Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області
РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВIДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ
У 2008 Р.
СУМИ 2009 р.
ВСТУП Матеріали "Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2008 році" розкривають особливості всіх складових довкілля: стану атмосферного повітря, земельних та водних ресурсів, ситуації в сфері поводження з відходами, стану рослинного та тваринного світу, змін у природно-заповідному фонді області. Особливо важливим є подання матеріалів, що стосуються визначення сьогоденних екологічних проблем, і тих, що потребують вирішення у найближчі роки. 28 січня 2003 року Сумська обласна рада прийняла рішення про затвердження "Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року". За п’ять років, що пройшли з того часу, відбулось багато подій, сформувалися нові пріоритети, які мають вплив на визначення екологічних завдань. Важливим інструментом впровадження стратегії сталого розвитку є довгострокове прогнозування на регіональному рівні тенденцій розвитку економіки, можливостей раціонального використання природної ресурсної бази, застосування сучасних технологій природокористування в умовах сьогодення. Тому 25 липня 2008 року Сумською обласною радою затверджена нова редакція Програми, яка на громадських слуханнях пройшла обговорення широкого кола фахівців та громадськості. Вирішення екологічних проблем в області повинно стати основним напрямом дій для всіх громадян і з підтримкою держави.
2
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону. Сумська область розташована в північно-східній частині Лівобережної України. На півночі і сході вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії, на півдні і південному сході -з Полтавською і Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України - м. Києва залізницею становить 350 км, шосейними шляхами - 359 км. Поверхня являє собою хвилясту рівнину, розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балками. В долинах річок, по схилах ярів та балок часто відслонюються крейда, пісковики і глини, перекриті потужним шаром лесу та лесовидних суглинків. Східна і північно-східна частини області зайняті відрогами Середньо-Російської височини, західна і південно-західна частини - давніми терасами Дніпра і Десни. Тут знаходять такі корисні копалини як: нафта, торф, буре вугілля, фосфорити, крейда, калійна і кам'яна солі, гіпс, вапняк та інш. Клімат в області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні від -7,9 на півночі області, до -7,1 - на південному заході, в липні від +18,4 на півночі, до +19,9 на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря -36, абсолютний максимум +38. Річки Сумщини належать до басейну Дніпра і є його лівими притоками. На території області протікає 165 річок довжиною більше 10 км і 2115 річок довжиною менше 10 км; їх загальна довжина 5,4 тис. км. Найбільші річки - Десна та Сейм (ліва притока Десни), Сула, Псел і Ворскла. В заплавах річок - численні озера-стариці та болота. Багато ставків, які використовуються здебільшого для розведення риби та водоплавної птиці. В південній лісостеповій частині області переважають чорноземні ґрунти, в північній поліській - дерново-підзолисті. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування різних зернових та технічних культур (пшениці, гречки, цукрових буряків тощо). Ліси нашого краю займають 467,1 тис. гектарів, а це 18% від загальної площі області. В цих лісах ростуть понад 120 видів дерев та кущів (сосна, дуб, ясен, береза, вільха та інш.). Багато деревних порід мають велике господарське значення. Тваринний світ області досить неоднорідний. На півночі поширені представники лісової фауни - вовк, горностай, борсук, білка, лось, зрідка заходить бурий ведмідь, з птахів - тетерев, рябчик, глухар. Інші райони області мають типову фауну культурного ландшафту лісостепу: лисиця, заєцьрусак, ховрахи та інші дрібні гризуни; з птахів - сіра куріпка, жайворонки та інші. Площа Сумської області 23832 км2, населення - близько 1,2 млн. чоловік. Створена вона 10 січня 1939 р. До її складу увійшли 12 районів Харківської, 3
17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Зараз в її складі 18 районів, 15 міст, з них 7 - обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 1474 сільських населених пунктів. Однією з головних рис своєрідності Сумщини, що позначилася у різноманітних аспектах, є її географічне розташування. Переважну площу займає лісостеп, на півдні (Охтирський, Великописарівський, Липоводолинський райони) окремими смугами пролягає степ, на півночі (Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський райони) розпочинається зона лісів. Природним рубежем є широка долина Сейму, що поділяє область на два великих регіони зі своїми характерними кліматичними особливостями. 1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону. Сьогодні промисловість Сумської області – це багатогалузевий комплекс, який об’єднує близько 270 великих та середніх підприємств та забезпечує роботою 86 тис. людей, або майже третину зайнятих у економіці області. Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. Промислові підприємства у 2008 р. реалізували продукції на 12,4 млрд. грн., що майже на третину більше, ніж у 2007 р. Питома вага області у загальнодержавному обсязі реалізованої промислової продукції склала 1,6%. За цим показником область посіла 13 місце серед регіонів України (за 2007 рік – 17 місце). Найвищих темпів приросту обсягів виробництва досягнуто у машинобудуванні (+22,8%), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (+16,3%), легкій промисловості (+11,0%), промисловості інших неметалевих виробів (будівельних матеріалів) (+15,1%). Вище рівня минулого року спрацювала харчова промисловість (+3,5%). Промислові підприємства області приділяють значну увагу впровадженню у виробництво нових технологічних процесів, в яких застосовуються нові або значно вдосконалені методи виробництва. За попередніми даними за часткою реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі область знаходитиметься у першій десятці регіонів України. На 27 промислових підприємствах впроваджено систему управління якістю на відповідність міжнародним стандартам ISO серії 9001. Сумська область є одним з головних нафтогазовидобувних регіонів України. В області у 2008 р. видобуто половину української нафти (1,55 млн. тонн) та близько 6% (1,2 млрд. куб. м) природного та нафтового попутного газу. Щорічно у видобування вуглеводнів інвестується в межах 400 млн.грн. За 2008 р. природний газ проведено до 25 сіл області, прийнято в експлуатацію 350 км газових мереж, проведено комплексне обстеження 1718 4
км лінійної частини газопроводів. Газифіковано 8 тисяч квартир та встановлено 15 тис. побутових лічильників газу. Сільське господарство Сумщини належить до провідних галузей економіки. Галузь спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. В області функціонують 377 сільськогосподарських підприємств, 739 селянських фермерських господарств та 205 тисяч собистих підсобних селянських господарств. Сільськогосподарські угіддя області займають більше 1702 тис. га, з яких 1234 тис. га – ріллі. Щороку по всіх категоріях господарств виробляється близько 3 млрд. грн. валової продукції сільського господарства, що становить четверту частину валового регіонального продукту області. У 2008 р. обсяги виробництва валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств склали 3,3 млрд. грн., що на 10,3% більше проти 2007 року. За темпами росту виробництва валової продукції область посіла 13 місце серед регіонів України. У 2008 р. валовий збір зерна перевищив 2,3 млн. тонн. Це найвищий показник за історію області. По всіх категоріях господарств урожайність зернових культур у 2008 р. склала 35,7 ц/га, що більше попереднього року на 11,5 ц/га. За 2008 р. у сільськогосподарських підприємствах області виробництво молока збільшилося на 0,3%, вовни – на 6,7%, поголів'я овець – на 3,7%. Зросла продуктивність дійного стада на 206 кг (+6,9%), середньодобові прирости великої рогатої худоби – на 30 г (+7,8%), свиней – на 57 г (+23,7%). Добру основу закладено і під урожай 2009 р. Озимі культури посіяно на площі 287,9 тис. га, у тому числі на зерно – 266,5 9 тис. га. Посів проведено протруєним насінням високих посівних кондицій з внесенням мінеральних добрив у рядки. Стан посівів озимих культур задовільний. У 2008 р. в регіон надійшло 38,5 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що на 68,8% більше показника минулого року. Таке надходження інвестиційних коштів перевищує запланований на 2008 р. показник залучення іноземних інвестицій згідно з Програмою соціально-економічного розвитку області – 36,2 млн. дол. США. Це найбільший обсяг іноземного капіталу, який внесений в економіку області за останні шість років. На сьогодні загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених до області, становить 159,1 млн. дол. США. На одного мешканця області припадає 132,3 дол. США іноземних вкладень. Найбільш вагомим інвестиційними проектом в області у 2008 р. можна вважати будівництво ЗАТ "Технологія Кложерс" (Нідерланди) заводу з виробництва матеріалів для пакування. На даний час підприємством освоєно 8,2 млн. дол. США. У березні 2008 р. введено в експлуатацію першу лінію заводу ТОВ "Керамейя" з виробництва стінового клінкеру. Американською компанією Horizon Capital інвестовано 11 млн. дол. США. На сьогодні ТОВ "Керамейя" проводиться робота по введенню в дію другої лінії заводу з 5
виробництва крупно форматних поризованих керамічних блоків, що збільшить виробничу потужність до 180-200 млн. шт. цегли на рік. У поточному році важлива роль у фінансуванні будівництва та реконструкції об’єктів області належить субвенціям з державного бюджету місцевим бюджетам, у 2008 р. у бюджеті передбачено 50844 тис. грн.. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіону проводилися роботи на 30 об’єктах, на яких освоєно 31574,11 тис. грн. З метою вирішення проблеми енергозбереження та раціонального використання місцевих енергетичних ресурсів, задоволення потреб населення та закладів бюджетної сфери місцевим видом палива – торфом розроблено Програму розвитку торф’яної промисловості Сумської області на період до 2009 р. Торф'яні ресурси Сумської області складаються із 165 торф'яних родовищ з геологічними запасами 106,2 млн. тонн. Частка запасів торфу в області від загальних в Україні становить 5%. Основні запаси сконцентровані в Глухівському, Шосткинському, Кролевецькому, Конотопському та Путивльському районах. Для вирішення актуальних питань, пов’язаних з надійною роботою електричної системи області, безперебійним електрозабезпеченням та з метою зменшення втрат електроенергії в мережах ВАТ "Сумиобленерго" реалізує програму перспективного розвитку електричних мереж на 2006-2015 рр. У 2008 р. було збудовано нові кабельні лінії напругою 10 кВ у Сумах та проведено повну заміну зношених кабельних ліній у містах Суми, Ромни, Шостка, Охтирка довжиною 11,25 км. Також проведена реконструкція повітряних ліній електропередач напругою 10 кВ довжиною 11,5 км та напругою 0,4 кВ довжиною 40,6 км. Збудовано 3 нових трансформаторних підстанції 10/0,4 кВ. Завдяки вжитим заходам з енергозбереження споживання природного газу в області скоротилось проти 2007 р. на 5%. Діяльність в галузі охорони навколишнього природного середовища в області була направлена на реалізацію державної екологічної політики та впровадження системних методів управління відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р., яка передбачає комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем у сферах поводження з відходами, управління водними та земельними ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і відтворення біоресурсів. Виконання першочергових заходів Комплексної програми та аналіз екологічних показників компонентів довкілля дозволяє характеризувати екологічний стан області як стабільний і керований. Більш детальна характеристика екологічного стану компонентів довкілля наведена у відповідних розділах.
6
2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ. 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. У 2008 р. щільність викидів від стаціонарних джерел залишилась практично на рівні минулого року. Найбільша щільність викидів від стаціонарних джерел, в перерахунку на 1 км2 припадає на міста Суми (65,5 т), Шостка (11,4 т), Охтирка (9,5 т), Ромни (7,7 т). Розрахований усереднений показник по області - 1,24 т на 1 км2. За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2008 році дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. Слід зазначити, що регіональна система моніторингу стану атмосферного повітря недосконала: вимірювання проводиться тільки в обласному центрі, стаціонарні пости розташовані поблизу доріг в містах найбільшого екологічного навантаження, де основний вклад вносять викиди від автотранспорту і забруднення атмосфери у даних місцях найбільше, тому немає достовірної картини загального стану атмосфери у місті. Високих та екстремальне високих рівнів забруднення атмосферного повітря у м. Суми на протязі останніх років не спостерігалось. Дані наведені в таблицях 2.1. та 2.2. Таблиця 2.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Речовина
Клас небезпеки
Кількість міст, охоплених спостереженнями
Середньо- Середньо- Максирічний добові ГДК мальний вміст, мг/м3 вміст, мг/м3
Максимально разові ГДК
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:
1
1
5
10
5
10
ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК Пил
3
1
0,2
0,15
0,7
0,5
*
Діоксид азоту
2
1
0,05
0,04
0,29
0,085
*
Формальдегід
2
1
0,004
0,003
0,013
0,035
*
* - на території області виміри проводяться тільки в м. Суми
Таблиця 2.2. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Розчинні сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту
Місто Суми Суми Суми Суми Суми Суми
Середньо річна концентрація 1,3 0,5 0,02мг/м3 * 0,33 1,25 0,33
Максимально разова середньорічна концентрацій 1,4 0,1 0,05мг/м3* 1,2 3,4 0,2
7
Аміак Формальдегід
Суми Суми
0,5 1,3
0,2 0,4
*- для розчинних сульфатів ГДК не розроблена, тому дані наведені в мг/м3. Для порівняння рівня забруднення в містах застосовується показник якості повітря – ІЗА (комплексний індекс забруднення атмосфери), який враховує декілька домішок. Величина ІЗА розраховується по значенням середньорічних концентрацій, цей показник характеризує рівень тривалого забруднення. Для м. Суми даний показник дорівнює 5,3 одиницям - місто, що має підвищений ІЗА (таблиця 2.3). За результатами аналізу ситуації в цілому по Україні, який проведений Центральною геофізичною обсерваторією МНС України, Сумська область не увійшла ні в один перелік найбільш забруднених міст України з питань забруднення атмосфери. Таблиця 2.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)
Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
м. Суми, ІЗА - 5,3
Формальдегід (1,38), діоксид азоту (1,41), пил (1,51), оксид вуглецю (0,45), діоксид сірки (0,51).
2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2008 р. в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 29,65 тис. тонн забруднюючих речовин, в порівнянні з 2007 р. викиди збільшились на 0,55 тис. тонн (на 1,8%). Незначне зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Сумській області у 2006-2008 рр. пов’язане із збільшенням обсягів виробництва. В останні роки проблему забруднення повітря в області визначають не тільки викиди стаціонарних джерел, в більшій мірі викиди від автотранспорту. В Сумській області 66% від загального обсягу викидів (57,7 тис. т) складають викиди від автотранспорту; у м. Суми викиди від автотранспорту складають 60% від загального обсягу викидів міста (14,27тис.т). Тому, проблема загазованості міст області викидами від автотранспорту є основною. Для покращення ситуації необхідний перехід в автотранспортному секторі на використання екологічно сприятливих видів палива, впровадження екологічних норм до автомобільних бензинів та дизельних палив рівня Євро3, Євро-4, забезпечення каталітичними системами нейтралізації автомобілів для зниження токсичності відпрацьованих газів. Крім того, для зменшення навантаження на стан атмосферного повітря необхідно будівництво об’їзних доріг та розробити оптимальну транспортну розв’язку в містах області. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить, що протягом останніх 5 років обсяги викидів забруднюючих речовин в 8
атмосферне повітря знаходяться на одному рівні, що обумовлено стабілізацією роботи промислових підприємств та впровадженню ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових показників. Дані наведені в табл. 2.4. Таблиця 2.4. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки
2000 2005 2006 2007 2008
Викиди в атмосферне повітря, тис.т.1 Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 81,028 78,070 77,832 88,425 87,398
26,265 26,140 28,399 29,082 29,650
Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
3,400 3,198 3,500 3,710 3,667
0,061 0,064 0,070 0,073 0,073
54,763 51,930 49,433 59, 343 57,748
Обсяг викидів на одиницю ВРП2, млн.грн. 8025 9566 12341 -
1
У 2000 р. наводяться дані щодо викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення та автотранспорту; починаючи з 2005 р. включені дані щодо викидів від залізничного, авіаційного транспорту, а з 2007 р. – від виробничої техніки. 2 Дані за 2008 р. будуть у травні 2010 р.
У 2008 р. загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становила 87,35 тис. т, що складало біля 1% обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2007 р. загальні викиди зменшились на 1,05 тис. т або на 1,2 %. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області. Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 9,493 тис. т, Шостка - 0,409 тис. т, Конотоп - 0,352 тис. т., Охтирка (0, 293 тис. т) (таблиця 2.5.) Таблиця 2.5. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів Всього м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка
2000
2005
2006
2007
2008
26,265 7,979 0,514 0,299 1,404 0,292 0,908 1,428
26,140 8,599 0,305 0,102 0,679 0,099 0,495 0,482
28,399 8,119 0,302 0,102 0,580 0,090 0,304 0,335
29,082 9,327 0,272 0,095 0,460 0,080 0,236 0,377
29,650 9,493 0,293 0,104 0,352 0,079 0,225 0,409
Основною причиною надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є незадовільний технічний стан великої кількості транспортних засобів підприємств та індивідуальних власників. Також одною з основних проблем міста щодо охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого технологічного 9
0,223
0,396
0,679
0,181
0,141
0,080
0,181
0,580
0,130
0,085
0,068
0,170
0,461
0,128
0,052
0,053
0,150
0,352
0,105
0,036
0,042
0,085
0,099
0,017
0,013
0,022
0,018
0,090
0,015
0,012
0,022
0,011
0,080
0,013
0,012
0,017
0,007
0,079
0,012
0,0002
10
0,009
0,024
0,00002
0,033
0,104
0,009
0,028
0,0002
0,033
0,095
0,010
0,033
0,0003
0,027
0,102
0,017
0,036
0,007
0,026
0,102
0,114
0,049
0,027
0,055
0,114
0,021
0,039
0,293
0,050
0,120
0,003
0,045
0,272
0,058
0,134
0,004
0,040
0,302
0,062
0,141
0,003
0,035
0,305
0,261
0,097
0,035
0,075
1,256
1,079
3,155
1,518
9,423
1,305
1,017
3,180
1,435
9,372
1,347
0,965
2,531
1,049
8,119
1,874
1,133
2,464
0,799
8,599
1,576
0,938
2,503
1,537
7,980
6,708
4,071
3,575
2,8047
29,651
6,398
3,816
3,683
2,621
29,082
6,375
4,068
3,086
2,146
28,399
6,875
4,411
3,163
2,123
26,140
9,008
3,589
4,095
3,320
26,265
Сумська обл.
оксид вуглецю
діоксид азоту
діоксид сірки
пил
разом
оксид вуглецю
діоксид азоту
діоксид сірки
пил
разом
оксид вуглецю
діоксид азоту
діоксид сірки
пил
разом
оксид вуглецю
діоксид азоту
діоксид сірки
пил
разом
оксид вуглецю
діоксид азоту
діоксид сірки
пил
разом
Населені пункти
2007 р. в т.ч.
0,098
0,209
0,055
0,067
0,514
м. Суми
2006 р. в т.ч.
0,005
0,413
0,072
0,299
м. Охтирка
2005 р. в т.ч.
0,036
1,404
0,292
м. Глухів
2000 р. в т.ч.
0,015
м. Конотоп
м. Лебедин
обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше складає більше 70%). На промислових підприємствах області на протязі останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології. У 2008 р. по області відбулося збільшення викидів оксиду вуглецю на 0,3 тис. т або на 4,5%; речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 0,2 тис. т або на 7,1%; діоксиду азоту - на 0,25 тис. т або на 6,2%. Дані наведені в таблиці 2.6. Таблиця 2.6. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2008 р. в т.ч.
0,133
0,304
0,028
0,015
0,036
0,051
0,236
0,031
0,007
0,031
0,028
0,087
0,335
0,036
0,002
0,126
0,089
0,377
0,039
0,001
0,152
0,108
0,029
0,054 0,184
0,098
0,105 0,001
0,059
0,078 0,1409
0,147
0,495 0,483
0,003
0,292 0,155
0,001
0,178 0,266
0,027
0,183 0,006
0,041
0,101 0,018
0,225
0,908 1,428
0,409
м. Ромни м. Шостка
В містах та районах, де розташовані основні забруднювачі атмосферного повітря області (НГВУ “Охтирканафтогаз”, Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе”, Качанівський ГПЗ) спостерігаються найбільші обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми - 9,423 тис. тонн (31,8% від загальних викидів стаціонарних джерел області), Сумський район – 9,349 тис. тонн (31,5%), Роменський район – 4,09 тис. тонн (13,8%). Охтирський район – 3,38 тис. тонн (11,4%). Дані наведені в таблиці 2.7. Таблиця 2.7. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2008 у 2007 р. р. Сумська обл. 29650,507 29081,618 м. Суми 9492,718 9327,201 м. Охтирка 293,314 271,790 м. Глухів 104,294 95,185 м. Конотоп 351,714 460,902 м. Лебедин 78,581 80,373 м. Ромни 224,779 236,110 м. Шостка 409,289 377,065 Охтирський р-н. 3380,756 3750,812 Білопільський р-н. 53,574 300,361 Буринський р-н 130,091 220,543 Великописарівський 7,678 6,078 р-н Глухівський р-н 96,318 60,214 Конотопський р-н 56,755 72,827 Краснопільський р- 93,818 163,081 н Кролевецький р-н 249,212 229,327 Лебединський р-н 6,650 22,391 Липоводолинський 485,920 617,782 р-н Недригайлівський 15,784 15,900 р-н Путивльський р-н 25,332 23,579 Роменський р-н 4087,648 20926,883 Середино-Будський 22,508 22,727 р-н Сумський р-н 9687,353 9349,416 Тростянецький р-н 142,691 228,051 Шосткинський р-н 15,600 14,745 Ямпільський р-н 138,130 208,275
Збільшення/ зменшення Обсяги викидів у Викинуто в середньому викидів у 2008 р. проти 2007 2008 р. до 2007 р., одним підприємством, р.,тонн % тонн 568,889 165,517 21,524 9,109 -109,188 -1,792 -11,331 32,224 -370,056 -246,787 -90,452 1,600
102,0 101,8 107,9 109,6 76,3 97,8 95,2 108,5 90,1 17,8 59,0 126,3
126,172 206,363 18,332 7,450 13,026 6,548 14,985 20,464 563,459 4,456 16,261 2,559
36,104 -16,072 -69,263
160,0 77,9 57,5
32,106 14,189 11,727
19,885 -15,741 -131,862
108,7 29,7 78,7
27,690 6,650 97,184
-0,116
99,3
2,255
1,753 1160,765 -0,219
107,4 139,7 99,0
25,332 408,765 22,508
337,973 -85,360 0,855 -70,145
103,6 62,6 105,8 66,3
1076,373 7,927 15,600 19,733
11
2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Україна прийняла Монреальський протокол у 1988 році, тим самим підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для захисту озонового шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин (ОРР). ОРР в Україні використовується майже в усіх галузях господарства, але не виробляється, а завозяться ззовні. На виконання рішення Монреальського протоколу з 2002 року посилено державне регулювання стосовно ввезення в Україну та вивезення з України найбільш небезпечних речовин з точки зору руйнування озонового шару. У 2008 р. держуправлінням проводилась робота по виконанню зобов’язань України за Монреальським протоколом про експорт та імпорт речовин, що руйнують озоновий шар. Так на виконання Постанови КМУ від 29.12.2006 р. №1852 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 р.» держуправлінням було видано 10 листів-роз’яснень на продукцію, що не містить озоноруйнівних речовин для пред’явлення у митні органи під час митного оформлення вантажів. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства добувної, та переробної галузей, діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу. (табл. 2.8.). Таблиця 2.8. Основні забруднювачі атмосферного повітря. № п/п
Підприємство забруднювач
Відомча приналежність
Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.
Зменшення/збільшення/+
Причина зменшення/ збільшення Зменшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Зменшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Збільшення кількості газу, що транспортується. Зменшення обсягів виробництва. Збільшення обсягів виробництва.
1
НГВУ "Охтирканафтогаз"
ВАТ “Укрнафта”
3120
3708,783
-588,783
2
Качанівський ГПЗ
ВАТ “Укрнафта”
2538
2843,968
-305,968
3
Сумське ЛВУМГ
ДК “Укртрансгаз” УМГ “Київтрансгаз” ВАТ "Сумихімпром" Мінпромполітики України ВАТ "Сумське НВО ім. Мінпромполітики М.В. Фрунзе" України
11135
10814,016
320,984
3374,53
3851,053
-476,523
978,1
912,2
65,9
4 5
В структурі промислового потенціалу області більше 85% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва слідуючих галузей: діяльність транспорту та зв'язку - 11,6 тис. т, або 39,1% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області; переробна промисловість - 6,817 тис. т, або 23,0%, добувна промисловість - 7,758 тис. т, або 26,16 % (таблиця 2.9). 12
Таблиця 2.9. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п
Види економічної діяльності
1
1.2.
Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість
1.3. 1.4.
1.1.
1.5. 1.6.
1.7. 1.8.
1.9. 1.10.
Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 235
Обсяги викидів по регіону тис. т 29,651
у % до 2007 р. 102,0
Викинуто в середньому одним підприємством, т. 126,172
16
0,396
74,4
24,740
8
7,758
109,0
969,795
Переробна промисловість
117
6,817
88,9
58,268
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво
25
2,618
116,6
104,720
26
0,196
64,1
7,547
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв'язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Освіта
14
0,232
133,4
16,551
21
11,600
105,6
552,390
3
0,010
333,3
3,513
3
0,009
107,4
3,072
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту
2
0,013
26,3
6,541
2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На території Сумської області відсутні пункти спостереження щодо транскордонного забруднення атмосферного повітря. 2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Дослідження щодо впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття в області не проводились. 2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. На 2008 р. було заплановано 35 природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря на суму понад 6,0 млн. грн. за рахунок коштів підприємств. Кошти з Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища на вирішення проблем забруднення атмосферного повітря у звітному періоді не були заплановані. На ВАТ “Сумихімпром” виконано 10 заходів (освоєно 1 млн. 683,7 тис. грн.), в тому числі: проведена заміна теплообміннику Т76 та теплообміннику Т5 контактного відділення; виконаний ремонт газоходів та проведена часткова заміна контактної маси в контактних апаратах в сірчанокислотних цехах №4, 5; проведений ремонт вентсистем та ротору в цеху гранульованого 13
суперфосфату; проведена заміна рукавів в рукавних фільтрах цехах двоокису титану №1,2; виконаний ремонт кришки абсорбційної башти №2, проведена реконструкція установок очистки газу у відділенні розмелу ільменіту в цехах двуокису титану №1, 2; проведена модернізація вузла абсорбції в цеху складних мінеральних добрив, в результаті чого очікується зменшення викидів сірчистого ангідриду, сірчаної кислоти, оксиду вуглецю, оксидів азоту, твердих суспендованих частинок на 25 тонн на рік. На ТОВ « Сумитеплоенерго» проведені еколого -теплотехнічні випробування на третьому паровому котлі (освоєно 15 тис. грн.). На ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 18 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (освоєно 3 млн. 375,0 тис. грн.), з них: проведений капітальний ремонт установки очистки газу (УОГ) в цехах №№1, 4, 8, 11, 51, 52; введені в експлуатацію УОГ в цехах №№20, 21, 24, 44, 53; проведена модернізація нагрівальних печей в цехах №№6, 7, 19; встановлено 20 напівавтоматів для зваврювання в середовищі захисних газів, в результаті чого очікується зменшення викидів оксиду вуглецю, оксидів азоту, речовин у вигляді твердих суспендованих частинок на 10 тонн на рік. На Шосткинському казенному заводі «Імпульс» встановлені 2 парових котли Е 2,5-0,9 ГМ замість 1 котла ДКВР 20/13 (освоєно 573,1 тис. грн.). На ВАТ «Центролит» проведений капітальний ремонт і реконструкція газоочисного обладнання в цехах №№2, 5, 12, 13; також проведена заміна енергоємного процесу з використанням пісчано-глиняних сумішей та органічних сполук на вакуумно-плівковий процес в цехах №№8, 13 (освоєно 570 тис. грн.). На ДКП «Шляхрембуд» проведена наладка обладнання, працюючого на природному газі (освоєно 6,5 тис. грн.). Крім того, Сумським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів для збільшення ефективності роботи проведена чистка проточної частки осевого компресора, також на магістральних газопроводах встановлено 7 підсилюючих бандажів в містах виявлених дефектів (освоєно 530,4 тис. грн.). Одними з основних забруднювачів атмосферного повітря області є підприємство НГВУ «Охтирканафтогаз». Цим підприємством протягом 2008 р. проведені наступні заходи: здійснений контроль вентсистем; проведено переобладнання насосів при видобутку газу; проведена ревізія та обслуговування приладів обліку на факельних системах, запобіжних дихальних клапанах; аеродинамічні випробування та налагодження вентиляційних систем в цехах №3, 4; проведений контроль автотранспорту на вміст у відпрацьованих газах оксиду вуглецю (освоєно 507,0 тис. грн.). На ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» проведена модернізація гідрофільтрів з до веденням ККД до 96,7% (освоєно 35,0 тис. грн.), на ДП «Конотопський лісгосп» цех деревообробки оснащений установкою очистки газу (освоєно 12,0 тис. грн.). На ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» проведена реконструкція та ремонт вентиляційних установок у цеху №23; на Шосткинському казенному заводі «Імпульс» проведений контроль 14
нормативів ГДВ (освоєно 12,0 тис. грн.) На ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь» проведена реконструкція установки очистки газу від розчинно-бетонного вузла (освоєно 31 тис. грн.). Крім того, проведена реконструкція устаткування двоступінчатого очищення повітря асфальтного заводу філії ДП «Буринський автодор» (освоєно 175,0 тис. грн.). Усі вищенаведені заходи виконані за рахунок коштів підприємств, всього освоєно 7,874 млн. грн., скорочення викидів склало 72 т на рік. Протягом 2008 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області в галузі охорони атмосферного повітря перевірено 227 об’єктів: підприємства м'ясо-молочного комплексу, машинобудування, паливноенергетичного комплексу, хімічна промисловість, нафтогазовий комплекс, підприємства автотранспорту та залізниці, деревообробна промисловість, легка і харчова промисловість. В ході проведених перевірок виявлено наступні основні порушення: - 147 об’єктів, що працювали без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: ВАТ «Великописарівський маслозавод», ТОВ «Сумитеплоенерго», ЗАТ «Укрросметал», м. Суми, ВАТ «Кириківське ХПП», ДП «Великописарівський райавтодор», ТОВ «Фавор», м. Суми, ВАТ «Біловодський КХП», ДП «Охтирський лісгосп», «Качанівський ГПЗ», філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», КП «Ромникомунтепло», КП «Ромнитеплосервіс», ВАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», ТОВ «Роменський завод продтоварів», ТОВ «Таланпром», м. Ромни, НГВУ «Полтаванафтогаз» на території Роменського району, Роменська НГРЕ, ПКФ «Побут сервіс» ЛТД, м. Конотоп, АЗС «Вімпей», АЗС ПП Агеєнко, АЗС ПП Балюра, м. Ромни, Лебединський «Райагробуд», ТОВ «Фламінго», м. Лебедин, ВАТ «Нафтопроммаш», м. Охтирка та ін.; - винесено 10 рішень про тимчасову заборону діяльності: АГНКС №1 та №2 ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», дробеструйна камера цеху №1 ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», станок обробки ніграну цеху №12 ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», побутові котли Роменського АТГ НГВУ «Охтирканафтогаз», АГНКС-60 ВАТ «Сумихімпром», котельня та виробниче обладнання ВАТ «ШЗХР», цехи виготовлення аграрної техніки та засобів малої механізації УН ТОВ «Флігель», смт. Липова Долина, ПП Дідух та ПП Московко (випалювання деревного вугілля); - 54 суб’єкти господарювання, у яких виявлено незадовільний стан газоочисного та технологічного обладнання: в результаті 54 особи притягнуто до адміністративної відповідальності (ВАТ «Центролит», м. Суми, ТОВ «Сумитеплоенерго», ЗАТ «Укрросметал», м. Суми, ДП «Охтирський лісгосп», КП ШКЗ «Імпульс», м. Шостка, ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь», ВАТ «Червоний металіст», м. Конотоп, ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», Лебединський «Ветсанзавод», ТОВ «Фламінго», м. Лебедин, УМБ23, м. Охтирка, ТОВ «Конотопський завод «Буддеталь» та ін.); - наднормативні викиди встановлені на 4 суб’єктах господарювання за результатами вимірювань відділу інструментально-лабораторного контролю: 15
ТОВ «Харківенергоремонт», ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» нараховані збитки на загальну суму 41,164 тис. грн.; - відсутність проектної документації ОВНС – встановлений факт реконструкції АЗС НГВУ «Охтирканафтогаз» в с. Герасимівка. До адміністративної відповідальності притягнутий начальник відділу капітального будівництва НГВУ «Охтирканафтогаз», винесено рішення про тимчасову заборону реконструкції АЗС. Аналіз на перевірених об’єктах технічного стану основного технологічного обладнання та установок очистки газу свідчить переважно про його технічну зношеність, застарілість (ВАТ «Центролит», ВАТ «ВНДІкомпресормаш», ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», ВАТ «Червоний металіст», ТОВ «Фламінго», м. Лебедин та ін.). В цілому, за результатами проведених у 2008 р. перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, на підприємствах та організаціях області до адміністративної відповідальності притягнуто 329 посадових осіб, загальна сума накладених штрафів складає 45,424 тис. грн.
16
3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання. На сьогодні дуже актуальною постала проблема зміни клімату. Спалювання людством великої кількості органічного палива, а також знищення лісів призводить до накопичення в атмосфері вуглекислого газу, який вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але затримує тепло Землі. В результаті виникає явище парникового ефекту. Якщо людство не зменшить обсяг забруднень атмосфери та не навчиться розумному енергоспоживанню, то дуже швидко клімат стане теплішим, а це викличе танення льодовиків, підвищення рівня світового океану, затоплення великої частини суходолу. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. В області розроблений проект спільного впровадження по зниження викидів парникових газів котельних теплових районів області. На даний час отримано попереднє схвалення проекту від представників фонду у м. Хельсінкі. Але на законодавчому рівні даний проект не затверджений. Проведений аналіз можливості розробки проекту по підвищенню енергоефективності котелень бюджетної та комунальної сфери. Проведений попередній енергетичний аудит, визначені існуючи проблеми з ефективного використання енергії об’єктами бюджетної та комунальної сфери. Проведена робота по визначенню орієнтовних обсягів скорочення викидів після реконструкції сірчанокислотного цеху №4 (СКЦ №4) та будівництва сірчанокислотного цеху №5 (СКЦ №5) ВАТ «Сумихімпром» (по СКЦ №4 обсяги скорочення викидів складають 29,69 тис. т СО2, по СКЦ №5 - 149,41 тис. т.) Крім цього, Національному агентству екологічних інвестицій вищезгаданим підприємством запропоновано до розгляду проект модернізації вапнякового цеху даного підприємства. Всі проекти на даний час знаходяться в стадії розробки або затвердження. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Сумська обласна державна адміністрації та регіональний консультант Вуглецевого фонду NEFCO проводять послідовну роботу з питань організації скорочення викидів парникових газів, у тому числі з використанням механізму Кіотського Протоколу. Роботи виконуються в рамках Програми охорони навколишнього середовища у Сумській області та регіональної Програми з енергоефективності. У цьому напряму виконується наступне: - створені і працюють регіональні програми з ефективного використання енергії у бюджетній сфері та житлово-комунальному 17
господарстві; - за допомогою попереднього енергетичного аудиту визначені існуючи проблеми з ефективного використання енергії об’єктами бюджетної та комунальної сфери; - створений Фонд сприяння розвитку енергозберігаючих технологій Сумської обласної ради, який координує питання ефективного використання енергії; - розроблені та впроваджуються заходи у бюджетних закладах 18 районів та 7 міст обласного підпорядкування з використанням механізму Кіотського Протоколу на період 2008-2012 років; - виконана оцінка економії паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) по видах палива та потенціал скорочення одиниць викидів у вуглецевому еквіваленті. - моніторинг викидів передбачається здійснювати за допомогою запровадженої в області системи поточного моніторингу споживання енергії бюджетними закладами на основі комп’ютерних інформаційних технологій та спеціальних програм. Запланований до реалізації план заходів передбачає економію ПЕР у обсязі 64 тис. т умовного палива, при цьому потенціал скорочення викидів двоокису вуглецю складає 126, 0 тис. т СО2 екв./рік. Крім того, Національним агентством екологічних інвестицій за участю ВАТ «Сумихімпром» виконані роботи першого етапу підготовки документів для реалізації схеми Кіотського протоколу (PIN ), в стадії завершення роботи другого етапу (PDD).
.
У
4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ гідрологічному відношенні вся територія
Сумської
області 18
розташована у межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних приток Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її 2 становить 0,35 км/км , що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний стік річок області становить 5,68 км3, в тому числі: стік, сформований в межах області – 2,19 км3, транзитний стік – 3,49 км3. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер. 4.1. Водні ресурси та їх використання. Для задоволення виробнича господарських потреб області у воді в 2008 році з поверхневих та підземних джерел забрано 124,0 млн. м3 води, в тому числі: поверхневої – 71,42 млн. м3, підземної -52,56 млн. м3; із них: підземної води попутно добутої при видобутку нафти -1,055 млн. м3. Найбільшими споживачами води в області є підприємства житловокомунального господарства, промисловості та сільського господарства, в тому числі ставково-рибне господарство, частка яких в загальному водоспоживанні становить відповідно 35,48%, 16,16%, 47,73%. Динаміка забору та використання води наведена в таблиці 4.1 Таблиця 4.1 Основні показники використання і відведення води, млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього
286,0
2000 127,5
2005 121,9
2006 132,9
2007 125,4
2008 124,0
у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську), з неї на: виробничі потреби
283,7
126,3
120,2
130,8
123,5
122,9
260,07
115,35
108,9
117,33
110,5
110,9
116.2 80,3
42,41 55,97
37,27 37,8
41,22 35,67
39,08 34,32
37,2 33,42
7,2 39,7 2,8 170,3
0,427 13,133 3,407 10,7 84,42
0,052 5,241 28,50 11,0 85,05
4,027 36,41 13,33 88,88
3,021 34,05 12,89 74,05
2,296 38,00 12,04 71,15
145,9
75,39
73,96
77,48
63,53
63,14
58,7 0,72 11,72 75,4 759,6 87,0 110,2
14,67 0,044 46,47 14,24 187,6 82,0 165,0
11,407 0.657 27,85 34,7 190,8 84,0 132,6
10,46 0,89 25,86 41,16 194,5 82,0 128,1
25,4 0,53 8,206 29,92 207,4 84,0 134,5
23,42 0,072 7,894 31,82 184,8 83,0 140,9
побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд
1990
В промисловості найбільш водоємкими є такі галузі: хімічна –52,7%; харчова – 18,9%; машинобудівна – 1 7,9%; енергетика – 8,7 %/ 19
За останні п’ять років в області спостерігається стабілізація в загальної кількості забраної води, але значно зменшився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-побутових потреб в порівнянні з 2000 р. на 22,55 млн. м3. В свою чергу з передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для ставково-рибного господарства в порівнянні з 2000р. збільшились на 34,6 млн. м3. Житлово-комунальні організації працюють над проблемою раціонального використання води, але стан комунального господарства в цілому викликає занепокоєння. Постійно зростає протяжність аварійних водопровідних мереж, яких зараз вже 713,8 км., що складає 21,2% до загальної протяжності. На вкрай зношених водопровідних мережах спостерігається значна кількість поривів, що призводить до непродуктивних втрат питної води. Так, в цілому по області втрати води при транспортуванні склали 12,04 млн. м3 або 9,7 % від загального забору води, в тому числі: - в промисловості вони становлять 1,9%, зокрема, в хімічній та нафтохімічній промисловості - 3,6 %, а на транспорті - 10,6% ; - в житлово-комунальному господарстві ці втрати становлять 26,4 %. В містах обласного підпорядкування, відсоток втрат води при транспортуванні становить: Суми - 23,3%, Ромни – 16,4%, Шостка -12,2%, Глухів -8,7%, Охтирка -7,8% та Конотоп – 5,4%. Не поліпшилася ситуація з оснащенням підприємств водовимірювальною апаратурою. Так, на більшості підприємств не налагоджений інструментальний облік води окремими цехами та виробництвами, слабо налагоджений облік стічних вод, незадовільно нарощуються потужності повторного використання води та оборотних систем. Не знижуються питомі норми водоспоживання. Стан ведення первинного обліку води все ще залишається на низькому рівні. Так, тільки 39,3 % води, що забиралася із водних об’єктів в 2008 році, враховані водовимірювальною апаратурою, а кількість стічних вод, що врахована вимірювальними приладами становить лише 1,75%. Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання, в цілому по області зменшився на 22,6 млн. м3 в порівнянні з 2007 р. Машинобудівна галузь зменшила обсяги оборотного і повторно-послідовного використання води на 2,65 млн.м3 за рахунок зменшення обсягів виробництва, зокрема, окремих видів насосного устаткування з припиненням їх стендових випробувань. В хімічній промисловості зменшення на 14,71 млн.м3 відбулося в зв’язку із скороченням випуску видів продукції, для виробництва якої потрібне охолодження. В таблиці 4.2 наведені об’єми забору, використання та відведення води в розрізі басейнів річок. Таблиця 4.2 3 Забір, використання та відведення води, млн. м Назва водного об’єкту
р. Ворскла р. Псел
Забрано води із природних водних об’єктів - всього
Використано води
9,50 69,42
9,12 58,71
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод
5,537 30,27
0,471 18,14 20
р. Сула р. Десна в тому числі: р. Сейм р. Шостка
9,69 35,36
9,42 33,67
6,47 20,86
1,534 3,273
21,54 7,101
20,81 6,308
12,34 5,859
3,187 0,02
4.2. Забруднення поверхневих вод Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Скидом недостатньо очищених стоків що щорічно надходить до них. Також причинами незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп , Шостка та інші. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. У 2008 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти в порівнянні з 2007 практично не змінився, зменшення відбулося на 0,39 3 3 млн.м (з 63,53 до 63,14 млн. м ), з них: - 7,894 млн.м3 стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, що складає 12,5%,; - 23,35 млн.м3 скинуто в поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод, що складає 36,9%; - 0, 072 млн.м3 зовсім без очистки, що складає 0,1%; - 31,82млн.м3 скинуто нормативно-чистих вод без очистки, що складає 50,5%. У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювати очисні споруди в містах: Конотоп, Ромни, Суми, Ямпіль. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди ДП “Тростянецькомунсервіс“ виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам. Відсутні загальноміські очисні споруди в смт. Велика Писарівка. Продовжується скид в р. Псел недостатньо очищених стічних вод від ВАТ “Сумихімпром”. 20.02.2008 на підприємстві ВАТ «Сумихімпром» трапилась аварія, стався розмив і обвал приблизно 40 м верхньої частини греблі другої секції шламонакопичувача. В заболочену пойму р. Псел потрапило 121,0тис. м3 недостатньо освітлених стічних вод. З 26.02. по 31.03.2008 під контролем державної екологічної інспекції та Сумського облводгоспу було проведено скид стічних вод з тимчасово створеного аварійного накопичувача по випуску №1 в р. Псел. Підприємством проведені роботи по капітальному ремонту дамби 2-ї секції шламонакопичувача згідно проекту, який розроблено НВТ «ЕКВО» м. Харків. Будівництво споруд по поверненню 21
стічних вод від першого та другого випуску не виконується. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти На території Сумської області налічується 66 комплексів очисних споруд загальною потужністю 296 тис. м3/добу. 48 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених чи недостатньо очищених стічних вод в водні об’єкти. Загальна протяжність каналізаційних мереж області складає - 1010,7 км, з них ветхих та аварійних, що потребують заміни - 272,7 км., при цьому в 2008 р. замінено 9,3 км. У 2008 р. відбулося зниження скиду забруднених стічних вод в водні об’єкти на 2,025млн. м3. З загального об’єму скинутих в поверхневі водні об’єкти стічних вод по області 63,14 млн. м3 об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти - 26,72 млн. м3 стічних вод, в тому числі: - неочищених стічних вод – 0,072млн. м3, - недостатньо очищених – 19,91 млн. м3. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 74,8% від об’єму скинутих по цій галузі стічних вод. Із стічними водами у поверхневі водойми скинуто 34,28 тис. т забруднюючих речовин. Обсяг цих речовин в порівняні з 2007 роком зменшився на 1,714 тис. тон по наступних показниках: - по БСКп. – на 18,0 т (з 542 т до 524 т) або на 3,4%; - по сульфатах – на 1883 т (з 5058 до 3175 т) або на 37,2%; - по фтору – на 1,391 т (з 5,163 до 3,772 т) або на 26,9%; В області за останні роки спостерігається постійна тенденція до збільшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкт. У 2008 р. відбулося незначне зменшення скиду цій речовини, скинуто 191,2 т ортофосфатів , в порівнянні з 2007 р. зменшення на 9,0%. У 2008 р. очисні споруди КП «Міськводоканал» м. Суми продовжували працювали неефективно, в р. Псел скинуто 15,23 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, перевищення нормативів гранично допустимого скиду іде по одному показнику - ортофосфати в 2,7 разів, в порівнянні з 2007 р. відбулося зменшення в 0,47 рази. Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 3,179 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 2,459 млн. м3, що становить 77,4% від загального скиду по цьому підприємству. За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами, у 2008 р. найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області все ще залишаються ВАТ «Сумихімпром» та КП «Міськводоканал» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управляння водопровідно-каналізаційного господарства» м. 22
Конотоп, ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами водних об’єктів в області є: підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої влади, та підприємство ВАТ «Сумихімпром», яке підпорядковане Міністерству промислової політики України. В таблиці 4.3 наведені дані про використання та відведення води підприємствами по галузям економіки. Таблиця 4.3 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки
Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього
Використано води
З неї на:
Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забруднених
побутовопитні потреби
виробничі потреби
0,763 -
0,199 -
0,564 -
0,072 -
-
-
0,022
0,01
0,012
-
-
-
9,84
1,338
8,503
3,179
2,459
-
3,258 0,236
2,300 0,158
0,957 0,078
0,848 -
0,533 -
-
32,26
28,43
3,809
26,72
19,98
0,072
59,26 4,292 0,403 0,300
0,102 0,467 0,293 0,081
18,93 3,824 0,110 0,219
30,55 1,731 0,01 0,026
0,044 0,391 0,02
-
0,266 110,9
0,042 33,42
0,194 37,2
0,04 63,14
23,42
0,072
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод. Поверхневий стік Сумської області майже на 60% формується на території Російської Федерації, тому Сумським облводгоспом активно проводяться роботи по міжнародному співробітництву. Для виконання Угоди між урядами України та Російської Федерації „О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов”, здійснювалися спостереження за якісним станом поверхневих вод по транскордонних створах. За даними лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеологомеліоративної партії Сумського облводгоспу у 2008р. проводились обстеження і відбори проб води з транскордонних водних об'єктів (струмок Знаменка, р. Знобовка, р. Бобрик) спільно з представниками Клінцовської гідрохімічної лабораторії Брянська область (Росія), які вказують, що стан даних водойм не покращується. Всього відібрано 40 проб 23
води на прикордонних створах. Збіжність результатів вимірювань задовільна. Так виявлені перевищення граничнодопустимих концентрацій по СанПін №4630-88 в р. Бобрик с. Зерново (вище м. Середино-Буда) за такими показниками: ХСК (хімічне споживання кисню) було вище норми на протязі всього року (в І кв. – в 4,0 рази, в ІІ кв. - в 5,9 рази, в ІІІ кв. - в 6,1 рази, в ІУ кв. – в 4,9 рази ); БСК (біологічне споживання кисню)теж весь рік перевищувало норми, але з поступовим зниженням ( в І кв. - в 10,5 рази, в ІІ кв. - в 4,0 рази , в ІІІ кв. - в 1,5 рази, в ІУ кв. – в 3,5 рази ); У І кв. 2008 р. були перевищення вмісту амонію сольового в 2,2 рази, нітрит-іонів в 1,4 рази, заліза загального в 3,7 рази. У ІІ кв. був дещо вище норми вміст фосфат-іонів в 1,1 рази, по залізу загальному відмічено покращення стану в порівнянні з попереднім кварталом, перевищення в 1,7 рази. У ІІІ кв. відмічено тенденцію до зниження вмісту заліза загального, перевищення в 1,5 рази. У ІV кв. вміст заліза загального дещо підвищився (перевищення в 1,6), відмічено перевищення фосфат-іонів в 1,2 рази та максимальне значення вмісту амонію сольового. В транскордонному створі струмок Знаменка м. Білі Березки Брянська область РФ, до якого потрапляють стічні води очисних споруд міста та дерево-обробляючого комбінату, виявлені значні перевищення норм ГДК (СанПін №4630-88) по ХСК (хімічне споживання кисню) в І кв. 2008 р. – в 4,3 рази, в ІІ кв. - в 6,1 рази, в ІІІ кв. – в 6,2 рази, в ІV кв. – в 7,7 рази; По БСК (біологічне споживання кисню) в І кв. - в 5,4 рази, в ІІ кв. - в 8,8 рази, в ІІІ кв. – в 11,9 раз, в ІV кв. – в 17,6 рази; По вмісту заліза загального відмічено перевищення в І кв. 2008 р. в 3,2 рази. Стан цього водного об'єкту залишається незадовільним. За інформацією лабораторії Державної екологічної інспекції в Сумській області на протязі 2008 р. було відібрано 12 проб води в трьох створах, визначення проведено за 27 показниками. Основною тенденцією майже на всіх річках Сумської області є зменшення вмісту марганцю і підвищення вмісту розчинених ортофосфатів. У створі на кордоні з Росією (с. Миропілля Сумського р - ну), як і по всім створам р. Псел, відбір проб здійснювався в паводковий період. Підвищений вміст заліза, амонію сольового та фосфатів за рибогосподарськими нормативами спостерігається вже на кордоні з Росією (амоній сольовий - 2,6 ГДК; залізо - 2,7 ГДК; ортофосфати - 4,5 ГДК). Інші показники - в межах нормативів. В р. Сейм в контрольному створі (с. Н. Вирки) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано по ортофосфатам (4,2 ГДК), залізу (2,7 ГДК), амонію сольовому (1,2 ГДК). На р. Ворскла на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико Писарівського району) зафіксований підвищений вміст ортофосфатів (З 24
ГДК), органічних речовин (2 ГДК), марганцю (4 ГДК) за нормативами для водойм рибогосподарського користування. Інші гідрохімічні показники значно нижче нормативів. 4.3. Якість поверхневих вод. Інструментально-аналітичний контроль за якістю поверхневих вод на території області проводять Державна екологічна інспекція в Сумській області, Сумській облводгосп (транскордонні водні об’єкти) та Сумська обласна СЕС (води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (пляжах). 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками (за даними Державної екологічної інспекції в Сумській області). р. Ворскла Р. Ворскла на території Сумської області у 2008 р. контролювалася в 17 створах, при цьому 4 створи рибогосподарського водокористування – на самій Ворсклі; інші 13 створів господарсько-побутового користування – на її притоках. У створі на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико Писарівського району) всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: розчинені ортофосфати – 1,7 ГДК (2007 р. – 2,5 ГДК); органічні речовини – БСКп – 2 ГДК (2007 р. – без перевищень); марганець – 3 ГДК (2007 р. – 7 ГДК). На території Велико-Писарівського району р. Ворскла не зазнає впливу зворотних вод підприємств. Підприємства Тростянецького району скидають свої зворотні води до р. Боромля, притоки 1-го порядку р. Ворскли, та рівчака Безіменного, притоки 2-го порядку р. Ворскли. Очисні споруди КП «Тростянецькомунсервіс» м. Тростянець працюють недостатньо ефективно, тому їх зворотні води впливають на якість води у рівчаку Безіменному. Зафіксовано перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: БСКп – 2,6 ГДК (2007 р. – 3,6 ГДК); ХСК – 1,4 ГДК (2007 р. – 1,3 ГДК). Нижче скиду зливових вод ЗАТ «Крафт Фудз Україна» в р. Боромля перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування в цьому році зафіксовано лише по залізу загальному – 1,2 ГДК (2007 р. – без перевищень). На протязі останніх років озеро Ігнатенкове, що через систему канав та малих річок зв’язано з р. Ворскла, забруднюється зворотними водами, які виходять після очисних споруд ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка та філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось». У 2008 році якість води в о. Ігнатенкове не відповідала нормативам для водойм господарсько побутового користування за показниками: БСКп – 10,8 ГДК (2007 р. – 7,3 ГДК); амоній сольовий – 3 ГДК (2007 р. – 2,7 ГДК); ХСК – 5,2 ГДК (2007 р.3,1 ГДК); завислі речовини – 2 ГДК (2007 р. – 1,3 ГДК); залізо загальне – 1,1 25
ГДК (2007 р. – в межах ГДК); розчинені ортофосфати – 2,8 ГДК (2007 р. – 2,2 ГДК). Далі річка Ворскла тече по сільській місцевості без відчутного антропогенного навантаження. На кордоні з Полтавською областю (с. Куземин Охтирського району) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування фіксувалося за показниками: БСКп – 1,4 ГДК (2007 р. –без перевищень); розчинені ортофосфати – 1,9 ГДК (2007 р. – 2,7 ГДК); марганець – 4 ГДК (2007 р. – 8 ГДК). р. Сула Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами. Контроль за якістю води у звітному році проводився на 7 створах річки Сули: 4 – господарсько-побутового та 3 – рибогосподарського водокористування. В контрольних створах вище та нижче скиду з очисних споруд КП «Недригайлівводосервіс» якість води за основними показниками відповідала нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування. Вміст забруднюючих речовин в створах вище та нижче скиду з очисних споруд філії ЗАТ «Слобожанська будівельна кераміка» (с. Плавинище Роменського району) на протязі року знаходився в межах нормативів для водойм господарсько-побутового користування, а за деякими показниками спостерігається навіть зменшення в порівнянні з минулим роком (завислі та органічні речовини, іони амонію). У створі вище м. Ромни якість води на протязі року знаходилася в межах нормативів для водойм рибогосподарського водокористування. Нижче м. Ромни з року в рік спостерігається хоча й незначне, але погіршення якості води. Не відповідають нормативам ГДК (рибогосподарське водокористування) вміст органічних речовин (БСКп – 2,6 ГДК, а у 2007 р. - 2,5 ГДК); іонів амонію – 2,6 ГДК (2007р. -2,4 ГДК); завислих речовин – 1,4 ГДК (2007 р. – без перевищень), спостерігається зменшення розчиненого кисню – до 5,5 мг/дм3. Вміст розчинених ортофосфатів, навпаки, зменшився – 4,1 ГДК, а у 2007 році – 5,3 ГДК На кордоні з Полтавською областю (с. Білогорілка Роменського району) перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано лише за двома показниками: БСКп - 1,8 ГДК (2007 р. – 2,6 ГДК ) та розчинені ортофосфати – 1,8 ГДК (2007 р. – 4 ГДК). р. Псел Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії. Контроль річки в межах області вівся на 15 створах (12 – рибогосподарського, 3 – господарсько-побутового користування) та 24 створах (5 – рибогосподарського, та 19 – господарсько-побутового користування) на притоках Псла першого та другого порядку. На кордоні з Росією (с. Миропілля Краснопільського району) фіксувався 26
підвищений вміст розчинених ортофосфатів – 4,1 ГДК (2007 р. – 2,4 ГДК) та марганцю – 6 ГДК (2007 р. – 7 ГДК) для водойм рибогосподарського користування. Територією області річка Псел протікає Краснопільським, Сумським та Лебединським районами. Основні забруднювачі р. Псел розташовані в межах м. Сум. Вплив зворотних вод промислових та комунальних підприємств міста простежується в створі нижче м. Суми (с. Червоне Сумського району), де відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп – 1,5 ГДК (2007 р.–1,7 ГДК), розчинені ортофосфати – 5,9 ГДК (2007 р. – 6,5 ГДК), нітрити – 1,9 ГДК (2007 р. – 2 ГДК ), іони амонію - 1,7 ГДК (2007 р. - перевищень не зафіксовано), марганець – 12 ГДК (2007 р. – 8 ГДК). На території Лебединського району р. Псел зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в р. Вільшанку - притоку р. Псел 1 порядку, зокрема ДКП «Водоканал» м. Лебедин. В створах нижче скидів (№№ 1, 2) з очисних споруд ДКП «Водоканал» м. Лебедин на протязі року фіксувалося перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового користування по органічним речовинам: БСКп – 2 ГДК (2007 р. – 1,4 ГДК), ХСК – 1,7 ГДК (2007 р. – 1,2 ГДК). Якість води в р. Псел в порівнянні з 2007 роком характеризується підвищеним вмістом розчинених ортофосфатів та марганцю по всім створам за течією річки від кордону з Росією до кордону з Полтавщиною. На кордоні з Полтавською областю (с. Кам’яне Лебединського району) якість води по основним інгредієнтам нижче нормативів для водойм рибогосподарського водокористування, окрім: БСКп – 2,5 ГДК (2007 р.– 1,3 ГДК); розчинених ортофосфатів – 4,9 ГДК (2007 р.– 3,4 ГДК), марганцю – 21 ГДК (2007 р. – 5 ГДК). Інші показники залишилась на рівні показників 2007 року. Взагалі, для річок Псел та Сейм на території Сумської області притаманний підвищений вміст іонів марганцю та заліза за рахунок вимивання цих іонів з геологічних пластів Курської магнітної аномалії, що місцями переходить на територію нашої області. р. Десна Річка Десна протікає на півночі області. Контрольні створи розташовані як на самій р. Десна (1 створ у с. Пирогівка Шосткинського району після впадіння р. Шостка), так і на її притоках – 41 створ. До басейну р. Десна входять притоки I порядку: Шостка, Івотка, Сейм; притоки 2 та 3 порядку: Свеса, Чаша, Вир, Єзуч, Крига, Есмань, Куколка, Вербівка. У 2008 р. в створі на р. Десна після впадіння в неї р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: розчинені ортофосфати – 3,2 ГДК (2007 р. – 1,9 ГДК); залізо загальне –2,1 ГДК (2007 р. 27
– 1,7 ГДК); БСКп –1,3 ГДК (2007 р. –без перевищень); залізо загальне – 2,1 ГДК (2007 р. – 1,7 ГДК); марганець – 17 ГДК. р. Шостка –притока р. Десни 1 порядку Джерелами забруднення р. Шостка в звітному році є підприємства: ВК (виправна колонія) № 66 у с. Гамаліївка, КП ВУВКГ м. Шостка. Якість води в р. Шостка вище м. Шостка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: заліза загального – 3,1 ГДК (2007 р. – 1,9 ГДК) та марганцю – 4 ГДК (2007 р. – 4 ГДК). В порівнянні з минулим роком в цьому створі спостерігається зменшення вмісту розчинених ортофосфатів та органічних речовин. В межах міста Шостки якість води у р. Шостка погіршується через скиди підприємств, але перевищень нормативів ГДК для водойм господарсько побутового водокористування не відмічено. Якість води в гирлі р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) перед впадінням у р. Десна згідно нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення мала перевищення за показниками: нітрити – 2,8 ГДК (2007 р. – 1,6 ГДК); БСКп –2,7 ГДК (2007 р. - 1,9 ГДК); розчинені ортофосфати – 11 ГДК (2007 р. – 5,9 ГДК); залізо загальне –2,9 ГДК (2007 р. – 1,3 ГДК); марганець – 5,1 ГДК (2007 р. – 2,9 ГДК). р. Сейм – притока р. Десни I порядку Річка Сейм – притока I порядку р. Десна. Основні її притоки на території області: р. Вир, р. Єзуч, р. Крига, р. Чаша, р. Куколка, р. Вербівка. Контроль якості води у р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані від кордону з Росією (с. Нові Вирки Білопільського району) до кордону з Чернігівською областю (с. Мельня Конотопського району), та по 20 створах на її притоках. Річка Сейм в межах Сумської області проходить територією Білопільського, Буринського, Путивльського, Кролевецького та Конотопського районів. Якість води в прикордонному створі з Росією не відповідає нормативам ГДК по розчиненим ортофосфатам – 2,8 ГДК (2007 р. – 1,4 ГДК); марганцю – 3,6 ГДК (2007 р. – 15 ГДК) для водойм рибогосподарського водокористування. В створі нижче м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано тільки по розчиненим ортофосфатам – 3,1 ГДК (2007 р. – 1,2 ГДК). На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в річки Єзуч та Куколка, зокрема КП ВУВКГ м. Конотоп, ТОВ «Мотордеталь – Конотоп», ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». Вода у р. Єзуч нижче міста Конотоп не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за показниками: БСКп – 3 ГДК (2007 р. – 3,3 ГДК); амоній сольовий – 5 ГДК (2007 р. – 3,3 ГДК); розчинені ортофосфати – 10,3 ГДК (2007 р. – 1,9 ГДК); завислі речовини – 1,2 ГДК (2007 р. – 1,4 ГДК); 28
марганець – 12 ГДК (2007 р. – 21 ГДК). На виході річки Сейм з території Сумської області (кордон з Чернігівщиною, с. Мельня Конотопського району) на протязі року фіксували незначне перевищення ГДК для водойм рибогосподарського користування по органічним речовинам (БСКп – 1,1 ГДК, як і у 2007 р. – 1,1 ГДК) та розчиненим ортофосфатам –3,5 ГДК (2007 р. – 1,5 ГДК). 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. За даними Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Сумській області дослідження на річках області з даного питання не проводились. Але у 2008 р. Держкомрибгоспом затверджена програма науково-дослідних робіт ТОВ «Лабораторія кадастру природних ресурсів об’єктів та територій» за темою «Сучасний стан фауни риб рибогосподарських водних об’єктів північної частини України (у межах Сумської області на 2009-2010 роки). За темою наукового дослідження вивчатимуться біологічні та екологічні показники риб, їх видовий склад, розповсюдження та чисельність, визначатимуться запаси рибних ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах області. У 2007-2008 рр. представниками лабораторії ННЦ «ІЕіКВМ» (м. Харків) проведені епізоотологічні дослідження на р. Сула та р. Ворскла. В результаті досліджень в басейнах річок Ворскли та Сули виявлені осередки небезпечних зоонозних інвазій, фактором передачі яких є риба. При цьому, в р. Сула було виявлено три види збудників, небезпечних в епідеміологічному відношенні – O.felineus, P.truncatum, M.albidus. Рівень інвазивності окремих видів риб (плітка, уклейка), виловлених в р. Ворскла біля с. Ямне, метацеркаріями опісторхід становить до 25 % . Одним з основних факторів, що спричинили критичний стан річок в Україні, є їх тотальне зарегулювання водосховищами і ставками. Наслідками функціонування руслових водосховищ і ставків є затоплення і підтоплення родючих земель та населених пунктів, порушення гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок; уповільнення водообміну призводить до зростання втрат на випаровування. Нижче гребель кардинально змінюється характер русла та характер заливання заплави, порушуються руслові процеси, річки втрачають рекреаційну цінність. Непоправна шкода наноситься всьому річковому біоценозу. Через зміну умов існування в річці – зміну паводкового режиму, швидкості течії, характеру донних відкладів і інших параметрів річок суттєво зменшується біологічне різноманіття, у тому числі і різноманіття у водних риб. Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних риб, що не мають господарського значення. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу «смітних» видів риб на іхтіофауни аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються 29
об’єктами рибництва, істотно зменшуючи «корисну» рибопродуктивність водойм. Велику проблему для питного і технічного водоспоживання складає так зване «цвітіння» водойм, що виникає за рахунок масового розвитку мікроскопічних водоростей, у першу чергу синьо-зелених. Це «цвітіння» є наслідком антропогенної евтрофікації водойм, росту надходження до них біогенних елементів унаслідок господарської діяльності на територіях, що оточують водойми і зміни якості води у процесі господарського водокористування. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію У 2008 р. послугами централізованого водопостачання користувались до 60% населення області. Подачу води населенню забезпечували 477 водопроводів з 528 підземних джерел водопостачання, у т. ч. 34 комунальних, 71 – відомчих та 372 сільських водопроводів. Зареєстровано 7 водопроводів, що не відповідають санітарним нормам і правилам, у т.ч. 4 через відсутність зон санітарної охорони необхідних розмірів на сільських водопроводах (Путивльський район), 1 – необхідного комплексу очисних споруд на комунальному водопроводі (м. Ромни), 2 – знезаражуючих установок на комунальних водопроводах (міста Лебедин, Путивль). Обласною санепідслужбою здійснено 968 перевірок, виявлено порушення санітарних правил і норм 215, з них 147 на кінець року усунено, у т. ч. здійснено 249 перевірок комунальних, 184 відомчих та 535 сільських водопроводів, при цьому виявлено 215 порушень санітарних правил та норм, з них 74 на комунальних, 22 – відомчих та 119 на сільських водопроводах. На кінець року було усунено 74, 14 і 59 порушень відповідно. За якістю питної води здійснювався періодичний вибірковий контроль. Отримані результати лабораторного контролю за санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками надано в таблиці 4.4 Таблиця 4.4 Динаміка лабораторних досліджень якості питної води в розрізі кожного виду водопроводів № п/п
Об’єкти
1.
Комунальні водопроводи Відомчі водопроводи Сільські водопроводи
2. 3.
Санітарно-хімічні показники всього досліджено проб % невідповід. проб 2006р 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. 3294 3189 3334 5,6 6,1 7,1
Бактеріологічні показники всього досліджено проб % невідповід. проб 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. 2547 3715 3784 3,04 2,4 1,8
1015
1240
991
44,2
14,8
16,6
1124
1167
1020
2,7
3,6
2,4
2740
2839
2859
21,5
23,7
22,5
2826
3110
2967
4,3
4,7
3,9
У порівнянні з 2006 роком отримані результати лабораторних досліджень свідчать, що якість питної води за санітарно-хімічними показниками погіршилась по комунальних і відомчих водопроводах, а за бактеріологічними покращилась. Якість води за санітарно – хімічними 30
показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками по числу лактозопозитивних кишкових поличок. Перевищення середньо-обласного показника по санітарно-хімічних дослідженнях зареєстровано на комунальних водопроводах в ВПисарівському, Краснопільському, Недригайлівському, Тростянецькому районах та м. Суми; відомчих – Краснопільському, Лебединському, Недригайлівському, Сумському, Тростянецькому районах та м. Суми; сільських – Краснопільському, Роменському, Сумському, Тростянецькому районах. За бактеріологічними показниками по комунальних водопроводах – Буринському, Краснопільському, Лебединському, Л. Долинському районах; відомчих – Глухівському, Лебединському, С. Будському, Сумському, Тростянецькому районах; сільських – Глухівському, Лебединському, Охтирському, Шосткинському районах. По контролю за санітарно-гігієнічним станом колодязів і каптажів громадського користування здійснено 911 перевірок при яких виявлено 344 порушень санітарно-гігієнічних нормативів, з них 78,8% на кінець року усунено. За якістю питної води здійснювався лабораторний контроль. Отримані результати лабораторного контролю в динаміці надано в таблиці 4.5 Таблиця 4.5 Динаміка лабораторних досліджень питної води колодязів і каптажів громадського користування № п/п
Об’єкти
1. 2.
Колодязі Каптажі
Санітарно-хімічні показники всього досліджено проб % невідповід. проб 2006р 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. 3394 3200 3659 41,07 58,0 58,4 9 10 9 33,3 10,0 0
Бактеріологічні показники всього досліджено проб % невідповід. проб 2006р. 2007р. 2008р. 2006р. 2007р. 2008р. 3210 3079 3456 34,5 31,4 32,8 17 10 7 17,6 30,0 0
Перевищення середньообласних показників зареєстровано за санітарно-хімічними дослідженнями в Глухівському, Краснопільському, Охтирському, Сумському, Тростянецькому, Шосткинському районах та містах Суми і Шостка, а за мікробіологічними в Білопільському, Глухівському, Конотопському, Лебединському та інших. Контроль за якістю води водойм, на яких виділені і облаштовані рекреаційні зони з пляжами для відпочинку і купання населення, здійснювався контроль по 66 постійних створах, а саме при вході річок на територію району на пляжах і при виході з території району. В постійних створах за рік досліджено 664 проби води на санітарнохімічні (таблиця 4.6) та 1456 на мікробіологічні показники (таблиця 4.7), в т. ч. 812 - на гельмінтози, з них відповідно 2,2% і 2,8% не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам. Із загальної кількості проб на санітарно-хімічні показники досліджено проб води на наявність пестицидів – 124, солі важких металів – 347, феноли – 260, СПАР – 366, з них не відповідаючих санітарно-гігієнічним нормативам 31
не зареєстровано. Із досліджених проб води на мікробіологічні показники 41 проба не відповідає санітарно-гігієнічним нормативам, в т. ч. 34 - по вмісту лактозопозитивних кишкових поличок, 1 - з видів збудників інфекційних захворювань (стафілокок) та 6 - з гельмінтозів небезпечних для людини. Таблиця 4.6 Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за санітарно-хімічними показниками. № з/п 1.
Водні об’єкти Водойми категорії
ІІ
2004р. 602
Всього досліджено проб 2005р. 2006р. 2007р. 652 667 600
2008р. 664
2004р. 2,3
% не відповідаючих проб 2005р. 2006р. 2007р. 8,7 5,8 3,5
2008р. 2,2
Таблиця 4.7 Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за мікробіологічними показниками. № з/п 1.
Водні об’єкти Водойми категорії
ІІ
2004р. 1196
Всього досліджено проб 2005р. 2006р. 2007р. 1118 1318 1414
2008р. 1456
2004р. 6,2
% не відповідаючих проб 2005р. 2006р. 2007р. 4,1 4,3 2,9
2008р. 2,8
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Лабораторіями санепідемстанцій проводились дослідження питної води з водопроводів на радіоактивні речовини. Досліджено всього 75 проб, з них невідповідаючих санітарно-гігієнічним нормативам не зареєстровано. Сумським обласним управлінням водного господарства у 2008 р. проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річках області (щоквартально): р. Сейм, с. Мельня Конотопського району, на кордоні з Чернігівською областю; р. Сейм, смт. Тьоткіно, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; р. Псел, с. Горналь, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; р. Клевень, с. Заруцьке Путивльського району, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; р. Ворскла, с. Козінка, на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації; р. Ворсклиця, с. Мокра Орловка на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації. Відповідно до постанови Головного санітарного лікаря України за від 05.11.97 р. №61 допустима концентрація 137Cs та 90Sr у питній воді становить 2 Бк/ дм3 (54 пКu/л). Результати аналізів на визначення 137Cs та 90Sr, оброблені 32
співробітниками Вишгородської лабораторії, свідчать про стабільність радіологічної ситуації в поверхневих водоймах Сумської області. Вміст цих радіонуклідів у воді водойм Сумської області протягом поточного року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Протягом 2008 р. у спостережних створах перевищення чи стрибкоподібного підвищення показників 137Cs та 90Sr не спостерігалося. Результати аналізів поверхневих вод Сумської області, які контролює хімлабораторія СГГМП, разом з іонообмінною смолою на 137Cs та фільтрат на 90Sr щомісяця надсилаються до лабораторії Дніпровського БУВР м. Вишгород, звідки надходять результати радіологічних вимірювань. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. За бактеріологічними показниками якість води не завжди відповідала ГОСТ 2874-82 та Державним санітарним правилам і нормам «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» від 23.12.96р. №383 за рахунок понаднормативного вмісту числа бактерій групи кишкових паличок, при відборі проб води із водопровідної мережі. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками по числу лактозопозитивних кишкових поличок. Зареєстровано 7 водопроводів, що не відповідають санітарним нормам і правилам, у т.ч. 4 через відсутність зон санітарної охорони необхідних розмірів на сільських водопроводах (Путивльський район), 1 – необхідного комплексу очисних споруд на комунальному водопроводі (м. Ромни), 2 – знезаражуючих установок на комунальних водопроводах (міста Лебедин, Путивль). У 2008 році в області випадків інфекційних захворювань населення, пов’язаних з якістю питної води, місця не мали. В області вплив якості питної води, а саме ступеня її мінералізації, мікроелементів та інших хімічних речовин, на стан здоров’я людей та санітарні умови життя населення не проводився. Забезпечення населення питною водою гарантованої якості залежить від діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, власників водопроводів. Удосконаленням контролю якості питної води на водопроводах є організація відомчих лабораторій по здійсненню лабораторно-виробничого контролю якості питної води за санітарнохімічними і бактеріологічними показниками, адміністраціями виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів та комунальних підприємств чи інших установ, що експлуатують системи централізованого водопостачання населених пунктів не залежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності. 33
4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Діяльність держуправління протягом 2008 р. була спрямована на впровадження в області основних принципів державної екологічної політики, головною метою якої є суттєве покращання стану навколишнього природного середовища і зокрема контроль виконання заходів щодо поліпшення екологічного стану річок та якості питної води, а також на підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, прискорення темпів будівництва водоохоронних об’єктів. На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2008 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконані наступні заходи: закінчено будівництво першої черги очисних споруд потужністю 800 м 3 на добу в м. Білопілля, державною комісією об’єкт прийнято в експлуатацію; - проведено ліквідаційний тампонаж 11 безгоспних свердловин на території Недригайлівської селищної ради та території Юнаківської сільської ради Сумського району. - по програмі “Відродження малих річок“ виконані роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою р. Рибиця в Краснопільському районі та р. Клевень Путивльського району, закінчені роботи з поліпшення технічного стану та благоустрою водойми в с. В.Вистороп Лебединського району, та роботи по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Ромен Конотопського і Реть Кролевецького районів. - розпочато роботи по будівництву очисних споруд в смт. Велика Писарівка. На реконструкцію міських очисних споруд м. Ромни Сумської області виділено кошти із Державного бюджету, за які протягом 2008 р. завершені роботи на пісколовках та відстійниках: виготовлені та встановлені металеві конструкції. У 2008 р. за рахунок інших джерел фінансування виконані роботи по будівництву каналізаційної насосної станції та напірного колектору для підключення центральної районної лікарні м. Білопілля до міських очисних споруд. У м. Ромни розпочато будівництво станції знезалізнення на Процівському водозаборі, будівництво КНС №3 з колектором, проведена реконструкція станції другого підйому на Процівському водозаборі. У м. Лебедин закінчені роботи по підключенню до загальноміських очисних споруд мікрорайону «Фурнітура» по вул. Калініна, збудовано і введено в експлуатацію напірний каналізаційний колектор. У м. Путивль прийнято в експлуатацію каналізаційну насосну станцію та 2 км напірного колектору, а також побудовано 1,2 км водогінної мережі. У м. Конотоп побудовано 0,9 км водогінної мережі. У м. Глухів проведена реконструкція каналізаційної насосної станції на 8 тис.м3/добу та напірного каналізаційного колектору по вул. Терещенків. У м. С. Буда збудована і введена в експлуатацію каналізаційна насосна станція; а в смт. Зноб34
Новгородське введено в експлуатацію малі очисні споруди. З метою покращення водопостачання населення області та якості питної води згідно заходів передбачених програмами у 2008 р. проведена певна робота, а саме: - побудовані 5 артезіанських свердловин у містах Суми і Лебедин, селах Капітанівка Сумського району, Житне Роменського району, Михайленкове Охтирського району; - м. Глухів на комунальному водопроводі збудовано 2151 м водопровідної мережі; - у Глухівському районі збудовано: с. Данаєць - 450 м водопровідної мережі; с. Ходіне – 760 м водопровідної мережі; - с. Студенок – 600 м водопровідної мережі; - с. Баничі – 400 м водопровідної мережі; - с. Кучерівка – 140 м водопровідної мережі; - у м. Лебедин збудована артезіанська свердловина; - у смт. Недригайлів проведена заміна 2,7 км ділянки водопроводу на території консервного заводу; - у м. Ромни на комунальному водопроводі збудовано 6,5 км водопровідної мережі; - у с. Кривоносівка С. Будського району збудовано 900 м водопровідної мережі; - у смт. Степанівна Сумського району збудована 1 артезіанська свердловина і 1 км водопровідної мережі; - у с. Пирогівка Шосткинського району збудовано 1,9 км водопровідної мережі і встановлено 23 водорозбірні колонки; - у м. Суми на комунальному водопроводі збудовано 3,1 км водопровідної мережі і встановлено 6 водорозбірних колонок. На водопроводах очищено, промито і знезаражено 43 резервуари води, 515 водонапірних башт, 1648 км вуличної водопровідної мережі. На водопровідній мережі відремонтовано 3733 водорозбірних колонок. В населених пунктах області відремонтовано - 2129, очищено - 2508, прохлоровано 4852 колодязів громадського користування. З метою покращення водопостачання в області передбачається заміна аварійних та замортизованих мереж водопостачання на поліетиленові труби, а також максимальне забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин.
5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ 35
ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля Стан природних складових довкілля у 2008 р. суттєвих змін не зазнав. Загальна площа екомережі області складає 1160,1 тис. га, що складає 48,6% від території області. Динаміка площ територій, що складають національну екологічну мережу, наведена в табл. 5.1. Таблиця 5.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси
2000 156,1 429,6
2005 156,9 443,5
2006 157,2 443,5
2007 157,2 444,1
2008 157,7 444,1
30,7 15 0,2 1,3
30,7 15,2 0,1 1,4
30,7 15,2 0,1 1,5
30,8 15,3 0 1,4
30,8 15,4 0 1,4
1,9
3,2
3,4
3,4
3,4
450,5
455,2
455,9
456,5
457,3
5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Повномасштабна система моніторингу впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі і біорізноманіття тільки будується. Візуально негативний антропогенний вплив спостерігається при спалюванні залишків сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях та в смугах відведення автодоріг і залізниць. В лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконну заготівлю новорічних ялинок і підсочування беріз, погіршується санітарний стан лісових насаджень. Складові структурних елементів екологічної мережі наведені у табл. 5.2. Таблиця 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі
1
2 Сумська область
3 2383,2
4 1160,1
5 157,7
6
7 8 63,0
9 10 11 30,8 457,3
12 1,4
13
Радіоактивно забруднені землі, що не використову-ються в господарстві
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним покривом рослинним сіножаті Пасовища,
Землі під консервацією
Курортні та лікувальнооздоровчі території Рекреаційні території
Ліси та інші лісовкриті площі
Складові елементи екомережі, тис. га Водоохоронні зони, винесені в натуру Землі водного фонду
Загальна площа екомережі, тис. га Відкриті заболочені землі
Загальна площа, тис. га
Водно-болотні угіддя
Одиниці адміністративнотериторіального устрою
Об’єкти ПЗФ
№ з/п
14 15 16 5,8 444,1 -
5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в регіоні 36
Найбільш дієвим заходом удосконалення екомережі є заповідання природних територій. У 2008 р. проведено пошук нових територій, перспективних для заповідання. У Краснопільському районі знайдено місцезростання рослини, занесеної до Червоної книги України - брандушки різнокольорової. З метою оптимізації структури природно-заповідного фонду в Кролевецькому районі підготовлені матеріали щодо розширення заказника Кочубеївський. 26.06.2008 рішенням обласної ради "Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області" оголошено 10 нових заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 332,0 га. 18.12.2008 рішенням обласної ради розширено територію гідрологічного заказника місцевого значення "Ворожбянський" на 1720 га і змінено його тип на ландшафтний, а також погоджено розширення ботанічного заказника загальнодержавного значення "Банний Яр" на 340 га в Сумському районі та оголошення ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення "Болото Олине" площею 10,7 га в Ямпільському районі. Матеріали щодо зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду передані до Мінприроди України для підготовки Указу Президента України. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Рослинний світ області налічує понад 2300 видів рослин, з яких судинні рослини представлені 1100 видами. Відповідно висновків науково-дослідних робіт, в області нараховується 55 видів судинних рослин і 10 видів грибів, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, а також 94 види рослин та 10 видів грибів, що є регіонально рідкісними (табл. 5.3.). Таблиця 5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:
Кількість видів 1100 910 197 100 2300
2000 55 10 65
Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 55 55 55 10 10 10 65 65 65
2008 55 10 65
5.2.1. Лісові ресурси Ліси займають особливе місце в рослинному світі. Загальна площа земель лісогосподарського призначення має тенденцію до зростання. У 2008 р. в порівнянні з 2007 загальна площа земель лісогосподарського призначення області дещо збільшилась і становить 467,8 тис. га. Разом з тим, темпи зростання площі лісових земель є недостатніми. Лісистість території області нерівномірна і коливається від 30-35% (Кролевецький, Ямпільський райони), до 3-5% (Буринський, Білопільський 37
райони), середня лісистість території області складає – 18%. Розподіл земель лісогосподарського призначення наведений в табл. 5.4. Таблиця 5.4. Землі лісогосподарського призначення регіону Одиниця виміру 3 тис. га
№ з/п 1 1.
1.1 1.2 1.3 2. 3.
2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)
Кількість
Примітка
4 467,8
5
тис. га
280,7
тис. га
161,6
га
9830
тис. га
428,2
%
18,0
Недостатніми також є обсяги створення захисних лісових насаджень лінійного типу – полезахисних, прибережних та інших лісових смуг. Динаміка відновлення лісу на зрубах та створення нових лісів наведена в табл. 5.5. Таблиця 5.5. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг
2000
2005
2006
2007
2008
1467
2720
2589,1
2658
2780
346
673
1131,9
898
1055
53
6
13,8
9
4
Значної шкоди лісовим насадженням завдають пожежі (табл. 5.6.). У 2008 р. в державних лісгоспах виникло 120 пожеж, якими пройдено 30,76 га лісових земель та 16 га нелісових земель. Площа однієї пожежі в середньому складає 0,39 га, що свідчить про оперативне реагування по кожному випадку лісової пожежі. В агролісгоспах області виникло 45 лісових пожеж, якими пошкоджено 41,3 га лісу. Площа однієї пожежі склала в середньому 0,92 га, що свідчить про недоліки в оперативному реагуванні. Таблиця 5.6. Загибель лісових насаджень від пожеж №
Район
Сумська область
Кількість випадків
165
Пройдено пожежами , га Лісові землі всього в т.ч. верховими 72 1,6
Площа на 1 випадок, га
Нелісові землі
Звітний рік, га
Попередній рік, га
16
0,53
0,93
Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні ** 155,2 -
На рубках головного користування у 2008 р. заготовлено 404 тис. м. куб. ліквідної деревини. Площа лісосік головного користування склала 1307 га (табл. 5.7.). Основну частину деревини – 330,5 тис. м куб. заготовлено державними лісогосподарськими підприємствами. 38
Таблиця 5.7. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році Район
Сумська область
Затверд-жена Фактично розра-хункова зрубано лісосіка, тис. разом, м3 га/тис.м3
430,3
1307/403,8
Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахун- фактич розраху фактично кова зрубано, кова но нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 га/тис. тис. м3 3 м 178,8 173,4 118,3 113,4 133,1 110,9
5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів на території області не здійснювалось через відсутність затверджених нормативів плати та порядку справляння платежів, тому табл. 5.8. не заповнювалась. Ресурсна база лікарських рослин потребує додаткового вивчення. Таблиця 5.8. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2005 2006 2007 2008
Вид рослин встановлені ліміти -
-
Обсяги заготівлі,т фактично заготовлено -
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона рослин, занесених до Червоної книги України здійснюється в основному шляхом заповідання територій, на яких виявляються відповідні рослинні угрупування. Таблиця 5.9. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район
Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.
Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.
Сумська область
65
24
Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 1 вид – цибуля ведмежа
Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -
5.2.4. Адвентивні види рослин На території області виявлені і контролюються Державною інспекцією по карантину рослин такі експансивні адвентивні види: амброзія полинолиста, розрив-трава дрібноквіткова, ехїноцистис шипуватий, золотушник канадський та ін. Значні площі займають зарості кардарії крупковидної, стенактиса однорічного, полинів однорічного та гіркого та 39
деяких інших. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічуючи та витісняючи при цьому аборигенні види. Особливу тривогу викликає поширення амброзії полинолистої та високотоксичних смертельно-отруйних рослин, таких як цикута отруйна, болиголов плямистий, чорнощир звичайний, переступень білий, ваточник сірійський. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори потребує спеціальних досліджень. На даний час такі дані відсутні, тому табл. 5.10. не заповнювалась. Таблиця 5.10. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів
Число антропофітів
% від всіх антропофітів
Число кcенофітів
% від всіх кcенофітів
Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження
5.2.5. Стан зелених насаджень регіону Розвиток зелених насаджень населених пунктів області зумовлений, як правило, висадженням дерев та кущів під час проведення місячнику благоустрою. Так протягом останніх чотирьох років на території населених пунктів області висаджено 439,2 тис. дерев та 113,6 тис. кущів. Динаміка стану зеленого господарства Сумської області наведена в таблиці 5.11. Таблиця 5.11. Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га
2000 2,1 3,4 673
2005 3,3 4,1 1259
Рік 2006 3,6 3,8 1348
2007 4,8 4,3 1853
2008 7,4 4,5 1858
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу На сьогоднішній день тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів. Особливу увагу Держуправління приділяє охороні мисливської фауни. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні Ведення мисливського господарства в області здійснювали організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі УТМР) – площа мисливських угідь яких становить 1750,9 тис. га, підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства – 197,2 тис. га, інші користувачі – 105,7 тис. га. В галузі мисливського господарства 40
Сумщини за списком перебуває 253 працівники, у тому числі – 176 штатних єгерів та 17 мисливствознавців. Загальні витрати на ведення мисливського господарства у 2008 р. склали 5037676 грн. У 2008 р. спостерігається тенденція до зростання чисельності по основним видам мисливських тварин в порівнянні з 2007 р. (табл. 5.12). Таблиця 5.12. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Муфлон Кабан Хутрові Заєць русак Білка Лисиця Вовк Куниця Тхір чорний Пернаті Сіра куріпка Перепілка Глухар Тетерук Рябчик
2000
2005
2006
2007
2008
32 200 480 32 4700 1280
39 158 688 114 4685 37 1977
39 140 701 127 4574 37 2003
39 146 757 137 4939 40 2225
39 156 803 161 5203 20 2427
57470 2830 3070 92 1730 10
48239 2677 1709 60 2076 75
37805 2273 1658 48 2054 75
39361 2297 1870 56 2162 80
36428 2199 1984 68 2295 12
9370 1240 10 50 370
8637 9534 60 85 372
8189 15545 89 161 447
8484 16683 56 121 345
11825 19052 56 121 352
За ліцензіями полювання здійснювалось на копитних мисливських тварин (олень, кабан, козуля) в межах затвердженого ліміту добування та за відстрільними картками на хутрових звірів. Заборона полювання в деяких господарствах, несприятливі погодні умови, відсутність попиту на відлов тварин – стали основними причинами невикористання лімітів. Полювання на хутрових звірів відбувалось тільки у вихідні дні (субота, неділя) і це негативно позначалось на пропускній спроможності мисливських угідь. Чисельність основних видів мисливських тварин в цілому по області залишилась стабільною (табл. 5.13.), відмічається незначне зростання чисельності дикого кабана. Таблиця 5.13.
Добування основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин 2
Затверджений ліміт добування, гол. 3
Видано ліцензій, шт. 4
кабан
170
2000
козуля
Добуто, гол.
Не використано ліцензій, шт.
Причина невикористання
5
6
170
70
100
145
145
96
49
20
20
10
10
1
олень благородний 2
3
4
5
6
2005
кабан
220
220
137
83
7 несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови 7 заборона полювання, несприятливі природні
Рік 1
41
2006
2007
2008
козуля
124
124
106
18
олень благородний
73
73
36
37
кабан
219
195
176
5
козуля
144
149
127
-
олень благородний
63
37
27
26
кабан
234
234
183
52
козуля
128
128
112
5
олень благородний
61
61
31
21
кабан
256
242
164
14
козуля
155
149
137
6
олень благородний
50
35
17
15
умови заборона полювання не було відлову, несприятливі природні умови несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови несприятливі погодні умови заборона полювання, несприятливі природні умови заборона полювання не було відлову, несприятливі природні умови не було відлову, несприятливі природні умови несприятливі природні умови не було відлову, несприятливі природні умови
5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні Переважна більшість ставків у Сумській області утворена шляхом загачування поверхневого стоку і розташована на руслах малих річок і струмків, а також в балках, які не мають постійних водостоків. В розміщенні ставків на території області є певна особливість. У північних районах області в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли їх кількість на одиницю площі території значно менше, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинута і умови для їх будівництва більш сприятливі. Кількісно переважають невеликі та середні ставки з площею водної поверхні до 10 га та повним об’ємом 150-200 тис. м3.Значних ставків відносно небагато близько 10% їх загального числа, у тому числі великих - з об’ємом води понад 500 тис. м3. Інтенсивне будівництво середніх та великих ставків об’ємом понад 200 тис. м3 велося у 1960-1980 рр. Цільове призначення їх було різним - для технічного водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення сільгоспугідь, риборозведення, задоволення культурно-побутових потреб, з протиерозійними цілями та інше. Багато ставків мають комплексне призначення. Мережа ставків в області відіграє суттєву роль у регулюванні річкового стоку. За даними облводгоспу в Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею поверхні 109,5 км та загальним повним об’ємом води 124,3 млн. м3. На території області промислових ділянок вилову риби немає. Ліміти на вилов риби не встановлювались, квоти не виділялись. На водоймах загального користування діють правила любительського рибальства, тому табл. 5.14. не заповнювалась.
42
Таблиця 5.14. Динаміка вилову риби Рік
Водний об‘єкт
1 2000 2005 2006 2007 2008
2 -
Затверджений ліміт вилов, (т) 3 -
Фактичний вилов, (т) 4 -
5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На Сумщині мешкає 108 видів тварин, занесених до Червоної книги України, до Європейського Червоного списку занесено 33 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 258 видів (табл. 5.15). Особливим раритетом Північного лісостепу Лівобережної України є реліктовий вид, занесений як до Червоної книги України, так і до Європейського Червоного списку – хохуля звичайна. Популяція цієї тварини, що нараховує всього 100-300 особин, розміщується в північно-східній частині області в заплаві р. Сейм. В зв’язку з високим антропогенним тиском збільшення і розповсюдження по р. Сейм популяції цієї тварини очікувати не доводиться. Для стабілізації і збереження зазначеного виду необхідно терміново створити передбачений Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, національний природний парк «Середньосеймський», пріоритетним завданням якого стала б охорона і вивчення особливостей біології реліктової тварини. На території Державного мисливського господарства «Конотопське» мешкає 39 зубрів, якими освоєно понад 14 тис. га угідь. На території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» спостерігаються: заєць-біляк, горностай, скопа, пугач, кулик-сорока та інші види червонокнижних тварин. Територія НПП розглядається як перспектива для створення осередку оселення зубра. Таблиця 5.15. Охорона та відтворення тваринного світу Район
Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.
Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва
108
-
Сумська область
Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -
Гостра ситуація в регіоні склалася з популяцією лося, чисельність якого в окремих районах досягла критичного мінімуму і продовжує зменшуватись (табл. 5.16.). Таблиця 5.16. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду
Кількість видів
лось
1
2005 лось
Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 лось лось
2008 лось
43
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи з боротьби з ними У 2008 р. епізоотична ситуація по гострих та хронічних інфекційних хворобах на території Сумської області залишалася стабільного та контрольованою. Службою ветеринарної медицини значна увага приділялася профілактиці сказу диких тварин. З метою профілактики сказу на протязі 2008 р. було проведено 2 кампанії по пероральній вакцинації дикої фауни. Перша кампанія пероральної вакцинації була проведена у весняний період 2008 р. силами 288 груп, якими розкладено 279 тис. доз антирабічної вакцини «Броварабіс». У термін з 15.12.2008 р. по 19.12.2008 р. було проведено розкладання пероральної вакцини з метою імунізації диких мясоїдних тварин за допомогою аеромобільного транспорту - 2 гвинтокрилів «КА-26». У кожній територіальній установі ветеринарної медицини області розроблені плани оздоровчих заходів на випадок спалаху сибірки, бруцельозу, лептоспірозу, африканської та класичної чуми, а також грипу свиней, високо патогенного грипу птиці, хвороби Ньюкасла та ін. особливо небезпечних захворювань тварин. У 2008 р. епізоотична ситуація по сибірці, бруцельозу, лептоспірозу, африканській та класичній чумі, хворобі Ауєскі, а також грипу свиней, високо патогенного грипу птиці, хвороби Ньюкасла та ін. інфекційних хвороб була благополучною. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття З представників хребетних тварин, які досить добре пристосувалися до існування в місцевих умовах, можна назвати єнотовидного собаку, завезеного з Далекого Сходу, і ондатру, завезену з Північної Америки. Перший вид залишається малочисельним, другий часто трапляється на річках і озерах. Ріст його популяції стримується внаслідок оренди водогосподарських об’єктів для риборозведення, пов’язаного з випуском води. В історично сформованій іхтіофауні області відсутні види, що споживають водну рослинність. Для боротьби з небажаною водною рослинністю в область, починаючи з 1953 року, завозяться білий і строкатий товстолобики, білий амур. Роботи з уселення цих риб у внутрішні водойми пов’язувалися з вирішенням двох важливих проблем - підвищенням рибопродуктивності водойм і зниженням рівня їх трофічності. Разом з переліченими видами риб в область потрапили дрібні тугорослі і малоцінні види риб, що не мають господарського значення, зокрема, представник далекосхідної іхтіофауни - амурський чебачок. Його розселення являє собою приклад несанкціонованого переселення гідробіонтів внаслідок неправильної акліматизаційної роботи (неконтрольоване переселення разом із рослиноїдними рибами далекосхідного комплексу). Даний вид риб характеризується високою екологічною пластичністю і підвищеною життєздатністю, легко адаптується до змін умов навколишнього середовища. 44
Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу "смітних" видів риб на іхтіофауну аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи "корисну" рибопродуктивність водойм. Зокрема, амурський чебачок, схильний до інтенсивного нарощування чисельності і невимогливий до умов середовища, в окремих випадках складає до 25% і більше в рибопродукції ставків. Водночас, обмеженість даних щодо особливостей біології, стану популяцій, поширення і можливого впливу вищезгаданих вселенців на природні і штучно сформовані іхтіоценози, створюють серйозні перешкоди в розробці конкретних дійових заходів, спрямованих на зниження їх негативного впливу як в аквакультурі, так і в природних екосистемах. Спеціальних спостережень за станом популяцій цих видів не ведеться. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 01.01.2009 в області налічується 240 природно-заповідних об’єктів загальною площею 161,1 тис. гектарів, що становить 6,76% від площі області і вище середнього показника по Україні, але нижче від оптимального, рекомендованого науковцями (10-12 %). Серед заповідних об’єктів є один національний природний парк -«Деснянсько-Старогутський», філія Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина», 16 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій, 222 природно-заповідні об’єкти місцевого значення. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 83 заказники, 88 пам’яток природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічних сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону З метою реалізації державної політики у сфері розвитку природнозаповідної справи та прискорення формування мережі природно-заповідних об’єктів області, головою обласної державної адміністрації 28.07.2008 прийнято розпорядження № 527 «Про розвиток мережі природно-заповідних територій області». 16.05.2008 рішенням обласної ради п’ятого скликання затверджено обласну «Програму підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80річного ювілею відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина» та вирішення його першочергових проблем на 20082010 роки». 26.06.2008 рішенням обласної ради "Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області" оголошено 10 нових заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 332,0 га. Серед новостворених об’єктів – ландшафтні заказники «Шевців», «Біликів» в Краснопільському районі, що представлені ділянками цінного ландшафту Середньоросійської височини із шпильково-листяним деревостаном у віці понад 100 років, закладене родиною місцевих цукрозаводчиків і меценатів Харитоненків. Чотирма заказниками оголошені корінні угрупування степової 45
рослинності, віднесені до Зеленої книги України, в Лебединському районі – «Довге», «Грушевський», «Лозовогрушевий», «Пристайлівський», які в майбутньому увійдуть до складу самостійного природного заповідника «Михайлівська цілина». Дві комплексні пам’ятки природи «Кросна» та «Козацька могила», що в Конотопському районі, разом з особливим природоохоронним мають велике історико-культурне та освітньо-виховне значення. Геологічна пам’ятка природи «Спаські валуни» (Кролевецький район) представлена експозицією каменів-валунів, свідків Дніпровського зледеніння. Ботанічна пам’ятка природи «Алея письменників», присвячена пам’яті видатних російських та українських письменників також знаходиться в Кролевецькому районі. 18.12.2008 рішенням обласної ради розширено територію гідрологічного заказника місцевого значення "Ворожбянський" на 1720 га і змінено його тип на ландшафтний, а також погоджено розширення ботанічного заказника загальнодержавного значення "Банний Яр" на 340 га в Сумському районі та оголошення ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення "Болото Олине" площею 10,7 га в Ямпільському районі. Матеріали щодо зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду передані до Мінприроди України для підготовки Указу Президента України. Таким чином площа природно-заповідного фонду області у порівнянні з 2007 р. збільшилась на 2053,18 га (заповідність території області – на 0,09 %) і складає на 01.01.2009 161141,46 га (6,76% від площі області). Зміни площі та структури природно-заповідного фонду Сумської області наведена в таблиці 5.17. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 р. наведена у табл. 5.18. Таблиця 5.17. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботан. сади Дендропарки Парки-пам’я тки садовопаркового мистецтва Регіональні ландшафтні парки
Кількість
Площа, тис. га
Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2008
1990
1995
2000
2008
1990
1995
2000
2008
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1
1
1
1
0,202
0,202
0,202
0,202
0,048
0,048
0,048
0,048
-
-
1
1
-
-
16,215
16,215
-
-
-
-
51
61
55
93
34,547
40,605
36,172
43,800
-
-
-
-
38
38
27
27
1,568
1,570
1,516
1,273
-
-
-
-
53
56
58
91
0,083
0,084
0,060
0,125
-
-
-
-
1
1 1
1 1
2 3
0,021
0,005 0,021
0,005 0,021
0,016 0,025
-
-
-
-
21
21
19
21
0,680
0,590
0,627
-
-
-
-
-
2
2
1
-
101,396
98,858
-
-
-
-
0,605
100,067
46
Таблиця 5.18. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року
Найменування об’єктів ПЗФ Природні заповідники Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, усього у тому числі: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва РАЗОМ
Загальнодержавного значення Кількість,од. Площа, га
Об’єкти природно-заповідного фонду Місцевого значення Кількість,од.
Всього
1
202,48
0
Площа, га 0
Кількість,од.
Площа, га
1
202,48
0
0
0
0
0
0
1
16215,1
0
0
1
16215,1
1 0
21 0
2 1
4 98857,9
3 1
25 98857,9
10
17844,3
83
25955,77
93
43800,07
2 1 1 0 1 0 0 5 0 3
4888,9 1231 236 0 258 0 0 11230,4 0 7,1
18 3 24 7 4 2 0 23 2 88
12273,4 1865 1773,28 1060,7 292,8 10 0 8665,64 14,95 117,61
20 4 25 7 5 2 0 28 2 91
17162,3 3096 2009,28 1060,7 550,8 10 0 19896,04 14,95 124,71
0 1 0 1 0 0 0 2
0 0,1 0 7 0 0 0 311,7
4 46 0 34 4 27 2 19
28,8 22,42 0 53,64 12,75 1273,5 15,76 315,24
0 4 47 0 35 4 27 2 21
0 28,8 22,52 0 60,64 12,75 1273,5 15,76 626,94
18
34601,7
222
126539,78
240
161141,46
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Рекреаційні ресурси області представлені будинками відпочинку та територіями рекреаційного призначення загальною площею понад 11 тис. га. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є заплави р. Ворскла та р. Псел, менша кількість рекреаційно-оздоровчих закладів та місць неорганізованого відпочинку вздовж річок Сула та Сейм. Охорона, збереження та облік використання рекреаційних ресурсів в області практично відсутній, за винятком лісового фонду, територій, що входять до складу національного природного парку «ДеснянськоСтарогутський». Територій, які б відносились до курортів державного та місцевого значення, в області немає. Відсутність методики обліку рекреаційних ресурсів, а також спеціально уповноважених органів, які б займалися 47
питанням контролю за використанням рекреаційних ресурсів, збиранням та узгодженням відповідної інформації та інше, практично унеможливлює визначення більш-менш точних якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, ведення їх ефективного використання і охорони. 5.4.3. Історико-культурна спадщина В області налічується понад 2 тис. га земель історико-культурного призначення в т.ч. 66 об’єктів мають категорію національного значення (46 – архітектурних, 17 – археологічних, 3 - історичних), на яких розташовані такі об’єкти історико-культурної спадщини: державні історико-культурні заповідники – 3, будинок-музей – 1, краєзнавчі та художні музеї – 10, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 21, дендрологічні парки – 2, ботанічні сади – 2, археологічні пам’ятки – 780, пам’ятки історії – понад 1454, пам’яток архітектури та містобудування – 373. Збереження ландшафтів об’єктів історико-культурної спадщини в їх первісному вигляді, в основному, здійснюється за рахунок особистої або групової ініціативи громадян без відповідних проектів. Більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва перебувають у занедбаному стані. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та курортної галузей – це і унікальна історико-культурна спадщина, і сприятлива екологічна ситуація, вигідне географічне розташування, наявність чудових природних об’єктів. Популярністю користуються екскурсійні маршрути до міст Ромни, Глухів, Путивль, заповідника «Михайлівська цілина», парку-пам’ятки «Тростянецький парк», та ін. Набуває поширення сільський зелений туризм. Відкрито садиби сільського туризму у Лебединському, Роменському, Конотопському районах. Організовані групи туристів здійснюють подорожі по області у супроводі фахівців туристичних організацій, на сьогодні в області 70 організацій, що мають ліцензію державної служби туризму і курортів. Розвиток туризму в області сприяє задовільному стану об’єктів історикокультурної спадщини та довкілля. Вплив неорганізованого туризму на стан екосистем детально не досліджений. Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища від багать. Для зменшення негативного впливу туризму на довкілля ведеться профілактичнороз’яснювальна робота. 48
6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд Сумської області складає 2383 тис. га. Площа сільськогосподарських угідь 1701,6 тис. га, що становить 71,4% від загальної площі області і свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння та надмірну розораність орних земель. Необґрунтоване розширення площі ріллі за рахунок силових та малопродуктивних земель призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь та ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроланшафтів і зумовило значну техногенну ураженість екосфери. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Останнім часом спостерігається незначна тенденція щодо зменшення земель сільськогосподарського призначення та збільшення земель лісового фонду, що наведено у таблиці 6.1. Таблиця 6.1. Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види угідь
Загальна територія
2005
2006
2007
2008
% до % до % до % до % до Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території території території 2383,2
100
2383.2
100.0
2383.2
100.0
2383,2
100
2383,2
100
71,7
1703.8
71.6
1703.5
71.5
1703,0
71,5
1701,6
71,4
18,9
455.2
19.1
455.9
19.2
456,5
19,2
457,3
19,2
3,5
83.4
3.5
83.2
3.5
83,1
3,5
83.2
3.5
2,6
63.1
2.6
63.1
2.6
62,9
2,6
63.1
2.6
0,2
5.8
0.2
5.8
0.2
5,8
0,2
5.8
0.2
41,5
1,8
41.2
1.7
41.0
1.7
41,1
1,7
41.5
1.8
2352,6
98,7
2352.5
98.7
2352.5
98.7
2352,4
98,7
2352.5
98.7
1,3
30.7
1.3
30.7
1.3
30,8
1,3
30.7
1.3
у тому числі: 1. Сільськогосподарські 1709,4 угіддя 2. Ліси і інші 450,5 лісовкриті площі 3. Забудовані землі 83,8 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами
61,7
5,7
30,6
6.1.2. Деградація земель Основними деградаційними процесами є вітрова та водна ерозія, підкислення та засолення грунтів. Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов’язані з забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та 49
забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування, та в районах з розвинутою промисловістю. Широкого прояву набули деградаційні процеси ґрунтового покриву, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних елементів, щорічний від’ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів і, як наслідок, підвищення їх кислотності, ущільнення, погіршення фізико – хімічних показників, водна ерозія. В результаті реформування земельних відносин значно зросла кількість агроформувань з порушеним внутрішньогосподарським землеустроєм. В цих господарствах не витримуються сівозміни, допускаються відхилення від науково – обґрунтованих систем землеробства, порушуються технології обробітку ґрунтів, що негативно впливає на їх екологічний стан. Нажаль, моніторинг земель останній раз в області був проведений в 1999 р., на сьогоднішній день роботи з моніторингу земель в області не проводяться у зв’язку з недостатнім фінансуванням, тому табл. 6.2. заповнена частково. Таблиця 6.2. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га
2000
2005
2006
2007
2008
265,1
206,5
224,1
567,7
562,8
305,1
305,1
262,6
257,7
7,4
0,028 7,4
265,1
206,5
224,1
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля, є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та інше. Зменшення антропогенного навантаження на земельні ресурси, яке відбувалось в останні роки та впровадження в області ряду землеохоронних заходів позитивно вплинули на їх екологічний стан, але на поточний час охорона і використання земельних ресурсів ще не відповідають вимогам раціонального природокористування. Далеким від оптимального знаходиться співвідношення площ земель різних за функціональним призначенням. Досить високим залишається рівень розораності території. На кінець 2008 р. площа порушених земель Сумської області склала 2,74 тис. га, відпрацьованих – 0,91 тис. га (табл. 6.3.). Рекультивацію земель проведено на площі 0,052 тис. га, що майже в 2 рази менше за минулий рік. Слід зазначити, що для розв’язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без
50
фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самотужки область на даному етапі не має можливості. Таблиця 6.3. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території
2000 2,83 0,1 0,96 0,0 0,082 0,0
2005 2,80 0,1 1,01 0,0 0,039 0,0
2006 2,80 0,1 1,01 0,0 0,030 0,0
2007 2,74 0,1 0,92 0,0 0,09 0,0
2008 2,74 0,1 0,91 0,0 0,052 0,0
6.3. Охорона земель Відповідно до "Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 р.", "Програми захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Сумській області" обласним управлінням земельних ресурсів спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проводяться роботи по організації та фінансуванню робіт із збереження земель області, а саме: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація деградованих і малопродуктивних земель, створення стокорегулюючих та водоохоронних лісосмуг, будівництво ставків – мулонакопичувачів, проектно – вишукувальні роботи, вапнування ґрунтів, впровадження безполицевого обробітку ґрунту та заорювання соломи. У 2008 р. в області проведені роботи по будівництву гідротехнічних споруд на суму 342,85 тис.грн., в тому числі: вали-тераси - 1,77 км, збудовано 2 протиерозійних ставки та виконано 4 проектні роботи. Рекультивовано порушених земель на площі 51,84 га. Роботи по консервації шляхом залуження здійснено на площі 28,0 га, а заліснення – 505,68 га. Загалом на виконання робіт з охорони та поліпшення екологічного стану земель протягом 2008 р. використано 2304,83 тис. грн., в тому числі 117,6 тис. грн. з державного бюджету, 1654,53 тис. грн. - з місцевого бюджету та 532,7 тис. грн. - з інших джерел фінансування. Для запобігання розвитку ерозійних процесів в області широко застосовується поверхневий обробіток ґрунту. Велику роль в забезпеченні родючості ґрунтів відіграє вапнування ґрунтів різного ступеню кислотності, яких в області налічується близько 257,7 тис. га, але за браком коштів цей захід впроваджується далеко не в повній мірі. Охорону земель сільськогосподарського призначення необхідно забезпечувати на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурномеліоративною організацією території та адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження їх вилучення (викупу), у тому числі особливо 51
цінних ґрунтів. Необхідно вводити ґрунтозахисні сівозміни і технології вирощування сільськогосподарських культур на основі мінімізації обробітку ґрунту, впровадження його без відвальний обробіток з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, освоювати технологічні прийоми зниження негативного впливу на ґрунти технічних засобів і забезпечення застосування всього комплексу агротехнічних заходів. 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. Державне управління при своїй роботі користується низкою нормативно-правових актів, що регламентують порядок використання земель та пов’язаних з ними відносин. Серед яких: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України про землеустрій, Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004р № 434 "Про затвердження порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення(викупу), надання земельних ділянок" та інше. Правовому регулюванню використання земель притаманна низка недоліків, які ускладнюють ефективне використання та охорону земель. Серед таких недоліків слід зазначити відсутність проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг. На даний момент такий проект розроблено лише по оз. Чеха, а також в розробці знаходиться проект по встановленню прибережної захисної смуги р. Псел на території м. Суми. Відсутність таких проектів фактично означає відсутність прибережних захисних смуг та водоохоронних зон. Це, в свою чергу, не дозволяє реалізувати обмеження щодо використання земель у межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, передбачених ст.. 87-89 Водного кодексу України та ст. 60-62 Земельного кодексу України. В ході проведення земельної реформи відбувся перерозподіл форм власності на землю. Станом на 01.01.2009 р. у приватній власності знаходиться 1219,1 тис. га, що становить 51% до загальної площі області, у тому числі сільськогосподарських угідь 1204,8 тис. га. У власності держави залишилось 1164,1 тис. га (49%), у тому числі сільськогосподарських угідь 496,8 тис. га. В оренді перебуває 1023,8 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь - 1006,5 тис. га. Всього чисельність власників землі та землекористувачів становить 880330 тис. Станом на 01.01.2009 р. укладено 250622 тис. договорів оренди земельних ділянок, з яких довгострокових на площу 500,2 тис. га та короткострокових – на 523,6 тис. га. Велика кількість короткострокових форм використання земельних ресурсів, як правило супроводжується їх виснаженням.
52
7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база На території Сумської області налічується 342 родовища з 20 видів корисних копалин, з яких близько 70 експлуатується. Мінерально-сировинна база області на 50,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, торф), на 44,4% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, біля 4% прісні підземні води, 1,2% - інші види корисних копалин. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Загалом на території області спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобутку корисних копалин та на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, видано на 76 родовищ, з яких 21 - нафта (17 - розробка), 15 - газ (6 - розробка), 12 - пісок, 2 - пісок кварцитовий, 4 - крейда (3- розробка), 20 - суглинок (18 - розробка), 1 торф, 1 – глина (табл. 7.1.). До корисних копалин загальнодержавного значення відноситься 41 родовище, до місцевого значення – 35 родовищ. Інформація по використанню надр щодо кар’єрів корисних копалин наведена в табл. 7.2. Таблиця 7.1. Мінерально-сировинна база. Види корисних копалин
1 Нафта Газ природний: Вільний Розчинений Конденсат Торф Сапропель Сіль кам'яна Сировина для вапнування кислих ґрунтів Глини для вогнетривів Кварцит та кварц для вогнетривів Гіпс Крейда будівельна Сировина скляна(кварцовий пісок) Пісок будівельний Камінь будівельний Сировина керамзитова (суглинок) Глина тугоплавка Сировина цегельно-черепична (глина, пісок, суглинок) Води питні та технічні Води мінеральні
Загальна кількість родовищ 2007 р.* 2008 р.
2 26 20 23** 19 115 21
3
Родовища, що розробляються 2007 р.* 2008 р.
15**
тис.т
94,441
1
тис.м3
102,4
9291,55
1***
тис.т
6,1
17028,3
6***
тис.м3
348,81
8247,2
11****
тис.м3
146,05
8361,2
5 20**
17 19** 17 53 0 0 1
26**
14+2** 1 3 1 ** 98+4**
0 1 0 3 0 4+1** 0 0 0 19+1**
30 1
24 0
7
6 тис.т млн.м3
Видобуток сировини в 2008 р. 7 123,902 823,619
4 20
Одиниця виміру
Балансові запаси станом на 01.01.09 8
Примітка: * - за інформацією Геоінформ України (станом на 01.01.07 р.) ** - об’єкти обліку запасів, які входять до складу комплексних родовищ *** - за результатами проведених перевірок ТУ Держгірпромнагляду
53
Таблиця 7.2. Використання надр. № Загальна кіль Наявність документації Загальна Площа Рекультивовано з.п. кість гірничий земельний ліцензії площа відпрацьованих в 2008 р. * кар`єрів, порушених земель, що відвод відвод шахт, земель, га підлягають розрізів та рекультивації* розробок 1 Кар'єрів 28 35 38,63 25,44 4,55 твердих корисних копалин 48 Примітка: * - інформація по діючих кар’єрах.
7.2. Система моніторингу геологічного середовища На території області видобуток вуглеводів здійснюється в 4-х районах – Охтирському, Роменському, Л-Долинському та Лебединскому. Головними нафтогазодобуваючими підприємствами на території області є НГВУ “Охтирканафтогаз” та НГВУ “Полтаванафтогаз” ВАТ “Укрнафта”. Обсяг видобутку нафти з конденсатом в області становить майже 40% від обсягів видобутку нафти з конденсатом по Україні. НГВУ „Охтирканафтогаз” на території області експлуатується 20 родовищ. Порівняний аналіз видобутку вуглеводнів в області свідчить про поступове зниження його показників. Приріст запасів і видобуток вуглеводнів безпосередньо залежить від обсягів геологорозвідувальних робіт. В останні роки обсяги геологорозвідувальних робіт збільшилась в основному за рахунок власних коштів підприємств. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Станом на 01.01.2009 р. в області нараховувалось 4335 артезіанських свердловин. Згідно з даними форми 2-тп (водгосп) забір води з 3 артезіанських свердловин за 2008 р. складає 52.56 млн.м , використано 39,83 млн. м3. На обліку в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області налічується 845 первинних водокористувачів підземних вод, які мають дозволи на спецводокористування. Із загальної кількості водних свердловин виявлено 818 (18,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, з них 529 свердловини підлягають сантехнічному тампонажу. У 2008 р. в Буринському районі проведена інвентаризація артезіанських свердловин, виявлено 82 свердловини, які потребують проведення сантехнічного тампонажу, з них 34 свердловини мають господарів, 48 свердловин - безгоспні. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м3/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 195,0 тис.м3/добу. 54
Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи. Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучакськоканевські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 148,9 тис.м3/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 15,3тис.м3/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів. Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території Сумської області незахищеними від забруднення. також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера). До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів. Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питна" (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. В містах Суми, Ромни, смт. Краснопілля і Недригайлів вміст заліза в системах питного водопостачання перевищує вимоги ГОСТ 2874-82 (до 1-1,6 мг/л).
55
м. Суми: на Тополянському водозаборі через незадовільний стан якості питної води по показникам наявності заліза (4,5-6 мг/л) виконані роботи по будівництву глибоководної свердловини потужністю 5 тис.м3 на добу. Для забезпечення якісною водою Кіровського та Роменського мікрорайонів необхідно у 2009-2010 рр. запроектувати та виконати будівництво станції знезалізування потужністю 6 тис.м3/добу на НовоОболонському водозаборі, а також виконати капітальний ремонт глибоководних свердловин на Пришибському (2 одиниці), Токарівському (1 одиниця), Тополянському (1 одиниця) водозаборах, що дасть можливість забезпечити всі райони міста якісною питною водою в достатній кількості. КП «Міськводоканал» Сумської міської ради розробив "Стандарт підприємства по доведенню якості питної води до вимог ГОСТу 2874-82 «Вода питна». Згідно цього Стандарту забезпечується подача води з горизонтів, де вміст заліза не перевищує 0,7-0,8 мг/л. Це дало можливість покращити якість води, яка подається в місто по всім показникам, за виключенням заліза (до 1 мг/л – на Ново-Оболонському та Пришибському водозаборах) та по мутності - до 2 мг/л. На таке відхилення показників якості води підприємство отримало дозвіл Сумської обласної санітарноепідеміологічної станції, термін дії якого - до 16.01.2010 р. при умові виконання відповідних заходів. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики надав дозвіл до 30.12.2010 на подачу питної води з підземних джерел централізованого господарсько-питного водопостачання з відхиленням від вимог ГОСТу за показниками: загальне залізо – до 1 мг/дм3; каламутність – не більше 2 мг/дм3. В цілому знос свердловин в обласному центрі складає 55%. В експлуатації знаходиться 518,2 км водопровідних мереж, амортизація яких складає згідно бухгалтерського обліку 44%. Виконані заходи зменшили втрати питної води у зовнішніх мережах по місту Суми - до 39,6% . Із-за відсутності водопровідних мереж в районах одноповерхової забудови селищ міського типу і більшості сіл населення області користується водою з шахтових колодязів. Забруднення питної води в шахтових колодязях здебільшого відбувається по санітарно-хімічним та мікробіологічним показникам, особливо вміст нітратів в деяких районах області в 3-7 раз перевищує вимоги стандартів. Для покращення якості питної води періодично проводяться очищення, ремонт та дезінфекція шахтових колодязів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно будувати артезіанські свердловини і водопровідні мережі для забезпечення якісною питною водою населення з підземних джерел. Протягом трьох років в області три підприємства проводили розлив в пляшки столово-мінеральної води із паліоценево-крейдяних водоносних 56
горизонтів ( підприємства АТЗТ АП “Прогрес-Технологія”, ТОВ завод “ЕкоПродукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”). В санаторії “Токарі” Лебединського району для лікувальних цілей використовується мінеральна вода із середньоюрського водоносного горизонту. У 2009-2010 рр. з метою покращення якості питної води на НовоОболонському водозаборі міста Суми необхідно виконати будівництво глибоководної артезіанської свердловини, а також свердловин у містах Ромни, Путивль, Буринь, селищах міського типу Краснопілля, Л.Долина, Недригайлів. Виробничий лабораторний контроль якості питної води щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, органолептичних показників виконується акредитованими лабораторіями підприємств централізованого питного водопостачання, а, в разі відсутності лабораторій, аналізи виконуються згідно договорів акредитованими лабораторіями інших організацій. Під особливим контролем знаходяться бурові роботи на нафтових промислах та містах закачування розсолів та промислових стоків. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносяться зсуви та підтоплення (табл. 7.3.). Кількість уражених земельних ділянок зсувами – 568 шт., з них активних – 18 шт., на забудованій території – 43 шт. Загальна площа території ураженої зсувними процесами складає 7,425 2 км . Найбільш уражені території таких районів: Роменський – 2,52 км2, Сумський – 1,151 км2, Білопільський – 0,956 км2, Лебединський – 0,91 км2. Схильними до розвитку зсувних процесів та інших екзогенних геологічних процесів є басейни річок Сейм, Псел, Сула та їх притоки. Ще з 2001 р. ЗАТ “Суми-надра” розпочали застосування режимних спостережень зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, розташованих в межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. Виконаними режимними спостереженнями зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянках. Але з 2006 р. режимні спостереження на стаціонарних ділянках не проводяться. До основних техногенних факторів появи зсувів віднесені: перевантаження схилів будівлями і спорудами; підрізка і орання схилів, що призводить до порушення їх стійкості; динамічні навантаження впродовж доріг викликають вібрацію силових територій та провокують зародження зсувів. На території області підтоплені 474 км2 земель. Найбільші площі підтоплених земель є в Буринському, Білопільському, Роменському та 57
Конотопському районах. Основними причинами підтоплення в області є як природні, так і техногенні фактори. До природних факторів слід віднести розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, в заплавах річок, на рівних ділянках зі слабким природнім стоком. Техногенні причини зумовлені порушенням умов стоку поверхневих вод в результаті замулення русел річок, засипання природних елементів стоку, будівництва водосховищ, гідротехнічних споруд та інше. Таблиця 7.3. Поширення екзогенних геологічних процесів. № з.п.
Вид (ЕГП)
Площа поширення
Кількість проявів, од.
% ураженості регіону
1 2
Зсуви Підтоплення
7,425 473,85
567 -
0,03 1,99
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території Сумської області проводить Державна організація "Південна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню надр". У 2008 р. проведено перевірку 11 надрокористувачів, які здійснюють розробку корисних копалин на території області. Найпоширенішим порушенням являється відсутність узгодженого плану гірничих робіт на 2008 рік, по двох надрокористувачах спеціальний дозвіл пропонується до анулювання у зв’язку з ліквідацією підприємства, ще по двох підприємствах – порушення відсутні. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр У 2008 р. Державним управлінням підготовлено та видано 14 попередніх погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, з них 6 на розробку родовищ корисних копалин і 8 на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промисловою розробкою.
58
8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з відходами. Станом на 01.01.2009 в області накопичено 1850817,145 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Структура накопичення відходів в області наведена в таблиці 8.1, а показники утворення відходів у динаміці за 2006-2008 роки наведені в таблиці 8.2. Таблиця 8.1. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1
Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів
Одиниця виміру од.
Кількість
Примітка
413
Кількість підприємств, охоплених статистичним спостереження м Відходи 1-3 класів небезпеки
2
Накопичено небезпечних відходів, усього
т
1850817,145
3 4 5
у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки
т т т
625,011 37110,545 1813081,589
Таблиця 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1
Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), тис. т у тому числі: Відходи паперу та картону Сировина полімерна вторинна (включаючи відходи виробництва хімічних волокон) Матеріали вторинні текстильні Відходи шкіряні Шини зношені Склобій покупний Фосфогіпс, тис. т. Зола і золошлакові відходи теплових електростанцій і місцевих котелень, тис. т. Купорос залізний, тис. т. Кислота сірчана гідролізна, тис. т. Відходи тверді побутові, тис.т. Суміші формові відпрацьовані, тис. т. Костриця луб’яних волокон Жом буряковий, тис. т. Барда мелясна післядріжджова, тис. т. Барда зернокартопляна, тис. т. Дефекат, тис. т.
2006 рік
2007 рік
2008 рік
1356,2 1599,5
1261,2 1506,7
837,6 1069,0
869,0 399,0
1018,0 520,0
839,0 630,0
60,0 78,0 412,0 183,0 342,9 4,9
105,0 81,0 586,0 149,0 491,9 10,9
281,0 76,0 499,0 105,0 348,1 14,0
132,2 51,9 154,9 9,5 569,0 524,0 59,2 57,1 50,6
122,4 49,9 154,7 10,6 460,0 278,8 35.1 27,0
105,7 42,9 119,2 8,4 253,0 70,0 -
59
2
Лушпиння соняшникове Сироватка молочна – товарна, тис. т. Дробина пивна, тис. т. Відходи деревини, тис. щільн. м3 Зернові відходи, тис. т. Стержні початків кукурудзи Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3* Загальна кількість відходів, т* Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.*
210,0 120,0 1,0 79,7 53,5 41,0 133596,259
101,0 150,5 1,1 94,9 48,3 52,0 123760,934
100,0 155,6 0,9 117,9 60,6 200,0 150260,269
858,717 1733096,259
868,023 1630460,934
737,540 1219260,269
181172,513
132117,408
Див.*
13965,739
10028,437
Див.*
0,71
0,72
0,62
* Обсяги утворення відходів житлово-комунального господарства надані відповідно до державного статистичного звіту за формою №1 – ТПВ «Звіт про поводження з твердими побутовими відходами». * Загальна кількість відходів визначена як сума кількості відходів 1-3 класів небезпеки та відходів за формою 14 МТП. * За інформацією Головного управління статистики у Сумській області оприлюднення ВРП за Міжнародними стандартами оприлюднення здійснюється після дорахунків на державному рівні із запізненням на півтора року. Тому дані ВРП за 2008 р. будуть оприлюднені у травні 2010 р. * Низька кількість утворення твердих побутових відходів на 1 чол. пояснюється недосконалістю ведення обліку ТПВ, що вивозяться на полігони і надходять до приймальних пунктів вторинної сировини. Особливо це стосується сільської місцевості, де побутові відходи видаляються у пристосованих місцях (ярах, балках та ін.) без жодних проектних документів та контрольно-пропускних пунктів. Крім того, статистичні звіти не враховують обсяги ТПВ несанкціонованих сміттєзвалищ, а також ті, що спалюються жителями приватного сектору населених пунктів.
Найбільші обсяги утворення та накопичення відходів спостерігаються в промислово розвинених районах області – м. Суми та Сумському районі, м. Конотоп та Конотопському районі, м. Охтирка та Охтирському районі, м. Ромни та Роменському районі, м. Шостка та Шосткинському районі. Понад 90% накопичених відходів належить ВАТ «Сумихімпром», з них: залізного купоросу - 1783,810 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) – 11641,351тис. т. Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене. На території області наявні близько 20 підприємств, які мають у своїй структурі гальванічні виробництва. Гальванічні шлами при цьому накопичуються на території підприємств в металевих контейнерах або накопичувачах очисних споруд. Технології переробки гальваношламів з видобуванням з них металів в області відсутні, тому єдиним методом їх знешкодження залишається видалення на спеціалізовані полігони. Найбільшими утворювачами гальваношламів в області є такі підприємства, як ВАТ «СМНВО ім. М. В. Фрунзе» (м. Суми) та ВАТ «Нафтопроммаш» (м. Охтирка). На останньому накопичено 1010,4 т зазначених відходів 2 класу небезпеки, які зберігаються в металевих ємностях поблизу р. Охтирка. В результаті тривалого зберігання та під впливом атмосферних опадів ємності кородують, що може спричинити 60
забруднення довкілля важкими металами. Через скрутне фінансове становище підприємство не в змозі самотужки вирішити питання їх утилізації. На ВАТ «СМНВО ім. М,В, Фрунзе» відходи гальванічного виробництва зберігаються у спеціально побудованому централізованому складі. Станом на 01.01.2009 на підприємстві накопичено 1,01 тис. т зазначених відходів. Періодично відходи передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам, але обсяги їх утворення значно більші від обсягів утилізації. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) З метою запобігання забруднення довкілля небезпечними відходами, відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб’єктами господарювання повинні здійснюватися відповідні заходи щодо максимальної утилізації відходів чи передачі їх іншим споживачам та спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Сумарні основні показники поводження з відходами в області у динаміці за 2006-2008 роки наведені в таблиці 8.3. Таблиця 8.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Показники
2000 рік
2006 рік
2007 рік
2008 рік
Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств
101,613 8,960 3,577 86,023 6,630 0,002
133,596 1,068 30,888 1,083 0,042 91,910 10,841 7,055 -
123,761 1,235 46,986 1,274 0,070 58,985 17,790 13,366 0,007
150,260 1,374 94,601 3,713 0,041 39,688 14,576 -
-
0,018
0,006
0,011
1245,252
1753,065
1811,999
1850,817
У таблиці 8.4. наведені показники поводження з відходами у 2008 р. за класами небезпеки. Таблиця 8.4. Поводження з небезпечними відходами в області у 2008 році Утворено відходів, т Використано відходів, т Знешкоджено (знищено) відходів, т Передано відходів іншим підприємствам, т Вилучено відходів з інших причин, включаючи уточнення класу небезпеки, т
1 кл. небезпеки 137,586 0,166 892,252 247,573 9,335
2 кл. небезпеки 636,164 272,376 343,481 282,348
3 кл. небезпеки 122987,184 46713,614 39,051 17260,663
Всього 123760,934 46986,156 1274,784 17790,584
-
44,760
54,095
61
Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких щорічно зростають (див. табл. 8.2.) Офіційно в області тверді побутові відходи (далі ТПВ) розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти. З метою покращення ситуації у сфері поводження з побутовими відходами розроблений типовий проект «Майданчик для складування твердих побутових відходів в невеликих населених пунктах», але облаштування сільських полігонів відповідно до цього проекту не здійснюється через відсутність коштів у сільських рад. Тверді побутові відходи в сільській місцевості видаляються в основному в ярах і балках без будь-якої проектної документації, дотримання технології складування цих відходів та обліку. Дедалі складнішим стає вирішення питання пошуку нових придатних площ під полігони ТПВ в зв’язку з розвитком інфраструктури населених пунктів, а також негативним відношенням місцевого населення до розміщення полігонів поблизу території їхніх громад. За даними районних державних адміністрацій офіційні приймальні пункти вторинної сировини діють лише в містах Суми, Конотоп, Краснопілля, Кролевець, Ромни та Шостка. На території інших районних центрів області приймальні пункти вторинної сировини не зареєстровані. Крім того, в м. Суми такими спеціалізованими організаціями як ТОВ «Сумикомунтранс», ТОВ ДПА «Щит» на контейнерних майданчиках житлових будинків встановлені контейнери для окремого збирання ПЕТпляшок та іншого пластику, макулатури, скла. За даними Сумської міської ради в місті нараховується 20 пунктів приймання вторинної сировини СОУ «Сумиекокомресурси», але діяльність по збиранню та заготівлі тари і упаковки вони не здійснюють. В інших населених пунктах області, за даними райдержадміністрацій, приймальні пункти СОУ «Сумиекокомресурси» взагалі відсутні. З серпня 2007 р. введено в експлуатацію полігон ТПВ м. Суми, який розташований на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району. Проектний термін експлуатації полігону – до 2016 р., тому за цей час необхідно впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів в місті та будівництво сміттєпереробного комплексу 62
відповідно до Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2006-2010 роки. Рішенням Сумської обласної ради від 25.07.2008 затверджена Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року. Програмою передбачені заходи щодо будівництва, розширення та реконструкції полігонів ТПВ в районах області, придбання машин, установок та обладнання для збору, складування та видалення комунальних та небезпечних відходів. Крім того, програмою передбачені заходи щодо знешкодження та перезатарювання непридатних та заборонених до використання пестицидів, збільшення потужностей з їх утилізації. Інформація щодо кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та наявності в області полігонів твердих побутових відходів наведена в таблиці 8.5. Таблиця 8.5. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2009 № з/ п
Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону
1
2
1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Кількість)
Площі під твердими побутовими відходами, га
3 4 Сміттєзвалища (за інформацією Державної екологічної інспекції в Сумській області) Великописарівський район 1 0,03 Охтирський район 5 0,08 Сумський район 1 0,022 Шосткинський район 6 Ямпільський район 2 0,3 Всього 15 0,432 Полігони м. Білопілля 1 2.1 м. Буринь 1 4 смт. Велика Писарівка 1 2,1 м. Глухів 1 5,1 м. Конотоп 2 (один з них 14 (з них діючий – закритий) 5,2) смт. Краснопілля 1 3,3 м. Кролевець 1 4,1 м. Лебедин 1 7,2 смт. Липова Долина 1 4 смт. Недригайлів 1 2 м. Охтирка 1 8,5 м. Путивль 1 3,8 м. Ромни 1 3 м. Середино-Буда 1 1,5 м. Суми 2 (1 – закритий, 4,9 1 - діючий ) 10
16 17
м. Тростянець м. Шостка
18
смт. Ямпіль Всього
1 3,4 2 (один з них 12,62 (діючий – 7,12) закритий) 1 3,8 21 99,88 Заводи по переробці твердих побутових відходів Відсутні
Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року
+0,03 +0,08 +0,022 +0,3 +0,432 -
Особливу категорію небезпечних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди. Відповідно до проведеної у 2008 р. комплексної інвентаризації місць накопичення непридатних та заборонених 63
до використання в сільському господарстві засобів захисту рослин станом на 01.09.2008 р. в області було накопичено 2749,457 т НЗП, що зберігалися у 277 місцях накопичення. Але до деяких місць зберігання НЗП доступ був відсутній, так як склади замуровані, а металеві ємності заварені. Так, в Лебединському районі до 10 місць зберігання НЗП доступ відсутній, в Тростянецькому районі – до 3 таких місць. Районними інвентаризаційними комісіями кількість НЗП в актах інвентаризації по таких місцях накопичення вказувались облікові дані. Крім того, в ході проведення інвентаризації, була отримана інформація щодо випадків закопування пестицидів в ґрунті на території 4 районів: Білопільського (Терещенківська с/р), Липоводолинського (Кімличанська с/р), Недригайлівського (ТОВ АФ «Хоружівка»), Путивльського (с. Манухівка). За звітний період на території Білопільського району проведене перезатарювання 80,692 т НЗП, на зазначені роботи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділені кошти в сумі 300 тис. грн. В Путивльському районі за рахунок коштів обласного фонду ОНПС в сумі 680 тис. грн. 45,43 т НЗП відправлено на знешкодження. Всього на проведення зазначених заходів у 2008 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планувалося виділити кошти в сумі 980 тис. грн. Кошти освоєні у повному обсязі. На території С-Будського району проведене перезатарювання 6,091 т пестицидів, що зберігаються на ст. «Побєда». На зазначені роботи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища додатково виділені кошти в сумі 24,329 тис. грн. Крім того, здійснені заходи щодо охорони цього складу. За кошти районного консолідованого фонду охорони навколишнього природного середовища зі складів Великочернеччинської, Нижньосироватської, Хотинської сільських рад Сумського району вивезено на знешкодження 3,717 т НЗП. Кролевецькою райдержадміністрацією вжиті заходи щодо централізованого зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів, в результаті чого було ліквідовано 20 місць накопичення НЗП. На зазначені заходи з районного консолідованого фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти в сумі 40412,52 грн. Крім того, на проведення дезактиваційних робіт з районного консолідованого фонду ОНПС та районного бюджету виділені кошти в сумі 11,432 тис. грн. Із врахуванням вищевказаних робіт станом на 01.01.2009 на території області накопичено 2774,165 т непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігаються у 265 місцях накопичення. З них 148 місць знаходяться у незадовільному стані та потребують першочергових заходів із знешкодження непридатних пестицидів. При проведенні робіт з перезатарювання пестицидів постійно виявляються відхилення фактичної кількості НЗП від облікових даних, так як районними інвентаризаційними комісіями не проводилося зважування НЗП під час інвентаризації. 64
На безгосподарних складах НЗП області трапляються випадки грубого порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів, розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, для здачі на металобрухт та висипання пестицидів на незахищену землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його порушення. Узагальнена інформація щодо поводження з НЗП у 2008 р. наведена у таблиці 8.6. Таблиця 8.6. Поводження з непридатними пестицидами у 2008 році № з/п
Район
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Усього
Перезатарено впродовж року, т
Знешкоджено впродовж року, т
80,692 6,091 86,783
45,43 3,717 49,147
Утворено (виявлено) впродовж року, т 11,165 14,96 21,017 -
Кількість на кінець року, т 119,445 147,27 122,9 101,449 102,137 126,898 124,73 80,008 53,807 127,867 51,965 35,55 154,508 937,0 321,414 59,586 107,631 2774,165
Діючим природоохоронним законодавством не визначені терміни передачі відходів спеціалізованим підприємствам на утилізацію та видалення, обсяги утилізації відходів значно менші від обсягів їх утворення у календарному році, тому відбувається постійне накопичення відходів на території підприємств, в спеціально відведених місцях видалення, а їх передача на утилізацію здійснюється через значний період часу з моменту утворення. Деякі відходи зовсім не утилізуються – фосфогіпс, нафтошлами, тверді побутові відходи. Значну частину утворюваних промислових відходів становить відпрацьована формувальна суміш ливарного виробництва, головними постачальниками якої є ВАТ „Центролит” та ВАТ „СНВО ім. М.В. Фрунзе”. На цих підприємствах щорічно утворюється понад 20 тис. т. відходів. Відходи ливарних виробництв підприємств м. Суми використовуються для рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу с. Руднівка Сумського району. Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що утворюється в результаті функціонування Сумській ТЕЦ. Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи 65
висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, прийняте рішення про використання золошлаку для рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане Сумського району. В таблиці 8.7. наведені основні показники поводження з відходами з розподілом по районах області. Таблиця 8.7. Основні показники поводження з відходами 1-3 класів небезпеки в районах області № з/п
Місто, район
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка Білопільський район Буринський район Великописарівський район Глухівський район Конотопський район Краснопільський район Кролевецький район Лебединський район Липоводолинський район Недригайлівський район Охтирський район Путивльський район Роменський район Середино-Будський район Сумський район Тростянецький район Шосткинський район Ямпільський район Всього
Фактично утворилося відходів, т 149120,400 69,421 4,124 206,841 7,526 238,254 123,869 9,260 1,615 0,180 0,683 1,677 2,851 10,032 0,230 2,572 135,190 1,788 28,348 1,601 15,579 18,872 255,628 3,728 150260,269
Використано, т
Знешкоджено, т
94363,171 3,568 1,690 90,542 6,262 107,577 5,523 2,070 0,697 0,145 0,578 1,375 1,672 2,150 0 2,0 1,626 1,098 5,151 0,200 2,007 1,083 0,600 0,320 94601.105
2300,500 0,950 8,200 39,407 5,191 1,0 2,500 1355,254 3713,002
Накопичено відходів станом на 01.01.2009, т 1786262,619 1026,077 128,740 361,897 18,208 104,445 62209,782 16,105 0,980 61,135 59,121 33,597 90,409 1,035 17,212 3,065 85,990 114,836 35,552 53,925 37,920 81,018 0,400 13,077 1850817,145
Необхідно вирішити питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. В населених пунктах області необхідно відкрити пункти прийому небезпечних відходів від населення з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля. Але для вирішення цієї проблеми необхідне відповідне нормативно-правове забезпечення. У березні 2008 р. знешкоджені непридатні до використання хімічні речовини (калій ціаністий, ціанурхлорид технічний, сірковуглець, ангідрид миш’яковистий та ін.) загальним обсягом 0,290 т, які були накопичені на збанкрутілому ВАТ «АК «Свема». Роботи були проведені за кошти підприємства в сумі 20 тис. грн.
66
Державною екологічною інспекцією в Сумській області протягом 2008 р. в галузі поводження з відходами здійснено 658 перевірок, в т.ч. при поводженні з промисловими відходами - 278, з побутовими - 380. При цьому перевірено – 67 МВВ (місць видалення відходів), в т.ч.: 11 МВВ промислових відходів (ТОВ «Елга», ВАТ «ШЗХР», ВАТ «Центролит», ВАТ «Сумихімпром», ВАТ «Дубовязівський спиртзавод», ВАТ «Наумівський спиртзавод», завод «УБ і ВТ», ТОВ «ПТВ», м. Шостка та ін ); 56 МВВ побутових відходів – це сільські звалища всіх районів області; полігон ТПВ м. Суми на землях Краснопільського району; відпрацьований, але не рекультивований полігон м. Суми на землях Верхньосироватської с/р Сумського району; КП «Комбінат благоустрою»; м. Лебедин; ТОВ «ПТВ» м. Шостка; КП «Флора» м. Конотоп; полігони ТПВ м. Буринь та м. Глухів; сміттєзвалища сільських та селищних рад на території Липовододинського, Краснопільського, Роменського районів та ін.). При проведенні перевірок експлуатації МВВ промислових відходів виявлено: - відсутність висновку державної екологічної експертизи щодо можливості реалізації проекту землеустрою, щодо рекультивації порушених земель пісчаного кар’єру ВАТ «Будінмашсервіс» з використанням відходів ливарного виробництва на території Кровненської сільської ради; - при експлуатації шламонакопичувача для складування твердих відходів 23 класу небезпеки ВАТ «ШЗХР» допускається змішування виробничих та побутових відходів; - відсутність моніторингу за впливом МВВ на навколишнє природне середовища на шлаковому дворі для накопичення відходів сталеплавильного виробництва заводу «ОБ і ВТ». В результаті 5 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, винесено 4 рішення про тимчасову заборону діяльності: полігон твердих промислових відходів 2-3 класів небезпеки ВАТ «ШЗХР», 2-х секційного шламонакопичувача стічних вод ВАТ «ШЗХР», 2 – секція шламонакопувача промислових стічних вод ВАТ «Сумихімпром», для ВАТ «Центролит» розміщення відходів ливарного виробництва у відпрацьованій частині Руднівського пісчаного кар’єру. Основними порушеннями режиму експлуатації МВВ побутових відходів є відсутність проектної документації (переважно сільські звалища), паспортів МВВ, обвалування звалищ відсутнє, тверді під’їзді шляхи відсутні, пошарова ізоляція відходів не здійснюється. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи. За розміщення великогабаритних відходів поза межами полігону ТПВ м. Суми нараховані збитки в сумі 11,700 тис. грн. КП Сумської міської ради «Сумижилкомсервіс», матеріали передано до прокуратури Сумської області. Протягом 2008 р. здійснювались перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами. Зокрема, на протязі поточного року перевірено 101 міську, сільську та 67
селищну ради. Здійснено перевірку в галузі поводження з відходами Шосткинської міської ради, неодноразові перевірки при поводженні з відходами територіальними адміністраціями Сумської міської ради. В результаті встановлено, що основними порушеннями є: - відсутність схеми санітарної очистки населених пунктів і, як наслідок, стихійні смітники (всі без виключення сільські ради на території Сумського району, Шосткинського району, Буринського району, Охтирського р-ну, Глухівського р-ну, Роменського р-ну, Краснопільського та ін., Шосткинська міська рада, Сумська рада – стихійні смітники); - порушення режиму експлуатації звалищ, відсутність проектної документації, за що 105 посадових осіб органів місцевого самоврядування притягнуто до адміністративної відповідальності. В ході проведених перевірок виявлено 66 несанкціонованих звалищ та стихійних смітників, на загальній площі понад 2,2 га (Буринська міська рада, Білопільська, Сумська міська рада, Краснопільський р-н, Липово Долинський район). З них на кінець 2008 р. ліквідовано - 58. Тільки на території Шосткинської міської ради виявлено 10 стихійних звалищ, загальною площею 0,2 га. За що нараховано збитки на суму 2 млн.110 тис.881 грн. 75 коп. В місячний термін смітники було ліквідовано. В результаті проведених перевірок засвідчено повну бездіяльність комісій з питань поводження з безхазяйними відходами Глухівської, Сумської, Липоводолинської та Краснопільської райдержадміністрацій. На протязі поточного року перевірено 39 місць складування непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території Буринського району, Сумського р-ну, Краснопільського р-ну, Білопільського р-ну, Роменського р-ну, Глухівського р-ну. Аналіз перевірок по вищезазначеним районам свідчить про вкрай негативну ситуацію на території Роменського р-ну (з 35 місць зберігання 31 - в незадовільному стані, з них 16 складів повністю зруйновані і лише 4 - в задовільному стані), Глухівського р-ну (із 27 місць зберігання НЗП 17 знаходиться в незадовільному стані). В результаті проведених перевірок до адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з НЗП голови 24 сільських рад Сумського, Липоводолинського, Роменського, Глухівського та Краснопільського районів притягнуті до адміністративної відповідальності на загальну суму штрафів 4,230 тис. грн. За забруднення земельних ділянок на території Охтирського, Кролевецького, Глухівського районів НЗП нараховані збитки в сумі 31,468 тис. грн. 8.3 Використання відходів як вторинної сировини Згідно даних Головного управління статистики в Сумській області за 2008 р. у господарський оборот повторно залучено 469,7 тис. т вторресурсів або на 16% менше, ніж у попередньому році. Порівняно з 2007 р. скоротилося використання шлаків доменного виробництва (одержаних з-за меж області) – на 93,9 тис. т, жому бурякового – на 52,3 тис. т, сироватки 68
молочнотоварної – на 13 тис. т, дефекату – на 8,7 тис. т, кислоти сірчаної – на 9 тис. т. При цьому збільшилися обсяги використання барди зерно картопляної на 20,2 тис. т, купоросу залізного – на 7,1 тис. т, відходів деревини – на 6,5 тис. т. Сумщина по рівню використання відходів знаходиться на 19 місці серед областей України. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва у 2007-2008 рр. за напрямками споживання наведена на рис. 8.1. Рис. 8.1. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва за напрямками споживання 2007 р. Паливні потреби 3,0% Інші потреби 31,4% На виробництво товарів широкого вжитку 10,7%
2008 р.
На виробництво продукції виробничотехнічного призначення 54,9%
Паливні потреби 5,0% Інші потреби 28,4%
На виробництво товарів широкого вжитку 9,6%
На виробництво продукції виробничотехнічного призначення 57,0%
Ці висновки були зроблені на підставі аналізу статистичних звітів за формою 14-МТП «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва». Відповідно до номенклатури вторинної сировини та відходів виробництва, наведеної в зазначеному статзвіті, до них належать також фосфогіпс, суміші формові відпрацьовані, шлаки ливарного виробництва, тверді побутові відходи, зола і золошлакові відходи теплових електростанцій, які на сьогодні лише видаляються у спеціально відведених місцях. Причому фосфогіпс складає 82,1% від загального обсягу утворених у 2008 р. вторинних ресурсів. З метою його утилізації проведені науководослідні роботи і промислові випробування технології виробництва мінеральних добрив «Гранфос» і «Азофосфер». Напрацьовані досліднопромислові партії, проведені аграрні досліди, які показали позитивний результат. За інформацією підприємства для продовження роботи в цьому напрямку необхідне зовнішнє фінансування. Протягом 2008 року на підприємствах та в організаціях області утворено 1069 тис. т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 29% менше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулося в основному в результаті занепаду цукрової галузі області та зменшення обсягів утворення жому бурякового, дефекату, а також зменшення обсягів утворення відходів інших галузей промисловості. Динаміка використання відходів за останні три роки (за даними статзвіту за формою 14МТП) наведена в таблиці 8.8. 69
Таблиця 8.8. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3
Показник Обсяги утворення відходів, тис.т. Обсяги використання відходів, тис.т. Рівень використання, %
2000 рік 879,4 287,3 32,7
2006 рік 1599,5 484,2 30,3
2007 рік 1506,7 558,986 37,1
2008 рік 1069,0 469,7 43,9
За даними Головного управління статистики в Сумській області у 2008 р. на підприємствах області утворилось 114,6 тис. т брухту чорних металів та 11926,4 т брухту кольорових металів. Слід відмітити, що 57,9% загального обсягу чорного металобрухту складають металеві відходи, одержані зі сторони (183,3 тис. т.), в основному це обсяги підприємств, які займаються заготівлею металобрухту. У порівнянні з 2007 р. рівень використання відходів чорних металів знизився на чверть і становив 63,2% до обсягу утворених ресурсів. На відміну від чорного металобрухту частка кольорових металоресурсів, одержаних зі сторони, складає лише 32,4%. У 2008 р. рівень використання відходів кольорових металів зріс більш, ніж на третину, і становив 96,6% до обсягів знов утворених. Найбільшу питому вагу (91%) у відходах кольорових металів складає брухт алюмінію, зросли також частки міді та латуні. Значна частина спожитого металобрухту чорних та кольорових металів належить ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», ВАТ «Центролит», ТОВ «Фрунзе-Профіль» (м. Суми), КФ ЗАТ «Мотордеталь-Правекс», ТВ МТЗ ДТГО «Південно-західна залізниця» (м. Конотоп). 8.4. Транскордонні перевезення відходів У 2008 р. було два випадки затримки відходів бавовни загальною вагою 75,5 тонн, які транспортувалися з Узбекистану без дозволу на імпорт згідно вимог постанови Кабінету Міністрів від 13.07.2000 №1120. Товар був відправлений до адресату після одержання дозвільних листів Мінприроди України. 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про відходи», Положенням про Державне управління охорони навколишнього природного середовища, Держуправління в Сумській області здійснює заходи з реалізації державної політики в галузі охорони довкілля, управління та координацію у сфері поводження з відходами. Зокрема, вживаються заходи щодо удосконалення чинного природоохоронного законодавства, вдосконалення механізмів регулювання, розробки та реалізації державних та регіональних програм, забезпечення розв’язання гострих екологічних проблем області. 70
Держуправлінням неодноразово надавалися рекомендації щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань поводження з відходами, вносилися пропозиції до проекту Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами, проекту Методики розрахунків нормативів плати за розміщення відходів та ін. З метою забезпечення розв’язання гострих екологічних проблем області прийняте розпорядження голови обласної державної адміністрації від 03.06.2003 №249 «Про удосконалення діяльності у сфері поводження з відходами». Відповідно до цього розпорядження в області створений науково-виробничий центр поводження з відходами (ТОВ НВЦ «Екос»), затверджений склад та положення комісії по координації здійснення інвестиційних проектів, спрямованих на впровадження нових технологій у сфері поводження з відходами, передбачено ряд інших заходів. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101 затверджений порядок (методика) проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах у Сумській області. Зазначений порядок базується на принципах екологічного аудиту і спрямований на сприяння реалізації суб’єктами господарювання норм і вимог природоохоронного законодавства, удосконалення системи управління відходами на підприємствах та приведення її у відповідність до вимог ДСТУ ISO 14000. Станом на 01.01.2009 відповідно до методики інвентаризація промислових відходів проведена на 219 підприємствах області. В області розроблена та впроваджена система поводження із свинцем та його сполуками, яка затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 24.03.2004 №119 «Про реалізацію системи поводження із свинцем та його сполуками». Цей порядок спрямований на впорядкування діяльності щодо операцій поводження із свинцем, його сполуками та свинцево-кислотними відходами (відпрацьованими акумуляторами та іншим обладнанням, що містить свинець). З метою виконання вимог чинного законодавства, посилення контролю за зберіганням та рухом непридатних та заборонених до використання пестицидів (далі – НЗП), розроблена робоча програма «Система поводження (збору, транспортування, знешкодження) із забороненими і непридатними до застосування пестицидами». Відповідно до цієї робочої програми розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 18.08.2004 №328 затверджений Порядок поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами, який визначає обов’язки та повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування стосовно поводження з НЗП на території Сумської області, спеціалізованих підприємств, що проводять роботи з перезатарювання, транспортування та знешкодження непридатних пестицидів. За час дії системи кількість місць зберігання НЗП зменшилася з 399 у 2002 р. до 265 у 2009 р., протягом 2004-2008 рр. відправлено на знешкодження 443,747 т НЗП, проведено перезатарювання 516,692 т НЗП. 71
Відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про відходи» ведуться обласні реєстри місць видалення відходів, об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Станом на 01.01.2009 до реєстру місць видалення відходів внесено 121 МВВ, до реєстру об’єктів утворення відходів – 153 підприємства області, до реєстру ООУВ – 3 спеціалізовані підприємства області. Держуправлінням в межах компетенції здійснюються заходи щодо забезпечення виконання суб'єктами господарювання вимог чинного природоохоронного законодавства. Відповідно до постанови КМУ від 03.08.1998 №1218 дозволи та ліміти на утворення і розміщення відходів отримали: у 2007 р. - 243 підприємства з 406, визначених розпорядженнями голови облдержадміністрації; 78 суб’єктів господарювання звільнені від отримання лімітів; у 2008 р. – 248 підприємств з 423, визначених розпорядженнями голови облдержадміністрації; 57 суб’єктів господарювання звільнені від отримання лімітів. Рішенням Сумської обласної ради від 25.07.2008 до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року внесені зміни. Терміни виконання заходів у сфері поводження з відходами вказаної програми – 2009 – 2015 роки. Для удосконалення діяльності у сфері поводження з відходами необхідно: 1. Відповідними нормативно-правовими актами затвердити порядок визначення власника безхазяйних відходів, в тому числі непридатних та заборонених до використання пестицидів; затвердити процедуру фінансування знешкодження НЗП при ліквідації збанкрутілих сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за її порушення. 2. Впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів. 3. Провести заходи щодо розроблення проектної документації на полігони ТПВ та обладнання полігонів відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства. 4. Облаштувати місця видалення твердих побутових відходів у сільській місцевості відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства, у т.ч. вжити заходи щодо налагодження обліку відходів, що вивозяться на звалища. 5. Відповідними нормативно-правовими актами затвердити порядок поводження з небезпечними відходами, що утворюються населенням.
72
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА. Екологічна безпека - це сукупність певних властивостей навколишнього середовища і створюваних цілеспрямованою діяльністю людини умов, за яких з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об'єкти біосфери утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на навколишнє середовище і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується збереження здоров'я життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і наступних поколінь. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. Екологічна безпека – це такий стан довкілля, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Вона гарантується громадянам України шляхом здійснення широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Екологічна безпека, як компонент національної безпеки, забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища та гарантується законодавчими актами держави. Безпека людини та стан природного оточуючого її середовища - одна з найважливіших характеристик якості життя, науково-технічного та економічного розвитку держави. Гарантування безпеки держави (національної безпеки), зазвичай, пов'язують із захистом її від змін, що походять як зсередини, так і ззовні, спричинені протиправним застосуванням сили. При цьому йдеться про усунення загрози суспільному порядку, добробуту та здоров'ю населення, стійкому функціонуванню народного господарства. Усі аспекти національної безпеки міцно пов'язані між собою, і розв’язання переважної більшості проблем екологічної безпеки можливе тільки в комплексі з іншими аспектами національної безпеки. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об’єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан довкілля, подають Мінприроди та його органам на місцях спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, 73
токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими довкілля і продуктів харчування. 9.2. Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Протягом 2008 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області перевірено 5 підприємств, які внесені до Переліку об’єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні: 1. ВАТ «Сумихімпром» - перевірка проведена ДЕІ України 2. Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів; 3. НГВУ «Охтирканафтогаз»; 4. Качанівський газопереробний завод. 5. ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Сумське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - порушуються правила поводження з відходами, а саме: зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей створює вільний доступ – відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 82 КУпАП. Екологічний ефект: аналіз статистичної звітності 2-ТП повітря за 2006 та 2007 рр. свідчить про зменшення кількості викидів у 2007 р. в порівнянні з попереднім на 771,286 тонн за рахунок зменшення кількості зупинок компресорного обладнання. НГВУ «Охтирканафтогаз» Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - порушення правил тимчасового розміщення відходів, а саме: на деяких підрозділах виявлено розбиті відпрацьовані люмінесцентні лампи, незважаючи на видані приписи в минулому році продовжується самостійне транспортування відходів 1 класу небезпеки - відпрацьованих АКБ та відпрацьованих люмінесцентних ламп на бази МТЗ НГВУ «Охтирканафтогаз» та НГВУ «Полтаванафтогаз» - відповідальних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП; - підтікання редукторів та сальників качалок на Бугруватівському родовищі, що призводить до незначних забруднень земельних ділянок нафтою – відповідальні особи притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП; - на території Роменського району виявлено 3 недіючі артезіанські свердловини в незадовільному стані належністю НГВУ «Охтирканафтогаз» відповідальна особа не надана, за матеріалами перевірки надано приписи, акт перевірки передано до Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратура тури; 74
- ведеться реконструкція АЗС на території с. Герасимівка Роменського рну без розділу ОВНС та екологічної експертизи. В результаті винесено рішення про при зупинку ведення будівельних робіт. Екологічний ефект: у 2008 р. залишалось не вирішеним питання утилізації та розміщення нафтошламів, оскільки діючий раніше шламонакопичувач закритий рішенням Головного державного інспектора з ОНПС в Сумській області від 22.07.2003 р. №26, і розміщення нафтошламів здійснювалось періодично на підставі разових дозволів Держуправління з ОНПС в Сумській області. В результаті неодноразових приписів керівництву ВАТ «Укрнафта» підприємством одержано ліцензію на проведення операцій в сфері поводження з відходами, а саме з нафтопродуктами та відпрацьованими маслами; розроблено та узгоджено з Держуправлінням з ОНПС в Сумській області та облСЕС «Проект ліквідації нафтошламів з шламонакопичувача», розроблено технічне завдання на проект реконструкції шламонакопичувача для можливості доведення його до стану вимог нормативних актів. Проектна документація на реконструкцію виготовляється НДПІ ВАТ «Укрнафта». Проектом реконструкції передбачено бетонований майданчик для проведення біодеструкції. Рідку фракцію з існуючого шламонакопичувача планується передавати на переробку згідно укладеного договору зі спеціалізованою організацією. Облаштовано майданчик для складування металобрухту, а саме: виконано тверде покриття на території бази БМТЗ в м. Охтирка. Тривають роботи по ліквідації забруднення підземних вод кратерами свердловин №5 та №11 Рибальського родовища. «Качанівський газопереробний завод» Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – головний інженер притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 78 КУпАП; - порушення правил транспортування відходів 1 класу небезпеки, а саме: відпрацьовані АКБ транспортуються на базу МТЗ НГВУ «Полтаванафтогаз» - до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 82 КУпАП притягнута відповідальна особа з ОНПС на підприємстві; - відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами), оскільки дане питання вирішується на рівні ВАТ «Укрнафта», в зв’язку з цим направлено припис на адресу керівництва ВАТ «Укрнафта»; - роботи по ліквідації раніше виявленого забруднення підземних вод в районі Качанівського ГПЗ ведуться лише експериментальні. Екологічний ефект: перевіркою минулого року виявлено порушення цілісності стін аварійного амбару – дане порушення було усунуто на протязі 2-х місяців з моменту виявлення, а саме: демонтовано старі бетоновані плити та встановлено нові. 75
Облаштовано майданчик для складування металобрухту, а саме: виконано тверде покриття. Проведені ремонтні роботи трубопроводів артезіанських свердловин. ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - не проведено будівництво дощової каналізації всієї території виробництва хімобладнання, відповідних споруд по очищенню з використанням очищених вод в технічному водопостачанні в результаті винесено рішення про призупинку скиду забруднених стічних вод в р. Сумка; - перевищення встановлених нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря окремим джерелам викидів по наступним цехам цех №1, цех №5, цех №7, цех №22, цех №24 , цех №25,, цех №23, цех№51, цех №40. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 6 посадових осіб, за ст. 78 ч. 1 КУпАП; - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від посту флюсокисневої різки (цех №1), від котельної, що встановлена на станції 2-го підйому підземних вод(цех №55), котел утилізатор УДО 0,25 (цех №52), від піскоструйної камери (цех №20), дільниці №9 по виготовленню твердосплавних кілець встановлене обладнання AGIE (цех №51) без дозволу на викиди. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 1 посадову особу , за ст. 78 ч. 1 КУпАП; - відсутні паспорти на циклони від сушильних камер з котельнею для фітосанітарної обробки деревини (цех №21), паспорти на фільтри фарбувально-сушильних камер в цехах №8, №16, №24. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 1 посадову особу , за ст. 78 ч. 1 КУпАП; - не виконаний припис щодо проведення контролю нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів що не обладнані ГОУ та поновлення подачі води на гідрофільтр в цеху №12. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 1 посадову особу , за ст. 188.5 КУпАП. Та направлено лист в порядку взаємодії держуправлінню про включення даних порушень в умови дозволу; - в цехах виробництва хімобладнання, «Машинобудівник» на більшості циклонів порушена герметичність бункерів, мають місце підсоси повітря на повітроводах, порушена герметичність м’яких вставок. Відсутня подача води на гідрофільтрах, точки відбору проб не обладнані згідно ГОСТу та інш. В результаті до адміністративної відповідальності притягнуто 9 посадових осібу , за ст. 79 ч. 2 КУпАП. ВАТ «Сумихімпром» 20 лютого 2008 р. на шламонакопичувача промислових стоків ВАТ «Сумихімпром» сталася аварія: порив дамби 2 секції шламонакопичувача. В 76
результаті аварійної ситуації стічні освітлені промислові води витекли на навколишні землі та болотні масиви, площею близько 100 га.
Рис. 9.1. Надзвичайна ситуація на дамбі ВАТ "Сумихімпром" 20.02.2008. 21.02.08 – 23. 02.08. на колекторі споруджено дамбу перед р. Псел з метою попередження потрапляння в неї стічних вод. З 21.02.2008 р. регулярно проводився відбір проб води з р. Псел для аналізу хімічного складу. Проби води відбирались в створі 0,5 км вище м. Суми, на місці аварії та 0,5 км нижче м. Суми тощо. Результати відібраних проб води показали, що суттєвих відхилень від ГДК по водоймам рибогосподарського призначення не встановлено. В складі очищених стічних вод знаходилися хімічні речовини, які не є небезпечними, також було виявлено підвищену концентрацію солей. На 22.02.08 р. за результатами моніторингових досліджень, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, якість води у р. Псел знаходилася в межах нормативів для водойм рибогосподарського призначення. При порівнянні результатів вимірювань стічної води безпосередньо на витоку з 2 аварійної секції шламонакопичувача, води, якою затоплено навколишні болотні масиви та земельні ділянки навколо шламонакопичувача, з пробами води, відібраної в контрольних створах р. Псел вище місця аварії, в районі аварії та нижче місця аварії, можна стверджувати, що стічні води з шламонакопичувача не потрапили до р. Псел. Станом на 23.02.08 р. аварія локалізована. Витік стічних вод з пошкодженої секції шламонакопичувача припинений. 25.02.08 р. підприємством завершено роботи по спорудженню відгороджувальної дамби безпосередньо на місці аварії. Також відбулося засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС. З метою покращення ситуації 77
на заплавних землях було прийнято рішення про підготовку до скиду води із залитих земель у р. Псел в період весняної повені. 26.02.08 р. проведена нарада в облводгоспі, на якій обговорювалося питання регульованого скиду стічних вод до р. Псел, а також координація дій контролюючих організацій з даного питання. В нараді прийняли участь представники управління надзвичайних ситуацій в Сумській області, Державного управління ОНПС в Сумській області, ДЕІ в Сумській області, начальник відділу моніторингу Держводгоспу Яковенко Ю.П. На виконання протокольного рішення засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС від 25.02.08 р., з урахуванням аварійної ситуації, яка склалась в зв’язку з руйнуванням ділянки дамби шламонакопичувача секції №2 ВАТ «Сумихімпром», Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області 26.02.08 р. виданий відповідний дозвіл на регульований скид стічних вод в р. Псел. В межах виданого дозволу ведеться регульований скид стічних вод з залитої площі в р. Псел витратою 0,2-0,3 м3/секунду. Екологічною інспекцією постійно контролювався стан справ на місці аварії. Паралельно лабораторні дослідження проводилися відомчою лабораторією ВАТ «Сумихімпром» та лабораторією Сумського обласного управління водного господарства. З метою контролю ходу виконання ліквідаційних робіт, встановлення причин та мінімізації наслідків аварії 04.03.08 відбулася робоча нарада, в роботі якої прийняло участь керівництво держуправління. Згідно висновку комісії по розслідуванню причин аварії - надзвичайна ситуація виникла в результаті потрапляння води і поступовому виносу піску з тіла греблі за рахунок прориву плівки екрану. А застосування напівгідрату фосфогіпсу не дозволило вчасно при плановому візуальному контролі помітити створення пустот в тілі греблі. Сумською філією інституту «Дніпродіпроводгосп» проведено інженерно-геологічні дослідження другої секції шламонакопичувача. З метою встановлення впливу наслідків аварії на підземні води Державним центром проблем гідротехнічних споруд «УкрВОДГЕО» на підставі договору з ВАТ «Сумихімпром» відібрано проби води із спостережних свердловин. Державною екологічною інспекцією в Сумській області пред’явлено позов ВАТ «Сумихімпром»на суму 15784,739 тис. грн. 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Серед різноманітних видів іонізуючих випромінювань надзвичайно важливими при вивченні питання небезпеки для здоров'я і життя людини є випромінювання, що виникають в результаті розпаду ядер радіоактивних елементів, тобто радіоактивне випромінювання.
78
Суб’єктами Сумської обласної системи моніторингу довкілля здійснюються спостереження за радіологічним станом довкілля з метою запобігання радіоактивного забруднення. Сумським обласним центром з гідрометеорології протягом 2008 р. продовжувались щоденні стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь на метеостанції Глухів і авіаметеостанції Суми, що характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на місцевості. Результати спостережень наведені в табл. 9.1. Таблиця 9.1. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря за 2008 р. Пункт спостереження АМСЦ Суми Дружба Ямпіль.р-ну Глухів Конотоп Лебедин Ромни
Максимально разовий рівень/кількість перевищень (дні) 13 / 0 13 / 0 19 / 0 14 / 0 16 / 0 15 / 0
Середньорічне значення 2008 рік 2007 рік
12 10 13 12 11 12
12 10 12 11 11 12
Вказані рівні гамма-фону не перевищують допустимих значень. Щільність радіаційних випадінь по результатам спостережень на планшетах метеостанції Глухів і авіаметеостанції Суми не перевищувала встановлених норм. Сумським обласним центром «Облдержродючість» контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. Також протягом 2008 р. проведено уточнююче обстеження радіаційно-забруднених територій сільськогосподарських угідь в 6 господарствах Ямпільського району на площі 6 тис. га. Дані наведені в табл. 9.2. та 9.3. Табл. 9.2. Забруднення радіонуклідами ґрунту на контрольних ділянках. Район/населений пункт
Рік 1981-1985
Білопільський с. Воронівка
1986 1996 2008
Буринський с. Клепали
1986 1996 2008
Великописарівський с.Рябина
1986 1996 2008
Глухівський с.Чернєво
1986 1996 2008
1981-1985
1981-1985
1981-1985
Гамма-фон мкр/год 15 21 11 14 14 28 15 15 15 31 13 14 14 38 12 16
Щільність забруднення,Кі/км 90 Сs Sr 0,01 0,01 0,015 0,011 0,011 0,020 0,019 0,012 0,02 0,025 0,018 0,012 0,023 0,046 0,014 0,015
137
0,031 0,13 0,22 0,13 0,035 0,19 0,23 0,18 0,04 0,19 0.14 0,17 0,042 0,50 0,36 0,16
79
1981-1985 Конотопський с.Сім’янівка
1986 1996 2008
Краснопільський с.Самотоївка
1986 1996 2008
Кролевецький м.Кролевець
1986 1996 2008
Лебединський м.Лебедин
1986 1996 2008
Липоводолинський с.Берестівка
1986 1996 2008
Недригайлівський с. Комишанка
1986 1996 2008
Охтирський м.Охтирка
1986 1996 2008
Путивльський с. Зіново
1986 1996 2008
Роменський с. Вовківці
1986 1996 2008
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985
1981-1985 1986 1996 2008 1981-1985 1986 1996 2008 1981-1985 1986 1996 2008 1981-1985 1986 1996 2008 1981-1985 1986 1996 2008
Середино-Будський с. Кам”янка
Сумський с. Токарі
Тростянецький с. Боромля
Шосткинський м. Шостка
Ямпільський смт. Ямпіль
16 26 13 13 16 36 15 15 14 32 14 14 16 21 15 14 14 25 16 15 16 23 17 15 15 23 14 15 15 25 14 17 16 25 13 16 16 78 16 12 15 26 12 13 14 22 15 16 14 50 17 15 14 23 14 13
0,036 0,13 0,20 0,18 0,04 0,22 0,13 0,15 0,04 0,66 0,25 0,22 0,03 0,19 0,12 0,13 0,030 0,07 0,10 0,14 0,04 0,10 0,16 0,17 0,037 0,10 0.18 0.15 0,036 0,30 0,18 0,17 0,035 0,13 0,19 0,16 0,033 0,30 0,26 0,30 0,042 0,16 0,25 0,15 0,03 0,18 0,15 0,14 0,04 0,33 0,62 0,36 0,029 0,10 0,17 0,14
0,024 0,030 0,013 0,010 0,016 0,022 0,017 0,015 0,024 0,022 0,015 0,015 0,02 0,023 0,013 0,012 0,019 0,028 0,015 0,015 0,024 0,028 0,010 0,011 0,021 0,038 0,014 0,013 0,02 0,027 0,017 0,016 0,021 0,025 0,017 0,015 0,024 0,070 0,019 0,016 0,02 0.030 0,014 0,015 0,022 0,025 0,017 0,010 0,018 0,020 0,016 0,013 0,021 0,043 0,013 0,011
Таблиця 9.3. Вміст радіонуклідів в продукції рослинництва в зразках, відібраних на контрольних ділянках по радіології в районах у 2008 р. № п/п 1
1
Населений пункт
Район 2
Недригайлівський
Культура
3
4
с. Комишанка
Кукурудза
Рівень забруднення, Бк/кг продукція основна/побічна 137 90 Cs Sr 5 6
2,2 2,4
1,5 1,9
80
1
2
3
4
5
6 2,0 2,4
2
Лебединський
м. Лебедин
Ячмінь
2,3 2,5
3
Л-Долинський
с. Берестівка
Озима пшениця
1,8 2,0
1,7 1,9
4
Роменський
с. Вовківці
Кукурудза
2,0 2,2
2,4 2,6
5
Білопільський
с. Воронівка
Соя
6
Буринський
с. Клепали
Ячмінь
7
Путивльський
с. Зіново
Овес
3,0 3,2 2,1 2,3 2,3 2,5
2,7 2,9 1,4 1,7 1,4 1,7
8
Путивльський
с. Зіново (луки)
Різнотрав`я
3,7
3,2
9
Глухівський
с. Чернєво
Озима пшениця
10
Ямпільський
смт. Ямпіль
Жито
11
С-Будський
с. Каменка
Різнотрав’я
12
Шосткинський
м. Шостка
Озима пшениця
м. Кролевець
Ячмінь
2,0 2,4 3,0 3,1 4,0 3,0 3,2 2,2 2,4
1,8 1,6 1,9 1,5 3,2 2,4 2,8 2,0 2,0
13
Кролевецький
14
Конотопський
с. Сім`янівка
Ячмінь
2,0 2,3
2,2 2,4
15
Тростянецький
с. Боромля
Кукурудза
2,2 2,4
1,4 1,6
16
Охтирський
м. Охтирка
Соя
2,8 3,3
2,5 2,8
17
В-Писарівський
с. Рябина
Ячмінь
18
Краснопільський
с. Самотоївка
Озима пшениця
19
Сумський
с. Токарі
Озима пшениця
20
Сумський
Різнотрав`я
2,3 2,7 2,6 2,9 2,4 2,6 3,3
21
Лебединський
Різнотрав`я
3,6
3,0
22 23
Лебединський Лебединський
Різнотрав`я Різнотрав`я
3,0 2,9
2,5 2,6
24
Ямпільський
Трави
3,4
3,2
25
Ямпільський
Трави
3,5
3,0
26
Ямпільський
Трави
3,6
3,1
27
Шосткинський
Трави
3,4
3,2
28
Шосткинський
Трави
3,5
3,0
29
Шосткинський
м. Суми Михайлівська цілина (умовна) (абсолютна) с. Жовтневе с. Шатрище поле VІ с. Шатрище поле VІІІ с. Шатрище поле ІХ с. Пирогівка луг с. Богданівка поле ІV с. Богданка луг
2,1 2,5 2,2 2,6 2,0 2,2 3,0
Трави
3,7
3,0
81
10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в регіоні Сумська область розташована в трьох агроґрунтових зонах: - поліській, де ґрунтовий покрив представлений в основному дерновопідзолистими ґрунтами легкого гранулометричного складу з умістом гумусу 1-2%, (приблизно10% ріллі); - перехідній, де поширені сірі лісові ґрунти, переважно легкосуглинкові, з умістом гумусу 1,5-2,5%, та чорноземи опідзолені з умістом гумусу 2,5-3,5% (20% ріллі області); - лісостеповій, де ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами типовими глибокими малогумусними, переважно середньосуглинковими, з умістом гумусу 3,5-5,5% (55% ріллі області). Аналіз стану землекористування дає підставу стверджувати, що якість та родючість ґрунтів знижується досить високими темпами. В деградаційних процесах ґрунтового покриву провідна роль належить ерозійним та дегуміфікаційним явищам. Різко зменшується баланс поживних речовин в ґрунтах. Порушення правил обробітку ґрунту та технологій вирощування сільськогосподарських культур призводить до розвитку ерозійних процесів, ущільнення ґрунту важкою ґрунтообробною технікою, виснажування, розповсюдження шкідників і хвороб культурної та природної рослинності. Систематичне сільськогосподарське використання земельного фонду області потребує постійного контролю за станом його родючості, реакцією та сольовим режимом ґрунтового середовища, рівнем забруднення важкими металами, радіонуклідами, стійкими пестицидами та іншими токсикантами. Для стабілізації та відновлення родючого потенціалу ґрунтів області необхідно виконання наступних заходів: - внесення підвищених доз органічних добрив (гною, компостів, соломи, сидератів тощо); - застосування обґрунтованих доз і співвідношень елементів живлення мінеральних добрив; - вапнування та гіпсування ґрунтів; - застосування невиснажливих та безполицевих систем обробітку ґрунту, а також додержання науково обґрунтованих та ґрунтозахисних сівозмін. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. Динаміка внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунти сільськогосподарськими підприємствами наведена в табл. 10.1. Органічним добривам належить провідна роль у призупиненні сталої тенденції зниження вмісту гумусу і досягнення його бездефіцитного балансу в ґрунтах області. У практиці сільськогосподарського виробництва широко використовуються органічні добрива – такі, як підстилковий гній, гноївка, компости на основі гною, пташиний послід, вторинна продукція 82
рослинництва, сидерати, солома, торф, мул ставків, різні органо-мінеральні суміші та інше. Мінеральні добрива є найбільш дієвим і ефективним засобом підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Але їх широке застосування призводить до інтенсивної руйнації гумусного шару, а саме зміни його природного мікробіологічного складу та мінералізації, що в свою чергу, веде до не відновлюваного погіршення якості оброблюваних земель. Таблиця 10.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунти сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т
2000 889,5
2005 696,4
2006 650,1
2007 702,6
2008 799,1
136,1 108,7 21,1 6,3
159,1 106,0 30,1 23,0
211,0 138,5 38,8 33,7
322,6 200,6 61,2 60,8
525,2 362,8 81,2 81,2
248,6 27,9 15 12 2 1
257,5 37,0 23 15 5 3
291,4 44,8 33 22 6 5
417,2 59,4 46 29 9 8
600,0 75,1 66 45 10 11
1447,6 57,2 6,4 1,6
924,3 44,2 6,3 1,3
939,5 51,6 7,9 1,4
872,8 49,0 7,0 1,2
716,6 39,8 5,0 0,9
10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Пестициди – це токсичні речовин, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, в наслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревинної, чагарникової рослинності, засмічуючи видів риб. На сьогоднішній день ведення сільського господарства без застосування пестицидів неефективне та неможливе. Це обумовлено великими втратами врожаю за рахунок негативної дії на сільськогосподарські культури вище наведених факторів. Це також підтверджується тим, що за останні 8 років використання пестицидів зросло майже в 4 рази, з 262 тис. т до 1024 тис. т (табл. 10.2.). Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг
2000 262 639
2005 388 502
2006 558 613
2007 779,5 915
2008 1024,6 1242
0,22
0,32
0,46
0,65
0,85
83
11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону Паливно-енергетичний комплекс області представлено підприємствами з видобування паливно-енергетичних корисних копалин; виробництва продуктів нафтоперероблення; постачання та збереження нафти, газу та нафтопродуктів; виробництва та розподілення електроенергії та газу. Сумська область є одним з головних нафтогазовидобувних регіонів України. В області у 2008 році видобуто майже половину української нафти (1,55 млн. тонн) та близько 6% (1,2 млрд. куб. м) природного та нафтового попутного газу. Щорічно у видобування вуглеводнів інвестується в межах 400 млн. грн. За 2008 р. природний газ проведено до 25 сіл області, прийнято в експлуатацію 350 км газових мереж, проведено комплексне обстеження 1718 км лінійної частини газопроводів. Газифіковано 8 тисяч квартир та встановлено 15 тис. побутових лічильників газу. Торф'яні ресурси Сумської області складаються із 165 торф'яних родовищ з геологічними запасами 106,2 млн. тонн. Частка запасів торфу в області від загальних в Україні становить 5%. Основні запаси сконцентровані в Глухівському, Шосткинському, Кролевецькому, Конотопському та Путивльському районах. З метою раціонального використання місцевих енергетичних ресурсів, задоволення потреб населення та закладів бюджетної сфери місцевим видом палива – торфом розроблено "Програму розвитку торф’яної промисловості Сумської області на період до 2009 року". Електроенергетика області представлена підприємствами ВАТ "Сумиобленерго" та Сумськими магістральними електричними мережами. До власних генеруючих підприємств відносяться Сумська, Шосткинська та Охтирська ТЕЦ, електрогазотурбінна установка ВАТ "СНВО ім.Фрунзе", а також 3 гідроелектростанції. Загальна генеруюча потужність складає 120 МВт. Річне виробництво електроенергії складає близько 385 млн. кВт/год. Для виробництва електроенергії використано 359,8 тис. т у.п. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів при виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води наведена в табл. 11.1. Таблиця 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2 2000 Споживання1 паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г
2 2005 4 35,3
3
2 2008
3 91,1
3 59,8
1
1 22,1
1 17,8
1 18,5
3 96,3
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. 1 Прямі узагальнені енерговитрати. 2 Не розроблялось.
2 2007
80,1
21,6 Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п.
2 2006
3 67,8
3 54,7
3 28,5
-
84
Для вирішення актуальних питань, пов’язаних з надійною роботою електричної системи області, безперебійним електрозабезпеченням та з метою зменшення втрат електроенергії в мережах ВАТ "Сумиобленерго" реалізує програму перспективного розвитку електричних мереж на 2006-2015 роки. У 2008 р. було збудовано нові кабельні лінії напругою 10 кВ у Сумах та проведено повну заміну зношених кабельних ліній у містах Суми, Ромни, Шостка, Охтирка довжиною 11,25 км. Також проведена реконструкція повітряних ліній електропередач напругою 10 кВ довжиною 11,5 км та напругою 0,4 кВ довжиною 40,6 км. Збудовано 3 нових трансформаторних підстанції 10/0,4 кВ. У 2008 р. в області здійснювався щодобовий контроль за дотриманням граничних рівнів споживання електричної потужності та обсягів споживання природного газу. Щомісячно проводився моніторинг споживання цих видів енергоресурсів та стану розрахунків за них. До споживачів міст і районів області доводились граничні рівні енергоспоживання. Завдяки вжитим заходам з енергозбереження споживання природного газу в області скоротилось проти 2007 року на 5%. В таблиці 11.2 приведені статистичні дні щодо викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році. Статистичні дані щодо динаміки споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведені в таблиці 11.3. Таблиця 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Кількість підприємств
Усього стаціонарними джерелами
Обсяги викидів, тис. т
Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн
Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів
викиди на одиницю продукції,
235
29,7
х
102,0
х
8
7,8
х
109,0
х
7
7,7
х
109,0
х
25
2,6
х
116,6
х
4
2,3
х
126,1
х
-в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість добування паливно– енергетичних корисних копалин Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води виробництво електроенергії
Таблиця 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього по Україні млн. т умовного палива /область у % Вугілля кам’яне тис.т / область у % Газ природний, млрд. м³ / область у %
2005 р.
2006 р.
2007 р.
2008 р.
176,2/1,6
205,6/1,4
207,7/1,3
210,7/1,2
194,5/1,3
63491,2/0,3
63876,2/0,1
70638,4/0,1
71009,8/0,1
70376,8/0,1
68,4/2,6
72,6/2,8
71,0/2,8
68,0/2,5
63,5/2,7
85
Бензин моторний тис.т / область у %
2940,7/3,2
3670,1/2,5
4404,8/2,4
4821,8/2,3
5061,1/2,1
Газойлі (паливо дизельне) тис.т, / область у %
4882,7/2,6
5133,4/2,1
5468,3/2,0
6050,5/2,0
6195,7/1,9
Мазути топкові важкі, тис.т / областьу %
1222,4/0,6
684,6/0,1
1093,7/0,2
1203,3/0,0
1206,6/0,0
11.2. Ефективність енергоспоживання За звітний період проведено модернізацію котельного обладнання в закладах бюджетної сфери (замінено котли, мережеві насоси), реконструйовано існуючі котельні та побудовано топкові у 39 закладах освіти. Використано 11,6 млн. грн., зекономлено 0,6 тис. тонн умовного палива. У 2008 р. використано 7 млн. гривень на заміну вікон на склопакети в закладах бюджетної сфери, замінено 3,6 тис. штук. За кошти місцевих бюджетів та інших джерел фінансування (батьківські, спонсорські) замінено більше 14 тис. ламп розжарювання на енергоефективні, зекономлено 196 тис.кВт/год. електроенергії. Переведено на електроопалення 94 об’єкти бюджетної сфери. У житлово-комунальному господарстві реконструйовано котельні в містах Ромни, Кролевець, Білопілля. Виведення із експлуатації двох нерентабельних котелень, заміни двох котлів НІІСТУ-5 у КП «Ромникомунтепло» дасть змогу зекономити 64,4 тонн умовного палива та 13,7 тис.кВт/год. електроенергії. Проведена модернізація системи теплозабезпечення мікрорайону «Залізничний» м. Конотоп. Побудовано 5 міні-котелень, виведено з експлуатації біля 3 км теплових мереж. У зв’язку зі зменшенням теплового навантаження котелень в окремих населених пунктах області і зростанням собівартості опалення було прийняте рішення про переведення житлового фонду на індивідуальне опалення, а об’єктів соціальної сфери на автономне опалення в містах: Середино-Буда, Дружба, Кролевець, Путивль, Буринь, Тростянець, селищах міського типу Ямпіль, Свеса, Недригайлів, Липова Долина, Краснопілля, Велика Писарівка. Це дало змогу вивести з експлуатації більше 70 км теплових мереж та зекономити природного газу населенням на 20 млн. грн. Реконструйовано 21,5 км теплових мереж, із них 7,7 км з використанням попередньоізольованих труб. Статистичні дані про використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведені в таблицях 11.4 та 11.5. Таблиця 11.4. 1 Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний
2
2
2
2
000 р. 2763519
005 р. 2886632
006 р. 2834777
007 р. 2633504
008 р. 2581521
186949 1834336 136374 17962
76217 2027843 145333 10344
81412 1936283 147803 107195
92775 1744786 127322 16195
89605 1704261 143383 20634
6502 0,4
899 0,3
636 0,2
139 0,2
76 0,1
86
Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива 1
95209 – 18 205 6 128930 7785 – 9275 6570 – 1064 – – –
93169 153 286 29 10 107215 416 2 6112 9421 15 9477 471 – –
106645 272 321 44 7 108994 1877 13 5931 10065 21 12527 93 0,2 –
113200 324 347 32 6 119900 175 8 6245 13487 17 12521 63 0,2 –
108219 524 249 26 5 116682 217 7 5374 15064 11 9847 94 64 1332
– 6757
– 2581
– 1947
– 1725
– –
Включаючи обсяги палива, реалізованих населенню.
Таблиця 11.5. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Витрачено тис.т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності 1
Витрати палива в натуральному вимірі вугілля газ бензин газойлі (паливо кам’яне, природний, моторний, дизельне), тис.т млн.м3 тис.т тис.т
1797,8
82,1
1180,8
40,7
96,7
121,4 1100,5 320,4 422,6
0,2 61,9 0,0 4,6
14,1 768,0 169,6 329,6
12,9 13,4 3,8 7,4
48,8 16,4 6,9 8,8
7,7
–
5,7
0,2
0,4
10,5
–
0,1
0,0
0,0
81,2
0,0
57,9
4,9
3,5
357,5 35,8
57,3 0,1
268,8 6,7
2,2 2,8
0,7 6,1
14,0 450,6
0,1 3,6
3,6 355,7
2,3 2,6
2,8 20,7
4,4 16,2 38,7
0,0 3,2 9,8
2,1 6,5 18,0
0,9 2,1 1,0
0,3 0,1 0,4
10,6 5,6
2,8 0,4
4,6 1,5
1,6 1,1
0,2 0,9
Без реалізації обсягів палива населення.
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі. У 2008 р. викиди забруднюючих речовин підприємств паливноенергетичного комплексу склали 20,4 тис. т, що складає 69% від викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами області (див. табл. 11.2). 87
11.4. Використання альтернативних джерел енергії Обласною державною адміністрацією вживаються заходи щодо впровадження місцевих поновлювальних видів палива. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 31.07.2008 № 539 «Про скорочення споживання природного газу за рахунок використання місцевих видів палива на підприємствах комунальної енергетики, установах бюджетної сфери та населення області у 2009-2015 роках» до райдержадміністрацій та міськвиконкомів доведені завдання по економії газу. Більшість котелень закладів бюджетної сфери в якості палива використовують дрова, тирсу та інші відходи деревини. В кінці 2007 р. переведено на альтернативний вид палива (солома) котельні загальноосвітніх шкіл в селі Ямне та смт. Велика Писарівка (Великописарівський район). У Білогривській загальноосвітній школі (Кролевецький район) замінено котли НІІСТУ-5 на твердопаливні котли «КАЛЬВІС» з коефіцієнтом корисної дії 87%. Економія - 48,4 тис. гривень або 105 тонн умовного палива на рік. При цьому вартість 1 м2 опалення складає 1,35 гривні. Котельня Грузчанської школи цього району працює на тирсі. Переведено на торфобрикети та відходи деревини котельні навчальновиховного комплексу в с. Соснівка, загальноосвітньої школи у селі Червоне та встановлено теплогенератори, які працюють на відходах деревини у 3 сільських будинках культури в Глухівському районі. На сьогодні всі котельні лісогосподарських підприємств та 420 котелень і топкових бюджетної сфери в якості палива використовують дрова, тирсу, відходи деревини та торфобрикети. Альтернативні види палива використовуються промисловими підприємствами області. На Шосткинському казенному заводі «Зірка» (цех №7) встановлено водогрійний котел, який працює на відходах деревини. Щорічна економія складає більше 1 тис. тонн у.п. У концерні «Укрросметал» встановлено два котли на альтернативному паливі (відходи деревини), які опалюють виробничі приміщення. У ТОВ «Арго» (м. Путивль) на заводі з виробництва круп впроваджено енергозберігаючий проект по переведенню котельні з газу на відходи від виробництва (лушпиння). На Шостинській ТЕЦ проводяться роботи по переведенню котлів на альтернативні види палива (торф, відходи деревини). У 8 регіонах області освоєно виробництво паливних брикетів та пілетів.
12. ВПЛИВ ТАРНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. 12.1. Транспортна система регіону. Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході область межує с Брянською, Курською и Бєлгородською 88
областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає 498 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарне, Зерново) і п’ять - автомобільним (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаковка, Велика Писарівка). На півдні, південно-сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України - м. Києва дорівнює 350 км. Транспортний комплекс Сумської області представлений такими складовими як залізничний, автомобільний, авіаційний та міський електричний транспорт. Транспортна мережа автомобільних доріг загального користування в області складає 7,6 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 6,4 тис. км. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом в області здійснюють 1931 суб'єкт підприємницької діяльності. Пасажирським автомобільним транспортом у 2008 р. перевезено 104,7 млн. осіб, приріст проти 2007 року склав 5,2% (по Україні – 4,7%). Дані наведені в таблиці 12.1. Станом на 01.01.2009 забезпечено регулярним автобусним сполученням 99,4% сільських населених пунктів, до яких існує автомобільна дорога з твердим покриттям. Залізничний транспорт області представлений Сумською дирекцією залізничних перевезень Південної залізниці та Конотопською дирекцією залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, до складу яких входить 49 станцій, 5 залізничних вокзалів, загальна протяжність залізниці складає 835 км. У 2008 р. проведена робота по організації регулярних пасажирських авіарейсів з аеропорту Суми. Таблиця 12.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту
Рік
Перевезено Вантажооборот вантажів млн. т % млн.т.км. % до під– до під– сумку сумку 1,7 8,1 Х
Залізничний
2000
Автомобільний
2005 2006 2007 2008 2000
2,5 2,5 2,4 2,3 19,4
15,7 16,1 14,9 14,6 91,1
490,2
13,4 13,0 13,7 13,5
84,3 83,9 85,1 85,4
603,0 653,7 758,2 817,3
Водний
2005 2006 2007 2008 2000
Перевезено Пасажирооборот пасажирів млн. % млн.пас.км. % до під– до під– сумку сумку 16,8 15,6 Х
100,0
14,9 14,8 14,9 15,2 46,8
10,9 10,3 10,1 10,3 43,5
323,1
100,0
100,0 100,0 100,0 100,0
87,1 92,0 99,5 104,7
63,7 64,3 67,2 70,7
719,3 724,9 794,8 833,7
83,7 83,4 85,5 88,2
2005
89
Авіаційний
Трубопровідний
2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008
Міський електротранспорт
2000 2005 2006 2007 2008 Всього 2000 2005 2006 2007 2008 Х- адміністративні дані
21,1 15,9 15,5 16,1 15,8
100 100 100 100 100
490,2 603,0 653,7 758,2 817,3
100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
-
-
-
-
43,9 34,8 36,3 33,6 28,1 107,5 136,8 143,1 148,0 148,0
40,8 25,4 25,4 22,7 19,0 100 100 100 100 100
… 139,6 144,2 134,9 111,8 323,1 858,9 869,1 989,7 945,5
… 16,3 16,6 14,5 11,8 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області та дані щодо групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо наведені в таблицях 12.2 та 12.3. Таблиця 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області, тис. т. Роки
Вантажні автомобілі
2000 2005 2006 2007 2008
Пасажирські автобуси 16,4 13,2 12,2 10,2 9,7
Пасажирські легкові автомобілі 4,4 2,6 2,5 1,9 1,7
Спеціальні легкові автомобілі
3,7 4,2 4,0 3,9 3,9
1,1 0,8 0,8 0,7 0,7
Спеціальні нелегкові автомобілі 3,9 3,3 3,2 2,8 2,7
Таблиця 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)1 Тип
Всього
За видами палива
90
автомобіля (одиниць)
бензин
Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі
дизпаливо
зріджений нафтовий газ
стиснений газ
стиснений природний газ і бензин
дизпаливо та стиснений природний газ
156436
117994
22557
7579
396
7861
49
127668
102332
14545
6522
42
4218
9
6716 5181
3981 3372
1727 1545
214 70
102 7
689 174
3 13
1469
109
1323
0
0
26
11
4077
1402
931
282
49
1412
1
6447 4878
3711 3087
1540 946
263 228
182 14
739 603
12 0
1
За даними ДАЇ у Сумській області станом на 1 серпня 2008 року.
Автотранспорт є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Сумської області. Останніми роками спостерігається тенденція збільшення викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел (таблиця 12.4.). В Сумській області 66% від загального обсягу викидів (57,7 тис. т) складають викиди від автотранспорту. Обсяги викидів від роботи автотранспорту у 2008 р. зменшились в порівнянні з 2007 р. по діоксиду азоту (6,347 тис. т), оксиду вуглецю (43,543 тис. т), летким органічним сполукам (6,435 тис. т), сірки діоксиду (0,598 тис. т). Загальний обсяг викидів сажі склав 0,59 тис. т, що на 2% перевищує показники 2007 р. Статистична звітність щодо середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів не ведеться, тому табл. 12.5. не заповнена. Таблиця 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними1 джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки
2000 2005 2006 2007 2008
Обсяги викидів, тис.т.
бензину
54,8 51,9 49,4 59,3 57,7
50,4 45,3 42,6 43,1 41,8
У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 2,6 4,9 4,9 11,0 10,7
1,8 1,7 1,9 5,2 5,2
Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 92,1 87,2 86,2 72,7 72,4
1
У 2000р. наводяться дані щодо викидів від автотранспорту, у 2005-2006 рр. - включені дані щодо викидів від залізничного, авіаційного транспорту, починаючи з 2007р. – від виробничої техніки.
Таблиця 12.5. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів1 Тип автомо біля
Всього
Від 2 до 3 років
Від 3,1 до 5 років
Від 5,1 до 10 років
Більше 10 років
91
2008
2007
2006
2005
2000
2008
2007
2006
2005
2000
2008
2007
2006
2005
2000
2008
2007
2006
2005
2000
2008
2007
2006
2005
2000 Автомо білі всього Легкові автомо білі Вантаж ні бортові Самоск иди Сідлові тягачі Спеціа льні автомо білі Пасажи рські автобус и Інші трансп ортні засоби 1
Статзвітністю дані не передбачені.
12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля. У 2008 р. для зменшення впливу транспорту на довкілля в області проведені наступні заходи: - в обласному центрі проведений поточний ремонт доріг на суму 3,2 млн. грн.; - у м. Глухів проведено поточний ремонт комунальних доріг міста площею 1500 м2 за рахунок міського бюджету на суму 194,9 тис. грн. та 1700 м2 дороги по вул. Пушкіна та Ціолковського за рахунок спонсорської допомоги на суму близько 600 тис. грн. Крім того, у м. Конотоп на утримання та поточний ремонт доріг та об’єктів благоустрою міста у 2008 р. освоєно коштів у сумі 9061,8 тис. грн., що в 2,4 рази більше 2007 р., у м. Шостка виконано капітальний та поточний ремонт автодоріг загальною площею 19,5 тис. м2. 12.3. Використання альтернативних видів палива. Дані щодо використання в області альтернативних видів палива при експлуатації транспортних засобів відсутні. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. 13.1. Екологічна політика. Державна екологічна політика – це законодавчо виражена політична воля, 92
екологічні цілі та шляхи їх досягнення. Інтеграція екологічної політики полягає в інтеграції з іншими напрямами економічної та соціальної державної політики, міжгалузевій та міжсередовищній інтеграції екологічної політики. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює основи екологічного законодавства в країні. Відносини у галузі охорони довкілля регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Охорона довкілля, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку країни. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої та неживої природи, довкілля, захисту життя та здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням довкілля, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Мета реалізації екологічної політики в Сумській області полягає в стабілізації і поліпшенні екологічного стану шляхом утвердження регіональної екологічної політики як інтегрованого фактора соціальноекономічного розвитку для забезпечення сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Екологічна політика в області у 2008 р. була направлена на реалізацію державної екологічної політики, реалізацію пріоритетних завдань, визначених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, головна мета якої – суттєве покращення стану навколишнього природного середовища, створення еколого-економічних передумов для сталого розвитку регіону, комплексний системний підхід до вирішення екологічних проблем у сферах поводження з відходами, впровадження системних методів управління водними та земельними ресурсами, розвитку екомережі та стратегії охорони, використання і відтворення біоресурсів. З метою проведення ефективної та цілеспрямованої діяльності з організації та координації заходів щодо охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання та відтворення природних ресурсів на перспективу в області розроблена та прийнята «Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року», до обговорення якої були залучені широкі кола громадськості. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. На протязі 2008 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області здійснювався державний контроль в сфері охорони довкілля, 93
раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території області. В ході здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства інспекторським складом Інспекції в 2008 році було здійснено 104471 перевірку, в тому числі 2157 перевірок промислових, сільськогосподарських та інших підприємств і організацій. 238 об’єктів перевірено комплексно. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 34 об’єктів. До правоохоронних органів передано 34 матеріали, проти 7 порушників порушено кримінальні справи. За нанесені державі збитки через порушення вимог природоохоронного законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 116 претензій та позовів на суму 16086,87 тис. грн., а саме: - за забруднення водних об’єктів та самовільне водокористування – 7 на 52,111 тис. грн. - за порушення законодавства щодо охорони атмосферного повітря – 4 на 41,164 тис. грн. - за забруднення земельних ресурсів – 9 на 15811,461 тис. грн. - за порушення законодавства щодо охорони рослинного світу – 77 на 129,563 тис. грн. - за порушення законодавства щодо охорони тваринного світу, рибних запасів та природно-заповідного фонду – 8 на 12,461 тис. грн. За завдані державі збитки стягнуто 187,398 тис. грн. Загальна сума розрахованих в 2008 році збитків становить 20731,608 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства у 2008 році до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» притягнуто 4010 осіб. Накладено штрафів на суму 275,511 тис. грн. Фактично стягнуто в добровільному порядку та через державну виконавчу службу штрафів на суму 224,276 тис. грн. Відсоток стягнення становить 81,1%. За 2008 рік загальна кількість вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних пунктах пропуску через державний кордон, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності митниць призначення та відправлення згідно постанови КМУ від 24.10.02 №1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» склала 68278 тис. тонн вантажів. Із них екологічний контроль складає 29142 тис. тонн вантажів, радіаційний контроль проведений при обстеженні 39136 тис. тонн вантажів. Робота була направлена на виконання основних завдань по здійсненню екологічного контролю транспортних засобів, вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища речовини. Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний та радіологічний контроль у пунктах пропуску (без урахування залізничних 94
вагонів) – 379738 одиниць. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 1274 особи. Загальна сума штрафів складає 45,069 тис. грн. На протязі 12 місяців 2008 р. було складено 39 акта по затримці 3101,9 тонн хімічно небезпечних речовин, що не мали відповідних дозвільних документів на їх транскордонне перевезення. На ПЕК «Рижівка» була змонтована стаціонарна дозиметрична установка «Интер», що дало можливість цілодобово контролювати 100% всі транспортні засоби та вантажі в автономному режимі. Інструментально – лабораторний контроль Державна екологічна інспекція в Сумській області на протязі 2008 р. згідно своєї компетенції здійснювала інструментально-лабораторний контроль наступних об’єктів довкілля: 1. ґрунти; 2. поверхневі води в затверджених створах; 3. зворотні води та вплив їх на поверхневі водні об’єкти; 4. підземні води із спостережних свердловин; 5. викиди в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. За звітний рік відібрано і проаналізовано 826 проб води, в яких виконано 14968 визначень за 28 показниками. Контролю підлягали 223 водних об’єкта, в тому числі: 27 річок, 180 ставків. Всього відібрано 520 проб поверхневої води. Перевірено 47 підприємств, на яких проконтрольовано 50 скидів зворотної води у поверхневі водойми. Всього відібрано 260 проб зворотної води. Відібрано і проаналізовано 46 проб підземної води. На водоймах області контролю підлягали: 26 створів для проведення гідрохімічного моніторингу; 50 створів для визначення рівня впливу скидів зворотних вод підприємств на поверхневі води; 180 створів для контролю за водними об’єктами при отриманні дозволів на скид в період проведення ремонтних робіт або вилову риби. Інструментально-лабораторний контроль за викидами в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення проводився на 19 підприємствах області по 18 забруднюючим речовинам. При цьому було обстежено 91 стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря. Відібрано 420 об'єднаних проб, виконано 2694 визначень. Було виявлено перевищення гранично - допустимих викидів (ГДВ) на 3-х підприємствах машинобудівної та металообробної галузі промисловості. Ці перевищення ГДВ зафіксовані на 10 джерелах викидів по 3-м забруднюючим речовинам (азоту оксиди, вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок), що становить 18,9 % від обстежених джерел викидів. Зафіксовані невраховані викиди на 5–и джерелах викидів трьох підприємств по забруднюючим речовинам: азоту оксиди, вуглецю оксид, сажа, сірки діоксид. 95
По контролю за станом ґрунтів перевірено 24 об’єкта, на яких відібрано 147 проб ґрунтів та 3 проби відходів. Виконано 1440 визначень за 29 показниками. Особливу увагу приділялось контролю за станом довкілля на об’єктах області, що можуть становити небезпеку для навколишнього природного середовища: ВАТ «Сумихімпром», ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів», ТОВ «Елга», ШКЗ «Зірка», ШКЗ «Імпульс», НГВУ «Охтирканафтогаз», закритий полігон ТПВ у с. В. Сироватка Сумського р-ну. Деякі об’єкти перевірялися по декілька разів на рік (полігон ТПВ м. Суми, розташований на землях Великобобрицької с/р Краснопільського р-ну, полігон золовидалення та неутилізуємих відходів ТОВ «ПТВ» у м. Шостка). 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. №391 та відповідно до керівних документів Мінприроди України за ініціативою держуправління ОНПС у Сумській області було організовано роботу обласної системи моніторингу довкілля. З цією метою було підготовлено необхідні документи і розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації від 23.07.2007 р. №446 створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Сумській області, затверджено її склад. На сьогодні є чинною Угода про спільну діяльність між суб'єктами Сумської обласної системи моніторингу природного довкілля, в якій задекларовано принципову згоду суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля на участь у системі. Угодою введено в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії між суб'єктами обласної системи моніторингу природного довкілля. Суб’єкти регіональної системи моніторингу ведуть спостереження за відомчими програмами. Обласна система спостережень за станом довкілля наведена у табл. 13.1. Обласним центром з гідрометеорології моніторингові спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на трьох стаціонарних постах: - ПСЗ № 3 м. Суми вул.Сумсько-Київських дивізій, 26; - ПСЗ № 4 м. Суми вул.Харківська, 125; - ПСЗ № 5 м. Суми вул. Металургів, 2; та на метеостанціях: - Дружба – вул. Тельмана, 22, м. Дружба, Ямпільський р-н; - Глухів – вул. Хреннікова, 2, м. Глухів; - Конотоп – вул. Успенсько-Троїцька, 104, м. Конотоп; - Ромни – вул. Щорса, 93, м. Ромни; - Лебедин – вул. Грушева, 5, м. Лебедин; - Авіаметстанція Суми – вул. Кірова, 168, м. Суми. Відбір проб атмосферного повітря на важкі метали та бенз/а/пірен здійснює лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря Сумського ЦГМ на ПСЗ №3 вул. Сумсько-Київських дивізій, 26 та ПСЗ №5 вул. 96
Металургів,2. Визначення середньомісячних концентрацій проводять лабораторії центральної геофізичної обсерваторії та Донецького ЦГМ. Таблиця 13.1. Система спостережень за станом довкілля у 2008 р.
3
4 5 6 7 8 9 1 0
ОблСЕС Сумський «Облдержродючість» Облводгосп Облуправління ресурсів
центр
земельних
Облжитлокомунгосп Облуправління лісового господарства Держуправління охорони навколишнього природного середовища
Х
Х
7
_
147
3
_
_
_
Х
Х
_
_
_
_
_
_
_
Х
Х
_
_
_
982
_
66
_
Х
Х
528
_
13
_
_
18
_
Х
Х
_
_
26
25
_
Х
Х
_
_
29
ґрунти
50
джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти
106
підземні води
53
морські води
_
стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря
джерела скидів зворотних вод у поверхневі води
2
Державна екологічна інспекція в Сумській області Обласний центр з гідрометеорології Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
поверхневі води
1
Суб’єкти моніторингу довкілля
атмосферне повітря
№ з/п
джерела скидів зворотних вод у морські води
Кількість точок спостережень, од.
_
_
_
_
Х
Х
_
_
_
_
_
_
_
Х
Х
_
_
_
_
_
_
_
Х
Х
_
_
_
_
_
_
_
Х
Х
_
_
_
За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2008 році дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. Слід зазначити, що регіональна система моніторингу стану атмосферного повітря недосконала: вимірювання проводиться тільки в обласному центрі, стаціонарні пости розташовані поблизу доріг в містах найбільшого екологічного навантаження, де основний вклад вносять викиди від автотранспорту і забруднення атмосфери у даних місцях найбільше, тому немає достовірної картини загального стану атмосфери у місті.
97
Високих та екстремальне високих рівнів забруднення атмосферного повітря у м. Суми на протязі останніх років не спостерігалось. Інструментально-аналітичний контроль за якістю поверхневих вод на території області проводять Державна екологічна інспекція в Сумській області, Сумській облводгосп (транскордонні водні об’єкти) та Сумська обласна СЕС (води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (пляжах). За даними лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеологомеліоративної партії Сумського облводгоспу у 2008р. проводились обстеження і відбори проб води з транскордонних водних об'єктів (струмок Знаменка, р. Знобовка, р. Бобрик) спільно з представниками Клінцовської гідрохімічної лабораторії Брянська область (Росія), які вказують, що стан даних водойм не змінився. Всього відібрано 40 проб води на прикордонних створах. За інформацією лабораторії Державної екологічної інспекції в Сумській області на протязі 2008 р. було відібрано 12 проб води в трьох створах, визначення проведено за 27 показниками. Основною тенденцією майже на всіх річках Сумської області є зменшення вмісту марганцю і підвищення вмісту розчинених ортофосфатів. 20.02.2008 на підприємстві ВАТ «Сумихімпром» трапилась надзвичайна ситуація техногенного характеру, стався розмив і обвал приблизно 40 м верхньої частини греблі другої секції шламонакопичувача. В заболочену пойму р. Псел потрапило 121,0 тис. м3 недостатньо освітлених стічних вод. Оперативно на засіданнях обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглядалися питання ліквідації аварії, проводилися робочі наради. Інформація щодо контролю ходу виконання ліквідаційних робіт за результатами моніторингових досліджень від суб’єктів моніторингу надавалася у держуправління. З 26.02. по 31.03.2008 під контролем лабораторних підрозділів Державної екологічної інспекції та Сумського облводгоспу було проведено скид стічних вод з тимчасово створеного аварійного накопичувача по випуску №1 в р. Псел. Агрохімічна паспортизація в 2008 році проводилася Сумським обласним центром "Облдержродючість" в 5-ти районах області: Буринському. Путивльському, Кролевецькому, Ямпільському і Краснопільському. Всього обстежено 180,2 тис. га сільськогосподарських угідь і відібрано 3768 зразків ґрунту для визначення вмісту важких металів, 2218 зразків ґрунту для визначення залишкової кількості пестицидів. Проведено уточнююче обстеження радіаційно-забруднених територій сільськогосподарських угідь в 6 господарствах Ямпільського району на площі 6 тис. га. Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. Від обласного управління лісового господарства надходить інформація щодо планових лісогосподарських заходів, спрямованих на збереження та 98
відновлення лісів. Протягом року лісогосподарськими підприємствами області проведено лісовідновлення і лісорозведення на загальній площі 3059,4 га, в тому числі 1119,8 га на землях, які раніше не були зайняті лісами. у 2008 році проведено лісовпорядкування, в результаті якого було зменшено площу експлуатаційних лісів та відповідно збільшено площу лісів інших категорій. Сумська область повністю забезпечена власним посадковим матеріалом. Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства щорічно проводиться облік мисливських тварин, у якому приймають участь фахівці держуправління. Продовжується робота в галузі моніторингу підземних та поверхневих вод: за вимогами держуправління НГВУ «Охтирканафтогаз» розроблено проект програми гідромоніторингу вод до 2010 року. Суб’єкти обласної системи моніторингу надають до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській обл. дані моніторингових спостережень, необхідні для заповнення форм Регламенту розміщення екологічної інформації на сайті Мінприроди України та видання щомісячного випуску інформаційно-аналітичного огляду «Стан довкілля в Україні», які використовуються для подальшої обробки з метою аналізу, узагальнення, подальшої оцінки та прогнозів стану довкілля в області, а також розробка науково - обґрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття управлінських рішень. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації. Еколого-експертна діяльність спрямована на визначення відповідності запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічного законодавства, отже на запобігання негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. У 2008 р. відділом державної екологічної експертизи держуправління розглянуто 199 проектів, 68 з них не в повній мірі відповідали вимогам екологічної безпеки і потребували доопрацювання в частині охорони природного середовища. Державна екологічна експертиза є складовою частиною комплексної експертизи. 75% загальної кількості проектних матеріалів розглянуто екологічною експертизою держуправління за зверненням ДП «Сумидержбудекспертиза». Державна екологічна експертиза проектної документації виконувалась, в основному, еколого-експертним органом держуправління відповідно до п. 1 ст. 37 Закону України «Про екологічну експертизу». Стосовно проекту будівництва шламонакопичувача для складування титаногіпсу ВАТ «Сумихімпром» було прийняте рішення щодо залучення спеціалізованої організації для наукового обґрунтування оцінки впливу планованої діяльності на довкілля.. Загальними недоліками проектної документації є: - передбачення в проектах застарілих традиційних технологій ; 99
- низька якість розділу оцінки впливу на навколишнє середовище, - неврахування громадської думки відносно запроектованої діяльності на стадії прийняття органами місцевого самоврядування рішення щодо дозволу на розміщення об‘єкту, будівництво, реконструкцію. При проведенні держекоекспертизи особлива увага зверталась на повноту і обґрунтованість оцінки впливу на навколишнє середовище, оскільки забезпечення динамічної природної рівноваги не можливе без дотримання вимог природоохоронного законодавства і екологічної безпеки. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації наведена на рис. 13.1. Рис. 13.1. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації у 2006-2008 рр. 300 250 200
92
63 68
150 100
оцінено негативно оцінено позитивно
169
171
2006
2007
50
131
0 2008
13.5. Економічні засади природокористування. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Як показує практика економічно-розвинених країн, економічні механізми відіграють важливу роль в реалізації цілей екологічної політики господарського суб’єкта будь-якого рівня. Реалізація екологічної політики здійснюється через сукупність еколого-економічних інструментів, які впливають на фінансовий стан економічних суб’єктів з метою орієнтації їхньої діяльності в екологічно сприятливому напрямку. Головними економічними інструментами в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі, субсидії та відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. 100
Юридичні та фізичні особи, які в процесі своєї діяльності здійснюють вплив на навколишнє середовище, компенсують екологічні втрати шляхом щоквартальної сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. На 01.01.2009 р. по Сумській області було зареєстровано: - юридичних осіб – платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 3796; - фізичних осіб – платників збору за забруднення навколишнього природного середовища – 2973; Загальна сума сплаченого збору протягом 2008 р. по області складає 8683,9тис.грн., в тому числі юридичними особами – 8215,2 тис. грн., фізичними особами – 468,7тис. грн. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” змінено перерозподіл коштів від сплати збору і здійснюється він наступним чином: - 30% від загальної суми надходжень перераховується до державного бюджету; - 70% - до місцевих бюджетів (в тому числі до обласного бюджету – 50%, до сільських, селищних та міських – 20%). Таким чином здійснюється формування цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, кошти яких спрямовуються на фінансування природоохоронних заходів для вирішення екологічних проблем. Також суб’єкти господарювання сплачують платежі та збори за використання природних ресурсів і за можливість здійснення господарської діяльності, такі як плата за землю, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне водокористування, платежі за користування надрами загальнодержавного значення та інше. Важливим інструментом екологічної політики є сплата адміністративних штрафів та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства. Штрафи та платежі орієнтують підприємства на усунення існуючих недоліків та стимулюють на удосконалення технологій. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Напрямки використання коштів визначаються у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996 р. "Перелік видів діяльності, що відносяться до природоохоронних заходів" (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2004 р. № 1700). Головним розпорядником коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища є Міністерство охорони навколишнього природного середовища, обласного – управління житловокомунального господарства Сумської обласної державної адміністрації
101
У 2008 р. за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виконано роботи по реконструкції міських очисних споруд м. Ромни (499,44 тис. грн.). До обласного фонду охорони навколишнього природного середовища протягом 2008 р. надійшли кошти в сумі 2548,5 тис. грн. Використано на природоохоронні цілі 2328,4 тис. грн.: 1) на охорону та раціональне використання водних ресурсів – 762,2 тис. грн., у тому числі: - будівництво каналізаційних очисних споруд в м. Білопілля – 150,0 тис. грн., - розпочато роботи по будівництву каналізаційних очисних споруд в смт. Велика Писарівка – 84,6 тис. грн.; - капітальний ремонт очисних каналізаційної насосної станції в смт Зноб - Новгородське – 28,0 тис. грн.; - ліквідаційний тампонаж безгосподарних артезіанських свердловин на територіях смт. Недригайлів та Юнаківської сільської ради Сумського району – 99,0 тис. грн.; - поліпшено технічний стан та благоустрій річок Рибиця в Краснопільському та Клевень в Путивльському районах – 25,0 тис. грн.; - виконано капітальний ремонт гідровузла водойми в с. Великий Вистороп Лебединського району – 97,0 тис. грн.; - відновлено сприятливий гідрологічний режим та санітарний стан річок Ромен Конотопського та Реть Кролевецького районів – 24,0 тис. грн.; - будівництво гідроспоруд для регулювання рівнів води в річці Сейм і річці Любка – 182,2 тис. грн.; - упорядкування джерела в с. Соснівка Конотопського району – 22,4 тис. грн.; - поліпшено благоустрій водойми на території Бішкінської сільської ради Лебединського району – 50,0 тис. грн. 2) охорону та раціональне використання земель – 15,0 тис. грн. (створення захисних лісових насаджень на території Капустинської, Підставської, Берестівської сільських рад Липоводолинського району); 3) охорону та раціональне використання природних рослинних ресурсів – 13,5 тис. грн. (в межах проведення акцій “Зелений паросток майбутнього” здійснено заходи по озелененню територій м. Суми, Сумського та Ямпільського районів, “День довкілля” – благоустрій та санітарне очищення територій селищних та сільських рад Недригайлівського району); 4) збереження природно-заповідного фонду – 197,3 тис. грн. (розробка проектів з розвитку та оптимізації мережі природно – заповідних об’єктів та екологічної мережі області, наукова робота щодо екологічної оцінки наслідків зарегулювання річки Псел греблею Низівської ГЕС, придбано матеріали на утримання парку – пам’ятки садово – паркового мистецтва “Сумський”, розроблено проекти відділення “Українського степового природного заповідника “Михайлівська цілина” та “Верхньосульський”); 102
5) охорону і зберігання відходів виробництва та побутових відходів – 1132,7 тис. грн., у тому числі: - вивезено на знешкодження непридатні та заборонені до використання пестициди (далі - НЗП) з території Путивльського району – 680,0 тис. грн.; - перезатарено НЗП на територіях Білопільського Середино-Будського районів – 346,5 тис. грн.; - проведено дезактивацію територій складів та прискладських територій складів НЗП на території Кролевецького району – 19,3 тис. грн.; - охорона складу на станції Побєда Середино – Будського району – 19,0тис. грн.; - інвентаризація місць складування НЗП – 39,0 тис. грн.; - ведення реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, місць видалення відходів – 19,9 тис. грн. та інше; 6) наука, інформація і освіта – 207,7 тис. грн. (80-річчя Михайлівської цілини та поводження з НПЗ)– 20000 грн., СОО Всеукраїнської Екологічної Ліги на території Охтирського району проведено акцію з пропаганди охорони навколишнього природного середовища – 3000 грн., здійснювалися публікації екологічного характеру в газеті “Ярмарок” – 8000 грн., виготовлено поліграфічну продукцію: бюлетені “Екологічне перехрестя” – 4500 грн., доповідь про стан навколишнього природного середовища області у 2007 р. – 19500 грн., передплачено екологічні видання – 2700 грн., розроблено програмне забезпечення системи моніторингу - 30000 грн., виготовлено буклети та фотоальбоми “Український степовий природний заповідник Михайлівська цілина” – 70000 грн., підготовлено до друку наукові праці по Михайлівській цілині – 50000 грн.). 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі. За інформацією Головного управління статистики в Сумській області, протягом 2008 р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями Сумщини було витрачено 140152,6 тисяч гривень. З них 85,9% – це поточні витрати на охорону природи, 14,1% – капітальні інвестиції. Ці витрати були спрямовані на запобігання, скорочення чи ліквідацію забруднення, інших видів шкідливого впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, надання послуг екологічного характеру, а також збереження біорізноманіття та середовища існування. За рахунок коштів Державного бюджету було освоєно капітальних інвестицій і здійснено поточних витрат 6,9% від загального обсягу витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств – 89,6%. У 2008 р. обсяги капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища становили 19812,2 тисяч гривень, що на 20,7% більше, ніж торік. З них 6798,3 тисяч гривень (34,3%) – витрачено у сфері захисту і реабілітації ґрунту, підземних і поверхневих вод, 5658,0 тисяч гривень (28,5%) – очищення зворотних вод, 4411,9 тисяч грнивень (22,3%) – 103
поводження з відходами, 1981,1 тисяч гривень (10,0%) – охорони атмосферного повітря і проблем зміни клімату, 962,9 тисяч гривень (4,9%) – збереження біорізноманіття і середовища існування. В останні роки спостерігається тенденція зростання обсягів поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища. Торік витрати на природоохоронні заходи склали 120340,4 тисяч гривень, що на 22,9% більше, ніж у 2007 р. та у 4 рази більше, ніж у 2000 р. Від надання платних послуг у 2008 р. Держуправління отримало 426549,73 грн., одержано коштів від реалізації майна (макулатура) на суму 168,00 грн. Кошти за іншими джерелами власних надходжень склали 6804,00 грн.: одержаний комп’ютер з програмним забезпеченням. По загальному фонду державного бюджету профінансовано 1589164,58 грн., в т. ч. на заробітну плату та нарахування на неї – 1523964,58 грн. Недофінансовано у 2008 році: КЕКВ 1131 – 3600,00 грн., КЕКВ 1135 – 7000,00 грн., КЕКВ 1136 – 15300,00 грн., КЕКВ 1137 – 4200,00 грн., КЕКВ 1140 – 5500, 00 грн. (всього35600,00 грн.). 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. Управління охороною довкілля полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчорозпорядчої діяльності. Державне управління здійснюють КМУ, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи з охорони довкілля та використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до чинного законодавства. Успіх екологічного управління залежить не стільки від специфічних організаційних чи інституційних особливостей, притаманних тій чи іншій країні, скільки від таких факторів, як твердий намір громадськості переслідувати цілі охорони довкілля, віддзеркалення цього наміру в політичній волі представників влади, передбачуваність і спроможність уряду діяти відповідно до цієї волі. Основою ефективного екологічного управління є та ступінь важливості, яку надають громадськість та її представники екологічним проблемам. Визначення цієї ступені важливості є складним завданням, при вирішенні якого мають брати до уваги існуючий і бажаний рівень громадського добробуту, ступінь екологічного ризику, який створює конкретно екологічна проблема для здоров’я людей і функціонування екосистем, технічні та економічні можливості регулювання стану довкілля, уявлення про систему усталених соціальних цінностей, політичні погляди щодо справедливого розподілення їх у суспільстві. Складність такого визначення зростає через можливу недостовірність вихідної інформації та обмеженість сучасних наукових і технічних знань. Важливим є створення механізму для забезпечення поінформованості, взаємодії та досягнення консенсусу між всіма зацікавленими сторонами при визначенні екологічної політики. 104
Метою управління в галузі охорони довкілля є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони довкілля. Удосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища відбувалось відповідно до стратегічних напрямів державної політики, екологічної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища та регіональних програм. Управління природокористуванням і охороною довкілля у Сумській області базувало у 2008 році як на основних принципах державного управління у цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, компетентність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб`єкти управління у Сумській області – державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об`єднання - спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічну безпеку. З метою проведення ефективної та цілеспрямованої діяльності з організації та координації заходів щодо охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання та відтворення природних ресурсів на перспективу 25.07.2008 р. Сумською обласною радою затверджена нова редакція «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року», до обговорення якої були залучені широкі кола громадськості. Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. З метою запобігання неконтрольованого забруднення територій, зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщенням, для посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людини в області у 2008 р. прийнято низку керівних документів: - Доручення голови обласної державної адміністрації від 18.03.2008 №8 "Про порядок поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами"; - Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.04.2008 №212 " Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21.08.2004 №334 та визначення терміну подання підприємствами, установами та організаціями області всіх форм власності реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів на затвердження та внесення даних до обласного реєстру"; - Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14.04.2008 №246 "Про затвердження переліку власників відходів, яким 105
необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на 2009 рік, додаткового переліку власників відходів і лімітів на утворення та розміщення відходів на 2008 рік, внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 13.11.2007 №738"; - Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18.06.2008 №405 "Про проведення інвентаризації непридатних і заборонених до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин"; - Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17.12.2008 №853 "Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів на 2009 рік". З метою збереження цінних природних комплексів, а також біологічного та ландшафтного різноманіття в області у 2008 р. прийняті наступні документи: - рішенням Сумської обласної ради 27.06.2008 оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області: 10 природних територій оголошено об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення; - Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28.07.2008 №278 "Про створення національного природного парку "Тростянецько-Ворсклянський"; - рішенням Сумської обласної ради 27.06.2008 оголошено зміни в мережі природно-заповідного фонду області: оголошено об’єктом природнозаповідного фонду загальнодержавного значення ботанічну пам’ятку природи "Болото Олине", погоджено розширення території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Банний яр" та гідрологічного заказника місцевого значення "Ворожбянський". Робота державного управління охорони навколишнього природного середовища протягом 2008 р. проводилась згідно з Планом основної діяльності державного управління, завдань Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки та інше, та Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях. Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод та інш. антропогенних факторів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання забруднення довкілля шляхом його нормування. Держуправлінням проводилась робота щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2008 р. зареєстровано 210 звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розглянуто «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне 106
повітря...» в кількості 472 шт. Видано 472 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу за новою формою. Розглянуто матеріали та надано 151 дозвіл на спецводокористування та продовжено термін дії 143 дозволів. За несплату збору за спеціальне використання водних ресурсів та геологорозвідувальні роботи припинена дія дозволу на спецводокористування по 7 підприємствам, анульовано 98 дозволів у зв'язку з переоформленням або зміною умов водокористування. Видані екологічні картки для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) 8 підприємствам. Відповідно до окремого доручення Мінприроди України від 17.11.2008 №302 проведена інвентаризація підприємств усіх форм власності, на яких виробляються або використовуються хімічні речовини 1 та 2 класів небезпеки, утворюються чи зберігаються відходи виробництва таких речовин. Відповідно до матеріалів інвентаризації 36 підприємств області здійснюють операції з отруйними речовинами 1 та 2 класів небезпеки. У 2008 р. на виконання наказу Мінприроди України від 04.03.2008 №111 проведена комплексна інвентаризація непридатних та заборонених до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин. Після проведеної комплексної інвентаризації непридатних та заборонених до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин (з фото- документуванням) 17.06.2008 проведене спільне з Держекоінспекцією розширене засідання колегії держуправління. Держуправлінням підприємствам області видано 248 дозволів та лімітів на утворення і розміщення відходів у 2008 р., 61 дозвіл на поводження з отруйними речовинами. Розроблено 12 проектів створення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Гранично допустимі концентрації для 540 забруднюючих повітря речовин та близько 4000 забруднюючих речовин у воді становлять основу для дозвільної системи, яка базується на стандартах якості довкілля в Україні. Проте, в Україні зараз впроваджуються стандарти викидів як основа для викидів в атмосферне повітря. Ці стандарти, які офіційно називаються «Нормативами граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», були затверджені наказом Мінприроди від 28.06.2006 р. №309 і набули чинності з серпня 2006 року. Нормативи викидів визначені для суспендованих твердих частинок, твердих токсичних та канцерогенних речовин, газоподібних неорганічних сполук та органічних забруднюючих речовин. Нормативи встановлені для більш ніж ста забруднюючих повітря речовин. Стандарти викидів в атмосферне повітря в Україні застосовують рівномірно в усіх галузях, незалежно від розміру джерела викидів. У Європейському Союзі існує відносно невелика кількість стандартів якості 107
довкілля, і згідно з Директивою ЄС щодо всеохоплюючого запобігання і контролю забруднень (ВЗКЗ), обмеження обсягів викидів встановлюється у кожному конкретному випадку на основі застосування найкращих доступних технологій (НДТ). Законодавство ЄС має відмінності щодо великих та малих джерел викидів і містить строгіші вимоги щодо великих джерел. Для деяких галузей промисловості, таких як великі енергетичні установки та установки для спалювання відходів, у Європейському Союзі встановлено стандарти викидів, які не можна перевищувати. Ці стандарти можуть розглядатися як мінімальні вимоги при отриманні ліцензії, виданої у відповідності до Директиви ВЗКЗ. В Україні застосовуються ряд стандартів та нормативів щодо забруднення вод, в основі яких лежать ГДК, а не ліміти на скиди, які базуються на НДТ. Вони включають стандарти навколишнього середовища (нормативи екологічної безпеки водокористування та екологічні нормативи якості вод у природних водоймах) та нормативи гранично допустимих скидів забруднюючих речовин. Останні містять перелік забруднюючих речовин та включають 14 показників, таких як бактеріологічне забруднення, токсичність та рівень радіоактивності. Нормативи лімітують концентрації забруднюючих речовин, а не їх сумарну кількість. Це відрізняється від практики Європейського Союзу, коли використовується обмежена кількість стандартів якості води, а також деякі стандарти на скиди. Ключовими факторами зниження скидів є вимоги щодо застосування НДТ у директиві ВЗКЗ та положення Рамкової водної директиви ЄС 2000/60/ЕС, такі як вимога щодо зменшення певних шкідливих речовин та досягнення концентрацій у довкіллі, подібних до фонових значень для концентрацій речовин у природі. Метрологічне забезпечення проведення спостережень за станом довкілля передбачає застосування єдиних метрологічних норм і правил під час здійснення відбору проб та проведення польових і лабораторних досліджень, відповідних засобів вимірювальної техніки, статистичного оброблення результатів спостережень. В Сумському регіональному центрі моніторингу довкілля проходить збір та обробка інформації, що надається суб’єктами системи моніторингу навколишнього природного середовища. Актуальною проблемою під час аналізу отриманих даних постає відсутність єдиних методик збору інформації для різних суб’єктів системи моніторингу довкілля, відсутність єдиного екологічного критерію щодо оцінки якості водних (при порівнянні з рибогосподарськими або комунально-побутовими нормативами не можливо зробити екологічні висновки з якості води як природного об’єкта в цілому) та інших природних об’єктів. Проблема відсутності єдиних методик вимірювання та аналізу отриманих даних постає не тільки в Сумській області. Це проблема загальнодержавного рівня, яка потребує створення уніфікованого за відповідними напрямами методичного забезпечення моніторингу. Основою такого забезпечення повинні бути національні стандарти та стандарти ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. 108
13.8. Екологічний аудит. Відповідно до повноважень територіальних органів Мінприроди України та частини 3 статті 14 Закону України «Про екологічний аудит», Держуправління екологічний аудит не здійснює. Основним напрямом вдосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища державне управління вважає впровадження ринкових механізмів, зокрема елементів системи управління охорони навколишнього природного середовища (ISO - 1400) – екологічного аудиту, самоконтролю та саморегулювання, системності, а також системи комплексних природоохоронних дозволів.
Рис. 13.2. Міністр Г. Г. Філіпчук під час ознайомлення з роботою дільниці по знешкодженню заборонених та непридатних до використання пестицидів (ТОВ «ЕЛГА» м. Шостка). З метою ознайомлення з найбільш екологічно напруженим регіоном Сумщини – містом Шосткою – 26.06.2008 Сумську область з одноденним робочим візитом відвідав Міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук. Під час візиту проведено ряд зустрічей з керівниками обласного та районного рівня, обговорені заходи щодо зменшення техногенного навантаження на північний регіон області, розглянуті питання збереження та розширення природно – заповідного фонду 109
області та ін. За результатами робочої поїздки Міністра були прийняти протокольні рішення, згідно яких відповідальність за проведення екологічного аудиту в Шосткинському регіоні було покладено на Національний центр поводження з небезпечними відходами. Шосткинською міською радою затверджений і наданий до Центру перелік підприємств, яким необхідно пройти екологічний аудит. Перелік поділений на три черги, до першої увійшло 10 підприємств, до другої – 15, і решта – 58 – до третьої. 13.9. Екологічне страхування Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: - слабкими стимулами добровільного страхування; - відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди; - низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. У 2008 р. в області продовжувались наукові дослідження та впровадження новітніх ефективних технологій і систем в галузі охорони навколишнього природного середовища. Слід відмітити, що об’єми цих робіт не значні у зв’язку з тим, що в області відсутній потужний галузевий науковий потенціал. Наукова діяльність екологічного спрямування 110
проводилась в основному науковцями вищих навчальних закладів та науково-дослідними інститутами промислових підприємств. Сумським державним науково-дослідним інститутом мінеральних добрив та пігментів продовжено дослідження по розробці та удосконаленню технологій утилізації і переробки техногенних відходів виробництва ВАТ “Сумихімпром”: розробка технології очищення газів, що відходять від печей кальцинації вапняку. В Сумському державному університеті (СумДУ), де склалася наукова школа економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, у 2008 р. виконувались наукові дослідження, серед яких чільне місце займали дослідження в галузі екології. Основні напрямки досліджень кафедри прикладної екології: Визначання антропогенного навантаження на екотопи Сумського Придніпров‘я та розробка шляхів його зниження. Розробка високоефективного масообмінного обладнання для створення маловідходних технологій. Екологічні проблеми хімічної технології. Розробка прогресивних технологій і обладнання хімічних виробництв. Ресурсозберігаючі технології, утилізація відходів підприємств. З метою збору даних та наукового обґрунтування шляхів вирішення екологічних проблем міста проводились дослідження: - по вивченню озера Чеха, його водного режиму; - інвентаризація промислових відходів Сумської ТЕЦ ТОВ «Сумитеплоенерго»; - надання консалтингових послуг по розробці Проекту спільного впровадження, розробка концепції Проекту спільного впровадження (PIN) на ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» та підготовка документів щодо обґрунтування обсягів антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. За останні 5 років викладачами кафедри прикладної екології та студентами СумДУ опубліковано одну монографію, 68 статей у фахових виданнях, що входять у перелік Вищої акредитаційної комісії України, отримано 16 патентів України на винахід. Результати наукових досліджень доповідались на 16 міжнародних і республіканських науково-технічних конференціях. На базі кафедри прикладної екології проводиться ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з курсу «Безпека життєдіяльності». Кожні два роки кафедра організовує Міжнародну науково-практичну конференцію «Екологія. Економіка. Енергозбереження». Багато років співпрацюють з держуправлінням щодо вирішення екологічних проблем науковці Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка (СумДПУ). Основні напрямки наукових робіт, які виконувалися кафедрами ботаніки, географії, зоології, анатомії, фізіології людини та тварин у 2008 р.:
111
Вивчення та збереження різноманіття природної флори та видового різноманіття макроміцетів і мікроміцетів на території Сумської області (робота виконувалась у відповідності з рішенням обласної ради «Про екологічний стан області» та обласною Програмою збереження біологічного різноманіття, відтворення біологічних ресурсів та розвитку природнозаповідного фонду в Сумській області на перспективу до 2015 року). Результати роботи дозволили вивчити видовий склад вищих судинних рослин досліджуваної території, виявити види рослин занесених до ЄЧс, ЧкУ, Бернської конвенції про біорізноманіття, Обласного Червоного списку та надати пропозиції по розширенню існуючих об’єктів природнозаповідного фонду. На території Національного природного парку “ДеснянськоСтарогутський”, в міських парках-пам’ятках садово-паркового мистецтва та ботанічному саду проведені мікологічні збори по групам макро- та мікроміцетів. Оформлений мікологічний гербарій передано до Основного гербарію відділу мікології Інституту ботаніки НАН України. Продовжені дослідження присвячені вивченню видового складу лишайників м. Суми та Сумського району. Прийнято участь у виконанні теми “Екологічна оцінка наслідків зарегулювання річки Псел греблею Низівської ГЕС”. Польові дослідження дозволили провести екологічну оцінку впливу зарегулювання р. Псел Низівською ГЕС на водні та прибережні фітоценози. Отримані дані дозволили розробити рекомендації, використання яких дасть змогу уповільнити темпи деградації екосистем р. Псел в районі її зарегулювання Низівською ГЕС. Проведені дослідження по вивченню впливу аеротехногенних викидів ВАТ “Сумихімпром” на наземні біогеоценози. Отримання результати дають змогу простежити зміну екологічних факторів у зоні впливу повітряних викидів ВАТ “Сумихімпром” на протязі останніх п’ятнадцяти років. Крім того, проведено аналіз урожайності сільськогосподарських культур, вивчено його якість та виявлено мутації у культур, які вирощуються на забрудненій території. В рамках наукової теми «Географічне дослідження Сумської області з метою сталого розвитку її території» проведена пошукова робота по збору історичних матеріалів, що стосуються історії природокористування, трансформації земель під ріллею, лісових угідь. Проведено ландшафтну зйомка історичних дворянських маєткових комплексів, старих гідротехнічних і меліоративних систем У 2008 р. науковцями СумДПУ продовжено виконання багаторічної наукової програми „Фауна та екологія тварин Північно-Східної України в умовах антропічного тиску”, в межах якої досліджується екологія груп тварин, здійснюється моніторинг якісних і кількісних змін фауни, природних угідь і угруповань різного рангу, проводяться роботи з виявлення чинників, у першу чергу антропічного походження, що впливають на функціонування 112
екосистем. Особлива увага направлена на комплекси тварин, що склалися на охоронних природних територіях, а також на види тварин, які потребують спеціальної охорони. Проведені роботи по вивченню екологічного стану атмосфери у межах Сумської області. Результатом дослідження стала карта-схема аеротехногенного навантаження на ландшафти Сумської області.. Завершено дослідження ярусності ландшафтів Лівобережного лісостепового Придніпров’я з використанням методів дистанційного зондування Землі. Результатом дослідження стала фотокарта ландшафтного рисунку, з нанесеними ландшафтними ярусами і екотонами. Науковцями агрономічного факультету Сумського національного аграрного університету (СНАУ) здійснювались дослідження за комплексною науковою темою «Моніторинг біорізноманіття, стану та динаміки популяцій рослин в екосистемах Північного Сходу України як складових стійкості рослинного покриву». Актуальність роботи обумовлена тим, що в наслідок господарської діяльності людини в умовах Північного Сходу України відбувається суттєва трансформація природних екосистем. В рамках виконання теми проводилося вивчення стану та динаміки ценотичних популяцій лучних видів в заплаві р. Псел та Сула. Досліджувались популяції рідкісних та типових лісових рослин в тому числі і на території ДеснянськоСтарогутського національного природного парку. Важливе місце в системі наукових досліджень СНАУ посідають і питання інвентаризації природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду. В цілому, за результатами наукової роботи, пов’язаною з екологічною та природоохоронною тематикою, у 2008 р. надруковано 26 статей. Матеріали досліджень були представлені на 7 міжнародних та 3 загальноукраїнських конференціях. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. В сучасному суспільстві громадськість відіграє особливо активну роль у процесі впровадження екологічної політики, дотримання основних принципів відкритості та пріоритетності екологічної безпеки, що визначено у чинних міжнародних угодах України у сфері охорони довкілля, зокрема Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища (Орхуська Конвенція). Керуючись положеннями Орхуської Конвенції, держуправління стимулює активізацію громадського екологічного руху через залучення громадськості до природоохоронної діяльності, створюючи умови для безперешкодного доступу до екологічної інформації та участі громадськості у процесах прийняття управлінських рішень, що впливають на стан навколишнього середовища. На розгляд громадськості постійно виносяться проекти законодавчих матеріалів та екологічних програм регіонального та державного значення. 113
Так, з метою врахування громадської думки та залучення широкого кола громадськості до обговорення Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області до 2015 року, за ініціативи держуправління в січні 2008 р. було організовано відкрите громадське обговорення проекту регіональної програми. З вересня 2007 р. текст документу було розміщено на сайті держуправління. Попередній обмін думками, пропозиціями та зауваженнями відбувався у жовтні - грудні в Орхуському інформаційному центрі держуправління на засіданнях Громадської екологічної ради із залученням науковців вищих навчальних закладів та спеціалістів галузевих управлінь області. У відкритому громадському обговоренні взяли участь представники депутатської комісії обласної ради з питань земельних, водних ресурсів, лісового господарства, екології та довкілля, представники громадських організацій екологічного спрямування, науковці Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, Сумського Національного аграрного університету, Сумського державного університету, СФ УкрНТЕК, науково-виробничого центру «Екос», а також обласних управлінь земельних ресурсів, лісового і мисливського господарства, житлово-комунального господарства та засобів масової інформації. Після опрацювання та узагальнення висловлених на громадському обговоренні зауважень і пропозицій ухвалений текст Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Сумській області до 2015 був затверджений сесією обласної ради. Опікуючись проблемами забудови території міського парку, Громадська екологічна рада ініціювала проведення міською радою громадських слухань з питання ««Будівництва комплексу спортивних споруд та стадіону з хокею на траві на території міського парку ім. І.Кожедуба», які відбулися у вересні 2008 р. за участі депутатів та керівників структурних підрозділів міської ради, представників громадських екологічних організацій, науковців вищих навчальних закладів, спортивного клубу з хокею на траві «Сумчанка», пересічних громадян та ЗМІ. Заслухавши інформацію про проект запланованого будівництва комплексу спортивних споруд на території міського парку, представниками ініціативної групи по захисту зелених паркових зон, науковцями та громадськістю були виказані пропозиції щодо підбору альтернативної земельної ділянки для такого будівництва, а також наголошено на негативну тенденцію скорочення зелених насаджень в місті, яка склалася останнім часом. З урахуванням наданих під час обговорення зауважень та пропозицій було підготовлено резолюцію. Представниками громадських екологічних організацій було обговорено Проект «Стратегії і плану впровадження положень «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля в Україні на період до 2020 року». По результатах обговорення до Мінприроди України Громадською радою було надано ряд пропозицій та зауважень. 114
З метою оцінки ситуації, яка склалася на дамбі шламонакопичувача ВАТ «Сумихімпром» після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації внаслідок пориву дамби та затоплення навколишніх земель, було організовано виїзне засідання Громадської ради за участю фахівців держуправління, обласної екоінспекції, керівництва підприємства та представників громадських організацій. Забезпечуючи права громадян на отримання достовірної інформації про навколишнє середовище а також використовуючи засоби масової інформації як джерела підвищення екологічної свідомості та просвіти широких верств населення, держуправлінням здійснено 35 виступів на радіо, прийнято участь у 30 передачах з екологічної тематики обласного телебачення. Для висвітлення актуальних регіональних питань за участі кореспондентів українських каналів «Тоніс», «Інтер», «Рада», обласних ЗМІ та громадськості організовувались виїзди в райони особливої соціальної напруги; на обласній ТРК проведено 8 прямих радіо-, прийнято участь у 4 теле-ефірах. За матеріалами фахівців держуправління підготовлено 59 публікацій в пресі. За участю держуправління відбулося 3 прес-конференції, 1 брифінг та 3 круглих столи, під час яких надавалась інформація та відповіді на запитання щодо ефективності виконання обласних екологічних програм, вирішення проблем зберігання, знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів та реалізації заходів по їх скороченню; здійснення робіт по розширенню площ природно-заповідного фонду області; стану та перспектив вирішення проблем існуючих заповідних об’єктів; збереження досвіду та історичного значення Неплюєвського трудового братства та створення парку пам’ятки загальнодержавного значення на його колишній території; вирішення екологічних проблем Північного регіону Сумщини, ін.. Керівництвом та фахівцями держуправління здійснено 24 робочі поїздки в райони області, де проводились зустрічі з представниками влади, трудовими колективами, громадськістю, місцевими жителями та представниками місцевих ЗМІ. В рамках поширення екологічної інформації та підтримки заходів, що сприяють екологічній освіті і вихованню підростаючого покоління, фахівцями держуправління прийнято участь в 8 учбових еко-лекторіях, які проводились навчальними закладами, міськими бібліотеками, громадськими організаціями під час весняних заходів по благоустрою та проведення природоохоронних акцій, а також у 4 учбових семінарах, організованих обласним центром підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, під час яких безкоштовно розповсюджувалась екологічна література, видана держуправлінням. У 2008 р. держуправлінням продовжено роботу по виданню екологічної літератури, яка безкоштовно розповсюджується учбовим закладам, установам, бібліотекам, громадським організаціям, всім хто цікавиться проблемами екології. За рік держуправлінням видано брошури 115
«Стан навколишнього природного середовища у Сумській області за 2007 рік» та «Первоцвіти»; до 80-річчя відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина» випущено брошуру «Степовий заповідник Михайлівська цілина» та фотоальбом. Випущено черговий випуск періодичного екологічного бюлетеню “Екологічне перехрестя”, на сторінках обласної газети «Ярмарок» відкрито екологічну сторінку «Зелена Сумщина». 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. Основною метою діяльності громадських організацій екологічного спрямування, як і державних природоохоронних служб, є покращання стану довкілля, відновлення природи, збереження еконіши існування людства. Тому всі форми співпраці громадськості і державних структур в своїй меті результативні. Жоден екологічний проект в остаточному підсумку не може бути успішним без його розуміння та участі у його реалізації широкої громадськості – від школярів до пенсіонерів. Вирішуючи актуальні екологічні проблеми та питання Сумщини, держуправління співпрацює з громадськими угрупуваннями екологічного спрямування області, які залучаються до участі в роботі колегій держуправління, включаються до складу експертних комісій, проведення заходів пропагандистського та еколого-просвітницького характеру. Завдяки такій співпраці на високому рівні активності громадських формувань проходять масові екологічні природоохоронні акції „Новорічна ялинка", „Першоцвіти", „Чисте повітря", „День Довкілля", „Зелена весна", „До чистих джерел" та ін.. Багато років традиційною залишається співпраця держуправління з обласною організацією Українського товариства охорони природи (голова – Тєлєгіна А.С.), одним з основних напрямків діяльності якої є просвітницька і виховна екологічна діяльність. Протягом 2008 р. робота організації була зосереджена на збереженні та активізації діяльності мережі громадських університетів «Природа», шкіл молодого еколога, екоклубів за інтересами, активізації роботи сільських, районних та обласного Будинків природи. Під егідою товариства в області плідно працюють: - чотири народних університети «Природа», на факультетах якого щорічно підвищують рівень своєї екологічної освіти різновікові категорії природолюбів; - школи молодого еколога, де учнівська молодь набуває екологічних знань та за інтересами працює в любительських екологічних клубах; - кабінети по охороні природи; - музей природи (на базі Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету), в якому представлено понад 20 природоохоронних стендів; - музейних комплекс «Природа» (ЗОШ №5 м. Ромни), що налічує понад 2000 експонатів флори і фауни, занесених до Червоної книги України; 116
- Будинки природи, які ініціюють та проводять природоохоронні виставки. Крім просвітницької Сумська облорганізація УкрТОП веде громадську інспекційну роботу. В результаті проведених у 2008 році рейдових перевірок виявлено 94 правопорушення екологічного законодавства, складено 25 протоколів, накладено штрафів на суму 1465 грн.. В області вже стали традиційними, ініційовані товариством охорони природи, щорічний місячник «Сумська весна» та акція «Чиста Україна – чиста Земля», в рамках яких проводились масштабні заходи по озелененню та благоустрою територій населених пунктів і природних зон відпочинку. Основним напрямком діяльності обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (голова – Білик В.М.) є проведення практичних заходів, направлених на покращання стану довкілля та формування природоохоронного менталітету громадян з залученням дітей та молоді. На протязі 2008 р. осередками організації очолено активну участь учнівської молоді в акціях «Первоцвіти», «Черемша», «Збережи ялинку», «Прибери планету», «Посади своє дерево», «Друге життя джерел». В літній період року проведено еколого-краєзнавчу експедицію по Національному природному парку «Шацький», де юні дослідники ознайомилися з унікальним краєм озер, вивчали екологічну ситуацію у рекреаційних зонах парку. На берегах річки Ворскла (с. Куземин Охтирського району) проведено акцію з пропаганди охорони навколишнього природного середовища «Заради майбутнього довкілля», в рамках якої проводилось опитування місцевих жителів та відпочиваючих громадян, роз’яснювались правила поведінки на території заказника «Хухрянський», проведено трудовий десант. До акції були залучені педагоги та учні Пушкарівської школи Краснопільського району, студенти та випускники навчальних закладів. Облорганізацією ВЕЛ наприкінці 2008 року видано першу збірку «Позакласні заходи екологічного спрямування», до якої увійшли роботи переможців і призерів Всеукраїнського конкурсу «Мій голос я віддаю на захист природи». Активну природоохоронну позицію займає Сумська обласна громадська організація «Клуб органічного землеробства» (голова – Майборода В.В.), діяльність якої спрямована на формування відношення людини до землі, як до живої сутності та перетворенні її, зокрема землі України, на квітучий рай. Основними напрямками роботи, які були охоплені та активно втілювались членами організації в життя були: - просвітницько-роз’яснювальна робота з населенням з питань органічного невиснажливого землеробства, екологічно безпечних форм діяльності на землі; - видання та розповсюдження інформаційної літератури (газети «До землі з любов’ю», «Вісник сумських землелюбів», листівки, плакати, буклети) по екологічній просвіті громадян та популяризації здорового способу життя;
117
- через місцеві засоби масової інформації поширення інформації природоохоронного характеру, активне залучення співвітчизників до заходів по збереженню потребуючих захисту природних куточків рідного краю. Приєднавшись до проведення обласних весняних заходів по озелененню та благоустрою членами клубу взято шефство над територіями з ново висадженими деревами та чагарниками. Вагомий внесок у справу виховання підростаючого покоління, пов’язане з питаннями охорони природи, несе діяльність Дитячого незалежного екологічного центру «Романтик» (голова – Булат Т.В.), робота якого будується на ентузіазмі і енергії його керівників-педагогів. Продовжуючи роботу по вивченню водних об’єктів Сумщини, а також з метою вирішення проблем збереження міської водної перлини озера Чеха, юними екологами проведено науково-дослідну роботу «Орнітофауна озера». Вшановуючи пам’ять скорботних подій аварії на Чорнобильській АЕС для школярів було організовано акцію «Уроки Чорнобилю», в рамках якої, продовж року, діяла пересувна фотовиставка, демонструвалися фільми, відбувалися виступи. На базі осередку екоцентру ЗОШ №18 м. Суми організовано діяльність «Зеленого кіноклубу», який за допомогою показу фільмів про красу природи, про можливу загрозу екологічних катастроф, на прикладі кіногероїв, навчає дітей любити та берегти оточуючий світ природи. До 80-річчя з дня створення природного степового заповідника «Михайлівська цілина» членами екоцентру здійснено виїзд до природного об’єкту та проведено масовий інформаційно-просвітницький захід. Багато років керівникам «Романтику» вдається організовувати пересувний дитячий екологічний табір, проведення якого являється реалізацією цілого комплексу практичних природоохоронних задумів. Цього року місцем прописки табору була річка Ворскла. Для школярів-юних природолюбів разом із майбутніми педагогами студентами Сумського державного педагогічного університету ім.А.С. Макаренка організовано та здійснено 12 екскурсій по екологічних стежках Сумщини. Зусилля членів Сумського міського екологічного об’єднання «Зелений світ» (голова – Андросов М.І.) були зосереджені на взаємодії з державними органами по виконанню заходів, що сприяють виправленню екологічної ситуації на території м. Суми і Сумського району, а також не байдужі до формування в суспільстві екологічного світогляду на виховання екологічної культури населення. Сприяючи екологічній просвіті населення та поширенню екологічної інформації , актив організації постійно розміщує на шпальтах обласних газет публікації екологічного спрямування. Основними напрямками діяльності Сумської міської молодіжної громадської організації «Екологічна фундація «ПОСУП-НООСФЕРА» у 2007 р. були: 118
громадський моніторинг виконання Програми охорони навколишнього природного середовища м. Суми на 2006-2010 рр.; - сприяння студентській молоді в отриманні спеціальних знань та інформації в сфері охорони навколишнього середовища Сумщини; - участь у формуванні місцевої і регіональної політики. Науково-дослідницький підхід до виявлення та сприяння вирішення екологічних проблем є специфікою діяльності Сумського міського громадського об’єднання «Центр екологічних досліджень». Для вирішення проблем розширення території степового природного заповідника «Михайлівська цілина», центром здійснено підготовку до проведення волонтерського табору для реалізації проекту "Ренатуралізація території охоронної зони заповідника», а також проведено екологічну експертизу території регіонального ландшафтного парку «Тилигульский» (Миколаївська область, Ташинський район). Прийнято участь в роботі міжнародного молодіжного табору «Медвежанський регіональний ландшафтний парк» (Луганська область, Краснодонський район). Члени організації були включені до складу кемплідерів табору і волонтерів та виконували наукове обґрунтування і екологічну експертизу території РЛП. 13.11.2. Громадські рухи. При держуправлінні створено Громадську екологічну раду, що діє на основі Положення “Про Громадську раду при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області”, яка сприяє не тільки активізації громадського екологічного руху в області а й залученню громадськості до процесів прийняття управлінських рішень, що впливають на стан навколишнього середовища. До складу Громадської екологічної ради увійшло 8 обласних та міських громадських угрупувань екологічного спрямування: Сумська міська молодіжна громадська організація “Екологічна фундація “Поступ - НООСФЕРА”. Голова – Гуденець В.М.
м. Суми, пров. Громадянський 1, тел.. 34-57-69; E-mail: ecosinfo@ukr.net
Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи. Голова – Тєлєгіна А.С.
м. Суми, вул.Набережнар.Стрілки, 46, тел. 61-01-21; E-mail: noosfera@sm.ukrtel.net
Сумська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги. Голова – Білик В.М.
м. Суми, пров. Громадянський , 1, тел. дом. 34-15-26;
Сумське міське громадське екологічне об’єднання “Зелений
м. Суми, вул. Дзержинського, 41, кв. 26 119
світ». Голова – Андросов В.М.
тел. дом. 25-09-90; E-mail: Androsov@meta.ua
Дитячий незалежний екологічний центр “Романтик”. Голова – Булат Т.В.
м. Суми, вул. Супруна, 6, кв.54, тел.дом. 25-48-94; E-mail: center@romantic.sumy.ua
Сумська обласна організація «Клуб органічного землеробства». Голова – Майборода В.В.
м. Суми, вул. Кузнечна, 22/2, тел.22-26-64, моб. тел.. 8-096-409-53-17.
Сумська обласна організація «Зелена Сумщина». Голова – Лустенко С.А.
м. Суми, вул. Кірова, 25, кім. 505, тел. 67-00-33.
Сумське міське громадське об’єднання «Центр екологічних досліджень». Голова – Бабко Р.В.
м. Суми, вул. Роменська, 87, гуртожиток №2, к.103 тел. 36-21-18.
В держуправлінні функціонує Орхуський інформаційний центр (приміщення, оснащене необхідною для роботи офісною та комп’ютерною технікою, забезпечене юридичною та довідковою літературою), який сприяє підвищенню активності громадських організацій в реалізації своїх прав безперешкодного доступу до екологічної інформації. На базі Орхуського інформаційного центру за участі фахівців держуправління відбулося 8 засідань Громадської екологічної ради, а також проводились зустрічі та консультації представників громадських організацій, на яких обговорювались питання взаємодії держуправління з громадськими організаціями, проблеми збереження природних об’єктів області, напрямки фінансування обласних природоохоронних заходів, впливу громадської думки на рішення управлінських структур міста стосовно проблем збереження та реконструкції зелених насаджень, стану та перспектив розвитку центрального міського парку ім.І.Кожедуба, тощо. За ініціативою Громадської ради вже вісім років поспіль за участі громадських організацій видається бюлетень „Екологічне перехрестя”, випуски яких присвячуються досягненням державних і громадських екологічних організацій, проблемам і новинам, результатам проведених природоохоронних акцій і екологічних заходів, що відбувалися на території області. 120
13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. В області проведена планова робота по створенню об’єктів природнозаповідного фонду України та формуванню національної екомережі. Спільно з Мінприроди доопрацьовані та направлені до Кабінету Міністрів України матеріали по створенню Гетьманського національного природного парку (робоча назва НПП «Тростянецько-Ворсклянський») площею 23,4 тис. га. Рішенням сесії обласної ради від 27.06.2008 року «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» оголошено 10 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 332 га. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Згідно затверджених обласних заходів, орієнтовна вартість природоохоронних робіт, виконання яких було заплановано у 2008 р., становила 80518 тис. грн. Фактично профінансовано 861,6 тис. грн., у тому числі – 500 тис. грн. з Державного фонду ОНПС на реконструкцію очисних споруд м. Ромни (проведено реконструкцію двох радіальних пісколовок з аерацією та двухярусних відстійників). На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод у 2008 році за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконані наступні заходи: - закінчено будівництво першої черги очисних споруд потужністю 800 м 3 на добу в м. Білопілля, державною комісією об’єкт прийнято в експлуатацію; - проведено ліквідаційний тампонаж 11 безгоспних свердловин на території Недригайлівської селищної ради та території Юнаківської сільської ради Сумського району; - розпочато роботи по будівництву очисних споруд в смт. Велика Писарівка. У 2008 р. виконані роботи по будівництву каналізаційної насосної станції та напірного колектору для підключення центральної районної лікарні м. Білопілля до міських очисних споруд – 44 тис. грн. В м. Ромни розпочато будівництво станції знезалізнення на Процівському водозаборі - освоєно 199,9 тис. грн., а також будівництво КНС №3 з колектором - 631,2 тис. грн., проведена реконструкція станції другого підйому на Процівському водозаборі - 290,0 тис. грн., також в м. Лебедин закінчені роботи по підключенню до загальноміських очисних споруд мікрорайону «Фурнітура» - 72,3 тис. грн., продовжувались роботи по будівництву самопливного каналізаційного колектора - 30,0 тис. грн. В м. Путивль прийнято в експлуатацію каналізаційну насосну станцію - 984,0 тис. грн. та 2 км напірного колектору - 795тис.грн, а також побудовано 1,2 км водогінної 121
мережі - 696тис. грн. В м. Конотоп побудовано 0,9 км водогінної мережі 420,0 тис. грн. - в м. Глухів проведена реконструкція каналізаційної насосної станції на 8 тис.м3/добу та напірного каналізаційного колектору по вул. Терещенків; - в м. Лебедин по вул. Калініна збудовано і введено в експлуатацію напірний каналізаційний колектор; - в м. С. Буда збудована і введена в експлуатацію каналізаційна насосна станція; а в смт. Зноб-Новгородське введено в експлуатацію малі очисні споруди; - в містах Глухів, Путивль та інших проведено поточні ремонти окремих очисних споруд. Для зменшення ерозійних процесів, які ведуть до змиву родючого шару ґрунтів в водойми, в області на площі 363 тис. гектарів впроваджувався безполицевий обробіток ґрунту. В той же час через недостатність ґрунтообробної техніки не проводилось щілювання. Протягом звітного періоду заходи по впровадженню ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території майже не впроваджувались. Роботи по рекультивації порушених земель виконані на площі 12,09 гектара. Фінансування заходів по відновленню та підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, а також по будівництву споруд для запобігання шкідливої дії вод у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, Держводгоспом не передбачено. Відповідні заходи здійснюються в рамках Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь на 1999-2001 рр. та прогноз до 2010 р. Сумським обласним агролісогосподарським підприємством ”Облагроліс” та обласним управлінням лісового господарства повністю виконані заходи по створенню захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях. Завдання по створенню лісонасаджень в прибережних смугах річок і водойм не виконується через відсутність необхідних коштів. Завершені роботи по підготовці матеріалів щодо створення національного природного парку „Тростянецько-Ворсклянський” на території Великописарівського, Тростянецького та Охтирського районів. Рішенням сесії обласної ради від 04.04.2007 „Про погодження створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» та розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.05.2007 №270 остаточно визначені землі національного парку. розпочато роботи по створенню національного природного парку «Середньосеймський». Проектна площа парку складає близько 50 тис. га. До його складу передбачається включити переважно землі державної власності – землі природоохоронного призначення, водного і лісового фондів, а також землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі. Розпочаті роботи по створенню НПП «Верхньосульський» в басейні річки Сула на території Роменського, Недригайлівського, Сумського районів. 122
Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 р. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Сумської області у нової редакції затверджена рішенням Сумської обласної ради 25.07.2008 р. До її складу увійшли раніше розроблені і затверджені рішеннями сесії обласної ради "Програма збереження біологічного різноманіття та розвитку природно-заповідного фонду в Сумській області на перспективу до 2015 року", "Програма поводження з токсичними та побутовими відходами", "Обласна програма «Питна вода України» на 20062020 рр.", "Програма відродження малих річок у Сумській області на 20062010 рр.", "Програма «Ліси України – Сумська область» до 2015 р., "Обласна програма підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80-річного ювілею відділення Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина" та вирішення його першочергових проблем на 20082010 рр.". По програмі “Відродження малих річок" розпочаті роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою р. Рибиця в Краснопільському районі та р. Клевень, в Ш кв. роботи закінчені, на що витрачено 25,0 тис. грн. В ІV кв. закінчені роботи з поліпшення технічного стану та благоустрою водойми в с. В.Вистороп Лебединського району, річки Рибиця Краснопільського району та роботи по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Ромен Конотопського і Реть Кролевецького районів, на що витрачено 211,0 тис. грн. З метою покращення водопостачання населення області та якості питної води згідно заходів передбачених програмами у 2008 р. проведена певна робота, а саме: - с. Піски Буринського району пробурена артсвердловина; - м. Глухів на комунальному водопроводі збудовано 2151м водопровідної мережі; - Глухівському районі збудовано: с. Данаєць - 450 м водопровідної мережі; с. Ходіне – 760 м водопровідної мережі; - с. Студенок – 600м водопровідної мережі; - с. Баничі – 400 м водопровідної мережі; - с. Кучерівка – 140 м водопровідної мережі; - м. Лебедин збудована артезіанська свердловина; - смт. Недригайлів проведена заміна 2,7км ділянки водопроводу на території консервного заводу; - м. Ромни на комунальному водопроводі збудовано 6,5км водопровідної мережі; - с. Кривоносівка С. Будського району збудовано 900м водопровідної мережі; - смт. Степанівка Сумського району збудована 1 артезіанська свердловина і 1 км водопровідної мережі ; - с. Пирогівка Шосткинського району збудовано 1,9 км водопровідної мережі і встановлено 23 водорозбірні колонки; 123
- м. Суми на комунальному водопроводі збудовано 3,1 км водопровідної мережі і встановлено 6 водорозбірних колонок. На водопроводах очищено, промито і знезаражено 43 резервуари води, 515 водонапірних башт, 1648 км вуличної водопровідної мережі. На водопровідній мережі відремонтовано 3733 водорозбірних колонок. В населених пунктах області відремонтовано - 2129, очищено - 2508, прохлоровано 4852 колодязів громадського користування. Обласною програмою "Питна вода України" на 2006-2020 рр." передбачені заходи щодо приведення норм водоспоживання до європейського рівня, згідно якої за три рокит на розвиток водопровідно– каналізаційного господарства освоєно коштів у сумі -46,27 млн. грн., у тому числі: 2006 рік – 13,37 млн. грн., 2007 рік – 14,6 млн. грн., 2008 рік - 18,32 млн. грн., у тому числі кошти державного бюджету – 3,1 млн. грн., кошти місцевого бюджету –9,3 млн. грн., інші джерела фінансування – 5,9 млн. грн.. При цьому освоєно по напрямкам: - на упорядкування екологічного та санітарно-технічного стану джерел питного водопостачання, на суму – 1,2 млн. грн., - на будівництво та реконструкція артезіанських свердловин на суму 1,8 млн. грн., - по впровадженню нових технологій очистки питної води та стічних вод на суму 0,6 млн. грн., - на заходи по розвитку мереж централізованого водопостачання-10,5 млн. грн. та водовідведення – 4,8 млн. грн. , - побудовані 5 артезіанських свердловин у містах Суми і Лебедин, селах- Капітанівка Сумського району, Житне Роменського району, Михайленкове Охтирського району; - затампоновані 10 артезіанських свердловин, у тому числі в Недригайлівському районі - 5 одиниць; - реконструйовані та побудовані 50,8 км водопровідних мереж; - побудовані дві каналізаційних станції та самопливний колектор довжиною 0,5 км у м.Шостка; - проводилась реконструкція очисних споруд у містах Ромни, Путивль, Білопілля, Лебедин ; - побудовані 6 водонапірних башт (смт Л.Долина, с.Житне, с.Капітанівка, с.Бугровате, с.Лутище, с.Комиші); - технічно переоснащені 3 насосні станції ІІ-го підйому на Н.Оболонському, Лепехівському та Лучанському водозаборах міста Суми. З метою покращення водопостачання в області передбачається заміна аварійних та з’амортизованих мереж водопостачання на поліетиленові труби, а також максимальне забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин. У 2007 році побудовані 4 артезіанські свердловини в с. Богданка, Шосткинського району, смт Чупахівка Охтирського району, м. Дружба 124
Ямпільського району, м. Лебедина, м. Шостка, при цьому освоєно коштів на суму - 1,423 млн. грн., побудовані водопровідні мережі, всього – 42,6 км на суму 0,619 млн. грн. За 2004 - 2008 роки згідно заходів із енергозбереження виконано заміну обладнання на менш енергоємне - 111 одиниць на суму 0,9 млн. грн. Системи очищення питної води в області відсутні. Проведені заходи щодо розширення території відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина» та надання відділенню статусу самостійної юридичної установи. Підготовлені матеріали на створення в охоронній зоні відділення заказника місцевого значення «Катеринівський» площею 773,1 га. Відповідно до Державної програми «Ліси України» в області розроблена регіональна програма «Ліси України - Сумська область» на 200920015 роки. Відповідно до згаданих програм в області активізовані роботи з лісорозведення. Всього у 2008 році було створено 1120 га нових лісів. 13.13 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. На виконання Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва України і Російської Федерації до 2010 року у рамках виконання міжурядової угоди між українською та російською сторонами про спільне використання та охорону транскордонних водних об’єктів у встановлених транскордонних створах Державною екологічною інспекцією в Сумській області та Сумським обласним управлінням водного господарства ведеться інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод. В липні 2008 року керівництво держуправління прийняло участь в прийомі офіційної делегації Курської області Російської Федерації в Сумську область для участі у спільному засіданні робочих груп Курської та Сумської областей та Ради Єврорегіону «Ярославна», які проходили в рамках угоди між Адміністрацією Курської області та Сумською обласною державною адміністрацією про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво. До складу робочої групи увійшли керівники адміністрацій, а також представники природоохоронних, агропромислових, культурних, молодіжних структур та засобів масової інформації Курської та Сумської областей. В рамках засідання робочої групи обговорювались питання подальшого розвитку транскордонного співробітництва, виконання спільних заходів по реалізації проектів єврорегіону. Торкаючись спільних питань охорони навколишнього природного середовища які обговорювались секційно, відбувся обмін думками щодо проведення Міжнародної конференції, присвяченої 80-річчю заповідника «Михайлівська цілина», а також виконання основних напрямків програми по охороні та використанню вод басейну р. Сейм та Псел. В жовтні 2008 року у м. Бєлгород Російської Федерації відбулася нарада експертів російсько-українських робочих груп басейну р. Дніпро, де 125
обговорювалися питання із підготовки і пропуску повеней, проведення моніторингових досліджень поверхневих вод на транскордонних створах, узгодження природоохоронних робіт на землях водного фонду транскордонних річок. Учасниками зустрічі складено та підписано Протокол наради та Плани робіт експертів робочих груп на період між попередньою та наступною зустрічами. Особливої уваги в Планах на наступний рік заслуговує пропозиція про підготовку та проведення спільної зустрічі представників Сумського облводгоспу і Донського БВУ у Белгородській області із залученням екологічних служб, наукових співробітників двох сторін для розробки першочергових заходів із оздоровлення басейну р. Ворскла.
126
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Аналіз діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області у 2008 р. показав, що робота держуправління була спрямована на реалізацію державної регіональної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та покращення екологічного стану довкілля області держуправлінням велась робота по контролю за реалізацією державних та місцевих екологічних програм. Аналіз екологічних показників компонентів довкілля, викладений у розділах, дозволяє характеризувати екологічний стан області як стабільний і керований. Розрахунок інтегральної оцінки стану довкілля Сумської області за 2008 р. показав, що за діапазонами регіональних інтегральних критеріїв інтегральні бальні показники стану атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів та підсумковим показником екологічний стан довкілля області визначається як задовільний. Хоча по більшості екологічних показників Сумщина відноситься до екологічно стабільних областей України, в області існує низка екологічних проблем, вирішення яких повинно стати основним напрямом дій. Основними екологічними проблемами області визначені: - значні обсяги накопичення непридатних та заборонених до використання пестицидів, що знаходяться в зруйнованих складах на території області; - забруднення підземних вод в результаті діяльності об'єктів нафтогазового комплексу та забруднення поверхневих водних об'єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами; - наявність майже 500 безгосподарських артезіанських свердловин, які утворились в зв’язку з реформуванням та банкрутством сільськогосподарських підприємств. З метою розв’язання зазначених проблем необхідно вирішити питання щодо залучення державних коштів на виконання таких заходів: - знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів; - реконструкція очисних споруд з метою зменшення скиду забруднюючих речовин в водні об’єкти; - тампонаж безгосподарських артезіанських свердловин; - знешкодження гальваношламів ВАТ „Нафтопроммаш" в прибережній смузі р. Охтирка; - передача джерел іонізуючого випромінювання, які накопичені на підприємстві НВО „Свема" м. Шостка, що знаходиться в стадії санації, на захоронення до спеціалізованого комбінату. Крім того, з метою збереження цінних природних комплексів, а також біологічного та ландшафтного різноманіття, Держуправлінням буде продовжена робота по розширенню існуючих та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду області. 127
У 2008 році затверджена нова редакція Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища до 2015 р., виконання заходів якої дозволить покращити стан довкілля та використання природних ресурсів області.
128
Додаток 1. ВІДПОВІДАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ Черненко В. В.
начальник держуправлiння
Прудников М. О.
перший заступник начальника держуправління
Олешко О. М.
заступник начальника держуправлiння
Аторіна М. В.
начальник відділу
Волкова О. І.
начальник відділу
Капустіна Н. М.
головний спеціаліст
Карлюкова О. Ю.
головний спеціаліст
Нечваль І. О.
заступник начальника відділу
Попов О. В.
заступник начальника відділу
Рисіна М. М.
заступник начальника відділу
Світлична В. В.
головний спеціаліст
Супрун Є. О.
головний спеціаліст
Ткаченко Т. В.
начальник відділу
Тютюнник Н. М.
головний спеціаліст
Яценко О. А.
заступник начальника відділу
При складанні «Доповіді про стан навколишнього природного середовища Сумської області у 2007 р.» використані матеріали: Державної екологічної інспекції в Сумській області, Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру з гідрометеорології, Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації, управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного управління водного господарства, Сумського обласного управління житлово-комунального господарства, 129
Сумського обласного головного управління земельних ресурсів, Сумського обласного центру «Облдержродючість», Сумського обласного управління лісового господарства, Сумського ОКАП «Сумиоблагроліс», Сумської обласної організації УТМР, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Сумській області, Українського наукового інституту рибного господарства (м. Київ), Національного наукового центру Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків), казенного підприємства «Південукргеологія» Харківської комплексної геологічної партії, Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, Сумського Національного аграрного університету, Української академії банківської справи Національного банку України, Сумського державного університету, Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації, Сумського обласного краєзнавчого музею, Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи, Сумської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Сумського міського громадського екологічного об’єднання “Зелений світ”, Дитячого незалежного екоцентру «Романтик», Сумської міської молодіжної громадської організації “Екологічна фундація “Поступ – НООСФЕРА”.
130
ЗМІСТ
1. 1.1. 1.2.
2. 2.1. 2.2. 2.2.1. 2.2.2. 2.2.3. 2.2.4. 2.3. 2.4. 2.5.
3. 3.1. 3.2. 3.3.
4. 4.1. 4.2. 4.2.1. 4.2.2. 4.2.3. 4.3. 4.3.1. 4.3.2. 4.3.3. 4.3.4. 4.5. 4.6.
5. 5.1. 5.1.1. 5.1.2. 5.1.3. 5.2.
Вступ Загальні відомості
Стор. 2 3
Географічне розташування та кліматичні особливості регіону Соціальний та економічний розвиток регіону
3 4
Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
7
Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
7 8 8
12 12
Зміна клімату
17
Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату
17
Стан водних ресурсів
19
Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
19 21 22
Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
36
Збереження біорізноманіття та формування екомережі Стан природних складових довкілля Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Заходи щодо удосконалення екомережі в державі Охорона, використання та відтворення рослинного світу
36 36 36
9
13 13 13
17 17
23 23 25 25 29 30 32 33 33
37 37 131
5.2.1. 5.2.2. 5.2.3.
5.2.4. 5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3.
5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4.
6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.4.
7. 7.1. 7.1.1. 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4.
8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4. 8.5.
9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1.
Лісові ресурси Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин Стан зелених насаджень регіону Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства в регіоні Стан та ведення рибного господарства в регіоні Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду регіону Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля
37 39
Стан земельних ресурсів та ґрунтів
49
Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
49 49 49 50 51 52
Надра
53
Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр
53 53 54 54 57 58 58
Відходи
59
Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Використання відходів як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів Державне регулювання в сфері поводження з відходами
59 61
Екологічна безпека
73
Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій
73 74 78 78
39
39 40 40 40 42 43
44 44 45 45 47 48 48
68 70 70
132
10. 10.1. 10.2. 10.3.
11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4.
12.
Сільське господарство та його вплив на довкілля
82
Ведення сільського господарства в регіоні Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві
82 82
Вплив енергетики на довкілля
84
Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону Ефективність енергоспоживання Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Використання альтернативних джерел енергії
84 86 88 88
Вплив транспорту середовище
89
на
навколишнє
природне
83
Транспортна система регіону Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Використання альтернативних видів палива
89 89 90 92 92
Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
93
Екологічна політика Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
93 94
12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2. 12.3.
13. 13.1. 13.2
Висновки і пропозиції Додаток 1
96 99 100 100 103 104 107 109 110 110 113 116 119 120 125
127 129
133