МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області
Стан навколишнього природного середовища Тернопільської області у 2007 році
Тернопіль – 2008 1
ВСТУП Подана характеристика стану навколишнього природного середовища в 2007 р. Відображено динаміку показників за 2005-2007 роки. У матеріалах використані дані Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, обласної санепідемстанції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, обласного головного управління земельних ресурсів, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість”, обласного управління по меліорації і водному господарству, Тернопільського обласного управління лісового господарства, облгідрометцентру, управління освіти облдержадміністрації, вищих учбових закладів, статистичні дані. Матеріали до друку підготовлено в комп’ютерному центрі Держуправління охорони навколишнього природного середовища Тернопільській області. При використанні даних цього видання посилання на джерело інформації обов’язкове.
2
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Тернопільська область належить до невеликих областей України, її площа - 13,8 тис. км2, що становить 2,3% від території держави. Область розташована в західній частині України між 24°44' і 26°44' сх. д. та 48°30' і 50°16' пн. ш. її крайні пункти— с. Дуляби (західний), с. Окопи (східний), с. Переморівка (північний), с. Білівці (південний). Тернопільщина межує з Рівненською, Львівською, Івано-Франківською, Чернівецькою, Хмельницькою областями України. Межі області на значному протязі природні: на сході - р. Збруч, на півдні та південному заході — р. Дністер, на північному заході – Кременецьке горбогір'я. За своїм виглядом на карті область нагадує трикутник. Вона видовжена з півночі на південь на 195 км, а із заходу на схід у середній частині — на 129 км. Значна її протяжність із півночі на південь позначається на розподілі сонячної радіації по території області, зумовлює відмінності в температурному режимі в північній і південній її частинах. Область лежить у внутрішній частині Європи, у районах панування західних вітрів, і це впливає на формування на її території помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А положення її в західній частині Подільської височини, недалеко від гірської системи Карпат (з південного заходу) і Поліської низовини (із півночі) визначає особливості формування природних комплексів на її території. Географічне положення Тернопільської області в господарському відношенні є доволі вигідним. Її розміщення в західній частині правобережного лісостепу — у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням — сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а положення поблизу індустріального Прикарпаття і Львівсько-Волинського вугільного басейну — розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання трудомістких галузей господарства. Тернопільська область розташована поблизу кордону нашої держави з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Разом із тим, у сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин область, маючи відносно високий ступінь забезпеченості трудовими ресурсами, може стати регіоном для вкладання інвестицій (капіталу) іноземних фірм. Цьому сприяє розташування області на важливих транспортних магістралях, які з'єднують Київ зі Львовом, Чопом.
3
Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні зв'язки області зі східними регіонами України, безпосередньо із сусідніми областями та країнами Європи. Розташування території області на важливих транспортних шляхах та центральне положення її обласного центру — Тернополя (49°33'пн. ш.; 25°34' сх. д.) - сприяють розвитку вантажо- та пасажироперевезень між різними частинами області. В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів, які відрізняються за своїм географічним положенням, площею, кількістю населення, особливостями соціально-економічного розвитку Обласний центр займає територію 3,8 тис. га. В області нараховується 35 міських поселень, із яких тільки Тернопіль є містом обласного підпорядкування, шістнадцять — районного. Територія Тернопільської області має помірно континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним із них є географічна широта, з якою пов'язана висота сонця над горизонтом і величина сонячної радіації, що надходить на поверхню області. Висота сонця над горизонтом на території Тернопільської області в червні в полудень досягає 63-65°, у грудні — 17-19°, а в дні рівнодення — 40-42°. Тривалість дня коливається від 8 до 16,5 год. Неоднакові показники висоти сонця над горизонтом та зміни хмарності упродовж року впливають на зміну денної сонячної радіації від 130 кал/см2 у грудні до 532 кал/см2 у червні, досягаючи за рік 40 ккал/см2 . Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший — січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі — у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С. У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С). Такі відмінності у величинах температур пояснюються особливостями рельєфу. Найнижчі показники температур повітря в центральній частині області значною мірою визначаються тим, що це — найбільш підвищена, безліса частина височини. Вторгнення на територію області континентальних мас повітря призводить до значних коливань температури в усі пори року. Улітку температура може підніматися до +37°С, а взимку — опускатися до -34°С. Відмінності в розподілі тепла на території області мають важливе значення для особливостей розвитку сільськогосподарських культур. Особливо важливі показники суми температур за період із середньодобовими температурами, вищими від 10°С, коли складаються сприятливі умови для розвитку сільськогосподарських культур. Вони найвищі на півдні області (2600°), дещо нижчі на півночі (2565°) і найнижчі в центральній частині (2470°). 4
На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше — на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша — узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні. На території області чітко виділяються пори року. Кожна з них має свої особливості. Зима настає тоді, коли середньодобова температура опускається нижче від позначки 0°С. На Тернопільщині вона коротка і м'яка, з частими відлигами. Зима найдовша в центральних і східних районах (до 112 днів), найкоротша на заході та в низовинних ділянках на півночі (до 104 днів). Кількість днів зі сніговим покривом досягає 80-90. Відлиги і різкі коливання температур взимку і на початку весни нерідко наносять шкоду озимим культурам. Весна в області починається із другої декади березня, після переходу середньодобової температури через 0°С, і триває до останньої декади травня, після переходу середньодобової температури через 15°С. Погода навесні дуже мінлива: нерідко тепло раптово змінюється різким похолоданням і навпаки. Повторні похолодання у квітні і травні, викликані вторгненням на територію області північних вітрів, призводять до заморозків. Весна закінчується тоді, коли цвітуть конвалії та акації. Літо в області починається в кінці травня і триває до другої декади вересня. Найдовше воно в південно-східній частині області, а найкоротше – у центральній. У першій половині літа часто бувають короткочасні зливи, велика кількість опадів. Іноді випадає град, який супроводжується сильними вітрами, що завдає неабиякої шкоди сільськогосподарським культурам. Осінь триває з вересня до кінця листопада. Перша її половина відзначається погожими сонячними днями. Перші заморозки починаються в середині жовтня. Уже наприкінці осені подекуди випадає сніг і на дорогах буває ожеледиця. За відмінностями у кліматичних показниках на території області можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний. Північний район охоплює територію Зборівського, Збаразького, Лановецького, Шумського, Кременецького адміністративних районів. Сума температур, вищих від 10°С, становить у цьому районі 2600 - 2550°С. Середньорічна температура повітря майже на 0,5°С нижча ніж у південній частині області. Безморозний період триває 160— 165 днів. Опадів випадає понад 650 мм на рік. 5
Центральний район називають ще «холодним Поділлям». До його складу входять Бережанський, Козівський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Підволочиський, Гусятинський райони. Сума активних температур тут становить 2400 — 2500°С. Середньорічна температура повітря +6,8°С. Безморозний період— 150-165 днів. Річна сума опадів коливається від 600 до 650 мм. Південний район включає територію Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастириського та Чортківського районів. Сума температур, вищих від 10°С, коливається тут від 2500° до 2700°С. Середньорічна температура повітря +7,3°С, безморозний період— 160-165 днів, опадів випадає від 520 до 600 мм на рік. Цей район називають ще «теплим Поділлям». Весна настає тут майже на два тижні швидше, ніж на решті території області. Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим створюють на всій території області умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур. У Південному агрокліматичному районі сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур (помідорів, винограду, персиків, абрикосів тощо). На території області бувають кліматичні явища, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. До них належать заморозки, зливи, град тощо. Заморозки є особливо небезпечними пізньої весни та ранньої осені, бо призводять до вимерзання посівів. Найчастіше вони бувають у північній та центральній частинах області, куди проникає холодне арктичне повітря. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий покрив відсутній, а температура повітря доволі низька. Кліматичні умови області сприятливі для відпочинку населення, найкращі вони на берегах Дністра і його приток. Місто Заліщики, що лежить у одній з меандр Дністра, вважається кліматичним курортом області. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області Основні показники соціально-економічного розвитку області показано у таблиці 1.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ За січень 2008р. виробництво промислової продукції зросло порівняно з січнем 2007р. на 21,6%, проте знижено у січні 2008р. порівняно з груднем 2007р. на 19,2%.
6
Зміни обсягів промислового виробництва (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)
140
130
121,6
117,6
120
117,4
115,7
116,2 116,1
119,2
120,7 116,3
117,4
117,6
110
110,0 108,7
ен ь гр уд
ь
па д то ли с
ь
вт ен жо
ен ве ре с
рп ен ь се
ен ь ли п
ь
рв ен ь че
ен тр ав
нь іте
ре з 2 007р.
кв
ен ь
й ти бе
лю
сі
че н
ь
100
2 008р.
Порівняно з січнем 2007р. ріст виробництва відбувся в цілому на підприємствах добувної промисловості на 69,3%, переробної промисловості – на 20,5%, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 15,9%. В добувній промисловості досягнуто росту виробництва підприємствами з добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, на 72,2%. В переробній промисловості досягнуто росту виробництва проти січня 2007р. підприємствами з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на 0,1%, підприємствами з оброблення деревини – на 30,2%, хімічної та нафтохімічної промисловості – на 46,0%, машинобудування – на 180,7%, підприємствами з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – на 12,5%, підприємствами металургійного виробництва – на 165,1%, підприємствами легкої промисловості – на 5,7%, целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності – на 63,6%. Збільшили обсяги виробництва у січні 2008р. в порівнянні з січнем 2007р. підприємства 12 районів з 17 та м.Тернополя, зокрема: Борщівського (на 34,9%), Гусятинського (на 25,6%), Лановецького (на 164,5%), Тернопільського (на 51,6%) районів. У січні 2008р. в порівнянні з груднем 2007р. знизили обсяги виробництва 154 підприємства (59,0% до загальної кількості), не працювали – 34 (13,0%). У січні 2008р. порівняно з груднем 2007р. знижено виробництво продукції на підприємствах добувної промисловості на 21,2%, переробної промисловості – на 20,1% та на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 0,3%. Значна частка реалізованої продукції припадає на підприємства по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 47,4%, по 7
Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 140
131,7
130 120 107,1
110 100
98,1
98,3
100,0
99,4
105,3
104,0
99,7 104,8
102,2
100,1
97,6
2007
грудень
листопад
жовтень
вересень
серпень
липень
червень
травень
квітень
лютий
січень
80
березень
90
2008
виробництву іншої неметалевої мінеральної продукції – 8,2%, легкої промисловості – 3,6%, машинобудування – 8,1%. Відбуваються характерні зміни у виробництві ряду видів продукції. Так, у січні 2008р. підприємствами добувної промисловості вироблено піску, гальки, гравію та щебеню для будівництва 30,6 тис.м3, що на 78,9% більше, ніж у січні 2007р.; підприємствами переробної промисловості вироблено: яловичини і телятини охолодженої – 356 т, що на 9,4% менше, ніж у січні 2007р., ковбасних виробів – 228 т (відповідно на 18,6% менше), молока обробленого – 1715 т (на 39,7%), спирту етилового – 781 тис.дал (на 10,8%), виробів панчішношкарпеткових – 200,1 тис. пар (на 49,8%), цегли керамічної невогнетривкої – 1,9 млн.шт.ум. цегли (на 24,0%). СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства за січень 2008р. знизилися проти січня 2007р. на 2,4%, у т.ч. в господарствах населення – на 4,3%, а в сільськогосподарських підприємствах зросли на 6,1%. За розрахунками, на 1 лютого 2008р. чисельність поголів’я худоби та птиці характеризувалася такими даними: (тис. голів) Всі категорії господарств 2008р. до 2007р. 2008р. +, – у% Велика рогата худоба у т.ч. корови Свині Вівці та кози Птиця
Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності 2008р. до 2007р. 2008р. +, – у%
Господарства населення 2008р. до 2007р. 2008р. +, – у%
219,0
–25,4
89,6
29,8
–8,1
78,6
189,2
–17,3
91,6
132,1 290,9 11,8 4058,9
–9,3 –11,3 –0,3 –52,0
93,4 96,3 97,5 98,7
9,9 68,0 0,3 593,9
–1,4 –4,6 –0,2 –87,7
87,6 93,7 60,0 87,1
122,2 222,9 11,5 3465,0
–7,9 –6,7 –0,1 35,7
93,9 97,1 99,1 101,0
8
Порівняно з 1 лютого 2007р. в господарствах усіх категорій зменшилось поголів`я великої рогатої худоби на 10,4%, зокрема корів – на 6,6%, свиней – на 3,7%, овець та кіз – на 2,5%. Зменшення поголів’я худоби відбулося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення. Надходження молока та молочних продуктів на переробні підприємства області у 2007р. характеризувалося такими даними: (тонн) 2007р. у порівнянні з 2006р. 2007р. Закуплено всього у тому числі від сільськогосподарських підприємств господарств населення інших господарських структур
2006р.
в абсолют-них цифрах
у%
178951
170782
8169
104,8
25812 150592 2547
30546 138053 2183
–4734 12539 364
84,5 109,1 116,7
Обсяги надходження молока на переробні підприємства у 2007р. зменшилися проти 2006р. у Бережанському, Бучацькому, Монастириському та Підгаєцькому районах. Найбільше молока та молочних продуктів надійшло на переробні підприємства Теребовлянського (52,3 тис.т), Кременецького (36,9 тис.т), Шумського (16,5 тис.т), Гусятинського (11,6 тис.т) та Чортківського (11,4 тис.т) районів. Обсяги реалізації аграрними підприємствами основних видів сільськогосподарської продукції у 2007р. характеризувалися такими даними: (тонн) 2007р. до 2006р.
2007р. Зернові культури у тому числі пшениця Насіння соняшнику Цукрові буряки (вкл. давальницьку сировину) Картопля Овочі Плоди та ягоди Худоба та птиця (у живій вазі) у тому числі велика рогата худоба свині птиця Молоко та молочні продукти Яйця, тис.шт.
у%
Довідково: частка реалізації продукції переробним підприємствам у загальному обсязі, % 2006р. 2007р. 6,9 11,8
579334
+, – 128977
289751 4149
37306 2106
114,8 203,1
6,5 4,0
9,5 3,3
1600968 26769 8905 1439
115490 7096 3345 -55
107,8 136,1 160,2 96,3
95,0 21,1 2,8 54,5
95,0 2,3 0,1 72,0
13364
4721
154,6
68,4
65,4
6358 5256 1593 24875 111251
1607 2053 1057 -3055 -21590
133,8 164,1 297,2 89,1 83,7
75,8 70,3 5,8 98,4 –
73,6 70,4 21,6 98,9 –
128,6
Реалізацію зернових та зернобобових культур у 2007р. порівняно з 2006р. зменшили сільськогосподарські підприємства Бережанського, Борщівського, Кременецького, Монастириського (на 11,7–35,7%) районів. 9
Станом на 1 січня 2008р. на підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур та у сільськогосподарських підприємствах, було в наявності 338,8 тис.т зерна (на 72,7% більше проти 1 січня 2007р.), у т.ч. пшениці – 128,0 тис.т (на 31,5% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 210,5 тис.т зерна (на 66,2% більше проти 1 січня 2007р.), у т.ч. пшениці – 91,5 тис.т (на 64,5% більше). В середньому на одне сільськогосподарське підприємство на початок 2008р. припадало по 273 т зерна, у т.ч. 119 т пшениці (на 1 січня 2007р. відповідно 182 т та 80 т). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 128,3 тис.т зерна, у т.ч. зернозберігаючі – 64,6 тис.т. Станом на 1 лютого 2008р. на підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур та в сільськогосподарських підприємствах (крім малих), було в наявності 299,1 тис.т зерна (на 62,1% більше проти 1 лютого 2007р.), у т.ч. 106,4 тис.т пшениці (на 14,8% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 171,7 тис.т зерна (на 42,6% більше проти 1 лютого 2007р.), у т.ч. 70,6 тис.т пшениці (на 36,4% менше). Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували при закупівлі зберігаючі та переробні підприємства, у січні 2008р. становила 1003,3 грн. за т, з них на пшеницю – 1055,9 грн. за т (у січні 2007р. – відповідно 701,7 грн. та 676,2 грн. за т). БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ За січень 2008р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 30897 тис. грн., що на 12,2% більше проти січня 2007р. Зміни обсягів будівельних робіт (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 118,0 105,6 98,8
100
100,5
98,5
100,2
98,0
101,4
102,2
Січеньвересень
112,2
Січеньсерпень
120
106,8 103,8 105,1
2007
2008
10
Січеньгрудень
Січеньлистопад
Січеньжовтень
Січеньлипень
Січеньчервень
Січеньтравень
Січеньквітень
Січеньберезень
Січеньлютий
Січень
80
Зростання обсягів будівельних робіт у січні 2008р. порівняно з січнем 2007р. відбулося лише за окремими видами будівельної діяльності. Так, будівництво будівель та споруд в цілому, частка яких у загальнообласному обсязі становить 88,0%, зросло на 25,2%, у т.ч. будівництво будівель – на 29,8%. Будівництво і ремонт доріг, частка яких складає 2,6%, зросло у 3,0 раза. Водночас, серед загальнобудівельних робіт, на 6,2% скорочено обсяги робіт з будівництва ліній зв’язку і енергопостачання, та на 66,1% – монтаж і встановлення збірних конструкцій.Обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок, частка яких у загальнообласному обсязі складає 1,7%, знизились на 22,3%, оренда будівельної техніки з оператором – на 12,3%. Індекси обсягів виконаних будівельних робіт по районах та м. Тернополю наведено в таблиці: (у відсотках до відповідного періоду попереднього року) Січень 2008р. По області м.Тернопіль райони Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський
112,2 113,4 138,7 19,6 30,2 – 24,0 39,2 3700,0 1850,0 141,6 183,3 0,0 164,3 13,3 113,0 54,4 86,2 1398,0
Наростили обсяги будівництва підприємства 8 районів області та м.Тернополя (у січні 2007р. – 9 районів). Найбільше скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з січнем 2007р. підприємства Борщівського (на 80,4%) та Підгаєцького (на 86,7%) районів через відсутність достатньої кількості замовлень на будівельні роботи, а підприємства Гусятинського району взагалі не працювали. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами за 2007р. становив 125,1 млн.дол.США і збільшився порівняно з 2006р. на 53,3%, а обсяг імпорту – 168,6 млн.дол. і збільшився на 42,4%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 43,5 млн.дол. (у 2006р. – 36,9 млн.дол). 11
Зовнішньоторговельні операції з товарами на протязі 2007р. підприємства та організації області здійснювали з партнерами із 83 країн світу, у т.ч. 157 підприємств експортували товари в 49 країн, 264 – імпортували з 76 країн. Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами наведено у таблиці.
Всього Країни СНД у тому числі Азербайджан Білорусь Грузія Молдова Російська Федерація Туркменістан Країни ЄС у тому числі Австрія Естонія Угорщина Німеччина Польща Нідерланди Чеська Республіка Інші країни у тому числі Туреччина Марокко Китай Сполучені Штати Америки
Експорт вартість, у% тис.дол. 2007р. до США 2006р. 125054,4 153,3 45531,1 169,5
Імпорт вартість, у% тис.дол. 2007р. до США 2006р. 168629,7 142,4 12189,2 136,3
Сальдо –43575,3 33341,9
3341,3 4359,3 5774,9 3040,0
714,7 115,7 378,7 112,2
– 2509,9 735,7 5284,6
– 90,9 – 165,1
3341,3 1849,4 5039,2 –2244,6
25038,9 2227,4 70853,8
154,6 220,0 154,6
3606,6 – 140443,9
134,2 – 145,5
21432,3 2227,4 –69590,1
4318,1 3161,2 4216,4 13944,3 25119,0 3784,0 1935,2 8669,5
81,2 154,2 97,0 240,9 202,4 223,4 136,8 97,7
1358,9 1663,6 4456,7 61481,2 28942,7 4609,3 3321,4 15996,6
42,6 126,3 128,1 162,2 134,6 139,1 182,1 109,4
2959,2 –1497,6 –240,3 –47536,9 –3823,7 –825,3 –1386,2 –7327,1
2059,8 2728,6 32,3 319,0
120,5 148,3 98,9 453,0
889,0 14,7 6459,4 1655,4
239,0 19,1 149,7 175,9
1170,8 2713,9 –6427,1 –1336,4
До країн СНД було експортовано 36,4% усіх товарів, до країн ЄС – 56,7% (у 2006р. – відповідно 32,0% і 56,2%). З країн СНД імпортовано 7,2% усіх товарів, з інших країн світу – 92,8% (у 2006р. – 7,6% і 92,4%). Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 20,0%, Польщі – 20,1%, Німеччини – 11,2%, Грузії – 4,6%, Угорщини – 3,4% від загального обсягу експорту. Найбільші імпортні надходження здійснювались з Німеччини – 36,5%, Польщі – 17,2%, Італії – 5,0%, Китаю – 3,8%. У 2007р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 8,9 млн.дол.США, у т.ч. з інших країн світу – 8,8 млн.дол.США, з країн СНД – 0,1 млн.дол.США. У той же час нерезидентами вилучено капіталу на 5,5 млн.дол.США. У цілому приріст іноземного капіталу в економіку області у 2007р. склав 6,0 млн.дол.США. Зріс капітал нерезидентів з Польщі на 3,8 млн.дол., Естонії – 2,1 млн.дол., Німеччини – 1,6 млн.дол., Норвегії та Угорщини відповідно – на 1 млн.дол., Ірландії – 0,7 млн.дол., а знизився з Сполученого Королівства – на 4,8 млн.дол.
12
Збільшення іноземного капіталу у 2007р. спостерігалося на підприємствах переробної промисловості – 2,3 млн.дол., діяльності транспорту та зв’язку – 4,2 млн.дол., сільського господарства – 1,7 млн.дол., будівництва – 0,4 млн.дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, станом на 1 січня 2008р. становив 51,0 млн.дол., що на 13,5% більше, ніж на 1 січня 2007р., і склав 46,2 дол. на одну особу. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ На 1 січня 2008р. в області, за оцінкою, проживало 1098,6 тис. осіб. Упродовж 2007р. чисельність наявного населення області зменшилася на 6,8 тис. осіб, або на 6,1 особи на 1000 населення. Загальне скорочення населення відбулось, як за рахунок природного скорочення – 5,1 тис. осіб, так і міграційного – 1,7 тис. осіб. Порівняно з 2006р. природне скорочення збільшилося на 109 осіб. Природне скорочення населення спостерігалось у всіх районах області. У м.Тернополі спостерігався природний приріст. Природний рух населення у 2007р. характеризувався незначним скороченням народжуваності. Смертність залишилась на рівні минулого року. Всього 2006
2007р. у % до 2006р.
2007
На 1000 осіб 2006
2007
Кількість народжених живими, осіб
11623
11431
98,3
10,5
10,4
крім того, кількість мертвонароджених Кількість померлих, осіб
49 16556
76 16473
155,1 99,5
4,2³ 14,9
6,6³ 14,9
109
98
89,9
9,44
8,44
4933
5042
102,2
–4,4
–4,5
8726
9565
109,6
7,9
8,7
3467
3375
97,3
3,1
3,1
у т.ч. дітей віком до 1 року Природне скорочення населення, осіб Кількість шлюбів, одиниць Кількість розлучень, одиниць
Рівень народжуваності значно різниться по окремих районах області: від 13,3‰ у Кременецькому районі до 8,1‰ у Підгаєцькому, про що свідчать дані таблиці. Кількість народжених на 1000 жителів, ‰ 10,4 До 8,5 8,5–10,4
10,5–12,4 Понад 12,4
Райони з відповідними показниками народжуваності Тернопільська область Підгаєцький Заліщицький, Козівський, Зборівський, Борщівський, Монастириський, Теребовлянський, Лановецький, Чортківський, Тернопільський, Бережанський, Збаразький, Підволочиський Гусятинський, м.Тернопіль, Шумський Бучацький, Кременецький
13
Збільшилася інтенсивність укладання шлюбів – з 7,9‰ у 2006р. до 8,7‰ у 2007р. Рівень розлучуваності залишився на рівні – 3,1 розлучень на 1000 населення. Природний рух населення області характеризується суттєвим перевищенням числа померлих над живонародженими: у 2007р. на 100 померлих в області осіб припадало 69 дітей, які народилися живими. Рівень смертності в області коливався від 8,5‰ у м. Тернополі до 19,2‰ у Підгаєцькому районі: Кількість померлих на 1000 жителів, ‰ 14,9 До 12,3 12,3–14,9 15,0–17,6
Понад 17,6
Райони з відповідними показниками смертності Тернопільська область м.Тернопіль Бучацький, Тернопільський Збаразький, Чортківський, Борщівський, Гусятинський, Бережанський, Кременецький, Теребовлянський, Заліщицький, Шумський, Козівський Зборівський, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький
В області суттєвими залишаються втрати народжених. До числа втрат відносяться мертвонароджені, яких у 2007р. було зареєстровано 76 (із загальної кількості 11507 народжених), та діти, які померли у віці до 1 року, – 98 осіб. Кількість мертвонароджених порівняно з 2006р. зросла на 27 дітей, а показник мертвонароджуваності зріс з 4,2 до 6,6 на 1000 народжених живими і мертвими. Число померлих віком до 1 року зменшилося на 11 осіб, а в розрахунку на 1000 живонароджених їхня кількість зменшилась з 9,4 у 2006р. до 8,4 у 2007р. У перинатальному періоді (тобто безпосередньо перед пологами, у період пологів та упродовж перших 7 днів життя) у 2007р. померло 128 дітей (у 2006р. – 100 дітей). Структура причин смерті населення у 2007р. порівняно з 2006р. майже не змінилась. Перше місце посідають xвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смерті. Осіб Всього померлих у т.ч. від хвороб системи кровообігу новоутворень зовнішніх причин смерті з них від транспортних нещасних випадків випадкового утоплення та занурення у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю
У % до підсумку 2006 20072
20072
2006
На 100 тис. осіб 2006 20072
16556
16473
100,0
100,0
1493,3
1494,8
11299 1966 979
11313 1956 978
68,2 11,9 5,9
68,7 11,9 5,9
1019,0 177,3 88,3
1026,6 177,5 88,7
187
212
1,1
1,3
16,9
19,2
95
102
0,6
0,6
8,6
9,3
104
124
0,6
0,8
9,4
11,3
14
навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень
128
118
0,8
0,7
11,5
10,7
50
26
0,3
0,2
4,5
2,4
Міграційний рух населення в області характеризується такими даними: Всього 2006
20072
2007р. у % до 2006р.
На 1000 осіб 2006 20072
Всі потоки міграції Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення
13523 13579 15352 15283 1829 1704 Внутрішня міграція 8613 8646 8613 8646 х х Зовнішня міграція 4910 4933 6739 6637 1829 1704
100,4 99,6 93,2
12,2 13,9 1,7
12,3 13,9 1,6
100,4 100,4 х
7,8 7,8 х
7,9 7,9 х
100,5 98,5 93,2
4,4 6,1 1,7
4,4 6,0 1,6
Упродовж 2007р. міграційне скорочення населення у порівнянні з 2006р. зменшилося з 1829 до 1704 осіб. В цілому по області на 1000 жителів припадало 12,3 прибулих і 13,9 вибулих. Коефіцієнт міграційного скорочення становив 1,6‰. У 6 районах області відбувся міграційний приріст населення і найбільшим він був у Тернопільському районі – 12,9‰. Поряд з цим у 11 районах і м. Тернополі зареєстровано міграційне скорочення населення. Найбільшим його рівень був у м. Тернополі (7,4‰), Підгаєцькому (6,8‰) та Монастириському (6,4‰) районах. 2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря У 2007 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Тернопільській області становила 66,119 тис. т. В порівнянні з 2006 роком загальні викиди збільшились на 12,6 тис. т або на 24 %. В області намітилась тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що пов’язано зі збільшенням об’ємів виробництва. Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблицях 2.1., 2.2. Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році оксиди вуглецю - 3,446 тис. т, оксиди азоту - 2,119 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 2,526 тис. т. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2005-2007 роки приведена у таблиці 2.4. 15
Найбільша щільність викидів на 1 км 2 – 13, 026 т у м. Тернополі. Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства Тернопільського, Гусятинського, Кременецького та Чортківського районів. До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням газу ( 11,358 тис.т, або 55,5 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), а саме: Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз” (7,538 тис.т, або 36,6 %), Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів „Черкаситрансгаз” (2,5 тис.т, або 12,2%), Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” (0,982 тис.т, або 4,8%). Перелік основних забруднювачів приведений у таблиці 2.3. 2.2. Якість повітря у населених пунктах Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир. Проводився постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв'язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя. В 2007 році заміри проводились в 10 контрольних точках. Проведено 627 досліджень атмосферного повітря, з них 84 не відповідали санітарногігієнічним вимогам. Стан атмосферного повітря досліджувався за наступними інгредієнтами: диоксид азоту- 147 досліджень, 20 проб з перевищенням ГДК; оксид вуглецю 150 досліджень, 30 проб з перевищенням ГДК, завислі речовини -132 дослідження, 9 проб з перевищенням ГДК, формальдегід - 90 досліджень, 17 проб з перевищенням ГДК хлористий водень - 6 досліджень, аміак - 15 досліджень. У зв'язку з аварією на залізничній станції Ожидів Львівської області на території Тернопільської області проводився щоденний відбір проб атмосферного повітря на визначення вмісту фосфорного ангідриду у визначених точках. Всього було відібрано 1313 проб атмосферного повітря, перевищень ГДК не виявлено. 2.3. Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Санепідемслужбою області проводилась певна робота, спрямована на боротьбу з забрудненням атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, 16
щорічна участь у рейдах-перевірках автогосподарств щодо організації контролю за додержанням вимог державних стандартів по токсичності відпрацьованих газів під час операції "Чисте повітря", участь в складанні та перегляді схем руху автотранспорту в населених пунктах, контроль за будівництвом об'їзних доріг і інше. В Тернопільській області знаходиться 155 підприємств, які мають викиди забруднюючих речовин в повітряний басейн. Загальне зменшення забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств пояснюється зменшенням обсягів виробництва, скороченням виробничих потужностей і часу роботи, ліквідацією або реконструкцією основних виробництв-джерел забруднення атмосферного повітря, впровадженням екологічно чистих технологій. За 2007 рік по Тернопільській області було проведено в міських поселеннях всього 3470 досліджень атмосферного повітря, з них перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин всього 157, що становить 4,5%, в 2006 р. відповідно 6,4%. Перевищення ГДК шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря протягом 2007 р. відзначалось по 3-х інгредієнтах: пил 10,1%, проти в 9,9% 2006 р., оксид вуглецю 12,0% проти 13,1% в 2006 р., діоксид азоту 6,0% проти 8,1% в 2006 р. В сільських поселеннях було проведено всього 444 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин всього 1, що становить 0,2% (2006 р. - 2,8%). Протягом 2007 року в м. Тернополі проведено 831 дослідження атмосферного повітря, з них 90 не відповідало санітарним нормам по оксиду вуглецю - 18%, діоксид азоту - 12,8%, формальдегід - 13,2%. В 2007 році спеціалістами Тернопільської міської СЕС проводився лабораторний контроль за атмосферним повітрям на межі СЗЗ 21-го промислового підприємства міста. Проведено 204 дослідження по наступних інградієнтах: завислі речовини- 54; хромовий ангідрид - 3; формальдегід - 12; сірчистий ангідрид - 18; окис вуглецю - 69; аміак — 15; сірчана кислота - 3; хлористий водень - 6; марганець- 9 ртуть - 3; діоксид азоту -69 (з них З перевищення ГДК по 1111 "Альфа"). Будівництво об'їзних доріг в населених пунктах в значній мірі зменшить забруднення атмосфери шкідливими викидами автотранспорту та покращать екологічний стан населених пунктів області. Залишається невирішеним питання будівництва об'їзної дороги м. Заліщики, проблема ускладнюється географічним розміщенням міста, вузькими вулицями. Заплановано будівництво об'їзної дороги м. Бережани, з держбюджету виділяється 150 млн. гривень. 2.4. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Для зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу у звітному році, за даними статистики, виконано 4 повітреохоронних заходи, серед яких: удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, 17
сировини) - 2, підвищення ефективності існуючих очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію та ремонт) – 1, інші повітреохоронні заходи – 1. Для виконання цих заходів підприємствами витрачено більше 0,616 млн. грн., що дало змогу знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 63 тонни, в тому числі за рахунок переходу на інші види палива – 53 тонни. Не виконаними залишаються заходи з переведення котелень з твердого палива на газ. Дане невиконання пов’язане із значними фінансовими затратами і, в основному, з повним незадіянням котелень у роботі підприємств, через простої останніх. Динаміка виконання заходів приведена у таблиці 2.5. 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання З метою зменшення викидів парникових газів у 2007 році обласною державною адміністрацією за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відібрано шість основних проектів для фінансування згідно статті 17 Кіотського протоколу, які надіслано Національному агентству екологічних інвестицій.. Пріоритетним з проектів в Тернопільській області є лісорозведення, два проекти з виробництва біопалива, проект реконструкції ГЕС «Топольки» у м. Бучачі, проект модернізація систем опалення бюджетної сфери області, а також проект будівництва та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального. В проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів щодо скорочення викидів парникових газів» включено чотири із шести вищезгаданих заходів, зокрема: - реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі; - виробництво біопалива і біоелектроенергії; - модернізація систем опалення бюджетної сфери області; - будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік. Передбачувані обсяги скорочення викидів парникового газу (СО2) від впровадження вищезгаданих проектів становитимуть 429,1 тис. тонн. № з/п 1
Реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі
СО2
Передбачувані обсяги скорочення викидів, тис. т 2,1
2 3
Виробництво біопалива і біоелектроенергії Модернізація систем опалення бюджетної сфери області Будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік.
СО2 СО2
8,2 58,8
2008р. 2012р.
СО2
360
2012р.
4
Найменування заходу
Парниковий газ
18
Строк виконання 2008р.
Протягом 2008-2015 років в рамках виконання Державної цільової програми «Ліси України» заходом «Збільшення лісистості території в межах Тернопільської області» планується збільшення лісистості на території області на 2950 га. Обсяги поглинання вуглецю діоксиду (СО2) становитимуть 210,2 тис. тонн. 4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод Провідне місце в області належить рікам. Рівнинний рельєф і достатнє зволоження впливають на формування густої річкової мережі. По території області протікає понад 1400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. До великих річок належить річка Дністер; до середніх – Збруч, Серет, Іква і Горинь; всі інші - до малих. Всі річки загальнодержавного значення. Більшість річок області (80%) протікає в меридіональному напрямі по нахилу території області. Це ріки, які належать до басейну Дністра. Найбільшими з них є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Ріки басейну Прип’яті - Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку - дощовими, весь рік - підземними водами. При цьому атмосферні опади складають 70%, а підземні води - 30% загального стоку. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також в першій половині літа, коли часто випадають дощі. Під час повені рівень води може піднятися на 10-50 см за добу. Найнижчий рівень води в ріках (межень) - у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. Кригою ріки Тернопільщини вкриваються на 60-65 днів. Льодостав на них починається в другій декаді грудня, а деколи й на початку січня. Товщина криги на ріках області коливається від 10 до 90 см. Наприкінці лютого - початку березня ріки скресають. Після цього за декілька днів настають повені. Із визначених програмою моніторингу пунктів спостережень до III категорії належать пункти спостережень в гирлах приток р. Дністер та на замикаючих ділянках Ікви і Горині, всі інші – до IV категорії. р.Дністер. Найбільша ріка області - Дністер. Він протікає на її південному заході і півдні і виступає природною межею між Тернопільською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями. Його загальна довжина 1362 км, а в межах нашої області 215 км. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літньої повені. Область приймає річку з такими показниками: БСК5 – 2,23 мг/дм3, амонійіон – 0,01 мг/дм3, нітратів – 9,0 мг/дм3, нітритів – 0,08 мг/дм3, фосфатів – 0,26мг/дм3, хлоридів –39,7 мг/дм3, сульфатів – 46,7 мг/дм3, завислих – 13 мг/дм3. На протязі течії ці показники коливаються через вплив р. Коропець і смт. Козова, 19
м. Заліщики (БСК 5 зростає до 2,44 мг/дм3 , нітрити до 0,2 мг/дм3) і до виходу з області подвоюється значення БСК 5. В порівнянні з 2006 р. якість вод р.Дністер по ряду показників (БСК 5, амоній-іону, нітритах, фосфатах,) дещо погіршилась, але знаходиться в межах ГДК, хоча при одно-, двократному відборі проб така оцінка є необ’єктивною. За категоріями використання створи №№ 2 та 11 належать до рибогосподарських. Тому в створі №2 фіксується незначне перевищення ГДК по амоній-іону, нітритах, фосфатах, а для створу №11 характерне перевищення допустимих норм по нітритах, фосфатах. р.Золота Липа. Через західну частину області протікає Золота Липа, довжина якої 85 км. На якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м. Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії. В цілому ця водойма є найчистішою в області. р.Стрипа. Притока Дністра - Стрипа (147 км) - тече з півночі на південь, витікаючи з-під Зборова, де зливаються чотири потоки – Стрипа Івачівська, Стрипа Вовчковецька, Стрипа Коршилівська і Східна Стрипа. Основними забруднювачами річки є Зборівський та Бучацький ККП. В 2007 р. в порівнянні з 2006 р. стан річки в районі м. Бучач дещо покращився , в гирлі якість води дещо погіршилася по біогенних елементах. р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка ) формується на території області. На відміну 2006 р. забруднення спостерігається в районі по всій течії річки. БСК5 – 7,36 мг/дм3 (5,74 в 2006р.) на витоку до 6,3мг/дм3 нижче м. Борщів, де відсутні очисні споруди, і до 4,1 мг/дм3 в гирлі. В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону. р.Серет. Однією з найдовших приток Дністра на території області є річка Серет, її довжина - 242 км, а площа басейну 3,9 тис. км . Ця ріка протікає через всю область і через найбільші міста Тернопіль та Чортків. Низький вміст кисню 1,37 в створі вище Тернополя пов’язаний з діяльністю водних мікроорганізмів і заболоченою місцевістю (район Чистилівського орнітологічного заказника). Від витоків до Тернополя це доволі чиста ріка, і лише після потрапляння в неї скидів очисних споруд Тернопільського ВУВКГ спостерігається різке погіршення показників якості. Так, БСК5 3,05мг/дм3 , вміст амонійних солей 0,38мг/дм3, нітрити – 0,27мг/дм3, нітрати –10,1мг/дм3, фосфати – 1,18мг/дм3. Таке погіршення якості води пов’язане з проведенням реконструкції очисних споруд. Крім м. Тернопіль на якість вод річки впливає скид неочищених стічних вод м. Чортків (БСК5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. До гирла якість води не погіршується. В порівнянні з минулим роком якість води в річці по течії відчутно не змінилася. р.Збруч. Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області, її довжина 244 км. 20
В цілому м. Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. Створ нижче Підволочиська належить до категорії рибогосподарських, тому перевищення ГДК (ОБУВ) в ньому нітритів в 1,12 раз, фосфатів в 1,4 раз. В створі нижче м. Гусятина якість вод також погіршується через недостатньо ефективну роботу очисних споруд Гусятинського ККП. Крім того, створ також належить до рибогосподарської категорії. Річки Горинь, Вілія і Іква належать до басейну Дніпра. Протяжність річок на території області незначна, тому вони контролюються на кордоні з суміжними областями. В порівнянні з іншими роками стан річок не змінився. За програмою моніторингу за якістю поверхневих вод проконтрольовано 35 створів у 16 пунктах спостережень. Відібрано 42 проби поверхневих вод і виконано 1050 визначень по 25 показниках. Кількість проб зменшилася в порівнянні з минулими роками і є недостатньою проведення об’єктивної оцінки стану поверхневих вод. В зв’язку з аварією на ст. Ожидів Львівської області, за рішенням місцевої влади був організований моніторинг можливого впливу наслідків катастрофи на об’єкти довкілля. З цією метою було відібрано 42 проби поверхневої води на визначення вмісту фосфатів. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. Забезпечення водою галузей економіки області та населення здійснюється із поверхневих та підземних джерел. За даними державної статистичної звітності по формі 2ТП-водгосп за 2007рік в цілому по області забрано 78,1 млн. м 3 води, в т.ч. поверхневої – 47,7 млн. м3, підземної – 30,4 млн. м3. В порівнянні з 2005 р. забір води зменшився на 0,8 млн. м3, а в порівнянні з 2006 р. - збільшився на 1,2 млн. м3. На потреби різних галузей економіки використано 65,7 млн. м 3 води в т. ч. в промисловості –6,5 млн. м3, сільському господарстві –1,8 млн. м3, житловокомунальному господарстві –18,0 млн. м3, рибництві –37,6 млн. м3, інших галузях – 1,8 млн. м3. Використання води в порівнянні з 2006 р. збільшилось на 1,6 млн. м 3 на рік. Споживання води у промисловості зменшилось на 1,4 млн. м 3, у житловокомунальному господарстві збільшилось – на 1,9 млн. м3, рибному господарстві збільшилось на 3,7 млн. м3, а в сільському господарстві зменшилось - на 0,2 млн. м3. Непродуктивні втрати води при транспортуванні її до споживача складають 7,18 млн. м3 або 9,2 % від загального водоспоживання. Це є наслідком високої зношеності водопровідних мереж, несправності запірної арматури, що супроводжується численними поривами трубопроводів. Споживання води по основних басейнах рік області характеризується нерівномірністю. Найбільше використання води здійснюється із басейнів рік 21
Серет, Стрипа, Нічлава, Горинь. Менше забирається води із басейнів рік Збруч, Коропець, Іква. Так наприклад, якщо в 2006 р. з басейну р. Стрипа було забрано 11,39 млн. 3 м води, то в 2007 р. – 10,32 млн. м3; р. Горинь – 10,00 млн. м3 і 10,34 млн. м3, р. Нічлава – 3,92 млн. м3 і 3,71 млн. м3 відповідно. Основними споживачами води в басейнах рік області є рибництво, комунальне господарство, промисловість, сільське господарство. Найбільшими споживачами води в області є комунальне підприємство “Тернопільводоканал”, ВАТ “Текстерно”, Чортківський ВУВКГ, ВАТ “Тернопільський м’ясокомбінат”, ВАТ “Ватра”, ВАТ “ТРЗ “Оріон”, ВАТ ”ТеКЗ”, КБ “Промінь”, підприємства спиртової і цукрової галузей, підприємства рибного господарства – облрибкомбінат та міжгосподарські підприємства по вирощуванню риби. У поверхневі водні джерела в 2007 році відведено 66,16 млн. м 3 зворотних вод, в тому числі неочищених – 0,84 млн. м3, недостатньо-очищених –1,86 млн. м3, очищених –25,02 млн. м3, нормативно-чистих без очистки –38,44 млн. м3. В порівнянні з 2006 р. відведення зворотних вод у поверхневі водойми збільшилось на 1,63 млн. м3. Обсяги скидів забруднених зворотних вод зменшились в порівнянні з 2005 р. на 0,11 млн. м3, а в порівнянні з 2006 р. – зменшились на 0,12 млн.м3. Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено 26,2 млн. м3 зворотних вод або 39,6 % від загального водовідведення. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод. Ними у річки відводиться 2,37 млн. м3 забруднених вод або 87,8 % від загального обсягу забруднених зворотних вод. Інформація щодо забору, використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин поданий у табл. 4.2.1. – 4.2.5. Як і в попередні роки, основними забруднювачами поверхневих водних джерел є об’єкти житлово-комунального господарства – Чортківський ВУВКГ, КП „Монастириський комунсервіс”, Шумський, Лановецький, Борщівський, Зборівський комбінати комунальних підприємств, КП „Міськводгосп” м. Кременець, МКП “Добробут” м. Бережани та ін.; молочної і харчової промисловості – ВАТ “Вишнівецький сирзавод”, ВАТ “Монастириський молокозавод”, ТзОВ “Агрофуд”, Заліщицький консервний завод, об’єкти охорони здоров’я, освіти та ін. Перелік основних забруднювачів у табл. 4.2.6. Основними причинами забруднення водойм області є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені станціями для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій. Для розв’язання проблем очистки зворотних вод, збереження чистоти і водності річок, забезпечення населення якісною питною водою в області розроблені Заходи щодо розвитку водного господарства в області на 2002 - 2011 22
роки згідно Загальнодержавної програми розвитку водного господарства, Програма (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2001-2005 рр., Комплексна регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Тернопільській області в 20012005 рр. та прогноз до 2010 р., Перелік першочергових природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, проект Програми екологічного оздоровлення басейну р. Дністер, районні екологічні програми. На обліку в Держуправлінні перебуває 1310 водокористувачів.За період 2007 р. видано та продовжено 312 дозволів на спецводокористування, діючі дозволи на спецводокористування мають 922 водокористувачі. 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Програмою державного моніторингу довкілля у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками по Тернопільській області на 2007 рік включено 13 створів, в тому числі по басейну р. Дністер 10 створів і 3 створи на річках басейну Дніпра. Найбільшими з річок, які належать до басейну р. Дністра є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Річки Горинь і Іква належать до басейну Дніпра, протяжність їх на території області незначна, тому що вони виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку – дощовими, весь рік – підземними водами. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також у першій половині літа, коли часто випадають дощі. Найнижчий рівень в ріках (межень) – у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. Якість поверхневих вод Тернопільської області визначається природними умовами водозаборів та скидами забруднень підприємствами в населених пунктах. р. Золота Липа - м. Бережани, 74 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по БСК5 в І, ІІІ і ІV кв. 2007 р, що пояснюється змивом ґрунту внаслідок випадання короткочасних дощів на протязі березня і проливних дощів в другій декаді вересня і на початку жовтня. р. Збруч - смт. Підволочиськ, 137 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої крім незначного перевищення ГДК по марганцю, що пояснюється змивом ґрунту внаслідок випадання короткочасних дощів на протязі березня; спостерігається незначне перевищення ГДК по фосфатах, ХСК і БСК5, внаслідок випадання грозових дощів різної інтенсивності протягом 12, 13 серпня і в ІV кварталі спостерігається 23
перевищення ГДК по фосфатах, БСК5 і ХСК внаслідок випадання короткочасних дощів і попадання забруднених стоків від населення. р. Збруч - смт. Скала-Подільська, 85 км. Внаслідок випадання грозових дощів різної інтенсивності в першій декаді вересня спостерігається перевищення ГДК по ХСК і БСК5. В IV кварталі спостерігається перевищення ГДК по фосфатах, БСК5 і ХСК внаслідок попадання недостатньо очищених стоків Підволочиського ККП. р. Коропець - смт. Козова, 71 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по БСК5, що пояснюється випаданням короткочасних дощів на протязі березня, злив і граду в другій половині травня і короткочасних грозових дощів в першій декаді вересня і випадання дощів на початку жовтня. р. Стрипа - м. Бучач, 34 км. Крім незначного перевищення по фосфатах в І- IV кв. і по ХСК і БСК5 в ІІІ і IV кв., концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої - основними забруднювачами є недостатньо очищені води Зборівського і Бучацького ККП і надмірні дощові опади протягом 12-13 вересня і короткочасних дощів на початку жовтня. р. Серет - с. В. Івачів, 24 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по БСК5 в Іі ІІІ кв. внаслідок заболоченості місцевості (в період збільшеної водності даний об'єкт забруднюється плавунами). р. Серет - м. Тернопіль, 180 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по БСК5 в ІІІ кв. внаслідок випадання дощів. р. Серет - с. Касперівці, 6 км. Спостерігається перевищення ГДК по фосфатах і БСК5 в І, ІІ і IV кварталах внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод м. Чорткова. р. Нічлава - м. Борщів, 35 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої крім незначного перевищення ГДК по марганцю і БСК5 в І і ІІ кв. і по ХСК і БСК5 в ІІІ і IV кв., що пояснюється скидами забруднених побутових стоків і випаданням грозових дощів на початку вересня. р. Циганка - с. Мушкатівка, 22 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по БСК5 у ІІ кв. 2007 р. внаслідок випадання короткочасних дощів в квітні місяці і ХСК та БСК5 в ІІІ і IV кв. внаслідок випадання грозових дощів на початку вересня і попадання забруднених стоків від населення. р. Іква – м. Кременець, 85 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по марганцю в березні місяці (в період великої водності вміст марганцю збільшується за рахунок змиву), і ХСК,БСК5 в III кв внаслідок попадання забруднених стоків від населення. 24
р. Горинь – м. Вишнівець, 639 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по ХСК,БСК5 в III кв. р. Горинь – смт. Ланівці, 602 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по ХСК,БСК5 в II - IVкв. 4.4. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Посилений санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства щодо використання водних об’єктів для рекреаційних цілей, розведення та вилову риби. За даними статистичної звітної форми №18 на водоймах П категорії встановлено 71 постійний створ спостереження на річках області: Золота Липа, Збруч, Стрипа, Серет, Іква, Нічлава, Дністер для відбору та дослідження проб води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники. В 2007р. з водойм П категорії відібрано і досліджено 777 проб на санітарнохімічні показники, з них 31 (4,0%) проба не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам. На мікробіологічні показники 717 проб, з них 178 (24,8%) проб не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам. В 2006р. відповідно 6,7% та 16,6%. Для забезпечення і очистки стічних вод в містах і селищах діють комунальні очисні споруди потужністю 137,9 тис. м3/добу, відведено 30,2 млн.м3 стічних вод. Через неефективну роботу очисних споруд та відсутність повної біологічної очистки 2,4 млн м 3 стоків скинуто у водойми річок недостатньо очищеними. Проведені комплексні перевірки дотримання Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України" та інших нормативних документів в Підволочиській райСЕС - березень; в Лановецькій райСЕС - травень; в Монастириській райСЕС - червень; в Бучацькій райСЕС - липень; в Підгаєцькій - вересень; в Тернопільській райСЕС - листопад. За порушення вимог санітарного законодавства, зокрема ст.18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України" до порушників вживалися заходи адміністративного впливу, а саме: накладено 120 штрафів (в 2006р. - 86), для розгляду на адмінкомісії передано 67 справ, направлені 2 справи в слідчі органи, винесено 2 постанови про тимчасове припинення експлуатації об'єктів, за пропозицією Держсанепідемслужби відсторонено від роботи 21 особа. 4.5. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об'єктів Тернопільської області сформувався під впливом гідрометеорологічних умов та викидів радіонуклідів внаслідок аварії на 25
Чорнобильській АЕС. 3 метою контролю стану рівнів радіонуклідного забруднення здійснюється аналіз вод річок Дністер та Серет на визначення показників поверхневої активності ізотонів цезію-137. Відбір проб на р. Дністер проводиться на контрольних створах біля м.Заліщики, м.Мельниця-Подільська. Якість поверхневих вод за радіологічними показниками (137Cs) в межах допустимої норми (від 0,054 Бк/ дм3 - 0,096 Бк/ дм3). 4.6. Вплив якості питної води на здоров’я населення Санітарно-епідеміологічною службою здійснюється державний санітарноепідеміологічний нагляд за об'єктами централізованими (водопровідні споруди та мережі) та децентралізованого водопостачання населення. Держсанепіднаглядом охоплено 471 джерело централізованого водопостачання населення, із них 40 комунальних, 158 відомчих, 273 сільських водопроводів і 6537 джерел децентралізованого водопостачання, у т.ч. 5882 колодязі, 403 артезіанських колодязя, 252 каптажа. Відсоток досліджених проб питної води, що не відповідають вимогам Держстандарту, у 2007 р. становив за санітарно-хімічними показниками: на комунальних водозаборах - 7,1%, відомчих - 5,5%, сільських - 4,5%; за бактеріологічними показниками: на комунальних - 7,5%, відомчих - 7,9%, сільських-7,1%. Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерел централізованого водопостачання, за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками - 5,9% та 7,4% відповідно. Із джерел децентралізованого водопостачання відповідно-10,6% та 13.3%. В 2007 р. спеціалістами санепідслужби області обстежено 746 централізованих джерел водопостачання, відібрано та досліджено 2934 проб питної води на бактеріологічні показники, з них 177 (6.0 %) не відповідали Держстандарту. За пропозиціями санепідслужби впорядковано 305 зон санітарної охорони водопроводів та 293 організованих сміттєзвалищ, проведено промивання та дезинфекцію 306-ти водогонів. Основними недоліками щодо подачі населенню доброякісної питної води, яка не відповідає діючому Держстандарту, є незадовільний стан водопровідної мережі через її зношеність , це тривала експлуатація водопровідних мереж і обладнання без ремонту. Більшість водорозподільних мереж і обладнання без ремонту. Більшість водорозподільних мереж експлуатується 40-50 років без заміни і капітальних ремонтів. Це сприяє великій кількості проривів водогінної мережі та бактеріологічній забрудненості безпосередньо в розподільчих гілках. Ліквідація аварій та рівень планово-профілактичних оглядів і ремонтів розподільчих мереж і устаткування проводиться неефективно через критично низьку матеріально-технічну базу обслуговуючих підрозділів. 26
Найбільшу загрозу для здоров'я становить вода, що подається сільськими водопроводами. Сільські водопроводи знаходяться в незадовільному санітарному стані, населення змушене проводити ремонт за свої кошти. Із 273-ох сільських водопроводів 19 (6,9%) безгосподарні в Борщівському - 6, Підгаєцькому - 4 та Кременецькому районах - 9. Для покращення санітарно-технічного стану джерел водопостачання в смт. Гусятин на Чабарівському водозаборі проведено роботи по реконструкції, впорядковано артсвердловини та зони санітарної охорони. На стадії завершення будівництва 11-го підйому Чабаровецького водозабору. В Борщівському районі по реалізації місцевої Програми забезпечення населення якісною питною водою та водовідведення, проводиться певна робота по впровадженню будівництва водогону с.Вільхівці, смт.Мельниця-Подільська, в 2007р. освоєно більше 1 млн. грн. Проведена заміна водогінних труб в с.Дністрове, с.Дзвенигород на суму 35 тис. грн. із районного бюджету. Згідно розробленої програми районною владою заплановано фінансування водозабезпечення населення якісною питною водою та водовідведення на 2008рік по м.Борщів планується провести : - будівництво очисних споруд на суму 3,5 млн. грн.; - реконструкцію водонапірної вежі (584 тис. грн.); - будівництво водопровідної мережі по вул. Вовківській (1 млн. 203 ти с. грн.). По смт. Скала-Подільська - ремонт водогінної мережі (450 тис. грн.). 4.7. Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів. З метою покращення санітарного стану водойм у 2008 року впроваджувались заходи з будівництва каналізаційних мереж, каналізаційних станцій, каналізаційних очисних споруд, заходи щодо збереження водності та чистоти водойм, захисту населених пунктів від шкідливої дії вод. На ці заходи були використані кошти із всіх джерел фінансування в сумі 12984,6 тис. грн. із запланованих – 13377,1 тис. грн. Із загальної суми на будівництві каналізаційних очисних споруд освоєно 1942,1 тис. грн. на будівництво каналізаційних насосних станцій – 654,4 тис. грн., каналізаційних колекторів – 6199,1 тис. грн., розчистку русел річок та захист сільгоспугідь і населених пунктів від шкідливої дії від 3150,3 тис. грн. У порівнянні із 2006 р. збільшились обсяги фінансування робіт на водоохоронні заходи на 7289,6 тис. грн. Проводилась реконструкція каналізаційних очисних споруд у м. м. Кременець та Скалат, будівництво каналізаційних очисних споруд переробного підприємства „Дінтер-Скала-Україна”, будівництво каналізаційних насосних станцій у м. Ланівці та Теребовля, каналізаційних колекторів у населених пунктах: Великі Бірки, Бучач, Борщів, Козова та ін., продовжувались роботи з виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд у м.м. Гусятин, Бережани, 27
Борщів, та розчистки русел р.р. Серет у Тернопільському районі, Храмова та Циганка у Борщівському районі, Стрипа у Бучацькому районі та ін. На виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2007 році освоєно 2076,7 тис. грн. при запланованих 2108,3 тис. грн., що складає 38,5 %. У порівнянні із 2006 р. збільшились обсяги фінансування робіт із виконання заходів Національної програми на суму 729,8 тис. грн. Проводились роботи із реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Кременець, каналізаційної насосної станції у м. Ланівці, водопостачання у м.м. Почаїв та Шумськ. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ. 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі. Сучасний стан збереження біорізноманіття в області вимагає невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції зниження чисельності майже усіх видів тварин і рослин. В області діє Програма формування регіональної екологічної мережі, затверджена рішенням обласної ради від 26 липня 2002 року №32. Окремі заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі включені до: - Програми (плану дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №265; - Програми розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 20072015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №264; Середньострокової програми соціально-економічного розвитку Тернопільської області на період до 2011 року, затвердженої рішенням обласної ради від 27 травня 2008 року №279; - Програми розвитку лісового господарства Тернопільської області до 2015 року , затвердженої рішенням обласної ради від 27 травня 2008 року №289. Для організаційного забезпечення виконання Програми формування регіональної екологічної мережі розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено відповідну координаційну раду, розпорядженням від 13.01.2006р. № 13 внесено зміни до складу ради, а розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2006р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. З метою прискорення підготовки документів з організації національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон” головою облдержадміністрації видано розпорядження від 19 червня 2007 року № 388 “Про 28
організацію національних природних парків, стратегію розвитку туристичнорекреаційної галузі як невід’ємної складової економічного розвитку області”. Відповідно до затвердженої Програми формування регіональної екологічної мережі та розробленої Інститутом екології Карпат НАН України регіональної схеми формування екологічної мережі територія Тернопільської області а подальшому повинна бути інтегрована в 24 природних ядра екомережі, з них 3 загальнодержавного, 5 – міжрегіонального та 16 - місцевого значення, а також 6 екокоридорів місцевого значення а 2 загальнодержавного значення, що просторово пов’язані з долинами рік Золота Липа, Стрипа та Серет та Товтровою грядою. Це вимагає значного розширення площі природно-заповідного фонду та розгортання широкомасштабної діяльності з ренатуралізації виснажених земель. Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області передбачено створення: - природні ядра загальнодержавного значення – 3 шт.: Кременецьке, Медоборське, Заліщицьке; - природні ядра міжрегіонального значення - 5 шт.: Стіжоцько-Іловицьке, Суразьке, Поточансько-Урманське, Голицько-Підвисоцьке, Берем’янсько-Шутроминське; - природні ядра місцевого значення - 16 шт.: Малополіське, ВеселівськоДовжоцьке, Лановецьке, Мильнівське, Залужанське, Стриївське, Комарівське, Рудниківсько-Довгівське, Яргорівсько-Криничанське, Савинсько-Пуліковське, Семиківсько-Ішківське, Серетсько-Чистилівське, Теребовлянське, Яблунівське, Росохацько-Озерянське, Шупарське. - екологічні коридори місцевого значення - 6 шт.: Горинський, Товтровий, Опільський, Стрипський, Серетський, Збручанський; - екологічні коридори загальнодержавного значення – 2 шт. /Кременецький та Дністровський/. У 2007 році заходів з реалізації обласної програми формування екомережі; - забезпечено підготовку документів для організації 16 території та об’єктів природно-заповідного фонду. Обґрунтовуючі матеріали щодо оголошення названих територій та об’єктів природно-заповідного фонду будуть передані на затвердження сесією обласної ради після розроблення проекту землеустрою з організації і встановлення їх меж у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. №1094 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природнозаповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення”. - виявлено 4 нових природних комплекси та об’єкти, перспективні для подальшого заповідання, обстежено 7 ( з врахуванням виявлених у попередні роки), підготовлено обґрунтування необхідності їх організації. - вилучено деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження на площі 0,68 тис. га. Всього протягом 2001 -2007 років вилучено 12,4 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 19,6 % від передбачених програмою; 29
Консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась - шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 5,5 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2007 років ренатуралізовано 33 га; - створено 452,7 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001 -2007 років створено 890,7 га захисних лісонасаджень з 11100 тис.га, що становить 8 % від передбачених програмою; - створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою. У 2007 році полезахисні смуги не створювались; - розроблено 4 проекти водоохоронних зон навколо водних об’єктів, їх площа становить 25, 7 ТИС. га. У 2007 році проекти не розроблялись; - розроблено 73 пооб’єктних проектів прибережних захисних смуг. Всього протягом 2001 - 2007 років розроблено 383 проекти, площа прибережних захисних смуг становить 1,305 тис.га; - документацією із землеустрою станом на 01.02.2008 визначено межі 23 територій та об‘єктів природно-заповідного фонду, у т.ч. 8 - загальнодержавного, 15 - місцевого значення, що становить 4,2 % від територій та об‘єктів природнозаповідного фонду, 9,9 % від їх загальної площі. З метою збільшення площі екологічної мережі держуправлінням у 2007 році, у межах компетенції, сформовано Перелік територій та об’єктів природнозаповідного фонду області, який з листом від 15.01.2007р. №4-3/43/20 надіслано в електронному вигляді Державній службі заповідної справи Мінприроди України, переліки видів флори та фауни Тернопільської області, яким загрожує небезпека. Перелік територій та об’єктів екомережі області не вівся у зв’язку з відсутністю Порядку ведення Переліків територій та об’єктів екомережі та відповідного нормативно-правового документу про його затвердження. Внаслідок проведених заходів площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі в області становить (таб.1). Таблиця 1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі, тис.га Площа екомережі станом на 01.01.2008р./тис . га/, відсоток площі екомережі від загальної площі області 417,3/30,2
Сіножаті та пасовища
Ліси та інші лісовкриті площі
173,8
200,5
у тому числі, тис.га Відкриті Радіоактивно заболочені забруднені землі, землі що не використовуютьс я у господарстві
5,6
-
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
Води
18,0
19,4
У процентному відношенні екологічна мережа області складається з таких структурних елементів (діаграма 1).
30
Відкриті землі без Відкриті заболочені
землі 1%
Води
рослиного покриву або з незначним рослиним покривом 4%
5% Пасовища
35%
Сіножаті
7%
Ліси та іншіь
лісовкриті площі 48%
Діаграма 1. Земельні угіддя – складові національної екологічної мережі в Тернопільській області. У 2007 році роботи з інвентаризації флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі та оцінки стану популяцій червонокнижних видів тварин і рослин не велися. Протягом минулого року держуправлінням виявлено 1 місце зростання видів рослин, внесених до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території області Роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу у порядку, непередбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 195 та від 15.11.1994 №772 у 2007 році не велися. З даного приводу держуправління звернулось до Департаменту біотичних, водних, земельних ресурсів і екомережі з проханням надати копію наказу про визначені Мінприроди України базові територіальні наукові організації (установи), які проводять облікові та кадастрові роботи рослинного світу. Станом на 1 січня 2008 року Інститутом екології Карпат НАН України у 2005-2006 роках складено попередній список видів судинних рослин області, список тварин області з указанням категорій охорони у різних природоохоронних списках. Заходи щодо охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних конвенцій див. У розділах 5..2. і 5.3. Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області проводились заходи щодо створення в агроландшафтах ділянок лісової та лучної рослинності. 31
Протягом 2007 року створено 452,7 га ділянок лісової рослинності, виведено 678,7 га деградованої ріллі з інтенсивного використання для залуження та природного відновлення лучної рослинності. З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2007 року проводились роботи з організації ботанічного заказника загальнодержавного значення „Волощина” площею 42,0 га, ботанічної пам’ятки природи місцевого значення „Теребіш” площею 0,9 га, комплексної пам’ятки природи місцевого значення „Дівоча гора” площею 5,0 га. На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2007 році освоєно 5927,0 тис.грн., у т.ч. з місцевих 107,3 тис.грн. Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення локальних схем формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися. Постійно проводилось висвітлення у ЗМІ питань щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через Веб-сторінку управління, обласне радіо, телебачення, газети, під час безпосередньої роботи з громадськими організаціями До найбільш значних проблемних питань при формуванні екомережі в області слід віднести. 1. Низький рівень екологічної свідомості громадян та підготовки посадових осіб. 2. Недостатність обсягів фінансування Програм з Державного та місцевих бюджетів. 3.Пасивна позиція колегіальних органів місцевої влади, 4.Відсутність затверджених місцевих (локальних) схем формування екомережі. Виконання заходів значною мірою стримує відсутність у складі місцевих державних адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях та природоохоронної роботи в цілому. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Тернопільська область відноситься до малолісистих областей України. У відповідності до матеріалів лісовпорядкування та враховуючи ділянки новостворених лісових насаджень, на які оформлено державні акти на право користування, площа земель лісогосподарського призначення області станом на 01.01.2008 р. становила 207,9 тис. га, з них 192,7 тис.га вкритих лісовою 32
рослинністю земель. Лісистість Тернопільської області складає 13,9 %, що нижче за науково-обгрунтований показник для регіону (20 %) та середній для України (16 %). Ліси на території області розташовані вкрай нерівномірно і зосереджені , в основному, у північній (з переважанням соснових деревостанів) і північнозахідній частині (бук, граб), де лісистість досягає 20-25 %, а також в південній частині (дуб, граб), де лісистість досягає 14-18 %. Лісові масиви розташовані, в основному, на плато та схилах Бережанського горбогір’я, Кременецьких гір, Товтрового кряжу та у долинах річок Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Дністер та виконують захисні, водорегулюючі, рекреаційно-оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. На даний час 156,6 тис.га лісів області (75 %) перебувають у постійному користуванні 7 державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, а саме: Тернопільського, Кременецького, Бучацького, Чортківського лісових господарств, Бережанського лісомисливського господарства, природного заповідника „Медобори” та ДП „Тернопільліснасінняцентр”; 25,1 тис.га -агролісогосподарських підприємств Мінагропролітики (1 державне та 6 комунальних підприємств). Непереданих будьякому користувачеві та не взятих під охорону державними лісогосподарськими підприємствами лісових земель нараховується біля 5,4 тис.га. Стан охорони цих лісів, які перебували в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, вкрай незадовільний: у складних соціальноекономічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках – знищення або значне пошкодження лісів. Основною причиною зволікання із завершенням передачі лісів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств є позиція Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке мотивує своє небажання приймати у користування ліси незадовільним фінансуванням цих робіт, в першу чергу на виготовлення державних актів на право постійного користування. Усі лісогосподарські підприємства (за винятком ПЗ „Медобори” та Шумського РКЛГМП „Волинь”) здійснюють ведення лісового господарства без державних актів на право постійного користування землею. Характеристика земель лісогосподарського призначення області наведена у таблиці 5.2.1.1. В області за останні роки помітна незначна позитивна динаміка у зміні площ лісових ділянок та запасу деревостанів. Показники наведено у табл.5.2.1.1.1 Ліси Тернопільщини виконують переважно захисні, водорегулюючі, рекреаційно-оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. До лісів І групи відноситься 120,2 тис.га (58 %), до лісів ІІ групи – 87,7 тис.га земель лісогосподарського призначення області. За категоріями лісів І група представлена 33
захисними (78,5 тис.га) та рекреаційно-оздоровчими лісами (41,7 тис.га). Можливих для експлуатації лісів у І та ІІ групах налічується 103,0 тис.га, що складає 49,5 % всіх лісів регіону. Розподіл земель лісогосподарського призначення в розрізі категорій земель наведено у табл. 5.2.1.1.2. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Незважаючи на обмежене експлуатаційне значення лісів області, в останні роки спостерігається збільшення кількості деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. У 2004 році розрахункова лісосіка для лісогосподарських підприємств області становила 100,5 тис.м.3, а в 2007 році – 156,1 тис.м.3, що на 55 % більше. У розрізі підприємств збільшення обсягу лісосічного фонду, незважаючи на негативні зауваження в процесі погодження зведеної відомості розрахункових лісосік держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, відбулося за рахунок ДП „Бережанське лісомисливське господарство” та частково ДП „Чортківське лісове господарство”, в основному за рахунок збільшення вирубки відповідно бука лісового та дуба звичайного (в 2 рази для букової та 2,6 разів для дубової господарських секцій). Основною причиною збільшення розміру лісозаготівель стало зниження віку рубки головних лісоутворюючих порід, яке, на думку держуправління, прийняте без врахування принципу безперервності лісокористування, враховуючи лише показник економічної ефективності. Негативний екологічний ефект в результаті збільшення розміру лісокористування в букових лісах області дещо нівелюється внаслідок часткового застосування системи поступових рубок, яка більше відповідає біології даного виду. У 2007 році поступові рубки проведено на площі 311 га (34,6 % всіх відведених у рубки головного користування площ) із заготівлею 39,6 тис.м.3 ліквідної деревини, що складає 23,2 % всієї заготовленої деревини. У 2007 р. підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства з 145,0 тис.м.3 деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування, фактично освоєно 143,4 тис.м.3 (98,9 %) і відповідно підприємствами агропромислового комплексу з 11,1 тис.м.3 освоєно 6,6 тис.м.3 (59,5 %). Видача лісових квитків власниками лісів або постійними лісокористувачами області для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт на умовах короткострокового тимчасового користування не проводилась. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення наведена у табл. 5.2.1.2.1. та на рис. 5.2.1.2.2 рис. 5.2.1.2.2 34
160 140 120 100
Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м. куб
80
Фактично зрубано деревини, тис. м. куб
60 40 20 0
2004
2005
2006
2007
5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства У 2007 році лісогосподарськими підприємствами області проведено рубок по всіх видах проміжного користування на площі 7880 га, в процесі яких заготовлено 158,0 тис. куб.м. деревини. В загальному по регіону об’єми проведення лісогосподарських заходів у 2007 році залишаються на рівні попередніх років, хоча слід відмітити зменшення площ, пройдених суцільними санітарними та лісовідновними рубками (відповідно на 37,5 % і 24,6 % по площі у порівнянні з 2004 роком). Рубок, пов’язаних з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, проведено на площі 207 га з вирубкою 11,1 тис. м3 деревини: в тому числі підприємствами Тернопільського ОУЛМГ - на площі 166 га з вирубкою 7,3 тис. м3, агролісогосподарськими підприємствами Мінагрополітики - на площі 41 га з вирубкою 3,8 тис. м3. Динаміка проведення лісогосподарських заходів з наведена у табл. 5.2.1.3. 5.2.1.4. Відтворення лісів Протягом 2007 р. створено 455 га лісозахисних насаджень (на 44,4 % більше, ніж у 2006р.), відновлено лісонасаджень під суцільними вирубками на площі 937 га, у т.ч. шляхом природного поновлення – 110 га, штучної посадки – 827 га. На площі 162 га, де проведено заходи з лісорозведення протягом 2007 року, оформлено документи на право постійного користування лісовими земельними ділянками. Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень на протязі 2004 – 2007 років та план робіт на 2008 рік наведені на рис. 5.2.1.4.1.
35
1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
лісовідновлення і лісорозведення, всього - га
в т.ч. створення нових лісових насаджень - га.
2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік (план)
оформлення державних актів на право постійного користування лісовими земельними ділянками - га.
Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень Рис. 5.2.1.4.1. Всі ділянки, які вийшли з-під суцільних рубок у держлісфонді, заліснюються у поточному або наступному році. На протязі останніх двох років загальна площа ділянок, де проведено лісовідновлення, зменшилась у зв’язку з скороченням обсягів суцільних рубок. Заплановані державною програмою „Ліси України” показники лісорозведення у 2007 році виконані в повному обсязі. Для лісорозведення органами місцевого самоврядування виділяються ділянки деградованих і малопродуктивних земель ( на крутосхилах, кам’янистих місцях, еродованих землях тощо), тому новостворені ліси виконуватимуть переважно захисні та водорегулюючі функції. Полезахисні лісові смуги, як окремий вид захисних насаджень, у зв’язку з відсутністю проблем, характерних для південних областей, не створюються. Повільне оформлення державних актів на право постійного користування, незважаючи на позитивну тенденцію, зумовлено відсутністю фінансування на ці роботи. Слід відмітити, що практично весь обсяг робіт щодо лісорозведення (крім 3,2 га новостворених лісів) виконаний підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства. На заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня лісистості підприємствами Тернопільського ОУЛМГ освоєно коштів у сумі 21934,1 тис. грн., у т. ч. з державного бюджету 4872,1 тис. грн., власні кошти 17062,0 тис. грн. Показники проведення заходів з відтворення лісів у звітному році в розрізі міністерств та відомств наведені у табл. 5.2.1.4.2. Для проведення заходів із створення нових лісових насаджень у 2008 році, що повинно забезпечити збільшення лісистості області до оптимальних показників, та оформлення державних актів на право користування новоствореними лісовими ділянками, враховуючи створені у минулих роках, необхідно забезпечити повноцінне фінансування цих робіт з Державного та місцевих бюджетів. 36
5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур за 2005 – 2007 роки наведена у табл. 5.2.1.5. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників У 2007 році в лісах області випадків лісових пожеж не зафіксовано. До настання пожежонебезпечного періоду 2007 року лісогосподарськими підприємствами області здійснено ряд профілактичних та попереджувальних заходів, спрямованих на недопущення виникнення пожеж в лісах, а саме: влаштовано мінералізованих смуг протяжністю 35 км., проведено догляд за мінералізованими смугами протяжністю 116 км., проведено 256 рейдів по виявленню порушників правил пожежної безпеки, перекрито 58 несанкціонованих доріг, встановлено 108 елементів наглядної агітації тощо. Для боротьби з лісовими пожежами організовано 53 добровільні пожежні дружини з числа працівників лісової охорони, пожежних сторожів, робітників чисельністю 397 чоловік. Лісогосподарськими підприємствами у 2007 році проведено суцільних санітарних рубок та вибіркових санітарних рубок на площі відповідно 115 га та 3859 га. Санітарні заходи проводилися в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб лісу по Тернопільському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на 1.01.2007 року становив 3871,4 га., а на кінець року – 4628,1 га. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. Збільшення площ осередків шкідників і хвороб лісу за звітний період відбулося, в основному, за рахунок лісових насаджень, пошкоджених кореневою губкою (з 375 га до 511,6 га - на 36,5 % ), бактеріальним раком ясена (з 499,5 га до 719,4 га - на 43,8 %), голандською хворобою ільмових (з 22,4 га до 130,8 га - на 483,9 %), поперечним раком дуба (з 319,5 га до 392,0 га - на 22,5 %), опеньком осіннім (з 613,9 га до 1950,5 га - на 217,7 %). Водночас відбулося зменшення площ осередків шкідників і хвороб лісу за рахунок насаджень, ослаблених зимовим п’ядуном (з 613,2 га до 510,9 га - на 16,7 %), зеленою дубовою листовійкою (з 566,4 га до 130,0 га - на 77,0 %), непарним шовкопрядом (з 598 га до 31,2 га - на 94,8 %) та пошкоджених осиковим трутовиком (з 120,6 га до 111,7 га - на 7,4 %). Незважаючи на це, особливо сильне занепокоєння викликає всихання стиглих та пристигаючих дубових насаджень області, що зумовлює, в свою чергу, наступне масове заселення цих насаджень листогризучими шкідниками – золотогузом, п’ядунами, шовкопрядом, хрущами, а також заселення опеньком осіннім. У зв’язку з цим в 2007 році продовжені роботи щодо авіахімічної боротьби з листогризучими шкідниками в найбільш ослаблених лісових масивах. Так, розроблено проект та проведено авіахімобробку препаратом димілін у лісових масивах загальною площею 379,8 га на території ДП “Тернопільський лісовий насінево-селекційний центр”. 37
5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. На виконання вимог Закону України "Про рослинний світ" з метою науковообґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 р. № 33, затверджено порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення в Тернопільській області. Завдяки регулюванню держуправлінням і більш дієвого контролю за дотриманням заготівельними організаціями вимог нормативних документів, в області значно скоротились обсяги заготівлі лікарської сировини, зростаючої в природних умовах. Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів здійснювалось заготівельними організаціями області на підставі дозволів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, виданих в межах лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у Тернопільській області, затверджених рішеннями Тернопільської обласної ради. У 2007 році дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів видано трьом користувачам природних рослинних ресурсів. Обсяги заготівлі ліксировини заготівельними організаціями області за 20022007 роки додаються (табл. 5.2.2) 5.2.3.Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних конвенцій В межах області зростає 78 видів рослин, занесених до Червоної книги України, з них: 7 видів належать до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), 25 видів – до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS, 1973), 8 видів до Європейського червоного списку та 118 видів, що є рідкісними в межах Тернопільської області (1 вид – Бернська Конвенція, 2 види – СІТЕS). Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної кількості) та 73 регіонально-рідкісних види (61,9%) охороняються в межах природно-заповідного фонду Важливу роль у збереженні генофонду флори відіграє Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення. З метою формування колекційного фонду рослин природної флори Кременецьким ботанічним садом зібрано насіння 90 видів природної флори. Загалом колекція природної флори включає 420 таксонів, в т.ч. 5 сортів, які відносяться до 78 родин, 257 родів. З них 48 видів віднесено до Червоної книги України,5- ЧКР, 13 – СITES, 6- БЕРН, 3 –ЭЧС, 2 – ЧК МСОП, 37 регіонально-рідкісних видів.
38
У межах ботанічного саду виділено заповідну зону площею 12,84 га, яка включає ділянки природного походження, у межах яких спостерігається досить висока концентрація рідкісних і червонокнижних видів місцевої флори. Природним заповідником „Медобори” з метою збереження популяцій змієголовника австрійського (Dracocephalum austriacum L.) та степових екосистем в урочищах „Маслятин” та „Дівочі скелі” у 2007 році проведено регуляторні заходи з розчищення від деревно-чагарникової рослинності на площі 7,9 га. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. Адвентивні рослини (від лат. adventicus – зайшлий, випадковий) – рослини, що самі з’явились в новій для них місцевості або занесені людиною. До адвентивних рослин належать бур’яни. У Тернопільській області станом на 2008 р. згідно літературних даних та даних кафедри ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка зростає понад 100 видів адвентивних рослин. У стадії експансії перебувають близько 20 видів адвентивної флори, зокрема: галінсога дрібноцвіта (Саlinsoga parviflora Cav.), робінія звичайна або біла акація (Robinia pseudoacacia L.), стенактис однорічний (Stenactis annua Nees.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), хамоміла запашна (Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), щириця загнута (Amaranthus deflexus L.), свербига східна (Bunias orientalis L.), герань сибірська (Geranium sibiricum L.), чорнощир нетреболистий (Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.), гречка сахалінська, розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC), болиголов плямистий (Conium maculatum L.), переступень білий (Bryonia alba L.) , золотушник канадський (Solidago Canadensis L.) тощо. Адвентивні види рослин за способом заносу розподілені між трьома групами: аколютофіти – види випадково занесені в результаті трансформації рослинного покриву, ергазіофігофіти - рослини, які здичавіли та ксенофіти випадково занесені в результаті господарської діяльності людини. Значну частину адвентивної компоненти складають злісні та карантинні бур'яни. Серед адвентивних рослин є отруйні, найбільш небезпечними є болиголов плямимстий, чорнощир нетреболистий, переступень білий і дводомний, лаконос американський, ваточник сірійський та ін. Ще одна група рослин є продуцентами алергенів, які викликають у людей стійкі та важковиліковувані полінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення. В області амброзія вперше виявлена у 2002 році у Борщівському районі, пізніше - у Заліщицькому, Теребовлянському, Тернопільському, Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Бучацькому районах. У 2007 році нові вогнища амброзії виявлені у Лановецькому районі на залізничній станції і в Підволочиському районі на узбіччі автодороги с.Панасівна. 39
Інформація про зараженість амброзією полинолистою в Тернопільській області в розрізі районів № з/п 1 1 1 1 1 1 2 1 2 1 1
Назва господарства
Площа, га
Заліщицький район 3,0 Теребовлянський район ВАТ "Теребовлянський КХП" 1,0 Тернопільський район 0,2 Борщівський район 0,7 Збаразький район Залізнична станція 0,6 Підволочиський район ТОВ "Ланівці цукор" 1,5 (Скалатський бурякопункт) Колодієвський сільська рада 0,5 Бережанський район Залізнична станція Потутори 0,5 0,5 Ланвоецький район Залізнична станція Ланівці 0,7 Бучацький район 0,8 ВСЬОГО: 10,0 Залізнична станція Тлусте
Назва н/п
Площа зараження, га
смт. Товсте
3,0
м. Теребовля
1,0
с. Ступки
0,2
м. Борщів
0,7
м. Збараж
0,6
м. Скалат
1,5
с. Панасівка
0,5
с. Саранчуки с. Шибалин
0,5 0,5
м. Ланівці
0,7
м. Бучач -
0,8 10,0
Площа поширення даного виду в межах області у 2002 році становила 0,7 га, у 2003 – вже 4,7 га; 2004р. – 4,7 га; 2005р. – 7,0 га; 2006р. – 8,8 га; 2007р. –10 га. Причина такого збільшення – завезення насіння амброзії транспортними засобами. Найбільша кількість адвентивних рослин на території Тернопільської області походить з Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи. На першому місці за ступенем негативного впливу на природні екотопи стоять саме перелічені вище експансивні адвентивні види, оскільки вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створюють монодомінантні низькодекоративні угруповання, викликають відчуття занедбаності парків і скверів. Оскільки робінія звичайна або біла акація, клен ясенелистий, гречка сахалінська, золотушник канадський є здичавілими культивованими видами, на наш погляд, необхідно посилити контроль за декоративними видами рослин, що культивуються, оскільки часто саме вони можуть бути джерелом інвазій нових видів адвентивної флори. Найбільш поширеними способами розповсюдження плодів та насіння з групи адвентивних рослин флори Тернопільської області є автохорія, яка часто поєднується із зоо- та антропохорією. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів Динаміка стану зелених насаджень наведена у табл. 5.2.5., аналізуючи яку, слід відзначити незначне збільшення площ, зайнятих зеленими насадженнями, хоча на даний час жоден об‘єкт благоустрою зеленого господарства не 40
проінвентаризований. Це не дозволяє отримувати достовірні дані щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень та перешкоджає здійснювати Показники *
Одиниця виміру
Кількість 2006 рік
2007 рік
1
Загальна площа зелених насаджень, у т.ч. на 1 жителя області
га м2/чол
5050,1 97,0
5063,5 97,4
Динаміка зміни показників % + 0,3 + 0,4
2
Площа зелених насаджень загального користування, у т.ч. на 1 жителя області
га м2/чол
1512,2 29,0
1521,0 29,3
+ 0,6 + 1,0
3
Частка зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом
%
18
58
+ 222
698,0
980,5
+ 40,4
4
Витрати на утримання зелених насаджень загального користування, у т.ч. 1 га зелених насаджень загального користування
0,46
0,64
+ 39,1
32/246
36/242
18/25 2/145 16/76
18/25 2/143 16/74
№ п/п
5
Кількість підприємств зеленого господарства та чисельність працюючих, у тому числі: - комунальних - змішаної форми власності - приватних
тис.грн. тис.грн./га
+ 12,5/- 1,6 од./чол.
без змін без змін/1,4 без змін/2,6
* - згідно даних управління ЖКГ Тернопільської ОДА
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин З метою охорони та відновлення мисливської фауни, в тому числі копитних тварин, користувачами мисливських угідь області у 2007 та попередніх роках проводилось полювання згідно затверджених лімітів, але лише в угіддях, де фактична чисельність перевищує оптимальну. Цей фактор, а також сприятливі погодні умови протягом останніх двох років, частково - покращення біотехнічних робіт, врожай жолудя дуба у 2007 році (для кабана) сприяли збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2005 роком з 3162 голів до 3287 (4,0 %) та дикої свині – із 638 голів до 685 голів (7,4 %). Держуправлінням у 2007 році погоджено передачу мисливських угідь розформованого державного підприємства „Шумське мисливське господарство” загальною площею 61073,3 га державному підприємству „Кременецьке лісове господарство” (17465,4 га), Шумській районній організації УТМР (41292,9 га) та філії мисливське господарство „Стіжок” (2315 га). 17-ти користувачам мисливських угідь із 23-х зареєстрованих в області погоджено проекти лімітів відстрілу диких парнокопитних та хутрових тварин. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за 2005-2007 роки наведена у табл. 5.3.1.
41
5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів у водоймах Тернопільської області у 2007 та попередніх роках не проводився. Рішенням Тернопільської обласної ради від 04.03.2004 року № 259 встановлено мораторій на промисловий вилов риби у р. Дністер, незважаючи на це проведення промислового вилову риби у р. Дністер нижче границь області під час нерестового періоду значно знижує кількість рибних запасів у ній. В області недостатньо проводяться меліоративні заходи по недопущенню замулення та заростання водойм, що негативно відбивається на рибних запасах області. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В області охороняється 257 видів тварин (22 % від загальної кількості, представлених у регіоні), в тому числі птахів - 161, ссавців - 31, риб – 7, комах – 40, молюсків – 3, плазунів – 7, земноводних – 6, павукоподібних – 1, червів – 1. Кількість видів тварин, які охороняються в області і занесені до Червоної книги України та міжнародних Конвенцій, ратифікованих Україною, наведено у табл. 5.3.3. З метою охорони, відтворення та відновлення тваринного світу, в тому числі мисливської фауни, в області створено 31 загальнозоологічний заказник місцевого значення, які рішенням обласної ради від 22.07.1998р. № 15 надані в користування державним підприємствам лісового господарства та районним організаціям УТМР як постійно діючі відтворюючі ділянки. Під особливу охорону користувачами мисливських угідь взято поселення борсука та видри (видів, занесених до Червоної книги України), внаслідок чого, за останні роки спостерігається збільшення їх поголів’я. Так, у 2007 році в порівнянні з 1995 роком кількість борсука збільшилась на 744 голови, а видри – на 244 голови. З метою охорони та відтворення стерляді і вирезуба – видів риб, занесених до Червоної книги України, в області створено 2 іхтіологічних заказника місцевого значення. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними В регіоні не зафіксовано випадків епізоотій диких тварин. Це зумовлено, в основному, підтриманням в межах норми кількості тварин (лисиці, бродячих собак і котів, вовків тощо), які є переносниками сказу та інших хвороб. Так, у 2006 році обліковано 3688 голів лисиці, з них відстріляно 1639 голів, що становить 44,4 %; у 2007 році обліковано 3713 голів лисиці, з них відстріляно 1879 голів, що становить 50,6 %. 42
У 2007 році проведено діагностичний відстріл на виявлення грипу птиці Н5N1, під час якого відстріляно і здано у лабораторії ветеринарної медицини 77 тушок перелітних і 121 тушка синантропної птиці. Збудників грипу птиці не виявлено. Завдяки цьому в області не було припинено полювання на даний вид дичини. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Видовий та кількісний стан інвазивних видів тварин, їх вплив на місцеве природнє середовище ще не вивчений. Окрім такого відомого та поширеного інвазивного чужорідного виду, як колорадський жук, методи та засоби боротьби з яким розроблені, викликає занепокоєння масове швидке заселення протягом останніх 5 років гіркокаштана кінського каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella). На даний час цей метелик помічений на території всієї області, заселяючи та ослаблюючи практично всі наявні дерева каштана. Проблема захисту дерев від молі залишається відкритою. Сучасні інсектициди-перитроїди є досить ефективними, але використання їх в умовах населених пунктів не є екологічно безпечним, а збирання опалого листя із зимуючими у ньому лялечками молі є недостатньо ефективним та трудомістким заходом. Продовжує поширюватись у водоймах області (басейни річок Дністер, Серет, Іква, Горинь, Вілія) такі види риб, як ротан, корюшка триголкова та чебачок амурський, які зменшують запаси аборигенних видів риб, поїдаючи їх ікру. 5.4. Біобезпека генетично модифікованих організмів. Генетично модифікованими називають організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення та/або природної рекомбінації а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду, або різновиду організмів. Однією з причин створення генетично модифікованих організмів (ГМО) є виведення нових порід тварин чи сортів рослин. Наприклад, помідори стійкі при трансформуванні, картопля стійка проти дії колорадського жука та ін. Найбільш модифікованими є картопля, рис, кукурудза, соя. 0,9% модифікованих організмів не є шкідливими для здоров’я. Проте забороняється використання ГМО у виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування. За даними Інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету ім. І.Горбачевського, трансгенні продукти можуть впливати на людський організм як алергени, як токсичні речовини або викликати безпліддя. Тому дуже важливо контролювати процес обігу цієї продукції на українському ринку. Людство використовує транс генні організми протягом короткого проміжку часу (менше 15 років), тому ми володіємо 43
недостатньою інформацією з цього питання. Точно невідомо, яка реакція хворої людини, що разом із ліками вживає ці продукти. До того ж, у цій галузі проводиться дуже мало досліджень, які б дали змогу точно визначити вплив трансгенних організмів на людину та природу. 5.5 Природні території, що підлягають особливій охороні. 5.5.1. Розвиток природно - заповідного фонду. Станом на 1 січня 2008 року мережа природно–заповідного фонду Тернопільської області складається із 548 територій та об’єктів загальною площею 116496,6168 га, або 8,4 відсотка території області. Існуюча мережа природно – заповідного фонду, проведення природоохоронних заходів сприяє стабілізації видового складу фауни та флори, збереженню цінних природних комплексів. Природно-заповідний фонд області представлений практично всіма категоріями територій та об’єктів, крім біосферних заповідників і національних природних парків. В межах області функціонує 1 природний заповідник площею 10516,7 га, три регіональних ландшафтних парки площею 42997,0 тис.га, 115 ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, зоологічних, орнітологічних та іхтіологічних заказників площею 61,2 тис.га, 9 дендрологічних парків площею 61213,82 га, 1 зоологічний парк площею 10,0 га, 4 ботанічних сади площею 109,7 га, 4 заповідних урочища площею 480,2 га, 398 комплексних, ботанічних, зоологічних, геологічних та гідрологічних пам’яток природи площею 1155,76 га, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва площею 112,7968 га. До складу територій інших об’єктів ПЗФ входять 101 територія площею 362,12 га. В області ведеться цілеспрямована робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду за рахунок земель, багатих на біологічне та ландшафтне різноманіття. Кількість природоохоронних об’єктів за роками відображнено (див. табл. 1) Таблиця 1.Кількість природоохоронних об’єктів за роками. Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва і т. д. ОПЗФ місцевого значення
Кількість
Площа, тис. га
1990 1 -
1995 1 -
2000 1 -
2005 1 -
2007 1 -
1990 10,45 -
1995 10,45 -
2000 10,52 -
2005 10,45 -
2007 10,45 -
Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2005 2007 10,52 10,45 10,52 10,45 10,52 -
14 5 11 7
14 5 11 7
14 4 11 7
14 4 11 7
14 4 11 7
11,70 0,51 0,13 0,34
11,70 0,51 0,13 0,34
11,70 0,48 0,13 0,34
11,70 0,51 0,13 0,34
11,70 0,51 0,13 0,34
11,70 0,48 0,13 0,34
-
-
-
-
381
480
505
513
515
91,09
93,70
94,21
94,73
93,81
-
-
-
-
-
Про динаміку розвитку природно-заповідного фонду області свідчить діаграма:
44
600
543
541
548
548
548
500
116,4966168
200
116,4966168
300
116,4966168
116,54787
116,4981268
400
100 0
2004 р.
2005р.
2006р.
2 007р.
2 008р.
Діаграма 1. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду. На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області держуправлінням протягом 2007 року проводились роботи з розроблення проектів створення 21 об’єкту природно-заповідного фонду: ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Товтровий степ”, ботанічного заказника загальнодержавного значення “Волощина”, ботанічного заказника місцевого значення „Залужанський”, геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Печера “Опільська”, комплексних пам’яток природи місцевого значення “Дівоча гора”, „Космиринська скеля”, „Велике сіло”, „Останці Подільських Товтр”, гідрологічних пам’яток природи місцевого значення “Кам’яна криниця”, “Джерело під Бемовою горою”, „Ступківське джерело”, „Смиківецьке джерело”, „Джерело „Вулиця”, геологічних пам’яток природи місцевого значення “Складки облямування рифових вапняків”, „Порохівська скеля”, ботанічних пам’яток природи місцевого значення “Платани ім. З.І.Довгалюка”, “Дорогичівські дуби”, “Липи Ліпінського”, “Липа Івана Франка”, „Кретіве6цькі липи”, „Теребіш” площею 230,18 га. У минулому році завершено підготовку обґрунтовуючі матеріали для організації 16 об’єктів природно-заповідного фонду орієнтовною площею 80,15 га. Вказані об’єкти будуть подані обласній раді для оголошення після розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення їх меж при наявності фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Держуправлінням протягом 2007 року виявлено 4 нових природних комплекси та об’єкти, перспективні для подальшого заповідання, обстежено 7 (з врахуванням виявлених у попередні роки), підготовлено обґрунтування необхідності їх організації, отримано 4 погодження землекористувачів та 20
45
органів місцевого самоврядування на організацію 15 території та об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжувася збір погоджень на організацію національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон”, роз’яснення місцевим органам влади Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастириського районів загальнодержавної доцільності створення НПП. Землекористувачами погоджено організацію НПП „Кременецькі гори” на площі 6373 га, що становить 87,2 % від запропонованої держуправлінням. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 590,6 га, вже погоджених землекористувачами, що становить 7,1 % від запропонованої держуправлінням площі. Землекористувачами погоджено організацію НПП „Дністровський каньйон” на площі 8865,9 га, що становить 90,9 % від запропонованої держуправлінням. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 4130,3 га, що становить 30,7 % від запропонованої держуправлінням площі. Мережа прирордно-заповідного фонду області в розрізі адміністративних районів станом на 1 січня 2008 року становить: Всього заповідних територій №
Адміністративні райони
Входять до складу інших заповідних територій
Фактична площа ПЗФ області
п/п Назва 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18.
Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль Разом:
площа, га 66113 100587 80212 101616 68391 86306 97741 69430 91754 64234 58815 83726 49638 113003 74911 90344 83800 5852
Заповіданість території районів в % від площ району
шт.
га
шт.
га
шт.
га
47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10
3671,05 19472,33 9328,37 14453,28 17586,62 4422,87 4493,38 1461,52 7856,41 2819,12 8120,48 3450,51 1311,45 3806,42 852,2668 5235,59 7792,07 725,00 116858,763 8
6 26 10 3 28 1 2 6 3 8 8 -
57,00 58,77 38,32 1,03 128,89 0,04 16,50 19,10 33,01 0,14 9,32 -
47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10
3614,05 19413,56 9290,05 14452,25 17457,73 4422,83 4493,38 1461,52 7839,91 2819,12 8101,38 3450,51 1278,44 3806,42 852,2668 5235,45 7782,75 725,00
5,47 19,30 11,58 14,22 25,53 5,12 4,60 2,11 8,54 4,46 13,77 4,12 2,58 3,37 1,14 5,80 9,29 12,39
101
362,12
548
116496,6168
8,41
548
У територіальному відношенні найбільше заповідних об’єктів зосереджено в Борщівському (87), Заліщицькому (59), Бережанському (47), Кременецькому (36) Шумському (34), Бучацькому(33) адміністративних районах, що відображено у діаграмі 2:
46
87
100 90 80
59
70 60
47
50
33
40
36 26
22 18
14 15
30
32
27
28
17
31
34
22 10
20
Шумський
Тернопільський
Підгаєцький
Монастириський
Кременецький
Зборівський
Бучацький
Бережанський
0
Заліщицький
10
Діаграма 2. Кількість заповідних об’єктів в розрізі адміністративних районів (станом на 01.01.2008р.) У Борщівському, Бучацькому Заліщицькому, Гусятинському, Монастириському районах та м. Тернополі площі заповідних об’єктів складають понад 10 % від площі районів (діаграма 3).
47
7782,75
5235,45
725,00
852,27
5000
3806,42
2819,12
7500
1461,52
3614,05
4422,83
10000
4493,38
12500
7839,31
9290,05
15000
1278,44
17500
3450,51
20000
8101,38
14452,25
22500
17457,73
19413,56
25000
2500
м.Тернопіль
Шумський
Чортківський
Тернопільський
Теребовлянський
Підгаєцький
Підволочиський
Монастириський
Лановецький
Кременецький
Козівський
Зборівський
Збаразький
Заліщицький
Гусятинський
Бережанський
Борщівський
Бучацький
0
Діаграма 3. Частка площ заповідних об’єктів у розрізі адміністративних районів (станом на 1.01.2008) Із загальної площі природно-заповідного фонду області - 10716,7 га надано у користування природно-заповідним установам (без врахування регіональних ландшафтних парків, де не створено спеціальні адміністрації), що становить 9,2 від території ПЗФ, і 0,8% від території області (діаграма 4) Громадяни, яким н
а
д
а
н
і
з
е
м
с
т
л
і
у
Інші підприємства, у
в
л
а
с
н
і
ь
о к
о
р
и
с
5
,
т
0
у
0
в
а
с
т
а
н
о
в
з
а
и
Природоохо-
,
і
н
н
р
г
а
1
,
н
і
ц
і
ї
р
о
н
н
і
у
с
т
а
н
о
в
и
я
4
1
%
9
,
2
0
%
%
Сільськог
о
п
с
і
п
д
о
п
р
6
д
а
и
,
р
є
1
м
7
с
ь
к
і
с
т
в
а
%
Лісогоспо-дарські п
Землі запасу та з
е
м
л
в
і
л
,
о
о
р
і
т
с
3
н
н
с
и
5
е
с
п
к
н
а
т
,
т
і
в
5
д
ь
й
у
1
а
с
н
е
а
н
а
н
т
а
н
і
і
д
п
р
и
2
5
,
є
5
м
2
с
т
в
а
%
у
я
%
Діаграма 4. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі (станом на 1.01.2008р) 48
Аналіз мережі ПЗФ показав, що близько 75 % територій та об’єктів ПЗФ області площею до 50 га носить острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження генетичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель ( розораність області – 61,8 %, а розораність с/г угідь – 80%, розораність ПЗФ –понад 42), внаслідок чого недостатньо забезпечуються умови територіальної єдності ділянок із природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Розподіл земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду за угіддями відображено у наступній діаграмі 5: Сухі відкрит
і
о
р
Відкриті з
а
б
о
л
о
ч
1
е
,
н
2
і
з
е
л
е
с
о
б
о
с
л
п м
з
о
м
л
и
к
р
2
,
л
і
и
в
и
м
н
н
и
м
и
в
о
м
Відкриті землі б
з
п
е
з
о
к
н
е
р
о
с
л
р
и
в
у
н
а
ч
з
р
о
с
п
о
к
л
и
н
а
н
и
н
о
б
г
о
и
о
з
м
и
м
о
м
Рілля
і
4
%
р
и
в
%
Води 1
1
,
9
,
9
4
2
,
4
%
%
%
Забудовані землі 4
,
4
%
Ліси та іншіь л
і
с
о
в
к
р
3
и
5
т
,
5
і
п
л
о
щ
і
%
Перелоги 0
Інші с
і
д
л
ь
а
р
с
ь
с
к
ь
о
к
г
і
о
з
с
е
м
п
о
л
-
і
Пасовища 2
,
1
Сіножаті 1
,
3
,
2
%
Багаторічні н
а
с
а
д
ж
е
н
н
я
% 0
,
7
%
% 6
,
1
%
Діаграма 5. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями (станом на 1.01.2008р). Частка площ територій та об’єктів окремих категорій в природно-заповідному фонді області нерівномірна. Так, лише на долю природного заповідника, регіональних ландшафтних парків, та заказників припадає 98% природнозаповідного фонду, що відображено у діаграмі 6:
49
Дендрологічні
парки 0,09%
Зоологічні парки
0,01%
Ботанінчі сади
0,23%
Парки- пам'ятки
садово-паркового мистецтва 0,10%
Заповідні урочища
0,41%
Природні
заповідники 9,00% Пам'ятки природи
0,96%
Заказники
Регіональні
52,40%
ландшафтні парки 36,81%
Діаграма 6. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 1.01.2008р) Кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду окремих категорій в природно-заповідному фонді області теж нерівномірна. Так, лише на долю пам’яток природи площею 1155,76 га (0,96% від площі природнозаповідного фонду) припадає 72,6 % усього природно-заповідного фонду області, що відображено у діаграмі 7.
Зоологічні парки 0,2% Дендрологічні
Парки- пам'ятки Ботанінчі сади садово-паркового 0,7% мистецтва 2,4%
парки 1,6%
Природні заповідники 0,2%
Регіональні ландшафтні парки 0,5% Заповідні урочища 0,7%
Заказники 21,0%
Пам'ятки природи 72,6%
Діаграма 7. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 1.01.2008р) 50
На територіях охороняються:
та
об’єктах
природно-заповідного
Раритетний рівень Види, внесені до Європейського Червоного списку, од. Види, внесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (БЕРН, 1979), од. Види, внесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види, внесені до Червоної книги України, од. Види, внесені до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS) , од. Види, внесені до Переліків регіонально рідкісних видів флори та фауни, од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) , од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) , од.
фонду
області
Кількість видів Флора Фауна 6 6 6 77 23 63 70 -
50 12 19 5
Протягом 2007 року держуправлінням було видано 12 дозволів на спеціальне використання природних ресурсів та 39 погоджень на проведення лісогосподарських заходів в межах територій та об‘єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. При перевірці правильності відведення насаджень в рубки лісокористувачами області на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду із 225 перевірених ділянок відхилено 12. 5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Природні рекреаційні ресурси в Тернопільській області в цілому сприятливі для відпочинку населення і представлені всіма видами: кліматичні, ландшафтні, курортологічні ресурси, ресурси поверхневих вод. Тернопільщина має для розвитку рекреації одні з найкращих в Україні умови: вигідне геополітичне становище та унікальні у європейському і світовому масштабах культурні і природні об’єкти. Окрім того, область належить до тих регіонів України, в яких найбільше у кількісному відношенні пам’яток природи, культури, історії та архітектури, що є в державі. Так на державному обліку області перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування; з яких 180 - національного значення; 1937 пам’яток історії і мистецтва; близько 1,5 тисячі – археології; 548 об’єкт природно-заповідного фонду з них: 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків; 27 державних та 136 громадських музеїв; 14 з яких носять звання народних. Кліматичні природні ресурси сприятливі для сезонного відпочинку /весняно-літній період /. Ресурси поверхневих вод включають ріки, струмки, озера та водойми площа яких становить 19,3 тис. га (1,4 % від території області). Найбільш практичне значення для рекреаційних цілей мають р. Дністер, Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа. Серед озер та водосховищ переважають штучні водойми, які розміщені в долинах річок. 51
Загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення по Тернопільській області складає 207,0 тис. га, або 15% її території. В складі цих ландшафтів переважають лісові території. Потенційна місткість природних ландшафтів складає 446,7 тис. чол., а впорядкованих ландшафтів - 767,3 тис. чол. В межах Тернопільської області виділяють 5 рекреаційних районів: Кременецький (Кременецька зона, Почаївська зона, Крутнівський комплекс, Шумська зелена зона), Бережансько - Бучацький (Бережанська зона, Підгаєцька зона, Бучацька зона, Монастириська зелена зона, Коропецька зона), Чортківський (Теребовлянська зона, Буданів – Чортківська зона, Росохацька зона, Тернопільський комплекс, Хоростківська зелена зона, інші території), Гусятинський ( Гусятинська зона, Скалатська зелена зона, Гримайлівська зелена зона, інші території), Придністровський (Заліщицька зона, Борівська зона, комплекс Кривче, Мельнице-Подільський комплекс інші території) відокремлені зони і комплекси (Залозецька зона, Перепельницький комплекс, Зборівська зелена зона, Збаразька зона, Вишневецька зелена зона, Ланівецька зелена зона, Козівська зелена зона, Козлівська зелена зона, Підволочиська зелена зона, Золотниківська зелена зона та інші території). Багато людей бере участь в короткочасному відпочинку – в лісі, коло річки. Найбільше навантаження припадає на ландшафти навколо міст Тернополя, Кременця, Чорткова, Теребовлі. Курортологічні ресурси області базуються на природних джерелах мінеральних вод та сприятливих мікрокліматичних умовах в межах Збручанської та Теребовлянської курортних рекреаційних зон. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. за №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” в Тернопільській області до курортних віднесені такі населені пункти: смт. СкалаПодільська Борщівського району, с.Скоморохи Бучацького району, смт. Гусятин Гусятинського району, смт.Микулинці та с. Конопківка Теребовлянського району. Курортологічні ресурси області розташовані в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, де широко поширені прісні мінеральні води. Серед мінеральних вод в області виділяють такі їх типи: без специфічних компонентів і властивостей, сульфідні води і води типу “Нафтуся” і “Друскинінкай”. На території області діє 6 санаторіїв на 1,2 тис. ліжок, 1 пансіонат на 0,1 тис. ліжок, 2 будинки відпочинку на 0,2 тис. місць, 11 санаторіїв-профілакторіїв на 1,2 тис. ліжок. В них відпочиває щорічно 26-27 тис. чол. З метою збереження у природному стані мальовничих ландшафтів і раціонального використання їх в рекреаційних, науково – пізнавальних та оздоровчих цілях в області створено 3 регіональних ландшафтних парки загальною площею 42997,0 га, в т.ч. “Дністровський каньйон” площею 42084 га, “Загребелля” – 630,0 га, і “Зарваницький” площею 283,0 га, ведуться роботи по створенню національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Кременецькі гори”. 52
5.5.3. Історико-культурна спадщина. На території Тернопільської області на державному обліку перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 180 - національного значення, 1937 пам’яток історії і мистецтва, близько 1,5 тисячі – археології, 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків. В Тернопільській області здійснюється відповідна робота щодо збереження та реставрації пам’яток містобудування та архітектури. Потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт 63 пам’ятки, у тому числі 38 національних. Розроблена документація визначення меж історичних ареалів, історикоархітектурних опорних планів для десяти міст та одного селища міського типу. Межі охоронних зон затверджено для 148 пам’яток (у тому числі 112 національного значення), встановлено охоронні дошки на 110 пам’ятках національного значення. На 147 пам’яток (у тому числі 22 національного значення) розроблено паспорта, охоронні договори укладено на 692 пам’яток (у тому числі 112 національного значення). За рахунок бюджетних асигнувань виготовлено і затверджено генеральні плани розвитку національного заповідника “Замки Тернопілля”, Кременецько-Почаївського і Бережанського державних історико-архітектурних заповідників. Рішенням п’ятої сесії Тернопільської обласної ради від 2 липня 2003 року №142 затверджено Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини Тернопільської області на 2003-2010 роки. Основними завданнями програми є проведення на сучасному інформаційному рівні паспортизації об’єктів культурної спадщини місцевого значення (археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних). На фінансування Програми за рахунок коштів місцевих бюджетів виділено 4 тис.грн. На території області функціонує 27 державних та 136 громадських музеїв, 14 з яких носять звання народних. Меморіальних музеїв (музеїв-садиб) в області діє вісім. Це музей Соломії Крушельницької в с. Біла Тернопільського району та меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с. Старий Скалат Підволочиського району, меморіальний музей-садиба Володимира Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району, музей-садиба кардинала Йосипа Сліпого с.Заздрість Теребовлянського району, літературно-меморіальний музей Ю.Словацького у м. Кременець, музей-садиба письменниці Іванни Блажкевич у с. Денисів Козівського району, родинний музей родини Гірняків і Ситників-Сліпих у с. Струсів Теребовлянського району, музей-садиба Уласа Самоука в с.Тилявка Шумського району. Станом на 01.01.2008р. утворено і діє два Державних історикоархітектурних заповідники і м. Бережани та Кременець та Національний заповідник “Замки Тернопілля”. Підготовлено пакет документів та направлено до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо передачі національному заповіднику «Замки Тернопілля” замків у містах Тернополі, Микулинцях, Теребовлі, селах Язловець і Золотий Потік Бучацького району, селі Кривче 53
Борщівського району. На базі замку 1630 року у м. Скалат Підволочиського району та смт. Вишнівець Кременецького району відкрито філіали національного заповідника “Замки Тернопілля” та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного Закону. Сучасний стан об’єктів культурної спадщини особливо замків потребує термінового проведення консервації, реставрації та благоустрою території. З цією метою підготовлено пропозиції до програми збереження і використання замків Тернопільської області. Підготовлено перелік пам’яток архітектури, історії та культури, які не підлягають приватизації. Благоустрій території та впорядкування паркової зони виконано в парку, ХУІІІ ст. с. Язловець, парку і палацового комплексу ХУІІІ ст. у смт Микулинці, парку 1880р. у с. Більче-Золоте Борщівського району, парку палацового комплексу 1640-1720 років у смт Вишнівець, замкового парку в м. Теребовлі, Мисливського палацу з ландшафтним парком 1760 р. в с. Рай Бережанського району замку в с. Токи Підволочиського району та низки інших об’єктів розміщених на території Тернопільської області. Пам’ятки зазнають руйнувань також і від природного впливу. В результаті аварійного стану та природних чинників обвалилася в’їздна брама Микулинецького замку, значних руйнувань зазнали оборонні мури замку ХУІІ ст. у селі Сидорів Гусятинського району та с. Золотий Потік Бучацького району руйнуються дощами та вітрами оборонні вежі, мури та будівлі Угорницького монастиря у селі Зеленче Теребовлянського району, обвалилися дві бійниці північного оборонного муру замку XIV-XVII ст. у місті Теребовлі. Під час стихії сильних руйнувань зазнали будівлі Скалатського замку, де зірвано дах і пошкоджено бійниці трьох оборонних веж. А 8 пам’яток археології та 7 пам’яток архітектури розташовані на територіях, що підтоплюються. Тернопільською обласною комунальною інспекцією охорони пам’яток історії, архітектури та культури визначено 28 пам’яток археології, які руйнуються природними та техногенними чинниками /розроблення кар’єрів, підтоплення, розорювання земель тощо/. 5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Туристична галузь набуває все більшого значення в розвитку економіки області. Згідно державної статистичної звітності в 2007 році функціонувало 66 фірм, які займались ліцензованою туристичною діяльністю, з них 18 туроператорів і 48 турагентів. Туристичними фірмами було охоплено 33092 туристів, в тому числі внутрішнім туризмом - 26228 осіб, іноземних туристів – 9 осіб та туристів, які виїжджали за кордон – 6855 особи. Послуги щодо екскурсійної діяльності були надані 19922 особам. Туристи найчастіше відвідували надзвичайно багаті архітектурними пам’ятками міста області: Бережани, Бучач, Кременець, Збараж, Теребовля тощо. Особливим попитом 54
користуються паломницькі тури до Зарваницького Марійського духовного комплексу і Свято-Успенської Почаївської Лаври та сплави по р.Дністер. Обсяг наданих туристичних послуг в 2007 році становив 15192,936 тис.грн. До державного бюджету було перераховано 454,561 тис.грн. І все ж, не зважаючи на ці досягнення, ситуація в туристичній галузі Тернопільщини загалом є маловтішною. Так в туристичній галузі, ще існують проблеми, це в першу чергу невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам, недостатня забезпеченість автомобільних доріг туристичною, сервісною, та інформаційною інфраструктурою, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнання, місць перепочинку, відсутня система знакування), що призводить до розвитку “туристичної ерозії” (руйнування міських комунікації, доріг, залишаються купи сміття). У процесі прийняття рішень щодо розміщення об’єктів нерідко над екологічним і рекреаційним імперативом беруть верх фактори відомчої доцільності. Для зменшення тиску туристичної діяльності на навколишнє природне середовище була прийнята від 27.04.2001 р. №234 “Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2001-2010 роки”, де були розроблені заходи розвитку туристичної діяльності. Серед яких: - ліквідація не провітрювальних ям, що створюють екологічно втомлені зони та зведення до мінімум візуального забруднення міст області; - удосконалення транспортних мереж і паркінгів; - розвиток комунальних служб; - впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій; - визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у зонах відпочинку туристів; - розробка та облаштування науково-пізнавальних туристичних маршрутів та еколого-освітніх екскурсійних стежок згідно з параметрами внутрішнього й зовнішнього пейзажного розмаїття природних ландшафтів; - мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на природне середовище та його компонентів; - випуск довідників-каталогів з наданням інформації про особливості відпочинку в агро садибах районів області. Надзвичайно важливим є докорінний перегляд подальшої забудови населених пунктів із врахуванням їх природних і рекреаційних особливостей та відродження “безнадійно втомлених міст
55
6. Земельні ресурси і грунти 6.1. Структура та стан земель На території області знаходиться місто обласного підпорядкування м. Тернопіль, 17 міст районного значення, 17 селищ міського типу і 1021 сільський населений пункт. Відповідно функціонує Тернопільська міська рада, 17 районних, 17 селищних та 580 сільських рад. Розподіл 334 тис.га земель населених пунктів відображено у нижче приведеній діаграмі. Діаграма розподілу площі земель населених пунктів Тернопільської області. Землі сільських населених пунктів; 302,7 тис.га; 90%
Землі міст; 19,2тис.г 6%
Землі селищ, 12,1 тис.га; 4%
Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2008 року складає 1382,4 тис. га (табл.6.1), з них 1050,7 тис. га або 76 % займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. Із загальної площі області 1382,4 тис. га сільськогосподарські підприємства фактично використовують 2 6% території, або 357 тис. га, громадяни - 47% (643,7 тис. га), лісогосподарські підприємства - 11% (150,6 тис. га), інші землекористувачі - 16% (381,7 тис. га), з них 49% (186,1 тис. га) це землі державної власності, які не надані у власність та користування. У користуванні 853 сільськогосподарських підприємств перебуває 357,0 тис. га земель або 25,8 % від загальної площі області, в тому числі: в 3 9 колективних 56
підприємствах залишається ще 5,1 тис. га, у 229 сільськогосподарських товариствах - 184,6 тис. га, в 321 інших недержавних сільськогосподарських підприємствах (ПАП, ПОП та інші) - 133,9 тис. га, в 17 кооперативах 2,8 тис. га, в 168 державних сільськогосподарських підприємствах - 20,5 тис. га (1,5%), і в 9 міжгосподарських підприємствах - 8,8 тис. га. В структурі сільськогосподарських підприємств за звітний період відбулися значні зміни. Так протягом 2007 року ліквідовано та виведено з Єдиного державного реєстру 27 «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств. Станом на 01.01.2008 року в області нараховується 39 КСП. Роботи по ліквідації «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств продовжуються. Землі, які обліковувались за згаданими господарствами, в межах повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, переведені в землі запасу. В загальному кількість недержавних сільськогосподарських підприємств збільшилась на 18. Фактично в кожному районі пройшли зміни в кількості сільськогосподарських підприємств, по причині згортання їх виробничої діяльності, або створення нових з укладанням договорів оренди, в основному з громадянами власниками земельних часток (паїв). У власності і користуванні громадян перебуває 643,7 тис. га земель (4 6,6% від території області), в т.ч. для ведення фермерських господарств - 55,4 тис. га, товарного сільськогосподарського виробництва - 290 тис. га, для ведення особистого селянського господарства - 170,9 тис. га, ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 47,7 тис. га, для садівництва і городництва - 5,7 тис. га, гаражного будівництва - 0,1 тис. га, для сінокосіння та випасання худоби - 73,5 тис. га, для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності - 0,4 тис. га. Кількість фермерських господарств, в користуванні яких перебуває 55,3 тис. га сільгоспугідь, збільшилась на 67 відповідно і їх площа збільшилась на 18,3 тис. га. На звітну дату в області функціонує 930 фермерських господарств в постійному користуванні, яких перебуває 9,7 тис. га земель, в приватній власності - 1,0 тис. га, в тимчасовому користуванні - на правах оренди - 47,5 тис. га земель. Підприємства промисловості, транспорту і зв'язку займають територію площею 25,2 тис. га. Підприємства, організації, установи, навчальні заклади міністерства оборони мають у користуванні 1,1 тис. га. Зменшення відбулося у зв'язку з передачею в народне господарство близько 100 га в Білокриницькій сільській раді Кременецького району та м. Чортків, крім того проведено уточнення площ у відповідності до матеріалів інвентаризації земельних ділянок Міністерства оборони. В користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 7,1 тис. га земель.
57
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Площа сільськогосподарських угідь станом на 01.01.2008р.зменшилась на 1,3 тис. гектарів і складає 1050,7тис.га (76%) території області. Зменшення відбулось в результаті переводу в несільськогосподарські угіддя - 0,7 тис. га (польові дороги між земельними частками (паями)), 0,1 тис. га у відкриті заболочені землі, 0,1 тис. га в лісовкриті та інші землі, а решта 0,4 тис. га переведено в інші угіддя за результатами проведення інвентаризації земель залізничного та автомобільного транспорту. В результаті трансформації 4,7 тис. га перелогів в ріллю (3,9 тис. га) та у кормові угіддя (0,8 тис. га), їх площа на звітну дату складає 9,3 тис. га, а площа ріллі, з врахуванням змін, становить - 8 52,5 тис. га (61,7%). Зміни відбулися практично в кожному районі за рахунок вилучення з активного сільськогосподарського використання і консервації сільськогосподарських угідь з деградованими та малопродуктивними грунтами. Площа багаторічних насаджень залишилась без змін і складає 15,1 тис. га. Під час розробки проектів організації території та поділу земельних масивів на земельні частки (паї), проведення робіт з поновлення планово-картографічних матеріалів встановлено, що частина сіножатей (0,7 тис. га) фактично використовуються як пасовища (Зборівський , Шумський райони), а тому їх площа зменшилась і становить 28,8 тис. га. Збільшення площі пасовищ пройшло за рахунок виведення і переведення 0,5 тис. га еродованих орних земель розміщених на схилах більше 7° під постійне залуження і уточнення площ при розробці проектів поділу земельних масивів на земельні частки (паї) та зменшилась за рахунок переводу під польові дороги 0,2 тис. га., також 0,1 тис. га були трансформовано в заболочені землі. Названі зміни в складі сільськогосподарських угідь підтверджені технічною документацією з переведення еродованих та малопродуктивних орних земель в кормові угіддя та відповідними актами обстеження земель в натурі, які погоджені та затверджені районними державними адміністраціями, також наявними матеріалами інвентаризації земель (видані державні акти на право постійного користування землею) залізничного та автомобільного транспорту, в результаті чого були внесені відповідні зміни. Площа лісових та деревно-чагарникових насаджень збільшилась на 0,1 тис. га за рахунок лісовкритих земель виявлених в результаті поновлення планово - картографічних матеріалів на землях колективної власності в згаданих вище районах та інвентаризації земель і складає 200,5 тис. га, в тому числі полезахисних лісосмуг 1,2 тис. га. Загальна лісистість області з врахуванням усіх захисних насаджень складає 14,5%. Під забудованими землями зайнято 61,7 тис. га (4,4%), болотами - 5,6 (0,4%). Територія суші складає 98,6% від загальної площі області. Під водою зайнято 19,4 тис. га (1,4%), в тому числі під озерами, ставками та штучними водосховищами - 10,7 тис. га. 58
Протягом 2007 року в зв'язку з проведенням інвентаризації земель та проведенням ряду заходів по уточненню кількісного обліку відбулись незначні зміни в угіддях забудованих земель. Із земель резервного фонду надано в користування 0,5 тис.га новоствореним агроформуванням, які утворились на базі колишніх сільськогосподарських підприємств і громадянам 32,8 тис. га для: - індивідуального житлового будівництва - 0,7 тис. га, - ведення особистого селянського господарства - 27,5 тис. га, - для створення громадських пасовищ - 3,7 тис. га, - інших цілей - 0,9 тис. га. Передано у спільну власність попереднім землекористувачам у розмірі сумарної площі земельних часток (паїв) - 5,5 тис. га. Надано іншим установам та організаціям - 3,1 тис. га. Не наданими залишилось 12,1 тис. га земель резервного фонду. За останні 10 років із земель державного запасу у власність і постійне користування надано: 1. громадянам для: - Особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування житлових та господарських будівель 60,1 тис. га, - колективного та індивідуального садівництва - 0,9 тис. га, - інших цілей - 1,1 тис. га. 2.. сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, установам та організаціям - 0,7тис. га. 3. іншим підприємствам, установам і організаціям -0,7 тис. га. Крім цього надано в тимчасове користування на умовах оренди: 1. громадянам для: - фермерського господарства - 1,2 тис. га, - городництва 1,9 тис. га, - сінокосіння та випасу худоби - 10,2 тис. га, - інших цілей - 3,2 тис га. 2.сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, підприємствам, установам та організаціям -0,3 тис. га 3.попереднім землекористувачам або їх правонаступникам - 1,3 тис. га 4.іншим підприємствам, установам і організаціям - 2,9 тис. га. Залишилось земель запасу не наданих у власність і користування площею 101,3 тис. га. В порівнянні з минулим роком площа сільських населених пунктів, міст і селищ залишилась без змін і відповідно складає 302,7 тис. га, 19,2 тис. га і 12,1 тис. га. Для несільськогосподарських потреб юридичним і фізичним особам протягом року відведено в постійне користування 0,3 тис. га, а саме: лісогосподарським підприємствам в Бережанському (ДП «Бережанське лісомисливське господарство») та Бучацькому (ДП «Бучацьке лісове господарство») районах 0,1 тис. га; водогосподарським підприємствам в 59
Бучацькому (Бучацьке МУВГ) та Чортківському (Чортківське МУВГ) районах 0,1 тис. га, а також в Бучацькому районі підприємствам транспорту (ДП «Тернопільський облавтодор») відведено 55 га земель, які були надані раніше цьому підприємству. Для здійснення підприємницької діяльності на умовах оренди, відведено 0,4 тис. га земель, з них найбільше в Кременецькому районі - 14 6 га, Теребовлянському - 80 га, Підволочиському - 27 га, Тернопільському - 26 га, Бучацькому - 18 га районах, а також 2 9 га земель в м. Тернополі. Впродовж року підприємствами, організаціями та установами повернуто 1,1 тис. га земель наданих для несільськогосподарських потреб, з них наданих в постійне користування 1,0 тис. га і в тимчасове - 0,1 тис. га. З земель наданих в постійне користування найбільше повернуто в: - Шумському - 448 га іншими підприємствами, організаціями установами (Шумське ПТУ-32, ТОВ «Каменяр», «НАДІЯ» та ін.); - Кременецькому - 86 га, в тому числі 79,6 га земель Міністерством оборони, потреба в користуванні яких відпала (розпорядження голови ОДА від 24.07.07р. № 472)та 6,4 га іншими підприємствами (сільгоспхімія, Коопзаготпром, Кременецьке заготівельно - переробне підприємство); - Підгаєцькому - 77 га, на підставі прийнятих рішень місцевих рад (Угринівська - рішення від 16.10.07р. № 117, Литвинівська - від Об.11.07р. № 76, Підгаєцька міська - від 24.12.07р. № 524) щодо вилучення земель в підприємств залізничного транспорту в зв'язку з тим, що вони протягом тривалого часу не використовуються за цільовим призначенням; - Чортківському - 77га, з них 27 га за рахунок земель наданих в постійне користування Міністерству оборони (рішення Чортківської міської ради від 29.03.07р. № 179) і 50 га за рахунок інших підприємств (ТзОВ «Галичанка», сільгосптехніка, Чортківська кондитерська фабрика, завод крохмалепродуктів, Рай СТ та інш.); - Тернопільському - 55 га та Козівському - 36 га, за рахунок інших підприємств, організацій, установ серед яких СП Тернопільська гуртово - торгова база, облавтодор, облагробуд, РайСТ, «Агрохімкомплекс» та ін. Одночасно повернуто 0,1 тис.га земель, які були надані в тимчасове користування для несільськосподарських потреб, в зв'язку з закінченням терміну користування, у Тернопільському -16 га, Збаразькому - 0,15 га, Лановецькому - 12 га та інших районах області. Всі землі повернуті до земель запасу. Згідно прийнятих рішень сільськими, селищними та міськими радами громадянами області приватизовано 172,1 тис. га земель (93 %) . На ці землі громадянам видано 82,7 тис. державних актів, що становить лише 23,2% від загальної кількості громадян, які приватизували земельні ділянки згідно рішень. Впродовж 2007 р. землевпорядними організаціями виготовлено 11,2 тис. державних актів на земельні ділянки. 60
Загальна площа осушених земель впродовж року не змінилася і складає 165,6 тис. га, з них із закритим дренажем 151,4 тис. га та 10,2 тис. га - з двобічним регулюванням. В зв'язку із трансформацією осушених сільськогосподарських угідь з одного виду в інший, а саме: меліоровані перелоги площею 1,1 тис. га переведено в ріллю (Бережанський, Гусятинський, Козівський райони) та пасовища (Бережанський, Чортківський, Шумський та інші райони), 0,2 тис. га сіножатей переведено у пасовища (Зборівський, Тернопільський і Шумський районах) - їх площа на сьогоднішній день складає: • рілля - 133,7 тис. га, перелоги - 0,7тис.га., сіножаті - 7,5 тис. га, пасовища - 21,7 тис. га. В процесі реформування земельних відносин землі державної власності збільшились до 571,6 тис. га (41%), а землі приватної власності зменшились на 0,3 тис. га. Зменшення відбулися за рахунок уточнення при розподілі земель колективної власності на підставі проектів організації території земельних часток (паїв) та затверджених актів польового обстеження. Відповідно до цього площа приватної власності складає 800,9 тис. га (58%). Колективна власність становить 9,9 тис. га (1%). Розподіл земель в Тернопільській області по формах власності станом на 01.01.08 р. Колективна власність 9,9 тис.га 1%
Державна власність 571,6 тис. га 41%
Приватна власність 800,9 тис. га 58%
Станом на 01.01.08 р. в області нараховується 36,6 тис. громадян, які вийшли з членів сільськогосподарських підприємств і одноосібно ведуть товарне сільськогосподарське виробництво на площі 71,2 тис. га, що становить понад 10,6% від загальної розпайованої площі сільськогосподарських угідь. 61
В області в 2007 році продано 264 земельні ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 101,04 га, вартістю 24352,57 тис. грн. Від продажу земельних ділянок станом на 01.01.2008 року в місцеві та державний бюджети поступило, відповідно, 21183,97 тис. грн. та 2353,74 тис. грн. Продано на земельних торгах 6 вільних земельних ділянок для спорудження об'єктів нерухомого майна площею 2,28 га вартістю 6214 тис. грн. Проведено державну землевпорядну експертизу 3229 одиниць землевпорядної документації, виготовленої різними суб'єктами підприємницької діяльності. 6.1.2. Деградація земель Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів. Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 30 до 50 – 90,9 тис.га, від 50 до 70 – 41,8 тис.га і більше 70 – 14,3 тис.га. За проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі. Приведення кількості використання орних земель до природоохороннобезпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується із-за передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок. В області за останні 5 років (2003-2007 рр.) проведено робіт з відновлення (рекультивовано) порушених земель на площі 25,05 га, вартістю 834, 6 тис.грн. Протягом 2005-2007 років виведено деградованих земель з інтенсивного використання на площі 6310,0 га. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення грунтів. Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м3 ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, 62
що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля. Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5. Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання. Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 19 тис. га, в тому числі ріллі – 15 тис. га. Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га. Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському та Монастириському районах. Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони. Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних. 6.3. Охорона земель За період 2005-2007 роки проведено рекультивацію порушених земель на площі 13,0 га (див. табл.6.3). Проведено роботи по захисту сільськогосподарських угідь від водної ерозії шляхом будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд на території Синьківської сільської ради Заліщицького району. 63
Таблиця 6.3 Рекультивація порушених земель за період 2005-2007 роки. № з/п 1 2 3 4 5 6 7
Період виконання 2005 2005 2006 2006 2007 2007 2007 Разом
Назва району Теребовлянський Заліщицький Козівський Козівський Шумський Козівський Козівський
Назва сільської ради Соснівська Касперівська Купчинецька Геленківська Бриківська Глинська Таурівська
Площа, га 1,9 2 1,6 2 3 1,3 1,2 13,0
7. НАДРА. 7.1. Мінерально-сировинна база. В інтегральному природно-ресурсному потенціалі Тернопільської області мінеральні ресурси стоять на п’ятому місці – після земельних, водних, лісових і природно-рекреаційних. На підставі матеріалів інвентаризації, здійсненої землевпорядною службою, станом на 1.01.2000 р. в Тернопільській області нараховується 780 кар’єрів та виробок корисних копалин, 264 з яких знаходиться на Державному балансі запасів. Станом на 01.01.2008 року Тернопільським територіальним відділом Геоінформ взято на облік 360 родовищ і проявів корисних копалин. Аналіз даних приведених в табл. 7.1.1. показує, що наявні в області потужності по виробництву основних видів будівельних матеріалів в умовах загальної кризи у промисловості завантажені далеко не повністю і на даний час цілком забезпечені запасами мінеральної сировини, зокрема, сировиною для виробництва будівельних матеріалів. При видобуванні корисних копалин на території області велика частина підприємств і організацій допускали грубі порушення Кодексу України „Про надра”, не виконували вимог постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1540 “Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами”. Розробка родовищ корисних копалин проводиться в залежності від матеріально-технічної забезпеченості надрокористувачів, що призводить до непланомірного видобування мінеральної сировини і несвоєчасного проведення всіх інших видів робіт. На багатьох родовищах корисних копалин неякісно проводяться розкривні роботи. Родючий шар ґрунту не знімається, або знімається не на повну потужність, переміщується у відвали разом з підстилаючими породами, а на родовищах цегельної сировини йде у виробництво цегли Надрокористувачами незадовільно ведеться робота по поверненню відпрацьованих земель. Мають місце відхилення від існуючого порядку відведення й обліку земельних ділянок для розробки надр. Відведені земельні ділянки дуже часто не відмежовані на місцевості, що створює передумови для самовільного захоплення земель. В багатьох випадках при розробці надр 64
просування фронту робіт стало неможливим, оскільки в межах затверджених гірничих відводів розпайовано землі та видано Державні акти на право постійного користування землею. В області нараховується 2523 га порушених земель, з них 1125,2 - відпрацьованих, що підлягають рекультивації. У 2007 році рекультивовано 3,4 га (табл. 7.1.2). Зовсім не займаються відновленням порушених земель сільгосппідприємства. В загальному плані Тернопільська область не відзначається особливою різноманітністю та величиною запасів мінеральної сировини порівняно з іншими областями України. Специфіка наявного тут комплексу родовищ корисних копалин визначилась розташуванням області в межах Волино – Подільської плити Східно – Європейської платформи із її потужним осадовим чохлом та глибоко зануреним кристалічним фундаментом. Із цих причин всі корисні копалини області мають осадове походження. Це в основному сировина для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничої, хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному вапняки, крейда, гіпси), незначні запаси паливно – енергетичної сировини (переважно торф, буру вугілля), мінеральні води тощо. Відповідно до вищенаведеного геолого - географічного положення можна виділити ряд екзогенних процесів, що мають місце на території області у її сучасному стані та беруть участь у формуванні родовищ корисних копалин. Це, в основному, фізико – хімічні (вивітрювання, хімічне руйнування, карст, вимивання тощо), гідродинамічні (фільтрація, ерозія, змив, абразія) та еолові (вітрова коразія, навівання) процеси. З ендогенних, враховуючи порівняно стабільний тектонічний стан Українського кристалічного щита, частиною якого є Волино – Подільська плита, можна виділити тектонічні коливальні процеси, що проявляються в піднятті території області. При цьому середня швидкість сучасних піднять території складає 1-4 мм/рік та максимальних значень досягає в районі Кременецького горбогірря. В гідрогеологічному відношенні Тернопільська область відноситься до Волино – Подільського артезіанського басейну, розташованого на південно – західній околиці Східно – Європейської платформи. В межах області підземні води мають широке розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств, зона прісних підземних вод приурочена до верхньої (до 100 м) тріщинуватої зони тортону, сенонтурону і глибше залягаючи порід палеозою. Запаси прісних підземних вод по області за якісними та кількісними характеристиками при сучасних обсягах видобутку можна вважати достатніми. В більш глибоких горизонтах розповсюджені мінералізовані води. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Тернопільської області 3 складають близько 1623,6 тис. м /добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 334,3 тис. м3/добу. З розвіданих запасів 65
використовується лише 83,37 тис. м3/добу або 24,9 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. На даний час родовища прісних підземних вод використовуються, в основному, суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють централізоване водопостачання населення та промисловий розлив води, підприємствами промисловості - для технічно-побутових потреб. Найнижчий процент ліцензованого надрокористування в області питного водопостачання склався на комунальних підприємствах з-за складного фінансового становища та зносу основних засобів. За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина не займає провідного місця в Україні, але тут протягом останніх десятиліть відкриті і використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей: мінеральні води типу „Нафтуся”(аналогічні Трускавецьким водам), сульфідні води, води високої мінералізації, придатні для використання в бальнеологічних цілях. Вивчені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся” м. Сатанів та смт. Гусятин, загальні прогнозні ресурси вод типу „Нафтуся” складають 947 куб. м./добу і є забезпеченими при існуючій сумі опадів у джерельних стоках. Родовищ термальних вод, придатних для промислового використання, на території області на даний час не знайдено. Станом на 1.01.2008 р. надрокористувачами отримано 91 спеціальних дозволів на користування надрами , 17 з них - на видобування підземних прісних вод. Держуправлінням протягом 2007 року видано 39 погоджень (екологічних карток) для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Із діючих 267 сільських водопроводів 20(7,5%) практично залишилися без господаря, 247 (92,5%) взято на баланс сільських рад, райсількомунгоспів. Для водопостачання найбільший інтерес представляють підземні води. Найбільш водозабезпеченими підземними водами є Шумський, Зборівський і Лановецький райони, найменше-Тернопільський, Борщівський, Заліщицький і Чортківський райони. Виходячи з вищенаведеного, підвищується значення водоохоронних заходів, направлених на попередження виснаження, поліпшення якості поверхневих і підземних вод, економне використання води. В області функціонує 467 об'єктів централізованих, загальною потужністю 176тис.м3/добу і забезпечують питною водою 350тис. жителів, що становить 68% від загальної кількості населення міст і селищ. Крім того, населення отримує питну воду із 160 відомчих, 267 сільських водопроводів та 7216 джерел децентралізованого водопостачання, з них 6555 громадських криниць. Дещо покращилась якість питної води по хімічних показниках із джерел централізованого водопостачання з 8.2% до 7.6% (при середньореспубліканському показнику-12.6%), погіршились по бакпоказниках з 5,8% до 6,6% (при середньореспубліканському показнику-4.1%). В порівнянні з 2006 роком відсоток забрудненості питної води знизився по мікробіологічній забрудненості в таких районах, як Бучацький, Зборівський, Кременецький, 66
Лановецький, а в Борщівському, Заліщицькому, Чортківському перевищує в 2-3 рази. 8. ВІДХОДИ Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту. Згідно з даними статистичної звітності “1-небезпечні відходи” за 2007 рік в області утворилось - 336,599 тонн токсичних відходів, з них використано 241,050 т, знешкоджено – 8,373 т, накопичено на 1.01.2008 р. – 196,961 т, в тому числі по районах: Район Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Кременецький Козівський
Кількість, т 1,186 3,305 29,515 20,521 0,000 6,807 11,595 0,676 0,813
Район Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль
Кількість, т 0,993 1,130 0,407 0,080 48,646 2,133 8,535 0,050 60,569
Утворення, використання та видалення відходів різних класів небезпеки у 2007 році відображено в таблиці 8.1. В місті Тернополі відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На 2007 рік видано дозволи на розміщення відходів на власних територіях, за попереднім погодженням з органами СЕС, для 229 підприємств області. Підприємствами житлово-комунальної галузі затверджені схеми та графіки вивозу твердих побутових відходів з населених пунктів на сміттєзвалища. Для видалення побутових відходів із 1053 населених пунктів області функціонують сміттєзвалища в 798, не виділені земельні ділянки в 18. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. На даний час розроблено паспорти на полігони твердих побутових відходів м. Копичинці, м. Чортків, м. Бучач, м. Теребовля, смт. Гусятин, м. Збараж, м. Почаїв. Питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується. В стадії вирішення питання щодо виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комбінат для м. Тернополя. Дані щодо зареєстрованих місць видалення відходів наведені в таблиці 8.2. На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об’єктів оборонної діяльності відсутні. 67
Через відсутність коштів не проводяться роботи по облаштуванню нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих сміттєзвалищ, на більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів. Ведуться реєстри обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області. У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 у районних адміністраціях призначено відповідальних за ведення вищезгаданих реєстрів. Інформація щодо виданих дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів приведена у таблиці 8.3. В області функціонують наступні суб’єкти підприємницької діяльності, які мають ліцензії із збирання, заготівки окремих видів відходів як вторсировини : № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Назва ліцензіату Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю „Техсервіс” Вiдкрите акцiонерне товариство "Тернопiльголовпостач" Під волочиське коопзаготоб´єднання Кооперативно-виробничо-торгово-закупівельне підприємство Козiвського райСТ Заготiвельно-виробничий комбiнат Кременецького райСТ ОЗВП Гусятинського райСТ Пiдгаєцьке коопзаготоб´єднання Кооперативне заготівельно-промислове підприємство Бережанського райСТ Коопзаготоб´єднання Чорткiвського райСТ Коопзаготпром Збаразького райСТ Кооперативне пiдприємство "Заготiвельник" Тернопільської облспоживспілки ЗВГРП "Гермес" Бучацького райСТ Теребовлянський ринок райСТ Заготiвельно-виробниче об´єднання Монастириського райСТ Коопзаготпром Залiщицького райСТ Борщівське райСТ Заготівельно-виробничий комбінат Тернопільського райСТ ЗВК "Почаїв" Почаївського райСТ Приватний підприємець Кручко Євгенія Павлівна Приватний підприємець Володченков Вячеслав Юрійович ДП Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України
Мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації: -МП „Альфа” (відпрацьовані люмінесцентні лампи); -ТОВ „Промснаб-Тернопіль” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів); -ДП „Тернопільвторкольормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів); -ПП „Фортуна” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів, цілі чи розламані; відпрацьовані нікель-кадмієві акумулятори). У 2007 році на територію Тернопільської області небезпечні відходи не імпортувалися. 68
Реєстри відходів в області Держуправлінням сформовані, але місцевими органами влади не ведуться (таблиця 8.4.). Перелік підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подано в таблиці 8.5. Транскордонні перевезення відходів у 2007 році не здійснювалися. 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА На території Тернопільської області знаходиться 43 екологічно-небезпечних об’єкти, перелік яких надається в таблиці 9.1. До потенційних хімічно-небезпечних об’єктів Тернопільщини належать холодильні установки підприємств, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об’єктів налічується – 15. Одне підприємство – ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору, де зберігається 6,5 т речовини. Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров′я людей є 61 склад непридатних, неопізнаних та заборонених до використання пестицидів, де їх зберігається 185,1 т. Серед них станом на 01.11.2007р. визнано безхазяйними 22 склади із 70,245 тоннами непридатних отруйних речовин. Аварій техногенного походження у 2007 р. в області не зафіксовано. За даними управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стан радіаційної ситуації на території Тернопільської області оцінювався за результатами спостережень пунктів мережі спостереження і лабораторного контролю обласного центру з гідрометеорології, розташованих в Бережанах, Тернополі, Чорткові та Кременці. На всіх пунктах рівні гамма-фону не перевищували природного. Рівні радіаційного гамма-фону (мкР/год) за результатами спостережень подано в табл. 9.2. Максимальні значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання на протязі 2007 року були наступні: м. Кременець – 12 мкР/год (1 раз) м. Тернопіль – 15 мкР/год (5 раз) м. Бережани – 14 мкР/год (1 раз) м. Чортків – 15 мкР/год (8 раз). Державне регулювання безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на території Тернопільської області здійснюється Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України та базується на дозвільному принципі. Па сьогоднішній день більше 70 суб'єктів господарювання Тернопільської області використовують ДІВ. Переважно, це установи медичного профілю, які використовують для медичної діагностики ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання (рентгенівські апарати). Лише Тернопільський обласний 69
комунальний клінічний онкологічний диспансер використовує високоактивні радіоізотопні ДІВ для лікувальних цілей (дистанційна та внутрішньо-порожнинна терапія). Суб'єкти господарювання Тернопільської області використовують у своїй діяльності близько 260 одиниць ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання, та 268 одиниць радіоізотопних ДІВ. Більшість радіоізотопних ДІВ складають сповіщувачі диму підприємства ВАТ «Тернопільський завод «Оріон», які планується передати на збереження до ДМСК УДО «Радон» у 2008 році. Протягом 2007 року суб'єктами Тернопільської області було передано на збереження до ДМСК УДО «Радон» 258 радіоізотопних ДІВ. Також було утилізовано у встановленому порядку 6 ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання (рентгенівські дефектоскопи). У 2007 році Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки було розглянуті заяви на отримання ліцензії 3 суб'єктів господарювання Тернопільської області на видачу (переоформлення) ліцензії у сфері використання ядерної енергії (використання ДІВ), за результатами розгляду яких Ліцензійною комісією Держатомрегулювання прийнято рішення про видачу ліцензій. Важливим досягненням у ліцензійній діяльності є ліцензування діяльності з використання ДІВ в медичних закладах. У 2007 році отримав ліцензію Тернопільський обласний комунальний клінічний онкологічний диспансер. У 2008-2010 роках планується ліцензування всіх медичних закладів Тернопільської області. Для забезпечення захисту населення та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів у 2007 році проведено третю державну інвентаризацію радіоактивних відходів, за результатами якої виявлено наявність закритих джерел іонізуючого випромінювання, що переведені до радіоактивних відходів в кількості 513 одиниць, сумарною активністю 8,4 . 107 Бк, які зберігаються на ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», Гусятинській газокомпресорній станції Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «Черкаситрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України”, а також в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї. З метою ширшого спостереження за динамікою накопичення радіонуклідів та їх міграцією в системі грунт-рослина в області закладено 35 контрольних ділянок, якими охоплено всі грунтово-кліматичні зони, найважливіші типи грунтів та сільськогосподарських угідь. На ділянках ведуться багаторічні спостереження, починаючи з 1982 року - по теперішній час. Обстеження контрольних ділянок проводиться щорічно і передбачає визначення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання радіометром СРП-68-01, відбір змішаних зразків грунту та продукції рослинництва, визначення в них активності радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90. Особлива увага до цих ізотопів обумовлена їхньою здатністю активно залучатися у процесі біологічної міграції та значним періодом напіврозпаду (близько 30 років). 70
В ході проведення детальних обстежень на контрольних ділянках області щільність забруднення цезієм-137 зменшується відповідно до закону радіоактивного розпаду і вміст його знизився приблизно на 30%. Але на деяких контрольних ділянках цього зменшення не сталося, що на нашу думку, можна пояснити нерівномірністю площинного забруднення радіонуклідами, які були занесені повітряними масами. Переміщення фунтових мас у процесі їх сільськогосподарського використання призводить до постійного усереднення і вирівнювання щільності забруднення по всій площині забрудненої території. За даними обстеження 2005-2007 років за вмістом цезію-137 і стронцію-90 всі райони області можна віднести до умовно чистих. Однак підвищений вміст цих радіонуклідів мають південні райони області, особливо Заліщицький район с.Винятинці щільність забруднення цезієм-137 становить більше 1 Кі/км2. За ступенем забрудненості цезієм-137 він відноситься до четвертої зони (зони посиленого радіологічного контролю).Інформація про забруднення радіонуклідами грунту на контрольних ділянках районів Тернопільської області представлена в таблиці 9.3. На забруднених полях необхідно проводити комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що значно знижує надходження радіоактивних речовин у продукцію. До агрохімічних заходів, що кардинально зменшує кореневе надходження радіонуклідів з ґрунту в рослинну продукцію, слід віднести внесення підвищених доз органічних і фосфорно-калійних мінеральних добрив, вапнування кислих грунтів повною нормою меліоранту за гідролітичною кислотністю. Нагромадження стронцію-90 і цезію-137 в урожаї сільськогосподарських культур залежить від щільності забруднення радіонуклідами грунту. В цілому вміст раідонуклідів в рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів. В умовах Тернопільської області практично можна вирощувати всі районовані культури та їх сорти по загальноприйнятих технологіях. Всі види робіт в землеробстві можна проводити без обмежень. Згідно прийнятих технологій для нашої ґрунтово-кліматичної зони. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства Ведення сільського господарства сьогодні вимагає отримувати якісні продукти харчування, які можна виробити лише з екологічно чистої сировини. Незбалансоване застосування мінеральних добрив порушило натуральний обмін речовин в природі, що склався з процесі еволюції. Використання агрохімічних технологій призвело до сильного забруднення сільськогосподарських земель, стерилізації гумусу та погіршення екологічного стану навколишнього середовища. Більшість компонентів хімічних пестицидів і мінеральних добрив, які в залишкових кількостях переходять у продукти харчування, являються отрутами канцерогенами. Тому з'явилась потреба вирощування екологічно чистих сільськогосподарських продуктів, разом з цим, 71
розуміння необхідності поступового переходу від хімічного землеробства до альтернативного біологічного. Під час прискореного переходу сільського господарства до ринкової економіки, виробники сільгосппродукції через нестачу фінансових ресурсів, були змушені відмовитись від застосування необхідних доз мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин. І це мало свої позитивні сторінки, оскільки, за минулі роки, грунт в багатьох господарствах області звільнився від накопичених залишків пестицидів і нітратів. Тому сьогодні, поступовий перехід фермерських господарств на біоорганічне землеробство, із застосуванням біотехнологій має найбільш сприятливі умови. І в той час, коли ціни на міндобрива постійно зростають, цей перехід стане не тільки привабливим, але й вигідним, тому що дає можливість отримувати не лише кращу по якості сільськогосподарську продукцію, але й врожайність не нижче, ніж при інтенсивних технологіях вирощування сільгосппродукції. В 2007 році у всіх категоріях господарств досягнуто стабільного розвитку, виробництво валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2005 року) становило 3,0 млрд. грн. (3,4 відсотка виробництва України) і в порівнянні з попереднім роком ріст виробництва склав 4,0 відсотків (114,4 млн. грн.), в тому числі в рослинницькій галузі 8,6 %, тваринницькій - 3,8%. В сільськогосподарських підприємствах виробництво валової продукції збільшилось понад 15 відсотків, в тому числі у рослинництві - на 20%, а в тваринництві знизилось - на 3,1%. Під урожай 2007 року сільськогосподарськими культурами засіяно 704,7 тис. га, що на 6,5 тис. га більше, ніж було посіяно в 2006 році. Збільшили площі посіву сільськогосподарських культур дев'ять районів області (17,3 тис. га), найбільше Теребовлянський район - 4,5 тис. га, Збаразький та Лановецький райони відповідно 3,8 та 3,3 тис. га. Поряд з цим, у восьми районах посівні площі зменшено (10,8 тис. га). Найбільше скорочення допустили райони: Бережанський - 3,2 тис. га, Шумський та Бучацький - по 2,1 тис. га. Зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) посіяно на площі 442,3 тис. га, що на 5,0 тис. га більше минулорічного. В порівнянні з 2006 роком зменшилась площа під цукровими буряками на 16,6 тис.га., найбільше в районах: Тернопільському - 3,1 тис. га та Чортківському -2,6 тис. га, Гусятинському - 2,4 тис. га. В 2007 році забезпечено подальше зростання виробництва основних видів продукції рослинництва (крім цукрових буряків). По всіх категоріях господарств виробництво зерна стано вить 1125,5 тис. тонн, що на 220,2 тис. тонн (24 %) більше зібраного у 2006 році. Значного приросту виробництва зерна забезпечено у Збаразькому районі (58%), Тернопільському (34 %), Підгаєцькому (33 %), Підволочиському (31 %), Кременецький (35%) та Борщівський райони (30 %). 72
Найбільше виробництво зерна на один гектар ріллі в Підволочиському районі і складає 20,8 цнт. Разом з тим господарствами Кременецького та Бережанського районів вироблено відповідно по 6,2 та 5,8 цнт/га зерна. Валовий збір цукрових буряків складає - 2058,0 тис.тонн, що на 179,1тис.тонн менше в порівнянні до минулого року. Зменшено виробництво цукрових буряків за рахунок зменшення посівної площі на 16,6 тис.га. та врожайності в особистих господарствах населення. По сільськогосподарських підприємствах виробництво цукрових буряків збільшено на 85,2 тис. тонн, зокрема по Підволочиському районі 72,9 тис. тонн та Борщівському районі - 46,0 тис. тонн. Найбільше зменшено валовий збір цукристих в господарствах Тернопільського району - 61,6 тис. тонн. Валовий збір картоплі - 894,0 тис. тонн, що на 87,4 тис.тонн (11%) більше попереднього року, урожайність - 153 цнт/га ( +14 цнт/га до минулого року). На 21-38 відсотків збільшили виробництво картоплі у Тернопільському та Теребовлянському районах. Овочів всіма категоріями господарств зібрано 156,2 тис. тонн, що на 11,1 тис. тонн (7,6%) більше 2006 року, врожайність становить 183,0 цнт/га (+22 цнт/га - 13,7%). Виробництво овочів зменшено в Бережанському, Бучацькому, Кременецькому та Чортківському районах. В області розширено площі посіву ріпаку, валовий збір якого склав 56,9 тис. тонн, що на 17,6 тис. тонн або 45 відсотків більше попереднього року. Намітилась позитивна тенденція росту врожайності сільськогосподарських культур, яка склала по зернових та зернобобових культурах 26,1 цнт/га, що на 3,9 цнт/га (18 % ) більше минулорічного показника. Найвища врожайність зернових в господарствах районів: Підволочиського (38,2 цнт/га), Гусятинського (29,2 цнт/га), Чортківського (28,5 цнт/га). Врожайність цукрових буряків по всіх категоріях господарств становить 350 цнт/га, що на 47 цнт/га (15,5 %) більше в порівнянні з минулим роком. Найвищої врожайності досягнуто в усіх категоріях господарств Підволочиського району - 463 цнт/га, Заліщицького - 439 цнт/га, Лановецького - 417 цнт/га. В сільськогосподарських підприємствах Заліщицького та Підволочиського районів урожайність солодких коренів перевищила 500 цнт. показник і становила відповідно 553 та 517 цнт/га. Менше економічно-ефективного рівня зібрано з одного гектара сільгосппідприємствами Монастириського та Підгаєцького районів відповідно 141 та 128 цнт/га. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Для підвищення родючості грунтів сільгосппідприємствами внесено на кожен гектар посівної площі по 93,1 кг діючої речовини мінеральних добрив. А в 73
таких як в Підволочиському районі - 177,2 кг, Лановецькому - 118 кг, по 105 кг в сільгосппідприємствах Заліщицького та Чортківського районів. Поряд з цим в окремих районах не вживаються заходи щодо підвищення врожайності та родючості грунтів. Так в Підгаєцькому та Бережанському районах внесено лише по 27,1 -37,8 кг діючої речовини мінеральних добрив. Під урожай 2008 року озимі на зерно і зелений корм всіма категоріями господарств посіяно на площі 203,4 тис. га, що на 30,7 тис. га більше минулого року. Під посів озимих на зерно і зелений корм внесено 8,9 тис. тонн діючої речовини або по 60,5 кг на кожен гектар, що на 8,4 кг більше минулорічного показника. Озимий ріпак посіяно на площі 74,2 тис. га, що на 35,7 тис. га або в два рази більше ніж було посіяно під урожай 2007 року. З урожаю 2007 року всіма категоріями господарств засипано 60,3 тис. тонн насіння ярих зернових культур або 108 відсотків до потреби, в тому числі по сільгосппідприємствах- 43;3 тис. тонн . Мінеральні та органічні добрива являються основним резервом збільшення виробництва валової продукції всіх сільськогосподарських культур. Внесення добрив під урожай сільськогосподарських культур за 2005-2007 роки
площі, кг
2005 рік мінеральних Площа посіву, тис. га 391,5 Внесено всього поживних речовин, тис. ц 258,9 Внесено в грунт поживних речовин на 1 га посівної 66
2006 рік
2007 рік
398,4 378,0
414,9 386,6
95
93
органічних Внесено всього, тонн Внесено тонн на 1 га посівної площі
281,6 0,7
274,7 0,7
223,7 0,5
На один гектар посівної площі в районах області вноситься різна кількість добрив. Так, за 2007 рік в Лановецькому районі внесено 118 кг д. р., Підволочиському - 177 кг д. р., Чортківському - 105 кг д.р., то в Підгаєцькому тільки 28 кг д.р., Бережанському - 38 кг д.р., Козівському - 63 кг д.р. Органічних добрив по районах вноситься теж неоднаково. В Бережанському районі на 1 га посівної площі вноситься 1 т, в Лановецькому - 1,5 т, в Збаразькому - 1,2 т, то в Підгаєцькому, Кременецькому та Заліщицькому не вноситься зовсім. Як видно з цих показників, внесення мінеральних добрив з роками постійно збільшується, а внесення органічних зменшується за рахунок зменшення поголів'я сільськогосподарських тварин. Щоб компенсувати недостаток органічних добрив, в області висіваються пожнивні культури та сидерати. 74
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Істотну небезпеку складає наявність на території ряду сільських рад складів токсичних матеріалів без встановлених власників. Нічийні отрутохімікати підлягають перезатаренню та складуванню у пристосованих приміщеннях. Структури МНС спроможні виконати ці заходи, однак їх фінансування покладено на органи місцевого самоврядування, яким в умовах бюджетного дефіциту складно забезпечити проведення зазначеної роботи в повному обсязі. В даний час перезатарено лише 60% загального залишку засобів хімічного захисту рослин. У цих умовах головним напрямом зниження існуючого рівня загроз залишається вивезення пестицидів з Тернопільщини для їх знищення на потужностях ТОВ «Елга» (Сумська область). Зокрема, у 20032007 роках з регіону було відправлено та утилізовано на вказаному спеціалізованому підприємстві понад 80 т отрутохімікатів, у т.ч. торік - майже 27 т. З метою прискорення завершення процесу доцільно активізувати його фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, яким розпоряджається Тернопільська обласна рада. За 2007 рік по Тернопільській області використано препаратів захисту рослин 860,776 т, з них: інсектицидів - 52,179 т фунгіцидів - 111,38 т протруйників - 74,4 т гербіцидів - 556,48 т інші - 36,341 т В цьому році виконано роботи по зменшенню використання хімічних засобів захисту рослин за рахунок: - застосування агротехнічних прийомів 111,3 тис.га; - стійких сортів 33,7 тис.га; - технічних і фізичних методів 80,6 тис.га; - використання мінімальних норм внесення пестицидів 0,2 кг і менше на 1 га; - вогнищні обробки; - малооб'ємні внесення робочого розчину - 50 л/га АВІА; - використання інсектицидів, які не впливають на корисних комах (біская не шкодить бджолам). 11. ЕНЕРГЕТИКА 11.1. Кінцеве енергоспоживання Підприємствами і організаціями області відпущено на сторону 772,2 тис.Гкал (у т. ч. від власних джерел - 759,1 тис.Гкал) теплоенергії. 75
Електроенергії за попередній рік підприємствами відпущено на сторону -13,8 млн. кВт. год. Місто Тернопіль традиційно займає перше місце за обсягами споживання ПЕР на виробництво продукції і комунально-побутове споживання - 36,3%. Крім обласного центру, значними обсягами споживання виділяються Чортківський (10,8%), Кременецький (7,1%), Козівський (5,6%), Гусятинський (5,5%) райони. (Таблиця 11.1) Раціональному використанню ПЕР є залучення в обіг вторинних теплових ресурсів. Вторинні теплові ресурси утворилися у підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Річний вихід та фактичне використання склав 763 Гкал.
11.2.Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Підприємствами та організаціями області всіх форм власності за 2007р. на виробничо-експлуатаційні і комунально-побутові потреби використано 802,8 тис. тонн паливно- енергетичних ресурсів (в перерахунку на умовне паливо), що на 117,6 тис.туп (12,8%) менше, ніж у 2006р., у тому числі котельно-пічного палива 418,5 тис.туп (на 14,5%); теплоенергії - 1267,0 тис.Гкал (на 16,3%) та електроенергії - 510,1 млн. квт. год (на 3,0% менше). В структурі використання паливно-енергетичних ресурсів, частка котельно-пічного палива найвагоміша і становить 52,2%, теплоенергії і електроенергії, відповідно 27,1% і 20,7%. Основна частина у використанні паливно-енергетичних ресурсів припадала на виробничо-експлуатаційні потреби (котельно-пічного палива 97,5%, теплоенергії - 79,1%, електроенергії - 81,1%. В структурі паливних ресурсів області, що використовуються в якості котельно-пічного палива, провідне місце займав газ природний - 91,1%. Питома вага кам'яного вугілля становила 6,4%, дров для опалення - 0,5%.В порівнянні з 2006р. використання газу природного і вугілля зменшилось на 25,8% і 22,3%. Вагому частину (82,9%) виробничого споживання котельно-пічного палива використали теплові електростанції для відпуску електро- і теплоенергії. 76
Незначна частка (17,1%) палива підприємствами використано безпосередньо на виробництво продукції. Ще одна структурна складова виробничого споживання котельно-пічного палива - це витрати палива, як сировини і на непаливні потреби. У 2007р. витрачено 638 туп, зокрема, 573 т коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного , 33 т мазуту топкового та 32 т газу природного. Частка промисловості у споживанні котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії складає відповідно 81,7%, 73,7% і 63,1% загального обсягу витрат, сільського господарства 2,2%, 1,3%, 6,1%, транспорту і зв'язку-2,0%, 2,2%, 5,4%, будівництва-1,3%, 0,5%, 3,4%. Серед промислових підприємств доля підприємств переробної промисловості становить 55,7% загального споживання паливно енергетичних ресурсів , а саме: палива 50,7% (212,1 тис.туп), теплоенергії -73,2% (927,8 тис. Гкал), електроенергії - 45,2% (230,6 млн. квт. год). Серед підприємств переробної промисловості основними споживачами паливноенергетичних ресурсів є підприємства по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. На їх долю припадає 81,6% обсягу споживання паливноенергетичних ресурсів всієї переробної промисловості. Великі обсяги теплоенергії споживають цукрові заводи (26,3%) і спиртові заводи (23,3%) області на виробництво цукру і спирту етилового. В структурі використання паливно-енергетичних ресурсів, частка котельнопічного палива найвагоміша і становить 52,2%, теплоенергії і електроенергії, відповідно 27,1% і 20,7%. Основна частина у використанні паливно-енергетичних ресурсів припадала на виробничо-експлуатаційні потреби (котельно-пічного палива 97,5%, теплоенергії - 79,1%, електроенергії - 81,1%. В структурі паливних ресурсів області, що використовуються в якості котельно-пічного палива, провідне місце займав газ природний - 91,1%. Питома вага кам'яного вугілля становила 6,4%, дров для опалення - 0,5%.В порівнянні з 2006р. використання газу природного і вугілля зменшилось на 25,8% і 22,3%. Вагома частина (82,9%) виробничого споживання котельно-пічного палива використали теплові електростанції для відпуску електро- і теплоенергії. Незначна частка (17,1%) палива підприємствами використано безпосередньо на виробництво продукції. Ще одна структурна складова виробничого споживання котельно-пічного палива - це витрати палива, як сировини і на непаливні потреби. У 2007р. витрачено 638 туп, зокрема, 573 т коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного , 33 т мазуту топкового та 32 т газу природного. Частка промисловості у споживанні котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії складає відповідно 81,7%, 73,7% і 63,1% загального обсягу витрат, сільського господарства 2,2%, 1,3%, 6,1%, транспорту і зв'язку-2,0%, 2,2%, 5,4%, будівництва-1,3%, 0,5%, 3,4%. 77
Серед промислових підприємств доля підприємств переробної промисловості становить 55,7% загального споживання паливно енергетичних ресурсів , а саме: палива 50,7% (212,1 тис.туп), теплоенергії -73,2% (927,8 тис. Гкал), електроенергії - 45,2% (230,6 млн.квт.год). Серед підприємств переробної промисловості основними споживачами паливноенергетичних ресурсів є підприємства по виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. На їх долю припадає 81,6% обсягу споживання паливноенергетичних ресурсів всієї переробної промисловості. Великі обсяги теплоенергії споживають цукрові заводи (26,3%) і спиртові заводи (23,3%) області на виробництво цукру і спирту етилового. 11.3. Енергоємність Рівень енергоємності ВВП у І півріччі 2007 року знизився, порівняно з 2006 роком на 1,3% і складає 0,75 кг умовного палива в розрахунку на 1 гривню. Питомі витрати енергоресурсів на випуск одиниці основних видів продукції зменшилися в середньому на 10,7%. Технологічні витрати електричної енергії під час її транспортування знизилися приблизно на 1%, втрати – на 1,7%, втрати тепловлї енергії в мережах на підприємствах теплокомуненерго скоротилися до 30% (у 2005 та 2006 роках – близько 35%). Втрати питної води в мережах залишаються високими і складають близько 35 %. 11.4. Енергоспоживання на основі відновлюваних джерел В результаті цілеспрямованої роботи щодо здійснення заходів з енергозбереження в області спостерігається поступове зниження енергоємності валової доданої вартості (ВДВ). Значне скорочення споживання ПЕР, а, отже і економію бюджетних коштів, в області досягнуто за рахунок встановлення в бюджетній сфері приладів обліку та переведення котелень з твердого палива на природний газ. Всього в бюджетній сфері встановлено лічильників теплової енергії – 177 шт., холодної води – 363 шт., переведено з твердого палива на природний газ 267 котелень, Найнижчі показники з виконання завдань з впровадження лічильників тепла мають Борщівський, Бучацький, Зборівський, Кременецький та Шумський райони, а з впровадження лічильників холодної води – Борщівський, Збаразький, Лановецький, Підгаєцький та Теребовлянський райони. Завдяки впровадженню заходів з енергозбереження в промисловості області спостерігається тенденція скорочення споживання енергоресурсів на фоні зростання обсягів виробництва. Так в 2004 році у порівнянні з 1996 споживання електричної енергії зменшено на 44 %, природного газу на 24,0%. 78
Згідно проведеної у 2004 році інвентаризації визначено 658 об’єктів господарювання області, що підлягають обов’язковому впровадженню енергетичного паспорта підприємства. Станом на 1 січня 2005 року в області впроваджено тільки 287 енергетичних паспортів, що складає 44% від потреби. Найгірше ця робота проводиться в Борщівському, Гусятинському, Козівському, Лановецькому, Теребовлянському та Тернопільському районах. Порівняно з попереднім роком, середнє зменшення фактичних питомих витрат на виробництво продукції котельно-пічного палива становить - 7,9%, теплоенергії і електроенергії відповідно 19,4% і 5,4%. У 2007р. порівняно з 2006р. зменшилась кількість підприємств, які припустили перевитрати палива, теплоенергії та електроенергії. Цими підприємствами, протягом року при збільшенні питомих витрат палива, теплоенергії та електроенергії було перевитрачено 4,6 тис.т палива та енергії в умовному обчисленні, у т.ч. котельно-пічного палива - 1,9 тис.т (1,8%), тепло- і електроенергії - відповідно 10,2 тис.Гкал (4,5%) і 3,0 млн.квт.год (0,7%). Позитивним у використанні ПЕР є зниження питомих витрат на виробництво одиниці більшості основних видів продукції. У використанні котельно-пічного палива має місце зниження питомих витрат: на виробництво 1 т вапна - 159,5 проти 160,7 кг за 2006р., на виробництво 1 тис.шт.ум цегли керамічної невогнетривкої будівельної 227,6 проти 230,4 кг, 1 т банок для консервування, пробок, кришок і виробів аналогічних скляних, 1 т сумішей бітумінозних, основаних на асфальту природному, 1 т ковбасних виробів питомі втрати склали відповідно 583,7, 14,1 і 508,4 кг проти 629,0, 15,2 і 532,2 кг за 2006р. На виробництво 1 тис.м кв тканин бавовняних, 1 т м'яса в тушах, напівтушах, відрубах та субпродуктів, 1 т масла вершкового, 1 т сиру, сичужного, плавленого та кисломолочного, 1 т молока обробленого рідкого, 1 т пряників і виробів аналогічних, 1 дал спирту етилового неденатурованого питомі витрати теплоенергії склали за 2007р. відповідно 1479,0, 482,0, 2646,3, 2396,1, 103,4, 467,5, 38,1 Мкал проти 2074,0, 655,6, 2731,7, 2485,0, 104,7, 605,9, 43,0 Мкал за 2006р. Питомі витрати електроенергії на виробництво 1 т чавуну переробного, 1 т ковбасних виробів, 1 т масла вершкового, 1 т сиру сичужного, плавленого та кисломолочного, 1 т виробів хлібобулочних, 1 т цукру рафінованого бурякового, отриманий з цукру-сирцю бурякового у твердій формі, 1 т хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів, 1 тис. дал пива солодового за 2007р. складають 287,5, 1177,4, 94,5, 177,6, 120,2, 223,5, 838,2, 1579,0 кВт.год проти 306,6, 1228,2, 95,0, 180,8, 122,0, 243,8, 936,4, 1614,8 кВт.год за 2006р. Разом з тим були допущені перевитрати: котельно-пічного палива - при виробництві виробів хлібобулочних, пряників і виробів аналогічних, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів; 79
теплоенергії - при виробництві ковбасних виробів, виробів хлібобулочних, цукру рафінованого тростинного чи бурякового і сахарози хімічно чистої без ароматичних добавок і барвників; електроенергії - при виробництві дроту із сталі, цегли керамічної невогнетривкої будівельної, м'яса в тушах, напівтушах, відрубах та субпродуктів, діяльності тролейбусного транспорту. 12. Транспорт 12.1. Пасажирообіг За 2007р. автотранспортними підприємствами області, включаючи підприємців-фізичних осіб, перевезено 80,4 млн. пасажирів, що на 5,1% більше, ніж за 2006р. Пасажирооборот становив 1073,4 млн.пас.км і був більшим, ніж у 2006р. на 12,6%. Кількість поїздок в автобусах в розрахунку на одну особу наявного населення в середньому за 2007р. по області склала 73 проти 69-у 2006р. В загальному обсязі перевезень знижується частка перевезень, виконаних суб'єктами господарювання - юридичними особами. За 2005р. вона становила 48,3%, за 2006р. - 42,9%, за 2007р. - 36,4%. Обсяг перевезень, виконаний перевізниками-юридичними особами за 2007р. склав 29,3 млн. пасажирів, що на 10,7% менше, ніж за 2006р. Знизили обсяги перевезень пасажирів перевізники-юридичні особи Заліщицького району - на 47,1%, Гусятинського - на 46,7%, Підгаєцького - на 45,8%, Борщівського - на 44,4%. Однією з причин зниження обсягів перевезень є незадовільний технічний стан рухомого складу більшості спеціалізованих автопідприємств. В загальній кількості перевезених пасажирів перевізниками— юридичними особами 98,9% складають маршрутні перевезення. Найбільшу питому вагу в їх обсязі займають внутрішньоміські перевезення пасажирів (51,8%), кількість перевезених пасажирів в обласному центрі становить 78,9% від усіх внутрішньоміських перевезень і 40,9% від усього по області. Питома вага перевезених пасажирів у приміському сполученні становить 40,3%, у міжміському та міжнародному - 7,9%. Вагоме місце на ринку пасажирських перевезень зайняли перевізникифізичні особи. Обсяг перевезень, виконаний підприємцями-фізичними особами по м.Тернополю у 2,4 раза перевищив обсяг, виконаний перевізниками-юридичними особами. Серед районів області таке перевищення спостерігалося у Гусятинському районі у 7,6р., Зборівському - у 6,7р., у Шумському - у 4,2, у Монастириському - у 3,7р. Всього на приміському сполученні працювало в 2007р. 225 перевізниківфізичних осіб, рухомий склад яких нараховував 357 автобусів загальною вмістимістю 7612, у міжміському сполученні - 125 перевізників і 206 автобусів. Найбільше приватних підприємців працювало на маршрутах Тернопільського, Кременецького, Зборівського, Чортківського, Гусятинського районів. 80
На маршрутах м. Тернополя працювало 168 автобусів підприємців-фізичних осіб загальною вмістимістю 3205 місць і їх кількість порівняно з 2006р. зменшилась на 11 одиниць (6,1%). За 2007р. підприємцями-фізичними особами перевезено 51,1 млн. пасажирів проти 43,7 млн. за 2006р. Пасажирооборот збільшився на 35,9% і склав 648,6 млн.пас.км. Пасажирські перевезення автомобільним транспортом за 2007 рік представлено у таблиці 12.1.,пасажирооборот транспорту загального користування представлено у таблиці 12.2. 12.2. Вантажооборот Вантажооборот автомобільного транспорту становив 933,6 млн.ткм і збільшився порівняно з 2006р. на 21,3% за рахунок замовлень на перевезення вантажів в східні та південні області України. У 2007р. продовжувались позитивні зміни в роботі підприємств, основним видом діяльності яких є автоперевезення. У 2007р. транспортними підприємствами області доставлено замовникам 1153,1 тис.т вантажів, що на 20,9% більше, ніж у 2006р. Вантажооборот зріс на 1,1% і становив 334,3 млн.ткм. Дохід від реалізації послуг вантажного автотранспорту збільшився на 49,1% і досягнув 153,3 млн.грн. Розвитку набули міжнародні перевезення вантажів. Порівняно з 2006р. їх обсяг зріс на 7,2% і становив 143,9 тис.т. Питома вага міжнародних перевезень в загальному обсязі вантажних перевезень склала 12,5% та 55,0% - в загальному вантажообороті. Частка експорту послуг вантажного автотранспорту становила 44,2% від загального обсягу експорту послуг області. Середньоспискова кількість вантажних автомобілів автопідприємств на комерційних перевезеннях у 2007р. становила 792 одиниці середньою вантажопідйомністю 10,2 т. Коефіцієнт використання парку склав 62,8% проти 60,8% у 2006р. Коефіцієнт використання пробігу зріс з 74,2% до 75,0%. В загальній кількості автотранспортних підприємств 22,1% становлять великі та середні підприємства і 77,9% - малі. Великі та середні підприємства, поступаючись по середньосписковій чисельності рухомого складу, поступаються також і по обсягах перевезень. Якщо великими і середніми автопідприємствами у 2007р. було перевезено 225,2 тис.т вантажів (19,5%), то малими - 927,9 тис.т (80,5%). На малих підприємствах значно кращі показники використання рухомого складу. Коефіцієнт використання парку вищий на 9,2 в.п. Значно вищі також середня відстань перевезень 1 т вантажу, середньодобовий пробіг автомобіля. Середня вантажопідйомність автомобіля на малих підприємствах становила 14,0 т, на великих - 5,7 т. На ринку вантажних автомобільних перевезень нарощують діяльність підприємці-фізичні особи. За проведеними підрахунками обсяг перевезень, 81
виконаний підприємцями-фізичними особами, склав 588,0 тис.т, що на 37,2% більше, ніж за 2006р. Вантажооборот зріс на 41,5% і склав 271,3 млн.ткм. Перевезення вантажів автомобільним транспортом по районах за 2007 рік подано у таблиці 12.3, вантажооборот та розподіл вантажообороту за видами транспорту представлено у табл..12,4, 12.5. 12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Автомобільний транспорт, завдяки його мобільності, зручності та наявності розвинутої мережі автомобільних доріг, є основним перевізником вантажів і пасажирів в області. Довжина автомобільних доріг загального користування в області на 1 січня 2008р. становила 5009,5 км, з яких 4984,7 км - дороги з твердим покриттям. Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям на 1000 кв. км території в середньому по області складає 360,6 км і займає друге місце серед областей України. Автомобільний парк області за даними ДАІ МВС України нараховує 132,3 тис. автомобілів, з яких 113,5 тис. (85,8%) знаходяться в індивідуальній власності громадян і 18,8 тис. (14,2%) - транспорт підприємств і організацій області. В загальній кількості більшість становлять легкові автомобілі 104179 одиниць (78,8%). Вантажних автомобілів (включаючи пікапи) нараховується 21227 одиниць (16,0%), спеціальних - 3610 одиниць (2,7%), автобусів - 3271 (2,5%). В структурі парку підприємств і організацій переважають вантажні автомобілі — 63,4%, легкові автомобілі — 25,5%, автобуси — 5,8%, спеціальні - 5,3%. В індивідуальній власності громадян 87,6% становлять легкові автомобілі, яких нараховується 99379 одиниць, або 90 автомобілів в розрахунку на 1000 чоловік наявного населення. Найбільше, 159 автомобілів припадає на кожну тисячу жителів м.Тернополя, Заліщицького району -101, Тернопільського 98; найменше - Бучацького і Козівського районів відповідно - 51 і 54 автомобілі. Кількість вантажних автомобілів у населення становить 9323 одиниці (8,2%), автобусів - 2184 (1,9%). У 2007р. автомобільним транспортом всього господарського комплексу області, включаючи перевезення, виконані підприємцями-фізичними особами, перевезено 13,3 млн.т вантажів проти 13,0 млн.т за 2006р. Із загального обсягу 9,3 млн.т (69,5%) становили перевезення, виконані господарствами для власних потреб виробництва і 4,0 млн.т (30,5%) - комерційні перевезення. Порівняно з 2006р. комерційні перевезення зменшились на 8,6%, а для власних потреб зросли на 8,3%. Збільшили обсяги перевезень підприємства транспорту і зв'язку на 27,7%, переробної промисловоті - на 16,9%, сільського господарства, мисливства та 82
лісового господарства, рибальства, рибництва - на 11,4%. Серед районів області найбільший ріст обсягів перевезень порівняно з попереднім роком спостерігався в Кременецькому на 74,0%, Підволочиському - на 29,3%, Лановецькому - на 25,3%, Зборівському - на 23,9%, а найбільший спад відбувся в Борщівському - на 27,6%, Козівському - на 10,0%, Збаразькому - на 9,6% районах. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо представлен о у таблиці 12.6. 12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Групування автомобілів залежно від часу перебуванняч в експлуатації Тип автомобіля (кузова) Гр..1 (сума гр..2-5) Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби В т.ч. які перебували в експлуатації з моменту випуску заводомвиготовлювачем Гр.. 2 до 3 років включно Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби Гр..3 від 3,1 до 5 років включно Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби Гр..4 від 5,1 до 10 років включно Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби Гр..5 більше 10 років Автомобілі – всього
83
Тернопільська область 132 287 104 179 9 019 5 024 1 340 5 844 3 271 3 610
14 054 11 951 385 29 19 415 579 676 19 212 16 597 711 102 175 621 492 514 30 007 25 385 1 263 392 401 916 505 1 145 69 014
в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби
50 246 6 600 4 501 745 3 892 1 695 1 275
13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.
ОХОРОНИ
13. 1. Державний контроль. За 2007 рік Держекоінспекцією проведено 6025 перевірок, в т.ч. 3276 пересувних транспортних засобів. Складено 2821 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких 48 – надіслано судовим органам, 13 протоколів складено на військовослужбовців, які передано на розгляд командирів частин. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2776 осіб, у тому числі 16 – за протоколами УТМР, 3 – за протоколами сільських рад. Пред’явлено 187 позовів і претензій на суму 584,315 тис. грн. До правоохоронних органів передано 21 матеріал, по 12-ти порушено кримінальні справи. Із 99 зупинених об’єктів: 18-кар’єрів з цегельними заводами, 6автозаправних станцій, 2–готельно-розважальних комплекси, 1-артсвердловина для видобування підземних лікувально-столових вод, 3-цехи по виготовленню металопластикових виробів, 1- меблевий цех, 1- каменеобробний цех, 1-пункт прийому металобрухту, 2- цехи по виготовленню будівельних сумішей, 1- цех по виготовленню пластмасових виробів, 1-цех по зберіганню кислот, 4- підприємства по переробці м’яса, 1-млин, 1-автотранспортне підприємство, 1-станція технічного обслуговування, 7-господарських дільниць підприємств, 2-покрасочних цехи, 1хлібзавод, 1-молокозавод, 1 – молокоприймальний пункт, 1 – металообробний цех, 2 – цехи по виготовленню бруківки та виробів з бетону, 1 – хлібоприймальне підприємство, 1 – цех по механічній обробці скла, 1 – цех по виготовленню макаронних виробів, 3 – дільниці по випалу деревного вугілля, 3 – автозаправних станції, 2 – газонаповнюючих станції, 1 – цех по виробництву побутової хімії, 5 – газових господарств, 23 - деревообробних цехи (таблиця 13.1). I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням водних ресурсів здійснювався відповідно до плану роботи держекоінспекції, завдань та доручень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державної екологічної інспекції, органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області, облдержадміністрації, обласної ради. Проведено 507 перевірок дотримання вимог водоохоронного 84
законодавства. Три протоколи про адміністративні правопорушення складені на військовослужбовців і передані на розгляд керівникам військових частин. До адмінвідповідальності притягнуто 333 осіб. Сума штрафів становить 32139 грн. Стягнено 21330 грн. Пред’явлено 77 претензій на відшкодування збитків на суму 336503 грн. Стягнено 83317 грн. II. Контроль за охороною атмосферного повітря. При здійсненні контролю за дотриманням повітреохоронного законодавства перевірено 743 підприємства, організацій та виробничих цехів приватних підприємців. В результаті чого за виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 565 посадових осіб та оштрафовано на суму 62,488 тис. гривень, стягнуто 46,731 тис. гривень. П’ять протоколів про адміністративні правопорушення складені на військовослужбовців і передані на розгляд керівникам військових частин. Підприємствам, організаціям та установам направлено 5 претензій. Сума збитків становить 14,793 тис. грн. Стягнено 1,893 тис. грн. III. Контроль за використанням і охороною земель. За порушення вимог природоохоронного законодавства щодо охорони земель до адміністративної відповідальності притягнуто 162 осіб на суму 25,045 тис. грн., стягнено 17,108 тис. грн. Пред’явлено 6 претензій за самовільне захоплення і забруднення землі на суму 20,663 тис. грн., стягнено 8,555 тис.грн. За звітний період проведено 28 перевірок суб’єктів підприємницької діяльності щодо відсутності в останніх дозволів на поводження з отруйними речовинами та порушення ними умов, на яких дозвіл був наданий. За порушення діючих норм і правил при поводженні з отруйними речовинами до адмінвідповідальності притягнуто 26 осіб на суму 1835 гривень. IV. Контроль за охороною та використанням надр. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням надр здійснювався відповідно до плану роботи держекоінспекції, завдань та доручень органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області та УДСБЕЗ в Тернопільській області. V. Контроль за поводженням з відходами. При здійсненні контролю за дотриманням вимог Закону України “Про відходи” здійснено 780 перевірок, в результаті яких за виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 829 посадових осіб та оштрафовано на суму 48,701 тис. гривень. Стягнуто 38,859 тис. гривень. Чотири протоколи про адміністративні правопорушення складені на військовослужбовців 85
і передані на розгляд керівникам військових частин. Підприємствам, організаціям та установам направлено 30 претензій за самовільне розміщення відходів. Сума збитків становить 122,856 тис. грн. Стягнено 1270 грн. VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Протягом 2007 року держекоінспекцією проведено 154 перевірки дотримання природоохоронного законодавства за охороною, захистом та використанням рослинних ресурсів, складено 307 протоколів про адміністративне правопорушення, з яких 11 направлено в суд на розгляд, притягнуто до адміністративної відповідальності 299 осіб на суму штрафів 22,5 тис. гривень, винесена одна постанова про накладення адмінстягнення за протоколом адмінкомісії Миролюбівської сільської ради Тернопільського району. VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Державною екологічною інспекцією за 2007 рік проведено 149 рейдів по боротьбі з браконьєрством Складено 68 протоколів на порушників природоохоронного законодавства у галузі охорони та раціонального використання тваринного світу – 83 чол. притягнуто до адміністративної відповідальності (розглянуто 16 протоколів, складених штатними працівниками УТМР), 1 протокол відправлено для розгляду в суд. Нараховано збитків на суму 340 грн. за незаконно добуту ондатру. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. Державною екологічною інспекцією за 2007 рік проведено 121 рейд по боротьбі з браконьєрством. Складено 130 протоколів на порушників природоохоронного законодавства у галузі охорони та раціонального використання рибних ресурсів, до адміністративної відповідальності притягнуто 128 чол. 1 справу направлено в суд, по одному протоколу застосовано заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. Вилучено 176 заборонених сітних знарядь лову риби та 1 вість. IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природнозаповідного фонду. Протягом 2007 року проведено 46 перевірок територій природнозаповідного фонду області, складено 38 протоколів про адміністративні правопорушення, 35 з яких передано до суду, 3 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму штрафу 255 грн (таблиця 13,2). 86
XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів. Протягом 2007 р. проведено 72 перевірки лісокористувачів області, складено 220 протоколів про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 222 особи на суму 29,4 тис. грн. XII. Екологічний контроль на державному кордоні. Постами екологічного контролю здійснено екологічний контроль 115368 тонн вантажів, проведено радіологічний контроль 43683 тонн вантажів і 959 транспортних засобів, в т. ч. перевірено 7388 тонн небезпечних речовин (спирт етиловий). В 2007 році екологічний контроль металобрухту не здійснювався. До адміністративної відповідальності притягнуто 275 осіб на суму 8,573 тис. гривень. XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. Аварійних забруднень за звітній період не виявлено. За звітній період виконували обов’язки 34 посадовці, наділених функціями держінспекторів. 13.2. Державна екологічна експертиза проектної документації. В процесі еколого-експертної діяльності протягом 2007 року відділом державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області розглянуто 105 проектних матеріалів, з яких 14 повернуто на доопрацювання. Основними недоліками проектної документації є: - недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань; - невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва, відсутні розрахунки кількісного та якісного складу утворюваних відходів; - невирішення питань відведення стічних господарсько- побутових та виробничих вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств; - відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів планованої діяльності проектованої діяльності;
87
- висвітлення не в повному обсязі матеріалів пов’язаних з рекультивації земель, питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів та впливу об’єктів на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт. 13.3. Екологічний моніторинг Державна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний та імпактний (локальний). Одним з шляхів вивчення стану навколишнього природного середовища та розв’язання загальних екологічних проблем є створення та функціонування системи моніторингу довкілля. В області моніторинг довкілля здійснюють територіальні органи суб’єктів моніторингу у відповідності з відомчими нормативними актами та положеннями. Організації, які на даний час ведуть спостереження за станом навколишнього природного середовища в Тернопільській області це: – організації-суб’єкти моніторингу довкілля (у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998р. № 391 із внесеними змінами); – організації, які не є суб’єктами моніторингу довкілля вищезгаданою постановою КМУ, в тому числі наукові заклади області; – підприємства, які здійснюють локальний моніторинг у відповідності із законом України про охорону навколишнього природного середовища, на території, де відбувається їх виробнича діяльність. Державний моніторинг навколишнього природного середовища області в межах своїх повноважень здійснюють: – Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області; – Державна екологічна інспекція у Тернопільській області; – Обласна санітарно-епідеміологічна станція; – Санітарно-епідеміологічна станція м. Тернопіль; – Обласний центр з гідрометеорології; – Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства; – Обласне виробниче управління меліорації та водного господарства “Тернопільводгосп”; – Тернопільський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”; – Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації; – Обласне головне управління земельних ресурсів; 88
– Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2004 року утворено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля в Тернопільській області під керівництвом начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища у складі представників суб’єктів моніторингу довкілля. На засіданнях комісії затверджено положення про діяльність комісії, призначені особи, відповідальні за обмін інформацією під час виникнення надзвичайних ситуацій та при режимних спостереженнях, впроваджено міжвідомчі документи з питань моніторингу довкілля. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища розроблено та затверджено Програму моніторингу довкілля Тернопільської області на 2006-2010 роки. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області контроль об’єктів довкілля проводить за такими напрямками: – інструментально-лабораторний контроль стаціонарних джерел викидів; – моніторинг якості поверхневих вод; – контроль за ефективністю роботи очисних споруд підприємств та житлово-комунальної служби і їх впливом на стан поверхневих вод; – моніторинг ґрунтів сільгоспугідь. Управління “Тернопільводгосп” здійснює контроль якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками та за гідрогеологомеліоративним станом осушених земель. “Облдержродючість” здійснює спостереження за радіаційним забрудненням ґрунтів та рослин на 35 контрольних ділянках польових сівозмін та лісу. На обстежених територіях контролюється -фон, вміст цезію-137 та стронцію-90. Облгідрометцентром ведуться спостереження за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі міста Тернополя на 2-х стаціонарних постах (ПСЗ), розміщених: ПСЗ №1 – перехрестя вулиць Галицької, Збаразької, Довгої, Бродівської; ПСЗ №2 – перехрестя вулиць Живова, Микулинецької, Гайової, Замонастирської, Кн. Острозького. Система моніторингу вод Тернопільської області охоплює 4 річки басейну Прип’яті (р. Горинь, Кума, Вілія, Іква), р. Дністер і 6 її приток (р. Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Нічлава, Збруч), на яких розміщено 130 спостережних створів і 114 спостережних пунктів за станом підземних вод. Система моніторингу атмосферного повітря охоплює контроль стаціонарних джерел викидів ЗР, контроль рівня забруднення в санітарно-захисних зонах підприємств, автомагістралей, спостереження за станом атмосферного повітря м. Тернополя на 2-х стаціонарних постах, спостереження за стихійними і небезпечними явищами . Об’єктом моніторингу земельних ресурсів є ґрунти сільськогосподарського призначення і землі несільськогосподарського використання. Агроекологічні дослідження в межах всієї площі сільськогосподарських земель дозволять 89
встановити ступінь деградації ґрунтів, їх забруднення, що в майбутньому допоможе конкретизувати моніторинг відносно кризових зон і ділянок й зосередити всі зусилля на них. В Тернопільській області також проводиться моніторинг забруднення промислових підприємств і зон їх впливу, сміттєзвалищ. Дані суб’єктів моніторингу довкілля області використані при підготовці тематичних розділів даного звіту про стан навколишнього природного середовища. В процесі еколого- експертної діяльності протягом 2007 року відділом державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області розглянуто 105 проектних матеріалів, з яких 14 повернуто на доопрацювання. Основними недоліками проектної документації є: - недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань; - невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва, відсутні розрахунки кількісного та якісного складу утворюваних відходів; - невирішення питань відведення стічних господарсько- побутових та виробничих вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств; - відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів планованої діяльності проектованої діяльності; - висвітлення не в повному обсязі матеріалів пов’язаних з рекультивації земель, питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів та впливу об’єктів на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт. 13.4. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. 13.4.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічний механізм у здійсненні природоохоронної діяльності передбачає планування природоохоронних заходів, їх фінансування та стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища. У 2007 році держуправлінням підготовлено проект Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Даний Перелік був затверджений розпорядженням голови обласної ради від 28.02.2007р. №33. До нього включено 14 природоохоронних заходи на суму 954,7 тис. грн. Держуправлінням було надіслано до Мінприроди України 1 запит на фінансування в 2007 р. природоохоронних заходів із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 1540,824 тис. грн., а саме: „Проведення заходів у населених пунктах Тернопільської області щодо ліквідації 90
складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди, як потенційних джерел забруднення ґрунтів та підземних вод.” Стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища в 2007 році не здійснювалось. 13.4.2. Стан фінансування екологічної галузі У 2007 р. з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (обласний, сільські, селищні, міські) на природоохоронні заходи використано 1186,6 тис. грн., з них на фінансування: – заходів охорони з раціонального використання природних ресурсів – 206,3 тис. грн.; – заходів з утилізації відходів – 361,7 тис. грн.; – заходів по збереженню об‘єктів та територій природно-заповідного фонду 110,0 тис. грн.; – заходів з ліквідації забруднення навколишнього природного середовища – 370,6 тис. грн.; – іншої діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища – 138,0 тис. грн. Кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 р. не виділялися. У 2007 р. надходження коштів до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з 2006 р. збільшилось на 295,6 тис. грн., відповідно збільшилось використання коштів на 215,9 тис. грн. Динаміка надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища подана у табл. 13.4.1. Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів у 2007 році в порівнянні з 2006 роком зросли на 971,9 тис. грн. Динаміка капітальних вкладень на будівництво природоохоронних об‘єктів подано в табл. 13.4.2. Перелік природоохоронних заходів, які були профінансовані в 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища поданий у табл. 13.4.3. Таблиця 13.4.1 Надходження та використання коштів Тернопільського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № п/п 1 2 3 4 5
Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})
91
2005 74,1 769,0 792,3 50,8 94,0
Рік 2006 50,8 685,8 698,8 37,8 94,9
2007 37,8 981,4 914,7 104,6 89,8
Таблиця 13.4.2 Стан будівництва природоохоронних об‘єктів в Тернопільській області (тис. грн.) Вид діяльності
Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів
план 2257,4
2005 факт. 2265,9
план 6471,7
% 100,4
Рік 2006 факт. 5812,6
% 89,8
план 7168,1
2007 факт. 6784,5
% 94,7
Таблиця 13.4.3 Стан фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2007 рік (тис. грн.) № п/п
Назва природоохоронних заходів
Обсяг фінансування
1.
Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – видання екологічної сторінки в газеті „Свобода” Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – видання екологічної сторінки в газеті „Галицький вісник”
19,0
Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики – видання екологічної сторінки в газеті „Подільське слово” Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики (Тернопільський обласний екологонатуралістичний центр учнівської молоді) Проектування каналізаційних очисних споруд для гуртожитку по вул. Раєвській, 60а в м. Бережани
5,5
2.
3.
4.
5.
5,5
2,5
30,0
6.
Проектування каналізаційних очисних споруд в м. Борщів
130,0
7. 8. 9.
Проектування каналізаційних очисних споруд в смт. Гусятин Проектування реконструкції каналізаційних мереж в смт. Гусятин Придбання технологічного обладнання для каналізаційних очисних споруд смт. Козова
49,0 47,549 30,0
10.
Виконання робіт з ліквідації аварійного гноєсховища відгодівельного комплексу ТОВ „Зірка” смт. Козлів Проведення спеціальних заходів з організації території експозиційної зони, впорядкування історичної частини, створення екологічних стежок, проведення міжнародної наукової конференції, присвяченій 200-річчю з дня заснування Кременецького ботанічного саду Виконання робіт з благоустрою і озеленення в с. Гнилиці Підволочиського району Проведення заходів щодо ліквідації екологічно-небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод в Маловодівській сільській раді Теребовлянського району Будівництво каналізації житлового кварталу в м. Ланівці
11.
12. 13.
14.
Виготовлення проектної документації на здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Кума сіл Потуторів, Садки Шумського району (розчищення та поглиблення русла) 16. Заходи з упорядкування полігону твердих побутових відходів у с. Кобиловолоки Теребовлянського району 17. Впорядкування території природоохоронної пам’ятки місцевого значення в с. Млиниська Теребовлянського району 18. Виконання робіт з благоустрою і озеленення в с. Кобиловолоки Теребовлянського району 15.
92
20,0 80,0
17,0 306,9
30,204 48,5
10,0 5,0 4,0
Придбання технологічного обладнання для каналізаційних очисних споруд смт. Велика Березовиця Тернопільського району 20. Придбання обладнання та машин для збору, транспортування побутових відходів (Великоглибочецька селищна рада Тернопільського району) 21. Проведення пошуково-проектних робіт з проекту реконструкції парку – пам’ятки садовопаркового мистецтва ХІХ століття в смт. Коропець Монастириського району 22. Проектування реконструкції біологічних очисних споруд м. Скалат 19.
Разом:
13,0 19,0 25,0 17,0 914,653
13.5. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. Протягом 2007 р. науково-дослідні роботи здійснювались природним заповідником „Медобори”, Кременецьким ботанічним садом загальнодержавного значення та Тернопільським державним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка в межах Голицького ботанічного заказника. Кременецьким ботсадом наукові дослідження проводились в розрізі 6 тем: „Моніторинг та созологічна оцінка фітоценозів у районі Кременецьких гір та суміжної території Малого Полісся” (керівник Онук Л.Л.), „Інтродукція та акліматизація нових рідкісних видів рослин різних господарських груп” (Стельмащук В.Г.), „Вивчення декоративних властивостей аборигенної та інтродукованої дендрофлори з метою створення об’єктів декоративного садовопаркового мистецтва” (Ліснічук А.М.), „Інтродукція квітково-декоративних рослин в умовах Волино-Подільської височини і Малого Полісся та використання їх якостей для формування декоративних композицій” (Бойко С.А.), „Створення декоративного плодового саду на основі вивчення особливостей розвитку та продуктивних якостей різних сортів плодово-ягідних культур”(Марко Ю.І.), “Формування штучних комплексів за ботаніко-географічним та ландшафтним принципом” (Стиранкевич Р.Г.). Науково-дослідні роботи виконувались силами науково-технічних працівників чотирьох наукових відділів ботсаду: фітосозології, дендрології та квітково-декоративних рослин, акліматизації плодово-ягідних культур, лікарських рослин та відділу нових культур. За результатами науководослідних робіт опубліковано 13 статей в наукових фахових виданнях та в збірниках матеріалів міжнародних конференцій (Сімферополь, Умань, Донецьк, Бережани). Природним заповідником у 2007 р. проводились роботи по веденню Літопису природи заповідника “Медобори”. На території Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення проводились науково-дослідна робота з ряду наукових тем: - “Вивчення видового складу вищих судинних рослин, складання анотованих списків”; - “Складання картосхеми місць поширення червонокнижних і рідкісних рослин у заказнику”; 93
“Розробка кадастрів поширення раритетних видів тварин заказника” (поч.. 2007р.); - “Еколого-біологічні особливості жуків-ксилофагів Голицького заказника”; - Закладання пробних ділянок в основних формаціях; - “Складання картосхеми місць поширення типових і раритетних видів тварин”; - “Вивчення сезонної динаміки чисельності хребетних тварин різних біотопів заказника”; - “Екологічні закономірності поширення і життєвих функцій мирної та хижої іхтіофауни штучних і природних водойм Опілля”; В ході досліджень зібрано цінний науковий матеріал, який оформлено у магістерській роботі “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”, виконана дипломна робота на тему: “Жуки-листоїди підродини Хризомеліни Галицького ботаніко-ентомологічного заказника”. За матеріалами досліджень підготовлено три наукові статті: 1. “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”. 2. “Фауна Галицького ботаніко-ентомологічного заказника загальнодержавного значення (монографія). 3. Народногосподарське значення флори: рослинність екотопів – заповідника Кременецькі гори та Галицького ботаніко-ентомологічного заказника. Наукові дослідження на території заказника “Голицький” проводили 2 співробітників інституту екології Карпат, 2 співробітники природного заповідника “Медобори”. 13.6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. 13.6.1. Діяльність громадських екологічних організацій У Тернопільській області функціонує біля двадцяти неурядових організацій (НУО) екологічного спрямування. Основними статутними напрямками їх роботи є природоохоронна діяльність, екологічна просвіта і виховання, захист екологічних прав громадян, екологічна наукова та освітня діяльність, розвиток екотуризму, участь у прийнятті екологічно важливих місцевих рішень. Серед них офіційно зареєстровані Тернопільські обласні організації УЕА „Зелений Світ”, Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги, регіональне відділення Української екологічної Академії наук, Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, а також місцеві НУО „Зелена планета”, „ЕГО Зелений світ”, „Молодь. Довкілля. Розвиток”, „Наше місто”, регіональна філія еко-НУО „Мама – 86”, спортивноекологічний клуб „Каскад”, Бережанська районна дитяча громадська організація екологічний „Край”, Екологічний клуб „Медобори” та інші. 94
Тернопільське екологічне об’єднання “Наше місто” має налагоджену співпрацю з регіональними ЗМІ, регулярно виступає з публікаціями в пресі із висвітленням екологічних проблем міста Тернополя, провело серію телепередач на обласному державному телебаченні (ТТБ). Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги координує роботу 7 районних осередків і одного міського. Мета їх діяльності – покращення екологічної ситуації в області, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища. Тернопільська обласна організація української екологічної асоціації „Зелений світ” заснована 29 листопада 1993 року, налічує близько 900 членів. Це добровільне об’єднання громадян на громадських засадах створене з метою координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на Тернопільщині і сприянню забезпечення природного співіснування людини та довкілля. Уся діяльність „Зеленого світу” будується на основі взаємодії з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими громадськими об’єднаннями як на території України так і за її межами. Громадська організація „Зелений світ” постійно залучає громадськість до активної діяльності і сприяння вирішенню екологічних проблем регіону, проводить громадські екологічні експертизи проектів розміщення, будівництва та реконструкції промислових підприємств, об’єктів енергетики, транспорту та сільського господарства . постійно ознайомлює громадськість з провідними ідеями та досягненнями у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, сприяє формуванню в суспільстві екологічного світогляду та виховання екологічної культури населення України. Також активісти „Зеленого світу” наполегливо борються за припинення діяльності забруднюючих підприємств, перепрофілювання або вдосконалення технологій виробництва, які зумовлюють деградацію природного середовища і негативно впливають на здоров’я людини. На території області діє екологічно-гуманітарне об’єднання “Зелений світ”. Метою діяльності ЕГО „Зелений Світ” є збереження та відтворення природного довкілля, як необхідної умови гармонійного життя людини, поширення ідей гуманізму та принципів екологічного світогляду, захист екологічних прав, сприяння формуванню нових суспільних відносин на основі сучасних уявлень про громадянське суспільство та сталий розвиток. Учасники ЕГО “Зелений Світ” прагнуть дотримуватися етичних принципів гуманізму, поваги до природи та визнання прав прийдешніх поколінь, відкритості та гласності, активної громадянської позиції та відповідальності, партнерства та чесної конкуренції, скромності та ощадливого використання природних ресурсів. Також функціонує Тернопільський спортивно-екологічний клуб „Каскад”, створений в 1999 році з ініціативи Ліщенка Олександра Васильовича, який на сьогоднішній день нараховує 311 членів, 42 дітей - членів клубу - сироти і напівсироти. 95
Основною метою діяльності клубу є формування свідомого відношення підростаючого покоління до проблем збереження навколишнього природного середовища, вивчення біорізноманіття нашого краю, виховання шанобливого ставлення до природи у молоді. Важливу роботу здійснює Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, що об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних заходах, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Крім цього на Тернопільщині легалізовані місцеві представництва або відділення міжнародних, національних та регіональних НУО і наукових товариств: Міжнародної асоціації ландшафтних екологів, Міжнародної ліги сприяння екологічному підприємництву, Національного екоцентру, Всеукраїнської екологічної журналістської асоціації, Молодіжної екологічної ліги, Екологічної варти, Асоціації ботанічних садів України, Українського гідроекологічного товариства, Подільського екологічного товариства, Галицької еколого-туристичної асоціації та інші. З метою налагодження конструктивної співпраці з громадськістю, координації роботи і планів діяльності усіх місцевих екологічних громадських організацій, врахування громадської думки при прийнятті рішень в галузі охорони довкілля продовжує роботу Громадська Рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища. 13.6.2. Громадські рухи Робота Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, до складу якої входять представники найактивніших громадських організацій екологічного спрямування області відіграє важливу роль в участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень. Досить широким є спектр питань, що обговорюються на засіданнях Громадської ради: збереження біорізноманіття, розв’язання глобальних та регіональних екологічних проблем, забезпечення екологічної безпеки, дотримання екологічного законодавства, визначення впливу забруднення довкілля на стан здоров’я населення. У 2007 році на засіданнях Громадської ради при Держуправлінні було обговорено ряд різноманітних питань Зокрема, проект “Програми (плану дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки”, проект “Стратегії впровадження Орхуської конвенції в Україні”, питання будівництва сміттєпереробного комбінату на території області, проекту „Екологічна небезпека будівництва заводу по виготовленню пластикового профілю для вікон і дверей на території м. Бережани”, забруднення Тернопільщини побутовими відходами та ряд інших. 96
У 2007 році часто Держуправлінням організовувалися зустрічі за „круглим столом”. Під час цих зустрічей у різних районах Тернопільщини керівництвом Держуправління охорони навколишнього природного середовища обговорювались спільно з представниками підприємств, організацій, громадянами найбільш гострі екологічні проблеми регіону, велися пошуки спільного їх вирішення. Великий внесок у розвиток екологічного руху на Тернопільщині роблять громадські організації. Тернопільським обласним осередком Всеукраїнської екологічної ліги у 2007 році виконана наступна робота. Протягом року активісти обласного осередку проводили акції „Замість ялинки Зимовий букет”, „Посади своє дерево”, „Первоцвіт”. Найбільшу активність за звітний період проявили члени Бережанського районного осередку ВЕЛ. Їхня діяльність була спрямована на очищення берегів малих рік. Тернопільський малий осередок ВЕЛ має великий досвід у проведенні еколого-краєзнавчих конференцій. Ці заходи активно проводилися на базі Тернопільського медичного університету. Обласний осередок ініціював і провів третю Всеукраїнську конференцію „Довкілля і здоров’я”, засідання громадської ради з питань охорони довкілля і використанню природних ресурсів для рекреаційних і туристичних цілей, спільно з еколого-натуралістичним центром проведено презентацію карти „Річки України”. Члени обласного осередку ВЕЛ - співробітники медичної академії постійно приймають участь в різних природоохоронних заходах, зокрема вони брали участь в Українському екологічному конгресі „Збалансований розвиток України – шлях до здоров’я і добробуту нації”, в засіданні Наукової ради ВЕЛ, на тему „Екологічно безпечне харчування” і виступили з доповіддю „Вміст кадмію в продуктах харчування, Всеукраїнській конференції освітян – екологів „Екологічна освіта та виховання в контексті збалансованого розвитку” з доповідями, в пресконференції УНІАН присвяченій питанням генетично модифікованим продуктам, Приймали участь в презентації ІІ та ІІІ томів „Екологічної енциклопедії”. Провели прес-конференцію в спілці журналістів для представників засобів масової інформації з питань „Довкілля і здоров’я”. Разом з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області проведено засідання громадської ради, присвячене обговоренню проекту „Квітуча Тернопільщина” та „Екологічна небезпека будівництва заводу по виготовленню пластикового профілю для вікон і дверей на території м. Бережани”. Серед активних учасників екологічного руху варто відзначити ТОО УЕА “Зелений світ”. Серед останніх досягнень „Зеленого світу” варто відзначити участь у міжнародній виставці „Екологія – 2007”, де він став дипломантом. Також впроваджується програма „Енергетична верба”. Постійно пропонуються для продукування різноманітні нові сорти овочів, фруктів та ягід. Окрім цього громадська організація „Зелений світ” є учасником проекту „Квітуча Тернопільщина”. 97
У березні представниками „Зеленого світу” в Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті їм. Т. Шевченка проведено науковометодичний семінар з вчителями району, викладачами та студентами на тему: „Актуальні проблеми вивчення природних дисциплін у школі” та майстер-клас по впровадженню нових технологій у посадці та вирощуванні дерев, кущів та квітів. Також посаджено 10 кущів троянд на території інституту біля пам’ятника Т. Шевченку. Напередодні Великодня активісти „Зеленого світу” провели народну толоку по благоустрою кладовища в смт. Підволочиськ, до Всесвітнього дня Землі в с. Просівці Підволочиського району висадили близько 500 дерев на площі 1 га та прийняли участь у прибиранні центрального парку в м. Тернополі, спільно з працівниками фармацевтичної фабрики висадили 20 кущів троянд на території фабрики. Протягом року прийняли участь в трьох міжнародних виставках по городництву та квітникарству в Польщі, а в червні - у Міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю Кременецького ботанічного саду. Дитячий громадський екологічний рух, що є вдалою системою для формування екологічно свідомої особистості, також поширений на Тернопільщині. Саме в позашкільній роботі дитина виявляє і розвиває важливі якості особистості, набуває вмінь та навичок, за допомогою яких поступово будує власний світогляд. Позашкільна еколого-натуралістична робота забезпечує оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, про проблеми і загрози у зв’язку з погіршенням якості довкілля, формування екологічного мислення та екологічної культури особистості, виховання занепокоєності та екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи, спрямованої на самореалізацію та життєствердження особистості кожного учня. Значний вклад у розвиток дитячого екологічного руху вносить Тернопільський еколого-натуралістичний центр. Маючи солідну навчальновиховну базу, даний заклад активно залучає юнацтво до загальнонаціонального руху за збереження довкілля. Вихованці даного закладу беруть участь у всеукраїнських та місцевих заходах еколого-природоохоронного напрямку, які сприяють формуванню творчої особистості школяра, громадянина України, здатного до самореалізації, відповідального за долю природи. Працівники еколого-натуралістичного центру разом з вчителями шкіл області використовують найрізноманітніші форми позакласної роботи. Це – участь у конкурсі школярів і учнівської молоді „Мій рідний край – моя земля”, оглядіконкурсі „Зелене вбрання моїй Україні”, конкурсі „Посади калину”, акції „Ріки мого дитинства”, операціях: „Птахи рідної землі”, „Підсніжник”, „Ялинка”, „Зелена аптека”, „Жива вода” та ін. У Тернопільському спортивно-екологічному клубі „Каскад” при проведенні спортивно-екологічних заходів (змагань, екологічних свят, творчих концертів тощо) молодими екологами відпрацьовувались навики боротьби з браконьєрами на воді, надання першої лікарської допомоги в екстримальних умовах, 98
проводилась широка агітаційна робота серед місцевих жителів. Під час проведення спортивно-туристичних акцій учнівській молоді прививалися навики бережливого ставлення до природи. У 2007 році членами клубу здійснено 58 виїздів на природоохоронні об’єкти області, де велась практична та екологопросвітницька робота. За 2005-2007 роки поблизу села Мшанець у Мшанецькому лісництві Державного підприємства “Тернопільське лісове господарство” членами клубу висаджено 24700 саджанців дуба і клена. Під керівництвом ради клубу ТОСЕК „Каскад” молоді каскадівці постійно проводять роботу по збереженню, відновленню та відтворенню рослинного і тваринного світу нашого регіону, збереженню ландшафного різноманіття рідного краю, постійно беруть участь у проведенні Міжнародного дня охорони навколишнього природного середовища, екологічних акцій „День довкілля”, „Марш парків”, „Новорічна ялинка”, „Первоцвіт”, „ До чистих джерел” тощо. У ході акцій проводився благоустрій території регіонального ландшафтного парку „Загребелля”, Касперівського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, інших територій та об’єктів природнозаповідного фонду. З березня 2007 року в області стартував еколого-просвітницький проект “Квітуча Тернопільщина” Його мета – покращення стану навколишнього природного середовища, підвищення побутової культури та відродження екологічної свідомості громадян. Учасники проекту протягом року провели ряд акцій по очищенню області від сміття. 13.7 ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ. 13.7.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. Стан виконання обласних програм формування екомережі (заходів, включених до інших обласних програм) Розроблення обласних програм формування екомережі. Програму розроблено i затверджено
Програму розроблено (рік)
Програма розробляється
Програма формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2000-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 26 липня 2002 року №32. Програму (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки, затверджена рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №265 Програма розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 2007-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №264
2002
-
Програму буде розроблено (вказати орієнтовний термін) -
2007
-
-
2007
-
-
99
Держуправлінням у листопаді 2007 року розроблено та подано Головному управлінню економіки облдержадміністрації пропозиції до Програми соціальноекономічного та культурного розвитку Тернопільської області на 2008 рік. Програма не розглянута обласною радою. Стан виконання заходів обласної програми формування екомережі за 2007 рік: - звіт про виконання у 2007 році заходів з реалізації обласної програми формування екомережі; - забезпечено підготовку документів для організації 15 території та об’єктів природно-заповідного фонду. Обґрунтовуючі матеріали щодо оголошення названих територій та об’єктів природно-заповідного фонду будуть передані на затвердження сесією обласної ради після розроблення проекту землеустрою з організації і встановлення їх меж у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. №1094 “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природнозаповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення”. - вилучено деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження на площі 0,68 тис. га. Всього протягом 2001 -2007 років вилучено 12,4 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 19,6 % від передбачених програмою; Консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась - шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 5,5 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2007 років ренатуралізовано 33 га; - створено 452,7 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001 -2007 років створено 890,7 га захисних лісонасаджень з 11100 тис.га, що становить 8 % від передбачених програмою; - створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою. У 2007 році полезахисні смуги не створювались; - розроблено 4 проекти водоохоронних зон навколо водних об’єктів, їх площа становить 25, 7ТИС. га. У 2007 році проекти не розроблялись; - розроблено 73 пооб’єктних проектів прибережних захисних смуг. Всього протягом 2001 - 2007 років розроблено 383 проекти, площа прибережних захисних смуг становить 1,305 тис.га; - документацією із землеустрою станом на 01.02.2008 визначено межі 23 територій та об‘єктів природно-заповідного фонду, у т.ч. 8 - загальнодержавного, 15 - місцевого значення, що становить 4,2 % від територій та об‘єктів природнозаповідного фонду, 9,9 % від їх загальної площі. З метою прискорення підготовки документів з організації національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон” головою облдержадміністрації видано розпорядження від 19 червня 2007 року № 388 “Про 100
організацію національних природних парків, стратегію розвитку туристичнорекреаційної галузі як невід’ємної складової економічного розвитку області”. Стан фінансування заходів з реалізації обласної програми у 2007 р. Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі років та джерел фінансування, тис. грн. 1 2 3 4 5 всього, в тому числі з:
місцевого
з них з місцевих фондів
відсоток (%) від
грантів та інших
бюджету
охорони навколишнього
загального розміру
місцевих джерел
природного середовища
фонду ОНПС області
фінансування
8,2
-
(ОНПС) 1299,3
107,3
78,5
Науково-дослідні роботи з метою забезпечення формування екомережі з місцевих бюджетів не фінансувались. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002р. №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено відповідну координаційну раду, розпорядженням від 13.01.2006р. № 13 внесено зміни до складу ради, а розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2006р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. Стан справ щодо розроблення регіональної схеми екомережі у 2007 році: Розроблено та затверджено регіональну схему екомережі (рік) -
Регіональну схему екомережі розроблено (рік)
Інститутом екології Карпат НАН України та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області протягом 20052006 років розроблено регіональну схему формування екологічної мережі
Регіональна схема екомережі розробляється
-
Регіональну схему екомережі буде розроблено (вказати орієнтовний термін) -
Формування переліків територій та об’єктів екомережі: ключових територій (ядер), буферних зон, сполучних територій (коридорів), відновлювальних територій. Держуправлінням, у межах компетенції, сформовано Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду області, який з листом від 15.01.2007р. №43/43/20 надіслано в електронному вигляді Державній службі заповідної справи Мінприроди України, переліки видів флори та фауни Тернопільської області, яким загрожує небезпека. Перелік територій та об’єктів екомережі області не вівся у зв’язку з відсутністю Порядку ведення Переліків територій та об’єктів екомережі та відповідного нормативно-правового документу про його затвердження. Створення локальних екомереж (районних, міських, в межах сільських рад, пілотні проекти, інші заходи щодо створення екомережі) . 101
Схеми локальних екомереж в області не розроблялись через відсутність фінансування з місцевих бюджетів. Стан формування елементів національної екомережі у 2007 році а) створення ядер екомереж (загальнодержавного i місцевого значення): Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області визначено 24 природних ядра екомережі: - природні ядра загальнодержавного значення – 3 шт.: Кременецьке, Медоборське, Заліщицьке; - природні ядра міжрегіонального значення - 5 шт.: Стіжоцько-Іловицьке, Суразьке, Поточансько-Урманське, Голицько-Підвисоцьке, Берем’янськоШутроминське; - природні ядра місцевого значення - 16 шт.: Малополіське, ВеселівськоДовжоцьке, Ланівецьке, Мильнівське, Залужанське, Стриївське, Комарівське, Рудниківсько-Довгівське, Яргорівсько-Криничанське, Савинсько-Пуліковське, Семиківсько-Ішківське, Серетсько-Чистилівське, Теребовлянське, Яблунівське, Росохацько-Озерянське, Шупарське. б) створення екокоридорів (загальнодержавного i місцевого значення): Регіональною схемою екологічної мережі Тернопільської області визначено 6 екокоридорів місцевого значення /Горинський, Товтровий, Опільський, Стрипський, Серетський, Збручанський/ та 2 загальнодержавного значення /Кременецький та Дністровський/. в) визначення та створення буферних зон: роботи не проводились. г) визначення та створення відновлювальних територій: роботи не проводились. Для забезпечення подальшого створення екологічних коридорів заплановано розробити схеми їх формування. Збільшення площі національної екомережі : Держуправлінням протягом 2007 року виявлено 4 нових природних комплекси та об’єкти, перспективні для подальшого заповідання, обстежено 7 ( з врахуванням виявлених у попередні роки), підготовлено обґрунтування необхідності їх організації, отримано 4 погодження землекористувачів та 20 органів місцевого самоврядування на організацію 15 території та об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжувася збір погоджень на організацію національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон”. Землекористувачами погоджено організацію НПП „Кременецькі гори” на площі 6373 га, що становить 87,2 % від запропонованої держуправлінням. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 590,6 га, вже погоджених землекористувачами, що становить 7,1 % від запропонованої держуправлінням площі. 102
Землекористувачами погоджено організацію НПП „Дністровський каньйон” на площі 8865,9 га, що становить 90,9 % від запропонованої держуправлінням. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 4130,3 га, що становить 30,7 % від запропонованої держуправлінням площі. У зв’язку з категоричною відмовою ряду сільських рад Борщівського та Заліщицького районів погодити включення до складу проектованого парку „Дністровський каньйон” угідь, вже погоджених землекористувачами, роботи з підготовки документів з організації парку не завершені. У 2007 році роботи з інвентаризації флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі та оцінки стану популяцій червонокнижних видів тварин і рослин не велися. Протягом минулого року держуправлінням виявлено 1 місце зростання видів рослин, внесених до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території області Роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу у порядку, непередбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 195 та від 15.11.1994 №772 у 2007 році не велися. З даного приводу держуправління звернулось до Департаменту біотичних, водних, земельних ресурсів і екомережі з проханням надати копію наказу про визначені Мінприроди України базові територіальні наукові організації (установи), які проводять облікові та кадастрові роботи рослинного світу. Станом на 1 січня 2008 року Інститутом екології Карпат НАН України у 2005-2006 роках складено попередній список видів судинних рослин області, список тварин області з указанням категорій охорони у різних природоохоронних списках. Загальна площа складових екомережі Площа екомережі станом на 01.01.2008р./тис . га/, відсоток площі екомережі від загальної площі області 417,3/30,2
Сіножаті та пасовища
Ліси та інші лісовкриті площі
173,8
200,5
у тому числі, тис.га Відкриті Радіоактивно заболочені забруднені землі, землі що не використовуютьс я у господарстві
5,6
-
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом
Води
18,0
19,4
Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Площа (тис.га) та відсоток заповідних територій від загальної площі області станом на 01.01.2008 р. 116,5 тис.га,
Розширено у 2007 році існуючі заповідні об’єкти місцевого значення (назва ПЗФ, на яку площу (тис.га) розширено, документ, номер та дата затвердження -
8,41%
103
Створено у 2007 році нових об’єктів ПЗФ місцевого значення (назва, площа (тис.га), яким документом затверджено) -
Збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ, зелених насаджень в населених пунктах. Площа лісів Інші лісовкриті площі, у т.ч.: полезахисні лісові смуги Зелені насадження у населених пунктах
Створено у 2007 році (площа, тис.га)
Загальна площа станом на 01.01.08 р., (площа, тис.га)
0,45* -
208,2** 7,9 0,002 1,7
* згідно даних обласного управління лісового та мисливського господарства.. **згідно даних Державного лісового кадастру з врахуванням площ новостворених лісозахисних насаджень. Заходи щодо охорони та відтворення земельних ресурсів.
Рекультивовано земель Законсервовано земель, у т.ч. шляхом: залуження залісення
у 2007 році, тис.га
Загальна площа станом на 01.01.2008р., тис.га
0,006 -
0,033 -
-
-
Примітка: Вилучення земель із інтенсивного користування шляхом переведення у інші угіддя /пасовища, сіножаті, чагарники, заболочені землі/, проводиться в основному під час розроблення проектів землеустрою щодо організації земельних часток (паїв). Протягом 2007 року вилучено деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження на площі 0,68 тис. га., залісено на площі 0,979 га Загальна площа виведеної деградованої ріллі становить 12,4 тис.га. Консервація малопродуктивних та деградованих земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась. Заходи щодо охорони та відтворення водних ресурсів, що здійснювалися у 2007 році. Площа водоохоронних зон та прибережних смуг, на території яких розроблено проекти землеустрою щодо встановлення цих зон. Розроблено проектів землеустрою у 2007 році, (кількість, тис.га) Водоохоронних зон Прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів
73/0,119
104
Закріплено в натурі (встановлено ) у 2007 році, тис.га -
Загальна площа станом на 01.01.08р., тис.га 25,705 1,305
Встановлення прибережних захисних смуг водних об’єктів (ставків) здійснювалось орендарями водних об’єктів при розроблені проектів землеустрою за власні кошти. Встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок у 2007 році не проводилось з причини відсутності фінансування з місцевих бюджетів. В Тернопільській області 1,4% (19,4 тис.га) земель вкрито поверхневими водами (річками озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі складають 0,4 % (5,6 тис.га). Заходи щодо збереження біорізноманіття, що здійснювалися у 2007 році. В області охороняється 247 видів тварин (1,6% від загальної кількості) та 196 видів рослин (18,1% від загальної кількості. Місця зростання 62 червонокнижних (79,5% від загальної їх кількості в області) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) рослин охороняються в межах природнозаповідного фонду. Місця оселення 50 червонокнижних (46,2% від загальної їх кількості в області) тварин охороняються в межах природно-заповідного фонду. Важливу роль у збереженні генофонду флори відіграє Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення. З метою формування колекційного фонду рослин природної флори Кременецьким ботанічним садом зібрано насіння 90 видів природної флори. Загалом колекція природної флори включає 420 таксонів, в т.ч. 5 сортів, які відносяться до 78 родин, 257 родів. З них 48 видів віднесено до Червоної книги України,5- ЧКР, 13 – СITES, 6- БЕРН, 3 –ЭЧС, 2 – ЧК МСОП, 37 регіональнорідкісних видів. У межах ботанічного саду виділено заповідну зону площею 12,84 га, яка включає ділянки природного походження, у межах яких спостерігається досить висока концентрація рідкісних і червонокнижних видів місцевої флори. З метою охорони та відновлення мисливської фауни, в тому числі копитних тварин, користувачами мисливських угідь області у 2007 та попередніх роках проводилось полювання відповідно до затверджених лімітів, але лише в угіддях, де фактична чисельність перевищує оптимальну. Це сприяло збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2005 роком з 1543 голів до 1655 (7,2 %) та дикої свині – із 252 голів до 295 голів (17,1 %). Завдяки покращенню умов перебування та охороні збільшилась чисельність видів тварин, занесених до Червоної книги України – борсука та видри. Так, чисельність борсука в області у 2005 році становила 868 особин, а у 2007 році – 909 особин; видри – відповідно 258 та 275 особин. З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє 46 ділянок з відтворення диких тварин, які входять до складу природно-заповідного фонду. 105
Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області проводились заходи щодо створення в агроландшафтах ділянок лісової та лучної рослинності. Протягом 2007 року створено 452,7 га ділянок лісової рослинності, виведено 678,7 га деградованої ріллі з інтенсивного використання для залуження та природного відновлення лучної рослинності. З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2007 року проводились роботи з організації ботанічного заказника загальнодержавного значення „Волощина” площею 42,0 га, ботанічної пам’ятки природи місцевого значення „Теребіш” площею 0,9 га, комплексної пам’ятки природи місцевого значення „Дівоча гора” площею 5,0 га. Природним заповідником „Медобори” з метою збереження популяцій змієголовника австрійського (Dracocephalum austriacum L.) та степових екосистем в урочищах „Маслятин” та „Дівочі скелі” проведено регуляторні заходи з розчищення від деревно-чагарникової рослинності на площі 7,9 га. Заходи щодо відтворення природного стану елементів екомережі, що здійснювалися у 2007 році. З метою запобігання забруднення довкілля та негативного впливу на заплави річок з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році завершені роботи з будівництва каналізаційного колектору у м. Борщів, смт. Великі Бірки, м. Теребовля, смт. Козова, дощового колектора у м. Бучач. Проводились роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд у м. Кременець, м. Скалат, каналізаційного колектора з очисними спорудами облтубдиспансеру та каналізаційної насосної станції в м. Тернопіль. Введено в експлуатацію каналізаційні очисні споруди ТОВ „Дністер – скала - Україна”. Заходи щодо інформування про стан національної екомережі та участь громадськості в її формуванні. Постійно проводилось висвітлення у ЗМІ питань щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через Веб-сторінку управління, обласне радіо, телебачення, газети, під час безпосередньої роботи з громадськими організаціями. Проблемні питання До найбільш значних проблемних питань слід віднести. 1. Низький рівень екологічної свідомості громадян та підготовки посадових осіб. 2. Недостатність обсягів фінансування Програм з Державного та місцевих бюджетів. 3.Пасивна позиція колегіальних органів місцевої влади, 4.Відсутність затверджених місцевих (локальних) схем формування екомережі.
106
Виконання заходів значною мірою стримує відсутність у складі місцевих державних адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях та природоохоронної роботи в цілому. 13.7.2. Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" в 2007 році профінансовано здійснення заходів із знешкодження частини накопичених в області непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин ( далі - ХЗЗР ). Для цього з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено – 306,9 тис.грн., з місцевих бюджетів - 37,2 тис. грн. За ці кошти підприємством „Елга” м. Шостка Сумської області було вивезено та знешкоджено 26,797т непридатних ХЗЗР. З метою продовження робіт у цьому напрямку з обласного бюджету на 2008 рік передбачено виділення коштів у сумі 336,0 тис. грн. Крім того, надіслано запит до Мінприроди України про виділення в 2008 році коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання ХЗЗР в сумі 2221,621 тис. грн. На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 „Про ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, місць видалення відходів” до відповідних реєстрів включено 24 об’єкти області, з яких 18 об’єктів утворення відходів та 6 місць видалення відходів. 13.7.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води В області не розроблялась регіональна програма щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Фінансування заходів у 2007 р. проводилось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 779 „Про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2007 році за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціальноекономічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж і котелень”. У даній постанові були передбачені кошти із Державного бюджету на виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра. 107
У 2007 році розпочато роботи з реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Кременець, будівництва каналізаційної насосної станції у м. Ланівці, продовжувались роботи з водопостачання та будівництва водопровідних мереж у м.м. Почаїв та Шумськ. На виконання заходів Національної програми на 2007 рік було заплановано освоїти 2108,3 тис. грн., в т. ч. за рахунок коштів Державного бюджету 1979,0 тис. грн., місцевих бюджетів – 129,3 тис. грн. Фактичного за звітний період освоєно 2076,7 тис. грн. в т. ч. з Державного бюджету 1942,2 тис. грн., місцевих бюджетів 129,5 тис. грн., що складає 98,5 %. У порівнянні із 2006 роком збільшено обсяги фінансування робіт із виконання заходів Національної програми на 729,8 тис. грн. За 2007 р. недоосвоєно кошти в сумі 25,9 тис. грн. на реконструкції каналізаційних очисних споруд у м. Кременець, у зв’язку з тим, що частина коштів була виділена у кінці року. Для виконання в повному обсязі запланованих заходів Національної програми необхідно щорічно забезпечити стабільне фінансування будівельних робіт на даних об’єктах за рахунок коштів Держбюджету. 13.8. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2007 року Держуправління вивчало міжнародний досвід у розв’язанні екологічних проблем. Спільно з обласною радою та обласною державною адміністрацією вівся переговорний процес з компанією “Україна Австрія” та спільним українсько-німецьким підприємством “Гейзер” стосовно спорудження в області мережі сміттєпереробних заводів та комбінату. Залучення зарубіжних інвестицій дало б можливість розвинути систему збору, транспортування та переробки твердих побутових відходів для більшості населених пунктів області. Здійснено вибір ряду земельних ділянок, перспективних для розміщення виробництв, проведено 6 громадських слухань, питання розглянуто на сесійних засіданнях рад. 14. ВИСНОВКИ Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Тернопільській області у 2007 році: 1. Налагоджено тісну взаємодію та взаємообмін інформацією з податковими органами та органами державної статистики з метою максимального залучення об’єктів – забруднювачів довкілля області до сплати збору за забруднення та збільшення надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). У підсумку мобілізовано до фондів ОНПС 3647,8 тис. грн., у тому числі до Державного фонду - 2371 тис. грн. та до місцевих фондів – 1276,7 тис. грн. 108
2. Зосереджено увагу на підвищенні ефективності планування та фінансування природоохоронних заходів із залученням коштів фондів ОНПС . На фінансування заходів Державних та регіональних екологічних програм освоєно близько 3720 тис. грн. коштів, у тому числі близько 580 тис. грн. з обласного фонду ОНПС . Відпрацьовано критерії фінансування обласних природоохоронних заходів та робіт з фонду ОНПС на підставі прогнозування екологічного стану населених пунктів області та об’єктів природного середовища. 3. Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої: - розглянуто 3300 комплектів матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та видано 3288 позитивних висновки; - проведено державну екологічну експертизу проектної документації 105ти об’єктів, при цьому видано 91 позитивних висновків; - видано та продовжено 142 дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 312 дозволів на спецводокористування, 58 – на поводження з отруйними речовинами, 228 дозволів на розміщення відходів, 12 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природнозаповідного фонду; - погоджено проекти лімітів відстрілу диких парнокопитних та хутрових звірів 17-ти користувачам. 4. У ході здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства інспекторами Державної екологічної інспекції в області обстежено 2074 об’єкти (за винятком пересувних транспортних засобів), виявлено 2821 порушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 2776 осіб на загальну суму 237,5 тис. грн. При цьому пред’явлено 187 позовів за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу на загальну суму 584,3 тис. грн. Винесено 99 рішень про призупинення виробничої діяльності об’єктів – порушників природоохоронного законодавства. Держінспекторами екологічної інспекції проведено 270 рейдів по боротьбі з браконьєрством. Вилучено 176 заборонених знарядь лову риби. Нараховано збитків на суму 0,34 тис. грн.
109
ДОДАТКИ
110
Основні показники соціально-економічного розвитку Тернопільської області Таблиця 1.1 Темпи зростання, зниження, у % Фактично за січень 2008р.
січень 2008р. до
довідково: січень 2007р. до січня 2006р.
грудня 2007р.
січня 2007р.
3157,4
х
х
х
Індекс промислового виробництва
х
80,8
121,6
119,1
Обсяг продукції сільського господарства
х
х
97,6
98,1
реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі), тис.т
7,7
67,5
96,3
103,9
молоко, тис.т
17,2
81,5
93,5
94,8
яйця, млн.шт.
Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг1, млн.грн.
Виробництво продукції тваринництва
24,6
162,9
93,5
106,5
Обсяг виконаних будівельних робіт, млн.грн.
30,9
43,9
112,2
118,0
Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис.м2
304,1
х
148,8
83,3
Інвестиції в основний капітал, у фактичних цінах, млн.грн.
х
х
х
х
Вантажооборот, млн.ткм
112,3
75,2
110,9
172,2
Пасажирооборот, млн.пас.км
153,5
79,3
98,4
113,4
Експорт товарів, млн.дол.США
125,1
х
153,3
107,1
Імпорт товарів , млн.дол.США
168,6
х
142,4
123,5
Сальдо1 (+, -)
–43,5
х
х
х
1
2
148,33
Експорт послуг, млн.дол.США
8,0
х
122,8
Імпорт послуг млн.дол.США
3,2
х
134,32
148,83
Сальдо (+, -)
+4,8
х
х
х
413,1
х
123,9
123,8
942,67
111,5
131,2
129,6
х
108,9
107,3
122,0
14,4
90,3
64,2
х
у т.ч. за рахунок бюджетних коштів
0,0
38,7
7,3
х
Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду6, тис. осіб
28,5
х
83,9
х
Індекс цін виробників промислової продукції
х
102,4
112,5
104,4
Індекс споживчих цін
х
102,9
120,3
100,6
Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника номінальна, грн. реальна,% Заборгованість із виплати заробітної плати6, млн.грн.
111
Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області
2005р.
2006р.
2007р.
Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т
47,729
53,482
66,119
14,837
19,370
20,480
- від пересувних джерел, тис. т
32,892
34,112
45,639
112
Таблиця 2.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т
стаціонарні джерела
1
2
3
4
5
стаціонарні джерела
6
7
8
9
10
11
12
13
14
16
17
18
оксид вуглецю
діоксид азоту
діокид сірки
пил
разом 15
19
пересувні джерела
в т.ч. пересувні джерела
діоксид азоту
діокид сірки
пил
разом
оксид вуглецю
пересувні джерела
в т.ч.
діоксид азоту
діокид сірки
пил
разом
в т.ч.
(+/-) 2007р. до 2006р. в т.ч.
разом
стаціонарні джерела
оксид вуглецю
разом
пункти
2007р. в т.ч.
разом
2006р. в т.ч.
Населені
20
21
22
м. Тернопіль 15,641 0,780 0,167 0,003 0,190 0,127 14,374 13,682 0,769 0,122 0,001 0,205 0,138 12,913 -1,959 -0,012 -0,045 -0,002 +0,015 +0,011 -1,461 Разом по 53,482 19,370 2,850 0,494 2,936 3,516 34,112 66,119 20,480 2,526 0,499 2,119 3,446 45,639 +12,637 +1,110 -0,324 +0,005 -0,817 -0,070 +11,527 області
Таблиця 2.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря № п/п
1 1
2
Підприємство - забруднювач
2 Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філія УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України”
Відомча приналежність
Валовий викид,т
Причина зменшення/ збільшення
2006р.
2007р.
4
5
6
7
7201,933
7538,065
+336,132
Збільшення обсягів виробництва
2851,095
2546,000
-305,095
Зменшення обсягів виробництва
3
Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств Гусятинська газокомпресорна станція Барського Акціонерні лінійного виробничого управління товариства відкритого магістральних газопроводів УМГ типу, створені на «Черкаситрансгаз» ДК «Укртрансгаз» основі державних НАК „Нафтогаз України” підприємств
Зменшення/збільшення/+
113
3
4
5
6
7
ВАТ „Скала-Подільський спецкар’єр”
Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств Кременецьке відділення постачання та реалізації Акціонерні газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК товариства відкритого «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” типу, створені на основі державних підприємств ВАТ „Чортівський цукровий завод” Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств Чортківський ливарно-механічний завод філія Підприємства фірми „Конист” України, засновані фізичними особами Тернопільське КПТМ Управління житлово„Тернопільміськтеплокомуненерго” комунального господарства Тернопільської міської ради
627,997
983,082
+355,085
Збільшення обсягів виробництва
-
982,692
+982,692
Новостворене підприємство
550,889
592,300
+41,411
Збільшення обсягів виробництва
461,153
432,200
-28,953
Зменшення обсягів виробництва
190,629
217,307
+26,678
Збільшення обсягів виробництва
Таблиця 2.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис.т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксид вуглецю оксиди азоту вуглеводні речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки
2005 рік
2006 рік
2007 рік
2 47,729
3 53,482
4 66,119
14,837 0,025 0,001 2,905 0,517 3,169 2,123 0,658 32,892 0,199 25,269 2,787 4,397 0,038
19,370 0,044 0,001 3,516 0,494 2,603 2,847 0,705 34,112 0,220 26,121 2,980 4,520 0,043
20,480 0,037 0,001 3,446 0,499 2,119 2,526 0,706 45,639 0,572 33,336 5,861 0,161 5,056
114
у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксид вуглецю вуглеводні оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки 2. Парникові гази, усього, млн.. т СО2-екв.
31,740 0,165 24,903 4,263 2,246 1,634
32,818 0,182 25,709 4,369 2,372 1,545
40,143 0,400 30,700 0,100 0,000 0,5 4,6
1,875
Табл. 2.5. Виконання підприємствами Тернопільської області заходів для запобігання забруднення атмосферного повітря Роки
2005 2006 2007
Всього виконано заходів, одиниць/обсяг витрат тис. грн.
перехід на інші види палива
11/785,9 6/352,7 4/616,0
6/496,3 3/350,9 2/353,2
підвищення ефективності існуючих очисних установок і споруд 1/0,5 1/0,6 1/39,8
з них ліквідація джерел викиду
2/278,0 1/1,0 -
будівництво газоочисних установок і споруд
інші повітерохоронні заходи
2/11,1 1/0,2 -
1/223,0
Таблиця 4.2.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки 1 2005
Річковий басейн
2 р. Дніпро р. Дністер Разом по області 2006 р. Дніпро р. Дністер Разом по області 2007 р. Дніпро р. Дністер Разом по області
з поверхневих джерел 3 9,6 34,2 43,8 10,1 33,7 43,8 11,6 36,1 47,7
Забрано води з підземних джерел 4 1,7 33,4 35,1 1,7 31,3 33,1 1,6 28,8 30,4
разом 5 11,3 67,6 78,9 11,8 65,0 76,8 13,2 64,9 78,1
промисловість 6 0,6 7,5 8,1 0,9 7,0 7,9 0,9 5,6 6,5
сільське господарство 7 0,5 1,6 2,1 0,5 1,5 2,0 0,4 1,4 1,8
115
Використано води комунзрошення госп 8 9 0,9 16,2 17,1 0,8 15,3 16,1 0,8 17,2 18,0 -
риборозведе ння 10 7,8 26,2 34,0 8,1 25,8 33,9 9,2 28,4 37,6
інші галузі 11 0,3 4,5 4,8 0,3 4,0 4,3 0,2 1,6 1,8
Таблиця 4.2.2. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Рік
1 2005
Разом по області 2006
Разом по області 2007
Галузь економіки
Оборотне
Повторно - послідовне
Безповоротне водоспоживання
Економія свіжої води, %
2 Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі
3 49,1 0,1 0,1 49,3 56,3 0,1 0,1 56,5 49,7 0,1 0,1 49,9
4 8,1 8,1 7,4 7,4 6,0 6,0
5 0,1 8,6 8,7 0,1 8,6 8,7 0,1 7,1 7,2
6 88,5 2,3 0,2 68,8 89,7 2,7 0,2 70,9 90,3 2,6 31,3 69,7
Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі Промисловість Сільське господарство Комунгосп Інші галузі
Разом по області
Таблиця 4.2.3. Скидання зворотних вод , млн. м³ на рік Рік 1 2005
Категорія Річковий басейн очищення 2 3 разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О НО НДО НЧБО Разом по області
Скинуто зворотних вод у поверхневі у підземні водні об’єкти горизонти 4 5 8,4 0,1 0,3 8,0 57,0 27,3 0,9 1,5 27,3 65,4 -
разом 6 8,4 0,1 0,3 8,0 57,0 27,3 0,9 1,5 27,3 65,4
116
Скидання зворотних вод галузями економіки промислосільське госпокомунгосп інші галузі вість дарство 7 8 9 10 0,4 8,0 0,1 0,3 8,0 2,8 0,1 27,7 26,4 1,5 0,1 25,6 0,1 0,0 0,8 0,1 0,0 1,3 0,2 1,3 26,0 2,8 0,1 28,1 34,4
2006
2007
О НО НДО НЧБО разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО разом р. Дніпро О НО НДО НЧБО разом р. Дністер О НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО
27,3 1,0 1,8 35,3 8,6 0,1 0,3 8,2 55,9 26,7 0,8 1,6 26,8 64,5 26,7 0,9 1,9 35,0 9,7 0,0 0,1 0,4 9,2 56,4 25,0 0,8 1,5 29,2 66,2 25,0 0,8 1,9 38,4
-
27,3 1,0 1,8 35,3 8,6 0,1 0,3 8,2 55,9 26,7 0,8 1,6 26,8 64,5 26,7 0,9 1,9 35,0 9,7 0,0 0,1 0,4 9,2 56,4 25,0 0,8 1,5 29,2 66,2 25,0 0,8 1,9 38,4
117
1,5 1,3 2,5 1,3 0,1 1,1 2,5 1,3 0,0 0,1 1,1 0,0 0,0 0,0 1,9 1,0 0,0 0,1 0,8 1,9 1,0 0,1 0,8
0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 -
25,6 0,9 1,6 0,3 0,3 27,3 25,2 0,8 1,3 27,7 25,2 0,8 1,7 0,5 0,0 0,1 0,4 25,8 23,8 0,6 1,3 26,2 23,9 0,7 1,6 -
0,1 0,1 0,2 34,0 26,0 0,1 0,2 25,7 34,2 0,1 0,1 0,1 33,9 9,2 0,0 9,2 28,7 0,1 0,1 0,1 28,4 38,0 0,1 0,1 0,1 37,6
Таблиця 4.2.4. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік
Водний об’єкт
1
2 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2006 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2007 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2005
Скинуто разом
Нормативно очищених на очисних спорудах разом біол. очистка фіз.-хім.очистка.
3 8,4 57,0 65,4 8,6 55,9 64,5 9,7 56,5 66,2
4 27,3 27,3 26,7 26,7 25,0 25,0
5 27,3 27,3 26,7 26,7 25,0 25,0
6 -
механічна очистка
7 -
Потужність очисних споруд разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 1,5 1,4 53,5 53,5 55,0 54,9 1,4 1,3 53,4 53,4 54,8 54,7 1,5 1,4 52,1 52,1 53,6 53,5
Таблиця 4.2.5. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік
Водний об’єкт
Разом БСК
1 2005
2 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2006 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області 2007 Басейн р. Дніпро Басейн р. Дністер Разом по області
3 420,0 15280,5 15700,5 486,7 16443,4 16930,1 1115,3 14664,1 15779,4
4 46,0 605,0 651,0 48,0 503,0 551,0 126,0 536,0 662,0
ХСК 5 1046,0 1046,0 59,0 1112,0 1171,0 186,0 1266,0 1452,0
завислі речовини 6 37,0 491,0 528,0 36,0 550,0 586,0 40,0 395,0 435,0
118
Cкидання забруднюючих речовин N (сума P мінеральних форм) (ортофосфати) 7 8 7,0 456,0 80,0 463,0 80,0 12,0 1,7 554,0 91,9 566,0 93,6 27,0 5,3 605,0 105,6 632,0 110,9
мінералізація 9 330,0 12600,0 12930,0 330,0 13630,0 13960,0 917,0 13020,0 13937,0
нафтопродукти 10 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
Таблиця 4.2.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік
1 2005
Відомство
Підприємство- забруднювач
2
3
Водний об’єкт
разом
НО
НДО
Обсяг забруднюю чих речовин, що скидаютьс я, т / рік
5
6
7
8
0,102 0,749 0,185 0,219 0,169 0,022 0,310 0,055 0,121
0,102 0,219 0,082 0,310 -
0,749 0,185 0,082 0,022 0,055 0,121
155,6 1066,7 258,5 600,0 208,9 45,0 325,5 27,4 38,0
0,290 0,088 0,034 2,344
0,088 0,801
0,290 0,034 1,543
304,7 85,3 34,3 3149,9
0,620 0,172 0,101 0,080 0,204 0,076 0,145 0,026 0,049 0,092
0,101 0,080 0,204 -
0,620 0,172 0,076 0,145 0,026 0,049 0,092
671,7 206,8 93,2 175,8 195,3 42,9 116,6 31,7 28,6 57,6
4
0,334 0,092 0,034 2,025 5
0,092 0,477 6
0,334 0,034 1,548 7
288,1 72,5 24,4 2005,2 8
р. Серет р. Гніздна
0,619 0,178
-
0,619 0,178
687,3 338,3
4
Об’єм скидання, млн. м³
Басейн р. Дністер Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України ТОВ „Укрм’ясопром” Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України
Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Держжитлокомунгосп України Разом по області 2006 Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінагрополітики Мінагрополітики Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Разом по області 1 2 2007 Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України
Зборівський ККП р. Стрипа Чортківський ВУВКГ р.Серет Теребовлянський ККП р. Гніздна КП „Борщів водоканал” р. Нічлава Заліщицький ККП р. Дністер ДП „Чортків’ясопром” р. Серет ДП „Комунальник” м. Бережани р. Золота Липа ЗАТ „ Бучацький сирзавод” р. Стрипа Під волочиське УЖКГ р. Збруч Басейн р. Дніпро Кременецький міськводоканал р. Іква КП „Ланівціводоконал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія Басейн р. Дністер Чортківський ВУВКГ р. Серет Теребовлянський ККП р. Гніздна Зборівський ККП р. Стрипа КП „Борщів водоканал” р. Нічлава МКП „Добробут” м. Бережани р. Золота Липа Козівський ККП р. Коропець ПП „Ринок”, смт. Підволочиськ р. Збруч ДП „Чортків’ясопром” р. Серет ЗАТ „ Бучацький сирзавод” р. Стрипа ТзОВ „Олімп”, м. Заліщики р. Дністер Басейн р. Дніпро КП „Міськводгосп” , м. Кременець р. Іква КП „Ланівці водоканал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія 3 Басейн р. Дністер Чортківський ВУВКГ Теребовлянський ККП
119
Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінагрополітики Мінагрополітики Мінжитлокомунгосп України
Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України Разом по області
Зборівський ККП р. Стрипа Борщівський ККП р. Нічлава МКП „Добробут” м. Бережани р. Золота Липа Козівський ККП р. Коропець ПП „Ринок”, смт. Підволочиськ р. Збруч ДП „Чортків’ясопром” р. Серет ЗАТ „ Бучацький сирзавод” р. Стрипа ТзОВ „Олімп”; ПП „Комунальник –плюс” р. Дністер м. Заліщики Басейн р. Дніпро КП „Міськводгосп” , м. Кременець р. Іква КП „Ланівці водоканал” р. Горинь Шумський ККП р. Вілія
120
0,087 0,133 0,262 0,080 0,222 0,031 0,061 0,075
0,087 0,133 0,262 -
0,080 0,222 0,031 0,061 0,075
86,4 119,0 267,3 43,0 178,6 36,5 47,1 103,2
0,330 0,071 0,033 2,182
0,071 0,553
0,330 0,033 1,629
976,2 74,8 27,4 2985,1
Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 5.2.1.1. № з/п 1 1.
Одиниця виміру
Кількість
3 тис. га
4 207,9
2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства площа земель лісогосподарського призначення агролісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні головного управління АПК Тернопільської ОДА площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення Середня зміна запасу Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі області)
1.1
1.2
1.3 1.4 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
тис. га
156,6
тис. га
25,1
га
182,4
тис. га
21,4
тис. га
192,7
3
29700
тис. м 3
м
141
3
3,7 0,18 26,8
м / га га м3
13,9
%
Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів Таблиця 5.2.1.1.1. Показники 1981 рік 2004 рік 2005 рік 2006 рік 2007 рік Площа лісів, тис.га * 185,1 207,8 207,8 207,8 207,9 Площа лісів, у % від загальної площі області 12,4 13,9 13,9 13,9 13,9 Середній запас деревини, кбм/га 91 136 137 141 141 Середня зміна запасу, кбм/га 2,0 3,68 3,69 3,70 3,70 * - згідно із даними державного лісового кадастру з врахуванням площ новостворених лісозахисних насаджень, на які виготовлено державні акти на право постійного користування
Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2008 року) Таблиця 5.2.1.1.2. Лісові землі, тис. га
Нелісові землі, тис. га
усього
вкриті лісовою не вкриті лісовою рослинністю у тому числі Землі рослин-ністю сільськогосподарські угіддя лісогосподарського усього призна-чення у тому незімінші не усьоголіс не ра(усього), числі кнуті вкриті о-вих зевкритих сінопасо- зом тис. га лісові лісові лісовою мель ріл-ля лісовою жаті вища с/г кулькульрослинрослинугідь тури тури ністю ністю 207,9
192,8
101,5
4,4
6,5
10,9
203,7
121
0.9
0.8
0.1
1,8
інші усього нелінелісо-вих сові земель землі
2.4
4.2
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення Таблиця 5.2.1.2.1. Рік
1 2004 2005 2006 2007
Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3 2 102,6 147,0 147,0 156,1
Фактично зрубано разом, га/тис.м3
3 513/101,0 585/110,2 701/127,2 899/150,0
Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахунфактичн розрахунфактично розрахунфактично зрубано, кова о кова зрубано, тис. кова лісосіка, тис. м3 3 3 лісосіка, зрубано, лісосіка, м тис. м тис. м3 тис. м3 тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 12,1 12,1 122,3 106,3 12,3 11,5 12,4 10,7 79,4 78,1 11,0 10,9 12,4 9,6 122,3 88,4 12,3 11,3 12,5 9,9 129,4 127,2 14,2 12,9
Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.2.1.3. Рік проведення заходів
Загальна площа, га
Фактично зрубано деревини, тис. м3
Порівняння показників (га/ тис. м3) у порівнянні з 2004 роком
Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2004
7821
180,4
100 %
2005
6948
158,1
88,8 % / 87,6 %
2006
7103
152,3
90,8 % / 84,4 %
2007
7880
158,0
100,8 % / 87,6 %
2004
3506
50,5
100 %
2005
3216
49,2
91,7 % / 97,4 %
2006
3294
50,6
94,0 % / 100,2 %
2007
3465
51,2
98,8 % / 101,4 %
2004
78
14,2
100 %
2005
57
11,4
73,1 % / 80,3 %
2006
45
9,0
57,7 % / 63,4 %
2007
59
9,5
75,6 % / 66,9 %
у тому числі: 1. Рубки догляду
2. Лісовідновні рубки
3. Суцільні санітарні рубки 2004
184
35,4
100 %
2005
117
21,6
63,6 % / 61,0 %
2006
139
23,3
75,5 % / 65,8 %
2007
115
19,2
62,5 % / 54,2 %
122
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень за 2007 рік (в розрізі міністерств та відомств) Таблиця 5.2.1.4.2. Міністерства, відомства
Разом у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші
лісовідновлення, га у тому числі:
Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га у тому числі: створення захисних насаджень на створення землях, полезахисних непридатних лісових смуг, посадка посів усього для сільського га лісу лісу господарства, га
створення інших захисних насаджень, га
природне поновлення лісу, га
усього створен лісів
посадка лісу
посів лісу
усього
530
300
830
431
21
452
3,2
-
-
109,6
1394,8
479 51 -
293 7 -
772 58 -
431 -
21 -
452 -
3,2 -
-
-
100 9,6 -
1324 70,8 -
Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Таблиця 5.2.1.5. Усього за 2005 рік, га Усього за 2006рік, га Усього за 2007 рік, га у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше
Держкомлісгосп -
Мінагрополітики 1,5
Міноборони -
Мінприроди -
Інші
Усього
-
1,5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1,5
-
-
-
1,5
-
-
-
-
-
-
-
1,5
-
-
-
1,5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Таблиця 5.2.2.
123
Динаміка заготівлі лікарської сировини, т. Рік 1 2005
Обсяги заготівлі фактично встановлені ліміти заготовлено 3 4 0,025 0,010 0,050 0,030 0,005 0.020 0,030 0,003 0,015 0,005 0,040 0,024 0,010 0,000 0,030 0,025 0,008 0,030 0,005 0,025 0,012 0,050 0,020 0,050 0,050 0,025 0,020 0,000 0,030 0,010 0,020 0,025 0,010 0,010 0,010 0,010 0,020 0,025 0,010 0,010 0,000 0,030 0,010 0,025 0,018 0,025 0,015 0,040 0,020 0,050 0,025 0,030 0,022 0,025 0,020 0,025 0,010 0,020 0,000 0,025 0,010 0,050 0,024 0,050 0,040 0,010 0,004 0,020 0,080 0,025 0,010 0.020 0,050 0,025 0,025 0,010 0,025 0,050 0,015 0,020 0,020 0,008 0,030 0,015 0,010 0,006 0,050 0,010 0,025 0,030 0,020 0,000 0,050 0,030 0,025 0,020 0,025 0,010
ВИДИ РОСЛИН 2 Астрагал солодколистий, трава Аїр тростиновий, кореневище Барбарис звичайний, листя з квітами Барбарис звичайний, корені Барвінок малий, трава Бедринець ломикаменевий, коріння Береза бородавчаста, молоді листки Блекота чорна, листя Борщівник європейський, корені Бузина трав’яниста, коріння Бузина чорна, квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Валеріана лікарська, кореневище Верба біла, кора Вербена лікарська, трава Вероніка лікарська, трава Вовконіг європейський, трава Вовче тіло болотне, рослина Волошка синя, квіти Герань Робертова, трава Герань криваво-червона, трава Герань лучна, трава Гикавка сива, трава Гіркокаштан звичайний, квіти Гіркокаштан звичайний, кора Гірчак зміїний, кореневище Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід колючий, квіти Глід колючий, плоди Глуха кропива біла, трава Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корінь Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний, трава Дріоптеріс чоловічий, кореневище Дуб звичайний, кора Дурман звичайний, листя Еспарцет піщаний, трава Живокіст лікарський, кореневище Заяча конюшина багатолиста, трава Звіробій звичайний, трава Зеленчук жовтий, трава Злинка канадська, трава Золототисячник малий, трава Золотушник звичайний, трава Калина звичайна, кора Кропива дводомна, листки Кропива дводомна, корені Кропива жалка Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава
124
2006
Липа серцелиста, квіти Ліщина звичайна, кора Ліщина звичайна, листки Лопух звичайний, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листя Малина звичайна, листя Маренка запашна, трава Материнка звичайна, трава Миколайчики плоскі, трава Медунка лікарська, трава Морква дика, плоди Очанка прямостояча, трава Омела біла, трава Остудник лікарський, трава Парило звичайне, трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, кореневище Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, суцвіття Підбіл звичайний, листя Підмаренник справжній, трава Паслін чорний, трава Півники болотні, кореневище Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, кореневище Розхідник звичайний, трава Рутвиця мала, трава Рутка лікарська, трава Ряска мала, рослина Самосил гайовий, трава Свербіжниця польова. трава Собача кропива, трава Сокирки польові, трава Спориш звичайний, трава Суниці лісовіґґ. листя Сухоцвіт багновий, трава Татарник звичайний, трава Терен звичайний, трава Фіалка запашна, трава Фіалка триколірна, трава Хамерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Черемха звичайна, плоди Шипшина собача, плоди Щавель кінський, коріння Щавель кінський, насіння Ясен звичайний, кора Разом по області Бузина чорна, квіти Глід криваво-червоний, плоди Горобина звичайна, плоди Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Золототисячник малий, трава
0,025 0,020 0,030 0,050 0,020 0,050 0,025 0,025 0,050 0,025 0,025 0,025 0,020 0,060 0,025 0,050 0,010 0,025 0,025 0,050 0,025 0,040 0,040 0,025 0,010 0,025 0,050 0,020 0,050 0,020 0,030 0,035 0,020 0,020 0,010 0,010 0,025 0,025 0,050 0,020 0,030 0,050 0,050 0,025 0,005 0,025 0,025 0,030 0,030 0,025 0,050 0,050 0,020 0,080 0,025 0,030 0,020 33,950 0,385 0,260 0,095 1,390 2,620 0,056
125
0,020 0,006 0,012 0,020 0,010 0,030 0,010 0,020 0,020 0,015 0,002 0,020 0,000 0,030 0,002 0,010 0,010 0,020 0,014 0,030 0,015 0,000 0,010 0,020 0,005 0,018 0,010 0,020 0,010 0,010 0,005 0,005 0,004 0,010 0,006 0,040 0,005 0,020 0,030 0,000 0,002 0,005 0,020 0,020 0,020 0,030 0,030 0,000 0,040 0,020 0,008 0,010 1,415 0,265 1,390 2,120 0,056
2007
Кропива дводомна. листки Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Пижмо звичайне, суцвіття Липа звичайна. квіти Подорожник великий, листя Собача кропива, трава Хвощ польовий, трава Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина собача, плоди Разом по області Бузина чорна, квіти Глід криваво-червоний, плоди Горобина звичайна, плоди Деревій звичайний, трава Звіробій звичайний, трава Золототисячник малий, трава ККропива дводомна. листки Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Пижмо звичайне, суцвіття ЛЛипа звичайна. квіти Подорожник великий, листя Собача кропива, трава Хвощ польовий, трава Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина собача, плоди Разом по області
1,350 0,300 0,970 0,730 0,100 0,265 0,100 1,580 0,200 0,610 0,175 0,945 12,125 0,325 0,100 0,095 1,390 2,620 0,050 1,350 0,300 0,970 0,730 0,50 0,265 0,100 1,580 0,200 0,610 0,175 0,950 11,860
1,350 0,300 0,970 0,730 0,265 0,100 1,580 0,200 0,610 0,175 0,850 10,961 0,253 0,522 1,895 0,050 1,300 0,283 0,765 0,400 0,265 0,100 1,410 0,166 0,518 0,158 0,700 8,7850
Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин згідно матеріалів щорічних обліків користувачами мисливських угідь Таблиця 5.3.1. Види мисливських тварин
2005 рік 29 638 3162 46188 2156 320 100543
Лось Олень Кабан Козуля Заєць Лисиця Бобер Качка
Чисельність видів тварин, голів 2006 рік 2 32 502 2758 40446 3713 210 97742
2007 рік 3 34 685 3287 43127 3528 210 101837
Види флори і фауни, що охороняються Таблиця 5.3.3 Показники Загальна чисельність видів фауни , од. - % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин
126
Кількість 1116 41 108 4 151 21
(Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.
37 13
Земельний фонд Тернопільської області Таблиця 6.1 Станом на 01.01.2006року % Площа земель,
Всього земель С.г.угідь з них: рілля перелоги б.насадження сінокоси пасовища Під вироб.будів.і дворами Під госп.шляхами Землі, що знаходяться в стадії відновлення родючості Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі зних: житлова забудова промислові об'єкти відкритими розробками кар'єрами громадською забудовою вулицями і площами об'єктами транспорту інші забудовані Відкриті заболочені землі Під водою Інших земель
Станом на 01.01.2007року % Площа
Станом на 01.01.2008року % Площа
тис.га
земель,
земель,
1382,4 1052,7
100 76,2
тис.га 1382,4 1052,0
100 76,2
тис.га 1382,4 1050,7
100 76,2
846,7 16,2 15 32,2 142,6 14,9 10,5 0,3
61,2 1,2 1,1 2,3 10,3 1,1 0,8 0,0
848,6 14 15,1 29,5 144,8 14,9 10,7 0,3
61,2 1,2 1,1 2,3 10,3 1,1 0,8 0,0
852,5 9,3 15,1 28,8 145 14,9 11,4 0,2
61,2 1,2 1,1 2,3 10,3 1,1 0,8 0,0
199,9 61,2
14,5 4,4
200,4 61,2
14,5 4,4
200,5 61,7
14,5 4,4
17,3 3,2 2,1
1,3 0,2 0,2
17,3 3,2 2,0
1,3 0,2 0,2
17,5 3,1 2,1
1,3 0,2 0,2
4,0 14,0 13,4 7,2 5,4 19,5 18
0,3 1,0 1,0 0,5 0,4 1,4 1,3
4,0 14,0 13,4 7,3 5,4 19,5 18 165,6
0,3 1,0 1,0 0,5 0,4 1,4 1,3 12,0
3,8 14,0 13,6 7,6 5,6 19,4 18 165,6
0,3 1,0 1,0 0,5 0,4 1,4 1,3 12,0
163,6
11,8
163,6
11,8
133,0 1,8 7,7 21,1
9,6 0,1 0,6 1,5
133,7 0,7 7,5 21,7
9,7 0,1 0,5 1,6
Загальна площа осушених земель з них с/г угіддя в тому числі: рілля перелоги сіножаті пасовища
Таблиця 7.1.1.Стан мінерально-сировинної бази № п/п 1 2 3 4 5
Види корисних копалин Пісковик будівельний Пісковик облицювальний Доломіт Вапняк будівельний Вапняк
Загальна кількість родовищ
Родовища, що розробляються
Одиниця виміру
Видобуток сировини в 2007 р.
Балансові запаси станом на 01.01.2008р.
2006 р. 22
2007 р. 22
2006р. 5
2007 р. 5
тис.куб.м.
17
10985
3
3
7
7
тис.куб.м.
7,3
6334
1 37 15
1 37 15
1 21 3
1 21 3
тис.куб.м. тис.куб.м. тис.т.
16 167 130
6442 62454 551731
127
13
карбот.сировина Вапняк пиляний Крейда Гіпс Травертин Пісок Глина бентонітова Суглинок, глина (цег.сир.) Торф
14
Пісчано-гравійна сум.
6 7 8 9 10 11 12
2 5 6 5 38 1
2 5 6 5 38 1
0 1 0 0 12 0
0 2 1 0 20 0
тис.куб.м. тис.т. тис.т. тис.куб.м. тис.куб.м. тис.т.
0 10 130 0 120 0
5437.2 12590 29768 28,05 64883 426
102
102
48
52
тис.куб.м.
131
8355
1
1
1
1
тис.т.
0,3
10
10
1
1
тис.куб.м.
0,1
7114
Таблиця 7.1.2. Використання мінерально-сировинної бази
№ п/п
Наявність документації Загальна Площа відпрацьованих Загальна площа кількість гірничий земельний ліцензія земель, що підлягають порушених відвід кар`єрів та відвід рекультивації, земель, га розробок га
Рекультивовано в 2007р., га
1
2
3
4
5
6
7
8
1
780
73
64
91
2523
1125,2
3,4
128
Таблиця 8.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів у 2007р., т (згідно даних статистичної звітності 1-небезпечні відходи) Назва відходів
Зберігалося на підприємствах на початок року
Утворилося на підприємствах за рік
Використано (утилізовано) за рік
разом
Видалено за рік в т. ч. знешкоджено захоронено в (знищено) місцях організованого складування 6 7 20,073
1 Відходи 1 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічного виробництва
2 21,298
3 7,662
4 0,735
5 20,073
-
-
-
-
-
Непридатні та заборонені пестициди
3,815
-
-
-
-
-
-
Ртуть та її сполуки
12,697
7,489
Інші групи відходів
-
Відходи 2 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Відпрацьовані неорганічні кислоти Нафтовідходи Нікель та його сполуки Свинець та його сполуки Інші групи відходів Відходи 3 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічного виробництва
Свинець та його сполуки
направлено в місця неорганізованого складування
Розміщено (зберігається ) на підприємствах на кінець року
8 -
9 83,901
-
-
-
-
-
-
50,690
-
-
-
-
-
0,235
20,073
-
-
-
29,505
-
-
-
-
-
-
-
34,774
259,471
236,992
1,820
1,120
0,700
-
20,770
0,111
4,352
0,255
3,897
3,897
-
-
0,064
33,774 -
259,471 -
236,992 -
1,820 -
1,120 -
0,700 -
-
20,770 -
-
-
-
-
-
-
-
-
72,835
63,783
2,768
7,230
3,356
3,869
0,005
91,516
-
-
-
-
-
-
-
-
129
Свинець та його сполуки
22,815
34,690
0,816
33,591
-
33,591
-
23,340
Нафтошлами Фарби, емалі, лаки
3,136 3,330
1,930 2,999
1,310
3,470 0,226
3,310 -
0,160 0,221
0,005
1,596 4,324
Інші групи відходів
11,700
9,880
-
-
-
-
-
13,580
Відходи 4 класу небезпеки, в т.ч. за окремими видами
-
-
-
-
-
-
-
-
Відходи гальванічного виробництва Відпрацьовані формувальні суміші Осад з відстійників після реагентної очистки
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Інші групи відходів
-
-
-
-
-
-
-
-
В рамках кожного класу небезпеки види відходів подаються у відповідності з абеткою. Примітка: За даними проведеної інвентаризації станом на 01.11.2007р. кількість непридатних та заборонених до використання пестицидів становила 132,540 т.
130
Таблиця 8.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони
1 Разом по області м. Бучач смт. Гусятин м. Копичниці Гусятинський район с. Плебанівка Теребовлянський район м. Чортків
Кількість зареєстрованих місць видалення відходів разом у т.ч. де власника ще не визначено 2 3 7 1 1 1 -
Загальна площа місць видалення відходів, тис.м²
Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т
Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т
4 264 60 20 31
Загальний фактични й об‘єм місць видалення відходів, тис. м³ 5 1111,2 151 62 80,0
6 400,6 50,2 24,4 11,2
7 18,9 2,9 1,8 0,6
Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т 8 16,05 2,5 1,0 1,0
Загальна фактична маса відходів на кінець року, тис.т
Кількість місць видалення відходів, що не відповідають діючим нормативам
Кількість місць видалення відходів, де здійснюється екологічний моніторинг
9 416,65 52,7 25,4 12,2
10 -
11 -
1
-
48
136,2
20,5
7,0
1,75
22,25
-
-
1
-
55
350
283,5
6,8
7,8
291,3
-
-
м. Збараж
1
-
20
32
10,8
-
1,25
12,05
м. Почаїв Кременецький район
1
-
30
300
25,3
0,3
0,75
26,05
Таблиця 8.3. Видача дозволів на розміщення відходів , лімітів на утворення та розміщення відходів Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони
Видано дозволів на розміщення відходів
Кількість підприємств, яким видано дозволи
Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи
Видано лімітів на утворення та розміщення відходів 6 229
Кількість підприємств, яким видано ліміти
Дозволено утворити відходів, тис.т.
Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис.т.
Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис.т.
4 10
На яку кількість відходів видано дозволи, тис.т. 5 2213,201
1 Разом по області
2 229
3 229
7 229
8 1935,358
9 2213,201
10 -
м. Тернопіль Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький
102 7 6 6 8 -
102 7 6 6 8 -
1 2 -
368,205 0,048 101,040 132,661 99,105 -
102 7 6 6 8 -
102 7 6 6 8 -
102,350 3,115 264,397 256,124 249,603 -
368,205 0,048 101,040 132,661 99,105 -
-
131
Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Ланівецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський
14 2 5 11 2 3 3 1 13 13 30 3
14 2 5 11 2 3 3 1 13 13 30 3
1 1 3 1 1
34,257 8,459 134,982 63,124 0,008 96,035 3,872 0,016 13,002 35,015 124,331 0,021
14 2 5 11 2 3 3 1 13 13 30 3
14 2 5 11 2 3 3 1 13 13 30 3
118,524 87,160 344,235 282,984 0,059 136,517 121,094 3,754 90,117 94,222 777,324 2,799
34,257 8,459 134,982 63,124 0,008 96,035 3,872 0,016 13,002 35,015 124,331 0,021
-
Таблиця 8.4. Зареєстровано відходів у області Клас небезпеки
Кількість зареєстрованих відходів
1 Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки Разом по області
2
з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 3
У тому числі для яких визначено умови для яких визначено зберігання, підприємства або транспортування, виробництва з їх утилізації видалення 4 5 Реєстри відходів не ведуться
для яких визначено місця видалення відходів 6
Таблиця 8.5. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1 1
Назва підприємства або виробництва, адреса 2 ТзОВ „Ланівецький завод гумових виробів”
Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3 Перероблення відходів гуми, шин відпрацьованих, гумових рукавів, протигазів
132
Потужність, т /рік 4 600,00
Утилізовано відходів за звітний рік,т 5 43,389
Таблиця 9.1. Перелік екологічно- небезпечних об’єктів. № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43.
Назва об’єкту
Вид діяльності
2 МКП „Добробут” ТОВ „Агрофуд” ВАТ „Бережаниавтотранс” КП „Борщівська ЖЕД-1” Скала-Подільский ККП Більче –Золотецька лікарня Бучацький ККП Бучацький держагроколедж ВАТ „Бучацький сирзавод” Хоростківський ККП Копичинецький ККП Копичинецька виправна колонія № 112 Санаторій „Збруч” Копичинецька лікарня Гусятинська газокопресорна станція Барського ЛВУМГ Каналізація м. Заліщики Заліщицький консервний завод Добривідська виправна колонія № 63 ВАТ „Теплично-овочевий комбінат” ТОВ „Інтер” смт. Вишнівець Зборівський ККП Полігон твердих побутових відходів с. Малашівці Зборівського району Козівський ККП КП „Монастириський комун сервіс” КП „Монастириський молокозавод” Монастириська ЦРЛ Підволочиське підприємство „Ринок” Скалатське СПТУ-23 Великобірківський ККП Теребовлянський ККП МКП „Комунекосервіс” смт. Микулинці Дружбівський ККП Микулинецька фізіо-терапевтична лікарня Дитячий оздоровчий комплекс „Зорепад” с. Струсів ВАТ „Підгаєцький маслозавод”„Коропець” Чортківський ВУВКГ ДП „Чортківм’ясопром” Лановцьке колективне підприємство по обслуговуванню населення Лановецька ЦРЛ МКП „Міськводгосп” Шумський ККП Управління магістральних газопроводів ЗАТ „Агропродукт”
3 41.00.0 01.12.0 60.21.1 41.00.0 75.22.0 85.11.1 41.00.0 80.30.0 15.51.0 41.00.0 41.00.0 75.23.3 85.11.3 85.11.1 60.30.2
133
Відомча належність (форма власності) 4 комунальна приватна приватна комунальна державна державна комунальна державна приватна комунальна комунальна державна державна державна державна
41.00.0 15.53.0 75.23.3 01.12.0 15.33.0 41.00.0
комунальна приватна державна приватна приватна комунальна комунальна
41.00.0 41.00.0 15.51.0 85.11.1 41.00.0 80.22.0 41.00.0 41.00.0 41.00.0 41.00.0 85.11.1 85.11.3
комунальна комунальна приватна державна комунальна державна комунальна комунальна комунальна комунальна державна державна
15.51.0 41.00.0 15.11.0 41.00.0
приватна державна державна комунальна
85.11.1 41.00.0 41.00.0 60.30.2 15.11.0
державна комунальна комунальна державна колектівна
Примітка 5
Табл. 9.2. Рівні радіаційного гамма-фону (мкР/год) за результатами спостережень Пункти мережі спостереження і лабораторного контролю
м. Бережани м. Тернопіль м. Чортків м. Кременець Середні по області
Гамма- випромінювання (мкР/год)
2007 рік в % до багаторічних даних
За 2007 рік
За багаторічними даними (1991-2006рр.)
10,6 12,5 12,3 9,8 11,3
11,1 12,0 14,1 9,9 11,8
95 104 87 99 96
Таблиця 9.3. Інформація про забруднення радіонуклідами грунту на контрольних ділянках районів Тернопільської області № Район, населений пункт п/п 1 Бучацький р-н с.Зелена Сівозміна: польова Поле:№7 площа 71,4га 2 Бучацький р-н с.Добреполе Сівозміна: польова Поле:№4 площа 140,8 га 3 Борщівський район с.Гермаківка дендропарк
Рік Гама-фон _ обстеження мкр/год 2005 16-17 2006 16-17 2007 14-15 2005 14-15 2006 15-16 2007 15-15 2005 14-15 2006 15-16
Підгаєцький район с.Мужилів Сівозміна: польова Поле:№7 площа 58,3га 5 Гусятинський р-н с.Клювинці Сівозміна: польова Поле:№8 площа 74,8га 6 Заліщицький р-н с.Дзвиняч Сівозміна: польова Поле:№7 площа 41,1 га 7 Заліщицький р-н с.Дзвиняч Сівозміна: польова Поле:№4 площа 24,6 га 8 Зборівський р-н с.Залізці Сівозміна: польова Поле:№7 площа 50,9 га 9 Кременецький р-н с.Млинівці Сівозміна: польова Поле:№5 площа 53,8 га 10 Кременецький р-н с.Дунаїв Сівозміна: польова Поле:№1 площа 14,6 га 11 Ланівецький р-н м.Ланівці Сівозміна: польова Поле:№6 площа 88,6 га 12 Під волочиський р-н смт.Скалат Сівозміна: польова Поле:№1 площа 86,0 га 4
134
Щільність 137 Cs 0,12 0,04 0,04 0,22 0,11 0,08 0,12 0,26 0,21
90
Sr 0,023 0.023 0,021 0,035 0,034 0,032 0,018 0,019
2007
14-15
0,019
2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006
15-16 14-15 15-16 14-15 15-16 9-10 16-17 14-15 15-15 16-17 15-16
0,10 0,04 0,04 0,10 0,04 0,04 0,11 0,05 0,04 0.08 0,09
0,017 0,017 0,016 0,014 0,013 0,013 0,014 0,011 0,012 0,021 0,021
2007
15-15
0,04
0,020
2005 2006
8-9 7-8
0,03 0,04
0,018 0,016
2007
12-13
0,04
0,016
2005 2006
6-7 4-5
0,05 0,04
0,009 0,009
2007
5-6
0,05
0,010
2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006
8-9 5-6 7-8 12-13 12-13 12-13 14-15 15-16
0,09 0,05 0,06 0,03 0,04 0,03 0,03 0,04
0,012 0,012 0,013 0,009 0,011 0,015 0,013 0,013
2007
9-10
0,08
0,014
13
14
15
16
17
18
19
20
Тернопільський р-н с.Настасів Сівозміна: польова Поле:№3 площа 46,2 га Теребовлянський р-н с.Деренівка Сівозміна: польова Поле:№4 площа 77,0 га Чортківський р-н с.Свидова Сівозміна: польова Поле:№10 площа 53,7 га Чортківський р-н с.Ст.Ягільниця Сівозміна: польова Поле:№1 площа 110,1 га Шумський р-н с.Кордишів Сівозміна: польова Поле:№3 площа 71,3 га Борщівський р-н с.Озеряни сівозміна: польова поле: №1 площа: 91,5 га
Козівський р-н с.Плотича сівозміна: польова поле; №3 площа: 91 5 га
Монастириський р-н с.Гончарівка сівозміна: польова поле: №6 площа: 36,2 га
22
Гусятинський р-н м.Хоростків дендропарк
23
Заліщицький р-н с.Дунів сівозміна; польова поле: №1 площа: 83,8 га
24
Заліщицький р-н с.Винятинці сівозміна; польова поле: №3 площа: 110,0 га
25
Заліщицькілй р-н с.Винятинці сівозміна: овочева ділянка поле: №4 площа: 35,0 га
26 Чортківський р-н с.Нагірянка сівозміна: польова поле: №4 площа; 79,7 га 27 Чортківський р-н с.Росохач сівозміна: польова поле: №7 площа: 72,5 га 28 Чортківський р-н с.Росохач сівозміна: овочева ділянка поле: №2 площа: 6,8 га 29 Чортківський р-н с.Угринь сівозміна: польова поле: №9 площа: 23,3 га 30 Бучацький р-н с.Миколаївка сівозміна: польова поле: №5 площа: 46,4 га 31
Бучацький р-н с.Миколаївка сівозміна: овочева ділянка поле: №2; 4 площа: 8,2 га
32
Бучацький р-н с.Добреполе сівозміна: овочева ділянка поле: №8 площа: 10,0 га
33
Бучацькийр-н с.Сороки сівозміна: польова
14-15 15-16 14-15 14-15 14-15 14-15 16-17 16-16 14-15 19-20 19-20
0,10 0,03 0,04 0,04 0,04 0,04 0,18 0,11 0,09 0,46 0,36
0,014 0,015 0,013 0,013 0,013 0,022 0,022 0,022 0,033 0,032 0,030
2007
18-19
0,33
0,015
2005 2006 2007
2007 2005 2006 2007 2005 2006
15-16 13-14 12-13 16-17 16-17 15-16 14-15 13-14 12-14 15-15 13-14
0,013 0,012 0,027 0,015 0.015 0,040 0,017 0,015 0,014 0,017 0,015
2007
14-15
0,03 0,03 0,04 0,29 0,19 0,21 0,04 0,04 0,04 0,09 0,04 0,03
2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005
16-17 15-16 15-16 13-14 15-16 9-10 18-19 17-18 15-16 26-27 27-28 22-23 24-25 25-26 21-23 17-18 17-18 16-17 16-17 16-17 15-16 16-17 16-17 14-15 14-15 15-15 13-14 21-22 21-22 18-19 20-21 22-23 20-21 14-15 14-15 13-14 16-17
0,05 0,05 0,05 0,09 0,04 0,08 0,47 0,36 0,24 1,00 1,30 1,19 1,17 1,10 1,00 0,24 0,18 0,11 0,25 0,11 0,06 0,24 0,12 0,2 0,43 0,27 0,25 0,47 0,70 0,41 0,65 0,63 0,47 0,24 0,10 0,09 0,09
0,022 0,021 0,019 0,017 0,016 0,014 0,028 0,027 0,027 0,024 0,024 0,023 0,044 0,045 0,045 0,027 0,027 0,027 0,026 0,026 0,024 0,029 0,028 0,027 0,017 0,015 0,016 0,053 0,052 0,049 0,045 0,044 0,041 0,037 0,036 0,035 0,022
2005 2006
Збаразький р-н с.Чернихівці сівозміна: польова поле: №3 площа: 53,4 га
21
2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006
135
0,022
поле: №6 площа: 72,8 га 34
Заліщицький район, с. Дунів сад
35
Бережанський р-н с. Посухів сівозміна: польова поле: №9 площа: 60,3 га ________________
2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007
15-16 15-16 19-20 17-18 16-17 14-15 13-14 14-15
0,08 0,07 0,54 0.43 0,44 0,10 0,04 0,04
0,023 0_,022 0,037 0,035 0,035 0,017 0,017 0,016
Використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та організаціями в розрізі районів та м. Тернополю за 2007 р. Таблиця 11.1 Паливо(умовне), тис.т Область
2006р. 489,8
райони Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Ланівецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м.Тернопіль
2007р. 419,1
Теплоенеогія, тис.Гкал 2006р. 1513,0
2007р. 1267,0
Електроенергія, млн..квт.год. 2006р. 2007р. 525,7 510,1
21,7
17,5
17,7
12,2
14,3
12,4
21,4 23,4 32,6 4,0 24,3 11,7 26,4 27,2 13,8 5,4 12,5 2,1 14,8 10,3 42,8 7,2 188,2
12,8 12,3 20,9 3,9 19,7 9,5 23,2 28,5 11,5 3,3 13,3 1,8 15,0 11,0 42,1 4,4 168,3
106,7 108,1 154,3 7,4 113,2 56,6 106,5 127,1 56,8 29,7 51,9 8,3 79,4 43,8 184,3 9Д 252,1
65,3 53,9 102,1 5,3 92,7 46,5 97,7 122,5 51,1 17,0 58,9 6,9 78,5 47,2 188,8 11,4 209,0
16,3 17,2 23,5 5,5 16,6 8,5 17,2 24,4 10,3 4,4 12,4 1,8 17,6 27,4 41,8 3,9 262,6
15,4 11,7 19,2 6,1 14,4 8,2 14,6 22,2 10,3 3,8 12,3 1,7 19,3 27,0 41,1 3,3 267,1
Таблиця 12.1 Пасажирські перевезення за 2007 рік Всього Всього м.Тернопіль райони Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський
80419,6 43647,6
% до 2006 року 105,1 103,8
3718,1 2499,6 1980,9 1561,7 1415,8 1719,9 1761,4 2969,4 5231,0 1439,2 529,1 1350,2
100,6 66,9 90,1 116,6 144,5 128,4 118,7 87,2 126,1 107,6 159,3 99,6
Перевезено пасажирів, тис. у тому числі юридичними у % до 2006 фізичними особами року особами 29292,2 89,3 51127,4 13000,6 94,9 30647,0 3606,3 1684,9 1084,2 181,7 65,8 770,3 229,1 2547,0 1145,5 560,3 112,7 487,5
136
100,0 55,6 80,5 53,3 52,9 108,4 82,7 80,9 98,3 64,9 77,5 97,3
111,8 814,7 896,7 1380,0 1350,0 949,6 1532,3 422,4 4085,5 878,9 416,4 862,7
% до 2006 року 117,1 108,1 124,2 115,4 105,2 138,1 157,8 151,1 126,9 163,5 136,9 185,3 223,2 100,9
Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський
419,6 1981,7 2919,1 4263,2 1012,1
106,9 131,7 119,5 108,5 123,3
159,5 583,0 68,8 2810,8 194,2
54,2 103,2 156,0 102,2 98,7
260,1 1398,7 2850,3 1452,4 817,9
264,1 148,8 118,8 123,1 131,0
Таблиця 12.2 Пасажирооборот транспорту загального користування (млн..пас.км) Всього залізничний автомобільний (автобуси) тролейбусний
2005 1822,7 997,3 833,8 61,6
2006 2018,0 1007,0 953,3 57,7
2007 2100,5 983,6 1073,4 43,5
Таблиця 12.3. Перевезення вантажів автомобільним транспортом по районах за 2007 рік м. Тернопіль райони Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський
2755,2
106,7
564,9
132,4
509,7 2278,1 563,2 566,0 119,8 195,2 366,1 384,2 624,8 843,5 138,7 1084,6 63,8 458,8 1377,0 864,4 154,6
92,1 72,4 104,3 107,6 92,0 90,4 123,9 90,0 174,0 125,3 123,1 129,3 107,1 100,9 117,9 108,5 109,5
0,4 11,8 1,4 0,8 2,5 8Д 0,2 1,5 3,9 34,8 480,7 5,5 36,6
100,0 88,1 25,0 14,3 42,4 128,6 71,4 105,4 89,9 131,4 16,3 79,7
Таблиця 12.4 Вантажооборот за видами транспорту (млн..ткм) Всього по області залізничний автомобільний річковий
2005 1427,8 876,0 551,8 -
2006 1951,1 1181,6 769,5 -
137
2007 2577,2 1643,6 933,6 -
Таблиця 12.5 Розподіл вантажообороту за видами транспорту (відсотків) Всього по області залізничний автомобільний річковий
2005 100 61 39 -
2006 100 61 39 -
2007 100 64 36 -
Таблиця 12.6 Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо Тип автомобіля (кузова) Гр.1 (сума гр.2-7) Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі В т.ч. за видами палива Гр.2 тільки бензин Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі Гр..3 тільки дизпаливо Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі Гр..4 Зріджений нафтовий газ Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі Гр..5 Стиснений газ Автомобілі – всього в тому числі:
Кількість (шт.) 132 287 104 179 9 019 5 024 1 340 3 271 5 844 3 610
94 706 81 132 4 316 2 747 87 1 200 3 382 1 842 28 803 19 370 2 868 1 605 1 150 1 088 1 499 1 223 491 440 5 3 0 15 15 13 181
138
легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі Гр..6 Стиснений природний газ і бензин Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі Гр..7 Дизпаливо та стиснений природний газ Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тягачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші автомобілі
1 31 22 7 60 56 4 8 072 3 230 1 799 647 95 882 892 527 34 6 0 0 1 26 0 1
Таблиця 13.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № п/п.
Назва заходу
1
2
Рік 2006 3
2007 4
1.
Обстежено об‘єктiв
1846
2074
2.
в тому числі комплексно
718
512
3. 4. 5. 6.
7598 1811
6025 2821
1790 132346 132,346 89,224
2776 237462 237,462 180,675
9.
Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi (разом з адмiнкомiсiями), чол/грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафiв, тис./грн. Пред‘явлено позовiв, шт./грн.
148 663214
187 584315
10.
Стягнуто позовiв шт./грн.
11. 12. 13.
Винесено подань на позбавлення премiй посадових осіб, чол Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об‘єктів Кількість об‘єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів
86 60043 – 70 –
127 139096 99 -
366
383
115 207 44
120 216 47
7. 8.
14. 15. 16. 17.
139
Кількість об‘єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.
900 501 215 184 –
943 511 223 209 -
13
21
8
12
Таблиця 13.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду № п/п 1 1. 2. 3. 4.
5. 6. 7. 8.
9.
10.
11.
Рік
Назва заходу 2 Проведено перевiрок Виявлено порушень Видано приписiв Притягнуто до адмiнвiдповiдальностi /разом з адмiнкомiсiями/, чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафiв, чол/грн. Пред‘явлено позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовiв на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об‘єктів Видано дозволiв на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість
2004
2005
2006
2007
3 133 138 110 2/170
4 162 32 131 7/529
5 125 29 113 9/782
6 46 38 54 3/255
2/170
4/340
6/597
2/170
16/73030 2 1/655
12/9936 0 -
3/1456
4/17643
1/100
2/1662
35
9
19
-
15
14
18
-
-
-
-
-
3
-
1
6
2
-
1
5
140
Відповідальні за підготовку розділів Звіту про стан навколишнього природного середовища за 2006 рік”
Прізвище Панчук О. П. Федина Н. О.
Ференц Е. М. П’ятківський І. О. Лучка В. В.
Чубай С. П.
Вітко Л.Я.
Дроздовський А.К. Дзівінська О. В.
Сисак Т. Й.
Посада заступник начальника держуправління начальник відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності заступник начальника Державної екологічної інспекції в області завідувач сектором розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів головний спеціаліст сектору розвитку екологічної мережі, заповідної справи та біологічних ресурсів головний спеціаліст сектору організаційного забезпечення, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності начальник відділу державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності головний спеціаліст відділу регулювання техногенних навантажень, природокористування, екологічного моніторингу та економіки природоохоронної діяльності начальник віддлілу комплексного управління та координації природоохоронної діяльності
141
Телефон
Розділи
25-95-63
13
25-95-77
2, 3, 8, 9
25-96-34
13
25-95-77
5, 13
25-95-77
5
25-95-93
13
25-95-77
1, 2, 3, 4, 6, 7, 10, 11, 12, 13
25-95-62
13
25-95-77
4, 7
25-95-62
4
ЗМІСТ № з/п 1 1.1 1.2 2 2.1 2.2 2.3 2.4 3 3.1 4 4.1 4.2 4.3 4.4. 4.5 4.6 4.7 5 5.1 5.2 5.2.1 5.2.1.1 5.2.1.2 5.2.1.3 5.2.1.4 5.2.1.5 5.2.1.6 5.2.2 5.2.3 5.2.4 5.2.5 5.3 5.3.1 5.3.2 5.3.3 5.3.4 5.3.5 5.4
Назва розділу Вступ Загальні відомості. Географічне розташування та кліматичні особливості Соціальний та економічний розвиток тернопільської області Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Якість повітря у населених пунктах Вплив якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату Заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання Водні ресурси Стан поверхневих вод Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Вплив якості питної води на здоров’я населення Заходи спрямовані на покращення стану водних об’єктів. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Загальна характеристика лісового фонду області Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства Відтворення лісів Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної Книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних конвенцій Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття. Динаміка стану зелених насаджень населених пунктів Охорона, використання та відтворення тваринного світу Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної Книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Біобезпека генетично модифікованих організмів.
142
стор. 2 3 3 6 15 15 16 16 18 18 19 19 21 23 25 25 26 27 28 28 32 32 32 34 35 35 37 37 38 38 39 40 41 41 42 42 42 43 43
5.5 5.5.1 5.5.2 5.5.3 5.5.4 6 6.1 6.1.1 6.1.2 6.2 6.3 7 7.1 8 9 10 10.1 10.2 10.3 11 11.1 11.2 11.3 11.4 12 12.1 12.2 12.3 12.4 13 13.1 13.2 13.3 13.4 13.4.1 13.4.2 13.5 13.6 13.6.1 13.6.2 13.7 13.7.1 13.7.2 13.7.3 13.8 14
Природні території, що підлягають особливій охороні. Розвиток природно - заповідного фонду. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Історико-культурна спадщина. Туризм як фактор впливу на довкілля. Земельні ресурси і грунти Структура та стан земель Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Охорона земель Надра. Мінерально-сировинна база. Відходи Екологічна безпека Сільське господарство Ведення сільського господарства Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві Енергетика Кінцеве енергоспоживання Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Енергоємність Енергоспоживання на основі відновлюваних джерел Транспорт Пасажирообіг Вантажооборот Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль. Державна екологічна експертиза проектної документації Екологічний моніторинг Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі Стан та перспективи наукових досліджень в галузі охорони довкілля. Участь громадськості у процесі прийняття рішень. Діяльність громадських екологічних організацій Громадські рухи Виконання державних екологічних програм. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі україни. Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами Національна програма екологічного оздоровлення басейну дніпра та поліпшення якості питної води Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 14. Висновки
143
44 44 51 53 54 56 56 58 62 62 63 64 64 67 69 71 71 73 75 75 75 76 78 78 80 80 81 82 83 84 84 87 88 90 90 91 93 99 94 96 96 99 107 107 108 108
Додатки Відпоідальні виконавці Зміст
110 141 142
1
144