sevastopol_2007 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В М.СЕВАСТОПОЛІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МІСТІ СЕВАСТОПОЛІ ЗА 2007 РІК Інформація для підготовки річної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі __________________В.В.Завгородній Севастополь 2008 р.

ЗМІСТ 1. Загальні відомості. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості м.Севастополя. 1.2. Соціальний та економічний розвиток м.Севастополя. 2.Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонного шару. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у м.Севастополі. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря. 2.3. Якість повітря у населених пунктах. 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров'я людини та біорізноманіття. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. 3. Зміна клімату. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання. 4. Водні ресурси. 4.1. Стан поверхневих та морських вод. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об'єкти. 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. 4.4. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів. 4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. 4.6. Забруднення поверхневих вод. 4.6.1. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки). 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод. 4.8. Вплив якості питної води на здоров'я людини. 4.9. Екологічний стан Чорного моря. 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об'єктів. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду. 5.1. Заходи щодо збереження біорізнованіття та формування екомережі. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу. 5.2.1. Лісові ресурси. 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів. 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення. 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновлені рубки. Реконструктивні рубки. 5.2.1.4. Відтворення лісів. 5.2.1.4.1. Лісовідновлення. 5.2.1.4.1.1. Лісові культури. 5.2.1.4.2. Лісорозведення. 5.2.1.4.2.3. Створення полезахисних лісових смуг. 5.2.1.5. Динаміка загиблих лісових культур. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників. 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів. 5.3. Охорона використання та відтворення тваринного світу. 5.3.1. Ведення мисливського господарства;: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин. 5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих организмів. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні. 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Севастопольського регіону. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. 5.5.3. Історико-культурна спадщина. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. 6. Земельні ресурси і ґрунти. 6.1. Структура та стан земель. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. 6.1.2. Деградація земель. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. 6.3. Охорона земель. 6.3.1.Практичні заходи. 6.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. 7. Надра. 7. 1. Мінерально-сировинна база. 7.1.1. Стан мінерально-сировинної бази. 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість. 7.2. Стан геологічного середовища.

7.2.1. Гірничовидобувні регіони. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. 8. Відходи. 8.1. Структура утворення та накопичення відходів. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація). 8.3. Використання відходів, як вторинної сировини. 9. Екологічна безпека. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. 9.3. Радіоекологічна безпека. 9.3.1. Радіоактивне забруднення території. 9.3.2. Радіоактивні відходи. 10. Сільське господарство. 10.1. Ведення сільського господарства в Севастопольському регіоні. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві. 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. 13.1. Екологічна політика м. Севастополь. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. 13.4. Державний контроль. 13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації. 13.8. Екологічний моніторинг. 13.9. Економічні засади природокористування. 13.9.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. 13.9.2. Стан фінансування екологічної галузі. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. 13.11.2. Громадські рухи. 13.12. Виконання державних екологічних програм. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. Висновки і пропозиції.

Для підготовки інформації використані матеріали: -

Державної екологічної інспекції в м. Севастополі; Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції; Державного управління статистики; Севастопольської міської державної адміністрації; КП “Південекогеоцентр”; КримНІОпроект; ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство»; Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів; Інституту біології південних морів НАН України; Севастопольського відділення УкрНДГМІ.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Дата утворення м.Севастополя Площа, км2 Кількість адміністративних районів Кількість міст з них: обласного підпорядкування (значення) Кількість селищ

111 1783 р. 863,5 4 1 1 1

Кількість сіл

Чисельність населення, тис. чол.

379,5

Щільність населення, тис. чол. на 1 км2

0,4

0,44

Чисельність населення Кількість наявного населення, тис. чол. Площа, км2

Назва міста Всього

у тому числі міське м.Севастополь

Севастополь

379,5

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

356,5

сільське 23,0

863,5

0,44

1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М.СЕВАСТОПОЛЯ Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова. Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави. Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради. Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га. та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га. Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України. Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів - помірного та субтропічного. Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7 –ми та 8-ми бальної сейсмічної зони.

До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні. На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина. У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі. Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону. 1.2. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК М.СЕВАСТОПОЛЯ Промисловість міста Севастополя представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості. В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний. Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території. Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 2.1.1. ДИНАМІКА ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН СТАЦІОНАРНИМИ ТА ПЕРЕСУВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ Таблиця 2.1. Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2005 рік 2

2006 рік 3

2007 рік 4

25,8

23,8

18,0

4,2 0,4 0,7 0,5

4,3 0,3 0,7 0,5

4,1 0,3 0,7 0,5

1,6

1,9

2,2

0,6 21,6 1,5 17,1 2,6 -

0,4 19,5 1,4 15,5 2,4 -

0,4 13,9 0,0 12,0 1,9

21,0

18,9

1,2 17,0 2,6 -

1,1 15,4 2,4 -

0,3

2.1.2. ДИНАМІКА ВИКИДІВ НАЙПОШИРЕНІШИХ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Таблиця 2..2. Викиди забруднюючих речовин, т/рік

№ з/п

Назва об’єкту

1 1

2 БРУ ВАТ

2005 р. 4 284,924

Севміськводоканал ДКП

398,155

Севтеплоенерго КП

943,133

СевТЭЦ ДП

59,015

Югторсан ТОВ

175,815

2006 р. 5

2007 р. 5

287,456

551,460

400,416

402,108

1174,84

1071,190

78,411

356,0

220,572

257,246

Рисунок 2.1..

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

2,2 1,9 1,6

2005 рік 2006 рік 2007 рік

0,7

0,7 0,6 0,5

0,5

0,4

0,4 0,3

0,4

0,3

оксид вуглецю

діоксид та інші сполуки сірки

оксиди азоту

речовини у вигляді леткі органічні сполуки суспендованих твердих частинок

Рисунок 2..2. Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел 17,1 15,5

2005 рік 2006 рік 2007 рік

2,6 1,5

1,4

2,4

1,9

1,5

оксиди азоту

оксид вуглецю

вуглеводні

2.1.3. ОСНОВНІ ЗАБРУДНЮВАЧІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ) )

Таблиця 2..3. № з/п

Види економічної діяльності

1 1

1.1 1.2

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Рибальство, рибництво

Обсяги викидів по регіону т 3

у % до підсумку 4

4560,9

100,0

75,2 5,5

1,7 0,1

1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 1.9 2.0 2.1 2.2 2.3

Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

1018,8 436,8 1618,2 324,7

22,3 9,6 35,5 7,1

80,6

1,8

0,6 442,9

0,0 9,7

24,2

0,2

494,1 38,7

10,8 0,9

0,6

0,0

2.2. ТРАНСКОРДОННЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м.Севастополя немає. 2.3. ЯКІСТЬ ПОВІТРЯ У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Згідно даними представленими в адресу Держуправління охорони навколишнього середовища в м. Севастополі Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією та Центром Гідрометеорології в АРК показники спостережуваних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Севастопольського регіону (сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил, формальдегід) на протязі 2007 року находилися у межах норми, за виключенням формальдегідів, по яким на протязі усього 2007 року спостерігалося перевищення показника середньодобової ГДК.

2.5. ВПЛИВ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ЗЖОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ Під впливом зростання кількості населення і задоволення його потреб відбуваються поступові зміни основних елементів навколишнього природного середовища в сторону погіршення життєвих умов. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, спричиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених наслідків. Природне середовище нині все більше забруднюється шкідливими хімічними речовинами, які потрапляють в нього з найрізноманітніших джерел. Інтенсивний розвиток хімічної промисловості, виробництво нових хімічних сполук, зростаюче споживання енергії та урбанізації – все це певною мірою негативно впливає на людину, тваринний та рослинний світ. Внаслідок погіршення якості навколишнього природного середовища зростає смертність від злоякісних пухлин, захворювань ендокринної системи, хвороб органів дихання тощо. Смертність зростає серед дорослих, дітей та підлітків. 2.6. ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

НА

ПОКРАЩЕННЯ

ЯКОСТІ

Забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами здійснюється в основному від промислових, енергетичних і транспортних джерел. Тільки автомобілі щорічно викидають 51,424 кг забруднюючих речовин на 1 особу. Для очищення шкідливих речовин, газів, які відходять від організованих джерел викидів, використовуються спеціальні установки очищення газів. Вони являють собою комплекс споруд, обладнання і апаратури, призначений для відділення від викидів газу, що надходить з джерела, або перетворення в знешкоджений стан речовин, які забруднюють атмосферу. Шкідливі домішки в газах, що відходять від джерел викидів, можуть бути у вигляді аерозолів, або в газоподібному (пароподібному) та пилоподібному стані, тому для їх очищення застосовуються газоочисні або пиловловлюючі установки. За 2007 р. проведено 1943 перевірки дотримання природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. При перевірках встановлено, що лише половина організованих джерел викидів шкідливих речовин обладнана пилегазоочисними спорудами та вони мають низький рівень експлуатаційних характеристик. За результатами перевірок виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря складено 360 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 317 посадових осіб на суму 27,299 тис.грн. Пред’явлено 2 позови на відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря на суму 1,636 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря за 2007 р. винесено 25 рішень на припинення діяльності підприємств, цехів, окремих дільниць, стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 5 об’єктами, що складає 20%, усунути порушення природоохоронного законодавства та видані дозволи на відновлення діяльності. В 2007 р. у результаті порушення порядку утримання й експлуатації полігона твердих побутових відходів в Першотравневій балці відбулася аварійна ситуація - загоряння відходів площею 500 м2. Пожежа була локалізована, однак тління полігону проводжується до наступного часу, що приводить к забрудненню атмосферного повітря прилеглій території та м.Інкерман. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальна посадова особа організації, яка експлуатує полігон притягнута до адміністративної відповідальності. Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу. У ході операції «Чисте повітря» здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря автомобільним транспортом, виконанням підприємствами та організаціями заходів щодо зменшення викидів у атмосферу, організацією природоохоронних робіт. Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів склала 1615 одиниць, з них 225 одиниць не відповідали вимогам стандартів (14 %).

З перевірених 543 одиниць автотранспортних засобів на 27 підприємствах не відповідало нормативам 35 одиниць, що склало 6,4 %. На лінії було перевірено 1072 одиниця автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 190 одиниць, що склало 17,7 %. У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 207 осіб, на суму 7,769 тис.грн. Держуправління неодноразово зверталося у Севастопольську міську держадміністрацію та Міську Раду по питанню виділення коштів з бюджету міста на розробку програми регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху.

Зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел забруднення обумовлене насамперед збільшенням виробництва, зокрема, підприємствами: ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», КП «Севтеплоенерго», ДКП «Севміськводоканал», ДП «СевТЕЦ», ТОВ «Югторсан» та ін. Виконання природоохоронних заходів. Держуправлінням протягом 2007 р. зареєстровано 21 паспорт пилегазоочисних установ підприємств та узгоджено 42 звіту еколого-теплотехнічних іспитів котлоагрегатів. Протягом І півріччя 2008 року – зареєстровано 6 паспортів пилегазоочисних установ підприємств.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. ПОЛІТИКА І ЗАХОДИ У СФЕРІ ОБМЕЖЕННЯ СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ І ЗХБІЛЬШЕННЯ ІХ ПОГЛИНАННЯ Для обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання проводиться комплекс заходів, зокрема регулювання двигунів, перехід на газоподібне паливо, наладка обладнання, еколого - теплотехнічні іспити котлоагрегатів, підвищення рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування, регулювання руху потоків автотранспорту. Також проводиться ряд заходів по охороні існуючих зелених насаджень и висадженню нових. Фото: основні забруднювачі атмосферного повітря в м. Севастополі Рисунок 2.3.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ТА МОРСЬКИХ ВОД Сучасний стан поверхневих водойм Севастопольського регіону та Севастопольських бухт Чорного моря характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. В 2007р. до водойм та морських вод надійшло 24,7 млн. м3 недостатньо очищених стоків (в 2006р.- 28,43 млн.м3). Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Крім того, в регіоні діють каналізаційні очисні споруди механічного очищення господарсько-побутових та виробничих стічних вод, які не відповідають сучасним вимогам очищення даної категорії стоків. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод. Має місце скидання стічних вод без всякого очищення. Також причинами незадовільного стану водних об`єктів м.Севастополя є: - надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міста, сільських населених пунктів та з територій рекреаційних об’єктів курортної зони; - захаращення берегів водних об'єктів сміттям та господарсько-побутовими відходами; - розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; - невиконання заходів із створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади. На теперішній час у м. Севастополі розроблено робочі проекти по водоохоронних зонах поверхневих вод: Чорноріченського водоймища, р.Чорної та проведена паспортизація рік - притоків р.Чорна: Байдарка, Айтодорка, Бага та Суха. З 41 обстеженого водного об`єкту паспортизовано 21 ставок та водосховища руслового типу з площею водного дзеркала більш 1 га та обсягом більш 50 тис. м3 . На сьогоднішній день невстановлені розмір і межі прибережної захисної смуги уздовж Севастопольських бухт і Чорного моря з урахуванням містобудівної документації, у зв`язку з чим відсутні можливість визначення обмежень ведення господарської діяльності. Не розроблені проекти по водоохоронних зонах рік Кача, Бельбек. Розроблення та затвердження проекту водоохоронних зон, у т.ч. проектів встановлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги Чорного моря дозволить забезпечити дотримання природоохоронних вимог у частині використання земель відповідно до діючого законодавства та запобігання забрудненню водних об'єктів.

4.2. ЗАБІР ТА ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ, СКИДАННЯ ЗВОРОТНИХ ВОД ТА ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ВОДНІ ОБ`ЄКТИ В 2007р. забір води з природних джерел зменшився на 13.08 млн.м3 порівняно з 2006р. В 2007р. незначно збільшився забір підземної води на 0,63млн. м3 порівняно з 2006р. Найбільшим споживачем свіжої води у місті є комунальне господарство - 73% та промисловість – 20,4%, сільгоспспоживання разом із зрошенням складає лише 7 %. Динаміка забору, використання води та скиду зворотних вод за 20052007 рр. представлена в таблицях 4.1, 4.2. Для централізованого водопостачання міста в 2007 р. відібрано – 63.39 3 млн.м , в т.ч. iз Чорноріченського водосховища – 45.52 млн.м3, з підземних водозаборів міста: Орловський, Інкерманський, Бельбекський, Родніковський – 11.824 млн.м3. Для доповнення дефіциту водного ресурсу, вода закуповується з Бахчисарайського водоканалу з Вiлiно - Пісчанського підземного водозабору. В водопостачанні окремих споживачів використовуються локальні підземні водозабори. Станом на 01.01.2008р. за наявної інформації в Держуправлінні в м.Севастополі нараховувалось 217 діючих артезіанських свердловин. В 2007р. було використано 12,81 млн. м3 підземної води, що складає 85% до загального забору підземної води, та 16% до загального забору води із усіх природних джерел. Водами рік Кача, Бельбек поливаються сади, виноградники та присадибні ділянки. Щорічно зростають втрати води при транспортуванні її до споживачів у зв`язку з наявністю амортизованих водоводів та мереж. В 2007р. загальний обсяг скидання зворотних вод у водні об`єкти зменшився на 12,49 млн. м3, в тому числі скидання забруднених зворотних вод в поверхневі водні об`єкти на 1,71 млн. м3 в порівнянні з попереднім роком. На території м. Севастополя налічується 24 комплекси очисних споруд загальною проектною потужністю 182,633 тис. м3 добу. 14 комплексів працюють в режимі біологічної очистки, з них 11 - з подальшим скидом очищених стічних вод в водні об`єкти, 1 - в ставок - накопичувач, 1 - на зрошення зелених насаджень, 1- на рельєф місцевості. Динаміка водокористування Таблиця 4.1 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: Поверхневої Підземної Морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби:

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005 рік

2006 рік

2007 рік

3 81.22

4 93.08

5 80.00

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3

48.15 14.44 18.63 214.24 41.84

46.90 14.42 31.76 245.46 41.15

45.63 15.05 19.32 210.8 40.23

Господарсько-питні виробничі сільськогосподарські Зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, Усього з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення Забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

29.92 8.656 1.258 1.998 110.34 27.03 33.28

30.28 8.369 1.053 1.448 108.52 26.83 28.8

29.35 8.195 0.337 2.351 106.01 28.14 35.18

40.79

59.17

46.51

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

0.461 0.382 39.95

0.396 0.410 58.36

0.311 0.326 45.87

млн. м3

39.95

58.36

45.87

млн. м3

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

7.496 32.45

28.15 30.21

17.37 28.50

млн. м3 млн. м3 м3

25.34 7.113 105.38

28.43 1.784 153.9

24.70 3.808 120.87

Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 4.2 Види економічної діяльності усього, млн. мі Усього по регіону у тому числі: Промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

16.76 8.143 0.584 7.482

2005 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 39.26 34.68 100 52.60

усього, млн. мі

7.306 4.892 1.889 0.001

2006 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 16.24 15.38 100 0.017

усього, млн. мі

21.16

2007рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 44.36

2.008 1.75 0.001

17.75 100 0.02

4.3. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У 2007р., як і в попередні роки, залишається незадовільним гідрохімічний стан малих рік Севастопольського регіону, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом регіону. Основні показники середньорічних концентрацій речовин в контрольних створах водних об`єктів регіону в одиницях кратності відповідних ГДК за даними моніторингу Державної екологічної інспекції в м.Севастополі представлені в таблиці 4.3.

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК) Таблиця 4.3. Місце спостереження за якістю води

1 Контрольні створи водного об’єкту господарськопобутового призначення: Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення: 1 км вище скидів о/с с. Фронтове 450м нижче скидів о/с с. Фронтове Вище скидів о/с с. Верхнє-Садове, 1км нижче скидів о/с с. Верхнє-Садове, 250м с. Вавілово, 0,5 км нижче скидів Помологічної станції гирло

завислі речовини

БСК5

мінералізація

сульфати

5,97 4,42 6,84 13,38 9,99

0,45 0,7 0,52 0,76 0,84

0,304 0,302 0,410 0,382 0,410

15,80

0,79

0,439

Гирло, 0,5 км до моря с. Вишневе, 0,5 км вище села

10,86 13,7

0,76 0,91

0,396 0,314

Водоскид з Чорноріченського водосховища 930м вище о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3 0,5 км нижче о/с с. Сахарна Голівка та ГВ №3 Гирло, 1,5 км до моря

9,94 10,62 1,066

0,5 0,9 0,81

0,688 0,489 0,368

КОС

р.Бельбек 0,53 0,62 0,60 0,50 0,85 0,90 р.Кача 0,41 0,51 р.Чорна 0,425 0,50 0,44

Показники складу та властивостей хлориди азот нітрати нафтоамонійпродукний ти 6 7 8 9

нітріти

інші залізо

АПАР

0,18 0,18 0,17 0,16 0,18

0,46 0,55 0,34 0,47 0,54

0,097 0,099 0,090 0,094 0,2

1,09 1,9 1,91 1,66 1,37

1,93 2,0 2,43 3,03 1,7

3,53 3,87 2,13 2,98 2,8

0,24

0,7

0,054

2,0

2,8

3,5

0,3 0,21

0,28 0,55

0,136 0,15

1,5 0,82

1,7 1,8

4,6 5,71

0,14 0,18 0,49

0,4 0,34 0,84

0,08 0,084 0,1

0,725 1,025 0,25

2,0 1,4 0,6

2,89 3,75 7,14

За даними Відділу Державного екологічного контролю за використанням, відновленням та охороною природних ресурсів ( м. Севастополь) Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції у 2007р. проведені дослідження дозволили отримати просторово-временну характеристику розподілу забруднюючих речовин у поверхневому шарі води. Якість води оцінювалася по вмісту у них інгредієнтів згідно затвердженого моніторингу. По вмісту завислих речовин та БПК5 якість вод не перетерпіла помітних змін. Максимальні концентрації по вищевказаним інгредієнтам постерігалися у районі випуску КНС м. Балаклави через відсутність у місті очисних споруд ( концентрація завислих речовин - 2 мг/л, БПК5- 2 мг/л). Вміст нафтопродуктів у морській воді Севастопольського регіону змінювався від «не виявлено» до 0,06 мг/л ( 0,12 ГДК). Найбільш забрудненими нафтопродуктами районами були устя р.Чорна, бухти Інженерна, Голландія ( концентрація складала 0,06 мг/л). У порівнянні з 2006р. рівень забруднення морських вод нафтопродуктами збільшився у 1,2 рази. Вміст синтетичних поверхнево-активних речовин (АПАР) у бухтах та зоні відкритого моря було менше ГДК та змінювалось у незначних межах - 0,009 0,001 мг/л. У період спостерігання у поверхневому шарі води виявлені слідові концентрації фенолу у районах ЗАТ «Кримвтормет», Севастопольської ТЕЦ та у Балаклавській бухті. Вміст амонійного азоту на протязі року не підвищував ГДК та змінювалось у діапазоні 0,01-0,09 мг/л. Зони максимальних концентрацій були зафіксовані у бухтах Голландія, Південна, випусків каналізаційних очисних споруд. Вміст нітритного азоту був нижче ГДК та змінювався у межах від 0,011 до 0,001 мг/л. Зона відкритого моря відноситься до благополучної завдяки морській течії та безперервному переміщенню водних потоків. 4.5. МІКРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД З ОГЛЯДУ НА ЕПІДЕМІЧНУ СИТУАЦІЮ Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією постійно проводиться контроль за якістю води джерел водопостачання комунальних та відомчих водопроводів, розводящої мережі централізованого водопостачання, джерелами децентралізованого водопостачання та води відкритих водойм. За результатами контролю встановлено, що якість води джерел комунальних водопроводів за мікробіологічними показниками в 2007р. декілька покращилася, відсоток відхилень від вимог ДСТУ 2761-84 «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання» складає 25,3 % ( в 2006р.-41,2%). Залишається неблагополучною в санітарно епідеміологічному відношенні зона санітарного режиму р.Чорної, з двома водозаборами (г/в №2 та г/в №14), тут відсоток відхилень досягає 70%. На берегах ріки розміщені кладовище, домоволодіння і

господарські будівлі сільських населених пунктів, які каналізовані в вигрібні ями (Верхнє та Нижнє Чорноріччя), що у зв’язку зі сформованою забудовою, знаходяться біля зрізу води. Цим можна пояснити значні відхилення від норм бактеріологічних показників води г/в №14, що знаходиться нижче сіл за течією ріки.

Якість води джерел відомчих водопроводів в 2007р. поліпшилася, відсоток відхилень склав 7,6% ( в 2006р.- 12,7%), в основному за рахунок відомчих джерел Балаклавського району в с. Оборонне, Флотське, Терновка, Родне. Якість води розводящої мережі комунальних водопроводів за бактеріологічними показниками декілька поліпшилася, в 2007р.- 0,27% ( в 2006р.- 0,4%). Залишається незадовільним якість води децентралізованих джерел водопостачання, в 2007р. відсоток відхилень склав 87,5%. Якість морської води контролювалась при підготовці пляжів до літнього оздоровчого сезону та щотижня в період всього сезону на восьми створах в акваторіях бухт Севастополя: 6 пляжах та 2 місцях масового відпочинку. Всього в 2007р. проведено 372 іспити морської води на мікробіологічні, санітарно-хімічні, паразитологічні показники. Відсоток відхилень за мікробіологічними показниками води пляжів склав 2,2 % ( в 2006р.-3,7%). Основним забруднювачем пляжу «Пісковий», «Сонячний», санаторія профілакторія «Будівельник» є скидання недостатньо очищених стічних вод Військового інституту ВМС України та жилого масиву по вул.Дибенко через перевантаження каналізаційних очисних споруд, які морально та фізично застаріли. У зв`язку з забрудненням морської води в купальний сезон та антисанітарним станом територій виносилися постанови Севастопольською санітарно-епідеміологічною службою щодо тимчасової заборони купання в зоні пляжів «Омега», «Пісковий», «Хрустальний», «Учкуєвка» при виявленні індексу лактопозитивні кишкові палички (ЛКП) більш 25000. 4.6. ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД По території Севастопольського регіону протікає значна кількість “малих рік”. Найбільше значення мають три: Кача, Бельбек і Чорна. Долини зазначених річок мають досить високу щільність населення і землі в цих долинах інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, розташовані в безпосередній близькості від зрізу води промислові підприємства створюють додаткову загрозу екологічному стану рік, як реальну, так і потенційну. Весь цей комплекс проблем, що є, мабуть, характерним для всіх рік кримського регіону, визначає і підходи до рішення екологічних проблем. Загальна довжина русла ріки Кача складає 69 км, при загальній площі водозбірного басейну 573 км2. У межах адміністративної границі Севастополя знаходиться тільки заключна, гирлова ділянка ріки довжиною 5,4 км на який відсутні великі організовані джерела скидів забруднюючих речовин. В заплаві 22

р.Кача розташовані наливні водосховища - Західне та Східне в с.Орловка. На р.Кача максимум концентрацій, як і в попередні роки, відзначався в зимово-весняний період і був, мабуть, зв'язаний із проходженням паводкових вод і початком сезонних весняно - польових робіт у долині ріки. З цим же пов’язані випадки перевищення ГДК по вмісту загального заліза, АПАР, завислих речовин. Загальна довжина русла ріки Бельбек складає 63 км, площа водозбірного басейну – 505 км2, середньорічний стік – 61,5 млн.км3. У межах адміністративної території Севастополя знаходиться тільки заключна ділянка ріки і гирлова область загальною довжиною біля 17 км. З р.Бельбек наповняється водосховище "Садовод" в с.Фруктове. Якість вод ріки Бельбек на цій ділянці контролюється в створах, географічно прив'язаних, в основному, до джерел скидів стічних вод (с.Фронтове, с.Верхнєсадове і с.Вавілово). У водоохоронній зоні р.Бельбек не забезпечують нормативного очищення споруди ДП "Садовод" в с.Верхнєсадове, с.Фронтове. Без очищення скидаються в р.Бельбек господарсько-побутові стічні води в с.Вавілово. Очисні споруди зазначених підприємств знаходяться в аварійному стані, вимагають реконструкції. Загальна довжина русла р.Чорна складає 35 км і, на відміну від двох вищеописаних рік, вона цілком протікає по території Севастопольського регіону. Площа водозбірного басейну р.Чорної – 427 км2, середньорічний стік – 56,8 млн.км3. Визначальне значення в показниках водності ріки має розташоване в її верхів'ях Чорноріченське водоймище обсягом біля 60 млн.км3 , яке є основним джерелом водопостачання регіону Севастополя. Ріка Чорна має безліч приток, найбільш значимими з яких є р.Айтодорка, Бага, Байдарка, СулуДере, Узунджа і Чурук-Су. Характерною рисою всіх цих приток є зв'язок їх гідрологічних характеристик з кліматичними параметрами. В 1,25 км від устя р.Суха - приток р.Чорна, знаходиться водосховище "Гасфортовське". В басейні р.Уркуста - приток р.Чорна, розташоване водосховище "Уркуста". На якість води в усті р.Чорна крім інших факторів здійснюють вплив скиди стічних вод підприємств та організацій: ЗАТ «Кримвтормет», Дільниця підсобного виробництва БУ ЧФ РФ в м.Інкерман, а також очисні споруди ДКП «Севміськводоканал» в с.Сахарна Головка. На сьогоднішній день відсутнє очищення стоків у селах Резервне, Терновка, Чорноріччя, Хмельницьке, розташованих на берегах р.Чорної та її притоків. Потрібно відмітити, що на стан води р. Чорна у районі нижче скиду стічних вод з очисних споруд ДКП «Севміськводоканал» в с.Озерне здійснює вплив її приток - р. Байдарка. Так в с.Орлине здійснюється скидання неочищених стічних вод від декілька об’єктів через водозбірну площу в р.Байдарка. За даними моніторингу в р. Байдарка після с. Орлине в створі нижче скидів очисних споруд ДКП «Севміськводоканал» в с. Озерне спостерігається перевищення по завислим речовинам.

4.6.1. ОСНОВНІ ЗАБРУДНЮВАЧІ ВОДНИХ ОБ`ЄКТІВ ( ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ) В Севастопольському регіоні найбільшими забруднювачами поверхневих та морських вод є підприємства житлово-комунального господарства.

У відсотках до загальних скидів по м.Севастополю ДКП “Севміськводоканал” скидає 96% від загальних обсягів забруднених зворотних вод та 60% від загального обсягу скидання зворотних вод у водні об`єкти. Інформація щодо скидання зворотних вод забруднюючих речовин основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів Севастопольського регіону представлені в табл.4.4. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами водних об’єктів Таблиця 4.4 Назва водокористувача-забруднювача

2005 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотни нюючих х вод, речовин, млн. мі т Чорне море

2006 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. мі т

2007 рік об’єм обсяг скидання забрудзворотних нюючих вод, речовин, млн. мі т

ДКП “Севміськводоканал”

26.150

32080.94

26.311

33984.145

25.266

30537.98

ВАТ ”Балаклавське рудоуправління ім.Горького” Севастопольська ТЕЦ

0.0274

66.296

0.0202

27.104

0.0179

95.254

0.07

89.756

0.079

95.565

2.073

1299.54

1.99

1118.86

9.937

5.137

0.028

16.788

0.0565

54.994

0.0498

45.234

ДКП “Севміськводоканал” ДКП “Севміськводоканал” ВАТ ”Балаклавське рудоуправління ім.Горького”

0.02815

31.988 Р.Чорна 1.992 1201.597 Р.Байдарка 0.0085 3.9908 Р.Балаклавка 0.0766 33.163

Фото: основні забруднювачі водних ресурсів Рисунок 4.1.

4.7. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Радіологічним відділенням центральної хіміко-бактеріологічної лабораторії питної води ДКП “Севміськводоканал” в 2007р. проводилися іспити проб питної води та води джерел

централізованого водопостачання на предмет радіоактивності. За результатами іспитів в 2007р. в пробах води Чорноріченського водосховища в середньому сумарна бета склала 0,045 Бк/дм3, Цезій-137- 0,0019Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,0076 Бк/дм3 ; в воді р.Чорна (витік) сумарна бета -0,051 Бк/дм3 , Цезій-137- 0,0015Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,023 Бк/дм3; в пробах води ГВ №2 сумарна бета –0,049 Бк/дм3,Цезій-137- 0,0016Бк/дм3 , Стронцій-900,0055 Бк/дм3 ; ГВ №14- 0,078 Бк/дм3 , Цезій-137- 0,0014 Бк/дм3 , Стронцій-90- 0,0109 Бк/дм3 при нормі 2 Бк/дм3.

4.8. ВПЛИВ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ НА ЗДОРОВ`Я ЛЮДИНИ У 2007 р. водопостачання міста Севастополя здійснювалося 28 водопроводами централізованого водопостачання , у т.ч. комунальними водопроводами – 13, відомчими водопроводами – 15. Кількість комунальних та відомчих водопроводів змінилося в зв'язку з передачею відомчих водопроводів з балансу відомств на баланс ДКП «Севміськводоканал» у відповідності з розпорядженням Севастопольської держміськадміністрації. Із загальної кількості водопроводів, 2 комунальних водопроводи використовують відкриті джерела водопостачання – Чорноріченське водосховище та р.Чорна. Інші водопроводи використовують підземні джерела водопостачання. Санепідемслужбою міста організований та проводиться моніторинг якості питної води у системах централізованого водопостачання, а також контроль за джерелами комунальних та відомчих водопроводів централізованого водопостачання, для чого регулярно проводиться відбір проб води та проводяться дослідження на санітарно – хімічні, бактеріологічні, вірусологічні, паразитологічні, радіологічні показники. Результати бактеріологічних досліджень у створах Чорноріченського водозабору у 2007 р. наведено у таблиці 4.5. Таблиця 4.5. Створи спостережень № 1 р. Чорна № 2 Водосховище № 3 Гидровузел 2 № 4 Гидровузел 14

Кількість проб 12 12 12 12

Кількість відхилень по ЛКП св.. 100 тис. 4 4 8 9

% відхилень 2006 р. 61,5 53,8 78,5 75,0

2007 р. 33,3 33,3 66,6 75,0

Із 48 проб, відібраних у створах відкритого джерела водопостачання, 25 не відповідає вимогам Держстандарту 2761-84, що складає 52 %. Показники якості води відкритого джерела водопостачання свідчать про значне бактеріальне забруднення джерела, особливо вод Гідровузлів № 2,14 на р.Чорній, у зв'язку з порушенням вимог Постанови КМУ № 2024 від 18.12.98 р. «Щодо правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів». З моменту вводу в експлуатацію Чорноріченського водосховища на теперішнього часу не виконані 26

роботи з розробки проектів відводу земель водного фонду і виносу в натуру меж другого поясу сони санітарної охорони (далі ЗСО) Чорноріченського водосховища та прибережно-захисних смуг р.Чорної та притоків другого поясу ЗСО водосховища. Не проведені роботи каналізування сіл у другому поясі Чорноріченського водосховища – Роднікове, Ново-Бобровка, Передове, Росошанка, Широке. Довгий час має місце забруднення р.Чорної стічними водами с.Озерне, де не ведеться будівництво двох напірних каналізаційних колекторів для перекачки стоків с.Орлине на КОС с.Озерне. По якості води відкрите вододжерело по бактеріальному забрудненню відноситься до третього класу Держгосту 2761-84 «Джерела господарсько-питного водопостачання», а у відповідності до проекту є джерелом другого класу. Відмічається постійна циркуляція патогенних вірусів у відкритому джерелі водопостачання, про що свідчить їх наявність у воді Гідровузлів № 2,14. Робота санепідемслужби була направлена на посилення контролю по виконанню заходів санітарної охорони водо джерел. Разом з управлінням водного господарства СДМА, райадміністрацій, Севастопольської СЕС у 2007 р. проводилися рейдові перевірки щодо виконання вимог санітарного законодавства у зонах санітарної охорони джерел водопостачання. Із 28 водопроводів міста не відповідають санітарним нормам 4 водопроводи, із них два – с.Терновка,с. Родное (відсутність знезаражуючих установок), два – ООО «Качинський +», с. Верхнє садове (відсутність очисних споруд). З метою контролю за якістю води у 2007 р. санепідемслужбою відібрано 3716 проб води джерел та мереж комунальних та відомчих водопроводів на санітарно-хімічні та бактеріологічні показники. Якість питної води по бактеріологічним показникам комунальних водопроводів у 2007 р., процент відхилень зменшився та склав 0,27 % (2006р. – 0,4 %), по санітарно-хімічним показникам залишається стабільним – 0,5 %. Якість питної води комунальних водопроводів у 2007 р. наведено у таблиці 4.6. Таблиця 4.6. Найменування об'єкта

Кількість проб

Розвідні мережі

1944

Розвідні мережі

394

2006р. Кількість % відхилень Кількість проб відхилень Бактеріологічні показники 18 0,4 2166

Санітарно-хімічні показники 0,5 550

2007р. Кількість відхилень

% відхилень

0,27

0,5

У зв'язку з незадовільною якістю води відкритого вододжерела міського водопроводу, санепідемслужбою посилено контроль за виконанням режиму технологічної обробки води на водопровідних очисних спорудах. Для чого, згідно плану відбору проб на 2007 р. вода із резервуарів чистої води на водопровідних очисних спорудах після обробки та знезаражування відбиралася щодекадно на бактеріологічні та вірусологічні показники. 27

За результатами досліджень при виділені антигену ротовірусних інфекцій проводилися заходи по позаплановій промивці фільтрів, резервуарів питної води з дезінфекцією та повторним відбором проб на вірусологічні та бактеріологічні показники. У 2007 р. проводилися паралельні дослідження якості питної води лабораторіями санепідемслужби та центральної лабораторії ДКП «Севміськводоканал». За 2007 р. тричі зафіксовано наявність вірусного забруднення у трьох резервуарах чистої води. Дана ситуація є епіідемічно безпечною та потребує посилення режиму водо підготовки на водопровідних очисних спорудах, а також виконання вимог правового режиму у зонах санітарної охорони вододжерел питного водопостачання. Пропозиції санепідслужби по виконанню вимог утримання зон санітарної охорони водосховища, р.Чорної до теперішнього часу не виконані, не розроблені проекти відводу земель водного фонду першого та другого поясу водосховища, р.Чорної та її притоків. Незадовільно виконуються роботи щодо реконструкції фільтрів на водопровідних очисних споруд,, проведено ремонт по заміні щитків та фільтруючого завантаження із 24 фільтрів тільки у чотирьох.. Довгий час не вирішуються питання щодо застосування сучасних методів знезаражування питної води. Службами водопостачання та каналізаційного господарства ДКП «Севміськводоканал» приймаються профілактичні заходи по недопущенню надзвичайних ситуацій на зовнішніх водопроводах та каналізаційних мережах (заміна запірно-регуляційної арматури, профілактична прочистка самопливних мереж каналізації, ремонт колодязів, заміна залізобетонних перекриттів) Аварійні ситуації, які виникають на зовнішніх водопровідних мережах усуваються у нормативні строки. У системі водо підготовки використовується новий коагулянт «Полвак», з причин чого поліпшується якість питної води (зменшилася у 3 рази мутність води, у 10 разів зменшилась утримання остаточного алюмінію, немає необхідності у використанні флокулянтів). У 2008 р. планується установка електролізера «Сиваш» для знезаражування питної води на Гідровузлі № 21, проведення реконструкції фільтрувальної станції на водоочисних спорудах ДКП «Севміськводоканал» із заміною фільтруючого завантаження на антрацит. На комунальних та відомчих водопроводах ведеться контроль за утримання остаточного хлору у питній воді. Якість питної води відомчих водопроводів у 2007 р. наведено у таблиці 4.7. Таблиця 4.7. Найменування об'єкта

Кількість проб

Розвідні мережі

188

Розвідні мережі

2006р. Кількість % відхилень Кількість проб відхилень Бактеріологічні показники 20 10,6 143

Санітарно-хімічні показники 13,5

2007р. Кількість відхилень

% відхилень

14,6

6,9

Для поліпшення якості питної води для населення приміських сіл міста на протязі 2005-2007 р.р., Севастопольської держміськадміністрацією проводилася робота щодо передачі відомчих водопроводів на баланс ДКП «Севміськводоканал». За вказаний період передані на баланс водопроводи с/з ім..П.Осипенко, АФ «Золота балка», КП «Байдарські ворота», с/з С.Перовської та поліпшено водопостачання сіл Вишневе, Полюшко, Ясне, Орлова, Хмельницьке, Первомайка, Росошанка, Рудникове. Однак відмічається незадовільна якість води децентралізованих джерел водопостачання – джерел, суспільних колодязів по мікробіологічним показникам. Санітарно-технічний стан колодязів не відповідає вимогам, знезаражування води у колодязях не регулярне у зв'язку з чим санепідемслужбою винесено постанову щодо призупинення експлуатації суспільних колодязів у селах Орлине, Резервне, Гончарне. У зв'язку з виявленими порушеннями до адміністративної відповідальності притягнутий заступника .Голови Орлинівської сільської Ради на балансі якої знаходяться колодязі. Стан водопостачання сіл пригородньої зони розглядалося на нараді Севастопольської міської СЕС за участю прокурора міжрайонної природоохоронної прокуратури, керівництва ДКП «Севміськводоканал», Управління капітального будівництва СДМА та Головного управління житлово-комунального господарства СДМА, керівників відомств та керівників сільських Рад. Прийняте рішення щодо виконання заходів для поліпшення водопостачання спрямовано Головам міської, районних держадміністрації та Міській Раді. 4.9. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ЧОРНОГО МОРЯ Джерелами забруднення морської води забруднюючими речовинами є кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації, ВМС України, берегові об`єкти. Проблема очищення біля 20 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод у рік, що скидаються в бухту Голуба Чорного моря з каналізаційних очисних споруд південної сторони міста (КОС №1 ДКП «Севміськводоканал»), може бути вирішена шляхом вводу в дію комплексу очисних споруд бiологiчного очищення. З причини недостатнього фінансування та необхідності корегування проектної документації, що розроблена у 1985р., I пусковий комплекс біологічного очищення КОС №1 не було виведено в 2001-2002рр. на технологічний режим та і не може бути виведено, враховуючи технічний стан об’єкту. Очисні споруди КОС №4 ( на території СВМІУ) ДКП «Севміськводоканал» не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стічних вод, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрілецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9,10 ( м.Балаклава) ДКП «Севміськводоканал» скидання стічних вод здійснюється в море без очищення. Очисні споруди, що скидають недостатньо очищені стічні води в море та 29

працюють неефективно, розташовані на південному березі Чорного моря, а також очисні споруди, які підпорядковані Севастопольській ТЕЦ (Інкерман). Надто напруженою продовжує залишатися ситуація з системами каналізації міста. Через зношеність каналізаційних колекторів у звітному році відбувалися пориви, аварійна зупинка каналізаційних насосних станцій і скидання неочищених стоків в Севастопольські бухти. За 2007 рік було 5 аварій на каналізаційних колекторах, при цьому скинуто без очищення в акваторію близько 15,3 тис. м3 стоків. На рельєф i в ставки - накопичувачи скидають стiчні води очисні споруди винзаводiв приміської зони. Проблема очищення промислових стоків винзаводів, в зв`язку з високими концентраціями органічних сполук та завислих речовин, вимагає рішення на рівні науково-дослідних розробок. Порушення водоохоронного законодавства визначені на військових об`єктах Міноборони України та Чорноморського флоту Російської Федерації. На військових об`єктах стічні води скидаються з КОС, які працюють неефективно та не відповідають сучасним вимогам очистки, або і зовсім без очищення, в деяких підрозділах спостерігається скидання стічних вод на рельєф місцевості, відсутність каналізування в водоохоронній зоні Чорного моря. КОС в/ч А-3370 знаходяться в аварійному стані, перевантажені у зв`язку з введенням нових житлових будинків та організацій. Будівництво напірного каналізаційного колектору від в/ч А-3370 до КОС №1 південної частини міста на протязі тривалого часу не завершується.

Кораблі і судна в своїй більшості не оснащені водоочисними технічними засобами, ємностями для накопичування, системами і пристроями для видалення корабельних відходів, що є причиною забруднення акваторій Чорного моря лояльно - баластними, промисловими і госпобутовими водами. 4.10. ЗАХОДИ СПРЯМОВАНІ НА ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ВОДНИХ ОБ`ЄКТІВ Екологічні проблеми м. Севастополя щодо поліпшення стану водних ресурсів мають загальнодержавне значення і потребують рішення питань шляхом виділення коштів бюджетів різних рівнів. Зведені екологічні проблеми м. Севастополя та шляхи їх вирішення наведені у наступній таблиці 4.8. Таблиця 4.8. № з/п

Стан проблем

Шляхи вирішення

Скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об`єкти та у акваторії бухт м. Севастополя

Вирішення питання каналізування м.Балаклава Проектування, будівництво та введення в дію комплексу біологічного очищення на каналізаційних очисних спорудах південної сторони міста ( КОС №1) Будівництво Мартинівського каналізаційного колектора глибокого закладення в м. Севастополі, мережі каналізації по вул.. Єфремова, Дибенко з ліквідацією комплексу каналізаційних очисних споруд в б. Стрілецька ( КОС №4) Реконструкція та капітальний ремонт очисних споруд сільських населених пунктів

Забруднення територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі та акваторії Чорного моря, яка прилягає до них.

Оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічного середовища у прибережно-морський зоні територій військовоморських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі Локалізація та ліквідація наслідків забруднення нафтопродуктами підземних вод і ґрунтів в районі розташування складів паливномастильних матеріалів Чорноморського флоту Російської Федерації в м.Севастополі

Забруднення акваторії Балаклавської та Севастополь ських бухт промисл.х/поб., та зливовими стічними вод. Недостатній збір та відсутність очищення поверхневих стічних вод в м. Севастополі

Комплексне очищення акваторії Севастопольських бухт від забруднення

Балаклавської

та

Регулярний контроль за рівнем забруднення вод зливової каналізації Реконструкція зливової каналізації та будівництво очисних споруд для очищення стічних вод

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. ЗАХОДИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі на підставі звертання Севастопольської держміськадміністрації, розглянуто проект Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження і відтворення біорізноманіття України на період 2008-2027 р.р. і при участі вчених ІнБПМ НАНУ розроблені пропозиції та комплекс заходів щодо збереження біорізноманіття регіону Севастополя, які повинні фінансуватися за рахунок місцевого бюджету, для використання при формуванні зазначеної Програми. Регіональна програма та регіональна схема формування національної екологічної мережі не розроблені через відсутність фінансування. Пропозиції щодо розвитку заповідної справи та формуванню регіональної екологічної мережі включені в "Комплексну програму охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затверджену у 31

встановленому порядку у 2003 році. Деякі заходи передбачені "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 1017. У складі Генерального плану розвитку міста Севастополя на період до 2025 року, затвердженого 13.12.2005 р., розроблений розділ «Екологічний каркас міста і планувальна організація ландшафтно-організаційних територій». Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розроблені і кількоразово протягом останніх років надані на адресу Севастопольської міської державної адміністрації пропозиції щодо організації роботи з виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки. Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України передбачено, що формування структурних елементів національної екологічної мережі місцевого значення здійснюватиметься за рахунок коштів відповідних розділів місцевих бюджетів і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 22 (п.3) Бюджетного Кодексу України розпорядниками коштів міського бюджету можуть бути тільки структурні підрозділи (управління) міської держадміністрації. З метою рішення питання про виділення фінансових коштів на розробку регіональних програми і схеми формування національної екологічної мережі Держуправлінням кількоразово протягом останніх років було запропоновано включити в план роботи Севастопольської міської Ради розгляд зазначеного питання. Розроблений Держуправлінням проект рішення Севастопольської міської Ради «Про розробку Регіональної програми і схеми формування національної екологічної мережі» був направлений на адресу Севастопольської міської держадміністрації для організації його оформлення та погодження в установленому порядку, відповідно до діючого регламенту. 5.2. ОХОРОНА, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ 5.2.1. ЛІСОВІ РЕСУРСИ 5.2.1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ РЕГІОНУ СЕВАСТОПОЛЯ Ліси та інші покриті лісом площі займають 40,9% території в адміністративних межах м.Севастополя (35,4 тис.га). Усі ліси Севастополя віднесені до першої групи та особливо цінним лісовим масивам. З огляду на особливу роль лісів Криму, Рада Міністрів УРСР постановою № 401 від 16.04.1954 р. заборонила проведення в них усіх видів лісовідновних рубок. В лісах Севастополя рубки головного користування заборонені, проводяться тільки рубки догляду, санітарні та інші рубки. Ліси перебувають у веденні декількох постійних лісокористувачів – ДП“Севастопольське дослідне лісомисливське господарство”, агропромислових підприємств і інших користувачів (Придніпровська залізниця, Міністерство Оборони України та Росії, рекреаційні об'єкти). 32

Основний постійний лісокористувач - Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" (далі - ДП "СДЛМГ") - місцевий орган Держкомлісгоспу України, спеціально уповноважений державний орган, що здійснює державний контроль за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісу. У регіоні Севастополя ДП “СДЛМГ” є єдиним спеціалізованим підприємством по веденню лісового господарства. У фактичному користуванні ДП “СДЛМГ” знаходиться орієнтовано 34,4тис.га земель державного лісового фонду (державний акт на право користування землею - в стадії оформлення). Ліси ДП "СДЛМГ" відносяться до лісів 1 групи; лісовпорядкуванням 1999-2000 р.р., виконано Львівською лісовпорядкувальною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання, в категорію протиерозійних лісів переведено 29291 га лісу. У міських лісах і лісозахисних насадженнях, розташованих у межах населених пунктів і виведених із складу державного лісового фонду, але не наданих іншим користувачам, не проводяться заходи щодо охорони, захисту і змісту насаджень, які передбачені вимогами Лісового кодексу України і інших нормативно-законодавчих актів в області ведення лісового господарства. Рішенням міськради від 06.04.2004 р. № 1883 затверджена "Програма розвитку лісового господарства м. Севастополя на 2004-2010 роки". Заходи щодо забезпечення схоронності вищезгаданих лісових насаджень Програмою не передбачені. З метою поліпшення стану лісокористування в регіоні Севастополя прийнято рішення міськради від 27.09.2001 р. № 918 "Про стан лісокористування на території м. Севастополя і заходах для його поліпшення". Цим рішенням передбачено звернутися в Кабінет Міністрів України з проханням про виділення з держбюджету коштів на виконання інвентаризації лісових масивів, вилучених зі складу лісового фонду ДП"СДЛМГ", але не наданих іншим користувачам, а також на обстеження лісових масивів з метою визначення стану, обсягів і складу необхідних заходів щодо відновлення порушених екосистем, а також реалізацію. Цим же рішенням на Севастопольську міську держадміністрацію покладений розгляд питання про доцільність використання земель лісового фонду сільськогосподарськими підприємствами і про передачу ДП"СДЛМГ" конкретних лісових угідь, розташованих на землях міста, у встановленому законом порядку. Землі лісогосподарського призначення регіону (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 5.1. № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість 4 35,4

Примітка 5 Виконуються роботи з інвентаризації земель лісового фонду

у тому числі: 1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

34,3

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

га

тис. га

32,8

Загальний запас деревини за звітний період

тис. м3

3100

Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення

м3

105

За даними Севастопольсь-кого головного управління земельних ресурсів За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" -//-

5. 6. 7.

Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

га м3

0,099 8,175 34

-//-

1.3 1.4 2.

За даними Севастопольсь-кого головного управління земельних ресурсів

Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2008 року)* Таблиця 5.2.

2. 3.

АПК Інші

3,2 **

2,9

0,3

усього нелісових земель

3,387

інші нелісові землі

3,342

разом с/г угідь

0,045

пасовища

0,008

рілля

0,020

1,610 **

сіножаті

у тому числі сільськогосподарські угіддя

0,017

Усього

Усього лісових земель

інші не вкриті лісовою росл.

Нелісові землі, тис. га

30,961

незімкнуті лісові культури

1,406

у т. ч. лісові культури

0,204

усього

7,138

2 Держкомлісгосп України

29,351

34,344

№ з/п

Лісові землі, тис. га Землі не вкриті лісовою Міністерлісогосп вкриті лісовою рослинністю ства, рослинністю овідомства дарськог (постійні о лісокориспризнатувачі, чення власники (усього), лісів), інші тис. га

* За даними ДП " СДЛМГ ": ** Дані відсутні (за даними Севастопольського головного управління земельних ресурсів, проведення робіт з інвентаризації земель лісового фонду станом на 01.01.08р. не завершено). 5.2.1.1.1. ДИНАМІКА ПЛОЩІ ЛІСОВИХ ДІЛЯНОК ЛІСОВОГО ФОНДУ ТА ЗАПАСУ ДЕРЕВОСТАНІВ 34

Динаміка збільшення (зменшення) площі лісів м. Севастополя Таблиця 5.3. м. Севастополь Площа лісів, тис. га Площа лісів, у % від загальної площі області

2005 рік 35,4 41,0

2006 рік 35,4 41,0

2007 рік * *

* Дані відсутні (за даними Севастопольського головного управління земельних ресурсів, проведення робіт з інвентаризації земель лісового фонду станом на 01.01.08р. не завершено). Територія ДП “СДЛМГ” у цілому компактний лісовий масив, довжина якого з півночі на південь складає 35 км, а з заходу на схід у північній частині масиву 12 км, у південній частині близько 20 км. Лісові площі щорічно скорочуються в зв'язку з переведенням їх в інший вид користування, а також в зв'язку з тимчасовим переведенням «покритої лісом» площі в «непокриту» в результаті рубок, пожеж та інш. Площа ДП “СДЛМГ” по державному обліку лісів на 1996р. складала 34769 га, лісовпорядкуванню 1988 р. - 37894га, лісовпорядкуванню 1999-2000 рр. 34368га. Оцінка стану лісового господарства, що проведена Львівської лісовпорядної експедицією за період роботи СГЛОХ з 1996 по 2001 р., показує, що загальна площа земель лісового фонду за цей період зменшилася на 424 га (1,2 %) у результаті передачі земель іншим землекористувачам. Площа покритих лісом земель, збільшилася на 581 га (2 %) за рахунок підросту молодих посадок лісових культур і ділянок, які природно відновилися в покриті лісом землі й становить 29,3 тис. га. Відповідно збільшилася площа хвойних порід на 16,9% (6,9 тис. га.) і твердих листяних порід на 8,5% ( 18,8 тис. га). Динаміка збільшення (зменшення) площі лісів ДП “СДЛМГ”* Таблиця 5.4.

Площа лісів, тис. га Площа лісів, у % від загальної площі області

2005 рік 34,351 40

2006 рік 34,348 40

2007 рік 34,344 40

* за даними ДП «СДЛМГ» Зменшення площі земель лісового фонду по ДП “СДЛМГ” відбулося внаслідок вилучення із складу земель лісового фонду ділянок на підставі відповідних рішень. Загальний запас деревини збільшився на 24,7 %, у тому числі спілих і перестійних на 16 % і становить 2,7 млн. м3. Збільшення загального запасу пов'язане із природним приростом деревостану й тим, що рубки головного користування не проводяться. 35

Щорічна потреба міста в деревині - 30 тис.м3. Відпускається ДП«СДЛМГ» за останні два роки по 3,0 тис. м3. Основні асортименти: дрова 85%, дрібний будівельний ліс - 15%. Дефіцит деревини в місті поповнюється за рахунок ввозу. 5.2.1.1.2. РОЗПОДІЛ ЛІСОВОГО ФОНДУ ЗА КАТЕГОРІЯМИ ЛІСІВ З загальної площі лісового фонду 34,4 тис. га по категоріях захищеності ліси розподілені наступним чином:  Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні і оздоровчі функції, на площі 4,8 тис. га;  Ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств на площі 3,3 тис. га, з них лісопаркові частини зеленої зони на площі 3,3тис. га;  Ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій на площі 1,3 тис. га;  Ліси мають наукове чи історичне значення, включаючи генетичні резервати, на площі 251 га, крім лісів держлісфонду тільки в Балаклавському районі маються 2,0 тис. га лісів системи Мінагрополітики України, у тому числі: - у районі сіл Орлине, Гончарне, Тилове, Резервне, Передове, Озерне (Міськводоканал) - 1,1 тис. га;

- у районі с. Терновка - 0,7 тис. га; - у районі п. Сахарна Головка - 0,1 тис. га; - в агрофірмі “Золота Балка” - 0,1 тис. га. Загальна площа, зайнята під захисними лісонасадженнями агропромислового комплексу складає – 3007,7 га, у т.ч. під деревинночагарниковою рослинністю – 2847,9 га. З них: Підприємства агропромислового

Усього лісових площ, га

комплексу

Деревинно-чагарникових рослин, га

СОАО “Севастопольський”

70,9

54,8

С-з

4,0

1003

852

170,1

764

143,7

94,9

П.Осипенко

КСХП агрофірма “Крас ный Жовтень ” ГП “Садівник” ЗАТ “С.Перовской” КСП “ Пам'ять Леніна” АФ “Золота балка”

Повні коректні дані про розподіл земель лісового фонду за постійними лісокористувачами відсутні, так як діюча форма земельно-кадастрової документації (форма 6-зем. "Про розподіл земель по землекористувачах, власникам, видам економічної діяльності і складу земельних угідь") не дозволяє забезпечити коректний облік наявності земель лісового фонду. 36

5.2.1.2. СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ 5.2.1.2.1. ЗАГОТІВЛЯ ДЕРЕВИНИ В ПОРЯДКУ РУБОК

РЕСУРСІВ

На підставі “Порядку розподілу лісів на групи, віднесення їх до категорій охорони і виділення окремо до земель, що охороняються, ділянок лісового фонду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.96 року № 557, ліси Севастопольської зони віднесені до першої групи лісів, у зв'язку з чим в лісах рубки головного користування заборонені, проводяться тільки рубки догляду, санітарні та інші рубки. Ведення лісового господарства в ДП “СДЛМГ” здійснюється по виробничо-фінансовим планам та планам санітарно-оздоровчих заходів на підставі матеріалів лісовпорядкування 1999-2000 рр.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 5.5. Рік

2005 2006 2007

Затверджен а розрахункова лісосіка, тис.м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

0 0 0

Хвойних розрахунко Фактично ва лісосіка зрубано тис.м3 га/тис.м3

Зрубано по господарствах Твердолистих розрахункова Фактично лісосіка зрубанога тис.м3 /тисм3

По рубках головного користування 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0 0 0

м’яколистих розрахунков Фактича лісосіка, но тис.м3 зрубанога /тисм3 0 0 0

0 0 0

5.2.1.2.4. ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЛІСІВ ДЛЯ КУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ, РЕКРЕАЦІЙНИХ, СПОРТИВНИХ, ТУРИСТИЧНИХ І ОСВІТНЬО-ВИХОВНИХ ЦІЛЕЙ, ПОТРЕБ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОДОСЛІДНИХ РОБІТ Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, виданих у рамках затверджених лімітів використання природних ресурсів, з урахуванням встановленого режиму територій ПЗФ, відповідно до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення". 37

Проекти лімітів представлені землекористувачами: ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", ДКП "Севміськводоканал" і НДЦ ЗСУ "Державний океанаріум" на використання природних ресурсів і територій ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський", "Мис Айя" (в т.ч. матеріали по організації еколого-пізнавальної стежки в ур. Аязьма), "Мис Фіолент" та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" в рекреаційних, культурно-просвітительських цілях (туризм, екскурсії, масовий відпочинок). Проекти лімітів розроблені з обліком діючих положень про перераховані території ПЗФ. Обґрунтування рекреаційної діяльності і розрахунки проекту лімітів використання природних ресурсів на територіях заказників "Байдарський" і "Мис Айя" виконані Кримською гірничо-лісовою науково-дослідною станцією з урахуванням конкретних типів лісу, на підставі "Методичних указівок по визначенню обсягу рекреаційного лісокористування для гірських курортних районів" (1989р.) і матеріалів лісовпорядкування (1999р.). Експертні висновки профільної регіональної установи ПЗФ - Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника позитивні. Обсяги рекреаційного природокористування визначені на підставі розрахунків гранично -допустимих рекреаційних навантажень на охоронювані природні комплекси. Проекти лімітів на спеціальне використання природних ресурсів та територій ПЗФ загальнодержавного значення (в т.ч. в рекреаційних, культурнопросвітительських цілях, в цілях здійснення побічних лісових користувань) погоджені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі 5.2.1.3.1. СУЦІЛЬНІ САНІТАРНИ РУБКИ. ЛІСОВІДНОВЛЕНІ РУБКИ. РЕКОНСТРУКТИВНІ РУБКИ Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.6. Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах

2005

156

хвойні твердолистяні площа, фактично площа, га фактично га зрубано, зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 3 4 5 6 7 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2,121 0,101 1,669 0,055 0,452

2006

180

2,968

0,119

2,218

2007

191

3,494

191

3,494

0,061

0,750

м’яколистяні площа, фактично га зрубано, га/тис. м3 8 9 -

у тому числі: 1. Рубки догляду 2005

1,316

0,092

1,316

2006

101

1,653

0,101

1,653

2007

65,2

1,286

65,2

1,286

2. Лісовідновні рубки

2005

2006

2007

3. Суцільні санітарні рубки 2005

0,353

2006

0,565

2007

0,892

* За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" 5.2.1.4. ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ 5.2.1.4.1. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення,станом на 01.01.2008р.* Таблиця 5.7. яри 1 Загальна площа, га у тому числі можливі для лісорозведення посадка лісу посів лісу

еродовані балки 3

Види деградованих і малопродуктивних земель крутосхили піски пустирі, галявини 4 5 6 119,0 119,0

кар’єри 7

119,0 119,0

* За даними ДП "СДЛМГ": залишок лісокультурного фонду на землях лісового фонду в межах ДП "СДЛМГ" - 281,7 га, в т.ч.: лісосіки (зруби) – 72,6 га; галявини, пустирі – 119,0 га; згарища – 9,2 га; загиблі незамкнуті лісокультури, плантації – 80,9 га. ** Дані щодо інших видів деградованих і малопродуктивних земель, а також щодо наявності пустирів і галявин на землях інших господарств відсутні (за даними Севастопольського головного управління земельних ресурсів, моніторинг не ведеться). 5.2.1.4.1.1. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство": Таблиця 5.8. № п/п 1 2 3 4

Показники Створення зелених зон навколо населених пунктів Створення смуг лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних обїектів Закладка плантацій новорічних ялинок Реконструкція низькоповнотних і малоцінних насаджень – разом в т.ч. - суцільна (заміна малоцінних насаджень) - часткова (виправлення існуючих насаджень) Вирощування садивного матеріалу в контрольованому середовищі разом в т.ч. - в парниках

Один. виміру га га

Фак т

Завдання -

га

0,2

100

тис.шт га га га га

2,660

100

тис.шт га

19,507

100

0,2

100

0,2

100

тис.шт - теплицях

га

з них: з обігрівом Наявність розсадників – разом

– тимчасовіх (організованих на період менше 5 років) Окремі способи обробітку грунту: - пониження пеньків - корчування пеньків Рівень механізації лісокультурних робіт - висівання і садіння лісу - догляд за лісовими культурами - обробіток грунту Наявність плантацій горіхоплідних – разом в.т.ч по породах:

19,507

100

0,012

100

тис.шт

6,0 2 28,0 2 28,0

100 100 100 100 100

49 85 80 -

49 85 80

100 100 100 =

к-сть га к-сть га к-сть га

в т.ч. – постійних (організованих на період більше 5 років)

тис.шт га

га га % % % Га

га

Стан постійної лісонасінної бази ДП “СДЛМГ” * Таблиця 5.9. № п/п

Види об’єктів постійної лісонасінної бази, породи

Наявність на початок року

Лісонас. плантації I порядку-разом

15,0

в т.ч. по породах Сосна кримска

15,0

Інші селекційні плантації - разом

1,5

Наявність на кінець року разом В т.ч. паспортизовано і зараховано до постійної лісонасінної бази 15,0 15,0 15,0

Заготовлено лісового насіння, кг

71,0

15,0

71,0

1,5

18,0

1,5

18,0

в т. ч. по породах: архивно - маточ. Сосна кримска 7

Генетичні резервати - разом

1,5 273,8

273,8

в т.ч по породах: Фисташка туп. Землянич. м/пл.

5,0

196,0

Сосна Станкевича

17,8

Яловець вис. Постійні лісонасінні ділянки - разом

55,0 26,6

в т.ч. по породах: Сосна кримска

14,4

31,0

Сосна Станкеевича

12,2

12,0

Плюсові дерева - разом в т.ч. по породах: Яловець вис.

* За даними ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" 5.2.1.4.2. ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ 5.2.1.4.2.3. СТВОРЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ Показники по лісорозведенню за 2007 по ДП “СДЛМГ” виробництво)*

(лісокультурне Таблиця 5.10.

№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 -//1 2

Показники

Одиниця виміру

2007

Лісовідновлення – всього

Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га тис.шт тис.шт тис.шт тис.шт тис.шт Га га тис.шт Кг Кг Кг Кг Кг Кг Кг Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га Га

31,7 31,7

в т.ч. а)посівіі посадкалісу б) природне поновлення Створення захисних насаджень Створення полезахисних лісових смуг Із загального обсягу лісопосадок (р. 02 + 04) а) реконструкція малоцінних насаджень б) створення водоохоронних насаджень в) створення цільових насаджень г) створення лісокультур селекцій д) створення плантацій дикоплодних і ксплуатац рослин е) створення плантацій горіхоплодних ж) створення зелених зон навколо міст і селіщ з) посадка і посів лісу на рекультивованих землях Вирощування стандартного ксплуатацію лу – всього в тому числи а) хвойних б) листяних в) чагарникових Із всього вирощування селекційного посадматеріалу Створення селекційних лісонасінневих плантацій Створення плантацій новорічних ялин Заготівля лісового насіння – всього в тому числі а) хвойних із них а) сосни б) дуба Із всього (рядок 22) заготівля на селекційних плантаціях всього в тому числі а) сосни б) дуба Підготовка грунту для створення в наступному році а) лісових культур в ДЛФ % від посадки лісових культур б) захисних насаджень на ярах, балках, інших землях В) полезахисних лісових смуг Г) для закладки розсадников, шкілок Підготовка грунту під лісові культури поточного року в ДЛФ Терасування крутосхилів Розкорчування/ редукована площа Переведення лісокультур у вкриті лісом землі Переведення ділянок природного поновлення у у вкриті лісом землі Передача в ксплуатацію захисних насаджень Передача в ксплуатацію полезахисних лісосмуг

271,815 225,873 25,873 20,069

0,2/2,660 441,8 160,0 132 132 132 17,35 15,85

1,5 31,7

18,9

Динаміка посадки і посіву лісів в області* Таблиця 5.11.

Посадка і посів лісів в області, тис. га

* За даними господарство».

ДП

2005 рік 0,0237

«Севастопольське

2006 рік 0,0302

досвідне

2007 рік 0,0317

лісомисливське

За даними ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» у 2007р. проведено догляд за лісовими культурами на площі 270 га за рахунок державних коштів. На поточний рік заплановано догляд за лісовими культурами на площі 280 га за рахунок державних коштів; заплановано посадку лісових культур на площі 31,7 га та проведення лісогосподарських заходів на 41

площі 249,3 га. Площа, зайнята розплідниками, складає 182,0 га. Лісонасінні плантації складають площу 14 га. Створення лісових культур в рамках виконання «Першочергових заходів щодо створення захисних лісових насаджень на неугіддях та в басейнах річок», затверджених постановою КМУ від 28.02.2001р. № 189 - 31,7 га; посіяно у розсадниках насіння деревних і чагарникових порід – 0,648 га; посаджено сіянців деревних, чагарникових, плодово-ягідних і технічних порід у шкілках – 2.9 га/33,5 тис.шт, підготовлено земель для створення в 2008 р. лісових культур – 15,85 га; закладка плантацій новорічних ялинок – 0,2 га/2,66 тис.шт. Переведено лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі в лісовому фонді – 18,9 га. Наявність розсадників – 2 шт./28,0 га. Наявність промислових лісових культур, плантацій: категорія лісові культури - 136,75 га, категорія лісові культури (нові ліси) – 100,05 га 5.2.1.5. ДИНАМІКА ЗАГИБЕЛІ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР, НАСАДЖЕНЬ ТА НЕЗІМКНУТИХ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур* Таблиця 5.12. Держкомлісгосп 1 Усього за 2005 рік

2 35,5

Усього за 2006 рік

9,5

Усього за 2007 рік

18,2

у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га

18,2

у тому числі від: пожеж

17,9

Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу

0,3 -

господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж Несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

79,75 79,75 -

* За даними ДП "СДЛМГ" (всього погиблих лісопосадок – 80,111 га, в т.ч. лісових культур – 79,75 га, посівів – 0,361 га) 5.2.1.6. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ, ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ 42

5.2.1.6.1. ДИНАМІКА ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ, ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ Динаміка загибелі лісових насаджень від пожеж* Таблиця 5.13. Року Кількість запалюваній Загибель лісових насаджень пожеж, га

від

2003 г. 13 3,96

2004 г. 17 2,78

2005 г. 35 40,93

2006 г. 32 5,2

2007 -

* За даними ДП «СДЛМГ» 5.2.2. СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ НЕДЕРЕВНИХ РОСЛИННИХ РЕСУРСІВ. ЗАГОТІВЛЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Цілеспрямовані дослідження з виявлення ареалів виростання лікувальних рослин, визначенню запасів і стану в регіоні м. Севастополя через відсутність фінансування не проводилися. Має місце самовільний збір дикоростучих лікувальних і декоративних рослин населенням без обліку встановлених норм і правил збору лікувальної сировини, а також охоронного статусу рослин. Недоліки в області ведення лісового господарства в регіоні: проведення не в повному обсязі заходів щодо підвищення продуктивності лісів, несвоєчасні вирубки горільників, ушкодження підросту в лісах, засмічення лісу відходами привели до послаблення біологічних і захисних функцій лісу. Має місце самовільні рубки, знищення рослин, що занесені до Червоної книги України, усихання деревостою, поразка древ хворобами і шкідниками рослин, при цьому загиблі дерева своєчасно не вирубаються. Загальна площа, зайнята захисними лісонасадженнями агропромислового комплексу, складає більш 3,0 тис. га., у т.ч. під деревинно-чагарниковою рослинністю – 2,8 тис. га. На підприємствах агропромислового комплексу облік лісів не ведеться, заходи щодо охорони і захисту лісу не проводяться. Спеціальні служби по відтворенню та охороні лісових насаджень відсутні. Ліси піддаються самовільним рубакам, ушкодженню шкідниками, хворобами і пожежами. У міських лісах і лісозахисних насадженнях, розташованих у межах населених пунктів і виведених зі складу державного лісового фонду, але не наданих іншим користувачам, не проводяться заходи щодо охорони, захисту і змісту насаджень, які передбачені вимогами Лісового кодексу України і інших нормативно-законодавчих актів в області ведення лісового господарства. 5.2.3. ОХОРОНА ТА ВІДТВОРЕННЯ ВИДІВ РОСЛИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ, ТА ТИХ, ЩО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ Остання інвентаризації флори регіону Севастополя була проведена в період з 1997 по 2001 рік Нікитським ботанічним садом - Національним науковим центром УААН. Відповідно до результатів проведених досліджень:

- усього на території м. Севастополя виявлено 175 рідких видів вищих судинних рослин і 2 види макроміцетов (місцезнаходження їх є новими для регіону); - 106 видів вищих рослин уже мають який-небудь охоронний статус, тобто занесені в Червоні книги або Червоні списки різних рангів (МСОП – 20, ЕКС - 31, СИТЕС - 37, Бернська конвенція - 12, Червона книга України (1996) – 87); - найбільш багатим по числу рідких і ендемічних видів рослин є заказники “Байдарській” та “Мис Айя”; - на території м. Севастополя виявлений 91 рідкий і зникаючий вид з 36 сімейств, не занесений у Червону книгу України, у тому числі 52 ендемічних видів, 56 таксонів з 91 запропоновані в Червону книгу Криму. З них для 33 видів запропонована категорія рідкості IV - що скорочуються (що піддаються небезпеки), для 17 – категорія III - рідкі (сильно піддаються небезпеки), для 5 категорія II - що знаходяться під погрозою зникнення, і 2 види, віднесені до категорії I – очевидно зниклі (це Calystegia soldanela, Cerastium Stevenii). 3 види відзначені в Криму тільки на території м.Севастополя – «Eleocharis mitracarpa», «Trifolium echinatum», «Plantago coronopus». За результатами роботи було прийняте рішення Севастопольської міської Ради від 10.12.2003 року № 1692 "Про заходи для збереження об'єктів рослинного світу, що знаходяться під погрозою зникнення в регіоні міста Севастополя", яким передбачена організація роботи з віднесення місць виростання зазначених об'єктів рослинного світу до природно-заповідного фонду України; проект рішення розроблений Держуправлінням. На виконання зазначеного рішення, відповідно до ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", у 2007 р. Держуправлінням організовано розробку матеріалів клопотання, у т.ч. наукового обґрунтування щодо створення ботанічного заказника "Караньський" на землях загальною площею 1071,28 га, які зарезервовано з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України рішенням міськради від 13.09.2006р. № 804. Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя. Пріоритетні завдання на 2008 рік у сфері охорони та відтворення видів рослин, занесених у Червону книгу України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України: - законодавче визначення порядку неминучого зносу міських зелених насаджень, представлених рослинами видів, що підлягають охороні (об'єктами Червоної книги України); - передачі міських зелених насаджень, представлених рослинами видів, що підлягають охороні (об'єктами Червоної книги України). на баланс землекористувачам і власникам землі; - складання кадастру рідких і зникаючих видів рослин з нанесенням ареалів на картографічний матеріал; - ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього перебування та виростання, проведення постійного моніторингу стану 44

популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових основ охорони і відновлення, визначення можливості використання; - створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах; - пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де виростають рідкі і зникаючі видів рослин. У виді відсутності фінансування дані роботи (за винятком створення нових об'єктів природно-заповідного фонду) на території Севастопольського регіону не проводяться з 2001 року.

5.2.5. ДИНАМІКА ЦЕНТРІВ

СТАНУ

ЗЕЛЕНИХ

НАСАДЖЕНЬ

НАСЕЛЕНИХ

Розвиток міського зеленого господарства, забезпечення належного змісту, охорони і поновлення зелених насаджень є одним з компенсаційних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишньої природного середовища. Відповідно до Генплану міста Севастополя (2005р.), в адміністративних границях 42,5 тис. га зайнято під зеленими насадженнями (без обліку сільгоспнасаджень і садових товариств). З них міські насадження складають 4,2 тис. га (10,7 %), приміські насадження - 38,5 тис. га (у т.ч. лісовий фонд - 35,3 тис. га, чи 82,%; захисні насадження агропромислового комплексу - 3,0 тис. га, чи 7,0 %). Міські зелені насадження усіх видів по м.Севастополю складають 123,1 м 2 на 1 жителя зони міської забудови - при нормі 73,5 м 2. У тому числі міських лісів числяться 2050,1га; зелені насадження забудованої території міста складають 2117га (дані підлягають уточненню за результатами інвентаризації). З них: - зелені насадження загального користування (парки, сквери, бульвари) 390,5 га, усього 124 об'єкта, із включенням відомчих насаджень - 360,3 га; - насадження обмеженого користування (внутріквартальне озеленення, внутрішні насадження промислових територій, насадження на ділянках суспільних установ) - 1484.8га; - насадження спеціального призначення (санітарно-захисних і охоронних зон, вуличне озеленення, насадження на діючих і закритих цвинтарях) - 272,1 га. З 1983р. кількість насаджень загального користування на 1 жителя знизилося з 15,96 м 2 на 1 чол. до 10,4; насаджень обмеженого користування виросло з 32,7 м 2 на 1 чол. до 44,46 м 2. Результати держконтролю і численні звертання громадян свідчать про наявність ряду проблем і недоліків у сфері використання, збереження і поновлення міських зелених насаджень, а також у сформованої системи зеленого господарства міста. Питання про стан зеленого господарства м. Севастополя і дотримання установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень протягом останніх трьох років неодноразово 45

виносилося для розгляду на колегіях Держуправління. З ініціативи Держуправління проблема розвитку зеленого господарства міста, забезпечення належного утримання, охорони і поновлення міських зелених насаджень була винесена на розгляд сесії Севастопольської міської Ради, результатом якого стало ухвалення рішення міської Ради від 10.12.2003р. №1693 "Про стан зеленого господарства міста Севастополя і дотриманні установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень". Слід зазначити, що дотепер заходи, передбачені зазначеним рішенням, виконані не в повному обсязі. Функції управління міським зеленим господарством і здійснення державного контролю за охороною, змістом і експлуатацією об'єктів зеленого господарства міста, які відносяться до компетенції місцевих органів виконавчої влади, у повному обсязі не виконуються. Комплексну програму розвитку зеленого господарства міста не розроблено. Загальноміський облік зелених насаджень не налагоджений. За даними Севастопольського міського управління статистики у загальнодержавному табелі форм державної статистичної звітності, затвердженому Держкомстатом України, форма статистичної звітності №2зелень "Звіт про створення зелених насаджень міста (населеного пункту міського типу)" з 1998 року відсутня. З 1972 року не проводилася інвентаризація міських зелених насаджень. Інвентаризація міських парків, скверів, бульварів і передача їх на баланс як комунальну власність проведена не в повному обсязі - тільки на частині території Ленінського, Гагарінського району, без передачі на баланс. Севастопольською міською держадміністрацією не прийняті міри для проведення інвентаризації і паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на територіях, закріплених за підприємствами, організаціями і установами усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційними підприємствами м. Севастополя. Проведення поетапної інвентаризації зелених насаджень, що знаходяться на територіях загального користування, місцевими органами виконавчої влади не організовано, власники не визначені. Відсутність інвентаризації приводить до безсистемності зносу міських зелених насаджень, неможливості планування на належному рівні заходів щодо розвитку зеленого господарства міста, перевазі зносу зелених насаджень над їхнім поновленням. Проектні матеріали в більшості випадків розробляються без проведення інвентаризації зелених насаджень на забудовуваній території, не враховують відбудовної вартості підметів неминучому зносу зелених насаджень, а також проведення компенсаційних заходів. Іншим наслідком цього є відсутність коректних даних про динаміку міських зелених насаджень. Облік динаміки площі зелених насаджень, наданих під забудову й інші цілі, не зв'язані з озелененням, а також у ході проведення компенсаційних заходів і створення нових об'єктів озеленення, - відсутній; контроль за їх відповідністю встановленим нормативам озеленення не забезпечений; 46

установити відповідність рівня озеленення міста існуючим нормативам (РСН 183-84) неможливо. Зелені насадження не передані на баланс суб'єктів господарської діяльності. Порядок передачі в користування міських зелених насаджень землекористувачам і власникам земельних ділянок не розроблений. Розпорядницький документ СГГА, що зобов'язує підприємства, організації й установи усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційні підприємства м. Севастополя провести інвентаризацію і паспортизацію зелених насаджень, що знаходяться на закріплених за ними територіях, не виданий. Частково облік обсягів зносу зелених насаджень ведеться спеціалізованими структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в ході розгляду матеріалів для одержання дозволів на знос зелених насаджень. За інформацією, яка представлена Головним управлінням житловокомунального господарства СГГА на території м. Севастополя з 2005 по 2007р. вилучено - 4853 дерева, 1034 чагарників, 5,6437га газонів, у тому числі: - 2005р. - 1610 дерев, чагарників - 267шт, вилучено газонів - 0,1094га; - 2006р. - 1647 дерев, чагарників - 500шт, вилучено газонів - 5,5343га; - 2007р. - 1596 дерев, чагарників - 267шт, дані про знос газонів не представлені. В основному видалення зелених насаджень зв'язано з будівництвом і зносом засохлих і аварійних дерев (більше 50%). Так в 2005р. вилучено: 1185 (73%) дерев у зв'язку з будівництвом об'їзної дороги, 135 (8%) будівництво й 359 (22%) аварійних дерева; в 2006р. - 665 (40%) дерев у зв'язку з будівництвом і 905 (54%) аварійних і засохлих дерев; в 2007р. - 384 (24%) дерева у зв'язку з реконструкцією автодороги й 932 (58%) усох засохлих і аварійних дерева. Знос засохлих і аварійних дерев зв'язаний у першу чергу із суворою зимою 2005-2006р., коли при температурах нижче -27°С вимерзнули теплолюбні породи дерев і чагарників – туї, кипариси, лавровишня й інші. Другою основною причиною зносу аварійних дерев є їхній вік, що для багатьох бістро зростаючих дерев таких як акація, софора, тополя, вишня, абрикос, алича й інші фруктові дерева досягла або досягають граничного віку. Знос зелених насаджень зв'язаний з будівництвом відбувається в першу чергу через ущільнення забудови в місті й виділення Міською радою ділянок на території зелених насаджень - газони, сквери, зелені зони, лісопосадки. Зменшення площі зелених насаджень також зв'язано зі зносом газонів, які останнім часом комісіями з видалення зелених насаджень не враховуються відповідно до визначення газону п. 2.1 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України». «Газон - ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворюючих трав або одернуванням.» В умовах жаркого літа при лімітованій подачі води і в зв'язку цим неможливості поливу зелених насаджень газони за три літніх місяці повністю втрачають трав'янистого покриву й перестають бути такими. 47

Великий знос зелених насаджень спричинило будівництво об'їзної дороги на Балаклаву (зелені насадження по узбіччях об'їзної дороги). У даний момент роботи з будівництва дороги закінчені. Виконано роботи з озеленення. Висаджено більше 2500 дерев хвойних і листяних порід і більше 2000 чагарників. У парках і скверах міста також виконувалися роботи з озеленення, так: - в 2005р. висаджено 1720 дерев (106% від знесених) і 11033 чагарників (4132%, тобто в 41разів перевищує знос); - в 2006р. висаджено 1025 дерев (62% від знесених) і 2067 (тобто відновлено 413%) чагарників; - в 2007р. висаджено 1285 дерев (80% від знесених) і 3725 чагарників (1395%, тобто в 14 разів перевищує знос). 2005-2006 роках відбудовні посадки зелених насаджень проведені на території: Історичного й Приморського бульварів; Комсомольському сквері; у сквері між бібліотекою й художньою школою; скверу Афганців; парку Перемоги. Як видно з вищесказаного відбудовні посадки зелених насаджень проводяться в парках і скверах центральної частини міста й виконуються переважно за рахунок чагарників. У віддалених районах і на при будинкових територіях централізовано відбудовні посадки не проводяться. У 2007 р. профінансовано із Севастопольського фонду охорони навколишнього природного середовища роботи щодо проведення інвентаризації зелених насаджень м.Севастополя для розробки комплексної програми зеленого господарства на суму 155,0 тис.грн. 5.3. ОХОРОНА, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ 5.3.1. ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: АНАЛІЗ СТАНУ. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ ВИДІВ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН Місцевим спеціально уповноваженим державним органом центрального органу виконавчої влади в області ведення мисливського господарства і полювання на підвідомчої території є ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» (далі – ДП “СДЛМГ”). Вирішення в установленому порядку питань надання у користування мисливських угідь в м.Севастополі належить до повноважень Севастопольської міської ради відповідно до ст.9 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Загальна площа мисливських угідь на території м. Севастополя у 2007 р. складала більше 59 тис.га Рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 19.12.2001 р. № 1016 “Про надання мисливських угідь у користування Севастопольському державному лісомисливському господарству, Севастопольській громадській організації мисливців і рибалок і Севастопольському регіональному товариству 48

мисливців і рибалок проведено перезакріплення мисливських угідь, в результаті якого мисливські угіддя загальною площею 52624 га у встановленому порядку надані в користування терміном на 15 років декільком користувачам: - ДП “СДЛМГ”- загальною площею 20146 га; - Севастопольській громадській організації мисливців і рибалок (СГОМР) - загальною площею 12306 га; - Севастопольському регіональному товариству мисливців і рибалок (СРТМР) – загальною площею 7269 га. Крім того, у користуванні СРТМР знаходяться раніше закріплені мисливські угіддя площею 12903 га відповідно до рішення сесії Севастопольської міської Ради від 10.07.2002 р. № 795 “Про програму розвитку мисливського господарства на території, підвідомчої Севастопольській міській Раді, на період 2001 – 2006 рр. і заходах для поліпшення ведення мисливського господарства і полювання”. Відповідно до ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2006 та 2007 р.р. були розглянуті подання ДП «СДЛМГ» щодо надання мисливських угідь загальною площею 6156,0 га у користування ООО «Кордон Мекензи», а також щодо надання мисливських угідь загальною площею 12770,5 га у користування ООО «Орлиновське мисливгосподарство». Подання ДП «СДЛМГ» погоджені з урахуванням наявності погоджень землекористувачів і добровільної відмови ДП «СДЛМГ» від користування мисливськими угіддями площею 6156,0 га – на користь ООО «Кордон Мекензи» та площею 10368 га - на користь ООО «Орлиновське мисливгосподарство». У межах мисливських угідь знаходяться території декількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого і загальнодержавного значення. Території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення знаходяться в межах мисливських угідь двох користувачів мисливських угідь – ДП "СДЛМГ" і СГОМР. Облікові роботи з визначення чисельності мисливських тварин на територіях мисливських угідь всіх користувачів мисливських угідь проведені відповідно до Інструктивно-методичних указівок по проведенню внутрішньогосподарського мисливського упорядкування (Ірпінь, 1985р.) методом шумового прогону. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в мисливських угіддях на території м.Севастополя наведена в таблиці 5.14. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в мисливських угіддях на території м. Севастополя Таблиця 5.14. Види мисливських тварин Олень Кабан

2005 рік 225 212

2006 рік 206 250

2007 рік 227 278

Косуля

474

529

465

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в розрізі користувачів мисливських угідь наведена в таблицях 5.15, - 5.17. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території ДП «СДЛМГ», (гол.) Таблиця 5.15. Вид тварин олень кабан козуля

2002 120 60 277

2003 127 70 283

2004 126 87 290

2005 123 90 271

2006 98 126 321

2007 143 136 316

2008 263 240 631

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СГОМР, (гол.) Таблиця 5.16. Вид тварин Олень кабан козуля

2002 54 38 63

2003 56 50 83

2004 61 61 87

2005 56 63 96

2006 67 64 108

2007 71 67 120

2008 67 64 112

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СРТМР, (гол.) Таблиця 5.17. Вид тварин Олень кабан козуля

2002 128 136

2003 177 155

2004 53 87 130

2005 46 56 107

2006 41 60 100

2007 13 75 29

2008 13 76 66

За даними ДП "СДЛМГ" - місцевого спеціально уповноваженого органу у сфері ведення мисливського господарства та полювання (вих. № 188 від 11.02.2008р.; вих. № 248 від 22.02.2008р.), коливання динаміки чисельності тварин обумовлено міграцією тварин між мисливськими господарствами в зв'язку з погодними умовами, а також окремими випадками переходу тварин через лінію загонщиків при проведенні таксації (що знижує показники загальної чисельності тварин). Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.18. Рік

1 2005

2006

Види мисливських тварин 2 олень кабан косуля

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

3 10 71 39

4 10 71 39

5 6 42 26

6 4 29 13

олень кабан косуля

67 10

42 10

25 -

7 промах промах 3 ліцензії не викуплені, промах промах промах

2007

олень

кабан косуля

80 6

54 2

Промах, не виставлений звір Промах Промах

Ведення мисливського господарства здійснюється переважно екстенсивним шляхом, що є наслідком скорочення обсягів штучного розведення та випуску в природу мисливської фауни, проведення біотехнічних заходів, послаблення охорони мисливських угідь. Недостатня увага приділяється оптимізації статево-вікової структури поголів'я мисливських парнокопитних тварин, поліпшенню їх генофонду. З метою поліпшення стану ведення мисливського господарства на території м. Севастополя, необхідно створювати на законних правах вольєри для розведення мисливської фауни, як для полювання так і для випуску її в природне середовище, для збільшення поголів’я і поліпшення генофонду. 5.3.2. ВЕДЕННЯ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА. РИБНИЙ ПРОМИСЕЛ: АНАЛІЗ, ДИНАМІКА В БАСЕЙНАХ РІЧОК ТА МОРІВ На внутрішніх водоймах Севастопольського регіону рибний промисел не ведеться.

Характеристика промислу на Севастопольській ділянці Чорного моря в 2007 році представлена по даним Севастопольського територіального відділу охорони водних живих ресурсів. Аналіз промислу морських риб на Севастопольській ділянці за останні 15 років показав, що в період з 1993 по 1999 роки йшло відродження промислу після глибокої системної кризи. Річний вилов морських риб зріс із 159 т в 1993 році до 11582 т в 1999 році, тобто зріс в 73 рази. Починаючи з 1999 року загальнорічний видобуток морських риб стабілізувався і ніколи не опускався нижче 10000 тонн. Максимальний вилов відзначений в 2002 році - 23348 тонн. Основу улову становить чорноморський шпрот - його виловлюють у різні роки від 75 до 98 %. В окремі роки виловлюється до 20 % чорноморської хамси. Максимальний вилов її був в 2003 році, він склав 3438 тонн. З 2001 року в уловах з'явилася чорноморська ставрида, максимальний вилов якої довівся на 2003 рік - 279 тонн. Барабульки виловлюється від 5 до 42 т. Максимальний вилов зафіксований в 2006 році - близько 42 т, в 2003 і 2007г,г. - більше 36 тонн. В 2007 році підприємствами Севастополя, які ведуть лов риби, добуто 14616,1 т риби та інших водних живих ресурсів (2006р. - 19397,93т) - це набагато менше, ніж в 2006 році і майже на 10000 т менше максимального вилову за останні 5 років. У порівнянні з минулим роком, зменшення вилову відбулося за рахунок зниження вилову шпрот до 1.1409,7 т (2006 р. - 14683 т) і зменшення вилову хамси при траловому промислі шпрот в осінньо-зимовий період 2007 року до 2656,3 т (2006р. - 4254 т). 2007 р. отриманий найнижчий вилов шпрот за останні 7 років. Це пов'язане з тим, що зменшується кількість судів і інтенсивність їх експлуатації, a також з тим, що усе більше рибальських компаній у зимовий період випадають із промислу у водах України. Вони йдуть на зимовий лов хамси у води Грузії, що є 51

більш рентабельним. Основна частка риби виловлюється різноглибинними тралами - 98,6 % (2006р. 98,5 % ). На частку інших знарядь лову доводиться тільки 1,4 % добутої риби. В останні роки почали відновлюватися запаси чорноморської ставриди, але вони нестабільні, В 2007 році її виловлено 138,8 т (2006р. - 263,5 т), що у два рази менше торішнього. Динаміка вилову риби за останні десять років наведена нижче: 25000

20000

15000

10000

5000

0 1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Аналіз обсягів видобутку показав, що основна частка припадає на шпроти, його вилов в 2007 році склав 11409,7 т, (2006р. - 14682,8 т.), або 78,1 % від загального обсягу вилову. У порівнянні з минулим роком видобуток широта знизився майже на 3000 т, Другим за значимістю промисловим видом є чорноморська хамса, її вилов не стабільний і в 2007 г склав тільки 2668,0 т (2006р. - 3768,7 т), або 17,6 % від загального обсягу видобутку риби. Азовська хамса на зимівлю до Севастопольських берегів в 2007 році не підходила. Севастопольські користувачі ловили азовську хамсу у районі Керченського проливу в листопаді-грудні 2007 року. Вона стоїть на третій позиції з виловом - 211,9 тонн або 1,5 %. На четвертій позиції в 2007 році ставрида, її виловлено 138,8 т (2006р. - 263,54 т), або 0,9 %. Вилов її скоротився у два рази. На п'ятої позиції промисел рапана, що потіснив вилов калкана і барабульки його виловлено 54,7 т або 0,4 %. Шосту позицію, займає вилов чорноморського калкана з річним обсягом видобутку в 36,5 тонни, або 0,25 % (2006р. - 42,5 т). Сьому позицію займає вилов барабульки або султанки з річним обсягом вилову близько 34,4 тонн, або 0,24 % (2006р. - 41,93 т). Промислу перешкодив найсильніший листопадовий шторм. 52

Атеріна, як і торік, залишилася на восьмій позиції з виловом 19,6 т (2006р. 21,6 т) або 0,13 %. На дев'яту позицію піднявся мерланг із річним виловом 16,6 т, або 0,11% На десятій позиції виявилися «інші види риб» з обсягом видобутку близько 10,6т, або 0,09 % (2006р. - 21,3 т). Інші види риб завжди присутні в уловах ставних знарядь лову в незначних кількостях. У порівнянні з минулим роком вилов «інших видів риб» понизився майже у два рази. Як і торік, основу улову «інших видів риб» становила смарида - близько 90,7 %, На частку інших «інших видів риб» доводиться тільки близько 9,3 % (луфар). Чотири останніх роки - роки смариди. Як і торік, вилов акули-катран був низьким і склав усього -3,98 т. (2006р. - 2,7т). Вилов скатів склав 5,914 т (5,331 т морської лисиці і 0,583 т морського кота). Азово чорноморських кефалей було виловлено близько 5 т . Вилов інших видів риб склав менш 100кг. 5.3.3. ОХОРОНА ТА ВІДТВОРЕННЯ ВИДІВ ТВАРИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ, ТА ТИХ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ПІД ДІЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ Цільові дослідження з виявлення видів тварин, що підлягають охороні, а також ареалів їхнього поширення в регіоні Севастополя не проводилися через відсутність фінансування (за винятком вивчення морської фауни, що проводились Інститутом біології південних морів ім. О.О. Ковалевського Національної академії наук України (далі ІнБПМ НАНУ). Пропозиції ІнБПМ НАНУ про розширення переліку охоронюваних видів за рахунок донних тварин, розроблені на підставі результатів багаторічних досліджень приведені в табл. 5.19. Рідкі та ендемічні види донних тварин, що потребують охорони (по даним ІнБПМ НАН України) Таблиця 5.19. № п\п 1 1. 2. 3. 4.

Таксономічна належність 2 Гідроїдні поліпи: Сцифоїдні медузи: Ставромедузи: Черви круглі: Черви кільчасті:

Ракоподібні: Мізиди: Десятиногі раки:

Латинська назва

Українська назва

3 Olindias inexpectata* Moerisia meotica* Lucernaria campanulata

4 Оліндіас несподіваний Меризія азовська Люцернарія дзвіночкова

Axonolaimus sera* Hypania invalida Hypaniola kowalewski Manayunka caspica Genetyllis tuberculata Goniada bobretzkii Typosyllis nigrans Xenosyllis violacea Polycirrus jubatus Protoaricia capsulifera Hemimysis anomala* Hemimysis serrata* Katamysis warpachowskyi* Leptomysis sardica pontica Lysmata seticaudata Alpheus dentipes Palaemon serratus Pontophilus trispinosus

Аксонолайм замковий Гіпанія інваліда Гіпаніола ковалевського Манаюнка каспійська Генетіліс горбкуватий Гоніада бобрецького Тіпосіліс чорний Ксеносіліс фіолетовий Поліцирус юбатус Протоариція капсульована Мізида аномальна Мізида зубчаста Мізида Варпаховського Мізида понтійська Лізмата щетинкохвоста Альфеус зубчастий Палємон пильчастий Понтофілюс тришипий

Pontophilus fasciatus Processa edulis Upogebia pusilla* Calianassa truncata Carcinus aestuarii (C.mediterraneus)* Pilumnus hirtellus Eriphia verrucosa Xantho poressa Pachigrapsus marmoratus Бокоплави:

Морські павуки:

Молюски:

Хордові:

Potamon tauricum Clibanarius erythropus Gmelinakusnetzowi* Gmelinapusilla* Niphargoides intermedius* Iphigenella shablensis* Iphigenella acanthopoda* Iphigenella andrusowi* Anoplodactylus petiolatus Anoplodactylus stocki Anoplodactylus pygmaeus Endeis spinosa Patella tarentina Ostrea edulis* Ostrealamellosa Pecten maximus Flexopecten ponticus Brochina tenuis Haminoea navicula Branchiostoma lanceolatum

Понтофілюс фасціяльний Процесса їстивна Морський кріт Каліанасса тупокінцева Трав'яний краб Волохатий краб Кам'яний краб Піщаний краб Мармуровий краб Прісноводний краб Клібанаріус ерітропус Гмеліна кузнєцова Гмеліна маленька Ніфарг середній Іфігенела шаблінська Іфігенела колючконога Іфігенела андрусова

Аноплодактилюс петіолята Аноплодактилюс стокі Аноплодактилюс маленький Ендеіс шипастий Морське блюдечко Устриця їстивна Устриця хвиляста Гребінець великий Гребінець понтійський Брохіна тонка Гамінея навікуля Ланцетник звичайний

*- види, занесені до Червоної книги України. З метою збереження видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, у 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду України і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природно-заповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни.

Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів (розділ 6, пункт 5), затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. Для рішення проблем по охороні і відтворенню видів тварин, занесених у Червону книгу України і тих, що попадають під дію міжнародних договорів України, необхідно: - складання кадастру рідких і зникаючих видів тварин з нанесенням місце знаходження на картографічний матеріал; - ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього перебування і виростання, проведення постійного моніторингу за станом їхніх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони і відновлення, визначення можливості використання; - пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де живуть рідкі і зникаючі видів рослин; - створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах. Існує проблема збереження морських ссавців, достовірні дані про чисельність усіх чорноморських дельфінів відсутні. Основними проблемами збереження морських ссавців, за даними НП “Біологічна станція” і НДЦ “Державний океанаріум” ЗС України, є: - забруднення середовища і зниження кормових запасів; - загибель при промисловому рибальстві (влучення дельфінів, головним чином, азовок, у донні зяброві мережі на камбалу); - ріст числа інфекційних захворювань; - неможливість створення стійкої череди дельфінів у вітчизняних океанаріумах через недосконалість законодавчої бази. У відповідності зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про Червону книгу України» створення генетичних банків рідких і зникаючих видів тварин і центрів для їхнього розведення є одним із пріоритетних напрямків по охороні і відтворенню об'єктів Червоної книги України. Держуправлінням по охороні навколишнього природного середовища в м. Севастополі розглянуто і підтримано ідею щодо створення центра відтворення морських ссавців, занесених у Червону книгу України, із присвоєнням йому статусу «Державного генетичного банку рідких і зникаючих видів морських ссавців» на базі НИЦ «Державний океанаріум» ЗС України. Для реалізації цієї ідеї НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України має: - відпрацьовану технологію розмноження рідких і зникаючих видів морських ссавців; - матеріально технічну базу, що включає в себе спеціалізовані гідротехнічні спорудження для змісту морських ссавців сучасне діагностичне устаткування, а також

підвідну техніку; - кваліфікований персонал з великим досвідом роботи (більш 40 років) з морськими ссавцями. Документи, необхідні для створення центра по відтворенню рідких і зникаючих видів морських ссавців, у відповідності зі ст. 45 Закону України «Про тваринний світ» спрямовані НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України на адресу Мінприроди. З метою врегулювання питання звертання з морськими ссавцями і питання надання допомоги хворим і твариною, що терпить нещастя, необхідно у відповідності зі ст. 47 Закону України «Про тваринний світ» у найкоротший термін розробити наступні нормативно-правові акти: - порядок створення регіональних центрів порятунку і реабілітації диких тварин; - порядок реєстрації й умови змісту диких тварин які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги; - способи ідентифікації морських ссавців з метою виключення можливості підміни тварин і незаконного вилучення їх із природного середовища. Протягом 2007р. Держуправлінням підготовлені матеріали для розміщення в ЗМІ з метою інформування населення про тварин на території Севастопольського регіону, занесених в Червону книгу України, і необхідність їх збереження.

5.3.4. ХВОРОБИ ДИКИХ ТВАРИН, ПРИЧИНИ, ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА БОРОТЬБИ З НИМИ За даними КП “Лабораторія БРЭМА”, у морському районі Севастополя найбільшу небезпеку для морських ссавців представляють наступні захворювання: - гнійні інфекції (включаючи пневмонії і сепсис), викликані бактеріями кишкової групи і стафілакоками, очевидними джерелами яких є неочищені чи не досить очищені господарсько-побутові стоки, у тому числі стоки Севастопольської міської каналізації; - морбілівірусна інфекція, ознаки латентного персістировання якої зареєстровані в азовок, а в чорноморських білобочок відома епізоотія. 5.3.5. ІНВАЗИВНІ ЧУЖОРІДНІ ВИДИ, СТАН ТА ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ, ВПЛИВ НА МІСЦЕВЕ БІОРІЗНОМАНІТТЯ Результати досліджень ІнБПМ НАНУ морського середовища свідчать про збільшення в останні десятиліття відсотка нових видів – вселенців, що становлять небезпеку для збереження стійкості екосистеми Чорного моря. Це свідчить про тривалу антропогенну еволюцію регіону.

У результаті випадкового переносу, в даний час у Чорному морі натуралізувалось близько 35 видів - вселенців. Так, із вселенням у Чорне море молюска «Rapana thomasiana» багато вчених зв'язують драматичне зменшення популяцій ряду промислових гідробіонтів (мідій, устриць). Наочним прикладом процесу вселення агресивних гідробіонтів в басейн Чорного моря та наслідок змін, що пішли за цим, є поява «Mnemiopsis leidyi». 56

Щорічний збиток рибальству від його вселення в 1990-і роки, за експертними оцінками ФАО, складав 240-340 млн. доларів США. Вселення гребневика мнеміопсиса, що є харчовим конкурентом личинок риб, привело до різкого зниження кормової бази личинок і явилося однією з причин їх загибелі. В останні роки, за даними ИнБПМ НАНУ, відбулися глибокі зміни основних показників, що визначають організацію зоопланктонного угруповання внаслідок антропогенної діяльності, багаторічної кліматичної флуктуації та впливу вселенця – реброплава «Mnemiopsis leidyi». Після вселення в 1997 р. у Чорне море нового реброплава – «Beroe ovata Mayer», що споживає мнеміопсиса, спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угрупування. Наприкінці 90-х років після тривалої депресії спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угруповання. Нові, не характерні для Криму види, у більшості внесені в наші води в 40-х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб. Таких видів одинадцять (райдужна форель, севанська форель, лудога, ладожський рипус, щука, тараня, лин, лящ, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія). В даний час з господарської точки зору акліматизанти вже мають більше значення, чим аборигени.

Наприкінці 2002 р. у водоймах Севастопольського регіону була виявлена значна кількість сонячної риби «Lepomis macrochirus». Установлено, що процес інтродукції сонячної риби у внутрішні водойми України і зокрема Криму відбувається як наслідок мимовільного розширення її ареалу, так і в результаті випадкового переміщення. Сонячна риба всеїдна, у природних і в штучних водоймах завдає шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру, личинки та мальків цінних видів риб, а також є харчовим конкурентом для багатьох з них. З огляду на особливості біології та екології сонячної риби (вона добре переносить високу температуру води і зимівлю під льодом, витримує значний дефіцит кисню і піклується про потомство, що збільшує виживаність молоді), вона уже в найближчі роки здатна вплинути на екосистеми внутрішніх водойм регіонів і заподіяти значний економічний збиток рибному господарству. Іншим небезпечним неаборигеним видом риб є амурський чебачок (Pseudorasbora parva). На території Севастопольського регіону разом з молоддю коштовних риб чебачок вселений у каскад ставків у с. Рідне, Ароматне, Терновский, Любимовский, з яких проникнув у річки Качу, Альму, Бельбек, Чорну, Айтодорку та інші. Будучи дрібною сорною рибою, здатної за короткий час досягати високої чисельності, він може робити значну харчову конкуренцію, викликати зміни біологічної розмаїтості і порушувати сформовану структуру екосистем у водоймах-реципієнтах. Новими для регіону є уклейка (Alburnus alburnus) і горчак (Rhodeus sericeus amarus), виловлені в листопаду 2004 р. у р. Альма. 5.4. БІОБЕЗПЕКА ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ Дані про підприємства, що займаються розведенням генетично змінених організмів на території Севастопольського регіону, відсутні. 5.5. ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 57

5.5.1. РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ РЕГІОНУ СЕВАСТОПОЛЯ Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів та територій (далі - ПЗФ) регіону м. Севастополя станом на 01.01.2008 року представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га (30,26 % території), а саме: - 4 заказника загальнодержавного значення (3 ландшафтних "Байдарський", "Мис Айя", "Мис Фіолент" і 1 загальнозоологічний - "Бухта Козача" із площами відповідно 24295; 1340; 31,7 і 22,3 га); - 1 заповідне урочище ("Скелі Ласпі" площею 18,4348 га); - 6 пам'яток природи місцевого значення (1 ботанічна - "Ушакова балка" площею 11,92 га; 1 комплексна - "Мис Фіолент" площею 5,8982 га і 4 гідрологічних - прибережні аквальні комплекси біля мисів Лукулл, Фіолент, Сарич і біля Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" із площами відповідно 128,5844; 179,4303; 60,6616 і 62,2831 га). Загальна площа ПЗФ загальнодержавного значення (4 об'єкта) - 25689,9 га; загальна площа ПЗФ місцевого значення (7 об'єктів) - 467,2163 га. З 11 об'єктів існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя 8 знаходяться в межах 2 - кілометрової прибережної смуги. Території та об'єкти ПЗФ м. Севастополя не є юридичними особами та організовані без вилучення земель у їх власників або користувачів. Установи ПЗФ у складі існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя відсутні. У 2007 р. нові об'єкти ПЗФ в м. Севастополі не створювалися. Динаміка структури природно-заповідного фонду м. Севастополя Таблиця 5.20. Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки – пам’ятки садово-паркового

На 1.01.2006р. Кількіст Площа, га ь, шт. 2 3 4 25689,9

На 1.01.2007р. Кількість, Площа, шт. га 4 5 4 25689,9

На 1.01.2008р. Кількість, Площа, га шт. 6 7 4 25689,9

441,196

448,7776

18,4387

мистецтва загальнодержавного значення Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ: Фактична площа ПЗФ % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

26149,5347

26149,53 47 26157,11 63* 30,27**

26157,1163

26157,1163* 30,27**

26157,1163 * 30,27**

* Площа розрахована з використанням даних про площі територій ПЗФ загальнодержавного значення, зазначених у документах по їх організації (підлягають уточненню в рамках розробки проектів землеустрою з організації та встановленню меж територій ПЗФ), а також з використанням даних про площі територій ПЗФ місцевого значення, установлених проектами землеустрою і затверджених у встановленому порядку). ** Площа територіально-адміністративного утворення м. Севастополя 86,4тис.га Всього ПЗФ: загальнодержавного значення - 4 шт./25689,9га; місцевого значення - 467,2163 (в т.ч. пам’яток природи - 6 шт./448,7776га; заповідне урочище - 1 шт./18,4387 га). Характерними особливостями ПЗФ м. Севастополя є дуже високий процент заповідання території (30,2%), суміжне розташування більшості заповідних об'єктів, наявність прибережних аквальних комплексів, що охороняються зі значною протяжністю морських кордонів (біля 10% берегової смуги Севастополя), розміщення ряду пам'яток природи в урбанізованих і рекреаційних зонах, наявність численних пам'ятників археології, історії та культури на природно-заповідних територіях. У межах ПЗФ знаходяться унікальні природні ландшафтні пам'ятники, значна частина тварин і рослин, що охороняються, в т.ч. реліктових і ендемічних видів. Площа лісів з реліктового червонокнижного виду - ялівця високого - на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Байдарський” становить 60% всіх високоялівцевих лісів Криму. Природну унікальність району істотно доповнює комплекс історико-археологічних пам'ятників - їх нараховується тут більше сорока. Велике флористичне багатство іншого заказника - “Мис Айя”. Невід'ємним елементом ландшафту у його межах є стародавня вічнозелена рослинність (релікти третинного періоду). Тут знаходяться найбільші в Криму природні місця мешкання ендемічної сосни Станкевича, високопродуктивні ділянки ялівця високого, проходить західний кордон ареалу поширення реліктового суничника дрібноплідного. Не меншу цінність мають і природні ресурси в межах інших природно-заповідних територій м. Севастополя. Держуправлінням ведуться роботи по створенню нових територій ПЗФ загальною площею близько 28 тис. га, у т.ч. по створенню національного природного парку "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га. У 2007 р. Держуправлінням продовжено роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду і розширення території

загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природно-заповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни.

Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. На підставі звернення Мінприроди України розглянутий і погоджений проект постанови КМУ "Про акваторії морських портів" у частини, що стосується узгодження надання Севастопольському морському рибному порту акваторії Чорного моря; дана пропозиція про внесення змін і виключення з постанови КМУ № 1581 від 25.10.2002р. "Про акваторію Севастопольського морського торгового порту" акваторії бухти Козачої, яка володіє високим ступенем біорізноманіття і має велике наукове і природоохоронне значення. З ініціативи Держуправління у 2007 р. розроблено наукове обґрунтування з розширення території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої акваторії Чорного моря. Клопотання про надання статусу природно-заповідного фонду України акваторії бухти Козачої і розширення площі існуючого загальзоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" за рахунок включення в його межі прилягаючої морської акваторії схвалено Мінприроди України (вих. № 4804/28-8 від 26.04.07р.). Продовжена робота щодо організації заказника "Караньський" з прилягаючої акваторією Чорного моря і заповідання акваторії бухти Козачої. У 2007р. разом з Радою громадських екологічних організацій у встановленому порядку підготовлена заявка на фінансування з міського природоохоронного фонду розробки матеріалів клопотання по віднесенню великої приморської території Гераклейського півострова між Балаклавської бухтою, Мармуровою балкою і висотою Гірської з прилягаючою акваторією 60

Чорного моря загальною площею 1071 га (в т.ч. акваторії Чорного моря - 946,48 га) до складу природно-заповідного фонду України. Зазначена територія зарезервована у 2006 р. з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України (рішення міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський". Відповідно до рекомендацій Мінприроди України зазначена територія зарезервована з урахуванням перспектив створення регіонального ландшафтного парку "Гераклея". Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя. У грудні 2007р. зазначена робота виконана ученими ІнБПМ НАНУ, Тавричеського національного університету і ДП «Севгеоцентр». Розглянуті та підтримані пропозиції вчених Інституту біології південних морів НАНУ щодо віднесення до складу природно-заповідного фонду України ряду приморських природних об'єктів та територій м.Севастополя, що характеризуються природоохоронною та науковою цінністю. Усі об'єкти та території ПЗФ місцевого значення м. Севастополя, а також 2 території ПЗФ загальнодержавного значення (ландшафтні заказники "Байдарський" - 1990 р. та "Мис Айя" - 1983р.) організовані до прийняття Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (1992р.) і видання нормативно-правових актів, що визначають порядок установлення їх меж. При віднесенні їх територій до складу ПЗФ Української РСР межі і площі цих об'єктів були декларовані відповідними рішеннями органів державної влади 1969 - 1990 років без їх наукового обґрунтування, опису і встановлення у натурі (на місцевості). Порядок встановлення меж зазначених категорій ПЗФ визначений тільки в 2004 році з виданням постанови КМУ від 25.08.2004р. № 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановленню меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення". На сьогоднішній день, відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про землеустрій" і постанови КМУ від 25.08.2004р. № 1094, межі всіх 7 об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя загальною площею 467,2163 га встановлені у натурі і визначені на місцевості відповідними знаками, в т.ч. типовими охоронними знаками та інформаційними щитами. Для розроблення проектів землеустрою з організації і встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення (4 заказника загальною площею 25689,9 га), які не є юридичними особами (установами ПЗФ), необхідні фінансові кошти державного бюджету. Проекти землеустрою з організації та встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення до теперішнього часу не розроблені в зв'язку з відсутністю фінансування. Питання про фінансування зазначених робіт не вирішується протягом ряду років. 61

З ініціативи Держуправління у встановленому порядку в 2005 - 2006 р.р. були підготовлені запити на фінансування у 2006-2007 р.р. розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення за рахунок Державного природоохоронного фонду. У 2007 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в черговий раз організовано розроблення запитів на фінансування в 2008 р. за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення з закріпленням меж на місцевості відповідними знаками, в т.ч. ландшафтного заказника “Мис Фіолент” " на суму 32,65 тис.грн.; загальнозоологічного заказника “Бухта Козача” на суму 20,05 тис.грн.; ландшафтного заказника “Мис Айя” на суму 122,93 тис.грн.; ландшафтного заказника “Байдарський” на суму 948,43 тис.грн. (загальна сума - 1124,06 тис. грн.; кошториси відкориговані з врахуванням роз'яснень Державної служби заповідної справи; виконавець - ДП "Севгеоцентр"). Запити направлені в Мінприроди України , також додатково направлений запит на фінансування в 2007 р. за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Мис Фіолент” з закріпленням меж на місцевості відповідними знаками на суму 32,65 тис.грн. На даний момент інформація про вирішення питань щодо виділення фінансових коштів у Держуправління не надходила. Розроблення проекту землеустрою з організації та встановленню меж території ландшафтного заказника "Мис Фіолент" передбачено "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженою постановою КМУ від 27.07.0-6р. № 1017 (термін виконання - 2007 - 2008 р.р., сума - 250,00 тис. грн.) і розпорядженням СДМА від 21.08.06р. № 886-р "Про організацію роботи з забезпечення реалізації заходів "Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року". На виконання зазначених документів Держуправлінням на адресу відповідних структурних підрозділів СДМА були направлені листи з клопотанням про включення до кошторису на фінансування природоохоронних заходів з Міського фонду охорони навколишнього природного середовища виділення фінансових коштів для розроблення проекту землеустрою заказника "Мис Фіолент". На даний момент інформація про вирішення питань щодо виділення фінансових коштів у Держуправління не надходила. Пунктом 3.1.1. рішення Севастопольської міськради від 13.09.2006р. №800 «Про основи регулювання земельних відносин, раціонального та більш ефективного використання земельних ресурсів міста Севастополя» на Севастопольську міську державну адміністрацію покладене здійснення розробки та подання на затвердження в міську Раду в 2006-2007 роках «Проекту землеустрою з встановлення меж об'єктів природно-заповідного 62

фонду загальнодержавного значення - ландшафтних заказників «Байдарський» і «Мис Айя» (із залученням відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій). Фінансові кошти місцевого бюджету на встановлення меж обох заказників в 2006-2007 роках передбачені не були. Межі усіх територій ПЗФ загальнодержавного значення нанесені на планово-картографічні матеріали Генерального плану м. Севастополя М 1:10 000 з використанням даних первинних облікових документах по створенню цих природно-заповідних територій. Коректування буде виконано після розробки проектів землеустрою цих природно-заповідних територій. Особливо актуальна проблема встановлення меж території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Мис Айя" в зв'язку з прийняттям Севастопольською міською Радою рішення від 13.03.2007р. № 1644 “О внесении изменений в решения Севастопольского городского Совета, направленные на реализацию “Положения о порядке приобретения права аренды на земельные участки в границах города Севастополя на конкурентных началах в форме аукциона” в редакции решения Севастопольского городского Совета от 10.10.2006 года № 818 и об отнесении части территории Севастопольской зоны Южного берега Крыма к категории земель рекреационного назначения”. Згідно з цим рішенням землі в межах прибережної території між мисами Айя та Сарич віднесені до категорії земель рекреаційного призначення. В умовах відсутності установлених меж заказника “Мис Айя” це створює загрозу знищення при рекреаційному освоєнні і забудові зазначеної території цінних природних об’єктов та комплексів південнобережної зони м. Севастополя, які представлені реліктовою та ендемічною деревинно-чагарниковою рослинністю (яловець високий, фісташка туполиста, сосна Станкевича, суничник дрібноплодий та ін.) і підлягають охороні на території заказника. Відсутність проектів землеустрою з організації та встановлення меж заказників загальнодержавного значення (насамперед, заказників «Байдарський» і «Мис Айя») перешкоджає виконанню функцій управління та держконтролю в області заповідної справи, а також рішенню питань переоформлення їх первинних облікових документів (у т.ч. положень про режим заказників і охоронних зобов'язань землекористувачів), про надання земельних ділянок у межах ПЗФ і на сполучених територіях, про узгодження матеріалів щодо встановлення меж населених пунктів, що розширюються (заказник «Байдарський»). Згідно зі ст. 43, 44 Земельного кодексу України до земель ПЗФ відносяться цінні природні території та об'єкти, яким відповідно до закону наданий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому землі більшості об'єктів ПЗФ не переведені в категорію "земель природнозаповідного фонду". Коректні дані про площу земель природно-заповідного фонду м. Севастополя в земельно-кадастровій документації міста відсутні. Діюча форма земельно-кадастровій документації (форма 6-зем. "Про розподіл земель по землекористувачам, власникам, видах економічної діяльності та складу земельних угідь") не дозволяє забезпечити коректний облік наявності земель в межах ПЗФ (так, наприклад, в земельно-кадастровій документації м. 63

Севастополя дані про площу земель ПЗФ відсутні - при їх фактичної площі 26157,1163, що складає 30,27% підвідомчої території). Як правило, природно-заповідні об'єкти та території організуються на землях, віднесених до іншої категорії земель по основному цільовому призначенню. При цьому установлення двох (або декількох) категорій земель для однієї земельної ділянки законодавством не передбачено. При організації територій ПЗФ без вилучення земель у їхніх власників або користувачів (заказників, пам'ятників природи і заповідних урочищ) зміна категорії земель по основному цільовому призначенню не здійснюється. Відсутність законодавчої бази для віднесення земельної ділянки до двох (або більш) категорій знижує правові вимоги до обмеження господарської діяльності і перешкоджає встановленню оптимального режиму з охорони та природокористування в межах території або об'єкта ПЗФ. Недосконалість законодавчої бази створює серйозні проблеми в рішенні задач збереження об'єктів та територій ПЗФ, планування господарської діяльності і здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в їхніх межах. Наслідком цього є: - заниження фактичної цінності земель у межах зазначеної категорії природно-заповідних об'єктів та територій; - неможливість забезпечення на належному рівні використання таких об'єктів відповідно до цілей та задач, які визначені при їх організації, а також забезпечення в повному обсязі встановленого режиму охорони та природокористування в їхніх межах; - можливість необґрунтованого вилучення земель у межах територій та об'єктів ПЗФ для інших цілей; - відсутність коректних даних про землі ПЗФ у земельно-кадастровій і містобудівній документації. Діюча нормативно-законодавча база недосконала в частині, що стосується встановлення порядку:

- узгодження меж морських акваторій, які входять у склад природних територій, перспективних для заповідання або підлягаючих розширенню; - резервування природних територій, які мають природоохоронну, наукову та іншу цінність, с метою їх наступного віднесення до складу ПЗФ України; - передачі таких природно-заповідних територій, як заказники, пам'ятники природи і заповідні урочища, під охоронні зобов'язання у випадку, якщо ці об'єкти організовані на землях, не наданих конкретному користувачу чи власнику (наприклад, на землях запасу, міста, загального користування). Створення національного природного парку (НПП) "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення 64

"Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники», 1994р.), термін дії якої минув. Пропозиції Держуправління щодо включення заходів по створенню національного природного парку в м. Севастополі до проекту Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року, а також про включення в Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів заходів по розширенню і оптимізації існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя за рахунок створення поліфункціональної території природно-заповідного фонду - національного природного парку "Севастопольський" з прилягаючої морської акваторією (доповнення до зведеної таблиці пропозицій щодо змін до Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів некапіталомісткі заходи) - не враховані. У додатку 7 (п.1) до «Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» у числі національних природних парків, що передбачається створити, зазначено (помилково?) Кримський національний природний парк площею 25 тис. га. Створення національного природного парку в м. Севастополі Програмою не передбачене. Крім того, створенню національного парку перешкоджає: - відсутність повних даних щодо складу власників земельних ділянок і землекористувачів в межах планованого НПП в зв'язку з відсутністю суцільної інвентаризації земель м. Севастополя, що утрудняє погодження створення НПП з власниками земельних ділянок і землекористувачами; - різко негативна позиція та відмова в погодженні створення НПП одного з головних постійних землекористувачів, що має найбільшу площа земель в межах планованого НПП, - ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»; - відсутність фінансування для розробки матеріалів клопотання про створення НПП.

5.5.2. СТАН РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА РОЗВИТОК КУРОРТНИХ ЗОН Особливості природних умов м. Севастополя зумовлені його географічним положенням. Високий природний потенціал міста з його багатством і різноманітністю в поєднанні з численними історико-культурними пам'ятниками створюють унікальні можливості для розвитку рекреаційної діяльності. При здійсненні кліматичного районування Криму для його подальшого житлового і санітарно-оздоровчого освоєння П.П. Подгородецьким і Н.Д.Осадчою (1988) в межах Великого Севастополя виділено три кліматичні райони: Гераклєйський (Севастопольський), Байдарський, Альмінсько65

Качинський. Ця оцінка кліматичних та інших рекреаційних ресурсів виражена в балах і повинна служити основою для планування всіх видів рекреаційної діяльності в межах території, що оцінюється. Зазначені райони оцінені також високо, як і загальновідомі південнобережні - 59,1; 63,7 і 61,6 відповідно. Розрахункова одноразова місткість природних ресурсів севастопольського побережжя, по розрахунках В.І. Тимчинського і Т.І. Шовкопляс ( 1979), становить 31,9 тис. чоловік. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. №1391 “Про внесення змін в перелік населених пунктів, віднесених до курортних”, курортні зони на території м. Севастополя не виділені. Рекреаційний потенціал Севастополя в повному обсязі не реалізується, природно-рекреаційні ресурси використовуються неефективно, освоєння більшості цінних у рекреаційному відношенні територій не функціонально. 5.5.3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Відповідно до інформації, наданої Управлінням культури та туризму СДМА, у м. Севастополі на державному обліку складається 2073 пам'ятників. З них 246 - пам'ятники археологи, 1486 - пам'ятники історії, 27 - пам'ятники монументального мистецтва й ландшафтні, у тому числі 32 пам'ятника Національного значення. Севастополь, Балаклава, Інкерман включені в Перелік історичних населених місць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878. До архітектурних пам'ятників віднесена Чоргунская вежа XV-XVII вв. у с. Чорноріччя, Петропавлівський собор, Графська пристань у центрі міста. До парків-пам'ятників ландшафтної архітектури віднесений комплекс садиби “Максимова дача” – пам'ятник ландшафтної архітектури початку XX століття. На приморській території Гераклейського півострова між Карантинною і Пісковою бухтами перебуває Національний заповідник «Херсонес Таврический», що номінується державою в Перелік всесвітньої спадщини UNESCO і має всесвітню популярність. території. Невід'ємною частиною археологічного заповідника є гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення “Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеса Таврического”, тому Херсонеський заповідник у відповідності зі ст. 6 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” є об'єктом комплексної охорони. Стан навколишньої природного середовища на територіях, що прилягають до перерахованим вище архітектурних пам'ятників, задовільне. До факторів, що негативно впливають на стан пам'ятника ландшафтної архітектури - комплексу садиби “Максимова дача” і Херсонеського археологічного заповідника, відносяться: нерегульоване рекреаційне навантаження, наявність виробничих об'єктів і військових частин на прилягаючих територіях, самовільний випас худоби, несанкціонований в'їзд автотранспорту, забруднення території відходами та ін. Обидва пам'ятники з прилягаючими територіями є зонами традиційного відпочинку севастопольців і гостей міста. Стан цих об'єктів постійно знаходиться в полі уваги громадськості міста. 66

Для відновлення майже зруйнованого ландшафтно-архітектурного комплексу “Максимова дача” у 1975 р. розроблений проект детального планування, яким передбачена реставрація садиби, малих архітектурних форм. Дотепер проект не реалізовано через відсутність фінансування. Перспективним напрямком по збереженню історико-культурної спадщини в регіоні Севастополя є робота по створенню ландшафтного регіонального парку “Гераклея” на приморській території Гераклейського півострова, у межах якого знаходяться численні пам'ятники історії й археології, цінні природні об'єкти і комплекси. Передбачений законодавством для поліфункціональних об'єктів диференційований режим дозволить максимально ефективно забезпечити їх охорону і раціональне природокористування. 5.5.4. ТУРИЗМ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ З 27 регіонів України Севастополь постійно займає 4-у рейтингову позицію за основними показниками діяльності суб'єктів туризму, 3-ю – по в'їзному (іноземному) туризму та 2-у – по екскурсійній діяльності. Збільшуються туристичні потоки, ростуть обсяги надання туристичних послуг, бюджетні надходження від туристичної діяльності. Щорічно Севастополь відвідує близько 100 тисяч іноземних туристів більш ніж з 45 країн миру. В 2007 році обсяг наданих туристичних послуг склав 279,2 тис. грн. В 2007 році різко збільшилося число конференцій і виставок - 300 за 9 місяців 2007 року (з них 200 зі статусом міжнародних). На заходи щодо проведення інформаційнорекламної компанії просування Севастопольського регіону як загальнодержавного й міжнародного туристичного центра із засобів місцевого бюджету спрямовано 50 тис.грн. Усього в місті діє 189 ліцензованих об'єктів турдіяльності (туроператорів і турагентів). На початок 2007 року пройшли сертифікацію 80 об'єктів розміщення на відповідність вимогам безпеки проживання. Об'єкти розміщення туристів мають загальну місткість більше 12 тисяч місць: 43 готелю і готельних комплексу (гостьових будинків), 4 санаторія -профілакторія, 9 пансіонатів, 6 оздоровчих комплексів, 3 автокемпінги, 19 дитячих оздоровчих таборів, 4 мотелі, 72 бази відпочинку та об'єктів, прирівняних до них, 5 яхт - клубів і ряд туристичних стоянок (сезонних). Туристична галузь міста має у своєму розпорядженні підготовлений кадровий потенціал для обслуговування туристів, екскурсантів і гостей міста. На розвиток матеріальної бази туристичної галузі за рахунок всіх джерел фінансування спрямовано більше 7,4 млн.грн., в основному за рахунок коштів підприємств (90%), а також коштів вітчизняних та іноземних інвесторів (10%). У районі парку Перемоги з липня 2005 року працює аквапарк «Зурбаган», що у короткий термін став одним з найбільш відвідуваних аналогічних об'єктів Криму та Севастополя. В 2006 році будувалися та реконструювалися готелі, пансіонати, бази відпочинку, санаторно-оздоровчі центри («Морський», «Беріг», «Чайку», «Ласпі», «Романтик»). За данням маркетингових досліджень, до кінця 2007 року в Севастопольському регіоні діяло 73 об'єкти, діючих як готелі, гостьові будинки 67

або пансіонати. З них 30% - готелі підвищеної комфортності, 25-30% середньої категорії, стільки ж - економ-класу. Основну частину готельної нерухомості, побудованої за останнє десятиліття, становлять міні-готелі та гостьові будинки. Якщо раніше більша частина їх за рівнем сервісу рідко перевищувала категорію «2 зірки», то сьогодні з'являється усе більше цікавих проектів, здатних запропонувати своїм клієнтам відпочинок на «трьохзірковому» рівні. При цьому, у Севстополі дотепер немає готелю вище трьох зірок, а багато великих об'єктів готельного бізнесу й санаторії, побудовані в минулому столітті, мають потребу в реконструкції. На сьогоднішній день будується два великих готельних комплекси, спорудження ще чотирьох планується почати протягом найближчих двох років. Планується також уведення в дію не менш 15 міні-готелів і гостьових будинків. Згідно з Державною програмою розвитку туризму, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 г., розроблена та за Рішенням міської ради від 26.02.2003 г. № 614 затверджена Регіональна програма розвитку туризму в місті - герої Севастополі. Однією з основних задач програми є дотримання екологічних регламентів (норм) природокористування при здійсненні туристичної діяльності, так як вплив туристичної діяльності на навколишнє природне середовище поширюється на всі її складові. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі бере участь у розгляді матеріалів по сертифікації готельних та туристичних послуг відповідно до вимог п. 4.3.3 ГОСТ 28681.4-95 "Туристичне - екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів", п.8 ДСТУ 4268:2003, оцінюючи характеристики джерел забруднення навколишнього природного середовища, обсягів використання природних ресурсів. Нормативно законодавча база по екологічній сертифікації суб'єктів туристичної діяльності відсутня. ГОСТ 28681.4-95 екологічні регламенти (норми) та критерії оцінки "розташування об'єктів у сприятливих екологічних умовах" не визначені. Офіційно не являючись курортом, Севастополь у той же час в літній період зазнає значне рекреаційне навантаження. Найбільша доступна частина узбережжя Чорного моря в регіоні Севастополя використовується і для неконтролюємого неорганізованого відпочинку. З огляду на те, що лише незначна частина прибережних територій офіційно є пляжами і має необхідні умови для забезпечення їх належного санітарного стану, екологічна ситуація до закінчення літнього сезону погіршується. Майже в два рази збільшується кількість твердих побутових відходів, що підлягають видаленню і захороненню, у місцях масового відпочинку утворюються несанкціоновані звалища відходів, берегова смуга забруднюється сміттям. Значно збільшується водоспоживання і водовідведення, що, з огляду на відсутність ефективного очищення більшої кількості стічних вод, приводить до негативного впливу на морське середовище. Через недбале поводження з вогнем виникають лісові пожежі. 68

Подальший розвиток Севастополя як центру туризму та рекреації повинний супроводжуватися запобіжними заходами щодо забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища з урахуванням росту антропогенного навантаження в літній період. Практично всі об'єкти ПЗФ м. Севастополя організовані в зонах традиційного літнього відпочинку жителів міста і приїжджаючих, піддаються високому рекреаційному навантаженню. Рекреаційне природокористування (в т.ч. туризм) в межах територій природно-заповідного фонду здійснюється на підставі дозволів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, виданих у рамках затверджених лімітів використання природних ресурсів, що визначаються на підставі розрахунків гранично-допустимих рекреаційних навантажень на охоронювані природні комплекси. На підставі ст. ст. 3, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", керуючись ст. 9 Закону України «Про природнозаповідний фонд України» і відповідно до постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в 2007 р. розглянуті проекти лімітів на спеціальне використання природних ресурсів та територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на 2008 рік. Проекти лімітів представлені землекористувачами: ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", ДКП "Севміськводоканал" і НДЦ ЗСУ "Державний океанаріум" на використання природних ресурсів і територій ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський", "Мис Айя" (в т.ч. матеріали по організації еколого-пізнавальної стежки в ур.Аязьма), "Мис Фіолент" та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" в рекреаційних, культурно-просвітительських цілях (туризм, екскурсії, масовий відпочинок). Проекти лімітів розроблені з обліком діючих положень про перераховані території природно-заповідного фонду. Обґрунтування рекреаційної діяльності і розрахунки проекту лімітів використання природних ресурсів на територіях заказників "Байдарський" і "Мис Айя" виконані Кримською гірничо-лісовою науково-дослідною станцією з урахуванням конкретних типів лісу, на підставі "Методичних указівок по визначенню обсягу рекреаційного лісокористування для гірських курортних районів" (1989) і матеріалів лісовпорядкування 1999р. Експертні висновки профільної регіональної установи ПЗФ - Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника - позитивні. Здійснення природокористування на територіях ПЗФ погоджено Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі. З метою оптимізації рекреаційного використання прибережних територій ведеться робота зі створення поліфункціональних природно-заповідних об'єктів, режим яких передбачає встановлення диференційованого режиму 69

охорони і природокористування на окремих ділянках території і здійснення регламентованої рекреаційної діяльності - національного і регіонального природних парків; створення цих об'єктів передбачено Комплексною програмою охорони навколишньої природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року. Цією же програмою передбачене виконання роботи з теми "Створення Проекту організації і розвитку рекреаційного лісокористування в Севастополі".

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 6.1. СТРУКТУРА ТА СТАН ЗЕМЕЛЬ 6.1.1. СТРУКТУРА ТА ДІНАМІКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ Розподіл земельного фонду міста Севастополя по угіддях і видам покриття земельних ділянок за станом на 01.01.2008 р. наступне: - сільськогосподарські землі – 26,20 тис. га; - лісу й інші лісовкриті площі - 35,4 тис га; - забудовані землі - 14,60 тис. га; - води - 0,9 тис. га; - відкриті землі без рослинного чи покриву з незначним рослинним покривом - 0,30 тис. га. За 2007 р. значних змін у структурі земельного фонду не відбулося. Структура земельного фонду регіону (за даними Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів) Таблиця 6.1. 2003 рік Основні види земель та угідь

усього, тис. га

2004 рік

2005 рік

усього, тис. га

% до загальної площі території 3

86,40

100

86,40

100

86,40

26,40

30,56

26,30

30,44

рілля

11,0

12,73

11,0

перелоги

0,00

10,6

Загальна територія

2006 рік

усього, тис. га

% до загальної площі території 9

% до загальної площі території 11

100

86,40

100

86,40

100

26,30

30,44

26,20

30,32

26,20

30,32

12,73

11,0

12,73

11,0

12,73

11,30

13,08

0,00

12,27

10,6

12,27

10,60

12,27

10,50

12,15

10,20

11,81

4,80

5,56

4,70

5,44

4,70

5,44

4,70

5,44

4,70

5,44

35,30

40,86

35,30

40,86

35,40

40,97

35,40

40,97

35,40

40,97

32,70

37,85

32,70

37,85

32,80

37,96

32,80

37,96

32,80

37,96

14,10

16,32

14,10

16,32

14,40

16,67

14,50

16,78

14,60

16,90

% до усього, тис. % до загальної га загальної площі площі території території 5 6 7

усього, тис. га

2007 рік

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя з них:

багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі

0,00

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

0,30

0,35

0,30

0,35

0,30

0,35

0,30

0,35

0,30

0,35

6. Інші землі

7,70

8,91

7,70

8,91

7,50

8,68

7,40

8,56

7,30

8,45

Усього земель (суша)

85,50

98,96

85,50

98,96

85,50

98,96

85,50

98,96

85,50

98,96

Території, що покриті поверхневими водами

0,90

1,04

0,90

1,04

0,90

1,04

0,90

1,04

0,90

1,04

6.1.2. ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ Згідно з земельним законодавством до деградованих земель відносяться: а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші. З названих категорій в регіоні Севастополя має місто порушення земель внаслідок зсувів, карстоутворення, добування корисних копалин та інших негативних природних і техногенних факторів. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація Таблиця 6.2. Землі

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

1 Рекультивовані, тис. га

2 0,005

3 0,005

4 0,004

5 0,004

6 0,0027

% до загальної площі території

0,006

0,004

0,003

Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік Таблиця 6.3. Види земель

1 пашня

Усього на початок року

Проведено консервацію

тис. га

% до зага-льної площі території

тис. га

2 0,50

3 0,6

4 0

% до загальної площі території 5 0

Потребують консервації тис. га % до загальної площі території 6 7 0,50 0,6

В даний час шкідливому впливу вод піддаються земельні ділянки в долинах малих річок на території м. Севастополя - Чорної, Бельбек, Качі. Процесу підтоплення, тобто підняття рівня ґрунтових вод, що викликає несприятливі екологічні наслідки, погіршення умов виробничої діяльності та проживання населення, піддається територія с. Любимівка (устя р. Бельбек). В інших районах циклічні коливання рівня ґрунтових вод не наносять значного збитку навколишньому природному середовищу та не викликають істотних соціально - економічних наслідків. Підтоплення с. Любимівка є однією з найбільш значних екологічних проблем м. Севастополя, яка вимагає прийняття невідкладних організаційно технічних заходів щодо її усунення. 72

Причиною підтоплення територій у районі устя р. Бельбек є комплекс факторів - історико - геологічних, кліматичних і техногенних. Глобальна зміна клімату та підйом рівня моря в результаті новочорноморської трансгресії створили природний фон, при накладенні на який техногенних факторів (неконтрольована забудова, полив присадибних ділянок, оранка водозбірних площ зі зменшенням рослинного покриву) відбулася зміна гідрогеологічного режиму, відбулось підтоплення. Складний генезис підтоплення, вплив численних факторів природного, антропогенного та змішаного характеру відповідно зумовлюють необхідність здійснення системи комплексних заходів, які в сукупній взаємодії унеможливлюють або істотно зменшать шкідливий вплив вод. При загальній довжині р. Бельбек 63 км, на території регіону Севастополя її довжина складає близько 17 км. Русло ріки проходить у галькових і мулистих наносах. Гирлова ділянка ріки, безпосередньо в районі впадання в Чорне море, внаслідок невеликої глибини залягання ґрунтових вод, сильно заболочена. Зона жилої і суспільної забудови с. Любимівка розташована в основному на садовій (першої надзаплавної) терасі ріки, де ґрунтові води залягають на глибині близько 2 м, іноді - менш 1 м. Негативні наслідки підтоплення с. Любимівка досягли критичної стадії в останні два десятиріччя. У результаті сезонного підйому рівня ґрунтових вод відбувається загнивання кореневої системи рослин, підтоплення підвальних приміщень, вулиць, наноситься збиток садівництву та городництву. 6.2. ОСНОВНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, на транспорті та оборонної діяльності є застарілі технології та устаткування, які не відповідають сучасним вимогам; нераціональне використання земель; використання земель не за цільовим призначенням. Потенціальними джерелами забруднення земельних ресурсів у сільському господарстві є склади пестицидів та агрохімікатів, несправна сільськогосподарська техніка, а також комунальні споруди населених міст.

Утворення, зберігання та накопичування промислових відходів через відсутність безвідходних технологій призводе як до вилучення земель, порушення природних ландшафтів, так і до забруднення земель, що використовуються самовільно для звалищ. Порушення земель для видобутку корисних копалин та низькі темпи і незначні об’єми рекультивації в прибережно-захисній смузі уздовж Чорного моря утворює біонегативні антропогенні ландшафти, які потребують значних капіталовкладень для використання в рекреаційних та інших цілях. 73

6.3. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ Ґрунти є головним життєзабезпечуючим природним середовищем людини, в якому акумулюються техногенні забруднення. Через поверхню землі відбуваються обмінні процеси між середами. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони згідно ст. 168 Земельного кодексу України. Коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, гірсько-лісові та землі природно-заповідного фонду віднесені до особливо цінних земель згідно з п.1 ст. 150 Земельного кодексу України та можуть вилучатися згідно з постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення проходить узгодження у Верховній Раді України. За даними державного земельного кадастру Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів вказані земельні ділянки не відносяться до категорії особливо цінних земель. Враховуючи невідповідність вказаних даних виникла необхідність проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень вказаних земель для одержання інформації про якісний стан земель у відповідності зі ст. 36 Закону України "Про землеустрій". 6.3.1. ПРАКТИЧНІ ЗАХОДИ В 2007 році за рахунок держбюджету ДП «Кримський науково-дослідний інститут землевпорядження» виконана проектна документація по рекультивації порушених земель у ТОВ «Качинський+» на суму 49,999тис. грн. Також за минулий період проведена рекультивація земель ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім. А.М.Горького» на площі земель - 2,7 га. На сьогоднішній день одним із проблемних питань у частині земельних відносин у м. Севастополі є відсутність затвердженого проекту водоохоронних зон Чорного моря, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги. У результаті відсутня можливість визначення і контролю виконання обмежень відповідно до вимог ст. 62 Земельного кодексу України і ст.87, 90 Водяного кодексу України.

Розробка і затвердження проекту водоохоронних зон, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги Чорного моря дозволить забезпечити дотримання природоохоронних вимог у частині використання земель відповідно до чинного законодавства, запобігти їх нераціональному використанню і забрудненню водяних об'єктів з урахуванням 74

існуючої забудови. 6.3.2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦЬТВО Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України "Про землеустрій" та "Про охорону земель", Тимчасова угода про порядок взаємодії Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації - це основні керівні документи, на основі яких забезпечується охорона та раціональне використання земельних ресурсів. За період 2007 року Держуправлінням охороні навколишнього середовища в м. Севастополі розглянуто 848 проектів відводів земельних ділянок, загальною площею 1472,66 га.

7. НАДРА 7.1.1. СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ У регіоні м.Севастополя промислове значення має видобуток флюсового, пильного вапняку та глини. За станом на 01.01.2008р. в регіоні розвідано 9 родовищ корисних копалин, з яких 4 розробляються. 7.1.2. ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ Видобуток корисних копалин у 2007р. по Севастопольському регіону при видобутку флюсового вапняку зменшився на 5%, а при видобутку глини зменшився на 7% в порівнянні з 2006р., тоді як видобуток пильного вапняку практично залишився на рівні 2006р. Дані з видобутку сировини та балансовим запасам представлені в табл.7.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1. Види корисних копалин Флюсовий вапняк Пильний вапняк Вапняк як карбонатна сировина на вапно Глини

Загальна кількість родовищ 2006р. 2007р. 4 4 4 4

Родовища, що розробляються 2006р. 2007р. 2 2 1 1

Одиниця виміру тис.т. тис.м3 тис.т

Видобуток сировини в 2007 р. 4192,2 16,6 -

Балансові запаси станом на 01.01.2008р. 347125 3808 27032.3

тис.м3

17,4

3,009

Видобуток корисних копалин загальнодержавного значення ведуть три підприємства: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: Західно-Кадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно 1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище). ПП “Юкрайн-Сервіс” почато розробку кар'єру Балаклавського родовища глини для виробництва цегли з червня 2002р. після отримання ліцензії № 2607 від 25.12.01р. та гірського відводу № 1 від 24.05.02р. Загальна площа земель порушених гірничодобувним підприємством ПП “Юкрайн-Сервіс” складає 5,875 га. Загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 2,5 га, в 2007р. рекультивовано - 0,15 га. В ході перевірки ПП “Юкрайн-Сервіс” встановлене, що рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проекту і календарного плану рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проекту минули. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт. У зв'язку з сформованою обстановкою потрібне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. У ЗАТ "Інкерстром" роботи щодо рекультивації порушених земель проводяться з порушенням календарного плану “Робочого проекту комплексної доробки і рекультивації Першотравневої ділянки Інкерманського 76

родовища вапняків”. Рекультивація земель виробляється щорічного плану проведення гірських робіт.

відповідно до

У ЗАТ "Інкерстром" є ліцензія № 425 від 18.01.96г. з терміном дії до 18.01.2016р. для видобутку пильних вапняків Інкерманського родовища. Згідно з календарним планом рекультивації проекту на 16 році розробки родовища, повинно бути рекультивовано 6,036 га. За даними підприємства в зв'язку із зниженням виробництва, підприємство знаходиться на 5 році календарного плану. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Загальна площа порушених земель складає 21,22 га на 01.01.2008р. Станом на 01.01.2008р. загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації -2,23 га. Балаклавським рудоуправлінням ім.О.М.Горького в 2007 р. видобувались копалини в 2 діючих кар'єрах: Псілерахському та Західно-Кадиковському. За даними Балаклавського рудоуправління, загальна площа порушених земель станом на 01.01.08 р. складає 315,85 га, загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 28,59 га, з них пройшли рекультивацію біологічну- 2,7 га, горнотехнічну- 2,3га. ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” має 3 ліцензії та 2 акта про надання гірських відводів: ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Західно-Кадиківського родовища флюсових вапняків ( Кадиківська і Центральна ділянки); ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Псілерахського родовища флюсових вапняків та акти про надання гірських відводів на розробку Західно- Кадиківського родовища вапняків від 01.10.02р. № 561 та Псілерахського родовища вапняків від 01.10.02р. № 562. На ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проектів і графіків рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проектів минули. Загальна площа, обсяги та об'єкти рекультивації, передбачені проектами, не відповідають відкоректованому графіку рекультивації. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Основні показники по використанню надр представлені в табл. 7.2, табл.7.3. Використання надр Таблиця 7.2. Найменування підприємства № п/п

Наявність документації гірничий Земельний Ліцензії відвід відвід

Загальна площа порушених земель, га

Площа Рекультиво відпрацьованих вано земель, в 2007р. підлягають (га) рекультивації, га 28.59 2.7

315.85

ВАТ “Балаклавське рудо- В наявності В наявності В наявності управління ім. О.М.Горького” ЗАТ “Інкерстром” В наявності В наявності В наявності

21.22

2.23

ПП “Юкрайн-Сервіс”

5.875

2.5

0.15

В наявності В наявності В наявності

Родовища, що експлуатуються Таблиця 7.3. № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання

розроблюєт ься 1 2 3 I. Горючі корисні копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

всього

Площа, га

Площа рекультивов аних. земель, га.

Обсяг, накопичених порід, млн. м3

відвали

родовища

відвалів

Балаклава, 1. Псилерахське 2. Західно-Кадиківське Гасфортське та Караньске родовища не експлуатуються

152,14 92,68

хвостосхо вища 9

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

ІІ. Металеві корисні копалини -

ІІІ. Неметалеві корисні копалини Флюсови й вапняк 1. 4 2

Пиляний вапняк 4

80,91

2,7

11,5

4,65

Інкерман Першотравнева ділянка Інкерманського родовища 43,45

2,36

Переведення відвалів хвостосховищ в ранг техногенних родовищ можливо після проведення дослідницьких робіт та висновку спецорганізацій за даними підприємства ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"

За даними підприємства ЗАТ "Інкерстром" переведення відвалів в ранг техногенних родовищ не можливо, т.як відвали сформовані із розкривних порід ( глина), що не підлягають реалізації некондиційних блоків, залишків камнепилення, які не використовуються на дробильно-сортувальному комплексі.

Глини 1

Балаклава, Балаклавське родовище глина

33,03

0,15

7.1.3. ПІДЗЕМНІ ВОДИ: РЕСУРСИ, ВИКОРИСТАННЯ, ЯКІСТЬ Загальні прогнозні ресурси підземних вод м.Севастополя складають близько 109,486 тис. м3/добу. З Зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 79,986 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 38,036 тис. м3/добу або 48 % згідно Звітного балансу використання підземних вод за ф. № 7-ГР (підземні води), який щорічно представляється в регіональну геологічну службу - КП «Південекогеоцентр». Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. За кошти Державного бюджету України згідно Програми України буріння артезіанських свердловин східних та південних областей України, АР Крим, в м.Севастополі в 2000-2001рр. пробурено та передано водокористувачам 3 артезіанських свердловини з загальною продуктивністю близько 505 тис. м3/добу. В зв’язку з великим попитом на якісну питну воду, за останні роки активно розгорнулася підприємницька діяльність по бурінню свердловин та використанню підземних вод для розливу і продажу бутильованої води. Водоносні горизонти в межах Гераклейського плато, через їх незахищеність від поверхневого забруднення і значного техногенного навантаження несуть сліди азотного та бактеріологічного забруднення.

У 2007р. в підземних водах в межах земель м.Севастополя було виявлено всього 8 ділянок азотного та бактеріологічного забруднення в водоносних горизонтах сарматських та середньоміоценових відкладень, що відноситься к свердловинам садівничих товариств. Забруднення носить локальний характер, майданних ореолів не утворює. Інших ділянок забруднення не виявлено. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2007 р. в межах земель м.Севастополь представлено в табл.7.4.

Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2007 р. в межах земель м.Севастополь Таблиця 7.4. №№ Басейн Річко- Одини-ця Ділянка, Тип Характеристика ділянок, Характеристика ділянок, Джерело Дата Геологіч-ний Захище з/п Підземвий адміністр осередок індекс ність забрудосередків забруднення осередків забруднення забруд-нення -----них басейн ативно- забруд-нення виявленн забрудне-ного водонення на дату виявлення на звітний період №№ вод ( РБ ) територіа і його місце водонос-ного нос Площа Глибина за Основні Площа Глибина Основні на (БПВ-1 ) льного знаходгоризонту ного я забрудлягання забрудню-ючі забруд- проникнення забруднюючі карті поділу ження горинення , км2 забруд- ком-поненти, нення, забруднен- компоненти, регіону зонту ділянки неного їх кількм2 ня, м їх кіль кісний (відпові водоносно кісний склад , ------------склад , мг/дм3 дно до 3 осердку го горизонмг/дм Глибина карти ту випробузахи(покрів-лявання, м щеподошва), ності ) м ----------Глибина визначення забруднення, м

1 30

СТ "Планер"

1 31

ТОВ “Озеленітель” тель”

XI 1 32

м.Севастополь

СТ "Куліково поле”

Середньоміоц захи- бактеріоло еновий щен гічне Четвертичний 2007р

незахи щен

бактер., азотне

Нема даних

80-96 90

БГКП-2380

Нема даних

80-96 90

БГКП-2380

-//-

5-170 10

БГКП-2388 NO-95,43

-//-

5-170 10

БГКП-2388 NO-95,43

63-120 100

БГКП-230 NO-42,79

63-120 100

БГКП-230 NO-42,79

32-60 50,5

БГКП-2380

-//Середньоміоц захиеновий щен

бактер., азотне

-//-

-//1 33

СТ “Бріг-2”

Міоценово незахи бактеріоло сарматський щен гічне

Наявність режимної мережі (кількість та номери свердловин)

Неорганізова ні свалки, фільтруючі вигріба

Немає

-//32-60 50,5

БГКП-2380

СТ «Сос-нова роща"

Сарматський

незахи щен

азотне

-//-

44-63 52

NO-147,5

-//-

44-63 52

NO-147,5

-//-

СТ «Парус»

Сарматський

незахи щен

азотне

-//-

47-63 50

NO-75,3

-//-

47-63 50

NO-75,3

-//-

СТ «Атлан тика»

Сарматський

незахи бактеріоло щен гічне

-//-

Нема даних

БГКП-23

-//-

Нема даних

БГКП-23

-//-

СТ «Скалисте»

Сарматський

незахи бактеріоло щен гічне

-//-

43-63 49

БГКП-15

-//-

43-63 49

БГКП-15

-//-

Видобуток прісних підземних вод для централізованого водопостачання міста і приміської зони здійснює ДКП “Севміськводоканал", який має 5 водозаборів: Орловський, Бельбекський, Родніковський, Інкерманський, міський каптаж (законсервований), з яких в 2007 р. було відібрано 11,824 млн.м3 прісної підземної води. Підприємство має ліцензії на видобуток прісної підземної води: Орловський водозабір (рег.№ 2433 від 11.04.01 р.), Інкерманський водозабір (рег.№ 2434 від 11.04.01 р.), Бельбекський водозабір (рег.№ 2435 від 11.04.01 р.), Родніковський водозабір (рег.№ 2436 від 11.04.01р.). Якість підземних вод протягом року контролювала лабораторія ДКП “Севміськводоканал". За даними лабораторії підземні води усіх водозаборів характеризуються нейтральною реакцією середовища, відсутністю зважених речовин, постійною концентрацією фтор-іона. Найбільші розходження хімічного складу підземних вод, як і в попередні роки, просліджуються у складі головних іонів, що обумовлює різний ступінь їхньої мінералізації. Найвищою мінералізацією відрізняються підземні води Орловського водозабору. Однак, завдяки постійному зменшенню водовідбору на Орловському водозаборі з 45,3 тис. м3 /на добу в 1984р. до 0,208 тис. м3 /на добу в 2003р., 0,0877 тис. м3 /на добу в 2004р., а також перерозподілу навантаження на окремі свердловини гідродинамічна та гідрохімічна обстановка поступово стабілізується, лише в окремих свердловинах спостерігається незначний зріст мінералізації. За останні роки почалось поступове збільшення водовідбору: 0,427 тис. м3 /на добу в 2005р., 0,957 тис. м3/на добу в 2006р., 0,842 тис.м3/добу в 2007р. У середньому сухий залишок в підземних водах Орловського водозабору у 2007р. склав 1346 мг/л (2006р.1213 мг/л), а в деяких випадках – від 780 до 1700 мг/л (2006р.- від 1070 до 1440 мг/л). При цьому, співвідношення масових концентрацій іонів кальцію і магнію складає 3,47:1, а їхні високі абсолютні значення визначають підвищену загальну жорсткість, що характеризує усі води Орловського водозабору як мінералізовані, солонуваті. Солеутворюючими іонами для Орловського водозабору є хлорид-іони. Їх середня масова концентрація у 2-3 рази перевищує відповідну величину сульфат-іонів. З ступеню мінералізації підземна вода шахтних колодязів і свердловин Інкерманського водозабору відноситься до прісних вод. Однак, жорсткість цих вод коливається в дуже широкому діапазоні - від 5,0 мг/экв/л до 8,0 мг/экв/л, при середньому значенні 6,87 мг/экв/л. Основну частку сумарного вмісту іонів жорсткості складають іони кальцію. Їх середня концентрація перевищує аналогічний показник магнію в 11 раз. Головною особливістю цього підземного водозабору є високий вміст нітратів. У зимово-весняний період концентрація нітратів відмічалась в деяких свердловинах рівною 49,6 мг/л. Підземні води Бельбекського водозабору характеризує висока концентрація іонів кальцію, що у 4,8 рази перевищує концентрацію іонів магнію та обумовлює підвищену загальну жорсткість води. Підвищена мінералізація води є також наслідком присутності хлоридів і сульфатів, середня концентрація яких досягає 164 мг/л та 62,9 мг/л відповідно.

Найменшим вмістом розчинених солей характеризується вода свердловин 83

Родніковського водозабору, сумарна мінералізація не перевищує в середньому 340 мг/л і не змінюється протягом року. Мікробіологічні і радіоактивні показники якості підземних вод контролюється лабораторією ДКП “Севміськводоканал” на 15 постійних пунктах. Колі-індекс протягом усього періоду контролю, за рідким винятком, не досягає 3, що відповідає ДСТ 2874-82. 7.2. СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 7.2.1. ГІРНИЧОВИДОБУВНІ РЕГІОНИ В Севастопольському регіоні основними гірничовидобувними підприємствами є три підприємства, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: ЗахідноКадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно- 1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище). Крім основних гірничодобувних підприємств в м. Севастополі є підприємства, що використовують надра для цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин. У гірничих виробітках розташовуються цехи по зберіганню і розливу виноматеріалів (Інкерманський завод марочних вин, Севастопольський винзавод), культові (Інкерманський монастир) і військові об'єкти збройних сил України та Росії, приватних підприємств з вирощування грибів (МПП "Ажур"). 7.2.2. ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В Севастопольському регіоні ендогенні геологічні процеси відсутні. 7.2.3. ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ По "Кадастру АРК" в м.Севастополі та його районах на 01.01.08р. зареєстровано 118 зсувів загальною площею 167.73 га. Максимальну ураженість ЕГП має ділянка від м.Севастополь до мису Лукулл, що характеризується і повсюдним соціально-економічним ризиком. В активному стані знаходяться 18 зсувів, тобто 15 %. Коефіцієнт ураженості складає 0.168. Інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) представлена в таблиці 7.5.

Поширення екзогенних геологічних процесів 84

Таблиця 7.5. №

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів,

% ураженості регіону

з/п Шт.. 1

зсуви

1,7462

118

0,168

обвали

15 км

26,3

абразія

26 км

45,6

В межах земель м.Севастополя в 2007р. з 118 зсувів, внесених в кадастр, в активному стану були 18, тобто 15%. Найбільш активні зсувні процеси відбувалися на узбережжі між м. Коса Північна та м.Толстим. В 2008р. активність зсувів може бути в межах 20-30 %. У результаті активізація зсувів в межах м.Севастополя, розташованих на вул.. Охотське та Подольцева, були деформовані житлові дома, проїзна частина, водовод та інші комунікації. Також в травні 2007р. активізувався зсув № 934 « Севастопольська ТЕЦ». Величина його зсувів досягала п`яти сантиметрів. К першому червню величина зсувів зменшилась до одного сантиметру на добу. Поступово, в період червня зсув стабілізувався. В результаті активізації зсуву були деформовані теплотраси, водоводи, газопровід, опори ЛЕП, дороги, гаражі та інші споруди. У той же час був відзначений зсув (до 100%) з обривів скали Ласпі, розташований на не забудованій території. На заході м.Балаклави, в районі Псілерахського кар`єру в Васильовій балці, активізація самого грандіозного техногенного зсуву № 1648 тимчасово припинена. Треба очікувати продовження зсувів, так як нижня частина зсуву активно розмивається штормами, а верхня навантажується відвалами з кар`єру флюсових вапняків. Абразія (розмив берегів) (на землях м.Севастополя - протяжність берегової смуги 57 км, довжина берегоукріплень - 0,9 км) - один із найбільш руйнівних, що приносить збиток геологічних процесів. З абразією часто пов`язані різноманітні прояви гравітаційних процесів: зсуві, обвали, осипі, а також ерозія берегових схилів. Найбільш активно абразійно - зсувні процеси проявляються на західному узбережжі Севастопольського регіону від с.Любимівка до с. Андріївна. 7.3. ГЕОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИВЧЕННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ НАДР Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється відділенням південної інспекції “Держгеолконтроль”.

7.4. ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ НАДР Станом на 01.01.08р. в Севастопольському регіоні кількість підприємств та організацій, які повинні мати спеціальні дозволи на використання ділянкою надр складає всього 131 од. Станом на 01.01.08р. спеціальні дозволи на використання ділянкою надр мали 7 підприємств: ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького”, ЗАТ “Інкерстром”, ПП “Юкрайн - Сервіс”, МПП «Ажур», ДКП «Севміськводоканал», ТОВ «Перлина Криму», ТОВ НВП «Водограй». Держуправлінням погоджено матеріали на одержання спеціального дозволу на використання ділянкою надр 10 підприємствам: ТОВ «Грей», ВАТ «Севастопольський пивобезалкогольний завод», КП «Ударник», ТОВ «Аеросвіт Курорт», ТОВ «Горсей», ВАТ «Муссон», СКТБ МГІ НАНУ, ПП «Любомор`є», ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство».

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ Проблеми збирання, переробки, зберігання та утилізації промислових та твердих побутових відходів у м. Севастополі в 2007 р. залишалися гострими. За даними Управління статистики в м.Севастополі (по 302 суб’єктам підприємницької діяльності, які надали звіти) у 2007 році підприємствами міста утворилось 1009,5 тис.т промислових відходів, у тому числі: - шини відпрацьовані – 0,166 тис.т; - макулатура – 0,286 тис.т; - склобій – 0,249 тис.т; - відходи полімерні – 0,043 тис.т; - лом металевий чорний - 8,277 тис.т; - лом металевий кольоровий – 2,052 тис.т; - шлаки вугільні (золо шлаки) –1,960 тис.т; - відходи деревини – 0,757 тис.т За даними Управління статистики в м.Севастополі (по 182 суб’єктам підприємницької діяльності, які надали звіти) у 2007 році підприємствами міста утворилось 0,681 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки, у тому числі: - 0,064 тис.т відходів, що містять ртуть та сполуки (у т.ч. люмінесцентні лампи відпрацьовані); - 0,030 тис.т відходів, що містять свинець та його сполуки (у т.ч. акумулятори відпрацьовані); - 0,316 тис.т нафтоутримуючих відходів. Накопичення відходів (станом на 01.01.2008 року) (за формою статзвітності 1-НВ)

Таблиця 8.1. № з/п 1

2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

тис.т

0,338

тис.т тис.т тис.т

0,006 0,031 0,301

182

Примітка За даними Управління статистики в м.Севастополі За даними Управління статистики в м.Севастополі

8.2. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ (ЗБЕРІГАННЯ, ВИДАЛЕННЯ, ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ) З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України "Про відходи", Держуправлінням охорони навколишнього природного

середовища в м.Севастополі здійснюється розгляд заявок на одержання дозволів і лімітів на утворення та розміщення відходів. За період з 2004 р. просліджується стійка динаміка збільшення підприємств, що оформили дозволі і ліміти на утворення та розміщення відходів:

Рисунок 8.2. 450

427

400

378

350 305 300

260

270

на 2004р.

на 2005р.

250 200 150 100 50 0 на 2006р.

на 2007р.

на 2008р.

Держуправлінням у 2007 році проведена робота з підприємствами та організаціями міста щодо проведення інвентаризації і паспортизації відходів та реєстрації об’єктів утворення та утилізації відходів. У 2007 році Держуправлінням розглянуто 563 та погоджено 377 технічних паспортів відходів. Розглянуто 7 та затверджено 4 реєстрові карти об’єктів утворення відходів Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки за 2007р. (за формою статзвітності 1-нв)

Таблиця 8.2. № з/п 1 2 3

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн

Одиниця виміру тис.т тис.т тис.т

2007 рік 0,681 0,173 -

4 5 6 7 8 9 10 11 12

Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т тис.т

0,044 0,0056 0,0 0,139 0,896 0,0 0,338

В м. Севастополі передача відходів І-ІІІ класів небезпеки здійснюється підприємствам, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами Таблиця 8.3. № з/п 1 1

Найменування юридичної особи 2 ТОВ “Екологовиробнича компанія “Кримська Ганза”

Ідентифіка ційний код 3 23012193

ТОВ “ЮГТОРСАН”

14348190

ТОВ “Севекосервіс”

30628597

ТОВ «Ситал»

19454838

Місце знаходження юридичної особи 4 вул.Вакуленчука, 29, корп.34-Б, оф.32 м.Севастополь, 99053 Західний берег Комишевої бухти, 1 м.Севастополь, 99014 вул. Полоцька, 22 м.Севастополь, 99012

Строк дії ліцензії 5 18.11.200418.11.2009

вул. Велика Морська, 44, к.5 м.Севастополь, 99011

09.06.200509.06.2010

Вид господарської діяльності 6 Збирання, оброблення льяльно-баластніх вод та іншої рідини, що містіть нафтопродукти

15.07.200515.07.2010

Збирання, оброблення льяльно-баластніх вод, що містять нафтопродукти

15.05.200615.05.2011

Збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання за призначенням (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші), льяльно-баластні води, суміші масло/вода Збирання, зберігання відходів що містять Cd, Pb, Hg, Sb, Se, Te та Їх сполуки; відпрацьованих АКБ; відходів і брухту електронних вузлів; відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші)

В м.Севастополі існує один полігон твердих побутових відходів у Першотравневій балці (далі Полігон) будівництво якого ще не закінчене. Проектна площа Полігону – 19,0 га Проектна потужність (місткість) Полігону – 9,2 млн.м3. Начало експлуатації – 2001 р. Розрахунковий термін експлуатації Полігону у відповідності з робочім проектом – 22 роки. Експлуатація Полігону передбачає складування твердих побутових відходів (ТПВ) в п'ять черг з терміном експлуатації кожної черги у середньому 4-5 років. 89

Перша черга Полігону закрита в 2007р., з липня 2007р. розпочата експлуатація II черги Полігону. Проектна площа II черги Полігону – 3,72 га. Проектна потужність II черги 2017,564 тис.м3. За даними Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в м.Севастополі станом на 01.01.2008р. на II черги Полігону розміщено 254,695тис.м3 відходів, що складає 12,62 % від проектної величини. Вивіз твердих побутових відходів (ТПВ) на Полігон здійснюється на підставі наказу Начальника цивільної оборони м. Севастополя № 27 від 20.09.2007р. «Про проведення заходів по попередженню НС на полігоні для складування твердих побутових відходів в Першотравневій балці». Функції експлуатуючої організації по використанню для складування твердих побутових відходів на Полігоні в 2007р. були передані КП «Благоустрій» Севастопольської міської ради. Дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2008р. КП «Благоустрій» оформлені. Паспорт місця видалення відходів не розроблений, що є порушенням ст. 33 Закону України «Про відходи». Експлуатація другої черги полігону здійснюється при відсутності акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. За даними Державної екологічної інспекції в м.Севастополі експлуатація Полігону здійснюється з порушеннями природоохоронного законодавства (продовжується складування відходів з порушенням технології складування - не забезпечується ущільнення і пересипання відходів ізолюючим шаром ґрунту, не забезпечувалося зрошення відходів, не працюють системи відводу біогазів, система відкачування фільтрату не налагоджена належним чином, підземна накопичувальна ємність заповнена, відкачка фільтрату не провадиться, здійснюється скидання фільтрату не рель’єф місцевості, що приводить до забруднення земель). Динаміка накоплення твердих побутових відходів на Полігоні за роками наведена у таблиці 8.4. Таблиця 8.4. за 2002р

за 2003р.

за 2004р.

за 2005р.

за 2006р.

за 2007р.

Загальна маса ТПВ, тис.м3 453,118 472,980 494,461 462,907 605,555 797,544* I черга Полігону 254,695* II черга Полігону % заповнення Полігону - I черга 39% 64% 89% 113% 144% 185 % * - II черга 12,62%* * - інформація надана за даними ДЕІ в м. Севастополі

Полігон розташований на значній (до 25 км) відстані від основних житлових масивів міста. Це здорожує транспортування відходів. Збір та транспортування побутових відходів на Полігон ТПВ здійснюють 15 підприємств міста. В зв'язку з великим зносом транспорту 90

інколи виникають ситуації по невчасному видаленню побутових відходів з підприємств та міст накопичення побутових відходів на території міста. В літні місяці в м.Севастополь обсяги утворення побутових відходів збільшуються в 1,2 – 2 рази. В більшості населених пунктів сільської місцевості м Севастополя відсутні звалища та підприємства по збиранню, вивезенню та знешкодженню твердих побутових та промислових відходів, що призводить до виникнення несанкціонованих звалищ на природних рельєфних утвореннях – вибалках, ярах, долинах. При складуванні відходів підприємствами сільської зони часто не виконуються необхідні заходи щодо запобігання забруднення природного середовища. Продовжується забруднення відходами територій околиць селищ, місць відпочинку, лісосмуг, шляхів в Байдарській, Інкерманській, Бельбекській, Качинській долинах. Деякі підприємства міста проводили роботу щодо визначення класів небезпеки відходів. Це дає можливість після повноцінного введення в дію Полігону ТПВ розміщення на ньому окремих видів промислових відходів, таких, наприклад, як відходи абразивного очищення корпусів суден, шлаку вугілля, клейової осад (відхід виноробства), та ін.

Станом на 01.01.2008р. накопичення непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів складає 21,814 т. Накопичення непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів по підприємствам наведено у таблиці 8.5. Таблиця 8.5. № Найменування з/п підприємства 1 ДП «Садовод»

ЗАТ С.Перовскої

Місце збереження Спеціально обладнане складське приміщення. У бочках та поліетиленових і паперових мішках Спеціально обладнане складське приміщення. У поліетиленових і паперових мішках

Найменування та кількість агрохімікатів ТХАН – 0,235 т ЖКС – 0,350 т Гексатіурам – 0,283 т Хлороксид меді – 5,087 т Кубові залишки діхлоретанау 2,750 Усього: 8,355 т ДДТ – 5,0 т

ПП «Футурум»

Спеціально обладнане складське приміщення. У поліетиленових і паперових мішках

КСХП АФ «Червоний Жовтень»

Спеціально обладнане складське приміщення. У поліетиленових і паперових мішках

ГМК – 0,170 т Металдегид – 0,028 т ТХАН №1 – 0,220 т ТХАН №2 – 0,205 т Дазомет – 0,040 т Фосулен – 0,208 т Сімазин №1 – 0,480 т Імазин №2 – 0,957 т ДД – 4,440 т Цибен – 0,060 т Усього: 6,808 т Фосфамід гранульований - 0,050 Сімазин - 0,250 Ценеб - 0,010 Дозамет - 0,500 Редіон - 0,006 Рамроз - 0,100 Фентіурам - 0,310 Полікарбацин - 0,080 Доларен - 0,200 ТМТД - 0,015 БІП - 0,030 Бітоксібациллен - 0,100 Усього:1,651 т

Усього по м. Севастополю: 21,814 т

За даними Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в м.Севастополі 0,829 т пестицидів Севастопольського дослідного лісомисливського господарства (СДЛМГ) передано в 2007 році ЧП «Єль» та НПП «Екосфера». В м.Севастополі не має підприємств, які отримали ліцензії на здійснення операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання та знешкодження заборонених та непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів). Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі спрямовано клопотання в Севастопольську міську державну адміністрацію та в Севастопольську міську Раду про виділення коштів з міського фонду охорони навколишнього природного середовища щодо передачі заборонених та непридатних пестицидів та агрохімікатів на утилізацію. Рішенням Севастопольської міської Ради від 29.01.2008р. № 3677 до розподілу видатків на проведення природоохоронних заходів за рахунок Севастопольського міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік включено природоохоронний захід «Утилізація заборонених та непридатних агрохімікатів, які зберігаються на території сільхозгосподарських підприємств Севастопольського регіону» у сумі 250,0тис.грн. Держінспекцією в м. Севастополі за 2007 р. проведено 732 перевірки дотримання природоохоронного законодавства в частині поводження з 92

відходами. За результатами перевірок складено 481 протокол, притягнуто до адміністративної відповідальності 271 посадова особа на суму 31,637 тис.грн. Пред’явлено 7 позовів на відшкодування збитків за засмічення земель відходами на суму 74,239 тис.грн. Направлено в органи Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури 8 матеріалів про порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами. Винесено 19 рішень на припинення діяльності підприємств, цехів, окремих дільниць. 2 об’єктами, що складає 10%, усунути порушення природоохоронного законодавства та видані дозволи на відновлення діяльності. Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі проведені перевірки виконання контрольних функцій і обов'язків по забезпеченню охорони навколишнього природного середовища, дотриманню вимог природоохоронного законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією, Нахімовською, Гагарінською, Ленінською та Балаклавською районними держадміністраціями, Орлінівською та Тернавською селищними радами. За результатами перевірок встановлено, що приписи по ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території районів міста, уживанню заходів по визначенню власників відходів виконуються не в повному обсязі, у частині забезпечення відшкодування збитку, нанесеного державі, не виконуються. Ліквідація звалищ у лісопосадках, на пустирях не здійснюється. Як правило, звалища на ліквідується, а тільки плануються дорожньою технікою. Не приймаються міри до недопущення утворення звалищ, за винятком Балаклавской РДА, Нахімовської РДА де на в'їздах ставляться шлагбауми та інші огородження. Звалища ліквідуються тільки на вулицях міста, парках, у приватному секторі, що утворяться в результаті недостатньої організації планово-регулярної системи очищення. Так, наприклад, на території Ленінського району за рахунок коштів, які виділені на ліквідацію несанкціонованих звалищ, здійснюється ліквідація звалищ твердих побутових відходів, які утворюються на контейнерних майданчиках і прилягаючих до них територіях у результаті несвоєчасного вивозу відходів. Планово-регулярна система очищення і режим видалення побутових відходів приватному секторі міста не забезпечені, у результаті чого на вищевказаних територіях утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів. Робота по складенню договорів на вивіз ТПВ з приватним сектором не налагоджена повною мірою, договори на вивіз ТПВ в приватному секторі укладені не в повному обсязі.

Проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємств в сфері поводження з небезпечними відходами – пестицидами та агрохімікатами, з простроченим терміном дії та заборонених до застосування. Перевірені: 93

- ПП “Футурум”. Підприємством не виконані приписи на оформлення паспорту місць віддалення відходів та оформлення ліцензії на право здійснення операцій в сфері поводження з небезпечними відходами. Директор ПП “Футурум” притягнутий до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 0,170 тис. грн. На усунення порушень повторно видані приписи. - ЗАТ "С.Перовської". Приписи, видані підприємству на оформлення паспорту місць віддалення відходів та оформлення ліцензії на право здійснення операцій в сфері поводження з небезпечними відходами не виконуються. За невиконання приписів до адмінвідповідальності притягнуто посадову особу на суму 0,255 тис. грн. На усунення порушень повторно видані приписи. - ДП «Севастопольське досвідчене лісомисливське господарство» (ДП “СДЛМГ”). Підприємством виконано припис по забезпеченню герметичного розміщення вищевказаних відходів: відходи розміщені в поліетиленових мішках, захист від попадання атмосферних опадів та доступу сторонніх осіб забезпечений. Пестициди ДП СДЛМГ передано у 2007 році ЧП «Єль» та НПП «Екосфера». - ДП “Садовод”. Приписи, видані підприємству на оформлення паспорту місць віддалення відходів та оформлення ліцензії на право здійснення операцій в сфері поводження з небезпечними відходами не виконуються. За невиконання приписів до адмінвідповідальності притягнуто посадову особу на суму 0,255 тис. грн. На усунення порушень повторно видані приписи. - КСГП “Червоний жовтень”. Паспорт місць віддалення відходів та ліцензія на право здійснення операцій в сфері поводження з небезпечними відходами відсутні. За порушення вимог природоохоронного законодавства голова КСГП “Червоний жовтень” притягнутий до адміністративної відповідальності на суму 0,136 тис. грн. На усунення порушень повторно видані приписи. 8.3. ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ, ЯК ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ Обставини, що склалися у регіоні, потребують від підприємств та військових частин прийняття заходів, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, дотримання санітарних та екологічних норм при складуванні відходів на своїй території, передачу відходів, які підлягають утилізації підприємствам, які займаються їх збиранням, повторним використанням відходів як вторинних ресурсів, вирішенням питань по видаленню відходів.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на право збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 8.6. № з/п

Найменування юридичної особи

Ідентифіка ційний код

Місце знаходження юридичної особи

Строк дії ліцензії

Вид господарської діяльності

2 ЗАТ “Севастопольвторре сурси”

3 19007752

4 Балаклавське шосе, 3-А м.Севастополь, 99040

5 11.07.200711.07.2012

ТОВ “Мета-Юг”

24868565

вул. Портова, 17 м.Севастополь, 99009

24.12.200424.12.20090

ТОВ “Санта-Юг”

33080017

вул. Хрустальова, 11, оф.94 м.Севастополь, 99029

31.03.200531.03.2010

ТОВ “Центр пакування та дизайну”

3746852

вул. Шабаліна, 29 м.Севастополь, 99029

21.07.200521.07.2010

ПП Лукянов В.В.

пр.Ген.Острякова, 142, кв.15 м.Севастополь, 99040

30.10.200530.10.2010

ТОВ “ОКСІ”

22274413

18.08.200518.08.2010

Фізична особапідприємець М’якенко В.Г.

1668800858

вул.Міхайлівська, 5, кв.28 м.Севастополь, 99002 вул. Єрошенка, 8, кв.47 м.Севастополь, 99028

    

26.10.200726.10.2012

6 Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у том числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних Збирання, заготівля відходів полімерних Збирання, заготівля відходів гумових, у том числі зношених шин

З метою упорядкування поводження з відходами необхідно: здійснювати роботу по забезпеченню видалення, утилізації безхазяйних відходів на території міста; забезпечити фінансування будівництва полігону твердих побутових відходів в Першотравневій балці; створити загальнодоступну базу даних по створених на Україні підприємствах по утилізації, знешкодженню всіх видів відходів, а також по полігонам розміщення промислових відходів; розробити програми екологічного моніторингу відходів; проводити постійну виховну роботу з населенням, з метою підвищення культури поводження з відходами – із залученням засобів масової інформації, проведення спеціальних семінарів для підприємств, військових частин.

9.ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Екологічна безпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження надзвичайних ситуацій з негативним впливом на довкілля та виникненням небезпеки для здоров'я людей, шляхом здійснення широкого комплексу взаємозалежних економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. Незважаючи на те, що змінились форми власності промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище та забезпечення екологічної безпеки. Засобами регулювання природокористування є нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів в водойми, нормування операцій поводження з побутовими та промисловими відходами. За 2007 р. Держуправлінням видано 74 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основним забруднювачем атмосферного повітря на території м.Севастополя є ДКП “Севтеплоенерго”. До забруднювачів атмосферного повітря відносяться також ДКП “Севміськводоканал”, ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького”, ПП “Доломіт”, Севастопольська ТЕЦ. Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м. Севастополя немає. На території м.Севастополя є райони забруднення атмосферного повітря, які існують протягом тривалого часу і становлять потенційну загрозу для довкілля і здоров’я людей, це такі: - район залізничного вокзалу з несприятливими особливостями рельєфу (Делегардова балка), насиченістю промисловими підприємствами з відомчими котельними, недоліками транспортної розв’язки автошляхів; - промисловий район вул. Шабаліна, де зосереджена велика кількість промислових підприємств; - м.Балаклава, де значним забруднювачем є Балаклавське рудоуправління. 96

Атмосферне повітря виступає своєрідним посередником забруднення всіх інших об'єктів природи. Воно сприяє поширенню значної кількості забруднень на значні відстані (перенесення повітрям шкідливих речовин). Промисловими й автомобільними викидами в атмосферу, що переносяться повітрям, забруднюються значні території. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з автотранспортними викидами шкідливих речовин. Оскільки в середньому на 1 кг використаного палива витрачається приблизно 15 кг атмосферного повітря, обсяг викидів автотранспорту становить 65-85% загального об'єму викидів. Автомобілі щодобово викидають 51,454 кг забруднюючих речовин на 1 особу. З метою виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м.Севастополі Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі спільно з Державтоінспекцією УМВС України двічі на рік проводився контроль викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту в рамках операції “Чисте повітря". Аналіз результатів показує, що 14 % автотранспорту експлуатується з перевищенням нормативів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Загальна кількість перевірених в 2007 р. автотранспортних засобів склала 1615 одиниць, з них 225 одиниць не відповідали вимогам стандартів (14 %). З перевірених 543 одиниць автотранспортних засобів на 27 підприємствах не відповідало нормативам 35 одиниць, що склало 6,4 %. На лінії було перевірено 1072 одиниця автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 190 одиниць, що склало 17,7 %. У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 207 осіб, на суму 7,769 тис. грн. В 2001 р., після закриття міського звалища на Мекензієвих горах, було розпочате складування ТПВ на полігоні в Першотравневій балці м.Севастополя, будівництво якого ще не закінчене. Численні недоліки в будівництві полігону ТПВ породжують небезпеку для навколишнього середовища. Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна. Основним забруднювачем водних ресурсів являється ДКП „Севміськводоканал”. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП “Севміськводоканал” не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9, 10 (м. Балаклава) ДКП “Севміськводоканал” скид стічних вод здійснюється в море без очистки. В даний час КОС №1 південної частини міста ДКП 97

“Севміськводоканал” працюють у механічному режимі і є інтенсивним джерелом забруднення акваторії Чорного моря недостатньо очищеними стічними водами. Проблема очищення 22 млн.м3 за рiк стічних вод міста може бути вирішена тільки шляхом вводу в дiю блоку біологічного очищення на спорудах південної частини міста (КОС №1). Очиснi cпоруди сільських населених пунктів, що скидають стічні води з перевищеними нормативами забруднюючих речовин, морально i фiзично застарiли, потребують реконструкцiї та капітальних ремонтів. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод. У зв'язку з дислокацією двох військово-морських баз України і Російської Федерації м.Севастополь є особливою територією в Україні, де безпосередньо співіснують військові формування з інфраструктурою цивільного сектора, тому населення міста постійно знаходиться в умовах підвищеного екологічного ризику та у різного ступеню негативного впливу військових формувань на навколишнє природне середовище. У регіоні м.Севастополя знаходиться більше 200 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації і Міністерства оборони України, які контролюються територіальними органами Мінприроди України, за даними яких можливо стверджувати, що на військових об’єктах, що базуються на території, підвідомчій Севастопольській міській Раді, виконання природоохоронного законодавства не забезпечується в повному обсязі. Взаємодія Чорноморського флоту Російської Федерації і природоохоронних органів регламентується “Угодою між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України " від 18 грудня 1998 року (далі - Угода) і регулюється спеціально створеною комісією. У відповідності зі ст. 1 Угоди Російська сторона забезпечує дотримання Чорноморським флотом вимог природоохоронного законодавства України. У 2007р. продовжувалась робота Робочої групи з питань екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації (далі – ЧФ РФ) і його перебування на території України Російсько-Української міждержавної комісії та Підкомісії по питанням функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України УкраїнськоРосійської міждержавної комісії . Потрібно відзначити позитивні тенденції в оформленні у встановленому українським законодавством порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів і лімітів на утворення і розміщення відходів, інвентаризації і паспортизації відходів. Одним із шляхів рішення проблеми забруднення територій військовоморських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м.Севастополі та акваторії Чорного моря, яка прилягає до них, може бути оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічного середовища у 98

прибережно-морський зоні територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі. У 2007 р. на виконання вищевказаного заходу із Севастопольського міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 197,7 ти.сгрн.. 9.3.РАДІОЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.3.1. РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ У регіоні м. Севастополя відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобутку і переробці уранової руди. У м. Севастополі знаходиться 6 установ і організацій, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, що потребують нагляду з радіаційної безпеки. В основному це науководослідницькі інститути, підприємства суднобудування і комунального господарства. Крім того на території Севастопольського національного інституту ядерної енергії і промисловості розміщений дослідницький реактор ДР-100. Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 9.1. № з/п

1 1

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства

Кількість ядерних та радіацiйнонебезпечних об’єктів (усього) од.

2 м. Севастополь Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Дослідницький реактор ДР-100

3 1

АЕС Кількість реакторрів, од

4 1

Радіційний фон в 30-ти км. зони АЕС мк3 в/рік 5 0,09-0,12

Піприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) КільКільРадіаційкість РАВ кість ний фон на ,ПЗРВ, од РАВ, тери-торії загаль-на ПЗРВ, активмкЗв/год ність, Бк 6 7 8 -

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) Таблиця 9.2. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства м.Севастополь

Кількість радіацiйнонебезпечних об’єктів (усього) од

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість Загальна активність ДІВ, Радіаційний фон джерел Бк території іонізуючого підприємства, випромінюванн мкЗв/год я, од

1 1

2 3

2 Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Дослідницький реактор ДР-100 ДКП «Севміськводоканал» ДП «Севастопольський наукововиробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»

3 3

4 509

1 1

16 80

Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАНУ

115 (відкриті)

5 9,3*1010

6 0,12

250030,1 Кобальт-60 5,3*10 11 Цезій-137 2,78*1011 Радий-226 3,5*108 Калій-40 1100 Плутоній-239 9,9*104 Стронцій-90 3,05*107 34*1010

0,09-0,10 0,09-0,10

0,10 – 0,12

72,9*1012

27 (закриті)

Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження Таблиця 9.3. № з/ п

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону

2 м. Севастополь

Кількість населення, тис.чол.

379,5

Радіаційний фон на території, мк3 в/рік 3 0,09 – 0,12

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 стронцій-90 радій торій калій (техно(техногенний (природний) (природний) (природгенний) ) ний)

4 -

9.3.2. РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ У м. Севастополі в процесі своєї діяльності утворюють радіоактивні відходи Севастопольський національний університет ядерної енергії і промисловості та Інститут біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ, що мають тимчасові сховища РАО. Також Севастопольський національний університет ядерної енергії і промисловості має ліцензію на збереження радіоактивних відходів, видану Державним комітетом ядерного регулювання України. Поводження з відходами організовано відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами”, Основних санітарних правил України, Норм радіаційної безпеки України, й іншими нормативними документами. Для забезпечення безпеки зберігання відходів на території ДР-100 упроваджена система фізичного захисту ядерних матеріалів і радіоактивних відходів, що відповідає міжнародним стандартам; забезпечений постійний радіаційний контроль місць збереження відходів; передбачений страховий фонд для відшкодування збитків при радіаційній аварії. Вищезгадані підприємства мають договори з Одеським спецкомбінатом «Радон» на утилізацію РАО. Організації, що здійснюють переробку, перевезення і поховання радіоактивних відходів і ДІВ на території м. Севастополя відсутні. Фахівцями Державної екологічної інспекції в м. Севастополі проводиться екологічний (радіологічний) контроль вантажів, що 100

перетинають митний кордон м. Севастополя (виключаючи морські порти), відповідно до Положення «Про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 204 від 08.09.99 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.11.1999 р. за № 787/4080. У 2007 р. факти переміщення радіаційно-небезпечних об'єктів не зафіксовані. За даними Міської санітарно-епідеміологічної станції в межах Севастопольського регіону відсутні радіаційно-забруднені місця. Радіаційний фон (гама фон) складає 9-10 мкР/год.

101

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1.ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РЕГІОНІ МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ Агропромисловий комплекс м.Севастополя представляють сільськогосподарські підприємства ТОВ «Качинський +», ДП «Садовод», ДП радгосп–завод ім. П.Осіпенко, ЗАТ «С.Перовскої», ВАТ «Севастопольський», ТОВ «Агрофірма «Золота Балка», СПК «Горний», 35 фермерських та приватних сільськогосподарських підприємств. Площа сільськогосподарських угідь складає 14,5 тис.га, у т.ч. 6,4 тис.га виноградники, 1,1 тис.га сади, 7,0 тис.га рілля та інші сільськогосподарські землі. Ведучими галузями сільського господарства являються садівництво, виноградарство, первинна переробка продукції виноградарства. Виробництво винограду у 2007р. склало 28,76 тис.тон при плані 23,35 тис.тон. Зібрано плодів 3,6 тис.тон, зерна 3,0 тис.тон. Тваринництво являється підсобної галуззю агропромислових підприємств. У 2007р. виробництво м'яса живою вагою склало 56,6 тон, молока 606,5тони. До 80% території сільськогосподарських угідь розташовані на значному видаленні (більше 10 км від промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього природного середовища), у тому числі й розташованих ближче 1,5 км від автомобільних доріг і залізниць із інтенсивним рухом транспорту. Однак, на цих територіях мало місце застосування агрохімікатів і пестицидів, а в деяких господарствах пестициди й агрохімікати застосовується і у цей час. Освоєння нових територій, використовуваних для виробництва сільськогосподарської продукції, з урахуванням вимог, пропонованих до сировинних зон за даними Севастопольської міський санепідстанції не планується. 10.2. ВНЕСЕННЯ МІНІРАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ НА ОБРОБЛЮВАНІ ЗЕМЛІ І ПІД БАГАТОРІЧНІ НАСАДЖЕННЯ Агропромислові підприємства у 2007р. вносили мінеральні добрива під озимі культури, при посадці багаторічних насаджень, а також у якості підгодівлі зернових культур, садів, виноградників. Інформацію щодо видів та кількості добрив, передбачених технологією виробництва сільськогосподарських культур, в Держуправління не надходило. 10.3. ВИКОРИСТАННЯ ГОСПОДАРСТВІ

ПЕСТИЦИДІВ

СІЛЬСЬКОМУ

Агропромислові підприємства здійснюють хімічні обробки щодо 102

захисту сільськогосподарських культур от шкідників та хвороб. Хімічні обробки проводяться у відповідності з технологічним планом, препаратами, дозволеними щодо застосування у сільському господарстві. Кожну хімічну обробку сільськогосподарські підприємства погоджують з органами Севастопольської міський санепідстанції по площам, препаратам, термінам проведення. За підсумками проведеної Севастопольською міською санепідстанцією паспортизацією агрохімічних об'єктів (склади, приміщення для перезатарювання та тимчасового зберігання пестицидів і агрохімікатів) за станом на 01.06.2007 року на обліку перебувають 95529 кг твердих та 2711,8л рідких речовин, з них кількість заборонених, непридатних, а також невідомих становить 21814 кг. На підприємствах сільського господарства за даними Севастопольської міський санепідстанції зберігання пестицидів здійснюється у видаткових складах, побудованих відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств. Технологія і організація зберігання пестицидів забезпечує схоронність маркування, цілісність тари. Сховища обладнані достатньою кількістю стелажів і піддонів. У цей час використання пестицидів і агрохімікатів авіаційним методом обробок на території Севастопольського регіону заборонено. Протягом останніх двадцяти років обробки авіаційним методом не проводилися. За даними Севастопольської міський санепідстанції загальна кількість об'єктів, які мають відношення до зберігання та використання пестицидів- 13: - ТОВ «Агрофірма «Золота Балка»; - ВАТ «Севастопольський»; - СФ ЗАТ «Кримська фруктова компанія»; - ТОВ «Севагросоюз»; - НП «Фанелс - ТТ»; - ДП «Садовод»; - ДП р/з ім. П.Осипенко; - ЗАТ ім. С.Перовскої; - ТОВ «Качінський +»; - Кримська помологічна станція; - Кримське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство; - ЗАТ «Русич»; - ВАТ «Озеленювач». У Севастопольському регіоні відсутні підприємства, які виготовляють, затарюють та маркірують агрохімікати. Всі препарати надходять в упаковці підприємств-виготовлювачів і відповідають основним вимогам. Всі складські приміщення, у яких здійснюється зберігання пестицидів й агрохімікатів, щорічно проходять паспортизацію. На підприємствах Кримське державне спеціалізоване лісозахисне підприємство, ЗАТ «Русич», ВАТ «Озеленювач», ТОВ «Севагросоюз», НП «Фанелс - ТТ», зберігання пестицидів і агрохімікатів не здійснюється, використаються «з коліс». 103

Використання заборонених пестицидів та агрохімікатів на територіях зони відповідальності Севастопольской міський СЭС не реєструвалося.

104

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ОХОРОНИ

13.1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова. Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави. Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради. Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га. та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га. Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України. Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів - помірного та субтропічного. Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7 –ми та 8-ми бальної сейсмічної зони. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні. На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина. У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі. Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону. 105

Промисловість міста представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості. В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний. Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території. Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України. Основними екологічними проблемами Севастопольського регіону є: 1. Якість води основного джерела водопостачання - Чорноріченського водосховища та інших джерел водопостачання міста. Водопровідні очисні споруди міста морально та фізично застаріли, потребують реконструкції. Водопостачання сільських населених пунктів є недостатнім. 2. Скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод в Чорне море та відсутність системи очищення зливових вод з території міста та рекреаційних об`єктів приміської зони призводить до забруднення акваторії. 3. Проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні. - не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів. - темпи рекультивації земель, порушених внаслідок діяльності гірничовидобувних підприємств, низькі. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами. 4. Збільшився шкідливий вплив вод, насамперед - підтоплення територій сільської місцевості у заплавах малих річок. 106

5. Основним забруднювачем атмосферного повітря в місті вже декілька років є автотранспорт, викиди якого більше ніж у 6 раз перевищують викиди стаціонарних джерел. 6. Значні втрати внаслідок лісових пожеж. Несвоєчасні вирубки згарищ, ушкодження підросту в лісах, забруднення лісу відходами, несвоєчасне очищення зваленого деревостою. 7. Недостатнє забезпечення екологічної безпеки та виконання природоохоронного законодавства на військових об’єктах Росії і України. 13.2. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в регіоні м. Севастополя здійснюється Севастопольською міською Радою народних депутатів, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, територіальними органами Мінприроди України. У міській Раді народних депутатів створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів територіальними органами Мінприроди України направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування. З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювались ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. 13.3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ РЕСУРСІВ, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКТИ Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; 107

- механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства. Для можливості удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля необхідно розробка наступних нормативних документів: 1. Щодо посилення контролю до об’єктів, які справляють шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та зменшення цього впливу внести зміни до законодавства України щодо передбачення представлення затверджених форм державного статистичного спостереження № 1екологічні витрати “Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі”, Ф 14 МТП “Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) та Ф№1-токсовідходи територіальним органам Мінприроди України. 2. З метою удосконалення роботи по видачі дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів та збільшення термінів дії дозволу розробити та затвердити Інструкцію до Постанови Кабінету Міністрів від 03.08.06 р. №1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”. 3. Вдосконалення роботи по видачі дозволів на спеціальне водокористування: - розробити та затвердити Інструкцію до Закону України “Про внесення змін до Водного Кодексу України” від 21.09.06 р. № 1990-III, Постанови Кабінету Міністрів від 12.03.02 р. № 321 щодо порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, зразків бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу; - розробити та затвердити поряд анулювання дозволів на спеціальне водокористування 4. Щодо удосконалення роботи в частині поводження з безхазяйними відходами, поліпшення екологічного стану регіонів, зменшення забруднення земель, атмосферного повітря, підземних вод необхідно розробити та затвердити порядок встановлення та обліку безхазяйних відходів. 7. Щодо удосконалення роботи в частині збереження рослинного світу. Розробити та затвердити типову інструкцію щодо стягнення шкоди заподіяної державі при виявлені самовільних рубок з користувача землею.

108

13.4. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ №

Назва заходу

з/п

Розмір

Роки

ність

2005

2006

2007

478

227

533

Кількість перевірених об’єктів

од.

Складено актів перевірок

од.

3027

2056

3455

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

938

909

1320

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол/грн

640/59612,0

691/55862,0

811/83416,0

Стягнуто адміністративних штрафів

чол/грн

487/43620,0

471/39712,0

585/55403,0

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

71/212891,0

53/188443,0

56/206645,0

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

49/166479,0

46/95362,0

40/70957,0

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спецводокористування

од.

у т.ч. на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

11.1

Основним забруднювачем водних ресурсів являється ДКП„Севміськводоканал”, який входить до переліку еколого-небезпечних об’єктів. Загальний обсяг скиду зворотних вод по регіону складає біля 62,0млн.м3 на рiк. Iз них 43% приходиться на неочищені та недостатньо очищені стичні води, з яких 98% скидається з очисних споруд Південної сторони міста ДКП “Севмiськводоканал”

109

механічного очищення КОС №1 в бухту Голуба Чорного моря.

“Програмою розвитку водного господарства та стабілізації водопостачання та водовідведення на 2003 – 2011 р.р.”, затвердженої рішенням сесії Севастопольської Міськради 24 скликання від 12.11.02 р. № 332 передбачалося завершення у 2004 р. будівництва комплексу ПК-1 КОС №1 . До наступного часу будівництво не розпочате. Дозвіл на спеціальне водокористування в наявності. Умови спецводокористування в частині дотримання ГДС на випусках забруднюючих речовин в водні об’єкти не виконуються: виявлено перевищення нормативів забруднюючих речовин у стічних водах, що надходять у Хайтинський водоток після каналізаційних очисних споруд №8 с. Тилове, в Чорне море на випусках КОС №№ 1, 4, 7, випуску №6. В ході перевірки виявлено самовільне водокористування ДКП«Севміськводоканал» в частині самовільного скиду забруднюючих речовин в поверхові водойми, р.Чорну та Чорне море за період з 02.01.2007р. по 25.07.2007р. Збитки, нанесені державі в результаті самовільного водокористування в частині скиду забруднюючих речовин в водні об’єкти, склали 2,14 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах, які здійснюють добичу корисних копалин: ПП “ЮкраінСервіс”, ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром», ВАТ“Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького”. ПП “Юкраін-Сервіс” видобуває глину, придатну для виробництва цегли. Рекультивація відпрацьованих земель проводиться не в повному обсязі. Проведена лише гірничо-технічна рекультивація, біологічна рекультивація не проводилась. Директор ПП “Юкраін-Сервіс” притягнутий до адміністративної відповідальності за надання недостовірної інформації на суму 306грн. На усунення порушень видані приписи. На території гірничого відводу ПП “Юкраін-Сервіс” розташовані садівничі товариства та гаражні кооперативи ГБК “Керамік”, “Благодатний”, ГБК “Буревісник”. Рішенням Севастопольської міської Ради зазначені земельні ділянки, які планувалися до забудівлі, виділені в постійне користування без геологічного обстеження, що є порушенням ст.58 Кодексу України “Про надра”. ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром» здійснює діяльність по здобутку пильного вапняку. Рекультивація виробленого простору здійснюється з порушенням вимог проекту і затвердженого Плану розвитку гірських робіт, що приводить до порушення послідовності рекультивації порушених земель. Вироблений простір частини ділянки родовища затоплено водою, доробка запасів не виробляється, ліквідація або консервація даної ділянки не зроблена відповідно до діючого законодавства. За порушення вимог природоохоронного законодавства директор ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром» притягнутий до 110

адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 238 грн. На усунення порушень видані приписи. ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького” здійснює діяльність по видобутку вапняків, придатних як флюсову сировину для чорної металургії, виробництву будівельного щебеню. У зв'язку зі зниженням продуктивності видобутку вапняку розробка Кадиковського і Псилерахського родовищ здійснюється одночасно, відсипання відвалів здійснюється з порушенням вимог проектів, що приводить до порушення послідовності рекультивації порушених земель. Рекультивація земель здійснюється з порушенням проектів, терміни рекультивації згідно проектів минули. Загальна площа й об'єкти рекультивації не відповідають проектам. На даний час окремий проект рекультивації порушених земель не розроблений. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальна посадова особа ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького” притягнута до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 255 грн. На усунення порушень видані приписи. За період проведення операції «Первоцвіт» проведено 18 рейдових перевірок по припиненню незаконної торгівлі і збору рослин, занесених у Червону книгу України, складено 85 протоколів, розраховано збитки, нанесені природному середовищу, які склали 44,116 тис. грн. Матеріали справ передані до судів. В рамках операції “Новорічна ялинка” в 2007 р. проведено 14 рейдових перевірок по припиненню незаконної торгівлі і вилучення з природного середовища сосни кримської, складено 18 протоколів, накладено 2 штрафи на суму 221грн., пред’явлено 2 позови на суму 482 грн. Матеріали 16 справ передані до судів. За 2007р. проведено 41 рейд по припиненню торгівлі виробами з об'єктів рослинного та тваринного світу. занесених до Червоної книги України, складено 56 протоколів. Матеріали справ передані до судів. У весняно-літній нерестовий період 2007 р. Державної екологічної інспекцією в м. Севастополі проведено 19 рейдових перевірок по запобіганню і боротьбі з порушеннями рибоохоронного законодавства і погіршенням середовища перебування водних живих ресурсів у Севастопольському регіоні. Охорона водних живих ресурсів в м. Севастополі здійснювалася шляхом організації оперативних рейдових груп, із залученням представників Севастопольського територіального відділу Чорноморського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, представників Управління внутрішніх справ України в м. Севастополі, служби охорони і безпеки ДКП “Севміськводоканал”. Рейдові перевірки проводилися на внутрішніх водоймах Севастопольського регіону (в межах компетенції, виключаючи акваторію Чорного моря). У результаті проведених перевірок виявлено 41 порушення природоохоронного законодавства - складено 41 протокол про 111

адміністративні правопорушення, загальна сума штрафу склала – 1,581 тис. грн., з водойм вилучені 4 одиниці сіток загальною довжиною 1200 метрів, власники яких не встановлені. Складено 6 протоколів за торгівлю рибними ресурсами без документів, матеріали передано до суду для вживання заходів відповідно до законодавства України. Проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території природно-заповідного фонду м. Севастополя. У ході перевірки виявлено факт незаконного встановлення наметового благодійного табору в ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський» на водозбірній площі р. Чорної представника Церкви Адвентистів Сьомого дня. Розмір шкоди, заподіяної природнім комплексам територій та об’єктів природно-заповідного фонду – ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський», внаслідок самовільного використання його земель, склав 189,753 тис. грн. Матеріали перевірки направлені до Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури. 13.5. СТАНДАРТИЗАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Державні функції у сфері стандартизації виконує ДП «Севастопольстандартметрологія». Фонд нормативної документації підприємства нараховує близько 18000 примірників діючих в Україні стандартів, а також міжнародних стандартів та нормативних документів по розділу «Охорона навколишнього природного середовища. Захист довкілля і здоров'я громадян. Безпека». Підприємства та організації міста мають можливість придбати необхідні стандарти, одержати консультаційно – методичну допомогу щодо питань впровадження стандартів. У 2007 р. підприємством представлено більш 300 консультацій, у тому числі по стандартам розділу «Охорона навколишнього природного середовища. Захист довкілля і здоров'я громадян. Безпека». ДП «Севастопольстандартметрологія» виконує державні функції у сфері державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил на усіх стадіях життєвого циклу виробництва та оптової торгівлі. Одним із видів продукції, яка впливає на довкілля є нафтопродукти. У 2007 р. підприємством проведено 2 перевірки дотримання стандартів, норм та правил на стадії зберігання та оптової реалізації нафтопродуктів на наступних підприємствах: ТОВ «НК «Альфа-Нафта» філія №24 «Севастопольський», ПП «Кримнафтосервіс». На ПП «Кримнафтосервіс» встановлено ряд недоліків щодо відповідності бензину автомобільного А-95 вимогам Держстандарту 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови». ДП «Севастопольстандартметрологія» у відповідності с Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» проведені роботи щодо атестування вимірювальних лабораторій, які виконують вимірювання у сфері контролю за станом навколишнього природного середовища. У 2007 р. 112

свідотства щодо атестування на право виконання робіт одержало 19 вимірювальних лабораторій. Проведена перевірка більш 500 одиниць вимірювальної техніки, які використовуються у вищезазначеній сфері (газоаналізатори, димоміри, іономіри, рН- метри та інші прилади). 13.6. ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Фахівцями сектору державної екологічної експертизи та земельних ресурсів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі У 2007 р. проведено 26 експертиз, 13 (50 %) з них повернено на доопрацювання. Основною причиною повернення документації є недостатній об'єм розділу оцінки впливу (далі ОВНС), декларативність прийнятих проектних рішень та недостатність передбачених ними заходів по попередженню шкідливого впливу на навколишнє природне середовище об'єктів, що проектуються, відсутність висновків по проектах територіальних інститутів, невідповідність прийнятих рішень у розділах ОВНС і відповідних технологічних розділах. Найзначнішим об’єктом державної екологічної експертизи за цей період, який повернуто на доопрацювання, був ТЕО рекреаційного використання об'єкта ПЗФ "Скельська печера". Розгляд проектів проводиться комплексно відповідно до вимог природоохоронного законодавства, нормативно-законодавчих актів, ДБН А.2.2.1-2003 та керівних документів Міністерства. Виявлені порушення відзначаються у розділі "Зауваження і пропозиції" та перевіряються при повторній експертизі. Необхідно відзначити, що в порушення вимог Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” про запобіжний характер заходів по охороні навколишнього природного середовища в процесі проектування розділ ОВНС виконується найчастіше у відриві від основних проектних рішень, найчастіше спеціалізованими проектними організаціями за окремим договором, і генпроектувальник, не бере участь у цьому. У результаті природокористувачі, як керівники підприємств, так і приватні підприємці, не мають повних зведень про вплив господарської діяльності на довкілля та можуть стати потенційними порушниками природоохоронного законодавства. Таке відношення до рівноправного розділу проектної документації приводить до повернення документації на доопрацювання. У рамках комплексної державної інвестиційної експертизи, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від от 31.10.07 р. №1269, виконано експертизу 15 об'єктів. 11 об'єктів, що мали висновки місцевих органів Міністерства охорони здоров’я, Держнаглядохоронпраці, відділу пожежної безпеки, та були прийняті до розгляду згідно вимог постанови КМУ № 870 від 30.10.95 р., відділом експертизи Держуправління розглянуті самостійно. Найзначнішим об’єктом державної екологічної експертизи за цей період, який отримав позитивну оцінку, був РП "VI

113

мікрорайон Комишовської бухти - II ГСК. Три 16-ти поверхових житлових будинки по вул. Марінеско".

Загальні результати роботи по державній екологічній експертизі за 2007 р. представлені у таблиці 13.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. Таблиця 13.1. Виконання робіт

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи В відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

3 13

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.) 4 13

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5 50

2 26

13.8. МОНІТОРІНГ ДОВКІЛЛЯ Існування та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля м.Севастополя ґрунтується на ряді законодавчих та нормативних актів державного та місцевого рівня, таких як Положення про державну систему моніторингу довкілля (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. №391, із змінами), „Комплексна програма охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року” (затверджена рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 11.03.03 р. №719) та ін. Співробітництво між органами Мінприроди та інших суб’єктів моніторингу довкілля регулюється положенням „Про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб’єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля” КНД 211.0.1.101 – 02, погоджено з МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоспом, Держкомлісгоспом, Держкомземом, затверджено наказом Мінекоресурсів України від 21 серпня 2002р. № 323, а також спільними угодами „Про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища” між Мінприроди та Державним комітетом України по водному господарству, Державним комітетом лісового господарства України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством охорони здоров’я України (від 08.02.2007 р.), Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (від 09.02.2007 р.). Система моніторингу довкілля включає до себе збір первинної 114

інформації про стан складових довкілля, її збереження, обробку, розробку прогнозної інформації та інформаційний обмін між суб’єктами моніторингу та іншими органами державної влади. Регіональна програма моніторингу довкілля на 2006р.-2007р. затверджена сесією Севастопольської Міської Ради 28 лютого 2006 року. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі розроблена Програма на 2008-2010роки з урахуванням пропозицій суб’єктів моніторингу довкілля Севастопольського регіону. Програма отримала позитивні висновки фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації, управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації, відділу водного господарства та природокористування Севастопольської міської державної адміністрації, юридичного відділу Севастопольської міської державної адміністрації та інших служб адміністрації. На даний час програма знаходиться на затверджені у Севастопольській міській Раді. Основними суб’єктами моніторингу довкілля Севастопольського регіону є: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі, Севастопольська міська санепідемстанція, Державна АзовоЧорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція в м.Севастополі, КП „Південекогеоцентр”, Центр з гідрометеорології в Автономній Республіці Крим, Морське відділення Українського науководослідного гідрометеорологічного інституту, ДКП „Севміськводоканал”, центр „Кримдержродючість”, Севастопольське дослідне лісомисливське господарство та ін. Суб‘єкти державної системи моніторингу та їх діяльність у розрізі середовищ контролю. Моніторинг атмосферного повітря. Моніторинг атмосферного повітря включає моніторинг стану атмосферного повітря та моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин; його здійснення регламентується „Порядком організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (затверджений Постановою КМУ №343 від 09.03.99 р.). На даний час моніторинг атмосферного повітря в Севастопольському регіоні здійснюють Центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим (метеорологічна станція на Павловському миску по речовинах згідно до обов’язкового списку А), та Севастопольська міська санепідемстанція (в місцях проживання та відпочинку населення по таких речовинах: пил, вуглецю оксид, діоксид сірки, діоксид азоту). Моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі. Регулярний (щорічний) контроль вмісту забруднюючих речовин в викидах в атмосферне повітря здійснюється на джерелах викидів двох підприємств (Балаклавське рудоуправління ім.Горького та ДКП „Севтеплоенерго”), які створюють найбільше антропогенне навантаження на атмосферу регіону. Моніторинг вод. 115

Здійснення моніторингу вод регламентується „Порядком здійснення державного моніторингу вод” (затверджене Постановою КМУ №815 від 20.07.96 р.). а) Моніторинг поверхневих вод Моніторинг поверхневих прісних вод здійснюється цілим рядом суб’єктів. Центр з гідрометеорології в АРК здійснює спостереження за станом води малих рік Бельбек, Чорна та Чорноріченського водосховища. Державна екологічна інспекція здійснює спостереження за станом води малих рік регіону (на 13 створах) та контроль впливу скидів стічних вод в малі ріки (16 створів). Севастопольська міська СЕС протягом року здійснює визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників прісної води джерел питного водопостачання населення (виток р.Чорної, Чорноріченське водосховище та водозабори гідровузлів №2 та №14). Моніторинг питної води централізованих систем водопостачання, а також визначення вмісту забруднюючих речовин в скидах стічних вод очисних споруд міської каналізаційної мережі та контроль впливу скидів цих вод на стан поверхневих прісних та морських вод здійснюється ДКП „Севміськводоканал” згідно з планом-графіком, який щорічно погоджується Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі та Севастопольською міською СЕС. Моніторинг поверхневих вод в системі Держводгоспу України та Мінагрополітики на території регіону м.Севастополя не проводиться, організації, відповідальні за здійснення спостережень в рамках цих відомств не визначені. Визначення складу та властивостей морських вод здійснюється провідними науковими установами м. Севастополя, а саме: Морським гідрофізичним інститутом НАНУ, Інститутом біології південних морів НАНУ та Морським відділенням Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (МО УкрНДГМІ), який підпорядкований Мінприроди України. Але тільки МО УкрНДГМІ здійснює моніторинг на регулярній основі згідно з розробленими та затвердженими власними програмами. Наукові установи НАН України виконують спостереження в рамках окремих наукових робіт. Севастопольська міська СЕС проводить визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників морських вод та піску пляжів в місцях проживання та відпочинку населення. б) Моніторинг підземних вод. Головною організацією, що веде моніторинг підземних вод регіону, є КП „Південекогеоцентр”. До режимної мережі на землях м.Севастополя входять 49 свердловин, на яких здійснюються спостереження за рівнями води та гідрохімічними її показниками. Спостереження за хімічними, бактеріологічними, радіологічними показниками підземних вод, які використовуються для централізованого 116

водопостачання, здійснюється ДКП „Севміськводоканал” та Севастопольською міською санепідемстанцією. Моніторинг ґрунтів. Найбільш складна ситуація в регіоні склалась в галузі моніторингу стану ґрунтів. Виконується тільки мала частка спостережень, передбачених „Положенням про державну систему моніторингу довкілля”, „Положенням про моніторинг земель” та „Положенням про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення”. Севастопольська міська СЕС виконує спостереження санітарнохімічних показників ґрунтів в місцях проживання та відпочинку населення (території житлової забудови, шкіл, пляжів). Моніторинг стану сільськогосподарських земель проводиться вкрай обмежено. Центром „Кримдержродючість” за минулі 10 років було проведено агрохімічну паспортизацію земель на території радгосп-заводів „Качинський”, ім.П.Осипенко та ДП „Садівник”. На регулярній основі здійснюються тільки спостереження за забрудненням радіонуклідами на 1 контрольній ділянці в с.Андріївка (р/з „Качинський”). Натурні моніторингові дослідження стану земель в системі Держкомзему в регіоні Севастополя фактично не ведуться, оскільки в Севастопольському міському головному управлінні земельних ресурсів відсутня відомча лабораторія, а договірні роботи не укладались. Для отримання достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів регіону та динаміку його змін необхідно створити спеціалізовану лабораторію з моніторингу ґрунтів у системі одного з відповідальних суб’єктів моніторингу та розробити Програму моніторингу ґрунтів регіону м. Севастополя. Моніторинг біологічних ресурсів. В галузі моніторингу біологічних ресурсів регулярні дослідження здійснюються тільки за станом лісів регіону. Згідно даних Севастопольського дослідного лісомисливського господарства, контроль показників стану, продуктивності та біорізноманіття лісів проводиться щорічно Українським науково-дослідним інститутом агролісомеліорації (м.Харьків) та Кримською гірсько-лісовою науково-дослідною станцією на 9-ти спостережних ділянках в Мекензієвському, Тернівському, Чорноріченьському, Орлинівському та Севастопольському лісництвах. Моніторинг фізичних факторів впливу. Спостереження за рівнями шуму та вібрації на території житлової забудови міста уздовж великих автотранспортних магістралей, на робочих місцях та в жилих приміщеннях здійснює Севастопольська міська санепідемстанція. Моніторинг стихійних та небезпечних природних явищ. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території регіону м.Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. У зв’язку з наявністю на підвідомчій території багатьох зсувонебезпечних ділянок, спостереження за станом та рухливістю зсувів є 117

одним з найважливіших напрямків моніторингу довкілля регіону. КП „Південекогеоцентр” здійснює моніторинг зсувів та контролює рухи, стан схилів та можливість порушення об’єктів на 75 зсувонебезпечних ділянках. Діяльність Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. На даний момент Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля м. Севастополя не створена по тій причині, що неодноразові пропозиції щодо створення комісії з питань моніторингу довкілля, які подавалися на адресу Севастопольської міської державної адміністрації ігноруються. На основі Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1551 від 17.10.01р., Держуправлінням розроблений проект Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля м. Севастополя. Цей проект та персональний склад комісії направлені на затвердження Голові Севастопольської міської державної адміністрації, але відповіді по даному питанню на адресу Держуправління не надійшли. Інформаційне забезпечення та інформаційна взаємодія суб‘єктів моніторингу, створення Регіонального центру моніторингу довкілля. У 2007 році всі спостереження за станом довкілля здійснювались суб’єктами моніторингу довкілля регіону за відомчими методиками. Дані моніторингу накопичуються суб’єктами в паперовій формі або (рідше) в електронному вигляді в базах даних довільної форми, розроблених самими суб’єктами, що значно ускладнює обробку та узагальнення даних. Інформація між суб’єктами моніторингу протягом року передавалась лише у разі отримання запиту, за винятком ДКП „Севміськводоканал”, яке щомісяця надає Держуправлінню інформацію щодо результатів контролю якості стічних вод очисних споруд міської каналізаційної системи. Інформаційно-аналітичний центр, який повинен здійснювати комплексну обробку екологічної інформації та забезпечувати інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів у м. Севастополі відсутній. Все вищезгадане ставить першочергові задачі щодо скорішого створення Регіонального центру моніторингу довкілля та розробки й впровадження комплексної автоматизованої системи збору, обробки та зберігання екологічної інформації, яка б забезпечила можливість прямого доступу суб’єктів моніторингу довкілля та інших органів державної влади до первинної та прогнозної інформації, циркулюючої в системі моніторингу. Проблеми галузі. В галузі моніторингу довкілля в регіоні м.Севастополя залишаються не вирішеними таки головні проблеми: - Недостатнє фінансування моніторингових досліджень з боку відповідних відомств (суб’єктів моніторингу довкілля), що призводить до закриття точок спостережень, зменшення частоти проведення визначень та переліку параметрів складових довкілля, що визначаються, та високої 118

зношеності застарілого лабораторного обладнання та приборів контролю. - Відсутність в місті єдиного інформаційно-аналітичного центру з обробки екологічної інформації, інфраструктури для передачі результатів спостережень від суб’єктів моніторингу довкілля у цей центр, узагальнених баз даних та програм обробки інформації. - Відсутність затверджених відомчих програм спостережень у більшості суб’єктів моніторингу довкілля. Відсутність єдиних аналітичних методик. - Відсутність електронних картографічних матеріалів території регіону м.Севастополя та обмеження на використання картографічних матеріалів м.Севастополя, що обмежує можливості створення тематичних карт та екологічної геоінформаційної системи регіону. 13.9. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. 13.9.1. ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2007 р. здійснювалося Севастопольською міською Радою, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, Севастопольською дільницею Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі. У Севастопольській міській Раді створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища і екологічної безпеки. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів у 2007 р. _рн._ правлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі було направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування.

З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювалися ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме:

119

- механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства. У 2007 р. до міського фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло коштів у сумі 2580,5 тис. _рн.., що на 75,5 % більш ніж за 2006 р. (надходження за 2006 р. – 1470,6 тис. _рн..).

Надходження та використання коштів Севастопольського фонду охорони навколишнього природного середовища наведено у таблиці 13.2. Таблиця 13.2. № з.п

Обіг коштів

Рік 2003

2004

2005

2006

2007

Залишок коштів на початок звітного періоду (тис.грн.)

31,6

47,33

38,4

802,2

23,7

Надійшло коштів у звітному періоді – всього (тис.грн.)

1114,8

1319,5

2202,0

1470,6

2580,5

Залишок коштів на кінець звітного періоду (тис.грн.)

47,33

38,4

802,2

23,7

1397,3

Витрачено коштів – всього (тис.грн.)

1099,13

1328,43

1438,2

2249,1

1206,9

% використання коштів ((дані пункту 4 поділити на (дані п.1+дані п.2)х100)) %

95,9

97,1

64,2

98,9

46,3

13.9.2. СТАН ФІНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ. Важливу роль у реалізації екологічної політики відіграє фінансування природоохоронних заходів. Кошторис на фінансування міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2007 р. було затверджено сесією Севастопольської міської Ради на суму 1590,0 тис.грн., профінансовано природоохоронних заходів на суму 1206,9 тис.грн. або 75,9 % від планової чи 46,3 % з урахуванням залишку на початок року. Профінансовано такі важливі природоохоронні заходи як: - Модернізація очисних споруд КОС № 1,2 у сумі 156,48 тис.грн.; - Проведення інвентаризації зелених насаджень м.Севастополя для розробки комплексної програми зеленого господарства у сумі 155,0тис.грн.; - Оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічної середи у прибережно-морській зоні територій розташування військово120

морській бази Чорноморського флоту Російської Федерації у сумі 197,7 тис.грн.; - Будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя (2-а черга) у сумі 199,77 тис.грн.; - Районування прибережжя м.Севастополя (від мису Сарич до мису Фіолент) по ступеню геодинамічної безпеки з метою попередження природно-техногенних катастроф у сумі 161,0 тис.грн. У 2007 р. за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України 2401230 «Очистка стічних вод» було профінансовано природоохоронний захід «Локалізація та ліквідація наслідків забруднення нафтопродуктами підземних вод і ґрунтів в районі розташування складів паливно-мастильних матеріалів Чорноморського флоту Російської Федерації в м. Севастополі у сумі 2266,9 тис.грн. У 2007 р. фінансування будівництва капіталомістких природоохоронних об’єктів здійснено у розмірі 8930,3 тис. _рн.., у тому числі із міського бюджету – 1000,0 тис.грн., субвенції із державного бюджету – 6362,3 тис.грн., участь Російської Федерації у соціальноекономічному розвитку міста – 1368,0 тис.грн. Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів були спрямовані на наступні заходи: - будівництво каналізаційного колектора глибокого закладення в мікрорайоні _рн._ової гори у сумі 500,0 тис. _рн.; - будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя у сумі 2638,0 тис. _рн.; - будівництво Мартинівського каналізаційного колектора у сумі 5792,3тис. _рн.. За даними фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації у 2007 році за рахунок Міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 16 природоохоронних заходів, які були спрямовані на покращення екологічного стану у регіоні. Загальний обсяг фінансування склав 1206,91 тис. грн. (75,91 % від запланованої суми), що вдвічі менше обсягів фінансування у 2006 році. Фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році Таблиця 13.3. Головний розпорядник бюджетних коштів/ Назва заходів Головне управління житлово-комунального господарства 1. Одержання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (КП "Севтеплоенерго")

Обсяг фінансуван ня робот (тис. грн.)

Профінансовано на 01.01.2008р. (тис. грн.)

% фінансуван ня

591,0 70,0

422,55 52,48

71,5 75,0

121

2. Придбання обладнання для санітарно-промислової лабораторії КП "Севтеплоенерго" СМР 3. Проведення інвентаризації зелених насаджень м.Севастополя для розробки комплексної програми зеленого господарства 4. Модернізація очисних споруд КОС № 1,2 5. Проведення гідробіологічних досліджень Чорноріченського водосховища по недопущенню погіршення стану водного об'єкта Управління капітального будівництва 6. Будівництво полігона ТБВ Першотравневої балки (друга черга) Сектор водного господарства 7. РП "Розробка відводу земель водного фонду ПЗП и ЗСО 1 пояса Чорноріченського водосховища" (завершення робіт) 8. Ремонт та заміна приладів на Інкерманському екологічному посту 9. Моніторинг атмосферного повітря на Інкерманському екологічному посту 10. Розробка матеріалів клопотання щодо об'явлення південно-східної частини Гераклійського ботанічного заказника місцевого значення «Каранський» 11.Проведення та участь у конференціях, семінарах екологічної направленості 12. Підготовка та проведення заходів до дня охорони навколишнього природного середовища Управління з питань надзвичайних ситуацій та з справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 13.. Районування узбережжя м. Севастополя (від мису Сарич до мису Фіолент) по ступеню геодинамічної небезпеки с метою попередження природно-техногенних катастроф 14. Утилізація заборонених та непридатних агрохімікатів, які зберігаються на території сільхозгосподарських підприємств Севастопольського регіону 15. Моніторинг навколишнього природного середовища в м.Севастополі 16. Оцінка еколого-геохімічного складу та стійкості геологічної середи у прибережно-морській зоні територій розташування військово-морської бази Чорноморського флоту Російської Федерації РАЗОМ:

184,0

43,59

23,69

155,0

100,0

162,0 20,0

156,48 15,0

96,59 75,0

200,0 200,0 148,0 41,2

199,77 199,77 145,02 38,22

99,89 99,89 97,99 92,77

25,9 19,9 50,0

100,0 100,0 100,0

6,0 5,0

100,0 100,0

651,0

439,58

67,52

161,0

100,0

207,0 83,0

1,0

0,48

79,86

96,2

200,0

197,7

98,85

1590,0

1206,92

75,91

13.10. СТАН ТА ПЕРСТЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 1. Найважливіші результати наукової діяльності МВ УкрНДГМІ в галузі охорони довкілля м. Севастополя у 2007 р. У 2007 р. виконувалися дослідження по науково-дослідницькій темі «Вивчення процесів просторово-часової мінливості гідрохімічних характеристик та хімічного забруднення води, донних відкладень та атмосферних опадів прибережної зони морів України у сучасний період». Згідно з планом робіт по темі виконувалися дослідження «Оцінка стану забруднення атмосферних осадів в районі Севастополя». Оцінка проводилася шляхом проведення моніторингу змісту забруднюючими речовинами поверхневих територій м.Севастополя. При цьому здійснювався аналіз дощових вод та аерозолів, які випадають на територію м.Севастополя по наступним показникам: «АПАР» (поверхнево-активні речовини), з'єднання азоту (нітрат -, нітрит -, іони амонію) та загальний азот, з'єднання фосфору (іони фосфату) та загальний фосфор. рН, а також зміст з'єднань елементів, визначених нейтронно-активаційним методом (мідь, марганець, натрій, калій, самарій, молібден, лютецій, уран, кадмій, ітербій, золото, бром, ванадій, лантан, кальцій, миш'як, неодим, церій, селен, ртуть, тербій, торій, хром, барій, гафній, се ребро, стронцій, нікель, цезій, скандій, рубідій, залізо, цинк, кобальт, тантал, європій, сурма). Проби на аналіз відібрані на метеостанції «Севастополь». Усі вказані елементи містяться в атмосферних осадках у 122

вимірних кількостях. Розраховано кількість випадаючих речовин на одиницю поверхні (м2 и км2). Оцінка результатів моніторингу показала, що прибережні та поверхневі води, а також територія міста забруднюються вказаними компонентами у різних ступенях в залежності від часу випадання осадків та від їх кількості. Ступень забруднення рядом речовин в окремі періоди часу досягають значних величин. 2. Найважливіші результати наукової діяльності гідрофізичного інституту НАН України у 2007 р.

Морського

У рамках програм та проектів, які фінансувалися Національною академією наук України інститутом виконувалися наукові та науковоприкладні дослідження, у тому числі в області охорони довкілля. Основні результати цих досліджень наступні: 1.Фізика океану: - Виконано аналіз 87 синоптичних ситуацій, які відповідають періоду розвитку прибережного апвелінгу у липні-серпні у берегів Криму (аномальне зниження температури води до 100С та нижче) за період з 1947р. по 2006 р. Аналіз дозволив класифікувати типчині синоптичні умови над Чорноморським регіоном, які приводять до розвитку літнього апвелінгу. - Створена та пройшла успішне випробування перша черга системи оперативного діагнозу та прогнозу гідрофізичних полів Чорного моря. Результати аналізів та прогнозів в оперативному режимі розміщаються на сайті. На теперішній час підготовлено програмне забезпечення для оперативного відображення на сайті аналізу та прогнозу гідрологічних характеристик верхнього слою моря. - З метою створення методів раннього попередження про цунамі у Чорному морі розроблена система, яка дозволяє оперативно прогнозувати безпечні морські хвилі сейсмогенної природи та відтворення можливих сценарій розвитку чорноморських цунамі. 2. Хімія океану та спостереження: - Виконані дві гідролого-гідрохімічні зйомки у Севастопольській бухті. Проведена рекогносцировочні роботи в усті ріки Чорна. Моніторинг, який останні роки проводився у Севастопольській бухті, дозволив одержати великій масив даних спостережень, які стосуються зовнішніх факторів (швидкість та напрямок вітру, температура повітря, відносна вологість та інш.), так і трьохмірних полів температури та солоності. Розглянута практична проблема розповсюдження забруднення домішок, джерелом яких є діяльність по очищенню корпусів суден, які стоять у берега в районі Кілен бухти. - Продовжено дослідження щодо впливу господарської діяльності в прибережних зонах на стан водних акваторій. При розгляді господарської діяльності Севастопольського морського рибного порту, розташованого в Камишовій бухті, також вивчено вплив підприємства по перевантаженню 123

флюсового вапняку (причал у Балаклавській бухті) на атмосферу, акваторію та жилу зону поблизу. - Результати досліджень стану карбонатної системи вод та складу органічних речовин в осадках Севастопольської бухти на період з 1998 р. по 2007 р., вказує на те, що біохімічні процеси циклу вуглецю проходить шляхом утворення та накопичення органічної речовини, оскільки продукція синтезованого та надходячого із берегових джерел органічного вуглецю перевищує швидкість його окислення. - Виконані експериментальні поліграфічні дослідження донних осадків Севастопольської бухти дозволили показати наявність сірководню у верхньому шарі осадків та його надходження в придонні шари вод. - Одержані основні характеристики вертикального розподілу сірководню в придонному шарі моря, а також поблизу його верхньої межі та на межі вода-донні осадки. - Розроблена чисельна модель біогеохімічних процесів у водах Чорного моря, яка використовується для оцінки величин потоку органічної речовини та умов виникнення катастрофічного зменшення кисню в проміжному шарі моря появлення сірководню. - Визначені склад та структура підсистеми збирання, зберігання, обробки та забезпечення користувачів океанографічною інформацією проблемноорієнтованої геоінформаційної системи Чорного моря. 3. Розроблені методи та засоби для експериментального вивчення океану. 4. Збереження та поліпшення навколишнього середовища та стійкого розвитку: - Реалізована науково – обґрунтована методика оцінки пляжних зон як об'єктів рекреації. Методика дозволяє об'єктивно оцінити стан, динаміку та перспективи розвитку пляжів, а також виявити міри для підвищення комфорту та рівня сервісу рекреаційних послуг. - Розроблена методологія чисельних експериментів по розробці сценаріїв розповсюдження забруднюючих домішок у системі Севастопольських бухт та виробіток методів оптимального розміщення потенціальних джерел забруднення. - Проведена оцінка ролі джерел субмаринного розвантаження підземних вод Кримського півострову у формуванні водного та сольового режиму берегових зон, виконано обґрунтування можливості їх практичного використання у народному господарстві в умовах імовірних змін клімату в Криму та інтенсифікації господарської діяльності. - Визначено склад та структура рекреаційного потенціалу Криму та розроблено відповідну до нього структуру геоінформаційної бази даних. - Визначено склад та структуру окремих складових рекреаційного потенціалу. Встановлено, що рекреаційний потенціал представляє собою багатогранну систему впливу природних факторів на здоров'я людини (для Криму виділено 12 рекреаційних факторів). - Розроблена системна концепція ресурсно-орієнтованих сценаріїв сталого розвитку у системі «приморський регіон – прибережна зона моря». 124

- Збудована загальна структура моделі ресурсно-орієнтованої економічної системи приморського регіону. 13.11. УЧАСТЬ ГРОМАДСКОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ 13.11.1. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ При Держуправлінні охорони навколишнього середовища в м. Севастополі продовжує діяти Громадська Рада, яка поєднує 21 неурядову екологічну організацію. В 2007 році до роботи Ради приєдналися п’ять громадських організацій. Основними напрямками співпраці Держуправління з Громадською радою є залучення громадськості до процесу прийняття рішень у сфері навколишнього природного середовища, об’єктивне висвітлення діяльності Держуправління, а також проведення консультацій з громадськістю щодо гострих екологічних проблем та реалізації прав громадян, визначених принципами Орхуської конвенції. Щомісяця відбуваються засідання Громадської Ради при Держуправлінні, на яких висвітлюються проблеми міста і намічаються можливі заходи до їхнього рішення, вирішуються питання участі громадськості в житті міста в сфері ООПС, практично щотижня проходять засідання робочої групи та постійно надаються консультації з різних питань. Основні питання яки розглядалися на засіданнях громадської Ради та зустрічах і консультаціях з громадськістю є: - щодо раціонального природокористування з максимальним забезпеченням природоохоронних заходів та екологічних вимог на території ПЗФ м. Севастополя; - санітарний стан та проблеми збору і розміщення твердих побутових відходів в м. Севастополі; - щодо проблем збереження зелених насаджень в парках, скверах, в лісах міста, зелених зон на при будинкових територіях при ущільнення забудови; - стан зеленого господарства міста; - забруднення акваторії Балаклавської та Севастопольських бухт промисловими, господарсько-побутовими та зливовими стічними водами; - реалізація прав громадян, визначених принципами Орхуської конвенції, Представники громадських екологічних організацій є постійними учасниками комісій з обстеження зелених насаджень, що підлягають зносу. Щодо своїх позицій, пропозицій та зауважень громадськість повідомляє державним органам, завдяки чому ці органи мають можливість враховувати у підготовки та прийнятті рішень, що стосуються довкілля, рішень різні громадські думки. Держуправління та громадська Рада сприяє електронним та друкованим засобам масової інформації систематично висвітлювати весь комплекс питань, пов’язаних із техногенно-екологічною безпекою та охороною навколишнього середовища. До уваги широкої громадськості регулярно пропонуються матеріали, в яких порушуються екологічні проблеми, 125

інформаційно-просвітницькі матеріали, здійснюється інформаційне забезпечення природоохоронних заходів, а саме: - цикл радіопрограм «Екологічний вісник» (Міське радіо), інформаційні повідомлення; - на міському телеканалі НТС інформаційні повідомлення, інтерв’ю фахівців та керівництва Держуправління в новинах “Севінформбюро”; - на міському телеканалі СТВ цикл телепрограм “Севастопольські зустрічі”, “Екологічний вісник”; - цикл статей в “Севастопольській газеті”, “Славі Севастополю”, “Звістки”. Проведено 2 прес-конференції спільно з Громадської Радою і СЕС на тему: “Санітарний стан та поводження з відходами на території регіону Севастополя”. Спільно з Громадською Радою проведено “круглий стіл” з питання ущільнення забудови території районів міста, особливо центральної части міста, що приводить до видалення зелених насаджень. Державна екологічна інспекція в місті Севастополі сприяє реалізації прав громадян, визначених Орхуською конвенцією, тісно спілкується з Громадською Радою екологічних організацій при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі та постійно приймає участь у її засіданнях, які проводяться не менше одного разу на місяць. Відбулися засідання Громадської Ради, на якому пройшла консультація Держекоінспекції з громадськістю щодо пошуку шляхів вирішення проблеми з Першотравневим полігоном ТПВ у зв’язку з загорянням відходів та щодо вивозу ялтинського сміття до Першотравневого полігону. У 2007 році було підписано "Меморандум про співробітництво" між Севастопольською міською організацією Всеукраїнської громадської організації "Наша Україна" та Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі. Для забезпечення проведення консультацій з громадськістю та доступу до інформації про екологічні проблеми міста, Державна екологічна інспекція у місті Севастополі створила сайт ecoinspectionsevastopol.com., на якому розміщує всі новини та відповідає на запитання громадян на сторінці "Ви нам писали".

13.11.2. ГРОМАДСЬКІ РУХИ Громадськість міста займає активну позицію щодо питань пов'язаних з екології. Рада громадських екологічних організацій при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі об'єднує 21 громадську організацію, діяльність яких спрямована на збереження і поліпшення стану навколишнього середовища. 126

Треба відзначити роботу Севастопольського осередку Всеукраїнської екологічної ліги – при ньому створено дитячу організацію «Екоскаути» та «Молодіжну групу дій з екоетиці». Діяльність цих організацій спрямована на виховання підростаючого покоління, підвищення рівня екологічної свідомості, залучення молоді, учнів до рішення практичних екологічних проблем міста. Можна сказати, що завдяки роботі цих організацій створено молодіжній «Екологічний» рух. Ведеться постійна робота по очистці прибережних територій, водних джерел від сміття, озеленення міста. Також в рамках проведення засідань «Зеленої вітальні», відкритих уроків, тренінгів, екологічних читань, семінарів ведеться просвітницька діяльність в сфері екології. З метою пропаганди екологічних знань Держуправлінням спільно з Севастопольським осередком Всеукраїнської Екологічної Ліги в 2007 р підготовлено та видано плакат з питання збереження видів рослинного та тваринного світу, які занесені до Червоної книги України і ростуть та живуть на території регіону Севастополя (960од). Важливу і що саме головне постійну роботу в сфері практичних природоохоронних заходів проводить громадська організація «Наша Україна». На своє «опікування» вони взяли декілька унікальних природних куточків Севастополю. З метою розповсюдження екологічних знань та звернення уваги громадськості на екологічні проблеми регіону громадськими організаціями “Екологічна ініціатива” та “Морський клуб “Бентос” щорічно проводяться фестивалі, екологічні конкурси та вікторини присвячені до “Дню Чорного морю”, “Дню океану”, “ Дню Балаклави” та з іншої тематики. Громадськими організаціями “Оазіс” та “Севастопольським товариством географів” ведуться наукові роботи в галузі раціонального використання водними ресурсами регіону. Представники громадської Ради приймають активну участь в озелененні міста та збереженні зелених насаджень, постійно висаджуючи молоді дерева і чагарники та забезпечуючи догляд за ними. 13.12. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ У перелік державних цільових і регіональних галузевих програм м.Севастополя включені наступні програми з охорони навколишнього природного середовища: 1. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (Закон України від 22.03.01 р. № 2333-ІІІ). На виконання Програми профінансовано у 2007 р. – 11679,4 тис.грн., у т.ч. з державного бюджету – 2233,9 тис.грн., з місцевого бюджету – 9445,5тис.грн. У рамках вищевказаної програми у 2007 р. виділено з міського фонду охорони навколишнього природного середовища 200,0 тис.грн. на 127

будівництво полігону ТПВ в Першотравневій балці (2-а черга), освоєно у 2007 р. коштів – 199,8 тис.грн. 2. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (Закон України від 21.09.00 р. № 16989ІІІ). Передбачено створення Національного природного парку «Кримський», площею 25 тис.га. У 2007 р. передбачено фінансування у сумі 50,0 тис.грн. на розробку наукового обґрунтування і матеріалів клопотання для оголошення території Гераклейского півострова ботанічним заказником місцевого значення «Караньский». Кошти освоєні в повному обсязі. Функції по розробці регіональної програми формування національної екологічної мережі, передбачені ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.7, 11 Закону України "Про екологічну мережу України" і ст.12 Закону України " Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (далі - Програма), міською держадміністрацією не виконані. Першочергові організаційні заходи щодо реалізації Програми, (розробка регіональні програми і схеми формування національної екологічної мережі, створення територіальної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі) не виконані: регіональні програма і схема не розроблені, координаційна рада не створена. 3. Загальнодержавна програма поводження з відходами (Закон України від 14.09.00 р. №1947-ІІІ). Фінансування не передбачене. Функції по розробці регіональної програми, передбачені ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», міською держадміністрацією не виконані, регіональна програма не розроблена. 4. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м.Севастополя на період до 2010 р. (Рішення Міської Ради від 11.03.03 р. №719). У 2007 р. передбачено фінансування у сумі 954,2 тис. грн., з них освоєно 618,77 тис. грн.: - одержання дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: передбачено 70,0 тис. грн., освоєно – 52,48 тис. грн.; - придбання устаткування для санітарно-промислової лабораторії КП«Севтеплоенерго» СМР: передбачено 184,0 тис. грн., освоєно – 43,59тис.грн.; - проведення інвентаризації зелених насаджень м. Севастополя для розробки комплексної програми зеленого господарства: передбачено 155,0 тис. грн., кошти освоєні в повному обсязі; - проведення модернізації на очисних спорудах Південної і Північної сторін м. Севастополя: передбачено 162,0 тис. грн., освоєно – 156,48тис.грн.; - проведення гідробіологічних досліджень Черноріченського водоймища по недопущенню погіршення стану водного об'єкту: передбачено 20,0тис.грн., освоєно – 15,0 тис.грн.: 128

- проведення і участь у конференціях, семінарах екологічної спрямованості: передбачено та освоєно - 6,0 тис. грн.; - підготовка і проведення заходів, присвячених Дню охорони навколишнього середовища з залученням громадських організацій: передбачено та освоєно - 5,0 тис. грн.; - районування узбережжя м. Севастополя (від мису Сарич до мису Фіолент) по ступеню геодинамічної небезпеки з метою попередження природно-техногенних катастроф: передбачено та освоєно - 161,0 тис. грн.; - утилізація заборонених і непридатних агрохімікатів, що зберігаються на сільськогосподарських підприємств Севастопольського регіону: передбачено 150,0 тис. грн., освоєно – 1,0 тис.грн.; - РП «Розробка відводу земель водного фонду ПЗП і ЗСО 1 пояса Черноріченського водоймища» (завершення робіт): передбачено 41,2 тис. грн., освоєно – 38,22 тис.грн. 5. Програма стійкого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м.Севастополя до 2015 року (Постанова Кабінету Міністрів № 1017 від 27.07.2006 р.) У 2007 р. передбачено фінансування у розмірі 200,0 тис.грн. на оцінку еколого-геохімічного складу і стійкості геологічного середовища в прибережно-морської зони територій розташування військово-морської бази Чорноморського флоту Російської Федерації. Кошти освоєні у розмірі 197,7тис.грн. Із Севастопольського міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано проведення районування прибережжя м. Севастополя (від мису Сарич до мису Фіолент) по ступеню геодинамічної небезпеки з метою попередження природно-техногенних катастроф у сумі 161,0 тис.грн. 6. Програма організаційно-технічних заходів щодо розвитку водного господарства і стабілізації водопостачання і водовідведення м. Севастополя на 2003-2011 р.р. (Рішення Міськради від 12.11.02 р. № 332). В 2007 р. в зв'язку з відсутністю фінансування ДКП “Севміськводоканал” не виконувалися заходи, закладені в проектах нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин відповідно до доповнень і змін до “Програми організаційно-технічних заходів щодо розвитку водного господарства і стабілізації водопостачання і водовідведення м.Севастополя на 2003-2011р.” (далі-Програма), затверджені рішенням сесії Міської Ради від 06.09.05р. №3707. Згідно даного рішення сесії міської ради Севастопольська міська держадміністрація зобов'язана передбачати щорічно при формуванні міського бюджету і програми соціально-економічного розвитку міста кошти для виконання заходів, визначених вищезгаданою Програмою, а саме: - Проектування, реконструкція, будівництво і введення в експлуатацію КОС-1;

129

- Перекидання стічних вод житлових будинків по вул.Дибенко з ліквідацією існуючих КОС СВМІ; - Проектування, реконструкція і будівництво системи перекидання каналізаційних стоків Балаклави; - Проектування і реконструкція фільтрувальної станції 3-го гідровузла (1етап, 2 етап). У 2007 р. із Севастопольського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано роботи по модернізації очисних споруд КОС-1, 2 на суму 156,48 тис.грн., профінансовано роботи щодо РП «Розробка відводу земель водного фонду ПЗС та ЗСО 1 поясу Чорноріченського водоймища» у сумі 38,22 тис.грн. У 2007 р. із різних джерел фінансування профінансовано будівництво Мартинівського каналізаційного колектора глибокого закладення на суму 5792,3 тис.грн. На будівництво каналізаційного колектору с.Орлине - с. Озерне з метою ліквідації забруднення водозбірної площі р.Байдарки - притоку р.Чорної скиданням неочищених господарсько-побутових стоків від об'єктів і житлового фонду с.Орлине з державного та міського бюджетів було заплановано 5232,0 тис. грн. та профінансовано 4552,6 тис. грн. У 2007 р. профінансовано проектування каналізаційних очисних споруд с.Вавілова на суму 500,0 тис.грн., що складає 28,8 % з початку реалізації заходу (2005 р.) 13.13. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Назва угоди 1 -

Дата підписання 2 -

Термін дії угоди 3 -

Стан дотримання та застосування

Примітка

4 -

5 -

130

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ. Екологічна ситуація м. Севастополя стабілізувалась і має незначні тенденції до покращення. В галузі охорони атмосферного повітря при загальному зростанні промислового виробництва спостерігається хоч і незначне, але зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що свідчить про результати роботи, що проводиться підприємствами та природоохоронними органами. У сфері поводження з відходами зменшуються обсяги накопичення відходів промислового виробництва на підприємствах міста за рахунок вживання заходів щодо їх утилізації і знищенню на спеціалізованих підприємствах або вивозу відходів за територію міста і подальшої їх передачі іншому власнику. Стан прісних водойм - річок Бельбек, Кача, Чорна без значних змін. Просторово-тимчасовий розподіл забруднюючих речовин у руслах рік Севастополя дуже неоднорідний. Це зв'язано з впливом скидів стічних вод і дощових стоків населених пунктів і підприємств. Близько 78% стічних вод характеризуються як “недостатньо очищені” чи “без очищення”. Залишається на високому рівні робота з громадськістю, активно працює Рада громадських екологічних об'єднань, що була створена у липні 2001 року і сьогодні поєднує 21 неурядову екологічну організацію. Разом з тим, не доведені до завершення деякі заходи, зокрема: - проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні, не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами. по контролю впровадження у виробництво технології переробки або утилізації відходів виноробної промисловості і відходів гальванічного виробництва; по коректуванню проектів рекультивації земель, порушених підприємствами гірничодобувної промисловості відповідно до планів їхнього розвитку; по прийняттю всіх заходів впливу для зниження скидів забруднюючих речовин у водойми; по оптимізації існуючої мережі природно-заповідного фонду, розробці перспективної мережі і резервуванню особливо цінних природних об'єктів і територій. По оптимізації стану навколишнього середовища територіальним органам Мінприроди в м. Севастополі необхідно: забезпечити контроль за ходом виконання заходів, затверджених Законами України “Про загальнодержавну програму охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів” від 22.03.01р., “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 131

2000-2015р.” від 21.1Х.01м, “Угоди між Кабінетом Міністрів України й Урядом Російської Федерації з питань екологічної безпеки й екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України”; створити уніфіковану базу даних по суб'єктах моніторингу стану навколишнього середовища регіону. Розробити та затвердити регламент обміну інформації між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. Розробити та затвердити положення про інформаційну взаємодію суб’єктів державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. поліпшити взаємодію в здійсненні державного контролю по охороні навколишнього природного середовища та використанню природних ресурсів з спеціально уповноваженими органами. Підвищення ефективності природоохоронних заходів неможливо без розвитку системного підходу до збору і аналізу інформації. Основним напрямком тут може стати організація міжвідомчого екологічного моніторингу, інтеграція основних наглядових організацій регіону, а також наукових установ. Великі можливості відкриває також поява інтегрованих систем екологічного менеджменту і менеджменту якості - міжнародний стандарт ISO-14000. Впровадження цих стандартів в Україні і, зокрема, у Севастополі, дозволить проводити моніторинг всіх об'єктів навколишнього середовища на якісно більш високому рівні, із залученням даних не тільки контролюючих органів, але і баз даних аналітичних лабораторій підприємств, сертифікованих по ISO-14000.

132

Додаток 1 ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ РОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ ЗА 2007 р. Розділ 1. Загальні відомості

Відповідальний виконавець Цілинська В.Л.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонного шару

Краснолицька А.М.

3. Зміна клімату

Краснолицька А.М.

4. Водні ресурси

Гуревич Л.Б.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Тарасюк Є.Є. Горалевич К.Г.

6. Земельні ресурси і ґрунти

Гаврилова Ю.А.

7. Надра

Гуревич Л.Б.

8. Відходи

Пітєль Л.Н.

9. Екологічна безпека

Гуревич Л.Б. ГЄІ в м. Севастополі Пітєль Л.Н.

10. Сільське господарство

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього Цілинська В.Л. природного середовища Гаврилова Ю.А. Недоспасов В.О. Легка О.В. Висновки і пропозиції Цілинська В.Л. Додатки 1

133