sumy_2007 by Administrator Dovkillia

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області

ДОПОВIДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

У 2007 Р.

СУМИ 2008 р.

ЗМІСТ Стор. Вступ

Загальні відомості

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Зміна клімату

Водні ресурси

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Земельні ресурси і ґрунти

Надра

Відходи

Екологічна безпека

10.

Сільське господарство

11.

Енергетика

12.

Транспорт

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Висновки і пропозиції

110

Додаток 1

113

Сумщина - овіяний легендами і славою край, край казкової природи. Тут несуть свої води тихоплинний Псел і кришталева Ворскла, блакитна Сула і прозорий Сейм, пісенна Десна і задумлива Клевень. Багатовікова історія Сумщини відбилася в численних пам’ятках матеріальної та духовної культури. Тут можна побачити унікальні природні пам’ятки: державний степовий заповідник в Лебединському районі „Михайлівська цілина”, в якому зустрічається 525 видів рослин; Червонотростянецький дендропарк у Тростянецькому районі, де збереглися найстаріші на Лівобережжі насадження дібровного типу з віковими ясенами, кленами, липами, дубами; загадкова яблуня-колонія в Кролевці; лісовий заказник „Великий Бір” у Шосткинському районі – своєрідний музей сосен, заснований відомим лісознавцем професором В.Д.Огієвським. Поблизу Ромен знаходиться всесвітньовідома геолого-тектонічна пам’ятка – „Гора Золотуха” (геологічний соляний купол), а в Лебединському районі – пам’ятка льодовикового періоду – озеро Шелехівське. Рідкісні зразки флори і фауни зустрічаються у Деснянсько-Старогутському Національному природному парку, що в Серединобудському районі. Прадавню історію краю можна відчути біля єдиного в Україні пам’ятника мамонту, що знаходиться в с. Кулишівка Недригайлівського району, а над долиною р. Сула на території Роменського району побачити унікальні Посульські скіфські некрополі, серед яких знаходиться найвищий скіфський курган Дніпровського Лівобережжя Старша Могила. Тисячолітня історія міст Путивль, Глухів, Ромни відбита в унікальних пам’ятниках та музейних експозиціях. Унікальні природні ландшафти Сумщини в сполученні з винятково багатою історією цих місць створюють прекрасні умови для розвитку туризму та рекреаційної індустрії. Сумська область за рівнем техногенного впливу вигідно відрізняється від областей держави з розвиненими гірничо-металургійними та сировиннопереробними комплексами, але вона має цілу низку екологічних проблем, над вирішенням яких працює державне управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області. Але ці проблеми можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями всіх громадян і з підтримкою держави.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії, на півдні і південному сході -з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України - м. Києва залізницею становить 350 км, шосейними шляхами - 359 км. Поверхня являє собою хвилясту рівнину, розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балками. В долинах річок, по схилах ярів та балок часто відслонюються крейда, пісковики і глини, перекриті потужним шаром лесу та лесовидних суглинків. Східна і північно-східна частини області зайняті відрогами Середньо-Російської височини, західна і південно-західна частини - давніми терасами Дніпра і Десни. Тут знаходять такі корисні копалини як: нафта, торф, буре вугілля, фосфорити, крейда, калійна і кам'яна солі, гіпс, вапняк та інш. Клімат в області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні від -7,9 на півночі області, до -7,1 - на південному заході, в липні від +18,4 на півночі, до +19,9 - на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36, абсолютний максимум +38. Річки Сумщини належать до басейну Дніпра і є його лівими притоками. На території області протікає 165 річок довжиною більше 10 км і 2115 річок довжиною менше 10 км; їх загальна довжина 5,4 тис. км. Найбільші річки - Десна та Сейм (ліва притока Десни), Сула, Псел і Ворскла. В заплавах річок - численні озера-стариці та болота. Багато ставків, які використовуються здебільшого для розведення риби та водоплавної птиці. В південній лісостеповій частині області переважають чорноземні ґрунти, в північній поліській частиш - дерново-підзолисті. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування різних зернових та технічних культур (пшениці, гречки, цукрових буряків тощо). Ліси нашого краю займають 467,1 тис. гектарів, а це 18% від загальної площі області. В цих лісах ростуть понад 120 видів дерев та кущів (сосна, дуб, ясен, береза, вільха та інш.). Багато деревних порід мають велике господарське значення. Тваринний світ області досить неоднорідний. На півночі поширені представники лісової фауни - вовк, горностай, борсук, білка, лось, зрідка заходить бурий ведмідь, з птахів - тетерев, рябчик, глухар. Інші райони області мають типову фауну культурного ландшафту лісостепу: лисиця, заєць-русак, ховрахи та інші дрібні гризуни; з птахів - сіра куріпка, жайворонки та інш. Площа Сумської області 23,8 тис. кв. км, населення - близько 1,3 млн. чоловік. Створена вона 10 січня 1939 р. До її складу увійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Зараз в її складі 18 районів, 15 міст, з них 7 - обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 1474 сільських населених пунктів.

Однією з головних рис своєрідності Сумщини, що позначилася у різноманітних аспектах, є її географічне розташування. Переважну площу займає лісостеп, на півдні (Охтирський, Великописарівський, Липоводолинський райони) окремими смугами пролягає степ, на півночі (Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський райони) розпочинається зона лісів. Природним рубежем є широка долина Сейму, що поділяє область на два великих регіони зі своїми характерними кліматичними особливостями. Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. У цілому за 2007 р. темп росту обсягу виробництва склав 108% (по Україні 110%). Основою зростання є переробна промисловість. Уперше за останні сім років усі без виключення галузі промисловості спрацювали вище рівня попереднього року. Вагомий внесок у загальний приріст здійснило металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (+46,1%), хімічна та нафтохімічна промисловість (+22,4%), виробництво харчових продуктів та напоїв (+8,4%), машинобудування (+6,8%). У нафтогазовидобувному комплексі введено в дію 17 нафтових свердловин з експлуатаційного буріння, 1 – з розвідувального буріння та 1 газову свердловину з експлуатаційного буріння. На ВАТ “Сумихімпром” впроваджено виробництво з випуску хімічних елементів, кислот та неорганічних сполук на 80 т та склад грудкової сірки загальною площею 4,1 тис. м 2. На підприємстві проводиться реконструкція титанового виробництва, цеху залізоокисних пігментів. ТОВ “Імпульс” у м. Суми введена потужність із виробництва лаків і фарб на 8 тис. т. Виробництво зерна в області склало 1288,5 тис. т, що на 398,8 тис. т більше 2006 р. Приріст валового виробництва зерна склав 44,8% порівняно з 2006 р., по даному показнику регіон займає перше місце в Україні. Урожайність зернових у порівнянні з 2006 р. збільшилася на 29%. Урожай соняшнику на зерно становив 54,6 тис. тонн, що на 60,3% більше, ніж у 2006 р. при прирості урожайності на 6,5 ц/га. У порівнянні з 2006 роком у всіх категоріях господарств поголів'я ВРХ зменшилося на 17 тис. гол., свиней – на 17,7 тис. гол., птиці – на 75,2 тис. гол. Кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціальноекономічний розвиток та розвиток інфраструктури регіонів були направлені на 37 об’єктів, введено в експлуатацію 23 об’єкта, у тому числі: очисні споруди стаціонарного відділення Сумського обласного протитуберкульозного диспансеру, м. Суми; котельня школи в с. Самотоївка Краснопільського району. Кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності, у тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж

і котелень були направлені на 91 об’єкт. Введено в експлуатацію – 25 об’єктів, у тому числі: система водопостачання в с. Великий Самбір Конотопського району потужністю 10 м3 на годину. Субвенція на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт та реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів направлена на 23 об’єкти та на оснащення лічильниками теплової енергії інженерних вводів у 108 житлових будинках. Введено в експлуатацію 12 об’єктів та оснащено лічильниками теплової енергії інженерні вводи у 108 житлових будинках. Введено підвідний газопровід до сіл Жуківка і Воскресенка Буринського району - 10,4 км (буде газифіковано 320 дворів). Підвідний газопровід до с. Соснівка Глухівського району - 5,3 км (газифікація 235 дворів). За 2007 р. підрядними підприємствами дорожнього господарства виконано робіт на дорогах загального користування на суму 541,2 млн. грн. (у 3,8 раза більше проти 2006 р.), з яких 63,7 млн. грн. (11,8%) – нове будівництво та реконструкція, 49,5 млн. грн. (9,1%) – експлуатаційне утримання доріг у цей період, 428 млн. грн. (79,1%) – проведення капітальних та поточних ремонтів. Із загальної суми використаних коштів 381,8 млн. грн. направлено на капітальний ремонт автодороги державного значення Кіпті-Глухів-Бачівськ. Підписано Угоду між Сумською та Курською областями про створення Єврорегіону “Ярославна”. Проведена міжнародна українсько-бельгійська конференція “Створення регіональних екополісів як складової сталого розвитку територій”. З метою вирішення проблеми енергозбереження розроблено та затверджено рішенням сесії обласної ради від 08.06.2007 “Програму розвитку торф’яної промисловості Сумської області на період до 2009 року”. 16.05.2007 отримано спеціальний дозвіл на розробку торфородовища “Клевень-Обеста” Глухівського району, 25.05.2007 відновлено виробничу діяльність торфобрикетного заводу ДП “Глухівторф” ДП “Сумиторф”, здійснено технічне дооснащення та комплектування відповідними фахівцями торфобрикетного заводу ДП “Глухівторф”. Діяльність в галузі охорони навколишнього природного середовища була направлена на реалізацію державної екологічної політики та впровадження системних методів управління відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р., яка передбачає комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем у сферах поводження з відходами, управління водними та земельними ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і відтворення біоресурсів. Виконання першочергових заходів Комплексної програми та аналіз екологічних показників компонентів довкілля дозволяє характеризувати екологічний стан області як стабільний і керований. Більш детальна характеристика екологічного стану компонентів довкілля наведена у відповідних розділах доповіді.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2007 р. в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 29,1 тис. тонн забруднюючих речовин, в порівнянні з 2006 р. викиди збільшились на 0,7 тис. тонн (на 2,4%). Незначне зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Сумській області у 2006-2007 рр. пов’язане із збільшенням обсягів виробництва. В останні роки проблему забруднення повітря в області визначають не тільки викиди стаціонарних джерел, в більшій мірі викиди від автотранспорту. В області 67% від загального обсягу викидів (59,0 тис. т) складають викиди від автотранспорту; у м. Суми викиди від автотранспорту складають 62% від загального обсягу викидів міста (15,0 тис. т). Тому проблема загазованості міст області викидами від автотранспорту є основною. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить, що протягом останніх 5 років обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря знаходяться на одному рівні, що обумовлено стабілізацією роботи промислових підприємств та впровадженню ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових показників. Дані наведені в табл. 2.1.1. Таблиця 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря. Сумська область Загальна кількість викидів в атмосферу, тис. т, у т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від пересувних джерел, тис. т

2003

2004

2005

2006

2007

78,8 27,8 51,0

80,8 30,2 50,6

78,0 26,1 51,9

83,4 28,4 55,0

88,4 29,1 59,3

У 2007 р. загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 88,4 тис. т, що складало біля 1 % обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2006 р. загальні викиди збільшились на 5,0 тис. т або на 5,6%. Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства слідуючих галузей: діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу, нафтогазодобувної та переробної промисловості, на які припадає більше 85% викидів шкідливих речовин стаціонарних джерел, табл. 2.1.2. Таблиця 2.1.2. Основні забруднювачі атмосферного повітря. Підприємства

Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ВАТ “Сумихімпром”

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік тис. % до тис. т/рік % до тис. % до тис. % до т/ рік загальних загальних т/рік загальних т/рік загальних викидів по викидів по викидів по викидів по області області області області 10,8 9,2 11,3 9,1 11,7 11,6 13,9 12,2

2,8

3,5

3,6

4,6

3,4

4,1

3,8

4,3

НГВУ “Охтирканафтогаз” ВАТ “Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе”

3,5

4,3

2,4

3,1

2,9

3,5

3,7

4,2

1,6

2,0

1,5

1,9

1,2

1,4

1,1

1,2

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря. На території Сумської області відсутні пункти спостереження щодо транскордонного забруднення атмосферного повітря. 2.3. Якість повітря у населених пунктах. У 2007 р. щільність викидів від стаціонарних джерел залишилась практично на рівні минулого року. Найбільша щільність викидів від стаціонарних джерел, в перерахунку на 1 км2 припадає на міста Суми (64,3 т), Шостка (10,5 т), Охтирка (8,8 т), Ромни (8,1 т). Розрахований усереднений показник по області - 1,22 т на 1 км2. За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2007 р. дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. Слід зазначити, що регіональна система моніторингу стану атмосферного повітря недосконала: стаціонарні пости розташовані поблизу доріг в містах найбільшого екологічного навантаження, де основний вклад вносять викиди від автотранспорту і забруднення атмосфери у даних місцях найбільше, тому немає достовірної картини загального стану атмосфери у місті. Високих та екстремально-високих рівнів забруднення атмосферного повітря у м. Суми на протязі останніх років не спостерігалось. Динаміка середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 11 років (1997 – 2007 рр.) по м. Суми наведена в табл. 2.3.1.: Таблиця 2.3.1. Динаміка середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 11 років (1997 – 2007 рр.) по м. Суми. ГДК Речовина

1997

Середня концентрація забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, мг/м3. 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

2007

1 Пил

2 0,5

3 0,2

4 0,2

5 0,2

6 0,2

7 0,2

8 0,2

9 0,2

10 0,2

11 0,2

12 0,2

13 0,2

Ангідрид сірчистий Вуглецю оксид Азоту двоокис Азоту оксид Аміак

0,5

0,02

0,03

0,024

0,027

0,026

5,0

1,0

0,085

0,04

0,05

0,4

0,02

0,2

0,01

0,02

В структурі промислового потенціалу області більше 85% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва

слідуючих галузей: діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу - 10,98 тис. т, або 37,76% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області; переробна промисловість - 7,67 тис. т, або 26,36%, добувна промисловість - 7,12 тис. т, або 24,5%. В містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей (НГВУ “Охтирканафтогаз”, Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”) спостерігаються найбільші обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми -9,327 тис. тонн (32,1% від загальних викидів стаціонарних джерел області), Сумський район – 9,349 тис. тонн (32,15%), Охтирський район – 3,75 тис. тонн (12,9%), Роменський район – 2,93 тис. тонн (10,1%). Серед населених пунктів області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми ( 24,36 тис. т), Конотоп (5,1 тис. т), Охтирка (4,37 тис. т). Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці міст Суми (0,087 т на 1 особу), Конотоп (0,054 т на 1 особу), Охтирка (0,087 т на 1 особу). Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: незадовільний технічний стан великої кількості транспортних засобів підприємств та індивідуальних власників. Також не вирішеною залишається проблема збільшення антропогенного навантаження на довкілля підприємств нафтогазового комплексу. В Сумській області видобуток нафти та газу пов’язаний з утворенням великої кількості забруднюючих речовин під час спалювання газу на факелах. В області налічується біля 60 факельних установок. Всього викиди забруднюючих речовин підприємств нафтогазового комплексу складають 7,12 тис. т., або 24,5% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин. У 2007 р. держуправлінням проводилась робота по виконанню зобов’язань України за Монреальським протоколом про експорт та імпорт речовин, що руйнують озоновий шар. Так на виконання Постанови КМУ від 29.12.2006 р. №1852 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 р.» держуправлінням було видано 7 листів-роз’яснень на продукцію, що не містить озоноруйнівних речовин, для пред’явлення у митні органи під час митного оформлення вантажів. 2.5. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття. Дослідження щодо впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття в області не проводились. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.

У 2007 р. було заплановано 45 природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря, на які були заплановані витрати на суму 9,4 млн. грн. за рахунок коштів підприємств. Зокрема: На ВАТ “Сумихімпром” виконано 12 заходів (освоєно 1544,7 тис. грн.), в тому числі: введений в технологічну схему СКЦ-4 новий контактний вузол, відновлена проектна конструкція розпилюючих механізмів в абсорберах цеху складних мінеральних добрив, проведена заміна рукавів в рукавному фільтрі та ремонт каркасів в цеху залізоокисних пігментів, проведений капітальний ремонт теплообмінників 1 та 2 систем контактного відділення СКЦ-5, проведена наладка парового котла ДКВР 20/13 №11, у ремонтно-механічному цеху виконаний ремонт витяжної вентиляції та циклону модульного відділення, проведений капітальний ремонт теплообмінників Т3 і Т5 першої системи контактного відділення СКЦ-5, проведена часткова заміна контактної маси в контактних апаратах в СКЦ-5, проведене обладнання сховища олеуму витяжною трубою до промивного відділення СКЦ-4, виконаний капітальний ремонт газоочисного обладнання випарного апарату в ЦКСК, проведений ремонт каркасів і заміна рукавів у рукавному фільтрі ФРКН-350 у ЦЗП, проведена реконструкція компресорної станції №1 з установкою 3-х гвинтових компресорів типу SAV 42,5/7 у котельному цеху. Виконання вищезгаданих заходів дасть змогу скоротити близько 55,2 тонн на рік викидів забруднюючих речовин. Протягом 2007 р. на ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 13 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (освоєно 128,0 тис. грн.), з них: проведений ремонт установок очистки газу (УОГ) в цехах №№1, 5, 17, 19; розроблені проекти реконструкції УОГ від дробеструйної камери у цеху №8, від ванн обволакування у цеху №17, від заточних верстатів у цеху №20, від маятникової пилки та циркулярки у цеху №21; встановлена УОГ від форматно-розкройного верстату та від верстату для різки листів в цеху №24; введений в експлуатацію гідрофільтр на фарбувальній дільниці в цеху №34, установка очистки газу в цеху №15, впроваджені в цехах підприємства 10 напівавтоматів для зварювання в середовищі захисних газів (освоєно 318,0 тис. грн.). Виконання вищезгаданих заходів дасть змогу скоротити близько 3,08 тонн на рік викидів забруднюючих речовин. На заточної дільниці Вагонного депо м. Конотоп проведена заміна агрегату очищення повітря ЗІЛ на циклон ЦН-15 (освоєно 38,4 тис. грн.). Проведена модернізація деревообробної дільниці на ДАП Конотопський агролісгосп», (освоєно 12,0 тис. грн.). На ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» в гальванічному цеху №10 проведена реконструкція фарбувальної камери з встановленням гідрофільтру, (освоєно 49,7 тис. грн.). Також на ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» проведена реконструкція та ремонт вентиляційних установок ДВ №18, 20; на Шосткинському казенному заводі «Зірка» проведений ремонт газоходу від апарату НУОК-1 до циклонів (освоєно 4,5 тис. грн.), встановлений циклон після

заточувальних верстатів (освоєно 3,2 тис. грн.); на Шосткинському казенному заводі «Імпульс» розроблені проекти установки фільтрів в цеху №2 (освоєно 12,0 тис. грн.) ВАТ «Конотопський арматурний завод» в цеху №2 проведений ремонт установки очистки газу, на ковально-пресовому цеху одна піч переведена на газове пальне, на деревообробної дільниці проведений капітальний ремонт установки очистки газу, (освоєно 18,0 тис. грн.). На ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» проведена ліквідація ливарних машин, також замість формовки за допомогою фенолформальдегідних смол, встановлюється автомат вакуумної формовки, що дасть змогу значно скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферу; на печах ІЧТ-10 проведена реконструкція УОГ, проведена модернізація заточного відділу цеху корабельних гільз з заміною апарату очищення повітря ЦН-15 (освоєно 257,5 тис. грн.). На Качанівському газопереробному заводі проведений ремонт та наладка газомотокомпресорів, що дасть змогу значно зменшити викиди вуглеводнів в атмосферне повітря, (освоєно біля 80,0 тис. грн.) Проведена реконструкція газочисного обладнання на елеваторі кампанії «Райз» у с. Степанівка Сумського р-ну: встановлено додатково 4 батареї циклонів (освоєно 12,0 тис. грн.). На ДП «Конотопський лісгоспзаг» проведена реконструкція УОГ в цеху деревообробки, (освоєно 7,0 тис. грн.). На ВАТ «Лебединський авто-транс-15942» котельня переведена на природний газ, (освоєно 45,0 тис. грн.). У м. Путивль переведена на газ котельня педколеджу (освоєно 191,0 тис. грн.). Крім того, Сумським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів для збільшення ефективності роботи проведена чистка проточної частки осевого компресора, також проведено дослідження приземного шару атмосфери по 2-х майданчиках (освоєно 33,0 тис. грн.) Одними з основних забруднювачів атмосферного повітря області є підприємства нафтогазового комплексу. Планом додаткових заходів по покращенню екологічного стану на родовищах НГВУ «Охтирканафтогаз» передбачено встановлення лічильників для вузлів обліку факельного газу. На теперішній час встановлено 6 таких засобів вимірювальної техніки, з них у 2007р. встановлено 4 лічильника в Охтирському та Роменському районах. Крім того, на даному підприємстві проведена заміна дихальних клапанів в кількості 5 шт. на резервуарах та апаратах та проведений аеродинамічні виміри вентиляторів та вентиляційних мережах (освоєно 35,0 тис. грн.) Але проблема утилізації газу, який спалюється на факелах за існуючою технологією видобутку нафти та газу, залишається невирішеною. Вищезгаданим підприємствам необхідно проводити розробки по впровадженню альтернативних рішень з використанням некондиційного газу. Усі вищенаведені заходи виконані за рахунок коштів підприємств, всього виконано 37 заходів, освоєно 9,5 млн. грн.

Кошти з Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища на вирішення проблем забруднення атмосферного повітря у звітному періоді не були заплановані. Державною екологічною інспекцією в Сумській області у 2007 р. було проведено 326 перевірок додержання вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря на стаціонарних об’єктах. До адміністративної відповідальності за порушення законодавства притягнуто 275 осіб на загальну суму штрафів 29,376 тис. грн. За результатами проведених перевірок встановлено, що основними порушеннями є: порушення правил експлуатації установок очистки газу (ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», ДП «Сумиспирт», ВАТ «Selmi», ВАТ «Насосенергомаш», ДП «Завод ОБ і ВТ», ВАТ «Гарант», м. Суми, ВАТ «Сумський завод продтоварів», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», ДП «Авіакон»); не ведеться контроль нормативів ГДВ, контроль ефективності роботи ГОУ (ВАТ «Selmi», ДКП «Шляхрембуд», Сумська дистанція колії, ДП «Завод ОБ і ВТ», ВАТ «Сумський завод продтоварів», ВАТ «Сумський завод продтоварів», ТОВ ПП «Стандарт-КФТ», ЗАТ «Сумський комбікормовий завод»); робота підприємств без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ЗАТ «Технологія», м. Суми, ТОВ «Інга», м. Конотоп», ТОВ «Таланпром», м. Ромни, ВАТ «Ямпільський механічний завод», ДП АФ «Авангард», Білопільський район, ПП «Цимбал», Сумський район, КСП ЦВНГ – 1 ВАТ «Охтирканафтогаз», Охтирський район, АЗС АТП «Укрространс», м. Суми, «ВНІІ Компресормаш», м. Суми, «Верстатотехмащ», м. Суми, «Недригайлівський агротехсервіс», ТОВ «Ланатекс», м. Суми, виробничий майданчик ДКП «Шляхрембуд», м. Суми, «АТП – 15927», м. Суми, ПП «Гладун», ВАТ «Гарант», ТОВ «Конотопський арматурний завод», ТОВ «Конопотмясо», ВАТ «Сумський рибгосп», Локомотивне депо Ромни, ТОВ «Таланпром», Роменська НГРЕ ДП «Чернігівнафтогазгеологія», Роменська НГШБД – 13, котельні санаторію-профілакторію «Олдиш», табору відпочинку «Зоряний», лижної бази ВАТ «Сумихімпром», ТОВ ПП «Стандарт-КФТ», ЗАТ «Сумський комбікормовий завод», АГНКС №1 та №2 ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе» та ін.); невиконання приписів та законних розпоряджень з питань охорони атмосферного повітря (ПКФ «Побутсервіс» м. Суми, АЗС ТОВ «Гермес», НГВУ «Охтирканафтогаз», ТОВ «Лебединський райагробуд», ДП «Хлібна база № 82» Білопільський район, ДП «Недригайлівський агролісгосп», ТОВ «Тростянецький агропромбуд», ДП «Новосуханівський спиртзавод», Сумський район, ВАТ «Лебединський ЗПК», ТОВ «Крук», м. Лебедин, ТОВ «Сумикомунтранс», м. Суми, ДКП «Міськводоканал», м. Суми, ПП «Гладун», ВАТ «АТП – 15927», ТОВ «Конотопський арматурний завод», ВАТ Сумський завод «Насосенергомаш», ДП «Сумиспирт», ДП «Хлібна база №82» та ін.) За наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для підприємств ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», ВАТ «Центролит», ДП «Завод

ОБ і ВТ», ВАТ «Насосенергомаш» проведені розрахунки розміру відшкодування збитків на загальну суму 0,861 тис. грн. Нараховані збитки вищезазначеними підприємствами сплачені. В зв’язку з невиконанням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а також з тим, що засоби адміністративного реагування не привели до усунення виявлених порушень, за 2007 рік тимчасово призупинена виробнича діяльність АЗС ПП «Ткаченко Б.І.», випробувальна станція (ВС – 2) Шосткинського ДНДІХП, ПП «Цимбал Т.М.», тимчасово заборонена експлуатація підігрівачів УСП КСП ЦВНГ – 1 НГВУ «Охтирканафтогаз», ДП «Недригайлівський агролісгосп», «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор», ВАТ «Сумський завод продтоварів», ЗАТ «Сумський комбікормовий завод», ТОВ ПП «Стандарт-КФТ».

3. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. На сьогодні дуже актуальною постала проблема зміни клімату. Спалювання людством великої кількості органічного палива, а також знищення лісів призводить до накопичення в атмосфері вуглекислого газу, який вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але затримує тепло Землі. В результаті виникає явище парникового ефекту. Якщо людство не зменшить обсяг забруднень атмосфери та не навчиться розумному енергоспоживанню, то дуже швидко клімат стане теплішим, а це викличе танення льодовиків, підвищення рівня світового океану, затоплення великої частини суходолу. 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів. В області у 2007 р. проводилась робота на виконання вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Регіональним консультантом в Сумській області Вуглецевого фонду NEFCO сумісно з держуправлінням у 2007 р. розроблений проект спільного впровадження для ТОВ «Сумитеплоенерго» щодо заміни турбіни, ремонту та заміни тепломереж, реконструкції системи теплогенерації. По даному проекту отримано попереднє схвалення від представників фонду в м. Хельсінкі. Розробляється проектна документація для проведення міжнародної експертизи, також готуються матеріали для узгодження в Мінприроди України. Крім того, проведений попередній аналіз та збір інформації щодо можливості розробки проекту, спрямованому на зменшення обсягу антропогенних викидів для котелень соціальної сфери області. 3.3. Прогноз викидів парникових газів. Динаміка викидів парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення свідчить, що протягом останніх 3 років обсяги викидів знаходяться на одному рівні, у 2008 р. викиди парникових газів очікуються на рівні минулого року, динаміка викидів наведена у табл. 3.3.1. Таблиця 3.3.1. Динаміка викидів парникових газів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Назва забруднюючої речовини 1 Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2005 р. 2 2,228

2006 р. 3 2,204

2007 р. 4 2,204

2008р.(прогноз) 5 2,2

3.4. Заходи щодо адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату. В області з метою запобігання змінам клімату та економного енергоспоживання відбувається впровадження міжгалузевих енергозберігаючих програм, реалізація регіональних програм когенерації та централізованого опалення, запровадження механізмів регулювання енергозбереження на

транспорті, модернізація місцевих енергомереж. В регіоні існує система інспектування енерговикористання та нормування витрат енергоресурсів. У 2007 р. були проведені заходи з енергозбереження, які опосередковано ведуть за собою запобігання змінам клімату: - Сумщина – перша в Україні, де буде реалізовано тристоронній польськояпонсько-український проект "Впровадження енергоощадних технологій для регіональних органів влади". У рамках проекту модернізують об’єкти соціальної сфери з використанням сучасних енергоефективних технологій. - у грудні 2007 р. в обласному центрі відбувся міжнародний семінар, на якому обговорювалися питання активізації енергозбереження та раціонального використання енергії в регіоні. Головна тема обговорення - Регіональна програма енергозбереження, яка базується на основі українського та закордонного досвіду з урахуванням існуючих світових тенденцій. Основні напрямки підвищення енергоефективності передбачають виведення з роботи застарілого обладнання - це дозволяє суттєво змінити собівартість продукції, підвищити конкурентну спроможність, забезпечити створення умов для стабільного розвитку економіки області. Програма спрямована на залучення зовнішніх інвестицій. Пріоритетною в ній є підпрограма нетрадиційних та альтернативних джерел паливно-енергетичних ресурсів. Суть її полягає в тому, що відходи деревини, солома, торф, поступово будуть витісняти природний газ. Особлива увага буде приділятися питанню енергозбереження в установах освіти, медицини та культури, адже саме на опалення цих галузевих закладів у нашій області витрачається надмірні обсяги газу.

4. ВОДНІ РЕСУРСІ.

4.1 Стан поверхневих вод. У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована у межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла, загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний стік річок області становить 5,68 км3, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км3, транзитний стік – 3,49 км3. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м 3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти . Табл.4.2.1. Динаміка забору та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Втрачено води при транспортуванні

Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі та на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкті, усього з них: нормативно очищених, усього 1 у тому числі:

Одиниця виміру 2 млн. м3

2005р.

2006р.

2007 р.

3 121,90

4 130,83

5 123,5

млн. м3 млн. м3 млн. м3

61,40 60,51 108,9

73,53 57,3 117,33

69,11 54,35 110,5

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

37,8 37,27 5,241 0,052

35,67 41,22 40,44 -

34,32 39,08 37,1 -

млн. м3

11,0

13,33

12,89

% до забраної води млн. м3

9,02

10,2

10,5

85,05

88,88

74,05

млн. м3 млн. м3

1,733 9,36

2,083 9,31

1,963 8,554

млн. м3 млн. м3

73,957 73,957

77,48 77,48

63,53 63,53

млн. м3 2

27,85 3

25,86 4

8,206 5

на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього в том числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто забруднюючих речовин

млн. м3 млн. м3

27,79 0,004

25,79 0,005

8,138 0,005

млн. м3 млн. м3 млн. м3

0,055 34,70 11,407

0,062 41,16 10,46

0,063 29,92 25,4

млн. м3 млн. м3 тис. т

10,75 0,657 43,105

9,57 0,89 39,195

24,87 0,53 35,997

У 2007 р. об’єми забору води та скиду стічних вод , а також обсяг скидів забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти області зменшились в порівнянні з минулим роком. У 2007 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти зменшився в порівняні з 2006 роком на 13,95млн.м3 (з 77,48 до 63,53 млн. м3). Загальне зменшення відбулося за рахунок зменшення скидів нормативно чистих без очистки стічних вод з рибоводних ставків в зв’язку з засушливим літом 2007 р. Загальний обсяг скидів забруднюючих речовин в річки області у 2007р. зменшився в порівняні з 2006 роком на 3,2 тис. т по наступних показниках: - по ХСК – на 0,112 тис. т (з 0,917 до 0,805 тис. т) або на 12,2%; - по завислим речовинам – на 0,184 тис. т (з 0,502 до 0,458 тис. т) або на 36,7%; - по сухому залишку – на 3,57 тис. т (з 28,37 до 24,8 тис. т) або на 12,5%. В той же час в області за останні п’ять років спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкти. Так тільки за 2007 р. скинуто 210,1 т ортофосфатів, в порівнянні з 2006 р. відбулося збільшення на 101%. 4.3 Оцінка якості води за гідрохімічними показниками Контроль за станом поверхневих вод виконують лабораторія Державної екологічної інспекції в Сумській області та лабораторія моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеолого-меліоративної партії Сумського облводгоспу. За даними Державної екологічної інспекції в Сумській області у 2007 р. на території Сумської області здійснювався контроль поверхневих водних об'єктів на 80 створах у 39 пунктах, в тому числі по затвердженій програмі контролю підлягали 25 створів у 16 пунктах. За результатами вимірювань у пробах, відібраних в контрольних створах спостережень на кордоні з Росією (річки: Псел, Ворскла, Сейм), якість води відповідає всім гідрохімічним нормам (ГДК - за рибогосподарськими нормативами) за виключенням у створах на річках Псел та Ворскла вмісту розчинених ортофосфатів - 2,4 ГДК та 2,5 ГДК (у 2006 р. відповідно 3,4 ГДК та 1,5 ГДК) і органічних речовин - 1,2 - 1,5 ГДК (у 2006 р. - нижче нормативів). В контрольному створі на р. Сейм вміст всіх показників - нижчий за вказаний тип нормативів. Якість води в річках: Псел, Сула, Шостка, Єзуч, Ворскла погіршується після проходження ними промислових міст області: Суми, Ромни, Шостки, Конотопа, Охтирки. Основними забруднювачами є недостатньо ефективно

працюючі очисні споруди комунальних підприємств: КП «Міськводоканал» м. Суми, ДП «Сток-сервіс» м. Ромни, КП «Недригайлівводосервіс» с.м.т. Недригайлів, КП ВУВКГ м. Шостки, КП ВУВКГ м. Конотопа, ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка; ВАТ «Сумихімпром», ВК №56 (с. Перехрестівка Роменського р-ну), філія ЗАТ «Слобожанська будівельна кераміка», ВК №66 (с. Гамаліївка Шосткинського р-ну), Шосткинський казенний завод «Зірка», філія «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось». Крім вище перелічених, неефективно працюють очисні споруди наступних комунальних підприємств: селищ міського типу - Краснопілля, Ямпіль, Липова Долина; міст - Тростянець, Буринь, Білопілля, Лебедин, сіл -. Сад Сумського р-ну, Біловоди Роменського р-ну, що відповідно погіршує якість води у річках: Сироватка, Івотка, Хорол, Боромля, Чаша, Вир, Вільшанка, Ільмень, Сула. Перевищення вмісту органічних речовин у поверхневих водних об'єктах коливаються від 1,2 до 1,3 ГДК (навіть З ГДК риб./п нижче скиду ПП «Теплокомунсервіс» с. Біловоди Роменського р-ну); по розчиненим ортофосфатам - до 3,4 ГДК риб. /п. (КП «Міськводоканал» м. Суми). Слід відзначити, що жодне місто області не має очисних споруд міських зливових дощових та снігових вод, що також негативно впливає на якість води у всіх малих та середніх річках, що проходять через наші міста: Сумка, Стрілка, Олешня, Ільмен, Ромен, Лозовка, Охтирка, Вир, Чаша, Вільшанка, Єзуч, Куколка, Шостка, Сула, Псел, Ворскла. В створах на виході з території Сумської області на кордоні з Полтавською областю річки Псел, Сула, Ворскла мають перевищення по органічним речовинам, відповідно 1,3 ГДК; 3,3 ГДК; 1,2 ГДК (у 2006 р. - 1,4 ГДК; 1,8 ГДК; 1,4 ГДК) та розчиненим ортофосфатам - 3,4 ГДК; 4 ГДК; 2,6 ГДК (2006 р. - 5,4 ГДК; 3,4 ГДК; 2,6 ГДК) за нормативами для водойм рибогосподарського призначення. В створі на річці Сейм на кордоні з Чернігівською областю відмічено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по БСК П -1,1 ГДК (2006 р. - 1,4 ГДК); розчиненим ортофосфатам - 1,5 ГДК (2006 р. -3,3 ГДК). Аварійних та залпових скидів на території області у 2007 році не було. 4.4 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів . Згідно з даними Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Сумський області дослідження на річках області з даного питання не проводились. В Сумській області дослідження на водних об’єктах проводили лабораторія екології і біоценології Сумського державного педагогічного університету , Український науковий інститут рибного господарства м. Київ та лабораторія Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» м. Харків. Органи рибоохорони проводять тільки контрольні відлови з метою визначення видового і вікового складу популяцій водних живих ресурсів.

У 2007 р. представниками лабораторії ННЦ «ІЕіКВМ» (м. Харків) проведені епізоотологічні дослідження на р. Сула та р. Ворскла. В результаті досліджень в басейнах річок Ворскли та Сули виявлені осередки небезпечних зоонозних інвазій, фактором передачі яких є риба. При цьому, в р. Сула було виявлено три види збудників, небезпечних в епідеміологічному відношенні – O.felineus, P.truncatum, M.albidus; в басейні р. Ворскла – два види: O.felineus, P.truncatum . За результатами проведених органами держрибохорони контрольних ловів та інформації, зібраної у рибалок-любителів, склад водних живих ресурсів водойм області представлений такими видами: українська мінога, щука, лящ, уклія, білизна, густера, сріблястий карась, золотий карась, короп, звичайний пічкур, верхівка, в’язь, гірчак, плітка, краснопірка, лин, в’юн, сом, головень, товстолобик, йорж, судак, плоскирка. Рибопродуктивність екосистем внутрішніх водойм забезпечувалася за рахунок так званих мирних риб, що харчуються безхребетними тваринами, і хижих, що споживають рибу, тобто за рахунок споживачів третього і четвертого рівнів. Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних видів риб, що не мають господарського значення. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу «смітних» видів риб на іхтіофауну аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи «корисну» рибопродуктивність водойм. Велику проблему для питного і технічного водопостачання складає так зване «цвітіння» водойм, що виникає за рахунок масового розвитку мікроскопічних водоростей, у першу чергу, синьо-зелених. Це «цвітіння» є наслідком антропогенної евтрофікації водойм, росту надходження до них біогенних елементів унаслідок господарської діяльності на територіях, що оточують водойми, і зміни якості води в процесі господарського водокористування. 4.5 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. За якістю питної води, що подавалась населенню централізованими джерелами та забиралась населенням з колодязів громадського користування лабораторіями санепідемстанцій здійснювався постійний лабораторний контроль, результати якого наведені у табл. 4.5.1. Досліджено 11081 проб на бактеріологічні та 10002 проби - на санітарно-хімічні показники. При цьому зареєстровано 971 (31,4%) проб відібраних з шахтних колодязів, які не відповідають нормам по бактеріологічним показникам, та 1582 (57,9%) проб - по санітарно - гігієнічним показникам (в основному за рахунок вмісту нітратів). Табл.4.5.1. Результати лабораторних досліджень якості води в розрізі кожного виду водопостачання №

Об’єкти

Бактеріологічні показники

Санітарно-хімічні показники

з/п

Всього 2006р. 2007р. Комунальні водопроводи Відомчі водопроводи Сільські водопроводи Колодязі Каптажі

1. 2. 3. 4. 5.

3547 1124 2826 3210 9

3715 1167 3110 3089 -

% невідпов. 2006р. 2007р. 3,07 2,7 4,4 34,5 33,3

2,4 3,7 4,8 31,4 -

Всього 2006р. 2007р. 3294 1015 2740 3394 17

3146 1159 2826 2871 -

% невідпов. 2006р. 2007р. 5,6 11,2 21,5 41,07 17,6

6,2 14,8 23,7 57,9 -

Якість води поверхневих водойм контролювалось в місцях організованого користування населенням по 66 постійних створах нагляду. На території області функціонувало 44 зон рекреації на водних об’єктах, в т.ч. 15 організованих місць відпочинку та купання населення міських пляжів та 29 пляжів оздоровчих закладів. По контролю за якістю води водойм на санітарно-хімічні показники досліджено 600 проб води, з них 21 (3,5%) не відповідало гігієнічним нормативам (табл. 4.5.2). Із загальної кількості досліджених проб на санітарнохімічні показники досліджено на наявність пестицидів 115, солі важких металів 295, СПАР - 317, з них не відповідаючих гігієнічним нормативам не виявлено. Динаміка результатів лабораторних досліджень води відкритих водойм на мікробіологічні показники наведена в табл. 4.5.3. Табл. 4.5.2. Результати лабораторних досліджень води відкритих водойм на санітарно-хімічні показники. № з/п

Водні об’єкти

1 1.

2 Водойми ІІ категорії

Досліджено проб 2005 3 654

2006 4 667

2007 5 600

Кількість проб, не відповідаючих стандарту 2005 2006 2007 6 7 8 57 39 21

% відхилень 2005 9 8,7

2006 10 5,8

2007 11 3,5

Табл.4.5.3. Результати лабораторних досліджень води відкритих водойм на мікробіологічні показники. № з/п 1 1.

Досліджено проб Водні об’єкти 2 Водойми ІІ категорії

2056 3 1118

2006 4 1318

2007 5 1414

Кількість про,б не відповідаючих стандарту 2005 6 46

2006 7 57

2007 8 42

% відхилень 2005 9 4,1

2006 10 4,3

2007 11 2,9

4.6 Забруднення поверхневих вод Основними забруднювачами водних об’єктів (табл. 4.6.1.) в області є підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої влади, та підприємство ВАТ «Сумихімпром», яке підпорядковане Міністерству промислової політики України. Так, у 2007 р. із загального об’єму скинутих в поверхневі водні об’єкти стічних вод по області - 63,53 млн. м3 - об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти 27,41 млн. м3 стічних вод, в тому числі неочищених стічних вод – 0,086 млн. м3, недостатньо очищених – 20,29 млн. м3. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 74,3% від об’єму скинутих по цій галузі стічних вод.

Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 4,312 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 3,591млн. м3, що становить 91,6% від загального скиду по цьому підприємству. За даними лабораторних досліджень державної екологічної інспекції та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами, у 2007р. найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області залишаються ВАТ «Сумихімпром» та КП «Міськводоканал» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управляння водопровідноканалізаційного господарства» м. Конотоп, ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни. Так у 2007 р. очисні споруди КП «Міськводоканал» м. Суми працювали неефективно, спостерігалося перевищення нормативів гранично допустимого скиду по ортофосфатам в 3,17 рази, в р. Псел скинуто 15,49 млн. м 3 недостатньо очищених стічних вод. У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювати очисні споруди в містах Конотоп, Ромни, Білопілля. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам.

Табл.4.6.1. Основні забруднювачі водних об’єктів ( за галузями економіки). Назва водокористувача-забруднювача

об’єм скидання зворотних вод, млн. м³ 2

2005 р. обсяг забруднюючих речовин, т 3

2006 р. об’єм скидання обсяг зворотних вод, забруднюючих млн. м³ речовин, т 4 5

2007 р. об’єм скидання обсяг зворотних вод, забруднюючих млн. м³ речовин, т 6 7

р. Псел ВАТ “Сумихімпром”, Мінпромполітики України КП «Міськводоканал», м. Суми ВАТ “СМНВО ім. Фрунзе”, виробництво хімобладнання, Мінпромполітики України ВАТ “SELMI”, м. Суми, Мінпромполітики України КП “Садівське” (ТОВ “ВІТАМП”) Садівської с/р Сумського р – ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

3,909 9696,8 р. Сумка (басейн р. Псел) 0,239 125,74

4,194 -

8602,414 -

4,312 15,49

9611 15495

0,266

129,21

0,283

198

0,04 17,21 0,023 49,32 0,038 34,4 р. Вільшанка (басейн р. Псел)

0,049

25,016

0,041 0,044

21 54

0,047

48,664 0,049

0,034

м. Лебедин КП “Водоканал”, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики (КПКВ “Комунальник”), ВАТ “Теплоенерго” м. Краснопілля, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики КРЕП “Мрія” Сумського р–ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВАТ ЮВС “Угроїдський цукровий завод” Краснопільського р-ну, Міністерство агропромислового комплексу МП «Будівельник», смт. Хотінь,Сумського р-ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВАТ “Василівський сирзавод”, Лебединський р – н, Міністерство агропромислового комплексу КП ЖКГ “Липоводолинське” смт. Липова Долина Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,042 90,05 р. Закобильня (басейн р. Псел)

0,052

73,093

0,039

0,038

7,265

р.Бездрик (басейн р. Псел) 0,023 18,2

0,015

14,128

р. Рибиця (басейн р. Псел) 0,3 25,03

0,641

17,033

0,343

р. Олешня (басейн р. Псел) 0,019 20,13

0,015

р. Грунь (басейн р. Псел) 0,03 3,08

0,028

29,269

0,024

0,040

38,343

0,038

1,283

828,76

1,393

1474

40,06

р. Хорол (басейн р.Псел) р. Сула

ГКП “Недригайлівводосервіс” смт. Недригайлів, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ДП “Сток-сервіс”, ЧП “Еліпс”, м. Ромни, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

0,068

82,24

р. Лозовка (басейн р. Сула) 1,245 1109,51

1 ВАТ “Ромним’ясо», м. Ромни, Міністерство агропромислового комплексу Виправна колонія 319/56, с. Перехрестівка Роменського р-ну, МВС України АТЗТ “Слобожанська будівельна кераміка”, м. Ромни, підприємство з іноземними інвестиціямии Очисні споруди В-Бубнівської с/р Роменського р-ну, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики АФ ВАО СП “Правекс – Брок”, м. Охтирка, Мінпромполітики ДП “Тростянецькомунсервіс”, м. Тростянець, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Боромлянська сільська рада (ТОВ “Марконі”), Тростянецький р-н. ТОВ “Бріо”, м. Тростянець, Мінппромполітики України ВАТ ТЗ “Електропобутприлад”,м. Тростянець, Мінппромполітики України філія Охтирський сиркомбінат ПП Рось” м. Охтирка, ВУЖКГ м. Буринь (КП “Буринь – Аква”), Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВАТ “Буринський завод сухого молока”, Міністерство агропромислового комплексу ВУЖКГ м. Білопілля (Білопільське КП “Водоканал”) Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Казенний завод ”Зірка”, м. Шостка, Міноборони України КП ВУВКГ м. Шостка, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Виправна колонія 319/66, с. Гамаліївка Шосткинського р-ну, МВС України смт. Середино – Буда, Середино-Будська Міська Рада (ЧП ВодоСервіс) Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВУВКГ м. Конотоп (КП “Стоксервіс”) Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

2 0,005

3 5,0

4 -

5 -

6 -

7 -

р. Бобрик (басейн р. Сула) 0,033 51,01

0,04

53,297

0,036

р. Ромен (басейн р. Сула) 0,052 49,19

0,052

13,202

0,022

0,012

13,024

0,009

стр.Безименний (басейн р. Сула) 0,015 17,03 р. Ворскла 0,172 106,12 р. Боромля (басейн р Ворскла) 0,197 135,43

0,155

87,047

0,103

0,191

124,496

0,174

132

25,06 3,0

0,021 0,005

22,298 2,039

0,002

1,00

0,263

291,695

0,279

296

0,153

128,469

0,081

146,69

0,198

215,728

0,169

182

р. Вир (басейн р. Десна) 0,274 508,35

0,225

292,178

0,195

157

р. Шостка (басейн р. Десна) 0,031 18,03 0,555 506,3

0,009 -

6,006 -

0,012 -

7 -

0,013

0,017

16,103

0,019

0,025

0,002

оз. Ігнатенкове (басейн р Ворсла) 0,138 163,69 р.Чаша (басейн р. Десна) 0,153 150,61 0,175

10,07

р. Бобрик (басейн р. Десна) 0,149 145,29

0,055

52,384

0,049

р. Єзуч (басейн р. Десна) 2,965 1235,25

2,728

1244,006

2,565

1427

1 КЕЧ м. Конотоп, Міноборони України ТОВ “Водозабір” ДП Конотопський авіаремонтний завод (Авіаком) КП “Аква – Сервіс” смт. Ямпіль, Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ДССП “Побєда”, м. Білопілля, Міністерство агропромислового комплексу ЦРЛ м. Білопілля, Міністерство охорони здоров’я

2 3 р. Куколка (басейн р. Десна) 0,274 214,07

0,186 0,04 -

119,873 26,187 -

0,074 0,144

51 116

р. Івотка (басейн р. Десна) 0,09 58,72

0,072

40,496

0,071

р. Крига (басейн р. Десна) 0,044 24,15

0,044

27,312

0,044

0,017

0,027

18,267

0,013

12,07

Для виконання угоди між урядами України та Російської Федерації „О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов”, здійснювалися спостереження за якісним станом вод. За даними Сумського обласного управління водного господарства протягом 2007 р. двічі на квартал проводився відбір проб води поверхневих водойм спільно з представниками Головного управління природних ресурсів по Курській області в пунктах спостережень: р. Сейм, смт. Тьоткіно Курської області; р. Псел, с. Горналь Курської області, із представниками хімлабораторії ФДУ „УЕ Бєлгородського водосховища” Бєлгородської області – у пунктах спостережень: р. Ворскла, с. Козінка Бєлгородської області; р. Ворсклиця, с. Мокра Орлівка Бєлгородської області, та один раз на квартал із представниками Клінцовської гідрохімічної лабораторії Брянської області – в пунктах спостережень: р. Бобрик, с. Зерново Брянської області; - струмок Знаменка, нижче смт. Біла Берізка Брянської області. Річка Псел – на території Сумської області діє п’ять створів. У створах на кордоні з Російською Федерацією (с. Горналь Курської обл.) та вище технічного водозабору м. Суми (с. В. Чернеччина) майже всі показники знаходилися в межах ГДК і залишалися на рівні 2006 року. Вміст фосфатів у цих створах коливався в межах 0,4 - 1,5 мг/дм3 (ГДК-3,5 мг/дм3), при цьому середньорічні показники не перевищували 1,0 мг/дм3. р. Сейм - у створі на кордоні з Російською Федерацією (смт. Тьоткіно Курської області) концентрації більшості забруднюючих речовин знаходилися в межах норм ГДК. Однак залпові скиди недостатньо очищених стоків Тьоткінських спирто- та цукрозаводів мають негативний вплив на якість водного об’єкта в даному пункті спостереження. Перевищення норм ГДК спостерігалося: по ХСК – у 1,3 разу (ГДК-15,0 мг О2/дм3), БСК20 – у 1,1 разу (ГДК-3,0 мг О2/дм3). Як і у 2006 р. перевищення нормативів для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано також по ортофосфатам (1,6 ГДК), Річка Ворскла – у створі на кордоні з Російською Федерацією (с. Козінка Бєлгородської обл.) якість води за основними показниками відповідає нормам ГДК. Перевищення норм ГДК спостерігалося по ХСК – у 1,5 рази (ГДК-15,0 мг О2/дм3), марганцю – у 1,6 рази (ГДК-0,1 мг/дм3). У порівнянні з 2006 роком у створі р. Ворскла, вище водозабору м. Охтирка, значних змін якісного складу поверхневої води не спостерігалося. Перевищення ГДК забруднюючих речовин у середньому спостерігалися: по ХСК – у 1,7 рази, БСК20 – 1,3 рази, марганцю – в 1,1 рази. Кисневий режим річки протягом 2007 р. був задовільний Річка Ворсклиця – у створі на кордоні з Російською Федерацією (с. Мокра Орловка Бєлгородської обл.) якість води за звітний період істотно не змінилася. Хімічні показники в цьому створі залишаються на рівні 2006 року. Починаючи з 2001 року, зберігається тенденція зменшення заліза загального.

У 2007 р. відбір води у створі виконувався 2 рази на квартал. Збільшення заліза загального було зафіксоване тільки під час літньо-осінньої межені до 0,34 мг/дм3 (ГДК=0,3 мг/дм3), середньорічне значення заліза загального у 2007 р. склало 0,22 мг/дм3. У 2007 році перевищення норм гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у середньому складало: по ХСК – 1,3 ГДК, марганцю – 1,4 ГДК. Кисневий режим річки задовільний, вміст розчиненого кисню знаходився в межах 7,3 - 13,2 мг О2/дм3. Струмок Знаменка – створ контролюється з 2006 року, розташований на території Російської Федерації. У струмок потрапляють стічні води з очисних споруд смт. Біла Берізка та деревообробного комбінату. Стан цього водного об’єкту незадовільний, у 2007 році відмічалися перевищення норм ГДК в середньому по: ХСК – у 3,7 разу, БСК20 – у 4,4 разу, залізу загальному – у 1,6 разу, марганцю – у 1,2 разу. Як і у 2006 році, на рівні ГДК показники амонію сольового – 2,06 - 2,4 мг/дм3, фосфатів – 2,5 - 3,0 мг/дм3, високі показники нітратів – 4,9 - 20,1 мг/дм3. Річка Бобрик – два створи контролюються з 2006 року один раз на квартал. У створі вище м. Середина-Буда середньорічні показники перевищували ГДК тільки по: ХСК – у 2,4 разу, БСК20 – у 2,2 разу та марганцю – у 3,0 рази. На якість води у створі біля с. Зерново (Російська Федерація) впливають неочищені господарчо-побутові стоки м. СерединаБуда. Середньорічні показники 2007 року у створі перевищують ГДК по: ХСК – у 2,4 разу, БСК20 – у 1,9 разу, залізу загальному – у 1,5 рази. Спостерігався підвищений вміст амонію сольового – 0,6 - 3,5 мг/дм3, нітратів – 4,6 - 10,8 мг/дм3, фосфатів – 0,67 - 4,8 мг/дм3, незадовільний кисневий режим річки – рівень розчиненого кисню знижувався навіть до 3,99 мг О2/дм3. 4.7 Радіаційний стан поверхневих вод. Лабораторіями санепідемстанцій проводились дослідження питної води з водопроводів на радіоактивні речовини. Досліджено всього 61 проб, з них не відповідаючих санітарно-гігіенічним нормативам не виявлено. Сумським обласним управлінням водного господарства у 2007 р. проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річках області (щоквартально). У 2007 році проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річок області (щоквартально): - р. Сейм, с. Мельня Конотопського району, на кордоні з Чернігівською областю; - р. Сейм, смт. Тьоткіно, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; - р. Псел, с. Горналь, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; - р. Клевень, с. Заруцьке Путивльського району, на кордоні з Курською областю Російської Федерації;

- р. Ворскла, с. Козінка, на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації; - р. Ворсклиця, с. Мокра Орловка на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України за №61 від 05.11.97 р. допустима концентрація цезію-137 та стронцію-90 у питній воді становить 2 Бк/ дм3 (54 пКu/л). Результати аналізів на визначення 137Cs і 90Sr, оброблені співробітниками Вишгородської лабораторії, свідчать про стабільність радіологічної ситуації в поверхневих водоймах Сумської області. Вміст цих радіонуклідів у воді водойм Сумської області протягом поточного року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Протягом 2007 р. у спостережних створах перевищення чи стрибкоподібного підвищення показників 137Cs та 90Sr не спостерігалося. Результати аналізів поверхневих вод Сумської області, які контролює хімлабораторія СГГМП, разом з іонообмінною смолою на 137Cs та фільтрат на 90Sr щомісяця надсилаються до лабораторії Дніпровського БУВР м. Вишгород, звідки надходять результати радіологічних вимірювань. 4.8 Вплив якості питної води на здоров’я людей. Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. За бактеріологічними показниками якість води не завжди відповідала ГОСТ 2874-82 та Державним санітарним правилам і нормам «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» від 23.12.96 р. №383 за рахунок понаднормативного вмісту числа бактерій групи кишкових паличок, при відборі проб води із водопровідної мережі. За санітарно-хімічними показниками якість питної води із водопровідної мережі не відповідала за рахунок понаднормативного вмісту розчинного заліза, а також по кольоровості, мутності. У 2007 р. в області випадків інфекційних захворювань населення, пов’язаних з якістю питної води, місця не мали. В області вплив якості питної води, а саме ступеня її мінералізації, мікроелементів та інших хімічних речовин, на стан здоров’я людей та санітарні умови життя населення не проводився. Забезпечення населення питною водою гарантованої якості залежить від діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, власників водопроводів. Удосконаленням контролю якості питної води на водопроводах є організація відомчих лабораторій по здійсненню лабораторно-виробничого контролю якості питної води за санітарнохімічними і бактеріологічними показниками, адміністраціями виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів та комунальних підприємств чи інших установ, що експлуатують системи

централізованого водопостачання населених пунктів не залежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності. 4.10. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів. Діяльність держуправління протягом 2007 р. була спрямована на впровадження в області основних принципів державної екологічної політики, головною метою якої є суттєве покращання стану навколишнього природного середовища і зокрема контроль виконання заходів щодо поліпшення екологічного стану річок та якості питної води, а також на підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, прискорення темпів будівництва водоохоронних об’єктів. Так у 2007р. в м. Білопілля в основному завершені будівельно– монтажні роботи по комплексу першої черги очисних споруд. Ведуться пусконалагоджувальні роботи. Введення в експлуатацію комплексу очисних споруд планується у 2008 р. У м. Середино – Буда реконструкція очисних споруд проводилася з 2002 р. по січень 2007 р., але за аварійним станом КНС споруди не можуть функціонувати. На даний час питання відновлення роботи не вирішене із-за відсутності коштів. У 2007 р. виконані роботи по будівництву та реконструкції 5,5 км каналізаційних мереж з впровадженням нових технологій на суму 0,715 млн. грн. Побудовані очисні споруди каналізації с. В. Бубни Роменського р-ну, освоєно, коштів на суму 0,167 млн. грн. У 2007 р. надзвичайних ситуацій на каналізаційних мережах, насосних станціях та очисних спорудах та випадків аварійних скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти не було. Згідно обласної програми “Питна вода України на 2006-2020 роки” на розвиток водопровідно–каналізаційного господарства в області за 2007 рік освоєно коштів, всього – 12,1 млн. грн., з них: - кошти державного бюджету - 11,57 млн. грн., - кошти місцевого бюджету – 0,25 млн. грн., - інші джерела фінансування - 0,267 млн. грн., у тому числі освоєно по напрямкам: - на упорядкування екологічного та санітарно-технічного стану джерел питного водопостачання, на суму - 3,36 млн. грн., - на будівництво та реконструкція артезіанських свердловин на суму 1,848 млн. грн., - по впровадження технологічної очистки питної води та стічних вод на суму 4,82 млн. грн., - на заходи по розвитку мереж централізованого водопостачання та водовідведення – 5,026 млн. грн. З метою покращення водопостачання в області передбачається заміна аварійних та амортизованих мереж водопостачання на поліетиленові труби, а також максимальне забезпечення населення питною водою з артсвердловин.

У 2007 році побудовані артезіанські свердловини в с. Богданка, Шосткинського району, смт Чупахівка Охтирського району, м. Дружба Ямпільського району, м. Лебедина, м. Шостка, при цьому освоєно коштів на суму - 1,423 млн. грн., побудовані водопровідні мережі всього – 11,6 км на суму 0,619 млн. грн. У 2007 р. з обласного фонду охороні навколишнього природного середовища для вирішення проблем охорони та раціонального використання водних ресурсів виділено 980,9 тис. грн. - освоєно 802,5 тис. грн. На закінчення будівництва першої черги очисних споруд в м. Білопілля виділено 260,0 тис. грн., освоєно 140,5 тис. грн., на реконструкцію очисних споруд м. Конотоп освоєно вся сума 100 тис. грн., на капітальний ремонт очисних споруд в м, Путивль та с. М. Вистороп Лебединського району виділено 89,9 тис. грн., які повністю освоєні. Розроблена проектна документація на будівництво каналізаційних очисних споруд в смт. В. Писарівка - 41,0 тис. грн. Проведено ліквідаційний тампонаж 6 безгоспних артезіанських свердловин на території Конотопського району. Виконані роботи щодо підтримання сприятливого гідрологічного режиму 7 джерел, які розташовані біля с. Шалигіно Глухівського району. На виконання програмі “Відродження малих річок“ з обласного фонду виділено 340,0 тис. грн. За ці кошти проведені роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою струмків на території с. Мар’ївка Сумського району, с. Селезнівка Путивльського району, смт. Чупахівка Охтирського району; річки Ромен (3,13 км) на території Конотопського та Роменського районів, р, Реть (3 км) Кролевецького району, р. Рибиця (4,2 км) Краснопільського району. Проведено упорядкування джерел р. Реть, р. Клевень. р. Сула. Розпочата робота по паспортизації водних об’єктів – перший етап (інвентаризація ставків).

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ. 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі З метою збереження біорізноманіття та формування екомережі в області розроблена принципова схема регіональної екологічної мережі, за якою передбачено створення 32 ключових територій (ядер), 34 сполучних територій (екокоридорів) та 13 відновлювальних територій. Найважливішими ключовими територіями (ядрами) створюваної екологічної мережі будуть являтись більшість об’єктів природно-заповідного фонду. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.01 р. №1603 „Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25.02.02 р. №58 „Про координаційну раду з питань формування екологічної мережі області” 29.03.07 р. проведено засідання Координаційної ради з питань формування екологічної мережі Сумської області. На засіданні розглянуті основні проблеми розбудови екологічної мережі області, розпочато визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, наголошено на необхідності науково-інформаційного забезпечення розбудови екомережі. На виконання “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” завершені роботи по підготовці матеріалів щодо створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” на території Великописарівського, Тростянецького та Охтирського районів Сумської області. Держуправлінням підготовлено проекти рішення Сумської обласної ради від 04.04.2007 р. „Про погодження створення національного природного парку „ТростянецькоВорсклянський” та розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 30.05.2007 р. №270, якими остаточно визначені землі національного парку. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу у 2007 р. в порівнянні з 2006 р. загальна площа земель лісогосподарського призначення області не змінилась і становить 467,1 тис. га. (табл.5.2.1.). Збільшилась площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю і у звітному періоді становить 428,9 тис. га. Дещо збільшився показник загального запасу деревини (на 1107 тис.м3), що, в свою чергу, призвело до збільшення показників запасу деревини в розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення та запасу деревини в розрахунку на одну особу відповідно на 2,43 м3 і 1,86 м3. Лісистість території області нерівномірна і коливається від 30-35% (Кролевецький, Ямпільський райони), до 3-5% (Буринський, Білопільський райони), середня лісистість території області складає – 18 % (див.табл.5.2.1.).

Таблиця 5.2.1. Землі лісогосподарського призначення регіону Категорії земель Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру тис. га

2006 р. 467,1

2007 р. 467.1

280,4

161,2

161.2

га

22,2

га

9830

тис. га

428,3

428.9

тис. м м3 га м3

92560 198,1 0,35 76,4

93667 200.53 0.36 78.26

18,0

18.0

тис. га тис. га

Значна частина лісів області була штучно створена на так званих староорних землях і потребує особливого догляду. На стан лісових екосистем негативно впливають також їх невеликі розміри і значна віддаленість лісових контурів, що значно ускладнює завдання охорони і захисту лісу. Особливої шкоди дрібноконтурним лісовим екосистемам, завдає випалювання сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях. Шпилькові насадження, розташовані поблизу населених пунктів, а також ті, що природним шляхом створились на сільськогосподарських угіддях, зазнають шкоди від незаконних рубок новорічних ялинок. Рубки головного користування в області проводяться з дотриманням принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, їх екологічних та інших корисних властивостей. Динаміка заготівлі деревини в порядку рубок головного користування представлена в табл.5.2.2. Таблиця 5.2.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Зрубано по господарствах

Рік

2005 2006 2007

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

438,5 438,5 438,5

1436/413,7 1311/379,6 1317/390,4

хвойні

твердолистяні

фактичн розрахуно кова зрубано, лісосіка, га/тис. тис. м3 м3 Рубки головного користування: Суцільні рубки 182,6 180,7 118,9 182,6 157,5 118,9 182,6 165,3 118,9

розрахункова лісосіка, тис. м3

м’яколистян 3і

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

117,1 110,5 116,0

137,0 137,0 137,0

115,9 111,6 109,1

Поступові рубки головного користування в лісогосподарських підприємствах області не проводились. Лісокористувачами області заготівля другорядних лісових матеріалів у 2007 р. не здійснювалася. У 2007 р. було зібрано 9974,6 кг меду. Даних про інші види побічних лісових користувань немає.

У 2007 р. лісовими підприємствами області було проведено комплекс робіт по приведенню в належний стан лісів підвідомчого лісового фонду, що прилягають до автомобільних і залізничних шляхів та на рекреаційних ділянках. В належний санітарний стан було приведено всі 122 (загальна площа 47 га) рекреаційні території та ділянки, а також ліси, що прилягають до автомобільних і залізничних шляхів. Майже на всій території лісів області користувачами мисливських угідь ведеться мисливське господарство. Для поліпшення стану лісових екосистем постійні лісокористувачі здійснюють відповідні заходи з охорони і захисту лісу, а також проводять необхідні рубки, пов'язані з веденням лісового господарства (табл. 5.2.3.). Таблиця 5.2.3. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Рік

Загальна площа, га

Фактично зрубано, тис. м3 (загальна маса

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2005

19662

546,9

2006

21851

691,9

2007

20531

668,1

у тому числі: 1. Рубки догляду 2005

5695

117,2

2006

4834

86,1

4960

98,9

2007

2. Лісовідновні рубки 2005

226

50,7

2006

252

52,5

2007

274

53,7

3. Суцільні санітарні рубки 2005

277

68,9

2006

385

90,4

276

61,4

2007

4. Реконструктивні рубки 2007

2,25

Лісовідновлення на лісосіках від суцільних рубок здійснюється в основному шляхом посадки лісових культур. Значно менша питома вага посіву лісу та природного поновлення (табл. 5.2.4.). Обсяги лісорозведення у 2007 р. зменшились через складну процедуру передачі земель під заліснення і недостатнє фінансування відповідних робіт. Динаміка лісовідновлення та лісорозведення наведена далі (див. табл. 5.2.4.).

Таблиця 5.2.4. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2003 по 2006 роки і за 2007 (звітний) рік (в розрізі міністерств та відомств) лісовідновлення, га у тому числі: № з/п

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

посадка лісу

посів лісу

усього

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних усього посадка посів лісових смуг, га для сільського лісу лісу господарства, га

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створено лісів

1 1 2 3 4

2 2003 2004 2005 2006

3 Разом Разом Разом Разом

4 1738 1941 1874 1457,2

5 52 46 173 116

6 1790 1987 2047 1573,2

7 283 377 649 1076,9

8 24 55

9 283 377 673 1131,9

10 283 377 673 1131,9

11 8 5 6 13,8

12 275 371 667 1118,1

13 256 316 264 297

14 2329 2680 2984 3002,1

5 6 7 8 9 10 11

2007

Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

1673

1751

904

907

898

325

2983

1112 561 -

27 51 -

1139 612 -

545 359 -

3 -

548 359 -

548 350 -

9 -

163 162 -

1850 1133 -

У 2007 р. загинуло 123 га лісових насаджень, у т.ч. 17 га – від пожеж, 71 га – від несприятливих погодних умов та 35 га – від хвороб та шкідників лісу (табл.5.2.5.). Таблиця 5.2.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Усього 210,0 266,8 123

Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік Усього за 2007 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: - пожеж - несприятливих погодних умов - хвороб та шкідників лісу - господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо), 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: - пожеж - несприятливих погодних умов - хвороб та шкідників лісу - господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо), Інше (потрава диких тварин)

123 17 71 35 55 3 31 13 8

Серед хвороб лісу в області найбільш небезпечною є коренева губка, серед шкідників – хрущ, сосновий пильщик та дубова листовійка. У лісових розсадниках окремі посіви сосни були вражені звичайним шютте. Вогнища шкідників і хвороб лісу контролюються лісокористувачами і спеціальною службою лісозахисту. Разом з тим, надійних засобів боротьби з хрущем в області не розроблено. Забезпечення пожежної безпеки в лісовому фонді області є складовою частиною службових обов'язків посадових осіб лісокористувачів всіх рівнів. Керівниками лісогосподарських підприємств визначені обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки у лісовому фонді, призначені відповідальні за окремі ділянки цієї роботи. В лісовому фонді області у 2007 р. трапилось 196 випадків пожеж. Площа лісових земель, пройдених пожежами становить 164,06 га. Збитки, заподіяні лісовому господарству пожежами склали більш ніж 217 тис. грн. Площа лісів, уражених хворобами і шкідниками, протягом останніх років становить понад 11 тис. га. Динаміка лісових пожеж наведена в табл. 5.2.6. Таблиця 5.2.6. Динаміка лісових пожеж № п/п 1 2 3

Показники Кількість випадків пожеж Площа охоплена пожежами Збитки, заподіяні лісовому господарству

2005 р. 199 191,2

Рік 2006 р. 138 190,3

2007 р. 196 164,06

227,62

159,35

217

Стан природних не деревних рослинних ресурсів і природні запаси лікарської сировини в області вивчені недостатньо, що значно ускладнює процес їх спеціального використання. Ліміти на використання природних ресурсів в області затверджуються тільки на територіях об’єктів природно-

заповідного фонду у вигляді сінокосіння та випасання худоби, збору грибів та ягід. Незважаючи на відсутність встановлених лімітів спеціального використання лікарських рослин і їх офіційної заготівлі, неофіційна заготівля триває, що може привести до виснаження ресурсної бази деяких рослин. Для вивчення ресурсної бази і визначення оптимальних обсягів використання не деревних рослинних ресурсів потрібні наукові дослідження. У 2007 р. з метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, було створено 7 нових заповідних об’єктів місцевого значення. Площа природно-заповідних об’єктів збільшилась на 461,2 га. і тепер становить понад 159,1 тис. га, що складає 6,67% від території області. На згаданих природно-заповідних територіях додаткові заходи охорони отримали цибуля ведмежа, пальчатокорінник травневий, ковила волосиста, ковила пірчаста, брандушка різнокольорова. За ступенем негативного впливу на природне середовище на першому місці стоять експансивні адвентивні види. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічуючи та витісняючи при цьому аборигенні види. Такими є, зокрема, розрив-трава дрібноквіткова, ехіноцистис шипуватий, золотушник канадський та ін. Значні площі займають зарості кардарії крупковидної стенактиса однорічного, полинів однорічного та гіркого та деяких інших. Особливу тривогу викликає поширення високотоксичних смертельноотруйних рослин, таких як цикута отруйна, болиголов плямистий, чорнощир звичайний, переступень білий, ваточник сірійський. Триває експансія карантинного буряну амброзії полинолистої, яку вперше було виявлено в 1972 році в с. Самотоївка Краснопільського району. Нині амброзія розповсюджена в Білопільському, Буринському, Великописарівському. Конотопському, Краснопільському, Кролевецькому, Недригайлівському. Липоводолинському, Охтирському, Путивльському, Роменському. Сумському. Шосткинському районах та м. Охтирка, Лебедин, Конотоп, Кролевець, Ромни. Путивль, займаючи на 01.01.08 р. 434,42 га. Вид виявлено у населених пунктах, прилеглих до об'єктів ПЗФ - селах Андріяшівка, Біловоди, Хухра. У 2008 р. виявлено амброзію у с. Ленінське у 2 км від заповідника «Михайлівська цілина», що створює небезпеку фітобіоті заповідних територій. Все вищесказане доводить необхідність запровадження моніторингу найбільш агресивних адвентивних видів, картування вогнищ рослин, що становлять велику небезпеку для здоров'я людей (амброзія, отруйні види) чи є карантинними видами - повитиці, ценхрус малоквітковий. види амброзії). Розвиток зелених насаджень населених пунктів області зумовлений, як правило, висадженням дерев та кущів під час проведення місячнику благоустрою. Так протягом останніх трьох років посаджено 353,4 тис. дерев та 59,6 тис. кущів. Детальніше дані про стан зеленого господарства Сумської області наведені в табл.5.2.7.

Таблиця 5.2.7. Стан зеленого господарства (станом на 01.01.2008 р.) № п.п 1 2 3 4 5 6 7

Показники Загальна площа зелених насаджень Площа зелених насаджень загального користування Відсоток зелених насаджень загального користування, охоплений доглядом Витрати на утримання зелених насаджень загального користування Кількість підприємств зеленого господарства Чисельність працюючих в зеленому господарстві Обсяги виконаних робіт

Одиниця виміру га га

Кількість 7675,0 1927,0

тис. грн.

2838,0

од. чол.. тис. грн.

13 272 3743,2

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу. Ведення мисливського господарства в області здійснювали організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі УТМР) – площа мисливських угідь яких становить 1750,9 тис. га, підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства – 197,2 тис. га, інші користувачі – 105,7 тис. га. В галузі мисливського господарства Сумщини за списком перебуває 224 працівники, у тому числі – 160 штатних єгерів та 15 мисливствознавців. Загальні витрати на ведення мисливського господарства в 2007 році склали 4055658 грн. За ліцензіями полювання здійснювалось на копитних мисливських тварин (олень, кабан, козуля) в межах затвердженого ліміту добування та за відстрільними картками на хутрових звірів (табл.5.3.1.). Таблиця 5.3.1. Добування основних видів мисливських тварин (голів) Рік

2005

2006

2007

Види мисливських тварин кабан козуля

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

220 124

184 124

131 106

36 -

за рахунок відлову -

олень благородний

не було відлову

кабан

219

195

176

несприятливі погодні умови

144

149

127

олень благородний

кабан

234

183

128

112

заборона полювання

не було відлову, несприятливі погодні умови

козуля

козуля олень благородний

несприятливі погодні умови заборона полювання, несприятливі погодні умови

Заборона полювання в деяких господарствах, несприятливі погодні умови, відсутність попиту на відлов тварин – стали основними причинами невикористання лімітів. Полювання на хутрових звірів відбувалось тільки у вихідні дні (субота, неділя) і це негативно позначалось на пропускній спроможності мисливських угідь. Чисельність основних видів мисливських тварин в цілому по області залишилась стабільною, тільки в деяких мисливських господарствах має

негативну тенденцію до зменшення. В табл. 5.3.2. наведено динаміку чисельності основних видів мисливських тварин області. Таблиця 5.3.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин 1 Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Муфлон Кабан Заєць русак Білка 1 Ондатра Бобер Байбак Лисиця Вовк Єнотовидний собака Борсук Видра Куниця Тхір чорний Горностай Сіра куріпка Перепілка Глухар Тетерук Рябчик

2005 рік 2 39 158 688 114 4685 37 1977 48239 2677 2 13962 1941 448 1709 60 845 847 760 2076 75 1240 8637 9534 60 85 372

2006 рік 3 39 140 701 127 4574 37 2003 37805 2273 3 13448 2145 459 1658 48 764 843 738 2054 75 174 8189 15545 89 161 447

2007 рік 4 39 146 757 137 4939 40 2225 39361 2297 4 14710 2871 518 1870 56 771 838 768 2162 80 1264 8484 16683 56 121 345

Переважна більшість ставків у Сумській області утворені шляхом загачування поверхневого стоку і розташовані на руслах малих річок і струмків, а також в балках, які не мають постійних водостоків. В розміщенні ставків на території області є певна особливість. У північних районах області в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли їх кількість на одиницю площі території значно менше, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинута і умови для їх будівництва більш сприятливі. Кількісно переважають невеликі та середні ставки з площею водної поверхні до 10 га та повним об’ємом 150-200 тис.м3. Більших ставків відносно небагато близько 10% їх загального числа, у тому числі великих - з об’ємом води понад 500 тис.м3 . Інтенсивне будівництво середніх та великих ставків об’ємом понад 200 тис.м3 велося у 1960-1980 роках. Цільове призначення їх було різним: для технічного водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення сільгоспугідь, риборозведення, задоволення культурно-побутових потреб, з протиерозійними цілями та інше. Багато ставків мають комплексне призначення. Мережа ставків в області відіграє суттєву роль у регулюванні річкового стоку. За даними облводгоспу в Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею поверхні 109,5 км2 та загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3, з яких 353 ставки передано в оренду для риборозведення (табл. 5.3.3).

Таблиця 5.3.3. Ведення рибного господарства ( станом на 01.01.2008 р.) Кількість господарств Водойми передані в оренду для риборозведення 353 шт.

Загальна площа водних об’єктів 4423,7 га

Види риби Короп, товстолобик, щука, карась

На території області промислових ділянок вилову риби немає. Ліміти на вилов риби не встановлювались, квоти не виділялись. На водоймах загального користування діють правила любительського рибальства. На Сумщині мешкає 99 видів тварин, занесених до Червоної книги України, до Європейського Червоного списку занесено 24 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 158 видів. Особливим раритетом Північного лісостепу Лівобережної України є реліктовий вид, занесений як до Червоної книги України, так і до Європейського Червоного списку – хохуля звичайна. Популяція цієї тварини, що нараховує всього 100-300 особин розміщується в північно-східній частині області в заплаві р. Сейм. В зв’язку з високим антропогенним тиском збільшення і розповсюдження по р. Сейм популяції цієї тварини очікувати не доводиться. Для стабілізації і збереження зазначеного виду необхідно терміново створити передбачений Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, національний природний парк “Середньосеймський”, пріоритетним завданням якого стала б охорона і вивчення особливостей біології реліктової тварини. На території державного мисливського господарства „Конотопське” налічується 39 зубрів, якими освоєно понад 14 тис. га угідь. На території національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" спостерігаються: заєць - біляк, горностай, скопа, пугач, кулик-сорока та інші види червонокнижних тварин. Територія НПП розглядається як перспектива для створення осередку оселення зубра. Епізоотична ситуація щодо сказу тварин в області залишається напруженою в зв’язку з тим, що основним джерелом збудника сказу залишається дика фауна. Основою підтримки стійкого благополуччя в області є пильний контроль за виконанням плану протиепізоотичних заходів. Так, за 2007 рік було досліджено лабораторно на бруцельоз – 109, лептоспіроз – 73, трихінельоз – 54, хворобу Ауєскі – 10, класичну чуму свиней 10 проб, отримані негативні результати досліджень. Для припинення і нерозповсюдження сказу одним із можливих заходів є пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин. З цією метою в 2007 році було використано 570 тис. доз пероральної вакцини. В 2007 році проти сказу щеплено собак 165787 голів, котів – 58947 голів. Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних видів риб, що не мають господарського значення, зокрема, представника далекосхідної іхтіофауни амурського чебачка. Його розселення являє собою приклад несанкціонованого переселення гідробіонтів внаслідок неправильної акліматизаційної роботи

(неконтрольоване переселення разом із рослиноїдними рибами далекосхідного комплексу). Даний вид риб характеризується високою екологічною пластичністю і підвищеною життєздатністю, легко адаптується до змін умов навколишнього середовища. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу "смітних" видів риб на іхтіофауну аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи "корисну" рибопродуктивність водойм. Зокрема, амурський чебачок, схильний до інтенсивного нарощування чисельності і невимогливий до умов середовища, в окремих випадках складає до 25% і більше в рибопродукції ставків. Водночас, обмеженість даних щодо особливостей біології, стану популяцій, поширення і можливого впливу вищезгаданих вселенців на природні і штучно сформовані іхтіоценози, створюють серйозні перешкоди в розробці конкретних дійових заходів, спрямованих на зниження їх негативного впливу як в аквакультурі, так і в природних екосистемах. З представників хребетних тварин, які досить добре пристосувалися до існування в місцевих умовах, можна назвати єнотовидного собаку, завезеного з Далекого Сходу, і ондатру, завезену з Північної Америки. Перший вид залишається малочисельним, другий - часто трапляється на річках і озерах. Ріст його популяції стримується завдяки відлову і загибелі в рибальських сітках. Спеціальних спостережень за станом популяцій цих видів не ведеться. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів Дослідження щодо поширення генетично змінених організмів та їх біобезпеки в Сумській області не велися. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.2008 р. в області налічується 230 природно-заповідні об’єкти загальною площею 159088,28 га, що становить 6,67% від площі області (відповідний показник по Україні 4,7%). У 2007 р. в області створено 7 нових природно-заповідних об’єктів загальною площею 461,2 га. Серед природно-заповідних об’єктів області є: один національний природний парк «Деснянсько-Старогутський», відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина», 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 77 заказників, 84 пам’яток природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічних сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ. Мережа об’єктів природнозаповідного фонду області представлена в табл. 5.5.1. До природнозаповідного фонду Сумщини належать 9 категорій територій і об’єктів з одинадцяти, прийнятих на Україні. З них кількісно найбільшу частку

мають пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом близько 78% усіх наявних об’єктів. За площею близько 88% природнозаповідного фонду припадає на регіональний ландшафтний парк і заказники. Динаміка структури природно-заповідного фонду області представлена в табл. 5.5.2. Для охорони відбиралися типові або унікальні природні території та об'єкти, а також ті із них, які продовжують зберігати високе різноманіття рослинного і тваринного світу. Сьогодні на них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також, велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. У 2007 р. рішеннями Сумської обласної ради від 27 липня було оголошено 7 нових об'єктів природно-заповідного фонду різних категорій загальною площею 461,2 га. Ландшафтний заказник «Дібрівка» Недригайлівського району площею 64,5 га представлений мальовничим типовим ландшафтом розчленованих лісових рівнин, збереженим комплексом рослинності степового типу, серед якої брандушка різнокольорова - вид занесений до Червоної книги України. Являється осередком перебування і збереження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України –махаон, ванесса чорно-руда. Значна кількість видів тварин, занесених до Європейського Червоного списку і таких, що підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією. Орнітологічний заказник «Гайки» площею 55,6 га розташований у верхів’ї р. Малий Ромен на території Конотопського району, являє собою болотний масив з популяціями видів орнітологічної фауни, що занесені до Червоної книги України, а також, підлягають особливій охороні на території області – журавель сірий, сіра та велика біла чаплі, орел-карлик та ін. Загальнозоологічний заказник «Карабутівський» загальною площею 93,7 га розташований в Конотопському районі. Це ділянка відпрацьованих торф’яників зі штучними озерами та відвалами ґрунту, що заросли деревночагарниковою рослинністю і являється осередком перебування та збереження видів тварин, серед яких є ряд занесених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та обласного Червоного списку. Гідрологічні заказники «Подолівський» площею 193,7 га та «Артюхівський» площею 51,7 га, що розташовані в Кролевецькому районі, представлені водно-болотними ділянками з відпрацьованими торф’яниками, штучними озерами та відвалами ґрунту, що заросли деревно-чагарниковою рослинністю і виконують стабілізуючу роль у водному режимі р. Реть. На території їх виявлено 2 рідкісні угрупування водних рослин, занесені до Зеленої книги України та види рослин і тварин, що підлягають особливій охороні. Дві новостворені пам’ятки природи – гідрологічна «Криниця графа Капніста» та ботанічна – «Петрівські дуби» розташовані в Лебединському

районі, мають особливе природоохоронне, історико-культурне, екологоосвітнє, рекреаційне та виховне значення. Рекреаційні ресурси області представлені будинками відпочинку та територіями рекреаційного призначення загальною площею понад 11 тис. га. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є заплави р. Ворскла та р. Псел, менша кількість рекреаційно-оздоровчих закладів та місць неорганізованого відпочинку вздовж річок Сула та Сейм. Охорона, збереження та облік використання рекреаційних ресурсів в області практично відсутній, за винятком лісового фонду, територій, що входять до складу національного природного парку «ДеснянськоСтарогутський». Територій, які б відносились до курортів державного та місцевого значення, в області немає. Відсутність методики обліку рекреаційних ресурсів, а також спеціально уповноважених органів, які б займалися питанням контролю за використанням рекреаційних ресурсів, збиранням та узгодженням відповідної інформації та інше практично унеможливлює визначення більш-менш точних якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, ведення їх ефективного використання і охорони.

        

В області налічується понад 2 тис. га земель історико-культурного призначення в т.ч. 66 об’єктів мають категорію національного значення (46 – архітектурних, 17 – археологічних, 3 - історичних), на яких розташовані такі об’єкти історико-культурної спадщини: державні історико-культурні заповідники – 3, будинок-музей – 1, краєзнавчі та художні музеї – 10, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 21, дендрологічні парки – 2, ботанічні сади – 2, археологічні пам’ятки – 780, пам’ятки історії – понад 1454, пам’яток архітектури та містобудування – 373. Збереження ландшафтів об’єктів історико-культурної спадщини в їх первісному вигляді, в основному, здійснюється за рахунок особистої або групової ініціативи громадян без відповідних проектів. Більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва перебувають у занедбаному стані. Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та курортної галузей – це і унікальна історико-культурна спадщина, і сприятлива екологічна ситуація, вигідне географічне розташування, наявність чудових природних об’єктів. Популярністю користуються екскурсійні маршрути до міст Ромни, Глухів, Путивль, заповідника

«Михайлівська цілина», парку-пам’ятки «Тростянецький парк», та ін. Набуває поширення сільський зелений туризм. Відкрито садиби сільського туризму у Лебединському, Роменському, Конотопському районах. Організовані групи туристів здійснюють подорожі по області у супроводі фахівців туристичних організацій, на сьогодні в області 70 організацій, що мають ліцензію державної служби туризму і курортів. Розвиток туризму в області сприяє задовільному стану об’єктів історикокультурної спадщини та довкілля. Вплив неорганізованого туризму на стан екосистем детально не досліджений. Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища від багать. Для зменшення негативного впливу туризму на довкілля ведеться профілактичнороз’яснювальна робота.

Таблиця 5.5.1. Розподіл територій та об’єктів природно-заповідного фонду за їх значенням, категоріями та типами Категорії об’єктів ПЗФ кількість, од.

загальнодержавного значення площа, га усього у тому числі надана в постійне користування 3 4 202,48 202,48 Х 16215,1 7272,6 Х 17844,3 X

Об’єкти ПЗФ місцевого значення кількість, од.

1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього

2 1 1 10

у тому числі: ландшафтні

4888,9

15 (2)

лісові ботанічні

1 1

1231,0 236,0

X X

3 20 (2)

загальнозоологічні орнітологічні

258,0

X X

7 4 (1)

ентомологічні іхтіологічні гідрологічні

11230,4

X X X

2 24 (1)

загальногеологічні

2 (1)

3 (1)

62,1 (55,0)

X X X

84 (4)

у тому числі: комплексні ботанічні

0,1

X X

2 45 (3)

зоологічні гідрологічні

(1) 1

(55,0) 7,0

X X

34 (1)

2 -

3 -

4 X X

5 3 27 (2)

1 2

21,0 311,7

X X X

2 2 19 (2)

18 (1)

34656,68 (55,0)

X 7475,08

212

палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, усього

1 геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоологічні парки РАЗОМ

5 1 77(7)

площа, га у тому числі надана в постійне користування 6 7 Х Х Х 98857,9 Х 25317,32 X (1406,3) усього

9945,9 (767,1) 1865,0 1955,18 (361,2) 1060,7 466,6 (173,8) 10,0 9994,44 (101,7) 18,5 (2,5) 126,68 (15,88)

22,9 22,82 (0,58) 68,32 (15,3) 6 12,64 1283,8 (10,3) 15,76 4,02 328,5 (14,9) 125933,98 (1447,38)

Х X

Примітка: в дужках вказана кількість та площа природно-заповідного фонду інших категорій, що включені до даної категорії.

X X X X X X X X X X X

X X 7 X X X X X X X

Таблиця 5.5.2. Динаміка структури природно-заповідного фонду Сумської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ 1 Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного значення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Зоологічні парки загальнодержавного значення 1 Зоологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення РАЗОМ Фактична площа ПЗФ * % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

На 01.01.2004 року кількість, площа, га од. 2 3 1 202,48 1 16215,1 1 98857,9 10 17844,3

На 01.01.2005 року кількість, од. площа, га

На 01.01.2006 року кількість, од. площа, га

4 1 1 1 10

5 202,48 16215,1 98857,9 17844,3

6 1 1 1 10

7 202,48 16215,1 98857,9 17844,3

60 7 3 1 66 4 27 2 -

22813,14 1406,3 62,06 55,00 73,07 15,88 1283,8 10,3 -

64 7 3 1 71 4 27 2 -

23012,64 1406,3 62,06 55,00 82,35 15,88 1283,8 10,3 -

69 7 3 1 69 4 27 2 -

24429,32 1406,3 62,06 55,00 83,67 15,88 1283,8 10,3 -

1 1

4,76 21,00

1 1

4,76 21,00

2 1

15,76 21,00

4,02

2 2

3 311,70

4 2

21 2 194 16 194

338,8 14,9 158028,11 1502,38 156525,73 6,57

20 2 204 16 204

5 311,70 336,3 14,9 158238,41 1502,38 156736,03 6,58

6 2

7 311,70

20 2 208 16 208

335,5 14,9 159666,65 1502,38 158164,27 6,64

Примітка: В чисельнику – сума кількості і сума площі заповідних об’єктів; В знаменнику – з них кількість і площа заповідних об’єктів, які ввійшли до складу об’єктів інших категорій ПЗФ і враховуються в їх категоріях. * - сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ.

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ. 6.1 Структура та стан земель Земельні ресурси Сумської області налічують 2383,2 тис. га, і характеризуються високим рівнем освоєння. Понад 71,5% земель використовується у складі сільськогосподарських угідь, у природному стані (ліси, води, болота) знаходиться 24,9%. Ґрунтовий покрив орних земель області на 74% складають чорноземи та темно – сірі опідзолені ґрунти. Структура та динаміка основних видів земельних угідь наведена в табл. 6.1.1. Таблиця 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

% до % до % до % до % до Основні види земель усього, усього, загальної загальної усього, загальної усього, загальної усього, загальної та угідь тис. тис. га площі площі тис. га площі тис. га площі тис. га площі га території території території території території 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Загальна територія 2383,2 100 2383,2 100 2383,2 100 2383,2 100 2383,2 100 у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя

1705,2

71,6

1705,2

71,6

1703,8

71,5

1703,5

71,5

1703,0

71,5

1243,4

52,2

1236,5

51,9

1235,7

51,8

1235,2

51,8

1234,2

51,8

0,4

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

24,3

1,0

24,4

1,0

24,4

1,0

24,6

1,0

24,5

1,0

437,1

18,4

444,1

18,6

443,5

18,6

443,5

18,6

444,1

18,6

454,2

19,1

454,3

19,1

455,2

19,6

455,9

19,1

456,5

19,2

424,3

17,8

424,1

17,8

424,4

17,8

424,7

17,8

425,7

17,9

83,8

3,5

83,8

3,5

83,4

3,5

83,2

3,5

83,1

3,5

2,6

62,3

2,6

63,1

2,6

63,1

2,6

62,9

2,6

0,2

5,7

0,2

5,8

0,2

5,8

0,2

5,8

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

0,2

0,0

Усього земель (суша) 2352,6

98,7

2352,5

98,7

2352,5

98,7

2352,5

98,7

2352,4

98,7

Території, що покриті поверхневими водами

1,3

30,7

1,3

30,7

1,3

30,7

1,3

30,8

1,3

з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісовкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі

4. Відкриті заболочені 62,3 землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 5,8 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

0,2

30,7

В області площа еродованих земель складає понад 305,1 тис. га, в тому числі 176,8 тис. га орних земель. Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік наведена в табл. 6.1.2

Таблиця 6.1.2. Консервація деградованих і малопродуктивних земель у 2007 р. Види земель

1 еродовані малопродуктивні Разом

Усього на початок року тис. га % до загальної площі території 2 3 161,2 6.8 61,3 2,6 222,5 9,3

Проведено консервацію тис. га % до зага-льної площі території 4 5 0,22 0,01 0,08 0,0 0,30 0,01

Потребують консервації тис. га % до зага-льної площі території 6 7 62,45 2,62 5,51 0,23 67,96 2,85

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Надмірна розораність території є одним з головних чинників, які дестабілізують екологічну ситуацію в області. Широкого прояву набули деградаційні процеси ґрунтового покриву, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних елементів, щорічний від’ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів і, як наслідок, підвищення їх кислотності, ущільнення, погіршення фізико – хімічних показників, водна ерозія. Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов’язані з забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування, та в районах з розвинутою промисловістю. Необґрунтоване розширення площі ріллі за рахунок схилових та малопродуктивних земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь і ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і обумовило значну техногенну ураженість екосфери. В результаті реформування земельних відносин значно зросла кількість агроформувань з порушеним внутрішньогосподарським землеустроєм. В цих господарствах не витримуються сівозміни, допускаються відхилення від науково – обґрунтованих систем землеробства, порушуються технології обробітку ґрунтів, що негативно впливає на їх екологічний стан.

Слід зазначити, що для розв’язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самотужки область на даному етапі не має можливості. Незадовільне становище склалося в сфері збереження родючості ґрунтів. На протязі останніх років спостерігається щорічний від’ємний баланс гумусу та зменшення поживних речовин в ґрунтах. Дана проблема є результатом недостатнього внесення органічних добрив, порушення сівозмін, недодержання науково - обґрунтованої системи землеробства. Протягом останніх трьох років кількість щорічно внесених органічних добрив на 1 га в середньому по області становить 1,2 т. Для забезпечення балансу гумусу в залежності від типу ґрунту необхідно вносити 9-12 т органічних добрив. 6.3. Охорона земель

За даними Інспекторської служби з контролю за використанням та охороною земель у 2007 р. проведено 4926 перевірок додержання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та громадянами. При їх проведенні виявлено 2841 порушення земельного законодавства. На усунення порушень видано 2841 припис, складено 1979 протоколів. За результатами розгляду 1949 протоколів 1935 посадових осіб і громадян притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафів на загальну суму 253,1 тис. грн. Найбільш характерними порушеннями земельного законодавства для Сумської області є: самовільне зайняття земельних ділянок та використання їх без документів, що посвідчують право власності чи користування землею, яких виявлено 1548 на загальній площі 49,4 тис. га, тобто 54%; самовільне зайняття підприємствами нафтогазовидобувного комплексу земельних ділянок під будівництво і облаштування свердловин. Виявлено 13 випадків в Охтирському, Липоводолинському, Роменському районах; 20 порушень стану використання земель лісового фонду; охорона земель історико-культурного та природно-заповідного призначення; використання земельних ділянок суб’єктами підприємницької діяльності – виявлено 1310 порушень вимог земельного законодавства на загальній площі 312 га; невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, виявлено 771 порушення, знищення межових знаків - 202 порушень, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель – 166 порушень. Звіт про виявлені порушення земельного законодавства та вжиті заходи адміністративного впливу в Сумській області станом на 01.01.08 р. представлений в табл. 6.3.1.

2 Псування сільськогосподарських та інших земель Невжиття заходів по боротьбі 3 бур’янами Використання земель не за цільовим призначенням, 3 невиконання природоохоронного режиму використання земель Розміщення, проектування, будівництво, введення в 4 дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель Неправильна експлуатація, знищення або 5 пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. 6 Самовільне зайняття земельної ділянки в тому числі: окремими громадянами Перекручення даних державного земельного 7 кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу або резервного фонду Несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель 8 або невиконання обов’язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за призначенням Невиконання умов знімання, зберігання і нанесення 9 родючого шару ґрунту Самовільне відхилення від проектів 10 внутрігосподарського землеустрою 11 Знищення межових знаків Невиконання законних розпоряджень чи приписів 12 посадових осіб. ВСЬОГО

Здійснено перевірок

Виявлено порушень

Видано приписів

кількість

площа, га

5 20 63

6 13 47

7 8 596

8 15 51

9 2 4

139

289

166

1825

195

189 77

1590 14

2813 1264

Винесено постанов

Стягнуто штрафів

Передано справ до прокуратури

Залишок не усунених порушень на початок звітного періоду

Із них повторно

1 1 2

Види порушень

всього

№ п/п

Складено протоколів

Таблиця 6.3.1. ЗВІТ про виявлені порушення земельного законодавства та вжиті заходи адміністративного впливу в Сумській області станом на 01.01.08 р. Залишок не усунених порушень за наростаючим підсумком

кількість

на суму

кількість

на суму

10 10 29

11 9 29

12 1156 3825

13 9 25

14 1156 3094

15 0 0

16 0 2

17 0 53

146

140

13090

120

11203

340

1548 794

49446 536

2270 1108

722 314

791 443

773 443

169305 62335

572 316

118521 43283

98 57

78 33

379 8

158

891

612

323

2601

2295

374

323

356

202

200

6885

168

5831

1154

771

768

54956

572

39482

295

1888

4926

2841

52932

2841

771

1979

1949

253144

1490

182568

122

442

кількість

площа, га

3 0 10

4 0 104

кількість площа

6.4. Практичні заходи Відповідно до „Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на 2007 – 2015 рр.”, „Програми захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Сумській області” обласним управлінням земельних ресурсів спільно з головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проводяться роботи по організації та фінансуванню робіт із збереження земель області, а саме: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація деградованих і малопродуктивних земель, створення стокорегулюючих та водоохоронних лісосмуг, будівництво ставків – мулонакопичувачів, проектно – вишукувальні роботи, вапнування ґрунтів, впровадження безполицевого обробітку ґрунту та заорювання соломи. У 2007 р. в області проведені роботи по будівництву 6,42 км протиерозійних ГТС (валів-терас) на територіях: Лебединського (4,3 км), Роменського (0,6 км) та Тростянецького (1,52 км) районів. Вищезгадані роботи профінансовано на суму 279,83 тис. грн. Рекультивовано порушених земель на площі 25,41 га. Роботи по консервації шляхом залуження здійснено на площі 96,20 га, а заліснення 236,90 га. Для запобігання розвитку ерозійних процесів в області широко застосовується поверхневий обробіток ґрунту. За останні три роки такий захід щороку впроваджується на площі близько 330-376,9 тис. га, в тому числі плоскорізний обробіток на площі 170-181 тис. га. Це дає змогу запобігати змиву ґрунтів, накопичувати вологу та зберігати енергоресурси. Велику роль в забезпеченні родючості ґрунтів відіграє вапнування ґрунтів різного ступеню кислотності, яких в області налічується близько 600 тис. га, але за браком коштів цей захід впроваджується далеко не в повній мірі. Загалом на виконання робіт з охорони та поліпшення екологічного стану земель протягом 2007 р. використано 1027,83 тис. грн., в тому числі 82,35 тис. грн. з державного бюджету, 473,88 тис. грн. з місцевого бюджету та 471,6 тис. грн. з інших джерел фінансування.

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база На території Сумської області налічується 342 родовища з 20 видів корисних копалин, з яких близько 70 експлуатується. Мінерально-сировинна база області на 50,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, торф), на 44,4 % із сировини для виробництва будівельних матеріалів, біля 4 % прісні підземні води, 1,2% - інші види корисних копалин. На території області нараховується 342 об'єктів обліку з 20 видів корисних копалин, в тому числі: - родовищ загальнодержавного значення: - нафти, газу, конденсату – 28; - торфу – 115; - пісковику кварцитовидного – 1; - глини тугоплавкої та вогнетривкої –1; - підземних вод - 18. - родовищ місцевого значення: - цегельної сировини (глина, суглинок) – 98; - піску будівельного – 14; - крейди – 7; - каменя будівельного – 1; - керамзитова сировина – 3; - сапропелю – 21. Загалом на території області спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобутку корисних копалин та на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою видано на 76 родовищ, з яких 21 - нафта (12 - розробка), 14 - газ (6 - розробка), 7 пісок, 1 пісок кварцитовий, 3 крейда, 19 суглинок (18 - розробка), 1 торф, 1 глина, 9 прісні води (6 - розробка). До корисних копалин загальнодержавного значення відноситься 46 родовищ, до місцевого значення – 30 родовищ. Станом на 01.01.2008 р. на обліку в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області налічується 845 первинних водокористувачів підземних вод, яки мають дозволи на спецводокористування. В області налічується:

- діючих експлуатаційних свердловин - 3249; - експлуатаційних свердловин, що знаходяться в резерві - 247; - експлуатаційних свердловин, що вийшли із ладу і підлягають тампонажу - 471; - експлуатаційних свердловин, що потребують ремонту - 279; - спостережних свердловин – 112. Згідно з даними форми 2-тп (водгосп) у 2007 р. забрано з підземних горизонтів в цілому по області 54,35 млн.м3 із них на житлово-господарське водопостачання припадає 42,18 млн.м3/рік, на інші потреби – 3 12,17млн.м /рік.

Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м3/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 195,0 тис.м3/добу. Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи. Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучакськоканевські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 148,9 тис.м3/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 15,3тис.м3/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів. Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території Сумської області незахищеними від забруднення також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера). До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів. Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. Якість води по залізу не відповідає стандарту в мм. Суми, Ромни, смт. Недригайлів та Краснопілля, де вміст заліза в воді перевищує норму і досягає

в окремих випадках до 1,6 мг/л. Але до будівництва станцій знезалізування в перелічених населених пунктах, крім м. Суми, не приступали. Побудовані станції знезалізнення на Тополянському та Лепехівському водозаборах в м. Суми не працюють. Під особливим контролем знаходяться бурові роботи на нафтових промислах та містах закачування розсолів та промислових стоків. У 2007 р. 3 підприємства області проводили розлив столово-мінеральної води із паліоценово-крейдяних водоносних горизонтів в пляшки. Це такі підприємства, як: АТЗТ АП “Прогрес-Технологія”, ТОВ завод “ЕкоПродукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”. В санаторії “Токарі” Лебединського району використовується мінеральна вода із середньоюрського водоносного горизонту для лікувальних цілей (в бюветах та для ванн). Розлив води в пляшки передбачається із сеноман-нижньокрейдяного водоносного горизонту в наступному році. У 2007 р. на території Сумської області Харківською комплексною геологічною партією було проведено гідрохімічне випробування 19 спостережних точок та 25 водозабірних свердловин. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному: в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод; у порівнянні з 2006 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився. Для звітного року характерно продовження зниження загального водоспоживання, тобто збереження тенденції, яка має місце за останні 12 років. Однак відбір води у межах родовищ, що працюють на затверджених запасах, загалом по території Сумської області підвищився за звітний рік на 4,2 тис. м3/добу, тобто склав у 2007 р. 103,8 тис. м3/добу (рис. 7.1.3.1). На водозаборах м. Суми, працюючих на затверджених запасах (ДКП “Міськводоканал”), відбір води з альб-сеноманського водоносного комплексу практично не змінився і склав, як і в попередньому 2006 р., 50,1 тис.м 3/добу. На ділянках зі спостережними свердловинами, включаючи св. 2112, що розташована за містом, було зафіксоване підвищення рівнів, яке склало в середньому 1,7 м за рік. Відбір води з верхньокрейдяного водоносного горизонту зменшився за рік на 2,3 тис. м3/добу і склав 18,0 тис. м3/добу, при цьому динамічні рівні у порівнянні з 2006 р. знизилися в середньому на 0,3 м, в основному, вірогідно, за рахунок накладання на техногенний чинник природного зниження рівнів. Відбір води з тріасового горизонту, як і в попередні роки, був відносно незначним, склав 2,1тис.м3/добу і за рік суттєво знизився - до 1,9тис.м3/добу. На ділянці Ново-Оболонського водозабору, де безпосередньо експлуатація цього горизонту не ведеться, відмічається багаторічна тенденція до зниження рівнів, зокрема за звітний рік було зафіксовано зниження на 0,24 м.

180,0

160,0

Водовідбір, тис. м3/добу

140,0

120,0

100,0

80,0

60,0

40,0

20,0

0,0 2006 р.

2007 р.

загальний відбір;

із затверджених запасів

Рис.7.1.3.1. Порівняльна діаграма загального відбору води з підземних джерел та на ділянках затверджених запасів по Сумській області за 20062007 роки На водозаборах м. Суми спостерігається поступове погіршення хімічного складу підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту протягом багаторіччя внаслідок його недостатньої захищеності від поверхневого забруднення. Ця ситуація є особливо характерною для центральної частини міста (рис. 7.1.3.2). Відповідність води, що подається в міську мережу, ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая» забезпечується змішуванням води з різних горизонтів. б) 1400

Сухий залишок, мг/дм

1200

1000

800

600

400

200

05.04.93 05.04.94 05.04.95 05.04.96 05.04.97 05.04.98 05.04.99 05.04.00 05.04.01 05.04.02 05.04.03 05.04.04 05.04.05 05.04.06 05.04.07

а) 16

Жорсткість, ммоль/дм

05.04.93 05.04.94 05.04.95 05.04.96 05.04.97 05.04.98 05.04.99 05.04.00 05.04.01 05.04.02 05.04.03 05.04.04 05.04.05 05.04.06 05.04.07

Рис.7.1.3.2. Зміна елементів хімічного складу верхньокрейдяного водоносного горизонту на Пришибському водозаборі м. Суми протягом багаторіччя. За даними Харківської КГП суттєві зміни хімічного складу підземних вод на ділянках водозаборів протягом звітного періоду не мали місця. Виснаження підземних вод на ділянках їх експлуатації протягом звітного періоду зафіксовано не було. Основні дані державного обліку використання підземних вод по районах області наведені в табл. 7.1.1. Таблиця 7.1.1. Використання підземних вод по районах Сумської області. №№ п/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Фактичне використання підземних вод в 2007р.

Найменування адміністративних районів Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Ромни м. Шостка Всього по області

млн.м3/рік 1,187 1,175 0,226 0,247 0,263 0,834 1,210 1,105 0,298 0,284 0,363 1,291 0,316 0,520 1,157 1,152 0,131 0,649 18,190 2,251 1,165 3,819 1,784 5,324 44,941

тис.м3/добу 3,252 3,219 0,619 0,676 0,720 2,284 3,315 3,027 0,816 0,778 0,994 3,536 0,865 1,424 3,169 3,156 0,358 1,778 49,835 6,167 3,191 10,463 4,887 14,586 123,126

У 2007р. за кошти Державного бюджету України в області пробурені та

передані водокористувачам 5 артезіанських свердловин з загальною продуктивністю близько 0,5 тис. м3/добу. 7.2. Стан геологічного середовища На території області видобуток вуглеводів здійснюється в 4-х районах – Охтирському, Роменському, Л-Долинському та Лебединскому. Головними нафтогазодобуваючими підприємствами на території області є НГВУ “Охтирканафтогаз” та НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта”. Обсяг видобутку нафти з конденсатом в області становить 36% від обсягів видобутку нафти з конденсатом по Україні. НГВУ „Охтирканафтогаз” на території області експлуатується 20 родовищ. Порівняний аналіз видобутку вуглеводнів в області свідчить про поступове зниження його показників. Приріст запасів і видобуток вуглеводнів безпосередньо залежить від обсягів геологорозвідувальних робіт. В останні роки обсяги геологорозвідувальних робіт збільшилась в основному за рахунок власних коштів підприємств. У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносяться зсуви та підтоплення. Кількість уражених земельних ділянок зсувами – 568 шт., з них активних – 18 шт., на забудованій території - 43 шт.

Загальна площа території ураженої зсувними процесами складає 7,425 км . Найбільш уражені території таких районів: Роменський 2,52 км2, Сумський 1,151 км2, Білопільський 0,956 км2, Лебединський 0,91 км2. Схильними до розвитку зсувних процесів та інших екзогенних геологічних процесів є басейни річок Сейм, Псел, Сула та їх притоки. 2

Ще у 2001 р. ЗАТ “Суми-надра” розпочали застосування режимних спостережень зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, розташованих в межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. Виконаними режимними спостереженнями зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянках. Але, з 2006 р. режимні спостереження на стаціонарних ділянках не проводяться. До основних техногенних факторів появи зсувів віднесені: перевантаження схилів будівлями і спорудами; підрізка і орання схилів, що призводить до порушення їх стійкості; динамічні навантаження впродовж доріг викликають вібрацію силових територій та провокують зародження зсувів. Площа поширення зсувів наведена в таблиці 7.2.1. Таблиця 7.2.1. Ураженість зсувними процесами Сумської області в розрізі районів. Назва району Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський

Ураженість території зсувами, кв. км. 0,956 0,093 -

Загальна кількість зсувних форм, шт. 43 25 -

Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський С.-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Всього по області

0,06 0,91 0,33 0,15 0,46 0,795 2,52 1,151 7,425

6 8 63 79 59 12 41 87 136 8 568

На даний час спостерігається підтоплення 47,4 км2 території області. Найбільші площі підтоплених земель - в Буринському, Білопільському, Роменському та Конотопському районах. Площі підтоплених територій наведені в таблиці 7.2.2. Таблиця 7.2.2. Ураженість підтоплених територій в розрізі районів. Назва району Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Разом:

Ураженість підтоплених територій, кв. км. 4,32 7,14 3,04 2,32 4,28 0,15 0,53 1,25 0.80 2,93 2,81 2,04 4,24 3,33 0,93 1,01 3,46 2,81 47,39

Основними причинами підтоплення в області є як природні, так і техногенні фактори. До природних факторів слід віднести розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, в заплавах річок, на рівних ділянках зі слабким природнім стоком. Техногенні причини зумовлені порушенням умов стоку поверхневих вод в результаті замулення русел річок, засипання природних елементів стоку, будівництва водосховищ, гідротехнічних споруд та інше. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр У 2007 р. підготовлено та видано 20 погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, з них 13 - на розробку родовищ твердих корисних копалин і 7 - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з відходами. Станом на 01.01.2008 в області накопичено 1811999,526 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Найбільшими джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Структура утворення у 2007 р. та накопичення відходів в області наведена в табл. 8.1.1. Таблиця 8.1.1. Структура утворення та накопичення відходів 1-3 класів небезпеки в області Показник

Всього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Фактично утворено відходів, т

Накопичено відходів на 01.01.2008, т

123760,934

1811999,526

137,586 636,164 122987,184

645,341 37049,710 1774304,475

Найбільші обсяги утворення та накопичення відходів спостерігаються в промислово розвинених районах області – м. Суми та Сумському районі, м. Конотоп та Конотопському районі, м. Охтирка та Охтирському районі, м. Ромни та Роменському районі, м. Шостка та Шосткинському районі. Обсяги утворення відходів по районах області наведені у табл. 8.1.2. Таблиця 8.1.2. Обсяги утворення відходів 1-3 класів небезпеки у 2007 р. по районах області № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Назва району Охтирський Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Усього:

Обсяг утворення відходів, т 92,412 11,185 3,224 0,1 6,554 192,219 4,091 23,801 8,793 0,125 2,037 1,893 333,267 2,234 122723,418 12,502 212,605 2,017 123760,934

Понад 90% накопичених відходів належить ВАТ «Сумихімпром», з них залізного купоросу - 1747,540 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) – 11300,845 тис. т, шламу від очищення промислових стоків (4 класу небезпеки) – 13821,467 тис. т. Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене. Значну кількість від загального обсягу накопичених відходів складають відходи гальванічних виробництв, що містять сполуки важких металів: хрому, свинцю, нікелю, кадмію та ін. Одним з найбільших в області власників таких відходів є ВАТ «Нафтопроммаш» (м. Охтирка), на території якого у прибережній смузі р. Охтирка розміщено 1010,4 т гальваношламів. Відходи зберігаються в металевих контейнерах, які розташовані на майданчику без твердого покриття та піддаються дії атмосферних опадів, і, як наслідок, корозії. Впровадження прогресивних технологій очистки гальванічних стоків від важких металів, утилізація гальваношламів не здійснюється підприємством через відсутність коштів. На ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» станом на 01.01.2008 накопичено 1,789 тис. т гальваношламів. Ці відходи зберігаються в централізованому, спеціально побудованому складі на одному з проммайданчиків підприємства. ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе» укладений договір щодо утилізації зазначених відходів, але так як обсяги їх утилізації менші від обсягів утворення, триває постійне їх накопичення. Станом на 01.01.2008 в області накопичилося понад 2,5 тис. тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів, що зберігаються в 298 складських приміщеннях, 112 з яких знаходиться в незадовільному стані. Окрім того, 120 місць зберігання є безхазяйними. Повністю очищена від НЗП територія Шосткинського району, частково - Конотопського, Тростянецького, Глухівського, Краснопільського, Охтирського районів. Відповідно до Системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами, прийнятої до виконання в області, у 2007 р. відправлено на знешкодження 33,509 т непридатних та заборонених до використання пестицидів (з них 8,716 т НЗП - за кошти власників) із складів Лебединського, Краснопільського, Конотопського, Сумського районів; проведене перезатарювання 84,874 т непридатних та заборонених до використання пестицидів у С.-Будському (35,473 т НЗП, що зберігаються на ст. Побєда та належить РДВП С-Будський „Агрохім”), Конотопському, Білопільському районах; ліквідовано 13 місць зберігання НЗП. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на знешкодження та проведення робіт з перезатарювання НЗП виділено 619,9 тис. грн. На безгосподарних складах НЗП області трапляються випадки грубого порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів, розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, для

здачі на металобрухт та висипання пестицидів на незахищену землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його порушення. 8.2 Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) З метою запобігання забруднення довкілля небезпечними відходами, відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб’єктами господарювання повинні здійснюватися відповідні заходи щодо максимальної утилізації відходів чи передачі їх іншим споживачам та спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Сумарні основні показники поводження з відходами в області наведені в табл. 8.2.1. Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки у 2007 р.

Утворено відходів, т Використано відходів, т Знешкоджено (знищено) відходів, т Передано відходів іншим підприємствам, т Вилучено відходів з інших причин, включаючи уточнення класу небезпеки, т

1 кл. небезпеки 137,586 0,166 892,252 247,573 9,335

2 кл. небезпеки 636,164 272,376 343,481 282,348

3 кл. небезпеки 122987,184 46713,614 39,051 17260,663

Всього 123760,934 46986,156 1274,784 17790,584

44,760

54,095

Діючим природоохоронним законодавством не визначені терміни передачі відходів спеціалізованим підприємствам на утилізацію та видалення, обсяги утилізації відходів значно менші від обсягів їх утворення у календарному році, тому відбувається постійне накопичення відходів на території підприємств, в спеціально відведених місцях видалення, їх передача на утилізацію здійснюється через значний період часу з моменту утворення. Деякі відходи зовсім не утилізуються – фосфогіпс, золошлаки ТЕЦ, нафтошлами, тверді побутові відходи. В м. Шостка знаходиться єдине в області підприємство – ТОВ «Елга», яке здійснює знешкодження небезпечних відходів. За 2007 р. зазначеним підприємством знешкоджено: відходів 1 класу небезпеки – 888,381 т, 2 класу небезпеки – 247,406 т, 3 класу небезпеки – 784 т (включно з відходами, прийнятими від підприємств, розташованих на території інших областей). Вторинні відходи, утворені в результаті діяльності підприємства, видаляються на спеціальному полігоні, що передбачає природоохоронні заходи по запобіганню забруднення довкілля небезпечними речовинами. Крім того, підприємствами, установами та організаціями області укладаються угоди на передачу відходів іншим спеціалізованим підприємствам, що мають відповідні ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами, видані Мінприроди України (в основному – відпрацьованих люмінесцентних ламп, акумуляторних батарей, шин, нафтопродуктів).

В таблиці 8.2.2 наведені основні показники поводження з відходами з розподілом по районах області. Таблиця 8.2.2. Основні показники поводження з відходами 1-3 класів небезпеки в районах області № з/п

Місто, район

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка Білопільський район Буринський район Великописарівський район Глухівський район Конотопський район Краснопільський район Кролевецький район Лебединський район Липоводолинський район Недригайлівський район Охтирський район Путивльський район Роменський район Середино-Будський район Сумський район Тростянецький район Шосткинський район Ямпільський район Всього

Фактично утворилося відходів, т 122705,937 47,336 4,988 190,798 8,683 212,761 127,857 11,785 3,224 0,1 1,566 1,421 4,091 23,801 0,110 0,125 2,037 45,076 1,893 120,506 2,234 17,481 12,502 212,605 2,017 123760,934

Використано, т

Знешкоджено, т

46832,444 6,041 2,040 37,109 6,728 23,188 0,495 3,315 1,118 1,274 1,093 2,618 9,085 0,110 0,035 1,503 41,861 1,190 4,775 2,213 6,189 1,127 0,315 0,290 46986,156

6,366 3,594 15,740 65,290 0,275 5,100 30,0 2,0 0,050 0,030 1146,339 1274,784

Накопичено відходів станом на 01.01.2008, т 1747597,142 1018,459 129,667 329,850 19,270 108,790 62142,036 25,597 0,627 61,122 71,227 25,644 78,517 1,119 16,912 3,035 61,071 45,753 44,701 59,094 49,973 95,905 0,100 13,915 1811999,526

Необхідно вирішити питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. В населених пунктах області необхідно відкрити пункти прийому небезпечних відходів від населення з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля. Але для вирішення цієї проблеми необхідне відповідне нормативно-правове забезпечення. На збанкрутілому ВАТ «АК «Свема» в кородованих металевих ємностях зберігалося 482,95 т соляної кислоти, яка втратила свої товарні якості. На кошти, виділені з державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 2303,300 тис. грн., в грудні 2007 р. проведені роботи по її утилізації. Але на зберіганні залишилися інші отруйні речовини (вуглець 4-хлористий, метанол, ціаністий калій, ціанохлорид технічний, ангідрид миш’яку), які також потребують знешкодження. Офіційно в області тверді побутові відходи (далі ТПВ) розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного

законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90 % або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти. Підприємствами, що здійснюють обслуговування полігонів, допускається порушення технології складування ТПВ: не ведеться облік відходів, що завозяться на полігон, відсутні пошарове складування відходів та їх пересипка ізолюючим шаром ґрунту. З метою покращення ситуації у сфері поводження з побутовими відходами розроблений типовий проект «Майданчик для складування твердих побутових відходів в невеликих населених пунктах», але облаштування сільських полігонів відповідно до цього проекту не здійснюється через відсутність коштів у сільських рад. Тверді побутові відходи в сільській місцевості видаляються в основному в ярах і балках без будь-якої проектної документації, дотримання технології складування цих відходів та обліку. З серпня 2007 р. введено в експлуатацію новий полігон твердих побутових відходів м. Суми, який розташований на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району. Загальна площа полігону складає 10 га, безпосередньо під складування ТПВ відведено 5,34 га. Проектний обсяг видалення відходів складає 827,95 тис. м3, розрахунковий термін експлуатації - 9 років. Інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області протягом 2007 р. здійснювався державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання області вимог законодавства в сфері поводження з відходами. Проведено 670 перевірок з питань поводження з відходами (365 – з промисловими, 305 – з побутовими відходами). За виявлені порушення природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами було складено 698 протоколів, накладено штрафів на загальну суму 59,050 тис. грн. Призупинено виробничу діяльність 11 підприємств. Основними порушеннями, виявленими в ході перевірок є: порушення правил складування, зберігання та розміщення відходів – ТОВ «Сумикомунтранс», ТОВ «Дефо» (м. Суми), Шосткинська виправна колонія №66, хлібозавод «Залізничник» (м. Тростянець), ПП «Білодід» (м. Лебедин), Управління ЖКГ Сумської міської ради при експлуатації полігону для складування опалого листя та обрізки дерев, НГВУ «Охтирканафтогаз», полігон Шосткинського заводу хімреактивів, ВАТ «Насосенергомаш» (м. Суми), ДКП Сумської міської ради «Шляхрембуд», Івано – Франківська експедиція Прикарпатського управління бурових робіт на території Охтирського району, ТОВ «Бінар» (м. Суми), ТОВ «Фрунзе – Авто», ПП «Кліщ» (Сумський район), Шосткинський молочний завод, ДП Завод «ОБ і ВТ», ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», ВАТ «Сумихімпром» та ін.;

порушення правил ведення первинного обліку та статистичної звітності щодо поводження з відходами – ВАТ «Насосенергомаш» (м. Суми), Шосткинська виправна колонія № 66, база Івано – Франківської експедиції Прикарпатського управління бурових робіт на території Охтирського району, ТОВ «Фрунзе – Будіндустрія» (м. Суми), ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» та ін.; невиконання приписів попередніх перевірок – ТОВ «Техносплав» (смт. Краснопілля), ПП «Ремсервіс» (м. Глухів), ПП «Північна промислова компанія» м. Шостка, ТОВ «Сумикомунтранс» (при експлуатації міського полігону ТПВ), Верхньосироватська та Косівщинська сільські ради Сумського району та ін. У 2007 р. винесено 11 рішень про тимчасову заборону виробничої діяльності за порушення законодавства в сфері поводження з відходами. Зокрема, винесено рішення про тимчасову призупинку експлуатації полігону Шосткинського заводу хімічних реактивів (м. Шостка), призупинено виробничу діяльність ВАТ «Сумбуд», пов’язану з вивезенням будівельних відходів після демонтажу приміщень, винесено рішення про тимчасову заборону вивезення стічних вод Шосткинського міськмолзаводу на поля фільтрації смт. Вороніж. До Сумської міжрайонної прокуратури в 2007 р. було направлено матеріали щодо порушень при експлуатації полігону для складування опалого листя та обрізок дерев м. Суми з метою відміни рішення сесії Сумської міської ради про його подальшу експлуатацію. Прокуратурою відповідно було винесено протест на дане рішення. Інспекцією протягом 2007 року велася активна робота по виявленню стихійних смітників та несанкціонованих сміттєзвалищ на території області. В одному з випадків за вмістом сміття встановлено його власника (рекламна компанія), який передав свої напрацювання до друку поліграфічній фірмі, останні разом зі своїми виробничими та будівельними відходами передали їх приватному підприємцю, який займається перевезенням сміття (через оголошення в газеті). Приватний підприємець вивіз їх не у встановлене місце. Дане розслідування зі збором доказів проведено інспекторами Інспекції, приватного підприємця притягнуто до адміністративної відповідальності, нараховані збитки на суму 4,599 тис. грн. 8.3 Використання відходів як вторинної сировини Згідно даних Головного управління статистики в Сумській області за останні 5 років зберігається тенденція зростання загальних обсягів вторинної сировини (діаграма 8.3.1). Діаграма 8.3.1. Динаміка обсягів вторинних ресурсів в області.

18,8

19,0 18,5

18,5 18,0

млн.т

18,0 17,3

17,5 17,0

16,8

16,5 16,0 15,5 2003

2004

2005

2006

2007

Ці висновки були зроблені на підставі аналізу статистичних звітів за формою 14-мтп «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва». Відповідно до номенклатури вторинної сировини та відходів виробництва, наведеної в зазначеному статзвіті, до них належать також фосфогіпс, суміші формові відпрацьовані, шлаки ливарного виробництва, тверді побутові відходи, зола і золошлакові відходи теплових електростанцій, які на сьогодні лише видаляються у спеціально відведених місцях. Причому фосфогіпс складає 80,2% від загального обсягу вторинних ресурсів. З метою його утилізації проведені науково-дослідні роботи і промислові випробування технології виробництва мінеральних добрив «Гранфос» і «Азофосфер». Напрацьовані дослідно-промислові партії, проведені аграрні досліди, які показали позитивний результат. За інформацією підприємства для продовження роботи в цьому напрямку необхідне зовнішнє фінансування. Потребує вирішення питання утилізації золошлаку, який утворюється в результаті діяльності Сумської ТЕЦ. Золошлаконакопичувач майже повністю заповнений, тому перед підприємством гостро постало питання щодо шляхів подальшого застосування цих відходів. Одним із варіантів вирішення зазначеної проблеми може бути використання золошлаку в якості ізолюючого матеріалу на полігоні твердих побутових відходів згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення. Протягом 2007 р. на підприємствах та в організаціях області утворено 1506,7 тис. т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 5,8% менше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулося в основному в результаті занепаду цукрової галузі області та зменшення обсягів утворення жому бурякового, дефекату, а також барди зернокартопляної. У 2007 р. на підприємствах області утворилось 110,6 тис. т брухту чорних металів та 1575 т брухту кольорових металів. Дані щодо поводження з металобрухтом наведені в таблиці 8.3.1 Таблиця 8.3.1. Утворення, використання та поставка брухту і відходів чорних та кольорових металів у 2007 р. Вид металобрухту Сталевий брухт і відходи, тис. т Інші види брухту і відходів чорних металів, тис. т

Утворено 77,0 33,6

Використано 61,6 36,0

Поставлено іншим підприємствам 181,3 39,3

Всього брухту та відходів чорних металів, тис. т Алюміній, т Мідь, т Латунь, т Бронза, т Свинець, т Нікель, т Титан, т Мідно-нікелеві сплави, т Інші види брухту і відходів кольорових металів, т Усього, т

110,6 1421,8 32,5 41,1 38,0 16,9 1,7 4,1 0,8 18,1 1575,0

97,6 852,3 61,5 7,6 26,0 0,2 26,1 0,2 973,9

220,6 844,3 26,3 40,2 6,2 18,3 1,7 10,5 5,1 7,9 960,5

8.4 Транскордонні перевезення відходів У 2007 р. на державному кордоні України було затримано без дозвільних документів Мінприроди згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120: - 9 вагонів металобрухту в кількості 451,6 тонн; - вантаж з відходами тютюну в кількості 20,0 тонн. Надзвичайних ситуацій загальнодержавного значення в 2007 р. зафіксовано не було.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА. Екологічна безпека - це сукупність певних властивостей навколишнього середовища і створюваних цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об'єкти біосфери утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на навколишнє середовище і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується збереження здоров'я життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і наступних поколінь. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. Екологічна безпека, як компонент національної безпеки, забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища та гарантується законодавчими актами держави. Безпека людини та стан природного оточуючого її середовища - одна з найважливіших характеристик якості життя, науково-технічного та економічного розвитку держави. Гарантування безпеки держави (національної безпеки), зазвичай, пов'язують із захистом її від змін, що походять як зсередини, так і ззовні, спричинені протиправним застосуванням сили. При цьому йдеться про усунення загрози суспільному порядку, добробуту та здоров'ю населення, стійкому функціонуванню народного господарства. Усі аспекти національної безпеки міцно пов'язані між собою, і розв’язання переважної більшості проблем екологічної безпеки можливе тільки в комплексі з іншими аспектами національної безпеки. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. В Сумській області є 5 найбільших екологічно-небезпечних об’єктів регіону, що за своїми накопиченими десятиріччями екологічними та соціальними проблемами потребують термінового системного розв’язання на державному рівні. 1. Склад непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів – 950 тонн, станція «Побєда» Середино-Будського району. Рішенням Сумської обласної ради від 16 липня 1975 року №418 непридатні та заборонені до використання пестициди були звезені у вищезгаданий склад для тимчасового зберігання (на 2-3 роки), але і досі питання їх знешкодження не вирішене. Розгерметизація контейнерів та зберігання пестицидів насипом є причиною самовиникнення хімічних реакцій з виділенням токсичних газів, що веде до забруднення атмосферного повітря і становить загрозу здоров’ю людей, які проживають в даному

регіоні, а також потенційну загрозу забруднення всіх компонентів довкілля високотоксичними сполуками. 2. Прирейковий міжрайонний склад непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів смт. Свеса Ямпільського району – 107,6 т НЗП. Даний склад знаходиться в безпосередній близькості від житлової забудови. Склад, який належав збанкрутілому ВАТ «Ямпільський агрохім», на даний час практично зруйнований. Пестициди зберігаються насипом, в порушеній тарі і становлять значну загрозу забруднення довкілля. В зв’язку з цим в даному регіоні склалася напружена соціальна ситуація. 3. ВАТ АК «Свема» м. Шостка, накопичено 5478 джерел іонізуючого випромінювання, а також інші небезпечні хімічні речовини (ангідрид миш’яку, ціаністий калій, метанол, 4-х хлористий вуглець, ртуть металева та ін.). Джерела іонізуючого випромінювання з простроченим терміном експлуатації є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними сполуками. Підприємство банкрут, знаходиться в стадії санації, необхідно вирішення питання щодо передачі джерел іонізуючого випромінювання на захоронення до спеціалізованого комбінату та утилізації ціанідів та отруйних хімічних речовин. 4. Активна зсувна зона в Путивльському та Роменському районах: Зсуви, розповсюджені в межах населених пунктів призводять до руйнування інженерних споруд, пам’ятників історії та архітектури, а також жилих будинків, а за межами населених пунктів, призводять до руйнування пасовищ і сінокосів. В активних зсувних зонах в м. Путивль розташовані: - станція другого підйому води; - пам'ятка архітектури 16-18 століть – Мовчанська пустош; -житлові будинки по вулицях Кірова, Щорса, Волочаївській, Кооперативній, Набережній Сеймській. Зсувні процеси в минулому нанесли шкоду будівлям Мовчанської пустоші та мешканцям вулиці Волочаївської ; була виведена з ладу електростанція, переобладнана пізніше в станцію ІІ–го підйому води. В активних зсувних зонах в м. Ромни розташовані житлові будинки 1го, 2 го , 3 го і 4го провулків вулиці Маяковського, житлові будинки по вулицях Щорса, Прокопенка, Ремінця, Савченко та інших. У квітні 1981 р. активними зсувами були пошкоджені житлові будинки по першому провулку вул. Ремінця. За останні 3-5 років голова активного зсуву підійшла до жилого будинку № 36 по третьому провулку вулиці Маяковського. Така ситуація потребує прийняття попереджуючих заходів по інженерному захисту будівель або відселення населення в безпечні умови проживання. 5. Закритий полігон твердих побутових відходів м. Суми, розташований на території Верхньосироватської сільської ради.

Полігон був введений в експлуатацію в 1995 р. Відповідно до проекту розрахунковий термін його експлуатації складав 6 років. У 2005 р. в зв’язку з недотриманням технології складування твердих побутових відходів, перевантаженням полігону в регіоні виникла напружена соціальна ситуація, яка закінчилася перекриттям населенням дороги на полігон для спец автотранспорту. З серпня 2007 р. введено в експлуатацію 1-шу чергу нового полігону ТПВ м. Суми на території Краснопільського району, але рекультивація попереднього не завершена через брак коштів. Незавершеність рекультивації полігону викликає соціальну напругу в розташованих в районі полігону населених пунктах та затримує передачу території для подальшого господарського використання. Про стан підприємств, які включені до Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні інформацію надано в табл. 9.2.1. Таблиця 9.2.1. Стан підприємств – найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на території Сумської області в 2007 і. № п/п 1 1.

Назва підприємства, юридична адреса 2

ВАТ “Сумихімпром” 40012 м. Суми вул. Харківська, 12

ВАТ "СМНВО ім. Фрунзе" 40004 м. Суми вул. Горького, 58

Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів 40009 м. Суми вул. Червоногвардійська, 49

4. Качанівський газопереробний завод ВАТ "Укрнафта" 42700 Сумська область м. Охтирка вул. Київська, 119

Показники забруднення 3 - викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення склали – 3851,053 тонн; - скинуто забруднюючих речовин зі стічними водами – 3723,259 тонн; - розміщено відходів виробництва – 692866,583 тонн. Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів забруднюючих речовин зі стічними водами підприємства, розміщення відходів зумовлене значним зростанням обсягів виробництва. На 2007 рік було заплановано 43 природоохоронних заходи на суму 4,413 млн. грн., з яких виконано - 41 на суму 2,513 млн. грн., виконання 2 заходів на суму 1,9 млн. грн. перенесено на 2008 рік. У вересні 2007 року на підприємстві аудиторською фірмою був проведений ресертифікаційний аудит функціонування впровадженої у 2005 р. системи управління навколишнім середовищем у виробництві складних міндобрив та допоміжних йому виробництв (версія ISO 14001:2004). Висновки позитивні. На підприємстві розроблені і затверджені природоохоронні заходи на 2008 рік. - викиди в атмосферне повітря склали – 912,2 тонн, в порівнянні з 2006 р. зменшились викиди сполук сірки, окисів азоту та вуглецю; - скинуто стічних вод – 0,283 тис. куб м, в порівнянні з 2006 р. концентрація забруднюючих речовин, які скидаються в р. Сумку, зменшилась по хлоридам в 1,05 рази, збільшилась по ХСК – в 2,7 рази, по нітратам - в 1,5 рази, по фосфатам – в 1,06 рази; - розміщено відходів – 753,37 тонн, що в порівнянні з 2006 р. в 2,7 рази менше. В 2007 році підприємством виконано 16 природоохоронних заходів на загальну суму 594,826 тис. грн., розроблений план заходів на 2008 рік. - викиди в атмосферне повітря – 10814,016 тонн; - обсяги скидів забруднюючих речовин в водні об’єкти – 1,561 тонни; - обсяги утворення та розміщення відходів - 8,732 тонни. Протягом року підприємством виконувались заходи по охороні навколишнього природного середовища, розроблений план відповідних заходів на 2008 рік. - обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря склали по Охтирському району – 2303,620 т, по Роменському району – 540,348 т. Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлені збільшенням обсягів переробки сировини. - скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти підприємство не здійснює; - утворено відходів виробництва – 47,68 т.

1 5.

Кількість утворених відходів обумовлена технологічними процесами виробництва. Всі природоохоронні заходи, заплановані на 2007 рік, повністю виконані. Підприємством розробляються заходи, спрямовані на зниження негативного впливу на довкілля, освоюються новітні технології процесів виробництва. 3 - викиди в атмосферне повітря склали – 3708,783 т. В порівнянні з 2006 р. вищезгадані обсяги викидів збільшились на 99,931 т, що пояснюється збільшенням видобутку нафтового газу та введенням в дію нових печей підігріву для забезпечення транспортування збільшених об’ємів нафти. - скиди у водні об’єкти підприємство не проводить; - утворено відходів – 1674,8188 т; розміщено відходів – 1054,484 т. З метою зниження негативного впливу діяльності підприємства на стан довкілля проводиться моніторинг впливу діяльності на стан підземних вод, розробляються відповідні природоохоронні заходи, надаються рекомендації по охороні навколишнього природного середовища.

2 НГВУ “Охтирканафтогаз” ВАТ "Укрнафта" 42730 Сумська обл. Охтирський р-н с. Мала Павлівка вул. Центральна, 1

9.3. Радіоекологічна безпека. Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання. Суб’єктами Сумської обласної системи моніторингу довкілля здійснюються спостереження за радіологічним станом довкілля з метою запобігання радіоактивного забруднення. Сумським обласним центром з гідрометеорології протягом 2007 р. продовжувались щоденні стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь на метеостанції Глухів і авіаметстанції Суми, що характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на місцевості. У 2007 р. рівні гама-фону становили: Максимальні по області - 22 мкР/год, по м. Суми - 15мкР/год; Мінімальні по області - 0,5 мкР/год, по м. Суми - 11 мкР/год; Середні по області - 1 мкР/год, по м.Суми -12 мкР /год. Вказані рівні гамма-фону не перевищують допустимих значень. Щільність радіаційних випадінь по результатам спостережень на планшетах метеостанції Глухів і авіаметстанції Суми не перевищувала встановлених норм. За даними Сумського обласного центру «Облдержродючість», який проводить спостереження за вмістом радіонуклідів в землях сільськогосподарського призначення, складено табл. 9.3.1. Табл. 9.3.1. Забруднення радіонуклідами ґрунту на контрольних ділянках 1981-2007 рр. Рік

Район/населений пункт 1

Гамма-фон мкр/год 3

Щільність забруднення,Кі/км 137

Сs

1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007

Білопільський с. Воронівка

Буринський с. Клепали 1 Великописарівський с.Рябина

Глухівський с.Перемога

Конотопський с.Сім’янівка

Краснопільський с.Самотоївка

Кролевецький м.Кролевець

Лебединський м.Лебедин

Липоводолинський с.Берестівка

Недригайлівський с. Комишанка

Охтирський м.Охтирка

Путивльський с. Зіново

Роменський с. Вовківці

Середино-Будський с. Кам”янка

Сумський с. Токарі

Тростянецький с. Боромля Шосткинський м. Шостка

2 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007 1981-1985 1986

15 21 11 15 14 28 15 14 3 15 31 13 13 14 38 12 15 16 26 13 14 16 36 15 14 14 32 14 15 16 21 15 14 14 25 16 16 16 23 17 14 15 23 14 15 15 25 14 16 16 25 13 15 16 78 16 13 15 26 12 15 14 22 15 14 14 50

0,031 0,13 0,22 0,13 0,035 0,19 0,23 0,17 4

0,01 0,01 0,015 0,014 0,011 0,020 0,019 0,013 5

0,04 0,19 0.14 0,15 0,042 0,50 0,36 0,15 0,036 0,13 0,20 0,17 0,04 0,22 0,13 0,14 0,04 0,66 0,25 0,20 0,03 0,19 0,12 0,14 0,030 0,07 0,10 0,13 0,04 0,10 0,16 0,15 0,037 0,10 0.18 0.14 0,036 0,30 0,18 0,16 0,035 0,13 0,19 0,15 0,033 0,30 0,26 0,32 0,042 0,16 0,25 0,17 0,03 0,18 0,15 0,13 0,04 0,33

0,02 0,025 0,018 0,013 0,023 0,046 0,014 0,014 0,024 0,030 0,013 0,011 0,016 0,022 0,017 0,014 0,024 0,022 0,015 0,016 0,02 0,023 0,013 0,011 0,019 0,028 0,015 0,012 0,024 0,028 0,010 0,012 0,021 0,038 0,014 0,012 0,02 0,027 0,017 0,016 0,021 0,025 0,017 0,014 0,024 0,070 0,019 0,017 0,02 0.030 0,014 0,016 0,022 0,025 0,017 0,011 0,018 0,020

1996 2007 1981-1985 1986 1996 2007

Ямпільський смт. Ямпіль

17 15 14 23 14 14

0,62 0,35 0,029 0,10 0,17 0,13

0,016 0,014 0,021 0,043 0,013 0,010

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Сумській області Валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) в усіх категоріях господарств області за 2007 р. вироблено в сумі 2983,6 млн. грн., що на 4% більше показника 2006 року (по Україні – 5,6%), у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 10,9%, у господарствах населення – на 0,2%. Додатково залучено в обробіток 230 тис. га ріллі. У 2007 р. розширено площі посіву економічно - привабливих культур: пшениці в 1,6 рази, ріпаку в 1,9 рази, кукурудзи на зерно та сої в 2,3 рази. Виробництво зерна в області склало 1288,5 тис. тонн, що на 398,8 тис. тонн більше 2006 р. Приріст валового виробництва зерна склав 44,8% порівняно з 2006 р., по даному показнику регіон займає перше місце в Україні. Урожайність зернових у порівнянні з 2006 р. збільшилася на 29%. Урожай соняшнику на зерно становив 54,6 тис. тонн, що на 60,3% більше, ніж у 2006 р. при прирості урожайності на 6,5 ц/га. Посівні площі культур по всіх категоріях господарств Сумської області наведені в таблиці 10.1.1. Табл. 10.1.1. Структура посівних площ по всіх категоріях господарств Сумської області Культури Ріллі в обробітку Посівна площа, всього Зернові, всього в т.ч. озимі з них пшениця жито Ярі зернові і зернобобові культури, всього: в т. ч пшениця ячмінь овес кукурудза на зерно просо гречка Зернобобові, всього: в т.ч. горох вика квасоля люпин інші зернобобові сорго інші ярі зернові

Засіяна площа в 2007 р. (тис. га) 1235,6 897,3 555,5 190,9 169,6 21,3 364,6 26,6 164,1 30,2 90,8 4,7 31,9 16,1 9,7 1,9 0,2 2,7 1,7 0 0,2

План посівних площ на 2008р. (тис. га) 1061,2 966,5 617,2 257,9 217,1 40,0 359,3 19,2 137,2 31,2 117,9 5,6 33,1 14,7 9,0 1,9 0,1 3,0 0,7 0 0,4

Технічні, всього: в т.ч. цукровий буряк льон коноплі маточники цукрових буряків висадки цукрових буряків Олійні, всього: в т.ч. соняшник соя ріпак в т.ч. озимий Інші олійні Картопля і овочі, всього: в т.ч. картопля овочі Кормові культури, всього: в т.ч. кукурудза на силос і зелений корм

128,4 22,7 1,2 0,4 0,1 0,1 101,6 33,3 28,3 38,9 11,1 1,1 73,8 64,3 9,5 139,6 27,1

133,2 13,0 0,9 0,6 0,1 0 118,1 36,4 24,8 55,7 40,1 1,2 75,4 65,2 9,9 140,7 30,3

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження У 2007 р. було внесено на 1 га ріллі добрив: - мінеральних – 46 кг/га. - органічних – 1,2 т/га. Проведено вапнування на території – 1524 га. Площі, які знаходяться під чорним паром, становлять 7,1 тис. га. Площі поверхневого обробітку ґрунту: всього 320,3 тис. га, в т. ч. плоско різами 238,7 тис. га. Інформація про стан обігу хімічних засобів захисту рослин по сільськогосподарських підприємствах області в розрізі районів за 2007 р., яка надана Державною інспекцією захисту рослин Сумської області, представлена в таблиці 10.2.1. Як свідчать дані, найбільша кількість застосованих хімічних засобів захисту рослин у Конотопському, Тростянецькому, Буринському, Роменському та Сумському районах. Табл.10.2.1. Стан обігу хімічних засобів захисту рослин по сільськогосподарських підприємствах області в розрізі районів за 2007 р. № п/п

Назва районів

Кількість застосованих ХЗЗР, тонн

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький

41,5 74 62 14,8 106,2 37,7 3 61,3 51,9 43,3 28,9 10 66,5 0,6 66,4 106

17 18

Шосткинський Ямпільський Всього

3,3 0,2 777,6

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві За даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області, внесення пестицидів у 2005 р. складало 388 т, у 2006 р. - 558 т, а вже на 2007 р. цей показник дорівнював 779 т, в т. ч. кількість гербіцидів у 2005 р. – 214 т, у 2006 р. – 417 т, у 2007 р. – 557,4 т. Більш детальна інформація представлена в таблиці 10.3.1. Таблиця 10.3.1. Внесення пестицидів в 2005-2007 роках № п/п

Роки

2 006 558

2 007 779

Застосовано пестицидів всього, тонн

005 388

в т. ч. гербіцидів, тонн

214

417

557,4

Пестицидне навантаження, кг

0,32

0,46

0,65

11.ЕНЕРГЕТИКА. Питання зміни кризової енергетичної ситуації постало в світлі останніх подій перед усіма громадянами нашої країни, а не тільки нашої області. На сьогоднішній день у всьому світі проблемам енергозбереження та енергоспоживання приділяється велика увага, тому що в зв’язку з розвитком індустріальних технологій доволі сильно змінилися потреби людства, зазнало змін навколишнє природне середовище, і як наслідок зменшилися запаси традиційних джерел енергії. Цілком природно, що актуальним стало поглиблене вивчення проблем енергоспоживання та використання відновлювальних джерел енергії. З початку 2007 р. споживачами області отримано 1072,5 млн. м 3 природного газу. Це на 12% менше, ніж у 2006 р. Обсяг споживання електроенергії в області з початку року склав 1796,5 млн. квт. год., що на 4,5% більше відповідного періоду 2006 року. На підприємствах і в бюджетних установах Кролевецького району завдяки впровадженню у 2006 р. енергозберігаючих технологій економія паливо-енергетичних ресурсів склала 273 тис. грн. (485 тонн умовного палива). 16.05.2007 р. отримано спеціальний дозвіл на розробку торфородовища “Клевень-Обеста” Глухівського району, 25.05.2007 р. відновлено виробничу діяльність торфобрикетного заводу ДП “Глухівторф” ДП “Сумиторф”, здійснено технічне дооснащення та комплектування відповідними фахівцями торфобрикетного заводу ДП “Глухівторф”. Розроблено та затверджено рішенням сесії обласної ради від 08.06.2007 “Програму розвитку торф’яної промисловості Сумської області на період до 2009 року”. Сформовано потенційний обсяг споживання торфобрикетної продукції в опалювальний період населенням та бюджетними установами, підтверджений платоспроможний попит на дану продукцію. Заготовлено 880 тонн торфокрихти, вироблено та реалізовано населенню 99 т торфобрикетів. Удвічі збільшено чисельність працюючих, створено 10 нових робочих місць. У 2007 р. в області було переведено на електроопалення 92 населених пункти та 155 об’єктів соціальної сфери. З метою впровадження результативних механізмів підвищення рівня енергоефективності та вжиття заходів щодо зменшення питомих витрат енергії й обсягів споживання енергоносіїв в області розроблено Програму підвищення ефективності використання енергії в бюджетній сфері міст та районів Сумської області на 2006-2010 рр. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел енергії. На сьогодні люди витрачають дуже багато енергії. При використанні таких джерел енергії, як вугілля, нафта, сланці, торф, довкілля настільки

забруднюється, що це викликає серйозне занепокоєння вчених у всьому світі. Один з ключових моментів у запобіганні екологічній проблемі – ефективне використання енергії та розумне її споживання. Сучасна світова система енергоспоживання існує на викопних енергоносіях. Майже все виробництво електроенергії ґрунтується на використанні непоновлювального вуглеводневого паливного ресурсу або його похідних. Однак, з точки зору зменшення емісії парникових газів, краще все-таки використовувати безпечні в цьому відношенні відновлювальні джерела енергії, такі як вітер, сонце, біомасу або енергію води. Такий перехід принесе більше користі, ніж збитків, як у економічному так і екологічному розумінні. В масштабах держави перспективними напрямками розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії є: біоенергетика, видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів, позабалансових покладів вуглеводнів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України. На базі відновлювальних джерел вагомий розвиток отримують технології одержання як теплової, так і електричної енергії. Сьогодні в області з 670 котельних 232 працюють на альтернативних видах палива: дровах, відходах торфу. Для роботи цих котельних потрібно створити декілька заводів по виробництву брикетів. Незабаром на Сумщині працюватимуть вже декілька таких цехів, адже виготовлення альтернативного палива - єдиний спосіб уникнути зростання цін на опалювання. У м. Кролевці розпочав роботу цех з виробництва альтернативного виду палива для котельних. Брикети з тирси, які виготовляються в цьому цеху, не поступаються за своїми якостями вугіллю. Використання цього концентрованого палива дозволяє споживачам економити засоби на опалюванні будинків, а області - зменшити залежність від газу.

12. ТРАНСПОРТ Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході область межує с Брянською, Курською и Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає 498 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарне, Зерново) і п’ять - автомобільним (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України, що добре видно на рис. 12.1. Відстань від обласного центру до столиці України м. Києва дорівнює 350 км. В області наявні майже всі види транспорту, включаючи наземний, водний, повітряний (сполучення по території України та міжнародні рейси) та трубопровідний. Міський пасажирський транспорт в області представлений автобусами, тролейбусами (м. Суми), трамваями (м. Конотоп), маршрутними таксі. Відстань від Сум до Києва по залізничній колії 350 км, автомобільним транспортом - 366 км. Відстань від Сум до Москви відповідно 780 км и 720 км. Протяжність автомобільних шляхів з твердим покриттям складає 5,9 тис. км. Через область проходить міждержавна автомагістраль Київ - Москва. Головні залізничні магістралі, які проходять через територію області: Київ Москва, Київ - Харків, Дніпропетровськ - Санкт-Петербург. Крупні залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино. Довжина залізничних доріг складає 823 км (див. рис. 12.1). По території області проходять магістральні газопроводи: Уренгой Помари - Ужгород, Єлець - Курськ - Суми - Диканька, Курськ - Суми - Київ, Суми - Конотоп, Бельськ - Суми, Київ – Брянська нафтопроводи: магістральний Мічуринськ – Кременчуг та республіканського значення Мала Павлівка - Охтирка. У 2007 р. на відкрито рух 2 рейкових автобусів за маршрутами Смородино-Охтирка та Глухів-Шостка, відновлено роботу ОКП “АеропортСуми”: відкрито міжнародний пункт пропуску, проведено ремонт пасажирської зали, поточний ремонт злітної смуги. Додатково охоплено регулярним автобусним сполученням 52 сільських населених пункти області, у яких проживає 11,5 тис. мешканців. Проведено заміну 25 транспортних засобів малої місткості на автобуси середньої та великої місткості на 20 приміських та міжміських маршрутах області.

12.1. Пасажирообіг У 2007 р. по автомобільному транспорту пасажирообіг склав 794830,6 тис. пас.км. Пасажирські перевезення автомобільним транспортом представлено в табл.12.1.1. Протягом 2007 р. пасажирським транспортом скористалося 151,2 млн. пасажирів (+3,3%), пасажирооборот збільшився на 2,9%. Залізничним пасажирським транспортом скористалося 18,2 млн. пасажирів (+0,5%), автомобільним – 99,4 млн. пасажирів (+8,1%). ОКП “Аеропорт-Суми” виконано 146 авіарейсів, перевезено 4439 пасажирів, у тому числі регулярними міжнародними рейсами – 3167 пасажирів, зростання пасажиропотоку склало 345%. Таблиця 12.1.1. Пасажирські перевезення автомобільним транспортом по містах і районах за 2007 рік Перевезено пасажирів, тис. пас.

У% до 2006р.

Пасажирооборот, тис .пас. км

У% до 2006р.

Сумська область

99383,4

108,1

794941,1

109,7

м. Суми

61825,8

108,7

259604,6

108,9

м. Глухів

349,7

82,5

9388,9

80,7

м. Конотоп

9280,8

114,4

77815,0

97,7

м. Лебедин

1147,5

115,6

5479,5

108,9

м. Охтирка

2692,8

89,4

23446,3

85,5

м. Ромни

3872,1

90,0

21707,2

75,5

м. Шостка

6344,2

110,0

39545,3

106,2

райони Білопільський

1449,6

76,7

15201,5

72,8

Буринський

299,5

115,8

7818,8

141,8

Великописарівський

272,3

177,0

7449,4

103,5

Глухівський

558,7

114,5

16172,8

132,3

Конотопський

255,7

103,5

5247,3

105,9

Краснопільський

426,0

113,1

12895,2

108,2

Кролевецький

762,9

159,0

11137,1

104,3

Лебединський

849,5

135,3

36810,8

167,5

Липоводолинський

196,8

77,0

6778,3

112,4

Недригайлівський

255,4

205,3

6137,4

133,7

Охтирський

424,8

114,6

12598,6

98,9

Путивльський

879,8

97,7

16118,3

90,0

Роменський

1133,6

114,9

30477,3

121,7

Середино-Будський

97,0

111,0

2099,4

150,7

Сумський

3029,0

117,8

104995,6

143,3

Тростянецький

1294,5

119,8

11643,0

91,8

Шосткинський

1451,4

106,5

47022,0

112,7

Ямпільський

234,0

111,2

7351,5

121,0

12.2. Вантажообіг У 2007 р. по автомобільному транспорту вантажообіг склав 758172,5 тис. ткм. Вантажні перевезення автомобільним транспортом представлено в табл.12.2.1. За 2007 р. усіма видами транспорту перевезено 5 млн. тонн вантажів, що становить 95,6% перевезень 2006 року. Вантажооборот збільшився на 14,2% і склав 15205,9 млн. ткм, що обумовлено збільшенням відстані доставки вантажів. Залізничним транспортом, яким виконується третина всіх вантажних комерційних перевезень, відправлено 3020,9 тис. т вантажів, що на 7,4% менше обсягів відправлень 2006 р. внаслідок зменшення замовлень на відправлення нафти, нафтопродуктів та хімічних і мінеральних добрив. Вантажооборот склав 14844,8 млн. ткм (+14,2%). Автотранспортом області за 2007 р. перевезено 2,1 млн. тонн вантажів та виконано 361,1 млн. ткм вантажообороту, що складає відповідно 98,7% і 111,3% обсягів перевезень 2006 року. Таблиця 12.2.1. Вантажні перевезення автомобільним транспортом по містах і районах за 2007 рік Перевезено вантажів, тис. т

У% до 2006 р.

Вантажооборот, тис.ткм

У% до 2006 р.

2059,1 1347,4

98,7 105,2

361098,9 259899,0

111,3 113,2

м. Глухів

15,7

114,6

5351,5

178,1

м. Конотоп

137,0

128,6

10616,4

115,3

м Лебедин м. Охтирка

13,4 67,4

139,6 63,2

2997,4 8680,7

78,0 101,9

м. Ромни м. Шостка

123,9 97,0

90,6 95,0

16494,7 15378,4

113,9 72,9

райони Білопільський

25,0

52,9

2864,1

266,7

Буринський Великописарівський

2,6 2,0

216,7 —

451,0 1676,6

196,0 —

Глухівський Конотопський

0,4 31,9

26,7 59,7

73,9 1996,2

24,8 79,8

Краснопільський Кролевецький

12,1 15,3

104,3 89,0

1079,9 2849,0

113,9 88,4

Лебединський Липоводолинський

7,7 7,4

68,8 129,8

1648,3 1201,9

77,8 210,8

Недригайлівський Охтирський

30,4 18,3

118,3 106,4

1756,5 3500,9

110,3 132,8

Путивльський Роменський

2,4 5,1

85,7 40,8

420,0 1067,4

82,5 70,7

Середино-Будський Сумський

5,2 52,4

346,7 101,4

918,4 11356,6

321,3 146,4

Тростянецький

28,6

106,7

6849,1

91,1

Сумська область м. Суми

Шосткинський Ямпільський

6,0 4,5

142,9 118,4

1167,3 803,7

145,8 113,0

Протягом 2007 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області спільно з Управлінням Державтоінспекції УМВС України в Сумській області проведена операція «Чисте повітря». Операція проводилась в 2 етапи: весною та восени. Контроль транспортних засобів проводився на предмет дотримання встановлених нормативів по оксиду вуглецю та димності. В ході операції перевірено 219 підприємств області на випуску автотранспортних засобів на лінію, в результаті перевірено 2613 одиниць автотранспорту. Встановлено перевищення нормативів 51 транспортним засобом. На лінії обстежено 5048 одиниць автотранспорту (з них 4170 – приватні транспортні засоби). За виявлені перевищення нормативів складено 435 протоколів про адміністративні правопорушення на суму 8,992 тис. грн.

Рис. 12.1. Транспортна мережа Сумської області. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. 13.1. Екологічна політика в області. Мета реалізації екологічної політики в області полягає в стабілізації і поліпшенні екологічного стану шляхом утвердження регіональної екологічної політики як інтегрованого фактора соціально-економічного розвитку для забезпечення сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування.

Основними цілями екологічної політики області є: 1). Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища. 2). Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки. 3). Удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище. 4). Припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи. 5). Забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. Основними завданнями екологічної політики є такі: 1. Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища, що передбачає: проведення оцінки та послідовного зниження екологічних ризиків для здоров’я людини; приведення якості питної води у відповідність з європейськими стандартами; 2. Підвищення громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюється шляхом: формування інформаційного простору з питань збереження навколишнього природного середовища, проведення екологічної політики та забезпечення сталого розвитку; створення системи інформування населення про стан навколишнього природного середовища та заходи щодо його поліпшення; залучення громадськості до участі у розв’язанні екологічних проблем, проведення постійних консультацій з громадськістю стосовно рішень, спрямованих на поліпшення навколишнього природного середовища та активне формування у населення громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища; започаткування на каналах радіо і телебачення регулярних програм з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічно збалансованого розвитку, реалізації екологічної політики; створення інформаційного центру відповідно до вимог Оргуської конвенції та підтримка його діяльності; сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти та освіти в інтересах екологічно збалансованого розвитку для всіх вікових та професійних категорій населення; розроблення інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, що стосуються стану навколишнього природного середовища та розв’язання нагальних потреб у цій сфері; 3. Підвищення якості повітря, що здійснюється шляхом: технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і

ресурсозберігаючих технологій, моловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів; 4. Підвищення якості поверхневих і підземних вод, що здійснюється шляхом: підвищення якості води на засадах басейнового та інтегрованого управління водними ресурсами та задоволення потреб населення у високоякісній питній воді; підвищення технологій очищення виробничих стічних вод та утилізації їх осадів, зменшення скидів у водойми висококонцентрованих стічних вод через систему центральної каналізації; подолання кризового стану системи водопровідно-каналізаційного господарства та підвищення ефективності комунальних очисних споруд; 5. Забезпечення екологічної безпеки, усунення збільшення навантаження на навколишнє природне середовище, зумовленого економічним зростанням, що здійснюється шляхом: удосконалення системи управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів; зменшення обсягів викидів і скидів шкідливих речовин, мінімізація утворення відходів та комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; забезпечення екологічно безпечного зберігання та видалення небезпечних відходів, максимально можливої утилізації відходів за рахунок прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсо - цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації; забезпечення повного знешкодження (видалення) непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, що накопичились на території області; 6. Удосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, що передбачає: розв’язання нагальних екологічних проблем у промислово розвинутих містах; припинення руйнування навколишнього природного середовища міст, скорочення площі земельних насаджень міст і зелених зон, зниження рівня забруднення водойм, шумового та електромагнитного забруднення; підвищення ефективності функціонування системи водозабезпечення та водовідведення, модернізацію та реконструкцію очисних споруд населених пунктів, будівництво очисних споруд за новітніми технологіями; 7. Припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи, що передбачає: збереження біорізноманіття, подальший розвиток системи його невиснажливого використання і відтворення; збереження у межах території та об’єктів природно-заповідного фонду рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин, біотичних угрупувань та типів природних середовищ;

Екологічна політика в області в 2007 році була направлена на реалізацію державної екологічної політики, реалізацію пріоритетних завдань, визначених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, головна мета якої – суттєве покращення стану навколишнього природного середовища, створення еколого-економічних передумов для сталого розвитку регіону, комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем у сферах поводження з відходами, впровадження системних методів управління водними та земельними ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і відтворення біоресурсів. Для поліпшення екологічної ситуації в області виконаний цілий ряд заходів, які сприяли зменшенню викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, скидів забруднених стічних вод в поверхневі водні об’єкти, впровадженню системи поводження з відходами, розширенню та збереженню природно-заповідного фонду області. Більш детальна характеристика екологічного стану компонентів довкілля наведена у відповідних розділах доповіді. 13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля. Удосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища відбувалось відповідно до стратегічних напрямів державної політики, екологічної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища та регіональних програм. Робота державного управління охорони навколишнього природного середовища протягом 2007 р. проводилась згідно з Планом основної діяльності державного управління, завдань Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки та інше, та Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях. Протягом 2007 р. державним управлінням проводились роботи по виконанню «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2005 року», яка була затверджена рішенням сесії Сумської обласної ради у 2003 р. У зв’язку з необхідністю внесення змін до діючої Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, розроблений проект Програми з вересня 2007 року було розміщено на сайті держуправління та винесено на широке обговорення громадськості. Обмін думками, пропозиціями та зауваженнями відбувався у жовтні-грудні в Орхуському інформаційному центрі держуправління на засіданнях Громадської екологічної ради із залученням науковців та спеціалістів галузевих управлінь області. З метою врахування громадської думки та залучення широкого кола громадськості до обговорення регіональної програми за ініціативи державного управління організовано проведення

громадського обговорення проекту Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області до 2015 року, в якому прийняли участь представники депутатської комісії обласної ради з питань земельних, водних ресурсів, лісового господарства, екології та довкілля, представники громадських організацій екологічного спрямування, науковці Сумських вищих навчальних закладів, СФ УкрНТЕК, наукововиробничого центру «Екос», а також обласних управлінь земельних ресурсів, лісового і мисливського господарства, житлово-комунального господарства та засобів масової інформації. З метою врахування громадської думки та залучення широкого кола громадськості до обговорення розробленого проекту регіональної програми, з вересня 2007 року текст документу було розміщено на веб-сайті держуправління. 13.3. Удосконалення правового регулювання використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод та інш. антропогенних факторів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання забруднення довкілля шляхом його нормування. У 2007 р. державним управлінням охорони навколишнього природного середовища були видані наступні документи дозвільного характеру: - на виконання ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 «Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали дозвіл» дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 138 шт.; - на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування» дозволів на спеціальне водокористування 146 шт.; - на виконання ст. 106 Водного кодексу України дозволів на проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду – 13 шт.; - на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» дозволів та лімітів на утворення і розміщення відходів – 243 шт.; - на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 р. №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво,

зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» дозволів на виробництво, зберігання, використання, транспортування, утилізацію отруйних речовин – 78 шт.; - на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення» дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 19 шт. Але, на погляд фахівців територіального управління у чинній нормативно-правовій базі, яка стосується охорони довкілля, існує ряд недоліків, які потребують усунення. У сфері охорони атмосферного повітря: необхідно внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302, а саме: замінити слова «місцеві держадміністрації» словами «органи місцевого самоврядування» в усіх відмінках по тексту постанови. У сфері охорони водних ресурсів: постановами КМУ від 31.08.95 №709 та від 14.03.07 №480, відповідно до ст.16 Кодексу України про надра та ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», передбачено обов’язкове отримання водокористувачами спеціального дозволу на користування надрами (при видобуванні підземних вод державного значення). Однак, вищеназвана вимога ставить під загрозу припинення водопостачання малих населених пунктів, водозабезпечення яких здійснюють підприємства малого бізнесу або ж спілки об’єднання громадян. Вказані підприємства – водопостачальники в зв’язку з малою платіжною здатністю не спроможні профінансувати розробку матеріалів для отримання дозволу на користування надрами. Вважаємо за доцільне звернутись до Кабінету Міністрів України з пропозицією передбачити зміни до ст.16 Кодексу України про надра ст. 17-ї Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Постанови КМУ №480 від 14.03.07р згідно якого підприємства з обмеженим об’ємом забору води будуть звільнені від необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами і дозволити їм здійснювати видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування; - розробити та затвердити нову інструкцію по оформленню дозволів на спеціальне водокористування і, зокрема, по видачі дозволів на спеціальне водокористування для риборозведення; - вирішити питання щодо вдосконалення форми статзвітності 2ТП(водгосп), зокрема можливості відображення в ній об’ємів зібраних і скинутих в водні об’єкти зливових та дощових стоків та вмісту в них забруднюючих речовин. Існуюча система не дозволяє відображати перелічені дані, у випадку відсутності споруд для очистки атмосферних опадів, що заважає реалізації вимог щодо сплати в держбюджет коштів за скид забруднюючих речовин в поверхневі водні об’єктів;

- законодавчо вирішити питання про обов’язкове закріплення безгоспних артсвердловин, що створились внаслідок реформування сільськогосподарських та виробничих підприємств, за відповідними власниками, які зобов’язані будуть вирішити питання подальшого їх призначення, або проведення ліквідаційного тампонажу. У сфері поводження з відходами: необхідно розробити механізм визначення власників непридатних та заборонених до використання пестицидів при проведенні процедури банкрутства і санації сільськогосподарських підприємств та передбачити відповідальність арбітражних керуючих за порушення вимог даного механізму. Крім того, необхідно розробити механізм визначення власників НЗП, які на сьогодні є безгосподарними; - при оформленні підприємствами дозволів на поводження з отруйними речовинами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», проблемним питанням є використання їх у незначних кількостях, іноді (при лабораторних аналізах) менше 1 г/рік. Тому необхідно на законодавчому рівні визначити мінімальні кількості отруйних речовин, на поводження з якими необхідно отримувати дозвіл; - потребує також вирішення питання нарахування зборів за розміщення твердих побутових відходів на полігонах, для чого необхідно на законодавчому рівні закріпити відсутність сплати зборів за розміщення ТПВ населенням та сплату зборів за розміщення ТПВ юридичними та фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, утворення яких пов’язане з господарсько-виробничою діяльністю. У сфері охорони рослинного та тваринного світу: необхідно підвищення віку рубок головного користування для високобонітетних насаджень сосни. Розрахункові лісосіки головного користування для окремих лісгоспів області мають тенденцію до зростання, що при суцільних способах рубок головного користування може мати негативні екологічні та соціальні наслідки. Відповідно до чинного лісового законодавства, ліміти головного користування лісу з держуправліннями не погоджуються, що негативно впливає на раціональне використання деревини; - різні методики обліку мисливських тварин, які використовують користувачі мисливських угідь, дають різні результати, що негативно позначається на об’єктивності первинних документів. Доцільно розробити і затвердити в установленому порядку єдину методику обліку мисливських тварин. У збереженні природно-заповідного фонду: винос в натуру меж об’єктів ПЗФ, передбачений Указом Президента України №838 від 23.05.2005 "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні", здійснюється надзвичайно повільно через брак коштів на фінансування

відповідних робіт і відсутність встановленого механізму виділення цих коштів з інших фондів. Для належного виконання згаданого Указу необхідно внести доповнення до постанови КМ України від 17.09.96 №1147 "Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів", якими визначити роботи по виносу в натуру меж територій ПЗФ природоохоронними заходами; У системі моніторингу довкілля: відсутня єдина автоматизована система збору інформації, тому моніторингові дані зберігаються переважно на паперових носіях і це ускладнює обробку та аналіз інформації; - відсутня єдина методика збору даних для різних суб’єктів системи моніторингу довкілля; - відсутній єдиний екологічний критерй щодо оцінки якості водних природних об’єктів. При порівнянні з рибогосподарськими або комунальнопобутовими нормативами не можливо зробити екологічні висновки з якості води як природного об’єкта в цілому. У роботі з громадськістю та ЗМІ: необхідно розглянути питання щодо розробки та впровадження механізму фінансової підтримки діяльності громадських організацій екологічного спрямування з фондів охорони навколишнього природного середовища. 13.4 Державний контроль Державна екологічна інспекція в Сумській області створена 20 березня 2007 року шляхом виділення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області. На протязі 2007 року Державною екологічною інспекцією в Сумській області здійснювався державний контроль в сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території області. В ході здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства інспекторським складом Інспекції в 2007 році було здійснено 245018 перевірок, перевірено 1983 промислових, сільськогосподарських та інших підприємств і організацій, з них 140 – комплексно. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено роботу 34 об’єктів виробничої діяльності. До правоохоронних органів передано 42 матеріали, проти 14 порушників порушено кримінальні справи. За нанесені державі збитки через порушення вимог природоохоронного законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 113 претензій та позовів на суму 758,503 тис. грн., а саме: - за забруднення водних об’єктів та самовільне водокористування – 25 на 49,058 тис. грн. - за порушення законодавства щодо охорони атмосферного повітря – 4 на 0,861 тис. грн. - за забруднення земельних ресурсів – 8 на 576,372 тис. грн.

- за порушення законодавства щодо охорони рослинного світу – 69 на 128,239 тис. грн. - за порушення законодавства щодо охорони тваринного світу, рибних запасів та природно-заповідного фонду – 6 на 3,827 тис. грн. За завдані державі збитки стягнуто 67,398 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства у 2007 році до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» притягнуто 4259 осіб. Накладено штрафів на суму 250,405 тис. грн. Фактично стягнуто в добровільному порядку та через державну виконавчу службу штрафів на суму 210,834 тис. грн. Відсоток стягнення становить 84,2% (у 2006 році – 78,6%). За період роботи Інспекції на протязі 2007 року значно збільшилась загальна кількість перевірок в порівнянні з 2006 роком – на 33,47%. Суттєво зросла і результативність перевірок. Кількість осіб, притягнутих до адмінвідповідальності осіб збільшилась на 126,42%. На 113,52% збільшилась сума накладених штрафів та більше ніж вдвічі – на 128,71% – стягнутих. За 2007 рік загальна кількість вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних пунктах пропуску через державний кордон, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності митниць призначення та відправлення згідно постанови КМУ від 24.10.02 №1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» склала 66 млн. тонн вантажів. Із них екологічний контроль складає 27,5 млн. тонн вантажів, радіаційний контроль проведений при обстеженні 38,4 млн. тонн вантажів, що складає 194% в порівнянні з минулим роком за рахунок збільшення вантажопотоку на залізничній станції «Хутір Михайлівський». Робота була направлена на виконання основних завдань по здійсненню екологічного контролю транспортних засобів, вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища речовини. Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний та радіологічний контроль у пунктах пропуску (без урахування залізничних вагонів) – 46,6 тис. одиниць. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 2142 особи. Загальна сума штрафів складає 82,132 тис. грн. За рік на залізничному переході через державний кордон «Хутір Михайлівський» було затримано 36 вагонів хімічно небезпечних речовин – 1824,461 тонн, які перевозились без відповідних документів. Транзит та імпорт даних речовин був продовжений тільки після одержання відповідних дозволів Мінприроди на транскордонне перевезення цих вантажів. Інструментально – лабораторний контроль Державна екологічна інспекція в Сумській області на протязі року здійснювала інструментально - лабораторний контроль наступних об’єктів довкілля:

1. ґрунти; 2. поверхневі води в затверджених створах; 3. зворотні води та вплив їх на поверхневі водні об’єкти; 4. підземні води із спостережних свердловин; 5. викиди в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. За звітний рік відібрано і проаналізовано 674 проби води, в яких виконано 12026 визначень за 28 показниками. Проконтрольовано 230 водних об'єктів, в тому числі: 27 річок, 198 ставків, 5 спостережних свердловин. На водоймах області контролю підлягали: 25 створів для проведення гідрохімічного моніторингу; 55 створів для визначення рівня впливу скидів зворотних вод підприємств на поверхневі води; 198 створів для контролю за водними об’єктами при отриманні дозволів на скид в період проведення ремонтних робіт або вилову риби. Перевірено 44 скиди зворотної води, при цьому відібрано 200 проб зворотної води. За результатами виконаних вимірювань нараховані 9 позовів на суму 33,521 тис. грн. Інструментально-лабораторний контроль за викидами в атмосферу провадився на 11 підприємствах області. При цьому було обстежено 51 стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря (48 - джерел викидів, 3 – джерела утворення). Відібрано 234 об'єднані проби, виконано 822 визначення за 18 показниками забруднюючих речовин. Було виявлено перевищення гранично - допустимих викидів (ГДВ) на 3х підприємствах машинобудівної та металообробної галузі промисловості на 8 джерелах викидів по 3-м забруднюючим речовинам, що становить 16,7% від обстежених джерел викидів. По контролю за станом ґрунтів перевірено 22 об’єкта, на яких відібрано 128 проб. Виконано 666 визначень за 26 показниками. Загалом показники техногенного забруднення (нафтопродукти, важкі метали, хлорорганічні пестициди) становлять 506 визначень від загальної кількості виміряних показників, тобто 76%. За фактами забруднення хлорорганічними пестицидами сільськогосподарських угідь навколо старих складів зберігання міндобрив та отрутохімікатів на територіях смт. Терни Недригайлівського р-ну, с. Верхня Сахарівка Буринського рну, Добрянської с/ради Великописарівського р-ну в минулому році порушені кримінальні справи. Особливу увагу приділялось контролю за станом довкілля на об’єктах області, що можуть становити небезпеку для навколишнього природного середовища: ВАТ «Сумихімпром», ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів», ТОВ «Елга», ШКЗ «Зірка», ШКЗ «Імпульс». Також перевірялись виробничі майданчики підприємств нафтогазового комплексу, які працюють в області: НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Полтаванафтогаз», ГПУ «Полтавагазвидобування».

13.5. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Метрологічне забезпечення проведення спостережень за станом довкілля передбачає застосування єдиних метрологічних норм і правил під час здійснення відбору проб та проведення польових і лабораторних досліджень, відповідних засобів вимірювальної техніки, статистичного оброблення результатів спостережень. В Сумському регіональному центрі моніторингу довкілля проходить збір та обробка інформації, що надається суб’єктами системи моніторингу навколишнього природного середовища. Актуальною проблемою під час аналізу отриманих даних постає відсутність єдиних методик збору інформації для різних суб’єктів системи моніторингу довкілля, відсутність єдиного екологічного критерію щодо оцінки якості водних (при порівнянні з рибогосподарськими або комунально-побутовими нормативами не можливо зробити екологічні висновки з якості води як природного об’єкта в цілому) та інших природних об’єктів. Проблема відсутності єдиних методик вимірювання та аналізу отриманих даних постає не тільки в Сумській області. Це проблема загальнодержавного рівня, яка потребує створення уніфікованого за відповідними напрямами методичного забезпечення моніторингу. Основою такого забезпечення повинні бути національні стандарти та стандарти ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. 13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Законом України «Про екологічну експертизу» визначені основні завдання екологічної експертизи. Одним із завдань є встановлення відповідності проектної документації вимогам екологічного законодавства, будівельних норм та правил. Нажаль, якість проектної документації взагалі і, зокрема розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» не завжди відповідає вимогам природоохоронного законодавства та державних будівельних норм. Так, у 2007 р. держуправлінням було розглянуто 234 проекти, з них лише 171 проект одержав позитивну оцінку. Значна кількість проектів була відправлена на доопрацювання в частині охорони навколишнього природного середовища. Особлива увага зверталась на повноту і обґрунтованість оцінки впливу на навколишнє середовище, оскільки забезпечення динамічної природної рівноваги не можливе без дотримання вимог природоохоронного законодавства і екологічної безпеки. Слід відмітити, що усвідомлення важливості процедури оцінки впливу господарської діяльності на стан навколишнього природного середовища на стадії проектної документації як у замовників екологічної експертизи, так і у розробників проектів досить низьке. Це і є однією із причин низької якості розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище». Повинен бути більш

жорсткий підхід до надання ліцензій на право розробки цього розділу проекту. Прийняття рішення щодо позитивних висновків приймається тільки з урахуванням громадських та приватних інтересів. Серед розглянутих державною екологічною експертизою проектів є такі: - «Реконструкція головного виробничого корпусу під випуск цегли потужністю 30 млн. шт. в рік по вул. Погранична, 47 в м. Суми»; - «Розробка і гірничотехнічна рекультивація Могрицького родовища будівельного піску в Сумському районі»; - «Будівництво гідроспоруди для регулювання рівнів води в р. Сейм, р. Любка в Путивльському районі»; - «АГНКС на землях Бобрикської сільради в Роменському районі»; - «Будівництво каналізаційного колектору з каналізаційною насосною станцією в м. Путивль»; - «Дільниці утилізації відходів деревини по вул. Горького, 58 в м. Суми» і т. інш.. Загальні результати еколого-експертної діяльності наведені в табл. 13.6.1. Таблиця 13.6.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007 р. № п/ п

Виконання робіт

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно ( шт. )

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загал. кількості )

Загальна кількість

Позитивно оцінено (шт. )

234

171

186

127

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації 2

Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

13.7. Екологічний аудит. Основним напрямом вдосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища державне управління вважає впровадження ринкових механізмів, зокрема елементів системи управління охорони навколишнього природного середовища (ISO - 1400) – екологічного аудиту, самоконтролю та саморегулювання, системності, а також системи комплексних природоохоронних дозволів. Для досягнення цієї мети державним управлінням охорони навколишнього природного середовища продовжувались заходи з проведення інвентаризації утворюваних відходів на підприємствах усіх форм власності, відповідно до «Методики проведення інвентаризації промислових

відходів на підприємствах, в організаціях та установах області», затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101, на принципах екологічного аудиту (незалежності, системності, компетентності та ін.). Впровадження даного заходу дозволило провести у 2007 р. незалежну інвентаризацію на 29 підприємствах області і отримати достовірну інформацію про наявність відходів для прийняття компетентних управлінських рішень. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища успішно впроваджувалась протягом 2007 р. система поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами (далі - НЗП), яка була розроблена і затверджена головою обласної державної адміністрації у 2004 р. Завдяки реалізації заходів цієї системи в області у 2007 р. відправлено на знешкодження 33,509 т непридатних та заборонених до використання пестицидів (з них 8,716 т НЗП - за кошти власників) із складів Лебединського, Краснопільського, Конотопського, Сумського районів; проведене перезатарювання 84,874 т непридатних та заборонених до використання пестицидів у С.-Будському (35,473 т НЗП, що зберігаються на ст. Побєда та належить РДВП С-Будський „Агрохім”), Конотопському, Білопільському районах; ліквідовано 13 місць зберігання НЗП. Продовжувалась робота по впровадженню системи поводження із свинцево-кислотними відходами. Аналіз роботи цих систем та методики проведення інвентаризації відходів показав їх високу ефективність щодо виявлених джерел утворення відходів, вдосконалення системи обліку, підвищення якості управління у сфері поводження з відходами. Впровадження в області зазначених заходів започаткувало новий етап розвитку обласної системи управління охорони навколишнього природного середовища відповідно до стандартів ISO – 1400. 13.8. Екологічний моніторинг. Система моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем. Пріоритетними завданнями цієї системи є відвернення кризових змін екологічного стану довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій в області покладено на державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (далі – держуправління ОНПС) та інші центральні органи виконавчої влади, які є суб'єктами системи моніторингу довкілля, а також підприємства, установи і організації, діяльність яких

призводить або може призвести до погіршення стану довкілля (ВАТ «Сумихімпром», Шосткинський казенний завод «Імпульс», ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», НГВУ «Охтирканафтогаз», ВАТ «Конотопський завод Мотордеталь» тощо). На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 №391 та відповідно до керівних документів Мінприроди України за ініціативою держуправління ОНПС у Сумській області було організовано роботу обласної системи моніторингу довкілля. З цією метою було підготовлено необхідні документи і розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації від 23.07.2007 р. №446 створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Сумській області, затверджено її склад. Починаючи з червня 2007 р., відбулося три засідання Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля. 12.10.2007 р. була підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами Сумської обласної системи моніторингу природного довкілля, в якій задекларовано принципову згоду суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля на участь у системі. Угодою введено в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії між суб'єктами обласної системи моніторингу природного довкілля. Створення обласної програми моніторингу довкілля Сумської області передбачається на основі Державної програми проведення моніторингу довкілля після прийняття Закону України. Згідно Положення про державну систему моніторингу довкілля відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 №391 суб’єктами регіональної системи моніторингу довкілля Сумської області є: держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області; державна екологічна інспекція в Сумській області; обласне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації; обл. СЕС; обласне управління водного господарства; обласний центр з гідрометеорології; Сумський обласний центр «Облдержродючість»; обласне головне управління земельних ресурсів; обласне управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації; обласне управління лісового та мисливського господарства; ОКАП “Сумиоблагроліс”. Але з перелічених постійні спостереження ведуть лише 5 суб’єктів (державна екологічна інспекція, обл. СЕС, облводгосп, облгідромет, “Облдержродючість”) що показано в табл. 13.8.1., інші суб’єкти з різних причин не ведуть спостереження за об’єктами довкілля.

Таблиця 13.8.1. Система спостережень за станом довкілля.

7 8 9 1 0

Облводгосп Облуправління земельних ресурсів Облжитлокомунгосп Облуправління лісового господарства Держуправління охорони навколишнього природного середовища

110

128

960

528

морські води

ґрунти

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

ОблСЕС Сумський центр «Облдержродючість»

підземні води

джерела скидів зворотних вод у морські води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

Державна екологічна інспекція в Сумській області Обласний центр з гідрометеорології Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

поверхневі води

Суб’єкти моніторингу довкілля

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

№ з/п

атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од.

Діяльність обласної системи моніторингу довкілля ґрунтується на використанні структур суб'єктів моніторингу довкілля, які здійснюють спостереження за окремими об'єктами навколишнього природного середовища, що закріплені за кожним із них. Відомчі мережі та програми з моніторингу довкілля не узгоджені між собою, і тому в деяких випадках спостереження дублюють, а з окремими напрямами є недостатніми і це є проблемою не тільки в сумській області. Такий стан організації спостережень не задовольняє повною мірою інформаційні потреби системи моніторингу, призводить до неефективних витрат коштів. Обласна система моніторингу навколишнього природного середовища передбачає спостереження за довкіллям, збирання, обробку і оцінювання отриманих даних та прогнозування його стану, формування відповідної бази інформації та розроблення на її основі науково обґрунтованих природоохоронних заходів і створення безпечних умов життєдіяльності людини. Дані про екологічний стан навколишнього середовища в області постійно розміщуються на офіційному сайті держуправління з метою

забезпечення відкритості та широкого доступу громадськості до екологічної інформації. Щомісячна, щоквартальна та звітна річна інформація на паперових та магнітних носіях надходить від суб’єктів до регіонального центру моніторингу, де узагальнюється і зберігається. Інформаційна взаємодія суб’єктів моніторингу довкілля регіонального рівня відбувається відповідно до Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів Сумської обласної системи моніторингу довкілля. Суб’єкти обласної системи моніторингу надають до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській обл. дані моніторингових спостережень, необхідні для заповнення форм Регламенту розміщення екологічної інформації на сайті Мінприроди України та видання щомісячного випуску інформаційно-аналітичного огляду «Стан довкілля в Україні», які використовуються для подальшої обробки з метою аналізу, узагальнення, подальшої оцінки та прогнозів стану довкілля в області, а також розробка науково - обґрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття управлінських рішень. Регіональна (обласна) система моніторингу довкілля є другим рівнем державної системи моніторингу. Основою стратегії дій в регіональній системі має бути програмний підхід до організації діяльності. Для цього розробляють і реалізують регіональні програми моніторингу навколишнього природного середовища, які передбачають виконання пріоритетних завдань та заходів у межах адміністративно-територіального регіону на певний період і залучають до виконання усіх суб'єктів системи моніторингу довкілля. 13.9. Економічні засади природокористування. Як показує практика економічно-розвинених країн, економічні механізми відіграють важливу роль в реалізації цілей екологічної політики господарського суб’єкта будь-якого рівня. Реалізація екологічної політики здійснюється через сукупність еколого-економічних інструментів, які впливають на фінансовий стан економічних суб’єктів з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямку. Головними економічними інструментами в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі, субсидії та відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. Юридичні та фізичні особи, які в процесі своєї діяльності здійснюють вплив на навколишнє середовище компенсують екологічні втрати шляхом

щоквартальної сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. На 01.01.2008 р. по Сумській області було зареєстровано: - юридичних осіб – платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 3900; - фізичних осіб – платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 2475; Загальна сума сплаченого збору протягом 2007 р. по області складає 7959,1 тис. грн., в томі числі юридичними особами – 7537,1 тис. грн., фізичними особами – 422,0 тис. грн. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” перерозподіл коштів від сплати збору здійснюється наступним чином: - 65% від загальної суми надходжень перераховується до державного бюджету; - 35% - до місцевих бюджетів (в тому числі до обласного бюджету – 25%, до сільських, селищних та міських – 10%). Таким чином здійснюється формування цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, кошти яких спрямовуються на фінансування природоохоронних заходів для реалізації екологічних цілей. Також суб’єкти господарювання сплачують платежі та збори за використання природних ресурсів і за можливість здійснення господарської діяльності, такі як плата за землю, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне водокористування, платежі за користування надрами загальнодержавного значення та інше. Важливим інструментом екологічної політики є сплата адміністративних штрафів та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства. Штрафи та платежі орієнтують підприємства на усунення існуючих недоліків та стимулюють на удосконалення технологій. Вищевказані інструменти реалізації екологічної політики реалізуються шляхом вилучення доходів суб’єктів господарювання. Не менш важливим напрямком стимулювання екологічно обумовленої діяльності підприємств є субсидії та дотації. Важливим чинником могла б стати система пільгових податкових інструментів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Напрямки використання коштів визначаються у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996 р. “Перелік видів діяльності, що відносяться до природоохоронних заходів”. Головним розпорядником коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища є Міністерство охорони навколишнього природного середовища, обласного – управління житловокомунального господарства Сумської обласної державної адміністрації

У 2007 р. за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено заходи по знешкодженню соляної кислоти на ТОВ АК “Свема” (2303,0 тис. грн.). До обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2007 р. надійшли кошти в сумі 1653,7 тис. грн., які було використано на природоохоронні цілі: на охорону та раціональне використання водних ресурсів – 702,5 тис. грн., у тому числі: на будівництво каналізаційних очисних споруд в м. Білопілля – 140,5 тис. грн., на капітальний ремонт очисних споруд в м. Путивль та с. М. Вистороп – 89,8 тис. грн., на проведення робіт з поліпшення технічного стану та благоустрою ставків, відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних джерел – 260,4 тис. грн., на проведення робіт по розчистці водойм, боротьбі з шкідливою дією вод та упорядкуванню річок – 100,5 тис. грн. та інше; на охорону та раціональне використання земель – 15,0 тис. грн.; на охорону та раціональне використання природних рослинних ресурсів – 25,0 тис. грн.; на збереження природно-заповідного фонду – 44,9 тис. грн.; на охорону і зберігання відходів виробництва та побутових відходів – 799,8 тис. грн., у тому числі: на будівництво та облаштування місць складування твердих побутових відходів в м. Білопілля, смт. Недригайлів, м. Лебедин – 67,8 тис. грн., на перезатарення та знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів – 620,0 тис. грн., на вдосконалення збору відходів – 49,0 тис. грн. та інше; на науку, інформацію, освіту, підготовку кадрів – 66,5 тис. грн. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. У 2007 р. продовжувались наукові дослідження та впровадження новітніх ефективних технологій та систем в галузі охорони навколишнього природного середовища. Наукова діяльність екологічного спрямування проводилась в основному науковцями вищих навчальних закладів та науково-дослідними інститутами великих промислових підприємств. Основні дослідження Сумського Державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів були пов’язані з розробками технологій переробки техногенних відходів виробництва „Сумихімпром”:

- «Розробка технології переробки меланжу (окислювача ракетного палива) на рідкі азотні добрива. Створення дослідної установки з переробки меланжу на добрива»; - «Розробка технічних рішень утилізації фосфогіпсу з отриманням продукту, який використовується в цементній промисловості»; - «Розробка вихідних даних з модернізації систем абсорбції сатураційних і відпрацьованих сушильних газів у цеху складних мінеральних добрив ВАТ «Сумихімпром»». Проводився моніторинг обсягів викидів парникових газів підприємствами хімічного комплексу та визначення еколого-економічної ефективності застосування органо-мінеральних добрив. На базі Сумського національного аграрного університету (СНАУ) функціонує Міжрегіональний науково-технічний освітній центр екологічного матеріалознавства та ефективних технологій Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності, яким виконано 7 науково-дослідних робіт у галузі екологічно чистих ресурсо- та енергоощадних технологій при виробництві продукції технічного і продовольчого призначення, переробки виробничих відходів. Науково-дослідною лабораторією кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин СНАУ продовжено дослідження за темою «Фітопопуляційний моніторинг на природно-заповідних територіях», на основі яких розробляються і впроваджуються конкретні пропозиції щодо удосконалення екологічної мережі і посилення заходів з охорони рослинного світу. З вересня 2007 р. на замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» розпочато роботу за темою «Інвентаризація природних територій і об’єктів природно-заповідного фонду України». Видано книгу «Структура природно-заповідного фонду та методичні аспекти ведення кадастрових робіт». Виконано роботу «Використання місцевих глинистих мінералів в природоохоронних технологіях», результати досліджень якої дозволять підвищити якість очищення і доочищення води. Кафедрою екологічного менеджменту СНАУ виконувались дослідження за темами: - «Теоретичні, методологічні та методичні проблеми ресурсозабезпечення та ресурсовикористання в агропромисловому комплексі України»; - «Економічна оцінка екологічно чистих технологій виробництва продукції агропромислового комплексу»; - «Розробка методів регулювання економіки із врахуванням соціальноекологічних критеріїв якості життя». В Сумському державному університеті (СумДУ), де склалася наукова школа економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, у 2007 р. виконувався широкий спектр наукових досліджень, серед яких чільне місце займали дослідження в галузі екології: - «Визначення антропогенного навантаження на екотопи Сумського Придніпров’я та розробка шляхів його зниження»;

- «Розробка високоінтенсивного масообмінного обладнання для створення маловідходних технологій»; - «Удосконалення економічного механізму природокористування в прикордонних регіонах». Продовжуються науково-дослідні роботи за темою «Екологічно чиста енергетика і ресурсозберігаючі технології». Протягом 2007 р. науковцями СумДУ проводились наукові конференції, присвячені питанням екології: «Економічні проблеми сталого розвитку», «Екологічний менеджмент у загальній системі управління», «Економіка для екології», «Господарський механізм екологічного збалансованого розвитку», «Екологія. Економіка. Енергозбереження», «Створення регіональних екополісів як складової сталого розвитку території». Основними темами наукових робіт, які виконувалися кафедрами ботаніки, географії, зоології, анатомії, фізіології людини та тварин Сумського державного педагогічного університету ім.А.С.Макаренко (СумДПУ) протягом 2007 р. були: - «Вивчення біологічного різноманіття природної флори та рослинності Сумської області». Проведені роботи дозволили вивчити видовий склад вищих судинних рослин і хребетних тварин досліджуваної території, виявити види рослин і тварин занесених до Європейського Червоного списку, Червоної книги України, Бернської конвенції про біорізноманіття, Обласного Червоного списку. Розроблені та запропоновані рекомендації щодо охорони виявлених видів рослин і тварин, основними серед яких є пропозиції по розширенню існуючих об’єктів природно-заповідного фонду; - «Розробка рекомендацій щодо стримування процесів деградації території відділення степового природного заповідника «Михайлівська цілина». Продовжувались наукові дослідження з колективної теми: «Фауна та екологія тварин Північно-Східної України в умовах антропічного тиску». Проведено низку досліджень територій природно-заповідного фонду Сумщини з метою інвентаризації хребетних і безхребетних тварин. Проведені дослідження екологічного стану біогеоценозів басейну р. Псел у межах українсько-російського пограниччя з метою розробки природоохоронних заходів, спрямованих на його покращення та створення транскордонного природно-заповідного об’єкту. Виконано ландшафтно-геоморфологічний аналіз Сумського Придніпров’я для цілей раціонального природокористування: було визначено створення карти аномальних похилів річкових долин Лівобережного лісостепового Придніпров’я з метою подальшого зіставлення точок (відрізків) аномального падіння з так званими ландшафтними ярусами та ландшафтними екотонами, що їх було виділено попередніми дослідженнями. Протягом року проведена еколого-геохімічна оцінка ландшафтів області. Об’єктом дослідження були верхньоплейстоценові лесові відклади вододільних ландшафтів лісостепу області.

Виконувались роботи по вивченню впливу аеротехногенних викидів ВАТ “Сумихімпром” на наземні біогеоценози. Проведені дослідження дають змогу простежити зміну екологічних факторів у зоні впливу повітряних викидів ВАТ “Сумихімпром” протягом останніх п’ятнадцяти років. Також проведений аналіз урожайності сільськогосподарських культур, вивчена його якість та виявлені мутації у культур, які вирощуються на забрудненій території. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Вирішуючи актуальні екологічні проблеми та питання Сумщини, держуправління співпрацює з громадськими угрупуваннями екологічного спрямування області. Функціонуючий в держуправлінні Орхуський центр сприяє підвищенню активності громадських організацій в реалізації своїх прав безперешкодного доступу до екологічної інформації. Крім того, при держуправлінні створено Громадську екологічну раду, до складу якої увійшли міські та обласні громадські угрупування екологічного спрямування, що сприяє не тільки активізації громадського екологічного руху в області а й залученню громадськості до процесів прийняття управлінських рішень, що впливають на стан навколишнього середовища. На розгляд громадськості постійно виносяться проекти законодавчих матеріалів та екологічних програм регіонального та державного значення. Для обговорення актуальних питань на засідання Громадської ради запрошуються представники виконавчої влади, науковці навчальних закладів, фахівці структурних підрозділів держуправління, обласних управлінь. За 2007 р. на базі Орхуського центру проведено 9 засідань Громадської ради, на яких обговорювались питання підсумків та планів роботи Громадської ради на рік, про стан та проблеми ведення зеленого господарства в місті, про участь громадськості в заходах по благоустрою та активізацію пропаганди природоохоронних знань, про видання чергового випуску екологічного бюлетеню та ін.. У зв’язку з необхідністю внесення змін до діючої Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, розроблений проект Програми з вересня 2007 року було розміщено на сайті держуправління та винесено на широке обговорення громадськості. Попередній обмін думками, пропозиціями та зауваженнями відбувався в Орхуському інформаційному центрі держуправління на засіданнях Громадської екологічної ради із залученням науковців та спеціалістів галузевих управлінь області. Черговим етапом обговорення проекту Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області до 2015 року планується проведення публічного громадського обговорення (консультацій) у січні 2008 року. За ініціативою членів Громадської ради та громадського екологічного об’єднання «Зелений світ», держуправлінням було організовано виїзд представників суміжних природоохоронних служб, обласного телебачення

та громадськості до с. Руднєвка Сумського району з питання порушення природоохоронного законодавства при розміщенні промислових відходів ВАТ «Сумихімпром». За підтримки держуправління організовано участь з доповіддю про досвід екологічного виховання молоді керівника облорганізації ВЕЛ на семінарі «Впровадження вимог Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», який проходив в рамках Х Міжнародної виставкиярмарку «Екологія-2007». Відповідно до плану проведення консультацій з громадськістю, в Орхуському центрі проведено зустрічі представників громадських організацій екологічного спрямування з начальником держуправління, на яких обговорювались питання взаємодії держуправління з громадськими організаціями в спектрі реорганізації, що відбулася в територіальних органах Мінприроди України, проблеми збереження природних об’єктів області, а також напрямки фінансування обласних природоохоронних заходів. За рік випущено два номера екологічного бюлетеню «Екологічне перехрестя», який виходить за ініціативи Громадської ради за фінансової підтримки держуправління. Всі випуски бюлетеню безкоштовно розповсюджувались представникам державних адміністрації та районів, керівників підприємств та установ, громадським організаціям та учбовим закладам усіх районів Сумської області. Держуправління підтримує тісні зв’язки з громадськими організаціями, пріоритетом діяльності яких є опікування екологічної сполуки у відносинах між людиною і природою: Сумська обласна організація м. Суми, Українського товариства охорони вул. Набережна р. Стрілки, буд. 46, природи тел. 213449, 610164 Голова - Тєлєгіна А.С. E-mail: noosfera@sm.ucrtel.net Сумська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги Голова - Білик В.М.

м. Суми, тел. дом. 341526

Сумське міське громадське екологічне об’єднання “Зелений світ” Керівник – Андросов М.І.

м.Суми, вул. Дзержинського, буд.41, кв.26 тел. дом. 250990 E-mail: Androsov@meta.ua

Дитячий незалежний екоцентр “Романтик” Керівник - Булат Т.В.

м. Суми, вул. Супруна, буд.6, кв. 54 тел.дом. 254894 E-mail: Sbulat@ngs.ru

Сумська міська молодіжна громадська організація

м. Суми, пров. Громадянський, 1

“Екологічна фундація “Поступ – тел. 655769; НООСФЕРА” E-mail: ecosinfo@ukr.net Керівник, голова Громадської ради – Гуденець В.М. Сумська обласна організація «Клуб органічного землеробства», керівник – Майборода В.В.

м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 46 моб. тел.. 8-096-409-53-17

Багато років держуправління співпрацює з обласною організацією Українського товариства охорони природи, діяльність якої спрямована на екологічну освіту, виховання, практичну та просвітницьку природоохоронну роботу серед населення та молоді. Особлива увага облорганізації приділяється активізації діяльності мережі громадських університетів «Природа», шкіл молодого еколога, екоклубів за інтересами, просвітній роботі Будинків природи, на базі яких у 2007 р. прочитано 1442 лекції на природоохоронну тематику. Завдяки багаторічному досвіду роботи на ниві охорони природи, а також залученню широкого кола учасників, обласною організацією УкрТОП проводились заходи присвячені традиційним природоохоронним святам та акціям День Довкілля, Міжнародний День Землі, Первоцвіти , «Чиста Земля – чиста Україна», «Майбутнє лісу у твоїх руках». Крім того, членами Товариства охорони природи ініціювались власні практичні та екологопросвітницькі заходи «Моє місто – частинка Батьківщини», «Сумська весна – 2007», «До Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища», в рамках яких, через проведення конкурсів науково-творчих рефератів, екологічного плакату, виставок малюнку та фоторобіт на теми «Хай планета наша розквітає людям на добро», «Під чорним крилом Чорнобиля», «Землі цієї я паросток» учнівська молодь висловлювала свої погляди і ставлення до природоохоронних справ та екологічних проблем. Впроваджуючи громадську природоохоронну роботу, облорганізацією УкрТОП організовано та очолено обласний громадський рух «За охорону природи України», який проводиться серед осередків товариства і сприяє співробітництву у відносинах між державними і недержавними структурами, окремими громадянами, вихованню справжніх природоохоронців та гуманному ставленню людини до природи. Разом з державними інспекторами екологічної інспекції членами товариства здійснювався громадський контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, під час якого проведено 144 рейдові перевірки і виявлено 146 правопорушень. Значної уваги питанням поєднання екологічної освіти, виховання учнівської молоді і практичної природоохоронної діяльності приділяє Дитячий незалежний екологічний центр “Романтик”. За 12 років свого існування ДНЕЦ «Романтик» зробив чимало добрих справ і виплекав не одне

покоління талановитих дітей, які назавжди зберегли любов і вірність Природі. Під гаслом існуючих в екоцентрі заповідей «Я хочу зробити все на користь природи…», у 2007 р. за участю юних екологів проведено цілий ряд різнопланових заходів: - В рамках започаткованої акції «Натисни на сміття!», «Здай макулатуру – зменш відходи – врятуй дерево!» школярами, шляхом виготовлення та розклеювання інформаційних листівок, проведено освітньопропагандистську роботу серед однолітків та їх батьків щодо раціональності виконання елементарних правил складування сміття у себе вдома. - проведено акцію «Уроки Чорнобиля», під час якої виготовлено та проведено велику фотовиставку «Один день в ЗОНІ», створено власний фільм «Горькие уроки Чернобыля», організовано ряд зустрічей з учнями шкіл міста. Подовж року проводились заходи по благоустрою скверу «Пам’яті жертв Чорнобиля», де висаджувались та доглядались квіти і зелені насадження. - Здійснено три експедиції по вивченню водних об’єктів Сумщини; проведено паспортизацію дерев навколо міської перлини – озера Чеха; розчистили та реанімували проблемну ділянку прибережної смуги річки Сумка. - За участі учнів шкіл та студентів Сумського педагогічного університету проведено більше 20 екскурсій по екостежині, розробленій юними екологами «Романтику». На базі міської загальноосвітньої школи №18 педагогами та вихователями ДНЕЦ «Романтик» започатковано діяльність екологоосвітнього проекту «Зелений ліцей». Протягом 10 років, навчаючись за інноваційними програмами, крім теоретичних знань ліцеїсти отримують практичні навички набуті під час польових практик, екологічних експедицій, літніх пересувних екологічних таборів, приймаючи участь у проведенні екологічних та природоохоронних акцій. Виконуючи статутні завдання, Сумська обласна організація Всеукраїнської Екологічної ліги намагається сприяти поліпшенню стану довкілля та формуванню природоохоронного менталітету у громадян. В арсеналі організації є великий перелік природоохоронних акцій та заходів, до участі в яких залучаються представники різних вікових категорій та рівня освіти. Основні екологічні проблеми, якими опікуються члени Сумської облорганізації Всеукраїнської Екологічної Ліги є: санітарний стан населених пунктів, прибережних смуг водойм, територій та об’єктів природнозаповідного фонду, збереження рідкісних видів флори та фауни, збереження хвойних у передноворічний період, відродження джерел питної води, які вирішуються через проведення акцій «Першоцвіт», «Збережи ялинку», «Друге життя джерел», «Посади своє дерево», «Черемша» та ін.. З метою захисту ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України, в рамках акції „Первоцвіт-2007” спільними зусиллями державних інспекторів та юних природоохоронців громадської організацій

Всеукраїнської Екологічної Ліги, проводились рейди екологічного патрулю вузлової станції Конотоп. Дякуючи щорічному проведенню таких профілактичних заходів, у Сумах вже більше 5 років зникли з торгових точок підсніжник складчастий та крокус Гейфеля. Зусилля членів Сумського міського екологічного об’єднання «Зелений світ» були зосереджені на взаємодії з державними органами по виконанню заходів, що сприяють виправленню екологічної ситуації на території м. Суми і Сумського району, а також не байдужі до формування в суспільстві екологічного світогляду на виховання екологічної культури населення. У 2007 р. активістами організації було взято під контроль звернення мешканців с.Руднівка Сумського району, на території якого, порушуючи чинне законодавство, підприємствами міста розміщуються відходи ливарного виробництва. Виявивши цілу низку порушень, члени екологічного об’єднання «Зелений світ» провели кропітку роботу по збору документальної інформації, завдяки чому зібраних матеріалів достатньо для притягнення винних до відповідальності. Сприяючи екологічній просвіті населення та поширенню екологічної інформації , актив організації постійно розміщує на шпальтах обласних газет публікації екологічного спрямування. Основними напрямками діяльності Сумської міської молодіжної громадської організації «Екологічна фундація «ПОСУП-НООСФЕРА» у 2007 р. були: - громадський моніторинг виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2006-2010 рр.; - сприяння студентській молоді в отриманні спеціальних знань та інформації в сфері охорони навколишнього середовища Сумщини; - участь у формуванні місцевої і регіональної політики в ході підготовки змін до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року. 13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. З метою збереження біорізноманіття та формування екомережі в області розроблена принципова схема регіональної екологічної мережі, за якою передбачено створення 32 ключових територій (ядер), 34 сполучних територій (екокоридорів) та 13 відновлювальних територій. Найважливішими ключовими територіями (ядрами) створюваної екологічної мережі будуть являтись більшість об’єктів природно-заповідного фонду. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. №1603 „Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” та розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25.02.2002 №58 „Про координаційну раду з питань формування екологічної мережі області” 29.03.2007 проведено засідання Координаційної ради з питань формування екологічної мережі Сумської області. На засіданні розглянуті основні проблеми розбудови

екологічної мережі області, розпочато визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, наголошено на необхідності науково-інформаційного забезпечення її розбудови. Розпочаті роботи по підготовці матеріалів щодо створення національного природного парку в басейні р. Сули на території Білопільського, Недригайлівського, Роменського, Лебединського та Сумського районів області. Держуправлінням передані відповідні пропозиції до обласної державної адміністрації. Отримано принципову згоду обласного управління лісового та мисливського господарства на включення до складу згаданого національного парку лісових площ Недригайлівського району. З метою пошуку нових, придатних для заповідання територій проведено науково-дослідну експедицію в Кролевецькому районі, до якої залучалися працівники Сумського державного педагогічного університету, Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції, науково-виробничого центру "Екос". У результаті виявлено 6 територій, яким в майбутньому планується надати статус заповідних. Завершені роботи по підготовці матеріалів щодо створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” на території Великописарівського, Тростянецького та Охтирського районів. Рішенням сесії обласної ради від 04.04.2007 „Про погодження створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” та розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.05.2007 №270 остаточно визначені землі національного парку. Рішенням сесії обласної ради від 27.07.2007 оголошено 7 нових заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 461,2 га. Серед новостворених об’єктів заповідного фонду області – 2 пам’ятки природи та 5 заказників різного типу. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Згідно затверджених обласних заходів, орієнтовна вартість природоохоронних робіт, виконання яких було заплановано у 2007 р., становила 4681,97 тис. грн. У 2007 р. передбачалося фінансування в сумі 2249,48 тис. грн., фактично профінансовано 2873,04 тис. гривень. При здійсненні обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2007 р. завершено будівництво I черги загальноміських очисних споруд в м. Білопілля. Для зменшення ерозійних процесів, які ведуть до змиву родючого шару ґрунтів в водойми, в області на площі 319 тис. га впроваджувався безполицевий обробіток ґрунту. В той же час через недостатність ґрунтообробної техніки не проводилось щілювання. Протягом звітного періоду заходи по впровадженню ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території майже не впроваджувались. Роботи по рекультивації порушених земель

виконані на площі 24,81 га. Фінансування заходів по відновленню та підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, а також по будівництву споруд для запобігання шкідливої дії вод в складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, Держводгоспом не передбачено. Відповідні заходи здійснюються в рамках Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь на 1999-2001 рр. та прогноз до 2010 р. Сумським обласним агролісогосподарським підприємством ”Облагроліс” та обласним управлінням лісового господарства повністю виконані заходи по створенню захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях. Завдання по створенню лісонасаджень в прибережних смугах річок і водойм не виконується через відсутність необхідних коштів. З цієї ж причини не в повному обсязі виконані заходи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд. Завершені роботи по підготовці матеріалів щодо створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” на території Великописарівського, Тростянецького та Охтирського районів. Рішенням сесії обласної ради від 04.04.2007 „Про погодження створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” та розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.05.2007 №270 остаточно визначені землі національного парку. Проведення робіт по створенню НПП “Середньосеймський” у 2007 р. не здійснювалось через відсутність фінансування. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 р. Для поліпшення екологічної ситуації в області виконаний ряд заходів, які сприяли зменшенню викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, в тому числі: на ВАТ “Сумихімпром” виконано 12 заходів (освоєно 1544,7 тис. грн.), а саме: введений в технологічну схему СКЦ-4 новий контактний вузол, відновлена проектна конструкція розпилювальних механізмів в абсорберах цеху складних мінеральних добрив, проведена заміна рукавів в рукавному фільтрі та ремонт каркасів в цеху залізоокисних пігментів, капітальний ремонт теплообмінників 1 та 2 систем контактного відділення СКЦ-5, наладка парового котла ДКВР 20/13 №11, у ремонтномеханічному цеху виконаний ремонт витяжної вентиляції та циклону модульного відділення, проведений капітальний ремонт теплообмінників Т3 і Т5 першої системи контактного відділення, часткова заміна контактної маси в контактних апаратах в СКЦ-5, сховище олеуму обладнане витяжною трубою до промивного відділення СКЦ-4, виконаний капітальний ремонт газоочисного обладнання випарного апарату в ЦКСК, ремонт каркасів і заміна рукавів у рукавному фільтрі ФРКН-350 у ЦЗП, проведена реконструкція компресорної станції №1 з установкою 3-х гвинтових

компресорів типу SAV 42,5/7 у котельному цеху. Виконання вищезгаданих заходів дасть змогу скоротити викиди забруднюючих речовин на 55,2 т/рік. Протягом 2007 р. на ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 13 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (освоєно 128,0 тис. грн.), з них: проведений ремонт установок очистки газу (УОГ) в цехах №№1, 5, 17, 19; розроблені проекти реконструкції УОГ від дробоструменевої камери у цеху №8, від ванн обволакування у цеху №17, від заточних верстатів у цеху №20, від маятникової пилки та циркулярки у цеху №21; встановлена УОГ від форматно-розкрійного верстату та від верстату для різки листів в цеху №24; введений в експлуатацію гідрофільтр на фарбувальній дільниці в цеху №34, установка очистки газу в цеху №15, в цехах підприємства впроваджені 10 напівавтоматів для зварювання в середовищі захисних газів. Виконання вищезгаданих заходів дасть змогу скоротити викиди забруднюючих речовин на 3,08 т/рік. На ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» в гальванічному цеху №10 проведена реконструкція фарбувальної камери з встановленням гідрофільтру (освоєно 49,7 тис. грн.). На ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» проведена реконструкція та ремонт вентиляційних установок ДВ №18, 20. На Шосткинському казенному заводі «Зірка» проведений ремонт газоходу від апарату НУОК-1 до циклонів (освоєно 4,5 тис. грн.), встановлений циклон після заточувальних верстатів (освоєно 3,2 тис. грн.). На Шосткинському казенному заводі «Імпульс» розроблені проекти установки фільтрів в цеху №2 (освоєно 12,0 тис. грн.) На ВАТ «Конотопський арматурний завод» в цеху №2 проведений ремонт установки очистки газу, в ковально-пресовому цеху одна піч переведена на газове пальне, на деревообробній дільниці проведений капітальний ремонт установки очистки газу (освоєно 18,0 тис. грн.). На ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» проведена ліквідація ливарних машин. Замість формовки за допомогою фенолформальдегідних смол встановлюється автомат вакуумної формовки, що дасть змогу значно скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферу. На печах ІЧТ-10 проведена реконструкція УОГ, проведена модернізація заточного відділу цеху корабельних гільз з заміною апарату очищення повітря ЦН-15 (освоєно 145,0 тис. грн.). На Качанівському газопереробному заводі проведений ремонт та наладка газомотокомпресорів, що дасть змогу значно зменшити викиди вуглеводнів в атмосферне повітря (освоєно біля 80,0 тис. грн.). Проведена реконструкція газоочисного обладнання на елеваторі кампанії «Райз» у с. Степанівка Сумського р-ну: встановлено додатково 4 батареї циклонів (освоєно 12,0 тис. грн.). На ДП «Конопопський лісгоспзаг» проведена реконструкція УОГ в цеху деревообробки (освоєно 7,0 тис. грн.). На ВАТ «Лебединський автотранс-15942» котельня переведена на природний газ (освоєно 45,0 тис. грн.).

У м. Путивль переведена на газ котельня педагогічного коледжу (освоєно 191,0 тис. грн.). Сумським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів для збільшення ефективності роботи проведена чистка проточної частки осевого компресора, також проведено дослідження приземного шару атмосфери по 2-х майданчиках (освоєно 33,0 тис. грн.). На виконання заходів програми переведені на газ шкільні котельні в с. Шевченкове та с. В. Самбур Конотопського району, (освоєно 860,0 тис. грн.). Також проведена реконструкція котельні Лебединської райдержадміністрації, ведуться роботи по реконструкції теплотраси для закриття однієї котельні «Лебединтеплоенерго», переведена на природний газ котельня психоневрологічного інтернату у м. Лебедин (освоєно 200 тис. грн.). Крім того, виконані роботи по переведенню на газове паливо котельні Будинку людей похилого віку у Шосткинскому районі (освоєно 735,7 тис. грн.), переведені на газове паливо технологічні печі ТОВ „Конотопський цегельний завод” (освоєно 760,0 тис. грн.). Крім того, проведений ремонт дороги по вул. К.Маркса у м. Лебедин (освоєно 80 тис. грн.); капітальний ремонт доріг по вул. Курська, Тополянська, розширена дорога по вул. Дзержинського у м. Суми. Одними з основних забруднювачів атмосферного повітря області є підприємства нафтогазового комплексу. Планом додаткових заходів по покращенню екологічного стану на родовищах НГВУ «Охтирканафтогаз» передбачено встановлення лічильників для вузлів обліку факельного газу. На теперішній час встановлено 6 таких вимірювальних засобів, з них у 1 півріччі 2007 р. встановлено 4 лічильника в Охтирському та Роменському районах. Крім того, на підприємстві проведена заміна 5 дихальних клапанів на резервуарах та апаратах, проведені аеродинамічні виміри вентиляторів та вентиляційних мережах (освоєно 35,0 тис. грн.). Виконувались заходи щодо поліпшення якості питної води. Так, в сільській місцевості здійснено ремонт та відновлення 108 км водопровідних мереж, проведено демонтаж та заміну насосів на 8 свердловинах, встановлено та відремонтовано 23 водорозбірні колонки, проведено ремонт 2 водонапірних башт, відремонтовано 23 та побудовано 3 шахтних колодязі. Крім того, проведені роботи по будівництву 6,42 км протиерозійних гідротехнічних споруд (валів-терас) на території Білківської сільської ради Тростянецького району та Плавинищенської сільської ради Роменського району. Побудована водоскидна споруда на території Казаченської сільської ради Путивльського району. В 2007 р. були виконані роботи по покращенню екологічного стану р. Хусь в с. Хоружівка Недригайлівського р-ну (друга черга, покращенню технічного стану шлюзів №0 , №3 та №9 для регулювання р. Клевень. Також проведені роботи по покращенню технічного стану шлюзу для регулювання р. Псел в с. Боброво Лебединського району. Закінчені роботи по покращенню екологічного стану р. Улічка в с. Стара Гута С.-Будського району, що дало змогу захистити від підтоплення 15 садиб та 10 га

сільськогосподарських угідь. Також закінчені роботи по покращення технічного стану шлюзу №9 для регулювання р. Клевень в Глухівському району, що дасть змогу зволожити 1150 га сільськогосподарських угідь. Виконані роботи по винесенню в натуру прибережних захисних смуг на 9 водних об’єктах. В сфері охорони земельних ресурсів проведені роботи по консервації деградованих та малопродуктивних земель на площі 332 га, в тому числі шляхом залуження – на площі 96 га, залісення - на площі 236 га. Рекультивовано порушених земель на площі 25,41 га. У сфері поводження з промисловими та побутовими відходами впроваджувались заходи щодо скорочення обсягів накопичених відходів, обмеження їх утворення, переробки та екологічно безпечного видалення. Введено в експлуатацію I чергу полігону твердих побутових відходів м. Суми, розташованого на території В-Бобрицької сільради Краснопільського району. Вжиті заходи по вибору земельної ділянки для розміщення майданчика для складування будівельних відходів та відходів рослинного походження. З метою вдосконалення системи управління відходами на 29 підприємствах області проведена інвентаризація відходів на засадах екологічного аудиту. Виконувалися заходи по впровадженню системи поводження із свинцем та його сполуками, а також по роздільному збору ресурсоцінних компонентів твердих побутових відходів. Ведуться обласні реєстри об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (ОУВ та ООУВ), місць видалення відходів (МВВ). До реєстру ОУВ внесено 153 підприємства області, до реєстру ООУВ – 3 підприємства, в реєстрі МВВ зареєстровано 107 місць видалення відходів В результаті проведеної роботи по реалізації системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами (НЗП) у 2007 р. відправлено на знешкодження 33,509 т НЗП (з них - 8,716 т НЗП за кошти власників), проведене перезатарювання 84,874 т НЗП, у т.ч. 35,473 т НЗП, що зберігаються на ст. Побєда С.-Будського району; ліквідовано 13 місць зберігання НЗП. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на знешкодження та проведення робіт з перезатарювання НЗП виділено 619,9 тис. грн. В області налагоджено збір відпрацьованих акумуляторів, яких у 2007 р. зібрано 43,937 т. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля В квітні 2007 р. керівництво держуправління в складі делегації Сумської області взяло участь в установчій конференції єврорегіону «Ярославна», який створено з метою подальшого вдосконалення форм міжрегіонального та прикордонного співробітництва між Курською областю Російської Федерації та Сумською областю. В рамках створеного єврорегіону «Ярославна» намічені пріоритетні напрямки співробітництва на території Курської та Сумської областей, серед яких визначені і екологічні проекти:

- реалізація програм охорони навколишнього природного середовища, співробітництво в галузі спільного моніторингу джерел забруднення регіонів (програма з охорони та використання вод басейну річок Сейм та Псел); - спільна реалізація науково-дослідницького проекту «Динаміка лісостепових екосистем Східної Європи у ХХ – ХХІ столітті (на прикладі території Центрально-Черноземного заповідника (Курська область) та заповідної ділянки «Михайлівська цілина» Українського степового заповідника (Сумська область)). Керівництво держуправління взяло участь в засіданні Сумської робочої групи з питання створення робочих органів єврорегіону «Ярославна», за пропозицією якої начальника держуправління включено до складу Ради єврорегіону від Сумської області. Учасниками єврорегіону розроблений перелік програм транскордонного співробітництва, в т.ч. у сфері екології, до якого включені: - розробка концепції розвитку транскордонного співробітництва у напрямку зниження екологічного навантаження прикордонних областей – учасниць єврорегіону «Ярославна»; - розробка концепції поводження з відходами на регіональному рівні; - розробка проекту єдиного порядку поводження з побутовими та промисловими відходами в областях – учасницях єврорегіону «Ярославна». Сумським державним університетом та Курським державним технічним університетом розроблено проекти програм „Розробка концепції поводження з промисловими відходами на регіональному рівні в рамках співробітництва областей – учасників єврорегіону” та „Розробка проекту регіонального управління твердими побутовими відходами на обласному рівні в рамках співробітництва областей – учасників єврорегіону”, які пройшли конкурсний відбір на обласній конкурсній комісії та рекомендовані для подання на конкурсний відбір до Мінекономіки України. На початку липня 2007 р. керівництво держуправління взяло участь у спільному засіданні робочих груп Курської та Сумської областей, який проходив в рамках угоди між Адміністрацією Курської області та Сумською обласною державною адміністрацією про торгівельно-економічне, науковотехнічне та культурне співробітництво. В рамках засідання робочої групи були обговорені: підсумки співробітництва між Сумською та Курською областями у 2006-2007 роках, внесення змін до Протоколу до Угоди; консультації щодо створення координаційно-консультативних органів єврорегіону «Ярославна», представництво в єврорегіоні, розробка плану на 2007-2008 роки; консультації щодо визначення кордонів єврорегіону, створення його карти та сайту; розробка обласних Програм розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2013 роки та внесення пропозицій відносно фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією проектів єврорегіону. 29 -30 серпня 2007 р. в рамках виконання Міжурядової українськоросійської Угоди про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів керівництво і фахівці держуправління взяли участь у

зустрічі представників робочих груп басейна р. Дніпро, яка відбулась на базі обласного виробничого управління водного господарства «Облводгосп». В зустрічі взяли участь від української сторони керівництво і фахівці Сумського «Облводгоспу», представники Державного комітету водного господарства України, Дніпровського і Деснянського управлінь водних ресурсів, обласної державної адміністрації, державної екологічної інспекції в Сумській області, управління МЧС, ЗМІ, від російської сторони – представники Федерального агентства водних ресурсів по Бєлгородській, Курській, Брянській областях та м. Москві. Під час зустрічі обговорені результати вже напрацьованих спільних заходів по забезпеченню стабільної роботи водогосподарського комплексу, розглянуті питання щодо подальшого розвитку моніторингових питань, а також обміну досвідом областей з питань транскордонного співробітництва. 19 жовтня 2007 р. керівництво держуправління та його фахівці взяли участь в міжнародній українсько-бельгійській науково-практичній конференції "Створення регіональних екополісів як складової сталого розвитку територій", що проходила на базі соснового SPA-курорту "Буймерівка" в Охтирському районі. Організатори заходу – Сумська обласна державна адміністрація, Посольство Королівства Бельгії в Україні, Сумський державний університет, Центр економічних досліджень, Вільний університет Брюсселю. Головна мета конференції - консолідація зусиль представників влади, науки, промисловості для впровадження сталого економічного розвитку та зміцнення взаємовідносин між Україною й країнами Європейського Союзу. Начальник держуправління виступив з доповіддю «Екологічні та історичні передумови створення ЕКОПОЛІСу на Сумщині» на пленарному засіданні. Ключові напрямки тематики були також обговорені учасниками конференції за "круглими столом". Вони стосувалися екологізації агропромислового виробництва та переробки продукції, екологічної енергетики та будівництва, екотуризму та екологізації соціально-культурної сфери. Для представників ЗМІ була організована прес-конференція. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Аналіз діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області у 2007 р. показав, що робота держуправління була спрямована на реалізацію державної регіональної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та покращення екологічного стану довкілля області Держуправлінням велась робота по контролю за реалізацією державних та місцевих екологічних програм. Проводилась робота по вдосконаленню механізмів регулювання використання природних ресурсів, впроваджувалася

система поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами. Проведена певна робота по розширенню мережі об’єктів природнозаповідного фонду: створено 7 нових природно-заповідних об’єктів загальною площею понад 461,2 га. Продовжувалася робота по створенню «Тростянецько-Ворсклянського» та «Середньосеймського» національних природних парків, розширенню відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина». Впродовж року відбулося 87 виступів на радіо підготовлено 84 публікації в пресі, прийнято участь у 30 передачах обласного телебачення з екологічної тематики. З метою висвітлення результатів діяльності держуправління по вирішенню екологічних проблем, розгляду зауважень та пропозицій керівництвом та фахівцями держуправління здійснено 60 поїздок в райони, де проводились зустрічі з представниками влади, трудовими колективами, громадськістю, місцевими жителями та представниками місцевих ЗМІ області. Відповідно до наказу Мінприроди України від 13.08.04 №314, з метою інформування громадськості з питань охорони навколишнього природного середовища, в приміщенні держуправління відкрито Орхуський інформаційний центр, оснащений комп’ютерною технікою та екологічною літературою. Крім безперешкодного надання екологічної інформації, в Орхуському центрі за рік проведено 9 засідань громадської екологічної ради, відбувалися зустрічі та консультації представників громадських організацій екологічного спрямування, на яких обговорювались питання взаємодії держуправління з громадськими організаціями, проблеми збереження природних об’єктів області, напрямки фінансування обласних природоохоронних заходів. За ініціативи членів Громадської ради представники громадських організацій включались до складу робочих груп та комісій. У зв’язку з необхідністю внесення змін до діючої Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, розроблений проект Програми з вересня 2007 року було розміщено на сайті держуправління та винесено на широке обговорення громадськості. Обмін думками, пропозиціями та зауваженнями відбувався у жовтні-грудні в Орхуському інформаційному центрі держуправління на засіданнях Громадської екологічної ради із залученням науковців та спеціалістів галузевих управлінь області. Але, наряду з досягненням певних позитивних результатів, визначено і ряд суттєвих недоліків, що потребують подальшого доопрацювання. Незважаючи на проведену роботу, стан компонентів довкілля поліпшується дуже повільно. Мають місце проблеми з очисткою стічних вод, поводження з токсичними і побутовими відходами, непридатними і забороненими до використання пестицидами та агрохімікатами, браконьєрство, самовільні

рубки лісів, випадки забруднення довкілля від діяльності нафтогазопереробного комплексу. Для покращання стану довкілля та використання природних ресурсів області необхідно виконання наступних заходів: У сфері охорони атмосферного повітря: передбачено виконання 52 заходів, на які заплановано понад 10,0 млн. грн. за рахунок коштів підприємств серед них: заміна теплообмінника контактного відділення в СКЦ-5, заміна теплообмінника Т-76 в СКЦ-4, реконструкція системи абсорбції в суперфосфатному цеху на ВАТ «Сумихімпром», проведення модернізацію термопечей в 3-х цехах, реконструкція 7 та встановлення 5 установок очистки газу на ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», реконструкція котелень та інш.; У сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів: з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на охорону та раціональне використання водних ресурсів заплановано виділити 632,9 тис. грн., у тому числі: - на проведення пуско-налагоджувальних робіт на очисних спорудах м. Білопілля – 150,0 тис. грн. (освоєно), - на ліквідаційний тампонаж безгосподарних артсвердловин у Конотопському районі – 49,0 тис. грн. (освоєно), - на роботи, пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм, попередження аварій – 214,0 тис. грн., - на будівництво гідроспоруд для регулювання рівнів води в р. Сейм та р. Любка у Путивльському районі – 200,0 тис. грн., - на проведення наукових екологічних досліджень щодо впливу нафтовидобутку на стан та якість підземних водних ресурсів – 19,9 тис. грн.; У сфері поводження з відходами: для вирішення питання накопичення відходів в області необхідно перш за все впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій виробництва на підприємствах області. Крім того, хоча деякі підприємства мають розроблені технології утилізації відходів, їхнє впровадження не здійснюється як через відсутність коштів, так і попиту на вироблену з них продукцію. Для зменшення обсягів накопичення твердих побутових відходів, запобігання негативного впливу полігонів на довкілля, необхідне обладнання та експлуатація останніх відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства, а також впровадження роздільного збору ресурсно-цінних компонентів ТПВ: макулатури, пластику, текстильних матеріалів, склобою. Враховуючи значні обсяги накопичення непридатних та заборонених до використання пестицидів, без фінансової підтримки держави вирішити самостійно питання їх знешкодження область за браком коштів не спроможна. Лише на знешкодження НЗП, які знаходяться в складі на ст. «Побєда», необхідно близько 15 млн. грн. Залишається невирішеним питання зберігання та знешкодження пестицидів, накопичених на збанкрутілих сільгосппідприємствах.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відходи», власником безхазяйних пестицидів є держава, і подальші дії щодо їх знешкодження визначаються Кабінетом Міністрів України. Але з моменту прийняття Закону України «Про відходи» у 1998 р. нормативно-правових актів щодо порядку фінансування знешкодження зазначених пестицидів, що є власністю держави, прийнято не було. Також не визначена процедура виділення коштів на розв’язання екологічних проблем під час ліквідації збанкрутілих сільськогосподарських підприємств при реалізації їх майна. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на раціональне використання і зберігання відходів заплановано виділити у 2008 р. 1037,9 тис. грн., у тому числі: - на знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів в рамках реалізації системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами – 680,0 тис. грн., на перезатарювання непридатних та заборонених до використання пестицидів в рамках реалізації системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами – 300,0 тис. грн., на забезпечення належного зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів та охорону складу на станції «Побєда» С-Будського району – 19,0 тис. грн.. У сфері охорони та раціонального використання земельних ресурсів: з метою охорони земель необхідно на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією території та адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмежувати їх вилучення (викуп), у тому числі особливо цінних ґрунтів. Необхідно вводити ґрунтозахисні сівозміни і технології вирощування сільськогосподарських культур на основі мінімалізації обробітку ґрунту, впроваджувати його безвідвальний обробіток з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, освоювати технологічні прийоми зниження негативного впливу на ґрунт технічних засобів. У сфері охорони лісових ресурсів: необхідно спростити процедуру надання земель під заліснення та збільшити фінансування робіт з лісорозведення; розробити та втілити практичні заходи по боротьбі з хрущем в лісовому фонді; збільшити до 100 років вік рубок головного користування у високопродуктивних соснових насадженнях експлуатаційних лісів. У сфері збереження та збільшення природно-заповідного фонду: необхідно розробити механізми фінансування робіт по винесенню в натуру меж об’єктів ПЗФ та компенсації втрат землекористувачів внаслідок встановлення заповідного режиму; спростити процедуру встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення.

Додаток 1. ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ

Черненко В. В.

начальник держуправлiння

Прудников М. О.

перший заступник начальника держуправління

Олешко О. М.

заступник начальника держуправлiння

Аторіна М. В.

начальник відділу

Волкова О. І.

начальник відділу

Капустіна Н. М.

головний спеціаліст

Карлюкова О. Ю.

головний спеціаліст

Нечваль І. О.

заступник начальника відділу

Попов О. В.

заступник начальника відділу

Рисіна М. М.

заступник начальника відділу

Світлична В. В.

головний спеціаліст

Супрун Є. О.

головний спеціаліст

Ткаченко Т. В.

начальник відділу

Тютюнник Н. М.

головний спеціаліст

Яценко О. А.

заступник начальника відділу

При складанні «Доповіді про стан навколишнього природного середовища Сумської області у 2007 р.» використані матеріали: Державної екологічної інспекції в Сумській області, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з гідрометеорології, Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації, управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного управління водного господарства, Сумського обласного управління житлово-комунального господарства,

Сумського обласного головного управління земельних ресурсів, Сумського обласного центру «Облдержродючість», Сумського обласного управління лісового господарства, Сумського ОКАП «Сумиоблагроліс», Сумської обласної організації УТМР, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Сумській області, Українського наукового інституту рибного господарства (м. Київ), Національного наукового центру Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків), казенного підприємства «Південукргеологія» Харківської комплексної геологічної партії, Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, Сумського Національного аграрного університету, Української академії банківської справи Національного банку України, Сумського державного університету, Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного краєзнавчого музею, Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи, Сумської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Сумського міського громадського екологічного об’єднання “Зелений світ”, Дитячого незалежного екоцентру «Романтик», Сумської міської молодіжної громадської організації “Екологічна фундація “Поступ – НООСФЕРА”.

300 250

266,8

210

Площа, га

200 123

150 100 50 0 2005 рік

2006 рік Роки

2007 рік