sumy_2006 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області

ДОПОВIДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У 2006 Р.

СУМИ 2007 р. 1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ Сумська область розташована в північно-східній частині України. За площею (23,8 тис. км2, що становить 3,9%. від території держави) займає 16 місце в Україні. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 2 внутрішньоміських райони м. Суми, 384 сільські ради. Також в області налічується 8 міст районного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 1491 сільський населений пункт. В області, станом на 01.01.2007 проживає 1211,4 тис. осіб, у тому числі в містах 803,4 тис. осіб (66,3%), у сільській місцевості – 408 тис. осіб (33,7%). На кожний квадратний кілометр території припадає 51 особа. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти, в лісостеповій частині – глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані середньогумусні чорноземи. По території області протікає 165 річок, протяжність яких складає 5,4 тис. км. Найбільші з них – Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла, Клевень, Хорол. В межах області розташовані 33 великих озера та більше 1600 ставків і водойм з загальним об’ємом води майже 130 млн. м3. Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. У 2006 р. темп росту обсягів промислового виробництва склало 104% (в Україні – 106,2%). Загальна позитивна динаміка досягнута за рахунок зростання у добувній (+4,7%) та обробній промисловості (+5,5%), у тому числі: металургії та обробленні металу (+31,2%), целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості та видавничій справі (+23,6%), легкій (+21,5%), виробництві деревини та виробів з неї (11,7%), виробництві та розподіленні електроенергії (+8,5%), харчовій (+6,1%), машинобудуванні (+3,9%), хімічній і нафтохімічній промисловості (+0,7%). Найбільші обсяги інвестицій вкладені ВАТ «Сумихімпром», яке у минулому році спільно з ВАТ «СНВО ім. М.В.Фрунзе» завершило реконструкцію сірчанокислотного цеху № 4. На ВАТ «Центролит» введена в дію електротермічна піч. Модернізацією виробництва у минулому році активно займалися ВАТ «Насосенергомаш», конотопські підприємства ТОВ «МотордетальКонотоп», ДП «Авіакон», ВАТ «Конотопський арматурний завод», ВАТ «Конотопський завод по ремонту дизель-потягів», шосткинські казенні заводи «Імпульс» та «Зірка», ТОВ «Таланпром» у м. Ромни та інші. За 2006 рік обсяг валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств (в порівняльних цінах 2000 року) склав, за розрахунка-

9 ми, 2010,6 тис. гривень, що на 3,8% менше ніж у попередньому році (по Україні +0,4%). Основною причиною такої ситуації став спад виробництва, що пов’язано з вимерзанням озимих культур. У 2006 році виробництво зернових культур склало 889,7 тис. тонн, що на 20,5% менше, ніж в 2005 році, в тому числі озимої пшениці – 183,9 тис. тонн (-57,8%), кукурудзи – 117,3 тис. тонн (+19,2%). Виробництво цукрових буряків збільшилось на 38,8% і склало 894,4 тис. тонн при урожайності 274,5 ц/га (2005 рік – 216,3 ц/га). Протягом 2006 р. в області введено в дію 8 автозаправних станцій, 11 нафтових і 4 газових свердловин з експлуатаційного буріння, 117,1 км ліній електропередач. Станом на 01.01.07 по області встановлено 166,2 тис. лічильників води, або 47% від потреби. Оснащеність житлового фонду газовими лічильниками складає 56%. З метою економного використання енергоресурсів на реконструкцію та переведення на автономне газове опалення котелень освоєно 6,4 млн. гривень. Замінено 11 вугільних та 9 газових котлів з низьким коефіцієнтом корисної дії на більш ефективні. Діяльність в галузі охорони навколишнього природного середовища була направлена на реалізацію державної екологічної політики та впровадження системних методів управління відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р., яка передбачає комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем у сферах поводження з відходами, управління водними та земельними ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і відтворення біоресурсів. Виконання першочергових заходів Комплексної програми та аналіз екологічних показників компонентів довкілля дозволяє характеризувати екологічний стан області як стабільний і керований. Для поліпшення екологічної ситуації в області виконаний цілий ряд заходів, які сприяли зменшенню викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, в тому числі: на ВАТ «Сумихімпром» виконано 18 заходів (освоєно 3677,1 тис. гривень), які дадуть змогу підприємству скоротити викиди забруднюючих речовин на 20,4 тонн на рік; на ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» виконано 16 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (освоєно 286,3 тис. гривень), які дадуть змогу підприємству скоротити викиди забруднюючих речовин близько 7,85 тонн на рік. Забезпечено дотримання технологічних регламентів і ефективна робота очисних споруд в містах Суми, Шостка, Охтирка, Кролевець, Глухів та смт. Липова Долина. Прокладено та виконано капітальний ремонт 870 п.м каналізаційних мереж. Виконано огородження зон суворого режиму артсвердловин загальною довжиною 5950 п.метрів, здійснено будівництво та реконструкцію 29000 п. метрів водопровідних мереж, здійснено ліквідаційний тампонаж 31 артсвердловини, виконано промивку 364 резервуарів та башт пит-

10 ної води, забезпечено промивку та хлорування 630 км водопровідних мереж та замінено обладнання на менш енергоємне на 22 об’єктах. На 40 підприємствах області проведено інвентаризацію утворення відходів, виявлено 909 несанкціонованих сміттєзвалищ, з яких ліквідовано 866. Виконані роботи по очищенню від сміття прибережних смуг річок та водоймищ загальною довжиною 44,8 км. У результаті проведеної роботи по реалізації системи поводження з НЗП протягом року в області знешкоджено – 120,2 тонн, перезатарено та забезпечено належні умови зберігання 170,2 тонн, ліквідовано 34 місця зберігання НЗП. Продовжувались роботи по розширенню мережі об’єктів природнозаповідного фонду області. В області створено 15 нових заповідних об’єктів на загальній площі понад 460 га. Серед них – 3 заказника та 12 пам’яток природи. Тривають роботи по створенню Національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський». Більш детальна характеристика екологічного стану компонентів довкілля наведена у відповідних розділах доповіді.

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА. Динаміка викидів парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення свідчить, що протягом останніх 3 років обсяги викидів знаходяться на одному рівні, табл. 2.1. Таблиця 2.1. Динаміка викидів парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Назва забруднюючої речовини Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2004 рік 2,090

2005 рік 2,228

2006 рік 2,204

В області у 2006 р. проводилась робота на виконання вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Держуправлінням сумісно з регіональним консультантом в Сумській області Углеродного фонду NEFCO у 2006 р. проведений попередній збір інформації щодо можливості розробки чотирьох проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів для слідуючих підприємств: ТОВ «Сумитеплоенерго», ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», ВАТ «Сумихімпром», котелень теплових районів області. Сумським обласним центром з гідрометеорології визначені основні метеорологічні особливості Сумської області за 2005-2006 рр. Зимовий період в цілому відзначався нестійкою, на початку сезону теплішою, в середині - значно холоднішою звичайної погодою. Середня температура повітря за сезон склала 5-60 морозу, що на 10 нижче середньої багаторічної. Середня температура повітря на початку періоду (грудень та перша декада січня) склала 2,50 морозу, що на 30 вище за норму. З середини січня різко похолодало. Дуже холодна погода утримувалась протягом чотирьох декад підряд (дві декади січня і лютого). Середня температура повітря за цей період склала 120 морозу, що на 4,50 нижче за норму. Такий і більш низький температурний режим на Сумщині за післявоєнні роки в цей період зими спостерігався вшосте після 1950, 1954, 1967, 1972, 1976 років. Починаючи з третьої декади лютого відбулось підвищення температури повітря, але до кінця зими переважав знижений проти норми температурний режим. Середня висота снігового покриву на початку зимового періоду була невеликою: 1-7 см. На переважній території на початку лютого, на південному заході області в кінці другої декади січня вона збільшилась до 10-20см і утримувалась до кінця першої декади, місцями до середини другої декади березня. Сніговий покрив повністю зійшов з полів на півдні та заході області 26 -29 березня, на решті території 3-4 квітня, що на переважній території на

12 4-8 днів раніше, на південному заході в межах, на сході на 4 дні пізніше середнього багаторічного строку. Вітер переважав помірний. За сезон на переважній території зареєстровано 1-4 дні з посиленням його до 15-18м/с. Найбільш сильні вітри спостерігались в третій декаді січня та першій декаді березня. Літо 2006 р. в цілому було помірно теплим з достатньою кількістю опадів. Середня температура повітря за сезон склала 17,5-190 тепла, що в межах норми. В п’яти декадах із одинадцяти температура повітря перевищувала середню багаторічну: на 4-4,50 в третій декаді червня, (такий і більш високий температурний режим в цій декаді на Сумщині за післявоєнний період зареєстровано вчетверте після 1954, 1982 та 1999 років), на 1-3.50 в другій декаді липня та в серпні. В чотирьох декадах вона була в межах норми (друга декада червня, перша та третя декади липня, перша декада вересня). Нижчою за норму на 1-20 були третя декада травня та перша декада червня. Загальна кількість опадів за сезон склала 270-390 мм або 110-150% сезонної норми. Опади носили зливовий характер, розподілялись вкрай нерівномірно як по території так і в часі. Відносна вологість повітря в середньому за літній період склала 7378%, що в межах норми. За сезон зареєстровано лише 1 день на заході області із зниженням відносної вологості повітря в денні години до 30% і менше. Вітер переважав помірний. При грозах упродовж 2-5 днів спостерігалось шквалисте посилення його до 15-19м/с, метеостанціями Глухів та Ромни зареєстровано по 1 дню з вітром 21-28 м/с. Крім того, Сумським обласним центром з гідрометеорології проведений аналіз формування весняного водопілля в області. Гідрометеорологічна ситуація, яка склалась взимку 2006-2007 рр. визначила формування низького за рівнями води весняного водопілля. Зимовий період 2006-2007 рр. відзначався аномальним перебігом погодних умов: значно вищим за норму температурним режимом в грудні - січні, дуже пізнім строком (на 2 місяці пізніше кліматичної норми) переходом температури повітря через 00 в бік від’ємних значень. Справжній зимовий режим погоди встановився лише в кінці січня і тривав всього 1 місяць. Тривалий період аномально теплої погоди, відсутність інтенсивного і тривалого вихолоджування повітря зумовили незначне промерзання ґрунту. На кінець лютого воно не перевищувало 25 - 65 при нормі 65 - 85см. Мерзлий шар ґрунту відзначався слабкою цементацією. Льодоутворення на річках розпочалось в аномально пізні строки - в кінці січня. Льодовий режим характеризувався льодоставом з ополонками та суцільним льодоставом із незначною товщиною криги яка не перевищувала 10 - 30 см. Водопілля проходило переважно в межах русел річок без загрози негативних наслідків. Затоплення заплавних територій не мало масового характеру і відмічалось лише на Десні (гідропост Н. - Сіверський).

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ. Сумська область відноситься до найменш екологічно напружених регіонів України з питань забруднення атмосферного повітря. У 2006 р. викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел склали 77,832

14 тис. тонн забруднюючих речовин, що становить менш 1% викидів по Україні. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить, що протягом останніх 3 років обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря поступово зменшуються, що обумовлено стабілізацією роботи промислових підприємств та впровадженню ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових показників. Дані наведені на рис. 3.1. 90 80 70 60

52,437

51,931

від пересувних джерел, тис. т

49,433

від стаціонарних джерел, тис. т

30 20 10

30,245

26,14

28,399

2 004р.

2 005р.

2 006р.

Рис. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря. У 2006 р. загальний обсяг викидів по області становив 77,832 тис. т, в тому числі по м. Суми - 26,06 тис. т, по м. Охтирка - 5,102 тис. т, по м. Шостка - 3,312 тис. т, по м. Ромни – 3,232 тис. т, по м. Конотоп – 3,148 тис.т. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах в містах області, наведена в табл. 3.1. У розрахунку на 1 км2 території обсяг викидів шкідливих речовин становив 3,2 т, на одну особу – 64,2 кг, дані за останні 3 роки наведені в табл. 3.2. Таблиця 3.2. Показники викидів забруднюючих речовин у розрахунку на одну особу та на км² по роках. Показники Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

2004 рік

2005 рік

2006 рік

3,469

3,276

3,266

66,530

63,208

64,250

1,269

1,097

1,192

24,336

21,164

23,443

2,200

2,179

2,074

В структурі промислового потенціалу області більш 80% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва слідуючих галузей: транспортування газу трубопроводами (11,585 тис. т), добувна (6,547 тис. т), хімічна (3,476 тис. т), виробництво машин та устаткування

15 (1,840 тис. т). Підприємства саме цих галузей найбільше впливають на навколишнє природне середовище області (табл. 3.3.). Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря. № 1 1. 2. 3. 4.

Назва підприємства. 2 Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ВАТ “Сумихімпром” НГВУ “Охтирканафтогаз” ВАТ “Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе”

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т/рік 3 11,585 3,428 2,951 1,175

Галузі економіки. 4 транспортування газу трубопроводами хімічна добувна виробництво машин та устаткування

Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів (м. Суми та Сумській р-н). Для поліпшення екологічної ситуації на даному підприємстві потрібно зменшувати кількість ремонтів технологічного обладнання та запобігати виникненню аварійних ситуацій. ВАТ “Сумихімпром” (м. Суми). На даному підприємстві залишається гострою проблема технічного рівня обладнання сірчанокислотних цехів. Для її рішення необхідно будівництво нового цеху з технологією комплексного використання сировини та енергоресурсів. НГВУ “Охтирканафтогаз” (м. Охтирка, Охтирський р-н, Роменський рн, Л-Долинський р-н, В-Писарівський р-н). Найбільші викиди забруднюючих речовин в атмосферу на даному підприємстві утворюються при спалюванні стравленого газу на факелах, тому основна проблема - це повна утилізація газу, який спалюється на факелах. ВАТ “СНВО ім. Фрунзе” (м. Суми). Основною проблемою даного підприємства є впровадження екологічно чистих технологій, оснащення джерел викидів сучасним газоочисним обладнанням. В містах та районах, де розташовані вищезгадані підприємства, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми --8,119 тис. тонн (28,6%), Сумський район – 10,199 тис. тонн (35,9%), Охтирський район – 3,377 тис. тонн (11,9%), Роменський район – 2,401 тис. тонн (8,5%). Найменший обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення мають В-Писарівський, Лебединський, Недригайлівський, Шосткинський райони (менше 0,1%). Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря проводилися: відділом аналітконтролю держуправління, Сумським обласним центром з гідрометеорології, обласною санітарно-епідеміологічною станцією. У 2006 р. Сумський центр по гідрометеорології проводив спостереження за забрудненням атмосферного повітря по 3-х стаціонарних постах в м. Суми. Контроль проводився по 17 шкідливих речовинах. Основні з них: оксид вуглецю, оксиди азоту, ангідрид сірчистий, аміак, пил, формальдегід, важкі метали, бенз/а/пірен.

16 За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2006 р. дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. За п’ятирічний період спостерігається збільшення середнього рівня забруднення атмосферного повітря по хрому, нікелю, цинку, залізу, бенз(а)пірену; зменшення по діоксиду сірки, діоксиду азоту, міді, кадмію. По пилу, оксиду азоту, розчинних сульфатах, формальдегіду, оксиду вуглецю, аміаку, марганцю, свинцю рівень забруднення знаходиться на одному рівні. Лабораторією центру гідрометеорології відбираються проби атмосферного повітря для визначення вмісту важких металів, аналіз проб виконує Київський ЦГО. За результатами визначень вміст важких металів в атмосферному повітрі міста нижче за санітарні норми. Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Суми за звітний період не спостерігалось. Динаміка середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 10 років (1996 – 2006 рр.) по м. Суми наведена в табл. 3.4. Таблиця 3.4. Динаміка середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 10 років (1996 – 2006 рр.) по м. Суми. ГДК Речовина 1 Пил Ангідрид сірчистий Вуглецю оксид Азоту двоокис Азоту оксид Аміак

1996 2 0,5

Середня концентрація забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, мг/м 3. 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

2006

0,2

4 0,2

5 0,2

6 0,2

7 0,2

8 0,2

9 0,2

10 0,2

11 0,2

12 0,2

13 0,2

0,5

0,01

0,02

0,03

0,024

0,027

0,026

5,0

1,0

0,085

0,04

0,05

0,4

0,02

0,2

0,01

0,02

0,01

0,02

Лабораторними підрозділами територіальних санепідстанцій здійснювався лабораторний контроль за станом забруднення атмосферного повітря на кордонах санітарно-захисних зон підприємств, у зонах впливу автомагістралей. В порівнянні з 2005 р. загальна кількість лабораторно досліджених проб атмосферного повітря збільшилась на 774 проби, а питома вага проб повітря з перевищенням ГДК за рахунок цього зменшилась з 6,7% до 4,6% .

17 З досліджених 21 інгредієнта, перевищення ГДК зареєстровано по: пилу, сірчистому ангідриду, оксиду вуглецю, оксидам азоту, фенолу, формальдегіду. На автомагістралях міст області досліджено всього 1183 проби атмосферного повітря, з них 143(12,1%) проби не відповідало нормам. Перевищення ГДК зареєстровані по оксидам азоту 1,0 – 2,6 ГДК, формальдегіду 1,01,4 ГДК, оксиду вуглецю 0,9-3,3 ГДК, пилу 1,08-2,5 ГДК. Аналіз проведених лабораторних досліджень стану якості атмосферного повітря на кордонах СЗЗ основних промислових підприємств свідчить про те, що перевищення встановлених ГДК реєструються в основному по таким хімічним речовинам, як: пил, сірчистий ангідрид та діоксид азоту. Одним із основних напрямків зменшення викидів і забезпечення якості атмосферного повітря є контроль за дотриманням нормативів граничнодопустимих викидів та виконанню заходів по їх дотриманню. Відділ аналітичного контролю та моніторингу державної екологічної інспекції здійснює інструментально-лабораторний контроль за джерелами викидів в атмосферне повітря підприємств-забруднювачів по дотриманню нормативів граничнодопустимих викидів. Контролюється 26 інгредієнтів. Основні: пил, оксиди сірки, оксиди азоту та вуглецю, фтористий водень, аміак, сполуки заліза та марганцю. Перевищення нормативів граничнодопустимих викидів від стаціонарних джерел забруднення спостерігається по пилу, сажі, сірчистому ангідриду, але за останні роки кратність перевищень збільшилась. У 2006 р. на підприємствах області за допомогою впровадження природоохоронних заходів забезпечено утримання валових показників на рівні минулих років. Так, на ВАТ “Сумихімпром” виконано 18 заходів (освоєно 3 млн. 677,1 тис. грн.), в тому числі: проведена заміна теплообмінника 2 системи у СКЦ-5; проведена реконструкція у цеху двоокису титану №1 – встановлений насос «Wermen» та автоматизація відділення розкладу ільменіту, проведена режимна наладка водогрійного котла у котельному цеху, виконана часткова заміна контактної маси в контактних апаратах СКЦ-5, почата реконструкція контактного відділення СКЦ-4 та інш. ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 16 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (освоєно 286,3 тис. грн.), з них: встановлені установки очистки газу у цехах №№ 3, 12; встановлений верстат СЛП-8550 для різки заготівок при флюсо-кисневої різки у цеху №19, змонтовані дві вентсистеми з гідрофільтром від фарбувальної решітки у цеху №411. Крім того, на ДП ДАК «Хліб України» Буринський елеватор переведені на газове паливо зерносушилки (освоєно 188,5 тис. грн.). Всього у 2006 р. за рахунок коштів підприємств виконано 34 заходи, освоєно 5625 тис. грн.

18 Забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від транспортних засобів в області у 2006 році становило 49,4 тис. тонн, що в 1,7 рази більше ніж від стаціонарних джерел. В зв’язку з цим, в першу чергу необхідно зосередити зусилля на зменшенні негативного впливу на навколишнє природне середовище від викидів автотранспорту, для чого необхідно впроваджувати такі заходи:  впровадження на автотранспортних засобах пристроїв для зменшення викидів в атмосферу;  забезпечення пріоритетності розвитку пасажирського електротранспорту;  будівництво об’їзних доріг для транзитного автотранспорту;  поліпшення стану автомобільних доріг в населених пунктах. Найбільші обсяги викидів від пересувних джерел забруднення у м. Суми (17,75 тис.т, або 35,9% від викидів пересувних джерел забруднення по області), м. Охтирка (5,1тис.т, або 9,6%), м. Ромни (2,7 тис. т, або 5,5%), м. Шостка (2,6 тис. т, або 5,6%), Сумській район (1,5, або 3,0 %); найменші – Шосткинський район (0,21 тис. т, або 0,6%), Середино-Будський район (0,34 тис.т, або 0,9%), Ямпільський район (0,5 тис. т, або 1,0%), В-Писарівський район (0,529 тис. т, або 1,1%). Сумський обласний центр з гідрометеорології та його підрозділи виконують основні види робіт радіоекологічного характеру: стаціонарні спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря та планшетні спостереження за щільністю радіаційних випадінь. Протягом 2006 р. щоденно о 8 годині ранку 6 метеостанцій області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми проводили виміри рівня гамма-фону приладами ДРГ-01Т, ДБГ-06Т в стаціонарних точках на метеомайданчиках. У 2006 р. максимальний рівень гамма-фону склав 19 мкР/год, що є в межах норми. Проби радіаційних випадінь, які щодня відбирались на планшетах АМСЦ Суми та м. Глухів надсилались в спектрометричну лабораторію радіаційного контролю Центральної геофізичної обсерваторії. Після обробки проб в лабораторії дані по щільності радіоактивного забруднення, а також дані про рівень гамма-фону узагальнювались і щомісячно доводились до Сумського ЦГМ. За 2006 р. щільність випадінь коливалась від 0,4 Бк/м2 до 7,9 Бк/м2, що є нижче допустимих норм.

13 Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовина діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів,

стаціонарні джерела

стаціо

1,874

суспендовані тверді частинки

разом

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид азоту

суспендовані тверді частинки (мікрочастинки та волокна)

разом

пересувні джерела

в т.ч. оксид вуглецю

суспендовані тверді частинки діокид сірки (мікрочастинки та волокна) діоксид азоту

разом

в т.ч.

м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка Разом по області

(+/-) 20 разом

стаціонарні джерела

діокид сірки

разом

пункти

2006 р. в т. ч.

разом

2005 р. в т. ч.

Населені

26,06 8,599 0,799 2,464

1,133

17,461

25,872

8,119

1,049

2,531

0,965 1,347

17,753

- 0,188

- 0,48

+ 0,25

5,102 0,305 0,035 0,003

0,141

0,062

4,797

5,401

0,302

0,04

0,004

0,134 0,058

5,099

+ 0,299 - 0,003

+ 0,005

2,002 0,102 0,026 0,007

0,036

0,017

1,900

1,4

0,102

0,027

0,0003

0,033 0,010

1,298

- 0,602

+ 0,001

3,148 0,679 0,181 0,141

0,080

0,181

2,469

4,152

0,580

0,130

0,085

0,068 0,170

3,572

+ 1,004 - 0,099

- 0,051

1,154 0,10 0,017 0,013

0,022

0,018

1,054

1,189

0,090

0,015

0,012

0,022 0,011

1,099

+ 0,035

- 0,01

- 0,002

3,232 0,495 0,078 0,105

0,054

0,132

2,737

3,042

0,304

0,028

0,015

0,036 0,051

2,738

- 0,19

- 0,191

- 0,05

3,312 0,483 0,140 0,001

0,184

0,087

2,829

2,92

0,335

0,036

0,002

0,126 0,089

2,585

- 0,392

- 0,148

76,22 26,14 2,123 3,164 4 0

4,411

6,875

50,084

77,833

28,399

2,146

3,086

4,068 6,375

49,434 +1,609 + 2,259

- 0,104

+ 0,023

14 4. ВОДНІ РЕСУРСІ. У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний стік річок області становить 5,68 км3, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км3, транзитний стік – 3,49 км3. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер. В області налічується 1069 водокористувачів підземних вод, які експлуатують 4358 свердловин. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборам становить 577,8 тис. м3/добу. Прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод по області становлять 4065,0 тис. м3/добу. Динаміка забору та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти наведена в табл.4.1 Табл.4.1. Динаміка забору та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Втрачено води при транспортуванні

Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі та на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкті, усього

Одиниця виміру млн. м3

2004р.

2005р.

2006р.

121,30

121,90

130,83

млн. м3 млн. м3 млн. м3

59,14 62,15 109,3

61,40 60,51 108,9

73,53 57,3 117,33

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

39,21 40,03 5,921 0,022 10,07 8,3

37,8 37,27 5,241 0,052 11,0 9,02

35,67 41,22 40,44 13,33 10,2

84,61

85,05

88,88

млн. м3 млн. м3

1,761 10,04

1,733 9,36

2,083 9,31

млн. м3 млн. м3

72,81 72,81

73,957 73,957

77,48 77,48

15 з них: нормативно очищених, усього у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього в том числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто забруднюючих речовин

млн. м3

31,278

27,85

25,86

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

31,22 0,006 0,065 30,88 10,652

27,79 0,004 0,055 34,70 11,407

25,79 0,005 0,062 41,16 10,46

млн. м3 млн. м3 тис.т

10,18 0,472 44,893

10,75 0,657 43,105

9,57 0,89 39,195

У 2006 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти збільшився в порівняні з 2005 р. на 3,53 млн. м3 (з 73,95 до 77,48 млн. м3). Загальне збільшення відбулося за рахунок збільшення скидів нормативно чистих без очистки стічних вод з рибоводних ставків на 5,45 млн. м3 (у 2006 р. було видано 45 дозволів на спеціальне водокористування фізичним та юридичним особам для риборозведення зі скидом в подальшому цих вод у водні об'єкти). Скид забруднених стічних вод у 2006 р. у водні об'єкти зменшився на 0,94 млн. м3 в порівняні з 2005 р. (з 11,4 до 10,46 млн. м3) за рахунок виведення на проектний режим роботи Шосткинських міських очисних споруд. Загальний обсяг скидів забруднюючих речовин в річки області також зменшився в порівняні з 2005 р. по наступних показниках: по БСКповн – на 0,563 тис. т (з 1,083 до 0,52 тис. т) або на 52,0%; по ХСК – на 0,445 тис. т (з 1,362 до 0,917 тис. т) або на 32,7%; по завислим речовинам – на 0,184 тис. т (з 0,686 до 0,502 тис. т) або на 26,8%; по сухому залишку – на 1,660 тис. т (з 30,030 до 28,370 тис. т) або на 5,5%; по азоту (сумі мінеральних форм) - на 0,0105 тис. т (з 0,2756 до 0,2651 тис. т) або на 3,8%. В той же час в області у 2006 р. в порівняні з попередніми роками спостерігається тенденція до збільшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкти області. В порівняні з 2003 р. кількість ортофосфатів у стічних водах, що скидалися у водні об'єкти області, збільшилася на 56,6%, в порівняні з 2005 р. - на 8,0%. Стан поверхневих вод. З метою визначення екологічного стану поверхневих вод держуправлінням екоресурсів відібрано і проаналізовано 896 проб води, в яких визначено 16004 показників якості. Аналіз стану поверхневих вод області наступний: Басейн р. Псел Контрольні створи по р. Псел розташовані від кордону з Росією до кордону з Полтавщиною. В межах області р. Псел контролюється по 13 створам та 24 створам на його притоках першого та другого порядку. У створі на кордоні з Росією (с. Миропілля Сумського р - ну) вміст розчинених ортофосфатів на протязі 2006 року залишався стабільним на рівні 2

16 ГДК (згідно нормативів для водойм рибогосподарського призначення). Інші показники - нижче нормативів. На кордоні з Полтавською областю (с. Камінне Лебединського райому) рівень забрудненості р. Псел по ортофосфатам становить 5,6 ГДК. Серед забруднювачів р. Псел – ВАТ ‘‘Сумихімпром’’ (скид з перевищенням вмісту мінералізації, сульфатів, фторидів), очисні споруди ДП «Міськводоканал» м. Суми (скид з перевищенням нітратів, розчинених ортофосфатів, завислих речовин), міські зливові стоки, які через притоки р. Псел – річки Сумка, Стрілка, погіршують стан річки Псел. Слід відзначити, що в 1 кварталі 2006 року проводився скид освітлених стічних вод з 3-ї секції шламонакопичувача ВАТ «Сумихімпром» у р. Псел. На протязі усього періоду скидання якість води у скиді та річці Псел була під щоденним контролем Держекоінспекції, облводгоспу та обласної СЕС. Перевищень вмісту забруднюючих речовин у контрольному створі річки Псел нижче скиду з шламонакопичувача не зафіксовано. У 2006 р. аварійних, залпових скидів із значними перевищеннями нормативів ГДС у р. Псел не було зафіксовано. Якість води залишається стабільною по всім створам за течією річки. р. Сейм – притока I порядку Контроль якості води р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані від кордону з Росією (с. Тьоткіно) до кордону з Чернігівською областю (с. Мельня), та по 23 створам на її притоках. В прикордонному створі з Росією (с. Н. Вирки) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано лише по ортофосфатам (1,6 ГДК). А на виході з Сумської області (с. Мельня) спостерігається перевищення рівня забрудненості за показниками: органічні речовини (БСКп – 1,5 ГДК), амоній сольовий – 1,4 ГДК, розчинені ортофосфати – 2 ГДК, залізо загальне - - 2 ГДК, марганець – 9 ГДК. Рівень забруднення р. Сейм пов’язаний з забрудненням приток – Вир, Чаша, Єзуч, Куколка, до яких скидаються недостатньо очищені води з очисних споруд: ВУВКГ м. Білопілля, ДП ‘‘Буринь – Аква’’, ДП “Конотопське ВУВКГ”, ТОВ ‘‘Водозабір’’ м. Конотоп. Басейн р. Ворскла Контрольні створи по р. Ворсклі розташовані від кордону з Росією до кордону з Полтавщиною. В межах області р. Ворскла контролюється по 4 створам та 6 створам її притоків. На кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико-Писарівського району) залишається підвищеним вміст ортофосфатів – 2 ГДК та марганцю – 2,5 ГДК (за нормами для водойм рибогосподарського призначення). Інші показники – значно нижче нормативів. Негативно впливають на якість води у Ворсклі скиди зворотних вод Охтирської філії ТОВ СП ‘‘Правекс - Брок’’ (скиди з перевищенням вмісту заліза загального, органічних речовин), недостатньо очищені стічні води з очисних споруд філії ‘‘Охтирський сиркомбінат’’ ПП ‘‘Рось’’

17 (скиди з перевищенням вмісту розчинених ортофосфатів, хлоридів, органічних речовин). На виході з території Сумщини (с. Куземин Охтирського району) якість води р. Ворскла дещо поліпшується. Спостерігаються перевищення нормативів для водойм рибогосподарського призначення за такими показниками: розчинені ортофосфати - 2 ГДК, марганець - 3 ГДК. Басейн р. Сула Контроль якості води р. Сули у звітному році проводився по 11 створах та 2 створах на її притоках. Ця невелика річка зазнає значного антропогенного навантаження. На якість води у річці впливає скид з очисних споруд смт. Недригайлів (скид з перевищенням органічних речовин, амонію сольового, завислих речовин, розчинених ортофосфатів), Роменської виправної колонії № 56 у с. Перехрестівка (скид з перевищенням завислих речовин, заліза загального, органічних речовин, розчинених ортофосфатів), філії ЗАТ ‘‘СБК’’ у с. Плавинище, (скид з перевищенням органічних речовин, розчинених ортофосфатів), ДП ‘‘Сток – сервіс’’ м. Ромни (скид з перевищенням органічних речовин, розчинених ортофосфатів). На кордоні з Полтавською областю (c. Білогорілка Роменського району) зберігається підвищений вміст розчинених ортофосфатів – 3,4 ГДК (за нормативами для водойм рибогосподарського призначення). Інші показники – значно нижче вказаних нормативів. Басейн р. Десна Притока р. Десни, р. Шостка, після проходження територією Шосткинського району (за с. Пирогівка Шосткинського району) мала перевищення нормативів для рибогосподарських водойм за показниками: БСКп – 1,8 ГДК; нітрити – 3,3 ГДК; залізо загальне – 3,1 ГДК; розчинені ортофосфати – 9,6 ГДК. Але забруднювачами р. Шостка залишаються очисні споруди таких підприємств, як: Шосткинська виправна колонія - 66 (завислі речовини, органічні речовини, розчинені ортофосфати), Шосткинський казенний завод «Зірка» (нітрати, залізо загальне), КП ВУВКГ ‘‘Водоканал’’ (завислі речовини, розчинені ортофосфати). Спостереження фіксують перевищення за показниками: органічні речовини (БСКп – 1,6 ГДК); залізо загальне – 2,4 ГДК, ортофосфати – 2,9 ГДК. Усі інші показники – значно нижче наведених нормативів. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів . Згідно з даними Сумського територіального відділу Деснянського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів дослідження на річках області з даного питання не проводились. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. За якістю питної води, що подавалась населенню централізованими джерелами та забиралась населенням з колодязів і каптажів громадського користу-

18 вання лабораторіями санепідемстанцій здійснювався постійний лабораторний контроль (табл. 4.2.). Досліджено 10716 проб на бактеріологічні та 10452 проб на санітарно - хімічні показники. При цьому зареєстровано 1107 (34,5%) проб відібраних з шахтних колодязів не відповідають по бактеріологічним показникам та 1394 (41,07%) проб по санітарно - гігієнічним (в основному за рахунок вмісту нітратів). Табл.4.2. Результати лабораторних досліджень якості води в розрізі кожного виду водопостачання № з/п

Об’єкти

1. 2. 3. 4. 5.

Комунальні водопроводи Відомчі водопроводи Сільські водопроводи Колодязі Каптажі

Бактеріологічні показники Всього % невідпов. 2005р. 2006р. 2005р. 2006р. 3838 3547 2,6 3,07 1120 1124 5,4 2,7 3179 2826 5,4 4,4 3086 3210 45,4 34,5 19 9 63,1 33,3

Санітарно-хімічні показники Всього % невідпов. 2005р. 2006р. 2005р. 2006р. 3646 3294 5,6 5,6 1034 1015 12,4 11,2 3071 2740 10,5 21,5 3446 3394 58,7 41,07 19 17 17,6

Якість води поверхневих водойм контролювалось в місцях організованого користування населенням по 66 постійних створах нагляду. На території області функціонувало 50 зон рекреації на водних об’єктах, в т.ч. 14 організованих місць відпочинку та купання населення міських пляжів та 33 пляжі оздоровчих закладів. По контролю за якістю води водойм на санітарно-хімічні показники досліджено 667 проб води, з них 39 (5,8%) не відповідало гігієнічним нормативам (табл. 4.3.). Із загальної кількості досліджених проб на санітарно-хімічні показники досліджено на наявність пестицидів 118, з них не відповідаючих гігієнічним нормативам немає. Динаміка результатів лабораторних досліджень води відкритих водойм на мікробіологічні показники наведена в табл. 4.4. Табл. 4.3. Динаміка результатів лабораторних досліджень води відкритих водойм на санітарно-хімічні показники. № з/п

Водні об’єкти

1 1.

2 Водойми ІІ категорії

Досліджено проб 2006 3 667

2004 4 602

2005 5 654

Кількість проб не відповідаючих стандарту 2006 2004 2005 6 7 8 39 14 57

% відхилень 2006 9 5,8

2004 10 2,3

2005 11 8,7

Табл.4.4. Динаміка результатів лабораторних досліджень води відкритих водойм на мікробіологічні показники. № з/п 1 1.

Досліджено проб Водні об’єкти 2 Водойми ІІ категорії

2006 3 1318

2004 4 1196

2005 5 1118

Кількість проб не відповідаючих стандарту 2006 6 57

2004 7 74

Транскордонне забруднення поверхневих вод

2005 8 46

% відхилень 2006 9 4,3

2004 10 6,2

2005 11 4,1

19 Для виконання угоди між урядами України та Російської Федерації „О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов”, здійснювалися спостереження за якісним станом вод. За даними держуправління та Сумського обласного управління водного господарства протягом 2006 р. двічі на квартал проводився відбір проб води поверхневих водойм спільно з представниками Головного управління природних ресурсів по Курській області , з представниками хімлабораторії ФДУ „ УЕ Бєлгородського водосховища” Бєлгородської області та один раз на квартал з представниками Клінцовської гідрохімічної лабораторії Брянської області. У створах на кордоні з Росією р. Псел (с. Миропілля Сумського р – ну) вміст розчинених ортофосфатів на протязі 2006 р. залишався стабільним на рівні 2 ГДК (згідно нормативів для водойм рибогосподарського призначення), (с. Н. Вирки) р. Сейм перевищення нормативів для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано також по ортофосфатам (1,6 ГДК), (с. Олександрівка Велико-Писарівського району) р. Ворскла залишається підвищеним вміст ортофосфатів – 2 ГДК та марганцю – 2,5 ГДК. Інші показники по цім річкам – значно нижче нормативів. На якість води в р. Бобрик с. Зерново (Російська Федерація) впливають неочищені господарчо-побутові стоки м. Середино-Буда. Середньорічні показники в створі перевищують ГДК по : ХСК (хімічному споживанню кисню) – у 2,4 рази, БСК20 (біологічному споживанню кисню) – в 4,3 рази, залізу загальному – в 1,8 рази, марганцю – у 5,2 рази. Спостерігався підвищений вміст амонію сольового 1,3 – 3,3 мг/дм3, нітратів 5,7 – 6,7 мг/дм3, фосфатів 0,5 – 1,9 мг/дм3, незадовільний кисневий режим річки рівень розчиненого кисню знижувався навіть до 2,0 – 2,6 мг О2/дм3. Радіаційний стан поверхневих вод. Лабораторіями санепідемстанцій проводились дослідження питної води з водопроводів на радіоактивні речовини. Досліджено всього 108 проб, з них не відповідаючих санітарно-гігіенічним нормативам не виявлено. Сумським обласним управлінням водного господарства у 2006 р. проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річках області (щоквартально). У відповідності до Постанови Головного санітарного лікаря України №61 від 05.11.97 р. допустима концентрація 137Cs та 90Sr у питній воді становить 2 Бк/ дм3 (54 пКu/л). Результати аналізів на визначення 137Cs і 90Sr, оброблені співробітниками Вишгородської лабораторії, свідчать про стабільність радіологічної ситуації в поверхневих водоймах Сумської області. Вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді водойм Сумської області протягом поточного року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Протягом 2006 р. в досліджених створах перевищення чи стрибкоподібного підвищення показників 137Cs та 90Sr не спостерігалося. Основні забруднювачі водних об’єктів ( за галузями економіки).

20 Основними забруднювачами водних об’єктів (табл. 4.5) в області є: підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої влади, та підприємство ВАТ «Сумихімпром», яке підпорядковане Міністерству промислової політики України. Так, у 2006 р. із загального об’єму скинутих в поверхневі водні об’єкти стічних вод по області 77,48 млн. м3 об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти - 29,77 млн. м3 стічних вод, в тому числі: - неочищених стічних вод – 0,067 млн. м3, - недостатньо очищених – 5,109 млн. м3. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 17,4% від об’єму скинутих по цій галузі стічних вод. Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 4,194 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 3,506 млн. м3, що становить 83,6% від загального скиду по цьому підприємству. За даними лабораторних досліджень Держуправління охорони навколишнього природного середовища та даними лабораторних досліджень, які виконувалися підприємствами в 2006 р. найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області все ще залишаються ВАТ «Сумихімпром» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управляння водопровідноканалізаційного господарства» м. Конотоп, державне підприємство «СтокСервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни, а також КП «Міськводоканал» м. Суми.

Табл. 4.5. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки). Назва водокористувача-забруднювача

2004 р. об’єм скидання обсяг зазворотних вод, бруднююмлн. м³ чих речовин, т

2005 р. об’єм скидан- обсяг забрудня зворотних нюючих речовод, вин, т млн. м³

2006 р. об’єм скиобсяг забруддання звонюючих речоротних вод, вин, т млн. м³

ВАТ “Сумихімпром”, Мінпромполітики України СФ ВАТ “СумиТЕКо”, Мінпромполітики України

4,359

р. Псел 8572,43

3,909

9696,8

4,194

8602,414

0,016

7,00

ВАТ “СМНВО ім. Фрунзе”, виробництво хімобладнання, Мінпромполітики України ВАТ “SELMI”, м. Суми, Мінпромполітики України КП “Садівське” (ТОВ “ВІТАМП”) Садівської с/р Сумського р – ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,273

125,74

0,266

129,21

(ВАТ “Завод верстатних вузлів”), м. Лебедин КП “Водоканал”, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики (КПКВ “Комунальник”), ВАТ “Теплоенерго” м. Краснопілля, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Сумка (басейн р. Псел) 133,10, 0,239

0,044

7,005

0,04

17,21

0,049

25,016

0,069

63,42

0,023 0,038

49,32 34,4

0,047

48,664

0,042

90,05

0,052

73,093

р. Закобильня (басейн р. Псел) 0,012 10,19 0,016 11,18 0,039

40,06

0,038

7,265

р. Вільшанка (басейн р. Псел) 0,012 4,03 0,016

11,26

КРЕП “Мрія” Сумського р–ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,012

р.Бездрик (басейн р. Псел) 10,18 0,023

18,2

0,015

14,128

ВАТ ЮВС “Угроїдський цукровий завод” Краснопільського р-ну, Міністерство агропромислового комплексу

0,208

р. Рибиця (басейн р. Псел) 8,02 0,3

25,03

0,641

17,033

Хотинське ПКОН “Мукон” Сумського рну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Олешня (басейн р. Псел) 0,019

20,13

ВАТ “Василівський сирзавод”, Лебединський р – н, Міністерство агропромислового комплексу

0,025

Р. Грунь (басейн р. Псел) 29,01 0,03

3,08

ГКП “Недригайлівводосервіс” смт. Недригайлів, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,078

82,24

0,040

38,343

ДП “Сток-сервіс”, ЧП “Еліпс”, м. Ромни, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВАТ “Ромним’ясо», м. Ромни, Міністерство агропромислового комплексу

1,15

1109,51

1,283

828,76

5,0

0,005

р. Сула 68,65

0,068

р. Лозовка (басейн р. Сула) 1127,47 1,245

5,0

0,005

Виправна колонія 319/56, с. Перехрестівка Роменського р-ну, МВС України

0,039

р. Бобрик (басейн р. Сула) 62,62 0,033

51,01

0,04

53,297

АТЗТ “Слобожанська будівельна кераміка”, м. Ромни, підприємство з іноземними інвестиціямии

0,046

р. Ромен (басейн р. Сула) 44,12 0,052

49,19

0,052

13,202

24 стр.Безименний (басейн р. Сула) Очисні споруди В-Бубнівської с/р Роменського р-ну, Держ- 0 2,006 0,015 комітет будівництва, архітектури та житлової політики , 0 0 2 р. Ворскла АФ ВАО СП “Правекс – Брок”, м. Охтирка, Мінпромполі- 0 119,05 0,172 тики України , 1 7 4 р. Боромля (басейн р Ворскла) ДП “Тростянецькомунсервіс”, м. Тростянець, Держкомітет 0 237,07 0,197 будівництва, архітектури та житлової політики , 2 1 6 ВАТ “Інтех-Регіон” (ТОВ “Марконі”), Тростянецький 0 24,17 р-н, Мінппромполітики України , 0,025 0 2 5 ТОВ “Бріо”, м. Тростянець, Мінппромполітики України 0 3,0 , 0 0 4 ВАТ ТЗ “Електропобутприлад”,м. Тростянець, Мінппром- 0 1,02 0,002 політики України , 0 0 2 р. Охтирка (басейн р. Ворскла) ВАТ “Нафтопроммаш”, м. Охтирка, Мінппромполітики 0 45,17 України , 0 9 9 оз. Ігнатенкове (басейн р Ворсла) філія Охтирський сиркомбінат ПП Рось” м. Охтирка, 0 507,89 0,138 , 2 5 1 р.Чаша (басейн р. Десна) ВУЖКГ м. Буринь (КП “Буринь– Аква”), Держкомітет 0 116,28 0,153 будівництва, архітектури та житлової політики , 1 5 3 ВАТ “Буринський завод сухого молока”, Міністерство 0 162,4 0,175 агропромислового комплексу , 1 8 9 р. Вир (басейн р. Десна) ВУЖКГ м. Білопілля (Білопільське КП “Водоканал”) 0 487,69 0,274 Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політи- , ки 2 8 5 р. Шостка (басейн р. Десна) Казенний завод ”Зірка”, м. Шостка, Міноборони України 0 15,0 0,031 , 0 2 9 КП ВУВКГ м. Шостка, Держкомітет будівництва, архітек- 0,555

17,03

0,012

13,024

106,12

0,155

87,047

135,43

0,191

124,496

25,06

0,021

22,298

3,0

0,005

2,039

1,00

163,69

0,263

291,695

150,61

0,153

128,469

146,69

0,198

215,728

508,35

0,225

292,178

18,03

0,009

6,006

506,3

25 тури та житлової політики Виправна колонія 319/66, с. Гамаліївка Шосткинського р-ну, МВС України

0 10,12 , 0 1 4 р. Бобрик (басейн р. Десна) смт. Середино – Буда, ДПКВ Водоканал” Держкомітет 0 13,68 будівництва, архітектури та житлової політики , 0 5 6 р. Єзуч (басейн р. Десна) ВУВКГ м. Конотоп (КП “Стоксервіс”) Держкомітет будів- 2 1893,45 ництва, архітектури та житлової політики , 9 9 1 р. Куколка (басейн р. Десна) КЕЧ (КЕВ), м. Конотоп, Міноборони України 0 264,28 ТОВ “Водозабір” , 2 7 9 р. Івотка (басейн р. Десна) АТ “Ямпільський механічний завод”, Мінппромполітики 0 61,8 України, (з 2005 р. – “Аква – Сервіс” смт. Ямпіль, Держко- , мітет будівництва, архітектури та житлової політики 1 6,09 0 , 0 1 3 р. Крига (басейн р. Десна) ДССП “Побєда”, м. Білопілля, Міністерство агропромисло- 0 23,04 вого комплексу , 0 4 4 ЦРЛ м. Білопілля, Міністерство охорони здоров’я 0 10,23 , 0 1 8 КП ЖКГ “Липоводолинське” смт. Липова Долина Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,013

10,07

0,017

16,103

0,149

145,29

0,055

52,384

2,965

1235,25

2,728

1244,00 6

0,274

214,07

0,186 0,04

119,873 26,187

0,09

58,72

0,072

40,496

0,044

24,15

0,044

27,312

0,017

12,07

0,027

18,267

0,028

29,269

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 5.1 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Земельні ресурси області налічують 2383,2 тис. га і характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння. Понад 71,5% земель використовується у складі сільськогосподарських угідь, у природному стані (ліси, води, болота) знаходиться 24,9%. Ґрунтовий покрив орних земель області на 74% складають чорноземи та темно – сірі опідзолені ґрунти. Надмірна розораність території є одним з головних чинників, які дестабілізують екологічну ситуацію в області. Необґрунтоване розширення площі ріллі за рахунок схилових та малопродуктивних земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь і ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і обумовило значну техногенну ураженість екосфери. Широкого прояву набули деградаційні процеси ґрунтового покриву, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних елементів, щорічний від’ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів і, як наслідок, підвищення їх кислотності, ущільнення, погіршення фізико – хімічних показників, водна ерозія. Загальна площа еродованих земель становить 305,1 тис. га, в т.ч. 176,8 тис. га орних земель. Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов’язані з забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування та в районах з розвинутою промисловістю. В результаті реформування земельних відносин значно зросла кількість агроформувань з порушеним внутрішньогосподарським землеустроєм. В цих господарствах не витримуються сівозміни, допускаються відхилення від науково – обґрунтованих систем землеробства, порушуються технології обробітку ґрунтів, що негативно впливає на їх екологічний стан. Проблемою залишається рекультивація земель, порушених до 1991 року, площа яких в області становить 2799,6 га, в тому числі відпрацьованих 1006,7 га. Слід зазначити, що для розв’язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самотужки область на даному етапі не має можливості. Незадовільне становище склалося в сфері збереження родючості ґрунтів. На протязі останніх 15 років спостерігається щорічний від’ємний баланс гумусу та зменшення поживних речовин в ґрунтах. Дана проблема є результатом недостатнього внесення органічних добрив, порушення сівозмін, недодержання науково - обґрунтованої системи землеробства. Протягом останніх трьох років кількість щорічно внесених органічних добрив на 1 га в середньому по області становить 1,37 т. Для забезпе-

чення балансу гумусу в залежності від типу ґрунту необхідно вносити 9-12 т органічних добрив. Таким чином, стан використання земельних ресурсів області характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцією до погіршення. 5.1. Структура та стан земель. 5.2.1. Структура земельних угідь. Таблиця 5.2.1.1 2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Основні види земель усього, % до загаль- усього, % до за- усього, % до за- усього, % до за- усього, % до затис. га ної площі тис. гальної тис. гальної тис. га гальної тис. га гальної та угідь території га площі га площі площі площі території території території території 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Загальна територія

2383,2

100

2383,2

100

2383,2

100

2383,2

100

2383,2

100

1. Сільськогосподар1708,2 ські угіддя

71,7

1705,2

71,6

1705,2

71,6

1703,8

71,5

1703,5

71,5

1245,1

52,2

1243,4

52,2

1236,5

51,9

1235,7

51,8

1235,2

51,8

0,4

0,0

0,4

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

1,0

24,3

1,0

24,4

1,0

24,4

1,0

24,6

1,0

18,4

437,1

18,4

444,1

18,6

443,5

18,6

443,5

18,6

19,0

454,2

19,1

454,3

19,1

455,2

19,6

455,9

19,1

17,8

424,3

17,8

424,1

17,8

424,4

17,8

424,7

17,8

83,6

3,5

83,8

3,5

83,8

3,5

83,4

3,5

83,2

3,5

62,0

2,6

62,3

2,6

62,3

2,6

63,1

2,6

63,1

2,6

5,8

0,2

5,8

0,2

5,7

0,2

5,8

0,2

5,8

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

Усього земель (суша) 2352,6

98,7

2352,6

98,7

2352,5

98,7

2352,5

98,7

2352,5

98,7

Території, що покриті поверхневими водами

1,3

30,7

1,3

30,7

1,3

30,7

1,3

30,7

1,3

у тому числі:

з них: рілля перелоги

багаторічні 24,5 насадження сіножаті 438,2 і пасовища 2. Ліси і інші лісо451,8 вкриті площі з них вкриті лісовою 423,7 рослинністю 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

30,6

5.2.2. Деградація земель Таблиця 5.2.2.2 Види земель

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3

Проведено консервацію тис. га % до загальної площі території 4 5

Потребують консервації тис. га % до загальної площі території 6 7

28 еродовані малопродуктивні Разом

173,9 48,8 222,7

7,3 2,0 9,3

0,2 0,3 0,5

0,01 0,01 0,02

62,45 5,51 67,96

2,62 0,23 2,85

5.3 Охорона земель. 5.3.1 Практичні заходи Відповідно до Комплексної програми обласним управлінням земельних ресурсів спільно з головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проводяться роботи по організації та фінансуванню робіт із збереження земель області, а саме: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація деградованих і малопродуктивних земель, створення стокорегулюючих та водоохоронних лісосмуг, будівництво ставків – мулонакопичувачів, проектно – вишукувальні роботи, вапнування ґрунтів, впровадження безполицевого обробітку ґрунту та заорювання соломи. Незважаючи на недостатнє фінансування з державного бюджету та розпорошеність коштів, які надходять в порядку відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, протягом 2006 р. на території Сумського, Тростянецького та Краснопільського районів побудовано 7,8 км валів – терас та валів – доріг на рубежах контурно – меліоративної організації та водоскидну споруду в Роменському районі. В Охтирському районі продовжується будівництво ставкамулонакопичувача. На території Боромлянської сільської ради Тростянецького району проведено залуження побудованих в 2005 р. валів-терас. З метою формування ерозійно – стійких агроландшафтів та зменшення рівня розораності території області виконуються роботи з консервації деградованих та малопродуктивних земель. Всього протягом 2004 – 2006 рр. із активного обробітку вилучено 7,4 тис. га орних земель. Проте значні площі еродованих та малопродуктивних орних земель, які необхідно вилучити з ріллі, залишаються в активному обробітку (Конотопський, Кролевецький, Краснопільський, Охтирський, Роменський, С.-Будський, Сумський, Тростянецький, Ямпільський райони). На частину цих земель, площею понад 3 тис. га, в 2005-2006 рр. розроблені проекти консервації земель шляхом залуження та заліснення. Але освоєння цих проектів здійснюється низькими темпами. Так, в 2006 р. роботи по консервації шляхом залуження здійснено лише на 200 га в Глухівському, Л.-Долинському, Роменському та Сумському районах, а заліснення на площі 114,6 га в Краснопільському, С.-Будському і Охтирському районах. Для запобігання розвитку ерозійних процесів в області широко застосовується поверхневий обробіток ґрунту. За останні три роки такий захід щороку впроваджується на площі близько 330-376,9 тис. га, в тому числі плоскорізний обробіток на площі 170-181 тис. га. Це дає змогу запобігати змиву ґрунтів, накопичувати вологу та зберігати енергоресурси. З метою виправлення положення, яке склалося в результаті реформування, проводяться роботи по розробці проектів внутрішньогосподарського землеустрою. За останні 3 роки Інститутом землеустрою розроблено проект землеустрою території Голубівської сільської ради Лебединського району та за-

вершується розробка 4 проектів землеустрою в Охтирському та Л.Долинському районах, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін. Заорювання соломи та пожнивних решток є одним із засобів підтримання родючості ґрунтів. Але, внаслідок безвідповідального ставлення до охорони земель з боку керівників сільськогосподарських підприємств та органів місцевої влади, здійснюється масове випалювання цього цінного добрива. Велику роль в забезпеченні родючості ґрунтів відіграє вапнування ґрунтів різного ступеню кислотності, яких в області налічується близько 600 тис. га, але за браком коштів цей захід впроваджується далеко не в повній мірі. Всього в 2006 р. вапнування проведене лише на площі 7,2 тис. га при щорічній потребі в 120 тис. га. Загалом на виконання робіт з охорони та поліпшення екологічного стану земель протягом 2005 р. використано 2,638 млн. грн., в тому числі 0,235 млн. грн. з державного бюджету та 2,403 млн. грн. за рахунок коштів, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Вид доку менту

5.3.2. Погоджувальна діяльність Таблиця 5.3.2.1. Звітні дані про розгляд державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за 2006 р. КільВ т. ч. за категоріями кість Землі Землі Землі Землі Землі Землі Землі Землі матеріа- сільсь- лісо- водно- природ- рекре- житло- істори- промилів, які когос вого го ноацій вої та кословонадійш- подар- фонду фонду заповідного грокульсті ли на ського ного приз- мадсь- торно- трансрозгляд призфонду начен- кої заго порту, (шт.) на начента ня будови приз- зв’язку загальну ня іншого начен, площу прироня енерге(га), з доохо тики, них ронного оборопризнани та чення іншого призначення Погод (шт./га)

Не по год (ш т./г а)

Погод (шт./га )

Не по го д (ш т./ га)

Погод (шт./га)

Н Погод е (шт/га)

Не по го д (ш т/г а)

Погод (шт./га)

Не погод (шт. /га)

Погод (шт./га)

Н е п ог о д ( ш т./ га )

Погод (шт./га)

34/113 2,0

4/7,82

МПМ

169/1171 ,36

п о г о д ( ш т . / г а ) -

274/170, 18

2/0 ,9

62/96,1 8

2/20,73

МВЗ

162/21, 99

1147/394 3,78

1/2 ,9

190/25 97,03

9/44,34

91/939, 58

4/6,23

645/229 ,39

ПВ

1/0,04

1/0,08

91/22,6 2

Н е п ог о д ( ш т./ га )

2/ 0, 9 1/ 2, 9

Погод (шт./га)

Н е п ог о д ( ш т./ га )

Погод (шт./га)

Н е п ог о д ( ш т. /г а)

38/8,80

48/31,2 8

208/127 ,21

Примітки; МПМ- матеріали погодження місць розташування об’єктів (у разі, коли вибір земельної ділянки не проводиться). МВЗ - матеріали щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів. ПВ - проекти відведення земельних ділянок.

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база За даними державного Геологічного фонду України 53,4% мінерально– сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% - мінерально - будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин. На території області нараховується 294 родовища по 21 виду корисних копалин, в тому числі: - родовищ загальнодержавного значення – 160, з яких: - нафти, газу, конденсату – 27; - торфу – 113; - пісковику кварцитовидного - 1; - глини тугоплавкої та вогнетривкої –1; - підземних вод - 18. - родовищ місцевого значення – 134, з яких: - цегельної сировини (глина, суглинок) – 94; - піску будівельного – 12; - крейди – 6; - каменя будівельного – 1; - сапропелю – 21. У 2006 р. підприємствами різних форм власності розроблялось 52 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату - 24; цегельної сировини - 20; піску – 4; крейди – 3; кварцитів – 1. Підземні води: ресурси, використання, якість. Станом на 01.01.2007 р. на обліку в області налічується 1069 водокористувачів, які експлуатують 4358 свердловини, із них: - діючих експлуатаційних свердловин - 3249; - експлуатаційних свердловин, що знаходяться в резерві - 247; - експлуатаційних свердловин, що вийшли із ладу і підлягають тампонажу - 471; - експлуатаційних свердловин, що потребують ремонту - 279; - спостережних свердловин – 112. В цілому по області, згідно з даними форми 2-тп (водгосп), в 2006 р. використано води з підземних горизонтів в цілому по області 121,6 тис.м 3/добу, із них на житлово-господарське водопостачання припадає 84,6 тис.м3/добу, на сільське господарство – 11,4 тис.м3/добу, на промислові потреби – 24,0 тис.м3/добу. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м3/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 495,0 тис.м3/добу.

51 Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи. Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучакськоканевські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 113,6 тис.м3/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 8,0 тис.м3/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів. В області 2 підприємства проводять розлив столово-мінеральної води із паліоценово-крейдяних водоносних горизонтів в пляшки. Це такі підприємства, як: ТОВ завод “Еко-Продукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”. В санаторії “Токарі” Лебединського району використовується мінеральна вода із середньоюрского водоносного горизонту для лікувальних цілей (в бюветах та для ванн). Розлив води в пляшки передбачається із сеноманнижньокрейдяного водоносного горизонту в наступному році. Під особливим контролем знаходяться об’єкти нафтогазового комплексу, де в зоні їх діяльності спостерігається забруднення підземних вод. Так при перевірці підприємств нафтогазового комплексу було виявлено забруднення підземних вод в районі водойм техногенного походження, кратерах свердловин №5 та №111 Рибальського родовища, Охтирського району, де йде забруднення підземних вод із глибин кратерів. На Качанівському родовищі фактично всі поверхневі та підземні води, в різній мірі, підпадають під забруднення речовинами, характерними для районів видобутку та переробки нафти. На території Качанівського ГПЗ ВАТ „Укрнафта” Охтирського району та за її межами виявлено забруднення підземних вод нафтопродуктами внаслідок виробничої діяльності підприємства, це підтверджують дослідження проведені Сумської філею інституту з інженерно – технічних та екологічних вишукувань “УкрНДПНТВ” “та Українським міжрегіональним центром “ Гидротон ЛТД “(м. Харків). Навколо ставків додаткового відстою, мулонакопичувача та нафтовловлювача Качанівського цеху первинної підготовки нафти зафіксовано постійно діюче джерело забруднення підземних вод, не виконуються роботи по його ліквідації (ставків додаткового відстою). В межах Качанівського цеху первинної підготовки нафти в підземних водах зафіксовано перевищення ГДК по натрію в 180 разів, по хлору в 330 разів, по стронцію в 45 разів, по літію в 46 разів, а також значно перевищені концентрації забруднюючих речовин по жорсткості, мінералізації та залізу НГВУ ”Полтаванафтогаз” ВАТ ” Укрнафта” на Андріяшевському родовищі в Роменському районі дослідженнями виявлено в районі УППГ – 1, на-

52 фтовловлювача та куща експлуатаційних свердловин К-8 забруднення дземних водних горизонтів нафтопродуктами та іншими речовинами.

пі-

6.2 Стан геологічного середовища. На території області видобуток вуглеводів здійснюється в 4-х районах – Охтирському, Роменському, Л-Долинському та Лебединскому. Головними нафтогазодобуваючими підприємствами на території області є НГВУ “Охтирканафтогаз” та НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта”. Обсяг видобутку нафти з конденсатом в області становить 36% від обсягів видобутку нафти з конденсатом по Україні. НГВУ „Охтирканафтогаз” на території області експлуатується 20 родовищ. Порівняльний аналіз видобутку вуглеводнів в області свідчить про поступове зниження його показників. Приріст запасів і видобуток вуглеводнів безпосередньо залежить від обсягів геологорозвідувальних робіт. В останні роки обсяги геологорозвідувальних робіт збільшилась в основному за рахунок власних коштів підприємств. Екзогенні та ендогенні процеси. У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносяться зсуви та підтоплення. Зсуви. За даними Казенного підприємства „Південукргеологія” Харківської комплексної геологічної партії на території області виявлено 567 зсувів. Загальна площа території, ураженої зсувними процесами, складає 7,425 2 км . З 2001 р. ЗАТ “Суминадра” почали виконуватись режимні спостереження зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, розташованих в межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. Виконаними режимними спостереженнями зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянках. У 2006 р. режимні спостереження на стаціонарних ділянках не проводились. Не дивлячись на стабілізацію зсувних процесів, практично всі ділянок по ступеню зсувного ризику відносяться до категорії “істотного ризику”. Всі роботи по моніторингу та інженерному захисту від зсувів ведуться за кошти обласного та місцевих бюджетів. Протягом 2002-2006 рр. ці роботи виконані на суму 135,5 тис. гривень (2002 р.- 83,0 тис. грн., 2003 р.- 24,5 тис. грн., 2004 р.- 28,0 тис. грн., 2005-2006 рр.. кошти не виділялись). Крім того, в у 2002 р було виділено 127,5 тис. гривень на виконання робіт по інженерному захисту від зсувів в м. Ромни, а в м; Путивль за рахунок залучених коштів розпочаті роботи по інженерному захисту території Мовчанського монастиря та проведені роботи по укріпленню схилу балки, у межах „язика” зсуву (район ринку). Площа поширення зсувів наведена в таблиці 6.2.1.

53 Таблиця 6.2.1 Площа поширення зсувів по районах області.

№

Адміністративно-територіальні одиниці (України, АРКрим, області, райони, міста державного, республіканського та обласного значення)

Білопільський

Буринський

Великописарівський

Глухівський

Конотопський

Краснопільський

Кролевецький

Лебединський

Липоводолинський

10.

Недригайлівський

11.

Охтирський

12.

Путивльський

13.

Роменський

14.

Середино-Будський

15.

Сумський

16.

Тростянецький

17.

Шосткинський

18.

Ямпільський Разом:

Площа зсувних форм

Ураженість зсувами адміністративної одиниці

км 2

0,956

0,06

0,093

0,005

0,06

0,005

дані відсутні

0,91

0,05

0.33

0,037

0,15

0,015

0,46

0,035

0,795

0,07

2,52

0,13

1,151

0,06

дані відсутні

7,425

0,03

Кількість зсувів шт 43 6 8 63 79 59 12 41 87 136 8 567

Підтоплення. Динаміка процесу підтоплення в останні роки досить неоднозначна. Якщо в одних районах відбувається деяке скорочення підтоплених площ, то в інших, навпаки, їх розширення. Сталі прояви підтоплення виявлені в 64 населених пунктах області, в т. ч. в 20 містах і селищах (57% від загальної кількості міст і селищ) та в 44 селах. Загальна площа підтоплених територій населених пунктів становить 7155 га в т. ч. в містах і селищах 5913 га (10% від загальної площі міст і селищ) та 1242 га в селах. Найбільш ураженими підтопленням є міста: м. Суми 320 га, м. Охтирка 1900 га, м. Лебедин 483 га, м. Путивль 333 га,

54 м. Кролевець 150 га, м. Шостка 183 га, а також села Алтинівка - 175 га, Ленінське –100 га, Андріївка - 24га Кролевецького району, с. Велика Чернетчина Сумського району - 80 га, с. Боромля Тростянецького району - 105 га. Загальна кількість сіл з площею підтоплених територій 10 га становить 29. Найбільш шкідливої дії від підтоплення зазнають райони: Великописарівський - 9 сіл, 300 га; Кролевецький - 3 села, 299 га; Лебединський – 8 сіл, 200 га; Охтирський – 6 сіл, 155 га. Площа сільськогосподарських угідь різного ступеня заболочення в області становить близько 99 тис. га., а перезволоженої ріллі, тобто такої, яка має незадовільний водно-повітряний режим, нараховується близько 32 тис. га. Особливо негативні наслідки близького залягання ґрунтових вод проявляються в дощові роки та в період великих повеней. Площа осушених земель в області становить 106,6 тис. га, але через занедбаність меліоративних систем вони знаходяться у незадовільному стані, частина з них зовсім вийшла із ладу.

За обліковими даними за останні 5 років площа боліт збільшилась на 0,5 тис. га і становить 61,7 тис. га, що вказує на тенденцію до підняття рівня ґрунтових вод та поступового підтоплення і заболочування територій. Площа поширення підтоплення наведена в таблиці 6.2.2. Таблиця 6.2.2. Площа поширення підтоплення по районах області № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

Адміністративно – територіальні одиниці (Україна, АРКрим, області райони, міста державного, республіканського та обласного значення) Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський

Ураженість території тис.га

4,32 7,14 3,04 2,32 4,28 0,15 0,53 1,25 0.80 2,93 2,81 2,04

2,7 6,49 3,8 1,36 2,38 0,12 0,4 0,74 0,89 2.93 2,15 1,85

55 13. 14. 15. 16. 17. 18.

Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Разом:

4,24 3,33 0,93 1,01 3,46 2,81 47,39

2,23 3,03 0,51 0,91 2,88 3,12 1,99

Основними причинами підтоплення в області є як природні так і техногенні фактори. До природних факторів слід віднести розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, в заплавах річок, на рівних ділянках зі слабким природнім стоком. Техногенні причини зумовлені порушенням умов стоку поверхневих вод в результаті замулення русел річок, засипання природних елементів стоку, будівництва водосховищ, гідротехнічних споруд та інше. В області мають місце накладання цих двох факторів. Наприклад, в м. Суми ряд житлових кварталів зазнають підтоплення в результаті збудованого житла в заплаві р. Сумка, русло якої на даний час замулилось, а також будівництва вище по течії цієї річки водосховища. Аналіз стану виконання заходів, спрямованих на попередження підтоплення та запобігання зсувонебезпечним процесам, наведена в таблицях 6.2.3 та 6.2.4. Таблиця 6.2.3. Аналіз стану виконання заходів, спрямованих на попередження підтоплення, за 2006 р. № п/п

Заходи спрямовані на попередження підтоплення

2 Обласна програма реформування розвитку житловокомунального господарства на 2005-2010 роки Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої Постановою КМУ за №901 від 3 липня 2006 року.

Стан виконання

3 Виконується у межах фінансових можливостей Виконується у межах фінансових можливостей

Аналіз стану виконання Заплановано Профінансовано Заплановано на 2006 р., в 2006 р., тис. на фінансутис. грн.. грн.. вання з Державного бюджету на 2007 р. тис. грн.. 4 5 6 10410,0

375,0

690,0

2000

3000

Таблиця 6.2.4. Аналіз стану виконання у 2006 р. робіт із запобігання зсувонебезпечним процесам № п/п

Заходи спрямовані на попередження зсувонебезпечних процесів 2 Програма протизсув-

Стан виконання 3 Практично

Аналіз стану виконання ЗапланованоПрофінансовано Заплановано на фінансуна 2006 р., в 2006 р., тис. вання з Державного бютис. грн.. грн.. джету на 2007 р. тис. грн.. 4 5 6 160,0 -

56 них заходів на 20022007 роки

призупинено

Питання відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, знайшло своє відображення в розпорядженні голови обласної державної адміністрації від 03.12.99 р. №524 “Про обласні заходи у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейн Дніпра та поліпшення якості питної води”. Дана програма розрахована на період до 2010 р. До першочергових заходів, які необхідно виконати на території області, відносяться: 1. Ліквідація підтоплення в районах 31-32 житлових кварталів м. Суми. 2. Пониження ґрунтових вод в районах житлової забудови м. Кролевець. 3. Ліквідація підтоплення в с. Чупахівка Охтирського району. 4. Будівництво греблі на р. Уличка С.Будського району . 5. Ліквідація підтоплення в с. Андріївка Кролевецького району. В подальшому необхідно продовжити спостереження за перебігом екзогенних процесів. 6.3 Геологічний контроль за вивчення та використанням надр. У 2006 р. держуправлінням з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні та охороні надр перевірено 653 підприємства, які ведуть розробку корисних копалин, з них 577, які розробляють родовища підземних вод. За порушення природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання надр до адміністративної відповідальності притягнуто 179 посадових осіб. На них накладено штрафів на загальну суму 17,742 тис. грн., з яких стягнуто 12,35 тис. грн.. За відсутність дозволу на спеціальне водокористування пред’явлено 30 позовів на суму 384,075 тис. грн.,. по 9 підприємствам матеріали передано в правоохоронні органи. Призупинено розробку 3 родовищ корисних копалин. 6.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Гірничо - видобувним підприємствам станом на 01.01.07 р. надано 85 спеціальних дозволів на користування надрами, з них на геологічне вивчення покладів нафти і газу – 15, води -6, піску – 1, суглинку – 2, крейди – 1, а також на експлуатацію -60, з них на експлуатацію родовищ нафти і газу – 24, води-4, піску-7, суглинку -20, крейди -3 та пісковиків -2. Держуправлінням у 2006 р. розглянуто матеріали і видано погодження (екологічні картки) на 22 родовища твердих корисних копалин і 8 родовища підземних вод.. 7. ВІДХОДИ

57 Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. Відходи накопичуються на територіях підприємств, у відвалах, шламонакопичувачах, різного роду звалищах. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами утворення відходів і обсягами їх знешкодження та використання. У зв’язку з цим, основні питання, які виникають при вирішенні проблеми поводження з відходами – це їх збирання, складування, знешкодження та утилізація з урахуванням безпеки для здоров’я людини та навколишнього середовища. Загальна маса накопичених відходів в області перевищила 29,4 млн. т, що в розрахунку на 1 км2 площі складає близько 1234 т. Площа земель, зайнятих під нагромадження відходів (відвали, шламонакопичувачі, різного роду звалища тощо) становить 5 тис. га. Таблиця 7.1. Структура накопичених та утворених в області відходів виробництва Назва відходу

Накопичено відходів станом на 01.01.07 р., т

Утворилось відходів у 2006 р., т

відходи 3-го класу небезпеки

1715408,406

132981,212

відходи 2-го класу небезпеки

36996,829

473,518

відходи 1-го класу небезпеки

660,286

141,529

1753065,521

133596,259

Всього:

В Сумській області основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфера комунально-побутового обслуговування. Найбільші обсяги відходів 1-3 класів небезпеки у 2006 р. утворені підприємствами м. Суми (99,18%), м. Шостка (0,18%), Шосткинського району (0,15%), м. Конотоп (0,15%). Найбільше накопичено відходів в м. Суми та Сумському районі (96,3%), м. Охтирка та Охтирському районі (3,6%). Найбільша частка накопичених відходів в області – понад 29 млн. т - належить ВАТ “Сумихімпром”, а утворені в 2006 р. багатотоннажні відходи підприємства мають такий склад: - 132,178 тис. т залізного купоросу (3-й клас небезпеки); - 267,174 тис. т фосфогіпсу (4-й клас небезпеки). На ВАТ „Сумихімпром” накопичено 1688630,896т залізного купоросу (3 клас небезпеки), 14409178,036 т фосфогіпсу. Відходи підприємства розміщуються на спеціально облаштованих полігонах, і лише незначна частина їх потрапляє на вторинну переробку. Так у 2006 р. 30623,718 тонн залізного купоросу використано при виробництві залізоокисних пігментів та коагулянту на цьому ж підприємстві, 9709,750 тонн - продано іншим підприємствам.

58 Значну небезпеку для довкілля становлять відходи гальванічних виробництв, що містять сполуки важких металів: хрому, свинцю, цинку, нікелю, кадмію. Вони тимчасово зберігаються у шламонакопичувачах або металевих контейнерах на територіях підприємств. Найбільшим в області власником накопичених відходів гальванічного виробництва є ВАТ „Нафтопроммаш” (м. Охтирка), на території якого у прибережній смузі р. Охтирка розміщено 1010,4 т гальваношламів. Впровадження прогресивних технологій очистки гальванічних стоків від важких металів, знешкодження та утилізація гальванічних відходів не здійснюється через відсутність коштів. На ВАТ „СМНВО ім. М.В. Фрунзе” станом на 01.01.2007 р. накопичено 1,102 тис. т шламів гальванічного виробництва. Дані відходи зберігаються в централізованому складі на одному з проммайданчиків підприємства. В зв’язку з тим, що підприємство знаходиться в межах міста, враховуючи транспортування гальваношламів з усіх проммайданчиків заводу по автомагістралях міста, питання їх утилізації стоїть досить гостро. Низьким є рівень спеціалізації в розміщенні відходів за видами, що призводить до їх змішування та зашкоджує утилізації. Сучасно обладнані сховища для зберігання токсичних відходів та установки для їх знешкодження чи регенерації створено лише на окремих підприємствах, що практично не впливає на загальну ситуацію. Таке обладнання експлуатується на ВАТ “Сумихімпром” (лінія по виробництву залізоокисних пігментів з залізного купоросу), ВАТ „СМНВО ім. Фрунзе” (установка по регенерації мастильно - охолоджуючих рідин). В області, як і в цілому по Україні, немає полігонів для централізованого зберігання, утилізації та видалення небезпечних відходів. На території області постійно утворюються відходи 1-го класу небезпеки: відпрацьовані люмінесцентні лампи, які містять ртуть та її сполуки, свинцево-кислотні відходи, складовими частинами яких є свинець та окисли свинцю. Свинцево-кислотні відходи на 70-80% складаються з акумуляторного брухту. Щорічно в області утворюється до 56 тон відпрацьованих акумуляторів (дані статзвітності за формою № 1 - небезпечні відходи). Фізичні особи, які є власниками відпрацьованих акумуляторів, згідно цієї форми не звітують, що призводить до несанкціонованого руху свинцево-кислотних відходів. Проведені розрахунки, які базуються на кількості приватних автомашин, службового автотранспорту, сільськогосподарської автотракторної техніки в області, та на необхідності заміни акумулятора через 3-4 роки, показують, що щорічно утворюється більше ніж 1700 т акумуляторного брухту. З метою впорядкування поводження з високотоксичними відходами в області розроблена і впроваджується система збору, транспортування та переробки свинцево-кислотних відходів, яка сприяє вирішенню важливого питання - запобігання отруєння навколишнього природного середовища свинцем та його сполуками, сірчаною кислотою і органічними хімічними речовинами з відпрацьованих акумуляторів. Ця система затверджена розпоряджен-

59 ням голови обласної державної адміністрації від 24.03.2004 р. №119 „Про реалізацію системи поводження із свинцем та його сполуками”. На підприємствах та організаціях області проводиться постійна робота по інвентаризації промислових та побутових відходів За ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища, розроблено процедуру проведення інвентаризації відходів на принципах екологічного аудиту (незалежності, компетентності, системності та інше). Згідно чинного законодавства України «Про відходи», проведення інвентаризації промислових відходів підприємств, організацій і установ є необхідною і обов’язковою процедурою в системі заходів з управління навколишнім середовищем і, безпосередньо, в системі управління відходами. Порядок проведення інвентаризації відходів є визначальним та керівним. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17.03.2004 р. №101 затверджено „Порядок та методику проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах Сумської області”. Станом на 01.01.2007 в області незалежними аудиторськими організаціями проведено інвентаризацію утворення відходів на 158 підприємствах. Всього у 2006 р. проведено інвентаризацію на 47 підприємствах області, з них найбільше в м. Суми та Сумському районі (19), м. Охтирка (5), Краснопільському районі (5). З метою запобігання неконтрольованого забруднення територій, зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення, для посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людини, ведуться обласні реєстри місць видалення відходів та об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. На 01.01.2007 р. розроблено паспорти на 99 місць видалення відходів із 124 визначених. До реєстру об’єктів утворення, оброблення відходів ввійшло 146 підприємств, до реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів ввійшло 3 підприємства. За 2006 р. розроблено 8 паспортів місць видалення відходів. Щорічно ці реєстри затверджуються розпорядженнями голови обласної державної адміністрації. Робота з цього питання продовжується. В області визначається стійкий приріст утворення відходів у побутовій сфері. Щорічний приріст обсягів твердих побутових відходів від загальної маси відходів становить ~ 2-3%, а абсолютний приріст їх утворення досяг 200 тис. т. Офіційно в області тверді побутові відходи розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища мають звалища ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного законодавства. Практично всі діючі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому. Переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% проектного обсягу або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі накопичувачі від-

60 ходів є потенційним джерелом екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, закладені проектами. Відсутні на полігонах огорожа, обвалування, мережа спостережних свердловин, контрольно-пропускні пункти, дизбар’єри. Лише 28% полігонів і звалищ обладнано спостережними свердловинами. Експлуатація багатьох полігонів ведеться з порушенням “Санітарних правил устаткування і додержання полігонів для ТПВ” і розроблених для них проектів. Звалене з машин сміття не розрівнюється, не пересипається ізолюючим шаром ґрунту, не ущільнюється – не проводиться його пошарове складування. За ініціативою держуправління охорони навколишнього природного середовища із залученням фахівців Сумської філії інституту „Дніпродіпроводгосп” проведена певна робота по розробці типових проектних рішень щодо облаштування місць складування твердих побутових (ТПВ) для невеликих населених пунктів. Загалом, поводження з побутовими відходами неефективне через низький рівень їх повторного використання. Використовується деякою мірою макулатура, металобрухт та відходи скла, що суттєво не зменшує обсяги відходів. Морфологічний стан компонентів побутових відходів має наступний вигляд: макулатура – 36,1%, скло – 9,9%, полімерні матеріали – 9,7%, текстиль – 5,7%, метали чорні – 2,3%, метали кольорові – 0,4%, деревина – 5,7%, шкіра та вироби з гуми – 2,3%, харчові відходи – 7,6%, каміння, будівельне сміття – 7,0%, інше – 13,4%. Завдяки використанню відходів можливе значне зниження навантаження на навколишнє середовище, а також суттєва економія сировини та енергоресурсів. На сьогодні відсутні шляхи знешкодження багатьох небезпечних відходів, тобто в Сумській області, як і в цілому по Україні, ще не створено ефективного організаційно-економічного механізму управління у сфері поводження з відходами. Нині в системі державного регулювання є лише заходи обмежуючого характеру, а саме: ліміти, дозволи і збори за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, але вони не впливають належним чином на стан вирішення проблеми. Подолання вкрай небезпечної ситуації, яка склалася у сфері поводження з відходами і з кожним роком загострюється, потребує ефективних цілеспрямованих дій у рамках єдиної державної політики.

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА. 8.1. Екологічна безпека

61 По більшості екологічних показників Сумщина відноситься до екологічно задовільних областей, але значне техногенне навантаження та відсутність достатнього фінансування природоохоронних заходів не дають можливості суттєво і в короткі терміни поліпшити екологічний стан області. Негативно впливають на стан атмосферного повітря викиди від стаціонарних джерел 650-ти підприємств та автотранспорту. Всього у 2006 р. в атмосферу викинуто 77,832 тис. т забруднюючих речовин, що на 0,240 тис. т менше від попереднього року. При цьому слід відмітити, що обсяги викидів від пересувних джерел зменшились на 2,5 тис. т і становлять 49,433 тис. т, а від стаціонарних джерел збільшились на 2,26 тис. т і становлять 28,399 тис. т. Має місце досить високе техногенне навантаження на довкілля. викликане забрудненням поверхневих водних об’єктів стічними водами. У 2004 р. загальний скид у водойми області становив 77,48 млн.м3, з них 10,46 млн.м3 неочищених і недостатньо очищених стічних вод. Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області залишаються ВАТ «Сумихімпром» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управляння водопровідно-каналізаційного господарства» м. Конотоп, державне підприємство «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни, а також КП «Міськводоканал» м. Суми. Значний антропогенний вплив на навколишнє природне середовище здійснює ВАТ „Сумихімпром”, на якому накопичено 1688630,896 т залізного купоросу (3 клас небезпеки), 14409178,036 т фосфогіпсу. Відходи підприємства розміщуються на спеціально облаштованих полігонах, і лише незначна частина їх потрапляє на вторинну переробку. На ВАТ „АК „Свема” зберігаються сильно діючі отруйні речовини: соляна кислота – 490 т, вуглець 4-хлористий – 3275,8 кг, метанол – 8,077 т, ціаністий калій – 131,7862 кг, ціанохлорид технічний – 0,150т, ангідрид миш’яку – 162,25 кг. Дані речовини втратили свої товарні якості, ємності, в яких вони зберігаються, кородують та деформуються, тому дані речовини потребують утилізації. Також на підприємстві накопичено 5447 одиниць джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), кошти на утилізацію яких відсутні. На сьогодні 5447 одиниць ДІВ зберігається в спецприміщеннях, боксах рентгенлабораторії ВАТ АК «Свема». Вишукуються можливості фінансування (приблизно 300 тис. грн) для передачі їх для поетапного захоронення на Харківському міжобласному спецкомбінаті «Родон» МНС України. Фінансування вищевказаного питання повинно вирішувати Міністерство промислової політики України. Нагальною проблемою в області залишається проблема поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена робота по створенню в області системи (програми) поводження з НЗП. Дана програма затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 18.08.2004 р. №328. Програма передбачає визначення їх власників, найбільш придатних складів для централізованого зберігання, перезатарювання та по-

62 дальшу ліквідацію. Відповідно до програми проведені роботи по перезатарюванню та належній ізоляції НЗП в складах, які знаходились в аварійному стані. Всього в області перезатарено 170,2 т НЗП, в т.ч. в Лебединському районі – 40,5 т, Недригайлівському – 59,3 т, Роменському – 15,3 т, Сумському – 48 т, Тростянецькому – 7,1 т. Із 170,2 т перезатарених пестицидів вивезено та знешкоджено 23 т, решта – 147,2 т – залишилися на тимчасовому зберіганні в районах. Усього в 2006 р. в області знешкоджено 120,2 т НЗП. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності. В області мають місце випадки, коли оборонні об’єкти допускають порушення природоохоронного законодавства при використанні водних ресурсів, у сфері охорони атмосферного повітря та при поводженні з відходами. При використанні водних ресурсів найпоширеніше порушення – відсутність дозволів на спеціальне водокористування. Такі дозволи мають лише Конотопська квартирно-експлуатаційна частина, ДП МОУ “КАРЗ “Авіакон”, в/ч 2276 (м. Охтирка) та Сумський військовий інститут ракетних військ та артилерії ім. Б. Хмельницького. Решта військових об’єктів, що розташовані на території області, таких дозволів не мають, ці об’єкти не ведуть інструментальний облік води, що споживається. Комплекс повної біологічної очистки стічних вод Конотопської квартирно-експлуатаційної частини потужністю 1200 м3 на добу, який експлуатується 70 років, працює неефективно. Окремі споруди, що входять до нього, зруйновані. Питання реконструкції їх чи будівництва нових очисних споруд не вирішується. У м. Ромни та Роменському районі на 4-х майданчиках розташована в/ч Д0060. На 3-х майданчиках розташовані 4 водні свердловини, дві з яких потребують проведення сантехнічного тампонажу. Водопровідна та каналізаційна мережі знаходяться у незадовільному стані. Військова частина взагалі не отримувала дозвіл на спецводокористування і є самовільним водокористувачем. Не вирішується питання будівництва зливової каналізації та споруд по очистці зливових стоків на всіх військових об’єктах області, за винятком ДП МОУ “КАРЗ “Авіакон”, де впорядкований збір, очистку і відвід зливових і талих вод. В області військовими частинами а також підприємствами військового комплексу майже не розробляються “Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності” як того потребую діюче законодавство. Крім того, військовими частинами А 0951 м. Глухів, А-0563 м. Охтирка, ВК-56 м. Ромни не продовжений термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Щодо поводження з відходами, то слід відмітити, що не всі військові частини провели інвентаризацію відходів, не передають відходи на утилізацію

63 та знешкодження, мають місце порушення санітарних правил під час зберігання ртутьвміщуючих ламп. На військових об’єктах області в 2006 р. надзвичайних ситуацій не зафіксовано, військових навчань в межах області не проводилось. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Відповідно до Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 №440, без відповідного дозволу провадження вищезазначеної діяльності забороняється. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області у 2006 р. видано 87 дозволів на виробництво, транспортування, зберігання та використання отруйних речовин (табл. 8.1.2.1). Таблиця 8.1.2.1. Поводження з отруйними речовинами, на які видано дозволи (найбільші за обсягами) Отруйна речовина Сірчана кислота Їдкий натр Соляна кислота Ортофосфорна кислота Метанол технічний Фенілгідразин Гексаметидіамін Фосфорна кислота

Вид діяльності виробництво, зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання зберігання, використання

Кількість, т 535797,222 37004 9291,772 720,08 705,05 150 150 30

Потенційними осередками забруднення довкілля в області є склади зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів. Станом на 01.01.2007 р. налічувалося 2509 т НЗП в 311 складах. На прирейковому централізованому складі непридатних та заборонених до використання пестицидів РДВП «Агрохім» на ст. Побєда С-Будського району більше 30 років на зберіганні знаходиться 960 т непридатних та заборонених до використанні пестицидів. Відбувається інтенсивна руйнація тари та приміщення, є випадки неконтрольованих хімічних реакцій з викидами токсичних речовин в навколишнє природне середовище. Для вирішення питання знешкодження НЗП, які зберігаються в даному складі, необхідне державне фінансування. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведена робота по створенню в області системи (програми) поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами. Дана програма затверджена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 18.08.2004 р. №328. Програма передбачає визначення їх власників, найбільш придатних складів для централізованого зберігання, перезатарювання та подальшу ліквідацію. Відповідно до програми проведені роботи по перезатарюванню та належній ізоляції НЗП в складах, які знаходились в аварійному

64 стані. Всього в області перезатарено 170,2 т НЗП, в т.ч. в Лебединському районі – 40,5 т, Недригайлівському – 59,3 т, Роменському – 15,3 т, Сумському – 48 т, Тростянецькому – 7,1 т. Із 170,2 т перезатарених пестицидів вивезено та знешкоджено 23 т, решта – 147,2 т – залишилися на тимчасовому зберіганні в районах. Всього в 2006р. в області знешкоджено 120,2 т НЗП. Повністю звільнені від НЗП Шосткинський, Середино-Будський (крім централізованого складу на ст. „Побєда”) райони. В Краснопільському районі на всіх складах проведені роботи по перезатарюванню НЗП. Вирішення зазначених питань дозволило значно зменшити ризик забруднення навколишнього природного середовища непридатними та забороненими до використання пестицидами. 8.2 Радіоекологічна безпека На території області відсутні об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобуванням та переробкою уранових руд. У 2006 р. держуправлінням видано ліцензії на використання джерел іонізуючого випромінювання 6 підприємствам області. Лабораторія держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області не атестована на проведення радіологічних вимірювань. На ВАТ АК «Свема» м. Шостка накопичено 5447 одиниць джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ). Підприємство знаходиться в стадії санації, кошти на утилізацію відсутні. На сьогодні 5447 одиниць ДІВ зберігається в спецприміщеннях, боксах рентгенлабораторії ВАТ АК «Свема». Вишукуються можливості фінансування (приблизно 300 тис. грн.) для передачі їх для поетапного захоронення на Харківському міжобласному спецкомбінаті «Родон» МНС України. Фінансування вищевказаного питання повинно вирішувати Міністерство промислової політики України. У 2006 р. продовжувалась робота по контролю вантажів та транспортних засобів, що перетинають державний кордон України. Радіаційний контроль проводиться в основному переносними приладами дозиметричного контролю: „ДБГ-01Н”, РКС-01 „Стора”, „ДРГ-01Г”. На залізничному пункті пропуску „Хутір Михайлівський” встановлений радіометр нейтронного та гамма-вимірювань РКС-02 „КОРДОН”, що дає можливість контролювати весь потік залізничного транспорту. На автомобільному пункті пропуску „Бачівськ” в автоматичному режимі радіометричний контроль вантажів та транспортних засобів проводиться на американському обладнанні типу „Лудлум”. За 2006 р. на кордоні проконтрольовано радіологічно-підконтрольного вантажу 34221 тис. т, 883046 одиниць транспортних засобів. Випадків перевезення радіаційно-забруднених речовин та джерел іонізуючого випромінювання протягом року не виявлено.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Демографічна ситуація, що склалася в області за останні роки, викликає занепокоєння: продовжує скорочуватись чисельність населення, знижується середня тривалість життя при народженні. Суто українською особливістю є те, що труднощі перехідного періоду трансформувались у глибоку де-

66 мографічну кризу – це суттєво прискорило наростання негативної демографічної динаміки. Починаючи з 1991 р., показник природного приросту в області є від’ємним і в 2006 р. становить (-10,1). На 1 січня 2007 р. загальна чисельність постійного населення Сумської області становить 1209,2 тис. осіб, наявного – 1211,4 тис. осіб. У порівнянні з минулим роком постійне та наявне населення зменшилось на 14,8 тис. осіб, або (-1,2%). Протягом останнього десятиріччя область втратила 169,9 тис. осіб, або (-12,3%), в т.ч. майже 87,3 тис. осіб, або (-9,9%) міського населення та 82,1 тис. осіб, або (-16,7%) сільського населення. Основною причиною скорочення чисельності населення є природне зменшення населення, яке визначається перевищенням кількості смертних випадків над кількістю народжених. Статева структура всього населення області теж досить стабільна, в ній переважають жінки. На початок 2007 р. жінки складали – 54,4%, чоловіки – 45,6%. Але серед дітей (0-17 років) переважає чоловіча стать – 51,2%, жіноча стать складає 48,8%, що пояснюється частішим народженням хлопчиків. Перевага чоловічої статі спостерігається до 29 років включно, а далі переважають жінки, особливо у віці 65 років і старше (в 2 рази). Перевага жінок по відношенню до кількості чоловіків притаманна не тільки нашій області і Україні, а майже всім країнам світу. Несприятливі зміни у демографічній ситуації відбиваються і на віковій структурі населення області. У віковій структурі населення спостерігається подальше старіння населення, внаслідок чого змінюються найважливіші показники його відтворення. Старіння населення – найістотніша риса довготривалих змін у віковому складі населення області. Але кризовий стан настільки прискорив старіння, що це дає підстави кваліфікувати його як складову демографічної кризи. Основним показником старіння є коефіцієнт старіння "згори", який визначає частку осіб старше за 60 років, у всьому населенні. В області він дорівнює 22% (Україна – 21%), що за шкалою Россета розцінюється як "дуже високий рівень демографічної старості". Особи у віці 65 років і старше в загальній чисельності складають 18% (Україна – 16%), що за шкалою ООН відповідає населенню з високою мірою старості (табл. 9.1.).

Таблиця 9.1. Чисельність постійного населення за основними віковими групами Вікові групи

0-14 років

Станом на 01.01.1997 р. Обидві статі абс. % Чоловіки Жінки число від всього населення 262265 18,9 133436 128829

Станом на 01.01.2007 р. Обидві статі абс. % Чоловіки Жінки число від всього населення 156718 12,9 80450 76268

67 0-17 років Осіб працездатного віку (чол. – 16-59 р.; жін. – 16-54 р.) Дорослого населення (18 років і старше Осіб старше працездатного віку

320058

22,9

162812

157246

204559

16,9

104920

99639

769581

55,3

402355

367226

723745

59,8

371149

352596

1072688

77,0

472009

600679

1004701

83,1

446132

558569

360900

25,9

99030

261870

313521

25,9

91659

221862

634821

757925

551052

658208

Всього населення

1392746

1209260

В зв’язку із зазначеною вище віковою структурою населення демографічне навантаження на осіб працездатного віку є несприятливим (рис. 9.1.). 1226

1156

1109

1103

1105 971

863

802 706

1995

Всього

775 655

2000

768 635

2001

712 626

2002

міським населення

695 586

2003

935 678

577

2004

569

2005

сільським населенням

Рис.9.1. Демографічне навантаження особами непрацездатного віку (на 1 тисячу населення працездатного віку) Слід зазначити, що падіння народжуваності в Україні та області було характерним для всього ХХ століття. Високі темпи індустріалізації країни, масове залучення жінок до суспільного виробництва, примусова колективізація сільського господарства, голодомори, війна – все це обумовило зниження народжуваності. Загальний коефіцієнт народжуваності з 1995 р. постійно зменшувався і в 2002 р. досягнув найменшого значення – 6,7 народжених на 1000 населення. В період з 2002 по 2005 р. показник народжуваності був стабільний і знаходився на рівні 7,2 народжених на 1000 населення, а в 2006 р. відмічається зростання показника до 8,3 (рис. 9.2.).

9,6 8,9

9,8 9,1 8,4

8,7

8,4

8,0

7,8

Область

1995

1996

1997

7,8 7,1

7,8 7,0

9,0

8,1

8,5

9,0

6,7

7,2

2001

2002

2003

2004

2005

7,7

8,3

Україна

1998

1999

2000

2006

Рис. 9.2. Динаміка народжуваності. Найвищі показники народжуваності в 2006 р. були зареєстровані в м.Суми - 9,4 та в таких районах: Сумському та Краснопільському - 9,5, Охтирському - 8,9, Лебединському - 8,8. Нижче обласного показника (8,3) народжуваність в Недригайлівському та В.-Писарівському районах - 6,6, Конотопському – 7,0, Путивльському – 7,1, Кролевецькому та Шосткинському – 7,4, Л.-Долинському – 7,5, Буринському та Глухівському – 7,7. Рівень народжуваності серед міського населення перевищує народжуваність серед сільського і становить в 2006 р. серед міських мешканців – 8,7, а серед сільських - 7,5. Негативно впливають на народжуваність зміни в співвідношенні між чоловіками та жінками. Високий рівень смертності чоловіків у середніх вікових групах (35-45 років) деформує це співвідношення. Серед постійного населення області на початок 2006 р. перевищення чисельності жінок над чоловіками починається вже в віковій групі 20-24 років та продовжується до 4549 років (період репродуктивного віку жінок). Сучасна реальність області характерна і різким підвищенням смертності населення. У 2006 р. в області померло 22436 осіб, а показник смертності становить 18,4 померлих на 1000 населення. Зростання рівня смертності в області протягом останнього десятиріччя носить хвилеподібний характер. У 1995 р. смертність становила 17 померлих на 1000 населення, а у 2006 р. – 18,4. Причому серед сільського населення – 25,2, а серед міського – 14,9 померлих на 1000 населення. Порівняно з 1995 р. смертність виросла на 8,2%; у селі – на 3,7%; у місті – на 13,7%. Смертність сільського населення в 1,7 рази вище за смертність міських поселень, насамперед через більш "стару" вікову структуру сільського населення (рис. 9.3.).

17,0

17,5

17,4

15,4

15,2

14,9

17,4

18,1

17,9

17,8

18,6

18,7

14,3

14,8

15,3

15,2

15,7

16,0

16,0 16,6

Область

1995

1996

1997

19,2 18,4

16,9

1998

1999

2000

2001

2002

2003

16,2

Україна

2004

2005

2006

Рис. 9.3. Динаміка смертності населення Найвищі показники смертності у 2006 р.були зареєстровані в таких районах: С.Будському - 25,8; В.Писарівському – 23,5; Недригайлівському – 23,3; Ямпільському та Краснопільському – 22,7; Лебединському та Білопільському – 22,3. Нижче обласного показника (18,4) смертність в м. Суми – 12,7; Конотопському районі – 17,3; Охтирському – 17,4; Шосткинському - 17,6 померлих на 1000 населення. Залишається високий рівень смертності населення в працездатному віці. Протягом 2006 р. в працездатному віці померло 4809 осіб, тобто 21,4% від всього померлого населення, або 6,6 померлих на 1000 відповідного населення. Майже у всіх районах області показник смертності населення в працездатному віці перевищує обласний (6,6), за винятком таких районів, як Л.Долинського – 4,6; Конотопського – 5,9; Охтирського - 6,1; Кролевецького – 6,3 та в м .Суми – 4,8 померлих на 1000 населення. Хв. системи кровообігу 62,4%

Хв. органів дихання 4,2%

Злоякісні новоутворення 11,1% Інші причини 1,8% Інфекційні та паразитарні хв. 1,3%

Нещасні випадки, травми та отруєння 9,1%

Хв. нервової системи 1,6%

Симптоми та ознаки 5,5%

Хв. органів травлення 3,0%

Рис. 9.4. Структура причин смертності населення області.

70 Глибока демографічна криза, яку переживає Україна, проявляється у збереженні комбінованої структури причин смерті, яка поєднує у собі гірші риси традиційної і сучасної структури смертності. Структура причин смертності населення області співпадає з даними в цілому по Україні (рис. 9.4.). Структура і рівень смертності населення в працездатному віці мають свої особливості (рис. 9.5.). Так, перше місце в структурі смертності населення працездатного віку традиційно багато років займає клас "нещасні випадки, отруєння та травми", "хвороби системи кровообігу" – на другому місці, "злоякісні новоутворення" займають третє місце. Нещасні випадки, травми та отруєння 31,2%

Хв. системи кровообігу 25,3%

Хв. органів дихання 3,3% Хв. нервової системи 4,6%

Злоякісні новоутворення 15,5%

Інші причини 6,1%

Інфекційні та паразитарні хв. 5,5%

Хв. органів травлення 8,5%

Рис. 9.5. Структура смертності населення працездатного віку Сучасний стан процесу відтворення населення області можна характеризувати як глибоку демографічну кризу. Причини цієї кризи формувались протягом багатьох десятиліть, але пускової причиною у перехідний період була і є глибока затяжна економічна криза, в якій опинилась Україна.

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми. Загальна площа земель лісогосподарського призначення Сумської області складає 467,2 тис. га, з яких площа, вкрита лісовою рослинністю займає 428,9 тис. га. Лісистість території області нерівномірна і коливається від 30-35% (Кролевецький, Ямпільський райони), до 3-5% (Буринський, Білопільський райони), середня лісистість території області складає – 18 %. Значна частина лісів області була штучно створена на так званих староорних землях і потребує особливого догляду. На стан лісових екосистем негативно впливають також їх невеликі розміри і значна віддаленість лісових контурів, що значно ускладнює завдання охорони і захисту лісу. Особливої шкоди дрібноконтурним лісовим екосистемам, завдає випалювання сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях. Шпилькові насадження, розташовані поблизу населених пунктів, а також ті, що природним шляхом створились на сільськогосподарських угіддях, зазнають шкоди від незаконних рубок новорічних ялинок. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення наведена в табл. 10.1.1. Для поліпшення стану лісових екосистем постійні лісокористувачі здійснюють відповідні заходи з охорони і захисту лісу, а також проводять необхідні рубки, пов'язані з веденням лісового господарства. Табл. 10.1.1 Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Рік

Затверд- Фактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактично розрахунфактично зрубано, кова лісосі- зрубано, кова лісосі- зрубано, кова лісосіга/тис. м3 ка, га/тис. м3 ка, тис. м3 га/тис. м3 ка, тис. м3 тис. м3 Рубки головного користування 183,9 182,2 109,2 106,7 136,5 119,1

2004

429,6

1461/408,0

2005

438,5

1436/413,7

182,6

180,7

118,9

117,1

137,0

115,9

2006

438,5

1311/379,6

182,6

157,5

118,9

110,5

137,0

111,6

В лісовому фонді області відбувається збільшення площі стиглих насаджень, що впливає на збільшення розрахункової лісосіки. Внаслідок сильної дії вітру, 4-5 червня 2006 р., було пошкоджено більше 2,5 тис. га лісових на-

72 саджень, що вплинуло на збільшення обсягів рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – 691,9 тис. м3 проти 546,9 тис.м3 у 2005 році. Лісовідновлення на лісосіках від суцільних рубок здійснюється в основному шляхом посадки лісових культур. Значно менша питома вага посіву лісу та природного поновлення (табл. 10.1.2). Обсяги лісорозведення у 2006 р. зросли. Разом з тим, складна процедура передачі земель під заліснення і недостатнє фінансування значно стримують лісорозведення в області. Динаміку лісовідновлення та лісорозведення див. табл. 10.1.2.

73 Табл. 10.1.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень у 2004-2006 рр. Рік лісовідновлення, га у тому числі:

2004 2005 2006

посадка лісу

посів лісу

усього

1941 1874 1457,2

46 173 116

1987 2047 1573,2

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень створення пона землях, неприлезахисних лідатних для сільусього посадка посів сових смуг, га ського господарлісу лісу ства, га 377 649 1076,9

24 55

377 673 1131,9

5 6 13,8

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

371 667 1118,1

316 264 297

2680 2984 3002,1

59 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України. У 2006 р. з метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, було створено 15 нових заповідних об’єктів місцевого значення. Площа природно-заповідних об’єктів збільшилась на 462,81 га. і тепер становить понад 158,6 тис. га, що складає 6,66% від території області. На згаданих природно-заповідних територіях додаткові заходи охорони отримали цибуля ведмежа, пальчатокорінник травневий, ковила волосиста, ковила пірчаста, брандушка різнокольорова. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними. Серед хвороб лісу найбільш небезпечною є коренева губка, серед шкідників – хрущ, сосновий пильщик та дубова листовійка. В Кролевецькому районі спостерігались вогнища соснового чорного вусача. У лісових розсадниках окремі посіви сосни були вражені звичайним шютте. Вогнища шкідників і хвороб лісу контролюються лісокористувачами і спеціальною службою лісозахисту. Разом з тим, надійних засобів боротьби з хрущем в області не розроблено. 10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Стан природних недеревних рослинних ресурсів і природні запаси лікарської сировини в області вивчені недостатньо, що значно ускладнює процес їх спеціального використання. Ліміти на використання природних ресурсів в області затверджуються тільки на територіях об’єктів природнозаповідного фонду у вигляді сінокосіння та випасання худоби. Так, держуправлінням в 2006 р. видано 18 дозволів на використання природних ресурсів в межах територій природно-заповідного фонду, з них – 11 на використання природних ресурсів в межах об’єктів загальнодержавного значення. Незважаючи на відсутність встановлених лімітів спеціального використання лікарських рослин і їх офіційної заготівлі, неофіційна заготівля триває, що може привести до виснаження ресурсної бази деяких рослин. Для вивчення ресурсної бази і визначення оптимальних обсягів використання недеревних рослинних ресурсів потрібні наукові дослідження. 10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу області. Догляд за зеленими насадженнями в населених пунктах зведений в основному до вирубки аварійних і сухостійних дерев. Перспективне планування розвитку зеленого господарства розвинуте недостатньо. Посадки нових зелених насаджень здійснюються, як правило, в межах акцій, присвячених "Дню довкілля". Інвентаризація зелених насаджень проведена лише частково, що не дає можливості провести комплексний аналіз динаміки їх стану.

60 В ході проведення весняних акцій, присвячених „Дню довкілля”, у 2006 р. упорядковано 545 га територій парків, скверів та алей. Висаджено 228 тис. дерев та 21 тис. кущів. Створено нові парки на площі 14,6 га, газони і квітники - на площі 15 га. Відсутність планомірного зеленого будівництва в певній мірі зумовлена недостатнім фінансуванням відповідних робіт. Для вирішення цього питання доцільно в містах і селищах міського типу створити цільові фонди компенсаційних посадок зелених насаджень.

11. ТВАРИННИЙ СВІТ

61 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. На Сумщині мешкає 99 видів тварин, занесених до Червоної книги України, до Європейського Червоного списку занесено 24 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 158 видів. Особливим раритетом Північного лісостепу Лівобережної України є реліктовий вид, занесений як до Червоної книги України, так і до Європейського Червоного списку – хохуля звичайна. Популяція цієї тварини, що нараховує всього 100-300 особин розміщується в північно-східній частині області в заплаві р. Сейм. В зв’язку з високим антропогенним тиском збільшення і розповсюдження по р. Сейм популяції цієї тварини очікувати не доводиться. Для стабілізації і збереження зазначеного виду необхідно терміново створити передбачений Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, національний природний парк “Середньосеймський”, пріоритетним завданням якого стала б охорона і вивчення особливостей біології реліктової тварини. На території Державного мисливського господарства „Конотопське” налічується 39 зубрів, якими освоєно понад 14 тис.га угідь. На території національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" спостерігаються: заєць-біляк, горностай, скопа, пугач, кулик-сорока та інші види червонокнижних тварин. Територія НПП розглядається як перспектива для створення осередку оселення зубра. 11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними. Системний аналіз хвороб диких тварин і риб в області вивчено недостатньо. Разом з тим, були виявлені такі види інфекційних хвороб як лейкоз, туберкульоз, лептоспіроз, сказ. З метою вжиття профілактичних заходів та боротьби з хворобами диких тварин користувачами мисливських угідь проводяться викладки принад з лікувальними препаратами, здійснюється відстріл лисиць, а також бездомних собак і котів. Епізоотична ситуація зі сказом диких тварин у 2006 р. покращилась, але зросла питома вага захворюваності сказом у собак. Серед захворілих сказом тварин: лисиці – 18 випадків (31,6%), собаки – 19 випадків (33,3%), коти – 12 випадків (21%), сільськогосподарські тварини – 7 випадків (12,3%), куниця – 1 випадок (1,7%). У рибогосподарських об'єктах загального користування масових захворювань риб виявлено не було.

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин.

62 Ведення мисливського господарства в області здійснювали організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі УТМР) – мисливські угіддя яких складали 20555,8 тис. га., підприємства Сумського обласного управління лісового господарства – 46,2 тис. га., національний природний парк "Деснянсько-Старогутський" – 59,5 тис. га. За ліцензіями полювання здійснювалось на копитних мисливських тварин (олень, кабан, козуля), а за відстрільними картами - на зайця русака, лисицю, єнотовидного собаку (табл. 11.3.1.). Більшість користувачів УТМР не використали встановлені ліміти добування копитних тварин. Табл. 11.3.1. Добування основних видів мисливських тварин (голів)

Рік

2004

2005

2006

Види мисливських тварин кабан козуля олень благородний кабан козуля олень благородний кабан

Затверджений ліміт добування 211 141 57

Видано ліцензій 218 141 60

Добуто 135 117 16

Не використано ліцензій 31 5 23

Причина невикористання за рахунок відлову відсутність спросу за рахунок відлову

220 124 73

184 124 77

131 106 17

36 38

за рахунок відлову не було відлову

219

195

176

козуля

144

149

127

олень благородний

несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови

Полювання на хутрових звірів відбувалось тільки у вихідні дні (субота, неділя) і це негативно позначалось на пропускній спроможності мисливських угідь. Чисельність основних видів мисливських тварин залишилась стабільною тільки у спеціалізованих мисливських господарствах, НПП "ДеснянськоСтарогутський" і окремих мисливських лісництвах державних підприємств лісового господарства. В системі УТМР чисельність копитних мисливських тварин має негативну тенденцію до зменшення. У табл. 11.3.2. наведено динаміку чисельності основних видів мисливських тварин області. Табл. 11.3.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів).

Види мисливських тварин Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Муфлон Кабан Заєць русак Білка Ондатра Бобер Байбак Лисиця Вовк Єнотовидна собака Борсук Видра

2004 рік 38 145 680 104 4742 37 1799 49547 2530 14323 1585 472 1701 55 866 872 683

2005 рік 39 158 688 114 4685 37 1977 48239 2677 13962 1941 448 1709 60 845 847 760

2006 рік 39 140 701 127 4574 37 2003 37805 2273 13448 2145 459 1658 48 764 843 738

63 Куниця Тхір чорний Горностай Сіра куріпка Перепілка Глухар Тетерук Рябчик

1995 24 1157 9283 8573 61 78 443

2076 75 1240 8637 9534 60 85 372

2054 75 174 8189 15545 89 161 447

У 2006 р. чисельність бобра і куниці в окремих районах області досягла оптимального рівня, що є передумовою початку використання цих тварин в майбутні роки. 11.4. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів. Ведення рибного господарства в області здійснюється в штучних водоймах (ставках) приватних підприємців, ставковому фонді ВАТ "Сумирибгосп", ставковому фонді Лебединської рибоводномеліоративної станції. Рибний промисел на території області відсутній. 11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження. Основна частина неаборигенних видів риб області представлена товстолобиком і амуром. В останні роки у водоймах області з'явилися ротан і амурський чабачок. Цих риб вирощують в ставках і природні водойми спеціально не зариблюють. Разом з тим, ці риби зустрічаються і в природних водоймах. Динаміка неаборигенних видів риб не досліджується. Більшість приватних підприємців, які здійснюють вирощування товарної риби на умовах оренди не дотримуються норм зариблення, купують зарибок без наявності відповідних ветеринарних сертифікатів, здійснюють підкормку риби кормами невідомого, а часто і сумнівного походження.

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду

64 В 2006 р. в області створено 15 нових природно-заповідних об’єктів загальною площею 462,81 га. Станом на 01.01.2007 р. в області налічується 223 природно-заповідні об’єкти загальною площею 158627,08 га, що становить 6,7 % від площі області (відповідний показник по Україні 4,7%). Серед природно-заповідних об’єктів області є: один національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, філія Українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина”, 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 72 заказники, 82 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 1 ботанічний сад, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ. Мережа об’єктів природно-заповідного фонду області представлена в табл. 12.1. До природно-заповідного фонду Сумщини належать 9 категорій територій і об’єктів з одинадцяти, прийнятих на Україні (рис. 12.1.). З них кількісно найбільшу частку мають пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом близько 78% усіх наявних об’єктів. За площею близько 88 % ПЗФ припадає на регіональний ландшафтний парки і заказники. Динаміка структури природно-заповідного фонду області представлена в табл. 12.2. Заповідник та національний природний парк Регіональні ландшафтні парки

Заказники

Дендропарк, ботанічний сад, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Заповідні урочищ а та пам'ятки природи

Рис. 12.1. Структура природно-заповідного фонду Сумщини. Для охорони відбиралися типові або унікальні природні території та об'єкти, а також ті із них, які продовжують зберігати високе різноманіття рослинного і тваринного світу. Сьогодні на них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також, велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. У 2006 р. рішеннями Сумської обласної ради від 04.07.06 та від 01.12.06 було оголошено 15 нових об'єктів природно-заповідного фонду різних категорій. Першим рішенням обласної ради було оголошено вісім нових заповідних об'єктів місцевого значення загальною площею 84,73 га, серед них заказники та пам'ятки природи різного типу та площі. Ландшафтний заказник "Духанівський" охоплює територію в 71,9 га лісового масиву на південь від с. Духанівка Конотопського району. Тут зустрічають-

65 ся досить рідкісні для Сумщини види рослин і комах (з рослин - сон широколистий, з комах - махаон, стрічкарки блакитна та вербова, металовидка красива та кропив'яна). Ботанічний заказник "Ковиловий" площею 3,9 га розміщений на території Липоводолинського району. На добре збереженій ділянці на крутому схилі балки зростає ряд видів рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, - ковила волосиста, ковила пірчаста, брандушка різнокольорова; до обласного "червоного" списку - горицвіт весняний, волошка сумська, півники угорські, анемона лісова. Новостворені ботанічні пам'ятки природи в Липоводолинському районі мають забезпечити охорону невеликих унікальних територій із цікавими та рідкісними рослинами. Пам'ятка природи "Гай Цеймерна" представлена липовокленово-дубовим деревостаном - залишком паркового насадження колишнього місцевого поміщика Цеймерна. Тут на площі 2,8 га зростають екзотичні для нашої місцевості дерева: модрина європейська, граб східний, ялина європейська. В межах іншої пам'ятки природи - "Синівської", що на території однойменного села, взято під охорону місце зростання ковили волосистої, півників угорських, шолудивника Кауфмана та ін. В с. Річки Білопільського району пам'яткою природи оголошено унікальний віковий дуб, пов'язаний з іменем двічі героя Радянського Союзу С.П. Супруна. Дві гідрологічні пам'ятки природи представлені рідкісними гідрогеологічними утвореннями - самовиливними джерелами води. Мають особливе історико-культурне, рекреаційне, пізнавальне значення. Одна з них - "Великосамбірська криниця" - знаходиться в заплаві р. Ромен біля с. Великий Самбір Конотопського району, інша - "Криниця Д.Г. Голодного" - в урочищі Дакалове неподалік від автодороги Кимличка - Семенівка Липоводолинського району. Цікавою геологічною пам'яткою природи є "Попів камінь", що знаходиться на території Липоводолинського району. Це один з найбільших відомих у цій місцевості гранітних каменів-валунів, занесених Дніпровським льодовиком понад 180 тис. років тому. Має особливе еколого-освітнє, наукове та виховне значення. Другим рішенням обласної ради було оголошено сім нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 363,08 га, в тому числі три на території Русанівської сільради Липоводолинського району. Найбільшим серед нових об'єктів є загальнозоологічний заказник "Русанівський" площею 353,0 га. Він являє собою масив евтрофних високотравних, осокових, чагарникових і лісових боліт та прилеглих сіножатей, що забезпечують збереження цінних для даного регіону компонентів ландшафтного і біорізноманіття та підтримання гідрологічного режиму р. Хорол. На території заказника зустрічаються рідкісні види тварин, занесені до Червоної книги України, журавель сірий, стрічкарка блакитна, махаон, ванесса чорно-руда. Дві новостворені ботанічні пам'ятки природи знаходяться на території самого села Русанівка - "Русанівські дерева" та "Русанівський гай". Обидві пам'ятки пов'язані з історією села і мають особливе природоохоронне, рекреаційне, освіт-

66 ньо-виховне та пізнавальне значення. Ще дві пам'ятки природи розташовані на території Кролевецького району - ботанічна "Дуб-орел" та гідрологічна "Ведмедівська криниця". Ботанічна пам'ятка природи - унікальний дуб зі значними розмірами стовбура і крони. Серед соснових насаджень це багатовікове дерево-велетень свідчить про те, що під Кролевцем зростали дубові ліси природного походження, які пізніше були замінені людиною на лісові культури переважно сосни звичайної. Гідрологічна пам'ятка[ природи представлена унікальним гідрогеологічним утворенням - самовиливним джерелом води та прилеглою до нього природною територією з популяцією пальчатокорінника травневого, занесеного до Червоної книги України. Ботанічна пам'ятка "Дуб В.Ф. Кайдаша" розташована на території скверу с. Куянівка Білопільського району. Це визначне дерево пов'язане з іменем Героя Радянського Союзу В.Ф. Кайдаша і дбайливо охороняється жителями села. Цікавим об'єктом є також "Модрина князів Щербатових" у смт. Терни Недригайлівського району. Це дерево вважається збереженою сімейною реліквією князів Щербатових. За переказами, цю модрину було посаджено місцевим меценатом і благодійником князем Б.С. Щербатовим, який багато зробив для розвитку Недригайлівщини. 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Рекреаційні ресурси області представлені будинками відпочинку та територіями рекреаційного призначення загальною площею понад 11 тис.га. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є заплави р. Ворскла та Псел, менша кількість рекреаційно-оздоровчих закладів та місць неорганізованого відпочинку вздовж річок Сула та Сейм. Охорона, збереження та облік використання рекреаційних ресурсів в області практично відсутній, за винятком лісового фонду, територій, що входять до складу національного природного парку „ДеснянськоСтарогутський”. Територій, які б відносились до курортів державного та місцевого значення, в області немає. Відсутність методики обліку рекреаційних ресурсів, а також, спеціально уповноважених органів, які б займалися питанням контролю за використанням рекреаційних ресурсів, збиранням та узгодженням відповідної інформації та ін. практично унеможливлює визначення більш-менш точних якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, ведення їх ефективного використання і охорони. 12.3. Історико-культурна спадщина. В області налічується понад 2 тис. га земель історико-культурного призначення, на яких розташовані такі об’єкти історико-культурної спадщини:  державні історико-культурні заповідники – 2,  будинок-музей – 1,  краєзнавчі та художні музеї – 10,  парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 21,

67  дендрологічні парки – 2,  ботанічні сади – 2,  археологічні пам’ятки – 780,  пам’ятки історії – понад 1450,  пам’яток архітектури та містобудування – 555, Садиб-музеїв, садиб-заповідників, палацово-паркових музеїв, парківпам’яток ландшафтної архітектури на обліку управління культури і туризму Сумська обласна державна адміністрація не має. Збереження ландшафтів об’єктів історико-культурної спадщини в їх первісному вигляді, в основному, здійснюється за рахунок особистої або групової ініціативи громадян без відповідних проектів. Більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва перебувають у занедбаному стані. 12.3.1. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини залишається на рівні минулих років. Зсувними процесами уражено 1,59 га територій розташування пам’яток архітектури. Пошкодження мають 440 пам’яток археології, в т.ч. 22 – від впливу природних факторів (6 – водної ерозії, 8 – вітрової ерозії, 3 – зсуви, 5 - ярів), 418 – від дії антропогенних факторів. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі. Протягом 2006 р. суб’єкти туристичної діяльності області надали послуги 208 в’їзним і 12267 внутрішнім туристам. У порівнянні з минулим ці показники майже не змінилися (у 2005 р. в'їзних туристів - 206 чол., внутрішніх туристів – 10214 чол.). Вплив організованого туризму на стан довкілля незначний. Вплив неорганізованого туризму на стан екосистем детально не досліджений. Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища від багать. Для зменшення негативного впливу туризму на довкілля ведеться профілактично-роз’яснювальна робота.

Табл. 12.1. Розподіл територій та об’єктів природно-заповідного фонду за їх значенням, категоріями та типами Категорії об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього

загальнодержавного значення кільплоща, га кість, усього у тому од. числі надана в постійне користування 2 3 4 1 202,48 202,48 1 16215,1 7272,6

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, од.

5 Х Х Х

площа, га усього у тому числі надана в постійне користування 6 7 Х Х Х

98857,9

17844,3

72 (7)

284858, 12 (1406,3) 9881,4 (767,1) 1865,0 1955,18 (361,2) 967,0 411,0 (173,8) 10,0 9750,04 (101,7)

у тому числі: ландшафтні лісові

2 1

4888,9 1231,0

X X

14 (2) 3

ботанічні загальнозоологічні

1 -

236,0 -

X X

20 (2) 6

орнітологічні ентомологічні іхтіологічні

1 -

258,0 -

X X X

3 (1) 2 -

гідрологічні

11230,4

22 (1)

3 (1)

62,1 (55,0)

X X X X

2 (1) 82 (4)

0,1

X X

2 44 (3)

(1) 1

(55,0) 7,0

X X

33 (1)

геологічні Заповідні урочища

X X

3 27 (2)

Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Зоологічні парки РАЗОМ

1 2

21,0 311,7

2 2 19 (2)

18 (1)

34656,6 8 (55,0)

7475,08

205

загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні

разом кількість, од.

% площі окремих категорій до загальної площі ПЗФ

8 1 1

площа, га усього у тому числі надана в постійне користування 9 10 202,48 202,48 16215,1 7272,6

98857,9

62,5

82 (7)

42702,4 2 (1406,3) 14770,3 (767,1) 3096,0 2191,18 (361,2) 967,0 669,0 (173,8) 10,0 20980,4 4 (101,7) 18,5 (2,5) 186,78 (15,88)

25,8

16 (2) X X

4 21 (2)

X X

6 4 (1)

X X X

2 27 (1)

18,5 (2,5) 124,68 (15,88)

2 (1)

X X X X

85 (4)

22,9 21,82 (0,58) 67,32 (15,3) 12,64 1283,8 (10,3) 15,76 4,02 328,5 (14,9) 125472, 78 (1447,3 8)

Х X

2 45 (3)

X X

(1) 34 (1)

X X

2 27 (2)

2 3 21 (2) 223

22,9 21,92 (0,58) (55,0) 74,32 12,64 1283,8 (10,3) 15,76 25,02 640,2 (14,9) 158627,0 8

11 0,1 10,3

8,8 X X

2,0 11

X X

0,4 0,3

X X X

0 13,2

X X X X

0,1

0 0

X X

0 0

X X

0 0,8

0 0 0,4

7475,08

100

2 Примітка: в дужках вказано кількість (1) та площу (10,3) заповідних об’єктів які входять до території інших об’єктів ПЗФ

Табл. 12.2. Динаміка структури природно-заповідного фонду Сумської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ Фактична площа ПЗФ * % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

На 01.01.2003 року кільплоща, кість, од. га

На 01.01.2004 року кільплоща, га кість, од. 4 5 1 202,48 1 16215,1

2 1 1

3 202,48 16215,1

98857,9

17844,3

55 6

На 01.01.2005 року кількість, площа, од. га

На 01.01.2006 року кільплоща, кість, га од. 8 9 1 202,48 1 16215,1

На 01.01.2007 року кільплоща, га кість, од. 10 11 1 202,48 1 16215,1

6 1 1

7 202,48 16215,1

98857,9

17844,3

60 7

22813,14 1406,3

64 7

24858,12 1406,3

62,06 55,00

3 1

24429,3 2 1406,3 62,1 55,00

69 7

3 1

23012,6 4 1406,3 62,06 55,00

69 7

3 1

22258,0 4 1232,5 62,06 55,00

3 1

62,1 55,00

61 5 28 2 -

69,68 16,88 1526,3 10,3 -

66 4 27 2 -

73,07 15,88 1283,8 10,3 -

71 4 27 2 -

82,35 15,88 1283,8 10,3 -

69 4 27 2 -

83,67 15,88 1283,8 10,3 -

82 4 27 2 -

124,68 15,88 1283,8 10,3 -

4,76

15,76

21,00

4,02

311,70

19 2

319,8 14,9

21 2

338,8 14,9

20 2

336,3 14,9

20 2

335,5 14,9

19 2

328,5 14,9

183 16

157693,1 2 1329,58 156363,54

194 16

158028,11 1502,38

204 16

208 16

160129,46 1502,38

156525,73

204

159666,6 5 1502,38 158164,27

223 16

194

158238,4 1 1502,38 156736,03

223

158627,08

183

6,56

6,57

6,58

208

6,64

Примітка: В чисельнику – сума кількості і сума площі заповідних об’єктів; В знаменнику – з них кількість і площа заповідних об’єктів, які ввійшли до складу об’єктів інших категорій ПЗФ і враховуються в їх категоріях. * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

6,66

З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі Сумської області, як складової частини національної екологічної мережі у 2006 р. проводились пошук та заповідання територій з найменш зміненими природними комплексами та дослідження флори і фауни перспективних напівприродних територій. На засіданні Координаційної ради з питань формування екологічної мережі області розпочато визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі і біорізноманіття. Структурні елементи перспективної екомережі області займають 596,0 тис. га, що складає 25% від площі області. Площа природно-заповідних об’єктів складає 158,6 тис. га, або 26,6% від загальної площі перспективної екомережі. Решта територій перебуває під антропогенним впливом. Значний вплив на стан екологічних коридорів річкових долин зумовлений їх надмірною зарегульованістю. Порушення річного і сезонного стоку негативно впливає на стан водних біологічних ресурсів. Крім того, недостатність рослинного покриву водозборів веде до порушення природного режиму водних об’єктів. У 2006 р. відмічалось посилення негативного впливу нафтогазовидобувного комплексу на стан лісових екосистем в Охтирському і Роменському районах. Досить відчутних змін зазнали екосистеми боліт на площі 62 тис. га та річок і озер на площі 31 тис. га. Серед перших особливо помітно змінились великі болотні масиви, в яких видобуток торфу вівся з попереднім осушенням території, тобто зі зміною гідрологічного режиму, а з ним і втратою відповідного біорізноманіття. З інтенсифікацією сільськогосподарського та промислового виробництва, ростом великих міст значних змін зазнали живі організми водних об’єктів. Дуже сильних змін зазнали сінокоси на площі понад 270 тис. га, з яких близько 50 тис. га залуженої ріллі, та пасовищні угіддя на площі 180 тис. га. До того ж, більша частина сінокосів раніше була осушена та майже на всіх природних кормових угіддях проведене корінне або поверхневе поліпшення травостоїв. Майже повністю знищені степові екосистеми, продовжує зменшуватись видова різноманітність. Станом на 01.01.2007 р. в області розроблена тільки попередня схема екомережі. В ній виділені головні екокоридори та ядра загальнодержавного рівня. Планами держуправління передбачено створення базової схеми екомережі області, де будуть представлені й охарактеризовані всі її головні компоненти. З метою зменшення антропогенного впливу на природні складові довкілля протягом 2006 р. в області законсервовано 0,5 тис. га деградованих та малопродуктивних земель, в тому числі шляхом заліснення 0,3 тис. га, залуження – 0,2 тис. га. Рекультивовано 0,028 тис. га техногенно забруднених земель.

Природний потенціал біологічного різноманіття області сьогодні ще досить значний, але є певна кількість видів рослин і тварин, яким загрожує небезпека (табл. 12.1). Так, серед більш ніж 2300 видів флори області: судинних рослин - понад 1100 (з них 55 – занесено до Червоної книги України), мохів – 100, лишайників – понад 20, водоростей – понад 300; налічується понад 800 видів грибів і слизовиків (10 – охороняється). Фауна Сумської області представлена 1230 видами, з них: хордові – 384 види, ссавці – 70 видів (16 охороняється), птахів – 254 (32 - охороняється), плазунів – 7 (1 - охороняється), земноводних –11, риб – 41 (2 - охороняється), круглоротих – 1, безхребетних – понад 850, молюсків – до 15, членистоногих – понад 500 (46 - охороняється), кільчасті черви – до 10 (1 - охороняється), є круглі і плоскі черви, кишковопорожнинні – 2 види, найпростіших – понад 300 видів. Табл. 12.1. Види флори і фауни, що охороняються на території області Загальна кількість видів флори на території області, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни, од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2004 рік понад 2300

2005 рік понад 2300

2006 рік понад 2300

8,5 6

не вивчались

понад 1230 2,7 111 не вивчались

258

не вивчались

У 2006 р. збільшено кількість та площу заповідних об’єктів Сумської області. Відповідно до рішень обласної ради від 04.08.06 р. „Про розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду області” та від 01.12.06 р. “Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області” створено 15 нових заповідних об’єктів, змінено категорію парку-пам’ятки садовопаркового мистецтва “Куянівський” на комплексну пам’ятку природи „Парк” і розширено площу на 15 га. Таким чином, площа природно-заповідного фонду зросла на 462,81 га і становить 158627,08 га або 6,7% від загальної площі області.

Міжнародне співробітництво стосовно розбудови екомережі передбачає створення в межах Поліського широтного природного коридору загальнодержавного значення транскордонного природоохоронного об’єкту. Держуправлінням розпочаті роботи по створенню білатерального біосферного резервату на основі національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” (з українського боку) та природного заповідника “Брянський ліс” (з російського боку), що значно активізує регіональне транскордонне співробітництво. Під час проведення засідань Сумсько-Курської робочої групи по створенню єврорегіону «Ярославна» було передбачено розпочати роботи по спільному моніторингу в межах транскордонних екологічних коридорів, заплав річок Сейм і Псел. Також передбачена спільна реалізація науково-дослідного проекту «Динаміка лісостепових екосистем Східної Європи в ХХ – ХХІ столітті (на прикладі територій «Центрально-Чорноземного заповідника» (Курська область) та відділення «Михайлівська цілина» Українського степового заповідника (Сумська область). Частина заплави р. Десна в межах національного природного парку „Деснянсько-Старогутський” площею 4270 га має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення під назвою „Заплава Десни”. Фахівцями національного парку проводяться спостереження за станом флори і фауни в межах згаданого водно-болотного угіддя.

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ. 13.4. Браконьєрство рибного промислу. Рибний промисел на території області не ведеться. Разом з тим, проблема браконьєрського вилову риби стає все більш актуальною. У 2006 р. інспекторами рибоохорони було виявлено 1300 порушень Правил рибальства, затримано 1057 осіб, у яких вилучено 3046,9 кг риби та 909 заборонених знарядь лову. Збитки, заподіяні рибним ресурсам держави, склали 36,8 тис. грн. 13.5. Стан водогінно - каналізаційного господарства Водопостачання області здійснюється із 34 комунальних, 66 відомчих, 375 сільських водопроводів, 13720 громадських колодязів та 4 каптажів. Підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, централізованого водопостачання мають в своєму підпорядкуванні 1194 робочих, 147 резервних і 303 неробочих артсвердловин, 45 водозаборів, 38 насосних станцій другого підйому, 1077 резервуарів та башт питної води. Із 2775 км водопровідних мереж централізованого водопостачання (водоводи, вуличні та внутрішньо квартальні водопроводи) 545 км, що становить 19,7% ветхі та аварійні, в тому числі з 1282,0 км комунальних водопроводів 286,0 км або 22,3% ветхих та аварійних. Втрати питної води під час її транспортування та розподілу в середньому по області сягають 26,2%, а в м. Суми -33,9%,м. Тростянець-36,4%, м. Буринь -36,2%. З метою покращення водопостачання населення проведена певна робота, а саме: - комунальних водопроводах збудовано 28,1 км водопровідної мережі, відремонтовано 2089 водозабірних колонок і оглядових колодязів, очищено і знезаражено 82 резервуарів чистої води та водонапірних башт, знезаражено і промито 711,1 км водопровідної мережі, ліквідовано 1065 поривів на водопровідної мережі; - відомчих водопроводах - відремонтовано 124 водозабірних колонок, очищено і знезаражено 128 резервуарів чистої води та водонапірних башт, знезаражено і промито 199,2км водопровідної мережі, ліквідовано 46 аварійних ситуацій; - сільських водопроводах – збудовано 11,18км водопровідної мереж, очищено та знезаражено 461резервуар чистої води і водонапірних башт, знезаражено і промито 714,8км водопровідної мережі, ліквідовано 143 поривів на водопровідної мережі; В області в найбільш незадовільному санітарно-технічному стані продовжують залишатись сільські водопроводи. В експлуатації знаходиться 720,9км мереж каналізації 165км (22,9%) з яких ветхі та аварійні, 66 очисних споруд повної біологічної очистки стічних вод загальною потужністю 296 тис.м3 на добу, 143 каналізаційних насосних станції, з яких 7 каналізаційних насосних станцій знаходиться у ветхому та

аварійному стані в містах Конотоп, Буринь, Білопілля, Глухів, Шостка, Путивль, Середино – Буда. Діяльність держуправління протягом 2006 р. була спрямована на впровадження в області основних принципів державної екологічної політики, головною метою якої є суттєве покращання стану навколишнього природного середовища і зокрема контроль виконання заходів щодо поліпшення екологічного стану річок та якості питної води а також на підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, прискорення темпів будівництва водоохоронних об’єктів. Так в 2006 р. в м. Білопілля в основному завершені будівельно – монтажні роботи по комплексу першої черги очисних споруд. Ведуться пуско–налагоджувальні роботи. Введення в експлуатацію комплексу очисних споруд планується в 2007 р. В м. Середино – Буда реконструкція очисних споруд проводилася з 2002 р. по січень 2007 р. Розпочато експлуатацію очисних споруд в режимі наладки технологій очищення стічних вод м. Середино - Буда з 7 вересня 2006р. Очисні споруди прийняті в експлуатацію в січні 2007 р, але за аварійним станом КНС споруди не можуть функціонувати. На даний час питання відновлення роботи не вирішене із-за відсутності коштів. Якість питної води. Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території Сумської області незахищеними від забруднення також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера). До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів. Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода пи-

тна” (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. Якість води по залізу не відповідає стандарту в мм. Суми, Ромни, смт. Недригайлів та Краснопілля, де вміст заліза в воді перевищує норму і досягає в окремих випадках до 1,6 мг/л. Але до будівництва станцій знезалізування в перелічених населених пунктах, крім м. Суми, не приступали. Побудовані станції знезалізнення на Тополянському та Лепехівському водозаборах в м. Суми не працюють.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

Державний контроль в сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території області здійснювався обласною та регіональними екологічними інспекціями держуправління з залученням громадських формувань. Також проводились спільні перевірки з органами прокуратури, державної податкової інспекції, Держкомзему, Сумським облводгоспом, районними управліннями ТЕБіНС та Державною інспекцією з енергозбереження та інш. В ході здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства інспекторським складом держуправління було здійснено 183578 перевірок, перевірено 1655 промислових, сільськогосподарських та інших підприємств і організацій, з них 734 - комплексно. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено роботу 16 об’єктів виробничої діяльності. Передано 36 матеріалів у правоохоронні органи, з яких по 3-х порушників фактично притягнуто до кримінальної відповідальності. За нанесені державні збитки через порушення вимог природоохоронного законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 134 позови на 456,035 тис. грн., а саме: - за забруднення водних об’єктів та самовільне водокористування – 39 на 387,678 тис. грн.; - за забруднення земельних ресурсів – 6 на 2,672 тис. грн.; - за порушення законодавства щодо - охорони атмосферного повітря – 4 на 2,656 тис. грн.; - за порушення законодавства щодо охорони рослинного світу - 76 на 38,514 тис. грн.; - за порушення законодавства щодо охорони тваринного світу, рибних запасів та природно-заповідного фонду - 9 на 24,515 тис. грн. Через господарський суд Сумської області фактично стягнуто по 110 позовах 69,099 тис. грн. У відповідності до вимог Кодексу України “Про адміністративні правопорушення” за порушення норм і правил щодо охорони навколишнього природного середовища складено 1901 протокол, накладено 1881 штраф на загальну суму 117,276 тис. грн., фактично стягнуто в добровільному порядку та через державну виконавчу службу штрафів на суму 92,183 тис. грн. З цього приводу слід зауважити, що протягом останніх років спостерігається порівняно високий рівень стягнення штрафів. Особливу увагу приділялось стану дотримання вимог природоохоронного законодавства на екологічно небезпечних об’єктах області – це ВАТ «Сумихімпром» та ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів». Також перевірялись підприємства нафтогазового комплексу, які працюють в області - це такі, як нафтогазовидобувні управління „Охтирканафтогаз”, „Полтава-

нафтогаз”, Охтирське, Прикарпатське, Прилуцьке управління бурових робіт, Качанівський газопереробний завод. Слід відмітити, що у 2006 р. на території області аварійних забруднень природних ресурсів не зафіксовано. За 2006 р. загальна кількість вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних пунктах пропуску через державний кордон, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності митниць призначення та відправлення згідно постанови КМУ від 24.10.03 р. за №1569 "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон" склала 34,1 млн. тонн. Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний контроль у пунктах пропуску (без урахування залізничних вагонів) - 88,3 тис. одиниць. Держуправління здійснювало лабораторно-інструментальний контроль за: 1. якістю ґрунтів на моніторингових ділянках територій природнозаповідного фонду, сільськогосподарських угіддях, територіях промпідприємств; 2. якістю поверхневих вод в затверджених створах; 3. якістю зворотних вод та вплив їх на поверхневі водні об’єкти; 4. промвикидами від стаціонарних та пересувних джерел. Відібрано і проаналізовано 896 проб води, в яких виконано 16004 визначення. Проконтрольовано 259 водних об'єктів, в тому числі: 33 річки, 217 ставків, 9 спостережних свердловин. Перевірено 58 скидів зворотної води та вплив їх на поверхневі водні об'єкти. Відібрано 576 проб поверхневої води, 307 проб стічної води та 13 проб підземної води. На 19 підприємствах області проводився інструментальнолабораторний контроль за викидами від 60 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря. Відібрано 222 об'єднані проби, виконано 852 визначення. При проведенні операції “Чисте повітря” відділом було перевірено 678 одиниць автотранспорту. Відібрано 111 проб ґрунту та 11 проб відходів, в яких виконано 1036 визначень.

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ.

15.1. Удосконалення системи управління і галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів. Удосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища відбувалось відповідно до стратегічних напрямів державної політики, екологічної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища та регіональних програм. Робота державного управління охорони навколишнього природного середовища, його територіальних органів протягом 2006 р. проводилась згідно з Планом основної діяльності державного управління, завдань Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки та інше, та Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях. Протягом 2006 р. державним управлінням проводились роботи по виконанню «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2005 року», яка була затверджена рішенням сесії Сумської обласної ради у 2003 р. Відповідно до цієї Програми виконані заходи з поліпшення екологічного стану річок та якості питної води. Проведений капітальний ремонт очисних споруд в містах: Кролевець, Буринь, смт. Липова Долина, в селах Малий Вистороп та Штепівка Лебединського району, с. Сахни Конотопського району, а також очисних споруд школи-інтернату в с. Іванівна В.-Писарівського району. Завершено будівництво та виконані пусконалагоджувальні роботи очисних споруд другої обласної психіатричної лікарні в с. Високе Охтирського району, завершено будівництво очисних споруд в м. Лебедин та смт. Хотінь Сумського району. Проведена робота по розробці типових проектних рішень щодо облаштування місць складування твердих побутових відходів для невеликих населених пунктів. Ведуться обласні реєстри місць видалення відходів, об’єктів утворення та утилізації відходів. З метою поліпшення екологічного стану в області, відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», та рішення сесії Сумської обласної ради від 20.09.2006 р., державним управлінням проведено коригування Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року з врахуванням обсягів фінансування за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та подано на затвердження до обласної ради. З метою належної реалізації на території області Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», для ефективного функціонування міських і районних дозвільних центрів державним управлінням забезпечено участь своїх представників у роботі дозвільних центрів в кожно-

му районі, в яких видача документів дозвільного характеру здійснюється за принципом організаційної єдності («Єдиного вікна»). Основним напрямом вдосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища державне управління вважає впровадження ринкових механізмів, зокрема елементів системи управління охорони навколишнього природного середовища (ISO - 1400) – екологічного аудиту, самоконтролю та саморегулювання, системності, а також системи комплексних природоохоронних дозволів. Одним із пріоритетних напрямів покращання управління в галузі охорони довкілля є інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, врахування громадської думки при проведенні екологічної експертизи проектів та розвиток екологічної свідомості населення. З цією метою в управлінні на належному рівні облаштовано та ефективно функціонує Орхуський центр, де щомісячно проводяться засідання Громадської екологічної ради. Для досягнення цієї мети державним управлінням охорони навколишнього природного середовища продовжувались заходи з проведення інвентаризації утворюваних відходів на підприємствах усіх форм власності, відповідно до «Методики …», на принципах екологічного аудиту (незалежності, системності, компетентності та ін.). впровадження даного заходу дозволило провести у 2006 р. незалежну інвентаризацію на 47 підприємствах області і отримати достовірну інформацію про наявність відходів для прийняття компетентних управлінських рішень. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища успішно впроваджувалась протягом 2006 р. система поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами (далі - НЗП), яка була розроблена і затверджена головою обласної державної адміністрації у 2004 р. Завдяки реалізації заходів цієї системи в області у 2006 р. перезатарено та утилізовано 290,4 т НЗП. Продовжувалась робота по впровадженню системи поводження із свинцево-кислотними відходами. Аналіз роботи цих систем та методики проведення інвентаризації відходів показав їх високу ефективність щодо виявлених джерел утворення відходів, вдосконалення системи обліку, підвищення якості управління у сфері поводження з відходами. Впровадження в області зазначених заходів започаткувало новий етап розвитку обласної системи управління охорони навколишнього природного середовища відповідно до стандартів ISO – 1400. 15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення. За 2006 р. проаналізовано та видано:  дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря –41;  продовжено дію дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 384;  дозволів на спеціальне водокористування – 162;

 продовжено дію дозволів на спецводокористування – 244;  екологічних карток для отримання ліцензій на видобуток підземних вод – 8;  екологічних карток на отримання ліцензій на добування корисних копалин – 22;  дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин – 87;  ліцензій на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання – 6;  дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 19;  дозволів на буріння артсвердловин – 32;  лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів – 281;  листів-роз’яснень на імпорт вантажів, які можуть містити озоноруйнівні речовини – 21;  екологічних декларацій при замитненні експортних партій підконтрольних вантажів – 6351. Розглянуто та погоджено:  матеріалів інвентаризації та паспортизації відходів на підприємствах – 47;  матеріалів інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 33;  документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадянпідприємців – 5;  виконання робіт по збору та переробці брухту чорних та кольорових металів – 29;  реєстрових карт утворення, оброблення та утилізації відходів – 146;  паспортів місць видалення відходів – 99;  питомих норм на водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції, що виробляється – 26. 15.3. Стандартизація та метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування. Згідно ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» відділ аналітичного контролю та моніторингу держуправління (на цей час відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Сумській області) у березні 2006 р. був атестований на право виконання вимірювань у сфері контролю стану навколишнього природного середовища і отримав свідоцтво про атестацію №РУ-0495/06 від 24.03.2006 р., яке чинне до 24.03.2011 р. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері контролю навколишнього природного середовища, атестовані УкрЦСМ.

Згідно ст.20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час контролю стану навколишнього природного середовища. Тому засоби вимірювальної техніки, що застосовуються при виконанні вимірювань у сфері контролю стану навколишнього природного середовища, регулярно проходять повірку. 15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. Еколого-експертна діяльність спрямована на визначення відповідності запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічного законодавства, отже на запобігання негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. У 2006 р. еколого-експертним підрозділом держуправління розглянуто 261 проект, 92 з них не в повній мірі відповідали вимогам природоохоронного законодавства і потребували доопрацювання в частині охорони навколишнього природного середовища. Низька якість деяких проектів пояснюється тим, що виконавцями останніх є фірми, які сформувались на основі державної системи проектування, але, на жаль, не успадкували державного підходу щодо відповідальності при розробці проектної документації. Динаміка росту кількості розглянутих проектних матеріалів в 2004-2006 рр. вказує на поліпшення стану будівництва в області (рис. 15.4.1.). Водночас кількість негативно оцінених проектів відображає недостатню якість матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище і проектної документації в цілому.

300 250

248

261

200 150

152

100 50 0

Проведено екологічних експертиз документації 169

169

В т.ч. оцінено позитивно

2004

2005

2006

Рис. 15.4.1. Динаміка росту кількості розглянутої проектної документації.

Державна екологічна експертиза проводилась еколого-експертним підрозділом без залучення науково-дослідних організацій. Еколого-експертним підрозділом держуправління розглянуті проектні матеріали на виконання таких життєво важливих заходів та будівництво об’єктів, як: - коригування Генерального плану м. Конотоп; - Генеральний план м. Охтирка; - покращання екологічного стану р. Хусь с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області; - облаштування Липоводолинського нафто- газоконденсатного родовища для промислової експлуатації; - реконструкція та розширення об’єктів облаштування Бугруватівського родовища для промислової розробки. Система збору нафти і газу з видобувних свердловин ГЗУ9, ГЗУ10; - фармацевтичне підприємство № 1870 по вул. Скрябіна, 54 в м. Суми; - АГНКС МБК1 0,05-0,3/125/25-1, розташована на майданчику в межах червоних ліній вул. Курська та вул. Піщана в м. Суми та інш. Обов’язковим критерієм позитивної оцінки проектної документації є урахування громадської думки, як мешканців цілого населеного пункту, так і одного житлового будинку. При проведенні експертиз обов’язково брались до уваги висновки проектних організацій, на які покладені функції здійснення територіальної діяльності та таких як: Український науковий гігієнічний центр, Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва і інших зацікавлених служб. Загальні результати еколого-експертної діяльності наведені в табл. 15.4.1. Таблиця 15.4 1.. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № п/ п

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загал. кількості )

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт )

( шт )

261

169

206

123

Виконання робіт 1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації 2

Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Особлива увага зверталась на повноту і обґрунтованість оцінки впливу на навколишнє середовище, оскільки забезпечення динамічної природної рі-

вноваги не можливе без дотримання вимог природоохоронного законодавства і екологічної безпеки.

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ. Екологічний моніторинг навколишнього природного середовища в Сумській області проводиться обласним державним управлінням екології та природних ресурсів на виконання Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою КМУ від 30.03.1998 р. №391. Суб’єктами державної системи моніторингу довкілля області є:  держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області;  обласне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;  облСЕС;  обласне управління водного господарства;  обласний центр з гідрометеорології;  обласне управління земельних ресурсів;  обласне управління житлово-комунального господарства;  ДЛГО “Сумиліс”;  ОКАП “Сумиоблагроліс”. Основними напрямками спостережень за довкіллям були:  моніторинг водних ресурсів (поверхневих, питних, стічних та ґрунтових вод);  моніторинг промислових викидів;  моніторинг земельних ресурсів;  моніторинг біоресурсів (здоров’я населення, чисельності основних видів мисливських тварин, стану сільськогосподарських рослин, продуктів харчування);  екологічний моніторинг підприємств-забруднювачів загальнодержавного та обласного значення. Означені суб’єкти СМД (системи моніторингу довкілля) ведуть режимні спостереження в розрізі середовищ контролю згідно п.8 Положення про державну систему моніторингу довкілля. Система спостережень за станом довкілля наведена в табл. 16.1. Постійний контроль навколишнього середовища здійснюють:  держуправління на постійних точках спостереження: - 70 водовипусків стічних вод від підприємств; 25 контрольних створів на річках області (Псел, Ворскла, Сула, Сейм, Івотка, Шостка, Десна); 52 постійні моніторингові ділянки на територіях природно-заповідного фонду та сільгоспугідь;  обласний центр з гідрометеорології має 3 стаціонарних пости спостереження за станом атмосферного повітря;  облСЕС веде лабораторний контроль за станом забруднення атмосферного повітря на кордонах санітарно-захисних зон підприємств та у зонах впливу автомагістралей; в 66 постійних створах нагляду за якістю поверхневих відкритих водойм на території населених пунктів. Контролю підлягали пі-

дземні води централізованих (водопроводи) та децентралізованих (колодязі) джерел водопостачання; грунти в населених пунктах області;  Сумський центр “Облдержрючість” має 29 постійних точки спостережень за станом ґрунтів сільськогосподарського призначення та 18 точок постійного спостереження за станом поверхневих вод, що стікають з сільськогосподарських угідь, також контролюється рослинницька продукція та корми;  Облводгосп протягом року здійснював лабораторний контроль на 26-и ділянках системи еколого-меліоративного моніторингу за станом дренажних та меліоративних вод з метою оцінки гідрогеолого-меліоративного стану осушених систем, оцінки хімічного стану поверхневих та дренажних вод та виявлення деградаційних процесів в ґрунті. Контроль за станом поверхневих вод проводився на 25 постійних створах.  Облжитлокомунгосп через мережу акредитованих на право проведення вимірювань відомчих лабораторій комунальних підприємств (6) виконував постійні спостереження за питною водою та скидами стічних вод. Таблиця 16.1. Система спостережень за станом довкілля

2 3

4 5 6 7 8 9

ґрунти

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

підземні води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

2 Держу правління охорони навколишнього природного середовища (екологічна інспекція) Обласний центр з гідрометеорології Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОблСЕС Сумський центр «Облдержродючість» Облводгосп Облуправління земельних ресурсів Облжитлокомунгосп Облуправління лісового господарства

поверхневі води

1 1

Кількість точок спостережень, од. стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

Суб’єкти моніторингу довкілля атмосферне повітря

№ з\п

3 -

4 60

5 124

6 58

7 9

8 -

9 52

5001 -

66 18

3086 -

13 29

25 -

26 -

16 -

8 -

200 -

Найбільші підприємства області, діяльність яких справляє шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, ведуть постійний відомчий контроль за узгодженими держуправлінням графіками. Постійні пости спостережень мають:

 ВАТ “Сумихімпром”, Шосткинський завод хімреактивів – атмосферне повітря, скиди стічних вод, грунти біля майданчиків зберігання відходів, підземні води через мережу спостережних свердловин;  Шосткинський казенний завод “Імпульс”, ВАТ “СМНВО ім. М. В. Фрунзе”, ВАТ “Селмі”, ВАТ “Конотопський завод “Мотордеталь” - атмосферне повітря, скиди стічних вод;  НГВУ “Охтирканафтогаз” – підземні води на території виробничої діяльності через мережу спостережних свердловин. Дані спостережень використовуються при узагальненні інформації від суб’єктів моніторингу довкілля для складання звітів про стан навколишнього природного середовища області. Аналіз даних екологічних спостережень від всіх суб’єктів обласної системи моніторингу наданий у розділах 3, 4, 5. Суб’єкти моніторингу в Сумській області з різних причин ведуть спостереження не за всіма об’єктами довкілля, зазначеними в постанові КМУ від 30.03.1998 р. №391. Так: обласне управління з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не має власної акредитованої на право проведення вимірювань лабораторії, а також не має коштів на проведення регулярних досліджень в місцях області, що зазнали радіаційного забруднення (окремі села Шосткинського, Середино – Будського, Ямпільського районів ); обласний центр з гідрометеорології за браком штату лабораторії, відсутністю достатньої кількості стаціонарних постів спостережень ( 3 пости на область) та коштів не веде спостережень за вмістом забруднюючих речовин, в т. ч. радіонуклідів, в річкових, озерних водах, грунті, за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; ДЛГО “Сумиліс” та ОКАП “Сумиоблагроліс” з тих самих причин не ведуть спостереження за залишковою кількістю пестицидів, агрохімікатів і важких металів на землях лісового фонду та радіологічні дослідження. У 2006 р. була продовжена робота над основними заходами обласної програми дій з гігієни довкілля на 2001-2005 рр. та Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р. стосовно удосконалення системи обласного моніторингу: посилений лабораторний контроль за якістю питної води централізованих джерел водопостачання та шахтових колодязів, контроль за роботою діючих каналізаційних та очисних споруд та знезараження стічних вод, розширення мережі моніторингових ділянок на землях природно-заповідного фонду, землях сільськогосподарського призначення, населених пунктів. З метою забезпечення відкритості та широкого доступу громадськості до інформації про екологічний стан області дані про екологічний стан публікуються на офіційному сайті держуправління. Створення обласної програми моніторингу довкілля Сумської області передбачається на основі Державної програми проведення моніторингу довкілля після прийняття Закону України.

Актуальною проблемою, і не тільки для Сумської області, стала відсутність “єдиного нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення” (п.11 постанови КМУ № 391 від 30.03.1998 р.) між суб’єктами моніторингу. Відсутні єдині по Україні, загальні для всіх суб’єктів моніторингу програми збору та ведення банків даних; аналізу існуючої інформації, прогнозування і т. і.

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Як показує практика економічно-розвинених країн економічні механізми відіграють важливу роль в реалізації цілей екологічної політики господарського суб’єкта будь-якого рівня. Реалізація екологічної політики здійс-

нюється через сукупність еколого-економічних інструментів, які впливають на фінансовий стан економічних суб’єктів з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямку. Головними економічними інструментами в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі та субсидії. Юридичні та фізичні особи, які в процесі своєї діяльності здійснюють вплив на навколишнє середовище компенсують екологічні втрати шляхом сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. На кінець 2006 р. по Сумській області було зареєстровано: юридичних осіб-платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 3918; фізичних осіб-платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 2155. Загальна суму сплаченого збору протягом 2006 р. по Сумській області складає 5842,7 тис. грн., в тому числі юридичними особами сплачено 5570,4 тис. грн.; фізичними – 272,3 тис. грн. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" перерозподіл коштів від сплати бору здійснювався наступним чином: 65% від загальної суми надходжень перераховується до держаного бюджету; 35% - до місцевих бюджетів (в тому числі до обласного бюджету – 25%, до сільських, селищних та міських – 10%); Таким чином здійснюється формування цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, кошти яких спрямовуються на фінансування природоохоронних заходів для реалізації екологічних цілей. Також суб’єкти господарювання сплачують платежі та збори за використання природних ресурсів і за можливість здійснення господарської діяльності, такі як плата за землю, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне водокористування, платежі за користування надрами загальнодержавного значення та інше. Важливим інструментом екологічної політики є сплата адміністративних штрафів та грошових стягнень, за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства. Штрафи та платежі орієнтують підприємства на усунення існуючих недоліків та стимулюють на удосконалення технологій. Вищевказані інструменти реалізації екологічної політики реалізуються шляхом вилучення доходів суб’єктів господарювання. Не менш важливим напрямком стимулювання екологічно обумовленої діяльності підприємств є субсидії та дотації. Вагомим чинником могла б стати система пільгових податкових інструментів. 17.2. Економічні механізми природоохоронної діяльності Фінансування природоохоронних заходів у 2006 р. здійснювалося за рахунок державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища.

З державного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 2200,0 тис. грн. (два мільйони двісті тисяч гривень) на реалізацію бюджетних програм “Очистка стічних вод” і “Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”, а саме: на будівництво І черги очисних споруд в м. Білопілля – 1200,0 тис. грн.; на проведення заходів щодо знешкодження непридатних ХЗЗР, які зберігаються на сільгосппідприємствах Сумської області, - 1000,0 тис. грн. На будівництві І черги очисних споруд були виконані наступні роботи: по аераційному басейну блоку ЕК-500 – змонтовано технологічний трубопровід, установлено компресори і насоси, нестандартизоване обладнання; добудовано каналізаційну мережу на території очисних, мулові майданчики, дренажну насосну станцію; виконано електропостачання на території очисних та в блоці ЕК-500. Стан будівельної готовності складає 94,4 відсотки. В 2007 р. планується виконання пуско – налагоджувальних робіт, в результаті чого буде доведено очистку стічних вод до нормативних показників та припинено забруднення річки Вир. В рамках проведення заходів по знешкодженню непридатних ХЗЗР, які зберігаються на сільгосппідприємствах Сумської області, надано послуги по їх вивезенні на утилізацію в кількості 119,5 тонн з територій Сумського, Охтирського, Глухівського, Путивльського та Конотопського районів, що дало змогу зменшити рівень забруднення на довкілля. Очікувані надходження на 2006 р. до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища становили 1870,2 тис. грн., фактично станом на 31.12.06 р. надійшло 1455,2 тис. грн., які використані на наступні природоохоронні цілі: • на охорону і раціональне використання водних ресурсів – 226,8 тис. грн. (на здійснення авторського нагляду за будівництвом каналізаційних очисних споруд в м. Білопілля – 10,0 тис. грн.; на капітальний ремонт каналізаційних очисних споруд в м. Буринь, м. Лебедин, с. Засулля Недригайлівського району, с. Сахни Конотопського району с. Малий Вистороп Лебединського району – 93,0 тис. грн.; на надання послуг по ліквідаційному тампонажу безгосподарних артезіанських свердловин на території Глухівського району – 80,0 тис. грн.; на проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою ставу в с. Духанівка Конотопського району – 23,8 тис. грн.; на відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану русла р. Ворскла – 20,0 тис. грн.) • на охорону і раціональне використання земель – 15,0 тис. грн. (на створення захисних лісових насаджень на території с. Синівка Липоводолинського району та с. Хустянка Буринського району). • на охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів – 23,1 тис. грн. ( на здійснення робіт по озелененню міст і сіл області та на проведення акцій "День довкілля"). • на збереження природно-заповідного фонду – 51,4 тис. грн. (на розвиток та оптимізацію мережі природно-заповідних об’єктів та екологіч-

ної мережі області – 28,4 тис. грн.; фінансування витрат на утримання об’єктів природно-заповідного фонду: парк "Сумський", Кролевецька "Яблуня-колонія", парк при Ямпільській станції юннатів, ботанічного саду при СумДПУ – 23,0 тис. грн.). • на раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – 875,0 тис. грн. (на ведення реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів – 25,0 тис. грн.; на здійснення заходів по реалізації системи поводження із забороненими і непридатними до застосування пестицидами на території Лебединського, Конотопського, Сумського, Недригайлівського та Тростянецького районів – 806,0 тис. грн.; на ведення реєстру місць накопичення заборонених пестицидів, реєстру фінансування робіт по знешкодженню заборонених пестицидів та реєстру свинцево-кислотних та інших побутових відходів – 29,0 тис. грн.; на розробку типового проекту майданчика для складування твердих побутових відходів для невеликих населених пунктів – 15,0 тис. грн.). • на науку, інформацію, освіту, підготовку кадрів, організацію праці – 263,9 тис. грн. (виконано наукові екологічні дослідження за темами: “Моніторинг соціально – екологічного стану Сумської області як передумова забезпечення сталого розвитку регіону”, “Створення на базі ботанічного саду СумДПУ обласного центру по збереженню і відновленню біорізноманіття місцевої флори”, “Розробка техніко – економічного обґрунтування впровадження системи збору ТПВ м. Суми”, “Аналіз стану реалізації державних і обласних екологічних програм та природоохоронних заходів в Сумській області”, “Розробка програми впровадження системи поводження з небезпечними промисловими та побутовими відходами в Сумській області, концептуальні засади та рекомендації”, “Розробка концепції і технічного завдання на створення системи комплексного екологічного моніторингу для поточної оцінки впливу нафтогазовидобувного комплексу на стан навколишнього природного середовища регіону”, “Розробка тимчасового порядку обліку та інвентаризації відходів на підприємствах, установах і організаціях області”, “Екологічна оцінка сучасного стану озера Чеха”.

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. Наукову діяльність екологічного спрямування в області науковці вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів та крупних промислових підприємств. Сумським державним науково-дослідним інститутом мінеральних добрив та пігментів продовжено дослідження по розробці та удосконаленню технологій утилізації і переробки техногенних відходів Сумської області, зок-

рема, відходів виробництва ВАТ “Сумихімпром” фосфогіпсу, гідролізної кислоти і залізного купоросу. Так, у 2006 р. проведено лабораторно-технологічні дослідження і видано рекомендації з технологій утилізації відвалів фосфогіпсу та залізного купоросу на ВАТ «Сумихімпром» а також виконано роботу з розробки гіпсового в’яжучого з фосфогіпсу, що є відходом хімічного виробництва. Велику роботу по вивченню довкілля, проблемах екології, природоохоронних технологіях, які мають актуальність, ведуть наукові заклади Сумщини. Науковці Сумського державного університету творчо і плідно працюють над розв’язанням комплексу проблем поліпшення стану навколишнього середовища, охорони, раціонального використання і відтворення природних ресурсів. У 2006 р. науково-дослідні роботи кафедри прикладної екології СумДУ виконувались за темою «Екологічно чиста енергетика і ресурсозберігаючі технології», в рамках якої проведено: - «Експертна оцінка перспективних заходів природоохоронної діяльності в Сумській області” (в ході проведеної роботи виконано оцінку заходів по захисту атмосфери, гідросфери, заповідного фонду, земельних ресурсів Сумської області). Вирішуючи екологічні проблеми міста проведено «Екологічну оцінку сучасного стану озера Чеха». У 2006 р. продовжувались науково-дослідні роботи кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Сумського Національного аграрного університету по комплексній темі “Фітопопуляційний моніторинг на природничо-заповідних територіях”. Тема схвалена та координується Відділенням загальної біології Національної Академії Наук України. Дослідження проводились за трьома самостійними напрямками: - закономірності біологічного різноманіття на популяційному рівні організації рослинного покриву - програмування врожаїв сільськогосподарських культур – основа раціонального природокористування - отримання високоврожайних скоростиглих сортів та гібридів соняшнику Роботи проводились згідно договору про творчу співпрацю з Відділенням загальної біології Національної Академії Наук України, а також з НПП "Деснянсько-Старогутський" та національним природним парком заповідником “Михайловськая целина”. Співробітники кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії СНАУ продовжували виконання теми “Розробка екологічно безпечних енергозберігаючих технологій на основі оптимізації системи живлення, обробітку грунту, поліпшення фітосанітарного стану та збереження родючості чорноземних грунтів в біологічному і грунтозахисному землеробстві в умовах північно-східного Лісостепу України”. Об’єктами досліджень були: способи основного безполицевого обробітку грунту під культури сівозміни, агрофізич-

ні показники грунту, рослини кукурудзи, соняшника, ячменю, озимої пшениці. Продовжились роботи по темам: «Розробка агробіологічних та екологічних основ окультурення чорноземних грунтів при різних формах господарювання» та «Розробка наукових основ біологічного землеробства», метою яких є розробка та впровадження технологій вирощування сидератів в проміжних посівах, що дозволить розробити природоохоронні технології вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур для отримання якісної екологічно безпечної рослинницької продукції. Вже багато років по вирішенню екологічних проблем співпрацюють з держуправлінням науковці Сумського Державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка. Кафедрами ботаніки, географії, зоології, анатомії, фізіології людини та тварин виконувались за темами: 1. «Вивчення біологічного різноманіття рослин та грибів у межах Кролевецького, Роменського та Недригайлівського районів Сумської області», яка виконується в рамках «Програми збереження біологічного різноманіття, відтворення біологічних ресурсів та розвитку природно–заповідного фонду в Сумській області на перспективу до 2015 р.». Проведена робота дозволила вивчити видовий склад вищих судинних рослин і хребетних тварин досліджуваної території, виявити види рослин і тварин занесених до Європейського Червоного списку, Червоної книги України, Бернської конвенції про біорізноманіття, Обласного Червоного списку. 2. «Створення генетичного банку рідкісних видів рослин для реінтродукції на території Сумської області». В результаті виконаної роботи в Ботанічному саду СумДПУ створено експозицію «Рідкісні рослини Сумщини», де висаджено рослини, отримані з насіння або взяті у природних місцезростаннях. Нагромаджений рослинний матеріал буде використано для збагачення природних популяцій зникаючих видів. 3. «Вплив аеротехногенних викидів ВАТ «Сумихімпром» на наземні біоценози». Проведені дослідження дають змогу простежити зміну екологічних факторів у зоні впливу повітряних викидів ВАТ «Сумихімпром» на протязі останніх дванадцяти років. Також проведено аналіз урожайності сільськогосподарських культур, вивчена його якість та виявлені мутації у культур, які вирощуються на забруднених територіях. 4. «Екологічні дослідження ставків і малих водосховищ в басейні р.Ворскли в рамках програми паспортизації водних об’єктів». Проведено гідробіологічні та іхтіологічні дослідження на п‘яти малих річках (з яких дві притоки Псла і три притоки Ворскли) басейну Дніпра та на чотирьох малих водосховищах (ставках) та русловому водосховищі на річці Псел. Продовжується виконання багаторічних наукових програм з наступних напрямків: «Фауна та екологія тварин Північно-Східної України в умовах антропічного тиску». У межах програми досліджено екологію різних груп тварин, здійснено моніторинг якісних і кількісних змін фауни, природних угідь і угруповань різного рангу.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Предмет “Екологія” у загальноосвітніх навчальних закладах області у 2006 р. викладався через спецкурси екологічного спрямування у 30 загальноосвітніх навчальних закладах. Ними були охоплені 740 учнів 8-9 класів та 832 учні 10-11 класів. Переважно це учні класів з профільним та поглибле-

ним вивченням біології, для яких цей спецкурс викладався по одній годині на тиждень. У 2006 р. у 164 загальноосвітніх навчальних закладах Сумщини велись гуртки та факультативи екологічного, природоохоронного та природознавчого напряму. Усього в них навчались близько 4,5 тисяч школярів 1-11 класів. Окремі навчальні заклади працюють над проблемою екологічної освіти та виховання учнів. Базовою школою цього напрямку є Боромлянська ЗОШ ІІІІ ст., яка стала переможцем районного рейтингового оцінювання діяльності освітніх установ щодо озеленення шкільної території. Педколектив Великобобрицької ЗОШ І-Ш ст. Краснопільського району втілює в освітній процес тему «Екологічне виховання учнів на уроках природничих наук та у позашкільній роботі». У школі активно діє Всеукраїнська дитяча організація «Екологічна варта», результативно працює шкільне лісництво; організована робота гуртків «Дивосвіт» та «Ліс - легені планети», діє екологічна стежина, працює шкільна агітбригада, туристично-краєзнавчий гурток, музей Хліба. Проводиться значна просвітницька та дослідницька, пошукова краєзнавча робота з учнями. 89% школярів беруть активну участь у Всеукраїнських конкурсах, акціях, операціях, виставках. Вони є неодноразовими призерами обласних та учасниками Всеукраїнських конкурсів. У районах та містах області проводяться методичні заходи для підвищення фахового рівня у веденні шкільної класно-урочної, позакласної і позашкільної діяльності екологічного спрямування. Понад 5 тисяч школярів області взяли участь у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі “Колосок“. У 2006 р. практично у кожному загальноосвітньому навчальному закладі м. Суми проводились тижні біології та екології. Показовими з питань екологічної освіти та виховання є навчальні заклади м. Конотопа. Чотири навчальних заклади міста працюють над освітньою проблемою формування екологічної свідомості учнів, 20 вчителів біології здійснюють самоосвіту у цьому напрямі. Співпраця всіх навчальних закладів з міською станцією юннатів, творчість педагогічних колективів, адміністрації закладів сприяє вихованню дітей Конотопа з сучасним поглядом на природу Землі, природу людини, розуміння необхідності збереження та захисту всього живого. Освітяни організовують школярів на участь у Всеукраїнських, обласних, міських природничих та екологічних заходах, акціях, у яких виборюють призові місця, отримують подяки та дипломи. Учні Буринського району – активні учасники агітбригад, які пропагують правила використання природних ресурсів, їх збереження, дотримання правил поведінки в природі, вивчають стан водоймищ, територій парків, насаджень проводять роз’яснювальну роботу серед жителів міст і сіл. Школярі Великописарівського району здійснюють публікації у районних газетах, випускають шкільні стіннівки. На Липоводолинщині екоагітбригади, агітпости провели роз’яснювальні роботу серед населення, лекції для батьків про захист первоцвітів та зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України,

Червоного обласного списку. У Середино-Будському районі була організована фотовиставка “Люби і знай свій рідний край”. Формуванню екологічної грамотності підростаючого покоління, збагачення їх природоохоронними знаннями і вміннями, залученню до конкретної природоохоронної трудової діяльності сприяє участь школярів у Всеукраїнських та обласних конкурсах, акціях і операціях. Щорічно учні шкіл беруть участь у конкурсах ”Птах року“, “Посади дерево”, “Парки - легені міст і сіл“, “Юний селекціонер“, “Флора України і компас у зеленому світі”, “До чистих джерел”, “В об’єктиві натураліста”, “Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря”, конкурс-огляд на зразкову навчально-виховну екологічну стежину, “Мій захист я віддаю на захист природи”, “Зелений паросток майбутнього”. Проведення місячника екологічної і природоохоронної роботи, присвяченого Міжнародному дню Землі та Всеукраїнському дню довкілля відбулось в усіх районах та містах області. У кожному навчально-виховному закладі Буринського району проведені толоки, облаштування територій шкіл та навколо них. На екологічних стежках упорядковувалися джерела та криниці, висаджено 943 саджанці сосни, ялини, берези, плодових порід дерев, 167 кущів смородини, калини, аґрусу. Закладено невеликий парк на пустирі учнями Першотравневої школи (373 саджанці). Заходи, проведені протягом місяця у Глухівському районі, спрямовані на благоустрій, озеленення та приведення у належний стан навчальних закладів та прилеглих територій, впорядкування місць поховання загиблих воїнів, очищення криниць, джерел, струмків, річок, їх прибережних смуг. Створені нові лісові насадження на площі 45 га, упорядковано території парків, скверів, алей площею 57 га, ліквідовано 30 сміттєзвалищ, упорядковано 35, очищено від сміття береги річок площею 11 га, упорядковано і очищено 42 джерела. День Довкілля в районі пройшов під гаслом «Посади своє дерево». Учні та жителі району посадили понад 23000 дерев, 630 кущів, започатковані калинові куточки. Учні Середино-Будських ЗОШ І-ІІІ ст. №1 і №2 та Старогутського НВК ведуть дослідницьку роботу за темами ”Лікарські рослини нашого краю“, “Вплив фітонцидних рослин на екологічний стан у місті”, “Спостереження за гніздуванням лелеки білого”. Керує дослідницькою роботою учнів С.М.Панченко, старший науковий співробітник НПП ”ДеснянськоСтарогутський“. Учителькою вищої категорії, вчителем-методистом Степанівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 В.О.Венедиктовою разом з учнями ведеться дослідна робота за темами: ”Дослідження адвентивних рослин на території села“, ”Вплив діяльності фермерських господарств на природу Степанівки“ тощо. За завданнями кафедри зоології Київського національного університету учнями школи ведуться спостереження за перелітними та зимуючими птахами. Дослідницька робота проводиться в 5 школах Шосткинського району. Найцікавішими роботами 2006 року є: «Дослідження популяції білого лебедя» (керівник Жутова Т.А., Воронізька ЗОШ №1); «Екологічний стан та проблеми р. Осоти“ (керівник Рязанова Т.М., Воронізька ЗОШ І-ІІІ ст.

№3);”Вплив радіоактивного випромінювання на здоров'я людей» (керівник Куліченко О.А., Клишківська ЗОШ І-ІІІ ст.), «Біологія села Собич» (керівник Печінка Т.М., Собицька ЗОШ І-ІІІ ст.), «Глобальні проблеми людства» (керівник Савон Н.О., Чапліївська ЗОШ І-ІІІ ст.), ”Екологічні проблеми села Богданівка“ (керівник Овсієнко О.М., Богданівська ЗОШ І-ІІІ ст.). Екологічні стежки діють у 213 школах Сумської області. На стежинах проводиться комплексна робота: екскурсії, уроки у природі, дослідницька та природоохоронна робота. Створені гуртки екскурсоводів, які проводять екскурсії для молодших школярів та інші форми пропагандистської діяльності. Учителі створюють путівники по стежині, збирають фотоматеріали по діяльності стежин. Особлива роль у формуванні екологічної культури підростаючого покоління відводиться станціям юних натуралістів та гурткам екологонатуралістичного профілю, що функціонують при комплексних позашкільних навчальних закладах Сумської області. У 2006 році в області налічувалося 333 творчих учнівських об'єднання екологічного спрямування, які охоплювали більше 9 тисяч вихованців. Серед них: 154 гуртка екологічного спрямування, 18 екозагонів, 4 екоклуби, 34 агітбригад, 5 екотеатрів, 24 екологічних центрів, 3 школи початкової екологічної освіти, 3 міських екологічних штабів. Координатором екологічної та природоохоронної роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області є екологонатуралістичний відділ Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, одним із пріоритетних напрямів позашкільної еколого-натуралістичної роботи якого є формування екологічної культури особистості. Протягом 2006 р. вихованці рай (міськ)СЮН, комплексних позашкільних навчальних закладів, учні шкіл брали участь у Всеукраїнських масових заходах: “Мій рідний край - моя земля”, “До чистих джерел”, “Біощит”, “Лишайники – індикатори стану атмосферного повітря”, “Джміль та бджілка”, “Флора України: компас у зеленому світі”, “Птах року”, “Географічний майданчик у дії”, ”Вчимося заповідувати”, “Галерея кімнатних рослин”, а також великому зимовому обліку птахів, осінніх міжнародних днях спостереження за міграціями птахів, у фестивалі юннатівського відеофільму “В об’єктиві натураліста”, Тижні юних раціоналізаторів та винахідників “Природа – людина – виробництво – екологія”, ін. Крім того, у 2005-2006 рр. започатковано ряд нових акцій та конкурсів, покликаних сприяти інтеграції вітчизняної освіти у світовий простір, формувати в юних громадян почуття соціальної відповідальності, підвищити рівень екологічної свідомості. Це такі як: “Юний дослідник”, “Зелений паросток майбутнього”, “Майбутнє лісу у твоїх руках”, «Пам'ятні стежини Перемоги», «Енергія і середовище», «Рослини – рятівники від радіації», «Дослідницький марафон», «Юннатівський зеленбуд», «Парад квітів біля школи», інші. З метою підвищення рівня екологічних знань серед учнівської молоді, привернення уваги дітей та громадськості до актуальних проблем охорони

природи, залучення до практичної природоохоронної діяльності у травні 2006 року на базі Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю був проведений обласний екологічний конгрес “Нашим нащадкам – квітучу планету!”. З метою поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрою населених пунктів та прилеглих територій, очищення акваторій, збереження природоохоронних територій, заповідних та інших особливо цінних об'єктів, здійснення екологічного виховання та, зокрема, формування в юних громадян таких якостей, як почуття соціальної відповідальності, небайдужості, прагнення до активних дій у впорядкуванні та оздоровленні довкілля у квітні 2006 р. учнівська молодь 219 загальноосвітніх та 49 позашкільних навчальних закладів області брала участь в акції «Зелений паросток майбутнього». Загальна кількість учасників акції становила понад 30 тисяч дітей. Заходи в рамках акції проводилися за напрямами: операція “Чисте подвір’я”, операція “Жива зелена хвиля подвір'я”, операція “Лісам, паркам, скверам - бути чистими”, операція “Чисті прибережні смуги - живі водні плеса і джерела”. Упродовж року в закладах освіти області активно запроваджувалися традиційні та нетрадиційні форми і методи екологічного навчання і виховання учнів. Так на Шосткинській міській станції юних натуралістів з метою реалізації Концепції екологічної освіти в Україні, формування екологічного світогляду і фундаментальних екологічних знань учнівської молоді та залучення її до практичних заходів, направлених на вирішення проблем регіону, діє міжшкільний екологічний парламент. Завдяки рішенням екопарламенту в школах міста за участю педагогів станції юних натуралістів протягом року організувалося чимало цікавих змістовних заходів еколого-натуралістичпого спрямування: класні години на екологічну тематику, виставки екоплакатів, екологічні брейн-ринги, екосуботники, тематичні вечори та зустрічі в КВК між учнівськими колективами, де висвітлювалися проблеми довкілля. Сумським міським центром еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді протягом року проводилися ряд природоохоронних акцій та операцій, бесід з юннатами, екскурсій. Упродовж року ефективно працювали міські екологічні штаби Конотопської та Роменської міськСЮН, до складу яких входили активні учні міських шкіл та юннати СЮН. Екологічні штаби забезпечували участь шкіл у міських конкурсах та акціях екологічного спрямування та займалися вивченням екологічної ситуації в містах та районах шляхом опрацювання екологічних проектів, проведення спільних екологічних заходів (рейди „Чисті джерела”, „Чисте довкілля”, „Пташина їдальня”, операції „Первоцвіт”, „Збережіть зеленого друга”, конкурси - виставки). Змістовна науково-дослідницька робота також проводилася в 16 учнівських лісництвах області. У зелених лабораторіях під відкритим небом для вихованців організовувалася практична дослідницька, суспільно корисна та

профорієнтаційна робота. Юні лісівники вивчали основи лісництва, проводили догляд за відведеними ділянками лісу та розсадників, проводили роботу по захисту лісових мешканців, заготівлі насіннєвої продукції та лікарської сировини. У центрі уваги двадцяти двох шкільних екологічних центрів Ямпільщини стоять актуальні питання збереження та відновлення зелених куточків регіону. Створені вони в усіх загальноосвітніх закладах району. Координатором їх діяльності є екоцентр Ямпільської райСЮН, педколектив якої щорічно готує для ШЕЦ у рамках районної гри – змагання “Природоохоронний банк корисних справ” екологічні завдання, природоохоронні конкурси, акції, естафети, місячники тощо. Гуртківці Сумського міськЦЕНТУМ, які протягом року працювали в учнівському лісництві “Паросток”, відпочивали у профільному таборі “Лісовичок”, створеному на базі Сумського держлісгоспу. Робота на закріпленій ділянці змінювалася рухливими іграми, екскурсіями та іншими виховними заходами, спрямованими на вивчення та поліпшення стану природного середовища; участю в екологічних операціях “Мурашка”, ”Аптека Айболита”, “Ліси для нащадків” тощо. 36 кращих юннатів області - переможці обласних та всеукраїнських конкурсів, влітку 2006 р. залучалися до обговорення екологічних проблем країни, регіонів, намічали шляхи їх розв’язання під час роботи Всеукраїнського оздоровчого табору “Юннат”, що діяв на базі Національного екологонатуралістичного центру учнівської молоді у м. Київ. Система екологічної освіти охоплює й підготовку спеціалістів у вищих учбових закладах. В Сумському Національному аграрному університеті (СНАУ) існує система неперервної екологічної підготовки студентів. Програмою навчального процесу передбачено вивчення основних положень екології, як загальнобіологічної науки, а також вивчення спеціальних розділів екології стосовно конкретного напряму підготовки фахівців різного профілю. На всіх спеціальностях університету студентам надається курс «Основи екології» в обсязі 108-54 години. Враховуючи специфіку навчального закладу, практично всі дисципліни циклів природничо-наукової та професійної підготовки включають окремі теми з різних напрямків екології. Крім того, обов’язковим елементом при виконанні дипломних робіт (проектів) для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, спеціаліст та магістр є розділ «Екологічна експертиза», який передбачає проведення екологічної експертизи проекту та екологічного обгрунтування положень, що виносяться на захист. Екологічна освіта у Сумському Державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка ґрунтується на аналізі актуальних проблем, пов’язаних з впливом екологічних ідей на формування світоглядних орієнтацій студентів– природничників. У Сумському Державному університеті проводиться підготовка фахівців за напрямком «Екологія», яка зорієнтована на подальшу їх роботу на підпри-

ємствах промисловості, будівництві, закладах освіти тощо. Навчальний процес побудовано на базі оволодіння студентами широким колом фундаментальних та спеціальних дисциплін, які визначають фахове спрямування. Зокрема, «Енергозберігаючі технології», «Основні проблеми життєзабезпечення міста та промислових зон», «Технологічні основи виробництв», «Автоматичний контроль та методи вимірювання параметрів навколишнього середовища», «Міжнародне та національне природоохоронне законодавство», «Екологічне проектування», «Процеси та апарати природоохоронних технологій». Базовою кафедрою підготовки інженерів-екологів є кафедра «Прикладної екології», яка тісно співпрацює з держуправлінням. За 2006 р. більше 20 студентів провели в держуправлінні виробничу та переддипломну практику. Основне навчальне навантаження кафедри складають 62 профілюючих дисципліни (загальним обсягом 8339 год/рік) для підготовки фахівців з напрямку 0708 „Екологія” та дисципліни екологічної підготовки на інших спеціальностях університету: „Екологія” (у обсязі 677 год.), „Екологія промислових технологій” (у обсязі 74 год.), „Основи загальної екології” (у обсязі 61 год.). Крім того, студентська молодь залучається до науково-практичних робіт з екологічних проблем області. Викладачі кафедри проводять роботу по залученню талановитої молоді до вступу в СумДУ через систему Малої академії наук та викладають дисципліни „Біологія” та „Екологія” у обсязі 180 годин у гімназіях м. Сум. Вирішуючи актуальні екологічні проблеми Сумщини, держуправління співпрацює з громадськими угрупуваннями екологічного спрямування. З метою поліпшення співпраці з громадськими організаціями, проведення практичної природоохоронної діяльності і громадського контролю за станом навколишнього природного середовища, популяризації досягнень природоохоронної роботи та формування громадської екологічної свідомості при держуправлінні створено Громадську раду, до складу якої увійшли представники 6 громадських організацій. Щомісячно проводяться засідання Громадської ради, на яких розглядаються екологічні проблеми міста і області. У 2006 р. проведено 10 засідань, на яких розглядалися питання: щодо участі громадськості у заходах в рамках Всеукраїнської акції „Зелений паросток майбутнього” та Дня довкілля, проблеми озеленення міського парку і міста, перспективи вирішення питання по організації міського полігону твердих побутових відходів, обговорено позитивні сторони та недоліки проведення в місті акції „Життя без сміття”, підтримано ініціативу проведення загальноміської акції «Сміттєва ера» та ін. За ініціативою держуправління на розгляд громадськості виносився проект «Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Суми на 2006-2010 рр.». В рамках створення національного природного парку «Ворсклянсько-Тростянецький», з метою роз’яснення та інформування громадськості щодо значення діяльності національних природних парків для збереження довкілля, розвитку туризму та взаємодії з місцевими громадами, держуправлннім було організовано виїзний семінар «Роль національних природних парків у збереженні довкілля та їх співпраця з органами місцевого само-

врядування». Крім того, держуправління прийняло участь в громадських слуханнях, які проводились за ініціативою громадських організацій з питань про екологічний стан довкілля області; використання природних ресурсів (екологічні проблеми нафтогазового комплексу); про поводження з непридатними, забороненими до використання пестицидами; про формування та використання екологічних фондів в Сумській області; щодо будівництва нового полігону твердих побутових відходів на території В-Сироватської сільської ради; щодо розміщення відходів виробництва ВАТ Сумихімпром в с. Токарі Сумського району. Підтримуючи діяльність громадськості, держуправлінням надавалась фінансова допомога молодіжним, юнацьким та громадським організаціям для проведення заходів еколого-пропагандистського характеру: Ямпільській станції юних натуралістів, Л-Долинській районної організації ветеранів охорони природи, Дитячому незалежному екоцентру «Романтик», Сумській облорганізації Всеукраїнської екологічної ліги. Діючі в області неурядові громадські організації екологічного спрямування допомагають не тільки вирішувати гострі екологічні проблеми Сумщини, але і здійснюють заходи по екологічній освіті та екологічному вихованню широких верств населення. Активна просвітницька природоохоронна робота серед молоді проводиться Сумською обласною організацією Українського товариства охорони природи. За участю членів товариства на високому рівні активності проводяться масові екологічні акції «Зелений паросток майбутнього», «День довкілля», «Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища» та ін.. Основні екологічні проблеми, якими опікуються члени Сумської облорганізації Всеукраїнської Екологічної Ліги є: санітарний стан населених пунктів, прибережних смуг водойм, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження рідкісних видів флори та фауни, збереження хвойних у передноворічний період, відродження джерел питної води, попередження фактів браконьєрства на водоймах. Для вирішення цих регіональних проблем реалізуються різні форми роботи. Серед них: проведення відповідних конкурсів, виставок, природоохоронних акцій, рейдів, трудових десантів, організація роботи дитячих літніх екологічних таборів. Більшість із них проходять за участю та підтримкою державного управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, органів державної влади та органів освіти на місцях, міліції та громадських організацій екологічного спрямування. Багато природоохоронних проектів, які сьогодні реалізуються на території області, були започатковані саме облорганізацією ВЕЛ. Важко переоцінити діяльність Дитячого незалежного екоцентру «Романтик». Завдяки високому ентузіазму керівників і юних екологів центру щорічно проводиться цілий ряд різнопланових заходів: організація виставок фоторобіт та екоплакатів, проведення екологічних експедицій водними артеріями Сумщини, проведення рейдів по паспортизації зелених насаджень, трудових десантів, видавнича діяльність та ін..

Усвідомлюючи, що однією із сполук впливу на стан довкілля діяльністю людини є рівень її екологічної свідомості, держуправління вдосконалює систему надання і поширення інформації про реалізацію державної екологічної політики в Сумській області. Здійснюються заходи, спрямовані на підвищення рівня інформованості через засоби масової інформації. За 2006 р. відбулося 135 виступів на радіо, 45 передач на телебаченні, підготовлено 200 публікацій в пресі. На обласному радіо проводились прямі радіоефіри, під час яких надавалась інформація щодо ефективності виконання обласних екологічних програм, здійснення робіт по розширенню площ природно-заповідного фонду області, збереженню та використанню земельних ресурсів, проблем складування твердих побутових відходів, несанкціонованої вирубки зелених насаджень а також надавались відповіді на звернення громадян. Крім того, з метою висвітлення результатів діяльності держуправління по вирішенню екологічних проблем, розгляду зауважень та пропозицій подовж року, щомісячно, керівництвом та фахівцями держуправління здійснювались робочі поїздки в райони, де проводились зустрічі з представниками влади, трудовими колективами, громадськістю, місцевими жителями та представниками місцевих ЗМІ області. Держуправлінням регулярно поновлювались інформаційні повідомлення на власній веб-сторінці а також на сайтах Мінприроди та облдержадміністрації щодо своєї діяльності, екологічних проблем області, розміщувались анонси. Крім того, держуправлінням постійно ведеться робота по виданню екологічної літератури, яка безкоштовно розповсюджується учбовим закладам, установам, бібліотекам, громадським організаціям, всім хто цікавиться проблемами екології. За 2006 р. видано: - книгу «Методи вирішення екологічних проблем»; - брошуру «Екологічний календар»; - брошуру «Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області за рік»; - інформаційну листівку до весняних природоохоронних акцій; - екологічну карту Сумської області. За ініціативою громадських організацій та активному сприянню держуправління з 2001 р. в області започатковано видання періодичного екологічного бюлетеню “Екологічне перехрестя”, метою створення якого є поширення екологічної інформації, доведення до широких верств населення основних публікацій Мінприроди, інформування про проведення та участь громадськості в екологічних акціях. За 2006 р. випущено три випуски «Екологічного перехрестя». Бюлетені безкоштовно розповсюджуються серед представників державних адміністрації районів, керівників підприємств та установ, громадських організацій та учбових закладів усіх районів Сумської області. Популярність “Екологічного перехрестя” з кожним випуском зростає. На виконання наказу Мінприроди від 13.08.04 №314 «Про створення Орхуського інформаційно-тренінгового центру» в держуправлінні створено Орхуський центр (приміщення, оснащене необхідною для роботи офісною та

комп’ютерною технікою), до якого звертаються представники громадськості і мають безперешкодну можливість працювати та отримувати всю необхідну екологічну інформацію. Для всіх відвідувачів державного управління оформлено інформаційний стенд, на якому оперативно поновлюється інформація про діяльність Мінприроди України, держуправління, громадськості та розміщуються анонси екологічної спрямування.

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В рамках розширення міжрегіонального співробітництва у сфері забезпечення екологічної безпеки, охорони здоров'я та раціонального природокористування, а також відповідно до Угоди між адміністраціями Курської та Сумської областей 1 червня 2006 р. проведено виїзне українськоросійське засідання прес-клубу „Ступінь безпеки експлуатації Курської АЕС, її вплив на стан навколишнього природного середовища", в роботі якого прийняли участь представники уряду та державної адміністрації, наукової спільноти, територіальних органів федеральної виконавчої влади Курської області та міста Курчатова, а також делегація від Сумської області на чолі із начальником держуправління екоресурсів, у складі фахівців держуправління та представників ЗМІ Сумської області. Учасниками засідання обговорювались питання щодо екологічної ситуації транскордонних територій, співробітництва Курської та Сумської областей в реалізації екологічних програм, проблеми розвитку ядерної енергетики Росії, взаємовідносини адміністрацій атомної станції і місцевої влади по вирішенню питань зайнятості населення та розвитку місцевої інфраструкту-

ри. Для делегації Сумської області проведено екскурсії до інформаційноаналітичного центру по зв'язках з громадськістю, який функціонує при Курській АЕС, а також по місту Курчатов та музею історії розвитку атомної енергетики. По підсумках роботи засідання було підписано Меморандум про подальше співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища між природоохоронними органами Курської області Російської Федерації і Сумської області України. В процесі роботи прес-клубу начальником держуправління екоресурсів надавались відповіді та інтерв'ю представникам телебачення, радіо та преси обох областей. Крім того, протягом року керівництво держуправління брало участь у засіданнях Сумсько-Курської робочої групи, на яких визначені основні напрямки діяльності сторін та погоджені терміни підписання угоди про створення єврорегіону "Ярославна" на території транскордонних областей. В складі делегації від Сумської області взято участь у нараді керівників прикордонних районів України та Російської Федерації з питань подальшого розвитку прикордонних територій, яка відбулась в м. Суджа Курської області Російської Федерації.

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. У 2006 р. створено 15 нових об’єктів природно-заповідного фонду і виявлено 10 природних територій, перспективних для наступного заповідання. Площа природно-заповідного фонду області зросла на 462,81 га і складає 158627,08 га. Для відтворення природного стану елементів екомережі створено 781 га нових лісів і 14 га лісових смуг, виведено із господарського обігу 500 га деградованих і малопродуктивних земель, рекультивовано 28 га техногенно порушених земель. На базі ботанічного саду Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка створено обласний центр по збереженню і відновленню біорізноманіття місцевої флори. Розпочаті роботи по моніторингу екологічних коридорів в заплавах річок Сейм і Псел в межах єврорегіону "Ярославна". На фінансування заходів щодо формування національної екологічної мережі в межах області було виділено 273,66 тис. грн., в т.ч. 126,09 тис. грн.з фондів охорони навколишнього природного середовища.

21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Згідно затверджених обласних заходів, орієнтовна вартість природоохоронних робіт, виконання яких було заплановано у 2006 р., становила 3,597 млн. грн. У 2006 р. передбачалося фінансування в сумі 3, 017 млн. грн. (83,9% від потреби), а фактично профінансовано 4,528 млн. грн. (126% від запланованих). При здійсненні обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2006 р. вирішувались невідкладні першочергові заходи по будівництву очисних споруд в м. Білопіллі. Для зменшення змиву родючого шару ґрунтів в водойми, зменшення ерозійних процесів в області впроваджувався безполицевий обробіток ґрунту, оброблено 225,6 тис. га. В той же час щілювання через недостатність ґрунтообробної техніки проведено всього на площі 12,6 тис. га. Протягом року заходи по впровадженню ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території майже не впроваджувались. Роботи по рекультивації порушених земель виконані на площі лише 11 га. Фінансування заходів по відновленню та підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, а також по будівництву споруд для запобігання шкідливої дії вод в складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, Держводгоспом не передбачено. Відповідні заходи здійснюються в рамках Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь на 1999-2001 рр. та прогноз до 2010 р. Сумським обласним агролісогосподарським підприємством ”Облагроліс” та обласним управлінням лісового господарства повністю виконані заходи по створенню захисних лісонасаджень на ерозійно - небезпечних землях. Завдання по створенню лісонасаджень в прибережних смугах річок і водойм не виконується через відсутність необхідних коштів. З цієї ж причини не повністю виконані заходи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд. Велись проектні роботи по створенню НПП „Ворсклянсько – Тростянецький”. Проведення робіт по створенню НПП “Середньосеймський” в 2006 р. не здійснювалось через відсутність фінансування.

22. ВИСНОВКИ Аналіз діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області у 2006 р. показав, що робота держуправління була спрямована на реалізацію державної регіональної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, покращення екологічного стану довкілля області та посилення державного контролю за дотриманням вимог чинного екологічного законодавства. Держуправлінням велась робота по контролю за реалізацією 10 державних та місцевих екологічних програм. Проводилась робота по вдосконаленню механізмів регулювання використання природних ресурсів, впроваджуються системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами, а також роздільного збору ресурсоцінних компонентів твердих побутових відходів. Забезпечуючи реалізацію державної екологічної політики, держуправлінням проводилася ліцензійна та дозвільна діяльність. За 2006 р. з питань охорони водних ресурсів видано 406 дозволів на спеціальне водокористування, 32 дозволи на буріння артезіанських свердловин, погоджено 26 проектів технологічних нормативів споживання води. По використанню корисних копалин, вивченню їх запасів на окремих площах видано 22 екологічні картки.

На викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виданий 41 дозвіл. Видано 19 дозволів на використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду. Погодження на зберігання пестицидів і агрохімікатів під час їх реалізації видано 13 організаціям та підприємствам. На виробництво, зберігання, транспортування небезпечних хімічних речовин видано 87 дозволів. Проведено державну екологічну експертизу проектів, розробок по 261 об’єкту. Проведена значна робота по розширенню мережі об’єктів природнозаповідного фонду: створено 15 нових природно-заповідних об’єктів загальною площею понад 462 га, завдяки чому, площа заповідних територій доведена до 6,7% від загальної території області. Впродовж року фахівцями держуправлінням проведено 144 виступи на радіо, відбулося 45 телепередач та інтерв’ю по телебаченню, підготовлено 200 публікацій в місцевій пресі. З метою поширення інформації екологічного спрямування, видано 6 видів поліграфічної продукції з екологічної тематики. Інспекційним складом держуправління проведено комплексні перевірки в Охтирському, Буринському, Білопільському, Роменському, Тростянецькому та Недригайлівському районах, а також в містах Конотоп і Шостка. На виконання доручення облдержадміністрації здійснено перевірку роботи Роменської та Путивльської райдержадміністрацій в сфері охорони навколишнього природного середовища. Всього за рік проведено 3780 перевірок на об’єктах різних форм власності. В результаті чого до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства притягнуто 1881 чоловік. В порівнянні з 2005 р. кількість перевірок збільшилась на 42,4%, кількість позовів збільшилась в 3,5 рази, сума накладених та стягнутих штрафів збільшилась відповідно на 1% та 10,3%. Але, наряду з досягненням певних позитивних результатів, визначено і ряд суттєвих недоліків, що потребують подальшого доопрацювання. Незважаючи на проведену роботу, стан компонентів довкілля поліпшується дуже повільно. Мають місце проблеми з очисткою стічних вод, поводження з токсичними і побутовими відходами, непридатними і забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами, браконьєрство, самовільні рубки лісів, випадки забруднення довкілля від діяльності нафтогазопереробного комплексу. Головні пріоритети роботи держуправління на 2007 р.: - покращення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів: підвищення кваліфікації спеціалістів держуправління; впровадження системи європейського обліку викидів; координація роботи управлінь земельних ресурсів, облводгоспу та лісового господарства; - реалізація регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

- сприяння впровадженню системи безперервної освіти та екологічного інформування населення, залучення громадськості до вирішення екологічних проблем, підтримка діяльності громадських організацій природоохоронного спрямування: забезпечення діяльності та технічного обладнання Орхуського інформаційного центру; - поліпшення екологічного стану річок: завершення будівництва очисних споруд м. Білопілля та м. С-Буда; - збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, продовження робіт по розширенню мережі природно-заповідних об’єктів: розширення на 1000 га площі та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду; - удосконалення системи управління відходами: ліквідація 6 складів та забезпечення зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів на ст. Побєда С-Будського району; забезпечення проектною документацією 6 населених пунктів для будівництва полігонів ТПВ.

ЗМІСТ Сто р.

Екологічна ситуація в області Атмосферні та гідрологічні умови і явища Атмосферне повітря

5 7

Водні ресурси

Земельні ресурси та ґрунти Надра

23 28

Відходи Екологічна безпека Вплив негативних факторів довкілля на здоров’я населення Рослинний світ Тваринний світ Екомережа та біорізноманіття. Території та об’єкти, що підлягають особливій охоро-

35 39

1. 2.

. . 5. . 7. 8. 9. 10. 11. 12.

44 49 53 56

13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

20. 21. 22.

ні. Деякі екологічні проблеми області та шляхи їх вирішення. Державний контроль у галузі охорони довкілля Управління в галузі охорони довкілля Моніторинг довкілля Економічні засади природокористування Стан та перспективи наукових досліджень в галузі охорони довкілля Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Виконання державних екологічних програм Висновки Додатки Зміст

59 66 69 71 76 80 83

86 95 96 98 100 103

ДОДАТКИ Додаток 4. Громадські організації, що співпрацюють з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Сумській області №

Назва громадських екологічних організацій

Адреси, телефони

1. Сумська обласна організація Укра- м. Суми, їнського товариства охорони при- вул. Набережна р. Стрілки, буд. 46, роди тел. 213449, 610164 Голова - Тєлєгіна А.С. E-mail: noosfera@sm.ucrtel.net 2. Сумська обласна організація Всем. Суми, української екологічної ліги тел. дом. 341526 Голова - Білик В.М.

3. Сумське міське громадське екологічне об’єднання “Зелений світ” Керівник – Андросов М.І.

м.Суми, вул. Дзержинського, буд.41, кв.26 тел. дом. 250990 E-mail: Androsov@meta.ua

4. Дитячий незалежний екоцентр “Романтик” 5.

м. Суми, тел.дом. 254894 Керівник - Булат Т.В. E-mail: center@romantic.sumy.ua Сумська міська молодіжна громад- м. Суми, ська організація “Екологічна фун- пров. Громадянський, 1 дація “Поступ – НООСФЕРА” тел. 655769; Керівник, голова Громадської ради – Гу- E-mail: ecosinfo@ukr.net денець В.М.

Сумська обласна організація «Клуб органічного землеробства», керівник – Майборода В.В.

м. Суми, пров. Громадянський, 1 моб. тел.. 8-096-409-53-17

Додаток 5. ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ

Черненко В. В.

начальник держуправлiння

Прудников М. О.

перший заступник начальника держуправління

Олешко О. М.

заступник начальника держуправлiння

Волкова О. І.

начальник відділу

Дячук Н. Д.

головний спеціаліст

Новгородцева О. В.

головний спеціаліст

Попов О. В.

заступник начальника відділу

Панченко О. Ю.

провідний спеціаліст

Рисіна М. М.

заступник начальника відділу

Світлична В. В.

головний спеціаліст

Ткаченко Т. В.

начальник відділу

Тютюнник Н. М.

головний спеціаліст

Яценко О. А.

заступник начальника відділу

При складанні «Доповіді про стан навколишнього природного середовища Сумської області у 2006 р.» використані матеріали: Державної екологічної інспекції в Сумській області, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з гідрометеорології, Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації, управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного управління водного господарства, Сумського обласного управління житлово-комунального господарства, Сумського обласного головного управління земельних ресурсів, Сумського обласного центру «Облдержродючість», Сумського обласного управління лісового господарства, Сумського ОКАП «Сумиоблагроліс», Сумської обласної організації УТМР, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Сумській області, казенного підприємства «Південукргеологія» Харківської комплексної геологічної партії, Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, Сумського Національного аграрного університету, Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного краєзнавчого музею, Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Сумської обласної організації УТОП, Сумської обласної організації ВЕЛ, Дитячого незалежного екоцентру «Романтик».