ternopil_2008

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році

Тернопіль – 2009

ВСТУП Подана характеристика стану навколишнього природного середовища в 2008 р. Відображено динаміку показників за 2006-2008 роки. У матеріалах використані дані Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, обласної санепідемстанції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, обласного головного управління земельних ресурсів, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість”, обласного управління по меліорації і водному господарству, Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, облгідрометцентру, управління освіти облдержадміністрації, вищих учбових закладів, статистичні дані. Матеріали до друку підготовлено в комп’ютерному центрі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області. При використанні даних цього видання посилання на джерело інформації обов’язкове.

2

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Тернопільська область належить до невеликих областей України, її площа - 13,8 тис. км2, що становить 2,3% від території держави. Область розташована в західній частині України між 24°44' і 26°44' сх. д. та 48°30' і 50°16' пн. ш. її крайні пункти— с. Дуляби (західний), с. Окопи (східний), с. Переморівка (північний), с. Білівці (південний). Тернопільщина межує з Рівненською, Львівською, Івано-Франківською, Чернівецькою, Хмельницькою областями України. Межі області на значному протязі природні: на сході - р. Збруч, на півдні та південному заході — р. Дністер, на північному заході – Кременецьке горбогір'я. За своїм виглядом на карті область нагадує трикутник. Вона видовжена з півночі на південь на 195 км, а із заходу на схід у середній частині — на 129 км. Значна її протяжність із півночі на південь позначається на розподілі сонячної радіації по території області, зумовлює відмінності в температурному режимі в північній і південній її частинах. Область лежить у внутрішній частині Європи, у районах панування західних вітрів, і це впливає на формування на її території помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А положення її в західній частині Подільської височини, недалеко від гірської системи Карпат (з південного заходу) і Поліської низовини (із півночі) визначає особливості формування природних комплексів на її території. Географічне положення Тернопільської області в господарському відношенні є доволі вигідним. Її розміщення в західній частині правобережного лісостепу — у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням — сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а положення поблизу індустріального Прикарпаття і Львівсько-Волинського вугільного басейну — розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання трудомістких галузей господарства. Тернопільська область розташована поблизу кордону нашої держави з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Разом із тим, у сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин область, маючи відносно високий ступінь забезпеченості трудовими ресурсами, може стати регіоном для вкладання інвестицій (капіталу) іноземних фірм. Цьому сприяє розташування області на важливих транспортних магістралях, які з'єднують Київ зі Львовом, Чопом. Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні зв'язки області зі східними регіонами України, безпосередньо із сусідніми областями та країнами Європи. Розташування території області на важливих транспортних шляхах та центральне положення її обласного центру — Тернополя (49°33'пн. ш.; 25°34' 3

сх. д.) - сприяють розвитку вантажо- та пасажироперевезень між різними частинами області. В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів, які відрізняються за своїм географічним положенням, площею, кількістю населення, особливостями соціально-економічного розвитку Обласний центр займає територію 3,8 тис. га. В області нараховується 35 міських поселень, із яких тільки Тернопіль є містом обласного підпорядкування, шістнадцять — районного. Територія Тернопільської області має помірно- континентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним із них є географічна широта, з якою пов'язана висота сонця над горизонтом і величина сонячної радіації, що надходить на поверхню області. Висота сонця над горизонтом на території Тернопільської області в червні в полудень досягає 63-65°, у грудні — 1719°, а в дні рівнодення — 40-42°. Тривалість дня коливається від 8 до 16,5 год. Неоднакові показники висоти сонця над горизонтом та зміни хмарності упродовж року впливають на зміну денної сонячної радіації від 130 кал/см2 у грудні до 532 кал/см2 у червні, досягаючи за рік 40 ккал/см2 . Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший — січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі — у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С). Такі відмінності у величинах температур пояснюються особливостями рельєфу. Найнижчі показники температур повітря в центральній частині області значною мірою визначаються тим, що це — найбільш підвищена, безліса частина височини. Вторгнення на територію області континентальних мас повітря призводить до значних коливань температури в усі пори року. Улітку температура може підніматися до +37°С, а взимку — опускатися до -34°С. Відмінності в розподілі тепла на території області мають важливе значення для особливостей розвитку сільськогосподарських культур. Особливо важливі показники суми температур за період із середньодобовими температурами, вищими від 10°С, коли складаються сприятливі умови для розвитку сільськогосподарських культур. Вони найвищі на півдні області (2600°), дещо нижчі на півночі (2565°) і найнижчі в центральній частині (2470°). На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше — на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша — узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як 4

правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні. На території області чітко виділяються пори року. Кожна з них має свої особливості. Зима настає тоді, коли середньодобова температура опускається нижче від позначки 0°С. На Тернопільщині вона коротка і м'яка, з частими відлигами. Зима найдовша в центральних і східних районах (до 112 днів), найкоротша на заході та в низовинних ділянках на півночі (до 104 днів). Кількість днів зі сніговим покривом досягає 80-90. Відлиги і різкі коливання температур взимку і на початку весни нерідко наносять шкоду озимим культурам. Весна в області починається із другої декади березня, після переходу середньодобової температури через 0°С, і триває до останньої декади травня, після переходу середньодобової температури через 15°С. Погода навесні дуже мінлива: нерідко тепло раптово змінюється різким похолоданням і навпаки. Повторні похолодання у квітні і травні, викликані вторгненням на територію області північних вітрів, призводять до заморозків. Весна закінчується тоді, коли цвітуть конвалії та акації. Літо в області починається в кінці травня і триває до другої декади вересня. Найдовше воно в південно-східній частині області, а найкоротше – у центральній. У першій половині літа часто бувають короткочасні зливи, велика кількість опадів. Іноді випадає град, який супроводжується сильними вітрами, що завдає неабиякої шкоди сільськогосподарським культурам. Осінь триває з вересня до кінця листопада. Перша її половина відзначається погожими сонячними днями. Перші заморозки починаються в середині жовтня. Уже наприкінці осені подекуди випадає сніг і на дорогах буває ожеледиця. За відмінностями у кліматичних показниках на території області можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний. Північний район охоплює територію Зборівського, Збаразького, Лановецького, Шумського, Кременецького адміністративних районів. Сума температур, вищих від 10°С, становить у цьому районі 2600 - 2550°С. Середньорічна температура повітря майже на 0,5°С нижча ніж у південній частині області. Безморозний період триває 160— 165 днів. Опадів випадає понад 650 мм на рік. Центральний район називають ще «холодним Поділлям». До його складу входять Бережанський, Козівський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Підволочиський, Гусятинський райони. Сума активних температур тут становить 2400 — 2500°С. Середньорічна температура 5

повітря +6,8°С. Безморозний період— 150-165 днів. Річна сума опадів коливається від 600 до 650 мм. Південний район включає територію Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастириського та Чортківського районів. Сума температур, вищих від 10°С, коливається тут від 2500° до 2700°С. Середньорічна температура повітря +7,3°С, безморозний період— 160-165 днів, опадів випадає від 520 до 600 мм на рік. Цей район називають ще «теплим Поділлям». Весна настає тут майже на два тижні швидше, ніж на решті території області. Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим створюють на всій території області умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур. У Південному агрокліматичному районі сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур (помідорів, винограду, персиків, абрикосів тощо). На території області бувають кліматичні явища, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. До них належать заморозки, зливи, град тощо. Заморозки є особливо небезпечними пізньої весни та ранньої осені, бо призводять до вимерзання посівів. Найчастіше вони бувають у північній та центральній частинах області, куди проникає холодне арктичне повітря. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий покрив відсутній, а температура повітря доволі низька. Кліматичні умови області сприятливі для відпочинку населення, найкращі вони на берегах Дністра і його приток. Місто Заліщики, що лежить у одній з меандр Дністра, вважається кліматичним курортом області.

1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області Основні показники соціально-економічного розвитку області показано у таблиці 1.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ За 2008р. виробництво промислової продукції зросло порівняно з 2007р. на 10,4%, в грудні 2008р. порівняно з груднем 2007р. – на 0,1%, і знизилось у грудні 2008р. порівняно з листопадом 2008р. на 42,5%.

6

Зміни обсягів промислового виробництва (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

140 129.8

130

133.9

131.3

131.2 130.1 128.5

126.1

122.6

121.5

120 119.2

110

117.6

117.5 116.2 116.2 115.9

118.3 121.3 113.1

116.8

117.4

111.3

2007р.

110.4 108.7

гр уд ен ь

ен ь

ли ст о

жо вт

ве ре се нь

се рп ен ь

ли пе нь

нь че рв ен ь

нь

тр ав е

іте кв

й бе ре зе нь

лю ти

січ

ен ь

100

па д

110.0

2008р.

Рисунок 1.2.1. Зміни обсягів промислового виробництва. Порівняно з 2007р. ріст виробництва відбувся в цілому на підприємствах добувної промисловості на 47,5%, переробної промисловості – на 9,3%, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – на 8,1%. В добувній промисловості досягнуто росту виробництва проти 2007р. підприємствами з добування корисних копалин, крім паливно–енергетичних, на 47,7%. В переробній промисловості досягнуто росту виробництва підприємствами з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів – на 25,2%, целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності – на 13,8%, хімічної та нафтохімічної промисловості – на 39,1%, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 10,6%, підприємствами металургійного виробництва – на 65,7%, машинобудування – на 75,4%. Досягнуто росту обсягів промислового виробництва за 2008р. порівняно з 2007р. у 7 районах із 17 та м.Тернополі, зокрема, суттєвого у Підволочиському (на 42,9%), Борщівському (на 33,4%), Гусятинському (на 30,4%), Тернопільському (на 25,4%), Підгаєцькому (на 20,6%), Шумському (на 12,9%), Теребовлянському ( на 8,8%) та у м.Тернополі (на 21,4%). Разом з тим, знижено виробництво підприємствами 10 районів, зокрема: Лановецького (на 32,4%), Козівського (на 29,1%), Збаразького (на 23,9%), Кременецького ( на 10,1%), Бучацького (на 9,9%), Чортківського (на 7,5%), Монастирського (на 4,6%), Заліщицького (на 4,5%), Бережанського (на 3,1%). У грудні 2008р. в порівнянні з листопадом зменшено виробництво продукції на підприємствах добувної промисловості на 36,2% та підприємствах переробної промисловості – на 44,1%, і збільшено на 7

підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води на 6,0%. Обсяг реалізованої промислової продукції за січень–листопад 2008р. склав 3912,5 млн.грн. Підприємствами добувної промисловості реалізовано продукції на 132,5 млн.грн., що становить 3,4% до загального обсягу реалізованої промислової продукції по області, підприємствами переробної промисловості відповідно на 3046,6 млн.грн. (77,9%), підприємствами по виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води – на 733,4 млн.грн. (18,7%). Значна частка реалізованої промислової продукції припадає на підприємства, що виробляють харчові продукти, напої та тютюнові вироби – 39,8%, по виробництву іншої неметалевої мінеральної продукції – 7,9%, машинобудування – 10,5%. За групами товарів добувної і переробної промисловості переважаючу частину реалізованої продукції складає сировинна продукція – 1631,5 млн.грн., або 51,3% (до загального обсягу реалізованої продукції по області) та товари широкого використання – 1215,8 млн.грн., або 38,2% і незначну – товари тривалого використання – 103,4 млн.грн., або 3,3% та інвестиційна продукція – 228,4 млн.грн., або 7,2%. На одну особу реалізовано продукції за січень–листопад 2008р. на 3550,4 грн. Відбуваються характерні зміни у виробництві ряду видів продукції. Так у 2008р. підприємствами добувної промисловості вироблено піску, гальки, гравію та щебеню для будівництва 1140,9 тис.м3, що на 25,3% більше, ніж у 2007р.; підприємствами переробної промисловості вироблено: сирів жирних – 5102 т, що на 47,8% більше, ніж у 2007р., овочів консервованих натуральних – 1651т (на 22,3%), борошна – 69186 т (на 5,1%), виробів хлібобулочних – 18183 т (на 4,8%), білизни постільної – 26,5 тис.шт. (на 81,5%), вікон і дверей дерев‘яних – 32291 м2 (на 11,6%). Разом з тим, знижено виробництво по окремих видах продукції за цей період, зокрема вироблено: яловичини і телятини свіжої чи охолодженої – 7581 т, що на 22,0% менше, ніж у 2007р., ковбасних виробів – 1918 т (на 40,5%), молока обробленого – 15056 т (на 34,3%), масла вершкового – 4610 т (на 19,5%), панчішно–шкарпеткових виробів – 5745,6 тис. пар (на 17,5%), цегли керамічної невогнетривкої будівельної – 61,7 млн.шт.ум. цегли (на 10,3%). Значна частка окремих видів продукції вироблялась із давальницької сировини, зокрема: 70,4% – борошна, 33,8% – круп, 65,5% – висівок, 50,1% – засобів миючих, трикотажу верхнього – 100%.

8

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Обсяг продукції сільського господарства за 2008р. (за попередніми даними) в усіх категоріях господарств зріс на 3,4% проти 2007р., у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 23,2%, а в господарствах населення скоротився на 5,3%. Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 140

131,7

130 120

114,3

110 100

104,8 98,1 97,6

90

98,3 96,9

100,0

99,4

99,7 100,1

95,8

95,3

103,9

103,6

103,4 102,2

103,4

107,1 99,1

95,7

105,3

95,8 85,3

2 007р.

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

80

2 008р.

Рисунок 1.2.2. Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва. Рослинництво. Обсяг валової продукції рослинництва проти 2007р. зріс на 8,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 28,9%, у господарствах населення скоротився на 6,1%. За попередніми даними, загальне виробництво основних сільськогосподарських культур у 2008р. характеризується такими даними: Таблиця 1.2.1 Валовий збір тис. га

2008р. до 2007р. +,–

Зернові та зернобобові культури (у вазі після доробки)-всього у тому числі пшениця озима та яра ячмінь озимий та ярий кукурудза на зерно гречка Цукрові буряки (фабричні) Ріпак озимий та ярий Картопля Овочі

Площа збирання тис. га

у%

2008р. до 2007р. +,– у%

Урожайність з 1 га (+, –) до 2007р.

15907

4652

141,3

468,6

38,4

108,9

33,9

8048 3852 3290 128 13989 1539 7885 2053

2605 1020 1017 3 –6595 972 –1055 351

147,9 136,0 144,7 102,4 68,0 271,4 88,2 120,7

230,1 129,9 62,3 17,1 42,5 66,5 57,6 9,5

15,9 13,9 14,0 –0,6 –16,3 23,5 –0,7 0,7

107,4 112,0 129,0 96,6 72,3 154,7 98,8 108,0

35,0 29,7 52,8 7,5 330 23,2 137 216

9

Збільшення проти 2007р. виробництва зернових та зернобобових культур у господарствах усіх категорій (на 41,3%) зумовлено як розширенням площ збирання (на 8,9%), так і зростанням урожайності на 7,7 ц з 1 га. Зростання валового збору зернових відбулося у всіх районах і найсуттєвіше – у господарствах Підгаєцького (у 2,2 раза більше), Бережанського (у 2 рази більше) та Шумського (на 81%) районів. Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 12065 тис.ц зерна, що на 55,9% більше порівняно з 2007р., господарствами населення – 3842 тис.ц (на 9,2% більше). Середня урожайність зернових культур в аграрних підприємствах (36,0 ц з 1 га) була на 7,2 ц вищою, ніж у господарствах населення. Загальний валовий збір пшениці у 2008р. був на 47,9% вищий, ніж у 2007р., у т.ч. сільськогосподарськими підприємствами її зібрано 6297 тис.ц, що на 64,9% більше порівняно з 2007р., господарствами населення – 1751 тис.ц (на 7,8% більше). У 2008р. порівнняно з попереднім роком одержано також кращий урожай кукурудзи на зерно – на 44,7% більше, що зумовлено як збільшенням урожайності на 5,7 ц, так і розширенням площ збирання на 29%. Аграрними підприємствами зібрано 2705 тис.ц кукурудзи на зерно (82% загального виробництва), що на 50,8% більше, ніж у 2007р. У господарствах населення виробництво кукурудзи зросло проти 2007р. на 22,2%. Валовий збір цукрових буряків (фабричних) у всіх категоріях господарств порівняно з 2007р. зменшився майже на третину як через скорочення площі збирання на 27,7%, так і зменшення урожайності на 20 ц з 1 га. Сільськогосподарськими підприємствами у 2008р. накопано 11677 тис.ц солодких коренів (на 28,3% менше), в середньому по 334 ц з 1 га зібраної площі (в 2007р. – по 404 ц). Зменшення загальних обсягів виробництва цукрових буряків у всіх категоріях господарств відбулося майже в усіх районах (крім Гусятинського, Зборівського та Підгаєцького), і найсуттєвіше – у господарствах Лановецького (у 4,7 раза) та Підволочиського (у 3 рази) районів. У 2008р. за рахунок розширення площі посіву та збільшення урожайності зросло загальне виробництво ріпаку у 2,7 раза. Найбільш суттєво збільшилось виробництво ріпаку у Козівському (у 11 разів), Заліщицькому (у 7,1 раза), Борщівському (у 6,5 раза) районах. Основними товаровиробниками ріпаку в області є аграрні підприємства області, які зібрали 99,8% загального обсягу цієї культури. Виробництво картоплі у господарствах усіх категорій зменшилось проти 2007р. на 11,8%, що зумовлено зниженням урожайності в господарствах населення на 17 ц з 1 га і скороченням посівних площ на 1,2%. Зменшення виробництва картоплі зафіксовано в усіх районах. Виробництво овочевих культур проти 2007р. зросло на 20,7%. Господарствами населення у 2008р. вирощено 96% загального урожаю картоплі та плодоягідних культур, 85% овочів, 24% зерна, 17% цукрових буряків (фабричних). Тваринництво. У 2008р. обсяг виробництва валової продукції тваринництва порівняно з 2007р. зменшився на 4,1%, у т.ч. в 10

сільськогосподарських підприємствах – на 3,1%, в господарствах населення – на 4,3%. Виробництво основних видів тваринницької продукції за 2008р. характеризується такими даними: Таблиця1.2.2 Всі категорії господарств

М’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис.т Молоко, тис.т Яйця, млн.шт.

Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності

Господарства населення

2008р.

2008р. у % до 2007р.

2008р.

2008р. у % до 2007р.

2008р.

2008р. у % до 2007р.

59,2 423,9 350,1

93,4 93,8 99,3

11,4 27,9 113,1

91,2 88,3 100,8

47,8 396,0 237,0

93,9 94,2 98,6

Частка господарств населення у загальному виробництві, у% 2008р.

2007р.

81 93 68

80 93 68

Порівняно з 2007р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) у всіх категоріях господарств зменшилися на 4,2 тис.т (на 6,6%). Зменшення виробництва м’яса відбулося як за рахунок сільськогосподарських підприємств, так і за рахунок господарств населення. У структурі реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) частка свиней становила 47,6% (у 2007р. – 42,1%), великої рогатої худоби – 35,5% (47,0%), птиці всіх видів – 16,9% (10,9%). Збільшили реалізацію худоби та птиці агроформування 6 районів, а саме: в Монастириському – у 1,8 раза, Бережанському – на 30,8%, Тернопільському – на 14,0%, Лановецькому – на 9,8%, Зборівському – на 1,7%, Гусятинському – на 1,1%. Значне скорочення виробництва м’яса відбулося в Шумському (у 5,0 раза) та Кременецькому (у 3,7 раза) районах. У 2008р. в аграрних підприємствах (крім малих) обсяг вирощування худоби та птиці зменшився проти 2007р. на 0,1% (на 15 т), у т.ч. вирощування великої рогатої худоби знизилось на 17,3%, а вирощування свиней і птиці збільшилося відповідно на 3,1% і 29,4%. Відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій становило 96% (торік – 89%). Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі за 2008р. проти 2007р. зросли на 5,9%, свиней – на 7,3% і становили 500 г та 322 г відповідно. Через скорочення поголів’я корів продовжується негативна тенденція зменшення виробництва молока (на 6,2%), особливо в сільськогосподарських підприємствах (на 11,7%). Порівняно з 2007р. виробництво молока зменшено в усіх районах області, крім Бучацького та Козівського, де обсяги перевищено відповідно на 4,5% та 8,8%. Найбільше скорочення виробництва молока спостерігалося в Шумському (у 3,3 раза), Монастириському (у 2,9 раза) і Підгаєцькому (у 2,7 раза) районах. Порівняно з 2007р. в аграрних підприємствах (крім малих) середній надій молока від однієї корови, що була 11

на початок року, скоротився на 115 кг (на 3,6%). Зниження продуктивності корів зафіксовано в 10 районах. Найвищі надої на одну корову одержано в Підволочиському районі – 4405 кг. Виробництво яєць від птиці всіх видів зменшилося проти 2007р. на 0,7%, у т.ч. в господарствах населення – на 1,4%, а у сільськогосподарських підприємствах збільшилося на 0,8%. Від однієї курки-несучки сільськогосподарські підприємства одержали по 259 шт. яєць, що на 6 шт. більше, ніж у 2007р. За розрахунками, на 1 січня 2009р. чисельність поголів’я худоби та птиці характеризувалася такими даними: Таблиця1.2.3 (тис. голів) Всі категорії господарств 2009р. Велика рогата худоба у т.ч. Корови Свині Вівці та кози Птиця

2009р. до 2008р. +, –

у%

198,9

–22,7

89,8

119,7 294,7

–12,6 –23,8

11,3 4078,9

–0,9 –272,5

Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності 2009р.

2009р. до 2008р. +, –

у%

26,1

–4,4

85,6

90,5 92,5

8,3 68,5

–1,7 –0,7

92,6 93,7

0,3 683,9

– –16,5

Господарства населення 2009р.

2009р. до 2008р. +, –

у%

172,8

–18,3

90,4

83,0 99,0

111,4 226,2

–10,9 –23,1

91,1 90,7

100,0 97,6

11,0 3395,0

–0,9 –256,0

92,4 93,0

Порівняно з 1 січня 2008р. в господарствах усіх категорій зменшилося поголів’я великої рогатої худоби на 10,2% (зокрема корів – на 9,5%), свиней – на 7,5%, овець та кіз – на 7,4%, птиці – на 6,3%. Поголів’я худоби та птиці скоротилося як в аграрних підприємствах, так і в господарствах населення. В сільськогосподарських підприємствах чисельність великої рогатої худоби скоротилася проти 1 січня 2008р. в усіх районах, крім Козівського та Монастириського, з них найбільше: в Гусятинському (у 6,6 раза), Підгаєцькому (у 2,6 раза), Кременецькому (у 2,5 раза). Поголів’я корів зросло в Чортківському (на 7,9%), Монастириському (на 4,8%), Зборівському (на 4,7%), Козівському (на 3,3%) і Теребовлянському (на 0,2%) районах. Чисельність поголів’я свиней зросла в аграрних підприємствах 5 районів: в Гусятинському (у 1,8 раза), Бережанському (на 26,2%), Збаразькому (на 13,6%), Тернопільському (на 13,4%). На початок 2009 р. населенням утримувалося 87% загальної чисельності великої рогатої худоби (на 1 січня 2008р. – 86%), у т.ч. корів – 93% (92%), свиней – 77% (78%), овець та кіз – 97% (98%), птиці всіх видів – 83% (84%). У 2008р. порівняно з 2007р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) зросло загальне надходження приплоду поросят (на 5,1 тис. голів, або на 7,2%), проте зменшилося надходження приплоду телят (на 2,1 тис. голів, або на 20,7%). У розрахунку на 100 маток, які були на початок року, вихід телят становив 66 голів ( у 2007р. було 72 голови), поросят – 1206 12

голів (1034 голови). Відсоток падежу до обороту стада великої рогатої худоби в цих підприємствах зменшився на 0,1 в.п., свиней – на 0,6 в.п. і склав відповідно 0,7% та 2,6%. За 2008р. аграрні підприємства області зменшили продаж населенню великої рогатої худоби на 1007 голів (на 22,8%), свиней – на 1908 голів (на 5,7%), а реалізацію птиці збільшили на 154,1 тис. голів (на 52,3%). Станом на 1 січня 2009р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) було в наявності кормів усіх видів 721,9 тис.ц к.од., що на 3,8% більше, ніж на 1 січня 2008р., у т.ч. концентрованих кормів – 388,9 тис.ц к.од. (на 15,7% більше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 13,3 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих – по 7,2 ц к.од. (на 1 січня 2008р. – відповідно 12,0 ц та 5,8 ц к.од.). Порівняно з 1 січня 2008р. наявність кормів усіх видів на одну умовну голову великої худоби збільшилося у 11 районах, з них значно: у Підгаєцькому (у 3,1 раза), Бережанському та Борщівському (у 2,2 раза), Шумському (у 1,9 раза), Тернопільському (у 1,5 раза). Найсуттєвіше зниження забезпеченості тварин кормами спостерігалося у Монастириському (на 46,8%), Гусятинському (на 38,7%) та Кременецькому (на 22,5%) районах. БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ За 2008р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 740,4 млн.грн., що на 4,3% менше проти 2007р. Зміни обсягів будівельних робіт (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

111,2 105,4 111,8

107,6

103,8

104,6

98,7

100,2

98,0

99,1

102,0

102,2

103,8

105,1

101,4

101,7

100,7

98,1

Січеньлистопад

116,8

Січеньжовтень

121,3

Січеньчервень

118,9

Січеньтравень

120

106,7

100 100,7

95,7

Січеньгрудень

Січеньвересень

Січеньсерпень

Січеньлипень

Січеньквітень

Січеньберезень

Січеньлютий

Січень

80

Примітка: У розділі «Будівельна діяльність» дані сформовано на підставі термінової звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами малі підприємства.

2 007р.

2 008р. Рисунок 1.2.3. Зміни обсягів будівельних робіт.

13

Обсяги виконаних робіт за видами будівельної діяльності характеризуються такими даними: Таблиця 1.2.4 Будівництво – всього у тому числі Підготовка будівельних ділянок Будівництво будівель та споруд з нього Загальнобудівельні роботи будівництво будівель будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання монтаж та встановлення збірних конструкцій Виготовлення каркасних конструкцій і покрівель Будівництво доріг та улаштування спортивних споруд Інші будівельні роботи Установлення інженерного устатковання будівель та споруд Роботи з завершення будівництва Оренда будівельної техніки з оператором

Обсяги робіт за 2008р., тис.грн.

740394

У % до 2007р.

загального обсягу

95,7

100,0

13634 650238

114,5 96,7

1,8 87,8

560286 494906

94,7 92,8

75,7 66,8

21258

105,2

2,9

42931

121,5

5,8

1191

41,5

0,2

3006

124,1

0,4

73642 13304

105,1 153,7

9,9 1,8

60567 7064

83,1 112,4

8,2 1,0

8891

86,6

1,2

Зростання обсягів будівельних робіт у 2008р. порівняно з 2007р. відбулося за такими видами будівельної діяльності: підготовка будівельних ділянок – на 14,5% та роботи з завершення будівництва – на 12,4%. Роботи з будівництва будівель та споруд, частка яких у загальнообласному обсязі становить 87,8%, зменшено на 3,3%, в основному за рахунок скорочення обсягів загальнобудівельних робіт (на 5,3%). За такими видами робіт як виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, будівництво доріг та улаштування спортивних споруд та інших будівельних робіт спостерігається збільшення відповідно на 24,1%, 5,1%, 53,7%, проте їх частка у будівництві будівель і споруд незначна. На 16,9% скорочено обсяги робіт з установлення інженерного устатковання будівель та споруд, на 13,4% – оренди будівельної техніки з оператором. Індекси обсягів виконаних будівельних робіт по районах та м.Тернополю наведено в таблиці. Таблиця1.2.5

По області м.Тернопіль райони Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський

Січень– Січень бере-зень 2008р.

2008р.

111,8 116,8 113,4 117,2 138,7 19,6 30,2 –

71,6 25,5 159,4 15,5

Січеньчервень 2008р.

103,8 108,6

(відсотків до відповідного періоду попереднього року) Січень– Січень– Січень– Січень– серпень вересень жовтень листопад 2008р.

2008р.

2008р.

2008р.

2008р.

102,0 101,7 100,7 98,1 95,7 106,2 105,8 104,5 101,0 97,9

67,5 23,0 73,7 4,8

76,1 49,2 92,2 12,8

14

73,9 51,3 109,8 31,3

74,3 70,6 133,6 37,9

66,4 76,8 146,5 40,2

65,0 92,5 145,6 52,4

Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський

24,0 39,2 3700,0 1850,0 141,6 183,3 – 164,3 13,3 113,0 54,4 86,2 1398,0

332,4 94,9 925,0 221,8 122,4 111,2 – 157,9 12,9 249,5 103,2 90,7 1541,1

106,5 70,8 40,3 79,8 113,4 32,6 7233,3 167,4 97,1 154,6 52,6 87,6 409,0

108,6 108,0 55,7 67,6 105,6 62,0 341,4 125,5 169,8 180,6 69,3 74,1 170,7

103,0 94,6 61,3 71,0 105,6 71,2 157,5 107,0 207,7 267,0 65,1 74,6 129,4

112,2 55,1 48,0 87,1 105,2 93,7 125,2 91,9 181,2 148,4 63,0 73,2 135,6

124,4 42,9 49,0 113,1 112,3 105,4 130,8 93,5 147,8 156,7 66,3 72,8 159,0

98,3 47,4 47,8 97,4 120,0 110,6 132,7 87,6 129,5 158,3 71,2 65,4 189,0

Наростили обсяги будівництва підприємства 7 районів. Значно, у 1,9 раза, зросли обсяги будівництва у Шумському, у 1,6 раза – у Теребовлянському, у 1,5 раза – у Бучацькому, у 1,3 раза – у Підгаєцькому та Монастириському районах, що пов’язано з будівництвом житла, ремонтом та будівництвом інженерних споруд. Найбільше скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з 2007р. підприємства Збаразького (на 52,6%), Зборівського (на 52,2%), Гусятинського (на 47,6%), Чортківського (на 34,6%) районів – через відсутність достатньої кількості замовлень на будівельні роботи. ТРАНСПОРТ І ЗВ'ЯЗОК Транспортними підприємствами області за 2008р. перевезено 4003,3 тис.т вантажів, що на 18,1% більше, ніж за 2007р. Вантажооборот зменшився на 20,3% і склав 1789,8 млн.ткм. Таблиця1.2.6 Перевезено (відправлено) вантажів

Всіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним

Вантажооборот

тис.т за 2008р.

у % до 2007р.

млн.ткм за 2008р.

у % до 2007р.

4003,3

118,1

1789,8

79,7

1889,3 2114,0 – –

114,6 121,4 – –

1042,9 746,9 – –

63,5 123,4 – –

Залізничним транспортом області за 2008р. порівняно із 2007р. зросло відправлення хімічних і мінеральних добрив у 4,0 раза, зерна і продуктів перемолу – у 2,1 раза, будівельних матеріалів – на 5,1%. Поряд із цим зменшилося відправлення нафти і нафтопродуктів на 63,0%, лісових вантажів – на 39,0%, чорних металів – на 15,8%, брухту чорних металів – на 3,5%. Середньодобове вивантаження вагонів знизилося на 10,0% і склало 72 одиниці. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2008р. перевезено 2114,0 тис.т вантажів, що на 21,4% більше, ніж за 2007р. та виконано вантажооборот в обсязі 746,9 млн.ткм, який зріс на 23,4% за рахунок міжміських та міжнародних перевезень.

15

За 2008р. послугами пасажирського транспорту (включаючи електротранспорт) скористалися 108,0 млн. пасажирів, що на 3,9% більше порівняно із 2007р. і виконано пасажирську роботу в обсязі 2114,4 млн.пас.км, що на 1,2% більше, ніж у 2007р. Таблиця 1.2.7

Всіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним тролейбусним

Перевезено (відправлено) пасажирів тис. у % до за 2008р.

2007р.

108010,3 5010,7 85046,7 36,7 0,1 17916,1

Пасажирооборот

103,9

млн.пас.км за 2008р.

2114,4

108,8 105,8 94,3 33,3 94,7

991,3 1081,7 0,3 – 41,1

у % до 2007р.

101,2 102,1 100,6 104,4 – 94,7

Залізничним транспортом області за 2008р. відправлено 5,0 млн. пасажирів, що на 8,8% більше, ніж за 2007р. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) скористалися 85,0 млн. пасажирів, що на 5,8% більше, ніж за 2007р. Пасажирооборот склав 1081,7 млн.пас.км і збільшився порівняно із 2007р. на 0,6%. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб зросли на 13,7% і склали 58,2 млн. Міським електротранспортом за 2008р. перевезено 17,9 млн. пасажирів, що на 5,3% менше порівняно із 2007р. Кількість платних пасажирів склала 8,9 млн., що на 11,8% менше, ніж за 2007р. За січень–листопад 2008р. споживачам реалізовано послуг зв'язку на 474,4 млн.грн., у т.ч. населенню – на 174,5 млн.грн. (36,8%), іншим споживачам – на 299,9 млн.грн. (63,2%). Переважаюча частка доходів припадає на послуги мобільного зв’язку – 285,5 млн.грн., або 60,2% від загального обсягу доходів; для населення – 69,7 млн.грн., що становить 39,9% доходів від наданих послуг зв’язку населенню; для інших споживачів – 215,8 млн.грн., або 72,0% від обсягу доходів, одержаних від наданих послуг зв’язку іншим споживачам; телефонного міжміського відповідно – 57,3 млн.грн. (12,1%), для населення – 35,8 млн.грн. (20,5%), для інших споживачів – 21,5 млн.грн. (7,2%); телефонного міського – 38,4 млн.грн. (8,1%), 27,3 млн.грн. (15,7%), 11,1 млн.грн. (3,7%); поштового – 37,1 млн.грн. (7,8 %), 5,8 млн.грн. (3,3%), 31,3 млн.грн. (10,5%). Доходи від послуг супутникового, телеграфного, спеціального та фельдзв`язку, а також центрукрчастотнагляду складають незначну частку в загальному обсязі доходів від надання послуг зв’язку. Темпи зростання обсягів надання послуг зв’язку до січня–листопада 2007р. в порівнянних цінах склали в цілому по області 115,8%, для населення – 115,8%, іншим споживачам – 115,7%.

16

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами за січень–листопад 2008р. становив 135,5 млн.дол.США і збільшився порівняно з січнем– листопадом 2007р. на 21,1%, а обсяг імпорту – 317,7 млн.дол. і збільшився у 2,2 раза. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 182,2 млн.дол. (у січні–листопаді 2007р. – 35,4 млн.дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами на протязі січня–листопада 2008р. підприємства та організації області здійснювали з партнерами із 92 країн світу, у т.ч. 141 підприємство експортували товари в 45 країн, 272 – імпортували з 85 країн. Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами за січень–листопад 2008р. наведено у таблиці. Таблиця1.2.8 Експорт

Імпорт

Всього Країни СНД у тому числі Азербайджан Білорусь Грузія Молдова Російська Федерація Туркменістан Країни ЄС у тому числі Австрія Естонія Італія Нідерланди

135525,7 51824,0

у% до січня– листопада 2007р.

121,1 123,4

3344,4 7218,4 3717,0 3005,6

116,1 198,2 71,2 107,3

– 6476,8 935,1 20104,1

– 302,5 127,1 423,4

3344,4 741,6 2781,9 –17098,5

26309,8 6116,8 79511,5

110,9 289,5 125,8

5420,8 – 260645,9

167,6 – 213,3

20889,0 6116,8 –181134,4

2820,1 2806,9 1548,6 3048,1

74,3 99,9 106,8 87,0

4439,9 1866,7 12473,3 8416,2

355,7 179,5 167,7 244,9

–1619,8 940,2 -10924,7 –5368,1

Німеччина Польща Словаччина Сполучене Королівство Угорщина Фінляндія Чеська Республіка Інші країни у тому числі Китай Корея, Республіка Туреччина Марокко Норвегія Сполучені Штати Америки

4538,6 38419,5 9405,0

33,5 176,7 456,2

101214,6 62880,7 2553,8

184,9 253,3 111,7

–96676,0 –24461,2 6851,2

801,8 3639,0 2168,9 754,6 4190,2

142,7 94,1 212,5 43,2 62,9

9558,7 4717,2 1575,9 15003,1 24123,6

375,1 118,3 349,2 481,8 169,9

-8756,9 –1078,2 593,0 –14248,5 –19933,4

18,5 – 347,3 1652,0 –

57,4 – 19,2 74,5 –

7285,5 1441,3 263,9 9,3 1405,3

120,3 321,1 30,1 63,2 169,6

–7267,0 -1441,3 83,4 1642,7 –1405,3

516,3

161,8

3025,2

185,7

–2508,9

вартість, тис.дол. США

317708,5 32939,0

у% до січня– листопада 2007р.

215,7 301,9

–182182,8 18885,0

вартість, тис.дол. США

Сальдо

До країн СНД було експортовано 38,2% усіх товарів, до країн ЄС – 58,7% (у січні–листопаді 2007р. – відповідно 37,5% і 56,5%). З країн СНД імпортовано 10,4% усіх товарів, з країн ЄС – 82,0% (у січні–листопаді 2007р.

– 7,4% і 83,0%).

17

Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Польщі – 28,4%, Російської Федерації – 19,4%, Словаччини – 6,9%, Білорусі – 5,3%, Туркменістану – 4,5%, Німеччини – 3,4%, Угорщини – 2,7%, Нідерландів – 2,3% від загального обсягу експорту. Найбільші імпортні надходження здійснювались з Німеччини – 31,9%, Польщі – 19,8%, Молдови – 6,3%, Чеської Республіки – 4,7%, Італії – 3,9%, Сполученого Королівства – 3,0%, Нідерландів – 2,7%. Серед головних торгових партнерів країн СНД у січні–листопаді 2008р. експортні поставки найбільше зросли до Білорусі, Молдови, Російської Федерації, Туркменістану та Узбекистану. Серед країн ЄС суттєво збільшились експортні поставки до Словаччини, Фінляндії, Іспанії, Польщі та Франції. Одночасно зменшились обсяги експорту до Австрії, Латвії, Нідерландів, Німеччини, Румунії, Угорщини та Чеської Республіки. Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області, як і раніше, складають механічне та електричне обладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, деревина і вироби з деревини, текстиль та вироби з текстилю. Інформацію щодо найважливіших товарних груп у структурі зовнішньої торгівлі за січень–листопад 2008р. наведено у таблиці. Таблиця1.2.9 Експорт

317708,5

у % до загального обсягу 100,0

135525,7

121,1

у % до зага ль-ного обсягу 100,0

1055,9

20,5

0,8

7555,8

457,9

2,4

8320,7 26271,8

114,0 78,2

6,1 19,4

7947,7 6098,2

152,2 204,5

2,5 1,9

17182,8

88,0

12,7

936,5

127,3

0,3

1305,4

38,6

1,0

35520,5

132,2

11,2

496,5

–

0,4

11497,8

120,4

3,6

830,7 12829,8

260,9 100,0

0,6 9,5

24126,8 5097,9

265,3 203,5

7,6 1,6

4537,9

113,3

3,4

8201,3

201,9

2,6

4330,7

112,9

3,2

8115,4

201,4

2,6

9798,9

103,6

7,2

12371,1

132,5

3,9

3062,3

105,9

2,3

32902,4

265,1

10,4

42923,9

359,3

31,7

116239,3

318,7

36,6

34966,2

423,8

25,8

48120,1

552,1

15,2

вартість, тис.дол. США Всього I. Живі тварини; продукти тваринного походження II. Продукти рослинного походження IV. Готові харчові продукти у тому числі 22 алкогольні і безалко-гольні напої та оцет VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості у тому числі 30 фармацевтична продукція VII. Полімерні матеріа-ли, пластмаси та каучук IX. Деревина і вироби з деревини X. Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів у тому числі 48 папір і картон XI. Текстиль та вироби з текстилю XV. Недорогоцінні метали та вироби з них XVI. Механічне та електричне обладнання у тому числі 85 електричні машини і устатковання

Імпорт у % до січня– листопа да 2007р.

215,7

у % до січня– листопада 2007р.

18

вартість, тис.дол. США

XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання XX. Різні товари і вироби

205,9 17281,8

274,5 105,1

0,2 12,8

41820,6 6371,0

173,0 168,4

13,2 2,0

Серед адміністративних одиниць області найбільші обсяги експорту та імпорту товарів припадали на м. Тернопіль, а саме: експорт – 37,0% від загального обсягу експорту, імпорт – 55,1% загального імпорту. На протязі січня–листопада 2008р. зовнішню торгівлю товарами здійснювало 331 підприємство області. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ На 1 грудня 2008р. в області, за оцінкою, проживало 1093,8 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2008р. чисельність наявного населення області зменшилася на 4,8 тис. осіб, або на 4,8 особи на 1000 населення. Загальне скорочення населення відбулось як за рахунок природного скорочення – 3,4 тис. осіб, так і міграційного – 1,4 тис. осіб. Порівняно з січнем–листопадом 2007р. обсяг природного скорочення населення зменшився на 1118 осіб, або з 4,5 до 3,4 особи на 1000 жителів. У м.Тернополі та Бучацькому районі спостерігався природний приріст населення, у всіх інших районах області спостерігалось природне скорочення. Природний рух населення у січні–листопаді 2008р. характеризувався зниженням смертності, зростанням народжуваності, а також суттєвим перевищенням числа померлих над живонародженими: у січні–листопаді 2008р. на 100 померлих в області припадало 77 дітей, які народилися живими. Таблиця 1.2.9 На 1000 осіб2

Всього¹ січень– листопад 2008р.

січень– листопад 2007р.

Січень–листопад 2008р. у % до січня– листопада 2007р.

січень– листопад 2008р.

січень– листопад 2007р.

Кількість народжених живими, осіб

11375

10643

106,9

11,3

10,5

крім того, кількість мертвонароджених Кількість померлих, осіб

53 14777

71 15163

74,6 97,5

4,6³ 14,7

6,6³ 15,0

113

87

129,9

10,54

8,24

3402 7427

4520 9147

75,3 81,2

3,4 7,4

4,5 9,1

2822

3066

92,0

2,8

3,0

у т.ч. дітей віком до 1 року Природне скорочення населення, осіб Кількість шлюбів, одиниць Кількість розлучень, одиниць

Рівень народжуваності упродовж січня–листопада 2008р. по окремих районах області значно різниться: від 8,7‰ у Козівському районі до 14,2‰ у Бучацькому районі, про що свідчать дані, наведені в таблиці.

19

Таблиця 1.2.10 Кількість народжених на 1000 жителів, ‰ 11,3 До 9,9 9,9–11,3

11,4–12,8 Понад 12,8

Райони з відповідними показниками народжуваності Тернопільська область Козівський, Монастириський, Бережанський, Борщівський Заліщицький, Підволочиський, Підгаєцький, Чортківський, Зборівський, Теребовлянський, Тернопільський, Гусятинський, Збаразький Лановецький, Шумський м.Тернопіль, Кременецький, Бучацький

Порівняно з січнем–листопадом 2007р. рівень смертності знизився з 15,0 до 14,7 померлих на 1000 жителів; у Підгаєцькому районі цей показник майже у 2,4 раза вищий, ніж у м.Тернополі (відповідно 18,8‰ та 8,0‰). Таблиця1.2.11 Кількість померлих на 1000 жителів, ‰ 14,7 До 11,8 11,8–14,7 14,8–17,7 Понад 17,7

Райони з відповідними показниками смертності Тернопільська область м.Тернопіль Тернопільський, Бучацький Збаразький, Чортківський, Заліщицький, Кременецький, Гусятинський, Козівський, Теребовлянський, Борщівський, Підволочиський Бережанський, Шумський, Зборівський, Монастириський, Лановецький, Підгаєцький

Знизилася інтенсивність укладання шлюбів – з 9,1‰ у січні–листопаді 2007р. до 7,4‰ у січні–листопаді 2008р. Рівень розлучуваності зменшився – з 3,0 розлучень на 1000 населення у січні–листопаді 2007р. до 2,8 у січні– листопаді 2008р. В області суттєвими залишаються втрати народжених. До числа втрат відносяться мертвонароджені, яких у січні–листопаді 2008р. було зареєстровано 53 (із загальної кількості 11428 народжених), та діти, які померли у віці до 1 року, – 113 осіб. Кількість мертвонароджених порівняно з січнем–листопадом 2007р. зменшилась на 18, а показник мертвонароджуваності зменшився – з 6,6 до 4,6 на 1000 народжених живими і мертвими. Число померлих віком до 1 року збільшилося на 26, а в розрахунку на 1000 живонароджених їхня кількість зросла з 8,2 у січні– листопаді 2007р. до 10,5 у січні–листопаді 2008р. У перинатальному періоді (тобто безпосередньо перед пологами, у період пологів та упродовж перших 7 днів життя) у січні–листопаді 2008р. померло 116 дітей¹ (у січні–листопаді 2007р. – 117 дітей). Основними причинами смерті дітей віком до 1 року залишаються окремі стани, що виникають у перинатальному періоді та природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії.

20

Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті Таблиця1.2.12. Осіб січень– листопад 2008р. Всього померлих дітей віком до 1 року у т.ч. від деяких інфекційних та паразитарних хвороб хвороб органів дихання хвороб органів травлення окремих станів, що виникають у перинатальному періоді природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій неуточнених та невідомих причин смерті зовнішніх причин смерті

У % до підсумку січень– січень– листопад листопад 2008р.

2007р.

січень– листопад 2007р.

113

87

100,0

100,0

4 8 −

1 2 1

3,5 7,1 −

1,1 2,3 1,1

52

42

46,0

48,4

32

29

28,3

33,4

5 2

2 5

4,4 1,8

2,3 5,8

Структура причин смерті населення у січні–листопаді 2008р. порівняно з січнем–листопадом 2007р. не змінилась. Перше місце посідають xвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смерті, четверте – хвороби органів дихання. _________________ ¹ Перинатальний період починається з 22-го повного тижня вагітності (в цей час в нормі маса тіла плода становить 500 г) і закінчується після 7 повних днів життя новонародженого (168 годин після народження). Таблиця1.2.13 Осіб січень– січень– листо-пад листо-пад 2008р.

2007р. Всього померлих у т.ч. від хвороб системи кровообігу новоутворень хвороб органів дихання зовнішніх причин смерті з них від транспортних нещасних випадків випадкового утоплення та занурення у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень

У % до підсумку січень– січень– листо-пад листо-пад 2008р.

2007р.

На 100 тис. осіб січень– січень– листо-пад листо-пад 2008р.

2007р.

14777

15163

100,0

100,0

1472,8

1503,3

10188 1741 784 793

10395 1810 793 914

68,9 11,8 5,3 5,4

68,6 12,0 5,2 6,0

1015,4 173,5 78,1 79,0

1030,6 179,4 78,6 90,6

165

199

1,1

1,3

16,4

19,7

83

98

0,6

0,6

8,3

9,7

134 90

115 112

0,9 0,6

0,8 0,7

13,4 9,0

11,4 11,1

30

26

0,2

0,2

3,0

2,6

Привертає увагу зростання загиблих від випадкових отруєнь та дії алкоголю: майже кожен шостий із загальної кількості померлих від зовнішніх причин смерті помер від цієї причини. Порівняно з січнем–листопадом 2007р. міграційне скорочення населення зменшилося з 1546 до 1369 осіб, за рахунок зменшення кількості 21

прибулих з 12544 до 12351 особи та зменшення кількості вибулих з 14090 до 13720 осіб. В цілому по області на 1000 жителів припадало 12,3 прибулих і 13,7 вибулих. Коефіцієнт міграційного скорочення становив 1,4‰. Таблиця 1.2.14

Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення Число прибулих Число вибулих Міграційне скорочення

Всього, осіб Січень–листопад 2008р. у % до січень– січень– січня–листопада листопад листопад 2007р.

2008р.

2007р. Всі потоки міграції 12351 12544 98,5 13720 14090 97,4 1369 1546 88,6 Внутрішня міграція 7859 7937 99,0 7859 7937 99,0 х х х Зовнішня міграція 4492 4607 97,5 5861 6153 95,3 1369 1546 88,6

На 1000 осіб січень– січень– листопад листопад 2008р.

2007р.

12,3 13,7 1,4

12,5 14,0 1,5

7,8 7,8 х

7,9 7,9 х

4,5 5,9 1,4

4,6 6,1 1,5

У 5 районах області відбувся міграційний приріст населення і найвищим він був у Тернопільському (9,7%), Теребовлянському (3,9%) та Збаразькому (3,8%) районах. Поряд з цим у 12 районах і м.Тернополі зареєстровано міграційне скорочення населення. Найбільшим його рівень був у Підгаєцькому районі (8,1%), м.Тернополі та Монастириському районі (по 5,4%).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Стан довкілля – одна з найголовніших проблем сьогодення. Нераціональне та неефективне використання природних ресурсів у виробництві та інших галузях економіки підвищують рівень антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир. Хімлабораторія Тернопільського обласного центру з гідрометеорології проводить постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв'язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя, а саме на двох стаціонарних постах – ПСЗ №1 (перехрестя вулиць Бродівської і Збаразької) і ПСЗ №2 (перехрестя вулиць Живова і Микулинецької) Загалом в атмосферному повітрі міста у 2008р. визначався вміст 15 забрудників – пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, оксиду 22

азоту, формальдегіду, а також важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром і цинк) і бенз(а)пірену. Протягом року найбільше забруднення відзначається у вересні, коли індекс забруднення атмосфери (ІЗА) становив 4,46. У цьому місяці було зафіксовано перевищення середньомісячної гранично допустимої концентрації по діоксиду азоту – в 1,1 ГДК та формальдегіду в 1,3 ГДК. Найменше забруднення спостерігалося в лютому, коли ІЗА становив 2,18, що пов’язане із зменшенням інтенсивності руху автотранспорту в зимовий період, та специфічними метеорологічними умовами. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста складали: по формальдегіду – 0,8 ГДК, пилу – 0,6 ГДК, діоксиду азоту – 1,1 ГДК, оксиду азоту – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,1 ГДК. У порівнянні з попередніми роками зменшився вміст пилу, оксиду азоту, по інших домішках концентрації не змінилися. Високих та екстремально високих рівнів забруднення в повітрі міста зафіксовано не було.

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами У 2008 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Тернопільській області становила 64,7 тис. т. У порівнянні з 2007 роком загальні викиди зменшились на 1,4 тис. т або на 2 %. Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Тернопільській області у 2008 році пов’язане із зменшенням обсягів виробництва. У 2008 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Тернопільській області у розрахунку на одну особу зменшились на 1,1 кг проти минулого року. Порівняно з 2007 році викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на кв. км зменшились на 6,2% (91 кг). Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблиці 2.2.1.1.

2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України У м. Тернополі в 2008 році від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря надійшло 0,72 тис. т шкідливих речовин, що на 6,8% менше ніж у 2007 році у зв’язку з тим, що відбувається спад виробництва промислової продукції. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Тернополі за 2000 рік та 2005-2008 рр. приведена у таблиці 2.2.2.1. Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році оксиди вуглецю – 0,142 тис. т, оксиди азоту – 0,180 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 0,108 тис. т.

23

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000 р. та 2005-2008 роки приведена у таблиці 2.2.2.2. Найбільша щільність викидів на 1 км 2 – 12,139 т у м. Тернополі. Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства Тернопільського, Гусятинського, Кременецького та Чортківського районів. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів наведені в таблиці 2.2.2.3. У 2008 році відбулося зменшення викидів сполук азоту на 0,003 тис. т або на 0,1 %, двоокису вуглецю на 33,434 тис. т або на 1,5 %.

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. З метою забезпечення виконання вимог Монреальського протоколу (1987р.) щодо речовин, які руйнують озоновий шар, затверджена Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин, згідно якої речовини, які руйнують озоновий шар, в Україні не виробляються, а повністю завозяться ззовні. Враховуючи світовий досвід переходу до використання альтернативних озоноруйнуючим речовин, Програма передбачає: перехід від використання ХФВ-12 до ГФВ-134а, ГФВ-404 та холодоагентів вуглеводневого ряду: ізобутану та пропану; припинення використання розчинників та миючих засобів - ХФВ113, МХФ та ТХМ; перехід до використання в аерозольній промисловості суміші вуглеводнів - пропану та бутану; заміна для потреб поліуретанової теплоізоляції запінювача ХФВ-11 на циклопентан. Передбачалось, що реалізація Програми дасть змогу Україні поступово припинити використання ОРР до 2000 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. № 1123 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 році та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Держуправління видає суб’єктам підприємницької діяльності листи-роз’яснення щодо експорту та імпорту продукції, яка не містить озоноруйнівних речовин.

2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням газу ( 11,126 тис.т, або 57,9 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), а саме: Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз” (7,598 тис.т, або 36,6 %), Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого 24

управління магістральних газопроводів „Черкаситрансгаз” (2,594 тис.т, або 12,3%), Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” (0,933 тис.т, або 4,5%). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: Тернопільський район (8,325 тис. т, або 43,3 %), Густинський район (2,999 тис. т, або 15,6 %), Кременецький район (1,512 тис. т, або 7,9 %). Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці Тернопільського району (0,131 т на 1 особу), Густинського району (0,047 т на 1 особу), Кременецького району (0,022 т на 1 особу). Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря та обсяги викидів забруднюючих речовин за видами економічної діяльності наведені у таблицях 2.2.4.1 та 2.2.4.2.

2.3 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Проблема транскордонного забруднення повітря вирішується шляхом укладення багатосторонніх угод (Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року, та протоколів до неї), які передбачають попередження, скорочення, забезпечення готовності і ліквідації наслідків транскордонного забруднення повітря, а також його зменшення і контроль. Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і рух потоків забруднювачів. У 2008 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області не отримувало інформації про рух забруднених потоків повітряних мас. На європейському континенті створена в 1977 р. Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. Держупралінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області щорічно ведеться підготовка звіту по програмі ЕМЕП про викиди забруднюючих речовин по підпорядкованій території, який надсилається до Мінприроди.

2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Надмірна концентрація промислових об’єктів та автотранспорту на території області призвела до надзвичайно антропогенного навантаження на довкілля, тому, незважаючи на тенденцію останніх 10 років щодо зниження обсягів промислових викидів у атмосферне повітря, проблема його санітарної охорони не втратила своєї актуальності. У країні хоч і відмічається тенденція до зниження обсягів викидів речовин, що забруднюють атмосферу, однак вона незначна, так, згідно із даними державної статистичної звітності форми №18, затвердженої Міністретвом статистики України від 28.08.1992 р. № 139 „Звіт про фактори 25

навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини” відсоток проб атмосферного повітря у яких виявлені забруднюючі речовини в концентраціях, що перевищують гранично-допустимі (далі ГДК) становив у 2005р. – 9%, 2006р. – 8,8, 2007р. – 8,4, 2008р. – 7,9%. Санепідемслужбою області проводилась певна робота, спрямована на боротьбу з забрудненням атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, щорічна участь у рейдах-перевірках автогосподарств щодо організації контролю за додержанням вимог державних стандартів по токсичності відпрацьованих газів під час операції "Чисте повітря", участь в складанні та перегляді схем руху автотранспорту в населених пунктах, контроль за будівництвом об'їзних доріг і інше. Загальне зменшення забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств пояснюється зменшенням обсягів виробництва, скороченням виробничих потужностей і часу роботи, ліквідацією або реконструкцією основних виробництв-джерел забруднення атмосферного повітря, впровадженням екологічно чистих технологій. За 2008 рік по Тернопільській області було проведено в міських поселеннях всього 2400 досліджень атмосферного повітря, з них з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин всього 198, що становить 8,2%, в 2007 р. відповідно 4,5%. Перевищення ГДК шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря протягом 2008 р. відзначалось по таких інгредієнтах: пил 23,4%, проти в 2007 р. 10,1%, оксид вуглицю 24,4% проти в 2007 р. 12,0%, диоксид азоту 5,8%, проти в 2007 р. 6,0%, формальдегід 4,1%, сірчистий ангідрид 1,4%. У сільських поселеннях було проведено 213 досліджень атмосферного повітря, з них із встановленим перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин - 12, що становить 5,6 (2007 р. – 0,2%). Протягом 2008 року в м. Тернополі проведено 516 досліджень атмосферного повітря, з них у пробах повітря128 не відповідало санітарним нормам по нормах пилу – 22,6%, оксиду вуглецю – 51,6%, диоксиду азоту – 16,4%, формальдегіду – 9,4%. У 2008 році в санітарно-гігієнічній лабораторії міськоїСЕС проведено 189 досліджень атмосферного повітря на межі СЗЗ. Були виявлені перевищення ГДК за вмістом окисів азоту на межі СЗЗ - ТОВ "Таксопарк" у 2-х взірцях та Малашівського сміттєзвалища за вмістом окисів вуглецю в 6ти досліджуваних взірцях повітря. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир.

26

Проводився постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв’язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя. У 2008 році заміри проводились в 10 контрольних пунктах. Стан атмосферного повітря досліджувався за наступними інгредієнтами: діоксид азоту - 96 досліджень, 21 проба з перевищенням ГДК; оксид вуглецю – 159 досліджень, 66 проб з перевищенням ГДК, завислі речовини -105 дослідження, 29 проб з перевищенням ГДК, формальдегід – 77 досліджень, 12 проб з перевищенням ГДК, хлористий водень – 3 дослідження, аміак – 9 досліджень. У зонах відпочинку протягом року ні по одній з досліджуваних речовин перевищення ГДК не виявлено. У зоні впливу транспортних магістралей відібрано 41 пробу грунту, з них 23 на солі важких металів. Перевищень ГДК шкідливих речовин не виявлено.

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2008 році було заплановано 8 природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря, на які були передбачені витрати за рахунок коштів підприємств, з яких виконано повністю 2 заходи, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 34 тонни. Освоєно коштів на суму 0,492 млн. грн. за рахунок коштів підприємств, зокрема: - Відділ освіти Гусятинської райдержадміністрації здійснив удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини), що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 34,238 тонни, на виконання заходу витрачено 0,489 млн. грн. за рахунок коштів підприємства.

- У м. Ланівці на ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Інтерпак” виконувалось підвищення ефективності існуючих очисних установок, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 0,002 т, на виконання заходу витрачено 0,003 млн. грн. за рахунок коштів підприємства.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання З метою зменшення викидів парникових газів обласною державною адміністрацією за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відібрано шість основних проектів для фінансування згідно статті 17 Кіотського протоколу, які надіслано Національному агентству екологічних інвестицій. У проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів щодо скорочення викидів парникових газів» включено чотири із шести вищезгаданих заходів, зокрема: - реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі; 27

- виробництво біопалива і біоелектроенергії; - модернізація систем опалення бюджетної сфери області; - будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік. На ГЕС „Топольки” в м. Бучачі за власні кошти в сумі 80 тис. грн. у 2008 р. було встановлено другу турбіну та генератор потужністю 200 кВт. Передбачувані обсяги скорочення викидів парникового газу (СО2) від впровадження вищезгаданих проектів становитимуть 429,1 тис. тонн. Таблиця 3.1.1. № з/п 1

Реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі

СО2

Передбачувані обсяги скорочення викидів, тис. т 2,1

2 3

Виробництво біопалива і біоелектроенергії Модернізація систем опалення бюджетної сфери області Будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік.

СО2 СО2

8,2 58,8

2008р.

2012р.

СО2

360

2012р.

4

Найменування заходу

Парниковий газ

Строк виконання 2008р.

Рішенням Тернопільської обласної ради від 31.12.2007 №265 в області затверджено Програму (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки, де передбачено заходи, спрямовані на обмеження та скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання, а саме зменшення витрат паливного газу, зменшення викидів парникових газів (метану) в атмосферне повітря на підприємствах Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та Гусятинської газокомпресорної станції Барського ЛВУ МГ, збільшення лісистості. За 2007-2008 роки на Тернопільському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів виконано робіт на 24018 тис. грн., при запланованих Програмою 101656 тис. грн., з них використано у 2007р. – 23800,0 тис. грн., у 2008р. – 218,0 тис. грн. За 2007-2008 роки на Гусятинській газокомпресорній станції Барського ЛВУ МГ виконано робіт на 395 тис. грн., при запланованих Програмою 135 тис. грн., з них використано у 2007р. – 197,5 тис. грн., у 2008р. – 197,5 тис. грн.

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Впродовж 2008 року створено 852 га нових лісових насаджень (на 88,5 % більше, ніж у 2007р.), відновлено лісонасаджень під суцільними вирубками на площі 923 га, у т.ч. шляхом штучної посадки – 503 га, посіву – 340 га, природного поновлення – 80 га. На заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня лісистості підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства освоєно коштів на суму 20983,8 тис. грн., у т.

28

ч. з державного бюджету - 4624,4 тис. грн., власних коштів - 16359,4 тис. грн. Протягом 2008-2015 років в рамках виконання Державної цільової програми «Ліси України» заходом «Збільшення лісистості території в межах Тернопільської області» планується збільшення лісистості на території області на 2950 га. Обсяги поглинання вуглецю діоксиду (СО 2) становитимуть 210,2 тис. тонн.

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Проекти, спрямовані на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів в області в 2008 році до Держуправління не надходили.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Забезпечення водою галузей економіки області та населення здійснюється із поверхневих та підземних джерел. В області нараховується 3408 артезіанських свердловин, у т.ч. у сільській місцевості – 2662 та 746 – у містах та селищах міського типу та 74285 шахтних колодязів. Провідне місце в області належить рікам. Рівнинний рельєф і достатнє зволоження впливають на формування густої річкової мережі. По території області протікає понад 1400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. До великих річок належить річка Дністер; до середніх – Збруч, Серет, Іква і Горинь; всі інші - до малих. Всі річки загальнодержавного значення. Більшість річок області (80%) протікає в меридіональному напрямі по нахилу території області. Це ріки, які належать до басейну Дністра. Найбільшими з них є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Ріки басейну Прип'яті - Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку - дощовими, весь рік підземними водами. При цьому атмосферні опади складають 70%, а підземні води - 30% загального стоку. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також в першій половиш літа, коли часто випадають дощі. Під час повені рівень води може піднятися на 10-50 см за добу. Найнижчий рівень води в ріках (межень) - у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. р. Дністер Найбільша ріка області - Дністер. Він протікає на її південному заході і півдні і виступає природною межею між Тернопільською, ІваноФранківською та Чернівецькою областями. Його загальна довжина 1362 км, а в межах нашої області 215 км. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літньої повені.

29

р.Золота Липа. Через західну частину області протікає Золота Липа, довжина якої 85 км. На якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м. Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії. В цілому ця водойма є найчистішою в області. р.Стрипа Притока Дністра - Стрипа (147 км) - тече з півночі на південь, витікаючи з-під Зборова, де зливаються чотири потоки – Стрипа Івачівська, Стрипа Вовчковецька, Стрипа Коршилівська і Східна Стрипа. Основними забруднювачами річки є Зборівський та Бучацький ККП. р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка ) формується на території області. р.Серет Однією з найдовших приток Дністра на території області є річка Серет, її довжина - 242 км, а площа басейну 3,9 тис. км . Ця ріка протікає через всю область і через найбільші міста Тернопіль та Чортків. р.Збруч Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області, її довжина 244 км. В цілому м.Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. Річки Горинь, Вілія і Іква належать до басейну Дніпра. Протяжність річок на території області незначна, тому вони контролюються на кордоні з суміжними областями. В порівнянні з іншими роками стан річок не змінився. Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1.1 млн. м3

Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки

30

1990 185 185 182,6

1995 167 167 162,5

2000 72,06 72,06 65,11

2005 78,93 74,77 66,11

2006 76,87 72,89 64,15

2007 78,09 72,88 65,7

2008 70,81 66,05 58,57

54,31 42,38 3,92 42,02 39,94 2,462 128,5

46,49 44,84 29,78 41,22 4,489 116,2

28,56 32,92 3,597 0,037 6,944 57,83

26,02 19,4 1,992 18,7 8,659 68,07

26,22 17,89 1,898 18,14 8,739 67,33

24,34 17,52 1,657 22,18 7,182 68,52

19,7 17,02 1,321 20,54 7,477 63,13

112,8

105,4

54,49

65,4

64,53

66,16

61,25

9,29 2,054 46,82 56,68

8,192 2,29 40,07 57,12

5,265 1,417 33,79 15,44

2,808 0,983 27,32 35,27

2,822 0,874 26,75 34,96

2,696 0,835 25,02 38,44

2,619 0,805 24,77 33,87

Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

Потужність очисних споруд

231,1 80,81 68,95

121,7 72,26 66,41

71,47 71,43 61,52

57,35 68,79 55,01

63,91 70,91 54,84

55,92 69,67 53,63

Забір, використання та відведення води Таблиця4.1.2 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Басейн Дністра Басейн Дніпра

13,03 57,78

11,45 47,12

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 10,10 0,427 51,15 2,192

4.2. Забруднення поверхневих вод.

4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об”єкти. На території Тернопільської області налічується 139 очисних споруд загальною потужністю 180,6 тис. м3/добу, з них 127 очисних споруд працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. У 2008 році у водойми скинуто 2,619 млн. м3 забруднених зворотних вод, з них 0,805 млн. м3 неочищених зворотних вод та 1,814 млн. м3 недостатньо очищених зворотних вод. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено 25,94 млн. м3 зворотних вод або 42,35 % від загального водовідведення. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод. Ними у річки відводиться 2,351 млн. м3 забруднених вод або 89,77 % від загального обсягу забруднених зворотних вод. Основними причинами забруднення водойм області є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені очисними спорудами для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій. У 2008 році скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об”єкти становило 13,679 тис.тон, що на 1,468 тис.тон менше, ніж у 2007 році.

31

45,75 69,94 53,66

Найбільші забруднювачі водних об”єктів Таблиця 4.2.1.1 № п/п 1.

Підприємства

Скиди забруднених зворотних вод, млн. м3

Категорія стоків*

2006

2007

2008

ДП «Комунальник»

НО

-

-

-

МКП “Добробут”, м.Бережани

НО

0,254

0,262

0,258

Зборівський ККП

НО

0,101

0,087

0,029

2.

Зборівський водоканал

НО

-

-

0,058

3.

Чортківський ВУВКГ

НДО

0,620

0,619

0,562

4.

Теребовлянський ККП

НДО

0,172

0,178

0,181

Борщівський ККП

НО

0,072

0,133

-

ДП „Борщівводоканал”

НО

0,080

-

-

Борщівська ЖЕД-1

НО

-

-

0,151

5.

Кременецький міський водоканал

НДО

-

-

-

6.

КП „Міськводгосп” м.Кременець

НДО

0,334

0,330

0,328

7.

ЗАТ „Агропродукт”

НО

0,012

0,011

0,006

* - НО – без очистки; НДО – недостатньо-очищені.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.2.2.1

млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на: побутово-питні потреби

виробничі потреби

0,002 -

0,002 -

-

0,019

0,005

0,015

16,78

15,04

34,83 4,543 0,275 0,074 2,017 58,54

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них числі без забруд очищен нених ня -

1,739

25,94

2,351

0,721

0,011 0,306 0,171 0,015

12,96 4,238 0,104 0,059

33,47 1,512 0,005 -

0,065 -

0,011 -

1,47 17,02

0,585 19,7

0,323 61,25

0,203 2,619

0,073 0,805

4.3. Якість поверхневих вод Із визначених програмою моніторингу пунктів спостережень до III категорії належать пункти спостережень в гирлах приток р. Дністер та на замикаючих ділянках Ікви і Горині, всі інші – до IV категорії. За категоріями використання створи №№ 2 та 11 належать до 32

рибогосподарських, але для достовірності оцінка якості поверхневих вод здійснена на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих коцентрацій для водойм господарсько-побутового призначення (ГДК) та фонових значень за останні два роки. Оскільки, у нашій області доволі чиста вода і перевищення ГДК майже не спостерігається, тому отримані результати доцільно порівнювати із їх фоновими показниками. р.Дністер. Особлива увага приділялася оцінці якості води р. Дністер на межі з Івано-Франківською областю (с. Петрилів) та нижче м. Заліщики, де внаслідок повені постраждали комунальні очисні споруди. У перший день повені це була дощова вода та змиви із городів і полів (можливо, отрутохімікати та засоби захисту рослин). Річка Дністер на межі з Івано-Франківською областю та у межах смт. Коропець містила велику кількість завислих речовин 418-383 мг/дм3 при фоновій 13-12 мг/дм3 та ГДК 13,75-12,75 мг/дм3, фосфатів 1,45-2,35 мг/дм3 (фон 0,26-0,5 мг/дм3) та органічних речовин - БСК5 6,24-7,36 мгО2/дм3 при фоні 2,23-2,33 мгО2/дм3 і ГДК 6 мг О2/дм3, сухий залишок знизився до 298-205 мг/дм3 при звичайному 560-570 мг/дм3. При цьому вміст нафтопродуктів, АПАР, заліза, амонійіону, нітритів, нітратів не перевищує фонових показників У порівнянні із фоновою, але у межах ГДК для водойм культурно-побутового призначення, зросла концентрація сульфатів, хлоридів, міді. Мало місце перевищення ГДК по марганцю у 2,2-9,3 рази. Наступні аналізи показали, що якість води у р. Дністер поступово повертається до фонових значень, крім азотовмісних сполук – амоній-іону та нітрит-іону. Концентрація амоній-іону зросла з 0,5-0,7 мг/дм3 до 1,3-1,5 мг/дм3, а у створах вище та нижче м. Заліщики до 2,2 мг/дм3 (фон 0,66 мг/дм3) при ГДК 2,6 мг/дм3, вміст завислих речовин знизився до 45-35 мг/дм3. У вересні зафіксовано збільшення біохімічного споживання кисню (БСК) до 8 мгО2/дм3 або 1,4 ГДК, фон 2007 року 5,5-4,0 мгО2/дм3. До 1,2-0,8 ГДК знизився вміст марганцю. За результатами аналізів проб поверхневих вод річки Дністер, відібраних у вересні-грудні, якість води у річці відповідає фоновим показникам за вмістом органічних речовин (БСК5), завислих речовин. Нижчий від фонового рівня вміст біогенних елементів (амоній-іону, нітрити, нітрати, фосфати ) У порівнянні з фоновим, зріс вміт компонентів сольвого складу (сухий залишок). За період спостережень спотерігається високий вміст заліза загального, що є характерним для наших вод. Його середній вміст становить 1,3 ГДК. Слід також відмітити високий вміст важких металів. Середня концентрація марганцю становить 1,5 фонової та ГДК. Також відбиралися проби зворотних вод, що скидаються без очистки у річку Дністер непрацюючими очисними спорудами м. Заліщики, поверхневих вод річки вище і нижче скиду та вище і нижче міста. Через 33

малий об’єм скинутих зворотних вод та повноводність Дністра, перевищень ГДК нижче скиду не зафіксовано, але мав місце негативний вплив на річку органічних речовин, біогенних елементів та розчинених солей. р.Нічлава Забруднення спостерігається в районі по всій течії річки. БСК 5 7,59 3 мг/дм на витоку до 7,38 мг/дм3 нижче м. Борщів, де відсутні очисні споруди, і до 5,72 мг/дм3 в гирлі В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону . р.Серет Від витоків до Тернополя це доволі чиста ріка, і лише після потрапляння в неї скидів очисних споруд Тернопільського ВУВКГ спостерігається погіршення показників якості. Крім м. Тернопіль на якість вод річки впливає скид неочищених стічних вод м. Чортків (БСК 5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. До гирла якість води не погіршується . В порівнянні з минулим роком якість води в річці по течії відчутно не змінилася.

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Програмою державного моніторингу довкілля у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками по Тернопільській області на 2008 рік включено 13 створів, в тому числі по басейну р. Дністер 10 створів і 3 створи на річках басейну Дніпра. Найбільшими з річок, які належать до басейну р. Дністра є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Річки Горинь і Іква належать до басейну Дніпра, протяжність їх на території області незначна, тому що вони виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку – дощовими, весь рік – підземними водами. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також у першій половині літа, коли часто випадають дощі. Найнижчий рівень в ріках (межень) – у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. Якість поверхневих вод Тернопільської області визначається природними умовами водозаборів та скидами забруднень підприємствами в населених пунктах. р. Золота Липа - м. Бережани, 74 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Збруч - смт. Підволочиськ, 137 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по завислим речовинам в І кварталі, внаслідок випадання короткочасних дощів і попадання забруднених господарськопобутових стоків. р. Збруч - смт. Скала-Подільська, 85 км. В І, ІІІ і IV кварталах спостерігається перевищення ГДК по завислим речовинам, у ІІІ кварталі також спостерігалося незначне перевищення по 34

ХСК, внаслідок попадання недостатньо очищених стоків Підволочиського ККП. р. Коропець - смт. Козова, 71 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Стрипа - м. Бучач, 34 км. Крім незначного перевищення ГДК по залізу в ІІ кварталі і по завислим речовинам в І і IV кварталах, концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої - основними забруднювачами є недостатньо очищені води Зборівського і Бучацького ККП і надмірні дощові опади. р. Серет - с. В. Івачів, 24 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Серет - м. Тернопіль, 180 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Серет - с. Касперівці, 6 км. Спостерігається перевищення ГДК по завислим речовинам в ІІІ і IV кварталах внаслідок випадання дощів, а також незначне перевищення по ХСК у ІІІ кварталі. р. Нічлава - м. Борщів, 35 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по завислим речовинам в ІІІ і IV кварталах, ХСК - у ІІІ кварталі, що пояснюється скидами забруднених побутових стоків. р. Циганка - с. Мушкатівка, 22 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по завислим речовинам у І і ІІІ кварталах, а також незначного перевищення ХСК у ІІІ кварталі, внаслідок випадання короткочасних дощів і попадання забруднених господарсько-побутових стоків. р. Іква – м. Кременець, 85 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Горинь – м. Вишнівець, 639 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по завислим речовинам в ІІ і IV кварталах, по ХСКу ІІ кварталі, внаслідок випадання короткочасних дощів і попадання забруднених господарсько-побутових стоків. р. Горинь – смт. Ланівці, 602 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по ХСК в ІІІ кварталі.

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якрсті вод Гідробіологічне дослідження стану поверхневих вод органами держуправління охорони навколишнього природного середовища, санітарного нагляду, облводгоспу, рибоохорони не проводиться.

35

4.3. 3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Посилений санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства щодо використання водних об’єктів для рекреаційних цілей, розведення та вилову риби. За даними статистичної звітної форми №18 на водоймах П категорії встановлено 71 постійний створ спостереження на річках області: Золота Липа, Збруч, Стрипа, Серет, Іква, Нічлава, Дністер для відбору та дослідження проб води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники. В 2008р. з водойм П категорії відібрано і досліджено 1028 проб на санітарно-хімічні показники, з них 55 проб не відповідала санітарногігієнічним нормативам. На мікробіологічні показники 644 проби, з них 144 проби не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам. Для забезпечення і очистки стічних вод в містах і селищах діють комунальні очисні споруди потужністю 137,9 тис. м3/добу, відведено 30,2 млн.м3 стічних вод. Через неефективну роботу очисних споруд та відсутність повної біологічної очистки 2,4 млн. м3 стоків скинуто у водойми річок недостатньо очищеними. Проведені комплексні перевірки дотримання Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України" та інших нормативних документів в Підволочиській райСЕС - березень; в Лановецькій райСЕС - травень; в Монастириській райСЕС - червень; в Бучацькій райСЕС - липень; в Підгаєцькій - вересень; в Тернопільській райСЕС - листопад. За порушення вимог санітарного законодавства, зокрема ст.18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України" до порушників вживалися заходи адміністративного впливу, а саме: накладено 220 штрафів (в 2007р. - 120), для розгляду на адмінкомісії передано 40 справ, направлені 3 справи в слідчі органи, винесено 53 постанови про тимчасове припинення експлуатації об'єктів, за пропозицією Держсанепідемслужби відсторонено від роботи 150 осіб.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об'єктів Тернопільської області сформувався під впливом гідрометеорологічних умов та викидів радіонуклідів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 3 метою контролю стану рівнів радіонуклідного забруднення здійснюється аналіз вод річок Серет, Золота Липа, Збруч, Іква, Горинь, Коропець, Нічлава та Циганка на визначення показників поверхневої активності ізотонів цезію-137. Якість поверхневих вод за радіологічними показниками (137Cs) в межах допустимої норми (від 0,054 Бк/ дм3 - 0,096 Бк/ дм3).

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Санітарно-епідеміологічною службою здійснюється державний санітарно-епідеміологічний нагляд за об’єктами централізованого (водопровідні споруди та мережі) та децентралізованого водопостачання населення. Держсанепіднаглядом охоплено 470 джерел централізованого 36

водопостачання населення, із них 41 комунальне, 158 відомчих, 271 сільських водопроводів і 6455 джерел децентралізованого водопостачання , у т.ч. 5815 колодязів, 390 артезіанських колодязів, 250 каптажа ( в 2007 році відповідно – 471; 30; 158; 273; 6537; 5882; 252; 403). На протязі 2008 року близько 11,0% водопроводів (2007 р. – 13,1 %) не відповідали санітарним нормам і правилам. Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерела централізованого водопостачання, за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, становить 6,0% та 7,7% відповідно. Відсоток дослідження проб питної води, що не відповідають вимогам держстандарту у 2008 році становив за санітарно-хімічними показниками на комунальних водозаборах – 6,4%, відомчих – 6,7%, сільських – 5,2%, за бактеріологічними показниками: на комунальних водопроводах – 8,1%, відомчих – 8,3%, сільських – 6,9%. Протягом 2008 року лабораторіями санепідстанції із джерел централізованого водопостачання було відібрано та досліджено на санітарнохімічні показники 3211 проб питної води (у 2007 р. – 3166), із них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 193, що становить 6,0% (у 2007р. – 5,9%); за бактеріологічними показниками – 7312 проб питної води (у 2007 році – 7210), із них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 564 (7,7%) проби (у 2007 р. – 7,4%). Із комунальних водопроводів по санітарно-хімічних показниках 6,4% (у 2007 році – 7,1%); по бактеріологічних показниках 8,1% (у 2007 році – 7,5%), відомчих – 8,3% (у 2007 р. – 7,7%), сільських – 6,9% (у 2007р. – 7,1%). Із джерел децентралізованого водопостачання було відібрано для дослідження на санітарно-хімічні показники 3941 проба питної води, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 603 проби, що становить – 15,3% (у 2007р. – 10,6%), на бактеріологічні показники 6298 проб питної води, з них не відповідало 1496 (23,7%) проб санітарно-гігієнічним нормативам (у 2007р. – 13,3%). Із водопровідної мережі досліджено 2818 проб питної води на санітарно-хімічні показники, із них 169 (5,9%) проб не відповідали гігієнічним нормативам (у 2007 р. – 5,8%), на бактеріологічні показники 7020 проб, із них 535 (7,6%) проб не відповідало гігієнічним нормативам (у 2007 р.

– 6,9%). Надалі залишаються вище бактеріологічні показники від середньо обласного – 8,9%, в Борщівському – 32,0%, Заліщицькому – 11,5%, Збаразькому – 14,3%, Кременецькому – 11,5%, Підволочиському – 11,2%, Чортківському – 19,0% та Тернопільському районах – 12,2%. Якість питної води із централізованих джерел водопостачання по мікробіологічних показниках в порівнянні з 2004 роком в Гусятинському районі з 5,9% до 2.7%, Зборівському – з 5,3% до 3,2%, Ланівецькому – з 3.2 до 1,2, Тернопільському – з 4,2 до 3,0%.

37

По хімічних показниках: Гусятинському – з 7,0% до 4,5%, Заліщицькому – з 8,7 до 4,0%, Монастириському – з 4,8% до 2,0%, Шумському районах – з 5,3 до 3,6%, м.Тернополі – з 4,5 до 3,0%. Більшість водопровідних мереж водопроводів експлуатуються 40-50 років без заміни і капітальних ремонтів. Тривала експлуатація водопровідних мереж і обладнання без ремонту, їх фізична зношеність та часті прориви негативно впливають на якість питної води в містах і селищах області, що сприяє бактеріологічній забрудненості безпосередньо в розподільчих мережах. Проблемним питанням залишається централізоване водопостачання сільського населення, 25,3% якого користується централізованим питним водопостачанням. Сільські водопроводи експлуатуються незадовільно, водогінні споруди колишніх сільськогосподарських підприємств передані органам місцевого самоврядування без необхідної виробничої бази та штату з обслуговування. Заміна форм власності та передача сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування загострили проблему забезпечення населення питною водою гарантованої якості, водопроводи знаходяться в незадовільному технічному стані. На відміну від більшості міст України, вода в Тернополі подається виключно з артезіанських свердловин і відповідає вимогам Державного стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Основною проблемою води, що подається з Верхньоівачівського водозабору, є підвищений вміст заліза. Вирішити питання може побудова на водозаборі водоочисних споруд, вартість яких становить близько 50 млн. грн. Серед методів знезараження води КП «Тернопільводоканал» обрав хлорування, оскільки, на думку спеціалістів підприємства та багатьох учених, саме цей метод дає змогу якнайретельніше очистити воду від різного роду кишкових та інших хвороботворних бактерій. Здійснюється воно за допомогою сучасних і високоточних хлораторів з дотриманням нормативної дози хлору 0,3-0,5 мг/дм3. На протязі більше 10 років не реєструється захворюваність населення пов’язана з погіршенням якості питної води.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. З метою покращення санітарного стану водойм у 2008 року впроваджувались заходи з будівництва каналізаційних мереж, каналізаційних станцій, каналізаційних очисних споруд, заходи щодо збереження водності та чистоти водойм, захисту населених пунктів від шкідливої дії вод. На ці заходи були використані кошти із всіх джерел фінансування в сумі 11848,5 тис. грн. із запланованих – 12776,9 тис. грн. Із загальної суми на будівництво каналізаційних очисних споруд освоєно 2261,8 тис. грн. на будівництво каналізаційних насосних станцій – 410,0 тис. грн., каналізаційних колекторів – 578,2 тис. грн., розчистку русел річок та захист сільгоспугідь і населених пунктів від шкідливої дії від 6819,5 тис. грн. У 38

порівнянні із 2007 р. зменшились обсяги фінансування робіт на водоохоронні заходи на 188,0 тис.грн. Проводилась реконструкція каналізаційних очисних споруд у містах Кременець та Борщів, будівництво каналізаційних очисних споруд з каналізаційним колектором облтубдиспансеру, будівництво каналізаційної насосної станції у м.Теребовля, продовжувались роботи з виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд у містах Зборів та Підволочиськ та розчистки русел р.р. Гнізна у Тернопільському районі, Храмова у Борщівському районі, Стрипа у Зборівському районі та ін. На виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2008 році освоєно 362,4 тис. грн. при запланованих 362,4 тис. грн.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ.

5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі.

5.1.1. Стан природних складових довкілля Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.5.1.1.1) Таблиця 5.1.1.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га* Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000

2005

2006

2007

2008

117,1**

116,5

116,5

116,5

116,5

165,2

174,8

174,3

173,8

173,2

-

5,627+1,007

5,627+1,186

5,627+1,305

5,627+1,233

19,4 6,7 (в т ч. ставки)

19,4

19,4

19,4

19,4

5,627

5,627

5,627

5,627

0,5

0,1

0,1

0,1

0,1

1,0

1,0

1,0

1,0

0,9

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

198,4

199,9

200,4

200,5

200,5

Примітка: *показники наведені за даними головного управління Держкомзему в Тернопільській області. **у 2000 році вказана загальна площа об’єктів природнозаповідного фонду, у т.ч. і тих, що входять до складу інших об’єктів ПЗФ інших категорій.

39

Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.5.1.1.2) Таблиця 5.1.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

1 1 2

2 Бережанський район Борщівський район

3

Бучацький район

4

Гусятинський район

5

Заліщицький район

6

Збаразький район

7

Зборівський район

8

Козівський район

9

Кременецький район

10

Лановецький район

11

Монастириський район Підволочиський район Підгаєцький район

12 13 14 15 16

Теребовлянський район Тернопільський район Чортківський район

17

Шумський район

18

м. Тернопіль Всього по області

3

4

66,113

39,89905

100,587

49,10836

80,212

34,55995

101,616

41,59084

68,391

38,65193

86,306

22,33463

97,741

37,40205

69,43

16,32652

91,754

41,60591

63,234

17,61512

55,815

35,56938

83,726

18,53484

49,638

18,81044

113,003

27,85644

74,911

18,2612668

90,344

26,97046

83,8

45,52375

5,852

2,618

1382,473

533,2389368

5 3,61405 0 19,4383 60 9,29015 0 14,4466 4 17,4329 3 4,42293 0 4,51305 0 1,46152 0 7,80691 0 2,81912 0 8,10138 0 3,46581 0 1,27844 0 3,81144 0 0,83286 68 5,23546 0 7,78275 0 0,72500 0 116,478 8068

6

7 0,173

8 -

1,106 0,257

-

2,191 0,177

-

0,148

-

1,187 1,556 1,378 0,91

0,052 0,347 1,2260

-

3,545 0,394

-

0,219

-

1,553 1,088 0,223

-

0,038

-

1,479 0,742 0,573

-

0,22

24,6 88 -

1,632 0,744 0,328 1,544 0,79

-

0,057

0,86 5 -

1,446 1,138 0,356 1,461 0,332 25,032

5,578

0,15 2 2570 5,0

9 932,95 7 1933,9 25 1010,0 41 1408,5 97 1325,8 92 563,3 2319,9 3 1159,2 9 868,18 1 1256,3 05 703,42 8 1058,6 11 524,35 1 1216,2 46 655,45 6 1081,1 56 1105,1 02 332,07 3 19454, 841

10 22,371

11 0,001

16,728 12,736

0,0068

16,7

0,0402

12 0,01 4 0,04 6 0,01 8 -

13 -

14 1,42 4 1,74 2 0,72 2 0,8

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Складові елементи екомережі, тис. га

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомережі тис. га Відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

15

8,932 10,599 8,048

10,736 7,858 11,534

-

0,00 6

4,155

-

0,07 3 -

16,682

0,003

-

3,813

-

14,772

-

0,00 4 -

0,00 87 -

2,45 8 0,82 8 0,74 9 0,25 7 2,64 6 0,30 2 1,57

6,641 8,306 16,985 8,9 13,376 9,197 10,384

4,261

-

-

-

9,606

-

-

-

9,538

-

-

-

5,91

-

-

-

11,725

-

-

-

20,007

-

0,02

-

0,393

-

0,75 4 0,93 5

-

199,52 5

0,051

0,00 87

0,66 8 0,83 4 1,03 3 0,40 3 0,98 3 0,58 2 0,00 2 18,0 03

8,508 6,347 11,928 9,67 7,883 15,671 0,412 173,15 5

Примітка: у графі 4 до загальної площі екомережі включено такі земельні угіддя - складові екомережі: пасовища, сінокоси, ліси та інші лісовкриті площі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, води.

5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо. Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області в останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального 40

16 -

11,368

0

використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва, порушення режиму прибережних смуг тощо. Найменшої трансформації зазнали ліси на загальній площі 200,5 тис.га, хоч корінних деревостанів в них практично не залишилося, оскільки заміна лісу велася переважно шляхом створення штучних лісових насаджень. Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювавались випас худоби, вирощування сільгосппродукції. Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис.га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного із зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. За останні роки також і відбулась суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився. В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (193,772 тис.га), чагарниками (6,625 тис.га), болотами (5,449 тис.га), на відкритих землях (18,069 тис.га), площа яких становить близько 17 відсотків території області. На сьогодні флора Тернопільської області нараховує понад 1100 видів рослин, фауна – понад 15400 видів тварин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів та до загрози існуванню для багатьох з існуючих. На сьогодні в межах області 19 видів фауни, внесених до Червоної книги України, зникло. Вказані види зустрічаються в інших регіонах України. Серед них білуга чорноморська, рибець малий, пелікан кучерявий, орел степовий, сип білоголовий, дрофа, перев’язка звичайна та ряд інших видів

41

В області, з врахуванням регіонально рідкісних видів, охороняється 256 видів тварин (22,9% від загальної кількості видів області) та 199 видів рослин (17,9 % від загальної кількості видів області). Інформація про кількість видів флори і фауни, які перебувають під охороною в області за роками наведена у таблиці 5.1.1.3). Кількість видів флори і фауни, які перебувають під охороною в області

Таблиця 5.1.2.3 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види флори, занесені до Європейського червонного списку Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

2006 рік 1110

2007 рік 1110

2008 рік 1110

2,2 81 8

2,2 81 8

2,2 81 8

7

7

7

25

25

25

118

118

118

1116

1116

1116

Види флори, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види, внесенні до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, на території Тернопільської обалсті Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види флори, занесені до Європейського червонного списку Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвен-ції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

41

41

41

108

108

108

35

35

35

182

182

182

20

20

20

38

38

38

13

13

13

29

Переліки видів флори і фауни, яким загрожує небезпека та кількість видів флори і фауни під охороною за роками додається (табл.5.1.1.3., табл.5.1.1.4).

42

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.1.2.4 № з/п

1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

Назва виду (звичайна і наукова)

2 Авринія скельна (Aurinia saxatalis (L.) Desv.). Аденофора лілієлиста (Adenophora liliiflora L.). Аконіт Бессера (Aconitum besseranum Anarz.). Аконіт кущистий (Aconitum eulophum Reichenb). Аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.). Аконіт строкатий (Ackonitum variegatum L.). Анакамптис пірамідальний (Anacamptis piramidalis (L.) Rich.). Анемона нарцисоцвіта (Anemone narcissiflora L.). Анемона розлога (Anemone laxa Juz.). Арум Бестерів (Arum besseranum Schott). Аспленій волосовидний (Asplenium trichomane L.). Аспленій муровий (Asplenium ruta-muraria L.). Астранція велика (Astrantia major L.). Баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bemh.). Беладона звичайна (Atropa belladonna L.). Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha). Береза темна (Betula obscurai A.Kotula incl. B.kotulae Zaverucha). Берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz.). Билинець довгоногий (Gymnadenia conopsea (L.) R.Br.). Білозір болотний (Parnassia palustris L.). Білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.). Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliate L.). Бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.) Брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) ( Avror). Булатка великовіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Булатка довголиста (Cephalanthera longifolia (L.)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

3

4

5

6

Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області 7 + +

+ + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

43

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

Булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich.). Бурачок гірський (Alyssum montanum L.). В‛язіль увінчаний (Coronilla coronata L.). Вишня кущова (Cerasus fruticosaPall.). Вівсюнець пустельний (Helictotrichon desertorum (Less.)

Nevski). Відкасник осотовидний (Carlina cirsioides Klok.). Відкасник татарноколистий (Carlina onopordifolia Bess ex. Szaf., Kulcz. Et Pavl.). Вільха сіра (Alnus incana L.) Moench.). Вовчі ягоди звичайні (Daphne mesereum L.). Вовчі ягоди пахучі (Daphne cneorum L.). Волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.). Волошка східна (Centaurea orientalis L.). Волошка тернопільська (Centaurea ternopoliensis Dobrocz.). Воронець колосистий (Actea spicata L.). Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.). Гвоздика Андржійовського (Dianthus andrzejowskianns (Zapal.)). Гвоздика несправжньопізня (Dianthus pseudoserotinus Blocki.). Гвоздика польська (Dianthus polonicus Zapal.). Геліосперма таємна (Heliosperma acranum Zapal.). Гіацинтик блідий (Hyacintella leucophaea (C.Koch) Schur). Гіпокрепіс чубатий (Hippocrepis comoza L.). Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith). Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.). Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.). Гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC). Громовик багатолистий (Onozma polyphylla Ledeb.). Гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria (L.) Sw.). Грушанка круглолиста (Pirola rotundifolia L.). Грушанка мала (Pyrola minor L.). Гусимець пужниковий (Arabis turrita L.). Ефедра двоколоса (Ephedra distachya L.). Жовтозілля Бессера (Senecio besseranus Minder.). Залізниця гірська

+ + + + +

+

+

+

+

+ + + + + + + + + + + + +

+ + + +

+ +

+ + + + + + +

+ +

44

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

81.

82.

83.

84.

85.

86.

87.

88.

89.

90.

91.

92.

93.

(Sideritis montana L.). Заяча конюшина Шиверека (Anthyllis schiwereckii (DC.) Blocki). Зимолюбка зонтична (Chimaphila umbellata (L.) W.Barton). Зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.). Зіновать Блоцького (Chamaecytisus blockianus.). Зіновать Пачоського (Chamaecytisus paczoskii (V.Krecz.) Klaskova). Зіновать подільська (Chamaecytisus podolicus (Blockki) Змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.). Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.). Зозулинець дрібнокрапчастий (Orchis punctulata Stev. Ex Linde.). Зозулинець обпалений (Orchis ustulata L.). Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea Huds.). Зозулинець салеповий (Orchis morio L.). Зозулинець чоловічий (Orchis mascula (L.) L.). Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.). Зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R.Br.). Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.). Зубниця бульбиста (Dentaria bulbiferia L.). Кадило сарматське (Melitis sarmatica Klok.). Кизильник чорноплідний (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt.). Клокичка периста (Staphylea pinnata L.). Клопогін європейський (Cimicifuga europaea Schipcz.). Ковила волосиста (Stipa cappilata L.). Ковила вузьколиста (Stipa tirsa Stev.). Ковила пірчаста (Stipa pennata L.). Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.). Конюшина блідо-жовта (Trifolium ochroleucon Huds.). Конюшина гірська (Trifolium montanum L.). Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum Jacg.). Конюшина червонувата (Trifolium rubens L.). Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Chatel.). Коручка болотна (Epipactis palustris (L.).). Коручка дрібнолиста (Epipactis microphylla). Коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith.). Коручка темно-червона

+ + + +

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + +

+ + + + + + + + + + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

45

94.

95.

96.

97.

98.

99.

100.

101.

102.

103.

104.

105.

106.

107.

108.

109.

110.

111.

112.

113.

114.

115.

116.

117.

118.

119.

120.

121.

122.

123.

124.

125.

126.

(Epipactis atrorubens (Hoffm. ex.

Bernh.) Schult.). Коручка чемерниковидна, морозниковидна, широколиста (Epipactis htlltdjrine (L.) Crantz. Косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.). Костяниця (Rubus saxatilis L.). Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.). Крем‛янчик гарний (Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.). Кремена гібридна (Petasites hybridus (L.) Gaertn., Mey.et Schreb.) Купальниця європейська (Trollius europaeus L.). Купина кільчаста (Polygonatum verticillaturm (L.) All). Латаття біле (Nymphaea alba L.). Леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia teruiflora (Tausch) Heldr.). Лещиця дністровська (Gypsophila thyraica A. Krasnova). Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Newm.). Лілія лісова (Zilium martagon L.). Ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.). Лунарія оживаюча (Lunaria rediviva L.). Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.). Любка зеленоквіта (Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb.). Люцерна маленька (Medicago minima (L.) Bartalini). Маренка дністровська (Asperula tyraica Bess.). Маренка Міхельсона (Asperula michelsoni V.Krecz.). Марсилія чотирилиста (Marsilea quadrifolia L.). Маруна щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.). Мигдаль степовий (Amygdalus nana L.). Мінуарція дністровська (Minuartia thyraica Klok.). Мінуарція побільшена (Minuartia aucta Klok.). Мірикарія німецька (Myricaria germanica (L.) Desv.). Молодило руське (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B.Lehm.). Молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess. Ex Szaf.) Молочай Клокова (Euphorbia klokovii Dubovik). Настінниця лікарська (Parietaria officinalis L.). Незабудка Людмили (Myosotis ludomilae Zaverucha). Образки болотні (Calla palustris L.). Одинарник європейський

+

+ + + + +

+ + + + + + + + + +

+

+

+ + + +

+

+ +

+ + + + +

+

+ +

+ + + + +

46

127.

128.

129.

130.

131.

132.

133.

134.

135.

136.

137.

138.

139.

140.

141.

142.

143.

144.

145.

146.

147.

148.

149.

150.

151.

152.

153.

154.

155.

156.

157.

158.

159.

(Trientalis europea L.). Одноквітка звичайна (Moneses uniflora (L.) A. Gray.). Орлики звичайні (Aguilegia vulgaris L.). Осока низька (Carex humilis Leys). Пальчатокорінник бузиновий (Dactylorhiza sambucina (L.) Soo). Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo). Пальчатокорінник плямистий (Dactylorhiza maculata (L.) Soo). Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) Пальчатокорінник Трауштейнера (Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Пальчатокорінник Фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo). Перстач білий (Potentilla alba L.). Півники злаколисті (Iris graminea I.). Півники угорські (Iris hungarica Waldst. et Kit). Підмаренник Бесcерів (Galium besseri Klok.). Підмаренник суборовий (Calium subnemorale Klok. et Zaverucha). Підмаренник членистий (Calium articulatum Lam.). Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.). Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.). Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.). Плющ звичайний (Hedera helix I.). Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). Росичка круглолиста (Thalictrum podolicum Lecoyer.). Рутвиця гачкувата (Thalictrum uncinatum Rehm.). Рутвиця орликолиста (Thalictrum aguilegifolium L.). Рутвиця подільська (Thalictrum podolicum Lecoyer.). Рутвиця смердюча (Thalictrum foctidum L.). Рястка двозначна (Ornithogalum amphibolum Zahar.). Самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.). Самосил подільський (Teucrium podolicum). Сеслерія Гейфлера (Sesleria heuflerana Schur.). Синяк плямистий (Echium maculatum L.). Сізюрінхій гірський (Sisurinchium montanum Greene). Скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.). Скорзонера пурпурова (Scorsonera purpurea L.).

+ + + +

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+ + + + + +

+ +

+

+ + + + + + + + + +

+ + + + + +

+ +

47

160.

161.

162.

163.

164.

165.

166.

167.

168.

169.

170.

171.

172.

173.

174.

175.

176.

177.

178.

179.

180.

181.

182.

183.

184.

185.

186.

187.

188.

189.

190.

191.

192.

193.

Сон великий (Pulsatilla grandis Wend.). Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck.). Сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.). Сонцецвіт сивий (Helianthemum canum (L.)). Стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.). Таволга пиківська (Spiraea pikoviensis Bess.). Таволга польська (Spiraea polonica Blocki). Таволжник дводомний (Aruncus dioiscus (Walter) Fernald). Тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.). Тирличничок осінній (Gentianella amarella (L.) Boern.). Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.). Тонконіг різнобарвний (Poa versicolor Bess.). Тринія багатостеблова (Trinia multicaulis Schischk.). Ферульник лісовий (Ferulago sylvatica (Bess.)Reichenb.) Фіалка біла (Viola alba Bess.). Фіалка різнолиста (Viola epipsila Ledeb.). Фізаліс звичайний (Physalis alkekengi L.). Хвощ членистий (Eguisetum telmateia Ehrh.). Холодок кільчастий (Asparagus verticillatus L.). Холодок лікарський (Asparagus officinalis L.). Холодок несправжньошерстистий (Asparagus pseudoscaber Grecescu). Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.). Цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt). Цибуля жовтіюча (Allium flavenscens Bess.). Цибуля круглонога (Allium sphaeropodum Klok.). Цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn). Blocki ex Racib.) Цибуля пряма (Allium strictum Schrad). Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.). Чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.). Чебрець моховий (Thymus muscosus Zaverucha). Шавлія кременецька (Salvia cremenecensis Bess.). Шавлія поникла (Salvia nutans L.). Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.). Шиверекія подільська (Schivereckia

+

+

+ +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ + + + +

+ +

+ +

+

48

+

194.

195.

196.

197.

198.

199.

podolika Andrz. ) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.). Шолудивник високий (Pedicularis exaltata Bess.). Шолудивник Кауфмана (Pedicularis kaufmanii Pinzg.). Юринея вапнякова (Jurinea calcarea Klok.). Язичник карпатський (Ligularia carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.). Ясенець білий (Dictamnus albus L.) Усього: 199

+ +

+ + + +

+ 81

7

25

8

118

Таблиця 5.1.2.5 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2009 року) № з/п Назва виду (звичайна і наукова)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

1 Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан, сокіл-балобан, кібець (Falco cherrug) Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) Бекас (Gallinago gallinago) Берестянка звичайна (Hippolais icterina) Беркут, орел скельний (Aquila chrysaetos) Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne) Боривітер звичайний (Falсo tinnunculus) Борсук звичайний (Meles meles) Бражник дубовий (Marumba guercus) Бражник Мертва голова (Acherontia atropos) Бугай (Botaurus stellaris) Бугайчик (Ixobrychus minutus) В’юрок звичайний (Serinus citrinella) В’юрок канарковий (Serinus serinus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelas) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Веретенник великий (Limosa limosa) Вечірниця велика

Червон а книга Україн и

Бернсь ка конвенц ія (додат ок ІІ)

2

3

+

+

CITES

4

CMS

AEWA

EUROBATS

Європе йський червони й список

5

6

7

8

+

+ +

+

+ +

+ + +

+

+

+

+ + + +

+

+

+

+ +

+

+ + + + +

49

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

(Nyctalus lasiopterus) Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (Nyctalus leisler) Видра річкова (Lutra lutra) Вирезуб (Rutilus frisii frisii) Вівсянка городня (Emberiza cirlus) Вівсянка звичайна (Emberiza citrinella) Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus) Вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix) Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita) Вільшанка (Erithacus rubecula) Вовк звичайний (Canis lupus ) Волове очко (Troglodytes troglodytes ) Вуж водяний (Natrix tessellata) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вухань звичайний (Plecotus auritus) Пухівка звичайна, гага (Somateria mollissima) Гаїчка болотяна (Parus palustris) Гаїчка гірська (Parus montanus) Глушець, глухар (Тetrao urogallus) Гоголь звичайний (Bucephala clangula) Горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus) Горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros) Горіхівка (Nucifraga caryocatactes) Горностай (Mustela erminea) Гуска сіра (Anser anser) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Деркач (Crex crex) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дибка степова (Saga pedo) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus) Дупель, баранець великий (Gallinago media)

+

+

+

+

+ +

+

+ + + + + + + +

+

+

+

+

+ + +

+

+

+ + +

+

+ + +

+

+

+

+ + +

+

+

+ + +

+ +

+

+

+

+ + + +

+ +

50

+

+

55.

56.

57.

58.

59.

60.

61.

62.

63.

64.

65.

66.

67.

68.

69.

70.

71.

72.

73.

74.

75.

76.

77.

78.

79.

80.

81.

82.

83.

84.

85.

86.

87.

88.

89.

Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos) Дятел великий строкатий (Dendrocopos major) Дятел зелений (Picus viridis) Дятел малий (Dendrocopos minor) Дятел середній (Dendrocopos medius) Дятел сірійський (Dendrocopos syriacus) Жаба гостроморда (Rana terrestris) Жаба прудка (Rana dalmatina) Жайворонок малий (Calandrella cinerea) Джерлянка червоночерева, кумка звичайна (Bombina bombina) Жовна чорна (Dryocopus martius) Жук-олень, рогач звич. (Lucanus cervus) Жук-самітник, жук-пустельник (Osmoderma eremita) Журавель білий ,стерх (Grus leucogeranus) Журавель сірий (Grus grus) Зеленяк (Chloris chloris) Змієїд (Circaetus gallicus) Зуйок малий (Charadrius dubius) Зяблик (Fringilla coelebs) Іволга (Oriolus oriolus) Скеляр строкатий, кам’яний дрізд (Monticola saxatilis) Кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe) Канюк звичайний (Buteo buteo) Канюк степовий (Buteo rufinus) Квак (Nycticorax nycticorax) Квакша звичайна, рахкавка (Hyla arborea) Кібчик (Falco vespertinus) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia) Колпиця біла (Platalea alba) Колпиця звичайна, косар (Platalea leucorodia) Коноплянка (Acanthis cannabina) Коромисло зелене (Aeschna viridis) Коромисло лучне (Brachytron pratense) Костогриз (Coccothraustes сoccothraustes)

+ + + + + + + +

+ + + +

+ +

+

+ +

+

+

+

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+ + +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+ + + +

+

+

+

+

+ +

+ +

+

51

90.

91.

92.

93.

94.

95.

96.

97.

98.

99.

100.

101.

102.

103.

104.

105.

106.

107.

108.

109.

110.

111.

112.

113.

114.

115.

116.

117.

118.

119.

120.

121.

122.

123.

Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Крижень (Anas platyrhynchos) Крондшнеп (кульон ) тонкодзьобий (Numenius tenuirostris) Кроншнеп (кульон ) великий (Numenius arquata) Кроншнеп (кульон ) середній (Numenius phaeopus) Кропив’янка прудка (Sylvia curruca) Кропив’янка садова (Sylvia borin) Кропив’янка сіра (Sylvia communis) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria) Кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) Крохаль (крех) великий (Mergus merganser) Крохаль довгоносий, крех середній (Mergus serrator) Крячок білощокий (Chlidonias hybrida) Крячок каспійський, чеграва звичайна (Hydroprogne caspia) Крячок малий (Sterna albifrons) Крячок річковий (Sterna hirundo) Крячок чорний (Sterna niger) Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga) Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violaceae) Кулик – сорока (Haematopus ostralegus) Кулик-довгоніг або ходуличник (Himantopus himantopus) Курочка мала (Porzana parva) Кутора мала, рясоніжка (Neomys anomalus) Ластівка берегова (Riparia riparia) Ластівка міська (Delichon urbica) Ластівка сільська (Hirundo rustica) Лебідь малий (Cygnus bewickii) Лебідь-шипун (Cygnus olor) Лелека білий (Ciconia ciconia) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лилик двоколірний (Vespertilio murinus) Лиска (Fulica atra) Лунь очеретяний (болотяний) (Circus aeruginosus)

+

+

+ + +

+

+

+

+

+

+

+ +

+ + + + + +

+ +

+

+ +

+

+

+

+ + + + +

+ +

+

+ + + + +

+ +

+

+

+

+

+

+

+ +

+ +

52

+

+

+

124.

125.

126.

127.

128.

129.

130.

131.

132.

133.

134.

135.

136.

137.

138.

139.

140.

141.

142.

143.

144.

145.

146.

147.

148.

149.

150.

151.

152.

153.

154.

155.

156.

157.

Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Мартин малий (Larus minutus) Махаон (Papilio machaon) Мишівка лісова (Sicista betulina) Мишівка степова (Sicіsta subtilis) Мідянка європейська (Coronella austriaca) Мінога українська (Eudontumyzon mariae) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Могильник, орел-могильник (Aquila heliaca) Мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius) Мурашка руда лісова (Formica rufa) Мухоловка сіра (Muscicapa striata) Нетопир кожанкоподібний (Pipistrellus savii ) Нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii) Нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhlii) Нічниця Бехштейна, (Myotis bechsteini) Нічниця велика (Myotis myotis) Нічниця водяна (Myotis daubentonii) Нічниця Наттерера або війчаста (Myotis nattereri) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme) Нічниця триколірна (Myotis emarginatus) Норець малий (Podiceps ruficollis) Норець чорношиїй (Podiceps nigricollis) Норка європейська (Mustela lutreola) Огар, (Тadorna ferruginea) Одуд (Upupa epops) Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) Очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus) Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) Очеретянка ставкова (Acrocephalus scirpaceus) Очеретянка чагарникова (Acrocephalus palustris) П’явка медична (Hirudo medicinalis) Павиноочка грушева (Saturnia pury)

+

+

+

+

+

+

+ + + +

+

+

+

+ + +

+ +

+ + +

+ + +

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+ + +

+

+

+

+

+ +

+

+

+ +

+

+

+ + +

+

+ +

53

158.

159.

160.

161.

162.

163.

164.

165.

166.

167.

168.

169.

170.

171.

172.

173.

174.

175.

176.

177.

178.

179.

180.

181.

182.

183.

184.

185.

186.

187.

188.

189.

190.

191.

192.

Перепілка (Coturnix coturnix) Перлівниця (Margaritifera auricularia) Перлівниця товстостінна (Unio crassus) Підковоніс великий (Rhinolophus ferrumequinum) Підковоніс малий (Rhinоlophus hipposideros) Підорлик великий, орел-скигляк (Aquila clanga) Підорлик малий, (Aquila pomarina) Плавунець широкий (Dytiscus latissimus) Плиска біла (Motacilla alba) Плиска гірська (Motacilla cinerea) Плиска жовта (Motacilla flava) Плиска чорноголова (Motacilla feldegg) Плиска жовтоголова ( Motacilla citreola) Побережник великий (Calidris tenuirostris) Побережник малий, кулик-горобець, (Calidris minuta) Повзик (Sitta europaea) Погонич (Porzana porzana) Подалірій (Iphicides podalirius) Поліксена (Zarynthia polyxena) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima) Пугач (Bubo bubo) Райдужниця велика (Apatura iris) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) Ремез (Remis pendulinus) Рибалочка звичайна (Alcedo atthis) Рибець малий (Vimba vimba tenella) Розалія альпійська (Rosalia alpina) Савка (Oxyura leucocephala) Сатурнія руда (Aglia tau) Сиворакша (Coracias garrulus) Синиця блакитна (Parus caeruleus) Синиця велика (Parus major) Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus) Синиця чубата (Parus cristatus)

+ + + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + + + + +

+

+ +

+

+ + +

+

+

+

+

+

+

+ + + + + +

+

+

+

+ +

+

+ + + + + +

54

+

193.

194.

195.

196.

197.

198.

199.

200.

201.

202.

203.

204.

205.

206.

207.

208.

209.

210.

211.

212.

213.

214.

215.

216.

217.

218.

219.

220.

221.

222.

223.

224.

225.

226.

227.

СинявецьМелеагр (Polyommatus daphnis) Сипуха (Тyto alba) Сич хатній (Athene noctua) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Скопа (Pandion haliaetus) Слимак виноградний (Hebix pomatia) Сліпак подільський (Spalax zemmi ) Сова болотяна (Asio flammeus) Сова вухата (Asio otus) Сова довгохвоста (Strіx uralensis) Сапсан (Falco peregrinus) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos) Соловейко східний (Luscinia luscinia) Сольпуга звичайна (Galeodes araneoides) Сорокопуд-жулан (Lanius collurio) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor) Стерв’ятник (Neophron percnopterus) Стерлядь (Acipenser ruthenus) Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini) Стрічкарка велика червона (Catocala dilekta) Стрічкарка малинова (Catocala sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi) Тинівка лісова (Prunella modularis) Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) Тхір степовий (Mustela eversmanniі) Коловадник ставковий або уліт поручайник (Тringa stagnatilis) Умбра (Umbra krameri) Ховрах європейський (Spermophillus citellus) Хом’як звичайний (Cricetus cricetus) Хохуля звичайна (Desmana moschata) Чайка (Vanellus vanellus) Чапля велика біла (Ardea alba) Чапля жовта, чепура

+ +

+

+

+ + + +

+

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + +

+ +

+

+

+

+ + + + + + + +

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ +

+ +

+

55

+

+

228.

229.

230.

231.

232.

233.

234.

235.

236.

237.

238.

239.

240.

241.

242.

243.

244.

245.

246.

247.

248.

249.

250.

251.

252.

253.

254.

255.

256.

(Ardeola ralloides) Чапля руда (Ardea purpurea) Часничниця звичайна (Palobates fuscus) Чекан лучний (Saxicola rubetra) Чекан чорноголовий (Saxicola torguata) Казарка червоновола (Rufіbrenta rufіcollis) Черепаха болотяна (Emys orbicularis) Чернь білоока (Aythya nyroca) Чернь червоноока (Netta erythrophthalma) Чернь червоноголова (Aythya ferina) Чечітка звичайна (Acanthis flammea) Чиж (Spinus spinus) Чирок-свистунець або чирянка мала (Anas crecca) Чоп великий (Zіngel zingel strebеr) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Шишкар сосновий (Loxia pityopsittacus) Шишкар білокрилий (Loxia leucoptera) Шпак рожевий (Sturnus roseus) Шугайчик малий (Ixobrichus minutus) Шуліка рудий (Milvus milvus) Шуліка чорний (Milvus migrans) Щеврик лісовий (Anthus trivialis) Щеврик лучний (Anthus pratensis) Щеврик червоногрудий (Anthus cervinus) Щиглик (Carduelis carduelis) Ялець-андруга (Leuciscus souffia agassizi) Яструб великий (Accipiter gentilis) Яструб малий (Accipiter nisus) Ящірка зелена (Lacerta viridis) Ящірка прудка (Lacerta agilis) Усього: 256

+

+

+

+ + + +

+

+

+

+

+ +

+ + + + + +

+ +

+ +

+

+ + +

+ +

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

35

20

+

+ + + + +

+ + 108

82

38

13

29

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Станом на 1 січня 2009 року природнозаповідний фонд області становить 116,478 тис.га або 8,41 відсотка території області. З цих земель надано у користування установам природнозаповідного фонду 10,717 тис.га.

56

Важливу роль у збереженні генофонду флори відіграє Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення. Колекція природної флори включає 1369 таксонів, які відносяться до 5 класів, 138 родин, 566 родів. З них 43 види віднесено до Червоної книги України, 1 – СITES, 4- БЕРН, 2 – ЧК МСОП. У межах ботанічного саду виділено заповідну зону, де зосереджено основні місцезростання червонокнижних та рідкісних видів рослин, що зростають у природній флорі ботанічного саду. З метою охорони та відновлення мисливської фауни, в тому числі копитних тварин, користувачами мисливських угідь області у 2008 та попередніх роках проводилось полювання відповідно до затверджених лімітів. Це сприяло збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2004 роком з 2311 голів до 2750 (16,0 %) та дикої свині – із 579 голів до 714 голів (32,2 %). Завдяки покращенню умов перебування та охороні збільшилась чисельність видів тварин, занесених до Червоної книги України – борсука та видри. Так, чисельність борсука в області у 2005 році становила 868 особин, а у 2007 році – 1273 особини; видри – відповідно 258 та 349 особин. З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє 46 ділянок з відтворення диких тварин, які входять до складу природно-заповідного фонду. Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області проводились заходи щодо створення в агроландшафтах ділянок лісової та лучної рослинності. Протягом 2008 року створено 452,7 га ділянок лісової рослинності, виведено 678,7 га деградованої ріллі з інтенсивного використання для залуження та природного відновлення лучної рослинності. Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області проводились заходи щодо створення в агроландшафтах ділянок лісової та лучної рослинності. Протягом 2008 року створено 852 га ділянок лісової рослинності, виведено 349 га деградованої ріллі з інтенсивного використання для залуження та природного відновлення лучної рослинності. З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2008 року проводились роботи з організації ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Товтровий степ” площею 126,5 га, ботанічного заказника загальнодержавного значення „Волощина” площею 42,0 га, ботанічного заказника місцевого значення „Волощина” площею 23,3 га ботанічної пам’ятки природи місцевого значення „Теребіш” площею 0,9 га, комплексної пам’ятки природи місцевого значення „Дівоча гора” площею 5,0 га, комплексних пам’яток природи місцевого значення „Велике сідло” площею 17,1 га та „Останці Подільських Товтр” площею 15,4 га. З метою збільшення площі екологічної мережі держуправлінням у 2008 році в цілому велися роботи з організації 29 територій та об’єктів природнозаповідного фонду орієнтовною площею 26,3 тис. га, у т.ч. двох 57

національних природних парків (далі – НПП) „Данилів град” (робоча назва „Кременецькі гори“) і „Дністровський каньйон”, розширення двох геологічних пам’яток природи місцевого значення на 16,8 га та зміни їх категорії. Станом на 01.01.2009 землекористувачами погоджено організацію НПП „Данилів град” (робоча назва “Кременецькі гори“) на усіх запропонованих площах 12,1 тис га. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 5,9 тис. га, що становить 46,9 % від запропонованої – 12,6 тис.га. Розпорядженням голови Кременецької райдержадміністрації від 02.12.2008 № 825 затверджено акт вибору та обстеження земельних ділянок для створення НПП на території району на площі 2864,6 га. Держуправлінням листом від 04.12.2008 №2-1/5974 направлено матеріали про погодження організації НПП на розгляд сесії Кременецької районної ради. Землекористувачами погоджено організацію національного природного парку „Дністровський каньйон” на площі 8,1 тис га, що становить 95,3 % від запропонованої – 8,9 тис.га. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 4,1 тис.га, що становить 30,7 % від запропонованої – 13,4 тис.га. Основною причиною зволікання є недостатнє виконання райдержадміністраціями та місцевими радами своїх повноважень у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі, що призвело до гальмування підготовки матеріалів до проектів Указів Президента України про організацію НПП у встановлені терміни: „Данилів град” – до 1 листопада 2008 року, „Дністровський каньйон” - до кінця 2008 року. Природним заповідником „Медобори” проводились регуляторні заходи щодо збереження степових екосистем та рідкісних видів рослин на г. Гостра, в ур. Волове у заповіднику та в ур. Дівочі скелі та Маслятин філії Кременецькі гори. У 2008 році вжито такі заходи з реалізації Загальнодержавної та регіональної програм формування національної екологічних мережі: - забезпечено підготовку документів для організації 16 території та об’єктів природно-заповідного фонду, які подано обласній раді для їх оголошення. Тернопільскій обласній раді направлено клопотання про оголошення 12 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 7,55 га, зміну меж, категорій та збільшення площі 2 заповідних об’єктів місцевого значення з 15,7 га до 32,5 га, погодження організації 2 заповідних об’єктів загальнодержавного значення площею 42,2 га. Вказані заповідні об’єкти були оголошені у 2009 році; Станом на 01.01.2009 в області функціонує 548 об'єктів природнозаповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею близько 116,8 тис. га., з них загальнодержавного значення - 33 об'єкти площею понад 22,6 тис. га, місцевого значення - 515 об'єктів площею більше 93,9 тис. га; 58

- вилучено деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження на площі 0,348 тис.га. Всього протягом 2001 -2008 років вилучено 12,736 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 20 % від передбачених програмою; консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась; шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 2 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2008 років ренатуралізовано 35 га, що становить 34,7% від передбачених програмою; - створено 852 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001 -2008 років створено 1742,7 га захисних лісонасаджень з 11100 тис.га, що становить 15,7 % від передбачених програмою; - у 2008 році полезахисні смуги не створювались. Всього протягом 2001-2008 років створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою; - всього розроблено 4 проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 19,5 км, що становить 0,3 % від загальної протяжності річок (6066 км), їх площа становить 25, 7тис. га. У 2008 році проекти не розроблялись; - розроблено 82 пооб’єктних проекти прибережних захисних смуг навколо ставків. Всього протягом 2001 - 2008 років розроблено 463 проекти, що становить 52,3 % від загальної кількості ставків (886 шт.), площа прибережних захисних смуг становить 1,498 тис.га; - протягом 2008 року проведено геодезично-вишукувальні роботи на 15 об’єктах природно-заповідного фонду площею 4,5 тис. га в тому числі: 1загальнодержавного значення та 14 - місцевого. На даний час, з урахуванням об’єктів ПЗФ у межах держлісфонду, документами з землеустрою та матеріалами лісовпорядкування визначені в натурі межі на 294 об’єктах ПЗФ загальною площею 46,8 тис.га, що становить 52,5 % від їх кількості, 40,1 % від площі. З метою збільшення площі екологічної мережі держуправлінням у 2008 році, у межах компетенції, сформовано Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009, який листом від 15.01.2009 №1-/112 надіслано в електронному вигляді Державній службі заповідної справи Мінприроди України, переглянуто переліки видів флори та фауни Тернопільської області, яким загрожує небезпека. Перелік територій та об’єктів екомережі області не вівся у зв’язку з відсутністю Порядку ведення Переліків територій та об’єктів екомереж, порядку державного обліку територій та об’єктів екомережі і та відповідного нормативно-правового документу про його затвердження. У 2008 році роботи з інвентаризації флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі та оцінки стану популяцій червонокнижних видів тварин і рослин не велися. Протягом минулого року держуправлінням виявлено 1 місце зростання видів рослин, 59

внесених до Червоної книги України і Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території області. Роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу у порядку, непередбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 195 та від 15.11.1994 №772 у 2008 році не велися. З даного приводу держуправління неодноразово зверталось до Департаменту біотичних, водних, земельних ресурсів і екомережі з проханням надати копію наказу про визначені Мінприроди України базові територіальні наукові організації (установи), які проводять облікові та кадастрові роботи рослинного світу. Станом на 1 січня 2009 року Інститутом екології Карпат НАН України у 2005-2006 роках складено попередній список видів судинних рослин області, список тварин області з указанням категорій охорони у різних природоохоронних списках. На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2008 році освоєно 1904,7 тис.грн., у т.ч. з місцевих бюджетів 135,1 тис.грн. Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення локальних схем формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися. Постійно проводилось висвітлення у ЗМІ питань щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через Веб-сторінку управління, обласне радіо, телебачення, газети, під час безпосередньої роботи з громадськими організаціями 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі. Сучасний стан збереження біорізноманіття в області вимагає невідкладних заходів для його збереження та призупинення загальної тенденції зниження чисельності майже усіх видів тварин і рослин. В області діє Програма формування регіональної екологічної мережі, затверджена рішенням обласної ради від 26 липня 2002 року №32, регіональна схема формування екологічної мережі Тернопільської обалсті”, затверджена рішенням обласної ради від 18 грудня 2008 року №447. Окремі заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі включені до: - Програми (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки”, затверджена рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №265.

- Програми розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 2007-2015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 31 грудня 2007 року №264; 60

- Середньострокової програми соціально-економічного розвитку Тернопільської області на період до 2011 року, затвердженої рішенням обласної ради від 27 травня 2008 року №279; - Програми розвитку лісового господарства Тернопільської області до 2015 року , затвердженої рішенням обласної ради від 27 травня 2008 року №289. Для організаційного забезпечення виконання Програми формування регіональної екологічної мережі розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002 №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено відповідну координаційну раду, а розпорядженням від 20.05.2009 №341 затверджено новий склад обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2006р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. З метою прискорення підготовки документів з організації національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон” головою облдержадміністрації видно доручення від 07.10.2008 №127 „Про організаційне забезпечення створення національних природних парків „Дністровський каньйон” та „Кременецькі гори. У грудні 2008 року питання організації НПП розглянуто на колегії облдержадміністрації, роботу Борщівської та Заліщицької райдержадміністрацій в питаннях організації парку визнано недостатньою. З даного приводу головою облдержадміністрації видано розпорядження від 26.12.2008 № 978 “Про активізацію робіт з організації національного природного парку „Дністровський каньйон” З метою виконання Указу Президента України від14.02.2008р. №121/2008 „Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2008 року „Про стан виконання Указу Президента України від 21 листопада 2005 року №1643 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» головою облдержадміністрації видано розпорядження від 28.02.2008 №147 „Про стан виконання місцевими органами влади робіт з установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду”. З метою активізації робіт з виконання п.5 Указу Президента України від 23.05.2005 №83, пункту 6 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 8 січня 2008 року у жовтні 2008 та січні 2009 років вказане питання установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду розглянуто на двох засіданнях обласної робочої групи з питань забезпечення установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ.

61

20.10.2008 було проведено засідання координаційної ради з питань формування національної екомережі, де було вирішено схвалити регіональну схему формування екомережі Тернопільської області та рекомендувати обласній раді прийняти рішення про її затвердження.

5.2.1. Лісові ресурси Загальна характеристика лісового фонду області Тернопільська область відноситься до малолісистих областей України. За інформацією Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області (форма 6-зем) площа земель лісогосподарського призначення області станом на 01.01.2009 становила 200,5 тис. га, з них 185,6 тис.га вкритих лісовою рослинністю земель. Лісистість Тернопільської області складає 14,5 %, що нижче за науково-обгрунтований показник для регіону (20 %) та середній для України (16 %). Ліси на території області розташовані вкрай нерівномірно і зосереджені , в основному, у північній (з переважанням соснових деревостанів) і північнозахідній частині (бук, граб), де лісистість досягає 20-25 %, а також в південній частині (дуб, граб), де лісистість досягає 14-18 %. Лісові масиви розташовані, в основному, на плато та схилах Бережанського горбогір’я, Кременецьких гір, Товтрового кряжу та у долинах річок Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Дністер та виконують захисні, водорегуляторрні, рекреаційнооздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. На даний час 156,7 тис.га лісів області (78 %) перебувають у постійному користуванні 7 державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, а саме: Тернопільського, Кременецького, Бучацького, Чортківського лісових господарств, Бережанського лісомисливського господарства, природного заповідника „Медобори” та ДП „Тернопільліснасінняцентр”; 24,8 тис.га агролісогосподарських підприємств Мінагропролітики (1 державне та 6 комунальних підприємств). Непереданих будь-якому користувачеві та не взятих під охорону державними лісогосподарськими підприємствами лісових земель нараховується біля 9,5 тис.га. Стан охорони цих лісів, які перебували в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, вкрай незадовільний: у складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках – знищення або значне пошкодження лісів. Основною причиною зволікання із завершенням передачі лісів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств є позиція Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке мотивує своє небажання приймати у користування ліси незадовільним фінансуванням цих робіт, в першу чергу на виготовлення державних актів на право постійного користування.

62

Усі лісогосподарські підприємства (за винятком ПЗ „Медобори” та Шумського РКЛГМП „Волинь”) здійснюють ведення лісового господарства без державних актів на право постійного користування землею. Характеристика земель лісогосподарського призначення області наведена у таблиці 5.2.1.1.1 Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.2.1.1.1. № з/п 1 1.

1.1

1.2

1.3 2.

3.

Одиниця виміру 3 тис. га

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства площа земель лісогосподарського призначення агролісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні головного управління АПК Тернопільської ОДА площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі області)

тис. га

Кількість 4 200,5

156,7

тис. га

24,8

тис. га

14,1

тис. га

185,6 14,5

%

В області за останні роки помітна незначна позитивна динаміка у зміні площ лісових ділянок та запасу деревостанів. Показники наведено у табл.5.2.1.1.2 Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів Таблиця 5.2.1.1.2. Показники Площа лісів, тис.га * Площа лісів, у % від загальної площі області Середній запас деревини, кбм/га Середня зміна запасу, кбм/га

1981 рік 185,1 13,4 91 2,0

2006 рік 200,40 14,5 137 3,69

2007 рік 200,49 14,5 141 3,70

2008 рік 200,52 14,5 141 3,70

*- за інформацією Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області

Ліси Тернопільщини виконують переважно захисні, водорегулюючі, рекреаційно-оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Площа лісів, які мають обмежене експлуатаційне значення, становить 112,8 тис.га (56 %), в тому числі: рекреаційно-оздоровчих лісів – 41,7 тис.га; захисних лісів - 78,5 тис.га. Площа експлуатаційних лісів становить 87,7 тис.га земель лісогосподарського призначення області. Можливих для експлуатації лісів у всіх категоріях захисності налічується 103,0 тис.га, що складає 51,4 % всіх лісів регіону.

63

Розподіл земель лісогосподарського призначення в розрізі категорій земель наведено у табл. 5.2.1.1.3. Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2009 року) Таблиця 5.2.1.1.3.

усього

вкриті лісовою Землі лісогоспо- рослин-ністю дарського признау тому чення числі (усього), лісові тис. га культури 200,5

185,6 101,5

Лісові землі, тис. га не вкриті лісовою рослинністю незімкнуті лісові культури

інші не вкриті лісовою рослинністю

4,5

6,5

Нелісові землі, тис. га у тому числі сільськогосподарські угіддя інші усього усього усьоголі нелінелісо-вих не расо-вих сові земель вкритих сінопасо- зом зе-мель землі ріл-ля лісовою жаті вища с/г рослинугідь ністю 11,0

196,6

0.9

0.8

0.1

1,8

2.4

4.2

Відтворення лісів Протягом 2008 року створено 852 га нових лісових насаджень (на 88,5 % більше, ніж у 2007році), відновлено лісонасаджень під суцільними вирубками на площі 923 га, у т.ч. шляхом штучної посадки – 503 га, посіву – 340 га, природного поновлення – 80 га. На жодну з площ, де проведено заходи з лісорозведення протягом 2008 року, не оформлено документів на право постійного користування лісовими земельними ділянками. Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень на протязі 2004 – 2008 років наведені на рис. 5.2.1.2.1.

1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

лісовідновлення і лісорозведення, всього га

в т.ч. створення нових лісових насаджень - га.

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 2008 рік рік (план) (факт)

оформлення державних актів на право постійного користування лісовими земельними ділянками - га.

Рисунок. 5.2.1.2.1.Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень На протязі останніх двох років загальна площа ділянок, де проведено лісовідновлення, зменшилась у зв’язку з скороченням обсягів суцільних рубок.

64

Для лісорозведення органами місцевого самоврядування виділяються ділянки деградованих і малопродуктивних земель ( на крутосхилах, кам’янистих місцях, еродованих землях тощо), тому новостворені ліси виконуватимуть переважно захисні та водорегулюючі функції. Полезахисні лісові смуги, як окремий вид захисних насаджень, у зв’язку з відсутністю проблем, характерних для південних областей, не створюються (табл.

5.2.1.2.2.) Табл. 5.2.1.2.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду, га Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях, га Створення полезахисних лісових смуг, га

2000

2005

2006

2007

2008

741

1136

1035

939

923

39

24

313

455

852

-

-

-

-

-

Незадовільний стан робіт із оформлення державних актів на право постійного користування зумовлений відсутністю фінансування на ці роботи. Слід відмітити, що практично весь обсяг робіт щодо лісорозведення (крім 2,0 га новостворених лісів) виконаний підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства. На заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня лісистості підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства освоєно коштів у сумі 20983,8 тис. грн., у т. ч. з державного бюджету 4624,4 тис. грн., власні кошти 16359,4 тис. грн. Для проведення заходів із створення нових лісових насаджень у 2009 році, що повинно забезпечити збільшення лісистості області до оптимальних показників, та оформлення державних актів на право користування новоствореними лісовими ділянками, враховуючи створені у минулих роках, необхідно забезпечити повноцінне фінансування цих робіт з Державного та місцевих бюджетів. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників У 2007-2008 роках в лісах області випадків лісових пожеж не зафіксовано (таблиця 5.2.1.3.1). До настання пожежонебезпечного періоду 2008 року лісогосподарськими підприємствами області організовано 53 добровільні пожежні дружини з числа працівників лісової охорони, пожежних сторожів, робітників чисельністю 397 чоловік. Табл. 5.2.1.3.1 №

Район

Кількість випадків

-

-

-

Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га Завдані збитки, тис. грн. Лісові землі Нелісові Звітний Попередній в т.ч. всього в т.ч. землі рік, га рік, га побічні ** всього верховими -

65

-

Протягом 2008 року влаштовано мінеральних смуг протяжністю 72 км., проведено догляд за мінералізованими смугами протяжністю 146 км., проведено 261 рейд по виявленню порушників правил пожежної безпеки, перекрито 72 несанкціоновані дороги, встановлено 98 елементів наглядної агітації тощо. Лісогосподарськими підприємствами у 2008 році проведено суцільних санітарних рубок та вибіркових санітарних рубок на площі відповідно 91 га та 3376 га Санітарні заходи проводились в насадженнях, які зазнали пошкоджень від вітровалів та буреломів поточного та минулих років та в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб лісу по Тернопільському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на 1.01.2008становив 4628,1 га., а на кінець року 5304,7га. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. Внаслідок проведення комплексу лісогосподарських заходів протягом 2008 року ліквідовано 1422,5 га осередків хвороб лісу. Основними хворобами лісових насаджень лісогосподарських підприємств є: опеньок осінній: 2951,5 га або 57,0 %; бактеріальний рак ясена: 738,4 га або 14,3 %; коренева губка: 633,9 га або 12,2 %; поперечний рак дуба: 382,7 га або 7,4 %; трутовики: 220,3 га або 4,2 %; осиковий трутовик: 111,5 га або 2,1 %; голландська хвороба ільмових: 103,4 га або 2,0 %; стовбурні гнилі: 17,4 га або 0,5 %; березова губка: 11,0 га або 0,2 %; соснова губка: 4,3 га або 0,1 %. Особливо сильне занепокоєння викликає всихання стиглих та пристигаючих дубових насаджень області, що зумовлює, в свою чергу, наступне масове заселення цих насаджень листогризучими шкідниками – золотогузом, п’ядунами, шовкопрядом, хрущами, а також заселення опеньком осіннім. Авіаційно-хімічна боротьба з шкідниками та хворобами лісу лісогосподарськими підприємствами області в 2008 році не проводилася. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Незважаючи на обмежене експлуатаційне значення лісів області, в останні роки спостерігається збільшення кількості деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування. У 2004 році розрахункова лісосіка для лісогосподарських підприємств області становила 100,5 тис.м.3, а в 2007 році – 156,1 тис.м.3, що на 55 % більше. Починаючи з 2007 року, збільшення обсягу лісосічного фонду, незважаючи на негативні зауваження в процесі погодження зведеної відомості розрахункових лісосік держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, відбулося за рахунок ДП „Бережанське лісомисливське господарство” та частково ДП „Чортківське лісове 66

господарство” - в основному за рахунок збільшення вирубки відповідно бука лісового та дуба звичайного (в 2 рази для букової та 2,6 разів для дубової господарських секцій). Основною причиною збільшення розміру лісозаготівель стало зниження віку рубки головних лісоутворюючих порід, яке, на думку держуправління, прийняте без врахування принципу безперервності лісокористування, враховуючи лише показник економічної ефективності. Негативний екологічний ефект в результаті збільшення розміру лісокористування в букових лісах області дещо нівелюється внаслідок часткового застосування системи поступових рубок, яка більше відповідає біології даного виду. Слід зазначити, що внаслідок зменшення темпів виробництва, зумовленого світовою економічною кризою, у 2008 році зменшився об’єм заготівлі деревини від рубок головного користування в межах наданих лімітів. Так, у 2008 році рубки проведено на площі 859 га (у 2007 році – 899 га) із заготівлею 147,1 тис.м.3 ліквідної деревини (у 2007 році – 150,0 тис.куб.м. при незмінному ліміті в розмірі 156,1 тис.куб.м). В основному, економічними факторами пояснюється і бажання ДП «Бережанське лісомисливське господарство» у 2008 році зменшити обсяги розрахункової лісосіки на 2008 та наступні роки із 48,9 тис.куб.м до показника 35,8 тис.куб.м. (у буковій госпсекції зменшено ліміт на 6,1 тис.куб.м; грабовій госпсекції – на 4,5 тис.куб.м; дубовій – 2,1 тис.куб.м). Держуправлінням погоджено згаданий проект розрахункової лісосіки рубок головного користування для ДП «Бережанське лісомисливське господарство», що дозволить значно скоротити обсяги суцільних рубок. У 2008 році підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства з 145,0 тис.м.3 деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування, фактично освоєно 140,3 тис.м.3 (96,8 %) і відповідно підприємствами агропромислового комплексу з 11,1 тис.м.3 освоєно 6,8 тис.м.3 (61,3 %). Видача лісових квитків власниками лісів або постійними лісокористувачами області для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт на умовах короткострокового тимчасового користування не проводилась. Обсяги спеціального використання лісових ресурсів державного значення наведені у табл. 5.2.1.4.1

67

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році* Таблиця 5.2.1.41. Лісокористувач

ДП «Бережанське лісомисливське господарство» ДП «Бучацьке лісове господарство» ДП «Кременецьке лісове господарство» ДП «Тернопільське лісове господарство» ДП «Чортківське лісове господарство» ДП «Бережанирайагроліс» Монастириське КЛГП

Затверджена Фактичрозра-хункова но зрулісосіка, тис. м3 бано разом, га/ тис.м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактичнорозрахун-кова фактич розрахун фактичкова зрубано, лісосіка, но зрукова но лісосіка, тис. м3 тис. м3 бано, лісосіка зрубано, тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3

48,9

350 / 45,9

3,0

2,98

43,3

40,791

2,6

2,129

20,9

108 / 19,6

0,4

0,397

17,8

16,504

2,7

2,699

23,3

116 / 22,719

6,8

6,801

13,9

13,409

2,6

2,609

16,1

73 / 16,146

1,4

1,433

11,5

11,540

3,2

3,173

35,8

160 / 35,812

0,8

0,754

34,1

34,146

0,9

0,912

1,3

-

-

-

1,1

-

0,2

-

2,6

22,5/2,607

-

-

1,9

1,907

0,7

0,7

Шумське КСЛМП «Волинь» Зборівське РКАЛГП

2,6

7,3/ 1,244

0,1

0,092

2,1

0,938

0,4

0,214

0,4

1,1 / 0,061

-

-

-

-

0,4

0,061

Кременецьке РЛГП Підгаєцьке РКСЛГП

1,6

11,0/ 1,563

-

-

1,6

1,563

-

-

2,1

9,8/ 1,336

-

-

1,8

1,231

0,3

0,105

Бучацьке РКСЛГП (ліквідоване) Всього

0,5

-

-

-

0,3

-

0,2

-

156,1

858,9 / 147

12,5

12,457

129,4

122,029

14,2

12,602

Примітка: * - облік використання лісових ресурсів державного значення в розрізі адміністративних районів та облік по площі фактично зрубаної деревини у розрізі господарств не ведеться

Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів У 2008 році лісогосподарськими підприємствами області проведено рубок по всіх видах проміжного користування на площі 7533 га, в процесі яких заготовлено 135,2 тис. куб.м. деревини. У звітному році спостерігається тенденція до скорочення об’ємів проведення лісогосподарських заходів порівняно з попередніми роками (по площі – на 4,4 %, по об’єму заготовленої деревини – на 14,6 %). Слід відмітити зменшення площ, пройдених суцільними санітарними та лісовідновними рубками (відповідно на 20,9 % і 15,3 % у порівнянні з 2007 роком). Рубок, пов’язаних з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, проведено на площі 129,4 га з вирубкою 5,03 тис. куб.м деревини (відповідно, на 63 % та на 45 % менше, ніж у минулому році): в тому числі підприємствами Тернопільського ОУЛМГ - на площі 104 га з вирубкою 2,66 тис. куб.м, агролісогосподарськими підприємствами Мінагрополітики - на площі 25,4 га з вирубкою 2,37 тис. куб.м. Динаміка проведення лісогосподарських заходів з наведена у табл.

5.2.1.5.1

68

Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.2.1.5.1 Рік проведення заходів

Загальна площа, га

Фактично зрубано деревини, тис. м3

Порівняння показників (га/ тис. м3) у порівнянні з 2005роком

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2005

6948

158,1

100 %

2006

7103

152,3

102,2 % / 96,3 %

2007

7880

158,0

113,4 % / 99,9 %

2008

7533

135,2

108,4 % / 85,5 %

2005

3216

49,2

100 %

2006

3294

50,6

102,4 % / 102,8 %

2007

3465

51,2

107,7 % / 104,1 %

2008

3269

47,5

101,6 % / 96,5 %

2005

57

11,4

2006

45

9,0

78,9 % / 78,9 %

2007

59

9,5

103,5 % / 83,3 %

2008

50

8,8

87,8 % / 77,2 %

у тому числі: 1. Рубки догляду

2. Лісовідновні рубки 100 %

3. Суцільні санітарні рубки 2005

117

21,6

100 %

2006

139

23,3

118,8 % / 107,9 %

2007

115

19,2

98,3 % / 88,9 %

2008

91

16,8

77,8 % / 77,8 %

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. На виконання вимог Закону України "Про рослинний світ" з метою науково-обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 р. № 33, затверджено порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення в Тернопільській області. Завдяки регулюванню держуправлінням і більш дієвого контролю за дотриманням заготівельними організаціями вимог нормативних документів, в області значно скоротились обсяги заготівлі лікарської сировини, зростаючої в природних умовах. Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів здійснювалось заготівельними організаціями області на підставі дозволів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, виданих в межах лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у Тернопільській області, затверджених рішеннями Тернопільської обласної ради. У 2008 році дозволи 69

на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів видано двом користувачам природних рослинних ресурсів. Обсяги заготівлі лікарської сировини заготівельними організаціями області за 2000 і 2005-2008 роки наведена у табл. 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.2.2.1. Вид рослин

Аїр тростиновий Астрагал сололдколистий, трава Багно звичайне, трава Барбарис звичайний, корені Барбарис звичайний, листя з кв. Барвінок малий, трава Бедринець ломикам еневий, Береза бородавчаста, бруньки Береза бородавчаста, листки Беладона звичайна, листя Блекота чорна, листки Борщівник європейський, Бузина трав’яниста, корені Бузина чорна, плоди Бузина чорна. , квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Валеріана лікарська, трава Верба біла, кора Верес звичайний, трава Вербена лікарська, трава Вербозілля лучне, трава Вероніка лікарська, трава Вільха сіра, шишечки Вовконіг європейський, трава Вовче тіло болотне, рослина Вовчуг колючий, листя Вовчуг колючий, квітки Волошка синя., квіти Гадючник в’язолистий, квіти Гадючник в’язолистий, корені Герань Робертова, трава Герань криваво-червона, трава Герань лучна, трава Гикавка сіра. ,трава Гірко каштан звичайний, квіти Гірко каштан звичайний, кора Гірчак зміїний, корені Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава

Обсяги заготівлі, т

2000 лімі фак т т 0.025 0.025

2005 лімі фак т т 0,05 0,05 0,025 0,025

-

2007 лімі фак т т -

-

-

-

0,03 0,02 0,025

0,03 0,02 0,025

0,02 0,03

0,02 0,03

-

-

-

-

-

-

0,03 0,02 0,02

0,03 0,02 0,02

0,03 0.015 -

0,03 0.015 -

-

-

-

-

-

-

0,05 0,01 0,01 0.025 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,03 0,025 0,05 -

0,05 0,01 0,01 0.025 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,03 0,025 0,05 -

0,04 0,01 0,03 0,025 0,025 0,54 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0,02 0,03 0,02

0,04 0,01 0,03 0,025 0,025 0,54 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0,02 0,03 0,02

0,385 -

0,216 -

0,325 -

0,253 -

0,325 -

0,26 -

0.02 0,025 0,02 0,02

0.02 0,025 0,02 0,02

0.025 0,01 -

0.025 0,01 -

-

-

-

-

-

-

0,025

0,025

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0.01 0,01

0.01 0,01

-

-

-

-

-

-

0,025 0,025

0,025 0,025

0,01 0,02 0.025

0,01 0,02 0.025

-

-

-

-

-

-

0,02

0,02

0,01

0,01

-

-

-

-

-

-

0,025 0,035 0,035

0,025 0,035 0,035

0,03 0,025 0.025

0,03 0,025 0.025

-

-

-

-

-

-

70

2006 ліміт факт

2008 ліміт

факт

Глід криваво-червоний, квіти Глід криваво-червоний, плоди Глуха кропива біла, трава Горіх волоський, листя Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди Гравілат міський, корені Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний. Трава Дріоптеріс чоловічий, корені Дуб звичайний. , кора Дурман звичайний, листя Дягель лікарський, корені Еспарцет піщаний, трава Живокіст лікарський, корені Жостір проносний, плоди Заяча конюшина багатолиста Звіробій звичайний, плоди Зеленчук жовтий, трава Злинка канадська, трава Золототисячник малий, трава Золотушник звичайний, трава Калина звичайна, кора Кропива дводомна, листки Кропива дводомна, корені Кропива жалка, трава Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава Ліщина звичайна, кора Ліщина звичайна., листя Лопух справжній, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листки Малина звичайна, листки Марена запашна, трава Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Медунка лікарська, трава Миколайчики плоскі, трава Мильнянка лікарська, корені Мильнянка лікарська, трава Морква дика., плоди Мучниця звичайна, листя Ожина сиза, листя Оман високий, корені Омела біла, пагони з листям Остудник голий. , трава Очанка прямостояча, трава Парило звичайне, трава Паслін чорний. , трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, корені Перстач сріблястий, трава Печіночниця звичайна, листки

0,05

0,05

0,024

0,024

-

-

-

-

-

-

0,05

0,05

2,28

2,28

0,26

0,0

0,1

0,0

0,1

0,0

0,03 0,025 0,05 0,04

0,03 0,025 0,05 0,04

0,03 5,02 0.025

0,03 5,02 0.025

0,95 -

0,0 -

0,95 -

0,0 -

0,095 -

0,0 -

0,02 0.03 0,05 0,05 0,02 0,1 0,01 0,025 0,05 0,025 0,1 0,025

0,02 0.03 0,05 0,05 0,02 0,1 0,01 0,025 0,05 0,025 0,1 0,025

0,02 0.025 0,55 0,5 0,01 0,02 0,08 0.01 0.02 0.05 0.025 4,125 0,015 0,02 0,11

0,02 0.025 0,55 0,5 0,01 0,02 0,08 0.01 0.02 0.05 0.025 4,125 0,015 0,02 0,11

1,39 2,62 0,056

1,49 2,1 0,056

1,39 2,62 0,05

0,522 1,895 0,05

1,39 2,62 0,05

1,38 2,05 0,05

0,03

0,03

0,03

0,03

-

-

-

-

-

-

0,02 0,05 0,025 0,05 0.025 0,03 0,05 0,02 0,05 0,025 0.025 0,05 0,025 0,015 0,025 0,02 0,02 0,025 0,03 0.05

0,02 0,05 0,025 0,05 0.025 0,03 0,05 0,02 0,05 0,025 0.025 0,05 0,025 0,015 0,025 0,02 0,02 0,025 0,03 0.05

0,01 0,025 1,7 0,21 0,05 0.025 0,025 0,02 0,03 0,05 0,02 0.05 0,025 0,025 0,5 4,75 0,025 0,025 0,02 0,06

0,01 0,025 1,7 0,21 0,05 0.025 0,025 0,02 0,03 0,05 0,02 0.05 0,025 0,025 0,5 4,75 0,025 0,025 0,02 0,06

1,35 0,3 0,97 -

1,09 0,3 0,48 -

1,35 0,3 0,97 -

1,3 0,283 0,765 -

1,35 0,3 0,97 -

1,33 0,3 0,49 -

0.02 0,035 0,015 0,01 0,02 0,025

0.02 0,035 0,015 0,01 0,02 0,025

0,025 0,02 0,05 0,01 0,01 0,025 0,025 0,05

0,025 0,02 0,05 0,01 0,01 0,025 0,025 0,05

-

-

-

-

-

-

0.02 0,02

0.02 0,02

0,025 -

0,025 -

-

-

-

-

-

-

71

Пижмо звичайне, суцвіття Півники болотні, корені Підбіл звичайний., листя Підмаренник справжній, трава Липа звичайна, квіти Плакун верболистий. ,трава Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, корені Розхідник звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Рутвиця мала, трава Рутка лікарська, трава Ряска мала, рослина Само сил гайовий, трава Свербіжниця польова, трава Собача кропива, трава Сокирки польові, трава Сосна звичайна, бруньки Спориш звичайний, трава Суниці лісові, листя Сухоцвіт багновий,. трава Татарник звичайний, трава Терен звичайний, квіти Фіалка польова, трава Фіалка триколірна, трава Хаменерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Хміль звичайний, шишки Цикорій дикий, трава Цикорій дикий, корені Чебрець звичайний, трава Череда три роздільна, трава Черемха звичайна, плоди Чистотіл звичайний, трава Чорниця звичайна, листки Шипшина собача, плоди Щавель кінський, корені Щавель кінський, насіння Ялівець звичайний, шишкоягоди Ясен звичайний., кора

0,03 0,05 0,025

0,03 0,05 0,025

0,8 0,025 0,04 0,025

0,8 0,025 0,04 0,025

0,73 -

0,46 -

0,73 -

0,4 -

0,73 -

0,53 -

0,025 0,025 0,025 0,05 0,05 0,025

0,025 0,025 0,025 0,05 0,05 0,025

1,825 0,265 0,95 0.02 0,05 0,025

1,825 0,265 0,95 0.02 0,05 0,025

0,1 0,265 -

-

0,05 0,265 -

0,0 -

0,05 0,265 -

0,0 0,23 -

0,02 0,025 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0.025 0,01 0,025 0,025

0,02 0,025 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0.025 0,01 0,025 0,025

0.03 0,035 0.02 0,1 0.02 0.01 0,01 0,025 0,025 0,5 0,02 2,03 0,056 0.05 0.025 0.005 0,025 0,825 0,03

0.03 0,035 0.02 0,1 0.02 0.01 0,01 0,025 0,025 0,5 0,02 2,03 0,056 0.05 0.025 0.005 0,025 0,825 0,03

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,05 0,02 0,035 0.025 0,025 0,05 0,05 0,025 0,1 0,05 0,025

0,05 0,02 0,035 0.025 0,025 0,05 0,05 0,025 0,1 0,05 0,025

3,53 0,425 2,09 0.02 0.225 7,58 0.025 0.03 -

3,53 0,425 2,09 0.02 0.225 7,58 0.025 0.03 -

1,58 0,2 0,61 0,175 0,945 -

1,58 0,2 0,26 0,115 0,49 -

1,58 0,2 0,61 0,175 0,95 -

1,41 0,166 0,518 0,158 0,7 -

1,58 0,2 0,61 0,175 0,95 -

1,535 0,2

0,02

0,02

0.02

0.02

-

-

-

-

-

-

0,175 0,685 -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. В області охороняється 81 вид рослин, що занесені до Червоної книги України, 15 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України (зростання червонокнижних видів рослин та рослинних угруповань у межах адміністративних районів відображено в таблиці). Крім того охороняється 7 видів рослин, що віднесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, 4 види, що віднесені до додатків Бернської конвенції. 25 видів рослин, що віднесені до додатків

72

Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Стан невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин наведений у табл. 5.2.3.1. Таблиця 5.2.3.1. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район

Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Ланівецький Монастириський Підгаєцький Підволочиський Тернопільський Теребовлянський Чортківський Шумський

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

40 15 15 30 22 9 8 3 44 2 5 8 5 9 8 3 15

3 4 3 8 5 1 1 2 3 1 -

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Примітка: * кількість екземплярів видів, занесених до Червоної книги, в області не визначена.

5.2.4. Адвентивні види рослин. Адвентивні рослини (від лат. adventicus – зайшлий, випадковий) – рослини, що самі з’явились в новій для них місцевості або занесені людиною. До адвентивних рослин належать бур’яни. У Тернопільській області станом на 2008 рік, згідно з літературними даними, та даними кафедри ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка зростає понад 100 видів адвентивних рослин. У стадії експансії перебувають близько 20 видів адвентивної флори, зокрема: галінсога дрібноцвіта (Саlinsoga parviflora Cav.), робінія звичайна або біла акація (Robinia pseudoacacia L.), стенактис однорічний (Stenactis annua Nees.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), хамоміла запашна (Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), щириця загнута (Amaranthus deflexus L.), свербига східна (Bunias orientalis L.), герань сибірська (Geranium sibiricum L.), чорнощир нетреболистий (Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.), гречка сахалінська, розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC), болиголов плямистий (Conium 73

maculatum L.), переступень білий (Bryonia alba L.) , золотушник канадський (Solidago Canadensis L.) тощо. Адвентивні види рослин за способом заносу розподілені між трьома групами: аколютофіти – види випадково занесені в результаті трансформації рослинного покриву, ергазіофігофіти - рослини, які здичавіли та ксенофіти випадково занесені в результаті господарської діяльності людини. Значну частину адвентивної компоненти складають злісні та карантинні бур'яни. Серед адвентивних рослин є отруйні, найбільш небезпечними є болиголов плямимстий, чорнощир нетреболистий, переступень білий і дводомний, лаконос американський, ваточник сірійський та ін. Ще одна група рослин є продуцентами алергенів, які викликають у людей стійкі та важковиліковувані полінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення. В області амброзія вперше виявлена у 2002 році у Борщівському районі, пізніше - у Заліщицькому, Теребовлянському, Тернопільському, Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Бучацькому районах. У 2007 році нові вогнища амброзії виявлені у Лановецькому районі на залізничній станції і в Підволочиському районі на узбіччі автодороги с. Панасівна. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори в області не досліджувалось (табл.5.2.4.1) Таблиця 5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів дані відсутні дані відсутні

% від всіх антропофітів дані відсутні дані відсутні

Число кcенофітів дані відсутні дані відсутні

% від всіх кcенофітів дані відсутні дані відсутні

дані відсутні

дані відсутні

дані відсутні

дані відсутні

дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

5.2.5. Стан зелених насаджень Тернопільської області Динаміка стану зелених насаджень наведена у табл. 5.2.5.1. Слід відзначити незначне збільшення площ, зайнятих зеленими насадженнями, хоч на даний час жоден об‘єкт благоустрою зеленого господарства не проінвентаризований. Це не дозволяє отримувати достовірні дані щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень та перешкоджає планування робіт щодо створення нових та догляду за існуючими зеленими насадженнями.

74

Табл. 5.2.5.1. № з/п

Показники *

Одиниця виміру

2006 рік

2007 рік

2008 рік

1

Загальна площа зелених насаджень, у т.ч. на 1 жителя області

га м2/чол

5050,1 97,0

5063,5 97,4

5063,5 97,4

2

Площа зелених насаджень загального користування, у т.ч. на 1 жителя області

га м2/чол

1512,2 29,0

1521,0 29,3

1658,5** 31,9

3

Частка зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом

%

18

58

92

698,0

980,5

1040,0

4

Витрати на утримання зелених насаджень загального користування, у т.ч. 1 га зелених насаджень загального користування

0,46

0,64

0,68

32/246

36/242

36/242

18/25 2/145 16/76

18/25 2/143 16/74

18/25 2/143 16/74

5

Кількість підприємств зеленого господарства та чисельність працюючих, у тому числі: - комунальних - змішаної форми власності - приватних

тис.грн. тис.грн./га

од./чол.

Примітка: * - за інформацією управління ЖКГ Тернопільської ОДА ** - за інформацією Головного управління Держкомзему в Тернопільській області Динаміка проведення робіт з озеленення наведена у табл. 5.2.5.2. Табл. 5.2.5.2. Озеленення населених пунктів, га* Заходи

2000

2005

Рік 2006

2007

2008

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

Примітка: * - за інформацією управління ЖКГ Тернопільської ОДА 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства В області спостерігається поступове збільшення чисельності дикої свині, незначне зменшення популяції козулі та зайця-русака. Збільшення чисельності дикої свині пояснюється сприятливими погодними умовами протягом останніх трьох років, суттєвим покращенням кормової бази угідь внаслідок збільшення площ посівів с/г культур (в першу чергу - кукурудзи), а також ефектом від розселення тварин, які утримуються в напіввільних умовах. Зменшення чисельності зайця-русака стало наслідком використання під час сільськогосподарських робіт великої кількості хімічних засобів захисту рослин, а також використання широкозахватних агрегатів, що особливо згубно впливає насамперед на виживання молодняка зайця. Незначне зменшення чисельності козулі зумовлене, на нашу думку, значним антропогенним впливом, що посилило часткову міграцію тварин за межі області.

75

Держуправління, керуючись ст. 16 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, попередньо погодило пропозиції щодо виділення лімітів використання диких парнокопитних тварин для 21 із 23 користувачів мисливських угідь області. Трьом користувачам зменшено кількість відстрілу дичини у проектах лімітів використання мисливських тварин у сезоні 2009-2010 р.р (кабана – на 1 голову, козулі – на 12 голів). У всіх користувачів, яким погоджено ліміти, проведено впорядкування мисливських угідь та затверджено Проекти організації і розвитку мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за 20002008 роки наведена у табл. 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.1. Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 2969 55598 189814

2005 3839 65892 208278

2006 3533 61546 221740

2007 3361 58893 230956

2008 3911 62206 233929

Динаміка добування основних видів мисливських тварин за 2000-2008 роки наведена у табл. 5.3.1.2. Табл. 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

Козуля Кабан

85 68

93 71

70 41

23 30

низькі професійні навички мисливців, недостатня організація процесу полювання

Козуля Кабан Козуля Кабан Козуля Кабан Козуля Кабан

117 40 128 33 124 33 146 52

129 47 145 34 143 44 173 61

94 22 103 22 112 25 123 40

35 25 42 12 31 19 50 21

2000

2005 2006 2007 2008

- // - // - // - // -

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства Промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів у природних водоймах Тернопільської області у 2008 та попередніх роках не проводився (табл. 5.3.2). Рішенням Тернопільської обласної ради від 04.03.2004 року № 259 встановлено мораторій на промисловий вилов риби у р. Дністер; незважаючи на це, проведення промислового вилову риби у р. Дністер нижче границь області під час нерестового періоду значно знижує кількість рибних запасів у ній.

76

В області недостатньо проводяться меліоративні заходи по недопущенню замулення та заростання водойм, що негативно відбивається на рибних запасах області. Табл. 5.3.2.1 Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1 2000 2005 2006 2007 2008

2 -

3 -

4 -

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В області охороняється 256 видів тварин (22 % від загальної кількості, представлених у регіоні), в тому числі птахів - 163, ссавців - 31, риб – 7, комах – 37, молюсків – 3, плазунів – 7, земноводних – 6, павукоподібних – 1, червів – 1. Перелік видів тварин в межах регіону, які занесені до Червоної книги України, наведено у табл. 5.3.3.1. Табл. 5.3.3.1 Охорона та відтворення тваринного світу Район*

Тернопільська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

113 видів

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 0

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 5 видів

Примітка: * - інформація в розрізі адміністративних районів області відсутня, кількість екземплярів видів, занесених до Червоної книги, в області не визначена. З метою охорони, відтворення та відновлення тваринного світу, в тому числі мисливської фауни, в області створено 31 загальнозоологічний заказник місцевого значення, які рішенням обласної ради від 22.07.1998р. № 15 надані в користування державним підприємствам лісового господарства та районним організаціям УТМР як постійно діючі відтворюючі ділянки. Під особливу охорону користувачами мисливських угідь взято поселення борсука та видри (видів, занесених до Червоної книги України), внаслідок чого, за останні роки спостерігається збільшення їх поголів’я. Так, на підставі матеріалів обліків диких тварин, проведених у лютому 2008 користувачами мисливських угідь, в регіоні перебуває 1273 особини борсука та 349 особин видри.

77

З метою охорони та відтворення стерляді і вирезуба – видів риб, занесених до Червоної книги України, в області створено 2 іхтіологічних заказники місцевого значення. Кількість видів тварин, які охороняються в рамках міжнародних угод, ратифікованих Україною, наведено у табл. 5.3.3.2. Види фауни, що охороняються в рамках міжнародних угод Табл. 5.3.3.2 Показники Загальна чисельність видів фауни , од.

- % до загальної чисельності видів України

Кількість 1116 41

Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

108 35 182 20 38 13

У таблиці 5.3.3.3. наведено список регіонально рідкісних тварин, яким загрожує небезпека. Табл. 5.3.3.3 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека* Види, яким загрожує небезпека Кількість видів 2005 2006 2007 1 2 3 4 5 Види тварин, що перебувають на грані зникнення в межах області Бражник винний малий + + + Ялець звичайний + + + Курочка-крихітка + + + Побережник білий + + + Побережник болотяний + + + Яструб великий + + + Шуліка чорний + + + Осоїд + + + Сорокопуд чорнолобий + + + Нічниця триколірна + + + Разом по категорії 10 10 10 10 Вразливі види тварин, що в майбутньому можуть бути віднесені до зникаючих видів в межах області Саджа + + + Дрімлюга + + + Дятел білоспинний + + + Щеврик червоногрудий + + + Кобилочка річкова + + + Цвіркун + + + Славка рябогруда + + + Синиця вусата + + + Пищуха короткопала + + + Чечевиця + + + Орел-карлик Підорлик великий Підорлик малий Разом по категорії 13 10 10 10 ВСЬОГО 23 20 20 20 Назва виду

78

2008 6 + + + + + + + + + + 10 + + + + + + + + + + + + + 13 23

Примітка: * - список тварин складено на основі уточненої з природним заповідником «Медобори» та Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка інформації 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Епідеміологічна ситуація в області з лептоспірозу та епізоотична зі сказу у 2008 році залишалась тривожною і неблагополучною. У 9 районах та м. Тернопіль зареєстровано 24 випадки захворювань лептоспірозом (у 2007 році – 32 випадки), в тому числі у 6 випадках – за умови перебування людей в природних вогнищах. Висока захворюваність відмічена у Гусятинському районі (4 випадки), Бережанському районі (2 випадки), Тернопільському районі (2 випадки), м. Тернопіль (7 випадків). Двоє людей померли від лептоспірозу. В 12 районах та м. Тернопіль зареєстровано 24 випадки сказу серед тварин (у 2007 році – 82 випадки). Сказ реєструвався серед лисиць (12 випадків), бродячих домашніх тварин (11 випадків), декоративних щурів (1 випадок). Незважаючи на високу чисельність потенційних переносників сказу (в основному, лисиці червоної) - випадків епізоотій диких тварин не зафіксовано. Користувачами мисливських угідь області проводиться постійна робота щодо зменшення чисельності лисиці до оптимальних норм. Так, у 2007 році чисельність лисиці становила 3,7 гол./1000 га угідь; у 2008 році 3,3 гол./1000 га угідь; на кінець 2008 року – 2,7 гол./1000 га угідь.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Видовий та кількісний стан інвазивних видів тварин, їх вплив на місцеве природне середовище не вивчений. Окрім такого відомого та поширеного інвазивного чужорідного виду, як колорадський жук, методи та засоби боротьби з яким розроблені, викликає занепокоєння масове швидке заселення протягом останніх 6 років гіркокаштана кінського каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella). На даний час цей метелик помічений на території всієї області, заселяючи та ослаблюючи практично всі наявні дерева каштана. Проблема захисту дерев від молі залишається відкритою. Сучасні інсектициди - перитроїди є досить ефективними, але використання їх в умовах населених пунктів не є екологічно безпечним, а збирання опалого листя із зимуючими у ньому лялечками молі є недостатньо ефективним та трудомістким заходом. Продовжує поширюватись у водоймах області (басейни річок Дністер, Серет, Іква, Горинь, Вілія) такі види риб, як ротан, корюшка триголкова та чебачок амурський, які зменшують запаси аборигенних видів риб, поїдаючи їх ікру.

79

5.4. ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 5.4.1. Розвиток природно - заповідного фонду. Станом на 1 січня 2009 року мережа природно–заповідного фонду Тернопільської області складається із 548 територій та об’єктів загальною площею 116496,6168 га, або 8,4 відсотка території області. Існуюча мережа природно – заповідного фонду, проведення природоохоронних заходів сприяє стабілізації видового складу фауни та флори, збереженню цінних природних комплексів. Природно-заповідний фонд області представлений практично всіма категоріями територій та об’єктів, крім біосферних заповідників і національних природних парків. В межах області функціонує 1 природний заповідник площею 10516,7 га, три регіональних ландшафтних парки площею 42997,0 тис.га, 115 ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, зоологічних, орнітологічних та іхтіологічних заказників площею 61,2 тис.га, 9 дендрологічних парків площею 61213,82 га, 1 зоологічний парк площею 10,0 га, 4 ботанічних сади площею 262,85 га, 4 заповідних урочища площею 480,2 га, 398 комплексних, ботанічних, зоологічних, геологічних та гідрологічних пам’яток природи площею 1155,76 га, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва площею 112,7968 га. До складу територій інших об’єктів ПЗФ входять 101 територія площею 362,12 га. В області ведеться цілеспрямована робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду за рахунок земель, багатих на біологічне та ландшафтне різноманіття. Кількість природоохоронних об’єктів за роками відображнено (див. табл. 5.4.1.1.) Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.4.1.1. Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади дендропарки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

1990

1995

2000

-

-

-

200 8 -

1

1

1

-

-

73 5

Площа територій суворої заповідності

1990

1995

2000

2008

1990

-

-

-

-

-

1

10,45

10,45

10,52

10,45

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

111 5

117 4

115 4

59,61 0,51

61,45 0,51

61,87 0,48

61,21 0,51

-

-

-

-

307

375

391

398

0,92

0,98

1,05

1,16

-

-

-

-

1 2 18

2 2 19

3 9 13

4 9 13

0,20 0,07 0,14

0,23 0,07 0,15

0,26 0,11 0,11

0,26 0,11 0,11

-

-

-

-

80

1995 2000 -

-

10,52 10,45 10,52

2008 10,52

Про динаміку розвитку природно-заповідного фонду області свідчить така діаграма 5.4.1.2:

600

543

541

548

548

548

500

116,4966168

200

116,4966168

300

116,4966168

116,54787

116,4981268

400

100 0

2004 р.

2005р.

2006р.

2 007р.

2 008р.

Діаграма 5.4.1.2. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року наведена у табл.5.4.1.3. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року Таблиця 5.4.1.3. № п\п

1.

2.

3.

4.

5.

6.

6.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Природний заповідник Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні зоологічні загальногеологічні Пам’ятки природи –

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількіс Площа ть -

-

-

-

-

-

1 2

10516,7 74,0

7

35,7

1 9

10561,7 109,7

-

-

3

42997,0

3

42997,0

14 1 2 8 1 2 11

11702,0 818,0 5720,0 83487,0 321,0 1356,0 126,0

101 3 1 47 31 8 3 6 2 387

49511,82 72 30,0 1161,4 47383,0 286,2 90,22 447,5 41,5 1029,76

115 4 3 55 31 9 3 8 2 398

61213,82 890,0 5750,0 84648,4 47383,0 607,2 90,22 1803,5 41,5 1155,76

81

7.

8.

9.

10.

всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки РАЗОМ

1 3 7 1

5,0 121,0 200, 0

2 253 54 40 3 75 3

1,75 813,06 54,65 27,74 21,7 138,6 62,86

3 256 54 40 3 82 4

6,75 934,06 54,65 27,74 21,7 138,6 262,86

4

65,0

9

47,7968

13

112,7968

33

22683,7

4 1 515

480,2 10,0 94175,1368

4 1 548

480,2 10,0 116858,8368

На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області держуправлінням протягом 2008 року проводились роботи з розроблення проектів створення з організації 29 територій та об’єктів природнозаповідного фонду орієнтовною площею 26,3 тис. га, у т.ч. двох національних природних парків (далі – НПП) „Данилів град” (робоча назва „Кременецькі гори“) і „Дністровський каньйон”, ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Товтровий степ”, ботанічного заказника загальнодержавного значення “Волощина”, ботанічного заказника місцевого значення „Залужанський”, геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Печера “Опільська”, комплексних пам’яток природи місцевого значення “Дівоча гора”, „Космиринська скеля”, „Велике сіло”, „Останці Подільських Товтр”, гідрологічних пам’яток природи місцевого значення “Кам’яна криниця”, “Джерело під Бемовою горою”, „Ступківське джерело”, „Смиківецьке джерело”, „Джерело „Вулиця”, геологічних пам’яток природи місцевого значення “Складки облямування рифових вапняків”, „Порохівська скеля”, ботанічних пам’яток природи місцевого значення “Платани ім. З.І.Довгалюка”, “Дорогичівські дуби”, “Липи Ліпінського”, “Липа Івана Франка”, „Кретівецькі липи”, „Теребіш” площею 230,18 га, розширення двох геологічних пам’яток природи місцевого значення на 16,8 га та зміни їх категорії. Держуправлінням протягом 2008 року виявлено і обстежено 8 нових природних комплексів та об’єктів, перспективних для подальшого заповідання, підготовлено обґрунтування необхідності їх організації, отримано 7 погоджень землекористувачів та 1 органів місцевого самоврядування на організацію 5 території та об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжувався збір погоджень на організацію національних природних парків „Кременецькі гори” та „Дністровський каньйон”, роз’яснення місцевим органам влади Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастириського районів загальнодержавної доцільності створення НПП. Станом на 01.01.2009 землекористувачами погоджено організацію НПП „Данилів град” (робоча назва “Кременецькі гори“) на усіх запропонованих площах 12,1 тис га. Місцевими радами погоджено 82

організацію парку на площі 5,9 тис. га, що становить 46,9 % від запропонованої – 12,6 тис.га. Розпорядженням голови Кременецької райдержадміністрації від 02.12.2008 № 825 затверджено акт вибору та обстеження земельних ділянок для створення НПП на території району на площі 2864,6 га. Держуправлінням листом від 04.12.2008 №2-1/5974 направлено матеріали про погодження організації НПП на розгляд сесії Кременецької районної ради. Землекористувачами погоджено організацію національного природного парку „Дністровський каньйон” на площі 8,1 тис га, що становить 95,3 % від запропонованої – 8,9 тис.га. Місцевими радами погоджено організацію парку на площі 4,1 тис.га, що становить 30,7 % від запропонованої – 13,4 тис.га. Основною причиною зволікання є недостатнє виконання райдержадміністраціями та місцевими радами своїх повноважень у сфері формування, збереження та використання екологічної мережі, що призвело до гальмування підготовки матеріалів до проектів Указів Президента України про організацію НПП у встановлені терміни: „Данилів град” – до 1 листопада 2008 року, „Дністровський каньйон” - до кінця 2008 року. У 2008 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (94,7 тис.грн.) проведено інженерногеодезичні вишукування та виготовлено планово-картографічні матеріали до проектів створення 16 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Тернопільскій обласній раді направлено клопотання про оголошення 12 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 7,55 га, зміну меж, категорій та збільшення площі 2 заповідних об’єктів місцевого значення з 15,7 га до 32,5 га, погодження організації 2 заповідних об’єктів загальнодержавного значення площею 42,2 га. Вказані заповідні об’єкти були оголошені у 2009 році

83

Фотографії ново оголошених об’єктів ПЗФ

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Кретівські липи”

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Липа Івана Франка”

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення „Складки облямування рифових вапняків”

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Платани З.Довгалюка”

84

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Липи Ліпінського”

Комплексна пам’ятка природи місцевого значення „Дівоча гора”

Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення „Джерело під Бемовою горою”

85

Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі адміністративних районів станом на 1 січня 2009 року становить: Таблиця.5.4.1.4. Всього заповідних територій № п/п

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

Адміністративні райони Назва Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль Разом:

площа, га 66113 100587 80212 101616 68391 86306 97741 69430 91754 64234 58815 83726 49638 113003 74911 90344 83800 5852

Входять до складу інших заповідних територій

Фактична площа ПЗФ області

Заповіданість території районів в % від площ району

шт.

47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10

га 3671,05 19472,33 9328,37 14453,28 17586,62 4422,87 4493,38 1461,52 7856,41 2819,12 8120,48 3450,51 1311,45 3806,42 852,2668 5235,59 7792,07 725,00

шт.

6 26 10 3 28 1 2 6 3 8 8 -

га 57,00 58,77 38,32 1,03 128,89 0,04 16,50 19,10 33,01 0,14 9,32 -

шт.

47 87 33 26 59 28 14 15 36 18 27 22 17 32 22 31 34 10

Га 3614,05 19413,56 9290,05 14452,25 17457,73 4422,83 4493,38 1461,52 7839,91 2819,12 8101,38 3450,51 1278,44 3806,42 852,2668 5235,45 7782,75 725,00

5,47 19,30 11,58 14,22 25,53 5,12 4,60 2,11 8,54 4,46 13,77 4,12 2,58 3,37 1,14 5,80 9,29 12,39

548

116858,7638

101

362,12

548

116496,6168

8,41

У територіальному відношенні найбільше заповідних об’єктів зосереджено в Борщівському (87), Заліщицькому (59), Бережанському (47), Кременецькому (36) Шумському (34), Бучацькому(33) адміністративних районах, що відображено у діаграмі 6:

87

100 90 80

59

70

47

60 50

36

33 26

40

27

28

22 17

18

14 15

30

32

31

34

22 10

20

м.Тернопіль

Шумський

Чортківський

Тернопільський

Теребовлянський

Підгаєцький

Підволочиський

Монастириський

Лановецький

Кременецький

Козівський

Зборівський

Збаразький

Гусятинський

Бучацький

Борщівський

Бережанський

0

Заліщицький

10

Діаграма 5.4.1.5. Кількість заповідних об’єктів в розрізі адміністративних районів (станом на 01.01.2009р.) У Борщівському, Бучацькому Заліщицькому, Гусятинському, Монастириському районах та м. Тернополі площі заповідних об’єктів складають понад 10 % від площі районів (діаграма 5.4..5.).

87

7782,75

5235,45

3806,42

725,00

852,27

5000

1278,44

1461,52

3614,05

7500

4422,83

10000

4493,38

12500

7839,31

9290,05

15000

3450,51

17500

8101,38

20000

2819,12

14452,25

22500

17457,73

19413,56

25000

2500

м.Тернопіль

Шумський

Чортківський

Тернопільський

Теребовлянський

Підгаєцький

Підволочиський

Монастириський

Лановецький

Кременецький

Козівський

Зборівський

Збаразький

Заліщицький

Гусятинський

Бучацький

Борщівський

Бережанський

0

Діаграма 5.1.4.6.. Частка площ заповідних об’єктів у розрізі адміністративних районів (станом на 1.01.2009)

Із загальної площі природно-заповідного фонду області - 10716,7 га надано у користування природно-заповідним установам (без врахування регіональних ландшафтних парків, де не створено спеціальні адміністрації), що становить 9,2 від території ПЗФ, і 0,8% від території області (діаграма 5.1.4.7.)

88

Громадяни, я

к

и

м

з

в

л

н

е

а

м

с

а

л

н

д

і

і

с

а

н

і

Природоохо-

у

т

ь

Інші

і п

к

о

р

и

с

т

у

в

а

н

н

і

д

п

,

0

0

и

т

а

є

м

р

с

т

в

а

,

у

с

о

т

а

н

н

н

о

і

в

и

я у

5

р

с

н

о

в

и

,

9

,

2

0

%

% о

р

г

1

а

н

,

4

і

1

з

а

ц

і

ї

%

Сільськог

о

п

і

с

д

п

о

п

д

р

а

и

6

,

р

є

1

м

7

с

ь

к

і

с

т

в

а

Лісогоспо-

%

п

Землі запасу т

а

з

н

в

л

а

п

к

о

е

а

с

т

с

3

ь

н

в

5

н

д

д

а

п

р

р

и

с

2

5

,

ь

є

5

к

м

2

і

с

т

в

а

%

е

у

т

й

у

1

,

і

с

і

т

,

і

н

і

с

и

5

л

а

н

о

р

м

д

і

а

т

а

е

н

н

я

%

Діаграма 5.1.4.7.. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі (станом на 1.01.2009р)

Аналіз мережі ПЗФ показав, що близько 75 % територій та об’єктів ПЗФ області площею до 50 га носить острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження генетичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель ( розораність області – 61,8 %, а розораність с/г угідь – 80%, розораність ПЗФ –понад 42), внаслідок чого недостатньо забезпечуються умови територіальної єдності ділянок із природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Розподіл земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду за угіддями відображено у наступній діаграмі 5.4.1.8.:

89

Сухі відкри- Відкриті землі без рослиного ті землі з особливим покриву або з незначним рослинним рослиним покривом покривом 2,4% 1,9%

Відкриті заболочені землі 1,2% Забудовані землі 4,4%

Рілля 42,4%

Води 1,9%

Ліси та іншіь лісовкриті площі 35,5%

Інші сільськогосподарські землі 2,1%

Перелоги 0,2% Пасовища 6,1%

Сіножаті 1,3%

Багаторічні насадження 0,7%

Діаграма 5.1.4.8. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями (станом на 1.01.2009р).

Частка площ територій та об’єктів окремих категорій в природно-заповідному фонді області нерівномірна. Так, лише на долю природного заповідника, регіональних ландшафтних парків, та заказників припадає 98% природнозаповідного фонду, що відображено у діаграмі 5.1.4.9.

Дендрологічні парки 0,09% Заповідні урочища 0,41%

Зоологічні парки 0,01%

Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва 0,10% Природні

Ботанінчі сади 0,23%

Пам'ятки природи 0,96%

заповідники 9,00%

Р егіональні ландшафтні парки 36,81%

Заказники 52,40%

Діаграма 5.1.4.9.. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 1.01.2009р)

90

Кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду окремих категорій в природно-заповідному фонді області теж нерівномірна. Так, лише на долю пам’яток природи площею 1155,76 га (0,96% від площі природнозаповідного фонду) припадає 72,6 % усього природно-заповідного фонду області, що відображено у діаграмі 5.1.4.10. Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва 2,4%

Ботанінчі сади Зоологічні 0,7% парки 0,2% Дендрологічні парки 1,6%

Природні заповідники 0,2% Регіональні ландшафтні парки 0,5%

Заповідні урочища 0,7%

Заказники 21,0%

Пам'ятки природи 72,6%

Діаграма5.1.4.10. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 1.01.2009р)

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Природні рекреаційні ресурси в Тернопільській області в цілому сприятливі для відпочинку населення і представлені всіма видами: кліматичні, ландшафтні, курортологічні ресурси, ресурси поверхневих вод. Тернопільщина має для розвитку рекреації одні з найкращих в Україні умови: вигідне геополітичне становище та унікальні у європейському і світовому масштабах культурні і природні об’єкти. Окрім того, область належить до тих регіонів України, в яких найбільше у кількісному відношенні пам’яток природи, культури, історії та архітектури, що є в державі. Так на державному обліку області перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування; з яких 180 - національного значення; 1937 пам’яток історії і мистецтва; близько 1,5 тисячі – археології; 559 об’єкт природно-заповідного 91

фонду з них: 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків; 27 державних та 136 громадських музеїв; 14 з яких носять звання народних. Кліматичні природні ресурси сприятливі для сезонного відпочинку /весняно-літній період /. Ресурси поверхневих вод включають ріки, струмки, озера та водойми площа яких становить 19,3 тис. га (1,4 % від території області). Найбільш практичне значення для рекреаційних цілей мають р. Дністер, Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа. Серед озер та водосховищ переважають штучні водойми, які розміщені в долинах річок. Загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення по Тернопільській області складає 207,0 тис. га, або 15% її території. В складі цих ландшафтів переважають лісові території. Потенційна місткість природних ландшафтів складає 446,7 тис. чол., а впорядкованих ландшафтів - 767,3 тис. чол. В межах Тернопільської області виділяють 5 рекреаційних районів: Кременецький (Кременецька зона, Почаївська зона, Крутнівський комплекс, Шумська зелена зона), Бережансько - Бучацький (Бережанська зона, Підгаєцька зона, Бучацька зона, Монастириська зелена зона, Коропецька зона), Чортківський (Теребовлянська зона, Буданів – Чортківська зона, Росохацька зона, Тернопільський комплекс, Хоростківська зелена зона, інші території), Гусятинський ( Гусятинська зона, Скалатська зелена зона, Гримайлівська зелена зона, інші території), Придністровський (Заліщицька зона, Борщівська зона, комплекс Кривче, Мельнице-Подільський комплекс інші території) відокремлені зони і комплекси (Залозецька зона, Перепельницький комплекс, Зборівська зелена зона, Збаразька зона, Вишневецька зелена зона, Ланівецька зелена зона, Козівська зелена зона, Козлівська зелена зона, Підволочиська зелена зона, Золотниківська зелена зона та інші території). Багато людей бере участь в короткочасному відпочинку – в лісі, коло річки. Найбільше навантаження припадає на ландшафти навколо міст Тернополя, Кременця, Чорткова, Теребовлі. Курортологічні ресурси області базуються на природних джерелах мінеральних вод та сприятливих мікрокліматичних умовах в межах Збручанської, Густинської, Бучацької, Скала-Подільської та Теребовлянської курортних рекреаційних зон. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. за №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” в Тернопільській області до курортних віднесені такі населені пункти: смт. СкалаПодільська Борщівського району, с.Скоморохи Бучацького району, смт. Гусятин Гусятинського району, смт.Микулинці та с. Конопківка Теребовлянського району. Курортологічні ресурси області розташовані в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, де широко поширені прісні мінеральні води. Серед мінеральних вод в області виділяють такі їх типи: без специфічних компонентів і 92

властивостей, сульфідні води і води типу “Нафтуся” , «Моршин» і “Друскинінкай”. На території області діє 5 санаторіїв на 1,2 тис. ліжок, 1 пансіонат на 0,1 тис. ліжок, 2 будинки відпочинку на 0,2 тис. місць, 11 санаторіїв-профілакторіїв на 1,2 тис. ліжок. В них відпочиває щорічно 26-27 тис. чол. З метою збереження у природному стані мальовничих ландшафтів і раціонального використання їх в рекреаційних, науково – пізнавальних та оздоровчих цілях в області створено 3 регіональних ландшафтних парки загальною площею 42997,0 га, в т.ч. “Дністровський каньйон” площею 42084 га, “Загребелля” – 630,0 га, і “Зарваницький” площею 283,0 га, ведуться роботи по створенню національних природних парків “Дністровський каньйон” та „Данилів град” (робоча назва “Кременецькі гори”).

5.4.3. Історико-культурна спадщина. Станом на 1 січня 2009 року на території області на державному обліку перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 180 – національного значення. Крім цього за участю районних архітекторів було обстежено та зібрано матеріали на 117 нововиявлених пам’яток. За звітний період проходила пошукова та аналітична робота щодо формування списку об’єктів культурної спадщини - пам’яток архітектури місцевого значення та щойно виявлених, які запропоновані облдержадміністрацією до переведення у категорію пам’яток архітектури національного значення і занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. На 64 пам’ятки архітектури виготовлено первинну облікову документацію та направлено Мінрегіонбуду України обґрунтування про необхідність надання їм статусу пам’яток національного значення. На території Тернопільської області утворено і діє один Національний заповідник „Замки Тернопілля” та два Державних історико-архітектурних заповідники, а також нараховується 542 ландшафтних об’єкти природнозаповідного фонду, площа яких становить 116527,16 га. Підготовлено пакет документів та направлено до Кабінету Міністрів України пропозиції про утворення Державних історико-архітектурних заповідників у містах Бучачі та Підгайцях. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 1397-р „Про передачу пам’яток архітектури та містобудування до сфери управління Мінрегіонбуду” передано низку замків – пам’яток оборонної архітектури із сфери управління Тернопільської облдержадміністрації для включення до складу Національного заповідника „Замки Тернопілля”. Сюди увійшли замки у місті Теребовля, селищах Микулинці Теребовлянського, Золотий Потік Бучацького і Скала-Подільська Борщівського районів, селах Язловець і Підзамочок Бучацького та Кривче Борщівського районів, які є об’єктами державної власності і перебували на балансі управління містобудування та архітектури облдержадміністрації. На базі цих пам’яток вже утворено 2 нові відділи Національного заповідника „Замки Тернопілля” - у містах Бучачі і 93

Теребовлі. Крім цього у місті Тернополі в Старому замку відкрито центр пам’яткоохоронної роботи та туристичної діяльності. У вересні 2008 року вийшов Закон України „Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, який визначив чіткий перелік тих об’єктів, які в обов’язковому порядку повинні залишитись державною власністю і не підлягають приватизації. По Тернопільській області не підлягають приватизації 70 об’єктів культурної спадщини. Сучасний стан об’єктів культурної спадщини області, особливо замків, потребує термінового проведення консервації, реставрації та благоустрою території. З цією метою підготовлено пропозиції до стратегії розвитку туризму і курортів у Тернопільській області. Благоустрій території та впорядкування паркової зони виконано в палацовому парку ХУІІІ ст. у с. Язловець Бучацького району, парку 1880 р. у парку палацового комплексу у селищі Вишнівець Збаразького району, Замковому парку ХІХ ст. у м. Збаражі та низки інших об’єктів розташованих на території Тернопільської області. Пам’ятки зазнають руйнувань також і від природного впливу. В результаті природних чинників виник аварійний стан контрфорсів та з’явились значні тріщини північно-західної стіни Старого замку 1540 року у м. Тернополі, значних руйнувань зазнали оборонні мури замку ХУІІ ст. у с. Сидорів Гусятинського району, замку ХУІІ ст. у селищі Микулинці Теребовлянського району. Руйнуються дощами та вітрами оборонні вежі, мури та будівлі унікального Угорницького монастиря у с. Зеленче Теребовлянського району та оборонні мури та башти замку ХУІ ст. у с. Токи Підволочиського району. А 7 пам’яток архітектури розташовані на територіях, що підтоплюються. В наслідок стихійного лиха (повені) влітку 2008 року на території Тернопільської області було підтоплено та заболочено 10 об’єктів культурної спадщини, з них 8 археології у Борщівському районі та 2 історії. Пам’ятки історії в селах відновлені, укріплені та приведені у добрий технічний стан власними силами громадян. Також, природними та техногенними чинниками руйнуються 28 пам’яток археології. Частково виконується Комплексна програма збереження історичної забудови центральної частини м. Збаража, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2000 р. № 846. Здано в експлуатацію 45-ти квартирний житловий будинок у м. Збаражі для відселення сімей з аварійних будинків центральної історичної частини міста. На виконання Комплексної програми збереження і використання палацовопаркового комплексу у селищі Вишнівець Збаразького району на 2005-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 року № 914, управлінням містобудування та архітектури в області був підготовлений склад координаційно-наглядової ради з питань виконання програми, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації.

94

Негативним фактором, що впливає на ефективність проведення ремонтнореставраційних робіт на об’єктах заповідників, є недостатність і нерівномірність фінансування протягом року. У бюджетних програмах на реставраційно-ремонтні роботи пам’яток архітектури близько 70% коштів заплановано на ІУ квартал при тому, що згідно з державними реставраційними вимогами окремі види робіт повинні виконуватися в період року, коли середньодобова температура повинна бути не нижчою +5 градусів. * Розділ 5.4.3 підготовлено за даними управління культури та управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадмністарції .

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Туристична галузь набуває все більшого значення в розвитку економіки області. Згідно з державною статистичною звітністю у 2008 році в області функціонували 91 фірма, які займались ліцензованою туристичною діяльністю, з них 19 туроператорів і 72 турагенти. Туристичними фірмами було охоплено 57653 особи, у тому числі внутрішнім туризмом - 25028 осіб, іноземних туристів – 215 осіб та туристів, які виїжджали за кордон – 7069 осіб. Послуги щодо екскурсійної діяльності були надані 24724 особам. Туристи найчастіше відвідували надзвичайно багаті архітектурними пам’ятками міста області: Бережани, Кременець, Збараж, Теребовля тощо. Особливим попитом користуються паломницькі тури до Зарваницького Марійського духовного комплексу і СвятоУспенської Почаївської Лаври та сплави по р. Дністер, значно зріс інтерес до відвідин м. Бучач та с. Язловець. Обсяг наданих туристичних послуг в 2008 році становив 21433,774 тис.грн. До державного бюджету було перераховано 551,83 тис.грн. Чисельність працівників, зайнятих у туристичній галузі в Тернопільській області в 2008 році, становила 221 особу, кількість працівників суміжних з туризмом галузей у десятки разів більша. І все ж, не зважаючи на ці досягнення, ситуація в туристичній галузі Тернопільщини загалом є маловтішною. Так в туристичній галузі, ще існують проблеми, це в першу чергу невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам, недостатня забезпеченість автомобільних доріг туристичною, сервісною, та інформаційною інфраструктурою, неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнання, місць перепочинку, відсутня система знакування), що призводить до розвитку “туристичної ерозії” (руйнування міських комунікації, доріг, залишаються купи сміття). Відсутність коштів на розбудову туристичної інфраструктури приводить до того, що Тернопільщина залишається транзитною територією: туристи та екскурсанти оглядають тут визначні місця, а розміщення на нічліг переважно відбувається в інших областях. У процесі прийняття рішень щодо розміщення об’єктів нерідко над екологічним і рекреаційним імперативом беруть верх фактори відомчої доцільності.

95

Для зменшення тиску туристичної діяльності на навколишнє природне середовище була прийнята від 27.04.2001 р. №234 “Програма розвитку туризму в Тернопільській області на 2001-2010 роки”, де були розроблені заходи розвитку туристичної діяльності. Серед яких: - ліквідація непровітрювальних ям, що створюють екологічно втомлені зони та зведення до мінімум візуального забруднення міст області; - удосконалення транспортних мереж і паркінгів; - розвиток комунальних служб; - впровадження енерго - та ресурсозберігаючих технологій; - визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у зонах відпочинку туристів; - розробка та облаштування науково-пізнавальних туристичних маршрутів та еколого-освітніх екскурсійних стежок згідно з параметрами внутрішнього й зовнішнього пейзажного розмаїття природних ландшафтів; - мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на природне середовище та його компонентів; - випуск довідників-каталогів з наданням інформації про особливості відпочинку в агро садибах районів області. Надзвичайно важливим є докорінний перегляд подальшої забудови населених пунктів із врахуванням їх природних і рекреаційних особливостей та відродження “безнадійно втомлених міст“. * Розділ 5.4.4 підготовлено за даними Головного управління з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту Тернопільської облдержадмністарції 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь На території області знаходиться місто обласного підпорядкування м. Тернопіль, 17 міст районного значення, 17 селищ міського типу і 1023 сільських населених пунктів. Функціонує Тернопільська міська рада, 17 районних, 17 селищних та 580 сільських рад. Розподіл 334,8 тис.га земель населених пунктів відображено у нижче приведеній діаграмі

96

Діаграма розподілу площі земель населених пунктів Тернопільської області.

Землі міст; 19,2 тис.га; 6% Землі сільських населених пуктів; 303,8 тис.га; 90%

Землі селищ; 12,0 тис.га; 4%

Рисунок 6.1.1.1 Розподіл площ земель населених пунктів Тернопільської області Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2009 року складає 1382,4 тис.га, з них 1049,7 тис.га або 76 відсотків займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. Структура угідь земельного фонду області.

Сільськогосподарські угіддя; 1049,7 тис.га; 76%

Інші угіддя; 332,7 тис.га; 24%

Рисунок 6.1.1.2 Структура угідь земельного фондуТернопільськоїобласті 97

Із загальної площі області 1382,4 тис.га сільськогосподарські підприємства фактично використовують 30% території, або 409 тис.га, громадяни – 43% (589,3 тис.га), лісогосподарські підприємства – 11% (150,6 тис.га), інші землекористувачі – 16% (233,5 тис.га), з них 188,9 тис.га це землі державної власності, які не надані у власність та користування. Структура земельного фонду області в розрізі власників землі і землекористувачів.

45

43

40 35 30

30

відсотки

25 20

17

15 10

11

5 0

Сільськогосподарські підприємства

Громадяни

Лісогосподарські підприємства

Інші землекористувачі

Рисунок 6.1.1.3 Структура земельного фонду області в розрізі власників землі та землекористувачів У користуванні 827 сільськогосподарських підприємств перебуває 409,0 тис.га земель або 30% від загальної площі області, в тому числі: в 25 колективних с.г.підприємствах залишається ще 2,9 тис.га, в 13 кооперативах - 1,8 тис.га, у 226 сільськогосподарських товариствах – 223,4 тис.га, в 316 інших недержавних сільськогосподарських підприємствах (ПАП, ПОП та інші) – 155,3 тис.га, в 162 державних с.г.підприємствах – 15,5 тис.га, і в 9 міжгосподарських підприємствах – 8,8 тис.га. У структурі сільськогосподарських підприємств за звітний період відбулися значні зміни. Так протягом 2008 року ліквідовано та виведено з Єдиного державного реєстру 14 «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств. Станом на 01.01.2009 року в області їх ще нараховується 25. Роботи по ліквідації «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств продовжуються і надалі. Землі, які обліковувались за згаданими господарствами, в межах повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, переведені в землі запасу. В загальному кількість недержавних сільськогосподарських підприємств зменшилась на 27, проте їх площа збільшилася до 384,7 тис.га. Такий рух відбувся фактично в кожному районі області, по причині згортання їх виробничої 98

діяльності, або створення нових підприємств з укладанням договорів оренди, в основному з громадянами власниками земельних часток (паїв). У власності і користуванні громадян перебуває 589,3 тис.га земель (43% від території області), в т.ч. для ведення фермерських господарств – 68,2 тис.га, товарного сільськогосподарського виробництва – 223,8 тис.га, для ведення особистого селянського господарства – 170,3 тис.га, ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель – 47,7 тис.га, для садівництва і городництва – 5,6 тис.га, гаражного будівництва – 0,1 тис.га, для сінокосіння та випасання худоби – 73,2 тис.га, для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,4 тис.га. Динаміка розподілу земель між сілськогосподарськими підприємствами і громадянами.

800

713,6 700

643,7

600

589,3 500

409,0 400

300

290,3

357,0

200

100

0 2007

2008 Сільськогосподарські підприємства

2009 Громадяни

Рисунок 6.1.1.4 Динаміка розподілу земель між сільськогосподарськими підприємствами і громадянами Кількість фермерських господарств, у власності і користуванні яких перебуває 68,2 тис.га земель, збільшилась на 146, а площа на 12,8 тис.га. На звітну дату в області функціонує 1077 фермерських господарств в постійному користуванні, яких перебуває 9,1 тис.га земель, в приватній власності – 1,5 тис.га, в тимчасовому користуванні – на правах оренди – 57,6 тис.га земель. У користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 6,8 тис.га земель. Підприємства промисловості, транспорту і зв’язку займають територію площею 25,1 тис.га. Площа земель зайнятих підприємствами, організаціями, установами, навчальними закладами міністерства оборони на сьогоднішній день складає 1,1 тис.га. В поточному році за згодою Міністерства оборони вилучено земельну ділянку площею 18,5 га на території Скала – Подільської селищної ради Борщівського району (рішення селищної ради від 16.09.08 р. № 416). Площа сільськогосподарських угідь станом на 01.01.2009р. зменшилась на 1 тис. гектарів і складає 1049,7 тис.га (76%) території області. Зменшення відбулось 99

в результаті переводу в несільськогосподарські угіддя - 0,7 тис.га в польові дороги між земельними частками (паями), 0,3 тис.га у забудовані землі за результатами проведення інвентаризації земель населених пунктів, оформлення свого права власності громадянами для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та надання для інших цілей. В результаті трансформації 1,8 тис.га перелогів в ріллю, їх площа на звітну дату складає 7,3 тис.га, а площа ріллі, з врахуванням змін, становить – 854,0 тис.га (61,8%). Зміни у сільськогосподарських угіддях відбулися практично в кожному районі за рахунок вилучення з активного сільськогосподарського використання і консервації сільськогосподарських угідь з деградованими та малопродуктивними ґрунтами (Збаразький, Підгаєцький, Бучацький райони), також у Шумському районі за результатами проведення землевпорядних робіт з оновлення плановокартографічного матеріалів та державного земельного кадастру. Площа багаторічних насаджень залишилась без змін і складає 15,1 тис.га. Під час розробки проектів організації території та поділу земельних масивів на земельні частки (паї), проведення робіт з оновлення планово-картографічних матеріалів встановлено, що частина сіножатей (0,3 тис.га) фактично використовуються як пасовища чи рілля та 0,1 тис.га перейшло в польові дороги, а тому їх площа зменшилась і становить 28,4 тис.га. Зменшилась площі пасовищ пройшло за рахунок переводу під польові дороги 0,1 тис.га. Названі зміни в складі сільськогосподарських угідь підтверджені технічною документацією з переведення еродованих та малопродуктивних орних земель в кормові угіддя та відповідними актами обстеження земель в натурі, які погоджені та затверджені районними державними адміністраціями, також наявними затвердженими матеріалами інвентаризації земель, в результаті чого були внесені відповідні зміни. Площа лісових та деревно-чагарникових насаджень залишилась без і складає 200,5 тис.га, в тому числі полезахисних лісосмуг 1,2 тис.га. Загальна лісистість області з врахуванням усіх захисних насаджень складає 14,5%. Під забудованими землями зайнято 62,0 тис.га (4,5%), болотами – 5,6 (0,4%). Територія суші складає 98,6% від загальної площі області. Під водою зайнято 19,4 тис.га (1,4%), в тому числі під озерами, ставками та штучними водосховищами – 10,8 тис.га. Протягом 2008 року в зв’язку з проведенням інвентаризації земель та проведенням ряду заходів по уточненню кількісного обліку відбулись незначні зміни в угіддях забудованих земель. Із земель резервного фонду надано в користування 0,5 тис.га новоствореним агроформуванням, які утворились на базі колишніх сільськогосподарських підприємств і громадянам 32,8 тис.га для:  індивідуального житлового будівництва – 0,7 тис.га,  ведення особистого селянського господарства – 27,6 тис.га, 100

 для створення громадських пасовищ – 3,7 тис.га,  інших цілей – 0,8 тис.га. Передано у спільну власність попереднім землекористувачам у розмірі сумарної площі земельних часток (паїв) – 5,5 тис.га. Надано іншим установам та організаціям - 3,4 тис.га. Не наданими залишилось 14,9 тис.га земель резервного фонду. Із земель державного запасу у власність і постійне користування надано: 1. громадянам для:  особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування житлових та господарських будівель 60,1 тис.га,  колективного та індивідуального садівництва – 0,9 тис.га,  інших цілей – 1,1 тис.га.

2. сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, установам та організаціям – 0,7 тис.га.

3. іншим підприємствам, установам і організаціям – 0,7 тис.га. Крім цього надано в тимчасове користування на умовах оренди: 1. громадянам для:  фермерського господарства – 0,9 тис.га,  городництва 1,9 тис.га,  сінокосіння та випасу худоби – 10,1 тис.га,  інших цілей – 3,4 тис.га.

2.сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, підприємствам, установам та організаціям – 2,9 тис.га 3.попереднім землекористувачам або їх правонаступникам 0,6 тис.га 4.іншим підприємствам, установам і організаціям – 4,2 тис.га. Залишилось земель запасу не наданих у власність і користування площею 107,9 тис.га. В порівнянні з минулим роком площа сільських населених пунктів, міст і селищ збільшилась на 0,8 тис.га і відповідно складає 303,6 тис.га, 19,2 тис.га і 12,0 тис.га. Збільшення відбулось в зв’язку з виготовленням проекту землеустрою щодо часткової зміни меж с. Байківці Байковецької сільської ради Тернопільського району (рішення Тернопільської обласної ради від 11.06.08 р. № 316) та проекту землеустрою щодо встановлення меж с. Антонівці Іловицької сільської ради Шумського району (рішення Тернопільської обласної ради від 11.06.08 р. № 304). Для здійснення підприємницької діяльності на умовах оренди протягом року, відведено 0,2 тис.га земель, з них найбільше в Теребовлянському – 57 га, Борщівському, Тернопільському – 16 га, Збаразькому районах та м. Тернополі 14 га земель. Впродовж року підприємствами, організаціями та установами повернуто 0,5 тис.га земель наданих для несільськогосподарських потреб, з них наданих в постійне користування 0,2 тис.га і в тимчасове – 0,3 тис.га.

101

З земель наданих в постійне користування найбільше повернуто в Бережанському - 63 га, Борщівському - 47 га, в тому числі 18,5 га земель Міністерством оборони потреба в користуванні яких відпала(рішення Скала – Подільської селищної ради від 16.09.08 р. № 41), Теребовлянському - 30 га та по інших районах області. Ці землі повернуті до земель запасу. Одночасно повернуто 0,3 тис.га земель, які були надані в тимчасове користування для несільськосподарських потреб, в зв’язку з закінченням терміну користування, у Гусятинському – 237 га, Теребовлянському – 10 га, Бережанському 4 га та інших районах області. Згідно прийнятих рішень сільськими, селищними та міськими радами громадянами області приватизовано 172,1 тис.га земель (93 %). На ці землі громадянам видано 102,3 тис. державних актів, що становить лише 28,7% від загальної кількості громадян, які приватизували земельні ділянки згідно рішень. Впродовж 2008 р. землевпорядними організаціями виготовлено 19,6 тис. державних актів на земельні ділянки. Загальна площа осушених земель складає 165,6 тис.га, з них із закритим дренажем 151,4 тис.га та 10,2 тис.га – з двобічним регулюванням. Впродовж року відбулось зменшення осушених земель на 20,7 га по Лановецький міській раді, в зв’язку із списанням основних меліоративних фондів і переведення осушених земель в не меліоровані угіддя. Разом з цим відбулась і трансформація осушених сільськогосподарських угідь з одного виду в інший, тому їх площа на сьогоднішній день складає: рілля - 134 тис.га, перелоги – 0,6 тис.га., сіножаті - 7,3 тис.га, пасовища - 21,7 тис.га. В процесі реформування земельних відносин землі державної власності зменшились до 571,9 тис.га (41%), а землі приватної власності збільшились на 1,6 тис.га. Збільшення відбулися за рахунок оформлення свого права власності як громадянами так і юридичними особами. Відповідно до цього площа приватної власності складає 802,5 тис.га (58%).Колективна власність становить 8,0 тис.га (1%).

102

Розподіл земель в Тернопільській області по формах власності станом на 01.01.09 р.

Колективна власність; 8,0 тис.га; 1%

Приватна власність; 802,5 тис.га; 58%

Державна власність; 571,9 тис.га; 41%

Рисунок 6.1.1.5 Розподіл земель населених пунктів в Тернопільській областіпо формах власності станом на 01.01.2009 р. Станом на 01.01.09 р. в області нараховується 35 тис. громадян, які вийшли з членів сільськогосподарських підприємств і одноосібно ведуть товарне сільськогосподарське виробництво на площі 67,9 тис.га, що становить понад 10,6% від загальної розпайованої площі сільськогосподарських угідь. В області в 2008 році продано 285 земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 89,41 га, вартістю 29098,33 тис.грн. Від продажу земельних ділянок станом на 01.01.2009 року в місцеві та державний бюджети поступило, відповідно, 25943,48 тис.грн. та 2882,56 тис.грн. Продано на земельних торгах 10 вільних земельних ділянок для спорудження об’єктів нерухомого майна площею 2,8 га вартістю 6644 тис.грн. Проведено державну землевпорядну експертизу 3621 одиниць землевпорядної документації, виготовленої різними суб’єктами підприємницької Динаміка структури земельного фонду області Таблиця6.1.1.1 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, тис.га 1382,4

2005

% до загальної Всьоплощі го, територі тис.га ї 100

1382,4

2006

% до Всьо загальної го, площі тис.га території 100

1382,4

у тому числі:

103

2007

% до Всьозагальної го, площі тис.га території 100

1382,4

2008

% до загальної площі території 100

% до Всьо- загальної го, площі тис.га територі ї 1382,4

100

1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі

1055,4

76,3

1053,7

76,2

1052,7

76,2

1952,0

76,2

1050,7

76,2

198,4

14,3

199,2

14,4

199,9

14,5

200,4

14,5

200,5

14,5

61,9

4,5

61,4

4,4

61,2

4,4

61,2

4,4

61,7

4,4

5,0

0,4

5,2

0,4

5,4

0,4

5,4

0,4

5,6

0,4

17,8

1,3

18,0

1,3

18,1

1,3

18,1

1,3

18,0

1,3

24,5

1,8

25,4

1,8

25,6

1,8

25,8

1,9

26,5

1,9

Усього земель (суша)

1363,0

98,6

1362,9

98,6

1362,9

98,6

1363,0

98,6

1363,0

98,6

Території, що покриті поверхневими водами

19,4

1,4

19,5

1,4

19,5

1,4

19,5

1,4

19,4

1,4

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

6.1.2. Деградація земель Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів. Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 30 до 50 – 90,9 тис.га, від 50 до 70 – 41,8 тис.га і більше 70 – 14,3 тис.га. За час здійснення земельної реформи за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі. Приведення кількості використання орних земель до природоохороннобезпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується із-за передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок. В області за останні 5 років (2004-2008 рр.) відновлено (рекультивовано) 26,5 га порушених земель, на що освоєно майже 1 млн.грн. у Козівському, Шумському, Бучацькому, Заліщицькому і Теребовлянському районах. Протягом 2005-2008 років виведено деградованих земель з інтенсивного використання на площі 6670,0 га. У 2009 році передбачається відновлення (рекультивація) у Бучацькому районі (роботи розпочаті у 2008 році) – 1,5 га вартістю біля 100 тис.грн. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.1.2.1 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі:

2000 -

2005 3040

2006 2600

2007 679

2008 350

-

0,22 -

0,19 -

0,05 -

0,02 -

104

вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

-

-

-

-

-

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів. Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м3 ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля. Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5. Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання. Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га. Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га. Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському та Підгаєцькому районах. Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони. Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 105

балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних. Порушення та рекультивація земель Таблиця6.2.1 Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 3,38 0,24 1,51 0,11 -

2005 2,11 0,15 0,88 0,064 0,0047 0,00034

2006 2,06 0,15 0,82 0,06 0,0045 0,00033

2007 2,06 0,15 0,82 0,06 0,0055 0,0004

2008 2,02 0,15 0,82 0,06 0,0017 0,00012

6.3. Охорона земель Програма розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 20072015 роки, яка розроблена Головним управлінням Держкомзему у Тернопільській області затверджена рішенням обласної ради від 31.12.2007 № 264 і передбачає здійснення заходів з охорони земель. На сьогодні розробляються і опрацьовуються вихідні позиції для розробки програми суто з охорони земельних ресурсів в області на 2009-2018 роки. Одним із основних заходів цього проекту програми є захист від водної ерозії та проведення рекультивації відпрацьованих земель. На даний час на замовлення Головного управління розроблені робочі проекти землеустрою щодо капітального будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту сільськогосподарських угідь від водної ерозії на території Вербовецької сільської ради Лановецького району та Кордишівської сільської ради Шумського району. Загальна кошторисна вартість будівництва складає 702,9 тис. гривень. В 2008 році розпочато будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд на території Ценівської та Потіцької сільських рад Козівського району. Загальна кошторисна вартість складає 589,4 тис. гривень. Виконано робіт в поточному році на суму 230,8 тис. гривень. Протягом 2007-2008 років в області за бюджетні кошти рекультивовано 7,2 га відпрацьованих кар’єрних виробок віднесених до земель запасу. З них: в межах Бриківської і Кордишівської сільських рад Шумського району – 4,7 га; в межах Глинської і Таурівської сільських рад Козівського району – 2,5 га. Крім цього розпочато роботи із технічної рекультивації 1,5 га порушених земель в межах Зубрецької сільської ради Бучацького району. Кошторисна вартість робіт складає 77,4 тис. гривень. В попередньому році освоєно 42,7 тис. гривень. Враховуючи звернення органів місцевого самоврядування, проведено відповідні обстеження і вжито в межах повноважень дій стосовно розробки 106

робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земельних ділянок на територіях Озерянської та Порохівської сільських рад Бучацького і Вістрянської сільської ради Монастириського районів. Обсяги рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних земель в розрізі районів входять до складу програми розвитку земельних відносин в області на 2007-2015 роки.

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Законодавство України про охорону довкілля базується на Конституції України, а основи законодавства України за цим напрямом складаються з наступних законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону земель», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про екологічну експертизу», «Про захист рослин», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про забезпечення санітарного та епідемічного стану населення», «Про меліорацію земель», «Про пестициди і агрохімікати», «Про відходи», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами». Правове регулювання екологічних відносин частково здійснюється положеннями наступних кодифікованих законодавчих актів: Господарський кодекс України, Земельний кодексом України, Водний кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодексом України про надра, Лісовий кодекс України. Поряд з вище переліченими основними законодавчими актами правове регулювання екологічних відносин здійснюють Кримінальний кодекс України і Кодекс України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких присутні норми, які встановлюють відповідальність за екологічні правопорушення і екологічний вандалізм. У цих документах визначено склад екологічного правопорушення: шкода здоров'ю і майну громадян; протиправність, причинний зв'язок між протиправністю і заподіяною шкодою; наявність вини або її відсутність внаслідок джерела підвищеної екологічної небезпеки. Разом з тим, слід відзначити про те, що існує певна недосконалість у регулюванні екологічних відносин, що потребує удосконалення правового механізму, в тому числі шляхом: - збільшення розмірів штрафних санкцій передбачених положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення порушень вимог екологічного законодавства України, при цьому 107

-

-

необхідно визначити порядок їх автоматичного збільшення враховуючи рівень інфляції, тощо; внесення змін до положень Земельного кодексу України в частині використання окремих категорій земель з урахуванням вимог екологічного законодавства України (землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення); передбачення конкретних нормативів у сфері охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; визначення правових положень щодо урахування результату громадських обговорень, як важливого фактору при зміні цільового призначення земельних ділянок із земель природно-заповідного, оздоровчого та іншого природоохоронного призначення);

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази В інтегральному природно-ресурсному потенціалі Тернопільської області мінеральні ресурси стоять на п’ятому місці – після земельних, водних, лісових і природно-рекреаційних. На підставі матеріалів інвентаризації, здійсненої землевпорядною службою, станом на 1.01.2000 р. в Тернопільській області нараховується 780 кар’єрів та виробок корисних копалин, 264 з яких знаходиться на Державному балансі запасів. Станом на 01.01.2009 року Тернопільським територіальним відділом Геоінформ взято на облік 360 родовищ і проявів корисних копалин. Аналіз даних приведених в табл. 7.1.1. показує, що наявні в області потужності по виробництву основних видів будівельних матеріалів в умовах загальної кризи у промисловості завантажені далеко не повністю і на даний час цілком забезпечені запасами мінеральної сировини, зокрема, сировиною для виробництва будівельних матеріалів. Розробка родовищ корисних копалин проводиться в залежності від матеріально-технічної забезпеченості надрокористувачів, що призводить до непланомірного видобування мінеральної сировини і несвоєчасного проведення всіх інших видів робіт. На багатьох родовищах корисних копалин неякісно проводяться розкривні роботи. Родючий шар ґрунту не знімається, або знімається не на повну потужність, переміщується у відвали разом з підстилаючими породами, а на родовищах цегельної сировини йде у виробництво цегли Надрокористувачами незадовільно ведеться робота по поверненню відпрацьованих земель. Мають місце відхилення від існуючого порядку відведення й обліку земельних ділянок для розробки надр. Відведені земельні ділянки дуже часто не відмежовані на місцевості, що створює передумови для самовільного захоплення земель. В багатьох випадках при розробці надр 108

просування фронту робіт стало неможливим, оскільки в межах затверджених гірничих відводів розпайовано землі та видано Державні акти на право постійного користування землею. В загальному плані Тернопільська область не відзначається особливою різноманітністю та величиною запасів мінеральної сировини порівняно з іншими областями України. Специфіка наявного тут комплексу родовищ корисних копалин визначилась розташуванням області в межах Волино – Подільської плити Східно – Європейської платформи із її потужним осадовим чохлом та глибоко зануреним кристалічним фундаментом. Із цих причин всі корисні копалини області мають осадове походження. Це в основному сировина для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничої, хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному вапняки, крейда, гіпси), незначні запаси паливно – енергетичної сировини (переважно торф, буре вугілля), мінеральні води тощо. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1.1.1 № п/п

Загальна кількість родовищ

Види корисних копалин

13

Пісковик будівельний Пісковик облицювальний Доломіт Вапняк будівельний Вапняк карбот.сировина Вапняк пиляний Крейда Гіпс Травертин Пісок Глина бентонітова Суглинок, глина (цег.сир.) Торф

14

Пісчано-гравійна сум.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2009р.

2007 р.

22

2008 р.

22

2007 р.

5

2008 р.

6

тис.куб.м.

4,5

10980

3

3

7

7

тис.куб.м.

2,0

6332

1 37

1 37

1 21

1 21

тис.куб.м. тис.куб.м.

95 6,9

6347 62447

15

15

3

3

тис.т.

0

551731

2 5 6 5 38 1

2 5 6 5 38 1

0 2 1 0 20 0

0 2 2 0 28 0

тис.куб.м. тис.т. тис.т. тис.куб.м. тис.куб.м. тис.т.

0 5,0 4,5 0 235,0 0

5437 12585 29763 28 64648 426

102

102

52

60

тис.куб.м.

142,0

8213

1

1

1

1

тис.т.

15,0

10

10

1

1

тис.куб.м.

0

7114

Використання надр Таблиця 7.1.1.2 № п/п

Загальна кількість кар`єрів та розробок

Наявність документації гірничий земельний відвід відвід

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано 2008р. га

1

2

3

4

5

6

7

8

1

780

73

25

130

2020,0

820,0

1,7

109

7.2. Система моніторингу геологічного середовища.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. В гідрогеологічному відношенні Тернопільська область відноситься до Волино – Подільського артезіанського басейну, розташованого на південно – західній околиці Східно – Європейської платформи. В межах області підземні води мають широке розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств, зона прісних підземних вод приурочена до верхньої (до 100 м) тріщинуватої зони тортону, сенонтурону і глибше залягаючи порід палеозою. Запаси прісних підземних вод по області за якісними та кількісними характеристиками при сучасних обсягах видобутку можна вважати достатніми. В більш глибоких горизонтах розповсюджені мінералізовані води. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Тернопільської області 3 складають близько 1623,6 тис. м /добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 334,3 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 83,37 тис. м3/добу або 24,9 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. На даний час родовища прісних підземних вод використовуються, в основному, суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють централізоване водопостачання населення та промисловий розлив води, підприємствами промисловості - для технічно-побутових потреб. Найнижчий процент ліцензованого надрокористування в області питного водопостачання склався на комунальних підприємствах з-за складного фінансового становища та зносу основних засобів. За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина не займає провідного місця в Україні, але тут протягом останніх десятиліть відкриті і використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей: мінеральні води типу „Нафтуся”(аналогічні Трускавецьким водам), сульфідні води, води високої мінералізації, придатні для використання в бальнеологічних цілях. Вивчені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся” м. Сатанів та смт. Гусятин, загальні прогнозні ресурси вод типу „Нафтуся” складають 947 куб. м./добу і є забезпеченими при існуючій сумі опадів у джерельних стоках. Родовищ термальних вод, придатних для промислового використання, на території області на даний час не знайдено.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Відповідно до вищенаведеного геолого - географічного положення можна виділити ряд екзогенних процесів, що мають місце на території області у її сучасному стані та беруть участь у формуванні родовищ корисних копалин. Це, в основному, фізико – хімічні (вивітрювання, хімічне руйнування, карст, вимивання тощо), гідродинамічні (фільтрація, ерозія, змив, абразія) та еолові (вітрова корозія, навівання) процеси. З ендогенних, враховуючи порівняно стабільний тектонічний 110

стан Українського кристалічного щита, частиною якого є Волино – Подільська плита, можна виділити тектонічні коливальні процеси, що проявляються в піднятті території області. При цьому середня швидкість сучасних піднять території складає 1-4 мм/рік та максимальних значень досягає в районі Кременецького горбогірря. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2.2.1 №

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Карст Зсуви Підтоплення

570 1,71 846

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

з/п

1 2 3

119

4 37,8

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території Тернопільської області здійснює західна інспекція Державного геологічного контролю Мінприроди України.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Станом на 01.01.2009 року надрокористувачі області отримали 130 спеціальних дозволів на користування надрами. Держуправлінням у 2008 році видано 42 погодження (екологічних карток) для отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту. Згідно із даними статистичної звітності “1-небезпечні відходи” за 2008 рік в області утворилось - 339,162 тонн токсичних відходів, з них використано 231,050 т, знешкоджено – 8,373 т, накопичено на 1.01.2009 р. – 196,961 т, в тому числі по районах: Таблиця 8.1.1 Район Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький

Кількість, т 8,527 21,594 11,557 7,333 0,328 11,479

Район Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський

111

Кількість, т 1,033 2,370 9,535 4,228 10,564

Зборівський Кременецький Козівський

Чортківський Шумський м. Тернопіль

2,009 17,564 11,103

48,428 2,162 60,569

Утворення та накопичення відходів різних класів небезпеки у 2008 році відображено в таблиці 8.1.2. В місті Тернополі відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На 2008 рік видано дозволи на розміщення відходів на власних територіях, за попереднім погодженням з органами СЕС, для 210 підприємств області. Показники утворення відходів у динаміці за 2006-2008 роки наведені в таблиці 8.1.2.

8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення) Ведуться реєстри обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області. У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 у районних адміністраціях призначено відповідальних за ведення вищезгаданих реєстрів. До держуправління на затвердження реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2007 рік надійшло 32 карти. До реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2007 рік внесено 14 об’єктів. Мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації: -МП „Альфа” (відпрацьовані люмінесцентні лампи); -ТОВ „Промснаб-Тернопіль” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів); -ДП „Тернопільвторкольормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів); -ПП „Фортуна” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів, цілі чи розламані; відпрацьовані нікель-кадмієві акумулятори). Динаміка поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки наведена в таблиці 8.2.1. Підприємствами житлово-комунальної галузі затверджені схеми та графіки вивозу твердих побутових відходів з населених пунктів на сміттєзвалища. Для видалення побутових відходів із 1053 населених пунктів області функціонують більше 800 сміттєзвалищ, не виділені земельні ділянки в 18. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. В області експлуатується 28 сміттєзвалищ твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 86,6 га, на які щорічно вивозиться близько 500 тис. м3 відходів. На даний час розроблено 8 паспортів на полігони твердих побутових відходів м. Підволочиськ, м. Копичинці, м. Чортків, м. Бучач, м. Теребовля, смт. Гусятин, м. Збараж, м. Почаїв. Питання щодо виділення коштів на виготовлення 112

паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується. Не вирішене питання щодо виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комплекс для м. Тернополя. Інформація про кількість місць видалення відходів наведені в таблиці 8.2.2. На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об’єктів оборонної діяльності відсутні. Через відсутність коштів не проводяться роботи по облаштуванню нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих сміттєзвалищ, на більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів. У 2008 році на територію Тернопільської області небезпечні відходи не імпортувалися. У грудні 2008 року, за наявності дозволу Держуправліняя на здійснення операцій з безпечного збирання, перезатарювання непридатних пестицидів та агрохімікатів та їх вивезення з території складів Тернопільської області силами ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та згідно договору від 24.11.2008р. б/н між ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та SARPI Dabrova Gornicza /42-523 Польща, Даброва Горніца, вул. Коксовіца, 16 було організовано перезатарення у пластикові ємності та вивезено для знешкодження в Польщу 55,027 т непридатних пестицидів, які зберігались на території Тернопільської області. Операції поводження з непридатними пестицидами та агрохімікатами протягом 2008 року наведені в таблиці 8.2.3.

8.3. Використання відходів як вторинної сировини У Тернопільській області спостерігається низький рівень використання відходів як вторинної сировини. На даний час на території області функціонує лише 21 підприємство, що займаються збиранням, заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини . Перелік суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини поданий в таблиці. Таблиця 8.3.1 № з/п 1 1.

1

Найменування юридичної особи 2 ТзОВ „Техсервіс”

Місце знаходження 4 м.Тернопіль в.Подільська,5-А

2.

1 ВАТ „Тернопільголов 0 постач”

м.Тернопіль в.Промислова,20

3.

1Кооперативне заготівельно1 промислове підприємство Бережанського райСТ

м.Бережани в.Шевченка,136

4.

1 2

Борщівське райСТ

м.Борщів в.Шевченка,21

Номер та строк дії ліцензії 5 АБ№201757 06.01.200506.01.2010 АА№871821 06.11.200406.11.2009 АА№871912 03.01.200503.01.2010 АА№871913 24.01.2005-

113

Вид господарської діяльності 6 Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторсировини (склобою, макулатури ) (макулатури) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів

24.01.2010

5.

1 3

КП „Заготівельник” Тернопільської облспоживспілки

м.Тернопіль в.Гайова,32

АА№871930 06.01.200506.01.2010

6.

1 Заготівельно-виробничий 4 комбінат Тернопільського райСТ

м.Тернопіль в.Бродівська,47

АА№871931 24.01.200524.01.2010

7.

1 Приватний підприємець 5 Володченков Вячеслав Юрійович 1 Заготівельно-виробниче 6 об’єднання Монастириського райСТ

м.Тернопіль в.Подільська,5А

АА№871937 06.01.200506.01.2010 АА№871950 27.01.200527.01.2010

8.

м.Монастириська в.Шевченка,9

1Коопзаготпром Збаразького 7 райСТ

м.Збараж в.Кн.Ольги,11

АА№871951 27.01.200527.01.2010

10. 1 8

Коопзаготпром Заліщицького райСТ

м.Заліщики в.Стефаника,17

АА№871953 27.01.200527.01.2010

11. 1 9

Підволочиське Коопзаготоб’єднання

смт.Підволочиськ в.Академіка Павлова,6

АА№871954 27.01.200427.01.2010

м.Бучач в.Галицька,153

АА№871955 27.01.200527.01.2010

9.

12. 2 Заготівельно-виробниче 0 госпрозрахункове підприємство „Гермес” Бучацького райСТ 13. 2 1

Коопзаготоб’єднання Чортківського райСТ

м.Чортків в.Залізнична,87

АА№871956 27.01.200527.01.2010

14. 2 2

Підгаєцьке Коопзаготоб’єднання

м.Підгайці в.Галицька,29А

АА№871957 27.01.200527.01.2010

15. 2 Заготівельно-виробничий 3 комбінат „Почаїв” Почаївського райСТ

м. Почаїв в.Лосятинська,23

АА№871958 27.01.200527.01.2010

16. 2 Об’єднання заготівельно4 виробничих підприємств Гусятинського райСТ

смт.Гусятин в.Б.Лепкого,36

АА№871959 27.01.200527.01.2010

17. 2 Заготівельно-виробничий 5 комбінат

м. Кременець в.С.Петлюри,28

АА№871960 27.01.2005-

114

полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (склобою) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

(макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів

Кременецького райСТ

27.01.2010

18. 2 Теребовлянський ринок 6 райСТ

м. Теребовля в.Таращука,7

АБ№103009 17.03.200517.03.2010

19. 2 Кооперативно-виробничо7 торгово-закупівельне підприємство Козівського райСТ

м.Козова в.Стефаника,1

АБ№103010 17.03.200517.03.2010

20. 2 Приватний підприємець 8 Кручко Євгенія Павлівна

м.Тернопіль в.Живова,18/21

АБ№103153 19.05.200519.05.2010 АВ№115381 22.04.200622.04.2011

21.

ДП Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України

м.Тернопіль вул.Гайова,8 юр. адреса – м. Київ Кловський узвіз,4

полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури, склобою,відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (відходів полімерних) (макулатури, склобою,відходів полімерних, відходів гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари)

Впродовж 2008 року за даними головного управління статистики було утворено 2623,0 тис. т відходів як вторинної сировини. Обсяги використання даного виду відходів у 2008 році – 1138,8 тис. т, що складає 43,4 % до обсягів утворення. Динаміка використання відходів як вторинної сировини наведена в таблиці 8.3.2.

8.4. Транскордонне перевезення відходів У грудні 2008 року, за наявності дозволу Держуправліня на здійснення операцій з безпечного збирання, перезатарювання непридатних пестицидів та агрохімікатів та їх вивезення з території складів Тернопільської області силами ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та згідно договору від 24.11.2008р. б/н між ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та SARPI Dabrova Gornicza /42-523 Польща, Даброва Горніца, вул. Коксовіца, 16 було організовано перезатарення у пластикові ємності та вивезено для знешкодження в Польщу 55,027 т непридатних пестицидів, які зберігались на території Тернопільської області.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України „Про відходи” та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218 держуправління затверджує ліміти на утворення та розміщення відходів на території суб’єктів господарювання для подальшої передачі утворених відходів підприємствам, які мають відповідні ліцензії у сфері поводження з відходами.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки На території Тернопільської області знаходиться 43 екологічно-небезпечних об’єкти.

115

До потенційних хімічно-небезпечних об’єктів Тернопільщини належать холодильні установки підприємств, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об’єктів налічується – 15. Одне підприємство – ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору, де зберігається 40,0 т речовини. Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров′я людей є 37 складів непридатних, та заборонених до використання пестицидів, де станом на 01.01. 2009р.їх зберігається 124,95т. Аварій техногенного походження у 2008 р. в області не зафіксовано. За даними управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стан радіаційної ситуації на території Тернопільської області оцінювався за результатами спостережень пунктів мережі спостереження і лабораторного контролю обласного центру з гідрометеорології, розташованих в Бережанах, Тернополі, Чорткові та Кременці. На всіх пунктах рівні гамма-фону не перевищували природного. Максимальні значення потужності експозиційної дози гаммавипромінювання на протязі 2008 року були наступні: м. Кременець – 12 мкР/год (12 замірів) м. Тернопіль – 16 мкР/год (1 замір) м. Бережани – 13 мкР/год (3 заміри) м. Чортків – 15 мкР/год (1 замір). Державне регулювання безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на території Тернопільської області здійснюється Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання України та базується на дозвільному принципі. Па сьогоднішній день більше 127 суб'єктів господарювання Тернопільської області використовують ДІВ. Переважно (120 суб’єктів), це установи медичного профілю, які використовують для медичної діагностики ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання (рентгенівські апарати). Лише Тернопільський обласний комунальний клінічний онкологічний диспансер використовує високоактивні радіоізотопні ДІВ для лікувальних цілей (дистанційна та внутрішньо-порожнинна терапія). Суб'єкти господарювання Тернопільської області використовують у своїй діяльності близько 520 одиниць ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання, та 268 одиниць радіоізотопних ДІВ. Протягом 2007 року суб'єктами Тернопільської області було передано на збереження до ДМСК УДО «Радон» 258 радіоізотопних ДІВ. Також було утилізовано у встановленому порядку 6 ДІВ, що генерують іонізуюче випромінювання (рентгенівські дефектоскопи). У 2008 році Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки було розглянуті заяви на отримання ліцензії 3 суб'єктів діяльності медичного спрямування Тернопільської області на видачу (переоформлення) ліцензії у сфері використання ядерної енергії (використання ДІВ), за результатами 116

розгляду яких Ліцензійною комісією Держатомрегулювання прийнято рішення про видачу ліцензій. У 2008-2010 роках планується ліцензування всіх медичних закладів Тернопільської області. Одним із завдань регулювання безпеки провадження діяльності з використання ДІВ є загальнодержавний облік ДІВ. Створення Державного регістру ДІВ, регіональний реєстраційний центр якого розміщено у м. Рівне, та проведення Державної інвентаризації ДІВ дозволило значною мірою зменшити імовірність здійснення діяльності з використання ДІВ без контролю держави.

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку В області налічується 10 підприємств, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а саме: 1. Чортківське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства, 48500, м. Чортків, вул. Сонячна, 7: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 110,8 тис. м3.

2. Міське комунальне підприємство “Добробут”, 47501, м. Бережани, вул. Лепких, 44: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 60.7 тис. м3.

3. Дочірнє підприємство “Комунальник”, 48700, м. Борщів, вул. Гніздовського, 2: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 41.5 тис. м3.

4. Зборівський комбінат комунальних підприємств, м. Зборів, вул. Козацька, 3: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 33.1 тис. м3.

5. Кременецький міськводоканал, м. Кременець, вул. Осовиця, 12: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 80,4 тис. м3.

6. Теребовлянський комбінат комунальних підприємств, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 63: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 37.1 тис. м3.

7. ЗАТ “Агропродукт”, с. Росохач Чортківського району: скидання недостатньо очищених зворотних вод – 1,4 тис. м3.

8. Полігон твердих побутових відходів м. Тернополя, с. Малашівці, Зборівського району: полігон розташований в другій зоні санітарної охорони водозабору “В. Івачівський” м. Тернополя. Накопичення відходів – 115,9 тис.м3.

9. Тернопільське лінійне виробниче Управління магістральних газопроводів, 46005, м. Тернопіль, вул. Козацька, 19: викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 1348,378 т.

10. Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів: викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 134,459 т.

117

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забрудненя територій Для забезпечення сталого радіоекологічного моніторингу земель в області закладено 35 контрольних ділянок з відповідною геодезичною прив’язкою до місцевості. Контрольні ділянки закладено так щоб охопити всі ґрунтовокліматичні зони області. При цьому 20 контрольних ділянок із 35 закладено у чотирьох районах, які піддалися частковому радіаційному забрудненню внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Радіологічне спостереження по даних ділянках проводяться щорічно, починаючи з 1983 року. Проводиться замір потужності експозиційної дози (гаммафон) за допомогою мобільного радіометра СРП-68-01. За 2008р. по контрольних ділянках відібрано 35 проб ґрунту та 61 проба рослинницької продукції, яка вирощувалась на них. В даних зразках проведено радіологічні дослідження на предмет забруднення їх радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90. Радіологічні дослідження проб проводились в стаціонарних лабораторних умовах згідно затверджених методик кваліфікованими спеціалістами центру "Облдержродючість". Для чого використовувались спектрометри СЕГ-001 “АКПС”, СЕБ-01, стаціонарний радіометр ДП-100 та інше допоміжне обладнання, які пройшли повірку Держстандартом України, про що є відповідні свідоцтва. Таким чином, основними радіонуклідами, які визначають радіаційну обстановку на забрудненій території, на теперішній час є цезій-137 та стронцій-90. Попадання цих речовин в організм людини з продуктами харчування відбувається головним чином через продукцію рослинництва та тваринництва. Цезій-137 є аналогом калію, тому активно бере участь у всіх реакціях обміну в організмах рослин та тварин, біологічно дуже рухливий і порівняно швидко виводиться з організму. Стронцій-90, хімічний аналог кальцію, характеризується високою засвоюваністю рослинами і тваринами, повільно виводиться з організму та накопичується в кістковій тканині. Дослідження показали, що радіоактивне забруднення ґрунтів на контрольних ділянках у доаварійний період було майже на одному рівні, щільність забруднення цезієм-137 коливається від 0.001 до 0.16 Кі/км2, стронцієм90 від 0.023 до 0.08 Кі/км2, гамма-фон складав 7-19 мкр/год. Однак післяаварійний період характеризувався різким зростанням радіонуклідів в ґрунті з 0.06 до 2.43 Кі/км2 по цезію із 0.008-0.650 Кі/км2. Гамма-фон в цей період становив від 25 до 300 мкр/год. В 1987 році в результаті розпаду короткоживучих радіонуклідів, зокрема йоду-131, відбулося різке зниження гамма-фону до природного рівня. В подальшому відбулося зменшення забруднення радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 в результаті переміщення їх по профілю ґрунту, під впливом обробітку ґрунту та вимивання у нижчі горизонти, виносу рослинами, а також в результаті природного розпаду. За даними обстеження 2005-2008 років за вмістом цезію-137 і стронцію-90 всі райони області можна віднести до умовно чистих. Однак підвищений вміст цих 118

радіонуклідів спостерігається в південних районах області, особливо в Заліщицькому районі с.Винятинці щільність забруднення цезієм-137 становить більше 1 Кі/км2, а саме 1.13-1.78 Кі/км2. За ступенем забрудненості цезієм-137 він відноситься до четвертої зони (зони посиленого радіологічного контролю). На забруднених полях необхідно проводити комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що значно знижує надходження радіоактивних речовин у продукцію. До агрохімічних заходів, що кардинально зменшує кореневе надходження радіонуклідів з ґрунту в рослинну продукцію, слід віднести внесення підвищених доз органічних і фосфорно-калійних мінеральних добрив та вапнування кислих ґрунтів. Нагромадження стронцію-90 і цезію-137 в урожаї сільськогосподарських культур залежить від щільності забруднення радіонуклідами ґрунту. В цілому вміст раідонуклідів в рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів (ДР2006). В умовах нашої області практично можна вирощувати всі районовані культури та їх сорти по загальноприйнятих технологіях. Всі види робіт в землеробстві можна проводити без обмежень. Згідно прийнятих технологій для нашої ґрунтово-кліматичної зони.

9.3.2. Радіоактивні відходи З метою забезпечення захисту населення та навколишнього природного середовища Тернопільської області від шкідливого впливу радіоактивних відходів (РАВ) на виконання Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» в області проведену інвентаризацію радіоактивних відходів. Наявність РАВ виявлено на 3 об’єктах національної економіки (ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», обласний краєзнавчий музей, Гусятинська газокомпресорна станція). Проводиться радіаційний контроль робочих місць рентгенорадіологічних структурних підрозділів, прилеглої території та санітарної зони. Виявляється радіоактивне забруднення робочих місць, довкілля в радіологічних підрозділах з реалізацією заходів щодо нівелювання його впливу. На даний час область дуже погано забезпечена приладами радіаційного контролю. Тільки дві лабораторії ветсанекспертизи на область забезпечені відповідними приладами, а саме Чортківська міжрайонна лабораторія ветсанекспертизи та лабораторія ветсанекспертизи на центральному ринку м. Тернополя. У решта районах в лабораторіях наявні прилади якими в даний час неможливо проводити дослідження. В зв’язку з цим більшість харчової продукції, яка поступає на ринки області з різних регіонів країни, залишається не перевіреною. З метою підвищення поінформованості населення про стан радіаційної безпеки, фахівцями радіологічних підрозділів санепідустанов області, управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, головного управління МНС 119

України в області здійснюється регулярне висвітлення таких даних в пресі, на радіо та місцевому телебаченні.

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в Україні У 2008 році у всіх категоріях господарств досягнуто стабільного розвитку, обсяг валової продукції рослинництва проти 2007 року зріс на 8,1%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 29,1%. Прибутковим для агроформувань було виробництво всіх видів продукції рослинництва, крім соняшника і картоплі. У 2008 році в порівнянні з 2007 роком в області значно зросло виробництво зернових та овочевих культур. Обсяг виробництва зернових культур у 2008 році був найбільшим за усі роки спостереження. Цього вдалося досягти як за рахунок збільшення зібраних площ (на 9% у порівнянні з 2007 роком), так і зростанням урожайності зернових на 7,8 ц з гектара. Значний приріст виробництва зернових відбувся, в основному, за рахунок сільськогосподарських підприємств, у яких валовий збір зерна в порівнянні з 2007 роком збільшився на 57%. У 2008 році вирощуванням зернових займалися 1163 підприємства. В 57 господарствах області з одного гектара зібрали понад 50 ц зерна. Найбільше таких господарств у Підволочиському районі (13 одиниць). Найбільшу питому вагу в структурі виробництва зернових у 2008 році займала пшениця - (50%), ячмінь – 24% та кукурудза – 21%. Овочевої продукції у 2008 році зібрали на 21% більше, ніж у 2007 році, в основному за рахунок підвищення урожайності зі 193 до 216 ц з 1 га. У сільськогосподарських підприємствах площі збирання овочів відкритого грунту проти 2007 року зросли вдвічі і становили 934 га, з яких 416 га знаходиться у Підволочиському, 179 га – у Тернопільському районах. У цих районах одержано найвищі в області врожаї овочів (відповідно 395 ц та 433 ц). Основними виробниками овочів на Тернопільщини є господарства населення, якими у 2008 році вироблено 85% овочевих культур у загальному обсязі їх валового збору. У порівнянні з 2007 роком в області зменшилось на 12% виробництво картоплі за рахунок зниження врожайності на 16 центнерів. Головними товаровиробниками картоплі в краї залишаються також господарства населення, на долю яких припадає 96% цієї культури. У 2008 році зменшилося виробництво цукрових буряків на 32%. Таке зменшення відбулося за рахунок скорочення посівних площ на 16,4 тис.га, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 5,3 тис.га, у населення – 11,1 тис.га. Урожайність цукристих за цей період в усіх категоріях господарств знизилась на 19 ц і становила 331 ц з одного гектара. На Тернопільщині продовжують нарощувати обсяги виробництва ріпаку. У 2008 році, за рахунок розширення площ посіву та збільшення урожайності, загальне виробництво ріпаку зросло у 2,7 рази.

120

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Одним з найважливіших і наявних у кожному господарстві ресурсів підвищення родючості ґрунтів є органічні добрива, завдяки яким до ґрунту надходить 35-45% елементів живлення. Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно щорічно вносити по 13,3 т/га. Основним органічним добривом є гній, в одній тонні якого міститься 9-12 кг поживних речовин, з них 4-5 кг азоту, 1-2 кг фосфору і 4-5 кг калію. Скорочення поголів’я тварин в останні роки обумовило зниження отримання гною. Для підвищення ефективності наявного гною необхідно зменшити втрати, ширше використовувати підстилкові матеріали, підвищувати якість гною шляхом недопущення втрат при зберіганні, дотримання технологій застосування. Важливим джерелом поповнення вмісту органічної речовини в ґрунті є солома. Коефіцієнт гуміфікації її в 1,5-2 рази, а іноді і більше, ніж зеленоукісних решток. Але солома злакових культур містить лише 0,5% азоту, в той час як мікроорганізмам потрібно 1,5-2% азоту загальної маси рослинних решток, тому вони вбирають його з ґрунту, що несприятливо впливає на живлення наступних культур. Цьому запобігають внесенням при заробці соломи 7-10 кг азотних добрив або 6-8 т рідкого гною чи гноївки на 1т соломи. При внесенні 4 т/га соломи в грунт надходить органічної речовини – 3200 кг, азоту - 14-22, фосфору - 3-7, калію - 22-55, кальцію - 9-37, магнію - 2-7 кг, а також мікроелементи. Важливим заходом підвищення родючості ґрунтів, особливо на віддалених полях, поряд із соломою є застосування сидеральних культур, що теж не потребує значних затрат. Використовувати сидерати доцільно на площах, що розміщені далеко від тваринницьких ферм або які в даний час не обробляються і заросли бур’янами. Застосування сидератів значно дешевше використання гною на таких полях. Сидерація є багатофакторним агрозаходом інтенсивного землеробства, позитивно впливаючим на ґрунт, рослини і навколишнє середовище. Вона має комплексний вплив. До переваг сидератів слід також віднести їх здатність знижувати забур’яненість полів та зменшувати кількість патогенних мікроорганізмів. Для сидерації використовують переважно бобові культури: люпин, буркун, еспарцет. Певні переваги мають озимий та ярий ріпак, олійна редька, як культура з досить невеликою нормою висіву. Доцільне також використання посіву озимого жита, особливо на кислих бідних ґрунтах. Крім того, посіви жита добре розпушують важкі грунти. Найбільш економічно вигідна в наших умовах в якості сидеральної культури редька олійна за високе накопичення біомаси ( більше 320 ц/га) і короткий вегетаційний період (55-60 днів), що дає можливість застосовувати поукісні посіви, а пізніше висівати озимі зернові. Сидерацію застосовують, переважно, у вигляді підсівної або післяжнивної культури. Поряд з органічними добривами на відтворення родючості і підвищення продуктивності ґрунтів в значній мірі впливають мінеральні добрива. За багатьма 121

науковими і виробничими даними їх вклад у приріст урожайності досягає 50%. На сучасному етапі розвитку рослинництва при недостатній кількості органічних добрив тільки за допомогою мінеральних добрив можна формувати високі врожаї, підвищуючи у ґрунті позитивний баланс поживних речовин. Ринкова економіка внесла свої корективи у застосування мінеральних добрив. При існуючому диспаритеті цін на міндобрива і сільськогосподарську продукцію вносити високі норми мінеральних добрив стало вкрай важливим. Тому їх застосовування має базуватися на реальному економічному ефекті. З цією метою пропонується така концепція їх застосування: 1. Мінеральні добрива вносяться тільки під ті культури, які забезпечують максимальну віддачу і максимальний економічний ефект.

2. Дози добрив оптимізуються залежно від агрохімічної характеристики ґрунту, визначеної в результаті агрохімічної паспортизації земель і, або, діагностики мінерального живлення рослин.

3. Добрива вносять таким способом, який забезпечить максимальну окупність одиниці діючої речовини приростом урожаю.

4. Дози, строки і способи внесення добрив оптимізуються залежно від рівня удобреності та біологічних особливостей попередника (строки і способи внесення органічних добрив, здатність фіксувати азот повітря).

5. При застосуванні міндобрив надавати перевагу внесенню їх на ґрунтах, що мають кращі водно-фізичні властивості, на яких проведено вапнування.

6. Мінеральні добрива дають найвищу віддачу в комплексі з захистом рослин від бур’янів, хвороб і шкідників на полях з високою культурою землеробства. Таблиця10.2.1 2000

2005

2006

2007

2008

563,2

391,5

393,4

414,9

483,6

Всього внесено в поживних речовин, тис. ц

113,6

258,9

378

386,6

536

у тому числі: азотних, тис. ц

78,9

161,9

227,3

220

326,8

фосфорних, тис. ц

18,1

46,2

71,2

72,7

96,5

калійних, тис. ц

16,6

50,8

79,5

93,9

112,7

Удобрена площа під урожай, тис. га

162,8

295,9

351,9

358,7

445,7

% удобреної площі

29

76

88

86

92

Внесено на 1 га, кг

20

66

95

93

120

у тому числі: азотних, кг

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц

14

41

57

53

73

фосфорних, кг

3

12

18

17,5

22

калійних, кг

3

12,9

20

22,6

25

Всього внесено в поживних речовин, тис. т

858,5

281,6

274,7

223,7

258,9

Удобрена площа під урожай, тис. га

5,2

азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: 14,5

7,6

7

6,6

% удобреної площі

3,3

2

1,8

1,6

1,1

Внесено на 1 га, т

1,5

0,7

0,7

0,5

0,5

122

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Шкідливі організми загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів. Концепція системи захисту рослин передбачає завчасне планування заходів. Для інформації про можливу чисельність шкідників та розвиток хвороб окремих культур використовують матеріали прогнозів, які розробляють обласні та районні інспекції захисту рослин. Фітопатологічна ситуація на посівах зернових культур останнім часом погіршується. Йде прогресування сажкових захворювань, різних видів кореневих гнилей, злакових попелиць, трипсів, зростає шкодочинність грунтовими шкідниками (дротяниками, совкою, травневим хрущем). Важливою передумовою одержання високих врожаїв є чисті від бур’янів посіви. Для забезпечення повного контролювання сходів бур’янів при їх розтягнутому періоді масової появи, необхідно широко застосовувати системи послідовних оприскувань посівів досходовими та посходовими гербіцидами і їх баковими композиціями. Нарощування виробництва основних видів продукції рослинництва досягатиметься шляхом здійснення заходів безпечного та раціонального використання хімічних та біологічних засобів захисту рослин та зменшенні чисельності шкідливих організмів у рослинництві, для зменшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та сільськогосподарської продукції. Раціональне та безпечне застосування засобів захисту рослин здійснюється відповідно до Закону України про захист рослин та Закону України про пестициди і агрохімікати. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.3.1 2000

2005

2006

2007

2008

0,3

0,43

0,61

0,83

1,05

Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га

513,2

763

818,3

1260

1544,6

Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

0,58

0,56

0,74

0,66

0,68

Витрати засобів захисту рослин, тис. т

123

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Підприємствами і організаціями області всіх видів економічної діяльності за 2008р. на виробничо-експлуатаційні і комунально-побутові потреби використано 738,6 тис.т паливно-енергетичних ресурсів (в перерахунку на умовне паливо), що на 64,2 тис.у.п. (на 8,0%) менше, ніж у 2007р.,у т.ч. котельно-пічного палива – 370 тис.у.п. (на11,5% менше); теплоенергії – 1162,1 тис.Гкал (на 8,3% менше) та електроенергії - 516,3 мин.кВт.год. (на1,2% більше). В структурі використання паливно-енергетичних ресурсів, частка котельнопічного палива найвагоміша і становить 50,2%, теплоенергії і електроенергії, відповідно 27,1% і 22,7%. Основна частина у використанні паливно-енергетичних ресурсів припадала на виробничо-експлуатаційні потреби (котельно-пічного палива -98,3%, теплоенергії – 78,9%, електроенергії – 85,3%.

Теплоенергія, тис. Гкал 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0 2006

2007

Рисунок 11.1.1. Динаміка використання теплоенергії

124

2008

Електроенергія, млн. кВт. год 530 525 520 515 510 505 500 2006

2007

2008

Рисунок 11.1.2. Динаміка викорситання електроенергії У структурі паливних ресурсів області, що використовуються в якості котельно-пічного палива, провідне місце займав газ природний – 91,2%. Питома вага кам’яного вугілля становила 6,2%, дров для опалення – 0,5%. В порівнянні з 2007р. використання газу природного і кам’яного вугілля зменшилось на11,4% і 15,5%. Вагому частину (81,5%) виробничого споживання котельно-пічного палива використали теплові електростанції для виробництва і відпуску електро- і тепло енергії. Незначну частку (16,8%) палива підприємствами використано безпосередньо на виробництво продукції. Ще одна структурна складова виробничого споживання котельно-пічного палива - це витрати палива, як сировини і на не паливні потреби, зокрема, за 2008р. витрачено 571 т у.п., у т.ч.442 т кокосу та напівкоксу з кам’яного вугілля, 80 т мазуту топкового та 20 тис.м3 газу природного. Частка промисловості у споживанні котельно-пічного палива, тепло енергії та електроенергії складає відповідно 78,8%, 69,5%, 57,8% загального обсягу витрат, сільського господарства, мисливства. Лісового господарства – 3,4%, 1,2%, 7,0%, діяльності транспорту та зв’язку – 1,6%, 2,1%, 5,5%, будівництва – 1,0%, 0,5%, 3,4%. Серед промислових підприємств доля підприємств переробної промисловості становить 51,7% загального споживання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: палива 47,6% (176,7 тис.т у.п.), теплоенергії – 68,4% (794,8 тис.Гкал), електроенергії – 40,4% (208,5 млн.кВт.год). Серед підприємств переробної промисловості основними споживачами паливно-енергетичних ресурсів є підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових 125

виробів. На їх долю припадає 81,1% обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів всієї переробної промисловості. Значну частку тепло енергії споживають цукрові і спиртові заводи області на виробництво цукру і спирту етилового (відповідно 20,6% та 26,6% від загального обсягу). Підприємствами і організаціями області за 2008р.відпущено на сторону 675,6 тис.Гкал (у т.ч. від власних джерел – 665,2 тис.Гкал) тепло енергії та 43,8 млн.кВт.год електроенергії (у т.ч. від власних джерел – 25,1 млн.кВт.год.). Місто Тернопіль традиційно займає провідне місце за обсягами споживання ПЕР на виробництво продукції і комунально-побутове споживання – 36,7%. Крім обласного центру, значними обсягами споживання виділяються Чортківський (11,4%), Кременецький (7,0%), Густинський (6,6%), Козівський (4,6%), райони. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1.1 2000

2005

2006

2007

2008

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

-

1343,2

1485,9

1376,8

1639,6

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

Споживання електроенергії млн. кВт.г

-

1,19

1,25

1,31

1,31

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

Споживання палива, тис.т у.п.

-

-

-

-

-

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.2 Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

-

-

-

-

-

-

0,964 -

0,997 -

0,887 -

0,857 -

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.3 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива

2000 р.

644790

2005 р.

672058

2006 р.

709082,9

2007 р.

2008 р.

652794,3

604666,6

67977 352653 9376

48027 414480 7274

46358,7 435878,4 7935,6

35533,9 379732,2 8780,0

29937,1 340760,5 7340,2

2725

5528

5246,4

4911,9

3955,4

126

Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

9161

809

1228,0

878,4

703,3

9,2 26931,8 403,3 1,9 78196,1 3660,9 4903,1 3085

22808,0 747,5 0,1 66842,0 425,1 2911,2 1315,7

36,5 22764,0 192,7 0,2 73879,5 60,4 2476,4 1566,1

22432,3 1324,3 0,4

-

-

-

24174,4 867,9 84538,6 170,2 2428,8 1425,7 -

3592 20,1

7690 198

9234,1 29,2

10087,6 27,5

10399,9 33,5

17

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

87183,8 110,4 2246,3 1553,1

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 11.1.4

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

604666,6

29937,1

340760,5

22432,3

87183,8

84140,0

1811,0

10265,0

6608,6

40646,2

362945,1 10294,0 199570,7

13153,3 2742,2 10411,1

275330,7 862,6 143799,3

5329,9 308,1 4342,2

10689,6 2603,8 7540,5

1099,2

-

278,6

46,0

160,2

3502,4

-

-

-

-

154857,0

6675,1

119497,8

3289,5

4693,4

153080,4

-

130668,8

679,6

545,3

27457,2

230,3

3504,3

2223,1

6265,0

15504,1

52,9

4359,3

2010,2

4601,1

50785,6

406,6

10584,9

1571,2

23491,9

2605,7

8,6

1272,4

536,0

109,5

12636,4 29378,5

1333,3 9756,9

8074,0 17068,8

1068,5 804,6

153,9 350,7

14024,3

3184,2

7736,9

1320,8

195,0

5109,7

-

2564,2

959,4

680,9

127

11.2.Ефективність енергоспоживання Питання енергозбереження, раціонального використання палива та енергії і забезпеченість паливно-енергетичними ресурсами є одними з основних у діяльності підприємств та організацій. В області зберігається тенденція до зниження питомих витрат енергоресурсів на виробництво продукції, робіт, послуг. Позитивним у використанні ПЕР є зниження питомих витрат на виробництво одиниці окремих видів продукції. Порівняно з попереднім роком, середнє зменшення фактичних питомих витрат на виробництво продукції котельно-пічного палива і тепло енергії становить 11,0% і 8,6%, електроенергії збільшення на 0,9%. У використанні котельно-пічного палива має місце зниження питомих витрат: на виробництво 1 т вапна – 162,4 проти 162,7 кг за 2007р., 1 т виробів хлібобулочних – 154,7 проти 156,5 кг, 1 т пряників і виробів аналогіних; печива солодкого; вафлів – 137,8 проти 151,6 кг. На виробництво 1 тис.м2 тканин бавовняних, 1 т масла вершкового, 1 т сиру сичужного, плавленого та кисломолочного, 1 т молока обробленого рідкого, 1 т цукру рафінованого бурякового у твердій формі, без додавання ароматичних добавок і барвників питомі витрати тепло енергії склали за 2008р. відповідно 13338,0; 2595,4; 2371,8; 163,4; 1610,4; Мкал проти 1406,7; 2622,5; 2567,9; 164,4; 1653,9 Мкал за 2007р. Питомі витрати електроенергії на виробництво 1 т вапна, 1 т хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів інших, 1 тис.м2 тканин бавовняних, 1 т масла вершкового, 1 т сиру сичужного, плавленого та кисломолочного, 1 тис.дал пива солодового за 2008р. складають 25,0; 106,7; 1037,1; 88,0; 181,8; 1691,1 кВт.год проти 25,5; 107,5; 1046,7; 88,2; 182,2; 1700,7 кВт.год за 2007р. Разом з тим були допущені перевитрати: котельно-пічного палива – при виробництві цегли керамічної не вогнетривкої будівельної, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів; теплоенергії – при виробництві ковбасних виробів, овочів консервованих натуральних, спирту етилового не денатурованого; електроенергії – при виробництві цегли керамічної не вогнетривкої будівельної, цукру рафінованого бурякового у твердій формі, без додавання ароматичних добавок і барвників, борошна пшеничного чи пшенично-житнього, розведення великої рогатої худоби. У 2008р. порівняно з 2007р. збільшилась кількість підприємств, які допустили перевитрати палива. Тепло енергії та електроенергії. Цими підприємствами, на протязі року при збільшенні питомих витрат палива, теплоенергії та електроенергії було перевитрачено 5,8 тис. т у.п., у тому числі котельно-пічного палива – 1,2 тис.т у.п.(1,0%), тепло- і електроенергії – відповідно 17,3 тис.Гкал (1,6%) і 4,7 млн.кВт.год (2,3%).

128

Наведені дані засвідчують, що ефективне використання паливноенергетичних ресурсів та їх збереження залишається важливим завданням кожного суб’єкта господарювання. Раціональному використанню паливно-енергетичних ресурсів сприяє залучення в обіг вторинних теплових ресурсів. Когенераційними установками області вироблено за 2008р. 623 Гкал теплової енергії та 772 тис.кВт.год. електроенергії. Відповідно до Указу Президента України від 28 липня 2008 року №679/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" в області розроблено, затверджено та погоджено в Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Концепцію комплексної регіональної програми енергоефективності та енергозбереження Тернопільської області на період 2010-2015 років. В даний час розробляється Комплексна регіональна програма енергоефективності та енергозбереження Тернопільської області на період 2010-2015 років.

11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Особливо актуальними є проблеми, пов’язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього природного середовища. Викиди від роботи цієї галузі становлять 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетика дає до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% оксидів озону, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. Це веде до поступового збільшення їх концентрації в атмосфері, що посилює “парниковий ефект” і викликає потепління клімату. Негативного екологічного впливу завдає Тернопільщині гідроенергетика. Спалювання викопних видів палива і дров порушує баланс кисню в атмосфері, оскільки на 1 т органічного палива при цьому витрачається більш як 2 т чистого кисню. Розширення його споживання на техногенні потреби, зменшення його відтворення через вирубування лісів веде до виникнення реальної небезпеки дефіциту кисню. Особливо негативно впливають на забруднення атмосферного повітря викиди від спалювання газу в котельнях, використання процесів електрозварювання та газорізання, роботи деревообробної дільниці і майстерень. Тернопільським міським комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» в атмосферне повітря викидаються діоксид азоту, азоту (1) оксид, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, метан, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.

129

За інформацією ТОКПТМ «Тернопільтеплокомуненерго» розпочаті роботи з реконструкції котелень в м. Кременець та смт. Шумськ із заміною котлів на більш сучасні, економічні з переведенням на альтернативне паливо (торф). Внаслідок цього в атмосферу викиди збільшаться і додадуться нові шкідливі речовини, а саме: сірчистий ангідрид та сажа. Кількість викидів буде розрахована при розробці проектної документації. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 11.3.1 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: роздрібна торгівля пальним (заправки) оптова торгівля пальним (нафтобази) розподілення та постачання газу («Теребовлягаз», «Чортківгаз») послуги магістральних трубопроводів з транспортування газу (Гусятинська та Тернопільська ГКС, Кременецьке відділення ЗПРГ)

Обсяги Обсяг викидів на викидів, тис. одиницю т реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів викиди на одиницю продукції,

35

11462,4

100,4

24

101,4

91,0

2

0,8

103,5

2

1,9

72,7

7

11358,3

100,5

11.4. Використання альтернативних джерел енергії На виконання завдань Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики у 2008 році 11 мініГЕС області виробили 26,9 млн.кВт.год. електричної енергії, що складає 2% від загального річного споживання в області. На даний час на території області розміщено 10 діючих та 8 недіючих мініГЕС, роботу яких можна відновити при певній фінансовій підтримці. Визначено 33 місця, в яких можна збудувати нові малі ГЕС. З метою оптимального подальшого розв’язання проблем гідропотенціалу малих річок, відновлення малих ГЕС і надійного енергозабезпечення місцевих споживачів обласною державною адміністрацією надано пропозиції НАК " Енергетична компанія України" ВАТ " Укргідроенерго " щодо проведення інвентаризації малих ГЕС області. Обласною державною адміністрацією проведено аналіз та визначено енергетичний потенціал сільськогосподарських, твердих побутових та промислових відходів, які можуть використовуватись як альтернативні джерела енергії. Вивчено досвід виробництва обладнання для котелень, які працюють на альтернативних джерелах енергії в Швеції та Литві. На виконання Указу Президента України від 28 липня 2008 року №679 та з метою впровадження на об’єктах житлово-комунального господарства та бюджетної сфери області котельного обладнання, яке працює на альтернативних видах палива створено 130

спільне українсько–литовське підприємство "Енергосервісна компанія "Біоальтернатива" з виготовлення аналогічного обладнання за участю ТОВ" Завод "Альфа-газпромкомплект ". Даним підприємством підготовлено та надано в Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів для включення в державну Галузеву програму "Енергоефективність 2009-2013" "Проект виробництва енергоефективного котельного обладнання, яке працює на альтернативних видах палива". Даним проектом передбачено виробництво 250 котлів широкого модельного ряду в рік. В даний час розроблено обласну програму розвитку сфери альтернативних джерел енергії на період 2010 – 2014 років. В області розроблено та виготовлено дослідні зразки, проводиться підготовка виробництва котлів, які можуть працювати на відходах деревини, торфі і оснащені автоматичною системою управління. Виробники - ДНТП "Промінь", ТОВ " Завод "Альфа-газпромкомплект ". Крім того, визначено перелік котелень житлово-комунального господарства, які можуть бути переведені на альтернативні види палива.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА ДОВКІЛЛЯ 12.1. Транспортна система 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Пасажирообіг За 2008р. автотранспортними підприємствами області, включаючи підприємців-фізичних осіб, перевезено 85,1 млн. пасажирів, що на 5,8% більше, ніж за 2007р. Пасажирооборот становив 1081,9 млн.пас.км і був більшим, ніж у 2007р. на 0,8%. Кількість поїздок в автобусах в розрахунку на одну особу наявного населення в середньому за 2008р. по області склала 78 проти 73 - у 2007р. В загальному обсязі перевезень знижується частка перевезень, виконаних суб'єктами господарювання - юридичними особами. За 2007р. вона становила 36,4%, за 2008р. – 31,6%. Обсяг перевезень, виконаний перевізникамиюридичними особами за 2008р. склав 26,9 млн. пасажирів, що на 8,1% менше, ніж за 2007р. Знизили обсяги перевезень пасажирів перевізники-юридичні особи Густинського району - на 69,5%, Козівського району - на 54,9%, Лановецькогно району - на 34,9%. Однією з причин зниження обсягів перевезень є незадовільний технічний стан рухомого складу більшості спеціалізованих автопідприємств. В загальній кількості перевезених пасажирів перевізниками— юридичними особами 99,2% складають маршрутні перевезення. Найбільшу питому вагу в їх обсязі займають внутрішньоміські перевезення пасажирів (54,0%). Частка перевезених пасажирів в обласному центрі становила 80,4% від усіх внутрішньоміських перевезень і 43,5% від загально обласних маршрутних 131

перевезень. Питома вага пасажирських маршрутних перевезень в інших містах області склала 10,6%, у приміському сполученні – 34,4%, у міжміському та міжнародному – 11,6%. Вагоме місце на ринку пасажирських перевезень зайняли перевізникифізичні особи. Обсяг перевезень, виконаний підприємцями-фізичними особами по м.Тернополю у 2,8 раза перевищив обсяг, виконаний перевізниками-юридичними особами. Серед районів області таке перевищення спостерігалося у Густинському, Заліщицькому, Зборівському, Кременецькому, Монастирському, Тернопільському, Шумському районах. Всього на приміському сполученні працювало в 2008р. 243 перевізниківфізичних осіб, рухомий склад яких нараховував 379 автобусів загальною вмістимістю 8319 місць, у міжміському сполученні - 140 перевізників і 223 автобуси. Найбільше приватних підприємців працювало на маршрутах Тернопільського, Кременецького, Зборівського, Чортківського, Гусятинського районів. На м. Тернопіль припадає 60,7% обсягів перевезень, виконаних підприємцями-фізичними особами. До перевезень залучено 180 одиниць рухомого складу загальною пасажиромісткістю 3574 місць. За проведеними розрахунками за 2008р. автотранспортом підприємцівфізичниї осіб перевезено 53,2 млн. пасажирів, що на 13,7% більше, ніж у 2007р. Пасажирооборот збільшився на 7,6% і склав 698,1 млн.пас.км. Вантажообіг Вантажооборот автомобільного транспорту становив 1125,6 млн.ткм і збільшився порівняно з 2007р. на 20,6% за рахунок замовлень на перевезення вантажів в східні та південні області України. Найбільшу частку в обсягах вантажних перевезень становили товариства з обмеженою відповідальністю (45,9%), приватні підприємства (20,2%), відкриті акціонерні товариства (15,9%),в яких комерційні перевезення склали відповідно: 34,1%. 32,6% та 25,5%, а їх вантажооборот – 71,7%, 10,1% та 6,5%. Транспортними підприємствами області у 2008р. доставлено замовниками 1243,0 тис.т вантажів, що на 7,8% більше, ніж у 2007р. Вантажооборот зріс на 6,3% і становив 355,2 млн.ткм. Дохід від реалізації послуг вантажного автотранспорту збільшився на 17,2% і досягнув 179,6 млн.грн. Розвитку набули міжнародні перевезення вантажів. Порівняно з 2007р. їх обсяг зріс на 1,0% і становив 145,3 тис.т. Питома вага міжнародних перевезень в загальному обсязі вантажних перевезень склала 11,7% та 53,9% - в загальному вантажообороті. Частка експорту послуг вантажного автотранспорту становила 53,4% від загального обсягу експорту послуг області. Середньоспискова кількість вантажних автомобілів автопідприємств на комерційних перевезеннях у 2008р. становила 803 одиниці середньою 132

вантажопідйомністю 9,9 т. Коефіцієнт використання парку склав 65,2% проти 62,8% у 2007р. Коефіцієнт використання пробігу знизивсяз 75,0% до 69,8%. В загальній кількості автотранспортних підприємств 21,8% становлять великі та середні підприємства і 78,2% - малі. Великі та середні підприємства, поступаючись по середньосписковій чисельності рухомого складу, поступаються також і по обсягах перевезень. Якщо великими і середніми автопідприємствами у 2008р. було перевезено 227,7 тис.т вантажів (18,3%), то малими – 1015,3 тис.т (81,7%). На малих підприємствах значно кращі показники використання рухомого складу. Коефіцієнт використання парку вищий на 3,9 в.п. Значно вищі також середня відстань перевезень 1 т вантажу, середньодобовий пробіг автомобіля. Середня вантажопідйомність автомобіля на малих підприємствах становила 12,9 т, на великих - 5,5 т. На ринку вантажних автомобільних перевезень нарощують діяльність підприємці-фізичні особи. За проведеними підрахунками обсяг перевезень, виконаний підприємцями-фізичними особами, склав 870,8 тис.т, що на 48,1% більше, ніж за 2007р. Вантажооборот зріс на 44,3% і склав 391,5 млн.ткм. Обсяги транспортних перевезень Таблиця. 12.1.1. Вид транспорту

Залізничний

2000

Перевезено вантажів млн. % т 0,8 125,7

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

1,1 1,2 1,6 1,8 13,0

100,8 109,1 128,7 118,0 82,5

876,0 1181,6 1641,9 1042,9 308,6

97,2 134,9 139,0 63,5 98,3

5,3 5,1 4,4 4,8 37,7

93,0 96,2 86,3 109,1 99,2

997,3 1007,0 970,6 991,3 444,0

101,9 101,0 96,4 102,1 98,6

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

9,5 13,0 13,3 13,6 0,0

94,5 137,1 102,5 101,5 60,0

551,8 769,5 933,6 1125,6 0,0

108,8 139,5 121,3 120,6 51,9

64,4 76,5 80,4 85,1 -

80,4 118,8 105,1 105,8 -

833,8 953,3 1073,4 1081,9 -

83,9 114,3 112,6 100,8 -

-

-

-

-

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

61,2 103,4 158,8 94,3 105,3

0,0 0,0 0,0 0,0 -

138,0 86,9 177,1 104,4 -

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

-

-

-

-

0,0 0,0 0,0 0,0

50,0 500,0 30,0 33,3 -

-

-

Трубопровідний

Рік

Вантажооборот

Перевезено пасажирів

млн.т.км .

636,9

%

млн.

%

млн.пас.км.

%

101,2

6,6

100,0

864,2

112,6

133

-

Пасажирооборот

-

-

Міський електротранспорт

2000

-

-

-

-

35,6

82,2

81,9

82,2

Всього

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

13,8 10,6 14,2 14,9 15,4

84,3 95,1 134,0 104,7 103,2

945,5 1427,8 1951,1 2575,5 2168,5

100,3 101,3 136,7 132,0 84,2

26,8 25,1 18,9 17,9 79,9 96,5 106,7 103,7 107,8

158,6 93,7 75,3 94,7 90,9 94,0 110,6 97,2 104,0

61,6 57,7 43,5 41,2 1390,1 1892,7 2018,0 2087,5 2114,4

158,8 93,7 75,4 94,7 105,5 94,1 106,6 103,4 101,3

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Автомобільний транспорт, завдяки його мобільності, зручності та наявності розвинутої мережі автомобільних доріг, є основним перевізником вантажів і пасажирів в області. Довжина автомобільних доріг загального користування в області на 1 січня 2009р. становила 5010,0 км, з яких 4985,2 км - дороги з твердим покриттям. Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям на 1000 кв. км території в середньому по області складає 362,4 км і займає друге місце серед областей України. За даними ДАІ МВС України в індивідуальній власності громадян 88,0% становлять легкові автомобілі, яких нараховувалося 115766 одиниць або 106 автомобілів у розрахунку на 1000 чоловік наявного населення. Найбільше автомобілів (187 одиниць) припадає на кожну тисячу жителів м.Тернополя, Тернопільського району (136), Кременецького (125), Шумського (117), найменше – у Зборівському та Козівському районах (відповідно 58 і 61). Кількість вантажних автомобілів у населення становить 9625 одиниці (7,3%), автобусів - 2343(1,8%). У 2008р. автомобільним транспортом всього господарського комплексу області, включаючи перевезення, виконані підприємцями-фізичними особами, перевезено 13,5 млн.т вантажів проти 13,3 млн.т за 2007р. Із загального обсягу перевезених вантажів 10,9 млн.т (80,5%) становили перевезення, виконані господарствами для власних потреб виробництва і 2,6 млн.т (19,5%) комерційні перевезення. Порівняно з 2007р. комерційні перевезення зменшились на 11,0 в.п. В порівнянні з 2007р. збільшили обсяги вантажних перевезень підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства – 47,1%, переробної промисловості – на 24,9%, будівництва – на 5,1%. Серед районів області найбільший ріст обсягів перевезень порівняно із 2007р. спостерігався в Гусятинському районі в 3,6 рази, Тернопільському – в 2,2 рази, Заліщицькому – на 21,3 %. Зменшення обсягів перевезених вантажів відбулося в Борівському районі на 71,3%, Лановецькому – на 52,6 %, Кременецькому – на 46,6%.

134

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1 Тип автомобіля Автомобілі - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

Всього

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

2008 149331 120557 7404 5084 1775 6269

Від 2 до 3 років 2008 19785 17063 282 106 133 418

2008 21465 18093 430 160 468 675

2008 32306 27323 1105 466 508 995

2008 75775 58078 5587 4352 666 4181

3366

621

576

652

1517

4876

1162

1063

1257

1394

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля На виконання вимог природоохоронного законодавства щодо зменшення забруднення атмосферного повітря від викидів автотранспорту, а також згідно з дорученням першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 17.04.2008р. №4/4-8-275 та від 08.09.2008р. №4/4-8-737 на території області силами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та управління Державтоінспекції УМВС України у Тернопільській області із залученням зацікавлених осіб проведено операцію «Чисте повітря». У ході операції здійснювався контроль за виконанням автотранспортними підприємствами, автогосподарствами промислових підприємств, станціями технічного обслуговування та іншими організаціями заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, організацію ними природоохоронної роботи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автомобільним транспортом. Будівництво об’їзних доріг в населених пунктах в значній мірі зменшить забруднення атмосфери шкідливими викидами автотранспорту та покращить екологічний стан населених пунктів області. В 2008 році розпочато будівництво об’їзної дороги в м.Бережани, що в значній мірі зменшить автомобільне навантаження на центральну частину міста, з держбюджету в 2008 році виділено 18 млн гривень. Залишається невирішеним питання будівництва об’їзної дороги м.Заліщики, проблема ускладнюється географічним розміщенням міста, вузькими вулицями. В м.Монастириська будівництво об’їзної дороги припинено на невизначений час. На виконання п.3 плану заходів на 2006 – 2010 р.р. щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в області освоєно виробництво автомобільних каталізаторів пального. Розроблено проект "Будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600 тис. шт. в рік". Реалізація даного проекту дозволить скоротити у порівнянні з нафтовим аналогом викиди вуглеводнів на транспорті на 56%.

135

12.3.Використання альтернативних видів палива У Тернопільській області вивчається питання сфери альтернативних джерел енергії (торф, деревина, солома, відходи рослинного походження сільського господарства та переробної промисловості), як одного з можливих рішень щодо підвищення рівня енергетичної безпеки. У випадку затвердження «Програми розвитку сфери альтернативних джерел енергії» передбачається у першу чергу модернізувати котли у бюджетних установах. Державне науково-технічне підприємство «Промінь» виготовляє котли для спалювання відходів деревини, соломи і торфу, які зможуть швидко замінити природний газ для виробництва теплової енергії з найнижчими інвестиційними затратами і найкоротшими термінами окупності проектів. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3.1. Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

149331

104818

32853

910

227

10487

36

120557

91825

22579

852

2

5293

6

7404 5084

3668 2390

2273 1932

6 4

24 20

1432 738

1 0

1775

86

1589

0

7

93

0

3366

998

1353

12

113

864

26

6269 4876

3526 2325

1429 1698

25 11

40 21

1247 820

2 1

. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 12.3.2 тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008

7,6 7,4 7,6 7,0 7,0

2,4 1,4 1,4 1,1 0,9

2,3 2,5 2,5 2,5 2,6

0,8 0,7 0,7 0,6 0,6

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,7 1,7 1,6 1,3 1,1

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.3.3.

136

Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

34,1 32,9 34,1 45,6 45,6

30,2 27,1 27,8 30,7 30,1

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 1,9 3,8 4,2 11,1 11,8

2,0 2,0 2,1 3,8 3,7

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 88,6 82,4 81,5 67,3 66,0

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області забезпечує реалізацію державної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області спрямована на поєднання економічного зростання та невиснажливого використання природних ресурсів, комплексне вирішення економічних та екологічних проблем, створення умов для розв’язання екологічних проблем на національному, регіональному та місцевому рівнях. Серед основних пріоритетів Управління є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, моніторингу стану навколишнього природного середовища; інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. У Тернопільській області існує ряд екологічних проблем, для розв’язання яких необхідне поєднання зусиль місцевих державних адміністрацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: - в області на складах сільськогосподарських підприємств, а також безхазяйних складах станом на 01.01.2009 р. накопичено близько 125 т. непридатних, невідомих та заборонених пестицидів. Зберігання такої кількості пестицидів у несприятливих умовах негативно впливає на стан навколишнього природного середовища та створює загрозу надзвичайних ситуацій, пов’язаних з аварійним забрудненням довкілля. Знешкодження даних небезпечних відходів 137

передбачено заходами Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами; - сміттєзвалище м. Тернополя розміщене у районі с. Малашівці Зборівського району. Сміттєзвалище знаходиться у другому поясі санітарної охорони Тернопільського водозабору, чим створюються передумови забруднення водних горизонтів і реальна небезпека для здоров’я людей. Питання вибору земельної ділянки під розташування нового полігону ТПВ м. Тернополя не вирішується; - незадовільний стан каналізаційних мереж та очисних споруд більшості населених пунктів області. Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у населених пунктах багатьох районів області у відкриті водойми щороку скидається близько 2,6 млн. м3 недостаньоочищених та неочищених стічних вод; - м. Чортків є одним з основних забруднювачів водних об’єктів області. Діючі очисні споруди міста забезпечують лише механічну очистку стічних вод. У ріку Серет щорічно скидається 0,6 – 0,8 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, що суттєво погіршує екологічний стан р. Серет, створює небезпеку для розташованих нижче по течії населених пунктів, водозабору м. Чернівці та р. Дністер; - незадовільна експлуатація та санітарний стан організованих полігонів твердих побутових відходів міст і селищ області, відсутність їх паспортизації та ведення належного обліку відходів, що видаляються; - погіршення стану охорони лісів, які перебували в користуванні колишніх колгоспів. У складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках знищення або пошкодження лісів; - більшість підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності при видобуванні корисних копалин допускають грубі порушення Кодексу України про надра. Значна кількість кар’єрів експлуатується самовільно, без належного правокористування. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, пов’язані із: - дуже високим відсотком розорюваності території області (61,6 %); - забрудненням земель промисловими, побутовими відходами, а також засобами хімізації; - забрудненням поверхневих вод неочищеними та недостатньо очищеними зворотними водами підприємств системи житлово-комунального господарства, частка яких у загальному скиді забруднених вод складає 85 %; - нижчим від екологічного оптимуму показником лісистості області (13,9 %); - погіршенням ситуації з розробкою родовищ корисних копалин; - фінансуванням природоохоронних заходів державних, регіональних та місцевих екологічних програм по залишковому принципу.

138

13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства З моменту розподілу Держуправління на дві структури державний контроль здійснює Державна екологічна інспекція у Тернопільській області. За 2008 рік Держекоінспекцією проведено 5065 перевірок, в т.ч. 2157 пересувних транспортних засобів. Складено 3010 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких 69 – надіслано судовим органам, 16 протоколів складено на військовослужбовців, які передано на розгляд командирів частин. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2968 осіб, у тому числі – 34 за протоколами, складеними штатними працівниками УТМР, за 9-ма протоколами, надісланими від уповноважених органів, винесено 9 постанов про накладення адмінстягнень, стосовно 1 протоколу винесена постанова про закриття справи у зв’язку з передачею до органів прокуратури. Загальна сума розрахованих збитків становить 2768,59 тис. грн. Пред’явлено 235 позовів і претензій на суму 930,494 тис. грн. До правоохоронних органів за ознаками злочину передано 23 матеріали, по 12-ти порушено кримінальні справи. Із 122 зупинених об’єктів: 11 - автозаправних станцій, 5 - цехів по виготовленню металопластикових виробів, 1 – тепличне господарство, 3 - млини, 1 - автотранспортне підприємство, 26 - господарських дільниць підприємств, 4 молокозаводи, 1 – завод товарів народного споживання, 24 - деревообробних цехи, 9 – м’ясопереробних підприємств, 1-птахофабрика, 1 – цех по переробці після спиртової барди, 2 – артезіанських свердловини, 1-забір поверхневих вод, 1-скид в підземні водоносні горизонти, 1 – цех по виготовленню бетонних виробів, 1 – кар’єр, 1- теплодільниця, 3 – цегельних заводи, 2 – ливарно – механічний цех, 2 – заборона скиду зворотних вод, 2-металообробних цехи, 14-пилорам, 2-цехи по виготовленню надгробних пам’ятників, 2-цехи по розпиловці каменю, 3холодильні та аміачні установки, 1-типографія, 1- видобування гравію, 6самовільне будівництво. Відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ у Тернопільській області за 2008 рік при здійсненні контролю за станом поверхневих та якістю зворотних вод проведено 153 перевірки, при здійсненні державного контролю перевірено 27 підприємств, проконтрольовано 111 випусків зворотних вод, 203 створів водних об’єктів. Із 378 проаналізованих проб вод 285 становлять поверхневі води, 75 – зворотні, 18 – підземні. В межах надання платних послуг проаналізовано 135 проб вод. Виконано 7001 гідрохімічні визначення. Встановлено 127 випадків перевищень нормативів. При здійсненні контролю стаціонарних джерел викидів перевірено 85 об’єктів, 259 джерел викидів та 41 джерело утворення, встановлено 14 неврахованих джерел викидів. Проаналізовано 1635 проб, в тому числі 1450 в межах надання платних послуг. Виконано 3682 визначень, встановлено 13 випадків перевищень нормативів.

139

При здійсненні інструментально-лабораторного контролю за станом ґрунтів перевірено 18 об’єктів, в т.ч. 1 в межах надання платних послуг. Відібрано та проаналізовано 51пробу ґрунтів, у яких виконано 662 визначення, встановлено 49 випадків перевищення нормативів ГДК або фону.

I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням водних ресурсів здійснювався відповідно до плану роботи, завдань та доручень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції, органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області, облдержадміністрації, обласної ради, за депутатськими зверненнями та зверненнями громадян. Проведено 471 перевірка дотримання вимог водного законодавства. З них перевірено 329 первинних (81 без дозволу на спецводокористування) та 142 (16 без дозволу на спецводокористування) вторинних водокористувачів. Складено 378 протоколи про адміністративні правопорушення, 3 протоколи складено на військовослужбовців, які передано на розгляд командирам частин. До адмінвідповідальності притягнуто 375 осіб. Сума штрафів становить 44,505 тис. грн. Стягнуто 32,7 тис. грн. Пред’явлено 57 претензій на відшкодування збитків по первинних водокористувачах на суму 133,98 тис. грн. Стягнуто 38 претензій на суму 53,51 тис. грн. Проведено 324 перевірки водокористувачів, у яких наявні дозволи на спецводокористування та виконання умов дозволу. За порушення умов дозволу до адміністративної відповідальності притягнуто 134 особи. Сума штрафів становить 11,453 тис. грн.

II. Контроль за охороною атмосферного повітря. При здійсненні контролю за дотриманням повітреохоронного законодавства проведено 2811 перевірок, в тому числі 2157 транспортних засобів. З них з високим ступенем ризику 186, середнім ступенем ризику 145, в результаті чого за виявлені порушення складено 639 протоколів про адміністративні правопорушення, 4 протоколи складено на військовослужбовців, які передано на розгляд командирам частин, притягнуто до адміністративної відповідальності 635 посадових особи та оштрафовано на суму 57,829 тис. гривень, стягнуто 50,903 тис. гривень. До правоохоронних органів передано 2 матеріали, по 2-х порушено кримінальні справи. Підприємствам, організаціям та установам направлено 9 претензій. Сума збитків становить 521,907 тис. грн. Стягнуто 151,27 тис. грн.

III. Контроль за використанням і охороною земель.

140

Виявлено 27 випадків забруднення земель загальною площею 42165 м 2 , нараховано і пред’явлено збитки на загальну суму 217214,49 грн.; 6 випадків самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,08896 га, нараховано і пред’явлено збитки на загальну суму 1170,65 грн.; 7 випадків самовільного зняття родючого шару ґрунту загальною площею 0,24743 га, нараховано і пред’явлено збитки на загальну суму 1450,97 грн.

IV. Контроль за охороною та використанням надр. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням надр здійснювався відповідно до плану роботи держекоінспекції в Тернопільській області на 2008 рік, доручень прокуратури області та Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури, листів управління Служби безпеки України в Тернопільській області та УДСБЕЗ в Тернопільській області, звернень Народних депутатів України та депутатів Тернопільської обласної ради. Перевірками охоплено надрокористувачів усіх адміністративних районів області.

V. Контроль за поводженням з відходами. При здійсненні контролю за дотриманням вимог Закону України “Про відходи” здійснено 773 перевірки, в результаті яких за виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 970 посадових осіб та громадян та оштрафовано на суму 51,978 тис. гривень. Стягнуто 42,455 тис. гривень. Сім протоколів про адміністративні правопорушення складені на військовослужбовців і передані на розгляд командирам військових частин. Підприємствам, організаціям та установам направлено 25 претензій за самовільне розміщення відходів. Сума збитків становить 76,1 тис. грн. Стягнено 11 претензій на суму 4,460 тис. грн.

VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Упродовж 2008 року держекоінспекцією проведено 102 перевірки, складено 339 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 343 особи на суму штрафу 23,249 тис. гривень. У січні 2008 року була продовжена операція „Новорічна ялинка”. Про результати проведення операції окремо інформовано Держекоінспекцію. На виконання розпорядження першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 8.02.2008 року № 6/2-8-111 та вимог природоохоронного законодавства щодо охорони рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, а також дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних і інших цінних видів рослин Тернопільської області Держекоінспекцією проведена операція «Первоцвіт 141

2008». Про результати Держекоінспекцію.

проведення

операції

окремо

інформовано

VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Державною екологічною інспекцією за 2008 рік проведено 41 первірку по тваринному світу. В основному перевірялось проведення обліків наявних мисливських тварин користувачами мисливських угідь. За 2008 рік проведено 163 рейди по боротьбі з браконьєрством. Складено 71 протокол на порушників правил полювання. 4 протоколи передано на розгляди до районних судів. Притягнуто до адміністративної відповідальності 100 чол. Винесено 33 постанови про накладання адміністративного стягнення за протоколами штатних працівників УТМР. Нараховано збитків на суму 6500 грн.

VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. По рибних ресурсах проведено 17 перевірок. По рибним запасам за 2008 рік проведено 124 рейди по боротьбі з браконьєрством. Складено 116 протоколів на порушників правил рибальства. 9 протоколів направлені для розгляду до судів.

108 чол. притягнуто до адміністративної відповідальності. Винесено 1 постанову про накладання адміністративного стягнення за протоколом штатних працівників УТМР. Вилучено 192 заборонених сітних знарядь лову. Нараховано збитків за незаконно виловлену рибу на суму 1851,3 грн.

IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природнозаповідного фонду. Упродовж 2008 року проведено 112 перевірок територій природнозаповідного фонду області, складено 85 протоколів про адміністративні правопорушення, 50 з яких передано до суду, 34 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму штрафу 5,110 тис. грн. По 1 протоколу винесено постанову про закриття справи у зв’язку з передачею матеріалів в органи прокуратури. Х. Контроль за радіаційною безпекою. У 2008 році поточному році проводилась робота за участю представників екоінспекції з проведення інвентаризації радіоактивних відходів на підприємствах області.

XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів. Упродовж 2008 року проведено 11 планових та 37 позапланових перевірок, складено 257 протоколів про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 261 особу на суму 19,682 тис. грн.

142

XII. Екологічний контроль на державному кордоні. Постами екологічного контролю здійснено екологічний контроль 156178 тонн вантажів, проведено радіологічний контроль 90802 тонн вантажів і 1086 транспортних засобів, в т. ч. перевірено 6116,5 тонн небезпечних речовин (спирт етиловий, требутиловий, толуілендізоціанат), в тому числі 178,36 тонн непридатних до використання пестицидів. Проведено 3 перевірки підприємств, які здійснюють зовнішню економічну діяльність. До адміністративної відповідальності притягнуто 247 осіб на суму 5, 805 тис. гривень.

XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. У придорожній смузі автодороги на території Покропивнянської сільської ради Козівського району за межами населеного пункту орієнтовно 150 м. від житлової забудови відбулось забруднення земельної ділянки площею 750 м.кв. внаслідок витоку азотної кислоти в кількості 400 кг з пошкодженої ємкості, яку транспортував автомобіль. Нараховано збитки на суму 286 грн., відповідальну посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.52 КУпАП на 300 грн. Аварію ліквідовано силами МНС.

13.3. Екологічний моніторинг На виконання Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області виконує заходи реалізації Програми моніторингу довкілля на 2006-2010 роки, яка затверджена рішенням Тернопільської обласної ради від 23.03.2006р. №556. Силами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області забезпечено функціонування регіонального центру моніторингу довкілля, ведення баз даних щодо стану охорони навколишнього природного середовища. З метою забезпечення ефективного функціонування системи в області діє Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. У 2008 році відбулося 2 засідання комісії по питанню: «Про координацію робіт під час виникнення надзвичайних ситуацій» та «Про визначення першочергових заходів Програми моніторингу довкілля, які пропонуються для фінансування у 2009 році за кошти Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища». У 2008 році Держуправління охорони навколишнього природного середовища отримало та узагальнило результати спостережень за станом довкілля від суб’єктів моніторингу а саме: - Державної екологічної інспекції в Тернопільській області; - Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»; 143

- Управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації (КП «Тернопільводоканал»); - Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»; - Тернопільської обласної санітарно-епідеміологічної станції; - Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. Дані суб’єктів моніторингу довкілля області використані при підготовці тематичних розділів даного звіту про стан навколишнього природного середовища. Держуправління забезпечило збір та опрацювання за визначеними Мінприроди формами інформації про стан довкілля області та розміщення її щомісячно та щоквартально на веб-сайті Мінприроди. На виконання окремих доручень Мінприроди стосовно реалізації комплексу заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха, яке сталося 23-27 липня 2008р. в західних регіонах України, в Держуправлінні утворений оперативний штаб з координації заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха. Проведено аналіз стану виконання аварійних робіт та екологічної ситуації, що склалася в регіоні. Держуправлінням надіслано до Мінприроди переліки об’єктів, включених до Генерального плану проведення невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт із ліквідації наслідків стихійного лиха, а також розроблено план заходів з упередження та недопущення надзвичайних ситуацій. Держуправлінням розроблено Угоду про спільну діяльність між суб’єктами Тернопільської обласної системи моніторингу довкілля і подано на погодження суб’єктами моніторингу.

13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності В процесі еколого-експертної діяльності протягом 2008 року відділом державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області розглянуто 107 проектних матеріалів, з яких 14 повернуто на доопрацювання. 77 експертиз проведено у рамках комплексної державної експертизи та 30 у відокремленому порядку. Основними недоліками проектної документації є: - недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань; - невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва, відсутні розрахунки кількісного та якісного складу утворюваних відходів; - невирішення питань відведення та очищення стічних господарськопобутових та виробничих вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств; 144

- відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів проектованої діяльності; - відсутність або подання не у повній мірі оцінки впливу проектованої діяльності на об’єкти ПЗФ та ділянок, перспективних до заповідання; - висвітлення не в повному обсязі матеріалів, пов’язаних з рекультивацією земель, питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів, впливу об’єктів на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт.

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічний механізм у здійсненні природоохоронної діяльності передбачає планування природоохоронних заходів, їх фінансування та стимулювання в системі охорони навколишнього природного середовища. У 2008 році держуправлінням підготовлено проект Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Даний Перелік був затверджений розпорядженням голови обласної ради від 13.02.2008р. №24. На кінець 2008 року було виконано 39 природоохоронних заходів на суму 1119,6 тис. грн. У 2008 році держуправлінням підготовлені запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів, а саме : - установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення в Тернопільській області; - реконструкція міських очисних споруд стічних вод м. Кременець Тернопільської області; - реконструкція очисних споруд з влаштуванням установки біологічної очистки на 100 куб.м/добу побутових стічних вод та капремонт колектора по вул. Корольова в м. Бережанах Тернопільської області; - проведення заходів у населених пунктах Тернопільської області щодо ліквідація складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди, потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод. На запит Держуправління охорони навколишнього природного середовища до обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22.11.2007р. № 766 «Про стан зберігання та знешкодження непридатних, заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин на території області», яким зобов’язало районні державні адміністрації спільно з виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування забезпечити фінансування щодо перезатарення і складування непридатних, заборонених до використання засобів захисту рослин.

145

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі У 2008 р. з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (обласний, сільські, селищні, міські) на природоохоронні заходи використано 16955,6 тис. грн., з них на фінансування: – охорони атмосферного повітря і проблем зміни клімату- 855,9 тис. грн.; – Очищення зворотних вод – 6698,2 тис. грн.; – Поводження з відходами- 6253,0 тис. грн.; – Захист і реабілітація грунту, підземних і поверхневих вод – 1749,0 тис. грн.; – Зниження шумового і вібраційного впливу - 10,3тис. грн.; – Збереження біорізноманіття і середовища існування – 817,2 тис. грн.; – Радіаційна безпека ( за винятком заходів для запобігання авріям і катастрофам) – 8,5 тис. грн.; – Науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування – 453,7 тис. грн.; – Інші напрямки діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища – 79,8 тис. грн. У 2008 р. надходження коштів до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з 2007 р. збільшилось на 151,4 тис. грн., відповідно збільшилось використання коштів на 175,88 тис. грн. У 2008 р. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (94,7 тис. грн.) проведено інженерно-геодезичні вишукування та виготовлено планово-картографічні матеріали до проектів створення 16 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Кошти виділені райдержадміністраціям та сільським радам на території яких організовувались об’єкти ПЗФ.

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Протягом 2008 року Тернопільською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження „Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів” від 15.10.08 р. № 773. Протягом 2008 року Тернопільською обласною радою прийняті наступні рішення : „Про стан утилізації відходів боєнь на території області” від 09.10.08 р. № 06- 1261; „ Про програму розвитку лісового господарства Тернопільської області на період до 2015 року від 27.05.08 р. № 289; „Про затвердження ліміту спец використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у Тернопільській області на 2008 рік” від 27.05 2008 р. № 290.

146

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Участь Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області у питаннях стандартизації, метрології охорони довкілля і природокористування визначена п.4 - впровадження уніфікованих методик вимірювання та міжнародних стандартів для системи моніторингу Переліку заходів «Програми моніторингу довкілля Тернопільської області на 2006-2010 роки», затвердженої рішенням Тернопільської обласної ради від 23 березня 2006 року №556. Для створення єдиної нормативно-методичної бази Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області було ініціатором узагальнення переліку методик вимірювання, згідно з якими проводиться моніторинг спостереження за станом довкілля від суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, а саме: - Державної екологічної інспекції в Тернопільській області; - Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»; - Управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації (КП «Тернопільводоканал»); - Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»; - Тернопільської обласної санітарно-епідеміологічної станції; - Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. З метою забезпечення функціонування обласної системи екологічного моніторингу довкілля, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998р. №391 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області зібрано і узагальнено пропозиції від суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля щодо визначення першочергових заходів, які пропонуються для фінансування у 2009 році за кошти Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища для придбання відповідних приладів і обладнання згідно з Програмою моніторингу довкілля на 2006-2010 роки.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. Протягом 2008 р. науково-дослідні роботи здійснювались природним заповідником „Медобори”, Кременецьким ботанічним садом загальнодержавного значення та Тернопільським державним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка в межах Голицького ботанічного заказника. Кременецьким ботсадом наукові дослідження проводились в розрізі 6 тем: „Моніторинг та созологічна оцінка фітоценозів у районі Кременецьких гір та суміжної території Малого Полісся” (керівник Онук Л.Л.), „Інтродукція та акліматизація нових рідкісних видів рослин різних господарських груп” (Стельмащук В.Г.), „Вивчення декоративних властивостей аборигенної та 147

інтродукованої дендрофлори з метою створення об’єктів декоративного садовопаркового мистецтва” (Ліснічук А.М.), „Інтродукція квітково-декоративних рослин в умовах Волино-Подільської височини і Малого Полісся та використання їх якостей для формування декоративних композицій” (Бойко С.А.), „Створення декоративного плодового саду на основі вивчення особливостей розвитку та продуктивних якостей різних сортів плодово-ягідних культур”(Марко Ю.І.), “Формування штучних комплексів за ботаніко-географічним та ландшафтним принципом” (Стиранкевич Р.Г.). Науково-дослідні роботи виконувались силами науково-технічних працівників чотирьох наукових відділів ботсаду: фітосозології, дендрології та квітково-декоративних рослин, акліматизації плодово-ягідних культур, лікарських рослин та відділу нових культур. За результатами науководослідних робіт опубліковано 13 статей в наукових фахових виданнях та в збірниках матеріалів міжнародних конференцій (Сімферополь, Умань, Донецьк, Бережани). Природним заповідником у 2008 р. проводились роботи по веденню Літопису природи заповідника “Медобори”. На території Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення проводились науково-дослідна робота з ряду наукових тем: “Вивчення видового складу вищих судинних рослин, складання анотованих списків”; “Складання картосхеми місць поширення червонокнижних і рідкісних рослин у заказнику”; “Розробка кадастрів поширення раритетних видів тварин заказника” (поч. 2007р.); “Еколого-біологічні особливості жуків-ксилофагів Голицького заказника”; Закладання пробних ділянок в основних формаціях; “Складання картосхеми місць поширення типових і раритетних видів тварин”; “Вивчення сезонної динаміки чисельності хребетних тварин різних біотопів заказника”; “Екологічні закономірності поширення і життєвих функцій мирної та хижої іхтіофауни штучних і природних водойм Опілля”; В ході досліджень зібрано цінний науковий матеріал, який оформлено у магістерській роботі “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”, виконана дипломна робота на тему: “Жуки-листоїди підродини Хризомеліни Галицького ботаніко-ентомологічного заказника”. За матеріалами досліджень підготовлено три наукові статті: 1. “Червонокнижні рослини Бережанського горбогір’я Тернопільської області України, їх збереження в умовах антропогенно зміненого середовища”.

2. “Фауна Голицького ботаніко-ентомологічного заказника загальнодержавного значення (монографія).

148

3. Народногосподарське значення флори: рослинність екотопів – заповідника Кременецькі гори та Голицького ботаніко-ентомологічного заказника. Наукові дослідження на території заказника “Голицький” проводили 2 співробітники інституту екології Карпат, 2 співробітники природного заповідника “Медобори”. На замовлення держуправління охорони навколишнього природного середовища Інститутом екології Карпат НАН України, протягом 2005-208 років, розроблена регіональна схема формування екологічної мережі області та затверджена обласною радою. Роботи проведені за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн.) Розроблення регіональної схеми формування екологічної мережі області є логічним наступним кроком з виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки, Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002 - 2015 роки”.

13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій У Тернопільській області функціонує біля двадцяти неурядових організацій (НУО) екологічного спрямування. Основними статутними напрямками їх роботи є природоохоронна діяльність, екологічна просвіта і виховання, захист екологічних прав громадян, екологічна наукова та освітня діяльність, розвиток екотуризму, участь у прийнятті екологічно важливих місцевих рішень. Серед них офіційно зареєстровані Тернопільські обласні організації УЕА „Зелений Світ”, Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги, Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, а також місцеві НУО ЕГО „Зелений світ”, „Молодь. Довкілля. Розвиток”, „Наше місто”, регіональна філія еко-НУО „Мама – 86”, спортивно-екологічний клуб „Каскад”, Бережанська районна дитяча громадська організація екологічний „Край”, Екологічний клуб „Медобори” та інші. Тернопільське екологічне об’єднання “Наше місто” має налагоджену співпрацю з регіональними ЗМІ, регулярно виступає з публікаціями в пресі із висвітленням екологічних проблем міста Тернополя, провело серію телепередач на обласному державному телебаченні (ТТБ). Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги координує роботу 7 районних осередків і одного міського. Мета їх діяльності – покращення екологічної ситуації в області, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища. Тернопільська обласна організація української екологічної асоціації „Зелений світ” заснована 29 листопада 1993 року, налічує близько 900 членів. Це добровільне об’єднання громадян на громадських засадах створене з метою координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на 149

Тернопільщині і сприянню забезпечення природного співіснування людини та довкілля. Уся діяльність „Зеленого світу” будується на основі взаємодії з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими громадськими об’єднаннями як на території України так і за її межами. Громадська організація „Зелений світ” постійно залучає громадськість до активної діяльності і сприяння вирішенню екологічних проблем регіону, проводить громадські екологічні експертизи проектів розміщення, будівництва та реконструкції промислових підприємств, об’єктів енергетики, транспорту та сільського господарства, постійно ознайомлює громадськість з провідними ідеями та досягненнями у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, сприяє формуванню в суспільстві екологічного світогляду та виховання екологічної культури населення України. Також активісти „Зеленого світу” наполегливо борються за припинення діяльності забруднюючих підприємств, перепрофілювання або вдосконалення технологій виробництва, які зумовлюють деградацію природного середовища і негативно впливають на здоров’я людини. На території області діє екологічно-гуманітарне об’єднання “Зелений світ”. Метою діяльності ЕГО „Зелений Світ” є збереження та відтворення природного довкілля, як необхідної умови гармонійного життя людини, поширення ідей гуманізму та принципів екологічного світогляду, захист екологічних прав, сприяння формуванню нових суспільних відносин на основі сучасних уявлень про громадянське суспільство та сталий розвиток. Учасники ЕГО “Зелений Світ” прагнуть дотримуватися етичних принципів гуманізму, поваги до природи та визнання прав прийдешніх поколінь, відкритості та гласності, активної громадянської позиції та відповідальності, партнерства та чесної конкуренції, скромності та ощадливого використання природних ресурсів. Також функціонує Тернопільський спортивно-екологічний клуб „Каскад”, створений в 1999 році з ініціативи Ліщенка Олександра Васильовича, який на сьогоднішній день нараховує 750 членів, 42 дітей - членів клубу - сироти і напівсироти. Основною метою діяльності клубу є формування свідомого відношення підростаючого покоління до проблем збереження навколишнього природного середовища, вивчення біорізноманіття нашого краю, виховання шанобливого ставлення до природи у молоді. Важливу роботу здійснює Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, що об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних заходах, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Крім цього на Тернопільщині легалізовані місцеві представництва або відділення міжнародних, національних та регіональних НУО і наукових товариств: Міжнародної асоціації ландшафтних екологів, Міжнародної ліги 150

сприяння екологічному підприємництву, Національного екоцентру, Всеукраїнської екологічної журналістської асоціації, Молодіжної екологічної ліги, Екологічної варти, Асоціації ботанічних садів України, Українського гідроекологічного товариства, Подільського екологічного товариства, Галицької еколого-туристичної асоціації та інші. З метою налагодження конструктивної співпраці з громадськістю, координації роботи і планів діяльності усіх місцевих екологічних громадських організацій, врахування громадської думки при прийнятті рішень в галузі охорони довкілля продовжує роботу Громадська Рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища.

13.11.2. Громадські рухи Робота Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, до складу якої входять представники найактивніших громадських організацій екологічного спрямування області відіграє важливу роль в участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень. Досить широким є спектр питань, що обговорюються на засіданнях Громадської ради: збереження біорізноманіття, розв’язання глобальних та регіональних екологічних проблем, забезпечення екологічної безпеки, дотримання екологічного законодавства, визначення впливу забруднення довкілля на стан здоров’я населення. У 2008 році на засіданнях Громадської ради при Держуправлінні було обговорено ряд різноманітних питань, зокрема, проект “Програми (плану дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки”, представлення нового керівництва Держуправління охорони навколишнього природного середовища, екологічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення. У 2008 році Держуправлінням організовувалися зустрічі за „круглим столом”. Під час цих зустрічей у різних районах області керівництвом Держуправління обговорювались спільно з представниками підприємств, організацій, громадянами найбільш гострі екологічні проблеми Тернопільщини, велися пошуки спільного їх вирішення. Великий внесок у розвиток екологічного руху на Тернопільщині роблять громадські організації. Тернопільським обласним осередком Всеукраїнської екологічної ліги у 2008 році виконана наступна робота. Упродовж року активісти обласного осередку проводили акції „Посади своє дерево”, „Первоцвіт”. Найбільшу активність за звітний період проявили члени Бережанського районного осередку ВЕЛ. Їхня діяльність була спрямована на очищення берегів малих рік. Тернопільський малий осередок ВЕЛ має великий досвід у проведенні еколого-краєзнавчих конференцій. Ці заходи активно проводилися на базі Тернопільського медичного університету.

151

Члени обласного осередку ВЕЛ - співробітники медичної академії постійно приймають участь в різних природоохоронних заходах. Напередодні Великодня активісти „Зеленого світу” провели народну толоку по благоустрою території, прийняли участь у прибиранні центрального парку в м. Тернополі. Дитячий громадський екологічний рух, що є вдалою системою для формування екологічно свідомої особистості, також поширений на Тернопільщині. Саме в позашкільній роботі дитина виявляє і розвиває важливі якості особистості, набуває вмінь та навичок, за допомогою яких поступово будує власний світогляд. Позашкільна еколого-натуралістична робота забезпечує оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, про проблеми і загрози у зв’язку з погіршенням якості довкілля, формування екологічного мислення та екологічної культури особистості, виховання занепокоєності та екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи, спрямованої на самореалізацію та життєствердження особистості кожного учня. Значний вклад у розвиток дитячого екологічного руху вносить Тернопільський еколого-натуралістичний центр. Маючи солідну навчальновиховну базу, даний заклад активно залучає юнацтво до загальнонаціонального руху за збереження довкілля. Вихованці даного закладу беруть участь у всеукраїнських та місцевих заходах еколого-природоохоронного напрямку, які сприяють формуванню творчої особистості школяра, громадянина України, здатного до самореалізації, відповідального за долю природи. Працівники еколого-натуралістичного центру разом з вчителями шкіл області використовують найрізноманітніші форми позакласної роботи. Це – участь у конкурсі школярів і учнівської молоді „Мій рідний край – моя земля”, оглядіконкурсі „Зелене вбрання моїй Україні”, конкурсі „Посади калину”, акції „Ріки мого дитинства”, операціях: „Птахи рідної землі”, „Підсніжник”, „Ялинка”, „Зелена аптека”, „Жива вода” та ін. У Тернопільському спортивно-екологічному клубі „Каскад” при проведенні спортивно-екологічних заходів (змагань, екологічних свят, творчих концертів тощо) молодими екологами відпрацьовувались навики боротьби з браконьєрами на воді, надання першої лікарської допомоги в екстремальних умовах, проводилась широка агітаційна робота серед місцевих жителів. Під час проведення спортивно-туристичних акцій учнівській молоді прививалися навики бережливого ставлення до природи. У 2008 році членами клубу здійснено ряд виїздів на природоохоронні об’єкти області, де велась практична та екологопросвітницька робота. Під керівництвом ради клубу ТОСЕК „Каскад” молоді каскадівці постійно проводять роботу по збереженню, відновленню та відтворенню рослинного і тваринного світу нашого регіону, збереженню ландшафтного різноманіття рідного краю, постійно беруть участь у проведенні Міжнародного дня охорони навколишнього природного середовища, екологічних акцій „Первоцвіт”, „День довкілля”, „До чистих джерел”, “Зелений паросток 152

майбутнього”, „Новорічна ялинка” тощо. У ході акцій проводився благоустрій території регіонального ландшафтного парку „Загребелля”, Касперівського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду. У області з 2007 року стартує еколого-просвітницький проект “Квітуча Тернопільщина”. Його мета – покращення стану навколишнього природного середовища, підвищення побутової культури та відродження екологічної свідомості громадян. Учасники проекту упродовж року провели ряд акцій по очищенню області від сміття 13.12. Виконання державних екологічних програм В Тернопільській області здійснюються заходи щодо реалізації ряду програм, основними з яких є: - Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. З метою захисту поверхневих вод від забруднення зворотними водами, поліпшення стану річок, збільшення їх водності, проведення робіт із їх розчистки в області на виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води було розроблено Перелік найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води на період 2003 – 2010 років. З часу прийняття Програми були проведені заходи щодо захисту від повені смт. Вишнівець Збаразького району, регулювання притоків р. Іква та захисту від повені сільгоспугідь та населених пунктів Кременецького району, будівництва водозабірних споруд та водопровідних мереж у м.м. Почаїв та Шумськ, водопровідних мереж у смт. Вишнівець Збаразького району, виготовлена проектна документація на реконструкцію каналізаційних очисних споруд ЗАТ „Молоко”, проводились пуско-налагоджувальні роботи каналізаційних очисних споруд у м. Шумськ, розпочаті роботи із будівництва полігону твердих побутових відходів м. Шумськ та завершення робіт із будівництва каналізаційної насосної станції м. Кременець. У 2007 р. розпочато роботи із реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Кременець потужністю 3,0 тис. куб. м/добу кошторисною вартістю 6774,6 тис. грн. Станом на 1 січня 2009 р. освоєно 859,5 тис. грн. На виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення Дніпра за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів освоєно 4268,1 тис. грн., в т. ч. на проектування, реконструкцію, будівництво каналізаційних очисних споруд 965,0 тис. грн. каналізаційних насосних станцій 611,0 тис. грн., водозаборів та водопровідних мереж 2133,9 тис. грн., полігонів твердих побутових відходів 116,8 тис. грн., регулювання русел річок та захисту населених пунктів від шкідливої дії вод – 441,4 тис. грн. Запланованими заходами на 2009 – 2010 р.р. передбачено провести роботи із розчистки русла р. Добринь в с. Старий Олексинець Кременецького району, 153

водовідведення із території с. Загайці Шумського району та продовжити роботи із реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Кременець. На 2008 рік було заплановано освоїти 362,4 тис. грн., фактично освоєно 362,4 тис. грн. Комплексна регіональна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільгоспугідь в Тернопільській області до 2010р. та прогноз до 2020р. Комплексною регіональною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільгоспугідь в Тернопільській області до 2010р. та прогноз до 2020р. передбачено проведення заходів на загальну суму 130,016млн. грн. за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Відповідальним за виконання програми є Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству. У 2008 році було виділено 6,79млн.грн. за рахунок коштів державного бюджету. Виконані заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення по розчистці малих річок на довжині 7,84км на суму 2,29млн.грн. і аварійно-відновлювальні роботи в селах УстяЗелене, Лука та Коропець Монастириського району на суму 4,5млн.грн. Виділено додатково з державного бюджету кошти на придбання техніки на суму 4,45млн. грн. Проблеми захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь і виробничих об'єктів від шкідливої дії вод може бути розв'язано шляхом: - створення цілісної системи протипаводкового захисту в басейні р.Дністер з урахуванням необхідності охорони екосистеми, природних ландшафтів та об'єктів культурної спадщини; - використання передового європейського досвіду з басейнового управління паводковим стоком і його регулювання на водозбірній площі; - проведення реконструкції гідротехнічних та інших споруд для підвищення їх надійності; - будівництво і реконструкції протизсувних та проти селевих споруд; - забезпечення ефективної експлуатації протипаводкових об'єктів; - створення інфраструктури інженерного захисту водозаборів питного водопостачання та штучного поповнення підземних вод; - посилення контролю з боку місцевих органів виконавчої влади за організацією догляду за річками, їх водозбірною територією; - проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів; - створення автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи та системи інформування громадян про можливість виникнення надзвичайної паводкової ситуації. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1151 «Про затвердження Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту у басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету» розроблено проект програми протипаводкового захисту у Тернопільській області, 154

затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 28.05.2009 року № 369 і поданий на розгляд сесії Тернопільської обласної ради. Програма формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-2015 роки. В області діє Програма формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на 2002-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 26 липня 2002 року № 32. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21 вересня 2000 року № 1989-III, Закону України “Про екологічну мережу України” від 24 червня 2004 року № 1864-IV Інститутом екології Карпат НАН України за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн) розроблено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області і затверджено рішенням Тернопільської обласної ради від 18 червня 2009 № 619. Роботи з розроблення локальних схем формування екологічної мережі адміністративних територій області з місцевих бюджетів не фінансувались. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 5 березня 2002 року утворено обласну координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі, а розпорядженням від 20 травня 2009 року №341 затверджено новий склад обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. Станом на 10 липня 2009 року площа екологічної мережі області становить 416,7 тис.га (30,1 % від загальної площі області) На виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області проведена наступна робота.

1. З метою розширення мережі природно-заповідного фонду обласною радою протягом 2004-2009 років оголошено 27 територій та об’єктів природнозаповідного фонду площею 32,45 га. Станом на 10.07.2009 в області функціонує 559 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 116,5 тис. га., з них загальнодержавного значення - 33 об'єкти площею понад 22,6 тис. га, місцевого значення - 515 об'єктів площею більше 93,9 тис. га. Природнозаповідний фонд становить 8,4 % від загальної площі області. Протягом 2009 року забезпечено підготовку документів для організації 24 нових території та об’єктів природно-заповідного фонду площею 368,63 га.

2. З метою забезпечення збільшення кількості національних природних парків на базі природних комплексів проводяться роботи з організації національних природних парків (далі – НПП) „Дністровський каньйон” та „Данилів град” (робоча назва „Кременецькі гори”) орієнтовною площею 26 тис.га. Станом на .10.07.2009 підготовлені документи про створення національного природного парку (далі - НПП) „Данилів град” загальною площею 155

6951,2 га на території Кременецького та Шумського районів, у т.ч. з передачею у постійне користування парку 3968,6 га земель. Роботи з підготовки документів для організації НПП „Дністровський каньйон” виконані на 33,2 % від запропонованих площ на територіях сільських, селищних, міських рад та 97,6 % від площ землекористувачів, на підвідомчих територіях яких він створюється. Органи місцевого самоврядування на підвідомчих територіях яких ведуться роботи з організації НПП „Дністровський каньйон”, не виконують повноважень, наданих їм законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про екологічну мережу України” та не погоджують включення запропонованих земель до складу проектованого парку. У зв’язку з цим роботи з підготовки документів для організації НПП у встановлені указами Президента України та дорученнями Кабінету Міністрів України терміни не завершено. В цілому, на сьогодні ще не прийняли позитивних рішень 32 місцевих ради: у Борщівському (12), Бучацькому (2), Заліщицькому (18) районах. Зокрема, місцевими радами не погоджено організацію НПП „Дністровський каньйон” на площі біля 8,8 тис.га, що складає 66,8 % від запропонованих площ (13,4 тис. га). На виконання вищевказаних указів Президента України, в умовах пошуку компромісних рішень, в області продовжуються заходи щодо врегулювання проблемних питань для своєчасного завершення підготовки матеріалів проекту створення НПП.

3. В області проводиться робота щодо виконання пункту 5 Указу Президента України від 23.05.2005 № 838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи”, ряду доручень Кабінету Міністрів України щодо установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ. Станом на 10.07.2009 документами з землеустрою та лісовпорядкування визначені в натурі (на місцевості) межі на 305 об’єктах природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) площею 50,43 тис.га, що становить 54,6 % від їх кількості, 43,2 % від площі. Межі 261 об‘єкту природно-заповідного фонду площею 36,1 тис.га, які перебувають у віданні Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, визначені матеріалами лісовпорядкування і закріплені на місцевості натурними лісогосподарськими, а також межовими та інформаційними знаками без окремого розроблення проектів землеустрою. Для завершення виконання у 2009 році, відповідно до статті 67 Закону України “Про землеустрій,” робіт із встановлення в натурі меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду (поза межами держлісфонду) необхідні кошти в сумі орієнтовно біля 83 млн. грн. На сьогодні для фінансування вказаних робіт у місцевих бюджетах передбачено виділити кошти в сумі 43,27 тис. грн., виділено 15,0 тис. грн. Стан виконання зазначених заходів місцевими органами влади аналізується щомісячно, про що інформується Мінприроди України. Проте, через відсутність 156

належного фінансування з державного та місцевого бюджетів, заходи із встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду проводяться в обмежених обсягах.

4. Вилучено 12,736 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 20 % від передбачених програмами. Вилучення земель із інтенсивного користування шляхом переведення у інші угіддя /пасовища, сіножаті, чагарники, заболочені землі/, проводилось в основному під час розроблення проектів землеустрою щодо організації земельних часток (паїв). Консервація таких земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводиться.

5. Протягом 2001-2008 років шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 35 га, що становить 34,7% від передбачених програмами.

6. Протягом 2001 - 2008 років створено 2050,7 га захисних лісонасаджень з 11100 тис.га, що становить 18,4 % від передбачених програмами. При запланованих у 2009 році, в рамках виконання Програми формування регіональної екологічної мережі, обсягах лісорозведення 940 га станом на 10.07.2009 фактично створено 308 га нових лісів. Для проведення заходів із створення нових лісових насаджень у 2009 та наступних роках, відповідно обсягів передбачених програмою формування регіональної екологічної мережі, необхідно забезпечити повноцінне фінансування цих робіт з Державного та місцевих бюджетів.

7.Створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмами.

8. Розроблено 4 проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 19,5 км, що становить 0,3 % від загальної протяжності річок (6066 км), їх площа становить 25,7 тис. га. У 2009 році на замовлення органів місцевого самоврядування розробляється технічна документація з встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон 13 об’єктів на загальну площу 0,0003 тис.га. Винесення в натуру меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон не проведено по причині відсутності фінансування.

9. Розроблено 463 пооб’єктних проекти прибережних захисних смуг навколо ставків, що становить 52,3 % від загальної кількості ставків (886 шт.), якими встановлена площа прибережних захисних смуг 1,233 тис.га, винесено в натуру меж на площі 1,233 тис.га.

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Упродовж 2008 року Держуправління вивчало міжнародний досвід у розв’язанні екологічних проблем. У рамках співробітництва двох країн України та Польщі було укладено договір між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та SHARPI Dobrova Gornicza Польща, Даброва Горніца, щодо проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів.

157

У грудні 2008 року, за наявності дозволу Держуправління охорони навколишнього природного середовища на здійснення операцій з безпечного збирання, перезатарювання непридатних пестицидів та агрохімікатів та їх вивезення з території складів Тернопільської області силами ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” організовано перезатарення у пластикові ємності та вивезено для знешкодження в Польщу 55,027 тонн. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році: 1. Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої: - видано 11 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду, 1 дозвіл на здійснення дослідного лову водних живих ресурсів в межах об’єктів природно-заповідного фонду України, 2 дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення; - погоджено проекти лімітів використання мисливських видів тварин для 20 користувачів та погоджено пропускну спроможність мисливських угідь 21 користувачу на полювання у мисливському сезоні 2008-2009 р.р№ - погоджено198 актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; - видано 8 погоджень на проведення господарських заходів в межах захисних смуг відводу автомобільних доріг, 40 погоджень на проведення лісогосподарських заходів в межах лісових ділянок, які знаходяться в межах об’єктів природно-заповідного фонду України.

2. Розширення мережі природно-заповідного фонду; - забезпечено підготовку документів для оголошення 12 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 7,55 га, зміну меж, категорій та збільшення площі 2 заповідних об’єктів місцевого значення з 15,7 га до 32,5 га, погодження організації 2 заповідних об’єктів загальнодержавного значення площею 42,2 га. Об’єкти оголошені обласною радою у 2009 році; - продовжено робота з органами місцевого самоврядування щодо загальнодержавної доцільності організації національних природних парків „Дністровський каньйон” (далі – НПП), пошуку компромісних рішень, вжиття заходів, у межах компетенції, з врегулювання проблемних питань. На виконання даного завдання доцільно завершити роботу з розроблення чіткого спрощеного порядку погодження матеріалів вибору земельних ділянок для створення територій та об’єктів природно-заповідного 158

фонду, зокрема національних природних парків, біосферних та природних заповідників.

3. Через відсутність належного фінансування з державного та місцевих бюджетів, заходи із встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ проводились в обмежених обсягах. Станом 31 12..2008 установлені в натурі межі на 34 територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду із 548, у т.ч.

9 - загальнодержавного, 25 - місцевого значення, що становить 6,2 % від територій та об‘єктів природно-заповідного фонду, 13,7 % від їх загальної площі. З метою активізації робіт із встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення у натурі (на місцевості) необхідно Мінприроди України вийти з пропозиціями до Кабінету Міністрів України щодо централізованого виділення коштів з Державного бюджету України, в першу чергу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; 4. Для проведення заходів із створення нових лісових насаджень у 2009 та наступних роках, відповідно обсягів передбачених програмою формування регіональної екологічної мережі, необхідно забезпечити повноцінне фінансування цих робіт з Державного бюджету.

5. Для прийняття у користування лісів колишніх сільгосппідприємств необхідно забезпечити фінансування робіт, в першу чергу на виготовлення державних актів на право постійного користування при передачі постійним користувачам.

6. Внаслідок відсутності коштів для складання проектів землеустрою на земельні ділянки, на яких створені нові ліси у 2002-2009 роках, до земельнооблікових документів з 2125 га новостворених лісів до земельно-облікової документації включено 156 га. Пропонуємо зобов’язати Держкомзем опрацювати спрощений механізм включення або виділити кошти на складання проектів землеустрою.

7. Рішенням Тернопільської обласної ради від 18 грудня 2008 року №447 затверджено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області. Для подальшої реалізації регіональної схеми формування екологічної мережі області будуть подані пропозиції обласній раді про виділення коштів на розроблення локальних( районних) схем формування екологічних мереж.

8. Аналізуючи результати моніторингу в 2008році не погіршився гідрохімічний стан річок Тернопільської області, вміст усіх забруднюючих речовин, що контролюються знаходиться на фоновому рівні і значно нижчий від граничнодопустимих концентрацій. Найчистішою річкою області є Золота Липа.

9. Високих та екстремально високих рівнів забруднення в повітрі м.Тернополя зафіксовано у 2008 році не було. З метою забезпечення державної природоохоронної політики доцільно активізувати роботу територіальних підрозділів центральних органів 159

виконавчої влади - суб’єктів моніторингу щодо реалізації завдань Програми моніторингу довкілля Тернопільської області.

10. Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області у 2008 році: а) Налагоджено тісну взаємодію та взаємообмін інформацією з податковими органами та органами державної статистики з метою максимального залучення об’єктів – забруднювачів довкілля області до сплати збору за забруднення та збільшення надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). У підсумку мобілізовано до фондів ОНПС 4183,2 тис. грн., у тому числі до Державного фонду – 2719,1 тис. грн. та до обласного і місцевих фондів – 1464,1 тис. грн. б) Зосереджено увагу на підвищенні ефективності планування та фінансування природоохоронних заходів із залученням коштів фондів ОНПС. На фінансування заходів Державних та регіональних екологічних програм освоєно з обласного фонду близько 1090,5 тис. грн. коштів. в) Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої видано та продовжено 300 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 294 дозволи на спеціальне водокористування, 29 – на поводження з отруйними речовинами, 213 дозволів на розміщення відходів, З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об’єкти необхідно забезпечити власниками очисних споруд та експлуатуючими організаціями за рахунок власних коштів своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд згідно із технологічним регламентом. Продовжити проведення робіт з утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів на території області, в першу чергу в районах постраждалих від стихійного лиха (підтоплення).

160

ДОДАТКИ

161

Основні показники соціально-економічного розвитку Тернопільської області Таблиця 1.1 Фактично за 2008р. Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) 1, млн.грн.

Темпи зростання, зниження, у % довідково: грудень 2008р. до 2008р. до 2007р.

2007р. до листопада грудня 2006р.

2008р.

2007р.

3912,5

х

х

х

х

Індекс промислового виробництва

х

57,5

100,1

110,4

108,7

Індекс сільськогосподарського виробництва

х

х

х

103,4

103,6

Виробництво продукції тваринництва м’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис.т молоко, тис.т яйця, млн.шт.

59,2 423,9 350,1

201,8 61,1 93,0

97,4 76,8 88,1

93,4 93,8 99,3

101,8 96,3 91,6

Інвестиції в основний капітал2, млн.грн.

–

х

х

–

–

Введення в експлуатацію загальної площі житла2, тис.м2

–

х

х

–

–

Обсяг виконаних будівельних робіт, млн.грн.

740,4

х

х

95,73

106,7

Вантажооборот, млн.ткм

1789,8

86,9

75,8

79,7

131,9

Пасажирооборот, млн.пас.км

2114, 4

96,3

100,0

101,2

103,5

Експорт товарів1, млн.дол.США

135,5

х

х

121,1

153,7

Імпорт товарів1, млн.дол.США

317,7

х

х

215,7

141,0

Сальдо1 (+, -)

–182,2

х

х

х

х

Експорт послуг2, млн.дол.США

–

х

х

–

–

Імпорт послуг2, млн.дол.США

–

х

х

–

–

Сальдо2 (+, -)

–

х

х

х

х

7283,9

х

х

125,7

123,6

1290,921 х

99,34 97,34

131,95 111,85

140,11 110,21

129,51 112,91

Заборгованість із виплати заробітної плати6, млн.грн.

22,5

182,2

141,7

х

х

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду6, тис. осіб

24,2

120,7

103,6

х

х

Індекс цін виробників промислової продукції

х

102,0

117,8

117,87

116,97

Індекс споживчих цін

х

103,8

118,6

118,67

120,17

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн. Середньомісячна заробітна плата одного працівника номінальна, грн. реальна, %

162

Таблиця 2.2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами * 8,893 * 39,138 14,837 24,301 53,482 19,370 34,112 66,119 20,480 45,639 64,773 19,219 45,554

2000 2005 2006 2007 2008

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг * 2836 3876 4783 4694

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП * 9,3 8,3 8,0 *

* 34,881 48,237 60,185 59,245

* - дані і відсутні

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Таблиця 2.2.2.1 2000

2005

2006

2007

2008

Всього

8,893

14,837

19,370

20,480

19,219

м. Тернопіль

1,046

0,758

0,780

0,769

0,716

. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах ( пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 2.2.2.2 2005р.

2007р.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,001

0,205

0,138

1,010

0,220

0,424

0,223

0,143

разом 0,780

0,122

оксид вуглецю 0,113

разом

діоксид азоту 0,197

0,769

діоксид сірки 0,011

оксид вуглецю

пил 0,130

0,127

разом 0,758

діоксид азоту

оксид вуглецю 0,381

0,190

діоксид азоту 0,267

в т.ч.

діоксид сірки

діоксид сірки 0,037

в т.ч.

0,003

пил 0,088

2008р.

пил

разом 1,046

в т.ч.

Населені пункти

в т.ч.

м.Тернопіль

в т.ч.

2006р.

0,167

2000р.

163

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця 2.2.2.3. Обсяги викидів, тонн

Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м.Тернопіль Усього

у 2008 р.

у 2007 р.

283,606 1287,537 447,457 2998,660 141,277 472,111 59,969 142,093 1512,332 73,456 224,288 290,406 23,375 797,423 8325,305 1330,438 92,981 716,251 19218,965

321,425 1409,213 591,487 2913,622 148,473 601,695 58,701 221,153 1745,247 261,714 195,917 307,505 22,337 837,125 8284,702 1696,898 93,934 768,544 20479,692

Збільшення \ зменшення Обсяги викидів у викидів у 2008 р. проти 2008 р. до 2007 р., 2007 р.,тонн %

-37,819 -121,676 -144,030 85,038 -7,196 -129,584 1,268 -79,060 -232,915 -188,258 28,371 -17,099 1,038 -39,702 40,603 -366,460 -0,953 -52,293 -1260,727

88,2 91,4 75,6 102,9 95,2 78,5 102,2 64,3 86,7 28,1 114,5 94,4 104,6 95,3 100,5 78,4 99,0 93,2 93,8

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 21,816 58,524 20,339 130,377 10,867 24,848 5,997 20,299 48,785 7,346 28,036 20,743 7,792 34,671 231,258 44,348 13,283 9,679 56,032

. Основні забруднювачі атмосферного повітря (тонн) Таблиця 2.2.4.1 № п/п 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Підприємство - забруднювач

Відомча приналеж ність

Валовий викид,т 2008 р.

2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Кременецьке відділення з постачання та реалізації газу ВАТ „Скала-Подільський спецкарєр” ВАТ „Чортківський цукровий завод” Чортківський ливарномеханічний завод філія фірми „Конист” Тернопільське КПТМ „Тернопільміськтепло комуненерго”

-

7598,326

7538,065

+

Збільшення обсягів транспортування газу

-

2594,422

2546,000

+

Збільшення обсягів транспортування газу

-

933,747

982,692

_

-

737,084

983,082

_

-

513,150

592,300

_

-

394,948

432,200

_

Зменшення обсягів постачання газу Зменшення обсягів виробництва Зменшення обсягів виробництва Зменшення обсягів виробництва

-

195,143

217,307

_

164

Сприятливі погодні умови; відключення від мережі централізованого теплопостачання значної кількості споживачів в зв’язку з встановленням індивідуального опалення

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 2.2.4.2. № з/п

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

343

19,219

у % до 2007 р.

93,8

48

1,758

87,1

36,628

1.2.

Добувна промисловість

13

1,529

93,1

117,581

1.3.

Переробна промисловість

132

3,372

82,9

25,546

1.4.

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

10

0,256

88,3

25,625

1.5.

Будівництво

14

0,070

111,6

4,981

1.6.

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів

50

0,175

76,7

3,508

1

0,001

99,9

0,961

1.8.

1.9.

Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

13 3

11,378 0,015

100,2 1146,4

875,223 4,930

1.10.

Державне управління

19

0,459

88,1

24,144

1.11.

1.12.

Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

15 21

0,045 0,160

42,3 89,4

3,004 7,616

4

0,001

77,4

0,360

1 1.1.

1.7.

1.13.

тис. т

Викинуто в середньому одним підприємством, т 56,032

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Таблиця 2.2.4.3 Речови на

Пил

Клас небезпеки

3

Кількість міст, охоплених спостереженнями

м.Тернопіль

Середньо- Середньо- Максирічний добові мальний вміст, вміст, ГДК мг/м3 мг/м3

МаксиЧастка міст (%), мально разові де середньорічний вміст ГДК перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1

5

10

1

5

10

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

0,0857

0,5713

0,6999

1,3998

-

-

-

-

-

-

Діоксид сірки

3

-//-

0,0066

0,1320

0,0339

0,0678

-

-

-

-

-

-

Діоксид азоту

2

-//-

0,0432

1,0800

0,1249

1,4694

-

-

-

-

-

-

Оксид азоту

3

-//-

0,0263

0,4383

0,0549

0,1373

-

-

-

-

-

-

Формальд 2 егід

-//-

0,0025

0,8333

0,0099

0,2829

-

-

-

-

-

-

Оксид вуглецю

-//-

1,7127

0,5709

5,9

1,1800

-

-

-

-

-

-

4

165

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.2.4.4 Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид азоту Формальдегід Оксид вуглецю

Місто м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль

Середньо річна концентрація 0,0857 0,0066 0,0432 0,0263 0,0025 1,7127

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,6999 0,0339 0,1249 0,0549 0,0099 5,9

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

Таблиця 2.2.4.5 Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м.Тернопіль пост №1

Пил, діоксид сірки, формальдегід, оксид азоту, оксид вуглецю, діоксид азоту

3,08 м.Тернопіль пост №2

Діоксид сірки, діоксид азоту, формальдегід, пил

3,10 м.Тернопіль значення)

(середнє

Пил, діоксид сірки, формальдегід, оксид азоту, оксид вуглецю, діоксид азоту

3,88

166

Таблиця 8.1.2 Показник

№ з/п 1 2 3 4 5

Одиниця виміру

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Кількість

од.

290

т

196,961

т т т

83,901 21,544 91,561

Примітка

Таблиця 8.1.3. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п 1

2

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

345,129 2734850 345

336,599 2617891 337

339,162 2623058 339

536,7 2735540,13

539,8 2619104,39

534,4 2624270,56

*

*

*

53

41

*

*

*

0,13

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

* - дані відсутні

. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2.1 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,425 0,037 0,233 0,016 0,168 0,002 0,211

2006 рік

2007 рік

2008 рік

345,129 10,586 0,510 2,759 1,002 3,564 120,892 0,810 130,543

336,599 73,083 241,050 8,400 3,900 24,642 97,972 0,005 196,961

339,162 14,579 231,561 9,052 6,704 0,919 185,477 0,664* 0,006 1,700 138,783

* - дані Державного управління статистики у Тернопільській області

167

. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року Таблиця 8.2.2 № з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

1

Кількість)

2 Сміттєзвалища

3

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4

10 11 12 13 14

Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський

1 3 1 4 1 2 1 2 2 1 2 2 1 2

6,0 6,8 6,0 8,6 4,0 5,7 2,0 3,6 3,2 3,7 5,0 8,7 1,0 7,8

+0,2 -3,0 0 0 +1,6 +1,7 0 -0,4 -2,8 0 0 0 -0,5 0

15

Тернопільський

-

-

0

16

Чортківський

1

5,5

0

17

Шумський

1

1,25

0

18

м.Тернопіль Усього

1 28

3,5 86,55

0

1

Полігон твердих побутових відходів в м. Копиченці Густинського району

1

3,1

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Полігони

Заводи по переробці твердих побутових відходів -

Усього

-

-

-

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3. № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Підволочиський Теребовлянський Тернопільський Чортківський Усього

2,800 5,650 21,73 6,655 4,490 24,560 11,385 32,094 29,390 3,940 4,531 147,227

7,811 21,730 16,445 53,072 5,231 104,289

Утворено (виявлено) впродовж року, т 2,800 2,250 9,280 5,390 16,347 8,191 18,555 12,590 75,403

. Динаміка використання відходів 168

Кількість на кінець року, т 2,900 12,016 7,766 21,415 4,490 24,560 3,000 44,865 3,940 124,952

Таблиця 8.3.2 № з/п 1 2 3

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

* * *

2734850 1134815 41,5

2617891 1358153 51,9

2623058 1138798 43,4

* - дані відсутні, так як форма звіту 14- МТП про утворення і поставку вторинної сировини і відходів виробництва, затверджена Наказом Державного комітету статистики України 27.08. 2002р.

Інформація про забруднення радіонуклідами грунту на контрольних ділянках районів Тернопільської області. Таблиця 9.3.1 № т.с.

1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Район, населений пункт 2 Бучацький р-н с. Зелена сівозміна: польова поле: №7, площа 71,4 га Бучацький р-н с. Добреполе сівозміна: польва поле: №4, площа: 140,8 га Борщівський р-н с. Гермаківка дендропарк Підгаєцький р-н с. Мужилів сівозміна: польова поле: №7 , площа: 58,3 га Гусятинський р-н с. Клювинці сівозміна: польова поле: №8, площа: 74,8 га Заліщицький р-н с. Угриньківці (Бересток) сівозміна: польова поле: №7, площа: 41,1 га Заліщицький р-н с. Дзвиняч сівозміна: польова поле: №4, площа: 140,8 га Зборівський р-н с. Залізці сівозміна: польова поле: №7, площа: 50,9 га Кременецький р-н с. Млинівці сівозміна: польова поле: №5, площа: 53,8 га Кременецький р-н с. Дунаїв сівозміна: польова поле: №1, площа: 14,6 га Ланівецький р-н м. Ланівці сівозміна: польова поле: №6, площа: 88,6 га Підволочиський р-н смт. Скалат сівозміна: польова

Рік обстеження 3 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007

169

Гама-фон мкр/год 4 16-17 16-17 14-15 12-13 14-15 15-16 15-15 13-14 14-15 15-16 14-15 12-13 15-16 14-15 15-16 13-14 14-15 15-16 12-13 9-10 16-17 14-15 15-15 13-14 16-17 15-16 15-15 12-13 8-9 7-8 12-13 6-7 6-7 4-5 5-6 6-7 8-9 5-6 7-8 4-5 12-13 12-13 12-13 11-12 14-15 15-16 9-10

Щільність забруднення, Кі/км2 Cs-137 Sr-90 5 6 0,12 0,023 0,04 0,023 0,04 0,021 0,09 0,019 0,22 0,035 0,11 0,034 0,08 0,032 0,11 0,030 0,12 0,018 0,26 0,019 0,21 0,019 0,21 0,019 0,10 0,017 0,04 0,017 0,04 0,016 0,05 0,016 0,10 0,014 0,04 0,013 0,04 0,013 0,05 0,012 0,11 0,014 0,05 0,011 0,04 0,012 0,05 0,013 0,08 0,021 0,09 0,021 0,04 0,020 0,07 0,019 0,03 0,018 0,04 0,016 0,04 0,016 0,05 0,015 0,05 0,009 0,04 0,009 0,05 0,010 0,05 0,010 0,09 0,012 0,05 0,012 0,06 0,013 0,05 0,012 0,03 0,009 0,04 0,011 0,03 0,010 0,04 0,009 0,03 0,015 0,04 0,013 0,08 0,013

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

поле: №1, площа: 86,0 га Тернопільський р-н с. Настасів сівозміна: польова поле: №3, площа: 46,2 га Теребовлянський р-н с. Деренівка сівозміна: польова поле: №4, площа: 77,0 га Чортківський р-н с. Свидова сівозміна: польова поле: №10, площа: 53,7 га Чортківський р-н с. Стара Ягільниця сівозміна: польова поле: №1, площа: 110,1 га Шумський р-н с. Кордишів сівозміна: польова поле: №3, площа: 71,3 га Борщівський р-н с. Озеряни сівозміна: польова поле: №1, площа: 91,5 га Збаразький р-н с. Чернихівці сівозміна: польова поле: №3, площа: 53,4 га Козівський р-н с. Плотича сівозміна: польова поле: №3, площа: 91,5 га Монастириський р-н с. Гончарівка сівозміна: польова поле: №6, площа: 36,2 га Гусятинський р-н м. Хоростків дендропарк Заліщицький р-н с. Дунів сівозміна: польова поле: №1, площа: 83,8 га Заліщицький р-н с. Винятинці сівозміна: польова поле: №3, площа: 110,0 га Заліщицький р-н с. Винятинці сівозміна: овочева ділянка поле: №4, площа: 35,0 га Чортківський р-н с. (Ягільниця) Нагірянка сівозміна: польова поле: №4, площа: 79,7 га Чортківський р-н с. Рсохач сівозміна: польова поле: №7, площа: 72,5 га Чортківський р-н с. Росохач сівозміна: овочева ділянка

2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007

170

10-11 14-15 15-16 14-15 12-13 14-15 14-15 14-15 13-13 16-17 16-16 14-15 13-15 19-20 19-20 18-19 16-18 15-16 13-14 12-13 8-9 16-17 16-17 15-16 14-15 14-15 13-14 12-14 9-10 15-15 13-14 14-15 11-12 16-17 15-16 15-16 12-13 13-14 15-16 9-10 8-9 18-19 17-18 15-16 15-16 26-27 27-28 22-23 23-24 24-25 25-26 21-23 19-20 17-18 17-18 16-17 13-14 16-17 16-17 15-16 12-13 16-17 16-17 14-15

0,06 0,10 0,03 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,18 0,11 0,09 0,16 0,46 0,36 0,33 0,35 0,03 0,03 0,04 0,04 0,29 0,19 0,21 0,17 0,04 0,04 0,04 0,04 0,09 0,04 0,03 0,04 0,05 0,05 0,05 0,10 0,09 0,04 0,08 0,08 0,47 0,36 0,24 0,40 1,60 1,30 1,19 1,78 1,17 1,10 1,00 1,13 0,24 0,18 0,11 0,16 0,25 0,11 0,06 0,09 0,24 0,12 0,2

0,013 0,014 0,014 0,015 0,014 0,013 0,013 0,013 0,012 0,022 0,022 0,022 0,021 0,033 0,032 0,030 0,028 0,015 0,013 0,012 0,012 0,015 0,015 0,040 0,015 0,017 0,015 0,014 0,013 0,017 0,017 0,015 0,014 0,022 0,021 0,019 0,019 0,017 0,016 0,014 0,012 0,028 0,027 0,027 0,026 0,024 0,024 0,023 0,024 0,044 0,045 0,045 0,045 0,027 0,027 0,027 0,027 0,026 0,026 0,024 0,023 0,029 0,028 0,027

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

поле: №2, площа: 6,8 га Чортківський р-н с. Угринь сівозміна: польова поле: №9, площа: 23,3 га Бучацький р-н с. Миколаївка сівозміна: польова поле: №5, площа: 46,4 га Бучацький р-н с. Миколаївка сівозміна: овочева ділянка поле: №2; 4, площа: 8,2 га Бучацький р-н с. Добреполе сівозміна: овочева ділянка поле: №8, площа: 10,0 га Бучацькийр-н с. Сороки сівозміна: польова поле: №6, площа: 72,8 га Заліщицький р-н с. Дунів сад Бережанський р-н с. Посухів сівозміна: польова поле: №9, площа: 60,3 га

2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008 2005 2006 2007 2008

171

13-14 14-15 15-15 13-14 12-13 21-22 21-22 18-19 13-14 20-21 22-23 20-21 14-15 14-15 14-15 13-14 13-14 16-17 15-16 15-16 10-11 19-20 17-18 16-17 13-14 14-15 13-14 14-15 11-12

0,17 0,43 0,27 0,25 0,24 0,47 0,70 0,41 0,52 0,65 0,63 0,47 0,53 0,24 0,10 0,09 0,11 0,09 0,08 0,07 0,15 0,54 0,43 0,44 0,45 0,10 0,04 0,04 0,07

0,028 0,017 0,015 0,016 0,015 0,053 0,052 0,049 0,048 0,045 0,044 0,041 0,038 0,037 0,036 0,035 0,032 0,022 0,023 0,022 0,021 0,037 0,035 0,035 0,034 0,017 0,017 0,016 0,016