ternopil_2006 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області

Стан навколишнього природного середовища Тернопільської області у 2006 році

Тернопіль – 2007

АНОТАЦІЯ Подана характеристика стану навколишнього природного середовища в 2006 р. Відображено динаміку показників за 2004-2006 роки. У матеріалах використані дані Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, обласної санепідемстанції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, облдержадміністрації,

головного обласного

управління головного

агропромислового

управління

земельних

розвитку ресурсів,

обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість”, обласного управління по меліорації і водному

господарству,

Тернопільського

обласного

управління

лісового

господарства, облгідрометцентру, управління освіти облдержадміністрації, вищих учбових закладів, статистичні дані.

Матеріали до друку підготовлено в комп’ютерному центрі Держуправління охорони навколишнього природного середовища Тернопільській області. При використанні даних цього видання посилання на джерело інформації обов’язкове.

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

Тернопільська область належить до невеликих областей України, її площа – 13,8 тис. км2, що становить 2,3% від території держави. Щільність населення становить 80 осіб на 1км2. Основними галузями господарського комплексу області є промисловість (машинобудування, легка, харчова, електротехнічна), сільське господарства, транспорт. За розподілом по адміністративних районах більшість промислових та транспортних підприємств знаходяться в м. Тернополі, основна кількість підприємств сільського господарства на території районів області. За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Тернопільська область є однією з провідних областей країни. Сільськогосподарська освоєність території надзвичайно висока і становить 76,3%, а звідси, без належних заходів щодо охорони ґрунтів, відтворення земель як основного виробничого потенціалу – прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Із загальної площі області на ріллю припадає 846,8 тис. га, або 61,3%. Якщо врахувати, що розорюваність території України складає 56%, то Тернопільщина є однією з найбільш розораних областей. Рівнинною є рілля на 41% території, третина знаходиться на схилах крутизною 1-3о, шоста частина має ухил у 3-5о, кожний десятий гектар має крутизну більше 5о. Дані фактори спричиняють прогресуючу водну ерозію. Найбільше вона проявляється у Бережанському та Зборівському районах, де її поширення спостерігається на двох третинах орних земель, а також у Збаразькому, Лановецькому, Монастирському, Підволочиському, Шумському районах – у яких змиву піддається більше половини посівних площ. Поширенню водної ерозії сприяє необґрунтовано висока (80,4%) розораність сільгоспугідь. Ґрунтозахисні сівозміни не освоєні. Робота по впровадженню культурно-меліоративної системи організації території, розпочата ще у 80-х роках, не продовжується. Як наслідок, в середньому в області щорічно з 1 га ріллі виноситься 24 т ґрунту, 28 кг гумусу. Тривожить забруднення земель промисловими, побутовими відходами, а також засобами хімізації. Ситуація ускладнюється порушенням природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні та застосуванні хімічних засобів у більшості господарств, використанням невизначених і сумнівної якості препаратів. Із 267 (в т.ч. 5 - з централізованим постачанням) наявних складів для зберігання отрутохімікатів більше половини не відповідають природоохоронним вимогам. Не покращилася ситуація з розробкою родовищ корисних копалин. На багатьох родовищах неякісно проводяться розкривні роботи, родючий шар ґрунту найчастіше не знімається, а переміщується у відвали. З 824 га відпрацьованих земель, що підлягали рекультивації у 2006 році рекультивовано лише 4,46 га.

В області налічується 1650 річок, із них до басейну ріки Дністер належить 1542, довжиною 5385 км, і басейну ріки Прип`ять – 108, довжиною 630 км. У їх басейнах розташовано 912 водосховищ і ставків. Протягом 2006 р. забрано 76,9 млн. м3, використано 64,2 млн. м3 води. За цей період підприємствами області у відкриті водойми скинуто 67.3 млн. м3 забруднених зворотних вод, в т.ч. – 2,8 млн. м3 недостатньо очищених. Забір води для забезпечення народногосподарського комплексу області в порівнянні з 2005 р. зменшився на 2,0 млн. м3. Сумарний скид зворотних вод у поверхневі водні об`єкти. зменшився на 0,9 млн. м3. У розрахунку на одну особу у поверхневі водойми скинуто 58 м 3 зворотних вод. Майже 50% від загальної кількості використаної у 2006 році води припадає на сільське господарство, 35% води використано підприємствами житловокомунального господарства і побуту. Частка галузей економіки у загальній кількості відведених стічних вод у 2004р. складала: житлово-комунальне господарство – 48%, сільське господарство – 45%. Із 393 підприємств та організації області, які стоять на державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р. № 1655 “Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря”, основними забруднювачами атмосферного повітря є Гусятинська газокомпресорна станція, Тернопільське лінійне управління магістральних газопроводів, цукрові заводи, дільниці КП “Тернопільтеплокомуненерго” та Тернопільське КПТМ “Тернопільміськтеплокомуненерго” Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 2006 р. склав 53,482 тис. тон., з них 64% (34,1 тис.т.) –викиди від пересувних джерел. Близько 21% у загальному обсязі викидів складають викиди підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, 34% – підприємств транспорту. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км2 склали у 2006 р. 1,4 т. Лісовий фонд області становить 207,8 тис. га або 13,9 % території області. Показник лісистості нижчий екологічного оптимуму та середнього показника по Україні. У 2006 р. залишилася невирішеною ситуація в лісах, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств, які в процесі земельної реформи опинилися поза межами їх користування. Тут зростають обсяги самовільних рубок, які здійснюються як лісокористувачами так і населенням, росте захаращеність лісових насаджень вітровально-буреломною деревиною, що значно погіршує санітарний стан насаджень. Держуправління охорони навколишнього природного середовища неодноразово пропонувало передати лісові насадження, що належать сільськогосподарським підприємствам у відання обласного управління лісового господарства, проте механізму передачі цих лісів і терміни його завершення 4

обласним управлінням лісового господарства і облсільгосппродом не опрацьовані, а після завершення паювання землі вони залишаться зовсім без господаря. Загальний санітарний стан лісів області в основному задовільний. В обласному управлінні лісового господарства проведено суцільні санітарні рубки на площі 23,3 га та лісовідновні рубки на площі 14,2 га, що значно менші ніж у попередні роки. Санітарні заходи проводилися в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб на 01.01.2006 року становив 8,8 тис. га. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. На території області поширено 305 видів хребетних, 36 - риб, 11 - амфібій, 10 - рептилій, 187 - птахів, 61 - ссавців, серед яких біля 45 - занесені в Червону книгу України. За останні 3 роки в області спостерігається збільшення основних видів мисливських тварин, а саме копитних, диких качок і зайця-русака. За цей же період в області дещо збільшилася чисельність таких видів, занесених до Червоної книги, як борсук звичайний та видра річкова. Значно зросла за останні роки і чисельність лебедя шипуна, який успішно розмножується майже на всіх водоймах, придатних для гніздування. В північних районах продовжує поширюватися бобер, його кількість у порівнянні з 1999 р. зросла на 300 особин. З метою збереження цінних видів рослинного, тваринного світу та унікальних комплексів живої і неживої природи, в області створена широка мережа природнозаповідного фонду (ПЗФ). Особливого розвитку вона набула в останні десятиріччя. Так, наприклад, якщо в 1970 р. ПЗФ області налічував 130 об’єктів загальною площею 13 тис. га, то в 1990 р. він досяг 419 одиниць загальною площею 114,2 тис. га, а в 2006 р. – 548 і 116,5 тис. га. Сьогоднішній рівень екологічного забезпечення промисловості та соціальнопобутової сфери явно недостатній для того, щоб нейтралізувати ріст шкідливого антропогенного впливу на довкілля у випадку стабілізації і поступового збільшення обсягів суспільного виробництва. Таким чином, аналізуючи згадані вище чинники, можна прогнозувати погіршення екологічної ситуації у найближчі роки, якщо паралельно із реалізацією заходів щодо стабілізації економіки не будуть робитися адекватні кроки в екологічному плані. При цьому має бути чітко визначена мета досягнення екологічного балансу, коли загальний обсяг антропогенного навантаження на навколишнє середовище буде меншим, або дорівнюватиме екологічному ресурсу території. 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Територія області має помірно-континентальний клімат з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря коливається від 6,90С в центральній частині до 7,40С на півдні. У 2006 р. середньорічна температура повітря становила 7,50 тепла, що на 0,80 вище норми. Погодні умови у звітному році були досить складними. Квітень з посухами і нічними заморозками, дефіцит опадів в травні - червні, сильні затяжні дощі в кінці 5

липня і впродовж серпня завдали великої шкоди сільськогосподарському комплексу області. Кількість небезпечних явищ у 2006 р., порівнюючи з 2005 р. збільшилась на 24%. Всього за рік виникло 5 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, 6 надзвичайних ситуацій природного характеру. Особливо великих збитків нанесли пожежі, вибухи в будівлях та спорудах житлового призначення, які спостерігались 23 жовтня, 6 грудня 2006р. та аварія в теплових мережах(системах гарячого водопостачання) холодної пори року, які спостерігались 4-6 грудня 2006 р. Головна водна артерія області – річка Дністер. Гідрологічний пост на р. Дністер – м. Заліщики, є замикаючим створом карпатської частини басейну ріки, в якій формуються 95% стоку води й наносів від всього басейну. Гідрологічне забезпечення в основному спрямовано на підготовку до пропуску весняної повені, та весняно-літніх дощових паводків. має порівняно швидку течію – під час повені вона досягає 4 м/с, а в межень – 1,0-1,5 м/с. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літніх злив. Найнебезпечніший паводок був в червні 1969 р., коли із-за тривалих дощів над регіоном рівень води на Дністрі досягнув відміток 1029-1264 см, були затоплені значні площі, нанесено значних збитків народногосподарському комплексу області. Підйом рівнів води в весняну повінь 2004 р. становив при 1-й хвилі 1,2-2,0 м, в районі водосховища – 4 м, при 2-й хвилі – 1,5-2,З м. Вода місцями виходила на заплаву без негативних наслідків. 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ В Тернопільській області у 2006р. намітилась тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що пов’язано зі збільшенням об’ємів виробництва. Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблицях 3.1., 3.2. До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать: Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, Тернопільське лінійне управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз”, цукрові заводи області, Тернопільське КПТМ “Тернопільміськтеплокомуненерго” Найбільші забруднювачі атмосферного повітря №

Назва підприємства

1 2 3

Гусятинська газокомпресорна станція Тернопільське ЛВУ МГ Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж „Тернопільтеплокомуненерго”

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря тис.т/рік 4,199 2,331 0,186

% до загальних викидів по області 11,31 6,25 0,50

Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства м.Тернополя, Борщівського, Гусятинського, Кременецького, Тернопільського та Чортківського районів. Перелік основних забруднювачів приведений у таблиці 3.3. 6

Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році оксиди вуглецю - 3,516 тис. т, оксиди азоту - 2,603 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 2,847 тис. т. Динаміка викидів найпоширеніших забруднювачів атмосферного повітря за 2004-2006 роки приведена у таблиці 3.4. Найбільша щільність викидів на 1 км 2 – 2, 718 т у м. Тернополі. Для зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу у звітному році, за даними статистики, виконано 6 повітреохоронних заходів, серед яких 3 - з переходу на інші види палива, 1 – з будівництва та введення в дію нових очисних споруд, 1 – з підвищення ефективності існуючих очисних споруд, 1 – з ліквідації джерел забруднення. Для виконання цих заходів підприємствами витрачено 352,7 тис. грн., що дало змогу знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 31,723 тонн. Не виконаними залишаються заходи з переведення котелень з твердого палива на газ. Дане невиконання пов’язане із значними фінансовими затратами і, в основному, з повним незадіянням котелень у роботі підприємств, через простої останніх. Динаміка виконання заходів приведена у таблиці. Виконання підприємствами Тернопільської області заходів для запобігання забруднення атмосферного повітря Роки

2004 2005 2006

Всього виконано заходів, одиниць/обсяг витрат тис. грн.

5/1121,7 11/785,9 6/352,7

перехід на інші види палива

2/1092,2 6/496,3 3/350,9

підвищення ефективності очисних установок і споруд 1/24,5 1/0,5 1/0,6

з них ліквідація джерел викиду

1/0,4 2/278,0 1/1,0

будівництво газоочисних установок і споруд

інші повітерохоронні заходи

2/11,1 1/0,2

1/4,6 -

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Забезпечення водою галузей економіки області та населення здійснюється із поверхневих та підземних джерел. За даними державної статистичної звітності форми „2ТП-водгосп” за 2006 р. в цілому по області забрано 76,87 млн. м3 води, в т.ч. поверхневої – 43,83 млн. м3, підземної – 33,04 млн. м3. В порівнянні з 2004 р. забір води зменшився на 11,2 млн. м3, а в порівнянні з 2005 р. - зменшився на 2,06 млн. м3. На потреби різних галузей економіки використано 64,15 млн. м 3 води в т. ч. в промисловості –7,96 млн. м3, сільському господарстві –1,9млн. м3, житловокомунальному господарстві –16,15 млн. м3, рибництві –33,89 млн. м3, інших галузях –4,25 млн. м3. Використання води в порівнянні з 2005 р. зменшилось на 1,96 млн. м3 на рік. Споживання води у промисловості зменшилось на 0,19 млн. м 3, у житловокомунальному господарстві – на 0,97 млн. м3, рибному господарстві збільшилось на 0,11 млн. м3, а в сільському господарстві - на 0,09 млн. м3. Непродуктивні втрати води при транспортуванні її до споживача складають 8,74 млн. м3 або 11,37 % від загального водоспоживання. Це є наслідком високої 7

зношеності водопровідних мереж, несправності запірної арматури, що супроводжується численними поривами трубопроводів. Споживання води по основних басейнах рік області характеризується нерівномірністю. Найбільше використання води здійснюється із басейнів рік Серет, Стрипа, Нічлава, Горинь. Менше забирається води із басейнів рік Збруч, Коропець, Іква. Так наприклад, якщо в 2005 р. з басейну р. Стрипа було забрано 11,22 млн. м3 води, то в 2006 р. – 11,39 млн. м3; р. Горинь – 9,66 млн. м3 і 10,00 млн. м3, р. Нічлава –4,86 млн. м3 і 3,92 млн. м3 відповідно. Основними споживачами води в басейнах рік області є рибництво, комунальне господарство, промисловість, сільське господарство. Найбільшими споживачами води в області є комунальне підприємство “Тернопільводоканал”, ВАТ “Текстерно”, Чортківський ВУВКГ, ВАТ “Тернопільський м’ясокомбінат”, ВАТ “Ватра”, ВАТ “ТРЗ “Оріон”, ВАТ ”ТеКЗ”, КБ “Промінь”, підприємства спиртової і цукрової галузей, підприємства рибного господарства – облрибкомбінат та міжгосподарські підприємства по вирощуванню риби. У поверхневі водні джерела в 2006 році відведено 64,53 млн. м 3 зворотних вод, в тому числі неочищених –0,87 млн. м3, недостатньо-очищених –1,95 млн. м3, очищених –26,75 млн. м3, нормативно-чистих без очистки –34,96 млн. м3. В порівнянні з 2005 р. відведення зворотних вод у поверхневі водойми зменшилось на 0,87 млн. м3 або на 1,5 %. Обсяги скидів забруднених зворотних вод зменшились в порівнянні з 2004 р. на 0,26 млн. м3, а в порівнянні з 2005 р. – збільшилась на 0,015 млн.м3. Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено 27,98 млн. м3 зворотних вод або 41,5 % від загального водовідведення. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод. Ними у річки відводиться 2,46 млн. м3 забруднених вод або 87 % від загального обсягу забруднених зворотних вод. Інформація щодо забору, використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин поданий у табл. 4.1. – 4.5. Як і в попередні роки, основними забруднювачами поверхневих водних джерел є об’єкти житлово-комунального господарства – Чортківський ВУВКГ, Монастириський, Шумський, Лановецький, Борщівський, Зборівський комбінати комунальних підприємств, Кременецький міськводоканал, Бережанський ДП “Комунальник” та ін.; молочної і харчової промисловості – ВАТ “Вишнівецький сирзавод”, ВАТ “Монастириський молокозавод”, ТзОВ “Агрофуд”, Заліщицький консервний завод, об’єкти охорони здоров’я, освіти та ін. Перелік основних забруднювачів у табл. 4.6. Основними причинами забруднення водойм області є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені станціями для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій. Для зменшення негативного впливу зворотних вод на санітарний стан річок продовжувалось будівництво каналізаційної насосної станції в м. Копичинці, 8

каналізаційних очисних споруд облтубдиспансеру. Проводились роботи з реконструкції каналізаційних мереж у населених пунктах Гусятин, Бучач, Великі Бірки, завершено проект реконструкції каналізаційних очисних споруд у м. Скалаті, ліквідовано джерела забруднення поверхневих вод СГТзОВ “Зірка” Козівського району. З метою економії свіжої води введена в експлуатацію оборотна система водопостачання на Марилівському спиртзаводі потужністю 3,6 тис. м3. Проводиться значний комплекс робіт із розчистки русел річок. Роботи із розчистки русел річок проводились на р. Черкаська в с. Долина Чортківського району, р. Храмова в с Більче Золоте Борщівського району, р. Збруч і р. Самець в смт. Підволочиськ; р. Стрипа у м. Бучач, р. Лопушанка в сс. Оліїв і Білокриниця Зборівського району, захисту від повені с. Худиківці Борщівського району. Для розв’язання проблем очистки зворотних вод, збереження чистоти і водності річок, забезпечення населення якісною питною водою в області розроблені Заходи щодо розвитку водного господарства в області на 2002 - 2011 роки згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, Програма (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2001-2005 рр., Комплексна регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Тернопільській області в 2001-2005 рр. та прогноз до 2010 р., Перелік першочергових природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, проект Програми екологічного оздоровлення басейну р. Дністер, районні екологічні програми. В області нараховується 1622 об’єктів – водокористувачів, які здійснюють відбір води з поверхневих та підземних водних джерел, скиди забруднюючих речовин із зворотними водами. За період 2006 р. переоформлено, продовжено термін дії 234 дозволів на спецводокористування , а в 341 водокористувачів - вони відсутні. Інформація щодо дозвільної діяльності подана у табл. 4.7. Стан поверхневих вод. Провідне місце в області належить рікам. Рівнинний рельєф і достатнє зволоження впливають на формування густої річкової мережі. По території області протікає понад 1400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. До великих річок належить річка Дністер; до середніх – Збруч, Серет, Іква і Горинь; всі інші - до малих. Всі річки загальнодержавного значення. Більшість річок області (80%) протікає в меридіональному напрямі по нахилу території області. Це ріки, які належать до басейну Дністра. Найбільшими з них є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Ріки басейну Прип’яті - Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку - дощовими, весь рік - підземними водами. При цьому атмосферні опади складають 70%, а підземні води - 30% загального стоку. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також в першій половині літа, коли часто випадають дощі. Під час повені рівень води може піднятися на 10-50 см за добу. Найнижчий рівень води в ріках (межень) - у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. Кригою ріки Тернопільщини вкриваються на 60-65 днів. Льодостав на них починається в другій декаді грудня, а деколи й на початку січня. Товщина криги на 9

ріках області коливається від 10 до 90 см. Наприкінці лютого - початку березня ріки скресають. Після цього за декілька днів настають повені. Із визначених програмою моніторингу пунктів спостережень до III категорії належать пункти спостережень в гирлах приток р. Дністер та на замикаючих ділянках Ікви і Горині, всі інші – до IV категорії. р.Дністер. Найбільша ріка області - Дністер. Він протікає на її південному заході і півдні і виступає природною межею між Тернопільською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями. Його загальна довжина 1362 км, а в межах нашої області 215 км. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літньої повені. Область приймає річку з такими показниками: БСК5 – 1,8 мг/дм3, амоній-іон – 0,7 мг/дм3, нітратів – 6,9 мг/дм3, нітритів – 0,09мг/дм3, фосфатів – 0,42мг/дм3, заліза – 1,2 мг/дм3, хлоридів –17,2 мг/дм3, сульфатів – 56 мг/дм3, завислих – 12 мг/дм3, солевміст – 325 мг/дм3. На протязі течії ці показники коливаються через вплив р. Коропець і смт. Козова, м. Заліщики (БСК 5 зростає до 2,44 мг/дм3 , нітрити до 0,2 мг/дм3) і до виходу з області подвоюється значення БСК 5. В порівнянні з 2005 р. якість вод р.Дністер по ряду показників (БСК5, амоній-іону, нітритах, фосфатах,) дещо погіршалась, але знаходиться в межах ГДК, хоча при одно-, двократному відборі проб така оцінка є необ’єктивною. За категоріями використання створи №№ 2 та 11 належать до рибогосподарських. Тому в створі №2 фіксується незначне перевищення ГДК по амоній-іону, нітритах, фосфатах, а для створу №11 характерне перевищення допустимих норм по нітритах, фосфатах. р.Золота Липа. Через західну частину області протікає Золота Липа, довжина якої 85 км. На якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м. Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії. В цілому ця водойма є найчистішою в області. р.Стрипа. Притока Дністра - Стрипа (147 км) - тече з півночі на південь, витікаючи з-під Зборова, де зливаються чотири потоки – Стрипа Івачівська, Стрипа Вовчковецька, Стрипа Коршилівська і Східна Стрипа. Основними забруднювачами річки є Зборівський та Бучацький ККП. В 2006 р. в порівнянні з 2005 р. стан річки в районі м. Бучач дещо покращився , в гирлі якість води дещо погіршалася по біогенних елементах. . р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка ) формується на території області. На відміну 2005 р. забруднення спостерігається в районі по всій течії річки. БСК5 - 5,74 мг/дм3 (1,7 в 2005р.) на витоку до 6,3мг/дм3 нижче м. Борщів, де відсутні очисні споруди, і до 4,1 мг/дм3 в гирлі; солевміст з 719 мг/дм3 на витоку до 1006 мг/дм3 в гирлі. В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону. р.Серет. Однією з найдовших приток Дністра на території області є річка Серет, її довжина - 242 км, а площа басейну 3,9 тис. км . Ця ріка протікає через всю область і через найбільші міста Тернопіль та Чортків. Низький вміст кисню 1,37 в створі вище Тернополя пов’язаний з діяльністю водних мікроорганізмів і заболоченою місцевістю (район Чистилівського орнітологічного заказника). Від витоків до Тернополя це доволі чиста ріка, і лише 10

після потрапляння в неї скидів очисних споруд Тернопільського ВУВКГ спостерігається різке погіршення показників якості. Так, БСК5 зростає від 1,37 до 5,2 мг/дм3 , вміст амонійних солей – від 0 до 2,5 мг/дм3, нітрити – з 0до 0,21 мг/дм3, нітрати – з 0 до 4,3 мг/дм3, фосфати – з 0,11 до 1,56 мг/дм3. Таке погіршення якості води пов’язане з проведенням реконструкції очисних споруд.. Крім м. Тернопіль на якість вод річки впливає скид неочищених стічних вод м. Чортків (БСК5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. До гирла якість води не погіршується. В порівнянні з минулим роком якість води в річці по течії відчутно не змінилася. р.Збруч. Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області, її довжина 244 км. Вцілому м.Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. Створ нижче Підволочиська належить до категорії рибогосподарських, тому перевищення ГДК (ОБУВ) в ньому нітритів в 1,12 раз, фосфатів в 1,4 раз. В створі нижче м.Гусятина якість вод також погіршується через недостатньо ефективну роботу очисних споруд Гусятинського ККП. Крім того, створ також належить до рибогосподарської категорії. Нітрити становлять 5,25 ГДК (ОБУВ) , фосфати 2,41 ГДК (ОБУВ). До гирла якість води змінюється: БСК5 – з 3,04 мг/дм3 до 2,19 мг/дм3, амоній з 0,32 мг/дм3 до 3 3 3 3 0,22мг/дм , нітрити з 0,42 мг/дм до 0,1 мг/дм , фосфати з 0,41 мг/дм до 0,25 мг/дм3 по інших показниках практично без змін. Річки Горинь, Вілія і Іква належать до басейну Дніпра. Протяжність річок на території області незначна, тому вони контролюються на кордоні з суміжними областями. В порівнянні з іншими роками стан річок не змінився. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ. Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2007 р. складає 1382,4 тис.га, із них 1051,9 тис.га або 76,2 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. Орні землі становлять 848,6 тис.га (67,3%), що на 1,9 тис.га більше проти 2005 р. Площа перелогів зменшилась на 2,3 тис.га і на звітну дату становить 13,9 тис.га. Площа багаторічних насаджень залишилась без змін - 15 тис.га. Під час розробки проектів поділу земельних масивів на земельні частки (паї) та поновлення планово-картографічних матеріалів на землі сільськогосподарського призначення виявлено, що частина сіножать фактично являються пасовищами, і на сьогоднішній день сіножаті становлять 29,5 тис.га. Загальна площа пасовищ збільшилась на 2,2 тис.га і становить 144,8 тис.га. Названі зміни в складі сільськогосподарських угідь підтверджені відповідними актами обстеження земель у натурі та погоджені з районними державними адміністраціями. Площа лісових та деревно-чагарникових насаджень збільшилась на 0,5 тис.га за рахунок виявлених чагарників у результаті поновлення планово – картографічних 11

матеріалів на землях колективної власності і складає 200,4 тис.га, в тому числі полезахисних лісосмуг 1,2 тис.га. Загальна лісистість області з врахуванням усіх захисних насаджень дорівнює 14,4%. Під забудованими землями зайнято 61,4 тис. га (4,4%), болотами – 5,4 тис. га (0,4%). Територія суші складає 98,6% від загальної площі області. Під водою зайнято 19,4 тис.га (1,4%), у тому числі під водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами – 10,1 тис.га. В площах названих земель відбулись зміни внаслідок інвентаризації ставків, що передавались в оренду. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 290,1 тис.га або 34,3 % від загальної площі області, в тому числі: в недержавних сільськогосподарських підприємствах – 261,7 тис.га, державних сільськогосподарських підприємствах – 19,9 тис.га, в міжгосподарських підприємствах – 8,8 тис.га. У власності і користуванні громадян перебуває 713,7 тис.га земель (51,6 % від території області), в т.ч. наданих для ведення селянсько-фермерських господарств – 37,1 тис.га, товарного сільськогосподарського виробництва – 374,5 тис.га. Підприємства промисловості, транспорту й зв’язку займають територію 25,5 тис.га. Підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам міністерства оборони надано в користування 1,2 тис.га. В користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 11,7 тис.га земель. Для нормального функціонування меліоративної сітки з загальної площі 163,6 тис.га осушених сільськогосподарських угідь, на площі 1725 га необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі і на 4275 га – ремонтні роботи. В процесі реформування земельних відносин землі державної власності збільшились до 585,0 тис.га (42,3%), землі колективної власності складають площу 9,5 тис.га (0,7%), приватної власності – 787,9 тис.га (57,0 %). Із видів ерозії земель в області має місце водна. Цьому негативному явищу піддається більше третини ріллі. Страждають від неї усі райони, але найбільше Бережанський та Зборівський, де вони проявляються майже на двох третинах орних земель, а також Збаразький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Шумський – у яких змиву піддається більше половини посівних площ, майже половина – у Козівському й Підгаєцькому. Ще в шести районах її згубний вплив відчувається на 30 % ріллі. Рівнинною є рілля на 41 % території. Третина знаходиться на схилах крутизною 1-3°, шоста частина має ухил у 3-5°, кожний десятий гектар має крутизну більше 5°. Поширенню водної ерозії сприяє необґрунтовано висока розораність сільгоспугідь. Практично не здійснюються спеціальні протиерозійні заходи. Ґрунтозахисні сівозміни не освоєні. Робота по впровадженню контурномеліоративної системи організації території, розпочата ще у 80-х роках, не продовжується. В середньому по області внаслідок водної ерозії з 1 га ріллі виноситься 24 т ґрунту, 28 кг гумусу. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,9 тис. га. Площа деградованих та малопродуктивних орних земель складає 147,9 тис. га . 12

Забруднень ґрунтів, внаслідок господарської діяльності, які б мали вплив на довкілля не спостерігалось. Пестицидів, що потенційно є одним із джерел підвищення концентрації небезпечних речовин в орному шарі, внесено на гектар обробленої площі по 0,65 кг, або на рівні попередніх років. Перевищення рекомендованих норм внесення не виявлено. Ґрунти області після обробітку характеризуються сприятливими агрофізичними умовами для вирощування сільськогосподарських культур. Однак далі внаслідок проходів механізмів швидко ущільнюється, що насамперед погіршує їх водно-фізичні властивості. У поєднанні із складним рельєфом, метеорологічними умовами, це створює можливості для виникнення водної ерозії. Загальні фізичні властивості – щільність ґрунту, щільність твердої фази, пористість, фізико-механічні властивості орного шару відповідають наявним типам ґрунтів і змінюються в залежності від здійснюваних агротехнічних прийомів. Структура земельного фонду регіону показана в табл. 5.1. За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Тернопільська область є однією з провідних областей країни. Сільськогосподарська освоєність території області висока і становить 34,7%, а звідси, без належних заходів щодо охорони ґрунтів, відтворення земель як основного виробничого потенціалу – прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Основна мета охорони земель – це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню угідь з с.г. обробітку, захист від шкідливих антропогенних впливів. Приведено до екологічних норм пестицидне навантаження - до 0,2 кг/га -за рахунок впровадження нового покоління пестицидів, їх раціонального застосування – на площі 219,2 тис.га. По області налічується 2,056 тис.га порушених земель. В основному це площі, що використовуються, чи використовувалися для добування місцевих корисних копалин. Після розробки кар’єрів відпрацьовано 0,824 га. В минулому році рекультивовано 0,005 тис. га Щодо виготовлення проектно – технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об’єктів, згідно чинного законодавства, з наступним винесенням в натуру, то роботи з цього приводу не виконувались у зв’язку з відсутністю фінансування. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів показано в табл. 5.2. 6. НАДРА В інтегральному природно-ресурсному потенціалі Тернопільської області мінеральні ресурси стоять на п’ятому місці – після земельних, водних, лісових і природно-рекреаційних. На підставі матеріалів інвентаризації, здійсненої землевпорядною службою, станом на 01.01.2000 р. в Тернопільській області нараховується 780 кар’єрів та виробок корисних копалин, 264 з яких знаходиться на Державному балансі запасів. Станом на 01.01.2006 року Тернопільським 13

територіальним відділом Геоінформ взято на облік 385 родовищ і проявів корисних копалин. Аналіз даних приведених в табл. 6.1 показує, що наявні в області потужності по виробництву основних видів будівельних матеріалів в умовах загальної кризи у промисловості завантажені далеко не повністю і на даний час цілком забезпечені запасами мінеральної сировини, зокрема, сировиною для виробництва будівельних матеріалів. При видобуванні корисних копалин на території області велика частина підприємств і організацій допускають грубі порушення Кодексу України „Про надра”, не виконують вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1540 “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”. Розробка родовищ корисних копалин проводиться в залежності від матеріально-технічної забезпеченості надрокористувачів, що призводить до непланомірного видобування мінеральної сировини і несвоєчасного проведення всіх інших видів робіт. На багатьох родовищах корисних копалин неякісно проводяться розкривні роботи. Родючий шар ґрунту не знімається, або знімається не на повну потужність, переміщується у відвали разом з підстилаючими породами, а на родовищах цегельної сировини йде у виробництво цегли Надрокористувачами незадовільно ведеться робота по поверненню відпрацьованих земель. Мають місце відхилення від існуючого порядку відведення й обліку земельних ділянок для розробки надр. Відведені земельні ділянки дуже часто не відмежовані на місцевості, що створює передумови для самовільного захоплення земель. В багатьох випадках при розробці надр просування фронту робіт стало неможливим, оскільки в межах затверджених гірничих відводів розпайовано землі та видано Державні акти на право постійного користування землею. В області нараховується 2523 га порушених земель, з них 1134 - відпрацьованих, що підлягають рекультивації. У 2006 р. рекультивовано 4,4 га (табл. 6.2). Зовсім не займаються відновленням порушених земель сільгосппідприємства. В загальному плані Тернопільська область не відзначається особливою різноманітністю та величиною запасів мінеральної сировини порівняно з іншими областями України. Специфіка наявного тут комплексу родовищ корисних копалин визначилась розташуванням області в межах Волино – Подільської плити Східно – Європейської платформи із її потужним осадовим чохлом та глибоко зануреним кристалічним фундаментом. Із цих причин всі корисні копалини області мають осадове походження. Це в основному сировина для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничої, хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному вапняки, крейда, гіпси), незначні запаси паливно – енергетичної сировини (переважно торф, буру вугілля), мінеральні води тощо. Відповідно до вищенаведеного геолого - географічного положення можна виділити ряд екзогенних процесів, що мають місце на території області у її сучасному стані та беруть участь у формуванні родовищ корисних копалин. Це, в основному, фізико – хімічні (вивітрювання, хімічне руйнування, карст, вимивання тощо), гідродинамічні (фільтрація, ерозія, змив, абразія) та еолові (вітрова коразія, навівання) процеси. З ендогенних, враховуючи порівняно стабільний тектонічний 14

стан Українського кристалічного щита, частиною якого є Волино – Подільська плита, можна виділити тектонічні коливальні процеси, що проявляються в піднятті території області. При цьому середня швидкість сучасних піднять території складає 1-4 мм/рік та максимальних значень досягає в районі Кременецького горбогір’я. В гідрогеологічному відношенні Тернопільська область відноситься до Волино – Подільського артезіанського басейну, розташованого на південно – західній околиці Східно – Європейської платформи. В межах області підземні води мають широке розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств, зона прісних підземних вод приурочена до верхньої (до 100 м) тріщинуватої зони тортону, сенонтурону і глибше залягаючи порід палеозою. Запаси прісних підземних вод по області за якісними та кількісними характеристиками при сучасних обсягах видобутку можна вважати достатніми. В більш глибоких горизонтах розповсюджені мінералізовані води. На даний час родовища прісних підземних вод використовуються, в основному, суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють централізоване водопостачання населення та промисловий розлив води, підприємствами промисловості - для технічно-побутових потреб. Найнижчий процент ліцензованого надрокористування в області питного водопостачання склався на комунальних підприємствах з-за складного фінансового становища та зносу основних засобів. За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина не займає провідного місця в Україні, але тут протягом останніх десятиліть відкриті і використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей: мінеральні води типу „Нафтуся”(аналогічні Трускавецьким водам), сульфідні води, води високої мінералізації, придатні для використання в бальнеологічних цілях. Вивчені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся” м. Сатанів та смт. Гусятин, загальні прогнозні ресурси вод типу „Нафтуся” складають 947 куб. м/добу і є забезпеченими при існуючій сумі опадів у джерельних стоках. Родовищ термальних вод, придатних для промислового використання, на території області на даний час не знайдено. Станом на 01.01.2007 р. надрокористувачами отримано 84 спеціальних дозволів на користування надрами, 17 з них - на видобування підземних прісних вод. Держуправлінням екоресурсів протягом 2006 р. видано 45 погоджень (екологічних карток) для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. 7. ВІДХОДИ Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту. Згідно з даними статистичної звітності “1-небезпечні відходи” за 2006 р. в області утворилось - 345,129 т токсичних відходів, з них використано - 0,510 т, знешкоджено – 0,022 т, накопичено на 1.01.2007 р. – 130,543 т, в тому числі по районах: Район

Кількість, т

Район

Кількість, т

Бережанський

1,651

Лановецький

2,569

Борщівський

3,067

Монастириський

1,020

Бучацький

12,445

Підволочиський

0,988

Гусятинський

20,979

Підгаєцький

0,080

Заліщицький

0,000

Теребовлянський

3,365

Збаразький

6,526

Тернопільський

2,346

Зборівський

8,980

Чортківський

15,417

Кременецький

0,521

Шумський

0,100

Козівський

1,247

м. Тернопіль

49,242

Утворення, використання та видалення відходів різних класів небезпеки у 2006 р. відображено в таблиці 7.1. В місті відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На 2006 р. видано дозволи на розміщення відходів на власних територіях, за попереднім погодженням з органами СЕС, для 179 підприємства області. Підприємствами житлово-комунальної галузі затверджені схеми та графіки вивозу твердих побутових відходів з населених пунктів на сміттєзвалища. Для видалення побутових відходів із 1053 населених пунктів області функціонують сміттєзвалища в 786, не виділені земельні ділянки в 18. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. На даний час розроблено паспорти на полігони твердих побутових відходів м. Копичинці, м. Чортків, м. Бучач, м. Теребовля, смт. Гусятин, м. Збараж. Питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується. В стадії вирішення питання щодо виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комбінат для м. Тернополя. Дані щодо зареєстрованих місць видалення відходів наведені в таблиці 7.2. На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об’єктів оборонної діяльності відсутні. Через відсутність коштів не проводяться роботи по облаштуванню нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих сміттєзвалищ, на більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів. Вирішується питання ведення реєстрів обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області. У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 у районних адміністраціях призначено відповідальних за ведення вищезгаданих реєстрів. Інформація щодо виданих дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів приведена у таблиці 7.3. В області функціонують наступні суб’єкти підприємницької діяльності, які мають ліцензії із збирання, заготівки окремих видів відходів як вторсировини :

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Назва ліцензіату Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Екологiя-Вторма" Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю „Техсервіс” Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "ВТОРМА-Тернопiль" Вiдкрите акцiонерне товариство "Тернопiльголовпостач" Під волочиське коопзаготоб´єднання Приватний підприємець Задорожна Людмила Вікторівна Кооперативно-виробничо-торгово-закупівельне підприємство Козiвського райСТ Заготiвельно-виробничий комбiнат Кременецького райСТ ОЗВП Гусятинського райСТ Приватний підприємець Кручко Володимир Васильович Пiдгаєцьке коопзаготоб´єднання Кооперативне заготівельно-промислове підприємство Бережанського райСТ Коопзаготоб´єднання Чорткiвського райСТ Коопзаготпром Збаразького райСТ Кооперативне пiдприємство "Заготiвельник" Тернопільської облспоживспілки Коопзаготоб´єднання Шумського райСТ ЗВГРП "Гермес" Бугацького райСТ Теребовлянський ринок райСТ Заготiвельно-виробниче об´єднання Монастириського райСТ Коопзаготпром Залiщицького райСТ Борщівське райСТ Заготівельно-виробничий комбінат Тернопільського райСТ ЗВК "Почаїв" Почаївського райСТ ТОВ КП „Почаївська фабрика „Пластик” Приватний підприємець Кручко Євгенія Павлівна Приватне підприємство виробничо-торгівельне підприємство “Універсал-сервіс” Приватний підприємець Бендина Іван Федорович Приватний підприємець Володченков Вячеслав Юрійович

Мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами, та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації: -МП „Альфа” (відпрацьовані люмінесцентні лампи); -ТОВ „Промснаб-Тернопіль” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів); -ДП „Тернопільвторкольормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів); - ВАТ „Тернопільвтормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів, відходи, що містять як складові або забруднювачі свинець і сполуки свинцю). У 2006 році на територію Тернопільської області небезпечні відходи не імпортувалися. Реєстри відходів в області Держуправлінням сформовані, але місцевими органами влади не ведуться (таблиця 7.4.). Перелік підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подано в таблиці 7.5. 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки На території Тернопільської області знаходиться 45 екологічно-небезпечних об’єктів, перелік яких надається в таблиці 8.1. До потенційних хімічно-небезпечних об’єктів Тернопільщини належать холодильні установки підприємств, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об’єктів налічується – 15. Одне підприємство – 17

ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору з максимально можливою кількістю його зберігання 35 т. Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей є 64 склади непридатних, неопізнаних та заборонених до використання пестицидів, де їх зберігається 153,39 т. Серед них станом на 01.02.2006р. визнано безхазяйними 12 складів із 13,650 тоннами непридатних отруйних речовин. З метою мінімізації негативного впливу екологічно небезпечних об’єктів на довкілля та здоров’я населення було розроблено план утилізації безхазяйних заборонених, непридатних, змішаних пестицидів, які знаходяться у складах на території Тернопільської області у 2006 р. і, для чого в обласному бюджеті на 2006р. були передбачені кошти в сумі 142,0 тис. грн. Крім того, надіслано запит до Мінприроди України про виділення в 2006 р. коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів щодо ліквідації екологічно-небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди в сумі 1077,9 тис.грн. Аварій техногенного походження у 2006 р. в області не зафіксовано. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності У межах Тернопільської області розташовано 7 об’єктів, які відносяться до Міністерства оборони України. За 2006 р. на всіх об’єктах проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Основними порушеннями на військових об’єктах є: відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками, відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За допущені порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи на посадових осіб, які передано на розгляд керівників підрозділів. За результатами проведених перевірок інформація направлялась до військової прокуратури. 8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Оптова та роздрібна торгівля агрохімікатами та пестицидами здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наявності ліцензії. Держуправлінням у 2006 р. видано 38 погоджень для одержання ліцензій на торгівлю пестицидами та агрохімікатами. Використання, зберігання та транспортування отруйних речовин здійснюється за наявності дозволу у відповідності до постанови КМУ від 20.06.95 р. № 440. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи, приведена в табл. 8.1.2.1. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами наведена в табл. 8.1.2.2. На промислових та сільськогосподарських підприємствах області використовуються наступні небезпечні хімічні речовини: важкі метали та їх сполуки, неорганічні кислоти, аміак, хлор, формальдегід, толуілендіізоціанат, нітрит натрію, пестициди та агрохімікати. 18

На виконання розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від 06.02.2006р. №71 „Про стан зберігання заборонених, непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів та шляхи їх утилізації” в області проведено повторну детальну інвентаризацію місць нагромадження та зберігання заборонених, непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів. Станом на 01.04.2006р. в Тернопільській області у 75 складах зберігання ще залишалося 127,79 т заборонених і непридатних до використання у сільському господарстві пестицидів та агрохімікатів, для утилізації яких необхідно 1,6 млн.грн. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведено повторні перевірки всіх складів отрутохімікатів. Крім цього в с.Маловоди Теребовлянського району при ліквідації незаконного захоронення заскладовано 42 т непридатних ХЗЗР і забрудненого ґрунту. 8.2 Радіоекологічна безпека На території Тернопільської області знаходиться 17 промислових підприємств які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). На ряді підприємств в пожежній сигналізації використовуються датчики димності типу РІД в кількості 144 шт. В межах області знаходиться 8 підприємств, на балансі яких знаходиться 17 пересувних генеруючих пристроїв для контролю якості зварних з’єднань типу „АРІНА-02” і „МІРА-2Д”. Станом на 01.01.06 р. ліцензовано діяльність з ДІВ на 10 підприємствах та організаціях. На Тернопільському заводі штучних шкір „ВІНІТЕКС” 68 шт. тритієвих нейтралізаторів статичної електрики типу НТСЕ-26 та НТСЕ-36 знято з технологічного обладнання та підготовлено до передачі на захоронення. В медичних цілях ДІВ використовують 87 медичних закладів з рентгенодіагностичними кабінетами. Лікарня реабілітації в с. Більче-Золоте Борщівського р-ну використовує барботер з розчином солі Rа-226 для приготування родонових ванн, Тернопільський облонкодиспансер використовує апарати „Агат134” та „Рокус-М” з радіоізотопом Со-60, обласна клінічна лікарня розчини короткоживучих радіоізотопів І-137, та Тс-99М. На території Тернопільської області відсутні об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди . Згідно постанови КМ УРСР №106 від 23 липня 1991 р. десять населених пунктів, що знаходяться в Заліщицькому і Чортківському районах віднесені до зони посиленного радіоекологічного контролю . Проведено перевірки на 14 об’єктах, які використовують джерела іонізуючого випромінювання, із них 9 медичних закладів з питань достовірності проведення державної інвентаризації джерел іонізуючого випромінювання та дотримання норм і правил з питань радіаційної безпеки та 5 підприємства на предмет здійснення дозволеної ліцензійної діяльності. За невиконання умов ліцензій на право використання джерел іонізуючого випромінювання складено 3 протоколи, на посадових осіб на суму 305 грн.

9 ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ Станом на 01.01.2007р. держсанепіднаглядом охоплено 467 джерел централізованого водопостачання населення, із них-40 комунальних, 160 відомчих, 267 сільських водопроводів і 7216 джерел децентралізованого водопостачання (у т.ч. 6555 колодязів, 407 артезіанських колодязів, 254 каптажів. Протягом останніх років близько 0,8% водопроводів (у 2005р.-0,8%) не відповідають санітарним нормам. Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерел централізованого водопостачання, за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, становить 7,6% та 6,5% відповідно. Відсоток досліджених проб питної води, що не відповідають вимогам держстандарту у 2006р. становить; за санітарно-хімічними показниками: на комунальних водозаборах 8,6; відомчих-10,2; сільських-4,7; за бактеріологічними показниками: на комунальних водопроводах-6,2; відомчих-6,5; сільських-7,1. Протягом 2006 року лабораторіями санепідстанцій із джерел централізованого водопостачання було відібрано для дослідження за санітарно-хімічними показниками 2827 проб питної води (у 2005р.-2923), із них не відповідало санітарногігієнічним нормативам 215, що становить 7,6% ( у 2005р.-7,0%); за бактеріологічними показниками-6838 проб питної води (у 2005р.-7389), із них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 449 (6,5%) проб (у 2005р.-5,8%). В 33 містах і селищах області діють комунальні водозабори, загальною потужністю 176 тис.м3 / добу, які забезпечують питною водою 336 тис. жителів, що становить 70,3% від загальної чисельності населення цих міст і селищ. Забезпечення питною водою споживачів здійснюється з підземних джерел і тільки в м.Чорткові діє поверхневий інфільтраційний водозабір. В містах і селищах експлуатується 209 артсвердловин, 19 каптажів та 29 водопровідних насосних станцій, станція знезалізнення, потужністю 32 тис.м3/добу в м.Тернополі. Протяжність комунальних водогонів і водопровідних мереж становить 1092 км., з яких 314 км. - аварійні і ветхі. Середньодобова подача питної води населенню становила 45,4 тис. м3/ добу. Загальний дефіцит якісної питної води в області становить 34,8 тис.м3/ добу. Щорічно якість питної води в ряді населених пунктів області погіршується через забруднення водоносних горизонтів в результаті сільськогосподарської діяльності, значну кількість поривів на мережах через їх зношеність, відсутність санітарно-захисних зон тощо. В області нараховується 18 міст, 17 селищ і 1020 сільських населених пунктів, з них забезпечені централізованим питним водопостачанням 18 (100%) міст, 15 (100%) селищ і 67 (26,1%) сільських населених пунктів. Централізованим питним водопостачанням охоплено 360,8 тис. осіб (32,3%), в тому числі: міського населення – 336 тис. осіб(70,3%), сільського - 7,6 тис. осіб (71,8%). Забезпеченням питною водою споживачів міст і селищ області здійснюється водозаборами потужністю 175,7 тис. м3/ добу 20

Проблемним питанням залишається управління централізованим водопостачанням і водовідведенням в сільських населених пунктах області. Сільські системи водопостачання колишніх сільськогосподарських підприємств передані місцевим органам самоврядування без необхідної виробничої бази та штату з обслуговування. Із 267 сільських централізованих водопроводів 20 (7,4%)-безгосподарні. В Борщівському районі із 21 водогону - 6 безгосподарні, Збаразькому – із 8 безгосподарні - 4, Підгаєцькому - із 13 безгосподарні - 6. Більшість водопровідних мереж водопроводів експлуатуються 40-50 років без заміни і капітальних ремонтів. Тривала експлуатація водопровідних мереж і обладнання без ремонту, їх фізична зношеність та часті прориви негативно впливають на якість питної води в містах і селищах області, що сприяє бактеріологічній забрудненості безпосередньо в розпредільчих мережах. За 2006 р. по Тернопільській області СЕС було проведено в міських поселеннях всього 2531 досліджень атмосферного повітря, з них перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин всього 162, що становить 6,4% в 2005 р. відповідно 6,1 %. Перевищення ГДК шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря протягом 2006 р. відзначалось по 3-х інгредієнтах: пил 9,9%, проти в 2005 р. 12,0%, оксид вуглицю 13,1% проти в 2005 р. 12,6% диоксид азоту 8,1%, проти в 2005 р. 8,3%. В сільських поселеннях було проведено всього 105 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням ГДК забруднюючих речовин всього 3, що становить 2,8% (2005 р. – 4,8%). Протягом 2006 р. в м. Тернополі проведено 597 досліджень атмосферного повітря, з них 64 не відповідає санітарним нормам. Контроль за шумовим фоном в м.Тернополі проводиться два рази на рік в 10-ти підконтрольних точках, включаючи вулиці і перехрестя з інтенсивним транспортним рухом, сельбищних зонах та зонах відпочинку. В 2007р. заміри проводились в квітні місяці, згідно ДСН №3077-84 „Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівель і на території житлової забудови”. Перевищення виявлено на транспортних розв’язках: ЗлукиТарнавського-Коновальця на 7 дБА, Островського-Замонастирська-Гайова на 9 дБА, Гоголя-Руська-Хмельницького на 8 дБА, Бродівська-Збаразька на 7дБА. По інших вулицях з інтенсивним транспортним рухом та зонах відпочинку – перевищень ГДР по шумовому фону – немає. Основним джерелом шуму в місті є автотранспорт. Суспільне здоров’я населення відображається в демографічних показниках, показниках психічного і фізичного розвитку, функціонального стану організму, захворюваності. Серед демографічних показників найінформативнішими є народжуваність, природний рух населення, середня тривалість життя людей. В кінці 80-их на початку 90-их рр. у сфері відтворення населення домінували негативні процеси, які переросли в демографічну кризу. В даний час частка сільського населення складає 631327 осіб (57%), міського 470786 осіб (43%). В статевій структурі всього населення області, як і по всій Україні, переважають жінки. Перевага чоловічої статі спостерігається до 29 років включно, а далі переважають жінки, особливо у віці 65 років і старше. У віковій категорії 65-69 років населення області складає 54806 осіб (5%). 21

Негативні тенденції в демографічних процесах призводять до поступового старіння населення. Із загальної кількості населення у віці молодшому за працездатний у міських поселеннях становить 80610 осіб (17.1%), а у сільській місцевості - 116067 (18.4%), у працездатному - міське населення складає 306382 осіб (65.1%), а у сільській місцевості – 338436 (53.6%), старшому за працездатний вік - міське населення складає 83794 осіб (17.8%), у сільській місцевості - 176824 (28.0%).Зменшення чисельності було обумовлено природним скороченням населення. За 2006 р. по Тернопільській області народжуваність на 1000 осіб становила 10,5 осіб, а смертність на 1000 осіб -14.9 осіб. Протягом 2006 р. за межі України з Тернопільської області вибуло 388 особи, прибуло 312 осіб; за межі Тернопільської області вибуло 6,351 особа, прибуло 4,598 особи. Якщо в цілому взяти статистичні дані, то вони свідчать, що стан здоров’я населення Тернопільської області погіршується. Важливим фактором, який впливає на здоров’я є зайнятість населення на роботах із шкідливими умовами праці. Захворюваність на черевний тиф у 2006 р. по області не реєструвалась. По Україні захворюваність пішла на спад, і становила 0,04 випадки на 100 тис. населення проти 0,19 випадків у 2005 р. У звітному році вперше за останні три роки зареєстровано паратиф А. Інтенсивний показник по області становить 0,09 випадків, по Україні – 0,01. Захворюваність на сальмонельоз зросла на 40,4% і склала 3,86 вип. на 100 тис. населення проти 2,75 вип. у 2005 р., по Україні також відмічений ріст на 4,1% – 16,48 проти 15,83. У віковій структурі хворих на сальмонельоз діти до 14 років становлять 37,2%. Інтенсивність епідпроцесу сальмонельозу серед дітей розприділилась наступним чином: 0-2 роки – 37,5%, 3-6 років – 25%., 7-14 років – 37,5%. Відзначається зниження захворюваності на дизентерію на 58,6% (1,8 вип. проти 4,35 вип. у 2005 р.), по Україні також відбулося зниження захворюваності на 60,6% (8,13 вип. проти 20,62). Захворюваність на гастроентероколіти знизилась на 19,7%, і становить 57,8 вип. на 100 тис. населення проти 70,9 вип. у минулому році. За 2006 р. розшифровано 52,4% гастроентероколітів при 58,3% в минулому. Провідне місце у етіологічній розшифровці ГЕК займає клебсієла – 38,9%, цитробактер – 19,9%, ротавіруси – 13,9, протей – 13,6% , ентеробактер – 5,3%, стафілокок – 3,3%. Захворюваність на ротавірусну інфекцію у порівнянні із 2005 р. (згідно статистичної форми) знизилась на 48,3%, і склала 4,22 випадки проти 8,16 вип. (по Україні 5,07 вип. проти 6,31 вип.) Питома вага захворювань дитячого населення на дану кишкову інфекцію склала – 80,8% (38 випадків), зокрема, від 0 до 2 років – 81,6% (31 дитина), 3-6 років – 13,1% (5 дітей), 7-14 років - 5,3% (2 випадки). В 2006 р. захворюваності на вірусні гепатити вступила в період епідемічного спаду, зниження по області відбулося на 55,5%, і складає 50,4 вип. на 100 тисяч населення проти 113,4 вип. у попередньому році , по Україні аналогічно – 37,7% 35,54 вип. проти 57,05 вип. 22

Відповідно, захворюваність на вірусний гепатит А знизилась на 58,5% (45,3 вип. проти 109,2 вип.). По Україні 24,73 вип. проти 43,58 вип. Захворюваність сільського населення (50,6 вип. на 100 тисяч населення) традиційно дещо вища ніж міського (38,5 вип.). Інтенсивність епідемічного процесу серед дитячого населення (71,37 вип. на 100 тисяч дитячого населення) у 1,8 разів перевищила захворюваність серед дорослих (39,7 вип. на 1000 тис дорослого населення). У віковій групі дитячого населення найчастіше хворіли діти у віці 7-14 років, інтенсивний показник - 110,3 вип. Захворюваність дітей у віці 3-6 років становить 19,6 вип., 0-2 роки – 3,3 вип. 10. РОСЛИННИЙ СВІТ. Згідно матеріалів лісовпорядкування державний лісовий фонд області станом на 1.01.2007 р. становив 207,8 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю землі 192,4 тис. га. Ліси у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства складають 156,5 тис. га, або 75 відсотків лісового фонду області, лісових підприємств Мінагрополітики – 25,1 тис.га. Непереданих будь-якому користувачеві лісових земель нараховується біля 5,4 тис.га. Лісистість області складає 13,9 %, що нижче екологічного оптимуму та середнього показника по Україні. Використання лісових ресурсів державного значення здійснюється на підставі затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України щорічних норм заготівлі деревини – розрахункових лісосік в розрізі підприємств. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за 2004 – 2006 р.р. відображена в табл. 10.1. У 2006 р. Тернопільським обласним управління лісового господарства з 145,0 тис. куб. м. деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування , фактично освоєно 126,1 тис. куб.м. (87 %) і відповідно підприємствами агропромислового комплексу з 2,06 тис. куб.м. освоєно 1,4 тис. куб.м. (68 %). В Тернопільському ОУЛГ рубки по всіх видах проміжного користування проведено на площі 7103 га, від яких отримано 152,3 тис. куб.м. ліквідної деревини. Державними спеціалізованими лісогосподарськими та сільськогосподарськими підприємствами в 2006 р. проведено лісовідновлення на 921,0 га лісокультурного фонду, залишено під природне поновлення 114 га. лісових земель. На 313 га непридатних для ведення сільського господарства земель створено нові захисні насадження, які зразу ж переводяться в категорію лісових земель. З метою підвищення продуктивності лісів у майбутньому і покращення їх стану, Тернопільським обласним управління лісового господарства розроблено програму “Діброва”, якою передбачено на період до 2015 року поступове збільшення площі лісонасаджень дуба звичайного за рахунок заміни малоцінних насаджень. Провідну роль повинна відігравати лісова селекція. В області виконується державна програма “Ліси України”. 23

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень за 2004-2006 роки проілюстрована у табл. 10.2. Підприємствами Тернопільського обласного управління лісового господарства проведено суцільних санітарних рубок та лісовідновних рубок на площі відповідно 23,3 га та 14,2 га. Санітарні заходи проводилися в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб на 1.01.2007 року становив 8,8 тис. га. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. Особливо сильне занепокоєння викликає всихання стиглих та пристигаючих дубових насаджень області, що зумовлює, в свою чергу, масове заселення цих насаджень листогризучими шкідниками – золотогузом, п’ядунами, шовкопрядом, хрущами тощо. У зв’язку з цим в 2006 році продовжені роботи щодо авіахімічної боротьби з листогризучими шкідниками в найбільш ослаблених лісових масивах. Так, розроблено проект та проведено авіахімобробку препаратом димілін в окремих масивах на території ДП “Тернопільське” та Микулинецького лісництва ДП “Тернопільське лісове господарство”. Охорона лісів від пожеж і самовільних рубок здійснюється працівниками лісової охорони та тимчасовими пожежними сторожами. Щорічно, до настання протипожежного періоду, опрацьовується оперативний план заходів забезпечення охорони лісів від пожеж. Для боротьби з лісовими пожежами організовані добровільні пожежні дружини. Суттєво погіршився стан охорони лісів, які перебували в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. У складних соціальноекономічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках – знищення або значне пошкодження лісів. Питання користування лісами, що перебували в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств повинно бути вирішене на підставі норм чинного законодавства в найкоротші терміни. В межах області зростає 78 видів рослин, занесених до Червоної книги України, з них: 6 видів належать до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), 23 види – до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS, 1973) та 118 видів, що є рідкісними в межах Тернопільської області (1 вид – Бернська Конвенція, 2 види – СІТЕS). Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної кількості) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) охороняються в межах природно-заповідного фонду. Селекціонерами науково-селекційних закладів області постійно ведеться робота по оновленню вітчизняних сільськогосподарських культур. На заміну сортам озимої пшениці, таким як Миронівська 808, Киянка, Іллічівка, Збруч, Миронівська 61, Поліська та ін. водяться більш інтенсивні і високопродуктивні сорти, зокрема: Миронівська 67, Смуглянка, Столична, Золотоволоса, Подолянка, Скарбниця. Кращі сорти ярої пшениці: Елегія Миронівська, Колективна 3. На заміну сортам ярого ячменю: Рось, Миронівский 86 прийшли: Оболонь, Княжий, Вакула, Сонцедар. 24

Постійне поновлення селекції даних культур дало можливість підвищити їх врожайність в межах області з 10 до 12%. Обмеження чисельності та шкідливості хвороботворних шкідливих організмів включає комплекс заходів:  добір кращих попередників з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля, недопущення посіву зернових культур по колосових попередниках, повернення цукрових буряків та ріпаку на попереднє місце в сівозміні не раніше, ніж через чотири роки;  передпосівна обробка насіння культур протруйниками;  при перших проявах ураження хворобами та перевищенні порогу шкодочинності посіви обприскують засобами захисту згідно рекомендацій по застосуванню. В області за 2006 рік проти хвороб оброблено площу 99,0 тис.га; проти шкідників – 116,3 тис.га. На виконання вимог Закону України "Про рослинний світ" з метою науковообґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 р. № 33, затверджено порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення в Тернопільській області. Завдяки регулюванню держуправлінням і більш дієвого контролю за дотриманням заготівельними організаціями вимог нормативних документів, в області значно скоротились обсяги заготівлі лікарської сировини, зростаючої в природних умовах. Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів здійснювалось заготівельними організаціями області на підставі дозволів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, виданих в межах лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого знесення у Тернопільській області, затверджених рішеннями Тернопільської обласної ради. У 2006 році дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів видано трьом користувачам природних рослинних ресурсів. Обсяги заготівлі ліксировини заготівельними організаціями області за 20012006 роки додаються (табл. 10.3.) Площа всіх видів зелених насаджень у межах населених пунктів області становить 5114 га, в т.ч. насадження загального користування – 1571 га. Динаміка озеленення населених пунктів області додається (таблиця 10.4). 11. ТВАРИННИЙ СВІТ. У межах області виявлено 108 видів тварин, занесених до Червоної книги України, з них: 149 видів належать до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), 4 види – до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS, 1973), 21 вид - до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), 37 видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів 25

(AEWA), 13 видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)¸8 до Європейського Червоного списку.. З метою охорони, відтворення та відновлення тваринного світу, в тому числі мисливської фауни, в області створено 31 загальнозоологічний заказник місцевого значення, які рішенням обласної ради від 22.07.1998р. № 15 надані в користування державним підприємствам лісового господарства та районним організаціям УТМР як постійно діючі відтворюючі ділянки. Під особливу охорону користувачами мисливських угідь взято поселення борсука та видри (видів, занесених до Червоної книги України), внаслідок чого, за останні роки спостерігається збільшення їх поголів’я. Так у 2006 році в порівнянні з 1995 роком кількість борсука збільшилась на 538 голів, а видри – на 139 голів. У 2006 р. в області спостерігалось захворювання лисиці на сказ і лігульоз у риб. Із зданих 71 проби патологічного матеріалу голів лисиці у державну лабораторію ветеринарної медицини було зафіксовано 9 випадків сказу. Активно проводився відстріл пернатої дичини для досліджень на наявність вірусу грипу птиці. У зданих 192 пробах крові збудника вірусу птиці не виявлено. Майже не проводяться в області меліоративні заходи по недопущенню замулення та заростання водойм, що негативно відбивається на рибних запасах області. Проведення промислових виловів у р. Дністер нижче Тернопільської області під час нерестового періоду значно знижує кількість рибних запасів у ній. Продовжує поширюватись у водоймах області ротан та корюшка триголкова і корюшка дев’ятиголкова в басейні р. Серет, які не є аборигенними видами і їх вплив на екологію наших водойм ще не вивчений. Динаміка промислового вилову риби з природних водойм області відображена у табл. 11.3. Рішенням Тернопільської обласної ради від 4 березня 2004р № 259 встановлено мораторій на промисловий вилов риби у р. Дністер. На низькому рівні в області знаходиться ведення мисливського господарства. Не проводиться селекційна робота, при здійсненні полювання на копитних тварин не враховується вікова та статева структура популяції. Динаміка добування основних видів мисливських тварин відображена у табл. 11.2. У 2006 році не проводилось полювання в Бучацькій, Гусятинський, Заліщицькій РО УТМР на копитних тварин. У Зборівській РО УТМР в зв’язку з фальсифікацією при проведенні обліків держуправлінням було заборонено полювання на всі види мисливських тварин. Також, згідно припису держуправління ОНПС в Тернопільській області за порушення ліцензійного відстрілу у сезоні 2005 року Підгаєцькій РО УТМР було заборонене полювання на копитних тварин. При організації полювання допускаються порушення користувачами чинного законодавства, як працівниками Тернопільського ОУЛГ, так і УТМР, що негативно відбивається в цілому на веденні мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин відображена у табл. 11.1.

12. ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ. 12.1. Розвиток природно - заповідного фонду Станом на 1 січня 2007 р. мережа природно–заповідного фонду Тернопільської області складається із 548 територій та об’єктів загальною площею 116496,6168 га, або 8,4 % території області. Існуюча мережа природно – заповідного фонду, проведення природоохоронних заходів сприяє стабілізації видового складу фауни та флори, збереженню цінних природних комплексів. Природно-заповідний фонд області представлений практично всіма категоріями територій та об’єктів, крім біосферних заповідників і національних природних парків. В межах області функціонує 1 природний заповідник площею 10516,7 га, три регіональних ландшафтних парки площею 42997,0 тис.га, 115 ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, зоологічних, орнітологічних та іхтіологічних заказників площею 61,2 тис.га, 9 дендрологічних парків площею 61213,82 га, 1 зоологічний парк площею 10,0 га, 4 ботанічних сади площею 109,7 га, 4 заповідних урочища площею 480,2 га, 398 комплексних, ботанічних, зоологічних, геологічних та гідрологічних пам’яток природи площею 1155,76 га, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва площею 112,7968 га. До складу територій інших об’єктів ПЗФ входять 101 територія площею 362,12 га В області ведеться цілеспрямована робота щодо розширення мережі природнозаповідного фонду за рахунок земель, багатих на біологічне та ландшафтне різноманіття. Кількість природоохоронних об’єктів за роками додається (табл.12.7). Про динаміку розвитку природно-заповідного фонду області свідчить така діаграма: 600

542

548

543

541

500

116,4966168

200

116,4981268

300

116,54787

116,52716

400

100 0

2002р.

2003р.

2004 р.

2005р.

2006р.

Діаграма 12.1. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду.

На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області держуправлінням протягом 2006 р. проводились роботи із розроблення проектів створення вісімнадцяти об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків 27

“Кременецькі гори” та “Дністровський каньйон”, ботанічного заказника загальнодержавного значення “Урочище “Божиків”, геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Печера “Опільська”, комплексної пам’ятки природи місцевого значення “Відслонення нижнього сармату в с. Великий Глибочок”, ботанічних пам’яток природи місцевого значення ”Ділянка білоцвіту весняного”, “Ділянка шафрану Гейфеля”, “Сосни Ліпінського”, “Липа Івана Франка”, “Дорогичівські дуби”, “Шкільний дуб”, “Сосна Веймутова”, “Чортківська катальпа”, “Айлант Горбачевського”, “Платани Довгалюка”, геологічних пам’яток природи місцевого значення “Складка облямування рифових вапняків в с. Білокриниця”, “Прохова скалка”, “Травертинові скелі в с.Порохова”, “Травертинові скелі в с.Космирин”. Проводились обстеження перспективних для заповідання природних територій та об’єктів, підготовка наукових обгрунтовань, планово-картографічних матеріалів, погодження організації нових заповідних об’єктів зі власниками та користувачами земельних ділянок, органами місцевого самоврядування. Рішеннями обласної ради від 8 вересня 2006 року №44, від 14 грудня 2006 р. №105 оголошено сім нових об’єктів природно-заповідного фонду: ландшафтний заказник місцевого значення “Киданецькі скелі”, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення “Шкільний дуб”, “Сосна Веймутова”, “Чортківська катальпа”, “Айлант Горбачевського”, геологічні пам’ятки природи місцевого значення “Прохова складка”, “Відслонення сармату в. Великий Глибочок”. Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі адміністративних районів станом на 1 січня 2007 р. становить: № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18.

Адміністративні райони Назва Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль Разом:

площа, га 66113 100587 80212 101616 68391 86306 97741 69430 91754 64234 58815 83726 49638 113003 74911 90344 83800 5852

Всього заповідних територій шт. 47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10

га 3671,05 19472,33 9328,37 14453,28 17586,62 4422,87 4493,38 1461,52 7856,41 2819,12 8120,48 3450,51 1311,45 3806,42 852,2668 5235,59 7792,07 725,00

548

116858,7638

Входять до складу інших заповідних територій шт. га 6 57,00 26 58,77 10 38,32 3 1,03 28 128,89 1 0,04 2 16,50 6 19,10 3 33,01 8 0,14 8 9,32 -

шт. 47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10

га 3614,05 19413,56 9290,05 14452,25 17457,73 4422,83 4493,38 1461,52 7839,91 2819,12 8101,38 3450,51 1278,44 3806,42 852,2668 5235,45 7782,75 725,00

5,47 19,30 11,58 14,22 25,53 5,12 4,60 2,11 8,54 4,46 13,77 4,12 2,58 3,37 1,14 5,80 9,29 12,39

101

548

116496,6168

8,41

362,12

Фактична площа ПЗФ області

Заповіданість території районів в % від площ району

У територіальному відношенні найбільше заповідних об’єктів зосереджено в Борщівському (87), Заліщицькому (59), Бережанському (47), Кременецькому (36) Шумському (34), Бучацькому(33) адміністративних районах, що відображено у діаграмі 12.2.:

2500

725,00

м.Тернопіль

7782,75

Шумський

5235,45

Чортківський

Тернопільський

852,27

3806,42

Тернопільський

Теребовлянський

1278,44

Підгаєцький

3450,51

Підволочиський

8101,38

Монастириський

Лановецький

Монастириський

2819,12

7839,31

Кременецький

Козівський

Зборівський

Збаразький 14 15

Лановецький

Кременецький

5000

1461,52

4493,38

17457,73

Козівський

17500

Заліщицький

Зборівський

4422,83

12500

Гусятинський

Збаразький

20000

14452,25

22500

Бучацький

Заліщицький

7500

Борщівський

Гусятинський

15000

9290,05

25000

19413,56

Бучацький

10000

3614,05

Бережанський

Борщівський

Бережанський

100

47 34

22 10

Діаграма 12.2.. Кількість заповідних об’єктів в розрізі адміністративних районів (станом на 01.01.2007р.) У Борщівському, Бучацькому Заліщицькому, Гусятинському, Заліщицькому, Монастириському районах та м.Тернополі площі заповідних об’єктів складають понад 10 % від площі районів (діаграма 12.3.).

Діаграма 12.3. Частка площ заповідних об’єктів у розрізі адміністративних районів (станом на 1.01.2007)

Із загальної площі природно-заповідного фонду області - 10716,7 га надано у користування природно-заповідним установам (без врахування регіональних ландшафтних парків, де не створено спеціальні адміністрації), що становить 9,2 від території ПЗФ, і 0,8% від території області (діаграма 12.4.) Громадяни, яким надані землі у власність і користування 5,03%

Природоохоронні установи 9,20%

Інші підприємства, установи, організації 0,94%

Сільськогосподарські підприємства 6,17%

Лісогосподарські підприємства 25,52%

Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування 53,15%

Діаграма 12.4. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі (станом на 1.01.2007р) Аналіз мережі ПЗФ показав, що близько 75 % територій та об’єктів ПЗФ області площею до 50 га носить острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження генетичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель ( розораність області – 61,8 %, а розораність с/г угідь – 80%, розораність ПЗФ –понад 42), внаслідок чого недостатньо забезпечуються умови територіальної єдності ділянок із природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює Сухі відкрит

Відкриті землі б

п о

Рілля

2 1

Відкриті

Води 1

Забудовані з

Ліси та іншіь л

Перелоги 0

Інші с

Пасовища 6

Сіножаті 1

Багаторічні н

% 0

Діаграма 12.5. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями (станом на 1.01.2007р). 30

просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Розподіл земель територій та об’єктів природнозаповідного фонду за угіддями відображено у діаграмі 12.5. Частка площ територій та об’єктів окремих категорій в природно-заповідному фонді області нерівномірна. Так, лише на долю природного заповідника, регіональних ландшафтних парків, та заказників припадає 98% природнозаповідного фонду, що відображено у діаграмі 12.6. Кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду окремих категорій в природно-заповідному фонді області теж нерівномірна. Так, лише на долю пам’яток природи площею 1155,76 га (0,96% від площі природно-заповідного фонду) припадає 72,6 % усього природно-заповідного фонду області, що відображено у діаграмі 12.7. На територіях та об’єктах природно-заповідного фонду області охороняються: Кількість видів

Раритетний рівень Види, внесені до Європейського Червоного списку, од. Види, внесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (БЕРН, 1979), од. Види, внесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види, внесені до Червоної книги України, од. Види, внесені до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS) , од. Види, внесені до Переліків регіонально рідкісних видів флори та фауни, од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) , од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) , од.

Дендрологічні парки 0,09% Заповідні урочища 0,41%

Зоологічні парки 0,01%

Флора 6 6

Фауна 6 77

23 63 70 -

50 12 19 5

Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва 0,10% Природні

Ботанінчі сади 0,23%

Пам'ятки природи 0,96%

заповідники 9,00%

Р егіональні ландшафтні парки 36,81%

Заказники 52,40%

Діаграма 12.6. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 1.01.2007р)

Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва 2,4%

Ботанінчі сади Зоологічні 0,7% парки 0,2% Дендрологічні парки 1,6%

Природні заповідники 0,2% Регіональні ландшафтні парки 0,5%

Заповідні урочища 0,7%

Заказники 21,0%

Пам'ятки природи 72,6%

Діаграма 12.7. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 1.01.2007р) Протягом 2006 р. держуправлінням було видано 18 дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та 39 погоджень на проведення лісогосподарських заходів в межах територій та об‘єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. При перевірці правильності відведення насаджень в рубки лісокористувачами області на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду із 146 перевірених ділянок відхилено 18. Інформація про використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах території природно-заповідного фонду Тернопільської області у 2006 р. додається (табл. 12.1). 12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Природні рекреаційні ресурси в Тернопільській області в цілому сприятливі для відпочинку населення і представлені всіма видами: кліматичні, ландшафтні, курортологічні ресурси, ресурси поверхневих вод. Тернопільщина має для розвитку рекреації одні з найкращих в Україні умови: вигідне геополітичне становище та унікальні у європейському і світовому масштабах культурні і природні об’єкти. Окрім того, область належить до тих регіонів України, в яких найбільше у кількісному відношенні пам’яток природи, культури, історії та архітектури, що є в державі. Так на державному обліку області перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування; з яких 180 - національного значення; 1937 пам’яток історії і мистецтва; близько 1,5 тисячі – археології; 548 об’єкт природно-заповідного фонду з них: 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків; 27 державних та 136 громадських музеїв; 14 з яких носять звання народних. 32

Кліматичні природні ресурси сприятливі для сезонного відпочинку /веснянолітній період. Ресурси поверхневих вод включають ріки, струмки, озера та водойми площа яких становить 19,3 тис. га (1,4 % від території області). Найбільш практичне значення для рекреаційних цілей мають р. Дністер, Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа. Серед озер та водосховищ переважають штучні водойми, які розміщені в долинах річок. Загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення по Тернопільській області складає 207,0 тис. га, або 15% її території. В складі цих ландшафтів переважають лісові території. Потенційна місткість природних ландшафтів складає 446,7 тис. чол., а впорядкованих ландшафтів - 767,3 тис. чол. В межах Тернопільської області виділяють 5 рекреаційних районів: Кременецький (Кременецька зона, Почаївська зона, Крутнівський комплекс, Шумська зелена зона), Бережансько - Бучацький (Бережанська зона, Підгаєцька зона, Бучацька зона, Монастириська зелена зона, Коропецька зона), Чортківський (Теребовлянська зона, Буданів – Чортківська зона, Росохацька зона, Тернопільський комплекс, Хоростківська зелена зона, інші території), Гусятинський ( Гусятинська зона, Скалатська зелена зона, Гримайлівська зелена зона, інші території), Придністровський (Заліщицька зона, Борівська зона, комплекс Кривче, МельницеПодільський комплекс інші території) відокремлені зони і комплекси (Залозецька зона, Перепельницький комплекс, Зборівська зелена зона, Збаразька зона, Вишневецька зелена зона, Ланівецька зелена зона, Козівська зелена зона, Козлівська зелена зона, Підволочиська зелена зона, Золотниківська зелена зона та інші території). Багато людей бере участь в короткочасному відпочинку – в лісі, коло річки. Найбільше навантаження припадає на ландшафти навколо міст Тернополя, Кременця, Чорткова, Теребовлі. Курортологічні ресурси області базуються на природних джерелах мінеральних вод та сприятливих мікрокліматичних умовах в межах Збручанської та Теребовлянської курортних рекреаційних зон. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. за №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” в Тернопільській області до курортних віднесені такі населені пункти: смт. СкалаПодільська Борщівського району, с.Скоморохи Бучацького району, смт. Гусятин Гусятинського району, смт.Микулинці та с. Конопківка Теребовлянського району. Курортологічні ресурси області розташовані в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, де широко поширені прісні мінеральні води. Серед мінеральних вод в області виділяють такі їх типи: без специфічних компонентів і властивостей, сульфідні води і води типу “Нафтуся” і “Друскинінкай”. На території області діє 6 санаторіїв на 1,2 тис. ліжок, 1 пансіонат на 0,1 тис. ліжок, 2 будинки відпочинку на 0,2 тис. місць, 11 санаторіїв-профілакторіїв на 1,2 тис. ліжок. В них відпочиває щорічно 26-27 тис. чол. З метою збереження у природному стані мальовничих ландшафтів і раціонального використання їх в рекреаційних, науково – пізнавальних та оздоровчих цілях в області створено 3 регіональних ландшафтних парки загальною площею 42997,0 га, в т.ч. “Дністровський каньйон” площею 42084 га, “Загребелля” – 33

630,0 га, і “Зарваницький” площею 283,0 га, ведуться роботи по створенню національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Кременецькі гори”. 12.3. Історико-культурна спадщина. В межах Тернопільської області станом на 1 січня 2007 року на території області на державному обліку перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 180 - національного значення, 1937 пам’яток історії і мистецтва, близько 1,5 тисячі – археології, 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків. В Тернопільській області здійснюється відповідна робота щодо збереження та реставрації пам’яток містобудування та архітектури. Потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт 63 пам’ятки, у тому числі 38 національних. Розроблена документація визначення меж історичних ареалів, історикоархітектурних опорних планів для десяти міст та одного селища міського типу. Межі охоронних зон затверджено для 148 пам’яток (у тому числі 112 національного значення), встановлено охоронні дошки на 110 пам’ятках національного значення. На 147 пам’яток (у тому числі 22 національного значення) розроблено паспорта, охоронні договори укладено на 692 пам’яток (у тому числі 112 національного значення). За рахунок бюджетних асигнувань виготовлено і затверджено генеральні плани розвитку національного заповідника “Замки Тернопілля”, КременецькоПочаївського і Бережанського державних історико-архітектурних заповідників. На ремонтно-реставраційні роботи з державного бюджету протягом 2006 року виділено 9 млн. грн. Особливу тривогу викликає стан збереження замкових споруд. Враховуючи обмежені можливості державного бюджету, щодо фінансування проведення ремонтно-реставраційних робіт, адміністрацією області здійснюється активний пошук і залучення додаткових джерел фінансування, обсяги яких постійно зростають. Протягом 2006 року з обласного бюджету кошти не виділялись, а з інших джерел фінансування – 1240 тис. грн. і відреставровано 5 пам’яток архітектури. Рішенням п’ятої сесії Тернопільської обласної ради від 2 липня 2003 року №142 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Тернопільської області на 2003-2010 роки. Основними завданнями програми є проведення на сучасному інформаційному рівні паспортизації об’єктів культурної спадщини місцевого значення (археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних). На фінансування Програми за рахунок коштів місцевих бюджетів виділено 4 тис.грн. На території області функціонує 27 державних та 136 громадських музеїв, 14 з яких носять звання народних. Меморіальних музеїв (музеїв-садиб) в області діє вісім. Це музей Соломії Крушельницької в с. Біла Тернопільського району та меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с. Старий Скалат Підволочиського району, меморіальний музей-садиба Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району, музей-садиба кардинала Йосипа Сліпого с.Заздрість Теребовлянського району, літературно-меморіальний музей Ю.Словацького у м. Кременець, музей-садиба письменниці Іванни Блажкевич у с. Денисів Козівського району, родинний музей родини Гірняків і Ситників-Сліпих у с. Струсів 34

Теребовлянського району, музей-садиба Уласа Самоука в с.Тилявка Шумського району. Станом на 01.01.2007р. утворено і діє два Державних історико-архітектурних заповідники і м. Бережани та Кременець та Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Підготовлено пакет документів та направлено до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо передачі національному заповіднику 2Замки Тернопілля” замків у містах Тернополі, Микулинцях, Теребовлі, селах Язловець і Золотий Потік Бучацького району, селі Кривче Борщівського району. На базі замку 1630 року у м. Скалат Підволочиського району та смт. Вишнівець Кременецького району відкрито філіали національного заповідника “Замки Тернопілля” та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного Закону. Сучасний стан об’єктів культурної спадщини особливо замків потребує термінового проведення консервації, реставрації та благоустрою території. З цією метою підготовлено пропозиції до програми збереження і використання замків Тернопільської області. Підготовлено перелік пам’яток архітектури, історії та культури, які не підлягають приватизації. Благоустрій території та впорядкування паркової зони виконано в парку, ХУІІІ ст. с. Язловець, парку і палацового комплексу ХУІІІ ст. у смт Микулинці, парку, 1880р. у с. Більче-Золоте Борщівського району, парку палацового комплексу 1640-1720 років у смт Вишнівець, замкового парку в м. Теребовлі, Мисливського палацу з ландшафтним парком 1760 р. в с. Рай Бережанського району замку в с. Токи Підволочиського району та низки інших об’єктів розміщених на території Тернопільської області. Пам’ятки зазнають руйнувань також і від природного впливу. В результаті аварійного стану та природних чинників обвалилася в’їздна брама Микулинецького замку, значних руйнувань зазнали оборонні мури замку ХУІІ ст. у селі Сидорів Гусятинського району та с. Золотий Потік Бучацького району руйнуються дощами та вітрами оборонні вежі, мури та будівлі Угорницького монастиря у селі Зеленче Теребовлянського району, обвалилися дві бійниці північного оборонного муру замку XIV-XVII ст. у місті Теребовлі. Під час стихії сильних руйнувань зазнали будівлі Скалатського замку, де зірвано дах і пошкоджено бійниці трьох оборонних веж. А 8 пам’яток археології та 7 пам’яток архітектури розташовані на територіях, що підтоплюються. Тернопільською обласною інспекцією охорони пам’яток історії та культури обстежено 1787 земельних ділянок, відведена під будівництво, попереджено руйнування 5 пам’яток археології, руйнування історичного культурного шару в 125 випадках, укладено 171 охоронний договір та акти технічного стану на пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва. 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Туристична галузь набуває все більшого значення в розвитку економіки області. Згідно державної статистичної звітності в 2006 році в краї функціонувало 66 фірм, які займались ліцензованою туристичною діяльністю, з них 22 туроператора і 44 турагента. Туристичними фірмами було охоплено 34718 туристів, в тому числі внутрішнім туризмом - 30209 осіб, іноземних туристів – 356 осіб та туристів, які виїжджали за кордон – 4153 особи. Послуги щодо екскурсійної діяльності були 35

надані 21820 особам. Основні потоки туристів в межах області спрямовані в Зарваницю, Почаїв, Кременець, Збараж, Дністровський каньйон. Обсяг наданих туристичних послуг в 2006 році становив 9893,82 тис.грн. До державного бюджету було перераховано 401,648 тис.грн. І все ж, не зважаючи на ці досягнення, ситуація в туристичній галузі Тернопільщини загалом є маловтішною. Так в туристичній галузі, ще існують проблеми, це в першу чергу невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам, недостатня забезпеченість автомобільних доріг туристичною, сервісною, та інформаційною інфраструктурою, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнання, місць перепочинку, відсутня система знакування), що призводить до розвитку “туристичної ерозії” (руйнування міських комунікації, доріг, залишаються купи сміття). У процесі прийняття рішень щодо розміщення об’єктів нерідко над екологічним і рекреаційним імперативом беруть верх фактори відомчої доцільності. Для зменшення тиску туристичної діяльності на навколишнє природне середовище була прийнята від 27.04.2001 р. №234 “Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2001-2010 роки”, де були розроблені заходи розвитку туристичної діяльності. Серед яких: ліквідація не провітрювальних ям, що створюють екологічно втомлені зони та зведення до мінімум візуального забруднення міст області; удосконалення транспортних мереж і паркінгів; розвиток комунальних служб; впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій; визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у зонах відпочинку туристів; розробка та облаштування науково-пізнавальних туристичних маршрутів та еколого-освітніх екскурсійних стежок згідно з параметрами внутрішнього й зовнішнього пейзажного розмаїття природних ландшафтів; мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на природне середовище та його компонентів; випуск довідників-каталогів з наданням інформації про особливості відпочинку в агро садибах районів області. Надзвичайно важливим є докорінний перегляд подальшої забудови населених пунктів із врахуванням їх природних і рекреаційних особливостей та відродження “безнадійно втомлених” міст. 12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 12*.1.Заходи щодо створення екомережі в Тернопільській області Створення регіональної екологічної мережі Тернопільської області передбачено: - Законом України “Про екологічну мережу України” №186-IV від 24.05.2004р.;

- Законом України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” №1989-III від 21 вересня 2000 року; - “Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002 - 2015 роки”, затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 26 липня 2002 року №32. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено координаційну раду з питань формування регіональної екологічної мережі. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. № 73 внесено зміни до складу обласної координаційної ради з питань формування регіональної екологічної мережі, а розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2002р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-015 роки” передбачені такі заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля : Назва заходів

Відповідальні виконавці

Створення бази даних екологічної мережі в області, визначення ділянок для формування складових елементів екомережі в області

Тернопільський обласний геодезцентр, Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Тернопільський обласний геодезцентр, Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів

Розроблення регіональної схеми формування екомережі

Розробка проектів організації:

створення,

відведення

земель

для

Національний природний “Дністровський каньйон”

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області

Національний природний “Кременецькі гори” Регіональний ландшафтний парк “Бережанське горбогір’я”

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області

Регіональний ландшафтний парк “Збаразькі Товтри”

-//-

Регіональний ландшафтний парк “Моклеків”

-//-

Регіональний ландшафтний парк “Вороняки”

-//-

Регіональний ландшафтний парк “Княжий ліс”

-//-

Регіональний ландшафтний парк “ Надзбручанське Поділля”

-//-

Розширення території природного заповідника “Медобори” Інвентаризація природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду області Створення заповідних об’єктів місцевого значення

-//-//-

Забезпечення держуправління екоресурсів програмним забезпеченням, необхідним для створення геоінформаційної системи та бази даних природно-заповідного фонду Інвентаризація місцезростань видів рослин та місць проживання, відтворення, концентрації під час міграцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, регіонально рідкісних видів флори і фауни, місць поширення рослинних

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області -//-

-//-

угрупувань, занесених до Зеленої книги України Оцінка стану популяцій тварин та рослин, занесених до Червоної книги України в межах області. Інвентаризація степових ділянок у межах Тернопільської області Інвентаризація Серетецьких боліт згідно вимог (критеріїв) Рамсарської конвенції Створення полігонів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин Створення та відновлення водоохоронних зон та прибережних смуг Створення та відновлення захисних лісонасаджень полезахисних лісових смуг, заліснення земель Залуження деградованих земель

та

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству “Тернопільводгосп”, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад Управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Тернопільське облап гне управ лівіння лісового господарства, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад Тернопільське обласне головне управління земельних ресурсів, управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

12*2. Визначення впливу антропогенних чинників на структ4урні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси. Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо. Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області в останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва, порушення режиму прибережних смуг тощо. Найменшої трансформації зазнали ліси на загальній площі 207,8 тис.га, хоч корінних деревостанів в них практично не залишилося, оскільки заміна лісу велася переважно шляхом створення штучних лісових насаджень. Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювавались випас худоби, вирощування сільгосппродукції. Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис.га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного із зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих 38

каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. За останні роки також і відбулась суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився. Так, за останні 13 років зросла чисельність видри річкової з 124 до 366 особин, борсука звичайного з 810 до 1752 одиниць, видів внесених до Червоної книги України. Інформація про стан популяцій диких тварин за роками додається (табл.12*.3.). Вилов риби на території області здійснюється шляхом любительського і спортивного рибальства. Інформація про обсяги добування риби за роками додається (табл.12*.3.). В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (193,772 тис.га), чагарниками (6,625 тис.га), болотами (5,449 тис.га), на відкритих землях (18,069 тис.га), площа яких становить близько 17 відсотків території області. 12*3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття. Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.12*.1.) Площа екомережі станом на 01.01.2007 р. становить 417,7 тис.га, що становить 30,2 % від території області. Екологічна мережа області складається з таких структурних елементів (діаграма 1). На сьогодні флора Тернопільської області нараховує понад 1100 видів рослин, фауна – понад 15400 видів тварин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів та до загрози існуванню для багатьох з існуючих. На сьогодні в межах області 19 видів фауни, внесених до Червоної книги України, зникло. Вказані види зустрічаються в інших регіонах України. Серед них білуга чорноморська, рибець малий, пелікан кучерявий, орел степовий, сип білоголовий, дрофа, перев’язка звичайна та ряд інших видів Відкриті землі без р

Відкриті з

Води 5

і р

Пасовища

% 3 4

Сіножаті 7

Ліси та іншіь л

Діаграма 12*.1. Земельні угіддя – складові національної екологічної мережі в Тернопільській області. 39

В області охороняється 247 видів тварин (1,6% від загальної кількості) та 196 видів рослин (18,1% від загальної кількості). Загальна кількість видів області, од. у т.ч. охороняються на території області види, внесені до - Європейського Червоного списку - до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (БЕРН, 1979) - до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. - до Червоної книги України, од. - до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. - Переліків регіонально рідкісних видів флори та фауни Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)

Флора понад 1100 вищих судинних рослин 196 8 7

Фауна понад 15400

108

255 25 149

21 118

Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної їх кількості в області) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) рослин охороняються в межах природно-заповідного фонду. Місця оселення 50 червонокнижних (46,2% від загальної їх кількості в області) тварин охороняються в межах природно-заповідного фонду. Кількість видів флори і фауни, яким загрожує небезпека та кількість видів флори і фауни під охороною за роками додається (табл.12*.5., табл.12*.9.). Інформація про кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій додається (табл.12*.10.). Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природнозаповідного фонду. Станом на 1 січня 2007 року природно-заповідний фонд області становить 116,497 тис.га або 8,4 відсотка території області. З цих земель надано у користування установам природно-заповідного фонду 10,717 тис.га. За останні п’ятнадцять років кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду області зросла в 1,4 рази, а їх площа в 1,1 рази. Кількість природоохоронних об’єктів за роками додається (табл..12*.7). На охорону диких тварин користувачами мисливських угідь області у 2006 році було затрачено 95 тис.880 грн., на відтворення диких тварин, включаючи біотехнічні заходи затрачено 14 тис.340 грн. В області створено 4 розплідники копитних тварин: два по кабану, 1 – по лані, 1 по оленю плямистому, в яких утримуються 21 кабан, 8 ланів, 6 оленів плямистих. Важливу роль у збереженні генофонду флори та фауни відіграють Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення та Лановецький зоопарк місцевого значення. На території ботанічного саду у природних угрупуваннях зростає 10 видів рослин, занесених до Червоної книги України, ще 26 видів інтродукується. В межах Лановецького зоопарку нараховується 61 вид фауни, з них 1 вид, внесений до Червоної книги України: тхір степовий. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками додається (табл.12*.6) Станом на 01.01.2007 року в Тернопільській області не оголошено водноболотних угідь міжнародного значення (табл.12*.8) 40

12*4. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. Сучасний стан збереження біорізноманіття в області вимагає невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції зниження чисельності майже усіх видів тварин і рослин. Відповідно до затвердженої Програми формування регіональної екологічної мережі територія Тернопільської області в подальшому повинна бути інтегрована в шість екологічних коридорів, два широтних і чотири меридіональних, що просторово пов’язані з долинами рік Золота Липа, Стрипа та Серет та Товтровою грядою. Це вимагає значного розширення площі природно-заповідного фонду та розгортання широкомасштабної діяльності з ренатуралізації виснажених земель. Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області передбачено створення 24 природних ядер екомережі, з них 3 загальнодержавного, 5 – міжрегіонального та 16 - місцевого значення, а також 6 екокоридорів місцевого значення а 2 загальнодержавного значення. природні ядра загальнодержавного значення – 3 шт.: Кременецьке, Медоборське, Заліщицьке; природні ядра міжрегіонального значення - 5 шт.: Стіжоцько-Іловицьке, Суразьке, Поточансько-Урманське, Голицько-Підвисоцьке, Берем’янсько-Шутроминське; природні ядра місцевого значення - 16 шт.: Малополіське, ВеселівськоДовжоцьке, Лановецьке, Мильнівське, Залужанське, Стриївське, Комарівське, Рудниківсько-Довгівське, Яргорівсько-Криничанське, Савинсько-Пуліковське, Семиківсько-Ішківське, Серетсько-Чистилівське, Теребовлянське, Яблунівське, Росохацько-Озерянське, Шупарське. екологічні коридори місцевого значення - 6 шт.: Горинський, Товтровий, Опільський, Стрипський, Серетський, Збручанський; екологічні коридори загальнодержавного значення – 2 шт. /Кременецький та Дністровський/. На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області протягом 2001-2006 років здійснено наступні заходи: Роки

Разом протягом 2001-2006 років

Передб ачено Програ мою формув ання регіона льної екологі чної мережі

Природоохоронні заходи

Виявлено територій, перспективних під заповідання (шт.) Створено територій та об’єктів природно-заповідного фонду (к-ть, шт./пл., тис.га) Процент заповіданості області

2001

2002

2003

2004

2005

2006

8/ 0,1086

8/ 0,03486

7/ 001129

23/ 0,15475

8,2

13,0

Установлено в натурі (проведено геодезичновишукувальні роботи) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (шт./ га) Розроблено проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду (шт./ га) Розроблено проектів встановлення водоохоронних зон (шт./тис.га.) Розроблено проектів встановлення прибережних захисних смуг (шт./ тис.га.) Виведено земель з інтенсивного використання (тис.га) в. т.ч.: - залужено земель (тис.га) Створено захисних лісонасаджень (тис.га) Створено полезахисних смуг (тис.га) Ренатуралізація територій, що зазнали антропогенного впливу (тис.га)

18/1 1,5440668

548/ 116,5

13/0,721

548/ 116,5

1/ 24,688

2/ 0, 152

1/ 0,865

4/ 25,705

42/ 0,2168

-/ 0,27546

-/ 0,6405

44/ 0,1726

59/ 0,22436

22/ 0,1489

316/ 1,1861

2,38

0,74

2,0208

3,47

3,000

2,51

14,208

63,7

2,38

0,74

2,02

3,7

3,00

11,84

63, 7

0,0614

0,0483

0,0072

0,062

0,0235

0,3100

0,5124

11, 11

0,0017

0,50

0,004

0,002

0,007

0,005

0,0047

0,005

0,0277ё

На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000р. №1989-III, Закону України “Про екологічну мережу України” від 24.06.2004р. №1864-IV Інститутом екології Карпат НАН України за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн) протягом 20052006 років розроблено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області, яка готова для затвердження Тернопільською обласною радою. Для збереженням ландшафтного різноманіття Придністров’я і Кременецьких гір, їх біоти, пропаганди природоохоронної діяльності та організації екотуризму в області протягом 2006 року продовжувались роботи зі створення національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Кременецькі гори”. Станом на 25.06.2007р. із 55 сільських, селищних, міських рад Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Монастириського районів 20 попередньо погодили місцерозташування національного природного парку “Дністровський каньйон” на площі 6298,7 га, що становить 47,8 % від науково обґрунтованої площі, Тернопільське обласне управління лісового господарства на площі 1855,0 га, що становить 26,9 % від науково обґрунтованої площі, у т.ч. 37,4 % від площі земель, які підлягають передачі у постійне користування парку. Основною причиною того, що на сьогоднішній день у Тернопільській області не вдалось організувати національний природний парк “Дністровський каньйон” у визначені Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України, терміни, є недостатнє виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуванняу вказаних районах своїх повноважень у сфері формування, збереження та використання екомережі, передбачених статею 11 Закону України “Про екологічну мережу України”, 42

Головною причиною, того, що протягом 1994-2006 років не вдалося організувати національний природний парки “Кременецькі гори” є неконструктивна позиція Тернопільського обласного управління лісового господарства у питанні передачі лісів до складу майбутнього національного природного парку “Кременецькі гори” у зв’язку з із ресурсним підходом ведення лісового господарства у межах Кременецьких гір, а не екосистемним, що концептуально суперечить підходу у господарюванні в європейських країнах. На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2006 році освоєно 188,91 тис.грн. Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення схеми формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через газету “Екологічний сполох”, обласне радіо та телебачення, під час безпосередньої роботи із громадськими організаціями. Громадськими організаціями запропоновано 2 природні об’єкти, перспективні для подальшого заповідання у Бережанському районі. Провідними науковцями Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка та Інституту екології Карпат НАН України проведено ряд досліджень з питань формування екомережі, результати яких висвітлені в таких публікаціях: 1.Царик П.Л. Теоретично-правові основи формування екологічної мережі.// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. Серія: географія. – Тернопіль, 2002. - №1. – с.86-96. 2.Царик П.Л. Серетський екологічний коридор як осьовий структурний елемент регіональної екологічної мережі Тернопільщини. Матеріали II міжнародної наукової конференції “Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика” – Тернопіль, 2004. – с.146-148. 3.Методичні підходи до конструктивно-географічних досліджень регіональних екологічних мереж. // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Екологічна географія: Історія, теорія, методи, практика” –Тернопіль, 2004. – с.33 – 38. 4.Царик П.Л. Територіальна організація структурних елементів регіональної екомережі (на матеріалах Тернопільської області). // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 199: Географія. Чернівці: Рута, 2004. с.79-92 5.Царик Л.П., Царик П.Л. Соціально-екологічна роль і значимість регіональних екомереж. // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. Спецвипуск: екологічна географія. – №2. – Ч.2. – 2004. – с.198 – 206. 6.Царик П.Л. Товтровий екологічний коридор: структурно-функціональний аналіз. // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2004. - №1. –с. 164168. 43

7.Царик Л.П. Природні національні та регіональні ландшафтні парки в системі природоохоронного та туристсько-рекреаційного комплексів Тернопілля.// Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – №3. – 2004. – с.176-181 8.Царик П.Л. Регіональна екомережа: географічні аспекти формування і розвитку.// Тернопіль: видавництво ТНПУ, 2005. – 172 с Основними проблемами при формуванні екомережі в області є пасивна позиція колегіальних органів місцевої влади, недостатність фінансування заходів з формування екомережі, відсутність затверджених регіональних та місцевих схем формування екомережі. Значною мірою стримує виконання заходів відсутність в складі місцевих державних адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях. Сучасний стан збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в області в подальшому вимагає вжиття з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на місцях невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції збіднення. 13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПPОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води В 36 населених пунктах області діють комунальні водозабори, загальною потужністю 176 тис.м3 на добу і забезпечують питною водою 350 тис. жителів, що становить 68 % від загальної чисельності населення цих міст і селищ. Забезпечення питною водою споживачів здійснюється з підземних джерел і тільки в м. Чорткові діє поверхневий інфільтраційний водозабір. В житлово-комунальному господарстві експлуатується 208 артсвердловин, 19 каптажів та 30 водопровідних насосних станцій, станція обеззалізнення, потужністю 32 тис. м3 на добу в м. Тернополі. Щорічно комунальними водозаборами піднімається більше 36 млн. м3 питної води, реалізується споживачам до 67 тис. м3 на добу, в тому числі населенню – 54 тис. м3 на добу. Протяжність комунальних водогонів і водопровідних мереж становить 1081 км, з яких 298 км аварійні. Оскільки нове будівництво практично не здійснюється і не виконуються в повному обсязі капітальний та поточний ремонти, то все це призводить до різкого погіршення технічного стану споруд і мереж та зниження якості надання послуг з водопостачання. З 1995 р. ведеться будівництво водопровідних мереж і споруд в смт. Мельниця - Подільська, де через природні аномалії зникла вода і централізоване водопостачання в селищі відсутнє. Продовжується будівництво водопровідних мереж в центральній частині селища Козлів, м. Бучач, смт. Золотий Потік, м. Чортків, смт. Коропець, м. Монастириськ. Для забезпечення водовідведення і очистки стічних вод в 24 населених пунктах області є комунальні очисні споруди, загальною потужністю 136,1 тис. м 3 на добу, 32 каналізаційних насосних станцій. В середньому пропуск стічних вод через очисні споруди становить 89 тис. м3 на добу. 44

Протяжність головних колекторів і каналізаційних мереж становить 527,7 км, з яких 155,5 км знаходиться в аварійному стані, 7 каналізаційних насосних станцій повністю з амортизовано, а 5 – потребує реконструкції. У більшості населених пунктах каналізаційні колектори побудовані ще в 1907-1912 роках. Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у більшості населених пунктах щорічно у водойми річок скидається до 2,7 млн. м3 недостатньо очищених та близько 1 млн. м3 зовсім неочищених стічних вод. По технічним причинам перевантажені і потребують реконструкції очисні споруди в м. Чорткові, м. Кременці, м. Ланівці, м. Шумську, а в м. Збаражі необхідно розпочати будівництво нових очисних споруд. Не працюють очисні споруди в м. Зборові потужністю 1,7 тис. м3 на добу. Не введені в експлуатацію очисні споруди в м. Бережани потужністю 4,2 тис. м3 на добу. Крім того на території області обліковано 159 відомчих водозаборів та 240 водопровідних мереж і водозаборів у сільських населених пунктах. В ряді міських і сільських населених пунктів якість питної води, яка подається водоспоживачам з джерел централізованого водопостачання не відповідає вимогам держстандартів та іншим нормативним документам. Неякісна питна вода подається споживачам у Борщівському, Заліщицькому, Кременецькому і Чортківському районах. 14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Із загальної чисельності 83 працівників Держуправління екології та природних ресурсів в Тернопільській області державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. здійснювало 62 державних інспектори з охорони навколишнього природного середовища у складі: відділу контролю використання водних, земельних ресурсів та надр, відділу техногенноекологічної безпеки, відділу контролю біологічних ресурсів та заповідної справи, відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю, сектору екологічного контролю в пункті пропуску на кордоні. Відділи обласного управління забезпечені трьома автотранспортними одиницями, у 12 районах наявні автомобілі із значним амортизаційним зносом, 6 районів – автотранспортом не забезпечені. Суттєво покращити роботу екологічних інспекторів можливо внаслідок збільшення їх чисельності, в т.ч. за рахунок ліквідації дублювання функцій іншими галузевими управліннями, доведення рівня матеріально-технічного забезпечення (транспорт, бензин, оргтехніка, кошти на відрядження, оплату оренди приміщень, освітлення, опалення, послуг зв‘язку) до реальної можливості ефективно попереджувати порушення природоохоронного законодавства, оперативно впливати на їх ліквідацію та притягувати порушників до відповідальності. При здійсненні перевірок у 98% були застосовані заходи адміністративного реагування. Інформація про здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства приведена у табл. 14.1 та 14.2. Застосування штрафних санкцій стимулює порушників вимог природоохоронного законодавства усувати порушення і недоліки, виробляти дозвільні документи. 45

При здійсненні контролю за дотриманням повітреохоронного законодавства перевірено 721 підприємство, організацій та виробничих цехів приватних підприємців, внаслідок чого, за виявлені порушення, притягнуто до відповідальності 299 посадових осіб та оштрафовано на суму 25221 гривню, стягнуто 16508 гривні. Проведено 149 перевірок підприємств та організацій з питань дотримання природоохоронного законодавства перед видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, внаслідок чого повернуто 9 звітів інвентаризації джерел викидів на доопрацювання. За зверненням Тернопільської об’єднаної державної податкової адміністрації на 43 підприємствах проведено перевірки правильності визначення обсягів викидів стаціонарними джерелами і розміщення відходів. За наслідками перевірок направлено у ДПІ відповідну інформацію. На виконання спільного наказу Мінпроди України та Департаменту Державної автомобільної інспекції МВСУ в області з 15.05.2006р. по 05.06.2006р. проведено перший та з 11.09.2006р. по 30.09.06р. другий етапи заходів операції “Чисте повітря”, внаслідок чого рейдовими бригадами було перевірено 4320 одиниць автотранспорту та 37 автотранспортних підприємств. За порушення повітреохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуто 261 фізичну особу на суму 4821 грн. та 15 посадових осіб на суму 615 грн. Призупинено роботу 37 автотранспортних одиниць. Призупинена експлуатація 17 стаціонарних об’єктів. У процесі проведення перевірок виявлено три найбільші порушники природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: ТОВ “Борщів-цукор”, ТОВ “Бучач-цукор” та Гусятинська ГКС Барського ЛВУМГ “Черкаситрансгаз”. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто посадові особи та за збитки заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства нараховано та передано у правоохоронні органи 2 позови на суму 123298 грн. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням водних ресурсів здійснювався відповідно до плану роботи держуправління екоресурсів, завдань та доручень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, облдержадміністрації, управління СБУ у Тернопільській області, прокуратури області та Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури. За дорученням Державної екологічної інспекції Мінприроди України проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства молокопереробними підприємствами області та вирішення ними питання будівництва водоохоронних споруд. Матеріали перевірок щомісячно направлялись в Державну екологічну інспекцію. На виконання завдання Державної екологічної інспекції та п. 6 постанови Верховної ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження” перевірено всі інфекційні відділення центральних районних лікарень, тублікарні, тубсанаторії та тубдиспансери, станції переливання крові, баквідділи, санепідемстанції щодо знезараження стічних вод, які містять патогенні біологічні агенти. Інформація направлена державній екологічній інспекції. 46

Крім цього, відповідно до даної постанови, перевірено стан водопостачання та водовідведення сільських населених пунктів та підприємств житлово-комунального господарства в частині дотримання ними у належному стані джерел централізованого та нецентралізованого водопостачання (стан свердловин, каптажів, криниць). Перевірено стан каналізаційних споруд, технологічний режим їхньої роботи на підприємствах житлово-комунального господарства. Перевірено стан водоохоронних, гідротехнічних споруд (полів фільтрації, накопичувачів зворотних вод, ставків-охолоджувачів оборотного водопостачання) на всіх цукрових заводах області після завершення ними сезону цукроваріння 2005 року та підготовки їх до сезону цукроваріння 2006р. За дорученням управління СБУ перевірено дотримання вимог водного законодавства на МПП “Серет” (Осівецька ГЕС в с. Осівці Бучацького району). Інформація направлена в управління СБУ в Тернопільській області. У першому кварталі за дорученням прокуратури області перевірено дотримання вимог Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” у Бережанському районі. Відповідно до плану роботи Держуправління проводились перевірки дотримання вимог водного законодавства на підприємствах м’ясної промисловості, транспорту, харчової промисловості, освіти, на підприємствах-водокористувачах м. Тернополя (автомийки, автотранспортні підприємства, зливова каналізація, оздоровчо-лікувальні заклади, промислові підприємства тощо), а також підприємства і організації, які є основними забруднювачами довкілля області. Відповідно до затвердженого плану роботи на 2006 р. спільно із облводгоспом та головним управлінням земельних ресурсів проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у прибережних захисних смугах річок, струмків, ставків, водосховищ у 12 адміністративних районах області. Здійснено 45 перевірок дотримання вимог водного законодавства на екологічно-небезпечних об’єктах області. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 24 посадових осіб. Накладено штрафів на суму 2040 грн. На виконання заходів, передбачених „Переліком екологічно-небезпечних об’єктів України” від 25.02.94 р та наказом Мінприроди України від 21.03.05 № 103, проведено перевірки дотримання вимог водного законодавства на об’єктах, що включені до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України” та основних об’єктах, які є найбільшими забруднювачами довкілля Тернопільської області. Всього перевірено 7 об’єктів. Накладено штрафів на суму 525 грн. У звітному періоді інспекційною службою держуправління проведено 384 перевірки суб’єктів підприємницької діяльності на предмет дотримання ними вимог земельного законодавства. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 10 травня 2006 р. № 283 „Про створення робочої групи щодо опрацювання комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель в області” проведено комплексні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель. 47

Перевірено дотримання вимог Земельного Кодексу України при користуванні землями водного фонду та режиму господарської діяльності у водоохоронних та прибережних захисних смугах у 12 адміністративних районах області. За порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земель до адміністративної відповідальності притягнуто 133 особи на суму 13364грн. За 2006 рік інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням надр здійснювався відповідно до плану роботи держуправління екоресурсів, завдань та доручень органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області та УДСБЕЗ в Тернопільській області. На виконання завдання обласної прокуратури від 9.02.2006 року №07/4-294вих проведено перевірку щодо дотримання суб’єктами господарювання умов спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, а також законність використання родовищ, що зазначені в ліцензіях. За наслідками перевірок проінформовано прокуратуру. Інспекційними підрозділами проведено вибіркові перевірки достовірності даних у матеріалах, на основі яких видавались спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами та дотримання ліцензіатами ліцензійних умов. На виконання доручення УДСБЕЗ в Тернопільській області від 7.03.2006 року № 8/29 проведено перевірку Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації. За наслідками перевірки встановлено самовільне користування надрами. Пред’явлено позов на суму 17258 грн., який задоволено Господарським судом Тернопільської області. На виконання доручення прокуратури Бережанського району від 21.03.2006 року №496 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Надія-2” при розробці глиняного кар’єру у с. Рай. Встановлено факт розробки кар’єру без земельного відводу. На виконання доручення Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури проведено перевірки надрокористувачів Борщівського та Бучацького районів. У ході перевірок призупинено надрокористування шести суб’єктів господарської діяльності, до адміністративної відповідальності притягнуто 15 посадових осіб. Накладено штрафів на суму 2730 грн. На виконання доручення УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області проведено перевірку ПП „Вишневецький завод будматеріалів”. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто керівника підприємства. Накладено штраф на суму 238 грн. Надрокористування призупинено рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 15.08.2006р. №2-3/3619. 15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. В процесі еколого-експертної діяльності протягом 2006 р. Держуправлінням розглянуто 127 проектних матеріалів, з яких 10 повернуто на доопрацювання. Основними недоліками проектної документації є: 48

- недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань; - невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва; - невирішення питань відведення стічних господарсько - побутових вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств; - відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів планованої діяльності проектованої діяльності; - матеріали рекультивації земель, порушених гірничими виробітками розробляються не в повному об’ємі (відсутнє висвітлення питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів). Крім цього Держуправлінням за 2006 р. видано висновків: - за матеріалами погодження місць розташування об’єктів- 688 позитивних, 1 негативний; - за матеріалами вибору земельних ділянок- 668 позитивних, 12 негативних; - за матеріалами відведення земельних ділянок- 1482 позитивних, 2 негативних. 16.

МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ

Одним з шляхів вивчення стану навколишнього природного середовища та розв’язання загальних екологічних проблем є створення та функціонування системи моніторингу довкілля. В області моніторинг довкілля здійснюють територіальні органи суб’єктів моніторингу у відповідності з відомчими нормативними актами та положеннями (табл. 16.1) Організації, які на даний час ведуть спостереження за станом навколишнього природного середовища в Тернопільській області це: – організації-суб’єкти моніторингу довкілля (у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998р. № 391 із внесеними змінами); – організації, які не є суб’єктами моніторингу довкілля вищезгаданою постановою КМУ, в тому числі наукові заклади області; – підприємства, які здійснюють локальний моніторинг у відповідності із законом України про охорону навколишнього природного середовища, на території, де відбувається їх виробнича діяльність. Державний моніторинг навколишнього природного середовища області в межах своїх повноважень здійснюють: – Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області; – Обласна санітарно-епідеміологічна станція; – Санітарно-епідеміологічна станція м. Тернопіль; – Обласний центр з гідрометеорології; – Тернопільське обласне управління лісового господарства; 49

– Обласне виробниче управління меліорації та водного господарства “Тернопільводгосп”; – Тернопільський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”; – Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; – Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Тернополя; – Обласне головне управління земельних ресурсів; – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2004 року утворено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля в Тернопільській області під керівництвом начальника держуправління екології та природних ресурсів у складі представників суб’єктів моніторингу довкілля. На засіданнях комісії затверджено положення про діяльність комісії, призначені особи, відповідальні за обмін інформацією під час виникнення надзвичайних ситуацій та при режимних спостереженнях, впроваджено міжвідомчі документів з питань моніторингу довкілля. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища розроблено та затвержено Програму моніторингу довкілля Тернопільської області Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області контроль об’єктів довкілля проводить за такими напрямками: – інструментально-лабораторний контроль стаціонарних джерел викидів; – моніторинг якості поверхневих вод; – контроль за ефективністю роботи очисних споруд підприємств та житловокомунальної служби і їх впливом на стан поверхневих вод; – моніторинг ґрунтів сільгоспугідь та заповідних територій. Управління “Тернопільводгосп” здійснює контроль якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками та за гідрогеолого-меліоративним станом осушених земель. “Облдержродючість” здійснює спостереження за радіаційним забрудненням ґрунтів та рослин на 35 контрольних ділянках польових сівозмін та лісу. На обстежених територіях контролюється -фон, вміст цезію-137 та стронцію-90. Облгідрометом ведуться спостереження за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Тернополя на 2-х стаціонарних постах (ПСЗ), розміщених: ПСЗ №1 – перехрестя вулиць Галицької, Збаразької, Довгої, Бродівської; ПСЗ №2 – перехрестя вулиць Живова, Микулинецької, Гайової, Замонастирської, Кн. Острозького. Система моніторингу вод Тернопільської області охоплює 4 річки басейну Прип’яті (р. Горинь, Кума, Вілія, Іква), р. Дністер і 6 її приток (р. Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Нічлава, Збруч), на яких розміщено 130 спостережних створів і 114 спостережних пунктів за станом підземних вод Система моніторингу атмосферного повітря охоплює контроль стаціонарних джерел викидів ЗР, контроль рівня забруднення в санітарно-захисних зонах підприємств, автомагістралей, спостереження за станом атмосферного повітря 50

м. Тернополя на 2-х стаціонарних постах, спостереження за стихійними і небезпечними явищами . Об’єктом моніторингу земельних ресурсів є ґрунти сільськогосподарського призначення і землі несільськогосподарського використання. Агроекологічні дослідження в межах всієї площі сільськогосподарських земель дозволять встановити ступінь деградації ґрунтів, їх забруднення, що в майбутньому допоможе конкретизувати моніторинг відносно кризових зон і ділянок й зосередити всі зусилля на них. В Тернопільській області також проводиться моніторинг забруднення земель міських поселень і зон відпочинку населення, промислових підприємств і зон їх впливу, сміттєзвалищ. 17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. 17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічний механізм у здійсненні природоохоронної діяльності передбачає планування природоохоронних заходів, їх фінансування та стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища. У 2006 році держуправлінням підготовлено проект Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Даний Перелік був затверджений розпорядженням голови обласної ради від 15.02.2006р. №19. До нього включено 24 природоохоронних заходи на суму 800,1 тис. грн. Держуправлінням було надіслано до Мінприроди України 4 запити на фінансування в 2006 р. природоохоронних заходів із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 3659,09 тис. грн., з них на: – будівництво біологічних очисних споруд продуктивністю 400 м 3 /добу у м. Хоросткові Тернопільської області - 1008,618 тис. грн.; – реконструкцію біологічних очисних споруд в м. Ланівці Тернопільської області продуктивністю 800 куб. м за добу - 1054,112 тис. грн.; – реконструкцію біологічних очисних споруд та каналізаційної насосної станції в м. Скалат Тернопільської області потужністю 0,4 тис.м3/добу - 518,481 тис. грн.; – проведення заходів у населених пунктах Тернопільської області щодо ліквідації складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди, як потенційних джерел забруднення ґрунтів та підземних вод - 1077,879 тис. грн. Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища в 2006 році не здійснювалось. 17.2. Стан фінансування екологічної галузі У 2006 р. з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (обласний, сільські, селищні, міські) на природоохоронні заходи використано 884,5 тис. грн., з них на фінансування: – заходів охорони з раціонального використання природних ресурсів – 139,3 тис. грн.; 51

– заходів з утилізації відходів – 180,0 тис. грн.; – заходів по збереженню об‘єктів та територій природно-заповідного фонду 30,0 тис. грн.; – заходів з ліквідації забруднення навколишнього природного середовища – 351,5 тис. грн.; – іншої діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища – 183,7 тис. грн. Кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. не виділялися. У 2006 р. надходження коштів до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з 2005 р. збільшилось на 68,1 тис. грн., відповідно збільшилось використання коштів на 155,2 тис. грн. Динаміка надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища подана у табл. 17.1. Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів у 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросли на 3546,7 тис. грн. Динаміка капітальних вкладень на будівництво природоохоронних об‘єктів подано в табл. 17.2. Перелік природоохоронних заходів, які були профінансовані в 2006 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища поданий у табл. 17.3. 18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. Протягом 2006 р. науково-дослідні роботи здійснювались природним заповідником „Медобори”, Кременецьким ботанічним садом загальнодержавного значення та Тернопільським державним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка в межах Голицького ботанічного заказника. Кременецьким ботсадом наукові дослідження проводились в розрізі 6 тем: „Моніторинг та созологічна оцінка фітоценозів у районі Кременецьких гір та суміжної території Малого Полісся” (керівник Онук Л.Л.), „Інтродукція та акліматизація нових рідкісних видів рослин різних господарських груп” (Стельмащук В.Г.), „Вивчення декоративних властивостей аборигенної та інтродукованої дендрофлори з метою створення об’єктів декоративного садовопаркового мистецтва” (Ліснічук А.М.), „Інтродукція квітково-декоративних рослин в умовах Волино-Подільської височини і Малого Полісся та використання їх якостей для формування декоративних композицій” (Бойко С.А.), „Створення декоративного плодового саду на основі вивчення особливостей розвитку та продуктивних якостей різних сортів плодово-ягідних культур”(Марко Ю.І.), “Формування штучних комплексів за ботаніко-географічним та ландшафтним принципом” (Стиранкевич Р.Г.). Науково-дослідні роботи виконувались силами науково-технічних працівників чотирьох наукових відділів ботсаду: фітосозології, дендрології та квітково-декоративних рослин, акліматизації плодово-ягідних культур, лікарських рослин та відділу нових культур. За результатами науководослідних робіт опубліковано 13 статей в наукових фахових виданнях та в збірниках матеріалів міжнародних конференцій (Сімферополь, Умань, Донецьк, Бережани). 52

Природним заповідником у 2006 р. проводились роботи по веденню Літопису природи заповідника “Медобори”. На території Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення проводились науково-дослідна робота з ряду наукових тем: “Біогеоценози Голицького ботанічного заказника і розробка наукових основ їх збереження”; “Вивчення видового складу вищих судинних рослин, складання анотованих списків”; “Складання картосхеми місць поширення червонокнижних і рідкісних рослин у заказнику”; Вивчення видового складу тварин, їх біології, екології, біотонічного розподілу на території заказника екологічних особливостей живлення земноводних і плазунів”; “Вивчення видового складу тварин (птахів, комах), їх біології. Екології, біотопічного розподілу на території заказника”; “Розробка кадастрів поширення раритетних видів тварин заказника”; “Еколого-біологічні особливості жуків-ксилофагів Західної України”; В ході досліджень зібрано цінний науковий матеріал, який оформлено у магістерській роботі “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”, виконана дипломна робота на тему: “Жуки-листоїди підродини Хризомеліни Галицького ботаніко-ентомологічного заказника”. За матеріалами досліджень підготовлено три статті: 1. “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”. 2. “Фауна Галицького ботаніко-ентомологічного заказника загальнодержавного значення (монографія). 3. Народногосподарське значення флори: рослинність екотопів – заповідника Кременецькі гори та Галицького ботанікоентомологічного заказника. Наукові дослідження на території заказника “Голицький” проводили 5 співробітників інституту екології Карпат, 4 співробітники природного заповідника “Медобори”. У листопаді 2006 року в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка проведено наукову конференцію “Голиця-12”. 19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ, ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Екологічна освіта Освіта - основа розвитку суспільства, держави та особистості, запорука майбутнього України, вона є ресурсом поліпшення добробуту людей. Україна, як і інші країни, спрямовує свій погляд до постіндустріального інформаційного суспільства, в якому знання та інформація разом з духовністю стають провідною 53

продуктивною силою. Тому в рамках сучасних цивілізаційних вимірів Україна спрямовує свій поступ до реалізації моделі суспільства стійкого, екологічно безпечного, збалансованого, розвитку, що ґрунтується на гармонійному поєднанні економічної, екологічної та соціальної сфер. При переході до такого суспільства наука й освіта, особливо екологічна освіта та виховання, набувають безумовно пріоритетного значення. На відміну від математичної, хімічної та біологічної, екологічна освіта має ряд особливостей: – зорієнтованість не на якусь окрему групу учнів, а на учнівське середовище; – наскрізний характер від дошкільних закладів до вищих навчальних установ; – чіткі спрямування на формування в особистості певних вчинків, переконань. Дошкільне виховання. У дошкільному віці головну роль відіграють сімейно-родинне виховання („материнська школа”) та дошкільні заклади. Зміст, форми і методи екологічного виховання в сім’ї залежить від загальної екологічної культури батьків. У сімейному колі формуються у дитини перші уявлення про навколишній світ, прищеплюється повага і почуття відповідальності за все живе. У дошкільних закладах продовжується формування екологічної свідомості на основі елементарних знань про взаємозв’язки живої і неживої природи, значення її в житті людини, знань про вплив людини на природу. У дошкільних виховних закладах здійснюється у доступній для дітей формі ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв’язки живої і неживої природи, значення її в житті людини. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малят та дошкільнят перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних (красиво), інтелектуальних (цікаво), гуманістичних почуттів (рослини і тварини теж живі організми і мають право на існування) та етичних норм у ставленні до природи. Активізуються такі форми навчальної діяльності дітей як екскурсії, прогулянки, робота в куточках природи. Здобуті дітьми знання узагальнюються на заняттях під час бесід, дидактичних рольових ігор, обговорень казок. Оптимальна взаємодія дитячих дошкільних закладів і сім’ї дозволяють підвищити ефективність дошкільного виховання. Середня школа. На рівні загальноосвітньої школи як у державі, так і в регіоні відсутня чітка концепція шкільної екологічної освіти. Знання екологічного спрямування учні отримують на уроках географії, біології, хімії та основи безпеки життєдіяльності. Інтегровані екологічні курси „Основи екологічних знань” не є обов’язковим компонентом навчальних планів, а тому читаються в окремих школах як факультативи. Зокрема в 90 школах області учні навчаються на факультативному курсі „Охорона природи”, на яких школярі отримують знання про навколишнє природне середовище, беруть активну участь у природоохоронних акціях, конкурсах, круглих столах тощо. Участь учнів у операціях та акціях таких, як „Мій рідний край - моя земля”, „Парки - легені міст і сіл”, „До чистих джерел”, „Людиначастина природи”, „Берегти природу - берегти життя”, „Новорічна ялинка”, „Первоцвіт”, „День довкілля”, „Доля природи-наша доля” та інших сприяє 54

поглибленню знань про довкілля, природу України, екологічні проблеми краю, формуванню екологічно зрілої особистості, залученню учнівської молоді до практичної природоохоронної діяльності. Вища екологічна освіта. Розвиток екологічної освіти у вищій школі має на меті формування високої екологічної культури та біосферного світогляду та підготовку до практичної управлінської, освітньої та наукової діяльності. У мережі вищої школи Тернопільщини найпомітніше місце в екологічній освіті займають Тернопільський національний педагогічний університет, Тернопільський медичний університет, Тернопільський технічний університет, хоча екологічні дисципліни і викладаються у всіх вищих та середніх спеціальних навчальних закладах. З 1993 року на географічному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка ведеться підготовка спеціалістів за спеціальністю „Географія і екологія”. В 1998 році здійснено 1-й випуск з даного фаху. Протягом трьох останніх років у школи області і західного регіону направлено більше 200 вчителів географії і екології зі спеціальною фаховою підготовкою в галузі екологічної освіти і виховання. Справа гальмується відсутністю обов’язкового державного компоненту шкільної екологічної освіти. В Тернопільському національному педагогічному університеті дисципліна „Основи екології” читається для 13-ти спеціальностей, “Основи екології та природокористування” та “Концепції сучасного природознавства” – для 2-х спеціальностей. У Тернопільському медичному університеті понад 400 годин лекцій та практичних занять відведено на вивчення дисципліни „Загальна гігієна та екологія”. Позашкільні еколого-виховні навчальні заклади. Позашкільна екологонатуралістична робота забезпечує оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, про проблеми і загрози у зв’язку з погіршенням якості довкілля, формування екологічного мислення та екологічної культури особистості, виховання занепокоєності та екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи, спрямованої на самореалізацію та життєствердження особистості кожного учня. Значний вклад у розвиток екологічної освіти та виховання вносить Тернопільський еколого-натуралістичний центр. Маючи солідну навчально-виховну базу, даний заклад активно залучає юнацтво до загальнонаціонального руху за збереження довкілля. Вихованці даного закладу беруть участь у всеукраїнських та місцевих заходах еколого-природоохоронного напрямку, які сприяють формуванню творчої особистості школяра, громадянина України, здатного до самореалізації, відповідального за долю природи. Працівники еколого-натуралістичного центру разом з вчителями шкіл області використовують найрізноманітніші форми позакласної роботи. Це – участь у конкурсі школярів і учнівської молоді „Мій рідний край – моя земля”, оглядіконкурсі „Зелене вбрання моїй Україні”, конкурсі „Посади калину”, акції „Ріки мого дитинства”, операціях: „Птахи рідної землі”, „Підсніжник”, „Ялинка”, „Зелена аптека”, „Жива вода” та ін. 55

Також функціонує Тернопільський спортивно-екологічний клуб „Каскад”, створений в 1999 році з ініціативи Ліщенка Олександра Васильовича, який на сьогоднішній день нараховує 311 членів, 42 дітей - членів клубу - сироти і напівсироти. Основною метою діяльності клубу є формування свідомого відношення підростаючого покоління до проблем збереження навколишнього природного середовища, вивчення біорізноманіття нашого краю, виховання шанобливого ставлення до природи у молоді. При проведенні спортивно-екологічних заходів (змагань, екологічних свят, творчих концертів тощо) молодими екологами відпрацьовувались навики боротьби з браконьєрами на воді, надання першої лікарської допомоги в екстремальних умовах, проводилась широка агітаційна робота серед місцевих жителів. Під час проведення спортивно-туристичних акцій учнівській молоді прививалися навики бережливого ставлення до природи. У 2006 році членами клубу здійснено 58 виїздів на природоохоронні об’єкти області, де велась практична та екологопросвітницька робота. За період 2005-2007 роки поблизу села Мшанець у Мшанецькому лісництві Державного підприємства Тернопільського лісгоспу членами клубу висаджено 24 700 саджанців дуба і клена. Під керівництвом ради клубу ТОСЕК „Каскад" молоді каскадівці постійно проводять роботу по збереженню, відновленню та відтворенню рослинного і тваринного світу нашого регіону, збереженню ландшафного різноманіття рідного краю, постійно беруть участь у проведенні Міжнародного дня охорони навколишнього природного середовища, екологічних акцій „День довкілля”, „Марш парків”, „Новорічна ялинка”, „Первоцвіт”, „Чисті джерела” тощо. В ході акцій проводиться благоустрій території регіонального ландшафтного парку „Загребелля”, Касперівського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Особливо велика увага приділялась водному об’єкту ставу с. Почапинці, який є базою ТОСЕК „Каскад". Каскадівцями було прибрано захисну водоохоронну смугу, облаштовано місця відпочинку та дозвілля. На цій базі проводились екологічні свята, спортивні змагання, які мали велике значення у вихованні підростаючого покоління і формування у нього свідомого відношення до збереження довкілля. Діяльність громадських екологічних організацій. У Тернопільській області функціонує біля двадцяти неурядових організацій (НУО) екологічного спрямування. Основними статутними напрямками їх роботи є природоохоронна діяльність, екологічна просвіта і виховання, захист екологічних прав громадян, екологічна наукова та освітня діяльність, розвиток екотуризму, участь у прийнятті екологічно важливих місцевих рішень. Серед них офіційно зареєстровані Тернопільські обласні організації УЕА „Зелений Світ” , Всеукраїнської екологічної ліги, регіональне відділення Української екологічної Академії наук, а також місцеві НУО „Зелена планета”, „ЕГО Зелений світ”, „Молодь. Довкілля. Розвиток”, „Наше місто”, регіональна філія еко-НУО „Мама – 86”, спортивно-екологічний клуб „Каскад”. Тернопільське екологічне об’єднання “Наше місто” має налагоджену співпрацю з регіональними ЗМІ, регулярно виступає з публікаціями в пресі зі 56

злободенних проблем міста Тернополя, провело серію телепередач на обласному державному телебаченні (ТТБ). Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги координує роботу 7 районних осередків і одного міського. Протягом року активісти обласного осередку проводили акції „Замість ялинки Зимовий букет”, „Посади своє дерево”, „Первоцвіт”. Найбільшу активність за звітний період проявили члени Бережанського районного осередку ВЕЛ. Їхня діяльність була спрямована на очищення берегів малих рік. Тернопільський малий осередок ВЕЛ має великий досвід у проведенні еколого-краєзнавчих конференцій. Ці заходи активно проводилися на базі Тернопільського медичного університету. Обласний осередок ініціював і провів третю Всеукраїнську конференцію „Довкілля і здоров’я”. Тернопільська обласна організація української екологічної асоціації „Зелений світ” заснована 29 листопада 1993 року, налічує близько 900 членів. Це добровільне об’єднання громадян на громадських засадах створене з метою координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на Тернопільщині і сприянню забезпечення природного співіснування людини та довкілля. Уся діяльність „Зеленого світу” будується на основі взаємодії з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими громадськими об’єднаннями як на території України так і за її межами. Громадська організація „Зелений світ” постійно залучає громадськість до активної діяльності і сприяння вирішенню екологічних проблем регіону, проводить громадські екологічні експертизи проектів розміщення, будівництва та реконструкції промислових підприємств, об’єктів енергетики, транспорту та сільського господарства . постійно ознайомлює громадськість з провідними ідеями та досягненнями у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, сприяє формуванню в суспільстві екологічного світогляду та виховання екологічної культури населення України. Також активісти „Зеленого світу” наполегливо борються за припинення діяльності забруднюючих підприємств, перепрофілювання або вдосконалення технологій виробництва, які зумовлюють деградацію природного середовища і негативно впливають на здоров’я людини. Серед останніх досягнень „Зеленого світу” варто відзначити участь у міжнародній виставці „Екологія – 2007”, де він став дипломантом. Також впроваджується програма „Енергетична верба”. Постійно пропонуються для продукування різноманітні нові сорти овочів, фруктів та ягід. Окрім цього громадська організація „Зелений світ” є учасником проекту „Квітуча Тернопільщина”. Крім цього на Тернопільщині легалізовані як місцеві представництва або відділення міжнародних, національних та регіональних НУО і наукових товариств: Міжнародної асоціації ландшафтних екологів, Міжнародної ліги сприяння екологічному підприємництву, Національного екоцентру, Всеукраїнської екологічної журналістської асоціації, Молодіжної екологічної ліги, Екологічної варти, Асоціації ботанічних садів України, Українського гідроекологічного товариства, Подільського екологічного товариства, Галицької еколого-туристичної асоціації та інші. 57

В області працюють громадська еколого-правнича консультація Тернопільського Ротарі-клубу, а також громадська приймальня Тернопільської обласної організації ПЗУ. Розпочато роботу за активної участі волонтерів Корпусу Миру США, регіонального науково-методичного центру екологічної освіти і виховання „Екос” при педагогічному університеті. Планується, що центр буде виконувати координацію роботи шкіл області по міжнародній програмі глобального навчання і спостереження з метою покращення довкілля „GLOBE”. В грудні 1999 року з метою консолідації зусиль екоНУО, активізації участі громадськості в процесі „Довкілля для Європи”, а також з метою підготовки до проведення Форуму екоНУО (Київ, 2002), в області створено ініціативну раду місцевих екоНУО, які бажають стати членами Коаліції ЕКО-НУО України „Альтереко”. Протягом останніх років дане об’єднання активно працювало. З метою налагодження конструктивної співпраці з громадськістю, координації роботи і планів діяльності усіх місцевих екологічних громадських організацій, врахування громадської думки при прийнятті рішень в галузі охорони довкілля продовжує роботу Громадська Рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища у області. Інформування громадськості Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища через засоби масової інформації проводиться інформування населення щодо його діяльності та стан природного середовища. Щомісяця в обласній газеті „Свобода” виходить екологічна сторінка „За чистоту довкілля”. Незважаючи на короткий проміжок часу, протягом якого видається сторінка, вже налагоджено зворотній зв’язок з читачами, про що свідчить велика кількість відгуків на публікації. Також у місцевій пресі, по телебаченню (ТТБ, TV-4) та радіо висвітлюються актуальні екологічні проблеми та проводиться природоохоронна агітація. У 2006 р. було опубліковано 80 статтей екологічного характеру. В пресі, на телебаченні та радіо постійно висвітлювався хід загальнонаціональних операцій та акцій „Чисте повітря”, „Первоцвіт”, „Жива вода”, „Конвалія” та інших на регіональному рівні. Згідно Положення про щоквартальне інформування населення через засоби масової інформації (ЗМІ) про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища, було визначено перелік 10-ти об’єктів найбільших забруднювачів довкілля області. Інформація про екологічний стан даних об’єктів щоквартально публікувалася в газеті „Свобода”. Оприлюднено затверджену сесією обласної ради Програму моніторингу довкілля Тернопільської області на 2006 – 2010 роки, дану Програму розміщено на веб-сайті Мінприроди України; На виконання вимог ст. 4 Орхуської конвенції у 2006 р. було підготовлено відповіді на 22 запити громадськості. Відмов у наданні екологічної інформації не було. Наказом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 9 вересня 2004 року № 59 на базі Держуправління було створено Орхуський інформаційний центр та затверджено його склад. У зв’язку з реорганізацією територіальних органів Мінприроди України наказом 58

Держуправління від 6 квітня 2007 №27 року було затверджено новий склад Орхуського інформаційного центру. В Орхуському інформаційному центрі при держуправлінні зібрано бібліотеку літератури з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також сформовано масив екологічної інформації на магнітних носіях. Визначено порядок надання наявної в центрі екологічної інформації згідно запитів громадськості. Також зібрано законодавчі та нормативні акти, що стосуються охорони навколишнього природного середовища, поширення інформації, а також прав громадян на її отримання. Працівники Орхуського інформаційного центру тісно співпрацюють із громадськими організаціями Тернопілля, щоразу беруть участь у засіданнях Громадської ради при Держуправлінні. Широко застосовувалася у 2006 р. така форма інформування громадськості, як зустрічі за „круглим столом”. Під час цих зустрічей у різних районах Тернопільщини керівництвом Держуправління охорони навколишнього природного середовища обговорювались спільно з представниками підприємств, організацій, громадянами найбільш гострі екологічні проблеми регіону, велися пошуки спільного їх вирішення. 20. МІЖНАРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ

СПІВРОБІТНИЦТВО

ГАЛУЗІ

ОХОРОНИ

У 2006 р. міжнародні угоди у галузі охорони навколишнього природного середовища в області не реалізовувалися. 21. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО РІВНІВ. 21.1 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. Формування єдиної територіальної структури національної екомережі. Розроблення регіональних програм формування екомережі. Програма регіональної екологічної мережі Тернопільської області затверджена рішенням Тернопільської обласної ради від 26 липня 2002 року №32 Розроблення регіональної схеми формування екомережі. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000р. №1989-III, Закону України “Про екологічну мережу України” від 24.06.2004р. №1864-IV Інститутом екології Карпат НАН України за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн) протягом 2005-2006 рр. розроблено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області, яка готова для затвердження Тернопільською обласною радою. Стан формування елементів національної екологічної мережі. Перелік територій та об’єктів екомережі області не вівся у зв’язку з відсутністю Порядку ведення Переліків територій та об’єктів екомережі та відповідного нормативноправового документу про його затвердження. Держуправлінням охорони 59

навколишнього природного середовища в Тернопільській області, у межах компетенції, сформовано Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду області, який з листом від 15.01.2007р. №4-3/43/20 надіслано в електронному вигляді Державній службі заповідної справи Мінприроди України. Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області передбачено створення 24 природних ядер екомережі: природні ядра загальнодержавного значення – 3 шт.: Кременецьке, Медоборське, Заліщицьке; природні ядра міжрегіонального значення - 5 шт.: Стіжоцько-Іловицьке, Суразьке, Поточансько-Урманське, Голицько-Підвисоцьке, Берем’янсько-Шутроминське; природні ядра місцевого значення - 16 шт.: Малополіське, ВеселівськоДовжоцьке, Лановецьке, Мильнівське, Залужанське, Стриївське, Комарівське, Рудниківсько-Довгівське, Яргорівсько-Криничанське, Савинсько-Пуліковське, Семиківсько-Ішківське, Серетсько-Чистилівське, Теребовлянське, Яблунівське, Росохацько-Озерянське, Шупарське. Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області визначено 6 екокоридорів місцевого значення (Горинський, Товтровий, Опільський, Стрипський, Серетський, Збручанський) та 2 загальнодержавного значення (Кременецький та Дністровський). Роботи з формування буферних зон, визначення відновлювальних територій, створення локальних екомереж (районних, міських, у межах сільських рад) не проводились Збільшення площі національної екомережі : Таблиця 21.1 Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2007р., тис. га

Відсоток площі

417,7

30,2

екомережі від загальної площі області

Сіножаті та пасовища

Відкриті заболочені землі

174,3

5440,9

у тому числі, тис.га Відкриті землі Води без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

18069,3

19522,1

Рекреаці йні територі ї

Курортні та оздоровчі території

0,9

0,005

Таблиця 21.2 Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Площа (тис.га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області станом на 01.01.2007 р.

Розширено у 2006 році існуючі (загальнодержавного та місцевого значення) заповідні об’єкти (назва, площа ПЗФ, на яку розширено документ, номер та дата затвердження

Створено у 2006 році нових об’єктів (загальнодержавного та місцевого значення) ПЗФ у 2006 році (назва, площа (тис.га), яким документом затверджено

116,497 тис.га,

7 нових об’єктів ПЗФ місцевого значення площею 0,01129 га 1.Ландшафтний заказник місцевого значення “Киданецькі скелі”, 0,0096 га, рішення Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44.

8,4145%

2.Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Чортківська катальпа”, 0,00001 га, рішення Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44. 3.Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Шкільний дуб”, 0,00001 га, рішення Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44. 4.Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Айлант Антона Горбачевського”, 0,00001 га, рішення Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44. 5.Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Сосна Веймутова”, 0,00001 га, рішення Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44. 6.Комплексна пам’ятка природи місцевого значення “Прохова скалка”, 0,00015 га, рішення Тернопільської обласної ради від 14.12.2006р. №105. 7.Комплексна пам’ятка природи місцевого значення “Відслонення сармату в с. Великий Глибочок”, 0,0015 га, рішення Тернопільської обласної ради від 14.12.2006р. №105.

Таблиця 21.3. Збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ, зелених насаджень в населених пунктах. Створено у 2006 році Загальна площа станом на (площа, тис.га) 01.01.2007р., тис.га Площа лісів +0,0648 193,772 Інші лісовкриті площі, у т.ч.: полезахисні лісові смуги Зелені насадження у населених пунктах

+0,4022

6,625

- 0,013

1,2

1,7

Таблиця 21.4 Площа деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, які потребують консервації. Рекультивовано земель Законсервовано земель, у т.ч. шляхом: залуження залісення

Проведені заходи у 2006 році, (площа, тис.га)

Загальна площа станом на 01.01.2007р., тис.га

0,005 га 0,0117

0,027 га 2,6

Примітка: Вилучення земель із інтенсивного користування шляхом переведення у інші угіддя, проводиться в основному під час розроблення проектів землеустрою щодо організації земельних часток (паїв). Консервація таких земель через відсутність коштів, в установленому порядку не проводиться. 61

Таблиця 21.5. Площа водоохоронних зон та прибережних смуг, на території яких розроблено проекти землеустрою щодо встановлення цих зон. Водоохоронних зон Прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів

Розроблено проектів землеустрою у 2006 році, (кількість, тис.га) 4/25705,0 22/148,9

Закріплено в натурі (встановлено ) у 2006 році, тис.га -

Загальна площа (тис.га) 25705,0 1186,1

Відтворення природного стану елементів екомережі. На охорону диких тварин користувачами мисливських угідь області у 2006 році було затрачено 95 тис. 880 грн., на відтворення диких тварин, включаючи біотехнічні заходи затрачено 14 тис. 340 грн. В області створено 4 розплідники копитних тварин: два по кабану, 1 – по лані, 1 по оленю плямистому, в яких утримуються 21 кабан, 8 ланів, 6 оленів плямистих. З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2006 року створено 6 ботанічних пам’яток природи місцевого значення площею 11,29 га. Станом на 01.01.2007р. в області функціонує 1 природний заповідник площею 10,5 тис.га, три регіональних ландшафтних парки площею 43,0 тис.га, 115 ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, зоологічних, орнітологічних та іхтіологічних заказників площею 61,2 тис.га, 9 дендрологічних парків площею 109,1 га, 1 зоологічний парк площею 10,0 га, 4 ботанічних сади площею 262,9 га, 4 заповідних урочища площею 480,2 га, 398 комплексних, ботанічних, зоологічних, геологічних та гідрологічних пам’яток природи площею 1,16 тис.га, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва площею 112,8 га. Фінансове забезпечення На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2006 році освоєно 188,91 тис.грн. Таблиця 21.6. Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі років та джерел фінансування, тис. грн. всього, в тому числі з:

місцевого

з них з місцевих фондів

відсоток (%) від

грант1в та інших

бюджету

охорони навколишнього

загального розміру

місцевих джерел

природного середовища

фонду ОНПС

фінансування

3,10

90,70

7,80

(ОНПС) 188,91

89,21

142,76

25,00 Заплановано на 2007 рік 75,00

Наукове та організаційне забезпечення Розроблення регіональної схеми екологічної мережі Тернопільської області (2006рік). Обсяги фінансування - 25 тис.грн. 62

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено координаційну раду з питань формування регіональної екологічної мережі. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. № 73 внесено зміни до складу обласної координаційної ради з питань формування регіональної екологічної мережі, а розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2002р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. 21.2. Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" в 2006 році профінансовано здійснення заходів із утилізації частини накопичених в області непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин ( далі - ХЗЗР ). Для цього з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено - 70,0 тис. грн., з місцевих бюджетів - 77,1 тис. грн. За ці кошти підприємством „Елга” м. Шостка Сумської області було вивезено та знешкоджено 11,471 т непридатних ХЗЗР. З метою продовження робіт у цьому напрямку з обласного бюджету на 2007 рік передбачено виділення коштів у сумі 306,9 тис. грн. Крім того, надіслано запит до Мінприроди України про виділення в 2007 році коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання ХЗЗР в сумі 1540,8 тис. грн. На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 „Про ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, місць видалення відходів” до відповідних реєстрів включено 22 об’єкти області, з яких 16 об’єктів утворення відходів та 6 місць видалення відходів. 21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області у 2006р. за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів планувалось освоїти 1378,5 тис. грн. Фактично за цей період освоєно 1367,5 тис. грн.. Продовжувались роботи з будівництва полігону твердих побутових відходів у м. Шумськ. Освоєно 40,0 тис. грн. при запланованих 40,0 тис. грн. Відновлено роботи з будівництва каналізаційної насосної станції у м. Кременець, яка тривалий час знаходилась на консервації. У 2006р. освоєно 580,8 тис. грн. при запланованих 580,8 тис. грн. Виготовлена проектна документація на реконструкцію каналізаційних очисних споруд у м. Кременець (освоєно 79,0 тис. грн. при запланованих -90,0 тис. грн.) З метою забезпечення населення якісною питною водою введено в експлуатацію першу чергу водозабору із водопровідними мережами у м. Шумськ та 63

проводились роботи із будівництва водозабірних споруд у м. Почаїв Кременецького району. Через відсутність фінансування не проводились роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд у мм. Ланівці та Шумськ та комплекс заходів із захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів від шкідливої дії вод у Кременецькому та Шумському районах.

22. ВИСНОВКИ Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Тернопільській області у 2006 році: 1. Налагоджено тісну взаємодію та взаємообмін інформацією з податковими органами та органами державної статистики з метою максимального залучення об’єктів – забруднювачів довкілля області до сплати збору за забруднення та збільшення надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). У підсумку мобілізовано до фондів ОНПС 2606, 5 тис. грн., у тому числі до Державного фонду - 1783 тис. грн. та до місцевих фондів – 823, 5 тис. грн. 2. Зосереджено увагу на підвищенні ефективності планування та фінансування природоохоронних заходів із залученням коштів фондів ОНПС . На фінансування заходів Державних та регіональних екологічних програм освоєно близько 3500 тис. грн. коштів, у тому числі близько 700 тис. грн. з обласного фонду ОНПС . Відпрацьовано критерії фінансування обласних природоохоронних заходів та робіт з фонду ОНПС на підставі прогнозування екологічного стану населених пунктів області та об’єктів природного середовища. 3. Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої: - розглянуто 2853 комплектів матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та видано 2838 позитивних висновки; - проведено державну екологічну експертизу проектної документації 119-ти об’єктів, при цьому видано 110 позитивних висновків; - видано та продовжено 142 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 234 дозволів на спецводокористування, 38 – на поводження з отруйними речовинами, 194 дозволи на розміщення відходів, 1 ліцензію на діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання, 18 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду; - погоджено ліміти відстрілу парнокопитних звірів 16-ти користувачам. 4. У ході здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства обстежено 1846 об’єктів, виявлено 1811 порушень, притягнуто до адміністративної відповідальності 1790 осіб на загальну суму 132,3 тис. грн. При цьому пред’явлено 148 позовів за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу на загальну суму 663,2 тис. грн. Винесено 70 рішень про призупинення виробничої діяльності об’єктів – порушників природоохоронного законодавства. Інспекторською службою держуправління проведено 306 рейдів по боротьбі з браконьєрством. Вилучено 1 дерев’яний човен, 199 сітних знарядь лову риби. Нараховано збитків на суму 16,0 тис. грн.

ДОДАТКИ

Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області

2004р.

2005р.

2006р.

45,720

47,729

53,482

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

12,595

14,837

19,370

- від автотранспорту, тис. т

33,077

32,892

34,112

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

Таблиця 3.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т

стаціонарні джерела

1 м. Тернопіль Разом по області

2 14,731

3 0,759

4 5 6 7 8 0,134 0,010 0,197 0,113 13,518

47,729

14,837 2,620 0,506 3,170 2,905 32,892

9 15,641

10 0,780

пересувні джерела

оксид вуглецю

діокид сірки

пил

разом

пересувні джерела

в т.ч. оксид вуглецю

діокид сірки

пил

разом

пересувні джерела

в т.ч. оксид вуглецю

діоксид азоту

діокид сірки

пил

разом

в т.ч.

стаціонарні джерела

діоксид азоту

стаціонарні джерела

(+/-) 2006р. до 2005р. в т.ч.

разом

2006р. в т.ч.

разом

пункти

2005р. в т.ч.

діоксид азоту

Населені

11 12 13 14 15 0,167 0,003 0,190 0,127 14,374

16 +0,910

17 18 19 + 0,021 +0,033 -0,007

20 -0,007

21 +0,014

22 +0,856

53,482 19,370 2,850 0,449 2,936 3,516 34,112

+5,753

+4,533

-0,234

+0,611

+1,220

+0,230 -0,057

Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Причина зменшення/ збільшення

2006р.

НАК. „Нафтогаз України”

4199,220

2851,260

- 1347,96

Зменшення обсягів виробництва

2330,634

7201,967

+4871,333

227,5

319,670

+92,17

451,50

550,889

+99,389

153,357

181,001

+27,644

578,481

627,997

+49,516

124,954

131,238

+6,284

130,890

277,367

+146,477

102,40

138,970

+36,57

Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва

186,173

190,650 +4,477

Збільшення обсягів виробництва

3 4

ВАТ „Чортівський цукровий завод”

Укрцукорпром

ТОВ „Козова-цукор”

Укрцукорпром

ВАТ „Скала-Подільський спецкар’єр”

ТОВ „Збараж-цукор”

Укрцукорпром

ТзОВ „Бучач-цукор”

Укрцукорпром

ТзОВ „Борщів-цукор”

Укрцукорпром

Тернопільське КПТМ „Тернопільміськтеплокомуненерго”

Зменшення/збільшення/+

2005р.

Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філія УМГ „Львівтрансгаз” Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів ЗАТ „Крменець-цукор”

Валовий викид,т

НАК. „Нафтогаз України” Укрцукорпром

Укравтодор

Держком архітектури і житлової політики

Таблиця 3.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис.т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксид вуглецю оксиди азоту вуглеводні речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксид вуглецю вуглеводні оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 2. Парникові гази, усього, млн.. т СО2-екв.

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2 45,672

3 47,729

4 53,482

12,595 0,032 0,001 2,576 0,458 2,784 2,441 0,580 33,077 0,193 25,466 2,747 4,444 0,037

14,837 0,025 0,001 2,905 0,517 3,169 2,123 0,658 32,892 0,199 25,269 2,787 4,397 0,038

19,370 0,044 0,001 3,516 0,494 2,603 2,847 0,705 34,112 0,220 26,121 2,980 4,520 0,043

31,940 0,159 25,104 4,311 2,212 0,799

31,740 0,165 24,903 4,263 2,246 1,634

32,818 0,182 25,709 4,369 2,372 1,545

Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки

1 2004

Річковий басейн

2 р. Дніпро р. Дністер Разом по області 2005 р. Дніпро р. Дністер Разом по області 2006 р. Дніпро р. Дністер Разом по області

з поверхневих джерел 3 10,7 38,9 49,6 9,6 34,2 43,8 10,1 33,7 43,8

Забрано води з підземних джерел 4 1,8 36,7 38,5 1,7 33,4 35,1 1,7 31,3 33,1

разом

5 12,5 75,6 88,1 11,3 67,6 78,9 11,8 65,0 76,8

промисловість

сільське господарство 7 0,6 1,9 2,5 0,5 1,6 2,1 0,5 1,5 2,0

6 0,9 7,3 8,2 0,6 7,5 8,1 0,9 7,0 7,9

Використано води комунзрошення госп 8 1,0 16,8 17,8 0,9 16,2 17,1 0,8 15,3 16,1

9 -

риборозведення

інші галузі

10 8,8 31,3 40,1 7,8 26,2 34,0 8,1 25,8 33,9

11 0,1 4,9 5,0 0,3 4,5 4,8 0,3 4,0 4,3

Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод , млн. м³ на рік Рік 1 2004

2005

2006

Категорія Річковий басейн очищення 2 3 разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні у підземні об’єкти горизонти 4 5 9,4 0,1 0,4 8,9 63,7 29,1 0,8 1,8 32,0 73,1 29,1 0,9 2,2 40,9 8,4 0,1 0,3 8,0 57,0 27,3 0,9 1,5 27,3 65,4 27,3 1,0 1,8 35,3 8,6 0,1 0,3 8,2 55,9 26,7 -

разом 6 9,4 0,1 0,4 8,9 63,7 29,1 0,8 1,8 32,0 73,1 29,1 0,9 2,2 40,9 8,4 0,1 0,3 8,0 57,0 27,3 0,9 1,5 27,3 65,4 27,3 1,0 1,8 35,3 8,6 0,1 0,3 8,2 55,9 26,7

промисловість 7 0,1 0,1 2,1 1,2 0,1 0,8 2,2 1,2 0,1 0,1 0,8 2,8 1,5 0,0 0,0 1,3 2,8 1,5 1,3 2,5 1,3

Скидання зворотних вод галузями економіки сільське госпокомунгосп дарство 8 9 0,4 0,4 0,1 30,0 0,1 27,6 0,8 1,6 0,1 30,4 0,1 27,6 0,8 2,0 0,4 0,1 0,3 0,1 27,7 0,1 25,6 0,8 1,3 0,1 28,1 0,1 25,6 0,9 1,6 0,3 0,3 0,1 27,3 0,1 25,2

інші галузі 10 8,9 8,9 31,5 0,2 0,1 31,2 40,4 0,2 0,1 40,1 8,0 8,0 26,4 0,1 0,1 0,2 26,0 34,4 0,1 0,1 0,2 34,0 26,0 0,1

НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

0,8 1,6 26,8 64,5 26,7 0,9 1,9 35,0

0,1 1,1 2,5 1,3 0,0 0,1 1,1

0,1 0,1 -

0,8 1,3 27,7 25,2 0,8 1,7 -

0,2 25,7 34,2 0,1 0,1 0,1 33,9

Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Водний об’єкт

2 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2005 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2006 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2004

Скинуто разом

3 9,4 63,7 73,1 8,4 57,0 65,4 8,6 55,9 64,5

Нормативно очищених на очисних спорудах разом біол. очистка фіз.-хім.очистка.

4 0,1 29,0 29,1 27,3 27,3 26,7 26,7

5 0,1 29,0 29,1 27,3 27,3 26,7 26,7

6 -

механічна очистка 7 -

Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 1,6 1,6 53,4 53,4 55,0 54,9 1,5 1,4 53,5 53,5 55,0 54,9 1,4 1,3 53,4 53,4 54,8 54,7

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об’єкт

Разом

Cкидання забруднюючих речовин БСК

1 2004

2 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2005 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2006 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області

3 497,0 31721,0 32218,0 420,0 15280,5 15700,5 486,7 16443,4 16930,1

ХСК

4 57,0 577,0 631,0 46,0 605,0 651,0 48,0 503,0 551,0

5 1046,0 1046,0 59,0 1112,0 1171,0

завислі речовини 6 29,0 553,0 562,0 37,0 491,0 528,0 36,0 550,0 586,0

N (сума мінеральних форм) 7 15,0 751,0 766,0 7,0 456,0 463,0 12,0 554,0 566,0

P (ортофосфати) 8 80,0 80,0 1,7 91,9 93,6

мінералізація 9 596,0 15644,0 16240,0 330,0 12600,0 12930,0 330,0 13630,0 13960,0

нафтопро-дукти 10 2,720 2,720 2,5 2,5 2,5 2,5

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Рік

1 2004

Разом по області 2005

Разом по області 2006

Разом по області

Галузь економіки

Оборотне

Повторно - послідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

2 Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі

3 60,4 0,1 0,1 60,6 49,1 0,1 0,1 49,3 56,3 0,1 0,1 56,5

4 8,6 8,6 8,1 8,1 7,4 7,4

5 0,1 10,1 10,2 0,1 8,6 8,7 0,1 8,6 8,7

6 90,3 0,004 0,02 69,2 88,5 2,3 0,2 68,8 89,7 2,7 0,2 70,9

Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі

Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік

1 2004

Відомство

Підприємство- забруднювач

2 Держжитлокомунгосп України МінАПК України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України

Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Разом по області 2005 Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України ТОВ „Укрм’ясопром” Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Разом по області

Водний об’єкт

4 Басейн р. Дністер Бережансьське МКП „Добробут” р. Золота Липа ТзОВ „Агрофуд” р. Золота Липа Козівське ККП Р. Коропець Зборівський ККП р. Стрипа Чортківський ВУВКГ р. Серет Теребовлянський ККП р. Гніздна ДП „Комунсервіс” м. Борщів р. Нічлава Під волочиський УЖКГ р. Збруч Заліщицький ККП р. Дністер Басейн р. Дніпро Кременецький міськводоканал р. Іква КП „Ланівціводоконал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія Басейн р. Дністер Зборівський ККП р. Стрипа Чортківський ВУВКГ р.Серет Теребовлянський ККП р. Гніздна КП „Борщів водоканал” р. Нічлава Заліщицький ККП р. Дністер ДП „Чортків’ясопром” р. Серет ДП „Комунальник” м. Бережани р. Золота Липа ЗАТ „ Бучацький сирзавод” р. Стрипа Під волочиське УЖКГ р. Збруч Басейн р. Дніпро Кременецький міськводоканал р. Іква КП „Ланівціводоконал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія

Об’єм скидання, млн. м³

разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , т / рік

0,299 0,042 0,142 0,093 0,951 0,188 0,256 0,219 0,231

0,299 0,093 0,256 0,124

0,042 0,142 0,951 0,188 0,219 0,107

359,9 30,5 180,4 131,2 1316,8 219,0 567,5 146,5 324,5

0,306 0,038 0,034 2,799

0,038 0,81

0,306 0,034 1,989

392,2 37,8 42,5 3748,8

0,102 0,749 0,185 0,219 0,169 0,022 0,310 0,055 0,121

0,102 0,219 0,082 0,310 -

0,749 0,185 0,082 0,022 0,055 0,121

155,6 1066,7 258,5 600,0 208,9 45,0 325,5 27,4 38,0

0,290 0,088 0,034 2,344

0,088 0,801

0,290 0,034 1,543

304,7 85,3 34,3 3149,9

1 2006

0,620 0,172 0,101 0,080 0,204 0,076 0,145 0,026 0,049 0,092

0,101 0,080 0,204 -

0,620 0,172 0,076 0,145 0,026 0,049 0,092

671,7 206,8 93,2 175,8 195,3 42,9 116,6 31,7 28,6 57,6

0,334 0,092 0,034 2,025

0,092 0,477

0,334 0,034 1,548

288,1 72,5 24,4 2005,2

Басейн р. Дністер Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінагрополітики Мінагрополітики Мінжитлокомунгосп України

Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Разом по області

Чортківський ВУВКГ р. Серет Теребовлянський ККП р. Гніздна Зборівський ККП р. Стрипа КП „Борщів водоканал” р. Нічлава МКП „Добробут” м. Бережани р. Золота Липа Козівський ККП р. Коропець ПП „Ринок”, смт. Підволочиськ р. Збруч ДП „Чортків’ясопром” р. Серет ЗАТ „ Бучацький сирзавод” р. Стрипа ТзОВ „Олімп”, м. Заліщики р. Дністер Басейн р. Дніпро КП „Міськводгосп” , м. Кременець р. Іква КП „Ланівці водоканал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія

Табл..4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування ) Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця 1 2 2004 Райони : Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівький Кременецький Лановецький Монастириський Підгаєцький Підволочиський Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль Разом по області 2005 Райони : Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівький Кременецький Лановецький Монастириський Підгаєцький Підволочиський Теребовлянський Тернопільський Чортківський

Кількість водозаборів разом в т.ч. підзе-мних

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені 8

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів 9

Кількість дозволів, виданих в поточному році

103 119 117 223 53 222 204 160 235 122 84 56 171 226 300 184 170 61 2810

102 117 116 220 53 221 204 159 234 121 83 56 171 224 297 181 170 58 2787

9 11 12 11 4 5 5 3 5 4 3 2 5 10 8 5 1 1 104

56 98 94 136 59 112 84 79 97 91 63 35 111 125 162 101 54 68 1616

18 30 51 62 9 43 29 49 37 18 19 11 32 84 97 28 19 49 685

8 13 10 18 8 12 12 8 11 8 6 2 9 29 43 15 17 7 236

30 55 33 56 41 57 43 23 49 65 38 22 70 12 22 58 12 9 695

13 99 16 16 3 14 10 9 17 6 11 4 16 23 23 13 11 21 235

103 119 117 223 53 222 204 160 235 122 84 56 171 226 300 184

102 117 116 220 53 221 204 159 234 121 83 56 171 224 297 181

9 11 12 11 4 5 5 3 5 4 3 2 5 10 8 5

56 98 94 136 59 112 84 79 97 91 63 35 111 125 162 101

18 30 51 62 9 43 29 49 37 18 19 11 32 84 97 28

8 13 10 18 8 12 12 8 11 8 6 2 9 29 43 15

30 55 33 56 41 57 43 23 49 65 38 22 70 12 22 58

10 18 24 22 4 12 14 10 14 10 10 5 18 36 38 25

Шумський м. Тернопіль Разом по області 2006 Райони: Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівький Кременецький Лановецький Монастириський Підгаєцький Підволочиський Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль Разом по області

170 61 2810

170 58 2787

1 1 104

54 68 1616

19 49 685

17 7 236

12 9 695

12 20 310

103 119 117 223 53 222 204 160 235 122 84 56 171 226 300 184 170 61 2810

102 117 116 220 53 221 204 159 234 121 83 56 171 224 297 181 170 58 2787

9 11 12 11 4 5 5 3 5 4 3 2 5 10 8 5 1 1 104

56 98 94 136 59 112 84 79 97 91 63 35 111 125 162 101 54 68 1622

25 32 63 80 13 38 49 50 50 32 25 13 45 99 130 44 29 53 870

11 14 11 56 10 29 35 10 13 11 6 3 10 26 47 14 22 13 341

20 52 20 36 36 45 22 19 34 48 32 19 56 9 8 40 3 2 501

7 11 11 20 4 10 14 4 13 16 4 13 5 35 26 12 12 17 234

Таблиця 5.1. Структура земельного фонду регіону Площа земель та угідь за роками, тис. га

Типи земель та угідь 2000 р. 1382,4 1055,1 859,5 15,0 11,2 37,6 131,8 198,3 62,1 4,9

Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

17,8 19,3

2001 р. 1382,4 1054,9 855,0 15,0 16,3 37,0 131,6 198,4 62,1 4,9

2002 р. 1382,4 1054,9 852,0 15,0 18,7 37,0 131,6 198,4 62,1 4,9

2003 р. 1382,4 1154,5 846,2 15,0 23,1 36,7 133,5 198,7 62,1 4,9

2004 р. 1382,4 1079,1 846,7 15,0 19,2 35,2 137,6 199,2 61,4 5,2

17,8

18,0

19,3

19,4

19,5

2005 р. 1382,4 1052,7 846,7 15,0 16,2 32,1 142,6 199,9 61,2 5,4 18,1 19,5

2006 р. 1382,4 1051,9 848,6 15,1 13,9 29,5 144,8 200,4 61,3 5,4 18,1 19,4

Таблиця 5.2. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів

Заходи

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками

%2006р. до 2005 р.

Розробкапроектів землеустроюз контурномеліоративноюорганізацією території Повнезакріплення в натурі(на місцевості) контурних меж полівіробочихділянок Створення захиснихлісових насаджень Створення полезахисних лісовихсмуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки,вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків,перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків- мулонакопичувачів Берегоукріплення длязахисту сільгоспугідь

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

кількість господ. тис.га

75 159,9

кількість господ. тис.га

46 72,4

тис.га

0,4

0,407

0,02

0,310

1550

тис.га

0,7

0,0017

км

4,3

шт.

109

129

шт. га

10 364

км

0,9

1,1

Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база № п/п

Види корисних копалин

Пісковик будівельний Пісковик облицювальний Доломіт Вапняк будівельний Вапняк карбот.сировина Вапняк пиляний Крейда Гіпс Травертин Пісок Глина бентонітова Суглинок, глина (цег.сир.) Торф

Пісчано-гравійна сум.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2006 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2007р.

2005 р. 6

2006 р. 6

2005р. 6

2006 р. 5

тис.куб.м.

11002

тис.куб.м.

6,5

6341

1 25

1 26

тис.куб.м. тис.куб.м.

15 153

6458 62621

тис.т.

138

551861

2 1 6 5 21 1

0 1 0 1 12 0

0 1 0 0 12 0

тис.куб.м. тис.т. тис.т. тис.куб.м. тис.куб.м. тис.т.

0 12 0 0 110 0

5437.2 12600 29898 28,05 65003 426

тис.куб.м.

128

8486

тис.т.

0,48

тис.куб.м.

0,12

7114

Таблиця 6.2. Використання надр.

№ п/п

Наявність документації Загальна Площа відпрацьованих Загальна площа кількість гірничий земельний ліцензія земель, що підлягають порушених відвід кар`єрів та відвід рекультивації, земель, га розробок га

Рекультивовано в 2006р., га

780

2523

1129,6

4,4

Таблиця 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2006р.,т Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

1 Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічного виробництва

2 12,646

3 8,265

4 1,541

5 0,083

6 0,022

Видалено за рік в т. ч. захоронено в місцях організованого складування 7 0,061

Непридатні та заборонені пестициди

4,547

0,510

0,022

4,733

Ртуть та її сполуки

2,583

7,998

0,051

0,061

12,709

Інші групи відходів

5,516

0,267

0,98

4,786

Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами

30,127

264,061

247,537

2,952

2,452

0,500

34,718

Відпрацьовані неорганічні кислоти Нафтовідходи Нікель та його сполуки Свинець та його сполуки Інші групи відходів Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічного виробництва

0,096

1,597

0,270

0,972

0,111

0,250 -

0,092 -

0,132 -

0,010 -

29,781 96,045

262,372 72,803

247,135 1,919

1,980 4,098

1,480 0,285

3,503

0,500 0,310

34,597 73,597

разом знешкоджено (знищено)

Свинець та його сполуки

направлено в місця неорганізованого складування 8 -

Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року

9 22,228

Свинець та його сполуки

24,532

37,729

0,987

3,604

3,304

0,300

23,627

Нафтошлами Фарби, емалі, лаки

1,646 14,107

1,790 3,049

0,200 0,430

0,209

0,199

0,010

3,126 3,330

Інші групи відходів

55,760

30,235

0,302

0,285

43,514

Відходи 4 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами

Відходи гальванічного виробництва Відпрацьовані формувальні суміші Осад з відстійників після реагентної очистки

Інші групи відходів

В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою.

Таблиця 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів разом у т.ч. де власника ще не визначено

Загальна площа місць видалення відходів, тис.м²

Загальний фактичний об‘єм місць видалення відходів, тис. м³

Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т

1 Разом по області м. Бучач смт. Гусятин м. Копичниці Гусятинський район с. Плебанівка Теребовлянський район м. Чортків

2 6 1 1 1

3 -

4 234 60 20 31

5 811,2 151 62 80,0

6 375,7 46 22 8,8

7 18,9 2,9 1,8 0,6

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т 8 24,9 4,2 2,4 2,4

136,2

17,8

7,0

2,7

20,5

350

272,7

6,6

10,8

283,5

м. Збараж

8,4

2,4

10,8

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т

Загальна фактична маса відходів на кінець року, тис.т

Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам

9 400,6 50,2 24,4 11,2

10 -

Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг 11 -

Таблиця 7.3. Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т. 5 741,450

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.

3 194

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4 11

6 194

7 194

8 2565,369

9 741,450

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т. 10 -

1 Разом по області

2 194

м. Тернопіль Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Ланівецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський

82 6 5 6 5 1 12 3 4 7 2 4 3 14 11 26 3

1 2 1 1 1 3 1 1

4,984 0,105 113,844 20,665 127,82 0,000 64,571 23,507 34,445 15,907 0,015 96,844 6,719 24,877 61,857 142,787 2,503

82 6 5 6 5 1 12 3 4 7 2 4 3 14 11 26 3

204,620 5,883 41,633 114,810 426,969 0,003 703,721 58,930 161,585 15,333 0,086 147,075 166,560 57,899 81,974 378,267 0,021

4,984 0,105 113,844 20,665 127,820 0,000 64,571 23,507 34,445 15,907 0,015 96,844 6,719 24,877 61,857 142,787 2,503

Таблиця 7.4. Зареєстровано відходів у області Клас небезпеки

1 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки Разом по області

Кількість зареєстрованих відходів

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3

У тому числі для яких визначено умови для яких визначено зберігання, підприємства або транспортування, виробництва з їх утилізації видалення 4 5 Реєстри відходів не ведуться

для яких визначено місця видалення відходів

Таблиця 7.5. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1 1

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ТзОВ „Ланівецький завод гумових виробів”

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Перероблення відходів гуми, шин відпрацьованих, гумових рукавів, протигазів

Потужність, т /рік 4 600,00

Утилізовано відходів за звітний рік,т 5 39,00

Таблиця 8.1. Перелік екологічно- небезпечних об’єктів. № з/п

1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33.

Назва об’єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

МКП „Добробут” ТОВ „Агрофуд” ВАТ „Бережаниавтотранс” КП „Борщівводоканал” Скала-Подільске домоуправління № 4 Більче –Золотецька лікарня Бучацький ККП Бучацький держагроколедж ВАТ „Бучацький сирзавод” Хоростківський ККП Копичинецький ККП Копичинецька виправна колонія № 112 Санаторій „Збруч” Копичинецька лікарня Гусятинська газокопресорна станція Барського ЛВУМГ Каналізація м. Заліщики ТОВ „Молочні дари” Заліщицький консервний завод ВАТ „Вишневецький сирзавод” Добривідська виправна колонія № 63 ВАТ „Теплично-овочевий комбінат” ТОВ „Інтер” смт. Вишнівець Зборівський ККП Полігон твердих побутових відходів с. Малашівці Зборівського району Козівський ККП КП „Монастириський комун сервіс” КП „Монастириський молокозавод” Коропецька обласна комунальна середня школа-інтернат для дітей сиріт Монастириська ЦРЛ Підволочиське підприємство „Ринок” Скалатське СПТУ-23 Великобірківський ККП Теребовлянський ККП

41.00.0 01.12.0 60.21.1 41.00.0 75.22.0 85.11.1 41.00.0 80.30.0 15.51.0 41.00.0 41.00.0 75.23.3 85.11.3 85.11.1 60.30.2 41.00.0 15.51.0 15.53.0 15.51.0 75.23.3 01.12.0 15.33.0 41.00.0

комунальна приватна приватна комунальна державна державна комунальна державна приватна комунальна комунальна державна державна державна державна комунальна приватна приватна приватна державна приватна приватна комунальна комунальна

41.00.0 41.00.0 15.51.0 80.21.3

комунальна комунальна приватна державна

85.11.1 41.00.0 80.22.0 41.00.0 41.00.0

державна комунальна державна комунальна комунальна

МКП „Комунекосервіс” смт. Микулинці Дружбівський ККП Микулинецька фізіо-терапевтична лікарня Дитячий оздоровчий комплекс „Зорепад” с. Струсів ВАТ „Підгаєцький маслозавод”„Коропець” Чортківський ВУВКГ ДП „Чортківм’ясопром” КП „Ланівціводоканал” Лановецька ЦРЛ МКП „Міськводгосп” Шумський ККП Управління магістральних газопроводів

34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45.

комунальна комунальна державна державна приватна державна державна комунальна державна комунальна комунальна державна

41.00.0 41.00.0 85.11.1 85.11.3 15.51.0 41.00.0 15.11.0 41.00.0 85.11.1 41.00.0 41.00.0 60.30.2

10 21

13 -

15 1

16 -

17 7

18 1

19 3

пестициди

14 -

інші

12 -

формальдегід

11 4

ізоціанати

9 -

кисневовмісні розчинники

8 1

галогеновані вуглеводні

7 -

ароматичні вуглеводні

аміак

6 -

інші

хрому

5 -

ціаніди

нікелю

4 -

луги

ванадію

3 -

Органічні сполуки

кислоти

свинцю

2 -

ртуті

3 8

миш’яку

Неорганічні сполуки

кадмію

Раз ом вид ано доз волів (ш т.)

20 -

продукти біотехнології

Таблиця 8.1.2.1. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

21 -

Таблиця 8.1.2.2. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами

№ з/п

Місце аварії, дата

Назва речовини, її кількість (т, м3)

Тип аварії: промислова, транспортна

Категорія аварії: об’єктова, місцева, регіональна

Перевищення ГДК (разів)

Площа або об’єм ураження

повітря

вода

земля

Наслідки забруднення

Збитки нанесені довкіллю (грн.)

(м2, м3) 1

Аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами не виникало

Таблиця 10.1. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

Затвердж Фактичн Зрубано по господарствах ена о хвойне твердолистяне м`яколистяне розрахунко зрубано, фактично розрахунков фактично розрахун фактичн ва разом розрахунков а лісосіка зрубано а лісосіка зрубано кова о лісосіка, тис. м³ лісосіка зрубано тис. м³

2004

102,6

101,4

12,1

78,5

78,1

12,0

11,2

2005

147,1

110,6

12,4

10,7

122,7

89,2

12,0

10,7

2006

147,1

127,5

12,4

9,6

122,0

106,9

12,0

11,0

145,0

126,1

12,4

9,6

120,6

105,5

12,0

11,0

2,1

1,4

вт ч Тернопільське ОУЛГ Підприємства АПК

Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень , га Заходи

Рік 2004

2005

2006

Лісовідновлення, лісорозведення -- на землях лісового фонду -в т.ч. залісення лісосік

725

885

1234

725

885

921

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с.-г. землях Створення полезахисних лісових смуг

Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т. Рік 1 2002

Обсяги заготівлі встановлені фактично ліміти заготовлено 3 4 0,030 0,020 0,030 0,015 0,015 0,005 0,010 0,020 0,010 3,790 0,124 0,025 0,002 0,040 0,020 0,020 0,005 0,050 0,025 0,025 0,020 0,035 0,025 0,020 0,002 0,035 0,015 0,025 0,010 0,040 0,020 0,030 0,020 2,810 0,158 0,050 0,020 0,025 0,025 0,030 0,020 0,025 0,005 0,030 0,005 0,877 0,152 1,900 0,244 0,010 0,010 0,010 0,025 0,020 0,010 17,80 0,030 0,020 0,683 0,077 0,100 4,288 0,066 0,600 0,017 0,025 0,010 0,055 0,030 0,040 0,020 0,025 0,005 0,025 0,010 0,035 0,015 2,217 0,055 0,025 0,010 0,025 0,025 0,100 0,025 0,015 0,050 0,020 0,025 0,050 0,030 0,050 0,010 0,025 0,010 0,025 0,010 0,010 0,005 1,360 0,060 0,020 0,010 0,090 0,020 0,025 0,005 0,025 0,015 0,030 0,010

Види рослин 2 Астрагал солодколистий, трава Багно звичайне, трава Бедринець ломикаменевий, коріння Блекота чорна, листя Бузина трав’яниста, коріння Бузина чорна, квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Вербена лікарська, трава Верес звичайний, трава Вероніка лікарська, трава Вовчуг колючий, листя з квітками Волошка синя, крайові квітки Гадючник в’язолистий, трава Гикавка сива, трава Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід колючий, плоди Глід колючий, листя, квіти Глуха кропива біла, трава Горіх волоський, листя Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корінь, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний Дурман звичайний Жостір проносний Заяча конюшина Звіробій звичайний, трава Золотушник звичайний, трава Календула лікарська, квіти Кріп звичайний, плоди Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочки Кульбаба лікарська, коріння Ліщина звичайна, кора, Лопух звичайний, коріння Льонок звичайний, трава Малина звичайна, листя Маренка запашна, трава Мати й мачуха, листя Медунка лікарська, трава Морква дика, плоди Мучниця звичайна Нагідки лікарські, квітки Ожина сиза, листя Омела біла, трава Остудник лікарський Парило звичайне, трава Перстач білий, трава Перстач гусячий, трава Перстач сріблястий, трава Печіночниця звичайна, листя Пижмо звичайне, суцвіття Підмаренник справжній, трава Полин звичайний, трава, корені Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, кореневище

Собача кропива, трава Сосна звичайна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка запашна, трава Фіалка триколірна, трава Хамерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Хміль звичайний, шишки Цикорій дикий, трава, корені Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Щавель кінський, коріння Ялівець звичайний, шишко-ягоди

1,450 0,310 0,740 0,050 0,010 0,030 0,025 1,590 0,025 0,050 2,568 1,530 6,440 0,040 0,030 56,710 0,050 0,030 0,030 0,025 0,030 0,030 0,010 0,010 0,060 0,010 0,010 0,025 0,400 0,030 0,050 0,050 0,050 0,020 0,050 0,025 0,125 0,020 0,030 0,020 0,020 0,030 0,030 0,025 0,010 0,023 0,030 0,030 0,050 1,769 0,210 9,132 0,025 0,010 0,025 0,742 0,380 0,010 1,280 0,050 0,026 0,025 3,000 0,050 0,030 0,606 0,020 0,010

Разом по області 2003 Аїр тростиновий, кореневища Астрагал солодколистий, трава Багно звичайне, трава Барбарис звичайний, корені Барбарис звичайний, листя з квітами Барвінок малий, трава Бедринець ломикаменевий, коріння Беладонна звичайна, листки Береза бородавчаста, бруньки Береза бородавчаста, молоді листки Блекота чорна, листя Бузина трав’яниста, коріння Бузина чорна, квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Валеріана лікарська, кореневища Верба біла, кора Вербена лікарська, трава Верес звичайний, трава Вероніка лікарська, трава Вільха чорна, шишечки Вовчуг польовий, корені Вовчуг польовий, листя з квітками Волошка синя, квітки Гадючник в’язолистий, кореневище Гадючник в’язолистий, трава Гикавка сива, трава Гіркокаштан звичайний, квіти Гіркокаштан звичайний, кора Гірчак зміїний, кореневище Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід колючий, квіти Глід колючий, плоди Глуха кропива біла, трава Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корінь Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний, трава Дуб звичайний, кора Живокіст лікарський, кореневище Жостір проносний, плоди Заяча конюшина багатолиста, трава Звіробій звичайний, трава Золототисячник малий, трава Золотушник звичайний, трава Календула лікарська, квіти Калина звичайна, кора Кмин звичайний, плоди

0,030 0,010 0,017 0,050 0,001 0,005 0,010 0,326 0,010 0,035 0,240 0,136 1,458 0,015 0,010 4,207 0,030 0,020 0,010 0,005 0,015 0,015 0,005 0,000 0,000 0,010 0,000 0,020 0,049 0,020 0,040 0,020 0,040 0,000 0,040 0,020 0,000 0,010 0,020 0,002 0,000 0,020 0,020 0,015 0,000 0,020 0,030 0,020 0,025 0,057 0,037 0,198 0,010 0,000 0,005 0,044 0,050 0,003 0,030 0,025 0,000 0,010 0,080 0,015 0,010 0,045 0,005 0,005

Кріп звичайний, плоди Кропива дводомна, листки Кропива дводомна,, корені Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава Липа серце листа, квіти Ліщина звичайна, кора Ліщина звичайна, листки Лопух звичайний, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листя Малина звичайна, листя Маренка запашна, трава Материнка звичайна, трава Мати й мачуха, листя Медунка лікарська, трава Мильнянка лікарська, кореневище Мильнянка лікарська, трава Морква дика, плоди Мучниця звичайна, листки Оман високий, кореневище Ожина сиза, листя Омела біла, трава Остудник лікарський, трава Парило звичайне, трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач білий, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, кореневище Перстач сріблястий, трава Печіночниця звичайна, листя Пижмо звичайне, суцвіття Підбіл звичайний,, квітки Підбіл звичайний. листя Підмаренник справжній, трава Плакун верболистий, трава Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, кореневище Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, трава Сосна звичайна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка запашна, трава Фіалка триколірна, трава Хамерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Хміль звичайний, шишки Цикорій дикий,, корені Цикорій дикий, трава Цмин пісковий, суцвіття Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Чорниця звичайна, листки Шипшина корична, плоди Шипшина собача, плоди Щавель кінський, коріння Щавель кінський, насіння Ясен звичайний, кора Яловець звичайний, шишко-ягоди

0,100 2,440 0,050 0,100 0,030 0,025 0,974 0,030 0,030 0,050 0,020 0,300 0,025 0,030 0,110 1,380 0,025 0,020 0,030 0,025 0,025 0,050 0,025 0,050 0,025 0,050 0,010 0,020 0,025 0,020 0,050 0,025 0,020 0,480 0,015 0,030 0,020 0,020 0,788 0,900 0,020 0,030 0,020 0,025 0,030 0,040 0,480 0,200 0,650 0,050 0,005 0,030 0,025 0,796 0,025 0,025 0,030 0,040 0,080 0,908 0,450 0,030 0,100 3,915 0,025 0,010 0,020 0,025

0,000 0,152 0,041 0,025 0,020 0,000 0,183 0,010 0,015 0,030 0,010 0,045 0,010 0,020 0,035 0,025 0,015 0,005 0,010 0,015 0,000 0,000 0,015 0,040 0,000 0,035 0,002 0,020 0,018 0,010 0,005 0,020 0,005 0,044 0,005 0,020 0,015 0,010 0,038 0,030 0,005 0,020 0,010 0,025 0,010 0,000 0,054 0,010 0,043 0,030 0,002 0,010 0,020 0,266 0,010 0,015 0,020 0,030 0,035 0,060 0,055 0,020 0,040 0,341 0,020 0,010 0,010 0,020

Разом по області 2004 Астрагал солодколистий, трава Барбарис звичайний, листя з квітами Барвінок малий, трава Бедринець ломикаменевий, коріння Беладонна звичайна, листки Береза бородавчаста, бруньки Береза бородавчаста, молоді листки Блекота чорна, листя Бузина трав’яниста, коріння Бузина чорна, квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Верба біла, кора Вербена лікарська, трава Вероніка лікарська, трава Волошка синя, квітки Гикавка сива, трава Гіркокаштан звичайний, квіти Гіркокаштан звичайний, кора Гірчак зміїний, кореневище Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід колючий, квіти Глід колючий, плоди Глуха кропива біла, трава Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корінь Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний, трава Дуб звичайний, кора Живокіст лікарський, кореневище Заяча конюшина багатолиста, трава Звіробій звичайний, трава Золототисячник малий, трава Золотушник звичайний, трава Календула лікарська, квіти Калина звичайна, кора Кропива дводомна, листки Кропива дводомна, корені Кропива жалка Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава Липа серцелиста, квіти Ліщина звичайна, кора Ліщина звичайна, листки Лопух звичайний, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листя Малина звичайна, листя Маренка запашна, трава Материнка звичайна, трава Морква дика, плоди Очанка прямостояча, трава Омела біла, трава Остудник лікарський, трава Парило звичайне, трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач білий, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, кореневище Перстач сріблястий, трава Печіночниця звичайна, листя

35,364 0,025 0,010 0,025 0,020 0,010 0,010 0,050 0,010 0,030 0,025 0,030 0,030 0,050 0,020 0,025 0,010 0,025 0,025 0,010 0,025 0,035 0,035 0,020 0,050 0,030 0,050 0,025 0,010 0,025 0,030 0,050 0,020 0,080 0,050 0,020 0.050 0,008 0,025 0,606 0,025 0,025 0,050 0,020 0,050 0,025 0,025 0,020 0,025 0,025 0,030 0,020 0,050 0,025 0,025 0,025 0,025 0,010 0,050 0,025 0,050 0,020 0,020 0,025 0,020 0,025 0,020 0,020

3,359 0,010 0,005 0,003 0,005 0,000 0,002 0,024 0,000 0,008 0,005 0,012 0,020 0,025 0,000 0,010 0,000 0,000 0,010 0,000 0,010 0,018 0,015 0,020 0,025 0,022 0,020 0,010 0,000 0,010 0,024 0,040 0,004 0,025 0,025 0,010 0,050 0,008 0,015 0,045 0,006 0,010 0,030 0,000 0,030 0,020 0,010 0,020 0,006 0,012 0,020 0,010 0,030 0,010 0,020 0,020 0,015 0,002 0,020 0,000 0,030 0,002 0,010 0,018 0,010 0,020 0,014 0,005

Підбіл звичайний, квітки Підбіл звичайний, листя Підмаренник справжній, трава Паслін чорний, трава Півники болотні, кореневище Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, кореневище Розхідник звичайний, трава Рутвиця мала, трава Рутка лікарська, трава Ряска мала, рослина Самосил гайовий, трава Свербіжниця польова. трава Собача кропива, трава Сокирки польові, трава Спориш звичайний, трава Суниці лісовіґґ. листя Сухоцвіт багновий, трава Фіалка запашна, трава Фіалка триколірна, трава Хамерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Хаменерій вузьколистий, листки Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Черемха звичайна, плоди Шипшина собача, плоди Щавель кінський, коріння Щавель кінський, насіння Ясен звичайний, кора Разом по області 2005

Астрагал солодколистий, трава Аїр тростиновий, кореневище Барбарис звичайний, листя з квітами Барбарис звичайний, корені Барвінок малий, трава Бедринець ломикаменевий, коріння Береза бородавчаста, молоді листки Блекота чорна, листя Борщівник європейський, корені Бузина трав’яниста, коріння Бузина чорна, квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Валеріана лікарська, кореневище Верба біла, кора Вербена лікарська, трава Вероніка лікарська, трава Вовконіг європейський, трава Вовче тіло болотне, рослина Волошка синя, квіти Герань Робертова, трава Герань криваво-червона, трава Герань лучна, трава Гикавка сива, трава Гіркокаштан звичайний, квіти Гіркокаштан звичайний, кора Гірчак зміїний, кореневище Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід колючий, квіти Глід колючий, плоди

0,015 0,030 0,025 0,015 0,020 0,040 0,020 0,030 0,020 0,020 0,025 0,020 0.020 0,010 0,010 0,020 0,020 0,050 0,010 0,030 0,030 0,040 0,020 0,020 0,025 0,030 0,025 0,025 0,050 0,050 0,020 0,050 0,025 0,010 0,020

0,010 0,030 0,015 0,000 0,010 0,020 0,005 0,018 0,010 0,020 0,010 0,010 0,005 0,005 0,004 0,010 0,006 0,040 0,005 0,020 0,030 0,000 0,002 0,005 0,020 0,020 0,005 0,020 0,030 0,030 0,000 0,040 0,020 0,008 0,010

30,380

1,511

0,025 0,050 0,030 0.020 0,030 0,015 0,040 0,010 0,030 0,025 0,030 0,025 0,050 0,050 0,050 0,020 0,030 0,020 0,025 0,010 0,010 0,010 0,010 0,020 0,025 0,010 0,030 0,025 0,025 0,040 0,050

0,010 0,005 0,003 0,005 0,024 0,000 0,008 0,005 0,012 0,020 0,025 0,000 0,010 0,010 0,000 0,010 0,018 0,015 0,020 0,025

Глуха кропива біла, трава Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корінь Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний, трава Дріоптеріс чоловічий, кореневище Дуб звичайний, кора Дурман звичайний, листя Еспарцет піщаний, трава Живокіст лікарський, кореневище Заяча конюшина багатолиста, трава Звіробій звичайний, трава Зеленчук жовтий, трава Злинка канадська, трава Золототисячник малий, трава Золотушник звичайний, трава Калина звичайна, кора Кропива дводомна, листки Кропива дводомна, корені Кропива жалка Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава Липа серцелиста, квіти Ліщина звичайна, кора Ліщина звичайна, листки Лопух звичайний, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листя Малина звичайна, листя Маренка запашна, трава Материнка звичайна, трава Миколайчики плоскі, трава Медунка лікарська, трава Морква дика, плоди Очанка прямостояча, трава Омела біла, трава Остудник лікарський, трава Парило звичайне, трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, кореневище Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, суцвіття Підбіл звичайний, листя Підмаренник справжній, трава Паслін чорний, трава Півники болотні, кореневище Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, кореневище Розхідник звичайний, трава Рутвиця мала, трава Рутка лікарська, трава Ряска мала, рослина Самосил гайовий, трава Свербіжниця польова. трава Собача кропива, трава Сокирки польові, трава Спориш звичайний, трава Суниці лісовіґґ. листя

0,030 0,025 0,025 0,020 0,025 0,050 0,050 0,010 0,020 0,080 0,010 0.020 0,050 0,025 0,025 0,015 0,020 0,020 0,030 0,010 0,050 0,025 0,020 0,050 0,025 0,025 0,025 0,020 0,030 0,050 0,020 0,050 0,025 0,025 0,050 0,025 0,025 0,025 0,020 0,060 0,025 0,050 0,010 0,025 0,025 0,050 0,025 0,040 0,040 0,025 0,010 0,025 0,050 0,020 0,050 0,020 0,030 0,035 0,020 0,020 0,010 0,010 0,025 0,025 0,050 0,020 0,030 0,050

0,022 0,020 0,010 0,000 0,010 0,024 0,040 0,004 0,025 0,025 0,010 0,050 0,008 0,015 0,006 0,010 0,030 0,000 0,030 0,020 0,010 0,020 0,006 0,012 0,020 0,010 0,030 0,010 0,020 0,020 0,015 0,002 0,020 0,000 0,030 0,002 0,010 0,010 0,020 0,014 0,030 0,015 0,000 0,010 0,020 0,005 0,018 0,010 0,020 0,010 0,010 0,005 0,005 0,004 0,010 0,006 0,040 0,005 0,020 0,030

Сухоцвіт багновий, трава Татарник звичайний, трава Терен звичайний, трава Фіалка запашна, трава Фіалка триколірна, трава Хамерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Черемха звичайна, плоди Шипшина собача, плоди Щавель кінський, коріння Щавель кінський, насіння Ясен звичайний, кора Разом по області 2006

Бузина чорна, квіти Глід криваво-червоний, плоди Горобина звичайна, плоди Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Золототисячник малий, трава Кропива дводомна. листки Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Пижмо звичайне, суцвіття Липа звичайна. квіти Подорожник великий, листя Собача кропива, трава Хвощ польовий, трава Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина собача, плоди Разом по області

0,050 0,025 0,005 0,025 0,025 0,030 0,030 0,025 0,050 0,050 0,020 0,080 0,025 0,030 0,020

0,000 0,002 0,005 0,020 0,020 0,020 0,030 0,030 0,000 0,040 0,020 0,008 0,010

33,950

1,415

0,385 0,260 0,095 1,390 2,620 0,056 1,350 0,300 0,970 0,730 0,100 0,265 0,100 1,580 0,200 0,610 0,175 0,945 12,125

0,265 1,390 2,120 0,056 1,350 0,300 0,970 0,730 0,265 0,100 1,580 0,200 0,610 0,175 0,850 10,961

Таблиця 10.4. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями, га

2004 2 0,2

Рік 2005 3 8,6

2006 4 28,3

620

420

24,7

Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Вид мисливських тварин

Рік 2000 8 25 485 2445 39608 4906 128 97800

лось олень кабан козуля заєць лисиця бобер качки

2002 1 13 460 2504 41290 3530 160 100500

2004 16 558 2933 44711 2087 210 97742

2006 2 12 501 2991 40446 3713 320 101102

Таблиця 11.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин кабан

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причини невикористання

козуля

не було покупців не було покупців

Разом по області 2003 кабан

71 50

117 47

36 23

6 3

козуля

155

161

119

Разом по області 2004 кабан

205 45

208 53

142 16

5 8

козуля

132

141

Разом по області 2005 кабан

177 60

194 83

93 31

22 15

козуля

167

184

132

Разом по області 2006 кабан козуля

227 33 127

267 34 151

163 22 102

24 0 3

160

185

124

2002

Разом по області

не було покупців не було покупців не було покупців не було покупців не було покупців не було покупців не було покупців

Таблиця 11.3. Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений лімітвилову

Фактичнийвилов

1 2004

2 -

3 -

4 -

Разомпо області 2005

Разомпо області

2006

Разомпо області

Табл. 12.1. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій природно-заповідного фонду Тернопільської області у 2006 році (початок таблиці) № n/n

Назва об‘єкту природнозаповідного фонду

Загальна площа об‘єкту ПЗФ га

Використання орних земель ліміт

Природний заповідник «Медобори» з філіалом «Кременецькі гори» «Касперівський» /ландшафтний заказник/ «Дача Галілея» /лісовий заказник/ «Суразька дача» /лісовий заказник/ «Яблунівський» /ботанічний заказник/ «Шупарський» /ботанічний заказник/ «Голицький» /ботанічний заказник/

2. 3. 4. 6. 7. 8.

10.

Печера «Кришталева» /геологічна пам’ятка природи/ «Гермаківський» /дендрологічний парк/ РАЗОМ:

«Дністровський каньйон» /регіональний ландшафтний

3 10516,70

га

фактич но га

41,1

Збирання ягід, плодів, насіння ліміт га / кг

фактичн о га / кг

Заготівля лікарської сировини ліміт га / кг

6 7 8 а) загальнодержавного значення: 35,8 9,3 / -/-/4000

Сінокосіння

фактичн ліміт о га / кг га

факт ично га

Випасання худоби ліміт

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях

факти чно га / гол

ліміт га / чол.

фактичн о га / чол.

га / гол 12

-/-

79,7

69,3

-/-

13,9 / 2600

818,0

5,0

-/-

1,3

-/-

13,9/ 700 -/-

1856,0

-/-

6,9

-/-

3864,0

39,8

-/-

26,0

-/-

2103,0

-/-

9,4

-/-

695,0

2,5

-/-

2,9

-/-

60,0

-/-

16,0

2,0

-/-

60/300

60/299

1,2

-/-

- /-

-/-

1,2/ 5200

56,0

18,3

-/-

19969,2

67,298

61,998

- /-

-/-

142,2

117,8

- /-

15,55 / 7300 90,65/ 15400

15,55/ 990 90,65/ 7189

42084,0

15,0

-/-

21,1

-/-

1,52/ 1,52/ 300 178 10,82/ 1,52 / 4300 178 б) місцевого значення: -/-

-/-

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.

парк/ «Зарваницький» /регіональний ландшафтний парк/ «Загребелля» /регіональний ландшафтний парк/ «Звіринець» /загальнозоологічний заказник/

«Поточани» /загальнозоологічний заказник/ «Ішківський» / загальнозоологічний заказник / «Пулікове» /загальнозоологічний заказник/ «Савинське» /загальнозоологічний заказник/ «Коцюбинчики» /загальнозоологічний заказник/ «Межеліски» /загальнозоологічний заказник/ «МалоберезовицькоІванчанський» / загальнозоологічний заказник / «Мільно-Бліхівський» /загальнозоологічний заказник/ «Білокриницький» / загальнозоологічний заказник / «Заброддя» / загальнозоологічний заказник / «Воронуха» / загальнозоологічний заказник / «Скит» / загальнозоологічний заказник / «Вербовецько-Заліський» / загальнозоологічний заказник / «Буда» /загальнозоологічний заказник/ «Озерянський» /загальнозоологічний заказник/ «Подільсько-Сороцький» /загальнозоологічний заказник/ «Довге»

283,0

0,8

-/-

630,0

-/-

116 / 800

2302,0

8,2

2,9/

-/-

1,2

-/-

722,0

-/-

7,3

-/-

1366,0

-/-

0,2

-/-

544,0

-/-

4,9

-/-

353,0

6,0

-/-

10,9

-/-

3205,0

-/-

0,8

-/-

48,0

-/-

2,3

-/-

2553,0

-/-

4,8

-/-

3488,0

5,8

-/-

2,5

-/-

457,0

2,1

-/-

1,8

-/-

435,0

14,8

-/-

18,1

-/-

4814,0

3,6

-/-

468,0

4,9

-/-

2699,0

1,3

-/-

398,0

5,9

-/-

4,0

-/-

4184,0

4,5

-/-

3,6

-/-

2384,0

-/-

1,3

-/-

- /-

376,0

5,0

1,9/

-/-

2,0

-/-

/ загальнозоологічний заказник / 22. 23. 24.

«Кобиловолоко-Благівщинський» /загальнозоологічний заказник/ «Звіринець-Білецький» /загальнозоологічний заказник/ «Котячин-Биківці» / загальнозоологічний заказник / РАЗОМ: ВСЬОГО:

3220,0

2,0

-/-

5,6

-/-

309,0

2,6

-/-

1,6

-/-

176,0

2,3

-/-

2,8

-/-

77498,0

84,8

-/-

96,8

-/-

152,098

-/1,52 / 178

-/-

97467,2

15,62/ 57,95 / 4300

-/-

239,0

214,6

-/-

116 / 800 206,65 / 16200

Назва об‘єкту природнозаповідного фонду

Загальна площа, га

Полювання

Рибальство

Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях вилучення об’єктів тваринного світу

вилучення об’єктів рослинного світу

ліміт

факт.

ліміт

факт.

екз. 17

екз.(т) 18

екз. (т) 19

екз. 16

Природний заповідник «Медобори» з філіалом «Кременецькі гори»

10516,7

Ссавці -300

«Голицький» /ботанічний заказник/

60,0

ліміт

факт.

екз. 20

екз. 21

загальна квота т 22

факт. т 23

а) загальнодержавного значення:

250

Ентомофауна 200

Недеревні рослини - 40

Недеревні - 40

200 14

«Серетський» /гідрологічний заказник/ Разом:

«Загребелля» /регіональний ландшафтний парк/ «Збручанський» /гідрологічний заказник/ Разом: Всього:

1192,0

21684,9

321

630,0

160,0

82995,4 104680,3

321

0,01

0,04

0,01

0,05 0,06

21 56 б) місцевого значення: -

Назва об‘єкту природнозаповідного фонду

Загальна площа, га

Здійснення природоохоронних та господарських заходів Інші види використання природних ресурсів та територій (використання території для госп. потреб (га), рубання головного користування (га / куб.м. )

ліміт

суцільні, вибіркові санітарні рубання, ліквідація захаращеності

рубання догляду за лісом та інші рубання

погоджено

виконано

погоджено

виконано

га / куб.м. 5 6 а) загальнодержавного значення: 125,5/2800

га / куб.м 7

га / куб.м. 8

га / куб.м. 9

125,5/2810

14,6/175

факт.

Природний заповідник «Медобори» з філіалом «Кременецькі гори» «Касперівський» /ландшафтний заказник/ «Дача Галілея» /лісовий заказник/

10516,7

818,0

3,3/20

1856,0

50,4/2070

38,3/1365

38,3/1369

2. 3.

100

4. 5. 6. 7. 8.

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

13.

«Суразька дача» /лісовий заказник/ «Яблунівський» /ботанічний заказник/ «Об іжевський» /ботанічний заказник/ «Шупарський» /ботанічний заказник/ «Кременецький» /ботанічний сад/ Разом:

3864,0

92,7/2683

14,6/691

2103,0

18,0/198

49,8/697

49,8/670

162,0

5,4/82

695,0

17,5/348

200,0

2,4/145

2214,7

286,6/7751

286,6/7761

149,5/3524

149,5/3531

«Дністровський каньйон» /регіональний ландшафтний парк/ «Зарваницький» /регіональний ландшафтний парк/ «Загребелля» /регіональний ландшафтний парк/ «Чагарі кутківецькі» /ботанічний заказник/

42084,0

5,4/959

81,6/1429

50,9/649

50,9/652

283,0

10,0/385

630,0

46,2/336

84,0

0,6/74

«Іванівський» /ботанічний заказник/ «Каштелянка» / ботанічний заказник / «Звіринець» /загальнозоологічний заказник/ «Поточани» /загальнозоологічний заказник/ «Озерянський» / загальнозоологічний заказник / «Пуликове» /загальнозоологічний заказник/ «Савинське» /загальнозоологічний заказник/ «Чемерове» /загальнозоологічний заказник/

57,0

1,8/360

1,8/362

153

6,8/24

2302,0

2,4/463

10,4/1364

10,4/1366

7,4/44

722,0

2,2/292

4,0/50

7,5/521

4184,0

9,3/2566

18,3/503

7,0/30

544,0

9,9/2651

9,9/2654

11,0/71

353,0

4,9/1510

23,1/326

2,5/40

159,0

23,4/196

1,9/30

48,0

5,1/144

«Межиліски» /загальнозоологічний заказник/

9,3/2570

101

14.

15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29.

30. 31. 32. 33. 34.

«МалоберезовицькоІванчанський» / загальнозоологічний заказник / «Мільно-Бліхівський» /загальнозоологічний заказник/ «Білокриницький» / загальнозоологічний заказник / «Заброддя» / загальнозоологічний заказник / «Воронуха» / загальнозоологічний заказник / «Скит» / загальнозоологічний заказник / «Вербовецько-Заліський» / загальнозоологічний заказник / «Криниця» /загальнозоологічний заказник/ «Ковалівський» /загальнозоологічний заказник/ «Подільсько-Сороцький» /загальнозоологічний заказник/ «Довге» / загальнозоологічний заказник / «Волинський» /загальнозоологічний заказник/ «Буда» / загальнозоологічний заказник / «Коцюбинчики» / загальнозоологічний заказник / «Звіринець-Білецький» /загальнозоологічний заказник/ «Заліщицький» / парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва / «Зелений дуб-2» /загальнозоологічний заказник/ «Ішківський» /загальнозоологічний заказник/ «Васильківці» /заповідне урочище/ «Колиндянська грабина» /ботанічна пам’ятка природи/ «Гримайлівський» /парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва/

2553,0

5,8/141

9,2/34

3488,0

5,0/152

2,7/61

457,0

1,0/4

435,0

2,6/572

4814,0

27,0/286

4,5/57

468,0

19,0/225

2699,0

9,5/88

1052,0

16,7/124

16,5/325

2959,0

7,7/71

2384,0

6,2/119

0,9/122

376,0

9,5/698

10,0/40

35,2/251

35,2/252

689,0

3,8/329

398,0

2,0/10

7,8/82

3205,0

24,8/359

24,8/360

309,0

2,0/581

5,0

5,0/1

518,0

12,8/308

12,5/203

1251,0

2,2/14

394,0

6,5/122

9,3

9,3/250

13,6

13,6/20

102

35. 36. 37. 38.

“Рудницька бучина” (ботанічна пам’ятка природи) “Нараївська бучина” (ботанічна пам’ятка природи) “Завалівська бучина” (ботанічна пам’ятка природи) “Бережанська бучина” (ботанічна пам’ятка природи)

РАЗОМ: Всього:

22,0

22,0/85

5,0

5,0/56

9,0

9,0/39

21,0

21,0/78

89136,9 100351,6

45,6/9727 45,6/9727

321,4/5655 608/13406

321,4/5657 608/13418

335,9/5549 485,4/9073

325,9/5556 485,4/9087

Таблиця 12*.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

1980 2,5 86,8 5,62

1990 11,4 138,2 5,62

2000 11,7 165,2 5,62

2006 16,93 174,20 5,62

18,2

10,8

19,45

5,62 190,0

5,62 186,5

5,62 0,05 0,05 0,12 193,7

5,62 0,05 0,93 0,12 193,8

103

Таблиця 12*.2. Добування риби за роками, т Водойми Природні

1980 дані відсутні дані

Штучні

1990 дані відсутні

2000 -

дані

відсутні

2002 -

10,55*

2004 -

10,99*

2006 -

13,75*

13,80*

відсутні

* - за даними Тернопільської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Таблиця 12*.3 Стан популяцій за роками, голів Тварини

1990 разом

1995

Великі *

7185

у т.ч. вбито (добуто) 550

Малі **

253560

63200

разом

2000 разом

4226

у т.ч. вбито (добуто) 371

195380

45940

2006 разом

2969

у т.ч. вбито (добуто) 111

3506

у т.ч. вбито (добуто) 93

157430

36720

142111

54029

* - копитні звірі ** входять: білка, заєць, куниця, лисиця, ондатра, бобер, сіра куріпка, гуси, качки.

Таблиця 12*.4. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в т. ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацією

1990 5,90

1995 38,20

2000 60,89

2005 60,950

2006 60,921

25,705

147,9 0,07314 -

147,9 0,15139 -

1,006 147,9 0,03998 -

1,1861 147,9 0,00446 -

Таблиця 12*.5. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека. Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека

Тваринний світ 412 62 283 10 11 45 1 15000 15 412 Рослинний світ дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом: Судинні рослини голонасінні покритонасінні хвощеподібні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

1990

2000

2006

168 20 139 3 5 1 13 181

215 30 166 8 5 5 1 40 255

209 206 1 1 1 209

196 192 1 2 1 196

Таблиця 12*.6. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками Назва зоопарку (місце знаходження, рік заснування)

Роки

Пл ощ а, га

Кількість видів тварин і популяцій

Лановецький зоопарк (1991), Тернопільська область, м. Ланівці

1990

2000

10, 0

1 2

3 7

2006

10, 0

1 0

3 9

105

безхребетні

риби

земноводні

плазуни

птахи

ссавці

Разом

в т. ч. рідкісні хребетні

№ п. п.

Таблиця 12*.7. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість

2 0 2006 0 5 -

1 4

Заповідні урочища

Пам’ятки природи

1 1

Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садовопаркового мистецтва і т. д. ОПЗФ місцевого значення

3 8 1

4 8 0

50 5

5 1 3

5 1 5

Біосферні заповідники Природні заповідники

Національні природні парки Заказники

1 9 9 0 -

1 9 9 5 -

Площа, тис. га

20 00

1 9 9 0 -

Площа територій суворої заповідності 1 2 19 9 20 0 90 9 00 0 5 5 -

19 95

20 00

20 05

1 0 , 4 5 -

10 ,4 5

10 ,5 2

10 ,4 5

10 ,5 2

1 1 , 7 0 0 , 5 1 0 , 1 3 0 , 3 4

11 ,7 0

0, 51

0, 48

0, 51

0, 13

0, 34

9 1 , 0 9

93 ,7 0

94 ,2 1

2006

10, 45

10 ,5 2

1 0 , 4 5 -

1 0 , 5 2 -

0, 48

0, 13

0, 34

94 ,7 3

93, 81

Таблиця 12*.8. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародногозначення за роками Назва ВБУ

1990(УРСР)

1995

2006

Таблиця 12*.9. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1981 78 77

1985 209 77

1991 209 77

1993 209 77

1996 209 77

106

1997 209 77

2 0 0 6 -

1999 209 77

2001 209 77

2003 209 77

2005 196 255

2006 196 255

Таблиця 14.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № п/п.

РІК

Назва заходу

2005 3

2006 4

Обстежено об‘єктiв

2396

1846

в тому числі комплексно

629

718

3. 4. 5. 6.

7679 1661

7598 1811

1630 107096

1790 132346

107,096 72,522

132,346 89,224

Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафiв, тис./грн. Пред‘явлено позовiв, шт./грн.

174 871452

148 663214

10.

Стягнуто позовiв шт./грн.

11.

Винесено подань на позбавлення премiй посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

93 39807 -

86 60043 –

100

–

332

366

131 168 33 1099

115 207 44 900

695 181 223 -

501 215 184 –

7. 8.

12. 13.

14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

24.

Таблиця 14.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду № п/п 1 1. 2. 3. 4.

5. 6.

10.

11.

Рік

Назва заходу 2 Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/, чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафiв, чол/грн. Пред‘явлено позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів Видано дозволiв на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2003

2004

2005

2006

3 129 24 129 2/170

4 133 138 110 2/170

5 162 32 131 7/529

6 125 29 113 9/782

2/170

4/340

6/597

6/4126

16/73030 2

12/99360

3/1456

1/457

1/655

1/100

108

Табл. 14.3. Хіміко-аналітичний контроль ґрунтів та відходів Відібрано проб ґрунтів

відходів

Всього відібрано та проаналізовано проб

Здійснено компонентовизначень

1069

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися 14 (нафтопродукти, нітрати, рН, сірка, хлориди, гідрокарбонати, солевміст водної витяжки, мех.склад,, Cu, Zn, Ni, Co, Mn,.Cd.)

Кількість випадків перевищенням ГДК чи кларків Цинк (рух.) – 2, цинк (вал) – 2, свинець (вал) – 1, кадмій (вал) – 3.

Табл. 14.4. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту 1 р.Дністер і її притоки

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод тих, в яких встановлено всього перевищення нормативів ГДК 2 3 16 5

Відібрано та проаналізовано проб води 4 63

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників 5 (20- температура, запах, колір, прозорість, розчинений кисень, ХСК, БСК5, рН, хлориди, сульфати, амоній-іон, нітрати, нітрити, фосфати,жири, нафтопродукти, завислі речовини, сухий залишок,залізо)

Кількість випадків з перевищенням ГДК 6 р.Дністер і її притоки

Таблиця 14.5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу ( по забруднюючих речовинах) Кількість, шт Назва забруднюючих речовини, по яких встановлено перевищення нормативів

№ з.п.

1 1. 2.

1 3

4. 5. 6. 7. 8.

9 1 .

2 .Азоту оксиди (сума) Аміак Вуглецю оксид Заліза оксид Ксилол Пил Сполуки марганцю Толуол Всього

джерел забруднення, де перевірявся вміст ЗР

разом

3 42 9

4 0 0

до 2 разів 5 0 0

3 2 10 3 2 114

0 0 0 0 0 0

встановлених на джерелах перевищення нормативів ГДВ

110

в тому числі від 2 до 5 разів від 5 до 10 разів 6 7 0 0 0 0

понад 10 разів 8 0 0

Таблиця 17.1 . Надходження та використання коштів Тернопільського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № п/п 1 2 3 4 5

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2004 – 617,7 543,6 74,1

Рік 2005 74,1 769,0 792,3 50,8

2006 50,8 685,8 698,8 37,8

78,0

94,0

94,9

Таблиця 17.2 . Стан будівництва природоохоронних об‘єктів в Тернопільській області (тис. грн.) Рік Вид діяльності план Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

3079,0

2004 факт. 3079,0

план

2005 факт.

план

2006 факт.

100

2257,4

2265,9

100,4

6471,7

5812,6

89,8

Таблиця 17.3. Стан фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2006 рік (тис. грн.) № п/п 1. 2. 3.

Назва природоохоронних заходів Оснащення аналітичного підрозділу державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області приладами та спеціальним транспортним засобом для ведення моніторингу об'єктів довкілля області Розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі Видання поліграфічної продукції з екологічної тематики (Тернопільський обласний екологонатуралістичний центр учнівської молоді) Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення ґрунтів та підземних вод вод (Куропатниківська сільська рада Бережанського району)

Обсяг фінансування 90,0 24,913 3,0

13,033

Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться 5.

непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення ґрунтів

15,0

та підземних вод (Сидорівська сільська рада Гусятинського району) 6.

8. 9. 10.

Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод (Гукалівська сільська рада Зборівського району) Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод (Пробіжнянська сільська рада Чортківського району) Будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Шумськ Будівництво каналізації житлового кварталу в м. Ланівці Виготовлення проектно-кошторисної документації по розчистці русла річки Коропець і безіменного водотоку з метою ліквідації затоплення с.Новосілка Підгаєцького району

15,0

39,148 50,0 20,0

Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні 11.

та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення ґрунтів та

12,0

підземних вод (Новосілківська сільська рада Підгаєцького району) 12. 13. 14. 15. 16.

Проведення реконструкції очисних споруд у місті Скалат Придбання технологічного обладнання для очисних споруд м. Бучач Виготовлення проектно-кошториної документації ліквідації аварійного гноєсховища відгодівельного комплексу ТОВ „Зірка” смт. Козлів Козівського району Виконання робіт з ліквідації аварійного гноєсховища відгодівельного комплексу ТОВ „Зірка” смт. Козлів Козівського району Виготовлення поліграфічної продукції з екологічної тематики (Тернопільська обласна рада)

20,0 30,0 10,203 40,0 2,6

Придбання машин для збору, транспортування сільськогосподарських і промислових відходів 17.

18. 19 20 21

виробництва (Державне підприємство ,Ветсанзавод”)

50,8

Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції (Редакція газети „Екологічний сполох”) Прректування реконструкції каналізаційних очисних споруд в м. Кременці Реконструкція приміщень пам’ятки історії та архітектури другої половини ХУІ століття „Білокриницький замок” на території дендрологічного парку Кременецького лісотехнічного коледжу Реконструкція каналізаційних очисних споруд в м. Теребовля Разом:

112

23,7 78,7 30,0 115,7 698,797

Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, які зареєстровані в області № п/п

6 7 8 9

Назва громадської організації Тернопільський осередок Всеукраїнської екологічної Ліги Тернопільська територіальна екологічна організація „Зелена планета” Соціально-екологічне товариство „Молодь, довкілля, розвиток” Тернопільське екологічне об’єднання „Наше місто” Тернопільський обласний спортивноекологічний клуб „Каскад” „Екологічно-гуманітарне об’єднання „Зелений світ” Чортків Тернопільська обласна організація УТОП „МАМА-86-Тернопіль” Екологічний клуб „Медобори” Тернопільська громадська організація „Центр захисту прав людини” Тернопільська територіальна екологічна організація „Зелений світ” Бережанська рйонна дитяча громадська організація екологічний „Край” Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта” Тернопільська молодіжна екологічна ліга Українське гідроекологічне товариство (Тернопільське обласне відділення)

Керівник

Вадзюк Степан Несторович П’ясецький Дмитро Іванович Твердоступ Ростислав Борисович Качмарська Любомира Григорівна Ліщенко Олександр Васильович Степаненко Олександр Михайлович Могилюк Лідія Федорівна Твердоступ Ірина Михайлівна Герц Іван Іванович Гарник Юлія Анатоліївна

Адреса м. Тернопіль а/с 103 м. Тернопіль, вул. Б.Лепкого, 14/207 м. Тернопіль, вул. Карпенка, 5/23 м. Тернопіль, вул. Головацького 6/2 м. Тернопіль, вул. Коновальця, 12/94 м. Чортків, вул. Л. Українки, 8/1 м. Тернопіль, вул. кн.Острозького,14 м. Тернопіль, вул. Медова, 3/95 м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 21 м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 8/245

Тел./факс

25-37-93 25-99-70

Електронна пошта sv@la4.net

26-90-72 ses@yed.te.ua 43-17-96 25-96-34 25-95-66

admin@eco.gov.te.ua kachmarsky@yahoo.com

28-19-25 80976361302 03552-2-1843

steps@greenworld.ch.te.ua

27-39-81 23-31-13 25-05-46

43-20-05

ternopil@mama86.te/ua Hertc@tu.edu.te.ua ekojuli@yahoo.com garnyk@ucr.net

ternopil@greenparty.ek.com.ua

Видайко Володимир Васильович

м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3

25-08-19

Проців Галина Петрівна

м.Бережани, вул. Валова, 8в

8-03548-2-2441

Березіцька Мирослава Мирославівна

м. Тернопіль, вул. Тарнавського, 8/35

26-72-83

Романчук Ігор Володимирович

м. Тернопіль, вул. Тарнавського, 3/50

26-50-79

krayprociv@mail.ru

Грубінко Василь Васильович

м. Тернопіль, вул. Максима Кривоноса,2

113

53-30-56

gvv@tspu.edu.ua

Відповідальні за підготовку розділів Звіту про стан навколишнього природного середовища за 2006 рік” Прізвище Панчук О. П. Федина Н. О.

Ференц Е. М. П’ятківський І. О. Мричко В. В.

Чубай С. П.

Вітко Л.Я.

Дроздовський А.К.

Посада заступник начальника держуправління начальник відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності заступник начальника Державної екологічної інспекції в області завідувач сектором розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів заступник начальника відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності головний спеціаліст сектору організаційного забезпечення, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності начальник відділу державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності

114

Телефон

Розділи

25-95-63

1, 22

25-95-77

3, 4, 6, 7, 8, 13

25-96-34

4, 5, 6, 7, 8, 14

25-95-77

5, 10, 11, 12, 12*, 18

25-95-62

17, 21

25-95-93

19, 20

25-95-77

2, 9, 16

25-95-62