками моніторингу довкілля, спеціальними службами, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій, громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально - економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами (передбаченими «Програмою економічного та соціального розвитку Рівненської області на 2008 рік»), спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціонального використання природних ресурсів, а також подальше впровадження еколого-економічної реформи, було: виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів, нарощування обсягів використання відходів, як вторинної сировини; здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема створення національних природних та регіональних ландшафтних парків; сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.
191
ДОДАТКИ Додаток 1
Видатки спеціального природоохоронного фонду обласного бюджету по розділу ”Охорона навколишнього природного середовища” у 2008 р.
№
Тема
Охорона і раціональне використання водних ресурсів - 521,9 тис. грн. 1 Реконструкція системи каналізації смт Демидівка 2 Заходи щодо відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Людомирка у Дубенському районі 3 Роботи пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми с. Оженин Острозького району та упорядкування джерел 4 Виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення проектно-вишукувальних робіт з укріплення берегів р. Іква смт Млинів 5 Роботи, пов’язані з вивченням технічного стану Хрінницького водосховища, поліпшенням його гідрологічного режиму та благоустрою 6 Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво установки з очистки стічних вод обласного дитячого туберкульозного санаторію “Новостав” Рівненського району Охорона і раціональне використання земель - 90,0 тис. грн. 7 Проведення агролісотехнічних заходів на ярах, балках та інших ерозійно небезпечних землях Дубровицького держспецлісгоспу 8 Заходи, пов’язані з створенням захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів та полезахисних смуг ДП "Зарічне лісгосп" 9 Ліквідація наслідків підтоплення території громадського пасовища прилеглої до ставка в с. Студянка Шепетинської сільради Дубенського району Збереження природно-заповідного фонду - 354,5 тис. грн. 10 Розробка ілюстрованого реєстру про ландшафти, рослинний і тваринний світ природно-заповідного фонду Рівненської області 11 Виконання заходів з підготовки, організації, встановлення меж та розробки проектів землеустрою територій та об’єктів ПЗФ Рівненської області 12 Виконання заходів з обладнання Державного дендрологічного парку Березнівського лісового коледжу Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів -747,4 тис. грн. 13 Придбання спецавтотранспорту (асенізаційної машини) для збору та транспортування відходів рідинного походження для КП "Радивилівводоканал" 14 Придбання спецавтотранспорту (асенізаційної машини) для збору та транспортування відходів рідинного походження для КП ”Рокитнекомунсервіс” 15 Виготовлення робочого проекту на реконструкцію сміттєзвалища ТПВ для м. Острога 16 Придбання обладнання (контейнерів) для збору твердих побутових та виробничих відходів для м. Дубровиця. 17 Придбання обладнання (контейнерів) для збору твердих побутових та виробничих відходів для м. Дубно 18 Придбання бетонополімерних контейнерів для безпечного зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Здолбунівського району 19 Придбання спеціалізованих контейнерів з метою організації та забезпечення функціонування системи роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в м. Радивилів 20 Придбання спеціалізованих контейнерів з метою організації та забезпечення функціонування системи роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в м. Костопіль 21 Придбання спеціалізованих контейнерів з метою організації та забезпечення функціонування системи роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в м. Сарни 22 Придбання спеціалізованих контейнерів з метою організації та забезпечення функціонування системи роздільного збирання та сортування твердих побутових відходів в м. Дубно 23 Реконструкція та обладнання сміттєзвалища в с. Країв та ліквідація несанкціонованих звалищ побутових та сільськогосподарських відходів на території Оженинської сільської ради Острозького району 24 Проведення експертизи робочого проекту на реконструкцію сміттєзвалища твердих побутових відходів м. Острога Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці -245,1 тис. грн. 25 Придбання і встановлення перманентної станції супутникових спостережень з метою здійснення моніторингу за станом природних сировинних і вторинних мінеральних ресурсів Рівненської області 26 Розробка та виконання заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, проведення конференцій, семінарів та інших заходів з екологічної тематики 27 Картографування забруднених територій Рівненської області на підставі існуючих даних аерокосмічного моніторингу 28 Видання книжки „Довкілля Рівненщини за 2007рік” 29 Розробка обласної програми охорони довкілля, збалансованого природокористування та забезпечення екологічної
Фактичн ий обсяг фінансування заходу тис. грн. 280,0 93,0 38,9 30,0 40,0 40,0
20,0 40,0 30,0
94,9 229,6 30,0 100,0 100,0 130,0 99,9 30,0 20,0 40,0 40,0 75,0 45,0 60,0 7,5 119,7 17,9 19,0 10,0 20,0
192
безпеки до 2015 року 30 Створення картографічного фонду космічних знімків територій тест-об’єктів для ведення моніторингу навколишнього середовища в Рівненській обл. 31 Виготовлення поліграфічної продукції з екологічної тематики з метою пропаганди охорони навколишнього природного середовища 32 Видання поліграфічної продукції, придбання літератури та підписка періодичних видань з екологічної тематики Всього:
19,0 27,5 12,0 1958,9
193
Додаток 2
Громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області 1. Обласна організація Українського товариства охорони природи. 2. Обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. 3. Рівненське регіональне відділення Української екологічної Академії наук (УЕАН) “Волинь-екологія” 4. Обласна громадська організація “За чисте довкілля”. 5. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб”. 6. Екоклуб Рівненського міського Палацу дітей та молоді. 7. Центр “Екосвіт” державної гуманітарної гімназії м. Рівне. 8. Обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”. 9. Рівненське обласне відділення Українського товариства охорони птахів 10. Екологічний клуб “ЮНЕСКО” (Сарненській міський колегіум) 11. Молодіжний клуб “Лемніската” (смт. Володимирець) 12. Рівненський центр маркетингових досліджень
194
195