ternopil_2009

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2009 році

Тернопіль – 2010

1

ВСТУП Подана характеристика стану навколишнього природного середовища в 2009 р. Відображено динаміку показників за 2007-2009 роки. У матеріалах використані дані Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, обласної санепідемстанції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, обласного головного управління земельних ресурсів, обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції „Облдержродючість”, обласного управління по меліорації і водному господарству, Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, облгідрометцентру, управління освіти облдержадміністрації, вищих учбових закладів, статистичні дані. Матеріали до друку підготовлено в комп’ютерному центрі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області. При використанні даних цього видання посилання на джерело інформації обов’язкове.

2

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Тернопільська область належить до невеликих областей України, її площа - 13,8 тис. км2, що становить 2,3% від території держави. Область розташована в західній частині України між 24°44' і 26°44' сх. д. та 48°30' і 50°16' пн. ш. її крайні пункти— с. Дуляби (західний), с. Окопи (східний), с. Переморівка (північний), с. Білівці (південний). Тернопільщина межує з Рівненською, Львівською, Івано-Франківською, Чернівецькою, Хмельницькою областями України. Межі області на значному протязі природні: на сході - р. Збруч, на півдні та південному заході — р. Дністер, на північному заході – Кременецьке горбогір'я. За своїм виглядом на карті область нагадує трикутник. Вона видовжена з півночі на південь на 195 км, а із заходу на схід у середній частині — на 129 км. Значна її протяжність із півночі на південь позначається на розподілі сонячної радіації по території області, зумовлює відмінності в температурному режимі в північній і південній її частинах. Область лежить у внутрішній частині Європи, у районах панування західних вітрів, і це впливає на формування на її території помірно континентального клімату, рослинного і тваринного світу лісостепу. А положення її в західній частині Подільської височини, недалеко від гірської системи Карпат (з південного заходу) і Поліської низовини (із півночі) визначає особливості формування природних комплексів на її території. Географічне положення Тернопільської області в господарському відношенні є доволі вигідним. Її розміщення в західній частині правобережного лісостепу — у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням — сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а положення поблизу індустріального Прикарпаття і Львівсько-Волинського вугільного басейну — розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання трудомістких галузей господарства. Тернопільська область розташована поблизу кордону нашої держави з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Разом із тим, у сучасних умовах переходу економіки України до ринкових відносин область, маючи відносно високий ступінь забезпеченості трудовими ресурсами, може стати регіоном для вкладання інвестицій (капіталу) іноземних фірм. Цьому сприяє розташування області на важливих транспортних магістралях, які з'єднують Київ зі Львовом, Чопом. Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні зв'язки області зі східними регіонами України, безпосередньо із сусідніми областями та країнами Європи. Розташування території області на важливих транспортних шляхах та центральне положення її обласного центру — Тернополя (49°33'пн. ш.; 25°34' сх. д.) - сприяють розвитку вантажо- та пасажироперевезень між різними частинами області. 3

В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів, які відрізняються за своїм географічним положенням, площею, кількістю населення, особливостями соціально-економічного розвитку Обласний центр займає територію 3,8 тис. га. В області нараховується 35 міських поселень, із яких тільки Тернопіль є містом обласного підпорядкування, шістнадцять — районного. Територія Тернопільської області має помірноконтинентальний клімат із нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним із них є географічна широта, з якою пов'язана висота сонця над горизонтом і величина сонячної радіації, що надходить на поверхню області. Висота сонця над горизонтом на території Тернопільської області в червні в полудень досягає 63-65°, у грудні — 17-19°, а в дні рівнодення — 40-42°. Тривалість дня коливається від 8 до 16,5 год. Неоднакові показники висоти сонця над горизонтом та зміни хмарності упродовж року впливають на зміну денної сонячної радіації від 130 кал/см2 у грудні до 532 кал/см2 у червні, досягаючи за рік 40 ккал/см2 . Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. Найтепліший місяць - липень, найхолодніший — січень. Улітку середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі — у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С). У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С). Такі відмінності у величинах температур пояснюються особливостями рельєфу. Найнижчі показники температур повітря в центральній частині області значною мірою визначаються тим, що це — найбільш підвищена, безліса частина височини. Вторгнення на територію області континентальних мас повітря призводить до значних коливань температури в усі пори року. Улітку температура може підніматися до +37°С, а взимку — опускатися до -34°С. Відмінності в розподілі тепла на території області мають важливе значення для особливостей розвитку сільськогосподарських культур. Особливо важливі показники суми температур за період із середньодобовими температурами, вищими від 10°С, коли складаються сприятливі умови для розвитку сільськогосподарських культур. Вони найвищі на півдні області (2600°), дещо нижчі на півночі (2565°) і найнижчі в центральній частині (2470°) . На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше — на південному сході. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша — узимку. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, як правило, до першої декади березня. Товщина його незначна (8-10 см). У другій половині зими нерідко бувають завірюхи, ожеледиця. Упродовж року на території області переважають північно-західні та північно-східні вітри, улітку переважають північно-східні. Швидкість вітру коливається в середньому від 4,5 до 6,0 м/сек. Сильні вітри (понад 11 м/сек) дмуть рідко, найчастіше - узимку і навесні. 4

На території області чітко виділяються пори року. Кожна з них має свої особливості. Зима настає тоді, коли середньодобова температура опускається нижче від позначки 0°С. На Тернопільщині вона коротка і м'яка, з частими відлигами. Зима найдовша в центральних і східних районах (до 112 днів), найкоротша на заході та в низовинних ділянках на півночі (до 104 днів). Кількість днів зі сніговим покривом досягає 80-90. Відлиги і різкі коливання температур взимку і на початку весни нерідко наносять шкоду озимим культурам. Весна в області починається із другої декади березня, після переходу середньодобової температури через 0°С, і триває до останньої декади травня, після переходу середньодобової температури через 15°С. Погода навесні дуже мінлива: нерідко тепло раптово змінюється різким похолоданням і навпаки. Повторні похолодання у квітні і травні, викликані вторгненням на територію області північних вітрів, призводять до заморозків. Весна закінчується тоді, коли цвітуть конвалії та акації. Літо в області починається в кінці травня і триває до другої декади вересня. Найдовше воно в південно-східній частині області, а найкоротше – у центральній. У першій половині літа часто бувають короткочасні зливи, велика кількість опадів. Іноді випадає град, який супроводжується сильними вітрами, що завдає неабиякої шкоди сільськогосподарським культурам. Осінь триває з вересня до кінця листопада. Перша її половина відзначається погожими сонячними днями. Перші заморозки починаються в середині жовтня. Уже наприкінці осені подекуди випадає сніг і на дорогах буває ожеледиця. За відмінностями у кліматичних показниках на території області можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний. Північний район охоплює територію Зборівського, Збаразького, Лановецького, Шумського, Кременецького адміністративних районів. Сума температур, вищих від 10°С, становить у цьому районі 2600 - 2550°С. Середньорічна температура повітря майже на 0,5°С нижча ніж у південній частині області. Безморозний період триває 160— 165 днів. Опадів випадає понад 650 мм на рік. Центральний район називають ще «холодним Поділлям». До його складу входять Бережанський, Козівський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Підволочиський, Гусятинський райони. Сума активних температур тут становить 2400 — 2500°С. Середньорічна температура повітря +6,8°С. Безморозний період— 150-165 днів. Річна сума опадів коливається від 600 до 650 мм. Південний район включає територію Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Монастириського та Чортківського районів. Сума температур, вищих від 10°С, коливається тут від 2500° до 2700°С. Середньорічна температура повітря +7,3°С, безморозний період— 160-165 днів, опадів випадає від 520 до 600 мм на рік. Цей район називають ще «теплим Поділлям». Весна настає тут майже на два тижні швидше, ніж на решті території області. 5

Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим створюють на всій території області умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур. У Південному агрокліматичному районі сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур (помідорів, винограду, персиків, абрикосів тощо). На території області бувають кліматичні явища, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. До них належать заморозки, зливи, град тощо. Заморозки є особливо небезпечними пізньої весни та ранньої осені, бо призводять до вимерзання посівів. Найчастіше вони бувають у північній та центральній частинах області, куди проникає холодне арктичне повітря. Вимерзання посівів озимих культур спостерігається в окремі зими, коли сніговий покрив відсутній, а температура повітря доволі низька. Кліматичні умови області сприятливі для відпочинку населення, найкращі вони на берегах Дністра і його приток. Місто Заліщики, що лежить у одній з меандр Дністра, вважається кліматичним курортом області. 1.2. Соціальний та економічний розвиток Тернопільської області Основні показники соціально-економічного розвитку області показано у таблиці 1.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ За 2009р. виробництво промислової продукції знизилось порівняно з 2008р. на 16,1%, у грудні 2009р. порівняно з груднем 2008р. – на 5,1%, у грудні 2009р. порівняно з листопадом 2009р. – на 39,4%. У 2009р. порівняно з 2008р. уповільнення індексів промислового виробництва спостерігалось за основними видами економічної діяльності: так у добувній промисловості спад виробництва склав 32,1%, у переробній – 15,0%. У переробній промисловості найбільший спад промислового виробництва спостерігався на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості – на 47,9%, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів – на 44,7%, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – на 44,3%, целюлозно-паперового виробництва та видавничної діяльності – на 40,9%, легкої промисловості – на 35,4%. Обсяг реалізованої промислової продукції за 2009р. склав 4640,9 млн.грн. Підприємствами переробної промисловості реалізовано продукції на 3065,7 млн.грн., що становить 74,8% до загального обсягу реалізованої промислової продукції по області, підприємствами по виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води відповідно на 925,4 млн.грн. (22,6%), підприємствами добувної промисловості – на 105,6 млн.грн. (2,6%). Значна частка реалізованої промислової продукції припадає на підприємства, що виробляють харчові продукти, напої та тютюнові вироби –

6

41,7%, машинобудування – 14,4%, по виробництву іншої неметалевої мінеральної продукції – 4,5%. За групами товарів добувної та переробної промисловості переважаючу частину реалізованої продукції складає сировинна продукція – 1612,9 млн.грн., або 50,8% до загального обсягу реалізованої продукції по області та товари широкого використання – 1328,4 млн.грн., або 41,9% і незначну частину – інвестиційна продукція – 133,2 млн.грн., або 4,2% та товари тривалого використання – 96,7 млн.грн., або 3,1%. На одну особу реалізовано продукції за 2009р. на 4234,5 грн. Відбуваються характерні зміни у виробництві ряду видів промислової продукції. Так, у 2009р. підприємствами добувної промисловості вироблено піску, гальки, гравію та щебеню для будівництва 585,5 тис.м3, що на 48,3% менше, ніж у 2008р.; підприємствами переробної промисловості вироблено: цегли керамічної невогнетривкої будівельної – 27,0 млн.шт.умов. цегли, що на 56,4% менше, ніж у 2008р., вікон, дверей, їх рам та порогів, дерев’яних – 17334 м2 (на 46,3%), виробів ковбасних – 1084 т (на 43,5%), масла вершкового – 3140 т (на 31,4%), тканин – 11087,0 тис.м2 (на 27,4%), виробів хлібобулочних – 15211 т (на 15,4%), сирів свіжих неферментованих – 928 т (на 11,5%), яловичини і телятини свіжої чи охолодженої – 6763 т (на 10,7%). Разом з тим, у 2009р. збільшено виробництво по окремих видах продукції, зокрема вироблено: молока обробленого рідкого – 33242 т, що на 95,3% більше, ніж у 2008р., яловичини і телятини морожених – 2545 т (на 80,4%), білизни постільної – 28,7 тис.шт. (на 7,5%), виробів панчішно-шкарпеткових – 6433,8 тис. пар (на 5,5%). Значна частка окремих видів продукції вироблялась із давальницької сировини, зокрема: трикотажу верхнього – 100%, борошна – 72,8%, висівок – 70,4%, круп – 27,9%, засобів миючих – 25,6%. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО За попередніми даними, в 2009р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з 2008р. зросло на 0,9%, у т.ч. у господарствах населення – на 2,3%, у сільськогосподарських підприємствах зменшилося на 1,3%.

7

Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва в 2008–2009 роках (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 116,9

110 100

112,4

112,6 97,6

90 94,0

96,9

97,1

98,5

95,4

95,7

95,8

100,0

95,3

98,9

103,4

103,9

101,1

100,1

листопад

114,3

жовтень

120

99,1

101,9 100,9

95,8 85,3

80

2008p.

грудень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

70

2009p.

Рисунок 1.2.1. Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва. Рослинництво. У 2009р. обсяг виробництва продукції рослинництва порівняно з 2008р. збільшився на 1,7%, у т.ч. у господарствах населення – на 5,4%, в аграрних підприємствах скоротився на 2,3%. За попередніми даними, загальне виробництво основних сільськогосподарських культур у 2009р. характеризується такими показниками: Таблиця 1.2.1 Валовий збір 2009р. до 2008р. тис.ц Зернові та зернобобові культури – всього у тому числі пшениця ячмінь овес кукурудза на зерно гречка Цукрові буряки (фабричні) Соняшник на зерно1 Ріпак – усього Картопля Овочі Плоди та ягоди

+,–

у%

Площа збирання Урожайність 2009р. до 2008р. ц з 1 +, – до тис.га га 2008р. +,– у%

15689,5

–290,8

98,2

468,9

–1,1

99,8

33,4

–0,6

8398,9 3641,0 178,2 3006,2 113,0 12072,6 96,6 1568,1 9157,8 1882,3 212,1

346,3 –211,5 –6,8 –351,8 –15,3 –1959,3 –12,3 28,8 1272,2 –174,4 42,5

104,3 94,5 96,3 89,5 88,1 86,0 88,7 101,9 116,1 91,5 125,1

237,5 132,2 9,6 56,7 15,4 37,8 5,2 72,0 57,1 9,3 5,6

7,4 2,3 –0,4 –7,0 –1,7 –4,6 –1,7 5,5 –0,5 –0,2 –0,1

103,2 101,7 96,0 89,0 90,1 89,2 75,4 108,3 99,1 97,9 98,2

35,4 27,5 18,6 53,0 7,4 320 18,7 21,8 160 203 38,2

0,4 –2,2 – 0,3 –0,1 –11 3,0 –1,4 23 –13 8,3

Господарствами всіх категорій у 2009р. одержано 1569,0 тис.т зерна (у вазі після доробки). Порівняно з 2008р. виробництво зерна скоротилося на 1,8%, що зумовлено зменшенням урожайності зернових культур (на 0,6 ц з 1 га) та площі їх збирання (на 1,1 тис.га або на 0,2%). Зменшення валового збору зернових відбулося в 10 районах. У 2009р. зібрано значно кращий, ніж у 2008р. урожай пшениці – 839,9 тис.т (на 4,3% більше), проте зменшилося виробництво ячменю, жита, вівса, кукурудзи, гречки та гороху. У структурі виробництва зернових найбільшу частку займають пшениця (53,5%), ячмінь (23,2%) та кукурудза (19,2%). 8

Сільськогосподарськими підприємствами вироблено 1197,6 тис.т зерна (76,3% загального валового збору). Урожайність зернових культур у аграрних підприємствах на 7,0 ц вища, ніж у господарствах населення. Найвища врожайність зернових у 2009р. спостерігалася в агроформуваннях Підгаєцького та Підволочиського районів, де збирали в середньому відповідно по 55,7 ц та 50,5 ц збіжжя з 1 га. Валовий збір цукрових буряків (фабричних) порівняно з 2008р. на Тернопільщині зменшився на 14,0% (за рахунок скорочення на 4,6 тис.га площ збирання та зменшення урожайності на 11 ц) і склав 1207,3 тис.т. Зменшення загальних обсягів виробництва цукрових буряків у всіх категоріях господарств відбулося в 12 районах, і найсуттєвіше – в Кременецькому (в 6,1 раза) та Бережанському (в 5,6 раза) районах. Сільськогосподарськими підприємствами накопано 1084,3 тис.т солодких коренів при середній урожайності 323 ц з 1 га (в 2008р. – 335 ц з 1 га). Найвищої врожайності цукристих у 2009р. досягли аграрні підприємства Тернопільського (425 ц з 1 га) та Заліщицького (393 ц з 1 га) районів. Виробництво соняшнику на зерно, за рахунок скорочення площ збирання, зменшилося проти 2008р. на 11,3%. Зібрані площі ріпаку за рік розширилися на 5,5 тис.га, його валовий збір зріс проти 2008р. на 2,9 тис.т і становив 156,8 тис.т, з якого 95,3% складає ріпак озимий. У 2009р. господарства всіх категорій порівняно з 2008р. збільшили виробництво картоплі на 16,1%, плодів та ягід – на 25,1% за рахунок підвищення врожайності відповідно на 23 ц та 8,3 ц з 1 га. Збільшення виробництва картоплі зафіксовано в усіх районах, крім Шумського (на 0,6% менше проти 2008р.). Зменшення виробництва овочів на 8,5% зумовлено зниженням урожайності (на 13 ц з 1 га) та скороченням площ збирання (на 2,1%). Господарствами населення в 2009р. вирощено 94,6% загального врожаю картоплі, 94,4% овочів, 79,8% плодів і ягід, 23,7% зерна та 10,2% цукрових буряків. Тваринництво. У 2009р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва проти 2008р. зменшився на 0,5%, у т.ч. у господарствах населення – на 1,4%, у сільськогосподарських підприємствах зріс на 4,7%. За попередніми даними, виробництво основних видів тваринницької продукції в 2009р. характеризується такими показниками: Таблиця 1.2.2. У тому числі Усі категорії господарств 2009р. 2009р. у % до 2008р. М’ясо, тис.т Молоко, тис.т Яйця, млн.шт.

55,0 418,7 351,9

92,9 98,8 100,5

сільськогосподарські підприємства 2009р.

2009р. у % до 2008р.

9,4 33,0 103,3

82,5 117,9 91,3

господарства населення 2009р. 2009р. у % до 2008р. 45,6 385,7 248,6

95,4 97,4 104,9

Частка господарств населення в загальному виробництві, в % 2009 р. 82,9 92,1 70,6

2008 р. 80,7 93,4 67,7

9

У 2009р. порівняно з 2008р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) зменшилися на 7,1%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 17,5%, у господарствах населення – на 4,6%. Скоротили реалізацію худоби та птиці на забій сільськогосподарські підприємства 12 районів. Агроформування Бережанського, Борщівського, Гусятинського, Козівського та Монастириського районів наростили обсяги виробництва м’яса. У структурі реалізації худоби та птиці на забій сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) частка свиней становила 53,3%, великої рогатої худоби – 34,2%, птиці – 12,5%. В аграрних підприємствах (крім малих) у 2009р. обсяг вирощування худоби та птиці перевищив рівень 2008р. на 7,4%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі становили 517 г, свиней – 364 г. Відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій склало 125,5% (у 2008р. – 96,2%). У 2009р. порівняно з 2008р. виробництво молока зменшилося загалом по області на 1,2%, у т.ч. у господарствах населення – на 2,6%; у сільськогосподарських підприємствах збільшилося на 17,9% (за рахунок зростання продуктивності тварин). Середній надій молока від однієї корови в аграрних підприємствах (крім малих) зріс на 694 кг і становив 4083 кг. Зростання продуктивності корів спостерігалося в підприємствах 14 районів, за винятком Гусятинського, Монастириського та Кременецького. У 2009р. найвищими були надої в господарствах Підволочиського (5144 кг) та Ланівецького (4775 кг) районів. За рік виробництво яєць по області збільшилося на 0,5%, у т.ч. у господарствах населення– на 4,9%, у сільськогосподарських підприємствах зменшилося на 8,7%. У сільськогосподарських підприємствах знизилась продуктивність птиці: в 2009р. від однієї курки-несучки отримано в середньому по 238 шт. яєць проти 259 шт. у 2008р. За розрахунками, на 1 січня 2010р. чисельність поголів’я худоби та птиці в області характеризувалася такими даними:

10

Таблиця 1.2.3 (тис. голів) У тому числі

Усі категорії

сільськогосподарські підприємства

господарств 2010р. 2010р.

Велика худоба

Вівці та кози Птиця

2010р.

у%

2010р. 2010р.

+, –

у%

до 2009р. +, –

у%

рогата

у т.ч. корови Свині

2010р. до 2009р.

до 2009р. +, –

господарства населення

198,7

–7,1

96,6

26,5

0,3

101,1

172,2

–7,4

95,9

114,9

–5,4

95,5

8,5

0,2

102,4

106,4

–5,6

95,0

316,0

10,5

103,4

87,5

18,6

127,0

228,5

–8,1

96,6

11,3

–0,2

98,3

0,3

–

100,0

11,0

–0,2

98,2

4323,8

–32,2

99,3

628,8

–55,2

91,9

3695,0

23,0

100,6

В області спостерігається скорочення всіх видів свійських тварин та птиці, крім свиней. На 1 січня 2010р. у сільськогосподарських підприємствах поголів’я великої рогатої худоби проти 1 січня 2009р. зменшилося в 9 районах, чисельність свиней – у 3 районах. Господарствами населення на 1 січня 2010р. утримувалось 86,7% загальної чисельності великої рогатої худоби (в т.ч. 92,6% корів), свиней – 72,3%, птиці – 85,5%. У 2009р. порівняно з 2008р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) зросло загальне надходження приплоду поросят на 18,0%, натомість приплід телят зменшився на 4,3%. У розрахунку на 100 маток, які були на початок року, вихід телят від корів становив 73 голови (в 2008р. – 66 голів), поросят від основних свиноматок – 1319 голів (1206 голів). В аграрних підприємствах порівняно з 2008р. показник падежу (до обороту стада) великої рогатої худоби зріс на 0,1%, свиней – зменшився на 0,5% і склав відповідно 0,8% та 2,1%. Сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) у 2009р. порівняно з 2008р. зменшено продаж населенню молодняка великої рогатої худоби (на 31,8%), свиней (на 12,4%) та птиці (на 25,8%). Станом на 1 січня 2010р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, було в наявності кормів усіх видів 65,1 тис.т корм.од (на 9,8% менше, ніж на 1 січня 2009р.), у т.ч. концентрованих – 34,2 тис.т корм.од (на 12,1% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 11,0 ц корм.од усіх видів кормів, у т.ч. концентрованих – 5,8 ц корм.од. БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ За 2009р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 509867 тис.грн., що становить 60,0 % проти 2008р. 11

103,6

104,6

102,0

101,7

100,7

98,1

53,2

54,0

54,3

55,7

56,5

58,9

59,3

60,3

60,0

Січеньчервень

Січеньлипень

Січеньсерпень

Січеньвересень

Січеньлистопад

Січеньгрудень

2008p.

Січеньжовтень

107,6

Січеньтравень

Січеньберезень

50,1

111,2

Січеньквітень

116,8

Січень

121,3 140 111,8 120 100 80 49,5 60 35,9 40 20 0

Січеньлютий

Зміни обсягів будівельних робіт (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

95,9

2009p.

Рисунок 1.2.2. Зміни обсягів будівельних робіт.

Обсяги виконаних робіт за видами будівельної діяльності характеризуються такими даними: Таблиця 1.2.4 Обсяги робіт за 2009р., тис.грн.

У % до 2008р.

загального обсягу

Будівництво – всього у тому числі Підготовка будівельних ділянок Будівництво будівель та споруд з нього Загальнобудівельні роботи будівництво будівель будівництво магістральних трубопроводів,

509867

60,0

100,0

– 461232

– 60,8

– 90,5

398822 331829

60,7 56,7

78,2 65,1

ліній зв’язку та енергопостачання Будівництво доріг та улаштування спортивних споруд Інші будівельні роботи Установлення інженерного устатковання будівель та споруд Роботи з завершення будівництва Оренда будівельної техніки з оператором

32648

144,4

6,4

45738 9181

55,8 67,6

9,0 1,8

42439 2650 3546

57,1 33,7 35,8

8,3 0,5 0,7

12

Спад обсягів будівельних робіт у 2009р. порівняно з 2008р. відбувся майже за всіма видами будівельної діяльності, крім будівництва магістральних трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання. Так, роботи з будівництва будівель та споруд, частка яких у загальнообласному обсязі становить 90,5%, зменшено на 39,2% в основному за рахунок скорочення загальнобудівельних робіт. У 2009р. зовсім не проводились роботи з підготовки будівельних ділянок. Індекси обсягів виконаних будівельних робіт по м.Тернополю та районах наведено в таблиці. Таблиця 1.2.5

(відсотків)

Січень– Січень лютий 2009р. 2009р. до до січня січня– 2008р. лютого 2008р. Тернопільська область м.Тернопіль

35,9 36,2

49,5 50,9

Січень– бере- Січень– Січень– Січень– Січень– Січень– Січень– Січень– зень квітень травень серпень вережовтень сень 2009р. листопад грудень 2009р. 2009р. 2009р. 2009р. 2009р. 2009р. 2009р. до до до до до до до січня– до січня– січня– січня– січня– січня– січня– січня– листопада берез- квітня травня серпня вересня жовтня 2008р. грудня ня 2008р. 2008р. 2008р. 2008р 2008р. 2008р. 2008р.

50,1 51,1

53,2 53,0

54,0 53,9

56,5 53,5

58,9 56,3

59,3

60,3 58,0

60,0 58,0

44,1

48,9

46,6

44,6

53,1

47,7

627,3

451,0

14,7

14,1

16,5

20,5

112,8

121,0

60,0

48,2

76,8

68,8

46,0

55,1

44,7

44,6

31,8

32,9

38,6

38,9

19,3

21,1

110,2

104,0

50,8

51,4

56,1

55,4

56,4

райони Бережанський

6,4

Борщівський

38,1

Бучацький

59,1

Гусятинський

84,8

Заліщицький

200,0

Збаразький Зборівський

37,9

43,9

31,6

38,9

26,6

42,6

86,9

69,8

71,5

57,0

49,6

48,8

86,5

75,4

78,1

84,0

96,3

114,7 1276,0 917,7 755,2

62,5

6,2

11,2

12,5

13,3

18,0 16,8

4,3 –

3,5 –

4,1 –

4,6 –

16,3

19,3

22,0 21,2

122,2

84,1

117,9 106,6

28,0

Підгаєцький

46,8

59,5

Кременецький

Підволочиський

43,5

50,3

47,6

Монастириський

55,6

40,5

Козівський

Лановецький

21,9

53,9

86,3

75,4

91,3

91,5

88,7 76,3

–

35,6

19,5

28,3

43,6

68,5

73,1 71,8

37,1

19,4

40,2

55,2

63,8

60,9 52,2

20,0

11,2

10,1

9,8

28,6

40,6

39,4

13,8

26,5

28,1

34,4

26,4

24,1

28,3

66,7

60,0

66,7

68,2

56,9

11,6

8,6

39,5 31,4 37,6 97,0

94,8

20,0

26,2

18,9

17,3

10,6

Тернопільський

53,6

33,2

63,1

138,4

123,9

99,7

104,1

Чортківський

46,5

Теребовлянський

Шумський

21,6 120,1 46,4

50,3

46,7

44,9

46,7

47,4 50,0

2,5

20,4

24,5

34,9

38,1

74,2

72,2 65,2

13

У 2009р. порівняно з 2008р. спостерігалось зменшення обсягів будівництва майже в усіх районах області. Ріст обсягів будівельних робіт відбувся тільки в Гусятинському (в 4,5 раза), Зборівському (на 21,0%) та Тернопільському (на 4,0%) районах. Найбільше скоротили обсяги будівельних робіт порівняно з 2008р. підприємства Заліщицького (на 85,9%), Збаразького (на 79,5%) і Теребовлянського (на 78,9%) районів. Обсяги будівельних робіт, виконаних підприємствами м.Тернополя, в 2009р. проти 2008р. становлять лише 58,0% – через відсутність фінансування та достатньої кількості замовлень на будівельні роботи. ТРАНСПОРТ І ЗВ'ЯЗОК За 2009р. підприємствами транспорту перевезено 3331,8 тис.т вантажів, що на 16,8% менше, ніж за 2008р. Вантажооборот зменшився на 33,2% і склав 1196,2 млн.ткм. Таблиця 1.2.6 Перевезено (відправлено) вантажів тис.т Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним

у % до 2008р.

Вантажооборот млн.ткм

у % до 2008р.

3331,8

83,2

1196,2

66,8

1550,4 1781,4 – –

82,1 84,3 – –

493,7 702,5 – –

47,3 94,1 – –

За 2009р. залізничним транспортом області відправлено 1550,4 тис.т вантажів, що на 17,9% менше порівняно з 2008р. Вантажооборот зменшився на 52,7% і склав 493,7 млн.ткм. Зросло відправлення зерна і продуктів перемолу на 92,4%. Поряд із цим зменшилося відправлення кам’яного вугілля на 75,0%, чорних металів – на 43,7%, лісових вантажів – на 43,2%, брухту чорних металів – на 20,9%, нафти і нафтопродуктів – на 20,0%, будівельних матеріалів – на 10,5%, хімічних і мінеральних добрив – на 8,3%. Середньодобове вивантаження вагонів знизилося на 33,3% і склало 48 одиниць.

14

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2009р. перевезено 1781,4 тис.т вантажів, що на 15,7% менше, ніж за 2008р. та виконано вантажооборот у обсязі 702,5 млн.ткм, який зменшився на 5,9%. За 2009р. послугами пасажирського транспорту (включаючи електротранспорт) скористалися 100,5 млн. пасажирів, що на 6,9% менше порівняно із 2008р. і виконано пасажирську роботу в обсязі 2005,3 млн.пас.км, що на 5,1% менше, ніж у 2008р. Таблиця 1.2.7 Перевезено (відправлено) пасажирів тис. за 2009р. Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним тролейбусним

у % до 2008р.

Пасажирооборот млн.пас.км за 2009р.

у % до 2008р.

100507,1

93,1

2005,3

94,9

5302,5 77121,4 32,5 0,2 18050,5

106,1 90,7 88,6 200,0 100,8

914,4 1049,2 0,2 – 41,5

92,4 97,0 88,5 – 100,8

Залізничним транспортом області за 2009р. відправлено 5,3 млн. пасажирів, що на 6,1% більше, ніж за 2008р., пасажирооборот знизився на 7,6 % і склав 914,4 млн.пас.км. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2009р. скористалися 77,1 млн. пасажирів, що на 9,3% менше, ніж за 2008р. Пасажирооборот склав 1049,2 млн.пас.км і зменшився порівняно з 2008р. на 3,0%. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців знизилися на 5,7 % і склали 54,9 млн. Міським електротранспортом за 2009р. перевезено 18,1 млн. пасажирів, що на 0,8% більше порівняно з 2008р. Кількість платних пасажирів склала 8,1 млн., що на 9,2% менше, ніж за 2008р. За січень–листопад 2009р. споживачам реалізовано послуг пошти та зв'язку на 496,8 млн.грн., у т.ч. населенню – на 156,4 млн.грн. (31,5%), іншим споживачам – на 340,4 млн.грн. (68,5%). Переважаюча частка доходів припадала на послуги мобільного зв’язку – 284,6 млн.грн., або 57,3% від загального обсягу доходів, для населення – 28,0 млн.грн., що становить 17,9% доходів від наданих послуг зв’язку населенню, для інших споживачів – 256,6 млн.грн., або 75,4% від обсягу доходів, одержаних від наданих послуг зв’язку іншим споживачам; телефонного міжміського відповідно 15

– 47,3 млн.грн. (9,5%), для населення – 31,3 млн.грн. (20,0%), для інших споживачів – 16,0 млн.грн. (4,7%); поштового – 43,0 млн.грн. (8,7%), 7,7 млн.грн. (4,9%), 35,3 млн.грн. (10,4%); телефонного міського – 43,4 млн.грн. (8,7%), 32,6 млн.грн. (20,8%), 10,8 млн.грн. (3,2%). Доходи від послуг кур’єрської діяльності, телеграфного зв’язку, нагляду та технічного контролю за використанням радіочастот, спеціального та фельдзв’язку склали незначну частку в загальному обсязі доходів від надання послуг зв’язку. Відбулося зменшення доходів від надання послуг пошти та зв’язку до січня–листопада 2008р. у порівнянних цінах у цілому по області на 0,7%, у т.ч. населенню – на 17,4%. Водночас спостерігалося зростання обсягів доходів від надання послуг зв’язку іншим споживачам (підприємствам, організаціям, установам) на 9,4%. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Обсяг експорту товарів області за 2009р. становив 128,3 млн.дол. США і зменшився порівняно з 2008р. на 11,1%, а обсяг імпорту – 179,2 млн.дол. і зменшився на 47,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 50,9 млн.дол. (за 2008р. – також від’ємне 195,4 млн.дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами область у 2009р. здійснювала з партнерами із 93 країн світу, в т.ч. 150 підприємств експортували товари в 49 країн, 253 – імпортували з 88 країн. Інформацію щодо зовнішньої торгівлі товарами з найбільшими торговими партнерами за 2009р. наведено в таблиці. Таблиця 1.2.8 Експорт

Усього

Імпорт Сальдо

тис.дол.

у%

тис.дол.

у%

США

до 2008р.

США

до 2008р.

128336,3

88,9

179243,0

52,8

–50906,7

23489,2

46,0

10838,8

32,8

12650,4

Азербайджан

2026,4

55,6

372,6

–

1653,8

Білорусь

2622,9

35,6

1789,9

26,1

833,0

Молдова

1830,3

55,0

4286,9

20,9

–2456,5

11977,7

44,3

2525,6

44,7

9452,1

3206,5

43,8

144,6

–

3061,9

Країни СНД у тому числі

Російська Федерація Туркменістан

16

Країни ЄС

96996,0

114,0

154190,9

55,2

–57194,9

Австрія

2228,7

78,6

4080,0

82,6

–1851,3

Бельґія

689,2

165,5

1502,0

22,9

–812,8

Болгарія

1021,4

91,3

366,4

475,6

655,0

–

–

3102,0

98,6

–3102,0

Естонія

2118,0

73,2

741,3

32,0

1376,7

Іспанія

1397,5

83,8

2079,3

87,3

–681,8

Італія

1212,3

72,6

5638,2

42,9

–4425,9

Нідерланди

3777,1

115,4

7053,9

82,0

–3276,8

Німеччина

2673,9

53,4

53980,7

50,0

–51306,8

73421,3

177,7

46032,3

69,4

27389,0

–

–

3885,1

84,7

–3885,1

1220,5

11,9

1034,1

36,9

186,3

118,7

14,8

4531,4

45,6

–4412,8

Угорщина

2932,4

71,4

2740,2

55,2

192,2

Фінляндія

736,2

31,2

413,3

25,2

323,0

1250,3

88,2

1757,4

38,8

–507,1

479,5

59,6

7186,7

41,6

–6707,2

у тому числі

Данія

Польща Портуґалія Словаччина Сполучене Королівство

Франція Чеська Республіка

17

Продовження Експорт у%

тис.дол.

у%

тис.дол.

до

США

Інші країни

Імпорт

США

2008р.

Сальдо

до 2008р.

7851,1

96,6

14213,3

51,5

–6362,2

Швейцарія

6,1

80,0

1425,4

24,7

–1419,3

Банґладеш

336,0

–

–

–

336,0

В’єтнам

1779,7

–

38,4

2561,2

1741,3

Грузія

1851,3

49,2

–

–

1851,3

Китай

–

–

4287,8

55,4

–4287,8

13,8

–

510,5

190,3

–496,7

–

–

792,1

115,5

–792,1

99,2

28,6

1336,3

356,6

–1237,1

644,8

111,2

1661,7

47,2

–1016,9

у тому числі

Малайзія Тайвань, Провінція Китаю Туреччина Сполучені Штати Америки

До країн СНД було експортовано 17,8% усіх товарів, до країн ЄС – 76,1% (у січні–листопаді 2008р. – відповідно 35,5% і 58,7%). Найбільші експортні поставки здійснювались до Польщі – 58,0%, Російської Федерації – 9,0%, Нідерландів – 2,7%, Туркменістану – 2,4%, Німеччини, Білорусі та Угорщини по 2,1% від загального обсягу експорту. У січні–листопаді 2009р. зменшились обсяги експорту до більшості головних торгових партнерів, крім Казахстану, Бельгії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Індії, Єгипту та Сполучених Штатів Америки. Із країн СНД імпортовано 6,2% усіх товарів, з країн ЄС – 86,5% (у січні– листопаді 2008р. – відповідно 10,1% і 82,0%). Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту мали Німеччина – 31,6%, Польща – 25,1%, Чеська Республіка – 4,2%, Нідерланди – 3,9%, Італія – 2,6%, Молдова – 2,4%, Австрія та Португалія по 2,3%. Порівняно з січнем– листопадом 2008р. скоротились імпортні поставки майже з усіх головних торгових країн-партнерів, за винятком Болгарії, Португалії, Сербії, Словенії, та Туреччини. 18

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області, як і раніше, складають механічне та електричне обладнання, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, деревина і вироби з деревини, текстиль та вироби з текстилю. Інформацію щодо найважливіших товарних груп у структурі зовнішньої торгівлі товарами за 2009р. наведено в таблиці. Таблиця 1.2.9 Експорт Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

Усього

тис.дол. США

у% до 2008р.

Імпорт у % до загального обсягу

128336,3

88,9

433,8

34,8

0,3

8552,7

97,6

19049,9

VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

тис.дол. США

100,0 179243,0

у% до 2008р.

у % до загального обсягу

52,8

100,0

6510,4

81,4

3,6

6,7

6169,2

72,3

3,4

66,2

14,8

2262,9

36,8

1,3

415,7

24,7

0,3

24452,5

65,6

13,6

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

611,1

68,0

0,5

16393,7

62,1

9,1

IX. Деревина і вироби з деревини

9275,4

69,2

7,2

2588,3

47,2

1,4

Х. Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів

1485,3

32,1

1,2

4935,8

58,2

2,8

XI. Текстиль та вироби з текстилю

3577,2

35,3

2,8

11641,0

86,5

6,5

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

1474,5

46,0

1,1

12042,7

35,6

6,7

XVI. Механічне та електричне обладнання

68749,9

148,9

53,6

73292,3

57,7

40,9

у тому числі: I. Живі тварини; продукти тваринного походження II. Продукти рослинного походження IV. Готові харчові продукти

з них:

19

85 електричні машини і устатковання

64826,7

171,8

50,5

54517,9

97,0

30,4

XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання

208,7

95,6

0,2

8116,3

18,8

4,5

XX. Різні товари і вироби

11796,3

66,0

9,2

3875,2

57,6

2,2

Серед адміністративних одиниць області найбільші обсяги експорту та імпорту товарів припадали на Тернопільський район, а саме: експорт – 54,1% від загального обсягу експорту, імпорт – 41,3% загального обсягу імпорту, на м.Тернопіль відповідно експорт – 21,6%, імпорт – 40,5%. Протягом 2009р. зовнішню торгівлю товарами здійснювали 321 підприємство області. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ На 1 січня 2010р. в області проживало 1088,9 тис. осіб. Упродовж 2009р. чисельність населення зменшилася на 4467 осіб, що в розрахунку на 1000 жителів становило 4,1 особи. Зменшення чисельності населення області відбулось за рахунок як природного скорочення – 3248 осіб, так і міграційного – 1219 осіб. Порівняно з 2008р. обсяг природного скорочення зменшився на 564 особи, або з 3,5 до 3,0 особи на 1000 жителів. Природне скорочення населення спостерігалось у 16 районах області і тільки в м.Тернополі та Бучацькому районі зареєстровано природний приріст населення (відповідно 978 та 54 особи). Природний рух населення в 2009р. характеризувався зростанням народжуваності та зниженням смертності, а також суттєвим перевищенням числа померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих припадало 79 народжених дітей. Характеристика природного руху населення наведена в таблиці. Таблиця 1.2.10 Усього 2009р.

2009р.

2008р.

у % до 2008р.

На 1000 осіб 2009р.

2008р.

Кількість народжених живими, осіб

12404

12388

100,1

11,4

11,3

63

57

110,5

5,13

4,63

крім того, кількість мертвонароджених

20

Кількість померлих, осіб

15652

16200

96,6

14,4

14,8

93

121

76,9

7,44

9,94

3248

3812

85,2

3,0

3,5

7645

7666

99,7

7,0

7,0

2859

3100

92,2

2,6

2,8

у т.ч. дітей віком

до 1 року Природне скорочення населення, осіб Кількість шлюбів, одиниць Кількість розлучень, одиниць

Упродовж 2009р. спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 9,5 народжених на 1000 жителів у Борщівському районі до 14,6 у Кременецькому, про що свідчать дані, наведені в таблиці. Таблиця 1.2.11 Кількість народжених на 1000 жителів, ‰

11,4 До 10,0 10,0–11,4

11,5–12,9 Понад 12,9

Райони з відповідними показниками народжуваності

Тернопільська область Борщівський, Монастириський, Підволочиський, Бережанський Козівський, Гусятинський, Чортківський, Заліщицький, Лановецький, Збаразький, Теребовлянський Зборівський, Підгаєцький, Тернопільський, м.Тернопіль, Шумський Бучацький, Кременецький

Одночасно із зростанням народжуваності знизився рівень смертності: з 14,8 померлих на 1000 жителів у 2008р. до 14,4 – у 2009р. Найвищий рівень смертності зафіксовано в Підгаєцькому районі (19,8‰), найнижчий – у м.Тернополі (7,8‰).

21

Таблиця1.2.12 Кількість померлих

Райони з відповідними показниками смертності

на 1000 жителів, ‰

14,4

Тернопільська область

До 12,0

м.Тернопіль

12,0–14,4

Бучацький, Тернопільський

14,5–16,9

Чортківський, Гусятинський, Збаразький, Кременецький, Заліщицький, Козівський, Підволочиський, Бережанський, Монастириський, Теребовлянський

Понад 16,9

Борщівський, Шумський, Зборівський, Лановецький, Підгаєцький

У 2009р. було зареєстровано 63 мертвонароджених, що на 6 більше порівняно з минулим роком. Кількість дітей, померлих у віці до 1 року, зменшилася на 28. Основними причинами смерті дітей віком до 1 року були окремі стани, що виникають у перинатальному періоді та природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії. Кількість померлих дітей віком до 1 року від окремих причин смерті Таблиця1.2.13. Осіб 2009р.

У % до підсумку 2008р.

2009р.

2008р.

Усього померлих дітей віком до 1 року

93

121

100,0

100,0

паразитарних хвороб

1

5

1,1

4,1

хвороб органів дихання

4

7

4,3

5,8

хвороб органів травлення

−

−

−

−

46

56

49,5

46,3

27

35

29,1

28,9

неуточнених та невідомих причин смерті

2

5

2,1

4,1

зовнішніх причин смерті

5

2

5,4

1,7

у т.ч. від деяких інфекційних та

окремих станів, що виникають у перинатальному періоді природжених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій

22

Структура причин смерті населення в 2009р. порівняно з 2008р. майже не змінилась. Перше місце посідають xвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – хвороби органів дихання (в 2008р. – зовнішні причини смерті), четверте – зовнішні причини смерті (в 2008р. – хвороби органів дихання). Таблиця1.2.14 Осіб 2009р.

Усього померлих у т.ч. від хвороб системи кровообігу

новоутворень хвороб органів дихання зовнішніх причин смерті

2008р.

У % до підсумку

На 100 тис. осіб

2009р.

2009р.

2008р.

2008р.

15652

16200

100,0

100,0

1434,5

1478,1

11091

11176

70,9

69,0

1016,5

1019,7

1884

1904

12,0

11,8

172,7

173,7

756

853

4,8

5,3

69,3

77,8

705

881

4,5

5,4

64,6

80,4

95

174

0,6

1,1

8,7

15,9

70

97

0,4

0,6

6,4

8,9

104

146

0,7

0,9

9,5

13,3

127

101

0,8

0,6

11,6

9,2

28

33

0,2

0,2

2,6

3,0

із них від

транспортних нещасних випадків випадкових утоплень та занурень у воду випадкових отруєнь та дії алкоголю навмисних самоушкоджень наслідків нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження

Інтенсивність укладання шлюбів у 2009р. порівняно з минулим роком не змінилась і склала 7,0‰, а показник розлучень знизився з 2,8‰ до 2,6‰. У 2009р., як і в 2008р., в області спостерігалося міграційне скорочення населення – 1219 осіб. Міграційне скорочення відбулося в м.Тернополі та 13 районах, у 4 районах зареєстровано міграційний приріст.

23

Таблиця 1.2.15 Усього, осіб 2009р.

2009р. у % до 2008р.

2008р.

На 1000 осіб 2009р.

2008р.

Усі потоки міграції Число прибулих Число вибулих Міграційний приріст (скорочення)

13062 14281

13482 14956

96,9 95,5

12,0 13,1

12,3 13,6

−1219

−1474

82,7

−1,1

−1,3

Внутрішня міграція Число прибулих Число вибулих Міграційний приріст (скорочення)

8226 8226

8598 8598

95,7 95,7

7,6 7,6

7,8 7,8

х

х

х

х

х

Зовнішня міграція Число прибулих Число вибулих Міграційний приріст (скорочення)

4836 6055

4884 6358

99,0 95,2

4,4 5,5

4,5 5,8

−1219

−1474

82,7

−1,1

−1,3

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами У 2009 році загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Тернопільській області становила 61,1 тис. т. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 3,6 тис. т або на 5,6 %. Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Тернопільській області у 2009 році пов’язане із зменшенням обсягів виробництва, а також із впровадженням природоохоронних заходів. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Тернопільській області у розрахунку на одну особу зменшились на 2,6 кг проти минулого року. Порівняно з 2008 році викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на кв. км території області зменшились на 5,7 % (266 кг). Динаміка викидів в атмосферне повітря приведена в таблиці 2.2.1.1.

24

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших атмосферне повітря у містах області

забруднюючих

речовин

в

У м. Тернополі в 2009 році від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря надійшло 0,613 тис. т шкідливих речовин, що на 14,4% менше ніж у 2008 році у зв’язку з тим, що відбувається спад виробництва промислової продукції. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Тернополі за 2000 рік та 2005-2009 рр. приведена у таблиці 2.2.2.1. Найбільший вклад у сумарний по області викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел внесли у звітному році оксиди вуглецю – 2,174 тис. т, оксиди азоту – 1,659 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 1,673 тис. т. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2000р. та 2005-2008 роки приведена у таблиці 2.2.2.2. Найбільша щільність викидів на 1 км 2 – 10,4 т у м. Тернополі. Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства Тернопільського, Гусятинського, Чортківського, Кременецького районів. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів наведені в таблиці 2.2.2.3. У 2009 році відбулося зменшення викидів сполук азоту на 0,661 тис. т або на 22 %, двоокису вуглецю на 343,882 тис. т або на 28,1 %. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких пов’язана з транспортуванням газу ( 9,865 тис.т, або 60,7 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), а саме: Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз” (6,885 тис.т, або 42,4 %), Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів „Черкаситрансгаз” (2,260 тис.т, або 13,9%), Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” (0,720 тис.т, або 4,4%). У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: Тернопільський район (7,508 тис. т, або 46,2 %), Гусятинський район (2,593 тис. т, або 16,0 %), Кременецький район (0,941 тис. т, або 5,8 %). Більше всього страждають від забруднення повітря мешканці Тернопільського району (0,117 т на 1 особу) та Гусятинського району (0,041 т на 1 особу).

25

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря та обсяги викидів забруднюючих речовин за видами економічної діяльності наведені у таблицях 2.2.4.1 та 2.2.4.2. 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Проблема транскордонного забруднення повітря вирішується шляхом укладення багатосторонніх угод (Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року, та протоколів до неї), які передбачають попередження, скорочення, забезпечення готовності і ліквідації наслідків транскордонного забруднення повітря, а також його зменшення і контроль. Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і рух потоків забруднювачів. У 2009 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області не отримувало інформації про рух забруднених потоків повітряних мас. На європейському континенті створена в 1977 р. Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. Держупралінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області щорічно ведеться підготовка звіту по програмі ЕМЕП про викиди забруднюючих речовин по підпорядкованій території, який надсилається до Мінприроди. 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Стан довкілля – одна з найголовніших проблем сьогодення. Нераціональне та неефективне використання природних ресурсів у виробництві та інших галузях економіки підвищують рівень антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир. Хімлабораторія Тернопільського обласного центру з гідрометеорології проводить постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв'язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя, а саме на двох стаціонарних постах – ПСЗ №1 (перехрестя вулиць Бродівської і Збаразької) і ПСЗ №2 (перехрестя вулиць Живова і Микулинецької). Загалом в атмосферному повітрі міста у 2009р. визначався вміст 15 забрудників – пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, оксиду азоту, формальдегіду, а також важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром і цинк) і бенз(а)пірену.

26

Протягом року найбільше забруднення відзначалося у липні, коли індекс забруднення атмосфери (ІЗА) становив 5,15. У цьому місяці було зафіксовано перевищення середньомісячної гранично допустимої концентрації по діоксиду азоту – в 1,5 ГДК та формальдегіду в 1,2 ГДК. Найменше забруднення спостерігалося в січні, коли ІЗА становив 2,76, що пов’язане із зменшенням інтенсивності руху автотранспорту в зимовий період, та специфічними метеорологічними умовами. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста в кратності ГДК становили: по формальдегіду – 0,9 ГДК; пилу – 0,3 ГДК; діоксиду азоту – 1,3 ГДК; оксиду азоту – 0,4 ГДК; оксиду вуглецю – 0,8 ГДК; діоксиду сірки – 0,1 ГДК. У 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшився вміст формальдегіду, діоксиду азоту, зменшився вміст пилу, не змінився вміст оксиду азоту та діоксиду сірки. Високих та екстремально високих рівнів забруднення в повітрі міста зафіксовано не було.

27

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря. Моніторинг радіоактивного забруднення атмосферного повітря по Тернопільській області здійснюється Тернопільським обласним центром з гідрометеорології на 4 пунктах спостереження: -М Бережани; - Г Чортків; -АМСЦ Тернопіль; -М Кременець. Протягом 2009 року потужність експозиційних доз (ПЕД) гаммавипромінювання не перевищувала допустимого рівня гамма-фонду і становила 816 мкР/год. Мал. 1 Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Тернопільської області за 2009 рік

14 12 10 Бережани

8 Тернопіль

6 Чортків

4 Кременець

2 0 2009 рік

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. З метою забезпечення виконання вимог Монреальського протоколу (1987р.) щодо речовин, які руйнують озоновий шар, затверджена Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин, згідно якої речовини, які руйнують озоновий шар, в Україні не виробляються, а повністю завозяться ззовні. Враховуючи світовий досвід переходу до використання альтернативних озоноруйнуючим речовин, Програма передбачає: перехід від використання ХФВ-12 до ГФВ-134а, ГФВ-404 та холодоагентів вуглеводневого ряду: ізобутану та пропану; припинення використання розчинників та миючих засобів - ХФВ-113, МХФ та ТХМ; 28

перехід до використання в аерозольній промисловості суміші вуглеводнів - пропану та бутану; заміна для потреб поліуретанової теплоізоляції запінювача ХФВ-11 на циклопентан. Передбачалось, що реалізація Програми дасть змогу Україні поступово припинити використання ОРР до 2000 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р. № 1123 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 році та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Держуправління видає суб’єктам підприємницької діяльності листи-роз’яснення щодо експорту та імпорту продукції, яка не містить озоноруйнівних речовин. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Надмірна концентрація промислових об’єктів та автотранспорту на території області призвела до антропогенного навантаження на довкілля, тому, незважаючи на тенденцію останніх 10 років щодо зниження обсягів промислових викидів у атмосферне повітря, проблема його санітарної охорони не втратила своєї актуальності. В області хоч і відмічається тенденція до зниження обсягів викидів речовин, що забруднюють атмосферу, однак вона незначна, так, згідно із даними державної статистичної звітності форми №18, затвердженої Міністерством статистики України від 28.08.1992 р. № 139 „Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини” відсоток проб атмосферного повітря у яких виявлені забруднюючі речовини в концентраціях, що перевищують граничнодопустимі (далі ГДК) становив у 2005р. – 9%, 2006р. – 8,8%, 2007р. – 8,4%, 2008р. – 7,9%, 2009 р. – 9,3%. Санепідслужбою області проводилась певна робота, спрямована на боротьбу із забрудненням атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, щорічна участь у рейдах-перевірках автогосподарств щодо організації контролю за додержанням вимог державних стандартів по токсичності відпрацьованих газів, участь в складанні та перегляді схем руху автотранспорту в населених пунктах, контроль за будівництвом об’їздних доріг і інше. Загальне зменшення забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств пояснюється зменшенням обсягів виробництва, скороченням виробничих потужностей і часу роботи, ліквідацією або реконструкцією основних виробництв-джерел забруднення атмосферного повітря, впровадженням екологічно чистих технологій. За 2009 рік по Тернопільській області було проведено в міських поселеннях всього 2449 досліджень атмосферного повітря, з них із перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин всього 227, що становить 9,3%, в 2008 р. відповідно 8,2%. Перевищення ГДК шкідливих речовин в пробах атмосферного повітря протягом 2009 р. відзначалось по таких інгредієнтах: пил 12,6%, проти в 2008 р. 29

23,4%, оксид вуглецю 21,0%, проти в 2008 р. 24,4%, діоксид азоту 9,7%, проти в 2008 р. 5,8%, формальдегід 10,8%, проти в 2008 р. 4,1%. В сільських поселеннях було проведено всього 141 дослідження атмосферного повітря, з них із перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин - 3, що становить 2,1% (2008 р. – 5,6%). Протягом 2009 року в м.Тернополі проводено 591 дослідження атмосферного повітря, з них 155 не відповідало санітарним нормам: по пилу – 13,5%, оксиду вуглецю – 41,5%, діоксиду азоту – 38,1%, формальдегіду – 44,4%. У 2009 році в санітарно-гігієнічній лабораторії міськоїСЕС проведено 204 досліджень атмосферного повітря на межі СЗЗ. Були виявлені перевищення ГДК за вмістом окисів азоту на межі СЗЗ - ТОВ "Таксопарк" в 2-х взірцях повітря. Проводився постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв’язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя. В 2009 році в м. Тернополі проведено 309 досліджень взірців атмосферного повітря в 10 контрольних точках, з них 143 не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Стан атмосферного повітря досліджувався за наступними інгредієнтами: діоксид азоту- 66 досліджень, 42 проби з перевищенням ГДК; оксид вуглецю – 69 досліджень, 53 проб з перевищенням ГДК, завислі речовини -57 досліджень, 15 проб з перевищенням ГДК, формальдегід – 60 досліджень, 33 проби з перевищенням ГДК. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир. 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря У 2009 році було заплановано 10 природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря, завершення яких передбачалось у 2009 році, на які були заплановані витрати за рахунок коштів підприємств, з яких виконано повністю 4 заходи, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 130,001 тонн. Освоєно коштів на суму 0,559 млн. грн. за рахунок коштів підприємств, зокрема:  ТОВ фірма „Будсервіс” /м. Тернопіль/ та Кременецький обласний дитячий комунальний психоневрологічний санаторій /м. Кременець/ здійснили удосконалення технологічних процесів (включаючи перехід на інші види палива, сировини), що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 8,321 т, на виконання заходів витрачено 0,199 млн. грн. за рахунок коштів підприємств.  На ЗАТ „Булат” /Теребовлянський р-н, смт. Микулинці/ виконувалось підвищення ефективності існуючих очисних установок, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1,680 т, на виконання заходу витрачено 0,020 млн. грн. за рахунок коштів підприємства. 30

 На ВАТ „Скала-Подільський спецкар’єр” /Борщівський р-н/ виконувалось будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд, що дало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 120,0 т, на виконання заходу витрачено 0,340 млн. грн. за рахунок коштів підприємства. Крім того, у 2009 році, для зменшення забруднення атмосферного повітря, Тернопільським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” продовжувалося впровадження сучасної технології ремонту газопроводів під тиском (встановлено на ЛЧ МГ КЗУ 11 двошарових зварних муфт), яке було розпочате у 2007 році, за власні кошти. 3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання З метою зменшення викидів парникових газів обласною державною адміністрацією за участю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відібрано шість основних проектів для фінансування згідно статті 17 Кіотського протоколу, які надіслано Національному агентству екологічних інвестицій. В проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів щодо скорочення викидів парникових газів» включено чотири із шести вищезгаданих заходів, зокрема: - реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі; - виробництво біопалива і біоелектроенергії; - модернізація систем опалення бюджетної сфери області; - будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік. У 2009 році завершено реконструкцію ГЕС „Топольки”. Передбачувані обсяги скорочення викидів парникового газу (СО2) від впровадження вищезгаданих проектів становитимуть 429,1 тис. тонн. №

Найменування заходу

Парниковий газ

з/п

Передбачувані обсяги скорочення викидів, тис. т

1

Реконструкція ГЕС «Топольки» в м. Бучачі

СО2

2,1

2

Виробництво біопалива і біоелектроенергії

СО2

8,2

3

Модернізація систем опалення бюджетної сфери області

СО2

58,8

4

Будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600000 шт./рік.

СО2

360

31

Рішенням Тернопільської обласної ради від 31.12.2007 №265 в області затверджено Програму (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки, де передбачено заходи, спрямовані на обмеження та скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання, а саме зменшення витрат паливного газу, зменшення викидів парникових газів (метану) в атмосферне повітря на підприємствах Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та Гусятинської газокомпресорної станції Барського ЛВУ МГ, збільшення лісистості. У 2009 році Тернопільським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” продовжувалося впровадження сучасної технології ремонту газопроводів під тиском (встановлено на ЛЧ МГ КЗУ 11 двошарових зварних муфт), яке було розпочате у 2007 році, за власні кошти. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Впродовж 2009 року створено 402,2 га нових лісових насаджень, відновлено лісонасаджень під суцільними вирубками на площі 894,5 га, у т.ч. шляхом штучної посадки – 801,2 га, природного поновлення – 93,3 га. На заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня лісистості підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства освоєно коштів на суму 4099 тис. грн., у т. ч. з державного бюджету - 832 тис. грн., власних коштів - 3267 тис. грн. Протягом 2008-2015 років в рамках виконання Державної цільової програми «Ліси України» заходом «Збільшення лісистості території в межах Тернопільської області» планується збільшення лісистості на території області на 2950 га. Обсяги поглинання вуглецю діоксиду (СО2) становитимуть 210,2 тис. тонн. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Проекти, спрямовані на зменшення обсягу антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів в області у 2009 році до Держуправління не надходили. 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Забезпечення водою галузей економіки області та населення здійснюється із поверхневих та підземних джерел.

32

В області нараховується 3432 артезіанських свердловин, у т.ч. у сільській місцевості – 2679 та 753 – у містах та селищах міського типу та 74296 шахтних колодязів. Провідне місце в області належить рікам. Рівнинний рельєф і достатнє зволоження впливають на формування густої річкової мережі. По території області протікає понад 1400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. До великих річок належить річка Дністер; до середніх – Збруч, Серет, Іква і Горинь; всі інші - до малих. Всі річки загальнодержавного значення. Більшість річок області (80%) протікає в меридіональному напрямі по нахилу території області. Це ріки, які належать до басейну Дністра. Найбільшими з них є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Ріки басейну Прип'яті - Іква, Вілія, Горинь течуть на північний схід і гирла їх виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку - дощовими, весь рік - підземними водами. При цьому атмосферні опади складають 70%, а підземні води - 30% загального стоку. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також в першій половиш літа, коли часто випадають дощі. Під час повені рівень води може піднятися на 10-50 см за добу. Найнижчий рівень води в ріках (межень) - у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. р. Дністер Найбільша ріка області - Дністер. Він протікає на її південному заході і півдні і виступає природною межею між Тернопільською, Івано- Франківською та Чернівецькою областями. Його загальна довжина 1362 км, а в межах нашої області 215 км. Найвищий рівень води спостерігається під час танення снігу в Карпатах і в час літньої повені. р.Золота Липа. Через західну частину області протікає Золота Липа, довжина якої 85 км. На якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м. Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії. В цілому ця водойма є найчистішою в області. р.Стрипа Притока Дністра - Стрипа (147 км) - тече з півночі на південь, витікаючи зпід Зборова, де зливаються чотири потоки – Стрипа Івачівська, Стрипа Вовчковецька, Стрипа Коршилівська і Східна Стрипа. Основними забруднювачами річки є Зборівський та Бучацький ККП. р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка ) формується на території області. р.Серет Однією з найдовших приток Дністра на території області є річка Серет, її довжина - 242 км, а площа басейну 3,9 тис. км . Ця ріка протікає через всю область і через найбільші міста Тернопіль та Чортків. 33

р.Збруч Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області, її довжина 244 км. В цілому м.Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. Річки Горинь, Вілія і Іква належать до басейну Дніпра. Протяжність річок на території області незначна, тому вони контролюються на кордоні з суміжними областями. В порівнянні з іншими роками стан річок не змінився. Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1.1 млн. м3

1990 Показники Забрано води з природних водних об'єктів 185 - всього 185 у тому числі для використання 182,6 Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на 54,31 виробничі потреби 42,38 побутово-питні потреби 3,92 зрошення 42,02 сільськогосподарські потреби 39,94 ставково-рибне господарство

1995 167

2000 72,06

2005 78,93

2006 76,87

2007 78,09

2008 70,81

2009 69,2

167

72,06

74,77

72,89

72,88

66,05

64,76

162,5

65,11

66,11

64,15

65,7

58,57

58,05

46,49 44,84 29,78 41,22

28,56 32,92 3,597 0,037

26,02 19,4 1,992 18,7

26,22 17,89 1,898 18,14

24,34 17,52 1,657 22,18

19,7 17,02 1,321 20,54

20,42 16,15

Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

2,462 128,5

4,489 116,2

6,944 57,83

8,659 68,07

8,739 67,33

7,182 68,52

7,477 63,13

20,13 6,708 61,75

112,8

105,4

54,49

65,4

64,53

66,16

61,25

60,03

9,29 2,054 46,82 56,68 231,1

8,192 2,29 40,07 57,12 121,7

5,265 1,417 33,79 15,44 71,47

2,808 0,983 27,32 35,27 57,35

2,822 0,874 26,75 34,96 63,91

2,696 0,835 25,02 38,44 55,92

2,619 0,805 24,77 33,87 45,75

2,432 0,773 22,52 35,08 34,40

80,81

72,26

71,43

68,79

70,91

69,67

69,94

62,79

68,95

66,41

61,52

55,01

54,84

53,63

53,66

53,62

Потужність очисних споруд

1,352

Забір, використання та відведення води Таблиця4.1.2 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Басейн Дністра Басейн Дніпра

55,2 13,99

45,67 12,39

34

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 48,65 2,007 11,38 0,424

4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. На території Тернопільської області налічується 139 очисних споруд загальною потужністю 180,6 тис. м3/добу, з них 127 очисних споруд працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. У 2009 році у водойми скинуто 2,432 млн. м3 забруднених зворотних вод, з них 0,773 млн. м3 неочищених зворотних вод та 1,659 млн. м3 недостатньо очищених зворотних вод. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено 23,7 млн. м3 зворотних вод або 39,48 % від загального водовідведення. Дані підприємства є основними забруднювачами поверхневих вод. Ними у річки відводиться 2,179 млн. м3 забруднених вод або 89,6 % від загального обсягу забруднених зворотних вод. Основними причинами забруднення водойм області є те, що не всі населені пункти (міста і селища) забезпечені очисними спорудами для очистки зворотних вод, застарілість багатьох діючих очисних споруд і невідповідність їх сучасним вимогам, відсутність коштів на проведення реконструкції та будівництва нових очисних споруд, каналізаційних мереж підключення зворотних вод, каналізаційних насосних станцій. У 2009 році скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об”єкти становило 19,353 тис.тон. Найбільші забруднювачі водних об”єктів Таблиця 4.2.1.1 № п/п 1.

Підприємства

Категорія стоків*

Скиди забруднених зворотних вод, млн. м3 2007

2008

2009

МКП “Добробут”, м.Бережани

НО

0,262

0,258

0,242

Зборівський ККП

НО

0,087

0,029

-

2.

Зборівський водоканал

НО

-

0,058

0,080

3.

Чортківський ВУВКГ

НДО

0,619

0,562

0,595

4.

Теребовлянський ККП

НДО

0,178

0,181

0,145

Борщівський ККП

НО

0,133

-

Борщівська ЖЕД-1

НО

-

0,151

0,141

НДО

0,330

0,328

0,323

НО

0,011

0,006

-

5. 6. 7.

КП „Міськводгосп” м.Кременець ЗАТ „Агропродукт”

* - НО – без очистки; НДО – недостатньо-очищені.

35

Каналізаційні очисні споруди Теребовлянського ККП (недіючі)

Каналізаційні очисні споруди Хоростківського ККП (недіючі) 36

Каналізаційні очисні споруди Хоростківського ККП (недіючі)

м. Бережани недобудовані загальноміські каналізаційні очисні споруди 37

м. Бережани недобудовані загальноміські каналізаційні очисні споруди 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Найбільші обсяги використання вод та скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства та у сільському господарстві, зокрема у ставково-рибному господарстві. Найбільші обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водойми на підприємствах житлово-комунального господарства, якими відведено у водойми 23,7 млн. м3 зворотних вод, з них 2,179 млн. м3 забруднених зворотних вод. Обсяги скидання зворотних вод від ставково-рибного господарства становить 34,69 млн. м3 нормативно-чистих зворотних вод, які не потребують очистки. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.2.2.1

млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість

38

Використано води

0,002 -

З неї на: побутово-питні потреби

виробничі потреби

0,002 -

-

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них числі без забруд очищен нених ня -

Машинобудування і металообробка Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

0,091

0,041

0,050

0,002

-

-

15,95

14,38

1,575

23,70

2,179

0,687

36,08 4,047 0,210 0,065

0,008 0,293 0,139 0,017

14,59 3,753 0,071 0,048

34,70 1,294 0,008 0,008

0,039 -

0,002 -

1,696 58,05

1,27 16,15

0,333 20,42

0,318 60,03

0,187 2,432

0,084 0,773

4.3. Якість поверхневих вод Оцінка якості поверхневих вод області здійснювалась на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (ГДК) та фоновими показниками. Спостереження за станом поверхневих вод Тернопільської області здійснюють: - Державна екологічна інспекція в Тернопільській області; - Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Оскільки, у нашій області доволі чиста вода і перевищення ГДК майже не спостерігається, тому отримані результати доцільно порівнювати із їх фоновими показниками.

р. Дністер Річка Дністер є другою за розмірами рікою України і головною водною артерією Молдови. Ріка починається в Карпатах на висоті 760 м над рівнем моря недалеко від села Вовче Турківського району Львівської області і тече спочатку на північ, а далі на південний схід через Західну Україну, Поділля. І вже недалеко від Одеси впадає у Чорне море, а точніше у Дністровський лиман. Традиційно Дністер поділяється на такі три частини: верхній (від витоків до гирла Золотої Липи), середній (від гирла Золотої Липи до гирла Реута недалеко від Дубоссар) і нижній (від гирла Реута до Дністровського лиману). Загальна довжина річки – 1352 км, площа водозабору – 72100м2. Загальне падіння 759 м, середній нахил водної поверхні – 1,78%. У межах області Дністер має довжину 262 км. На схід від с.Нижнів Дністер є границею між Івано-Франківською і Тернопільською областями. Басейн Дністра має форму вигнутого посередині овалу, довжина якого 700 км, середня ширина – 120 км. Режим ріки висвітлюється на водомірному посту в м.Заліщики, де водомірні спостереження ведуться з 1850 року. Основними елементами спостережень були рівні води і льодові явища. За характером гідрологічного режиму залежить від своїх приток – річок Карпатської зони і Поділля. Найбільше значення в режимі Дністра мають Карпатські притоки, які його й визначають. Довжина річки в межах області 262 км, площа водозбору 11307 км2. Відноситься до категорії великих річок, на території області в неї впадають лівосторонні притоки Серет, Стрипа, Золота Липа, Коропець, Нічлава, Збруч та інші.

39

Із природних умов для формування санітарного стану р. Дністер виключне значення має гірський характер верхньої частини басейну, що визначає самоочищення ріки та насичення води розчиненим киснем. Водний режим характеризується весняним водопіллям і дощовими паводками в літній період, що часто приносять значну шкоду народному господарству. Основними забруднювачами безпосередньо р. Дністер на території області залишається Заліщицький ККП і підприємства, які розташовані в м.Заліщики. За результатами аналізів проб поверхневих вод річки Дністер якість води у річці відповідає фоновим показникам. За середнім рівнем трофо-сапробіологчних показників (вмістом органічних речовин – БСК5, нітритів, нітратів, амоній-іону), води річки належать до чистих з переходом у деяких створах до слабко забруднених. За вмістом фосфатів у всіх створах річка належить до категорії дуже брудних (0,4-0,6 мг/дм3), при цьому, що цей показник становить 0,11-0,117 ГДК. У створі вище м.Заліщики 21 жовтня зафіксовано збільшення проти фону вмісту нітритів (0,6 мг/дм3), що може бути повязано з роботою Кострижівського цукрового заводу Чернівецької області. Вміст солей (сухий залишок) по всій течії річки територією області фоновий. За компонентами сольового складу річка належить до чистих. За вмістом специфічних речовин токсичної дії (важкі метали, нафтопродукти, аніонні поверхнево-активні речовини) річка належить до чистих, за винятком заліза та марганцю. На вході в область у створі №1 3 вересня зафіксовано перевищення в 1,1 раз ГДК по цинку – 1,16 мг/дм3, що є значно вищим за фон. За весь період спостережень спостерігається високий вміст заліза загального і марганцю, що є характерним для наших вод. Їх середній вміст становить 2,3-1,5ГДК. Типові краєвиди Дністровського каньйону – круті скелясті або заліснені береги і неторкана природа, мальовничі острови. Дністровський каньйон – це книга сотворіння світу. Зрештою, це підручник з геології з реальними ілюстраціями. Нижньокрейдові відклади, силурійські, девонські… Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає. Дністровські схили містять велику кількість рідкісних рослин, тварин, птахів. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій України і світу. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше, ніж в інших частинах області. Завдяки зусиллям державних природоохоронців спільно з громадськими природоохоронними організаціями та науковцями Тернопільської області, в умовах спротиву окремих місцевих органів влади, вдалось підготувати матеріали погодження місць розташування земельних ділянок для організації НПП на площі 10829,18 га.

40

Річка Дністер м.Заліщики

р.Золота Липа Річка Золота Липа – четверта за довжиною ріка області, але друга за водністю. Починається вона у Львівській області двома потічками: Золотою Липою Дунаївською і Золотою Липою Поморянською, які зливаються біля с.Гиновичі Бережанського району. Від цього села починається власне Золота Липа. У верхів’ях Золота Липа тече у широкій, місцями заболоченій долині, але з високими лісистими схилами і тільки між селами Завалів і Задарів стає вузькою і звивистою, тому що Золота Липа перерізає на цьому відтинку дислоковану смугу – Подільський вал. Довжина річки - 98 км, площа водозбору - 1414 км2. Відноситься до категорії малих річок. Відбір проб води проводиться в м. Бережани. Показник БСК5 в 2006 р. становив 3,10 мг/л, в 2007 р. - 3,36 мг/л, в 2008 р. - 2,70 мг/л, в 2009 році – 2,34 мг/л. На якість води впливають кількість і якість зворотних вод скинутих, в основному, Бережанським ККП, підприємствами м. Бережани. Загальноміські очисні споруди в м. Бережани не добудовані і річка забруднюється господарськопобутовими стоками.

41

В цілому ця водойма є чистою, хоча на якість води річки впливають не тільки зворотні води, скинуті в межах м.Бережани, а й наявність осушних систем нижче по течії.

р.Стрипа Річка Стрипа – третя за величиною з лівих приток Дністра у межах Тернопільської області. Починається вона від злиття декількох невеличких потічків (Стрипи Івачівської, Стрипи Вовчковецької, Стрипи Коршилівської і Східної Стрипи), які утворюють ніби віяло витоків Стрипи. Площа її водозабору становить 1610 км2. Від витоків до с.Соколів Теребовлянського району долина Стрипи неглибока. З положистими схилами і широкою заплавою. У низ від с.Соколів долина глибшає, стає звивистою, а схили її робляться стрімкими, скелястими, з лісово-чагарниковими заростями. Водному режиму річки властива весняна повінь і дощові паводки у літньо-осінній період, а також незначні підйоми рівня води зимою. Такі особливості режиму зумовлені характером живлення річки. Довжина річки - 146 км, площа водозбору - 1608 км2. Відноситься до категорії малих річок. Відбір проб води проводиться в м. Бучач. Показник БСК5 в 2005 р. становив 3,53 мг/л, в 2006 р. - 3,14 мг/л, в 2007 р. - 3,27 мг/л, в 2008 2,99мг/л, в 2009 році – 3,24 мг/л. Основними забруднювачами р. Стрипа є Зборівський і Бучацький ККП, Бучацький сирзавод. У створі нижче м.Бучач значного впливу міста на річку не зафіксовано. За всіма показниками річка належить до слабко забруднених.

р.Нічлава Стік ріки (у верхній течії Нічлавка) формується на території області. Довжина річки - 81 км, площа водозбору - 885 км2. Відноситься до категорії малих річок. Річка належить до брудних. Забруднення спостерігається по всій течії річки. На якість вод особливо впливають зворотні води міста Борщів, де відсутні очисні споруди. Завдяки каскаду ставків на території міста, де відбувається самоочищення води, вплив міста зменшується (БСК5 – 7,56 мг/дм3, амоній-іон 1,63 мг/дм3, фосфати – 1,82 мг/дм3 у створі нижче м.Борщів). У гирлі річка стає чистішою: БСК5 – 3,96 мг/дм3; амоній-іон- 0,76 мг/дм3, фосфати – 0,94 мг/дм3. В нижній течії річка має високий вміст сульфатів, чим суттєво відрізняється від інших рік регіону. Це одна з найбільш забруднених річок області. Основними забруднювачами річки є Копичинецький і Борщівський ККП, підприємства м. Борщова. Показник БСК5 на Борщівському водосховищі в 2006 р. становив 3,52 мг/л, в 2007 р. - 3,51 мг/л, в 2008 - 4,27мг/л, в 2009 році – 4,18 мг/л.

42

р.Серет Річка Серет є однією з найдовших річок області. Це ліва притока р.Дністер, яка відноситься до категорії середніх річок. Довжина її складає 248 км. Річка Серет бере початок із джерел, розташованих в с.Нище Зборівського району. Площа водозабору – 3900 км2, загальний перепад висот – 230 м, середній ухил 0,93%. Басейн річки розташований в північно-західній частині ВолиноПодільської височини. Поверхня порізана сіткою ярів і балок. Річкова сітка густа. В басейні протікає 490 річок і струмків загальною довжиною 1706 км. Русло звивисте. Ширина річки – 10-30м, глибина на перекатах – 0,2-0,7м, на плесах 1,53м. Швидкість течії води 0,3-0,5 м/с, на перекатах – до 2 м/с. Довжина річки -258 км, площа водозбору - 3900 км2. Відноситься до категорії середніх річок. Сток р. Серет зарегульований каскадом водосховищ, на 3-х з них проводиться відбір проб води на гідрохімічний аналіз. Показники БСК5, мг/л.

2008 р.

2009 р.

- Івачівське вдсх.

3,20

2,98

- Тернопільське вдсх. - Касперівське вдсх.

3,02

2,61

2,97

2,31

Дані досліджень свідчать про незначне забруднення підприємствами і населенням м. Тернопіль, м. Чортків та ін.

р.

Серет

Від витоків до Тернополя це дуже чиста ріка, і лише після потрапляння в неї скидів стічних вод м.Тернопіль спостерігається погіршення показників якості від слабо забруднених до брудних по фосфатах, нітритах. Крім м.Тернопіль на якість вод річки впливає скид неочищених стічних вод м.Чортків (БСК5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. До гирла якість води не погіршується. В порівнянні з минулим роком якість води в річці по течії відчутно не змінилася. Водопостачання населення, підприємств та організацій міста Чортків здійснюється з поверхневих водозаборів на р.Серет в районі с.Біла

43

Касперівське водосховище на річці Серет

р.Збруч Річка Збруч розмежовує Тернопільську і Хмельницьку області. Довжина річки - 247 км, площа водозбору - 3330 км2. Відноситься до категорії середніх річок. В цілому м.Підволочиськ негативно впливає на якість вод річки через незадовільну роботу міських очисних споруд. У 2009 році проби води з річки не відбиралися (вище та нижче смт.Підволочиськ, вище та нижче смт.Гусятин). У гирлі на кордоні із Хмельницькою областю річка належить до чистих. Основними забруднювачами на території області Підволочиський і Гусятинський ККП, підприємства м. Хоросткова.

Показник БСК5, мг/л

2008 р.

2009 р.

р. Збруч-смт. Підволочиськ

3,34

2,76

р.Збруч смт.Скала-Подільська

3,02

3,02

являються

80% території області складають річки басейну р. Дністер, 20% - річки басейну р. Прип'ять. До річок басейну р. Прип'ять відносяться р. Горинь і р. Іква. 44

р.Горинь Довжина річки на території області становить 62 км, річка відноситься до категорії середніх річок. Показник БСК5, мг/л р. Горинь-смт. Вишнівець р. Горинь-смт. Ланівці

2008р. 3,38 3,05

2009 р. 2,96 2,62

р. Горинь на території області, в основному, забруднюється стоками Лановецького ККП, але порівняно з 2008 роком забруднення річки дещо зменшилось.

р.Іква Довжина річки на території області становить 56 км, площа водозбору 627 км2, річка відноситься до категорії середніх річок. Основними забруднювачами річки є Почаївський і Кременецький ККП, підприємства м. Кременець, але забруднення річки в 2009 році було дещо меншим. Показники БСК5, мг/л 2008р. 2009р. р.Іква м.Кременець 3,20 2,62 11 грудня 2009 року Президент України підписав Указ № 1036/2009 ”Про створення національного природного парку ”Кременецькі гори” – одного серед 11 новостворених в Україні. Ідея створення національного природного парку «Кременецькі гори» (далі НПП) зародилася ще у 1992 році. Проте, лише зараз, завдяки спільним зусиллям державних природоохоронців, природоохоронних організацій та науковців області вдалось підготувати матеріали погодження місць розташування земельних ділянок для організації НПП на площі 6951,2 га. З наукової точки зору Кременецькі гори є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, мальовничими краєвидами, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях. Кременецькі гори – це одночасно геолого-геоморфологічний феномен Північно-Подільського уступу, місцезнаходження рідкісних екосистем та сотень пам’яток історії та культури багатьох народів Європи. Організація НПП поліпшить екологічний стан водозабору р.Іква. У Тернопільській області створено 3 еталонні річки: р.Нараївка (Бережанський район), р.Боложівка (Шумський район), р.Золота (Бучацький район), на яких здійснюється комплекс природоохоронних заходів за кошти державного і місцевого бюджету, що дало можливість покращити гідроморфологічний, гідробіологічний та гідрохімічний стан даних річок.

45

Отже, на основі лабораторного визначення якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками, зокрема по показнику БСК5, можна зробити висновок, що якість поверхневих вод, в порівнянні з 2008 роком, дещо покращилась. Це зумовлено економічними причинами, виконанням заходів природоохоронного характеру на підприємствах області. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Програмою моніторингу довкілля у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками по Тернопільській області на 2009 рік включено 13 створів, в тому числі по басейну р. Дністер 10 створів і 3 створи на річках басейну Дніпра. Найбільшими з річок, які належать до басейну р. Дністра є Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Нічлава. Річки Горинь і Іква належать до басейну Дніпра, протяжність їх на території області незначна, тому що вони виходять за межі області. Ріки області мають змішаний тип живлення. Навесні вони поповнюються талими сніговими водами, влітку – дощовими, весь рік – підземними водами. Найвищий рівень води в ріках спостерігається у березні і квітні, коли тане сніг, а також у першій половині літа, коли часто випадають дощі. Найнижчий рівень в ріках (межень) – у серпні-вересні і грудні-лютому, коли випадає незначна кількість опадів. Кригою ріки Тернопільщини вкриваються на 60-65 днів. Льодостав на них починається в другій декаді грудня, а деколи й на початку січня. Товщина криги на ріках області коливається від 10 до 90 см. Наприкінці лютого - початку березня ріки скресають. Після цього за декілька днів настають повені. Через тривалий льодостав проби води у І кварталі та у грудні майже не відбираються. Якість поверхневих вод Тернопільської області визначається природними умовами водозаборів та скидами забруднень підприємствами в населених пунктах. р. Золота Липа - м. Бережани, 74 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Збруч - смт. Підволочиськ, 137 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по залізу загальному в ІІ і ІІІ кварталах, внаслідок випадання короткочасних дощів і попадання забруднених господарсько-побутових стоків. р. Збруч - смт. Скала-Подільська, 85 км. В ІІІ і IV кварталах спостерігається перевищення ГДК по завислих речовинах, у ІІІ кварталі також спостерігалося незначне перевищення по ХСК, внаслідок попадання недостатньо очищених стоків Підволочиського ККП. р. Коропець - смт. Козова, 71 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Стрипа - м. Бучач, 34 км. Крім незначного перевищення ГДК по залізу загальному в І і ІІ кварталах та по завислим речовинам в І і ІІ кварталах, концентрація забруднюючих речовин 46

в межах допустимої. Основними забруднювачами є недостатньо очищені води Зборівського і Бучацького ККП та надмірні дощові опади. р. Серет - с. В. Івачів, 24 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Серет - м. Тернопіль, 180 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Серет - с. Касперівці, 6 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Нічлава - м. Борщів, 35 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по завислим речовинам в ІІ, ІІІ і IV кварталах, ХСК - у ІІІ і ІV кварталі, що пояснюється скидами забруднених побутових стоків. р. Циганка - с. Мушкатівка, 22 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої. р. Іква – м. Кременець, 85 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення ГДК по залізу загальному у І, ІІ і ІІІ кварталах. р. Горинь – м. Вишнівець, 639 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по залізу загальному в ІІ і IV кварталах. р. Горинь – смт. Ланівці, 602 км. Концентрація забруднюючих речовин в межах допустимої, крім незначного перевищення по залізу загальному у ІІ, ІІІ і IV кварталах, завислих речовин у IV кварталі. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод У 2009 році гідробіологічна оцінка якості вод в області не проводилась. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Посилений санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства щодо використання водних об’єктів для рекреаційних цілей, розведення та вилову риби. За даними статистичної звітної форми №18 на водоймах П категорії встановлено 71 постійний створ спостереження на річках області: Золота Липа, Збруч, Стрипа, Серет, Іква, Нічлава, Дністер для відбору та дослідження проб води на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники. В 2009р. з водойм П категорії відібрано і досліджено 744 проби на санітарно-хімічні показники, з них 40 проб не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам. На мікробіологічні показники - 620 проб, з них 144 проби не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам. Проведені комплексні перевірки дотримання Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України" та інших нормативних документів в Борщівській райСЕС - квітень; в Теребовлянській райСЕС - травень; в Чортківській райСЕС - червень; в 47

Заліщицькій райСЕС - липень; в Кременецькій райСЕС - вересень; в Тернопільській міській СЕС– жовтень; в Гусятинській райСЕС - листопад. Держсанепідслужбою області проводиться постійний лабораторний контроль за якістю питної води в місцях водозаборів, на водопровідних спорудах і мережах централізованого господарсько-питного водопостачання із вживанням відповідних заходів у разі виявлення порушень. В області здійснено 674 обстежень водопровідних споруд, з них в 62 виявлені грубі порушення протиепідемічного режиму. На бактеріологічні показники досліджено 2651 проби питної води централізованого водопостачання, відхилення від стандарту встановлено у 183 пробах (6,9%). На відповідних осібоб’єктів водопостачання накладено 41 штраф. Тимчасово припинялася робота 18 об’єктів водопостачання. За незадовільну роботу по додержанню санітарного благополуччя по забезпеченню населення якісною питною водою дві справи передано до органів прокуратури, 8 справ на адмінкомісії. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Радіаційний стан водних об'єктів Тернопільської області сформувався під впливом гідрометеорологічних умов та викидів радіонуклідів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 3 метою контролю стану рівнів радіонуклідного забруднення здійснюється аналіз вод річок Серет, Золота Липа, Збруч, Іква, Горинь, Коропець, Нічлава та Циганка на визначення показників поверхневої активності ізотонів цезію-137. Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів облводгоспу у 2009 році проводились роботи по дослідженню поверхневих вод області згідно державного моніторингу довкілля у частині контролю якості вод за радіологічними показниками. Проби води відбиралися на 13 створах, в т.ч. по басейну р. Дністер-10 створів (6-на водосховищах комплексного використання і 4- на основних притоках р. Дністер) та 3 створи на річках басейну р. Дніпро. Програма за минулий рік по доведеному плану - графіку моніторингу поверхневих вод була виконана повністю. Відібрано 58 проб води на гідрохімічний та радіологічний аналізи. Аналіз проб на вміст цезію-137 проводився на радіологічному приладі РУБ01П6. Середньорічні результати аналізів по річках і окремих водоймах по визначенню цезію-137 мають такі значення: р.Збруч - смт. Скала-Подільська 0,081 БК/дм3 р. Золота Липа - м. Бережани 0,067 -"р. Стрипа - м. Бучач 0,081 -"р. Збруч - смт. Підволочиськ 0,076 -"р. Іква - м. Кременець 0,071 -"р. Горинь - смт. Вишнівець 0,078 -"р. Горинь - м. Ланівці 0,067 -"Водосховища 48

0,079 БК/дм3 0,069 -"0,071 -"0,068 -"0,077 -"0,069 -"-

Горішньо - Івачівське Тернопільське Мушкатівське Борщівське Касперівське Козівське

Результати радіологічних досліджень по одиниці виміру БК/дм3 не перевищують гранично допустимих норм. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення На протязі 2009 року фахівцями державної санітарно-епідеміологічної служби області у сфері водопостачання населення проведена певна робота, яка була насамперед направлена на покращення стану питного водопостачання населення та профілактики захворювань, пов’язаних із вживанням недоброякісної питної води, а також на виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 11.08.1994 р. № 9 “Про посилення держсанепіднагляду за водопостачанням населення” та контролю за дотриманням вимог Законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного населення” , “Про питну воду та питне водопостачання“. Питне водопостачання області майже на 80% забезпечується з підземних джерел. Під наглядом держсанепідслужби області у 2009році знаходилось 469 (у 2008році - 470) джерел централізованого водопостачання населення: 41 комунальних (у 2008 році – 41), 152 відомчих водопроводів (у 2008 році - 158), 276 сільських водопроводів (у 2008році - 271) і 6407 джерел децентралізованого водопостачання (у 2008 році - 6455), з них 5767 колодязів (у 2008 році - 5815), 255 каптажів (у 2008 році - 250), артезіанських колодязів 3859 (у 2008 році - 390). Із загальної кількості водопроводів не відповідає санітарним нормам через відсутність зон санітарної охорони 35,45%; необхідного комплексу очисних споруд 2,1%, знезаражуючих установок 62,5%. Причини невідповідності санітарним нормам об’єктів централізованого водопостачання Водопроводи

Комунальні

Відомчі

Сільські

Не відповідає санітарним нормам

10

9

29

Через відсутність зон санітарної охорони

1

8

8

Питома вага (%)

10

88,9

27,6

Через відсутність необхідного комплексу о/с

1

0

0

Питома вага (%)

10

0

0

Через відсутність знезаражуючих установок

8

1

21

Питома вага (%)

80

11,1

72,4

49

Кількість водопроводів, що не відповідають санітарним нормам становить 10,2% (у 2008 році –11,1%). З комунальних водопроводів не відповідають санітарним нормам 24,4%, сільських – 10,5%, відомчих – 5,9%. Особливу занепокоєність викликає стан водопостачання сільського населення. З 276 сільських водопроводів 29,0 (10,5%) не відповідають санітарним нормам. Не вирішеними проблемними питаннями централізованого водопостачання сільського населення є незавершеність процесу передачі сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування, відсутність спеціалізованих організацій по їх технічному обслуговуванню, відсутність виробничого лабораторного контролю за якістю питної води тощо. Централізованим водопостачанням забезпечено лише четверту частину сіл області. Решта сільського населення споживає воду з колодязів та індивідуальних свердловин, які у переважній більшості знаходяться у задовільному стані. Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних з джерела централізованого водопостачання, за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, становить 7,1% та 8,2% відповідно. Найбільша кількість нестандартних проб питної води з централізованих систем водопостачання реєструється, як і раніше, на сільських водопроводах, найменша на комунальних. Відсоток дослідження проб питної води, що не відповідають вимогам держстандарту(%). За санітарно-хімічними показниками Водопроводи

2007 рік

2008 рік

2009рік

Комунальні

7,4

6,4

7,3

Відомчі

5,4

6,7

11,0

Сільські

4,5

5,2

5,1

За санітарно-бактеріологічними показниками Водопроводи

2007 рік

2008 рік

2009рік

Комунальні

7,5

8,1

7,3

Відомчі

7,7

8,3

9,2

Сільські

7,1

6,9

8,8

Більшість водопровідних мереж водопроводів експлуатуються 40-50 років без заміни і капітальних ремонтів. Тривала експлуатація водопровідних мереж і обладнання без ремонту, їх фізична зношеність та часті прориви негативно впливають на якість питної води в містах і селищах області, що сприяє бактеріологічній забрудненості безпосередньо в розподільчих мережах. Проблемним питанням залишається централізоване водопостачання сільського населення, 25,3% якого користується централізованим питним 50

водопостачанням. Сільські водопроводи експлуатуються незадовільно, водогінні споруди колишніх сільськогосподарських підприємств передані органам місцевого самоврядування без необхідної виробничої бази та штату з обслуговування. Заміна форм власності та передача сільських водопроводів на баланс органів місцевого самоврядування загострили проблему забезпечення населення питною водою гарантованої якості, водопроводи знаходяться в незадовільному технічному стані. На відміну від більшості міст України, вода в Тернополі подається виключно з артезіанських свердловин і відповідає вимогам Державного стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Регіональна програма «Питна вода Тернопільщини» на 2006-2020 роки в повному обсязі не виконується, з огляду на недостатнє фінансування. Крім того, проблемні питання щодо забезпечення населення області якісною питною водою включаються у регіональні програми: «Здоров’я нації», «Програма моніторингу якості води області з лабораторними дослідженнями» та інші, які спрямовані на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення якісною питною водою. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. З метою покращення санітарного стану водойм у 2009 році впроваджувались заходи з будівництва каналізаційних мереж, каналізаційних станцій, каналізаційних очисних споруд, заходи щодо збереження водності та чистоти водойм, захисту населених пунктів від шкідливої дії вод. На ці заходи були використані кошти із всіх джерел фінансування в сумі 10672,2 тис. грн. із запланованих – 13579,6 тис. грн. Із загальної суми на будівництво каналізаційних очисних споруд освоєно 376,2 тис. грн., на будівництво каналізаційних насосних станцій – 1094,7 тис. грн., каналізаційних колекторів – 4019, 3 тис. грн., розчистку русел річок та захист сільгоспугідь і населених пунктів від шкідливої дії від 5182,0 тис. грн. У порівнянні із 2008 роком планова сума фінансування водоохоронних заходів збільшилась на 802,7 тис.грн., а використання коштів зменшилося на 1176,3 тис.грн. Проводилось будівництво каналізаційних очисних споруд з каналізаційним колектором облтубдиспансеру, будівництво каналізаційної насосної станції у м. Кременець, продовжувались роботи з виготовлення проектної документації на будівництво очисних споруд у містах Зборів та Підволочиськ. Виконані заходи із розчистки русла р. Гнізна у Тернопільському, Збаразькому районах, та ін. На виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2009 році освоєно 884,7 тис. грн. при запланованих 884,7 тис. грн. для завершення будівництва каналізаційної насосної станції в м. Кременець. Фактично за звітний період освоєно 100% запланованих коштів. Об’єкт введений в експлуатацію.

51

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ. 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі. 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових Сучасний стан збереження біорізноманіття в області вимагає невідкладних заходів для призупинення загальної тенденції зниження чисельності майже усіх видів тварин і рослин. В області діє Програма формування регіональної екологічної мережі, затверджена рішенням обласної ради від 26.07.2002 №32, регіональна схема формування екологічної мережі Тернопільської області”, затверджена рішенням обласної ради від 18.06.2009 №619. Окремі заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі включені до: - Програми (план дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2007-2010 роки”, затверджена рішенням обласної ради від 31.12.2007 №265; - Програми розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 2007-2015 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 31.12. 2007 №264; - Середньострокової програми соціально-економічного розвитку Тернопільської області на період до 2011 року, затвердженої рішенням обласної ради від 27.05.2008 №279; - Програми розвитку лісового господарства Тернопільської області до 2015 року, затвердженої рішенням обласної ради від 27.05.2008 №289. Для організаційного забезпечення виконання Програми формування регіональної екологічної мережі розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.2002 №73 “Про утворення обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі” створено відповідну координаційну раду, а розпорядженням від 20.05.2009 №341 затверджено новий склад обласної координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.05.2006р. № 299 затверджено Положення про обласну координаційну раду. Головою облдержадміністрації видано доручення від 8 грудня 2009 року №131 «Про проведення постійного моніторингу результатів виконання заходів, спрямованих на формування екологічної мережі в районах області». На виконання Указу Президента України від 14.08.2009 №611 „Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні” головою облдержадміністрації видано розпорядження від 20.10.2009 №756 „Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в області”. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області у 2009 році постійно проводилась координація робіт місцевих органів виконавчої влади у районах, підприємств, установ, організацій з виконання програм формування екологічної мережі, регіональної схеми екомережі. 52

У січні 2009 року стан виконання робіт з відмежування в натурі об’єктів ПЗФ розглянуто на засіданні обласної робочої групи з питань забезпечення встановлення в натурі меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, як основних структурних елементів екомережі. За результатами наради задіяним виконавчим органам видано протокольні доручення. З метою усунення штучних перешкод у розширенні мережі природнозаповідного фонду, зокрема шляхом створення національних природних парків та інших установ природно-заповідного фонду, передачею їм у користування земельних ділянок, за пропозицією держуправління, облдержадміністрація листом від 20.01.2009 №01-262/15-13 запропонувала Кабінету Міністрів України ініціювати перед Верховною Радою України внесення змін і доповнень до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та розробити спрощений порядок погодження матеріалів вибору земельних ділянок для створення таких територій та об’єктів природно-заповідного фонду. З метою забезпечення виконання Загальнодержавної та обласної програм формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки, регіональної схеми формування екологічної мережі, держуправлінням у вересні 2009 року запропоновано райдержадміністраціям активізувати роботи з виділення земельних ділянок для створення нових лісонасаджень. На виконання окремого доручення Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 02.07.2009 № 240-09, з метою недопущення знищення та подальшого заповідання цінних екосистем, держуправлінням надіслано листа Тернопільському обласному управлінню лісового та мисливського господарства від 22.07.2009 № 2-1/2777 „Про обов’язкове обстеження земельних ділянок для створення нових лісонасаджень”. Протягом 2009 року за поданням лісогосподарських підприємств, спеціалістами держуправління обстежено 28 земельних ділянок, виділених місцевими органами влади під заліснення в межах територій 18 сільських рад. З метою обліку площі екологічної мережі держуправлінням у 2009 році, у межах компетенції, сформовано Перелік територій та об’єктів природнозаповідного фонду області станом на 01.01.2010, переглянуто переліки видів флори та фауни Тернопільської області, яким загрожує небезпека. Станом на 1 січня 2010 року Інститутом екології Карпат НАН України у 2005-2006 роках складено попередній список видів судинних рослин області, список тварин області з указанням категорій охорони у різних природоохоронних списках. Держуправлінням складено списки червонокнижних та регіональнорідкісних видів рослин і тварин, які щорічно уточнюються з допомогою фахівців наукових відділів природного заповідника «Медобори» і Кременецького ботанічного саду, а також викладачів Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, інших наукових установ. Роботи з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 195 та від 15.11.1994 №772 у 2007 році не велися.

53

У 2009 році роботи з інвентаризації флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі та оцінки стану популяцій червонокнижних видів тварин і рослин не велися. Протягом минулого року держуправлінням виявлено 5 місцезростань видів рослин, внесених до Червоної книги України та Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території області. 5.1.1.2. Стан біологічного та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.5.1.1.1) Таблиця 5.1.1.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га* Категорії землекористування

2000

2005

2007

2008

2009

117,1**

116,5

116,5

116,5

121,0

165,2

174,8

173,8

173,2

163,1

-

5,627+1,007

5,627+1,305

5,627+1,233

5,627+1,248

19,4

19,4

19,4

19,4

19,4

(в т ч. ставки)

5,627

5,627

5,627

5,627

Землі оздоровчого призначення

0,5

0,1

0,1

0,1

0,1

Землі рекреаційного призначення

1,0

1,0

1,0

0,9

1,0

Землі історико-культурного призначення

0,1

0,1

0,1

0,1

0,2

198,4

199,9

200,5

200,5

200,7

Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду

6,7 у т.ч. площа рибних ставків

Ліси

Примітка: *показники наведені за даними головного управління Держкомзему в Тернопільській області. **у 2000 році вказана загальна площа об’єктів природно-заповідного фонду, у т.ч. і тих, що входять до складу інших об’єктів ПЗФ інших категорій.

Площі земельних угідь – складових національної екологічної мережі за роками додаються (табл.5.1.1.2)

54

Таблиця 5.1.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

1

40,01748

3,6140 50

0,17 2

-

1,106

2

100,587

49,13474

19,438 360

0,26 0

-

2,191

3

80,212

24,82689

9,2901 50

0,17 6

-

1,186

4

101,616

42,38518

14,446 64

0,14 9

-

1,555

5

68,391

38,64822

17,432 93

1,378

0,05 2

-

6

86,306

22,40305

4,4229 30

0,91

0,34 7

-

7

97,741

37,54197

4,5130 50

1,22 60

-

3,545

8

69,43

16,45377

1,4615 20

0,43 3

-

1,550

9

91,754

42,90412

9,0511 1

0,22

-

1,088

10

63,234

17,66582

2,8191 20

0,22 3

-

1,479

11

Монастириський район

55,815

35,58069

8,1013 80

0,03 8

-

0,742

12

Підволочиський район

83,726

18,59641

3,4658 10

0,57 3

-

1,632

13

0,152

18,98902

1,2784 40

0,22

49,638

0,743

14

3,8114 40

1,544

Борщівський район

Бучацький район

Гусятинський район

Заліщицький район

Збаразький район

Зборівський район

Козівський район

Кременецький район

Лановецький район

Підгаєцький район

Теребовлянський район

15

16

17

18

Тернопільський район Чортківський район

Шумський район

м. Тернопіль

Всього по області

113,003

27,97969

9

10

11

12

13

14

15

16

22,371

0,0011

0,01 4

-

1,424

11,460 27

-

0,04 6

-

1,742

8,8960 6

-

0,933

1,934

1,010

1,409

1,326

0,563

2,320

1,159

0,868

1,256

0,703

1,059

16,737

12,747

0,0068

0,02 92

-

0,7262

0,7906 3

-

16,672

0,0469

0,00 26

-

0,828

8,0607 1

-

2,458

6,6378 8

-

-

0,00 55

-

10,736

-

8,3051 5

-

-

0,00 87

0,828

7,859 11,534

-

0,07 1

-

0,749

16,984 32

-

4,268

-

-

-

0,256

8,8216 8

-

16,693

0,003

-

-

2,631

13,367 13

-

3,813

-

0,00 4

-

0,302

9,1966 4

-

14,772

-

0,00 2

-

1,57

10,387 8

-

4,261

-

-

-

0,668

8,5083 2

-

9,681

-

-

-

0,834

9,538

-

0,0 007

-

1,032

5,903

-

-

-

0,403

9,6345 7

-

11,725

-

-

-

0,975

7,8646 8

-

21,013

-

0,01 99

-

0,570

15,628 64

-

0,393

-

0,84 0

-

0,002

0,4116 2

-

200,71 6

0,0578

1,02 96

0,00 87

17,9982

0,524

0,32 8

-

0,79

24,688

1,216

74,911

42,98463

0,8329 118

1,445

90,344

27,91337

5,2354 60

0,05 7

0,865

1,146

83,8

49,82892

11,030 75

0,36 2

-

1,444

5,852

2,77692

0,7250 00

-

-

0,332

1382,473

556,6309

120,97 10518

25,032

5,62 4

25,705

0,655

1,081

1,105

0,332

19,453

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

66,113

Бережанський район

Пасовища, сіножаті

8

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

7

Землі під консервацією

6

Рекреаційні території

5

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Водоохоронні зони, винесені в натуру

4

2

Ліси та інші лісовкриті площі

Відкриті заболочені землі

3

1

Землі водного фонду

Загальна площа екомережі тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Складові елементи екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

6,2915 3

11,892 34

163,14 0

Примітка: у графі 4 до загальної площі екомережі включено такі земельні угіддя - складові екомережі: пасовища, сінокоси, ліси та інші лісовкриті площі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, води.

55

-

-

-

На сьогодні флора Тернопільської області нараховує понад 1100 видів рослин, фауна – понад 15400 видів тварин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів та до загрози існуванню для багатьох з існуючих. В межах області 19 видів фауни, внесених до Червоної книги України, зникло. Вказані види зустрічаються в інших регіонах України. Серед них білуга чорноморська, рибець малий, пелікан кучерявий, орел степовий, сип білоголовий, дрофа, перев’язка звичайна та ряд інших. В області, з врахуванням регіонально рідкісних видів, охороняється 267 видів тварин (23,9% від загальної кількості видів області) та 228 видів рослин (20,5 % від загальної кількості видів області). Інформація про кількість видів флори і фауни, які перебувають під охороною в області за роками наведена у таблиці 5.1.1.3). Таблиця 5.1.1.3 Кількість видів флори і фауни, які перебувають під охороною в області 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Загальна кількість видів флори на території регіону, од.

1110

1110

1110

1110

% до загальної чисельності видів України

2,2

2,2

2,2

2,2

81

81

81

118

8

8

8

11

7

7

7

12

Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

25

25

25

32

Види, внесенні до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, на території Тернопільської області

118

118

118

111

Загальна чисельність видів фауни , од.

1116

1116

1116

1116

% до загальної чисельності видів України

41

41

41

41

Види фауни, занесені до Червоної книги України, од.

108

108

108

Види флори, занесені до Червоної книги України, од. Види флори, занесені до Європейського червоного списку Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

56

130

Види флори, занесені до Європейського червоного списку 35

35

35 36

Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водноболотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

182

182

182 191

20

20

20

38

38

38

24

40

13

13

13

13

13

18

13

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Місця зростання 65 червонокнижних (80,2 % від загальної їх кількості в області) та 73 регіонально-рідкісних (61,9%) рослин охороняються в межах природно-заповідного фонду. Місця оселення 50 червонокнижних (40,7% від загальної їх кількості в області) тварин охороняються в межах природно-заповідного фонду. Станом на 1 січня 2010 року природно-заповідний фонд області становить 120,967 тис.га або 8,73 % території області. З цих земель надано у користування установам природно-заповідного фонду 10,717 тис.га. Важливу роль у збереженні генофонду флори відіграє Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення, колекція природної флори якого включає 1369 таксонів, які відносяться до 5 класів, 138 родин, 566 родів. З них 43 види віднесено до Червоної книги України, 1 – СITES, 4- БЕРН, 2 – ЧК МСОП (Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи). У межах ботанічного саду виділено заповідну зону, де знаходяться місцезростання червонокнижних та рідкісних видів рослин, що зростають у природній флорі ботанічного саду.

57

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище нашої області. Внаслідок такої діяльності зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води, гірські породи та мінерали тощо. Значний негативний вплив на стан біологічного різноманіття області останнім часом викликала діяльність людини, яка шляхом нераціонального використання ресурсів та земель, спричинила осушення водно-болотних угідь в 1950-1990 роках, знищення рибних нерестовищ, забруднення вод комунальними господарствами, промисловими і поверхневими водами, стоками з сільськогосподарських земель, браконьєрство, інтенсифікацію ведення лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва, порушення режиму прибережних смуг тощо. Найменшої трансформації зазнали ліси на загальній площі 200,7 тис.га, хоч корінних деревостанів в них практично не залишилося, оскільки заміна лісу велася переважно шляхом створення штучних лісових насаджень. Досить відчутної трансформації природних екосистем зазнали болота. Особливо помітно були трансформовані болотні масиви серед орних земель та в межах заплав річкових долин, на яких проводився механізований видобуток торфу з попереднім осушенням території, здійснювавались випас худоби, вирощування сільгосппродукції. Найсильніших змін зазнали сінокоси на площі 36,7 тис.га та пасовища на площі 133,5 га. Більшість сіножатей зазнали осушення, пов’язаного із зміною гідрологічного режиму та корінного поліпшення травостою. Пасовища теж, як правило, зазнавали на протязі десятки років перевипасу та поверхневого поліпшення травостою. Ці угіддя можна віднести до довготривалопохідних угрупувань. Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. За останні роки також і відбулась суттєва зміна середовища існування диких тварин, що значним чином вплинуло на видовий та кількісний склад фауни на території області. Завдяки проведенню біотехнічних заходів користувачами мисливських угідь, чисельність основних видів мисливських тварин за останні роки дещо збільшилась, проте чисельний і видовий склад інших немисливських видів тварин суттєво не змінився. В результаті вказаних негативних чинників, а також інших видів антропогенної діяльності природні ландшафти у найменш зміненому вигляді збереглися на землях, зайнятих лісами (194,0 тис.га), чагарниками (6,72 тис.га), болотами (5,62 тис.га), водами 919,3 тис.га, на відкритих землях (18,0 тис.га), площа яких становить близько 17,0 відсотків території області. 58

З метою зменшення антропогенного впливу на біо- та ландшафтне різноманіття в області протягом 2009 року: - забезпечено підготовку документів для організації 10 території та об’єктів природно-заповідного фонду, по 18 об’єктах робота продовжується. У 2009 році обласною радою оголошено 14 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 7,595 га, розширено територію 1 об’єкту ПЗФ на 2,4 га та змінено його категорію. Станом на 01.01.2010 в області функціонувало 562 об'єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею близько 121,0 тис. га., з них загальнодержавного значення - 34 об'єкти площею понад 28,4 тис. га, місцевого значення - 528 об'єктів площею більше 92,6 тис. га; - у 2009 році вилучення деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження не проводилось. Всього протягом 2001 -2009 років вилучено 12,736 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 20 % від передбачених програмою; консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась; - шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 2,5 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2009 років ренатуралізовано 41,8 га, що становить 43,9 % від передбачених програмою; - створено 402,2 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001-2009 років створено 2145 га захисних лісонасаджень з 11,100 тис.га, що становить 19,3 % від передбачених програмою; - у 2009 році полезахисні смуги не створювались. Всього протягом 20012009 років створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою; - всього розроблено 7 проектів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 1,99 км, що становить 0,03 % від загальної протяжності річок (6066 км), їх площа становить 25,7 тис. га. У 2009 році розроблено 4 проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 0,4 км; - розроблено 66 пооб’єктних проекти прибережних захисних смуг навколо ставків. Всього протягом 2001 - 2009 років розроблено 533 проекти, що становить 60,2 % від загальної кількості ставків (886 шт.), площа прибережних захисних смуг становить 1,248 тис.га; - на даний час, з урахуванням об’єктів ПЗФ у межах держлісфонду, документами з землеустрою та матеріалами лісовпорядкування визначені в натурі межі 308-ми об’єктів природно-заповідного фонду площею 46,15 тис.га, у тому числі 22-х об’єктів загальнодержавного значення площею – 20,68 тис. га та 286 – місцевого значення площею – 25,47 тис.га, з них на 21 об’єкті ПЗФ роботи проведено частково. Проте, розвиток екомережі значною мірою стримували недостатність обсягів фінансування Програм з Державного та місцевих бюджетів, пасивна позиція органів місцевої влади, відсутність у складі місцевих державних

59

адміністрацій підрозділів, які б здійснювали організаційне забезпечення формуванням екомережі на місцях та природоохоронної роботи в цілому. На виконання заходів Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та Програми формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області у 2009 році освоєно 454,9 тис.грн., у т.ч. з місцевих бюджетів 266,3 тис.грн. На виконання заходів, передбачених обласною програмою формування екологічної мережі у 2009 році виділено 202 тис.грн. Інші заходи фінансувались за рахунок інших державних та місцевих програм. З метою охорони та відновлення мисливської фауни, в тому числі копитних тварин, користувачами мисливських угідь області у 2009 та попередніх роках проводилось полювання відповідно до затверджених лімітів. Це сприяло збільшенню поголів’я козулі порівняно із 2004 роком з 2311 голів до 3387 (46,5 %) та дикої свині – із 579 голів до 872 голів (50,6 %). Завдяки покращенню умов перебування та охороні збільшилась чисельність видри річкової – виду, внесеного до Червоної книги України. Так, чисельність видри в області у 2005 році становила 258 особин, а у 2009 році 405 особин. З метою успішного відтворення тваринного світу і впорядкування полювання на території мисливських господарств діє 46 ділянок з відтворення диких тварин, які входять до складу природно-заповідного фонду. Відповідно до вимог Конвенції про збереження мігруючих видів тварин, в області забезпечується їх збереження та відпочинок шляхом заповідання та надання правового охоронного статусу місцям скупчення та відпочинку під час перельотів мігруючих птахів, а саме – завдяки акціонуванню 1 національного природного парку, 1 заповідника. 9 орнітологічних заказників, 8 гідрологічних заказників, 2 зоологічних заказників, 4 ботанічних заказників, 4 ландшафтних заказника, 3 регіональних ландшафтних парків та 1 заповідного урочища. Для забезпечення збереження популяцій видів рослин і тварин, створення сприятливого середовища для їх існування на території області в агроландшафтах у 2009 році створено 402 га ділянок лісової рослинності. З метою створення умов для відтворення різноманіття видів рослин, тварин і фітоценозів в області протягом 2009 року проводились роботи з організації 5 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду флористчиного та фауністичного спярмування орієнтовною площею 25,75 тис.га, у т.ч. двох національних природних парків „Кременецькі гори“ пл..6,9 ти.га і “Дністровський каньйон» пл. 10,8 тис.га. Природним заповідником „Медобори” проводились регуляторні заходи щодо збереження степових екосистем та рідкісних видів рослин на г. Гостра, в ур. «Волове» у заповіднику та в ур. «Дівочі скелі» та «Маслятин» філії Кременецькі гори. Кошти на проведення робіт по інвентаризації флори і фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі, веденню кадастрів тваринного і рослинного світу, а також розроблення локальних схем формування регіональної екологічної мережі, з обласного та інших місцевих бюджетів не виділялися. 60

Постійно проводилось висвітлення у ЗМІ питань щодо збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тваринного, рослинного світу. Інформування громадськості щодо цілей і завдань розбудови екомережі проводилось через Веб-сторінку управління, обласне радіо, телебачення, газети, під час безпосередньої роботи з громадськими організаціями 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів. Генетично модифікованими називають організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення та/або природної рекомбінації а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду, або різновиду організмів. Однією з причин створення генетично модифікованих організмів (ГМО) є виведення нових порід тварин чи сортів рослин. Наприклад, помідори стійкі при транспортуванні, картопля стійка проти дії колорадського жука та ін. Найбільш модифікованими є картопля, рис, кукурудза, соя. 0,9% модифікованих організмів не є шкідливими для здоров’я. Проте забороняється використання ГМО у виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування. За даними Інституту медико-біологічних проблем Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, трансгенні продукти можуть впливати на людський організм як алергени, як токсичні речовини або викликати безпліддя. Тому дуже важливо контролювати процес обігу цієї продукції на українському ринку. Людство використовує трансгенні організми протягом короткого проміжку часу (менше 15 років), тому володіє недостатньою інформацією з цього питання. Точно невідомо, яка реакція хворої людини, що разом із ліками вживає ці продукти. До того ж, у цій галузі проводиться дуже мало досліджень, які б дали змогу точно визначити вплив трансгенних організмів на людину та природу. 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду області Тернопільська область відноситься до малолісистих областей України. За інформацією Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області (форма 6-зем) площа земель лісогосподарського призначення області станом на 01.01.2010 становила 200,7 тис. га, з них 187,8 тис.га вкритих лісовою рослинністю земель. Лісистість Тернопільської області складає 14,5 %, що нижче за науково-обгрунтований показник для регіону (20 %) та середній для України (16 %). Ліси на території області розташовані вкрай нерівномірно і зосереджені , в основному, у північній (з переважанням соснових деревостанів) і північнозахідній частині (бук, граб), де лісистість досягає 20-25 %, а також в південній частині (дуб, граб), де лісистість досягає 14-18 %. Лісові масиви розташовані, в основному, на плато та схилах Бережанського горбогір’я, Кременецьких гір, Товтрового кряжу та у долинах річок Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Дністер та 61

виконують захисні, водорегуляторрні, рекреаційно-оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. На даний час 156,7 тис.га лісів області (78 %) перебувають у постійному користуванні 7 державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, а саме: Тернопільського, Кременецького, Бучацького, Чортківського лісових господарств, Бережанського лісомисливського господарства, природного заповідника „Медобори” та ДП „Тернопільліснасінняцентр”; 25,5 тис.га - агролісогосподарських підприємств Мінагропролітики (1 державне та 6 комунальних підприємств). Не переданих будь-якому користувачеві та не взятих під охорону державними лісогосподарськими підприємствами лісових земель нараховується біля 9 тис.га. Стан охорони цих лісів, які перебували в користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, вкрай незадовільний: у складних соціальноекономічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках – знищення або значне пошкодження лісів. Основною причиною зволікання із завершенням передачі лісів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств є позиція Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке мотивує своє небажання приймати у користування ліси незадовільним фінансуванням цих робіт, в першу чергу на виготовлення державних актів на право постійного користування. Усі лісогосподарські підприємства (за винятком ПЗ „Медобори” та Шумського РКЛГМП „Волинь”) здійснюють ведення лісового господарства без державних актів на право постійного користування землею. Характеристика земель лісогосподарського призначення області наведена у таблиці 5.2.1.1.1 Землі лісогосподарського призначення Тернопільської області (станом на 01.01.2010 року) Таблиця 5.2.1.1.1. № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення

Одиниця виміру

Кількість

3

4

тис. га

200,7

у тому числі: 1.1

62

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства

тис. га

156,7

1.2

площа земель лісогосподарського призначення агролісогосподарських підприємств, що перебувають у віданні головного управління АПК Тернопільської ОДА

тис. га

25,5

1.3

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

тис. га

14,9

2.

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

187,8

3.

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі області)

14,5

%

В області за останні роки помітна незначна позитивна динаміка у зміні площ лісових ділянок та запасу деревостанів. Показники наведено у табл.5.2.1.1.2 Динаміка зміни площі лісів та запасу деревостанів Таблиця 5.2.1.1.2. Показники Площа лісів, тис.га *

1981 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

185,1

200,40

200,49

200,52

.200,72

13,4

14,5

14,5

14,5

14,5

Середній запас деревини, кбм/га

91

137

141

141

141

Середня зміна запасу, кбм/га

2,0

3,69

3,70

3,70

3,70

Площа лісів, у % від загальної площі області

*- за інформацією Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області

Ліси Тернопільщини виконують переважно захисні, водорегулюючі, рекреаційно-оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Площа лісів, які мають обмежене експлуатаційне значення, становить 112,8 тис.га (56 %), в тому числі: рекреаційно-оздоровчих лісів – 41,7 тис.га; захисних лісів 78,5 тис.га. Площа експлуатаційних лісів становить 87,7 тис.га земель лісогосподарського призначення області. Можливих для експлуатації лісів у всіх категоріях захисності налічується 103,0 тис.га, що складає 51,4 % всіх лісів регіону. Розподіл земель лісогосподарського призначення в розрізі категорій земель наведено у табл. 5.2.1.1.3.

63

Землі лісогосподарського призначення регіону в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2010 року) Таблиця 5.2.1.1.3. Лісові землі, тис. га Землі лісогосподарського призначення

вкриті лісовою рослинністю

(усього),

200,7

не вкриті лісовою рослинністю

у тому числі лісові культури

усього

тис. га

Нелісові землі, тис. га

незім- інші не кнуті вкриті лісові лісовою куль- рослинтури ністю

185,5 101,5

4,5

у тому числі сільськогосподарські угіддя

інші усього усьогол нелінелісоусього ісо-вих вих ра- сові не зе-мель землі земель сінозом ріл- пасовкритих лісовою жаті ля вища с/г рослинугідь ністю

6,5

11,0

196,5

0,9

0,8

0,1

1,8

2,4

4,2

5.2.1.2. Відтворення лісів Протягом 2009 року створено 402,2 га нових лісових насаджень (на 52,3 % меньше, ніж у 2008 році), відновлено лісонасаджень під суцільними вирубками на площі 798,9 га, у т.ч. шляхом штучної посадки – 735,2 га, природного поновлення – 63,7 га. Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень, оформлення документів на право постійного користування лісовими земельними ділянками на протязі 2004 – 2009 років наведені на рис. 5.2.1.2.1.

1200

1160 958

1000

850 799 819

858

800 600

455

0

402,2

313

400 200

лісовідновлення і лісорозведення, всього - га

965

62

2004 рік

0

24

2005 рік

71

0

2006 рік

91

2007 рік

0

в т.ч. створення нових лісових насаджень - га.

72

2008 2009 рік рік (план) (факт)

оформлення державних актів на право постійного користування лісовими земельними ділянками - га.

Динаміка проведення заходів щодо створення і відновлення лісових насаджень Рис. 5.2.1.2.1.

Для лісорозведення органами місцевого самоврядування виділяються ділянки деградованих і малопродуктивних земель ( на крутосхилах, кам’янистих 64

місцях, еродованих землях тощо), тому новостворені ліси виконуватимуть переважно захисні та водорегулюючі функції. Полезахисні лісові смуги, як окремий вид захисних насаджень, у зв’язку з відсутністю проблем, характерних для південних областей, не створюються (табл. 5.2.1.2.2.) Табл. 5.2.1.2.2.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду, га Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях, га

2000

2005

2006

741

1136

965

858

819

799

39

24

313

455

852

402,2

-

-

-

-

-

-

Створення полезахисних лісових смуг, га

2007 2008

2009

Незадовільний стан робіт із оформлення державних актів на право постійного користування зумовлений відсутністю фінансування на ці роботи. Слід відмітити, що практично весь обсяг робіт щодо лісорозведення у 2009 році виконаний підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства: ДП „Бережанське ЛМГ”, ДП „Бучацьке ЛГ”, „ДП „Кременецьке ЛГ”, ДП „Тернопільське ЛГ”, ДП „Чортківське ЛГ”. На заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та підвищення рівня лісистості підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства освоєно коштів у сумі 4094 тис. грн., у т. ч. з державного бюджету 828 тис. грн., власні кошти 3266 тис. грн. 5.2.1.3. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників У 2009 році в лісах області зафіксовано 2 випадки лісових пожеж (таблиця 5.2.1.3.1). До настання пожежонебезпечного періоду 2009 року, за даними лісогосподарських підприємств області, організовано 53 добровільні пожежні дружини з числа працівників лісової охорони, пожежних сторожів, робітників чисельністю 362 чоловіки. Табл. 5.2.1.3.1 Пройдено пожежами , га №

Район

Кількість випадків

Площа на 1 випадок, га Завдані збитки, тис. грн.

Лісові землі всього

в т.ч. верховими

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні **

Бережанський

-

-

-

-

-

-

-

-

Борщівський

-

-

-

-

-

-

-

-

65

Бучацький

-

-

-

-

-

-

-

-

Гусятинський

-

-

-

-

-

-

-

-

Заліщицький

-

-

-

-

-

-

-

-

Збаразький

-

-

-

-

-

-

-

-

Зборівський

-

-

-

-

-

-

-

-

Козівський

-

-

-

-

-

-

-

-

Кременецький

1

0,10

-

-

0,10

-

-

-

Лановецький

1

1,70

-

-

1,70

-

-

-

Монастириський

-

-

-

-

-

-

-

-

Підволочиський

-

-

-

-

-

-

-

-

Підгаєцький

-

-

-

-

-

-

-

-

Теребовлянський

-

-

-

-

-

-

-

-

Тернопільський

-

-

-

-

-

-

-

-

Чортківський

-

-

-

-

-

-

-

-

Шумський

-

-

-

-

-

-

-

-

м. Тернопіль

-

-

-

-

-

-

-

-

2

1,71

-

-

1,71

-

-

-

Разом;

Протягом 2009 року влаштовано мінералізованих смуг протяжністю 74 км., проведено догляд за мінералізованими смугами протяжністю 160 км., проведено 323 рейди по виявленню порушників правил пожежної безпеки, перекрито 54 несанкціоновані дороги, встановлено 97 елементів наглядної агітації, проведено 38 виступів в ЗМІ. Лісогосподарськими підприємствами у 2009 році проведено суцільних санітарних рубок та вибіркових санітарних рубок на площі відповідно 104,4 га та 2684 га, очистка від захаращеності проведена на площі – 410 га. Санітарні заходи проводились в насадженнях, які зазнали пошкоджень від вітровалів та буреломів поточного та минулих років, на ділянках, де відмічався природній відпад, сухостійні та всихаючі дерева, а також в осередках шкідників і хвороб лісу. Залишок осередків шкідників і хвороб лісу по Тернопільському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на 1.01.2009 становив 4628,1 га., а на кінець року 5729,3 га, , в тому числі: осередків шкідників лісу – 78,6 га, хвороб лісу – 5650,7 га. Таким чином, площі осередків шкідників та хвороб лісу протягом 2009 року збільшилися в цілому на 424,6 га і у відсотковому відношенні до загальної площі держлісфонду складають 3,6 %. Станом на 01.01.2010 року площа осередків шкідників та хвороб лісу у лісах, підпорядкованих обласному правлінню лісового та мисливського господарства, становить 5729,3 га, в тому числі: осередків шкідників лісу – 78,6 66

га, хвороб лісу – 5650,7 га. Таким чином, площі осередків шкідників та хвороб лісу збільшилися в цілому на 424,6 га і у відсотковому відношенні до загальної площі держлісфонду складають 3,6 %. Заходами боротьби в звітному році ліквідовано 1306,9 га осередків шкідників та хвороб лісу. У 2009 році осередок соснового пильщика-ткача, який виник в 2008 році в лісах ДП «Кременецький лісгосп» на площі 10,0га, перебував під наглядом. Станом на 01.01.2010 року осередків листогризучих шкідників не виявлено. Під впливом природніх факторів затухли осередки зимового п’ядуна на площі 51,7 га. Осередки інших шкідників лісу займають площу 68,6 га, зокрема 56,4 га стовбурних шкідників та 12,2 га ялинового хермеса. За цими осередками ведеться нагляд і планується проведення профілактичних заходів. Внаслідок проведення комплексу лісогосподарських заходів протягом 2009 року ліквідовано 1306,9 га осередків хвороб лісу. Весною 2009 року проводились профілактичні наземні біологічні заходи боротьби з шкідниками лісу шляхом розвішування шпаківень (гнізд) для птахів, огороджуванням мурашників та посіву нектароносів. Всього проведено захист лісів від шкідників біологічним методом на площі 2580 га. Основними хворобами лісових насаджень лісогосподарських підприємств є: опеньок осінній 3168,9 га або 56,1 %; бактеріальний рак ясена 909,1 га або 16,1 %; коренева губка 678,3 га або 12,0 %; поперечний рак дуба 350,0 га або 6,2 %; трутовики 329,2 га або 5,8 %; голландська хвороба 136,4 га або 2,5 %; стовбурні гнилі 59,2 га або 1,0 %; інші хвороби 19,6 га або 0,3 %. Особливо сильне занепокоєння викликає всихання стиглих та пристигаючих дубових насаджень області, що зумовлює, в свою чергу, наступне масове заселення цих насаджень листогризучими шкідниками – золотогузом, п’ядунами, шовкопрядом, хрущами, а також заселення опеньком осіннім. Авіаційно-хімічна боротьба з шкідниками та хворобами лісу лісогосподарськими підприємствами області в 2009 році не проводилася. 5.2.1.4.

Спеціальне значення

використання

лісових

ресурсів

державного

Незважаючи на обмежене експлуатаційне значення лісів області, в останні роки спостерігається збільшення кількості деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування. У 2004 році розрахункова лісосіка для лісогосподарських підприємств області становила 100,5 тис.м.3, а в 2009 році – 156,1 тис.м.3, що на 55 % більше. Починаючи з 2007 року, збільшення обсягу лісосічного фонду, незважаючи на негативні зауваження в процесі погодження розрахункової лісосіки держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, відбулося за рахунок ДП „Бережанське 67

лісомисливське господарство” та частково ДП „Чортківське лісове господарство” - в основному за рахунок збільшення вирубки відповідно бука лісового та дуба звичайного (в 2 рази для букової та 2,6 разів для дубової господарських секцій). Основною причиною збільшення розміру лісозаготівель стало зниження віку рубки головних лісоутворюючих порід, яке, на думку держуправління, прийняте без врахування принципу безперервності лісокористування, враховуючи лише показник економічної ефективності. Негативний екологічний ефект в результаті збільшення розміру лісокористування в букових лісах області дещо нівелюється внаслідок часткового застосування системи поступових рубок, яка більше відповідає біології даного виду. Слід зазначити, що внаслідок зменшення темпів виробництва, зумовленого світовою економічною кризою, у 2009 році зменшився об’єм заготівлі деревини від рубок головного користування в межах наданих лімітів. Так, у 2009 році рубки проведено на площі 598,1 га (у 2008 році – 859 га, у 2007 році – 899 га) із заготівлею 108,4 тис.м.3 ліквідної деревини (у 2008 році – 147,1 тис. м.3, У 2007 році – 150,0 тис.куб.м.) при незмінному ліміті в розмірі 156,1 тис.куб.м). В основному, економічними факторами пояснюється і бажання ДП «Бережанське лісомисливське господарство» у 2008-2009 році зменшити обсяги розрахункової лісосіки на 2009 та наступні роки із 48,9 тис.куб.м до показника 35,8 тис.куб.м. (у буковій госпсекції зменшено ліміт на 6,1 тис.куб.м; грабовій госпсекції – на 4,5 тис.куб.м; дубовій – 2,1 тис.куб.м). Держуправлінням погоджено згаданий проект розрахункової лісосіки рубок головного користування для ДП «Бережанське лісомисливське господарство», що дозволить значно скоротити обсяги суцільних рубок. У 2009 році підприємствами Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства з 145,0 тис.м.3 деревини, дозволеної до заготівлі в порядку рубок головного користування, фактично освоєно 102,1 тис.м.3 (70,3 %) і відповідно підприємствами агропромислового комплексу з 11,1 тис.м.3 освоєно 6,2 тис.м.3 (55,8 %). Видача лісових квитків власниками лісів або постійними лісокористувачами області для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісів для культурнооздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт на умовах короткострокового тимчасового користування не проводилась. Обсяги спеціального використання лісових ресурсів державного значення наведені у табл. 5.2.1.4.1

68

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році* Таблиця 5.2.1.41. Лісокористувач

Затверджена Фактичрозрано зрухункова лісосіка, тис. бано разом, га/ м3 тис.м3

Зрубано по господарствах хвойні

твердолистяні

розрахун- фактичнорозрахун- фактич кова зрубано, кова но зру3 лісосіка, тис. м лісосіка, бано, тис. м3 тис. м3 тис. м3

м’яколистяні фактич-

розраху нкова лісосіка тис. м3

но зрубано, тис. м3

ДП «Бережанське лісомисливське господарство»

48,9

262,0/33,0

3,0

2,8

43,3

29,2

2,6

1,0

ДП «Бучацьке лісове господарство»

20,9

61,0/12.4

0,4

0,4

17,8

10,6

2,7

1.4

ДП «Кременецьке лісове господарство»

23,3

84,0/17,4

6,8

4,0

13,9

7,5

2,6

1,2

ДП «Тернопільське лісове господарство»

16,1

47,0/10.2

1,4

1,4

11,5

7,6

3,2

1,2

ДП «Чортківське лісове господарство»

35,8

110,0/29,1

0,8

0,8

34,1

27,9

0,9

0.4

1,3

-

-

-

1,1

-

0,2

-

2,6

17,5/2,159

-

-

1,9

1, 742

0,7

0,417

2,6

7,8/ 1,558

0,1

0,092

2,1

1,275

0,4

0,191

0,4

0,6 / 0,099

-

-

-

-

0,4

0,099

1,6

1,2/ 1,492

-

-

1,6

1,492

-

-

2,1

7,0/ 1,007

-

-

1,8

0,942

0,3

0,065

0,5

-

-

-

0,3

-

0,2

-

156,1

598,1/

12,5

9,492

129,4

86,509

14,2

5,572

ДП «Бережанирайагроліс» Монастириське КЛГП

Шумське КСЛМП «Волинь» Зборівське РКАЛГП

Кременецьке РЛГП Підгаєцьке РКСЛГП

Бучацьке РКСЛГП (ліквідоване) Всього

108,415

Примітка: * - облік використання лісових ресурсів державного значення в розрізі адміністративних районів та облік по площі фактично зрубаної деревини у розрізі господарств не ведеться

69

5.2.1.5. Проведення рубок поліпшення якісного складу лісів У 2009 році лісогосподарськими підприємствами області проведено рубок по всіх видах проміжного користування на площі 7833 га, в процесі яких заготовлено 146,9 тис. куб.м. деревини. У звітному році спостерігається тенденція до зростання об’ємів проведення лісогосподарських заходів порівняно з попередніми роками по площі – на 3,9 %, по об’єму заготовленої деревини – на 10,8 %). Слід відмітити збільшення площ, пройдених суцільними санітарними та лісовідновними рубками (відповідно на 14,2 % і 1,2 % у порівнянні з 2008 роком). Рубок, пов’язаних з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, проведено на площі 78,0 га з вирубкою 2,58 тис. куб.м деревини (відповідно, на 23,8 % та на 234 % більше, ніж у минулому році): в тому числі підприємствами Тернопільського ОУЛМГ - на площі 63 га з вирубкою 1,06 тис. куб.м, агролісогосподарськими підприємствами Мінагрополітики - на площі 15га з вирубкою 1,52 тис. куб.м. Динаміка проведення лісогосподарських заходів з наведена у табл. 5.2.1.5.1 Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Таблиця 5.2.1.5.1 Рік проведення заходів

Загальна площа, га

Фактично зрубано деревини, тис. м3

Порівняння показників (га/ тис. м3) у порівнянні з 2005роком

Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 2005

6948

158,1

100 %

2006

7103

152,3

102,2 % / 96,3 %

2007

7880

158,0

113,4 % / 99,9 %

2008

7533

135,2

108,4 % / 85,5 %

2009

7088

193,6

102,0% / 122,4

у тому числі: 1. Рубки догляду 2005

3216

49,2

100 %

2006

3294

50,6

102,4 % / 102,8 %

2007

3465

51,2

107,7 % / 104,1 %

2008

3269

47,5

101,6 % / 96,5 %

2009

2832

36,3

88,1% /73,8 %

2. Лісовідновні рубки 2005

70

57

11,4

100 %

2006

45

9,0

78,9 % / 78,9 %

2007

59

9,5

103,5 % / 83,3 %

2008

50

8,8

87,8 % / 77,2 %

2009

59

12,9

103,5 % / 113,1

3. Суцільні санітарні рубки 2005

117

21,6

100 %

2006

139

23,3

118,8 % / 107,9 %

2007

115

19,2

98,3 % / 88,9 %

2008

91

16,8

77,8 % / 77,8 %

2009

104

21,0

88,9 % / 97,2

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. На виконання вимог Закону України "Про рослинний світ" з метою науково-обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів рішенням Тернопільської обласної ради від 26.07.2002 р. № 33, затверджено порядок встановлення лімітів та видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення в Тернопільській області. Завдяки регулюванню держуправлінням і більш дієвого контролю за дотриманням заготівельними організаціями вимог нормативних документів, в області значно скоротились обсяги заготівлі лікарської сировини, зростаючої в природних умовах. Спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів здійснювалось заготівельними організаціями області на підставі дозволів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, виданих в межах лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у Тернопільській області, затверджених рішеннями Тернопільської обласної ради. У 2009 році дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів видано 2 користувачам природних рослинних ресурсів. Обсяги заготівлі лікарської сировини заготівельними організаціями області за 2000 і 2005-2009 роки наведені у табл. 5.2.2.1.

71

Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.2.2.1. Вид рослин

Аїр тростиновий Астрагал сололдколистий, трава Багно звичайне, трава Барбарис звичайний, корені Барбарис звичайний, листя з квітами Барвінок малий, трава Бедринець ломикаменевий, Береза бородавчаста, бруньки Береза бородавчаста, листки Беладона звичайна, листя Блекота чорна, листки Борщівник європейський, Бузина трав’яниста, корені Бузина чорна, плоди Бузина чорна , квіти Буквиця лікарська, трава Буркун лікарський, трава Валеріана лікарська, трава Верба біла, кора Верес звичайний, трава Вербена лікарська, трава Вербозілля лучне, трава Вероніка лікарська, трава Вільха сіра, шишечки Вовконіг європейський, Вовче тіло болотне, рослина Вовчуг колючий, листя Вовчуг колючий, квітки Волошка синя., квіти Гадючник в’язолистий, квіти Гадючник в’язолистий, корені Герань Робертова, трава Герань криваво-червона, трава Герань лучна, трава Гикавка сіра ,трава Гіркокаштан звичайний, квіти Гіркокаштан звичайний, кора Гірчак зміїний, корені Гірчак перцевий, трава Гірчак почечуйний, трава Глід криваво-червоний, квіти Глід криваво-червоний, плоди Глуха кропива біла, трава Горіх волоський, листя Горобина звичайна, плоди Горобина чорноплідна, плоди

72

Обсяги заготівлі, т

2000 лімі фак т т 0.025 0.025

2005 лімі фак т т 0,05 0,05 0,025 0,025

2006 лімі фак т т -

2007 лімі фак т т -

2008 лімі фак т т -

0,03 0,02 0,025

0,03 0,02 0,025

0,02 0,03

0,02 0,03

-

-

-

-

-

-

0,03 0,02 0,02

0,03 0,02 0,02

0,03 0,015 -

0,03 0,015 -

-

-

-

-

-

-

0,05 0,01 0,01 0.025 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,03 0,025 0,05 0.02 0,025 0,02 0,02

0,05 0,01 0,01 0.025 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,03 0,025 0,05 0.02 0,025 0,02 0,02

0,04 0,01 0,03 0,025 0,025 0,54 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0,02 0,03 0,02 0.025 0,01 -

0,04 0,01 0,03 0,025 0,025 0,54 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0,02 0,03 0,02 0.025 0,01 -

0,39 -

0,22 -

0,33 -

0,25 -

0,32 -

0,26 -

0,025

0,025

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0.01 0,01

0.01 0,01

-

-

-

-

-

-

0,025 0,025

0,025 0,025

0,01 0,02 0.025

0,01 0,02 0.025

-

-

-

-

-

-

0,02

0,02

0,01

0,01

-

-

-

-

-

-

0,025 0,035 0,035 0,05

0,025 0,035 0,035 0,05

0,03 0,025 0.025 0,024

0,03 0,025 0.025 0,024

-

-

-

-

-

-

0,05

0,05

2,28

2,28

0,26

0,0

0,1

0,0

0,1

0,03 0,025 0,05

0,03 0,025 0,05

0,03 5,02

0,03 5,02

0,95

0,0

0,95

0,0

0,04

0,04

0.025

0.025

-

-

-

-

0,09 5 -

2009 лімі фак т т

0,1

0,0

1,46

0,34

0,06

0,05

0,0

0,2

0,17

0,0

4,8

0,0

-

Гравілат міський, корені Гравілат міський, трава Грицики звичайні, трава Деревій звичайний, трава Дрік красильний. Трава Дріоптеріс чоловічий, корені Дуб звичайний. , кора Дурман звичайний, листя Дягель лікарський, корені Еспарцет піщаний, трава Живокіст лікарський, корені Жостір проносний, плоди Заяча конюшина багатолиста Звіробій звичайний Зеленчук жовтий, трава Злинка канадська, трава Золототисячник малий Золотушник звичайний Калина звичайна, кора Каштан кінський, плоди Кропива дводомна, листки Кропива дводомна, корені Кропива жалка, трава Крушина ламка, кора Кульбаба лікарська, корені Кульбаба лікарська, трава Ліщина звичайна, кора Липа серцелиста, квіти Ліщина звичайна., листя Лопух справжній, корені Льонок звичайний, трава М’ята перцева, листки Малина звичайна, листки Марена запашна, трава Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава Медунка лікарська, трава Миколайчики плоскі, трава Мильнянка лікарська, корені Мильнянка лікарська, трава Морква дика., плоди Мучниця звичайна, листя Ожина сиза, листя Оман високий, корені Омела біла, пагони з листям Остудник голий. , трава Очанка прямостояча, трава Парило звичайне, трава Паслін чорний. , трава Первоцвіт весняний, корені Первоцвіт весняний, трава Перстач гусячий, трава Перстач прямостоячий, корені Перстач сріблястий, трава Печіночниця звичайна, листки Пижмо звичайне, суцвіття Півники болотні, корені Підбіл звичайний., листя Підмаренник справжній, трава Липа звичайна, квіти Плакун верболистий. ,трава Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, корені

0,02 0.03 0,05 0,05 0,02 0,1 0,01 0,025 0,05 0,025 0,1 0,025 0,03 0,02 0,05 0,025 0,05 0.025 0,03 0,05 0,02 0,05 0,025 0.025 0,05 0,025 0,015 0,025 0,02 0,02 0,025 0,03 0.05

0,02 0.03 0,05 0,05 0,02 0,1 0,01 0,025 0,05 0,025 0,1 0,025 0,03 0,02 0,05 0,025 0,05 0.025 0,03 0,05 0,02 0,05 0,025 0.025 0,05 0,025 0,015 0,025 0,02 0,02 0,025 0,03 0.05

0,02 0.025 0,55 0,5 0,01 0,02 0,08 0.01 0.02 0.05 0.025 4,125 0,015 0,02 0,11 0,03 0,01 0,025 1,7 0,21 0,05 0.025 0,025 0,02 0,03 0,05 0,02 0.05 0,025 0,025 0,5 4,75 0,025 0,025 0,02 0,06

0,02 0.025 0,55 0,5 0,01 0,02 0,08 0.01 0.02 0.05 0.025 4,125 0,015 0,02 0,11 0,03 0,01 0,025 1,7 0,21 0,05 0.025 0,025 0,02 0,03 0,05 0,02 0.05 0,025 0,025 0,5 4,75 0,025 0,025 0,02 0,06

1,39 2,62 0,05 1,35 0,3 0,97 -

1,49 2,1 0,05 1,09 0,3 0,48 -

1,39 2,62 0,05 1,35 0,3 0,97 -

0,52 1,89 0,05 1,3 0,28 0,76 -

1,39 2,62 0,05 1,35 0,3 0,97 -

1,38 2,05 0,05 1,33 0,3 0,49 -

0.02 0,035 0,015 0,01 0,02 0,025

0.02 0,035 0,015 0,01 0,02 0,025

0,025 0,02 0,05 0,01 0,01 0,025 0,025 0,05

0,025 0,02 0,05 0,01 0,01 0,025 0,025 0,05

-

-

-

-

-

-

0.02 0,02

0.02 0,02

0,025 -

0,025 -

-

-

-

-

-

-

0,03 0,05 0,025

0,03 0,05 0,025

0,8 0,025 0,04 0,025

0,8 0,025 0,04 0,025

0,73 -

0,46 -

0,73 -

0,4 -

0,73 -

0,53 -

0,025 0,025 0,025 0,05 0,05

0,025 0,025 0,025 0,05 0,05

1,825 0,265 0,95 0.02

1,825 0,265 0,95 0.02

0,1 0,26 -

-

0,05 0,26 -

0,0 -

0,05 0,26 -

0,0 0,23 -

0,4 4,0

0,0 3,38

3,0

1,42

0,04

0,04

10,0 2,2

1,27

0,5

0,3 1,0

0,2 0,48

1,0

0,56

0,31 0,8

0,31 0,0

73

Полин звичайний, трава Приворотень звичайний, трава Робінія звичайна, квіти Родовик лікарський, корені Розхідник звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Рутвиця мала, трава Рутка лікарська, трава Ряска мала, рослина Само сил гайовий, трава Свербіжниця польова, трава Собача кропива, трава Сокирки польові, трава Сосна звичайна, бруньки Спориш звичайний, трава Суниці лісові, листя Сухоцвіт багновий,. трава Татарник звичайний, трава Терен звичайний, квіти Фіалка польова, трава Фіалка триколірна, трава Хаменерій вузьколистий, листя Хвощ польовий, трава Хміль звичайний, шишки Цикорій дикий, трава Цикорій дикий, корені Чебрець звичайний, трава Череда трироздільна, трава Черемха звичайна, плоди Чистотіл звичайний, трава Чорниця звичайна, листки Шипшина собача, плоди Щавель кінський, корені Щавель кінський, насіння Ялівець звичайний, шишкоягоди Ясен звичайний., кора

0,025

0,025

0,05 0,025

0,05 0,025

-

-

-

-

-

-

0,02 0,025 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0.025 0,01 0,025 0,025

0,02 0,025 0,025 0,05 0,05 0,05 0,02 0.025 0,01 0,025 0,025

0.03 0,035 0.02 0,1 0.02 0.01 0,01 0,025 0,025 0,5 0,02 2,03 0,056 0.05 0.025 0.005 0,025 0,825 0,03

0.03 0,035 0.02 0,1 0.02 0.01 0,01 0,025 0,025 0,5 0,02 2,03 0,056 0.05 0.025 0.005 0,025 0,825 0,03

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,1 -

0,05 0,02 0,035 0.025 0,025 0,05 0,05 0,025 0,1 0,05 0,025

0,05 0,02 0,035 0.025 0,025 0,05 0,05 0,025 0,1 0,05 0,025

3,53 0,425 2,09 0.02 0.225 7,58 0.025 0.03 -

3,53 0,425 2,09 0.02 0.225 7,58 0.025 0.03 -

1,58 0,2 0,61 0,17 0,94 -

1,58 0,2 0,26 0,11 0,49 -

1,58 0,2 0,61 0,17 0,95 -

1,41 0,16 0,59 0,16 0,7 -

1,58 0,2 0,61 0,17 0,95 -

1,53 0,2 0,59 0,17 0,68 -

0,02

0,02

0.02

0.02

-

-

-

-

-

-

0,2

0,17

3,7

2,05

0,2 0,5

0,2 0,3

0,26

0,23

1,95

0,83

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Флора Тернопільської області нараховує понад 1100 видів рослин. У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, з врахуванням регіонально рідкісних видів, охороняється 228 видів рослин (20,7 % від загальної кількості видів області). З них: 118 видів рослин занесені до Червоної книги України, 22 рослинних угрупування занесені до Зеленої книги України (зростання червонокнижних видів рослин та рослинних угрупувань у межах адміністративних районів відображено в таблиці). Крім того, охороняється 12 видів рослин, що віднесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, 32 види рослин, що віднесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), 11 видів, що віднесені до Європейського Червоного списку.

74

Кількість видів флори, яка перебуває під охороною в області Таблиця 5.2.1 Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до Червоної книги України, од. Види флори, занесені до Європейського Червонного списку Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види, внесенні до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, на території Тернопільської обалсті

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1110

1110

1110

1110

2,2

2,2

2,2

2,2

81

81

81

118

8

8

8

11

7

7

7

12

25

25

25

32

118

118

118

111

Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) Таблиця 5.2.2 № з/п

Назва виду (звичайна і наукова) Червона книга України

1 1.

2 2. 3.

4. 5.

6.

7.

8. 7.

2 Авринія скельна (Aurinia saxatalis (L.) Desv.). Аденофора лілієлиста (Adenophora liliiflora L.). Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.). Молочай Клокова (Euphorbia klokovii Dubovik). Сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.). Аконіт Бессера (Aconitum besseranum Anarz.). Аконіт кущистий (Aconitum eulophum Reichenb). Аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.). Аконіт строкатий (Ackonitum variegatum L.). Аконіт несправжньопротиотруйний (Aconitum pseudanthora)

3

Бернська конвенція

4

CITES

5

Європейсь кий червоний список

6

Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області 7 +

+ +

+ +

+ +

+

+

+ +

75

8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15.

16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

24.

25. 26.

27. 28. 29. 30.

31.

32. 33.

34. 35. 36.

37.

76

Аконіт опушеноплодий (Aconitum lasiocarpum) Арум Бессерів (Arum besseranum Schott). Аспленій волосовидний (Asplenium trichomane L.). Аспленій муровий (Asplenium ruta-muraria L.). Баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Беладонна звичайна (Atropa belladonna L.). Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha). Береза темна (Betula obscurai A.Kotula incl. B.kotulae Zaverucha). Берека (Горобина берека) (Sorbus torminalis (L.)) Билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea (L.) Билинець найзапашніший (Gymnadenia odoratissima) Білозір болотний (Parnassia palustris L.). Білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.). Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliate L.). Бруслина карликова (Euonymus nana Bieb.) Брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) ( Avror). Булатка великовіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Булатка довголиста (Cephalanthera longifolia) Булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich.). Бурачок гірський (Alyssum montanum L.). В‛язіль увінчаний (Coronilla coronata L.). Вишня кущова (Cerasus fruticosaPall.). Вівсюнець пустельний (Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski). Вальдштейнія гравілатоподібна (Waldsteinia geoides L.) Відкасник осотоподібний (Carlina cirsioides Klok.). Відкасник татарноколистий (Carlina onopordifolia Bess ex. Szaf., Kulcz. Et Pavl.). Вільха сіра (Alnus incana L.) Moench.). Вовчі ягоди звичайні (Daphne mesereum L.). Вітеринка нарцисоквіткова (анемона нарцисоквіткова) (Аnemone narcissiflora L. (A. laxa) Вовчі лико пахуче

+ + + + + + + +

+ +

+

+

+ +

+ + + +

+

+ +

+ + + +

+

+ +

+ +

+ + +

+

38. 39.

40. 41.

42. 43.

44.

45.

46. 47.

48.

59.

50. 51.

52. 53.

54.

55. 56. 57. 58. 69.

60. 61.

62. 63. 64.

(боровик) (Daphne cneorum L.). Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.). Волошка східна (Centaurea orientalis L.). Волошка тернопільська (Centaurea ternopoliensis Dobrocz.). Воронець колосистий (Actea spicata L.). Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.). Гвоздика Андржійовського (Dianthus andrzejowskianns (Zapal.)). Гвоздика несправжньопізня (Dianthus pseudoserotinus) Гвоздика польська (Dianthus polonicus Zapal.). Геліосперма таємна (Heliosperma acranum Zapal.). Гіацинтик блідий (Hyacintella leucophaea (C.Koch) Schur). Глевчак однолистий (малаксис однолистий) Malaxis monophyllos Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith). Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.). Гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC). Гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum Rupr.) Гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria (L.) Sw.). Гудієра повзуча (Goodyera repens) Грушанка круглолиста (Pirola rotundifolia L.). Грушанка мала (Pyrola minor L.). Гусимець пужниковий (Arabis turrita L.). Дифазіаструм сплюснутий (Diphasiastrum complantanum (L.) Ефедра двоколоса (Ephedra distachya L.). Жовтозілля Бессера (Senecio besseranus Minder.). Жостір фарбувальний (Rhamnus tinctoria Waldst.) Залізниця гірська (Sideritis montana L.). Заяча конюшина Шиверека (Anthyllis schiwereckii

+

+ +

+ +

+ +

+

+

+ +

+

+

+

+ +

+

+ +

+

+

+ + + +

+

+ +

+

+ + +

77

65.

66. 67.

68.

69.

70. 71. 72. 73. 74. 75.

76.

77.

78.

79.

80. 81. 82.

83. 84.

85. 86. 87. 88. 89. 90.

78

(DC.) Blocki). Зимолюбка зонтична (Chimaphila umbellata (L.) W.Barton). Зіновать біла, рокитничок білий (Chamaecytisus albus) Зіновать Блоцького, рокитнтчок Блоцького (Chamaecytisus blockianus.). Зіновать Пачоського, рокитничок Пачоського (Chamaecytisus paczoskii Зіновать подільська, рокитничок подільський (Chamaecytisus podolicus (Blockki) Змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum) Змієголовник Рюйша (Dracocephalum ruyschiana) Зозулинець прикрашений (Orchis signifera Vest.) Зозулинець пурпуровий (Orchis purpurea Huds.). Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.). Зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata (L.) R.Br.). Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.). Зозульки бузинові (пальчатокорінник бузиновий) (Dactylorhiza sambucina) Зозульки травневі (пальчатокорінник травневий) (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) Зозульки (пальчатокорінник) Фукса (Dactylorhiza fushsii) Зубниця бульбиста (Dentaria bulbiferia L.). Кадило сарматське (Melitis sarmatica Klok.). Кизильник чорноплідний (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt.). Клокичка периста (Staphylea pinnata L.). Клопогін європейський (Cimicifuga europaea Schipcz.). Катран татарський (Crambe tataria Sebeok) Ковила волосиста (Stipa cappilata L.). Ковила вузьколиста (Stipa tirsa Stev.). Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrrima K. Koch) Ковила пірчаста (Stipa pennata L.). Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.).

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+ +

+ + + + + +

91.

92. 93.

94. 95.

96. 97. 98.

99.

100. 101. 102. 103. 104.

105.

106.

107. 108.

109. 110.

111.

112.

113. 114. 115.

116.

117.

Конюшина блідо-жовта (Trifolium ochroleucon Huds.). Конюшина гірська (Trifolium montanum L.). Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum Jacg.). Конюшина червонувата (Trifolium rubens L.) Коральковець тричінадрізаний (Corallorhiza trifida Chatel.). Коручка болотна (Epipactis palustris (L.).). Коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith.). Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex. Bernh.) Schult.). Коручка чемерниковидна, морозниковидна, широколиста (Epipactis htlltdjrine (L.) Косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.) Костриця блідувата (Festuca pallens Host.) Костриця різнолиста (Festuca heterophylla Lam.) Костяниця (Rubus saxatilis L.). Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.). Крем‛янчик гарний (Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.). Кремена гібридна (Petasites hybridus (L.) Gaertn., Mey.et Schreb.) Купальниця європейська (Trollius europaeus L.). Купина кільчаста (Polygonatum verticillaturm (L.) All). Латаття біле (Nymphaea alba L.). Леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia teruiflora (Tausch) Heldr.). Лещиця дністровська (Gypsophila thyraica A. Krasnova). Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Newm.). Лілія лісова (Lilium martagon L.). Ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.). Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.). Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb.). Люцерна маленька

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + + +

+

+

+ +

+ + +

+

+ + +

+

+

+

+

79

118.

119. 120.

121. 122.

123. 124. 125. 126.

127.

128.

129.

130.

131. 132.

133. 134. 135.

136. 137. 138.

139.

140. 141. 142. 143. 144. 145.

80

(Medicago minima (L.) Bartalini). Льон бессарабський Linum besarabicum (Savul.et Rayss) Маренка дністровська (Asperula tyraica Bess.). Маренка Міхельсона (Asperula michelsoni V.Krecz.). Марсилея чотирилиста (Marsilea quadrifolia L.). Маруна щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.). Мигдаль степовий (Amygdalus nana L.). Мінуарція дністровська (Minuartia thyraica Klok.). Мінуарція побільшена (Minuartia aucta Klok.). Мірикарія німецька (Myricaria germanica (L.) Desv.). Молодило руське (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B.Lehm.). Місячниця оживаюча (лунарія оживаюча) (Lunaria rediviva L.). Молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess. Ex Szaf.) Молочай Клокова (Euphorbia klokovii Dubovik). Настінниця лікарська (Parietaria officinalis L.). Незабудка Людмили (Myosotis ludomilae Zaverucha). Образки болотні (Calla palustris L.). Одинарник європейський (Trientalis europea L.). Одноквітка звичайна (Moneses uniflora (L.) A. Gray.). Орлики звичайні (Aguilegia vulgaris L.). Осока низька (Carex humilis Leys). М’якух болотний (хаммарбія болотна) (Hammarbia paludosa (L.) Неотенія обпалена (зозулинець обпалений) (Neotinea ustulata (L.) Неотіанта каптурувата (Neotianthe curcullata (L.) Надбородникк безлистий (Epipodium aphyllum Sw.) Осока Девелла (Carex davalliana Smith) Осока дводомна (Garex dioica L.) Осока затінкова (Garex umbrosa Host) Осока Хоста (осока Госта)

+

+ +

+

+ +

+ + + +

+

+

+

+

+

+

+ +

+ + +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+

+ + + +

146. 147.

148.

149. 150. 151.

152. 153. 154. 155.

156. 157.

158. 159. 160.

161.

162.

163.

164. 165. 166. 167. 168.

169. 170.

171.

172. 173.

(Garex hostiana DC.) Офрис комахоносна (Ophrys insectifera L.) Очиток застарілий Sedum antiguum Omelcz.et Zaverusha Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnatа (L.) Півники сибірські (Iris sibirica L.) Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.). Підкова чубата (гіпокрепіс чубатий) (Hippocrepis comoza L.). Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.). Перстач білий (Potentilla alba L.). Півники злаколисті (Iris graminea I.). Півники угорські (Iris hungarica Waldst. et Kit). Підмаренник Бесcерів (Galium besseri Klok.). Підмаренник суборовий (Calium subnemorale Klok. et Zaverucha). Підмаренник членистий (Calium articulatum Lam.). Плаун річний (Lycopodium annotinum L.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний) (Anacamptis coriophora L.). Плодоріжка пірамідальна (Анакампт пірамідальний) (Anacamptis piramidalis (L.) Rich.). Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) (Anacamptis morio L.). Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.). Плющ звичайний (Hedera helix I.). Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). Росичка англійська (Drosera anglica Huds.) Росичка круглолиста (Thalictrum podolicum Lecoyer.). Рутвиця смердюча (Thalictrum foеtidum L.). Рутвиця орликолиста (Thalictrum aguilegifolium L.). Рутвиця подільська (Thalictrum podolicum Lecoyer.). Рябчик шаховий Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.)

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+ + + +

+ +

+ + +

+

+

+

+

+

+ + + + +

+ +

+

+ +

+

81

174. 175.

176. 177. 178. 179.

180. 181. 182. 183. 184.

185.

186. 187. 188. 189. 190.

191. 192.

193. 194.

195.

196.

197. 198. 199. 200. 201. 202.

82

Свистуля татарська (Conioselinum vaginatum) Самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.). Самосил подільський (Teucrium podolicum). Сеслерія Гейфлера (Sesleria heuflerana Schur.). Синяк плямистий (Echium maculatum L.). Сізюрінхій гірський (Sisurinchium montanum Greene). Скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.). Скорзонера пурпурова (Scorsonera purpurea L.). Сон великий (Pulsatilla grandis Wend.). Сон розкритий (Pulsatilla patens(L.) Сон лучний (с. чорніючий, с. богемський) (Pulsatilla nigricans Storck) Сонценасінник таємний (Heliosperma arcanum Zapal.) Сонцецвіт сивий (Helianthemum canum (L.) Стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.). Таволга пиківська (Spiraea pikoviensis Bess.). Таволга польська (Spiraea polonica Blocki). Таволжник дводомний (Aruncus dioiscus (Walter) Fernald). Тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.). Тирличничок осінній (Gentianella amarella (L.) Boern.). Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.). Траунштейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.) Rchb.) Тринія багатостеблова (Trinia multicaulis Schischk.). Ферульник лісовий (Ferulago sylvatica (Bess.)Reichenb.) Фіалка різнолиста (Viola epipsila Ledeb.). Фізаліс звичайний (Physalis alkekengi L.). Хвощ членистий (Eguisetum telmateia Ehrh.). Холодок кільчастий (Asparagus verticillatus L.). Холодок лікарський (Asparagus officinalis L.). Холодок несправжньошерстистий (Asparagus pseudoscaber Grecescu).

+ +

+ + + +

+ + +

+

+ +

+

+ + + + +

+ +

+ +

+

+

+

+ + + + + +

203. 204.

205. 206.

207. 208.

209. 210.

211.

212.

213. 214.

215. 216. 217.

218. 219. 220. 221.

222.

223. 224. 225.

226.

227. 228.

Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.). Цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt). Цибуля жовтіюча (Allium flavenscens Bess.). Цибуля круглонога (Allium sphaeropodum Klok.). Цибуля перевдягнена (Allium pervestium Klokov) Цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn). Blocki ex Racib.) Цибуля пряма (Allium strictum Schrad). Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.). Чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.). Чебрець моховий (Thymus muscosus Zaverucha). Чина гладенька (Lathyrus laevigatus) Шавлія кременецька (Salvia cremenecensis Bess.). Шавлія поникла (Salvia nutans L.). Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.). Шиверекія подільська (Schivereckia podolika Andrz. Шипшина Чацького (Rosa czackiana Besser) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.). Шолудивник високий (Pedicularis exaltata Bess.). Шолудивник Кауфмана (Pedicularis kaufmanii Pinzg.). Шолудивник королівський (Pedicularis skeptrumcarolinum L.) Шолудивник лісовий (Pedicularis sylvatica L.) Юринея вапнякова (Jurinea calcarea Klok.). Язичник карпатський (Ligularia carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.). Язичник сибірський (я. буковинський) (Ligularia sibirica Cass.) Язичник сивий (Ligularia glauca (L.) Ясенець білий (Dictamnus albus L.) Усього: 228

+ +

+ +

+

+ +

+ +

+

+

+ +

+

+ + +

+

+

+ + +

+ +

+

+ + +

+

+

+ + 118

12

32

11

111

83

Таблиця 5.2.3. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район

Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Ланівецький Монастириський Підгаєцький Підволочиський Тернопільський Теребовлянський Чортківський Шумський

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

40 15 15 40 30 9 12 3 55 2 7 12 17 10 8 5 15

3 4 3 8 5 1 1 2 3 1 -

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Примітка: * кількість екземплярів видів, занесених до Червоної книги, в області не визначена. 5.2.4. Адвентивні види рослин. Адвентивні рослини (від лат. adventicus – зайшлий, випадковий) – рослини, що самі з’явились в новій для них місцевості або занесені людиною. До адвентивних рослин належать бур’яни. У Тернопільській області станом на 2009 рік, відповідно до літературних даних та інформації кафедри ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, зростає понад 100 видів адвентивних рослин. У стадії експансії перебувають близько 20 видів адвентивної флори, зокрема: галінсога дрібноцвіта (Саlinsoga parviflora Cav.), робінія звичайна або біла акація (Robinia pseudoacacia L.), стенактис однорічний (Stenactis annua Nees.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), хамоміла запашна (Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), щириця загнута (Amaranthus deflexus L.), свербига східна (Bunias orientalis L.), герань сибірська (Geranium sibiricum L.), чорнощир нетреболистий (Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen.), гречка сахалінська, розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC), болиголов плямистий (Conium maculatum L.), переступень білий (Bryonia alba L.), золотушник канадський (Solidago Canadensis L.) тощо. Адвентивні види рослин за способом заносу розподілені між трьома групами: аколютофіти – види випадково занесені в результаті трансформації рослинного покриву, ергазіофігофіти - рослини, які здичавіли та ксенофіти -

84

випадково занесені в результаті господарської діяльності людини. Значну частину адвентивної компоненти складають злісні та карантинні бур'яни. Серед адвентивних рослин є отруйні, найбільш небезпечними є болиголов плямистий, чорнощир нетреболистий, переступень білий і дводомний, лаконос американський, ваточник сірійський та ін. Ще одна група рослин є продуцентами алергенів, які викликають у людей стійкі та важковиліковувані поллінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення. Амброзії полинолистій властива висока регенераційна здатність. Частини рослини, що присипані вологим грунтом здатні утворювати додаткове коріння і добре приживлятися. У разі скошування амброзії полинолистої до утворення насіння, вона здатна давати від прикореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння. Чим вище зрізане стебло, тим більше на ньому може утворитися додаткових пагонів. В області амброзія вперше виявлена у 2002 році у Борщівському районі, пізніше - у Заліщицькому, Теребовлянському, Тернопільському, Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Бучацькому районах. Відповідно до інформації, наданої державною інспекцією з карантину рослин по Тернопільській області, станом на 2009 рік на території області амброзію полинолисту виявлено в таких районах: Бережанський – на пл. 2 га, Борщівський – 0,7 га, Бучацький – 0,8 га, Заліщицький – 3 га, Збаразький – 0,6 га, Лановецький – 0,7 га, Підволочиський – 2 га, Теребовлянський – 2 га, Чортківський – 0,18 га. Загальна площа становить 12,18 га. В т.ч. виявлено нові вогнища карантинного бур’яну амброзії полинолистої в Бережанському районі (с. Підвисоке на пл. 1 га) і Теребовлянському районі ( м. Теребовля, смт. Дружба на пл.1 га). 5.2.5. Стан зелених насаджень Тернопільської області Динаміка стану зелених насаджень наведена у табл. 5.2.5.1. Слід відзначити, що на даний час жоден об‘єкт благоустрою зеленого господарства не проінвентаризований. Це не дозволяє отримувати достовірні дані щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень та перешкоджає планування робіт щодо створення нових та догляду за існуючими зеленими насадженнями. Табл. 5.2.5.1. № з/п

1

2

Одиниця виміру

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Загальна площа зелених насаджень,

га

5050,1

5063,5

5063,5

5060,5

у т.ч. на 1 жителя області

м /чол

97,0

97,4

97,4

97,4

Площа зелених насаджень загального користування,

га

1512,2

1521,0

1658,5

м2/чол

1657,25* *

29,0

29,0

31,9

%

18

58

92

Показники *

у т.ч. на 1 жителя області 3

Частка зелених насаджень загального користування, охоплених доглядом

2

31,9 77

85

4

Витрати на утримання зелених насаджень загального користування,

тис.грн.

698,0

980,5

1040,0

1108,5

0,46

0,64

0,68

0,67

32/246

36/242

36/242

20/127

18/25

18/25

18/25

10/20

- змішаної форми власності

2/145

2/143

2/143

2/37

- приватних

16/76

16/74

16/74

8/70

у т.ч. 1 га зелених насаджень загального користування

тис.грн./га

Кількість підприємств зеленого господарства та чисельність працюючих, 5

у тому числі: - комунальних

од./чол.

Примітка: * - за інформацією управління ЖКГ Тернопільської ОДА ** - за інформацією Головного управління Держкомзему в Тернопільській області

Динаміка проведення робіт з озеленення наведена у табл. 5.2.5.2. Табл. 5.2.5.2.

Озеленення населених пунктів, га* Заходи

Рік 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

Примітка: * - за інформацією управління ЖКГ Тернопільської ОДА

За 2009 рік Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області розглянуто 314 звернень стосовно погодження актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. В 38 випадках у погодженні відмовлено в зв’язку з тим, що це суперечить п. 2 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населених пунктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045.

86

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства В області спостерігається поступове збільшення чисельності дикої свині та козулі, незначне зменшення популяції зайця-русака. Збільшення чисельності дикої свині та козулі пояснюється сприятливими погодними умовами протягом останніх трьох років, суттєвим покращенням кормової бази угідь внаслідок збільшення площ посівів с/г культур (в першу чергу - кукурудзи), а також ефектом від розселення тварин, які утримуються в напіввільних умовах. Зменшення чисельності зайця-русака стало наслідком використання під час сільськогосподарських робіт великої кількості хімічних засобів захисту рослин, а також використання широкозахватних агрегатів, що особливо згубно впливає насамперед на виживання молодняка зайця. Держуправління, керуючись ст. 16 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, попередньо погодило пропозиції щодо виділення лімітів використання диких парнокопитних тварин для 21 із 23 користувачів мисливських угідь області. Трьом користувачам зменшено кількість відстрілу дичини у проектах лімітів використання мисливських тварин у сезоні 2009-2010 р.р (кабана – на 1 голову, козулі – на 12 голів). У всіх користувачів, яким погоджено ліміти, проведено впорядкування мисливських угідь та затверджено Проекти організації і розвитку мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин за 2000-2009 роки наведена у табл. 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.1. Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

3839

3533

3361

3911

4243

65892

61546

58893

62206

43677

208278

221740

230956

233929

245123

87

Динаміка добування основних видів мисливських тварин за 2000-2009 роки наведена у табл. 5.3.1.2. Табл. 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

Козуля Кабан

85 68

93 71

70 41

23 30

низькі професійні навички мисливців, недостатня організація процесу полювання

Козуля Кабан Козуля Кабан Козуля Кабан Козуля Кабан

117 40 128 33 124 33

129 47 145 34 143 44

94 22 103 22 112 25

35 25 42 12 31 19

146 52

173 61

123 40

50 21

- // -

Козуля Кабан

55 135

65 146

48 124

-

- // -

2000

2005 2006 2007 2008 2009

- // - // - // -

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства Промисловий вилов риби та інших водних живих ресурсів у водоймах Тернопільської області у 2009 та попередніх роках не проводився (табл. 5.3.2.1). Рішенням Тернопільської обласної ради від 04.03.2004 року № 259 встановлено мораторій на промисловий вилов риби у р. Дністер; незважаючи на це, проведення промислового вилову риби у р. Дністер нижче границь області під час нерестового періоду значно знижує кількість рибних запасів у ній. Табл. 5.3.2.1 Динаміка вилову риби Рік

Водний об‘єкт

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

1

2

3

4

2000

-

-

-

2005

-

-

-

2006

-

-

-

2007

-

-

-

2008

-

-

-

2009

-

-

-

Всього у 2009 році на території області функціонувало 5 спеціальних товарних господарств (СТРГ). Чотири з них оформлено на фізичних осіб – приватних підприємців, 1- на юридичну особу. У двох СТРГ терміни дії режимів 88

рибогосподарського використання закінчилися у першому півріччі 2009 року, у двох – у 1 півріччі 2009 року. Один користувач подав заяву на відмову від Режиму. Протягом 2009 року 3 спеціальні товарні рибні господарства із 5 існуючих проводили вилов як вселених, так і аборигенних водних живих ресурсів. Згідно з плановими показниками Режимів рибогосподарського використання загалом у 2009 році потрібно було виловити 38,10 т риби. Усіма господарствами виловлено 3.33 т, що становить 8,7 % від запланованого обсягу вилову. Із загального обсягу фактично виловленої у 2009 році риби 72,0% становили суб’єкти риборозведення (для порівняння у 2008 році об’єкти риборозведення становили 92,7%). Загалом було вилучено 2,4 тони рибвселенців, з них короп -1,8 т, рослиноїдні види риб – 0,6 т. Планові показники вселення водних живих ресурсів по СТРГ становили 0,147490 млн. екз. У зв’язку з закінченням терміну дії Режимів адміністраціями господарств зариблення не проводилось В області недостатньо проводяться меліоративні заходи по недопущенню замулення та заростання водойм, що негативно відбивається на рибних запасах області. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України В області охороняється 265 видів тварин (23,9 % від загальної кількості, представлених у регіоні), в тому числі птахів - 166, ссавців - 35, риб – 8, комах – 38, молюсків – 3, плазунів – 7, земноводних – 6, павукоподібних – 1, червів – 1. Перелік видів тварин в межах регіону, які занесені до Червоної книги України, наведено у табл. 5.3.3.3. Табл. 5.3.3.1 Охорона та відтворення тваринного світу

Район*

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

екз., назва Тернопільська область

130 видів

0

5 видів

Примітка: * - інформація в розрізі адміністративних районів області відсутня, кількість екземплярів видів, занесених до Червоної книги, в області не визначена.

89

З метою охорони, відтворення та відновлення тваринного світу, в тому числі мисливської фауни, в області створено 31 загальнозоологічний заказник місцевого значення, які рішенням обласної ради від 22.07.1998р. № 15 надані в користування державним підприємствам лісового господарства та районним організаціям УТМР як постійно діючі відтворюючі ділянки. Під особливу охорону користувачами мисливських угідь взято поселення видри - виду, внесеного до Червоної книги України) та борсука, внаслідок чого, за останні роки спостерігається збільшення їх поголів’я. Так, на підставі матеріалів обліків диких тварин, проведених у лютому 2009 користувачами мисливських угідь, в регіоні перебуває 1273 особини борсука та 349 особин видри. З метою охорони та відтворення стерляді і вирезуба – видів риб, занесених до Червоної книги України, в області створено 2 іхтіологічних заказники місцевого значення. Кількість видів тварин, які охороняються в рамках міжнародних угод, ратифікованих Україною, наведено у табл. 5.3.3.2.

Види фауни, що охороняються в рамках міжнародних угод Табл. 5.3.3.2 Показники Загальна чисельність видів фауни , од. - % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

90

Кількість 1116 41 130 35 182 20 38 13

Таблиця 5.3.3.3

Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні (станом на 01.01.2010 року) № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29.

Назва виду (звичайна і наукова) 2 Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан, сокіл-балобан, кібець (Falco cherrug) Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) Бекас (Gallinago gallinago) Берестянка звичайна (Hippolais icterina) Беркут, орел скельний (Aquila chrysaetos) Білозубка велика (Crocidura leucodon) Білозубка мала (Crocidura suaveolens ariadne) Боривітер звичайний (Falсo tinnunculus) Бражник дубовий (Marumba guercus) Бражник Мертва голова (Acherontia atropos) Бугай (Botaurus stellaris) Бугайчик (Ixobrychus minutus) В’юрок звичайний (Serinus citrinella) В’юрок канарковий (Serinus serinus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelas) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Веретенник великий (Limosa limosa) Вечірниця велика (Nyctalus lasiopterus) Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (Nyctalus leisler) Видра річкова (Lutra lutra) Вирезуб (Rutilus frisii frisii) Вівсянка городня (Emberiza cirlus) Вівсянка звичайна (Emberiza citrinella) Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus) Вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix) Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita)

Червона книга України 3

Бернська конвенція (додаток ІІ) 4

+

+

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

5

6

7

8

Європейський червоний список 9

+

+ +

+

+ +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+

+

+ +

+

+ + + + + +

+

+

+

+ +

+

+ + + + + + + 91

30. 31. 32. 33. 34.

35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53.

Вільшанка (Erithacus rubecula) Вовк звичайний (Canis lupus ) Волове очко (Troglodytes troglodytes ) Вуж водяний (Natrix tessellata) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вухань австрійський (Plecotus austriacus) Вухань звичайний (Plecotus auritus) Пухівка звичайна, гага (Somateria mollissima) Гаїчка болотяна (Parus palustris) Гаїчка гірська (Parus montanus) Глушець, глухар (Тetrao urogallus) Гоголь звичайний (Bucephala clangula) Голуб-синяк (Columba oenas) Горихвістка звичайна (Phoenicurus phoenicurus) Горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros) Горіхівка (Nucifraga caryocatactes) Горностай (Mustela erminea) Гуска сіра (Anser anser) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Деркач (Crex crex) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum)

54.

Дибка степова (Saga pedo)

55.

Дрімлюга (Caprimulgus europaeus) Дупель, баранець великий (Gallinago media) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos) Дятел великий строкатий (Dendrocopos major) Дятел малий (Dendrocopos minor) Дятел середній (Dendrocopos medius) Дятел сірійський (Dendrocopos syriacus) Жаба гостроморда (Rana terrestris) Жаба прудка (Rana dalmatina)

56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63.

92

+

+

+

+

+

+ + +

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+

+ +

+ + + +

+

+

+ + +

+ +

+

+ +

+

+ + + +

+ +

+ + + + + +

+

+

+

+

64. 65.

66. 67. 68. 69.

70. 71.

Жайворонок малий (Calandrella cinerea) Джерлянка червоночерева, кумка звичайна (Bombina bombina) Жовна зелена (Picus viridis) Жовна чорна (Dryocopus martius) Жук-олень, рогач звич. (Lucanus cervus) Жук-самітник, жукпустельник (Osmoderma eremita) Журавель білий ,стерх (Grus leucogeranus) Журавель сірий (Grus grus)

72.

Зеленяк (Chloris chloris)

73.

Змієїд (Circaetus gallicus) Зуйок малий (Charadrius dubius)

74.

Зяблик (Fringilla coelebs)

76.

Іволга (Oriolus oriolus) Скеляр строкатий, кам’яний дрізд (Monticola saxatilis) Кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe) Канюк звичайний (Buteo buteo) Канюк степовий (Buteo rufinus) Карась звичайний, карась золотий (Carassius carassius)

78. 79. 80. 81.

82.

Квак (Nycticorax

83.

Квакша звичайна, рахкавка (Hyla arborea) Кібчик (Falco vespertinus) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis) Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia) Колпиця біла (Platalea alba) Колпиця звичайна, косар (Platalea leucorodia) Коноплянка (Acanthis cannabina) Коромисло зелене (Aeschna viridis) Коромисло лучне (Brachytron pratense) Костогриз (Coccothraustes сoccothraustes) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Крижень (Anas platyrhynchos) Крондшнеп (кульон ) тонкодзьобий (Numenius

84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92.

93. 94. 95. 96.

+ +

+ +

+ + + +

75.

77.

+

+ +

+

+ + +

+

+

+

+

+ + + +

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

nycticorax)

+ + +

+ +

+

+ + + +

+

+

+

+

+ +

+ +

+ +

+

+ + +

+

+

+ 93

97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114.

115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129.

94

tenuirostris) Кроншнеп (кульон ) великий (Numenius arquata) Кроншнеп (кульон ) середній (Numenius phaeopus) Кропив’янка прудка (Sylvia curruca) Кропив’янка садова (Sylvia borin) Кропив’янка сіра (Sylvia communis) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria) Кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla) Крохаль (крех) великий (Mergus merganser) Крохаль довгоносий, крех середній (Mergus serrator) Крячок білощокий (Chlidonias hybrida) Крячок каспійський, чеграва звичайна (Hydroprogne caspia) Крячок малий (Sterna albifrons) Крячок річковий (Sterna hirundo) Крячок чорний (Sterna niger) Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga) Ксилокопа фіолетова (Xylocopa violaceae) Кулик – сорока (Haematopus ostralegus) Кулик-довгоніг або ходуличник (Himantopus himantopus) Курочка мала (Porzana parva) Кутора мала, рясоніжка (Neomys anomalus) Ластівка берегова (Riparia riparia) Ластівка міська (Delichon urbica) Ластівка сільська (Hirundo rustica) Лебідь малий (Cygnus bewickii) Лебідь-шипун (Cygnus olor) Лелека білий (Ciconia ciconia) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лилик двоколірний (Vespertilio murinus) Лиска (Fulica atra) Лунь очеретяний (болотяний) (Circus aeruginosus) Лунь лучний (Circus pygargus) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus)

+

+

+

+ + + + + + +

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + + +

+ +

+

+ + + + +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163.

Мартин малий (Larus minutus) Махаон (Papilio machaon) Мишівка лісова (Sicista betulina) Мишівка степова (Sicіsta subtilis) Мідянка європейська (Coronella austriaca) Мінога українська (Eudontumyzon mariae) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Могильник, орел-могильник (Aquila heliaca) Мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius) Мурашка руда лісова (Formica rufa) Мухоловка сіра (Muscicapa striata) Нетопир кожанкоподібний (Pipistrellus savii ) Нерозень (Anas strepera) Нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii) Нетопир Натузіуса (Pipistrellus nathusii) Нетопир середземноморський (Pipistrellus kuhlii) Нічниця Бехштейна, (Myotis bechsteini) Нічниця Брандта (Myotis brandtii) Нічниця велика (Myotis myotis) Нічниця водяна (Myotis daubentonii) Нічниця вусата (Myotis mystacinus) Нічниця Наттерера або війчаста (Myotis nattereri) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme) Нічниця триколірна (Myotis emarginatus) Норець малий (Podiceps ruficollis) Норець чорношиїй (Podiceps nigricollis) Норка європейська (Mustela lutreola) Огар, (Тadorna ferruginea) Одуд (Upupa epops) Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) Очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus) Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) Очеретянка ставкова (Acrocephalus scirpaceus) Очеретянка чагарникова (Acrocephalus palustris)

+ + +

+

+

+

+

+

+ + +

+ +

+ + +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+ + +

+

+

+

+

+ +

+

+

+ +

+

+

+ + 95

164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 179. 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186.

П’явка медична (Hirudo medicinalis) Павиноочка грушева (Saturnia pury) Перепілка (Coturnix coturnix) Перлівниця (Margaritifera auricularia) Перлівниця товстостінна (Unio crassus) Підковоніс великий (Rhinolophus ferrumequinum) Підковоніс малий (Rhinоlophus hipposideros) Підорлик великий, орелскигляк (Aquila clanga) Підорлик малий, (Aquila pomarina) Плавунець широкий (Dytiscus latissimus) Плиска біла (Motacilla alba) Плиска гірська (Motacilla cinerea) Плиска жовта (Motacilla flava) Плиска чорноголова (Motacilla feldegg) Плиска жовтоголова ( Motacilla citreola) Побережник великий (Calidris tenuirostris) Побережник малий, куликгоробець, (Calidris minuta) Повзик (Sitta europaea) Погонич (Porzana porzana) Подалірій (Iphicides podalirius) Поліксена (Zarynthia polyxena) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima)

187.

Пугач (Bubo bubo)

188.

Райдужниця велика (Apatura iris) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus)

189. 190.

Ремез (Remis pendulinus)

191.

Рибалочка звичайна (Alcedo atthis) Рибець малий (Vimba vimba tenella) Розалія альпійська (Rosalia alpina) Савка (Oxyura leucocephala) Сатурнія велика (Saturnia puri) Сатурнія руда (Aglia tau) Сиворакша (Coracias garrulus) Синиця блакитна (Parus caeruleus)

192. 193. 194. 195. 196. 197. 198.

96

+

+

+ + +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + + + + +

+

+ +

+

+ + +

+

+ + +

+ +

+

+ + + + +

+

+

+

+ +

+

+ + +

+ +

+

199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229.

Синиця велика (Parus major) Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus) Синиця чубата (Parus cristatus) СинявецьМелеагр (Polyommatus daphnis) Сипуха (Тyto alba) Сич хатній (Athene noctua) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Скопа (Pandion haliaetus) Слимак виноградний (Hebix pomatia) Сліпак подільський (Spalax zemmi ) Сова болотяна (Asio flammeus) Сова вухата (Asio otus) Сова довгохвоста (Strіx uralensis) Сапсан (Falco peregrinus) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos) Соловейко східний (Luscinia luscinia) Сольпуга звичайна (Galeodes araneoides) Сорокопуд-жулан (Lanius collurio) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor) Стерв’ятник (Neophron percnopterus) Стерлядь (Acipenser ruthenus) Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini) Стрічкарка велика червона (Catocala dilekta) Стрічкарка малинова (Catocala sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi) Тинівка лісова (Prunella modularis) Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) Тхір степовий (Mustela eversmanniі) Коловадник ставковий, уліт поручайник (Тringa stagnatilis)

230.

Умбра (Umbra krameri)

231.

Ховрах європейський (Spermophillus citellus) Хом’як звичайний (Cricetus cricetus)

232. 233.

Хохуля звичайна

+ + + + +

+

+

+ + + +

+

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + + +

+ +

+

+

+

+ + + + + + + +

+

+ +

+ + +

+ +

+ +

+

+ 97

234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242. 243. 244. 245. 246.

(Desmana moschata) Чайка (Vanellus vanellus) Чапля велика біла (Ardea alba) Чапля жовта, чепура (Ardeola ralloides) Чапля руда (Ardea purpurea) Часничниця звичайна (Palobates fuscus) Чекан лучний (Saxicola rubetra) Чекан чорноголовий (Saxicola torguata) Казарка червоновола (Rufіbrenta rufіcollis) Черепаха болотяна (Emys orbicularis) Чернь білоока (Aythya nyroca) Чернь червоноока (Netta erythrophthalma) Чернь червоноголова (Aythya ferina) Чечітка звичайна (Acanthis flammea)

247.

Чиж (Spinus spinus)

248.

Чирок-свистунець, чирянка мала (Anas crecca) Чоп великий (Zіngel zingel strebеr) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Шишкар сосновий (Loxia pityopsittacus) Шишкар білокрилий (Loxia leucoptera) Шпак рожевий (Sturnus roseus) Шугайчик малий (Ixobrichus minutus) Шуліка рудий (Milvus milvus) Шуліка чорний (Milvus migrans) Щеврик лісовий (Anthus trivialis) Щеврик лучний (Anthus pratensis) Щеврик червоногрудий (Anthus cervinus) Щиглик (Carduelis carduelis) Ялець-андруга (Leuciscus souffia agassizi) Яструб великий (Accipiter gentilis) Яструб малий (Accipiter nisus) Ящірка зелена (Lacerta viridis) Ящірка прудка (Lacerta agilis) Усього: 265

249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265.

98

+ + +

+

+

+

+

+ + + + +

+

+

+

+

+

+ +

+ + + + + +

+ +

+ +

+

+ + +

+ +

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

36

24

+

+ + + + +

+

+ +

130

191

40

18

37

У таблиці 5.3.3.4. наведено список регіонально рідкісних тварин, яким загрожує небезпека. Табл. 5.3.3.4 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека* КільВиди, яким загрожує небезпека кість 2005 2006 2007 2008 видів 1 2 3 4 5 6 Види тварин, що перебувають на грані зникнення в межах області Бражник винний малий + + + + Ялець звичайний + + + + Курочка-крихітка + + + + Побережник білий + + + + Побережник болотяний + + + + Яструб великий + + + + Шуліка чорний + + + + Осоїд + + + + Сорокопуд чорнолобий + + + + Нічниця триколірна + + + + Разом по категорії 10 10 10 10 10 Вразливі види тварин, що в майбутньому можуть бути віднесені до зникаючих видів в межах області Саджа + + + + Дрімлюга + + + + Дятел білоспинний + + + + Щеврик червоногрудий + + + + Кобилочка річкова + + + + Цвіркун + + + + Славка рябогруда + + + + Синиця вусата + + + + Пищуха короткопала + + + + Чечевиця + + + + Орел-карлик + Підорлик великий + Підорлик малий + Разом по категорії 10 10 10 13 13 ВСЬОГО 23 20 20 20 23 Назва виду

2009 7 + + + + + + + + + + 10 + + + + + + + + + + + + + 13 23

Примітка: * - список тварин складено на основі уточненої інформації з природним заповідником «Медобори» та Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В. Гнатюка інформації

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Епідеміологічна ситуація в області з лептоспірозу та епізоотична зі сказу у 2009 році залишалась тривожною і неблагополучною. У 4 районах зареєстровано151 випадків захворювань лептоспірозом (у 2008 році – 24 випадки). Висока захворюваність відмічена у Бучацькому районі (120 випадків), Гусятинському районі (18 випадків), Тернопільському районі (8 випадків). В 12 районах зареєстровано 16 випадків сказу серед тварин (у 2007 році – 24 випадки) Сказ реєструвався серед лисиць (11 випадків), бродячих домашніх тварин (2 випадки), диких тварин (4 випадки). 99

Незважаючи на високу чисельність потенційних переносників сказу (в основному, лисиці червоної) - випадків епізоотій диких тварин не зафіксовано. Користувачами мисливських угідь області проводиться постійна робота щодо зменшення чисельності лисиці до оптимальних норм. Так, у 2008 році чисельність лисиці становила 3,3гол./1000 га угідь; у 2009 році - 2,7 гол./1000 га угідь; на кінець 2009 року – 3 гол./1000 га угідь. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Видовий та кількісний стан інвазивних видів тварин, їх вплив на місцеве природне середовище не вивчений. Окрім такого відомого та поширеного інвазивного чужорідного виду, як колорадський жук, методи та засоби боротьби з яким розроблені, викликає занепокоєння масове швидке заселення протягом останніх 6 років гіркокаштана кінського каштановою мінуючою міллю (Cameraria ohridella). На даний час цей метелик помічений на території всієї області, заселяючи та ослаблюючи практично всі наявні дерева каштана. Проблема захисту дерев від молі залишається відкритою. Сучасні інсектициди - перитроїди є досить ефективними, але використання їх в умовах населених пунктів не є екологічно безпечним, а збирання опалого листя із зимуючими у ньому лялечками молі є недостатньо ефективним та трудомістким заходом. За результатами контрольних відловів у водоймах області виявлено три інтродукованих інвазивних види. 1.Головешка ротань (Perccotttus виявлений у ріках Золота Липа та Серет);

glehnii Dubovsky, 1877 (Eleotriade) -

2.Триголкова колючка звичайна (Gaterosteus aculeatus Linnaeus, 1758 (Gasterosteidae) – поширена у ріках Серет та Збруч. 3.Чебачок амурський (Peudorabora parva Temminck et Schlegel 1842 (Cyprinidae) - – поширена у ріках Серет та Золота Липа. Всі види-інтродуценти успішно натуралізувались у водоймах реципіцєнтах та утворили стійкі популяції, що здатні до само відтворення.

–

Потенційний вплив, що може задатися екосистемам є негативним, оскільки вселені види вступають в конкурентні взаємовідносини з видами-аборигенами за об’єкти харчування, місця нагулу, знищують ікру, молодь аборигенних видів риб. Наявність сприятливих умов існування, висока плодючість та темп росту, екологічна пластичність, відсутність природних ворогів може призвести до перебудови структури іхтіоценозів, швидкої експансії інтродуцентів, що у перспективі приведе до заповнення ними екологічних ніш більш цінних і вимогливих видів.

100

5.4. ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1.Розвиток природно - заповідного фонду. Станом на 1 січня 2010 року мережа природно–заповідного фонду Тернопільської області складається із 562 територій та об’єктів загальною площею 122789,92 га, або 8,7 % території області. Фактична площа ПЗФ області (без урахування площі тих об’єктів, що входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ) – 120966,75 га. Відношення площі ПЗФ до площі області (“показник заповідності”) становить 8,7 %. Існуюча мережа природно–заповідного фонду, проведення природоохоронних заходів сприяє стабілізації видового складу фауни та флори, збереженню цінних природних комплексів. За кількістю об’єктів ПЗФ область займає 2 місце серед областей України, поступаючись лише Чернігівській області (654 об’єкти), та за відсотком заповідності території 7 місце в Україні. На даний час середньоєвропейського відсотка заповідності (12 %) досягнули Закарпатська, Чернівецька, ІваноФранківська та Херсонська області. Природно-заповідний фонд області представлений практично категоріями територій та об’єктів, крім біосферних заповідників.

всіма

В межах області функціонує один природний заповідник площею 9516,7 га, один національний природний парк площею 6951,2 га, три регіональних ландшафтних парки площею 42997,0 тис.га, 115 ландшафтних, лісових, ботанічних, загальнозоологічних, зоологічних, орнітологічних та іхтіологічних заказників площею 61,2 тис.га, 9 дендрологічних парків площею 61213,82 га, 1 зоологічний парк площею 10,0 га, 3 ботанічних сади площею 232,86 га, 4 заповідних урочища площею 480,2 га, 421 комплексних, ботанічних, зоологічних, геологічних та гідрологічних пам’яток природи площею 1165,65 га, 13 парківпам’яток садово-паркового мистецтва площею 112,80 га. В області ведеться цілеспрямована робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду за рахунок земель, багатих на біологічне та ландшафтне різноманіття. Кількість природоохоронних об’єктів за роками відображено (див. табл. 5.4.1.1.).

101

Таблиця 5.4.1.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

об’єкту ПЗФ 1990

1995

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

1990

1995

2000

2008

2009

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Природні заповідники

1

1

1

1

1

10,45

10,45

10,51

9,51

10,52

10,45

10,52

10,52

9,51

Національні природні парки

-

-

-

-

1

-

-

-

-

6,95

-

-

-

-

-

Заказники

73

111

117

115

115

59,61

61,45

61,87

61,21

61,21

-

-

-

-

-

Заповідні урочища

5

5

4

4

4

0,51

0,51

0,48

0,51

0,51

-

-

-

-

-

Пам’ятки природи

307

375

391

398

421

0,92

0,98

1,05

1,16

1,17

-

-

-

-

-

Ботанічні сади

1

2

3

4

3

0,20

0,23

0,26

0,26

0,23

дендропарки

2

2

9

9

9

0,07

0,07

0,11

0,11

0,11

Паркипам’ятки садовопаркового мистецтва

18

19

13

13

13

0,14

0,15

0,11

0,11

0,11

-

-

-

-

10,51

Про динаміку розвитку природно-заповідного фонду області свідчить така діаграма 5.4.1.2:

600

562

542

500

419 373

400

116,5

4

117,1

116,5

130 116,55

100

114,2

200

120,9

300

0 1960

1970

1980

1990

2000

2009

Діаграма 5.4.1.2. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду.

102

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року наведена у табл.5.4.1.3. Таблиця 5.4.1.3.

Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року № п\п

Об’єкти природно-заповідного фонду Найменування об’єктів ПЗФ

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількіс ть

Площа

1.

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

2.

Національні природні парки

1

6951,2

-

-

1

6951,2

3.

Природний заповідник

1

9516,7

-

-

1

9561,7

4.

Дендрологічні парки

2

74,0

7

35,7

9

109,7

5.

Регіональні ландшафтні парки

-

-

3

42997,0

3

42997,0

6.

Заказники – всього, в т.ч.:

14

11702,0

101

49511,82

115

61213,82

ландшафтні

1

818,0

3

72

4

890,0

лісові

2

5720,0

1

30,0

3

5750,0

ботанічні

8

83487,0

47

1161,4

55

84648,4

загальнозоологічні

-

-

31

47383,0

31

47383,0

орнітологічні

1

321,0

8

286,2

9

607,2

іхтіологічні

-

-

3

90,22

3

90,22

гідрологічні

2

1356,0

6

447,5

8

1803,5

зоологічні

-

-

2

41,5

2

41,5

загальногеологічні

-

-

-

-

-

-

Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:

11

126,0

401

1039,645

412

1165,645

комплексні

1

5,0

6

24,0

7

29,0

ботанічні

3

121,0

259

815,04

262

936,04

лісові

-

-

-

-

-

-

гідрологічні

-

-

56

54,76

56

54,76

6.

103

джерела

-

-

43

23,195

43

23,195

зоологічні

-

-

3

21,7

3

21,7

геологічні

7

-

75

124,0

82

124,0

7.

Ботанічні сади

1

200, 0

2

32,86

3

232,86

8.

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва

4

65,0

9

47,7968

13

112,7968

9.

Заповідні урочища

-

-

4

480,2

4

480,2

10.

Зоологічні парки

-

-

1

10,0

1

10,0

34

28434,9

528

94155,02

562

120966,7518

РАЗОМ

На виконання положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України в Тернопільській області держуправлінням протягом 2009 року велися роботи з організації 28 об’єктів ПЗФ загальною площею 427,52 га, продовжена робота, на виконання Указу Президента України від 27.08.08 № 774 "Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків", від 14.08.2009 №611 „Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”, з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо роз’яснення загальнодержавної доцільності організації національних природних парків „Дністровський каньйон” та „Кременецькі гори”, пошуку компромісних рішень, вжиття заходів з врегулювання проблемних питань. З метою розширення мережі природно-заповідного фонду спеціалістами держуправління за звітній період обстежено 18 ділянок, перспективних для подальшого заповідання. Проводились роботи з підготовки документів до проектів їх створення. У 2009 році держуправлінням підготовлено та направлено матеріали щодо погодження організації 10 об’єктів природно-заповідного фонду на розгляд районних рад, 12 об’єктів природно-заповідного фонду на розгляд сільських, селищних, міських рад, 3 об’єкти на розгляд землекористувачів. Відповідно до надісланих листів (з урахуванням раніше надісланих) отримано погодження 16 місцевих рад на організацію 17 об’єктів природнозаповідного фонду та 2 землекористувачів на організацію 3 об’єктів ПЗФ. У минулому році в області завершено підготовку матеріалів погодження місця розташування НПП „Кременецькі гори” на площі 6951,2 га та НПП „Дністровський каньйон” на площі 11058,67 га, які держуправлінням листами від 28.07.2009 №2-1/2830 і від 19.11.2009 №2-1/3838 направлено Мінприроди України, а також підготовку документів до проектів створення 8 об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій. Президентом України видано Указ від 11.12.2009 №1036/2009 „Про створення національного природного парку „Кременецькі гори”. Сесією обласної ради, що відбулася 27 серпня 2009 року, оголошено 2 заповідних об’єкти місцевого значення площею 0,045 га та погоджено організацію 1 заповідного об’єкту загальнодержавного значення площею 132,2 га. 104

На розгляді у Секретаріаті Президента України знаходяться матеріали про оголошення трьох об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 165,4 га: ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Товтровий степ”, ботанічного заказника загальнодержавного значення “Волощина”, геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення „Печера „Опільська”. На виконання Указів Президента України від 23.05.2005 № 838/2005, від 14.08.3009 №611 та відповідних доручень Кабінету Міністрів України в частині забезпечення установлення в натурі (на місцевості) меж об’єктів ПЗФ, держуправлінням ведеться робота щодо активізації місцевими органами влади та землекористувачами зусиль для пошуку коштів, необхідних для завершення виконання даних робіт. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 20.10.2009 №756 „Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в області” доручено районним державним адміністраціям, Тернопільському міськвиконкому вжити додаткових заходів для забезпечення фінансування робіт з установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів ПЗФ. На даний час документами з землеустрою та лісовпорядкування визначені в натурі (на місцевості) межі на 308 об’єктах природно-заповідного фонду (далі ПЗФ) площею 50,43 тис.га, у тому числі на 22 об’єктах загальнодержавного значення площею – 20,68 тис. га та 286 – місцевого значення площею – 29,93 тис.га, з них на 21-х об’єктах ПЗФ роботи проведено частково. В цілому роботи з установлення в натурі (на місцевості) меж об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення виконані на 68,7 % від їх загальної площі, місцевого значення – на 25,3 %. У 2009 році для фінансування вказаних робіт у місцевих бюджетах було передбачено виділити кошти в сумі 105,0 тис. грн., виділено – 23,27 тис. грн. Мережа природно-заповідного фонду області в розрізі адміністративних районів станом на 1 січня 2010 року становить: Таблиця.5.4.1.4. Всього заповідних територій №

Адміністративні райони

п/п Назва

Входять до складу інших заповідних територій

Фактична площа ПЗФ області

площа, га

шт.

га

шт.

га

шт.

Га

Заповіданість території районів в % від площ району

1.

Бережанський

66113

47

3671,05

6

57,00

47

3614,05

5,47

2.

Борщівський

100587

87

19472,33

26

58,77

87

19413,56

19,30

3.

Бучацький

80212

35

9328,72

11

38,57

35

9290,15

11,58

4.

Гусятинський

101616

26

14453,28

3

1,03

26

14452,25

14,22

5.

Заліщицький

68391

60

17586,71

29

128,98

60

17457,73

25,53

6.

Збаразький

86306

29

4422,97

1

0,04

29

4422,93

5,12

7.

Зборівський

97741

18

4513,05

-

-

18

4513,05

4,62

105

8.

Козівський

69430

15

1461,52

-

-

15

1461,52

2,11

9.

Кременецький

91754

35

9688,01

8

636,9

35

9051,11

9,86

10.

Лановецький

64234

18

2819,12

-

-

18

2819,12

4,46

11.

Монастириський

58815

28

8120,57

7

19,19

28

8101,38

13,77

12.

Підволочиський

83726

22

3450,51

-

-

22

3450,51

13.

Підгаєцький

49638

17

1311,45

3

33,01

17

1278,44

2,58

14.

Теребовлянський

113003

34

3811,44

-

-

34

3811,44

3,37

15.

Тернопільський

74911

24

832,9118

-

-

24

832,9118

1,11

16.

Чортківський

90344

31

5235,60

8

0,14

31

5235,46

5,80

17.

Шумський

83800

35

11878,67

15

847,92

35

11030,75

13,16

18.

м. Тернопіль

5852

10

725,00

-

-

10

725,00

12,39

562

122782,9118

117

1821,5500

562

120961,3618

8,75

Разом:

4,12

У територіальному відношенні найбільше заповідних об’єктів зосереджено в Борщівському (87), Заліщицькому (60), Бережанському (47), Кременецькому (35) Шумському (35), Бучацькому(35) адміністративних районах, що відображено у діаграмі 6: 87

100 90 80

60

70 60

47 35

50

26

40

35

29

32

28 22

18

30

17 19

18

15

35

24 10

20 10

м.Тернопіль

Шумський

Чортківський

Тернопільський

Теребовлянський

Підгаєцький

Підволочиський

Монастириський

Лановецький

Кременецький

Козівський

Зборівський

Збаразький

Заліщицький

Гусятинський

Бучацький

Борщівський

Бережанський

0

Діаграма 5.4.1.5. Кількість заповідних об’єктів в розрізі адміністративних районів (станом на 01.01.2010р.) 106

11030,75 5235,46

725,00

2500

832,91

5000

3811,44

1461,52

3614,05

7500

4422,93

10000

4513,05

12500

9051,11

9290,15

15000

1278,44

17500

3450,51

20000

8101,38

14452,25

22500

2819,12

25000

17457,73

19413,56

У Борщівському, Бучацькому Заліщицькому, Гусятинському, Монастириському, Шумському районах та м. Тернопіль площі заповідних об’єктів складають понад 10 % від площі районів (діаграма 5.4..5.).

м.Тернопіль

Шумський

Чортківський

Тернопільський

Теребовлянський

Підгаєцький

Підволочиський

Монастириський

Лановецький

Кременецький

Козівський

Зборівський

Збаразький

Заліщицький

Гусятинський

Бучацький

Борщівський

Бережанський

0

Діаграма 5.1.4.6. Частка площ заповідних об’єктів у розрізі адміністративних районів (станом на 1.01.2010)

Із загальної площі природно-заповідного фонду області - 9716,7 га надано у користування природно-заповідним установам (без врахування національних природних парків та регіональних ландшафтних парків, де не створені спеціальні адміністрації), що становить 9,2 % від території ПЗФ, і 0,8% від території області (діаграма 5.1.4.7.)

107

Громадяни, яким надані землі у Інші власність і підприємства, Природоохокористування ронні установи установи, 4,60% 9,20% організації Лісогоспо0,75% дарські підприємства Сільськогосподарські 25,52% підприємства 5,50%

Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування 53,15%

Діаграма 5.1.4.7. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за землекористувачами, власниками землі (станом на 1.01.2010р)

Аналіз мережі ПЗФ показав, що близько 75 % територій та об’єктів ПЗФ області площею до 50 га носять острівний локалізований характер і не можуть забезпечити повного збереження генетичного і ландшафтного різноманіття. Головним чином це зумовлено надмірною розораністю земель (розораність області – 61,8 %, а розораність с/г угідь – 80%, розораність ПЗФ – понад 42%), внаслідок чого недостатньо забезпечуються умови територіальної єдності ділянок із природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Розподіл земель територій та об’єктів природнозаповідного фонду за угіддями відображено у наступній діаграмі 5.4.1.8.:

108

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом 2,4%

Відкриті заболочені землі 1,2%

Рілля 41,2% Води 3,1%

Забудовані землі 4,4% Ліси та іншіь лісовкриті площі 38,0% Перелоги 0,2% Інші сільськогосподарські землі 2,1%

Сіножаті 1,2%

Пасовища 5,9%

Багаторічні насадження 0,7%

Діаграма 5.1.4.8. Розподіл земель об’єктів ПЗФ за угіддями (станом на 1.01.2010р).

Частка площ територій та об’єктів окремих категорій в природно-заповідному фонді області нерівномірна. Так, лише на долю природного заповідника, регіональних ландшафтних парків та заказників припадає 98% природнозаповідного фонду, що відображено у діаграмі 5.1.4.9. Зоологічні парки 0,01%

Дендрологічні парки 0,09%

Парки- пам'ятки садовопаркового мистецтва 0,09%

Ботанінчі сади 0,19%

Національні природні парки 5,66%

Природні заповідники 7,75%

Заповідні урочища 0,39%

Пам'ятки природи 0,95%

Заказники 49,85%

Регіональні ландшафтні парки 35,02%

Діаграма 5.1.4.9. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 1.01.2010р) 109

Кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду окремих категорій в природно-заповідному фонді області теж нерівномірна. Так, лише на долю пам’яток природи площею 1165,645 га (0,95% від площі природнозаповідного фонду) припадає 73,3 % усього природно-заповідного фонду області, що відображено у діаграмі 5.1.4.10. Ботанінчі сади Зоологічні 0,5% парки 0,2% Дендрологічні парки 1,6%

Національні природні парки 0,2%

Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва 2,3%

Природні заповідники 0,2% Регіональні ландшафтні парки 0,5%

Заповідні урочища 0,7%

Заказники 20,5%

Пам'ятки природи 73,3%

Діаграма5.1.4.10. Структура мережі природно-заповідного фонду Тернопільської області в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 1.01.2010р.).

110

Фотографії новооголошених об’єктів ПЗФ

Національний природний парк „Кременецькі гори”

Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ступківське джерело»

112

Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Джерело Різдва Пресвятої Богородиці»

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. Є загальновизнаним фактом, що Тернопільська область має значний на загальноукраїнському фоні туристично-рекреаційний потенціал. В області налічується 38 замків і залишків замкових споруд, більше 100 дерев’яних церков, понад 560 природних пам’яток, з яких 34 – загальнодержавного значення, більше 4000 пам’яток історії та культури, 4 санаторії загального оздоровлення, 11 оздоровчих дитячих таборів, а також турбаза “Над Стрипою” в селі Скоморохи Бучацького району, яка працює протягом цілого року. Тернопільщина –один із екологічно найчистіших регіонів України. На її території знаходяться найбільші у світі гіпсові печери та другі у світі – карстові, її територією пролягає унікальний відрізок Дністровського каньйону. В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Збаразький, 113

Кременецько-Почаївський і Бережанський. За кількістю пам’яток архітектури Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом середньовічних замків – перше. В Тернопільській області розташовані релігійні святині відомі всьому християнському світові – Духовний центр Зарваницької Божої Матері та СвятоУспенська Почаївська лавра. За роки незалежності відреставровано, відбудовано та зведено понад сімсот храмів, більше сотні – будується, серед них – майбутній Свято-Троїцький Духовний центр на честь Данила Галицького в м. Тернопіль. Наявність на території Тернопільщини вищезазначених культових об’єктів дозволяє в перспективі розглядати її як центр сакрального туризму. Потенціал природних рекреаційних ресурсів у компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області становить 5,3%, вищий показник мають лише земельні і водні ресурси, причому останні розглядаються рекреацією, як втім і лісові ресурси, потенціал яких в області складає 4,7%. Екологічно чисте повітря, практично всі види лікувальних вод (типу “Моршин”, “Нафтуся”, “Друскінінкай” тощо), цілющі грязі, унікальні методи оздоровлення, в тому числі пивом, складають основу рекреаційної сфери області, яка представлена санаторіями “Збруч” у Гусятині і “Медобори” у с. Конопківка Теребовлянського району. Природні рекреаційні ресурси в Тернопільській області в цілому сприятливі для відпочинку населення і представлені всіма видами: кліматичні, ландшафтні, курортологічні ресурси, ресурси поверхневих вод. Тернопільщина має для розвитку рекреації одні з найкращих в Україні умови: вигідне геополітичне становище та унікальні у європейському і світовому масштабах культурні і природні об’єкти. Окрім того, область належить до тих регіонів України, в яких найбільше у кількісному відношенні пам’яток природи, культури, історії та архітектури, що є в державі. Так, на державному обліку області перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування; з яких 180 - національного значення; 1937 пам’яток історії і мистецтва; близько 1,5 тисячі – археології; 562 об’єкти природно-заповідного фонду, з них: 13 парків пам’яток садово-паркового мистецтва, 9 дендропарків; 27 державних та 136 громадських музеїв, 14 з яких носять звання народних. Кліматичні природні ресурси сприятливі для сезонного відпочинку /весняно-літній період /. Ресурси поверхневих вод включають ріки, струмки, озера та водойми, площа яких становить 19,3 тис. га (1,4 % від території області). Найбільш практичне значення для рекреаційних цілей мають р. Дністер, Збруч, Серет, Стрипа, Золота Липа. Серед озер та водосховищ переважають штучні водойми, які розміщені в долинах річок. Загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення по Тернопільській області складає 207,0 тис. га, або 15% її території. В складі цих ландшафтів переважають лісові території. Потенційна місткість природних ландшафтів складає 446,7 тис. чол., а впорядкованих ландшафтів - 767,3 тис. чол. В межах Тернопільської області виділяють 5 рекреаційних районів: Кременецький 114

(Кременецька зона, Почаївська зона, Крутнівський комплекс, Шумська зелена зона), Бережансько-Бучацький (Бережанська зона, Підгаєцька зона, Бучацька зона, Монастириська зелена зона, Коропецька зона), Чортківський (Теребовлянська зона, Буданів–Чортківська зона, Росохацька зона, Тернопільський комплекс, Хоростківська зелена зона, інші території), Гусятинський ( Гусятинська зона, Скалатська зелена зона, Гримайлівська зелена зона, інші території), Придністровський (Заліщицька зона, Борщівська зона, комплекс Кривче, Мельнице-Подільський комплекс, інші території) відокремлені зони і комплекси (Залозецька зона, Перепельницький комплекс, Зборівська зелена зона, Збаразька зона, Вишневецька зелена зона, Ланівецька зелена зона, Козівська зелена зона, Козлівська зелена зона, Підволочиська зелена зона, Золотниківська зелена зона та інші території). Багато людей бере участь в короткочасному відпочинку – в лісі, коло річки. Найбільше навантаження припадає на ландшафти навколо міст Тернополя, Кременця, Чорткова, Теребовлі. Курортологічні ресурси області базуються на природних джерелах мінеральних вод та сприятливих мікрокліматичних умовах в межах Збручанської, Гусятинської, Бучацької, Скала-Подільської та Теребовлянської курортних рекреаційних зон. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р. за №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” в Тернопільській області до курортних віднесені такі населені пункти: смт. СкалаПодільська Борщівського району, с. Скоморохи Бучацького району, смт. Гусятин Гусятинського району, смт. Микулинці та с. Конопківка Теребовлянського району. Курортологічні ресурси області розташовані в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, де широко поширені прісні мінеральні води. Серед мінеральних вод в області виділяють такі їх типи: без специфічних компонентів і властивостей, сульфідні води і води типу “Нафтуся” , «Моршин» і “Друскинінкай”. На території області діє 6 санаторіїв на 1,2 тис. ліжок, 1 пансіонат на 0,1 тис. ліжок, 2 будинки відпочинку на 0,2 тис. місць, 8 санаторіїв-профілакторіїв на 1,2 тис. ліжок. В них відпочиває щорічно 26-27 тис. чол. З метою збереження у природному стані мальовничих ландшафтів і раціонального використання їх в рекреаційних, науково–пізнавальних та оздоровчих цілях в області станом на 01.01.2010 року створено національний природний парк „Кременецькі гори” площею 6951,2 га, 3 регіональних ландшафтних парки загальною площею 42997,0 га, в т.ч. “Дністровський каньйон” площею 42084 га, “Загребелля” – 630,0 га, і “Зарваницький” площею 283,0 га, підготовлено до Указу президента матеріали для створення національного природного парку „Дністровський каньйон” площею 10829,18 га,

115

5.4.3. Історико-культурна спадщина. Станом на 1 січня 2010 року на території області на державному обліку перебуває 1315 пам’яток архітектури та містобудування, з яких 180 – національного значення. В даний час проходить уточнення переліку об’єктів національного значення та підготовлені пропозиції зміни категорії пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення на категорії національного значення із занесенням їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Виготовлено первинну облікову документацію та подано пропозиції щодо включення до Реєстру 234 нововиявлених об’єкти культурної спадщини та пам’яток архітектури місцевого значення. За звітний період проходила пошукова та аналітична робота щодо формування списку об’єктів культурної спадщини - пам’яток архітектури місцевого значення та щойно виявлених, які запропоновані облдержадміністрацією до переведення у категорію пам’яток архітектури національного значення і занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. На 14 пам’яток архітектури місцевого значення виготовлено паспорти, підготовлено і видано 27 архітектурно-реставраційних завдань на реконструкцію пам’яток архітектури, укладено 48 охоронних договорів з користувачами пам’яток. У Тернопільській області здійснюється відповідна робота щодо збереження та реставрації пам’яток містобудування та архітектури. Не зважаючи на вжиті заходи, невідкладних ремонтно-реставраційних робіт потребують 60 пам’яток містобудування та архітектури, у тому числі 35 національних. Розроблена документація визначення меж історичних ареалів та історико-архітектурних опорних планів для десяти міст та одного селища, що занесені до Списку історичних населених місць України. Межі охоронних зон затверджено для 160 пам’яток (у тому числі 112 національного значення), встановлено охоронні дошки на 112 пам’ятках національного значення. На ремонтно-реставраційні роботи у 2009 році з державного бюджету не було виділено жодних коштів. Враховуючи обмежені можливості державного бюджету, щодо фінансування проведення ремонтно-реставраційних робіт, адміністрацією області здійснюється активний пошук і залучення додаткових джерел фінансування, обсяги яких зростають. Покращення показників провадження суб’єктами господарювання господарської діяльності на об’єктах культурної спадщини найбільш позитивно позначилося на тих пам’ятках, які перебувають у віданні заповідників. В той же час відсутність у 2009 році бюджетного фінансування спричинила виникнення аварійного стану на 2 об’єктах, які до цього перебували у незадовільному – це будинок „Близнюки”, ХУІІІ ст. і музична школа, ХІХ ст. у м. Кременці. На території Тернопільської області утворено і діє один Національний заповідник „Замки Тернопілля” та два Державних історико-архітектурних заповідники, а також нараховується 542 ландшафтних об’єкти природнозаповідного фонду, площа яких становить 116527,16 га. Підготовлено пакет документів та направлено до Кабінету Міністрів України пропозиції про 116

утворення Державних історико-архітектурних заповідників у містах Бучачі та Підгайцях. Сучасний стан об’єктів культурної спадщини області, особливо замків, потребує термінового проведення консервації, реставрації та благоустрою території. З цією метою підготовлено пропозиції до стратегії розвитку туризму і курортів у Тернопільській області. З урахуванням пропозицій депутатів усіх рівнів остаточно відредаговано Перелік пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. До згаданого Переліку увійшли унікальні пам’ятки та ті об’єкти, які перебувають на балансі Національного та двох державних історикоархітектурних заповідників, розташованих в нашій області, а їх утримання та реставрація забезпечені державним фінансуванням. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №210р „Про передачу пам’ятки архітектури та містобудування до сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва” прийнято пропозицію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України і Тернопільської обласної державної адміністрації щодо передачі пам’ятки архітектури та містобудування - Замку Гольських, 1610 р. у м. Чортків Тернопільської області із сфери управління Тернопільської обласної державної адміністрації до сфери управління зазначеного міністерства та на баланс Національного заповідника „Замки Тернопілля”. Виконано благоустрій території замку, ХІУ-ХУІІ ст. та впорядкування паркової зони палацово-паркового комплексу, ХУІІІ ст. у с. Язловець Бучацького району, парку 1880 р. у с. Більче Золоте Борщівського району, парку палацовопаркового комплексу, ХУІІІ ст. у селищі Вишнівець Збаразького району, Замковому парку ХІХ ст. у м. Збараж та низки інших об’єктів розташованих на території Тернопільськрї області. Пам’ятки зазнають руйнувань також і від природного впливу. В результаті природних чинників виник аварійний стан контрфорсів та з’явились значні тріщини північно-західної стіни Старого замку 1540 року у м.Тернопіль, значних руйнувань зазнали оборонні мури замку ХУІІ ст. у с. Сидорів Гусятинського району, замку ХУІІ ст. у селищі Микулинці Теребовлянського району. Руйнуються дощами та вітрами оборонні вежі, мури та будівлі унікального Угорницького монастиря у с. Зеленче Теребовлянського району. А 7 пам’яток архітектури розташовані на територіях, що підтоплюються. Також, природними та техногенними чинниками руйнуються 40 пам’яток археології, з них: руйнуються кар’єрами – 24 пам’ятки, в наслідок підтоплення – 12, в наслідок сільськогосподарських робіт - 4 . * Розділ 5.4.3 підготовлено за даними управління культури та управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадмністарції .

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. В області діє 65 закладів розміщення (готелі, мотелі, кемпінги), 22 оздоровчі заклади (бази відпочинку, табори, санаторії). 117

У 2009 році в області розпочали роботу 5 закладів розміщення: у Гусятині готель «Симфонія», кемпінг «Збруча» у с. Красне Гусятинського району, мотель «Престиж» в Озерній на трасі Тернопіль – Львів, у Підзамочку Бучацького району готель «Мандри» та готель «Яна» у Кременці, а також відпочинковий комплекс «У пані Оксани» у с. Струсів Теребовлянського району на трасі Тернопіль – ІваноФранківськ У планах - спорудження готелів у Ланівцях, Байківцях біля Тернополя, Вишнівчику поблизу Зарваниці, однак, через фінансову кризу, термін введення об’єктів в експлуатацію відтерміновується. З метою висвітлення туристично-рекреаційного потенціалу Тернопільщини та в цілому Західної України, сприяння налагодженню зв’язків із туристичними організаціями інших регіонів та обмін досвідом, просування конкурентноспроможного туристичного продукту на зовнішні ринки 15-17 травня 2009 року в м. Тернопіль у торгово-розважальному центрі «Подоляни» відбулася І Західноукраїнська туристична виставка-фестиваль. На виставковій площі 500 м. кв. було розміщено 55 учасників: заклади харчування та розміщення, санаторнокурортні заклади, страхові компанії, підприємства, що спеціалізуються на виготовленні сувенірної продукції, туристичні видання. Серед іноземних учасників були представники Польщі (Люблінського та Підкарпатського воєводства) і Болгарії. Окремими стендами були представлені 10 областей України. 82 народних умільці із західноукраїнського регіону демонстрували свої вироби та проводили майстер-класи. 24 фольклорних колективи районів області та м. Тернопіль представили своє мистецтво. У рамках виставки-фестивалю також відбулися круглий стіл-нарада «Екскурсійна справа в Україні: проблеми та перспективи»; Міжрегіональна науково-практична конференція «Дністровський каньйон: унікальна територія туризму»; 4 семінари для менеджерів туристичних фірм. Була організована фотовиставка "Тернопілля-туристичне диво України". 15-17.05.було організовано і проведено прес-тур для представників всеукраїнських ЗМІ. 17-19.05. проведено інфотур для представників структурних підрозділів з питань туризму облдержадміністрацій та туристичних фірм України. З метою популяризації туристичного бренду області через Інтернет здійснено реконструкцію web-сторінки “Тернопільщина туристична” «www.ternotour.com.ua». Ведеться постійна робота з підтримки та оновлення WEB-сайту. З метою визначення кращих підприємств і фахівців туриcтичної галузі області у рамках І Західноукраїнської туристичної виставки-фестивалю проведено регіональний професійний конкурс «Тернопільщина туристична». Конкурсна комісія визначила переможців у номінаціях: «Кращий туроператор», «Кращий заклад сервісного обслуговування», «Найгостинніший туристичний заклад харчування», «Кращий бізнес-проект у туристичній галузі».

118

У 2009 році з метою здійснення рекламно-інформаційного забезпечення історико-архітектурного та природного потенціалу області, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій в розбудову туристичної інфраструктури взято участь у таких виставкових заходах:  15-ій Міжнародній туристичній виставці «Україна – Подорожі та туризм/UITT - 2009», (25 – 27.03. у м. Києві у Міжнародному виставковому центрі);  Туристичній виставці «Турмаркет – 2009» у рамках 7-ої Міжнародної асамблеї туристичного бізнесу, яка проходила у м. Одеса 9-12.04.09.;  7-ій всеукраїнській виставці-ярмарку “Українське село запрошує”, яка відбулася на території музею народної архітектури та побуту НАН України у с. Пирогово біля м. Київ 30-31.05.09 року;  Всеукраїнській виставці «Барвиста Україна» (29-30.08.09.);  Міжнародній виставці-ярмарку «Турєвроцентр – Закарпаття - 2009» (1012.09.);  Національній виставці-форумі національного туристичного продукту «Visit Ukraine» (29.09. - 03.10.09.);  Львівському міжнародному форумі індустрії туризму і гостинності (21-23.10.09.);  ІІІ міжрегіональнальній виставці-салоні «Відпочивайте на Полтавщині» (45.12.09.). 25-27 серпня 2009 року взято участь у семінарі на тему «Підтримка державного управління та органів місцевого самоврядування України в планування розвитку туризму в п’яти пріоритетних площинах: туристичний продукт, людські ресурси, інфраструктура, маркетинг та організаційна підтримка», який відбувся у м. Львів 25-27 серпня у рамках програми Польської закордонної допомоги МЗС Республіки Польща у 2009 році. За сприяння головного управління здійснювалося замовлення та придбання рекламно-презентаційної продукції: сувенірів та друкованих видань. У рамках І Західноукраїнської туристичної виставки-фестивалю відбулися 4 семінари для менеджерів туристичних фірм: «Літо в Болгарії» (організатор ПП «Десадмі» м.Чернівці), «Літо -2009» (організатор – туристична фірма «Баваріятур» м. Львів), «Сучасний стан туристичної галузі Криму» (організатор – СМП «Крим»), «Характеристика основних туристичних маршрутів Тернопільської області» (організатор – ПП «Оксамит-КЛ». З урахуванням попиту на внутрішньому туристичному ринку пріоритетною є участь у створенні туристично-екскурсійного потенціалу у Бережанському, Борщівському і Кременецькому районах. З урахуванням наявного природнорекреаційного потенціалу пріоритет віддаватиметься розвитку туристичнорекреаційної інфраструктури у Бучацькому, Гусятинському, Шумському районах; 119

розбудові туристичної інфраструктури у Збаразькому, Монастириському, Підволочиському і Підгаєцькому районах. В області сприятливі умови для розвитку туристичної індустрії: історикокультурна спадщина, природні та людські ресурси. Проте, цей потенціал не використовується туристами в достатній мірі, так як матеріально-технічна база туристично-рекреаційних об'єктів не відповідає сучасним вимогам і потребує значних капіталовкладень для переоснащення та модернізації. Перешкодами на шляху до перетворення туристичної сфери області у сучасну галузь економіки є: недостатній розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, реконструкція та будівництво закладів розміщення туристів різних стандартів (готелів, мотелів, кемпінгів), відсутність індустрії відпочинку та розваг (за винятком м. Тернопіль); не облаштовані місця короткочасного відпочинку туристів, незадовільний стан доріг, відсутність під’їздів до багатьох популярних туристичних об’єктів; незадовільний стан більшості пам’яток культурної спадщини, не розроблені дієві програми їх збереження та пристосування для потреб туристів; недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами, не існує взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку рекреації у регіоні; відсутність системного рекламного та інформаційного забезпечення, а також лобіювання потреб області на державному рівні. На заваді стоїть відсутність повноцінної регіональної політики розвитку туризму. Низьким є рівень забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо об’єктів туризму). Для того, щоб туристично-рекреаційна галузь області зайняла належне їй місце в економічному господарстві краю необхідна стабільна економічна ситуація, достатнє фінансування, а також організаційна та структурна визначеність у керівних органах галузі. * Розділ 5.4.4 підготовлено за даними Головного управління з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту Тернопільської облдержадмністарції

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь На території області знаходиться місто обласного підпорядкування Тернопіль, 17 міст районного значення, 17 селищ міського типу і 1023 сільський населений пункт. Відповідно функціонує Тернопільська міська рада, 17 районних, 17 селищних та 580 сільських рад. Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2010 року складає 1382,4 тис.га, з них 1049,1 тис.га або 76 відсотків займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. 120

Структура угідь земельного фонду області.

Сільськогосподарські угіддя; 1049,1 тис.га; 76%

Інші угіддя; 333,3 тис.га; 24%

Рисунок 6.1.1.1 Структура угідь земельного фондуТернопільськоїобласті Із загальної площі області 1382,4 тис.га сільськогосподарські підприємства фактично використовують 30% території, або 420 тис.га, громадяни – 42% (577,7 тис.га), лісогосподарські підприємства – 11% (150,6 тис.га), інші землекористувачі – 17% (234,1 тис.га), з них 189,5 тис.га це землі державної власності, які не надані у власність та користування.

121

Структура земельного фонду області в розрізі власників землі та землекористувачів. 45 42 40

35 30 30

25

20 17 15 11 10

5

0 Сільськогосподарські підприємства

Громадяни

Лісогосподарські підприємства

Інші землекористувачі

Рисунок 6.1.1.3 Структура земельного фонду області в розрізі власників землі та землекористувачів У користуванні 821 сільськогосподарському підприємстві перебуває 420 тис.га земель або 30% від загальної площі області, в тому числі: в 22 колективних с.г.підприємствах залишається ще 2,4 тис.га, в 12 кооперативах - 1,8 тис.га, у 231 сільськогосподарському товаристві – 235,2 тис.га, в 313 інших недержавних сільськогосподарських підприємствах (ПАП, ПОП та інші) – 155,2 тис.га, в 158 державних с.г.підприємствах – 15,4 тис.га, і в 8 міжгосподарських підприємствах – 8,8 тис.га. В структурі сільськогосподарських підприємств за звітний період відбулися значні зміни. Так протягом 2009 року ліквідовано та виведено з Єдиного державного реєстру 3 «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств. Станом на 01.01.2010 року в області їх ще нараховується 22. Роботи по ліквідації «залишкових» колективних сільськогосподарських підприємств продовжуються і надалі. Землі, які обліковувались за згаданими господарствами, в межах повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, переведені в землі запасу. В загальному кількість недержавних сільськогосподарських підприємств зменшилась на 6, проте їх площа збільшилася до 11 тис.га. Такий рух відбувся фактично в кожному районі області, по причині згортання їх виробничої діяльності, або створення нових і укрупнення уже існуючих підприємств за 122

рахунок укладанням нових договорів оренди, в основному з громадянами власниками земельних часток (паїв). У власності і користуванні громадян перебуває 577,7 тис.га земель (42% від території області), в т.ч. для ведення фермерських господарств – 67,3 тис.га, товарного сільськогосподарського виробництва – 213,1 тис.га, для ведення особистого селянського господарства – 170,1 тис.га, ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель – 47,8 тис.га, для садівництва і городництва – 5,6 тис.га, гаражного будівництва – 0,1 тис.га, для сінокосіння та випасання худоби – 73,2 тис.га, для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,5 тис.га. Кількість фермерських господарств, у власності і користуванні яких перебуває 67,3 тис.га земель, збільшилась на 87, проте площа зменшилась на 0,9 тис.га. На звітну дату в області функціонує 1164 фермерських господарств в постійному користуванні, яких перебуває 8,8 тис.га земель, в приватній власності – 1,8 тис.га, в тимчасовому користуванні – на правах оренди – 56,7 тис.га земель. В користуванні закладів, установ і організацій знаходиться 6,8 тис.га земель. Підприємства промисловості, транспорту і зв’язку займають територію площею 25,2 тис.га. Площа земель зайнятих підприємствами, організаціями, установами, навчальними закладами міністерства оборони на сьогоднішній день складає 1,1 тис.га. Площа сільськогосподарських угідь на звітну дату зменшилась на 0,6 тис. гектарів і складає 1049,1 тис.га (76%) території області. Зменшення відбулось в результаті переводу в несільськогосподарські угіддя - 0,3 тис.га в польові дороги між земельними частками (паями), 0,2 тис.га в ліси та інші лісовкриті землі (зміни відбулись за рахунок вилучення з активного сільськогосподарського використання і консервації сільськогосподарських угідь з деградованими та малопродуктивними грунтами (Бучацький район), та за результатами проведення землевпорядних робіт з оновлення планово-картографічного матеріалів та державного земельного кадастру у Шумському районі), 0,1 тис.га у забудовані землі за результатами проведення інвентаризації земель населених пунктів, оформлення свого права власності громадянами для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та надання для інших цілей. В результаті трансформації 0,6 тис.га перелогів в ріллю, їх площа на звітну дату складає 6,7 тис.га, а площа ріллі, з врахуванням змін, становить – 854,1 тис.га (61,8%). Площа багаторічних насаджень збільшилась на 0,1 тис.га і складає 15,1 тис.га (посадка садів згідно відповідних проектів на території Борщівського району). Під час розробки проектів організації території та поділу земельних масивів на земельні частки (паї), проведення робіт з оновлення планово-картографічних матеріалів встановлено, що частина сіножатей (0,4 тис.га) фактично 123

використовуються як пасовища чи рілля та 0,3 тис.га перейшло в польові дороги, а тому їх площа зменшилась і становить 28 тис.га. Збільшення площі пасовищ пройшло за рахунок переводу з сіножатей 0,2 тис.га. Названі зміни в складі сільськогосподарських угідь підтверджені технічною документацією з переведення еродованих та малопродуктивних орних земель в кормові угіддя та відповідними актами обстеження земель в натурі, які погоджені та затверджені районними державними адміністраціями, також наявними затвердженими матеріалами інвентаризації земель, в результаті чого були внесені відповідні зміни. Площа лісових та деревно-чагарникових насаджень збільшилась на 0,2 тис.га і складає 200,7 тис.га, в тому числі полезахисних лісосмуг 1,2 тис.га. Загальна лісистість області з врахуванням усіх захисних насаджень складає 14,5%. Під забудованими землями зайнято 62,2 тис.га (4,5%), болотами – 5,6 (0,4%). Територія суші складає 98,6% від загальної площі області. Під водою зайнято 19,4 тис.га (1,4%), в тому числі під озерами, ставками та штучними водосховищами – 10,6 тис.га. Протягом 2009 року в зв’язку з змінами, що відбувались на підставі проектів землеустрою, відбулись незначні зміни в угіддях забудованих земель. Із земель резервного фонду надано в користування 0,4 тис.га новоствореним агро - формуванням, які утворились на базі колишніх сільськогосподарських підприємств і громадянам 33,2 тис.га для:  індивідуального житлового будівництва – 0,7 тис.га,  ведення особистого селянського господарства – 27,7 тис.га,  для створення громадських пасовищ – 3,7 тис.га,  інших цілей – 1,1 тис.га. Передано у спільну власність попереднім землекористувачам у розмірі сумарної площі земельних часток (паїв) – 5,5 тис.га. Надано іншим установам та організаціям 3,3 тис.га. Не наданими залишилось 14,9 тис.га земель резервного фонду. Із земель державного запасу у власність і постійне користування надано: 1. громадянам для:  особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування житлових та господарських будівель - 60,0 тис.га,  колективного та індивідуального садівництва – 0,9 тис.га,  інших цілей – 1,3 тис.га. 2. сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, установам та організаціям – 0,7 тис.га. 3. іншим підприємствам, установам і організаціям – 0,7 тис.га. Крім цього надано в тимчасове користування на умовах оренди: 1. громадянам для :  фермерського господарства – 0,9 тис.га, 124

 городництва - 1,8 тис.га,  сінокосіння та випасу худоби – 10,1 тис.га,  інших цілей – 3,4 тис.га. 2.сільськогосподарським кооперативам, підсобним сільським господарствам, підприємствам, установам та організаціям – 3,1 тис.га 3. попереднім землекористувачам або їх правонаступникам - 1,6 тис.га 4. іншим підприємствам, установам і організаціям – 4,5 тис.га. Залишилось земель запасу не наданих у власність і користування площею 107,9 тис.га. В порівнянні з минулим роком площа сільських населених пунктів, міст і селищ не змінилась і відповідно складає 303,6 тис.га, 19,2 тис.га і 12,0 тис.га земель. Для здійснення підприємницької діяльності на умовах оренди протягом року, відведено 0,2 тис.га земель, з них 0,1 тис.га відведено промисловим підприємствам та 0,1 тис. га земель відведено для інших потреб, в основному для комерційних цілей. Найбільше впродовж року було відведено в Бучацькому – 53 га (ТзОВ «Бучацький цукровий завод»), м. Тернополі - 27 га (ТОВ «Бігтур», ТОВ «Житло», ОСББ «Надзбручанка», ОСББ «Магія затишку», ТОВ «Забудівник Академії» та інш.), Теребовлянському – 23 га (ТзОВ «Тернопільський деревообробний комбінат», ТзОВ «Інститут управління конфліктними ситуаціями»), Тернопільському – 16 га (ТБФ «Карітас», ТзОВ «Консалтингова група «Аенсвальт Індастрі», ТОВ «Укрмедіа») та Козівському районах - 12 га земель («МБ Проект»,ТзОВ «Бутван-Нова», учбово – виробниче підприємство «Скорпіон»). Впродовж року підприємствами, організаціями та установами до земель запасу повернуто 0,1 тис.га земель наданих для несільськогосподарських потреб в постійне користування. Найбільше таких земель повернуто в Кременецькому - 23 га, Теребовлянському та Тернопільському районах - 20 га. Згідно прийнятих рішень сільськими, селищними та міськими радами громадянами області приватизовано 172,1 тис.га земель (93 %). На ці землі громадянам видано 102,3 тис. державних актів, що становить лише 28,7% від загальної кількості громадян, які приватизували земельні ділянки згідно рішень. Впродовж 2008 р. землевпорядними організаціями виготовлено 19,6 тис. державних актів на земельні ділянки. Загальна площа осушених земель складає 165,6 тис.га, з них із закритим дренажем 151,4 тис.га. Впродовж року в результаті проведення інвентаризації відбулось зменшення осушених земель на 20,7 га по Лановецькій міській раді, в зв’язку із списанням основних меліоративних фондів і переведення осушених земель в не меліоровані угіддя. Крім цього, відбулась і трансформація осушених сільськогосподарських угідь з одного виду в інший, тому їх площа на сьогоднішній день складає: рілля - 134 тис.га, перелоги – 0,6 тис.га., сіножаті - 7,1 тис.га, пасовища - 21,9 тис.га. 125

В процесі реформування земельних відносин землі державної власності зменшились до 568 тис.га (41%), а землі приватної власності збільшились на 4,9 тис.га. Збільшення відбулися за рахунок оформлення свого права власності як громадянами так і юридичними особами. Відповідно до цього площа приватної власності складає 807,4 тис.га (58%). Колективна власність становить 7,0 тис.га (1%).

Розподіл земель в області по формах власності.

Колективна власність; 7,0 тис.га; 1%

Приватна власність; 807,4 тис.га; 58%

Державна власність; 568,0 тис.га; 41%

Рисунок 6.1.1.5 Розподіл земель населених пунктів в Тернопільській областіпо формах власності станом на 01.01.2010 р. Станом на 01.01.2010 р. в області нараховується 34 тис. громадян, які вийшли з членів сільськогосподарських підприємств і одноосібно ведуть товарне сільськогосподарське виробництво на площі 64,2 тис.га, що становить понад 10,6% від загальної розпайованої площі сільськогосподарських угідь. В області в 2009 році продано 194 земельних ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 46,31 га, вартістю 11940,29 тис.грн. Від продажу земельних ділянок станом на 01.01.2010 року в місцеві та державний бюджети поступило, відповідно, 10608,25 тис.грн. та 1178,72 тис.грн. Продано на земельних торгах 4 вільних земельних ділянки для спорудження об’єктів нерухомого майна площею 0,27 га вартістю 348,47 тис.грн. Крім того, відбувся продаж права оренди 6 земельних ділянок (м.Тернопіль) загальною площею – 1,87 га вартістю 1,1 млн.грн. Проведено державну землевпорядну експертизу 1440 одиниць землевпорядної документації, виготовленої різними суб’єктами підприємницької діяльності. 126

Динаміка структури земельного фонду області Таблиця6.1.1.1 2000 Основні види угідь

Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогоспода рські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

Всього, тис.га

2005

% до загальної площі терито рії

Всього, тис.га

2006

% до загальної площі терито рії

Всьо го, тис.га

2007

% до загальної Всьоплощі го, тис.га території

2009

2008

% до загальної площі терито рії

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

1382,4

100

1382,4

100

1382,4

100

1382,4

100

1382,4

100

1382,4

100

1055,4

76,3

1053,7

76,2

1052,7

76,2

1952,0

76,2

1050,7

76,2

1049,1

75,9

198,4

14,3

199,2

14,4

199,9

14,5

200,4

14,5

200,5

14,5

200,7

14,5

61,9

4,5

61,4

4,4

61,2

4,4

61,2

4,4

61,7

4,4

62,2

4,5

5,0

0,4

5,2

0,4

5,4

0,4

5,4

0,4

5,6

0,4

5,6

0,4

17,8

1,3

18,0

1,3

18,1

1,3

18,1

1,3

18,0

1,3

18,0

1,3

24,5

1,8

25,4

1,8

25,6

1,8

25,8

1,9

26,5

1,9

27,4

2,0

1363,0

98,6

1362,9

98,6

1362,9

98,6

1363,0

98,6

1363,0

98,6

1363,0

98,6

19,4

1,4

19,5

1,4

19,5

1,4

19,5

1,4

19,4

1,4

19,4

1,4

6.1.2. Деградація земель Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів. Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 3 0 до 50 – 90,9 тис.га, від 50 до 70 – 41,8 тис.га і більше 70 – 14,3 тис.га. За час здійснення земельної реформи за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі. Приведення кількості використання орних земель до природоохоронно-безпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується внаслідок передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок. В області за останні 6 років (2004-2009 рр.) відновлено (рекультивовано) 29,0 га порушених земель, на що освоєно майже 1 млн.грн. у Козівському, Шумському, Бучацькому, Заліщицькому і Теребовлянському районах. Протягом 2005-2009 років виведено деградованих земель з інтенсивного використання на площі 6710,0 га. У 2009 році завершено роботи по рекультивації порушених земель у Бучацькому районі (роботи розпочаті у 2008 році) – 1,5 га вартістю біля 100 тис.грн. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.1.2.1 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 -

2005 3,040

2006 2,600

2007 0,679

2008 0,350

2009 0,04

-

0,22 3,040 -

0,19 2,600 -

0,05 0,679 -

0,02 0,350 -

0,003 0,04 -

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів. Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м3 ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля. Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5 (42 тис.га). Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання. Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га. Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га. Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському та Підгаєцькому районах. Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони. Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних.

129

Порушення та рекультивація земель Таблиця6.2.1 Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 3,38 0,24 1,51 0,11 -

2005 2,11 0,15 0,88 0,064 0,0047 0,00034

2006 2,06 0,15 0,82 0,06 0,0045 0,00033

2007 2,06 0,15 0,82 0,06 0,0055 0,0004

2008 2,02 0,15 0,82 0,06 0,0017 0,00012

2009 2,07 0,15 0,79 0,057 0,0025 0,00018

6.3.Якість грунтів 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Спостереження за станом ґрунтів здійснює лабораторія Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість». По класах якості бальної оцінки за агрохімічними показниками ґрунтів І, ІІ та ІІІ класів, а саме: дуже високої якості та високої якості в області немає, IV-го класу підвищеної якості по бальній оцінці від 61 до 70 є лише 1,8%, середньої якості V і VI класів від 51 до 60 та від 41 до 50 балів відповідно є 38%. Низької якості VII та VIII класів від 31 до 40 балів та від 21 до 30 балів відповідно є 58%, решта ґрунтів дуже низької якості та непридатні для сільськогосподарського використання. Середній бал складає 39 по стобальній оціночній шкалі. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення виражено в таблиці 6.3.1. Наріжним показником родючості і якості ґрунтів є вміст гумусу, який в середньому по області становить 3,18%. За роки незалежності помітна тенденція до його зниження в наших ґрунтах. За останні 10 років зменшення його пройшло в середньому на 0,04%. Причинами є знищення поголів’я ВРХ, що призвело до значного скорочення виробництва органічних добрив і відповідно їх внесення в ґрунт. Коли в 1985-1990рр. вносили по 12,3т на гектар ріллі, то зараз вноситься лише по 0,5т/га. Дуже великі втрати гумусу приводять до виснаження ґрунтів. Для того, щоб поповнити та підняти його вміст в ґрунтах на 0,1%, потрібно 15 років вносити по 8-10т/га органічних добрив. Коливання по виносу рухомих форм фосфору та калію можна збалансувати внесенням підвищених доз мінеральних добрив. Актуальним залишається розкислення ґрунтів. По результатах агрохімпаспортизації в області нараховується 132,8тис.га кислих ґрунтів, які потребують першочергового вапнування. Планувалося щорічно проводити вапнування на площі 40тис.га, а фактично вапнується в 10 разів менше. Обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючлсті грунтів і якості продукції "Облдержродючість" щорічно проводиться суцільна агрохімічна паспортизація земель різних форм власності. По даним дослідженням дається повна агрохімічна характеристика ґрунтів. Крім того, проводяться дослідження ґрунтів на вміст залишкових кількостей пестицидів і солей важких металів, які негативно впливають на якість сільськогосподарської продукції. За 2009 рік досліджено 102,8 тис.га землі, з яких відібрано 1581 пробу і проаналізовано на вміст токсичних елементів. 130

Забруднення ґрунтів солями важких металів і залишковими кількостями пестицидів вище гранично-допустимих концентрацій не виявлено. На предмет забруднення радіонуклідами ґрунтів в минулому році обстежено чотири райони, а саме: Борщівський 30,58тис.га, Бучацький 31,19тис.га, Гусятинський 0,108тис.га та Чортківський 41,01тис.га. Всього в області обстежено 102,8тис.га, в тому числі ріллі 102,4тис.га, лук і пасовищ 0,2тис.га та багаторічних насаджень 0.3тис,га. По забрудненню радіонуклідами цезію-137 обстежені землі поділяються наступним чином: до 0,5Кі/км2 86,4тис.га, від 0,5 до 1Кі/км2 15,7тис.га, решта 0,7тис.га має незначне перевищення більше 1Кі/км2. Всі землі Тернопілля придатні для вирощування сільськогосподарської продукції без обмежень. Центром «Облдержродючість» на 2010 рік заплановано провести агрохімічну паспортизацію земель в трьох районах області, а саме Лановецькому – 28,8тис.га., Підволочиському – 43,1тис.га та Тернопільському – 31,2тис.га. Всього даний захід виконати на площі 103, 1тис.га. На даний час спеціалістами центру виконано наступні обсяги робіт: проведено обстеження на площі 43,4 тис.га, відібрано 5,3 тис.штук ґрунтових зразків та виконано 38,2 тис.шт. аналізів. З них 0,860 на токсикологічні дослідження, 0,681тис. аналізів на визначення вмісту важких металів та 0,801тис. аналізів на радіологічні дослідження. Решту аналізів виконано по інших показниках, які є обов’язковими до внесення їх в агрохімічний паспорт поля. 6.3.2. Забруднення грунтів Для проведення постійного радіоекологічного моніторингу в області закладено 35 контрольних ділянок, якими охоплено всі грунтово-кліматичні зони, найважливіші типи грунтів та сільськогосподарські угіддя. 33 контрольні ділянки закладені на сільськогосподарських угіддях господарств, які знаходяться в обробітку. Дві контрольні ділянки закладені в дендропарках; в селі Гермаківка Борщівського району та місті Хоросткові Гусятинського району. 20 контрольних ділянок закладено в південних районах, які піддалися частковому радіоактивному забрудненню. Всі контрольні ділянки мають геодезичну прив'язку на місцевості. Систематичне спостереження на цих ділянках ведеться з 1982 року. В 2009 році на радіологічне забруднення обстежувались усі 35 контрольних ділянок. Під час відбору грунтових і рослинних зразків було проведено заміри потужності експозиційної дози гамма-випромінювання за допомогою радіометра СРП68-01. Підвищений рівень експозиційної дози (гамма-фону) зафіксовано на 24 і 25 контрольних ділянках, що знаходяться в Заліщицькому районі в с.Винятинці. В 2009 році було відібрано 35 грунтових зразків і 61 зразок рослинної продукції, в яких проводилось дослідження на ступінь забруднення радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90. За даними обстеження 2009 року за вмістом цезію-137 та стронцію-90 всі райони області, на яких закладені контрольні ділянки, можна віднести до умовно чистих (до 131

1Кі/км2). Однак підвищений вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 мають південні райони області, особливо Заліщицький район с.Винятинці щільність забруднення радіонуклідами становить більше 1Кі/км2. За ступенем забрудненості вони відносяться до четвертої зони (зони посиленого радіологічного контролю). На забруднених полях необхідно проводити комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що значно знижує надходження радіоактивних речовин у продукцію. До агрохімічних заходів, що суттєво зменшують корене надходження радіонуклідів з грунту в рослини, слід віднести внесення підвищених доз органічних і фосфорно-калійних мінеральних добрив, вапнування кислих грунтів повною нормою меліоранту за гідролітичною кислотністю. Нагромадження цезію-137 та стронцію-90 в урожаї сільськогосподарських культур залежить від щільності забруднення радіонуклідами грунту. В цілому вміст радіонуклідів в рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів (ДР-2006). В умовах нашої області практично можна вирощувати всі районовані культури та їх сорти по загальноприйнятих технологіях. Всі види робіт в землеробстві можна проводити без обмежень згідно прийнятих технологій для нашої грунтово-кліматичної зони. При дослідженні зразків ґрунту в лабораторних умовах на предмет забруднення їх пестицидами та солями важких металів перевищень ГДК не виявлено.

132

Таблиця 6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення станом на 1.01.2010р. непридатні землі

IX клас 11-20

X клас нижче 10

Бал

дуже низької якості

Обстежена площа, тис.га

підвищеної якості

1

Бережанський

15,40

30

-

-

-

-

-

-

0,2

1,30

0,9

5,84

6,1

39,61

7,2

46,75

1,0

6,49

-

-

2

Борщівський

30,60

35

-

-

-

-

0,5

1,63

1,2

3,92

5,3

17,32

14,6

47,71

8,5

27,78

0,5

1,63

-

-

3

Бучацький

31,20

37

-

-

-

-

0,3

0,96

1,9

6,09

6,6

21,15

15,8

50,64

6,3

20,19

0,3

0,96

-

-

4

Гусятинський

42,30

44

-

-

-

-

1,3

3,07

8,5

20,09

19,0

44,92

11,7

27,66

1,7

4,02

0,1

0,24

-

-

5

Заліщицький

24,50

36

-

-

-

-

-

-

1,0

4,08

4,0

16,33

14,5

59,18

4,6

18,78

0,4

1,63

-

-

6

Збаразький

25,60

40

-

-

-

-

1,0

3,91

4,4

17,19

3,9

15,23

12,1

47,27

4,2

16,41

-

-

-

-

7

Зборівський

37,40

34

-

-

-

-

-

-

0,2

0,53

4,7

12,57

23,3

62,30

9,0

24,06

0,2

0,53

-

-

8

Козівський

31,50

35

-

-

-

-

0,1

0,32

1,0

3,17

4,2

13,33

18,0

57,14

8,0

25,40

0,2

0,63

-

-

9

Кременецький

34,60

31

-

-

-

-

0,2

0,58

0,6

1,73

2,3

6,65

14,3

41,33

14,9

43,06

2,3

6,65

-

-

10

Ланівецький

36,60

47

-

-

-

-

1,1

3,01

14,4

39,34

13,4

36,61

7,2

19,67

0,50

1,37

-

-

-

-

18,20

26

-

-

-

-

-

-

0,1

0,55

0,1

0,55

3,5

19,23

10,3

56,59

4,1

22,5 3

0,1

0,5 5

43,10

50

-

-

-

-

2,1

4,87

21,0

48,72

14,0

32,48

5,6

12,99

0,4

0,93

-

-

-

-

№ п/ п

11 12

Райони

Монастириськи й Підволочиськи й

дуже високої якості I клас більше 90

II клас 81-90

середньої якості

IV клас 61-70

V клас 51-60

низької якості

VI клас 41-50

VII клас 31-40

VIII клас 21-30

площа , га

%

площа , га

%

пло ща, га

%

площ а, га

%

пло ща, га

%

площа , га

%

площ а, га

%

площа , га

%

площа , га

%

13

Підгаєцький

11,80

29

-

-

-

-

-

-

-

-

0,3

2,54

4,9

41,53

5,7

48,31

0,9

7,63

-

-

14

Теребовлянськ ий

47,80

42

-

-

-

-

0,9

1,88

9,8

20,50

13,5

28,24

20,8

43,51

2,8

5,86

-

-

-

-

15

Тернопільський

26,90

43

-

-

-

-

0,9

3,35

6,6

24,54

6,4

23,79

11,1

41,26

1,9

7,06

-

-

-

-

16

Чортківський

41,00

41

-

-

-

-

0,3

0,73

3,2

7,80

17,1

41,71

19,2

46,83

1,1

2,68

0,1

0,24

-

-

17

Шумський

27,50

40

-

-

-

-

0,5

1,82

4,6

16,73

7,5

27,27

10,0

36,36

4,7

17,09

0,2

0,73

-

-

По області

526,0

39

-

-

-

-

9,2

1,75

78,7

14,96

123,2

23,42

212,7

40,44

91,8

17,45

10,3

1,96

0,1

0,0 2

Таблиця 6.3.2 ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ солями важких металів і залишковими кількостями пестицидів

1

2

Район

3

ГДК, мг/кг

Населений пункт, господарство, де було виявлено перевищення ГДК

Область

Вміст забруднювача мг/кг

Кількість проб, штук

Ступінь забруднення

Вид забруднювача

станом на 1.01.2010р.

11

12

Проаналізовано

з них містять ЗКП

З них із вмістом вище ГДК

4

5

6

7

8

9

10

602 602 734 734 245 245

-

не виявл.

не виявл.

0,02 2,52 0,02 2,84 0,07 2,47

0,20 7,8 0,23 7,13 0,23 7,46

0,63 18,37 0,77 22,31 0,55 12,99

3,0 30 3,0 30 3,0 30

-

246

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

246

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

295

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

295

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

104

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

104

не виявл.

не виявл.

-

-

-

0,1

-

мін

сердн

макс

Важкі метали Cd Pb Cd Pb Cd Pb

Бучацький Тернопільська

Чортківський Борщівський

не виявл. не виявл. не виявл. не виявл.

Залишкові кількості пестицидів ДДТ з метаболітами ГХЦГ сума ізомерів ДДТ з метаболітами ГХЦГ сума ізомерів ДДТ з метаболітами ГХЦГ сума ізомерів

Бучацький

Тернопільська

Чортківський

Борщівський

6.4. Охорона земель Програма розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 2007-2015 роки, яка розроблена Головним управлінням Держкомзему у Тернопільській області затверджена рішенням обласної ради від 31.12.2007 № 264 передбачає здійснення заходів з охорони земель. На сьогодні розробляються і опрацьовуються вихідні позиції для розробки програми суто з охорони земельних ресурсів в області на 2009-2018 роки. Одним із основних заходів цього проекту програми є захист від водної ерозії та проведення рекультивації відпрацьованих земель. Протягом 2007-2008 років в області за бюджетні кошти рекультивовано 7,2 га відпрацьованих кар’єрних виробок віднесених до земель запасу. З них: в межах Бриківської і Кордишівської сільських рад Шумського району – 4,7 га; в межах Глинської і Таурівської сільських рад Козівського району – 2,5 га. Протягом 2009 року в області за кошти місцевих бюджетів рекультивовано 2,5 га відпрацьованих кар’єрних розробок віднесених до земель запасу, а саме на територіях Зубрецької - 1,5 га та Озерянської – 1,0 га сільських рад Бучацького району. За виконані роботи в поточному році оплачено 48,2 тис. грн. Крім цього, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» завершено виготовлення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Порохівської сільської ради Бучацького району на площу 1,2 га, а також продовжувались роботи по розробленню аналогічної проектної документації на території Вістрянської сільської ради Монастириського району на площу 1,0 га. Загальна вартість проектно-вишукувальних робіт становить 42,6 тис.грн. Роботи по технічній рекультивації порушених земельних ділянок планується розпочати в 2010 році. В поточному році продовжувались заплановані роботи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту сільськогосподарських земель від водної ерозії на території Ценівської та Потіцької сільських рад Козівського району. Виконано робіт на суму 319,3 тис.грн. В цьому напрямку, на замовлення Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, ВАТ «Тернопільводпроект» розроблено проектну документацію на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд на території Кордишівської сільської ради Шумського району. Загальна кошторисна вартість будівництва складає 369,2 тис. грн. Роботи планується розпочати в 2010 році. Також в 2009 році проводились вишукувальні роботи на виконання аналогічних заходів на території Скомороської сільської ради Бучацького району. Орієнтовна вартість проектно-вишукувальних робіт становить 50 тис.грн. Обсяги рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних земель в розрізі районів входять до складу програми розвитку земельних відносин в області на 2007-2015 роки.

6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Законодавство України про охорону довкілля базується на Конституції України, а основи законодавства України за цим напрямом складаються з наступних законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про охорону земель», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про екологічну експертизу», «Про захист рослин», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про забезпечення санітарного та епідемічного стану населення», «Про меліорацію земель», «Про пестициди і агрохімікати», «Про відходи», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами». Правове регулювання екологічних відносин частково здійснюється положеннями наступних кодифікованих законодавчих актів: Господарський кодекс України, Земельний кодексом України, Водний кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодексом України про надра, Лісовий кодекс України. Поряд з вище переліченими основними законодавчими актами правове регулювання екологічних відносин здійснюють Кримінальний кодекс України і Кодекс України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких присутні норми, які встановлюють відповідальність за екологічні правопорушення і екологічний вандалізм. У цих документах визначено склад екологічного правопорушення: шкода здоров'ю і майну громадян; протиправність, причинний зв'язок між протиправністю і заподіяною шкодою; наявність вини або її відсутність внаслідок джерела підвищеної екологічної небезпеки. Разом з тим, слід відзначити про те, що існує певна недосконалість у регулюванні екологічних відносин, що потребує удосконалення правового механізму, в тому числі шляхом: - збільшення розмірів штрафних санкцій передбачених положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення порушень вимог екологічного законодавства України, при цьому необхідно визначити порядок їх автоматичного збільшення враховуючи рівень інфляції, тощо; - внесення змін до положень Земельного кодексу України в частині використання окремих категорій земель з урахуванням вимог екологічного законодавства України (землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення); - передбачення конкретних нормативів у сфері охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; 136

-

визначення правових положень щодо урахування результату громадських обговорень, як важливого фактору при зміні цільового призначення земельних ділянок із земель природно-заповідного, оздоровчого та іншого природоохоронного призначення);

7. НАДРА 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази В інтегральному природно-ресурсному потенціалі Тернопільської області мінеральні ресурси стоять на п’ятому місці – після земельних, водних, лісових і природно-рекреаційних. На підставі матеріалів інвентаризації, здійсненої землевпорядною службою, станом на 1.01.2000 р. в Тернопільській області нараховується 780 кар’єрів та виробок корисних копалин, 264 з яких знаходиться на Державному балансі запасів. Станом на 01.01.2010 року Тернопільським територіальним відділом Геоінформ взято на облік 360 родовищ і проявів корисних копалин, експлуатуються 114 родовища. Аналіз даних приведених в табл. 7.1.1. показує, що наявні в області потужності по виробництву основних видів будівельних матеріалів в умовах загальної кризи у промисловості завантажені далеко не повністю і на даний час цілком забезпечені запасами мінеральної сировини, зокрема, сировиною для виробництва будівельних матеріалів. Розробка родовищ корисних копалин проводиться в залежності від матеріальнотехнічної забезпеченості надрокористувачів, що призводить до непланомірного видобування мінеральної сировини і несвоєчасного проведення всіх інших видів робіт. На багатьох родовищах корисних копалин неякісно проводяться розкривні роботи. Родючий шар ґрунту не знімається, або знімається не на повну потужність, переміщується у відвали разом з підстилаючими породами, а на родовищах цегельної сировини йде у виробництво цегли Надрокористувачами незадовільно ведеться робота по поверненню відпрацьованих земель. Мають місце відхилення від існуючого порядку відведення й обліку земельних ділянок для розробки надр. Відведені земельні ділянки дуже часто не відмежовані на місцевості, що створює передумови для самовільного захоплення земель. В багатьох випадках при розробці надр просування фронту робіт стало неможливим, оскільки в межах затверджених гірничих відводів розпайовано землі та видано Державні акти на право постійного користування землею. В загальному плані Тернопільська область не відзначається особливою різноманітністю та величиною запасів мінеральної сировини порівняно з іншими областями України. Специфіка наявного тут комплексу родовищ корисних копалин визначилась розташуванням області в межах Волино – Подільської плити Східно – Європейської платформи із її потужним осадовим чохлом та глибоко зануреним кристалічним фундаментом. Із цих причин всі корисні копалини області мають осадове походження. Це в основному сировина для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничої, хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному вапняки, крейда, 137

гіпси), незначні запаси паливно – енергетичної сировини (переважно торф, буре вугілля), мінеральні води тощо. Мінерально - сировинна база Таблиця 7.1.1.1 № п/п

Загальна кількість родовищ

Види корисних копалин

13

Пісковик будівельний Пісковик облицювальний Доломіт Вапняк будівельний Вапняк карбот.сировина Вапняк пиляний Крейда Гіпс Травертин Пісок Глина бентонітова Суглинок, глина (цег.сир.) Торф

14

Пісчано-гравійна сум.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2010р.

2008 р. 22

2009 р. 22

2008 р. 5

2009 р. 6

тис.куб.м.

5,0

10975

3

3

7

6

тис.куб.м.

2,0

6330

1 37

1 37

1 21

1 19

тис.куб.м. тис.куб.м.

95 7,0

6252 62440

15

15

3

6

тис.т.

0

551731

2 5 6 5 38 1

2 5 6 5 40 1

0 2 1 0 20 0

0 1 1 0 25 0

тис.куб.м. тис.т. тис.т. тис.куб.м. тис.куб.м. тис.т.

0 5,0 4,0 0 225,0 0

5437 12580 29759 28 64423 426

102

102

52

55

тис.куб.м.

140,0

8073

76

76

1

1

млн.т.

15,0

26,3

10

10

1

1

тис.куб.м.

0

7114

Використання надр Таблиця 7.1.1.2 № п/п

Загальна кількість кар`єрів та розробок

Наявність документації гірничий земельний відвід відвід

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано 2009р. га

1

2

3

4

5

6

7

8

1

780

79

41

139

2100,0

785,0

2,5

7.2. Система моніторингу геологічного середовища. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. В гідрогеологічному відношенні Тернопільська область відноситься до Волино – Подільського артезіанського басейну, розташованого на південно – західній околиці Східно – Європейської платформи. В межах області підземні води мають широке розповсюдження і є основними джерелами водопостачання населення і підприємств, зона прісних підземних вод приурочена до верхньої (до 100 м) тріщинуватої зони тортону, сенонтурону і глибше залягаючи порід палеозою. Запаси прісних підземних вод по області за якісними та кількісними характеристиками при сучасних обсягах 138

видобутку можна вважати достатніми. В більш глибоких горизонтах розповсюджені мінералізовані води. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Тернопільської області складають близько 1623,6 тис. м3/добу. Із зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 334,3 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 83,37 тис. м3/добу або 24,9 %. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. На даний час родовища прісних підземних вод використовуються, в основному, суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють централізоване водопостачання населення та промисловий розлив води, підприємствами промисловості - для технічнопобутових потреб. Найнижчий процент ліцензованого надрокористування в області питного водопостачання склався на комунальних підприємствах з-за складного фінансового становища та зносу основних засобів. За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина не займає провідного місця в Україні, але тут протягом останніх десятиліть відкриті і використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей: мінеральні води типу „Нафтуся”(аналогічні Трускавецьким водам), сульфідні води, води високої мінералізації, придатні для використання в бальнеологічних цілях. Вивчені запаси мінеральних вод типу „Нафтуся” м. Сатанів та смт. Гусятин, загальні прогнозні ресурси вод типу „Нафтуся” складають 947 куб. м./добу і є забезпеченими при існуючій сумі опадів у джерельних стоках. Родовищ термальних вод, придатних для промислового використання, на території області на даний час не знайдено. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Відповідно до вищенаведеного геолого - географічного положення можна виділити ряд екзогенних процесів, що мають місце на території області у її сучасному стані та беруть участь у формуванні родовищ корисних копалин. Це, в основному, фізико – хімічні (вивітрювання, хімічне руйнування, карст, вимивання тощо), гідродинамічні (фільтрація, ерозія, змив, абразія) та еолові (вітрова корозія, навівання) процеси. З ендогенних, враховуючи порівняно стабільний тектонічний стан Українського кристалічного щита, частиною якого є Волино – Подільська плита, можна виділити тектонічні коливальні процеси, що проявляються в піднятті території області. При цьому середня швидкість сучасних піднять території складає 1-4 мм/рік та максимальних значень досягає в районі Кременецького горбогір'я. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 7.2.2.1 №

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

Карст Зсуви Просідання

13800 20 -

100 ділянок 250 -

<4 <1 -

з/п

1 2 3

139

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території Тернопільської області здійснює західна інспекція Державного геологічного контролю Мінприроди України. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Держуправлінням у 2009 році видано 28 погоджень (екологічних карток) для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Промислові відходи в області утворюються на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудівної, легкої промисловості і внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту. Згідно з даними статистичної звітності “1-небезпечні відходи” за 2009 рік в області утворилось – 11140,325 тон токсичних відходів, з них використано - 11054,782 т, знешкоджено – 2,592 т, накопичено на 1.01.2010р. – 126,704 т, в тому числі по районах: Район Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Кременецький Козівський

Кількість, т 2,446 0,353 19,535 17,424 0,234 10,100 0,515 0,907

Район Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький Теребовлянський Тернопільський Чортківський Шумський м. Тернопіль

Кількість, т 0,303 0,131 0,115 0,080 0,932 1,618 4,567 0,052 67,392

Утворення та накопичення відходів різних класів небезпеки у 2009 році відображено в таблиці 8.1.1. В місті Тернополі відсутній полігон для зберігання промислових відходів. Промислові відходи, що не мають подальшого збуту або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств. На 2009 рік видано дозволи на розміщення відходів на власних територіях, за попереднім погодженням з органами СЕС, для 220 підприємств області. Показники утворення відходів у динаміці за 2007-2009 роки наведені в таблиці 8.1.2.

140

8.2. Поводження з відходами ( збирання, зберігання, утилізація та видалення) В області ведуться реєстри обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів. У відповідності до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003р. № 157 у районних адміністраціях призначено відповідальних за ведення вищезгаданих реєстрів. У 2009 році до Держуправління на затвердження надійшла 31 реєстрова карта об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2008 р. До реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів за 2008 р. внесено 18 об’єктів. Мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами та здійснюють їх збір з наступною відправкою в місця утилізації: -МП „Альфа” (відпрацьовані люмінесцентні лампи); -ТОВ „Промснаб-Тернопіль” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів); -ДП „Тернопільвторкольормет” (відпрацьовані батареї свинцево-кислотних акумуляторів); -ПП „Фортуна” (відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів, цілі чи розламані; відпрацьовані нікель-кадмієві акумулятори). Динаміка поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки наведена в таблиці 8.2.1. Для видалення побутових відходів у 1022 населених пунктах області існує 838 сміттєзвалищ. Деякі сміттєзвалища обслуговують 2-3 населених пункти. За даними управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації в області експлуатується 28 сміттєзвалищ і 1 полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 86,55 га, на які щорічно вивозиться близько 760 тис. м3 відходів. На даний час погоджено 32 паспорти місць видалення відходів. Питання щодо виділення коштів на виготовлення паспортів місць видалення відходів органами місцевого самоврядування інших населених пунктів області не вирішується. У стадії вирішення питання щодо виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комплекс для м. Тернополя. Інформація про кількість місць видалення відходів наведені в таблиці 8.2.2. На території області спеціалізовані підприємства або полігони утилізації, зберігання, знешкодження та поховання токсичних відходів, відходів об’єктів оборонної діяльності відсутні. Через відсутність коштів не проводяться роботи по облаштуванню нових сміттєзвалищ, порушуються правила експлуатації діючих сміттєзвалищ, на більшості діючих сміттєзвалищ не виконуються технологічні процеси при утилізації твердих побутових відходів. У 2009 році на територію Тернопільської області небезпечні відходи не імпортувалися. Протягом 2009 року силами ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та згідно договору від 20.10.2009р. б/н між ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та SARPI Dabrova 141

Gornicza /42-523 Польща, Даброва Горніца, вул. Коксовіца, 16/ з території області вивезено на знешкодження майже 70 т непридатних та заборонених до використання пестицидів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 416,026 тис.грн. та за кошти державного фонду охорони навколишнього природного середовища. За наявності дозволу Держуправліня на здійснення операцій з безпечного збирання, перезатарювання непридатних пестицидів та агрохімікатів та їх вивезення з території складів Тернопільської області було організовано перезатарення у пластикові ємності та вивезено для знешкодження в Польщу непридатні пестициди, які зберігались на території Бучацького, Гусятинського, Зборівського, Кременецького, Підволочиського районів. Операції поводження з непридатними пестицидами та агрохімікатами протягом 2009 року наведені в таблиці 8.2.3.

Сміттєзвалище м. Тернополя у с. Малашівці Зборівського району

142

Сміттєзвалище м. Тернополя у с. Малашівці Зборівського району

Стихійне сміттєзвалище м. Тернопіль вул. Микулинецька 143

Байківецьке сільське сміттєзвалище

Бережанське міське сміттєзвалище 144

Стихійне сміттєзвалище біля с. Лозова Тернопільського району 8.3. Використання відходів як вторинної сировини У Тернопільській області спостерігається низький рівень використання відходів як вторинної сировини. На даний час на території області є лише 22 підприємства, які займаються збиранням, заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини. Перелік суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини поданий в таблиці. № з/п

Найменування юридичної особи

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

1

2

4

5

1. 1 ТзОВ „Техсервіс”

м.Тернопіль в.Подільська,5А

Вид господарської діяльності

6

АБ№201757 Збирання, заготівля окремих видів відходів як 06.01.2005вторсировини 06.01.2010 (склобою, макулатури )

145

2. 1 ВАТ 0 „Тернопільголов

м.Тернопіль

АА№871821

в.Промислова,20

06.11.2004-

постач” 3. 1 1

Кооперативне заготівельнопромислове підприємство Бережанського райСТ

4. 1 Борщівське райСТ 2

06.11.2009 м.Бережани

АА№871912

в.Шевченка,136

03.01.200503.01.2010

м.Борщів

АА№871913

в.Шевченка,21

24.01.200524.01.2010

5. 1КП „Заготівельник” 3 Тернопільської облспоживспілки

6. 1 Заготівельно4виробничий комбінат Тернопільського райСТ 7. 1 5

Приватний підприємець

м.Тернопіль

АА№871930

в.Гайова,32

06.01.200506.01.2010

м.Тернопіль в.Бродівська,47

в.Подільська,5А

06.01.2005-

Тернопільський

вул. Січових Стрільців, 2/21

10. 1 Коопзаготпром 7 Збаразького райСТ

(макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

(склобою)

06.01.2010

с. Петриків

Заготівельновиробниче об’єднання Монастириського райСТ

(макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

(макулатури,склобою, відходів полімерних, 24.01.2005гумових, у т.ч. зношених 24.01.2010 шин,матеріалів текстильних вторинних)

АА№871937

р-н

9. 1 6

(макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

АА№871931

м.Тернопіль

Володченков Вячеслав Юрійович 8. ТОВ „Град Світлий”

(макулатури)

АВ№298557

(макулатури,склобою, відходів полімерних, 22.12.2006гумових, у т.ч. зношених 22.12.2011 шин,матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари)

м.Монастириська АА№871950 в.Шевченка,9

27.01.200527.01.2010

м.Збараж

АА№871951

в.Кн.Ольги,11

27.01.2005-

146

(макулатури, склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч.

11. 1 Коопзаготпром 8Заліщицького райСТ

27.01.2010

зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

м.Заліщики

АА№871953

в.Стефаника,17

27.01.2005-

(макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

27.01.2010

12. 1 Підволочиське смт.Підволочиськ АА№871954 (макулатури,склобою, 9Коопзаготоб’єднання відходів в.Академіка 27.01.2004полімерних,гумових, у т.ч. Павлова,6 27.01.2010 зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) 13. 2 0

Заготівельновиробниче госпрозрахункове підприємство „Гермес” Бучацького райСТ

14. 2Коопзаготоб’єднання 1Чортківського райСТ

м.Бучач

АА№871955

в.Галицька,153

27.01.200527.01.2010

м.Чортків

АА№871956

в.Залізнична,87

27.01.200527.01.2010

15. 2 Підгаєцьке 2Коопзаготоб’єднання

м.Підгайці

АА№871957

в.Галицька,29А

27.01.200527.01.2010

16. 2 Заготівельно3виробничий комбінат „Почаїв” Почаївського райСТ 17. 2 4

Об’єднання заготівельновиробничих підприємств Гусятинського райСТ

18. 2 Заготівельно5виробничий комбінат Кременецького райСТ

м. Почаїв

АА№871958

в.Лосятинська,23

27.01.200527.01.2010

смт.Гусятин

АА№871959

в.Б.Лепкого,36

27.01.200527.01.2010

м. Кременець

АА№871960

в.С.Петлюри,28

27.01.200527.01.2010

147

(макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних) (макулатури,склобою, відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних)

19. 2 Теребовлянський 6 ринок

м. Теребовля

АБ№103009

(макулатури, склобою,

в.Таращука,7

17.03.2005-

відходів полімерних,гумових, у т.ч. зношених шин, матеріалів текстильних вторинних)

райСТ

20. 2 Кооперативно7виробничо-торговозакупівельне підприємство Козівського райСТ 21. 2 8

Приватний підприємець Кручко Євгенія Павлівна

22.

17.03.2010

м.Козова в.Стефаника,1

АБ№103010 (макулатури,склобою,відход ів полімерних,гумових, у 17.03.2005т.ч. зношених 17.03.2010 шин,матеріалів текстильних вторинних)

м.Тернопіль

АБ№103153

в.Живова,18/21

19.05.2005-

(відходів полімерних)

19.05.2010

ДП Державної м.Тернопіль АВ№115381 компанії з утилізації вул.Гайова,8 22.04.2006відходів як вторинної юр. адреса – 22.04.2011 сировини «Укрекокомресурси» м. Київ Кабінету Міністрів Кловський узвіз,4 України

(макулатури,склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у т.ч. зношених шин,матеріалів текстильних вторинних, використаної металевої тари)

Впродовж 2009р. за даними головного управління статистики було утворено 2639,9 тис.т відходів як вторинної сировини. Обсяги використання даного виду відходів у 2009р. – 1531,0 тис.т, що складає 58% до обсягів утворення. Динаміка використання відходів на території області як вторинної сировини наведена в таблиці 8.3.1. 8.4. Транскордонне перевезення відходів Протягом 2009 року, за наявності дозволу Держуправліня на здійснення операцій з безпечного збирання, перезатарювання непридатних пестицидів та агрохімікатів та їх вивезення з території складів Тернопільської області, силами ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та згідно договору між ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” та SARPI Dabrova Gornicza /42-523 Польща, Даброва Горніца, вул. Коксовіца, 16/ з території області вивезено на знешкодження майже 70 т непридатних та заборонених до використання пестицидів за кошти обласного та державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

148

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, удосконалення економічного механізму справляння зборів за їх розміщення та відповідно до статті 31 Закону України „Про відходи” та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218 держуправління погоджує ліміти на утворення та розміщення відходів на території суб’єктів господарювання для подальшої передачі утворених відходів підприємствам, які мають відповідні ліцензії у сфері поводження з відходами.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки На території Тернопільської області знаходиться 10 екологічно-небезпечних об’єкти. До потенційних хімічно-небезпечних об’єктів Тернопільщини належать підприємства, які використовують холодильні установки, охолоджувачем в яких є речовина гостронаправленої дії – аміак. Таких об’єктів налічується – 15. Одне підприємство – ДКП „Тернопільський водоканал” має три склади скрапленого хлору, де зберігається 6,5 т речовини. Осередками забруднення, які існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля та здоров′я людей є 25 складів непридатних, та заборонених до використання пестицидів, де станом на 01.01.2010р. їх зберігається 78,077 т. Аварій техногенного походження у 2009 р. в області не зафіксовано. За даними управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стан радіаційної ситуації на території Тернопільської області оцінювався за результатами спостережень пунктів мережі спостереження і лабораторного контролю обласного центру з гідрометеорології, розташованих в Бережанах, Тернополі, Чорткові та Кременці. На всіх пунктах рівні гамма-фону не перевищували природного. Максимальні значення потужності експозиційної дози гамма- випромінювання на протязі 2009 року були наступні: м. Кременець – 12 мкР/год, м. Тернопіль – 17 мкР/год, м. Бережани – 13 мкР/год, м. Чортків – 16 мкР/год. Державне регулювання безпеки у сфері використання ядерної енергії та державний нагляд за дотриманням законодавства, норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки на території Тернопільської області здійснює Північно-західна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України. 149

На сьогоднішній день близько 130 суб'єктів господарювання Тернопільської області використовують джерела іонізуючого випромінювання (далі – ДІВ). Особливістю регіону є використання переважної частки ДІВ в медицині, що використовуються в рентгенівській, радіонуклідній діагностиці та променевій терапії. Медичні установи складають понад 90% серед суб’єктів, що проваджують діяльність з використання ДІВ. У Тернопільській області суб'єктами господарювання використовуються радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання: - Тернопільський обласний комунальний клінічний онкологічний диспансер – 4 шт. - Тернопільське державне авіаційне підприємство „Універсал-Авіа” - 13 шт. - Тернопільський обласний комунальний краєзнавчий музей – 190 шт. - ВАТ „Тернопільський радіозавод „Оріон” – 264 шт. - Гусятинська газокомпресорна станція – 37 шт. - Обласна комунальна фізіотерапевтична лікарня реабілітації – 1 шт. Окрім того, понад 120 суб'єктами господарювання у сфері використання ядерної енергії (ДІВ) застосовуються генеруючі ДІВ з загальною кількістю понад 520 одиниць. У 2009 році Північно-західною Держінспекцією з ядерної та радіаційної безпеки було видано 12 ліцензій, переоформлено 1 ліцензію. Створення Державного Регістру джерел іонізуючого випромінювання та проведення Державної інвентаризації ДІВ дозволило значною мірою зменшити імовірність здійснення діяльності з використання ДІВ без контролю з боку держави. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку До списку 10 підприємств, що становлять підвищену екологічну небезпеку належать: 1.Чортківське виробниче управління водопровідно–каналізаційного господарства /м. Чортків, вул. Сонячна, 7/: - скидання недостатньо очищених зворотних вод – 595 тис. м3. 2. МКП “Добробут” /м. Бережани, вул. Лепких, 44/: - скидання неочищених зворотних вод – 242 тис. м3. 3. Борщівська ЖЕД-1, м. Борщів, вул. Гніздовського, 2: - скидання неочищених зворотних вод – 141 тис. м3. 4. КП „Зборівводоканал”, м. Зборів, вул. Козацька, 3: - скидання неочищених зворотних вод – 80 тис. м3. 5. КП „Міськводгосп”, м. Кременець, вул. Осовиця, 12: - скидання недостатньо очищених зворотних вод – 323 тис. м3. 6. Теребовлянський комбінат комунальних підприємств /м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 63/: - скидання недостатньо очищених зворотних вод – 145 тис. м3. 7. ЗАТ “Агропродукт”, /с. Росохач Чортківського району/: - не звітував. 150

8. Полігон твердих побутових відходів м. Тернополя /с. Малашівці, Зборівського району/, полігон розташований в другій зоні санітарної охорони водозабору “В. Івачівський” м. Тернополя. - накопичення відходів – 11312,319 тис.м3. 9. Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів /м. Тернопіль, вул. Козацька, 19/: - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 6884,744 т. 10. Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів: - викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 2259,968 т. 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забрудненя територій Стан радіаційної ситуації на території області щоденно оцінювався за результатами спостережень пунктами мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) обласного центру з гідрометеорології, розташованими у містах Бережани, Кременець, Тернопіль, Чортків. У 2009 році спостереження за радіаційним станом виконувались регулярно та якісно. На всіх пунктах МСЛК рівні гамма-фону не перевищували природного. Радіаційна ситуація протягом року піддавалась природнім змінам звичайного річного циклу: гамма-фон - з незначним підвищенням у весняно-літній період і зниженням - в осінньо-зимовий. Обласною, міською, районними санітарно-епідеміологічними станціями проведено вибіркові дослідження радіоактивності харчових продуктів, питної води, будівельних матеріалів, об’єктів довкілля, особливо на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи:

Вид продукції М’ясо і м’ясопродукти Риба і рибопродукти Молоко і молокопродукти Овочі Дикоростучі ягоди і гриби Питна вода Будівельні матеріали Інше Всього

Кількість досліджень в т.ч. у зоні посиленого по області радіоекологічного контролю 243 67 147 46 447 242 1778 341 122 33 206 38 35 12 1407 254 4385 1033

Перевищень допустимого рівня радіонуклідів в досліджених взірцях зовнішнього середовища не виявлено. 151

На виконання рішення обласної ради від 25.02.2009 №151 щодо моніторингу стану Малашовецького сміттєзвалища в Зборівському районі спеціалістами Зборівської райсанепідемстанції здійснено 27 дозиметричних обстежень згаданого сміттєзвалища і прилеглих територій. У жодному випадку перевищень допустимих рівнів радіоактивності чи природного фону не виявлено. У зоні посиленого радіоекологічного контролю також не виявлено територій з рівнем гама-фону, небезпечним для здоров’я населення. Організаціями, що підпорядковані головному управлінню ветеринарної медицини в області протягом 2009 року проведено 6302 радіологічних дослідження. Аналіз результатів радіологічних досліджень показує, що потужність дози гаммавипромінювання в середньому за рік по області в порівнянні з минулим роком зменшилась і становить 13,05 мкр/год. Зменшення дози гамма-випромінювання відмічається в усіх контрольних пунктах області, а також у місті Тернополі, або утримується на рівні минулого року. Концентрація радіонукліду цезію-137 в грубих, соковитих та концентрованих кормах, а також м’ясі та молоці сільськогосподарських тварин зменшилася на 0,2-0,6%, або залишається незмінною проти минулого року. Найбільш відчутне зменшення активності цього радіонукліду наявне в грубих кормах, силосах, молоці, коренеплодах та концентрованих кормах, де його вміст знизився на 0,4-0,6%. Вміст стронцію-90 у більшості видів кормів та продукції сільськогосподарського виробництва частково зменшився на 0,5-0,7%. Найбільш відчутний спад активності цього радіонукліду (на 1,8-2,3%) відмічається в кістках, що пояснюється раннім забоєм великої рогатої худоби та значним зменшенням терміну відгодівлі в свинарстві. На підставі результатів радіологічних досліджень в загальному по області за 2009 рік можна зробити висновок про стабільність вмісту радіонукліду цезію-137 та стронцію-90 в усіх видах кормів і продукції сільськогосподарського виробництва, або наявність незначної тенденція до їхнього зменшення. 9.3.2. Радіоактивні відходи З метою забезпечення захисту населення та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів (РАВ), на виконання Закону України „Про поводження з радіоактивними відходами”, розпорядження голови облдержадміністрації від 24.02.2007 №87 в області було організовано та проведено 3-ю державну інвентаризацію радіоактивних відходів. Також із використанням засобів вимірювальної техніки іонізуючого випромінювання проведено перевірку на наявність РАВ на підприємствах, в організаціях і установах, які могли використовувати джерела іонізуючого випромінювання у своїй діяльності, але в даний час є недіючими, ліквідованими, чи працюючими частково. Наявність РАВ виявлено на 3 об’єктах (ВАТ „Тернопільський радіозавод „Оріон”, обласний краєзнавчий музей, Гусятинська газокомпресорна станція): закриті джерела іонізуючого випромінювання, що переведені до РАВ в кількості 513 одиниць, сумарною активністю 8,4∙107 Бк. Матеріали інвентаризації передано до Львівського 152

міжобласного спецкомбінату Укр. ДО „Радон” та Північно-Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України для вжиття заходів реагування. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в області У 2009 році у всіх категоріях господарств досягнуто стабільного розвитку. Валовий збір основних сільськогосподарських культур складає: Всього зернових і зернобобових (вкл. кукурудзу) – 1573,9 тис. т; пшениця – 839,9 тис. т; ячмінь – 364,2 тис. т; кукурудза на зерно – 305,4 тис. т; цукрові буряки – 1208,7 тис. т; ріпак-всього – 156,8 тис. т; картопля – 915,8 тис. т; овочі – 188,3 тис. т. Найбільшу питому вагу в структурі виробництва зернових у 2009 році займала пшениця - (53%), ячмінь – 23% та кукурудза – 19%. Овочевої продукції у 2009 році зібрали на 8 % менше, ніж у 2008 році, в основному за рахунок зменшення урожайності із 216 до 203 ц з 1 га. У сільськогосподарських підприємствах площі збирання овочів відкритого ґрунту проти 2008 року зменшились і становили 764 га, з яких 279 га знаходились у Тернопільському, 155 га – у Бережанському районах. Основними виробниками овочів на Тернопільщині є господарства населення, якими у 2009 році вироблено 94% овочевих культур у загальному обсязі їх валового збору. У порівнянні з 2008 роком в області збільшилось на 16% виробництво картоплі за рахунок збільшення врожайності на 23 центнери. Головними товаровиробниками картоплі в краї залишаються також господарства населення, на долю яких припадає 97% цієї культури. У 2009 році зменшилося виробництво цукрових буряків на 14%. Таке зменшення відбулося за рахунок скорочення посівних площ на 4,6 тис. га, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 1,4 тис. га, у населення – 3,2 тис. га. Урожайність цукристих за цей період в усіх категоріях господарств знизилась на 11 ц і становила 320 ц з одного гектара. На Тернопільщині продовжують збільшувати площу посіву ріпаку і у 2009 році, вона склала 71,9 тис. га. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Одним з найважливіших і наявних у кожному господарстві ресурсів підвищення родючості ґрунтів є органічні добрива, завдяки яким до ґрунту надходить 35-45% елементів живлення. Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно щорічно вносити по 13,3 т/га. 153

Основним органічним добривом є гній, в одній тонні якого міститься 9-12 кг поживних речовин, з них 4-5 кг азоту, 1-2 кг фосфору і 4-5 кг калію. Скорочення поголів’я тварин в останні роки обумовило зниження отримання гною. Для підвищення ефективності наявного гною необхідно зменшити втрати, ширше використовувати підстилкові матеріали, підвищувати якість гною шляхом недопущення втрат при зберіганні, дотримання технологій застосування. Важливим джерелом поповнення вмісту органічної речовини в ґрунті є солома. Коефіцієнт гуміфікації її в 1,5-2 рази, а іноді і більше, ніж зеленоукісних решток. Але солома злакових культур містить лише 0,5% азоту, в той час як мікроорганізмам потрібно 1,5-2% азоту загальної маси рослинних решток, тому вони вбирають його з ґрунту, що несприятливо впливає на живлення наступних культур. Цьому запобігають внесенням при заробці соломи 7-10 кг азотних добрив або 6-8 т рідкого гною чи гноївки на 1т соломи. При внесенні 4 т/га соломи в грунт надходить органічної речовини – 3200 кг, азоту - 14-22 кг, фосфору - 3-7 кг, калію - 22-55 кг, кальцію - 9-37 кг, магнію - 2-7 кг, а також мікроелементи. Важливим заходом підвищення родючості ґрунтів, особливо на віддалених полях, поряд із соломою є застосування сидеральних культур, що теж не потребує значних затрат. Використовувати сидерати доцільно на площах, що розміщені далеко від тваринницьких ферм або які в даний час не обробляються і заросли бур’янами. Застосування сидератів значно дешевше використання гною на таких полях. Сидерація є багатофакторним агрозаходом інтенсивного землеробства, позитивно впливаючи на ґрунт, рослини і навколишнє середовище. Вона має комплексний вплив. До переваг сидератів слід також віднести їх здатність знижувати забур’яненість полів та зменшувати кількість патогенних мікроорганізмів. Для сидерації використовують переважно бобові культури: люпин, буркун, еспарцет. Певні переваги мають озимий та ярий ріпак, олійна редька, як культура з досить невеликою нормою висіву. Доцільне також використання посіву озимого жита, особливо на кислих бідних ґрунтах. Крім того, посіви жита добре розпушують важкі ґрунти. Найбільш економічно вигідна в наших умовах в якості сидеральної культури редька олійна за високе нагромадження біомаси ( більше 320 ц/га) і короткий вегетаційний період (55-60 днів), що дає можливість застосовувати поукісні посіви, а пізніше висівати озимі зернові. Сидерацію застосовують, переважно, у вигляді підсівної або післяжнивної культури. Поряд з органічними добривами на відтворення родючості і підвищення продуктивності ґрунтів в значній мірі впливають мінеральні добрива. За багатьма науковими і виробничими даними їх вклад у приріст урожайності досягає 50%. На сучасному етапі розвитку рослинництва при недостатній кількості органічних добрив тільки за допомогою мінеральних добрив можна формувати високі врожаї, підвищуючи у ґрунті позитивний баланс поживних речовин. Ринкова економіка внесла свої корективи у застосування мінеральних добрив. При існуючому диспаритеті цін на міндобрива і сільськогосподарську продукцію 154

вносити високі дози мінеральних добрив стало вкрай важливим. Тому їх застосовування має базуватися на реальному економічному ефекті. З цією метою пропонується така концепція їх застосування: 1. Мінеральні добрива вносяться тільки під ті культури, які забезпечують максимальну віддачу і максимальний економічний ефект. 2. Дози добрив оптимізуються залежно від агрохімічної характеристики ґрунту, визначеної в результаті агрохімічної паспортизації земель і, або, діагностики мінерального живлення рослин. 3. Добрива вносять таким способом, який забезпечить максимальну окупність одиниці діючої речовини приростом урожаю. 4. Дози, строки і способи внесення добрив оптимізуються залежно від рівня удобреності та біологічних особливостей попередника (строки і способи внесення органічних добрив, здатність фіксувати азот повітря). 5. При застосуванні міндобрив надавати перевагу внесенню їх на ґрунтах, що мають кращі водно-фізичні властивості, на яких проведено вапнування. 6. Мінеральні добрива дають найвищу віддачу в комплексі із захистом рослин від бур’янів, хвороб і шкідників на полях з високою культурою землеробства. Таблиця10.2.1 Загальна посівна площа, тис. га

2000

2005

2006

2007

2008

2009

563,2

391,5

393,4

414,9

483,6

479,1

368,6

Мінеральні добрива Всього внесено в поживних речовин, тис. ц у тому числі: азотних, тис. ц

113,6

258,9

378

386,6

536

78,9

161,9

227,3

220

326,8

фосфорних, тис. ц

18,1

46,2

71,2

72,7

96,5

калійних, тис. ц азотно-фосфорнокалійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі

16,6

50,8

79,5

93,9

112,7

-

-

-

-

-

162,8

295,9

351,9

358,7

445,7

238,9 60,9 68,9 238,9 395,1

29

76

88

86

92

82,5

Внесено на 1 га, кг

20

66

95

93

120

77,0

у тому азотних, кг

14

41

57

53

73

фосфорних, кг

3

12

18

17,5

22

калійних, кг азотнофосфорнокалійних, кг

3

12,9

20

22,6

25

-

-

-

-

-

числі:

49,9 12,7 14,4 49,9

Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовин, тис. т Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

858,5

281,6

274,7

223,7

258,9

14,5

7,6

7

6,6

5,2

3,3

2

1,8

1,6

1,1

1,3

1,5

0,7

0,7

0,5

0,5

0,5

155

233,6 6,1

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві Шкідливі організми загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту і розвитку. Система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним проведенням комплексу заходів. Концепція системи захисту рослин передбачає завчасне планування заходів. Для інформації про можливу чисельність шкідників та розвиток хвороб окремих культур використовують матеріали прогнозів, які розробляють обласні та районні інспекції захисту рослин. Важливою передумовою одержання високих врожаїв є чисті від бур’янів посіви. Для забезпечення повного контролювання сходів бур’янів при їх розтягнутому періоді масової появи, необхідно широко застосовувати системи послідовних обприскувань посівів досходовими та посходовими гербіцидами і їх баковими композиціями. Нарощування виробництва основних видів продукції рослинництва досягатиметься шляхом здійснення заходів безпечного та раціонального використання хімічних та біологічних засобів захисту рослин та зменшенні чисельності шкідливих організмів у рослинництві, для зменшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та сільськогосподарської продукції. Раціональне та безпечне застосування засобів захисту рослин здійснюється відповідно до Закону України «Про захист рослин» та Закону України «Про пестициди і агрохімікати». Зростання чисельності та шкідливості шкідників, висока забур’яненість посівів, інтенсивний розвиток та розповсюдження хвороб істотно погіршують фітосанітарний стан посівів і завдають значних збитків у сільськогосподарському виробництві. На протязі поточного року відбувалось зростання чисельності та шкідливості хвороб і шкідників в посівах озимих та ярих зернових культур, тому зросли обсяги застосування хімічних засобів захисту. Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в області становили 1367,3 тис. га (в перерахунку на 1 слід) в тому числі: проти шкідників (в т. ч. мишовидні гризуни) – 394,8 тис. га; проти хвороб – 285,3 тис. га; проти бур’янів – 660,9 тис. га; проведено десикацію сільськогосподарських культур – 15,5 тис. га. Обсяги робіт хімічним методом становлять 1356,5 тис. га, біологічним –10,8 тис. га. Витрати хімічних засобів захисту рослин становлять 928,2 тонн, біологічних –7,8 тонн. Завантаженість пестицидами на 1 га складає 0,68 кг.

156

Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.3.1 2000

2005

2006

2007

2008

2009

0,3

0,43

0,61

0,83

1,05

0,936

Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га

513,2

763

818,3

1260

1544,6

Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

0,58

0,56

0,74

0,66

0,68

Витрати засобів захисту рослин, тис. т

1367,3

0,68

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області Підприємствами і організаціями області всіх видів економічної діяльності за 2009р. на виробничо-експлуатаційні і комунально-побутові потреби використано 738,6 тис.т паливно-енергетичних ресурсів (в перерахунку на умовне паливо), що на 64,2 тис.у.п. (на 8,0%) менше, ніж у 2008р.,у т.ч. котельно-пічного палива – 370 тис.у.п. (на11,5% менше); теплоенергії – 1162,1 тис.Гкал (на 8,3% менше) та електроенергії 516,3 мин.кВт.год. (на1,2% більше).

Рисунок 11.1.1. Динаміка споживання електричної енергії по Тернопільській областіза 2005 - 2009 роки, млн.кВт.год. 157

Рисунок 11.1.3. Динаміка споживання природного газу по Тернопільській області за 2005 - 2009 роки, млн. м куб. У структурі паливних ресурсів області, що використовуються в якості котельнопічного палива, провідне місце займав газ природний – 91,2%. Питома вага кам’яного вугілля становила 6,2%, дров для опалення – 0,5%. В порівнянні з 2008р. використання газу природного і кам’яного вугілля зменшилось на11,4% і 15,5%. Вагому частину (81,5%) виробничого споживання котельно-пічного палива використали теплові електростанції для виробництва і відпуску електро- і тепло енергії. Незначну частку (16,8%) палива підприємствами використано безпосередньо на виробництво продукції. Ще одна структурна складова виробничого споживання котельно-пічного палива - це витрати палива, як сировини і на не паливні потреби, зокрема, за 2009р. витрачено 571 т у.п., у т.ч.442 т кокосу та напівкоксу з кам’яного вугілля, 80 т мазуту топкового та 20 тис.м3 газу природного. 158

Частка промисловості у споживанні котельно-пічного палива, тепло енергії та електроенергії складає відповідно 78,8%, 69,5%, 57,8% загального обсягу витрат, сільського господарства, мисливства. Лісового господарства – 3,4%, 1,2%, 7,0%, діяльності транспорту та зв’язку – 1,6%, 2,1%, 5,5%, будівництва – 1,0%, 0,5%, 3,4%. Серед промислових підприємств доля підприємств переробної промисловості становить 51,7% загального споживання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: палива 47,6% (176,7 тис.т у.п.), теплоенергії – 68,4% (794,8 тис.Гкал), електроенергії – 40,4% (208,5 млн.кВт.год). Серед підприємств переробної промисловості основними споживачами паливно-енергетичних ресурсів є підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. На їх долю припадає 81,1% обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів всієї переробної промисловості. Значну частку тепло енергії споживають цукрові і спиртові заводи області на виробництво цукру і спирту етилового (відповідно 20,6% та 26,6% від загального обсягу). Підприємствами і організаціями області за 2009р.відпущено на сторону 675,6 тис.Гкал (у т.ч. від власних джерел – 665,2 тис.Гкал) тепло енергії та 43,8 млн.кВт.год електроенергії (у т.ч. від власних джерел – 25,1 млн.кВт.год.). Місто Тернопіль традиційно займає провідне місце за обсягами споживання ПЕР на виробництво продукції і комунально-побутове споживання – 36,7%. Крім обласного центру, значними обсягами споживання виділяються Чортківський (11,4%), Кременецький (7,0%), Густинський (6,6%), Козівський (4,6%), райони.

Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 11.1.1 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

-

1343,2

1485,9

1376,8

1639,6

1697,6

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

132

Споживання електроенергії млн. кВт.г

-

1,19

1,25

1,31

1,31

1368,5

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

111,6

Споживання палива, тис.т у.п.

-

-

-

-

-

1216,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

-

-

-

-

114,2

159

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.2 Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

-

-

-

-

-

-

0,964 -

0,997 -

0,887 -

0,857 -

2009р. 140,8 0,04 0,9 1,6 2,0 0,0

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 11.1.3 Всього, т умовного палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2007 р.

2008 р.

2009р.

652794,3 35533,9 379732,2 8780,0

604666,6 29937,1 340760,5 7340,2

516847,1 23942,0 293230,9 6010,0

5246,4

4911,9

3955,4

809

1228,0

878,4

703,3

9,2 26931,8 403,3 1,9 78196,1 3660,9

22808,0 747,5 0,1 66842,0 425,1

36,5 22764,0 192,7 0,2 73879,5 60,4

22432,3 1324,3 0,4

-

-

-

24174,4 867,9 84538,6 170,2 -

87183,8 110,4 -

17884,6 1104,4 74599,3 41,0 -

4903,1 3085

2911,2 1315,7

2476,4 1566,1

2428,8 1425,7 -

2246,3 1553,1 -

1747,1 1111,2 -

-

-

-

3592 20,1

7690 198

9234,1 29,2

-

-

-

10087,6 27,5 -

10399,9 33,5 -

6420,5 21,6 -

17

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2000 р. 644790 67977 352653

2005 р. 672058 48027 414480

2006 р. 709082,9 46358,7 435878,4

9376

7274

7935,6

2725

5528

9161

8330,0 5758,2

-

-

-

-

-

-

160

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця 11.1.4

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

516847,1

23942,0

293230,9

17884,6

74599,3

72357,6

920,3

8509,6

5119,0

36385,2

311837,4 8948,0 156714,3

9866,0 2157,1 7479,9

235794,8 422,9 110618,4

4226,6 265,5 3325,3

8333,4 2202,6 5591,0

552,3

-

228,3

33,4

87,9

2685,2

-

-

-

-

130074,6

4738,5

97352,5

2525,2

3609,2

146175,1

229,0

124753,5

635,8

539,8

15255,0

131,0

1613,0

1514,8

3650,3

16348,6

487,0

3849,7

1887,0

5256,9

42135,6

322,8

8550,8

1181,2

19613,0

2938,0

9,5

1658,7

449,0

214,3

11084,2 26998,7

1135,9 8245,5

7341,0 16296,8

787,6 737,0

93,4 315,7

12708,2

2824,0

6905,3

1219,8

175,1

3827,2

-

2013,7

466,2

505,7

1356,6

-

697,5

296,4

56,3

11.2.Ефективність енергоспоживання За рахунок виконання завдань обласної комплексної та районних програм енергозбереження, впровадження енергоефективних технологій та енергозберігаючих заходів у суспільному виробництві, соціальній та житлово-комунальній сфері середній показник енергоємності валового регіонального продукту в області за період 2005-2009 років становить 0,4 кг. умовного палива/грн. ( по Україні – 0,647 кг.у.п/грн ). За 2009 рік в суспільному виробництві і бюджетній сфері області впроваджено 374 енергозберігаючих заходи, досягнуто економію 41,6 тис. тонн умовного палива ( т. у. п. ) енергетичних ресурсів, або 107% до річного завдання. Всього зекономлено енергоресурсів на суму понад 58 млн. грн. На впровадження заходів з підвищення енергоефективності за звітний період використано 23,3 млн.грн, в т.ч.: 2,6 млн. грн. коштів місцевих бюджетів, 18,7 млн. грн. власних коштів підприємств та майже 2 млн. грн. коштів населення. 161

У 2009 році в бюджетній сфері області замінено на енергоефективні 10340 освітлювальних приладів, в результаті чого зекономлено 437,1 тис.кВт/год електричної енергії на суму 306,1 тис.грн. в перерахунку за рік. В бюджетній сфері області проведено заміну 18 котлів з низьким ККД на більш ефективні, запущено в експлуатацію 4 мінікотельні, встановлено 8 приладів обліку теплової енергії, 8 лічильників природного газу та 6 багатотарифних лічильників електричної енергії, замінено 0,9 км теплотрас. Відповідно до обласного плану заходів з переобладнання населених пунктів опалювальними електроустановками завершено інвентаризацію існуючих систем опалення та електричних мереж житлового фонду, комунально-побутової сфери та бюджетних установ. Створено робочу групу з питань переведення об’єктів соціальної сфери та житлово-комунального господарства на електричне опалення. Робочою групою затверджено перелік джерел централізованого тепло- і гарячого водопостачання, які доцільно переобладнати на електричний обігрів із повним чи частковим заміщенням споживання природного газу. Даний перелік об’єктів направлено в Міністерство палива та енергетики для включення до Державної програми переходу з централізованого на автономне електроопалення котелень об’єктів соціальної сфери та житлово-комунального господарства. 11.3.Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Особливо актуальними є проблеми, пов’язані з негативним впливом енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища. Викиди від роботи цієї галузі становлять 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетика дає до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% оксидів озону, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. Це веде до поступового збільшення їх концентрації в атмосфері, що посилює “парниковий ефект” і викликає потепління клімату. Негативного екологічного впливу завдає Тернопільщині гідроенергетика. Спалювання викопних видів палива і дров порушує баланс кисню в атмосфері, оскільки на 1 т органічного палива при цьому витрачається більш як 2 т чистого кисню. Розширення його споживання на техногенні потреби, зменшення його відтворення через вирубування лісів веде до виникнення реальної небезпеки дефіциту кисню. Особливо негативно впливають на забруднення атмосферного повітря викиди від спалювання газу в котельнях, використання процесів електрозварювання та газорізання, роботи деревообробної дільниці і майстерень. Тернопільським міським комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» в атмосферне повітря викидаються діоксид азоту, азоту (1) оксид, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, метан, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок. 162

У 2009 році на КП ТМ „Тернопільміськтеплокомуненерго” було проведено режимно-налагоджувальні роботи на котельному обладнанні, проведено технічне переоснащення трьох котелень та замінено пальники на одній з котелень. Впровадження цих заходів дало змогу вже до кінця 2009 року зменшити споживання газу на 98 т умовного палива. ТОКП ТМ „Тернопільтеплокомуненерго” виконало роботи по переводу резервного котла в м. Теребовлі на альтернативні види палива та роботи по реконструкції теплових мереж трубами в пінополіуретановій ізоляції в Гусятині, Збаражі, Монастириську, Бережанах, Кременці, загальною довжиною 1274 м, що дасть економію 89 т умовного палива. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Таблиця 11.3.1 Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: роздрібна торгівля пальним (заправки) оптова торгівля пальним (нафтобази) послуги магістральних трубопроводів з транспортування газу (Гусятинська та Тернопільська ГКС, Кременецьке відділення ЗПРГ, АГНК-1, АГНК-2) розподілення та постачання газу ( ВАТ«Теребовлягаз») Добування паливно-енергетичних корисних копалин (ДП «Шумський торфозавод»)

Обсяги Обсяг викидів на викидів, тис. одиницю т реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів викиди на одиницю продукції,

50

10061,7

87,8

35

86,2

85,0

7

31,3

72,3

6

9942,3

87,5

1

1,0

52,6

1

0,9

23,7

11.4. Використання альтернативних джерел енергії На виконання завдань Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики у 2009 році 11 мініГЕС області виробили 27,2 млн.кВт.год. електричної енергії, що складає 2% від загального річного споживання в області. На даний час на території області розміщено 8 недіючих мініГЕС, роботу яких, при певній фінансовій підтримці, можна відновити та визначено 33 місця, в яких можна збудувати нові малі ГЕС. З метою оптимального подальшого розв’язання проблем гідропотенціалу малих річок, відновлення малих ГЕС і надійного енергозабезпечення місцевих споживачів обласною державною адміністрацією надано пропозиції НАК " Енергетична компанія України" ВАТ " Укргідроенерго " щодо проведення інвентаризації малих ГЕС області. 163

На виконання Указу Президента України від 28 липня 2008 року №679 та з метою впровадження на об’єктах житлово-комунального господарства та бюджетної сфери області котельного обладнання, яке працює на альтернативних видах палива створено спільне українсько–литовське підприємство "Енергосервісна компанія "Біоальтернатива" з виготовлення аналогічного обладнання за участю ТОВ" Завод "Альфа-газпромкомплект". Даним підприємством підготовлено та надано в Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів для включення в державну Галузеву програму "Енергоефективність 2009-2013" "Проект виробництва енергоефективного котельного обладнання, яке працює на альтернативних видах палива". Даним проектом передбачено виробництво 250 котлів широкого модельного ряду в рік. В області розроблено та виготовлено дослідні зразки, проводиться підготовка виробництва котлів, які можуть працювати на відходах деревини, торфі і оснащені автоматичною системою управління. Крім того, визначено перелік котелень житловокомунального господарства, які необхідно перевести на використання альтернативних видів палива. З метою забезпечення впровадження енергоефективних проектів, які зменшують споживання теплової енергії бюджетними установами, розроблено та затверджено сесією обласної ради "Порядок відшкодування інвестиційних затрат енергоефективних проектів для бюджетних установ, що фінансуються з обласного бюджету" та "Механізм відновлюваного фінансування енергоефективних проектів для бюджетних установ". Відповідно до Указу Президента України від 28 липня 2008 року №679/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" в області розроблено, затверджено та погоджено в Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Концепцію комплексної регіональної програми енергоефективності та енергозбереження Тернопільської області на період 2010-2015 років. В даний час завершено розробку обласної комплексної програми енергоефективності та енергозбереження Тернопільської області на період 2010-2014 років. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА ДОВКІЛЛЯ 12.1. Транспортна система 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 1. Пасажирські перевезення автомобільним транспортом Станом на 1 січня 2010 року внутрішньообласна автобусна маршрутна мережа загальною протяжністю 23501 км складається з 605 міжміських та приміських маршрутів, в тому числі 136 – міжміських та 469 – приміських. У 2009 році 389 суб’єктів підприємницької діяльності, з яких 21 - юридичні та 372 - фізичні особи, забезпечували регулярні пасажирські перевезення 614 автобусами (без врахування резервного транспорту). 164

Незважаючи на кризу у 2009 році перевізниками області оновлено рухомий склад 15 новими автобусами, 9 з яких придбано відкритими акціонерними товариствами. Загальний обсяг пасажирських перевезень автомобільним транспортом у 2009 році склав 77121,4 тис. пасажирів, або 90,7 відсотків до відповідних показників 2008 року, а пасажирообіг склав 1049,2 млн.пас.км., що на 3 відсотка менше, ніж за 2008 рік. 2. Вантажні та таксомоторні перевезення автомобільним транспортом Вантажні перевезення забезпечували 83 суб’єкти підприємницької діяльності, з яких 30 - юридичні та 53 - фізичні особи, а таксомоторні - 82 суб’єкти підприємницької діяльності, з яких 3 - юридичні та 79 - фізичні особи (згідно наданої інформації територіальним управлінням Головтрансінспекції в області). У вантажних перевезеннях задіяно 905 одиниць автомобільного транспорту, якими перевезено 1781,4 тис. тонн вантажів, або 84,3 відсотків до відповідних показників 2008 року, при цьому вантажообіг склав 702,5 млн.ткм, що на 5,9 відсотків менше, ніж за 2008 рік. 3. Залізничний транспорт Залізничний комплекс області включає 14 підприємств, на території області розташовано 43 станції та 43 зали очікування пасажирів. Розгорнута довжина колій становить 777,3 км, експлуатаційна довжина колій – 634,3 км. На перевезеннях залізничним транспортом негативно позначився вплив світової фінансової кризи, що спричинило скорочення перевезення вантажів. В 2009 році залізничним транспортом області відправлено 1550,4 тис. т вантажів, що на 17,9 % менше ніж за відповідний період минулого року, вантажообіг зменшився на 52,7% і становив 493,7 млн.ткм. Зросло відправлення зерна і продуктів перемолу на 92,4 %, значно зменшилося відправлення лісових вантажів, чорних металів та брухту, будівельних матеріалів. У 2009 році перевезено 5,3 млн. пасажирів, що становить 106,1% до 2008 року, а пасажирообіг склав 914,4 млн. пас.км, що становить 92,4% до 2008 року. 4. Електротранспорт Тролейбусний парк КП "Тернопільелектротранс" нараховує 61 тролейбус, з них 5 машин (8%) терміном експлуатації до 5 років, 13 – від 13 до 15 років (21%) і 43 (70%)від 15 років і більше. Міським електротранспортом у 2009 році перевезено 18,1 млн.пасажирів, що на 0,8% більше порівняно з 2008 роком, пасажирооборот збільшився на 0,8%. Однак, кількість платних пасажирів в звітному році в порівнянні з 2008 роком зменшилася на 8,1 млн. або на 9,2%. 5. Авіаційний транспорт Тернопільське обласне комунальне підприємство "Фірма Тернопільавіаавтотранс" включає в себе аеропорт "Тернопіль", що належить до 4 класу і має аеровокзал, пропускною спроможністю 100 пас/год, пункт пропуску через державний кордон в усі країни світу. Аеропорт має сертифікат щодо відповідності вимогам законодавства України про цивільну авіацію та здатний забезпечити польоти повітряних суден. 165

В 2009 році через міжнародний пункт пропуску „Тернопільаеропорт” Тернопільською митницею проведено митне оформлення 7 рейсів та 52 пасажирів, в той час, коли у 2008 році – 11 рейсів та 29 пасажирів. Всі рейси є чартерними. Спад рейсів відбувся через відсутність комерційних замовлень. Авіаційним транспортом за 2009 рік перевезено 0,2 тис.пасажирів, що у 2 рази більше ніж у 2008 році. Відсутність достатньої кількості регулярних рейсів в аеропорту "Тернопіль” не дає можливості для нормального його розвитку. Однак, враховуючи вигідне географічне розташування, аеропорт має перспективу розвитку. Обсяги транспортних перевезень Таблиця. 12.1.1. Вид транспорту

Рік

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Вантажооборот

Перевезено пасажирів

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008

Перевезено вантажів млн. т % 0,8 125,7 1,1 100,8 1,2 109,1 1,6 128,7 1,8 118,0 1,5 82,7 13,0 82,5 9,5 94,5 13,0 137,1 13,3 102,5 13,6 101,5 12,8 94,5 0,0 60,0 -

млн.т.км 636,9 876,0 1181,6 1641,9 1042,9 493,7 308,6 551,8 769,5 933,6 1125,6 1031,3 0,0 -

% 101,2 97,2 134,9 139,0 63,5 47,3 98,3 108,8 139,5 121,3 120,6 91,6 51,9 -

млн. 6,6 5,3 5,1 4,4 4,8 5,1 37,7 64,4 76,5 80,4 85,1 77,2 0,0 0,0 0,0 0,0 32,5 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 -

% 100,0 93,0 96,2 86,3 109,1 106,3 99,2 80,4 118,8 105,1 105,8 90,7 61,2 103,4 158,8 94,3 88,6 105,3 50,0 500,0 30,0 33,3 200,0 -

2009

-

-

-

-

-

-

-

-

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009

13,8 10,6 14,2 14,9 15,4 14,3

84,3 95,1 134,0 104,7 103,2 93,1

945,5 1427,8 1951,1 2575,5 2168,5 1525,0

100,3 101,3 136,7 132,0 84,2 94,1

35,6 26,8 25,1 18,9 17,9 18,0 79,9 96,5 106,7 103,7 107,8 100,3

82,2 158,6 93,7 75,3 94,7 100,8 90,9 94,0 110,6 97,2 104,0 93,1

81,9 61,6 57,7 43,5 41,2 41,5 1390,1 1892,7 2018,0 2087,5 2114,4 2006,0

82,2 158,8 93,7 75,4 94,7 100,8 105,5 94,1 106,6 103,4 101,3 94,9

166

Пасажирооборот млн.пас.км. 864,2 997,3 1007,0 970,6 991,3 914,4 444,0 833,8 953,3 1073,4 1081,9 1049,9 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 -

% 112,6 101,9 101,0 96,4 102,1 92,4 98,6 83,9 114,3 112,6 100,8 97,0 138,0 86,9 177,1 104,4 88,5 -

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Автомобільний транспорт, завдяки його мобільності, зручності та наявності розвинутої мережі автомобільних доріг, є основним перевізником вантажів і пасажирів в області. Довжина автомобільних доріг загального користування в області на 1 січня 2010р. становила 5010,0 км, з яких 4985,2 км - дороги з твердим покриттям. Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям на 1000 кв. км території в середньому по області складає 362,4 км і займає друге місце серед областей України. Кількість вантажних автомобілів у населення становить 21303 одиниці, у тому числі: вантажні бортові – 7547, самоскиди - 4915, сідлові тягачі – 2324, спеціальні вантажні автомобілі- 6517; автобусів – 3884 одиниці.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1 Тип автомобіля Автомобілі всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші транспортні засоби

Всього 2008 149331

2009 158117

Від 2 до 3 років 2008 2009 19785 22698

Від 3,1 до 5 років 2008 2009 21465 24263

Від 5,1 до 10 років 2008 2009 32306 34576

Більше 10 років 2008 75775

2009 76441

120557

127141

17063

19181

18093

19598

27323

29061

58078

59239

7404 5084 1775 6269

7547 4915 2324 6517

282 106 133 418

317 159 237 632

430 160 468 675

580 189 742 863

1105 466 508 995

1153 436 653 1039

5587 4352 666 4181

5493 4081 691 3976

3366

3884

621

751

576

912

652

767

1517

1452

4876

5789

1162

1421

1063

1379

1257

1467

1394

1509

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Санепідслужбою області проводилась певна робота, спрямована на боротьбу із забрудненням атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, щорічна участь у рейдах-перевірках автогосподарств щодо організації контролю за додержанням вимог державних стандартів по токсичності відпрацьованих газів, участь в складанні та перегляді схем руху автотранспорту в населених пунктах, контроль за будівництвом об’їздних доріг і інше. Проводився постійний лабораторний контроль за станом атмосферного повітря на транспортних розв’язках з інтенсивним рухом та в зонах відпочинку м. Тернополя. Будівництво об’їздних доріг в населених пунктах в значній мірі зменшить забруднення атмосфери шкідливими викидами автотранспорту та покращить екологічний стан населених пунктів області. В 2008 році розпочато будівництво об’їздної дороги в м.Бережани, що в значній мірі зменшить автомобільне навантаження на центральну частину міста. 167

Залишається невирішеним питання будівництва об’їздної дороги м.Заліщики, проблема ускладнюється географічним розміщенням міста, вузькими вулицями. В м.Монастириська будівництво об’їздної дороги припинено на невизначений час. В 2009 році по питаннях забруднення атмосферного повітря на порушників чинного законодавства спеціалістами держсанепідслужби області було накладено 28 штрафів, для розгляду на адмінкомісіях передано 40 справ. Винесено 3 постанови на припинення експлуатації об’єктів, з них на постійне припинення експлуатації – 3 постанови. На виконання п.3 плану заходів на 2006 – 2010 р.р. щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в області освоєно виробництво автомобільних каталізаторів пального. Розроблено проект "Будівництво та введення в експлуатацію цеху з виробництва каталізаторів пального потужністю 600 тис. шт. в рік". Реалізація даного проекту дозволить скоротити у порівнянні з нафтовим аналогом викиди вуглеводнів на транспорті на 56%. 12.3.Використання альтернативних видів палива У Тернопільській області вивчається питання сфери альтернативних джерел енергії (торф, деревина, солома, відходи рослинного походження сільського господарства та переробної промисловості), як одного з можливих рішень щодо підвищення рівня енергетичної безпеки. Державне науково-технічне підприємство «Промінь» виготовляє котли для спалювання відходів деревини, соломи і торфу, які зможуть швидко замінити природний газ для виробництва теплової енергії з найнижчими інвестиційними затратами і найкоротшими термінами окупності проектів. Впровадження котлів на біомасі – це альтернатива і можливість широкого впровадження біоенергетичних технологій. Названі вище опалювальні установки направлені на вирішення екологічних проблем, в першу чергу, боротьбу з парниковим ефектом. Використання палива біологічного походження не приводить до викидів вуглекислого газу в атмосферу, знижує викиди двоокису сірки, яка обумовлює кислотні дощі. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3.1. Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі

Всього бензин

дизпаливо

зріджений нафтовий газ

За видами палива стиснений газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

158117 127141

108189 95515

37741 25086

1040 977

225 2

10886 5555

36 6

7547 4915

3526 2163

2508 2021

7 6

26 21

1479 704

1 0

2324

96

2156

0

4

68

0

168

Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

3884

873

2078

6

105

796

26

6517 5789

3391 2625

1710 2182

30 14

43 24

1341 943

2 1

. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 12.3.2 тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008 2009

7,6 7,4 7,6 7,0 7,0 6,0

2,4 1,4 1,4 1,1 0,9 0,8

2,3 2,5 2,5 2,5 2,6 2,2

0,8 0,7 0,7 0,6 0,6 0,5

Спеціальні нелегкові автомобілі 1,7 1,7 1,6 1,3 1,1 1,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.3.3. Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

34,1 32,9 34,1 45,6 45,6 44,8

30,2 27,1 27,8 30,7 30,1 30,3

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 1,9 3,8 4,2 11,1 11,8 11,1

2,0 2,0 2,1 3,8 3,7 3,4

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 88,6 82,4 81,5 67,3 66,0 67,6

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. 13.1.Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області забезпечує реалізацію державної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Екологічна політика Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області спрямована на збереження та відновлення екосистеми на території області, що необхідна для гармонічного існування живої і неживої природи, досягнення рівноваги використання природних ресурсів, їх відновлення, а також гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення. Серед основних пріоритетів Управління є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони 169

природних ресурсів (земля, надра, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря, ліси, тваринний і рослинний світ, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, моніторингу стану навколишнього природного середовища; забезпечення збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів області; забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території області, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; сприяння усвідомленню жителями області необхідності збереження навколишнього природного середовища для майбутніх поколінь; залучення громадськості до формування та реалізації екологічної політики; достовірне інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та про хід виконання заходів щодо їх ліквідації. У Тернопільській області існує ряд екологічних проблем, для розв’язання яких необхідне поєднання зусиль місцевих державних адміністрацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: - в області на складах сільськогосподарських підприємств, а також безхазяйних складах накопичено 78,077 т. непридатних, невідомих та заборонених пестицидів. Зберігання такої кількості пестицидів у несприятливих умовах негативно впливає на стан навколишнього природного середовища та створює загрозу надзвичайних ситуацій, пов’язаних з аварійним забрудненням довкілля. Знешкодження даних небезпечних відходів передбачено заходами Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами; - сміттєзвалище м. Тернополя розміщене у районі с. Малашівці Зборівського району. Сміттєзвалище знаходиться у другому поясі санітарної охорони Тернопільського водозабору, чим створюються передумови забруднення водних горизонтів і реальна небезпека для здоров’я людей. Питання вибору земельної ділянки під розташування нового полігону ТПВ м. Тернополя не вирішується; - незадовільний стан каналізаційних мереж та очисних споруд більшості населених пунктів області. Через неефективну роботу каналізаційних очисних споруд та відсутність очисних споруд у населених пунктах багатьох районів області у відкриті водойми щороку скидається близько 2,432 млн. м3 недостаньоочищених та неочищених стічних вод; - м. Чортків є одним з основних забруднювачів водних об’єктів області. Діючі очисні споруди міста забезпечують лише механічну очистку стічних вод. У ріку Серет скидається 0,6 млн м3 недостатньо очищених стічних вод, що суттєво погіршує екологічний стан р. Серет, створює небезпеку для розташованих нижче по течії населених пунктів, водозабору м. Чернівці та р. Дністер; 170

- незадовільна експлуатація та санітарний стан організованих полігонів твердих побутових відходів міст і селищ області, відсутність їх паспортизації та ведення належного обліку відходів, що видаляються; - погіршення стану охорони лісів, які перебували в користуванні колишніх колгоспів. У складних соціально-економічних умовах, при відсутності належного контролю з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відбулося неконтрольоване використання лісових ресурсів, а в непоодиноких випадках знищення або пошкодження лісів; - більшість підприємств і суб’єктів підприємницької діяльності при видобуванні корисних копалин допускають грубі порушення Кодексу України про надра. Значна кількість кар’єрів експлуатується самовільно, без належного правокористування. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, пов’язані із: - дуже високим відсотком розорюваності території області (61,6 %); - забрудненням земель промисловими, побутовими відходами, а також засобами хімізації; - забрудненням поверхневих вод неочищеними та недостатньо очищеними зворотними водами підприємств системи житлово-комунального господарства, частка яких у загальному скиді забруднених вод складає 89 %; - нижчим від екологічного оптимуму показником лісистості області (13,9 %); - погіршенням ситуації з розробкою надр без спеціальних дозволів на користування надрами; - фінансуванням природоохоронних заходів державних, регіональних та місцевих екологічних програм по залишковому принципу. 13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства З моменту розподілу Держуправління на дві структури державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства здійснює Державна екологічна інспекція у Тернопільській області. За 2009 рік Держекоінспекцією проведено 2386 перевірок суб’єктів господарювання. Складено 2741 протокол про адміністративні правопорушення, з яких 61 – надіслано судовим органам. Притягнуто до адміністративної відповідальності 2668 осіб на суму 189,495 тис. грн. Пред’явлено 255 позовів і претензій на суму 1395,871 тис. грн., загальна сума розрахованих збитків становить 4265,789 тис. грн. Стягнуто збитків на суму 605,675 тис. грн. Із 18 зупинених об’єктів: 1 - газова автозаправна станція, 1 - станція по обслуговуванню автомобілів, 1 - автомийка, 1 – водний об’єкт, 1 – нафтобаза, 6 – кар’єрів, 1 – цех розливу води, 1 – паливна, 5 – цегельних заводів із кар’єрами. Відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ у Тернопільській області за 2009 рік при здійсненні контролю за станом поверхневих та якістю зворотних вод 171

відібрано 272 проби води (у 2008 році у зв’язку із повінню на р. Дністер 378). Із 272 проаналізованих проб вод 116 складають поверхневі води, 97 – зворотні, 59 – підземні. При здійсненні державного контролю перевірено 7 підприємств, відібрано 17 проб вод. При цьому проконтрольовано 7 випусків зворотних вод і 8 створів водних об’єктів для визначення впливу 4 підприємств. В межах надання платних послуг проаналізовано 212 проб вод, що становить 77,9% від загальної кількості проб. Виконано 9068 гідрохімічних визначень, у т. ч. 1169 – у зворотних водах, 5277 – у поверхневих водах і 2622 – у підземних водах. Встановлено 204 випадки перевищень нормативів ГДС (ТПС). За звітний період на 49 підприємствах області відібрано 579 об’єднаних проб на 97 джерелах викидів і 20 джерелах утворення по 17 забруднюючих речовинах. Кількість визначень при цьому становить 1862. У порівнянні з минулим роком кількість об’єднаних проб зменшилась у 2,3 р. ( 1344 у 2008 р.). Відповідно зменшилась у 2,2 раз кількість визначень (4289 у 2008 р.). Жодного перевищення нормативів ГДВ зафіксовано не було. Впродовж 2009 року на договірних умовах обстежено землі, прилеглі до території Малашовецького сміттєзвалища, що на території Зборівського району. При цьому відібрано 21 проба грунтів, виконано 546 визначень по 26 показниках. I. Контроль за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням водних ресурсів здійснювався відповідно до плану роботи, завдань та доручень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державної екологічної інспекції, органів прокуратури, управління СБУ у Тернопільській області, облдержадміністрації, обласної ради, за депутатськими зверненнями та зверненнями громадян. Проведено 524 перевірки дотримання вимог водного законодавства. З них перевірено 322 первинних (173 без дозволу на спеціальне водокористування) та 202 вторинних водокористувачів. Складено 314 протоколів про адміністративні правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 308 осіб. Сума штрафів становить 35,489 тис. грн. Стягнуто 25,171 тис. грн. Пред’явлено 68 претензій на відшкодування збитків на суму 375,380 тис. грн. Стягнуто 20 претензій на суму 58,361 тис. грн. Проведено 149 перевірок водокористувачів, у яких наявні дозволи на спеціальне водокористування та виконання умов дозволу. За порушення умов дозволу до адміністративної відповідальності притягнуто 83 особи. Сума штрафів становить 7,221 тис. грн. II. Контроль за охороною атмосферного повітря. При здійсненні контролю за дотриманням повітреохоронного законодавства проведено 400 перевірок. З них з високим ступенем ризику – 164, середнім – 41 172

(позапланові перевірки), 195 (позапланові перевірки) – з незначним ступенем ризику, в результаті чого за виявлені порушення складено 231 протокол про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 229 посадових осіб та оштрафовано на суму 24,125 тис. грн., стягнуто 20,544 тис. грн. Підприємствам, організаціям та установам направлено 37 претензій. Сума збитків становить 73,446 тис. грн.. Стягнуто 7 претензій на суму 4,901 тис. грн. III. Контроль за використанням і охороною земель. У 2009 році проведено 204 перевірки дотримання вимог земельного законодавства суб’єктами господарювання. Виявлено 84 випадки порушень вимог земельного законодавства. До адміністративної відповідальності притягнуто 84 особи, накладено штрафів на суму 11,478 тис. грн., з них стягнуто 7,157 тис. грн. Пред’явлено позовів і претензій на суму 70,893 тис. грн., з них стягнуто 1,569 тис. грн. Виявлено 3 випадки забруднення земель, загальна площа яких складає 1350 м2. За ці порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 3 особи за ст. 52 КУпАП. Загальна сума штрафів склала 0,681 тис. грн., з них стягнуто 0,511 тис. грн. Зазначеними порушеннями довкіллю заподіяна шкода в розмірі 53,907 тис. грн. В 2009 році за самовільне зайняття земельних ділянок до адміністративної відповідальності притягнуто 12 осіб. Загальна сума штрафів склала 3,4 тис. грн., з них стягнуто 0,444 тис. грн. Загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок становила 10390 м2. IV. Контроль за охороною та використанням надр. У звітному періоді інспекційний контроль за охороною і раціональним використанням надр здійснювався відповідно до плану роботи Держекоінспекції в Тернопільській області на 2009 рік, доручень прокуратури області та Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури, листів управління Служби безпеки України в Тернопільській області та УДСБЕЗ в Тернопільській області, звернень Народних депутатів України та депутатів Тернопільської обласної ради. Перевірками охоплено надрокористувачів усіх адміністративних районів області. Всього за 2009 рік держекоінспекцією проведено 388 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони та раціонального використання надр, з них 66 щодо розробки родовищ твердих корисних копалин. При проведенні перевірок зафіксовано 264 факти самовільного надрокористування. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуті посадові особи та громадяни. Накладено штрафів на суму 34,377 тис. грн. За даними держекоінспекції в області надрокористування проводиться по 174 родовищах. Спеціальні дозволи на користування надрами наявні у 106 суб'єктів господарської діяльності, з них на геологічне вивчення з дослідно промисловою розробкою – 14, на геологічне вивчення – 18, на експлуатацію – 74. Основними порушеннями при розробці родовищ корисних копалин є розробка родовищ без спеціального дозволу на користування надрами, гірничого та земельного 173

відводів, висновку державної екологічної експертизи по проектній документації щодо експлуатації родовищ. V. Контроль за поводженням з відходами. При здійсненні контролю за дотриманням вимог Закону України “Про відходи” здійснено 690 перевірок, в результаті яких за виявлені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 1318 посадових осіб і громадян та оштрафовано на суму 58,096 тис. грн. Стягнуто 45,555 тис. грн. Підприємствам, організаціям та установам направлено 28 претензій за самовільне розміщення відходів. Сума збитків становить 100,546 тис. грн. Стягнуто претензій на суму 36,033 тис. грн. VI. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. Протягом 2009 року проведено 80 перевірок, з них планово – 15, складено 357 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 343 особи на суму 23,642 тис. грн. 12 протоколів направлено на розгляд до суду. На виконання розпорядження першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.02.2009 року № 4/6-871 та вимог природоохоронного законодавства щодо охорони рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, а також дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних і інших цінних видів рослин Тернопільської області проведено операцію «Первоцвіт-2009», про результати якої інформовано Держекоінспекцію. На виконання розпорядження першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.11.2009 року № 5-8788 розпочато проведення операції «Новорічна ялинка». VII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Державною екологічною інспекцією протягом 2009 року проведено 17 перевірок по тваринному світу та 131 рейд по боротьбі з браконьєрством. Перевірялось дотримання вимог природоохоронного законодавства при веденні мисливського господарства користувачами мисливських угідь. VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів. По рибних запасах протягом 2009 року проведено 23 перевірки та 122 рейди по боротьбі з браконьєрством. IX. Контроль за охороною, використанням та використанням природнозаповідного фонду. 174

Упродовж 2009 року проведено 89 перевірок територій природно-заповідного фонду Тернопільської області, складено 67 протоколів про адміністративні правопорушення, 47 із яких передано до суду, 20 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на суму штрафів 3,4 тис. грн. Х. Контроль за радіаційною безпекою. У 2009 році проводилась робота за участю представників Держекоінспекції з проведення інвентаризації радіоактивних відходів на підприємствах області. XI. Контроль за охороною, захистом, використанням лісів. Протягом 2009 року проведено 31 перевірку, складено 275 протоколів про адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 275 осіб на суму 20,537 тис. грн. XII. Екологічний контроль на державному кордоні. Постами екологічного контролю здійснено екологічний контроль 68189 тонн вантажів, проведено радіологічний контроль 80609 тонн вантажів і 593 транспортних засобів, в т. ч. перевірено 3992 тонни небезпечних речовин (спирт етиловий 3951 тонна, непридатні пестициди 41 тонна, толуілендізоціанад - 474). Випадків затримання і повернення вантажу та притягнення посадових осіб постів екологічного контролю до відповідальності не було. У 2009 році екологічний контроль металобрухту не здійснювався. XIII. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища. Фактів аварійних забруднень за звітний період виявлено не було.

    

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища На виконання Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області виконує заходи реалізації Програми моніторингу довкілля на 2006-2010 роки, яка затверджена рішенням Тернопільської обласної ради від 23.03.2006р. №556. Функціонування Тернопільської обласної системи моніторингу природного довкілля (ТОСМПД) здійснюється на основі Угоди про спільну діяльність між суб’єктами ТОСМПД. До суб’єктів Тернопільської обласної системи моніторингу природного довкілля належать: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільський обласний центр з гідрометеорології, Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція, 175

 Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»,  Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства,  Тернопільський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”,  Головне управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації,  Головне управління Держкомзему у Тернопільській області,  Управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації. З метою забезпечення ефективного функціонування системи в області діє Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля. У 2009 році відбулося засідання комісії, в ході якої розглядалося питання : «Про координацію робіт під час виникнення надзвичайних ситуацій». Силами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області забезпечено функціонування регіонального центру моніторингу довкілля, ведення баз даних щодо стану охорони навколишнього природного середовища. Держуправління забезпечило збір та опрацювання за визначеними Мінприроди формами інформації про стан довкілля області та розміщення її щомісячно та щоквартально на веб-сайті Мінприроди. У 2009 році Держуправління охорони навколишнього природного середовища отримало та узагальнило результати спостережень за станом довкілля від суб’єктів моніторингу а саме: - Державної екологічної інспекції в Тернопільській області; - Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»; Управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації (КП «Тернопільводоканал»); - Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»; - Тернопільської обласної санітарно-епідеміологічної станції; - Тернопільського обласного центру з гідрометеорології. Основними напрямками спостережень у 2009 році були: моніторинг атмосферного повітря; моніторинг поверхневих вод; моніторинг стічних вод; моніторинг ґрунтів; екзогенні процеси. Для оцінки забруднення атмосферного повітря та прийняття природоохоронних рішень необхідною умовою є проведення систематичних спостережень за станом атмосферного повітря, метеорологічними умовами, кліматичними умовами та параметрами викидів промислових джерел забруднення.

176

Оцінка стану атмосферного повітря за 2009 рік у м. Тернополі здійснювалась за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (далі – ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам. Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносять найбільший вклад в забруднення атмосферного повітря міста і контролювались на стаціонарних постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря. Спостереження за викидами забруднюючих речовин промисловими підприємствами Тернопільської області протягом 2009 року здійснювала Державна екологічна інспекція в Тернопільській області. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №14 від 10.01.2002р. «Про затвердження міжгалузевої Програми «Здоров’я нації» на 2002-2011р.р.» Тернопільська обласна санепідемстанція протягом 2009р.здійснювала постійний моніторинг стану акустичного забруднення населених пунктів області. Суть моніторингу якості поверхневих вод полягає у: - спостереженні за рівнем забруднення та зміною фізичних та хімічних показників; - вивченні динаміки вмісту забруднюючих речовин і виявленні умов, за яких відбуваються суттєві коливання рівня забруднення водних об'єктів; - визначення оптимальної схеми управління поверхневими водами. Спостереження за станом поверхневих вод Тернопільської області здійснюють: - Державна екологічна інспекція в Тернопільській області; - Тернопільське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»; - Обласна санітарно-епідеміологічна станція. Оцінка якості поверхневих вод області здійснювалась на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (ГДК) та фоновими показниками. Спостереження та контроль за скидами стічних вод у 2009 році проводилися Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області та обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарстві «Тернопільводгосп». Спостереження за станом ґрунтів здійснює лабораторія Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість». Територія Тернопільської області характеризується складною геологоекологічною та структурно-тектонічною обстановкою із стійкою тенденцією до посилення розвитку екзогенних екологічних процесів (ЕГП). Тут набули поширення ЕГП природного та природно-техногенного походження, найбільш небезпечними з яких є зсуви, підтоплення забудованих ділянок, сільськогосподарських угідь, процеси карстоутворення та інші. Негативні наслідки повеней і паводків проявляються на територіях прилеглих до р.Дністер та р.Збруч. Проходження паводків і повеней по ріках області супроводжується збитками для населення та економіки області. Найбільшої шкоди від паводків зазнають прибережні села Монастириського, Зборівського, Козівського, Бережанського та Борщівського районів області. 177

Дані суб’єктів моніторингу довкілля області використані при підготовці тематичних розділів даного звіту про стан навколишнього природного середовища. Система спостережень за станом довкілля Таблиця 13.3.1 № з/п

Кількість точок спостережень, од.

Суб’єкти моніторингу довкілля

джерела стаціонаскидів рні зворотатмос- джерела них вод ферне викидів в поверх- у поверповітря атмосневі хневі ферне води води повітря

1

2

3

1

Тернопільський облгідрометцентр

2

2

Тернопільська обласна СЕС

84

3

Тернопільська міська СЕС

10

4

Державна екологічна інспекція

5

КП «Тернопіль-

4

5

6

джерела

джерела скидів скидів зворотзворотних вод у них вод глибокі морсьпідземні у кі води морські води підземні водоносводи ні горизонти 7

8

9

10

грун ти

11

43

41 2

2

Водоканал» 6

Тернопільводгосп

7

Держкомлісгосп, Тернопільліс

10

8

Тернопільський ДПТЦ «Облдержродючість»

35

13

13.4 Державна екологічна експертиза проектної діяльності В процесі еколого-експертної діяльності протягом 2009 року відділом державної екологічної експертизи та регуляторної діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області розглянуто 88 проектних матеріалів, з яких 19 повернуто на доопрацювання. 76 експертиз проведено у рамках комплексної державної експертизи та 12 у відокремленому порядку. Основними недоліками проектної документації є: 178

- недотримання вимог державних будівельних норм (ДБН А.2.2-1-2003, ДБН А.2.2-3-04) стосовно розробки розділу комплексної еколого-економічної оцінки впливу запроектованої діяльності на довкілля щодо його структури, складу та повноти висвітлення питань; - невирішення питань утилізації та знешкодження відходів виробництва, відсутні розрахунки кількісного та якісного складу утворюваних відходів; - невирішення питань відведення та очищення стічних господарсько-побутових та виробничих вод при проектуванні нових та реконструкції існуючих підприємств; - відсутність або подання не у повній мірі матеріалів громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ матеріалів проектованої діяльності; - відсутність або подання не у повній мірі оцінки впливу проектованої діяльності на об’єкти ПЗФ та ділянок, перспективних до заповідання; - висвітлення не в повному обсязі матеріалів, пов’язаних з рекультивацією земель, питань захисту ділянок від поверхневих вод та ерозійних процесів, впливу об’єктів на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Вдосконалення діючого економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності та реформування стабільних джерел фінансування природоохоронних заходів - органічна складова системи управління і регулювання економіки, стимулювання охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу області шляхом створення відповідних економічних умов (інвестиційних, податкових, кредитних тощо). Найважливішим функціональним елементом системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, а саме: механізми зборів за забруднення навколишнього природного середовища та спеціальне використання природних ресурсів; механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; система державного бюджетного фінансування. Економічні механізми природокористування та природоохоронної діяльності області базується на таких головних засадах: 1. Платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головною метою економічних механізмів природокористування та природоохоронної діяльності є:

179

стимулювання шляхом впровадження еколого-економічних інструментів природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого використання природних ресурсів. створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт. Загальна сплачена сума збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2009 році по області склала 4410240,57 грн., що на 227,045 тис.грн. більше ніж у 2008 році. У 2009 році Держуправлінням підготовлено проект Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Даний Перелік був затверджений розпорядженням голови обласної ради від 27.02.2009. № 37. На кінець 2009 року було виконано 27 природоохоронних заходів на суму 1706,884 тис. грн. У 2009 році Держуправлінням підготовлено запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів, а саме : - установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення в Тернопільській області; - реконструкція міських очисних споруд стічних вод м. Кременець Тернопільської області; - реконструкція біологічних очисних споруд м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області; - реконструкція очисних споруд центральної частини м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області із встановленням системи повного біологічного очищення господарсько-побутових стічних вод типу «BIOTAL» продуктивністю 200 м.куб. на добу; - реконструкція біологічних очисних споруд м. Ланівці Тернопільської області продуктивністю 800 м. куб. на добу; - проведення заходів у населених пунктах Тернопільської області щодо ліквідації складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені до використання пестициди, як потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод. -

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі У 2009 р. до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (обласний, сільські, селищні, міські) надійшло 3087,165 тис. грн., з них на фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища використано: 1. Придбання обладнання для установ та організацій, що займаються збереженням природно-заповідного фонду – 92,0 тис.грн.; 2. Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього 180

природного середовища – виготовлення плану території національного природного парку «Кременецькі гори» - 10,0 тис.грн.; 3. Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища – видання екологічної сторінки в газеті «Свобода» - 39,0 тис.грн.; 4. Ведення моніторингу охорони довкілля в Тернопільській області – 29,0 тис.грн.; 5. Ведення моніторингу довкілля в районі Малашівецького сміттєзвалища – 49,9 тис.грн.; 6. Проведення заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища – придбання «Екологічної енциклопедії» для популяризації екологічних знань та екологічної освіти – 10,8 тис.грн.; 7. Будівництво каналізаційних очисних споруд у м. Бережани – 336,2 тис.грн.; 8. Придбання технологічного обладнання для каналізаційних очисних споруд м. Підгайці- 30,0 тис.грн.; 9. Придбання обладнання та машин для збору та роздільного складування твердих побутових відходів в м. Почаїв Кременецького району – 397,0 тис.грн.; 10. Проведення заходів щодо ліквідації екологічно небезпечних складів, в яких знаходяться непридатні та заборонені для використання пестициди, як потенційних джерел забруднення грунтів та підземних вод на території ряду районів області на суму – 416,041 тис. грн.. 11. Будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Підгайці – 40,0 тис.грн.; 12. Здійснення заходів щодо підтримання сприятливого санітарного стану ріки Коропець – розробка проекту ГДС для каналізаційних очисних споруд Підгаєцького аграрного ліцею – 10,0 тис.грн.; 13. Капітальний ремонт огороджувальної дамби водосховища «Залозецький став № 5» - 85,0 тис.грн.; 14. Виготовлення проектно-кошторисної документації на здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого 181

гідрологічного режиму та санітарного стану річки Гнилка на території Гнилицької сільської ради Підволочиського району – 25,0 тис.грн.; 15. Здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Гнізна на території Баворівської сільської ради Тернопільського району – 74,983 тис.грн.; 16. Здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Гнізна на території Шимковецької сільської ради Збаразького району – 31,0 тис.грн.; 17. Здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Гнізна на території Синявської сільської ради Збаразького району – 31,0 тис.грн. тис. грн..

1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

2006

2007

2008

2009

У 2009 р. надходження коштів до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в порівнянні з 2008 р. збільшилось на 889,1 тис.грн.

182

Тис. грн.. Функціональна класифікація видатків

Заплановані видатки з фонду

Стан виконання

Охорона і раціональне використання водних ресурсів

855,6

558,183

Раціональне використання і зберігання відходів виробництва, побутових відходів, організація знешкодження пестицидів

887,3

883,041

Збереження природно-заповідного фонду

92,0

92,0

Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці

94,8

94,8

Моніторинг довкілля

79,0

78,9

Всього

2008,7

1706,924

Кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році не виділялися. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Для координації робіт з припинення експлуатації сміттєзвалища м. Тернопіль на території Малашовецької сільської ради Зборівського району, рекультивації земельної ділянки, забезпечення належного поводження з побутовими відходами, головою Тернопільської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 13.07.2009 № 501/122 „Про організацію робіт з припинення експлуатації сміттєзвалища м. Тернопіль” З метою забезпечення еколого-безпечних умов життєдіяльності населення та захисту навколишнього природного середовища від забруднення, рішенням двадцять восьмої сесії Тернопільської обласної ради п’ятого скликання від 26.11.2009 № 802 затверджено план дій з проведення рекультивації із санацією полігону твердих побутових відходів м. Тернополя на території Малашовецької сільської ради Зборівського району та організації переробки відходів. Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.10.2009 № 723 схвалено проект обласної цільової програми поводження з твердими побутовими відходами на 2009-2012 роки в Тернопільській області. З метою забезпечення проведення користувачами мисливських угідь у 2009 році якісних обліків наявних мисливських тварин у відповідності зі ст. 37 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” та надання користувачами мисливських угідь достовірних пропозицій для затвердження лімітів використання мисливських тварин і пропускної спроможності мисливських угідь, спільним наказом Державного 183

управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області та Державної екологічної інспекції в Тернопільській області від 26.01.2009 № 1/6 закріплено посадові особи цих державних органів за користувачами мисливських угідь в межах адміністративних районів області. Для забезпечення виконання повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області в частині комплексного управління та регулювання, координації діяльності місцевих органів влади, підприємств, установ і організації у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, створення оптимальних умов для суб’єктів господарської діяльності та громадян наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 27.04.2009 № 12 закріплено працівників управління за зонами обслуговування в межах адміністративних районів області. Наказом Державного управління хорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 08.02.2010 № 3 закріплено працівників управління для роботи у комісіях з розгляду питань, пов’язаних із погодженням документації із землеустрою. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування У структурі Державної екологічної інспекції функціонує відділ інструментальнолабораторного контролю, атестований на право проведення вимірювань показників складу та властивостей промислових викидів стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря (31 показник), поверхневих та зворотних вод (36 показників) та ґрунтів (27 показників). Свідоцтво про атестацію №РХ-490/07 видане ДП «Тернопільський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» 09.02.2007 року терміном на 5 років. Діюча у відділі система якості вимірювань направлена на попередження неналежного виконання вимірювань та передбачає порядок здійснення неналежного виконання вимірювань. Вимірювання показників здійснюється тільки за методиками виконання вимірювань, що відповідають вимогам статті 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і відповідно до Галузі атестації. Всі засоби вимірювальної техніки повірені у визначені графіком повірки терміни. При побудові градуювальних характеристик застосовуються стандартні зразки відповідно до вимог конкретної методики виконання вимірювань. Математична обробка та перевірка градуювальних залежностей здійснюється за комп’ютерними програмами «Екоінспектор підсистеми «Викиди», «Вода та скиди», «Грунти». За 2009 рік побудовано та перевірено стабільність градуювальних характеристик по промислових викидах – 7 графіків, поверхневі та зворотні води – 28 графіків. За програмою проведення внутрілабораторного конторолю якості вимірювань проведено перевірку достовірності вимірювань кожного 20 визначення.

184

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Протягом 2009 р. науково-дослідні роботи здійснювались природним заповідником „Медобори”, Кременецьким ботанічним садом загальнодержавного значення. Кременецьким ботсадом наукові дослідження проводились в розрізі 6 тем: „Моніторинг та созологічна оцінка фітоценозів у районі Кременецьких гір та суміжної території Малого Полісся” (керівник Онук Л.Л.), „Інтродукція та акліматизація нових рідкісних видів рослин різних господарських груп” (Стельмащук В.Г.), „Вивчення декоративних властивостей аборигенної та інтродукованої дендрофлори з метою створення об’єктів декоративного садово-паркового мистецтва” (Ліснічук А.М.), „Інтродукція квітково-декоративних рослин в умовах Волино-Подільської височини і Малого Полісся та використання їх якостей для формування декоративних композицій” (Бойко С.А.), „Створення декоративного плодового саду на основі вивчення особливостей розвитку та продуктивних якостей різних сортів плодово-ягідних культур”(Марко Ю.І.), “Формування штучних комплексів за ботаніко-географічним та ландшафтним принципом” (Стиранкевич Р.Г.). Науково-дослідні роботи виконувались силами науково-технічних працівників чотирьох наукових відділів ботсаду: фітосозології, дендрології та квітково-декоративних рослин, акліматизації плодовоягідних культур, лікарських рослин та відділу нових культур. За результатами науководослідних робіт опубліковано 13 статей в наукових фахових виданнях та в збірниках матеріалів міжнародних конференцій (Сімферополь, Умань, Донецьк, Бережани). Природним заповідником у 2009 р. проводились роботи по веденню Літопису природи заповідника “Медобори”. 13. 11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій У Тернопільській області функціонує близько двадцяти неурядових організацій (НУО) екологічного спрямування. Основними статутними напрямками їх роботи є природоохоронна діяльність, екологічна просвіта і виховання, захист екологічних прав громадян, екологічна наукова та освітня діяльність, розвиток екотуризму, участь у прийнятті екологічно важливих місцевих рішень. Серед них офіційно зареєстровані Тернопільські обласні організації УЕА „Зелений Світ”, Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги, Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, а також місцеві НУО ЕГО „Зелений світ”, „Наше місто”, регіональна філія еко-НУО „Мама – 86”, спортивно-екологічний клуб „Каскад”, Бережанська районна дитяча громадська організація „Екологічний клуб „Край”, Тернопільська обласна громадська організація „За чисте місто” та інші. Тернопільське екологічне об’єднання “Наше місто” має налагоджену співпрацю з регіональними ЗМІ, регулярно виступає з публікаціями в пресі із висвітленням 185

екологічних проблем міста Тернополя, провело серію телепередач на обласному державному телебаченні (ТТБ). Тернопільський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги координує роботу 7 районних осередків і одного міського. Мета їх діяльності – покращення екологічної ситуації в області, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян шляхом пропаганди знань про стан навколишнього природного середовища. Тернопільська обласна організація української екологічної асоціації „Зелений світ” заснована 29 листопада 1993 року, налічує близько 900 членів. Це добровільне об’єднання громадян на громадських засадах створене з метою координації зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації на Тернопільщині і сприянню забезпечення природного співіснування людини та довкілля. Уся діяльність „Зеленого світу” будується на основі взаємодії з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими громадськими об’єднаннями як на території України так і за її межами. Громадська організація „Зелений світ” постійно залучає громадськість до активної діяльності і сприяння вирішенню екологічних проблем регіону, проводить громадські екологічні експертизи проектів розміщення, будівництва та реконструкції промислових підприємств, об’єктів енергетики, транспорту та сільського господарства, постійно ознайомлює громадськість з провідними ідеями та досягненнями у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, сприяє формуванню в суспільстві екологічного світогляду та виховання екологічної культури населення України. Також активісти „Зеленого світу” наполегливо борються за припинення діяльності забруднюючих підприємств, перепрофілювання або вдосконалення технологій виробництва, які зумовлюють деградацію природного середовища і негативно впливають на здоров’я людини. На території області діє екологічно-гуманітарне об’єднання “Зелений світ”. Метою діяльності ЕГО „Зелений Світ” є збереження та відтворення природного довкілля, як необхідної умови гармонійного життя людини, поширення ідей гуманізму та принципів екологічного світогляду, захист екологічних прав, сприяння формуванню нових суспільних відносин на основі сучасних уявлень про громадянське суспільство та сталий розвиток. Учасники ЕГО “Зелений Світ” прагнуть дотримуватися етичних принципів гуманізму, поваги до природи та визнання прав прийдешніх поколінь, відкритості та гласності, активної громадянської позиції та відповідальності, партнерства та чесної конкуренції, скромності та ощадливого використання природних ресурсів. На теренах області функціонує Тернопільський спортивно-екологічний клуб „Каскад”, створений в 1999 році з ініціативи Ліщенка Олександра Васильовича, який на сьогоднішній день об’єднує понад 300 учнів ЗОШ і студентів ВНЗ міста. Основною метою діяльності клубу є формування свідомого відношення підростаючого покоління до проблем збереження навколишнього природного середовища, вивчення біорізноманіття нашого краю, виховання шанобливого ставлення до природи у молоді. 186

Важливу роботу здійснює Тернопільський осередок всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта”, що об’єднує дітей, підлітків, молодь, які опікуються проблемами довкілля. Мета діяльності спілки – виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідницькій роботі та природоохоронних заходах, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, в якому ми живемо. Крім цього на Тернопільщині легалізовані місцеві представництва або відділення міжнародних, національних та регіональних НУО і наукових товариств: Міжнародної асоціації ландшафтних екологів, Міжнародної ліги сприяння екологічному підприємництву, Національного екоцентру, Всеукраїнської екологічної журналістської асоціації, Молодіжної екологічної ліги, Екологічної варти, Асоціації ботанічних садів України, Українського гідроекологічного товариства, Подільського екологічного товариства, Галицької еколого-туристичної асоціації та інші. З метою налагодження конструктивної співпраці з громадськістю, координації роботи і планів діяльності усіх місцевих екологічних громадських організацій, врахування громадської думки при прийнятті рішень в галузі охорони довкілля продовжує роботу Громадська Рада при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області. 13.11.2. Громадські рухи Робота Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, до складу якої входять представники найактивніших громадських організацій екологічного спрямування області відіграє важливу роль в участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень. У 2009 році на засіданнях Громадської ради при Держуправлінні було обговорено ряд різноманітних питань, зокрема, вплив на довкілля будівництва автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знамянка на ділянці обходу м. Бережани, хід виконання Програми (плану дій) з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, дотримання вимог Орхуської конвенції в Україні, інші екологічні проблеми регіону та шляхи їх вирішення. У 2009 році Держуправлінням організовувалися зустрічі за „круглим столом”. Під час цих зустрічей у різних районах області керівництвом Держуправління обговорювались спільно з представниками підприємств, організацій, громадянами найбільш гострі екологічні проблеми Тернопільщини, велися пошуки спільного їх вирішення. Для обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги вже традиційними стали такі природоохоронні акції, як: "Посади своє дерево", "Збережи ялинку", "Первоцвіт", конкурси "Я віддаю свій голос на захист природи", "Замість ялинки зимовий букет" та ін. Екологічне виховання школярів здійснюється через обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки "Екологічна варта". Члени обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги - співробітники медичної академії постійно приймають участь в різних природоохоронних заходах. 187

Дитячий громадський екологічний рух, що є вдалою системою для формування екологічно свідомої особистості, також поширений на Тернопільщині. Саме в позашкільній роботі дитина виявляє і розвиває важливі якості особистості, набуває вмінь та навичок, за допомогою яких поступово будує власний світогляд. Позашкільна еколого-натуралістична робота забезпечує оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, про проблеми і загрози у зв’язку з погіршенням якості довкілля, формування екологічного мислення та екологічної культури особистості, виховання занепокоєності та екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи, спрямованої на самореалізацію та життєствердження особистості кожного учня. Значний вклад у розвиток дитячого екологічного руху вносить Тернопільський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Маючи солідну навчальновиховну базу, даний заклад активно залучає юнацтво до загальнонаціонального руху за збереження довкілля. Вихованці даного закладу беруть участь у всеукраїнських та місцевих заходах еколого-природоохоронного напрямку, які сприяють формуванню творчої особистості школяра, громадянина України, здатного до самореалізації, відповідального за долю природи. Працівники еколого-натуралістичного центру разом з вчителями шкіл області використовують найрізноманітніші форми позакласної роботи. Це – участь в обласному екологічному конкурсі „Першоцвіти Тернопілля - 2009”, конкурсі „Видатні дерева Тернопільщини”, операціях: „Птахи рідної землі”, „Підсніжник”, „Ялинка”, „Зелена аптека”, „Жива вода” та ін. У Тернопільському спортивно-екологічному клубі „Каскад” при проведенні спортивно-екологічних заходів (змагань, екологічних свят, творчих концертів тощо) молодими екологами відпрацьовувались навики боротьби з браконьєрами на воді, надання першої лікарської допомоги в екстремальних умовах, проводилась широка агітаційна робота серед місцевих жителів. Під час проведення спортивно-туристичних акцій учнівській молоді прививалися навики бережливого ставлення до природи. Під керівництвом ради клубу ТОСЕК „Каскад” молоді каскадівці постійно проводять роботу по збереженню, відновленню та відтворенню рослинного і тваринного світу нашого регіону, збереженню ландшафтного різноманіття рідного краю, постійно беруть участь у проведенні Міжнародного дня охорони навколишнього природного середовища, екологічних акцій „Первоцвіт”, „День довкілля”, „До чистих джерел”, “Зелений паросток майбутнього”, „Новорічна ялинка” тощо. В області з 2007 року розпочав діяльність еколого-просвітницький проект “Квітуча Тернопільщина”. Його мета – покращення стану навколишнього природного середовища, підвищення побутової культури та відродження екологічної свідомості громадян. Учасники проекту упродовж року провели ряд акцій по очищенню області від сміття. Метою діяльності Тернопільської обласної громадської організації “За чисте місто” є об’єднання інтересів громадян різної вікової категорії, національності, расової приналежності для задоволення та захисту їх екологічних, соціальних, національнокультурних та економічних законних інтересів, захисту прав та свобод людини та 188

громадянина, можливості впливу на законодавчий процес у місті Тернополі та Тернопільській області. 13.12. Виконання державних екологічних програм В Тернопільській області здійснюються заходи щодо реалізації ряду програм: На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” у 2009 році профінансовано заходи із утилізації частини накопичених в області непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Для цього з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища освоєно 416,025 тис. грн. З території області було вивезено у Польщу (SARPI Dabrova Gornicza /42-523) для знешкодження 61,895 т непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин, які зберігалися на території Кременецького р-ну – 24,560 т., Підволочиського р-ну – 12,0 т, Гусятинського р-ну – 9,309 т., Бучацького р-ну – 3,571 т., Зборівського р-ну – 12,455 т.. На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 08.04.2003 р. № 157 „Про ведення реєстрів об΄єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, місць видалення відходів” до відповідних реєстрів у 2009 році включено 26 об΄єктів області, з яких 18 – об΄єкти утворення відходів та 8 – місця видалення відходів. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. З метою захисту поверхневих вод від забруднення зворотними водами, поліпшення стану річок, збільшення їх водності, проведення робіт із їх розчистки в області на виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води було розроблено Перелік найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення басейну Дніпра і поліпшення якості питної води на період 2003 – 2010 років. З часу прийняття Програми були проведені заходи щодо захисту від повені смт. Вишнівець Збаразького району, регулювання притоків р. Іква та захисту від повені сільгоспугідь та населених пунктів Кременецького району, будівництва водозабірних споруд та водопровідних мереж у м.м. Почаїв та Шумськ, водопровідних мереж у смт. Вишнівець Збаразького району, виготовлена проектна документація на реконструкцію каналізаційних очисних споруд ЗАТ „Молоко”, проводились пуско-налагоджувальні роботи каналізаційних очисних споруд у м. Шумськ, розпочаті роботи із будівництва полігону твердих побутових відходів м. Шумськ та завершення робіт із будівництва каналізаційної насосної станції м. Кременець. У 2007 р. розпочато роботи із реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Кременець потужністю 3,0 тис. куб. м/добу кошторисною вартістю 6774,6 тис. грн. У 2009 році продовжувалися роботи із завершення будівництва каналізаційної насосної станції м. Кременець. На виконання цього заходу на 2009 рік було заплановано освоїти 884,7,0 тис. грн. за рахунок коштів місцевого бюджету бюджету. Фактично за звітний період освоєно 884,7 тис. грн.. місцевого бюджету, що складає 100%. Об’єкт введений в експлуатацію.

189

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Цільове завдання щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття визначене «Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки», затвердженою Законом України від 21 вересня 2000 року №1989-III, «Програмою формування регіональної екологічної мережі у Тернопільській області на 2002-20015 роки”, затвердженою рішенням обласної ради від 26 липня 2002 року №32. Мета програми - збільшення площі земель з природними ландшафтами від 29,6 до 35,0 % від території області, що дасть можливість досягти рівня, достатнього для збереження біологічного різноманіття. На виконання заходів, передбачених Загальнодержавною та обласною програмами з формування екологічної мережі в області протягом 2009 року: - забезпечено підготовку документів для організації 10 території та об’єктів природно-заповідного фонду, по 18 об’єктах робота продовжується. У 2009 році обласною радою оголошено 14 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 7,595 га, розширено територію 1 об’єкту ПЗФ на 2,4 га та змінено його категорію. Станом на 01.01.2010 в області функціонувало 562 об'єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею близько 121,0 тис. га., з них загальнодержавного значення - 34 об'єкти площею понад 28,4 тис. га, місцевого значення - 528 об'єктів площею більше 92,6 тис. га; - у 2009 році вилучення деградованої ріллі з інтенсивного використання під залуження не проводилось. Всього протягом 2001 -2009 років вилучено 12,736 тис.га земель з 63,7 тис.га, що становить 20 % від передбачених програмою; консервація вказаних земель через відсутність коштів в установленому порядку не проводилась; - шляхом здійснення рекультивації порушених земель ренатуралізовано 2,5 га територій, що зазнали антропогенного впливу. Всього протягом 2001-2009 років ренатуралізовано 41,8 га, що становить 43,9 % від передбачених програмою; - створено 402,2 га захисних лісонасаджень. Всього протягом 2001-2009 років створено 2145 га захисних лісонасаджень з 11,100 тис.га, що становить 19,3 % від передбачених програмою; - у 2009 році полезахисні смуги не створювались. Всього протягом 2001-2009 років створено 1,7 га полезахисних смуг, що становить 0,34 % від передбачених програмою; - всього розроблено 7 проектів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 1,99 км, що становить 0,03 % від загальної протяжності річок (6066 км), їх площа становить 25,7 тис. га. У 2009 році розроблено 4 проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо річок протяжністю 0,4 км; - розроблено 66 пооб’єктних проекти прибережних захисних смуг навколо ставків. Всього протягом 2001 - 2009 років розроблено 533 проекти, що становить 60,2 % від загальної кількості ставків (886 шт.), площа прибережних захисних смуг становить 1,248 тис.га; 190

- на даний час, з урахуванням об’єктів ПЗФ у межах держлісфонду, документами з землеустрою та матеріалами лісовпорядкування визначені в натурі межі 308-ми об’єктів природно-заповідного фонду площею 46,15 тис.га, у тому числі 22-х об’єктів загальнодержавного значення площею – 20,68 тис. га та 286 – місцевого значення площею – 25,47 тис.га, з них на 21 об’єкті ПЗФ роботи проведено частково. Станом на 01.01.2010 р. площа екологічної мережі області становить 416,7 тис.га (30,1 % від загальної площі області). До даної площі входять такі угіддя: сіножаті та пасовища - 173,0 тис.га. 912,5%), ліси та лісовкриті площі – 200,7 тис.га (14,5 %), відкриті заболочені землі – 5,6 тис.га (0,4 %), води – 19,4 тис.га (1,4%), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 18,0 тис.га (1,3%). Інформація про фінансування заходів щодо формування національної екомережі у 2009 році наведена у у таблиці 13.12.1 Таблиця 13.12.1 Фінансування заходів щодо формування національної екомережі у 2009 році в розрізі джерел фінансування (тис.грн)

1 всього, в тому числі з:

454,9

2 місцевого бюджету

266,3

3

4

5

з них з місцевих відсоток (%) від грантів та фондів охорони загального інших місцевих навколишнього розміру фонду джерел ОНПС області* фінансування природного середовища (ОНПС)* 202,0

20,8

10,4

28,6

-

Заплановано на 2010 рік 5700

3465

636,0

* відображено тільки показники обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в області

На виконання заходів, передбачених обласною програмою формування екологічної мережі у 2009 році виділено 202 тис.грн. Інші заходи фінансувались за рахунок інших державних та місцевих програм. Відповідно до розпорядженням голови обласної ради від 27.02.2009 №37, Бережанській районній адміністрації виділено 30 тис.грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для розроблення у 2009 році проекту створення регіонального ландшафтного парку „Бережанське Опілля” (далі - РЛП). 191

Держуправлінням, листом від 09.04.2009 №2-1/2005, рекомендовано райдержадміністрації укласти угоду з Інститутом екології Карпат для розроблення проекту створення РЛП „Бережанське Опілля”, але райдержадміністрацією кошти не використані. На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21 вересня 2000 року № 1989-III, Закону України “Про екологічну мережу України” від 24 червня 2004 року № 1864-IV Інститутом екології Карпат НАН України за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (55 тис.грн) розроблено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області і затверджено рішенням Тернопільської обласної ради від 18 червня 2009 № 619. Основним завдання щодо удосконалення та розвитку екологічної мережі області є деталізація регіональної схеми шляхом розроблення локальних схем формування екологічної мережі адміністративних територій області. У 2009 та минулих роках дані роботи з місцевих бюджетів не фінансувались. Державним управлінням постійно проводилась координація робіт місцевих органів виконавчої влади у районах, підприємств, установ, організаццій з виконання програм формування екологічної мережі, регіональної схеми екомережі. Детальніше про вжиті заходи щодо формування екологічної мережі дивись у розділі 5 «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідної справи». 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Упродовж 2008-2009 р.р. Держуправління вивчало міжнародний досвід у розв’язанні екологічних проблем. У рамках співробітництва двох країн України та Польщі було укладено договір між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та SHARPI Dobrova Gornicza Польща, щодо проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів. У 2009 році продовжувалися роботи, які були розпочаті ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» у грудні 2008 року. У квітні місяці було перезатарено та вивезено на знешкодження в Польщу 40,932 т непридатних пестицидів, які зберігались на території Кременецького (24560 т), Підволочиського (12,0 т) та Гусятинського районів (4,372 т). У ІІІ кварталі 2009 року силами аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Тернопільській області перезатарено 0,650 т нововиявлених у с. Сновидів Бучацького району непридатних та заборонених до використання пестицидів за кошти обласного бюджету в сумі 5,455 тис. грн. У 2010 році планується провести заходи з повної ліквідації складів, на яких зберігаються залишки непридатних та заборонених пестицидів в кількості 78,077 т за кошти Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. 192

За сприяння Міністра охорони навколишнього природного середовища України Філіпчука Г.Г. та народного депутата Деревляного В.Т. у вересні 2009р. відбувся візит до Тернопільської області делегації бізнесменів з Нової Зеландії та США. Мета їхнього приїзду - презентація та обговорення проекту, інвестування будівництва сміттєпереробного комплексу потужністю 400 т/добу з використанням промислової технології вдосконаленого пролізу “IES Advanced Pyrolysis” компанією ТОВ “Екосол”. У рамках візиту відбулася робоча зустріч голови Тернопільської обласної державної адміністрації, його заступників, Тернопільського міського голови та начальника Держуправління ОНПС з іноземцями, на якій проведено презентацію новітньої технології із США та Нової Зеландії. Запропонована технологія шостого покоління передбачає відсутність шкідливих викидів в атмосферне повітря. ЇЇ ефективність вже доведено у штаті Каліфорнія (США). ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2009 році: 1. Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої: - видано 6 дозволів на використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду, 1 дозвіл на здійснення дослідного лову водних живих ресурсів в межах об’єктів природно-заповідного фонду України, 2 дозволи на спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення, 2 дозволи на добування хижих та шкідливих тварин у межах природно-заповідного фонду; - погоджено проекти лімітів використання мисливських видів тварин для 22 користувачів та погоджено пропускну спроможність мисливських угідь 22 користувачам на полювання у мисливському сезоні 2009-2010 р.р.; - погоджено 276 актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; - видано 3 погодження на проведення господарських заходів в межах захисних смуг відводу автомобільних доріг, 49 погоджень на проведення лісогосподарських заходів в межах лісових ділянок, які знаходяться в межах об’єктів природнозаповідного фонду України. 2. Розширення мережі природно-заповідного фонду; - в області завершено підготовку матеріалів погодження місця розташування національного природного парку Кременецькі гори” на площі 6951,2 га та НПП „Дністровський каньйон” на площі 11058,67 га - Президентом України видано Указ від 11.12.2009 №1036/2009 „Про створення національного природного парку „Кременецькі гори”. 193

- обласною радою оголошено 14 нових територій та об’єктів природнозаповідного фонду площею 7,6 га, розширено територію 1 об’єкту ПЗФ на 2,4 га та змінено його категорію. На виконання даного завдання доцільно завершити роботу з розроблення чіткого спрощеного порядку погодження матеріалів вибору земельних ділянок для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема національних природних парків, біосферних та природних заповідників. 3. Через відсутність належного фінансування з державного та місцевих бюджетів, заходи із встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів ПЗФ проводились в обмежених обсягах. Станом 31.12.2009 документами з землеустрою та лісовпорядкування визначені межі на 308 територіях та об‘єктах природно-заповідного фонду із 561, у т.ч. 22 - загальнодержавного, 286 - місцевого значення, що становить 54,9 % від територій та об‘єктів природно-заповідного фонду, 46,6 % від їх загальної площі. З метою активізації робіт із встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення у натурі (на місцевості) необхідно Мінприроди України вийти з пропозиціями до Кабінету Міністрів України щодо централізованого виділення коштів з Державного бюджету України, в першу чергу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; 4. Для проведення заходів із створення нових лісових насаджень у 2009 та наступних роках, відповідно обсягів передбачених програмою формування регіональної екологічної мережі, необхідно забезпечити повноцінне фінансування цих робіт з Державного бюджету. 5. Для прийняття у користування лісів колишніх сільгосппідприємств необхідно забезпечити фінансування робіт, в першу чергу на виготовлення державних актів на право постійного користування при передачі постійним користувачам. 6. Внаслідок відсутності коштів для складання проектів землеустрою на жодну з площ, де проведено заходи з лісорозведення протягом 2007- 2009 років, не оформлено документи на право постійного користування лісовими земельними ділянками. Пропонуємо зобов’язати Держкомзем опрацювати спрощений механізм включення або виділити кошти на складання проектів землеустрою. 7. Рішенням Тернопільської обласної ради від 18 червня 2009 року №619 повторно затверджено регіональну схему формування екологічної мережі Тернопільської області. Для подальшої реалізації регіональної схеми формування екологічної мережі області будуть подані пропозиції обласній раді про виділення коштів на розроблення локальних( районних) схем формування екологічних мереж. 8. Аналізуючи результати моніторингу в 2009 році не погіршився гідрохімічний стан річок Тернопільської області, вміст усіх забруднюючих речовин, що контролюються знаходиться на фоновому рівні і нижчий від граничнодопустимих концентрацій. 194

9. Високих та екстремально високих рівнів забруднення в повітрі м.Тернополя зафіксовано у 2009 році не було. З метою забезпечення державної природоохоронної політики доцільно активізувати роботу територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади - суб’єктів моніторингу щодо реалізації завдань Програми моніторингу довкілля Тернопільської області. 10. Реалізуючи повноваження у галузі охорони навколишнього природного середовища надані територіальним органам Мінприроди, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області у 2009 році: а) Налагоджено тісну взаємодію та взаємообмін інформацією з податковими органами та органами державної статистики з метою максимального залучення об’єктів – забруднювачів довкілля області до сплати збору за забруднення та збільшення надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). У підсумку мобілізовано до фондів ОНПС 4410240, 57 грн. б) Зосереджено увагу на підвищенні ефективності планування та фінансування природоохоронних заходів із залученням коштів фондів ОНПС. На фінансування заходів Державних та регіональних екологічних програм освоєно з обласного фонду близько 1706,884 тис. грн. коштів. в) Здійснено погоджувальну, ліцензійну та дозвільну діяльність, за результатами якої видано та продовжено 268 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 229 дозволи на спеціальне водокористування, 17 – на поводження з отруйними речовинами, 220 дозволів на розміщення відходів, З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об’єкти необхідно забезпечити власниками очисних споруд та експлуатуючими організаціями за рахунок власних коштів своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд згідно із технологічним регламентом. Продовжити проведення робіт з утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів на території області.

195

ДОДАТКИ

196

Основні показники соціально-економічного розвитку Тернопільської області Таблиця 1.1 Темпи зростання, у % Фактично грудень 2009р. до 2009р. довідково: за 2008р. до 2009р. листопада грудня до 2008р. 2009р. 2008р. 2007р. Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) 1, млн.грн.

4096,7

х

х

х

х

Індекс промислового виробництва

х

60,6

94,9

83,9

110,4

Індекс сільськогосподарського виробництва

х

х

х

100,9

101,9

55,0 418,7 351,9

207,8 60,9 93,5

95,5 95,1 75,9

92,9 98,8 100,5

93,4 93,8 99,3

Інвестиції в основний капітал2, млн.грн.

–

х

х

–

–

Введення в експлуатацію загальної площі житла2, тис.м2

–

х

х

–

–

Обсяг виконаних будівельних робіт, млн.грн.

509,9

х

х

60,0

95,9

Вантажооборот, млн.ткм

1196,2

77,6

83,6

66,8

79,7

Пасажирооборот, млн.пас.км

2005,3

99,6

90,4

94,9

101,1

Експорт товарів1, млн.дол.США

116,6

х

х

86,0

121,1

Імпорт товарів1, млн.дол.США

160,1

х

х

50,4

215,7

Сальдо1 (+, -)

–43,5

х

х

х

х

Виробництво продукції тваринництва м’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис.т молоко, тис.т яйця, млн.шт.

197

Темпи зростання, у % Фактично грудень 2009р. до 2009р. довідково: за 2008р. до 2009р. листопада грудня до 2008р. 2009р. 2008р. 2007р. Експорт послуг2, млн.дол.США

–

х

х

–

–

Імпорт послуг2, млн.дол.США

–

х

х

–

–

Сальдо2 (+, -)

–

х

х

х

х

7562,4

х

х

84,7

123,8

13881 х

100,93 99,63

102,54 89,54

107,51 92,61

140,11 110,21

Заборгованість із виплати заробітної плати5, млн.грн.

14,9

99,0

66,2

х

х

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду5, тис. осіб

12,5

104,9

51,8

х

х

Індекс цін виробників промислової продукції

х

98,9

113,4

113,46

117,86

Індекс споживчих цін

х

100,9

111,2

111,26

118,66

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн. Середньомісячна заробітна плата одного працівника номінальна, грн. реальна, %

198

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього

Щільність викидів у розрахунку на

у тому числі стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

1 кв.км, кг

2000

*

8,893

*

*

*

*

2005

39,138

14,837

24,301

2836

34,881

9,3

2006

53,482

19,370

34,112

3876

48,237

8,3

2007

66,119

20,480

45,639

4783

60,185

8,0

2008

64,773

19,219

45,554

4694

59,245

6,1

2009

61,092

16,254

44,838

4419

56,0

*

* - дані від Головного управління статистики відсутні

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України

Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Всього

8,893

14,837

19,370

20,480

19,219

16,254

м. Тернопіль

1,046

0,758

0,780

0,769

0,716

0,613

Таблиця 2.1.2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах ( пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

в т.ч.

199

в т.ч.

2009р. в т.ч.

ра зо м

2008р. ра зо м

в т.ч.

2007р. ра зо м

в т.ч.

2006р. ра зо м

Насел ені ра пункт зо и м

2000р.

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,172

0,135

діоксид сірки 0,001

оксид вуглецю 0,143

пил

діоксид азоту 0,223

0,083

діоксид сірки 0,424

0,391

пил

оксид вуглецю 0,138

0,220

діоксид азоту 0,205

1,010

діоксид сірки 0,001

пил

оксид вуглецю 0,127

0,122

діоксид азоту 0,190

0,769

діоксид сірки 0,003

оксид вуглецю 0,381

пил

діоксид азоту 0,267

0,167

діоксид сірки 0,037

0,780

пил 0,088

1,046

м.Тернопіль

Таблиця 2.1.2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн)

Обсяги викидів, тонн

Збільшення \ зменшення Обсяги викидів у викидів у 2009 р. проти 2009 р. до 2008р., 2008 р. ,тонн %

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

у 2009 р.

у 2008 р.

177,776

283,606

-105,830

62,7

13,675

971,088

1287,537

-316,449

75,4

38,844

469,752

447,457

22,295

105,0

22,369

2593,106

2998,660

-405,554

86,5

99,735

107,438

141,277

-33,839

76,0

8,264

349,477

472,111

-122,634

74,0

21,842

64,539

59,969

4,570

107,6

6,454

179,107

142,093

37,014

126,0

25,587

940,846

1512,332

-571,486

62,2

30,350

72,472

73,456

-0,984

98,7

6,588

208,936

224,288

-15,352

93,2

29,848

221,423

290,406

-68,983

76,2

13,839

18,717

23,375

-4,658

80,1

6,239

Теребовлянський

577,730

797,423

-219,693

72,4

22,220

Тернопільський

7507,893

8325,305

-817,412

90,2

197,576

Чортківський

1078,966

1330,438

-251,472

81,1

34,805

Шумський

101,461

92,981

8,480

109,1

12,683

м.Тернопіль

613,409

716,251

-102,842

85,6

6,073

16254,136

19218,965

-2964,829

84,6

42,550

Бережанський Борщівський Бучацький Гусятинський Заліщицький Збаразький Зборівський Козівський Кременецький Лановецький Монастириський Підволочиський Підгаєцький

Усього

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря ( за галузями економіки)

200

Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря (тонн) №

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

п/п 1.

Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз”

Валовий викид,т

Зменшення/-

Причина зменшення/ збільшення

2009 р.

2008 р.

збільшення/+

акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

6884,744

7598,326

-713,582

Зменшення обсягів транспортування газу

2.

Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

2259,968

2594,422

-334,454

Зменшення обсягів транспортування газу

3.

Кременецьке відділення з постачання та реалізації газу

акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

720,491

933,747

-213,256

Зменшення обсягів постачання газу

4.

ВАТ „Скала-Подільський спецкарєр”

акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

595,401

737,084

-141,683

Зменшення обсягів виробництва

5.

ВАТ „Чортківський цукровий завод”

акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

298,308

513,150

-214,842

Зменшення обсягів виробництва

6.

Чортківський ливарномеханічний завод філія фірми „Конист”

підприємства України, засновані фізичними особами

336,111

394,948

-58,837

Зменшення обсягів виробництва

Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності №

Види економічної діяльності

з/п

1

1.1. 1.2. 1.3. 1.4.

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

тис. т

у % до 2008 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т

382

16,254

84,6

42,550

44

1,576

89,7

35,829

14

1,120

73,3

79,997

142

2,476

73,4

17,437

37

0,310

121,1

8,388

201

Обсяги викидів по регіону

електроенергії, газу та води 1.5.

Будівництво

11

0,039

56,5

3,579

1.6.

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

55

0,201

114,8

3,660

1.7.

Діяльність готелів та ресторанів

1

0,001

82,1

0,789

1.8.

Діяльність транспорту та зв’язку

12

9,964

87,6

830,299

1.9.

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

6

0,008

54,5

1,344

1.10.

Державне управління

19

0,368

80,2

19,359

1.11.

Освіта

17

0,042

93,4

2,475

1.12.

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

22

0,147

91,9

6,679

1.13.

Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту

3

0,001

93,7

0,449

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.2.4.3 Речови на

Клас Кількість небез міст, -пеки охопле них спостереженнями

Пил

3

м.Терно

Серед ньорічний вміст, мг/м3

Середн Максиьомаль добові ний ГДК вміст,

Максимально разові

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1

5

10

1

5

10

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

мг/м3

0,0510

0,15

0,5

0,5

-

-

-

-

-

-

піль Діоксид сірки

3

-//-

0,0047

0,05

0,0199

0,5

-

-

-

-

-

-

Діоксид азоту

2

-//-

0,0506

0,04

0,1729

0,085

-

-

-

-

-

-

Оксид азоту

3

-//-

0,0246

0,06

0,0669

0,4

-

-

-

-

-

-

Оксид вуглецю

4

-//-

2,5053

3,0

8,2

5,0

-

-

-

-

-

-

Формаль

2

-//-

0,0026

0,003

0,0069

0,035

-

-

-

-

-

-

дегід

202

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Діоксид азоту Оксид азоту Оксид вуглецю Формальдегід

Місто м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль м.Тернопіль

Середньо річна концентрація 0,3 0,1 1,3 0,4 0,8 0,9

Таблиця 2.2.4.4 Максимально разова середньорічна концентрацій 1,0 0,04 2,0 0,2 1,6 0,2

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.2.4.5 Міста, (значення ІЗА) м.Тернопіль

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

0,34

Пил

0,09

Діоксид сірки

1,37

Діоксид азоту

0,41

Оксид азоту

0,84

Оксид вуглецю

0,79

Формальдегід

203

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Таблиця 8.1.1.Накопичення відходів (станом на початок року) Показник

№ з/п

Одиниця виміру

1

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

2

Накопичено небезпечних відходів, усього

Кількість

од.

250

т

138,440

Примітка

у тому числі: 3

відходи 1 класу небезпеки

т

22,060

4

відходи 2 класу небезпеки

т

34,339

5

відходи 3 класу небезпеки

т

82,041

Таблиця 8.1.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки №

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т

*

*

*

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т

2617891

2623058

2639859

Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

337

339

11140

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³

539,8

534,4

(134950т)

(133600т)

759,4 (189900т)

2619104,39

2624270,56

2840899

**

**

**

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

41

32

**

Утворення твердих побутових відходів на особу,

**

0,13

**

з/п 1

Обсяги утворення відходів:

Загальна кількість відходів, т 2

Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

м³/ на 1 чол.

* - окремо промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи статуправління не обліковує **- дані відсутні

204

8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п

Показники

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

Утворилося

0,425

0,337

0,339

11,140

2

Одержано від інших підприємств

0,037

0,073

0,015

0,032

3

у тому числі з інших країн

-

-

-

-

4

Використано

0,233

0,241

0,232

11,055

5

Знешкоджено (знищено)

0,016

0,008

0,009

0,003

6

у тому числі спалено

-

0,004

0,007

0,001

7

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

-

0,024

0,001

0,001

8

Передано іншим підприємствам

0,168

0,097

0,185

0,129

9

у тому числі іншим країнам

-

-

0,001

0,013

10

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

0,002

-

-

-

11

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

-

-

0,002

-

12

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,211

0,197

0,139

0,127

Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року № Назва одиниці адміністративно-територіального з/п устрою регіону 1

Кількість)

2 Сміттєзвалища

1

Бережанський

2

Борщівський

3

Бучацький

4

Гусятинський

5

Заліщицький

6

Збаразький

7

Зборівський

8

Козівський

9

Кременецький

3

205

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

1

5,2

3

9,8

1

6,0

3

5,5

1

3,0

2

4,0

1

2,0

2

4,0

2

7,0

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

-0,8 +3,0 0 -3,1 -1,0 -1,7 0 +0,4 +3,8

№ Назва одиниці адміністративно-територіального з/п устрою регіону 1

Кількість)

2

10

Лановецький

11

Монастириський

12

Підволочиський

13

Підгаєцький

14

Теребовлянський

15

Тернопільський

16

Чортківський

17

Шумський

18

3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 0

1

3,7

2

5,0

2

8,7

1

1,5

2

7,8

-

-

1

5,5

1

1,25

м.Тернопіль

1

3,5

Усього

28

83,45

1

3,1

0

1

3,1

0

0 0 +0,5 0 0 0 0 -3,1

Полігони 1

Полігон твердих побутових відходів в м. Копиченці Густинського району Усього

Заводи по переробці твердих побутових відходів -

Усього

-

-

-

Таблиця 8.2.3.Поводження з непридатними пестицидами №

Район

з/п

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

1.

Бучацький

0,650

3,571

0,671

-

2.

Гусятинський

9,000

15,030

11,937

17,016

3.

Заліщицький

-

-

-

7,766

4.

Зборівський

-

14,827

0,040

9,000

5.

Козівський

-

-

-

4,490

6.

Кременецький

-

24,560

-

-

7.

Лановецький

-

-

-

3,000

8.

Підволочиський

-

12,000

-

32,865

9.

Тернопільський

-

-

-

3,940

9,650

69,988

12,648

78,077

Усього

8.3. Використання відходів як вторинної сировини

206

Таблиця 8.3.1.Динаміка використання відходів №

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

Обсяги утворення відходів, т

*

2734850

2617891

2623058

2639859

2

Обсяги використання відходів, т

*

1134815

1358153

1138798

1530955

3

Рівень використання, %

*

41,5

51,9

43,4

58,0

з/п

* - дані відсутні, так як форма звіту 14 - МТП про утворення і поставку вторинної сировини і відходів виробництва, затверджена Наказом Державного комітету статистики України 27.08. 2002р.

Інформація про забруднення радіонуклідами грунту на контрольних ділянках районів Тернопільської області. Таблиця 9.3.1 № т.с. 1 1.

Район, населений пункт 2 Бучацький р-н с. Зелена сівозміна: польова поле: №7, площа 71,4 га

2.

Бучацький р-н с. Добреполе сівозміна: польва поле: №4, площа: 140,8 га

3.

Борщівський р-н с. Гермаківка дендропарк

4.

Підгаєцький р-н с. Мужилів сівозміна: польова поле: №7 , площа: 58,3 га

5.

Гусятинський р-н с. Клювинці сівозміна: польова поле: №8, площа: 74,8 га

6.

Заліщицький р-н с. Угриньківці (Бересток) сівозміна: польова поле: №7, площа: 41,1 га

7.

Заліщицький р-н с. Дзвиняч сівозміна: польова поле: №4, площа: 140,8 га

8.

Зборівський р-н с. Залізці сівозміна: польова

Рік обстеження 3 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007

207

Гама-фон мкр/год 4 16-17 16-17 14-15 12-13 9-10 14-15 15-16 15-15 13-14 10-11 14-15 15-16 14-15 12-13 10-11 15-16 14-15 15-16 13-14 13-14 14-15 15-16 12-13 9-10 12-13 16-17 14-15 15-15 13-14 12-13 16-17 15-16 15-15 12-13 13-14 8-9 7-8 12-13

Щільність забруднення, Кі/км2 Cs-137 Sr-90 5 6 0,12 0,023 0,04 0,023 0,04 0,021 0,09 0,019 0,04 0,019 0,22 0,035 0,11 0,034 0,08 0,032 0,11 0,030 0,17 0,026 0,12 0,018 0,26 0,019 0,21 0,019 0,21 0,019 0,17 0,019 0,10 0,017 0,04 0,017 0,04 0,016 0,05 0,016 0,04 0,016 0,10 0,014 0,04 0,013 0,04 0,013 0,05 0,012 0,04 0,012 0,11 0,014 0,05 0,011 0,04 0,012 0,05 0,013 0,09 0,014 0,08 0,021 0,09 0,021 0,04 0,020 0,07 0,019 0,1 0,017 0,03 0,018 0,04 0,016 0,04 0,016

поле: №7, площа: 50,9 га 9.

Кременецький р-н с. Млинівці сівозміна: польова поле: №5, площа: 53,8 га

10.

Кременецький р-н с. Дунаїв сівозміна: польова поле: №1, площа: 14,6 га

11.

Ланівецький р-н м. Ланівці сівозміна: польова поле: №6, площа: 88,6 га

12.

Підволочиський р-н смт. Скалат сівозміна: польова поле: №1, площа: 86,0 га

13.

Тернопільський р-н с. Настасів сівозміна: польова поле: №3, площа: 46,2 га

14.

Теребовлянський р-н с. Деренівка сівозміна: польова поле: №4, площа: 77,0 га

15.

Чортківський р-н с. Свидова сівозміна: польова поле: №10, площа: 53,7 га

16.

Чортківський р-н с. Стара Ягільниця сівозміна: польова поле: №1, площа: 110,1 га

17.

Шумський р-н с. Кордишів сівозміна: польова поле: №3, площа: 71,3 га

18.

Борщівський р-н с. Озеряни сівозміна: польова поле: №1, площа: 91,5 га

19.

Збаразький р-н с. Чернихівці сівозміна: польова поле: №3, площа: 53,4 га

20.

Козівський р-н с. Плотича сівозміна: польова поле: №3, площа: 91,5 га

21.

Монастириський р-н с. Гончарівка

2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006

208

6-7 5-6 6-7 4-5 5-6 6-7 3-4 8-9 5-6 7-8 4-5 5-5 12-13 12-13 12-13 11-12 10-11 14-15 15-16 9-10 10-11 11-12 14-15 15-16 14-15 12-13 9-10 14-15 14-15 14-15 13-13 13-14 16-17 16-16 14-15 13-15 13-14 19-20 19-20 18-19 16-18 17-18 15-16 13-14 12-13 8-9 10-11 16-17 16-17 15-16 14-15 10-11 14-15 13-14 12-14 9-10 10-11 15-15 13-14 14-15 11-12 12-13 16-17 15-16

0,05 0,04 0,05 0,04 0,05 0,05 0,03 0,09 0,05 0,06 0,05 0,03 0,03 0,04 0,03 0,04 0,04 0,03 0,04 0,08 0,06 0,03 0,10 0,03 0,04 0,04 0,03 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,18 0,11 0,09 0,16 0,20 0,46 0,36 0,33 0,35 0,30 0,03 0,03 0,04 0,04 0,05 0,29 0,19 0,21 0,17 0,27 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,09 0,04 0,03 0,04 0,03 0,05 0,05

0,015 0,016 0,009 0,009 0,010 0,010 0,011 0,012 0,012 0,013 0,012 0,013 0,009 0,011 0,010 0,009 0,011 0,015 0,013 0,013 0,013 0,014 0,014 0,014 0,015 0,014 0,015 0,013 0,013 0,013 0,012 0,012 0,022 0,022 0,022 0,021 0,021 0,033 0,032 0,030 0,028 0,028 0,015 0,013 0,012 0,012 0,012 0,015 0,015 0,040 0,015 0,015 0,017 0,015 0,014 0,013 0,014 0,017 0,017 0,015 0,014 0,014 0,022 0,021

сівозміна: польова поле: №6, площа: 36,2 га 22.

Гусятинський р-н м. Хоростків дендропарк

23.

Заліщицький р-н с. Дунів сівозміна: польова поле: №1, площа: 83,8 га

24.

Заліщицький р-н с. Винятинці сівозміна: польова поле: №3, площа: 110,0 га

25.

Заліщицький р-н с. Винятинці сівозміна: овочева ділянка поле: №4, площа: 35,0 га

26.

Чортківський р-н с. (Ягільниця) Нагірянка сівозміна: польова поле: №4, площа: 79,7 га

27.

Чортківський р-н с. Рсохач сівозміна: польова поле: №7, площа: 72,5 га

28.

Чортківський р-н с. Росохач сівозміна: овочева ділянка поле: №2, площа: 6,8 га

29.

Чортківський р-н с. Угринь сівозміна: польова поле: №9, площа: 23,3 га

30.

Бучацький р-н с. Миколаївка сівозміна: польова поле: №5, площа: 46,4 га

31.

Бучацький р-н с. Миколаївка сівозміна: овочева ділянка поле: №2; 4, площа: 8,2 га

32.

Бучацький р-н с. Добреполе сівозміна: овочева ділянка поле: №8, площа: 10,0 га

33.

Бучацькийр-н с. Сороки сівозміна: польова поле: №6, площа: 72,8 га

34.

Заліщицький р-н

2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009 2005

209

15-16 12-13 13-14 13-14 15-16 9-10 8-9 9-10 18-19 17-18 15-16 15-16 9-10 26-27 27-28 22-23 23-24 17-18 24-25 25-26 21-23 19-20 15-16 17-18 17-18 16-17 13-14 15-16 16-17 16-17 15-16 12-13 12-13 16-17 16-17 14-15 13-14 13-14 14-15 15-15 13-14 12-13 12-13 21-22 21-22 18-19 13-14 15-16 20-21 22-23 20-21 14-15 17-18 14-15 14-15 13-14 13-14 9-10 16-17 15-16 15-16 10-11 13-14 19-20

0,05 0,10 0,07 0,09 0,04 0,08 0,08 0,04 0,47 0,36 0,24 0,40 0,47 1,60 1,30 1,19 1,78 1,63 1,17 1,10 1,00 1,13 1,08 0,24 0,18 0,11 0,16 0,18 0,25 0,11 0,06 0,09 0,14 0,24 0,12 0,2 0,17 0,14 0,43 0,27 0,25 0,24 0,37 0,47 0,70 0,41 0,52 0,69 0,65 0,63 0,47 0,53 0,78 0,24 0,10 0,09 0,11 0,18 0,09 0,08 0,07 0,15 0,14 0,54

0,019 0,019 0,017 0,017 0,016 0,014 0,012 0,012 0,028 0,027 0,027 0,026 0,024 0,024 0,024 0,023 0,024 0,023 0,044 0,045 0,045 0,045 0,042 0,027 0,027 0,027 0,027 0,027 0,026 0,026 0,024 0,023 0,024 0,029 0,028 0,027 0,028 0,028 0,017 0,015 0,016 0,015 0,014 0,053 0,052 0,049 0,048 0,045 0,045 0,044 0,041 0,038 0,037 0,037 0,036 0,035 0,032 0,028 0,022 0,023 0,022 0,021 0,020 0,037

с. Дунів сад

35.

Бережанський р-н с. Посухів сівозміна: польова поле: №9, площа: 60,3 га

2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009

210

17-18 16-17 13-14 11-12 14-15 13-14 14-15 11-12 13-14

0,43 0,44 0,45 0,47 0,10 0,04 0,04 0,07 0,04

0,035 0,035 0,034 0,033 0,017 0,017 0,016 0,016 0,016