sevastopol_2008 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В М.СЕВАСТОПОЛІ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В МІСТІ СЕВАСТОПОЛІ У 2008 РОЦІ

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі __________________В.В.Завгородній

Севастополь 2009 р.

ВСТУПНЕ СЛОВО Місто Севастополь є адміністративно-територіальною одиницею України до складу якої входять чотири райони (Ленінський, Нахімовський, Балаклавський, Гагарінський), місто районного значення Інкерман, 29 сіл і селище. Місто Севастополь, а більш правильно - адміністративно-територіальне утворення Великій Севастополь - розташовано в південно-західній частині Кримського півострова та займає південну частину Альмінської рівнини та південно-західної частини передгірської та гірської частин Криму. Із заходу й півдня регіон обмивається теплими водами Чорного моря. У межах регіону - більше 30 бухт (див. карту-схему).

Місто, що розкинулося на берегах зручних і глибоководних бухт, займає велику двадцятикілометрову прибережну територію й розтягається на 50 км до півночі від самої південної точки України й Криму - мису Сарич. Крайніми точками є: на півночі - мис

Лукулл, на півдні - мис Сарич, на заході - мис Херсонес, на сході - лісовий масив з горою Тез-Баір на Ай-Петринській яйлі. На території Севастопольського регіону беруть початок усі три основних гряди Кримських гір:  Південна гряда – Балаклавськими висотами  Внутрішня гряда – Мекензієвими горами  Зовнішня гряда – висотою Кара-Тау. Загальна площа території міста складає 1079 км², при цьому акваторії внутрішніх морських бухт займають 216 км². В м. Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговельний та рибний. Концепція розвитку Великого Севастополя - приморський індустріальний, науковотехнічний, рекреаційно-туристичний та культурно-історичний центр півдня України з військово-морськими базами України і Росії. м. Севастополь є крупним центром риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості. Севастополь також один із важливих виноробних регіонів України, де розташовано 18 аграрних об’єктів, які спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва і займають 26,9 % усій території. Географічне положення території Великого Севастополя, його природно-кліматичні умови сприяє формуванню особливих ландшафтів південно-західного гірського Криму, які відрізняються різноманіттям серед ландшафтів усього Криму. Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов’язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження у літній сезон.

Створення розвитої мережі охоронюваних природних об'єктів та територій є одним з шляхів збереження ландшафтного і біологічного різноманіття. Територія Севастополя унікальна в Україні по співвідношенню площі природно-заповідних об'єктів з загальною площею регіону: 30,27 % території має природно-заповідний статус. Природно-заповідні об'єкти й території м. Севастополя є невід'ємною складовою частиною природно-заповідного фонду України, що законодавством України розглядається й охороняється як національне надбання.

Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів та територій м. Севастополя створювалася протягом десятиліть і станом на 01.01.2008 року представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га, в т.ч. загальнодержавного значення (4 об'єкта) - 25689,9 га, місцевого значення (7 об'єктів) - 467,2163 га, а саме: - 4 заказника загальнодержавного значення (3 ландшафтних "Байдарський", "Мис Айя", "Мис Фіолент" і 1 загальнозоологічний - "Бухта Козача" із площами відповідно 24295; 1340; 31,7 і 22,3 га); - 1 заповідне урочище ("Скели Ласпі" площею 18,4348 га); - 6 пам'яток природи місцевого значення (1 ботанічна - "Ушакова балка" площею 11,92 га; 1 комплексна - "Мис Фіолент" площею 5,8982 га і 4 гідрологічних - прибережні аквальні комплекси біля мисів Лукулл, Фіолент, Сарич і біля Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" із площами відповідно 128,5844; 179,4303; 60,6616 і 62,2831 га). Рекреаційний потенціал м.Севастополя в значній мірі обумовлений наявністю природних і слабко перетворених ландшафтів, унікальних природних пам'ятників, реліктової і ендемічної рослинності, велика частина яких знаходиться в межах природно-заповідного фонду.

Площа земель оздоровчого призначення на території м. Севастополя складає 1,2 тис. га, земель рекреаційного призначення - 8,7 тис. га. Загальна площа земель історико-культурного призначення на території м.Севастополя складає 0,7 тис.га. У м. Севастополі на державному обліку перебуває 2063 пам'ятників – об'єктів культурної спадщини. З них 246 - пам'ятники археологи, 1486 - пам'ятники історії, 27 пам'ятники монументального мистецтва, 292 - пам'ятники архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва й ландшафтні, у тому числі 32 пам'ятника Національного значення. Севастополь, Балаклава, Інкерман включені в Перелік історичних населених місць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878. На приморській території Гераклєйського півострова між Карантинною і Пісковою бухтами перебуває Національний заповідник «Херсонес Таврійський», що номінується державою в Перелік всесвітньої спадщини UNESCO і має всесвітню популярність. Перспективним напрямком по збереженню ландшафтного і біорізноманіття, а також історико-культурної спадщини в регіоні Севастополя є робота по створенню національного природного парку «Айя-Байдарський» і ландшафтного регіонального парку “Гераклєя” на приморській території Гераклєйського півострова, у межах яких знаходяться численні пам'ятники історії й археології, цінні природні об'єкти і комплекси.

З 27 регіонів України Севастополь постійно займає 4-у рейтингову позицію за основними показниками діяльності суб'єктів туризму. Щорічно Севастополь відвідує близько 100 тисяч іноземних туристів більш ніж з 45 країн миру. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Дата утворення м.Севастополя Площа, км2 Кількість адміністративних районів Кількість міст з них: обласного підпорядкування (значення) Кількість селищ

111 1783 р. 863,6 4 1 1 1

Кількість сіл

Чисельність населення, тис. чол.

380,1

Щільність населення, тис. чол. на 1 км2

0,4

0,44

Чисельність населення

Кількість наявного населення, тис. чол. Назва міста

Всього

у тому числі міське м.Севастополь

Севастополь

380,1

357,0

Площа, км2

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

863,6

0,44

сільське 23,1

1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М.СЕВАСТОПОЛЯ Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова. Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави. Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради. Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га. та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га. Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України. Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів помірного та субтропічного. Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7 –ми та 8-ми бальної сейсмічної зони. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні. На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина. У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі. Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону. 1.2. СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК М.СЕВАСТОПОЛЯ Промисловість міста Севастополя представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту,

будівельної та гірничої промисловості. В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний. Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території. Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Згідно даним представленим в адресу Держуправління охорони навколишнього середовища в м. Севастополі Центром Гідрометеорології в автономній республіці Крим показники спостережуваних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Севастопольського регіону (сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил, формальдегід) на протязі 2008 року находилися у межах норми, за виключенням формальдегідів, по яким на протязі усього 2008 року спостерігалося перевищення показника середньодобової граничнодопустимої концентрації - ГДК.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.1

Пил

Діоксид азоту

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

м. Севастополь

Речовина

Кількість міст, СередньоКлас охоплени річний небезх вміст, пеки спостере мг/м3 женнями

МаксиСередньо- мальни добові ГДК, й вміст, 3 мг/м мг/м3

Максимально разові ГДК, мг/м3

0,1

0,15

0,6

0,5

0,02

0,04

0,085

0,012

0,05

0,027

0,05

1,0

3,0

2,0

5,0

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

ГДК

ГД К

Формальдегід

0,005

0,003

0,012

0,035

Довідково: Гранично допустима концентрація (ГДК) - максимальна концентрація речовини в атмосфері, яка при періодичному впливу на людину на протязі життя не здійснює на нього та довкілля негативного впливу. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2 Забруднююча речовина

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил

0,67

1,2

Діоксид азоту

0,5

0,47

0,24

0,54

Оксид вуглецю

0,33

0,4

Формальдегід

1,67

0,34

Діоксид сірки

Місто

м. Севастополь

Речовини, що забруднюють атмосферне повітря міста Севастополя, належать до різних класів безпеки, тому має сенс при аналізі загального рівня забруднення, а також характеристики загальної небезпечності атмосферного повітря для людини, оперувати уніфікованим показником. Таким показником є індекс забруднення атмосфери (ІЗА). Передбачається, що на рівні ГДК усі шкідливі речовини характеризуються однаковим впливом на людину, а із збільшенням перевищення ГДК їхня шкідливість зростає із різною швидкістю, яка залежить від класу небезпеки речовини. ІЗА показує шкідливість існуючих домішок у повітрі на рівні шкідливості сірчаного ангідриду, тобто ступінь забруднення атмосферного повітря кожною речовиною у залежності від її ГДКсд (сд – середньо добова ) та класу її безпеки. Центром з гідрометеорології в автономній республіці Крим державної гідрометеорологічної служби були представлені комплексні ІЗА для 5-ти основних домішок, які спостерігаються на контрольно-вимірювальному посту м. Севастополя на протязі 2008 р.: формальдегід, пил, двоокис азоту, окис вуглецю, двоокис сірки. ІЗА - Індекс забруднення атмосфери в цілому по місту – 3,84. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3 Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Формальдегід

2,20

Пил

0,67

Діоксид азоту

0,43

Оксид углероду

0,30

Діоксид сірки

0,24

Рисунок 2.1 Індекс забруднення атмосфери в м. Севастополь

2 3 1 2

4 5

На малюнку 2.1 представлений просторовий розподіл інтегрального індексу забруднення в атмосферному повітрі по даним Центру з гідрометеорології в автономній республіці Крим державної гідрометеорологічної служби. Значення індексу відповідає діаметру діаграми, внесок кожного елементу відповідає розміру відповідного сектора: 1 – формальдегід; 2 - пил, 3 - двоокис азоту, 4 - окис вуглецю, 5 - двоокис сірки. Аналіз ІЗА показав, що внесок у забруднення атмосфери кожної з 5-ти домішок виявляється різним. Найбільший внесок виявився від пилу та формальдегіду. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Таблиця 2.4 Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього

у тому числі

Роки

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП т/млн. грн.

2000

19,6

2,6

17,0

21,8

50,4

2005

25,2

4,2

21,0

29,2

66,5

8,93

2006

23,2

4,3

18,9

26,9

61,2

6,07

2007

19,5

4,6

14,9

22,6

51,4

3,97

2008

19,8

4,5

15,3

23,0

52,2

* – дані на одиницю ВРП (валовий регіональний продукт) не розробляються. Інформація представлена Управлінням статистики у м. Севастополі без урахування викидів шкідливих речовин від залізничного, авіаційного та водного транспорту. Аналізуючи дані таблиці 2.4 необхідно відзначити, що в порівнянні з 2005-2006 р.р. в 2007-2008 р.р. спостерігається зниження об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Таким чином, викиди у період з 2007 по 2008 р.р. залишаються на тім же рівні, що у 2000 році.

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України Чітка тенденція щодо зменшення забруднення атмосферного повітря від стаціонарних джерел, яка характерна для останнього десятиліття і пов’язана із загальним спадом промислової діяльності, вже не простежується. Навпаки, поступове нарощування обсягів виробництва промислової продукції деяких галузей призводить до збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста. Серед основних причин такої ситуації слід відзначити відновлення робіт підприємств, які раніше не працювали і мають дуже спрацьовані основні фонди виробництв, недосконалість технологічних процесів більшості з основних промислових підприємств, недостатнє забезпечення їх очисними спорудами та устаткуванням. Розглядаючи період з 2000 по 2008 р.р., слід відзначити зростання об’ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, пов'язаний із зростанням об’ємів виробництва промислових підприємств м. Севастополя (Таблиця 2.5). Аналізуючи динаміку викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах в м. Севастополь відмічається зростання викидів двоокису азоту стаціонарними джерелами міста за останні декілька років (Таблиця 2.6). Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в м. Севастополь у 2008 р. у порівнянні з 2007 р. залишились практично без змін (Таблиця 2.7). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.5 Всього, Назва населених пунктів

2000

2005

2006

2007

2008

2,572

4,187

4,269

4,561

4,495

м. Севастополь

Довідково: Інформація надана у таблицях 2.5-2.7, 2.9 представлена за даними Управління статистики в м. Севастополі.

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в м. Севастополь, тис. тонн Таблиця 2.6

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,504

0,342

разом 4,495

0,700

оксид вуглецю 0,331

пил

діоксид азоту 0,465

разом 4,561

діоксид сірки

оксид вуглецю 0,308

0,700

діоксид азоту 0,464

в т.ч.

пил

діоксид сірки 0,700

разом 4,269

пил

оксид вуглецю 0,418

2008 р.

в т.ч.

1,900

діоксид азоту 0,498

разом 4,187

діоксид сірки

оксид вуглецю 0,502

0,700

діоксид азоту 0,346

пил

діоксид сірки -

2007 р.

в т.ч.

1,600

пил

в т.ч.

разом 2,572

м. Севастополь

Населені пункти

в т.ч.

2006 р.

2,200

2005 р.

2,200

2000 р.

Рисунок 2.2.

Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

2,2 2,2 1,9 1,6

0,7 0,7 0,7 0,7 0,5

0,4

0,5 0,5 0,5 0,5 0,3 0,3 0,3

Оксид вуглецю

0,3

Діоксид та інші сполуки сірки

Оксиди азоту

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.7 Обсяги викидів, тонн

м. Севастополь

у 2008 р.

у 2007 р.

4495,234

4560,853

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р., тонн

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., %

– 65,619

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

98,6

37,151

2.2.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Поступове нарощування об'ємів виробництва промислової продукції деяких галузей приводить до збільшення об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста, отже дослідження забруднення промисловими підприємствами повітряного басейну мають велике значення для нормування антропогенного навантаження та розробки природоохоронних заходів з метою його зменшення. У порівнянні з 2007 р. у 2008 р. відмічається зростання обсягів викидів від стаціонарних джерел забруднення обумовлене насамперед збільшенням виробництва, зокрема, підприємствами: КП «Севтеплоенерго», ТОВ «СГС Плюс» та ін. Основні забруднювачів атмосферного повітря* Таблиця 2.8 № п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид, т

Зменшення /Збільшення /+

Причина зменшення/ збільшення

2008 р.

2007 р.

524,337

551,460

Скорочення обсягів виробництва

401,155

402,108

Скорочення обсягів виробництва

1137,149 1071,190

Збільшення обсягів виробництва

«Балаклавське рудоуправління ім. Міністерство О.М. Горького» ВАТ промислової політики

«Севміськводоканал» ДКП

Севастопольська Міськрада

«Севтеплоенерго» КП СМР

Севастопольська Міськрада

«СГС Плюс» ТОВ

Міністерство палива та енергетики

122,908

70,820

Збільшення обсягів виробництва

«Югторсан» ТОВ

252,636

257,246

Скорочення обсягів виробництва

* за даними представленими підприємствами м. Севастополя.

За даними Управління статистики у м. Севастополі звітність складають 121 промислове підприємство, у тому числі: підприємства теплоенергетики, добувної та переробної промисловості, будівельних матеріалів, переробки продукції сільського господарства. Певний інтерес стосовно промислових джерел забруднення становлять дослідження впливу кожної галузі виробництва на стан забруднення повітряного басейну міста Севастополя. Дослідження ґрунтується на інформації по валових потенційних викидах більшості підприємств міста, яка оброблена за напрямками виробництв, і визначених показниках антропогенного навантаження для кожного з них (табл. 2.8). Найбільший вплив на забруднення атмосферного повітря міста робить теплоенергетичний комплекс. Середній внесок підприємств цієї галузі в забруднення атмосфери основними забруднюючими речовинами складає 38,6%. Таким чином, внесок теплоенергетичних підприємств складає більш ніж третину від викидів стаціонарних джерел.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.9 № з/п 1

1.1

Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону у% тис. т до 2007 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

121

4,495

98,6

37,151

0,0603

80,2

10,058

1.2

Добувна промисловість

0,9306

91,3

310,206

1.3

Переробна промисловість

0,4256

97,4

12,518

1.4

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

1,7363

107,3

248,049

1.5

Будівництво

0,3883

119,6

35,300

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

0,0651

80,8

8,142

0,3726

84,1

26,613

0,002

9,6

1,164

2.1

Державне управління

0,4742

96,0

14,368

3.0

Інші

0,0398

101,4

13,274

1.6

1.7

2.0

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м.Севастополя немає. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Під впливом зростання кількості населення і задоволення його потреб відбуваються поступові зміни основних елементів навколишнього природного середовища в сторону погіршення життєвих умов. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, спричиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених наслідків. Природне середовище нині все більше забруднюється шкідливими хімічними речовинами, які потрапляють в нього з найрізноманітніших джерел. Інтенсивний розвиток хімічної промисловості, виробництво нових хімічних сполук, зростаюче споживання енергії та урбанізації – все це певною мірою негативно впливає на людину, тваринний та рослинний світ. Внаслідок погіршення якості навколишнього природного середовища зростає смертність від злоякісних пухлин, захворювань ендокринної системи, хвороб органів дихання тощо. Смертність зростає серед дорослих, дітей та підлітків. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами здійснюється в основному від промислових, енергетичних і транспортних джерел. Для очищення шкідливих речовин, газів, які відходять від організованих джерел викидів, використовуються спеціальні установки очищення газів. Вони являють собою комплекс споруд, обладнання і апаратури, призначений для відділення від викидів газу, що надходить з джерела, або перетворення в знешкоджений стан речовин, які забруднюють атмосферу. Шкідливі домішки в газах, що відходять від джерел викидів, можуть бути у вигляді аерозолів, або в газоподібному (пароподібному) та пилоподібному стані, тому для їх очищення застосовуються газоочисні або пиловловлюючі установки. За 2008 р. проведено 2551 перевірка дотримання природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. При перевірках встановлено, що лише половина організованих джерел викидів шкідливих

речовин обладнана пилогазоочисними спорудами та вони мають низький рівень експлуатаційних характеристик. За результатами перевірок виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря складено 365 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 300 посадових осіб на суму 26,520 тис.грн. Пред’явлено 1 позов на відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря на суму 1,671 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря за 2008 р. винесено 24 рішення на припинення діяльності підприємств, цехів, окремих дільниць, стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 10 об’єктами, що складає 45 %, усунуті порушення природоохоронного законодавства та видані дозволи на відновлення діяльності. У ході операції «Чисте повітря» здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря автомобільним транспортом, виконанням підприємствами та організаціями заходів щодо зменшення викидів у атмосферу, організацією природоохоронних робіт. Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів склала 2184 одиниць, з них 216 одиниць не відповідали вимогам стандартів (10 %). З перевірених 680 одиниць автотранспортних засобів на 29 підприємствах не відповідало нормативам 59 одиниць, що склало 8,7 %. На лінії було перевірено 1504 одиниці автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 157 одиниць, що склало 10,4 %. У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 212 осіб, на суму 9,656 тис.грн. Держуправління неодноразово зверталося у Севастопольську міську держадміністрацію та Міську Раду по питанню виділення коштів з бюджету міста на розробку програми регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху.

Виконання природоохоронних заходів. Протягом 2008 р. зареєстровано 11 паспортів пилогазоочисних установ підприємств. Протягом І півріччя 2009 року – зареєстровано 29 паспортів пилогазоочисних установ підприємств міста.

Рисунок 2.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря в м. Севастополі

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання Для обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їх поглинання проводиться комплекс заходів, зокрема регулювання двигунів, перехід на газоподібне паливо, наладка обладнання, еколого - теплотехнічні іспити котлоагрегатів, підвищення рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування, регулювання руху потоків автотранспорту. Також проводиться ряд заходів по охороні існуючих зелених насаджень и висадженню нових. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У 2008р. забір води з природних джерел збільшився порівняно з попередніми роками 2000-2007рр. У 2008р. забір води з природних джерел збільшився на 14.9 млн.м3 порівняно з 2007р. у зв`язку із збільшенням забору морської води. У 2008р. незначно зменшився забір підземної води та поверхневої води на 0,36 млн.м3 та на 1,05 млн.м3 відповідно порівняно з 2007р. Найбільшим споживачем свіжої води у місті є житлово-комунальне господарство - 43% та промисловість – 54%, сільгоспспоживання разом із зрошенням складає лише 3 %. Динаміка основних показників використання і відведення води представлена в таблицях 4.1, 4.2. Для централізованого водопостачання міста в 2008 р. відібрано – 55.64 млн.м3, в т.ч. iз Чорноріченського водосховища – 44.42 млн.м3, з підземних водозаборів міста: Орловський, Інкерманський, Бельбекський, Родніковський – 11.22 млн.м3. Для доповнення дефіциту водного ресурсу, вода закуповується з Бахчисарайського водоканалу з Вiлiно - Пісчанського підземного водозабору. В водопостачанні окремих споживачів використовуються локальні підземні водозабори. Станом на 01.01.2009р. за наявної інформації в Держуправлінні в м.Севастополі нараховувалось 252 діючих артезіанських свердловини. В 2008р. було використано 13,07 млн. м3 підземної води, що складає 89% до загального забору підземної води, та 14% до загального забору води із усіх природних джерел. Водами рік Кача, Бельбек поливаються сади, виноградники та присадибні ділянки. Щорічно зростають втрати води при транспортуванні її до споживачів у зв`язку з наявністю амортизованих водоводів та мереж. Більшість трубопроводів практично вичерпали свій термін служби, 56,25% трубопроводів повністю самортизовано, 16,4 % знаходяться в аварійному стані. У зв`язку із

зношеністю водопровідних мереж у 2008р. зареєстровано 897 аварійних ситуацій на мережах водопроводу, з яких 523 ліквідовано в перші доби. Але у 2008р. втрати води при транспортуванні незначно зменшилися на 2.16 млн. м3 порівняно з 2007р. В 2008р. збільшення використання води привело к збільшенню загального обсягу скидання зворотних вод у водні об`єкти на 15,72 млн. м3, в тому числі скидання нормативно чистих зворотних вод в поверхневі водні об`єкти на 17,64 млн. м3 порівняно з попереднім роком. Скидання забруднених зворотних вод у водні об`єкти у 2008р. незначно зменшилося на 1.92 млн. м3 порівняно з попереднім роком. На території м. Севастополя налічується 24 комплекси очисних споруд загальною проектною потужністю 182,633 тис. м3 добу. Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1. / млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990 174.9 174.9 171.1

2000 69.18 69.18 44.04

2005 81.22 81.22 60.45

2006 93.08 93.08 72.91

2007 80.00 80.00 59.56

2008 94.90 94.90 76.11

100.90 58.84 5.282 6.066 10.18 150.3

7.976 33.97 1.312 0.78 22.66 33.84

27.27 29.92 1.998 1.258 27.03 40.79

40.13 30.28 1.448 1.053 26.83 59.17

27.52 29.35 2.351 0.337 28.14 46.51

46.71 27.29 1.802 0.311 25.98 62.38

149.6

33.77

39.95

58.36

45.87

61.59

5.277 3.704 51.10 93.19 45.30 31.08 61.19

22.05 4.876 10.46 1.255 3.105 28.02 72.37

32.45 7.113 7.496 16.76 39.26 4.24

30.21 1.784 28.15 7.306 16.24 65.16

28.50 3.808 17.37 21.16 44.36 65.02

26.58 3.661 35.01 30.38 39.53 64.61

Забір, використання та відведення води Таблиця 4.2./млн. м3 Назва водного об’єкту Чорне море р. Альма р. Бельбек р. Кача р. Чорна

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 94.90 1.044 0.328 55.80

Використано води

40.49 3.49 0.924 1.394 32.89

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 61.59 26.58 0.172 0.172 2.217 2.217

4.2. ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД. 4.2.1. ОЧИСТКА СТІЧНИХ ВОД ТА, СКИДАННЯ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ВОДНІ ОБ`ЄКТИ По території Севастопольського регіону протікає значна кількість “малих рік”. Найбільше значення мають три: Кача, Бельбек і Чорна. Долини зазначених річок мають досить високу щільність населення і землі в цих долинах інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, розташовані в безпосередній близькості від зрізу води промислові підприємства створюють додаткову загрозу екологічному стану рік, як реальну,

так і потенційну. Весь цей комплекс проблем, що є, мабуть, характерним для всіх рік кримського регіону, визначає і підходи до рішення екологічних проблем. У межах адміністративної границі Севастополя знаходиться тільки заключна, гирлова ділянка ріки Кача, на який відсутні великі організовані джерела скидів забруднюючих речовин. В безпосередній близькості від зрізу води р.Кача розташоване с. Вишневе. У межах адміністративної території Севастополя знаходиться тільки заключна ділянка ріки Бельбек і гирлова область. У водоохоронній зоні р.Бельбек не забезпечують нормативного очищення споруди ДП "Садовод" в с.Верхнєсадове, с.Фронтове. Без очищення скидаються в р.Бельбек господарсько-побутові стічні води в с.Вавілово. Очисні споруди зазначених підприємств знаходяться в аварійному стані, вимагають реконструкції. Р.Чорна на відміну від двох вищеназваних рік цілком протікає по території Севастопольського регіону. Визначальне значення в показниках водності ріки має розташоване в її верхів'ях Чорноріченське водоймище обсягом біля 60 млн.км3 , яке є основним джерелом водопостачання регіону Севастополя. Ріка Чорна має безліч приток, найбільш значимими з яких є р.Айтодорка, Бага, Байдарка, Сулу-Дере, Узунджа і Чурук-Су. Характерною рисою всіх цих приток є зв'язок їх гідрологічних характеристик з кліматичними параметрами. На якість води в усті р.Чорна крім інших факторів здійснюють вплив скиди стічних вод підприємств: ЗАТ «Кримвтормет», а також очисні споруди КП «Севміськводоканал» СГС в с.Сахарна Головка, що не забезпечують нормативного очищення. На сьогоднішній день відсутнє очищення стоків у селах Резервне, Терновка, Чорноріччя, Хмельницьке, розташованих на берегах р.Чорної та її притоків. На стан води р. Чорна у районі нижче скиду стічних вод з очисних споруд ДКП «Севміськводоканал» в с.Озерне здійснює вплив її приток - р. Байдарка. Так, в с.Орлине здійснюється скидання неочищених стічних вод від декілька об’єктів через водозбірну площу в р.Байдарка. 4.2.2. ОСНОВНІ ЗАБРУДНЮВАЧІ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ (ЗА ГАЛУЗЯМИ ЕКОНОМІКИ) В Севастопольському регіоні найбільшими забруднювачами поверхневих та морських вод є підприємства житлово-комунального господарства та електроенергетики - КП «Севміськводоканал» СГС та ТОВ «СГС Плюс», добувної промисловості ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького». У відсотках до загальних скидів по м.Севастополю КП»Севміськводоканал» СГС скидає 97% від загальних обсягів забруднених зворотних вод та 42% від загального обсягу скидання зворотних вод у водні об`єкти.

ТОВ «СГС Плюс» скидає 46 % від загальних обсягів скидання зворотних вод у водні об`єкти, з них 0,3 % забруднених господарсько-побутових стічних вод та 99,7 % нормативно-чистих стічних вод без очищення. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.3. /млн. м3/ Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднени х 28.31 0.072 0.005 0.005 -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

28.81 0.005 -

0.424 0.002 -

28.39 0.002 -

0.581 32.68

0.075 24.37

0.506 8.311

0.285 25.74

0.004 25.74

0.004 3.376

2.097 0.341 2.541 4.312

0.48 0.072 0.108 0.032

0.269 2.433 4.28

0.065 2.224 4.215

0.065 0.12 -

0.054 -

4.743 76.11

1.727 27.29

2.519 46.71

0.746 61.59

0.574 26.58

0.227 3.661

Фотографії небезпечних об’єктів наводимо далі.

4.3. ЯКІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД 4.3.1. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У 2008р., як і в попередні роки, залишається незадовільним гідрохімічний стан малих рік Севастопольського регіону, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом регіону. Найбільше значення мають три: Кача, Бельбек і Чорна. У межах адміністративної границі Севастополя знаходиться тільки заключна, гирлова ділянка ріки Кача довжиною 5,4 км. Контроль якості вод р.Кача на території Севастополя здійснюється Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі на двох створах один із яких розташований на границі з Бахчисарайським районом (с.Вишневе), а другий – на відстані біля 1,5 км від устя (с.Орловка) За даними моніторингу Державної екологічної інспекції в м.Севастополі рівень забруднення вод р.Кача речовинами техногенної природи (АПАР, біогенними елементами) в межах адміністративної границі Севастополя істотно не міняється, тому що в цьому районі відсутні великі організовані джерела забруднення. У порівнянні з попереднім роком, знизилося забруднення вод ріки залізом загальним – 0,09 мг/л (1,8 ГДК) ( в 2007р.- 7,8 ГДК). Рівень забруднення іншими забруднюючими речовинами не змінився. Максимум концентрацій, як і в попередні роки, відзначався в зимово-весняний період і був, мабуть, зв'язаний із проходженням паводкових вод і початком польових робіт у долині ріки. Загальна довжина русла ріки Бельбек складає 63 км, площа водозбірного басейну – 505 км2, середньорічний стік – 61,5 млн.км3. У межах адміністративної території Севастополя знаходиться тільки заключна ділянка ріки і гирлова область загальною довжиною біля 17 км. Як і для р.Кача, вміст мінеральних солей у водах р.Бельбек залежить від безліч факторів, головним з яких є співвідношення поверхневих і підземних вод у водному балансі. За даними спостережень останніх 5 років ніяких істотних тенденцій у режимі головних іонів ( кальцій, магній, хлориди, сульфати) цих рік не виявлено. Якість вод ріки Бельбек на цій ділянці контролюється в створах, географічно прив'язаних, в основному, до джерел скидів стічних вод (с. Фронтове, с. Верхнєсадове і с. Вавілово). Надходження забруднюючих речовин у води р.Бельбек на території Севастополя здійснюється трьома очисними спорудами господарськопобутових стоків (с.Фронтове, с.Верхнєсадовое і с. Вавілово) і, крім того, у період проведення польових робіт у води ріки надходить велика кількість вод з технологічного циклу радгоспа «Садовод». Незважаючи на те, що велика частина русла ріки до адміністративної границі Севастополя проходить по лісистій місцевості, при виході на гирлову ділянку, води ріки виявляються досить сильно забрудненими АПАР ( 3 ГДК). Це свідчить про дуже сильне техногенне навантаження на води ріки в її верхів'ї, значну частину якого складає забруднення господарсько-побутовими стоками. Загальна довжина русла р.Чорна складає 35 км і, на відміну від двох вищеописаних рік, вона цілком протікає по території Севастопольського регіону. Площа водозбірного басейну р.Чорної – 427 км2, середньорічний стік –

56,8 млн.км3. Контроль якості вод р.Чорна здійснюється на 2 основних створах, один із яких розташований у районі скиду води через греблю Чорноріченського водоймища (с.Озерне), а другий – поблизу устя ріки (с. Сахарна Голівка). Крім того, розпорядженням Міськдержадміністрації Севастополя, з 1995 року проводяться спостереження на 5 додаткових створах розташованих у районах впадання основних притоків ріки і вище скидів великих очисних споруд. Через значну зарегульованість стоку р.Чорна, іонний склад її вод, як і у випадку р.Бельбек, не має сезонної та багаторічної складової. Вплив на якість вод р.Чорна роблять скиди стічних вод очисних споруд с.Озерне і с. Сахарна Голівка, крім того, істотний вплив чинять притоки ріки, більшість з яких приймають стічні води з дрібних очисних споруд і неочищені стоки безлічі селищ, розташованих у долині ріки. При цьому, якщо велика частина плину р.Чорна до с. Сахарна Голівка забруднена АПАР на рівні 2,8 ГДК (середньорічна концентрація - 0,079 мг/л), то після прийому стічних вод селищних очисних споруд і гідровузла №3, спостерігається різке збільшення концентрації АПАР і їх середньорічна концентрація складає 3,9 ГДК. Не можна не відзначити також сприятливого впливу проходження русла ріки по глибокому каньйону, у який вона входить після прийому вод своєї притоки – р.Байдарки. Зниження концентрації амонійного азоту ( з 0,67 ГДК до 0,5 ГДК) свідчить про здоров'я екосистеми ріки в цілому і про її значний потенціал. 4.3.3. МІКРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД З ОГЛЯДУ НА ЕПІДЕМІЧНУ СИТУАЦИЮ Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією (СЕС) постійно проводиться контроль за якістю води джерел водопостачання комунальних та відомчих водопроводів, розводящої мережі централізованого водопостачання, джерелами децентралізованого водопостачання та води відкритих водойм. За даними СЕС під її контролем знаходиться 15 створів, в тому числі 4 створи на водоймах 1 категорії, що є джерелом централізованого господарськопитного водопостачання, 3 створи - на водоймах 2 категорії - ріках Бельбек та Кача і притоки р. Чорна, розташованих в мережі населених пунктів, та 8 створів в районах пляжів та місць масового відпочинку. З 44 проб, відібраних у створах відкритого джерела водопостачання ( істок р. Чорна, Чорноріченське водосховище, ГВ №№ 2,14) в 13 пробах вода не відповідала вимогам ДСТУ 2761-84, що складає 24,5 % ( 2007р.- 52%). Відсоток відхилень від вимог ДСТУ значний у воді ГВ №№2, 14, розташованих на р.Чорна. Показники якості води цих водозаборів вказують на значне бактеріальне забруднення джерела. На берегах ріки розміщені кладовище, домоволодіння і господарські будівлі сільських населених пунктів, які каналізовані в вигрібні ями (Верхнє та Нижнє Чорноріччя), що у зв’язку зі сформованою забудовою, знаходяться біля зрізу води. Цим можна пояснити значні відхилення від норм бактеріологічних показників води ГВ №14, що

знаходиться нижче сіл за течією ріки. Значне забруднення надходить до р. Чорна через її притоки, основним з яких є р. Байдарка, що приймає неочищені стічні води с. Орлине. У водоймах 2 категорії протягом року відібрано 34 проби води на мікробіологічні та санітарно-хімічні показники. Рівень мікробіологічного забруднення річної води залишається високим і складає 59%, що пов`язано з мілководністю рік та порушенням режиму господарювання в районі прибережних захисних смуг рік. У створах акваторій пляжів морська вода контролювалась при підготовці пляжів до сезону та щотижнево протягом купального сезону на 8 створах: 6 пляжів та 2 місця масового відпочинку. Всього у 2008р. проведено 343 іспитів морської води на мікробіологічні, санітарно-хімічні показники. Відсоток відхилень по мікробіологічним показникам склав 2,1% ( в 2007р. -3,7%). Основним забруднювачем пляжів в б. Стрілецька є скидання недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд КП «Севміськводоканал» СГС на території військового інституту ВМС України з причини їх перевантаження. У зв`язку з забрудненням морської води в купальний сезон та антисанітарним станом території СЕС виносилось 8 постанов про тимчасове припинення купання на пляжах «Пісочний», «Хрустальний», «Учкуєвка» при виявленні індексу ЛКП вище 25000. 4.3.4. РАДІАЦІЙНИЙ СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Радіологічним відділенням центральної хіміко-бактеріологічної лабораторії питної води КП “Севміськводоканал” СГС у 2008р. проводилися іспити проб питної води та води джерел централізованого водопостачання на предмет радіоактивності. За результатами іспитів у 2008р. в пробах води Чорноріченського водосховища, в воді р.Чорна (витік), в пробах води ГВ №2, ГВ №14 в середньому сумарна бета не перевищувала норму 2 Бк/дм3. 4.4. МОРСЬКІ ВОДИ За даними Відділу Державного екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів та об`єктів ЧФ РФ ( м. Севастополь) Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції у 2008р. проведені дослідження дозволили отримати просторово-временну характеристику розподілу забруднюючих речовин у поверхневому шарі води. Якість води оцінювалася по вмісту у них інгредієнтів згідно затвердженого моніторингу. По вмісту завислих речовин та БПК5 якість вод не перетерпіла помітних змін. Максимальні концентрації по вищевказаним інгредієнтам постерігалися у районі випуску КНС м. Балаклави через відсутність у місті очисних споруд ( концентрація завислих речовин - 2 мг/л, БПК5- 2 мг/л). Вміст нафтопродуктів у морській воді Севастопольського регіону змінювався від 0,01 мг/л до 0,05 мг/л. Перевищень ГДК не виявлено. Найбільш забрудненими нафтопродуктами районами були райони стоянки кораблів ЧФ РФ і ВМСУ, в усті р. Чорна.

Склад АПАР в бухтах та зонах діяльності підприємств не перевищувало ГДК та змінювалось в інтервалах – 0,016-0,001 мг/л. У поверхневому шарі води в зоні діяльності підприємств в районі усті р. Чорна виявлені незначні концентрації фенолов – 0,001 мг/л. Вміст амонійного азоту, нітритів та нітратів не перевищувало ГДК. Зони максимальних концентрацій були зафіксовані у бухтах Голландія, Інженерна, Балаклавська, усті р. Чорна. Зона відкритого моря відноситься до благополучної завдяки морській течії та безперервному переміщенню водних потоків. Джерелами забруднення морської води забруднюючими речовинами є кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації, ВМС України, берегові об`єкти. Проблема очищення біля 20 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод у рік, що скидаються в бухту Голуба Чорного моря з каналізаційних очисних споруд південної сторони міста (КОС №1 КП «Севміськводоканал» СГС), може бути вирішена шляхом вводу в дію комплексу очисних споруд бiологiчного очищення. З причини недостатнього фінансування та необхідності корегування проектної документації, що розроблена у 1985р., I пусковий комплекс біологічного очищення КОС №1 не було виведено в 2001-2002рр. на технологічний режим та і не може бути виведено, враховуючи технічний стан об’єкту. Очисні споруди КОС №4 ( на території СВМІУ) КП «Севміськводоканал» СГС не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стічних вод, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрілецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9,10 ( м.Балаклава) КП «Севміськводоканал» СГС скидання стічних вод здійснюється в море без очищення. В вищеназваних випусках стічних вод виявлялись перевищення гранично допустимого скидання. Очисні споруди, що скидають недостатньо очищені стічні води в море та працюють неефективно, розташовані на південному березі Чорного моря, а також очисні споруди, які підпорядковані ТОВ «СГС Плюс» ( Севастопольська ТЕЦ (Інкерман). Надто напруженою продовжує залишатися ситуація з системами каналізації міста. Через зношеність каналізаційних колекторів у звітному році відбувалися пориви, аварійна зупинка каналізаційних насосних станцій і скидання неочищених стоків в Севастопольські бухти. За 2008 рік було 8 аварій на каналізаційних колекторах, при цьому скинуто без очищення в акваторію близько 8,706 тис. м3 стоків. На рельєф i в ставки - накопичувачи скидають стiчні води очисні споруди винзаводiв приміської зони. Проблема очищення промислових стоків винзаводів, в зв`язку з високими концентраціями органічних сполук та завислих речовин, вимагає рішення на рівні науково-дослідних розробок. Порушення водоохоронного законодавства визначені на військових об`єктах Міноборони України та Чорноморського флоту Російської Федерації.

На військових об`єктах стічні води скидаються з КОС, які працюють неефективно та не відповідають сучасним вимогам очистки, або і зовсім без очищення, в деяких підрозділах спостерігається скидання стічних вод на рельєф місцевості, відсутність каналізування в водоохоронній зоні Чорного моря. КОС в/ч А-3370 знаходяться в аварійному стані, перевантажені у зв`язку з введенням нових житлових будинків та організацій. Будівництво напірного каналізаційного колектору від в/ч А-3370 до КОС №1 південної частини міста на протязі тривалого часу не завершується. Кораблі і судна в своїй більшості не оснащені водоочисними технічними засобами, ємностями для накопичування, системами і пристроями для видалення корабельних відходів, що є причиною забруднення акваторій Чорного моря лояльно - баластними, промисловими і госпобутовими водами.

4.5. ЯКІСТЬ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Для контролю за якістю води в 2008р. Севастопольською міською санітарноепідеміологічною станцією (СЕС) відібрано 3352 проби води джерел та розводящої мережі комунальних та відомчих водопроводів на санітарно-хімічні та бактеріологічні показники. В розводящій мережі комунальних водопроводів відібрано 2057 проб, відомчих водопроводів - 123, з джерел централізованого водопостачання - 517. Якість питної води комунальних водопроводів по бактеріологічним показникам у 2008р. склала 0,4% ( 2007р.- 0,2%), за санітарно-хімічними показниками відхилень від вимог ДСТУ 2874-52 у 2008р. не зафіксовано ( 2007р.- 0,5%). Якість питної води комунальних водопроводів по мікробіологічним та санітарно-хімічним показникам залишається стабільним. У зв`язку з незадоволеною якістю води відкритого джерела СЕС посилено контроль за виконанням режиму технологічної обробки води на водопровідних очисних спорудах. Вода із резервуарів чистої води на очисних спорудах відбиралась щодекадно на бактеріологічні та вірусологічні показники. У 2008р. в квітні в воді ГВ № 2, №14 були виявлені ротовіруси та антиген ВГА. За результатами іспитів проводились заходи щодо непланової промивці фільтрів, резервуарів питної води з дезінфекцією та повторним відбором проб на бактеріологічні показники. Якість питної води розводящої мережі відомчих водопроводів у 2008р. по бактеріологічним показникам поліпшилась, відсоток відхилень від вимог ДСТУ складає 7,3 ( у 2007р. – 14,6), за санітарно-хімічними показниками, навпаки, погіршилась - у 2008р. відсоток відхилень склав 11,7 ( у 2007р.- 6,9). У 2008р. на об`єктах водопостачання КП «Севміськводоканал» СГС проведено роботи щодо заміни насосів, промивці відстійників на водопровідних очисних спорудах ГВ №3, проведена заміна фільтруючого слою на 14 фільтрах першого блоку очисних споруд та на 9 фільтрах заміна фільтруючого слою на антрацит на другому блоці. Обладнання на більшості споруд морально та фізично застаріло. Вода відомчих водопроводів п. Флотське та п.Оборонне не відповідають вимогам ДСТУ у зв`язку з незадовільним санітарно-хімічним станом споруд цих

водопроводів. Залишається незадовільним водопостачання селищ Байдарської долини, населення яких забезпечується водою із громадських колодязів та родників. Під надзором СЕС знаходиться 14 паспортизованих колодязів та родників. Якість води в них не відповідає вимогам СаНПіН 1226-75 «Устройство родників та колодязів» по мікробіологічним показникам - із 36 проб води відібраних в родніках та колодязях 33 проби не відповідали санітарним вимогам. Орліновською сільською радою не виконуються вимоги санітарного законодавства щодо очищення, промивці, дезінфекції громадських колодязів та родників. Інформація про стан водопостачання населення Байдарської долини із колодязів та родників був направлений в Балаклавську районну та міську прокуратуру для прокурорського реагування. 4.6. ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ Екологічні проблеми м. Севастополя щодо поліпшення стану водних ресурсів мають загальнодержавне значення і потребують рішення питань шляхом виділення коштів бюджетів різних рівнів. 1. З метою забезпечення питною водою населення м.ҐСевастополя необхідно: - Проведення реконструкції фільтрувальної станції та блоку знезараження 3 – го гідровузла, в цілях забезпечення міста якісною питною водою. 2. Для вирішення проблеми скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об`єкти та акваторії бухт м. Севастополя необхідно виконати наступні заходи: - Вирішення питання каналізування м.Балаклава. - Проектування, будівництво та введення в дію комплексу біологічного очищення на каналізаційних очисних спорудах південної сторони міста ( КОС №1). - Будівництво Мартинівського каналізаційного колектора глибокого закладення в м. Севастополі, мережі каналізації по вул.. Єфремова, Дибенко з ліквідацією комплексу каналізаційних очисних споруд в б. Стрілецька ( КОС №4). - Реконструкція очисних споруд та каналізування приміської зони, сільських населених пунктів. Каналізування с.Орлине на очисні споруди с.Озерне з ліквідацією скиду неочищених каналізаційних стоків у р.Байдарку. 3. Шляхи вирішення проблеми забруднення територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м.Севастополі та акваторії Чорного моря, яка прилягає до них, наступні: - Оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічного середовища у прибережно-морський зоні територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі. - Локалізація та ліквідація наслідків забруднення нафтопродуктами підземних вод і ґрунтів в районі розташування складів паливно-мастильних матеріалів Чорноморського флоту Російської Федерації в м.Севастополі. 4. Забруднення акваторії Балаклавської та Севастопольських бухт промисловими, господарсько-побутовими та зливовими стічними водами

необхідно вирішити шляхом виконання наступних заходів: - Комплексне очищення акваторії Балаклавської та Севастопольських бухт від забруднення. 5. Недостатній збір та відсутність очищення поверхневих стічних вод в м.Севастополі можливо вирішити виконанням наступних заходів: - Регулярний контроль за рівнем забруднення вод зливової каналізації. - Реконструкція зливової каналізації та будівництво очисних споруд для очищення стічних вод. 6. Дотримання режиму господарської діяльності в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів можливо вирішити наступними заходами: - Розроблення та затвердження проектів з винесенням в натуру водоохоронних зон поверхневих вод та Севастопольських бухт Чорного моря. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Регіональна програма та регіональна схема формування національної екологічної мережі не розроблені через відсутність фінансування. Нормативно-правові акти місцевого рівня, розроблені з метою забезпечення реалізації Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, відсутні. Пропозиції щодо розвитку заповідної справи та, відповідно, формуванню регіональної екологічної мережі включені в "Комплексну програму охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затверджену у встановленому порядку у 2003 році. Деякі заходи передбачені "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 р. № 1017. На підставі звернення Севастопольської міської держадміністрації (СМДА) Держу правлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розглянуто проект Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження і відтворення біорізноманіття України на період 20082027 р.р. і при участі вчених ІнБПМ ім.. О.О. Ковалевського НАН України розроблені пропозиції та комплекс заходів щодо збереження біорізноманіття регіону Севастополя, які повинні фінансуватися за рахунок місцевого бюджету, для використання при формуванні зазначеної Програми. У складі Генерального плану розвитку міста Севастополя на період до 2025 року, затвердженого 13.12.2005 р., розроблений розділ «Екологічний каркас міста і планувальна організація ландшафтно-організаційних територій». Загальнодержавною програмою формування національної екомережі України передбачено, що формування структурних елементів національної екологічної мережі місцевого значення здійснюватиметься за рахунок коштів

відповідних розділів місцевих бюджетів і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Згідно зі ст. 22 (п.3) Бюджетного Кодексу України розпорядниками коштів міського бюджету можуть бути тільки структурні підрозділи (управління) міської держадміністрації. З метою рішення питання про виділення фінансових коштів на розробку регіональних програми і схеми формування національної екологічної мережі Держуправлінням кількоразово протягом останніх років було запропоновано включити в план роботи Севастопольської міської Ради розгляд зазначеного питання. Розроблений Держуправлінням проект рішення Севастопольської міської Ради «Про розробку Регіональної програми і схеми формування національної екологічної мережі» був направлений на адресу Севастопольської міської держадміністрації для організації його оформлення та погодження в установленому порядку, відповідно до діючого регламенту. Крім того, з ініціативі Держуправлінням в установленому порядку розроблені запити щодо фінансування у 2009 році за рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища розроблення регіональних програми та схеми формування екомережі (виконавець – ІнБПМ НАН України). Запити розглянуто на засіданні постійної профільної депутатської комісії Севастопольської міської Ради та схвалено міськрадою. Міськрадою дано доручення Севастопольській міській держадміністрації передбачити фінансування розробки програми формування регіональної екомережі на 2009 рік. В цілях забезпечення комплексного підходу до рішення питань в сфері охорони та збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування регіональної екомережі Держуправлінням у 2008 році розроблені пропозиції і комплекс заходів, які повинні бути враховані при формуванні регіональної програми соціального та економічного розвитку міста Севастополя на 2009 рок. Переліком заходів передбачено розроблення програми формування регіональної екомережі, а також проектів землеустрою з організації та встановленню меж структурних елементів екомережі - територій природнозаповідного фонду загальнодержавного значення та прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розроблені і кількоразово протягом останніх років надані на адресу Севастопольської міської державної адміністрації пропозиції щодо організації роботи з виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, в т.ч. щодо виконання невідкладних заходів - розроблення регіональних програми та схеми формування екомережі. Питання щодо реалізації основних положень Загальнодержавної програми формування національної екомережі України на 2000-2015 роки та Закону України «Про екологічну мережу України» з ініціативи Держуправління, при активної участі та підтримці учених ІнБПМ ім. О.О. Ковалевського НАН України, кількаразово розглянуто на засіданні постійної профільної депутатської комісії Севастопольської міської Ради. У 2005 р. з ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі створено Севастопольську міську

Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі (розпорядження СМДА від 12.05.05р. № 573-р). В зв'язку з змінами посад більшості членів Координаційної ради засідання у 2008 р. не проводилися. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі прийняті міри для відновлення роботи Севастопольської міської координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі та створення Севастопольською міською держадміністрацією (СМДА) робочої групи з питань встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення. На підставі звернень Держуправління внесені зміни до складу Севастопольської міської координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі (розпорядження СМДА від 02.04.2009р. № 280-р) та відновляється робота координаційної ради. Питання щодо розвитку існуючої мережі природно-заповідних територій, збереження біо- та ландшафтного різноманіття і формування екомережі винесено на розгляд Колегії Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі 11.02.2009р. Рішенням Колегії Севастопольської міської раді та Севастопольської міської державної адміністрації в рамках їх повноважень запропоновано вжити відповідних заходів для рішення проблеми фінансування робіт з встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення, розробки схемі формування регіональної екологічної мережі та матеріалів клопотання щодо створення національного природного парку.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га* Таблиця 5.1. Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки)** Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 (на 01.01.2001) 22,5 4,8

2005 (на 01.01.2006) 22,5 4,7

2006 (на 01.01.2007) 23,7 4,7

2007 (на 01.01.2008) 23,7 4,7

2008 (на 01.01.2009) 23,7 4,7

0,044

0,9

1,2 8,7

0,5

0,7

34,9

35,4

* За даними Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 13.07.2009р. вих. № 8-2.1-1/4287 ** Площа ставків у ДП р/з ім. П. Осіпенко; *** Загальна площа поверхневих водних об'єктів - 0,842 тис. га (за даними паспортів водних об'єктів м. Севастополя, без обліку рік)

В цілях забезпечення цілісності і нерозривності екомереж суміжних адміністративних територій у 2008 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі зроблено сприяння в розробці Кримської екомережі – розроблювачам (ІнБПМ ім. О.О.

Ковалевського НАН України) надані матеріали і результати наукових досліджень по регіону м. Севастополя (щодо приморських територій природнозаповідного фонду) для забезпечення комплексного підходу до рішення питань щодо формування екомережі Кримського півострова. Проблемні питання: 1) Відсутність фінансування для розроблення регіональних проекту і схеми формування національної екомережі, а також для розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж структурних елементів екомережі – існуючих територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. 2) Для одержання достовірної інформації про сучасний стан земель м. Севастополя і обліку їх змін у динаміці потрібно рішення питань про створення спеціалізованої лабораторії по моніторингу земель в системі одного з відповідальних суб'єктів моніторингу довкілля (Відповідно до листа Головного управління Держкомзему в м. Севастополі на адресу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі від 06.02.2009р. № 382/5/9-09). 5.1.1. Стан природних складових довкілля Дані щодо окремих складових елементів екомережі в м. Севастополі приведені в таблиці 5.2. з використанням статистичної звітності по формі 6-зем «Про наявність земель і розподіл їх по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності».

Складові структурних елементів екологічної мережі* Таблиця 5.2.

0,0

8 Немае інформації ---

35,4

12 (80) з усіх земель 6,7

13 (17)

14 (67)

0,0

7,5

15 (11) + (12) 4,7

26,2**

* За даними Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 13.07.2009р. вих. № 8-2.1-1/4287 з використанням формі 6-зем. ** За даними первинних облікових документів щодо організації об'єктів ПЗФ. В зв'язку з тим, що об'єкти ПЗФ м.

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в

0,9

11 (79) з усіх земель 1,2

Пасовища, сіножаті

10 (21)

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

9 (72)

Землі під консервацією

7 (63)

Рекреаційні території

6 Немае інформації ---

Курортні та лікувальнооздоровчі території

86,4

5 (78) з усіх земель 23,7

Ліси та інші лісовкриті площі

4 Сума (с (5 по (16)) 80,1

Водоохоронні зони, винесені в натуру

3 (2)

Складові елементи екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі

Загаль на площа екомережі, тис. га

Землі водного фонду

2 99 рядок: № графи за формою 6-зем 1 м. Севастополь

Загаль на площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 (19)

0,0

Севастополя не є юридичними особами не представляється можливим урахувати в річної статистичної звітності по формі 6зем «Про наявність земель і розподіл їх по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності» площі, займані ними. При передачі земель об'єктів ПЗФ в користування, власність юридичним особам можна урахувати по формі 6-зем площу земельних ділянок природоохоронного призначення в відповідних рядках і графах. На 01.01.2009 р. в гр.(78) зі всіх земель значиться 23,7 тис. га земель природоохоронного призначення. Фактична площа об'єктів ПЗФ м. Севастополя (з урахуванням площ морських акваторій) складає 26,2 тис. га.

Спільні транскордонні елементи національної екомережі та Всеєвропейської екомережі, а також водно-болотні угіддя міжнародного значення на території м. Севастополя відсутні. Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значенн), а також визначення та створення буферних зон і визначення відновлюваних територій планується в рамках розробки регіональної схеми формування національної екологічної мережі. Охоронні зони об'єктів і територій існуючої мережі природно-заповідного фонду м. Севастополя, представленої пам'ятниками природи і заказниками, відсутні, тому що їхня наявність у цих категорій ПЗФ відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» не є обов'язкової. Створення охоронних зон необхідно уздовж окремих ділянок меж існуючих територій ПЗФ загальнодержавного значення и перспективного заказника «Караньський» и планується в рамках розробки проектів землеустрою з організації та встановленню меж їх територій, при наявності фінансування. Резервування земель для наступного їх переведення в землі рекреаційного та оздоровчого призначення в м. Севастополі у 2008 році не проводилося. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Екомережа По заявкам Головного управління земельних ресурсів в м. Севастополі, за рахунок коштів державного бюджету, раніше (2005-2006р.р.) ДП «Кримський науково-дослідницький інститут землеустрою» виконані наступні проектнодослідницькі роботи і технічна землевпорядна документація: - Технічна документація з переводу малопродуктивних орних угідь до категорії земель тимчасової консервації та проекти консервації земель на території державних підприємств радгоспу-заводу ім. П.Осипенко (площею 33,2 га) и «Садівник» (площею188,3 га), на території ТОВ агрофірма «Золота балка» (площею 252,5 га); загальна вартість робіт – 14989,44 грн.; загальна площа малопродуктивних орних угідь, які підлягають переводу до категорії земель тимчасової консервації – 474 га. - РП з рекультивації порушених земель, розташованих на території ТОВ «Качинський»: площею 24,27 га на суму 11271,22 грн. («Стрільбище») і площею 2,99 га на суму 9357,37 грн. («Смітник»). - РП землеустрою в частині поліпшення малопродуктивних угідь в районі мису Лукулл (с. Кутове) на території ТОВ «Качинський+» на суму 20,0 тис. грн.

Практичні заходи, передбачені зазначеними проектно-дослідницькими роботами і технічної землевпорядної документацією, в 2008 році не виконувалися в зв'язку з відсутністю фінансування. Відповідно до виконаної проектної документації на здійснення заходів по охороні земель необхідні кошти місцевого або державного бюджету на суму 2091,265 тис. грн. За рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища виконаний робочий проект землеустрою з встановленню меж земель водного фонду «Прибережно-захисна смуга (ПЗС) и зона строгого захисту (ЗСЗ) 1-го пояса Чорноріченьського водосховища». Ведеться робота з передачі ДКП «Севміськводоканал» в постійне користування зазначеної земельної ділянки площею 1 137,806 га для забезпечення режиму зони строгої санітарної охорони відповідно до вимог Земельного кодексу України і Закону України про затвердження Загальнодержавної програми «Питна вода України». Продовжені роботи з виносу в натуру меж 2-го і 3-го поясів Чорноріченьського водосховища. У 2008 р. почато розробку проекту землеустрою з встановлення у натурі (на місцевості) меж 2-го пояса санітарної охорони Чорноріченського водосховища, що знаходиться на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський» (виконавець - ГП «Севгеоцентр»; у 2008 р. проектна документація – у стадії погодження). Однієї з гострих і невирішених проблем є невстановлені на сьогоднішній день розмір і межі прибережної захисної смуги. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі неодноразово зверталося в органи влади з проханням про сприяння прискоренню розроблення та затвердження проекту водоохоронних зон Чорного моря, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги, однак на сьогодні вони не розроблені. У результаті відсутня можливість визначення і контролю виконання обмежень відповідно до вимог ст. 62 Земельного кодексу України і ст.87, 90 Водного кодексу України. У містобудівній документації м. Севастополя прибережна захисна смуга уздовж Чорного моря не визначена в порушення вимог Земельного кодексу України, у зв'язку з чим відсутня можливість обмежень у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг відповідно до вимог Земельного кодексу України і Водного кодексу України та створюються передумови для наднормативного техногенного впливу на водні ресурси. Так, відповідно до вимог ст.90 Водного кодексу України прибережні захисні смуги уздовж морів можуть використовуватися тільки для будівництва санаторіїв і інших лікувально-оздоровчих установ, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізуванням. У прибережній захисній смузі уздовж Чорного моря зосереджені основні джерела забруднення навколишньої природного середовища: промислові об'єкти, гаражі, військові частини, склади та інш. Значні площі в межах ПЗС зайняті садівничими товариствами та індивідуальною забудовою, що в умовах відсутності каналізування і загальноміської системи санітарного очищення приводить до незаконного скидання забруднених стоків в акваторію Чорного моря і інтенсивному забрудненню приморських територій.

В цілях забезпечення комплексного підходу до рішення питань щодо формування регіональної екомережі Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі розроблені пропозиції і комплекс заходів, котрі повинні бути враховані при формуванні регіональної програми земельної реформи на 2009 – 2014 роки. Переліком заходів передбачено виконання заходів щодо охорони земель прибережної смуги морів, в т.ч. направлених на поліпшення структури угідь, а також консервація деградованих сільськогосподарських угідь, створення захисних лісових насаджень у прибережній смузі морів, виконання заходів з проведення суцільної земельнокадастрової інвентаризації земель. Крім того, на адресу Севастопольської міської держадміністрації і Севастопольської міської Ради направлені звернення з пропозицією при формуванні бюджету і заходів програми соціально-економічного розвитку м. Севастополя на 2009 рік урахувати виділення фінансових коштів для виконання заходів щодо встановлення та виносу в натуру (на місцевість) меж прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря. Рішенням Севастопольської міськради № 800 від 13.09.2006 р. затверджені основи регулювання земельних відносин, раціонального та більш ефективного використання земельних ресурсів міста Севастополя на період 2006-2009 років. Зазначеним Рішенням призначено СМДА здійснити розробку Програми використання й охорони земель міста Севастополя; Правил забудови міста Севастополя, Програми зміцнення й інженерного захисту берега Чорного моря, Проекту встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря. Керуючись положеннями ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі під час розгляду матеріалів проектів відводу земельних ділянок, здійснення державної екологічної експертизи вимагає встановлення розмірів і меж прибережної захисної смуги водних об'єктів у зазначених матеріалах і виконання обмежень відповідно до законодавства. При узгодженні матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2008 році керувалося Порядком узгодження природоохоронними органами матеріалів вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженим наказом Мінприроди України від 05.11.2004 р. № 434 і зареєстрованим у Мін'юсті України 22.11.2004 р. за №1470/10069, розробленім відповідно до діючого природоохоронного законодавства України, в т.ч. відповідно до Законів України «Про екологічну мережу України», «Про природно-заповідний фонд України», інших нормативно-правових актів. До основних питань, на яких акцентована увага при розгляди матеріалів, належіть недопущення погіршення стану особливо цінних земель, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, інших складових екомережі. При оформленні висновку природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів з урахуванням конкретної ситуації визначаються умови щодо дотримання встановленого режиму використання водоохоронних зон та прибережних

захисних смуг, ґрунтів, збереження природоохоронних обмежень.

біоти,

встановлення

інших

Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 р. передбачено проведення інвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного та іншого призначення. Очікувані результати: забезпечення особливого режиму використання земель даних категорій згідно з природоохоронним законодавством. Інформацію щодо рекультивації порушених і консервації деградованих і малопродуктивних земель за 2008 рік наведено у розділі 6.1.2. Біорізноманіття Вплив тралового промислу на природні екологічні комплекси Чорного моря Пагубні наслідки донного тралового промислу не тільки на донні співтовариства гідробіонтів, але в цілому на морські екосистеми добре відомі. В Азово-Чорноморському басейні в берегів Росії промисел риби донними тралами був законодавчо заборонений ще на зорі його розвитку - в 1913 р. На початку 70-х років 20-го століття всіма чорноморськими країнами був відновлений донний траловий лов у зв'язку з освоєнням, нового і найбільш масового для басейну виду – чорноморського шпроту. Однак, уже до початку 80-х років, завдяки широкому впровадженню методів візуальних спостережень із підводних населених апаратів, були отримані докази широкомасштабного знищення бентосніх біоценозів на шельфі Чорного моря, особливо в його мілководній і найбільше рибопродуктивної північно-західної частини, у результаті чого, застосування донних тралів було знову заборонене. Дотепер промисел шпроту дозволений тільки в пелагіалі без торкання тралом ґрунту. Однак, як показують результати досліджень Інституту біології південних морів ім. А.О. Ковалевського Національної Академії наук України (далі ИНБЮМ) і аналіз уловів траулерів, це правило постійне порушується. Згідно зі спостереженнями ИНБЮМ, виконаним на промислових судах на шельфі Криму, у денний час шпрот утворює скупчення у вигляді косяків переважно в придонному шарі. При наближенні трала зграї щільно притискаються до ґрунту і для їхнього успішного облову тралення виконуються безпосередньо в торканні з дном. При цьому домагаються збільшення горизонтального розкриття трала за рахунок зменшення вертикального, що підвищує ефективність облову. Тралові дошки, нижні кабелі, що з'єднують тралові дошки із тралом, і нижня добору пелагічного трала при цьому буксируються по ґрунту. Положення трала щодо поверхні води й дна реєструється гідроакустичною системою контролю знарядь лову.

Рис. 5.1 Слід від тралової дошки. Шкала глибин розташована ліворуч від фотографії. При аналізі видового складу уловів, крім шпроту відзначена наявність типових донних риб - камбали калкана, морської мови, мерлана, рідше султанки й бичків, а також безхребетних: мідій і асцидій. Крім того, після підйому трала на борт судна, кілі тралових дощок і троси мали зачищену поверхню без слідів іржі. Мали випадки підйому якорів, фрагментів затонулих судів і літаків. Усе це прямо свідчило про виконання тралень у донному варіанті. Промисел пелагічних видів риб різноглибинними тралами в донному варіанті, незважаючи на його заборону, є звичайною практикою. За останні вісім років щорічно в кримських берегів виконується в середньому близько 15 тисяч тралень, з них приблизно 2/3 припадає на світлий час доби. Слід зазначити, що в повню при відсутності суцільної хмарності пелагічні види риб також формують косяки в придонному шарі. Як правило, тривалість тралення становить приблизно дві години і за цей час судно проходить дистанцію в середньому близько 10-12 км. Залежно від типу судна використовуються пелагічні трали різних модифікацій. Наприклад, на судах типу СРТ застосовується трал, що має довжину нижньої підбори 38 м, при траленні відстань між траловими дошками в середньому становить близько 50 м. Таким чином, у випадку виконання тралення в торканні із ґрунтом площа дна, порушена безпосередньо нижньої підборої трала становить 0,38 – 0,46 км2, а загальна, з обліків відстані між траловими дошками, - 0,5 – 0,6 км2. Таким чином, якщо взяти за основу вищенаведені показники, те щорічно тралами «проорюється» не менш 3-6 тис. км2 шельфу. Найбільший фізичний вплив виявляють тралові дошки, що знищують залежно від щільності пухких ґрунтів

не тільки эпи-, але і інфауну в глибину ґрунту від декількох десятків сантиметрів до метра і трохи більш. Як вказувалося вище, ширина борозен, що залишаються траловими дошками становить 0,3-0,7 м. Таким чином, за одне тралення обома дошками дивується площа дна від 0,006 – 0,007 до 0,014 – 0,017км2. Поряд із прямим впливом на донні біоценози відбувається взмучіваніе дрібнодисперсних опадів з наступним замуліваніем значних просторів поверхні дна. Останній фактор є найбільш згубним для гідробіонтів. Більші маси піднятих часток опадів можуть переноситися плинами на відстань до 150-200 км і осідати на площі в тисячі км2. На захід від мису Тарханкут і в нижній частині Каркінітської затоки в місцях хронічного осідання суспензії товщина шару мула перевищувала 2-5 см, в окремих місцях досягала 50см. Крім замулівання відбувається вторинне забруднення води різними суспензіями, що раніше осіли на дно, зменшення прозорість води та освітленість дна. Під впливом цих негативних процесів відбулася деградація біоценозу Філлофорного поля Зернова, були знищені біоценози мідії, фазеоліни, харовой водорості та інші співтовариства піщаних і черепашкових ґрунтів у Каркінітської затоці, які відігравали важливу роль у життєвих циклах демерсальніх чорноморських риб. Тут проходив нагул і зимівля осетрових, камбалових, бичкових, султанки, мерланга та інших видів. Біотопи мідієвого й фазеолінового мулів мають найважливіші значення функціонування донних біоценозів, що впливають на стійкість екосистеми Чорного моря – це фільтрація води, седиментація суспензії, трофічна значимість. У свою чергу, деякі з донних гідробіонтів (мідія, рапана, филлофора й ін.) є коштовними об'єктами промислу. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що основною причиною деградації біоценозів мідієвого й фазеолинового мулів на шельфі Криму є донний траловий промисел, який більш-менш постійно ведеться протягом останніх 30 років. У цей час, без проведення комплексної гідробіологічної зйомки шельфу Криму і північно-західної частини Чорного моря неможливо реально оцінити масштаби негативних наслідків що відбувся змін в екосистемі з метою прийняття ефективних контрзаходів. У якості першочергових завдань по реабілітації прибережних екосистем є прийняття державної програми по спорудженню мережі штучних рифів і модулів біологічного очищення води, підприємств марикультури, перегляд і тверде виконання правил рибальства, розширення площ районів заборонних для тралового промислу, видобутку корисних копалин і інших екологічно небезпечних видів господарської діяльності. Вплив штучних водойм (ставків) на природне різноманіття водойм Севастопольського регіону У регіоні Севастополя усі водойми є штучними протівоєрозийными ставками і водоймищами. Більшість з них побудовані для сільськогосподарських нестатків і питного водопостачання в 50 – 60 роках минулого століття. Водойми побудовані на малих ріках і струмках

Севастопольського регіону. Після будівництва штучних водойм здійснювалися численні спроби акліматизації коштовних промислових видів риб, що супроводжувалися заходами щодо знищення «бур'янистих» аборигенних видів, але при цьому ненавмисно вселялися і малоцінні екологічно пластичні риби. На жаль, чисто споживчий підхід до оцінки кримської іхтіофауни, що позначив її статус як «не представляє господарської цінності», багато в чому визначив сучасний критичний стан природних іхтіоценів. У результаті акліматизації коштовних промислових видів риб, розмаїтість іхтіофауни за останні приблизно 50 років збільшилося в 3-4 рази, що за формальними критеріями може свідчити про позитивні процеси що відбуваються у водних екосистемах Криму, однак ці зміни відбуваються за рахунок вселенців, у той час як популяції багатьох відвічних видів півострови знаходяться в пригнобленому стані або зникли зовсім. З іншого боку, умови обітання гідробіонтів у кримських ріках дуже напружені, що зв'язано з безпосереднім утручанням людини. Промислово-побутові стоки селищ, розташованих уздовж берегів рік і їхніх припливів скидаються в них практично без очищення. Неодноразово відзначалися випадки повного осушення русявів рік у результаті повного забору води для наповнення водоймищ. Має місце браконьєрський лов риби з використанням сітей, хімічних речовин і електрошка. У результаті випрямлення русявів і зведення дамб знищуються біотопи обітання в першу чергу аборигенних видів. Так, після тривалого осушення русла Чорної річки в 1994-95 р.р. у ній більш не зустрічається малий рибець (Vimba vimba tenella), що у Криму жив тільки в цій ріці. Не виключено, що цей «червонокнижковий» вид загублений для природи. У цей список можна включити і чорноморського лосося (Salmo trutta labrax), що знаходиться під погрозою зникнення. До зарегулювання стоку малих рік цей анадромний вид заходив на нерест у гірські кримські ріки свідчить наявність у їхніх верхів'ях форелі (S. t. labrax morfa fario), що є осілою формою цього виду. Слід зазначити, що малі ріки Севастопольського регіону були одним з основних нерестовищ чорноморського лосося в узбережжя Криму. У результаті будівництво на цих ріках різних гідротехнічних споруджень доступ риб до природних нерестовищ був перекритий, що привело до зникнення чорноморського лосося в берегів Криму. Для відновлення чисельності чорноморського лосося не обходжене будівництво рибоводних заводів зворотного типу в місцях природних нерестовищ даного виду, що передбачено «Загальнодержавною програмою охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів», затвердженої Законом України від 22.03.2001р. №2333-III

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

За результатами інвентаризації флори регіону було прийняте рішення Севастопольської міської Ради від 10.12.2003 року № 1692 "Про заходи для збереження об'єктів рослинного світу, що знаходяться під погрозою зникнення в регіоні міста Севастополя", яким передбачена організація роботи з віднесення місць виростання зазначених об'єктів рослинного світу до природнозаповідного фонду України; проект рішення розроблений Держуправлінням. На виконання зазначеного рішення, у 2005 р. Держуправлінням було організовано роботу по оголошенню нового об'єкту ПЗФ - заказника місцевого значення "Караньський" на пріоритетній території між Балаклавською бухтою і мисом Фіолент (включаючи висоти Гірську, Караньські, Кая-Баш, Митіліно, Таврос, Мраморну та Васильову балки та прилягаючу акваторію Чорного моря) орієнтованої площею 1071,28 га, в т.ч. моря - 946,48 га). Зазначена приморська територія Гераклєйського півострова відноситься до пріоритетних територій Криму з огляду на збереження біологічного і ландшафтного різноманіття та збереження культурної спадщини («Гурзуф-97»). Зазначену територію зарезервовано рішенням міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклєйського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський"). "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя до 2010 року", затвердженою рішенням міськради від 11.03.2003р. № 719, передбачене створення регіонального ландшафтного парку «Гераклєя», до складу якого повинні ввійти вищеназвані території в межах перспективного заказника «Караньський», а також існуючі природно-заповідні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення в районі м. Фіолент і б.Козача. При розробці проекту вищевказаного рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.06 р. № 804 використані пропозиції Держуправління, а також рекомендації Мінприроди України щодо розгляду організації заказника "Караньський", як 1-го етапу по створенню регіонального ландшафтного парку "Гераклєя". Пропозиції по створенню заказника "Караньський" и регіонального ландшафтного парку «Гераклєя» враховані при розробці Генплану м. Севастополя. Відповідно до ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Держуправлінням ведеться робота по узгодженню матеріалів клопотання щодо організації заказника. У таблиці 5.3 представлений Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.3 Назва виду Судинні рослини

Кількість видів 107

2000 107

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 107 107 107

2008 107

Гриби Водорості Лишайники Разом:

2 5 114

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Остання інвентаризації флори регіону Севастополя була проведена в період з 1997 по 2001 рік Нікитським ботанічним садом - Національним науковим центром УААН. Відповідно до результатів проведених досліджень: - усього на території м. Севастополя виявлено 175 рідких видів вищих судинних рослин і 2 види макроміцетов (місцезнаходження їх є новими для регіону); - 106 видів вищих рослин уже мають який-небудь охоронний статус, тобто занесені в Червоні книги або Червоні списки різних рангів (МСОП – 20, ЕКС - 31, СИТЕС - 37, Бернська конвенція - 12, Червона книга України (1996) – 87); - найбільш багатим по числу рідких і ендемічних видів рослин є заказники “Байдарській” та “Мис Айя”; - на території м. Севастополя виявлений 91 рідкий і зникаючий вид з 36 сімейств, не занесений у Червону книгу України, у тому числі 52 ендемічних видів, 56 таксонів з 91 запропоновані в Червону книгу Криму. З них для 33 видів запропонована категорія рідкості IV - що скорочуються (що піддаються небезпеки), для 17 – категорія III - рідкі (сильно піддаються небезпеки), для 5 категорія II - що знаходяться під погрозою зникнення, і 2 види, віднесені до категорії I – очевидно зниклі (це Calystegia soldanela, Cerastium Stevenii). 3 види відзначені в Криму тільки на території м.Севастополя – «Eleocharis mitracarpa», «Trifolium echinatum», «Plantago coronopus». Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні м. Севастополя представлений у таблиці 5.9. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні м. Севастополя (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.9 Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України 2

Судинні рослини Тис ягідний (Taxus baccata)

Сосна станкевича (Pinus stankewiczii)

Яловец високий (Juniperus еxcelsa)

Яловец смердючий (Juniperus

Бернська конвенція 3

Європейський червоний список

CITES 4

foetididissima) Дельфіній палласа (Delpphinium pallassii Nevski)

Сон кримський (Pulsatilla taurica)

Мачок жовтий (Glaucium flavum Crantz)

Роговик біберштейна (Cerastium biebersteinii)

Півония кримська (Paeonia daurica)

Півония тонколиста (Paeonia tenuifolia)

Фіалка біла (Viola alba)

Чист кримський (Cistus tauricus)

Суничник дрібноплодий (Аrbutus andrachne)

Астрагал щетинистий (Astragalus setosulus)

Зіновать вульфа (Chamaecytisus wulffii)

Сочевиця східна (Lens orientalis)

Гіпокрепіс чубатий (Hippocrepis comosa)

Люцерна приморська (Medicago marina)

Люцерна щербениста (Medicago saxatilis)

Еспарцет палласа (Onobrychis pallasii)

Горох високий (Pisum elatius)

Фісташка туполиста (Pistacia mutica)

Тринія біберштейна (Trinia biebersteinii)

Громовик багатолистий (Onosma polyphylla)

Беладона звичайна (Atropa belladonna)

Льонок піщаний (Linaria sabulosa Czern)

Волошка таліева (Centaurea Taliewii Kleop)

Лагозерис пурпуровий

+ +

(Lagoseris purpurea) Асфоделіна жовта (Asphodelina lulea)

Пізньоцвіт тіньовий (Colchicum umbrosum)

Тюльпан шренка (Tulipa schrenkii Regel)

Підсніжник складчастий (Galantus plicatus Bieb)

Білоцвіт літній (Leucojum aestivum)

Штернбергія пізньоцвіта (Sternbergia colchiciflora)

Холодок прибрежний (Asparagus litoralis)

Рускус під'язиковий (Ruscus hypoglossum)

Шафран вузьколистий (Crocus angustifolius Weston)

Шафран палласа (Crocus pallasii)

Шафран гарний (Crocus speciosus)

Шафран кримський (Crocus tauricus)

Касарики італійські (Gladiolus italicus Mill)

Анакамптис пірамідальний (Anacamptis pyramidalis)

Булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium)

Булатка довголиста (Cephalanthera logifolia)

Булатка червона (Cephalanthera rubra)

Язичок зелений (Coeloglossum viride)

Комперія компера (Comperia comperana)

Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Chatel)

Пальчатокорінник м'ясочервоний (Dactylorhiza incarnata)

Пальчатокорінник римський (Dactylorhiza romana)

Коручка темночервона (Epipactis atrorubens)

Коручка чемерниковидна (Epipactis helleborine)

Коручка дрібнолиста (Epipactis microphylla)

Билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea)

Ремнепелюстник козячий (Himantoglossum caprinum)

Лімодорум недорозвинений (Limodorum abortivum)

Зозулині сльози яйевилні (Listera ovata)

Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis)

Офрис бджолоносна (Ophrys apifera Huds)

Офрис оводоносна (Ophrys oestrifera Bieb)

Офрис кримська (Ophrys taurica)

Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora)

Зозулинець чоловічий (Orchis mascula)

Зозулинець салеповий (Orchis morio)

Зозулинець блідий (Orchis pallens)

Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq)

Зозулинець розмальований (Orchis picta Loisel)

Зозулинець прованський (Orchis provincialis)

Зозулинець дрібнокрапрачастий (Orchis punctulara)

Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea Huds)

Зозулинець мавпячий (Orchis simia)

Зозулинець блощичний (Orchis coriophora)

Зозулинець тризубчастий (Orchis tridentata Scop)

Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha)

Стевеніела сатиріовидна (Steveniella satyrioides)

Ковила браунера (Stipa brauneri)

Ковила волосиста (Stipa capillata)

Ковила лессінга (Stipa lessingiana Trin)

Ковила каменелюбна (Stipa lithophila)

Пшениця дика однозeрнянка (Triticum boeoticum Boiss)

Клен Стевена (Acer stevenii)

Бурачек чашечковидный

(Alyssum calycocarpum) Пупавка яйлинская

(Anthemis jajlensis) Спаржа понтийская (Asparagus ponticus)

Астрагал колючковый

(Astracantha arnacantha) Бельвалия Липкого (Bellevalia lipskyi) Жеруха грецька(Cardamine graeca)

+ +

Головчатка Дмитрия (Cephalaria demetrii)

Роговик Біберштейна(Cerastiu m biebersteinii)

Меч-трава болотна (Cladium mariscus)

Пізньоцвіт тіньовий (Colchicum umbrosum)

Кизильник крымский (Cotoneaster tauricus)

Боярышник клинолистный (Crataegus5 sphaenophylla)

Боярышник крымский (Crataegus taurica) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia)

+ +

Борщевик лигустиколистный (Heracleum ligusticifolium)

Вайда прибрежная (Isatis littoralis)

Любка дволиста (Platanthera bifolia)

Прангос три роздільний (Prangos trifida)

+ +

Румия критмолистная (Rumia crithmifolia)

Шалфей скабиозолистный (Salvia scabiosifolia)

Скабиоза предгорная (Scabiosa praemontana)

Паслен Зеленецкого (Solanum zelenetzkii)

Ковила українська (Stipa ucrainica)

Чабрец Дзевановского (Thymus dzevanovskyi) Тринія Біберштейна (Trinia biebersteinii)

+ +

Зостера морская (Zostera marina)

+ +

Водорості Диктиота дихотомічна (Dictyota dichotoma)

Kладостефус губчастий (Cladostephus spongiosus)

Немаліон глистовидний (Nemalion helminthoides)

Лауренція гібридна (Laurencia hybrida)

Сифонокладус маленький (Siphonocladus pusillus)

Гриби Герицій кораловидний (Hericium coralloides)

Мутин собачий (Mutinus caninus)

Усього

* Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні складений по даним флористичного обстеження території м. Севастополя, виконаного Никитським ботанічним садом Національним науковим центром УААН в період з 1997 по 2000 рік. Розділ “водорості” складений по даним Інституту біології південних морів НАНУ.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, яки відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ м. Севастополя, представлено в таблиці 5.10. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.10 Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

м. Севастополь

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Сосна Станкевича (Pinus stankewiczii)

* Не обстежено з відсутності фінансування; за даними ДП «СОЛОХ», - 3 га

5.2.4. Адвентивні види рослин Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.11 Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

*Не обстежено з відсутності фінансування

5.2.5. Стан зелених насаджень України Загальна характеристика зелених насаджень м. Севастополя Розвиток міського зеленого господарства, забезпечення належного змісту, охорони і поновлення зелених насаджень є одним з компенсаційних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишньої природного середовища.

Відповідно до Генплану міста Севастополя (2005р.), в адміністративних границях 42,5 тис. га зайнято під зеленими насадженнями (без обліку сільгоспнасаджень і садових товариств). З них міські насадження складають 4,2 тис. га (10,7 %), приміські насадження - 38,5 тис. га (у т.ч. лісовий фонд - 35,3 тис. га, чи 82,%; захисні насадження агропромислового комплексу - 3,0 тис. га, чи 7,0 %). Міські зелені насадження усіх видів по м.Севастополю складають 123,1 м 2 на 1 жителя зони міської забудови - при нормі 73,5 м 2. У тому числі міських лісів числяться 2050,1га; зелені насадження забудованої території міста складають 2117га (дані підлягають уточненню за результатами інвентаризації). з них: - зелені насадження загального користування (парки, сквери, бульвари) - 390,5га, усього 124 об'єкта, із включенням відомчих насаджень 360,3га; - насадження обмеженого користування (внутріквартальне озеленення, внутрішні насадження промислових територій, насадження на ділянках суспільних установ) - 1484.8га; - насадження спеціального призначення (санітарно-захисних і охоронних зон, вуличне озеленення, насадження на діючих і закритих цвинтарях) - 272,1га. З 1983р. кількість насаджень загального користування на 1 жителя знизилося з 15,96м 2 на 1 чол. до 10,4; насаджень обмеженого користування виросло з 32,7м 2 на 1 чол. до 44,46м 2. За інформацією, яка представлена Головним управлінням житловокомунального господарства СГГА на території м. Севастополя з 2005 по 2008р. вилучено 7172 дерева, 2073 чагарників, 5,6437га газонів, у тому числі: - 2005р. вилучено 1610 дерев, 267 чагарників, 0,1094га газонів; - 2006р. вилучено 1647 дерев, 500 чагарників, 5,5343га газонів; - 2007р. вилучено 1596 дерев, 267 чагарників, дані про знос газонів не представлені; - 2008г. вилучено 2319 дерев, 1039 чагарників, дані про знос газонів не представлені. В основному видалення зелених насаджень зв'язано з будівництвом і зносом засохлих і аварійних дерев (більше 70%). Основною причиною зносу аварійних дерев є їхній вік, тому що основні посадки провадилися більше 50 років тому. Знос зелених насаджень, зв'язаний з будівництвом, відбувається в першу чергу через ущільнення забудови в місті і виділення ділянок на території зелених насаджень - газони, сквери, зелені зони, лісопосадки. За даними Головного керуванням житлово-комунального господарства, відбудовні посадки зелених насаджень, виконані в 2006-2008 роках не перевищують 60% від обсягу видалення дерев. З вищевикладеного видно, що відбудовні посадки дерев значно нижче обсягів їхнього зносу. Якщо видалення дерев і чагарників частково компенсується за рахунок проведення робіт із благоустрою й після закінчення будівництва, то газони віддаляються безповоротно.

Таким чином, в останні роки простежується чітка тенденція скорочення площ і кількості зелених насаджень міста Севастополя. За останні роки не закладено жодного нового скверу й парку. Питання про стан зеленого господарства м. Севастополя і дотримання установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень протягом останніх трьох років неодноразово виносилося для розгляду на колегіях Держуправління. З ініціативи Держуправління проблема розвитку зеленого господарства міста, забезпечення належного утримання, охорони і поновлення міських зелених насаджень була винесена на розгляд сесії Севастопольської міської Ради, результатом якого стало ухвалення рішення міської Ради від 10.12.2003р. №1693 "Про стан зеленого господарства міста Севастополя і дотриманні установлених вимог по охороні, утриманню, поновленню і використанню міських зелених насаджень". Слід зазначити, що дотепер заходи, передбачені зазначеним рішенням, виконані не в повному обсязі. Функції управління міським зеленим господарством і здійснення державного контролю за охороною, змістом і експлуатацією об'єктів зеленого господарства міста, які відносяться до компетенції місцевих органів виконавчої влади, у повному обсязі не виконуються. Комплексну програму розвитку зеленого господарства міста не розроблено. Загальноміський облік зелених насаджень не налагоджений. За даними Севастопольського міського управління статистики у загальнодержавному табелі форм державної статистичної звітності, затвердженому Держкомстатом України, форма статистичної звітності №2зелень "Звіт про створення зелених насаджень міста (населеного пункту міського типу)" з 1998 року відсутня. З 1972 року не проводилася інвентаризація міських зелених насаджень. Інвентаризація міських парків, скверів, бульварів і передача їх на баланс як комунальну власність проведена не в повному обсязі - тільки на частині території Ленінського, Гагарінського району, без передачі на баланс. Севастопольською міською держадміністрацією не прийняті міри для проведення інвентаризації і паспортизації зелених насаджень, які знаходяться на територіях, закріплених за підприємствами, організаціями і установами усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційними підприємствами м. Севастополя. Проведення поетапної інвентаризації зелених насаджень, що знаходяться на територіях загального користування, місцевими органами виконавчої влади не організовано, власники не визначені. Відсутність інвентаризації приводить до безсистемності зносу міських зелених насаджень, неможливості планування на належному рівні заходів щодо розвитку зеленого господарства міста, перевазі зносу зелених насаджень над їхнім поновленням. Проектні матеріали в більшості випадків розробляються без проведення інвентаризації зелених насаджень на забудовуваній території, не враховують відбудовної вартості підметів неминучому зносу зелених насаджень, а також проведення компенсаційних заходів.

Іншим наслідком цього є відсутність коректних даних про динаміку міських зелених насаджень. Облік динаміки площі зелених насаджень, наданих під забудову й інші цілі, не зв'язані з озелененням, а також у ході проведення компенсаційних заходів і створення нових об'єктів озеленення, - відсутній; контроль за їх відповідністю встановленим нормативам озеленення не забезпечений; установити відповідність рівня озеленення міста існуючим нормативам (РСН 183-84) неможливо. Зелені насадження не передані на баланс суб'єктів господарської діяльності. Порядок передачі в користування міських зелених насаджень землекористувачам і власникам земельних ділянок не розроблений. Розпорядницький документ СГГА, що зобов'язує підприємства, організації й установи усіх форм власності, у т.ч. житлово-експлуатаційні підприємства м. Севастополя провести інвентаризацію і паспортизацію зелених насаджень, що знаходяться на закріплених за ними територіях, не виданий. Частково облік обсягів зносу зелених насаджень ведеться спеціалізованими структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в ході розгляду матеріалів для одержання дозволів на знос зелених насаджень. Данні по озелененню м. Севастополя представлені в таблиці 5.12 Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.12 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 0 0 *

2005 0 0 *

Рік 2006 0 0 *

2007 0 0 232,0545

2008 0 1,95 173,804

* Дані відсутні.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Аналіз стану і динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Місцевим спеціально уповноваженим державним органом центрального органу виконавчої влади в області ведення мисливського господарства і полювання на підвідомчої території є ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» (далі – ДП “СДЛМГ”). Вирішення в установленому порядку питань надання у користування мисливських угідь в м.Севастополі належить до повноважень Севастопольської міської ради відповідно до ст.9 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Загальна площа мисливських угідь на території м. Севастополя у 2008 р. складала більше 59 тис.га Рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 19.12.2001 р. № 1016 “Про надання мисливських угідь у користування Севастопольському

державному лісомисливському господарству, Севастопольській громадській організації мисливців і рибалок і Севастопольському регіональному товариству мисливців і рибалок проведено перезакріплення мисливських угідь, в результаті якого мисливські угіддя загальною площею 52624 га у встановленому порядку надані в користування терміном на 15 років декільком користувачам: - ДП “СДЛМГ”- загальною площею 20146 га; - Севастопольській громадській організації мисливців і рибалок (СГОМР) - загальною площею 12306 га; - Севастопольському регіональному товариству мисливців і рибалок (СРТМР) – загальною площею 7269 га. Крім того, у користуванні СРТМР знаходяться раніше закріплені мисливські угіддя площею 12903 га відповідно до рішення сесії Севастопольської міської Ради від 10.07.2002 р. № 795 “Про програму розвитку мисливського господарства на території, підвідомчої Севастопольській міській Раді, на період 2001 – 2006 рр. і заходах для поліпшення ведення мисливського господарства і полювання”. Відповідно до ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2006 та 2007 р.р. були розглянуті подання ДП «СДЛМГ» щодо надання мисливських угідь загальною площею 6156,0 га у користування ООО «Кордон Мекензи», а також щодо надання мисливських угідь загальною площею 12770,5 га у користування ООО «Орлинівське мисливгосподарство». Подання ДП «СДЛМГ» погоджені з урахуванням наявності погоджень землекористувачів і добровільної відмови ДП «СДЛМГ» від користування мисливськими угіддями площею 6156,0 га – на користь ООО «Кордон Мекензи» та площею 10368 га - на користь ООО «Орлинівське мисливське господарство». У межах мисливських угідь знаходяться території декількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого і загальнодержавного значення. Території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення знаходяться в межах мисливських угідь двох користувачів мисливських угідь – ДП "СДЛМГ" і СГОМР. Облікові роботи з визначення чисельності мисливських тварин на територіях мисливських угідь всіх користувачів мисливських угідь проведені відповідно до Інструктивно-методичних указівок по проведенню внутрішньогосподарського мисливського упорядкування (Ірпінь, 1985р.) методом шумового прогону. Динаміку чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в мисливських угіддях на території м.Севастополя наведено у таблиці 5.13. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в мисливських угіддях на території м. Севастополя Таблиця 5.13 Види мисливських тварин Олень Кабан

2000 рік 290 245

2005 рік 225 212

2006 рік 206 250

2007 рік 227 278

2008 рік 343 370

Косуля

724

474

529

465

819

Динаміку чисельності основних видів мисливських тварин (голів) в розрізі користувачів мисливських угідь наведено в таблицях 5.14, 5.15, 5.16. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території ДП «СДЛМГ», (гол.) Таблиця 5.14 Вид тварин Олень Кабан Козуля

2002 120 60 277

2003 127 70 283

2004 126 87 290

2005 123 90 271

2006 98 126 321

2007 143 136 316

2008 263 240 631

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СГОМР, (гол.) Таблиця 5.15 Вид тварин Олень Кабан Козуля

2002 54 38 63

2003 56 50 83

2004 61 61 87

2005 56 63 96

2006 67 64 108

2007 71 67 120

2008 67 64 112

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за останні 5 років на території СРТМР, (гол.) Таблиця 5.16 Вид тварин Олень Кабан Козуля

2002 128 136

2003 177 155

2004 53 87 130

2005 46 56 107

2006 41 60 100

2007 13 75 29

2008 13 76 66

За даними ДП "СДЛМГ" - місцевого спеціально уповноваженого органу у сфері ведення мисливського господарства та полювання, коливання динаміки чисельності тварин обумовлено міграцією тварин між мисливськими господарствами в зв'язку з погодними умовами, а також окремими випадками переходу тварин через лінію загонщиків при проведенні таксації (що знижує показники загальної чисельності тварин). Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.17 Рік

1 2000*

2005

2006

2007

Види мисливських тварин 2 олень кабан козуля олень кабан козуля

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

3 10 71 39

4 10 71 39

5 6 42 26

6 4 29 13

олень кабан козуля олень

67 10 8

42 10 7

25 -

7 промах промах 3 ліцензії не викуплені, промах промах промах Промах, не виставлений

2008

кабан козуля олень кабан козуля

80 6 8 90 20

54 2 7 57 13

звір Промах Промах Промах Промах Промах

* У 2000 році ліміти на відстріл мисливських тварин не виділялися полювання не проводилося.

Ведення мисливського господарства здійснюється переважно екстенсивним шляхом, що є наслідком скорочення обсягів штучного розведення та випуску в природу мисливської фауни, проведення біотехнічних заходів, послаблення охорони мисливських угідь. Недостатня увага приділяється оптимізації статево-вікової структури поголів'я мисливських парнокопитних тварин, поліпшенню їх генофонду. З метою поліпшення стану ведення мисливського господарства на території м. Севастополя, необхідно створювати на законних правах вольєри для розведення мисливської фауни, як для полювання так і для випуску її в природне середовище, для збільшення поголів’я і поліпшення генофонду 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Характеристика промислової іхтіофауни водойм Севастопольського регіону За даними Севастопольського територіального відділу Державного СхідноЧорноморського басейнового управління охорони водних живих ресурсів, сировинна база водойм Севастопольського регіону у 2008 році дозволяла вести промисел риби тільки в Чорнім морі, інші прісноводні водойми становлять інтерес тільки для аматорського рибальства і риборозведення. Промислова іхтіофауна Севастопольської ділянки Чорного моря характеризується значною різноманітністю. Екологічне угруповання пелагічних риб-планктофагів Чорного моря включає важливі в промисловім відношенні види: шпрот, хамсу, саргана і сельдевих видів риб. Чорноморський шпрот є основним промисловим видом пелагічних риб у цей час. Промисел його ведеться круглий рік. Хамса представлено в Чорнім морі двома підвидами: чорноморським і азовським. Зимує в Кримського узбережжя. Епізодично ловиться кошельковими і ставними неводами, а в останні роки і різноглибинними тралами. Чорноморсько-азовські оселедці живуть у східного берега Криму, штучно зустрічаються в прилови. Серед пелагічної риби, що мають промислове значення, слід зазначити саргана, який живе і ловиться, головним чином, у прибережній зоні. В останні роки практично зникли з уловів важливі пелагічні хижаки скумбрія, пеламіда. Ці два види раніше утворювали значні скупчення. Ставрида була представлено в Чорнім морі двома підвидами: дрібної жилою формою з довжиною риб 10-20 див і великою середземноморською формою з довжиною риб 20-50 див. Зараз залишилася тільки дрібна житлова форма. Скумбрія мігрувала в Чорне море влітку для нагулу з Мармурового моря.

У цей час її міграції припинилися. Пеламіда також заходить у Чорне море для нересту й нагулу в травні. В останні роки відзначене відродження її міграцій у Чорне море, але чисельність риб ще далека від промислових концентрацій. Серед донних риб Чорного моря промислове значення мають осетрові, кефалі, камбали, бараболя і у меншою ступені, морський карась, морський окунь і пікша. Чорноморські осетри є прохідними рибами. Основними видами є білуга, чорноморсько-азовський осетер і севрюга. З інших осетрових у Чорнім морі зустрічаються атлантичний осетер і шип. За останні десятиліття чисельність осетрових різко скоротилася й на їхній лов накладена заборона. Серед декількох видів камбал, що живуть у Чорнім морі, найбільше значення має велика камбала-калкан, особливо охоронюваний вид. Серед дрібних, донних риб-бентофагов, найбільше значення в промислі має султанка або барабулька. У донних біотопах у значних кількостях зустрічаються скати морський кіт і морська лисиця. Їхнє промислове значення поки невелике, хоча запаси, очевидно, значні. У придонних водах водиться акула-катран. Запаси її останнім часом значно знизилися, але вона ще використовується промислом. Деяке промислове значення серед донних риб мають пікша, горбиль і бички. Наприклад пікша не використовується промислом у повному обсязі, а бички і горбиль нечисленні. У житті донних біоценозів Чорного моря значну роль відіграють різноманітні дрібні риби-бентофаги, у числі яких бички, зеленушки, морські собачки, скорпена, морський дракон та інші. В останні роки у зв'язку із забрудненням прибережних районів моря відбувається значна зміна складу іхтіофауни й відповідно складу уловів. Домінуюче значення в промислових уловах здобувають шпрот і хамса. У той же час популяція таких коштовних риб, як осетрові, сельдеві, кефалеві, лососі, камбали, які зазнали впливу від перелову інших видів антропогенного впливу, потребують охорони й штучнім відтворенні. Риби, що населяють у цей час прісні водойми Севастопольського регіону, належать до двом різним групам. До першої з них ставиться 13 видів живучих у Криму з дуже давніх часів: це так звані аборигени - струмкова форель, головень, гольян, піскар, кримський вусань, шемая, бистрянка, рибець, голець, щитівка, трьохіглая колюшка, бичокпесчаннік і підкаменщик. До другої належать акліматизовані - переселені в Крим види - райдужна форель, севанська форель, лудога, рипус, щука, тараня, лин, лящ, синець, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія таких видів одинадцять. Ці нові, не характерні для Криму види, у більшості акліматизовані в 40-х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб і в цей час мають велике значення, чому аборигени. Характеристика рибного промислу на Севастопольській ділянці в 2008 році

За останні десятиліття в результаті евтрофікації й забруднення прибережних районів моря токсичними речовинами, а також вселення гребневикамнемиопсиса, іхтіофауна перетерпіла серйозні негативні зміни. Структурні зміни ихтиоценов виявилися в заміщенні великих долгоживучих видів пеламиди, ставриди, кефалей - дрібними короткоцикловими і менш коштовними видами: шпротом, хамсою. У цей час останні два види є самими масовими при абсолютнім домінуванні шпроту. Аналіз промислу морських риб на Севастопольській ділянці за останні 15 років показав, що в період з 1993 по 1999 роки йшло відродження промислу після глибокої системної кризи. Річний вилов морських риб зріс із 159 т в 1993 році до 11582 т в 1999 році, тобто зріс в 73 рази.

25000 20000 15000 10000

Вылов

5000 0 1992 1995 1998 2001 2004 2007 Рис. 5.2. Вилов морських риб Севастопольськими рибалками за останні 17 років Починаючи з 1999 року загальнорічний видобуток морських риб стабілізувався і ніколи не опускалася нижче 10000 тонн. Максимальний вилов відзначений в 2002 році – 23348 тонн. Основу улову становить чорноморський шпрот – його виловлюють у різні роки від 75 до 98 %. В окремі роки виловлюється до 20 % чорноморської хамси. Максимальний вилов її був в 2003 році, він склав 3438 тонн. З 2001 року в уловах з'явилася чорноморська ставрида, максимальний вилов якої довівся на 2008 рік – 318,3 тонн. Барабульки виловлюється від 5 до 42 т. Максимальний вилов зафіксований в 2006 році – близько 42 т, гарні в 2003, 2007 і 2008 р.р. – більш 36 тонн. В 2008 році добуто близько 19365,7 т риби й інших водних живих ресурсів (2007-14616,1) - це на 4750 т більше, чим торік і майже на 5000 т менше максимального вилову за останні 7 років. У порівнянні з минулим роком,

збільшення вилову відбулося за рахунок збільшення вилову шпроту до 15500 т (2007 -11409,7 т), прилову чорноморської хамси до 3477 т і збільшення вилову ставриди до 318 т. Основна частина риби виловлюється різноглибинними тралами – 99 % (2007 - 98,6 %). На частку інших знарядь лову доводиться тільки 1 % добутої риби. Динаміка вилову риби на Севастопольській промисловій ділянці представлена в таблиці 5.18 Динаміка вилову риби Таблиця 5.18 Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море Чорне море

3 * 61987 71552 41549 51614

4 12008,9 19092,4 19397,93 14616,148 19365,651

* Дані відсутні

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Цільові дослідження з виявлення видів тварин, що підлягають охороні, а також ареалів їхнього поширення в регіоні Севастополя не проводилися через відсутність фінансування (за винятком вивчення морської фауни, що проводились Інститутом біології південних морів ім. О.О. Ковалевського Національної академії наук України (далі ІнБПМ НАНУ). Пропозиції ІнБПМ НАНУ про розширення переліку охоронюваних видів за рахунок донних тварин, розроблені на підставі результатів багаторічних досліджень приведені в таблиці 5.19. Рідкі та ендемічні види донних тварин, що потребують охорони (по даним ІнБПМ НАН України) Таблиця 5.19 № п\п 1 1. 2. 3. 4.

Таксономічна належність 2 Гідроїдні поліпи: Сцифоїдні медузи: Ставромедузи: Черви круглі: Черви кільчасті:

Ракоподібні: Мізиди:

Латинська назва

Українська назва

3 Olindias inexpectata* Moerisia meotica* Lucernaria campanulata

4 Оліндіас несподіваний Меризія азовська Люцернарія дзвіночкова

Axonolaimus sera* Hypania invalida Hypaniola kowalewski Manayunka caspica Genetyllis tuberculata Goniada bobretzkii Typosyllis nigrans Xenosyllis violacea Polycirrus jubatus Protoaricia capsulifera Hemimysis anomala* Hemimysis serrata* Katamysis warpachowskyi* Leptomysis sardica pontica

Аксонолайм замковий Гіпанія інваліда Гіпаніола ковалевського Манаюнка каспійська Генетіліс горбкуватий Гоніада бобрецького Тіпосіліс чорний Ксеносіліс фіолетовий Поліцирус юбатус Протоариція капсульована Мізида аномальна Мізида зубчаста Мізида Варпаховського Мізида понтійська

Десятиногі раки:

Лізмата щетинкохвоста Альфеус зубчастий Палємон пильчастий Понтофілюс тришипий Понтофілюс фасціяльний Процесса їстивна Морський кріт Каліанасса тупокінцева Трав'яний краб Волохатий краб Кам'яний краб Піщаний краб Мармуровий краб Прісноводний краб Клібанаріус ерітропус Гмеліна кузнєцова Гмеліна маленька Ніфарг середній Іфігенела шаблінська Іфігенела колючконога Іфігенела андрусова

Lysmata seticaudata Alpheus dentipes Palaemon serratus Pontophilus trispinosus Pontophilus fasciatus Processa edulis Upogebia pusilla* Calianassa truncata Carcinus aestuarii (C.mediterraneus)* Pilumnus hirtellus Eriphia verrucosa Xantho poressa Pachigrapsus marmoratus Potamon tauricum Clibanarius erythropus Gmelinakusnetzowi* Gmelinapusilla* Niphargoides intermedius* Iphigenella shablensis*

Бокоплави:

Морські павуки:

Молюски:

Хордові:

Iphigenella acanthopoda* Iphigenella andrusowi* Anoplodactylus petiolatus Anoplodactylus stocki Anoplodactylus pygmaeus Endeis spinosa Patella tarentina Ostrea edulis* Ostrealamellosa Pecten maximus Flexopecten ponticus Brochina tenuis Haminoea navicula Branchiostoma lanceolatum

Аноплодактилюс петіолята Аноплодактилюс стокі Аноплодактилюс маленький Ендеіс шипастий Морське блюдечко Устриця їстивна Устриця хвиляста Гребінець великий Гребінець понтійський Брохіна тонка Гамінея навікуля Ланцетник звичайний

* Ввиди, занесені до Червоної книги України

Перелік видів фауни, що охороняється, в регіоні м. Севастополя представлений у таблиці 5.21. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.21 Назва виду (звичайна і наукова) 1

Червона книга України 2

Бернська конвенція 3

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS 7

Європейський червоний список 8

Черви кільчасті Жабоп'явка алжирська (Batracobdella algira)

П'явка медична (Hirudo medicinalis)

Глотківка щоголева (erpodella stschegolewi)

Ракоподібні Mорський кріт

(Upogebia pulla) Трав'яний краб (Carcinus aestuarii)

Волoхатий краб (Pilumnus hirtellus)

Каменный краб (Eriphia verrucosa)

Ксанто пореса (Xantho poressa)

Мармуровий краб (Pachyrapsus marmoratus)

Павукоподібні Cкорпіон кримський (Euscorpius tauricus)

Сольпуга звичайна (Galeodes araneoides)

Мухоловка звичайна (Scutigera coleoptrata)

Комахи Kрасуня блискуча кримська (Сalopterys splendens)

Емпуза смугаста (Empusa fasciata)

Емпуза піщана (Empusa pennicornia)

Ірис плямистокрилий (Iris polystictica)

Боліварія короткокрила (bolivaria brachyptera)

Пилкохвіст лісовий (Poecilimon schmidti)

Дибка степова (Saga pedo)

Анадримадуза ретовського (Analrymadusa retowskii)

Emбія реліктова (Haploembia solieri)

Слимакоід кримський (Procerus scabrosus tauricus)

Пахучий стафілін (Ocypus olens)

Жук – олень (Lucanus ceryus)

Вусач великий (Cerambyx cerdo cerdo)

Розалія альпійска (Rosalia alpina)

Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)

Чекініола платисцелідина (Сecchiniola plalyscelidina)

Левкомігус білосніжний (Leucomigus candidatus)

Аскалаф строкатий (Ascalaphus macaronius)

Бітак італійський (Bittacus itaticus)

Махаон (Papilio machaon)

Подалірій

(Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena)

Зегрис евфема (Zergis eupheme)

Аврора біла (Euchloe ausonia volgensis)

Носатка листовидка (Libythea celtis)

Сатир залізний (Hipparchia statilinus)

Сатир евксинський (Pseudochazara euxina)

Чорнушка фегея (Proterebia phegea)

Синявець мелеагр (Polyommatus daphnis)

Бражник мертва голова (Acherontia atropos)

Бражник дубовий (Marumba quercus)

Бражник кроатський (Hamaris croatica)

Бражник скабіозовий (Hamaris tityus)

Бражник олеандровий (Hemaris croatica)

Бражник карликовий (Sphigonaepiopsis gorgoniades)

Бражник південний молочайний (Hyles nicaea)

Шовкопряд балліона (Lemonia baltioni)

Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini)

Стрічкарка диз'юнкта (Catocala disjuncta)

Стрічкарка велика червона (Catocala dilecta)

Стрічкарка червона-жовта (Catocala diversa)

Стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa)

Каптурниця срібляста (Cucullia argentina)

Совка хайварді (Noctua haywardi)

Совка трейчке (Periphanes treischkei)

Совка сокиркова (Periphanes delphinii)

Пістрянка весела (Lygaena laela)

Ведмедиця гера (Callimorpha quadripunctaria)

Ведмедиця – хазяйка (Callimorpha dominula)

Ведмедиця

червонокрапкова (Utetheisa pulchella) Пахіцефус степовий (Pachycephus cruentatus)

Каламеута жовта (Calameuta idolon)

Мегалодот гаплофілумовий (Megalodontes kohti)

Долерус степовий (Dolerus ciliatus)

Сколія-гигант (Scolia maculata)

Сколія степова (Scolia hirta)

Криптохил кільчастий (Cryptocheitus annulatus)

Амофіла сарептанська (Cryptocheitus rubllus)

Ляра анафемська (Larra anachema)

Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violaceae)

Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga)

Молюски Оксихілюс кобельта (Oxychilus kobelti)

Перистома мердвенева (Peristoma merduenianum)

Устрица їстівна (Ostrea edulis)

Свердлун звичайрий (Pholas dactylus)

Риби Шип (Acipenser nudiventris)

Осетер атлантический (Acipenser sturio)

Севрюга (Acipenser stellatus)

Осетер азовочерноморський (Acipenser queldenstaedtii)

Білуга чорноморська (Huso huso) ponticus)

Лосось чорноморський (Salmo trutta labrax)

Марена кримська (Barbus tauricus)

Шемая дунайська (Chalcalburnus chalcoides)

Рибець малий (Vimba vimba tenella)

Морський коник чорноморський (Hippocampus guttulaus microstephanus)

Лаврак губатий (Morone labrax)

Горбиль світлий (Umbrina cirrosa)

Зубарик звичайний (Puntazzo puntazzo)

Губан зелений (Labrus virilis)

Піскарка бура (Callionymus festivus)

Піскарка сіра (Callionymus belenus)

Бичок-рижик звичайний (Neogobius platyrostris)

Бичок золотистий (Gobius auratus)

Морський пивень (Trigla lucerna)

Арноглос (Arnoglossus kessleri)

Морський чорт (Lophius piscatorius)

Плазуни Гекон кримський (Mediodactylus kotshyi danilewskii)

Ящірка прудка (Laserta agilis)

Ящірка зелена (Laserta viridis)

Ящірка кримска (Podarcis taurica)

Жовтопуз (Ophisaurus apodus)

Полоз жовточеревий (Coluber juguleris)

Полоз леопардовий (Elaphe situla)

Полоз чотирисмугий (Elaphe quatuorlineata)

Вуж водяний (Natrix tessellada) Мідянка (Coronella austriaca)

+ +

Птахи Баклан довгоносий (Phalacrocorax aristotelis)

Лебідь-шипун (Сygnus olor)

Лебідь-кликун (Сygnus cygnus)

Гуска сіра (Anser anser)

Гуска білолоба (Anser albifrons}

Гуска білолоба мала (Anser erythropus)

Гуменник (Anser fabalis)

Казарка червоновола (Branta ruficollis)

Чирок-трискунець (Anas querquedula)

Шлохвіст (Anas acuta)

Чернь чубата (Aythya fuligula)

Чернь морська (Aythya mania)

Чернь білоока (Aythya nyroca) Чернь червонодзьоба

+ +

(Netta rufiпа) Чернь червоноголова (Aythya ferina)

Крохаль довгоносий (Mergus senator)

Савка (Oxyura leucocephala)

Луток (Mergellus albellus)

Огар (Tadorna ferruginea)

Гоголь (Bucephala clangula)

Змієід (Circaetus gallicus)

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla)

Стерв'ятник (Neophron percnopterus)

Гриф чорний (Aegypius monachus)

Сип білоголовий (Gyps fulvus)

Балобан (Falco cherrug)

Сокол-сапсан (Falco peregrinus)

Лежень (Burhinus oedicnemus)

Зуйок морськой (Charadrius alexandrinus)

Бекас Gallinago gallinago Кроншнеп великий Numenius arquata

Веретенник великий Limosa limosa

Дерихвіст лучний Graleola pratincola

Дерихвіст степовий Graleola nordmanni

Ходулочник Himantopus himantopus

Шилодзьобка Recurvirostra avocetta

Турухтан Philomachus pugnax

Журавель сірий Grus grus

Журавель степовий (Anthropoides virgo)

Дрохфа (Otis tarda)

Пугач (Budo budo)

Сич волочатий (Aegolibs funereus)

Корольок червоноголовий (Regulus ignicapillus)

Кам'яний дрізд строкатий (Moticola saxatilis)

Ссавці Кутора мала (Neomys anomalus)

Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein)

Підковоніс великий (Rhinolophus ferrumequinum Schreber)

Нічниця наттерера (Myotis nattereri)

Широковух європейський (Barbastella barbastella Schreber)

Вечірниця мала (Nyctalus leisleri)

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber)

Нетопир середземноморськ ий (Pipistrellus kuhli Natterer)

Нетопир кожанковидний (Pipistrellus savii Вonoparte)

Афалина чорноморська (Tursiops truncatus ponticus)

Азовка (Phocoena phocoena relicta)

Білобочка чорноморська

(Delphinus delphis ponticus) Тхір степовий (Mustela (Putrius) eversmanni)

Борсук (Meles meles)

Усього

Примітка: Перелік видів фауни, що охороняється в регіоні, складений за даними літературних джерел у відповідності з ареалами поширення видів. Науково-дослідницькі роботи по вивченню фауни регіону не проводилися із-за відсутності фінансування.

У таблиці 5.22 представлено кількість видів фауни, яким загрожує небезпека на території м. Севастополя: Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.22 Назва виду 1 Черви кільчасті Ракоподібні Павукоподібні Комахи Молюски Риби Плазуни Птахи Ссавці

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2 3 6 3 60 4 21 10 43 14

2005

2006

2007

2008

3 3 6 3 60 4 21 10 43 14

4 3 6 3 60 4 21 10 43 14

5 3 6 3 60 4 21 10 43 14

6 3 6 3 60 4 21 10 43 14

Заходи щодо збереження генетичного різноманіття З метою збереження видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, у 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду України і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природнозаповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни. Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального

використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів (розділ 6, пункт 5), затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії. Для рішення проблем по охороні і відтворенню видів тварин, занесених у Червону книгу України і тих, що попадають під дію міжнародних договорів України, необхідно: - складання кадастру рідких і зникаючих видів тварин з нанесенням місце знаходження на картографічний матеріал; - ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього перебування і виростання, проведення постійного моніторингу за станом їхніх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони і відновлення, визначення можливості використання; - пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де живуть рідкі і зникаючі видів рослин; - створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах. Існує проблема збереження морських ссавців, достовірні дані про чисельність усіх чорноморських дельфінів відсутні. Основними проблемами збереження морських ссавців, за даними НП “Біологічна станція” і НДЦ “Державний океанаріум” ЗС України, є: - забруднення середовища і зниження кормових запасів; - загибель при промисловому рибальстві (влучення дельфінів, головним чином, азовок, у донні зяброві мережі на камбалу); - ріст числа інфекційних захворювань; - неможливість створення стійкої череди дельфінів у вітчизняних океанаріумах через недосконалість законодавчої бази.

У відповідності зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про Червону книгу України» створення генетичних банків рідких і зникаючих видів тварин і центрів для їхнього розведення є одним із пріоритетних напрямків по охороні і відтворенню об'єктів Червоної книги України. Держуправлінням по охороні навколишнього природного середовища в м. Севастополі розглянуто і підтримано ідею щодо створення центра відтворення морських ссавців, занесених у Червону книгу України, із присвоєнням йому статусу «Державного генетичного банку рідких і

зникаючих видів морських ссавців» на базі НИЦ «Державний океанаріум» ЗС України. Для реалізації цієї ідеї НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України має: - відпрацьовану технологію розмноження рідких і зникаючих видів морських ссавців; - матеріально технічну базу, що включає в себе спеціалізовані гідротехнічні спорудження для змісту морських ссавців сучасне діагностичне устаткування, а також підвідну техніку; - кваліфікований персонал з великим досвідом роботи (більш 40 років) з морськими ссавцями. Документи, необхідні для створення центра по відтворенню рідких і зникаючих видів морських ссавців, у відповідності зі ст. 45 Закону України «Про тваринний світ» спрямовані НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України на адресу Мінприроди. З метою врегулювання питання звертання з морськими ссавцями і питання надання допомоги хворим і твариною, що терпить нещастя, необхідно у відповідності зі ст. 47 Закону України «Про тваринний світ» у найкоротший термін розробити наступні нормативно-правові акти: - порядок створення регіональних центрів порятунку і реабілітації диких тварин; - порядок реєстрації й умови змісту диких тварин які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги; - способи ідентифікації морських ссавців з метою виключення можливості підміни тварин і незаконного вилучення їх із природного середовища. Протягом 2007-2008р. Держуправлінням підготовлені матеріали для розміщення в ЗМІ з метою інформування населення про тварин на території Севастопольського регіону, занесених в Червону книгу України, і необхідність їх збереження. У таблиці 5.23 представлено кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, які відтворені на територіях та об’єктах ПЗФ м. Севастополя Охорона та відтворення тваринного світу Таблиця 5.23 Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

м. Севастополь

2 екз. дельфинов афалин (Tursiops tnmcatus Ponticus Barabash 1940)

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва *

*Не обстежено з відсутності фінансування

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

За останні три роки інфекційних і інвазійних захворювань в мисливських угіддях не зареєстровано. Заморів риб у 2008 р. на Севастопольській ділянці Чорного моря не спостерігалося. Фактів генетичних аномалій не виявлено. Як уже вказувалося, у результаті антропогенного забруднення моря, а також вселення гребневіка-мнеміопсиса, чорноморська іхтіофауна за останні п'ять років перетерпіла вкрай серйозні негативні зміни. За даними ІнБПМ НАНУ, в останні роки відбулося подальше погіршення умов відтворення риб не тільки в бухтах і прибережній зоні, але й у відкритих районах за межами шельфу через високу смертність ікри і личинок, уповільнення ембріогенезу, росту числа морфофізіологічних відхилень на ранніх стадіях розвитку репродуктивної системи, що супроводжуються резорбцією яйцеклітин у нерестовий період і, як наслідок цього, порушенням процесу відтворення. Найбільше зниження ікри спостерігається в найбільш навантажених зонах, тобто в бухтах. Найбільш чуттєвої до несприятливих умов є репродуктивна система султанки, ставриди, скорпени, зеленушки. За даними КП “Лабораторія БРЭМА”, у морському районі Севастополя найбільшу небезпеку для морських ссавців представляють наступні захворювання: - гнійні інфекції (включаючи пневмонії і сепсис), викликані бактеріями кишкової групи і стафілококами, очевидними джерелами яких є неочищені чи не досить очищені господарсько-побутові стоки, у тому числі стоки Севастопольської міської каналізації; - морбілівірусна інфекція, ознаки латентного персістировання якої зареєстровані в азовок, а в чорноморських білобочок відома епізоотія. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Результати досліджень ІнБПМ НАНУ морського середовища свідчать про збільшення в останні десятиліття відсотка нових видів – вселенців, що становлять небезпеку для збереження стійкості екосистеми Чорного моря. Це свідчить про тривалу антропогенну еволюцію регіону.

У результаті випадкового переносу, в даний час у Чорному морі натуралізувалось близько 35 видів - вселенців. Так, із вселенням у Чорне море молюска «Rapana thomasiana» багато вчених зв'язують драматичне зменшення популяцій ряду промислових гідробіонтів (мідій, устриць). Наочним прикладом процесу вселення агресивних гідробіонтів в басейн Чорного моря та наслідок змін, що пішли за цим, є поява «Mnemiopsis leidyi». Щорічний збиток рибальству від його вселення в 1990-і роки, за експертними оцінками ФАО, складав 240-340 млн. доларів США. Вселення гребневика -

мнеміопсиса, що є харчовим конкурентом личинок риб, привело до різкого зниження кормової бази личинок і явилося однією з причин їх загибелі. В останні роки, за даними ИнБПМ НАНУ, відбулися глибокі зміни основних показників, що визначають організацію зоопланктонного угруповання внаслідок антропогенної діяльності, багаторічної кліматичної флуктуації та впливу вселенця – реброплава «Mnemiopsis leidyi». Після вселення в 1997 р. у Чорне море нового реброплава – «Beroe ovata Mayer», що споживає мнеміопсиса, спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угрупування. Наприкінці 90-х років після тривалої депресії спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угруповання. Нові, не характерні для Криму види, у більшості внесені в наші води в 40-х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб. Таких видів одинадцять (райдужна форель, севанська форель, лудога, ладожський рипус, щука, тараня, лин, лящ, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія). В даний час з господарської точки зору акліматизанти вже мають більше значення, чим аборигени.

Наприкінці 2002 р. у водоймах Севастопольського регіону була виявлена значна кількість сонячної риби «Lepomis macrochirus». Установлено, що процес інтродукції сонячної риби у внутрішні водойми України і зокрема Криму відбувається як наслідок мимовільного розширення її ареалу, так і в результаті випадкового переміщення. Сонячна риба всеїдна, у природних і в штучних водоймах завдає шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру, личинки та мальків цінних видів риб, а також є харчовим конкурентом для багатьох з них. З огляду на особливості біології та екології сонячної риби (вона добре переносить високу температуру води і зимівлю під льодом, витримує значний дефіцит кисню і піклується про потомство, що збільшує виживаність молоді), вона уже в найближчі роки здатна вплинути на екосистеми внутрішніх водойм регіонів і заподіяти значний економічний збиток рибному господарству. Іншим небезпечним неаборигеним видом риб є амурський чебачок (Pseudorasbora parva). На території Севастопольського регіону разом з молоддю коштовних риб чебачок вселений у каскад ставків у с. Рідне, Ароматне, Терновский, Любимовский, з яких проникнув у річки Качу, Альму, Бельбек, Чорну, Айтодорку та інші. Будучи дрібною сорною рибою, здатної за короткий час досягати високої чисельності, він може робити значну харчову конкуренцію, викликати зміни біологічної розмаїтості і порушувати сформовану структуру екосистем у водоймах-реципієнтах. Новими для регіону є уклейка (Alburnus alburnus) і горчак (Rhodeus sericeus amarus), виловлені в листопаду 2004 р. у р. Альма.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Створення розвитої мережі охоронюваних природних об'єктів та територій є одним з шляхів збереження ландшафтного і біологічного різноманіття. Територія Севастополя унікальна в Україні по співвідношенню площі природно-заповідних об'єктів з загальною площею регіону: 30,27 % території має природно-заповідний статус. Природно-заповідні об'єкти й території м. Севастополя є невід'ємною складовою частиною природно-заповідного фонду України, що законодавством України розглядається й охороняється як національне надбання. Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів та територій (далі - ПЗФ) регіону м. Севастополя створювалася протягом десятиліть і станом на 01.01.2008 року представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га, а саме: - 4 заказника загальнодержавного значення (3 ландшафтних "Байдарський", "Мис Айя", "Мис Фіолент" і 1 загальнозоологічний - "Бухта Козача" із площами відповідно 24295; 1340; 31,7 і 22,3 га); - 1 заповідне урочище ("Скелі Ласпі" площею 18,4348 га); - 6 пам'яток природи місцевого значення (1 ботанічна - "Ушакова балка" площею 11,92 га; 1 комплексна - "Мис Фіолент" площею 5,8982 га і 4 гідрологічних - прибережні аквальні комплекси біля мисів Лукулл, Фіолент, Сарич і біля Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" із площами відповідно 128,5844; 179,4303; 60,6616 і 62,2831 га). Загальна площа ПЗФ загальнодержавного значення (4 об'єкта) - 25689,9 га; загальна площа ПЗФ місцевого значення (7 об'єктів) - 467,2163 га. Характерними особливостями ПЗФ м. Севастополя є високий відсоток заповідності території, суміжне розміщення більшості природно-заповідних об'єктів, наявність охоронюваних прибережних аквальних комплексів із значної протяжністю морських границь (близько 10% берегової смуги уздовж земель м.Севастополя), розміщення ряду пам'яток природи в урбанізованих і рекреаційних зонах, наявність численних пам'яток археології, історії і культури на природно-заповідних територіях. В межах ПЗФ знаходяться унікальні природні ландшафтні пам'ятки, ареали розповсюдження тварин і рослин охоронюваних видів, в т.ч. реліктових і ендемічних. З 11 об'єктів існуючої мережі ПЗФ 8 розташовані в межах прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря. Території та об'єкти ПЗФ м.Севастополя не є юридичними особами та організовані без вилучення земель та інших природних ресурсів у їх власників або користувачів. Установи ПЗФ у складі існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя відсутні. З 1998 року склад ПЗФ м. Севастополя залишається незмінним. Зміни загальної площі ПЗФ за останній період з 26,129 тис.га до 26,157 тис. га зв'язані з виконанням проектно-дослідницьких робот по науковому обґрунтуванню, опису, встановленню меж та уточненню площ об'єктів ПЗФ місцевого значення

м. Севастополя (7 об'єктів, у т.ч. 1 заповідного урочища та 6 пам'яток природи). В 2008 році основна увага Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі булла приділена упорядкуванню та оптимізації існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя, зокрема установленню у натурі меж територій ПЗФ загальнодержавного значення, а також створенню нових природно-заповідних територій. Віднесення до природно-заповідного фонду майже третини підвідомчої території ставить перед міськими органами влади, землекористувачами та природоохоронними органами ряд завдань по забезпеченню збереження, раціонального використання й розвитку існуючої мережі ПЗФ. Для всіх природно-заповідних об'єктів регіону Севастополя в тім або іншому ступені характерний певний комплекс погроз збереженню біологічного та ландшафтного різноманіття в їхніх межах, а також ряд невирішених проблем організаційного й управлінського плану. Відсутність регіональної стратегії й тактики збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, регіональної програми розвитку та оптимізації існуючої мережі ПЗФ створює ряд проблем, пов'язаних із забезпеченням установленого режиму і належного утримання охоронюваних природних комплексів. Одним з найбільш істотних проблемних питань є відсутність фінансування розробки проектів землевпорядкування з організації та установленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення. Всі об'єкти та території ПЗФ м. Севастополя організовані до видання нормативно-правових актів, що визначають порядок установлення їхніх меж (Закон України "Про землеустрій" № 858-IV від 22.05.2003р.; постанова КМУ від 25.08.2004р. № 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історикокультурного призначення"). На сьогоднішній день межі всіх об'єктів ПЗФ місцевого значення на площі 467,2163 га (100 %) установлені в натурі з розробкою проектів землевпорядження по організації й установленню їх меж. Проекти землевпорядження затверджені відповідним розпорядженням СДМА й рішенням міськради. Установлені межі всіх об'єктів ПЗФ місцевого значення винесені в натуру й позначені на місцевості типовими охоронними знаками й інформаційними аншлагами. Проекти землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення до теперішнього часу не розроблені в зв'язку з відсутністю фінансування. Для розроблення проектів землеустрою з організації і встановленню меж територій ПЗФ, які не є юридичними особами (установами ПЗФ), необхідні фінансові кошти державного бюджету. Питання про фінансування зазначених робіт не вирішується протягом ряду років. Необхідність розробки проектів землевпорядкування з організації та встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення диктується не тільки діючими нормативно-законодавчими актами України, але й рядом

об'єктивних причин. В їхньому числі: - Облікові документи ряду об'єктів не відповідають вимогам чинного законодавства і мають потребу в коректуванні у зв'язку з розробкою останнього лісовпорядкування та зміною квартальної мережі на землях лісового фонду, а також у зв'язку зі зміною складу землекористувачів і власників землі в їхніх межах. Рішення цього завдання утруднено у зв'язку з відсутністю повних даних суцільної інвентаризації земель Севастополя. - Установлений режим охорони і природокористування в межах ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя", а також площі і конфігурація меж обох заказників підлягають уточненню та оптимізації з урахуванням вимог чинного законодавства і реалій сьогоднішнього дня. Питання про фінансування зазначених робіт не вирішується з 2002 року. - Генеральним планом м. Севастополя передбачене збільшення територій сільських населених пунктів у межах адміністративно-територіального утворення м. Севастополь, у т.ч. і тих сільських населених пунктів, які розташовані межах заказника "Байдарський". - Землі в межах ряду територій ПЗФ м. Севастополя дотепер не переведені в категорію земель природно-заповідного фонду.

Для розробки проектів землевпорядкування з організації та встановлення меж перерахованих заказників загальнодержавного значення необхідні фінансові кошти державного бюджету. З ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, з моменту затвердження порядку встановлення меж територій ПЗФ, щорічно забезпечується підготовка й надання на адресу Мінприроди України запитів на фінансування робіт щодо встановлення меж природно-заповідних територій загальнодержавного значення. Незважаючи на систематичні звертання про виділення коштів Державного природоохоронного фонду на виконання зазначених заходів, а також на те, що встановлення меж частини природнозаповідних територій передбачено рядом регіональних програм і розпорядницьких актів місцевих органів влади, фінансування зазначених робіт дотепер не забезпечено. Відсутність установлених меж територій природно-заповідного фонду може привести до безповоротної втрати коштовних природних та історикокультурних об'єктів і комплексів у їхніх межах, скороченню ландшафтного та біологічного різноманіття регіону. Найбільш пріоритетними об'єктами є ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Байдарський» і "Мис Айя". Особливу актуальність проблемі встановлення меж заказника "Мис Айя" надає віднесення земель зони ПБК м. Севастополя між мисами Айя і Сарич до категорії земель рекреаційного призначення рішенням міськради від 13.03.2007р. № 1644. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками

(загальнодержавного та місцевого значення)* Таблиця 5.24 Кате горія об'єкту ПЗФ

Кількість

990 Біосф ерні заповідники Прир одні заповідники Наці ональні природні парки Заказ ники** Запов ідні урочища Пам'я тки** природи Бота нічні сади Денд ропарки Парк ипам'ятки садовопаркового мистецтва

1 995 0

1 000 0

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

2 008 0

2 990 0

1 995 0

000

2 008

1 990

1 995

2 000

2 008

1 5,635 0,010

2 5,690 0,010

0 ,528 0,010

4 ,502 0,010

5,690

,010 00,010

,528 0,010

,018 7

0 ,430 0

0 0

3 ,528 ,018

6 ,431 0

,430

,449

* Станом на 01 січня кожного року. ** Кількість заказников і пам'яток природи станом на 01.01.1991 року зменшилася в зв'язку з організацією ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Байдарський» загальною площею 24295 га відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 31.05.1990р. «Про створення ландшафтного державного заказника республіканського значення «Байдарський» у м. Севастополі», до складу котрого увійшли раніше створені природно-заповідні території та об'єкти, розташовані в його межах Фотографії найхарактерніших об’єктів природно-заповідного фонду наведено далі. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця5.25 № п\п

1. 2. 3. 4. 5.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа, га Кількість Площа, га Кількість Площа, га 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 4 25689,9 0 0 4 25689,9 3 25666,7 0 0 3 25666,7 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

7. 8. 9.

загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

1 0 0 0 0

23,2 0 0 0 0

0 0 0 0 0

1 0 0 0 0

23,2 0 0 0 0

448,7776

0 0 0 0 0 0 0 0

1 1 0 4 0 0 0 0

0 4

0 25689,9

0 0 0 0

1 1 0 4 0 0 0 0

1 7

18,4387 467,2163

1 11

18,4387 26157,1163

0 0 0 0 0

Держуправлінням ведеться робота щодо оптимізації і розвитку існуючої мережі ПЗФ за рахунок створення поліфункціональних природно-заповідних територій - національного природного парку и регіонального ландшафтного парку «Гераклєя» (1 етап – організація заказника місцевого значення «Караньський» в межах перспективного РЛП).. Одним з пріоритетних напрямків діяльності Держуправління в області розвитку заповідної справи є робота по створенню національного природного парку (далі - НПП) в м.Севастополі на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" загальної площею більше 26 тис.га. Створення НПП в м. Севастополі було передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні, а також "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженою Рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 11.03.2003 р. №719. Мета створення національного природного парку оптимізація існуючого режиму охорони, збереження й раціонального використання природних ресурсів, підвищення природоохоронного статусу території, збереження та відтворення цінних природних комплексів та об’єктів південно-західного Криму. Доцільність перетворення існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" в національний природний парк обумовлена високою науковою та природоохоронною цінністю охоронюваних природних об'єктів і комплексів, наявністю численних пам'яток археології, історії та культури, високим рекреаційним потенціалом. Територія, яка пропонована для створення НПП, є пріоритетною для збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, характеризується наявністю як унікальних, так і типових природних гірсько-долинних ландшафтів, раритетної флори та фауни. До характерних особливостей території перспективного національного природного парку відносяться суміжне розміщення декількох природно-заповідних об'єктів, наявність охоронюваного прибережного

аквального комплексу, розміщення ряду пам'яток природи в урбанізованих і рекреаційних зонах. Айя-Байдарський НПП пропонується створити на території м. Севастополя загальною площею 26735,32 гектарів. Надання статусу національного природного парку даній території забезпечить збереження та раціональне використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів регіону Севастополя, буде сприяти процесу формування національної екологічної мережі, розвитку стаціонарних та інших наукових досліджень, моніторингу навколишнього природного середовища, регламентованої рекреаційної діяльності, туризму, освіти та екологічного виховання, а також міжнародному співробітництву. У вересні 2008 р. питання щодо створення Севастопольського НПП було винесено Держуправлінням на розгляд Ради громадських екологічних організацій м. Севастополя. З метою створення національного природного парку в м. Севастополі, оптимізації існуючої мережі ПЗФ, на виконання Окремого доручення № 276-од від 09.10.2008 р. Держуправлінням на адресу Мінприроди України Були надані пропозиції відносно проекту Указу Президента України щодо створення АйяБайдарського національного природного парку, проект Пояснювальної записки до Указу, а також стисле наукове обґрунтування створення НПП. На адресу Севастопольської міської держадміністрації надано інформацію щодо створення національного природного парку в м. Севастополі для урахування при прийнятті рішення щодо погодження проекту Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів» і надання пропозицій Міністерству охорони навколишнього природного середовища України. 1-го грудня 2008 року виданий Указ Президента України № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктив», яким підтримана ініціатива Севастопольської міської державної адміністрації щодо створення національного природного парку «Айя-Байдарський» в м. Севастополі. Створення національного природного парку є одним із заходів щодо збереження ландшафтного й біологічного різноманіття регіону Севастополя та відповідає основним положенням Конвенції про охорону біологічного різноманіття, ратифікованої Верховною Радою України 29.11.1994 р., Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затвердженої Законом України від 22.03.2001р. № 2333-III, та Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", затвердженої Законом України від 21.09.2000р. № 1989-ІІІ. Робота по оголошенню нового об'єкту ПЗФ - заказника місцевого значення "Караньський" на пріоритетній території між Балаклавською бухтою і мисом Фіолент (включаючи висоти Гірську, Караньські, Кая-Баш, Митіліно, Таврос, Мраморну та Васильову балки та прилягаючу акваторію Чорного моря) орієнтованої площею 1071,28 га, в т.ч. моря - 946,48 га) - почата з ініціативи

Держуправління і Ради громадських екологічних організацій на основі пропозиції громадськості міста ще в 2005 році. Зазначена приморська територія Гераклєйського півострова відноситься до пріоритетних територій Криму з огляду на збереження біологічного і ландшафтного різноманіття та збереження культурної спадщини («Гурзуф-97») і зарезервована з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський" рішенням міськради від 13.09.2006р. № 804. "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя до 2010 року", затвердженою рішенням міськради від 11.03.2003р. № 719, передбачене створення регіонального ландшафтного парку «Гераклєя», до складу якого повинні ввійти вищеназвані території в межах перспективного заказника «Караньський», а також існуючі природно-заповідні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення в районі м. Фіолент і б.Козача. При розробці проекту вищевказаного рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.06 р. № 804 використані пропозиції Держуправління, які розроблені відповідно до вимог ст.ст. 51-53, 55 Закону України "Про природнозаповідний фонд України" з урахуванням аналогічних рішень ряду обласних Рад, а також рекомендацій Мінприроди України (вих. № 26-7-8/522 від 27.09.05р.) щодо розгляду організації заказника «Караньський», як 1-го етапу по створенню регіонального ландшафтного парку «Гераклєя». Згідно з п. 2.3 рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.06 р. № 804, до прийняття в установленому порядку рішення щодо віднесення зазначеної території в межах перспективного заказника «Караньський» до природно-заповідного фонду, землі, що резервуються, не підлягають вилученню для цілей, не зв'язаних з організацією території природнозаповідного фонду. Пропозиції по створенню заказника "Караньський" и регіонального ландшафтного парку «Гераклєя» враховані при розробці Генплану м. Севастополя. Відповідно до ст.ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" виконано клопотання, в т.ч. наукове обґрунтування щодо оголошення заказника "Караньський" на зарезервованій території (виконавець ІнБПМ НАН України і ДП «Севгеоцентр» при участі учених і спеціалістів Таврійського національного університету і Національного заповідника «Херсонес Таврійський»). Матеріали розроблені відповідно до діючого «Положення про порядок оголошення заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ», з урахуванням результатів комплексних наукових досліджень і даних багаторічного моніторингу біоти в межах зарезервованих території Гераклєйського півострова і акваторії Чорного моря, з використанням бібліографічних джерел. Наукове обґрунтування схвалено Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі (позитивний висновок

від 11.03.2008р. вих. № 1189/04-06). При розгляді наукового обґрунтування Держуправлінням визначено наступне: 1. Наукове обґрунтування підтверджує необхідність віднесення до складу природно-заповідного фонду України зарезервованої території Гераклейського півострова з прилягаючої акваторією Чорного моря (з урахуванням ступеня схоронності, екологічного стану, типовості та унікальності природних об'єктів и комплексів на цій території, їх наукової, природоохоронної і естетичної цінності). 2. Запропоновані до заповідання територія та морська акваторія заказника відповідають критеріям віднесення природних об'єктів та комплексів до складу природно-заповідного фонду України і екологічної мережі місцевого, регіонального і Панєвропейського рівнів. 3. Науково обґрунтовані межі перспективної для заповідання території охоплюють всі максимально збережені ділянки виростання і перебування охоронюваних видів рослин і тварин, природні ландшафти, історикоархеологічні об'єкти і пам'ятки. Згідно науковому обґрунтуванню загальна уточнена площа підлягаючих охороні і регламентованому використанню території суши і прилягаючої морської акваторії складає 1023,9844 га, в т.ч. суша – 836,9311 га, акваторія – 187,0533 га (а не 1071,28 га, як це визначено рішенням міськради про резервування зазначеної території). 4. Склад цінних природних об'єктів и комплексів (ландшафтні, геологічні, гідрогеологічні, ботанічні, зоологічні) на зарезервованій території – майбутніх основних елементів охорони перспективного заказника, а також наявність історико-археологічних об'єктів і пам'яток свідчить про необхідність забезпечення їх комплексної охорони. У зв'язку з цим оптимальним варіантом являється віднесення зарезервованої території до складу природно-заповідного фонду України в статусі ландшафтного заказника місцевого значення «Караньський» з подальшим підвищенням його природоохоронного статусу до загальнодержавного. 5. Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів відповідно до ст.ст. 39-40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рекомендується встановити охоронні зони на наступних територіях: висота Безім'яна, територія поблизу Мармурової балки, в околицях с. Флотське, по периметру висот Таврас и Митіліно. 6. Відповідно до рекомендації Мінприроди України (вих. № 26-7-8/522 від 27.09.05р.) організація заказника "Караньський" розглядається як 1 етап створення регіонального ландшафтного парку "Гераклєя" на приморській території Гераклєйського півострова між Балаклавською та Козачою бухтами з прилягаючої акваторією Чорного моря. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та на виконання Окремого доручення Мінприроди України від 04.04.2008 року № 111-од «Про заходи щодо розвитку заповідної справи» і рішення міськради № 3562 від 15.01.2008р. «Про затвердження плану роботи Севастопольської міської Ради на I півріччя 2008 року» Держуправлінням були прийняті міри для узгодження матеріалів клопотання із землекористувачами в

межах перспективного заказника в стислі строки. Однак у 2008 році позитивні висновки землекористувачів не були отримані. Так, на запит Держуправління надано негативний висновок ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»; висновок іншого землекористувача – АФ «Золота балка» – на кількаразові звернення Держуправління по зазначеному питанню на адресу Держуправління не надано. Проведенню процедури узгодження у 2008 році суттєво перешкоджала відсутність інформації і даних Державного земельного кадастру щодо складу власників і користувачів земельних ділянок на зарезервованій території. Робота по організації нового об'єкту природно-заповідного фонду ведеться Держуправлінням у тісному контакті з ученими Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України. 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Особливості природних умов м. Севастополя зумовлені його географічним положенням. Високий природний потенціал міста з його багатством і різноманітністю в поєднанні з численними історико-культурними пам'ятниками створюють унікальні можливості для розвитку рекреаційної діяльності. При здійсненні кліматичного районування Криму для його подальшого житлового і санітарно-оздоровчого освоєння П.П. Подгородецьким і Н.Д.Осадчою (1988) в межах Великого Севастополя виділено три кліматичні райони: Гераклєйський (Севастопольський), Байдарський, АльмінськоКачинський. Ця оцінка кліматичних та інших рекреаційних ресурсів виражена в балах і повинна служити основою для планування всіх видів рекреаційної діяльності в межах території, що оцінюється. Зазначені райони оцінені також високо, як і загальновідомі південнобережні - 59,1; 63,7 і 61,6 відповідно. Розрахункова одноразова місткість природних ресурсів севастопольського побережжя, по розрахунках В.І. Тимчинського і Т.І. Шовкопляс ( 1979), становить 31,9 тис. чоловік. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. №1391 “Про внесення змін в перелік населених пунктів, віднесених до курортних”, курортні зони на території м. Севастополя не виділені. Відповідно до даних Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, загальна площа земель оздоровчого призначення на території м. Севастополя складає 1,2 тис. га, земель рекреаційного призначення - 8,7 тис. га. Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 р. передбачено проведення інвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного та іншого призначення. Очікувані результати: забезпечення особливого режиму використання земель даних категорій згідно з природоохоронним законодавством. Резервування земель для наступного їх переведення в землі рекреаційного та оздоровчого призначення в м. Севастополі у 2008 році не проводилося. В зв'язку з відсутністю фінансування комплексні наукові дослідження по

виявленню й оцінці природних рекреаційних, в т.ч. лікувальних ресурсів в м. Севастополі не проводились. Рекреаційний потенціал Севастополя в повному обсязі не реалізується, природно-рекреаційні ресурси в ряді випадків використовуються неефективно, освоєння більшості цінних у рекреаційному відношенні територій не функціонально. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. № 1391 “Про внесення змін в перелік населених пунктів, віднесених до курортних”, курортні зони на території м. Севастополя не виділені. З урахуванням ст. 38 Закону України "Про курорти" і п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 872 "Про затвердження порядку створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів", для ухвалення рішення про можливість присвоєння місту Севастополеві статусу міста-курорту необхідні: - визначення наявності земель оздоровчого призначення і їхнього процентного співвідношення з землями іншого цільового призначення (на підставі даних Державного земельного кадастру м. Севастополя); - організація і проведення комплексних наукових досліджень по виявленню й оцінці природних лікувальних ресурсів, наявність яких необхідно для ухвалення позитивного рішення про додання місту Севастополеві статусу міста-курорту відповідно до установлених вимог; - оцінка існуючої інфраструктури Севастополя з погляду можливості її використання для експлуатації природних лікувальних ресурсів і організації курорту; - рішення ряду екологічних проблем. У випадку позитивного рішення розглянутого питання необхідна організація розробки матеріалів клопотання і проекту рішення про оголошення міста Севастополя містом-курортом на підставі результатів цільових досліджень у порядку, установленому статтями 8, 9 Закону України "Про курорти". 5.4.3. Історико-культурна спадщина Загальна площа земель історико-культурного призначення на території м. Севастополя складає 0,7 тис.га. (за даними Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 13.07.2009р. вих. № 8-2.1-1/4287). Відповідно до інформації, наданої Управлінням культури і туризму СДМА, у м. Севастополі на державному обліку перебуває 2063 пам'ятників – об'єктів культурної спадщини. З них 246 - пам'ятники археологи, 1486 пам'ятники історії, 27 - пам'ятники монументального мистецтва, 292 пам'ятники архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва й ландшафтні, у тому числі 32 пам'ятника Національного значення. Севастополь, Балаклава, Інкерман включені в Перелік історичних населених місць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878. До архітектурних пам'ятників віднесена Чоргунська вежа XV-XVII в.в. у

с. Чорноріччя, Петропавлівський собор, Графська пристань у центрі міста. До парків-пам'ятників ландшафтної архітектури віднесений комплекс садиби “Максимова дача” – пам'ятник ландшафтної архітектури початку XX століття. На приморській території Гераклєйського півострова між Карантинною і Пісковою бухтами перебуває Національний заповідник «Херсонес Таврійський», що номінується державою в Перелік всесвітньої спадщини UNESCO і має всесвітню популярність. До складу заповідника входять: «Древнє городище Херсонеса», філія «Фортеця Каламита» (Інкерман), філія «Фортеця Чембало» (Балаклава) і філія «Археологічний парк», у який входять 20 об'єктів (частина з них розташована в межах перспективного регіонального ландшафтного парку «Гераклєя», у т.ч. на території, яку зарезервовано для організації заказника місцевого значення «Караньський» загальною площею 1071,28 га). Безпосередньо на території древнього городища заповідника знаходиться 63 пам'ятника археології античного й середньовічного періоду. Невід'ємною частиною археологічного заповідника є гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення “Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеса Таврійського”, тому Херсонеський заповідник у відповідності зі ст. 6 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” є об'єктом комплексної охорони. Основною проблемою в збереженні природного ландшафту в районі древнього городища, а також на території ряду ділянок «Археологічного парку» є масштабне міське забудова, а також відсутність буферних зон з незміненим ландшафтом. Антропогенну погрозу представляє нерегульована й рекреаційне навантаження, що постійно збільшується, у результаті якого територія городища та об'єктів Археологічного парку піддається засміченню і руйнуванню археологічних шарів (так, загальна кількість врахованих відвідувачів заповідника у 2007 р. склала 320778 люд., у 2008 р. – 338271 люд., при загальної кількості відвідувачів у 2000 р. – 118883 чіл.). Території філій «Фортеця Каламита» (Інкерман) і «Фортеця Чембало» (Балаклава) піддані деструктивним геологічним і геоморфологічним процесам, тому що розташовані в зсуво- і обвалонебезпечних зонах. За замовленням Національного заповідника «Херсонес Таврійський» розроблений «Проект зон охорони пам'ятників історії та культурі й установлення меж ділянок Херсонеського заповідника на Гераклєйському півострові в м. Севастополі», затверджений розпорядженням представника Президента України в м. Севастополі № 628 від 19.04.1993р. Ці території зафіксовані в Генеральному плані розвитку міста Севастополя до 2025 року. До факторів, що негативно впливають на стан пам'ятника ландшафтної архітектури - комплексу садиби “Максимова дача” і Херсонеського археологічного заповідника, відносяться: нерегульоване рекреаційне навантаження, наявність виробничих об'єктів і військових частин на прилягаючих територіях, самовільний випас худоби, несанкціонований в'їзд автотранспорту, забруднення території відходами та ін. Обидва пам'ятники з прилягаючими територіями є зонами традиційного відпочинку севастопольців і гостей міста. Стан цих об'єктів постійно знаходиться в полі уваги громадськості міста.

Для відновлення майже зруйнованого ландшафтно-архітектурного комплексу “Максимова дача” у 1975 р. розроблений проект детального планування, яким передбачена реставрація садиби, малих архітектурних форм. Дотепер проект не реалізовано через відсутність фінансування. Перспективним напрямком по збереженню історико-культурної спадщини в регіоні Севастополя є робота по створенню національного природного парку «Айя-Байдарський» і ландшафтного регіонального парку “Гераклєя” на приморській території Гераклєйського півострова, у межах яких знаходяться численні пам'ятники історії й археології, цінні природні об'єкти і комплекси. Передбачений законодавством для поліфункціональних об'єктів диференційований режим дозволить максимально ефективно забезпечити їх охорону і раціональне природокористування. Стан навколишнього природного середовища на територіях, що прилягають до перерахованих вище архітектурних пам'ятників, задовільний. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля З 27 регіонів України Севастополь постійно займає 4-у рейтингову позицію за основними показниками діяльності суб'єктів туризму. Відповідно до даних, наданих Управлінням культурі та туризму СМДА з використанням даних статистичної звітності по формі 1-ТУР в останні роки збільшуються туристичні потоки (обслугованих туристів: з 104,2 тис. люд. у 1999 р. – до 294,97 тис. люд. у 2008 р.; обслугованих екскурсантів: з 108,7 тис. люд. у 1999р. – до 230,85 тис. люд. у 2008 р.). Ростуть обсяги надання туристичних послуг (з 26,8 млн.грн. у 1999р. – до 327,2 млн.грн. у 2008 р.), бюджетні надходження від туристичної діяльності (у 1999р. – 3,86 млн.грн.; у 2006р. – 12,72 млн.грн.; у 2007 р. – 18,03 млн.грн., у 2008 р. – 21,31 млн.грн.). Щорічно Севастополь відвідує близько 100 тисяч іноземних туристів (у 2008 р. – 124,66 тис. з загальної кількості обслугованих туристів – 298,97 тис. люд.) більш ніж з 45 країн миру. У 2008 році 51 об'єкті розміщення пройшов сертифікацію на відповідність вимогам безпеки проживання. Усього в місті діє 240 ліцензованих об'єктів турдіяльності (туроператорів і турагентів), а також об'єкти розміщення туристів, які мають загальну місткість більше 15 тисяч місць: 54 готелю і готельних комплексів (гостьових будинків), 4 санаторія-профілакторія, 10 пансіонатів, 6 оздоровчих комплексів, 3 автокемпінги, 19 дитячих оздоровчих таборів, 4 мотелі, біля 80 баз відпочинку та об'єктів, прирівняних до них, 6 яхт-клубів і мережа туристичних сезонних стоянок (за даними маркетингових досліджень, до кінця 2007 року в Севастопольському регіоні діяло 73 об'єкти, діючих як готелі, гостьові будинки або пансіонати. З них 30% - готелі підвищеної комфортності, 25-30% середньої категорії, стільки ж - економ-класу). У районі парку Перемоги з липня 2005 року працює аквапарк «Зурбаган», що у короткий термін став одним з найбільш відвідуваних аналогічних об'єктів Криму та Севастополя. Більшість перерахованих об'єктів являється приватними.

Туристична галузь міста має у своєму розпорядженні підготовлений кадровий потенціал для обслуговування туристів, екскурсантів і гостей міста. Основну частину готельної нерухомості, побудованої за останнє десятиліття, становлять міні-готелі та гостьові будинки. Якщо раніше більша частина їх за рівнем сервісу рідко перевищувала категорію «2 зірки», то сьогодні з'являється усе більше цікавих проектів, здатних запропонувати своїм клієнтам відпочинок на «трьохзірковому» рівні. Згідно з Державною програмою розвитку туризму, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 г., розроблена та за Рішенням міської ради від 26.02.2003 г. № 614 затверджена Регіональна програма розвитку туризму в місті-герої Севастополі. Однією з основних задач програми є дотримання екологічних регламентів (норм) природокористування при здійсненні туристичної діяльності, так як вплив туристичної діяльності на навколишнє природне середовище поширюється на всі ії складові. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі бере участь у розгляді матеріалів по сертифікації готельних та туристичних послуг відповідно до вимог п. 4.3.3 ГОСТ 28681.4-95, п. 8 ДСТУ 4268:2003, оцінюючи характеристики джерел забруднення навколишнього природного середовища, обсягів використання природних ресурсів. Нормативно - законодавча база по екологічної сертифікації суб'єктів туристичної діяльності відсутня. ГОСТом 28681.4-95 "Туристичне - екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів" екологічні регламенти (норми) та критерії оцінки "розташування об'єктів у сприятливих екологічних умовах" не визначені. Офіційно не являючись курортом, Севастополь у той же час в літній період зазнає значне рекреаційне навантаження. З огляду на те, що лише незначна частина прибережних територій офіційно є пляжами і має необхідні умови для забезпечення їх належного санітарного стану, екологічна ситуація до закінчення літнього сезону погіршується. Значно збільшується кількість твердих побутових відходів, що підлягають видаленню і захороненню, у місцях масового відпочинку утворюються несанкціоновані звалища відходів, берегова смуга забруднюється сміттям. Значно збільшується водоспоживання і водовідведення, що, з огляду на відсутність ефективного очищення більшої кількості стічних вод, приводить до негативного впливу на морське середовище. Через недбале поводження з вогнем виникають лісові пожежі. Подальший розвиток Севастополя як центру туризму та рекреації повинний супроводжуватися запобіжними заходами щодо забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища з урахуванням росту антропогенного навантаження в літній період. Рекреаційний потенціал м.Севастополя в значній мірі обумовлений наявністю природних і слабко перетворених ландшафтів, унікальних природних пам'ятників, реліктової і ендемічної рослинності, велика частина яких знаходиться в межах природно-заповідного фонду. Практично всі об'єкти ПЗФ м. Севастополя організовано в зонах традиційного літнього відпочинку жителів міста і приїжджаючих і, у зв'язку з

чим охоронювані природні комплекси піддаються високому рекреаційному навантаженню. Рекреаційне природокористування (в т.ч. туризм) в межах територій природно-заповідного фонду здійснюється на підставі дозволів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, видаваних у рамках затверджених лімітів використання природних ресурсів. Ліміти визначаються на підставі розрахунків граничнодопустимих рекреаційних навантажень. На підставі ст. ст. 3, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", керуючись ст. 9 Закону України «Про природнозаповідний фонд України» і відповідно до постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в 2008 р. були видані дозволи наступним землекористувачам: ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", ДКП "Севміськводоканал" і НДЦ ЗСУ "Державний океанаріум" на спеціальне використання природних ресурсів і територій ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський", "Мис Айя" (в т.ч. по організації еколого-пізнавальної стежки в ур.Аязьма), "Мис Фіолент" та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" в рекреаційних, культурно-просвітительських цілях (туризм, екскурсії, масовий відпочинок). Проекти лімітів на 2008 рік розроблені з урахуванням діючих положень про перераховані території природно-заповідного фонду. Обґрунтування рекреаційної діяльності і розрахунки проекту лімітів використання природних ресурсів на територіях заказників "Байдарський" і "Мис Айя" виконані Кримською гірничо-лісовою науково-дослідною станцією з урахуванням конкретних типів лісу, на підставі "Методичних указівок по визначенню обсягу рекреаційного лісокористування для гірських курортних районів" (1989) і матеріалів лісовпорядкування 1999р. Обґрунтування рекреаційної діяльності і розрахунки проекту лімітів використання природних ресурсів на територіях заказників "Бухта Козача" і "Мис Фіолент" виконані НДЦ ЗСУ "Державний океанаріум" на основі розрахунків рекреаційного навантаження території обох заказників; експертні висновки профільної регіональної установи ПЗФ (Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника) та профільної регіональної науково-дослідницької установи (ІнБПМ НАН України) позитивні. Представлені землекористувачами матеріали підготовлені відповідно до встановлених вимог і в цілому не суперечать діючим положенням про заказники. Дотримання встановленого режиму природно-заповідних територій і вживання відповідних заходів з боку землекористувачів і місцевих органів виконавчої влади сприяє реалізації рекреаційного потенціалу регіону і попередженню виникнення конфліктних ситуацій, зв'язаних з використанням природно-заповідних територій і рекреаційних ресурсів в їх межах. У 2008 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі зроблено сприяння ЧФ МГУ ім. М.В. Ломоносова

з питання створення екологічної тропи у заказнику «Мис Айя»: підготовлений висновок щодо доцільності використання екологічної тропи; надані необхідні рекомендації щодо її організації та обладнанню, забезпеченню установленого режиму охорони і природокористування на охоронюваної приморської території, а також щодо забезпечення контролю рекреаційного навантаження. З метою оптимізації рекреаційного використання прибережних територій ведеться робота зі створення в м. Севастополі поліфункціональних природнозаповідних об'єктів, режим яких передбачає встановлення диференційованого режиму охорони і природокористування на окремих ділянках території і здійснення регламентованої рекреаційної діяльності - національного і регіонального природних парків; створення цих об'єктів передбачено Комплексною програмою охорони навколишньої природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року. Цією же програмою передбачене виконання роботи з теми "Створення Проекту організації і розвитку рекреаційного лісокористування в Севастополі".

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. СТРУКТУРА ТА СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ 6.1.1. СТРУКТУРА ТА ДІНАМІКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ Розподіл земельного фонду міста Севастополя по угіддях і видам покриття земельних ділянок за станом на 01.01.2009 р. : - сільськогосподарські землі – 27,9 тис. га; - ліси і інші лісовкриті площі - 35,4 тис га; - забудовані землі - 14,7 тис. га; - води - 0,9 тис. га; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 0,30 тис. га. За 2008 р. значних змін у структурі земельного фонду не відбулося. Динаміка структури земельного фонду області 2004 рік Основні види земель та угідь

1 Загальна територія

2005 рік

2006 рік

% до % до % до усього усього, загальної усього, загальної загальної , тис. тис. га площі тис. га площі площі га території території території

2 86,4

100

4 86,4

100

6 86,4

28,1

32,5

27,9

32,3

35,3

40,9

35,4

14,1

16,3

0,0

2007 рік

% до % до загальн усього, загальної усього, ої площі тис. га площі тис. га терито території рії

100

8 86,4

27,9

32,3

41,0

35,4

14,4

16,7

0,0

2008 рік

100

10 86,4

100

27,9

32,3

27,9

32,3

41,0

35,4

41,0

35,4

41,0

14,5

16,8

14,6

16,9

14,7

17,0

0,0

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

0,3

6. Інші землі

7,7

9,0

7,5

8,7

7,4

8,6

7,3

8,5

7,2

8,4

Усього земель (суша)

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

85,5

99,0

Території, що покриті поверхневими водами

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

0,9

1,0

Динаміка росту забудованих земель 20

забудовані землі усього, тис.га забудовані землі % до загальної площі

15 10 5 0

2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р.

6.1.2. ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ Згідно з земельним законодавством до деградованих земель відносяться: а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислот ністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші. З названих категорій в регіоні Севастополя має місто порушення земель внаслідок зсувів, карстоутворення, добування корисних копалин та інших негативних природних і техногенних факторів. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів* 2004 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2005

2006

2007

2008

*За запитом держуправління інформація не надходила

Порушення та рекультивація земель* Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території

2004

2005

2006

2007

2008

0,013 0,02

0,002 0,00

0,010 0,01

0,027 0,03

Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

0,013 0,02 0,005 0,01

0,002 0,00 0,004 0,00

0,010 0,01 0,004 0,00

0,027 0,03 0,027 0,03

0,027 0,03 0,052 0,06

Динамика порушення та рекультивації земель 0,06

Порушені,тис.га % до загальної площі території Відпрацьовані,тис.га

0,05 0,04 0,03

% до загальної площі території Рекультивовані,тис.га

0,02

% до загальної площі території

0,01 0 2004 р

2005 р

2006 р

2007 р

2008 р

Консервація деградованих і малопродуктивних земель за 2008 рік * Види земель

1 Пашня Загальна площа території

Усього на початок року

Проведено консервацію

Потребують консервації

тис. га

% до загальної площі території

тис. га

% до зага-льної площі території

тис. га

% до загальної площі тери торії

2 0,50

3 0,58

4 -

5 -

6 0,50

7 0,58

86,4

100,00

* За даними Головного управління держкомзему у м. Севастополі.

У межах міста знаходяться зсуво- і обвалонебезпечні райони, визначені розпорядженням СМДА від 5 травня 1997 № 727 (70 зсувних ділянок) різного ступеня складності, потребуючих постійного моніторингу і матеріальних витрат на виконання захисних заходів. По кадастру зсувів на землях м. Севастополя зареєстровано 118 зсувів. Максимальну ураженість небезпечними геологічними процесами має складний в інженерно-геологічнім відношенні й інтенсивно техногенно-навантажена ділянка від м. Севастополя до смт.Кача, що характеризується повсюдним соціально-економічним ризиком. В активному стані перебуває 14 зсувів. (11,9 %). Однієї з головних причин зсувної активності є кліматичні фактори, перенасичення ґрунтового шару вологою, внаслідок чого відбувається розвиток екзогенних геологічних процесів. До основних ділянок із прогнозованою активізацією небезпечних

геологічних процесів відносяться: - ділянки залізної дороги від Мекензієвих гір до Південної бухти; - спуски В.Кучері, Корабельний, Тролейбусний; - вул. Охотская; - вул. Подольцева; - Гераклейский півострів, район мису Фіолент; - ділянки узбережжя від Північної коси до с. Учкуєвка; - смт.Кача; - від р. Кача до мису Лукулл. Площа земель, що підтоплюються, у м. Севастополі незначна й становить близько 55 га. До населених пунктів, що попадають у зону підтоплень відноситься с.Любимовка, с.Фруктове, с.Верхнесадовое, с.Поворотне, с. Пироговка (частина вулиць, що перебувають на правому березі в заплаві й на вигинах р. Бельбек), Верхнє й Нижнє Чернорічье, с.Хмельницьке (на вигинах р.Чорная),с. Орловка й с.Вишневе (на вигинах р.Кача).Інші ділянки перебувають у районі сільгоспугідь ГП «Садівник» (с. Верхнесадовое),СОАО «Севастопольський» (Цукрова Голівка),ДП « Радгосп-Завод» ім. П.Осипенко (с.Орловка),ЗАТ «Софії Перовской» (п. Любимовка). Підтоплення ділянок відбувається в основному у весняний період паводків і осінній період рясного випадання атмосферних опадів. Однієї із причин підтоплення ділянок є замулення й засмічення русла рік. Систематичної боротьби з яроутворенням на території земель м.Севастополя не ведеться. Одними з небезпечних явищ ґрунту, що приводить до ерозії, є селі (водно-грязьові потоки).Як правило, сіли утворюються на крутих безлісних схилах, покритих товщею пухких відкладань. Яроутворення виявлені в районах: с.Орловка; схз «Севастопольський» (сел.Цукрова Голівка); пос. Ласпи; санаторію Батилиман; м. Балаклава; с. Верхнесадовое. Найбільшою селенебезпечною територією в місті Севастополі є район вул. Погорєлова (м. Інкерман). 6.2. ОСНОВНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, на транспорті та оборонної діяльності є застарілі технології та устаткування, які не відповідають сучасним вимогам; нераціональне використання земель; використання земель не за цільовим призначенням. Потенціальними джерелами забруднення земельних ресурсів у

сільському господарстві є склади пестицидів та агрохімікатів, несправна сільськогосподарська техніка, а також комунальні споруди населених міст. Утворення, зберігання та накопичування промислових відходів через відсутність безвідходних технологій призводе як до вилучення земель, порушення природних ландшафтів, так і до забруднення земель, що використовуються самовільно для звалищ. Порушення земель для видобутку корисних копалин та низькі темпи і незначні об’єми рекультивації в прибережно-захисній смузі уздовж Чорного моря утворює біонегативні антропогенні ландшафти, які потребують значних капіталовкладень для використання в рекреаційних та інших цілях. 6.3. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ Ґрунти є головним життєзабезпечуючим природним середовищем людини, в якому акумулюються техногенні забруднення. Через поверхню землі відбуваються обмінні процеси між середами. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони згідно ст. 168 Земельного кодексу України. Коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, гірсько-лісові та землі природно-заповідного фонду віднесені до особливо цінних земель згідно з п.1 ст. 150 Земельного кодексу України та можуть вилучатися згідно з постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення проходить узгодження у Верховній Раді України. За даними державного земельного кадастру Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів вказані земельні ділянки не відносяться до категорії особливо цінних земель. Враховуючи невідповідність вказаних даних виникла необхідність проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень вказаних земель для одержання інформації про якісний стан земель у відповідності зі ст. 36 Закону України "Про землеустрій". На протязі 2008 року проведені протизсувні й противообвалоабразійні заходи щодо закріплення схилу й споруджень у районі оглядового майданчика Діорами на Сапун-Горі, ТОВ «Тригон» здана в експлуатацію 1-а черга готельного комплексу з берегоукріплювальними й волногасящими спорудженнями в районі смт.Кача. З Державного бюджету в 2008 році профінансовані протизсувні заходи на автотрасі Ялта-Севастополь 6,23 млн. грн., на протизсувні заходи на м. Сарич виділено 8,0 млн. грн. (виконавець- Севастопольське управління автомобільних доріг). У 2008 році Головним управлінням госкомзему в м. Севастополі складений договір з Кримським державним проектним-дослідницьким інститутом по меліоративному і водогосподарському будівництву

КРИМДІІНТВ на підставі якого виконана проектна документація на «Проведення вишукувальних робіт, розробку проектної документації на землях державної власності по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд в Мекензієвськом лісництві ДП «СДЛМГ» на землях м. Севастополя» в сумі (вартість робіт) - 145,00 тис. грн. Програмою по інженерному захисту території м. Севастополь від зсувів, паводків і підтоплень на 2007-2011 роки сплановані заходи щодо берегоукріпленню й очищенню русявів рік, однак через не фінансування з міського бюджету дані заходи не проводяться. В 2009 році спланована ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, викликаною активізацією зсуву в районі вул.Охотская. 6.4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦЬТВО

Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України "Про землеустрій" та "Про охорону земель", Тимчасова угода про порядок взаємодії Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації - це основні керівні документи, на основі яких забезпечується охорона та раціональне використання земельних ресурсів. За період 2008 року Держуправлінням охороні навколишнього середовища в м. Севастополі розглянуто 1292 проектів відводів земельних ділянок, загальною площею 503,06 га. 7. НАДРА 7.1.1. СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ У регіоні м.Севастополя промислове значення має видобуток флюсового, пильного вапняку та глини. За станом на 01.01.2008р. в регіоні розвідано 9 родовищ корисних копалин, з яких 4 розробляються. 7.1.2. ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ Видобуток корисних копалин у 2007р. по Севастопольському регіону при видобутку флюсового вапняку зменшився на 5%, а при видобутку глини зменшився на 7% в порівнянні з 2006р., тоді як видобуток пильного вапняку практично залишився на рівні 2006р. Дані з видобутку сировини та балансовим запасам представлені в табл.7.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1. Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в

Балансові запаси станом на

Флюсовий вапняк Пильний вапняк Вапняк як карбонатна сировина на вапно Глини

2006р. 4 4

2007р. 4 4

2006р. 2 1

2007р. 2 1

тис.т. тис.м3 тис.т

2007 р. 4192,2 16,6 -

01.01.2008р. 347125 3808 27032.3

тис.м3

17,4

3,009

Видобуток корисних копалин загальнодержавного значення ведуть три підприємства: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: Західно-Кадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно - 1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище). ПП “Юкрайн-Сервіс” почато розробку кар'єру Балаклавського родовища глини для виробництва цегли з червня 2002р. після отримання ліцензії № 2607 від 25.12.01р. та гірського відводу № 1 від 24.05.02р. Загальна площа земель порушених гірничодобувним підприємством ПП “Юкрайн-Сервіс” складає 5,875 га. Загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 2,5 га, в 2007р. рекультивовано - 0,15 га. В ході перевірки ПП “Юкрайн-Сервіс” встановлене, що рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проекту і календарного плану рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проекту минули. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт. У зв'язку з сформованою обстановкою потрібне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. У ЗАТ "Інкерстром" роботи щодо рекультивації порушених земель проводяться з порушенням календарного плану “Робочого проекту комплексної доробки і рекультивації Першотравневої ділянки Інкерманського родовища вапняків”. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт. У ЗАТ "Інкерстром" є ліцензія № 425 від 18.01.96г. з терміном дії до 18.01.2016р. для видобутку пильних вапняків Інкерманського родовища. Згідно з календарним планом рекультивації проекту на 16 році розробки родовища, повинно бути рекультивовано 6,036 га. За даними підприємства в зв'язку із зниженням виробництва, підприємство знаходиться на 5 році календарного плану. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Загальна площа порушених земель складає 21,22 га на 01.01.2008р. Станом на 01.01.2008р. загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації -2,23 га. Балаклавським рудоуправлінням ім.О.М.Горького в 2007 р. видобувались копалини в 2 діючих кар'єрах: Псілерахському та ЗахідноКадиковському. За даними Балаклавського рудоуправління, загальна площа порушених земель станом на 01.01.08 р. складає 315,85 га, загальна

площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 28,59 га, з них пройшли рекультивацію біологічну- 2,7 га, горнотехнічну- 2,3га. ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” має 3 ліцензії та 2 акта про надання гірських відводів: ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Західно-Кадиківського родовища флюсових вапняків ( Кадиківська і Центральна ділянки); ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Псілерахського родовища флюсових вапняків та акти про надання гірських відводів на розробку Західно- Кадиківського родовища вапняків від 01.10.02р. № 561 та Псілерахського родовища вапняків від 01.10.02р. № 562. На ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проектів і графіків рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проектів минули. Загальна площа, обсяги та об'єкти рекультивації, передбачені проектами, не відповідають відкоректованому графіку рекультивації. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами. Основні показники по використанню надр представлені в табл. 7.2, табл.7.3. Використання надр Таблиця 7.2. Найменування підприємства № п/п

Наявність документації гірничий Земельний Ліцензії відвід відвід

Загальна площа порушених земель, га

Площа Рекультиво відпрацьованих вано земель, в 2007р. підлягають (га) рекультивації, га 28.59 2.7

315.85

ВАТ “Балаклавське рудо- В наявності В наявності В наявності управління ім. О.М.Горького” ЗАТ “Інкерстром” В наявності В наявності В наявності

21.22

2.23

ПП “Юкрайн-Сервіс”

5.875

2.5

0.15

В наявності В наявності В наявності

Родовища, що експлуатуються Таблиця 7.3. № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання

розроблюєт ься 1 2 3 I. Горючі корисні копалини

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

всього

Площа, га

Площа рекультивов аних. земель, га.

Обсяг, накопичених порід, млн. м3

відвали

родовища

відвалів

Балаклава, 1. Псилерахське 2. Західно-Кадиківське Гасфортське та Караньске родовища не експлуатуються

152,14 92,68

хвостосхо вища 9

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

ІІ. Металеві корисні копалини -

ІІІ. Неметалеві корисні копалини Флюсови й вапняк 1. 4 2

Пиляний вапняк 4

80,91

2,7

11,5

4,65

Інкерман Першотравнева ділянка Інкерманського родовища 43,45

2,36

Переведення відвалів хвостосховищ в ранг техногенних родовищ можливо після проведення дослідницьких робіт та висновку спецорганізацій за даними підприємства ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"

За даними підприємства ЗАТ "Інкерстром" переведення відвалів в ранг техногенних родовищ не можливо, т.як відвали сформовані із розкривних порід ( глина), що не підлягають реалізації некондиційних блоків, залишків камнепилення, які не використовуються на дробильно-сортувальному комплексі.

Глини 1

Балаклава, Балаклавське родовище глина

33,03

0,15

7.1.3. ПІДЗЕМНІ ВОДИ: РЕСУРСИ, ВИКОРИСТАННЯ, ЯКІСТЬ Загальні прогнозні ресурси підземних вод м.Севастополя складають близько 109,486 тис. м3/добу. З Зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 79,986 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 38,036 тис. м3/добу або 48 % згідно Звітного балансу використання підземних вод за ф. № 7-ГР (підземні води), який щорічно представляється в регіональну геологічну службу - КП «Південекогеоцентр». Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. За кошти Державного бюджету України згідно Програми України буріння артезіанських свердловин східних та південних областей України, АР Крим, в м.Севастополі в 2000-2001рр. пробурено та передано водокористувачам 3 артезіанських свердловини з загальною продуктивністю близько 505 тис. м3/добу. В зв’язку з великим попитом на якісну питну воду, за останні роки активно розгорнулася підприємницька діяльність по бурінню свердловин та використанню підземних вод для розливу і продажу бутильованої води. Водоносні горизонти в межах Гераклейського плато, через їх незахищеність від поверхневого забруднення і значного техногенного навантаження несуть сліди азотного та бактеріологічного забруднення.

У 2007р. в підземних водах в межах земель м.Севастополя було виявлено всього 8 ділянок азотного та бактеріологічного забруднення в водоносних горизонтах сарматських та середньоміоценових відкладень, що відноситься к свердловинам садівничих товариств. Забруднення носить локальний характер, майданних ореолів не утворює. Інших ділянок забруднення не виявлено. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2007 р. в межах земель м.Севастополь представлено в табл.7.4.

Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2007 р. в межах земель м.Севастополь Таблиця 7.4. №№ Басейн Річко- Одини-ця Ділянка, Тип Характеристика ділянок, Характеристика ділянок, Джерело Дата Геологіч-ний Захище з/п Підземвий адміністр осередок індекс ність забрудосередків забруднення осередків забруднення забруд-нення -----них басейн ативно- забруд-нення виявленн забрудне-ного водонення на дату виявлення на звітний період №№ вод ( РБ ) територіа і його місце водонос-ного нос Площа Глибина за Основні Площа Глибина Основні на (БПВ-1 ) льного знаходгоризонту ного я забрудлягання забрудню-ючі забрудпроникнення забруднюючі карті поділу ження горинення , км2 забруд- ком-поненти, нення, забруднен- компоненти, регіону зонту ділянки неного їх кількм2 ня, м їх кіль кісний (відпові водоносно кісний склад , ------------- склад , мг/дм3 дно до осердку го горизонмг/дм3 Глибина карти ту випробузахи(покрів-лявання, м щеподошва), ності ) м ----------Глибина визначення забруднення, м

1 30

СТ "Планер"

1 31

ТОВ “Озеленітель” тель”

XI 1 32

м.Севастополь

СТ "Куліково поле”

Середньоміоц захи- бактеріоло еновий щен гічне Четвертичний 2007р

незахи щен

бактер., азотне

Нема даних

80-96 90

БГКП-2380

Нема даних

80-96 90

БГКП-2380

-//-

5-170 10

-//-

5-170 10

БГКП-2388 NO-95,43

63-120 100

БГКП-230 NO-42,79

32-60 50,5

БГКП-2380

БГКП-2388 NO-95,43

-//Середньоміоц захиеновий щен

бактер., азотне

-//63-120 100

БГКП-230 NO-42,79

-//1 33

СТ “Бріг-2”

Міоценово незахи бактеріоло сарматський щен гічне

-//32-60 50,5

БГКП-2380

Наявність режимної мережі (кількість та номери свердловин)

Неорганізова ні свалки, фільтруючі вигріба

Немає

СТ «Сос-нова роща"

Сарматський

незахи щен

азотне

-//-

44-63 52

NO-147,5

-//-

44-63 52

NO-147,5

-//-

СТ «Парус»

Сарматський

незахи щен

азотне

-//-

47-63 50

NO-75,3

-//-

47-63 50

NO-75,3

-//-

СТ «Атлан тика»

Сарматський

незахи бактеріоло щен гічне

-//-

Нема даних

БГКП-23

-//-

Нема даних

БГКП-23

-//-

СТ «Скалисте»

Сарматський

незахи бактеріоло щен гічне

-//-

43-63 49

БГКП-15

-//-

43-63 49

БГКП-15

-//-

Видобуток прісних підземних вод для централізованого водопостачання міста і приміської зони здійснює ДКП “Севміськводоканал", який має 5 водозаборів: Орловський, Бельбекський, Родніковський, Інкерманський, міський каптаж (законсервований), з яких в 2007 р. було відібрано 11,824 млн.м3 прісної підземної води. Підприємство має ліцензії на видобуток прісної підземної води: Орловський водозабір (рег.№ 2433 від 11.04.01 р.), Інкерманський водозабір (рег.№ 2434 від 11.04.01 р.), Бельбекський водозабір (рег.№ 2435 від 11.04.01 р.), Родніковський водозабір (рег.№ 2436 від 11.04.01р.). Якість підземних вод протягом року контролювала лабораторія ДКП “Севміськводоканал". За даними лабораторії підземні води усіх водозаборів характеризуються нейтральною реакцією середовища, відсутністю зважених речовин, постійною концентрацією фтор-іона. Найбільші розходження хімічного складу підземних вод, як і в попередні роки, просліджуються у складі головних іонів, що обумовлює різний ступінь їхньої мінералізації. Найвищою мінералізацією відрізняються підземні води Орловського водозабору. Однак, завдяки постійному зменшенню водовідбору на Орловському водозаборі з 45,3 тис. м3 /на добу в 1984р. до 0,208 тис. м3 /на добу в 2003р., 0,0877 тис. м3 /на добу в 2004р., а також перерозподілу навантаження на окремі свердловини гідродинамічна та гідрохімічна обстановка поступово стабілізується, лише в окремих свердловинах спостерігається незначний зріст мінералізації. За останні роки почалось поступове збільшення водовідбору: 0,427 тис. м3 /на добу в 2005р., 0,957 тис. м3/на добу в 2006р., 0,842 тис.м3/добу в 2007р. У середньому сухий залишок в підземних водах Орловського водозабору у 2007р. склав 1346 мг/л (2006р.1213 мг/л), а в деяких випадках – від 780 до 1700 мг/л (2006р.- від 1070 до 1440 мг/л). При цьому, співвідношення масових концентрацій іонів кальцію і магнію складає 3,47:1, а їхні високі абсолютні значення визначають підвищену загальну жорсткість, що характеризує усі води Орловського водозабору як мінералізовані, солонуваті. Солеутворюючими іонами для Орловського водозабору є хлорид-іони. Їх середня масова концентрація у 2-3 рази перевищує відповідну величину сульфат-іонів. З ступеню мінералізації підземна вода шахтних колодязів і свердловин Інкерманського водозабору відноситься до прісних вод. Однак, жорсткість цих вод коливається в дуже широкому діапазоні - від 5,0 мг/экв/л до 8,0 мг/экв/л, при середньому значенні 6,87 мг/экв/л. Основну частку сумарного вмісту іонів жорсткості складають іони кальцію. Їх середня концентрація перевищує аналогічний показник магнію в 11 раз. Головною особливістю цього підземного водозабору є високий вміст нітратів. У зимово-весняний період концентрація нітратів відмічалась в деяких свердловинах рівною 49,6 мг/л.

Підземні води Бельбекського водозабору характеризує висока концентрація іонів кальцію, що у 4,8 рази перевищує концентрацію іонів магнію та обумовлює підвищену загальну жорсткість води. Підвищена мінералізація води є також наслідком присутності хлоридів і сульфатів, середня концентрація яких досягає 164 мг/л та 62,9 мг/л відповідно.

Найменшим вмістом розчинених солей характеризується вода свердловин Родніковського водозабору, сумарна мінералізація не перевищує в середньому 340 мг/л і не змінюється протягом року. Мікробіологічні і радіоактивні показники якості підземних вод контролюється лабораторією ДКП “Севміськводоканал” на 15 постійних пунктах. Колі-індекс протягом усього періоду контролю, за рідким винятком, не досягає 3, що відповідає ДСТ 2874-82. 7.2. СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 7.2.1. ГІРНИЧОВИДОБУВНІ РЕГІОНИ В Севастопольському регіоні основними гірничовидобувними підприємствами є три підприємства, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: Західно-Кадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно- 1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище). Крім основних гірничодобувних підприємств в м. Севастополі є підприємства, що використовують надра для цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин. У гірничих виробітках розташовуються цехи по зберіганню і розливу виноматеріалів (Інкерманський завод марочних вин, Севастопольський винзавод), культові (Інкерманський монастир) і військові об'єкти збройних сил України та Росії, приватних підприємств з вирощування грибів (МПП "Ажур"). 7.2.2. ЕНДОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В Севастопольському регіоні ендогенні геологічні процеси відсутні. 7.2.3. ЕКЗОГЕННІ ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ По "Кадастру АРК" в м.Севастополі та його районах на 01.01.08р. зареєстровано 118 зсувів загальною площею 167.73 га. Максимальну ураженість ЕГП має ділянка від м.Севастополь до мису Лукулл, що характеризується і повсюдним соціально-економічним ризиком. В

активному стані знаходяться 18 зсувів, тобто 15 %. ураженості складає 0.168.

Коефіцієнт

Інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) представлена в таблиці 7.5.

Поширення екзогенних геологічних процесів Таблиця 7.5. №

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів,

% ураженості регіону

з/п Шт.. 1

зсуви

1,7462

118

0,168

обвали

15 км

26,3

абразія

26 км

45,6

В межах земель м.Севастополя в 2007р. з 118 зсувів, внесених в кадастр, в активному стану були 18, тобто 15%. Найбільш активні зсувні процеси відбувалися на узбережжі між м. Коса Північна та м.Толстим. В 2008р. активність зсувів може бути в межах 20-30 %. У результаті активізація зсувів в межах м.Севастополя, розташованих на вул.. Охотське та Подольцева, були деформовані житлові дома, проїзна частина, водовод та інші комунікації. Також в травні 2007р. активізувався зсув № 934 « Севастопольська ТЕЦ». Величина його зсувів досягала п`яти сантиметрів. К першому червню величина зсувів зменшилась до одного сантиметру на добу. Поступово, в період червня зсув стабілізувався. В результаті активізації зсуву були деформовані теплотраси, водоводи, газопровід, опори ЛЕП, дороги, гаражі та інші споруди. У той же час був відзначений зсув (до 100%) з обривів скали Ласпі, розташований на не забудованій території. На заході м.Балаклави, в районі Псілерахського кар`єру в Васильовій балці, активізація самого грандіозного техногенного зсуву № 1648 тимчасово припинена. Треба очікувати продовження зсувів, так як нижня частина зсуву активно розмивається штормами, а верхня навантажується відвалами з кар`єру флюсових вапняків. Абразія (розмив берегів) (на землях м.Севастополя - протяжність берегової смуги 57 км, довжина берегоукріплень - 0,9 км) - один із найбільш руйнівних, що приносить збиток геологічних процесів. З абразією часто пов`язані різноманітні прояви гравітаційних процесів: зсуві, обвали, осипі, а також ерозія берегових схилів. Найбільш активно абразійно - зсувні процеси проявляються на західному узбережжі Севастопольського регіону від с.Любимівка до с. Андріївна.

7.3. ГЕОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИВЧЕННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ НАДР Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється відділенням південної інспекції “Держгеолконтроль”. 7.4. ДОЗВІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ НАДР Станом на 01.01.08р. в Севастопольському регіоні кількість підприємств та організацій, які повинні мати спеціальні дозволи на використання ділянкою надр складає всього 131 од. Станом на 01.01.08р. спеціальні дозволи на використання ділянкою надр мали 7 підприємств: ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького”, ЗАТ “Інкерстром”, ПП “Юкрайн - Сервіс”, МПП «Ажур», ДКП «Севміськводоканал», ТОВ «Перлина Криму», ТОВ НВП «Водограй». Держуправлінням погоджено матеріали на одержання спеціального дозволу на використання ділянкою надр 10 підприємствам: ТОВ «Грей», ВАТ «Севастопольський пивобезалкогольний завод», КП «Ударник», ТОВ «Аеросвіт Курорт», ТОВ «Горсей», ВАТ «Муссон», СКТБ МГІ НАНУ, ПП «Любомор`є», ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство».

8. ВІДХОДИ 8.1. СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ Проблеми збирання, переробки, зберігання та утилізації промислових та твердих побутових відходів у м.Севастополі у 2008 році залишалися гострими. За даними Управління статистики в м.Севастополі (по 359 суб’єктам підприємницької діяльності, які надалі звіти) у 2008 році підприємствами міста утворилось 1643,6 тис.т відходів виробництва і вторинних відходів, у тому числі: шини відпрацьовані – 0,197 тис.т; макулатура – 0,444 тис.т; склобій – 0,361 тис.т; відходи полімерні – 0,057 тис.т;

лом металевий чорний - 4,410 тис.т; лом металевий кольоровий – 0,665 тис.т; шлаки вугільні (золо шлаки) –1,865 тис.т; відходи деревини – 0,199 тис.т За даними наданими підприємствами гірничодобувної промисловості у 2008 році утворилось 2228,4 тис.т відходів розкривних порід. За даними Управління статистики в м.Севастополі (по 186 суб’єктам підприємницької діяльності, які надалі звіти) у 2008 році підприємствами міста утворилось 0,673 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки, у тому числі: - 0,008 тис.т відходів, що містять ртуть та сполуки (у т.ч. люмінесцентні лампи відпрацьовані); - 0,038 тис.т відходів, що містять свинець та його сполуки (у т.ч. акумулятори відпрацьовані); - 0,330 тис.т нафтоутримуючих відходів. Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1.1 № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

2 3 4 5

Одиниця виміру од.

Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Кількість 186

214,428

т т т

2,888 17,683 193,857

Примітка За даними Управління статистики у м.Севастополі За даними Управління статистики у м.Севастополі

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 8.1.2 № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. мі Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, мі/ на 1 чол.

2006 рік

2007 рік

2008 рік

576748 483680 699,1

1340146 999142 680,6

2246595 1643553 672,7

520370 1581497,1

629000 2968968,6

593408 4484228,7

1,61

1,94

1,83

* Примітка: за даними Управління статистики у м.Севастополі показник ВРП по

м.Севастополю не розраховується.

8.2. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ УТИЛІЗАЦІЯ ТА ВИДАЛЕННЯ)

(ЗБИРАННЯ,

ЗБЕРІГАННЯ,

В м. Севастополі передача відходів І-ІІІ класів небезпеки здійснюється підприємствам, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами. Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на

поводження з небезпечними відходами: 1. ТОВ “Еколого-виробнича компанія “Кримська Ганза” - збирання, оброблення льяльно-баластніх вод та іншої рідини, що містіть нафтопродукти; 2. ТОВ “ЮГТОРСАН” - збирання, оброблення льяльно-баластніх вод, що містять нафтопродукти; 3. ТОВ “Севекосервіс” - збирання, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання за призначенням (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші), льяльно-баластні води, суміші масло/вода; 4. ТОВ «Ситал» - збирання, зберігання відходів що містять Cd, Pb, Hg, Sb, Se, Te та Їх сполуки; відпрацьованих АКБ; відходів і брухту електронних вузлів; відпрацьованих нафтопродуктів, не придатних до використання (у том числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші); 5. ПП «Фірма ТАКО» - збирання, зберігання, оброблення небезпечних відходів: відпрацьовані нафтопродукти, не придатні до використання за призначенням (у том числі відпрацьовані індустріальні моторні масла та їх суміші, відходи забруднені нафтопродуктами: л’яльно-баластні води, промаслені грунт, ганчір’я, пісок). Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2.1 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік

2006 рік

0,8 0,3 0,1 0,0 0,0 0,0 0,9 0,5

0,7 0,1 0,1 0,0 0,0 0,3 0,7 0,5

2007 рік 0,7 0,2 0,0 0,0 0,0 0,1 ,09 0,3

2008 рік 0,7 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,6 0,2

За 2008 рік Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі проведено 797 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами. За результатами перевірок складено 635 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 272 посадови особи на суму 32,759 тис.грн. Пред’явлено 7 позовів на відшкодування збитків за забруднення земель відходами на суму 185,955 тис.грн. Держекоінспекцією в м.Севастополі направлене в органи Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури 22 матеріали про порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами. За порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами за 2008 рік винесено 4 рішення на припинення діяльності підприємств, цехів, окремих дільниць. Держекоінспекцією в м.Севастополі проведені перевірки виконання контрольних функцій і обов'язків по забезпеченню охорони навколишнього природного середовища,

дотриманню вимог природоохоронного законодавства України Севастопольською міською державною адміністрацією, Нахімовською, Гагарінською, Ленінською та Балаклавською районними

держадміністраціями, Орлінівською, Андріївською та Верхнєсадовською

селищними радами. За результатами перевірок встановлено, що приписи по ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території районів міста, уживанні заходів по визначенню власників відходів виконуються не в повному обсязі, у частині забезпечення відшкодування збитку, нанесеного державі, не виконуються.

Програмою соціально-економічного розвитку (СЕР) районів в 2008 р. на ліквідацію звалищ виділено наступна кількість бюджетних коштів: - у Нахімовському районі – 73,800 тис. грн.; - у Гагарінському районі – 381,900 тис. грн.; - у Ленінському районі – 370,00 тис. грн.; - у Балаклавському районі – 190,0 тис. грн.; - Вержнєсадовська селищна рада - 28,450 тис. грн. При перевірках встановлено, що виділені кошти освоєні у повному обсязі, однак при вибірковому обстеженні несанкціонованих звалищ на території міста встановлено, що несанкціоновані звалища відходів не ліквідовані в повному обсязі. Робота з ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ районними державними адміністраціями налагоджена не повною мірою. Ліквідація звалищ у лісопосадках, на пустирях не здійснюється. Як правило, звалища на ліквідується, а тільки плануються дорожньою технікою. Не приймаються міри до недопущення утворення звалищ, за винятком Балаклавської РДА, Нахімовської РДА де на в'їздах ставляться шлагбауми та інші огородження. Звалища ліквідуються тільки на вулицях міста, парках, у приватному секторі, що утворяться в результаті недостатньої організації планово-регулярної системи очищення. Так, наприклад, на території Ленінського району за рахунок коштів, які виділені на ліквідацію несанкціонованих звалищ, здійснюється ліквідація звалищ твердих побутових відходів, які утворюються на контейнерних майданчиках і прилягаючих до них територіях у результаті несвоєчасного вивозу відходів.

Планово-регулярна система очищення і режим видалення побутових відходів приватному секторі міста не забезпечені, у результаті чого на вищевказаних територіях утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів.

В результаті перевірки Ленінської районної держадміністрації встановлено: в 2008 році в Ленінської РДА працює постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами на основі розпорядження голови Ленінської РДА від 11.03.2006 р. «Про створення постійно діючий комісії з питань поводження з безхазяйними відходами» за № 165-р. На засіданнях комісії з питань поводження з безхазяйними відходами приймалися рішення щодо визнання відходів на виявлених несанкціонованих звалищах безхазяйними та прийняття мір по їх ліквідуванні. При обстеженні місць несанкціонованого розміщення відходів встановлено, що робота по ліквідації несанкціонованих звалищ Ленінської РДА не налагоджена в повному обсязі, несанкціоновані звалища відходів ліквідовані не в повному об’ємі. На усунення порушень видані приписи. Відповідальна посадова особа притягнута до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 0,255 тис.грн. В результаті перевірки Нахімовської районної держадміністрації встановлено: в 2008 році в Нахімовської РДА працювала робоча група на основі розпорядження голови Нахімовської РДА від 24.02.2006 р. «Про створення робочої групи для організації діяльності суб’єктов в сфері поводження з відходами» за № 124-р. На підставі протоколів засідання робочої групи проводиться обслідування санітарного стану території Нахімовського району, що підтверджується складанням актів. З жовтня 2008 р. на підставі розпорядження голови Нахімовської РДА від 08.10.2008 №1014-р «Про утворення районної постійно діючої міжвідомчої комісії з питань поводження з відходами, у тому числі с безхазяйними» створено районну постійно діючу міжвідомчу комісію з питань поводження з відходами, у тому числі с безхазяйними.

При обстеженні місць несанкціонованого розміщення відходів встановлено, що робота по ліквідації несанкціонованих звалищ Нахімовської РДА не налагоджена в повному обсязі, несанкціоновані звалища відходів ліквідовані не в повному об’ємі. На усунення порушень видані приписи. Відповідальна посадова особа притягнута до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 0,255 тис.грн. В результаті перевірки Гагарінської районної держадміністрації

встановлено: в Гагарінської РДА працює постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами на основі розпорядження голови Гагарінської РДА від 20.08.2008 р. «Про затвердження нового складу постійно діючої комісії з питань поводження з відходами» за № 626-р. Вищевказаною комісією здійснюється обстеження санітарного та екологічного стану району. Результати роботи оформляються актами обстеження та розглядаються на засіданнях комісії з оформленням протоколу. Ліквідація несанкціонованих звалищ безхазяйних відходів здійснюється, однак не в повному обсязі. На усунення порушень видані приписи. На неодноразові виклики до Держекоінспекції в м.Севастополі відповідальні посадови особи Гагарінської РДА не з’явилися. Матеріали перевірки направлені до Севастопольської міжрайонної державної адміністрації для прийняття мір прокурорського реагування. В результаті перевірки Балаклавської РДА встановлено: В Балаклавської РДА працює постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами на основі розпорядження голови Балаклавської РДА від 02.03.2007 р. «Про створення постійно діючий комісії з питань поводження з безхазяйними відходами в Балаклавському районі». Балаклавської РДА проводяться рейдові перевірки по виявленню несанкціонованих звалищ в районі. Ліквідація несанкціонованих звалищ безхазяйних відходів здійснюється, однак не в повному обсязі. На усунення порушень видані приписи. Відповідальна посадова особа притягнута до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 0,170 тис.грн. В результаті перевірки Верхнєсадовської сільської Ради встановлено: в Верхнєсадовській селищній Раді відсутня постійно діюча комісія з питань поводження з безхазяйними відходами. При обстеженні місць несанкціонованого розміщення відходів встановлено, що робота по ліквідації несанкціонованих звалищ Верхнєсадовською селищною Радою не налагоджена в повному обсязі, несанкціоновані звалища відходів ліквідовані не в повному об’ємі. На усунення порушень видані приписи. Голова Верхнєсадовської сільської Ради притягнутий до адміністративної відповідальності, сума штрафу склала 0,136 тис.грн. Робота по складенню договорів на вивіз ТПВ з приватного сектору не налагоджена повною мірою, договори на вивіз ТПВ в приватному секторі укладені не в повному обсязі.

На усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства головам районних держадміністрацій та селищних рад видані приписи. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2008 року Таблиця 8.2.2

№ з/п 1 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища м. Севастополь Всього

Кількість 3 Мекензіевське сміттєзвалище (у стадії рекультивації) 1

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

4,0 га

Не змінювалася

Полігон твердих побутових відходів в Першотравневій балці 1

1 черга - 4,98 га 2 черга - 3,72 га

Не змінювалася

1 1

Полігони 1

м. Севастополь Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів м. Севастополь Усього

Інформація щодо утворення та розміщення твердих побутових відходів. В м.Севастополі існує один полігон твердих побутових відходів у Першотравневій балці (далі Полігон) будівництво якого ще не закінчене. Проектна площа Полігону – 19,0 га Проектна потужність (місткість) Полігону – 9,2 млн.м3. Начало експлуатації – 2001 р. Розрахунковий термін експлуатації Полігону у відповідності з робочім проектом – 22 роки. Експлуатація Полігону передбачає складування твердих побутових відходів (ТПВ) в п'ять черг з терміном експлуатації кожної черги у середньому 4-5 років. Перша черга Полігону закрита в 2007р., з липня 2007р. розпочата експлуатація II черги Полігону. Проектна площа II черги Полігону – 3,72 га. Проектна потужність II черги 2017,564 тис.м3 За даними Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в м.Севастополі станом на 01.01.2008р. на II черги Полігону розміщено 254,695 тис.м3 відходів, що складає 12,62 % від проектної величини. Вивіз твердих побутових відходів (ТПВ) на Полігон здійснюється на підставі наказу Начальника цивільної оборони м. Севастополя № 27 від 20.09.2007р. «Про проведення заходів по попередженню НС на полігоні для складування твердих побутових відходів в Першотравневій балці» Функції експлуатуючої організації по використанню для складування твердих побутових відходів на Полігоні в 2007р.були передані КП «Благоустрій» Севастопольської міської ради. У зв'язку із численними порушеннями чинного законодавства на полігоні ТБО в Першотравневій балці, а саме: розміщення відходів без ущільнення відходів і пересипання ґрунтом, не забезпечена робота системи відводу боготворіння, Заступником Головного держінспектора України по охороні навколишнього природного середовища винесене рішення про припинення діяльності по завезенню та розміщенню відходів на полігоні ТБО. Виконуючи дане рішення держадміністрацією міста проведені наступні

заходи: - закінчено робочий проект будівництва третьої карти другої черги полігона і спрямований для проходження державної експертизи; - закінчено розробку проекту рекультивації першої черги полігона; - на другій карті першої черги встановлені газовітводящие труби; здійснюється пересипання відходів ґрунтом; - с серпня 2008 р. на полігоні ТБО налагоджений постійний лабораторний контроль, що здійснює лабораторія Держекоінспекції в м. Севастополі; - в 2 кварталі 2009 р. планується виділення коштів для завершення робіт з укладання ізолюючим шаром, планується виділення додаткової техніки й будівництво вагарні. По закінченні виконання зазначених робіт друга черга полігона буде уведена в експлуатацію відповідно до законодавства. Фотографії полігону в Першотравневій балці м. Севастополя наведено далі

Інформація щодо наявності пестицидів та агрохімікатів непридатних або заборонених до використання по сільськогосподарським підприємствам м.Севастополя. Станом на 01.01.2009р. накопичення непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів складає 7,0 т. За даними Управління з питань НС та СЗН від НЧК Севастопольської міської державної адміністрації в 2008 році було вивезено ТОВ Виробничим підприємством «Вінспецпостач» з території сільськогосподарських підприємств м.Севастополя 21,916 тон непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів (ДП «Садовод» - 8,705т, ЗАТ С.Перовської - 5,0т, ПП «Футурум» - 4,44т, ТОВ «Агрофірма «Золота балка» 2,120т, КСХП АФ «Червоний Жовтень» - 1,651т) на підставі договору з Управлінням з питань НС та СЗН від НЧК Севастопольської міської державної адміністрації № 11 від 15.08.2008 року. Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3 № з/п 1

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

21,916 *

Утворено (виявлено) впродовж року, т -

м. Севастополь

Усього

21,916 *

7,0

* Примітка: за даними Управління з питань НС та СЗН від НЧК Севастопольської міської

державної адміністрації

8.3. ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ, ЯК ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

Обставини, що склалися у регіоні, потребують від підприємств та військових частин прийняття заходів, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, дотримання санітарних та екологічних норм при складуванні відходів на своїй території, передачу відходів, які підлягають утилізації підприємствам, які займаються їх збиранням, повторним використанням відходів як вторинних ресурсів, вирішенням питань по видаленню відходів. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини: 1. ЗАТ «Севастопольвторресурси»; 2. ТОВ «ОКСІ»; 3. ТОВ «Санта-Юг»; 4. ТОВ «Центр пакування та дизайну»; 5. ПП Лукянов В.В; 6. Фізична особа - підприємець М’якенко В.Г; 7. Фізична особа Колісниченко З.Ю; 8. ТОВ «Славянская Гавань»; 9. ПП «Еліттрансеко»; 10. ТОВ «Поліпак Індустрія»

Динаміка використання відходів Таблиця 8.3.1 № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

33194 14114 42,5

483680 373671 77,3

999142 874442 87,5

1643553 1507672 91,7

8.5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України "Про відходи" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі здійснюється розгляд заявок на одержання дозволів і лімітів на утворення та розміщення відходів. За період з 2004 року просліджується стійка динаміка збільшення підприємств, що оформили дозволі і ліміти на утворення та розміщення відходів: на 2004 р. – 260 підприємств, на 2005р. – 270 підприємств, на 2006р. – 305 підприємств, на 2007р. – 378

підприємств, на 2008р. – 427 підприємств, на 2009р. – 460 підприємств.

Держуправлінням у 2008 році проведена робота з підприємствами та організаціями міста щодо проведення інвентаризації і паспортизації відходів та реєстрації об’єктів утворення та утилізації відходів. У 2008 році Держуправлінням розглянуто 1107 та погоджено 672 технічних паспортів відходів. Розглянуто 26 та затверджено 10 реєстрових карт об’єктів утворення відходів. З метою упорядкування поводження з відходами необхідно:  здійснювати роботу по забезпеченню видалення, утилізації безхазяйних відходів на території міста;  забезпечити фінансування будівництва полігону твердих побутових відходів в Першотравневій балці;  створити загальнодоступну базу даних по створених на Україні підприємствах по утилізації, знешкодженню всіх видів відходів, а також по полігонам розміщення промислових відходів;  розробити програми екологічного моніторингу відходів;  проводити постійну виховну роботу з населенням, з метою підвищення культури поводження з відходами – із залученням засобів масової інформації, проведення спеціальних семінарів для організацій, установ, підприємств, військових частин.

9.ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Екологічна безпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження надзвичайних ситуацій з негативним впливом на довкілля та виникненням небезпеки для здоров'я людей, шляхом здійснення широкого комплексу взаємозалежних економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів.

Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. Незважаючи на те, що змінились форми власності промислових підприємств, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище та забезпечення екологічної безпеки.

Засобами регулювання природокористування є нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів в водойми, нормування

операцій поводження з побутовими та промисловими відходами. За 2008 р. Держуправлінням видано 272 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основним забруднювачем атмосферного повітря на території м.Севастополя є ДКП “Севтеплоенерго”. До забруднювачів атмосферного повітря відносяться також ДКП “Севміськводоканал”, ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім.О.М.Горького”, ПП “Доломіт”, Севастопольська ТЕЦ. Екологічно небезпечних об’єктів, які становлять потенційну небезпеку транскордонного забруднення в галузі атмосферного повітря на території м.Севастополя немає. На території м.Севастополя є райони забруднення атмосферного повітря, які існують протягом тривалого часу і становлять потенційну загрозу для довкілля і здоров’я людей, це такі: - район залізничного вокзалу з несприятливими особливостями рельєфу (Делегардова балка), насиченістю промисловими підприємствами з відомчими котельними, недоліками транспортної розв’язки автошляхів; - промисловий район вул. Шабаліна, де зосереджена велика кількість промислових підприємств; - м.Балаклава, де значним забруднювачем є Балаклавське рудоуправління. Атмосферне повітря виступає своєрідним посередником забруднення всіх інших об'єктів природи. Воно сприяє поширенню значної кількості забруднень на значні відстані (перенесення повітрям шкідливих речовин). Промисловими й автомобільними викидами в атмосферу, що переносяться повітрям, забруднюються значні території. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з автотранспортними викидами шкідливих речовин. Оскільки автомобілі щодобово викидають 51,454 кг забруднюючих речовин на 1 особу.

З метою виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м.Севастополі Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі спільно з Державтоінспекцією УМВС України двічі на рік проводився контроль викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту в рамках операції “Чисте повітря". Аналіз результатів показує, що 14 % автотранспорту експлуатується з перевищенням нормативів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Загальна кількість перевірених в 2008 р. автотранспортних засобів склала 2184 одиниць, з них 216 одиниць не відповідали вимогам стандартів (10 %). З перевірених 680 одиниць автотранспортних засобів на 29 підприємствах не відповідало нормативам 59 одиниць, що склало 8,7 %. На лінії було перевірено 1504 одиниці автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 157 одиниць, що склало 10,4 %. У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 212 осіб, на суму 9,656 тис. грн. В 2001 р., після закриття міського звалища на Мекензієвих горах, було розпочате складування ТПВ на полігоні в Першотравневій балці м.Севастополя, будівництво якого ще не закінчене.

Численні недоліки в будівництві полігону ТПВ породжують небезпеку для навколишнього середовища. Небезпечні геологічні процеси, виявлені на нульовій і першій дамбах, створюють погрозу їхнього руйнування і, як наслідок, техногенної надзвичайної ситуації, наслідком якої буде забруднення фільтратом земель лісового фонду і водозбору р. Чорна. Основним забруднювачем водних ресурсів являється ДКП „Севміськводоканал”. Очисні споруди КОС №4 (на території СВМІУ) ДКП “Севміськводоканал” не відповідають сучасним вимогам очищення господарсько-побутових стоків, недостатньо очищені стічні води скидаються в міській зоні в бухті Стрєлецька біля міських пляжів. З КНС №№ 9, 10 (м. Балаклава) ДКП “Севміськводоканал” скид стічних вод здійснюється в море без очистки. В даний час КОС №1 південної частини міста ДКП “Севміськводоканал” працюють у механічному режимі і є інтенсивним джерелом забруднення акваторії Чорного моря недостатньо очищеними стічними водами. Проблема очищення 22 млн.м3 за рiк стічних вод міста може бути вирішена тільки шляхом вводу в дiю блоку біологічного очищення на спорудах південної частини міста (КОС №1). Очиснi cпоруди сільських населених пунктів, що скидають стічні води з перевищеними нормативами забруднюючих речовин, морально i фiзично застарiли, потребують реконструкцiї та капітальних ремонтів. Ряд сільських населених пунктів не забезпечені спорудами очищення стічних вод необхідної потужності, що негативно впливає на стан природних вод. У зв'язку з дислокацією двох військово-морських баз України і Російської Федерації м.Севастополь є особливою територією в Україні, де безпосередньо співіснують військові формування з інфраструктурою цивільного сектора, тому населення міста постійно знаходиться в умовах підвищеного екологічного ризику та у різного ступеню негативного впливу військових формувань на навколишнє природне середовище. У регіоні м.Севастополя знаходиться більше 200 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації і Міністерства оборони України, які контролюються територіальними органами Мінприроди України, за даними яких можливо стверджувати, що на військових об’єктах, що базуються на території, підвідомчій Севастопольській міській Раді, виконання природоохоронного законодавства не забезпечується в повному обсязі. Взаємодія Чорноморського флоту Російської Федерації і природоохоронних органів регламентується “Угодою між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України " від 18 грудня 1998 року (далі - Угода) і регулюється спеціально створеною комісією. У відповідності зі ст. 1 Угоди Російська сторона забезпечує дотримання Чорноморським флотом вимог природоохоронного законодавства України. У 2008р. продовжувалась робота Робочої групи з питань екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища Підкомісії з питань

функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації (далі – ЧФ РФ) і його перебування на території України Російсько-Української міждержавної комісії та Підкомісії по питанням функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України УкраїнськоРосійської міждержавної комісії . Потрібно відзначити позитивні тенденції в оформленні у встановленому українським законодавством порядку дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволів і лімітів на утворення і розміщення відходів, інвентаризації і паспортизації відходів. Одним із шляхів рішення проблеми забруднення територій військовоморських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м.Севастополі та акваторії Чорного моря, яка прилягає до них, може бути оцінка еколого-геохімічного стану та стійкості геологічного середовища у прибережно-морський зоні територій військово-морських баз Чорноморського флоту Російської Федерації, розташованих в м. Севастополі. У 2007 р. на виконання вищевказаного заходу із Севастопольського міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 197,7 ти.сгрн.. 9.3. РАДІОЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА РАДІОЕКОЛОГІЯ 9.3.1. РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ У регіоні м. Севастополя відсутні об'єкти атомної енергетики, підприємства по видобутку і переробці уранової руди. У м. Севастополі знаходиться 6 установ і організацій, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, що потребують нагляду з радіаційної безпеки. В основному це науково-дослідницькі інститути, підприємства суднобудування і комунального господарства. Крім того на території Севастопольського національного інституту ядерної енергії і промисловості розміщений дослідницький реактор ДР-100.

Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)

Таблиця 9.1. № з/п

1 1

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства

Кількість ядерних та радіацiйнонебезпечних об’єктів (усього) од.

2 м. Севастополь Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Дослідницький реактор ДР-100

3 1

АЕС Кількість реакторрів, од

4 1

Радіційний фон в 30-ти км. зони АЕС мк3 в/рік 5 0,09-0,12

Піприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) КільКільРадіаційкість РАВ кість ний фон на ,ПЗРВ, од РАВ, тери-торії загаль-на ПЗРВ, активмкЗв/год ність, Бк 6 7 8 -

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ)

Таблиця 9.2. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства м.Севастополь

1 1

2 3

2 Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості Дослідницький реактор ДР-100 ДКП «Севміськводоканал» ДП «Севастопольський наукововиробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»

Кількість радіацiйнонебезпечних об’єктів (усього) од

3 3

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість Загальна активність ДІВ, Радіаційний фон джерел Бк території іонізуючого підприємства, випромінюванн мкЗв/год я, од 4 5 6 509 9,3*1010 0,12

1 1

16 80

250030,1 Кобальт-60 5,3*10 11

0,09-0,10 0,09-0,10

Цезій-137 2,78*1011 Радий-226 3,5*108 Калій-40 1100 Плутоній-239 9,9*104 Стронцій-90 3,05*107

Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАНУ

34*1010

71 (відкриті)

0,10 – 0,12

72 (закриті) 72,9*1012

Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження Таблиця 9.3. № з/ п

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону

2 м. Севастополь

Кількість населення, тис.чол.

380,1

Радіаційний фон на території, мк3 в/рік 3 0,09 – 0,12

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій-137 стронцій-90 радій торій калій (техно(техногенний (природний) (природний) (природгенний) ) ний)

4 -

9.3.2. РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ У м. Севастополі в процесі своєї діяльності утворюють радіоактивні відходи Севастопольський національний університет ядерної енергії і промисловості та Інститут біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ, що мають тимчасові сховища РАО. Також Севастопольський національний університет ядерної енергії і промисловості має ліцензію на збереження радіоактивних відходів, видану Державним комітетом ядерного регулювання України.

Поводження з відходами організовано відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами”, Основних санітарних правил України, Норм радіаційної безпеки України, й іншими нормативними документами. Для забезпечення безпеки зберігання відходів на території ДР-100 упроваджена система фізичного захисту ядерних матеріалів і радіоактивних відходів, що відповідає міжнародним стандартам; забезпечений постійний радіаційний контроль місць збереження відходів; передбачений страховий фонд для відшкодування збитків при радіаційній аварії. Вищезгадані підприємства мають договори з Одеським спецкомбінатом «Радон» на утилізацію РАО. Організації, що здійснюють переробку, перевезення і поховання радіоактивних відходів і ДІВ на території м. Севастополя відсутні. Фахівцями Державної екологічної інспекції в м. Севастополі проводиться екологічний (радіологічний) контроль вантажів, що перетинають митний кордон м. Севастополя (виключаючи морські порти), відповідно до Положення «Про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 204 від 08.09.99 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.11.1999 р. за № 787/4080. У 2008 р. факти переміщення радіаційно-небезпечних об'єктів не зафіксовані. За даними Міської санітарно-епідеміологічної станції в межах Севастопольського регіону відсутні радіаційно-забруднені місця. Радіаційний фон (гама фон) складає 9-10 мкР/год. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1.ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В РЕГІОНІ МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ Агропромисловий комплекс м.Севастополя представляють сільськогосподарські підприємства ТОВ «Качинський +», ДП «Садовод», ДП радгосп–завод ім. П.Осіпенко, ЗАТ «С.Перовскої», ВАТ «Севастопольський», ТОВ «Агрофірма «Золота Балка», СПК «Горний», 35 фермерських та приватних сільськогосподарських підприємств. Сільська територія міста налічує 29 сільських населених пунктів з чисельністю населення 23,1 тис.чоловік. Площа сільськогосподарських угідь складає 14,0 тис.га, у т.ч. 6,4 тис.га зайнято виноградниками, 0,8 тис.га садами. Ведучими галузями сільського господарства є садівництво, виноградарство, первинна переробка продукції виноградарства. Середньорічний обсяг виробництва основних видів сільськогосподарської продукції складає - винограду 28,0-30,0 тис.тон., плодів 4,0-5,0 тис.тон, зерна 4,0 тис.тон, молока – 650 тон, мяса – 55-60 тон. Тваринництво являється підсобної галуззю агропромислових підприємств. До 80% території сільськогосподарських угідь розташовані на значному видаленні (більше 10 км від промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами забруднення навколишнього природного середовища), у тому числі

й розташованих ближче 1,5 км від автомобільних доріг і залізниць із інтенсивним рухом транспорту. Однак, на цих територіях мало місце застосування агрохімікатів і пестицидів, а в деяких господарствах пестициди й агрохімікати застосовується і у цей час. 10.2. ВНЕСЕННЯ МІНІРАЛЬНИХ ТА ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ НА ОБРОБЛЮВАНІ ЗЕМЛІ І ПІД БАГАТОРІЧНІ НАСАДЖЕННЯ Агропромислові підприємства у 2008 р. вносили мінеральні добрива під озимі культури, при посадці багаторічних насаджень, а також у якості підгодівлі зернових культур, садів, виноградників. Інформація щодо видів та кількості добрив, передбачених технологією виробництва сільськогосподарських культур, наведена у таблиці 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунти сільськогосподарськими підприємства Севастопольського регіону Таблиця 10.1. Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000

2005

2006

2007

2008

9,79

9,34

8,63

8,42

8,46

3,122 3,122 0 0 0 2,3 23,5 135,7

0,731 0,46 0,11 0,161 0 1,83 19,6 39,9

1,04 0,67 0,26 0,096 0 1,97 22,2 54,2

1,57 1,3 0,13 0,14 0 1,85 22,0 84,8

1,25 0,99 0,15 0,11 0 1,54 18,2 81,2

135,7 0 0 0

25,1 6,0 8,8 0

34,9 13,5 5,8 0

70,2 7,0 7,6 0

64,3 9,7 7,1 0

0,975 0,535 5,4 1,8

2,35 0,34 3,6 6,9

2,53 0,048 0,6 52,7

3,22 0,52 6,2 17,7

3,43 1,66 19,6 2,0

10.3. ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Агропромислові підприємства здійснюють хімічні обробки щодо захисту сільськогосподарських культур от шкідників та хвороб. Хімічні обробки проводяться у відповідності з технологічним планом, препаратами, дозволеними щодо застосування у сільському господарстві. Кожну хімічну обробку сільськогосподарські підприємства погоджують з органами Севастопольської міський санепідстанції по площам, препаратам, термінам проведення. На підприємствах сільського господарства за даними Севастопольської міський санепідстанції зберігання пестицидів здійснюється у видаткових складах, побудованих відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств. Технологія і організація зберігання пестицидів забезпечує схоронність маркування, цілісність тари. Сховища обладнані

достатньою кількістю стелажів і піддонів. У цей час використання пестицидів і агрохімікатів авіаційним методом обробок на території Севастопольського регіону заборонено. Протягом останніх двадцяти років обробки авіаційним методом не проводилися. У Севастопольському регіоні відсутні підприємства, які виготовляють, затарюють та маркірують агрохімікати. Всі препарати надходять в упаковці підприємств-виготовлювачів і відповідають основним вимогам. Всі складські приміщення, у яких здійснюється зберігання пестицидів й агрохімікатів, щорічно проходять паспортизацію. Використання заборонених пестицидів та агрохімікатів на територіях зони відповідальності Севастопольской міський СЭС не реєструвалося. Застосування засобів захисту рослин наведено у таблиці 10,2 Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10,2. Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000

2005

2006

2007

2008

0,698

0,614

0,4

0,233

0,201

8,196

9,1

8,05

7,95

8,31

85,2

67,5

49,7

31,8

24,2

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Однією з найважливіших складових національної безпеки будь-якої країни є енергетична безпека. Її рівень визначається потенціалом паливноенергетичного комплексу (ПЕК), який має забезпечувати країну енергоресурсами – в умовах як стійкого розвитку, так і надзвичайного стану та особливого періоду. Аналізуючи динаміку використання паливно-енергетичних ресурсів в м. Севастополі у порівнянні з 2000 роком відмічається зростання темпів споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, електроенергії, а також споживання палива. Така динаміка пов'язана із зростанням об’ємів виробництва промислових підприємств м. Севастополя за останні декілька років (Таблиці 11.1, 11.3 - 11.5). Довідково: Інформація надана у таблицях 11.1-11.5 представлена за даними Управління статистики в м. Севастополі. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі*, тис. т у.п.

2000

2005

2006

2007

2008

288,8

343,0

405,2

378,5

378,3

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

–

118,8

140,3

131,1

131,0

267,7

309,0

256,4

218,2

345,0

–

115,4

95,8

81,5

128,9

173,6

206,9

332,3

359,5

227,5

–

119,2

191,4

207,1

131,0

* Паливо, теплоенергія, електроенергія. Найбільший вплив на забруднення атмосферного повітря міста робить теплоенергетичний комплекс. Середній внесок підприємств цієї галузі в забруднення атмосфери основними забруднюючими речовинами складає 38,6%. Таким чином, внесок теплоенергетичних підприємств складає більш ніж третину від викидів стаціонарних джерел. За даними Управління статистики в м. Севастополі (Таблиця 11.2) обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу порівняно з 2007 роком залишився практично без змін.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.2

Усього стаціонарними джерелами

Темп зміни, % порівняно з 2007 Обсяг викидів на роком одиницю реалізованої викиди на продукції, кг/грн обсягів викидів одиницю продукції

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

121

4495,234

98,6

930,619

91,3

425,617

97,4

1736,340

107,3

-в тому числі за видами діяльності: добувна промисловість

переробна промисловість

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

* Дані не розробляються.

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.3 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у %

0,1

0,2

Вугілля кам’яне/ область, у %

0,0

Газ природний, млрд. м³ / область, у %

0,1

0,3

0,4

Бензин моторний / область, у %

0,2

0,5

Газойлі (паливо дизельне) / область, у %

0,5

0,4

Мазути топкові важкі / область, у %

1,8

2,5

1,5

1,4

1,3

11.2. Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.4 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

227121,0

245410,0

296008,5

260482,8

266123,3

5618,0

6005,0

8116,6

7376,5

7490,6

121598,0

150247,0

192701,7

159278,9

167675,3

243,0

544,0

798,1

571,3

554,2

–

38,0

76,0

35,2

39,2

14,4

Бензин авіаційний

–

626,8

229,5

34,7

41,2

Бензин моторний

6892,7

6679,0

7323,8

8040,1

7515,4

Фракції легкі інші

–

Паливо реактивне типу гас

–

0,7

0,2

1,4

2,5

1,7

–

Газойлі (дизельне паливо)

25733,0

21522,5

21497,5

21556,2

18920,3

Мазути топкові важкі

21580,6

16808,0

16042,6

16316,2

15470,8

–

0,2

0,6

Масла мастильні

797,4

725,7

599,1

614,8

487,7

Пропан і бутан скраплені

126,0

164,1

313,5

299,5

266,0

–

1706,0

1592,0

1895,7

3528,0

4148,0

3,0

6,0

1,9

1,5

1,0

Присадки до мастил та палива

–

Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива

–

46,6

–

2073,0

–

Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу

Гас для технічних цілей Гас освітлювальний

Масла мастильні для процесів очищення

Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані

Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.5

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

266123,3

7490,6

167675,3

7515,4

18920,3

4279,3

77,4

5,3

791,5

1477,1

207813,3

5711,9

165933,7

1836,9

4074,7

4213,3 8976,1

44,6 107,1

– 4581,6

130,8 716,6

2619,9 891,6

–

4115,1

–

2107,9

309,2

244,8

194623,9

5560,2

161352,1

989,5

563,2

13025,3

203,3

57,5

717,1

3383,0

2540,8

66,5

257,4

527,9

946,9

28160,8

144,2

226,6

1135,9

6305,5

2221,6

241,0

958,3

478,5

130,7

2193,6 34,0

890,6 –

133,8 –

701,7 20,1

117,4 2,8

907,5

94,7

11,8

513,6

31,0

4947,1

61,0

90,9

792,2

2451,2

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Паливно-енергетичний комплекс, що базується на традиційних енерготехнологіях, надзвичайно інтенсивно забруднює довкілля, значно погіршуючи стан навколишнього природного середовища. Спалювання палива - не тільки основне джерело енергії, але й найважливіший постачальник у середовище забруднюючих речовин. Разом з тим вплив енергетики на природне середовище у більшій мері залежить від виду використовуваних енергоносіїв (палива). Найбільш чистим паливом є природний газ, далі нафта (мазут), кам'яні вугілля, бурі вугілля, сланці, торф. Хоча в цей час значна частка електроенергії виробляється за рахунок щодо чистих видів палива (газ, нафта), однак закономірною є тенденція зменшення їхньої частки. В м. Севастополі самим великим підприємством по виробництву теплової енергії є КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради. На його балансі находиться 97 котелень міста, з них 65 використовують природний газ, 27 – кам'яні вугілля, 5 - мазут. За 2008 рік 1 котельня була переведена з мазуту на газ, на 2009-2010 роки заплановано перевести ще 2 котельні.

Зниження рівня забезпеченості глобальної економіки запасами нафти й газу, а також кризовий стан навколишнього середовища викликає стурбованість світової спільності. В цих умовах позначився інтерес промислово розвинених споживачів до пошуку шляхів більш ефективного використання наявної ресурсної бази, розширення джерел енергозабезпечення та енерготехнологій. Сьогодні зростає вагомість проектів з виробництва та постачань скрапленого природного газу, розвитку альтернативних джерел енергії та водневої енергетики, спостерігається відновлення інтересу до атомної енергетики. Використання традиційних видів палива веде до суспільних втрат, забруднення навколишнього середовища, змін клімату. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Можливість глобальної екологічної катастрофи найбільшою мірою пов’язують зі спалюванням викопних видів палива. Сталий розвиток пов’язують з підвищенням енергоефективності та використанням чистих, відновлюваних джерел енергії. Зважаючи на ресурси енергоносіїв, вітчизняну інфраструктуру, кліматичні та геологічні умови, та з огляду на світовий рівень енергетичних технологій, в м. Севастополі доцільно масштабно розвивати і впроваджувати сучасні технології використання поновлюваних та нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії. Ці джерела енергії практично не завдають шкоди довкіллю. Окрім того, їх не потрібно видобувати, купувати і транспортувати, бо вони є результатом дії сонячного випромінювання на фізичні, хімічні та біологічні процеси, що повсюдно відбуваються на Земній кулі, а з цього випливає їх практична невичерпність та поновлюваність. До поновлюваних джерел енергії відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, річкових потоків, морських хвиль, енергію, акумульовану в довкіллі та біомасі. Сюди ж належить також енергія припливів та тепло глибинних шарів Землі — геотермальна енергія. За 2008 р. в м. Севастополі був введений в експлуатацію комплекс по виробництву деталей повітряних генераторів – ТОВ «Метал Сервіс Група». Аналіз кліматичних умов і ресурсів поновлюваних джерел в Україні, а також сучасний досвід їх використання в передових країнах світу дозволяє визначити перспективним для модернізації українського ПЕК на найближчі 20—25 років розвиток і промислове використання наступних енерготехнологій: - у галузі генерування електроенергії та комбінованого виробництва електричної та теплової енергії — вітроенергетики, гідроенергетики, геотермальних ТЕС та ТЕЦ, ТЕЦ на базі вугільного метану, біогазу, біомаси, а також некондиційного природного газу, супутніх горючих газів нафтовидобування і нафтопереробки, горючих газів техногенного походження та інших місцевих нетрадиційних видів палива; - у галузі виробництва теплової енергії — геліоенергетики, теплонасосної техніки. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України Транспорт спричиняє значний вплив на навколишнє середовище як прямою дією, так і опосередковано. Транспорт може бути причиною забруднення повітря, підвищення рівня шуму, вібрацію. Рухомі засоби транспорту (автотранспорт, тепловози, морські і річкові судна) використовують як пальне різні види нафтопродуктів і забруднюють довкілля. Морський та річковий транспорт є потенційним джерелом забруднення води нафтою і нафтопродуктами, відходами харчування, сміттям. Авіаційний транспорт має глобальний вплив на озоновий шар атмосфери з усіма наслідками. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з автотранспортними викидами шкідливих речовин. Оскільки в середньому в м. Севастополі на 1 кг використаного палива витрачається приблизно 15 кг атмосферного повітря, обсяг викидів автотранспортові становить 65-85% загального об'єму викидів. З метою виконання вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м. Севастополі Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі спільно з Державтоінспекцією УМВС України двічі на рік проводиться контроль викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту в рамках операції «Чисте повітря». Аналіз результатів показує, що 14% автотранспорту експлуатується з перевищенням нормативів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів склала 2184 одиниць, з них 216 одиниць не відповідали вимогам стандартів (10 %). З перевірених 680 одиниць автотранспортних засобів на 29 підприємствах не відповідало нормативам 59 одиниць, що склало 8,7 %. На лінії було перевірено 1504 одиниці автотранспорту, з них не відповідали вимогам стандартів 157 одиниць, що склало 10,4 %. У ході проведення операції «Чисте повітря» за порушення природоохоронного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 212 осіб, на суму 9,656 тис.грн. Аналізуючи обсяги транспортних перевезень в м. Севастополі у порівнянні з 2000 роком відмічається зростання обсягів перевезення вантажів та кількість пасажирів. Така динаміка пов'язана із зростанням товарообігу та розвитком рекреаційної діяльності в місті за останні декілька років (Таблиця 12.1). Довідково: Інформація надана у таблицях 12.1-12.3 представлена за даними Управління статистики в м. Севастополі.

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1 Вид транспорту

Рік 2000

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Перевезено вантажів млн. т % – –

2005 2006 2007 2008

– – – –

2000

7,0987

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

9,2929 9,6919 10,2416 10,9767 – – 0,2081 0,2463 0,3252

2000

–

2005 2006 2007 2008

– – – –

2000

–

2005 2006 2007 2008

– – – – –

Вантажооборот млн.т.км. –

% –

– – – –

– – – – –

68,0891

Перевезено пасажирів млн. % – –

Пасажирооборот млн.пас.км. –

% –

– – – –

18,1832

9,4

262,4983

13,1

– 28,2 41,5 47,9 – – 71,8 58,5 52,1 –

36,8301 28,5268 31,3136 31,2665 2,9576 10,0704 9,5981 6,2101 6,0823

467,1779 341,6318 335,0990 316,7936 8,1507 22,6274 25,2768 15,5085 14,3845

–

22,7 24,5 31,6 37,5 1,5 6,2 8,3 6,3 7,3 –

–

33,1 34,5 39,8 45,3 0,4 1,6 2,5 1,8 2,0 –

– – – – –

– – – –

– 97,9 97,7 97,1 – – 2,1 2,3 2,9 –

123,9759 212,5629 336,0153 389,4895 – – 541,0377 473,4914 423,7274

– – – – –

– – – –

–

– – – –

2000

–

172,3141

89,1

1740,3724

86,5

2005 2006 2007 2008

– – – –

115,1953 78,0375 61,376 46,0613

71,1 67,2 62,1 55,2

921,5624 624,300 491,008 368,4904

65,3 63,0 58,4 52,7

2000

7,0988

2005 2006 2007 2008

9,2929 9,900 10,4879 11,3019

–

68,0891 100

123,9759 753,6006 809,5067 813,2169

193,4549 100

162,0958 116,1624 98,8997 83,4101

2011,0214 100

1411,3677 991,2086 841,6155 699,6685

100

Висока питома вага автомобілів з карбюраторними двигунами на більшій частині території м. Севастополя обумовлює забруднення атмосфери цілим рядом забруднюючих речовин. Забруднення атмосфери рухомими джерелами автотранспорту відбувається значною мірою відпрацьованими газами через випускну систему автомобільного двигуна. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств в м. Севастополі, а також динаміка викидів пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива представлені у таблицях 12.2, 12.3.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області, тис.т. Таблиця 12.2 Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

2000

2005

1,5

1,2

0,8

0,3

0,9

2006

1,4

0,8

1,0

0,3

0,8

2007

1,4

0,7

0,9

0,3

0,6

2008

1,3

0,7

0,9

0,3

0,6

* Інформація не розробляється. 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.3 У тому числі від використання

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

Роки

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

газойлів (дизельного палива)

зрідженого та стисненого газу

2000

2005

21,0

19,9

1,0

0,1

94,8

2006

18,9

17,9

0,8

0,2

94,7

2007

15,8

13,0

2,3

0,3

82,3

2008

16,1

10,5

0,7

0,5

65,2

* Інформація не розробляється.

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Основними напрямками рішення проблеми зменшення шкідливого впливу транспорту на навколишнє природне середовище є: — оптимізація транспортного процесу по впливу на навколишнє середовище; — удосконалення нормативно-правової бази для забезпечення екологічної безпеки (стійкого розвитку) промисловості й транспорту; — створення екологічно безпечних конструкцій об'єктів транспорту, експлуатаційних, конструкційних, будівельних матеріалів, технологій їхнього виробництва; — сприяння відновленню парку транспортних засобів на екологічно більше прийнятні конструкції; — збільшення частки екологічно прийнятних палив у загальному балансі енергоспоживання; — розробка ресурсозберегаючих технологій захисту довкілля від транспортних забруднень; — розробка алгоритмів і технічних коштів моніторингу довкілля на транспортних об'єктах і прилягаючих до них територіях; — удосконалювання системи керування природоохоронною діяльністю на транспорті. 12.3. Використання альтернативних видів палива Транспорт оказує на навколишнє середовище, окремі екосистеми як позитивний, так і негативний вплив. З одного боку, порушуються принципи функціонування екосистем, вони можуть деградувати й втратити стабільність, але з іншого боку - транспорт забезпечує рух матеріальних потоків (будівництво автомобільних доріг, аеродромів, пристаней, створення транспортної техніки, організація й керування рухом транспортних коштів, зберігання товарів), забезпечує комфортабельні умови життєдіяльності людей. В умовах постійно зростаючих цін на основні види енергоресурсів та значної зовнішньоекономічної залежності від постачальників енергоносіїв енергозбереження та енергоефективність набувають особливої актуальності для загального підвищення економічної ефективності транспорту, зменшення його негативного впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення високих соціальних стандартів транспортних послуг. Переведення транспорту міста на альтернативні види палива стає основним фактором, що сприяє скороченню викидів шкідливих речовин в атмосферу міста.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Місто Севастополь є окремою адміністративно-територіальною одиницею України, що займає південно-західну частину Кримського півострова. Адміністративна межа регіону Севастополя бере початок на півночі в районі мису Лукул і закінчується на півдні в районі м. Сарич - самої південної точки держави. Межею території з південно-заходу та заходу є Чорне море, на півночі та сході межує з Бахчисарайським районом Автономної Республіки Крим, на південному сході - з територією Ялтинської міськради. Загальна площа території Великого Севастополя становить 107,9 тис. га (0,143% площі України). З них: площа суші - 86,4 тис. га та акваторія численних бухт - 21,5 тис. га. Протяжність території із заходу на схід 43 км, з півночі на південь 50 км. Протяжність сухопутної межі Великого Севастополя - 106 км, морської (берегової лінії) - 158 км. По території міста проходить 140,5 км державного кордону України. Через територію Севастополя проходить межа двох географічних поясів помірного та субтропічного. Враховуючи макросейсмічні показники, за даними карти ОСР - 97 місто Севастополь навпіл розділене межею 7–ми та 8-ми бальної сейсмічної зони. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. Велику частину Севастополя займає Гераклейське плато, складене міоценовими маломіцними вапняками, піщаниками та глинами. Численні бухти (33 мають географічні назви) продовжуються річковими долинами та балками, по яких часто проходять русла тимчасових водотоків. До півночі від Севастопольської бухти розвинуті пліоценові піщаники та конгломерати. Тут характер рельєфу міняється - берегова риса має лінійні контури, типові для Гераклейського плато бухти відсутні. На сході території Севастополя починаються відроги Кримських гір, де в межгірській западині розташована унікальна Байдарська долина. У районі м.Айя Кримські гори круто обриваються в море, пляж і континентальний шельф тут відсутні. У геологічному відношенні м.Айя не має аналогів у світі. Таким чином, у Севастополі на відносно невеликій площі зосереджені різноманітні у відношенні геологічної будівлі та рельєфу території, що визначило різноманітність територіальних природних комплексів регіону. Промисловість міста представлена, в основному, рядом підприємств риболовної та рибопереробної промисловості, судноремонту, будівельної та гірничої промисловості. В Севастополі два незамерзаючих морських порти – торговий та рибний. Севастополь - один з важливіших виноробних регіонів України. 18 аграрних об'єктів, що спеціалізуються з виноградарства, садівництва та овочівництва, розташовані у Севастополі та займають 26,9% території.

Природні ресурси регіону перспективні для розвитку галузей господарства, пов'язаних з відпочинком і туризмом, але несуть значне навантаження в літній сезон у зв'язку з відсутністю необхідної кількості міст відпочинку. Науково-технічний прогрес розвиває продуктивні сили, покращує умови життя людини, але, разом з тим, викликає забруднення, засмічення та виснаження навколишнього природного середовища, причиняє такі його зміни, які можуть призвести до непередбачених екологічних наслідків на нашій планеті. Здійснення широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових і інших заходів гарантує екологічну безпеку громадянам України. На теперішній час, незважаючи на те, що змінилась власність промислових підприємств, деякі підприємства призупинили свою діяльність, пройшла реструктуризація та зміна направленості виробництва, враховуючи рівень амортизації обладнання, контроль органів полягає в попередженні негативного впливу на навколишнє природне середовище з метою створення екологічних передумов для сталого розвитку України.

Основними екологічними проблемами Севастопольського регіону є: 1. Якість води основного джерела водопостачання - Чорноріченського водосховища та інших джерел водопостачання міста. Водопровідні очисні споруди міста морально та фізично застаріли, потребують реконструкції. Водопостачання сільських населених пунктів є недостатнім. 2. Скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод в Чорне море та відсутність системи очищення зливових вод з території міста та рекреаційних об`єктів приміської зони призводить до забруднення акваторії. 3. Проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні. - не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів. - темпи рекультивації земель, порушених внаслідок діяльності гірничовидобувних підприємств, низькі. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами. 4. Збільшився шкідливий вплив вод, насамперед - підтоплення територій сільської місцевості у заплавах малих річок. 5. Основним забруднювачем атмосферного повітря в місті вже декілька років є автотранспорт, викиди якого більше ніж у 4 рази перевищують викиди стаціонарних джерел. 6. Забруднення лісу відходами, несвоєчасне очищення зваленого деревостою. 7. Недостатнє забезпечення екологічної безпеки та виконання природоохоронного законодавства на військових об’єктах Росії і України. 13.2. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ВИМОГ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

№

Назва заходу

з/п

Розмір

Роки

ність

2006

2007

2008

227

533

590

Кількість перевірених об’єктів

од.

Складено актів перевірок

од.

2056

3455

4719

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення

од.

909

1320

1545

Притягнуто до адміністративної відповідальності

чол/грн

691/55862,0

811/83416,0

853/97597,0

Стягнуто адміністративних штрафів

чол/грн

471/39712,0

585/55403,0

384/86326,0

Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

53/188443,0

56/206645,0

57/259744,0

Стягнуто претензійно-позовних матеріалів

од./грн.

46/95362,0

40/70957,0

58/187719,0

Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності

од.

Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів

од.

Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

од.

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

на спецводокористування

од.

у т.ч. на скиди у водні об’єкти

од.

11.2

на викиди в атмосферне повітря

од.

11.3

на утворення та розміщення відходів

од.

Внесено подань про припинення дії виданих дозволів

од.

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

од.

11.1

Основним забруднювачем водних ресурсів є ДКП „Севміськводоканал”, яке входить до переліку еколого-небезпечних об’єктів. Загальний обсяг скидання стічних вод міста становить близько 62 млн.м3 на рік. За рік в акваторію Чорного моря скидається понад 23 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод (з перевищенням нормативів ГДС) та без очистки – 3,57 млн.м3 (Чорне море та р. Чорна). З них 98% недостатньо очищених стічних вод скидається з очисних споруд Південної сторони міста механічного очищення КОС №1 у бухту Голуба. В даний час КОС № 1 працюють у механічному режимі. До наступного часу реконструкція очисних споруд на повну біологічну очистку не проведено. Без очистки скидаються в море стічні води з КНС №№ 9, 10 (м.Балаклава), а також після промивки фільтрів водопровідних очисних споруд гідровузла № 3 в р. Чорна. Щорічно в Чорне море без очищення скидається близько 2 млн.м3 господарсько-побутових стоків Балаклави. Севастопольською міською державною адміністрацією проект будівництва очисних споруд не розроблявся.

Нормативи гранично - допустимого скиду (ГДС) встановлені по 10 випускам, за винятком КОС с. Андріївка. Умови спецводокористування в частині дотримання ГДС на випусках забруднюючих речовин в водні об’єкти не виконуються: за даними лабораторних аналізів на випусках спостерігалось неодноразове перевищення встановлених нормативів. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальні посадови особи ДКП «Севміськводоканал» притягнути до адміністративної відповідальності. На усунення порушень видано приписи. Першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища винесено рішення № 75 від 17.11.2008р. про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації насосного обладнання каналізаційних очисних споруд № 9 в с.Андріівка. Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ДКП “Севміськводоканал” внаслідок самовільного скиду стічних вод з очисних споруд КОС № 9 (с. Андріївка) в акваторію Чорного моря та скиду недостатньо очищених стічних вод з КОС №№ 1,2,3,4,5,7,8, ВОС ГВ № 3 та КНС №№ 9,10 в акваторію Чорного моря та поверхневі водні об’єкти (річки Чорна, Байдарка, Хайтинський водотік), склала 30491,557 тис.грн. Направлено претензію на відшкодування збитків. Проведено обстеження прибережних захисних смуг внутрішніх водоймищ м. Севастополя на предмет додержання вимог водного законодавства. Перевірені водоймища, які експлуатуються ДП радгосп-завод ім. П.Осипенко та ТОВ “Качинський+”. У вказані водойми здійснюється скидання стічних вод після очисних споруд. При перевірках виявлено перевищення граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин в поверхневі водойми. За порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальні посадови особи підприємств притягнуті до адміністративної відповідальності. На усунення порушень видані приписи. З метою попередження нераціонального використання природних ресурсів Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі за порушення вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони водних ресурсів за 2008 р. винесено 4 рішення на припинення діяльності: експлуатації автомийки приватного підприємця Колесник Г.О., експлуатації автомийки ДБК «Кристал», експлуатації поверхневих водних об’єктів СФ ВАТ «Кримзалізобетон», експлуатації ставка ПП «Сіндбад». До наступного часу не вирішується питання встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг моря й малих рік з метою встановлення режиму обмеженої господарської діяльності. Державна екологічна інспекція в м. Севастополі неодноразово зверталася до Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації з пропозицією щодо прийняття заходів з розроблення проекту установлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг моря й малих рік. Але дотепер границі прибережної смуги уздовж Чорного моря не встановлені, проект створення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг моря й малих рік не розроблено.

За результатами перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Севастопольської міської Ради видано приписи щодо розроблення проекту створення та винесення в натуру 1 зони санітарної охорони, прибережних смуг Чорноріченського водосховища. “Програмою розвитку водного господарства та стабілізації водопостачання та водовідведення на 2003-2011 р.р.”, затвердженої рішенням сесії Севастопольської Міськради 24 скликання від 12.11.02 р. № 332 передбачалося завершення у 2004 р. будівництва комплексу ПК-1 КОС №1. До наступного часу будівництво не завершено. Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах, яке здійснює здобич корисних копалин - ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром».

ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром» здійснює діяльність по здобутку пильного вапняку. Рекультивація виробленого простору здійснюється з порушенням вимог проекту і затвердженого Плану розвитку гірських робіт, що приводить до порушення послідовності рекультивації порушених земель. Вироблений простір частини ділянки родовища затоплено водою, доробка запасів не виробляється, ліквідація або консервація даної ділянки не зроблена відповідно до діючого законодавства. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадова особа ЗАТ «Інкерманський кар’єр пильних вапняків «Інкерстром» притягнута до адміністративної відповідальності на суму 0,136 тис.грн. На усунення порушень видані приписи.

За період проведення операції «Первоцвіт» проведено 34 рейдових перевірок по припиненню незаконної торгівлі і збору рослин, занесених у Червону книгу України, складено 66 протоколів. Матеріали справ передані до судів. В ході проведення операції “Новорічна ялинка” у передноворічний період 2009 року було проведено 14 рейдових перевірок і виявлено: - 1 порушення вимог з охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, складено 1 протокол за ст. 90 КУпАП; - 7 порушень порядку придбання та збуту об'єктів рослинного світу (сосни кримської), складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 88(1) КУпАП, справи направлені для розгляду в суди міста; - 6 порушень з незаконної порубки, пошкодження і знищення лісових культур і молодняка, складено 6 протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 65 КУпАП, - 2 порушення із знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 153 КУпАП, накладено 8 штрафів на суму 612 грн., пред’явлено 4 позови на суму 1426,2 грн. У весняно-літній нерестовий період 2008 р. Державної екологічної інспекцією в м. Севастополі проведено 117 рейдових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. У результаті проведених рейдових перевірок виявлено 54 порушення природоохоронного законодавства складено 54 протоколів про адміністративні правопорушення по ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення на суму 2,703 тис.грн. З водойм вилучені 13 одиниць знарядь лову, власники яких не встановлені. Науково-дослідні та науково-промислові вилови риби на внутрішніх водоймах м. Севастополя в 2008 р. не проводилися. Також за нерестовий

період проведені 3 перевірки наявності та ефективності роботи рибозахисних споруд на водозаборах. Перевірено підприємства агропромислового комплексу: ДП «Садовод», СВАТ «Севастопольський», ЗАТ «С. Перовської». Порушень немає. За 2008 р. проведено 63 перевірки та рейдів. За порушення вимог дотримання природоохоронного законодавства на території природнозаповідного фонду (ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Байдарський», «Мис Айя») складено 26 протоколів, матеріали справ направлені до суду. Пред’явлено 1 позов на відшкодування збитків на суму 0,188 тис.грн. За вимогами Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури проводилася перевірка за фактом зносу дерев у заказнику «Байдарський». У результаті обстеження території виявлений знос чагарників у кількості 81 шт. та дерев листяних порід до ступеня припинення росту в кількості 403 шт. Матеріали направлені до Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури. По вищевказаному факті порушена кримінальна справа. За вимогами Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури проводилася перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, у заказнику «Байдарський». У результаті обстеження території виявлено побутове забруднення територій, влаштування сміттєзвалищ, будівництво тимчасових споруд. Матеріали направлені до Севастопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Спільно з працівниками Балаклавської районної прокуратури м. Севастополя проводилася перевірка дотримання природоохоронного законодавства на території заказників «Мис Айя» та «Байдарський». У ході перевірки виявлені факти засмічення території заказника «Байдарський». Матеріали направлені до Балаклавської районної прокуратури м.Севастополя. В адміністративних межах м.Севастополя розташовано 4 заказника загальнодержавного значення: «Байдарський», «Мис Айя», «Мис Фіолент», «Бухта Козача». На даній час межі територій вищевказаних заказників не винесені в натуру. Державнім управлінням з охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі ведеться робота з даного питання. За 2008 р. зміни площ територій ПЗФ м. Севастополя не здійснювалось. 13.3.МОНІТОРІНГ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. Існування та розвиток регіональної системи моніторингу довкілля м.Севастополя ґрунтується на ряді законодавчих та нормативних актів державного та місцевого рівня, таких як Положення про державну систему моніторингу довкілля (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. №391, із змінами), „Комплексна програма охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року” (затверджена рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 11.03.03 р. №719) та ін. Співробітництво між органами Мінприроди та інших суб’єктів моніторингу довкілля регулюється положенням „Про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб’єктів системи

моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля” КНД 211.0.1.101 – 02, погоджено з МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держбудом, Держводгоспом, Держкомлісгоспом, Держкомземом, затверджено наказом Мінекоресурсів України від 21 серпня 2002р. № 323, а також спільними угодами „Про співробітництво у сфері моніторингу навколишнього природного середовища” між Мінприроди та Державним комітетом України по водному господарству, Державним комітетом лісового господарства України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством охорони здоров’я України (від 08.02.2007 р.), Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (від 09.02.2007 р.). Система моніторингу довкілля включає до себе збір первинної інформації про стан складових довкілля, її збереження, обробку, розробку прогнозної інформації та інформаційний обмін між суб’єктами моніторингу та іншими органами державної влади. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі розроблена Програма на 2008-2010роки з урахуванням пропозицій суб’єктів моніторингу довкілля Севастопольського регіону. Програма отримала позитивні висновки фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації, управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації, відділу водного господарства та природокористування Севастопольської міської державної адміністрації, юридичного відділу Севастопольської міської державної адміністрації та інших служб адміністрації. Програма затверджена Рішенням одинадцятої сесії Севастопольської міської Ради № 4903 від 09.09.2008р. В 2008р. з місцевого бюджету профінансовані наступні роботи з моніторингу : розширення можливостей системи моніторингу й модернізація Інкерманського екологічного поста - 89тис.грн; моніторинг атмосферного повітря й перевірка приладів на Інкерманському екологічному посту-19,5 тис.грн.; моніторинг стану водних об'єктів Чернореченского водоймища, ґрунтів і донних опадів в охоронній зоні - 98 тис.грн; районування узбережжя м.Севастополя по ступені геодинамической небезпеки з метою попередження природнотехногенних катастроф - 149,8 тис.грн. Основними суб’єктами моніторингу довкілля Севастопольського регіону є: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі, Севастопольська міська санепідемстанція, Державна АзовоЧорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція в м.Севастополі, КП „Південекогеоцентр”, Центр з гідрометеорології в Автономній Республіці Крим, Морське відділення Українського науководослідного гідрометеорологічного інституту, ДКП „Севміськводоканал”, центр „Кримдержродючість”, Севастопольське дослідне лісомисливське господарство та інш. Моніторинг атмосферного повітря. Моніторинг атмосферного повітря включає моніторинг стану

атмосферного повітря та моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин; його здійснення регламентується „Порядком організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря” (затверджений Постановою КМУ №343 від 09.03.99 р.). На даний час моніторинг атмосферного повітря в Севастопольському регіоні здійснюють Центр з гідрометеорології в Автономної Республіці Крим (метеорологічна станція на Павловському миску по речовинах згідно до обов’язкового списку А), та Севастопольська міська санепідемстанція (в місцях проживання та відпочинку населення по таких речовинах: пил, вуглецю оксид, діоксид сірки, діоксид азоту). Моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі. Регулярний (щорічний) контроль вмісту забруднюючих речовин в викидах в атмосферне повітря здійснюється на джерелах викидів двох підприємств (Балаклавське рудоуправління ім.Горького та ДКП „Севтеплоенерго”), які створюють найбільше антропогенне навантаження на атмосферу регіону. Моніторинг вод. Здійснення моніторингу вод регламентується „Порядком здійснення державного моніторингу вод” (затверджене Постановою КМУ №815 від 20.07.96 р.). а) Моніторинг поверхневих вод Моніторинг поверхневих прісних вод здійснюється цілим рядом суб’єктів. Центр з гідрометеорології в АРК здійснює спостереження за станом води малих рік Бельбек, Чорна та Чорноріченського водосховища. Державна екологічна інспекція здійснює спостереження за станом води малих рік регіону (на 13 створах) та контроль впливу скидів стічних вод в малі ріки (16 створів). Севастопольська міська СЕС протягом року здійснює визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників прісної води джерел питного водопостачання населення (виток р.Чорної, Чорноріченське водосховище та водозабори гідровузлів №2 та №14). Моніторинг питної води централізованих систем водопостачання, а також визначення вмісту забруднюючих речовин в скидах стічних вод очисних споруд міської каналізаційної мережі та контроль впливу скидів цих вод на стан поверхневих прісних та морських вод здійснюється ДКП „Севміськводоканал” згідно з планом-графіком, який щорічно погоджується Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі та Севастопольською міською СЕС. Моніторинг поверхневих вод в системі Держводгоспу України та Мінагрополітики на території регіону м.Севастополя не проводиться, організації, відповідальні за здійснення спостережень в рамках цих відомств не визначені. Визначення складу та властивостей морських вод здійснюється провідними науковими установами м. Севастополя, а саме: Морським гідрофізичним інститутом НАНУ, Інститутом біології південних морів НАНУ

та Морським відділенням Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (МО УкрНДГМІ), який підпорядкований Мінприроди України. Але тільки МО УкрНДГМІ здійснює моніторинг на регулярній основі згідно з розробленими та затвердженими власними програмами. Наукові установи НАН України виконують спостереження в рамках окремих наукових робіт. Севастопольська міська СЕС проводить визначення хімічних, бактеріологічних, вірусологічних та радіологічних показників морських вод та піску пляжів в місцях проживання та відпочинку населення. б) Моніторинг підземних вод. Головною організацією, що веде моніторинг підземних вод регіону, є КП „Південекогеоцентр”. До режимної мережі на землях м.Севастополя входять 49 свердловин, на яких здійснюються спостереження за рівнями води та гідрохімічними її показниками. Спостереження за хімічними, бактеріологічними, радіологічними показниками підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання, здійснюється ДКП „Севміськводоканал” та Севастопольською міською санепідемстанцією. Моніторинг ґрунтів. Найбільш складна ситуація в регіоні склалась в галузі моніторингу стану ґрунтів. Виконується тільки мала частка спостережень, передбачених „Положенням про державну систему моніторингу довкілля”, „Положенням про моніторинг земель” та „Положенням про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення”. Севастопольська міська СЕС виконує спостереження санітарно-хімічних показників ґрунтів в місцях проживання та відпочинку населення (території житлової забудови, шкіл, пляжів). Моніторинг стану сільськогосподарських земель проводиться вкрай обмежено. Центром „Кримдержродючість” за минулі 10 років було проведено агрохімічну паспортизацію земель на території радгосп-заводів „Качинський”, ім.П.Осипенко та ДП „Садівник”. На регулярній основі здійснюються тільки спостереження за забрудненням радіонуклідами на 1 контрольній ділянці в с.Андріївка (р/з „Качинський”). Натурні моніторингові дослідження стану земель в системі Держкомзему в регіоні Севастополя фактично не ведуться, оскільки в Севастопольському міському головному управлінні земельних ресурсів відсутня відомча лабораторія, а договірні роботи не укладались. Для отримання достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів регіону та динаміку його змін необхідно створити спеціалізовану лабораторію з моніторингу ґрунтів у системі одного з відповідальних суб’єктів моніторингу та розробити Програму моніторингу ґрунтів регіону м. Севастополя. Моніторинг біологічних ресурсів. В галузі моніторингу біологічних ресурсів регулярні дослідження здійснюються тільки за станом лісів регіону. Згідно даних Севастопольського дослідного лісомисливського господарства, контроль показників стану, продуктивності та біорізноманіття лісів проводиться щорічно Львівською

лісовпорядною експедицією й представляється в матеріалах по лісоустрою. Моніторинг фізичних факторів впливу. Спостереження за рівнями шуму та вібрації на території житлової забудови міста уздовж великих автотранспортних магістралей, на робочих місцях та в жилих приміщеннях здійснює Севастопольська міська санепідемстанція. Моніторинг стихійних та небезпечних природних явищ. До небезпечних екзогенних геологічних процесів, характерних для території регіону м.Севастополя, належать карст, абразія берегів, зсуви та обвали. У зв’язку з наявністю на підвідомчій території багатьох зсувонебезпечних ділянок, спостереження за станом та рухливістю зсувів є одним з найважливіших напрямків моніторингу довкілля регіону. КП „Південекогеоцентр” здійснює моніторинг зсувів та контролює рухи, стан схилів та можливість порушення об’єктів на 75 зсувонебезпечних ділянках. Діяльність Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. На даний момент Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля м.Севастополя не створена по тій причині, що неодноразові пропозиції щодо створення комісії з питань моніторингу довкілля, які подавалися на адресу Севастопольської міської державної адміністрації ігноруються. На основі Положення про Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1551 від 17.10.01р., Держуправлінням розроблений проект Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля м. Севастополя. Цей проект та персональний склад комісії направлені на затвердження Голові Севастопольської міської державної адміністрації, але відповіді по даному питанню на адресу Держуправління не надійшли. Інформаційне забезпечення та інформаційна взаємодія суб‘єктів моніторингу, створення Регіонального центру моніторингу довкілля. У 2008 році всі спостереження за станом довкілля здійснювались суб’єктами моніторингу довкілля регіону за відомчими методиками. Дані моніторингу накопичуються суб’єктами в паперовій формі або (рідше) в електронному вигляді в базах даних довільної форми, розроблених самими суб’єктами, що значно ускладнює обробку та узагальнення даних. Інформація між суб’єктами моніторингу протягом року передавалась лише у разі отримання запиту, за винятком ДКП „Севміськводоканал”, яке щомісяця надає Держуправлінню інформацію щодо результатів контролю якості стічних вод очисних споруд міської каналізаційної системи. Інформаційно-аналітичний центр, який повинен здійснювати комплексну обробку екологічної інформації та забезпечувати інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів у м. Севастополі відсутній. Все вищезгадане ставить першочергові задачі щодо скорішого створення Регіонального центру моніторингу довкілля та розробки й впровадження комплексної автоматизованої системи збору, обробки та зберігання екологічної інформації, яка б забезпечила можливість прямого доступу суб’єктів

моніторингу довкілля та інших органів державної влади до первинної та прогнозної інформації, циркулюючої в системі моніторингу. Проблеми галузі. В галузі моніторингу довкілля в регіоні м.Севастополя залишаються не вирішеними таки головні проблеми: - Недостатнє фінансування моніторингових досліджень з боку відповідних відомств (суб’єктів моніторингу довкілля), що призводить до закриття точок спостережень, зменшення частоти проведення визначень та переліку параметрів складових довкілля, що визначаються, та високої зношеності застарілого лабораторного обладнання та приборів контролю. - Відсутність в місті єдиного інформаційно-аналітичного центру з обробки екологічної інформації, інфраструктури для передачі результатів спостережень від суб’єктів моніторингу довкілля у цей центр, узагальнених баз даних та програм обробки інформації. - Відсутність затверджених відомчих програм спостережень у більшості суб’єктів моніторингу довкілля. Відсутність єдиних аналітичних методик. - Відсутність електронних картографічних матеріалів території регіону м.Севастополя та обмеження на використання картографічних матеріалів м.Севастополя, що обмежує можливості створення тематичних карт та екологічної геоінформаційної системи регіону. 13.4. ДЕРЖАВНА ДОКУМЕНТАЦІЇ

ЕКОЛОГІЧНА

ЕКСПЕРТИЗА

ПРОЕКТНОЇ

За 2008 р. фахівцями відділу державної екологічної експертизи та земельних ресурсів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі проведено 72 державних екологічних експертизи робочих проектів у складі комплексної інвестиційної експертизи, що в три рази перевищує кількість робочих проектів, що розглядалися за 2007 рік. За результатами проведених експертиз 32 (44 %) розділи ОВНС робочих проектів були відкоректовані відповідно до зауважень експертів, направлених в адресу організацій – проектувальників. Екологічно небезпечні об'єкти викликають підвищену увагу як місцевого населення, так і громадських організацій, що визначає необхідність їх віднесення до об'єктів підвищеної суспільної уваги і інформування замовника (інвестора) планованій діяльності про забезпечення громадського обговорення планованої діяльності. У 2008 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в р. Севастополі на етапі проведення державної екологічної експертизи ініційовано проведення суспільних слухань відносно реалізації ряду проектів, зокрема, будівництва універсального перевантажувального комплексу ЗАТ «Авліта», банківського інституту Академії банківської справи НБУ в м. Севастополі багатоквартирного житлового будинку з об'єктами соцкультпобуту в м. Севастополі в районі парку Перемоги. Крім того, за минулий період відділом підготовлено організаційні листи про врегулювання процесу узгодження «Заяви про наміри» Держуправлінням і

організації суспільних слухань на етапі його узгодження місцевими органами самоврядування. Вказані листи Держуправління розглянуті на засіданні постійної комісії міської Ради з питань охорони навколишнього природного середовища за участю фахівців відділу. Згідно практики, що склалася «Заява про наміри» надається в Держуправління вже у складі проектно-кошторисної документації при проведенні державної екологічної експертизи без попереднього узгодження Держуправлінням, а у ряді випадків і без узгодження місцевих органів самоврядування. Тоді як схемою інвестиційного процесу будівництва, регламентованою додатком «В» ДБН А.2.2-1-2003, складання і узгодження Заяви про наміри передбачено на стадії передінвестіційних досліджень. Попереднє узгодження Держуправлінням «Заяви про наміри» дозволить визначити на найбільш ранній стадії: - масштаб і рівні дії планованої діяльності на навколишнє середовище; - достовірність відомостей документа до публікації його через засоби масової інформації по суті питання; - в разі проектування об'єкту підвищеної суспільної уваги, необхідність проведення суспільних слухань (обговорень). Метою проведення суспільних слухань на даному етапі є ознайомлення громадськості з пропонованою діяльністю, об'ємами робіт обговорення Заяви про наміри запланованої діяльності, обговорення сучасного достатку навколишнього природного середовища і проблем, які вимагають вирішення в процесі проведення екологічної оцінки, а також проектних пропозицій або можливих альтернатив. Найзначнішим об’єктом державної екологічної експертизи за цей період, який отримав позитивну оцінку, був РП"«База відпочинку й медичні установи лікувально-профілактичного профілю по вул. Мармурова, 21 у Балаклаві, м. Севастополь» . Загальні результати роботи по державній екологічній експертизі за 2008 р. представлені у таблиці. Таблиця. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2008 р. Виконання робіт

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацюва ння та оцінено негативно(шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових

установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи В відокремленому порядку (самостійно)

13.5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. 13.5.1. ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі у 2008 р. здійснювалося Севастопольською міською Радою, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, Севастопольською дільницею Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, Державною екологічною інспекцією в м.Севастополі.

У Севастопольській міській Раді створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та агропромислового комплексу. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів у 2008 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі було направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування. З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювалися ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства. У 2008 р. до міського фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло коштів у сумі 2311,0 тис. грн., що на 269,8 тис.грн. менше ніж за 2007 р. (надходження за 2007 р. – 2580,5 тис. грн.). Зниження надходження коштів до міського фонду

пояснюється зниженням проценту збору за забруднення навколишнього природного середовища та відшкодування за шкоду, нанесену порушенням законодавства за охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (35%), якій залишався в міському бюджеті.

13.5.2. СТАН ФІНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ. Важливу роль у реалізації екологічної політики відіграє фінансування природоохоронних заходів. Кошторис на фінансування міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 р. було затверджено сесією Севастопольської міської Ради на суму 2311,0 тис.грн., профінансовано природоохоронних заходів на суму 2085,0 тис.грн. або 90,2 % від запланованого. Профінансовано такі важливі для міста природоохоронні заходи як: - Придбання насосного та технологічного обладнання для заміни вичерпаного свої технічні можливості на комунальних каналізаційних мережах міста у сумі 227,6 тис.грн.; - Будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя (2-а черга) у сумі 359,8тис.грн.; - Рекультивація полігону ТПВ Першотравневої балки (ПВР) у сумі 369,6 тис.грн.; - Винос у натуру 2 поясу Чорноріченського водосховища у сумі 298,8тис.грн.; - Моніторинг стану водних об’єктів Чорноріченського водосховища грунтів та доних осадів в охоронній зоні у сумі 98,0 тис.грн.; - Районування прибережжя м.Севастополя (від мису Херсонес до мису Фіолент) по ступеню геодинамічної безпеки з метою попередження природно-техногенних катастроф у сумі 149,8тис.грн.; - Утилізація заборонених та непридатних агрохімікатів, які зберігаються на території сільськогосподарських підприємствах Севастопольського регіону у сумі 173,2 тис.грн. У 2008 р. фінансування будівництва капіталомістких природоохоронних об’єктів здійснено у розмірі 1983,7 тис. грн., у тому числі із міського бюджету – 464,8 тис.грн., субвенції із державного бюджету – 597,9 тис.грн., участь Російської Федерації у соціально-економічному розвитку міста – 561,2 тис.грн. Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів були спрямовані на наступні заходи: - будівництво полігону твердих побутових відходів у Першотравневій балці м. Севастополя у сумі 724,6 тис. грн.; - будівництво Мартинівського каналізаційного колектора у сумі 661,2тис. грн.; - Будівництво КОС 1 Південні (ПВР) у сумі 597,9 тис.грн. За даними фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації у 2008 році за рахунок Міського фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 16 природоохоронних заходів, які були спрямовані на покращення екологічного стану у регіоні. Загальний обсяг фінансування склав 2085,0 тис. грн. (90,2 % від запланованої суми).

13.6. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТА НОРМАТИВНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в регіоні м. Севастополя здійснюється Севастопольською міською Радою народних депутатів, Севастопольською міською державною адміністрацією, їх підрозділами в районах міста, територіальними органами Мінприроди України. У міській Раді народних депутатів створена постійна комісія з охорони навколишнього природного середовища. У міській державній адміністрації і районних держадміністраціях спеціальні структурні підрозділи з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів відсутні. Комплексне управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів територіальними органами Мінприроди України направлено на координацію діяльності підприємств, установ, організацій міста в цій галузі та регулювання техногенного навантаження на природне середовище, а також на участь в реалізації економічного механізму природокористування. З метою регулювання природоохоронної діяльності підприємствам встановлювались ліміти на розміщення виробничих, господарчо-побутових та інших відходів, на скиди (викиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також видають узгодження та дозволи на спеціальне користування природними ресурсами. Найважливішим функціональним елементом державної системи регулювання природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, а саме: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища і за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; - система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів через головний розділ у складі Держбюджету, Державний і місцевий фонди охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів. До міського та державного бюджету пропорційно згідно законодавства надходять кошти, що вносяться як платежі за спеціальне користування природними ресурсами, оплачені штрафи та позови за порушення природоохоронного законодавства. Для можливості удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля необхідно розробка наступних нормативних документів: 1. Щодо посилення контролю до об’єктів, які справляють шкідливий вплив на навколишнє природне середовище та зменшення цього впливу внести зміни до законодавства України щодо передбачення представлення затверджених форм державного статистичного спостереження № 1-екологічні витрати “Звіт про витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні

платежі”, Ф 14 МТП “Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва) та Ф-№1-токсовідходи територіальним органам Мінприроди України. 2. З метою удосконалення роботи по видачі дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів та збільшення термінів дії дозволу розробити та затвердити Інструкцію до Постанови Кабінету Міністрів від 03.08.06 р. №1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”. 3. Вдосконалення роботи по видачі дозволів на спеціальне водокористування: - розробити та затвердити Інструкцію до Закону України “Про внесення змін до Водного Кодексу України” від 21.09.06 р. № 1990-III, Постанови Кабінету Міністрів від 12.03.02 р. № 321 щодо порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, зразків бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу; - розробити та затвердити поряд анулювання дозволів на спеціальне водокористування 4. Щодо удосконалення роботи в частині поводження з безхазяйними відходами, поліпшення екологічного стану регіонів, зменшення забруднення земель, атмосферного повітря, підземних вод необхідно розробити та затвердити порядок встановлення та обліку безхазяйних відходів. 7. Щодо удосконалення роботи в частині збереження рослинного світу. Розробити та затвердити типову інструкцію щодо стягнення шкоди заподіяної державі при виявлені самовільних рубок з користувача землею.

13.7. СТАНДАРТИЗАЦІЯ, МЕТРОЛОГІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ОХОРОНИ

ДОВКІЛЛЯ

Державні функції у сфері стандартизації виконує ДП «Севастопольстандартметрологія». Фонд нормативної документації підприємства нараховує близько 18000 примірників діючих в Україні стандартів, а також міжнародних стандартів та нормативних документів по розділу «Охорона навколишнього природного середовища. Захист довкілля і здоров'я громадян. Безпека». Підприємства та організації міста мають можливість придбати необхідні стандарти, одержати консультаційно – методичну допомогу щодо питань впровадження стандартів. У 2008 р. підприємством представлено більш 300 консультацій, у тому числі по стандартам розділу «Охорона навколишнього природного середовища. Захист довкілля і здоров'я громадян. Безпека». Відповідно до плану Держспоживстандарту України на базі ДП «Севастопольстандартметрологія» у травні 2008 р. проведено VIP науково – практичну конференцію із загального управління якістю і навколишнім середовищем «TQM / EMS – 2008 TOTAL QUALITY MANAGEMENT/

ENVIRONMENTAL MANAGEMENT SYSTEM. Актуальні аспекти і практичні питання». На конференції зокрема заслуховувалися доповіді з охорони навколишнього середовища: «Забруднення навколишнього середовища м.Севастополя як чинник негативного впливу на здоров’я людини», «Екологічні переваги газобетону – будівельного матеріалу XXI століття», «Кількісні і якісні показники утилізації сміття та ТПВ у м.Севастополі». ДП «Севастопольстандартметрологія» виконує державні функції у сфері державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил на усіх стадіях життєвого циклу виробництва та оптової торгівлі. Одним із видів продукції, яка впливає на довкілля є нафтопродукти. У 2008 р. підприємством проведено 5 перевірок дотримання стандартів, норм та правил на стадії зберігання та оптової реалізації бензину марок А-95 та А-92, дизельного палива, мазуту та палива пічного нафтовуглехімічного. За результатами перевірок, внаслідок невідповідності продукції вимогам стандартів, одне підприємство отримало заборону на реалізацію бензину марки А-95 в кількості 56 т, дизельного палива марки Л-0,2-40 в кількості 58 т, та одне підприємство отримало заборону на реалізацію палива пічного нафтовуглехімічного у кількості 8,9 т. : ТОВ «НК «Альфа-Нафта» філія №24 «Севастопольський», ПП «Кримнафтосервіс». На ПП «Кримнафтосервіс» встановлено ряд недоліків щодо відповідності бензину автомобільного А-95 вимогам Держстандарту 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови». ДП «Севастопольстандартметрологія» у відповідності с Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» проведені роботи щодо атестування вимірювальних лабораторій, які виконують вимірювання у сфері контролю за станом навколишнього природного середовища. У 2008 р. свідоцтва щодо атестування на право виконання робіт одержало 12 вимірювальних лабораторій. Проведена перевірка більш 500 одиниць вимірювальної техніки, які використовуються у вищезазначеній сфері (газоаналізатори, димоміри, іономіри, рН- метри, радіо міри та інші прилади). 13.10. СТАН ТА ПЕРСТЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Найважливіші результати наукової діяльності МВ УкрНДГМІ в галузі охорони довкілля м. Севастополя у 2008 р. У 2008 р. завершено дослідження по науково-дослідницькій темі «Вивчення процесів просторово-часової мінливості гідрохімічних характеристик та хімічного забруднення води, донних відкладень та атмосферних опадів прибережної зони морів України у сучасний період» (тема № 26/06 за 2006-2008 р.р.). У рамках теми було виконано розділ «Хімічне забруднення атмосферних осадів». У звіті представлені матеріали по дослідженням забруднення атмосферних осадів в м. Севастополі». Відібрано та проаналізовано проби на хімічні елементи скандій, марганець, залізо, кобальт, нікель, мідь, цинк, натр, калій, лютецій, тербій, миш'як, селен, бром, молібден, вольфрам, срібло, кальцій, кадмій, хром, сурма, барій, лантан, неодим, церій,

самарій, європій, тербій, руби цій, гафній, золото, цезій, ртуть, тантал, торій, уран, концентрації яких визначені нейронно-активаційним методом (усього 37 хімічних елементів). Така робота в України у 2008 р. проведена тільки в м.Севастополі. Серед цих елементів ртуть, кадмій, цинк, залізо, мідь, марганець, вольфрам, миш'як, селен, хром, барій, нікель, сурма відносяться до важких металів, а торій та уран – до радіоактивних. Крім того, вивчено вміст в атмосферних осадах нітратів, нітритів, амонійного азоту, фосфатів та загального азоту. 13.11. УЧАСТЬ ГРОМАДСКОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ 13.11.1. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ При Держуправлінні охорони навколишнього середовища в м.Севастополі продовжує діяти Громадська Рада, яка поєднує 21 неурядову екологічну організацію.

Основними напрямками співпраці Держуправління з Громадською радою є залучення громадськості до процесу прийняття рішень у сфері навколишнього природного середовища, об’єктивне висвітлення діяльності Держуправління, а також проведення консультацій з громадськістю щодо гострих екологічних проблем та реалізації прав громадян, визначених принципами Орхуської конвенції. Щомісяця відбуваються засідання Громадської Ради при Держуправлінні, на яких висвітлюються проблеми міста і намічаються можливі заходи до їхнього рішення, вирішуються питання участі громадськості в житті міста в сфері ООПС, практично щотижня проходять засідання робочої групи та постійно надаються консультації з різних питань. Основні питання яки розглядалися на засіданнях громадської Ради та зустрічах і консультаціях з громадськістю є: - щодо раціонального природокористування з максимальним забезпеченням природоохоронних заходів та екологічних вимог на території ПЗФ м. Севастополя; - санітарний стан та проблеми збору і розміщення твердих побутових відходів в м. Севастополі; - щодо проблем збереження зелених насаджень в парках, скверах, в лісах міста, зелених зон на при будинкових територіях при ущільнення забудови;

- стан зеленого господарства міста; - перспективи будівництва універсально перевантажувального комплексу ЗАО СК «Авліта» (вугільного терміналу). - забруднення акваторії Балаклавської та Севастопольських господарсько-побутовими та зливовими стічними водами;

бухт

промисловими,

- реалізація прав громадян, визначених принципами Орхуської конвенції, Представники громадських екологічних організацій є постійними учасниками комісій з обстеження зелених насаджень, що підлягають зносу. Щодо своїх позицій, пропозицій та зауважень громадськість повідомляє державним органам, завдяки чому ці органи мають можливість враховувати у підготовки та прийнятті рішень, що стосуються довкілля, рішень різні

громадські думки. Держуправління та громадська Рада сприяє електронним та друкованим засобам масової інформації систематично висвітлювати весь комплекс питань, пов’язаних із техногенно-екологічною безпекою та охороною навколишнього середовища. До уваги широкої громадськості регулярно пропонуються матеріали, в яких порушуються екологічні проблеми, інформаційнопросвітницькі матеріали, здійснюється інформаційне забезпечення природоохоронних заходів, а саме: - цикл радіопрограм «Екологічний вісник» (Міське радіо), інформаційні повідомлення; - на міському телеканалі НТС інформаційні повідомлення, інтерв’ю спеціалістів та керівництва Держуправління в новинах “Севінформбюро”; - на міському телеканалі СТВ цикл телепрограм “Севастопольські зустрічі”, “Екологічний вісник”, інформаційні повідомлення в Новинах; - інформаційні повідомлення в мережі Інтернет на Веб-сторінке Мінприроди та Міському порталі „Весь Севастополь – on line”; - цикл статей в “Севастопольській газеті”, “Славі Севастополю”, “Звістки” – ці матеріали присвячені: - щодо екологічних проблем міста; - питання актуальності створення національного природного парку «Севастопольський» на базі існуючих об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; - щодо проведених практичних природоохоронних акцій по очищенню узбережжя від сміття в рамках святкування «Дня Чорного моря» та проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою; - Червона книга України: „Фауна морських ссавців в Чорному морі”, „Краби Чорного моря”;

В 2008 році нововведенням в просвітницьку діяльність стало розміщення природоохоронної соціальної реклами на Севастопольському телебаченні про захист тварин, занесених у Червону книгу України (краби й дельфіни), а також реклама-заклик не допускати забруднення сміттям пляжів і інших природоохоронних територій, заклик дбайливого відношення до навколишнього середовища, та трансляція природоохоронної соціальної реклами на моніторах в громадському транспорті. Також вперше був о випущено настільний календар на 2009 рік на тему «Природно-заповідний фонд у Севастопольському регіоні». На сторінках видання розміщена інформація про об'єкти природно-заповідного фонду, режиму відвідування, унікальність і більше 20-ти фотографій. Календарі поширювалися безкоштовно в школах, вищих навчальних закладах, установах і організаціях міста. Ці заходи дозволили значно поліпшили рівень інформованості населення з екологічних питань. З метою вивчення міжнародного досвіду з питань охорони навколишнього природного середовища та підвищення рівня екологічної освіти, спільно з громадською організацією «Екологічна ініціатива» проведено круглий стіл „Перспективи розвитку міжнародних програм Європейської Організації з екологічної освіти (Блакитний прапор, Зелений ключ, Еко-Школи) у регіоні Севастополя та України з участю представників програм Європейської

Організації з екологічної освіти з Німеччини, Латвії, а також представників органів влади й громадськості м.Севастополя, Ялти, Одеси, Києва. Результат обговорення показав, що впровадження програм міжнародної екологічної сертифікації й маркірування (Блакитний прапор, Зелений ключ, Еко-Школи) доцільно та перспективно. В 2008 році в м.Севастополі, Держуправлінням спільно з громадською організацією „Екологічна ініціатива” був проведений міський фестиваль «Севастопольський берег», присвячений Дню Океану. У програмі: засідання круглого стола «Проблеми стійкого розвитку прибережної зони Севастопольського регіону», урочистий концерт, нагородження переможців серед школярів на кращий малюнок і твір про море. Основна ідея фестивалю це екологічне виховання підростаючого покоління. У конкурсі на кращий малюнок і твір про море прийняли більше 140 учнів з 40 шкіл міста. Кращим вручені коштовні призи. Громадськість міста на засіданні круглого стола виразила стурбованість екологічним станом прибережної зони Севастопольського регіону внаслідок антропогенного навантаження. Прийнято резолюцію про звернення до органів влади про вживання термінових заходів по поліпшенню стану прибережної зони Чорного моря, про фінансування ряду природоохоронних заходів. Спеціалісти Держуправління прийняли участь у засіданні Ради громадських екологічних організацій при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі, де розглядалося питання по активізації роботи й формуванню суспільної думки по актуальності створення національного природного парку «Севастопольський» на базі існуючих об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Спеціалісти Держуправління прийняли участь у засіданні круглого столу «Проблеми вільного доступу громадськості до берегової смузі і до морю». Круглий стіл був ініційовано Громадською радою при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі та громадською організацією «Морські збори». Громадськість міста висказала свою стурбованість масштабами забудови прибережних територій в Севастопольському регіоні та пов’язаних з цим обмежень вільного доступу громадськості до берегової смуги та морю. В результаті роботи круглого столу було прийнято рішення звернутися в Міську Раду с запитом щодо дотриманню прав громадян вільно користуватися рекреаційними прибережними територіями. В 2008 році проведено ряд практичних природоохоронних акцій „Чисте узбережжя” по очистці узбережжя від сміття, в рамках святкування „Дня Чорного моря” та проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою. Були прибрані прибережні території бухти Кругла, Парку Перемоги, Троїцької балки. До проведення акції були залучені студенти, школярі та представники громадських організацій. Представники громадської Ради приймають активну участь в озелененні міста та збереженні зелених насаджень, постійно висаджуючи молоді дерева і чагарники та забезпечуючи догляд за ними.

Весною 2008 р. Державна екологічна інспекція в м. Севастополі виступила з ініціативою про введення предмета «Екологія» у шкільну програму, як обов'язкової дисципліни. Ціль ініціативи - підготовка підростаючого покоління, як самого перспективного ресурсу українського суспільства, застави його успішного й стійкого розвитку, до життя в урбанізованому середовищу, що відповідає цілям випереджального утворення. Вивчення екології потрібно сприймати як освітнє завдання глобального й національного масштабів. Були організовані й проведені суспільні слухання: спочатку в Севастополі (17 квітня), потім - загальнокримські в Сімферополі (24 червня). Громадськість, екологи, учені та викладачі Криму підтримали нашу ініціативу. Відповідні пропозиції спрямовані Міністрові утворення України, у Верховну Раду АР Крим і Міністру освіти Криму. З Міністерства освіти Криму отримана відповідь про те, що «...в АР Крим склалася певна система екологічного утворення та проводиться екологізація таких шкільних дисциплін, як фізика, хімія, географія, біологія, кримоведення». З Міністерства освіти України відповіді не отримано. Представники Держекоінспекції в м. Севастополі ввійшли до складу Севастопольського міського «Суспільної екологічної ради по проблемі будівництва вугільного термінала в Севастополі». Нами підписаний Меморандум про взаємодію із Суспільною екологічною організацією «Екоправо» у питанні недопущення будівництва вугільного термінала, що загрожує місту екологічною катастрофою. Приймалася участь у пресконференціях і суспільних слуханнях по даному питанню. Протягом 2008 року відпрацьовано 120 скарг Севастопольців. Силами суспільної екологічної організації «Наша Україна» була організована робота екологічного посту на території заказника «Мис Айя». Ціль роботи посту - запобігання несанкціонованих відвідувань території заказника. Підсумок роботи поста - інформація про суди - порушниках плавив відвідування заповідного аквального комплексу рішенням СДМА передана в інспекцію судноплавного й портового нагляду Кримського регіонального представництва Держфлотінспекції України для вживання адміністративних заходів. Для забезпечення проведення консультацій з громадськістю та доступу до інформації про екологічні проблеми міста Державна екологічна інспекція у м. Севастополі створила сайт seveco.orq, на якому розміщає всі новини та відповідає на коментарії громадян. 13.11.2. ГРОМАДСЬКІ РУХИ Громадськість міста займає активну позицію щодо питань пов'язаних з екологією навколишнього середовища. Рада громадських екологічних організацій при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі об'єднує 21 громадську організацію, діяльність яких спрямована на збереження і поліпшення стану навколишнього середовища.

Треба відзначити роботу Севастопольського осередку Всеукраїнської екологічної ліги – при ньому створено дитячу організацію «Екоскаути» та

«Молодіжну групу дій з екоетиці». Діяльність цих організацій спрямована на виховання підростаючого покоління, підвищення рівня екологічної свідомості, залучення молоді, учнів до рішення практичних екологічних проблем міста. Можна сказати, що завдяки роботі цих організацій створено молодіжній «Екологічний» рух. Ведеться постійна робота по очистці прибережних територій, водних джерел від сміття, озеленення міста. Також в рамках проведення засідань «Зеленої вітальні», відкритих уроків, тренінгів, екологічних читань, семінарів ведеться просвітницька діяльність в сфері екології. З метою екологічного виховання підростаючого покоління спеціалістами Держуправління проведено ряд відкритих уроків в школах міста на тему „Червона книга України”, „Фауна морських ссавців в Чорному морі”, „Краби Чорного моря”, „Стан водних об’єктів Севастопольського регіону”. Важливу і що саме головне постійну роботу в сфері практичних природоохоронних заходів проводить громадська організація «Наша Україна». На своє «опікування» вони взяли декілька унікальних природних куточків Севастополя. З метою розповсюдження екологічних знань та звернення уваги громадськості на екологічні проблеми регіону громадськими організаціями “Екологічна ініціатива” та “Морський клуб “Бентос” щорічно проводяться фестивалі, екологічні конкурси та вікторини присвячені до “Дня Чорного моря”, “Дня океану”, “ Дня Балаклави” та з іншої тематики. Громадськими організаціями “Оазіс” та “Севастопольським товариством географів” ведуться наукові роботи в галузі раціонального використання водними ресурсами регіону.

Громадськість міста створила «Громадську раду по проблемам запланованого будівництва вугільного термінала в Севастополі», яка детально вивчає питання перспективи будівництва універсально превантажувального комплексу ЗАО СК «Авліта» (вугільного терміналу) й відношення жителів міста до цього. Громадськість насамперед порушує питання про екологічну безпеку міста під час роботи терміналу. Одні з основних претензій до запланованого об'єкта це вибухопожеженебезпечність, розмір санітарно захисної зони та забруднення атмосфери й акваторії порту в процесі виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Представники громадських екологічних організацій спільно з мешканцями міста постійно збираються на пікети біля Міської Ради, держадміністрації де голосно висловлюються проти будівництва даного об’єкту, також проводяться інші акції та заходи з цього приводу. 13.12. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ

У перелік державних цільових і регіональних галузевих програм м.Севастополя включені наступні програми з охорони навколишнього природного середовища: 1. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (Закон України від 22.03.01 р. № 2333-ІІІ). На виконання Програми профінансовано у 2008 р. – 1983,7 тис.грн., у т.ч. з державного бюджету – 1159,1 тис.грн., з місцевого бюджету – 824,6тис.грн. У рамках вищевказаної програми у 2008 р. виділено з міського фонду охорони навколишнього природного середовища 360,0 тис.грн. на будівництво

полігону ТПВ в Першотравневій балці (2-а черга), освоєно у 2008 р. коштів – 359,8 тис.грн. 2. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (Закон України від 21.09.00 р. № 16989-ІІІ). Передбачено створення Національного природного парку «Кримський», площею 25 тис.га. У 2008 р. фінансування заходу не передбачалося і не здійснювалося. Функції по розробці регіональної програми формування національної екологічної мережі, передбачені ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.7, 11 Закону України "Про екологічну мережу України" і ст.12 Закону України " Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (далі - Програма), міською держадміністрацією не виконані. Першочергові організаційні заходи щодо реалізації Програми, (розробка регіональні програми і схеми формування національної екологічної мережі, створення територіальної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі) не виконані: регіональні програма і схема не розроблені, координаційна рада не створена. 3. Загальнодержавна програма поводження з відходами (Закон України від 14.09.00 р. №1947-ІІІ). Фінансування не передбачене. Функції по розробці регіональної програми, передбачені ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», міською держадміністрацією не виконані, регіональна програма не розроблена. 4. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м.Севастополя на період до 2010 р. (Рішення Міської Ради від 11.03.03 р. №719). У 2008 р. згідно Програми було передбачено фінансування у сумі 32660,0 тис. грн., з них профінансовано 2085,0 тис. грн.: - придбання і заміна насосного та технологічного устаткування для заміни устаткування, яке вичерпало свої технічні можливості на комунальних каналізаційних спорудах, передбачено 227,6 тис. грн., освоєно - 227,6 тис. грн. - установка електроградієнтного рибозахисного обладнання, передбачено 19,0 тис. грн., освоєно – 19,0 тис. грн. - виготовлення технічної документації по встановленню границь земельних ділянок під об’єктами благоустрою парків, скверів, передбачено 325,0 тис. грн., освоєно - 176,9 тис. грн. - будівництво полігону ТПВ в Першотравневій балці (2-га черга в т.ч. ПІР), передбачено 360,0 тис. грн., освоєно – 359,8 тис. грн. - рекультивація полігону ТПВ в Першотравневій балці (ПІР), передбачено 370,0 тис. грн., освоєно – 369,6 тис. грн. - моніторинг атмосферного повітря та повірка приборів на Інкерманському екологічному посту, передбачено 39,0 тис. грн., освоєно – 39,0 тис. грн. - розширення можливості системи моніторингу та модернізації Інкерманського екологічного посту, передбачено 89,0 тис. грн., освоєно – 89,0 тис. грн. - моніторинг стану водних об’єктів Чорноріченського водосховища, ґрунтів

та донних осадків в охоронній зоні, передбачено 98,0 тис. грн., освоєно – 98,0 тис. грн. - винос в натуру 2 поясу Чорноріченського водосховища, передбачено 299,0 тис. грн., освоєно – 298,8 тис. грн. - комплексна програма по регулюванню численності та місць перебування бездомних тварин, передбачено 19,5 тис. грн., освоєно – 19,5 тис. грн. - проведення та участь у конференціях, семінарах екологічної спрямованості: передбачено 15,0 тис. грн., освоєно - 15,0 тис. грн. - підготовка і проведення заходів, присвячених Дню охорони навколишнього середовища з залученням громадських організацій: передбачено 8,0 тис. грн., освоєне – 8,0 тис. грн. - районування узбережжя м. Севастополя (від м. Херсонес до м. Фіолент) по ступені геодинамічної небезпеки з метою попередження природно-техногенних катастроф: передбачено 150,0 тис. грн., освоєне – 149,8 тис. грн. - утилізація заборонених і непридатних агрохімікатів, що зберігаються на сільськогосподарських підприємств Севастопольського регіону: передбачено 250,0 тис. грн., освоєно – 173,2 тис. грн. - РП «Розробка відводу земель водного фонду ПЗП і ЗСО 1 пояса Черноріченського водоймища» (завершення робіт): передбачено 3,0 тис. грн., освоєно - 3,0 тис. грн. 5. Програма стійкого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м.Севастополя до 2015 року (Постанова Кабінету Міністрів № 1017 від 27.07.2006 р.) У 2008 р. передбачено фінансування у розмірі 400,0 тис.грн. на оцінку еколого-геохімічного складу і стійкості геологічного середовища в прибережно-морської зони територій розташування військово-морської бази Чорноморського флоту Російської Федерації; у розмірі 130,0 тис.грн. розроблення проекту землеустрою ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Мис Фіолент»; у розмірі 200,0 тис.грн. створення кадастру міських туристично-рекреаційних ресурсів.. Кошти не передбачалися та фінансування вищевказаних заходів у 2008 р. не здійснювалося. Програмою також було передбачено фінансування у 2008 р. у розмірі 880,0 тис.грн. будівництво Мартинівського каналізаційного колектору. У 2008 р. захід профінансовано у сумі 661,2 тис.грн. 6. Програма організаційно-технічних заходів щодо розвитку водного господарства і стабілізації водопостачання і водовідведення м. Севастополя на 2003-2011 р.р. (Рішення Міськради від 12.11.02 р. № 332). В 2008 р. згідно програми заплановано фінансування природоохоронних заходів на суму 14770,6 тис.грн., освоєно коштів на суму 12081,6тис.грн., із них такі важливіші для міста: -

Перекидання стічних вод житлових будинків по вул.Дибенко з ліквідацією існуючих КОС СВМІ на суму 6600,0 тис.грн.; Реконструкція хлораторної станції 3-го гідровузла ДКП «Севміськводоканал» на суму 1151,2 тис.грн.: Реконструкція каналізаційної насосної станції № 9А на суму 339,87тис.грн.

13.13. МІЖНАРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ Назва угоди 1 -

Дата підписання 2 -

СПІВРОБІТНИЦТВО Термін дії угоди 3 -

ГАЛУЗІ

ОХОРОНИ

Стан дотримання та застосування

Примітка

4 -

5 -

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ. Екологічна ситуація м. Севастополя стабілізувалась і має незначні тенденції до покращення. В галузі охорони атмосферного повітря при загальному зростанні промислового виробництва спостерігається хоч і незначне, але зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, що свідчить про результати роботи, що проводиться підприємствами та природоохоронними органами. У сфері поводження з відходами зменшуються обсяги накопичення відходів промислового виробництва на підприємствах міста за рахунок вживання заходів щодо їх утилізації і знищенню на спеціалізованих підприємствах або вивозу відходів за територію міста і подальшої їх передачі іншому власнику. Стан прісних водойм - річок Бельбек, Кача, Чорна без значних змін. Просторово-тимчасовий розподіл забруднюючих речовин у руслах рік Севастополя дуже неоднорідний. Це зв'язано з впливом скидів стічних вод і дощових стоків населених пунктів і підприємств. Близько 78% стічних вод характеризуються як “недостатньо очищені” чи “без очищення”. Залишається на високому рівні робота з громадськістю, активно працює Рада громадських екологічних об'єднань, що була створена у липні 2001 року і сьогодні поєднує 21 неурядову екологічну організацію. Разом з тим, не доведені до завершення деякі заходи, зокрема: - проблеми збору, зберігання, утилізації промислових та твердих побутових відходів у регіоні, не завершене будівництво полігону для складування твердих побутових відходів. Продовжується засмічення земель несанкціонованими звалищами відходів та забруднення територій нафтопродуктами та промисловими відходами. по контролю впровадження у виробництво технології переробки або утилізації відходів виноробної промисловості і відходів гальванічного виробництва;

по коректуванню проектів рекультивації земель, порушених підприємствами гірничодобувної промисловості відповідно до планів їхнього розвитку; по прийняттю всіх заходів впливу для зниження скидів забруднюючих речовин у водойми; по оптимізації існуючої мережі природно-заповідного фонду, розробці перспективної мережі і резервуванню особливо цінних природних об'єктів і територій. По оптимізації стану навколишнього середовища територіальним органам Мінприроди в м. Севастополі необхідно: забезпечити контроль за ходом виконання заходів, затверджених Законами України “Про загальнодержавну програму охорони і відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів” від 22.03.01р., “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015р.” від 21.1Х.01м, “Угоди між Кабінетом Міністрів України й Урядом Російської Федерації з питань екологічної безпеки й екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України”;

створити уніфіковану базу даних по суб'єктах моніторингу стану навколишнього середовища регіону. Розробити та затвердити регламент обміну інформації між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. Розробити та затвердити положення про інформаційну взаємодію суб’єктів державної системи моніторингу довкілля регіонального рівня. поліпшити взаємодію в здійсненні державного контролю по охороні навколишнього природного середовища та використанню природних ресурсів з спеціально уповноваженими органами. Підвищення ефективності природоохоронних заходів неможливо без розвитку системного підходу до збору і аналізу інформації. Основним напрямком тут може стати організація міжвідомчого екологічного моніторингу, інтеграція основних наглядових організацій регіону, а також наукових установ. Великі можливості відкриває також поява інтегрованих систем екологічного менеджменту і менеджменту якості - міжнародний стандарт ISO14000. Впровадження цих стандартів в Україні і, зокрема, у Севастополі, дозволить проводити моніторинг всіх об'єктів навколишнього середовища на якісно більш високому рівні, із залученням даних не тільки контролюючих органів, але і баз даних аналітичних лабораторій підприємств, сертифікованих по ISO-14000. Додаток 1 ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ РОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ ЗА 2008 р. Розділ Вступне слово

Відповідальний виконавець Сергеєва В.Л. Цілинська В.Л. Тарасюк Є.Є.

1. Загальні відомості

Цілинська В.Л.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонного шару

Краснолицька А.М.

3. Зміна клімату

Краснолицька А.М.

4. Стан водних ресурсів

Гуревич Л.Б.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Тарасюк Є.Є. Горалевич К.Г.

6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Резцов І.В.

7. Надра

Гуревич Л.Б.

8. Відходи

Пітєль Л.Н.

9. Екологічна безпека

Цілинська В.Л. ГЄІ в м. Севастополі Пітєль Л.Н.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 11. Вплив енергетики на довкілля 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища Висновки і пропозиції Додатки 1

Краснолицька А.М. Краснолицька А.М. Цілинська В.Л. Гаврилова Ю.А. Сергеєва В.Л. Легка О.В. Цілинська В.Л.